The History of Biochemistry

Total Page:16

File Type:pdf, Size:1020Kb

The History of Biochemistry ISSN 2409-4943. Ukr. Biochem. J., 2019, Vol. 91, N 1 THES HHISI TORY OF BBIOCHEMISIOCHEMISTRY УДК 577.12 + 577.23 doi: https://doi.org/10.15407/ubj91.01.108 Внесок лауреатіВ нобеліВської премії В розВиток динамічної біохімії та біоенергетики. е. бухнер, а. коссель, р. Вільштеттер, о. мейєргоф, а. хілл, о. Варбург, а. сент-дьєрді В. М. ДанилоВа, Р. П. ВиногРаДоВа, С. В. КоМіСаРенКо і нститут біохімії ім. о. В. Палладіна НАН України, Київ; e-mail: [email protected] отримано: 29 листопада 2018; затверджено: 13 грудня 2018 Дякуючи геніальним відкриттям нобелівських лауреатів першої половини ХХ ст. – е. Бухнера, а. Косселя, Р. Вільштеттера, о. Мейєргофа, а. Хілла, о. Варбурга, а. Сент-Дьєрді, сьогодні ми маємо уявлення про механізм перетворення і окислення органічних речовин в живих організмах. В статті представлено аналіз творчої діяльності цих геніїв експерименту і людської думки, які через розшифрування основних шляхів перетворення вуглеводів і енергії в живих організмах заклали основи динамічної біохімії та біоенергетики (одного з розділів біохімічної науки). К л ю ч о в і с л о в а: е. Бухнер, а. Коссель, Р. Вільштеттер, о. Мейєргоф, а. Хілл, о. Варбург, а. Сент- Дьєрді, зимаза, ензими, динамічна біохімія, біоенергетика. априкінці XIX ст. дослідники вже що окислюються. Перетворення органічних зрозуміли, що між початковими і речовин у живих організмах відбувається без Н кінцевими продуктами перетворень підвищення температури і за фізіологічних складних органічних сполук мають утворю- умов завдяки участі в реакціях біологічних ватись проміжні компоненти. Так, протеїни, каталізаторів – ензимів. вуглеводи і жири не відразу утворюють дво- Але це не було відомо наприкінці ХІХ – на окис вуглецю і воду; в процесі їх перетворення початку ХХ ст. І найперше що необхідно було перебігають реакції, тобто відбувається про- з᾽ясувати – це питання: що таке ензими і яким цес окислення органічних речовин, внаслідок чином відбувається ферментація, тобто роз- якого вивільнюється енергія, необхідна для щеплення вуглеводів у клітинах. Основним життєдіяльності живих організмів. об᾽єктом досліджень на той час були дріжджі. На сьогодні механізм перетворення і окис- З’ясування цього надважливого пи- лення органічних речовин в живих організмах тання розпочалося з досліджень професора досліджено достатньо досконало. У загаль- Берлінського університету Едуарда Бухнера, них рисах можна підсумувати, що цей процес який одержав за них Нобелівську премію з хімії відбувається завдяки ензиматичному перене- у 1907 р. Фактично премію було присуджено за сенню водню, вірніше електронів і протонів, біохімічні роботи в галузі ензимології, а саме: від молекул, які окислюються, до молекул, які «за проведену ним науково-дослідну роботу з відновлюються. Внаслідок перенесення вод- біологічної хімії та відкриття позаклітинної ню від однієї органічної речовини до іншої ферментації (for his biochemical researches and вивільнюється потенційна енергія речовин, his discovery of cell-free fermentation)». © 2019 Danilova V. M. et al. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License, which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original author and source are credited. 108 В. М. Данилова, Р. П. Виноградова, С. В. Комісаренко Дослідження Е. Бухнера поклали край про- тилежним поглядам на процеси бродіння і стали сенсацією в науковому і філософському світі. едуард бухнер бухнер едуард (нім. Eduard Buchner) (20.05.1860–13.08.1917 рр.) – німецький хімік – на- родився в Мюнхені в сім’ї професора судової ме- дицини і гінекології Мюнхенського університету Ернста Бухнера і Фредеріки (Мартін), яка була донькою службовця Королівського казначей- ства. Після смерті батька в 1872 р. освітою Едуар­ да опікувався його старший брат Ганс (Ханс). Закінчивши гімназію у 1877 р., Едуард вступив до Мюнхенського технічного університету, де вивчав хімію. Але через фінансові труднощі він покинув університет і вподовж чотирьох років працював на консервних заводах Мюн- хена і Момбаха (нім. Mombach). Саме в цей час едуард Бухнер Е. Бухнер познайомився з технологією спирто- (1860 –1917) вого бродіння, з’ясування механізму якого стало його захопленням і основною роботою протягом всього життя. Берліні та призначено директором Інституту За фінансової допомоги брата Едуард промислового використання процесів бродіння, у 1884 р. відновив навчання, на яке отримав в якому він пропрацював 11 років. трирічну стипендію. Він вивчав хімію в Адоль- На той час, коли Е. Бухнер почав пошук фа фон Байєра (Нобелівський лауреат з хімії, активних речовин, завдяки яким відбувається 1905 р.) в Мюнхенському університеті, а також бродіння, існувало дві протилежні теорії ботаніку в Карла фон Негелі в Інституті ботаніки, бродіння. Одна теорія була віталістична. Її де працював і його брат – Ганс Бухнер, який в дотримувався Луї Пастер, який вважав, що в подальшому став відомим спеціалістом з гігієни живих клітинах (дріжджах) існує «життєва і бактеріології. Саме під керівництвом брата субстанція», що «несе відповідальність» за про- Едуард і розпочав свої дослідження спиртового цес бродіння. Віталісти стверджували, що без бродіння. У 1885 р. він опублікував свою першу клітин дріжджів бродіння відбуватися не може. статтю про вплив кисню на процес бродіння, Проти цієї теорії виступали, головним чином, в якій спростував існуюче на той час уявлен- хіміки, які підтримували механістичну (хімічну) ня про те, що бродіння не може відбуватися в теорію. Згідно з цією теорією дріжджі постійно присутності кисню, яке підтримував Луї Пастер, руйнуються до рідинного стану, створюють У 1888 р. Е. Бухнер одержав докторсь- хімічну напругу, яка сприяє розщепленню моле- кий ступінь і через два роки став асистентом кули цукру (сахарози). Але нікому не вдавалося А. Байєра, а в 1891 р. його було призначено при- виділити із дріжджів речовину, яка б спричи- ват­доцентом (позаштатним викладачем) Мюн- нювала бродіння поза клітини. хенського університету. На особисті пожертви, За підтримки брата Едуард Бухнер які надав А. Байєр, Е. Бухнер створив невеличку вирішив знайти активну речовину всередині лабораторію, де продовжив дослідження хімії клітин дріжджів. В цей час він працював в бродіння. Тюбінгенському університеті на посаді екс­ У 1893 р. Е. Бухнер очолив секцію траординарного професора (від 1893 р.). Ви- аналітичної хімії в Кільському університеті, а в користавши метод, запропонований асистен- 1895 р. став професором цього університету. У том свого брата Мартіном Ганом, Едуард 1898 р. його було обрано професором загальної подрібнював у ступці дріжджі разом з піском і хімії Вищої сільськогосподарської школи в землею (кізельгур) за кімнатної температури, не 109 ISSN 2409-4943. Ukr. Biochem. J., 2019, Vol. 91, N 1 використовуючи ані високої температури, ані лося показати, що спиртове бродіння може бути розчинників, як це робили його попередники. спричинене соком, який виділено із дріжджових Віджата під тиском крізь марлю рідина, в якій, клітин і який не має живих клітин… недосяжні як вважали брати, не було живих клітин, зали- до цього часу галузі тепер стали об’єктом шалась здатною підтримувати бродіння цукру. хімічних досліджень, а перед хімічною наукою У зв’язку з цим Е. Бухнер висунув гіпотезу, що відкрились нові, до того невідомі, перспективи». активною речовиною в цій рідині (сік або гомо- У нобелівській лекції Е. Бухнер зазначив, генат із дріжджів) є ензим, який було названо що «ми все більше впевнюємося в тому, що зимазою. Це було відкриття, яке свідчило про клітини рослин і тварин є хімічними фабриками, те, що бродіння відбувається завдяки хімічній де в різних цехах виготовляються різні продук- активності ензиму, як у самій клітині, так і поза ти. ензими в них виконують роль контролерів. дріжджової клітини, але не завдяки так званій наші знання про ці самі важливі частини жи- «життєвій силі» [1­5]. вих речовин постійно накопичуються, і, хоч нам, Опублікована у 1897 р. робота Е. Бухнера можливо, ще далеко до мети, ми крок за кроком «Про спиртове бродіння без участі дріжджових наближаємось до неї». Нобелівську премію за клітин» [6] викликала суперечку серед його ко- відкриття позаклітинної ферментації мали от- лег – вчених, як у наукових, так і у філософських римати обидва брати – Ганс і Едуард Бухнери, колах; і в наступні роки він доклав багато зу- але Ганс на той час помер (у 1902 році). силь і часу для підтвердження своєї теорії. Його Через два роки після отримання подальші дослідження підтвердили можливість Нобелівської премії Е. Бухнер перейшов пра- бродіння різних цукрів за допомогою «продук- цювати до університету в м. Бреслау (зараз ту перетворення білкових тіл протоплазми – Вроцлав, Польща), де був завідувачем кафедри хімічною речовиною, яка не обмінювалась» і яка, фізіологічної хімії, а з 1911 р. працював у Вюрц- як вже зазначалося вище, була названа «зима- бурзькому університеті. зою». Від початку Першої світової війни Пізніше Е. Бухнер (разом з Я. Мейзенхей- 54­річний капітан Е. Бухнер добровільно пішов мером) одержав сік з інших мікроорганізмів, на військову службу (1914 р.) і був нагороджений які спричинювали молочнокисле і оцтовокисле Залізним хрестом. У 1917 р. Е. Бухнер працював бродіння («молочнокисла бактеріальна зимаза» майором медичної служби в польовому шпиталі і «спирт окислювальна зимаза» відповідно). У в Румунії, коли його було смертельно поранено 1902 р. Е. Бухнер опублікував ще одну велику шрапнеллю. Він помер 13 серпня і похований в статтю, в якій детально обґрунтував і захистив Фокшанах на братському кладовищі. результати
Recommended publications
  • Balcomk41251.Pdf (558.9Kb)
    Copyright by Karen Suzanne Balcom 2005 The Dissertation Committee for Karen Suzanne Balcom Certifies that this is the approved version of the following dissertation: Discovery and Information Use Patterns of Nobel Laureates in Physiology or Medicine Committee: E. Glynn Harmon, Supervisor Julie Hallmark Billie Grace Herring James D. Legler Brooke E. Sheldon Discovery and Information Use Patterns of Nobel Laureates in Physiology or Medicine by Karen Suzanne Balcom, B.A., M.L.S. Dissertation Presented to the Faculty of the Graduate School of The University of Texas at Austin in Partial Fulfillment of the Requirements for the Degree of Doctor of Philosophy The University of Texas at Austin August, 2005 Dedication I dedicate this dissertation to my first teachers: my father, George Sheldon Balcom, who passed away before this task was begun, and to my mother, Marian Dyer Balcom, who passed away before it was completed. I also dedicate it to my dissertation committee members: Drs. Billie Grace Herring, Brooke Sheldon, Julie Hallmark and to my supervisor, Dr. Glynn Harmon. They were all teachers, mentors, and friends who lifted me up when I was down. Acknowledgements I would first like to thank my committee: Julie Hallmark, Billie Grace Herring, Jim Legler, M.D., Brooke E. Sheldon, and Glynn Harmon for their encouragement, patience and support during the nine years that this investigation was a work in progress. I could not have had a better committee. They are my enduring friends and I hope I prove worthy of the faith they have always showed in me. I am grateful to Dr.
    [Show full text]
  • Timeline of Genomics
    Timeline of Genomics Timeline of Genomics (1865-1900)* Year Event and Theoretical Implication/Extension Reference 1865 Gregor Mendel establishes the laws of segregation and Mendel, G. 1865. Versuche Äuber independent assortment. Pflanzenhybriden. Verh. Naturforsch. Ver. BrÄunn 4: 3-47. 1866 Ernst Heinrich HÄackel hypotheses that the nucleus HÄackel, E. 1866. Generelle Morphologie of a cell transmits its hereditary information. der Organismen. G. Reimer, Berlin, Ger- many. 1867 Wilhelm Friedrich Benedict Hofmeister estab- Hofmeister, W. 1867. Die Lehre von der lishes the regularity of the \dissolution" of the nucleus Pfanzenzelle. Verlag von Wilhelm Engel- prior to division of the maternal cell, and the appear- mann, Leipzig, Germany. ance of new nuclei in daughter cells. 1869 Francis Galton claims that intelligence is inherited as Galton, F. 1869. Hereditary Genius: a straightforward trait. An Inquiry into Its Laws and Conse- quences. The Macmillan Co., London, United Kingdom. 1871 Johann Friedrich Miescher discovers and isolates Miescher, F. 1871. UberÄ die chemis- NUCLEIN (DNA) in the cells from pus in open che Zusammensetzung der Eiterzellen. wounds. It became known as nucleic acid after 1874, In Medicinisch-chemische Untersuchun- when Miescher separated it into a protein and an acid gen aus dem Laboratorium fÄur ange- molecule. wandte Chemie zu TÄubingen. (Hoppe- Seyler, F., ed.) 4: 441-460. A. Hirschwald, Berlin, Germany. Charles Darwin describes the role of sexual selection Darwin, C. 1871. The Descent of Man in evolution for the ¯rst time. and Selection in Relation to Sex. John Murray, London, United Kingdom. 1873 Friedrich Anton Schneider ¯rst describes pictures of Schneider, A. 1873. Untersuchungen the nucleus in division (mitosis) in cells of cleaving eggs Äuber Plathelminthen.
    [Show full text]
  • Scientific References for Nobel Physiology & Medicine Prizes
    Dr. John Andraos, http://www.careerchem.com/NAMED/NobelMed-Refs.pdf 1 Scientific References for Nobel Physiology & Medicine Prizes © Dr. John Andraos, 2004 Department of Chemistry, York University 4700 Keele Street, Toronto, ONTARIO M3J 1P3, CANADA For suggestions, corrections, additional information, and comments please send e-mails to [email protected] http://www.chem.yorku.ca/NAMED/ 1901 - Emil Adolf von Behring "for his work on serum therapy, especially its application against diphtheria, by which he has opened a new road in the domain of medical science and thereby placed in the hands of the physician a victorious weapon against illness and deaths." 1902 - Ronald Ross "for his work on malaria, by which he has shown how it enters the organism and thereby has laid the foundation for successful research on this disease and methods of combating it." Ross, R. Yale J. Biol. Med. 2002, 75 , 103 (reprint) Ross, R. Wilderness Environ. Med. 1999, 10 , 29 (reprint) Ross, R. J. Communicable Diseases 1997, 29 , 187 (reprint) Ross, R.; Smyth, J. Ind. J. Malarialogy 1997, 34 , 47 1903 - Niels Ryberg Finsen "in recognition of his contributions to the treatment of diseases, especially lupus vulgaris, with concentrated light radiation, whereby he has opened a new avenue for medical science." 1904 - Ivan Petrovich Pavlov "in recognition of his work on the physiology of digestion, through which knowledge on vital aspects of the subject has been transformed and enlarged." 1905 - Robert Koch "for his investigations and discoveries in relation to tuberculosis." 1906 - Camillo Golgi and Santiago Ramón y Cajal "in recognition of their work on the structure of the nervous system." Golgi, C.
    [Show full text]
  • Discovery of the Secrets of Life Timeline
    Discovery of the Secrets of Life Timeline: A Chronological Selection of Discoveries, Publications and Historical Notes Pertaining to the Development of Molecular Biology. Copyright 2010 Jeremy M. Norman. Date Discovery or Publication References Crystals of plant and animal products do not typically occur naturally. F. Lesk, Protein L. Hünefeld accidentally observes the first protein crystals— those of Structure, 36;Tanford 1840 hemoglobin—in a sample of dried menstrual blood pressed between glass & Reynolds, Nature’s plates. Hunefeld, Der Chemismus in der thierischen Organisation, Robots, 22.; Judson, Leipzig: Brockhaus, 1840, 158-63. 489 In his dissertation Louis Pasteur begins a series of “investigations into the relation between optical activity, crystalline structure, and chemical composition in organic compounds, particularly tartaric and paratartaric acids. This work focused attention on the relationship between optical activity and life, and provided much inspiration and several of the most 1847 HFN 1652; Lesk 36 important techniques for an entirely new approach to the study of chemical structure and composition. In essence, Pasteur opened the way to a consideration of the disposition of atoms in space.” (DSB) Pasteur, Thèses de Physique et de Chimie, Presentées à la Faculté des Sciences de Paris. Paris: Bachelier, 1847. Otto Funcke (1828-1879) publishes illustrations of crystalline 1853 hemoglobin of horse, humans and other species in his Atlas der G-M 684 physiologischen Chemie, Leizpig: W. Englemann, 1853. Charles Darwin and Alfred Russel Wallace publish the first exposition of the theory of natural selection. Darwin and Wallace, “On the Tendency of 1858 Species to Form Varieties, and on the Perpetuation of Varieties and G-M 219 Species by Natural Means of Selection,” J.
    [Show full text]
  • Nobel Laureates with Their Contribution in Biomedical Engineering
    NOBEL LAUREATES WITH THEIR CONTRIBUTION IN BIOMEDICAL ENGINEERING Nobel Prizes and Biomedical Engineering In the year 1901 Wilhelm Conrad Röntgen received Nobel Prize in recognition of the extraordinary services he has rendered by the discovery of the remarkable rays subsequently named after him. Röntgen is considered the father of diagnostic radiology, the medical specialty which uses imaging to diagnose disease. He was the first scientist to observe and record X-rays, first finding them on November 8, 1895. Radiography was the first medical imaging technology. He had been fiddling with a set of cathode ray instruments and was surprised to find a flickering image cast by his instruments separated from them by some W. C. Röntgenn distance. He knew that the image he saw was not being cast by the cathode rays (now known as beams of electrons) as they could not penetrate air for any significant distance. After some considerable investigation, he named the new rays "X" to indicate they were unknown. In the year 1903 Niels Ryberg Finsen received Nobel Prize in recognition of his contribution to the treatment of diseases, especially lupus vulgaris, with concentrated light radiation, whereby he has opened a new avenue for medical science. In beautiful but simple experiments Finsen demonstrated that the most refractive rays (he suggested as the “chemical rays”) from the sun or from an electric arc may have a stimulating effect on the tissues. If the irradiation is too strong, however, it may give rise to tissue damage, but this may to some extent be prevented by pigmentation of the skin as in the negro or in those much exposed to Niels Ryberg Finsen the sun.
    [Show full text]
  • Nobel Laureates in Physiology Or Medicine
    All Nobel Laureates in Physiology or Medicine 1901 Emil A. von Behring Germany ”for his work on serum therapy, especially its application against diphtheria, by which he has opened a new road in the domain of medical science and thereby placed in the hands of the physician a victorious weapon against illness and deaths” 1902 Sir Ronald Ross Great Britain ”for his work on malaria, by which he has shown how it enters the organism and thereby has laid the foundation for successful research on this disease and methods of combating it” 1903 Niels R. Finsen Denmark ”in recognition of his contribution to the treatment of diseases, especially lupus vulgaris, with concentrated light radiation, whereby he has opened a new avenue for medical science” 1904 Ivan P. Pavlov Russia ”in recognition of his work on the physiology of digestion, through which knowledge on vital aspects of the subject has been transformed and enlarged” 1905 Robert Koch Germany ”for his investigations and discoveries in relation to tuberculosis” 1906 Camillo Golgi Italy "in recognition of their work on the structure of the nervous system" Santiago Ramon y Cajal Spain 1907 Charles L. A. Laveran France "in recognition of his work on the role played by protozoa in causing diseases" 1908 Paul Ehrlich Germany "in recognition of their work on immunity" Elie Metchniko France 1909 Emil Theodor Kocher Switzerland "for his work on the physiology, pathology and surgery of the thyroid gland" 1910 Albrecht Kossel Germany "in recognition of the contributions to our knowledge of cell chemistry made through his work on proteins, including the nucleic substances" 1911 Allvar Gullstrand Sweden "for his work on the dioptrics of the eye" 1912 Alexis Carrel France "in recognition of his work on vascular suture and the transplantation of blood vessels and organs" 1913 Charles R.
    [Show full text]
  • Biochemistry at the Early 20Th Century: the Main Contributors
    Archives of the Balkan Medical Union vol. 55, no. 1, pp. 134-137 Copyright © 2020 Balkan Medical Union March 2020 MINIREVIEW BIOCHEMISTRY AT THE EARLY 20TH CENTURY: THE MAIN CONTRIBUTORS Spyridon N. MICHALEAS1, Gregory TSOUCALAS2, Konstantinos LAIOS1, Marianna KARAMANOU1 , George ANDROUTSOS3 1 Department of History of Medicine and Medical Deontology, Medical School, University of Crete, Crete, Greece 2 History of Medicine, Anatomy Department, School of Medicine, Democritus University of Thrace, Alexandroupolis, Greece 3 Biomedical Research Foundation of the Academy of Athens, Athens, Greece Received 29 Nov 2019, Accepted 07 Jan 2020 https://doi.org/10.31688/ABMU.2020.55.1.16 ABSTRACT RÉSUMÉ Biochemistry or biological chemistry is the science La biochimie au début du 20-ème siècle : les princi- that studies all the chemical processes that take place paux contributeurs in the living organism of humans, animals, protozoa and plants. In our article we reveal, the contribution La biochimie ou la chimie biologique est la science qui of distinguished scientists to this field at the early 20th étudie tous les processus chimiques qui se déroulent century tracing also the first steps of the scientific de- dans l’organisme vivant de l’homme, des animaux, des velopment of biochemistry. protozoaires et des plantes. Dans notre article, nous révélons la contribution des scientifiques éminents à ce Keywords: biochemistry, André Lwoff, Paul Berg, his- domaine au début du vingtième siècle, retraçant égale- tory of medicine. ment les premières étapes du développement scienti- fique de la biochimie. Mots-clés: biochimie, André Lwoff, Paul Berg, his- toire de la médecine. INTRODUCTION a normal state, it is called “Physiological Chemistry“.
    [Show full text]
  • BIOLOGICAL CHEMISTRY Founded in 1877 by Felix Hoppe-Seyler As EDITOR-IN-CHIEF B
    BIOLOGICAL CHEMISTRY Founded in 1877 by Felix Hoppe-Seyler as EDITOR-IN-CHIEF B. Brüne, Frankfurt/Main Zeitschrift für Physiologische Chemie EXECUTIVE EDITORS Felix Hoppe-Seyler (1825–1895) was a pioneer of biochemistry, J. Buchner, Munich remembered not only for his discovery of hemoglobin and S. Ludwig, Münster his contributions to the chemical characterization of many other H. Sies, Düsseldorf biological compounds and processes but also for having been the B. Turk, Ljubljana A. Wittinghofer, Dortmund mentor of Friedrich Miescher and Albrecht Kossel. In his preface to the first issue of Zeitschrift für Physiologische Chemie, EDITORIAL BOARD Felix Hoppe-Seyler coined the term Bio chemistry (‘Biochemie’) A.G. Beck-Sickinger, Leipzig for the then newly emerging discipline. M. Bogyo, Stanford E. Cadenas, Los Angeles I. Dikic, Frankfurt/Main C. Dobson, Cambridge A. Driessen, Groningen K. Gevaert, Ghent C. Hammann, Bremen F.U. Hartl, Martinsried D. Häussinger, Düsseldorf J. Hiscott, Port St. Lucie L.-O. Klotz, Jena V. Magdolen, Munich M. Müschen, San Francisco S. Narumiya, Kyoto C.M. Overall, Vancouver G. Pejler, Uppsala N. Pfanner, Freiburg R. Pike, Melbourne J. Potempa, Krakow K. Sandhoff, Bonn W. Schaffner, Zürich I. Sinning, Heidelberg C. Sommerhoff, Munich S. Spiegel, Richmond G. Tiegs, Hamburg ASSOCIATE EDITORS (GBM STUDY GROUPS) C. Blattner, Karlsruhe O. Einsle, Freiburg K. Giehl, Giessen R. Hell, Heidelberg M. Helm, Mainz J. Herrmann, Kaiserslautern R. Heumann, Bochum R. Horstkorte, Halle/Saale C. Hunte, Freiburg S. Knauer, Essen I. Koch, Frankfurt/Main O. Pötz, Reuttingen Biological Chemistry is associated P. Rehling, Göttingen with the Gesellschaft für Biochemie und D. Schneider, Mainz Molekularbiologie e.V.
    [Show full text]
  • List of Nobel Laureates 1
    List of Nobel laureates 1 List of Nobel laureates The Nobel Prizes (Swedish: Nobelpriset, Norwegian: Nobelprisen) are awarded annually by the Royal Swedish Academy of Sciences, the Swedish Academy, the Karolinska Institute, and the Norwegian Nobel Committee to individuals and organizations who make outstanding contributions in the fields of chemistry, physics, literature, peace, and physiology or medicine.[1] They were established by the 1895 will of Alfred Nobel, which dictates that the awards should be administered by the Nobel Foundation. Another prize, the Nobel Memorial Prize in Economic Sciences, was established in 1968 by the Sveriges Riksbank, the central bank of Sweden, for contributors to the field of economics.[2] Each prize is awarded by a separate committee; the Royal Swedish Academy of Sciences awards the Prizes in Physics, Chemistry, and Economics, the Karolinska Institute awards the Prize in Physiology or Medicine, and the Norwegian Nobel Committee awards the Prize in Peace.[3] Each recipient receives a medal, a diploma and a monetary award that has varied throughout the years.[2] In 1901, the recipients of the first Nobel Prizes were given 150,782 SEK, which is equal to 7,731,004 SEK in December 2007. In 2008, the winners were awarded a prize amount of 10,000,000 SEK.[4] The awards are presented in Stockholm in an annual ceremony on December 10, the anniversary of Nobel's death.[5] As of 2011, 826 individuals and 20 organizations have been awarded a Nobel Prize, including 69 winners of the Nobel Memorial Prize in Economic Sciences.[6] Four Nobel laureates were not permitted by their governments to accept the Nobel Prize.
    [Show full text]
  • 1901-2009 NOBEL PRIZE:1901-2009 O Prêmio Nobel De Medicina Desse Ano Foi Entregue a Elizabeth Blackbur
    EDITORIAL PRÊMIO NOBEL: 1901-2009 NOBEL PRIZE:1901-2009 Rosa Lúcia Vieira Maidana, Francisco Veríssimo Veronese, Sandra Pinho Silveiro O prêmio Nobel de Medicina desse ano foi entregue a Elizabeth Blackburn, Jack Szostak e Carol Greider (Figura 1) por terem elucidado a estrutura e o processo de manutenção dos telômeros, como descrevem didaticamente Jardim et al. nesse volume da revista (1). Elizabeth Blackburn (University of California, San Francisco, EUA), Jack Szostak (Harvard Medical School, Boston, EUA) e Carol Greider (Johns Hopkins University, Baltimore, EUA) descobriram que os telômeros são sequências de DNA situados nas extremidades dos cromossomos e possuem uma estrutura que protege os cromossomos de danos como a erosão. Também de- monstraram que uma enzima específica, a telomerase (descoberta em 1984 por Elizabeth Blackburn e sua então assistente Carol Greider), está envolvida no processo de reparação dos cromossomos após a mitose celular. Como descrevem Calado e Young em revisão publicada em dezembro de 2009 no New England Journal of Medicine (2), os telômeros e a telomerase são protetores contra danos ao genoma que podem surgir de uma replicação assimétrica do DNA. Sem os telômeros, o material genético poderia ser perdido toda vez que ocorre uma divisão celular. As implicações clínicas destes processos são importantes, uma vez que alte- rações nos telômeros estão causalmente relacionadas a patologias em que ocorre mutações genéticas, como a anemia aplásica. Telômeros curtos estão associados a risco aumentado de doença cardiovascular, e mutações no gene da telomerase a condições como fibrose pulmonar e hepática e susceptibilidade a alguns tipos de câncer (ex., coloretal, esôfago, leucemia mielóide).
    [Show full text]
  • 24 August 2013 Seminar Held
    PROCEEDINGS OF THE NOBEL PRIZE SEMINAR 2012 (NPS 2012) 0 Organized by School of Chemistry Editor: Dr. Nabakrushna Behera Lecturer, School of Chemistry, S.U. (E-mail: [email protected]) 24 August 2013 Seminar Held Sambalpur University Jyoti Vihar-768 019 Odisha Organizing Secretary: Dr. N. K. Behera, School of Chemistry, S.U., Jyoti Vihar, 768 019, Odisha. Dr. S. C. Jamir Governor, Odisha Raj Bhawan Bhubaneswar-751 008 August 13, 2013 EMSSSEM I am glad to know that the School of Chemistry, Sambalpur University, like previous years is organizing a Seminar on "Nobel Prize" on August 24, 2013. The Nobel Prize instituted on the lines of its mentor and founder Alfred Nobel's last will to establish a series of prizes for those who confer the “greatest benefit on mankind’ is widely regarded as the most coveted international award given in recognition to excellent work done in the fields of Physics, Chemistry, Physiology or Medicine, Literature, and Peace. The Prize since its introduction in 1901 has a very impressive list of winners and each of them has their own story of success. It is heartening that a seminar is being organized annually focusing on the Nobel Prize winning work of the Nobel laureates of that particular year. The initiative is indeed laudable as it will help teachers as well as students a lot in knowing more about the works of illustrious recipients and drawing inspiration to excel and work for the betterment of mankind. I am sure the proceeding to be brought out on the occasion will be highly enlightening.
    [Show full text]
  • Heidelberg Nobel Prize Winners
    Heidelberg Nobel Prize Winners Christoph Mager bert Bunsen in Heidelberg and Hermann thesising fuel from carbon liquefi ed at ᕡ The Nobel Prize von Helmholtz in Berlin. After spend- high temperatures and pressures. After ing time in Breslau (Wrocław) and Kiel, studying under the Nobel Prize winners The Nobel Prize is the world’s most fa- he was appointed professor at the De- Walter Nernst and Fritz Haber, in the mous and most coveted award. Founded by the Swedish industrialist Alfred Nobel partment of Physics and Radiology in 1920s Bergius set up a carbon chemistry (1833-1895), since 1901 the prizes have Heidelberg, where he remained until his laboratory in the vicinity of BASF in been awarded in the fi ve categories che- retirement in 1931 ᕢ. From around Ludwigshafen. The award winning mistry, physiology or medicine, physics, li- 1908, with his “Deutsche Physik” he work of Carl Bosch was the implemen- terature, and peace. According to Nobel’s openly opposed modern theoretical tation of the high pressure synthesis of testament wishes, the prize is to be awar- work, such as that of Albert Einstein, ammonia, which is used as the basis of ded annually to the person “who, during which he condemned as “Jewish”. After fertiliser and explosives. After his doc- the preceding year, shall have conferred the greatest benefi t on mankind.“ In World War II, his involvement in Na- torate in 1899 he moved to BASF awarding the Nobel Prizes “no considera- tional Socialism was not punished on where he gradually withdrew from ac- tion whatever shall be given to the natio- the grounds of his age.
    [Show full text]