D:\JOURNAL SHID\Num За 2013\5 (
Total Page：16
File Type：pdf, Size：1020Kb
ІЕСКТООНРОІЯМІКА 127 13. Kovaliuk R. (2001), Ukrainian student movement in the western part of the XIX – XX century, Lviv, 420 p. (ukr). 14. Lviv National Library. Department of Manuscripts, fond 119, sprava 1. 15. Makukh І. (1958), At the national service, Publication free Ukrainian American community, Ditroyt, 628 p. (ukr). 16. Malyk Ya, Vol B., Chupryna V. (1995), History of Ukrainian statehood, Olir , Lviv, 174 p. (ukr). 17. Pavlyshyn O. (2008), Lviv Region in the day the West Ukrainian People’s Republic (1918-1919), Litopys, Lviv, 224 p. (ukr). 18. Sukhyi O. (1999), Galicia: between East and West. Essays on the history of nineteenth – early twentieth century. 2nd edition, enlarged, Lviv, 226 p. (ukr). 19. Central State Historical Archives of Ukraine in Lviv, fond 834, opys 1, sprava 126. 20. Shukhevych S. (1991), My Life. Memories, Publication Ukrainian publishing associations, London, 619 p. (ukr). © Камінска Оксана Надійшла до редакції 04.10.2013 УДК 94 (477.85/.87):622.324+622.276.5 "XIX-XX" КЛАПЧУК ВОЛОДИМИР, доктор історичних наук, завідувач кафедри готельно-ресторанної та курортної справи Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника ВИДОБУВАННЯ НАФТИ І ГАЗУ НА ГУЦУЛЬЩИНІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX - ПЕРШІЙ ТРЕТИНІ XX СТОЛІТТЯ У статті досліджено становлення нафто- й газовидобувних центрів на Гуцульщині в другій половині ХІХ - першій третині ХХ ст. та їхнє значення для господарського розвитку краю. Детально описано три головні центри нафтової промисловості: Битків-Пасічна, Слобода Рунгурська та Космач. Виділено три періоди нафтовидобутку: 1-й - XVI ст. - 1860 р., 2-й - 1860- 1884 рр., 3-й - 1884-1939 рр. Ключові слова: Гуцульщина; Битків; Космач; Слобода Рунгурська; нафта; газ; нафтоперероб- ний завод. Постановка проблеми та стан її вивчення. центри нафтової промисловості - Битків-Пасічна, Сло- Видобування нафти в другiй половинi XIX ст. займа- бода Рунгурська та Космач. Уперше цими поклада- ло важливе місце в промисловому розвитку Гуцуль- ми зацiкавилися пiдприємцi у XVIII ст. Перша нафто- щини. Ще в середині XIX ст. геологи помiтили, що ва шахта з дебітом 100 кг нафти на добу з'явилася в виявлення солi й нафти стало одночасним явищем. 1771 р. До 1865 р. закладено ще декілька шахт (ко- Відмінність полягала лише в тому, що сiль як про- лодязів), з яких нафту витягали вручну [5, с. 45]. дукт споживання використовували відразу, а нафту 1873 р. заснована свердловина "Ядвіга", де бурiння як додатковий необроблений матерiал використову- здiйснювалося вручну. У 1880 р., завдяки застосу- вали для потреб господарства. I лише в другiй ванню парової машини та глибокого буріння, видо- половинi XIX ст. унаслiдок удосконалення видобут- буток нафти в Слободi Рунгурськiй почав рiзко збiль- ку й переробки нафта стала важливою галуззю про- шуватися. До цього часу експлуатувалося 7 шахт мислового розвитку. (колодязів) глибиною 25-70 м, з яких видобуто 150 т Оглядово про видобуток та переробку нафти на- нафти [4, с. 228]. прикінці XIX - на поч. XX ст. згадували Г. Бойко [1] та Як i в iнших місцевостях Східної Галичини, на- В. Грабовецький [5], короткі розвідки з проблеми фтоносна земля в Слободi Рунгурській стала аре- виконали Л. Михалевич [23] та Р. Яремійчук [24-25], ною спекуляцій. Видобуток вели підприємці Щепа- серед сучасних узагальнюючих видань слід назва- новськi та Розенкранци. Підвищення експлуатацiї ти "Історію гірництва" Г. Гайка та В. Білецького [27]. нафти на пiдступно захоплених селянських дiлянках Для підготовки статті використано також чисельні розпочалося з 1880 р., коли до спiлки "Вольфарте- статистичні матеріали з офіційних польських дже- но" вступив С. Щепановський i зайняв місце керів- рел, фондів Центрального державного історичного ника копальнi. За допомогою парової машини i свер- архіву у Львові та Івано-Франківського обласного длильних механізмiв 2 лютого 1889 р. у свердловинi державного архіву. "Ванда" було видобуто таку кiлькiсть нафти, що не Мета статті полягає у висвітленні особливостей вистачало тари. Цей підприємець за допомогою нафтогазовидобування та переробки нафти на Гу- iноземних інвестицій закладав усе новi свердлови- цульщині, уведенні до наукового обігу нових доку- ни, упроваджуючи новий метод бурiння. Саме там, ментів та матеріалів, узагальненні історичних фактів, у Слободi Рунгурськiй, було вперше в 1881 р. зас- реконструкції системи ведення видобувного госпо- тосовано метод глибокого буріння, що сприяло стрім- дарства. кому пiднесенню нафтової промисловості: 1881 р. Виклад основного матеріалу. На Гуцульщині пробурено 50, 1885 - близько 300 свердловин [4, в досліджуваний період розвинулися три основнi с. 228]. З метою дистиляцiї слобiдської нафти С. Ще- № 5 (125) вересень-жовтень 2013 р. 128 ЕКОНІСОТМОІРКАІЯ пановський заклав у Печенiжинi рафiнерiю (нафто- мало площу у 200 км2. Буріння там розпочалось у переробний завод) i цим сприяв широкому збуту 1886-1888 рр. (4 свердловини), було видобуто 632 ц очищеної нафти за кордон. У другiй половинi XIX ст. нафти на суму 4310 зол. рин. (6,82 за 1 ц) [12, с. 172- видобуток i переробка нафти в Слободi Рунгурській 173]. Перші експлуатаційні свердловини пробурені і Печенiжинi набрали великого розвитку. Копальня в 1897 р. Початкові дебіти - 30 т/добу. Перші згадки сирої нафти в Слободi посiдала одне з перших мiсць про нафтові родовища з долини Пруту походять з у Європi, а Печенiжинська рафiнерiя була третьою 1896 р. [2], коли в Добротові під час копання коло- в європейських країнах [5, с. 47]. дязя виявили сліди нафти [7, с. 34]. З видобутком нафти в Слободi Рунгурській роз- У 1886 р. держава розпочала експлуатацію на- почалося будівництво господарських споруд. У фтових родовищ у Пасічній, у 1889 - у Майдані, 1897 1880 рр. видобувна площа родовища займала по- - у Биткові. Видобували нафту з відносно невеликої над 86 га, де розташовувалося понад 150 свердло- глибини у легкодоступних шарах земної поверхні. У вин глибиною до 380 м. Бурові вежі являли собою самій Надвірній нафту почали викачувати лише в дерев'янi споруди висотою 9 м. Для запобігання об- 1902 р. [15, с. 3]. 1897 р. вийшла "Карта Галичини", валу в кожнiй свердловинi встановлювалися литі на якій показані нафтові поля біля Добротова, Чор- залізні труби. Одна з перших свердловин називала- ного Потоку, Слободи Рунгурської, Космача, Ворох- ся "Гуцул". Вона була серед найбагатших, її почат- ти, Яблуниці, між Битковом та Любіжнею [16, с. 75; ковий дебіт сягав 25 т/добу [1, с. 58]. 17]. С. Витвицький згадує про місцезнаходження На родовищі в Слободі Рунгурській працювало нафти в Прокуравi, а також у чотирьох джерелах 70 парових машин, які обслуговували понад 70 пос- поблизу Жаб'я [14, с. 52-53]. Однак цi родовища не тiйних робiтникiв. Родовище розробляли різні спілки, привернули уваги підприємців, лише мiсцевi жителі у т. ч. "Спілка Вінценза" [3, с. 376], яка володіла використовували нафтову ропу для змащування трьома свердловинами. У 1874 р. видобуток нафти возiв та освітлення [5, с. 50]. в Слободi Рунгурській становив 1800 бочок (1 бочка У Биткові перша свердловина, пробурена у 1897 р., вміщувала 100 л). У 1881 р. продукцiя нафти вино- не дала позитивного результату, а через два роки сила вже 30 тис. барилок (1 барилка - 96 л), у 1882 - інша дала промисловий приплив нафти. Після цього 50 тис., у 1883 - 12 тис., а в 1885 - 20 тис. барилок. темпи буріння зросли. До 1913 р. на промислі екс- За весь час експлуатації родовища там видобуто плуатувалися 26 свердловин, із яких видобували 332 тис. т нафти [1, с. 58]. У копальнi, крiм будинку 36,7 тис. т нафти щорічно [6]. адміністрації, були ще кузня й верстати, бiля 70 жит- Нафтопереробний завод у Надвірній був засно- лових будинкiв, поштовий і жандармський уряди, ваний у першій половині 1902 р. [20, арк. 2-40] і при- ощадна каса, лiкарня, декiлька крамниць [5, с. 47]. значався для переробки нафти Пасічнянського, Бит- Перевезення ропи до рафінерії в Печенiжинi й ківського й Космацького родовищ. Він був ще до- вивезення продукції до Коломиї здiйснювали воза- сить примітивний і недосконалий. Функціонував ли- ми, а з 1886 р. - новозбудованою залізницею. 1 лис- ше влітку. Сировину переробляли в кустарній дис- топада 1886 р. відкрито гілку Коломия - Печенiжин тилятні. У ній шляхом перегонки з нафти одержува- (довжиною 14,148 км) та Надвірнянське передмістя - ли гас - світильну оливу, яка користувалася вели- Шепарівці - Княждвір (7,07 км), а 1 грудня - Печені- ким попитом на ринку. Трохи згодом, зі збільшен- жин - Слобода Рунгурська, довжиною 10,931 км [12, ням обсягів виробництва, відкриттям нових родовищ с. 205]. та розвитком техніки й використанням двигунів внут- 1886 р. у Слободі Рунгурській функціонувало 13 рішнього згоряння, власники підприємства головну нафтових свердловин, за що було сплачено 2020,2 увагу спрямували на виробництво бензину. У зв'язку зол. ринських податку, та декілька свердловин у із цим виникла потреба вдосконалити завод. Для цьо- Космачі. У 1885 р. у Слободі Рунгурській видобуто го змонтували кубову установку періодичної дії, що 171 тис. ц нафти на суму 668 тис. зол. рин. (3,9 за 1 ц). складалася із семи кубів. Одночасно працювало У 1893 р. у Слободі Рунгурській отримано 9870 т п'ять кубів, а два перебували на очищенні. Очищу- нафти. Звичайна глибина свердловин становила 200- вали їх через кожних 24 години. Під час переробки 300 м [4, с. 228]. сировини куби підігрівали дровами. Наприкінці про- Унаслідок потужного розвитку Слобiдського ро- цесу одержували бензин, освітлювальний гас і ма- довища в 1880-х роках у багатьох мiсцевостях по- зут. Гас обробляли кислотою, лугом і промивали во- будовано підприємства з дистиляції