УДК 582.572.7:582.773.11 І.В. БОЙКО Національний дендропарк "Софіївка" НАН України Україна, 20300 м. Умань, вул. Київська, 12а ІСТОРІЯ ІНТРОДУКЦІЇ ТА СИСТЕМАТИЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ РОДУ HOSTA TRATT.

Висвітлено історію інтродукції видів роду Hosta Tratt. в Європу та Америку. Проаналізовано систематичне положення роду в системі квіткових рослин.

Природний ареал роду Hosta Tratt. (госта) Після публікації К. Ліннеєм "Species розташований у Південно Східній Азії. На Plantarum" в 1753 р. та визнання запропоно думку вчених, предки роду виникли в Китаї, ваної ним бінарної номенклатури як загаль еволюціонувавши від лілієподібних предків. ноприйнятої, згадані назви більше не вико У китайському фольклорі є красива леген ристовували. У 1780 р. Карл Тунберг запро да, ніби богиня загубила свою шпильку, з понував іншу назву відповідно до тогочас якої і виросла прекрасна госта. Згодом рос них правил — Aletris japonica. У 1784 р. він лини поширились на територію Японії, Ко включив ці рослини до роду Hemerocallis реї, Маньчжурії та Сахаліну. Госту здавна (Daylily), помилково вважаючи їх Hemero культивували в Японії, але ставлення до цієї callis japonica. рослини було неоднозначним. Деякі види У 1807 р. Р. Салісбері запропонував для гост були об'єктами поклоніння, вважалися роду назву Saussurea, але його пропозицію священними і їх висаджували біля храмів. А відхилили, оскільки на той час у родині на рисових полях на півночі Японії селяни Asteraceae вже був рід з однойменною наз намагалися позбутися Hosta montana F. Ma вою [11]. ekawa як злісного бур'яну [9, 11]. Хоча навколо назви та систематичного В Японії та Китаї молоді листочки та че положення роду відбувались палкі дис решки гости вживають в їжу, існують відо кусії, більшості європейських ботаніків мості про лікувальні властивості деяких рослини були відомі скоріше за описами та видів. Сік з листя та черешків вживають малюнками Кемпфера, а у вегетативному ста при пухлинах, а розтертими в порошок та ні рослини мало кому доводилось бачити. настояними на саке коренями лікують чи Декілька сіянців Hosta plantaginea (Lam.) Asch. ряки [2]. Відвар із сушеного листя викорис вдалося отримати з насіння, яке в 1784 р. товують у разі зубного болю [1]. привіз з Макао французький консул. У Незважаючи на те, що на батьківщині 1790 р. завдяки Г. Гібберту до Європи пот гости вирощували здавна, європейським бо рапило кілька вегетуючих особин H. plan танікам про ці рослини вперше стало відомо taginea та H. ventricosa Stearn. Жителі лише в 1712 р., коли Е. Кемпфер опубліку Японії пильно охороняли природні багат вав "Amoenitates Exoticae", який містив ка ства своєї батьківщини, тому збирання та талог японських рослин. Серед інших згаду вивезення рослин за її межі були суворо вались два таксони, які автор називав заборонені. Німецький лікар Ф. фон Зібольд "Joksan, vulgo Giboosi Gladiolus plantagenis зробив великий внесок у поширення гост. folio" та "Giboosi altera" [11]. Працюючи в Японії, він першим запрова див там операції на очах, сприяв відкриттю © І.В. БОЙКО, 2008 офтальмологічних лікарень, за що отримав 18 ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2008, № 3 Історія інтродукції та систематичне положення роду Hosta Tratt.

виняткове право подорожувати країною та У 1966 р. А. Тахтаджян помістив рід Hos збирати колекцію рослин. У 1829 р. йому ta в родину Liliaceae поряд з Hesperocallis вдалося привезти зібрані гости до Європи. та Leucocrinum [4]. Він передав до Лейденського ботанічного Подальші цитологічні дослідження, ви саду 14 різновидів гост. Наступні 30 років, явлення низки ембріологічних ознак та да аж до самої смерті, Зібольд займався виро ні серології стали підставою для пропо щуванням улюблених рослин та їх розпов зиції щодо вилучення роду Hosta з родини сюдженням [9, 11]. Дуже скоро гости поши Liliaceae та включення його до родини рились по всій Європі, а з 1839 р. їх почали Agavaceae. Ця пропозиція була підтрима вирощувати і в Сполучених Штатах Аме на систематиками. В 1982 р. А. Тахтаджян рики. визначає місцеположення роду Hosta вже У 1812 р. австрійський ботанік Л. Тра в родині Агавові (Agavaceae), трибі Гостові тіннік запропонував для рослин родову (Hostae) [3]. назву Hosta на честь свого сучасника Н. У 1985 р. Р. Дальгрен запропонував рід Хоста. Однак така назва була не зовсім ко Hemerocallis підняти до рангу родини He ректною, оскільки вже існували Hosta Ja merocallidaceae, а рід Hosta віднести до ок quin 1797 (= Cornutia L., 1753, Verbenaceae); ремої монотипної родини Funkiaceae по Hosta Vellozo ex Pfeiffer (1874) (= Horta, рядку Asparagales [7]. Vellozo; = Clavija, Ruiz Lopez et Pav n, Myr У 1988 р. у "Kew Bulletin" Метью визна sinaceae) та Hostia Moench (1802) (= Crepis чив систематичне положення роду Hosta в L., Compositae). Проте назву Hosta Trattin родині Hostaceae. Відповідно до класи nick в 1905 р. затвердили на Віденському фікації однодольних рослин, розробленої міжнародному ботанічному конгресі відпо на основі аналізу восьми найбільш визна відно до вимог Міжнародного кодексу бо них в світі класифікаційних систем рослин, танічної номенклатури (ICBN) [11]. починаючи з 1862—1863 рр. і до 1988 р., рід У 1917 р. німецький ботанік К. Шпренг Hosta належить до родини Hostaceae [5]. лер запропонував ще одну назву роду — Цю пропозицію підтримав і А. Тахтаджян Funkia, на честь Г. Функа. Пропозицію [12]. відхилили, але в результаті дискусії назва Щодо кількості природних видів у роді стала відомою [11]. Її часто використовують Hosta також немає єдиної думки. Деякі у деяких країнах Європи ("Funkia'' — у дослідники намагались проаналізувати си Нідерландах та Скандинавських країнах туацію, що склалася із визначенням меж та "Funkie'' — у Німеччині). На сьогодніш роду. Вони зазначають, що це питання дуже ній день рослина має дві назви: офіційну, складне та заплутане [6, 11, 13]. Причиною загальновизнану та задокументовану — цього є те, що багато видів було описано за Hosta Trattinnick та неофіційну, але за гербарними зразками або вегетуючими осо гальновідому та досить поширену серед бинами в умовах культури. Представники професійних садівників та аматорів — роду легко схрещуються між собою, гібриди Funkia Sprengel. характеризуються фертильністю пилку Питання щодо систематичного положен [10, 11, 13]. В природних місцезростаннях ня роду Hosta також є досить дискусійним. гібридизація лімітується географічною ізо Близька спорідненість роду з Agave, Camas ляцією, тоді як в умовах культури ця пе sia, Hemerocallis, Hesperocallis, Leucocri решкода зникає. Не маючи змоги порівню num, Manfreda та Yucca зумовила появу вати культивовані зразки з рослинами численних філогенетичних систем, при природних популяцій, їх часто помилково хильники яких довгий час не могли дійти вважали видами. Тому, ймовірно, велика єдиної думки [3, 4, 5, 7, 11—13]. кількість видів є насправді садовими гібри ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2008, № 3 19 І.В. Бойко

дами та формами. Селекціонери зазнача Європи вони потрапили порівняно недавно, ють, що часто сорти та гібриди гост утво однак швидко поширились як цінна декора рюються при неконтрольованому схрещу тивна культура. В Україні посилений інте ванні [10]. Тому останнім часом для іден рес до рослин спостерігається лише протя тифікації рослин поряд з макроморфо гом кількох останніх років, тоді як в США логічними ознаками дедалі частіше вико та країнах Західної Європи гости є дуже ристовують дослідження пилку та аналіз популярними. За останні десятиліття виве ДНК. дено багато нових сортів. Так, за даними Після проведення серії палінологічних American Hosta Society з 1969 по 1991 рік досліджень М. Чунг та С. Джонес вважа було зареєстровано 997 нових сортів, а до ють, що існує лише 22—25 природних видів 2006 року їхня кількість зросла до 3555. Пе [6]. Інший авторитетний дослідник роду релік їх наведено в Міжнародному реєстрі Hosta — Г. Шмід називає цифру 43. Він ви сортів. За літературними даними [8], рід діляє в роді Hosta три підроди, а в їхніх ме Hosta є найбільш популярним серед тра жах — секції. На його думку, підрід Hosta в'янистих декоративних рослин у США та включає єдиний вид H. plantaginea, підрід посідає одне з перших місць за показником Bryocles — чотири секції: Eubryocles, La реалізації. mellatae, Arachnantae та Stoloniferae; під Культигенний ареал роду досить широ рід Giboshi, своєю чергою, поділяється на кий. Завдяки високій декоративності та секції Helipteroides, Intermediae, Ryncho екологічній пластичності представники ро phorae, Pinolepis, Tardanthae, Nipponosta. В ду здобули загальне визнання. Нині вони основу поділу на секції та підроди покладе представлені в колекціях більшості бота но морфологічні відмінності та географічну нічних садів, а в США, Японії та Нідерлан приуроченість видів. Так, у підроді Bry дах створені національні колекції роду ocles об'єднано види, що зростають у Китаї Hosta. Величезні приватні колекції нарахо та Кореї, до складу підроду Giboshi ввійшли вують сотні і тисячі культиварів. переважно японські види та H. rektifolia, що зростає на території Російської Федерації, до підроду Hosta — китайський вид H. plan 1. Декоративные травянистые растения для taginea [11]. открытого грунта. — Л.: Наука, Ленингр. отд., 1977. — У 2001 р. Б. Зоневелд та Ван Ірен прове Т. 2. — 459 с. 2. Егорова Е.М. Дикорастущие декоративные ли серію цитологічних досліджень та вив растения Сахалина и Курильских островов. — М.: чили фертильність пилку методом фарбу Наука, 1977. — 254 с. вання. Автори також поділяють рід на 3. Жизнь растений / Под ред. А.Л. Тахтаджя підроди Hosta, Bryocles та Giboshi, але де на. — М.: Просвещение, 1982. — Т. 6. — 584 с. що по іншому визначають їхню структуру. 4. Тахтаджян А.Л. Система и филогения До підріду Hosta включають один лише цветковых растений. — М.; Л., 1966. — 611 с. вид H. plantaginea та його культивари, до 5. Brummitt R.K. Vascular plant Families and Genera. — Kew: Royal Botanical Garden, 1992. — Bryocles — три секції: Stolonifera, Briocles, 350 p. Lamellatae, до Giboshi — чотири секції: He 6. Chung M.G, Jones S.B. Pollen morphology of lipteroides, Nipponosta, Pinolepis, Rhyncho Hosta Tratt. (Funkiaceae) and related genera // phorae [13]. Bulletin of the Torrey Botanical Club. — 1989. — Селекція роду Hosta відбувається швид 116, N 1. — P. 31—44. кими темпами. До початку ХІХ ст. предс 7. Dahlgren R.M.T., Clifford H.T., Yeo D.F. тавниками роду Hosta могли милуватися The Families of the Monocotyledons (Structure, evolutions and taxonomy). — Berlin; Heidelberg; лише жителі країн Східної Азії. В Японії New York; Tokio: Springer Verlag, 1985. — гости вирощували близько тисячі років. До 501 p. 20 ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2008, № 3 Історія інтродукції та систематичне положення роду Hosta Tratt.

8. Fausey B., Heins R., Cameron A. Environ И.В. Бойко mental influences on the physiological respon Национальный дендропарк "Софиевка" ses of hosta // Hosta J. — 1999. — N 30. — НАН Украины, Украина, г. Умань Р. 62—67. 9. Grenfell D., Shardrak M. The color encyclo ИСТОРИЯ ИНТРОДУКЦИИ И СИСТЕМАТИЧЕСКОЕ pedia of Hostas. — Portland; Cambridge: Timber ПОЛОЖЕНИЕ РОДА HOSTA TRATT. Press, 2004. — 408 р. Освещена история интродукции видов рода Hosta Tratt. 10. Micheletti T. Lotsa hosta // Am. Nursery в Европу и Америку. Проанализировано систематичес man. — 1996. — 184 (12). — Р. 30—37. кое положение рода в системе цветковых растений. 11. Schmid G.W. The Genus Hosta. — Portland: Timber Press, 1991. — 480 p. 12. Takhtajan A. Diversity and classification of I.V. Boyko flowering plants. — New York: Columbia University National Dendrological Park Sofiyivka, National Press, 1996. — 643 p. Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Uman 13. Zonneveld B.J.M., Van Iren F. Genome size and pollen viability as taxonomic criteria: Applica THE HISTORY OF INTRODUCTION tion to the Genus Hosta // Plant Biology. — 2001. — AND SYSTEMATICS OF HOSTA TRATT. GENUS N 3 (2). — Р. 176—185. The history of introduction of Hosta Tratt. species in Рекомендувала до друку Europe and America is observed. The position of ge А.І. Жила nera Hosta Tratt. in the flowering plants systematic is analyzed.

ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2008, № 3 21