DOCSLIB.ORG

Introduction of Species of Family Berberidaceae Juss. in Conditions

Total Page：16

File Type：pdf, Size：1020Kb

Download full-text PDF Read full-text
Introduction of Species of Family Berberidaceae Juss. in Conditions УДК 581.522.4:582.675.3:58:069.029 О.М. ЯКОБЧУК, О.В. КОЛЕСНІЧЕНКО, І.П. ГРИГОРЮК Національний університет біоресурсів і природокористування України Україна, 03041 м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15 ІНТРОДУКЦІЯ ПРЕДСТАВНИКІВ РОДИНИ BERBERIDACEAE JUSS. В УМОВАХ БОТАНІЧНОГО САДУ НУБіП УКРАЇНИ Наведено дані щодо інтродукції представників родів Berberis L. та Mahonia Nutt. (Berberidaceae Juss.) у колекції Ботанічного саду Національного університету біоресурсів і природокористування України (м. Київ). Проаналізо- вано ступінь зимостійкості, репродуктивну здатність та способи розмноження видів з родини Berberidaceae. Ключові слова: інтродукція, Berberidaceae, адаптація, зимостійкість, репродуктивна здатність. За філогенетичною системою квіткових рос- дукованих видів роду Mahonia — 9 (8,26 %), лин А.Л. Тахтаджяна [12] родина Berberida- в умовах Правобережного Лісостепу Украї- ceae Juss. (Барбарисові) належить до підпо- ни рід представлений лише одним видом — рядку Berberidinae, порядку Ranunculales, Mahonia aquifolium Nutt. надпорядку Ranunculanae, підкласу Ranun- В Україні вивченням особливостей росту culidae, класу Magnoliopsida, відділу Magno- і розвитку видів з родів барбарис та магонія liophyta. До її складу входять 17 родів, зок- займалися в умовах Західного Лісостепу рема рід Berberis L. За даними різних авто- України [13], Південного берега Криму [2] і рів, рід об’єднує від 175 до 800 видів [15–17], Північної Буковини [8]. а рід Mahonia Nutt. — від 60 до 159 видів. Найбільшими осередками інтродукова- Ми спробували уточнити таксономічний них видів з родини Berberidaceae є ботанічні склад видів родів барбарис та магонія шля- сади та дендрологічні парки. Колекції бар- хом порівняння і доповнення інформації барисів є в Національному ботанічному саду щодо таксономії рослин, яка міститься у ба- ім. М.М. Гришка НАН України, Донецькому зах даних міжнародних організацій з ви- ботанічному саду НАН України, Нікітсько- вчення та охорони біорізноманіття (Flora of му ботанічному саду — Національному на- China, GRIN, IPNI, ITIS, The Plants Databa- уковому центрі, Ботанічному саду Черні- se, The Plant List). вець кого національного університету імені Інтродукційний потенціал деревних ви- Юрія Федьковича, Державному дендроло- дів родини Berberidaceae — надзвичайно гічному парку «Тростянець» [14]. великий. Загальна кількість видів роду Мета роботи — вивчити ступінь успіш- Berberis становить 568 видів, з них євро- ності та перспективності інтродукції дерев- пейське походження мають 2,5 % видів, них видів з родини Berberidaceae в умовах азій ське — 66,9 %, американське — 30,6 %. Ботанічного саду НУБіП України. Кількість видів роду Mahonia дорівнює 60, Дослідження проводили у Ботанічному з них азійське походження мають 51,7 % саду загальнодержавного значення Націо- видів, решта — американське. нального університету біоресурсів і приро- В Україну інтродуковано 102 (17,6 %) докористування України (НУБіП України), види роду Berberis, а в умовах Правобе- розташованому в південній частині м. Київ. режного Лісостепу — 5,8 %. Кількість інтро- Роком його заснування вважають 1928 р., коли було прийнято рішення щодо створен- © О.М. ЯКОБЧУК, О.В. КОЛЕСНІЧЕНКО, І.П. ГРИГОРЮК, 2013 ня Українського лісотехнічного інституту. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 4 31 О.М. Якобчук, О.В. Колесніченко, І.П. Григорюк Площа Ботанічного саду НУБіП України Інвентаризаційні записи щодо надхо- становить 53 га. Основна частина дендрарію дження рослин відсутні, тому отримати ін- (арборетуму) розташована на 9,5 га. Серед- формацію щодо походження рослини не- ня температура повітря протягом року — можливо. Останню інвентаризацію колек- +7,3 °C, найспекотнішого місяця (липень) — ційних насаджень Ботанічного саду НУБіП +20 °C, найхолоднішого (січень) — –5,5 °C. України проведено у 2006 р. з використан- Ґрунти — темно-сірі лісові дерново-під зо- ням матеріалів інвентаризації, проведеної листі суглинки, багаті на гумус. Сума опадів у 1992–1995 рр. [5]. на рік становить 550–650 мм [5]. Об’єктами наших досліджень були пред- Інтродукція деревних видів з родини ставники родів Berberis та Mahonia, які Berberidaceae у Ботанічному саду НУБіП зростають у колекційних насадженнях Бо- України (раніше — Дендрологічний сад Ки- танічного саду НУБіП України. Аналіз кіль- ївського лісогосподарського інституту) поча- кісної структури насаджень проводили лась у кінці 1920-х років. Першим у колек- методом маршрутного обстеження з ураху- ційні насадження введено Berberis amuren- ванням матеріалів інвентаризації [5]. До слі- sis Rupr. у 1927 р. [6]. Інтенсивна інтродукція дження здійснювали за загальноприй ня ти ми деревних рослин у саду розпочалася у по- методиками [1, 4, 7, 10]. воєнні роки. Посівні якості насіння вивчали методами, наведеними в Міждержавних стандартах: Таблиця 1. Оцінка ступеня зимостійкості, абсолютну масу — за ГОСТ 13056.4–67 [9], репродуктивної здатності та способів розмноження їх життєздатність — за ГОСТ 13056.7–93 видів родини Berberidaceae [11]. Оцінку успішності та прогноз інтродук- ції деревних видів з родини Berberidaceae Способи розмноження здійснювали за методикою інтегральної числової оцінки життєздатності і перспек- Вид тивності інтродукції дерев та кущів [7] у мо- дифікації Л.С. Плотникової [10]. Результати досліджень оброблено ста- Рік дослідження Зимостійкість, бал Репродуктивна здатність, бал насінням живцями щепленням тистичними методами [3]. 2007 4 3 За матеріалами інвентаризації наса- Berberis 2008 3 3 джень Ботанічного саду НУБіП України amurensis 2009 4 4 ++– встановлено, що в колекції зростають такі 2010 4 4 2007 4 3 види родини Berberidaceae: Berberis vulga- ris L., B. cretica L., B. thunbergii DC., B. amu- Berberis 2008 4 4 ++– lycіoides 2009 3 4 rensis, B. lycioides Stapf, B. aetnensis Presl., 2010 3 3 Mahonia aquifolium та п’ять видів Berberis 2007 3 4 sp. За результатами визначення видової Berberis 2008 4 4 приналежності та уточнення види B. cretica +++ thunbergii 2009 3 4 та B. aetnensis віднесено до Berberis sp. для 2010 4 4 подальшого вивчення. 2007 4 4 В умовах значної загущеності в арборету- Berberis 2008 4 4 ++– мі види родини Berberidaceae мають добрий vulgaris 2009 4 4 2010 4 4 стан, формують генеративні органи. Трива- 2007 3 2 лість періоду вегетації за роки досліджень Mahonia 2008 2 3 +–– була такою: Mahonia aquifolium — 196 діб, aquifolium 2009 3 3 Berberis amurensis — 182, B. ly cio ides — 213, 2010 2 2 B. thunbergii — 192, B. vulgaris — 203 доби. 32 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2013, № 4 Інтродукція представників родини Berberidaceae Juss. в умовах Ботанічного саду НУБіП України Установлено, що пагони рослин виду Таблиця 2. Репродуктивна здатність Berberis amurensis у 2007–2010 рр. до кінця видів з родів Berberis L. та Mahonia Nutt. у Ботанічному саду НУБіП України вегетаційного періоду дерев’яніли на 90–100 % (табл. 1). Зимостійкість досліджуваних видів роду барбарис — від 3 до 4 балів, Mahonia aquifolium — від 2 до 3 балів. У рослин Berbe- Рік ris lycіoides, B. thunbergii і M. aquifolium спо- стерігали часткове обмерзання річних паго- Рясність цвітіння, бал Рясність плодо- ношення, бал Дата збору плодів (насіння) Маса 1000 шт. насінин, г Життєздат- ність насіння, % нів у зими з різкими коливаннями темпера- тури та відлигами. Berberis amurensis Види з роду Berberis відзначалися висо- 2007 2 2 02.10 13,4 ± 0,23 15,0 ± 0,46 2008 3 3 27.09 кою пагоноутворювальною здатністю. На 16,7 ± 0,31 28,0 ± 0,49 2009 5 5 03.10 16,2 ± 0,06 більшості дво-трирічних гілок утворилися 56,0 ± 0,45 2010 2 2 11.10 11,8 ± 0,13 12,0 ± 0,57 3–7 нових пагонів завдовжки від 12 до 46 см. B. lycіoides Рослини Mahonia aquifolium мали середню 2007 3 3 09.10 8,7 ± 0,12 14,0 ± 0,95 пагоноутворювальну здатність — впродовж 2008 4 2 04.10 9,4 ± 0,07 24,0 ± 0,39 року формували 1–3 нових пагони завдовж- 2009 4 4 22.09 9,8 ± 0,09 34,0 ± 0,45 ки 5–12 см. 2010 4 3 19.09 7,4 ± 0,10 8,0 ± 0,59 Успішність інтродукції залежить від ре- B. thunbergii продуктивної здатності видів. Як засвідчи- 2007 4 3 12.09 18,0 ± 0,43 92,0 ± 0,23 2008 4 3 08.09 23,7 ± 0,06 89,0 ± 0,35 ли наші дослідження (табл. 2), рослини з ро- 2009 5 5 16.09 дів Berberis і Mahonia насіннєвого похо- 17,6 ± 0,11 92,0 ± 0,23 2010 3 3 04.09 14,4 ± 0,04 78,0 ± 0,36 дження в умовах інтродукції вступають у B. vulgaris репродуктивний вік на 3–5-й рік життя. За- 2007 4 3 16.09 8,6 ± 0,08 17,0 ± 0,48 кладання генеративних бруньок відбува- 2008 4 3 21.09 9,3 ± 0,11 22,0 ± 0,54 ється в другій половині літа. Незважаючи на 2009 5 1 08.09 9,7 ± 0,14 10,0 ± 0,33 те, що рослини щорічно стабільно цвітуть, 2010 3 2 12.09 9,1 ± 0,09 8,0 ± 0,21 якість зібраного насіння є неоднаковою. Mahonia aquifolium 2007 Основною причиною відносно низької жит- 3 3 12.07 11,8 ± 0,10 84,0 ± 0,25 2008 тєздатності насіння B. amurensis і B. lycіoides 4 3 22.07 13,7 ± 0,04 95,0 ± 0,23 2009 3 2 25.07 14,2 ± 0,06 91,0 ± 0,23 є щорічне пошкодження вишневою мухою 2010 3 2 19.07 9,4 ± 0,07 79,0 ± 0,21 (Rhagoletis cerasi L.), яка відкладає личинки під час зав’язування плодів, котрі потім харчуються м’якоттю зрілих плодів [14]. ням листків та висотою рослин. Щеплені на Щодо особливостей вегетативного роз- штамбі рослини декоративних культиварів множення виявлено таке: з п’яти досліджу- B. thunbergii виглядають ефектно в різних ваних видів щепленням доцільно розмно- типах експозицій [14]. жувати лише Berberis thunbergii, який є Здатність до вегетативного розмножен- одним з найдекоративніших видів у роді, ня визначали методом укорінювання жив- достатньо зимо- та посухостійким, невиба- ців [4] у весняний період в умовах оранже- гливим до родючості ґрунтів. На відміну від рейного комплексу. Встановлено, що з чо- аборигенного виду B. vulgaris барбарис Тун- тирьох досліджуваних видів рослин добре берга стійкий до дії несприятливих факто- вкорінювалися лише живці Berberis thun- рів зовнішнього середовища та ураження bergii (15 %). Причиною відсутності у весня- іржею. За даними Г. Крюссмана [16], цей ний період укорінення рослин видів B. amu- вид має 21 декоративний культивар. Існу- rensis, B.
Load more

Recommended publications
  • The Phanerogam Flora of Mt. Yupari, Prov. Ishikari, Hokkaido, Japan
    Title The Phanerogam Flora of Mt. Yupari, Prov. Ishikari, Hokkaido, Japan Author(s) NOSAKA, Shiro Citation Journal of the Faculty of Science, Hokkaido University. Series 5, Botany, 9(2), 55-300 Issue Date 1974 Doc URL http://hdl.handle.net/2115/26327 Type bulletin (article) File Information 9(2)_P55-300.pdf Instructions for use Hokkaido University Collection of Scholarly and Academic Papers : HUSCAP J. Fac. Sci., Hokkaido Univ. Ser. V (Botany), 9 (2): 55-300, 1974 The Phanerogam Flora of Mt. Ylipari, Provo Ishikari, Hokkaido, Japan By Shiro Nos AKA J I. Introduction. 56 II. History of the studies. 57 § 1. Floristic researches. 57 § 2. Vegetational researches. 60 § 3. Researches on the serpentine plants. 62 III. Environment. 64 § 1. Topography and geology. 64 § 2. Climate. 69 1. Temperature. .. 69 2. Rainfall and snow. 69 IV. Outlines of vegetation. 70 § 1. Observations. 70 1. The area covered with the mixed forest (lower than 900 m in alt.)..... 71 2. The area covered with the Betula ermani forest (between 900 m and 1,300 m in alt.). 74 3. The alpine area (higher than 1,300 m in alt.). 75 4. Relation between the plants and their habitats on the ser- pentine-pebble-fields or serpentine landslips. 90 § 2. Discussion and conclusion. 94 1. Forest of Mt. Yo.pari district. 94 2. Relation between the plants and their habitats on the ser- pentine-pe!lble-fields or serpentine lands lips. 97 V. The pbanerogam Flora. 106 § 1. Enumeration of plants. 106 § 2. Discussion and conclusion. 280 1. General floristic aspect. 280 2.
    [Show full text]
  • Manchurian Vegetation
    Plant Formations in the Manchurian BioProvince Peter Martin Rhind Manchurian Larch Forest These are either dominated by Larix gmelinii or the endemic Larix olgensis (Pinaceae). The former extends southeastwards from northern Daxingan-ling via Xiaoxingan-ling, Wanda-shan and Zhangguangcai-ling to Laoye-ling. The few other associated trees include Acer mono, Betula platyphylla, Pinus koraiensis and Quercus mongolica. Typical shrub layer species are Ledum palustre, Rhododendron dauricum, Spiraea media and Vaccinium uliginosum. The rich herb layer is often dominated by species of Carex, but may also include Aegopodium alpestre, Dendrantheme zawadskii, Kitagawia terebinthacea, Mitella nuda, Orthilia secunda, Pulsatilla davurica, Pyrola davurica, Sedum aizoon and the two endemic species Geranium maximowiczii (Geraniaceae) and Saussurea amurensis (Asteraceae). Forests dominated by Larix olgensis occur mainly on Changbai-shan, but extend northwards to Zhanguangcai-ling and Laoye-ling. At low altitudes other canopy trees include Ulmus japonica and the endemic or near endemic Fraxinus mandshurica (Oleaceae) and Tilia amurensis (Tiliaceae), while at higher altitudes other trees such as the endemic Betula costata (Betulaceae) may be present. The under story comprises a well-developed shrub and herb layers. Typical shrubs include Eleutherococcus senticosus, Deutzia parviflora and the endemic or near endemic Corylus mandshurica (Corylaceae) and Ribes mandshuricum (Grossulariaceae). Vines such as Actinidia kolomikta and Schisandra chinensis may be present, and at ground level Carex species such as C. callitrichus, C. quadriflora and C. ussuriensis are again common. However, on the lower slopes, the herb layer typically becomes dominated by taller species often reaching up to 1 m in height. These include Filipendula angustifolia, Matteuccia struthiopteris, Saussurea grandifolium, Thalictrum tuberiferum and the endemic or near endemic Valeriana amurensis (Valerianceae).
    [Show full text]
  • Distribution of Vascular Plants Along the Altitudinal Gradient of Gyebangsan (Mt.) in Korea
    Journal of Asia-Pacific Biodiversity 7 (2014) e40ee71 Contents lists available at ScienceDirect Journal of Asia-Pacific Biodiversity journal homepage: http://www.elsevier.com/journals/journal-of-asia-pacific- biodiversity/2287-884x Original article Distribution of vascular plants along the altitudinal gradient of Gyebangsan (Mt.) in Korea Jong-Cheol Yang*, Hee-Suk Hwang, Hye-Jeong Lee, Su-Young Jung, Seong-Jin Ji, Seung-Hwan Oh, You-Mi Lee Division of Forest Biodiversity and Herbarium, Korea National Arboretum, Pocheon, Gyeonggi 487-821, Republic of Korea article info abstract Article history: This study was conducted to examine the distribution of vascular plants along the altitudinal gradient Received 31 December 2013 and investigation routes of Gyebangsan (Mt.) in Korea. The total number of flora of Gyebangsan (Mt.) was Received in revised form 510 taxa in total, comprising 83 families, 283 genera, 449 species, four subspecies, 52 varieties and five 11 February 2014 forms. In the flora of this area, 14 taxa were Korean endemic plants and 17 taxa were rare plants. Accepted 11 February 2014 Naturalized plants in Korea numbered 27 taxa. The number of vascular plants monotonically decreased Available online 15 March 2014 with increasing altitude. In contrast, the rare plants mostly increased with increasing altitude. The endemic plants of Korea did not show any special pattern by altitude gradient. The naturalized plants Keywords: Gyebangsan (Mt.) altitude were mainly distributed at the open area below 1000 m. Ó Distribution Copyright 2014, National Science Museum of Korea (NSMK) and Korea National Arboretum (KNA). Korea endemic plant Production and hosting by ELSEVIER. All rights reserved.
    [Show full text]
  • Considérations Sur L'histoire Naturelle Des Ranunculales
    Considérations sur l’histoire naturelle des Ranunculales Laetitia Carrive To cite this version: Laetitia Carrive. Considérations sur l’histoire naturelle des Ranunculales. Botanique. Université Paris-Saclay, 2019. Français. NNT : 2019SACLS177. tel-02276988 HAL Id: tel-02276988 https://tel.archives-ouvertes.fr/tel-02276988 Submitted on 3 Sep 2019 HAL is a multi-disciplinary open access L’archive ouverte pluridisciplinaire HAL, est archive for the deposit and dissemination of sci- destinée au dépôt et à la diffusion de documents entific research documents, whether they are pub- scientifiques de niveau recherche, publiés ou non, lished or not. The documents may come from émanant des établissements d’enseignement et de teaching and research institutions in France or recherche français ou étrangers, des laboratoires abroad, or from public or private research centers. publics ou privés. Considérations sur l’histoire naturelle des Ranunculales 2019SACLS177 Thèse de doctorat de l'Université Paris-Saclay : préparée à l’Université Paris-Sud NNT École doctorale n°567 : Sciences du végétal, du gène à l'écosystème (SDV) Spécialité de doctorat : Biologie Thèse présentée et soutenue à Orsay, le 05 juillet 2019, par Laetitia Carrive Composition du Jury : Catherine Damerval Directrice de recherche, CNRS (– UMR 320 GQE) Présidente du jury Julien Bachelier Professeur, Freie Universität Berlin (– Institute of Biology) Rapporteur Thomas Haevermans Maître de conférences, MNHN (– UMR 7205 ISYEB) Rapporteur Jean-Yves Dubuisson Professeur, SU (–UMR 7205 ISYEB) Examinateur Sophie Nadot Professeure, U-PSud (– UMR 8079 ESE) Directrice de thèse « Le commencement sera d’admirer tout, même les choses les plus communes. Le milieu, d’écrire ce que l’on a bien vu et ce qui est d’utilité.
    [Show full text]
  • List of Korean Evergreen Plants
    APPENDIX 1 List of Korean evergreen plants Species No. Family Name Species Name 1 Piperaceae Piper kadzura 2 Chloranthaceae Sarcandra glabra 3 Myricaceae Myrica rubra 4 Fagaceae Castanopsis cuspidata val. sieboldii 5 Castanopsis cuspidata val. latifolia 6 Castanopsis cuspidata val. thunbergii 7 Cyclobalanopsis acuta 8 Cyclobalanopsis acuta form. subserra 9 Cyclobalanopsis gilva 10 Cyclobalanopsis glauca 11 Cyclobalanopsis myrsinaefolia 12 Cyclobalanopsis stenophylla 13 Cyclobalanopsis stenophylla val. latifolia 14 Moraceae Ficus erecta 15 Ficus erecta val. longepedunculata 16 Ficus erecta val. sieboldii 17 Ficus nipponca 18 Ficus pumila ( = stipulata) 19 Loranthaceae Hypear tanakae 20 Scurrula yadoriki 21 Viscum coloratum val. lutescens 22 Viscum coloratum form. rubroauranticum 23 Bifaria Bifaria japonica 24 Lardizabalaceae Stauntonia hexaphylla 25 Menispermaceae Stephania japonica 26 Illiaceae Illicium anisatum 27 Lauraceae Kadsura japonica 28 Cinnamomum camphora 29 Cinnamomum japonicum 30 Cinnamomum loureirii 31 Fiwa japonica 32 Izosta lancifolia 33 Machilus japonica 34 M achilus thunbergii 35 Machilus thunbergii var. obovata 36 Neolitsea aciculata 37 Neolitsea sericea 38 Pittosporaceae Pittmporum lobira 39 Hamamelidaceae Distylium racemosum var. latifolium 40 Distylium racemosum var. typicum 41 Rosaceae Raphiolepsis liukiuensis 42 Raphiolepsis obovata 43 Raphiolepsis ubellata 44 Rubus buergeri 185 186 45 Rutaceae Citrus aurantium 46 Citrus deliciosa 47 Citrus grandis 48 Citrus junos 49 Citrus kinokuni 50 Citrus medica var. sarcodactylus 51 Citrus natsudaidai 52 Citrus noblis 53 Citrus sinensis 54 Citrus unshiu 55 Zanthoxylum planispinum 56 Daphniphyllaceae Daphniphyllum glaucescens 57 Daphniphyllum macropodum 58 Buxaceae Buxus koreana 59 Buxus koreana var. elongata 60 Buxus koreana var. insularis 61 Buxus microphylla 62 AquifoJiaceae !lex comuta form. typica 63 !lex crenata var. microphylla 64 !lex integra var.
    [Show full text]
  • The Biogeography, Evolution, and Function of Leaf-Out Phenology Studied with Experimental, Monitoring, and Phylogenetic Approach
    Dissertation zur Erlangung des Doktorgrades der Naturwissenschaften (Dr. rer. nat.) an der Fakultät für Biologie der Ludwig-Maximilians-Universität München THE BIOGEOGRAPHY, EVOLUTION, AND FUNCTION OF LEAF-OUT PHENOLOGY STUDIED WITH EXPERIMENTAL, MONITORING, AND PHYLOGENETIC APPROACHES Constantin Mario Zohner München, 20. August 2016 ii PREFACE! Statutory declaration Erklärung Diese Dissertation wurde im Sinne von §12 der Promotionsordnung von Prof. Dr. Susanne S. Renner betreut. Ich erkläre hiermit, dass die Dissertation nicht einer anderen Prüfungskommission vorgelegt worden ist und dass ich mich nicht anderweitig einer Doktorprüfung ohne Erfolg unterzogen habe. Eidesstattliche Erklärung Ich versichere hiermit an Eides statt, dass die vorgelegte Dissertation von mir selbstständig und ohne unerlaubte Hilfe angefertigt wurde. Constantin Zohner, 20. August 2016 (Unterschrift) 1. Gutachter: Prof. Dr. Susanne S. Renner 2. Gutachter: Prof. Dr. Hugo Scheer Tag der Abgabe: 25.08.2016 Tag der Disputation: 21.11.2016 iii iv Note In this thesis, I present the results from my doctoral research, carried out in Munich from January 2014 to August 2016 under the guidance of Prof. Dr. Susanne S. Renner. My thesis resulted in four manuscripts, presented in Chapters 2 to 5, of which two have been published (Chapters 2 and 5), one is accepted (Chapter 3), and one is in review (Chapter 4). I also gave the conference talks listed below. I generated all data and conducted all analyses myself except for Chapter 5 for which I contributed the phenological data and conducted some analyses. Writing and discussion involved collaboration with S.S. Renner, with input from J.-C. Svenning (Chapters 3 and 4), and J.D.
    [Show full text]
  • Capreolus Pygargus Tianschanicus) Diet on Jeju Island, South Korea
    Journal of Asia-Pacific Biodiversity xxx (2016) 1e7 HOSTED BY Contents lists available at ScienceDirect Journal of Asia-Pacific Biodiversity journal homepage: http://www.elsevier.com/locate/japb Original article Seasonal and altitudinal variation in roe deer (Capreolus pygargus tianschanicus) diet on Jeju Island, South Korea y y Pradeep Adhikari a, , Seon-Mi Park a, , Tae-Wook Kim a, Jun-Won Lee a, Ga-Ram Kim a, Sang-Hyun Han b,*, Hong-Shik Oh a,* a Faculty of Science Education, Jeju National University, Jeju, South Korea b Educational Science Research Institute, Jeju National University, Jeju, South Korea article info abstract Article history: In order to understand the feeding ecology and dietary differences of roe deer (Capreolus pygargus Received 29 June 2016 tianschanicus) in different seasons and altitudes, this study was carried out at three altitudinal sites Received in revised form (Songdang 250e270 m above sea level (ASL), Aradong 330e370 m ASL, Mt. Hallasan 1100 m ASL) on Jeju 23 August 2016 Island, South Korea. Altogether, 205 plants taxa of six categories of foods (forbs-climbers, graminoids, Accepted 1 September 2016 trees, shrubs, conifers, and ferns) were identified using morphological and molecular analyses. The Available online xxx highest number of dietary plants was found in summer (93 taxa) and at Aradong (124 taxa) and lowest at Songdang (71 taxa) and in winter (51 taxa). Food categories were significantly different among the Keywords: ¼ < ¼ < altitude seasons (F 15.646, p 0.05) and altitudinal sites (F 3.941, p 0.05). This study revealed that dietary dietary plant selectivity of roe deer shifted with seasonal and altitudinal variations and preferred to the nutritive and food categories low fibers food.
    [Show full text]
  • Russian Federation
    THE RUSSIAN FEDERATION This country report is prepared as a contribution to the FAO publication, The Report on the State of the World’s Forest Genetic Resources. The content and the structure are in accordance with the recommendations and guidelines given by FAO in the document Guidelines for Preparation of Country Reports for the State of the World’s Forest Genetic Resources (2010). These guidelines set out recommendations for the objective, scope and structure of the country reports. Countries were requested to consider the current state of knowledge of forest genetic diversity, including: Between and within species diversity List of priority species; their roles and values and importance List of threatened/endangered species Threats, opportunities and challenges for the conservation, use and development of forest genetic resources These reports were submitted to FAO as official government documents. The report is presented on www. fao.org/documents as supportive and contextual information to be used in conjunction with other documentation on world forest genetic resources. The content and the views expressed in this report are the responsibility of the entity submitting the report to FAO. FAO may not be held responsible for the use which may be made of the information contained in this report. Section I. EXECUTIVE SUMMARY Section I. EXECUTIVE SUMMARY The forest area of the Russian Federation is 809,090 ha or 20.1% of the total forest area of the world (Global Forest Resources Assessment 2010). The country's forests are mostly natural. Annually artificial reforestation (planting or seeding of native species) is carried out on an area of about 200 hectares, and reforestation by means of promoting natural regeneration (creating condi- tions for rapid stocking of valuable native tree species) is carried out on an area of over 600 hectares, which is very important to preserving/maintaining the genetic structure of natural forests.
    [Show full text]
  • Threatened Plants in China's Sanjiang Plain: Hotspot Distributions and Gap Analysis
    sustainability Article Threatened Plants in China’s Sanjiang Plain: Hotspot Distributions and Gap Analysis Baojia Du 1,2, Yanyan Zheng 3, Jiping Liu 1,* and Dehua Mao 2,* ID 1 Institute of Ecology and Environment, Jilin Normal University, Siping 136000, China; [email protected] 2 Key Laboratory of Wetland Ecology and Environment, Northeast Institute of Geography and Agroecology, Chinese Academy of Sciences, Changchun 130102, China 3 No. 1 Senior Middle School of Siping, Siping 136000, China; [email protected] * Correspondence: [email protected] (J.L.); [email protected] (D.M.); Tel.: +86-434-329-6107 (J.L.); +86-431-884-2254 (D.M.) Received: 25 November 2017; Accepted: 12 January 2018; Published: 15 January 2018 Abstract: Global biodiversity is markedly decreasing in response to climate change and human disturbance. Sanjiang Plain is recognized as a biodiversity hotspot in China due to its high forest and wetland coverage, but species are being lost at an unprecedented rate, induced by anthropogenic activities. Identifying hotspot distributions and conservation gaps of threatened species is of particular significance for enhancing the conservation of biodiversity. Specifically, we integrated the principles and methods of spatial hotspot inspection, geographic information system (GIS) technology and spatial autocorrelation analysis along with fieldwork to determine the spatial distribution patterns and unprotected hotspots of vulnerable and endangered plants in Sanjiang Plain. A gap analysis of the conservation status of vulnerable and endangered plants was conducted. Our results indicate that six nationally-protected plants were not observed in nature reserves or were without any protection, while the protection rates were <10% for 10 other nationally-protected plants.
    [Show full text]
  • Popular Information
    ARNOLD ARBORETUM HARVARD UNIVERSITY BULLETIN OF POPULAR INFORMATION NEW SERIES. VOLUME X 1924 NEW SERIES VOL. X NO.1 ARNOLD ARBORETUM HARVARD UNIVERSITY BULLETIN OF POPULAR INFORMATION JAMAICA PLAIN, MASS. APRIL 30, 1924 The Pinetum. The plants in the Pinetum have not before passed through the winter in better condition than they have this year. Even most of the species about which we are always more or less concerned are now in good condition. The most injured species is the short- leaved Pine of the southern states, Pinus echinata. This is a widely distributed and extremely valuable timber tree, ranging from Long Island and Staten Island, New York, to Florida and westward to Texas, Oklahoma, Arkansas and Missouri, being the principal timber Pine west of the Mississippi River. The largest plants in the Arboretum have been growing here since 1879 and were raised from seeds gathered in Mis- souri. The leaves have always suffered and are sometimes entirely killed, the trees producing a new crop, or the ends are killed as they have been during the past winter. The trees are poor and thin, and probably will never be of much value in New England for ornament or timber. The other conifer which has suffered during the winter is Tsuga heterophylla, one of the largest and most beautiful conifers of our northwest coast where it ranges from Alaska to Washington and California, and eastward to the western base of the Rocky Mountains of Idaho. The coast tree has often been planted in Europe with great success but it has not proved hardy in New England.
    [Show full text]
  • BERBERIDACEAE 小檗科 Xiao Bo Ke Ying Junsheng (应俊生 Ying Tsun-Shen)1; David E
    BERBERIDACEAE 小檗科 xiao bo ke Ying Junsheng (应俊生 Ying Tsun-shen)1; David E. Boufford2, Anthony R. Brach3 Herbs, perennial, or shrubs, rarely small trees, evergreen or deciduous, sometimes rhizomatous or tuberous. Stems with or with- out spines. Leaves alternate, opposite, or basal, simple, or 1–3 × pinnately or 2–3 × ternately compound; stipules present or absent; venation pinnate or palmate. Inflorescences terminal or axillary, racemes, spikes, umbels, cymes, or panicles, or flowers fascicled or solitary. Flowers pedicellate or sessile, bisexual, radially symmetric; bracteoles or bracts present or absent. Perianth usually 2- or 3- merous, rarely absent. Sepals 6–9, often petaloid, distinct, in 2 or 3 whorls. Petals 6, distinct, flat, hooded, pouched, or spurred; nec- tary present or absent. Stamens 6, opposite petals; anthers 2-celled, dehiscing by valves or longitudinal silts. Ovary superior, appar- ently 1-carpellate; ovules numerous, rarely solitary; placentation marginal or appearing basal; style present or absent, sometimes per- sistent in fruit as a beak. Fruit a berry, capsule, follicle, or utricle. Seeds 1 to numerous, sometimes arillate; endosperm abundant. Seventeen genera and ca. 650 species: mainly in the north temperate zone and on subtropical mountains; 11 genera and 303 species (272 endemic, one introduced) in China; 17 additional species (15 endemic) are insufficiently known. Editors’ note. The Berberidaceae were to be published in Flora of China Volume 7 (2008). However, a problem with the treatment of Berberis necessitated postponing publication of the family until the present volume. See the comments under Berberis, below. The family Berberidaceae presents an interesting, distinctive biogeography. The two species of Achlys Candolle are disjunctly distributed be- tween E Asia and North America, with one in Japan and Korea and one along the west coast of North America.
    [Show full text]
  • Structural Variation of the Complete Chloroplast Genome And
    www.nature.com/scientificreports OPEN Structural variation of the complete chloroplast genome and plastid phylogenomics of the genus Asteropyrum (Ranunculaceae) Jian He1,5, Min Yao1,5, Ru-Dan Lyu1,5, Le-Le Lin1, Hui-Jie Liu4, Lin-Ying Pei2, Shuang-Xi Yan3, Lei Xie1* & Jin Cheng1 Two complete chloroplast genome sequences of Asteropyrum, as well as those of 25 other species from Ranunculaceae, were assembled using both Illumina and Sanger sequencing methods to address the structural variation of the cp genome and the controversial systematic position of the genus. Synteny and plastome structure were compared across the family. The cp genomes of the only two subspecies of Asteropyrum were found to be diferentiated with marked sequence variation and diferent inverted repeat-single copy (IR-SC) borders. The plastomes of both subspecies contains 112 genes. However, the IR region of subspecies peltatum carries 27 genes, whereas that of subspecies cavaleriei has only 25 genes. Gene inversions, transpositions, and IR expansion-contraction were very commonly detected in Ranunculaceae. The plastome of Asteropyrum has the longest IR regions in the family, but has no gene inversions or transpositions. Non-coding regions of the cp genome were not ideal markers for inferring the generic relationships of the family, but they may be applied to interpret species relationship within the genus. Plastid phylogenomic analysis using complete cp genome with Bayesian method and partitioned modeling obtained a fully resolved phylogenetic framework for Ranunculaceae. Asteropyrum was detected to be sister to Caltha, and diverged early from subfamily Ranunculoideae. In recent years, the use of whole chloroplast (cp) genome data for plant phylogenetic reconstruction has been greatly improved our understanding of evolutionary relationships of angiosperms at a wide range of taxonomic levels1–4.
    [Show full text]