Venerable Gerasimus of the Jordan
Total Page：16
File Type：pdf, Size：1020Kb
Преподобний Герасим Йорданський Venerable Gerasimus of the Jordan Fr. Ihor Kutash - о. Ігор Куташ [email protected] «Отче, Ти горів небесною любов’ю, “Father, you burned with heavenly вважаючи кращою суворість love, preferring the harshness of the Йорданської пустині від усіх насолод Jordan desert to all the delights of світу. Отож дикий звір служив Тобі до смерті; він помер у слухняності та the world. Therefore, a wild beast смутку на Твоїй могилі.» (Кондак Св. served you until your death; he died Герасиму) in obedience and grief on your grave.” (Kontakion to St. Gerasimus) Буває кажуть, що березень вступає, як лев а виходить як ягня. І лев займає чільне The saying goes that March comes in like a місце в розповіді про Святого, якого lion and goes out like a lamb. And a lion святкуємо 17-го березня за григоріанським figures prominently in the story of a Saint календарем (це – 4-го березня за who is celebrated on March 17 on the юліанським). Цей Святий – Герасим Gregorian Calendar (which is March 4 on Йорданський, якого так називають, щоб the Julian). It is St. Gerasimus of the Jordan відрізнити його від іншого Герасима – – so called to differentiate him from another «мандрівного Святого» - що є Gerasimus, the “walking Saint” who is the Покровителем грецького острова Patron of the Greek Island of Kephalonia. Кефалонії. Gerasimus of the Jordan was born in the Герасим Йорданський народився в області province of Lycia near the Mediterranean in Ликії близько Середземного Моря на півдні the south of Asia Minor (today Turkey). He Малої Азії (сьогодні це Туреччина). Він був was an especially serious young man and особливо серйозним юнаком і ще в was still quite youthful when he gave up the молодому віці покинув вигідне життя в домі comfortable life in the home of his wealthy його заможних батьків і подався на шлях parents and went to pursue a monastic path чернечий в пустелі південного Єгипту, яку in the desert of southern Egypt called the називали Фіваїдською з огляду на її Thebaid because of its proximity to the сусідство з давньою столицею Єгипту ancient Egyptian capital city of Thebes. Фівами. Having gained some maturity by his Здобувши певну зрілість своїми подвигами endeavours and the counsels of fellow та порадами спів жителів пустелі, Герасим desert dwellers, Gerasimus returned to his повернувся у свою рідну Ликію. А потім native Lycia. Later, about 450, he settled in близько 450 р. він поселився в пустелі the desert of the Jordan in Palestine where Йорданській в Палестині, де провів решта he remained for the rest of his life among свого життя з іншими монахами. Життя цих other monks. The lives of these men of God were marked by strict asceticism. мужів Божих позначалося строгим Gerasimus himself ate practically nothing аскетизмом. Сам Герасим майже нічого не during the Great Fast, being nourished їв в часі Великого Посту а живився тільки solely by the Eucharist. Святим Причастям. Gerasimus is popularly remembered for his Герасима популярно пам’ятають за його friendship with a lion, whom his brother дружбу з левом, якого його браття ченці monks named Jordan, and who is depicted прозвали Йорданом, та якого бачимо на in his Icon. His story is similar to the one його Іконі. Істрія про це подібна до тієї, яку written in the 2nd century by Aulus Gellius написав у 2-му віці Авл Геллій про about Androcles and the Lion, on which Андрокла і Лева, на підставі якої Джордж George Bernard Shaw based his delightful Бернард Шоу написав чудову п’єсу з якої play which was made into a movie in 1952. потім накрутили фільм у 1952 р. One day Gerasimus encountered a lion Одного дня Герасим зустрів лева, який which was in great pain because of a thorn терпів сильні болі з огляду на колючка, яка stuck in its paw. When he removed the застрягла в його лапі. Коли він витягнув її thorn, the lion adopted him, following him то лев адоптував його і ходив за ним about like a dog and eating the bread and неначе пес та їв хліб і овочі, яких йому vegetables he gave it. It was given the job of давав Герасим. Левові дали завдання guarding the monastery’s donkey as it пильнувати монастирського осла, коли той grazed on the riverbanks. One day the пасся на берегах річки. Одного дня осла donkey was taken by a traveling merchant забрав мандрівний торгівець, який who mistook it for one of his. When the lion помилково подумав, що це один з його returned without the donkey the monks ослів. Коли лев повернувся з похиленою assumed it had eaten its charge. головою без осла то монахи припустили, що він був з’їв свого підопічного. The lion was then given the donkey’s job of carrying water which it fulfilled patiently and Тоді дали левові працю осла носити воду, obediently. One day the merchant passed що він і виконував терпеливо та послушно. by with the donkey. The lion recognized it Одного дня торгівець проїжджав з ослом. and rushed forward with a roar. The Лев зразу пізнав його і заревівши швидко frightened merchant was happy to leave the підбіг до нього. Перестрашений купець donkey behind and go his way in peace. радо залишив осла і пішов своїм шляхом у When the lion returned to the monastery спокою. Коли лев повернувся до leading his donkey companion upon the монастиря водячи свого друга осла на leash put on it by the merchant the monks повідці, яку був на нього наложив купець, realized that he had been wrongly accused то монахи зрозуміли, що його and gave him the name Jordan. несправедливо були оскаржували і дали йому ім’я Йордан. Jordan was never away from the monastery for long but during one of his absences his Йордан ніколи не бував довго поза friend, Gerasimus, fell asleep in the Lord. монастирем та підчас однієї такої When the lion returned the monks led it to відсутності його друг, Герасим, заснув у the Saint’s grave. Jordan laid down on it Господі. Коли лев повернувся, то монахи and, with a final sorrowful roar, died on the повели його до гробу Святого. Йордан grave of his friend and master. Such положився на ньому і в останнє сумно friendship with animals reminds us of the life заревів та помер на могилі свого друга і of Paradise in the beginning - which we also пана. Така дружба зі звірами нагадує нам await in the age to come as we proclaim in життя в Раю на початку – якого ми й the Nicene Creed. сподіваємося в будучому віці, як ми й проголошуємо в Нікейському Символі Віри. May St. Gerasimus with his lion friend inspire us to seek to live in harmony with our Нехай же Св. Герасим зі своїм другом environment – human and otherwise, and левом навіюють нам сили намагатися жити so imitate, as best we may, the life of the в гармонії з нашим довкіллям – людським Paradise for which we long and which is our та іншим, і так наслідувати, як тільки true home. Amen. можемо, життя в Раю, якого прагнемо, який є нашим справжнім домом. Амінь. .