DOCSLIB.ORG

«Privilegium Maius» Рудольфа Iv Габсбурга Товтин Я. І

Total Page：16

File Type：pdf, Size：1020Kb

Download full-text PDF Read full-text
«Privilegium Maius» Рудольфа Iv Габсбурга Товтин Я. І Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Історія», вип. 1 (32), 2014 УДК 929.731(430)"13" «PRIVILEGIUM MAIUS» РУДОЛЬФА IV ГАБСБУРГА Товтин Я. І. (Ужгород) У даній статті зроблено аналіз основних положень, висвітлених у документі, відомому як «Privilegium maius», або ж «Особливі розширені права», якого було видано за правління Рудольфа ІV Габсбурга. Текст документу, хоч і був підробкою, проте надавав Австрії певні привілеї та був свідченням того, що Габсбурги не полишали надій на тривалий час дістати корону Священної Римської імперії. Ключові слова: Privilegium maius, Privilegium minus, Австрія, Габсбурги, ерцгерцог, імперське право. Спадкова монархія у середньовічній намагалися посісти трон Священної Римської Німеччині так і не склалася, адже німецька знать імперії. В першу чергу мова йде про династії закріпила за собою право обирати короля. Хоча Габсбургів та Люксембургів [1, с. 286]. «сильний імператор» міг змусити князів ще за Власне, спадкове володіння Габсбургів, життя обрати королем свого сина і спадкоємця, яке тривало близько ста років і яке за Альбрехта але замінити принцип виборності правом І ледве трималося, було все ж таки перерване. успадкування нікому не вдалося. За таких умов Причому, після смерті Людовіка Баварського в доля династії та королівства залежала від 1347 р. Люксембурги змусили рахуватися із монарха і тривалості його правління. Штауфени, собою як з реальною політичною силою, і, поряд які в своїй політиці опиралися на імперських із Габсбургами та Вітельсбахами, стали третьою міністеріалів та систему ленних відносин, були династією, що вступила в боротьбу за німецьку доволі сильною династією, а наявність коштів корону. уперше дозволила їм набрати наймане військо. В Відтак протистояння з Люксембургами подальшому наслідком великодержавної мало в цьому плані доволі важливе значення, політики німецьких імператорів стало адже саме у «століття Люксембургів» Габсбурги послаблення централізованої влади та зростання були змушені сконцентруватися на «внутрішніх самостійності територіальних володінь. На справах», при цьому їм довелося перенести початок ХІV ст. справа дійшла навіть до центр свого впливу у Східні Альпи, Відень, Грац тривалих протистоянь між династіями, які і Лінц. 76 © Товтин Я. І., 2014. Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Історія», вип. 1 (32), 2014 У 1335 р. вони приєднали до своїх привілеї [2, с. 128; 3, c. 112]. володінь Каринтію та Крайну (сучасна Власне, Булла обмежувала право обрання Словенія). У 1363 р., не беручи до уваги опір імператора колегією із семи курфюрстів, Вітельсбахів, приєднали Тіроль, а в 1368 р. – перетворюючи Німеччину в олігархічну союзну Фрайбург у Брейгау. В 1376 р. Габсбургам державу. Австрія та Баварія не були включені до вдалося купити значні території Форальберга, а в числа курфюрств. Таким чином, завдяки своїм 1382 р. під захистом Габсбургів опинився й стосункам із курфюрстами Карл ІV зміцнив Трієст. Разом зі спадковими землями – Австрією власні позиції щодо австрійських та баварських та Штирією, ці землі почали називатися династій, тобто у випадку Вітельсбахів – «Австрійські країни» [2, с. 126]. порушувалася попередня традиційна політика, а Безперечно, Фрідріха Красивого (1314- у випадку Габсбургів – це суперечило 1330 рр.) можна було вважати першим співвідношенню сил, і це щонайменше. Габсбургом, для якого Австрія, де йому на Реагуючи на такі дії Карла ІV, Рудольф ІV початку правління довелося побороти значний взявся за справу, яка нерідко використовувалася опір, справді стала батьківщиною. За його в його часи: він наказав виготовити у своїй правління з'явилося прикметне позначення, яке канцелярії фальшиві грамоти – «Рrivilegium виразно засвідчує, що Австрія розглядалася як maius» («Особливі розширені права», 1358- основне володіння Габсбургів. Мова йде про 1359 рр.). Мова йде про п'ять екземплярів, які поняття dominum Austriae (володіння Австрією), презентувалися як оригінали Генріха ІV, яке дуже часто використовувалося в більшості Фрідріха І, Фрідріха ІІ та його сина Гайнріха VII, тогочасних документів [5, с. 161]. а також Рудольфа І Габсбурга [10, с. 144]. Після смерті Фрідріха спільно правили З-поміж цих підробок грамоту Генріха ІV його молодші брати Альбрехт ІІ (1330-1358 рр.) було додатково підкріплено дослівними та Отто (помер у 1338 р.). Альбрехт ІІ вставками з текстів нібито існуючих привілеїв, відзначився як розсудливий та виважений які надав Австрії Юлій Цезар та Нерон. Зміст правитель, незважаючи на те що мав тілесну цих вставок практично одразу викликав опір – ваду (герцог був паралізованим, імовірно після власне, один із найвідоміших гуманістів свого спроби отруїти його) й за своє тривале правління часу Франческо Петрарка викрив та був втягнутий лише в конфлікт із розкритикував псевдоантичні джерела. швейцарськими конфедератами, які намагалися Серед інших документів доволі цікавим є поширити свою владу на Люцерн і Цюріх. так званий привілей Фрідріха І Барбаросси, який Військо Альбрехта ІІ двічі доходило до Цюріха, і разом із ще кількома документами тривалий час хоча здобути місто так і не вдалося, він витримував критику, навіть після того як в їхній принаймні добився того, що провінція Глярус і оригінальності засумнівалися Йоган Фрідріх місто Цуг, які раніше, скориставшись нагодою, Бьомер та Вільгельм Ваттенбах, що сталося в вийшли з-під юрисдикції влади династії, тепер її 1852 р. [2, с. 129]. знову визнали. Саме після походів на Цюріх Отож, для сфабрикованого привілею було Альбрехт ІІ видав династичне розпорядження використано текст 1156 р. – «Рrivilegium minus» (1355 р.), в якому наказував своїм синам («Малі привілеї»). Але це був значно неподільно і спільно правити землями [11, с. 64]. змістовніший відпускний лист, власне Власне, після смерті Альбрехта ІІ в Privilegium maius, на відміну від справжнього та 1358 р. залишилося четверо його синів, з яких значно коротшого «Рrivilegium minus». перейняти владу міг лише найстарший Рудольф. «Рrivilegium minus» 1156 р. описує події, Правління Рудольфа ІV Габсбурга (1358- які так і не відбулися – перетворення 1365 рр.) припадає на доволі складний і водночас імперського лену у спадкове князівство важливий період у житті династії Габсбургів та ерцгерцогів Австрії. Документ було видано Центральної Європи. ХIV ст. було тим періодом, Фрідріхом І для врегулювання конфлікту між коли і зростає, і зменшується вплив династії у Вельфами та Бабенбергами за владу над Священній Римській імперії, але саме це Баварією. У 1156 р. Баварію імператор передав спонукало представників династії звернути Генріху Леву, а в якості компенсації Генріху ІІ особливу увагу на справи, що стосувалися в Язомирготту затвердив права для австрійських першу чергу спадкових володінь. володінь останнього. Згідно з «Рrivilegium Юний герцог Рудольф ІV був minus», Австрія, що раніше була маркграфством, налаштований примножувати землі і зміцнювати підвищувалася до статусу герцогства і ставала владу Габсбургів. За два роки до початку спадковим володінням Бабенбергів, причому у правління Рудольфа ІV імператор Карл ІV випадку відсутності спадкоємців-чоловіків (1356 р.) усунув неточності щодо обрання австрійські землі передавалися й за жіночою короля, видавши відому «Золоту буллу». Але цей лінією. Більше того, «Рrivilegium minus» надавав документ не лише регулював процедуру виборів, герцогам Австрії право призначати свого а й посилював позиції курфюрстів, надаючи їм спадкоємця [4, с. 206; 8, с. 39]. 77 Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Історія», вип. 1 (32), 2014 Саме за ці тези й зачепився Рудольф ІV. «щитом і серцем імперії», однак у першу чергу Зміст Рудольфового фальсифікату надавав він дбав про збільшення влади й авторитету у Австрії надзвичайні прерогативи стосовно володінні Австрією. Власне, текст і зміст розміру ленів, символів влади, юрисдикції з документу відбивали характер поглядів вилучення всіх апеляцій до імператора тощо. Рудольфа ІV та його намагання закріпити Власне, ця фабрикація про особливі самостійність Австрії [9; 10, с. 150]. привілеї Австрії стала спробою, з одного боку, Імператор Карл ІV, якому герцог Рудольф підвищити статус свого князівства в середині надіслав завірені копії грамот, сприйняв їх зі імперії, а з іншого – зробити його фактично спокоєм та розсудливістю: він був навіть незалежним від імператора. Аналізуючи зміст налаштований затвердити деякі положення документа, варто зазначити, що чи не єдиним фальсифікату, про що свідчать його нотатки. обов'язком австрійських правителів перед Окрім того, Карл ІV домігся від Рудольфа ІV імператором було постачання солдат у випадку відмови у використанні титулу ерцгерцога війни з Угорщиною, та й то суто символічне – [5, с. 162]. 12 осіб терміном на 1 місяць. Будь-яка інша До речі, крім того що Карл ІV не визнав служба залежала від волі герцога [9]. підробку Рудольфа ІV, він позбавив останнього Окрім того, згідно з «Рrivilegium maius», прав імперського вікарія в Ельзасі й титулу австрійський правитель не міг бути викликаний герцога Швабії, а також постійно підтримував на суд імператора. У випадку передачі ленів на виступи швейцарців проти Габсбургів. Хоча, території Австрії, для інвеститури імператор мав поряд із цим, імператор погодився й на відмову прибути до Австрії сам. У рейхстазі імперії втручатися у внутрішні справи Австрії. австрійський герцог мав певні права й шанувався Взаємини імператора Карла ІV та правителів як ерцгерцог Пфальцський та займав місце Австрії нормалізувалися лише наприкінці праворуч від імператора, одразу ж після правління Рудольфа ІV, що дозволило в 1364 р. курфюрстів. Імператор не міг мати ленів на підписати
Load more

Recommended publications
  • Reshaping a Tradition. Founding the Habsburg-Lorraine Dynastic State in the 18Th Century
    Исторические исследования www.historystudies.msu.ru _____________________________________________________________________________ Лебо К. Reshaping a tradition. Founding the Habsburg-Lorraine dynastic state in the 18th century Аннотация: В статье исследуются компоненты власти в композитарной монархии Габсбургов и конструирование политической легитимности посредством управленческих практик, сочинений, речей и изображений. Монархия Габсбургов в XVIII в. не представляла собой однородного целого, объединяя территории с различной степенью интеграции. Выборность корон и их переходы от одной ветви рода к другой создавали сложную ситуацию, в которой Габсбургам удавалось утвердить свое господство, сочетая следование традиции и изменения. Административные реформы поддерживались символическим дискурсом. Династический дискурс пришел на смену истории правящего дома и стал способом утвердить принцип государственного интереса. Власть династии была основана на доминировании над территорией. Новые вертикальные связи исходили от Марии Терезии, распространяя ее господство за пределы владений Австрийского дома. На своих более чем двухстах портретах Мария Терезия всегда изображалась с регалиями, вид которых варьировался в зависимости от места, где картина должна была находиться, с тем, чтобы подчеркнуть своеобразие каждой территории и единство монархии, связь между правителем и подвластной территорией. Ключевые слова: династическое государство, дом Габсбургов, империя, институциональные реформы, композитарная монархия, наследственная монархия, символический
    [Show full text]
  • A Concise History of Austria Steven Beller Index More Information
    Cambridge University Press 978-0-521-47886-1 - A Concise History of Austria Steven Beller Index More information INDEX Aachen (Aix-la-Chapelle) 45, 114 army (Habsburg, Austrian) 71, 74, 88, Abraham a Sancta Clara (Johann Ulrich 91, 110, 116, 126, 131, 134, 138, Megerle) 69 145, 146, 165–6, 186–90, 273, 293 Adler, Alfred 171, 213 Austrians in the German army Adler, Friedrich 188, 204 (Wehrmacht and SS) 241–3, 259, Adler, Max 158, 206, 214 291, 300 Adler, Victor 154, 158, 188 Aspern-Essling 111 Admont 95 Augarten 94 Aehrenthal, Baron Lexa von Augsburg 13, 47, 48, 53 180–2 Austerlitz 108, 111 Albania, Albanians 71, 183 Austrian People’s Party (OVP)¨ (see also Albrecht I 27, 28 Christian Socials) 254–5, 263, Albrecht II 28, 29–30 270–1, 273, 274, 275, 279, 284, Alemanii 11, 14, 17, 29 287, 290, 295–6, 299, 300, 302–5 Allgemeines Krankenhaus (general ‘Austro-Keynesianism’ 274, 282, 283 hospital) 98, 285 Austro-Marxism 171, 174, 206, 214 Alliance for the Future of Austria Avars 12–13, 15 (BZO)¨ 306 Alpbach 268 Babenberg dynasty 13, 15–23, 26, 27, Alsace, Alsace-Lorraine 27, 31, 62, 63, 30, 191, 201, 224 190 Bach, Alexander 131–2 Alt Aussee 245 Bach, David Josef 206, 214 Altranstadt¨ 74 Badeni, Count Casimir; Badeni Anderl of Rinn 286 Ordinances 161–2, 163, 165, 169 Andrassy,´ Count Gyula 149–51 Bad Leonfelden 22, 61, 63, 77, 98, 118, Andrian, Leopold von 214 119, 163, 173, 240, 249, 250, 257, Andrian-Werburg, Viktor von 269–70, 274, 280 118 Baroque 64, 66–9, 75–7, 81, 87, 91, Androsch, Hannes 273–4, 283 95, 163, 175, 176, 201, 217, 219 anti-Semitism
    [Show full text]
  • The Austrian Great Privilege
    Volume 1. From the Reformation to the Thirty Years’ War, 1500-1648 Forgery in Favor of Territorial Sovereignty – Privilegium Maius (1358/59) This notorious Austrian forgery dates from the fourteenth century, when the practical devolution of royal authority to the princes was in full swing. Commissioned by Duke Rudolf IV of Austria, it illustrates the degree of independence to which the great princely dynasties of the Empire aspired, but did not yet possess. The forged document purports to be a charter issued by Emperor Frederick I Barbarossa in 1156, and it aims to improve the position of the House of Austria within the Empire, among other things. It describes an event that never took place, the transformation of an Imperial fief into a hereditary principality through the devolution of regalian (royal) rights to the archdukes of Austria. Emperor Charles IV (1316-1378) did not confirm the Privilegium Maius since he doubted its authenticity; it was eventually confirmed by the Habsburg Emperor Frederick III (1415-93) in 1453, however. The document wasn’t officially proven to be forgery until 1852, at which time the Holy Roman Empire no longer existed. Privilegium Maius In the name of the holy and indivisible Trinity, Frederick, by the power of God's grace Roman Emperor and ever Conserver of the Empire. Although a mutation of things can gain legality through personal intervention, and although that which was originally legal cannot be overturned by any objection, yet, so that no doubt attaches to an act undertaken, Our Imperial authority
    [Show full text]
  • Medieval Majesty Gothic Masterpieces from St
    SPECIAL EXHIBITION MEDIEVAL MAJESTY GOTHIC MASTERPIECES FROM ST. STEPHEN'S CATHEDRAL Palace Stables, Lower Belvedere from 14 May, 2019 Herzog Rudolf IV. der Stifter Photo: Johannes Stoll © Belvedere, Vienna IN-SIGHT: MEDIEVAL MAJESTY GOTHIC MASTERPIECES FROM ST. STEPHEN'S CATHEDRAL Palace Stables, Lower Belvedere from 14 May, 2019 St. Stephen’s Cathedral in the heart of Vienna is the city’s most famous landmark. It is adorned with works of medieval stonemasonry reflecting an exceptional quality. Six of the most impressive sculptures, the famous figures of rulers from the west façade and High Tower, are currently on display in the Palace Stables. They number among the masterpieces from the collection of Wien Museum and, while this is being renovated, are on show at the Belvedere. “The Belvedere’s collection of medieval art in the Palace Stables comprises a multitude of precious works from this era, ranging from a Romanesque crucifix to Gothic panel paintings and sculptures, to winged altarpieces from the Early Modern period. The famous ‘Fürstenfiguren’ (figures of rulers) from St. Stephen’s Cathedral are presented here in a fitting setting and are sure to enrich visitors’ experience of the museum,” said CEO Stella Rollig. The famous “Fürstenfiguren” from Vienna’s St. Stephen’s Cathedral belong to the very best among Austria’s cultural assets. They were created in the course of the cathedral’s extension under Duke Rudolf IV, the Founder, who power-consciously presented himself with his wife, the Emperor’s daughter Catherine of Bohemia, and both his and her parents in this monumental sculptural ensemble. Curator Veronika Pirker-Aurenhammer: “More than any of the Austrian rulers before him, the young, ambitious duke knew how to use the arts for self-display.
    [Show full text]
  • European Elites and Ideas of Empire, 1917…1957
    EUROPEAN ELITES AND IDEAS OF EMPIRE, 1917–1957 Who thought of Europe as a community before its economic integra- tion in 1957? Dina Gusejnova illustrates how a supranational European mentality was forged from depleted imperial identities. In the revolutions of 1917–1920, the power of the Hohenzollern, Habsburg, and Romanoff dynasties over their subjects expired. Even though Germany lost its credit as a world power twice in that century, in the global cultural memory, the old Germanic families remained associated with the idea of Europe in areas reaching from Mexico to the Baltic region and India. Gusejnova’s book sheds light on a group of German-speaking intellectuals of aristocratic origin who became pioneers of Europe’s future regeneration. In the minds of transnational elites, the continent’s future horizons retained the con- tours of phantom empires. This title is available as Open Access at 10.1017/9781316343050. dina gusejnova is Lecturer in Modern History at the University of Sheffield. new studies in european history Edited by peter baldwin, University of California, Los Angeles christopher clark, University of Cambridge james b. collins, Georgetown University mia rodriguez-salgado, London School of Economics and Political Science lyndal roper, University of Oxford timothy snyder, Yale University The aim of this series in early modern and modern European history is to publish outstanding works of research, addressed to important themes across a wide geographical range, from southern and central Europe, to Scandinavia and Russia, from the time of the Renaissance to the present. As it develops, the series will comprise focused works of wide contextual range and intellectual ambition.
    [Show full text]
  • Notes and References
    Notes and References Introduction 1. Hans Sturmberger, Aufstand in Bbhmen. Der Beginn des dreifUgjahrigen Krieges (Munich/Vienna: R. Oldenbourg Verlag, 1959). 2. ]. V. Polisensky and Frederic Snider, War and Society in Europe, 1618-1648 (Cambridge University Press, 1978), p. 55; see also Polisensky's The Thirty Years' War, trans. Robert Evans (London: Batsford, 1971). 3. Prominent among these is ]aroslav Panek, 'The Religious Question and the Political System of Bohemia before and after the Battle of the White Mountain', in R. ] . W. Evans and T. V. Thomas (eds), Crown, Church and Estates. Central European Politics in the Sixteenth and Seventeenth Centuries (New York: St. Martin's Press, 1991), pp . 129-48. We still lack a recent monograph of the Bohemian side of the conflict. However, Christine van Eickels has made the Silesian participation in the Bohemian Confederation the topic of her book Schlesien im biihmischen Stiindestaat. Voraussetzung und Verlauf der bah ­ mischen Revolution von 1618 in Schlesien (Colonge: Bohlau Verlag, 1994); see also Josef Valka, 'Moravia and the Crisis of the Estates' System in the Lands of the Bohemian Crown', in Evans and Thomas, Crown, Church and Estates, pp . 149-57; Karolina Adamova, 'K otazce cesko-rakouskeho a cesko-uherskeho konfederacniho hnuti v letech 1619-1620' [The Question of the Bohemian-Austrian and Bohemian-Hungarian Confederation Movement of 1619-1620] .Pravnehistoricke studie, 29 (1989), pp. 79-90; and Vac lav Buzek, 'NiB i slechta v predbelohorskych cechach (Prameny, metody, stav a perspek­ tivy badani)', [The Lower Nobility of Bohemia at the time before the Battle of the White Mountain (Sources, Methods, State and Perspectives of Research)], Cesky casopis historicky, 1 (1993), pp.
    [Show full text]
  • Prologue Conditio.Austriae
    ConditioHannes AustriaeAndrosch 8 PROLOGUE hen asked about the nature of The Republic of Austria, which retains the historical name, time, St. Augustine replied, “When is all that remains of the once-great monarchy of the Dan- no one asks me, I know it quite well, ube. but when I must give answer to a ques- Austria became landlocked again, as the Austro-Hun- tion, I do not know it.” The same garian monarchy actually had been as well: while it con- response could serve as an answer to the trolled a fleet capable of navigating the open seas, it never question of Austria. Hans Weigel warned became a maritime power – and consequently never a colo- Wthat anyone who writes about Austria and what its identity nial one either. However, in the nineteenth century several is risks increasing the number of diverging and differing ships were equipped for and sent on journeys of natural- opinions on the country by attempting to reconcile them. historical exploration. A reminder of this is Franz Josef The modern Austrian Republic is a comparatively Land, a group of islands discovered by an Austrian expedi- young state that arose as a consequence of the First World tion in 1873, today under Russian control. War. In that war not only the Habsburg monarchy but also In the community of the 192 member states (as of the Ottoman Empire collapsed; abdication was forced on 2010) of the United Nations (204 nations took part in the still more ruling houses, such as the Hohenzollern in Ger- 2008 Summer Olympic Games in Beijing) Austria, with many and the Romanovs in Russia.
    [Show full text]
  • Silver Pfennigs and Small Silver Coins of Europe in the Middle Ages
    Silver Pfennigs and Small Silver Coins of Europe in the Middle Ages David P. Ruckser and Lincon Rodrigues AUSTRIA *In the section entitled “AUSTRIA” are included coins from Vienna, Vienna Neustadt , Krems, some non-ecclesiatic Friesach and Enns mints.... Especially the “Wiener Pfennigs”. Other issues are listed under the various cities , bishoprics or provinces. The March of Austria was first formed in 976 out of the lands that had once been the March of Pannonia in Carolingian times. In 1156, the Privilegium Minus elevated the march to a Duchy independent of the Duchy of Bavaria. LEOPOLD I - 976-994 Leopold I, also Luitpold or Liutpold (died 994) was the first Margrave of Austria from the Babenberg dynasty. Leopold was a count in the Bavarian Danube district and first appears in documents from the 960s as a faithful follower of Emperor Otto I the Great. After the insurgence by Henry II the Wrangler of Bavaria in 976 against Emperor Otto II, he was appointed as "margrave in the East", the core territory of modern Austria, instead of a Burkhard. His residence was proba- bly at Pöchlarn, but maybe already Melk, where his successors resided. The territory, which originally had only coincided with the modern Wachau, was enlarged in the east at least as far as the Wienerwald. He died at Würzburg. The millennial anniversary of his appointment as margrave was celebrated as Thousand years of Austria in 1976. Celebrations under the same title were held twenty years later at the anniversary of the famous Ostarrîchi document first mentioning the Old German name of Austria.
    [Show full text]
  • INNSBRUCK GUIDE 2011 Study & Travel in the Heart of the Alps
    THE INTERNATIONAL SUMMER SCHOOL Innsbruck, Austria INNSBRUCK GUIDE 2011 Study & Travel in the Heart of the Alps In Partnership with the University of Georgia Table of Contents Welcome to The Innsbruck International Summer School ................................................................................ 3 UNO-Innsbruck Student Rules and Regulations ............................................................................................... 4 UNO Policy Manual for International Study Abroad Programs ........................................................................ 5 The Student Code of Conduct ............................................................................................................................ 7 Hotel Rössl in der Au ....................................................................................................................................... 12 Class Rules & Attendance ............................................................................................................................... 13 Afternoon Activity Card .................................................................................................................................. 13 Telephone, Cell Phone, Internet & Mail .......................................................................................................... 14 Transportation .................................................................................................................................................. 16 Hiking and Safety in the Mountains
    [Show full text]
  • Riches to Rags: How Does a Declining Hegemon Cope with the Loss of Prestige, Austria As a Case Study
    Riches to Rags: How Does a Declining Hegemon Cope with the Loss of Prestige, Austria as a Case Study A Senior Honors Thesis Presented in Partial Fulfillment of the Requirements for graduation with distinction in Medieval and Renaissance Studies in the undergraduate colleges of The Ohio State University By Igor Brin The Ohio State University June 2007 Project Advisor: Professor Randall L. Schweller, Department of Political Science The western world has seen many hegemons1. For almost a century the Aegean was ruled by Athens, and what would one day encompass all of Europe became colonized in the fashion of that great city. Nevertheless Athens refused to surrender her hegemonic prestige2 and even attempted to increase it. Her empire, Sparta, Sicily and all of the colonies of ancient Greece had no option but to destroy their oppressor. By the end of the Peloponnesian Wars there was nothing left of her Long Walls3, her navy, or her empire. From the wars for hegemony which followed, Macedon arose, and under Alexander built the largest political unit ever seen, subduing all of central Europe, Northern Africa and the great Persian Empire, only to be torn apart into three kingdoms, which were slowly annexed by the Roman Empire. This symbol of republican government, dictatorship, imperialism, and western civilization would also slowly decline because of an unquenchable thirst for prestige, but this would take more than five hundred years after its creation in the west, a thousand after that in the east, and less than one hundred years ago in central Europe. Rome fell in 476 A.D.
    [Show full text]
  • 20 JANUARY, 2019 FAKE FACTS the PRIVILEGIUM MAIUS and ITS HISTORY in Co-Operation with the Austrian State A
    16 OCTOBER, 2018 – FAKE FACTS 20 JANUARY, 2019 THE PRIVILEGIUM MAIUS AND ITS HISTORY In co-operation with the Austrian State Archives, Kunsthistorisches Museum will show one of the most fascinating forgeries of the Middle Ages and the most famous forged document in Austrian history, the Privilegium maius. The complex of five documents, a creation of the young and ambitious ruler Rudolf IV (1339–65), known as “the Founder”, was long to influence the self-image of the Habsburg dynasty and, as consequence, Austrian history. In the European Year of Cultural Heritage all five manuscripts will be shown together for the first time at an exhibition. The use of falsehoods to influence society and politics to further one’s ideas and aims is not a phenomenon new to our times. Such activities are as old as mankind itself. The European Middle Ages have been called an “Age of Forgeries”. Documents, historical texts, letters, relics, in fact anything that might help to procure legal, economic or other advantage or security, might be used. Of the documents from the Early Middle Ages that have been preserved more than half are considered forgeries. The group of documents which the youthful and aspiring Rudolf IV (ruled 1358–65) commissioned are extraordinary even in this historical context. The idea, implementation, and consequences of these forgeries, which long shaped the self-view of the Habsburg dynasty in the concert of Europe’s great powers up until 1918, are the focus of this exhibition. Duke Rudolf IV had the charter by which Emperor Frederick I Barbarossa raised Austria to a duchy in 1156 rewritten and its terms broadened by four additional documents.
    [Show full text]
  • The Creation of the Postwar Austrian Nation Dissertation
    The creation of the postwar Austrian nation Dissertation to obtain the doctoral degree at the Institute of Political Studies Polish Academy of Sciences University of Rostock submitted by mgr Piotr Andrzejewski Supervisors: Prof. Piotr Madajczyk Prof. Stefan Creuzberger Supporting supervisor: Dr Paweł Popieliński 2019 1 2 Author’s declaration I declare that this thesis was composed by the candidate, Piotr Andrzejewski, and has not been accepted in any previous application for a degree. The research for this thesis was undertaken by the candidate. All quotations have been distinguished by quotation marks or indentation and the sources of information used for my research have all been specifically acknowledged. SIGNED…………………………………….. DATE…………………… 3 Table of Contents Introduction ......................................................................................................................................... 5 1. Methods and theories ..................................................................................................................... 8 1.1 State of the art – the Austrian nation .......................................................................................... 8 1.2 Methodology ............................................................................................................................... 11 1.3 Basic terminology ........................................................................................................................ 13 1.4. Not so basic terminology - the significance of nation ...............................................................
    [Show full text]