№1 (58) 2016 155 Історичні Студії

Total Page:16

File Type:pdf, Size:1020Kb

№1 (58) 2016 155 Історичні Студії Шакурова О. Проблема походження українського народу... УДК 930.1:17.023.32-021.5(477)«18/20» ПРОБЛЕМА ПОХОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ У НАУКОВІЙ СПАДЩИНІ В. ЩЕРБАКІВСЬКОГО, М. ЧУБАТОГО ТА Я. ПАСТЕРНАКА Ольга ШАКУРОВА науковий співробітник відділу української етнології НДІУ Анотація. У статті проаналізовані погляди В. Щербаківського, М. Чубатого та Я. Пас- тернака на проблему походження українців. Етногенетичні концепції цих вчених автор кла- сифікує як концепції доісторичного походження українців. Провідна ідея, що їх об’єднує: саме трипільська спільнота стала основою зародження і формування українського етносу. Ключові слова: етногенез українців, походження українського народу, українська діаспо- ра, доісторичні концепції українського етногенезу, трипільська культура. ПРОБЛЕМА ПРОИСХОЖДЕНИЯ УКРАИНСКОГО НАРОДА В НАУЧНОМ НАСЛЕДИИ В. ЩЕРБАКОВСКОГО, Н. ЧУБАТОГО И Я. ПАСТЕРНАКА Ольга ШАКУРОВА научный сотрудник отдела украинской этнологии НИИУ Аннотация. В статье проанализированы взгляды В. Щербаковского, Н. Чубатого и Я. Пастернака на проблему происхождения украинского народа. Этногенетические концеп- ции этих ученых автор классифицирует как концепции доисторического происхождения украинцев. Ведущая идея, которая их объединяет: именно трипольское сообщество стало основой зарождения и формирования украинского этноса. Ключевые слова: этногенез украинцев, происхождение украинского народа, украинская диаспора, доисторические концепции украинского этногенеза, трипольская культура. ORIGIN OF THE UKRAINIAN PEOPLE IN THE SCIENTIFIC LEGACY OF V. SHCHERBAKIVSKYI, M. CHUBATYI, AND YA. PASTERNAK Olha SHAKUROVA research fellow of Ukrainian Ethnology Department of RIUS Annotation. e article analyzes views of V. Shcherbakivskyі, M. Chubatyі, and Ya. Pasternak on the origin of Ukrainian people. e author classi es ethnogenetic concepts of these scientists as prehistoric. e core idea that unites them is as follows: it was the Trypillian community that became the basis for the origin and formation of the Ukrainian ethnos. Key words: ethnogeny of Ukrainians, origin of the Ukrainian people, Ukrainian diaspora, prehistoric concepts of Ukrainian ethnogeny, Trypillian culture. © Шакурова О. Українознавство №1 (58) 2016 155 ІСТОРИЧНІ СТУДІЇ Походження українського народу – етногенетичних концепцій В. Щербаків- наукова проблема, вирішити яку праг- ського, М. Чубатого та Я. Пастернака, нуло не одне покоління українських охарактеризувати внесок цих учених у дослідників. У 40–70-ті роки ХХ ст. над проблему походження українського на- її розв’язанням працювали українські роду. вчені як в СРСР, так і в Західній Євро- Історіографію досліджень наукової пі та США. Разом з тим дослідники, які спадщини вчених української діаспо- мешкали в УРСР, були обмежені у сво- ри можна поділити на два хронологіч- їх наукових пошуках пануючою радян- них періоди: перший – друга половина ською ідеологією. Вони були змушені до- ХХ ст.; другий – кінець ХХ – початок тримуватися офіційно визнаної в СРСР ХХІ ст. концепції давньоруської народності, за У першому періоді (друга половина якою в часи Київської (Давньої) Русі іс- ХХ ст.) вирізняємо праці діаспорних уче- нувала єдина давньоруська народність них і праці радянських дослідників. Пра- і лише в ХIV−ХV ст. розпочалося фор- ці радянських дослідників відрізняються мування російського, українського та критичністю. Особливої критики з боку білоруського народів. На противагу їм радянських дослідників зазнала теза про українські вчені, які емігрували з СРСР, те, що трипільці були нащадками україн- не були обмежені ідеологічними догма- ського етносу. Зокрема, критичний ана- ми і тому могли розробляти проблему ліз етногенетичних концепцій вчених походження українського народу, зва- української діаспори вміщений у працях жаючи на свої особисті зацікавлення і К. Гуслистого та М. Котляра [4, 14, 15]. напрацювання. З великої громади укра- У свою чергу вчені, які мешкали за їнських вчених-емігрантів найбільш обі- межами СРСР, були позбавлені ідеоло- знаними та авторитетними у проблемах гічного тиску й мали змогу оцінювати українського етногенезу були В. Щерба- наукову спадщину досліджуваних на- ківський, М. Чубатий та Я. Пастернак. уковців тільки відповідно до їхнього Аналіз етногенетичних концепцій цих вкладу в українську і світову науку та авторів допоможе дослідникам-почат- у вирішення проблеми походження ківцям осягнути наукову парадигму до- українського народу. Зокрема, пра- сліджень учених української діаспори та ці М. Дольницького [6], В. Вериги [2], співвіднести їхні здобутки з сучасними М. Ждана [7, 8], Я. Падоха [20, 21, 22], напрацюваннями. О. Кравченюка [16] просякнуті повагою Мета статті полягає в тому, щоб на та захопленням перед науковим автори- основі комплексу історіографічних дже- тетом дослідників. рел здійснити аналіз поглядів В. Щерба- У другому історіографічному періоді ківського, М. Чубатого та Я. Пастернака (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) з’являється на проблему походження українського багато праць, у яких комплексно до- народу. сліджується науковий та творчий шлях Для досягнення поставленої мети діаспорних вчених. Так, В. Щербаків- є доцільним вирішення таких дослід- ському присвячено «Полтавський ар- ницьких завдань: з’ясувати стан на- хеологічний збірник: Збірник наукових укової розробки теми, здійснити аналіз праць. Пам’яті В. М. Щербаківського 156 №1 (58) 2016 Ukrainian Studies Шакурова О. Проблема походження українського народу... (1876–1957)» [25], праці О. Франко [32], насамперед на наявних на той час архео- Л. Атлантової [1], В. Ульяновського [31]; логічних матеріалах, а також на даних Я. Пастернаку – В. Петегирича, Д. Павлі- мовознавства, історії та етнології. ва, М. Филипчука [24], М. Мушинки [19], Одним із перших, хто розпочав ви- І. Коваля [9, 10, 11, 12], Г. Сокіл [29], Т. Ро- вчення проблематики українського ет- манюка [28]; М. Чубатому – М. Комари- ногенезу, був відомий український істо- ці [13], Б. Мельничука [17, 18], О. Полян- рик В. Щербаківський. Зокрема, у книзі ського [26, 27], П. Гуцала, М. Ткачука [5], «Формація української нації» (1941) він Н. Григорука [3]. подає розвиток українського народу від Серед сучасних досліджень відзна- кам’яної доби до утворення Київської чимо монографії І. Коваля «Дослідник держави. На його думку, «…ми вправі підземного архіву України» (1999) та вважати і твердити, що ми є і були ав- «Ярослав Пастернак – дослідник старо- тохтонами на своїй землі не від VI віку житностей України» (2006), у яких вче- по Р. Хр., тільки же від неоліту, тобто не ний також розглядає і проблему етно- менше 5000 літ» [34, с. 6]. генезу українського народу у науковій В. Щербаківський звертає увагу, що спадщині Я. Пастернака. Основні етапи на початку неолітичної епохи на терито- еволюції наукової концепції Я. Пастер- рію України з Месопотамії прийшла пе- нака про трипільську культуру як етніч- редньоазійська круглоголова раса, решт- ну основу українського народу викладені ки культури якої на території Украї ни у статті С. Кияка та І. Коваля «Світ три- можна побачити від Дунаю аж до Кав- пільських старожитностей за Ярославом казу, особливо їх багато на Буковині, Пастернаком» (2012). Вчений В. Улья- Галицькому Поділлі, аж до Дніпра [34, новський у статті «Твій інтелект дуже ве- с. 25]. Населення цієї раси займалося ликий і універсальний, а душа… багато хліборобством і мало яскраву, розвину- міцніша. Вадим Щербаківський у само- ту матеріальну культуру, характерною оцінках і сприйнятті сучасників» (2007), особливістю якої є мальовані горщики, зокрема, аналізує погляди В. Щербаків- через що ця культура і називається куль- ського на етногенез українського народу. турою мальованої кераміки [34, с. 27]. У Дослідник О. Полянський у статті «Про- нас цю культуру ще називають Трипіль- блеми етногенезу українського народу і ською (оскільки вперше була виявлена становлення його державності» (1995) біля села Трипілля) [34, с. 29]. робить огляд концепцій українського Науковець наголошує, що наприкін- народу, зокрема розглядає етногенетич- ці неоліту територію України заселили ну концепцію М. Чубатого. представники мегалітичної культури, Джерельна база дослідження склада- що прийшли з півдня, з Середземного ється з опублікованих праць В. Щерба- моря. Населення цієї культури заселило ківського, М. Чубатого та Я. Пастернака. Волинь і Радомисельщину, а на інших Також нами використано напрацювання територіях мешкали представники три- з цієї проблематики українських вчених пільської культури [34, с. 32]. ХХ – початку ХХІ ст. В. Щербаківський робить висновок, Наукові праці В. Щербаківського, що через те, що «волинське мегалітичне М. Чубатого та Я. Пастернака базуються населення було істотно хліборобське – як Українознавство №1 (58) 2016 157 ІСТОРИЧНІ СТУДІЇ про це свідчать численні кремінні серпи, відсутність на території України доступ- знайдені на південній Волині й на пів- них для експлуатації металевих покла- нічній Київщині – то можна думати, що дів «трипільське населення все більше й це населення, осівши тут, нікуди потім більше дичавіло, селючилось, переходи- звідсіль не рушало, і так і залишалося на ло на чисто кам’яну культуру» [34, с. 41]. цьому терені у релятивному спокої на- Іще пізніше, на думку В. Щербаківсько- завжди, як це буває з хліборобами» [34, го, трипільське населення змішалося з с. 31]. На думку дослідника, населення патріархальним населенням шнурової цієї культури послужило основою для кераміки і у бронзовому віці втратило українських волинських племен князів- свою жрецьку касту, але хліборобства ської доби [34, с. 45]. не позбулося і патріархальним не стало В Україну за неолітичної
Recommended publications
  • Textbook on HUUC 2018.Pdf
    MINISTRY OF HEALTH CARE OF UKRAINE Kharkiv National Medical University HISTORY OF UKRAINE AND UKRAINIAN CULTURE the textbook for international students by V. Alkov Kharkiv KhNMU 2018 UDC [94:008](477)=111(075.8) A56 Approved by the Academic Council of KhNMU Protocol № 5 of 17.05.2018 Reviewers: T. V. Arzumanova, PhD, associate professor of Kharkiv National University of Construction and Architecture P. V. Yeremieiev, PhD, associate professor of V. N. Karazin Kharkiv National University Alkov V. A56 History of Ukraine and Ukrainian Culture : the textbook for international students. – Kharkiv : KhNMU, 2018. – 146 p. The textbook is intended for the first-year English Medium students of higher educational institutions and a wide range of readers to get substantively acquainted with the complex and centuries-old history and culture of Ukraine. The main attention is drawn to the formation of students’ understanding of historical and cultural processes and regularities inherent for Ukraine in different historical periods. For a better understanding of that, the textbook contains maps and illustrations, as well as original creative questions and tasks aimed at thinking development. UDC [94:008](477)=111(075.8) © Kharkiv National Medical University, 2018 © Alkov V. A., 2018 Contents I Exordium. Ukrainian Lands in Ancient Times 1. General issues 5 2. Primitive society in the lands of modern Ukraine. Greek colonies 7 3. East Slavic Tribes 15 II Princely Era (9th century – 1340-s of 14th century) 1. Kievan Rus as an early feudal state 19 2. Disintegration of Kievan Rus and Galicia-Volhynia Principality 23 3. Development of culture during the Princely Era 26 III Ukrainian Lands under the Power of Poland and Lithuania 1.
    [Show full text]
  • The Ambiguities of Soviet “Piedmonts”: Soviet Borderland
    THE AMBIGUITIES OF SOVIET “PIEDMONTS”: SOVIET BORDERLAND POLICIES IN THE UKRAINIAN SSR AND THE MOLDOVAN ASSR, 1922-1934 Alexandr Voronovici A DISSERTATION in History Presented to the Faculties of the Central European University in Partial Fulfillment of the Requirements for the Degree of Doctor of Philosophy Budapest, Hungary 2016 CEU eTD Collection Supervisor: Professor Alexei Miller ii Copyright in the text of this dissertation rests with the author. Copies by any process, either in full or part, may be made only in accordance with the instructions given by the Author and lodged in the Central European Library. Details may be obtained by the librarian. This page must form a part of any such copied made. Further copies made in accordance with such instructions may not be made without the written permission of the Author. I hereby declare that this dissertation contains no materials accepted for any other degrees and no materials previously written and/or published by another person unless otherwise noted. CEU eTD Collection iii Abstract The dissertation analyzes Soviet borderland policies in the Ukrainian SSR and the Moldovan ASSR in the 1920s and early 1930s. Adopting the situational approach, I explore the Soviet struggle for borderlands on the Western border and the role of the cross-border cultural ties in it. The dissertation argues that the negotiations, different interpretations and the interplay between actors on both sides of the Soviet Western border influenced and framed the evolution of borderland policies in the Ukrainian SSR and the Moldovan ASSR in 1920s. Although, the Soviet Union was a centralized state with a disciplined party, there was still considerable space for conflicting interpretations of Moscow's directives and the promotion of personal agenda by Soviet leaders and activists.
    [Show full text]
  • Ukrainian Studies
    Ministry of Education and Science of Ukraine Sumy State University Academic and Research Institute of Law N. V. Lobko Ukrainian Studies Lecture notes Sumy Sumy State University 2019 0 Ministry of Education and Science of Ukraine Sumy State University Academic and Research Institute of Law Ukrainian Studies Lecture notes for students of specialties “International Economics” and “Business Analytics” for all courses APPROVED by the session of the Department of Constitutional Law, Theory and History of State and Law as lecture notes on the discipline “Ukrainian Studies”. Minutes № 9 of 19.04.2018. Sumy Sumy State University 2019 1 Lectures on the course of Ukrainian studies / compiler N. V. Lobko. – Sumy : Sumy State University, 2019. – 114 p. Department of Constitutional Law, Theory and History of State and Law of the Academic and Research Institute of Law 2 Content P. Topic 1. Introduction to Ukrainian Studies ........................................ 4 Topic 2. The Origin and Ethnic History of Ukrainian People……14 Topic 3. State Building Processes in Ukraine ................................. 26 Topic 4. Ukrainian Culture Creation Process .................................. 65 Topic 5. The National Character of the Ukrainian People Ethnographic Groups of Ukrainians ................................................ 93 Topic 6. Traditional Ukrainian Life .................................................. 103 References ............................................................................................... 112 3 Topic 1 Introduction to Ukrainian Studies 1. Subject and sources of Ukrainian Studies. 2. History of Ukrainian Studies. 3. Ukrainian research institutes. 1. Subject and Sources of Ukrainian Studies Ukrainian Studies is an academic discipline in the course of humanitarian education of students to provide their understanding of the historical development of the territory in which they live. Ukrainian Studies is an interdisciplinary field of research dedicated to Ukrainian language, literature, history and culture in a broad sense.
    [Show full text]
  • UDC 930.2(477) DOI: 10.24919/2519-058X.11.170712
    Vitalii Yaremchuk UDC 930.2(477) DOI: 10.24919/2519-058x.11.170712 Vitalii YAREMCHUK PhD hab. (History), Professor at Department of History, National University of Ostroh Academy, 2 Seminarska Street, Ostroh, Rivne region, Ukraine, postal code 35800 ([email protected]) ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2493-7271 ResearcherID: C-1039-2019 (http://www.researcherid.com/rid/C-1039-2019) Віталій ЯРЕМЧУК доктор історичних наук, професор кафедри історії Національного університету «Острозька академія», вул. Семінарська, 2, м. Острог, Рівненська обл., Україна, індекс 35800 ([email protected]) Бібліографічний опис статті: Yaremchuk, V. (2019). The problem of ethnicity of Chernyakhiv archeological culture in the scientific heritage of Mykhailo Braichevskyi. Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk [East European Historical Bulletin], 11, 190–201. doi: 10.24919/2519-058x.11.170712 THE PROBLEM OF ETHNICITY OF CHERNIAKHIV ARCHEOLOGICAL culture IN THE SCIENTIFIC heritage OF MYKHAILO BRAICHEVSKYI Summary. The purpose of the research is to determine the viewpoints of a famous archeologist, historian of the ethnic development of Eastern Slavdom Mykhailo Braichevskyi (1924 – 2001) on the ethnicity of Cherniakhiv archeological culture. The methodology of research includes a compara- tive historical approach (comparison of the historical concepts of Mykhailo Braichevskyi and other historians), biographical approach (analysis of Mykhailo Braichevskyi’s life and career), method of historiographic analysis (specific content of the research papers of Mykhailo Braichevskyi and other Cherniakhiv culture historians) and historiographic synthesis (the formation of the general image of Cherniakhiv culture in the legacy of Mykhailo Braichevskyi). The scientific novelty of the article lies in the fact that for the first time Mykhailo Braichevskyi’s concept of the ethnicity of Cherniakhiv culture is reconstructed and the factors that have defined it are stated.
    [Show full text]
  • 27 Siarhei Pivavarchyk BELARUSIAN PANYAMONNE in the EARLY
    Doctor of Historical Sciences, Associate Professor, Yanka Kupala State University of Grodno, Faculty of History, Communication and Tourism Head of the Department of History of Belarus, Archeology and Special Historical Disciplines phone: +375 29 78 03 475 Siarhei Pivavarchyk BELARUSIAN PANYAMONNE IN THE EARLY MIDDLE AGES (10TH–13TH CENTURIES) БЕЛОРУССКОЕ ПОНЕМАНЬЕ В РАННЕМ СРЕДНЕВЕКОВЬЕ (X–XIII ВВ.) Summary. The article examines the political, ethnic and economic history of the Belarusian Panyamonne in the early Middle Ages (10th – 13th centuries). The Belorussian Panyamonne is a historical and ethnographic region of modern Belarus, located in the Neman river basin. The analysis of written and archaeological sources shows that the population of the region was poli-ethnic during this period. The East Slavic (Dregoviches, Volhynians, Krivichs) and the West Slavic (Mazovians) tribes came into contact with the Baltic tribes (Yotvingians, Lithuanians, Prussians). The cities of the Belarusian Panyamonne (Grodno, Slonim, Volkovysk, Novogrudok, Tureisk) were founded by the Slavs in the 11th – 13th centuries and quickly became centers of political, economic, and cultural life in the region. The unique architectural school was formed in 12th century in Grodno. In the middle of the 13th century the territory of the Belarusian Panyamonne became the center of the formation new political association - the Grand Duchy of Lithuania. Key words: Belarusian Panyamonne, written sources, Ipatiev Chronicle, archaeological excavations, political history, socio-economic development, Slavic tribes, Yotvingians, Galician-Volhynian princes, fortifed city. Belarusian Panyamonne is a historical and ethnographic region of Belarus. It is distinguished by a complex of specifc ethno-cultural features and occupies the territory of Grodno and adjacent parts of Brest and Minsk regions.
    [Show full text]
  • A HISTORY of RUSSIA All Risplits Resejt'ed
    HANDBOUND AT THE UNlVtRSITY OF Digitized by the Internet Archive in 2010 with funding from University of Toronto http://www.archive.org/details/historyofrussia01kliu :iS^7 1 A HISTORY OF RUSSIA All risplits reseJT'ed. 1 ^ :^ A // HISTORY ^/RUSSIA BY V. O. KLUCHEVSKY LATE PROFESSOR OF RUSSIAN HISTORY IN THE UNIVERSITY OF MOSCOW TRANSLATED BY C. J. HOGARTH ^^^'^' X K\/pc, pycCKOM iicrQ^i^m(j:u>aKuiii<^oi VOLUME ONE LONDON: J. M. DENT ^ SONS, LTD. NEW YORK: E. P. BUTTON ^ CO. 191 DK Ho Printed by Ballantyne, Hanson &• Co. At the Ballantyne Press, Edinburgh — -V CONTENTS CHAPTER I PAGE The two points of view in the study of history— The principal factor in the development of Russian social life —The iour principal periods of Russian history —The Ancient Chronicle ; its genesis, authorship, and contents . I CHAPTER n Historical value of the Ancient Chronicle— Its importance for later Russian historians—A chronological error—The origin of that error—The work of compiling the Chronicle—Defects in the older versions—The theory of Slavonic unity—Manuscripts of the twelfth century—The divergent points of view of their authors 19 CHAPTER III Principal factors of the first period of Russian history —The two theories as toils starling-point—The races who inhabited Southern Russia before the coming of the Eastern Slavs—The Ancient Chronicle's tradition concerning the dispersal of the Slavs from the Danube—Jornandes on their distribution during the sixth century—The military union of the Eastern Slavs in the Carpathians—The period and peculiar features of their settlement of the Russian plain— Results of that settlement ......
    [Show full text]
  • Східноєвропейський Історичний Вісник East European Historical Bulletin
    міністерство освіти і науки україни дрогобицький державний педагогічний університет імені івана франка MINISTRY OF EDUCATION AND SCIENCE OF UKRAINE DROHOBYCH IVAN FRANKO STATE PEDAGOGICAL UNIVERSITY ISSN 2519-058X (Print) ISSN 2664-2735 (Online) СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ ВІСНИК EAST EUROPEAN HISTORICAL BULLETIN ВИПУСК 11 ISSUE 11 Дрогобич, 2019 Drohobych, 2019 Рекомендовано до друку Вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (протокол від 27 червня 2019 року № 7) наказом міністерства освіти і науки україни збірник включено до КАТЕГОРІЇ «а» переліку наукових фахових видань україни, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук у галузі «ІСТОРИЧНІ НАУКИ» (наказ мон україни № 358 від 15.03.2019 р., додаток 9). Східноєвропейський історичний вісник / [головний редактор в. ільницький]. – дрогобич: видавничий дім «гельветика», 2019. – вип. 11. – 248 с. Збірник розрахований на науковців, викладачів історії, аспірантів, докторантів, студентів й усіх, хто цікавиться історичним минулим. редакційна колегія не обов’язково поділяє позицію, висловлену авторами у статтях, та не несе відповідальності за достовірність наведених даних і посилань. Головний редактор: Ільницький В. І. – д.іст.н., доц. Відповідальний редактор: Галів М. Д. – к.пед.н., доц. Редакційна колегія: Манвідас Віткунас – д.і.н., доц. (Литва); Вацлав Вєжбєнєц – д.габ. з історії, проф. (польща); Дюра Гарді – д.філос. з історії, професор (сербія); Дарко Даровец – д. фі- лос. з історії, проф. (італія); Дегтярьов С. І. – д.і.н., проф. (україна); Пол Джозефсон – д. філос. з історії, проф. (сШа); Сергій Єкельчик – д. філос. з історії, доц. (канада); Сергій Жук – д.і.н., проф. (сШа); Саня Златановіч – д.філос. з етнології та антропо- логії, ст. наук. спів.
    [Show full text]
  • From the Early East Slavs to the Grand Duchy of Moscow
    Russian History: From the Early East Slavs to the Grand Duchy of Moscow By Julien Paolantoni Region: Russia and FSU Global Research, September 26, 2012 Theme: History Introduction This series is aimed at shedding light over contemporary Russian affairs, as I firmly believe that in order to analyze properly current international relations, one must get a strong historical background. Part 1 will be dedicated to the foundation of the Russian state, and the process, as we will see, began way before 862. Indeed, a political embryo emerged with the state of Gardaríki, centered in Novgorod, which included the areas inhabited by Votes, Veps and Ilmen Slavs. It was set up by the Varangian chief Rurik in 862, marking the traditional beginning of Russian history. [1] But before the creation of Gardaríki, many nomad tribes settled the land, and their influence over the early Russian state will be further discussed. Then, Rurik’s successor, Oleg of Novgorod founded Kievan Rus’, the first united East Slavic state. [2] Christianity became the official religion of the state in 988, after extended commercial ties with the Bizantine Empire. [3] This crucial event is considered as the beginning of the synthesis between Byzantine and Slavic cultures, which would define Russian culture until the advent of the Empire. [4] Kievan Rus’ was finally torn apart by the Mongol invasion between 1237 and 1240. In the meantime, regional powers such as Novgorod and Pskov fought to inherit the cultural and political legacy of the former state. However, after the 13th century, Moscow asserted itself as the political center of Russia until tsarism.
    [Show full text]
  • The Relative Roles of the External and Internal Factors in the East Slavic Statehood Gen- Esis Were a Key Issue in Pre-Revolutionary Russian Historiography1
    UDC 94(47).02 Вестник СПбГУ. История. 2016. Вып. 4 V. V. Puzanov FACTORS AND CHARACTERISTICS OF EAST SLAVIC POLITOGENESIS The paper is dedicated to the factors and characteristics of East Slavic politogenesis. The role of internal (development of the productive economy, population density, natural environment, ideology) and external (war, distant commerce, cultural diffusion) factors is analyzed by using a multilinear approach. It is shown that on the eve of the formation of the Ancient Russian state, under the harsh natural conditions of Eastern Europe and low population density, the low level of productive economy (especially cottage industry) defined the character of the undeveloped social stratification and potestary institutions of the East Slavs. The geopolitical position at the civilizational fracture zones and the region’s exposure to external invasions were another influence on these processes. With the impact of the internal factors being limited, external factors were crucial in defining the military character of the East Slavic politogenesis. Refs 38. Keywords: East Slavs, politogenesis, productive economy, population density, ecological environment, ideology, war, foreign commerce, cultural diffusion. DOI: 10.21638/11701/spbu02.2016.405 В. В. Пузанов ФАКТОРЫ И ОСОБЕННОСТИ ВОСТОЧНОСЛАВЯНСКОГО ПОЛИТОГЕНЕЗА Статья посвящена факторам и особенностям восточнославянского политогенеза. На основе многолинейного подхода анализируется роль внутренних (развитие производящего хозяйства, плотность населения, природная среда, идеологическая
    [Show full text]
  • HISTORY of UKRAINE. Textbook. Shapovalova.Pdf
    Topic 1. Introduction to History of Ukraine and General Information about Ukraine Official language: Ukrainian Capital: Kyiv Independence: August, 24, 1991 Location: Central-Eastern Europe, part of the East-European plain, between 44''20' and 52''20' N and 22''5' and 41''15'E. Area: 603 700 km2 Climate: moderately continental, except for Southern Crimea, where the climate is subtropical, of the Mediterranean type. The Carpathian climate is also mild, with warm winter and rainy summer. Average winter temperature is from -8° to -12° C (from +17.6° F to +3° F). In the Southern regions average winter temperature is 0° C (+32° F). Average summer temperature is from +18° to +25° C (from +64.4° F to +77° F), although maximum temperature can be more than +35° C (+95° F). Best time to visit Ukraine: summer, late spring and early autumn. Population: 47 732 079 (25th in the world, population density – 80 p/km2) Currency: hryvnia (letter code UAH, digital code 980) Time zone: GMT+2 (UTC+2) Internet top-level domain: ua International phone code: 380 Ukraine is the second largest country in Europe in terms of area (603,700 sq. km) and fifth in Europe in terms of population (46.2 million people). The country is known as ―The Breadbasket of Europe‖ due to its unique treasure – fertile black earth. Ukraine is a country with a thousand-year history whose roots reach back to the time of Kyivan Rus (9th century). Ukraine borders the Russian Federation to the east and northeast, Belarus to the northwest, Poland, Slovakia and Hungary to the west, Romania and Moldova to the southwest, and the Black Sea and Sea of Azov to the south and southeast, respectively.
    [Show full text]
  • Vladimir I of Kiev - Wikipedia, the Free Encyclopedia Page 1 of 5
    Vladimir I of Kiev - Wikipedia, the free encyclopedia Page 1 of 5 Vladimir I of Kiev From Wikipedia, the free encyclopedia Vladimir Svyatoslavich the Great, also Saint Vladimir of Kiev sometimes spelled Volodymyr Old East Slavic: Володимеръ Святославичь (c. 958 – 15 July 1015, Berestovo) was the grand prince of Kiev who converted to Christianity in 987[1], and proceeded to baptise the whole Kievan Rus. His name may be spelled in different ways: in modern Ukrainian as Volodymyr (Володимир), in Old Church Slavonic and modern Russian as Vladimir (Владимир), in Old Norse as Valdamarr and the modern Scandinavian languages as Valdemar. Contents Golden coin of Vladimir, with his portrait and personal emblem Grand Prince of Kiev 1 Way to the throne Born c. 958 2 Years of pagan rule 3 Baptism of Rus Died 1015 4 Christian reign Venerated in Anglicanism 5 Vladimir's significance and Eastern Orthodoxy historical footprint Lutheranism 6 See also Roman Catholicism 7 Notes Feast July 15 8 References Attributes crown, cross, throne Way to the throne Vladimir was the youngest son of Sviatoslav I of Kiev by his housekeeper Malusha, described in the Norse sagas as a prophetess who lived to the age of 100 and was brought from her cave to the palace to predict the future. Malusha's brother Dobrynya was Vladimir's tutor and most trusted advisor. Hagiographic tradition of dubious authenticity also connects his childhood with the name of his grandmother, Olga Prekrasa, who was Christian and governed the capital during Sviatoslav's frequent military campaigns. Transferring his capital to Preslavets in 969, Sviatoslav designated Vladimir ruler of Novgorod the Great but gave Kiev to his legitimate son Yaropolk.
    [Show full text]
  • History in Stone Archimandrite George Appleyard
    History in Stone Archimandrite George Appleyard Church Domes Against the Backdrop of Downtown Pittsburgh Source: ©Michael Haritan, photographer Some buildings intended for utility may a Gordian knot. This much is clear; also be true works of art while others a man known as Rurik the Red, pos- are not. Some structures are erected as sibly a Scandinavian who died in 879, memorials; others become memorials had been “invited” by the people by fate or fortune, like Ford’s Theatre in of Novgorod to “bring law and Washington DC, the site of Abraham order” to that city, first mentioned Lincoln’s assassination. Some buildings, in 859 and situated a little more than like Ford’s Theatre, are a portal to a a hundred miles south by southeast specific event in history, like a snapshot from modern day St. Petersburg – while others, like museums, preserve in northwestern Russia. He had a an ongoing story. Pittsburgh’s Ukrainian relative named Oleg, possibly his Catholic Church of St. John the Baptist, brother-in-law, who led a military with its several domes, has become an expedition south to a very ancient iconic part of the Pittsburgh skyline, city called Kyiv on the banks of the emblazoned on tee-shirts and pictured Dnipro River. It is said that this city on postcards, usually with the other had been founded by three brothers: more modern skyscrapers of the city Kyi (for whom the city was named), as a background, but conveys a history Schek and Khorev, along with their more than a millennium old. sister, Lebed, possibly as early as the fifth century.
    [Show full text]