№1 (58) 2016 155 Історичні Студії
Total Page:16
File Type:pdf, Size:1020Kb
Шакурова О. Проблема походження українського народу... УДК 930.1:17.023.32-021.5(477)«18/20» ПРОБЛЕМА ПОХОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ У НАУКОВІЙ СПАДЩИНІ В. ЩЕРБАКІВСЬКОГО, М. ЧУБАТОГО ТА Я. ПАСТЕРНАКА Ольга ШАКУРОВА науковий співробітник відділу української етнології НДІУ Анотація. У статті проаналізовані погляди В. Щербаківського, М. Чубатого та Я. Пас- тернака на проблему походження українців. Етногенетичні концепції цих вчених автор кла- сифікує як концепції доісторичного походження українців. Провідна ідея, що їх об’єднує: саме трипільська спільнота стала основою зародження і формування українського етносу. Ключові слова: етногенез українців, походження українського народу, українська діаспо- ра, доісторичні концепції українського етногенезу, трипільська культура. ПРОБЛЕМА ПРОИСХОЖДЕНИЯ УКРАИНСКОГО НАРОДА В НАУЧНОМ НАСЛЕДИИ В. ЩЕРБАКОВСКОГО, Н. ЧУБАТОГО И Я. ПАСТЕРНАКА Ольга ШАКУРОВА научный сотрудник отдела украинской этнологии НИИУ Аннотация. В статье проанализированы взгляды В. Щербаковского, Н. Чубатого и Я. Пастернака на проблему происхождения украинского народа. Этногенетические концеп- ции этих ученых автор классифицирует как концепции доисторического происхождения украинцев. Ведущая идея, которая их объединяет: именно трипольское сообщество стало основой зарождения и формирования украинского этноса. Ключевые слова: этногенез украинцев, происхождение украинского народа, украинская диаспора, доисторические концепции украинского этногенеза, трипольская культура. ORIGIN OF THE UKRAINIAN PEOPLE IN THE SCIENTIFIC LEGACY OF V. SHCHERBAKIVSKYI, M. CHUBATYI, AND YA. PASTERNAK Olha SHAKUROVA research fellow of Ukrainian Ethnology Department of RIUS Annotation. e article analyzes views of V. Shcherbakivskyі, M. Chubatyі, and Ya. Pasternak on the origin of Ukrainian people. e author classi es ethnogenetic concepts of these scientists as prehistoric. e core idea that unites them is as follows: it was the Trypillian community that became the basis for the origin and formation of the Ukrainian ethnos. Key words: ethnogeny of Ukrainians, origin of the Ukrainian people, Ukrainian diaspora, prehistoric concepts of Ukrainian ethnogeny, Trypillian culture. © Шакурова О. Українознавство №1 (58) 2016 155 ІСТОРИЧНІ СТУДІЇ Походження українського народу – етногенетичних концепцій В. Щербаків- наукова проблема, вирішити яку праг- ського, М. Чубатого та Я. Пастернака, нуло не одне покоління українських охарактеризувати внесок цих учених у дослідників. У 40–70-ті роки ХХ ст. над проблему походження українського на- її розв’язанням працювали українські роду. вчені як в СРСР, так і в Західній Євро- Історіографію досліджень наукової пі та США. Разом з тим дослідники, які спадщини вчених української діаспо- мешкали в УРСР, були обмежені у сво- ри можна поділити на два хронологіч- їх наукових пошуках пануючою радян- них періоди: перший – друга половина ською ідеологією. Вони були змушені до- ХХ ст.; другий – кінець ХХ – початок тримуватися офіційно визнаної в СРСР ХХІ ст. концепції давньоруської народності, за У першому періоді (друга половина якою в часи Київської (Давньої) Русі іс- ХХ ст.) вирізняємо праці діаспорних уче- нувала єдина давньоруська народність них і праці радянських дослідників. Пра- і лише в ХIV−ХV ст. розпочалося фор- ці радянських дослідників відрізняються мування російського, українського та критичністю. Особливої критики з боку білоруського народів. На противагу їм радянських дослідників зазнала теза про українські вчені, які емігрували з СРСР, те, що трипільці були нащадками україн- не були обмежені ідеологічними догма- ського етносу. Зокрема, критичний ана- ми і тому могли розробляти проблему ліз етногенетичних концепцій вчених походження українського народу, зва- української діаспори вміщений у працях жаючи на свої особисті зацікавлення і К. Гуслистого та М. Котляра [4, 14, 15]. напрацювання. З великої громади укра- У свою чергу вчені, які мешкали за їнських вчених-емігрантів найбільш обі- межами СРСР, були позбавлені ідеоло- знаними та авторитетними у проблемах гічного тиску й мали змогу оцінювати українського етногенезу були В. Щерба- наукову спадщину досліджуваних на- ківський, М. Чубатий та Я. Пастернак. уковців тільки відповідно до їхнього Аналіз етногенетичних концепцій цих вкладу в українську і світову науку та авторів допоможе дослідникам-почат- у вирішення проблеми походження ківцям осягнути наукову парадигму до- українського народу. Зокрема, пра- сліджень учених української діаспори та ці М. Дольницького [6], В. Вериги [2], співвіднести їхні здобутки з сучасними М. Ждана [7, 8], Я. Падоха [20, 21, 22], напрацюваннями. О. Кравченюка [16] просякнуті повагою Мета статті полягає в тому, щоб на та захопленням перед науковим автори- основі комплексу історіографічних дже- тетом дослідників. рел здійснити аналіз поглядів В. Щерба- У другому історіографічному періоді ківського, М. Чубатого та Я. Пастернака (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) з’являється на проблему походження українського багато праць, у яких комплексно до- народу. сліджується науковий та творчий шлях Для досягнення поставленої мети діаспорних вчених. Так, В. Щербаків- є доцільним вирішення таких дослід- ському присвячено «Полтавський ар- ницьких завдань: з’ясувати стан на- хеологічний збірник: Збірник наукових укової розробки теми, здійснити аналіз праць. Пам’яті В. М. Щербаківського 156 №1 (58) 2016 Ukrainian Studies Шакурова О. Проблема походження українського народу... (1876–1957)» [25], праці О. Франко [32], насамперед на наявних на той час архео- Л. Атлантової [1], В. Ульяновського [31]; логічних матеріалах, а також на даних Я. Пастернаку – В. Петегирича, Д. Павлі- мовознавства, історії та етнології. ва, М. Филипчука [24], М. Мушинки [19], Одним із перших, хто розпочав ви- І. Коваля [9, 10, 11, 12], Г. Сокіл [29], Т. Ро- вчення проблематики українського ет- манюка [28]; М. Чубатому – М. Комари- ногенезу, був відомий український істо- ці [13], Б. Мельничука [17, 18], О. Полян- рик В. Щербаківський. Зокрема, у книзі ського [26, 27], П. Гуцала, М. Ткачука [5], «Формація української нації» (1941) він Н. Григорука [3]. подає розвиток українського народу від Серед сучасних досліджень відзна- кам’яної доби до утворення Київської чимо монографії І. Коваля «Дослідник держави. На його думку, «…ми вправі підземного архіву України» (1999) та вважати і твердити, що ми є і були ав- «Ярослав Пастернак – дослідник старо- тохтонами на своїй землі не від VI віку житностей України» (2006), у яких вче- по Р. Хр., тільки же від неоліту, тобто не ний також розглядає і проблему етно- менше 5000 літ» [34, с. 6]. генезу українського народу у науковій В. Щербаківський звертає увагу, що спадщині Я. Пастернака. Основні етапи на початку неолітичної епохи на терито- еволюції наукової концепції Я. Пастер- рію України з Месопотамії прийшла пе- нака про трипільську культуру як етніч- редньоазійська круглоголова раса, решт- ну основу українського народу викладені ки культури якої на території Украї ни у статті С. Кияка та І. Коваля «Світ три- можна побачити від Дунаю аж до Кав- пільських старожитностей за Ярославом казу, особливо їх багато на Буковині, Пастернаком» (2012). Вчений В. Улья- Галицькому Поділлі, аж до Дніпра [34, новський у статті «Твій інтелект дуже ве- с. 25]. Населення цієї раси займалося ликий і універсальний, а душа… багато хліборобством і мало яскраву, розвину- міцніша. Вадим Щербаківський у само- ту матеріальну культуру, характерною оцінках і сприйнятті сучасників» (2007), особливістю якої є мальовані горщики, зокрема, аналізує погляди В. Щербаків- через що ця культура і називається куль- ського на етногенез українського народу. турою мальованої кераміки [34, с. 27]. У Дослідник О. Полянський у статті «Про- нас цю культуру ще називають Трипіль- блеми етногенезу українського народу і ською (оскільки вперше була виявлена становлення його державності» (1995) біля села Трипілля) [34, с. 29]. робить огляд концепцій українського Науковець наголошує, що наприкін- народу, зокрема розглядає етногенетич- ці неоліту територію України заселили ну концепцію М. Чубатого. представники мегалітичної культури, Джерельна база дослідження склада- що прийшли з півдня, з Середземного ється з опублікованих праць В. Щерба- моря. Населення цієї культури заселило ківського, М. Чубатого та Я. Пастернака. Волинь і Радомисельщину, а на інших Також нами використано напрацювання територіях мешкали представники три- з цієї проблематики українських вчених пільської культури [34, с. 32]. ХХ – початку ХХІ ст. В. Щербаківський робить висновок, Наукові праці В. Щербаківського, що через те, що «волинське мегалітичне М. Чубатого та Я. Пастернака базуються населення було істотно хліборобське – як Українознавство №1 (58) 2016 157 ІСТОРИЧНІ СТУДІЇ про це свідчать численні кремінні серпи, відсутність на території України доступ- знайдені на південній Волині й на пів- них для експлуатації металевих покла- нічній Київщині – то можна думати, що дів «трипільське населення все більше й це населення, осівши тут, нікуди потім більше дичавіло, селючилось, переходи- звідсіль не рушало, і так і залишалося на ло на чисто кам’яну культуру» [34, с. 41]. цьому терені у релятивному спокої на- Іще пізніше, на думку В. Щербаківсько- завжди, як це буває з хліборобами» [34, го, трипільське населення змішалося з с. 31]. На думку дослідника, населення патріархальним населенням шнурової цієї культури послужило основою для кераміки і у бронзовому віці втратило українських волинських племен князів- свою жрецьку касту, але хліборобства ської доби [34, с. 45]. не позбулося і патріархальним не стало В Україну за неолітичної