ISSN 2409-4943. Ukr. Biochem. J., 2019, Vol. 91, N 1 THES HHISI TORY OF BBIOCHEMISIOCHEMISTRY УДК 577.12 + 577.23 doi: https://doi.org/10.15407/ubj91.01.108 Внесок лауреатіВ нобеліВської премії В розВиток динамічної біохімії та біоенергетики. е. бухнер, а. коссель, р. Вільштеттер, о. мейєргоф, а. хілл, о. Варбург, а. сент-дьєрді В. М. ДанилоВа, Р. П. ВиногРаДоВа, С. В. КоМіСаРенКо і нститут біохімії ім. о. В. Палладіна НАН України, Київ; e-mail:
[email protected] отримано: 29 листопада 2018; затверджено: 13 грудня 2018 Дякуючи геніальним відкриттям нобелівських лауреатів першої половини ХХ ст. – е. Бухнера, а. Косселя, Р. Вільштеттера, о. Мейєргофа, а. Хілла, о. Варбурга, а. Сент-Дьєрді, сьогодні ми маємо уявлення про механізм перетворення і окислення органічних речовин в живих організмах. В статті представлено аналіз творчої діяльності цих геніїв експерименту і людської думки, які через розшифрування основних шляхів перетворення вуглеводів і енергії в живих організмах заклали основи динамічної біохімії та біоенергетики (одного з розділів біохімічної науки). К л ю ч о в і с л о в а: е. Бухнер, а. Коссель, Р. Вільштеттер, о. Мейєргоф, а. Хілл, о. Варбург, а. Сент- Дьєрді, зимаза, ензими, динамічна біохімія, біоенергетика. априкінці XIX ст. дослідники вже що окислюються. Перетворення органічних зрозуміли, що між початковими і речовин у живих організмах відбувається без Н кінцевими продуктами перетворень підвищення температури і за фізіологічних складних органічних сполук мають утворю- умов завдяки участі в реакціях біологічних ватись проміжні компоненти. Так, протеїни, каталізаторів – ензимів. вуглеводи і жири не відразу утворюють дво- Але це не було відомо наприкінці ХІХ – на окис вуглецю і воду; в процесі їх перетворення початку ХХ ст.