ИСТОРИЯ

Kluge V. The rebels of 1894 and a visionary activist. Science in Olympic Sport. Клюге Ф. Пьер Кубертен – дальновидный активист. Наука в олимпийском спор- 2020; 1:22-47. DOI:10.32652/olympic2020.1_2 те. 2020; 1:22-47. DOI:10.32652/olympic2020.1_2

The rebels of 1894 and a visionary activist

Vollcer Kluge

The rebels of 1894 and a visionary activist Vollcer Kluge АBSTRACT. The article is dedicated to Pierre de Coubertin, the French public figure and initiator of the Olympic Games re- vival. He initiated free movement of athletes, embodied the idea of peace and made a proposal to restore the Olympic Games. Coubertin couldn't remember when he thought of reviving the Olympics, but ancient Olympia had always been "a place of nostalgia" for him. However, the path to his goal realization was not easy, the sensational idea of the revival of the Olympic Games did not always find feedback, and almost no one could understand the consequences and separate the idea of Cou- bertin from ancient views of the Olympic Games. The obvious difficulties and the loss of support failed to stop the visionary aristocrat, but prompted organization of large-scale events, including the Congress of 1894, which first considered the pos- sibility of reviving the Olympic Games and the conditions for their restoration. “The project referred to in the last paragraph will rather be a pleasant expression of the international harmony to which we do not aspire, but simply envision. Restoration of the Olympic Games on the basis and in the conditions that meet the needs of modern life will gather representatives of the peoples of the world every four years, and one can think that this peaceful and polite rivalry will represent the best form of internationalism." More than once, Coubertin had to defend his idea in serious discussions, but ultimately it was agreed that the international games should be held every four years and include only amateur athletes with the exception of fencing. What made the Games a reality was the work of a prominent person. Pierre de Coubertin was a true seer. Low height, he was big on business. Keywords: Pierre de Coubertin, Olympic Games, revivat, 1894.

Пʼєр де Кубертен – далекоглядний активіст Фолкер Клюге АНОТАЦІЯ. Стаття присвячена французькому громадському діячу, ініціатору відродження Олімпійських ігор – П’єру де Кубертену. Він поклав початок вільному пересуванню спортсменів, втілив ідею миру і вніс пропозицію відновлення Олімпійських ігор. Кубертен не міг згадати, коли йому прийшло на думку відродження Олімпійських ігор, але стародавня Олімпія завжди була для нього «місцем ностальгії». Проте шлях до реалізації його мети був не простий, сенсаційна ідея відродження Олімпійських ігор не завжди знаходила відгук, майже ніхто не зміг зрозуміти наслідки і відокремити ідею Кубертена від античних поглядів на Олімпійські ігри. Очевидні труднощі та втрата підтримки не зупинили далекоглядного аристократа, а спонукали до проведення широкомасштабних заходів, серед яких був Конгрес 1894 р., де вперше розглядалося питання можливості відродження Олімпійських ігор і умов їх відновлення. «Проєкт, про який йдеться в останньому параграфі, стане швидше приємним виразом між- народної гармонії, до якої ми поки не прагнемо, а просто передбачаємо. Відтворення Олімпійських ігор на основі і в умовах, що відповідають потребам сучасного життя, будуть збирати кожні чотири роки представників народів світу і можна думати, що це мирне чемне суперництво буде являти собою кращу форму інтернаціоналізму». Ще не раз приходилось Кубертену відстоювати свою ідею у серйозних дискусіях, проте було досягнуто згоди про те, що міжнародні Ігри повинні проводитися кожні чотири роки, тільки за участю спортсменів аматорського статусу за винятком фехтування. Те, що Ігри стали реальністю, було справою видатної людини. П’єр де Кубертен – справжній провидець. Невисокий на зріст, він був великим у справах. Ключові слова: П’єр де Кубертен, Олімпійські ігри, відродження, 1894.

© Vollcer Kluge, 2020

22 НАУКА В ОЛИМПИЙСКОМ СПОРТЕ № 1, 2020 ИСТОРИЯ

On 23rd June 2019, the Interna- 23 червня 2019 р. Міжнарод- tional Olympic Committee (IOC) ний олімпійський комітет (МОК) celebrated the 125th anniversary відзначив 125-річчя від дня свого of its foundation, which was an- заснування, про що було оголоше- nounced on the eighth day of an но на восьмий день Міжнародного international congress at the Uni- конгресу в Паризькому універси- versity of Paris - the Sorbonne1. теті – Сорбонні [1]. Його початкова Originally called the Comité Inter- наз­ва – Міжнародний комітет Олім- national des Jeux Olympiques, its пійських ігор (Comité International purpose was to run the Olympic des Jeux Olympiques), а мета – про- Games, whose rebirth was decid- ведення Олімпійських ігор, відрод­ ed after a ‘solar eclipse’2 of more ження яких було вирішено провес- thani, 1500 years. ти після «сонячного затемнення» The official address of the [2] протягом більш ніж 1500 років. committee was an office at Rue de Офіційною адресою комітету Saint-Honoré 229 in Paris, which був офіс на вулиці Сен-Оноре 229 у the Union des Sociétés Françaises Парижі, який був орендований Со- de Sports Athlétiques (USFSA)3 юзом французьких спортивних то- had rented. In reality, the ‘IOC вариств (USFSA) [3]. Реально штаб- headquarters’ was in the parental квартира МОК розташовувалась home of Pierre de Coubertin at 20 у батьківському будинку П’єра де rue Oudinot. Its foundingfather Кубертена за адресою: вулиця Уди- also paid the remaining expenses но, 20. Його засновнику доводилося out of his own pocket, which was оплачувати різні витрати зі своєї to ensure the existence of the власної кишені, що повинно було committee for a longtime. забезпечити існування комітету на It all began with a young aris- довгий час. tocrat who was just about to do Усе почалося саме тоді, коли мо- his A-levels and was passionately лодий аристократ збирався скла- interested in contemporary his- дати іспити і пристрасно цікавився tory. In his first autobiography, сучасною історією. У першій автобіо- Coubertin admitted he was more графії Кубертен визнавав, що постій- affected by the constant failures ні невдачі його рідної країни зачіпали of his native country than his його більше, ніж його сучасників [4]. contemporaries.4 He saw this in Підтвердження цього він побачив у the fact that France had already тому факті, що Франція вже пере- experienced three monarchies, жила три монархії, дві імперії і три two empires and three republics республіки протягом дев’ятнадцяти in the course of the 19th century. століть. Величезна кількість різних Pierre de Coubertin, at the age of 30, as he prepared The sheer number of different for the Founding Congress of the Olympics портретів, що прикрашають монети portraits adorning the coins of his Photo: IOC Archives/OSC його країни, були символом зране- country was symbolic of wounded П’єр де Кубертен, у віці 30 років, під час ної національної гордості. national pride. підготовки до Установчого Конгресу Олімпіади Кубертен відмовився від кар’єри Coubertin renounced a career Фото: Архів МОК / ЦОІ військового, такої бажаної для його as a military officer, favoured by батьків, і почав вивчати право і по- his parents, and began to study law and political sci- літологію, що привело до знайомства з англійською систе- ence, which led to an encounter with the English edu- мою освіти. Йому було 20 років, коли він прочитав роман cation system. Forthe 20-year-old, it was an important «Шкільні дні Тома Брауна» [5]. У ньому Томас Хьюз розпо- moment when he came across the novel Tom Brown’s відає історію про хлопчика в коледжі з Регбі, який зустрічає School Days5. In it, Thomas Hughes tells the story of педагога-реформатора Томаса Арнольда. Арнольд – ди- boyat Rugby School who meets the reformist educa- ректор коледжу Регбі з 1828 по 1841 р., прагнув навчати tor Thomas Arnold. The headmaster of Rugby School своїх учнів на основі занять спортом і громадських ігор для from 1828 to1841, Arnold sought to educate his stu- «християнських джентльменів». «Я зіткнувся з чимось абсо- dents by including sports and community games for лютно новим і несподіваним – атлетичною освітою», – писав ‘Christian gentlemen’. “I was confronted with something Кубертен [6].

НАУКА В ОЛИМПИЙСКОМ СПОРТЕ № 1, 2020 23 ИИСТОРИЯСТОРИЯ

Programme of the USFSA Five-Year Ceremony, which was Програма п’ятиріччя ISFSA: церемонія, яка була відзначена 25 celebrated on 25th November 1892 with a conference at the листопада 1892 р. конференцією в Сорбонні. Вперше Sorbonne. For the first time, Coubertin voiced the idea of Кубертен озвучив ідею відновлення Олімпійських ігор restoring the Olympic Games Photo: IOC Archives/OSC Фото: Архів МОК / ЦОІ completely new and unexpected, athletic education”, Книга супроводжувала Кубертена в його першій вели- Coubertin wrote.6 кій подорожі Англією у 1883 р. та тоді, коли він перетинав The book accompanied him on his fi rst major jour- Ла-Манш. Він опублікував результати своїх досліджень у ney to England in 1883 and on other occasions that he 1888 р. у роботі «Освіта в Англії» (L’Education en Angleter- crossed the English Channel. He published the result of re) [7]. his studies in 1888 in his work L’Education en Angleterre.7 Фінансово незалежний, Кубертен амбітно прагнув до- Financially independent, Coubertin pursued the ambi- корінно змінити французьку систему освіти й усунути на- tious goal of fundamentally changing the French edu- ціональні бар’єри незважаючи ні на що. Як зразок, він мав cation system and removing national barriers against на увазі англо-саксонські державні школи, в яких учні орга- all odds. As a model he had in mind the Anglo-Saxon нізовували свої спортивні заняття на позакласній основі і за public schools, where students organised their sports власною ініціативою. activities on an extracurricular basis and on their own Кубертен спочатку брав участь у створенні студент- initiative. ських спортивних клубів, а потім як генеральний секретар Coubertin was initially involved in founding student Союзу французьких спортивних товариств (USFSA). Ще sports clubs and later as USFSA Secretary General. An- один важливий крок був зроблений у 1888 р., коли йому other important step came in 1888 when he succeeded вдалося створити комітет з досить громіздкою назвою «Ко- in the establishment of a committee with the rather мітет з пропаганди фізичних вправ в освіті» (Comité pour la cumbersome name ‘Comité pour la propagation des propagation des exercises physiques dans l’éducation) [8]. Як exercises physiques dans I’education’8. As president, he президент він залучив до роботи в комітеті колишнього міні- enlisted the former Minister of Education Jules Simon. стра освіти Жюля Симона.

24 НАУКА В ОЛИМПИЙСКОМ СПОРТЕ № 1, 2020 ИСТОРИЯ

The beginning of 1894 programme sent for the International Початок програми Міжнародного атлетичного конгресу 1984 р. Athletic Congress of Paris- the name in those days. Half of the в Парижі – назва, прийнята в той час. Половина з оголошених Vice-Presidents who had been announced did not attend. віцепрезидентів не була присутня. The congress, due to end on 24thJune with a boating party, was Конгрес, який мав завершитися 24 червня вечіркою на чов- overshadowed by the assassination of the President of France, нах, був затьмарений убивством президента Франції Саді Sadi Carnot Карно Photos: IOC Archives /OSC Фото: Архів МОК / ЦОІ

The Paris Exposition Universelle of 1889 which was Паризька універсальна виставка 1889 р., організована organised on the occasion of the 100th anniversary of з нагоди 100-річчя Французької революції, надала першу the French Revolution offered a first opportunity to можливість оприлюднити існування цього комітету. Кубер- publicise this committee. Coubertin was assigned to тену було доручено організувати конгрес з фізичної діяль- organise a congress about physical exercise, which ності, який відбувся 15 червня в Школі цивільного будівни- took place on 15th June at the School of Civil Engineer- цтва, в якій він провів шкільні спортивні змагання. Симон ing and which he incorporated in the school’s sports виголосив блискучу промову, а Кубертен зробив огляд своїх competitions. Simon delivered a brilliant speech, while англо-саксонських досліджень. Тим часом він продовжив Coubertin gave an overview of his Anglo-Saxon studies. цю кампанію за допомогою опитувальника з поширення He had meanwhile continued this with a questionnaire «системи Арнольда» в британських і американських коле- campaign for the dissemination of the ‘Arnold System’ джах і університетах. at British and American colleges and universities. На додаток до гласності конгрес приніс йому безліч In addition to publicity, the congress brought him нових знайомств, які розширили коло його спілкувань. Він a multitude of new acquaintances that broadened his зустрівся з капітаном Віктором Бальком, головним інструк- network. He met Captain Viktor Balck, chief instructor тором з військової гімнастики і фехтування у Стокгольм- of military gymnastics and fencing at the Stockholm ському центральному інституті гімнастики, який привіз ко- Central Institute of Gymnastics, who brought a team манду для демонстрації шведської гімнастики напередодні to demonstrate Swedish gymnastics on the eve of the конгресу. Визначальною подією стала зустріч з «Друзями congress. A defining event was an encounter with the Миру», яким його представив Симон. Вони зустрілися одра- ‘Peace Friends’, into whose circle he was introduced by зу після дискусії на тему спорту під головуванням Фредеріка Simon. They met immediately after the sports discus- Пассі, який в 1867 р. заснував Лігу миру [9]. Присутній там sion, chaired by Frédéric Passy, who had founded the Кубертен навіть написав короткий звіт, в якому назвав бокс Peace League in 1867.9 Coubertin attended, and he also «миротворцем» [10].

НАУКА В ОЛИМПИЙСКОМ СПОРТЕ № 1, 2020 25 ИСТОРИЯ

wrote a short report in which he described boxing as a На знак визнання організації Спортивного конгресу мі- “peace maker”.10 ністр громадської освіти Франції направив Кубертена до In recognition of the organisation of the Sports Сполучених Штатів і Канади для вивчення систем освіти в Congress, the French Minister of Public Instruction sent коледжах та університетах. З Нью-Йорку він вперше відпра- Coubertin to the United States and Canada to study вився до Нової Англії восени 1889 р., де представив свої ідеї education systems at colleges and universities. From про французьке фізичне виховання на Бостонській конфе- New York, he first went to New England in the autumn ренції з фізичної культури в кінці листопада. of 1889, where he presented his ideas about French Серед його партнерів був професор Вільям М. Слоен – physical education at the Boston Conference on Physi- президент Спортивного комітету Принстонського універси- cal Training at the end of November. тету з 1885 р., з яким він познайомився у 1888 р. в Парижі Among his partners was Professor William M. Sloane, в будинку філософа та історика Іполита Тейна [11]. Слоен, who had been President of the Athletic Committee of спеціальність якого була історія Франції, дав можливість Ку- Princeton University since 1885 and whom he met in бертену отримати доступ до американських університетів. 1888 in Paris in the house of the philosopher and his- Згодом вони стали друзями на все життя. torian Hippolyte Taine.11 Sloane, whose specialty was Кубертен подорожував з півночі на південь, а потім від- French history, enabled Coubertin to gain access to правився на східне узбережжя [12]. Побачене вразило його. American universities. They became lifelongfriends. Існували зразкові спортивні споруди, які дозволяли студен- Coubertin travelled from the north to the south, and там продовжувати займатися обраними видами спорту в from there he went on to the east coast.12 He was im- будь-який час року. Він відвідав санітарно-гігієнічні заклади pressed by what he saw. There were exemplary sports і захопився клубною спортивною системою з безліччю зма- facilities, which enabled the students to continue to гань між університетами. Він був здивований, виявивши, що train in their chosen sports in all seasons. He visited жінки також були залучені до занять спортом. У порівнянні the hygienic facilities and admired the club sport scene з Англією Кубертен констатував, що в цілому американська with its multitude of competitions between the univer- система ефективніша. І більш низькі членські внески він sities. He was surprised to find that women were also розглядав як одну з причин цього. involved. Compared to his experiences in England, Cou- На його думку, англосаксонський світ у той час мав bertin generally found the American system more ef- більшу перевагу, ніж хотілося б визнати. Його основним fective. He saw lower membership fees as one reason джерелом були реформи Арнольда, які давали можливість for this. молодим людям після закінчення школи бути добре підго- In his view, the Anglo-Saxon world at that time pos- товленими до того, щоб застосувати уроки, які вони засвої- sessed a wealth of power that was greater than one ли, у своєму майбутньому житті [13]. generally wanted to admit. He saw its main source in Кубертен повернувся з Америки наприкінці грудня the Arnold reforms, which enabled young people to 1889 р. з надією: «ми йдемо правильним шляхом, вивчаючи leave school well prepared to apply the lessons they досвід англійських навчальних закладів», – як він написав had learned to their future lives.13 міністру в своїй доповіді. «Тому давайте продовжимо нашу When Coubertin returned from America at the end реформу, зміцнену на прикладі Англії і Америки. Спробуємо of December 1889, he had hope “that we are not tak- реалізувати програму, закладену в словах: спорт і свобода» ing the wrong path in following the direction that the [14]. study of English educational institutions has opened for Але перш ніж Кубертен хотів популяризувати те, що ще us”, as he wrote to the minister in the report. “Therefore не існувало, він вважав більш важливим інтернаціоналізу- let us pursue our reform, strengthened by the example вати спорт. З його досвіду, у той час у Франції було тільки of England and America. Let us attempt to implement три рушійні сили: по-перше, необхідність; по-друге, мода; і, the programme summed up in these words: sports and по-третє, іноземне суперництво. freedom.”14 Оскільки перші дві він вважав швидкоплинними, зали- But before Coubertin wanted to popularise some- шалося тільки іноземне суперництво. «Майбутнє закладено thing that did not yet exist, he found it more important в цьому. Необхідно встановити контакти між нашою моло- to internationalise sport. In his experience, there were дою французькою атлетикою і атлетикою в інших країнах, only three driving forces in France at that time: first, які випереджали нас на шляху фізичної підготовки. Однак necessity; second, fashion; and third, foreign competi- ці контакти повинні відбуватися регулярно і мати певний tion. Since he considered the first two to be short-lived, престиж. Хіба всі ці попередні умови не привели б до від- only foreign competition remained. “There was the fu- родження Олімпійських ігор? »[15]. ture. It was necessary to establish contacts between Коли Кубертен написав це, він не міг згадати, коли при- our young French athletics and those in other countries йшло йому на думку вперше пов’язати цю необхідність з who were ahead of us on the path of physical train- відродженням Олімпійських ігор. Але стародавня Олімпія ing. However, these contacts had to take place regu- завжди була для нього «містом ностальгії». Олімпійські ігри, larly and be vested with a certain prestige. Didn’t all проведені доктором Вільямом Пенні Бруксом у Мач Венло-

26 НАУКА В ОЛИМПИЙСКОМ СПОРТЕ № 1, 2020 ИСТОРИЯ

Coubertin made preparations for the congress in his Parisian Кубертен готувався до Конгресу в своєму паризькому будинку home at 20 rue Oudinot, where the studio used by his father, a за адресою: вул. Удіно, 20, де також знаходилася майстерня well-known painter, was also located його батька, відомого художника of these preconditions ultimately result in a revival of the ку, які Кубертен відвідав у 1890 р., і німецькі археологічні Olympics?”15 розкопки з 1875 по 1881 р. також зробили чималий вне- When Coubertin wrote that, he could not remem- сок у це натхнення. «Німеччина явила світу те, що зали- ber when, in his mind, he had for the first time associ- шилося від Олімпії, чому б Франції не досягти успіху у ated this need with the revival of the Olympic Games. відновленні її пишноти?» – міркував він над цим питан- But ancient Olympia had always been a “city of long- ням [16]. ing” for him. The ’Olympian Games’ devised by Dr. Wil- 25 листопада 1892 р. Кубертен побачив, що на- liam Penny Brookes in Much Wenlock, which Couber- став час зіграти свою роль у спорті на міжнародно- tin visited in 1890, and the German excavations from му рівні. Можливість з’явилася з нагоди п’ятої річниці 1875 to 1881 also served as inspiration. “Germany had USFSA, яка була відзначена конференцією в Сорбонні. brought to light what remained of Olympia, why should Після лекцій з фізичного виховання за часів античнос- not France succeed in rebuilding its splendors?” he won- ті і середньовіччя [17], Кубертен зосередився на су- dered.16 часному світі. Для нього не було утопією вірити в про- On 25th November 1892, Coubertin saw the hour had гресивне перевиховання у разі настання війни. Він come to play a role in sport at an international level. The заявив: «Ясно, що телеграф, залізниці, телефон і бурх- opportunity presented itself on the occasion of the fifth ливі дослідження в галузі науки, конгреси і виставки anniversary of the USFSA, which was celebrated with a зробили більше для людства, ніж будь-який договір або conference at the Sorbonne. After lectures on physical дипломатична конвенція» [18]. Він закінчив свою лекцію education in antiquity and the Middle Ages17, Coubertin словами: focused on the modern world. For him it was not utopic «Давайте направимо за кордон веслувальників, to believe in progressive re-education in the case of war. фехтувальників, бігунів і тим самим покладемо поча- He claimed: “It is dear that the telegraph, railways, the ток вільному пересуванню спортсменів, з допомогою telephone and passionate research in science, congresses якого у кровотік старої Європи віллється ідея миру. and exhibitions have done more for peace than any treaty Це дозволить мені, користуючись вашою підтримкою, or diplomatic convention.”18 He ended his lecture with the внести пропозицію про відновлення Олімпійських ігор, words: реформованих відповідно до вимог сучасності» [19].

НАУКА В ОЛИМПИЙСКОМ СПОРТЕ № 1, 2020 27 ИСТОРИЯ

Let us export rowers, runners and fencers; there is the free trade of the future, and on the day when it is introduced within the wails of old Europe the cause of peace will have received a new and mighty stay. This is enough to encourage your servant to dream now about the second part of this programme; he hopes that you will help him as you helped him hith- erto, and that with you will be able to continue and complete, on a basis suited to the conditions of mod- ern life, this grandiose and salutary task, the restora- tion of the Olympic Games.19

NEITHER AMERICA NOR LONDON COULD ­DISCOURAGE COUBERTIN One of Pierre de Coubertin’s business cards, which he signed, as was his custom with the abbreviation ‘PdC’ What Coubertin had thought was sensational news, Collection de Navacelle, Collection Rudiger Fritz was in reality met with no response. The auditorium Одна з візитних карток П’єра де Кубертена, яку він зазвичай підписував абревіатурою «PdK» applauded, but no one was able to grasp the implica- Колекція де Навасель, колекція Рудігера Фріца tions and separate Coubertin’s idea from the forms of antiquity. When leaving the hall, some asked what he meant by the ‘revival’ of the Olympic Games. They un- НІ АМЕРИКА, НІ ЛОНДОН derstood the term only symbolically. You could perhaps НЕ МОГЛИ ЗБЕНТЕЖИТИ КУБЕРТЕНА imagine such a project as a play, but not in sporting re- ality. Others joked and inquired whether women would Те, що Кубертен вважав сенсаційними новинами, на- be allowed and whether general nakedness would be справді не зустріло відгуку. Глядацька зала аплодувала, але compulsory.20 ніхто не зміг зрозуміти наслідки і відокремити ідею Кубер- The next spring came without Coubertin’s proposal тена від подій давнини. Виходячи із зали, дехто запитував, reaching the public. Since nothing happened, he resort- що він мав на увазі під «відродженням» Олімпійських ігор. ed to a trick. He recalled that Adolphe de Pallisaux, who Вони розуміли цей термін тільки символічно. Можливо, published the journal Les Sport Athletiques, had some вони могли б уявити собі таку гру у вигляді проєкту, але не time before proposed the convening of an international в спортивній реальності. Інші жартували і питали, чи будуть congress to discuss the amateur rules, but that the допущені жінки і чи буде обов’язковою загальна нагота idea had been shelved. Together they dug up the paper [20]. again, and this time - on 1st August 1893 - the USFSA Наступна весна пройшла без пропозицій Кубертена, Presidium agreed to host a congress under the motto які б стали надбанням громадськості. Оскільки нічого не ‘Congrès international de Paris pour l’étude et la propa- сталося, він вдався до хитрощів. Він нагадав, що Адольф gation des principes d’amateurisme’21. The time was set де Палліса, який видавав журнал «Атлетичний спорт» (Les for June 1894. Sport Athlétiques), деякий час потому пропонував скликати To prepare, three plenipotentiaries were appointed: міжнародний конгрес для обговорення аматорських пра- Charles Herbert, the Secretary of the Amateur Athletic вил, але ідея була відкладена. Разом вони знову поверну- Association (AAA) for Great Britain and its colonies, and лися до цієї ідеї, і на цей раз – 1 серпня 1893 р. – Президія Sloane for America. France and continental Europe were USFSA погодила провести конгрес під гаслом «Паризький to be handled by Coubertin, who was again sent to ‘New міжнародний конгрес з вивчення і поширення принципів World’ on behalf of his government in September 1893 аматеризму» [21]. Датою проведення було обрано червень _ this time as a member of a team of educators at the 1894 р. World’s Fair in Chicago. Unfortunately, it was too late to Для підготовки були призначені три повноважних пред- be able to participate in the International Congress of ставника: Чарльз Герберт, секретар аматорської атле- Education, which took place at the end of July and at тичної асоціації (ААА) для Великої Британії та її колоній, which he was listed as a speaker.22 і Слоен – для Америки. Францією і континентальною Єв- After visiting the Columbian Exposition, Coubertin ропою повинен був займатися Кубертен, якого знову від- crossed the United States for the second time. In par- правили в «Новий світ» від імені уряду у вересні 1893 р. – ticular he wanted to advertise his plans at the universi- на цей раз як члена команди викладачів на Всесвіт- ties. From Chicago he went via Denver to California. He ній виставці в Чикаго. На жаль, було вже надто пізно бра- went on to Texas, Louisiana, Washington DC and back ти участь в Міжнародному конгресі з освіти, який відбув- to New York, in order to take a three-week break with ся у наприкінці липня і на якому він мав бути доповідачем Sloane in Princeton.23 [22].

28 НАУКА В ОЛИМПИЙСКОМ СПОРТЕ № 1, 2020 ИСТОРИЯ

Thanksgiving Day 1893: football match between Princeton and День Подяки 1893 р.: футбольний матч між університетами Прінстона Yale Universities at Manhattan Field in front of 25,000 і Єля на Манхеттенському полі у присутності 25 тис. фанатів, серед spectators, including Pierre deCoubertin. Another 20,000 fans яких був Пʼєр де Кубертен. Інші 20 тис. фанатів спостерігали за грою із watched the game from the neighbouring Dead Head Hill сусіднього пагорба Дед Хед Photo: The UT History Corner Фото: UT History Corner

On Thanksgiving Day, the two attended the annual Після відвідування Колумбійської виставки Кубертен football match between Princeton and Yale Universities перетнув Сполучені Штати вдруге. Зокрема, він хотів про- at Manhattan Field, where the Princeton ‘Tigers’ cel- рекламувати свої плани в університетах. З Чикаго він від- ebrated their first win in ten years against their rivals правився через Денвер до Каліфорнії. Потім – до Техасу, with a score of 6-0. Луїзіани, Вашингтону округ Колумбія і назад до Нью-Йорку, Although Coubertin did not see much value in the щоб зробити тритижневу перерву для зустрічі зі Слоеном у harsh American national sport, it was an unforgettable Принстоні [23]. experience for him to sit among 25,000 excited specta- У День Подяки вони побували на Манхеттен Філд на що- tors and some 20,000 fans on the neighbouring Dead річному футбольному матчі між університетами Принстона Head Hill.24 і Єля, де Принстонські «Тигри» відсвяткували свою першу Previously, on 27th November-1893, Sloane had invi- за десять років перемогу над суперниками з рахунком 6: 0. ted Coubertin to lunch at the New York University Club Хоча Кубертен не бачив особливої цінності в суворому and met a series of “most influential” people25, to win американському національному спорті, він отримав неза- them over to participate in the Paris Congress. But this бутні враження від перебування серед 25 тис. збуджених contact confirmed what he had already felt during the глядачів і ще близько 20 тис. фанатів на сусідньому пагорбі tour: American sport, in which the universities were in Дед Хед [24]. conflict with the Amateur Athletic Union (AAU), was not Раніше, 27 листопада 1893 р., Слоен запросив Кубертена immediately won over. Therefore, Coubertin was con- на ланч у клубі Нью-Йоркського університету, щоб зустрітися tent that they did not actually oppose him. His only ally з рядом «найвпливовіших» людей [25] з метою їх залучення remained Sloane, whose Olympic enthusiasm he knew до участі у Паризькому конгресі. Але цей контакт підтвердив how to increase. те, що він уже відчув під час турне: американський спорт, в He expected less support from Herbert. According to якому університети знаходилися в конфлікті з Аматорським Coubertin, Herbert had only collected contacts in these атлетичним союзом (AAU), не був відразу ж завойований. years.26The Englishman was interested in the techni- Тому Кубертен був задоволений тим, що вони хоча б не чи- cal part of the programme, where as he considered the нили йому опору. Його єдиним союзником залишався Слоен, Olympic Games themselves as neither “viable no ruseful”.27 чий олімпійський ентузіазм він умів посилювати. Coubertin found even less understanding in Her- Ще меншої підтримки він очікував від Герберта. За сло- bert’s homeland. On 7th February, 1894 he attended a вами Кубертена, всі ці роки Герберт тільки збирав контак- private dinner with “about six personalities” in the Lon- ти [26]. Англієць цікавився технічною частиною програми, don Sports Club. President Sir John Astley, a prominent вважаючи самі Олімпійські ігри «ні життєздатними, ні ко- Conservative Member of Parliament and sports enthu- рисними» [27]. Кубертен знайшов ще менше розуміння на siast, had invited guests to attend. батьківщині Герберта. 7 лютого 1894 р. він був присутній на

НАУКА В ОЛИМПИЙСКОМ СПОРТЕ № 1, 2020 29 ИСТОРИЯ

Coubertin had received setbacks in both America приватній вечері за участю «приблизно шести персон» у and in London but this did not detract from his opti- Лондонському спортивному клубі на запрошення його пре- mism. As soon as he returned home, on 15th January зидента сера Джона Естлі, видатного члена парламенту від 1894, he sent a circular letter inviting people to the con- партії консерваторів і одночасно спортивного ентузіаста. gress. The attached Princeton programme contained Хоча Кубертен зазнав невдачу як в Америці, так і в Лон- eight questions, of which the first seven concerned the доні, це не зменшило його оптимізму. Як тільки він повернув- amateur rules. The eighth question was: ся додому, 15 січня 1894 р., він розіслав циркулярний лист VIII. On the possibility of restoring the Olympic із запрошенням на конгрес. Програма Принстона, що дода- Games. – Linder what circumstances could they be re- валася, містила вісім питань, з яких перші сім стосувалися stored?28 аматорських правил. Восьмим пунктом було: In his letter Coubertin, emphasised that in the case VIII. Можливість відродження Олімпійських ігор. – За of the amateur rules, he considered reforms necessary яких умов вони можуть бути відновлені? [28]. to be discussed. As for point eight, he did not hurry. У своєму листі Кубертен підкреслив, що в разі аматор- For he was still looking towards the turn of the century, ських правил він вважає за необхідне обговорення рефор- which France wanted to celebrate in Paris with another ми. Що стосується восьмого пункту, він не поспішав. Бо він World Expo. For this, Coubertin and the gym teacher все ще чекав переходу в нове століття – подія, яку Фран- Georges Strehly had already submitted a project for ція хотіла відсвяткувати в Парижі проведенням Всесвітньої an Olympic Pavilion to the General Commissioner Alfred виставки. Для цього Кубертен і вчитель фізкультури Жорж Picard.29 But that did not figure in his circular. Rather, Стрелі вже представили проєкт олімпійського павільйону на he wrote: розгляд Генерального комісара Альфреда Пікарда [29]. Але The project referred to in the last paragraph would це не фігурувало в його листі. Він писав: be the pleasing sanctions of international harmony «Проєкт, про який йдеться в останньому параграфі, that we are, as yet, in no way seeking to achieve, mere- стане швидше приємним виразом міжнародної гармонії, ly to prepare for. The reestablishment of the Olympic до якої ми поки не прагнемо, а просто передбачаємо. Від- Games, on a basis and in the conditions in keeping творення Олімпійських ігор на основі і в умовах, що відпо- with the needs of modern life, would be bring together, відають потребам сучасного життя, будуть збирати every four years, representatives of the nations of the кожні чотири роки представників народів світу, і можна world, and one is permitted to think that these peace- думати, що це мирне і чемне суперництво буде являти ful, courteous contests constitute the best form of in- собою кращу форму інтернаціоналізму» [30]. ternationalism.30 З наближенням весни перші труднощі стали очевидни- As spring approached, the first difficulties became ми: ніяких слідів ентузіазму і майже нікого, хто пропону- apparent: no trace of enthusiasm, and hardly anyone вав би підтримку. Оскільки у той час існувало лише кілька who offered support. Since only a few international міжнародних спортивних федерацій, Кубертену довелося sports federations existed at the time, Coubertin had звернутися до клубів, адреси яких потрібно було ретель- to turn to clubs whose addresses had to be painstak- но виявляти [31]. До цього додалися проблеми з Союзом ingly obtained.31 Added to this were the problems with гімнастичних товариств, колишній президент якого Жозеф the Union des Sociétés de Gymnastique, whose former Сансбьоф дав йому попереднє повідомлення про те, що president Joseph Sansbœuf gave him early notice that Французька федерація гімнастики відмовиться від участі, the French Gymnastics Federation would withdraw if якщо німці з’являться в Парижі [32]. the Germans were to appearin Paris.32 Оскільки Кубертен не хотів організовувати конгрес без Since Coubertin did not want to organise the con- їхньої участі, він відвідав німецького військового аташе в Па- gress without their participation, he visited the Ger- рижі Максиміліана фон Шварцкоппена, який, однак, понят- man military attaché in Paris, Maximilian von Schwartz- тя не мав про спорт [33]. Крім того, до Кубертена звернувся koppen, who had no idea however about the sports 21-річний студент Вальтер Бенземанн, який нещодавно за- scene.33 In addition, Coubertin turned 21-years-old снував Страсбурзький футбольний клуб. Бенземанн пора- student Walther Bensemann, who had recently founded див йому зв’язатися з Джоном Блохом, редактором берлін- the Strasbourg Football Club. Bensemann advised him ського журналу «Спорт і Ігри» [34]. to contact the editor of the Berlin journal Sport und- Фактично, Блох надав Кубертену безліч адрес, але це не Spiel, John Bloch.34 додало ні одного нового учасника. Навіть пізній випуск про- In fact, Bloch provided Coubertin with a variety of грами не приніс результатів [35]. Блох не публікував її до addresses, but this did not bring in a single participant. 2 червня 1894 р. можливо тому, що він не хотів конкурувати Even the late release of the programme produced no з Міжнародною спортивною асоціацією (ISA). Вона була не- result.35 Bloch did not publish it until 2nd June 1894, pos- давно заснована в Лондоні і також поставила собі за мету sibly because he did not want to compete with the In- розвиток спорту. Блох став віце-президентом. З іншого боку, ternational Sporting Association (ISA). This had recently він запропонував Кубертену визнати його журнал «офіцій- been founded in London and had also adopted sports ним німецьким органом» [36].

30 НАУКА В ОЛИМПИЙСКОМ СПОРТЕ № 1, 2020 ИСТОРИЯ

promotion as its goal. Bloch had become Vice-Presi- Таким чином, Німеччина, в якій гімнастична асоціація dent. On the other hand, he offered Coubertin recogni- об’єднувала півмільйона членів, не була представлена в tion of his journal as an “official German organ”.36 Парижі. Єдиним німцем, зареєстрованим як гість, був барон Thus, Germany, which had a gymnastics association фон Рейффенштейн, друг Кубертена, що жив у Лондоні. Він with half a million members, was not represented in вважав наміри Кубертена «найчудовими» [37].

Honorary Members Почесні члени Athlétiques and of the Sociétés de Sport de l’lle de Франції та спортивного товариства острова of the Olympic Congress Олімпійського Конгресу Puteaux Пюто in 1894 1894 р. Eugène Spuller (1835-1896), Member of the French Ежен Спуллер (1835–1896), член парламенту Parliament, Minister for Public Education Франції, міністр народної освіти (1835-1909), King of Belgium (1835–1909), король Бельгії Leopold II Леопольд II Henri Marion (1846-1896), French philosopher, Анрі Маріон (1846–1896), французький Albert Edward (1841-1910), Prince of Wales Альберт Едвард (1841–1910), принц Уельський Professor of the Faculté des Lettres філософ, професор факультету мистецтв Gustaf (1858-1951), Crown Prince of Sweden Густав (1858–1951), наслідний принц Швеції Sir John Astley (1828-1894), Member of the House Сер Джон Естлі (1828–1894), член палати гро- and Norway і Норвегії of Commons, President of London Sports Club мад, президент Лондонського спортивного клубу Konstantin (1868-1923), Crown Prince of the Костянтин (1868–1923), наслідний принц Viktor Balck (1844-1928), Captain, President of Віктор Бальк (1844–1928), капітан, президент Hellenes Греції the International Skating Union (ISU) and of the Міжнародного союзу ковзанярів (ISU) і Швед- Grand Duke Vladimir Alexandrovich (1847- Великий князь Володимир Олександрович Swedish Gymnastic Federation, teacher for military ської федерації гімнастики, викладач військо- 1909), brother of Tsar Alexander III (1847–1909), брат царя Олександра III gymnastics and fencing at the Stockholm Central вої гімнастики та фехтування в Центральному Dr. Stanislaus Ritter von Madeyski-Poray Др. Станіслав Ріттер фон Мадейський- Institute інституті Стокгольма (1841-1910), Austrian Education Minister Порай (1841–1910), міністр освіти Австрії Ferenc Kemény (1860-1944), Hungarian Ференц Кемені (1860–1944), угорський Paul Champoudry (1847-about 1900), President of Поль Шампудрі (1847–1900), Президент headmaster, директор школи the Paris City Council Паризького міської ради Eger Charles Jules Simon (1814-1896), former Егер Чарльз Жюль Сімон (1814–1896), ко- Duc Henri-Eugène d’Aumale (1818-1897), Герцог Анрі-Ежен д’Омаль (1818 –1897), Prime Minister of France, Member of the Académie лишній прем’єр-міністр Франції, член Академії French General французький генерал Française, Honorary President of the USFSA Франції, Почесний президент USFSA Count Albin von Csáky von Körösszeg und Граф Альбін фон Чакі фон Керессег і Jules Janssen (1824-1907), Member of the Institut Жюль Янссен (1824 –1907), член Інституту Adorján (1841-1912), Hungarian Education Адорьян (1841–1912), міністр освіти de France, astronomer and physicist Франції, астроном і фізик Minister Угорщини Count Ladislaus Hoyos (1834-1901), Ambassador Граф Ладіслав Ойос (1834–1901), посол Henry Austin Bruce, 1st Baron Aberdare of Генрі Остін Брюс, 1-й барон Абердаре of Austria-Hungary in Paris Австро-Угорщини в Парижі Duffryn (1815-1895) з Даффріна (1815 –1895) Dr. Daniel Coit Gilman (1831-1908), President Доктор Даніель Койт Гілман (1831–1908), Hodgson Pratt (1824-1907), President of the Ходжсон Пратт (1824 –1907), президент of Johns Hopkins University, президент Університету Джона Хопкінса, International Universitaries Alliance, co-founder of Міжнародного союзу університетів, Baltimore Балтімор the International Peace Bureau співзасновник Міжнародного бюро світу Baron Jean Théobald Lagé (1816-1898), Admiral, Барон Жан Теобальд Лаге (1816–1898), адмі- Ernest Lavisse (1842-1922), French historian and Ернест Лавісс (1842 –1922), французький President of the Union des Yachts Français рал, президент вітрильного союзу Франції author історик і письменник Ioannis Phokianos (1845-1896), headmaster, Іоанніс Фокіанос (1845–1896), директор шко- Joseph Reinach (1856-1921), French author and Жозеф Рейн (1856 –1921), французький President of the Greek Gymnastic Federation ли, президент Грецької федерації гімнастики politican, International Arbitration and Peace письменник і політик, Міжнародна асоціація Comte Charles Gustave Le Clerc de Juigné Граф Шарль Густав Ле Клерк де Жюньене Association арбітражу і миру (1825-1900), Member of the House of (1825–1900), член палати представників, Frédéric Passy (1822-1912), Member of the Фредерік Пассі (1822 –1912), член Інституту Representatives, Vice-President of the Société віцепрезидент Французького товариства Institut de France; co-founder of the Ligue Франції; співзасновник Міжнародної Hippique française кінного спорту internationale de lax paix ліги миру Baron Arthur Gundaccar von Suttner Барон Артур Гундаккар фон Зуттнер Ruggiero Bonghi (1826-1895), Professor, Member Руджеро Бонгі (1826 –1895), професор, член (1850-1902), Austrian author and pacifist, founder (1850–1902), австрійський письменник і of the Italian Parliament італійського парламенту of the Association for the Defense Against Anti- пацифіст, засновник Асоціації захисту від анти- Richard Feldhaus (1856-1944), President of the Річард Фельдхаус (1856 –1944), президент Semitismin Austria семітизму в Австрії German Peace Society in Königsberg Німецького товариства миру в Кенігсбергу Dr. Jiří Guth (1861-1943), Czech Professor of the Др. Іржі Гут (1861–1943), чеський професор Alexei Butovsky (1838-1917), General, instructor Олексій Бутовський (1838 –1917), генерал, Lyceum of Klatovy, ліцею Клатови, of the Russian Military Schools інспектор Російських військових шкіл Luigi Capuccio, Secretary of the Italian Rowing Club Луїджі Капуччі, секретар Італійського веслу- Dr. William Torrey Harris (1835-1909), US Доктор Вільям Торрі Харріс (1835–1909), Turin вального клубу в Туріні Commissioner of Education комісар з освіти США L. Parmentier, General, President of the Union des Л. Парментье, генерал, президент Союзу Fredrik Bajer (1837-1922), President of the Фредрік Байєр (1837–1922), президент Sociétés de Gymnastique de France гімназій Франції Danish Peace Society, co-founder of the Данського товариства миру, співзасновник Dr. William Penny Brookes (1809-1895), English Доктор Вільям Пенні Брукс (1809–1895), International Peace Bureau Міжнародного бюро миру surgeon, magistrate and botanist, founder of the англійський хірург, магістр і ботанік, засновник Lord Arthur James Balfour (1848-1930), Member Лорд Артур Джеймс Бальфур (1848 –1930), Wenlock Olympian Society Олімпійського товариства Венлока of the House of Commons член палати громад Charles Waldstein (1856-1927), Anglo-American Чарльз Вальдштейн (1856–1927), англо-аме- Comte Carlo Fisogni (1854-1936), Member of the Граф Карло Фізоньї (1854 –1936), член archaeologist, director of the American School of риканський археолог, директор Американської Italian Parliament, President the Italian Shooting італійського парламенту, президент Італійської Classical Studies in Athens школи класичних досліджень в Афінах Federation and Gymnastic Federation федерації стрільби і федерації гімнастики Lord Frederik Hamilton, Marquess of Dufferin Лорд Фредерік Гамільтон, маркіз Дафферін Henri-Marie La Fontaine (1854-1943), Professor Анрі-Марі Ла Фонтен (1854–1943), and Ava (1826-1902), Ambassador of the United і Ава (1826–1902), посол Великої Британії for international law, founder of the Belgian League професор міжнародного права, засновник Kingdom in Paris в Парижі for the Rights of Women, co-founder of the Бельгійської ліги за права жінок, співзасновник Georges Augustus Adee (1847-1908), former Жорж Август Аді (1847–1908), колишній пре- International Peace Bureau Міжнародного бюро миру President of the New York Athletic Club зидент Нью-йоркського спортивного клубу Alexander Hegedüs (1847-1906), Member of the Олександр Хегедюс (1847 –1906), член Georges Strehly (1851-1906), professor at the Lycée Жорж Штрелен (1851–1906), професор ліцею Hungarian Parliament, President of the Hungarian угорського парламенту, президент Угорської Montaigne Монтень Gymnastic Federation федерації гімнастики Dr. José Benjamin Zubiaur (1856-1921), Доктор Хосе Бенджамін Зубіаур (1856–1921), Elie Ducommun (1833-1906), President of the Елі Дюкомун (1833–1906), президент headmaster of the National College of Uruguay директор Національного коледжу Уругваю International Peace Bureau Міжнародного бюро миру Leonard Albert Cuff (1866-1954), Secretary Леонард Альберт Кафф (1866–1954), сек- Georges de Saint-Clair (1845-1910), President Жорж де Сен-Клер (1845–1910), президент of the New Zealand Amateur Athletic Asso- ретар Новозеландської аматорської спортивної of the Racing Club de Paris Паризького гоночного клубу ciation асоціації Vicomte Léon de Janzé (1848-?), Senator, Віконт Леон де Янзе (1848 –?), сенатор, Felix de Meleniewski (1846-1908), Deputy Фелікс де Меленевський (1846–1908), депу- President Union des Sociétés Françaises des Sports президент Союзу спортивних товариств of the Nobility of Kiev тат дворянського зібрання Києва

НАУКА В ОЛИМПИЙСКОМ СПОРТЕ № 1, 2020 31 ИСТОРИЯ

Paris. The only German registered as a guest was Baron von Reiffenstein, a friend of Coubertin living in London. Flefound Coubertin’s intentions “most excellent”.37

INTERNATIONAL CELEBRITIES IN A GLAMOROUS SETTING

Coubertin had divided the invitations into two cate­ gories. First, sports federations and clubs were asked to nominate delegates. In the second category, he ga­ thered Honorary Members, whom he did not neces­ sarily expect to attend but hoped their names would add prestige for the congress. Coubertin managed the latter with the support of USFSA President Vicomte de Invitation to the opening at the Grand Amphitheatre of the Sorbonne on 16th June 1894 with the final designation ‘Congrès International Janzeand his friend Jean Jules Jusserand. pour le Rétablissement des Jeux Olympiques’ (International The 50 personalities were included can be divided Congress for the Re-establishment of the Olympic Games) into six groups. The first comprised members of the Photo: IOC Archives/OSC high nobility. The King of Belgium, the Prince of Wales, Запрошення на відкриття Міжнародного конгресу з the Crown Prince of Sweden and Norway, the Crown відродження Олімпійських ігор у Великому амфітеатрі Сорбонни 16 червня 1894 р. Prince of Greece and the Russian Grand Duke Vladimir Фото: Архів МОК / ЦОІ were all ready to offer their honorary patronage. A second group consisted of government representa­ МІЖНАРОДНІ ЗНАМЕНИТОСТІ tives from Austria, Hungary, the USA and France. The third В ГЛАМУРНІЙ ОБСТАНОВЦІ group included politicians and diplomats such as the President of the City Council of Paris, the ambassadors Кубертен розділив запрошених на дві категорії. До пер­ of Britain and Austria-Hungary, and personalities such as шої увійшли делегати від спортивних федерацій і клубів. У Lord Balfour who later became British Prime Minister. другій він зібрав почесних членів, участь яких він очікував не

President of the Congress Президент Конгресу René Raoul-Duval (1869-1916), co-founder of the Рене Рауль-Дюваль (1864–1916), співзасновник Baron Alphonse Chodron de Courcel Барон Альфонс Чодрон де Курсель Polo Club Bagatelle, President of the Mining Com- Поло клубу «Багатель», президент Гірської (1835-1919), Senator, Ambassador (1835–1919), сенатор, посол pany in Yekatarinenburg, Olympian 1900 Polo компанії в Єкатеринбургу, бронзовий призер Ігор ІІ Олімпіади 1900 р. з поло Commissioners Уповноважені (комісари) Pierre de Coubertin (1863-1937), General П’єр де Кубертен (1863–1937), Генеральний 6. SOCIÉTÉ D’ENCOURAGEMENT DE L’ESCRIME 6. ТОВАРИСТВО НАВЧАННЯ ФЕХТУВАННЮ Commissioner комісар Henri Hébrard de Villeneuve (1848-?), Master Анрі Ебрар де Вільньов (1848 –?), магістр петиції Ernest Callot (1840-1912), mining engineer, former Ернест Калло (1840–1912), гірничий інженер, колиш- of Petitions to the Congress of State в Конгресі держави President of the French Gymnastic Federation ній президент Французької федерації гімнастики François Jules Derué (1835-1922), Colonel, Франсуа Жюль Деру (1835 –1922), полковник, війсь­ Armand de la Frémoire (1866-1909) Арманд де ла Фрумуар (1866–1909) military and Inspector General of Physical Education ковий і генеральний інспектор з фізичного виховання Ar. Masson, auteur Ар. Массон, письменник Adolphe Corthey (1834-?), author Адольф Корті (1834 –?), літератор Le Vicomte Armande de Madec (1835-1917) Виконт Арманд де Мадек (1835–1917) Fernand Hecquetd’Orval (1851-1911), globet­ Фернан Хекке д’Орваль (1851–1911), мандрівник, 7. SOCIÉTÉ PANHELLÉNIQUE UNION DE 7. ТОВАРИСТВО ЗАГАЛЬНОГРЕЦЬКОГО rotter, former cavalry officer ­GYMNASTIQUE D’ATHÈNES ­ГІМНАСТИЧНОГО СОЮЗУ АФІН колишній офіцер кавалерії (1835-1908), Dr. jur., writer, poet, Comte Jacques de Pourtales (1860-?), co- Граф Жак де Пурталес (1800–?), співзасновник Demetrios Vikelas Деметріос Вікелас (1835–1908), доктор юридич- founder of the USFSA, founder of ‘Cercle Madrid’ member of the board of Directors of the Panhellenic них наук, письменник, поет, член ради директорів USFSA, засновник «Мадридського гуртка» Gymnastic Federation, IOC Member 1894-1899 Theodore Stanton (1851-1925), American journa­ Теодор Стентон (1851–1925), американський загальногрецької гімнастичної федерації, член list, IOC Memberi 1900-1903 журналіст, член МОК 1900–1903 рр. МОК 1894–1899 рр. USFSA Vice-President Comte H. de Villers, Граф Х. де Виллерс, віцепрезидент USFSA 8. UNION DES YACHTS FRANÇAIS 8. ФРАНЦУЗЬКИЙ ВІТРИЛЬНИЙ СОЮЗ Alfred Morel-Fatio (1850-1924), romanistund Альфред Морель-Фатіо (1850–1924), романіст Press Commissioner Прес-комісар hispanist, Member of the Académie des Inscriptions François Etienne ‘Frantz’ Reichel (1871-1932), Франсуа Етьєн Франц Рейхель (1871–1932), ­іспаніст, дійсний член Академії витончених journalist, Olympian 1896/1900 athletics, журналіст, олімпійський спортсмен 1896/1900, et Belles-Letters мистецтв rugby регбі Gaston Fournier Гастон Фурньє Pierre deBoulongue, Vice-President du Cerde dela П’єр де Булонг, віцепрезидент гуртка вітрильного Delegates Делегати Voile des Paris Deha, Vice-President de la Société спорту Парижа 1. ASSOCIATION DES INSTITUTEURS POUR 1. АСОЦІАЦІЯ ІНСТИТУТІВ З ФІЗИЧНОЇ ОСВІТИ des Régates de Dieppe Деха, віцепрезидент товариства вітрильного спорту L’EDUCATION ­PHYSIQUE DE LA JEUNESSE МОЛОДІ Deha, Vice-President de la Société des в Дьєпп Moulin, teacher Мулен, учитель Règates de Dieppe Лост, товариство вітрильних яхт Жиронда Picart, professor of the school games Пікар, професор шкільних ігор Loste, Société de la Voile Pauillac et Gironde Віконт де Рошуар, президент Каннського союзу Le Vicomte de Rochechouart, President of the Union яхтсменів 2. UNION VÉLOCIPÉDIQUE DE FRANCE 2. СОЮЗ ВЕЛОСИПЕДИСТІВ ФРАНЦІЇ des Yachtsmen de Cannes Felix Roussel (1856-1925), Vice-President, lawyer Фелікс Руссель (1856–1925), віцепрезидент, юрист 9. ГІМНАСТИЧНЕ ТОВАРИСТВО Henri Pagis, President Анрі Паги, президент 9. SOCIÉTÉ GYMNASTIQUE DE САНКТ-ПЕТЕРБУРГА Dr. Louis Minart, Vice-President Доктор Луї Мінант, віцепрезидент SAINT-PETERSBOURG Олексій Лебедєв, секретар гуртка «Друзі спорту» Duval Дюваль Alexei Lebedyev, Secretary of the circle ‘Friends of Санкт-Петербурга Mousset, publicist Муссет, публіцист Sports’ of St. Petersburg 10. ІТАЛІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ ГІМНАСТИКИ 3. RACING CLUB DE FRANCE 3. ГОНОЧНИЙ КЛУБ ФРАНЦІЇ 10. FEDERAZIONE GINNASTICAITALIANA Граф Фердінандо Луччезі-Палл (1860–1922), Dr. Michel Gondinet (1855-1936), President, lawyer Д-р Мішель Гондінет (1855–1936), президент, адвокат Le Comte Ferdinando Lucchesi-Palli (1860-1922), віцеконсул у Парижі, член МОК, 1894 р. P. Lejeune, EB member USFSA П. Лежен, член Виконавчої ради USFSA Vice-Consul in Paris, IOC Member 1894 4. SOCIÉTÉ DE SPORT DE L’ILE DE PUTEAUX 4. СПОРТИВНЕ ТОВАРИСТВО ОСТРОВА ПУТЕ 11. SOCIÉTÉ HIPPIQUE 11. ФРАНЦУЗЬКЕ ТОВАРИСТВО КІННОГО André Toutain (1861-?) Андре Тутен (1861–?) FRANÇAISE СПОРТУ Maurice Borel, Secretary of Embassy Моріс Борель, секретар Посольства Baron Georges du Teil du Have It (1854-1933), Барон Жорж дю Тейл Гавелт (1854–1933), (Jean Jules Jusserand [1855-1932], literary (Жан-Жюль Жюссеран (1855–1932), літературний President президент historian and diplomat) історик і дипломат)1 Baron Henri de Carayon la Tour (1854-1916) Барон Анрі де Карайон ла Тур (1850–1916) 5. POLO CLUB DE PARIS 5. ПАРИЗЬКИЙ ПОЛО КЛУБ ПОЛО 12. NEDERLANDSCHEVOETBAL 12. НІДЕРЛАНДСЬКИЙ ФУТБОЛЬНИЙ Le Vicomte Charles de La Rochefoucauld Виконт Шарль де ла Рошфуко EN ATHLETIEK BOND І АТЛЕТИЧНИЙ СОЮЗ (1857-1945), co-founder of the Polo Club Bagatelle (1857–1945), спів­засновник Поло клубу «Багатель» («Not su re that we can attend») ( «Не впевнені, що ми можемо відвідати»)

32 НАУКА В ОЛИМПИЙСКОМ СПОРТЕ № 1, 2020 ИСТОРИЯ

13. STADE FRANÇAIS 13. ФРАНЦУЗЬКИЙ СТАДІОН 28. ATHLETIC AND RUNNING CLUB, 28. КЛУБ АТЛЕТИКИ І БІГА, Pierre Garcet de Vauresmont (1875-?), author П’єр Гарсет з Воресмонту (1875–?), літератор ­BRUSSELS БРЮССЕЛЬ Jean Borie, rugby referee Жан Борі, суддя з регбі Adolphe Eugène Ziane (1864-1934), President, Адольф Ежен Зіане (1864–1934), президент, L.H.Sandford, EB member of the USFSA Сендфорд Л. Х., член виконкому USFSA lawyer юрист 14. UNION CHRÉTIENNE DEJEUNES GENS 14. ХРИСТИЯНСЬКИЙ СОЮЗ МОЛОДИХ 29. NEW YORK ATHLETIC CLUB 29. НЬЮ-ЙОРКСЬКИЙ АТЛЕТИЧНИЙ КЛУБ (UCJG) ЛЮДЕЙ (UCJG) William Milligan Sloane (1850-1928), Вільям Мілліган Слоан (1850 –1928), професор Melvin Bagdon Rideout (1872-?), Sport director, Мелвін Багдон Ріда (1872–?), спортивний дирек- professor at the Princeton University, IOC Member Прінстонського університету, член МОК President of the YMCA(UCJG) in Paris тор, президент YMCA (UCJG) в Парижі 1894-1924 1894–1924 рр. Jacques Adrion Жак Адріон 30. LA’JEUNE EPÉE’ 30. МОЛОДА ШПАГА 15. UNION NATIONALE DES SOCIÉTÉS 15. НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА СТРІЛЕЦЬКИХ Jean-Joseph Renaud (1873-1953), Жан-Жозеф Рено (1873–1953), почесний DETIR ТОВАРИСТВ (UNST) Honorary President, writer, critic, Olympian 1900 президент, письменник, критик, учасник Ігор ІІ Daniel Mérillon (1852-1925), UNST President, ­ Даніель Мерільон (1852–1925), президент UNST, fencing Олімпіади 1900 р. з фехтування former memberofthe French Parliament, Gene- член парламенту Франції, генеральний секретар Sauton, Vice-President Саутон, віцепрезидент ral Secretary of the sports competition of the спортивних змагань Всесвітньої виставки 1900 р., (Willy Sulzbacher [1876-1908], Secretary, journalist, (Віллі Зульцбахер (1876–1908), секретар, 1900 World Exhibition, Olympian shooting 1908- учасник Ігор IV і V Олімпіад зі стрілецького спорту Olympian 1900 fencing)3 журналіст, учасник Ігор ІІ Олімпіади 1900 р. з 1912 (1908–1912) фехтування)3 Florimond Lermusiaux, UNST General Secretary, Флорімон Лермусо, Генеральний секретар lawyer UNST, юрист 31. STADE BORDELAIS 31. СТАДІОН БОРДЕЛІС Paul Lefèvre, President of the Société de Tir l’Avenir Поль Лефевр, президент Паризького товариства A. Mangeot, Secretary, multiple French rugby А. Манджо, секретар, багаторазовий чемпіон de Paris стрільби champion Франції з регбі Lécœuvre, UNST Regional President of Paris, Лесеувр, регіональний президент UNST в Парижі, deputy treasurer заступник скарбника 32. UNION SPORTIVE DES ETUDIANTS DE 32. СПОРТИВНИЙ СОЮЗ СТУДЕНТІВ КАНА CAEN Франсуа Етьєн Франц Рейхель Er. Chapron, Director de la Société de tir des gym­ Єр. Чапрон, директор Товариства стрільби і nastes de la Seine гімнастики Сени François Etienne ‘Frantz’ Reichel 33. FÉDÉRATION BELGE DES SOCIÉTÉS DE 33. ФЕДЕРАЦІЯ БЕЛЬГІЙСЬКОГО БІГОВОГО 16. ASSOCIATION DES SOCIÉTÉS 16. АСОЦІАЦІЯ ГІМНАСТИЧНОГО COURSESÀ PIED, BRUSSELS ТОВАРИСТВА БРЮССЕЛЯ DE GYMNASTIQUE DE LA SEINE ТОВАРИСТВА СЕНИ Maurice Ketels (1863-1905), President Моріс Кетельс (1863–1905), президент H. Derosselle, President Х. Деросселле, президент Charles De Reine Шарль де Рейн 17. UNION DES SOCIÉTÉS DE 17. СОЮЗ ГІМНАСТИЧНОГО ТОВАРИСТВА 34. ASSOCIATION VÉLOCIPÉDIQUE 34. АСОЦІАЦІЯ МІЖНАРОДНОГО GYMNASTIQUE DE FRANCE ФРАНЦІЇ ­INTERNATI ONALE (A.V.I.) ВЕЛОСИПЕДНОГО ТОВАРИСТВА (А.V.І.) Louis Loutil (1852-1909) Луї Лутіль (1852–1909) President президент (1848-1938), former USGF (1848–1938), колишній James-Stuart Sloan, Джеймс-Стюарт Слоан, Joseph Sansbœu Джозеф Сансбоф Oswald Sloan, Secretary, EB member of the Освальд Слоан, секретар, член Ради Європи President президент USGF USFSA від USFSA 18. AMATEUR ATHLETIC ASSOCIATION, 18. ЛОНДОНСЬКА АМАТОРСЬКА 35. WENLOCK OLYMPIAN SOCIETY 35. ОЛІМПІЙСЬКЕ ТОВАРИСТВО ВЕНЛОКА LONDON VICTORIAN AMATEUR АТЛЕТИЧНА АСОЦІАЦІЯ, („To adhere in a general meeting held in Wenlock, («На підставі рішення загальних зборів, що ATK£TKASSOCIATION, ВІКТОРІАНСЬКА АМАТОРСЬКА 24 May 1894“) відбулися у Венлоку 24 травня 1894 р.») MELBOURNE АТЛЕТИЧНА АСОЦІАЦІЯ, МЕЛЬБУРН Charles Herbert (1840-1924), Honorary Secretary, Чарльз Герберт (1840–1924), почесний секретар, 36. ACADÉMIE D’ARMES 36. АКАДЕМІЯ ЗБРОЇ IOC Member 1894-1906 член МОК 1894–1906 рр. Adolphe Rouleau, Fencing Master, Olympian Адольф Роло, майстер фехтування, учасник Ігор ІІ Norman Jones Норман Джонс 1900 Олімпіади 1900 р. з фехтування Robert Роберт 19. NATIONALIST CYCLISTS‘ UNION 19. НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА ВЕЛОСПОРТУ LONDON ЛОНДОНА 37. POLYTECHNIC CLUB, LONDON 37. ПОЛІТЕХНІЧНИЙ КЛУБ ЛОНДОНА N.L. Clark Н. Л. Кларк Comte O’Connell Граф О’Коннелл R. Todd Р. Тодд T.UV.J. Britten, honorary treasurer T. В. Ай. Бріттен, почесний скарбник 38. SOCIÉTÉ D’ENCOURAGEMENT 38. ТОВАРИСТВО СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ AU SPORT NAUTIQUE ВОДНИХ ВИДІВ СПОРТУ 20. IRISH AMATEUR ATHLETIC 20. ІРЛАНДСЬКА ЛЮБИТЕЛЬСЬКА Charles Fenwick, EB member of the USFSA, Чарльз Фенвік, член виконкому USFSA, учасник ASSOCIATION АТЛЕТИЧНА АСОЦІАЦІЯ Olympian 1900 motorboating Ігор ІІ Олімпіади 1900 р. з мотоспорту (човни) Daniel Delany Bulger (1865-1930), IAAA Competi- Даніель Делані Балджер (1865–1930), комітет F. Boudin Ф. Будин tion‘s Committee зі змагань IAAA Joseph T. Magee Джозеф Т. Маги 39. UNION ATHLETIQUE DU 1er ARRONDISSE- 39. АТЛЕТИЧНИЙ СОЮЗ 1-ГО ОКРУГУ MENT Леон Гільєбонт 21. CLUB ALPIN FRANÇAIS 21. КЛУБ АЛЬПІНІСТІВ ФРАНЦІЇ Léon Guillebont Жан Лекьєр, учасник Ігор ІІ Олімпіади 1900 р. з Charles Durier (1830-1899), President, Шарль Дюр’є (1830–1899), президент, географ Jean Lécuyer, Olympian 1900 athletics легкої атлетики geographer and alpinist і альпініст Pierre-Henri Puiseux (1855-1928), professor, П’єр-Анрі Пуазе (1855–1928), професор, («The following Societies unable to send delegates had («Наступні товариства не змогли відправити President of the Société astronomique de France президент Астрономічного товариства Франції sent the iradhesion inwriting») делегатів, але письмово зареєструвалися») 22. AMIENS-CYCLE 22. ВЕЛОСПОРТ АМ’ЄНА 40. SOCIEDAD GIMNASTICA ESPANOLA, 40. ГІМНАСТИЧНЕ ТОВАРИСТВО ІСПАНІЇ, Charles Chenu (1855-?), lawyer for the Paris Court Чарльз Чену (1855–?), адвокат Паризького MADRID МАДРИД of Appeal Lamy апеляційного суду Ламі 41. LIGUE PÉDESTRE BELGE, 41. БЕЛЬГІЙСЬКА ЛІГА ХОДЬБИ, 23. SVENSKAGYMNASTIKFÖRBUNDET 23. ШВЕДСЬКИЙ ГІМНАСТИЧНИЙ СОЮЗ BRUSSELS БРЮССЕЛЬ STOCKHOLM У СТОКГОЛЬМІ Fredrik Bergh, Lieutenant, Institute of Medical Фредрік Берг, лейтенант, Інститут лікувальної 42. NATIONAL SKATING ASSOCIATION 42. НАЦІОНАЛЬНА АСОЦІАЦІЯ Gymnastics in Paris гімнастики в Парижі OF GREAT BRITAIN, CAMBRIDGE З КОВЗАНЯРСЬКОГО СПОРТУ Sten Drakenberg (1861-1942), fencing student at Стен Дракенберг (1861–1942), студент з ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ, КЕМБРИДЖ the École de gymnastique in Joinville-Ie-Pont фехтування Школи гімнастики в Жоінвіль-І-Понт 43. SCOTTISH AMATEUR ATHLETIC 43. ШОТЛАНДСЬКА АМАТОРСЬКА 24. LIGUE VÉLOCIPÉDIQUE BELGE 24. ВЕЛОСИПЕДНА ЛІГА БЕЛЬГІЇ ASSOCIATION, EDINBURGH АТЛЕТИЧНА АСОЦІАЦІЯ, ЕДІНБУРГ Albert Carreon Альберт Карреон 44. CESKÂ ОВЕС SOKOLSKÂVPRAZE, 44. ЧЕСЬКИЙ СОКОЛЬСЬКИЙ Jules Hansez (1870-1949), law student, writer Жюль Гансес (1870–1949), студент юридичного PRAGUE МУНІЦИПАЛІТЕТ У ПРАЗІ of the journal Le Vélo факультету, автор журналу «Le Vélo» 45. NEW ZEALAND AMATEUR ATHLETIC 45. НОВОЗЕЛАНДСЬКА АМАТОРСЬКА 25. ASSOCIATION VÉLOCIPÉDIQUE 25. АСОЦІАЦІЯ АМАТОРСЬКОГО ASSOCIATION, CHRISTCHURCH АТЛЕТИЧНА АСОЦІАЦІЯ, КРАЙСТЧЕРЧ D’AMATEURS ВЕЛОСПОРТУ Louis-Philippe Reichel, President, USFSA Луї-Філіп Рейхель, президент, скарбник 46. UNIVERSITY OF CALIFORNIA, OAKLAND 46. ​​УНІВЕРСИТЕТ КАЛІФОРНІЇ, ОКЛЕНД Treasurer USFSA René Lacroix, Secretary Рене Лакруа, секретар 47. VICTORIAN ROWING ASSOCIATION, 47. ВІКТОРІАНСЬКА ВЕСЛУВАЛЬНА Gustave Armand de Lafreté (1866-1933), Гюстав Арман де Лафрете (1866–1933), учасник MELBOURNE АСОЦІАЦІЯ, МЕЛЬБУРН Olympian 1896 cycling Ігор І Олімпіади 1896 р. з велосипедного спорту 48. ROWING CLUB ITALIANO, 48. ІТАЛІЙСЬКИЙ ВЕСЛУВАЛЬНИЙ КЛУБ, 26. DÉCIMAL BOATING & LAWN TENNIS 26. ТОВАРИСТВО ВЕСЛУВАННЯ НА ЧОВНАХ TURIN 49- LONDON ROWING CLUB ТУРИН SOCIÉTÉ І ТЕНІСУ 49. LONDON ROWING CLUB 49. ЛОНДОНСЬКИЙ ВЕСЛУВАЛЬНИЙ КЛУБ Gaskett-James Гаскетт-Джеймс J.-H. LeCocq, Treasurer Джей. Єйч. Ле Кок, скарбник 1 Delegates list, June 1894. 1. Список делегатів, червень 1894 р. 27. UNIVERSITY OF OVIEDO 27. УНІВЕРСИТЕТ ОВ’ЄДО 2 Letter from Buylla to Coubertin, 2 June 1894, OSC. 2. Лист Буйлло Кубертену від 2 червня 1894 р. У Adolfo Gonzalès-Posada y Biesca (1860-1944), Адольфо Гонсалес-Посада і Біска In it, Buylla announced that he would accompany the ньому Буйлло оголосив, що він буде супроводжувати professor (1860–1944), професор two professors. On 20 July Ancieto Sela asked Cou- двох професорів. 20 липня Ансієто Села попросив Aniceto Sela Sampil (1863-1935), professor Анісето Села Сампо (1863–1935), професор bertin for a participation certificate for Buylla. Кубертена отримати сертифікат про участь Буйлло. (Adolfo Álvarez Buylla y Alegre [1850-1927], (Адольфо Альварес Буйя і Алегрі (1850–1927), 3 Letter from Sulzbacherto Coubertin, 8 June 1894, 3. Лист Зульцбахера Кубертену, 8 червня 1894 р., professor, sociologist and educator)2 професор, соціолог і педагог)2 OSC. ЦОІ.

НАУКА В ОЛИМПИЙСКОМ СПОРТЕ № 1, 2020 33 ИСТОРИЯ

The Great Amphitheater of the Sorbonne, where the Olympic Великий амфітеатр Сорбонни, де 16 червня 1894 р. було відкрито Congress was opened on 16th June 1894. Олімпійський конгрес. In the background: the painting ‘Le Bois Sacre‘ by Puvis На задньому плані – мурал «Священний ліс» Пюві де Шаванна deChavannes Photo: Michael Nicht, Collection Rüdiger Fritz Фото: Майкл Ніхт, Колекція Рудігера Фрітца

Astrongfourth group stood for the close integra- обов’язково , але сподівався, що їх імена додадуть престиж tion of the Olympic project with the peace movement38, конгресу. У цьому Кубертен розраховував на допомогу і під- whose common credo was international understanding. тримку президента USFSA Віконта де Янзе і його друга Жана In addition to Passy and Simon, were Hodgson Pratt of Жюля Жюссерана. the USA, Ferenc Kemény of Hungary, Elie Ducommun of П’ятдесят запрошених персон можна розподілити на Switzerland, Henri-Martin La Fontaine of Belgium, Fre- шість груп. Перша складалася з представників вищого дво- drik Bajer of Denmark, and Richard Feldhaus of Germa- рянства. Король Бельгії, принц Уельський, наслідний принц ny. Four of them were later awarded the Nobel Peace Швеції і Норвегії, наслідний принц Греції та великий росій- Prize.39 ський князь Володимир були готові запропонувати своє по- The fact that pledges were not based solely on чесне заступництво. courtesy is reflected in Bajer’s response. Since he was Друга група складалася з представників урядів Австрії, also an animal rights activist, he protested against Угорщини, США та Франції. До третьої групи увійшли політи- the shooting of live pigeons mentioned in the pro- ки і дипломати, такі, як президент міської ради Парижа, по- gramme. He suggested using flying discs and machines сли Великої Британії та Австро-Угорщини, а також такі осо- instead.40 How far-sighted! би, як лорд Бальфур, який пізніше став прем’єр-міністром Baron von Suttner should not be forgotten. He was Великої Британії. a proven pacifist, who had set up an Austrian branch of Потужна четверта група виступала за тісну інтеграцію the German Association for Defence Against Antisemi- олімпійського проєкту з рухом за мир [38], загальним кредо tism in 1891. His wife Bertha von Suttner had written якої було міжнародне взаєморозуміння. На додаток до Пассі a most important work of anti-war literature, a novel і Симона приєдналися Ходжсон Пратт з США, Ференц Ке- entitled Die Waffen nieder!“ It is not likely that it would мень з Угорщини, Елі Дюкомен зі Швейцарії, Анрі-Мартін Ла have occurred to Coubertin to offer heran honour. Фонтен із Бельгії, Фредрік Байєр із Данії і Річард Фельдхаус

34 НАУКА В ОЛИМПИЙСКОМ СПОРТЕ № 1, 2020 ИСТОРИЯ

The stone fragments of the Hymn to Кам’яні фрагменти Гімна Аполлону Apollo were found on the south були знайдені на південній зовнішній outer wall of the Athenian Treasury стіні Афінської скарбниці у 1893 р. in 1893 by the French французьким археологом Теофілом archaeologist Théophile Homolle. Гомолем. Гімн прозвучав з нагоди The hymn was played on the відкриття Олімпійського конгресу occasion of the opening of the Olympic Congress

Kemény42, a headmaster із Німеччини. Чотири з них були from Eger, can also be classi- пізніше нагороджені Нобелів- fied in a fifth group along with ською премією миру [39]. Balckand the Russian General Той факт, що готовність не Butovsky, Argentinian profes- була заснована виключно на sor José Benjamin Zubiaur and Czech teacher Jiff Guth. ввічливості, відбивається у відповіді Баджера. Оскільки він Coubertin had met all five before in Paris. He had been також був борцем за права тварин, він протестував проти corresponding with Kemeny, a student friend, since the відстрілу живих голубів, згаданих у програмі. Замість цього mid-1880s. He had Butovsky and Guth named USFSA він запропонував використовувати літаючі диски та механіз- Honorary Members. ми [40]. Як далекоглядно! One of the most interesting personalities of this cir- Не варто забувати про барона фон Зутнера. Він був пе- cle was undoubtedly Charles Waldstein, who came from реконаним пацифістом, який створив австрійське відділен- a Jewish family in New York and had received his doc- ня Німецької асоціації захисту від антисемітизму в 1891 р. torate in Heidelberg, Germany. Director of the American Його дружина Берта фон Зуттнер написала найважливіший School of Classical Studies in Athens from 1889 to 1893, твір антивоєнної літератури, роман під назвою «Die Waffen he regularly dined with the Greek princes. When he was nieder!» (Скласти зброю!) [41]. Хоча мало ймовірно, щоб Ку- visited by the royal family in the spring of 1894 during бертен міг запропонувати їй таку честь. the excavations he was leading in Argos, he convinced Кеменя [42], шкільного директора з Егера, також можна the Duke of Sparta to accept the honorary membership віднести до пʼятої групи разом з Бальком, російським гене- of the congress.43 This was done at the request of Cou- ралом Бутовським, аргентинським професором Хосе Бен- bertin who sometime later received an official confirma- джаміном Зубіауром і чеським учителем Іржі Гутом. Раніше tion from the court marshal.44 у Парижі Кубертен зустрічався з усіма п’ятьма. Із Кеменем, Finally, there were the sports leaders who repre- другом із часів студентства, він листувався з середини 1880-х ­ sented the largest group in terms of numbers. Halfwere років. Бутовський і Гут були почесними членами USFSA. French; Coubertin knew them from their work together Однією із найцікавіших особистостей цього кола, безсум- in the USFSA. He had convinced Sir John Astley in London. нівно, був Чарльз Вальдстельн, який походив з єврейської As for the 84-year-old Dr. Brookes, he sent regrets that сім’ї в Нью-Йорку і отримав ступінь доктора в Гейдельберзі, he was too old to travel to Paris. He wanted to leave the Німеччина. Директор Американської школи класичних до- decision whether to support Coubertin to the Wenlock сліджень в Афінах з 1889 по 1893 р., він регулярно обідав з Olympian Society. Since he was sure that these would грецькими принцами. Коли його відвідала королівська сім’я agree, he recommended Coubertin a “prompt and ener- навесні 1894 р. під час проведення розкопок, які він вів у getic action during the period of enthusiasm. You will not Аргосі, він переконав герцога Спартанського прийняти по- regretacting upon my advice.” Furthermore he wrote: чесне членство в конгресі [43]. Це було зроблено на про- In one, however, you will, I feel assured, have their хання Кубертена, який через деякий час отримав офіційне cordial concurrence, viz. the establishment of an inter- підтвердження від судового пристава [44]. national Olympian Association and the arrangement І, нарешті, були спортивні лідери, які представляли най- that such gatherings shall be held in rotation in or near численнішу групу. Половина з них були французами; Ку- the capitals of all nations joining in the movement. This бертен знав їх по спільній роботі в USFSA. Він переконав до has long been a cherished idea of mine so far as mak- участі в Конгресі сера Джона Естлі з Лондона. Що стосується ing Greece the centre, but the plan of your congress, 84-річного доктора Брукса, він висловив жаль, що занадто embracing as it does all nations, is a really superb one, старий, щоб поїхати до Парижа. Він захотів залишити рішен- and deserving of the liberal support of all nations.45 ня про підтримку Кубертена у Венлокському Олімпійському товаристві. Оскільки він був упевнений, що учасники Кон- гресу погодяться, він порекомендував Кубертену «швидкі та FOREIGN COUNTRIES WERE REPRESENTED енергійні дії в період підйому ентузіазму. Ви не пошкодуєте BY ONLY A MINORITY про мою пораду». Крім іншого, він писав: The Wenlock Olympian Society was admittedly on «В одному я впевнений, ви отримаєте їх сердечну the list, but in fact it was missing at the congress. Of the згоду на створення міжнародної олімпійської асоціації

НАУКА В ОЛИМПИЙСКОМ СПОРТЕ № 1, 2020 35 ИСТОРИЯ

49 associations and clubs listed, only 37 were actually та організацію проведення таких зустрічей по черзі в present. The number of delegates was 78, though Cou- столицях усіх країн, які приєднуються до руху. Вже давно bertin insisted there were 79. Of these, 58 came from я плекав подібну ідею, хоча і хотів зробити Грецію цен- France, more than two-thirds of the entire gathering.46 тром, але план вашого конгресу, що охоплює всі нації, The foreign delegations were limited to 20 dele­ дійсно чудовий і заслуговує ліберальної підтримки всіх gates from eight countries. The United Kingdom (in- націй» [45]. cluding Ireland) had four representatives. Herbert represented both the London and the Victorian AAA. ЗАКОРДОННІ КРАЇНИ БУЛИ ПРЕДСТАВЛЕНІ Sloane, a member of the New York Athletic Club, stood В МЕНШОСТІ for the USA. Three Belgian clubs sent representatives. In addition there were the gymnastics federations of За загальним визнанням, Венлокське Олімпійське то- Greece, Italy, Sweden as well as the Gymnastic Associa- вариство було в списку, але насправді воно було відсутнє tion of St. Petersburg. Great interest was shown by the на конгресі. З 49 асоціацій і клубів тільки 37 фактично були University of Oviedo, which sent two professors. They присутні. Число делегатів було 78, хоча Кубертен наполягав belonged to a group of intellectuals called the ‘Grupo на тому, що їх було 79. Із них 58 прибули з Франції, що ста- de Oviedo’ which had embarked on the moral and sci- новить понад двох третин від загальної кількості зборів [46]. entific renewal of Spain. Чисельність іноземних делегацій була обмежена 20 де- The remaining 13 associations and clubs served as легатами з восьми країн. У делегації Сполученого Коро- a device for Coubertin to give the impression of the лівства (включаючи Ірландію) було чотири представники. largest possible international participation. To be lis­ Герберт представляв як лондонську, так і вікторіанську ААА. ted as a ‘delegate’, a letter of consent sufficed. Some Слоен, член Нью-Йоркського спортивного клубу, виступав representatives seemed to have waited until the last від США. Три бельгійських клуби відправили своїх представ- minute. At the Dutch Football and Athletics Association ників. Крім того, тут були делегати від федерації гімнастики the additional remark ran: “not sure that we can partici- Греції, Італії, Швеції, а також гімнастичної асоціації Санкт- pate”. Coubertin also hoped in vain for the presence of Петербурга. Великий інтерес проявив Університет Ов’єдо, Baron Frederik W. van Tuyl van Serooskerken, to whom який направив двох професорів. Вони належали до групи he had offered honorary membership. The chamberlain інтелектуалів під назвою «Група Ов’єдо», яка почала мо- of Queen Wilhelmina wrote that he would drop by af- ральне і наукове оновлення Іспанії. ter his holiday in Biarritz.47 He did not specify when this Решта 13 асоціацій і клубів були для Кубертена засобом, would be. що дозволяє створити враження максимально широкої між- Cancellations such as those by the Paris rowers, народної участі. Для включення до списку делегатів досить who did not want to be forced into foreign competition було листа-згоди. Деякі представники, здавалося, чекали до rules, are the exception in the archived documents.48 останньої хвилини. Так, у Голландській асоціації з футболу Presumably there was no response at all to many invi- та легкої атлетики прозвучало додаткове зауваження: «Не tations. Sometimes however Coubertin received a hos- впевнені, що ми зможемо брати участь». Кубертен також tile reception, as in the case of the Belgian Gymnastics марно сподівався на присутність барона Фредеріка ван Federation. Туйлл ван Серооскеркена, якому він запропонував почесне President Nicolaas Cuperus explained their absence членство. Камергер королеви Вільгельміни написав, що він because they were engaged with preparations for the заїде після своєї відпустки в Біаррице [47]. Але він не уточ- XXIst Federal Gymnastics Festival in Antwerp and added: нив, коли це станеться. “On the other hand, the federation was always aware Відмови, такі, як у випадку з паризькими веслувальни- that gymnastics and sport are two opposites, that we ками, які не хотіли підкорятися правилам міжнародних зма- have always considered as incompatible with their prin- гань, є винятком в архівних документах [48]. Можливо, що ciples.”49 на численні запрошення взагалі не було ніякої відповіді. Од- Cupérus was so offended by the answer that he took нак іноді Кубертену надавали ворожий прийом, як у випадку revenge with a hateful propaganda campaign. This had з Бельгійською федерацією гімнастики. Президент Ніколаас some effect on the Germans, who were absent anyway, Куперус пояснив їхню відсутність тим, що вони займалися perhaps also with the Swiss gymnasts, who pointed out підготовкою до XXI Федерального фестивалю гімнастики в their federalism.50 Антверпені, і додав: «З іншого боку, федерація завжди усві- The Greeks, for whom the revival of the Olympic домлювала, що гімнастика і спорт – це дві протилежності, Games was “a matterfull of interest”, remained unim- які ми завжди вважали в принципі несумісними» [49 ]. pressed as they saw their Panhellenic Gymnastic Club Куперус був ображений відповіддю і, щоб помститися, built on the “foundation of ancient athletics” as Presi- вибухнув пропагандистською кампанією ненависті. Певною dent loannis Phokianos emphasised.51 мірою це вплинуло на німців, які все одно були відсутні, а Since Phokianos was unavailable as he was inau- також, можливо, на швейцарських гімнастів, які спиралися guratinga gymnasium, he had asked one of the “most на свій федералізм [50].

36 НАУКА В ОЛИМПИЙСКОМ СПОРТЕ № 1, 2020 ИСТОРИЯ

Two pages of the report of the Commission for Olympic Games of 21st June 1891, written by the Secretary of Embassy, Maurice Borel. This was when the delegates agreed on Athens as the venue of the First Olympic Games Photo: IOC Archives/OSC Сторінки звіту Комісії з Олімпійських ігор від 21 червня 1894 р., написані секретарем посольства Морісом Борелем. Це відбулося, коли делегати домовилися про Афіни як місце проведення Перших Олімпійських ігор Фото: Архів МОК / ЦОІ competent members” to represent Greece: Demetrios На греків, які здавалися «вельми зацікавленими у від- Vikelas. родженні Олімпійських ігор», це не справило враження, The writer and poet lived in Paris (due to his wife be- оскільки пріоритет вони віддавали Загальногрецькому гім- ing unwell) and was admittedly interested in education. настичному клубу на «фундаменті давньої атлетики», як He also belonged to the club’s board of directors, but підкреслював президент Іоанніс Фокіанос [51]. he was actually a stranger to sports issues. Оскільки Фокіанос був зайнятий у зв’язку з відкриттям гімназії, він попросив одного з «найкомпетентніших членів» ONLY AMATEURS AND TRUE CHAMPIONS представляти Грецію – Деметріоса Вікеласа. SHOULD PARTICIPATE Письменник і поет жив у Парижі (через стан здоро- в’я дружини) і, за загальним визнанням, цікавився пи- To gain more publicity, Coubertin focused his energy таннями освіти. Він також входив до Ради директорів клу- on the grand opening on 16th June 1894. The Vice-Rector бу, але насправді він не був обізнаний в спортивних пи- Octave Greard took care of the ambience by providing таннях. the large amphitheatre of the Sorbonne, at whose gab­ le end a huge mural by Puvis de Chavannes had been 52 БРАТИ УЧАСТЬ ПОВИННІ ЛИШЕ ЛЮБИТЕЛІ resplendent since 1889. І СПРАВЖНІ ЧЕМПІОНИ Coubertin’s hope to persuade the President of the House of Representatives Jean Casimir-Perier to make Щоб домогтися більшої популярності, Кубертен зосеред- the opening speech, remained unfulfilled. The politician, ив всю свою енергію на урочистому відкритті конгресу 16 who was also Foreign Minister, was fighting for his politi- червня 1894 р. Проректор Октав Греар подбав про обста- cal survival. новку, надавши великий амфітеатр Сорбонни, де з 1889 р.

НАУКА В ОЛИМПИЙСКОМ СПОРТЕ № 1, 2020 37 ИСТОРИЯ

The final banquet was held on the Увечері 23 червня 1894 р. в evening of 23rd June 1894 at the Зимовому саду парку розваг Jardin Winter Garden of the Jardin d’Acclimatation (Акліматизаційний d'Acclimatation amusement park сад) відбувся заключний банкет Photo: IOC Archives/OSC , Volker Фото: архів МОК / ЦОІ, архів Kluge Archive Фолкера Клюге

Then Coubertin turned знаходився величезний мурал to the well-known diplomat Пюви де Шаванна у всій своїй Alphonse de Courcel, who красі [52]. was somewhat bemused. Надія Кубертена переко- He asked Jusserand what нати президента Палати пред- kind of speech he could ставників Жана Казимира- give, since he did not con- Пер’є виступити зі вступною sider himself as a sports промовою залишилася нездій- person.53 сненою. Політик, який також But then de Courcel був міністром закордонних managed a dignified speech, справ, боровся за своє полі- which ended in the call to тичне виживання. win over contemporaries of Тоді Кубертен звернувся до the twentieth century for відомого дипломата Альфон- peaceful competitions be- са де Курселя, який був трохи tween the nations. In mutual збентежений. Той попросив в respect he saw the «first Юссера поради, з якою про- basis for the maintenance of мовою йому слід виступити, peace between peoples».54 оскільки не вважав себе лю- Some 2000 listeners, among диною зі світу спорту [53]. them many students and Слід зазначити, що де Кур- schoolchildren, also heard селю вдалося виступити з гід- a performance of the Hymn ною промовою, яка закінчи- to Apollo, which had recently been discovered in the лася закликом перемагати сучасників двадцятого століття Treasury of Athens at Delphi.55 This created a mood of в мирних змаганнях між народами. У взаємній повазі він antiquity. бачив «головну основу для підтримання миру між народа- Two days later, the delegates were brought back ми» [54]. Близько 2 тис. слухачів, серед яких було багато to the present. However, their ranks had already sig- студентів і школярів, також почули виконання Гімну Апол- nificantly dwindled. The remaining 42 had the choice лону, текст якого був недавно виявлений в скарбниці Афін у between two commissions. In the first, presided over Дельфах [55], створило настрій античності. by the President of the Racing Club de France, Michel Через два дні делегатів повернули в сьогодення. Однак Gondinet, the amateur problem was discussed. The їхні ряди вже значно скоротилися. Решта, 42 делегати, пови- treasurer of the Victorian Rowing Association, Walter B. нні були зробити вибір між двома комісіями. У першій, під го- House, had already provided a good basis for discus- ловуванням президента Гоночного Клубу де Франс Мішеля sion with a five-page letter.56 Гондінета, обговорювалася проблема аматорства. Скарб- The second commission, which initially attracted ник Вікторіанської асоціації веслування Уолтер Б. Хаус, вже only 17 delegates, was concerned with the possibility дав глибоке обґрунтування для обговорення в листі з п’яти of reintroducing of the Olympic Games. In addition Cou- сторінок [56]. bertin wanted to clarify two more points, which he had Друга комісія, яка спочатку привернула тільки 17 деле- added to the programme in May. They concerned ques- гатів, цікавилася можливістю відновлення Олімпійських ігор. tions of organisation, participants and types of sport, as Крім того, Кубертен хотів уточнити ще два моменти, які він well as the nomination of an international committee as додав до програми в травні. Вони стосувалися питань орга- a governing body. нізації, учасників і видів спорту, а також призначення між- Vikelas, whom Coubertin had commissioned with the народного комітету як керівного органу. presidency of this commission, first read out a memo- Вікелас, якому Кубертен доручив головувати в цій комі- randum written by Phokianos on the ancient Games, in сії, спочатку зачитав написаний Фокіаносом меморандум which the pentathlon was praised as a Greek ideal.57 про давні Ігри, в якому п’ятиборство оспівували як грець- The Swedes also attached importance to this event.58 кий ідеал [57]. Шведи також надавали великого значення Coubertin, who shuttled back and forth between com- цьому факту [58]. Кубертен, який ділив свій час між комісія- missions, pointed out that sports such as rowing, which ми, вказував, що з’явилися такі види спорту, як веслування,

38 НАУКА В ОЛИМПИЙСКОМ СПОРТЕ № 1, 2020 ИСТОРИЯ

the Greeks did not know, had also started up. Apparently про які греки не знали. Очевидно, що делегатам потріб- it took some time for the delegates to realise that he was но якийсь час, щоб зрозуміти, що мова йде про сучасні concerned with modern sports. He just wanted to put the види спорту. Кубертен просто хотів зібрати спортивні competitions under a protective umbrella, “which could змагання під «однією парасолькою», «яка могла овіяти їх throw over them a hallow of greatness and glory: ‘The pa- святістю величі і слави: дати їм заступництво класичної tronage of Classical Antiquity‘!”59 античності!» [59]. In his memoirs, Coubertin wrote that his proposals had У своїх мемуарах Кубертен писав, що його пропози- been accepted without opposition.60 The minutes however, ції були прийняті без заперечень [60]. Однак протоколи say something else. There was lively and serious discus- свідчать про протилежне. Була жвава і серйозна диску- sion, and the ‘manager’ could notal ways prevail with his сія, і «менеджер» не завжди міг узяти гору над своїми ideas. For example, the delegates did not consider Paris, ідеями. Наприклад, делегати не вважали Париж фавори- which Coubertin had planned for the Olympic premiere, as том, якого запланував Кубертен на олімпійську прем’єру, favourite, but London. а пропонували Лондон. Some also said that the proposed six-year period before Деякі також твердили, що пропонований шестиріч- the first Games would be too long. In response Coubertin ний період до перших Ігор буде занадто довгим. У відпо- brought Athens into the discussion at the next session.61 відь на наступній сесії Кубертен поставив на обговорення But there were also objections to that, because Greece, кандидатуру Афін [61]. Але були і противники цього за- already in financial trouble, was also considered to be too перечення, оскільки Греція вже перебувала у фінансовій far from the centre of Europe. London remained as an op- скруті, а також вважалася надто далеко розташованою tion, as Coubertin had proposed as a compromise to wait від центру Європи. Лондон залишався як альтернатива, until the arrival of Herbert, who for some unknown reason оскільки Кубертен запропонував як компроміс почекати did not participate in the deliberations.62 до прибуття Герберта, який з якоїсь невідомої причини There was agreement, however, that the international не брав участі в обговореннях [62]. Games should take place every four years, and, with the Однак було досягнуто згоди про те, що міжнародні exception of fencing, only amateurs should take part. No Ігри повинні проводитися кожні чотири роки, тільки за nation should be represented by athletes of another. Coun- участю спортсменів аматорського статусу за винятком tries were recommended to run trial competitions and to фехтування. Жодна нація не повинна бути представле- name only true champions. на спортсменами іншої країни. Країнам було рекомен- On the sporting programme it was accepted with- довано провести попередні змагання для визначення out dispute that athletics should represent the crowning тільки справжніх чемпіонів. glory of the Games with the pentathlon. The inclusion of­ У спортивній програмі, безперечно, пріоритет був water sports – swimming, rowing, sailing – was just as відданий п’ятиборству як спорту, який повинен вінчати natural as the martial arts (fencing, boxing, wrestling), славу Ігор. Водні види спорту – плавання, веслування, equestrian sports, cycling and gymnastics as well as вітрильний спорт – були природними, як і бойові мисте- sports matches (football, tennis, jeu de paume, etc.). The цтва (фехтування, бокс, боротьба), кінний спорт, їзда на climbers were promised a prize for the “most interesting велосипеді і гімнастика, а також спортивні матчі (футбол, ascent”. теніс, же-де-пом тощо). Скелелазам було обіцяно приз за At the request of the Swedes, skating was also added «найцікавіше сходження».­ to the list without having discussed the necessary condi- На прохання шведів до списку також було додано tions for it. However, their application to advertise competi- ковзанярський спорт без обговорення необхідних для tions for boys was rejected – a proposal that Vikelas had цього умов. Однак їх заявка на проведення змагань для previously suggested with reference to antiquity. Unlike in хлопчиків була відхилена – пропозиція, яку Вікелас ра- the past, modern Games should be reserved exclusively for ніше пропонував з посиланням на старовину. На відміну adult men. The participation of women was not up for de- від минулого, сучасні ігри повинні бути призначені ви- bate. ключно для дорослих чоловіків. Участь жінок не обгово- There was a concern that organisers should ask gov- рювали. ernments for official support. However, Florimond Parmen- Була виявлена певна стурбованість тим, що орга- tier, Secretary-General of the French Shooting Association, нізатори повинні звернутися до урядів за офіційною recalled that in 1886 his country’s ambassador donated a підтримкою. Однак Флорімон Парментьє, генеральний Sèvres vase for a Wimbledon competition and in 1890 the секретар Французької стрілецької асоціації, нагадав, government had subsidised the participation of a team at що в 1886 р. посол його країни подарував севрську the Italian shooting festival with 10,000 francs.63 вазу для змагань на Вімблдоні, а в 1890 р. уряд субсиді- It remained as an open question, whether the first ював участь команди в італійському фестивалі стрільби Games should be celebrated in London or Athens. Whether у 10 000 франків [63]. it was discussed again (with or without Herbert) is un- Залишалося відкритим питання, чи слід проводити known. The Bulletin du Comité International des Jeux men- перші Ігри в Лондоні або Афінах. Чи обговорювалося це

НАУКА В ОЛИМПИЙСКОМ СПОРТЕ № 1, 2020 39 ИСТОРИЯ

tions only one speech by Vikelas, in which he pleaded for знову (з Гербертом або без нього), невідомо. У бюлетні Athens and for which he received the support of Coubertin, Міжнародного комітету Ігор згадується тільки одна про- Sloane, Gondinet and the Comité de Villers. мова Вікеласа, в якій він виступав за Афіни, і яка отри- The telegram from King George to the Greek ambas- мала підтримку Кубертена, Слоена, Гондінете і графа де sador in Paris, Konstantinos Kriezis, in which he gave his Віллера. thanks for the «decision of Baron de Coubertin» proves Телеграма від короля Георга послу Греції в Парижі that the die was cast two days before the end of the con- Константіносу Крієзісу, в якій він дякує за «рішення ба- gress.64 рона де Кубертена», доводить, що жереб був кинутий за The congress ended on 23rd June. In the morning they два дні до закінчення конгресу [64]. met again in full session to receive the final reports, which Конгрес завершився 23 червня. Вранці вони зібрали- turned outto be satisfactory. Thus, the amateur commis- ся ще раз, щоб отримати остаточні звіти, які вони вважа- sion had managed to formulate from a variety of opposing ли задовільними. Таким чином, комісії з аматорства вда- opinions, a seven-point definition that authorised only ama- лося зіставити безліч думок і сформулювати визначення teur athletes to participate in the Games. Betting and cash з семи пунктів, згідно з якими можуть бути допущені для prizes were considered incompatible with amateurism. участі в Іграх лише спортсмени-аматори. Ставки і грошо- In principle, these rules were later adopted by the ві призи вважалися несумісними з аматорством. emerging international sports federations. According to В принципі, ці правила були пізніше прийняті міжна- that an amateur was considered to be one: родними спортивними федераціями, що розвиваються. ... who has never participated in open competitions, Згідно з цим, аматором вважався той, хто: who has never taken part in a competition in return for ... ніколи не брав участі у відкритих змаганнях, money or prize money of whatever origin, in particular if хто ніколи не брав участі в змаганнях в обмін на гро- it were entrance fees, who has never challenged profes- ші або призові гроші будь-якого походження, особливо sional athletes and who has never been a sport teacher якщо це були вступні внески, хто ніколи не кидав ви- or a coach for money will be considered an amateur.65 клик професійним спортсменам, і хто ніколи не був With the exception of equestrian sports, shooting and учителем зі спорту або тренером за гроші, буде вва- sailing, which cost a lot of money, prizes should only have жатися любителем [65]. the character of souvenirs’. Sloane’s request for a restric- За винятком кінного спорту, стрільби та вітрильно- tion on value was rejected. There was also a clear rejection го спорту, які коштують великих грошей, призи повинні of the strict Amateur Rowing Association regulations which мати тільки характер «сувенірів». Пропозицію Слоена excluded those who earned their ving as boatmen from на обмеження вартості було відхилено. Була також явна participation in British racing. Not even the Anglo-Saxons відмова від суворих правил Аматорської асоціації веслу- defended this rule, which was described as the «challenge вання, які відлучали від участі в британських гонках тих, of democracy». хто заробляв собі на життя як човняр. Навіть англосакси The entire work had не захищали це правило, also been done by the яке було названо «викли- Commission for Olympic ком демократії». Games, whose recom­- Велика робота була mendations were unani- також проведена Комі- mously accepted. Mem- сією з Олімпійських ігор, bership of the Internation- рекомендації якої були al Committee, however, одноголосно прийняті. remained unanswered. Al- Однак членство в Між- though Coubertin had the народному комітеті за- composition long since лишилося без відповіді. in mind, he probably did Хоча Кубертен давно мав not want to exaggera- на увазі його склад, він, te it with democracy and ймовірно, не хотів «пере-

The definition of the amateur Визначення аматорського rule in the report of the правила міститься у звіті Amateur Commission, which аматорської комісії, яку was headed by the President of очолював президент the Racing Club de Paris, Гоночного клубу Парижа Michel Gondinot. The minutes Мішель Гондіно. Протокол був were written by the delegate of написаний делегатом the National Cyclists Union of Національної спілки London, R. Todd велосипедистів Лондона Photo: lOC Archives/OSC, Volker Р. Тоддом Kluge Archive Фото: архів МОК / ЦОІ

40 НАУКА В ОЛИМПИЙСКОМ СПОРТЕ № 1, 2020 ИСТОРИЯ

The Пам’ятна медаль commemorative на честь medal of the відродження restoring of the Олімпійських Olympic Games ігор 1894 р. Від in 1894. Far правої: медаль, right: The medal випущена у which was struck 1994 р. з нагоди in 1994 on the 100-річчя Ігор occasion of Фото: архів Фолкера sh the 100 Клюге anniversary Photos: Volker Kluge Archive

instead left himself room for manoeuvre. Forty years later борщити» з демократією і замість цього залишив місце he wrote: для маневру. Сорок років по тому він написав: I was allowed a free hand in the choice of members «Мені було надано свободу вибору членів МОК. За- of the IOC. Those proposed were elected without any пропоновані були обрані без будь-яких змін...» [66]. amendment...66 Так чи інакше комітет був створений всього через However, the committee was constituted only a few кілька днів потому в квартирі Вікеласа на вулиці Вави- days later in Vikelas’s apartment on u rue de Babylone in лон в присутності Слоена і Ернеста Калло. Останній на- the presence of Sloane and Ernest Callot. The latter had дав Кубертену як скарбнику практично порожню касу. provided Coubertin as treasurer with a largely empty cash Неохоче Вікелас погодився зайняти пост президента до box. Reluctantly, Vikelas agreed to take over the presiden- кінця 1896 р., в той час як Кубертен хотів отримати пост cy until the end of 1896, while Coubertin wished to settle генерального секретаря, на якому він розраховував чи- for the office of General Secretary, from which he expected нити більший вплив. to exert greater influence. Після Афін він хотів очолити Комітет з проведення After Athens, he wanted to lead the committee for an Ігор Олімпіади. На його думку, президент повинен зав- Olympiad. In his opinion, the president should always come жди походити з країни, яка прийматиме наступні Ігри, from the host country of the next Games, so that after щоб після цього перейшла б черга Слоена, оскільки, на him Sloane would have his turn, since in his mind Coubertin думку Кубертена, Ігри 1904 р. повинні дістатися Сполуче- had already awarded the Games of 1904 to the United ним Штатам [67]. States.67 Решта дев’ять членів були з Парижа. Їх імена мали The remaining nine members were missing in Paris, but бути відомі делегатам, оскільки вони були у списку по- their names should have been familiar to the delegates, чесних членів, за винятком лорда Амптхілла, рекомендо- since they were on the list of Honorary Members, with the ваного Кубертену Лондонським веслувальним клубом exception of Lord Ampthill, who had been recommended to [68]. Однак вони дізналися про їх висунення тільки пош­ Coubertin by the London Rowing Club68. They only learned, тою. В архівах МОК все ж таки можна знайти листи-по- however, about their nomination by letter. In the IOC Ar- дяки тільки від Бутовського і Кафа. chives, however, only the thank-you letters from Butovsky Граф Луккезі-Паллі, який представляв Італійську and Cuff can be found. Count Lucchesi-Palli, who had rep- федерацію гімнастики на Конгресі, ймовірно, не усві- resented the Italian Gymnastics Federation at the congress домлював, що він також став членом Комітету. Три тиж- probably did not realise that he had also become a mem- ні потому герцог Андрійський оголосив про свій намір ber of the committee. Three weeks later, the Duke d’Andria визнати членство свого друга [69]. Кубертен погодився announced his intention to take over the membership of з цим, а також із пропозицією Рауля Клаесса, президен- his friend – giving the count the record forthe shortest te­ та Бельгійської ліги велосипедного спорту, затвердити nure ever.69 Coubertin accepted this as well as the proposal графа Максима де Буссі як представника своєї краї- of the President of the Ligue Velocipedique Beige, Raoul ни [70]. Claes, subsequently accepting Comte Maxime de Bousies Олімпійський установчий конгрес закінчився ввечері as a representative of his country.70 23 червня 1894 р. банкетом у Зимовому саду парку роз- The Olympic Founding Congress ended on the evening ваг Jardin d’Acclimatation (Акліматизаційний сад). Кубер- of 23rd June 1894 with a banquet in the Palmarium of the тен виступив з промовою, в якій він звернувся до деяких Jardin d’Acdimatation. Coubertin gave a speech in which he консерваторів, які зазнали невдачі на зустрічі в Сорбонні. targeted some the conservatives who would have baulked У дотепній промові він сказав:

НАУКА В ОЛИМПИЙСКОМ СПОРТЕ № 1, 2020 41 ИСТОРИЯ

Honorary Members Почесні члени і and delegates делегати отримали received comme- пам’ятні дипломи morative diplomas та медалі and medals Фото: архів МОК / ЦОІ Photo: lOC Arcnives/ OSC

at the meeting in the venerable Sorbonne. In a sharp- Представників старої школи зачепило те, як ми tongued speech he said: займаємо свої місця в Сорбонні; вони бачили в нас за- Those of the old school are moved to see us taking колотників і що ми закінчимо тим, що зламаємо фун- our seats in the Sorbonne; they felt that we were rebels дамент їх застарілої філософії. І це правда. Панове, and that we would end by throwing down the edifice of ми заколотники, і саме тому преса, яка завжди під- their out-dated philosophy. This is true. Gentlemen, we тримувала добрі революції, зрозуміла нас і допомогла are rebels and that is why the press, which has always нам, за що, між іншим, я їм щиро дякую [71]. supported well-meaning revolutions, has understood Академік Мішель Бреаль, який запропонував тост and helped us, for which, in passing, I thank them most- за оратора (і породив ідею проведення марафонської sincerely.71 гонки у вересні), який назвав 23 червня 1894 р. «Олім- Academician Michel Breal, who proposed a toast to the пійським днем» і побачив у ньому відправну точку для speaker (and gave birth to the idea for the marathon race «Сполучених Штатів Європи». in September), even saw on 23rd June 1894 the ‘Olympic Наскільки він помилявся: через кілька годин після Day’, the starting point for the ‘United States of Europe’. прийняття рішення про відродження Олімпійських ігор How wrong he would be: a few hours afterthe rebirth президента Франції Сади Карно було вбито в Ліоні іта- of the Olympic Games, French President Sadi Carnot was лійським анархістом. В останній день Конгресу прези- murdered in Lyon by an Italian anarchist. On the final day, денту Франції було надіслано вітальне повідомлення. the congress had sent him a message of greeting. Це була не остання подія, що затьмарила Олімпійські It was not the last shadow to fall on the Olympics. Their ігри. Їх унікальний розвиток, однак, був неминучим, не- unique development, however, was unavoidable, despite all зважаючи на всі похмурі пророцтва, які передбачали їх the gloomy prophecies that падіння протягом 125 років. have predicted its downfall Те, що Ігри стали реальністю, for 125 years. That the Games було справою однієї людини. became reality was the work П’єр де Кубертен – далеко- of one man. Pierre de Couber- глядний активіст. Невисокий tin - a true visionary. Small in на зріст, він був великим у stature, he was big on action. справах.

It was only 100 years later that a Лише через 100 років у Сорбонні memorial plaque for the revival of було відкрито меморіальну дошку the Olympic Games was з нагоди 100-річчя відродження inaugurated at the Sorbonne Олімпійських ігор Photo: IOC Archives/OSC Фото: архів МОК / ЦОІ

42 НАУКА В ОЛИМПИЙСКОМ СПОРТЕ № 1, 2020 ИСТОРИЯ

The 13 Members of the First vignette of the IOC, First International Olympic Committee which probably served to close the letters. 13 членів Першого Міжнародного However, it was not олімпійського комітету produced until after 1900, whenCoubertin introduced the name ‘Comité International Olympique’ (CIO). Перша віньєтка мала слугувати для завершення листів. Втім її не було випущено до 1900 р., коли Кубертен представив назву «Міжнародний олімпійський комітет» (МОК). Demetrios Vikelas (GRE) Pierre de Coubertin (FRA) 1899-1899 1899-1925

Ernest Callot (FRA) Alexei Butovsky (RUS) Jirf Guth (BOH) 1899-1993 Viktor Balck (SWE) 1899-1912 1899-1900 1899-1921

Leonard A. Cuff (NZL) William M.SIoane (USA) José Benjamin. Zubiaur (ARG) Comte Ferdinando Lucchesi- 1899-1905 1899-19211 1899-1907 Palli (ITA), 1899

By agreement with Count Ferdinando Lucchesi-Palli, Riccardo Carafa, Duke of Andria, took over his IOC membership in July 1891. In September that year, Coubertin accepted as 14th member the Belgian Count Maxime de Bousies. He remained so until 1901. The Duke of Andria retired in 1898. За згодою з графом Фердинандо ­ Луччі-Паллі, Рікардо Карафа, герцог Андрійський, став членом МОК у липні 1891 р. У вересні того ж року Кубертен прийняв як 14-го члена бельгійського графа Максима де Бузі. Він залишився Charles Herbert (GBR) Arthur Russel, Lord Ampthill Ferenc Kemény (HUN) 1899-1906 таким до 1901 р. Герцог Андрійський (GBR) 1899-1898 1899-1907 вийшов у відставку у 1898 р.

НАУКА В ОЛИМПИЙСКОМ СПОРТЕ № 1, 2020 43 ИСТОРИЯ

44 НАУКА В ОЛИМПИЙСКОМ СПОРТЕ № 1, 2020 ИСТОРИЯ

The first IOC office was in the home of Coubertin's parents at 20 rue Oudinot in Paris (at the top). There was no telephone or typewriter. After the IOC headquarters had been relocated to Lausanne in 1915, the city provided the Casino de Montbenon until 1922 (above left). The Villa Mon Repos was then used until 1968 (above). Left: the IOC moved to the Château de Vidy in 1969, which mas expanded in 1986 with the addition of a modern annex. Below: The new Olympic House will be inaugurated on 23"’ June 2019. It will enable all 500 employees to be accomodated under one roof. The house was designed by the Danish architecture firm 3XN. Photos: IOC Archives/OSC, Collection de Navacelle Перший офіс МОК розташовувався у батьківському будинку за адресою вулиця Удино, 20, у Парижі (вгорі). В офісі не було ні телефона, ні друкарської машинки. Після того як штаб-квартиру було перенесено до Лозанни в 1915 р., місто надало приміщення в Казино де Монтбенон до 1922 р. (вгорі зліва). Вілла Мон Рено використовувалась до 1968 р. (див. вгорі). Зліва: МОК переїхав до Шато-де-Віді у 1969 р,приміщення було розширено у 1986 р. за рахунок сучасної прибудови. Нижче: новий Олімпійський будинок відкрився 23 червня 2019 р. Це дозволить усім 500 співробітникам розміститися під одним дахом. Будинок спроєктований датською архітектурною фірмою 3XN. ­Фотографії: Архів МОК / OSC, Колекція де Навацелле

НАУКА В ОЛИМПИЙСКОМ СПОРТЕ № 1, 2020 45 ИСТОРИЯ

1 Since the fourteenth century, the common designation for one part of the University 27 Campagne, pp. 92-93 of Paris has been attributed to Robert de Sorbon (1201-12711). In 1268, the chaplain 28 Memoirs, p. 18; Programme préparatoire, January 1894, Olympic Studies Centre, of King Louis IX opened a college for students of theology. Lausanne (OSC) 2 According to Coubertin in his closing speech. 29 Georgiadis, Konstantinos, Olympic Revival, Ekdotike Athenon, Athens 2003, p. 76. 3 Founded on 18th January 1887, the Union of French Sports Associations (USFSA) The project, which Coubertin and Strehly submitted on 30th January 1984, describes represented the first umbrella organisation of French sport. It was the result of a a pavilion that would consist of three epochs: 1. Antiquity, 2. Middle Ages, 3. merger of the Union des Sociétés Françaises de Courses à pied (French Running Modern Sport. Up until then, four world exhibitions had already taken place in Paris: Societies) and the Racing Club de Paris. The Bulletin du Comité International des Jeux 1855,1867,1878 and 1889. appeared at the address Rue Saint-Honoré 229 in July 1894 for the first time, which, 30 Circular letter, January 1894, OSC however, only had three sequels: no. 2: October 1894, no. 3: January 1895, no. a 31 Until then, only three International Sports Federations had been constituted: April 1895. After a break of more than five years, theRevue Olympique followed, also gymnastics in 1881, rowing and skating in 1892. No. 34 on the delegate list was published by Coubertin, which in its first edition (January 1901, pp. 5-11) gave an the Association Vélocipédique Internationale, a French association with British overview of the history of the Comité International Olympique – the new name. management. 4 Une Campagne de vingt-et-un ans (1887-1908) [A Twenty-One Year Campaign (1887- 32 A native of Alsace, Joseph Sansbœuf (1848-1938), who had been captured by 1908)], Librairie de l’Education physique, Paris 1909, р. 4. Germans in 1870 after the Battle of Sedan, was President of the League of Patriots, 5 The novel first appeared in 1857 by Macmillan Publishers, London. and dreamed of the liberation of Alsace-Lorraine. 6 Campagne, p. 5 33 Schwertfeger, Bernhard (Ed.), Military attaché of Schwartzkop- pen. The truth about 7 L’Education en Angleterre. Collèges et Universités, Hachette, Paris 1888. Dreyfus, Verlag für Kulturpolitik (Publishing House for Cultural Politics), Berlin 1930. 8 Committee for the Propagation of Physical Exercise in Education. Shortly after the congress Schwartzkoppen played a dubious role, as the Jewish- 9 The International and Permanent League of Peace was dissolved after the Franco- French officer Alfred Dreyfus was accused of espionage for Germany and banished Prussian War of 1870-71, but reorganised one year later under the name Société to Devil‘s Island. Schwartzkoppen was later quoted as stating that Dreyfus had been française des amis de la paix. Out of it came in 1889 the Société française pour wrongfully convicted. l’arbitrage entre nations. 34 Bensemann (1873-1934) linked his answer to the question of whether Coubertin 10 Quanz, Dietrich R., „Die Grundig des IOC im Horizont von bürgerlichen Pazifismus could finance his team‘s trip to a football tournament in Paris. The trip then took und sportfcin Internationalismus», in: Gebauer, Gunter (Ed.), Die AktuaHHt der place in 1898 - presumably without Coubertin‘s donation – when Bensemann played Sßmtphilosophie, Academia, St. Augustin 1993, pp. 135-156. with a ‚national team‘ against the White Rovers, consisting of nine British and two 11 Allgemeine Sport-Zeitung, Vienna, No. 30, 4th May 1913, p. 545. During a lecture on French. The match, which was lost 0-7, went down in German football history as the 28th April, 1913 in Vienna, Sloane, who was a visiting professor at №e Unity of Beilin, „first original international match“. 1895/96 Bensemann belonged to the German reported on his first encounter with CoubertBi „abnat J5 years ago“. The American participation committee for the Games in Athens, where he wanted to compete with received his doctorate fom the University of Leipzig and spoke fluent German. a football team. But this took care of itself, because no tournament came about. 12 See map with 22 stations that Coubertin visited, in: Müller, Norbert (Ed.), Pierre de Bensemann, who came from a Jewish banking family, founded the sports journal Coubertin, Olympism, Selected Writings, IOC, Lausanne 2000, p. 80. kicker in 1920, which he directed until his emigration to Switzerland in 1933. 13 Campagne, p. 6-7 35 Spiel und Sport, Vol. 4, No. 22, 2nd June 1899, pp. 530-531. The merchant John (Jacob) 14 Conclusions, in: Pierre de Coubertin, Universités Transatlantiques [Transatlantic Bloch (1851/1852–1925), who grew up in England, acquired in 1891, the Deutsche Universities], Hachette, Paris 1890, pp. 361-379 Ballspiel-Zeitung (Ball Game Newspaper), which he continued under the title Spiel 15 Campagne, p. 89 und Sport (Game and Sport) until 1901. 16 Ibid. 36 Letter from Bloch to Coubertin, 1st June 1894, OSC. Coubertin allowed this in a letter 17 The writers Georges Bourdon and the literary historian and diplomat Jean Jules from io,h June, 1899., whereupon Bloch published a detailed article on S’” September, Jusserand spoke about antiquity and the Middle Ages. The five-day programme 1894, in which he did not spare criticism of the German sports federations and of celebrations included an excursion, the inauguration of the clubhouse of Stade associations. See: Sport und Spiel, No. 36, pp. 943-949. Français as well as sports competitions. 37 Letter from von Reiffenstein to Coubertin, 10“ March 1894, OSC. In London in 1891 18 Conférence faite à la Sorbonne au Jubilé de l‘U.S.F.S.A., le 25 novembre 1892, in: two families lived by the name of von Reiffenstein, who were supposedly wine François d‘Amat (Ed.), Pierre de Coubertin, Le Manifeste Olympique, Lausanne, Les merchants. Whether Wilhelm Edward or Christian E. von Reiffenstein was Coubertin‘s Editions du Grand Pont, 1994, pp. 66-79, Revised: MUIIer/Skinner, in: Selected friend is as unclear as the apparently questionable title of nobility. Writings, pp. 287-297 38 Cf. Quanz, Dietrich R., Formkraft der IOC-Gründung: Die zeitgenössische 19 Ibid. Friedensbewegung, in: Lennartz, Karl (Ed.), Die Olympischen Spiele 1896 in Athen, 20 Cf. Pierre de Coubertin, Olympic Memoirs, IOC, Lausanne 1997, p. 16 Erläuterungen zum Neudruck des Offiziellen Berichts, AGON, Kassel 1996, pp. 62-63. 21 Paris International Congress for the Study and Propagation of the Principles of 39 The Nobel Peace Prize went to Passy (1901), Ducommun (1902), Bajer (1908) and Amateurism La Fontaine (1913). Pratt and the popular pacifist itinerant speaker Feldhaus were 22 Cf. John A. Lucas, «Coubertin One Hundred Years Ago: His Second American Visit in nominated. 1893», in: Olympika, Vol. II, 1993, pp. 103-108 40 Letter from Bajer to Coubertin, 8th May 1894, OSC 23 Coubertin published his travelogue, Souvenir d’Amerique et de Grèce [Memories of 41 The novel, published in 1889, was translated into 15 languages. The English version America and Greece], in 1897 with Hachette. appeared in 1892 under the title Lay Down Your Arms, the French version in 1899 24 New York Herald, 1th December 1893; Harper’s Weekly, 9th December 1893. The hill, entitled Bas les armes! later known as Coogan’s Bluff was blocked off by a clever entrepreneur, who pocketed 42 Kemeny (1860-1944), who was entrusted with the organisation of the World 50 cents per person for each seat. Peace Congress of 1896 in Budapest, recommended to Coubertin some Hungarian 25 Among those present was the Columbia student Gustavus T. Kirby (1874-1956), who personalities who should be offered honorary membership. He also made sure that was elected chairman of the college athletes (IC4A) in 1895. From 1911 to 1912 the programme of the congress was published on 1st April 1894 in the magazine Kirby was AAU President and from 1912 to 1924, President of the American Olympic Hercules. Letter from Kemeny to Coubertin, 9th April 1894, OSC. Committee. 43 Letter from Waldstein to Coubertin, I5th April 1894, OSC. 26 From a letter dated 10th January 1894, which is in the IOC Archives, it appears that 44 Letter from the court marshal of the Prince Royal to Coubertin, 9/21 May 1894, Herbert had sent “some dozen invitations” to Leonard A. Cuff, Secretary of the New OSC. Waldstein (1856-1927), also known to Greek Prime Minister Trikoupis, played Zealand Amateur Athletic Association. an important role as moderator after deciding to host the 1896 Games in Athens.

46 НАУКА В ОЛИМПИЙСКОМ СПОРТЕ № 1, 2020 ИСТОРИЯ

He was a member of the Committee for Athletics and Gymnastics, served as a 57 “Les Jeux Olympiques dans le passé et dans l’avenir”, in: Bulletin, N0. 2, 0ctober 1894, judge and participated as an active participant in shooting. From 1879 to 1880, his pp. 3-4. correspondents also included Karl Marx, who signed his letters to Waldstein with the 58 Letter from Balck to Coubertin, 7th March 1894, OSC. The pentathlon was in May nickname ‘Der Mohr1. 1894 on the programme of the Swedish Federal Gymnastics Festival in Gothenburg. 45 Letter from Brookes to Coubertin, 22nd May 1894, OSC National Championships were held from 1898. 46 Bulletin, No. 1, July 1894, p. 2. If one compares the list of delegates with the programme 59 De Coubertin, Pierre/Philemon, Timoleon J./Politis N.G./Anninos, Charalambos, The distributed at the congress, deviations are noticed. At the Société de Sport de l’Ile de Olympic Games B.C. 776-A.D. 1896, Vol. 2, Charles Beck, Athens 1897, pp. 4-5. Puteaux, Jusserand appears instead of Borel (the Embassy Secretary, however, wrote 60 Memoirs, p. 22 the minutes of the Commission for the Olympic Games). At Stade Français the name 61 Minutes, Commission for Olympic Games, I9th June, p. 3, 9, OSC. The minutes from the L.H. Sandford is used instead of the rugby referee Borie. The second representative of first day of the meeting (18th June) are not available. In Campagne, p. 98, Coubertin the British Amateur Athletic Association, Norman Jones, is not mentioned at all in the writes that he would have made the proposal together with Vikelas. However, the programme, as well as the fencer Willy Sulzbacher, who had registered as the third letter from Vikelas (19th June 1894) to Coubertin states: “Unfortunately, I did not see representative of the club La Jeune Épée (8in June 1894, OSC). Coubertin operated you after our meeting. I wanted to tell you how much I enjoyed your proposal to start with the number 79. in Athens. My only regret is that it was not possible for me to support him better.” 47 Letter from van Tuyl to Coubertin, 12th March 1894, OSC. Although van Tuyl (1851- 62 Herbert is mentioned the first time in the minutes of the 3rd meeting of the 1924) had agreed, he did not appear on the list of Honorary Members. In 1898 he was Commission on Amateurism. Minutes, 21th June 1894, OSC. brought by Coubertin to the IOC. 63 Ibid., 21stJune, p. 28. 48 Letter from Fédération des Sociétés Nautiques Parisiennes to Coubertin, 14th June 64 Bulletin, No. 1, July 1894, p. 4. The telegram sent to the royal summer residence Tatoi 1894, OSC bears the date of 9/21 June 1894. Cf. Georgiadis, pp. 74-75 49 Letter from Cupérus to Coubertin, 15th May 1894, OSC 65 Ibid. Translation Müller, Norbert, One Hundred Years of Olympic Congresses 1894-1994, 50 Letter from Dr. Erwin Zschokke to Coubertin, 17th May 1894, OSC. The veterinarian IOC, Lausanne 1994, p. 35. Zschokke (1855-1929) was the Central Council President of the Swiss Federal 66 Memoirs, p. 24. Gymnastics Association since 1882. 67 Minutes, 4lh IOC Session, 22nd May 1901, p. 20. Since Sloane renounced his right after 51 Letter from Phokianosto Coubertin, 4/16th May 1894, OSC the Paris Games, Coubertin agreed to officiate for another five years. In 1906, he did 52 Letter from Gréard to Coubertin, 31st March 1894. The painting shows an allegory not attend the Second International Olympic Games in Athens in anger at them taking entitled ‘Le Bois Sacré’. In the middle on a marble block sits the figure of the place. During the Games the other IOC Members offered the Greek Crown Prince the Sorbonne - a tribute to the living and the glorious dead. On the left and right figures presidency, but Coubertin took no notice of this decision. Although the IOC had pretty symbolise the different sciences. much made a fool of itself, this snub was accepted. Thereupon Coubertin voted 53 Letter from de Courcel to Jusserand, 29th March 1894, OSC. Quotation: “It’s been quite himself in without opposition in 1907 – this time forio years. Despite interruptions sometime since I said: coestus artemque repono.” because of the First World War he held the office for 24 years, until he took his leave in 54 Bulletin, No. 2, October 1894, pp. 2-3 1925. 55 The stone carved fragments discovered by the French archaeologist Théophile 68 Letter from Eugène Monteuuis to Coubertin, 30th April 1894, OSC. Homolle in 1893 were transcribed by Théodore Reinach and set to music by Gabriel 69 Letter from Duke d’Andria to Coubertin, 15th July 1894, OSC. Fauré. 70 Letter from Claës to Coubertin, 29 August 1894, OSC. 56 Letter from House to Coubertin, 16th April 1894, OSC 71 Bulletin, No. 1, July 1894, p. 3

Перепечатано из: Journal of Olympic History. – 2019. – N 1. – P. 4–21.

НАУКА В ОЛИМПИЙСКОМ СПОРТЕ № 1, 2020 47