DOCSLIB.ORG

Фауна України На Межі Xx–Xxi Ст. Стан І Біорізноманіття Екосистем Природоохоронних Територій», Присвяченої 220 Річниці Від Дня Народження О

Total Page：16

File Type：pdf, Size：1020Kb

Download full-text PDF Read full-text
Фауна України На Межі Xx–Xxi Ст. Стан І Біорізноманіття Екосистем Природоохоронних Територій», Присвяченої 220 Річниці Від Дня Народження О Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Інститут зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України Інститут екології Карпат НАН України Державний природознавчий музей НАН України Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара Шацький національний природний парк Поморська Академія в Слупську МАТЕРІАЛИ МІЖНАРОДНОЇ ЗООЛОГІЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «ФАУНА УКРАЇНИ НА МЕЖІ XX–XXI СТ. СТАН І БІОРІЗНОМАНІТТЯ ЕКОСИСТЕМ ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕРИТОРІЙ», присвяченої 220 річниці від дня народження О. Завадського м. Львів – смт Шацьк 12–15 вересня 2019 р. Львів СПОЛОМ 2019 УДК 574.4:502.4(477.83-21) Шацьк «2019» (063) Фау 28 «Фауна України на межі XX-XXI ст. Стан і біорізноманіття екосистем природоохоронних територій», міжнародна зоологічна конференція (2019; Львів). Міжнародна зоологічна конференція «Фауна України на межі XX–XXI ст. Стан і біорізноманіття екосистем природоохоронних територій», присвяченої 220 річниці від дня народження О. Завадського, [12–15 вересня 2019] : зб. мат. – Львів : СПОЛОМ, 2019. – 200 с. – У надзаг.: Львівський національний університет імені Івана Франка; Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна; Інститут зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України; Інститут екології Карпат НАН України; Державний природознавчий музей НАН України; Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара; Шацький національний природний парк; Поморська Академія в Слупську. – Бібліогр. в кінці доп. Уміщено роботи дослідників, які працюють над вивченням екологічного стану довкілля та розв’язанням проблем збереження біорізноманіття й оптимального використання територій природно-заповідного фонду України, зменшенням негативних антропогенних впливів і рекреаційного навантаження на природні екосистеми, формуванням національної екомережі. Також сюди увійшли результати наукових досліджень у сфері екології, гідрохімії, гідробіології, токсикології, біологічного різноманіття, охорони і раціонального використання природних ресурсів. Для екологів, біологів, геологів, географів, працівників лісового господарства, заповідників, національних парків та інших природоохоронних установ. За достовірність викладених наукових фактів відповідальність несуть автори. © Львівський національний університет імені Івана Франка, 2019 © Шацький національний природний парк, 2019 ISBN 978-966-919-528-9 © Видавництво “СПОЛОМ”, 2019 Матеріали міжнародної зоологічної конференції, м. Львів – смт Шацьк, 12–15 вересня 2019 року ОЛЕКСАНДР ЗАВАДСЬКИЙ – ПРИРОДОДОСЛІДНИК ГАЛИЧИНИ Назарук К., Царик Й., Шидловський І. Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, Україна e-mail: [email protected] K. Nazaruk, J. Tsaryk, I. Shydlovskyy. ALEKSANDER ZAWADZKI – HALICINA'S NATURALIST. A brief biography of А. Zavadzki, a distinguished scientist who devoted his life to studying the flora and fauna of his native land is described in this abstract. In particular, his scientific materials concern of Galicia, Bukovina, Tatra and the Eastern Carpathians. Keywords: Aleksander Zawadzki, natural scienses, Lviv University Завадський Олександр (Aleksander Zawadzki) народився 6 травня 1798 р. в місті Бельсько (Польща), в бідній, великій родині. Незважаючи на бідність, батьки багато зробили, щоб забезпечити сина освітою. Перші уроки він отримав у місцевій двокласовій міській школі від священника Джозефа Сейферта. Наставник визнав у жвавому хлопчикові дослідницький потяг до природи і брав його з собою на полювання. Олександр почав збирати метеликів і мінерали. Також Дж. Сейферт у вільний час навчав Завадського латини, географії, історії та математики, тож, коли Олександр переїхав у 1811 р. до Цешена, то відразу був зарахований у третій клас Цешинської гімназії. У Цешині природні колекції Леопольда Шершника справили на Олександра велике враження, завдяки чому він зацікавився ботанікою. Його викладачем був близький соратник Шершника – Альбін Генріх. З 1815 р. Завадський продовжив свою освіту в Оломоуці, де став студентом філософського факультету Оломоуцького університету. Молодий Завадський прагнув вступити до великого університету для вивчення медицини, але через брак родинних фінансів у 1817 р. він був змушений повернутися до Бельська, де працював приватним викладачем. У 1818 р. він вирішив переїхати до Львова, де, будучи студентом-заочником, відвідував лекції з права, а з 1821 р. слухав лекції з анатомії Берреса та ботаніки Е. Вітманна, помічником якого став наступного року. У 1824 р. Завадський здійснив свою першу велику екскурсію до Стрийського району і Буковини, і в цьому ж році став додатковим вчителем фізики у Львові, яким пропрацював до 1834 р. Приблизно в цей час він публікувався у журналі "Мнемозина" і редагував Львівське видання "Deutsche Zeitung". Він публікував науково-популярні, зоологічні та ботанічні статті про поширення рослин у Галичині й Буковині, вірші, наративи та описи різних районів Галичини. Ці описи пізніше часто перевидавали і використовували під час вивчення географії у вузах. Звання доктора філософії здобув у Львові 1829 р., після чого працював учителем- репетитором у Львівській семінарії. У 1830 р. став професором фізики у Філософсько- богословському інституті регулярного духовенства Галичини. У середині 1830-х років саме ад’юнкт Львівського Університету О. Завадський і випускник С. К. Петруський стали подвижниками на ниві рідного природознавства, друкуючи наукові праці про фауну і флору Галичини. У вересні 1832 р. вони взяли участь у роботі Х уз’їзд лікарів та природодослідників у Відні, де виступили з доповідями про стан розвитку природничих наук у Галичині: О. Завадський – з ботаніки, а С. К. Петруський – із 3 Фауна України на межі ХХ–ХХІ ст. Стан і біорізноманіття екосистем природоохоронних територій зоології. Тоді вони вперше репрезентували природознавство Галичини перед науковою спільнотою Європи, будучи до того ж єдиними представниками від краю. У 1835–1837 рр. читав лекції з ботаніки на кафедрі хірургічної медицини Львівського університету. Наступним кроком О. Завадського став процес габілітації, а після чого – офіційне призначення у 1837 р. професором математики і фізики Філософського інституту в Перемишлі, філії Львівського університету. Продовжував редагувати «Мнемозину» та «Львівську газету» до 1839 р., після чого незабаром їх перестали видавати. У 1840 р. вчений звільнився з посади у Філософському інституті, щоб очолити кафедру фізики Львівського університету. Пізніше його обрали деканом усього філософського факультету Університету. Під час львівського періоду він часто вирушав на фауністичні поїздки до Східних Карпат, Буковини, у Татри і область Баб’я Ґура, під час яких збирав колекції вищих рослин, грибів, слизових форм і комах. О. Завадський опублікував низку робіт, присвячених флорі й фауні Галичини та Буковини, а також статті про важливість палеонтології, узагальнюючи тодішній стан знань про скам'янілості та розвиток життя. На зустрічі вчених з Відня і Бреслау він розповідав про Pinus carpatica Schult., про рідкісні рослини Галичини та Буковини, показав чудову колекцію карпатських рослин. На зборах у Празі вчений написав доповнення до флори Галичини та Буковини. Ботанічні праці Завадського були єдиними на той час, тому мають наукову цінність для простеження зміни флори в часі. У 1840 р. Завадський опублікував фауну хребетних, яку писав протягом 20 років. До цього не було єдиної праці, яка містила би матеріал про тварин Галичини і Буковини. У монографії О. Завадський розглядає викопні види, які населяли цю територію. О. Завадський фактично був першим дослідником фауни жуків і метеликів Східної Галичини. У 1848 р. О. Завадський, виконуючи обов'язки декана філософського факультету Львівського університету, став на бік радикально налаштованих студентів і професорів. Тому за участь у «Весні народів» (1853 р.) унаслідок дисциплінарного провадження був понижений до посади вчителя середньої школи. Ще однією причиною цього стало наполягання О. Завадського на актуальності викладання природознавства під час лекцій в Університеті, а на той час у Середній Європі панувала доктрина непопулярності й неактуальності природознавства, що й завершилося примусовим переведенням ученого до університету у Брно, який на той час вважали менш прогресивним. У Брно за підтримки доктора Йозефа Ауспіца, також ветерана 1848 року, працював зберігачем фізичних колекцій і викладачем фізики, ботаніки та зоології у старших класах школи створеної 1851 року. У 1853–1868 роках – директор реальної школи у м. Брно. У ці роки він вивчав процеси еволюції та гібридизації рослин. Після приїзду до Брно став наставником Г. Менделя, помітив його талант і вміло спрямував того на вивчення основ генетики. На жаль, на початку 1868 р. О. Завадський впав і зламав ногу у стегні. Тому протягом останніх місяців життя був прикутий до ліжка і помер 6 травня 1868 р. Головні праці: 4 Матеріали міжнародної зоологічної конференції, м. Львів – смт Шацьк, 12–15 вересня 2019 року Osobliwosci w histoii naturalnej w podróży przez Karpaty w Stryjski і Stanislawowski Obwody (Lwow, 1825); Enumeratio plantarum Galiciae et Bucovinae (Wroclaw, 1835); Flora der Stadt Lemberg (Lwow, 1836); Galicja w obrazach (Lwow, 1840); Fauna der galizisch-bukowinischen Wirbelthiere (Stuttgard, 1840). Член багатьох наукових товариств Австрії, Польщі, віце-президент Товариства “Naturforschendes Verin” (Брно), редактор львівських журналів “Rozmaitosci” і “Mnemozyna”. 1. Електроний ресурс: Uchwala Rady Miejskiej w Warce w sprawie: nadania nazwy ulicy w mieście Warka http://warka.bipgminy.pl/public/get_file_contents.php?id=246132
Load more

Recommended publications
  • Proceedings: Ecology, Survey and Management of Forest Insects GTR-NE-311 Table 1.—Number of Non-Target Insects in IBL-4 Traps
    Insects in IBL-4 Pine Weevil Traps I. Skrzecz Forest Research Institute, Bitwy Warszawskiej 1920 r. no. 3, 00-973 Warsaw, e-mail: [email protected] Abstract Pipe traps (IBL-4) are used in Polish coniferous plantations to monitor and control the pine weevil (Hylobius abietis L.). This study was conducted in a one-year old pine plantation established on a reforested clear-cut area in order to evaluate the impact of these traps on non-target insects. Evaluation of the catches indicated that species of Carabidae were the most frequently captured group of non-target insects. Key Words: Hylobius abietis, IBL-4 traps, non-target insects Weevils of the genus Hylobius (Coleoptera: Curculionidae) are particularly important pests in European coniferous plantations. In Poland, the pine weevil (Hylobius abietis L.) has become the most harmful pest of 1-3-year old coniferous crops. To control the pine weevil, pipe traps IBL-4 baited with a mixture of a-pinene and ethanol (Hylodor R) were placed into coniferous plantations in order to monitor and control pine weevil populations. Hylodor R-baited traps often capture non- target insects in addition to pine weevils. This study was conducted to evaluate the species and numbers of non-target insects that are captured in pine weevil IBL-4 traps. Materials and Methods The observations were carried out in 1998 on one-year old plantation (1.5 ha) of Scots pine (Pinus silvestris L.) and Norway spruce (Picea abies L.) in the Celestynow Forest District (Central Poland). The plantation was established on a clear-cut area that resulted from harvesting a 100 year old Scots pine stand.
    [Show full text]
  • Green-Tree Retention and Controlled Burning in Restoration and Conservation of Beetle Diversity in Boreal Forests
    Dissertationes Forestales 21 Green-tree retention and controlled burning in restoration and conservation of beetle diversity in boreal forests Esko Hyvärinen Faculty of Forestry University of Joensuu Academic dissertation To be presented, with the permission of the Faculty of Forestry of the University of Joensuu, for public criticism in auditorium C2 of the University of Joensuu, Yliopistonkatu 4, Joensuu, on 9th June 2006, at 12 o’clock noon. 2 Title: Green-tree retention and controlled burning in restoration and conservation of beetle diversity in boreal forests Author: Esko Hyvärinen Dissertationes Forestales 21 Supervisors: Prof. Jari Kouki, Faculty of Forestry, University of Joensuu, Finland Docent Petri Martikainen, Faculty of Forestry, University of Joensuu, Finland Pre-examiners: Docent Jyrki Muona, Finnish Museum of Natural History, Zoological Museum, University of Helsinki, Helsinki, Finland Docent Tomas Roslin, Department of Biological and Environmental Sciences, Division of Population Biology, University of Helsinki, Helsinki, Finland Opponent: Prof. Bengt Gunnar Jonsson, Department of Natural Sciences, Mid Sweden University, Sundsvall, Sweden ISSN 1795-7389 ISBN-13: 978-951-651-130-9 (PDF) ISBN-10: 951-651-130-9 (PDF) Paper copy printed: Joensuun yliopistopaino, 2006 Publishers: The Finnish Society of Forest Science Finnish Forest Research Institute Faculty of Agriculture and Forestry of the University of Helsinki Faculty of Forestry of the University of Joensuu Editorial Office: The Finnish Society of Forest Science Unioninkatu 40A, 00170 Helsinki, Finland http://www.metla.fi/dissertationes 3 Hyvärinen, Esko 2006. Green-tree retention and controlled burning in restoration and conservation of beetle diversity in boreal forests. University of Joensuu, Faculty of Forestry. ABSTRACT The main aim of this thesis was to demonstrate the effects of green-tree retention and controlled burning on beetles (Coleoptera) in order to provide information applicable to the restoration and conservation of beetle species diversity in boreal forests.
    [Show full text]
  • Climate Change and Conservation of Orophilous Moths at the Southern Boundary of Their Range (Lepidoptera: Macroheterocera)
    Eur. J. Entomol. 106: 231–239, 2009 http://www.eje.cz/scripts/viewabstract.php?abstract=1447 ISSN 1210-5759 (print), 1802-8829 (online) On top of a Mediterranean Massif: Climate change and conservation of orophilous moths at the southern boundary of their range (Lepidoptera: Macroheterocera) STEFANO SCALERCIO CRA Centro di Ricerca per l’Olivicoltura e l’Industria Olearia, Contrada Li Rocchi-Vermicelli, I-87036 Rende, Italy; e-mail: [email protected] Key words. Biogeographic relict, extinction risk, global warming, species richness, sub-alpine prairies Abstract. During the last few decades the tree line has shifted upward on Mediterranean mountains. This has resulted in a decrease in the area of the sub-alpine prairie habitat and an increase in the threat to strictly orophilous moths that occur there. This also occurred on the Pollino Massif due to the increase in temperature and decrease in rainfall in Southern Italy. We found that a number of moths present in the alpine prairie at 2000 m appear to be absent from similar habitats at 1500–1700 m. Some of these species are thought to be at the lower latitude margin of their range. Among them, Pareulype berberata and Entephria flavicinctata are esti- mated to be the most threatened because their populations are isolated and seem to be small in size. The tops of these mountains are inhabited by specialized moth communities, which are strikingly different from those at lower altitudes on the same massif further south. The majority of the species recorded in the sub-alpine prairies studied occur most frequently and abundantly in the core area of the Pollino Massif.
    [Show full text]
  • ACTA ENTOMOLOGICA 59(1): 253–272 MUSEI NATIONALIS PRAGAE Doi: 10.2478/Aemnp-2019-0021
    2019 ACTA ENTOMOLOGICA 59(1): 253–272 MUSEI NATIONALIS PRAGAE doi: 10.2478/aemnp-2019-0021 ISSN 1804-6487 (online) – 0374-1036 (print) www.aemnp.eu RESEARCH PAPER Aquatic Coleoptera of North Oman, with description of new species of Hydraenidae and Hydrophilidae Ignacio RIBERA1), Carles HERNANDO2) & Alexandra CIESLAK1) 1) Institute of Evolutionary Biology (CSIC-Universitat Pompeu Fabra), Passeig Maritim de la Barceloneta 37, E-08003 Barcelona, Spain; e-mails: [email protected], [email protected] 2) P.O. box 118, E-08911 Badalona, Catalonia, Spain; e-mail: [email protected] Accepted: Abstract. We report the aquatic Coleoptera (families Dryopidae, Dytiscidae, Georissidae, 10th June 2019 Gyrinidae, Heteroceridae, Hydraenidae, Hydrophilidae and Limnichidae) from North Oman, Published online: mostly based on the captures of fourteen localities sampled by the authors in 2010. Four 24th June 2019 species are described as new, all from the Al Hajar mountains, three in family Hydraenidae, Hydraena (Hydraena) naja sp. nov., Ochthebius (Ochthebius) alhajarensis sp. nov. (O. punc- tatus species group) and O. (O.) bernard sp. nov. (O. metallescens species group); and one in family Hydrophilidae, Agraphydrus elongatus sp. nov. Three of the recorded species are new to the Arabian Peninsula, Hydroglyphus farquharensis (Scott, 1912) (Dytiscidae), Hydraena (Hydraenopsis) quadricollis Wollaston, 1864 (Hydraenidae) and Enochrus (Lumetus) cf. quadrinotatus (Guillebeau, 1896) (Hydrophilidae). Ten species already known from the Arabian Peninsula are newly recorded from Oman: Cybister tripunctatus lateralis (Fabricius, 1798) (Dytiscidae), Hydraena (Hydraena) gattolliati Jäch & Delgado, 2010, Ochthebius (Ochthebius) monseti Jä ch & Delgado 2010, Ochthebius (Ochthebius) wurayah Jäch & Delgado, 2010 (all Hydraenidae), Georissus (Neogeorissus) chameleo Fikáč ek & Trávní č ek, 2009 (Georissidae), Enochrus (Methydrus) cf.
    [Show full text]
  • Gebietsfremde Arten in Der Schweiz BAFU 2006 6
    > Umwelt-Wissen > Organismen 29 > Gebietsfremde Arten 06 in der Schweiz Eine Übersicht über gebietsfremde Arten und ihre Bedrohung für die biologische Vielfalt und die Wirtschaft in der Schweiz > Umwelt-Wissen > Organismen > Gebietsfremde Arten in der Schweiz Eine Übersicht über gebietsfremde Arten und ihre Bedrohung für die biologische Vielfalt und die Wirtschaft in der Schweiz Herausgegeben vom Bundesamt für Umwelt BAFU Bern, 2006 Impressum Herausgeber Bundesamt für Umwelt (BAFU) Das BAFU ist ein Bundesamt des Eidgenössischen Departements für Umwelt, Verkehr, Energie und Kommunikation (UVEK). Autoren Rüdiger Wittenberg, CABI Europe-Switzerland Centre, CH-2800 Delsberg Marc Kenis, CABI Europe-Switzerland Centre, CH-2800 Delsberg Theo Blick, D-95503 Hummeltal Ambros Hänggi, Naturhistorisches Museum, CH-4001 Basel André Gassmann, CABI Bioscience Switzerland Centre, CH-2800 Delsberg Ewald Weber, Geobotanisches Institut, Eidgenössische Technische Hochschule Zürich, CH-8044 Zürich Begleitung BAFU Hans Hosbach, Chef der Sektion Biotechnologie Zitierung Wittenberg R. (Hrsg.) 2006: Gebietsfremde Arten in der Schweiz. Eine Übersicht über gebietsfremde Arten und ihre Bedrohung für die biologische Vielfalt und die Wirtschaft in der Schweiz. Bundesamt für Umwelt, Bern. Umwelt-Wissen Nr. 0629: 154 S. Sprachliche Bearbeitung (Originaltext in englischer Sprache) Übersetzung: Rolf Geiser, Neuenburg, Sybille Schlegel-Bulloch, Commugny GE Lektorat: Jacqueline Dougoud, Zürich Gestaltung Ursula Nöthiger-Koch, CH-4813 Uerkheim Datenblätter Die Datenblätter
    [Show full text]
  • Beetles from Sălaj County, Romania (Coleoptera, Excluding Carabidae)
    Studia Universitatis “Vasile Goldiş”, Seria Ştiinţele Vieţii Vol. 26 supplement 1, 2016, pp.5- 58 © 2016 Vasile Goldis University Press (www.studiauniversitatis.ro) BEETLES FROM SĂLAJ COUNTY, ROMANIA (COLEOPTERA, EXCLUDING CARABIDAE) Ottó Merkl, Tamás Németh, Attila Podlussány Department of Zoology, Hungarian Natural History Museum ABSTRACT: During a faunistical exploration of Sǎlaj county carried out in 2014 and 2015, 840 beetle species were recorded, including two species of Community interest (Natura 2000 species): Cucujus cinnaberinus (Scopoli, 1763) and Lucanus cervus Linnaeus, 1758. Notes on the distribution of Augyles marmota (Kiesenwetter, 1850) (Heteroceridae), Trichodes punctatus Fischer von Waldheim, 1829 (Cleridae), Laena reitteri Weise, 1877 (Tenebrionidae), Brachysomus ornatus Stierlin, 1892, Lixus cylindrus (Fabricius, 1781) (Curculionidae), Mylacomorphus globus (Seidlitz, 1868) (Curculionidae) are given. Key words: Coleoptera, beetles, Sǎlaj, Romania, Transsylvania, faunistics INTRODUCTION: László Dányi, LF = László Forró, LR = László The beetle fauna of Sǎlaj county is relatively little Ronkay, MT = Mária Tóth, OM = Ottó Merkl, PS = known compared to that of Romania, and even to other Péter Sulyán, VS = Viktória Szőke, ZB = Zsolt Bálint, parts of Transsylvania. Zilahi Kiss (1905) listed ZE = Zoltán Erőss, ZS = Zoltán Soltész, ZV = Zoltán altogether 2,214 data of 1,373 species of 537 genera Vas). The serial numbers in parentheses refer to the list from Sǎlaj county mainly based on his own collections of collecting sites published in this volume by A. and partially on those of Kuthy (1897). Some of his Gubányi. collection sites (e.g. Tasnád or Hadad) no longer The collected specimens were identified by belong to Sǎlaj county. numerous coleopterists. Their names are given under Vasile Goldiş Western University (Arad) and the the names of beetle families.
    [Show full text]
  • Rvk-Diss Digi
    University of Groningen Of dwarves and giants van Klink, Roel IMPORTANT NOTE: You are advised to consult the publisher's version (publisher's PDF) if you wish to cite from it. Please check the document version below. Document Version Publisher's PDF, also known as Version of record Publication date: 2014 Link to publication in University of Groningen/UMCG research database Citation for published version (APA): van Klink, R. (2014). Of dwarves and giants: How large herbivores shape arthropod communities on salt marshes. s.n. Copyright Other than for strictly personal use, it is not permitted to download or to forward/distribute the text or part of it without the consent of the author(s) and/or copyright holder(s), unless the work is under an open content license (like Creative Commons). The publication may also be distributed here under the terms of Article 25fa of the Dutch Copyright Act, indicated by the “Taverne” license. More information can be found on the University of Groningen website: https://www.rug.nl/library/open-access/self-archiving-pure/taverne- amendment. Take-down policy If you believe that this document breaches copyright please contact us providing details, and we will remove access to the work immediately and investigate your claim. Downloaded from the University of Groningen/UMCG research database (Pure): http://www.rug.nl/research/portal. For technical reasons the number of authors shown on this cover page is limited to 10 maximum. Download date: 01-10-2021 Of Dwarves and Giants How large herbivores shape arthropod communities on salt marshes Roel van Klink This PhD-project was carried out at the Community and Conservation Ecology group, which is part of the Centre for Ecological and Environmental Studies of the University of Groningen, The Netherlands.
    [Show full text]
  • A Comparison of Three Trapping Methods Used to Survey Forest-Dwelling Coleoptera
    Eur. J. Entomol. 103: 397–407, 2006 ISSN 1210-5759 A comparison of three trapping methods used to survey forest-dwelling Coleoptera ESKO HYVÄRINEN, JARI KOUKI and PETRI MARTIKAINEN Faculty of Forest Sciences, University of Joensuu, P.O. Box 111, FIN – 80101 Joensuu, Finland; e-mail: [email protected] Keywords. Abundance distribution, beetles, biodiversity inventories, boreal forest, Coleoptera, interception traps, pitfall traps, sampling, species richness, window traps Abstract. Sampling of insect communities is very challenging and for reliable interpretation of results the effects of different sam- pling protocols and data processing on the results need to be fully understood. We compared three different commonly used methods for sampling forest beetles, freely hanging flight-intercept (window) traps (FWT), flight-intercept traps attached to trunks (TWT) and pitfall traps placed in the ground (PFT), in Scots pine dominated boreal forests in eastern Finland. Using altogether 960 traps, forming 576 sub-samples, at 24 study sites, 59760 beetles belonging to 814 species were collected over a period of a month. All of the material was identified to species, with the exception of a few species pairs, to obtain representative data for analyses. Four partly overlapping groups were used in the analyses: (1) all, (2) saproxylic, (3) rare and (4) red-listed species. In terms of the number of species collected TWTs were the most effective for all species groups and the rarer species the species group composed of (groups 1-2-3-4) the larger were the differences between the trap types. In particular, the TWTs caught most red-listed species. However, when sample sizes were standardized FWTs and TWTs caught similar number of species of all species groups.
    [Show full text]
  • Bosco Palazzi
    SHILAP Revista de Lepidopterología ISSN: 0300-5267 ISSN: 2340-4078 [email protected] Sociedad Hispano-Luso-Americana de Lepidopterología España Bella, S; Parenzan, P.; Russo, P. Diversity of the Macrolepidoptera from a “Bosco Palazzi” area in a woodland of Quercus trojana Webb., in southeastern Murgia (Apulia region, Italy) (Insecta: Lepidoptera) SHILAP Revista de Lepidopterología, vol. 46, no. 182, 2018, April-June, pp. 315-345 Sociedad Hispano-Luso-Americana de Lepidopterología España Available in: https://www.redalyc.org/articulo.oa?id=45559600012 How to cite Complete issue Scientific Information System Redalyc More information about this article Network of Scientific Journals from Latin America and the Caribbean, Spain and Journal's webpage in redalyc.org Portugal Project academic non-profit, developed under the open access initiative SHILAP Revta. lepid., 46 (182) junio 2018: 315-345 eISSN: 2340-4078 ISSN: 0300-5267 Diversity of the Macrolepidoptera from a “Bosco Palazzi” area in a woodland of Quercus trojana Webb., in southeastern Murgia (Apulia region, Italy) (Insecta: Lepidoptera) S. Bella, P. Parenzan & P. Russo Abstract This study summarises the known records of the Macrolepidoptera species of the “Bosco Palazzi” area near the municipality of Putignano (Apulia region) in the Murgia mountains in southern Italy. The list of species is based on historical bibliographic data along with new material collected by other entomologists in the last few decades. A total of 207 species belonging to the families Cossidae (3 species), Drepanidae (4 species), Lasiocampidae (7 species), Limacodidae (1 species), Saturniidae (2 species), Sphingidae (5 species), Brahmaeidae (1 species), Geometridae (55 species), Notodontidae (5 species), Nolidae (3 species), Euteliidae (1 species), Noctuidae (96 species), and Erebidae (24 species) were identified.
    [Show full text]
  • Chaetotaxy and Larval Morphometry of Cercyon Praetextatus
    74 (2): 177 – 193 10.10.2016 © Senckenberg Gesellschaft für Naturforschung, 2016. Chaetotaxy and larval morphometry of Cercyon prae- textatus (Say) and C. quisquilius (Linnaeus) (Coleoptera: Hydrophilidae: Sphaeridiinae) and their phylogenetic implications Miguel Archangelsky Laboratorio de Investigaciones en Ecología y Sistemática Animal (LIESA), Centro de Investigaciones Esquel de Montaña y Estepa Patagónica (CIEMEP) (CONICET – UNPSJB), Roca 780, 9200 Esquel, Chubut, Argentina [[email protected]] Accepted 21.vii.2016. Published online at www.senckenberg.de/arthropod-systematics on 21.ix.2016. Editors in charge: Christian Schmidt & Klaus-Dieter Klass Abstract The primary and secondary chaetotaxy of the head capsule and head appendages of the three larval instars of Cercyon praetextatus (Say, 1825) and Cercyon quisquilius (Linnaeus, 1761) are described for the first time. Morphometric characters derived from the head capsule and mouthparts are also included, together with detailed illustrations of all characters. Morphology and chaetotaxy of these larvae is compared to that of Cercyon convexiusculus Stephens, 1829. Comparison of character states with other larvae of the tribes Megasternini, Coelostomatini, Protosternini and Shaeridiini confirms a well supported Megasternini, and a close relationship between Megasternini and Sphaeridiini. Key words Hydrophilidae, Sphaeridiinae, water scavenger beetles, larva, head, primary chaetotaxy, morphology, phylogeny. 1. Introduction The family Hydrophilidae is better known for its aquatic
    [Show full text]
  • Insect Egg Size and Shape Evolve with Ecology but Not Developmental Rate Samuel H
    ARTICLE https://doi.org/10.1038/s41586-019-1302-4 Insect egg size and shape evolve with ecology but not developmental rate Samuel H. Church1,4*, Seth Donoughe1,3,4, Bruno A. S. de Medeiros1 & Cassandra G. Extavour1,2* Over the course of evolution, organism size has diversified markedly. Changes in size are thought to have occurred because of developmental, morphological and/or ecological pressures. To perform phylogenetic tests of the potential effects of these pressures, here we generated a dataset of more than ten thousand descriptions of insect eggs, and combined these with genetic and life-history datasets. We show that, across eight orders of magnitude of variation in egg volume, the relationship between size and shape itself evolves, such that previously predicted global patterns of scaling do not adequately explain the diversity in egg shapes. We show that egg size is not correlated with developmental rate and that, for many insects, egg size is not correlated with adult body size. Instead, we find that the evolution of parasitoidism and aquatic oviposition help to explain the diversification in the size and shape of insect eggs. Our study suggests that where eggs are laid, rather than universal allometric constants, underlies the evolution of insect egg size and shape. Size is a fundamental factor in many biological processes. The size of an 526 families and every currently described extant hexapod order24 organism may affect interactions both with other organisms and with (Fig. 1a and Supplementary Fig. 1). We combined this dataset with the environment1,2, it scales with features of morphology and physi- backbone hexapod phylogenies25,26 that we enriched to include taxa ology3, and larger animals often have higher fitness4.
    [Show full text]
  • Can Dung Beetles from the Palaeoecological and Archaeological Record Indicate Herd Concentration and the Identity of Herbivores?
    Quaternary International 341 (2014) 119e130 Contents lists available at ScienceDirect Quaternary International journal homepage: www.elsevier.com/locate/quaint Can dung beetles from the palaeoecological and archaeological record indicate herd concentration and the identity of herbivores? David Smith a,*, Kalla Nayyar a, Danielle Schreve b, Richard Thomas c, Nicki Whitehouse d,e a Department of Classics, Ancient History and Archaeology, University of Birmingham, Edgbaston, Birmingham B15 2TT, United Kingdom b Centre for Quaternary Research, Department of Geography, Royal Holloway, University of London, Egham, Surrey TW20 0EX, United Kingdom c School of Archaeology and Ancient History, University of Leicester, Leicester, United Kingdom d School of Geography, Earth and Environmental Science, Plymouth University, Drake Circus, Plymouth PL4 8AA, United Kingdom e School of Geography, Archaeology & Palaeoecology, Queen’s University Belfast, Belfast BT7 1NN, United Kingdom article info abstract Article history: We present the results from two analogue studies that examine two aspects of dung beetle populations. Available online 21 January 2014 Firstly, the degree to which the proportions of dung beetles in terrestrial faunas may reflect herd con- centration is assessed by comparing modern sub-fossil faunas retrieved from a range of small ponds at Dunham Massey, Cheshire and Epping Forest in London. These studies suggest that it may be possible to use the proportions of ‘dung beetles’ recovered to differentiate high from low density grazing pressures in the palaeoentomological and archaeoentomological record. A second study examines the insect faunas recovered from modern samples of dung from a range of bovids, cervids, suids and equids, chosen to replicate, as closely as possible, Pleistocene taxa.
    [Show full text]