MULTILANGUAGE SCIENCE JOURNAL 2017. № 3 (09)

Yerevan 2017

Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09)

Eurasian Academic Research Journal Founded by Eurasian Social Sciences Association оn June 2016 ISSN 1829-4863 EDITORAL BOARD

Editor-in-Chief Stefanchuk Mykola PhD (Law), Associate Professor, Honored Lawyer of Ukraine. Taras Shevchenko National University of Kyiv Executive editor Harutyunyan Robert President of Eurasian Social Science Association Deputy Editors Dovhan Valerii Doctor of Science (Public Administration), Associate Professor. Ukrainian Doctors Assembly of Public Administration Kalaur Ivan Doctor of Science (Law), Associate Professor. Ternopil National Economic University Kulynych Roman Doctor of Science (Economics), Professor. Khmelnitsky University of Management & Law

Editors

Etel Leonard Voloshyn Yurii Doctor Habilitatus (Law), Professor. Doctor of Science (Law), Professor, University of Bialostok Honored Lawyer of Ukraine. Havryliuk Ruslana Institute of Legislation of the Verkhovna Rada Doctor of Science (Law), Associate Professor. of Ukraine Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University Babii Iryna Hryniak Andrii PhD (Economics), Associate Professor. Doctor of Science (Law), Professor. Khmelnitsky National University Research Institute of Private Law Butenko Andrii and Entrepreneurship. PhD (History), Associate Professor. National Academy of Law Sciences of Ukraine European University Kostytskyi Vasyl Harutyunyan Lusine Doctor of Science (Law), Professor, MIP (Law, Intellectual Property). Academician of National Academy of Legal Science, Eurasian Social Science Association Honored Lawyer of Ukraine. Kojoyan Hripsime Ukrainian Lawyers Association PhD (Law), Associate Professor. Kulynych Omelian Russian-Armenian University Doctor of Science (Economics), Professor. Khomenko Mykhailo Khmelnitsky University of Management & Law PhD (Law). Muzyka Anatolii Association of Civil Lawyers of Ukraine Doctor of Science (Law), Professor, Corresponding Kresin Oleksii Academician of National Academy of Legal Science PhD (Law), Associate Professor. Muzyka-Stefanchuk Oksana V. M. Koretskyi Institute of State and Law, Doctor of Science (Law), Professor. National Academy of Sciences of Ukraine Taras Shevchenko National University of Kyiv Levkiskyi Bohdan Patsurkivskyi Petro PhD (Law), Senior Researcher. Doctor of Science (Law), Professor, Research Institute of Private Law Honored Lawyer of Ukraine. and Entrepreneurship, Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University National Academy of Law Sciences of Ukraine Ruśkowski Eugeniusz Rozhko Oleksandr Doctor Habilitatus (Law), Professor. PhD (Economics), Associate Professor. University of Bialostok Institute of Postgraduate & Continuing Education Stefanchuk Ruslan Taras Shevchenko National University of Kiev Doctor of Science (Law), Professor. Sargsyan David Corresponding Academician of National Academy PhD (Law). of Legal Science European Regional Educational Academy Sviatotskyi Oleksandr Stepanyan Ani Doctor of Science (Law), Professor, PhD (Law). Academician of National Academy of Legal Science, Eurasian Social Science Association Honored Lawyer of Ukraine. Vyhovskyi Dmytro Higher School of Advocacy PhD (Law), Associate Professor. of the Ukrainian National Bar Association Khmelnitsky University of Management & Law

Proofreaders Durbak Iryna, Klyuchova Lyudmula, Kovalenko Karina

© Eurasian Social Sciences Association © Eurasian Academic Research Journal

3 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09)

CONTENTS

Chaikovsky M. International Legislation about Education of People with Special Needs: Socio-Pedagogical Importance 8

Bondaruk T., Melnychuk N. Theoretical Aspects of Budget Management 18

Muzyka-Stefanchuk O. A. Adaptation of Ukrainian Legislation is to the EU Requirements (on Example of Bank Relations Adjusting) 23

Chernychko T. V., Pugachevska K. Y. Financial Imbalances in the Economy of Ukraine 31

Rekunenko T. Arrangement of Work with the Information Resources of the State Fiscal Service of Ukraine 38

Pugachevska K. S., Tisnohuz A. V. Foreign Trade Liberalization: Trends and Vectors 42

Velykanova M. M. Research Methodology of Legal Risks: Theoretical and Philosophical Component 48

Bilan S. V. The Legal Patterns of Referendum Institute Regulation in the Constitutional Law of Foreign Countries 56

Ignatenko I. V. Formation of Legal Regulation of "Green" Urban Development 64

Zozuliak O. I. Legal Construction of Foundation from the Perspective Legislation of Ukraine 72

Myronenko I. V. Legal Nature of Regulations on Neighborliness and Land Easements: General Signs and Distinctions 80

Kravchenko M. G. Status of Implementation of Public Administration Entities of Ukraine Action Plan for the Implementation of the Association Agreement between Ukraine, on One Hand, and the European Union, the European Atomic Energy Community and Their Member States, on the Other Hand, in the Area of Waste Management 88

Savenkova V. G. Adaptational Problems of National Banking Legislation with European Union Requirements (Some Aspects) 98

Maliuha L. Yu. The Adaptation of National Legislation in the Social Sphere to European Standards as a Part of the Modernization of Social Protection in Ukraine 103

Kosmii L. R. Foreign Experience of the Courts Investigations of Individual Labour Disputes 109

4 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09)

Rufanova V. M. Problems of Criminal Responsibility for Incitement to Suicide of Minors 119

Shulgin V. V. Features of Realization of Military Legislation of Ukraine in the Conditions of Reforming of Criminal Justice 124

Hrytsyna O. M. Components of Model of Mental Stability of Heads of State Border of Ukraine 134

Polyuk V. Integral Method of Forming a Military and Border Components of Professional Readiness of the Future Border Guard-Officers 139

Mostovaya E. V. To the Question of the Legal Status of the State Border of Ukraine in International and National Laws Context 146

Kovbasiuk O. O. The Methodical Tools and Applied Aspects of Assessment of Competitiveness of Grain Production Subcomplex of the Region 150

5 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) CONTENTS

Чайковський М. Є. Міжнародне законодавство про освіту людей з особливими потребами: соціально-педагогічне значення 8

Bondaruk T., Melnychuk N. Theoretical Aspects of Budget Management 18

Музика-Стефанчук О. А. Адаптація українського законодавства до вимог ЄС (на прикладі регулювання банківських відносин) 23

Черничко Т. В., Пугачевська К. Й. Фінансові дисбаланси в економіці України 31

Rekunenko T. Arrangement of Work with the Information Resources of the State Fiscal Service of Ukraine 38

Pugachevska K. S., Tisnohuz A. V. Foreign Trade Liberalization: Trends and Vectors 42

Великанова М. М. Методологія дослідження юридичного ризику: теоретико-світоглядний компонент 48

Білан С. В. Правові моделі регулювання інституту референдуму у конституційному праві зарубіжних країн 56

Ігнатенко І. В. Становлення нормативно-правового регулювання "зеленої" містобудівної діяльності 64

Зозуляк О. І. Правова конструкція установи з позицій перспективного законодавства 72

Мироненко І. В. Правова природа положень про добросусідство та земельних сервітутів: спільні ознаки та відмінності 80

Кравченко М. Г. Стан виконання суб'єктами публічної адміністрації України плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, у сфері управління побутовими відходами 88

Савенкова В. Г. Окремі аспекти проблем адаптації вітчизняного банківського законодавства до вимог Європейського Союзу 98

Малюга Л. Ю. Адаптація національного законодавства у соціальній сфері до європейських стандартів як складова модернізації системи соціального захисту України 103

Косьмій Л. Р. Зарубіжний досвід розгляду індивідуальних трудових спорів судами 109

6 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) Руфанова В. М. Проблеми кримінальної відповідальності за доведення до самогубства неповнолітніх 119

Шульгін В. В. Особливості реалізації військового законодавства України в умовах реформування кримінального судочинства держави 124

Грицина О. М. Складові моделі розвитку психічної стійкості керівників органів охорони державного кордону України 134

Полюк В. С. Інтегральна методика формування військової та прикордонної компоненти професійної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників 139

Мостовая Е. В. К вопросу правового статуса государственной границы Украины относительно норм международного и национального законодательства 146

Ковбасюк О. О. Методичний інструментарій та прикладні аспекти оцінювання конкурентоспроможності зернопродуктового підкомплексу регіону 150

7 УДК 37.014.25:371.3

Чайковський Михайло Євгенович Ректор Хмельницького інституту соціальних технологій ВНЗ "Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»", доктор педагогічних наук, професор

МІЖНАРОДНЕ ЗАКОНОДАВСТВО ПРО ОСВІТУ ЛЮДЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ: СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ

Chaikovsky M. International Legislation about Education of People with Special Needs: Socio-Pedagogical Importance

Abstract. The basis of international legislation about education of people with special needs is revealed in this article, the attention is accentuated on the socio-pedagogical meaning of these documents and general tendencies of development of education of people with special needs in Ukraine. Keywords: legislation, people with special needs, legal and regulatory base, special education, education of people with special needs.

На сучасному етапі розвитку Украї- як Ю. Богінська, О. Василенко, А. Ко- ни державна політика в галузі інклю- лупаєва, В. Ляшенко, О. Рассказова та зивної освіти здійснюється, крім дер- інші. Однак, досі в Україні недостатньо жавних нормативно-правових докумен- вирішеними залишаються соціаль- тів також міжнародно-правовими доку- но-педагогічні проблеми освіти людей ментами, затвердженими такими міжна- з особливими потребами в процесі ре- родними організаціями, як Організація формування спеціальної освіти, що й Об'єднаних Націй (ООН) ЮНЕСКО, зумовлює необхідність більш детально- Всесвітньою організацією охорони го вивчення цього питання. здоров'я, Міжнародною організацією Метою цієї статті є комплексне дослі- праці, Міжнародною лігою товариств дження основ міжнародного законодав- допомоги людям з особливими потре- ства про освіту людей з особливими по- бами та іншими. Ратифікувавши міжна- требами, акцентування уваги на соціаль- родно-правові документи, Україна взя- но-педагогічному значенні цих докумен- ла на себе зобов'язання з дотримання тів в процесі реформування та модерніза- загальнообов'язкових прав, серед ції спеціальної освіти, а також визначення яких — здобуття якісної освіти людьми основних тенденцій розвитку освіти лю- з особливими потребами. Серед міжна- дей з особливими потребами. родних документів, що регламентують До міжнародних документів, що здобуття освіти людьми з особливими безпосередньо або опосередковано потребами, найбільшого значення на- стосуються здобуття освіти людьми з були акти, прийняті ООН [1]. особливими потребами, належать: Де- Аналіз міжнародного та вітчизняно- кларація прав дитини (ООН, 1959 р.); го нормативно-правове забезпечення Конвенція про боротьбу з дискриміна- освітою молоді з особливими потреба- цією в галузі освіти (1960 р.); Деклара- ми частково здійснювали такі науковці, ція про права розумово відсталих осіб

8 Чайковський М. Є. Міжнародне законодавство про освіту людей з особливими потребами: соціально-педагогічне значення (ООН, 1971 р.); Декларація про права Створюються спеціальні школи пере- інвалідів (ООН, 1975 р.); "Всесвітня важно для дітей з вадами слуху, зору та програма дій відносно інвалідів" (ООН, руховими порушеннями (Школа для 1982 р); Конвенція про права дитини глухих у Вінніпегу, Школа для сліпих в (ООН, 1989 р.); "Всесвітня декларація Галіфаксі та ін.). На цьому етапі прове- про освіту для всіх" (Джомтьєн, Таїланд, дено диференціацію системи фахової 1990 р.); "Стандартні правила забезпе- освіти, відбувся перехід від трьох до чення рівних можливостей для інвалідів" восьми типів спецшкіл, в яких діти-ін- (ООН, 1993 р.); "Саламанкська Деклара- валіди здобували середню освіту. Базо- ція про принципи, політику і практичну вою основою соціально-педагогічної діяльність у сфері освіти осіб з особли- підтримки дітей з особливими потреба- вими потребами" і програма "Рамки дій ми на цьому етапі стає медична модель. Її за освітою осіб з особливими потреба- активне використання на практиці оз- ми", (1994 р.); "Мадридська Декларація" начало сегрегацію (з лат. "відокремлен- Європейського форуму з проблем інва- ня" — вид расової дискримінації) дити- лідності (2002 р.); Конвенція ООН "Про ни-інваліда з забезпеченням довготри- права інвалідів" (2006 р.). валого догляду, лікування та навчання у Необхідним та важливим питанням спеціальних закладах закритого типу. при дослідженні основ міжнарод- Важливо розуміти, що в межах медич- но-правових документів, що стосують- ної моделі інвалідність розглядається як ся людей з особливими потребами є особиста проблема людини, а обмеже- вирішення соціально-педагогічних ас- ні можливості пов'язують з недугою пектів здобуття освіти даними людьми. людини. Медична модель набула по- Для ґрунтовного аналізу розглянемо ширення у багатьох країнах і стала ос- дане питання в історичному аспекті. новою для виникнення значної кілько- Як відомо, одним із перших міжна- сті міфів, бар'єрів між інвалідами та ін- родних документів, в якому відзначено шими, "звичайними" людьми. Ідеоло- важливість вирішення соціально-педа- ги "медичної моделі" певною мірою гогічних проблем дітей з особливими вплинули на законодавство і соціальну потребами, є "Декларація прав дити- політику держав, запропонувавши схе- ни", прийнята в 1959 р. Генеральною му: вада здоров'я — обмежені можливості — Асамблеєю ООН. У цьому документі фізичні чи функціональні обмеження — неді- зафіксовано, що дитина з розумовою і єздатність — потреба в медичній і матері- фізичною незрілістю потребує спеці- альній допомозі [2]. Типовою була ситуа- альної охорони і турботи. Особливо ція, коли батькам доводилося віддавати наголошується, що людство зобов'яза- на навчання свою дитину до спеціаль- не дати дитині все краще, що є в су- ної установи, віддаленої від їхнього міс- спільстві. Соціально-педагогічне значення ця проживання. Через втрату батьків- Декларації полягає в тому, що дитина з ської підтримки діти зазнавали психо- неповноцінним фізичним, психічним логічних травм. Іноді примусова сегре- або соціальним розвитком повинна за- гація ставала обов'язковою. Так, напри- безпечуватися спеціальним режимом, клад, дітей з інтелектуальними пору- освітою і турботою. Після впроваджен- шеннями ізолювали, оскільки вважало- ня положень цього документа з середи- ся, що ця спадкова недуга спричиняє ни 60-х років ХХ століття в суспільстві суспільні проблеми, зокрема, обумов- спостерігається процес інституалізації, лює злочинність. Ізольованість утри- який визначався у розміщенні дітей з манців цих закладів від світу, відсутність різними видами порушень у спеціальні умов, які стимулюють розвиток, жор- навчальні заклади закритого типу. стоке поводження з ними свідчили про

9 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) грубі порушення прав людини. Незва- створювати для них таке середовище і жаючи на те, що процес інституалізації такі умови проживання, які не відрізня- був кроком уперед у наданні інвалідам ються від умов звичайного життя. Отже, можливості здобувати освіту, відкриття уперше на міжнародному рівні визначе- спеціальних шкіл виявило ряд її суттє- но доцільність включення людей з осо- вих недоліків. Стало очевидним, що в бливими потребами у різні сфери жит- умовах закритих закладів освіти здібно- тя суспільства відповідно до їхніх розу- сті дітей і молоді з особливими потре- мових можливостей. Завдяки зазначе- бами не розвиваються, коло їх спілку- ним документам та реформуванню вання вузьке, самооцінка знижується і державних закладів опіки і психіатрич- повноцінне життя майже неможливе них лікарень у багатьох країнах відбу- [3, с. 10–28]. Це вимагало подальшого лися реальні зміни в ідеології і практиці вдосконалення законодавчого регулю- вирішення проблем освіти інвалідів. вання соціально-педагогічної підтрим- Водночас формується думка про можли- ки освіти дітей і молоді з особливими вість і необхідність спеціального вихо- потребами. Одним із реальних кроків вання і навчання розумово відсталих ді- покращення ситуації стало проведення тей завдяки діяльності педагогів-ентузіа- у 1960 році в Женеві ХХІІІ Міжнарод- стів, лікарів і громадських діячів. Для них ної конференції ЮНЕСКО з народної почали відкривати лікувально-виховні освіти, яка прийняла Конвенцію про бо- школи і допоміжні класи у масових шко- ротьбу з дискримінацією в галузі освіти [4]. лах. Змінилось ставлення суспільства до Соціально-педагогічне значення цього доку- інвалідів, відбулись зміни в соціальній мента полягає в тому, що аномальні політиці, передусім в системі послуг, зав- діти залежно від своїх можливостей на- дяки численним науковим дослідженням бувають право на освіту не лише в у сфері медицини [3, с. 11]. спецустановах, але й у звичайних шко- Новий, прогресивний підхід до пра- лах серед здорових однолітків. У Кон- вового забезпечення освіти дітей і мо- венції міститься ряд рекомендацій з пи- лоді з особливими потребами виріше- тань організації спеціальної освіти: ран- но в Декларації про права інвалідів, прийня- нє виявлення розумово відсталих дітей, тій ООН у 1975 році. Соціально-педагогічне використання методів діагностики, що значення цього документа полягає в тому, забезпечують об'єктивність встанов- що інваліди, незалежно від походжен- лення діагнозу, обов'язкова і безко- ня, характеру та серйозності їх вад, ма- штовна освіта розумово відсталих дітей. ють такі ж основні права на освіту, як і Розвиваючи положення Конвенції інші громадяни; у декларації стверджу- про боротьбу з дискримінацією в галузі ється необхідність включення людей з освіти, ООН в 1971 році прийняла Де- особливими потребами в суспільні від- кларацію про права розумово відсталих носини, зокрема визначено право на осіб [5]. Соціально-педагогічне значення цьо- професійну підготовку, відновлення го документа полягає у наданні права працездатності і працевлаштування, ма- інвалідам з вадами розумового розвитку теріальне і соціальне забезпечення, на належне медичне обслуговування, проживання в своїх сім'ях чи в умовах, освіту, розвиток здібностей, можливо- що замінюють їх. сті продуктивно працювати чи займа- Таким чином, із кінця 1960-х рр. у тись будь-якою іншою корисною спра- розвинутих країнах під впливом громад- вою в міру своїх можливостей, прожи- ськості й проведених наукових дослі- вати в своїй сім'ї і брати участь у різних джень почалося впровадження політики формах життя суспільства, а у випадках "деінституалізації", що означало початок перебування в спеціальних закладах, боротьби з дискримінацією інвалідів. Замість

10 Чайковський М. Є. Міжнародне законодавство про освіту людей з особливими потребами: соціально-педагогічне значення перебування в "інституціях" (колоніях, тидискримінаційні настрої у суспільстві інтернатах, дитячих будинках, психіа- сприяли позитивним змінам. Громадські тричних лікарнях), у інвалідів з'явилася організації та асоціації батьків дітей з реальна можливість жити, не покидаю- особливими потребами ініціювали про- чи домівки, і отримувати різноманітні ведення реформ в системі освіти цих ді- медичні і соціальні послуги в диспансе- тей. Такі ініціативи підтримала певна рах, групових малокомплектних помеш- частина педагогів, що працювала у спе- каннях. Однією з важливих ознак проце- ціальних класах. Вони відзначали, що су деінституціалізації є поняття "гідність діти зі спеціальних класів досить рідко ризику" — уявлення, що звільнена з-під потрапляли до звичайних класів і що жорсткої опіки особа повинна мати пра- віднесення дітей до різних категорій є во робити все, що й інші люди, навіть дискримінацією і породжує суспільні випадкові помилки [6, с. 7–26]. стереотипи. У цьому контексті заклада- Доречно зазначити, що система осві- ються основи формування нової куль- ти, яка виникла після закриття установ турної норми: повага відмінностей між інтернатного типу або перетворення їх з людьми, визнання всіх людей здатними до нав- головної ланки на допоміжну, характе- чання, незалежно від ступеня і важкості пору- ризувалася гнучкістю і високою спеціа- шень в їх розвитку [6, с. 16]. лізацією. Споживачі цих послуг та їх ро- Уперше право інвалідів на рівні мож- дини здобули можливість впливати на ливості здобуття освіти в рамках загаль- неї і змінювати її у бажаному напрямі. ної шкільної системи було проголоше- Реформування спеціальної освіти но в 1982 р. у документі ООН "Всесвітня США, Канади, скандинавських країн у програма дій відносно інвалідів". Соці- 70-х роках призвело до появи поняття ально-педагогічне значення цього документа "нормалізація", що визначило політику полягає у визнанні того, що обов'язкова відносно освіти дітей з особливостями освіта повинна поширюватись на дітей з розвитку на подальші 15–20 років усіма видами інвалідності, зокрема з її [6, с. 7–26]. У теорії "нормалізації" на найважчими формами. Рекомендовано емпіричному матеріалі було перекон- застосовувати особливу гнучкість при ливо обґрунтовано, що перебування в проведенні іспитів у дітей-інвалідів та установах закритого типу не є бажаним при переведенні з класу в клас, під час для людей з будь-якою патологією. розробки системи освіти для дітей-інва- Майже всі особи, навіть зі стійкими ва- лідів враховувати їх індивідуальні мож- дами здоров'я, можуть і повинні мати ливості для досягнення певної мети нав- повноцінне суспільне життя, отримую- чання, доступність розташування закла- чи необхідну індивідуальну підтримку. ду освіти від місця проживання учня. У цей період батьки, які першими У цьому документі йдеться також і про сприйняли правомірність результатів необхідність підготовки вчителів до ро- досліджень стосовно негативних на- боти з учнями з особливими потребами. слідків перебування дітей з особливими Через неможливість навчати деяких ді- потребами у спеціальних закладах, тей-інвалідів у загальноосвітній школі сповнилися бажання зірвати тавро се- можливим є навчання протягом необхід- грегації, почали відстоювати права сво- ного періоду в спеціальних закладах. їх дітей з особливими потребами на При цьому якість спеціального навчання освіту в "звичайних класах". Сім'ї праг- повинна бути рівноцінною загальній нули, щоб їхні діти залишалися в рід- шкільній системі і бути тісно взаємо- них домівках, де до них ставилися як до пов'язаною з нею. Важливе значення на- повноцінних членів родин. Демокра- дається участі батьків на всіх рівнях на- тичний рух за громадянські права та ан- вчального процесу [7].

11 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) Саме у цей період (середина 80-х рр.) стримінгу (від англ. mainstream — "за- розпочинається процес "інтеграції" в гальний потік"), згідно з якою збіль- освіті зі зростанням кількості спеціаль- шення соціальних контактів і зв'язків них класів для дітей з особливими по- між дітьми з особливостями розвитку та требами в масових школах, наповнюва- їхніми здоровими однолітками є до- ність яких відбувається завдяки викорис- статнім для забезпечення розвитку осо- танню системи тестування [3, с. 10–28]. бистості, але основною формою нав- Фундаментальним документом чання учнів з особливими потребами щодо захисту прав дітей вважається залишаються спеціальні класи. Визнан- Конвенція ООН про права дитини, що була ня "подвійної системи навчання" — масової прийнята резолюцією 44/25 Генераль- та спеціальної — у цей період вважаєть- ної Асамблеї ООН від 20 листопада ся загальноприйнятим. 1989 року та набула чинності для Укра- Однак упродовж 90-х років XX ст. їни 27 вересня 1991 року. Цей документ теорія мейнстримінгу сприяла переходу закріпив право дітей з відхиленнями у до інклюзивної моделі навчання як до фізичному і розумовому розвитку вести цілком закономірного етапу розвитку повноцінне життя в умовах, які забезпе- освіти. Формування процесу інклюзії в чують їх гідність, сприяють формуван- освіті бере свій початок з моменту про- ню впевненості в собі і їх активній уча- голошення Всесвітньої декларації про сті у житті суспільства [8]. Яскраво вира- освіту для всіх, яка була прийнята на жене соціально-педагогічне значення цього Всесвітній конференції з освіти у Джо- документа полягає в тому, що на міжна- мтьєні (Таїланд, 1990) [10]. Основне со- родному рівні проголошено право ді- ціально-педагогічне значення цього доку- тей з особливими потребами на безпе- мента полягає у визнанні необхідності решкодний доступ до послуг у сфері створення умов для доступу до базової освіти, професійної підготовки, медич- освіти всім дітям, а також тим групам ного обслуговування, відновлення здо- населення, які не мають можливості на- ров'я, підготовки до трудової діяльно- вчатися, зміцненні партнерських зв'яз- сті, залучення до соціального життя, ків між усіма освітніми ланками, держав- сприяння розвитку особистості, зокре- ними установами, приватним сектором, ма культурний і духовний розвиток ди- релігійними групами, місцевими грома- тини, а також забезпечення необхідної дами та між сім'ями і вчителями. Метою допомоги цим дітям і їхнім сім'ям. Крім базової освіти стало забезпечення пра- того, право на освіту реалізується шля- ва на задоволення основних освітніх хом введення безкоштовної і обов'язко- потреб кожної дитини, юнака та дорос- вої початкової освіти, сприяння розвит- лої людини, тобто права на освіту, що ку різних форм середньої освіти, забез- дає можливість навчатися, пізнавати печення доступності професійної під- світ, діяти, жити разом з іншими та ви- готовки та вищої освіти. живати. Таке навчання спрямоване на У середині 80-х років сформувалась розкриття талантів і потенціалу кожної соціальна модель ставлення до інвалідів, людини, на розвиток особистості для основу якої, на відміну від медичної мо- того, щоб вони могли досягти успіху в делі, складає взаємозв'язок між люди- особистому житті та житті суспіль- ною з особливими потребами та соціу- ства [10]. Положення декларації переду- мом. Особливі потреби у цій моделі роз- сім стосуються дітей з особливими по- глядаються як наслідок недостатньої са- требами, стверджується необхідність їх мореалізації особистості під впливом не- включення у всі сфери суспільного сприятливих соціальних умов [9, с. 10]. життя, зокрема, можливість навчатися у У цей період виникає концепція мейн- звичайних загальноосвітніх закладах,

12 Чайковський М. Є. Міжнародне законодавство про освіту людей з особливими потребами: соціально-педагогічне значення що фактично означає заборону дискримі- програм і організації навчального про- нації цих осіб. цесу. Наголошено на важливості залу- Інтегративним документом, який чення батьків та організацій інвалідів до охоплює усі сфери життєдіяльності навчання дітей і молоді з особливими людини з особливими потребами, є потребами, необхідності звертати осо- "Стандартні правила забезпечення рів- бливу увагу на дітей раннього дошкіль- них можливостей для інвалідів", при- ного віку. Для забезпечення інвалідам йняті Генеральною Асамблеєю ООН у можливостей здобувати освіту в зви- 1993 році. Ці правила є необов'язкови- чайній школі рекомендовано формува- ми для виконання, проте вони слугують ти політику, розуміння і прийняття ін- основою для формування політики тегрованого навчання на рівні шкіл і щодо інвалідів кожної держави-члена широких кіл громади; забезпечувати ООН. В Указі Президента України гнучкість навчальних програм, підго- №1112/2002 "Про додаткові заходи товку на постійній основі викладачів щодо посилення соціального захисту для роботи з інвалідами і надавати їм інвалідів та проведення в Україні у підтримку. У випадках, коли система за- 2003 році Року людей з інвалідністю" гальної шкільної освіти не задовольняє від 02.12.2002 р. додається доручення адекватним чином потреби всіх інвалі- Кабінету Міністрів України: забезпечи- дів, передбачається спеціальне навчан- ти офіційне видання Стандартних пра- ня, якість якого відповідає тим же стан- вил щодо забезпечення однакових дартам і цілям і є підготовчим етапом до можливостей для інвалідів (Резолюція здобуття освіти у загальноосвітніх за- Генеральної Асамблеї ООН №48/96) кладах. У документі вперше державам та враховувати їх під час підготовки від- рекомендовано здійснювати поступову повідних нормативно-правових актів. інтеграцію спеціальних навчальних за- Ідеологія "Стандартних правил…" кладів у систему загальної освіти. Лише ґрунтується на принципі забезпечення за особливих комунікативних потреб рівних можливостей, що передбачає глухих і сліпоглухонімих доцільним право інвалідів як членів суспільства вважається їх навчання у спеціальних жити в своїй спільноті, отримувати під- школах, спеціальних класах для таких тримку в рамках звичайних систем охо- дітей чи в спеціальних групах у звичай- рони здоров'я, освіти, зайнятості та со- них школах. Але водночас визнано не- ціальних послуг. У цьому документі обхідність спрямування зусиль на ефек- проголошено, що поглиблення розу- тивне оволодіння навичками спілкуван- міння проблем інвалідності повинне ня і досягнення цими особами макси- стати важливою складовою освітніх мальної самостійності. Передбачено програм для всіх дітей. Основне соціаль- спеціальні правила, спрямовані на роз- но-педагогічне значення цього документа робку стандартів стосовно залучення полягає в декларуванні принципу рів- інвалідів у культурне життя і повноцін- них можливостей у початковій, серед- ну участь у ньому, забезпечення рівних ній і вищій освіті для дітей, молоді і до- можливостей для відпочинку і заняття рослих, що мають інвалідність, в інте- спортом. Розглядається необхідність грованих структурах. Крім того, перед- створення банків даних інвалідів з пов- бачено відповідальність органів загаль- ною інформацією про них, викори- ної освіти за освіту інвалідів в інтегрова- стання різних програм. них навчальних закладах, включення На Всесвітній конференції "Освіта питань, пов'язаних з освітою цих лю- для осіб з особливими потребами: До- дей, до національного планування у ступність і якість" в м. Саламанка, про- сфері освіти, розробки навчальних веденій Організацією Об'єднаних На-

13 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) цій з питань освіти, науки і культури Необхідно відзначити, що основні (ЮНЕСКО), прийнято Саламанкську положення Саламанкської Декларації Декларацію про принципи, політику і прак- щодо соціально-педагогічного забезпе- тичну діяльність у сфері освіти осіб з особли- чення якісної освіти дітей і молоді з вими потребами і програму "Рамки дій за особливими потребами знайшли про- освітою осіб з особливими потребами", довження в "Мадридській Декларації" Єв- 1994 р., у яких визначено шляхи роз- ропейського форуму з проблем інвалід- витку спеціальної освіти в ХХІ столітті. ності у 2002 р., в якій наголошується на Цей документ не обов'язковий до вико- необхідності задоволення особливих нання, але він відображає принципи і потреб дітей і молоді, наданні рівних наміри майбутнього розвитку освіти, до можливостей доступу до всіх суспіль- реалізації яких повинні прагнути всі них ресурсів — загальної освіти, нових країни. У Декларації проголошено, що технологій, охорони здоров'я і соціаль- для досягнення цілей "Освіти для всіх" них служб, спорту і відпочинку, спожи- необхідно змінити політику дер- вчих товарів і послуг. Акцентується ува- жав-членів ООН у напрямі поширення га на провідній ролі школи у здобутті інклюзивної освіти. Основне соціаль- освіти і визнанні прав інвалідів у су- но-педагогічне значення документа полягає спільстві. У загальноосвітніх закладах у тому, що звичайні школи повинні рекомендовано широке застосування приймати всіх дітей, незалежно від їх освітніх ресурсів для формування від- фізичного, інтелектуального, емоцій- чуття гідності до власної інвалідності та ного, соціального, лінгвістичного або інвалідності інших. Навчальним закла- іншого стану, і створювати їм умови на дам рекомендовано забезпечити індиві- основі педагогічних методів, орієнтова- дуальний розвиток дітей-інвалідів, них насамперед на потреби дітей. У за- сприяти досягненню ними якомога значених документах наголошено на більшої незалежності, залученню у важливості перетворення в комплексі суспільне життя, адже саме освіта є про- соціально-педагогічної роботи прин- відною для визначення соціального і ципу інклюзивної освіти на компонент професійного майбутнього кожної ди- правової і політичної системи з метою тини, молодої людини. залучення громадськості до відстою- Ідеї інклюзивної освіти знайшли вання права на освіту для дітей-інвалідів найбільш повне відображення і подаль- у своїх країнах. Надання якісної освіти ший розвиток у Конвенції про права інвалі- дітям з особливими потребами визна- дів (ООН, 2006 р.) і Факультативному чено завданням соціально-педагогічної протоколі до неї; у Конвенції вперше роботи не тільки міністерств освіти і проголошено, що держави-учасниці за- шкіл. Для цього рекомендована співп- безпечують інклюзивну освіту на всіх раця з батьками та мобілізація місцевих рівнях. У цьому документі передбачено громадських організацій. Важливу роль рівний доступ до інклюзивної освіти у відведено міжнародному співробітни- місцях проживання осіб з особливими цтву, впровадженню досвіду тих дер- потребами, пристосування навчальних жав, які досягли успіхів у сфері інклю- приміщень з урахуванням індивідуаль- зивної діяльності. Особливого значен- них потреб, підтримку для полегшення ня надано розробці способів плануван- їх ефективного навчання, створення се- ня, контролю і оцінки інклюзивного редовища, яке максимально сприяє за- навчання; фінансуванню підготовки своєнню знань і соціальному розвитку. фахівців з інклюзивної освіти, розробці Для забезпечення ефективного навчан- програм підготовки вчителів для здійс- ня сліпих, нечуючих та сліпоглухих ді- нення інклюзивного навчання [11]. тей рекомендовано сприяти вивченню

14 Чайковський М. Є. Міжнародне законодавство про освіту людей з особливими потребами: соціально-педагогічне значення азбуки Брайля, альтернативних розпорядження Кабінету Міністрів шрифтів, підсилюючих методів, спосо- України "Про схвалення Концепції бів і форматів спілкування. Наголоше- Державної програми розвитку освіти на но також на забезпеченні права інвалі- 2006 – 2010 роки" (2006 р); наказ Мініс- дів на вільний доступ до загальної ви- терства освіти і науки України "Про щої освіти та професійного навчання зі створення умов щодо забезпечення створенням відповідних умов у закладах права на освіту осіб з інвалідністю" освіти. З цією метою держави-учасники (2005 р.); наказ МОН України "Про ор- здійснюють необхідні заходи із залу- ганізацію інтегрованого навчання інвалі- чення до роботи викладачів, зокрема дів у вищих навчальних закладах III– викладачів-інвалідів, які володіють мо- IV рівнів акредитації незалежно від форми вою жестів та азбукою Брайля, для нав- власності і підпорядкування" (2009 р.); чання студентів та персоналу ВНЗ [12]. наказ МОН України "План дій щодо за- Основне соціально-педагогічне значення Кон- провадження інклюзивного навчання в венції про права інвалідів полягає в ос- загальноосвітніх закладах на 2009– таточному закріпленні права людей з 2012 рр." (2009 р.); наказ МОН України особливими потребами на інклюзивну "Концепція розвитку інклюзивної осві- освіту на всіх рівнях та створенні для ти" (2010 р.); Закон України "Про освіту цього максимально сприятливих умов. осіб з обмеженими можливостями здо- В Україні для координації дій, пов'я- ров'я (спеціальну освіту)" (2004 р.); Закон заних з виконанням міжнародних доку- України "Про реабілітацію інвалідів в ментів про освіту людей з особливими Україні" (2005 р.); "Комплексна програ- потребами, видано низку законодавчих ма освіти та фахової підготовки інвалі- актів. Основними з них є: Конституція дів" (2002 р.). Відповідно до вітчизняно- України (1996 р.); Закон України "Про го законодавства спеціальна освіта зали- основи соціальної захищеності інвалі- шається поширеною формою навчання дів в Україні" (1991 р.); постанова Кабі- дітей і молоді з особливими потребами і нету Міністрів України "Про комплекс- набуває подальшого розвитку та вдоско- ну програму розв'язання проблем інва- налення. Для цього створено передумо- лідності" (1992 р.); Указ Президента ви розвитку інтегрованого та інклюзив- України "Про національну програму ного навчання, допускається закриття професійної реабілітації та зайнятості спеціальних закладів освіти за наявності осіб з обмеженими фізичними можли- відповідних умов для навчання і можли- востями на 2001–2005 рр." (2001 р.); по- востей надання соціальних послуг в за- станова Кабінету Міністрів України гальноосвітньому закладі. "Програма розвитку системи дистан- Аналіз міжнародного законодавства ційного навчання на 2004–2006 рр." про освіту молоді з особливими потре- (2003 р.); постанова Кабінету Міністрів бами дозволяє зробити наступні уза- України "Про затвердження Державно- гальнення: соціально-педагогічне зна- го стандарту початкової загальної осві- чення міжнародної нормативно-право- ти для дітей, які потребують корекції вої бази освіти людей з особливими фізичного та (або) розумового розвит- потребами характеризується динаміч- ку" (2004 р.); постанова Кабінету Міні- ними змінами як за соціальними і пси- стрів України "Про затвердження Дер- холого-педагогічними умовами доступу жавної типової програми реабілітації до освіти, так і за рівнем надання соці- інвалідів" (2006 р.); постанова Кабінету альних послуг та підготовки до життя в Міністрів України "Порядок організації суспільстві. У процесі реформування та інклюзивного навчання в загальноос- модернізації спеціальної освіти просте- вітніх навчальних закладах" (2011 р.); жуються такі тенденції її розвитку:

15 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) 1-й — інституція — ізольованість що вже починаючи з 70-х років XX ст. утриманців спеціальних закладів, дискри- інклюзивна освіта спрямована на мінація за ознакою інвалідності, медична мо- успішну реалізацію курсу щодо закрит- дель ставлення до інвалідів; обмеження у тя спеціальних закладів освіти, крім тих, виборі професії; спеціальне пристосу- що призначені для людей з важкими вання навчального середовища (60-ті ро­ вадами здоров'я, тому дискримінація ді- ки ХХ ст. — середина 80-х років); тей і молоді з особливими потребами є 2-й — інтеграція — початок боротьби з лише на першому рівні реформування дискримінацією за ознакою інвалідності; соці- освіти; із початку 90-х років міжнародні альна модель ставлення до інвалідів; за- документи визначають включену (ін- криття спеціальних закладів; "подвійна клюзивну) освіту як пріоритетний на- система навчання" (спеціальне для осіб прям реформування та модернізації з важкими порушеннями та інтегрова- спеціальної освіти. не), пристосування учнів з особливими Таким чином, українське законодав- потребами до звичайних умов навчання ство про освіту людей з особливими в масових закладах (середина 80-х ро­ потребами загалом відповідає міжна- ків — середина 90 років); родним документам та належить до 3-й — інклюзія — заборона дискри- другого рівня, що означає розгляд інте- мінації за ознакою інвалідності, інклю- грованого та інклюзивного навчання зивна модель навчання; доступ до осві- швидше як виключення. Адже з момен- ти всіх; вільний вибір професії відпо- ту здобуття Україною незалежності відно до індивідуальних можливостей; наша держава ратифікувала більшість пристосування навчального середови- міжнародних документів у сфері захи- ща до індивідуальних потреб; компен- сту прав людини, в тому числі забезпе- сація порушених функцій; повноцінне чення права на освіту людей з особли- соціальне функціонування в суспільстві вими потребами. Тому, Україна як єв- (90-ті роки — теперішній час). ропейська держава впевнено рухається Отже, дослідивши міжнародне зако- до реального досягнення міжнародного нодавство про освіту людей з особли- рівня якісного забезпечення освіти мо- вими потребами можна стверджувати, лоді з особливими потребами.

ЛІТЕРАТУРА: 1. Права человека. Сборник международ- документов. — М. : Изд. группа "НОР- ных документов / сост. Г. М. Мелков. — М. : МА-ИНФРА", 2000. — 784 с. Юридическая литература, 1998. — 608 с. 6. Соціальна робота в Україні : перші кроки 2. Колупаєва А. А. Інклюзивна освіта : реалії / [під ред. В. Полтавця]; Нац. ун-т "Киє- та перспективи : [монографія] / А. А. Колу- во-Могилянська академія", Школа соціаль- паєва. — К. : Самміт-Книга, 2009. — 272 с. ної роботи ім. В. І. Полтавця. — К. : КМ 3. Ярская-Смирнова Е. Р. Социальная рабо- "Academia", 2000. — 233 с. та с инвалидами : [учебное пособие]. — (Из- 7. Всесвітня програма дій стосовно інвалідів дание 2-е, переработанное и дополненное) : вiд 3 грудня 1982 року [Електронний ре- / Е. Р. Ярская-Смирнова, Э. К. Наберушки- сурс]. — Режим доступу : http://zakon1.rada. на. — СПб. : Питер, 2004. — 316 с. gov.ua/ laws/show/995_427. 4. Конвенція про боротьбу з дискримінаці- 8. Конвенция о правах ребёнка : конвенция єю в галузі освіти, 14 грудня 1960 року : Ре- ООН от 20 ноября 1989 г. — М. : РИОР, дакція від 14.12.1960 [Електронний ресурс]. 2011. — 24 с. — Режим доступу : http://zakon1.rada.gov. 9. Безпалько О. В. Підготовка волонтерів до ua/laws/show/995_174. роботи з дітьми обмежених функціональ- 5. Декларация о правах умственно отсталых них можливостей : [метод. рек. до проведен- лиц : принята Резолюцией Генеральной ня тренінг. занять / О. В. Безпалько, Ассамблеи ООН от 20.12.1971 г. // Между- С. В. Едель]; Ліга соц. працівників м. Києва, народные акты о правах человека : сборник Соц. служба для молоді м. Києва. — К. :

16 Чайковський М. Є. Міжнародне законодавство про освіту людей з особливими потребами: соціально-педагогічне значення

Вид-во Нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгома­ by the World Conference on Special needs нова, 2001. — 32 с. education: access and quality, Salamanca, Spain, 10. World Declaration on Education for All and 7–10 June 1994 [Electronic source] / United Framework for action to meet basic learning Nations Educational, Scientific and Cultural needs [Electronic source] : adopted by the World Organization; Ministry of Education and Conference on Education for All Meeting basic Science of Spain. — Access mode : http:// learning needs. — Jomtien, Thailand. — 1990. unesdoc.unesco.org/images/0009/ — 5–9 March. — Access mode : http://www. 000984/098427eo.pdf. unesco.org/education/ pdf/JOMTIE_E.PDF. 12. Конвенція ООН про права інвалідів 11. The Salamanca statement and Framework // Офіційний вісник України. — 2010. — for action on special needs education: adopted № 17. — С. 799.

REFERENCES: 1. Comp. by G. M. Melkov (1998). Prava ber 3, 1982]. Available: http://zakon1.rada.gov. cheloveka [Human rights]. Sbornik mezhduna­ ua/laws/show/995_427. [in Ukrainian]. rod­nyh dokymentov. Moskva. Yuridicheskaya 8. Konvencija o pravah rebjonka : konvencija OON ot literatura. 608 p. [in Russian]. 20 nojabrja 1989 g. [The Convention on the 2. Kolupaieva А. А. (2009). Inkliuzyvna osvita: rights of the child : the UN Convention of realii ta perspektyvy [Inclusive education : realities 20 November 1989] (2011). Мoskva. RIОR. 24 p. and prospects]: [monografiya] Кyiv. Sammit- [in Russian]. Knyga. 272 p. [in Ukrainian]. 9. Bezpalko О. V., Edel S. V., Liga sots. pra­ 3. Jarskaja-Smirnova Е. R. (2004). Social'naja tsivnykiv m. Kyeva, Sots. sluzhba dlia molodi rabota s invalidami [Social work with disabled m. Kyeva (2001). Pidhotovka volonteriv do roboty z people]: [uchebnoe posobie]. Saint Petersburg. ditmy obmezhenykh funktsionalnykh mozhlyvostei 316 p. [in Russian]. [меtod. rek. do provedennia trening. zaniat 4. Konventsiia pro borotbu z dyskryminatsiieiu v [Training volunteers to work with children of haluzi osvity, 14 hrudnia 1960 roky: Redaktsiia limited functionality : [method. REK. to vid 14.12.1960 [Convention against discrimi­ conduct the training. sessions]. Кyiv. Vyd-vo nation in education, 14 December 1960: Nats. ped. Un-tu im. M. P. Dragomanova. 32 p. Edition 14.12.1960]. Available: http://zakon1. [in Ukrainian]. rada.gov.ua/laws/show/995_174. 10. World Declaration on Education for All [in Ukrainian]. and Framework for action to meet basic 5. Deklaracija o pravah umstvenno otstalyh lic : learning needs : adopted by the World prinjata Rezoljuciej General'noj Assamblei OON ot Conference on Education for All Meeting basic 20.12.1971 g. [Declaration on the rights of learning needs (1990). Jomtien, Thailand. 1990. mentally retarded persons adopted by General — 5–9 March. — Available: http://www. Assembly Resolution UN from 20.12.1971 y.]. unesco.org/education/ pdf/JOMTIE_E.PDF. (2000). Mezhdynarodnye akty' o pravax che­ 11. The Salamanca statement and Framework loveka: sbornik dokymentov [International for action on special needs education: adopted instruments human rights: collection of by the World Conference on Special needs documents]. Мoskva. Izd. Gruppa "NORMA- education: access and quality, Salamanca, Spain, INFRA". 784 p. [in Russian]. 7–10 June 1994. United Nations Educational, 6. Ed. by V. Poltavets (2000). Sotsialna robota v Scientific and Cultural Organization; Ministry Ukraini : pershi kroky [Social work in Ukraine: of Education and Science of Spain. Available: the first steps]. Nats. un-t "Кiyevo-Моgilyan­ http://unesdoc.unesco.org/images/0009/ skaya аkаdemiya", Shkola sotsialnoi roboty im. 000984/098427eo.pdf. V. I. Poltavtsya. Кyiv. КМ "Academia". 233 p. 12. Konventsiia OON pro prava invalidiv [The UN [in Ukrainian]. Convention on the rights of persons with 7. Vsesvitnia prohrama dii stosovno invalidiv: vid 3 disabilities] (2010). Ofitsiynyi visnyk Ukrainy grudnia 1982 roku [The world programme of [The official Bulletin of Ukraine]. 17, p. 799. action concerning disabled persons on Decem­ [in Ukrainian].

17 UDC 351.72

Bondaruk Taisiia Professor of the Department of Finance of The National Academy of Statistics, Accounting and Auditing (Kyiv, Ukraine), D.Sc. (Economics), Professor

Melnychuk Nataliia Associate Professor of the Department of Finance of The National Academy of Statistics, Accounting and Auditing (Kyiv, Ukraine), Ph.D. (Economics), Associate Professor

THEORETICAL ASPECTS OF BUDGET MANAGEMENT

Bondaruk T., Melnychuk N. Theoretical Aspects of Budget Management Abstract. The article reveals features of scientific understanding due to budget system management essence. Presents the author's approach to interpretation of the essence of budget management. The authors first put the idea of separation of budget management types on a number of attributes. Deficiencies of the current state budget management are determined as well as its legislative support improvement is offered. The expected outcome of the proposed measures is to improve budget management in Ukraine. Keywords: budget system; budget management; classification features of budget management; financial management.

Budget management is one of the state and the European Union. Changes occur- management areas. It is a condition provid- ring in the budget system play the impor- ing financial management system synergis- tant role in these reforms for the public tic. As a state management type, budget sector state management development. management is intended to permeate the Development of budget system manage- rest of its activity directions, enabling their ment claims to be fundamental. performance and coherence due to the fi- The decision of the budgetary man- nancial goals implementation. However, agement issues is becoming increasingly current budget management does not urgent, and its use in accordance with Eu- enough improve public services as well as ropean standards largely determines the financial resources efficient use in Ukraine. possibility of improving the budget sys- Current Ukraine's national interests lie tem efficiency. Growing importance of primarily in preserving the integrity and budget management in the financial sys- ensuring its economic development as an tem due to the fact that it is: the founda- independent state. It makes it possible due tion of sustainable development and guar- to the revival of reforms, economic man- anteed social obligations to citizens; the agement decentralization, improvement main instrument of influence on social of economic relations between Ukraine and economic life, capable to ensure effec-

18 Bondaruk T., Melnychuk N. Theoretical Aspects of Budget Management tive development and use of financial re- tries has been the signing of the Maas- sources in the public sector; management tricht Treaty. Under the terms of this system that covers society and aimed to Treaty major changes in the budget pro- create a sufficient financial framework for cess in the EU countries have been made. the country development; compliance Having set a budget deficit limit not ex- with applicable regulations regulator of fi- ceeding 3 % of total public debt — 60 % nancial resources for the state functions of gross domestic product, the main ratio implementation; effective budget manage- criteria of the state budget deficit and cap- ment tool — the rationalization of the ital expenditures has been allocated [10]. budget process, optimizing sources of This has contributed to balancing level ris- revenue and expenditure for improvement ing of each country budget system; there- of the executive and legislative power in fore it has become decisive in the budget the budget system. management origin. However, current budget management Understanding of budget management does not enough improve public services is accompanied by certain contradictions in as well as financial resources efficient use Ukraine. Its economic essence is not cov- in Ukraine. Recently [1], targets failure re- ered in monographs, encyclopaedic and garding revenue has become widespread, other scientific journals. This investigated the program budget is not funded. There definition is often equated with public ad- are violations of budget legislation in the ministration. Some researchers consider it execution of the expenditure part of the as a system; others believe it as a manage- state budget [2], and others. ment method using budget mechanism. Actual scientific researches and is- Different interpretations of the investigat- sues analysis. Problem analysis and fi- ed definition by scientists suggest that they nancial management features have been consider management different tool in the studied by the following foreign scientists budget management process. Theoretical such as- R. Breuil (Breuil, 1997) [3], John. principles disarray due to the budget man- Van Horn (Van Horn, 2008) [4] A. Hrop- agement prevents adequate scientific un- pelli (Hroppelli, 1992) [5] S. Myers (Myers, derstanding and it does not ensure its prop- 1997) [3], E. Nikbaht (Nikbaht, 1992) [5] er efficiency in practice. and others. Among national researchers However, the necessity to overcome the investigating these issues are: T. Bohol- old management vestiges in the public sec- ib [9], I. Lunina [6], O. Kirilenko [7], V. Fe- tor is increasing simultaneously, according dosov [8] and others. Considering the im- to which its purpose continues to be for- portance of existing theoretical develop- mulated as the pursuit of identifying devia- ments, it is necessary to indicate a number tions and it threatens relapse of manage- of problems in the budget management ment system transformation into the police. area, including its components, types, It should also beware of pseudoliberal doc- mechanism of action, budget manage- trines, which prove that "everything not ment tools which remain unresolved. forbidden is allowed". They provoke the The research objective. The authors permissiveness in economic sphere, causing make an attempt at revealing the features local, regional or national resources devas- of scientific understanding due to the tation of the public sector. Taking into con- budget management essence in Ukraine, sideration mentioned above, we think it its types and to outline directions of mod- fundamental to interpret budget manage- ern classification features formation. ment as a system, covering cooperation of The statement of basic materials. authorized bodies due to compilation, re- An important step in the budget manage- view, approval and implementation of state ment development in the European coun- and local budgets through a set of related

19 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) functions, principles, methods, techniques, designed to make the budgetary manage- procedures, etc. inherent in the public sec- ment principles legitimate. The Budget tor tools aimed to the development and Code of Ukraine in section 1 Art. 2 con- implementation of management decisions tain provisions relating to some extent the and used to ensure efficient and financial budget management: paragraph 42 — the resources targeted use. program-targeted method in the budget A new economy type creating as well process — is a method of budget manage- as structural reforms performance that en- ment in order to achieve concrete results sure improving the quality of life in recent at the expense of budget funds with the years based on a market economy founda- budget efficiency use estimation at all stag- tions, requires the budget system stabili- es of the budget process; paragraph 49 — ty [9, p. 85], and efficiency increasing of budget funds management — is a set of control authorities activities. The national actions by the budget process participant economy reform makes it necessary to in accordance with its powers relating to modify the budget management, causing, the budget funds formation and use, con- in particular, its entities change due to trol performance over budget legislation their competencies expanding and impos- compliance aimed at achieving the goals, ing greater responsibility on them. The objectives and concrete results of its op- activities of any authorities should be ef- erations as well as effective, and targeted ficient and transparent. The main aim of use of public funds [12]. the authorities due to population should However, they reveal finance manage- be quality services providing at optimal ex- ment features partially. Financial manage- penditure of a transparent and clear re- ment features are pointed only partially. sponsibilities [11, p. 73]. Insufficient management settlement af- Budget management is one of the fects the quality of financial and budget- state management areas, providing finan- ary discipline. It in its turn causes the cial management system synergistic. As a public funds misuse, their fraud and with- state management type, budget manage- drawal, the export of capital and legaliza- ment is intended to permeate the rest of tion of proceeds from crime. Insufficient its activity directions, enabling their per- proper regulatory budget management formance and coherence due to the finan- support does not ensure detected viola- cial goals implementation. Within the bud- tions elimination as well as management get management there is the state financial focus on their prevention. Therefore, we resources management, which involves consider fundamental principle that the entities of all levels. budget management should be practically One of the features of the budget sys- performed at all stages of the budget tem management in contemporary condi- process considering classification fea- tions is that its efficiency involves budget tures of its types (fig. 1). management development that can pro- The management action should be vide prompt state adaptation to the social, initiated with the budget draft prepara- political, economic and other current chal- tion and completed at the end of the re- lenges with the optimal meeting essential porting period. needs of the society. Obtaining indicators During the budget management its en- by the authorities reflecting authorities' ac- tities should use a combination of meth- tivities must be considered as a result, and ods and techniques to further ensuring a their prevention in the future must be con- gradual transition from one type of con- sidered as the effective management sys- trol to another according to the stage of tem functioning in the public sector. In the budget management during the budget modern Ukraine there are no regulations process, and the entity performs it.

20 Bondaruk T., Melnychuk N. Theoretical Aspects of Budget Management

According to authorities

State Departmental Internal Public

According to the specific targets:

Strategic Tactical Operative

According to its content

Complex Economic Organizational Personnel

According to the level of government

National Local

According to y the nature of initiative

On the initiative ofinates On external initiatives

According to the period of performance Promising Current

According to repetition frequency

Regular Irregular

According to the time fixing

Fixed Non fixed

According to the timing

Previous Following

According to the level of efficiency:

Effective Inefficient

According to implementation stages:

Lawmaking Regulating Implementin g Fig. 1. Classification features of budget management (author's design)

Proposed classification features types tion. Their use enhances budget manage- of budget system management make it ment effectiveness and allows its action possible to generalize the place and role of mechanism further improvement. management in the budget process as well Conclusions. Based on the above, as these classification features types reflect the management in the budget system the direct management relationship with a is proposed to be improved considering list of income and expenditures. This ap- the national economy characteristics proach also provides practical advice due and the study of budget management to budget management types' determina- issues findings.

21 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) Some violations in the budget system ples — are the steps towards the effective are caused by budget management imper- budget system management performance. fection and by its legal settlement absence. Further development of budget man- Some violations in the budget system agement provides its investigation as a are caused by budget management imper- system aimed at providing budgets man- fection and by its legal settlement absence. agement to achieve economic and social Therefore, the implementation of impact in terms of political, economic, grounded legal norms in the budget sys- social and other challenges facing the tem, clarification of theoretical princi- modern Ukraine.

REFERENCES: 1. Zubenko I., Samchynska A., Rudyk U. Economics of Ukraine, 11 (636). (2016). Budget monitoring: Analysis of the im- [in Ukrainian]. plementation of the budget for January — 7. Kizyma T., Kravchuk N., Gorin V. (2013). March 2016, IBSER project "Municipal Finance Finances of foreign countries. In Kirilenko. A. Initiative Strengthening (MFSI — II) implemen- (Ed.). Ternopil : Economichna Dumka. tation". Kyiv: USAID,73 [in Ukrainian]. [in Ukrainian]. 2. Zubenko I., Samchynska A., Rudyk U. (2016). 8. Fedosov V. Oparin, L. (2004). Budgetary Budget monitoring: Analysis of the implemen- Ma­nagement. In Fedosov V. (Ed.). Kyiv : tation of the budget for 2015, IBSER project KNEU. [in Ukrainian]. "Municipal Finance Initiative Strengthening 9. Boholib T. Fiscal policy as a tool of macro- (MFSI — II) implementation", Kyiv: USAID, economic stability .Economic Almanac-XXI 80 [in Ukrainian]. (2015), 3–4(1), 84–87. [in Ukrainian]. 3. Braley R Myers C (1997). Corporate finance 10. Official site of the Ministry of Finance of principles. Translated from English Moscow: Ukraine (2016). Retrieved from: http://www. Olympus-Business, 3. [in Russian]. minfin.gov.ua. [in Ukrainian]. 4. Vanhorn James. (2008). Fundamentals of Fi- 11. Babinova O (2007). Criteria for assessing nancial Management, 12th Edition. Translated the effectiveness of local self-governing bod- from English by Vakhovych S, Moscow: Ltd. ies: world experience and Ukraine. Journal Stra- "ID Williams". [in Russian]. tegic priorities (Regional Policy and Local Gov- 5. Nikbaht, Eysan, Hroppelli Angelica. (1992). ernmen), 2 (3), 73–79. [in Ukrainian]. Finances. In Ovseyenko V., Musienko V. (Ed) 12. Budget Code of Ukraine: Code of Ukraine Translated from English Kyiv: Vik: Globus. 8.09.2016 N 1509-VIII. Supreme Council of [in Ukrainian]. Ukraine data. Retrieved from: http://www.pro- 6. Lunina I. (2014). Fiscal decentralization: fiwins.com.ua/uk/legislation/kodeks/927. the goals and directions of reforms. Journal htm. [in Ukrainian].

22 УДК 347.73 (477)

Музика-Стефанчук Оксана Анатоліївна Провідний науковий співробітник Науково-дослідної частини Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор юридичних наук, професор

АДАПТАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА ДО ВИМОГ ЄС (НА ПРИКЛАДІ РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКИХ ВІДНОСИН)

Muzyka-Stefanchuk O. A. Adaptation of Ukrainian Legislation to the EU Requirements (on the Example of Bank Relations Adjusting)

Abstract. The article is devoted to the adaptation of Ukrainian legislation to EU requirements and standards. Particular attention was paid to the law on banks, financial and banking services. The features of introduction of Basel ІІІ requirements are examined. A task and directions of adaptation of legislation are critically estimated. Keywords: adaptation, banks, legislation, financial institutions, European standards.

Адаптація сучасного банківського за- де більшість органів державної влади та конодавства України до законодавства управління мають відповідні департа- ЄС передбачає поступове приведення менти, відділи з питань євроадаптації та нормативно-правових актів НБУ, іншо- євроінтеграції законодавства. го законодавства у відповідність з євро- Якщо взяти за приклад банківську пейськими стандартами. Звісно, це не сферу та банківське законодавство, то означає повне калькування у законодав- тут є певні завдання: 1) узгодження стві європейських стандартів, адже слід українських банківських законів із зако- враховувати особливості нашої держави, нами ЄС (коректніше, звісно вести мову правової системи, культури тощо. не про закони, а про стандарти чи ви- На сьогодні науковці виокремлюють моги ЄС. — О. М.–С.); 2) рішення в такі напрями процесу адаптації: інститу- грошовій політиці, які необхідні для ви- ційний (передбачає створення держав- конання критеріїв, визначених Маа- ного органу, на який покладається роз- стрихтською угодою; 3) реструктуриза- робка взаємопогоджених підходів) і нор- ція і модернізація банківської систе- мативний (містить комплекс норматив- ми [1] (у цьому контексті особливої них інструментів (актів), які включають у уваги заслуговує Закон України "Про себе єдині стандарти банківського регу- фінансову реструктуризацію" від лювання) [1]. На наше переконання, 14 червня 2016 р. [2]. — О. М.–С.). перший напрям є досить проблемним з Варто пам'ятати, що ЄС та краї- огляду на те, що один орган не може від- ни-члени ЄС були і залишаються най- повідати за всі галузі законодавства; до- більшим фінансовими донором для речно, щоб кожен орган, який у своїй нашої держави. Наведемо такі данні: діяльності має спиратися на ті чи інші починаючи 1991–2015 рр., допомога європейські нормативні стандарти, за- від ЄС становила понад 3 млрд євро; ймався відповідними вузькими питання- 2014–2016 рр. — понад 7 млрд євро. Ці ми. Саме цим шляхом і пішла Україна, кошти, звичайно, надаються на реаліза-

23 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) цію певних проектів, значна частина у розмірі 10 млн грн є державною влас- яких спрямована на адаптацію вітчиз- ністю. Виникають запитання: чи на- няного законодавства, на певні рефор- лежність статутного капіталу є ознакою ми тощо. Коли розглядаємо витання того, що така юридична особа є дер- про адаптацію українського законодав- жавним органом? чи належать органи ства до вимог ЄС, зокрема, на прикладі державного управління до державних банківського законодавства, то слід вра- органів? як співвідносяться органи дер- ховувати те, що цей багатоскладовий жавної влади та державні органи? Від- процес відбувається відповідно до Уго- повіді на ці питання мають давати фа- ди про асоціацію між Україною та Єв- хівці з питань державного управління. ропейським Союзом [3], Стратегії ста- Проте очевидно, що, якщо юридична лого розвитку "Україна — 2020" [4], особа виконує урядові функції чи діє за- Меморандуму про співпрацю з Міжна- для виконання завдань уряду, то така родним валютним фондом [5], Угоди особа, має органом виконавчої влади. про коаліцію депутатських фракцій Можемо також констатувати, що євро- "Європейська Україна" [6]. Відповідо до пейська і світова практика йде шляхом цих та інших нормативно-правових ак- виведення центральних банків за межі тів НБУ розробив Комплексну програ- органів державної влади, при цьому на- му розвитку фінансового сектору Укра- зиваючи їх державними органами. Вод- їни до 2020 р. [7]. Розглянемо положен- ночас залишаються щонайменше тер- ня даних документів. мінологічні й функціональні проблеми. Угода про асоціацію між Україною, з одні- Також у ст. 125 зазначається, що єї сторони, та Європейським Союзом, Євро- "термін «постачальник фінансових по- пейським співтовариством з атомної енергії і слуг» не поширюється на державні їхніми державами-членами, з іншої сторони, установи". Тобто НБУ не може бути ратифікована Законом України від постачальником чи надавачем фінансо- 16 вересня 2014 р. [8]. Підрозділ VI ча- вих послуг. стини 5 Угоди має назву "Фінансові по- Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону Укра- слуги" (ст. 125–133). Окрім цього є роз- їни "Про Про фінансові послуги та діл VI "Фінансове співробітництво та державне регулювання ринків фінансо- боротьба з шахрайством" (ст. 453–459). вих послуг" [10] фінансова установа — Відмітимо, що ст. 125 Угоди перед- це юридична особа, яка надає фінансо- бачено, що центральний банк як особа, ві послуги, інші послуги (операції), що переважно виконує урядові функції пов'язані з наданням фінансових по- чи здійснює діяльність для урядових ці- слуг, та внесена до відповідного реєстру лей, не включаючи юридичну особу, в установленому законом порядку. Дер- основним видом діяльності якої є на- жавний реєстр банків веде НБУ (п. 9 дання фінансових послуг на комерцій- ст. 7 Закону України "Про Національ- них умовах, є державною установою. ний банк України"). Тобто слід чітко Відповідо до ст. 2 Закону України "Про розуміти, що НБУ не надає фінансових Національний банк України" від послуг у розумінні вітчизняного зако- 20 травня 1999 р. [9] НБУ є "централь- нодавства про фінансові послуги. Про- ним банком України, особливим цен- те виникає запитання, чи можуть інші тральним органом державного управ- державі банки вважатися державними ління…". Тобто Цетральний банк дер- установами? Вважаємо, що, якщо дер- жави не віднесено до жодної з гілок жавні банки внесені до державного реє- влади, а включено до невідомо яких стру банків і надають фінансові послу- органів державного управління. За ст. 3 ги, то вони не є державними установа- цього ж Закону статутний капітал НБУ ми. І у цьому відмінність НБУ як уста-

24 Музика-Стефанчук О. А. Адаптація українського законодавства до вимог ЄС (на прикладі регулювання банківських відносин) нови, що має у своїй назві слово "банк", цедури консолідації, спростити опера- проте не надає фінансових послуг і є ційний та юридичний процеси консолі- державною установою, від державних дації і вирішити проблеми захисту прав банків, які такі послуги надають і не на- вкладників, позичальників, інвесторів та лежать до державних установ. платників податків. Відповідно до Угоди про коаліцію депу- 1.7. Забезпечення реалізації член- татських фракцій "Європейська Україна" [6] ства Національної комісії з цінних па- реформа фінансового сектору передба- перів та фондового ринку в Міжнарод- чає наступне: ній організації комісій з цінних паперів 1. Запровадження ефективного (IOSCO) та запровадження міжнарод- нагляду них стандартів і принципів у регулю- 1.1. Посилення якості регулювання ванні українського фондового ринку. фінансового сектору з метою більш зва- 1.8. Впровадження регуляторами женого консолідованого пруденційного фінансового ринку єдиних міжнарод- нагляду, у тому числі шляхом передачі них стандартів електронного докумен- функцій щодо нагляду за бюро кредит- тообігу, надання адміністративних по- них історій від Національної комісії, що слуг та здійснення комунікацій з учас- здійснює державне регулювання у сфері никами ринку в електронному форматі. ринків фінансових послуг, до НБУ. 2. Залучення інвестицій у надійні 1.2. Гармонізація вимог до учасників інструменти фондового ринку з директивами ЄС та 2.1. Лібералізація валютного регу- посилення контролю за виконанням лювання та валютного контролю шля- пруденційних вимог з подальшим під- хом скасування застарілих регулятор- вищенням надійності учасників фондо- них актів та усунення необґрунтованих вого ринку. обмежень щодо транскордонного руху 1.3. Приведення законодавства про капіталу, спрощення процедур для іно- регулювання страхових компаній у від- земних інвесторів щодо інвестування в повідність з директивами ЄС. Україні, репатріації доходів та для гро- 1.4. Розроблення нормативно-пра- мадян України — щодо інвестування за вової бази для захисту прав кредиторів з кордоном (з 2016 року). урахуванням міжнародного досвіду, що 2.2. Розвиток інструментів фондо- дасть змогу створити дієві механізми за- вого ринку шляхом прийняття закону хисту фінансової системи та знизить про деривативи та удосконалення зако- вплив кризових явищ на учасників фі- нодавства щодо корпоративних обліга- нансового ринку. цій та оподаткування доходу від опера- 1.5. Усунення можливостей ухилен- цій з фінансовими інструментами. ня від оподаткування через фінансові 2.3. Покращення корпоративного інструменти шляхом запровадження управління шляхом: ефективних механізмів запобігання 2.3.1) врегулювання питання участі створенню та діяльності фінансових пі- в управлінні акціонерними товариства- рамід, фіктивних емітентів цінних па- ми акціонерів, які до 12 жовтня 2014 р. перів, їх виявлення та ліквідації, а також не скористалися своїм правом на зара- посилення регулювання діяльності фі- хування належних їм акцій на рахунки в нансових установ. цінних паперах у депозитарній системі; 1.6. Приведення законодавства щодо 2.3.2) створення умов для консоліда- процесів злиття і поглинання учасників ції контролюючим акціонером, якому фінансового ринку у відповідність з най- належить більше 95 % акцій публічно- кращими практиками Європейського го акціонерного товариства, всіх акцій Союзу, що дозволить прискорити про- такого товариства шляхом запрова-

25 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) дження інституту публічної вимоги ма- Вагомим та своєчасним актом є жоритарія щодо продажу йому акцій Комплексна програма розвитку фінансового міноритаріями (squeeze-out); сектору України до 2020 р., затверджена 2.3.3) удосконалення захисту міно- постановою НБУ від 18 червня 2015 р. ритарних акціонерів шляхом запрова- № 391 [7]. Особливо актуально це у дження інституту похідного позову та світлі документу, розробленого Базель- встановлення заборони на участь у ським комітетом з банківського нагляду прийнятті рішень про вчинення право- (Базель-ІІІ) щодо регулювання стабіль- чинів, стосовно яких є заінтересова- ності банків та банківських систем. ність акціонерів; У Базель-ІІІ враховані вимоги та потре- 2.3.4) забезпечення можливості ви- би забезпечити зміцнення стійкості сві- значення порядку управління та при- тової фінансової системи в цілому і йняття внутрішніх рішень акціонера- банківської, зокрема, та попередити ви- ми/учасниками шляхом укладання кор- никнення глобальних фінансових криз поративних угод; у майбутньому. Задля впровадження 2.3.5) оптимізація механізму участі відповіднх вимог зарубіжні та міжна- міноритарних акціонерів в управлінні родні банки активізували залучення ко- акціонерним товариством; штів для зміцнення капіталу у 2012– 2.3.6) удосконалення регулювання 2013 р., оскільки до 2019 р. європейські товариств з обмеженою відповідальні- банки мають додатково залучити понад стю, зокрема шляхом запровадження 1 трильйона євро капіталу 1-го рівня, а ефективних практик корпоративного також на 2.3 трильйона євро наростити управління, що застосовуються в акціо- ресурси довгострокової ліквідності та нерних товариствах, та розширення приблизно на 1.3 трильйона євро – ко- диспозитивності регулювання відносин роткострокової ліквідності. Британські між учасниками; регулятори заявили, що п'ятьом най- 2.3.7) удосконалення механізмів за- більшим банкам країни — Ройял Бенк побігання рейдерству. оф Скотленд (Royal Bank of Scotland – 3. Розвиток інфраструктури фі- RBS), Ллойдз (Lloyds), Барклайз (Barc­ нансового сектору lays), ЕйчЕсБіСі (HSBC) і Стандарт 3.1. Створення сучасної біржової Чартеред (Standard Chartered) — необ- інфраструктури із залученням провід- хідно додатково залучити 25 млрд євро, них іноземних біржових операторів та щоб їхній капітал відповідав вимогам удосконалення розрахункової інфра- Базельського комітету. Такі банки, як структури, що зменшить ризики учас- Ллойдз і Ройял Бенк оф Скотленд за- ників та дозволить сконцентрувати тор- явили, що вони в змозі зміцнити свій ги валютою, деривативами, акціями, капітал і без звертання за допомогою до облігаціями та іншими фінансовими акціонерів — за рахунок коштів від по- інструментами на біржовому ринку. стійних операцій і продажу непрофіль- 3.2. Удосконалення законодавства них активів. А, приміром, RBS має на- щодо функціонування товарного бір- мір провести публічний продаж ак- жового ринку з метою забезпечення цій — АйПіОу (Initial Public Offering, прозорого ціноутворення на товарних IPO) — свого американського банку біржах та побудови системи ефектив- Сітізенс (Citizens), який оцінюється в ного нагляду за ними. $ 10–15 млрд. Ллойдз планує продати 3.3. Створення механізмів для забез- свій портфель американських іпотеч- печення здешевлення фінансування ка- них облігацій на суму $8,7 млрд. Водно- пітальних інвестицій національних ви- час деякі крупні німецькі банки виріши- робників [6, с. 41–44]. ли зробити ставку на акціонерів. Так, у

26 Музика-Стефанчук О. А. Адаптація українського законодавства до вимог ЄС (на прикладі регулювання банківських відносин) Таблиця 1 [11; 12; 13] Терміни запровадження коефіцієнтів мінімальної достатності капіталу та ліквідності відповідно до вимог Базеля-ІІІ

27 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) 2013 р. Дойче банк (Deutsche Bank) за- з України, з вітчизняних банків на ко- лучив €3 млрд завдяки додатковій емісії ристь зарубіжних. нових акцій, а Комерцбанк (Commerz­ У контексті викладеного, пропонує- bank) анонсував додаткову емісію на мо розглянути терміни запровадження €2.5 млрд [11, с. 62]. коефіцієнтів мінімальної достатності Ті банки, які не в змозі чи не мають капіталу та ліквідності відповідно до ви- намірів підвищувати власний основний мог Базеля-ІІІ. Якщо українські банки капітал, вимушені будуть скорочувати своєчасно приведуть свою діяльність обсяги ризикових активних операцій, до вказаних вимог, то вони матимуть зокрема, зменшувати обсяги своєї кре- реальні шанси поліпшити свій фінан- дитної діяльності. совий стан; для іноземних інвесторів і Відмітимо, що проблеми, які мають клієнтів це буде додатковим свідченням місце в Україні, дещо вплинули на фі- спроможності українських банків. нансовий стан особливо міжнародних Зазначимо, що основу Базель ІІІ банків, клієнтами яких є українські гро- складається складає низка документів, мадяни. Адже, протягом декількох ос- правил та рекомендацій, які наведено танніх років відбувається витік капіталів нижче у табл. 2.

Таблиця 2 Перелік основних документів Базельского комітету з банківського нагляду, які складають основу Базеля-III [14]

№ Дата Назва документу п/п публікації 1 Apr 2009 FSF Principles for Sound Compensation Practices 2 Julу 2009 Enhancements to the Basel II framework 3 Julу 2009 Revisions to the Basel II market risk framework — final version 4 Julу 2009 Guidelines for computing capital for incremental risk in the trading book — final version 5 Oct 2010 Principles for Enhancing Corporate Governance 6 Aug 2010 Proposal to ensure the loss absorbency of regulatory capital at the point of non-viability — consultative document 7 Dec 2010 Results of the comprehensive quantitative impact study 8 Dec 2010 Guidance for national authorities operating the countercyclical capital buffer 9 Dec 2010 Basel III: International framework for liquidity risk measurement, standards and monitoring 10 Dec 2010 Capitalisation of bank exposures to central counterparties — consultative document 11 Jan 2011 Final elements of the reforms to raise the quality of regulatory capital issued by the Basel Committee 12 May 2011 Range of Methodologies for Risk and Performance Alignment of Remuneration 13 Junе 2011 Basel III: A global regulatory framework for more resilient banks and banking systems — revised version June 2011 14 Julу 2011 Basel III definition of capital — Frequently asked questions 15 Julу 2011 Basel III framework for liquidity — Frequently asked questions 16 Julу 2011 Pillar 3 disclosure requirements for remuneration 17 Julу 2011 Global systemically important banks: Assessment methodology and the additional loss absorbency requirement — consultative document

28 Музика-Стефанчук О. А. Адаптація українського законодавства до вимог ЄС (на прикладі регулювання банківських відносин) Наведені документи мають бути все- вання. І це далеко не фільнальний бічно дослідженні фахівцями з НБУ у етап адаптації банківського законо- тісній співпраці з науковцями, банків- давства до вимог і стандартів ЄС. ськими практичними працівниками, а У підсумковому рахунку, після їх мак- також із зарубіжними колегами. симального врахування, лише практи- Отже, як бачимо, перед Україною ка банківської справи покаже, на нині стоїть низка питань, що потре- скільки українське законодавство ре- бують особливого фахового опрацю- ально наближене до європейського.

ЛІТЕРАТУРА: 1. Толкачова С. В. Проблеми та перспекти- zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0391500-15. ви адаптації національного банківського за- — Назва з екрана. конодавства до права Європейського Союзу 8. Закон України "Про ратифікацію Угоди [Електронний ресурс] / С. В. Толкачова. — про асоціацію між Україною, з однієї сторо- Режим доступу: http://www.rusnauka. ни, та Європейським Союзом, Європей- com/3_SND_2010/Pravo/58087.doc.htm. — ським співтовариством з атомної енергії і Назва з екрана. їхніми державами-членами, з іншої сторо- 2. Закон України: "Про фінансову реструк- ни" від 16 вересня 2014 р. // Відомості Вер- туризацію" від 14 червня 2016 р. // Відомо- ховної Ради. — 2014. — № 40. — Ст. 2021. сті Верховної Ради. — 2016. — № 32. — 9. Закон України: "Про Національний банк Ст. 555. України" від 20 травня 1999 р. // Відомості 3. Закон України: "Угода про асоціацію між Верховної Ради України. — 1999. — № 29. Україною, з однієї сторони, та Європей- — Ст. 238. ським Союзом, Європейським співтовари- 10. Закон України: "Про фінансові послуги ством з атомної енергії і їхніми держава- та державне регулювання ринків фінансо- ми-членами, з іншої сторони" від 16 верес- вих послуг" від 12 липня 2001 р. // Відомо- ня 2014 р. // Відомості Верховної Ради. — сті Верховної Ради України. — 2002. — 2014. — № 40. — Ст. 2021. № 1. — Ст. 1. 4. Указ Президента України: Стратегія ста- 11. Хоружий Д. Сучасні тенденції впрова- лого розвитку "Україна — 2020" від 12 січня дження положень Базеля ІІІ / Д. Хору- 2015 р. № 5/2015 // Офіційний вісник жий // Вісник Національного банку Украї- України. — 2015. — № 4. — Стор. 8. — ни. — 2015. — № 4. — С. 60–65. Ст. 67. 12. Revised version of the Basel III capital 5. Letter of Intent, Memorandum of Econom- rules reflecting the CVA modification (PDF,77 ic and Financial Policies, and Technical Memo- pages). — (1 June 2011) [Електронний ре- randum of Understanding [Електронний ре- сурс]. — Режим доступу: http://www.bis. сурс]. — Режим доступу: http://www.imf. org/publ/bcbs189.pdf. — Назва з екрана. org/External/NP/LOI/2016/UKR/090116. 13. Basel III: The Liquidity Coverage Ratio and pdf. — Назва з екрана. liquidity risk monitoring tools. — January 2013 6. Угода про коаліцію депутатських фракцій (PDF, 75 pages). — [Електронний ресурс]. "Європейська Україна" від 28 листопада — Режим доступу: http://www.bis.org/publ/ 2014 р. [Електронний ресурс]. — Режим до- bcbs238.pdf. — Назва з екрана. ступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ 14. Шпачук В. В. Базель-ІІІ: етапи впрова- n0001001-15/paran4#n4. — Назва з екрана. дження та методика оцінки / В. В. Шпачук // 7. Постанова НБУ: Комплексна програму Державне управління: удосконалення та роз- розвитку фінансового сектору України до виток. — 2012. — № 5. [Електронний ресурс]. 2020 р. від 18 червня 2015 р. № 391 [Елек- — Режим доступу: http://www.dy.nayka.com. тронний ресурс]. — Режим доступу: http:// ua/?op=1&z=454. — Назва з екрана.

REFERENCES: 1. Tolkachova S. V. Problemy ta perspektyvy adap­ Pravo/58087.doc.htm. [in Ukrainian]. tatsii natsionalnoho bankivskoho zakonodavstva do 2. Verkhovna Rada Ukrainy (2016). Zakon prava Yevropeiskoho Soiuzu [Problems and pers­ Ukrainy "Pro finansovu restrukturyzatsiiu" vid 14 pectives­ of the national banking legislation to chervnia 2016 r. [The Law of Ukraine "On European Union law]. [online]. Available at: financial restructuring" of June 14, 2016]. http://www.rusnauka.com/3_SND_2010/ Vidomosti Verkhovnoi Rady [Bulletin of

29 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) Supreme Council of Ukraine]. 32. Art. 555. zom, Yevropeiskym spivtovarystvom z atomnoi enerhii i [in Ukrainian]. yikhnimy derzhavamy-chlenamy, z inshoi storony" vid 3. Verkhovna Rada Ukrainy (2014). Zakon Uk­ 16 veresnia 2014 r. [The Law of Ukraine ra­iny "Uhoda pro asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu, z od­ "Agreement on Association between Ukraine, niiei storony, ta Yevropeiskym Soiuzom, Yevropeiskym­ on the one hand, and the European Union, the spivtovarystvom z atomnoi enerhii i yikhnimy derzha­ European Atomic Energy Community and vamy-chlenamy, z inshoi storony" vid 16 veresnia 2014 r. their Member States, on the other side" of the [The Law of Ukraine "Agreement on Associ­ September 16, 2014]. Vidomosti Verkhovnoi ation between Ukraine, on the one hand, and Rady [Bulletin of Supreme Council of the European Union, the European Atomic Ukraine]. 40. Art. 2021. [in Ukrainian]. Energy Community and their Member States, 9. Verkhovna Rada Ukrainy (1999). Zakon Uk­ on the other side" of the September 16, 2014]. rainy "Pro Natsionalnyi bank Ukrainy" vid 20 trav­ Vidomosti Verkhovnoi Rady [Bulletin of nia 1999 r. [The Law of Ukraine "On the Supreme Council of Ukraine]. 40. Art. 2021. National Bank of Ukraine" dated May 20, [in Ukrainian]. 1999]. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy 4. Prezydent Ukrainy (2015). Ukaz Prezydenta [Bulletin of Supreme Council of Ukraine]. 29. Ukrainy "Stratehiia staloho rozvytku "Ukraina — Art. 238. [in Ukrainian]. 2020"" vid 12 sichnia 2015 r. № 5/2015 [Decree 10. Verkhovna Rada Ukrainy (2002). Zakon of the President of Ukraine "Strategy for Ukrainy "Pro finansovi posluhy ta derzhavne Sustainable Development "Ukraine — 2020"" rehuliuvannia rynkiv finansovykh posluh" vid 12 of 12 January 2015 r. Number 5/2015]. lypnia 2001 r. [Law of Ukraine "On Financial Ofitsiinyi visnyk Ukrainy [Official Bulletin of Services and State Regulation of Financial Ukraine]. 4. p. 8. Art. 67. [in Ukrainian]. Markets" on July 12, 2001]. Vidomosti Ver­ 5. Letter of Intent, Memorandum of Econom- khovnoi­ Rady Ukrainy [Bulletin of Supreme ic and Financial Policies, and Technical Memo- Council of Ukraine]. 1. Art. 1. [in Ukrainian]. randum of Understanding. [online]. Available 11. Khoruzhyi D. (2015). Suchasni tendentsii at: http://www.imf.org/External/NP/ vprovadzhennia polozhen Bazelia III [Current LOI/2016/UKR/090116.pdf. trends implementation of Basel III]. Visnyk 6. Verkhovna Rada Ukrainy (2014). Uhoda pro Natsionalnoho banku Ukrainy [Bulletin of the koalitsiiu deputatskykh fraktsii "Ievropeiska Uk­ National Bank of Ukraine]. 4. p. 60–65. raina" vid 28 lystopada 2014 r. [Agreement on a [in Ukrainian]. coalition of factions "European Ukraine" 12. Revised version of the Basel III capital dated November 28, 2014]. [online]. Available rules reflecting the CVA modification (PDF, 77 at: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ pages). 1 June 2011 [online]. Available at: n0001001-15/paran4#n4. [in Ukrainian]. http://www.bis.org/publ/bcbs189.pdf. 7. Natsionalnyi bank Ukrainy (2015). Postanova 13. Basel III: The Liquidity Coverage Ratio and NBU "Kompleksna prohramu rozvytku finansovoho liquidity risk monitoring tools. January 2013 sektoru Ukrainy do 2020 r." vid 18 chervnia 2015 r. (PDF, 75 pages). [online]. Available at: http:// № 391 [Decree of NBU "A comprehensive www.bis.org/publ/bcbs238.pdf. program of financial sector in Ukraine until 14. Shpachuk V. V. (2012). Bazel-III: etapy vpro­ 2020" of 18 June 2015 r. Number 391]. [online]. vadzhennia ta metodyka otsinky [Basel III: imple­ Available at: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/ mentation stages and methods]. Derzhavne show/v0391500-15. [in Ukrainian]. upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok [Pub­ 8. Verkhovna Rada Ukrainy (2014). Zakon Uk­ lic administration, improvement and develop­ ra­iny "Pro ratyfikaciyu uhody pro asotsiatsiiu mizh ment]. 5. [online]. Available at: http://www. Ukrainoiu, z odniiei storony, ta Yevropeiskym Soiu­ dy.nayka.com.ua/?op=1&z=454. [in Ukrainian].

30 УДК 336.132.1

Черничко Тетяна Володимирівна Завідувач кафедри фінансів Мукачівського державного університету, доктор економічних наук, професор

Пугачевська Катерина Йожефівна Доцент кафедри менеджменту та управління економічними процесами Мукачівського державного університету, кандидат економічних наук, доцент

ФІНАНСОВІ ДИСБАЛАНСИ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ

Chernychko T. V., Pugachevska K. Y. Financial Imbalances in the Economy of Ukraine

Abstract. The problem of effective financial relations formation in the economic system of Ukraine is researched. The monitor of financial stability of Ukrainian economy is represented and its main imbalances are found. It is determined that the financial proportions should ensure the simultaneous achievement of two main objectives: creating a sufficient amount of funds for the realization of economic, social, political and other features of the modern state; formation of funds of economic entities and households at a level sufficient to meet their needs and providing extended playback. On the basis of provided research the main problems of institutional structure of financial relations in Ukraine are formulated. Keywords: financial relations, financial imbalance, financial proportions, primary income, final income, institutional sector. Формування ринкових економічних сових пропорцій на стадіях розподілу відносин та докорінні зміни в організа­ції та перерозподілу валового внутрішньо- фінансових відносин на всіх рівнях по- го продукту і національного доходу. За- требують чіткого розуміння стратегічної­ стосування принципів аналізу ex post мети: реформування фінансової моделі дозволяє визначити основні фінансові національної економіки шляхом змі­ни пропорції в сфері утворення та викори- співвідношення між суспільним та інди- стання первинних і кінцевих доходів, відуальним споживанням. створює можливість для оцінки стану Дослідження поточного стану фі- кінцевих фінансових ресурсів суб'єктів нансових пропорцій в економіці Украї- господарювання. ни доцільно здійснювати за двома на- 2) на основі аналізу ex ante — визна- прямами: чає оптимізацію фінансові пропорцій, 1) на основі аналізу ex post — визна- як джерело економічного розвитку і чає стан фінансових пропорцій, як на- ґрунтується на дії інструментів механіз- слідок економічного розвитку і пов'яза- му державного регулятивного впливу на ний з оцінкою поточного стану фінан- фінансові пропорції в процесі форму-

31 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) вання первинних та кінцевих доходів турі ВВП можна виділити такі тенден- інституційних секторів. ції (табл. 1): Дослідження існуючого стану фі- 1) частка кінцевих споживчих ви- нансових пропорцій в країні пропону- трат у структурі ВВП за категоріями кін- ється здійснити в три етапи: формуван- цевого використання: відбувається ня фактичного обсягу ВВП країни; ви- зростання з 71,3 % від ВВП (2004 р.) до значення пропорцій в сфері формуван- 92,8 % від ВВП (2013 р.). Зростання ня та розподілу первинних доходів; ви- внутрішнього споживання товарів та значення пропорцій в сфері формуван- послуг загалом є позитивним моментом ня та розподілу кінцевих доходів. у розвитку економіки країни, проте Перший етап пов'язаний зі створен- встановлення його на рівні 90 % від ням матеріальної та фінансової основи ВВП і більше, за умови зменшення для подальшого розподілу та перероз- частки валового нагромадження, уне- поділу. можливлює процес розширеного від- Дослідження динаміки реального творення та стимулювання зростання ВВП України дозволяє оцінити кількіс- реальних обсягів виробництва; ні характеристики економічних проце- 2) частка валового нагромадження сів, які відбуваються в національній еко- капіталу в структурі ВВП за категоріями номіці. Провідними показниками, які кінцевого використання. Динамічні змі- визначаються в процесі дослідження ни цього компонента витрат характери- динамічних змін ВВП країни, є: зуються найбільшою мінливістю. Спо- 1. Структура ВВП України за катего- стерігається зростання частки валового ріями кінцевого використання. нагромадження до 2008 року та різке Позитивні динамічні зміни в обсязі зменшення в 2009–2015 рр. та структурі ВВП характерні для Украї- 3) частка чистого експорту в структурі ни в період з 2004 року, тому саме цей ВВП за категоріями кінцевого використан- період (2004–2015 рр.) обрано для ня. Спостерігається переважання імпорту проведення аналізу. Протягом аналізо- товарів та послуг над їх експортом в струк- ваного періоду (2004–2015 рр.) в струк- турі чистого експорту (2006–2015 рр.).

Таблиця 1 Структура ВВП за категоріями кінцевого використання, %

Кінцеві Валове Чистий експорт Роки ВВП споживчі витрати нагромадження товарів та послуг 2004 100,0 71,3 21,2 7,5 2005 100,0 76,5 22,0 0,9 2006 100,0 78,6 24,0 -2,9 2007 100,0 79,1 26,4 -5,5 2008 100,0 79,2 28,9 -8,1 2009 100,0 84,6 17,1 -1,7 2010 100,0 83,4 19,4 -2,8 2011 100,0 83,9 21,5 -5,4 2012 100,0 90,1 18,3 -8,4 2013 100,0 92,8 15,7 -8,5 2014 100,0 90,0 14,1 -4,1 2015 100,0 86,7 15,3 -2,0 Джерело: побудовано авторами за даними [1]

32 Черничко Т. В., Пугачевська К. Й. Фінансові дисбаланси в економіці України За результатами проведеного ана- строковий динамічний економічний лізу можна зробити висновок, що розвиток. протягом аналізованого періоду не З метою поглиблення результатів закладається основа для реального аналізу зіставляємо структуру ВВП за розвитку економіки країни, суттєво категоріями кінцевого використання зменшується валове нагромадження, України, країн СНД та країн з розвину- яке і повинно забезпечувати довго- тою ринковою економікою (табл. 2).

Таблиця 2 Структура ВВП за категоріями кінцевого використання та темп зростання реального обсягу виробництва у 2015 р., % від ВВП

Кінцеві Валове Чистий експорт Темп зростання Країна споживчі нагромадження товарів та послуг реального ВВП витрати Росія 71,6 21,5 8,0 –3,7 Єврозона 76,0 20,0 4,0 +1,6 Франція 79,4 22,6 –2,0 +1,2 Німеччина 73,2 20,0 6,8 +1,4 Іспанія 77,0 20,0 3,0 +3,2 США 86,8 16,8 –4,9 +2,4 Великобританія 85,0 17,0 –2,0 +2,3 Японія 81,0 21,0 –2,0 +0,6 Україна 86,7 15,3 –2,0 –9,9 Джерело: побудовано авторами за даними [2] Практика значного переважання перечливе та неврегульоване госпо- частки кінцевих споживчих витрат над дарське законодавство, значний рі- іншими складовими ВВП за категорія- вень тінізації економіки тощо. Все це ми кінцевого використання є характер- породжує песимістичні прогнози у ною для всіх країн. Проте структура інвесторів. В той же час існує і зна- ВВП України в 2015 році є найменш чний обсяг незалучених внутрішніх оптимальною: одна з найбільших час- заощаджень, процес використання ток кінцевих споживчих витрат, най- яких може забезпечити більш ефек- менша частка валового нагромадження, тивне використовування виробничих перевищення імпорту товарів та послуг потужностей більшості підприємств. над їх експортом. 2. Структура кінцевих споживчих Особливо важливою умовою пе- витрат. реходу економічного розвитку до На основі аналізу статистичних да- фази економічної зростання є ство- них за період 2004–2014 рр. (табл. 3) рення привабливого інвестиційного можна виділити певні позитивні тен- клімату для вітчизняних та іноземних денції розподілу ВВП в Україні: інвесторів. Україна має великі можли- в структурі кінцевих споживчих витрат вості для активної діяльності інвесто- в 2004–2014 рр. зростає частка спожи- рів — значний споживчий ринок, ви- вчих витрат домогосподарств (з 73,5 % гідне геополітичне розташування, ба- від загального обсягу у 2004 р. до гаті природні ресурси, кваліфіковані 78,4 % — у 2014 р.) та зменшується трудові ресурси, потужну наукову частка витрат на кінцеве споживання базу. Проте макроекономічне середо- державного сектору, пов'язане з задо- вище залишається досить несприят- воленням колективного споживання ливим для інвестицій — високі реаль- (з 24,6 % від загального обсягу у 2004 р. ні процентні та податкові ставки, су- до 20,8 % — у 2014 р.).

33 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) Таблиця 3 Аналіз структури кінцевих споживчих витрат в Україні, %

Кінцеві некомерційних організацій, домашніх сектору загального Роки споживчі що обслуговують домашні господарств державного управління витрати: господарства 2004 100,0 73,5 1,8 24,6 2005 100,0 73,1 1,7 25,2 2006 100,0 74,7 1,3 24,0 2007 100,0 75,5 1,0 23,5 2008 100,0 76,6 1,0 22,4 2009 100,0 76,2 1,1 22,7 2010 100,0 75,7 1,0 23,3 2011 100,0 78,5 0,8 20,7 2012 100,0 77,9 0,7 21,4 2013 100,0 78,7 0,8 20,5 2014 100,0 78,4 0,9 20,8 Джерело: побудовано авторами за даними [1]

Серед сукупності основних чин- ся фінансові пропорції між учасниками ників, які впливають на формування процесу суспільного виробництва. На кінцевих споживчих витрат домашніх даному етапі відбувається формування господарств доцільно виділити пла- первинних доходів учасників виробни- тоспроможний попит (обсяг і рівень цтва — доходів, які утворюються у сфе- доходів та їх співвідношення з динамі- рі виробництва і є первинним джере- кою споживчих цін), а також товарну лом доходів у сфері обігу. пропозицію (стан виробництва това- В основу формування первинних рів та послуг). Для української еконо- доходів закладено розподіл ВВП між: міки, основним чинником зростання чинниками праці (оплата праці найма- величини кінцевих споживчих витрат них працівників); чинниками капіталу є зростання частки оплати праці най- (валовий прибуток, змішаний дохід); маних працівників (рівня заробітної державою (податки на продукти, ви- плати) у ВВП. робництво та імпорт). Другий етап відображає пропорції При цьому чітко розмежовуються розподілу ВВП, внаслідок яких форму- доходи кожного з макроекономічних ються фінансові потоки та утворюють- агрегатів (рис. 1).

Валовий внутрішній продукт

Оплата праці Валовий Чисті Чисті іноземні найманих прибуток, податки на факторні працівників змішаний дохід виробництво доходи та імпорт

Домогосподарства Підприємства Держава Решта світу

Рис. 1. Фінансові відносини на етапі формування первинних доходів Джерело: розроблено авторами

Дослідження пропорцій формуван- шляхом аналізу ВВП країни за категорі- ня первинних доходів здійснюється ями доходу (табл. 4).

34 Черничко Т. В., Пугачевська К. Й. Фінансові дисбаланси в економіці України

Таблиця 4 Первинні доходи отримані в результаті розподілу ВВП у 2004–2014 рр., % від ВВП

Оплата праці Чисті податки на Валовий прибуток, Роки ВВП найманих працівників виробництво та імпорт змішаний дохід 2004 100,0 45,6 10,2 44,2 2005 100,0 49,1 12,7 38,2 2006 100,0 49,4 13,5 37,1 2007 100,0 48,8 12,2 39,0 2008 100,0 49,6 12,3 38,1 2009 100,0 49,4 12,6 38,0 2010 100,0 48,0 11,8 40,2 2011 100,0 47,0 13,9 39,1 2012 100,0 50,2 12,9 36,9 2013 100,0 49,9 12,5 37,6 2014 100,0 46,3 12,9 40,8 Джерело: побудовано авторами за даними [3]

Аналіз статистичних даних за пе- зростають первинні доходи домогос- ріод 2004–2014 рр. доводить чіткі тен- подарств, їх частка досягла рівня харак- денції змін в структурі первинних дохо- терного для країн зі скандинавською дів: частка оплати праці найманих пра- моделлю фінансових відносин (50– цівників у ВВП країни має стабільну 60 % від ВВП). Значна соціальна зорі- тенденцію до зростання до 2013 року єнтованість фінансових відносин в (протягом аналізованого періоду частка Україні на стадії розподілу ВВП, а та- зросла з 46 % до 50 % від ВВП), у 2013– кож зменшення стимулюючих чинни- 2014 рр. відбувається зворотна тенден- ків та необхідних доходів для розвитку ція; частка чистих податків залишається суб'єктів господарювання є вагомими більш стабільною та коливається в ме- причинами погіршення економічної жах 11–13 % від ВВП; коливання частки динаміки в країні. валового прибутку, змішаного доходу Протилежною є спрямованість фі- на рівні 38–40 % від ВВП. нансових відносин в такій країні, як На основі аналізування статистич- Польща: частка, яка характеризує участь них даних можна зробити висновок і, відповідно, доходи капіталу в економі- про значний перерозподіл доходів між ці цієї країни є переважаючими над чин- інституціональними секторами. Значно никами праці в пропорції 1,4:1 (табл. 5).

Таблиця 5 Первинні доходи отримані в результаті розподілу ВВП у 2014 р.

Показник Росія Німеччина Польща Україна ВВП 100,0 100,0 100,0 100,0 Оплата праці найманих працівників, 52,6 50,8 36,8 46,3 % до ВВП Чисті податки на виробництво та 15,9 9,8 11,7 12,9 імпорт, % до ВВП Валовий прибуток, змішаний дохід, 31,5 39,4 51,5 40,8 % до ВВП Темп приросту (зменшення) реального 0,75 1,58 3,33 -6,55 обсягу ВВП в 2014 р. (% до 2013 р.) Джерело: побудовано авторами за даними [2]

35 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) Вагома частка валового прибутку, му секторі економіки, високий рівень змішаного доходу в структурі ВВП ви- експансії фінансових посередників за ступає одним з основних чинників рахунок головних інвесторів і виробни- стимулювання економічної активності ків товарів та послуг є індикаторами в крані, створює матеріальну основу майбутніх криз. Вищенаведене формує для активізації інвестиційної та іннова- небезпечну ситуацію у частині серед- ційної діяльності. При цьому участь ньострокової перспективи розвитку і держави в первинному розподілі дохо- потребує змін у макроструктурній полі- дів є мінімальною. тиці із посиленням впливу НБУ та уря- Фінансові відносини, які сформу- ду на вартість кредитних ресурсів, фор- валися в процесі розподілу ВВП та мування адекватних потоків отриманих фінансові пропорції, пов'язані з і сплачених доходів від власності між формуванням первинних доходів ві- нефінансовим і фінансовим секторами дображають схильність фінансової економіки [4, c. 15]. моделі України до континентальної В структурі кінцевих доходів інсти- моделі фінансових відносин. Значна туційних секторів економіки України частка оплати праці та активна участь протягом періоду 2004–2014 рр. відбу- держави у первинному розподілі ха- ваються сутєві зміни (табл. 6): частка рактеризує значну соціальну спрямо- нефінансових корпорацій в структурі ваність розвитку, а за умови недо- валового наявного доходу зменшується, статнього рівня розвитку реального особливо в період 2010–2013 рр. (на сектору економіки країни це призве- 13 %); частка фінансових корпорацій ло до значного погіршення динаміки зменшується на 2 %; частка сектору за- економічного розвитку. гального державного управління суттє- Третій етап відображає тенденції во зменшується у період 2004–2009 рр. перерозподілу первинного доходу че- (на 5,1 %) та зростає у період 2010– рез поточні трансферти в грошовій 2014 рр. (на 1,5 %); частка домашніх формі як між національними інститу- господарств зростає на 13 %. ційними одиницями, так і між ними і Таким чином, відбувається перероз- "рештою світу". Цей рахунок показує, як поділ кінцевих доходів на користь до- сальдо первинних доходів економіки машніх господарств і тенденції, харак- (інституційних одиниць, секторів) тран- терні для первинного розподілу дохо- сформується в їх наявний доход за допо- дів, зберігаються. могою одержання і сплати поточних Таким чином, оптимізація фінансо- трансфертів, за винятком трансфертів в вих пропорцій є неможливою без за- натуральній формі. В рахунку відобра- безпечення стабільного та динамічного жується максимальна сума, яку економіка зростання обсягу ВВП. Зростання про- країни (інституційний сектор) може ви- тягом останніх років в структурі доходів користовувати на споживання товарів і отриманих в результаті розподілу ВВП послуг у поточному періоді. України, частки доходів домогоспо- Завищена вартість кредитних ресур- дарств та держави, на фоні зменшення сів на тлі високого розриву між ставка- доходів підприємницького сектору ми за кредитами та депозитами, а також призводить до зменшення стимулюю- політика підтримки окремих банків чих чинників та необхідних доходів для створюють умови для відпливу доходів розвитку суб'єктів господарювання. від сектора нефінансових корпорацій у В найбільш оптимальному варіанті сектор фінансових корпорацій. Існую- зазначені фінансові пропорції повинні чі диспропорції у структуруванні вало- забезпечувати одночасне досягнення вого наявного доходу в корпоративно- двох основних цілей: створення достат-

36 Черничко Т. В., Пугачевська К. Й. Фінансові дисбаланси в економіці України

Таблиця 6 Структура кінцевих доходів інституційних секторів економіки України у 2004-2014 рр., % від загальної сукупності

Некомерційні Сектор організації, що Нефінансові Фінансові загального Домашні Роки обслуговують корпорації корпорації державного господарства домашні управління господарства 2004 14,4 4,2 20,2 59,8 1,4 2005 9,2 2,7 20,7 66,2 1,2 2006 9,7 2,9 20,5 66,0 1,0 2007 10,5 3,7 20,8 64,1 0,9 2008 8,2 4,5 20,0 66,5 0,8 2009 6,2 6,2 15,1 71,8 0,8 2010 3,6 3,8 15,4 76,5 0,8 2011 2,7 3,6 17,7 75,1 0,8 2012 1,9 1,1 17,3 79,2 0,8 2013 1,2 1,0 16,7 80,4 0,7 2014 7,5 2,0 16,6 73,2 0,8 Джерело: побудовано авторами за даними [5]

нього обсягу грошових фондів для дів суб'єктів господарювання та домо- здійснення економічних, соціальних, господарств в обсязі, достатньому для політичних та інших функцій сучасної задоволення їх потреб та забезпечення держави; формування грошових фон- розширеного відтворення.

ЛІТЕРАТУРА: 1. Валовий внутрішній продукт за категорія- служба статистики України. — Режим до- ми кінцевого використання [Електронний ступу: http://ukrstat.gov.ua ресурс] / Державна служба статистики Ук­ 4. Крючкова І. В. Макроструктурні чинники раїни.­ — Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua гальмування економічного зростання Украї- 2. Всесвітня економічна база даних Outlook ни / І. В. Крючкова // Економіка і прогно- [Електронний ресурс] Липень 2016 / Офі- зування. — 2012. — №4. — С. 5–18 ційний сайт Міжнародного валютного 5. Рахунки інституційних секторів економі- фонду. — Режим доступу: http://www.imf. ки України [Електронний ресурс] /Держав- org/external/pubs/ на служба статистики України. — Режим 3. Валовий внутрішній продукт за категорія- доступу: http://ukrstat.gov.ua ми доходу [Електронний ресурс] /Державна

REFERENCES: 1. Valovyi vnutrishnii produkt za katehoriiamy Ukraine]. — available at: http://ukrstat.gov.ua kintsevoho vykorystannia [Gross domestic product (Accessed 25 February 2017) [in Ukrainian]. by final use categories] (2015). — Derzhavna 4. Kriuchkova I. V. (2012). Makrostrukturni chyn­ sluzhba statystyky Ukrainy [State Statistics nyky halmuvannia ekonomichnoho zrostannia Ukrainy Service of Ukraine]. — available at: http:// [Macrostructural factors of deceleration­ of ukrstat.gov.ua (Accessed 14 February 2017). economic growth in Ukraine]. Ekonomika i [in Ukrainian]. prohnozuvannia [Economic and Forecasting]. 2. Global Economic Database Outlook (2016). vol. 4., p. 5–18 [in Ukrainian]. — International Monetary Fund . — available 5. Rakhunky instytutsiynykh sektoriv ekonomiky at: http://www.imf.org/external/pubs. (Ac- [Accounts of institutional sectors of economy] cessed 8 February 2017). (2015). — Derzhavna sluzhba statystyky 3. Valovyi vnutrishnii produkt za katehoriiamy Ukrainy [State Statistics Service of Ukraine]. dokhodu [Gross domestic product by income — available at: http://ukrstat.gov.ua (Accessed categories] (2015). — Derzhavna sluzhba 27 February 2017) [in Ukrainian]. statystyky Ukrainy [State Statistics Service of

37 UDC 336.225.61 (447)

Rekunenko Tetiana Associate Professor of the Department for Operational and Investigative Activities of the University of the SFS of Ukraine, Ph.D. (Law)

ARRANGEMENT OF WORK WITH THE INFORMATION RESOURCES OF THE STATE FISCAL SERVICE OF UKRAINE

Rekunenko T. Arrangement of Work with the Information Resources of the State Fiscal Service of Ukraine

Abstract. This scientific paper, based on the analysis of the Ukraine's State Fiscal Service performance, deals with the main issues of the arrangement of work with the information resources in the course of tax offences and crimes detectionand directly with these resources management. The author places the focuson the specific features of the fiscal service's performance interms of the activities performed by the tax police. The issues of the tax police interactionwith the other law enforcement authorities at the information level come under review. The author proposes her vision of the ways how to overcome these problems. Keywords: management, information resources, the Ukraine's State Fiscal Service offices.

Problems definition. In the condi- and foreign scientists on the theory of op- tions of the information society establish- erational and investigative activities, man- ment the information sphere becomes in- agement theory and administrative law, creasingly important acting as an accelera- information theory and information law, tor for development of all other spheres other branches of the legal sciences: of life: economic, social, political, etc. The V. B. Averianova, A. M. Bandurka, G. M. Bi­ significant impact of this sector on the so- riukov, Y. P. Bitiak, M. S. Vertuzaeva, cial progress is stipulated by the need of O. F. Dolzhenko, A. V. Syrovoi, O. G. Fro- enhanced attention to it by the state, thus lova, V. S. Tsymbaliuk, etc. the issues related to the information area Main material. For development of management control in different lines of any society material, support,power and the state activity, including the Ukraine's information tools are necessary. State Fiscal Service functioning, become Modern life is characterized by in- specifically relevant. crease of the information flows within The purpose of this articleis to de- the public sector. The relevancy of the velop the ideology of building up a system problems connected with the informa- of the Ukraine's State Fiscal Service infor- tion resources is stipulated by the fact mation resources administration which in- that recently the civilization has been volves the package of organizational, sci- experiencing a transition from the 'in- entific and technical, HR, material and -fi dustrial society' to the 'information so- nancial measures aimed atsolving of the ciety' where information plays the role problems related to workwith the Ukraine's of one of the paramount economic re- State Fiscal Service information resources. sources. Obtaining information, its The scientific and theoretical basis of analysis and synthesis constitute the ba- the research are the works of domestic sis of any area of ​​human activity.

38 Rekunenko T. Arrangement of Work with the Information Resources of the State Fiscal Service of Ukraine In many cases, the term 'information' is a totally new level of the information sup- used in definition of the original datatrans- port within the government authorities, in- mitted verbally, in writing or by other means. cluding fiscal authorities, and implementa- Information is a permanent feature of tion of the administrative reform as such the development of any society. It originat- should be accompanied by the target-driven ed a few million years ago with the first use of new information technologies in the communication techniques of our forefa- area of management, that provide for qual- thers. However, only exchange of informa- itative information and methodological, tion between the individuals was made. HR and technical re-equipment of all ex- With origination of language the possibili- ecutive authorities [2, p. 34]. ties to accumulate informationemerged but However, the theory of modern infor- in the human memoryonly. With develop- mation resources management within the ment of the society the quality and the Ukraine's State Fiscal Service offices and its quantity of the information used to change. organizational and legal basis as of today Thus, in the history of the civilization de- hasn't been developed in full in Ukraine. velopment several information revolutions Like any other area of ​​the state, the in- took place, the change of social relations formation area must be managed. The through profound changes in the area of need to manage the information area re- information processing. The effect of those sults from the fact that it is integrated changes was acquisition of a new quality. practically in all areas of the state. As of In traditional sense informationis a mes- today, the information flows within the sage, more precisely a set of the data that is state grow, thus to effectively manage the used or may be used by a manager in his work. other public areas the need arises to man- New threats to the national security, in- age the information area [3, p. 55]. cluding those in the information area, the Arrangement of managerial work with conditions of tough competition world- the information resources within the wide, globalization processes of the infor- Ukraine's State Fiscal Service offices is aimed mation sphere change to one of the most at achievement of main objective, which is important lines of the interstate struggle management and successful performance of for global and regional leadership require the in-service tasks by the structural units of decisions and actions corresponding to the the State Fiscal Service of Ukraine. realities of modern world. This is about the The information resources manage- organization of an effective system of the ment system as such can be defined as an national interests' protection in the area of interrelated set of the following parts: the Ukraine's information resources as the 1) subject of management, which most important line in adopting the infor- meansstructurally defined groups of peo- mation policy by the state. ple who form the management bodies of Modern management within the State various organizational structures (infor- Fiscal Service of Ukraine is based on the mation divisions, authorities and services); round-the-clock real-time search, retriev- 2) object of management, which ing, processing, analysis and use of bulk means information resources, i. e.: docu- statistical data and information that are ments and files of the documents within impossible to process quickly and effi- the information systems; ciently in a different way [1, p. 134]. 3) directcommunication and feedback According to the Administrative Re- between the object and the subject of form Concept enhancement of the mana- management, which is implemented di- gerial work efficiency in the area of the rectly through management technology, Ukraine's State Fiscal Service offices infor- i. e.: technical ways of the information mation resources management depends on search, processing and storing.

39 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) Based on the experience of the USA of the preliminary information about the and Germany in arrangement of the in- offense and the person who committed it formation resources managementit can be are basis of its disclosure [5, p. 218]. concluded that it can be applied in Ukraine But on the other hand, it should be in the following areas of focus: noted that as of today the information re- 1) stablishment and determination of trieval system has been set up already and the legal status of the certain information widely usedwithin the system of the analysis systems; Ukraine's State Fiscal Service offices, which 2) providing a legislative framework for contains information about a large number the responsibilities of companies, organiza- of the taxpayers. Thus, probably, it makes tions and citizens-entrepreneursto provide no sense to set up a separate information the Ukraine's State Fiscal Service offices system of the tax police. This system can be with the appropriate informationrelated to a separate attachment to already existing in- assessment and payment of the taxes and formation retrieval system with additional setting of the penalties for non-compliance; analytical capabilities, sources of the infor- 3) setting up of a modern fiscal ser- mation and restricted access [6, p. 124]. vice's information system of the [4, p. 47]. Such information system must have In this respect, the Ukraine's State Fis- the capability to deliver the integrated in- cal Service offices experienced the certain formation about the relationsbetween the difficulties when solving the tasks assigned individuals and the legal entities, the events to them: and the facts. 1) due to poor equipment with com- There's also an urgent problem as to puter technology and communications; setting up of an adequate object model for 2) due to lack of the computerized informational work control, adaptation and procedure for selection of a business en- development of the methods and the tech- tity for next audit, estimation of the bud- niques to solve the analytical problems. getary tax losses; An exceptionally intricate scientific 3) due to lack of the information sys- task is development of the ideology for tem to ensure solution of the package of building up of a system for organization the tasks related to collection, accumula- of the Ukraine's State Fiscal Service offic- tion, processing and analysis of the large es information resources management. bulk of the relevant information as well as Development and implementation of the information interoperability with the the said system involves a set of the mea- databases of the other law enforcement sures of organizational, scientific and authorities and the institutions of the technical, HR, material and financial char- credit and financial system. acter aimed at solving the problems relat- With respect to the tax police units, it ed to arrangement of management activity should be noted that operational and inves- with the Ukraine's State Fiscal Service in- tigative activities are carried out with a view formation resources. to obtain, to collect, to process, to analyze In terms of the stated above, it is possi- the information and to take the necessary ble to agree with the fact that the technique actions. Every operational unit's perfor- for arrangement of management activity mance is connected, first of all, with detec- with the information resources can be di- tion, prevention and disclosure of crimes. vided conditionally into three groups: physi- It's even hardly thinkable that the operation- cal storage media; methods to transformthe al units can perform their taskwithout hav- information; equipment facilities for the pro- ing in this case absolutely any information cesses to transform the information (tech- about the perpetrator. A complete study of nology, service and utility rooms) [7, p. 222]. the subject of crime is the key to successful As the aim for effective development suppression of its illegal actions. Availability of a system for organization of the

40 Rekunenko T. Arrangement of Work with the Information Resources of the State Fiscal Service of Ukraine Ukraine's State Fiscal Service offices in- recent trends in the Ukraine's State Fiscal formation resources managementit would Service offices reformit should be stated be advisable to adopt the appropriate Na- that the Service's course of the service in tional Electronic Communication Devel- general lies on the transition from intelli- opment Program to enable the teamwork gence and search to information analysis by a group of the executives on a single concept of operations. processing object [8, p. 67]. Conclusions. Information has always To ensure effective management of existed. This is either the result of existin- the Ukraine's State Fiscal Service offices galreadyor the beginning of a new re- information resources it is necessary to search. The information does not disap- carry out extended works in the following pear, but it exists at one time both as the interlinked lines of activity: object of knowledge and as the subject of 1) development of the information research, it changes with them, acquiring a system software and technical platform; new meaning. 2) development of application and Without information links within the mathematical support software; system it is impossible to talk about any 3) development of information trans- social activities. Work with information re- mission and information security systems; sources supports the entire management 4) organization of information in- process, in the course of the management teroperability with the law enforcement decision making. authorities. That is why the issue of managerial It should also be noted that the work arrangement in the area of informa- Ukraine's State Fiscal Service offices infor- tion resources of the Ukraine's State Fiscal mation resources management is a manda- Service offices directly is relevant nowa- tory condition for the effective functioning days and it plays an important role in man- of any social system, including that one re- agerial work arrangement of the executive lated to criminal proceedings. Given the branch of the government on the whole.

REFERENCES: 1. Bandurka O. M., Vishnevskaya M. K., Zhvaliuk Management: Theoretical Aspect. Challenging Is- V. R., Saraskina T. V. (1999). The Issues of the sues of the State Building in the Conditions of the State Tax Administrations: Decree of the Presi- Adminstrative Reform: Materials of All-Ukrainian dent of Ukraine. Tax Police: Comments and Ex- Scientific and Practical conference held on 11–12 planations of the Current Legislation. Kharkiv April 2003. Zaporizhzhya. Law Institute of the University of Internal Affairs. P. 18. Ministry of Internal Affairs of Ukraine. P. 45–48. 2. Biriukov G. M., Mikhno A. A., Nikifor- 5. Bandurka O. M. (2002). Operational and In- chuk D. I., Lebedenko V. I. Lugansk Institute of vestigative Activities. Part I: Textbook. Kharkiv. Internal Affairs — Lugansk Editorial and Publi- National University of Internal Affairs. P. 336. cation Department of Lugansk Institute of In- 6. Panchenko G., Savostenko A. (2001). IT De- ternal Affairs of the Ministry of Internal Affairs velopment is an Essential Part of Effective of Ukraine (1999). Data Bases and Computer Management. Regional Aspect. Bulletin of the Networks in the Internal Affairs Offices' Prac- National Academy for Public Administration. tices: Educational Book. P. 74.L. Pal. National 4, p. 410–416. Policy Analysis. Translation from English by 7. Plishkin V. M. Edited by Ph.D. in Law K. Dziuba. Kyiv. Fundamentals. P. 422. Y. F. Kravchenko (1999). Theory of Managing 3. Syrovoy O. V. (2006). Organizational and le- the Offices of the Ministry of Internal Affairs gal principles of the information resources of Ukraine: Textbook.. Kyiv. National Acade- management within the offices of Ministry of my of Internal Affairs of Ukraine. P. 702. Internal Affairs of Ukraine. Ph.D. Thesis in 8. On Improvement of Information and ANA- Law under Specialty 12.00.07 — Administra- LYTICAL support of the President of Ukraine tive Law and Process; Financial Law; Informa- and the Public Authorities: Decree of the Pres- tion Law. KharkivNational University of Inter- ident of Ukraine as of the 14th of July 2000 nal Affairs. Kharkiv. P. 218. Ref. No. 887 (2000). Coll. Decrees of the Pres- 4. Syrovoy O. V. (2003). Information Resources ident of Ukraine. 2000.

41 UDC 339.9.012.421

Pugachevska Kateryna Sergiivna Seniour Lecturer of International Economic Relations Department of Kyiv National University of Trade and Economics, Ph.D. (Economics)

Tisnohuz Anna Volodymyrivna Junior consultant of "Pleon Talan" Company

FOREIGN TRADE LIBERALIZATION: TRENDS AND VECTORS

Pugachevska K. S., Tisnohuz A. V. Foreign Trade Liberalization: Trends and Vectors

Abstract. The leading trends of foreign trade liberalization are considered in the article. The scientific views of leading economic schools on the relationship of foreign trade policy and economic growth are characterized. The indicators of trade openness in different groups of countries are evaluated. The average import duties and its binding coverage is researched. Keywords: foreign trade, liberalization, tariff regulation, non-tariff regulation, WTO, trade openness. Introduction. Sustained economic dards that differ from those practiced by growth requires policies that make an econ- exporting countries) as well as fiscal, legal omy open to trade and investment between and administrative barriers. The movement nations. Trade liberalization is removal or to freedom is also limited through the sys- reduction of restrictions or barriers on the tem of state support, public procurement free exchange of goods worldwide. This and state monopoly in certain sectors. policy includes dismantling of tariff (duties, Literature review. An important surcharges, and export subsidies) as well as methodological basis for research of for- non-tariff barriers (licensing regulations, eign trade regulation are represented in quotas, and arbitrary standards etc.). The fundamental works of D. Dollar, A. Kraay, eradication of these restrictions often J. Sachs, A. Warner et al., who studied the stands for promoting the "free trade". relationship of economic openness in the Despite the efforts of the institutions context of the impact on economic of the multilateral trading system and re- growth. In particular, ambiguous and con- gional trade unions, the amount of protec- tradictory effects of the foreign trade lib- tionist barriers to movement of goods and eralization are analyzed in the works of services across national borders is increas- A. Grainger, D. Rodrik, F. Rodrigues and ing. It includes traditional duties and quotas, others. However, the need of further study technical import restrictions (for example, the issues, directly related to the vectors of by introducing safety standards or stan- influence of trade liberalization on eco-

42 Pugachevska K. S., Tisnohuz A. V. Foreign Trade Liberalization: Trends and Vectors nomic growth and open economies, deter- of Adam Smith, concentrating attention mine the relevance of the study. on the factor of competition. According Taking into account the abovemen- to the theory of David Ricardo, a country tioned, the article is aimed at estimation may receive income even without having the trend and vectors of trade liberaliza- an absolute advantage for the production tion in modern conditions. of a product. It is enough to offer it in mar- Results. The growth of protectionism kets where production of the product is in nowadays conditions is a paradox of less competitive, that requires relatively modern consumer society in which few higher cost of capital and labor. Thus, free people buy domestic goods when cheap trade does not limit the country in absolute and high-quality imported substitute if of- advantages, and stimulates the search of fered. The government is often interested comparative advantage, ultimately increas- in protectionism, fearing that uncontrolled ing revenue opportunities and expanding import flows could lead to the bankruptcy the total supply of goods and services. of domestic enterprises, reduction of em- The attitude to free trade in the mid- ployment and tax revenue. Under these twentieth century was expressed by conditions, barriers make import more ex- P. Samuelson, W. Stolper, R. Dzhons, pensive or even unavailable, expanding de- T. Ryb­czynski, who developed the idea of mand for domestic goods. As a result, the classics, identifying positive and negative producers can sell it at higher prices, and factors of open economy and liberaliza- thus the preconditions for growth in the tion of international trade. domestic economy are created. American scientists D. Dollar and In many countries, protectionist barri- A. Cray, using data from 92 countries have ers are government response to changes in confirmed, that the openness of the econ- the quality of goods and services import- omy contributes to economic growth and ed, reducing social security and state con- income levels in developing countries, in- trol, as well as the undesirable prospect of creased in direct proportion to the growth opening strategic sectors. The gain of pro- of the world [1]. tection the country receives in the form of A similar opinion is shared by Harvard customs duties and tax charges, as well as professors James E. Sachs and A. Warner. state monopolies in some sectors and na- After some investigation of the emerging tional enterprises in the form of profit, economies during 1970–1980 they found formed in conditions of limited competi- out that the part of countries that was tion. In the classical theory of internation- characterized with a high level of transpar- al trade protectionism policy cancellation ency grew up in average in 6 times faster is considered as good as it leads to increas- than protectionism supporters [6, p. 18–23]. ing the level of sales, it contributes to the In addition, during one of the ministerial augmentation of wealth. Governments conferences in London concerning the must support free trade policy and entre- problems of developing countries, former preneurs should refuse from production head of the World Trade Organization of goods that are cheaper to purchase M. Moore said: "Over the past 50 years abroad, and in such a way to use the abso- free trade has increased in almost 17 times, lute advantage of the national economy and despite the high gap in the level of (natural or acquired as a result of the economic development between rich and choice of the best production technology) poor countries, both sides are winning … and focus on what can be produced most in particular, the standard of living in each effectively and better than others. group of countries has increased, life ex- In the theory of comparative advan- pectancy in developing countries rose tage David Ricardo developed the views from 41 to 62 years, the percentage of

43 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) adult education has increased from 40 % tion between the openness of the econo- to 70 %" [4]. my and its growth [7] and determined that According to the representative of the liberalization of trade policy can not neoliberalism J. Wiener, mutual elimina- be a factor of economic growth, as trade tion of customs barriers on the way of policy is determined by many elements of factors and economic performance mov- public policy. It means that countries with ing caused both by the needs of manufac- a specific combination of factors and im- turers to expand markets and the needs of plementation of a systematic approach to customers in expanding the supply of public policies could have achieved eco- goods at low prices. As a result, the con- nomic growth while maintaining certain centration of trade flows is increasing (i.e. trading restrictions, and vice versa, liberal- trade creation), as well as the resources are ization of trade policy by itself does not allocated more effectively within customs necessarily lead to economic growth. unions or other preferential unions. In ad- The benefits of international trade is dition, as J. Wiener notes, liberalization can certainly undeniable, however, doubt the have a negative impact on countries out- fact that free trade and the rejection of side the trade unions, which is expressed trade barriers leads to the growth of inter- in the excommunication of participants national trade. The results of obtained from trade with third countries (trade di- correlation based on information of the version) [5, p. 76]. UN Conference on Trade and Develop- But among scientists and representa- ment [10], the World Trade Organization tives of governmental and non-govern- [11] and cover 137 countries for the period mental organizations, there is a view that of 1980–2011 years showed that there is a free trade will not ensure economic growth rather strong correlation between growth in all countries, and will only lead to fur- of GDP per capita and the share of ex- ther enrichment of developed countries. ports in GDP, as well as between the share Such discussions have deeply accelerated of investment in GDP and the share of after large-scale anti-globalization protests exports in GDP, but not between the rates in Seattle, Washington, Brussels and Ge- of import duties and export growth (Fig. 1). noa in the beginning of XXI century. In When turning our attention to the fu- particular, Professor of International Po- ture of the international trading system, litical Economy School of management three issues can be highlighted: is it possi- John. F. Kennedy, D. Rodrik believes that ble for World Trade Organization (WTO) as a result of focusing on international in- to act as a more multi-polar trading sys- tegration, human and other strategic re- tem; were the limits of covered issues sources in developing countries, are redi- found or there is more the WTO expand rected from priority areas of development on; finally, is the multilateral system disap- (education, health, industrial capacity and pearing due to the strong rise of predomi- social welfare) to the less important nantly bilateral relations in trade and in- ones [9, p. 54–55]. In his work "Trade pol- vestment. The majority of details in the icy reform as institutional reform", he jus- today's debate are not new. International tifies the view that no one country is able trade policy as well as the construction of to develop successfully, avoiding the inter- it's system is a recurring phenomenon. national trade, however, no one country Secondly, the international trading system can develop only through trade liberaliza- has placed important phases in relative tion [8]. In 1999 D. Rodrik in collaboration economic since 1947 history segment. As with F. Rodriguez presented the results of well as found ways of placing various joint work based on a review of recent countries at vastly different levels of de- empirical research of the level of correla- velopment. Which leads to the situation

44 Pugachevska K. S., Tisnohuz A. V. Foreign Trade Liberalization: Trends and Vectors

Fig. 1. The correlation between simple mean tariff and growth rate of export Source: conducted on the basis of [10; 11] that shift in the relative market power in trade diversion from its development in the direction or large emerging markets the most optimal scenario (i.e. without and the of large number of developing artificial barriers) relate to 80 % of the countries in the WTO has not to be an headings. Besides, S. Evenet notices the overpowering problem. passivity of WTO concerning the threats Professor of the University of St. of protectionism [2]. Gallen (Switzerland) S. Evenet who spe- The analysis of foreign trade openness cializes in issues of international trade and growth rate of GDP in terms of eco- and economic development, confirmed nomic development are shown in Table 1. that the breach of agreements on mainte- UNCTAD data show that economic nance of protectionism by countries of growth in developing countries and transi- G20 is recorded in average "once every tion economies is taking place against the three days", while measures that lead to high foreign trade openness.

Table 1 Trade openness indicators and GDP growth in 2005–2015

Year 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 Export openness Developed economies 23,04 24,67 26,11 27,40 23,39 25,60 27,64 27,45 28,16 28,38 27,08 Developing economies 38,88 39,70 38,96 39,59 32,58 34,20 35,81 35,37 34,44 33,30 29,04 Transition economies 38,08 36,97 34,13 35,75 31,78 33,15 35,09 34,19 32,61 34,24 32,93 Imports openness Developed economies 24,20 25,99 27,02 28,49 23,60 25,95 28,15 27,83 28,10 28,30 26,96 Developing economies 34,47 34,60 34,30 35,68 30,26 32,08 33,48 33,17 32,51 31,78 28,26 Transition economies 28,83 28,14 28,88 29,16 26,50 26,79 27,61 28,41 28,00 28,24 27,23 Foreign trade openness Developed economies 23,62 25,33 26,56 27,95 23,49 25,77 27,89 27,64 28,13 28,34 27,02 Developing economies 36,67 37,15 36,63 37,64 31,42 33,14 34,64 34,27 33,48 32,54 28,65 Transition economies 33,46 32,56 31,50 32,46 29,14 29,97 31,35 31,30 30,30 31,24 30,08 Growth rate of GDP Developed economies 3,59 4,09 3,93 1,45 -2,04 4,09 2,87 2,22 2,15 2,54 2,47 Developing economies 2,53 2,86 2,47 0,05 -3,65 2,63 1,52 1,06 1,05 1,69 1,99 Transition economies 6,78 7,53 7,84 5,03 2,75 7,74 5,97 4,81 4,61 4,49 3,87 Source: conducted on the basis of [10]

45 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) Table 2 shows the international rates most of the large developing nations, and tariffs of the main players in the bound rates are quite high, but applied field of international trade. Five decades rates are lower. In agriculture, the big- of GATT talks had already lowered gest protectionists — the European bound rates in the developed economies Union and Japan — unilaterally lowered to less that 3 percent on average. In distortions for purely domestic reasons.

Table 2 Tariff rate of certain countries in 2015

Primary Manufactured All products products products

Country % rate, Binding coverage,% Simple mean bound Simple mean tariff, % Simple mean tariff, % Simple mean tariff, % Weighted mean tariff, % Weighted mean tariff, % Weighted mean tariff, % Weighted United States 100 31,6 9,8 4,8 6,5 1,6 10,1 6,2 United 100 3,6 2,8 1,6 2,4 1,3 2,9 1,7 Kingdom Japan 100 16,3 5,9 4 8,9 4,5 5,4 3,6 Russian 100 89,2 11 7,2 13,4 8,4 10,6 6,8 Federation Germany 15,4 92,5 12,5 10 16,2 14,4 11,9 8,7 Source: conducted on the basis of [11]

Conclusions. Thus, the main trends of In the global trading space, on the one trade liberalization can be considered as the hand, characterized by unprecedented dy- expansion of application of regulatory namics and scale, and on the other — sec- measures both by the governments of na- torial and territorial asymmetry the oppo- tion states and by supranational economic site trend arises: the market liberalization organizations; coordinating and promoting of trade relations and the development of international cooperation in the areas of state protectionism, different means and multilateral liberalization of foreign trade; tools of which are used by the developed reduction of import duties as a result of and developing countries. The objective commitments in frames of membership in process of growth in world trade increases WTO; increasing the use of non-tariff reg- the importance of states in the regulation ulation measures to protect the domestic of foreign trade in order to advance na- market from foreign competition. tional economic interests.

REFERENCES: 1. Dollar D., A. Kraay (2002). Growth Is Good ?doi=10.1.1.540.6217&rep=rep1&type=pdf for the Poor. Journal of Economic Growth, (Accessed 8 February 2017). available at: https://hec.unil.ch/docs/ 3. Grainger A. (2011). Developing the case for files/21/1036/dollarkraay02.pdf. (Accessed trade facilitation in practice. World Customs 8 February 2017). Journal. vol. 5(2), p. 65–76. 2. Evenett S., Braga C. (2008). WTO Acces- 4. Moore M. (2001). Ministerial roundtable on sion: Lessons from Experience. available at : trade and poverty in LDCs. available at: http:// http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download www.wto.org/english/news_e/spmm_e/

46 Pugachevska K. S., Tisnohuz A. V. Foreign Trade Liberalization: Trends and Vectors spmm55_e.htm (Accessed 9 January 2017). 8. Rodrik D. (2000). Trade Policy Reform as In- 5. Pugachevska K. (2013). Suchasni tendentsii lib- stitutional Reform. available at: https://www. eralizatsii zovnishnoi torhivli [Modern tendencies sss.ias.edu/files/pdfs/Rodrik/Research/trade- of foreign trade liberalization]. Zovnishnia to- policy-reform-institutional-reform.PDF. (Ac- rhivlia: ekonomika, finansy, pravo [Foreign cessed 18 January 2017). trade: economics, finance, law]. vol. 3(68), 9. Rodrik D. (2001). Trading in illusions. For- p. 70–77. [in Ukrainian]. eign Policy. vol. 123, p. 54–63. 6. Sachs J., Warner A. (1995). Economic Re- 10. The official site of UNCTAD (2017). Sta- form and the Process of Global Integration. tistics: international trade. available at: http:// Broking Papers on Economic Activity. vol. 1, unctad.org/en/Pages/statistics.aspx (Accessed p. 1–118. 6 February 2017). 7. Rodrigues F., Rodrik D. (1999). Trade Policy 11. The official site of WTO (2017). Tariffs. and Economic Growth: a Skeptic Guide to the available at: https://www.wto.org/english/ Cross-national Evidence. NBER working pa- tratop_e/tariffs_e/tariff_data_e.htm. (Ac- per. vol. 7081, p. 82–103. cessed 6 February 2017).

47 УДК 347.2:001.8(02)

Великанова Марина Миколаївна Доцент кафедри правознавства Київського національного університету культури і мистецтв, кандидат юридичних наук, доцент

МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЮРИДИЧНОГО РИЗИКУ: ТЕОРЕТИКО-СВІТОГЛЯДНИЙ КОМПОНЕНТ

Velykanova M. M. Research Methodology of Legal Risks: Theoretical and Philosophical Component

Abstract. The study of the theoretical foundations and methods of the cognitive process research legal risks in civil legal relations described. The conclusion is made on the basis of analysis types of comprehension of the law in the research that the study of legal risks in civil law should be carried out on the liberal-rationalist basis with the borrowing of the methodological apparatus of Economics, sociology, psychology etc. Keywords: risk, legal risk, civil law, research methodology, methods of the cognitive process. Сучасна епоха інтенсивного розвит- Проблеми поняття та змісту методо- ку суспільства, пошук нових та удоско- логії складали предмет наукового інтер- налення існуючих форм організації су- есу вчених різних галузей науки — по- спільних відносин ставить нові викли- чинаючи із філософії, і закінчуючи ки перед наукою загалом, і правовою окремими галузями наукових знань, зо- доктриною зокрема. У всіх галузях нау- крема, С. Д. Гусарєва та О. Д. Тихоми- ки на сьогодні спостерігається пере- рова, О. С. Кравець, Д. А. Керімова, осмислення підходів до пізнання об'єк- С. С. Розової, М. І. Козюбри, С. В. Виш­ тивної дійсності та здійснення теорети- новецької, М. С. Кельмана, М. В. Кос­ ко-пізнавальної діяльності з метою на- тицького, В. П. Казимирчука, І. Д. Ан- буття та обґрунтування нових знань. дрєєва, Г. І. Рузавіна та інших науковців. Своєю чергою принципи, прийоми, Метою цієї публікації є обґрунту- засоби, способи дослідницької діяльно- вання теоретичних основ та способів сті зумовлюються сутністю явищ і про- організації пізнавального процесу до- цесів, що вивчаються. Не виключенням слідження юридичних ризиків в ци- є і юридична наука. Разом із тим, неод- вільних правовідносинах. нозначність в розумінні правових явищ, Сучасні методологічні дослідження переосмислення сутності багатьох із характеризуються різноманітністю під- них, відхід від позитивізму, догматизму ходів до розуміння сутності методології та ідеологізації породжує необхідність, та визначення самого терміну "методо- з одного боку, критично підійти до за- логія науки". стосовуваних раніше методів пізнання Методологія (від грецького metho­ та перетворення дійсності, а з іншого dos — метод, спосіб і logos — наука, — напрацювати нові підходи до засто- знання) є вченням про методи пізнання сування принципів і засобів організації й перетворення дійсності, вчення про та побудови теоретичної і практичної правила мислення. У наукознавчій літе- діяльності. Іншими словами нагальною ратурі методологію розуміють у широ- потребою є обґрунтування методоло- кому і вузькому значеннях. У широкому гічних засад дослідження. значенні методологія — це вчення про

48 Великанова М. М. Методологія дослідження юридичного ризику: теоретико-світоглядний компонент методи, це система принципів і засобів тодології виділяє два аспекти: 1) арсе- організації та побудови теоретичної і нал пізнавальних засобів, що визнача- практичної діяльності [1, с. 363]. Мето- ється предметом юридичної науки (су- дологія у вузькому значенні є сукупні- купність теоретичних принципів, спе- стю пізнавальних засобів, які розробле- ціально-наукових методів і способів пі- ні на основі принципів загальної мето- знання державно-правових явищ, від- дології і мають методологічне значення повідним чином сформульовані теоре- для даної конкретної сфери пізнання і тичні положення юридичної науки); практики. С. В. Вишновецька, конста- 2) теоретико-пізнавальне вчення про туючи існування таких двох підходів до державно-правову дійсність, яке прита- визначення поняття методології, відмі- манне всій юридичній науці і складає чає, що перший підхід включає світо- невід'ємну частину її теорії [4, с. 8]. глядні, в тому числі ідеологічні, а мож- С. Д. Гусарєв та О. Д. Тихомиров ливо, і політичні орієнтири для дослід- також вказують на дволанкову структу- ника, які за певної ситуації перероста- ру методології юридичної науки: верти- ють у категоричні вимоги. Для другого кальну (ієрархічну) і горизонтальну підходу характерне звуження сфери (однорівневу). Горизонтальну структу- прояву методології, ототожнення її ру складають види методів певного рів- тільки з методами, під якими розуміють ня. Вертикальну утворюють рівні мето- сукупність прийомів і способів вивчен- дології, згруповані у напрямку від ви- ня явищ і процесів, що складають пред- щого до нижчого шляхом виділення мет тієї чи іншої науки. Проте, саме компонентів за ступенем їх ієрархічної таке розуміння методології, на думку залежності. Такими рівнями є: автора, здатне забезпечити повноцінне 1) домінуючий світогляд як цілісна вивчення явищ і процесів [2, с. 9–12]. сукупність домінуючих уявлень про світ, Методологію юридичної науки, за роль у ньому людини, а також похідних твердженням М. С. Кельмана, необхідно від них переконань, установлень, ідеалів, розглядати як сукупність її методів і принципів, ціннісних орієнтацій пізна- знань про них, а в широкому розумінні вальної і практичної діяльності людей, ще і як предметних правових теорій, по- їхньої життєдіяльності в цілому; нять, принципів тощо, за умови що ці 2) тип правового мислення — "ан- елементи системи юридичних наукових самбль", сукупність взаємозалежних і знань входять до методології тільки взаємозумовлених наукових ідей , тими їхніми властивостями (сторонами), принципів, форм відображення і пі- які можуть і повинні використовуватися знання дійсності, її істотних зв'язків і як методи наукового пізнання [3, с. 278]. відношень, напрямів розвитку; У спеціальній літературі наголошу- 3) парадигми — сукупності загально- ють на динамічному та статичному ас- визнаних на певному етапі розвитку нау- пектах методології науки. Аналіз про- ки взаємозалежних наукових досягнень, блем генезису, походження та розвитку наукових теорій і відповідних їм правил, наукового знання, що дозволяє зорієн- стандартів, методів наукових досліджень; туватися на пошук нового знання, скла- 4) методологічні підходи — об'єд- дає динамічний аспект методології. нані загальними принципами взаємоза- Статичний аспект зорієнтований на ви- лежні методи досліджень; вчення та аналіз результатів отриманого 5) методи — способи досягнення знання,його форм та структур [2, с. 15]. мети, певним чином упорядкована нау- Методологія юридичної науки має кова діяльність або сукупність принци- внутрішню структуру та рівні наукового пів, правил, прийомів, способів і засо- пізнання. М. І. Козюбра в структурі ме- бів наукових досліджень;

49 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) 6) процедури — системи конкрети- Зміни, які відбуваються у світі (роз- зованих, формалізованих принципів на- пад Радянського Союзу і, як наслідок, укового дослідження, сукупність дослід- зникнення соціалізму як альтернатив- ницьких методик, техніки і методів зби- ної моделі суспільно-економічного рання й опрацювання даних [5, с. 71]. життя; відсутність протистояння двох Рівнями методології, на думку цих систем — капіталістичної та соціаліс- вчених, є світоглядний, що охоплює го- тичної; поява нових глобальних ризи- ловні напрями і загальні принципи пі- ків: тероризму, переворотів, природних знання в цілому; загальнонауковий (між- та соціальних катаклізмів тощо) сталять дисциплінарний), який використовуєть- під сумнів ефективність існуючих меха- ся при пізнанні особливої групи одно- нізмів регулювання відносин, заснова- типних об'єктів; конкретно-науковий — них на юридичному позитивізмі та застосовується у процесі пізнання спе- природно-правовому підході. Прагнен- цифіки окремого об'єкта групою наук; ня сформування єдиного правового спеціально-науковий, що властивий ви- простору, розвиненого громадянського вченню окремих властивостей об'єкта в суспільства, спільної системи охорони межах конкретної науки; рівень проце- прав та інтересів а також захисту від гло- дур і методик — притаманний конкрет- бальних небезпек породжує необхід- ному науковому дослідженню тієї або ність об'єднання зусиль в напрямі напра- іншої властивості об'єкта [5, с. 69]. цювання ефективних підходів до врегу- Існує також думка, що методологічни- лювання суспільних відносин. Україна, ми рівнями пізнання правових явищ мо- яка нещодавно входила до соціалістич- жуть бути: філософський (світоглядний), ної системи із домінуванням планово-ад- загальнонауковий, спеціально-науковий міністративних підходів до управління, юридичної науки і спеціально-науковий стоїть тільки на початку шляху форму- неюридичних наук, які використовують- вання правової держави та інтеграції до ся у правознавстві (економіка, політоло- розвиненої світової спільноти. А це, сво- гія, соціологія, психологія, математика, кі- єю чергою, зумовлює необхідність пе- бернетика тощо) [6, с. 150–154]. реосмислення підходів до розуміння Загалом, більшість науковців схиля- права та зміни правосвідомості. ється до того, що методологія юридич- Р. А. Майданик наголошує на необ- ної науки включає в себе два структур- хідності реформування праворозуміння них компонента: теоретико-світогляд- шляхом наближення формування та за- ний та методичний. Теоретико-світо- стосування правових норм до динаміки глядний компонент, який має змістов- реально існуючих суспільних відносин, но-теоретичну та світоглядну складові, що здійснюються в сучасному глобалі- пов'язаний з ідеологічними переконан- зованому світі завдяки впровадженню нями вченого, філософською осно- раціоналістичного праворозуміння як вою, на яку він спирається у виборі балансу загального юридичного, соціо- шляху пізнання правових явищ і проце- логічного та економічного аналізу пра- сів, а також соціальною спрямованістю ва. На його думку, ліберальна концепція його поглядів [7, с. 35–38]. Методичний праворозуміння визнає правом не стіль- компонент охоплює систему методів до- ки формально закріплену в законі "мер- слідження, методику і техніку пізнаваль- тву норму", скільки створення права в ної діяльності [2, с. 19]. Надалі у цьому результаті правозастосування уповно- дослідженні ми будемо виходити із за- важеними публічними органами і при- значених компонентів і розпочнемо із ватними особами. Впровадження раці- теоретико-світоглядного обґрунтування оналістичної концепції, заснованої на дослідження юридичних ризиків. економічному аналізі права України,

50 Великанова М. М. Методологія дослідження юридичного ризику: теоретико-світоглядний компонент передбачає зміщення акцентів в розу- лося об'єктивно і його буття самодо- мінні сутності права як самодостатньо- статнє. Натомість позитивне право — го явища, яке активно впливає на інші, право штучне (неприродне), вольове не правові, соціальні явища (економіку, (волевстановлене). Воно існує поза етику, релігію тощо). При цьому мето- дійсного буття. Позитивне право є від- дології нормативізму і раціоналізму сут- хиленням від природного права, а тому тєво відрізняються в питаннях взаємодії є помилковим. Внутрішній антагонізм економіки і права. Раціоналістичне пра- такого праворозуміння, на думку ворозуміння засноване на принципах В. С. Нерсесянца, полягає в тому, що юридико-економічного вивчення сут- тут протиставляють правову сутність ності і визнання права незалежною від (природне право) і правове явище (по- матеріальних відносин і визначальною зитивне право), тобто дві одночасно для економіки формою соціального діючі системи права. А тому право, від- життя. Юридичному позитивізму при- повідно до цього типу праворозуміння, таманний метод матеріалістичної діа- має визначатись як природне право і лектики, що фактично передбачає еко- таке, що йому не суперечить, позитив- номічний детермінізм та обмеження не право. Головне завдання правотвор- ролі права переважно нормативним ві- чої діяльності тут полягає у наступному: дображенням матеріальних (економіч- 1) офіційно закріпити перелік відповід- них) відносин [8, с. 10–12]. них положень природного права; 2) ви- Цілком поділяючи такий підхід, від- знати пріоритетне значення цих поло- мітимо, що у філософії права виділя- жень природного права; 3) закріпити ють три типи праворозуміння: легіст- заборону видання та юридичну нікчем- ський, природноправовий і лібертар- ність правових актів і норм, які запере- но-юридичний. І, як відмічає В. С. Нер- чують чи применшують відповідні по- сесянц, саме певний тип праворозумін- ложення природного права. За твер- ня визначає парадигму, принцип і зра- дженням самого вченого за такою логі- зок (змістовну модель) відповідного пі- кою на сьогодні і створюються сучасні знання права і держави, власне теорети- законодавчі акти [9, с. 23–26]. ко-правовий зміст, предмет і метод від- Третій тип праворозуміння — лі- повідної концепції [9, с. 20]. бертарно- юридичний — має своєю Легістський тип праворозуміння і за- основою принцип формальної рівно- галом юридичний позитивізм характе- сті. Підставою для зрівнювання людей ризуються запереченням певної об'єк- є свобода індивіда в суспільних відно- тивної сутності права, ототожненням синах, що визнається і затверджується у права і закону, гіпертрофією нормотвор- формі правосуб'єктності. Формальна чих можливостей влади. Право для при- рівність має своїми складовими три хильників цього типу є системою норм, компоненти: 1) загальну рівну міру які встановлені чи санкціоновані держа- (норму); 2) формальну свободу всіх вою і забезпечуються її примусовою си- адресатів цієї рівної регулятивної міри лою. Існування права визначається і за- (норми); 3) загальну справедливість цієї дається авторитетом влади. однаково рівної для всіх форми регуля- Природноправовий тип праворозу- ції [9, с. 29]. У межах цього типу право- міння базується на співвідношенні при- розуміння цінність має не тільки право, родного права і позитивного права. але й держава як інституційно-владна Природним правом, на думку прихиль- форма вираження і дії принципу фор- ників цього типу, є право за природою, мальної рівності, свободи, справедли- істинне право, правильне право тощо. вості. Право є формальною рівністю, Природне право — це право, яке скла- що включає в себе формальність сво-

51 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) боди і справедливості. Тобто, право — ного українського права, сформована це загальна і необхідна форма свободи на радянській методології базових і людей, а свобода можлива і дійсна тіль- комплексних галузей права, об'єктивно ки у формі права [9, с. 30]. не розрахована обслуговувати лібераль- Порівняння таких трьох типів пра- ного типу державу і право. На його дум- ворозуміння дозволяє стверджувати, ку, розмежування галузей права слід що легізм є найменш теоретично роз- здійснювати за критерієм поділу права виненою концепцією, за якою право, на приватне і публічне, які, у свою чергу, як явище, позбавлене правової сутності. поділені на базові сфери права (цивіль- Цінність має тільки закон, якому підпо- не, адміністративне, кримінальне, кон- рядковані всі суб'єкти. Тому, держава, ституційне) та комплексні сфери права яка має виключне право на прийняття (господарське/підприємницьке право, законів, наділяється необмеженою вла- трудове право тощо) [10, с. 30–32]. дою. Природноправовий підхід до ро- Серцевину приватного права скла- зуміння права хоча і відходить від абсо- дає цивільне право. І саме через інсти- лютизації ролі актів, що приймаються тути, конструкції та механізми цивіль- державними органами (позитивне пра- ного права як приватного права у су- во), проте, сповідує іншу крайність — спільстві реалізуються ті принципи, ідеї невизнання позитивного права, сприй- і начала, які і роблять це суспільство няття його як явища помилкового, громадянським [11, с. 49]. штучного. А тому, найоптимальнішим Базисом громадянського суспіль- типом праворозуміння, який у повній ства є розвинена приватна власність і мірі відповідає сучасному етапу розвит- ринкова економіка. Основний виклик, ку людської цивілізації, доцільно визна- що стоїть перед правом загалом, і ци- вати лібертарно-юридичний. Адже са­ вільним правом зокрема, не тільки відо- ме в межах цього типу, як відмічає бражати економічні відносини, а й сти- В. С. Нерсесянц, і з цим варто погодити- мулювати, розвивати їх. Тому, праворо- ся, взаємозв'язок сутності (формальна зуміння має базуватися на визнанні пра- рівність) і явища (позитивне право) має ва домінуючою формою організації та необхідний і закономірний характер. існування економічних відносин, Правова сутність проявляє себе в право- оскільки право відображає ті відносини, вому явищі (загальнообов'язковому зако- що реально склалися та існують (в тому ні), а правове явище виражає у зовнішній числі й економічні). дійсності правову сутність [9, с. 29]. Виходячи із необхідності зміни Виходячи із того, що право є фор- типу праворозуміння та застосування мою свободи, підтримаємо тезу ліберально-раціоналістичних підходів Р. А. Майданика, що ідеологію україн- на сьогодні назріла необхідність відхо- ського права мають визначати загаль- ду від пошуку розв'язання проблем в носоціальні та правові цінності лібе- самому тілі права. Доцільним видається рального суспільства, які лежать в осно- розширення кола наукового пошуку та ві методології нормотворення і право- звернення до нових для приватного застосування [10, с. 24]. права методів, притаманних іншим га- В умовах побудови громадянського лузям науки, зокрема економіці. Свого суспільства особливого значення набу- часу ще Г. Ф. Шершеневич відмічав, ває не тільки зміна праворозуміння, а й що серед соціальних наук найбільш переосмислення системи українського близькими одна одній, найбільш спо- права, у якій останнє має проявлятися рідненими є юриспруденція і політич- як самодостатня цінність. Як доречно на економія. Прагнення до задоволення відмічає Р. А. Майданик, система сучас- матеріальних потреб, засоби і закони

52 Великанова М. М. Методологія дослідження юридичного ризику: теоретико-світоглядний компонент якого складають предмет політичної У той же час, заради наукової спра- економії, є головною підставою постій- ведливості варто відмітити, що у право- ного зіткнення інтересів окремих осіб, вій доктрині економічний аналіз права усунення якого є завданням права. підтримується не усіма науковцями. Юриспруденція не може ігнорувати Особливо великій критиці він піддався дійсні економічні відносини, тому що з боку російських учених, основним ар- вони складають фактичну підставу пра- гументом яких є те, що економіко-пра- ва [12, с. 48–49]. вовий аналіз не може забезпечити все- Зазначене вище дозволяє комплек- осяжного охоплення правових питань, сно підійти до дослідження категорії оскільки право розкривається через ризику через звернення не тільки до свій гуманістичний, ідейний зміст. Пра- правових, а й до не правових ціннос- ва та свободи людини і громадянина тей, зокрема економічної ефективності, мають визначати сенс, зміст і застосу- справедливості, добросовісності, ро- вання законів. І саме такий підхід пови- зумності тощо. Адже, як вірно зазначає нен лежати в основі законотворчо- Д. А. Архіпов, економічний аналіз пра- сті [15]. Звичайно, така точка зору за- ва надає методологічний інструмента- слуговує на увагу, проте, вона є типо- рій, що дозволяє 1) раціоналізувати іс- вою для природноправового праворо- нуючі правові побудови, тобто визна- зуміння. Крім того, у таких роботах читися з цінностями, що лежать в їх явно прослідковуються побоювання основі (захищеними правом інтереса- втрати ідентичності доктрини росій- ми), а також зрозуміти причини появи і ського права у зв'язку із використанням призначення конкретних норм; 2) від- "непритаманного для держав конти- коригувати правове регулювання тоді, нентальної системи права" методоло- коли воно не досягає поставлених пе- гічного інструментарію. Такий підхід ред ним цілей; 3) передбачити вплив видається занадто звуженим і невиправ- потенційної норми на поведінку суб'єк- дано обмежує дослідницьку діяльність тів, яким вона буде адресована; 4) узго- загалом, і пізнавальний процес дослі- дити тлумачення існуючих норм з ре- дження юридичних ризиків в цивіль- альними суспільними відносинами, які них правовідносинах, зокрема. лежать в їх основі [13, с. 43]. У цьому дослідженні ми виходимо Право, на думку В. І. Лафітського, із ліберально-раціоналістичних підхо- не має створювати перепони для роз- дів, притаманних лібертарно-юридич- витку економіки. Основними функція- ному типу праворозуміння. Досліджен- ми права, у цьому контексті, є 1) моде- ня юридичних ризиків надалі здійсню- лювання економічного розвитку; 2) за- ватиметься, у тому числі, з використан- безпечення економічного розвитку; ням економічного аналізу. У той же час, 3) попередження порушень, що можуть з метою уникнення однобічності та вчинятись або помилок, яких можуть враховуючи складність феномену ри- припускатись в економічному розвитку; зику, автоматичне перенесення абсо- 4) припинення економічних явищ, що лютно всіх підходів до визначення ри- мають руйнівні наслідки та заважають зику, управління ризиками тощо, при- загальному економічному розвитку. таманних економічній доктрині, вида- Ефективне виконання цих функцій має ється недоцільним та неправильним. наслідком нормальний взаємозв'язок та А тому, пізнання юридичних ризиків в взаємодію економіки і права. Їх ігнору- цивільних правовідносинах має здійс- вання загрожує втратою такого зв'язку нюватись на функціональних засадах із та призводить до ущербності і економі- запозиченням методологічного апарату ки, і права, і держави [14, с. 204–206]. економіки, соціології, психології тощо.

53 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) Таким чином, теоретико-світо- гальнонауковий, спеціально-науко- глядний компонент методологічного вий науки цивільного права і спеці- дослідження юридичних ризиків ре- ально-науковий неюридичних на­ алізується на таких рівнях пізнання ук — економіки, політології, соціо- як: філософський (світоглядний), за- логії, психології тощо.

ЛІТЕРАТУРА: 1. Щерба С. П. Філософія: підручник / ки: сб. ст. Вып. 6. — Київ : Алерта, 2015. — С. П. Щерба. — Київ : Кондор, 2007. 452 с. С. 9–38. 2. Вишновецька С. В. Методологія науки 9. Нерсесянц В. С. Философия права: учеб- трудового права: монографія / С. В. Вишно­ ник для вузов. 2-е изд., перераб. и доп. / вецька. — Київ : Ніка-Центр, 2014. — 332 с. В. С. Нерсесянц. — М. : Норма, 2006. — 848 с. 3. Кельман М. С. Юридична наука як об'єкт 10. Майданик Р. А. Розвиток приватного методологічного дослідження: монографія права України: монографія / Р. А. Майда- / М. С. Кельман. — Тернопіль : ТзОВ "Тер- ник. — Київ : Алерта, 2016. — 226 с. но-граф", 2011. — 348 с. 11. Кузнецова Н. С. Формирование и укре- 4. Козюбра Н. И. Понятие и структура ме- пление частно-правовых основ гражданско- тодологии юридической науки. Методоло- го общества в Украине / Н. С. Кузнецова // гические проблемы юридической науки: сб. Альманах цивилистики: сб. ст. Вып. 6. — науч. тр. / АН УССР. Ин-т гос-ва и права; Київ : Алерта, 2015. — С. 39–68. Отв. ред. Н. И. Козюбра. — Київ : Наук. 12. Шершеневич Г. Ф. Система торговых думка, 1990. — С. 5–19. действий. Критика основных понятий тор- 5. Гусарєв С. Д., Тихомиров О. Д. Юридич- гового права / Г. Ф. Шершеневич. — Ка- на деонтологія (Основи юридичної діяль- зань : Типография Императорского ун-та, ності): навч. посіб. / С. Д. Гусарєв, О. Д. Ти­ 1888. — 246 с. хомиров. — Київ : Знання, 2005. — 655 с. 13. Архипов Д. А. Распределение договор- 6. Рекомендації науково-теоретичної кон- ных рисков в гражданском праве. экономи- ференції "Проблеми методології сучасно- ко-правовое исследование /Д. А. Архипов. го правознавства" // Вісник Академії пра- — М. : Статут, 2012. — 112 с. вових наук. — Харків, 1997. — №1 (8). — 14. Лафитский В. И. Обеспечение эконо- С. 150–154. мического развития как функция права / 7. Богданова Н. А. Система науки конститу- В. И. Лафитский // Верховенство права как ционного права / Н. А. Богданова. — М. : фактор экономики: международная коллектив- Юристъ, 2001. — 256 с. ная монография. — М., 2013. — С. 203–206. 8. Майданик Р. А. Методология рациона- 15. Трубецкой Е. Энциклопедия права / лизма в частном праве Украины и Германии Е. Трубецкой. — М. : Товарищество скоро- / Р. А. Майданик // Альманах цивилисти- печ. А. А. Ливенсон, 1908. — 225 с.

REFERENCES: 1. Shcherba S. P. (2007). Filosofiia [Philosophy]. 5. Husariev S. D., Tykhomyrov O. D. (2005). Kyiv: Kondor. 452 р. [in Ukrainian]. Yurydychna deontolohiia (Osnovy yurydychnoi diial­ 2. Vyshnovetska S. V. (2014). Metodolohiia nauky nosti) [Legal deontology (Foundations of legal trudovoho prava [Methodology of the science of activities)]. Kyiv: Znannia. 655 р. [in Ukrainian]. labor law]. Kyiv: Nika-Tsentr. 332 р. 6. Rekomendatsii naukovo-teoretychnoi konferentsii [in Ukrainian]. "Problemy metodolohii suchasnoho pravoznavstva" 3. Kelman M. S. (2011) Yurydychna nauka yak [Recommendations of the scientific and obiekt metodolohichnoho doslidzhennia [Legal scien­ theoretical conference "Problems of me­ ce as object of methodological research]. thodology of modern jurisprudence"] (1997). Ter­nopil: TzOV "Terno-hraf". 348 р. Visnyk Akademii pravovykh nauk [Bulletin of [in Ukrainian]. the Academy of Sciences]. Kharkiv. 1 (8). 4. Kozjubra N. I. (1990). Ponjatie i struktura р. 150–154. [in Ukrainian]. metodologii juridicheskoj nauki [Concept and struc­ 7. Bogdanova N. A. (2001). Sistema nauki konsti­ ture of methodology of the legal science]. tucionnogo prava [The system of the science of Metodologicheskie problemy juridicheskoj nauki constitutional law]. Moscow: Jurist. 256 р. [Methodological problems of the legal science]. [in Russian]. Kyiv: Naukova dumka. Р. 5–19. [in Russian]. 8. Majdanik R. A. (2015). Metodologija racionalizma

54 Великанова М. М. Методологія дослідження юридичного ризику: теоретико-світоглядний компонент v chastnom prave Ukrainy i Germanii [Methodology dejstvij. Kritika osnovnyh ponjatij torgovogo prava of Rationality in private law of Ukraine and [The system of trade actions. Criticism of the Germany]. Al'manah civilistiki [Almanac of basic concepts of commercial law]. Kazan': Civil Law]. Num. 6. Kyiv: Alerta. р. 9–38. Tipografija Imperatorskogo un-ta. 246 р. [in Russian]. [in Russian]. 9. Nersesjanc V. S. (2006). Filosofija prava: 13. Arhipov D. A. (2012). Raspredelenie dogovornyh uchebnik­ dlja vuzov. 2-e izd. [Philosophy of riskov v grazhdanskom prave. Ekonomiko-pravovoe Law: a textbook. 2nd ed.]. Moskva: Norma. issledovanie [Distribution of contractual risks in 848 р. [in Russian]. civil law. Economic and legal research]. 10. Maidanyk R. A. (2016). Rozvytok pryvatnoho Moscow: Statut. 112 р. [in Russian]. prava Ukrainy [Development of Private Law of 14. Lafitskij V. I. (2013). Obespechenie ekonomi­ Ukraine]. Kyiv: Alerta. 226 р. [in Ukrainian]. cheskogo razvitija kak funkcija prava [Ensuring 11. Kuznecova N. S. (2015). Formirovanie i economic development as a function of law]. ukreplenie chastno-pravovyh osnov grazhdanskogo Verhovenstvo prava kak faktor ekonomiki [The obshhestva v Ukraine [Formation and strengthe­ ­ rule of law as a factor of the economy]. ning of private-law fundamentals of civil so­ Moscow. р. 203–206. [in Russian]. ciety in Ukraine]. Al'manah civilistiki [Almanac 15. Trubeckoj E. (1908) Enciklopedija prava of Civil Law]. Num. 6. Kyiv: Alerta. р. 39–68. [Encyclopedia of Law]. Moscow: Tovarish­ [in Russian]. сhestvo­ skoropech. A. A. Livenson. 225 р. 12. Shershenevich G. F. (1888). Sistema torgovyh [in Russian].

55 УДК 342.573

Білан Сергій Васильович Перший заступник Голови ДФС України, аспірант Інституту законодавства Верховної Ради України

ПРАВОВІ МОДЕЛІ РЕГУЛЮВАННЯ ІНСТИТУТУ РЕФЕРЕНДУМУ У КОНСТИТУЦІЙНОМУ ПРАВІ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Bilan S. V. The Legal Patterns of Referendum Institute Regulation in the Constitutional Law of Foreign Countries

Abstract. The article is devoted to comparative legal analysis of legal regulation of the institute of referendum in countries such as USA, UK, Netherlands, France, Germany, Spain, Italy and some other countries. Key words: referendum, direct democracy, comparative Constitutional law.

Постановка проблеми та її зв'я- Метта Квортрапа, який наразі є чи не зок з важливими науково-практич- найвідомішим фаховим спеціалістом з ними завданнями. Компаративний референдумної проблематики. аналіз конституційного законодавства Виділення невирішених раніше відкриває широкі можливості для удо- частин загальної проблеми, не зважа- сконалення національного законодав- ючи на значну кількість робіт із пробле- ства, зокрема, виявлення у ньому прога- матики правового забезпечення рефе- лин і недосконалостей. Вивчення зару- рендуму у зарубіжних країнах, до цього біжного досвіду дозволяє не тільки за- часу у значній мірі бракує порівняль- позичувати готові правові рецепції, але но-правових робіт з конституційної ком- й, з врахуванням позитивної практики паративістики у частині референдумів. правозастосування, розробляти власні Формування цілей (постановка унікальні моделі конституційно-право- завдання). Автор ставить собі за мету вого регулювання і уникати помилок. цією роботою надати додаткового емпі- Інститут референдуму у конституцій- ричного матеріалу для порівняно-право- ному праві зарубіжних країн має давню вих досліджень референдуму у зарубіж- історію. А тому вивчення моделей його них країнах, і, таким чином, долучитися регулювання у інших країнах дозволяє до побудови наукового підґрунтя виро- обирати найкращі варіанти при побу- блення міжнародних стандартів добро- дові концепцій правового регулювання. чесної практики референдумів. Аналіз останніх досліджень і пу- Викладення основного матеріалу. блікацій на які спирається автор/ Розпочати наш огляд законодавства Окремі питання інституту референдуму про референдуми хотілось би із такої досліджувались у роботах С. А. Авакя'на, країни, як США. Питання появи рефе- Альфонса Дюнана, В. Ф. Котка, М. Ку­ рендуму у правовому полі США є дис- рячої, В. Н. Мамічева, В. Ф. Погорілко, кусійним. Деякі автори, приміром Лі- Г. В. Сінцова, В. Л. Федоренко, В. Ша- псітс Л., вважають, що референдум у повала та інших. США сягає своїм корінням доби амери- Серед європейським дослідників ре- канської війни за незалежність, оскіль- ферендуму окремо виділимо роботи ки деякі з штатів проект майбутніх кон-

56 Білан С. В. Правові моделі регулювання інституту референдуму у конституційному праві зарубіжних країн ституцій штатів виносили на всенарод- могу 5 % виборців схвалений легіслату- не обговорення і голосування. рою штату законопроект має бути за- Тим не менш, формально, лише з тверджений на референдумі. Для усві- 1898 року певні штати законодавчо ви- домлення такої специфіки необхідно значили можливість громадян брати враховувати, що легіслатури у більшо- безпосередню участь у правотворчій сті штатів США збираються на сесії діяльності шляхом використання "ініці- всього один раз на два роки. У міжсе- ативи та референдуму". До цього часу сійний період на рівні штату діє законо- спроби окремих штатів у США на по- давча рада (legislative council), яка у більшо- чатку ХІХ ст. приймати конституції сті штатів складається з невеликої кіль- штатів на референдумах (як це було у кості членів легіслатури. Тому, власне, Міссісіпі, Міссурі, штаті Нью-Йорк) місцеві референдуми, як спосіб легіти- були припинені рішеннями судової гіл- мації рішень на місцевому рівні, так ки влади. Суди у США вважали, що ле- розповсюджені у США. гіслатура (законодавчі збори штату) не Піонером прямої демократії у США, вправі делегувати свої повноваження у її сучасному розумінні, вважається законотворення нікому, навіть прямим штат Каліфорнія, де референдум може виборцям [1]. проводитись по досить широкому колу Взагалі то, у історії конституційного питань, у тому числі і з фінансово-бю- права прослідковується певна квазі-ре- джетних правовідносин. Каліфорній- цепція доктрин референдуму, яку аме- ська модель референдумів досить ак- риканські фундатори держави частково тивно запозичується іншими штатами. запозичували з Швейцарії, активно ви- Цікавим наразі є досвід прямої де- вчаючи її досвід прямої демократії. мократії у Ісландії, який вивчається ба- Тому дух референдумного законодав- гатьма конституціоналістами. 21 жовтня ства Швейцарської конфедерації і Аме- 2013 року на референдумі у Ісландії риканської федерації досить подібний було народом ухвалено нову Конститу- не дивлячись на певну різницю у безпо- цію Республіки Ісландії (Stjórnarskrá). середньому регулюванні окремих аспек- Проект нового Основного закону готу- тів референдуму. Швейцарці ж в свою вало 950 пересічних громадян, які були чергу активно вивчали і запозичували обрані довільно по лотерейній системі, французькі доктрини плебісциту. Таким які утворили у 2010 році Національну чином прослідковується певний місток з Асамблею по підготовці Конституції академічної доктрини Франції у практи- (Stjórnlagaráð). На спеціальних виборах ку конституційного законодавства після цього було обрано Конституцій- Швейцарії, а звідти з апробованими ре- ну Раду, яка складалась з 25 громадян, зультатами у державну доктрину США. що були обрані з числа 522 осіб, які не У 60–80-ті роки ХХ ст. у США на належали ні до якої політичної партії, є рівні штатів щороку проводилось простими рибалками, фермерами, ліка- близько 15 тисяч референдумів. Така рями, домогосподинями, і кожного з ситуація обумовлена тим, що інститут яких рекомендували, як мінімум 30 ін- референдуму є обов'язковим з питань ших громадян. Дана Конституційна місцевого законодавства у 21 штаті, а у Рада доопрацьовувала текст Конститу- 23-ох штатах — у петиційній формі. ції. При розробці Конституції Консти- У всіх штатах США проекти попра- туційна Рада використовувала систему вок до конституцій обов'язково вино- краудсорсінга — загального безперешкод- сяться на референдум для їх кінцевої ного доступу необмеженої кількості ратифікації. Конституції 22 штатів міс- громадян до своєї роботи. Пропозиції тять положення, згідно з якими на ви- по удосконаленню конституції надхо-

57 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) дили через Facebook, Twitter, Youtube. ний більшістю у 3/5 голосів у кожній Всього надійшло 3600 коментарів щодо палаті Генеральних кортесів, а для пов- роботи Конституційної ради та 370 по- ного перегляду Конституції цей проект правок до проекту Конституції. Що- повинен бути схвалений більшістю у тижня Конституційна Рада у мережі Ін- 2/3 голосів кожної палати двічі та скла- тернет публікувала чергові проекти ста- дом парламенту двох скликань. Окрім тей Конституції для громадського обго- того, детальна інституціалізація рефе- ворення. Через 2–3 тижні після надхо- рендумів у Іспанії визначена в органіч- дження і обробки пропозицій від гро- ному законі від 18 січня 1982 р. "Про мадян Рада публікувала у Інтернеті фі- регулювання різнома­нітних видів ре- нальну текстову редакцію проекту стат- ферендуму" [2]. У ньому передбачені ті для остаточного етапу обговоренння. організаційно-матеріальні засади здійс- Окрім того, члени Коснтитуційної нення референдуму, передбачені фі- Ради раз у тиждень публікували свою нансові можливості для проведення ре- розповідь про діяльність ради та викла- ферендумів, відмежовується референ- дували її у Інтернет. Члени Ради отри- дум від громадського опитування та ви- мували заробітну плату еквівалентну значається, що в цілому референдум- зарплаті депутата парламенту. Засідан- ний процес підпорядкований "загаль- ня Конституційної Ради транслюва- ним принципам виборчого права". лись он-лайн у мережі. Після завершен- У Конституції Іспанії передбачаєть- ня обробки і обговорення усіх пропо- ся можливість проведення референду- зицій Конституційна Рада проголосува- му з питань, що стосуються автономії ла про завершення роботи і проект національностей та районів, що скида- Конституції було винесено на референ- ють Іспанію, з питань повного чи част- дум, що і увінчував процедуру консти- кового перегляду Конституції, а також туційного оновлення. Явка на референ- політичних рішень, що мають особли- дум становила близько 67 % виборців, ву важливість. конституцію підтримали 80 % з тих хто Референдум, як форма прямої демо- з'явився [2]. Одночасно із прийняттям кратії знайшов своє закріплення у ст. 29 Конституції на референдум було вине- абзац 6 Основного Зако­ну ФРН від сено питання про націоналізацію за- 29 липня 1979 р. та у "Положенні про гальних природних ресурсів (87 % ви- об'єднання Німеччини" від 31 серпня борців підтримали) та про надання ста- 1990 р. та деталізовано у спеціальному тусу державної Євангелічно-лютеран- Законі "Про процедуру референдуму, ській церкві (57 % підтримки). народної іні­ціативи і народного опиту- Згідно з новою конституцією Рес- вання". Проте у ФРН референдум про- публіки Ісландії 10 % виборців можуть водиться тільки на місцевому рівні і рівні вимагати всенародного референдуму земель. Національного референдуму у про скасування закону прийнятого Аль- Німеччині не проводилось жодного тінгом (парламентом), і 2 % електорату разу з часів після Другої світової війни. можуть ініціювати проект нового зако- У німецькому праві референдум досить ну для розгляду у Альтінгу. Таким чи- часто визначають терміном — Volk­ ном, Ісландія поступово долучається до sentscheid, що буквально означає — народ- низки країн із превалюючою прямою не рішення, термін як тотожній референ- демократією. думу. Також застосовується визначення Відповідно до ст. 166, 167, 168 Кон- Volksabstimmung — народне голосування. ституції Іспанії для часткових змін Ос- Відповідно до п.1 ст.42 Конституції новного Закону необхідно, щоб проект Королівства Данії, якщо за законопро- конституційної реформи був схвале- ект схвалений парламентом (Фольке-

58 Білан С. В. Правові моделі регулювання інституту референдуму у конституційному праві зарубіжних країн тінгом), одна третина депутатів може іноземними де6ржавами, впровадження звернутись до голови парламенту з ви- і скасування надзвичайного стану, а та- могою про проведення референдуму [2]. кож державної оборони. Ст. 42 Конституції Данії обмежує у вине- Порядок внесення змін до Конститу- сенні на референдум фінансово-бю- ції Естонії передбачений ст. 163. Ці змі- джетні програми, законопроекти стосов- ни можуть здійснюватися або через ух- но кредитування, стосовно статусу дер- валення їх парламентом, або через рефе- жавних службовців, питання пенсій та рендум. При цьому парламентське голо- зарплат надання громадянства, оподатку- сування за зміни у до Конституції здійс- вання, виконання міжнародних догово- нює наступний склад парламенту, аніж рів, статус монарха. У випадках пов'яза- той, який їх готує. Відтак, референдумне них з виконанням міжнародних догово- голосування є більш коротким шляхом рів що впливають на суверенітет Данії для внесення змін у Конституцію. для вирішення таких питань необхідна У Великій Британії, з її своєрідною конституційна більшість у парламенті в конституційно-правовою системою, розмірі 5/6 депутатського корпусу; в щоразу по кожному референдуму пар- противному випадку таке питання вино- ламентом приймається спеціальний за- ситься на референдум. Особливості ре- кон — Акт про референдум. Узагаль- ферендумів у Гренландії та на Фа- нюючий закон, що регулює порядок рерських островах врегульовуються спе- проведення референдумів це Акт про ціальними законами. У Королівстві Данії політичні партії, вибори та референдуми у 1953 році було скасовано верхню пала- 2000 року. У ч. 7 даного Акту передба- ту парламенту і одночасно запроваджено чено, що пропозиція референдуму по- інститут всенародного референдуму. даються партіями у Виборчу комісію, Передовою країною Європи у ча- яка розглядає заявку, але кінцеве рішен- стині просування прямої демократії, ня все одно приймає Парламент. Ви- електронного уряду і референдумного борча комісія розглядає формулу рефе- права наразі є Естонія. Естонський дос- рендуму (референдумні питання). Ре- від є також вельми корисним. У Естон- ферендумне право розглядається у бри- ській Республіці Конституція 1992 року танській правовій доктрині, як частина була прийнята загальнонаціональним виборчого права і нерозривно пов'яза- референдумом. Питання референдуму не з британським парламентаризмом. у ній врегульовані у ст. 105–106 згідно з При цьому Акт про політичні партії, ви- якими Державні Збори вправі винести бори та референдуми 2000 року врегульо- законопроект чи інше питання життя вує питання референдуму доволі розло- держави на референдум. Рішення наро- го, визначаючи лише загальні принци- ду виноситься більшістю голосів учас- пи та підстави для проведення рефе- ників референдуму. Прийнятий рефе- рендуму, права та обов'язки державних рендумом закон негайно публікується органів при проведенні референдуму. В Президентом Республіки. Рішення ре- кожному конкретному випадку прове- ферендуму є для державних органів дення національного референдуму у обов'язковим. Якщо законопроект, ви- Великобританії потрібно приймати несений на референдум, не отримує спеціальний закон парламентом, яким більшості голосів "за", Президент Рес- власне щоразу і визначаються правила публіки призначає дострокові вибори проведення референдуму. до Державних Зборів. На референдум Аналогічні закони про вибори і ре- не можуть виноситись питання бюдже- ферендуми наявні в Уельсі, Шотландії ту, податків, фінансових зобов'язань та Північній Ірландії де проводяться держави, ратифікації і денонсації угод з свої референдуми, які слід розглядати,

59 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) не як місцеві, а скоріше, як автономні. Специфікою шотландського рефе- Окрім того питання висвітлення рефе- рендуму було і те, що вперше у рефе- рендуму і інформування громадян про рендумі брали участь молоді люди 16– референдум визначені у розділі 6 Ко- 17 років, що було новелою у референ- дексу телерадіомовлення (Broadcasting думному законі, яких у Шотландії налі- code), який було затверджено Міністер- чувалось — 109,5 тисяч. З острівних ством зв'язку у 2005 році. частин Шотландії бюлетені підвози- Оскільки у Сполученому Королів- лись катерами та вертольотами. Всю стві до цих пір традиційно сильні тен- ніч велась on-line трансляція голосуван- денції доктрини "верховенства парла- ня та підрахунку голосів. характеризую- менту", загальнонаціональні рефе- чи цей референдум Метт Квортрапп рендуми проводяться не часто. Але зазначив: "З точки зору міжнародного досить не рідко проводяться місцеві права це був ідеальний референдум. референдуми. Він міг би послугуватися взірцем для Першим загальнонаціональним ре- проведення референдумів" [3]. ферендумом, що проводився у Велико- При цьому, інститут референдуму британії у новітні часи був референдум доволі активно використовується у Анг- 1975 року про вступ до Європейського лії на місцевому рівні. Приміром, до- економічного співтовариства; другий, сить відомим є референдум 1998 року у 5 травня 2011 року, — про зміну систе- Лондоні, яким було змінено систему ми голосування на виборах у Палату самоврядування у столиці. Відповідно громад (Alternative Vote (AV) referen­ до рішення референдуму з 2000 року у dum); третій відбувся 18 вересня 2014 Лондоні почав діяти новий представ- року — щодо незалежності Шотландії ницький орган — Асамблея Великого (але голосували лише громадяни Вели- Лондона (Great London Assembly), яка кобританії та ЄС, які є мешканцями замінила собою Раду Великого Лондо- Шотландії, відтак, цей референдум на, була відновлена дворівнева система умовно є загальнодержавним); четвер- управління (місто — райони), прийняте тий відбувся 23 червня 2016 року — рішення про прямі вибори мера Вели- щодо членства у ЄС (EU referendum). кого Лондона, значно посилені повно- Цікавим феноменом шотландсько- важення мера [4]. го референдуму є те, що в цілому пи- Автор свідомо не відображає на тання незалежності Шотландії не шпальтах даної роботи питання знайшло підтримки. При явці 85 % від Brexit — відомого референдуму про ви- зареєстрованого електорату, за неза- хід Великобританії із складу ЄС, що лежність проголосувало — 44,6 %, про- було проведено у 2016 році, оскільки ця ти незалежності — 55,4 %; але при цьо- подія сталася безпосередньо під час на- му ініціатором референдуму виступила писання даної наукової роботи, я тому Шотландська національна партія, що результати даного референдуму ще у до- має більшість у місцевому парламенті, статній мірі не відображені у спеціальній лідер якої був Першим міністром Шот- науковій літературі, не усвідомлені екс- ландії. Таким чином, жителі Шотландії пертами і не узагальнені науковцями. з одного боку на виборах у представ- Відтак, допоки що замало емпіричного ницький орган голосували за партію, базису для аналізу зазначеного акту. що пройшла в парламент під гаслами Аналогічної доктрини притриму- необхідності проведення референдуму; ється і Королівство Нідерланди. Будучи з іншого боку — під час референдуму однією з найстаріших демократій у Єв- висловились у своїй більшості за збере- ропі, країною парламентаризму, в той ження унії з Англією. же час перший референдум майже за

60 Білан С. В. Правові моделі регулювання інституту референдуму у конституційному праві зарубіжних країн 200 років було проведено лише у 2005 ро­ Ст. 53 Конституції Франції встанов- ці з приводу ратифікації Конституції лює, що будь-яка зміна статусу тієї або Європи (як ми вже зазначали, ця Кон- іншої території (обмін, приєднання) не ституція була відхилена). Попередній може бути дійсною без згоди зацікавле- референдум проходив ще у 1801 році. ного населення. До питань проведення Референдум у Нідерландах носив кон- референдуму відносять організацію пу- сультативний характер, але уряд не на- блічної влади, реформи в економічній і важився вчинити всупереч консульта- соціальній політиці та публічних служ- тивній волі виборців. Нідерландський бах, які здійснюють цю політику, рати- референдум проходив через 3 дні після фікація міжна­родних договорів, що мо- французького і також відхилив об'єднану жуть відобразитися на функціонуванні європейську Конституцію. З 2002 ро­ку державних інститутів, місцевий рефе- у Нідерландах діяв Тимчасовий закон рендум можливий з питань поступки, про референдум, який передбачено ре- приєднання або обміну території дер- жим здійснення консультативного ре- жави, а також у разі об'єднання комун [5]. ферендуму. Станом на 2005 рік термін Референдум передбачено ст. 75 дії Тимчасового закону сплинув, але Конституції Італії, яка визначає, що ре- правила за якими проводився вищезга- ферендум проводиться на вимогу даний референдум 2005 року були пе- 500 тис. виборців або п'яти обласних редбачені спеціальним положенням ad hoc. рад. Метою референдуму італійська Також нагадаємо, що у 2016 році у конституція визначає повне, або част- Нідерландах було проведено рекомен- кове скасування закону чи іншого акту, даційний референдум, щодо ратифіка- що має силу закону. За період з 1945 по ції договору про асоціацію ЄС з Украї- 1990 р. процедура народного вето була ною. За результатами даного референ- використана в цій країні лише тричі, думу було рекомендовано відхилити що пов'язано з відносно великою кіль- ратифікацію зазначеної міжнародної кістю виборців, які можуть стати ініціа- угоди. З тих самих причин, що і Brexit, торами відповідних референдумів. Не зазначених вище, автор допоки відтер- допускається винесення на референдум міновує науковий аналіз цієї події у кон- законів про податки і бюджет, про ам- тексті даної роботи. ністію чи помилування та повноважен- У Франції, яка справедливо вважа- ня, що стосуються ратифікації міжна- ється доктринальною батьківщиною родних угод. Право на участь в рефе- дослідження референдумів (плебісци- рендумі мають лише ті громадяни Іта- тів), конституційне законодавство пе- лії, які внесені до списків виборців пала- редбачає широке застосування націо- ти депутатів. Питання, яке винесене на нальних і місцевих референдумів. Ре- референдум вважається ухваленим, ферендум визначається як один із спо- якщо у референдумі взяло участь біль- собів здійснення народом свого волеви- ше половини виборців і якщо референ- явлення. Конституція напряму встанов- думне питання було схвалено більшою лює підстави й умо­ви проведення ре- частиною дійсних голосів. Основним ферендумів. Так на конституційному законом Італії також передбачено ре- референдумі (плебісциті) 2000-го року ферендуми різного рівня на випадок було обмежено строк правління інсти- зміни територіальних меж усередині туту президента у Франції з 7 років до держави: при злитті існуючих областей 5-ти. Явка становила всього 30,2 % від і створенні нових областей за пропози- числа виборців, але переважна біль- цією комунальних рад, що представля- шість (73,2 %) висловились за обме- ють не менше третини зацікавленого ження строку президентства. населення. При відділенні провінцій і

61 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) комун від однієї області і приєднанні до Висновки і перспективи подаль- іншої в межах облас­ті вирішується доля ших досліджень. Наведений огляд за- нових комун, можуть змінюватися їхні рубіжного конституційного законодав- межі та назви [5]. Відповідно до ч. 2 ства дозволяє провести конституцій- ст. 75 Конституції якщо питання на ре- но-правовий компаративний аналіз ферендумі було відхилено народом, то правового регулювання інститутів ре- повторно з цього приводжу можна ферендуму, і на цьому ґрунті сфокусу- проводити референдум не раніше 5-ти вати свою увагу на тих елементах у пра- років. Специфіка форм прямої демо- вовому регулювання, які ще потребу- кратії у Італії полягає у тому, що у Італії ють удосконалення в Україні. Як бачи- референдуми носять тільки скасуваль- мо, у більшості країн розвиненої демо- ний характер — тобто предметом ре- кратії доволі широко врегульовані пи- ферендуму є саме скасування закону чи тання місцевого референдуму. Навіть у іншого нормативного акту. тих країнах, які традиційно рідко вико- У даній статті ми навмисно не наво- ристовують загальнонаціональний ре- димо дані про референдумне законо- ферендум, в силу тих чи інших тради- давство Швейцарської Конфедерації, ційних причин, місцеві референдуми є оскільки проблематиці правового регу- доволі частим явищем. Нажаль в Украї- лювання референдумів у Швейцарії ні у цій частині помітне відставання, що присвячено доволі значну кількість спе- і проявляється саме в результаті порів- ціальної літератури. няльного аналізу.

ЛІТЕРАТУРА: 1. Зиммерман Дж. Прямая демократия в Со- 6. Голіцина Н., Шимов Я. Битва за Брита- единенных Штатах Америки: опыт и про- нію [Електронний ресурс] / Н. Голіцина, блемы / Дж. Зиммерман // Вестник МГУ: Я. Шимов. Режим доступу: http://www. Сер. 11. Право. — 1991. — № 5. — С. 47. svoboda.org/content/article/26588688.html. 2. Національна конференція легіслатур — Назва з екрана. штатів [Електронний ресурс]. Режим досту- 7. Муркович Л. Місцевий референдум як пу: http://www.ncsl.org/ — Назва з екрана. форма безпосередньої участі населення в 3. Тихая революция в Исландии [Электро- управлінні місцевими справами [Електро- нный ресурс]. Режим доступа: http:// нний ресурс] / Л. Муркович // Державне abyrvalg.in.ua/kopipasta/history/07-11-2015- управління та місцеве самоврядування. — 14909-2737.html. — Загл. с экрана. 2013. — Вип. 4. — С. 251–260. Режим досту- 4. Палєєва Ю. С. Референдум — загально- пу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ визнаний демократичний інститут: історія і irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DB сучасність / Ю. С. Палєєва // Вісник Дні- N=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S пропетровського університету імені Аль- 21REF=10&S21FMT=JUU_all&C21COM=S фреда Нобеля. Сер. : Юридичні науки. — &S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P 2013. — № 1. — С. 43–50. 03=IJ=&S21COLORTERMS=1&S21STR= 5. Янчук А. О. Безпосереднє здійснення влади­ %D0 %9673731. — Назва з екрана. народом в Україні (конституційно-правовий 8. Конституции государств Европы: В 3-х т. аналіз) / А. О. Янчук. — Кам'янець-Поділь- / Под общей ред. Л. А. Окунькова. — М. : ський, ТОВ "Друкарня Рута", 2014. — С. 401. НОРМА, 2001. — 824 с.

REFERENCES: 1. Zimmerman Dzh. (1991). Prjamaja demokra­ Available at : http://www.ncsl.org. tija v Soedinennyh Shtatah Ameriki: opyt i problem [in Ukrainian]. [Direct Democracy in the United States of 3. Tihaja revoljucija v Islandii [Quiet revolution in America: Experience and Problems]. Vestnik Iceland]. [online]. Available at: http://abyrvalg. MGU: Serija 11. Pravo [MSU Bulletin: Series in.ua/kopipasta/history/07-11-2015-14909- 11. The Law]. 5. p. 47. [in Russian]. 2737.html. [in Russian]. 2. Natsionalna konferentsiia lehislatur shtativ [Nati­ 4. Palieieva Yu. S. (2013). Referendum — zahalno­ o­nal Conference legislature states]. [online]. vyznanyi demokratychnyi instytut: istoriia i suchasnist

62 Білан С. В. Правові моделі регулювання інституту референдуму у конституційному праві зарубіжних країн

[Referendum — recognized democratic insti­ ­ forma bezposerednoi uchasti naselennia v upravlinni tution: history and modernity]. Visnyk Dnipro­ mistsevymy spravamy [Local referendum as a form petrovskoho universytetu imeni Alfreda Nobe­ of direct public participation in the manage­ment lia. Yurydychni nauky [Bulletin of Dnipropet­ of local affairs]. Derzhavne upravlinnia ta mis­tse­ rovsk University named after Alfred Nobel. ve samovriaduvannia [Public Adminis­tration and Jurisprudence]. 1. p. 43–50. [in Ukrainian]. Local Self-Government]. Num. 4. p. 251–260. 5. Ianchuk A. O. (2014). Bezposerednie zdiisnennia [online]. Available at: http://www.irbis-nbuv.gov. vlady narodom v Ukraini (konstytutsiino-pravovyi ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID= analiz) [The direct exercise of power by the &I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21ST people in Ukraine (constitutional and legal N=1&S21REF=10&S21FMT=JUU_all&C21C analysis)]. Kamianets-Podilskyi, TOV "Drukar­ OM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0 nia Ruta". p. 401. [in Ukrainian]. &S21P03=IJ=&S21COLORTERMS=1&S21S 6. Holitsyna N., Shymov Ya. Bytva za Brytaniiu TR=%D0%9673731. [in Ukrainian]. [Battle of Britain]. [online]. Available at: http:// 8. Okun'kov L. A. (2001). Konstitucii gosudarstv www.svoboda.org/content/article/26588688. Evropy:­ V 3-h tomakh [Constitutions of the sta­ html. [in Ukrainian]. tes of Europe: In 3 volumes]. Moscow: 7. Murkovych L. (2013). Mistsevyi referendum yak NORMA. 824 p. [in Russian].

63 УДК 349.41

Ігнатенко Ірина Володимирівна Асистент кафедри земельного та аграрного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, кандидат юридичних наук

СТАНОВЛЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ "ЗЕЛЕНОЇ" МІСТОБУДІВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Ignatenko I. V. Formation of Legal Regulation of "Green" Urban Development

Abstract. "Green" building is a specific and promising way to the greening of urban planning activities. At this stage, the development of green building in Ukraine serves an important improvement and updating of the regulatory framework that would meet the modern trends in the implementation of "green" technologies in the construction and operation of buildings and structures. It is necessary to actively create and develop national standards for "green" construction. Legal provisions aimed at promoting "green" construction, should harmoniously combine public and private interests in urban development activities and create the basis for an environmentally oriented business. Keywords: urban planning, development, construction, green construction, land protection, land use, urban development, land within settlements, urban planning documentation, planning, land development, sustainable development, the environment, greening.

Заслуговує на увагу питання екологі- них ділянок додержуватися вимог зако- зації земельного законодавства і тісно нодавства про охорону довкілля, підви- пов'язаного із ним законодавства у сфе- щувати родючість ґрунтів та зберігати рі містобудування. Зокрема, екологізації інші корисні властивості землі, за свій земельного законодавства сприяють рахунок привести земельну ділянку в по- положення ст. 50 Конституції України, передній стан у разі незаконної зміни якою визначено право громадян на без- рельєфу [2]. Втіленням принципу еколо- печне для життя і здоров'я довкілля та гізації земельного законодавства висту- на відшкодування завданої порушенням пають і закони України "Про охорону цього права шкоди. Передумовою реа- земель", "Про державний контроль за лізації заходів правової охорони земель використанням та охороною земель". можна вважати закріплений у ст. 66 Проте наростання негативного на- обов'язок громадян не заподіювати вантаження життєдіяльності суспільства шкоду природі, культурній спадщині, на земельний природний потенціал ви- відшкодовувати завдані збитки [1]. Кон- магає від законодавця запровадження кретизуючи конституційні вимоги, жорсткішої екологізації земельних прав ЗК України, визнаючи принципи зе- громадян, тобто тіснішої прив'язки цих мельного законодавства, у п. "д" ст. 5 прав і обов'язків щодо екологічної охо- закріпив, що земельне законодавство рони та відтворення землі [3, с. 241]. базується на принципі пріоритету ви- В літературі, під екологізацією земель- мог екологічної безпеки. ного законодавства розуміють процес Екологізація земельного законодав- впровадження екологічних вимог у за- ства реалізується також і в ст. 91, в якій конодавчі та інші земельно-правові закріплено обов'язки власників земель- акти, що регулюють використання зем-

64 Ігнатенко І. В. Становлення нормативно-правового регулювання "зеленої" містобудівної діяльності лі або будь-яку господарську чи іншу ді- Законодавство у сфері містобудівної яльність, що негативно впливає або діяльності, цивільне законодавство може вплинути на стан земель як компо- ґрунтується на традиційному положен- нента навколишнього природного сере- ні щодо забудови земель як викори- довища [4, с. 31]. Сьогодні земельне пра- стання виключно земельних ділянок. во включає окремий інститут охорони Не враховується, що забудова земель земель, який найбільшою мірою прони- комплексно впливає на природу, а еко- заний екологічними вимогами. логічне право ґрунтується на диферен- Вибір теми статті визначено акту- ційованому правовому регулюванні ви- альністю порушеної в ній проблеми, користання природних ресурсів. Отже, деякі аспекти якої розглядаються в ро- норми права, що регулюють відносини ботах таких представників науки зе- щодо забудови земель, не здійснюють мельного права, як Р. І. Марусенко, необхідного системного впливу. Для за- А. М. Мірошниченко, А. І. Ріпенко, безпечення під час будівництва, рекон- М. В. Шульга та ін. струкції будівель і споруд раціонального Метою статті є вивчення низки пи- використання природних ресурсів і охо- тань правового забезпечення "зеленої" рони навколишнього природного сере- містобудівної діяльності. довища потрібна гармонізація екологіч- Стан навколишнього природного ного (в тому числі природноресурсного) середовища багато в чому залежить від законодавства і законодавства у сфері екологізації містобудівної діяльності. містобудівної діяльності. В останні роки Так, в силу технологічного різноманіття майже не вносяться зміни в нормативні будівельного процесу безпосереднє ви- правові акти, що регулюють суспільні користання земної поверхні пов'язане з відносини у сфері природокористуван- експлуатацією значної кількості буді- ня і охорони навколишнього середови- вельної техніки та автотранспорту. При ща. При цьому не можна сказати, що в забудові земель за рахунок, перш за все, екологічному законодавстві усунені всі використання спеціальних механізмів і прогалини і протиріччя, а містобудівне проведення окремих робіт (зварювання, законодавство, що регулює забудову зе- різання металу, нанесення покриттів з мель, є досить екологізованим. використанням лакофарбових та інших На сьогодні екологізація містобудів- матеріалів, що містять летючі компонен- ної діяльності не вважається пріоритет- ти) відбувається викид в атмосферне по- ним напрямком розвитку України, але вітря діоксиду азоту, оксиду заліза, мар- модернізація економіки і формування ганцю та його сполук, а також інших за- соціально-орієнтованого її типу роз- бруднюючих речовин. Виходячи з тим- витку без цього курсу неможливі. Еко- часового характеру будівельної діяльно- логізація містобудівної діяльності пе- сті, викиди в атмосферне повітря мають редбачає прийняття системи організа- нетривалий характер і в основному від- ційних, правових, економічних, техно- носяться до неорганізованих викидів. логічних, технічних та інших заходів, Після введення в експлуатацію склад і спрямованих на підвищення ефектив- характер таких викидів змінюється1. ності природокористування, зниження негативних впливів на природне сере- 1 Навіть при відсутності виробничої діяльності, довище, забезпечення сприятливого використання зведеного об’єкта для житла за да- ними Всесвітньої ради з екологічного будівницт- навколишнього природного середови- ва (WorldGBC), на будівлі припадає близько 40% ща та екологічної безпеки при наданні викидів СО2. За цим показником будівлі випе- реджають транспорт і промисловість. Такі цифри природних об'єктів для будівництва та виходять при розрахунку на всьому життєвому протягом усього життєвого циклу будів- циклі будівлі викидів СО2 при виробництві енер- гії і матеріалів, які витрачаються на будівництво, лі або споруди. Про екологізацію мі- експлуатацію, знос та утилізацію будівель. 65 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) стобудівної діяльності свідчить діяль- став потужним центром наукової роз- ність дослідників, проектувальників, робки проблем зеленого будівництва. будівельників з реалізації названих за- В цей період служби озеленення посту- ходів для ефективного й послідовного пово стали переходити від захисту та досягнення мети сталого розвитку місь- відродження міської зелені до розгор- ких територій. тання робіт із зеленого будівництва на Поява терміну "зелене" будівництво нових площах. пов'язане з розвитком світової економі- На сьогодні у м. Харкові діють кому- ки, яка взяла загальний курс на "зелену" нальні підприємства із зеленого будів- економіку, орієнтовану, перш за все, на ництва, однак їх діяльність пов'язана зниження енергоємності виробництва, виключно з питаннями благоустрою та просування стратегії енергоефективнос- озеленення територій. ті та широке використання джерел аль- Необхідно зазначити, що на разі за- тернативної енергії. Концепція "зеленої" конодавче "розуміння" поняття "зелене економіки отримала значну увагу міжна- будівництво" є некоректним. Зокрема, родного співтовариства як інструмент названий термін зустрічається у Наказі вирішення фінансової кризи у 2008 році Мінбуду України "Про затвердження і була однією з тем на Конференції Правил утримання зелених насаджень у ООН зі сталого розвитку "Ріо+20" населених пунктах України" [7], відпо- (2012 р.) в контексті сталого розвитку та відно до якого зелене будівництво ха- викорінення бідності. У 2011 р ЮНЕП рактеризується як "комплекс робіт опублікувала доповідь про "зелену" еко- щодо створення нових міських зелених номіку, в якій вона визначається як еко- насаджень і реконструкції наявних". номіка, орієнтована на поліпшення до- Однак термін "зелене будівництво" бробуту людства і соціальна рівність че- може трактуватися неоднозначно і до- рез істотне скорочення ризиків від зміни сить широко. У сучасному трактуванні навколишнього середовища і нестачі "зеленого будівництва" пропонується екологічних ресурсів [5]. розглядати більш широке коло питань, Слід наголосити, що поняття "зелене так як мова йде про зведення об'єктів за будівництво" не є новелою для вітчизня- спеціальними технологіями на спеці- ного нормативно-правового регулюван- ально підготовлених територіях. Такі ня. Оскільки ще на початку реконструк- об'єкти повинні будуватися з розрахун- тивного періоду історії нашої країни ком мінімального впливу на навколиш- уряд підсиленими темпами вирішувати нє природне середовище та забезпе- проблему міської екології. Перед фахів- чення найбільш сприятливих і ком- цями зеленого будівництва стояли пи- фортних умов для проживання. тання дендрологічного, екологічного та "Зелене" будівництво − це підхід до естетичного аспектів. Так, у середині проектування, облаштування та утри- 1930-х рр. у м. Харкові була утворена мання споруд з метою скорочення нега- проектувально-будівельна контора Тре- тивного впливу на навколишнє середо- сту зелених насаджень. Спираючись на вище і підвищення благоустрою насе- досвід її роботи Всеукраїнська конфе- лення [8]. У ст. 1 Проекту Закону "Про ренція із зеленого будівництва, яка відбу- додаткові заходи зниження негативною лася у лютому 1935 р. в Києві при Нар- впливу об'єктів будівництва на навко- комгоспі, намітила організацію проек- лишнє середовище" (Проект Закону тних майстерень. Організація таких № 5210; знято з розгляду) зелене будів- проектних майстерень мала сприяти ництво розглядалося як заходи мініміза- поліпшенню проектів озеленення міст і ції впливу будівлі на навколишнє при- селищ України [6, с. 118.]. Харків тоді родне середовище та на життєдіяль-

66 Ігнатенко І. В. Становлення нормативно-правового регулювання "зеленої" містобудівної діяльності ність людини, які ґрунтуються на систе- енергія, вітроенергетика, геотермальна мі балів і дозволяють надати будівлі енергетика); 6) використання матеріалів сертифікат відповідності будівлі стан- з підвищеними показниками енергое- дартам зеленого будівництва [9]. фективності та енергозбереження. Також під "зеленим" будівництвом Необхідно відзначити, що за кордо- прийнято розуміти зведення і експлуа- ном термін "зелене будівництво" вико- тацію будівель з меншим рівнем спожи- ристовується в контексті стандарту "зе- вання енергії і матеріалів на всьому про- леного будівництва", що, швидше за тязі життєвого циклу будинку. Най- все, має на увазі сам нормативний доку- більш вдалим є визначення яке надає мент, в рамках якого регламентовані де- Національне агентство сталого розвит- які загальноприйняті і узаконені норми ку, за яким "зелене будівництво" − це і правила. практика будівництва і експлуатації бу- Однак цим терміном також позна- дівель, цілями якої є зниження рівня чають нормований показник (норму), споживання енергетичних і матеріаль- який є встановленим і узаконеним стан- них ресурсів упродовж усього життєво- дартним показником, нормативом го циклу будівлі, збереження або підви- (стандартом). Іноді стандартом "зеле- щення якості будівель і комфорту їх ного будівництва" називають методич- внутрішнього середовища. Основною ний документ, що містить характери- турботою цього підходу є скорочення стики безлічі конкретних нормативних загального впливу будови на довкілля і показників (стандартів), яким повинен людське здоров'я. Ця практика розши- відповідати об'єкт, і тому стосовно да- рює і доповнює класичне будівельне ного випадку замість терміна стандарт проектування поняттями економії, ко- "зеленого будівництва", напевно, логіч- рисності, довговічності і комфорту [10]. ніше буде використовувати вираз мето- Впровадження вимог "зеленого" бу- дичний документ. Необхідно відзначи- дівництва забезпечує екологізацію мі- ти, що перелік таких нормативних по- стобудівної діяльності та є найважливі- казників (стандартів) в методичному шою умовою скорочення шкідливого документі може бути досить великим. впливу на природу, зниження рівня Як правило, в рамках конкретного ме- споживання природних ресурсів (вклю- тодичного документа вони групуються чаючи енергетичні) і здійснення їх ра- певним чином, визначаючи напрям, в ціонального використання. якому потрібно діяти, щоб досягти пев- Зниження впливу будівель на протязі них цілей, поставлених при проекту- всього життєвого циклу на навколишнє ванні, будівництві та експлуатації об'єкта. природне середовище і на здоров'я лю- "Зелені" стандарти були сформу- дини досягається в першу чергу за раху- льовані в зарубіжних країнах для оцінки нок: 1) ефективного використання енер- екологічної ефективності споруджува- гетичних і водних ресурсів; 2) викори- них і існуючих будівель, споруд різного стання екологічно безпечних будівель- призначення. Існує кілька міжнародних них матеріалів; 3) скорочення відходів, систем оцінки екологічної ефективнос- шкідливих викидів і інших впливів на ті будівель: Green Star (Австралія, Нова навколишнє середовище; 4) викори- Зеландія); LEED Canada™ (Канада); стання будівельних матеріалів місцевого Green Globes (BREEAM Канада); Ger­ походження (зниження шкоди навко- man Sustainable Building Certification (Ні­ лишньому середовищу від транспорту- меччина); IGBC Rating System & LEED вання матеріалів); 5) використання по- IndiaTM Green Building Rating Systems новлюваних джерел енергії для забезпе- (Індія); Comprehensive Assessment Sys­ чення енергетичних потреб (сонячна tem for Building Environmental Effici­

67 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) ency, CASBEE (Японія); Green Star NZ В основу розробки міжнародних (Нова Зеландія); Green Star SA (Півден- екологічних стандартів BREEAM і на Африка); BREEAM (Великобрита- LEED закладені наступні цілі: 1) неза- нія); — LEED Green Building Rating лежна оцінка і підтвердження екологіч- System™ (США). них практик; 2) реалізація широкого Серед міжнародних "зелених" стан- спектра екологічних вимог та об'єднан- дартів в будівництві найбільш відомі ня їх в єдиній концепції; 3) балансування системи Building Research Establishment цілей енергоефективності з показника- Environmental Assessment Method ми якості будівництва, здорового і ком- (ВRЕЕАМ — Великобританія), Lea­ фортного середовища; 4) формування dership in Energy and Environment критеріїв і вимог, що перевищують зако- Design (LЕЕD — США), DGNB (Ні- нодавчі стандарти, які могли б стати дви- меччина). Кожна з систем передбачає гунами модернізації будівельного секто- різні рівні сертифікації на підставі роз- ра; 5) зменшення впливу техногенного роблених рейтингових показників. середовища на природу; 6) надання Названі системи мають міжнародний бренду для будівель, зрозумілого широ- статус і використовуються для оцінки кому колу інвесторів, орендарів і кінце- будівель незалежно від їх територіаль- вих користувачів; 7) заохочення попиту ної і "національної" приналежності. на екологічні будівлі і технології. Міжнародна практика показує, що Необхідно нагадати, що з нагоди найбільш ефективно екологічне будів- Всесвітнього Дня Довкілля, проведено- ництво розвивається за умови впрова- го в рамках Екологічної програми Ор- дження комплексу заходів на різних рів- ганізації Об'єднаних Націй 03.06.2005 р. нях регулювання містобудівного проце- в Сан-Франциско. Каліфорнія, м. Київ су — визначення державних цілей в підписав Екологічну угоду міст, у якій сфері досягнення енергоефективності, визначено 7 напрямів діяльності і відпо- модернізація нормативно-правової відно 11 дій, які кожне місто-учасник бази будівництва, фінансування та повинно виконати протягом 7 років з впровадження добровільних екологіч- дня підписання Угоди. Серед таких на- них стандартів будівництва. прямів — міське проектування, складо- Додатковим стимулом впроваджен- вим елементом якого є, зокрема, зелене ня систем добровільних екологічних будівництво, що полягає "в прийнятті сертифікацій стало створення у політики, яка передає під мандат стан- 2000 році Всесвітньої ради з екологіч- дарт рейтингової системи оцінки зеле- ного будівництва − міжурядової мере- ного будівництва, що стосується всіх жевої організації, що об'єднує аналогіч- муніципальних новобудов" (дія 7). ні Ради по всьому світу. Штаб-квартира Як бачимо, майже 12 років з дня підпи- Всесвітньої ради з екологічного будів- сання цієї Угоди минуло, а в законо- ництва знаходиться в Канаді, де щоріч- давстві немає навіть розуміння вказа- но проходить Всесвітній конгрес еко- ного поняття. Це свідчить про застарі- логічного будівництва. лість та відставання рівня правового Зараз сертифікація настільки попу- вітчизняного регулювання містобудів- лярна, що екологічні стандарти стали ного законодавства від законодавства обов'язковими для багатьох типів буді- зарубіжних країн, а також про низький вель в різних країнах світу [11]. Незва- рівень державного, самоврядного та жаючи на регіональні переваги в засто- виробничого управління у сфері суванні національних систем сертифі- управління процесом капітального бу- кації, домінуючими на сьогоднішній дівництва та природокористування, які день є системи BREEAM та LEED. в кінцевому результаті відповідають за

68 Ігнатенко І. В. Становлення нормативно-правового регулювання "зеленої" містобудівної діяльності втілення концепції сталого розвитку блення національної системи "зелених" на внутрішньодержавному рівні. будівельних стандартів; 6) економічна Сучасне зростання "зеленої" еконо- складова "зеленого" будівництва — сві- міки спостерігається серед Західних товий досвід. Ще один форум заплано- тенденцій, а саме в США − це 23 % вано на 2 березня 2017 року в рамках частки ринку, в Європі небагато менше, Будівельного конгресу України "Зелене приблизно − 21 %, а в Україні − поки будівництво: всі аспекти реалізації". 0 %. У нашій країні екологічне будів- В Україні вже зареєстровано два ництво не має темпів зростання, але на- об'єкти з сертифікації − бізнес-центр в бирає актуальності в даному розвитку, Києві і житловий мікрорайон "Ліски-2" що підкріплено існуванням певних рад у Миколаєві. Ця сертифікація направле- з екологічного будівництва, різних на на організацію найбільш прийнятно- об'єднань з метою впровадження між- го будівництва для навколишнього сере- народних стандартів в Україні. довища, зокрема вони контролюють Наприклад, створено громадську виконання ефективного використання

організацію "Рада із Зеленого будів- енергії та води, зниження викидів СО2, ництва", яка є членом Всесвітньої Ради забезпечення найбільш прийнятного із Зеленого Будівництва (World Green клімату всередині приміщення, управ- Building Council) [12]. В якості пріори- ління ресурсами і відстеження впливу тетних напрямків роботи Ради можна людської діяльності на їх стан. Отже, в виділити наступні: 1) впровадження Україні робляться спроби по введенню міжнародних стандартів "зеленого" бу- енергетичної ефективності будівель як дівництва в Україні; 2) внесення змін в першого кроку на шляху по встановлен- українське законодавство з метою роз- ню норм екологічного будівництва. витку "зеленого" напрямку в будівель- Обмежувати екологізацію містобу- ній галузі; 3) сертифікація будівель від- дівної діяльності тільки вимогами "зеле- повідно до "зелених" стандартів; них" стандартів і "зеленим" будівни- 4) проведення круглих столів та конфе- цтвом не можна з об'єктивних причин. ренцій для фахівців будівельної та Стандарти встановлюють екологічні енергетичної галузі, популяризація ідей вимоги до проектованих, побудованих, "зеленого" будівництва шляхом ство- такими що реконструюється і зданим в рення і підтримки веб-порталу та ін. експлуатацію будівель, споруд. Ці доку- Безумовно, в останні кілька років менти застосовуються для оцінки буді- помітно посилення уваги громадськості вель, споруд або їх проектної докумен- до цієї проблеми. Зокрема, у 2016 році тації, коли вже територія, що буде забу- був проведений І Міжнародний форум довуватися, визначена, відповідно, вже з "зеленого будівництва": "Україна — на стадії проектування, будівництва, ре- зелена країна". Мета форуму полягала у конструкції та експлуатації завданням виявленні перспектив розвитку "зеле- зацікавленого суб'єкта є здійснення сво- ного" будівництва в Україні, аналіз сві- єї діяльності з урахуванням вимог її еко- тового досвіду та програм державної логізації. Водночас поки що не виріше- підтримки. Основними питанням для не завдання щодо вибору найбільш обговорення стали: 1) нормативна база оптимального та такого що відповідає для впровадження "зеленого" будівниц- правовим вимогам охорони навколиш- тва в Україні; 2) стимулювання "зелено- нього середовища земельної ділянки го" будівництва в Україні; 3) міжнарод- або іншого природного об'єкта, що за- ні екологічні зобов'язання України; будовується. Норми про "зелене" будів- 4) зміни в законодавстві України з пи- ництво в силу придатності щодо кон- тань "зеленого" будівництва; 5) розро- кретної вже обраної земельної ділянки

69 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) не повною мірою охоплюють таке важ- ву будівельних матеріалів і конструкцій, ливий напрямок правового регулюван- мінімізації відходів при виконанні буді- ня забудови земель, як забезпечення їх вельних робіт, забезпечення енергозбе- раціонального використання та зовсім реження, енергоефективності будівлі, не стосуються еколого-ефективного споруди і раціонального водокористу- використання природних об'єктів на вання. В цілому "зелене" будівництво стадії, що передує проектуванню, — на- спрямовано на мінімізацію та оптиміза- дання природного об'єкта (його части- цію ресурсоспоживання. ни) для будівництва. При цьому недостатній рівень пра- Таким чином, багато стратегічних вового регулювання визначається учас- цілей та поставлених державою завдань никами ринку нерухомості як один з можуть бути вирішені тільки через бу- головних чинників гальмування роз- дівництво та подальшу експлуатацію витку "екологічного будівництва". Пра- зведених будівель, споруд. Об'єктивно вові норми, спрямовані на сприяння існуюча потреба в збереженні сприят- "зеленому" будівництву, повинні гар- ливого навколишнього природного се- монійно поєднувати публічні та при- редовища, забезпеченні раціонального ватні інтереси в містобудівній діяльно- використання природних об'єктів і ре- сті і створити базис для екологічно орі- сурсів в інтересах нинішнього і майбут- єнтованого бізнесу. ніх поколінь і прийнята державами кон- На даному етапі розвитку зеленого цепція сталого розвитку обумовлюють будівництва в Україні важливим ви- необхідність формування, послідовної ступає удосконалення та актуалізація та планомірної реалізації екологізації нормативно-правової бази, яка відпо- будівельної галузі як одного з пріори- відала б сучасним тенденціям впрова- тетних напрямків розвитку України. дження "зелених" технологій в будів- Будівельна діяльність, підтримувана ництво та експлуатації будівель і спо- споживачами будівельних послуг і ре- руд. Необхідно активно створювати і зультатів, має бути екологічно орієнто- розвивати національні стандарти ваною. "Зелене" будівництво є специ- щодо зеленого будівництва. Тут необ- фічним і перспективним способом еко- хідні державні вимоги обов'язкової логізації містобудівної діяльності. Ін- сертифікації будівель за національ- формування населення про переваги ним екологічним стандартом. "зеленого" будівництва та впроваджен- Початком активного розвитку і ня приватноправовими і публічно-пра- впровадження "зелених" технологій в вовими засобами вимог "зелених" стан- будівництво на території України мо- дартів на практиці дозволить створити жуть стати пілотні проекти із застосу- базис для сталого розвитку суспільства. ванням "зелених" технологій, які не по- Правове та нормативно-технічне требують великих вкладень. Позитивні регулювання "зеленого" будівництва результати подібної практики дозво- повинно бути орієнтоване на охорону лять збільшити діапазон, як самих тех- навколишнього природного середови- нологій, так і розширити ряд компаній, ща від негативного впливу будівництва, які впроваджують ці технології, а також реконструкції, експлуатації побудова- привернути увагу громадськості і полі- ного об'єкта в частині зменшення впли- тичних діячів.

ЛІТЕРАТУРА: 1. Конституція України від 28.06.1996 р. № 2768–III // Відом. Верхов. Ради України. № 254к/96-ВР // Відом. Верхов. Ради Укра- — 2002. — № 3–4. — Ст. 27. їни. — 1996. — № 30. — Ст. 141. 3. Бондаренко М. В. Земельні права грома- 2. Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. дян // Наукові записки нац. ун-ту "Киє-

70 Ігнатенко І. В. Становлення нормативно-правового регулювання "зеленої" містобудівної діяльності

во-Могилянська академія". — 1999. — Т. 9. view/3.html (дата звернення: 19.02.2017). — Ч. 2. — С. 240–243. 9. Проект Закону "Про додаткові заходи 4. Мунтян В. Актуальність екологізації зе- зниження негативного впливу об'єктів бу- мельного законодавства // Право України. дівництва на навколишнє середовище" від — 2012. — № 7. — С. 28–32. 8 жовтня 2009 р. № 5210. URL: http:// 5. Towards a Green Economy: Pathways to search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ Sustainable Development and Poverty JF40Q00A.html. (дата звернення: 19.02.2017). Eradication. URL: http://www.unep.org/ 10. Національне агентство стійкого розвит- greeneconomy. (дата звернення: 19.02.2017). ку. URL: http://green-agency.ru (дата звер- 6. Колесников А. И. Из опыта озеленения нення: 19.02.2017). городов УССР // Проблемы садово-парко- 11. Гусева Т. В. Зеленые стандарты: совре- вой архитектуры. — 1936. — С. 106–121. менные методы экологического менеджмен- 7. Про затвердження Правил утримання зе- та в строительстве // Компетентность. — лених насаджень у населених пунктах Укра- 2012. — № 8. — С. 22–28. їни: Наказ Мінбуду України від 10.04.2006 р. 12. World Green Building Council: About № 105 // Офіц. вісн. України. — 2006. — WorldGBC. URL: http://www.worldgbc.org/ № 31. — Ст. 2276. indcx.php?clP=220 (дата звернення: 8. Інформаційне бюро. Зелені стандарти. 19.02.2017). URL: http://www.greenstand.ru/publ/

REFERENCES: 1. Konstytutsiia Ukrainy (1996) [Constitution of punktakh Ukrainy" (2006) [Order of the Mi­ Ukraine]. Vidom. Verkhov. Rady Ukrainy nistry of Construction of Ukraine "On appro­ [Supreme Council of Ukraine]. 30. St. 141. val of the Rules maintenance of green spaces [in Ukrainian]. in towns Ukraine"]. Ofits. visn. Ukrainy [Offi­ 2. Zemelnyi kodeks Ukrainy (2001) [The Land cial Bulletin of Ukraine]. 31. St. 2276. Code of Ukraine]. Vidom. Verkhov. Rady [in Ukrainian]. Ukrainy [Supreme Council of Ukraine]. 3–4. 8. Informatsiine biuro. Zeleni standarty [Information St. 27. [in Ukrainian]. Office. Green standards] URL: http://www. 3. Bondarenko M. V. (1999) Zemelni prava greenstand.ru/publ/view/3.html. hromalian [Land rights of citizens]. Naukovi [in Ukrainian]. zapysky nats. un-tu "Kyievo-Mohylianska 9. Proekt Zakonu "Pro dodatkovi zakhody zny­ akademiia" [National Scientific notes uni­ zhennia nehatyvnoho vplyvu obiektiv budivnytstva na versitetu "Kyiv-Mohyla Academy"]. T. 9. Ch. 2. navkolyshnie seredovyshche" (2009) [Draft Law S. 240–243. [in Ukrainian]. "On additional measures to reduce the negative 4. Muntian V. (2012) Aktualnist ekolohizatsii impact of construction on the environment"]. zemelnoho zakonodavstva [The urgency of URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/ greening land legislation]. Pravo Ukrainy [right link1/JF40Q00A.html. [in Ukrainian]. Ukraine]. № 7. S. 28–32. [in Ukrainian]. 10. Natsionalne ahenstvo stiikoho rozvytku [National 5. Towards a Green Economy: Pathways to Sus Agency for sustainable development]. URL: tainable Development and Poverty http://green-agency.ru/. [in Ukrainian]. Eradication. URL: http://www.unep.org/ 11. Guseva T. V. (2012) Zelenye standarty: sovre­ greeneconomy. men­nye metody ehkologicheskogo menedzhmenta v stro­ 6. Kolesnikov A. I. (1936) Iz opyta ozelenenija itel'stve [Green standards: modern methods of gorodov USSR [From urban gardening expe­ environmental management in construction]. rience in the USSR]. Problemy sadovo-parkovoj Kompetentnost' [Competence]. 8. S. 22–28. arhitektury [Problems of landscape archi­ [in Russian] tecture]. S. 106–121. [in Russian]. 12. World Green Building Council: About 7. Nakaz Minbudu Ukrainy "Pro zatverdzhennia WorldGBC. URL: www.worldgbc.org/indcx Pravyl utrymannia zelenykh nasadzhen u naselenykh php?clP=220.

71 УДК 347.191.1

Зозуляк Ольга Ігорівна Доцент кафедри цивільного права Юридичного інституту Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, кандидат юридичних наук, доцент

ПРАВОВА КОНСТРУКЦІЯ УСТАНОВИ З ПОЗИЦІЙ ПЕРСПЕКТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Zozuliak O. I. Legal Construction of Foundation from the Perspective Legislation of Ukraine

Abstract. The scientific article analyses the modern understanding of the term "foundation" in Ukraine. It is noted that the term " foundation " can not include all legal persons which are based on unitarian basis. That is why the author makes an offer of implementing the new term "non-for-profit unitarian legal person" in private law. In limit of mentioned term should function all non-for-profit legal persons which are based on unitarian basis. Public authority are foundations which are providing their activity in legal form of non-for-profit unitarian legal person. To them the author is referring: legislative and executive bodies, courts and law enforcement agencies, government agencies with special status (National Bank of Ukraine, State Property Fund of Ukraine, etc.) and others. Keywords: non-for-profit unitarian legal person, foundation, legal form, public authority, reorganization, civil liability.

У сучасній цивілістиці термін "уста- дичні особи належать до класичних нова" використовується, як умовна наз- корпорацій та функціонують у середо- ва (позначення) окремих юридичних вищі підприємництва, а тому вико- осіб, в т.ч. підприємницьких та, як орга- ристовувати щодо них термін "устано- нізаційно-правова форма (ст. 83 ЦК Ук­ ва" недоцільно. У даному аспекті слід раїни). При цьому, перший підхід од- підтримати І. М. Кучеренко, яка відзна- нозначно вважаємо незадовільним, чала, що така двозначність у визначенні адже вживання в якості синонімів різ- поняття "установа" не може залишати- них за своєю суттю та видовими харак- ся незмінною, оскільки застосування теристиками юридичних осіб викрив- одного й того ж терміна до різних видів лює їх специфічні риси та правову при- юридичних осіб (підприємницьких і роду, яка притаманна виключно їм. непідприємницьких) породжує право- Така тенденція прослідковується як в вий хаос [1, с. 240]. окремих законах (наприклад, ЗУ "Про Стосовно другого підходу, то у ві- банки та банківську діяльність", тчизняній доктрині сутність поняття ЗУ "Про фінансові послуги та держав- установи в іпостасі організаційно-пра- не регулювання ринків фінансових по- вової форми, у посткодифікаційний слуг"), так і в самому ЦК України період вітчизняного цивільного зако- (ст. 268, ст. 1054) (щодо позначення нодавства, на монографічному рівні, банку чи інших юридичних осіб, що досліджено Д. С. Лещенком [2] та діють у сфері надання фінансових по- І. П. Жигалкіним [3]. У цілому автори слуг (ломбардів, страхових компаній) в розвивають та деталізують підхід обра- якості установ). Зрозуміло, що ці юри- ний законодавцем, що втілений в стат-

72 Зозуляк О. І. Правова конструкція установи з позицій перспективного законодавства ті 83 ЦК України і в загальних рисах ми сліджуваного поняття та філологічної з ним погоджуємось, зокрема і в частині джерельної бази. Так, у радянський пе- сутності та кваліфікуючих ознак уста- ріод поняття "установа" у правничій лі- нов. Проте із тим застереженням, що це тературі сприймалось доволі вузько, а ознаки не установи як організацій- саме через призму її розуміння як різно- но-правової форми, а ознаки непідпри- виду державної організації чи апарату ємницької унітарної юридичної особи. громадської організації, яка створюва- Відтак, категорія "установа", що відо- лась для відповідної діяльності чи гро- бражена в ЦК України через неконкре- мадських функцій [4, с. 393]. Подібний тизованість мети діяльності, на нашу підхід міститься й у філологічних дже- думку, складає поняття підтипу непід- релах: установа — це орган, що вико- приємницьких юридичних осіб — а нує певні управлінські функції, це штат саме непідприємницької унітарної службовців з адміністрацією, що відає юридичної особи. Крім того, вважаємо, якою-небудь галуззю чи галузями на- що категорія "установа", яка регламен- родного господарства, торгівлі, культу- тована ЦК України є недостатньою для ри, науки тощо, має самостійний окреслення усього розмаїття тих юри- кошторис або перебуває на державному дичних осіб, що побудовані на унітар- бюджеті [5, с. 789]. них началах (відсутності засад участі). Наведені лексичні підходи вказують З огляду на це, підтверджується позиція на специфічну мету діяльності такої про те, що в ЦК України доцільно виді- юридичної особи, а саме реалізацію ляти таку категорію, як "непідприєм- державної влади у різних сферах: науці, ницька унітарна юридична особа" або медицині, культурі, економіці, соціаль- ж "непідприємницька юридична особа ній, зовнішньоекономічній, судовій, унітарного типу". Якщо виходити із та- правоохоронній сферах тощо. ких міркувань, то термін "установа", що Характеристика мети діяльності до- застосовується в рамках ЦК України сліджуваної юридичної особи саме че- підходить під визначення поняття "не- рез призму здійснення нею державниць- підприємницька унітарна юридична ких функцій обумовлює потребу роз- особа", а категорія "установа" як одна із криття сутності категорії "орган держав- організаційно-правових форм вищена- ної влади". З позицій цивільного права веденого підтипу непідприємницьких останніми роками науковці досить сер- юридичних осіб потребує відповідної йозно займаються розробкою проблем доктринальної розробки. У зв'язку із цивільно-правової відповідальності ор- наведеним метою статті є визначення ганів державної влади, досліджують в ча- того якими характеристиками наділена стині застосування до останніх поло- установа у зазначеному аспекті її сприй- жень статей 1173–1175 ЦК України в няття та які різновиди непідприємниць- аспекті відшкодування державою шкоди, ких структур складають цю організа- а також через використання зовнішньої ційно-правову форму. оболонки їх діяльності — шляхом засто- Останні наукові дослідження та пу- сування фундаментальних положень блікації щодо вказаної проблеми здійс- ЦК України про юридичні особи щодо нили Т. В. Блащук, В. І. Борисова, регламентації їх діяльності. Л. О. Волкова, І. П. Жигалкін, І. М. Ку- Як слушно вказує І. В. Ткач, правиль- черенко, Д. С. Лещенко, О. О. Перво- не розуміння поняття "орган державної майський, В. Д. Примак, Є. О. Суханов, влади" і його відмежування від інших І. В. Ткач та ін. суб'єктів має як теоретичне, так і прак- Перш за все, слід звернутися до іс- тичне значення для відшкодування дер- торичного екскурсу щодо вживання до- жавою шкоди на підставі ст. 1173–1175

73 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) ЦК України. З такими міркуваннями до- Другою рисою органу державної слідника очевидно є сенс погодитись, влади, з позицій цивільного права, є причому навіть в ширшому аспекті — його зовнішнє оформлення і вступ як у не тільки з позицій позадоговірної від- регулятивні, так і охоронні цивільні повідальності, а й в цілому при їх вступі правовідносини через правову оболон- у відносини приватноправової сфери, ку юридичної особи. особливо з позицій практики правоза- Проводячи історико-правовий екс- стосування. Для прикладу, суди неодно- курс становлення та розвитку юридич- значно підходять до питання, які ж саме них осіб публічного права, Л. О. Вол- інституції є органами державної влади. кова зауважує, що їх юридичних осіб Так, в одних категоріях справ були зро- публічного права ще з часів римського блені висновки, що завдана прокурату- права і до теперішнього часу обумов- рою шкода повинна відшкодовуватися лювалась публічним походженням, але на загальних підставах, оскільки органи у той же час такі публічні утворення як прокуратури не є органами державної держава, державні та муніципальні ор- влади [6], а, отже, немає підстав для за- гани та підприємства мають бути нор- стосування статей 1173–1174 ЦК Украї- мативно включені в цивільний обіг. ни. В інших судових рішеннях вислов- Оскільки з точки зору цивільного права люється позиція, що це орган державної учасниками цивільних правовідносин влади [7]. Саме тому єдність у розумінні можуть бути фізичні та юридичні осо- поняття "орган держави" з позицій циві- би, то для публічних утворень була роз- лістики є вкрай важливою. роблена концепція юридичних осіб Дійсно, як правильно відзначає публічного права [10, с. 37]. Т. В. Блащук, держава бере участь в ци- Аналогічним є й підхід законодавця, вільних правовідносинах не як окремо адже у спеціальних законах, якими рег- взяте єдине ціле, а як сукупність держав- ламентовано правове становище кож- них органів різних рівнів, які є незалеж- ної із трьох гілок державної влади, їх ними один від одного і виступають як порядок створення та діяльність регла- самостійні учасники цивільно-право- ментовані в рамках конструкції "юри- вих відносин [8, с. 4]. У правовій док- дична особа публічного права" трині відзначається, що термін "орган (ЗУ "Про центральні органи виконав- державної влади", який застосовується у чої влади", ЗУ "Про Кабінет Міністрів ЦК України, охоплює органи законо- України" та інші). давчої, виконавчої та судової влади, а Ще однією прикметною цивілістич- також інші державні органи, які діють ною ознакою органу державної влади від імені держави та наділені держав- виступає специфічна організаційно-пра- но-владними повноваженнями [9, с. 18]. вова форма. Маючи приналежність до Саме наявність державно-владних по- непідприємницьких унітарних юридич- вноважень є найбільш важливою харак- них осіб, якраз органи державної влади теристикою органів державної влади, а функціонують та повинні надалі функ- також ознакою, що дозволяє відмежува- ціонувати в організаційно-правовій ти їх від інших суміжних суб'єктів. формі установи. Саме конструкція уста- Таким чином, першою правовою нови успішно застосовується, коли ознакою, через яку ідентифікуються йдеться про участь органів державної органи державної влади є реалізація влади у цивільних правовідносинах. ними певних публічних завдань та З цього приводу В. І. Борисова ціл- виконання відповідних публічних ком правильно відзначає, що згідно з функцій державницько-управлін- доктриною цивільного права до участі ського характеру. у цивільному обороті допускаються

74 Зозуляк О. І. Правова конструкція установи з позицій перспективного законодавства лише ті організації, які є юридичними що в Україні на сьогодні є досить про- особами публічного права, органам блематичним [13, с. 215]. влади надається статус юридичних осіб З огляду на зазначене, можна публічного права у такій організаційно- виокремити ще одну важливу ознаку правовій формі як установа [11, с. 20]. установ — вони за порядком створення Водночас, науковець допускає можли- можуть бути виключно юридичними вість функціонування установ приват- особами публічного права. ного права, розуміючи під ними само- Наступною важливою рисою уста- стійну організаційно-правову форму нов є те, що вони створюються та ді- непідприємницьких юридичних осіб, ють на підставі установчого акта. Така засновану громадянами і/або юридич- специфіка установчих документів отри- ними особами на основі добровільних мала своє закріплення у ч. 3 ст. 87 майнових внесків з метою надання по- ЦК України, яка визначає, що установа слуг у галузі науки, охорони здоров'я, створюється на підставі індивідуально- освіти, культури, фізичної культури та го або спільного установчого акту, який спорту і не має членства . Цивіліст ро- може бути скасований тільки до дер- бить цілком слушні застереження, від- жавної реєстрації. Специфічною ри- повідно до яких установи приватного сою установчого акту установи є те, що права не можуть створюватись з метою засновник (засновники) не мають права виконання функцій органів влади, че- вносити до нього змін. рез які набувають і здійснюють свої Ще однією рисою органів держав- права та обов'язки публічні утворення ної влади виступає специфіка їх цивіль- (держава, АР Крим, територіальні гро- но-правової відповідальності. У частині мади тощо), які діють у цивільних пра- притягнення до цивільно-правової від- вовідносинах на рівних правах з інши- повідальності органів державної влади, ми учасниками [12, с. 53–54]. нами сприймаються наукові погляди Очевидно, що з позицій чинного О. О. Первомайського з приводу спе- законодавства України, така концепція цифіки відповідальності публічно-пра- цивіліста є цілком правильною, проте, вових утворень, що є установами. Ав- оскільки нами обгрунтовується підхід, тор переконаний, що певна змінюва- за яким в організаційно-правовій фор- ність органів державної влади (припи- мі установи діють виключно публіч- нення шляхом ліквідації чи реорганіза- но-правові утворення (органи держав- ції, відсутність коштів, позбавлення по- ної та місцевої влади), а відповідні по- вноважень тощо) обумовлюють нездат- слуги у галузі науки, охорони здоров'я, ність останнього виступити повноцін- освіти, культури, на нашу думку нада- ним суб'єктом цивільно-правової відпо- ються через діяльність закладів, то вва- відальності. Вирішення цієї ситуації ав- жаємо, що установи не можуть функці- тор вбачає у запровадженні відповідно- онувати як юридичні особи приватно- го правового механізму визнання дер- го права. З цього приводу І. М. Куче- жави єдиним суб'єктом цивільно-пра- ренко цілком слушно відзначає, що вової відповідальності. Задля утверджен- створення юридичних осіб приватно- ня цього судження необхідно внести го права у формі установ, як це перед- зміни до чинного матеріального та про- бачено у ЦК України, викликає певні цесуального законодавства України, що труднощі, оскільки позбавлення за- мають конкретизувати порядок притяг- сновника права на управління перед- нення держави Україна до цивільно-пра- бачає повну довіру особи до держав- вової відповідальності [14, c. 65]. Такі них органів, які контролюють порядок міркування близькі нам за логікою і ми створення та діяльності такої установи, солідаризуємось з ними в частині вирі-

75 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) шення питання щодо цивільно-право- наукові позиції щодо специфіки ци- вої відповідальності органів державної вільно-правової відповідальності нами влади. До речі, правові позиції Вищих сприймаються як щодо юридичних судових інстанцій аналогічні суджен- осіб публічного права в цілому, так і ням, що наведені вище. Так, у п. 39 Ін- щодо установи як організаційно-право- формаційного листа Вищого господар- вої форми непідприємницьких юри- ського суду України "Про деякі питання дичних осіб, зокрема. практики застосування норм Цивільно- З урахуванням наведеного, нами го та Господарського кодексів України" вбачається необхідність розроблення та від 07.04.2008 р. № 01-8/211 визначено, закріплення у ЦК України положень що держава є суб'єктом відповідальності, щодо самостійної цивільно-правової однак не визначено, хто саме (який ор- відповідальності установ, а також норм ган) буде її представляти. Відповідно до щодо встановлення субсидіарної (до- ст. 170 ЦК України держава набуває і даткової) відповідальності засновників здійснює цивільні права та обов'язки че- установи за її зобов'язаннями. На рівні рез органи державної влади у межах їх- актів спеціального законодавства — де- ньої компетенції, встановленої законом. талізації цих положень щодо цивіль- Тому суд в кожному конкретному випад- но-правової відповідальності того чи ку повинен з'ясувати, який саме держав- іншого органу державної влади, право- ний орган є уповноваженим органом. вій регламентації якого і присвячений Безумовно, установи, як юридичні відповідний законодавчий акт. особи, є самостійними суб'єктами ци- У даному аспекті слід звернути увагу і вільно-правової відповідальності, адже на специфіку реорганізації установи. на них поширюються положення ст. 96 Оскільки ми вважаємо, що в організацій- ЦК України щодо самостійної відпові- но-правовій формі установи функціону- дальності юридичної особи за своїми зо- ють органи влади, то відповідно виклю- бов'язаннями усім належним майном. чається можливість їх перетворення в Учасник (засновник) юридичної особи будь-яку іншу організаційно-правову не відповідає за зобов'язаннями юридич- форму непідприємницької юридичної ної особи, а юридична особа не відпові- особи. З огляду на це, законодавство, дає за зобов'язаннями її учасника (засно- яким регламентовано правове станови- вника), крім випадків, встановлених уста- ще органів державної влади різних рів- новчими документами та законом. нів повинно встановлювати імперативну Водночас, у випадку недостатності вимогу щодо їх реорганізації в усіх фор- майна засновник установи повинен не- мах (злиття, приєднання, поділ, виділ) за сти субсидіарну відповідальність за зо- виключенням перетворення. бов'язаннями установи. Наведена теза Беручи до уваги особливості уста- сьогодні сприймається сучасними циві- нови, наведені вище, досліджуване по- лістами. Так, зокрема, зустрічаємо її у няття може бути представлене у наступ- працях Є. О. Суханова, В. Д. Прима- ному вигляді: "Установа — це юридич- ка [15, с. 120]. В основу такої концепції на особа публічного права, що створю- науковці ставлять відсутність реальної ється засновником для досягнення ви- майнової відокремленості установи від значеної мети у різних сферах держав- її засновника, що відбивається на тако- ного управління, який не бере участі в му елементі правового статусу обох управлінні нею та несе субсидіарну від- цих суб'єктів права, яким є обов'язок повідальність за її зобов'язаннями". засновника нести субсидіарну відпові- Які ж види непідприємницьких дальність за боргами, створеної ним юридичних осіб наповнюють цю орга- організації-невласника [16, с. 15]. Такі нізаційно-правову форму? У контексті

76 Зозуляк О. І. Правова конструкція установи з позицій перспективного законодавства характеристики органу державної влади створюються та діють на підставі з позицій цивільного права та дослі- ЗУ "Про місцеве самоврядування в дження того факту, що організацій- Україні", є юридичними особами і наді- но-правова форма установи характерна ляються вищенаведеним та іншими за- саме для органів державної влади, вида- конами владними повноваженнями, в ми цієї організаційно-правової форми, межах яких діють самостійно і несуть на нашу думку, будуть виступати різні відповідальність за свою діяльність від- за своєю сутністю, ієрархією та харак- повідно до закону. тером повноважень (загальної та спеці- Судові та правоохоронні органи. альної компетенції) органи державної Система судових органів регламентова- влади (як центральні, так і місцеві). на ЗУ "Про судоустрій і статус суддів". Перш за все, це органи законодав- Конституційний Суд України є єдиним чої та виконавчої влади. Законодавчим органом конституційної юрисдикції в органом держави виступає Верховна Україні та діє на підставі ЗУ "Про Кон- Рада України, організаційно-правові за- ституційний суд України". Суди загаль- сади роботи та статусу якої визначені у ної юрисдикції утворюють єдину си- рамках ЗУ "Про Регламент Верховної стему: 1) місцеві суди; 2) апеляційні Ради України", а також ЗУ "Про коміте- суди; 3) Верховний Суд України. Найви- ти Верховної Ради України", ЗУ "Про щим судовим органом у системі судів статус народного депутата України". загальної юрисдикції є Верховний Суд Центральні органи виконавчої влади України. У системі судоустрою діють створені та діють відповідно до вищі спеціалізовані суди як суди першої ЗУ "Про центральні органи виконавчої інстанції з розгляду окремих категорій влади". Систему центральних органів справ. Вищими спеціалізованими суда- виконавчої влади складають міністер- ми є : Вищий суд з питань інтелектуаль- ства України та інші центральні органи ної власності та Вищий антикорупцій- виконавчої влади. Система центральних ний суд. Вищі спеціалізовані суди роз- органів виконавчої влади є складовою глядають справи, які віднесені до їх системи органів виконавчої влади, ви- юрисдикції процесуальним законом . щим органом якої є Кабінет Міністрів Систему правоохоронних держав- України. Правовий статус Кабінету Міні- них органів складають національна по- стрів визначений в рамках спеціального ліція, правовий статус якої визначений ЗУ "Про Кабінет Міністрів України". в межах ЗУ "Про Національну полі- Система місцевих органів виконав- цію", прокуратура, що діє на підставі чої влади представлена місцевими дер- ЗУ "Про прокуратуру"; Служба Безпе- жавними адміністраціями, що діють від- ки України, що здійснює свою діяль- повідно до ЗУ "Про місцеві державні ність на підставі ЗУ "Про Службу Без- адміністрації". Гарантоване державою пеки України". Органи державної вла- право територіальної громади — жите- ди із спеціальним статусом. До них на- лів села чи добровільного об'єднання у лежать, зокрема, Національний банк сільську громаду жителів кількох сіл, се- України, який є центральним банком лища, міста — самостійно або під від- України, особливим центральним орга- повідальність органів та посадових осіб ном державного управління, правовий місцевого самоврядування вирішувати статус якого регламентований в рамках питання місцевого значення в межах ЗУ "Про Національний банк України", Конституції і законів України реалізу- Фонд державного майна України — ється шляхом створення та діяльності державний орган, що здійснює держав- органів місцевого самоврядування. Ор- ну політику у сфері приватизації дер- гани місцевого самоврядування, що жавного майна та діє на підставі

77 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) ЗУ "Про Фонд державного майна", а числі неякісної законодавчої техніки, не також інші органи державної влади. вказано, що той чи інший орган влади, Перелічені нами вище та інші різно- за порядком створення належить до види органів державної влади відобра- юридичних осіб публічного права та жають видову характеристику непід- діє в організаційно-правовій формі приємницьких унітарних юридичних установи, то це не означає, що такий осіб в рамках організаційно-правової державний орган не належить до уста- форми "установа". Безумовно, що ко- нов, за виключенням того випадку, жен із вищеперелічених державних ор- коли орган державної влади створений ганів у залежності від особливостей та та діє без статусу юридичної особи. змісту повноважень, функцій, що перед Підсумовуючи, варто наголосити, ним ставляться, наділяється окремими що легальне поняття установи, закріпле- специфічними елементами правового не в межах ЦК України нами сприйма- становища і це обумовлює потребу їх ється в межах пропонованого нами під- детальної регламентації на рівні спеці- типу непідприємницьких унітарних альних законодавчих актів, проте в ці- юридичних осіб, який, на нашу думку, лому кожен орган державної влади впи- слід запровадити на рівні ЦК України. сується в конструкцію пропонованої Різновидом організаційно-правової фор­ нами непідприємницької унітарної ми цього підтипу непідприємницьких юридичної особи, а також організацій- юридичних осіб виступає установа, яку но-правової форми установи, у якій він складають різноманітні за своїми повно- створюється. Навіть, якщо у тому чи важеннями (компетенцією) центральні іншому законі, із різних причин, в тому та місцеві органи державної влади.

ЛІТЕРАТУРА: 1. Кучеренко І. М. Організаційно-правові Часопис Національного університету "Ост­ ­ форми юридичних осіб приватного права: розька академія". Серія "Право". — 2011. — монографія / І. М. Кучеренко. — К., 2004. № 1 (3). — С. 1–9. — 328 с. 9. Ткач І. В. Поняття органу державної вла- 2. Лещенко Д. С. Установи як учасники ци- ди у контексті статей 1173–1175 Цивільного вільних відносин : монографія /Д. С.Ле- кодексу України / І. В. Ткач // Вісник Ака- щенко. — Дніпропетровськ, 2007. — 196 с. демії адвокатури України. — 2013. — чис- 3. Жигалкін І. П. Установи як юридичні ло 2. — С. 18–23. особи: монографія / І. П. Жигалкін. — Х. : 10. Волкова Л. О. Юридичні особи публіч- Право, 2010. — 168 с. ного права : історія та сучасність / Л. О. Вол­ 4. Юридический энциклопедический сло- ­кова // Право і суспільство. — 2016. — варь. — М.: Советская энциклопедия, 1984. № 2, ч. 3. — С. 32–38. — 393 с. 11. Борисова В. І. Публічно-правові утво- 5. Словник української мови: в 11 тт. / рення як учасники цивільних відносин / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. В. І. Борисова // Проблеми цивільного І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970– права та процесу: матеріали наук. — практ. 1980. конф., присвяченій пам'яті професора 6. Ухвала Вищого адміністративного суду О. А. Пушкіна (7 червня 2014 р.). — Х.: України № К-54397/09 від 6 жовтня 2010 р. Харківський національний університет вну- [Електронний ресурс]. — Режим доступу : трішніх страв, 2014. — С. 19–24. http://www.reyestr.court.gov.ua/ 12. Борисова В. Установа як особлива орга- Review/11842208. нізаційно-правова форма непідприємниць- 7. Постанова Вищого господарського суду ких юридичних осіб / Валентина Борисова України № 26/709-22/42 від 30 листопада // Право України. — 2015. — № 4. — 2010 р. [Електронний ресурс]. — Режим до- С. 54–59. ступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/ 13. Кучеренко І. М. Організаційно-правові Review/12754307. форми юридичних осіб приватного права : 8. Блащук Т. В. Можливість визначення дер- дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.03 / Ірина Ми- жави як сторони договору / Т. В. Блащук // колаївна Кучеренко. — К.: 2004. — C. 347.

78 Зозуляк О. І. Правова конструкція установи з позицій перспективного законодавства

14. Первомайський О. О. Цивільно-правова ствам / Вестник Высшего Арбитражного відповідальність держави : конституційні за- Суда РФ. — 2001. — № 3. — С. 120–129. сади / О. О. Первомайський // Юридична 16. Примак В. Д. Непідприємницькі юридичні Україна. — 2012. — № 8. — С. 65–66. особи (окремі особливості правового статусу) 15. Суханов Е. А. Об ответственности госу- / В. Д. Примак // Юридичний Вісник Украї- дарства по гражданско-правовым обязатель- ни. — 22–28 січня 2005. — № 3. — С. 15–19.

REFERENCES: 1. Kucherenko I. M. (2004). Orhanizatsiino- lichnoho­ prava : istoriia ta suchasnist [Legal Persons pravovi formy yurydychnykh osib pryvatnoho prava of Public Law : History and Nowadays]. Pravo [Legal Forms of Private Law Legal Persons]. i suspilstvo [Law and Society]. 2, ch. 3, p. 32– — Kyiv. — 328 p. [in Ukrainain]. 38. [in Ukrainain]. 2. Leshchenko D. S. (2007). Ustanovy yak 11. Borysova V. I. (2014). Publichno-pravovi ut­ uchasnyky tsyvilnykh vidnosyn [Foundations as vorennia yak uchasnyky tsyvilnykh vidnosyn [Public Participants of Civil Relations]. — Dnipro­ Legal Persons as Participant of Civil Relations] petrovsk. — 196 p. [in Ukrainain]. Problemy tsyvilnoho prava ta protsesu 3. Zhyhalkin I. P. (2010). Ustanovy yak yurydychni [Problems of Civil Law and Procedure]: osoby [Foundations as Legal Persons]. — materialy nauk. — prakt. konf., prysviachenii Kharkiv. Pravo. — 168 p. [in Ukrainain]. pamiati profesora O. A. Pushkina (7 chervnia 4. Yurydycheskyi entsyklopedycheskyi slovar [Ency­ 2014 r.). Kh.: Kharkivskyi natsionalnyi uni­ clopedic Legal Dictionary]. (1984). M.: So­ versytet vnutrishnikh sprav. p. 19–24. vetskaia entsyklopedyia. p. 393. [in Russian]. [in Ukrainain]. 5. Slovnyk ukrainskoi movy [Ukrainian dictionary] 12. Borysova V. (2015) Ustanova yak osoblyva v 11 tt. AN URSR. Instytut movoznavstva. za orhanizatsiino-pravova forma nepidpryiemnytskykh red. I. K. Bilodida. — K.: Naukova dumka, yurydychnykh osib [Foundation as Special Legal 1970–1980. [in Ukrainain]. Form of Non-For-Profit Legal Person] Pravo 6. Ukhvala Vyshchoho administratyvnoho sudu Uk­ Ukrainy [Law of Ukraine]. 4, p. 54–59. rainy [Award of Supreme Economic Court of [in Ukrainain]. Ukraine]. Available: http://www.reyestr.court. 13. Kucherenko I. M. (2004). Orhanizatsiino- gov.ua/Review/11842208. Last accessed 20th pravovi formy yurydychnykh osib pryvatnoho prava Apr 2016. [Legal Forms of Private Law Legal Persons] 7. Postanova Vyshchoho hospodarskoho sudu Ukrainy dys. … d-ra yuryd. nauk 12.00.03. Iryna [Plenum resolution of Supreme Economic Mykolaivna Kucherenko. p. 347. [in Ukrainain]. Court of Ukraine]. Available: http://www. 14. Pervomaiskyi O. O. (2012). Tsyvilno-pravova reyestr.court.gov.ua/ Review/12754307. Last vidpovidalnist derzhavy : konstytutsiini zasady [Legal accessed 20th Apr 2016. Civil Responsibility of Country : Сonstututional 8. Blashchuk T. V. (2011) Mozhlyvist vyznachennia Princeples]. Yurydychna Ukraina [Legal Uk­ derzhavy yak storony dohovoru [Possibility of raine]. 8, p. 65–66. [in Ukrainain]. Determining Country as Party of Contract]. 15. Sukhanov E. A. (2001). Ob otvetstvennosty hosu­ Chasopys Natsionalnoho universytetu "Os­ darstva po hrazhdansko-pravovym obiazatelstvam trozka akademiia" [Journal of National [About Responcibilities of Country According University of Ostroh Academy]. Seriia "Pravo. to Civil Legal Obligations] Vestnyk Vysheho — 1 (3). p. 1–9. [in Ukrainain]. Arbytrazhnoho Suda RF [Journal of Supreme 9. Tkach I. V. (2013). Poniattia orhanu derzhavnoi Arbitral Court of RF]. 3, p. 120–129. vlady u konteksti statei 1173–1175 Tsyvilnoho [in Russian]. kodeksu Ukrainy [Concept of State Authority in 16. Prymak V. D. (2005). Nepidpryiemnytski yury­ Context of Articles 1173–1175 of Civil Code dychni osoby (okremi osoblyvosti pravovoho statusu) of Ukraine]. Visnyk Akademii advokatury [Non-For-Profit Legal Persons (Induvidual Ukrainy [Journal of the Academy of Advocacy Features of Legal Status]. Yurydychnyi Visnyk of Ukraine]. 2, p. 18–23. [in Ukrainain]. Ukrainy [Legal Journal of Ukraine] 3, p. 15–19. 10. Volkova L. O. (2016). Yurydychni osoby pub­ [in Ukrainain].

79 УДК 349.41

Мироненко Ігор Віталійович Доцент кафедри цивільного права Юридичного інституту Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, кандидат юридичних наук, доцент

ПРАВОВА ПРИРОДА ПОЛОЖЕНЬ ПРО ДОБРОСУСІДСТВО ТА ЗЕМЕЛЬНИХ СЕРВІТУТІВ: СПІЛЬНІ ОЗНАКИ ТА ВІДМІННОСТІ

Myronenko I. V. Legal Nature of Regulations on Neighborliness and Land Easements: General Signs and Distinctions

Abstract. In this article questions of the nature of regulations on neighborliness and land easements are considered. For today they are independent institutes of the land right and have the general and distinctive signs. Their general signs are appointment, scope of application, the nature of action and an origin. At the same time their legal nature is various as the provisions on neighborliness can be considered as the restrictions on implementation of the rights for the neighboring real estate units set by the legislation. And land easements are considered as the material rights for someone else's property which act as encumbrance of this property. Specified is shown in a number of distinctions: accessory to various legal categories (respectively, legislative restrictions on implementation of the rights and the rights for someone else's property), ensuring various interests (public or private), an excellent order of establishment (standard or individual), etc. Keywords: neighborliness, land easement, rules about neighborliness, neighbour's right, restriction of the rights, encumbrances of property.

Актуальність теми. Питанням пра- глянуто в працях П. Ф. Кулинича, вового регулювання добросусідства та М. В. Шульги, А. М. Мірошниченка, земельних сервітутів на сьогодні при- Д. В. Бусуйок, О. А. Лобова та ін. Та- свячено окремі розділи чинного Зе- кож слід згадати більш ранні дослі- мельного кодексу України. В літературі дження "права участия частного" в пра- відповідні положення прийнято розгля- цях К. П. Побєдоносцева, Г. Ф. Шер- дати як такі, що складають самостійні шеневича, Й. О. Покровського, В. І. Си­ правові інститути. Однак, як ми поба- найського, та деяких інших авторів того чимо надалі, вони регулюють спорідне- часу, окремі публікації періоду радян- ні суспільні відносини і виникли та три- ської доби (І. Б. Новицький). Дещо валий час розвивалися у тісному взає- більша увага на даний час приділяється мозв'язку. Відтак постає питання про їх в літературі земельним сервітутам, зо- правову природу, спільні та відмінні крема слід згадати дисертаційні дослі- риси на сучасному етапі розвитку пра- дження з даного питання Р. І. Марусен- вового регулювання. ка, М. Б. Гончаренка, Г. В. Сосніної, Стан дослідження. Що стосується В. І. Нагнибіди та ін. інституту добросусідства, то на сьогодні Мета дослідження. Дане дослі- кількість наукових праць з даної тема- дження має на меті розглянути зміст та тики достатньо обмежена. Так, окремі правову природу положень про до- аспекти інституту добросусідства роз- бросусідство та земельних сервітутів, а

80 Мироненко І. В. Правова природа положень про добросусідство та земельних сервітутів: спільні ознаки та відмінності також з'ясувати спільні та відмінні риси глядаються як різновид сервітутів (т. з. даних правових явищ. "легальні сервітути") [4, c. 455–456]: так, Основний виклад. Взаємозв'язок положення про добросусідство в той чи положень про добросусідство та зе- інший спосіб взаємно обмежують здійс- мельних сервітутів, що спрямовані на нення прав на об'єкти нерухомого майна врегулювання відносин власників та во- в інтересах власників та володільців су- лодільців сусідніх об'єктів нерухомого сідніх об'єктів, що призводить до вста- майна, в літературі відзначався неодно- новлення особливого правового режиму разово. Так, певний час в літературі зе- у їх відносинах, а сервітути — надають мельні (предіальні) сервітути та поло- можливість використовувати сусідні ження про добросусідство (точніше — об'єкти нерухомого майна для забезпе- обмеження щодо здійснення прав в ін- чення потреб, які неможливо задоволь- тересах сусідів) чітко не розмежовува- нити в інший спосіб. В зв'язку із цим лися і розглядалися як єдине явище вони забезпечують досягнення спільної [1, c. 44–45]. Більш того, і в наш час ви- мети — забезпечення і захист прав та ін- словлюються думки, що в поєднанні тересів власників (володільців) сусідніх вони утворюють т.з. "сусідське право" об'єктів нерухомого майна, діючи при як комплексне явище, що є сукупністю цьому як різновиди обмежень щодо специфічних обмежень права власно- здійснення прав на майно (відповідно, сті, покликаних стримувати речові інте- встановлених в законодавчому (норма- реси сусідів, а також сервітутів, що ви- тивному) та індивідуальному порядку). никають відповідно до закону чи дого- Також спільною є сфера застосуван- вору на певну частину чужого нерухо- ня положень про добросусідство та зе- мого майна, без користування якою мельних сервітутів, оскільки йдеться про сервітуарій не може здійснювати свої відносини власників та володільців су- правомочності, обумовлені правом ти- сідніх об'єктів нерухомого майна, а в тульного володіння, які знаходяться в контексті положень українського зако- єдності та взаємозв'язку [2, c. 9]. нодавства — земельно-правові відноси- Загалом положення про добросусід- ни власників та землекористувачів сусід- ство та земельні сервітути мають як ніх земельних ділянок [5, c. 88; 6, с. 33]. спільні ознаки, так і відмінності. Зокре- Як вже вказувалося вище, положен- ма їх поєднує: спільне призначення та ня про добросусідство та земельні сер- характер дії, спільна сфера застосуван- вітути поєднує також спільність похо- ня, спільне походження. Водночас най- дження. Так, Г. Г. Харченко пов'язує більш істотною їх відмінністю є різна появу прав на чужі речі у римському правова природа, оскільки положення приватному праві як перших обмежень про добросусідства на сьогодні при- права власності із правом сусідства; на йнято розглядати як встановлені зако- його думку спочатку земельні сервітути, нодавством обмеження щодо здійснен- а згодом і інші права на чужі речі у Римі ня прав на сусідні об'єкти нерухомого виникли та розвивалися у рамках відно- майна, а земельні сервітути — як речові син між сусідами-власниками земель- права на чуже майно, які виступають них ділянок [7, c. 119–120]. На думку обтяження цього майна [3, c. 3–4]. інших авторів, навпаки сучасні поло- Що стосується спільного призна- ження про добросусідства виникли у чення сервітутів та положень про до- римському приватному праві як підвид бросусідство (iura vicinitatis в римсько- земельних (преміальних) сервітутів, які му приватному праві), то, на думку Д.В. застосовувалися у відносинах власників Дождєва, вони схожі за метою та функ- сусідніх об'єктів нерухомого майна ціями, в зв'язку з чим останні іноді роз- [8, c. 27–29]. Загалом питання про пер-

81 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) винність виникнення положень про до- вноважень власника [4, c. 455–456]. На бросусідство чи земельних (предіаль- це ж вказувалося і в російській дорево- них) сервітутів є скоріше риторичним, люційній літературі: на думку Г. Ф. Шер- оскільки їх поява в добу римського пра- шеневича, обмеження права власності ва обумовлена спільними причинами: мають на меті лише стиснення власника міський характер давньоримських посе- в здійсненні його права через інших лень та скупченість заселення, дрібність осіб, але не надають їм прав на чужу річ, землеволодінь, сімейні поділи та ін. даній меті служать, головним чином, [9, c. 303, 310]. При цьому наголошуєть- сервітути [11, c. 230]. ся, що чіткого розмежування між сусід- Однак вважати, що положення про ським правом і сервітутами в римському добросусідство та земельні сервітути приватному праві не проводилося; су- відрізняються тим, що перші — обме- сідське право в Стародавньому Римі ще жують здійснення права, не надаючи не склалося в сформований правовий іншим особам речових прав, а інші, як інститут [10, c. 23–24]. речове право, — надають можливість Виходячи з вказаного, вважаємо, що використовувати чуже майно [12, c. 208], виникнення даних правових явищ — було б занадто поверхневим. Адже в процес взаємозв'язаний, а т.з. "сусідське кінцевому підсумку і положення про право" і сервітути, які первинно форму- добросусідство, і встановлені земельні валися як специфічні обмеження права сервітути призводять до обмеження власності, в подальшому трансформу- можливостей уповноваженої особи валися в окремі правові інститути; су- здійснювати ті чи інші дії, пов'язані із часне розуміння правової природи по- реалізацією прав на майно (земельну ді- ложень про добросусідство ближче до лянку). При цьому механізм їх дії щодо розуміння його як специфічного обме- встановлення меж здійснення суб'єк- ження права власності, в той час як сер- тивного права на нерухоме майно може вітут — самостійне, хоча і обмежене, бути однаковий. суб'єктивне речове право; в зв'язку із Так, норми, якими встановлюються цим можна зробити висновок про не- законодавчі обмеження, за своїм зміс- тотожність цих термінів [2, c. 37]. том можуть містити як забороняючі, так Що стосується розмежування поло- і зобов'язуючі приписи. Якщо зверну- жень про добросусідство та земельних тися до українського законодавства, то (предіальних) сервітутів, то їх різна пра- положення ст. 103 та 104 ЗК України вова природа проявляється в ряді від- забороняють здійснювати надмірний мінностей: належність до різних право- та неприпустимий вплив на сусідні зе- вих категорій (відповідно, законодав- мельні ділянки, а положення ст. 106, чих обмежень щодо здійснення права 108 ЗК України — зобов'язують спри- та речових прав на чуже майно), забез- яти у встановлені меж та брати участь в печування різних інтересів (публічних утриманні спільних межових споруд. (загальносуспільних) або приватних), Аналогічною, з науково-теоретичної відмінний порядок встановлення (нор- точки зору, може бути і дія земельних мативний або індивідуальний) та ін. (предіальних) сервітутів, які за своїм Так, на думку Д. В. Дождєва, сервітут- змістом можуть надавати можливість не право зачіпає (не більшою мірою, використовувати чуже майна (т. з. "по- ніж фізичні властивості ділянки) можли- зитивні" сервітути, коли особа зобов'я- вості здійснення окремих повноважень зана терпіти чужий вплив на обтяжене власника, що відрізняє його від іншого майно) або забороняти вчиняти певні способу регулювання відносин між сусі- дії щодо свого майна в інтересах (на ко- дами — законодавчого обмеження по- ристь) іншої особи; в останньому ви-

82 Мироненко І. В. Правова природа положень про добросусідство та земельних сервітутів: спільні ознаки та відмінності падку йдеться про т. з. "негативні" тім особам цивільні права на чужу річ, (приховані) сервітути [13, с. 258–259]. розширити сферу їх приватного пану- В літературі висловлюються припу- вання на чужі речі; на думку даного нау- щення, що саме з негативних сервітутів ковця, вказана відмінність мети і визна- сформувалися сучасні положення про чає відмінну юридичну природу обме- добросусідство. Підтримуючи в цілому жень права власності та прав на чужу вказану точку зору, все ж слід відзначи- річ [12, c. 208]. ти, що остаточно негативні сервітути Загалом з вказаним варто погодити- не зникли, на сьогодні вони прямо за- ся, але одразу слід відзначити, що одне кріплені в законодавстві ряду країн: так, і теж за змістом положення, залежно від згідно ч. 1 ст. 434 ЦК Республіки Мол- способу його встановлення, може роз- дова, сервітут може полягати в обов'язку глядатися і як законодавче обмеження, і власника утримуватися від здійснення як обтяження (сервітут); відповідно, певних дій на користь власника доміну- можна стверджувати, що й інтерес, який ючої земельної ділянки. До слова, з формально ним буде забезпечуватися, приводу правової природи негативних також буде різним (публічним, якщо сервітутів єдина точка зору в літературі йдеться про законодавчі обмеження, та відсутня; навіть ті автори, які вказують приватним — для земельних сервіту- на поділ сервітутів за замістом на пози- тів). Так, право доступу на сусідню зе- тивні (право особи скоювати певні дії мельну ділянку з метою обслуговування за рахунок чужої нерухомості: право іншої ділянки, встановлене на підставі проходу або проїзду через іншу земель- договору чи рішення суду (ст. 99 ну ділянку та ін.) та негативні (право ви- ЗК України), сприймається як тради- магати, щоб власник утримувався від ційний різновид земельних (предіаль- того або іншого користування своєю них) сервітутів, відомих з часів римсько- річчю: сервітути світла, повітря, вигляду го права. Водночас якщо таке ж за зміс- тощо), відзначають, що негативні серві- том положення закріплюється в зако- тути не є речовими правами на чуже нодавстві, то воно набуває характеру майно, а є обмеженнями права власності нормативно встановленого (законодав- або інших речових прав [14, c. 255]. чого) обмеження; як приклад — поло- Таким чином, з науково-теоретич- ження ч. 1 ст. 391 ЦК Республіки Мол- ної точки зору, принципова відмінність дова: будь-який власник після письмо- в характері дії положень про добросу- вого або усного повідомлення зобов'я- сідство та земельних (предіальних) сер- заний дозволити сусідові доступ на вітутів відсутня, якщо останні розгляда- свою територію, якщо це необхідно ти комплексно, включаючи як позитив- для обслуговування будівель, насаджень ні, так і негативні сервітути. або інших робіт на сусідній ділянці. В літературі також часто висловлю- Загалом в правовій природі поло- ється думка, що положення про до- жень про добросусідство та земельних бросусідство та сервітути можна роз- (предіальних) сервітутів принципова межовувати за інтересами, для забезпе- відмінність все ж існує, оскільки, повто- чення яких вони встановлюються: від- римося, перші — це складова норма- повідно, публічні та приватні. Як свого тивно встановленого правового режи- часу вказав В. І. Синайський, перші, му відповідного виду майна, а другі — обмежуючи поняття права власності, встановлюються щодо конкретного мають на меті зробити можливим здійс- майна (земельних ділянок) та характе- нення права власності в інтересах самих ризуються подвійною дією: обмежую- же власників і в цілому в інтересах сус- чи конкретне суб'єктивне право власно- пільного порядку, а другі — надати тре- сті, вони одночасно обтяжують його

83 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) об'єкт, слідуючи за ним при переході ють державній реєстрації (ч. 3 ст. 111 права до інших осіб [15, c. 136–139]. ЗК України), оскільки вони є складо- Найбільш очевидно ця особливість вою встановленого законодавством проявляється в порядку їх встановлен- правового режиму земельних ділянок, ня, на що неодноразово зверталося ува- на відміну від земельних сервітутів, дій- гу в літературі, і з чого, на нашу думку, сність яких в якості речових прав безпо- випливають і всі інші їх відмінності. середньо пов'язується з їх державною Так, в радянській літературі І. Б. Но- реєстрацією (ч. 2 ст. 100 ЗК України). вицький, з одного боку, звернув увагу Свого часу автор висловив думку, на спорідненість т.з. "сусідського пра- що під обмеженнями права власності ва" та земельних (предіальних) сервіту- на майно (земельні ділянки) слід розу- тів, а, з іншого боку, вказав на відмін- міти конкретні, об'єктивно існуючі об- ність, яка випливає із підстав їх виник- ставини (правові приписи, речові права нення: сервітути встановлюються дого- на чуже майно, зобов'язальні права, пу- вором, а положення сусідського пра- блічні обтяження), що звужують свобо- ва — з приписів законодавства [16, c. 7]. ду власника земельної ділянки, позбав- Ще раніше, в російській дореволюцій- ляючи його можливості здійснювати ній літературі, В. Б. Попов розмежову- окремі свої повноваження в повній мірі вав сервітути і сусідські права за прин- чи частково. В якості обмежень права ципом закріплення останніх в норма- власності на землю виступає достатньо тивних правових актах, що мають уні- широке коло обставин, різних за своєю версальний характер для всіх власників правовою природою — від загальних земельних ділянок, тоді як сервітут вста- принципів права та нормативних при- новлювався за договором сторін або за писів до речових прав на чуже майно та рішенням суду у кожному конкретному публічних обтяжень (заборони відчу- випадку, враховуючи місцеву специфі- ження, арешт та ін.) [18, c. 10–11]. Обме- ку [17, c. 37–40]. ження можна класифікувати за різними З свого боку можна відзначити, що критеріями, однак, в першу чергу, слід на сьогодні в законодавстві України за- розрізняти дві основні групи: 1) норма- кріплено, що сервітути можуть встанов- тивні обмеження права власності на зем- люватись договором, законом (виділено лю; 2) обтяження земельних ділянок. автором), заповітом або рішенням суду Що стосується нормативних, то (ст. 98–100 ЗК, ст. 401–402 ЦК); при сюди належать ті обмеження, що безпо- цьому вважаємо, що слід виключити з середньо випливають з приписів зако- законодавства положення щодо вста- нодавства нормативного характеру і ха- новлення сервітутів законом, оскільки рактеризуються такими ознаками як: ім- останні як речові права встановлюють- перативний порядок встановлення; по- ся на підставі індивідуальних правових ширення дії на всі або достатньо широке актів або правочинів стосовно конкрет- коло відносини власності на землю; ві- них земельних ділянок, а тому не мо- дображають публічний інтерес; виника- жуть безпосередньо випливати з нор- ють незалежно від волі власника; не під- мативно-правових актів. лягають спеціальній реєстрації. Можна Ще одна принципова відмінність також вести мову про безстроковий ха- вказаних правових явищ полягає у тому, рактер таких обмежень, оскільки вони що положення про добросусідство не виникають з прийняттям і діють до ска- дають права обмеженого використання сування відповідної правової норми. чужого майна, оскільки не визнаються В свою чергу, обтяження земельних речовими правами. Відповідно, поло- ділянок, включаючи земельні сервітути ження про добросусідство не підляга- як речові права, доповнюють встанов-

84 Мироненко І. В. Правова природа положень про добросусідство та земельних сервітутів: спільні ознаки та відмінності лені законодавством обмеження, вста- сервітутів як їх визначальну відмінність новлюючи індивідуальні межі здійснен- від положень про добросусідство; ня конкретного суб'єктивного права 4) різноманітність положень про власності. Обтяження характеризуються добросусідство та земельних сервітутів індивідуальним, а не нормативним ха- за умов відсутності в літературі єдиної рактером, оскільки вони: виникають на точки зору щодо їх змісту та правової підставі індивідуально-правових актів чи природи, обмеженості та несистемності правочинів; мають адресний характер відповідного правового регулювання. (виникають щодо окремо визначених Висновки. Положення про до- земельних ділянок); підлягають спеці- бросусідство та земельні сервітути ма- альній реєстрації, що виступає умовою ють як спільні ознаки, так і відмінності. їх дійсності [19, c. 109–111]; так, згідно ч. Так, їх поєднують спільні призна- 3 ст. 111 ЗК України, обтяження прав на чення та характер дії, спільна сфера за- земельні ділянки (крім безпосередньо стосування і походження На сьогодні встановлених законом) підлягають дер- вони сформувалися як самостійні ін- жавній реєстрації в Державному реєстрі ститути права, що мають на меті забез- речових прав на нерухоме майно. печення та захист прав і законних інте- Тим не менше, загалом питання про ресів власників та володільців сусідніх співвідношення правил про добросу- об'єктів нерухомого майна, діючи при сідство залишається відкритим. Цьому цьому як різновиди обмежень щодо сприяє ряд чинників: здійснення прав на майно (відповідно, 1) в окремих випадках положення про встановлені в законодавчому (норма- добросусідство та земельні сервітути до- тивному) та індивідуальному порядку). статньо подібні за своїм змістом та розріз- Водночас їх правова природа є різ- няються лише способом встановлення; ною, оскільки положення про добросу- 2) положення про добросусідство та сідство на сьогодні прийнято розгляда- положення про земельні сервітути не ти як встановлені законодавством обме- завжди можна розмежовувати за меха- ження щодо здійснення прав на сусідні нізмом їх дії, особливо — за умов реалі- об'єкти нерухомого майна, а земельні зації пропозицій щодо закріплення в сервітути — речові права на чуже май- українському законодавстві конструкції но, які виступають обтяженнями цього негативного сервітуту; майна. Вказане, зокрема, проявляється в: 3) закріплення в чинному Цивільно- 1) належності до різних правових му та Земельному кодексах України по- категорій (відповідно, законодавчих об- ложень щодо можливості встановлення межень та речових прав на чуже майно), сервітутів в законодавстві (ст. 100 ЗК Ук­ 2) забезпечуванні різних інтересів раїни, ст. 402 ЦК України) нівелює уяв- (публічних або приватних), лення про індивідуально-правовий (не- 3) відмінному порядку встановлення нормативний) порядок встановлення (нормативний або індивідуальний).

ЛІТЕРАТУРА: 1. Копылов А.В. Вещные права на землю в 3. Савчак В. В. Обтяження прав на землю за римском, русском дореволюционном и со- земельним законодавством України: авто- временном российском гражданском праве реф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.06 / / А. В. Копылов. — М.: Статут, 2000. — 255 с. В. В. Савчак. — К., 2013. — 22 c. 2. Остапенко А.Г. Правовое регулирование 4. Дождев Д. В. Римское частное право: отношений между соседями, имеющими учебник для вузов / Д. В. Дождев; под общ. общие границы, посредством сервитутов: ред. В. С. Нерсесянца — 2-е изд., изим. и доп. дис. … канд. юрид. наук, специальность — М.: Издательство НОРМА, 2002. –784 с. 12.00.03 / А. Г. Остапенко. — Краснодар, 5. Бусуйок Д. В. Правове регулювання ви- 2012. — 201 с. никнення, здійснення та припинення прав

85 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) на землю: навч. посіб. для студ. ВНЗ / 13. Халабуденко О. А. Имущественные пра- Д. В. Бусуйок; ред.: П.Ф. Кулинич; НАН ва. Книга 1. Вещное право / О. А. Халабу- України, Київ. ун-т права, Ін-т держави і пра- денко. — К.: Междунар. независимый ун-т ва ім. В.М. Корецького. — К., 2010. — 184 c. Молдовы, 2011. — 305 с. 6. Кулинич П.Ф. Право добросусідства за 14. Скрябин С. В. Вещное право: Учебное земельним законодавством України / пособие / С. В. Скрябин. — Алматы: Науч- П. Ф. Кулинич // Земельне право України. но-издательский центр КОУ, 2009. — 292 с. — № 1. — 2006. — С. 25–33. 15. Мироненко І. В. Поняття та зміст обтя- 7. Харченко Г. Г. Речові права: монографія жень майна / І. В. Мироненко // Часопис / Г. Г. Харченко. — К.: Юрінком Інтер, Київського університету права. — 2010. — 2015. — 432 с. № 3. — С. 135–139. 8. Виниченко Ю. В. Iura vicinitatis в римском 16. Новицкий И. Б. Право соседства. Рамки частном праве / Ю. В. Виниченко // Исто- и значение проблемы / И. Б. Новицкий // рия государства и права. — 2012. — № 12. Право и жизнь. — 1924. — Книга 5/6. — — С. 27–29. С. 3–12. 9. Покровский И. А. История римского пра- 17. Тажиров Т. Понятие и значение инсти- ва / И. А. Покровский. — Мн.: Харвест, тута соседского права в законодательстве 2002. — 528 с. РФ / Т. Тажиров // Бюллетень RWAY. — 10. Живов А. А. О соседском праве и пре- 2014. — № 237. — C. 37–40. диальных сервитутах / А. А. Живов // 18. Мироненко І. В. Зміст та межі здійснен- История государства и права. — 2012. — ня права приватної власності на землю в № 2. — С. 21–24. Україні: автореф. дис… канд. юрид. наук / 11. Шершеневич Г. Ф. Курс гражданского І. В. Мироненко. — К., 2008. — 19 c. права / Г. Ф. Шершеневич. — Тула: Авто- 19. Мироненко І. В. Види обмежень права граф, 2001. — 720 с. власності на землю / І. В. Мироненко // 12. Синайський В. И. Русское гражданское Актуальні проблеми вдосконалення чинно- право / В. И. Синайский ; редкол.: Дол- го законодавства України. — 2008. — гов А. Г., Ем В. С. — М.: Статут, 2002. — 638 c. Вип. 20. — С. 107–111.

REFERENCES: 1. Kopylov A. V. (2000). Veschnye prava v rim­ 6. Kulynych P. F. (2006). Pravo dobrosusidstva za skom, russkom dorevolyutsionnom i sovremennom ros­ zemelnym zakonodavstvom Ukrayiny [Right for siyskom grazhdanskom prave [Laws of estate on neighbourliness on the landed legislation of earth in the roman, russian pre-revolution and Ukraine]. Zemelne pravo Ukrayiny, 1. p. 25–33. modern russian civil law]. Moskov, Statut. 255 p. [in Ukrainian]. [in Russian]. 7. Yarchenko G. G. (2015). Rechovi prava: mono­ 2. Ostapenko A. G. (2012). Pravovoe regulirovaniye grafiya [Property rights: monograph]. Kyiv, otnosheniy mezhdu sosedyami, imeyuschimi obschie Yurinkom Inter. 432 p. [in Ukrainian]. granitsy, posredstvom servitutov [Legal adjusting of 8. Vynychenko Y. V. (2012). Iura vicinitatis v rim­ relations between neighbours, having general skom chastnom prave [Iura vicinitatis in private scopes, use of eastatements]. Dissertation for a roman law]. Istoriya gosudarstva i prava, 12. candidates degree by specialty 12.00.03. p. 27–29. [in Russian]. Krasnodar. 201 p. [in Russian]. 9. Pokrovskiy I. A. (2002). Istoriya rimskogo prava 3. Savchak V. V. (2013). Obtyzhennya prav na [History of roman law]. Minsk, Harvest. 528 p. zemlyu za zemelnym zakonodavstvom Ukryiny [En­ [in Russian]. cumbrance of rights to land under the laws of 10. Zhivov A. A. (2012). O sosedskom prave i pre­ Ukraine]. Thesis for a candidates degree by dialnyh servitutah [About the neighbourly right specialty 12.00.03. Kyiv. 22 p. [in Ukrainian]. and landed eastatements]. Istoriya gosudarstva 4. Dozhdev D. V. (2002). Rimskoe chastnoe pravo: i prava, 2. p. 21–24. [in Russian]. uchebnik [Roman private law: textbook]. 11. Shershenevich G. F. (2001). Kurs grazhdans­ Moscov, Izdatelstvo Norma. 784 p. [in Russian]. ko­go prava [Course of civil law]. Tula, Avtograf. 5. Busuyok D. V. (2010). Pravove regulyuvannya 720 p. [in Russian]. vynyknennya, zdiysnennya ta prypynennya prav na 12. Sinayskiy V. I. (2002). Russkoe grazhdanskoe zemlyu: navchalniy posibnyk [Legal adjusting of pravo [The Russian civil law]. Moscow, Statut. origin, realization and stopping rights to earth: 638 p. [in Russian]. train aid]. Kyiv, V.M. Koretsky Institute of state 13. Halabudenco O. A. (2011). Imuschestvennye and law of National Academy of Sciences of prava. Kniga 1. Veschnoe pravo [Property rights. Ukraine. 184 p. [in Ukrainian]. Book 1. Law of estate]. Kishivnev, Mezhdu­

86 Мироненко І. В. Правова природа положень про добросусідство та земельних сервітутів: спільні ознаки та відмінності narodny universitet Moldovy [Free Inter­na­ titute sosedskogo prava v zakonodatelstve RF [No­tion tional University of Moldova]. 305 p. and value of institute of neighbourly right in [in Russian]. the legislation of Russian Federatoin]. Bulleten 14. Skryabin S. V. (2009). Veschnoe pravo: uchebnoe RWAY, 237. p. 37–40. [in Russian]. posobie [Law of estate: Train aid]. Almaty. 292 p. 18. Myronenko I. V. (2008). Zmist ta mezhi [in Russian]. zdiysnennya prava pryvatnoyi vlasnosti na zemlyu v 15. Myronenko I. V. (2010). Ponyattya ta zmist Ukrayini [Table of contents and lines of obtyazhen maina [Notion and maintenance of realization of peculiar right to earth]. Thesis property burdens]. Chasopys Kyivskogo uni­ for a candidates degree by specialty 12.00.06. ver­sytetu­ prava, 3. p. 135–139. [in Ukrainian]. Kyiv. 19 p. [in Ukraine]. 16. Novitskiy I. B. (1924). Pravo sosedstva. Ramki 19. Myronenko I. V. (2008). Vydy obmezhen prava i znachenie problemy [Right for neighbourhood. vlasnosti na zemlyu [Types of limitations of right Scopes and value of problem]. Pravo i zhizn, of property to land]. Aktualni problemy 5/6. p. 3–12. [in Russian]. vdoskonalennya chynnogo zakonodavstva 17. Tazhirov T. (2014). Ponyatie i znachenie ins­ Ukrayiny, 20. p. 107–111. [in Ukrainian].

87 УДК 341.171

Кравченко Михайло Георгійович Старший науковий співробітник юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат юридичних наук

СТАН ВИКОНАННЯ СУБ'ЄКТАМИ ПУБЛІЧНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ УКРАЇНИ ПЛАНУ ЗАХОДІВ З ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ МІЖ УКРАЇНОЮ, З ОДНІЄЇ СТОРОНИ, ТА ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ, ЄВРОПЕЙСЬКИМ СПІВТОВАРИСТВОМ З АТОМНОЇ ЕНЕРГІЇ І ЇХНІМИ ДЕРЖАВАМИ-ЧЛЕНАМИ, З ІНШОЇ СТОРОНИ, У СФЕРІ УПРАВЛІННЯ ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ

Kravchenko M. G. Status of Implementation of Public Administration Entities of Ukraine Action Plan for the Implementation of the Association Agreement between Ukraine, on one Hand, and the European Union, the European Atomic Energy Community and Their Member States, on the Other Hand, in the Area of Waste Management

Abstract. The article investigates the question of the status of implementation of public administration entities Ukraine action plan for the implementation of the Association Agreement between Ukraine, on one hand, and the European Union, the European Atomic Energy Community and their Member States, on the other hand, in the area of the household waste. One of the main obstacles to the effective implementation of EU Directives in the field of waste management is the lack of an established, systematic cooperation between public administration entities Ukraine on this issue. Out of this situation, we were seen active participation in the Cabinet of Ministers of Ukraine as the highest body in the executive branch of the government. Keywords: adaptation, waste legislation Ukraine, the European Union Association Agreement. Євроінтеграційний вектор розвитку неї (далі Угода про асоціацію між Укра- України передбачає здійснення сукуп- їною та ЄС) [1]. З метою своєчасної та ності заходів з української сторони, аби ефективної імплементації положень за- в короткі терміни привести національ- значеної Угоди у національне законо- не законодавство України у відповід- давство України було прийнято Розпо- ність до права Європейського Союзу. рядження Кабінету Міністрів України Основні вимоги, які має виконати укра- від 17 вересня 2014 р. № 847-р "Про їнська сторона, аби наблизити Україну імплементацію Угоди про асоціацію до європейських реалій, зафіксовані в між Україною, з однієї сторони, та Єв- Угоді про асоціацію між Україною, з ропейським Союзом, Європейським однієї сторони, та Європейським Сою- Співтовариством з атомної енергії і їхні- зом, Європейським співтовариством з ми державами-членами, з іншої сторо- атомної енергії і їхніми державами-чле- ни" [2]. Цей офіційний документ вста- нами, з іншої сторони та Додатках до новив низку важливих положень, які

88 Кравченко М. Г. Стан виконання суб'єктами публічної адміністрації України плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію … у сфері управління побутовими відходами мають сприяти швидкій та ефективній видно, що така ситуація є неприпусти- імплементації норм права Європей- мою, оскільки вона створює суттєву ського Союзу у національне законодав- перепону на шляху України до ЄС. ство України, а зокрема: 1) визначені В цій статті ми б хотіли, на прикладі окремі сфери здійснення такої імпле- сфери управління побутовими відхода- ментації виходячи із положень Угоди ми, по-перше, розглянути те, наскільки про асоціацію між Україною та ЄС; реалізовані визначенні у Розпоряджен- 2) визначені конкретні виконавці, а зо- ні Кабінету Міністрів України від 17 ве- крема суб'єкти публічної адміністрації, ресня 2014 р. № 847-р "Про імплемен- які відповідальні за імплементацію по- тацію Угоди про асоціацію між Украї- ложень Угоди, з української сторони та ною, з однієї сторони, та Європейським партнери зі сторони ЄС; 3) встановлені Союзом, Європейським Співтовари- конкретні строки виконання заходів із ством з атомної енергії і їхніми держава- імплементації щодо конкретних поло- ми-членами, з іншої сторони" заходи з жень Угоди про асоціацію між Украї- імплементації Угоди про асоціацію між ною та ЄС тощо. Україною та ЄС; по-друге, відповісти на Безперечно, в ідеалі, такі заходи мали питання про те, чи залучені всі необхід- створити необхідні умови для швидкої ні суб'єкти публічної адміністрації та якісної адаптації законодавства Украї- України до процесу імплементації по- ни до законодавства ЄС і зокрема у сфе- ложень Угоди про асоціацію між Укра- рі управління відходами, яка визначена їною та ЄС і яких суб'єктів публічної однією із сфер, яка має бути адаптована адміністрації України бажано б було до законодавства ЄС у відповідності із п. додатково залучити до цього процесу, "е" ст. 361 згаданої Угоди. Це положен- крім тих, які визначені у зазначеному ня стосується управління всіма видами Розпорядженні Кабінету Міністрів відходів, в тому числі і побутовими. України; по-третє, якими конкретними Разом із тим, реалії адаптації законо- напрямками, в межах імплементації по- давства України до законодавства ЄС ложень Угоди про асоціацію між Украї- далекі від запланованих. Зокрема, зна- ною та ЄС у сфері управління побутови- чна частина запланованих заходів із ми відходами, можуть займатися суб'єкти адаптації законодавства України до за- публічної адміністрації України. конодавства ЄС фактично не виконана Аналіз цього питання хотілося б у ті строки, які обумовлені зазначеним розпочати із того, що в зазначеному Розпорядженням Кабінету Міністрів Розпорядження Кабінету Міністрів України; більшість залучених до цього України "Про імплементацію Угоди процесу суб'єктів публічної адміністра- про асоціацію між Україною, з однієї ції не розуміють того, які саме заходи із сторони, та Європейським Союзом, Єв- імплементації Угоди про асоціацію між ропейським Співтовариством з атомної Україною та ЄС вони мають здійснити енергії і їхніми державами-членами, з та яка їхня роль у процесі імплементації іншої сторони" [2] визначено коло норм права ЄС щодо конкретних на- суб'єктів публічної адміністрації Украї- прямків адаптації законодавства Украї- ни, які призначені відповідальними з ни до законодавства ЄС; відсутня актив- української сторони за імплементацію на співпраця і координація діяльності положень Угоди про асоціацію між між окремими суб'єктами публічної ад- Україною та ЄС. Безумовно це стосу- міністрації України щодо конкретних ється, як сфери управління відходами в кроків із імплементації Угоди про асо- цілому так і побутовими відходами зо- ціацію між Україною та ЄС, існують і крема. При цьому, необхідно відзначи- інші проблеми в цьому контексті. Оче- ти те, що останні не визначенні окре-

89 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) мою сферою у якій має здійснюватися ми, внесеними Регламентом (ЄС) адаптація законодавства України до за- № 1882/200326 від 26 квітня 1999 р. Ця конодавства ЄС ні в Угоді про асоціа- обставина має суттєве значення, оскіль- цію між Україною та ЄС, ні у зазначе- ки зазначене Розпорядження кабінету ному раніше Розпорядженні Кабінету Міністрів України прив'язує конкрет- Міністрів України. Хоча, на наш по- них виконавців заходів із адаптації зако- гляд, необхідно звернути увагу на те, нодавства України до законодавства ЄС що відходи існують різних видів. Зо- до відповідних Директив ЄС. Так, від- крема, це тверді побутові відходи, відхо- повідно до п. 246 вказаного Розпоря- ди видобувної промисловості, радіоак- дження Кабінету Міністрів України на тивні відходи та ін. Кожен із цих видів Мінприроди, Мінекономрозвитку, Дер- відходів передбачає певну специфіку жсанепідслужбу та Мінінфраструктури управління та поводження з ними. Тому покладається обов'язок розроблення та досить складно говорити про вірність подання на розгляд Кабінету Міністрів підходу щодо об'єднання всіх цих видів України проектів нормативно-право- відходів у єдину категорію та здійснен- вих актів з метою імплементації поло- ня адаптації законодавства України до жень Директиви 2008/98/ЄС Європей- законодавства ЄС у сфері управління від- ського Парламенту та Ради від 19 ли- ходами в цілому, а не окремими їх вида- стопада 2008 р. про відходи (у частині ми. Хоча саме законодавство ЄС вихо- заходів із строком виконання до кінця дить із існування загальних положень про 2017 року) [2]. Відповідно до п. 247 зга- управління відходами, які закріплені як даного Розпорядження Кабінету Міні- мінімум, двох Директивах ЄС: Директива стрів України на Мінприроди, Мінрегі- № 2008/98/ЄС про відходи від 19 листо- он, Мінекономрозвитку та Держсане- пада 2008 р.; Директива № 1999/31/ЄС підслужбу покладається обов'язок роз- про захоронення відходів зі змінами і до- роблення та подання на розгляд Кабі- повненнями, внесеними Регламентом нету Міністрів України проектів норма- (ЄС) № 1882/200326 від 26 квітня тивно-правових актів з метою імпле- 1999 р. [3; 4]. Крім того, існують окремі ментації положень Директиви Ради Директиви ЄС, які визначають специфіку 1999/31/ЄС від 26 квітня 1999 р. про управління окремими видами відходів. захоронення відходів із змінами і допов- Наприклад, Директива 2006/21/ЄС Єв- неннями, внесеними Регламентом (ЄС) ропейського Парламенту та Ради від № 1882/2003 (у частині заходів із стро- 15 березня 2006 р. про управління відхо- ком виконання до кінця 2017 року) [2]. дами видобувної промисловості [5]. Таким чином, зазначені положення Роз- Враховуючи те, що на сьогодні, порядження Кабінету Міністрів України адаптація законодавства України до за- "Про імплементацію Угоди про асоціа- конодавства ЄС у сфері управління від- цію між Україною, з однієї сторони, та ходам обмежується трьома зазначени- Європейським Союзом, Європейським ми вище Директивами ЄС, виходячи із Співтовариством з атомної енергії і їхні- положень Додатку ХХХ до Глави 6 ми державами-членами, з іншої сторо- Угоди про асоціацію України та ЄС [1], ни" [2] фактично визначили конкретних сфера управління побутовими відхода- виконавців з української сторони заходів ми передбачає адаптацію приписів на- із імплементації положень Угоди про ціонального законодавства України до асоціацію між Україною та ЄС, а також положень Директиви № 2008/98/ЄС конкретні завдання та строки їх виконан- про відходи від 19 листопада 2008 р. та ня вказаними виконавцями. Директиви № 1999/31/ЄС про захоро- З формальної точки зору ці поло- нення відходів зі змінами і доповнення- ження вказаного Розпорядження Кабі-

90 Кравченко М. Г. Стан виконання суб'єктами публічної адміністрації України плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію … у сфері управління побутовими відходами нету Міністрів України не викликають ше, у вказаному Розпорядженні Кабіне- питань та зауважень, оскільки чітко ви- ту Міністрів України воно не визначено значають відповідальних за виконання єдиним виконавцем заходів з імплемен- заходів із імплементації Угоди про асо- тації Угоди про асоціацію між Украї- ціацію України та ЄС, строки здійснен- ною та ЄС. По-друге, залучення декіль- ня цих заходів тощо. Разом із тим, ос- кох суб'єктів публічної адміністрації новна частина проблем виникає при України до цього процесу дозволить практичній реалізації положень визна- якісніше, ефективніше та об'єктивніше чених у зазначеному Розпорядженні здійснити ці заходи. Кабінету Міністрів України. Перш за Таким чином, враховуючи вище на- все, справа полягає у тому, що вказані у ведене, хотілося б визначити роль і функ- відповідних пунктах цього Розпоря- ціональне призначення кожного із визна- дження суб'єкти публічної адміністрації чених у Розпорядженні Кабінету Міні- України діють на підставі затверджених стрів України суб'єктів публічної адміні- про них Положень Кабінетом Міністрів страції у процесі імплементації Угоди про України, де немає прямо визначеної асоціацію між Україною та ЄС у сфері функції здійснення заходів з євроінте- управління побутовими відходами. грації в межах того кола питань, яке ви- Перш за все, на наш погляд, варто значається компетенцією відповідних зупинитися на безпосередніх виконав- міністерств та Держсанепідслужби. цях заходів з імплементації у цій сфері і Крім того, поводження із відходами в першу чергу на Міністерстві екології визначене, як напрямок діяльності лише та природних ресурсів України. Безпе- по відношенню до Міністерства екології речно, саме цей суб'єкт публічної адмі- та природних ресурсів України. На ін- ністрації України є, на сьогодні, ос- ших суб'єктів публічної адміністрації новним виконавцем заходів з імплемен- України, зазначені у вказаному Розпоря- тації Угоди про асоціацію між Украї- дженні Кабінету Міністрів України, як ною та ЄС у сфері управління відхода- відповідальні з української сторони за ми та побутовими відходами зокрема. здійснення заходів з імплементації Уго- Це насамперед обумовлене тим, що у ди про асоціацію між Україною та ЄС, у відповідності до Положення про Мініс- відповідних Положеннях про них не по- терство екології та природних ресурсів кладається обов'язок здійснення заходів України затверджене Постановою Ка- з управління відходами в Україні. Вихо- бінету Міністрів України від 21 січня дячи із таких міркувань, ці суб'єкти пу- 2015 р. № 32 [6] у сферу його компетен- блічної адміністрації України фактично ції входить питання про поводження із відсторонилися від активної участі в відходами, а зокрема забезпечення імплементації положень Угоди про асо- формування державної політики у сфе- ціацію між Україною та ЄС, у цій части- рі поводження з відходами, у тому числі ні, мотивуючи це там, що ця сфера не радіоактивними, а також реалізація та- входить до їхньої компетенції. кої державної політики, крім поводжен- Ми переконані у тому, що така по- ня з радіоактивними відходами. Якщо зиція не є позитивною. Це пов'язано із говорити більш детально про повнова- тим, що покладати обов'язок здійснен- ження Мінприроди у сфері управління ня заходів з імплементації Угоди про побутовими відходами, то воно, в ме- асоціацію між Україною та ЄС у сфері жах, наданих йому вказаним Положен- управління відходами і зокрема побуто- ням повноважень, забезпечує: 1) норма- вими відходами виключно на Міністер- тивно-правове регулювання у сфері ство екології та природних ресурсів поводження з відходами; 2) ведення ре- України є недоцільним. Адже, по-пер- єстрів місць видалення відходів та об'єк-

91 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) тів утворення, оброблення та утилізації ди самостійно, так і ті, які передбачається відходів; 3) ведення паспорта відходу; здійснити із залученням інших суб'єктів 4) переліку небезпечних властивостей визначених у зазначеному Розпоря- відходів. Таким чином, виходячи із тих дженні Кабінету Міністрів України. обов'язків і повноважень, якими наділе- Так, зокрема передбачається те, що не Мінприроди у сфері управління по- Мінприроди самостійно виконає на- бутовими відходами, воно має відіграти ступні заходи із імплементації поло- провідну роль у імплементації Угоди жень Директиви № 2008/98/ЄС про про асоціацію між Україною та ЄС у ча- відходи від 19 листопада 2008 р. (далі − стині управління відходами і побутови- Директива про відходи): 1) до 2016 р. ми відходами, зокрема. пропозиції щодо імплементації поло- Логічно виникає питання про те, в жень про ієрархію відходів (ст. 4 Дирек- чому ж конкретно має полягати, ця про- тиви про відходи); 2) до 2016 р. пропо- відна роль зазначеного суб'єкта публіч- зиції щодо імплементації положень про ної адміністрації України? Очевидно, побічні продукти (ст. 5 Директиви про що, в першу чергу, мова йде про нор- відходи); 3) до 2017 р. пропозиції щодо мотворчу роботу Мінприроди в частині імплементації положень про запобіган- формування пропозицій про внесення ня (попередження) утворенню відходів змін та доповнень у чинне національне (ст. 9 Директиви про відходи); 4) до законодавство України про відходи з 2016 р. пропозиції щодо імплементації метою приведення його у відповідність положень про заборону змішування не- до вимог закріплених у Директивах ЄС. безпечних відходів (ст. 18 Директиви Варто відзначити те, що Мінприроди про відходи); 5) до 2017 р. пропозиції зроблені значні кроки для реалізації щодо імплементації положень про пла- цього завдання. Так, на сайті цього Мі- ни управління відходами (ст. 28 та 30 ністерства розміщений такий документ, Директиви про відходи); 6) до 2016 р. як Національна стратегія наближення пропозиції щодо імплементації поло- (апроксимації) законодавства України жень про участь громадськості (ст. 31 до права ЄС в галузі охорони довкіл- Директиви про відходи). ля [7]. В межах цієї стратегії відділений Спільно із іншими суб'єктами пу- Сектор 3 "Управління відходами та ре- блічної адміністрації України мають сурсами", якій містить основні пропо- бути здійсненні наступні заходи із зиції щодо імплементації Угоди про імплементації положень Директиви асоціацію між Україною та ЄС в части- № 2008/98/ЄС про відходи від 19 ли- ні управління відходами та побутовими стопада 2008 р.: 1) до 2016 р. мають відходами зокрема. бути здійснені заходи щодо узгодження Важливим позитивним аспектом термінологічного апарату (ст. 3 Дирек- цього документу є те, що в ньому, тиви про відходи). Основний викона- по-перше, чітко визначені заходи, які вець: Мінприроди. До виконавчих і мають бути зробленими для адаптації за- контролюючих органів, з якими має конодавства України до законодавства пройти процедура погодження, нале- ЄС у сфері управління побутовими від- жать:Департамент технічного регулю- ходами із прив'язкою до конкретних по- вання Мінекономрозвитку України, ложень Директив ЄС, і, по-друге, визна- Держсанепідслужба України, МОЗ та чені конкретні виконавці таких заходів. Мінрегіон; 2) до 2016 р. пропозиції При цьому, якщо говорити про другий щодо імплементації положень Дирек- аспект, то мова йде як про заходи із адап- тиви ЄС про кінець статусу відходів тації законодавства України до законо- (ст. 6 Директиви про відходи). Відпові- давства ЄС, які має виконати Мінприро- дальні органи: Мінприроди, Мінрегіон,

92 Кравченко М. Г. Стан виконання суб'єктами публічної адміністрації України плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію … у сфері управління побутовими відходами Мінпромполітики; 3) до 2016 р. пропо- Мінприроди, Мінрегіон, Департамент зиції щодо імплементації положень про технічного регулювання Мінеко- перелік відходів (ст. 7 Директиви про номрозвитку України, Держсанепід- відходи). Відповідальні органи: Мін- служба України, МОЗ; 11) до 2019 р. природи, Державна санітарно-епідеміо- пропозиції щодо імплементації поло- логічна служба України, Департамент жень про видачу дозволів, винятки з ви- технічного регулювання Мінеконом­ мог до дозволів, умови для виключень роз­витку України, Мінрегіон, Державна (ст. 23–25 Директиви про відходи). Від- служба статистики України; 4) до 2016 р. повідальні органи: Мінприроди, Держ- пропозиції щодо імплементації поло- санепідслужба, Державна служба Украї- жень про розширену відповідальність ни з питань регуляторної політики та виробника (ст. 8 Директиви про відхо- розвитку підприємництва; 12) до 2019 р. ди). Відповідальні органи: Мінприроди пропозиції щодо імплементації поло- України, Департамент технічного регу- жень про реєстрацію відходів (ст. 26 лювання Мінекономрозвитку України; Директиви про відходи). Відповідальні 5) до 2017 р. пропозиції щодо імпле- органи: Мінприроди, Державна служба ментації положень про повторне вико- України з питань регуляторної політи- ристання та переробку (ст. 11 Директи- ки та розвитку підприємництва; 13) до ви про відходи). Відповідальні органи: 2017 р. імплементація положень Дирек- Мінприроди, Мінрегіон, Департамент тиви ЄС про мінімальні стандарти по- технічного регулювання Мінеко- водження з відходами (ст. 27 Директиви номрозвитку України; 6) до 2019 р. про- про відходи). Відповідальні органи: позиції щодо імплементації положень Мінприроди, Держсанепідслужба Укра- про витрати (ст. 14 Директиви про від- їни; 14) до 2017 р. пропозиції щодо ходи). Відповідальні органи: Мінпри- імплементації положень про програми роди, Мінрегіон, Мінекономрозвитку; запобігання утворенню відходів (ст. 29 7) до 2016 р. пропозиції щодо імпле- та 30 Директиви про відходи). Відпові- ментації положень про відповідальність дальні органи: Мінприроди, Мінрегіон; за управління відходами (ст. 15 Дирек- 15) до 2016 р. пропозиції щодо імпле- тиви про відходи). Відповідальні орга- ментації положень про перевірки (ст. 34 ни: Мінприроди, Департамент техніч- Директиви про відходи). Відповідальні ного регулювання Мінекономрозвитку органи: Мінприроди, Мінрегіон, Дер- України; 8) до 2016 р. пропозиції щодо жекоінспекція, Держсанепідслужба; 16) до імплементації положень про принцип 2016 р. пропозиції щодо імплементації самодостатності та наближеності (ст. 16 положень про ведення записів (ст. 35 Директиви про відходи). Відповідаль- Директиви про відходи). Відповідальні ний орган: Мінприроди, Мінрегіон, органи: Мінприроди, Мінрегіон, Дер- МОЗ, Департамент технічного регулю- жекоінспекція, Держсанепідслужба. вання Мінекономрозвитку України; 9) Що ж стосується імплементації поло- до 2016 р. пропозиції щодо імплемен- жень Директиви № 1999/31/ЄС про за- тації положень про відпрацьовані хоронення відходів зі змінами і доповнен- мастила (ст. 21 Директиви про відходи). нями, внесеними Регламентом (ЄС) Відповідальний орган: Мінприроди, № 1882/200326 від 26 квітня 1999 р., то Департамент технічного регулювання майже всі заходи з імплементації поло- Мінекономрозвитку України, Держсан­ жень цієї Директиви ЄС Мінприроди пла- епідслужба України, МОЗ; 10) до 2016 р. нує здійснювати спільно з іншими суб'єк- пропозиції щодо імплементації поло- тами публічної адміністрації в Україні. жень про біо-відходи (ст. 22 Директиви Так, згідно із згаданою Національ- про відходи). Відповідальні органи: ною стратегією наближення (апрокси-

93 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) мації) законодавства України до права ні органи: Мінприроди, Мінрегіон, Де- ЄС в галузі охорони довкілля, мають партамент технічного регулювання, Мі- бути здійсненні наступні заходи із некономрозвитку України; 6) до 2016 р. імплементації положень Директиви пропозиції щодо імплементації поло- № 1999/31/ЄС про захоронення відхо- жень про заяву на отримання дозволу дів зі змінами і доповненнями, внесени- на місце захоронення відходів (ст. 7 Ди- ми Регламентом (ЄС) № 1882/200326 рективи про захоронення відходів). Від- від 26 квітня 1999 р. (далі − Директива повідальні органи: Мінприроди, Мінре- про захоронення відходів): 1) до 2016 р. гіон, Департамент технічного регулю- мають бути здійснені заходи щодо уз- вання, Мінекономрозвитку України; годження термінологічного апарату 7) до 2020 р. пропозиції щодо імпле- (ст. 2 Директиви про захоронення від- ментації положень про умови надання ходів). Відповідальні органи: Мінпри- дозволу на місце захоронення відходів роди, Мінрегіон, Департамент техніч- (ст. 8 Директиви про захоронення від- ного регулювання Мінекономрозвитку ходів). Відповідальні органи: Мінпри- України; 2) до 2016 р. пропозиції щодо роди, Мінрегіон, Департамент техніч- імплементації положень про класи ного регулювання Мінекономрозвитку місць захоронення відходів (ст. 4 Ди- України, Національна комісія, що здійс- рективи про захоронення відходів). Від- нює державне регулювання у сфері ко- повідальні органи: Мінприроди, Мінре- мунальних послуг; 8) до 2016 р. пропо- гіон, Департамент технічного регулю- зиції щодо імплементації положень про вання Мінекономрозвитку України; зміст дозволу на місце захоронення від- 3) до 2016 р. пропозиції щодо імпле- ходів (ст. 9 Директиви про захоронення ментації положень про відходи та їх об- відходів). Відповідальні органи: Мін- роблення, що не допускаються у місцях природи, Мінрегіон, Департамент тех- захоронення відходів (ст. 5 Директиви нічного регулювання Мінекономроз- про захоронення відходів). Відповідаль- витку України; 9) до 2020 р. пропозиції ні органи: Мінприроди, Мінрегіон, Мі- щодо імплементації положень про вар- некономрозвитку; 4) до 2016 р. у відпо- тість захоронення відходів (ст. 10 Ди- відності до ст. 5(3) Директиви про захо- рективи про захоронення відходів). Від- ронення відходів закріплено обов'язок повідальні органи: Мінприроди, Мінре- вжити заходів для запобігання прийнят- гіон, Департамент технічного регулю- тю на місця захоронення відходів рід- вання Мінекономрозвитку України, ких відходів; відходів, які в умовах захо- Національна комісія, що здійснює дер- ронення є вибухонебезпечними, їдки- жавне регулювання у сфері комуналь- ми, окислювальними, легкозаймистими них послуг; 10) до 2016 р. пропозиції або займистими; медичних та інших щодо імплементації положень про про- клінічних відходів; зношених шин та цедуру прийняття відходів на місця зва- інших відходів, згідно з критеріями, ви- лища відходів (ст. 11 Директиви про значеними Додатком ІІ до Директиви захоронення відходів). Відповідальний про захоронення відходів. Відповідаль- орган: Мінприроди, Мінрегіон, Депар- ні органи: Відповідальні органи: Мін- тамент технічного регулювання Міне- природи, Мінрегіон, Департамент тех- кономрозвитку України; 11) до 2016 р. нічного регулювання Мінекономроз- пропозиції щодо імплементації поло- витку України; 5) до 2016 р. пропозиції жень про процедуру контролю та моні- щодо імплементації положень про від- торингу на стадії експлуатації (ст. 12 ходи, що приймаються на місця захо- Директиви про захоронення відходів). ронення різних класів (ст. 6 Директиви Відповідальні органи: Мінприроди, про захоронення відходів). Відповідаль- Мінрегіон, Департамент технічного ре-

94 Кравченко М. Г. Стан виконання суб'єктами публічної адміністрації України плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію … у сфері управління побутовими відходами гулювання Мінекономрозвитку Украї- розробленій Мінприроди Національній ни; 12) до 2020 р. пропозиції щодо стратегії наближення (апроксимації) за- імплементації положень про процедуру конодавства України до права ЄС в галу- закриття та наступного догляду (ст. 13 зі охорони довкілля [7] не згадується. Директиви про захоронення відходів). Крім того, частина заходів із імпле- Відповідальні органи: Мінприроди, ментації положень зазначених Дирек- Мінрегіон, Департамент технічного ре- тив ЄС передбачається здійснювати із гулювання Мінекономрозвитку Украї- залученням тих органів державної вла- ни; 13) до 2020 р. пропозиції щодо ди України, які прямо не визначені від- імплементації положень про існуючі повідальними за здійснення заходів з місця захоронення (ст. 14 Директиви імплементації положень цих Директив про захоронення відходів). Відповідаль- ЄС. Зокрема, мова йде про: Міністер- ні органи: Мінприроди, Мінрегіон, Де- ство охорони здоров'я України, Дер- партамент технічного регулювання Мі- жавну службу України з питань регуля- некономрозвитку України. торної політики та розвитку підприєм- Необхідно звернути увагу на те, що ництва; Національну комісію, що здійс- під пропозиціям в наведеному вище пе- нює державне регулювання у сфері ко- реліку заходів з імплементації законодав- мунальних послуг. ства України до законодавства ЄС у сфері На наш погляд, до процесу імпле- управління відходами і побутовими відхо- ментації Угоди про асоціацію між Укра- дами зокрема, варто розуміти не просто їною та ЄС в частині управління побу- ідеї, а саме розроблені проекти норматив- товими відходами мали б бути залуче- но — правових актів, а також проекти ними, з метою надання консультацій, ті змін та доповнень до чинного законодав- суб'єкти, які безпосередньо займаються ства України, які мають підготовити від- питаннями пов'язаними із збиранням, повідальні за імплементацію Угоди про заготівлею та утилізацією відходів як асоціацію між Україною та ЄС. Таке вторинної сировини та зменшенням завдання прямо випливає із вимог зазна- негативного впливу їх на довкілля. На- ченого Розпорядження Кабінету Міні- приклад, ДП Укрекоресурси. стрів України у відповідності із яким На сьогодні проаналізувавши при- Як видно із вище незведеного біль- писи Закону України "Про відходи" від шість заходів із імплементації положень 05 березня 1998 р.[8], станом на 28 лю- Директиви № 2008/98/ЄС про відходи того 2017 р., однозначно можна конста- від 19 листопада 2008 р. та Директиви тувати те, що більшість із запланованих № 1999/31/ЄС про захоронення відхо- заходів з імплантації положень Дирек- дів зі змінами і доповненнями, внесени- тив ЄС у сфері управління відходами і ми Регламентом (ЄС) № 1882/200326 від побутовими відходами зокрема не ви- 26 квітня 1999 р., передбачають здійс- конані у строки, які були для них визна- нювати спільно Мінприроди із іншими ченими. Сам цей закон України, як ос- суб'єктами публічної адміністрації Укра- новний об'єкт нормотворчого впливу їни, визначеними у згаданому Розпоря- не відповідає положенням зазначених дженні Кабінету Міністрів України, а зо- Директив ЄС. Таким чином, говорити крема із: Мінекономрозвитку, Мінрегіо- про ефективність та результативність ном, Мінінфраструктури та Держсане- процесу імплементації положень Ди- підслужбою. При цьому, Мінінфра- рективи № 2008/98/ЄС про відходи від структури, як самостійний орган, відпо- 19 листопада 2008 р. та Директиви відальний за імплементації загаданих № 1999/31/ЄС про захоронення відхо- Директив ЄС, у сфері управління відхо- дів зі змінами і доповненнями, внесени- дами і побутовими відходами зокрема, в ми Регламентом (ЄС) № 1882/200326

95 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) від 26 квітня 1999 р. [3; 4] на сьогодні матичної співпраці між суб'єктами немає підстав. публічної адміністрації України з цього Отже, в результаті проведеного до- питання. На практиці, кожен із суб'єк- слідження можна зробити наступні ви- тів публічної адміністрації України ви- сновки: значений відповідальним за здійснен- 1. Практична реалізація заходів із ня заходів з імплементації Угоди про імплементації Угоди про асоціацію між асоціацію між Україною та ЄС, а зо- Україною та ЄС покладена на окремих крема у сфері управління побутовими суб'єктів публічної адміністрації в Укра- відходами, відстоює власні відомчі ін- їні. Відповідальними, з української сто- тереси, намагаючись максимально від- рони, за здійснення заходів з імплемен- межуватися від активної участі у про- тації цієї Угоди, а зокрема положень цесі адаптації законодавства України Директив ЄС у сфері управління відхо- до законодавства ЄС. Хоча з суто фор- дами Кабінетом Міністрів України при- мальної сторони зроблена суттєва ро- значені: Мінприроди, Мінекономроз- бота, проте результати цієї роботи не витку, Мінрегіон, Мінінфраструктури знайшли адекватного відображення у та Держсанепідслужба. нормах чинного законодавства Украї- 2. Основним методом апроксимації ни. До такого висновку можна прийти, законодавства України до законодавства порівнюючи заплановані заходи із ЄС у сфері управління відходами є вне- ступенем реальної імплементації поло- сення змін і доповнень до національно- жень Директив ЄС у сфері управління го законодавства України, а зокрема до відходами, наприклад, у положення Закону України "Про відходи" від 05 бе- Закону України "Про відходи", який є резня 1998 р., який є базовим у галузево- ядром національного законодавства му законодавстві України з питань пово- України про відходи. дження з відходами. При цьому, виходя- 4. Вихід із цієї ситуації ми бачено у чи із компетенції суб'єктів публічної ад- активній участі Кабінету Міністрів міністрації України, визначеної законо- України, як вищого органу у системі ор- давством України, провідну роль у здійс- ганів виконавчої гілки державної влади нення заходів з апроксимації законодав- у цьому процесі. Лише він, використо- ства України до законодавства ЄС, у цій вуючи надані йому чинним законодав- сфері, належить Мінприроди. ством України повноваження може пев- 3. Однією із основних перепон ним чином впорядкувати роботу із ефективної імплементації положень імплементації положень зазначених Директив ЄС, у сфері управління відхо- Директив ЄС та спрямувати її у кон- дами, є відсутність налагодженої, систе- структивне, результативне русло.

ЛІТЕРАТУРА: 1. Угода про асоціацію між Україною, з од- 17 вересня 2014 р. [Електронний ресурс]. нієї сторони, та Європейським Союзом, Єв- — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov. ропейським співтовариством з атомної ua/laws/show/847-2014-р енергії і їхніми державами-членами, з іншої 3. Директива № 2008/98/ЄС про відходи сторони . Закон України від 16 вересня від 19 листопада 2008 р. [Електронний ре- 2014 року // Офіційний вісник України. — сурс]. — Режим доступу: http://www.menr. 2014. — № 75. — Ст.83. gov.ua/activity-adaptation 2. Про імплементацію Угоди про асоціацію 4. Директива № 1999/31/ЄС про захоронен- між Україною, з однієї сторони, та Європей- ня відходів зі змінами і доповненнями, внесе- ським Союзом, Європейським Співтовари- ними Регламентом (ЄС) № 1882/200326 ством з атомної енергії і їхніми держава- 26 квітня 1999 р. [Електронний ресурс]. — ми-членами, з іншої сторони . Розпоря- Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/ дження Кабінету Міністрів України від Dir_1999_31.

96 Кравченко М. Г. Стан виконання суб'єктами публічної адміністрації України плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію … у сфері управління побутовими відходами

5. Директива № 2006/21/ЄС про управлін- 7. Національна стратегія наближення (ап­ ня відходами видобувної промисловості та роксимації) законодавства України до права внесення змін і доповнень до Директиви ЄС в галузі охорони довкілля [Електронний № 2004/35/ЄС від 15 березня 2006 р. [Елек- ресурс]. — Режим доступу: http://www. тронний ресурс]. — Режим доступу: http:// menr.gov.ua/adaptation/3133-natsionalna- kmu.gov.ua/document/248091883/Dir_… stratehiia-nablyzhennia-aproksymatsiia- 6. Про затвердження Положення про Мініс- zakonodavstva-ukrainy-do-prava-yes-v-haluzi- терство екології та природних ресурсів okhorony-dovkillia. України. Постанова Кабінету Міністрів 8. Про відходи. Закон України від 05 берез- України від 21 січня 2015 р. № 32 [Електро- ня 1998 року № 187/98-ВР // Відомості нний ресурс]. — Режим доступу: http:// Верховної Ради України. –1998. — № 36–37. zakon2.rada.gov.ua/laws/show/32-2015-п. — Ст.242.

REFERENCES: 1. Zakon Ukrainy (2014). "Ugoda pro asochiachiju duced by Regulation (EC) № 1882/200326 mij Ykrainoju, z odnijeji storonu, ta Evropejskim April 26, 1999] Available : http:// www.kmu. Sojuzom, Evropejskim spivtovarustvom z atomnji gov.ua/Dir_1999_31. [in Ukrainian]. energii i ichnimi derjavamu-chlenamu, z inchoi storonu" 5. Dyrektyva № 2006/21/YES pro upravlinnya vid 16 veresnja 2014 [Law of Ukraine (2014) vidkhodamy vydobuvnoyi promyslovosti ta vnesennya "The Association agreement between Ukraine, zmin i dopovnenʹ do Dyrektyvy № 2004/35/YES on the one hand, and the European Union, the vid 15 bereznya 2006 r. [Directive № 2006/21 / European atomic energy community and their EC on waste management and mining industry member States, on the other hand" of changes and additions to the number of September, 16 th, 2014]. Vidomosti Verkhovnoi Directive 2004/35 / EC of 15 March 2006] Rady Ukrainy [Bulletin of Verkhovna Rada of Available : http://kmu.gov.ua/document/ Ukraine], 75, art. 83. [in Ukrainian]. 248091883/Dir_…. [in Ukrainian]. 2. Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukra­ 6. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny (2015). yiny (2014). "Pro implementatsiyu Uhody pro aso­ "Pro zatverdzhennya Polozhennya pro Ministerstvo tsiatsiyu mizh Ukrayinoyu, z odniyeyi storony, ta ekolohiyi ta pryrodnykh resursiv Ukrayiny". vid Yevropeysʹkym Soyuzom, Yevropeysʹkym Spivtova­ 21 sichnya 2015 r. № 32 [Cabinet of Ministers rystvom z atomnoyi enerhiyi i yikhnimy derzhavamy- of Ukraine "On approval of the Ministry of chlenamy, z inshoyi storony" vid 17 veresnya 2014 Ecology and Natural Resources of Ukraine". [Cabinet of Ministers of Ukraine (2014) "On the of January, 21th, 2015, #32] Available : http:// imple­mentation of the Association Agree­ment zakon2.rada.gov.ua/laws/show/32-2015-п. bet­ween Ukraine, on one hand, and the European [in Ukrainian]. Union, the European Atomic Energy Community 7. Natsionalʹna stratehiya nablyzhennya and their Member States, on the other side" of (aproksyma­tsiyi) zakonodavstva Ukrayiny do prava September, 17 th, 2014] [Elektronnyy resurs]. YES v haluzi okhorony dovkillya [NSS approach Available : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ (appro­ximation) of Ukraine to EU law on envi­ show/847-2014-р. [in Ukrainian]. ronmental protection] Available : http://www. 3. Dyrektyva № 2008/98/YES pro vidkhody menr.gov.ua/adaptation/3133-natsionalna- vid 19 lystopada 2008 r. [Directive 2008/98 / stratehiia-nablyzhennia-aproksymatsiia- EC on waste on 19 November 2008] Available : zakonodavstva-ukrainy-do-prava-yes-v-haluzi- http://www.menr.gov.ua/activity-adaptation. okhorony-dovkillia. [in Ukrainian]. [in Ukrainian]. 8. Zakon Ukrainy (1998). "Pro vidhodu" № 187/98-VR 4. Dyrektyva № 1999/31/YES pro zakhoronennya vid 05 beruznja 1998 [Law of Ukraine (1998) vidkhodiv zi zminamy i dopovnennyamy, vnesenymy "On a waste" №187/98-VR of March, 05th, Rehlamentom (YES) № 1882/200326 26 kvitnya 1998]. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy 1999 r. [Directive number 1999/31 / EC on [Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine], the landfill of waste with amendments intro­ 36–37, art. 242. [in Ukrainian].

97 УДК 346.42

Савенкова Владислава Геннадіївна Аспірант кафедри фінансового права Київського національного університету імені Тараса Шевченка

ОКРЕМІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМ АДАПТАЦІЇ ВІТЧИЗНЯНОГО БАНКІВСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА ДО ВИМОГ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Savenkova V. H. Adaptational Problems of National Banking Legislation with European Union Requirements (Some Aspects)

Abstract. The article deals with the basic aspects of adaptation and harmonization of Ukrainian banking legislation to EU standards and requirements. Various stages of this process have been analysed. Keywords: banking legislation, requirements, harmonization and adaptation of Ukrainian banking system.

Однією з передумов зміцнення еко- вітчизняного законодавства, які б відпо- номічних зв'язків між Україною та Єв- відали сучасним викликам та кризам не ропейським Союзом згідно зі ст. 133 тільки української, але і європейської Угоди про асоціацію між Україною та площини. Погоджуємося з думкою Європейським Союзом є наближення Ю. С. Шемшученко, що "адаптація законодавства, а саме "сторони визна- систем національного і європейського ють важливість наближення чинного права не може здійснюватися механіч- законодавства України до законодав- но. По-перше, продовжує діяти прин- ства Європейського Союзу. Україна за- цип державного суверенітету кожної безпечить поступове приведення у від- крани. По-друге, ці країни мають бага- повідність своїх чинних законів та май- то особливостей, які вони оберігають і бутнього законодавства до acquis ЄС". не хотіли б утратити у ході інтеграцій- Основні елементи та періоди адаптації них процесів. По-третє, ще не виро- зазначені у Додатку XVII (норматив- блено універсальних механізмів адап- но-правове забезпечення) до цієї угоди. тації відповідних правових систем. Таким чином, можна стверджувати про По-четверте, мають місце суттєві недо- залежність ефективності співпраці між ліки в теоретичному вирішенні відпо- сторонами підписантами через подіб- відних проблем, що стримує їх прак- ності норм законодавства України та тичне вирішення" [2]. Європейського Союзу. Як зауважують Модернізація фінансової системи експерти у сфері євроінтеграції, для Євросоюзу, яка відбуваються у даний входження у правове поле Європи час, вимагає певних кроків з боку відпо- Україні потрібно прийняти нові або відних фінансових та монетарних орга- внести відповідні зміни до законів та ін- нів України, що випивають з завдань ших нормативно — правових актів, євроінтеграції. На думку науковців, що кількість яких становить майже 4 тисячі займаються модифікацією фінансової [1]. На нашу думку, головним у цьому системи України відповідно до вимог процесі має бути випереджувальний ха- Європейського Союзу заходи, що не- рактер запровадження нових стандартів обхідно здійснити відповідним вітчиз-

98 Савенкова В. Г. Окремі аспекти проблем адаптації вітчизняного банківського законодавства до вимог Європейського Союзу няним державним органам, можна поді- вимог "Базель-2" та відповідності вітчиз- лити на дві групи: няними банками до вимог "Базель-3"; а 1. Заходи, які випливають з умов також тісної взаємодії з Європейським Угоди про асоціацію між Україною та агентством нагляду (ЄАН, ESA) , яке за- ЄС стосовно тих напрямів, які розвива- ймається моніторингом діяльності наці- ються в процесі модернізації фінансо- ональних органів фінансового нагляду з вої системи ЄС. метою уніфікації вимог відповідно до 2. Заходи, які випливають із завдань європейських стандартів [3]. "Стратегії 2020" [3]. Провівши аналіз наукових дослі- До першої групи наприклад можна джень у сфера проблем адаптації бан- віднести: необхідність імплементації ківського законодавства України до Директиви № 2009/110/ЄС Європей- права Європейського Союзу, ми може- ського Парламенту та Ради від 19 верес- мо стверджувати, що їх досить багато, ня 2009 року щодо започаткування та наприклад: існування певних прогалин ведення діяльності установ по роботі з у вітчизняному банківському законодав- електронними грошима та пруденцій- стві, порівняно з законодавством ЄС; ний нагляд за ними; імпелемнтацію по- відсутність чіткого механізму адаптації ложень Директиви №94/19/ЄС Євро- положень acquis; існування проблем з пейського Парламенту та Ради від перекладом норм та стандартів здійс- 30 травня 1994 року про систему гаран- нення банківської діяльності ЄС; двоз- тування депозитів; дотримання критері- начне їх трактування, відсутність їв бюджетної дисципліни, прийнятних системності у визначенні понять та тер- в ЄС (Маастрихтські критерії); розвиток мінів (для прикладу — банківської таєм- системи середньострокового бюджет- ниці, а також банківська інформація); ного прогнозування, вдосконалення повільне запровадження рекомендацій програмно-цільового підходу в бю- Базель-2 та Базель-3 вітчизняними бан- джетному процесі та аналіз ефектив- ківськими установами; недосконала ме- ності та результативності виконання тодика стрес-тестування банків; неза- бюджетних цільових програм; забезпе- стосування IRB підходу для оцінки кре- чення ефективного і належного захисту дитного ризику, неоднозначне ставлен- інвесторів та інших споживачів фінан- ня до запровадження мегарегулятора сових послуг, та ін.. фінансового ринку в Україні та ін. До другої групи заходів, що виплива- У межах даного дослідження, автор ють із "Стратегії 2020" науковці відно- вважає за доцільне зупинитися на роз- сять докорінну зміну побудови банків- критті таких категорійних понять, як ської системи України, наголошуючи на "адаптація", "гармонізація". "імплемен- тому, що вона повинна відійти від кла- тація" та ін.. На нашу думку, без чіткого сичної (німецької) моделі універсальних усвідомлення змісту кожного із зазначе- банків та включити до свого складу еле- них термінів, процес приведення ві- менти системи спеціалізованих банків тчизняного законодавства загалом, і (англосаксонська модель). У першу чер- банківського, зокрема, до вимог та стан- гу зміни повинні стосуватися наступно- дартів ЄС є неможливий. го: чіткий розподіл між депозитно-кре- Аналізуючи текст Угоди про асоціа- дитними та інвестиційними банківськи- цію між Україною і Європейським Со- ми установами; нормативно-правове ви- юзом (Глава 12 Фінансові послуги) значення статусу системо-утворюючих можна зробити висновок, що адаптація банківських установ, до яких висувають- національного регулювання фінансо- ся підвищені вимоги достатності капіта- вих ринків в Україні до стандартів ЄС лу; прискорення повної імплементації надасть змогу розвинути існуючу інф-

99 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) раструктуру фінансового ринку. Це, в є процесом приведення законодавства у свою чергу, призведе для певних пози- відповідність до норм та стандартів пра- тивних зрушень як для бізнесу (напри- ва ЄС, проте цей процес характеризу- клад недосконале регулювання із боку ється тим, що відбувається за межами Національного банку України стосовно Європейського Союзу та стосується комерційних банків через їх обмеження третіх держав (не членів ЄС). з боку грошово-кредитної та валютної На думку Н. Сюр, "адаптація" зако- політики), так і для державного та при- нодавства до acquis Європейського Со- ватного сектору. Внаслідок розвитку юзу — це послідовний процес набли- ринку фінансових послуг згідно стан- ження правової системи держави, вклю- дартів ЄС буде розширено перелік фі- чаючи її законодавство, правотворчість, нансових послуг та продуктів (послуга юридичну техніку, практику, правоза- прямого дебатування банківських ра- стосування до правової системи Євро- хунків, можливість відкриття рахунків у пейського Союзу відповідно до крите- європейських банках), а також забезпе- ріїв, що висуваються Європейським чить неупереджений нагляд над фінан- Союзом до держав, які мають намір до совими установами, що призведе до нього приєднатися [1]. Н. Хутоян заува- підвищення довіри до них [4]. Слід за- жує, що "сутність терміна «адаптація» значити, що найбільші зміни саме у полягає в узгодженні та пристосуванні адаптації фінансового сектору до норм нормативно-правових актів національ- Європейського Союзу планується за- ного законодавства до міжнародних, проваджувати саме у 2017 — ому році. європейських або внутрішньодержав- Варто звернути увагу на аналіз між- них правових стандартів". народно-правових договорів, згідно Окреслюючи співвідношення по- яких поняття "гармонізація" використо- нять гармонізація та адаптація, ми схи- вується для приведення законодавства у ляємося до думки Ю. В. Мовчан, що відповідність до норм права ЄС, харак- "диференціація … відбувається на рів- теризує сам процес приведення у відпо- ні суб'єкта, тобто терміном «гармоніза- відність до норм права ЄС законодав- ція» послуговуються, коли йдеться про ства держав–членів співтовариства. Цей держави–члени ЄС, а термін «адапта- термін використовують у широкому ція» використовується стосовно держа- розумінні — як заміну різних націо- ви–кандидата, потенційних держав– нальних політик єдиною спільною по- кандидатів та третіх країн… При адап- літикою Європейського Союзу у кон- тації відбувається синтез реципованих кретній сфері, та у вузькому — як пред- норм із національними, а при гармо- метне наближення національних пра- нізації має місце процес узгодження вових норм до встановлених ЄС стан- правових норм у рамках однієї право- дартів, шляхом скасування відмінностей вої системи" [7]. у національному законодавстві держа- З нормотворчої точки зору, на- ви–члена [5]. Як зазначає А. Моца, гар- приклад в законодавстві ЄС, при ви- монізація передбачає процес спільного, користанні терміну "гармонізація" узгодженого розвитку національних за- йде мова про повну ідентичність конодавств, усунення існуючих між норм права всіх держав-членів через ними протиріч та формування міні- прийняття в межах цієї міжнародної мальних правових стандартів шляхом організації спеціальних директив, утвердження спільних правових прин- рамкових рішень, взаємне визнання ципів або прийняття окремих правових національних стандартів, укладення рішень з метою зближення правових конвенцій, застосування європей- систем [6]. У той час, як адаптація також ських стандартів, приєднання до між-

100 Савенкова В. Г. Окремі аспекти проблем адаптації вітчизняного банківського законодавства до вимог Європейського Союзу народних угод, що мають обов'язкову є "політична асоціація" та "економіч- юридичну силу, сторонами яких є дер- на інтеграція" завдяки "поступовій жави–члени ЄС, інкорпорацію у вну- адаптації законодавства" України до трішнє право третіх країн актів інсти- acquis ЄС (за Преамбулою). Таке саме тутів ЄС, ухвалення третіми країнами бачення міститься у Комплексній нормативних актів, які тією чи іншою програмі розвитку фінансового сек- мірою враховують положення ЄС. тору України до 2020 року, затвердже- Л. Тимченко вважає, що під "гар- ною Постановою Правління НБУ від монізацією" розуміється узгодження 18.06.2015 року , а саме — "європей- загальних підходів, концепцій роз­ ська інтеграція". Проте, як зауважують витку національних законодавств [8]. науковці, проблемою залишається так М. Марченко під цим поняттям розу- званий широкий підхід законодавця у міє створення правових принципів і питаннях "законодавства, що підлягає окремих рішень [9]. адаптації", оскільки до цього переліку На жаль, в юридичній літературі включені не тільки закони та норма- відсутня єдність у розумінні поняття та тивні акти, що приймаються Верхов- сутності "гармонізації", більшість уче- ною Радою та іншими органами дер- них часто називають це поняття "адап- жавної влади, але і нормативно-пра- тація", "імплементація", "апроксимація" вові акти міністерств та інших цен- та ін.. Таким чином, ми можемо зроби- тральних органів виконавчої влади. ти висновок, що під час гармонізації Слід наголосити, що Порядок денний відбувається усунення суперечностей та асоціації між Україною та ЄС для під- колізій законодавства, не впроваджую- готовки та сприяння імплементації чи єдині норми до різних правових Угоди про асоціацію вказує на "повну систем, а тому держави мають простір імплементацію", "ефективну імпле- для власного правового регулювання. ментацію" та "імплементацію законо- Варто наголосити, що основними давчої бази" з метою подальшого по- цілями, що ставляться перед нашою глиблення політичної асоціації та державою згідно Угоди про асоціацію економічної інтеграції.

ЛІТЕРАТУРА: 1. Сюр Н. В. Правова інтеграція України до 5. Schweitzer M., Hummer W. Europare­ Європейського Союзу : теоретико-правове eccht: das Recht der Europaischen Union, дослідження : дис. … канд. юрид. наук : das Recht der Europaishen Gemeinschaften 12.00.01 / Наталія Вікторівна Сюр ; Київ. (EGKS, EG, EAG) mit Schwprunkt EG. — нац.ун-т внутр.справ. — К., 2006. — 181 с. Neuwied, Kriftel, Berlin: Luchterland, 1996. 2. Проблемы гармонизации законодатель- — 631 p. ства Украины и стран Европы / Под общ. 6. Моца А. А. Теоретико-правові засади єв- ред. Э. Б. Кубко, В. В. Цветкова. — К. : ропейської інтеграції України : дис. … канд. Юринком Интер, 2003. — 528 с. юрид. наук : 12.00.01 / Андрій Андрійович 3. Шаров О. М. Еволюція фінансової систе- Моца ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. ми ЄС: виклики та перспективи для Украї- — К., 2013. — 194 с. ни : Аналітична записка // Національний 7. Мовчан Ю. В. Міжнародно-правове регу- інститут стратегічних досліджень. Відділ лювання інтеграційних процесів в Європей- глобальної та європейської інтеграції. — ському Союзі : дис. …. канд. юрид. наук : № 41. — Серія "Економіка". 12.00.11 / Юлія Віталіївна Мовчан ; Ін-т за- 4. Бетлій О., Риженков М., Кравчук К. Еко- конодавства Верховної Ради України. — К., номічна складова Угоди про асоціацію між 2010. — 203 с. Україною та ЄС : наслідки для бізнесу, насе- 8. Тимченко Л. Д. Международное право. лення та державного управління / Інститут — Х., 1999. економічних досліджень і політичних кон- 9. Марченко М. Н. Сравнительное правове- сультацій. — Київ, 2014. дение : Общая часть. — М., 2001.

101 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09)

REFERENCES: 1. Siur N. V. (2006). Pravova intehratsiia Ukrainy business, population and public administration]. do Yevropeiskoho Soiuzu: teoretyko-pravove doslid­ Instytut ekonomichnykh doslidzhen i poli­ zhennia : dys. … kand. iuryd. nauk : 12.00.01 tychnykh konsultatsii. Kyiv [in Ukrainian]. [Legal integration of Ukraine into the 5. Schweitzer M., Hummer W. (1996). Europa­ European Union : theoretical-legal research : reeccht: das Recht der Europaischen Union, thesis … сand. of legal Sciences : 12.00.01]. das Recht der Europaishen Gemeinschaften Kyiv. nats. un-t vnutr. sprav. Kyiv. 186 p. (EGKS, EG, EAG) mit Schwprunkt EG. [in Ukrainian]. Neuwied, Kriftel, Berlin. Luchterland. 631 p. 2. Ed. by E. B. Kubko, V. V. Cvetkova (2003). [in German]. Problemy garmonizacii zakonodatel'stva Ukrainy i 6. Motsa A. A. (2013). Teoretyko-pravovi zasady stran Evropy [Problems of harmonization of le­ yevropeiskoi intehratsii Ukrainy : dys. … kand. gis­lation of Ukraine and countries of Europe]. yuryd. nauk : 12.00.01 [The theoretical and legal Kyiv. Jurinkom Inter. 528 p [in Russian]. foundations of European integration : dis. … 3. Sharov O. M. Evoliutsiia finansovoi systemy YeS: сand. legal Sciences : 12.00.01]. Kiev. Nats. vyklyky ta perspektyvy dlia Ukrainy [The evolution Univ. of Taras Shevchenko. Kyiv. 194 p. of the financial system of the EU: challenges [in Ukrainian]. and prospects for Ukraine]. Analitychna 7. Movchan Yu. V. (2010). Mizhnarodno-pravove zapyska. Natsionalnyi instytut stratehichnykh rehuliuvannia intehratsiinykh protsesiv v doslidzhen. Viddil hlobalnoi ta yevropeiskoi Yevropeiskomu Soiuzi : dys. … kand. iuryd. nauk : intehratsii [Analytical note. The national 12.00.11 [International legal regulation of Institute for strategic studies. The office of integration processes in the European Union : global and European integration]. 41, Seriia dis. … сand. legal Sciences : 12.00.11]. In-t "Ekonomika" [in Ukrainian]. zakonodavstva Verkhovnoi Rady Ukrainy. 4. Betlii O., Ryzhenkov M., Kravchuk K. (2014). Kyiv. 203 p. [in Ukrainian]. Ekonomichna skladova Uhody pro asotsiatsiiu mizh 8. Timchenko L. D. (1999). Mezhdunarodnoe pra­ Ukrainoiu ta YeS : naslidky dlia biznesu, naselennia vo [International law]. Har'kov [in Russian]. ta derzhavnoho upravlinnia [The economic 9. Marchenko M. N. (2001). Sravnitel'noe pravove­ component of the Association Agreement denie: Obshhaja chast' [Comparative law: the between Ukraine and EU: consequences for General part]. Moskva. [in Russian].

102 УДК 347.1

Малюга Леся Юріївна Старший науковий співробітник юридичного факультета Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат юридичних наук

АДАПТАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА У СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ ЯК СКЛАДОВА МОДЕРНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ УКРАЇНИ

Maliuha L. Yu. The Adaptation of National Legislation in the Social Sphere to European Standards as a Part of the Modernization of Social Protection in Ukraine

Abstract. The article is devoted to the research of priority ways of modernization of the system of social protection of citizens in Ukraine through the prism of adaptation of Ukrainian legislation to the acquis communautaire taking into account the requirements of the present and the prospects for improving the existing regulatory and legal mechanism. Keywords: modernization, adaptation, social protection, ratification of the ILO Convention on Minimum Standards of Social Welfare No. 102, European Code of Social Security.

Світова економічна криза приму- літичні та економічні зміни, соціальні сила Україну та міжнародне співтова- реформи, які здійснювались у період риство переосмислити роль соціаль- слабкого економічного зростання, ного захисту громадян. У цьому кон- низького темпу створення робочих тексті основними пріоритетами соці- місць, слабкого управління ринком пра- альної політики, яка виконує регулю- ці та обтяжливого правового регулю- ючу та стимулюючу роль у забезпе- вання призвели до негативних наслід- ченні розвитку економіки повинно ків. Крім того, анексія Криму та дестабі- бути створення умов для ефективного лізація ситуації у Донецькій та Луган- функціонування системи соціального ській областях, як додаткові нові викли- захисту, яка стає вже не "актом благо- ки, ускладнили отримання державних дійництва", а способом посилити коштів для надання соціальних допо- економічну активність працездатних мог, що викликало невдоволеність гро- верств для забезпечення гідного жит- мадян соціальною політикою держави. тя всього суспільства [1]. Серед основних наслідків, що призвели Ініціатива реформування сучасної до зростання бідності необхідно системи соціального захисту в Україні виокремити розширення кола осіб, які була оприлюднена Президентом на мають право на отримання виплат та розширеному засіданні Кабінету Міні- різного виду соціальних послуг, не- стрів України, який наголосив на підви- спроможність фінансування державних щення ефективності соціальної політи- програм, багатократне підвищення та- ки, серед яких своє місце посіла й "гли- рифів на комунальні послуги, скоро- бока модернізація сфери соціального чення низки окремих гарантій та соці- захисту" [2]. Оскільки за роки незалеж- альних пільг для найбільш соціально ності в Україні відбувалися важливі по- незахищених категорій населення та ін.

103 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) Основною метою цієї публікації вва- На превеликий жаль, економічні ре- жаємо визначення пріоритетних шляхів форми в Україні, які відбуваються про- модернізації системи соціального захи- тягом останніх років, свідчать про до- сту громадян у контексті адаптації зако- сягнення зовсім протилежного супере- нодавства України до acquis communau­ чливого результату — глобального пе- taire із врахуванням вимог сучасності та рерозподілу національного багатства і перспектив вдосконалення чинного доходів населення, а безсистемні захо- нормативно-правового механізму. ди соціальної політики не мають від- Впродовж останнього часу у вітчиз- чутного ефекту та істотно не вплива- няній юридичній науці питанню поси- ють на масштаби бідності. Навпаки, лення рівня соціального захисту, ре- виникли глибокі деформації механізму формуванню та оптимізації його систе- державного регулювання процесів пе- ми приділяється суттєва увага. Важли- рерозподілу коштів між багатими і бід- вий внесок у всебічне вивчення проце- ними, відбулася поляризація суспіль- су становлення в Україні європейського ства (коефіцієнт Джині дорівнює 27,33), правового простору, фундаментальних яке розкололося на дві нерівних части- та прикладних проблем адаптації здійс- ни: в одній — численні групи, охоплені нюється науковим колективом Центру бідністю (83,6 % незаможних, бідних і вивчення проблем адаптації законодав- злиденних4), в іншій — невеликий со- ства України до законодавства ЄС юри- ціальний прошарок (0,05 % населення), дичного факультету Київського націо- який володіє надбагатствами. Також нального університету імені Тараса Шев­ зберігається 16,35 % осіб, які є умовно ченка, а саме: О. О. Губанов, М. Г. Крав- забезпеченими, забезпеченими та бага- ченко, Р. С. Мельник, О. А. Музика- тими, але вони також перебувають у си- Стефанчук, В. В. Паришкура, О. С. Про­ туації постійної непевності: можливості невич, А. М. Орлеан, М. О. Стефанчук підвищення добробуту обмежені, а та ін. Окремі аспекти реформування ймовірність збідніння цілком реальна системи соціального захисту в аспекті за умов виникнення соціального ризику європейської інтеграції свого часу до- (хвороба, народження дитини, втрата сліджувалися в працях Н. Б. Болотіної, працездатності тощо) [4, с. 4]. М. І. Іншина, О. Л. Кучми, О. В. Ти- Зазначене вище підтверджує, що з щенко, Н. М. Хуторян, М. М. Шумила, метою сприяння поступовому зростан- О. М. Ярошенка та ін. Однак комплек- ню рівня життя населення, одним із сний аналіз їх доробку дає підстави пріоритетних напрямів модернізації стверджувати про відсутність ґрунтов- системи соціального захисту є адапта- них наукових досліджень, присвячених ція законодавства України до законо- оновленню чинної та запровадженню давства ЄС, яка полягає у зближенні на- нової системи соціального захисту на- ціонального законодавства із сучасною селення із врахуванням імплементації у європейською системою права, що за- національне законодавство європей- безпечить розвиток політичної, під- ських правових стандартів. приємницької, соціальної, культурної Угода про асоціацію між Україною активності громадян України, еконо- та ЄС, підписана 21 березня 2014 року мічний розвиток держави в межах ЄС. [3], вимагає від держави формування со- Під поняттям "модернізація" науковці ціально-економічної політики, метою розуміють процес оновлення чинних і якої повинно бути досягнення європей- запровадження нових інноваційних ме- ських стандартів рівня життя і доступ- ханізмів державного управління систе- ність, фінансова стабільність та якість мою соціального захисту та надання системи соціального захисту громадян. соціальних послуг населенню в Україні

104 Малюга Л. Ю. Адаптація національного законодавства у соціальній сфері до європейських стандартів як складова модернізації системи соціального захисту України шляхом запозичення кращих моделей, цього є встановлення чинним законо- елементів зарубіжного досвіду, які відпо- давством України у сфері соціального відають нормам, стандартам і цінностям захисту 125 видів пільг 116 категоріям розвинутих демократичних країн [5]. громадян. Із них 44 види пільг передба- Початок модернізації соціального чено для 45 найбільш соціально неза- заходу встановлено у Плані заходів з хищених категорій громадян, які потре- імплементації Угоди про асоціацію між бують особливої уваги з боку держави, Україною та ЄС на 2014–2017 роки, за- 39 видів надаються 57 категоріям пра- твердженому розпорядженням Кабіне- цездатного населення за професійною ту Міністрів України від 17.09.2014 ознакою або родом занять, 42 види на- № 847-р, який містить перелік понад даються 14 категоріям громадян, які ма- 350 актів законодавства ЄС, які мають ють певні заслуги перед державою. бути транспоновані протягом двох-де- Щодо соціальних та компенсаційних сяти років з моменту набуття чинності виплат, то 33 види надається 70 катего- Угоди або окремих її положень [6]. Од- ріям громадян за ознакою соціальної ним із таких актів, який Україна ратифі- незахищеності; 25 видів — 49 категорі- кувала 16 березня 2016 року є Конвенції ям громадян за професійною ознакою Міжнародної організації праці про міні- або родом занять та 13 видів виплат — мальні норми соціального забезпечен- 8 категоріям громадян за певні заслуги ня № 102 [7], відповідно до якої Україна перед державою [8]. сьогодні бере на себе зобов'язання до- Враховуючи, що національна система тримання 9 із 15 її розділів. Ключовим соціального захисту включає в себе розга- моментом ратифікації Конвенції № 102 лужену мережу соціальних пільг та виплат є зобов'язання України за такими розді- з дублюванням певних функцій, приєд- лами: медичне обслуговування, допомо- нання до Конвенції забезпечить можли- га у зв'язку з хворобою, допомога по без- вість вибудувати систему пріоритетів у робіттю, допомога по старості, допомо- соціальній сфері та стати основою для га у випадку трудового каліцтва або про- формування виваженої соціальної політи- фесійного захворювання, родинна до- ки, яка базуватиметься на міжнародних помога, допомога у зв'язку з вагітністю і традиціях у правовій сфері та враховува- пологами, допомога по інвалідності, до- тиме економічно обґрунтовані позиції. помога у зв'язку з втратою годувальника. Наступним підтвердженням спряму- Питання економічної готовності вання зусиль України на повну адапта- України до ратифікації, відповідність цію національного законодавства у со- національної системи соціального ціальній сфері до європейських стан- страхування та пенсійної системи нор- дартів стало підписання 10 листопада мам Конвенції про мінімальні норми 2016 року Європейського кодексу соці- соціального забезпечення було предме- ального забезпечення [9], який є орієн- том досліджень у сфері трудового права тиром європейської моделі соціального та права соціального захисту. На думку забезпечення, заснованої на соціальній науковців, аналіз положень законодав- справедливості. Підписавши цей Ко- ства України свідчить про те, що ві- декс, було зроблено надзвичайно важ- тчизняні норми не лише відповідають ливий крок для приєднання України у Конвенції № 102, а за деякими чинни- повному обсязі до статті 12 Європей- ками перевищують її мінімальні вимо- ської соціальної Хартії — "право на со- ги. Так, в Україні охоплено ширше ціальне забезпечення", стороною якої коло осіб, яким гарантується соціаль- Україна є 2007 року. Саме статтею 12 ний захист, більш вищі деякі розміри Хартії визначено, що сторони зобов'я- допомог та виплат. Підтвердженням зуються "підтримувати систему соціаль-

105 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) ного забезпечення на задовільному рів- щих європейських і світових практик ні, принаймні на такому, який дорівнює промислової безпеки, гігієни праці та рівню, необхідному для ратифікації Єв- виробничого середовища. Окремої ува- ропейського кодексу соціального забез- ги заслуговують наміри сторін про ра- печення". Зазначимо, що Європейський тифікацію наступних Конвенцій Між- кодекс є орієнтиром європейської моде- народної організації праці: № 121 про лі соціального забезпечення, заснованої допомогу у випадках виробничого на соціальній справедливості. травматизму (1964 р.); № 152 про техні- Згідно з положеннями статей Євро- ку безпеки та гігієну праці на портових пейського кодексу соціального забезпе- роботах (1979 р.); № 167 про безпеку та чення, у разі приєднання держави до гігієну праці у будівництві (1988 р.); них, така держава бере на себе зобов'я- № 187 про основи, що сприяють без- зання надавати соціальну допомогу, зо- пеці та гігієні праці (2006 р.). крема: медичну допомогу захищеним Резюмуючи вищезазначене, адапта- особам у зв'язку із станом здоров'я; до- ція законодавства України у соціальній помогу захищеним особам по безробіт- сфері до європейських стандартів від- тю та по старості; допомогу у разі ви- бувається шляхом процесу ратифікації робничої травми; забезпечення захи- важливих європейських та міжнарод- щеним особам надання допомоги них документів, які передбачають осно- сім'ям із дітьми, а також по вагітності та ви соціального захисту Європейського пологах; допомогу по інвалідності та у Союзу, ухвали нових або внесення змін разі втрати годувальника тощо. до чинних законів та підзаконних нор- Підтвердженням активної роботи у мативних актів на їх основі. Ратифікація реалізації на практиці зазначених вище Конвенції МОП про мінімальні норми міжнародних актів є підписання Кабіне- соціального забезпечення № 102 та під- том Міністрів України 28 грудня 2016 писання Європейського кодексу соці- року Плану Заходів щодо реалізації по- ального забезпечення підтвердили про- ложень Генеральної угоди про регулю- гресивну тенденцію проєвропейського вання основних принципів і норм реа- спрямування та підвищили рівень Укра- лізації соціально-економічної політики їни на міжнародній арені, як соціальної і трудових відносин в Україні[10], яка держави, законодавство якої перебуває укладена між трьома сторона: всеукра- на стадії адаптації до норм міжнародного їнськими об'єднаннями організацій ро- права та заклали підстави для можливої ботодавців, всеукраїнськими об'єднан- ратифікації всіх статтей Європейської нями професійних спілок та Кабінетом соціальної хартії. Не зважаючи на те, що Міністрів України. Окремими умовами українське законодавство передбачає цієї Угоди визначені домовленості сто- більш розширений рівень видів соціаль- рін щодо питань охорони праці та про- ного захисту та кола осіб, зазначені міні- мислової безпеки для подальшого роз- мальні соціальні стандарти як основа витку суспільного виробництва, потре- модернізації системи соціального захи- би створення здорових і безпечних сту повинні сприяти покращенню та умов праці та реалізації в Україні кра- підвищенню соціальних гарантій.

ЛІТЕРАТУРА: 1. Давидюк О. О. Соціальна політика в умо- com_content&view=article&id=133:2010-12- вах поглиблення соціальної нерівності в 08-15-45-36&catid=29:2010-06-15-18-48- Україні / О. О. Давидюк. — К. : Центр пер- 34&Itemid=35. спективних соціальних досліджень Мініс- 2. Виступи Президента України на розши- терства соціальної політики України, 2010 реному засіданні Кабінету Міністрів 7 берез- [Електронний ресурс]. — Режим доступу: ня 2012 р. [Електронний ресурс] / Прес- http://www.cpsr.org.ua/index.php?option= служба Президента України. — Режим до-

106 Малюга Л. Ю. Адаптація національного законодавства у соціальній сфері до європейських стандартів як складова модернізації системи соціального захисту України

ступу: http://www.president.gov.ua/news/ сурс]. — Режим доступу: http://zakon2.rada. 23275.html. gov.ua/laws/show/847-2014-%D1 %80. 3. Угода про асоціацію між Україною, з однієї 7. Закон України "Про ратифікацію Кон- сторони, та Європейським Союзом, Європей- венції Міжнародної організації праці про ським співтовариством з атомної енергії і їхніми мінімальні норми соціального забезпечення державами-членами, з іншої сторони [Текст] № 102" від 16 березня 2016 року № 1024-VIII [Електронний ресурс]. — Режим доступу: [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/984_011. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1024-19. 4. Основні напрями оптимізації системи со- 8. Чорній Л. Діюча система пільг, соціаль- ціального захисту в Україні : аналіт. доп. / них виплат та соціальних послуг / Л. Чор- О. О. Кочемировська, О. М. Пищуліна. — ній. [Електронний ресурс]. — Режим досту- К. : НІСД, 2012.–88 с. пу: http://gurt.org.ua/news/recent/3803. 5. Дубич К. В. Актуальні проблеми держав- 9. Європейський кодекс соціального забез- ного управління соціальним захистом насе- печення від 16 квітня 1964 року [Електро- лення в Україні / К. В. Дубич. [Електро- нний ресурс]. — Режим доступу: http:// нний ресурс]. — Режим доступу: http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_329. archive.nbuv.gov.ua/e-journals/tppd/ 10. Розпорядження Кабінету Міністрів Ук­ 2012_10/zmist/R_2/ 04 %20Dybuch.pdf. раїни "Про затвердження плану заходів щодо 6. Розпорядження Кабінету Міністрів Украї- реалізації положень Генеральної угоди про ни "Про імплементацію Угоди про асоціа- регулювання основних принципів і норм ре- цію між Україною, з однієї сторони, та Єв- алізації соціально-економічної політики і ропейським Союзом, Європейським Спів- трудових відносин в Україні" від 28 грудня товариством з атомної енергії і їхніми дер- 2016 р. N 1044-р [Електронний ресурс]. — жавами-членами, з іншої сторони" від 17 ве- Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_ ресня 2014 р. №847-р [Електронний ре- doc2.nsf/link1/KR161044.html REFERENCES: 1. Davydiuk O. O. (2010). Sotsialna polityka v social protection in Ukraine: Analyt. EXT]. umovakh pohlyblennia sotsialnoi nerivnosti v Ukraini Kyiv. NISD. 88 p. [in Ukrainian]. [Social policy in the conditions of deepening 5. Dubych K. V. Aktualni problemy derzhavnoho social inequality in Ukraine]. Kyiv. Tsentr upravlinnia sotsialnym zakhystom naselennia v perspektyvnykh sotsialnykh doslidzhen Mini­ Ukraini [Actual problems of state management sterstva sotsialnoi polityky Ukrainy. Available: of social protection of the population in http://www.cpsr.org.ua/index.php?option= Ukraine]. Available: http://archive.nbuv.gov. com_content&view=article&id=133:2010-12- ua/e-journals/tppd/2012_10/zmist/R_2/ 08-15-45-36&catid=29:2010-06-15-18-48- 04 %20Dybuch.pdf. [in Ukrainian]. 34&Itemid=35. [in Ukrainian]. 6. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy 2. Vystupy Prezydenta Ukrainy na rozshyrenomu "Pro implementatsiiu Uhody pro asotsiatsiiu mizh zasidanni Kabinetu Ministriv 7 bereznia 2012 r. Ukrainoiu, z odniiei storony, ta Yevropeiskym [The speech of the President of Ukraine at the Soiuzom, Yevropeiskym Spivtovarystvom z atomnoi enlarged meeting of the Cabinet of Ministers enerhii i yikhnimy derzhavamy-chlenamy, z inshoi on March 7, 2012]. Available: http://www. storony" vid 17 veresnia 2014 r. №847-r [The president.gov.ua/news/23275.html. Cabinet of Ministers of Ukraine "On the [in Ukrainian]. implementation of the Association Agreement 3. Uhoda pro asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu, z odniiei between Ukraine, on the one hand, and the storony, ta Yevropeiskym Soiuzom, Yevropeiskym European Union, the European atomic energy spiv­tovarystvom z atomnoi enerhii i yikhnimy Community and their member States, on the derzhavamy-chlenamy, z inshoi storony [The other hand" from the September 17, 2014 Association agreement between Ukraine, on No. 847-R]. Available: http://zakon2.rada.gov. the one hand, and the European Union, the ua/laws/show/847-2014-%D1 %80. European atomic energy community and their [in Ukrainian]. member States, on the other hand]. Available: 7. Zakon Ukrainy "Pro ratyfikatsiiu Konventsii http://zakon5.rada.gov.ua/laws/ Mizhnarodnoi orhanizatsii pratsi pro minimalni show/984_011. [in Ukrainian]. normy sotsialnoho zabezpechennia № 102" vid 16 4. Kochemyrovska O. O., Pyshchulina O. M. bereznia 2016 roku № 1024-VIII [The law of (2012). Osnovni napriamy optymizatsii systemy sotsi­ Ukraine "On ratification of the Convention of alnoho zakhystu v Ukraini : analit. dop. [The main the International labour organization directions of optimization of the system of concerning minimum standards of social

107 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) security No. 102" dated March 16, 2016 No. "Pro zatverdzhennia planu zakhodiv shchodo 1024-VIII]. Available: http://zakon2.rada.gov. realizatsii polozhen Heneralnoi uhody pro ua/laws/show/1024-19. [in Ukrainian]. rehuliuvannia osnovnykh pryntsypiv i norm realizatsii 8. Chornii L. Diiucha systema pilh, sotsialnykh sotsialno-ekonomichnoi polityky i trudovykh vidnosyn v vyplat ta sotsialnykh posluh [The current system of Ukraini" vid 28 hrudnia 2016 r. N 1044-r [The benefits, social payments and social services]. Cabinet of Ministers of Ukraine "On approval Available: http://gurt.org.ua/news/recent/ of the action plan for the implementation of 3803. [in Ukrainian]. the provisions of the General agreement on 9. Ievropeiskyi kodeks sotsialnoho zabezpechennia vid regulation of basic principles and norms for 16 kvitnia 1964 roku [The European code of the implementation of socio-economic policy social security of 16 April 1964]. Available: and labour relations in Ukraine" dated 28 De­ http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ cember 2016 N 1044-R]. Available: http:// show/994_329. [in Ukrainian]. search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ 10. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy KR161044.html. [in Ukrainian].

108 УДК 347.921

Косьмій Леся Романівна Старший викладач кафедри цивільного права і процесу Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького

ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД РОЗГЛЯДУ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ТРУДОВИХ СПОРІВ СУДАМИ

Kosmii L. R. Foreign Experience of the Courts Investigations of Individual Labour Disputes

Abstract. The article examines the foreign investigation and resolution of labour disputes in courts of different countries. This research resulted in conclusions that peculiarity of the proceedings in the investigation of individual labour disputes in the courts of most European countries are the focus of the court's actions on the litigators reconciliation, less formalized procedure, voluntary labour process, optionality of keeping court sessions minutes, reduced terms of labour disputes investigation, not obligatory lawyer participation in first instance hearings. Keywords: labour dispute, individual labour dispute, jurisdiction in labour disputes, arbitrability of labour disputes, court investigation of individual labour disputes, labour disputes settlement, investigation of individual labour disputes in civil process. На даному етапі оптимізації законо- ність формування у державі ефективно- давства у сфері вирішення трудових го правового регулювання розгляду спорів вивчення позитивного зарубіж- трудових спорів, зокрема індивідуаль- ного досвіду є вкрай актуальним для них, для того, аби правовим шляхом вдосконалення функціонування націо- було забезпечено оперативність і об'єк- нальної судової системи, а також для тивність їх вирішення. сприяння стратегії її розвитку в Україні Правовий досвід європейських кра- на найближчі роки. їн враховує особливості процедури ви- У ринкових відносинах проблеми рішення трудових розбіжностей за різ- правового врегулювання взаємин між них моделей економіки, що дає змогу роботодавцями та найманими праців- шляхом наукового дослідження й твор- никами є досить актуальними. Поступа- чого опрацювання уникнути безлічі по- льний розвиток економіки, зростання милок під час створення якісно нового національного багатства і підвищення національного механізму правового ре- добробуту суспільства можливі лише за гулювання трудових спорів. умов високої продуктивності праці й На сьогодні у вітчизняній правовій соціального спокою. А для цього необ- науці немає досліджень щодо основних хідно не просто закріпити певні права понятійних категорій у галузі трудових за суб'єктами трудових відносин, але й спорів, щодо динаміки їх становлення створити правові механізми, які забез- та розвитку у національній і іноземній печуватимуть ефективний захист і реа- правових системах. Відсутнє також лізацію законних інтересів працівників комплексне дослідження особливостей і роботодавців. процесуальних правовідносин щодо Досвід країн з розвиненою ринко- вирішення трудових спорів юрисдик- вою економікою свідчить про необхід- ційними органами, щодо дослідження

109 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) правового статусу та порядку діяльності До числа підстав виникнення спорів зазначених органів. про права іноземні фахівці відносять Усе вищесказане створює чималі заяви працівників про порушення або проблеми у правозастосовній практиці, незастосування по відношенню до ньо- оскільки додає невизначеності до поряд- го законодавчих чи інших правових ку розгляду трудових спорів, що виника- норм (умов колективних договорів, ють, й ускладнює обрання найбільш правил внутрішнього трудового розпо- адекватних способів їх вирішення. рядку), а також індивідуального трудо- Отже, усі вищезазначені чинники вого договору. обумовили необхідність проведення При цьому, скарги працівників про наукового дослідження щодо запози- порушення (незастосування) законо- чення міжнародного досвіду в питанні давчих або інших правових норм в за- розгляду індивідуальних трудових спо- рубіжній літературі поділяються на три рів судами в Україні. групи претензій працівників відносно Системи вирішення трудових спо- того, що роботодавець: рів у європейських країнах, як правило, 1) не виконує своїх обов'язків перед класифікують в залежності від того, до працівником у питаннях умов праці, якого виду належить той чи інший встановлених законодавчим або іншим спір — до спору про права або спору правовим актом; про інтереси. 2) порушує правові норми, які регу- Як відзначають зарубіжні фахівці, люють права працівників на свободу їх системи виробничих відносин у всьому об'єднання (наприклад, дискримінацій- світі розрізняються за способами класи- ні звільнення з причин участі в роботі фікації трудових спорів. Проте вну- чи членстві в профспілкових організа- трішня природа того чи іншого трудо- ціях) і які закріплені в законі; вого спору така, що, навмисно чи ні і 3) порушує правові норми, які сто- без відповідних процедур і механізмів суються інших видів дискримінації в його вирішення, спір підпадає під пев- сфері зайнятості (расовій, релігійній, ну категорію. Відповідно, в рамках бага- статевій, віковій і т.п.). тьох систем виробничих відносин від- Оскільки спори про права виникають несення трудових спорів до певної ка- не тільки внаслідок невиконання робото- тегорії диктує застосування конкретно- давцем нормативно-правових актів, але і в го механізму для їх вирішення [1]. наслідок невиконання умов колективного Так, за кордоном дотримуються і договору, обов'язкових для виконання, то традиційної для України класифікації і в цьому випадку працівник може відсто- трудових спорів на індивідуальні та ко- ювати свої права в суді. лективні, хоча цій класифікації надаєть- Нарешті, спір про права може ви- ся менше значення, ніж класифікації на никнути через недотримання робото- спори про права та інтереси. Зауважимо, давцем трудового договору, коли пра- що український законодавець дотриму- цівник стверджує, що роботодавець не ється прямо протилежного підходу, по- виконує своїх зобов'язань за цим дого- діляючи трудові спори саме на індивіду- вором. При цьому роботодавець також альні та колективні, але ніде не проводя- може подати позов про нібито пору- чи відмінностей між спорами про права шення індивідуального трудового дого- та інтереси, що, на наш погляд, не зовсім вору, але частіше за все роботодавець правильно, оскільки саме внутрішня приймає проти такого працівника захо- природа спору в більшій мірі, ніж його ди дисциплінарного характеру [1]. суб'єктивний склад, повинна визначати За кордом органи, які можуть вирі- спосіб його вирішення. шувати трудові спори про права поділя-

110 Косьмій Л. Р. Зарубіжний досвід розгляду індивідуальних трудових спорів судами ються на 4 групи: суди загальної юрис- жуть вирішуватися тільки судами загаль- дикції, суди по трудових спорах, квазісу- ної юрисдикції. Так, наприклад, в Скан- дові адміністративні органи та арбітраж. динавії суди по трудових спорах мають В межах нашого дослідження роз- право розглядати тільки справи, пов'яза- глянемо перші дві групи, які стосуються ні з невиконанням колективних догово- саме розгляду індивідуальних трудових рів. Всі інші суперечки про права розгля- спорів судами. дають суди загальної юрисдикції [1]. Отже, за кордоном існують дві ос- В США звичайні загальногромадян- новні моделі розгляду індивідуальних ські суди приймають до розгляду позо- трудових спорів у судах. Це або загаль- ви про порушення індивідуальних тру- на юстиція (Італія, Нідерланди), або дових договорів і можуть також розгля- спеціалізована трудова юстиція (Вели- дати позови про відшкодування шкоди, кобританія, ФРН, Австрія, Франція, яка є наслідком порушень колективних Бельгія, Швеція, Норвегія, Фінляндія, договорів. Канада (провінція Квебек), Японія, Із- У Великобританії, крім спеціальних раїль та ін.) [2, с. 585]. промислових трибуналів, що розгляда- Спершу розглянемо суди загальної ють скарги, що стосуються припинення юрисдикції. В цілому ряді країн відсутні правовідносин за трудовим договором спеціальні судові або квазісудові орга- або дискримінації при прийомі на робо- ни, куди можна було б звертатися в разі ту, справи, пов'язані з порушенням інди- виникнення трудового спору про пра- відуальних трудових договорів та деяки- ва. Такі конфлікти розглядаються судо- ми іншими питаннями захисту праців- вими органами, як і будь-який інший ників, слухаються в звичайних судах [3]. цивільно-правовий спір. Таким чином, можна зробити висно- До країн, де суди загальної юрис- вок про те, що в переважній більшості дикції відіграють головну роль у вирі- країн звичайні суди (суди загальної шенні трудових спорів про права, від- юрисдикції) відіграють істотне значення носяться Нідерланди та Італія. З деяки- у вирішенні трудових спорів про права. ми застереженнями до числа країн, в Оскільки в Італії і Нідерландах пе- яких юрисдикцією по відношенню до реважну роль відіграють звичайні суди спорів про права фактично належить загальної юрисдикції, але ситуація в виключно судам загальної юрисдикції, цих країнах різна (в Нідерландах засто- зарубіжні дослідники відносять і Япо- совується звичайний традиційний під- нію. При цьому наголошується, що хід, а Італія дещо вибивається із загаль- спори про несправедливе ставлення до ного ряду), з ситуацією в цих країнах працівників в Японії розглядаються слід познайомитися ближче. спеціальними комісіями в рамках систе- У колективних договорах (угодах), ми, що нагадує американську. Слід та- що укладаються в Італії, як правило, кож зазначити, що в цій країні спори прописується положення про розгляд про права рідко доходять до судів. В трудових спорів — як індивідуальних, якійсь мірі це є відображенням націо- так і колективних — всередині компа- нальної культури неприйнятності осо- ній. У цих угодах передбачається також бистого протистояння в конфліктній обговорення питань і на більш високо- ситуації, що притаманне багатьом азіат- му рівні, зокрема, коли спір стосується ським культурам [1]. застосування загальнонаціональної ко- Слід відзначити, що навіть в тих лективної угоди. країнах, де існують системи судів по В законодавстві Італії закріплена трудових спорах або трудові арбітражі, можливість використання сторонами багато трудових спорів про права мо- індивідуального трудового спору мож-

111 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) ливості вирішення його у третейському система функціонує безкоштовно для суді (рішення якого не є обов'язковими сторін спору. В Україні також від сплати до виконання), однак, відзначається, що судового збору під час розгляду справи в ця можливість практично ніколи не ви- усіх судових інстанціях звільняються по- користовується. зивачі — у справах про стягнення заро- Більшість справ, що надходять на бітної плати та поновлення на роботі [5]. розгляд судів загальної юрисдикції, сто- У Нідерландах в більшій мірі, ніж в сується, що не дивно, питань незакон- будь-якій іншій країні, існує система, де ного звільнення, а також виплати заро- не робиться ніяких відмінностей між бітної плати. Хоча такі справи і розгля- трудовими та іншими цивільними даються в звичайних судах, тут існує справами. Звичайні загальногромадян- якась процедура особливого вирішення ські суди вирішують питання, пов'язані питань (по суті спеціальні судові склади з порушенням як індивідуальних трудо- в судах загальної юрисдикції). вих договорів, так і колективних угод. Як вже зазначалось, спеціальних су- Немає тут і ніяких спеціальних адміні- дів по трудових спорах у Італії немає. стративних органів або рад для вирі- Однак трудові спори про права зазви- шення питань, пов'язаних з порушен- чай стають об'єктами більш швидкої нями трудових прав. Нарешті, в країні процедури, ніж у випадку з іншими відсутнє законодавче закріплення будь- справами, і їх можуть розглядати судді, яких третейських органів для добро- які мають спеціальну підготовку з тру- вільного арбітражу. дового права, так звані преторії. Таким Рішення суду першої інстанції (суду чином, в італійській системі все-таки "нижчого рівня") можна оскаржити в присутні якісь аспекти системи судів по районному суді в складі трьох суддів, а трудових спорах. згодом питання права (але не факту) Процедура розгляду трудових спо- можна передати на розгляд Верховного рів, що здійснюють преторії (як прави- суду. Якщо Верховний суд не погодить- ло, це молоді судді, які виявляють ся з рішенням суду нижчої інстанції, він схильність до розгляду саме трудових або приймає рішення про повернення справ), більш оперативна, спрощена і справи до первісної інстанцію для пе- менш формальна, ніж та, яка встановле- регляду, або виносить остаточне рішен- на для розгляду інших цивільних справ. ня самостійно [1]. Зокрема, преторії набагато частіше, Мабуть складно оцінювати ефек- ніж інші судді, покладаються на усні свід- тивність такої системи в порівнянні з чення, виносять рішення відразу ж після системами в тих країнах, де існують закінчення слухань. Преторії також роз- суди по трудових спорах. Однак те, що глядають справи, пов'язані з втручанням на остаточне рішення, наприклад, спра- роботодавця в профспілкову діяльність. ви про звільнення іноді йде понад п'ять У разі незгоди з рішенням преторії років (при проходженні всіх процедур можна подати скаргу в апеляційний оскарження), говорить про той факт, суд — суд — в складі трьох суддів. Цей що оперативність здійснення правосуд- орган також спеціалізується на трудо- дя по трудових справах не є відмінною вих спорах. І, нарешті, спори про права рисою голландської системи. можна оскаржити в спеціальну колегію Стосовно тих країн, де функціону- Верховного Суду Італії (Corte di ють спеціальні суди по трудових спо- cassazione), яка також займається ви- рах, слід зазначити, що обсяг повнова- ключно трудовими спорами [1]. жень і типів справ, що розглядаються На відміну від системи вирішення ними, сильно різняться в залежності від звичайних цивільних справ, розглянута конкретної країни.

112 Косьмій Л. Р. Зарубіжний досвід розгляду індивідуальних трудових спорів судами Дійсно, інтерес до здійснення пра- мірою "покарання" для працівника, восуддя по трудових справах шляхом було б несправедливо вимагати, осо- впровадження систем трудових судів за бливо в умовах величезного безробіття, останні роки значно зріс. У деяких кра- щоб звільнений працівник отримував їнах, де спори про права продовжують моральної шкоди ще й від тяганини (за- вирішуватися в судах загальної юрис- звичай це асоціюється з судами загаль- дикції, стає все більш очевидним, що ці ної юрисдикції), яка може тягнутися ро- суди не завжди в змозі вершити право- ками. Наслідки таких зволікань для до- суддя належним чином. Однак слід та- бробуту працівника і його сім'ї абсо- кож відзначити, що найактивніше за лютно очевидні. введення системи судів по трудових Трудові суди розвинутих країн, де спорах у країнах, де таких систем не іс- вони створені, розрізняються за багать- нує, виступають вчені, і рідко представ- ма параметрами: ники судової системи. Багато суддів 1) за рівнем компетенції, тобто за продовжують вважати, що будь-який типом справ, що знаходяться в їх юрис- кваліфікований суддя в стані вести дикції; справи з будь-яких правових спорів 2) за складом (тристоронні, двосто- або, принаймні, спорів про порушення ронні або одноосібні); договорів. Більше того, деякі юристи 3) за ступенем використання досу- досі вважають, що системи судів по тру- дових процедур (примирних процедур дових спорах "узурпують" повноважен- того чи іншого роду); ня і функції судів загальної юрисдикції. 4) по процесуальних повноважен- Так чому ж трудові суди? Відповідно нях і ряду інших характеристик. до традиційної теорії, для забезпечення Французька система судів по трудо- соціальної справедливості вирішення вих спорах є найстарішою, що своїм трудових спорів вимагає оперативного корінням бере початок в XIX столітті. розгляду та прийняття рішення по Початок даному інституту було покла- справі, причому безкоштовно або при дено ще указом Наполеона від 18 берез- мінімальних витратах для сторін судо- ня 1806 р. У 1848 р. дані суди стають вого процесу, при мінімумі формально- паритетними органами [6, с. 109]. стей і юридичних пасток, а також орга- Згодом законодавство, що регулює нами, що мають досвід вирішення тру- їх діяльність, неодноразово допрацьо- дових спорів. Питання про те, якою мі- вувалося. На даний момент у Франції рою трудові суди в промислово розви- функціонують спеціальні трудові суди, нених країнах, де вони існують, відпові- яким підвідомче широке коло справ у дають всім цим критеріям, досі відкри- сфері трудових відносин. Тут діють те. Однак загальновизнано, що стосов- 250 прюдомінальних судів (фр. термін но більшості згаданих елементів трудо- "рrud'hоmmе" — чесна й знаюча люди- ві суди зручніше, ніж звичайні. на). Це трудові суди першої інстанції, Швидкість в рішенні справ має ве- які охоплюють своєю юрисдикцією лике значення в судочинстві в будь-якій 6-ту частину країни і приблизно одну сфері права, але нерідко виявляється третину загальної чисельності найма- вирішальною в питаннях застосування них працівників [7, с. 82]. трудового законодавства. До прикладу Відмінна риса французьких трудо- візьмемо спори, які найчастіше станов- вих судів — їх двосторонній характер. лять значну частину робочого наванта- Члени прюдомінальних судів обира- ження трудових судів — спори про ються на 6 років по окремих виборчих оскарження законності звільнення пра- колегіях (робітники, службовці й під- цівника. Оскільки звільнення є вищою приємці), функції секретаря зазвичай

113 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) виконує професійний юрист, призна- цю державою. Якщо робота в суді заби- чуваний префектом. У випадку невдачі рає у його члена весь робочий час, то спроб примирення на попередній стадії держава відшкодовує всю зарплату ро- в бюро примирення справа переходить ботодавцю і збереженням робочого у судове бюро для розгляду по суті з ви- місця за членом суду. кликом свідків, оцінкою доказів тощо. Необхідно також підкреслити, що Судове бюро, як і бюро примирення, законодавство добре захищає членів засідає у складі 2-х суддів, як мінімум, від прюдомінального суду. У законодавстві кожної сторони, і разом ці 2 бюро утво- передбачені досить ефективні заходи, рюють секцію. Сторони й у бюро, і в спрямовані на недопущення незакон- секції діють на паритетних засадах за ного звільнення такого члена суду ро- обов'язковою участю секретаря-профе- ботодавцем, якщо останній незадоволе- сіонала, що має дорадчий голос. Кон- ний його діями (захист від звільнення). кретні справи розглядаються спеціалі- Функціонування розглянутих судів зованими секціями по галузях промис- фінансується державою. Приміщення ловості, сільського господарства й тор- для його роботи надається місцевими гівлі [7, с. 83]. Цікавим є процес виборів органами влади. в даному суді. Списки виборців встанов- Зазначені суди розглядають тільки люються мерією. Право голосу мають індивідуальні трудові спори, що вини- всі роботодавці, всі працівники і навіть кають з індивідуальних трудових дого- офіційно зареєстровані безробітні. Ко- ворів (у таких справах вони мають ви- жен виборець голосує у своїй секції, в няткову юрисдикцію). Разом з тим суди своєму територіальному окрузі і в своїй по трудових спорах Франції, як і ряд категорії (роботодавець або працівник). інших судів по трудових спорах, зокре- Списки кандидатів від роботодавців і ма, в скандинавських країнах, не розгля- працівників представляються по секціях дають спори про права, що стосуються і територіальними округами. Як прави- порушення трудового законодавства. ло, списки кандидатів висуваються Ними займаються суди загальної юрис- профспілками та асоціаціями робото- дикції і деякі інші органи. давців. Незалежні кандидати також ма- Процес у прюдомінальному суді бу- ють право брати участь у виборах. дується за правилами Цивільного проце- Для того, щоб мати право голосу, суального кодексу, але з має низку осо- потрібно виконувати наступні умови: бливостей: спонукання до примирення 1) мінімальний вік для участі у вибо- на будь-якій стадії процесу, прискорена рах — 16 років; процедура, простота діловодства, осо- 2) не мати судимості; блива активність суддів у дослідженні до- 3) працювати або бути офіційно за- казів. Засідання судового бюро й секції реєстрованим безробітним. відкриті для публіки, процедура в основ- Для того, щоб мати право подати ному усна. Участь адвокатів не обов'язко- свою кандидатуру, потрібні такі умови: ва, при розслідуванні допускається актив- 1) мінімальний вік кандидата — 21 рік; на участь профспілок, судові витрати 2) мати французьке громадянство; незначні. При цьому велику роль відіграє 3) не мати судимості; суддя — доповідач, який після вивчення 4) працювати або бути офіційно за- справи доповідає про неї суду й рекомен- реєстрованим безробітним [1]. дує шляхи вирішення спору. Рішення Член прюдомінального суду вико- приймається більшістю голосів при та- нує свої функції в робочий час. Робочі ємному голосуванні [8, с. 52]. години, які член присвятив судовій ді- Французьку систему відрізняє також яльності, відшкодовуються роботодав- і те, що апеляція на рішення такого суду

114 Косьмій Л. Р. Зарубіжний досвід розгляду індивідуальних трудових спорів судами може подаватися не тільки з питань Європи, вважаючи німецьку систему права, а й з питань факту. Таким чином, зразковою, запозичили її деякі аспекти. вся справа може знову слухатися в суді, Система включає в себе три рівні: що на практиці не так вже й рідко. суди першої інстанції і апеляційні Відзначимо також, що існує так звана суди по трудових спорах — обидва на Верховна прюдомінальна рада, яка є рівні земель (Lander) — і Федераль- представницьким органом прюдюмі- ний суд з трудових спорів. Суди пер- нальних судів при Уряді Франції. Вона шого рівня розглядають справи по не є ні апеляційною, ні касаційною ін- суті, суди другого рівня розглядають станцією, а стежить за функціонуванням апеляції на рішення судів нижчої ін- цих судів і виносить рекомендації по їх станції. І, нарешті, Федеральний суд з роботі. Верховна прюдомінальна рада трудових спорів (або Федеральний складається з представників профспілок, трудовий суд) є вищою судовою ін- асоціацій роботодавців і міністерств [1]. станцією, яка може змінити або скасу- На закінчення відзначимо, що зару- вати рішення будь-якого трудового біжні дослідники відзначають, що в суду. На відміну від французьких судів якості серйозного недоліку французь- і, як практично всі трудові суди, в Ні- кої системи — надто великі можливості меччині ці суди — тристоронні. застосування апеляції. В цьому відно- Судами першої інстанції в Німеччи- шенні виключно важливий досвід кра- ні є місцеві трудові суди, які складають- їн, що обмежують можливості апеляції. ся з професійного судді-голови і по од- Серед всіх судів по трудових спорах ному засідателю від найманих праців- найширшу компетенцію мають суди в ників та адміністрації підприємств. Зе- Німеччині. У цій країні трудові суди ма- мельні трудові суди є апеляційною ін- ють виняткову компетенцію щодо станцією, що розглядає апеляції на рі- практично всіх спорів, які виникають з шення місцевих трудових судів. До їх трудових правовідносин (за винятком складу входить декількох палат (сена- справ, пов'язаних з питаннями соціаль- тів), кожна з яких складається з одного ного забезпечення, які розглядаються професіонального судді — голови і 2-х іншими спеціальними судами). засідателів, які представляють інтереси Зокрема, до компетенції трудових працівників і роботодавця. Професійні судів Німеччини належить розгляд ін- судді призначаються за рекомендацією дивідуальних трудових спорів, найчас- земельних відомств з праці і за пого- тіе пов'язаних з укладенням, зміною і дженням з органами юстиції на певний припиненням трудового договору, від- строк або довічно. Непрофесіональні шкодуванням шкоди, завданої однією судді (засідателі) в судах перших 2-х ін- стороною трудового договору іншій, а станцій призначаються земельними ві- також колективні трудові спори про домствами з праці строком на 4 роки права, наприклад, що стосуються стату- (з правом переобрання на наступні роки) су профспілок або представництва тру- за списками, запропонованими проф- дового колективу на підприємстві, уча- спілками, організаціями підприємців, сті працівників і профспілок в управ- муніципальними та іншими державни- лінні виробництвом. ми органами. Більшість засідателів від Суди з трудових спорів Ізраїлю та найманих робітників — це профспіл- деяких інших країн також побудовані за кові функціонери (в тому числі ті, хто німецьким зразком. Реформуючи свої вийшов на пенсію) і державні службов- системи розгляду трудових спорів в ці, з боку підприємців — менеджери і процесі переходу до ринкової економі- власники підприємств, представники ки, деякі країни Східної і Центральної підприємницьких асоціацій [9, с. 149].

115 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) Професійні судді судів перших двох ред завдання примирення сторін. Тіль- рівнів призначаються довічно за учас- ки в тих випадках, коли це неможливо, тю тристороннього консультативного рішення суду має примусовий характер. комітету, до складу якого входять пред- Особливість судів по трудових спра- ставники профспілок і роботодавців. вах у Німеччині полягає у тому, що вони Професійні судді повинні обов'язково відіграють важливу роль у розвитку тру- мати юридичну освіту. дового права. Розвиток же трудового У трудових судах Німеччини судо- права за допомогою судових рішень чинство проваджується за правилами дозволяє забезпечити велику гнучкість і цивільного процесу і є його різнови- пристосованість правотворчої діяльно- дом. У той же час судочинству прита- сті до поточних політичних, економіч- манні певні особливості: спрощена, них і соціальних умов [7, с. 87–88]. усна процедура розгляду справи; адво- Окремої уваги заслуговує система кати беруть участь у роботі судів пер- трудових судів Швеції, яка є вельми по- шої інстанції за рішенням голови суду казовою для скандинавських країн. або якщо сума позову становить відпо- У Швеції, Норвегії та Дані, трудовий відну величину (наприклад, у 1994 р. суд уповноважений займатися тільки вона становила 500 марок); можуть бра- спорами, що виникають через застосу- ти участь представники профспілки й вання і тлумачення колективних дого- організації роботодавців. Участь адво- ворів (угод) та питань, що стосуються ката в земельних трудових судах є законності страйку. Всі інші спори про обов'язковою при слуханні трудових права розглядаються в звичайних судах. спорів, однак його функції в судах дру- На території кожної із скандинавських гої інстанції можуть виконувати і пред- країн, як правило, діє лише один трудо- ставники профспілок, якщо їх члени є вий суд. Сторонами в трудовому суді в сторонами процесу. У Федеральному цій країні виступають тільки організації суді представниками сторін виступають (профспілки й асоціації підприємців). виключно адвокати. Спори неорганізованих працівників, Якщо рішення суду першої інстанції охоплених колективними договорами, не задовольняє одну зі сторін спору, вирішує звичайний цивільний суд, рі- воно може бути оскаржене. У Німеччи- шення якого можуть бути оскаржені в ні в трудовій юстиції існують 2 форми суді по трудових справах. Також у ци- оскарження — апеляція й касація. Апе- вільний суд може звернутися з позовом ляційна скарга на рішення суду першої працівник — член профспілки, який не інстанції слухається в земельному тру- вдоволений тим, як остання захищає довому суді й засновується на залученні його інтереси, або коли вона не бажає нових фактів і показань свідків. Каса- направляти позов у трудовий суд від ційною інстанцією, як уже зазначалося, імені працівника. В усіх цих випадках є Федеральний трудовий суд, який роз- трудівник може звернутися зі скаргою глядає скарги на рішення земельних до цивільного (районного) суду. Суд по трудових судів. У той же час як виняток трудових справах Швеції має тристо- рішення суду першої інстанції може ронню структуру. До нього входять: бути одразу оскаржено у Федеральному професійні судді, судді, призначувані за трудовому суді. Судді в Німеччині є не- рекомендацією профспілок і судді при- залежними й підлеглими тільки закону. значені за пропозицією організацій Конституція забороняє будь-яке (в тому підприємців (засідателі). Усі судді при- числі й державне) втручання і вплив на значаються урядом. Для голови суду ро- рішення суду. При розгляді колектив- бота в трудовому суді є основною, інші них трудових спорів ставиться насампе- ж судді працюють на засадах неповної

116 Косьмій Л. Р. Зарубіжний досвід розгляду індивідуальних трудових спорів судами зайнятості за сумісництвом. Судова ко- гнучкістю, ніж процедури, прийняті в легія по розгляду конкретної справи за- трудових судах інших країн. звичай складається з 7-ми суддів: 4 судді Отже, європейські держави приділя- представляють працівників і підприєм- ють особливу увагу захисту у судах тру- ців, 2 члени суду — професійні судді, дових прав громадян. Можна вирізнити один член суду може бути не юристом, декілька підходів до організації правово- але особою, глибоко обізнаною в пра- го регулювання розгляду індивідуальних вових трудових питаннях. Нескладні трудових спорів судами в зарубіжних справи трудовий суд може вирішувати в країнах. Так, у Франції, ФРН, Іспанії, більш вузькому складі, в окремих випад- Польщі, Ізраїлі діють спеціалізовані тру- ках навіть одним професійним суддею. дові суди, а в Італії й Нідерландах трудо- Як апеляційна інстанція на рішення ци- ві спори розглядають загальні цивільні вільних судів, суд по трудових справах суди. Зарубіжні країни встановлюють засідає в складі 3-х суддів [10, с. 303]. різну компетенцію судових установ. Так, Цікаво, що у Швеції суд може спро- у Франції, Італії й Польщі в судах розгля- бувати примирити сторони ще до по- даються тільки індивідуальні трудові чатку судового розгляду, коли, на його спори, у ФРГ, Швейцарії та Японії — як думку, існує можливість досягти угоди індивідуальні, так і колективні трудові по предмету позову. Він може також зо- спори позовного характеру. бов'язати сторони провести або про- Особливостями судочинства біль- довжити переговори поза стінами суду, шості європейських країн при розгляді якщо вважатиме, що сторони не вжили трудових спорів у судах є спрямова- достатніх зусиль для досягнення домов- ність дій суду на примирення сторін, леностей. Якщо ж в ході таких перего- менш формалізована процедура, безо- ворів сторонам так і не вдасться дійти платність трудового процесу, не- згоди, то вони мають право знову по- обов'язковість ведення протоколів су- вернутися до суду. Процедури під час дових засідань, скорочені строки роз- слухань досить схожі на процедури в гляду трудових спорів, необов'язкова звичайних судах, і складається вражен- участь адвоката в судових засіданнях ня, що вони відрізняються меншою судів першої інстанції.

ЛІТЕРАТУРА: 1. Забрамная Е. Ю., Шмелева Н. С. Обзор ної Ради України (ВВР). — 2012. — № 14. систем разрешения трудовых споров, при- — Ст. 87. меняемых в развитых странах [Электронный 6. Поллер Э. Защита прав человека во ресурс] — Режим доступа: http://www. Франции / Э. Поллер // Государство и пра- trudsud.ru/ru/docs/publications/4. — Загл. во. — 1992. — № 12. — С. 108–117. с экрана. 7. Дашутін І. В. Правове регулювання судо- 2. Прилипко С. М. Трудове право України: вого захисту трудових прав громадян: дис. підручник / С. М. Прилипко, О. М. Яро- … канд. юрид. наук / І. В. Дашутін. — Хар- шенко. — Харків : Видавець ФОП Вапняр- ків, 2008. — 178 с. чук Н. М., 2008. — 664 с. 8. Силин А. А. Формы и методы разреше- 3. Правовое регулирование использования ния трудовых споров и конфликтов в зару- наемного труда в сфере индивидуального бежных странах / А. А. Силин // Труд за предпринимательства [Электронный ре- рубежом. — 1993. — №1. — С. 43–58. сурс]. — Режим доступа: http://mydocx. 9. Киселев И. Я. Трудовые конфликты в ка- ru/1-125816.html. — Загл. с экрана. питалистическом обществе. Социаль- 4. Киселев И. Я. Организация деятельности но-правовые аспекты / И. Я. Киселев. — трудовых судов: зарубежный опыт / М. : Наука, 1978. — 240 с. И. Я. Киселев. — М. : НОРМА-ИНФРА-М, 10. Киселев И. Я. Сравнительное и между- 1996. — 342 с. народное трудовое право: учебник для 5. Закон України: "Про судовий збір" від вузов / И. Я. Киселев. — М. : Дело, 1999. 08.07.2011 № 3674-VI // Відомості Верхов- — 728 с.

117 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09)

REFERENCES: 1. Zabramnaja E. Ju., Shmeleva N. S. Obzor Rady Ukrainy [The Bulletin of Supreme sistem razreshenija trudovyh sporov, primenjaemyh v Council of Ukraine]. 14. Art. 87. [in Ukrainian]. razvityh stranah [Review of grievance systems 6. Poller E. (1992). Zashhita prav cheloveka vo used in developed countries]. [online]. Available Francii [Protection of human rights in France]. at: http://www.trudsud.ru/ru/docs/ 12, p. 108–117. [in Russian]. publications/4. [in Russian]. 7. Dashutin I. V. (2008). Pravove rehuliuvannia 2. Prylypko S. M. (2008). Trudove pravo Ukrainy sudovoho zakhystu trudovykh prav hromadian [Legal [Employment Ukraine]. Kharkiv: Publisher regulation of legal protection of labor rights]: FOP Vapniarchuk N. M. 664 p. [in Ukrainian]. PhD thesis. Kharkiv. 178 p. [in Ukrainian]. 3. Pravovoe regulirovanie ispol'zovanija naemnogo 8. Silin A. A. (1993). Formy i metody razreshenija truda v sfere individual'nogo predprinimatel'stva trudovyh sporov i konfliktov v zarubezhnyh stranah [Legal regulation of the use of wage labor in [Forms and methods of settling labor disputes the sphere of individual entrepreneurship]. and conflicts in foreign countries]. Trud za [online]. Available at: http://mydocx.ru/1- rubezhom [Work abroad]. 1, p. 43–58. 125816.html. [in Russian]. [in Russian]. 4. Kiselev I. Ja. (1996). Organizacija dejatel'nosti 9. Kiselev I. Ja. (1978). Trudovye konflikty v kapi­ trudovyh sudov: zarubezhnyj opyt [Organization of ta­listicheskom obshhestve. Social'no-pravovye aspekty activity of labor courts: foreign experience]. [Labour conflicts in the capitalist society. Social Moscow: NORMA-INFRA-M. 342 p. and legal aspects]. Moscow: Nauka. 240 p. [in Russian]. [in Russian]. 5. Verkhovna Rada Ukrainy (2012). Zakon Uk­ 10. Kiselev I. Ja. (1999). Sravnitel'noe i mezhduna­ rainy: "Pro sudovyi zbir" vid 08.07.2011 № 3674-VI rodnoe trudovoe pravo [Comparative and inter­na­ [Law of Ukraine On the court fee of tional labor law]. Moscow: Delo. 728 p. 08.07.2011, 3674-VI]. Vidomosti Verkhovnoi [in Russian].

118 УДК 343.614

Руфанова Вікторія Миколаївна Cтарший викладач кафедри кримінального права та кримінології факультету підготовки фахівців для органів досудового розслідування Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук

ПРОБЛЕМИ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ДОВЕДЕННЯ ДО САМОГУБСТВА НЕПОВНОЛІТНІХ

Rufanova V. M. Problems of Criminal Responsibility for Incitement to Suicide of Minors

Abstract. The article deals with the problems of criminal responsibility for incitement to suicide or attempted suicide with using Internet network. The author accented on the fact that the present edition of Art. 120 of the Criminal Code of Ukraine does not provide criminal responsibility if the victim was inclined to commit suicide voluntarily. Bringing the guilty persons to justice is possible only if cruel treatment with the person, blackmail, coercion to illegal acts or systematic humiliation of human dignity has led to suicide (deprivation of someone's life) or attempted suicide (attempt to take someone's own life). The obligatory condition of criminal responsibility is the availability of causal connection between the actions of the guilty person and the actions of the person who committed suicide or attempted suicide. The author proposes to make changes to Art. 120 of the Criminal Code of Ukraine. Keywords: suicide, minor, incitement to suicide, inducement for committing suicide, blackmail, threats. Згідно зі ст. 3 Конституції України 9 років війни (1979–1989 роки). В ціло- людина, її життя і здоров'я, честь і гід- му на 100 тис. населення України при- ність, недоторканність і безпека визна- падає 22 самогубства. Саме смерть від ються в Україні найвищою соціальною самогубства займає друге місце після цінністю. Діяльність держави спрямо- природної смерті та смерті від зовніш- вується на забезпечення та гарантуван- ніх причини. Більшість серед тих, хто ня прав і свобод людини та громадяни- вчинив самогубства — це малолітні на. Статтею 27 Основного Закону заде- особи до 14 років [2]. кларовано, що кожна людина має не- Проблема вдосконалення кримі- від'ємне право на життя й обов'язком нальної відповідальності за доведення держави є його захист. до самогубства викликала і викликає на- За даними Всесвітньої організації охо- уковий інтерес у вітчизняних вчених, рони здоров'я щорічно 800 тис. осіб до- таких як: О. А. Гусак, Н. М. Ярмиш, бровільно позбавляють себе життя (кіль- Л. М. Шестопалова та інших, які до- кість смертей від захворювання СНІДом сліджували кримінально-правові та кри­ складає 300 тис.), а здійснюють спроби мінологічні аспекти даного злочину. самогубства на багато більше осіб [1]. Зокрема, О. А. Гусак на рівні дисер- Згідно інформації Державного комі- таційного дослідження запропонувала тету статистики у 2012 р. в Україні 9049 передбачити в ст. 120 КК України таку осіб вчинили самогубство. Ця річна кваліфікуючу ознаку, як вчинення з ко- цифра у 2,7 разів перевищує кількість рисливих мотивів. Як зазначає О. А. Гу- українців, які загинули в Афганістані за сак, доведення до самогубства або до

119 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) замаху на самогубство з корисливих мо- термін "спроба", під якою прийнято ро- тивів завжди відбувається з прямим зуміти дію, спрямовану на реалізацію чи умислом, тому що винний ясно усві- досягнення чого-небудь, та пов'язане з домлює, що тільки у разі самогубства деяким ризиком, невпевненістю в успіху, потерпілого він отримає реальну мож- як найкраще відображає суть діянь, яке ливість заволодіти його майном, криміналізоване законодавцем [5]. грішми, іншими матеріальними блага- Суспільні відносини, які активно ми або позбутися якої-небудь матері- розвиваються та реалії сьогодення зу- альної залежності від потерпілого [3]. мовлюють законодавців, вчених та На нашу думку, питання щодо необ- практиків шукати шляхи адекватної ре- хідності передбачення в диспозиції акції на інноваційні способи вчинення статті вказівки на корисливий умисел, злочинів проти життя особи. актуалізувалося сьогодні у зв'язку роз- У зв'язку з цим, метою статті є дослі- повсюдженням у соціальних мережах дження об'єктивних ознак діючої ре- так званих груп смерті. Адже кінцевою дакції ч. 3 ст. 120 КК України, та проа- метою більшості з них є використання налізувавши законодавчі ініціативи, за- відео з дитячим суїцидом на платних пропонувати шляхи вдосконалення сайтах. Тобто саме корисливий мотив є кримінальної відповідальності за дове- домінуючим, та обумовлює відповідну дення до самогубства. поведінку осіб, які створюють зазначені Підтвердженням реально існуючої групи, та схиляють неповнолітніх до загрози для життя неповнолітніх та по- вчинення суїциду. ширення фактів зазіхання на нього за Також, заслуговує уваги позиція допомогою мережі Інтернет, є офіційне Л. М. Шестопалової, яка зазначає, що повідомлення Департаменту кіберполі- стосовно самогубства правильно було б ції України. Правоохоронним відом- вживати термін спроба, а не замах, як це ством зазначається, що у 2016 році у со- закріплено в законі, оскільки самогуб- ціальних мережах активізувалися групи, ство не є злочином. Також автор про- в яких кваліфіковані психологи доводять понує розширити перелік обставин, які дітей до самогубства. Схема схиляння обтяжують відповідальність за доведен- неповнолітніх до самогубств наступна: ня до самогубства, передбачивши від- адміністратор групи підбурює дитину до повідальність за злочин, спрямований виконання завдань (квестів), причому щодо: особи похилого віку, особи, яка практично всі завдання передбачають перебувала у службовій залежності від нанесення дитині каліцтв або заподіяння винного, жінки, яка завідомо для винно- болю. Всі ці "квести" в обов'язковому го перебувала у стані вагітності, а також порядку знімаються на відео. Коли адмі- вчинення злочину групою осіб [4]. ністратор групи впевнений в тому, що В даному аспекті, слід нагадати про дитина готова до самогубства, створю- проект Закону про внесення змін до ється аудіо з музикою, в якому дитина Кримінального кодексу України (щодо виступає в головній ролі, та оговорю- встановлення кримінальної відповідаль- ються усі її проблеми, які вона озвучила ності за сприяння вчиненню самогуб- "провіднику". Єдиний вихід із усіх проб­ ства № 4088 від 17.02.2016 р.), яким та- лем, який озвучується в цьому "творі", — кож пропонується замітини слово замах вчинити самогубство. Перед цим дити- на спробу самогубства [8]. Цілком під- на слухає аудіозапис, та робить останній тримуємо висловлену пропозицію, крок. Відеозаписи, в подальшому, про- оскільки вважаємо, що не зовсім корек- даються в мережі Інтернет [6]. тно використовувати термін замах щодо Кримінальний кодекс України (далі діяння, яке не є злочином. Поряд з цим КК) передбачає кримінальну відповідаль-

120 Руфанова В. М. Проблеми кримінальної відповідальності за доведення до самогубства неповнолітніх ність тільки за доведення до самогубства (постійні образи та інші форми глум- або до замаху на самогубство (ст. 120 КК). ління над ним тощо). За вчинення добровільно самогубства Притягнення винної особи до від- відповідальність не передбачена. повідальності можливо лише за умови, Частина 1 ст. 120 КК встановлює що жорстоке поводження з особою, відповідальність за доведення особи до шантаж, примус до протиправних дій самогубства або до замаху на самогуб- або систематичне приниження люд- ство, що є наслідком жорстокого з нею ської гідності мало наслідком самогуб- поводження, шантажу, примусу до про- ство (позбавлення себе життя) або за- типравних дій або систематичного мах на самогубство (спроба позбавити приниження її людської гідності. себе життя). При цьому є необхідним, Об'єктивна сторона злочину, харак- щоб потерпілий діяв умисно, тобто сві- теризується чотирма альтернативними домо бажав позбавити себе життя. Вин- видами діянь, наслідком яких є вчинення ний при цьому не здійснює жодних дій, самогубства або замаху на самогубство: які безпосередньо спричиняють смерть 1. Під жорстоким поводженням потерпілому. Обов'язковою умовою на- прийнято розуміти безжалісні, грубі ді- стання кримінальної відповідальності є яння, які завдають потерпілому фізич- наявність причинного зв'язку між діями них чи психічних страждань (морду- винної особи та діями особи, яка вчини- вання, систематичне заподіяння тілес- ла самогубство або замах на нього [7]. них ушкоджень чи побоїв, позбавлення Оскільки, як вище вже зазначалося, їжі, води, одягу, житла тощо). самогубство або замах на нього кримі- 2. Шантаж передбачає погрози роз- нальної відповідальності на тягне, під- голосити відомості, які потерпілий ба- бурювання до самогубства (не зазначе- жає зберегти в таємниці (наприклад, ві- ним в законі способом) і пособництво в домості про хворобу, позашлюбні сто- самогубстві, законом про кримінальну сунки тощо). Ці відомості можуть як відповідальність також не карається. відповідати дійсності, так і бути помил- В КК визначені способи доведення ковими. Важливо, що вони мають та- особи до самогубства або до замаху на са- кий характер, що потерпілий не бажає могубства, тому будь як інші дії, пов'язані їх розголошувати. Шантаж може поля- з "ненасильницьким" схилянням особи гати у залякуванні з метою створити ви- до позбавлення себе життя, в тому числі гідну для себе обстановку, поставити через Інтернет, не є злочинами. Саме це є іншу особу в залежне становище. причиною того, що як зазначалося на по- 3. Примус до протиправних дій — чатку статті, значного поширення набуло це фізичний або психічний вплив на схиляння неповнолітніх до суїциду через особу з метою спонукання її до дій, Всесвітню інформаційну мережу. вчинення яких заборонене законодав- Заслуговує на увагу проект Закону ством. Такий вплив може полягати в про внесення змін до Кримінального застосуванні фізичного або психічного кодексу України (щодо встановлення насильства щодо потерпілого або кримінальної відповідальності за спри- близьких йому осіб, погрозі знищення яння вчиненню самогубства № 4088 від або пошкодження майна тощо. Примус 17.02.2016 р. являє собою зумовлену кимось або чи- Авторами законопроекту пропону- мось необхідність діяти певним чином ється доповнити диспозицію основно- незалежно від бажання. го складу злочину — ч. 1 ст. 120 наступ- 4. Систематичне приниження ними способами вчинення самогубства людської гідності — це тривале при- або замаху на самогубство — шляхом низливе ставлення до потерпілого підбурювання, в тому числі підкупу, обману, а

121 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) також будь-якого сприяння вчиненню самогуб- На нашу думку, з урахуванням світо- ства (курсив наш) [8]. вої тенденції до зростання злочинності Викликає здивування, чому з лютого в мережі Інтернет та у зв'язку з появою 2016 р. проект Закону, який спрямований нового способу доведення до самогуб- на урегулювання суспільних відносини, з ства, є необхідним своєчасно вносити метою захисту неповнолітніх від необду- зміни до кримінального законодавства, маних вчинків, та який би створив мож- які будуть відповідати сучасним викли- ливість притягнути винних до відпові- кам з боку злочинців. Запропоновані дальності, залишається без розгляду. зміні до КК є цілком своєчасними та Свідчить про масштабність пробле- відповідають суспільній небезпечності ми і той факт, що випадки схиляння не- та поширеності подібних дій останнім повнолітніх до самогубства через Інтер- часом на території України та поза її нет поширені й в інших країнах, зокре- межами. Вважаємо, що прийняття за- ма, Російській Федерації (далі РФ). Ро- пропонованих змін до чинної редакції сійські законотворці розробили законо- ст. 120 КК України є соціально обумов- проект, яким пропонується встановити леним, необхідним та викликаним по- кримінальну відповідальність за сприян- требами сьогодення. ня вчиненню самогубства — порадами, В час стрімкого розвитку техноло- вказівками, наданням інформації, засобів гій, інформаційного простору, можли- чи знарядь вчинення самогубств, чи вості зловмисників, які використовують шляхом усунення перешкод для вчинен- Всесвітню мережу значно зростають. ня самогубства [9]. Адже Кримінальний Це відбувається в той час, коли психіч- кодекс РФ, як і КК України передбачає ний стан молоді є більш уразливий. відповідальність за доведення до само- Так, за інформацією Всесвітньої Орга- губства шляхом насильства, принижен- нізації Психіатрів депресія стала найпо- ня, погроз тощо. Поряд з цим, якщо ж ширенішим захворюванням, яке при- неповнолітній прийняв рішення піти з зводить до недієздатності. Саме це за- життя в добровільно, але не без "попере- хворювання є основною причиною са- дньої дружньої" допомоги, то в такому могубств [10, с. 14]. Тому реагування за- випадку притягнути до відповідальності конодавця на розвиток суспільних від- практично неможливо. Складності ви- носин є соціально обумовленим. Адже никають зі встановленням причинного належне нормативно-правове регулю- зв'язку між діями особи, яка схиляла під- вання є важливою умовою притягнення літка вирішити свої проблеми шляхом винних осіб до відповідальності та самогубства, на наслідками у виді смерті обов'язковим елементом загальносоці- чи спроби самогубства. ального запобігання злочинності.

ЛІТЕРАТУРА: 1. Самоубийство / Інформаційний бюле- О. А. Гусак; Національний університет тень. [Електронний ресурс] . — Режим до- "Одеська юридична академія". — Одеса, ступу : http://www.who.int/mediacentre/ 2014. — 22 с. factsheets/fs398/ru. — Назва з екрану. 4. Шестопалова Л. М. Самогубство та дове- 2. Утров Евгений. Украина стала рекорд- дення до самогубства: заходи протидії : ав- сменом Европы по количеству суицидов / тореф. дис. … канд.. юрид. наук : 12.00.08 / [Електронний ресурс]. — Режим доступу : Л. М. Шестопалова; Національна академія http://www.utro.ua/ru/proisshestviya/ внутрішніх справ України. — К., 2001. — 19 с. ukraina_stala_rekordsmenom_evropy_po_ 5. Великий тлумачний словник української kolichestvu_suitsidov_4a07d9281ba27. — мови /уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К. ; Назва з екрану. Ірпінь: Перун, 2009. — 1736 с. 3. Гусак O. A. Кримінально-правова харак- 6. У соцмережах виявлені небезпечні групи, в теристика доведення до самогубства : авто- яких дітей доводять до самогубства: як розпізна- реф. дис. … канд.. юрид. наук : 12.00.08 / ти / Департамент Кіберполіції. Сайт Департа-

122 Руфанова В. М. Проблеми кримінальної відповідальності за доведення до самогубства неповнолітніх

менту Кіберполіції України. — Режим доступу ства)" № 4088 від 17.02.2016 р. [Електро- : https://www.cybercrime.gov.ua/16-novosti/185- нний ресурс]. — Режим доступу : http:// uvaga-batki-sujitsidalna-grupa#news. w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1? 7. Науково-практичний коментар до Кримі- pf3511=58195. нального кодексу України. [Електронний 9. Кибердружины на страже интернета. / ресурс]. — Режим доступу : http://radnuk. Московский комсомолец, 14 февраля, 2017 г. info/komentar/kruminal/osobluva/288- [Електронний ресурс]. — Режим доступа : rozd115/4433--120---.html. https://www.pressreader.com. Назва з екрану. 8. Проект Закону України "Про внесення 10. Скринінгові дослідження в практиці сі- змін до Кримінального кодексу України мейного лікаря: обстеження на схильність (щодо встановлення кримінальної відпові- до самогубства та депресії : [метод. реком.] / дальності за сприяння вчиненню самогуб- за ред. Г. О. Слабкого. — К., 2011. — 32 с.

REFERENCES: 1. Samoubiystvo. Informatsiyniy byuleten [Suicide. discovered threat groups in which children are Newsletter]. Available: http://www.who.int/ brought to suicide: how to recognize]. Sayt De mediacentre/factsheets/fs398/ru. Title from partamentu Kiberpolitsiyi Ukrainy. Available: screen. [in Ukrainian]. https:www.cybercrime.gov.ua/16-novosti185- 2. Utrov Evgeniy. Ukraina stala rekordsmenom uvaga-batki-sujitsidalna-grupanews. Evropy po kolichestvu suitsidov [Ukraine became [in Ukrainian]. the champion of Europe in the number of 7. Naukovo-praktichniy komentar do Kriminalnogo suicides]. Available: http://www.utro.ua/ru/ kodeksu Ukrainy [Scientific-practical commen­ proisshestviya/ukraina_stala_rekordsmenom_ tary to the Criminal code of Ukraine]. Available: evropy_po_kolichestvu_suitsidov_ http://radnuk.info/komentar/kruminal/osobluva/ 4a07d9281ba27. Title from screen 288-rozd115/4433--120---.html. [in Ukrainian]. [in Ukrainian]. 8. Proekt Zakonu Ukrainy "Pro vnesennya zmin do 3. Gusak O. A., Natsionalniy universitet "Ode­ Kriminalnogo kodeksu Ukrayini (shchodo vstanovlen­ ­ s­ka yuridichna akademiya" (2014). Kriminalno- nya kriminalnoyi vidpovidalnosti za spriyannya pravova harakteristika dovedennya do samogubstva : vchinennyu samogubstva)", 4088 vid 17.02.2016 r. avtoref. dis. … kand.. yurid. nauk, 12.00.08. [The draft of law of Ukraine "On amendments [Criminally-legal characteristic of suicide : to the criminal code of Ukraine (concerning author. dis. … cand. legal Sciences : 12.00.08]. the criminalization of assisting suicide)" Odesa. 22 p. [in Ukrainian]. № 4088 from 17.02.2016 y. Available: http:// 4. Shestopalova L. M., Natsionalna akademiya w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1? vnutrishnih sprav Ukrainy (2001). Samogubstvo pf3511=58195. [in Ukrainian]. ta dovedennya do samogubstva: zahodi protidiyi : 9. Kiberdruzhini na strazhe internet [Cybertwin, the avtoref. dis. … kand.. yurid. nauk : 12.00.08 guardian of the Internet]. Moskovskiy komso­ [Suicide and abetment of suicide: responses : molets. 14 fevralya, 2017 y. Available: https:// author. dis. … cand. legal Sciences : 12.00.08]. www.pressreader.com. Title from screen. Kyiv. 19 p. [in Ukrainian]. [in Russian]. 5. Comp. and edit. by V. T. Busel (2009). Velikiy 10. Ed. by G. O. Slabkyi (2011). Skriningovi tlumachniy slovnik ukrayinskoyi movi [Great doslidzhennya v praktitsi simeynogo likarya: dictionary of the Ukrainian language]. Kyiv, obstezhennya na shilnist do samogubstva ta depresiyi, Irpin. Perun. 1736 p. [in Ukrainian]. [metod. rekom.] [Screening tests in the practice 6. Departament Kiberpolitsiyi . U sotsmerezhah of family physician: a survey on attitudes viyavleni nebezpechni grupi, v yakih ditey dovodyat do toward suicide and depression : [a method. samogubstva: yak rozpiznati [In social networks rekom.] Kyiv. 32 p. [in Ukrainian].

123 УДК 340.132

Шульгін Володимир Вікторович Старший викладач кафедри військового права Військового інституту Київського Національного університету імені Тараса Шевченка

ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ВІЙСЬКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА ДЕРЖАВИ

Shulgin V. V. Features of Realization of Military Legislation of Ukraine in the Conditions of Reforming of Criminal Justice

Abstract. The article is devoted to analyze the impact of industryon the effectiveness ofthe systematization of effectiveness of realization of military legislation of Ukraine. Identifiedlegal and technicaland legal andlinguisticinconsistencies in thedesign of individualacts ofmilitary lawregulations, which were formed duringthe codificationof the criminalprocedure lawin thejudicial and legal reformof the state. Keywords: court (Military court) reform, the liquidation of the military courts, the liquidation of military prosecutors, the codification of the criminal procedure law, realization of military legislation of Ukraine.

Постановка проблеми. Період ре- гативно впливають на ефективність ре- алізації Державної комплексної програ- алізації Державної комплексної програ- ми реформування і розвитку Збройних ми реформування і розвитку Збройних Сил України (далі — ЗС України) на Сил України. 2012–2017 роки співпав із активною Виклад основного матеріалу. Су- фазою судової реформи та системати- дова реформа держави неможлива без зацією кримінального процесуального упорядкування її законодавства, зокре- законодавства держави. ма кримінального (матеріального та Актуальність теми. Загальнотеоре- процесуального). Систематизація зако- тичні аспекти даної проблеми дослід­ нодавства у формі кодифікації є най- жували вчені: Ж. О. Дзейко, С. І. Лєн­ більш раціональною умовою не тільки шін, Р. З. Лівшиць, В. С. Нерсесянц, ефективної правотворчості, але й про- Н. М. Оніщенко, М. М. Прохоренко, цесу реалізації законодавства, зокрема О. Ф. Скакун, В. А. Скріпель, Ю. С. Шем­ військового. Як зазначає В. С. Нерсе- шученко, О. І. Ющик та ін. Але осо- сянц, "систематизація забезпечує зруч- бливості реалізації приписів військово- ності правореалізації, можливість опе- го законодавства України в умовах сис- ративно знаходити і правильно тлума- тематизації кримінального процесуаль- чити потрібні норми, виступає необхід- ного законодавства в рамках державної ною умовою підвищення рівня закон- судово-правової реформи ще не були ності та правопорядку" [1, с. 347]. Все предметом наукового дослідження. це у повній мірі повинно узгоджуватися Метою статті євиявлення та уза- із системою військового законодавства гальнення юридичних колізій та прога- України. Але, на сьогодні, ми констату- лин в конструкціях окремих приписів ємо поглиблення основного протиріч- актів військового законодавства, які не- чя між двома сторонами правової систе-

124 Шульгін В. В. Особливості реалізації військового законодавства України в умовах реформування кримінального судочинства держави ми — правотворенням і правореалізацією. року визначив, що "військові суди знач- На думку Ю. С. Шемшученка "швидке­ но реформуються, звільняються від неконтрольоване розширення насам- будь-якої залежності від військового ко- перед сфери законодавчих актів істот- мандування та розглядають тільки спра- но ускладнює реалізацію принципу за- ви про військові злочини військовос- конності, процес реалізації права в ці- лужбовців та справи про їх соціальний лому, спричиняючи масові порушення. захист" [5]. Другим кроком, а практич- А останнє, у свою чергу, сприймається но суттєвим обмеженням так і незадія- як неефективність чинного закону і про- ної потенції механізму військово-судо- вокує нові й нові зміни у законодавстві, вого правозастосування стало проголо- утворюючи "зачароване коло" [2, с. 5]. шення в Концепції вдосконалення су- Кодифікація кримінального проце- дівництва від 10.05.2006 року щодо не- суального законодавства держави, яка обхідності повного скасування військо- здійснюється у рамках судової реформи, вих судів у судовій системі України. уявляється нам специфічною (нор- Після чого військові суди, всупереч мотворчою) юридичною діяльністю приписам чинної Концепції судо- державного апарату, змістом якої є во-правової реформи 1992 року, виму- системне упорядкування та удоскона- шені були діяти лише як суди кримі- лення положень чинних норматив- нальної юрисдикції для розгляду справ но-правових актів з метою підвищення про військові злочини у першій інстан- ефективності реалізації приписів зако- ції, що призвело до зниження ефектив- нодавства в цілому як системи, яку не хо- ності охоронного механізму судового тілося б ототожнювати з новелізацією. правозастосування процесу реалізації В розвиток цього Н. М. Оніщенко уточ- актів військового законодавства Украї- нює, що системний підхід проявляється ни за напрямом соціально-правового у взаємозв'язку та взаємодії законодавчих захисту військовослужбовців [6]. актів, узгоджені кожного нового законо- Посилаючись на пункт 23 частини давчого акта з конституційними норма- першої статті 106 Конституції Украї- ми, актами своєї та інших галузей права, ни [7], статтю 19 та пункт 4 розділу XIII а також з тими, що передбачають юри- "Перехідні положення" Закону України дичну відповідальність за порушення "Про судоустрій і статус суддів" [8], чинного законодавства [3, с. 82]. І безу- Президент України указом від мовно, це необхідно враховувати, а осо- 14.09.2010 № 900/2010 "Про ліквідацію бливо в умовах перманентної вітчизня- військових апеляційних та військових ної економічної та військово-правової місцевих судів" [9], який набрав чинно- кризи нашого не зовсім зрілого політи- сті з 16.09.2010 року, здійснив третій куму та громадянського суспільства. крок у судовій реформі — ліквідував З прийняттям Закону України "Про "де-юре" 13 військових місцевих та судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 2 апеляційних суди, а "де факто" систе- року № 2453-VI більшість громадян му військового правосуддя України. України пов'язують початок судової ре- З цього моменту для військовослужбов- форми в Україні, яка, на нашу думку, ців розпочався реальний етап практич- реально розпочалася майже з моменту ного втілення військово-судової рефор- проголошення незалежності України, а ми в Україні. Але, чи все так бездоганно триває і досі відповідно до Закону Укра- з точки зору навіть не доцільності "ав- їни "Про судоустрій і статус суддів" від ральної" ліквідації військових судів, а в 02.06.2016 року № 1402-VIII[4]. першу чергу законності обраних юри- Так, р. III Концепції судово-право- дичних механізмів (засобів та способів) вої реформи в Україні від 28.04.1992 реалізації цієї реформи та вектору їх

125 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) впливу на ефективність системи та про- реалізації саме приписів матеріального цесу реалізації актів військового законо- права [13, с. 278]. Тому механізм реалі- давства України. Існує окрема думка зації приписів, за яким спочатку упо- судді Конституційного суду України рядковуються процесуальні, а потім В. І. Шишкіна на Рішення Конститу- вносяться численні зміни до приписів ційного суду України стосовно консти- матеріального законодавства, зокрема туційності частини першої статті 19 військового, з метою "приведення їх у Закону України "Про судоустрій і ста- відповідність" до зміненого процесу- тус суддів" (далі — Закону) щодо права ального закону, є неприйнятним. Президента України ліквідовувати суди Особливо небезпечним фактором загальної юрисдикції [10], зокрема вій- кодифікації кримінально-процесуаль- ськові. Він вважає, і на нашу думку ціл- ного законодавства є грубе ігнорування ком обґрунтовано, що такого права норм Конституції України. Ситуація Президент України не має. Так як за ускладнюється тим, що КПК України своєю юридико-граматичною кон- ввів в обіг терміни, які не містилися в струкцією зміст норми, що уповнова- Конституції України, Кримінальному жує главу держави утворювати суди (п. кодексі України (далі — КК України), 23 частини першої ст. 106 Конституції) інших актах законодавства, зокрема вій- викладено в імперативній формі, що не ськово-кримінального та не надав їх ви- дає жодних підстав для її додаткової ін- значення. Мова, зокрема, йдеться про терпретації, за якою припис про утво- таку юридичну категорію як "кримі- рення судів охоплював би не тільки ор- нальні проступки". Відсутній наразі й ганізаційну появу судів, але й їх ліквіда- закон, який визначав би їх перелік та цію. До того ж Конституційний Суд вид юридичної відповідальності за їх України неодноразово зазначав у своїх скоєння. Конституція України застосо- рішеннях, що "повноваження Прези- вує лише таке поняття, як "злочин" дента України вичерпно визначені (статті 30, 31, 34, 39, 60, 62, 76, 92 (п. 22), Конституцією України, а це унеможли- 111). Реалізація цієї ідеї вимагає пере- влює прийняття законів, які встановлю- гляду і змін не тільки Конституції Укра- вали б інші його повноваження" [11]. їни, але й принципів побудови КК Ук­ Таким чином, удосконалення судової раїни. Замість цього вводиться поняття системи розпочалося всупереч Консти- "військові адміністративні правопору- туції України та з ліквідації саме вій- шення" [14] та система юридичних ськових судів, як "слабкої ланки". складів цих правопорушень (глава 13-Б) Четвертий крок в реалізації судової у Кодексі України про адміністративні реформи в Україні визначальний тим, правопорушення, які трансформовані що на виконання указу Президента із системи військових злочинів без ква- України від 17.08.2010 року Робочою ліфікуючих ознакКК України. При- групою з питань реформування кримі- йняття Закону про кримінальні про- нального судочинства був розроблений, ступки, який передбачає КПК України а 13.04.2012 року Парламентом прийня- продовжить процес декриміналізації та тий та набрав чинності з 19.11.2012 року декодифікації військово-кримінального новий Кримінальний процесуальний ко- законодавства, який на фоні сучасного декс України (далі — КПК України) [12]. перманентного реформування ЗС Ук­ Але, виходячи із правових загаль- раїни в умовах особливого періоду, нотеоретичних доктринальних поло- низького рівня правосвідомості та пра- жень, процесуальні норми є похідни- вової культури військовослужбовців ми від норм матеріального права та може призвести до небезпечного зни- викликаються до життя необхідністю ження ефективності військово-кримі-

126 Шульгін В. В. Особливості реалізації військового законодавства України в умовах реформування кримінального судочинства держави нального покарання та збільшення України. Стабільність кримінального за- кількості військових кримінальних пра- конодавствата однаковістьйогозастосу- вопорушень. Сприяє цьому необґрун- вання визначаєтьсякількістю змінкримі- товане, на наш погляд, запровадження нально-правових норм,єдністю судової КПК України розширеного переліку практики. І слід відзначити, що за цим злочинів, кримінальне провадження критерієм військово-кримінальне зако- щодо яких може бути розпочате не нодавство є більш стабільним по відно- інакше як за заявою потерпілого ("про- шенню до загально-кримінального. вадження у формі приватного обвину- За змістом абзацу третього пункту 1 вачення"); а також особливих порядків розділу X "Прикінцеві положення" но- кримінального провадження на підставі вого КПК України частина перша статті угод (зміст угоди про визнання винува- 216 (щодо повноважень здійснення досу- тості містить положення щодо уз- дового розслідування військових злочи- годження покарання). Але ж більшість нів, передбачених ст. 402–421, 423–435 із цих злочинів є злочинами середньої КК України) вводиться в дію з дня почат- тяжкості та навіть тяжкими. Слід зазна- ку діяльності Державного бюро розсліду- чити, що кримінальне переслідування вань України, але не пізніше п'яти років з за військові злочини носить виключно дня набрання чинності цим КПК. публічний характер, а в цьому випадку У зв'язку з організаційно-правовою не- права потерпілого, його відношення до визначеністю початку його функціону- злочину і злочинцю набуває другоряд- вання з 19.11.2012 року виникла довго- ну роль. Виходячи з цього, примирення тривала законодавча прогалина у змісті сторін у справах про військові злочини статті 216 КПК України, пов'язана із не- не припустимо. До того ж, за критерієм можливістю реалізації повноважень по узгодженостікримінально-правових здійсненню досудового розслідування з норм з військовими нормами приписи урахуванням встановленої нею підслід- військово-кримінального законодавства ності серед органів досудового розсліду- виявляються малоефективними.Вони вання відносно кримінальних правопо- не узгоджені з кримінально-правовими- рушень, вчинених військовослужбовця- приписами (в частинівстановлення ви- ми ЗС України та інших військових фор- дівта розмірівпокарань за військові зло- мувань. А в наслідок цього на протязі чини), зприписами актів військовогоза- майже п'яти років з дня набрання чинно- конодавства (в частинівиконання вій- сті новим КПК України триває порушен- ськовихпокараньтапорядку проходжен- ня вимог Конституції України, яке поля- ня військової службизасудженими вій- гає у збережені повноважень здійснення ськовослужбовцями), існують прогали- досудового розслідування в органах про- ни, пов'язані із особливостями статусу- куратури (з 24.08.2014 — знову військо- різних категорій військовослужбовців. вої прокуратури [15]), слідчі якої тимча- Механізм реалізації матеріальних при- сово розслідують також і військові зло- писів кримінального та військово-кри- чини, передбачені статтями 402–421, мінального законодавства віддзеркалю- 423–435 КК України. ється у кримінально-процесуальному та П'ятий крок реалізації судової рефор- кримінально-виконавчому законодав- ми в Україні пов'язаний із внесенням змін стві, за посередництвом яких здійсню- законом України від 13.04.2012 [16] ється їх застосування, а досконалість у зв'язку із прийняттям нового КПК до правозастосовної практики відображає 75 законодавчих актів (із них 9 військо- упорядкованість системи актів військо- вих), зокрема до Статутів Збройних вого законодавства та ефективність ді- Сил України та законів: "Про демокра- яльності органів військового управління тичний цивільний контроль над Воєн-

127 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) ною організацією і правоохоронними цього у Статуті внутрішньої служби органами держави"; "Про Військову ЗС України, Статуті гарнізонної та вар- службу правопорядку у ЗС України"; тової служби ЗС України залишено "Про військовий обов'язок і військову термін "злочин" у 18 приписах. У той службу"; "Про державний контроль за час, взагалі залишено без змін у зв'язку з міжнародними передачами товарів вій- прийняттям нового КПК України По- ськового призначення та подвійного ложення про матеріальну відповідаль- використання"; "Про правовий режим ність військовослужбовців за шкоду, воєнного стану"; "Про пенсійне забез- заподіяну державі, що містить термін печення осіб, звільнених з військової "дізнання" (абзаци четвертий та п'ятий служби, та деяких інших осіб". Але, на п. 17; п. 29); 3 закони України: "Про підставі аналізу внесених змін з'ясова- розвідувальні органи України" — тер- но, що навіть до тих актів в які вже були мін "злочин" (частина друга ст. 20); внесені окремі зміни, всіх системно-не- "Про боротьбу з тероризмом" — тер- обхідних змін так і не було внесено, а мін "досудове слідство" (ст. 5); словос- самі зміни носять вибірково-довільний получення "злочини терористичної характер і зводяться до технічної заміни спрямованості"; "Про основи націо- окремих термінів в окремих приписах нальної безпеки України" — термін окремих актів. Термінологічні зміни зве- "злочини" (абзац одинадцятий ст. 9). лися до фрагментарної заміни окремих У системі актів військового законо- слів та словосполучень. Зокрема, без- давства виникла колізійна ситуація, системно відбулася заміна таких термі- коли ряд окремих приписів та поло- нів, як: "злочини" — на "кримінальні жень суперечать Конституції України, правопорушення"; "слідство" — на але узгоджуються із новим КПК Украї- "кримінальне провадження"; "органи ді- ни, або навпаки — відповідають Кон- знання, досудового слідства" — на "ор- ституції України, але не узгоджуються з гани досудового розслідування" тощо. новим КПК України, і нарешті — не Не зважаючи на це, поширення ко- узгоджуються з Конституцією України, лізій між приписами актів військового з новою редакцією КПК України, ні законодавства та КПК України було змістовно між собою в рамках окремого продовжено Законом України від законодавчого акту та системи військо- 17.05.2012 року [17] (чинний з во-законодавчих актів в цілому. Акту- 13.06.2012) у рамках удосконалення ан- альним з цього приводу звучить пози- тикорупційного законодавства. Це ція Р. З Лівшиць, що: "досягнення легі- торкнулося Статуту внутрішньої служ- тимності, втіленості закону, можливе за би ЗС України (ввів терміни "злочин", рахунок поєднання якості законів і про- "військовий прокурор" із новим абза- фесіоналізму законодавців з одночас- цом третім до ст. 59), Закону України ним підвищенням політичної та право- "Про військовий обов'язок і військову вої культури суспільства" [19, с. 133]. службу" (ввів словосполучення "підроз- Таким чином, у результаті реформу- ділів дізнання" у частині третій ст. 5). вання судової системи та невдалого удо- На виправлення двох попередніх сконалення приписів на законодавчому спроб "упорядкування" Законом Украї- рівні було здійснено: ліквідацію військо- ни від 16.05.2013 [18] внесено зміни до вих судів; трансформацію військової 9 кодексів та 55 законів, у т.ч. додатково прокуратури у спеціалізовану прокурату- до 6 актів військової сфери (3 статутів та ру із поверненням знову до військової 3 законів), в які вже були внесені зміни прокуратури; позбавлення Військової частково та які, як ми зазначали вище, служби правопорядку у ЗС України та потребують системних змін. Але і після командирів військових частин (полку,

128 Шульгін В. В. Особливості реалізації військового законодавства України в умовах реформування кримінального судочинства держави корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйо- ну виконання покарання [20]. Тобто ну) статусу органів дізнання та повнова- суддя загальної юрисдикції особливості жень щодо розкриття військових злочи- правового режиму військової частини нів.Виникає необхідність проілюструва- як місця проходження військової служ- ти загальну сучасну практикусуддівсько- би солдатом строкової служби, не від- го правозастосування щодо військовос- різняє від правового режиму місця про- лужбовців, як наслідки реформи. живання цивільної особи. Так, Ірпінський міський суд Київ- Шевченківський районний суд ської області (справа № 1-215/11) м. Києва у інформаційно-вступній ча- 26.05.2011 у тексті мотивувальної части- стині вироку від 21.02.2011 року зазна- ни вироку щодо скоєння злочину, пе- чає щодо офіцера Збройних Сил Укра- редбаченого ч.2 ст. 405 КК України (за- їни командира автомобільної роти: подіяння тілесних ушкоджень, побоїв "українця, громадянина України, вій- або вчинення інших насильницьких ськовозобов'язаного, з вищою освітою, дій щодо начальника у зв'язку з вико- працюючого командиром автомобіль- нанням ним обов'язків з військової ної роти, в/ч-1937", обвинуваченого у служби, санкція — позбавлення волі на вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 строк від 2 до 7 років),військовослуж- ст. 407 КК України (самовільне зали- бовцем в/ч А0565 старшим солда- шення військової частини або місця том Р., що проходив строкову військо- служби). У вироку призначено пока- ву службу на посаді старшого телегра- рання нижче нижньої межі — штраф фіста апаратного взводу телеграфно-за- на користь держави в розмірі 60 н. м. д. секреченого зв'язку телеграфного цен- громадян, що становить 1020 (одна ти- тру вузла зв'язку по відношенню до ко- сяча двадцять) грн [21]. Таким чином мандира відділення цього ж взводу сер- суд акцентує увагу на громадянстві (хоча жанта П. помилково тлумачить право- на той період іноземці не мали права вий статус останнього по відношенню перебувати на військовій службі), не до обвинуваченого як начальника за правильно вказує абревіатуру умовного військовим званням, посилаючись на найменування військової частини, ото- ст. 32 Статуту внутрішньої служби тожнює особливості виконання військо- Збройних Сил України. У той час сер- вого обов'язку, порядок проходження жант Р. відповідно до ст.ст. 29, 31 цього військової служби із інститутом праці та Статуту був начальником як за військо- правовим статусом працівника згідно вим званням так і прямим та безпосе- трудового законодавстваУкраїни. реднім начальником за посадою, яку Переяслав-Хмельницький міськра- виконував. У вироку суд призначив йонний суд Київської області 7.07.2015 старшому солдату Р. покарання у вигля- року (справа № 373/1783/15-к) встано- ді 2 (двох) років позбавлення волі; звіль- вив, що офіцер військової частини по- нивши його на підставі ст. 75 КК Укра- льова пошта В5229 старший лейтенант їни від відбування призначеного пока- А., будучи військовою службовою осо- рання з випробуванням та встановив бою, в особливий період, знаючи про йому іспитовий строк тривалістю 1 рік. факт відсутності на службі молодшого До того ж, посилаючись на ст. 76 сержанта Б. тривалістю понад один мі- КК України зобов'язав солдата строко- сяць, не виконав наказ командира від вої служби, який продовжував проходи- 08.05.2015 № 893 і не повідомив орган ти військову службу, повідомляти орга- досудового розслідування про цей факт ни виконання покарання про зміну сво- вчинення вищевказаним військовос- го місця проживання, роботи, періо- лужбовцем кримінального правопору- дично з'являтися для реєстрації до орга- шення, що призвело до тяжких наслід-

129 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) ків. Вищезазначене кваліфіковано за ним майором Х.; останнього визнано ознаками кримінального правопору- винним у вчиненні злочину, передбаче- шення, передбаченого ч. 2 ст. 403 ного ч. 2 ст. 403 КК України (невико- КК України (невиконання наказу — нання наказу, вчиненого в умовах осо- санкція від 2 до 5 років). Суд ухвалив ви- бливого періоду, крім воєнного стану, рок: затвердити угоду про визнання ви- санкція — позбавлення волі на строк нуватості, укладену між старшим проку- від 2 до 5 років) та призначено узгодже- рором військової прокуратури Дарниць- не сторонами покарання, із застосуван- кого гарнізону лейтенантом юстиції К. ням ст. 62, 69 КК України, у вигляді три- та обвинуваченим А.; призначити йому, мання в дисциплінарному батальйоні на підставі ст. 69 КК України, покаран- строком на 7 місяців 22 дні [23]. ня — штраф в розмірі 100 (ста) неопо- Висновки. Властиві національній даткованих мінімумів доходів громадян, кодифікаційній діяльності суперечно- що становить 1700 грн [22]. сті віддзеркалюються на визначенні в Сватівський районний суд Луган- нормативно-правових актах змісту кож- ської області від 28.10.2016 року (судова ного припису, породжуючи прогалини справа № 426/13206/16-к) встановив, та колізії, зокрема і у військовому зако- що будучи військовою службовою осо- нодавстві України. бою, начальником відділу зберігання Процес реалізації військового зако- військової частини А1479, виконуючи нодавства України повинен здійснюва- обов'язки начальника польового складу тися у комплексі не тільки виключно боєприпасів сектору "А", майор Х. всу- військового законодавства, а гармоніч- переч вимог ст.ст. 9, 11, 16, 30, 35, 37, но із всією системою законодавства Статуту внутрішньої служби Збройних України та із завчасно спланованим Сил України, ст. 6 Дисциплінарного процесом державної юридичної діяль- Статуту Збройних Сил України, не ви- ності (правотворчості(кодифікації) та конав наказу, відданого йому у вересні правореалізації (правозастосування) у 2014 року начальником групи озброєн- найширших рамках її системних, різно- ня сектору "А" щодо забезпечення на галузевих взаємозв'язків). складі належного збереження боєпри- Гострою проблемою після ліквіда- пасів, обладнання складу, не вжив захо- ції військових судів залишається низь- дів щодо виконання наказу начальника кий рівень знань у сфері військового та в повній мірі. У наслідок чого 29.10.2015 військово-кримінального законодавства року близько 19 год. 30 хв. на території України серед суддів загальної юрис- майданчику № 3 польового складу боє- дикції, що призводить до винесення припасів сектору "А" у м. Сватове, Лу- безпідставно м'яких вироків. ганської області сталася пожежа, що Необхідно привести конструкції ок- спричинила детонацію боєприпасів та ремих приписів КПК України із Кон- ракетно-артилерійського озброєння, та ституцією України, а військового зако- призвела до загибелі військовослужбов- нодавства України із зміненими та узго- ців, руйнування об'єктів цивільної інф- дженими відповідно до Конституції раструктури, зниження рівня постійної України кодифікованими нормами бойової готовності військових підрозді- кримінального процесуального законо- лів сектору "А", тобто спричинило тяж- давства України, а також підвищити кі наслідки. Вироком суду затверджено якість діяльності реформованих, "неза- угоду про визнання винуватості, укладе- лежних від військового командування" ної між прокурором відділу Головної судів загальної юрисдикції як суб'єктів військової прокуратури Генеральної особливого військово-спеціального прокуратури України У. та обвинуваче- суддівського правозастосування.

130 Шульгін В. В. Особливості реалізації військового законодавства України в умовах реформування кримінального судочинства держави

ЛІТЕРАТУРА:

1. Проблемы общей теории права и госу- 13. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Під- дарства: Учебник для вузов / Под общ. ред. ручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, В. С. Нерсесянца. — М.: Норма, Инфра-М, 2004. — 656 с. 2002. — 832 с. 14. Закон України "Про внесення змін до 2. Шемшученко Ю., Ющик О. До пробле- деяких законодавчих актів України щодо ми формування законодавчої політики в посилення відповідальності військовослуж- Україні // Право України. — 2005. — № 11. бовців, надання командирам додаткових — С. 3–7. прав та покладення обов'язків в особливий 3. Оніщенко Н. М. Правова система і держа- період" від 05.02.2015 № 158-VIII // Відо- ва в Україні: Монографія. — К.: Інститут мості Верховної Ради України. — 2015. — держави і права ім.. В. М. Корецького НАН № 13. — Ст. 92. України, 2002. — 132 с. 15. Закон України "Про внесення змін до 4. Закон України "Про судоустрій і статус Закону України "Про прокуратуру" щодо суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII // Відо- утворення військових прокуратур" від мості Верховної Ради України. — 2016. — 14.08.2014 № 1642-VII // Відомості Верхов- № 31. — Ст. 545. ної Ради України. — 2014. — № 39. — 5. Концепція судово-правової реформи в Ст. 2013. Україні, схвалена постановою Верховної 16. Закон України "Про внесення змін до Ради України від 28.04.1992 № 2296-XII // деяких законодавчих актів України у зв'язку Відомості Верховної Ради України. — 1992. із прийняттям Кримінального процесуаль- — № 30. — Ст.426. ного кодексу України" від 13.04.2012 6. Концепція вдосконалення судівництва № 4652-VI // Голос України. — 19.05.2012. для утвердження справедливого суду в Укра- — № 90–91. їні відповідно до європейських стандартів, 17. Закон України "Про внесення змін до затверджена Указом Президента України від деяких законодавчих актів України у зв'язку 10.05.2006 № 361/2006 // Офіційний віс- з прийняттям Закону України "Про засади ник України. — 2006. — № 19. — Ст. 1376. запобігання і протидії корупції" від 7. Конституція України.// Відомості Вер- 17.05.2012 № 4711-VI // Відомості Верхов- ховної Ради України. — 1996. — № 30. — ної Ради України. — 2012. — № 45. — Ст. 141 Ст. 1731. 8. Закон України "Про судоустрій і статус 18. Закон України "Про внесення змін до суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI // Офіцій- деяких законодавчих актів України щодо ний вісник України. — 2010. — № 55. — приведення законодавства у відповідність з Ст. 1900. Кримінальним процесуальним кодексом 9. Указ Президента України від 14.09.2010 України" від 16.05.2013 № 245-VII // Голос № 900/2010 "Про ліквідацію військових України. — 08.06.2013. — № 106 . апеляційних та військових місцевих судів" 19. Лившиц Р.З. Теория права. Учебник — // Урядовий кур'єр. — 16.09.2010. — № 171. М.: Издательство БЕК, 1994. — 224 с. 10. Рішення Конституційного Суду України 20. Єдиний державний реєстр судових рі- від 21.06.2011 № 7-рп/2011 (справа про пов- шень України [Електронний ресурс]. — Ре- новаження державних органів у сфері су- жим доступу: http://court.gov.ua. доустрою) // Офіційний вісник України. 21. Єдиний державний реєстр судових рі- — 2011. — № 50. — Ст. 1992. шень України [Електронний ресурс]. — Ре- 11. Рішення Конституційного Суду України жим доступу: http://court.gov.ua. від 10.04.2003 № 7 — рп/2003 (справа про 22. Єдиний державний реєстр судових рі- гарантії діяльності народного депутата шень України [Електронний ресурс]. — Ре- України). // Офіційний вісник України. — жим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/ 2003. — № 17. — Ст. 789. Review/46302057. 12. Кримінальний процесуальний кодекс 23. Єдиний державний реєстр судових рі- України від 13.04.2012 № 4651-VI //Голос шень України // Режим доступу http:// України. — 19.05.2012. — № 90–91. reyestr.court.gov.ua/Review/62501353.

REFERENCES: 1. Nersesiants V. S. (Ed.). (2002). Problemi obsh­ dlia vuzov [Textbook for high schools]. M. chei teoryy prava y hosudarstva [Problems of the Norma, Ynfra-M, 832 p. [in Russian]. General theory of law and state]. Uchebnyk 2. Shemshuchenko Yu., Yushchyk O. (2005).

131 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) Do problemy formuvannia zakonodavchoi polityky v n. 7-rp/2011 [The Decision Of The Ukraini [To the problem of formation of Constitutional Court Of Ukraine] (sprava pro legislative policy in Ukraine]. Pravo Ukrainy povnovazhennia derzhavnykh orhaniv u sferi [Law Of Ukraine]. n. 11, р. 3–7. [in Ukrainian]. sudoustroiu) [the case of powers of state 3. Onishchenko N. M. (2002). Pravova systema i bodies in the field of justice]. Ofitsiinyi visnyk derzhava v Ukraini [Law system and the state in Ukrainy [The official Bulletin of Ukraine], Ukraine Monohrafiia]. Kyiv. Instytut derzhavy i 2011, n. 50, Art. 1992. [in Ukrainian]. prava im. V.M. Koretskoho NAN Ukrainy 11. Konstytutsiinyi Sud Ukrainy (2003). Rishen­ [Institute of state and law named after. M. nia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy vid 10.04.2003 Koretsky of the National Academy of Sciences n. 7–rp/2003 [The Decision Of The Consti­ of Ukraine, 132 p. [in Ukrainian]. tutional Court Of Ukraine] (sprava pro harantii 4. Verkhovna Rada Ukrainy (2016). Zakon Uk­ diialnosti narodnoho deputata Ukrainy) [the rainy "Pro sudoustrii i status suddiv" vid 02.06.2016 case on guarantees of activities of people's n. 1402-VIII [The law of Ukraine "On judicial Deputy of Ukraine ]. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy system and status of judges"]. Vidomosti [The official Bulletin of Ukraine], 2003, n. 17, Verkhovnoi Rady Ukrainy [Supreme Council Art. 789. [in Ukrainian]. of Ukraine], 2016, n. 31, Art. 545. [in Ukrainian]. 12. Kryminalnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy vid 5. Verkhovna Rada Ukrainy (1992). Kontseptsiia 13.04.2012 n. 4651-VI [Criminal procedural sudovo-pravovoi reformy v Ukraini, skhvalena posta­ code of Ukraine]. Holos Ukrainy [The Voice novoiu Verkhovnoi Rady Ukrainy vid 28.04.1992 Of Ukraine], 19.05.2012, n. 90–91. n. 2296-XII [Resolution Of The Verkhovna [in Ukrainian]. Rada Of Ukraine "The concept of judicial 13. Skakun O. F. (2004). Teoriia derzhavy i prava reform in Ukraine"]. Vidomosti Verkhovnoi [Theory of state and law ] Pidruchnyk. [Tuto­ Rady Ukrainy [Supreme Council of Ukraine], rial] Per. z ros., [Translation from Russian], 1992, n. 30, Art. 426. [in Ukrainian]. Kharkiv, Konsum, 656 p. [in Ukrainian]. 6. Prezydent Ukrainy (2006). Kontseptsiia vdosko­ 14. Verkhovna Rada Ukrainy (2015). Zakon na­lennia sudivnytstva dlia utverdzhennia spravedlyvoho Ukrainy "Pro vnesennia zmin do deiakykh sudu v Ukraini vidpovidno do yevropeiskykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo posylennia standartiv,zatverdzhena Ukazom Prezydenta Ukrainy vidpovidalnosti viiskovosluzhbovtsiv, nadannia koman­ vid 10.05.2006 n. 361/2006 ["The concept of dyram dodatkovykh prav ta pokladennia oboviazkiv v improving the procedure for approval of fair osoblyvyi period" vid 05.02.2015 n. 158-VIII [The trial in Ukraine according to European law of Ukraine "On amendments to some standards",approved by the decree of the legislative acts of Ukraine on strengthening President of Ukraine]. Ofitsiinyi visnyk responsibility of military personnel, granting Ukrainy [The official Bulletin of Ukraine], commanders additional rights, and assigning 2006, n. 19, Art. 1376. [in Ukrainian]. duties during the special period"]. Vidomosti 7. Verkhovna Rada Ukrainy (1996). Konstytutsiia Verkhovnoi Rady Ukrainy [Supreme Council Ukrainy [The Constitution of Ukraine]. of Ukraine], 2015, n. 13, Art. 92. [in Ukrainian]. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy [Supreme 15. Verkhovna Rada Ukrainy (2014). Zakon Uk­ Council of Ukraine], 1996, n. 30, Art. 141. rainy "Pro vnesenniazmin do Zakonu Ukrainy "Pro [in Ukrainian]. prokuraturu" shchodo utvorennia viiskovykh 8. Verkhovna Rada Ukrainy (2010). Zakon prokuratur" vid 14.08.2014 n. 1642-VII [The law Ukrainy "Pro sudoustrii i status suddiv" vid of Ukraine "On amendments to the Law of 07.07.2010 n. 2453-VI [The law of Ukraine Ukraine "On Prosecutor's office" regarding the "On judicial system and status of judges"]. establishment of military prosecutors"]. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy [The official Bulletin Vidomosti Verkhovnoi RadyUkrainy [Supreme of Ukraine], 2010, n. 55, Art. 1900. Council of Ukraine], 2014, n. 39, Art. 2013. [in Ukrainian]. [in Ukrainian]. 9. Prezydent Ukrainy (2010). Ukaz Prezydenta 16. Verkhovna Rada Ukrainy (2012). Zakon Uk­ Ukrainy vid 14.09.2010 n. 900/2010 "Pro rainy "Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodav­ likvidatsiiu viiskovykh apeliatsiinykh ta viiskovykh chykh aktiv Ukrainy u zviazku iz pryiniattiam mistsevykh sudiv" [The Decree Of The President Kryminalnoho protsesualnoho kodeksu Ukrainy" vid Of Ukraine "On the elimination of military 13.04.2012 n. 4652-VI [The law of Ukraine appellate and military local courts"]. Uriadovyi "On amendments to some legislative acts of kurier [Government courier], 16.09.2010, n. 171. Ukraine in connection with adoption of the [in Ukrainian]. Criminal procedural code of Ukraine"]. Holos 10. Konstytutsiinyi Sud Ukrainy (2011). Rishen­ Ukrainy [The Voice Of Ukraine], 19.05.2012, nia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy vid 21.06.2011 n. 90–91. [in Ukrainian].

132 Шульгін В. В. Особливості реалізації військового законодавства України в умовах реформування кримінального судочинства держави

17. Verkhovna Rada Ukrainy (2012). Zakon Uk­ 19. Lyvshyts R. Z. (1994). Teoryia prava [Theory rainy "Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodav­ of law]. Uchebnyk [Tutorial]. M, Yzdatelstvo chykh aktiv Ukrainy u zviazku z pryiniattiam BEK [Publisher BECK], 224 p. [in Russian]. ZakonuUkrainy "Pro zasady zapobihannia I protydii 20. Iedynyi derzhavnyi reiestr sudovykh rishen Ukra­ koruptsii" vid 17.05.2012 n. 4711-VI [The law of iny [The unified state Register of court Ukraine "On amendments to some legislative decisions of Ukraine]. [Online] Available at: acts of Ukraine in connection with adoption of http://court.gov.ua/. [in Ukrainian]. law of Ukraine "On principles of prevention 21. Iedynyi derzhavnyi reiestr sudovykh rishen Ukra­ and combating corruption"]. Vidomosti iny [The unified state Register of court deci­ Verkhovnoi RadyUkrainy [Supreme Council of sions of Ukraine]. [Online] Available at: http:// Ukraine], 2012, n. 45, Artt. 1731. [in Ukrainian]. court.gov.ua. [in Ukrainian]. 18. Verkhovna Rada Ukrainy (2013). Zakon Uk­ 22. Iedynyi derzhavnyi reiestr sudovykh rishen Ukra­ rainy "Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodav­ iny [The unified state Register of court deci­ chykh aktiv Ukrainy shchodo pryvedennia zakonodav­ sions of Ukraine]. [Online] Available at: http:// stva u vidpovidnist z Kryminalnym protsesualnym reyestr.court.gov.ua/Review/46302057. kodeksom Ukrainy" vid 16.05.2013 n. 245-VII [in Ukrainian]. [The law of Ukraine "On amendments to some 23. Iedynyi derzhavnyi reiestr sudovykh rishen Ukra­ legislative acts of Ukraine to bring legislation in iny [The unified state Register of court deci­ compliance with the Criminal procedural code sions of Ukraine]. [Online] Available at: http:// of Ukraine"]. Holos Ukrainy [The Voice Of reyestr.court.gov.ua/Review/62501353. Ukraine], 08.06.2013, n. 106. [in Ukrainian]. [in Ukrainian].

133 УДК 159.947:355.477

Грицина Олег Михайлович Старший викладач кафедри загальновійськових дисциплін Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький

СКЛАДОВІ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ ПСИХІЧНОЇ СТІЙКОСТІ КЕРІВНИКІВ ОРГАНІВ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ УКРАЇНИ

Hrytsyna O. M. Components of Model of Mental Stability of Heads of State Border of Ukraine

Abstract. The article presents a model of mental stability development of the state border guard units' leaders, which contains the related theoretical and practical blocks and allows for certain the author of the determinants of mental stability development. The model is proposed as an organizational pattern in which it is possible to improve the efficiency of the professional activity of the state border guard units' leaders. Keywords: model of mental stability development, the state border guard units' leaders, improving the efficiency of professional activity.

Постановка проблеми у загаль- механізмів, умов і чинників досягнення ному вигляді. Проблема психічної бажаного рівня. До того ж практика стійкості військових керівників має ви- професійної діяльності у структурах няткову важливість як для психологіч- військового управління свідчить, що ної науки, так і для практики професій- система підготовки військових керівни- ної діяльності. Особливо актуальним це ків до творчого виконання службових є в умовах військово-політичної обста- обов'язків не завжди узгоджується з ви- новки, що склалась сьогодні в нашій могами повсякденного професійного країні, коли професійна діяльність життя. Зміст та організація навчання, усього персоналу органів охорони дер- підготовки і перепідготовки керівних жавного кордону України здійснюється кадрів часто є далекими від реальних в екстремальних умовах, які створю- проблем сучасних управлінських буд- ються за рахунок захоплення незакон- нів. На жаль, однобічна, спрямована на ними збройними формуваннями пунк- вирішення специфічних завдань підго- тів пропуску з метою встановлення товка військового керівника призводить контролю над ділянками державного до того, що він не завжди здатний вирі- кордону, регулярних обстрілів підрозді- шити нагальні соціальні проблеми ке- лів охорони державного кордону, при- рованого ним колективу, зокрема пси- кордонних нарядів тощо. хологічні, а часто створює їх сам. Дефіцит ґрунтовних наукових на- Аналіз останніх досліджень і пу- працювань теоретико-методичного, блікацій, в яких започатковано вирі- організаційно-технологічного і соці- шення даної проблеми та на які опи- ально-психологічного забезпечення не рається автор. Проблема психічної дозволяє виходити на системне дослі- стійкості стала предметом досліджень дження підвищення психічної стійкості В. Барка, В. Лефтерова, С. Лисюка, керівників органів охорони державного О. Матеюка, С. Олексієнка, Є. Потап- кордону, виявлення її закономірностей і чука, О. Сафіна, О. Тімченка, А. Яким-

134 Грицина О. М. Складові моделі розвитку психічної стійкості керівників органів охорони державного кордону України

чука та ін.). Окремі аспекти досліджува- Теоретичний блок моделі розвитку ної проблеми розглядали в своїх пра- психічної стійкості керівників органів цях В. Калін, Т. Кириленко, Є. Клімов, охорони державного кордону включає О. Саннікова, В. Селіванов, П. Симо- структуру психічної стійкості, принци- нов, М. Рапохін, О. Леонтьєв та ін. Од- пи та елементи її розвитку. нак попри велику кількість наукових Структура психічної стійкості керів- розвідок цього складного феномену, ника органу охорони державного кор- проблема психічної стійкості залиша- дону, що конкретизована на основі ана- ється ще недостатньо теоретично і ме- лізу наукової літератури, містить, як тодично розробленою, зокрема потре- свідчить проведене автором досліджен- бують вивчення питання розвитку пси- ня, такі складові: вольову регуляцію хічної стійкості керівників органів охо- емоційного стану; професійну компе- рони державного кордону України, а тентність у сфері діяльності; психічні саме розробки та обґрунтування моделі властивості нервової системи; інтелекту- цього процесу. альний потенціал; особистісно-профе- Метою статті є висвітлення складо- сійні риси. Гармонійний розвиток зазна- вих моделі розвитку психічної стійкості чених складових забезпечує успішність керівників органів охорони державного вчинкових дій і поведінкових реакцій, кордону України. що здійснюються у контексті управлін- Виклад основного матеріалу до- ської діяльності. Проте, така діяльність слідження. характеризується багатофункціональні- Отримані результати теоретико-екс- стю і стресогенністю, а тому вимагає ета- периментального дослідження надали лонної психічної стійкості та функціо- можливість побудувати модель розвитку нальної компетентності [1]. психічної стійкості керівників органів Проведене дослідження надає підста- охорони державного кордону, яка скла- ви стверджувати, що основними принци- дається з двох взаємопов'язаних блоків пами розвитку психічної стійкості керівни- (теоретичного та практичного) та вклю- ків органів охорони кордону є такі: чає виявлені автором детермінанти роз- 1) принцип пролонгованості — витку психічної стійкості (рис. 1). застосування інтенсивних форм нав- Загалом, розробляючи зазначену чання і розвитку без відриву від про- вище модель, автор прагнув найпов- фесійної діяльності, що дозволяє ке- ніше врахувати дію закономірностей рівникові паралельно з навчанням особистісного зростання керівників у здійснювати рефлексію власних дій і контексті їх професійної діяльності вчинків, а за потреби відразу змінити шляхом використання власного пси- свої підходи і способи діянь (з по- хічного ресурсу керівників та з ураху- дальшим усвідомленням успіхів і про- ванням впливу виявлених детермі- блемних ситуацій); нант. При цьому кожна складова цієї 2) принцип співтворчості — забез- моделі, перебуваючи у взаємозв'язку з печення неруйнівних способів саморе- іншими, повинна забезпечувати сис­ гуляції, коли при вирішенні будь-якого темне досягнення загальної мети — завдання керівник бере участь як підвищення ефективності професій- суб'єкт креативної співпраці з іншими ної діяльності керівників органів охо- суб'єктами у ситуативно відкритій ін- рони державного кордону, і як наслі- новаційній взаємодії; док сприяти більш якісному вирішен- 3) принцип полілогічного самови- ню локальних завдань, покладених на значення — забезпечення осмисленої інші функціональні елементи щоден- самоактуалізації і дієвої самореалізації ної професійної практики. керівника;

135 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09)

Теоретичний блок

Структура психічної стійкості

вольова регуляція емоційного стану; професійна компетентність у сферсферіі діяльності; психічні властивості нервової системи; інтелектуальний потенціал; особистісно-професійніпрофесійні риси

Принципи розвитку психічної стійкостійкостісті Функціональна здатність керівника до саморегуляц

пролонгованості; співтворчості;

полілогічного самовизначення; поліфонічності

ЕлементиЕлементи розвитку психічної стійкості

пізнавальний; прогностичний; конструкторський; регулятивно-розвивальний; комунікативний

Психічна стійкість керівників органів охорони державного кордону

Практичний блок

Напрямки розвитку психічної стійкості

розробкарозробка оптимальних оптимальних режимів режимів управлінської управлінської праці й відпочинку праці й

відпочинкудля компенсації для компенсації потенційного потенційного чи актуального чи виснаження актуального ії психічних станів виснаженнявнутрішніх ресурсів внутрішніх керівника ресурсів впродовж керівника одного впродовж управлінського одного підвищити внутрішню стійкість і душевне здоров’я душевне і стійкість внутрішню підвищити управлінського циклу; циклу; оптимізаціяоптимізація функціональних функціональних станів керівниківстанів керівників

здоров’я психічного власного керівником Усвідомлення ФормиФорми розвитку психічної стійкості

і можливості підвищити внутрішню стійкість і душевне здоров’я душевне і стійкість внутрішню підвищити можливості і консультаційна бесіда; індивідуальна психологічна корекція; Функціональна здатність керівника до саморегуляції психічних станів психічних саморегуляції до керівника здатність Функціональна групова рефлепрактика; адаптаційно-корекційний тренінг; система саморозвиткових, самовиховних, самоосвітніх засобів; монотренінг; аутотренінг

Методики діагностування психічної стійкості

методика Т. Лірі (модифікована Л. Собчик); методика М. Люшера; стандартизований багатофакторний метод дослідження особистоособистості;сті; Мінесотський багатопрофільний опитувальник особистості; методика І. Семенова та О. Поліщук; тесттест загального здоров’я Лангнера-Ам’єля; тест "«СамооцінкаСамооцінка психічної стійкості керівникакерівника»"

Рис. 1. Модель розвитку психічної стійкості керівників органів охорони державного кордону

4) принцип поліфонічності — ці- кордону опанування знань, потрібних лісне і багатоаспектне сприйняття себе, йому для ефективного розвитку психіч- інших людей і матеріального світу. ної стійкості в інтересах успішної про- Аналіз психолого-педагогічної лі- фесійної діяльності; тератури надав можливість виокреми- 2) прогностичний — надає можли- ти такі елементи розвитку психічної стій- вість планувати всі сторони зазначено- кості керівників органів охорони дер- го процесу, прогнозувати і передбачати жавного кордону: його результати; 1) пізнавальний — забезпечує керів- 3) конструкторський — уможлив- никові органу охорони державного лює системність та ефективність роз-

136 Грицина О. М. Складові моделі розвитку психічної стійкості керівників органів охорони державного кордону України витку психічної стійкості на основі Відповідно до виявлених детермі- трансформування результатів, отрима- нант розвиток психічної стійкості ке- них пізнавальним і прогностичним рівників органів охорони державного функціоналами; кордону пропонується здійснювати за 4) регулятивно-розвивальний — ви- такими напрямками: конує дії-акти безпосереднього розвит- 1) розробка оптимальних режимів ку психічної стійкості військового ке- управлінської праці й відпочинку для рівника; компенсації потенційного чи актуаль- 5) комунікативний — створює ін- ного виснаження внутрішніх ресурсів формаційне забезпечення функціо- керівника впродовж одного управлін- нального перебігу цього процесу. ського циклу; Взаємодія всіх цих елементів обу- 2) оптимізація функціональних ста- мовлена єдиною для них метою: нів керівників. системно актуалізувати перебіг висо- Основними формами розвитку психіч- кої психічної стійкості керівника та ної стійкості керівників органів охорони його кращих особистісних рис у фор- державного кордону вважаємо: кон- маті професійної діяльності, котра сультаційну бесіду; індивідуальну пси- відбувається за особливих умов. Для хологічну корекцію; групову рефле- успішної реалізації кожного з окрес- практику; адаптаційно-корекційний лених елементів розвитку психічної тренінг; систему саморозвиткових, са- стійкості керівника та його професій- мовиховних, самоосвітніх засобів; мо- ної діяльності у цілому потрібне до- нотренінг; аутотренінг. сягнення ним відповідних рівнів пси- Також у розроблену модель увійш- хосоціальної надійності і фахової ли, як засвідчили проведені автором до- компетентності в контексті еталонних слідження, вдало підібрані методики діа- вимог до офіцера-керівника. гностування розвитку психічної стійкості, які Практичний блок моделі розвитку сформували діагностичний інструмен- психічної стійкості керівників органів тарій дослідження цього процесу: охорони державного кордону взаємо- 1) методика Т. Лірі (модифікована пов'язаний з теоретичним, базується на Л. Собчик); його складових і містить елементи, які 2) методика М. Люшера; практично впливають на розвиток пси- 3) стандартизований багатофактор- хічної стійкості керівників прикордон- ний метод дослідження особистості; них структур. 4) Мінесотський багатопрофільний На підставі аналізу наукової літера- опитувальник особистості; тури з проблеми дослідження та прак- 5) методика І. Семенова та О. Полі- тики діяльності керівників органів охо- щук; рони державного кордону було визна- 6) тест загального здоров'я Лангне- чено низку чинників розвитку їх пси- ра-Ам'єля; хічної стійкості, серед яких методом 7) тест "Самооцінка психічної стій- групових експертних оцінок виокрем- кості керівника". лено детермінанти розвитку психічної Висновок. Таким чином, проведе- стійкості керівників органів охорони не дослідження дозволяє стверджувати, державного кордону, а саме: усвідом- що розроблена модель розвитку пси- лення керівником власного психічного хічної стійкості керівників органів охо- здоров'я і можливості підвищити вну- рони державного кордону, яка містить трішню стійкість і душевне здоров'я; два взаємопов'язані блоки (теоретич- функціональна здатність керівника до ний та практичний) та враховує детер- саморегуляції психічних станів [2]. мінанти розвитку психічної стійкості,

137 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) забезпечує ефективність цього проце- і розвиток творчого потенціалу керів- су і в подальшому сприяє підвищенню ника, його самореалізацію в управлін- результативності професійної діяль- ні не як виконавця запропонованих ності військових керівників. Цей під- функцій у системі певної діяльності, а хід, як свідчать дослідження, базується як його активного суб'єкта, діяча, про- на прагненні керівника до збереження, фесіонала. Отже, подану модель у під- розвитку і реалізації цілісності психо- сумку можна розглядати як організа- фізіологічних, психологічних і соці- ційний патерн, у межах якого можливе альних основ, які виявляються на ви- підвищення ефективності професій- щому рівні його інтегративної саморе- ної діяльності керівників органів охо- алізації як індивіда, особистості, суб'єк- рони державного кордону. та управління та індивідуальності [3]. Перспективою подальших розві- Сутнісно нові аспекти цього підходу док у даному напрямку є розробка надали змогу осмислити досягнення програми розвитку психічної стійкості сучасної психологічної науки. Вони, керівників органу охорони державного насамперед, зорієнтовані на розкриття кордону України.

ЛІТЕРАТУРА: 1. Грицина О. М. Сутність і структура пси- ни державного кордону України / О. М. Гри- хічної стійкості керівника органу охорони цина // Зб. наук. пр. Національної академії державного кордону / О. М. Грицина // Зб. Державної прикордонної служби України. наук. пр. Національної академії Державної Серія : психологічні науки / голов. ред. прикордонної служби України. Серія : пси- О. Ф. Волобуєва. — Хмельницький : Вид-во хологічні науки / голов. ред. О. Ф. Воло- НАДПСУ, 2016. — № 3 (5). — С. 88–99. буєва. — Хмельницький : Вид-во НАДПСУ, 3. Климов Е. А. Об образах мира у предста- 2016. — № 2 (4). — С. 64–74. вителей различных профессий / Е. А. Кли- 2. Грицина О. М. Детермінанти розвитку мов // Психологическое обозрение. — психічної стійкості керівників органів охоро- 1995. — № 1. — С. 26–29.

REFERENCES: 1. Hrytsyna O. M. (2016). Sutnist i struktura psy­ [Determinants of mental stability of heads khichnoi stiikosti kerivnyka orhanu okhorony der­ of state border of Ukraine]. In: Zbirnyk zhavnoho kordonu [The essence and structure of naukovykh prats Natsio­nalnoi akademii the mental stability of the head of State Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Border]. In: Zbirnyk naukovykh prats Natsio­ Seriia: psykholohichni nauky [Proceedings nalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi of the National Academy of Sta­te Border sluzhby Ukrainy. Seriia: psykholohichni nauky Service of Ukraine. Series: Psycho­logical [Proceedings of the National Academy of Sta­ Science]. Khmelnytskyi: Vydavnytstvo te Border Service of Ukraine. Series: Psycho­ NADPSU. 3(5). p. 88–99. [in Ukrainian]. logical Science]. Khmelnytskyi: Vydav­nytstvo 3. Klimov E. A. (1995). Ob obrazah mira u NADPSU. 2 (4). р. 64–74. [in Ukrainian]. predstavitelej razlichnyh professij [On the images of 2. Hrytsyna O. M. (2016). Determinanty the world in representatives of various profes­ rozvytku psykhichnoi stiikosti kerivnykiv orhaniv sions]. Psihologicheskoe obozrenie [Psycholo­ okhorony derzhavnoho kordonu Ukrainy gical Review]. 1. P. 26–29. [in Russian].

138 УДК 37.013:355.23:351.746.1

Полюк Віктор Степанович Начальник комендантського відділення Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, кандидат педагогічних наук, доцент

ІНТЕГРАЛЬНА МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ВІЙСЬКОВОЇ ТА ПРИКОРДОННОЇ КОМПОНЕНТИ ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ

Polyuk V. Integral Method of Forming a Military and Border Components of Professional Readiness of the Future Border Guard-Officers

Abstract. The article reveals the essence, structure and content of integrated techniques, which aims at improving the efficiency of formation of professional readiness of the future border guard officers in operational service and combat activity due tothe integration of military and border components. Keywords: border component, a military component, professional readiness, methodology. Досліджуючи питання підвищення них компонентів освітнього процесу, ефективності формування професійної що могло би забезпечити підвищення готовності майбутніх офіцерів-прикор- його ефективності займалися вчені донників, аналіз відгуків на випускників С. Дяков [1–3] , який прагнув знайти вищого навчального закладу прикор- шлях підвищити рівень тактико-спеці- донного відомства (далі НАДПСУ) та альної підготовки засобами загально- опитування офіцерів-слухачів магістра- військової підготовки майбутніх офіце- тури дозволяє спрямувати пошук шля- рів інженерних військ, О. Керницький [4] хів на прагнення досягти керованості посилював формування психологічної процесу загальновійськової підготовки, готовності шляхом розв'язання квазі- спрямувати її на загальну мету, а саме, професійних завдань. формування професійної готовності Аналіз здобутків науковців дозволив майбутніх офіцерів-прикордонників, і адаптувати технологію тактико-спеці- тим самим впливати на формування її альної підготовки майбутніх офіцерів військової та прикордонної компонен- інженерних військ та технологію фор- ти. Крім того, було з'ясовано, що ваго- мування психологічної готовності кур- мим значенням для високого рівня сантів до льотної діяльності у процесі сформованості військової та прикор- льотної практики до завдань прикор- донної компоненти є розвиток особи- донного відомства. Це дозволило ви- стості майбутнього офіцера-прикордон- значити направлення вектору підви- ника. Саме це актуалізує завдання щодо щення якості процесу формування про- обґрунтування інтегральної методики фесійної готовності майбутніх офіце- формування військової та прикордонної рів-прикордонників у бік розробки ін- компоненти професійної готовності тегрованої методики формування різ- майбутніх офіцерів-прикордонників. них за своїм призначенням елементів Питаннями пов'язаних з об єднан- професійної підготовки персоналу ням (інтеграції) на перший погляд різ- прикордонного відомства, а саме: за-

139 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) гальновійськову та спеціальну (підго- методика — принципи, форми, ме- товки виключно у сфері відповідально- тоди та способи формування профе- сті та діяльності прикордонного відом- сійної готовності; ства). На розробку такої методики засоби — інструментарій, за допомо- вплинув досвід діяльності органів та гою якого здійснюється формування підрозділів охорони кордону під час важливих професійних якостей; участі в антитерористичній операції та результат — сформованість профе- формату оперативно-службових та бо- сійної готовності майбутніх офіце- йових завдань на лінії розмежування. рів-прикордонників до оператив- Метою статті є оприлюднення но-службової та бойової професійної структури розробленої методики фор- діяльності та їхня здатність ефективно мування військової та прикордонної виконувати завдання щодо охорони та компоненти професійної готовності оборони кордону держави. майбутніх офіцерів-прикордонників. Функціональний рівень розкриває Виклад основного матеріалу. діяльнісну сутність методики: Теоретичною основою для розроб- діагностика — усвідомлення та ро- ки методики стали три рівня її сутності, зуміння мети, завдань, сутності та спе- а саме: структурний, функціональний цифіки процесу загальновійськової та методичний. підготовки майбутніх офіцерів-при- Структурний рівень віддзеркалює кордонників з теоретичної точку зору такі сутності елементи як: та з урахуванням актуальних чинни- інформація — стан і перспективи ків, що впливають на організаційний розвитку Державної прикордонної бік професійної діяльності прикор- служби України, процес формування донного відомства; військової компоненти майбутніх офі- прогнозування — передбачення май- церів-прикордонників і знання відпо- бутнього стану об'єкта проектування — відних вимог до їх особистості; інтегральної методики формування вій- мета — орієнтири щодо розвитку, ськової та прикордонної компоненти навчання, виховання майбутніх офі- професійної готовності майбутніх офі- церів-прикордонників, що визнача- церів-прикордонників; ється особистісними, військовими, моделювання — визначення та науко- спеціальними (у сфері відповідально- во-теоретичне обґрунтування інте- сті та діяльності прикордонного ві- гральної методики формування вій- домства), соціальними, економічни- ськової та прикордонної компоненти ми, політичними, психофізіологічни- професійної готовності майбутніх офі- ми чинниками; церів-прикордонників; об'єкт — військова та прикордонна структурування змісту — визначення компонента, професійні знання, нави- шляхів і засобів реалізації завдань щодо чки та вміння, що формують професій- формування військової та прикордонної ну готовність майбутнього офіце- компоненти професійної готовності ра-прикордонника; майбутніх офіцерів-прикордонників; суб'єкт — майбутні офіцери-при- конструювання — інтегральна побу- кордонники, вихідний рівень сформо- дова професійно-орієнтованої моделі ваності їхньої професійної готовності, інтегральної методики формування вій- науково-педагогічний склад та рівень ськової та прикордонної компоненти його педагогічної майстерності; професійної готовності майбутніх офі- предмет — активна творча взаємодія церів-прикордонників на рівні окремих науково-педагогічного складу і майбут- погоджених за часом, місцем і кількістю ніх офіцерів-прикордонників; учасників педагогічних заходів;

140 Полюк В. С. Інтегральна методика формування військової та прикордонної компоненти професійної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників оцінювання — розробка системи за- та прикордонної компоненти профе- собів, показників і критеріїв контролю- сійної готовності майбутніх офіце- вання й оцінювання процесу форму- рів-прикордонників під час навчання у вання військової прикордонної компо- НАДПСУ й накопичення інформації ненти професійної готовності майбут- для конкретизації перспективних цілей. ніх офіцерів-прикордонників. Критеріями оцінювання дієвості Методичний рівень розкриває ди- запропонованої інтегральної методи- дактичний аспект методики: ки формування військової та прикор- діагностування вихідного стану об'єк- донної компоненти професійної го- та проектування; товності майбутніх офіцерів-прикор- цілепокладання — інтерпретація про- донників є певні рівні ступеню інте- блем щодо виявлення та визначення грації загальновійськової підготовки та цілей, завдань, їх конкретизація та дета- спеціальних дисциплін практичної лізація, уточнення умов досягнення спрямованості, сформованості у ній мети в умовах НАДПСУ; професійної компетентності та про- моделювання — пошук, добір і дослі- фесійної готовності до оператив- дження оптимальних варіантів вирі- но-службової й бойової діяльності, а шення завдань та побудова самої моделі; також показники оцінювання якості структурування діяльності — розробка створеного дидактичного середовища. структурно логічної послідовності, ви- Відповідно до інтегральної методи- значення організаційних форм, часу і ки формування військової та прикор- місця проведення заходів, розподіл "ро- донної компоненти професійної готов- лей" між суб'єктами методики; ності майбутніх офіцерів-прикордон- визначення форм, методів, прийомів ників зміст навчального матеріалу, який та засобів взаємопов'язаної діяльності поетапно повинен бути засвоєним на рівні окремого навчального заходу. ними під час освітнього процесу має Ці рівні окреслюють структуру інте- передбачати: ознайомлення їх з існую- гральної методики формування військової та чими проблемами загальновійськової прикордонної компоненти професійної готов- та спеціальної підготовки майбутніх ності майбутніх офіцерів-прикордонників, офіцерів-прикордонників з урахуван- яка вміщує низку формувальних еле- ням досвіду участі в антитерористичної ментів: характеристику об'єкта проекту- операції та діяльності на лінії розмежу- вання; таксономію завдань на заданий вання; опанування проектуванням і мо- період; модель інтегральної методики, делювання окремих видів оператив- яка надає можливість розкрити як за- но-службової та бойової діяльності у гальну концепцію взаємодії її суб'єктів, процесі охорони та захисту кордону так і окремі види їхньої діяльності; фор- (групові вправи, практичні та такти- му інтегральної методики — документ, ко-стройові заняття, військове стажу- в якому практично відображається про- вання); опанування окремих методик цес формування військової та прикор- регуляції свого емоційно-вольового донної компоненти професійної готов- стану, набуття навичок і вмінь комуніка- ності майбутніх офіцерів-прикордон- тивної взаємодії (під час групових ників (зміст, форми та алгоритм діяль- вправ, практичних занять, виконання ності); систему форм, методів і засобів нормативів); педагогічне корегування реалізації розробленої методики; крите- отриманих знань, умінь та навичок під рії дієвості методики — забезпечення час проведення контрольних заходів; ефективного та гнучкого зворотного самовдосконалення під час обміну до- зв'язку, а також своєчасної корекції пе- свідом, проведення навчально-мето- ребігу процесу формування військової дичних зборів, конференцій, інструк-

141 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) торсько-методичних занять, ділових та є невід'ємним компонентом формуван- рольових ігор тощо [4]. ня професійної готовності будь-якого Тому для забезпечення засвоєння військовослужбовця, а прикордонна та навчального матеріалу військової та фахова компонента професійної готов- спеціальної підготовки, в якості ос- ності формує майбутніх військовослуж- новних структурних компонентів інте- бовця-прикордонника будь-якого на- гральної методики формування вій- пряму або спеціальності навчання. Пер- ськової та прикордонної компоненти винна загальновійськова підготовка майбутніх офіцерів-прикордонників за проводиться за окремими програмами у будь-якими напрямами фахової підго- центрі забезпечення навчального про- товки (спеціалізації) було запропоновано цесу НАДПСУ після зарахування абіту- три навчально-методичних блоки, у рієнтів у списки навчального закладу. подальшому реалізованих у робочих На нашу думку, з метою її ефектив- програмах загальновійськової та спеці- ної організації у центрі забезпечення альної підготовки: навчально-методич- навчального процесу НАДПСУ доціль- ний блок № 1 "Формування військової но додатково обладнати спеціальні та прикордонної компоненти у процесі майданчики, що відтворюють реальні ведення антитерористичної операцій ділянки місцевості з якими стикаються (бойових дій)"; навчально-методичний прикордонники у процесі виконання блок № 2 "Формування військової та своїх обов'язків як в бойових умовах так прикордонної компоненти у процесі і в мирний час. відбиття нападу розвідувальних сил на Побудова моделі інтегральної мето- лінії розмежування"; навчально-мето- дики передбачає проведення стажуван- дичний блок № 3 "Формування вій- ня в органах охорони кордону майбут- ськової та прикордонної компоненти ніх офіцерів-прикордонників як струк- на контрольно-пропускному пункті в'їз- турного компоненту їх практичної під- ду та виїзду на лінії розмежування". готовки з метою прищеплення первин- Особлива увага під час перебудови них практичних навичок оператив- змісту загальновійськової та спеціаль- но-службовій діяльності в органах охо- ної підготовки майбутніх офіцерів-при- рони кордону. кордонників та перерозподілу навчаль- Завершальним етапом практичної ного матеріалу за навчально-методич- підготовки майбутніх офіцерів-прикор- ними блоками приділялась увага послі- донників є стажування в органах охоро- довності та логічності їх реалізації. ни кордону. На сьогодні таке стажування Крім того, було оптимізовано зміст проводиться з метою закріплення та по- загальновійськової підготовки майбут- глиблення комплексу отриманих знань, ніх офіцерів-прикордонників за раху- умінь, навичок, набуття досвіду в прак- нок перерозподілу бюджету часу у бік тичному виконанні службових обов'яз- практичної складової, адже саме вона є ків на посадах інспекторів прикордонно- основою для ефективної загальновій- го загону в органах охорони кордону. ськової та спеціальної компоненти про- Відповідно до концептуальних по- фесійної готовності. Для ВВНЗ при- ложень моделі інтегральної методики, кордонного відомства практична підго- одним з основних засобів засвоєння на- товка реалізується у двох основних вчального матеріалу є практична підго- формах, а саме: загальновійськова та товка майбутніх офіцерів-прикордон- спеціальна підготовка й стажування в ників. У процесі реалізації методики органах охорони кордону. здійснюється відпрацювання практич- Слід акцентувати увагу на тому, що них питань і більш якісного засвоєння первинна загальновійськова підготовка теоретичного навчального матеріалу;

142 Полюк В. С. Інтегральна методика формування військової та прикордонної компоненти професійної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників закріплення та поглиблення набутих гальнення та систематизація, контролю- під час теоретичних навчальних занять вання й оцінювання) у науковій літерату- з загальновійськової та спеціальної під- рі [1–4] розглядаються дві фази процесу готовки, спеціальних умінь і практич- формування військової та прикордонної них навичок; підготовки до наступних компоненти професійної готовності: занять та контрольних заходів; форму- перша фаза — пізнавально-емо- вання у майбутніх офіцерів-прикордон- ційна під час якої організується первин- ників навиків у сфері менеджменту, са- не сприйняття й осмислення змісту, що мостійності, ініціативи, креативності, вміщує такі етапи: установчо-мотиваційний, рішучості, сміливості у пошуку та при- метою якого є формування внутрішньої йняті найбільш доцільних рішень в по- мотивації діяльності майбутніх офіце- точній оперативно-службовій діяльно- рів-прикордонників; змістово-пошуковий, сті та особливо у бойових умовах з ура- основним змістом якого є організація ос- хуванням досвіду проведення антитеро- вітнього процесу пошуково-самостійної ристичної операції та діяльності під- активності курсантів; контрольно-смисло- розділів прикордонного відомства на вий, метою якого є здійснення самооцін- лінії розмежування. ка майбутніми офіцерами-прикордон- З метою підвищення рівня ефектив- никами рівня засвоєних на попередніх ності практичної підготовки майбутніх етапах знань, умінь та отриманих нави- офіцерів-прикордонників із загальновій- чок в процесі інтеграції загальновійсько- ськових дисциплін та дисциплін циклу вої та спеціальної підготовки; практичної та професійної підготовки друга фаза — ціннісно-регуляцій- активно застосовувалися інформаційні на, що вміщує етапи — коли форму- технології навчання навчально-методич- ються знання, уміння та навички, засво- ні комплекси інтранету. Вагомого зна- юються норми діяльності, способи уза- чення для підвищення ефективності ос- гальнення і рефлексивної поведінки: вітнього процесу у сфері загальновій- адаптивно-перетворюючий, основним ськової та спеціальної підготовки є удо- завданням якого є визначення способу сконалення навчально-матеріально-тех- та засобів формування загальновійсько- нічної бази у центрі забезпечення на- вої та спеціальної підготовки та реаліза- вчального процесу (навчальних такти- ція їх у нестандартних ситуаціях; систем- ко-спеціальних полів, майданчиків інже- но-узагалънюючий, завданням якого є ор- нерно-технічного забезпечення охорони ганізація, узагальнення і систематизація кордону, прикордонних смуг, автодрому, отриманих знань, формування практич- навчальні місця контрольно-пропускно- них навичок; контрольно-рефлексивний, го пункту, пункту в'їзду та виїзду на лінії який передбачає здійснення підсумково- розмежування, різноманітних майданчи- го контролю та самоконтролю, взаємо- ків із загальновійськових дисциплін). контролю, оцінки та і самооцінки науко- Розроблена інтегральна методика во-педагогічним складом та майбутніми формування військової та спеціальної офіцерами-прикордонниками. компоненти професійної компетентно- Ці фази охоплюють мінімально ти- сті майбутніх офіцерів-прикордонників повий добір інформації про дидактич- (рис.) реалізується поетапно, під час ос- ний формат інтегральної методики вітньої процесу, що передбачає теоре- формування військової та прикордон- тичну та практичну підготовки. ної компоненти професійної готовно- Відповідно до логічного ряду пізна- сті майбутніх офіцерів-прикордонників вальних актів (сприйняття нового мате- до оперативно-службової та бойової ріалу, розуміння, запам'ятовування, фор- діяльності у сфері відповідальності мування знань, умінь і навичок, їх уза- прикордонного відомства.

143 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09)

МЕТА:формування військової та спеціальної компоненти професійної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до оперативно-службової та бойової діяльності

ЗАВДАННЯ: формування достатнього рівня професійної готовності майбутніх офіцерів- прикордонників до оперативно-службовоїта бойової діяльності

КОНЦЕПЦІЯ: особистісно-діяльнісний підхід до формування професійної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до оперативно-службової та бойової діяльності

Науково-методичне Організаційно-методичне забезпечення забезпечення

Дисципліни формування прикордонної Дисципліни формування військової компоненти професійної готовності компоненти професійної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників майбутніх офіцерів-прикордонників (дисципліни циклу практичної та (загальновійськові дисципліни) професійної підготовки)

Принципи інтегрованого формування військової та прикордонної компоненти професійної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників Спрямованість на специфіку оперативно Активізація пізнавальної активності службової та бойвої діяфільності у сфері майбутніх офіцерів-прикордонників та відповідальності прикордонного відомства інтенсифікація освітнього процесу Науковість, ночність та доступність Інформативність, технологічність, Системність, послідовність та інтегральність модульність та комплексність загальновійськових дисциплін та дисциплін Оптимізація загальновійськових дисциплін та циклу практичної та професійної підготовки дисциплін циклу практичної та професійної підготовки Емоційна напруженість

Навчально-методичні блоки формування військової та спеціальної компоненти професійної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до службової діяльності Формування військової та прикордонної Формування військової та прикордонної компоненти у процесі ведення компоненти у процесі відбиття нападу антитерористичної операцій (бойових дій) розвідувальних сил на лінії розмежування Формування військової та прикордонної компоненти на контрольно-пропускному пункті в'їзду та виїзду на лінії розмежування

Рис. Структура інтегральної методики формування військової та прикордонної компоненти професійної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників

Висновок. неочікуваних ситуаціях. Гіпотетично, Таким чином, теоретичні основи ін- така методика значно зміцнить уміння тегральної методики формування вій- та закарбує навички для успішної діяль- ськової та прикордонної компоненти ності у майбутній оперативно-службо- професійної готовності майбутніх офі- вій та бойовій діяльності. церів-прикордонників дозволить забез- Подальшим дослідом питання пов'я- печити підвищити пізнавальну актив- заного з підвищенням ефективності ність майбутніх офіцерів-прикордон- формування професійної готовності до ників за рахунок необхідності діяти в діяльності у сфері відповідальності при- максимально наближених до реальних кордонного відомства слід спрямувати умов та навчатися виконувати обов'язки на апробацію та визначення дієвості в екстремальних, непередбачуваних і розробленої інтегрованої методики.

144 Полюк В. С. Інтегральна методика формування військової та прикордонної компоненти професійної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників

ЛІТЕРАТУРА: 1. Дяков С. І. Комплексна методика такти- Львів : Друкарня Академії сухопутних військ ко-спеціальної підготовки майбутніх офіцерів ім. П. Сагайдачного, 2009. — С. 48–51. інженерних військ в умовах інноваційних тех- 3. Дяков С. І. Методичні засади тактико-спе- нологій / В. С. Полюк, С. І. Дяков // Збірник ціальної підготовки майбутніх офіцерів ін- наукових праць № 53. Серія: Педагогічні та женерних військ : автореферат на здобуття психологічні науки / гол. ред. Л. М. Романи- ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 "Тео- шина. — Хмельницький : Вид-во Нац. акаде- рія та методика навчання (загальновійськові мії Держ. прикордон. служби України ім. та військово-спе­ціальні дисципліни)" / Б. Хмельницького, 2010. — С. 80–83. С. І. Дяков. — Хмельницький : Вид-во На- 2. Дяков С. І. Методичні засади тактико-спе- ціональної академії Державної прикордон- ціальної підготовки курсантів інженерних ної служби України імені Богдана Хмель- військ в умовах інноваційних технологій / ницького, 2010. — 20 с. С. І. Дяков // Оперативна та бойова підго- 4. Керницький О. М. Методика формування товка Сухопутних військ: стан, проблеми, психологічної готовності курсантів-льотчи- перспективи : тези доповідей учасн. на- ків до льотної діяльності : дис. … канд. пед. ук.-практ. семінару / Академія Сухопутних наук : 13.00.02 / Керницький Олександр військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного. — Михайлович. — Харків : 2004. — 225 с.

REFERENCES: 1. Poliuk V. S., Diakov S. I., ed. by L. M. Roma­ Sciences.-pract. seminar]. Akademiia Sukhoput­ nyshyn (2010). Kompleksna metodyka taktyko- nykh viisk im. hetmana Petra Sahaidachnoho. spetsialnoi pidhotovky maibutnikh ofitseriv inzhener­ Lviv. Drukarnia Akademii sukhoputnykh viisk nykh viisk v umovakh innovatsiinykh tekhnolohii im. P. Sahaidachnoho. P. 48–51. [in Ukrainian]. [The complex methodology of tactical and 3. Diakov S. I. (2010). Metodychni zasady taktyko- special training of the future officers of the spetsialnoi pidhotovky maibutnikh ofitseriv inzhener­ engineering troops in the conditions of nykh viisk: avtoreferat na zdobuttia stupenia kand. innovative technologies]. Zbirnyk naukovykh ped. nauk: spets. 13.00.02 "Teoriia ta metodyka prats № 53. Seriia: Pedahohichni ta psykho­ navchannia (zahalnoviiskovi ta viiskovo-spetsialni lohichni nauky [Collection of scientific papers dystsypliny)" [Methodological foundations of No. 53. Series: Pedagogical and psychological special tactical training of future officers of science]. Khmelnytskyi. Vyd-vo Nats. akademii engineering troops : the author's abstract on Derzh. prykordon. sluzhby Ukrainy competition of degree of Cand. med. nauk : im. B. Khmelnytskoho. P. 80–83. [in Ukrainian]. spets. 13.00.02 "Theory and methodology of 2. Diakov S. I. (2009). Metodychni zasady taktyko- training (military and military special dis­ spetsialnoi pidhotovky kursantiv inzhenernykh viisk v ciplines)"]. Khmelnytskyi. Vyd-vo Nats. umovakh innovatsiinykh tekhnolohii [Methodolo­ akademii Derzh. prykordon. sluzhby Ukrainy gical foundations of special tactical training of im. B. Khmelnytskoho. 20 p. [in Ukrainian]. cadets of engineering troops in the conditions 4. Kernytskyi O. M. (2004). Metodyka formuvannia of innovative technologies]. Operatyvna ta psykholohichnoi hotovnosti kursantiv-lotchykiv do boiova pidhotovka Sukhoputnykh viisk: stan, lotnoi diialnosti : dys. … kand. ped. nauk : 13.00.02 problemy, perspektyvy : tezy dopovidei uchasn. [The method of formation of psychological nauk.-prakt. seminaru [Operational and com­ readiness of cadets-pilots flight activities : dis. bat training of Land forces: the state, problems, kand. med. Sciences : 13.00.02]. Kharkiv. 225 p. prospects : thesis of reports of the participants. [in Ukrainian].

145 УДК 340.22

Мостовая Екатерина Васильевна Адъюнкт Национальной академии Государственной пограничной службы Украины имени Б. Хмельницкого

К ВОПРОСУ ПРАВОВОГО СТАТУСА ГОСУДАРСТВЕННОЙ ГРАНИЦЫ УКРАИНЫ ОТНОСИТЕЛЬНО НОРМ МЕЖДУНАРОДНОГО И НАЦИОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВА

Mostovaya E. V. To the Question of the Legal Status of the State Border of Ukraine in International and National Laws Context

Abstract. This article examines the main problem of the concepts of "state territory" and "state border" both in the national and in the international laws context. The peculiarities of delimitation and demarcation of the state border with the border between Ukraine and the Republic of Poland, the Republic of Hungary, the Slovak Republic and Romania are established. The aspects of international legal regulation of the Ukraine's state border joints with the state borders of the Republic of Moldova, the Republic of Belarus and the Russian Federation are considered. They are the contractual agreements with neighboring states on the passage of the state border line, the order of delimitation of the state border and its legal regime, include the issues of the settlement of border incidents and conflict situations on the state border, as well as cooperation and mutual assistance on border issues and economic issues activities in frontier areas. Keywords: state boundary, Ukrainian state border, delimitation, demarcation, border mark.

Проблематика понятий "террито- лизовать весь комплекс своих суверенных рия государства" и "государственная прав как субъект международного права. граница" как в национальном правовом Именно от стабильности функциониро- поле Украины, так и в международном вания государственной границы, терри- занимает особое место. Наличие госу- ториальной целостности государства за- дарственной границы — одна из глав- висит развитие ее внешнеэкономических ных опор, на которую опираются тео- отношений и определяется ее место на рии существования нации — государ- политической карте мира. ства. Например, норвежский этнолог Многообразие правовых норм, ко- Ф. Барт считал, что границы — единст- торые определяют статус государствен- венный критерий проявления этнично- ных границ, предполагает и многоо- сти нации (народа). В своих научных бразие таких источников. Источника- трудах, он утверждал, что границы ми права, определяющие правовой "определяют этническую группу" зна- статус государственной границы Укра­ чительно эффективнее, чем любые ины является нормативно-правовые другие критерии [2]. акты различной юридической силы. На современном этапе развития чело- В первую очередь это Конституция вечества границы являются неотъемле- Украины, нормы которой определяют мым признаком суверенитета любого го- статус государственной границы, а так- сударства. Без четкого определения гра- же устанавливают, что суверенитет Ук- ниц не одно государство не сможет реа- раины распространяется на всю ее тер-

146 Мостовая Е. В. К вопросу правового статуса государственной границы Украины относительно норм международного и национального законодательства риторию. Украина в лице ее военных ставляют собой договорные соглашения формирований и правоохранительных Украины с сопредельными государства- органов обеспечивает целостность и не- ми о прохождении линии государствен- прикосновенность своей территории [1]. ной границы на местности, порядке де- Достаточно важную роль в обеспе- лимитации государственной границы и чении правовой основы статуса государ- ее правовом режиме, включают вопросы ственной границы Украины (и, в целом, урегулирования пограничных инциден- государств мирового сообщества) со- тов и конфликтных ситуаций на государ- ставляют общепризнанные принципы и ственной границе, а так же сотрудничест- нормы международного права, а также во и взаимопомощи по пограничным положения международных договоров, вопросам и вопросам хозяйственной дея- которыми закрепляются государствен- тельность в приграничных зонах. ные границы или механизмы реализа- Украина ведет последовательную и ции государственной политики относи- бесконфликтную работу по заверше- тельно территориальной организации нию процесса международно-правово- государства, ее регионального развития. го оформления границы со всеми со- Принимая во внимание приоритет- предельными государствами на основе ность проблем, связанных с обеспече- уважения суверенитета, территориаль- нием мира и безопасности на своей тер- ной целостности и нерушимости суще- ритории, локализации конфликтов раз- ствующих границ. личного характера Украина как субъект Благодаря активным политико-ди- международного права основное внима- пломатическим мерам, которые прини- ние акцентирует на следующем: мались украинской стороной, после 1) соблюдение принципов сувере- провозглашения ею независимости, нитета, территориальной целостности было заключено ряд международных и нерушимости государственных гра- договоров о режиме государственной ниц сопредельных государств; границы с западными соседями. На се- 2) отказ от военной, политической, годня государственную границу между экономической или любой другой Украиной и Республикой Польша, Вен- формы давления, в том числе блокады, герской Республикой, Словацкой Респу- а также поддержки и использования се- бликой и Румынией в договорно-право- паратизма против территориальной вом отношении оформлено полностью. целостности и неприкосновенности, а Однако остались нерешенными ряд во- также политической независимости просов относительно правового статуса любого из государств мира; государственной границы, в частности: 3) запрет захвата территории с при- 1) прохождение линии государст- менением силы, оккупация территории венной границы Украины с Румынией государств не может использоваться для посередине главного рукава реки Тиса. международного признания или навязы- Сегодня остро стоит вопрос об обмене вания изменения ее правового статуса; площадями или компенсации. Обмен 4) соблюдение принципа невмеша- территорией может производиться тельства во внутренние дела сопредель- только по результатам всеукраинского ных государств, что является важным референдума. Процедура назначения и условием укрепления дружественных и проведения его на сегодня не определена; партнерских отношений [3]. 2) противоречивые позиции Украи- Одним из важных источником меж- ны и Румынии относительно правил дународного права, которое определяет использования естественных свойств правовой статус государственной грани- канала "Дунай — Черное море" [6]. цы Украины, являются договоры о режи- 3) вопросы демаркации российско- ме государственной границы. Они пред- украинского участка границы. Делимита-

147 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) ция сухопутного участка завершена, во- границе, который подписанный и рати- прос ее демаркации остается открытым. фицированный в Украине еще в 1997 Соглашение между Украиной и Россий- году. Настоящий Договор, фактически, ской Федерацией о демаркации украин- действует, пограничники обеих стран ско-российского участка государствен- руководствуются им в своей работе. ной границы подписано в мае 2010 года, 8) существуют некоторые вопросы, но сам процесс демаркации не начато; требующие договорно-правового офор­ 4) наличие на украинско-россий- мления в двустороннем порядке между ском участке границы участков местно- Украиной и Молдовой по вопросам де- сти (протяженность более 84,7 км) на маркацию центрального участка укра- которых линия государственной грани- инско-молдавской государственной цы, проведенная при делимитации не границы (приднестровский участок). совпадает с линией административного Требует решения вопрос о передаче в деления между бывшими УССР и собственность Украины участка авто- РСФСР (Сумская, Харьковская, Луган- мобильной дороги Одесса — Рени в ская и Донецкая области); районе населенного пункта Паланка 5) не урегулирование правил пере- Республики Молдова. Не урегулирован движения людей, транспортных средств порядок движения лиц и транспортных и грузов транзитными участками авто- средств транзитными участками авто- мобильных и железных дорог. Движе- мобильных и железных дорог. ние на таких участках осуществляется и Во избежание нарушения норм меж- контролируется на основании догово- дународного и национального законода- ренностей на уровне пограничных тельства определяющих статус государ- представителей обеих сторон. К при- ственной границы Украины, предупре- меру, по территории Луганской обла- ждения политического давления со сто- сти проходят железнодорожные пути роны отдельных государств, посягающих Юго-Восточной и Северокавказского на ее суверенитет, необходимо придер- участка железной дороги Российской живаться следующих направлений: Федерации (протяженностью почти 26 1) разработка и подписание норма- км), железная дорога неоднократно пе- тивно-правовых актов, регламентирую- ресекает украинско-российскую госу- щих договорно-правовое оформление дарственную границу, а поезда осу- государственной границы, размежева- ществляют остановки на железнодо- ния континентального шельфа и рожных станциях, расположенных как исключительных экономических зон с на территории Украины, так и России, сопредельными государствами; где отсутствуют пункты пропуска. Так- 2) в связи с интеграцией Украины в же остается не решенным вопрос об международное сообщество, необходи- определении правового статуса земель- мо, чтобы закрепленный в Конститу- ных участков и имущества Юго-Вос- ции Украины принцип превосходства точной и Северокавказской железных норм международного права над наци- дорог Российской Федерации; ональным законодательством, заклю- 6) определение статуса Азовского чался в прямой необходимости приве- моря и Керченского пролива, поскольку дения украинского законодательства российская сторона выдвинула свои про статус государственной границы, в претензии на часть украинской террито- соответствии с международными согла- рии в районе острова Тузла. Стороны шениями, обязательными для сопре- отложили рассмотрение этого спорного дельных государств (например, согла- вопроса на неопределенное время. сования норм в модельных законах 7) не ратификация парламентом Бе- СНГ "О пограничной безопасности" и лоруссии Договора о государственной "О государственной границе");

148 Мостовая Е. В. К вопросу правового статуса государственной границы Украины относительно норм международного и национального законодательства 3) налаживание тесного сотрудни- формации, поступающей от зарубежных чества с полицейскими и аналогичны- коллег, с ее последующей отработкой и ми специальными органами сопредель- реализацией в ходе оперативно-розыскной ных государств по повышению эффек- деятельности органов охраны границы; тивности борьбы с трансграничной 5) выполнения общих программ и преступностью; планов сотрудничества Государствен- 4) совершенствование практики обме- ной пограничной службы Украины с на информацией с полицейскими служба- институтами Евросоюза и НАТО с го- ми зарубежных стран и использование ин- сударствами участниками ГУАМ.

ЛИТЕРАТУРА: 1. Конституция Украины [Электронный ре- ной безопасности / Пограничник Украины. сурс] / Правовая библиотека "Инфодиск", — 2009. — № 63. 2017. — 1 электрон. опт. диск (CD-ROM): 6. Круглашов А., Герман М. Проблемные цвет, 12 см. — ("Законодательство Украи- вопросы современных украинско-румын- ны" № 1, 2017). — Название с титул. экрана. ских отношений [Электронный ресурс] / 2. Барт Ф. Этнические группы и социальные Анатолий Круглашов, Марин Герман. Ре- границы [Электронный ресурс] / Ф. Барт. жим доступа: http://dc-summit.info/proekty/ Режим доступа: http://otttgdf.posterous. ukraina-rumunija-moldova/1356-problemni- com/87840062. — Загл с. экрана. pitannja-suchasnih-ukrainskorumunskih- 3. Действующее международное право: В 2 т. stosunkiv-2.html. — Загл. с экрана. — М., 2007. — Т. 1. — С. 8. 7. Мюллерсон Р. А. Соотношение междуна- 4. Закон Украины: "О международных дого- родного и национального права / Р. А. Мюл­ ворах Украины" от 22 декабря 1993 года лерсон. — М., 1982. № 3767-ХИИ [Электронный ресурс] / Пра- 8. Конституции государств-участников СНГ. вовая библиотека "Инфодиск", 2010. — — М. : Норма, 2001. — С. 659. 1 электрон. опт. диск (CD-ROM): цвет, 12 9. Марченко М. Н. Источники права: учеб. по­ см. — ("Законодательство Украины" № 4, соб. / М. Н. Марченко. — М. : Проспект, 2006. 2010). — Название с титул. экрана. 10. Юридические термины [Электронный 5. Украина — Румыния: правовая защита ресурс]. Режим доступа: otechestvo.org.ua/ границ Украины как проблема националь- main. — Загл. с экрана.

REFERENCES: 1. Konstitucija Ukrainy [The Constitution of Uk­ ne's borders as a national security issue]. raine]. "Zakonodatel'stvo Ukrainy", 1 ["Legis­ Pogranichnik Ukrainy [Border guard of lation of Ukraine", 1]. [CD-ROM]. Pravovaja Ukraine]. 2009. 63. [in Russian]. biblioteka "Infodisk", 2017. [in Russian]. 6. Kruglashov A., German M. Problemnye voprosy 2. Bart F. Etnicheskie gruppy i social'nye granicy sovremennyh ukrainsko-rumynskih otnoshenij [Prob­ [Ethnic groups and social boundaries]. [online]. lems of modern Ukrainian-Romanian rela­ti­ Available at: http://otttgdf.posterous.com/ ons]. [online]. Available at: http://dc-summit. 87840062. [in Russian]. info/proekty/ukraina-rumunija-moldova/ 3. Dejstvujushhee mezhdunarodnoe pravo: v 2 tomah 1356-problemni-pitannja-suchasnih- [Current international law: In 2 Vol.]. Vol. 1. ukrainskorumunskih-stosunkiv-2.html. Moscow, 2007. p. 8. [in Russian]. [in Russian]. 4. Verhovnaja Rada Ukrainy (2010). Zakon Uk­ 7. Mjullerson R. A. (1982). Sootnoshenie mezhdu­narod­ ­ rainy "O mezhdunarodnyh dogovorah Ukrainy" ot nogo i nacional'nogo prava [Correlation of inter­na­ 22 dekabrja 1993 goda № 3767-HII [Law of tional and national law]. Moscow. [In Russian]. Ukraine: "On International Treaties of Uk­ra­ 8. Konstitucii gosudarstv-uchastnikov SNG [Cons­ ine" of December 22, 1993,. 3767-HII]. "Zako­ titutions­ of the CIS Member States]. Moscow: no­datel'stvo Ukrainy", 4 ["Legislation of Uk­ Norma, 2001. P. 659. [In Russian]. raine]. [CD-ROM]. Pravovaja biblioteka "Info­ 9. Marchenko M. N. (2006). Istochniki prava [So­ disk". [In Russian]. urces of law]. Moscow: "Prospekt". [in Russian]. 5. Ukraina — Rumynija: pravovaja zashhita granic 10. Juridicheskie terminy [Legal terms]. [online]. Ukrainy kak problema nacional'noj bezopasnosti Available at: http://otechestvo.org.ua/main. [Ukraine-Romania: legal protection of Ukrai­ [in Russian].

149 УДК 338.43

Ковбасюк Олександр Олександрович Здобувач Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки"

МЕТОДИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ТА ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ОЦІНЮВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЗЕРНОПРОДУКТОВОГО ПІДКОМПЛЕКСУ РЕГІОНУ

Kovbasiuk O. O. The Methodical Tools and Applied Aspects of Assessment of Competitiveness of Grain Production Subcomplex of the Region

Abstract. The basis of the author's technique of analysis of competitiveness of grain production of subcomplex is the method of the integrated assessment that allows the grouping of regions according to the established criteria to define "leaders" and "outsiders", and based on it to prioritize the tools to stimulate the development of the industry at the regional level. The elements of scientific novelty are the created database of indicators for the integrated assessment of the competitiveness of grain products subcomplex of the region in accordance with the three basic components of its operation: agricultural, processing and infrastructural ones. The article presents the algorithm for the assessment and identifies the basic steps and procedures according to which on the materials of Podolsk region a comprehensive diagnosis of the competitiveness of grain production subcomplex has been carried out. Based on the results of assessment the methods of interpretation of the gained integral indexes of competitiveness and the possibility of their practical use while working out the strategies of the development of product sub complex of the region have been presented. Keywords: competitiveness of industry, competitiveness of the grain production subcomplex, competitive advantages, integrated assessment, the grain production subcomplex, strategy.

Постановка проблеми в загально- тового підкомплексу регіону, результа- му вигляді та її зв'язок із важливими том якої стане узагальнююча оцінка ба- науковими чи практичними завдан- зових складових та проведене на цій ос- нями. Умовою забезпечення конкурен- нові групування регіонів. тоспроможності зернопродуктового Аналіз останніх досліджень і пу- підкомплексу регіону є збалансований блікацій, в яких започатковано розвиток усіх його компонентів та збе- розв'язання даної проблеми і на які реження її відтворювальної цілісності. спирається автор. Виділення неви- Але, на практиці, природно-кліматичні рішених раніше частин загальної та соціально-економічні фактори різних проблеми, котрим присвячується територій завжди різняться, тому фор- дана стаття. Методичні аспекти оцін- мування конкурентоспроможності про- ки конкурентоспроможності частіше за дуктових підкомплексів регіонів відбува- все опрацьовуються авторами в контек- ється по-різному. За цих умов доцільним сті зміцнення конкурентних переваг є опрацювання універсального інстру- суб'єктів господарювання. Свідченням ментарію комплексної діагностики рівня цього є праці таких науковців, як конкурентоспроможності зернопродук- А. Е. Воронкова [2], С. М. Клименко,

150 Ковбасюк О. О. Методичний інструментарій та прикладні аспекти оцінювання конкурентоспроможності зернопродуктового підкомплексу регіону Т. В. Омельяненко, Д. О. Барабась, вання, зберігання, збут тощо). Узагаль- О. С. Дубров [16], В. О. Кошеленко [8], нюючи підходи до оцінки галузевої Л. Малюга [10], В. А. Мошнов [11], конкурентоспроможності, вважаємо, В. Н. Парсяк, І. Л. Дибач [12], Т. А. Пє- що при розробці методики оцінки кон- тєшова [13], Г. І. Рзаєв [14], С. Ю. Хамі- курентоспроможності зернопродукто- ніч [17], О. І. Штейн [19]. Питанням вого підкомплексу регіону необхідно функціонування ринку зерна та відпо- враховувати наступні аспекти: відного продуктового підкомплексу 1) при розробці та виборі методич- присвячено праці В. І. Бойка [1], ного інструментарію перевагу слід від- Г. М. Калетніка, Т. В. Пепи, В. М. Ціха- давати вузькогалузевим методикам новської [6], С. М. Кваши, М. М. Ільчука, оцінки конкурентоспроможності, що, з І. А. Коновала [7], Ю. О. Лупенка [9], одного боку відображають специфіку П. Т. Саблука [15], О. Г. Шпикуляка, зернопродуктового підкомплексу, а з Ю. П. Воскобійника, Р. П. Саблука, іншого — дозволяють розглянути регі- О. В. Овсяннікова [18]. ональні особливості розміщення та Незважаючи на значний науковий розвитку підприємств галузі; доробок в досліджуваній сфері питан- 2) оцінка повинна охоплювати усі ню оцінки конкурентоспроможності структурні компоненти зернопродукто- зернопродуктового підкомплексу регіо- вого підкомплексу (сфери селекції, ви- ну приділено недостатньо уваги. Зокре- робництва, переробки, транспортуван- ма, відсутня комплексна методика оцін- ня, зберігання та продажу зерна і супут- ка рівня конкурентоздатності, яка б ох- ніх продуктів, матеріально-технічного плювала усі складові підкомплексу та не та інфраструктурного забезпечення); сформовані критерії ідентифікації регі- 3) слід враховувати доступність ви- онів за типами конкурентоспроможно- хідної інформації для аналізу, тому кіль- сті, що унеможливлює розробку відпо- кість показників оцінки конкуренто- відних стратегій розвитку. спроможності не повинна бути числен- Формулювання цілей статті (по- ною (що ускладнює збір вихідної ін- становка завдання). Метою статті є формації для розрахунків), в той же час, формування методичних засад оці- набір показників повинен бути достат- нювання конкурентоспроможності ній для точної оцінки конкурентоспро- зернопродуктового підкомплексу ре- можності об'єктів, які порівнюють; гіону та апробація цієї методики на 4) кінцевим користувачам повинен прикладі Поділля. бути наданий чіткий алгоритм: Виклад основного матеріалу до- - розрахунку інтегрального показ- слідження з повним обґрунтуванням ника (спосіб стандартизації показників, отриманих наукових результатів. обґрунтування вагових коефіцієнтів, При вирішенні поставленого завдання метод агрегації показників); необхідно враховувати, що конкуренто- - інтерпретації отриманих резуль- спроможність зернопродуктового під- татів (пояснення виявлених причин- комплексу регіону є складним і багатоа- но-наслідкових залежностей, надання спектним поняттям. Тому комплексна їм адекватної оцінки), оцінка її рівня повинна ґрунтуватись на - врахування висновків, отриманих засадах системного підходу, що перед- у результаті системної оцінки, при роз- бачає необхідність послідовної оцінки робці та реалізації відповідної стратегії, рівня конкурентоспроможності як без- визначенні ефективності розроблених посередньо виробництва (від сировини заходів при коригуванні небажаних до виробництва готової продукції), так і тенденцій розвитку, зменшенні просто- забезпечуючої складової (транспорту- рової та галузевої асиметрії тощо.

151 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09)

-

:

стратегія лідера стратегія нішера i стратегія челенджера ij

- x стратегія послідовника ) x кон = К ( ij z підкомплексу регіону узгодженості думок експертів Визначення способу стандартизації Розрахунок коефіцієнтів вагомості Розробка типових стратегій розвитку (нормування) показників оцінки значень відповідних показників від рівня конкурентоспроможності розрахунок коефіцієнта конкордації Перевірка зернопродуктового підкомплексу регіону підкомплексу зернопродуктового відповідної складовоїзернопродуктового відповідної Етап 4. Етап 3. показників оцінки конкурентоспроможності Етап 10. Нормування вихідних даних стосовно середніх конкурентоспроможності відповідноїскладової конкурентоспроможності зернопродуктового підкомплексу регіону залежно

території), 2

перероблено на

Так

сіб), сіб), кількість підприємств з при вирощуванні зернових і зернових при вирощуванні

0,6 км шляхів на 1 тис. км тис. 1 на шляхів км > Чи кон капітальні капітальні інвестиції у розрахунку на 1

К

питома вага експорту продуктів переробки

використовується використовується експертний метод? ія регіонів за рівнем ств ств в розрахунку на 1000 грн. витрат на виробництво підкомплексу підкомплексу підкомплексу підкомплексу

частка зернових та зернобобових культур, що

Так

Ідентифікац их их переробних підприємств (%), ачними диспропорціями розвитку зернопродуктового диспропорціями ачними

Ні

Ні ур (%), рівень рентабельності виробництва зернових і зернобобових культур (%),

Етап 9. регіони із зн частка прибутков

регіони з високим рівнем конкурентоспроможностірегіони з рівнем зернопродуктового високим рівнемрегіони зконкурентоспроможності низьким зернопродуктового

регіони зконкурентоспроможності середнім рівнем зернопродуктового

конкурентоспроможності підкомплексузернопродуктовогоконкурентоспроможності підприємств (юридичних осіб) на 1000 осіб постійного населення (од./1000 о – ступінь ступінь придатності основних засобів переробних підприємств (%),

компонент за допомогою плексу регіону ої ої техніки на 1000 га площ посівних що (од./ тис. га), кількість здійснюють закладів, вищих підготовку навчальних Використання методу головних методу Використання програмного пакету Statistica 6.0.

підком

Примітка. Запропоновано автором наявність об’єктів роздрібної торгівлі

особу), урожайність зернових і зернобобових культур (ц/га), коефіцієнт самозабезпеченості (відношення виробництва до внутрішнього споживання), споживання), внутрішнього до виробництва (відношення самозабезпеченості коефіцієнт (ц/га), культур зернобобових і зернових урожайність особу),

i k витрати витрати на 1 грн. реалізованої продукції (грн./грн.), кількість переробних підприємств на 100 тис. наявного населення (од./100 тис.осіб) (од./100 населення наявного тис. 100 на підприємств переробних кількість регіону

ij і

x x 1 ивчих товарів на 1000 осіб постійного населення (од./1000 осіб), щільність автомобільних доріг з твердим покриттям на території регіону ( m представлення результатів єдиного інтегрального індексу Агрегування оціночних показників до ∑ Побудова матриці оцінювання Розрахунок Розрахунок = конкурентоспроможності конкурентоспроможності кj І регіону за трьома складовими регіону оцінки конкурентоспроможності зернопродуктового підкомплексу підкомплексу зернопродуктового зернопродуктового підкомплексу підкомплексу зернопродуктового Етап 5. інтегрального індексу: Табличне Етап 8. Формування масиву оціночних показників кожної складової конкурентоспроможності зернопродуктового - - - виробництво зернових і зернобобових культур (кг/на 1 частка прибуткових сільськогосподарських підприємств, що займаються вирощуванням в підприємствах с/г праці продуктивність культур, зернових і зернобобових площ зернових на 1 га зібраних у розрахунку інвестиції (%), капітальні та засобів основних придатності ступінь зернобобових культ зернобобових культур (на 1 зайнятого в сільськогосподарському виробництві, у постійних цінах 2010 року); обсяг виробництва продуктів переробки зерна та готових виробів з зерна на зерна та 1 готових виробів зжителя зерна у величині регіону(тис.т/особу),експорту регіону по групам «Продукти рослинного походження» та «Готові харчові продукти» (%), переробних підприємствах регіону (%), грн./од.), (тис. підприємство переробне коефіцієнт забезпеченості регіону зерносховищами (од.), виробництва добрив та азотних сполук, пестицидів та іншої продукції агрохімічної в розрахунку на 1000 с/г підприємств, що займаються вирощуванням зернових та культур зернобобових (од./ 1000 од.) кількість ринків з продажу спож що сільськогосподарськ виробництво здійснюють підприємств, машинобудівних кількість фахівців в аграрній галузі, в розрахунку на 10000 осіб постійного населення зернових та зернобобових (од./10000 культур (грн./ 1000 осіб), грн). обсяги державного фінансування аграрних підприєм

Етап 2. Рис. 1. Алгоритм оцінки конкурентоспроможності зернопродуктового підкомплексу регіону

-

вигляді таблиці су регіонів

. тового підкомплексу аграрна переробна складових я Визначення шкали нфраструктурна і Етап 1 Систематизація інтегральних підкомплек для встановлення типу Регіони Регіони з спроможності низьким рівнем зернопродук конкуренто відповідної Регіони з спроможності середнім складової рівнем зернопродуктового підкомплексу конкуренто відповідної Регіони з спроможності складової високим рівнем зернопродуктового підкомплексу конкуренто відповідної складової

Етап 6. зернопродуктового

підкомплексу регіону

можності відповідних складових Визначенн Систематизація у індексів конкурентоспроможності індексів конкурентоспроможності конкурентоспроможності 2 2 і > 1,333] - Етап 7. - конкурентоспроможності відповідної конкурентоспроможності 0,667) - відповідних складових зернопродуктового складових відповідних ідентифікованих індексів конкурентоспро [0 складової зернопродуктового підкомплексу зернопродуктового складової (1,333 [0,667 зернопродуктового підкомплексу за регіонами

152 Ковбасюк О. О. Методичний інструментарій та прикладні аспекти оцінювання конкурентоспроможності зернопродуктового підкомплексу регіону Дотримання запропонованих реко- метод експертного оцінювання. Ми за- мендацій при розробці та виборі методи- пропонували 4-м керівникам сільсько- ки діагностики конкурентоспроможності господарських підприємств, що спеціа- галузі (підкомплексу) дозволить істотно лізуються на вирощуванні зернових та підвищити об'єктивність її кінцевих ре- зернобобових культур; 3-м директорам зультатів. Виходячи з цього на рис. 1 за- переробних підприємств, що забезпе- пропоновано алгоритм оцінки конкурен- чують виробництво продуктів пере- тоспроможності зернопродуктового під- робки зерна та готових виробів з зерна, комплексу регіону, визначено основні а також 3-м керівникам найбільших процедури та методи дослідження. компаній, що надають посередницькі Відповідно до представленого алго- послуги на ринку зерна, визначити сту- ритму (рис. 1) проведемо таку оцінку на пінь впливу показників на забезпечення матеріалах Подільського регіону. конкурентоспроможності відповідної З метою врахування усіх компонен- складової за 8-ми бальною шкалою. Ре- тів зернопродуктового підкомплексу зультати такої експертної оцінки, зо- пропонуємо використовувати трьох- крема, розраховані коефіцієнти вагомо- складовий вимір у відповідності до ба- сті також представлені в табл. 1. зових структурних елементів оцінюва- У зв'язку з тим, що експертне оці- ного об'єкту: перша — рівень конку- нювання характеризується значним рентоспроможності аграрної складової; суб'єктивізмом думок експертів, адек- друга — рівень конкурентоспроможно- ватність отриманих за допомогою цьо- сті переробної складової та третя — рі- го методу вагових коефіцієнтів переві- вень конкурентоспроможності інфра- ряється шляхом розрахунку коефіцієн- структурної складової. та конкордації. Використовуючи фор- Перші два етапи дослідження пе- мулу, наведену в [3], нами розраховано редбачають формування масиву оці- значення коефіцієнта конкордації для ночних показників кожної складової визначених показників трьох складо- конкурентоспроможності зернопро- вих зернопродуктового підкомплексу дуктового підкомплексу регіону та по- Поділля. За результатами обчислень шук їх абсолютних значень. Для цього коефіцієнт конкордації по аграрній ми скористались інформаційними да- складові дорівнює 0,8, по переробній ними Державної служби статистики — 0,89, а по інфраструктурній — 0,88. України за 2014 р. Спочатку абсолютні Це свідчить про високий ступінь значення оціночних параметрів ми за- узгодженості думок експертів і дозволяє несли у таблицю відповідно до кожної з використовувати отримані коефіцієнти складових, побудувавши таким чином вагомості при обчисленні інтегральних масив вихідної інформації. Далі згідно з індексів конкурентоспроможності за процедурою третього етапу здійснено кожною із базових складових. нормування величин через порівняння П'ятий етап дослідження передба- оціночних параметрів із середнім рів- чає агрегування оціночних показників нем по країні. Результати проведених (їх нормованих значень) в інтегральний обчислень представлено в табл. 1. індекс конкурентоспроможності за На четвертому етапі оцінки конку- кожною з трьох складових зернопро- рентоспроможності зернопродуктово- дуктового підкомплексу. В економічній го підкомплексу регіону передбачений літературі (праці А. М. Єріної, С. С. Ва- розрахунок коефіцієнтів вагомості по- щаєва [5], П. М. Григорука [4]) пред- казників оцінки конкурентоспромож- ставлено типові підходи до "згортання" ності відповідної складової. Для цього в ознакової множини, вибір якого в кож- рамках дослідження використовувався ному конкретному випадку обумовлю-

153 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) 12 Таблиця 1 0,1028 0,0361 0,0889 0,0722 0,1861 0,1278 0,2083 0,1778 вагомості Коефіцієнт 11 регіон 1,2172 0,9998 1,0500 0,9946 1,1646 0,9022 1,8254 1,3593 Подільський Подільський 10 1,1760 0,8469 0,9917 1,0104 1,5370 0,7882 1,6983 1,3936 область Хмельницька 9 Нормовані значення 1,6342 0,7544 1,2000 0,9550 1,0389 0,8490 1,6660 1,2677 область Тернопільська Тернопільська 8 1,0920 1,2395 1,0333 1,0185 0,9183 1,0096 2,1118 1,3890 область Вінницька Вінницька 7 1,20 86,70 25,70 42,72 43,70 1257,11 1485,00 Україна 136420,60 6 1,26 86,23 29,93 38,54 59,40 регіон 1256,87 2710,67 166047,59 Подільський Подільський 1. Аграрна складова 5 87,6 1,19 39,50 33,67 60,90 1064,64 2522,00 область 160428,69 Хмельницька Абсолютні значення 4 82,8 1,44 26,70 36,27 55,40 948,40 2474,00 область 222936,89 Тернопільська Тернопільська 3 88,3 1,24 23,60 43,13 60,70 1558,20 3136,00 область 148965,27 Вінницька Вінницька ------2 Показники дарському виробництві, у постійних цінах 2010 року; гривень/особу) Продуктивність праці в сільськогоспо в праці Продуктивність ванні зернових і зернобобових куль - тур (на 1 зайнятого в сільськогоспо дарських підприємствах при вирощу дарських підприємств, що займаються вирощуванням зернових та зерно - бобових культур, % Частка прибуткових сільськогоспо Рівень рентабельності виробництва зернових і зернобобових культур, % Ступінь придатності основних засо бів, % Капітальні інвестиції грн. на1 га зібра них площ зернових і зернобобових культур Урожайність зернових і зернобобових культур, ц/га ношення виробництва до внутріш нього споживання), од. Коефіцієнт самозабезпеченості (від Виробництво зернових і зернобобо вих культур на одну особу, кілограм 1 8. 4. 5. 6. 7. 2. 3. 1. № з/п Оціночні показники складових конкурентоспроможності зернопродуктового підкомплексу Подільського регіону за 2014 р.

154 Ковбасюк О. О. Методичний інструментарій та прикладні аспекти оцінювання конкурентоспроможності зернопродуктового підкомплексу регіону 0,1500 0,2139 0,0667 0,1250 0,1583 0,0583 0,2028 0,0444 0,1333 0,2111 Продовження табл. 1 1,0431 1,0281 1,2400 1,4667 1,2746 1,0917 1,0023 1,0644 1,0534 1,2587 1,1724 1,1433 1,0800 1,7111 3,0732 1,4417 0,9726 0,4184 1,0931 1,1719 0,8621 0,9854 1,4800 1,3333 0,8321 0,6750 0,8974 0,2391 1,0931 0,7583 1,0603 0,9759 1,2000 1,2889 0,3271 1,1250 1,1152 1,6713 0,9908 1,6610 5,0 1,16 0,45 24,0 4,35 65,5 50,53 462,8 0,877 105,9 6,2 1,21 0,66 26,2 4,63 69,0 51,95 0,879 133,3 589, 9 2. Переробна складова 5,4 1,36 0,77 34,6 1,82 71,6 3. Інфраструктурна складова 57,77 0,853 124,1 1422,3 7,4 1,00 0,60 16,2 1,04 71,6 80,3 49,79 385,1 0,787 6,0 1,23 0,58 27,0 7,27 64,9 49,31 151,4 0,978 175,9 ------

Коефіцієнт забезпеченості регіону зерносховищами, од. Наявність об'єктів роздрібної торгів ­ лі — підприємств (юридичних осіб) на 1000 осіб постійного населення, од./1000 осіб Капітальні інвестиції у розрахунку на 1 переробне підприємство, тис. грн. Кількість переробних підприємств на 100 тис. наявного населення, од./100 тис.ос. Обсяг реалізації на 1 грн.витрат, грн./грн. Ступінь придатності основних засобів переробних підприємств, % Частка зернових та зернобобових культур, що перероблено на перероб них підприємствах регіону, % дукти", % Питома вага експорту продуктів пе реробки зерна та готових виробів з зерна у величині експорту регіону по групам "Продукти рослинного походження" та "Готові харчові про Обсяг виробництва продуктів пере робки зерна та готових виробів з зер на 1 жителя, тис.т/особу Частка прибуткових переробних під приємств, % 1. 2. 7. 8. 5. 6. 4. 3. 1. 2.

155 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) 0,0667 0,1944 0,0472 0,0556 0,1556 0,1167 Закінчення табл. 1 2,8421 0,5145 0,6898 1,2599 0,1270 1,3137 2,3158 0,3971 1,1872 1,2491 0,0000 1,7451 0,7068 0,6246 0,0000 1,3032 0,2698 1,0980 4,6917 0,5416 0,7701 1,2238 0,1296 1,0980 277 3,78 80,23 0,051 0,0133 0,0187 349 0,48 41,28 0,067 0,0378 0,0129 346 0,00 31,86 0,089 0,0308 0,0222 361 1,02 50,11 0,056 0,0094 0,0000 339 0,49 43,45 0,056 0,0624 0,0144 - - - - території 2 Обсяги державного фінансування аграрних підприємств в розрахунку на 1000 грн. витрат виробництво зернових та зернобобових культур, грн./ 1000 грн. Кількість вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку фахівців в аграрній галузі, в розрахунку на 10000 осіб постійного населення, од./10000 осіб ємств, що здійснюють виробництво сільськогосподарської техніки на 1000 га посівних площ, од./ тис. Кількість машинобудівних підпри Кількість ринків з продажу споживчих товарів на 1000 осіб постійного насе лення, од./1000 осіб Щільність автомобільних доріг з твер дим покриттям на території регіону, км шляхів на 1 тис. Кількість підприємств з виробництва добрив та азотних сполук, пестицидів та іншої агрохімічної продукції в роз рахунку на 1000 с/г підприємств, що займаються вирощуванням зернових та зернобобових культур (од./ 1000 од.) 8. 7. 6. 4. 5. 3. Примітка. Складено автором на основі даних Державної служби статистики

156 Ковбасюк О. О. Методичний інструментарій та прикладні аспекти оцінювання конкурентоспроможності зернопродуктового підкомплексу регіону ється, перш за все, характером зв'язку спроможності зернопродуктового під- між показниками, варіацією їх значень комплексу регіону та ідентифікація ре- тощо. Найпоширенішими є застосу- гіонів за рівнем конкурентоспроможно- вання середніх арифметичної чи геоме- сті. Пропонована нами матриця містить тричної ("адитивна згортка" або "муль- також базові варіанти стратегій подаль- типлікативна згортка"). Оскільки ади- шого розвитку продуктового підкомп- тивна згортка є менш чутливою до лексу для кожного з типів регіонів (табл. 3). низьких значень вхідних показників та Для згладжування наявних територі- майже немає обмежень щодо кількості альних диспропорцій у розвитку зерно- таких показників, саме цей підхід ми продуктового підкомплексу регіону не- взяли за основу. Таким чином, інте- обхідно розробити стратегію розвитку гральні індекси оцінки конкуренто- з відповідною системою заходів щодо її спроможності зернопродуктового під- реалізації. Слід зазначити, що форму- комплексу Подільського регіону (роз- вання базових стратегій розвитку кон- раховані з урахуванням нормованих курентоспроможності зернопродукто- значень та коефіцієнтів вагомості за вого підкомплексу для кожного з отри- кожною складовою), їх ідентифікація маних сегментів є трудомісткою та не- згідно інтервальних значень (визначе- доцільною процедурою, оскільки сег- них на рис. 1), наведені у таблиці 2. менти, близькі за рівним розвитку, по- Надзвичайно важливим етапом требуватимуть схожих або навіть іден- комплексної діагностики є інтерпрета- тичних заходів щодо вирішення клю- ція її результатів. Тут ми спробуємо по- чових проблем. Для кожного з пред- рівняти інтегральні оцінки, отримані у ставлених типів регіонів розробляється ході розрахунків, та на їх підставі визна- власна стратегія розвитку конкуренто- чити тип кожного з регіонів. спроможності зернопродуктового під- Так, як бачимо, три досліджувані об- комплексу, яка має узгоджуватись із рів- ласті та Подільський регіон в цілому нем конкурентоспроможності відповід- характеризується достатньо збалансо- них структурних елементів, забезпечу- ваним розвитком усіх складових зерно- ючи їх зростання або збереження на іс- продуктового підкомплексу, розрахова- нуючому рівні. Коротко охарактеризує- ні індекси знаходяться переважно в ін- мо кожен тип стратегії, запропонова- тервалі [0,667–1,333], що відповідає се- ний для розвитку зернопродуктового редньому рівню конкурентоспромож- комплексу відповідного регіону. ності. При цьому, слід відмітити, зна- Так, для регіонів з високим рівнем чення отриманих інтегральних індексів конкурентоспроможності зернопро- у більшості випадків наближаються до дуктового підкомплексу ми пропонує- верхньої межі шкали, тобто оціночні мо використовувати стратегію лідера, показники дорівнюють середнім по що передбачає утримання домінуючої країні або є кращими за них. Це свід- ринкової частки підприємствами під- чить про значний потенціал регіону, комплексу, підтримку обсягів виробни- здатний задовільнити внутрішні потре- цтва та реалізації зернопродукції та би не лише у зерні, але і у продукції продуктів її переробки; за рахунок от- більш глибокої переробки і більшої до- римання "лідерських прибутків" впро- даної вартості, як з метою збільшення вадження виробничих інновацій, що величини експорту, так і збільшення дозволяють знизити витрати та підви- внутрішнього споживання продукції ві- щити "вихід" кінцевого продукту; роз- тчизняного виробництва. виток інфраструктури. Можливі типи Наступними етапами аналізу є побу- стратегій конкурентної поведінки для дова матриці оцінювання конкуренто- підприємств зернопродуктового під-

157 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) Таблиця 2 Таблиця 3 С С С С спроможності Стратегія лідера Стратегія нішера стратегії розвитку рівень конкуренто- Пропонований тип Стратегія челенджера Стратегія послідовника забезпечення (Ік.і) 1,036 0,752 0,980 0,940 індексу значення Інтегральний індекс конкуренто- спроможності інфраструктурного спроможності В С С С спроможності рівень конкуренто- ВНВ, ВНН, ВВН, НВВ, НВН, ННВ, ВВВ, ВВС, ВСВ, СВВ ННН, СНН, НСН, ННС Варіанти комбінації індексів Інтегральний індекс СВН, СНВ, НВС, НСВ, НСС, 1,142 0,937 1,465 1,189 індексу значення конкуренто-спроможності переробної складової (Ік.п) ВСС, ВСН, ВНС, СВС, ССВ, ССС, ССН, СНС, конкурентоспроможності складових підкомплексу

С С С С спроможності рівень конкуренто- Інтегральний аграрної складової (Ік.а) 1,309 1,245 1,301 1,280 індексу значення індекс конкуренто-спроможності зернопродуктового підкомплексу Умовні позначення: В — високий рівень конкурентоспроможності відповідної складової зернопродуктового підкомплексу Регіон Інтегральні індекси конкурентоспроможності відповідних складових зернопродуктового підкомплексу (2014 р.) Матриця ідентифікації регіонів залежно від комбінації індексів конкурентоспроможності складових підкомплексу Тип регіону за рівнем конкурентоспроможності Регіони з високим рівнем конкурентоспроможності зернопродуктового підкомплексу Регіони з середнім рівнем конкурентоспроможності рівнем середнім з Регіони зернопродуктового підкомплексу Регіони з низьким рівнем конкурентоспроможності зернопродуктового підкомплексу Регіони із значними зернопродуктового підкомплексу диспропорціями розвитку Вінницька Тернопільська Хмельницька Подільський регіон Примітки. 1. регіону; С — середній рівень конкурентоспроможності відповідної складової зернопродуктового підкомплексу регіону; Н рівень конкурентоспроможності відповідної складової зернопродуктового підкомплексу регіону. — низький 2. Розраховано автором. № з/п 1. 2. 3. 4. Примітка. Складено автором

158 Ковбасюк О. О. Методичний інструментарій та прикладні аспекти оцінювання конкурентоспроможності зернопродуктового підкомплексу регіону комплексу регіону — стратегії оборони ринкового лідера, але характеризуються та наступу. Стратегія наступу передба- пасивністю ринкових дій, конкурент- чає агресивний ріст збуту та досягнення ною вразливістю. домінуючих позицій за рахунок захо- Для територій, ідентифікованих як плення ринкової частки конкурентів та регіони із значними диспропорціями розширення ринку. Стратегія оборони розвитку зернопродуктового підкомп- включає заходи щодо захисту від спаду лексу, доцільним є застосування стра- обсягів виробництва та реалізації або тегії нішера, яка передбачає утримання запобігання йому за рахунок зниження лідируючих позицій у тих сферах, які втрат і підвищення продуктивності. характеризуються високим рівнем кон- Для регіонів з середнім рівнем кон- курентоспроможності з орієнтацією їх курентоспроможності зернопродукто- на інноваційний розвиток та утриман- вого підкомплексу пропонується вико- ня лідерства за витратами з одночас- ристовувати стратегію челенджера, що ним асигнуванням коштів у розвиток передбачає збільшення ринкової част- "депресивної" складової, яка характе- ки підприємствами підкомплексу для ризується низьким рівнем конкуренто- досягнення ринкової першості шляхом спроможності. Основні типи стратегій нарощування обсягу виробництва зер- конкурентної поведінки для підпри- нових культур за інтенсивним типом, ємств зернопродуктового підкомплек- впровадження виробничих інновацій у су регіону — підтримання позицій, аграрній та переробній сферах та забез- стратегія інтеграції — включають за- печення стабільного функціонування ходи щодо проведення вертикальної інфраструктурної складової. Основний та горизонтальної інтеграції з метою тип стратегій конкурентної поведінки зміцнення ринкових позицій та фор- для підприємств зернопродуктового мування на підприємствах замкнутого підкомплексу регіону — наступальна, циклу виробництва. що включає заходи щодо розширення Отже, розрахунок індексів конку- ринкової частки спонукає підприємства рентоспроможності складових зерно- до послідовного вдосконалення та роз- продуктового підкомплексу Поділь- витку усіх сфер діяльності. ського регіону свідчить про доцільність У регіонах з низьким рівнем конку- використання стратегії челенджера, в рентоспроможності зернопродуктового першу чергу, за рахунок стимулювання підкомплексу слід застосовувати страте- розвитку переробної складової при на- гію послідовника, передбачає захист під- рощуванні обсягів виробництва зерна у приємствами підкомплексу ринкової по- Вінницькій, Хмельницькій та Терно- зиції і ринкової частки, збереження існу- пільській областях. Для цього необхід- ючих обсягів виробництва зернових но розробляти та впроваджувати регіо- культур та стимулювання максимальної нальні програми підтримки агропро- їх переробки підприємствами регіону, мислового виробництва та використо- стимулювання регіонального експорту вувати можливості державних програм продуктів споживання, підтримка інфра- (пільгове кредитування, оподаткування, структурних складових в життєздатному гарантії тощо). Такі пріоритети спро- стані. Основні типи стратегій конку- можні вивести регіон на лідерські пози- рентної поведінки для підприємств зер- ції та забезпечити перехід до сегменту з нопродуктового підкомплексу регіону високим рівнем конкурентоспромож- — стратегія оборони, стратегія насліду- ності зернопродуктового підкомплексу. вання дій лідера — імітація, компіляція, Сукупність стимулюючих заходів є адаптація, які включають заходи із впро- предметом окремого дослідження і по- вадження перевірених ринком стратегій требує більш детального опрацювання.

159 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) Висновки з даного дослідження і Результати проведених у статті перспективи подальших кроків у да- досліджень можуть бути використані ному напрямі. Таким чином, запропо- для формування заходів з підвищен- нований методичний підхід до комп- ня конкурентоспроможності зерно- лексної діагностики конкурентоспро- продуктового підкомплексу Поділь- можності зернопродуктового підкомп- ського регіону. Для згладжування на- лексу регіону, апробований на прикладі явних територіальних та галузевих Подільського економічного району, є диспропорцій необхідно розробити адекватним засобом оцінки конкурент- регіональні стратегії розвитку з від- них позицій продуктового підкомплек- повідною системою заходів щодо їх су на національному рівні. Перевагою реалізації. Формування таких страте- запропонованої методики також є мож- гій має узгоджуватись із рівнем інте- ливість її використання для оцінки кон- грального індексу конкурентоспро- курентоспроможності в часовому вимі- можності відповідної складової, за- рі. Співставлення значень розрахова- безпечуючи її зростання або збере- них інтегральних індексів за декілька ження на існуючому рівні. На основі років забезпечує вищу об'єктивність, аналізу особливостей та специфіч- достовірність та неупередженість отри- них рис кожного з виділених типів маних результатів. Крім того, представ- регіонів здійснюється структуризація лений підхід є універсальним, що за умо- регіональних і галузевих проблем, ви корегування системи оціночних по- будується система заходів розвитку казників робить можливим його застосу- та вдосконалення цієї складової. Це вання для оцінки конкурентоспромож- забезпечує адаптацію загальної стра- ності інших продуктових підкомплексів. тегії до конкретного регіону.

ЛІТЕРАТУРА: 1. Бойко В. І. Зерно і ринок: монографія / програми виробництва зерна пшениці в В. І. Бойко. — К. : Інститут аграрної еконо- Україні / С. М. Кваша, М. М. Ільчук, міки, 2007. — 312 с. І. А. Коновал // Економіка АПК. — 2013. 2. Воронкова А. Е. Конкурентоспроможність — № 3. — С. 16–24. підприємства: механізм управління та діа- 8. Кошеленко В. Рейтинговые сопоставле- гностика / А. Е. Воронкова // Економіка ния конкурентоспособности предприятий: промисловості. — 2009. — № 3. — С. 133–137. возможности совершенствования / В. Ко­ 3. Грабовецкий Б. Є. Основи економічного шеленко // Економiст. — №1. — 2010. — прогнозування: навч. посіб. — Вінниця : ВФ С. 36–40. ТАНГ, 2000. — 209 с. 9. Лупенко Ю. О. Пріоритетні напрями ін- 4. Григорук П. М. Методи побудови інте- новаційної діяльності в аграрній сфері грального показника / П. М. Григорук, України / Ю. О. Лупенко // Економіка І. С. Ткаченко // Бізнес Інформ. — 2012. АПК. — 2014. — № 12. — С. 5–11. — № 4 (411). — С. 34–38. 10. Малюга Л. Оцінка конкурентоспромож- 5. Єріна А. М. Узагальнюючі багатовимірні ності аграрних підприємств / Л. Малюга // показники в соціально-економічних дослі- Економіст. — 2009. — № 9. — С. 50–53. дженнях / А. М. Єріна, С. С. Ващаєв // На- 11. Мошнов В. А. Комплексная оценка кон- укові записки. — Т. 6. Економіка. — Націо- курентоспособности предприятия [Элек- нальний університет Києво-Могилянська тронный ресурс] / В. А. Мошнов. — Режим Академія, 1999. — С. 38–41. доступа: http://www.cfin.ru/management/ 6. Калетнік Г. М. Територіальна організація strategy/estimate_competitiveness.shtml. — зернопродуктового комплексу регіону та на- Загл. с экрана. прями його удосконалення: монографія / 12. Парсяк В. Н. Економічна інтеграція. Ін- Г. М. Калетнік, Т. В. Пепа, В. М. Ціханов- струмент посилення конкурентоспромож- ська. — Вінниця : Вінницька газета, 2010. ності невеликих підприємств : монографія / — 180 с. В. Н. Парсяк, І. Л. Дибач. — Миколаїв : 7. Кваша С. М. Економічне обґрунтування О. С. Торубари, 2010. — 170 c.

160 Ковбасюк О. О. Методичний інструментарій та прикладні аспекти оцінювання конкурентоспроможності зернопродуктового підкомплексу регіону

13. Пєтєшова Т. А. Методичні підходи до підприємства : навч. посіб. / С. М. Климен- оцінки рівня конкурентних переваг і конку- ко, Т. В. Омельяненко, Д. О. Барабась, рентоздатності підприємства / Т. А. Пєтє- О. С. Дуброва, А. В. Вакуленко. — Київ : шова // Економіка: проблеми теорії та КНЕУ, 2008. — 520 с. практики : зб. наук. пр. Випуск 261: у 7 т. — 17. Хамініч С. Методика інтегральної оцін- Т. IV. — Дніпропетровськ : ДНУ, 2010. — ки рівня конкурентоспроможності промис- С. 908–918. лового підприємства / С. Хамініч // Еконо- 14. Рзаєв Г. І. Показники оцінки конкурен- міст. — 2006. — № 10 (240). — С. 59–61. тоспроможності підприємств, їх переваги та 18. Шпикуляк О. Г. Формування і розвиток недоліки / Г. І. Рзаєв // Вісник Хмельниць- ринку зерна в Україні / О. Г. Шпикуляк, кого національного університету. Економічні Ю. П. Воскобійник, Р. П. Саблук, О. В. Ов- науки. — Т.1. — 2009. — № 2. — С. 77–80. сянніков. — Київ : ННЦ ІАЕ, 2008. — 190 с. 15. Саблук П. Т. Агроекономічні трансфор- 19. Штейн О. И. Оценка интегральной кон- мації в Україні: напрями та перспективи курентоспособности предприятий / розвитку : монографія / П. Т. Саблук. — О. И. Штейн // Вісник СевНТУ. — Вип. Київ : ННЦ "ІАЕ", 2016. — 372 с. 92: Економіка і фінанси. — Севастополь : 16. Управління конкурентоспроможністю Вид-во СевНТУ, 2008. — С. 218–223.

REFERENCES: 1. Boiko V. I. (2007). Zerno i rynok [Grain and vershenstvovanija­ [Ranking comparisons of market]. Kyiv: Instytut ahrarnoi ekonomiky, enterprise competitiveness: opportunities for 312 p. [in Ukrainian]. improvement]. Ekonomist [The Economist]. 1. 2. Voronkova A. E. (2009). Konkurentospromozh­ ­ p. 36–40. [in Russian]. nist pidpryiemstva: mekhanizm upravlinnia ta diah­ 9. Lupenko Yu. O. (2014). Priorytetni napriamy nostyka [The competitiveness of enterprises, innovatsiinoi diialnosti v ahrarnii sferi Ukrainy [Pri­ management method and diagnosis]. Eko­ ority areas of innovation in agriculture Ukra­ nomika promyslovosti [Industrial economy]. 3. ine]. Ekonomika APK [Economy AIC]. 12. p. 133–137. [in Ukrainian]. p. 5–11. [in Ukrainian]. 3. Hrabovetskyi B. Ye. (2000). Osnovy ekonomich­ 10. Maliuha L. (2009). Otsinka konkurentospro­ noho prohnozuvannia [Fundamentals of Econo­ mozhnosti­ ahrarnykh pidpryiemstv Ekonomist mic Forecasting]. Vinnytsia: VF TANH, 209 p. [Evaluation of the competitiveness of agricul­ [in Ukrainian]. tural enterprises]. 9. p. 50–53. [in Ukrainian]. 4. Hryhoruk P. M. (2012). Metody pobudovy inte­ 11. Moshnov V. A. Kompleksnaja ocenka konku­ hralnoho pokaznyka [Methods of integral index]. rentosposobnosti­ predprijatija [Integrated assess­ Biznes Inform [Business Inform]. 4 (411). ment of enterprise competitiveness]. [online]. p. 34–38. [in Ukrainian]. Available at: http://www.cfin.ru/management/ 5. Ierina A. M. (1999). Uzahalniuiuchi bahatovy­ strategy/estimate_competitiveness.shtml. mir­ni pokaznyky v sotsialno-ekonomichnykh doslid­ [in Russian]. zhenniakh­ [Generalizing multidimensional per­ 12. Parsiak V. N. (2010). Ekonomichna intehratsiia. formance in socio-economic research]. In: Instrument posylennia konkurentospromozhnosti neve­ Naukovi zapysky. Tom 6. Ekonomika [Pro­ lykykh pidpryiemstv [Economic integration. ceedings. Vol. 6. Economics.]. Natsionalnyi Tools to enhance competitiveness of small uni­versytet Kyievo-Mohylianska Akademiia. enterprises]. Mykolaiv: O. S. Torubary. 170 p. p. 38–41. [in Ukrainian]. [in Ukrainian]. 6. Kaletnik H. M. (2010). Terytorialna orha­ni­ 13. Pietieshova T. A. (2010). Metodychni pidkhody zatsiia zernoproduktovoho kompleksu rehionu ta na­ do otsinky rivnia konkurentnykh perevah i konku­ priamy yoho udoskonalennia: monohrafiia[Territorial rentozdatnosti pidpryiemstva [Methodological ap­ organization grain-product complex areas of proaches to assessing the level of competitive the region and its improvement]. Vinnytsia: advantage and competitiveness of enterprises]. Vinnytska hazeta. 180 p. [in Ukrainian]. In: Ekonomika: problemy teorii ta praktyky 7. Kvasha S. M. (2013). Ekonomichne obgruntu­ [Economy: problems of theory and practice]. vannia prohramy vyrobnytstva zerna pshenytsi v Vol. IV. Dnipropetrovsk: DNU. p. 908–918. Ukraini [The economic justification for the [in Ukrainian]. program production of wheat in Ukraine]. 14. Rzaiev H. I. (2009) Pokaznyky otsinky konku­ Ekonomika APK [Economy AIC]. 3. p. 16–24. rentospromozhnosti­ pidpryiemstv, yikh perevahy ta [in Ukrainian]. nedoliky [Performance evaluation of the com­ 8. Koshelenko V. (2010). Rejtingovye sopostavlenija petitiveness of enterprises, their advantages konkurentosposobnosti predprijatij: vozmozhnosti so­ and disadvantages]. Visnyk Khmelnytskoho

161 Eurasian Academic Research Journal 2017. № 3 (09) na­tsionalnoho universytetu. Ekonomichni na­ pidpryiemstva [Methods of integrated evaluation uky [The Bulletin of Khmelnytsky National of the industrial enterprises]. Ekonomist [The University. Economic science]. Vol. 1, 2. economist]. 10 (240). p. 59–61. [in Ukrainian]. p. 77–80. [in Ukrainian]. 18. Shpykuliak O. H. (2008). Formuvannia i 15. Sabluk P. T. (2016). Ahroekonomichni transfor­ rozvytok rynku zerna v Ukraini [The formation matsii v Ukraini: napriamy ta perspektyvy rozvytku and development of the grain market in Uk­ [Agro-economic transformation in Ukraine: raine]. Kyiv: NNTs IAE. 190 p. [in Ukrainian]. Trends and Prospects of Development]. Kyiv: 19. Shtejn O. I. (2008). Ocenka integral'noj konku­ NNTs "IAE". 372 p. [in Ukrainian]. rentosposobnosti predprijatij [Assessment of the 16. Klymenko S. M., Omelianenko T. V., Ba­ra­ integrated competitiveness of enterprises]. bas D. O., Dubrova O. S., Vakulenko A. V. (2008). Visnyk SevNTU. Vypusk 92: Ekonomika i Upravlinnia konkurentospromozhnistiu pidpryiemstva finansy [The bulletin of Sevastopol National [Management of enterprise competitiveness]. Technical University. Num, 92: Economy and Kyiv: KNEU. 520 p. [in Ukrainian]. Finance]. Sevastopol: Vydavnytstvo SevNTU. 17. Khaminich S. (2006). Metodyka intehralnoi p. 218–223. [in Russian]. otsinky rivnia konkurentospromozhnosti promyslovoho

162 2017. № 3 (09)

Format 70х108/16 Type. Garamond Paper offset. Digital printing. Conv. p. sh. 14,53 Order. № 9. 17.02.2017. Circulation 300 copies. Publisher: Non-governmental organization "Eurasian Social Sciences Association" Sayat-Nova Street 8/17 Yerevan, ARMENIA, 0001 E-mail: [email protected] Certificate subject of publishing Registered by the Central Authority of the State Register 18.04.2016 Registration number 211.171.906429

http://www.earj.org/

Yerevan 2017

© Eurasian Social Sciences Association © Eurasian Academic Research Journal