Л.І. КРИЦЬКА Національний науково-природничий музей НАН України вул. Б. Хмельницького, 15, м. Київ, 01601, Україна [email protected] РІД (FABACEAE) У ФЛОРІ УКРАЇНИ

К л ю ч о в і с л о в а: підрід, секція, підсекція, ряд, вид, протолог, тип, лектотип, Lathyrus, Orobus, Nissolia, , Україна

У статті узагаль ню ю ть ся резуль тати критич но го ки. Остан нім часом здійсне на різно плано ва мо- вивчен ня роду Lathyrus L. флори Ук раї ни. В укра - леку лярно-фі ло ге не тична оцінка систе ми роду на їнській флорі налічу є ть ся 31 вид роду, які, за при- ос но ві враху ван ня мо леку лярно го полі мор фіз му йня тою нами систе мою, нале жать до 3 підро дів та 16 транскри бо ваних спейсе рів pRNA і хлоро пласт- сек цій. Отже, рід дово лі полі морф ний за багать ма ної ДНК [17, 22], полі мор фіз му послі дов ності гена оз нака ми: ос нов ною біомор фою, будо вою листка matK [33], даних AFLP [19], а також RAPD-аналі зу й листко вої осі, формою листоч ків, плодів і насін - видо во го полі мор фіз му [5]. За резуль та та ми остан - ня, забарв лен ням квіток та ін. До того ж бага тьом нього з’ясовано, що види секції Cicercula (Medik.) видам чин, наприк лад L. sativus L., L. sylvestris L., Gren. et Godr. недо цільно включа ти до секції L. tuberosus L., властивий внутріш ньо ви до вий по- Lathyrus, як це прийня то в систе мі F.K. Kupicha. За- лімор фізм [1, 2, 7, 9, 16]. На осно ві власних дослі - уважи мо, що З.Ф. Чефра но ва підне сла цю секцію джень, аналі зу гербар них мате ріалів, опра цю вань у до рівня підро ду: subgen. Cicercula (Medik.) Czefr. вітчиз ня них і зару біж них таксо но мічних видан нях Однак систе ма тики по-різно му тракту ють підро ди [2—4, 6, 10—16, 18, 20—23, 26, 27, 29, 30, 31, 32], та сек ції роду. Ми, як і бага то інших до слідни ків [5, а та кож резуль та тів мо леку лярно-фі ло ге не тично го 11, 12 та ін.], не визнає мо включен ня рані ше са- вивчен ня роду [1, 5, 17, 19, 24, 28, 33] ми пере гля- мостійно го роду Orobus L. до Lathyrus у ранзі секції ну ли його видо вий склад пере важ но в межах фло- (за F.K. Kupicha), оскіль ки, за всієї їхньої спорід не - ри Ук раї ни та Східної Євро пи. Ми також удоско - ності, є і значні відмін ності. Це не тільки пока зали на лили сис те му роду, вико риставши таксо но мічні М.А. Вишня ко ва зі співав то рами [5] за RAPD-ана- ранги підро ду, секції, підсек ції та ряду, що, на нашу лізом видо во го полі мор фіз му чин, а й дійшли ви- дум ку, точні ше відоб ражає розпо діл видів за їхньою сновку про можли ву непра во чинність об’єднання спо рідне ністю і морфо ло гічни ми озна ками. обох родів. Ваго мим є внесок у систе ма тику роду Із часів опису роду Lathyrus К. Лінне єм [31] і до- З.В. Чефра но вої. Вона розро била доклад ну систе - ни ні внутріш ньо ро до вій класи фіка ції чин нада єть - му роду флори Східної Євро пи до підсек цій і рядів ся вели ко го значен ня, що пояс ню є ть ся, з одно го [15], щоправ да, від яких згодом відмо вила ся, зате боку, їхнім централь ним по ло жен ням в еволю цій - виді лила 5 підро дів [16]. Ми не підтри ма ли виок - но про су нутій і висо ко спе ціалі зо ва ній трибі Fabae ремлен ня з підро ду Orobus (L.) Peterm. ще одно - (= Viciae Bronn.) роди ни Fabaceae, а з друго го, — го, Pseudorobus Czefr., і підро ду Cicercula (Medik.) вели кою госпо дарською та селек ційною цінністю Czefr., зни зивши їхній ранг до секцій но го, а також ба га тьох видів. Із голов них таксо но мічних обро бок підро ду Aphaca (Mill.) Petrm., врахо вую чи близьку роду ХХ ст., засно ваних зде більшо го на морфо - спорід не ність L. aphaca i L. pratensis. На це вказу - ло гічних крите ріях, слід назва ти праці Манфре - вала і F.K. Kupicha, що підтвер дже но моле куляр но- да Бессле ра (M. Bässler) [20—22], З.В. Чефра но вої філо ге не тични ми дослі джен нями [5,17]. [14—16], а також F.K. Kupicha [29], систе ма якої РІД LATHYRUS L. — ЧИНА охо плює видо вий склад Lathyrus у світо вому мас- 1753, Sp. Pl.: 729; id. 1754, Gen. Pl. ed. 5: 326. штабі. Зазна чи мо, що всі сучас ні моле ку лярно-фі - Лекто тип: L. sylvestris L. ло ге не тичні дослі джен ня роду ґрунту ють ся на цій, 1. Листоч ки реду ко вані. Листки представле ні ве- хоча й небез до ганній, систе мі, але вони ж дають лики ми супро тивни ми листко подіб ни ми прилист - змо гу вирі шу ва ти деякі питан ня його систе мати - ка ми або розши ре ною віссю листка .………….....… 2 © Л.І. КРИЦЬКА, 2014 676 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(6) — Лист ки склада ю ть ся з одні єї або кількох пар рячком, з одні єю голов ною жилкою. Росли на в разі розви не них листоч ків ……...... 3 вису шуван ня чорніє ……………….………… 12. L. niger 2. Прилист ки яйце по діб ні або широ ко яйце - — Листоч ки ши роко яйце по дібні, яйце по діб - подіб ні, вели кі, схожі на листоч ки. Вісь листка ні, довгасто-яй це по діб ні, з кілько ма голов ни - тон ка, закін чу є ть ся тонким і довгим, спіраль но ми жил ками. Рос ли ни у проце сі вису шу ван ня не закру че ним ву сиком. Квітки блідо-жов ті, роз- чорні ють ……...... 9 міще ні по 1—2 на довших за прилист ки квітко - 9. Листоч ки до верхів ки довго відтяг ну то-загос - но сах. Боби 1,0—3,5 см завдов жки, ліній но-лан - тре ні. Суцвіт тя 3—9-квітко ві, рідкі. Квітки 13— цетні або ліній ні, ліній но-дов гасті, прямі, злегка 18(20) мм завдов жки. Зав’язь гола. Насі ни ни стро- здуті ……………………...... ……… 30. L. aphaca ка ті ..………………...... …………….. 14. L. vernus — Прилист ки й ву си ки відсут ні. Вісь листка роз- — Листоч ки на верхів ці корот ко відтяг нуто-за - шире на, має вигляд листоч ка, ліній но-лан цет на, гос трені. Суцвіт тя 5—13-квітко ві, густі. Квітки 10— посту пово звуже на до верхів ки, з 5 ліній ни ми жил- 15 мм завдов жки. Зав’язь зало зисто опуше на. Насі - ками. Квітки по 1, рідше — по 2, на тонких, нит- ни ни бурі …...... ……… 15. L. venetus частих квітко но сах, пурпу рові з білу ватим човни - 10(4). Листоч ки ланцет ні, ліній но-лан цет ні, лі- ком. Боби 3—4 см завдов жки, ліній ні, прямі, злегка нійні …………...... …………….. 11 здуті ……………...... ……... 31. L. nissolia — Листоч ки широ ко еліптич ні, еліптич ні, вузь - 3. Вісь листка закін чу є ть ся вістрям або видо змі- ко еліптич ні …….…...... ……….. 14 не ним ліній ним, ліній но-лан цет ним, лан цетним 11. Додат ко ві коре ні непо товще ні. Росли ни або довгастим загос тре ним листоч ком ……………… 4 густо шерстисто опуше ні. Приквіт ки з країв не- — Вісь листка закін чу єть ся простим або розга лу- правиль но зубчасті. Приймоч ка до верхів ки лопа - женим ву сиком …..……...... 17 то подіб но роз шире на. Насі ни ни дрібно горбоч ку - 4. Квітки синьо-фіо ле то ві або блідо-го лу бі ...... 5 ва ті …...... 27. L. pallescens — Квітки жовті, кремо ві, пома ранче ві ...... 10 — Додат ко ві коре ні потов ще ні. Росли ни майже 5. Одно річні росли ни з лежа чи ми або висхід - голі. Приквіт ки ціло краї. Приймоч ка ліній на, до ними стебла ми. Листоч ки нижніх листків із трьо- верхів ки ло пато подіб но не розши рена. Насі ни ни ма вістря ми на верхів ці. Квітки блідо-го лубі, роз- гладень кі ……...…...... …… 12 міще ні по 12 на квітко но сах, значно корот ших за 12. Зубці чашеч ки голі або з 1—3 волос ка ми між листки ……….……...... …...… 28. L. saxatilis ними. Коре ні вере те но подіб ні ...…..... 24. L. lacteus — Бага то річні росли ни. Стебла звичай но пря- — Зубці чашеч ки ко ротко війчасті. Коре ні вко- мостоячі або висхід ні. Всі листоч ки на верхів ці з од- ним вістрям. Квітки в пазуш них гронах, синьо-фіо - ро чені та клубне подіб но потов ще ні …....…………. 13 лето ві, різних відтін ків ………………………....………… 6 13. Череш ки листків довші за прилист - 6. Листки з одні єї пари еліптич них листоч ків. ки. Росли на завви шки 30—60 см. Стебла зви- Зубці чашеч ки вдвічі й більше довші за її трубку . чайно прості. Листоч ки ліній но-лан цет ні або Боби довгасті ……………………………… 21. L. laxiflorus ліній ні …...... 23. L. pannonicus — Листки з кілько ма пара ми еліптич них, яйце - — Череш ки листків корот ші за прилист ки. Рос- подіб них або ліній них листоч ків. Зубці чашеч ки ли на 10—35 см завви шки. Стебла здебіль шо го від рівні з трубкою або корот ші за неї. Боби ліній ні…7 ос но ви розга луже ні. Листоч ки ланцет ні або ліній - 7. Листоч ки ланцет ні, ліній но-лан цет ні, ліній ні. но-ланцет ні …………..…...…...... ……… 25. L. lacaitae Загаль на листко ва вісь укоро чена, так що листоч ки 14(10). Листко ва вісь закін чу є ть ся вістрям. Квіт- здаю ть ся ніби пальчасто розмі щени ми. Прилист ки ки пома ран че ві, після відцві тан ня бурі ють. Лис- більш як удві чі довші за череш ки ….. 26. L. digitatus точки від еліптич них і яйце по діб них до широ ко яй- — Листоч ки від широ ко еліптич них і широ - цепо діб них, на верхів ці широ ко відтяг нуті, з віст- ко яй цепо діб них до яйце по діб них, довгасто- рячком, розсія но-во ло систі або голі … 16. L. aureus яйце по дібних і довгастих. Загаль на листко - — Листко ва вісь закін чу є ть ся видо зміне ним лис- ва вісь не вкоро чена. Прилист ки корот ші за точком. Квітки жовті. Листоч ки від вузько еліп тич - череш ки ....…...……………………………………...... …… 8 них і ланцет них до широ ко еліптич них, на верхів ці 8. Листоч ки широ ко еліптич ні, еліптич ні, дов- пос тупо во звуже ні, з коро теньким вістряч ком, голі гасті, на верхів ці заок ругле ні, закін чу ю ть ся віст- або опуше ні…....……...... ….………… 15 ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 6 677 15. Стебла розсія но опуше ні. Листоч - ньому шві з двома до б ре вира же ними ши роки ми ки, чашеч ка, квітко ніжки, квітко но си і боби крила ми. Насі ни ни 5—8 мм завдов жки і 4—7 мм опуше ні .……...... … 18. L. transsilvanicus завшир шки ……...... 9. L. sativus — Стебла голі. Листоч ки, чашеч ка, квітко ніжки, — Стебло по всіх гранях вузько кри ла те. При- квітко но си та боби голі або опуше ні ……...... 16 листки рівні за довжи ною з череш ком або дещо 16. Листоч ки широ ко еліптич ні, еліптич ні, ву- пере вищу ють його. Віно чок буру ва то-чер во ний із зькоеліп тич ні, з посту пово звуже ною верхів кою бліді шим човни ком. Боби довгасті, на верхньо му і коро тень ким вістряч ком, голі. Чашеч ка, квітко - шві з двома мало вира же ними ву зькими крила ми. ніжки, квітко но си, боби голі ….....…17. L. laevigatus Насі ни ни 3,5—4,5 мм у діамет рі. …...…… 7. L. cicera — Листоч ки вузько еліп тич ні, ланцет ні, до вер- 23(17). Листки з 2—6 пара ми лис точків .…..….. 24 хівки й осно ви звуже ні, з остисто загос тре ною вер- — Листки з одні єю парою листоч ків …...... … 26 хівкою, опуше ні. Чашеч ка, квітко ніжки, квітко но- 24. Прилист ки 10—60 мм завдов жки, 6—25 мм си, боби опуше ні ………...... ….... 19. L. subalpinus завшир шки, вели кі, подіб ні до листоч ків, широ ко - 17(3). Одно річні росли ни. Квітки в 1—3-квітко - яй цепо діб ні, яйце по діб ні. Листоч ки яйце по діб ні, вих суцвіт тях ……...... ….……. 18 яй цепо діб но-дов гасті, довгасті ….…. 20. L. pisiformis — Бага то річні росли ни. Квітки в бага то квітко - — Прилист ки мен ші, до 25 мм завдов жки, на- вих суцвіт тях...... 23 півстрілу ваті, ланцет ні. Листоч ки від еліптич них і 18. Квітки вели кі, 20—35 мм завдов жки, запаш - дов гастих до ланцет них і ліній но-лан цетних ...... 25 ні. Листоч ки довгасто-еліп тич ні. Деко ратив на, 25. Рос лина сиза. Листоч ки еліптич ні, вузько - куль турна росли на ………...... …………… 6. L. odoratus еліптич ні, довгасті, на верхів ці тупу ваті або заок - — Квітки 8—20 мм завдов жки. Листоч ки від дов- ругле ні з вістряч ком, зі споду розсія но опуше ні. гасто-ланцет них до ліній них. Дико рослі та куль- Загаль на вісь листка дугасто зігну та, боби ліній - турні росли ни ………………...... ……...... … 19 но-довгасті, зігну ті. Віно чок 12—15 мм завдов жки, 19. Зав’язь і моло ді боби воло систі. Насін ня брудну ва то-пурпу ровий із бліді ши ми крила ми та дріб но горбоч ку вате ……...... …… 20 човни ком ……………….…………………… 13. L. incurvus — Зав’язь і боби голі. Насін ня гладень ке ...... 21 — Росли на зеле на. Листоч ки вузько еліп тич - 20. Листоч ки довгасто-лан цет ні або ланцет ні, ні, ланцет ні, ліній но-лан цет ні, ліній ні, на вер- на верхів ці тупу ва ті, опуше ні. Квітко но си довші за хівці загос трені, голі. Загаль на вісь листка й боби листки. Квітки 9—13 мм завдов жки, віно чок на по- прямі. Віно чок 15—20 мм завдов жки, синьо- чатку цвітін ня фіоле то во-черво ний, пізні ше синій фіоле то вий …...... 11. L. palustris із білу ва тим човни ком. Боби 25—35 мм завдов жки, дов гасті ...……………………...... …………… 8. L. hirsutus 26 (23). Стебла і череш ки листків безкри лі …… 27 — Листоч ки ланцет ні, вузько лан цетні або лі- — Стебла і череш ки листків крила ті .....……….. 28 нійні, на верхів ці звуже ні. Квітко но си корот ші за 27. Квітки жовті. Листоч ки довгасто-лан цет ні, листки. Квітки 8—10 мм завдов жки, віно чок роже - лан цетні або ліній но-лан цет ні, рідше дов гасті, до во-фіоле то вий. Боби 12—30 мм завдов жки, еліп- верхів ки загос тре ні, з 3—5 поздовж ні ми жилка ми, тич ні або довгасті ...... 10. L. setifolius опуше ні ….……………...... ….………… 22. L. pratensis 21(19). Квітко но си рівні з череш ком листка. — Квітки роже во-пурпу рові. Листоч ки еліптич - Квітки 8—10 мм завдов жки, кіно варно-чер во ні з ні, довгасто-еліп тич ні, довгасто-обер не но яй цепо - білу ватим човни ком. Боби 30—65 мм завдов жки, дібні, на верхів ці тупі з корот ким вістряч ком, сіт- 3—5 мм завшир шки, ліній ні, поздовж ньо-жил ку - часто-жилку ва ті, голі ………….……....… 5. L. tuberosus ва ті ...... ……...... … 29. L. sphaericus 28(26). Стебла широ ко крилі. Листоч ки з 3—5 — Квітко но си корот ші за чере шок листка. Квіт- го ловни ми жилка ми, які дохо дять до верхів ки ки 13—20 мм завдов жки, забарв ле ні інакше. Боби пластинки. Стовпчик нескру чений .………...... …. 29 20—40 мм завдов жки, еліптич ні або довгасті, сіт- — Стебла вузько кри лі. Листоч ки з 1—3 голов ни - часто-жилку ваті ……...... 22 ми жилка ми. Стовпчик скруче ний …...... …….……30 22. Стебло по двох гранях крила те. Прилист - 29. Листоч ки від довгастих і довгасто-лан цет них ки в 2—3 рази корот ші за чере шок листка. Віно - до лан цетних і ліній но-лан цет них, на верхів ці з чок білу ва тий, блідо-бла кит ний або роже вий. вістряч ком, відтяг нуто-за гос трені. Крила череш ків Боби еліптич ні або довгасто-еліп тич ні, на верх- вужчі за крила стебел. Віно чок 10—18 мм зав дов- 678 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(6) жки, зелен ку вато-ро же вий із черво нува то-ро же ви- Чер но ва в Е. Вульф, 1960, Фл. Крыма, 2, 2: 257; ми крила ми та роже вим човни ком ...… 1. L. sylvestris P.W. Ball, 1968, Fl. Europ. 2: 141; Чефр. 1987, Фл. ев- — Листоч ки еліптич ні, довгасто-еліп тич ні, дов- роп. части СССР, 6: 151; Дидух, 1987, Опр. высш. гасті, на верхів ці загос трені. Крила череш ків зав- раст. Украины: 204. — L. megalanthus auct.: Вісюл. ширшки такі самі, як і крила стебел. Віно чок 20— 1954, l. c.: 551; Черно ва в Е. Вульф, 1960, l. c.: 257; 25 мм завдов жки, черво ний ………....… 3. L. latifolius Дидух, 1987, l. c.: 204. — Ч. лісо ва. 30(28). Листоч ки 20—35 мм завдов жки, 6—16 мм Вид описа ний із Євро пи (за прото ло гом: «Habitat завшир шки, еліптич ні, довгасто-еліп тич ні, дов- in Europae pratis montosis»). — Лекто тип: «Herb. гасті, на верхів ці загос тре ні, з хвилясти ми краями, Linn. No. 905.19 (LINN)» [Goyder, 1992 / Jarvis (ed.), петлю ва то-жил ку ва ті, з 3 голов ни ми жилка ми, які Taxon, 41: 565]. до ходять до верхів ки пластинки лис точка. Крила — У лісах, на узліс сях, серед чагар ни ків, на череш ків листків рівні за шири ною з крила ми сте- гірських луках. — По всій Укра ї ні, крім ПС: у лі- бел або вужчі за них …………...... ……… 4. L. undulatus со вих і лісосте по вих райо нах, звичай но, в степу , — Листоч ки (10)20—50 мм завдов жки, (7)12— зрідка. — Загаль не поши рен ня: Євро па, Кавказ, 40(45) мм завшир шки, широ ко еліптич ні, май- Серед зем но мор’я, Мала Азія. же круглі, еліптич ні, рідше — довгасто-еліп тич ні, Приміт ка. Вид дово лі полі морф ний. На тери то рії Укра - на верхів ці посту пово, під тупим кутом звуже ні, їни трап ляю ть ся три різно ви ди, які відріз няю ть ся здебіль - з рівни ми або слабо хвилясти ми краями, паль- шо го за формою та розмі ра ми листоч ків і деяки ми авто - ра ми визна ва ли ся як види або підви ди: var. sylvestris (= L. часто-сітчасто-жил ку ваті, з одні єю централь ною sylvestris subsp. sylvestris) — листоч ки 5—20 мм завшир шки, жилкою, яка дохо дить до верхів ки пластинки загос тре ні, з трьома основ ни ми жилка ми; var. angustifolius листоч ка, інші поздовж ні жилки до ся га ють лише (Medik.) Moriss. (= L. angustifolius Medik.; = L. sylvestris 1/2—2/3 її довжи ни. Крила череш ків вужчі за крила subsp. angustifolius (Medik.) Rothm.) — стебла тонкі з кри- ла ми 1,5 мм завшир шки, листоч ки 1—3 мм завшир шки, з стебел...... 3. L. rotundifolius одні єю основ ною жилкою, на верхів ці різко загос тре ні; var. Subgen. 1. Lathyrus. platyphyllos (Retz.) Asch. (= L. platyphyllos Retz.; L. sylvestris Ба гато річні (крім L. odoratus) трав’яні росли ни subsp. platyphyllos (Retz.) Vollm.) — крила череш ків листків з крила тими або, рідше, некри ла ти ми стебла ми. 2—5 мм завшир шки, вужчі або майже дорів ню ють шири ні крил паго нів, прилист ки ліній ні, ліній но-лан цет ні або лан- Листки одно пар ні; вісь листка закін чу єть ся ву си- цетні, 10—20 мм завдов жки, 1—6 мм завшир шки, листоч ки ком; листоч ки з 1—5 голов ни ми жилка ми. Грона яск ра во-зе ле ні, 5—15 см завдов жки, 2—6 см завшир шки, із бага то квітко ві. Чашеч ка дзвони ку вата з нерів ни - 3—5 голов ни ми жилка ми. Остан ній різно вид ідентич ний ми, ко ротши ми за трубку , зубця ми або лійчаста з L. latifolius L. 1755, Fl. Suecica, ed. 2: 252, non 1753, Sp. Pl. ed. 1: 733; 1763, ed. 2: 1033. більш-менш рівни ми зубця ми. Квітки зелен ку - Lathyrus sylvestris var. platyphyllos трап ляє ть ся здебіль шо го вато-ро же ві, роже во-черво ні. Відгин прапор ця в лісосте по вих і степо вих райо нах, у запла вах рік. На тери - значно шир ший і довший за нігтик, без горбоч ків торії Криму представле ний тільки цей різно вид. при осно ві. Крила без сосоч ків. Стовпчик дово лі 2. L. latifolius L. 1753, Sp. Pl.: 733; Б. Федч. 1948, товстий, сплюсну тий із боків, скруче ний або обер- Фл. СССР, 13: 493; P.W. Ball, 1968, Fl. Europ. 2: 141; нутий на 90°. Насі ни ни зазви чай дрібно горбоч ку - Чефр. 1987, Фл. европ. части СССР, 6: 151; Chrtková, ваті. 1988, Fl. Slovenska|, 4 /4: 223. — L. megalanthus Steud. Тип: лекто тип роду. 1840, Nomencl. Bot. ed. 2, 2: 14. — Ч. широ ко листа. Sect. 1. Lathyrus Вид описа ний із Євро пи (за прото ло гом: «in — Lathyrus L. sect. Eulathyrus Ser. 1825, in DC. Europae sepibus»). — Лекто тип: «Herb. Clifford: 367, Prodr. 2: 369. Lathyrus 7 (BM-000646673)» [Lassen, 1997 / Turland Ча шечка дзвони ку вата з нерів ни ми зубця ми. & Jarvis (ed.), Taxon, 46: 474]. Стовпчик нескру че ний. Стебло крила те. Листоч ки — У світлих листя них лісах, на узліс сях і лісо - з 1—5 голов ни ми жилка ми, які дохо дять до верхів - вих галя винах, серед чагар ни ків. — Гірський Крим ки пластинки. Руб чик дорів нює 1/3—1/4 пери мет- (зрідка). — Загаль не поши рен ня: Централь на, Ат- ра насі ни ни. лан тична Єв ропа, Серед земно мор’я, Балканський Тип: лекто тип роду. п-ів. 1. L. sylvestris L. 1753, Sp. Pl.: 733; Б. Федч. 1948, Sect. 2. Rotundifolii Czefr. 1987, Фл. европ. части Фл. СССР, 13: 492; Вісюл. 1954, Фл. УРСР, 6: 549; СССР, 6: 153.

ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 6 679 Чашеч ка широ ко дзвони ку вата з дещо нерів ни - круглі, еліптич ні, рідше довгасто-еліп тич ні, на верхів ці пос- ми зубця ми, корот ши ми за її трубку . Стебла ву- тупо во, під тупим кутом, звуже ні; жилку ван ня пальчасто- сітчасте, до верхів ки листоч ка дохо дить лише одна голов на зькокри лі. Стовпчик скруче ний. Листоч ки з 1—3 жилка. го ловни ми жилка ми, які дохо дять або не дохо дять Sect. 3. Apteri (Czefr.) Czefr. 1987, Фл. европ. час- до вер хівки пластинки. Рубчик дорів нює 1/4 пери- ти СССР, 6: 153. — Lathyrus L. subsect. Apteri Czefr. мет ра насі ни ни. 1971, Новости сист. высш. раст. 8: 196. Тип: L. rotundifolius Willd. Стебла безкри лі. Листоч ки з одні єю голов ною 3. L. rotundifolius Willd. 1802, Sp. Pl. 3, 2: 1088; Б. жилкою. Коре не вище розга луже не, коре ні з буль- Федч. 1948, Фл. СССР, 13: 493; Черно ва в Е. Вульф, бо подіб ни ми потов щен нями. Чашеч ка ко ротко - 1960, Фл. Крыма, 2, 2: 258; P.W. Ball, 1968, Fl. Europ. дзвони ку вата з дещо нерів ни ми зубця ми, які за 2: 141; Чефр. 1987, Фл. европ. части СССР, 6: 153; дов жиною більш-менш рівні трубці. Рубчик до рів- Сефе ро ва, Станке вич, 1991, Пробл. эвол. попу ляц. нює 1/7—1/6 пери мет ра насі ни ни. из менч., систе мат. раст. 139: 54. — Ч. круг лолиста. Тип: L. tuberosus L. Вид описа ний із Криму (за прото ло гом: «in 5. L. tuberosus L. 1753, Sp. Pl.: 732; Б. Федч. 1948, Tauria»). — Тип: Herb. Willd., B: «Tauria, in graminosis Фл. СССР, 13: 490; Вісюл. 1954, Фл. УРСР, 6: 546; ad Karagos, dic 8 Maji 1793, Boeber». P.W. Ball, 1968, Fl. Europ. 2: 140; Чефр. 1987, Фл. ев- — Гірські широ ко лис тяні ліси та узліс ся. — Зви- роп. части СССР, 6: 153. — Ч. бульбиста. чайно в Гірсько му Криму . — Загаль не поши рення: Вид описа ний із Євро пи та Сибі ру (за про- Кавказ (Закав каз зя), Мала Азія (схід), Північ ний то ло гом: «Habitat inter Belgii, Genevae, Tatariae Ірак, Північ ний Іран (хр. Ельбурс). segetes»). — Лекто тип: «Herb. Clifford: 367, Lathyrus Приміт ка. Східно евк синський полі морф ний вид, опи- саний із с. Гонча рів ки Старо кримсь ко го р-ну (Кара гоз). 5 (BM-000646671)» [Chrtková-äertová & al., 1979 / Б. Федчен ко (1948, ц. м.) помил ко во вказав як “locus Rechinger (ed.), Fl. Iranica, 140: 71]. classicus” виду гори Малої Азії. П. Девіс (P.H. Davis) у «Flora of — По степах, степо вих і кам’янистих схилах, у Turkey» (1970, l. c.) для Малої Азії, Північ но го Іраку , Північ - подах, як бур’ян на полях, узбіч чях доріг , руде раль- ного Ірану та Кавка зу наво дить L. miniatus M. Bieb. ex Steven (L. rotundifolius subsp. miniatus (M. Bieb. ex Steven) P.H. Davis). них місцях, по садах і вино градни ках. — Спора дич - Отже, в його розу мін ні ареал L. rotundifolius об межу є ть ся но в Закар пат ті, на півдні По лісся й на півно чі Лі- тери то рі єю Криму . Проте І.В. Сефе ро ва та А.К. Станке вич состе пу: ЗК (Зк), КЛ (Іф), ПКЛ (Лв, Чц), МП (Хм, [8] встано ви ли, що L. miniatus є “nomen nudum”, до того ж Тр), ЛП (Чн), ЗЛс (Хм, Тр), ПЛс (Хм, Вн, Кв), зви- він ідентич ний L. rotundifolius Willd. і тому відне сений до чайно на півдні Лісосте пу , в Степу та Криму: ЛЛс, його сино ні мів. Б. Федчен ко (1948, ц. м.) навів для Кавка - зу L. miniatus var. pubescens Akinf., яка трап ляє ть ся і в Криму ПЗЛС, ЛЗЛС, ПЗС, ЛЗС, ПС, КрС, КрЛс. — За- (Черно ва, 1960, ц. м. та гербар ні збори М.І. Кото ва). гальне поши рення: Централь на, Східна (південь) 4. L. undulatus Boiss. 1856, Diagn. Pl. Or. ser. 2, 2: Євро па, зане се но в Дв.-Печор. і Лад.-Ільм., Кав- 41; Черно ва в Е. Вульф, 1960, Фл. Крыма, 2, 2: 257; каз, Серед земно мор’я, Захід ний Сибір. P.W. Ball, 1968, Fl. Europ. 2: 141; P.H. Davis, 1970, Fl. Приміт ка. О.Д. Вісю лі на (1954, ц. м.) виді ли ла var. Turkey, 3: 351; Чефр. 1987, Фл. европ. части СССР, stepposus Wissjul., для якої харак тер ні розсія но опуше ні стеб- ла, корот кі ланцет ні прилист ки 2—5 мм завдов жки, еліптич - 6: 153. — Ч. хвиляста. ні або довгасто-яй це по діб ні листоч ки 20—35 мм завдов жки. Вид описа ний із Туреч чи ни (за прото ло гом: Квітко но си 30—60 мм завдов жки, в 1,5—2,0 рази довші від «prope Byzantium»). листків; приквіт ки ліній но-ши лу ва ті, в 2—3 рази корот ші — У гірських лісах, на галя ви нах та узліс сях. — за квітко ніж ки. Квітко ніж ки дорів ню ють чашеч ці. Чашеч ка ши роко дзво ни ку ва та, її верхні зубці трикут ні, нижні — лан- Дуже рідко в Криму (Нікітська яйла, Балак ла ва). — цетні, довші за верхні. Віно чок 10—15 мм завдов жки, чер- Загаль не поши рення: Мала Азія. вону ва то-ро же вий; прапо рець округ ло-нир ко по діб ний, на Приміт ка. Lathyrus undulatus auct. (Черно ва, 1960, ц.м.) верхів ці виїм частий. Біб довгасто-лі ній ний, майже цилін д - не ідентич на L. undulatus s. str. і, віро гід но, є одні єю з форм ричний, 2—3 см завдов жки. Насі ни ни бурі або темно-бу рі, L. rotundifolius. Голов ною озна кою, за якою відріз няю ть - дрібно гор боч ку ва ті. Різно вид трап ляє ть ся в степах та степо - ся L. rotundifolius та L. undulatus, як пока за ли І.В. Сефе ро ва вих подах на півдні Степу . та А.К. Станке вич [8], треба вважа ти не хвилястість країв Sect. 4. Odorati Czefr. 1987, Фл. европ. части листоч ків, а тип жилку ван ня листоч ко вої пластинки. Для L. undulatus ха рактер ні листки з одні єю парою еліптич них СССР, 6: 153. або довгасто-еліп тич них листоч ків iз трьома голов ни ми Стебла крила ті. Листоч ки з одні єю голов ною жилка ми, які дохо дять до верхів ки, та петлю ва тим жилку - жилкою. Чашеч ка дзвони ку вато-лій часта з майже ванням. У L. rotundifolius листоч ки широ ко еліп тич ні, майже 680 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(6) од нако вими зубця ми, рівни ми з її трубкою. Рубчик — Серед чагар ни ків, на лісо вих галя ви нах й уз- до рівнює 1/5 пери мет ра насі ни ни. ліссях, по степо вих схилах і в подах, як бур’ян на Тип: L. odoratus L. по лях, пере ло гах і в руде ральних місцях. — Дуже 6. L. odoratus L. 1753, Sp. Pl.: 732; Б. Федч. 1948, рідко в Закар пат ті (Бере го ве), на північ но му сході Фл. СССР, 13: 488; P.W. Ball, 1968, Fl. Europ. 2: 141; та півдні Степу: ЗК (Зк), ДЗЛС (Лг), ЛЗЛС (Дн), Вісюл. 1954, Фл. УРСР, 6: 545; Чефр. 1987, Фл. ев- ПЗС (Мк), ЛЗС (Хс), у Криму дово лі часто: КрС роп. части СССР, 6: 153. — Ч. запаш на, запаш ний (централь на части на, Керченський п-ів), КрЛС горо шок. (око лиці Феодо сії). — Загаль не поши рення: Ат- Вид описа ний із Сици лії (за прото ло гом: «in лан тична, Централь на, Східна (Молдо ва, При- Sicilia»). чорно мор’я, Нижній Дон) Євро па, Кавказ, Серед - — По са дах, на квітни ках. — Куль тиву є ть ся як зем но мор’я (Півден на Євро па, Північ на Афри ка), де ко ратив на росли на. — По всій Укра ї ні. — Бать- Мала Азія (захід), Іран (північ), Серед ня Азія, за- ківщи на: Серед зем но мор’я (Півден на Італія, Си- не се ний до Прибал ти ки. цилія, Канарські о-ви); куль тиву є ть ся в помір но- 9. L. sativus L. 1753, Sp. Pl.: 730; Б. Федч. 1948, те плих і субтро піч них об ластях земної кулі, інко ли Фл. СССР, 13: 485; Вісюл. 1954, Фл. УРСР, 6: 542; дича віє. P.W. Ball, 1968, Fl. Europ. 2: 142; Чефр. 1987, Фл. ев- Sect. 5. Cicercula (Medik.) Gren. et Godr. 1848, Fl. роп. части СССР, 6: 156. — Ч. посів на. Fr. 1: 481, s. str.; Чефр. 1987, Фл. европ. части СССР, Вид описа ний з Іспа нії та Франції (за прото - 6: 156, s. str. — Lathyrus L. sect. Setifolii Czefr. 1987, ло гом: «Habitat in Hispania, Gallia»). — Лекто тип: Фл. европ. части СССР, 6: 156, p.p. «Herb. Clifford: 367, Lathyrus 4 (BM)» [Westphal, 1974 Одно річні росли ни з крила тими стебла ми. Лист- / Pulses Ethiopia, Taxon. Agric. Signif.: 104, 106]. ки з одні єї пари листоч ків. Загаль на вісь листка за- — На полях і руде ральних місцях, куль тиву є ть - кінчу є ть ся ву сиком. Стовпчик під приймоч кою ся й трап ля єть ся як здича ві лий. — Майже по всій злегка розши ре ний за раху нок прозо рої обля мівки. Ук раї ні, але здебіль шо го в лісосте по вих і степо - Насі ни ни гладень кі. вих райо нах. — Загаль не поши рен ня: Атлан тич- Тип: L. cicera L. на, Централь на, Півден на, Східна Євро па (центр 7. L. cicera L. 1753, Sp. Pl.: 730; Б. Федч. 1948, і південь), Балканський п-ів, Кавказ, Серед зем но- Фл. СССР, 13: 484; Черно ва в Е. Вульф, 1960, Фл. мор’я, Мала Азія, Серед ня Азія (південь), Східний Крыма, 2, 2: 253; P.W. Ball, 1968, Fl. Europ. 2: 142; Сибір (півден ний схід). Дидух, 1987, Опр. высш. раст. Укр.: 203; Чефр. 1987, Приміт ка. У На ціональ но му герба рії Укра їни (KW) збе- Фл. европ. части СССР, 6: 156. — Ч. ну това. ріга ю ться зразки L. sativus var. angustatus Ser. (var. stenophyllus Вид описа ний з Іспа нії (за прото ло гом: «Habitat Boiss.) із вузьки ми листоч ка ми 1,5—3,0 мм завшир шки, ко- ротки ми квітко ніж ка ми та квітка ми 8—12 мм завдов жки, зі- in Hispania»). — Лекто тип: «Herb. Linn. No. 905.5 брані на півден но бу зьких пісках в околи цях Мико лає ва та (LINN)» [Ali, 1965, Biologia (Lahore), 11(2): 8]. літо раль ній смузі о-ва Довго го в Херсонській обл. Наве де ні — На сухих степо вих і кам’янистих схилах та від- місце зна хо джен ня не пов’язані з куль турою чини посів ної, слонен нях, по галя винах й узліс сях гірських лісів, до того ж вказа на форма не куль тиву є ть ся. Це дало змогу О.Д. Вісю лі ній (1954, ц. м.: 545) висло ви ти припу щен ня, часто як бур’ян. — У Криму (Гірський Крим, Кер- що var. angustatus на те рито рії Укра їни трап ля єть ся в дико му ченський п-ів). — Загаль не поши рення: Централь - стані і пере буває на північ ній межі її природ но го серед зем - на Євро па, Кавказ, Серед зем но мор’я (Півден на номорсь ко го ареалу (хоча стосов но викла де ного вини ка ють Євро па, Північ на Афри ка), Мала (захід), Перед ня, сумні ви, оскіль ки обидва лока лі те ти на о-ві Довго му синан - Серед ня Азія. тропі зо ва ні). Справді, в Серед зем но мор’ї, крім згада но го різно ви ду , сконцен тро ва но бага то інших внутріш ньо ви до - 8. L. hirsutus L. 1753, Sp. Pl.: 732; Б. Федч. 1948, вих форм L. sativus, які розріз няю ть ся забарв лен ням, роз- Фл. СССР, 13: 487; Вісюл. 1954, Фл. УРСР, 6: 545; міра ми квіток та насін ня, розмі ра ми, формою листоч ків й Черно ва в Е. Вульф, 1960, Фл. Крыма, 2, 2: 254; інши ми озна ка ми, але вони входять до обся гу виду, що ви- P.W. Ball, 1968, Fl. Europ. 2: 142; Чефр. 1987, Фл. ев- рощу є ть ся в куль турі, і не мають самостій но го таксо но міч - ного стату су. Дика форма виду неві до ма, хоча за квітка ми роп. части СССР, 6: 156. — Ч. жорстко воло систа. він подіб ний до L. cicera L., а за плода ми близький до серед - Вид описа ний із Англії та Франції (за прото ло- земно морсь ко го L. blepharicarpus Boiss. та мало азійсько-си - гом: «Habitat inter Angliae, Galliae segetes»). — Лек- рійсько-єгипетсь ко го L. marmoratus Boiss. et Blanche. то тип: «Herb. Linn. No. 905.13 (LINN)» [Ali, 1965, Sect. 6. Orobastrum Boiss. 1872, Fl. Or. 2: 601, s. Biologia (Lahore) 11(2): 8]. str. — Lathyrus L. sect. Setifolii Czefr. 1987, Фл. европ. ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 6 681 части СССР, 6: 156, s. str. — Lathyrus L. subsect. Annui Стебла з вузьки ми крила ми, рідше без них. За- Czefr. 1971, Новости сист. высш. раст. 8: 197, s. str. гальна вісь листка закін чу є ть ся ву сиком. Лис точки Одно річні рос лини з вузько кри ли ми стебла ми. вузько еліп тич ні, ланцет ні, ліній но-лан цет ні, лі- При листки напівстрі лу ваті. Листки з одні єї пари нійні, вираз но-жил ку ваті. Суцвіт тя бага то квітко ві. лис точків; вісь листка закін чу є ть ся ву сиком. Су- Віно чок пурпу рово-го лу бий. цвіття од но квітко ві. Стовпчик вузько лі ній ний, не- Тип: L. palustris L. скру чений. Боби еліптич ні, на міцній зігну тій ніж- 11. L. palustris L. 1753, Sp. Pl.: 733, Б. Федч. 1948, ці. Насін ня горбоч ку ва те. Фл. СССР, 13: 501; Вісюл. 1954, Фл. УРСР, 6: 553; Тип: L. setifolius L. P.W. Ball, 1968, Fl. Europ. 2: 140; Чефр. 1987, Фл. ев- 10. L. setifolius L. 1753, Sp. Pl.: 731; Б. Федч. роп. части СССР, 6: 160. — Orobus palustris (L.) Rchb. 1948, Фл. СССР, 13: 496; Черно ва в Е. Вульф, 1960, 1832, Fl. Germ. Excurs.: 537. — Ч. болот на . Фл. Крыма, 2, 2: 254; P.W. Ball, 1968, Fl. Europ. 2: Вид описа ний із Північ ної Євро пи (за прото ло- 142; Чефр. 1987, Фл. европ. части СССР, 6: 156. — гом: «Habitat in Europae borealis pascuis paludosis». — Ч. щетинко листа. Лекто тип: «Herb. Linn. No. 305.3 (S)» [Lassen, 1997 / Вид описа ний із Франції (за прото ло гом: Turland & Jarvis (ed.), Taxon 46: 474]. «Habitat Monspelii»). — Лекто тип: «Herb. Linn. No. — По всій Укра ї ні, крім Криму , спора дич но в 303.13 (S)» [Lassen, 1997 / Turland & Jarvis (ed.), лісо вих та лісосте пових райо нах Укра ї ни, в степо - Taxon, 46: 474]. ву части ну захо дить по доли нах вели ких річок: РЛ — На кам’янистих схилах. — У Криму: Гірський (Лв), ЗП (Вл), ПП (Кв), ЛП (См, Чн), ПЛс (Вн), Крим (півден ний захід), зрідка. — Загаль не поши- рен ня: Атлан тична, Централь на Євро па, Серед - ЛЛс (Чн, Пл, Чк), ХЛс (Хк), СЗ-ЛС (Лг), ЛЗ-ЛС зем но мор’я, Балканський п-ів, Кавказ (Східне За- (Пл.), ПЗС (Од, Мк, Хс), ЛЗС (Дн, Зп, Хс). — За- кавказ зя), Мала Азія (захід). гальне поши рення: Євро па, Кавказ (Перед кав каз - Subgen. 2. Orobus (L.) Peterm. 1847, Deutschl. Fl.: зя), Захід ний Сибір, Східний Сибір (захід), Серед - 155. — Orobus L. 1753, Sp. Pl.: 728. зем но мор’я, Мала Азія, Серед ня Азія (північ ний Бага то річні, рідше од но річні рос ли ни з безкри - схід). ли ми, зрідка крила тими стеб лами. Листки з віссю, Приміт ка. Полі морф ний вид, у складі якого існує кіль- яка закін чу є ть ся шипи ком або ву си ком, одно- або ка різно ви дів, що різнять ся за формою листоч ків. В Ук- ра їні, крім типо вої var. palustris, в якої листоч ки ланцет ні, ба га то парні. Листоч ки з 1—5(9) голов ни ми жилка - 5—10(12) мм завшир шки, розсія но, пере важно в поліських ми. Суцвіт тя бага то квітко ві, рідше мало квітко ві. і лісосте по вих райо нах, трап ляє ть ся var. latifolius Lambertye з Ча шечка дзвони ку вата з нерів ни ми зубця ми або еліптич ни ми листоч ка ми, шири на яких сягає 20 мм. лій часта з рівни ми або майже рівни ми зубця ми. Subsect. 2. Nigricantes Czefr. 1971, Новости сист. Насі ни ни гладень кі або горбоч ку ваті. высш. раст. 8: 192. Лекто тип: L. linifolius (Reichard) Bässler (= Orobus Листоч ки з одні єю голов ною жилкою, перисто- tuberosus L.). жилку ва ті. Загаль на вісь листка розши рена. Су- Sect. 7. Orobus (L.) Gren. et Godr. 1848, Fl. Fr. 1: цвіття ба га то квітко ві. Віно чок пурпу ровий із бліді - 485. — Orobus L. 1753, Sp. Pl.: 728, s. str. — Lathyrus L. ши ми крила ми та човни ком. Прапо рець та крила sect. Orobastrum Boiss. 1872, Fl. Or. 2: 601, p. p. з країв корот ко воло систі або війчасті. Тичин ко ва При листки напівстрі лу ваті. Листки бага то парні. трубка по верхньо му краю пряма. Стовпчик до ос- Лис точки з 1—3(5) жилка ми. Квітки ро жеві, пурпу - но ви сплюсну тий. У проце сі вису шуван ня росли ни ро ві, черво ні. Чашеч ка дзвони кува та з нерів ни ми чорні ють. зубця ми, ко ротши ми за її трубку . Приквіт ки ліній - Тип: L. niger (L.) Bernh. но-ланцет ні або відсут ні. Тичин ко ва трубка спере - Series 1. Nigri Fritsch ex Czefr. 1965, Новости сист. ду пряма. Насі ни ни гладень кі або слабо горбоч ку - высш. раст.: 164. ва ті; рубчик займає 1/3—1/5 пери мет ра насі ни ни. Стебла міцні, прямостоя чі, розга луже ні, некри - Лекто тип: L. linifolius (Reichard) Bässler (= Orobus ла ті. Загаль на вісь листка пряма, закін чу є ть ся то- tuberosus L.). Subsect. 1. Раlustres (Bässler) Krytzka, comb. неньким вістрям. Тичин ко ва трубка по верхньо му nov. — Lathyrus L. ser. Раlustres Bässler, 1966, Feddes краю пряма. Боби ліній ні, прямі або злегка зігну ті. Repert. 72, 2: 88. Тип: L. niger (L.) Bernh. 682 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(6) 12. L. niger (L.) Bernh. 1800, Syst. Verz. Erfurt: 248; гор бочка ми. Тичин ко ва трубка по верхньо му краю Б. Федч., 1948, Фл. СССР, 13: 516; Вісюл. 1954, ду гаста. Стовпчик до осно ви сплюсну тий. Фл. УРСР, 6: 562; P.W. Ball, 1968, Fl. Europ. 2: 138; Тип: L. montanus Bernh. Чефр. 1987, Фл. европ. части СССР, 6: 160. — Orobus 14. L. vernus (L.) Bernh. 1800, Syst. Verz. Erfurt.: niger L. 1753, Sp. Pl.: 729. — Ч. чорна . 247; Б. Федч. 1948, Фл. СССР, 13: 513; Вісюл. 1954, Вид описа ний із Північ ної Євро пи (за прото ло- Фл. УРСР, 6: 560; P.W. Ball, 1968, Fl. Europ. 2: 138; гом: «Habitat in Europae borealis montosis». — Лек- Чефр.1987, Фл. европ. части СССР, 6: 163. — Orobus то тип: «Herb. Clifford: 366, Orobus 1 (BM)» [Jonsell vernus L. 1753, Sp. Pl.: 728. — Ч. весня на. & Jarvis, 2002, Nordic J. Bot. 22: 78]. Вид описа ний із Північ ної Євро пи (за прото ло- — У листя них і міша них лісах, на лісо вих галя - гом: «Habitat in Europae borealis nemoribus». — Лек- винах й узліс сях, серед чагар ни ків. — Звичай но в то тип: «Herb. Clifford: 366, Orobus 2, sheet A (BM- лісо вих та лісосте пових райо нах Укра ї ни, в Гір- 000646655)» [Jonsell & Jarvis, 2002, Nordic J. Bot. 22: ському Криму . — Загаль не поши рення: Атлан тич - 78]. на, Централь на, Півден на, Східна (крім райо нів — У тінистих лісах і чагар ни ках. — Звичай но в Крайньої Півно чі та степо вої зони) Євро па, Скан- лісо вих і лісосте пових райо нах Укра ї ни. — Загаль - дина вія, Кавказ, Балканський п-ів, Північ на Аф- не поши рен ня: Сканди на вія, Централь на, Півден - рика, Мала Азія, Іран (північ). на, Східна (крім півдня) Євро па, Балканський п-ів, Приміт ка. У ПЛс (Жт) та ЛЛс (Пл) трап ляє ть ся var. Кавказ, Мала Азія (Анато лія), Захід ний та Східний heterophyllus Uechtr., для якої харак тер ні ліній ні листоч ки Сибір. нижніх листків. Приміт ка. За формою листоч ків розріз ня ють три різно - Series 2. Incurvi Bässler, 1966, Feddes Repert. 72, 2: види: типо вий (var. vernus) — з яйце по діб ни ми або яйце - 87. подіб но-дов гасти ми листоч ка ми, var. latifolius (Schur) Rouy, Стебла висхід ні, розга лу жені, з вузьки ми крила - 1899, in Rouy et Fouc., Fl. Fr. 5: 273 — із широ кояй це по діб ни - ми листоч ка ми, що трап ля є ть ся здебіль шо го в лісосте по вих ми. Загаль на вісь листка дугасто зігну та, закін чу є - ра йонах Укра їни, а також var. flaccidus (Ser.) Czefr. (= Orobus ться розга луже ним ву сиком. Боби довгасто-лі ній - vernus var. flaccidus Ser. 1825, in DC. Prodr. 2: 377), в якого лис- ні, дугасто зігну ті. точки ліній но-лан цет ні, іноді майже ліній ні (відо мий із Бу- Тип: L. incurvus (Roth) Roth. кови ни та околиць м. Кремен ця Терно пільської обл.). 13. L. incurvus (Roth) Roth, 1787, Bot. Abh. 15. L. venetus (Mill.) Wohlf. 1892, in K. Koch, Beobacht.: 66; Б. Федч.1948, Фл. СССР, 13: 504; Ві- Syn. Fl. Germ. ed. 3: 714; Б. Федч. 1948, Фл. СССР, сюл. 1954, Фл. УРСР, 6: 555; Черно ва в Е. Вульф, 13: 513; Вісюл. 1954, Фл. УРСР, 6: 561; P.W. Ball, 1960, Фл. Крыма, 2, 2: 259; P.W. Ball, 1968, Fl. Europ. 1968, Fl. Europ. 2: 138; Чефр. 1987, Фл. европ. час- 2: 139; Чефр. 1987, Фл. европ. части СССР, 6: 163. — ти СССР, 6: 163. — Orobus venetus Mill. 1768, Gard. Vicia incurva Roth, 1783, Beitr. Bot. 2: 98. — Orobus Dict., ed. 8: n 8. — Ч. ряба. incurvus (Roth) A. Br. 1853, Ind. Sеm. Horti Berol.: Вид описа ний за зразком, виро щеним із насін ня 23. — Ч. зігну та. не відо мо го похо джен ня. Вид описа ний за садо вими екзем пля рами, виро - — У тінистих лісах. — Дуже рідко в Лісосте пу: щени ми з насін ня неві до мо го похо джен ня. ЗЛс (Хм, Вн, Чн), ПЛс (Чк), ХЛс (Хк). — Загаль не — На воло гих солон цюва тих луках, узліс сях, се- по ширен ня: Централь на (півден ний схід), Східна ред чагар ни ків. — Дуже рідко на півдні Лісосте пу й (Волз.-Дон., Дніпр., Нижн.-Дон., Молдо ва,) Єв- Степу та в Гірсько му Криму: ПЛс (Кд), ПЗС (Хс), ро па; Серед зем но мор’я (Півден на Євро па, Бал- ГК (між Планерським і Суда ком). — Загаль не по- канський п-ів), Мала Азія. ширен ня: Східна Євро па (Причор но мор’я, Крим, Sect. 8. Pseudorobus (Czefr.) Krytzka, comb. nov. — Нижній Дон, Нижня Волга), Кавказ, Серед ня Азія, Lathyrus L. subgen. Pseudorobus Czefr. 1987, Фл. ев- Мала Азія, Іран (захід). роп. части СССР, 6: 156. Subsect. 3. Montani Czefr. 1971, Новости сист. Бага то річні росли ни з прямостоя чи ми безкри - высш. раст. 8: 193. ли ми стеб лами. Листки з 4—5 пара ми лис точків і Лис точки дугасто-пір часто-жил ку ва ті, звичай но загаль ною віссю, яка закін чу є ть ся вістрям або ви- з трьома голов ни ми жилка ми. Загаль на вісь лист- до зміне ним листоч ком. Суцвіт тя бага то квітко ві. ка закін чу є ть ся вістрям. Прапо рець голий із двома Ча шечка дзвони ку вата з нерів ни ми зубця ми, ко- рот шими за її трубку . Віно чок жовтий. Відгин пра-

ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 6 683 пор ця трохи ширший і корот ший за нігти ка, без — У лісах нижньо го гірсько го поясу , по чагар ни - гор бочків при осно ві. Крила злегка окса мито ві від ках, серед гірсько го висо ко трав’я. — Дуже рідко в дуже дрібних сосоч ків. Стовпчик дещо сплюсну - Карпа тах (Зк, Чв). — Загаль не поши рення: Цен- тий з боків, сплоще ний на верхів ці, іноді оберну - тральна Євро па (Австрія, Угорщи на, Руму нія, Сло- тий на 90º. Насін ня гладень ке. ваччи на), Балканський п-ів (колиш ня Югосла вія). Тип: L. aureus (Steven) Brandza 19. L. subalpinus (Herbich) G. Beck, 1902, in Rchb. 16. L. aureus (Steven) Brandza, 1883, Prodr. Pl. Icon. Fl. Germ. 22: 156, tab. 220; Prodan, 1939, Fl. Roman. 2: 546; Б. Федч. 1948, Фл. СССР, 13: 518; Roman., ed. 2, 1, 1: 559, Вісюл., 1954, Фл. УРСР, 6: P.W. Ball, 1968, Fl. Europ. 2: 138; Чефр. 1987, Фл. 564; Чефр. 1987, Фл. европ. части СССР, 6: 157. — европ. части СССР, 6: 157. — Orobus aureus Steven, Orobus subalpinus Herbich, 1853, Stirp. Rar. Bucov.: 1836, Index Sem. Hort. Petropol. 3: 42; Черно ва в 49. — Ч. субаль пійська . Е. Вульф, 1960, Фл. Крыма, 2, 2: 264. — Ч. золо- Вид описа ний із Прикар паття (за прото ло гом: тиста. «Auf Alpenwiesen in der Lucina, an der Ketschera- Вид описа ний із Криму (за прото ло гом: «Habitat Luczinska»). in Tauria»). — На гірських луках, кам’янистих відсло нен нях — У дубо вих і буко вих лісах. — У Гірсько му Кри- та осипи щах у субаль пійсь ко му поясі. — Дуже рід- му, звичай но. — Загаль не по ши рення: Цен траль- ко в Карпа тах: Бески ди, гора Пікуй. — Загаль не на (Руму нія), Східна Євро па (Молдо ва, південь; поши рення: Карпа ти, Балка ни. Крим), Балканський п-ів (Болга рія, Греція), Кав- Sect. 9. Pisiformes (Czefr.) Czefr. 1987, Фл. европ. каз, Мала Азія, Іран. части СССР, 6: 165. — Lathyrus L. subsect. Pisiformes 17. L. laevigatus (Waldst. et Kit.) Gren. 1865, Fl. Czefr. 1976, Новости сист. высш. раст. 13: 209, s. Chain. Jurass.: 193; Б. Федч., 1948, Фл. СССР, 13: restr. 519; Вісюл. 1954, Фл. УРСР, 6: 563; P.W. Ball, 1968, Бага то річні росли ни. Прилист ки напів сер це- Fl. Europ. 2: 138; Чопик, 1976, Висо ко гір. фл. Кар- подіб ні, вели кі, із зубчастою нижньою часткою. пат: 79; Чефр. 1987, Фл. европ. части СССР, 6: 157; Листки бага то парні. Листоч ки з 1 голов ною жил- Терме на, Стефа ник, Серпо крило ва та ін., 1992, кою. Приквіт ки дрібні, мало поміт ні. Квітки зелен - Консп. фл. Півн. Буко вини: 75. — Orobus laevigatus ку вато-ро же во-пур пу рові або зелен ку вато-жов ту - Waldst. et Kit. 1809, Descr. Icon. Pl. Rar. Hung. 3: 270, ваті з тем ніше забарв ле ним прапор цем. Чашеч ка tab. 243. — Ч. гладе нька. дзвони ку вата з нерів ни ми зубця ми, корот шими за Вид описа ний із Руму нії: Трансиль ва нія (за про- її трубку . Тичин ко ва трубка спере ду злегка ввігну та. то ло гом: «crescit in montecalcareo, arci votustae Mrzin Насі ни ни гладень кі; рубчик займає 1/6 пери мет ра opposito non procul Korenicza, et ipsa alpe Plissivicza насі ни ни. inter: Pinum Pumilionem, untrobique rara»). Тип. L. pisiformis L. — У світлих і тінистих лісах, по чагар ни ках, на 20. L. pisiformis L. Sp. Pl.: 734; Б. Федч. 1948, гірських луках, серед висо ко трав’я, захо дить у суб- Фл. СССР, 13: 505; Вісюл. 1954, Фл. УРСР, 6: 556; альпійський пояс. — Зрідка в Карпа тах: КЛ (Зк), P.W. Ball, 1968, Fl. Europ. 2: 138; Чефр. 1987, Фл. ев- При карпат ті (Чв), Розточчi-Опіллі (Лв), ЗЛс (Хм., роп. части СССР, 6: 165. — Ч. горо хо по дібна. Сата нів). — Загаль не по ширен ня: Централь на Вид описа ний із Сибі ру (за прото ло гом: «Habitat (Австрія, Угорщи на, Польща), Східна (захід) Єв- in Sibiria»). — Лекто тип: «Herb. Linn. No. 905.27 ро па, Серед зем но мор’я (колиш ня Югосла вія, Бол- (LINN)» [Valdés Bermejo & López, 1977, Anales Inst. га рія, Руму нія). Bot. Cavanilles, 34: 164]. 18. L. transsilvanicus (Spreng.) Rchb. 1886, Icon. Fl. — У листя них і міша них лісах, на лісо вих галя - Germ. 22: tab. 220; Вісюл. 1954, Фл. УРСР, 6: 564; винах, узліс сях, по чагар ни ках. — Спора дич но в P.W. Ball, 1968, Fl. Europ. 2: 138; Чефр. 1987, Фл. ев- лісо вих і лісосте пових райо нах Укра ї ни, зрідка в роп. части СССР, 6: 157; Терме на, Стефа ник, Сер- північ но-схід ній части ні Степу: ПрЛ (ІФ), РЛ (Лв), по крило ва та ін., 1992, Консп. фл. Півн. Буко вини: ЗЛс (Хм), ПЛс (Хм, Вн, Кв, Чк, Кд), ЛЛс (См, Хк, 75. — Orobus transsilvanicus Spreng., 1826, Syst. Veg., Пл.), ДЛс (Лг), ЛЗЛС (Хк, Лг). — Загаль не поши- 3: 260. — Ч. трансиль ванська. рення: Централь на, Східна Євро па, Перед кав каз - Вид описа ний із Руму нії (за прото ло гом: зя, Захід ний і Східний Сибір, Серед ня, Централь на «Transsilvania»). (Джунга рія, Кашга рія) Азія. 684 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(6) Sect. 10. Eurytrichon Bässler, 1966, Feddes Repert. зоні — по доли нах річок. — Загаль не по ши рення: 72, 2—3: 90; Чефр. 1987, Фл. европ. части СССР, 6: 165. Сканди на вія, Арктич на, Атлан тична, Централь на, Ба гато річні росли ни. Прилист ки стрілу ва ті, ве- Східна Євро па, Крим, Кавказ, Захід ний і Східний ликі, з ціло краї ми ниж ні ми частка ми, подіб ні до Сибір, Серед ня Азія, Серед земно мор’я, Балка ни, листоч ків. Листки з одні єю парою листоч ків. Лис- Мала Азія, Іран, Монго лія (північ), Гіма лаї (захід), точки з 5—7 голов ни ми жилка ми. Приквіт ки від- Япо нія, Китай, Афри ка. сутні. Чашеч ка лійчаста, її зубці рівні між собою, за Приміт ка. Вид полі морф ний, у флорі Укра їни трап ляє ть - довжи ною пере ви щу ють трубку . Квітки синьо-фіо - ся кілька різно ви дів, які відріз няю ть ся за ступе нем опуше - лето ві. Тичин ко ва трубка спере ду злегка косу вата. ності росли ни: var. glaberrimus Schur, 1866, Enum. Pl. Transs.: 175. Росли на гола або майже гола. Зрідка трап ляє ть ся в Лі- Насі ни ни гладень кі; рубчик займає 1/4 пери мет ра состепу (Кв, См, Хр) та Криму ; var. pubescens (Rchb.) Beck, насі ни ни. Fl. NÖ, 1892: 882. — L. sepium Scop. ȕ. pubescens Rchb. 1832, Тип: L. laxiflorus (Desf.) Kuntze. Fl. Germ.Excurs.: 535. Росли на густо-при тис ну то опуше на. 21. L. laxiflorus (Desf.) Kuntze, 1887, Тр. Петерб. Тра пля є ть ся досить часто; var. velutinus DC. 1815, Fl. Fr. 5, ed. 3: 575. — var. canescens Andrz. 1860, Исчисл. Раст. Под. губ. 1: Бот. сада, 10, 1: 185; Б. Федч. 1948, Фл. СССР, 13: 33. Росли на густо-від хи лено во ло систа. Поши ре на в лісосте - 520; P.W. Ball, 1968, Fl. Europ. 2: 140; P.H. Davis, пових райо нах Укра їни: ЗЛС (Чц, Хм); ПЛС (Од); ЛЛС (См, 1970, Fl. of Turkey, 4: 347; Чефр. 1987, Фл. европ. Хр); ДЛС (Лг). части СССР, 6: 165. — Orobus laxiflorus Desf. 1808, Sect. 12. Variiflori (Czefr.) Czefr. 1987, Фл. европ. Choix Pl. Coroll. Inst. Tourn.: 83; Черно ва в Е. Вульф, части СССР, 6: 166 1960, Фл. Крыма, 2, 2: 265. — Ч. рідко цвіта. — Lathyrus subsect. Variiflori Czefr., 1971, Новости Вид описа ний з о-ва Кріт та Малої Азії (за про- сист. высш. раст. 8: 193. то ло гом: «Habitat Crete et reg. Ponti». — Лекто тип: — Lathyrus ser. Albi Fritsch ex Czefr., 1965, Но- [ Crete] L’ile de Candie et dans le royaume de Pont. вости сист. высш. раст. 1965: 154. — Lathyrus L. sect. Tournefort (P), (P.H. Davis, l.c.). Lathyrostylis (Griseb.) Bässler, 1971, Feddes Repert. — У лісах, на узліс сях і галя винах. — Звичай но 82, 6: 433, p.p. в Гірсько му Криму . — Загаль не поши рення: Цен- Бага то річні росли ни. Чашеч ка дзвони ку вата з тральна Євро па, Кавказ, Серед земно мор’я (Пів- не рівни ми зубця ми, корот шими за її трубку . Ві- ден на Італія, Балканський п-ів), Мала Азія (захід), но чок біло-жовтий або жовтий. При квітки мало - Сирія, Ліван, Іран (північ, північ ний захід). розви не ні, 1,0—1,5 мм завдов жки. Трубка тичин ки Sect. 11. Pratenses Bässler, 1966, Feddes Repert. 72, спе реду пряма. Листки дво-бага то парні. Листоч ки 2—3: 90. з 3—5 голов ни ми жилка ми. Прилист ки дов гасті, Ба гато річні росли ни. Стебла безкри лі. Прилист - дов гасто-ланцет ні, ланцет ні, напівстрі лу ва ті. На- ки стрілу ваті або нерів но бо ко-стрілу ва ті, вели кі. сіни ни гладень кі; рубчик дорів нює 1/10—1/8 пери- Листки одно парні. Листоч ки з 3—5 пара лель ни ми мет ра насі ни ни. го ловни ми жилка ми. Квітки жовті, приквіт ки лі- Тип: L. pannonicus (Jacq.) Garcke. нійні. Чашеч ка дзвони ку вата з нерів ни ми, ко рот- 23. L. pannonicus (Jacq.) Garcke, 1863, Fl. Nord- шими за трубку зубця ми. Тичин ко ва трубка спе- Mittel-Deutschl., ed. 6: 112, s. restr.; Б. Федч., 1948, реду злегка дугаста або пряма. Насін ня гладень ке; Фл. СССР, 13: 510, p.p.; Чефр. 1987, Фл. европ. час- рубчик займає 1/7—1/8 пери мет ра насі ни ни. ти СССР, 6: 166; Дидух, 1987, Опр. высш. раст. Укр.: Тип: L. pratensis L. 205, p.p. — Orobus pannonicus Jacq. 1762, Enum. Stirp. 22. L. pratensis L. 1753, Sp. Pl.: 733; Б. Федч. Vindob.: 128; id., 1773, Fl. Austr. 1: 25, tab. 39. — 1948, Фл. СССР, 13: 500; Вісюл. 1954, Фл. УРСР, 6: Lathyrus pannonicus subsp. pannonicus: P.W. Ball, 1968, 552; Черно ва в Е. Вульф, 1960, 2, 2: 256; P.W. Ball, Fl. Europ. 2: 139; Bässler, 1981, Feddes Repert. 92, 3: 1968, Fl. Europ. 2: 140; Чефр. 1987, Фл. европ. час- 198. — L. austriacus (Crantz) Wissjul. 1954, Фл. УРСР, ти СССР, 6: 165. — Orobus pratensis (L.) Döll, 1843, 6: 558.— Ч. угорська. Rhein. Fl.: 787. — Ч. лучна. Вид описа ний з Угорщи ни (за прото ло- Вид описа ний із Євро пи (за прото ло гом: «Habitat гом: «Walterdorf, Maurpach, Medeling, Baden et in Europae pratis»). — Лекто тип: «Herb. Linn. No. Danubiam»). — Лекто тип: «H. in pratis. F. Majo». 905.18 (LINN)» [Ali, 1965, Biologia (Lahore), 11(2): 6]. Jacquin. 1762. (Bässler, 1981, l.c.: 198). — На луках, лісо вих галя ви нах й узліс сях, серед — По лісах, на узліс сях, воло гих і боло тистих лу- чагар ни ків. — Звичай но по всій Укра ї ні, у степо вій ках. — Спора дич но в Прикар пат ті (Лв), на Буковині ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 6 685 (Чн), ЗЛС (Ів, Вн, Хм, Од). — Загаль не поши рен ня: — На лучно-сте по вих схилах яйли, в гірських лі- Цен тральна Євро па (схід), Балканський п-ів (ко- сах. — У Гірсько му Криму , спора дич но. — Загаль не лишня Югосла вія, Болга рія), Руму нія, Молдо ва. поши рення: Серед зем но мор’я (Іспа нія). Приміт ка. Основ ний ареал L. pannonicus охоп лює півден - Sect. 13. Lathyrostylis (Griseb.) Bässler, 1971, но-захід ну части ну Євро пи, де він розді ле ний диз’юнкціями Feddes Repert. 82, 6: 433, s. str. — Orobus L. sect. на три лока лі те ти: перший із них знахо дить ся в Півден ній Lathyrostylis Griseb. 1843, Spicil. Fl. Rumel. 1: 74. — Австрії, Словач чи ні та Угорщи ні, другий — у колиш ній Югосла вії (Боснія, Ґерце ґови на, Сербія), третій — у Ру му- Platystylis Sweet, 1828, Brit. Flow. Gard., ser. 1, 1: 329, нії, біля Клужа (Bässler, 1981, l.c.). На тери то рії Укра їни вид tab. 239. — Lathyrus L. sect. Platystylis (Sweet) Bässler, пе ре буває на східній межі ареалу і тому не зовсім типо вий, 1966, Feddes Repert. 72, 2—3: 88, p.p. — Orobus L. що прояв ля є ть ся пере важ но у збідне ній війчастості зуб- sect. Orobulus Tamamsch. 1962, Фл. Арм. 4: 326, p.p. ців чашеч ки. Більшість зразків, які збері га ю ться в Герба рії KW, за морфо ло гіч ни ми озна ка ми нале жать до L. lacteus Бага то річні росли ни. Чашеч ка дзвони ку вата з (M. Bieb.) Wissjul. Найсхід ні ша точка ареалу відо ма з край- майже рівни ми за довжи ною зубця ми, що дорів ню - нього захо ду Одеської обл. (м. Тару ти не). ють трубці або дещо корот ші від неї. Віноч ки го лу- 24. L. lacteus (M. Bieb.) Wissjul. 1954, Фл. УРСР, бу вато-пур пу рові або жовті. Приквіт ки 1,0—1,5 мм 6: 560, s. str.; Чефр. 1987, Фл. европ. части СССР, 6: завдов жки, з країв непра виль но зубчасті. Тичин ко - 166. — Orobus lacteus M. Bieb. 1808, Fl. Taur.-Cauc. ва трубка спе ре ду пряма або злегка ду гаста. Стовп- 2: 152. — Lathyrus pannonicus (Jacq.) Garcke, 1863, чик більш-менш розши рений до верхів ки. Листки Fl. Nord-Mittel-Deutschl. ed. 6: 112, p.p.; Б. Федч., (1)2—3-парні. Листоч ки з 3—7(9) голов ни ми жил- 1948, Фл. СССР, 13: 510, p.p.; Дидух, 1987, Опр. ка ми. Прилист ки напівстрі лу ваті, більш-менш высш. раст. Укр.: 205, p.p. — Orobus pannonicus var. вузькі. Насі ни ни дрібно горбоч ку ваті, з рубчи ком, collinus Ortmann, 1852, Verh. Zool.-Bot. Ver. Wien, 2: що дорів нює 1/5—1/3 пери мет ра насі ни ни. 13. — Lathyrus pannonicus subsp. colllinus (Ortmann) Тип: L. digitatus (M. Bieb.) Fiori. Soó, 1942, Scripta Bot. Mus. Tanss. 1: 46; P.W. Ball, 26. L. digitatus (M. Bieb.) Fiori, 1900, in Fiori et 1968, Fl. Europ. 2: 139; Bässler, 1981, Feddes Repert. Paol., Fl. Ital. 2: 105; Б. Федч. 1948, Фл. СССР, 13: 92, 3: 202. — L. versicolor auct. fl. ucr., non G. Beck: 511; P.W. Ball, 1968, Fl. Europ. 2: 139; Чефр. 1987, Вісюл. 1954, Фл. УРСР, 6: 559. — Ч. молоч но -біла. Фл. ев роп. час ти СССР, 6: 167. — Orobus digitatus Вид описа ний із Перед кав каз зя (за прото ло гом: M. Bieb. 1808, Fl. Taur.-Cauc. 2: 153. — Ч. паль часта. «in Caucasi campestribus, etiam ad Wolgam inferiorem Вид описа ний із Криму (за прото ло гом: «in et in planitiebus Tanaicensibus»). Tauriae montibus sylvaticis»). — На сухих луках, серед чагар ни ків, по степах, — У світлих, розрі дже них лісах, по чагар ни - сте пових і кам’янистих схилах. — До сить звичай - ках. — Досить звичай но у Гірсько му Криму , часті - но в Лісосте пу: ЗЛС (Ів, Тр, Хм, Вн, ДЛС (Дц, Лг), ше на ПБК. — Загаль не поши рення: Централь на Сте пу: ПЗЛС (Од, Мк, Дн), ( ПЗС (Од, Мк, Хс). — Євро па (південь), Серед земно мор’я, Балканський Загаль не поши рення: Централь на Євро па (схід), п-ів, Лівія, Мала Азія (північ). Східна Євро па (Волз.-Дон., Нижн.-Дон., Заволж.), 27. L. pallescens (M. Bieb.) K. Koch, 1841, Linnaea, Балканський п-ів (колиш ня Югосла вія, Болга рія), 15: 729; Б. Федч. 1948, Фл. СССР, 13: 509; Вісюл. Пе редкав каз зя, Руму нія, Молдо ва. 1954, Фл. УРСР, 6: 557; P.W. Ball, 1968, Fl. Europ. 2: 25. L. lacaitae Czefr. 1965, Новости сист. высш. 140; Чефр. 1987, Фл. европ. части СССР, 6: 167. — раст.: 155; Чефр. 1987, Фл. европ. части СССР, 6: Orobus pallescens M. Bieb. 1808, Fl. Taur.-Cauc. 2: 166. — Orobus hispanicus Lacaita, 1928, Cavanillesia, 153. — O. angustifolius L. 1753, Sp. Pl.: 729, non Lathyrus 1:26, non Lathyrus hispanicus Rouy, 1899. — angustifolius Medik. 1789 et al. — O. canescens L. f. var. L. pannonicus subsp. longestipalutus Lainz, 1961, Bol. pallescens (M. Bieb.) Ser. 1825, in DC. Prodr. 2: 379. — Inst. Estud. Astur., ser. C, 3: 166; Bässler, 1981, Feddes O. canescens auct. fl. ross., non L. f. — Ч. бліда. Repert. 92, 3: 213. — L. pannonicus (Jacq.) Garcke, Вид описа ний із Криму (за прото ло гом: «in subsp. hispanicus (Lacaita) Bässler, 1966, Feddes Tauriae campis apricis»). — На узліс сях і лісо вих га- Repert. 72, 2—3: 89; P.W. Ball, 1968, Fl. Europ. 2: ля винах, по чагар ни ках, на степо вих схилах і остеп - 139. — Ч. Ла кай ти. не них луках. — Спора дич но в Лісосте пу: ЗЛС (Од), Вид описа ний з Іспа нії (за прото ло гом: «inter ЛЛС (Пл, Хк), ДЛС (Дц), на півно чі Степу: ЛЗЛС San Rafael et Villacain»). (Пл) та в Криму (перед гір’я, ПБК). — Загаль не по- ши рення: Централь на (Угорщи на, Руму н ія), Схід- 686 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(6) на Євро па: Молдо ва, Дніпр. (південь), Причорн. Тип: L. inconspicuus L. (схід), Лад.-Ільм. (зане сено), Нижн.-Дон., Заволж., 29. L. sphaericus Retz. 1783, Observ. Bot. 3: 39; Б. Кавказ; Балкан ский п-ів (колиш ня Югосла вія, Бол- Федч. 1948, Фл. СССР, 13: 497; Черно ва в Е. Вульф, гарія), Мала Азія (Анато лія, Курдистан). 1960, Фл. Крыма, 2, 2: 252; P.W. Ball, 1968, Fl. Europ. Sect. 14. Viciopsis Kupicha, 1983, Notes Royal Bot. 2: 141; Чефр. 1987, Фл. европ. части СССР, 6: 169. — Gard. Edinb. 41, 2: 237.— Sect. Orobastrum Boiss. Ч. ку ляста. 1872, Fl. Or. 2: 601, p.p., excl. typ. — Sect. Saxatiles Вид описа ний за зразком, виро щеним із насін ня Czefr. 1987, Фл. европ. части СССР, 6: 166. не відо мо го похо джен ня. Одно річні росли ни. Стебла некри ла ті. Листки — У світлих ялівце вих лісах, на сухих відкри тих (1)2—3-парні. Прилист ки напівстрі лу ва ті. Лис- схилах, як бур’ян по садах і вино градни ках. — До- точки з одні єю го ловною жилкою. Квітко но си ко- сить звичай но у Гірсько му Криму . — Загаль не по- роткі, 1(2)-квітко ві. Квітки блідо-го лу бі або блі- ши рення: Ат лантич на, Цен тральна, Східна (Крим, до-жовті. Чашеч ка широ ко дзво нику вата, майже Сканд.: зане сено) Євро па, Кавказ, Серед зем но- лійчаста з нерів ни ми, трохи корот шими за трубку мор’я, Мала Азія, Іран, Гіма лаї, Північ на Амери ка зубця ми. Стовпчик сплюще ний, нескру че ний. Ти- (зане сено). чинко ва трубка спере ду навскіс на. Насі ни ни ку- Sect. 16. Aphaca (Mill.) Dumort. 1827, Fl. Belg.: лясті, гладень кі, з рубчи ком, який займає 1/8 пе- 103. — Lathyrus L. subgen. Aphaca (Mill.) Peterm. римет ра насі ни ни. 1847, Deutschl. Fl.: 154; Чефр. 1971, Новости сист. Тип: L. saxatilis (Vent.) Vis. высш. раст. 8: 200; Чефр. 1987, Фл. европ. час- 28. L. saxatilis (Vent.) Vis. 1862, Fl. Dalm. 3: 330; ти СССР, 6: 169 — Aphaca Mill. 1754, Gard. Dict. P.W. Ball, 1968, Fl. Europ. 2: 141; P.H. Davis, 1970, Fl. Abridg., ed. 4, 1, sine pag. Turkey, 3: 351; Чефр. 1987, Фл. европ. части СССР, Тип: L. aphaca L. 6: 167. — Orobus saxatilis Vent. 1800, Hort. Cels.: 94, Одно річні росли ни. Стебла безкри лі. Листоч ки tabl. 94. — Vicia tricuspidata Steven, 1856, Bull. Soc. ре дуко вані. Листки представле ні вели кими супро - Nat. Mosc. 29, 2: 158. — Vicia saxatilis (Vent.) Tropea, тивни ми прилист ка ми й тонкою віссю, яка закін - 1907, Malpighia, 21: 41; Б. Федч. 1948, Фл. СССР, чує ть ся ву сиком. Квітко но си з 1—2 квітка ми. Квіт- 13: 458. — Ч. скельна. ки блідо-жов ті. Чашеч ка лійчаста з рівни ми зубця - Вид описа ний із Півден ної Франції (за прото ло- ми, які пере вищу ють трубку . Пластинка прапор ця гом: «Sur les collines arides et pierreuses du dertament з двома горбоч ка ми при осно ві, вкрита дрібни ми du Var»). — Лекто тип: «The illustration in Ventenat, со сочка ми. Крила з обох боків вкриті сосоч ка ми. Hort. Cels. t. 94» [P.H. Davis, op.cit.: 352]. Човник закін чу єть ся не вели ким но си ком. Стовп- — На сухих соняч них схилах, кам’янистих від- чик нескру че ний, прямий, злегка розши ре ний до слонен нях і осипи щах. — Крим (півден ний захід), верхів ки. Насін ня гладень ке; рубчик займає 1/10 зрідка. — Загаль не поши рення: Серед зем но мор’я, пе римет ра насі ни ни. Мала Азія, Сирія. Тип: L. aphaca L. Sect. 15. Linearicarpus Kupicha, 1983, Notes Royal 30. L. aphaca L. 1753, Sp. Pl.: 729; Б. Федч. 1948, Bot. Gard. Edinb. 41, 2: 237. — Sect. Orobastrum Boiss. Фл. СССР, 13: 480; Черно ва в Е. Вульф, 1960, Фл. 1872, Fl. Or. 2: 601, p.p. excl. typ. — Sect. Sphaerici Крыма, 2, 2: 251; Вісюл. 1954, Фл. УРСР, 6: 541; Czefr. 1987, Фл. европ. части СССР, 6: 167. P.W. Ball, 1968, Fl. Europ. 2: 143; Чефр. 1987, Фл. ев- Рос лини од но річні. Стебла не крила ті. Прилист - роп. части СССР, 6: 169. — Ч. безлис точ ко ва. ки напівстрі лу ва ті. Листки одно- або двопар ні. За- Вид описа ний із Євро пи (за прото ло гом: «Habitat гальна вісь листка з вістрям або простим ву сиком. in Italia, Gallia, Anglia inter segetes»). — Лекто тип: Квітко но си з одні єю квіткою. Чашеч ка лійчаста з «Löfling s.n., Herb. Linn. No. 905.1 (LINN)» [Ali, рівни ми зубця ми. Квітки кіно варно-чер во ні, ро- 1965, Biologia (Lahore) 11(2): 2]. жево-фіо ле то ві, пурпу рово-фіо ле то ві, фіоле то ві. — У світлих лісах, на галя винах й узліс сях, по ча- Тичин ко ва трубка спере ду дугаста або скоше на. гарни ках, відкри тих кам’янистих схилах, як бур’ян Стовпчик нескру че ний. Боби ліній ні або вузько лі - на полях, у садах і вино градни ках. — У Криму нійні. Насін ня гладень ке або дрібно гор бочку ва те, з (Керченський п-ів, Гірський Крим, звичай но), як ко ротким рубчи ком, що дорів нює 1/10—1/8 пери- зане се на росли на на захо ді Поліс ся і Лісосте пу: ЗП мет ра насі ни ни. (Хм), ЗЛС (Хм). — Загаль не поши рення: Атлан тич- ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 6 687 на, Централь на, Східна (Молдо ва, Крим, Нижн. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ Дон., зане сено в Прибал ти ку і Ленін градську обл.) 1. Бурляева М.О., Вишнякова М.А. Фенотипическое Євро па, Кавказ, Серед земно мор’я, Мала, Захід на, и генотипическое разнообразие Lathyrus sativus L. Серед ня Азія. из коллекции ВИР // Вестн. ВОГиС. — 2010. — 14, № 4. — С. 747—760. Subgen. 3. Nissolia (Rchb.) Peterm. 1847, Deutschl. 2. Вісюліна О.Д. Рід Чина — Lathyrus L. // Флора УРСР. — Fl.: 154; Чефр. 1971, Новости сист. высш. раст. 8: К.: Вид-во АН УРСР, 1954. — Т. 6. — С. 538—565. 198; Чефр. 1987, Фл. европ. части СССР, 6: 169. — 3. Вісюліна О.Д. Рід Чина — Lathyrus L. // Визначник Lathyrus L. c. Nissolia Rchb. 1832, Fl. Germ. Excurs.: рослин Українських Карпат. — К.: Наук. думка, 1977. — С. 180—182. 533. — Nissolia Mill. 1754, Gard. Dict. Abridg. ed. 4: 2, 4. Вісюліна О.Д. Рід Чина — Lathyrus L. — // Визначник non Nissolia Jacq. 1760, nom. conserv. рослин УРСР. — К.: Урожай, 1965. — С. 423—426. Одно річні росли ни з безкри ли ми стебла ми. 5. Вишнякова М.А., Бурляева М.О., Алпатьева Н.В., Чес- При листки дрібні, шилу ва ті. Листоч ки реду ко ва- ноков Ю.В. RAPDанализ видового полиморфизма рода ні. Листки представле ні розши ре ною віссю листка. чина Lathyrus L. семейства Fabaceae // Вестн. ВОГиС. — 2008. — 12, № 4. — C. 595—607. Квітко но си з 1—2 квітка ми. Квітки роже во-пурпу - 6. Дидух Я.П. Род Чина (Чина) — Lathyrus L. // Определи- ро ві. Чашеч ка лійчасто-дзво ни ку вата, зубці її дещо тель высших растений Украины. — Киев: Наук. думка, не рівні, корот ші за трубку . Пластинка прапор ця 1987. — С. 203—205. майже гола, з двома горбоч ка ми при осно ві. Крила 7. Залкинд Ф.Л. Чина // Культурная флора СССР. — Л.: Сельхозгиз, 1937. — Т. 4. — С. 171—227. з дрібни ми сосоч ка ми. Човник із малень ким носи - 8. Cеферова И.В., Станкевич А.К. Об объеме вида Lathyrus ком. Стовпчик прямий, нескру че ний, злегка роз- rotundifolius Willd. (Fabaceae) и его внутривидовой из- ши ре ний до верхів ки. Насін ня гор бочку ва те; руб- менчивости // Cб. науч. трудов по прикладн. ботанике, чик займає 1/10 пери мет ра насі ни ни. генетике и селекции. — 1991.— 139. — С. 52—58. 9. Смекалова Т.Н. Внутривидовые таксоны Lathyrus sati- Тип: L. nissolia L. vus L.// Сб. науч. трудов по прикладн. ботанике, генети- 31. L. nissolia L. 1753, Sp. Pl.: 729; Б. Федч. 1948, ке и селекции. — 1991. — 139. — С. 64—72. Фл. СССР, 13: 481; Черно ва в Е. Вульф, 1960, Фл. 10. Федченко Б.А. Род Чина — Lathyrus L. // Флора СССР. — Крыма, 2, 2: 252; Вісюл. 1954, Фл. УРСР, 6: 542; М; Л.: Изд-во АН СССР, 1948. — Т. 13. — С. 479—520. 11. Чернова Н.М. Lathyrus L. Чина // Е.В. Вульф и др. Фло- P.W. Ball, 1968, Fl. Europ. 2: 143; Чефр. 1987, Фл. ев- ра Крыма (Flora Taurica). — Ялта; Москва: Сельхозгиз, роп. части СССР, 6: 169. — Orobus nissolia (L.) Döll, 1960. — T. 2, вып. 2. — С. 248—259. 1873, Rhein. Fl.: 788. — Ч. злако листа. 12. Чернова Н.М. Orobus L. Сочевичник // Е.В. Вульф и др. Вид описа ний із Франції (за прото ло гом: Флора Крыма (Flora Taurica). — Ялта; Москва: Сельхоз- «Habitat in Gallia»). — Лекто тип: «Herb. Linn. No. гиз, 1960. — T. 2, вып. 2. —С. 259—267. 13. Чернова Н.М., Крюкова И.В. Род Lathyrus L. — Чина // 905.2 (LINN)» [Cannon, 1964, Watsonia 6: 30]. Определитель высших растений Крыма. — Л.: Наука, — Спора дич но в Закар пат ті й Прикар пат ті, на 1972. — С. 282—285. захо ді та сході Лісосте пу , на півдні Степу: ЗК (Зк) 14. Чефранова З.В. Критический обзор видов секции Oro- ПКЛ (Чц), ЗЛс (Вн), ХЛс (Хк), ДЗЛС (Дц, Лг), bus (L.) Gren. et Godr. рода Lathyrus L. Флоры СССР // Новости сист. высш. раст. — 1965. — С. 152—167. ЛЗЛС (Дц), ЛЗС (Хс); досить звичай но в Криму: 15. Чефранова З.В. Конспект системы рода Lathyrus L. // Но- ГКр, КрС, КрЛс. — Загаль не поши рен ня: Атлан - вости сист. высш. раст. — 1971. — Вып. 8. — С. 191—201. тич на, Централь на, Східна (Карпа ти, Молдо ва, 16. Чефранова З.В. Род Чина — Lathyrus L. // Флора европей- При чорно мор’я, Крим) Євро па, Кавказ, Серед - ской части СССР. — Л.: Наука, 1987. — Т. 6. — С. 147—172. 17. Asmussen C.B., Liston A. Chloroplast DNA characters, phy- зем но мор’я, Мала Азія. logeny, and сlassification of Lathyrus (Fabaceae) // Amer. J. Приміт ка. В Ук раї ні трап ляю ть ся два різно ви ди виду: в Bot. — 1998. — 85. — P. 387—401. За карпат ті й Прикар пат ті росте типо вий різно вид із голи ми 18. Ball P.W. Lathyrus L. // Flora Europaea. — Cambridge: боба ми — var. nissolia; в Лісосте пу й Степу — var. pubescens Univ. Press, 1968.— Vol. 2. — P. 136—143. (G. Beck.) Soják, 1983, Sborn. Nár. Muz. Praze, Rada B, Prír. 19. Bandr A., Shazly H.E., Rabey H.E., Watson L.E. Systematic Vedy, 39,1: 56) — із опуше ни ми боба ми, в Криму є обидва relations in Lathyrus sect. Lathyrus (Fabaceae) based on am- різно ви ди. plified fragment length polymorphism (AFLP) data // Ca- nad. J. Bot. — 2002. — 80 (9). — P. 962—969. Пам’яті та лано ви то го вчено го — систе ма ти ка і 20. Bässler M. Die Stellung des Subgenus Orobus (L.) Baker in флоро лога, чудо вої лю дини — Ольги Мико ла їв ни Ду- der Gattung Lathyrus L. und seine systematische Gliederung бовик присвя чу є ть ся. // Feddes Repert. — 1966. — 72 (2—3). — S. 69—97. 21. Bässler M. Revision von Lathyrus L. Sect. Lathyrostylis (Griseb.) Bässler (Fabaceae) // Feddes Repert. — 1973a. — 92 (3). — S. 180—254.

688 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(6) 22. Bässler M. Revision der eurasiatischen Arten von Lathyrus L. 1. Lathyrus. (sect. 1. Lathyrus, sect. 2. Rotundifolii Czefr., sect. Sect. Orobus (L.) Gren. et Godr. // Feddes Repert. — 3. Apteri (Czefr.) Czefr., sect. 4. Odorati Czefr., sect. 5. Cicercula 1973b. — 84 (5—6). — S. 329—447. (Medik.) Gren. et Godr., sect. 6. Orobastrum Boiss.). 23. Boissier E. Flora orientalis. Enumeratio plantarum in Subgen. 2. Orobus (L.) Peterm. [ sect. 7. Orobus (L.) Gren. et oriente. A Graecia et Aegypto ad Indiae Fines. — Ge- Godr. (subsect. 1. Раlustres (Bässler) Krytzka, comb. nov., sub- neve et Basilee: Apud H. Gerg, Bibliopolam Ludguni, sect. 2. Nigricantes Czefr.: ser. 1. Nigri Fritsch ex Czefr., ser. 2. 1872. — Vol. 2. — 1159 p. Incurvi Bässler, subsect. 3. Montani Czefr.); sect. 8. Pseudorobus 24. Brunsberg K. The usefulness of thinlayer chromatografic (Czefr.) Krytzka, comb. nov., sect. 9. Pisiformes (Czefr.) Czefr., analysis of phenolic compounds in European Lathyrus L. // sect. 10. Eurytrichon Bässler, sect. 11. Pratenses Bässler, sect. 12. Bot. Notiser. — 1965. — 118. — P. 377—402. Variiflori (Czefr.) Czefr., sect. 13. Lathyrostylis (Griseb.) Bässler, 25. Chrtková A.A. Lathyrus L. — Hrachor // Flóra Slovenska. — sect. 14. Viciopsis Kupicha, sect. 15. Linearicarpus Kupicha, sect. Bratislava: Veda, 1988. — Vol. 4 /4. — S. 201—238. 16. Aphaca (Mill.) Dumort.]. 26. Davis P.H. Lathyrus L. // Flora of Turkey and the Subgen. 3. Nissolia (Rchb.) Peterm. East Aegean Islands. — Edinburgh: Univ. Press, Для большинства видов указан номенклатурный тип, 1970. — Vol. 3. — P. 328—369. для каждого из них приведены основная синонимика, све- 27. GrinĠescu I., Nyarady E.I. Genul Lathyrus L. // Flora Republ. дения об экологической приуроченности и географическом Popular. Romîne. — Edit. Acad. Republ. Popular. Romîne, распространении. Предложен ключ для определения видов. 1957. — Vol. 5. — P. 405—445. К л ю ч е в ы е с л о в а: подрод, секция, подсекция, ряд, 28. Kenicer G.J., Kajita T., Pennington R.T., Murata I. вид, протолог, тип, лектотип, Lathyrus, Orobus, Nissolia, Systematics and biogeography of Lathyrus (Leguminosae) Fabaceae, Украина. based of internal transcribed spacer and cpDNA sequence data // Amer. J. Bot. — 2005. — 97. — P. 1199—1209. 29. Kupicha F.K. The infrageneric structure of Lathyrus // Notes L.I. Krytska Royal Bot. Gard. Edinb. — 1983. — 41 ( 2). — P. 209—244. National Museum of Natural History, National Academy of 30. Leht M. Phylogeny of Old World Lathyrus L. (Fabaceae) Sciences of Ukraine, Kyiv based on morphological data // Feddes Repert. — 2009. — THE LATHYRUS (FABACEAE) IN THE FLORA OF 120 (1—2). — P. 52—74. UKRAINE 31. Linnaeus C. Genera Orobus, Lathyrus // Species Plantarum. — Holmiae, 1753. — P. 728—734. The article is devoted to the critically studied genus Lathyrus L. 32. Oskoueiyan R., Kazempour O.S., Maassoumi A.A., Nejadsatta- in the flora of Ukraine. It is ascertained that Ukrainian flora in- ri T., Mazaffarian V. Style micromorphology in the tribe cludes 31 species of the genus, belonging to 3 subgenera and 16 (Fabaceae) with emphasis on Lathyrus in Iran and sections. The system of the genus was improved and 2 new combi- Turkey // Iran. J. Bot. — 2011. – 17 (1). — P. 81—87. nations are made: gen. Lathyrus L., subgen. 1. Lathyrus. (sect. 1. 33. Steele K.P., Wojciechowski M.C. Phylogenetic analysis of Lathyrus; sect. 2. Rotundifolii Czefr., sect. 3. Apteri (Czefr.) Czefr., tribe Ttifoliae and Viciae, based on sequences of the plas- sect. 4. Odorati Czefr., sect. 5. Cicercula (Medik.) Gren. et Godr., tid gene matK (Papilionoideae: Leguminosae) // Advances sect. 6. Orobastrum Boiss.). in Legume Systematics / Eds. K. Klitgaard, A. Bruneau. Subgen. 2. Orobus (L.) Peterm. [ sect. 7. Orobus (L.) Gren. et Part 10. High Level Systematics. — Royal Botanic Garden, Godr. (subsect. 1. Раlustres (Bässler) Krytzka, comb. nov., sub- Kew, 2003. — P. 355—370. sect. 2. Nigricantes Czefr.: ser. 1. Nigri Fritsch ex Czefr., ser. 2. Incurvi Bässler, subsect. 3. Montani Czefr.); sect. 8. Pseudorobus Рекомендує до друку Надійшла 25.04.2014 р. (Czefr.) Krytzka, comb. nov., sect. 9. Pisiformes (Czefr.) Czefr., С.Л. Мосякін sect. 10. Eurytrichon Bässler, sect. 11. Pratenses Bässler, sect. 12. Variiflori (Czefr.) Czefr., sect. 13. Lathyrostylis (Griseb.) Bässler, Л.И. Крицкая sect. 14. Viciopsis Kupicha, sect. 15. Linearicarpus Kupicha, sect. Национальный научно-природоведческий музей НАН 16. Aphaca (Mill.) Dumort.]. Украины, г. Киев Subgen. 3. Nissolia (Rchb.) Peterm. The nomenclatural types are given for majority of species, the РОД LATHYRUS (FABACEAE) ВО ФЛОРЕ УКРАИНЫ synonymy and information about ecological conditions and geo- Приводятся результаты критико-систематической обра- graphical distribution are provided for each species. The key for ботки рода Lathyrus L. флоры Украины. Установлено, что в identification of species are given. украинской флоре насчитывается 31 вид рода, принадлежа- K e y w o r d s: subgenus, section, subsection, series, species, щие к 3 подродам и 16 секциям. Усовершенствована система protologue, type, lectotype, Lathyrus, Orobus, Nissolia, Fabaceae, рода, сделаны 2 новые комбинации: gen. Lathyrus L., subgen. Ukraine.

ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 6 689