#1(65), 2021 часть 6 #12(65), 2021 part 6 Восточно Европейский научный журнал Eastern European Scientific Journal (Москва, Россия) (Moscow, Russia) Журнал зарегистрирован и издается в России The journal is registered and published in Russia В журнале публикуются статьи по всем The journal publishes articles on all scientific areas. научным направлениям. The journal is published in Russian, English, Журнал издается на русском, английском, Polish and German. польском и немецком языках.

Статьи принимаются до 30 числа каждого Articles are accepted till the 30th day of each месяц. month. Периодичность: 12 номеров в год. Periodicity: 12 issues per year. Формат - А4, цветная печать Format - A4, color printing Все статьи рецензируются All articles are reviewed Каждый автор получает одну бесплатную Each author receives one free printed copy of the печатную копию журнала journal Бесплатный доступ к электронной версии Free access to the electronic version of journal журнала.

Editorial Редакционная коллегия Editor in chief - Adam Barczuk Redaktor naczelny - Adam Barczuk Mikołaj Wiśniewski Mikołaj Wiśniewski Szymon Andrzejewski Szymon Andrzejewski Dominik Makowski Dominik Makowski Paweł Lewandowski Paweł Lewandowski The scientific council Rada naukowa Adam Nowicki (Uniwersytet Warszawski) Adam Nowicki (Uniwersytet Warszawski) Michał Adamczyk (Instytut Stosunków Michał Adamczyk (Instytut Stosunków Międzynarodowych) Międzynarodowych) Peter Cohan (Princeton University) Peter Cohan (Princeton University) Mateusz Jabłoński (Politechnika Krakowska Mateusz Jabłoński (Politechnika Krakowska im. Tadeusza Kościuszki) im. Tadeusza Kościuszki) Piotr Michalak (Uniwersytet Warszawski) Piotr Michalak (Uniwersytet Warszawski) Jerzy Czarnecki (Uniwersytet Jagielloński) Jerzy Czarnecki (Uniwersytet Jagielloński) Kolub Frennen (University of Tübingen) Kolub Frennen (University of Tübingen) Bartosz Wysocki (Instytut Stosunków Bartosz Wysocki (Instytut Stosunków Międzynarodowych) Międzynarodowych) Patrick O’Connell (Paris IV Sorbonne) Patrick O’Connell (Paris IV Sorbonne) Maciej Kaczmarczyk (Uniwersytet Maciej Kaczmarczyk (Uniwersytet Warszawski) Warszawski) Dawid Kowalik (Politechnika Krakowska Dawid Kowalik (Politechnika Krakowska im. Tadeusza Kościuszki) im. Tadeusza Kościuszki) Peter Clarkwood(University College London) Peter Clarkwood(University College London) Igor Dziedzic (Polska Akademia Nauk) Igor Dziedzic (Polska Akademia Nauk) Alexander Klimek (Polska Akademia Nauk) Alexander Klimek (Polska Akademia Nauk) Alexander Rogowski (Uniwersytet Alexander Rogowski (Uniwersytet Jagielloński) Jagielloński) Kehan Schreiner(Hebrew University) Kehan Schreiner(Hebrew University) Bartosz Mazurkiewicz (Politechnika Bartosz Mazurkiewicz (Politechnika Krakowska im. Tadeusza Kościuszki) Krakowska im. Tadeusza Kościuszki) Anthony Maverick(Bar-Ilan University) Anthony Maverick(Bar-Ilan University) Mikołaj Żukowski (Uniwersytet Warszawski) Mikołaj Żukowski (Uniwersytet Warszawski) Mateusz Marszałek (Uniwersytet Jagielloński) Mateusz Marszałek (Uniwersytet Jagielloński) Szymon Matysiak (Polska Akademia Nauk) Szymon Matysiak (Polska Akademia Nauk) Michał Niewiadomski (Instytut Stosunków Michał Niewiadomski (Instytut Stosunków Międzynarodowych) Międzynarodowych) Editor in chief - Adam Barczuk Redaktor naczelny - Adam Barczuk

1000 copies. 1000 экземпляров. Printed by Logika + LLC Отпечатано в ООО «Логика+» 125040, Moscow, Russia 125040, г. Москва, Россия Leningradsky prospect, building 1, проспект Ленинградский, дом 1, 8N, flat. 1 помещение 8Н, КОМ. 1 "East European Scientific Journal" «Восточно Европейский Научный Журнал» Email: [email protected], Электронная почта: [email protected], https://eesa-journal.com/ https://eesa-journal.com/

СОДЕРЖАНИЕ

ИСКУССТВОВЕДЕНИЕ Василишина Н.А. ВПЛИВ ЛІТЕРАТУРИ НА ФОРМУВАННЯ ПОРТРЕТНОГО ЖАНРУ У ФРАНЦУЗЬКОМУ ЖИВОПИСУ ЕПОХИ РОМАНТИЗМУ ...... 4 Stanicznow O. SYSTEM KOLORYSTYCZNY W PORTRETACH POSTACI BIBLIJNYCH W TWÓRCZOŚCI JACKA MALCZEWSKIEGO (NA PRZYKŁADZIE LWOWSKIEJ GALERII SZTUKI) ...... 10

ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ Бровченко И.Ю. СОЗДАНИЕ ПЕРВОГО АППАРАТА ИСКУССТВЕННОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ В СОВЕТСКОМ СОЮЗЕ ...... 15 Ивченко О.С. КОНСТИТУЦИОННЫЙ РОЯЛИЗМ: К ВОПРОСУ ОБ ИСТОЧНИКАХ ИЗУЧЕНИЯ ...... 18 Каменцев Д.С. УЧАСТЬ ВОЛОДИМИРА САЛЬСЬКОГО В ОРГАНІЗАЦІЇ ГРОМАДСЬКОГО ЖИТТЯ УКРАЇНЦІВ У ДІАСПОРІ ...... 22 Kubarev V.V. EMPERORS LEKAPENOS (920–945) ...... 26 Матіїв Ю. СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА В ПРОГРАМАХ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ НА ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРАХ 2012 РОКУ . 39 Федченко Євгенія Едуардівна ІДЕНТИФІКАЦІЯ СТАТІ ТА ВЛАДИ: ГЕНДЕР, СЕКСУАЛЬНІСТЬ ТА СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ У ДАВНЬОМУ РИМІ ...... 44

ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Безобразова Анастасия Сергеевна ПЕРЕВОДЫ ВЧЕРА И СЕГОДНЯ: КАК СОВРЕМЕННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ МЕНЯЮТ РАБОТУ ПЕРЕВОДЧИКА ...... 50 Климець М. ФУНКЦІОНУВАННЯ ФАНТАСТИЧНОГО ЕЛЕМЕНТУ У ЛІРО-ЕПОСІ ХОРВАТСЬКОГО РОМАНТИЗМУ (НА ПРИКЛАДІ ТВОРЧОСТІ АВҐУСТА ШЕНОА) ...... 54 Yusifov E.G., Mammadova T.B.,Yusifova K.Y. ON THE STUDY OF THE SOMATIC PHRASEOLOGICAL COMPOUNDS IN GERMAN AND ENGLISH LANGUAGES ..... 59

ФИЛОСОФСКИЕ НАУКИ Завідняк Б.Т. РОЗВИТОК ОНТОЛОГІЧНОГО АРГУМЕНТУ В ТЕОДИЦЕЇ НІКОЛЯ МАЛЬБРАНША ...... 64 Марюхно Н.М. УЧАСТЬ ЄВАНГЕЛЬСЬКОГО ХРИСТИЯНИНА ІВАНА ПРОХАНОВА У СТВОРЕННІ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ ДУХОВНОГО СПРЯМУВАННЯ НА ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ ...... 70 Пришляк М. РОЛЬ ІІ ВАТИКАНСЬКОГО СОБОРУ В ПОДОЛАННІ ЕКЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ ...... 75

4 East European Scientific Journal #1(65), 2021 ИСКУССТВОВЕДЕНИЕ

УДК. 75. 03 (44) “18” + 821 (4) “18” ID ORCID 0000-0002-00003-9998 Василишина Наталія Анатоліївна аспірантка кафедри теорії та історії мистецтва Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Postgraduate of the Department of Theory and History of Art National Academy of Fine Arts and Architecture

ВПЛИВ ЛІТЕРАТУРИ НА ФОРМУВАННЯ ПОРТРЕТНОГО ЖАНРУ У ФРАНЦУЗЬКОМУ ЖИВОПИСУ ЕПОХИ РОМАНТИЗМУ

THE INFLUENCE OF THE LITERATURE ON THE FORMATION OF THE PORTRAIT GENRE IN FRENCH PAINTING OF THE ROMANTIC ERA

Abstract. Romanticism as a trend in European culture demonstrates the fruitful relationship between literature and painting for the first time. Portrait as one of the leading genres of the Romantic era was of particular importance, as it was embodied the new trends of the era, established the romantic ideals of the modern times. The significance of the portrait for this era could be compared only with the literature. French romanticism had a powerful influence for the literature as an exceptional phenomenon and this due to certain historical conditions under which it has been formed. It is not only enriched the painting with new subjects, but, also, gave artists the opportunity to promote new ideas and a romantic worldview. Анотація. Романтизм як напрямок у європейській культурі вперше демонструє плідний взаємозв’язок літератури і живопису. Портрет як один з провідних жанрів епохи романтизму мав особливе значення, так як саме у портреті втілились нові тенденції епохи, утвердилися романтичні ідеали нового часу. Значимість портрету для цієї епохи можна порівняти тільки з літературою. Французький романтизм, як явище виняткове, завдяки певним історичним умовам, під час яких він формувався, у своєму розвитку мав потужний вплив літератури. Вона не тільки збагатила живопис новими сюжетами, а і надала можливість художникам пропагувати нові ідеї та романтичне світосприйняття. Постановка проблеми. Романтизм і сьогодні залишається явищем винятковим у європейській культурі XIX століття. Романтичний дискурс продовжується, відкриваючи для дослідників безліч цікавих тем. Враховуючи специфіку образотворчого мистецтва, постає необхідність дослідження впливу літератури на формування французького живопису епохи романтизму з метою виявлення художньої природи цього унікального напрямку. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Для дослідження цієї теми були опрацьовані роботи головних теоретиків німецького романтизму – Шлегеля [9 ], Новаліса [9 ] та ін. Проблеми, яка пов’язана з розвитком французького живопису епохи романтизму, були розглянуті в багатьох мистецтвознавчих працях: [13], [10], [8], [4]. Однак, питанню впливу літератури на еволюцію французького живопису відводилось менше уваги. У з’язку з цим питанням необхідним джерелом для дослідження стали як літературні твори [5], [11], [12], так і літературознавчі праці [1], [2], [6]. Для дослідження французького живопису важливим джерелом є робота Ш. Бодлера [3], і щоденник художника-романтика Е. Делакруа [7]. Key words: Frenc romanticism, portrait genre, influence, literature, painting. Ключові слова: французький романтизм, портретний жанр, вплив, література, живопис.

Виклад основного матеріалу. Цікавість до Епоха романтизму презентує світові нового портретного жанру на початку XIX століття була романтичного героя - сильного та сміливого, пов’язана з новим ставленням художників до незалежного та волелюбного. Cвої вимріяні ідеали окремої особистості. Митець для романтиків романтики воліли бачити в конкретній особистості, мислився людиною винятковою, не такою, як і ця конкретність не була лише ілюзією. Герой, який решта, і його талант не підкорявся ніяким законам. кидає виклик всесвіту, готовий віддати власне Митець за романтичною концепцією є провидцем, життя за щасливе майбутнє, існував не тільки в він особливий і надзвичайний. Як відзначав Ф. романтичній уяві. Це сучасники, якими Шлегель у своїй праці “Атенейські фрагменти” захоплюються, вони є прикладом для молодого (1798): “Поетизуючий філософ і філософуючий покоління (лорд Байрон). Такі герої-романтики поет є пророками” [9, с. 198]. Цю думку поділяють зустрічаються і на сторінках численних і інші німецькі романтики, зокрема Новаліс: “Поет літературних творів, і на полотнах молодих воістину творить в самозабутті, через що у ньому талановитих живописців. все можливе… Чуття поезії є близько-спорідненим Романтичний портрет епохи презентує, чуттю пророчому та релігійному чуттю провидіння насамперед, особистість вільну. Художник взагалі” [9, с. 324-325]. здебільшого пише портрети людей, які були йому

East European Scientific Journal #1(65), 2021 5 небайдужі, він особисто обирає їх. Важливість тієї цього періоду, беззумнівно, відчутний вплив ролі, яка відводилась мистецтву портрету в епоху французьких олівцевих портретів XVI століття [10, романтизму, полягає в тому, що для художника- с. 93]. Тонко вигостреним графітним олівцем Енгр романтика головним завданням стало не тільки створює контур фігури, це може бути одна увічнити для нащадків риси конкретної безперервна лінія. Більше уваги майстер приділяв особистості, а насамперед, зберегти пам’ять про костюму та аксесуарам. Головна увага художника найяскравіших представників доби романтизму, була завжди зосереджена на обличчі. Бодлер справжніх митців своєї епохи (Е. Делакруа пише стверджував, що в роботах Енгра найкраще портрети Н. Паганіні, Ж. Санд, Ф. Шопена). поєднувався ідеал з натурою: “… не п-н Енгр Цікаво співставити два портрета Н. Паганіні – намагався наблизитись до натури, а вона сама… рисунок Енгра (1819) і живописний портрет роботи здійснила насилля над художником, приборкавши Е. Делакруа (1831). Найкращі портрети Енгра були його своєю незрівняною перевагою” [3, с. 145]. написані в Італії, де він перебував до 1824 року. Портрет Н. Паганіні, написаний Е. Делакруа у Часто багаті мандрівники замовляли йому 1831 році, є незаперечним доказом нових портретні рисунки [10, с. 93]. В портретах Енгра романтичних віянь (Іл. 1).

Іл. 1. Портрет Н. Паганіні. Бл. 1831. Картон, олія. 43 х 28. Вашингтон. Зібрання Філліпс

Художник не прагне передати схожість, пензля Делакруа, вважається найкращим серед гнучкий темний силует маестро залишається в портретів Шопена. напівтемряві. Світлом акцентується увага на руках Ця робота є, фактично, фрагментом великої і обличчі Паганіні. Заглиблений в світ чарівних незавершеної картини Делакруа. Шопен був звуків, музикант знаходиться в найбільшій зображений за роялем, позаду нього – Жорж Санд, душевній зосередженості. В невеличкому ескізі яка слухає гру композитора. Згодом ця картина Делакруа відтворює таку неймовірну динаміку і була розрізана на окремі частини, які потрапили в таке внутрішнє горіння майстра під час гри, що різні музеї [10, c. 209-210]. В результаті – портрет глядач відчуває саму музику, її ритми. Це – портрет Шопена став погрудним. Не можна вже побачити самої музики, переданий засобами живопису. клавіатуру рояля та руки музиканта на клавішах. “Портрет Н. Паганіні” Е. Делакруа вважається Залишається тільки його обличчя, яке ретельно одним з найяскравіших прикладів французького написано дрібними тремтливими мазками, в яких романтичного портрету. відбивається світло. Натхненний творчим поривом, Сам Делакруа дуже любив музику, глибоко її композитор повністю занурений в чарівний світ відчував. Художник знав багатьох музикантів музики, сумної і прекрасної. Жорж Санд епохи, але справжня дружба пов’язувала його з Ф. затамувала подих, слухаючи Шопена. Її прекрасний Шопеном. Луврський портрет композитора (1838), профіль виступає із напівтемряви кімнати. Її очі

6 East European Scientific Journal #1(65), 2021 сумно опущені, здається, вона передчуває у своїй роботі “Рим у житті і творчості Гоголя” трагічний кінець їх коханню. Важлива деталь – в зазначає: ”Гоголь і назарейці не тільки були правій руці жінки біла хустинка. Ми не бачимо її сусідами і завсідниками одних і тих же закладів – сліз, однак, стає очевидним, що вона не може кафе “Греко” і тратторії “Лепре” на віа дей стримати своїх почуттів, вона плаче. Заворожуюча Кондотті. Вони зустрічалися на виставках творів меланхолійна музика Шопена назавжди мистецтва і в майстернях художників. Гоголь був залишиться неперевершеним символом особисто знайомий з назарейцями і ставився до них романтичної епохи. з великою повагою” [6, с. 263]. З самого початку XIX століття увагу Зв’язок одного з героїв повісті Гоголя з літераторів приваблював здебільшого пейзаж і відомим російським художником О. Івановим, портрет. В літературі епохи ми знаходимо безліч свідчить про глибину осягнення письменником таких прикладів. Портрет в трактуванні живопису. Духовні пошуки назарейців, зокрема романтиків-літераторів наділяється фантастичними Овербека, Іванова, були дуже близькими і самому властивостями: Е. Т. А. Гофман, Е. По, Ч. Гоголю. Вони стали головним орієнтиром у Метьюрин, М. Гоголь, М. Ю. Лермонтов… Ця тема творчості митців. Згадуючи “Портрет Доріана і надалі продовжувала цікавити письменників; до Грея”, варто наголосити, що і сам О. Уайльд із неї звертається О. де Бальзак, її уславлює О. Уальд, захопленням слухав в Оксфордському університеті звучить вона в творчості В. Ірвінга. В цих творах і лекції з філософії Д. Рескіна, естетична доктрина протягом наступних століть спостерігається алюзія якого базувалася на взаємозв’язку краси і добра, на трагедію безсмертного Гете, головного ідеолога яку підтримували друзі і однодумці автора – В. німецького преромантичного руху “бурі й Морріс і англійські художники – прерафаеліти. Як натиску”. і теоретики романтизму, Рескін обгрунтовував Об’єднуючою ланкою зображення “живого значимість доби середньовіччя і готичного стилю, портрета” в літературі романтизму є пристрасть. У велику шану віддавав творчості В. Скотта. Метьюрина це пристрасть до пізнання всесвіту, у Важливим досягненням в мистецтві Рескін Уальда – до молодості і безсмертя, у Гоголя – до вважав символічні та релігійні мотиви, які збагачення, у Лермонтова – до гри. Наслідуючи з’явилися у творчості прерафаелітів, звідси витікає поетику готичного роману, письменник-романтик розуміння того, що глибинний зміст гоголівської Ч. Метьюрин “…показав портрет особистості, яку повісті варто шукати у мистецтві релігійному, розривають пристрасті, які руйнують її” [ 2 ]. Роман передусім у мистецтві доби Відродження, до якого “Мельмот Блукач” Метьюрина вважається одним із звертається Гоголь у повісті. джерел гоголівського “Портрета”, на що У гоголівському “Портреті” важливу неодноразово вказували дослідники творчості змістовну функцію набуває також рама, яка є письменника [6, с. 261]. своєрідним вікном у світ живопису: ”Рама поєднує Портрет в романтичному творі стає активною у собі індексальну і символічу функціі” [6, с. 269]. дійовою особою, руйнівною силою, яка здатна Вона є предметним втіленням диявольської впливати на долю героя. Н. В. Гоголь наділяє спокуси художника. Власник цього портрета не магічною силою зображення людини в повісті прагне вдосконалити свій талант, він швидко стає “Портрет”: Це був старий з обличчям бронзового модним живописцем і “опошляється… втрачаючи кольору, вилицюватим, чахлим; риси обличчя, самий сенс і виправдання життя, які були у нього в здавалося, були схоплені у хвилину судомного руках у вигляді його мистецтва” [1 ]. поруху і відгукувалися не північною силою. Дослідники творчості Гоголя вбачають у Полум'яний полудень був відображений в них. Він повісті справжній особистий маніфест автора, який був драпірований у широкий азіатський костюм ... застосовний до літератури і живопису. Як відмічав Портрет, здавалося, був не скінчений; але сила І. Анненський, спалення портрету в повісті, і пензля була разючою…” [5, с. 74]. Мотив “живого спалення другого тому “Мертвих душ” портрета” слід розглядати в контексті світового «обумовлені по суті однією і тією ж потребою” [1]. літературного процесу 1820-1840-х років, який Одна із самих загадкових постатей в літературі відображає епохальні питання філософії і XIX століття, письменник протягом всієї своєї мистецтва. В екфразисі повісті Гоголя посилюється творчості “все осяває світлом ідеалу”. Цю роль самого творця, автор робить акцент на “cилі романтичну тугу за ідеалом ми відчуваємо кожного пензля” талановитого митця, адже сам Гоголь був разу, коли Гоголь знайомить нас з новим своїм також непоганим художником, і тут стає героєм. За його загадковість та сором’язливість зрозумілою вражаюча глибина гоголівського учні Ніжинської гімназії вищих наук, де навчався розуміння живопису. Гоголь, називали його Таємничий Карло, так звали Друга редакція повісті “Портрет” (1842) була героя одного з найцікавіших романів Вальтера пов’язана не тільки із суворою критикою твору. Це, Скотта “Чорний карлик” (1816), творами якого в першу чергу, було пов’язано з перебуванням захоплювалась вся епоха. письменника у Римі. В Італії письменник зміг Повість М. Гоголя “Портрет” мала нарешті побачити живопис старих майстрів і першоджерело – “Дванадцать сплячих дів” ознайомитись з творами видатних сучасників. російського поета-романтика В. А. Жуковського. Дослідниця творчості письменника Рита Джуліані Ця “Старовинна повість у двох баладах” була

East European Scientific Journal #1(65), 2021 7 опублікована автором у 1817 році. Сама тема, якнайкраще відповідає самому характеру опрацьована Жуковським, перегукується з відомим романтичного мистецтва: “Як би не розрізнялися романом німецького письменника автопортрети художників-романтиків - в них є передромантичної епохи Хр. Г. Шпісса спільність ідей, ставлення до життя і до мистецтва, “Дванадцять спячих дівчат, історія про привидів” схожість еволюції чисто стилістичної. [6, с. 259 ]. Вивчення автопортретів вимагає уваги не Увагу читачів до портрету в епоху тільки до окремого твору і часу його створення, а й, романтизму привертали, насамперед, назви віршів бажано, до всіх разом, як певного явища художньої та повістей тих років. Це, безумовно, підсилювало культури XIX століття” [1, с. 160]. увагу до образотворчого мистецтва та портретного Велике значення має автопортрет у творчості жанру, і цей плідний взаємозв’язок дуже відчутний кожного художника- романтика. Він не тільки в тогочасній літературі. Описи літературних героїв відображає загальні тенденції епохи, але і та героїнь стають надзвичайно “картинними”. У розкриває ставлення самого художника до тих змін, кожного з письменників-романтиків можна знайти які відбуваються навколо. Він стає дуже близьким подібні описи, однак, особливо романтично зі до літературного жанру, так як еволюція своїми героїнями знайомила читачів Жорж Санд, особистості стає можливою в серійних яка сама мала неабиякий хист художника: автопортретах. В епоху романтизму відбувається “Мадемаузель Валентина ... була блондинка, процес “злиття” автора і літературного героя. білошкіра, спокійна, висока, свіжа, бездоганно Романтичний портрет і автопортрет надають таку прекрасна з голови до ніг ... трималася зі спокійним можливість, але суттєвим для цього жанру в і природженим гідністю ... Все в ній нагадувало романтизмі залишається прагнення художника до придворних дам Людовика XIV - і лінія профілю, і ідеального та нескінченного. витончений вигин шиї, і розкішні, сліпучо-білі Важливим твором для розуміння еволюції плечі. Треба думати, знадобилося не одне французького романтичного портрету є картина Т. покоління лицарів, щоб створити це щасливе Жеріко “Художник в майстерні” (Бл. 1819). поєднання чистих і благородних рис, царську Довгий час це зображення вважалось поставу, які можна бачити у лебедя, коли велично і автопортретом самого Жеріко. Також в ньому млосно він розправляє на зорі свої крила” бачать портрет Дедрю-Дорті або Джамара [4, c. 5]. [11, c. 269]. Не викликає сумнівів, що перед нами портрет Проблема схожості портрету та моделі є дуже художника-романтика. Меланхолійний та важливим і непростим питанням в живописі епохи самозаглиблений погляд темних очей молодого романтизму. В літературі романтизму стає дуже художника свідчить про “світову скорботу” як виразною семіотика портрета. Романтичне бачення засадниче світосприйняття для романтиків. Деяка художника дозволяє відчути багатогранність вільність, безпосередність його пози контрастує з натури портретованого, і складність полягає в тому, суто філософським трактуванням змісту картини. В що в творі одного художника неможливо приміщенні майстерні знаходиться гіпсова модель одночасно розкрити абсолютно всі грані. на підлозі, на стіні – палітра. Дуже виразно Реальність і творча фантазія майстра зливаються в виділяються на тлі світлої стіни черепи на полиці одне ціле, руйнуючи кордони. (Енгр, який ніколи не вважав себе романтиком, Свобода творчості є визначальною складовою суворо забороняв своїм учням відтворювати ці романтичного бачення, а головна ідея не повинна предмети на картинах).Таким чином, аксесуари була суперечити романтичному ідеалу. Не завжди художньої майстерні є символами мистецтва, художник спроможний поєднати мрію – творчості митця. Звідси стає зрозумілою ідея романтичний ідеал з конкретною особистістю. картини, роздуми митця про талант і славу, про Занадто складна людська особистість. Важливим життя і смерть – “Vitae brevis est cursus, gloriae стає особисте ставлення художника до моделі, sempiternus” (Плин життя короткий, а слави – враховується схожість в портреті – все це в вічний). романтичному прагненні до піднесеного ідеалу Серед портретів в західноєвропейському часто не дає очікуваний результат. Співвідношення мистецтві епохи виділяють групу, де художники натури та ідеалу знаходиться в складному зображують акторів. Часто це актори в ролях, в взаємозв’язку Якщо недостатньо останнього, театральних костюмах [13, c. 185]. Такий виникає питання, чи зміг художник розгадати романтичний портрет – “метафоричний”. Він дає таємницю душі особистості портретованого? можливість повністю переосмислити особистість Автопортрети, як різновид цього жанру, були людини під впливом різних асоціацій [13, c. 185]. завжди важливою складовою творчості Дуже близькими до цієї групи є портрети “з художників. Автопортрети в романтизмі набувають перевдяганням моделі” [13, c. 187]. До таких особливо важливого статусу, хоч вони доволі портретів художники стали вдаватися, щоб різноманітні в живописі цієї епохи. Бажання відокремити образ людини від буденного життя, написати автопортрет зазвичай виникає у майстра в таким портретам притаманна винятковість та доленосні періоди життя. Романтичний культ містичність. До таких портретів належить і художника, який не є людиною звичайною, тут “Автопортрет в образі Гамлета” Е. Делакруа (Іл. 2). знаходить своє яскраве втілення, так як автопортрет

8 East European Scientific Journal #1(65), 2021

Іл. 2. Е. Делакруа. Автопортрет в образі Гамлета. 1821-1824. Полотно, олія. 41 х 33. Париж. Музей Е. Делакруа

Делакруа неодноразово звертався у своїй художник став портретистом, відомий своїми творчості до творів Шекспіра, а образ Гамлета численними портретами короля Карлоса II та його одразу став alter ego молодого романтика. Траурний оточення. Безумовно, в його роботах відчувається костюм, зажурене обличчя, в руці – кинджал. вплив Веласкеса, проте, дослідники відмічають і Романтична епоха велике значення приділяла інший вплив – фламандського живопису XVII творчості Шекспіра, в численних теоретичних століття (Рубенса та ван Дейка). Однак, необхідно роботах представників цього напряму видатний відмітити, що Карреньо де Міранда вдалося англійський поет і драматург займає почесне місце створити свій власний, неповторний стиль – найпершого романтика. “портрет-символ”. Суть його полягає в тому, що “Автопортрет в образі Гамлета” (1821-1824) портрет складає єдину систему, де саму модель був першим автопортретом художника, молодий неможливо розглядати окремо від інших складових Делакруа одягнений “в костюм Гамлета” (Іл. 2). картини, де кожна деталь має велике символічне Його поза може бути трактована як варіація одного значення [8]. з портретів короля Карлоса II пензля відомого Таким чином, повертаючись до іспанського художника Хуана Карреньо де Міранда “Автопортрету” Делакруа, зазначаємо аналогії з (1614-1685). Делакруа міг бачити роботу в Луврі іспанським живописом тільки лише в позі (хоч в той час вона вважалась помилково картиною художника, а також в чорному з білим коміром Веласкеса) [8]. костюмі, який нагадує іспанський. Однак, в роботі Вплив іспанського живопису на творчість молодого художника немає жодної деталі, яка б Делакруа – постулат, який не потребує доказів. Ще допомагала розкрити справжній задум художника. у 1824 році художник писав у “Щоденнику”: Отже, перед нами робота молодого Делакруа, “Розпочати замальовувати як можна більше моїх яка має ще і іншу назву – “Автопортрет в образі сучасників. Багато моделей – це для оголеної Гамлета (або Ревенсвуда)”. Безсумнівно, перед натури. Людей сьогодення – в дусі Мікеланджело і нами портрет молодої людини – “сина віку”, Гойї” [7, c. 40]. Надалі Делакруа неодноразово портрет якої свідчить про пошуки в собі звертався до Гойї за натхненням, проте, не варто романтичного героя, неначе з п’єдесталу, він шукати прямих аналогій з портретною творчістю споглядає “руїни світу”. Таким героєм, цілком іспанського художника. Делакруа може лише ймовірно, міг стати і Едгар Ревенсвуд – головний розглядатися як нащадок романтичних тенденцій, герой одного з найвідоміших романів Вальтера закладених видатним іспанцем. Скотта. Художник Карреньо де Міранда був з 1671 Роман Вальтера Скотта (1771-1832) року придворним живописцем короля Іспанії, а “Ламмермурська наречена” відноситься до циклу знайомство його з Веласкесом допомогло “Розповіді шинкаря”, він був опублікований художнику повірити в свій талант. Портретний автором під іменем Пітера Петтісона у 1819 році. жанр в Іспанії залишався після Веласкеса Основою роману стала легенда про трагедію, яка неперевершеним, досягнути великого успіху зміг спіткала родину Джеймса Далримпла, лорда Стерна лише Карреньо де Міранда, який спочатку був (1619-1695), відомого шотландського державного відомий своїм релігійним живописом. Згодом, діяча та юриста. Незабаром після одруження його

East European Scientific Journal #1(65), 2021 9 старшої доньки Дженет з дворянином Девідом найбільш повно відобразився світогляд митця. Данбаром вона помирає (в шлюбну ніч вона в Його прагнення і творчий порив, розуміння свого нестямі намагалась заколоти свого чоловіка, так як покликання і ставлення до самого себе. Вольове кохала іншого [12, c. 629]. підборіддя, романтичні завитки темного волосся. За Час дії роману (1709-1710 рр.), тому доля досить холодним та відчуженим поглядом світло- головного героя роману нерозривно пов’язана з карих очей криється самотність та вразливість. історичними подіями. У 1707 році за угодою між Делакруа мав характер складний та суперечливий, Англією та Шотландією країни були об’єднані в у дещо гордовитому повороті голови та вперто Сполучене королівство Великобританії. В стислих губах відчувається незламна воля результаті, Шотландія опинилась у залежному художника. Вишукане поєднання коричнево-сірих стані від могутньої Англії. Підсилені тонів картини з насичено-зеленим кольором багатовіковою боротьбою, в Шотландії посилилися жилету, а сама поверхня полотна нерівна, навіть антианглійські настрої. Протягом усього XVIII місцями видно грунт. Колорит ще більше століття в Шотландії час від часу спалахували підкреслює імпульсивність і непокірливість повстання [12, c. 630]. Делакруа, його нескінченні пошуки. Важливим для Роман “Ламмермурська наречена” вважається художника стала робота над образом інтелігента в найтрагічнішим романом Скотта, під час його картині “Свобода на барикадах” (1831), в якому написання автор тяжко хворів, тому цей текст йому неважко впізнати самого художника. довелося диктувати секретарям. В кінці роману Друзі та сучасники Делакруа залишили про гинуть головні герої, а сам твір насичений великою нього багато спогадів, часто ці описи його кількістю лиховісних пророцтв – “трагедія у формі зовнішності перетворювались в літературний роману”: портрет: “Тільки при ближчому спілкуванні можна Коли останній Ревенсвуд приїде в Ревенсвуд. було під зовнішнім лоском вгадати інші, приховані І мертву дівчину нареченою його назвуть, сторони його душі. Манерою триматися і В сипучих пісках Келпі залишить він коня, зовнішнім виглядом він нагадував, мабуть, І древнє його ім’я зникне з цього дня… Проспера Меріме. Та ж зовнішня, трохи показна [12, c. 193]. холодність, та ж крижана оболонка, що прикриває Роман “Ламмермурська наречена” часто цнотливу чутливість, та ж пристрасть до добра і порівнюють з трагедією “Ромео і Джульєтта” краси. Під личиною удаваного егоїзму - та ж Шекспіра, але в романі Скотта закохані стали відданість друзям і улюбленим ідеалам” [3, с. 265]. жертвою політичних інтриг. Цікавий сюжет Таким чином, портрет в епоху романтизму, знайшов своє втілення і на театральній сцені, у 1835 займав особливий статус. До нього може році італійський композитор Г. Доніцетті написав дорівнятись лише література, де поезії відводиться оперу “Лючія де Ламмермур”, а у п’єсі “Ревенсвуд” особливе місце. Цей взаємозв’язок живопису і (1890) блискуче грав відомий англійський трагік літератури відчутний в особистій дружбі поетів і Генрі Ірвінг (1838-1905). Протягом всього свого художників епохи: “…силою таланту письменник і творчого життя Ежен Делакруа неодноразово буде поет як би “вдруковують” в образ портретиста свою звертатись до романів В. Скотта в пошуках героїв артистичну програму, виховану всією культурою для своїх картин. епохи романтизму” [13, с. 155]. Досягнення Жеріко і Делакруа в портретному Висновки. Естетичні ідеї романтизму сприяли жанрі, а також роботи Енгра, який працював в цю формуванню нових образів в жанрі портрету. епоху, можна оцінити гідно, тільки порівнюючи їх Новий романтичний образ, сповнений глибоких роботи з тими, які пропонував Салон. В цій галузі, почуттів, став виразом ідеалів цієї епохи. на жаль, переважало здебільшого “згубне бажання Взаємозв’язок літератури і живопису доби подобатися всім”. У 1823 році Делакруа знову пише романтизму відкрив нові можливості для автопортрет (Цюрих, приватне зібрання), обличчя художників-романтиків як в оновленні сюжетів, так крупним планом, етап становлення особистості і надав можливості для втілення суто романтичних художника. Були і більш пізні автопортрети. ідей в образотворчому мистецтві, засобами, Сповнений гідності, дивиться на нас художник з притаманними лише йому. Романтизм для “Автопортрету” 1840 року (Флоренція, Уффіці). європейської культури пер. половини XIX століття, Цей рік був складним для художника, він втратив зокрема французької, характеризується вже як свого друга дитинства Фелікса Гіймарде, чий певний “стиль життя”, з певним набором батько був хрещеним Делакруа. Картина – найрізноманітніших властивостей, де процес своєрідний підсумок прожитих років художника. В взаємопроникнення літератури і живопису роботі не відчувається творчого горіння майстра, ілюструє спільніть романтичних ідей і спраги до життя і творчості, без якої він не міг світосприйняття. існувати. Самого Делакруа вона теж не вдовольняла, цю роботу він вважав незавершеною. Література Найбільш відомим став автопортрет 1. Анненский И. Ф. Проблема гоголевского художника 1837 року, який отримав назву юмора. [Електронный ресурс]. Режим доступа: “Автопортрет у зеленому жилеті” (Лувр, Париж). http://az.lib.ru/g/gogolx_n_w/text_0240.shtml (дата Автопортрет художника-романтика – твір, у якому звернення: 11. 1. 2021).

10 East European Scientific Journal #1(65), 2021 2. Баль В. Ю. Мотив “Живого портрета” в 7. Делакруа Э. Дневник Делакруа. В 2-х т. / Э. повести Н. В. Гоголя “Портрет”: текст и контекст. Делакруа. – М.: Издательство Академии художеств [Електронный ресурс]. Режим доступа: СССР, 1961. – Т. 1. – 453 с. https://cyberleninka.ru/article/n/motiv-zhivogo- 8. Калитина Н. Н. Французский портрет XIX portreta-v-povesti-n-v-gogolya-portret-tekst-i- века / Н. Н. Калитина – Л.: Искусство, 1986. – 280 с. kontekst/viewer (дата зверненн: 11. 1. 2021). [Електронный ресурс]. Режим доступа: 3. Бодлер Шарль. Об искусстве / Пер. с фр. Н. http://www.smirnova.net/articles/portret/4193/ Столяровой и Л. Липман; Предисл. В. Левика; (дата звернення 11. 1. 2021). Послесл. В. Мильчиной / Шарль Бодлер. – М.: 9. Мислителі німецького Романтизму / Упор. Искусство, 1986. – 422 с, 40 л. ил. Леонід Рудницький та Олег Фешовець. – Івано- 4. Геллер К. Французская живопись XIX века Франківськ: Лілея-НВ, 2003. – 588 с. Перевод с венгерского Германа Каргинова. / К. 10. Раздольская В. И. Европейское искусство Геллер. – Будапешт, Корвина, 1988. – 49 с. с ил. XIX века. Классицизм, романтизм / В. И. 5. Гоголь Н. В. Собрание сочинений в 6-ти т. Раздольская. – СПб.: Азбука-классика, 2005. – 368 / Н. В. Гоголь – М.: Государственное издательство с.: ил. ISBN 5-352-01156-9 художественной литературы, 1959. – Т. 3. - 334 с. 11. Санд Жорж. Индиана. Валентина / Жорж 6. Даниэль С. Заметки о гоголевском Санд. – Сухуми: Алашара, 1988. – 512 с. «Портрете» // (Не) музыкальное приношение, или 12. Скотт В. Собрание сочинений в 20-ти Allegro Affettuoso. Сборник статей в честь 65-летия томах. Перевод с английского Тимирязева В. А. / В. Б. А. Каца. СПб., 2013. С. 258-271. [Електронный Скотт. – М., Л.: Государственное издательство ресурс]. Режим доступа: художественной литературы, 1962. – Т. 7. - 658 с. https://eusp.org/people/daniel (дата звернення: 11. 1. 13. Турчин В. С. От романтизма к авангарду. 2021). Лица. Образы. Эпоха. В 2 т. Т. 1. Науч. ред. сост. Нащокина М. В. / В. С. Турчин. – М.: Прогресс- Традиция, 2018. – 608 с., ил.

Stanicznow Ołeh doktorant Akademii Designu i Sztuk w Ukrainie, w Charkowie. Krystyna Furs tłumacz

SYSTEM KOLORYSTYCZNY W PORTRETACH POSTACI BIBLIJNYCH W TWÓRCZOŚCI JACKA MALCZEWSKIEGO (NA PRZYKŁADZIE LWOWSKIEJ GALERII SZTUKI)

Każdy obraz niesie w sobie wewnętrzne i wykrycie nowych jakości barw, na których spoczywa zewnętrzne, łączy przedmioty i zjawiska, przekazując osobliwe piękno danego układu obrazowego. Układ w taki sposób idee, którą chciał artysta przekazać do obrazowy jest związany nie z samym wątkiem widza. Rozpatrzymy pojęcie filozoficzne biblijnym, lecz z tłumaczeniem wątku z obrazową wewnętrznego w kontekście płaskości obrazu. Linia, myślą, z ideami i uczuciami, którymi Malczewski kształt, odcień, tekstura, kolor, światło – te wszystkie napełnił treść. Żeby zrozumieć, jak kolor wpływa na elementy są wykorzystywane dla zbudowania percepcję obrazu, należy wspomnieć ogólne zasady schematów kompozycyjnych w dwuwymiarowej postrzegania barw, zbadane przez Goethego.1 przestrzeni obrazu, tworząc trójwymiarowy efekt Białe płótno płaszczyzny obrazu wypełniane jest percepcji dla widza. Kategoria wewnętrznego przez malarza dużymi związkami kolorystycznymi odzwierciedla powierzchowną, bezpośrednio dostępną przy uwzględnieniu barwy przedmiotu i barwy uczuciom stronę przedmiotu. Każdy obraz ma wpływ oświetlenia środowiska, w którym znajduje się na podświadomość widza: najpierw poprzez światło i przedmiot. Każda nowa farba na płótnie współdziała na swoją dekoracyjność. Jaskrawość i ciężar plam sąsiednią barwę i w taki sposób zmienia ogólną kolorystycznych przekazuje ważność idei do widza. równowagę kolorystyczną. Każda nowa plama barwna Żywy związek formy i treści obrazów może zniszczyć harmonię lub dokończyć ją, zgasić inną Malczewskiego nie da się zrozumieć bez analizy barwę lub zapalić, artysta, zarówno jak i twórca, formy, lecz nie można zrozumieć sens formy, sens decyduje sam, jak się ma rozwijać kolor, gdzie ma się obrazowości, w tym również układu kolorystycznego, zaczynać i gdzie się kończyć. pomijając analizę treści. Kolor w dziełach Według teorii Goethego “światło jest Malczewskiego nie istnieje samodzielnie, lecz jest podstawowym zjawiskiem, jemu przeciwstawia się przeznaczony dla głębokiego ideowo-emocjonalnego ciemność (cień)”.2 Kolor jest pośrodku między dwoma przekazywania obrazów. Pokazywanie istoty układu żywiołami. Dwa podstawowe kolory żółty i granatowy: kolorystycznego w twórczości Jacka Malczewskiego żółty – światło, granatowy – ciemność. Aby zrozumieć jest możliwe wyłącznie poprzez wniknięcie w kompozycję kolorystyczną obrazów Malczewskiego powiązanie wewnętrznego i zewnętrznego, harmonii należy wspomnieć podstawowe jakości koloru. Jest to kolorystycznej i treści. Tylko analiza treści umożliwia – jasność, nasycenie i ton barwny. Jasność (jaskrawość)

East European Scientific Journal #1(65), 2021 11 odbija natężenie światła w potoku barwnym. Przy Rachela. Chrystus – to Bóg, który przyszedł w nasz pomocy tej jakości są przekazywane wszystkie stany świat, żeby wyciągnąć człowieka z przepaści, do której emocjonalne i uczucia, które malarz chce przekazać człowiek sam siebie wtrącił. Obraz Samarytanki widzowi. Ciemne i jasne farby dają obrazowe symbolizuje upadłą ludzkość, która żyje złym, przeciwstawienia, kontrast stanów emocjonalnych.3 grzesznym życiem.7 Dlatego właśnie w tym obrazie Nasycenie dla każdego artysty jest rozumiane w Malczewski wykorzystuje dwa centra kompozycyjne: ekspresji i maksimum koloru. Ponieważ na palecie Samarytanki Fatimy i Chrystusa. Figura Fatimy twórca miesza farbę z białym lub czarnym, tworząc w dominuje nad figurą Chrystusa, zamyślonego taki sposób potrzebną gamę barw i złożone spektrum podróżnika. Koloryt granatowo-zielony z elementami kolorów dla przekazywania obrazu. Wieloaspektowa czerwieni, przydającymi dramatyzm obrazowi. symfonia obrazu jest tworzona za pomocą harmonii Granatowy wraz z ultramarynowym odcieniem głuchych i dźwięcznych kolorów. symbolizuje burzowe niebo. Pomimo faktu, że według Ton barwny – jest to abstrakcyjna jakość koloru. legendy to wydarzenie odbyło się na pustyni, artysta Wszystkie kolory dzielą się na zimne i ciepłe: pokazuje oazę, wypełnioną zielenią, po deszczu, gdzie granatowy i fioletowy – zimne, żółty i czerwony – odbija się błękit nieba. Kolorystyczne rozwiązanie ciepłe. Wszystkie emocje są przekazywane przy dzieła wyraża jedno z podstawowych środków pomocy tego podziału. Zimna gama dodaje dziełom tłumaczenia wątku biblijnego. Kontrasty barwne, rytm melancholii, uciszenia; ciepła – radość, aktywność, pionowych i poziomych linii, “wzór plam” natężenie i nawet dramatyzm. Kolor w obrazie nie żyje bezpośrednio definiują i określają ogólny ton samoistnie, on przekazuje emocje i myśli artysty, emocjonalny dla zrozumienia idei. Koloryt tego obrazu wpływając na podświadomość widza poprzez wrażenia nasycony, dźwięczny; najjaśniejsze plamy – ubranie wzrokowe. Najbardziej aktywnego wydźwięku obraz Chrystusa i element ubrania Samarytanki, zyskuje dzięki kontrastom, jeszcze Leonardo da Vinci kontrastujące z pozostałym ubraniem. Tak więc dwa przywiązywał duże znaczenie kontrastom barwnym.4 kontrasty chromatyczne podkreślają dwa centra Kontrasty dzielą się na chromatyczne i świetlne. kompozycyjne. Kontrast chromatyczny jest zbudowany na tonach Żeby zrozumieć, jak farba w rękach barwnych, świetlny – według tonalnej decyzji. Uważa Malczewskiego przekształca się w kolor, który działa się, że efekt kontrastu jest silniejszy, im bardziej na widza i donosi do jego świadomości pomysł twórcy, nasycony kolor otaczającego pola, na którym należy przeanalizować pracę według elementów i plam przedstawiono plamę. Dla kolorytu obrazu ma barwnych. Purpurowa barwa w ubraniu Samarytanki uniwersalne znaczenie splot i uzgodnienie między sobą przyciąga uwagę widza, jej wpływ – akcentujący i kontrastów barwnych, gdy mówią: “ten obraz jest emocjonalny. Tworząc obraz Fatimy Malczewski trafny według koloru” – to znaczy uznać zgodność wykorzystywał głęboką ultramarynę, w taki sposób wszystkich jego kontrastów.5 ukazując grzeszność tej kobiety. Chłodny kolor sukni, Podstawowy chwyt pracy każdego twórcy polega piękno i zmysłowość Samarytanki przeciwstawia się na tworzeniu harmonii kontrastów, jak ciepłemu i jasnemu obrazowi Jezusa Chrystusa. Twarz przeciwstawienie różnych kolorów. Podstawą Fatimy wyróżniono jasną sylwetką na tle ciemnych przeciwstawienia mogą być wszystkie jakości koloru: włosów. Autor osiąga efektownej percepcji dzięki nasycenie, zwartość, ton barwny, ciężar. przesunięciu różowego w stronę fioletowego i rytmu Istnieje życie wewnętrzne obrazu, które niesie w białych plam, akcentujących światło na twarzy. Artysta sobie twórczy pomysł, całą głębię artystycznej idei i wykorzystywał odcieni koloru ochry dla tajemnic. Każdy obraz Malczewskiego ma przekazywania refleksów. niewyczerpaną ilość tajemnic. Z innej zaś strony niesie Obraz Chrystusa stworzony przy pomocy chwytu świecki wizerunek artysty, jego autoportretność i nawet kolorystycznego – kontrastowej dodatkowej pary: w obrazach ze scenami biblijnymi w Jezusie Chrystusie różowo-fioletowa twarz na żółto-zielonej trawie, a są widoczne rysy jego twarzy. Malczewski migające żółte bliki we włosach Chrystusa tworzą wykorzystywał nie religijne traktowanie tematu, lecz odczucie aureoli nad jego głową. Kolor, wykorzystany apelował do uczucia estetycznego i artystycznego, do dla zmalowania Chrystusa – jest to kolor dojrzałego swobody wyobraźni przy tworzeniu obrazów z żyta i żółtych liści, daje widzowi uczucie pogodnego motywami biblijnymi.6 To widać wyraźnie na płótnie smutku, zamyślenia i nadaje emocjonalny ton całemu “Chrystus i Samarytanka” 1912, olej na tekturze, 92 x obrazowi. Otóż obraz Fatimy zbudowany na kilku 72,5 cm, Lwowska Galeria Sztuki. Rozmowa kontrastach: tonalny i chromatyczny, ciepło-chłodny i Chrystusa z Samarytanką była pierwszym kazaniem na wyraźnych kontrastach barwnych: czerwień i zieleń, przed nie-żydowkim światem w Nowym Testamencie, róż-fiolet i żółty-zielony; a sam jasny obraz Chrystusa i one mieściła założenie, że mianowicie ten świat kontrastuje z tłem i figurą Fatimy. przyjmie Chrystusa. Dodatkowy obraz na tym płótnie – to dzbanek, Spotkanie przy studni Jezusa i kobiety, ich który trzyma Samarytanka w rękach. Każde naczynie rozmowa niesie w sobie symbolikę Starego na obrazie – to symbol, a nie zwykły zbiornik dla Testamentu. Dialog przy studni nabywa szczególne płynów. Dzbanek może symbolizować niewinność i znaczenie. Studnia w Starym Testamencie – miejsce, czystość, poczęcie i cnotę, pełnię i pustkę. Jeszcze w gdzie spotkanie kończy się zakochaniem i ślubem: greckiej mitologii przedstawiano bogiń z dzbanami w obok studni spotkali się Izaak i Rebeka, Jakub i rękach, z których ciekła woda, w taki sposób uosabiając

12 East European Scientific Journal #1(65), 2021 życie, lecznicze działanie wody i życiodajne siły życie to nieskończony ruch. Osobliwość sztuki natury. Boginię tęczy Irydę przedstawiano w postaci plastycznej polega na tym, że utrwala ona zawsze jeden skrzydlatej dziewczyny z pucharem lub dzbanem w moment, a jest przeznaczona ukazywać życie ruchome, rękach z wodą deszczową.8 w rozwoju, ciągle zmieniające się”.9 W związku z tym, Purpurowe linie ubrania Fatimy podkreślają żeby lepiej zrozumieć budowę kolorystyczną obrazów wizerunek dzbanka o brązowej barwie. Szyjka należy zbadać ruch światła i plam świetlnych w pojemnika skierowana w stronę twarzy Samarytanki i kompozycjach dzieł Jacka Malczewskiego. do ażurowych białych elementów ubrania, Pytanie o ruchu plam świetlnych ukazuje alegorię przypominających lecącego gołębia, symbolizującego i jest podporządkowane artystycznym efektom w dobrą wieść. Brązowa plama dzbanka z oddali ukazaniu tematów biblijnych, lecz jest to nie czysty postrzegana jednolicie według barwy. Lecz jeżeli biały kolor, nie ton płótna, lecz świetlność, która niesie przyjrzeć się, to można zobaczyć fioletowe odbicie od farbami jaśniejsze tony w odniesieniu do innych. sukni i nieba, co nadaje mu trójwymiarowości Subiektywny świat artysty przekształca się w postrzegania. W taki sposób artysta przekazał idee obiektywny poprzez ruch światła i koloru. Syntez wypełnienia dzbanka nowym wyznaniem. obrazów i symboli biblijnych nabywa nowego Artysta Kibrik pisał: “Każda kompozycja znaczenia dzięki nowym schematom kompozycyjnym. powinna mieścić ruch w sensie dosłownym, ponieważ

Spojrzenie widza wchodzi w płaszczyznę obrazu uczniowie na drodze z Jerozolimy do Emaus spotykają z lewa na prawo, zgodnie z regułami percepcji tekstu i nieznajomego, który pyta, czemu są smutni. nadaje diagonalny ruch jasnym plamom w kompozycji. Uczniowie, dziwiąc się jego niewiedzy, opowiadają o Jeżeli format rozdzielić dwoma liniami – pionową i skazaniu i straceniu Jezusa. Wtedy nieznajomy poziomą, to według masy jasne plamy będą praktycznie “zaczynając od Mojżesza i wszystkich proroków, równoznaczne i ułożone od dołu do góry. Figura wykładał im, co było o nim napisane we wszystkich Chrystusa – w lewym dolnym kącie, a jasna część Pismach”.11 Uczniowie zapraszają go na kolację. figury Fatimy – w prawym górnym kwadracie. Biust Chrystus, łamiąc chleb, pobłogosławił ich i wtedy Samarytanki jest jasną sylwetką na ciemnym tle, a poznali go, lecz wtenczas “stał się niewidoczny dla jasne plamy listowia nad głową przypominają wieniec nich”.12 laurowy, dając podobieństwo do antycznego posągu. Na tym płótnie przedstawiony Chrystus łamiący Biała ręka Jezusa Chrystusa, trzymająca brodę i ręka chleb. Ten wątek był obiektem dla innych artystów do Samarytanki znajdują się prawie paralelnie, lecz Malczewskiego. Lecz w traktowaniu tej biblijnej zwrócone w różnych kierunkach: ręka Jezusa – do góry, historii przez polskiego artystę Chrystus przedstawiony a ręka Fatimy – w dół. To daje widzowi postrzeganie sam bez uczniów w ten moment, kiedy on dzieli chleb asocjacyjne: duchowe – z góry, przyziemne – w dole. między nimi. Mając na płótnie jedną figurę, Jasna plama nakrycia głowy za plecami Chrystusa daje Malczewski wykorzystał ograniczoną ilość środków związek dwóch figur. Dzieło Malczewskiego ukazuje wyrazu – koloryt i kompozycję dla wyraźnego obiektywną realność poprzez subiektywne odczucia przekazu symbolicznej i ideowej treści płótna. autora dzięki jego traktowaniu światła. Zwróćmy uwagę na koloryt tego obrazu: “Chrystus w Emaus”, Lwowska Galeria Sztuki, świetlność (jaskrawość) całego płótna, ikonowe 1909 r. Opowieść o objawieniu się Chrystusa dwóm ujmowanie układu tonacyjnego, ze zmniejszeniem uczniom na trzeci dzień po ukrzyżowaniu, opisana w kontrastów barwnych – to pierwsza rzecz, która Ewangelii według Łukasza 24:13-32.10 Dwaj zatrzymuje oko widza. Układ barwny jasno-żółty z

East European Scientific Journal #1(65), 2021 13 granatowo-zielonymi elementami rozwija się na całym monumentalności i wyrazistości. Subtelne palce, płótnie. Ubranie Jezusa Chrystusa ukazane jasną trzymające kromkę chleba, przydają estetyczności i sylwetką na granatowo-zielonym tle, natomiast głowa wykwintności. – ciemna na tle jasnej aureoli; powstaje odczucie Rozpatrzymy obraz “Chrystus w Emaus” pod światła w moment zniknięcia Jezusa. Natężenie względem techniki wykonania. Dzieło wykonane w oświetlenia przydaje figurze wypukłość, ponieważ realistycznej manierze, pociągnięciem pędzla z fakturą. światło pada z prawa w lewo, odbijając się od Dzięki temu można obejrzeć tkaninę z której było niewidocznej ściany dla widza, nadając wyraźny zrobione ubranie Chrystusa. Elementy fałd jego refleks o żółtawym odcieniu na ubraniu naszego ubrania i ich ujmowanie podkreślają złożoność bohatera. Żółta barwa według Goethego jest kolorem technologicznego wykonania dzieła. Tło jest napisane światła i również kolorem secesji, a granatowo-zielone w technice laserunkowej, co nadaje obrazowi pewną tło – cieniem ze słabo wyrażoną tonalnością.13 Celowo przejrzystość i głębokość percepcji, powracając nas do zmienione proporcje ciała, majestatyczny tors ze kanonicznej percepcji ikony.14 zmniejszoną głowa, przydają Chrystusowi

2

Schemat kompozycyjny jednofigurowy. Umywszy ręce, Piłat zrobił przyjęte wśród żydów Największa jasna plama w dolnej części formatu – jest rytualne omywanie rąk jako znak nie przynależności do to tors Chrystusa. Górna część – zaciemniona głowa popełnienia morderstwa.17 Zbawiciela; zagubiona w tonie i tylko jest lekka aluzja Pracując nad obrazem “Chrystus przed Piłatem” blikami na nosie, oczach i szyje, wyjawiając go z Malczewski wprowadził swoje ujmowanie wydarzenia półmroku. A rytmika trzech nimbów, okrągłość czoła i i wyraził swoje oburzenie na obojętność władz, ramion tworzą iluzję lotu ku górze. obojętność “silnych” tego świata. W 1910 roku Jacek Malczewski tworzy płótno Rozpatrzymy budowę kolorystyczną obrazu i “Chrystus przed Piłatem” (Lwowska Galeria Sztuki). wpływ jego na świadomość widza. Według Podstawą tego obrazu jest wątek biblijny – sąd nad kolorystycznej percepcji sam obraz budzi trwogę i Jezusem. Piłat dwukrotnie wyprowadzał Jezusa ku niepokój. Podobne uczucia wywoływane wskutek tłumu oświadczając, że nie znajduje w Nim żadnej dysharmonicznej pary barwnej fioletowego i żółtego, winy, zasługującej śmierci.15 Po raz drugi to było trawiasto-zielonego i purpurowo-czerwonego. zrobiono po Jego torturach celem których było Purpurowo-czerwone ubranie z pomarańczowym wywołać współczucie tłumu i pokazać, że Jezus już odcieniem, które zdejmuje Chrystus jest symboliczne, został ukarany przez Piłata. Tłum ani po raz pierwszy, wyraża nagość i otwartość. Ciała dwóch mężczyzn – ani po raz drugi nie ukazał litości i wymagał ukarania Chrystusa i Piłata pobudowane na kontraście dzięki Jezusa w odpowiedź na propozycję Piłata odpuścić dodatkowym barwom, gdzie różowy odcień ukazuje Chrystusa, naśladując stary obyczaj: “Jest zaś u was rozpieszczenie rządcy Judei i przeciwstawia się zwyczaj, że na Paschę uwalniam wam jednego kolorom ochry i zielonemu, krwawym cięgom Jezusa. /więźnia/. Czy zatem chcecie, abym wam uwolnił Jacek Malczewski według swoich przekonań wyraził Króla żydowskiego?”. Według Ewangelii tłum jeszcze duch bohaterów poprzez wizerunek rąk; gdzie subtelne głośniej zaczął krzyczeć: “Niech będzie gesty, delikatne palce symboliczne nie tylko poprzez ukrzyżowany!”. Widząc to, Piłat wydał wyrok swoją przedmiotowość w tym środowisku, lecz także w skazujący – skazał Jezusa na ukrzyżowanie, a sam ujęciu kolorystycznym. Umywanie rąk Piłata z “umył ręce wobec tłumu i powiedział: nie jestem winny odbiciem złotego koloru i jego odcieniami, które krwi tego Sprawiedliwego”. Na co odpowiadając tłum kontrastują z brudnymi fioletowymi rękami orzekł: “krew Jego na nas i naszych dzieciach”.16 Zbawiciela.18

14 East European Scientific Journal #1(65), 2021

3

W bardzo interesujący sposób rozwijają się jasne 2. С. Месяц ,Иоганн Вольфганг Гёте и его plamy na tej płaszczyźnie: głowa Piłata znika, a ruch учение о цвете (часть первая), Москва 2012, с. 25 światła podprowadza do twarzy Jezusa Chrystusa – do 3. Алексей Зайцев, Наука о цвете и podstawowego centrum kompozycyjnego. Dodatkowe живопись, Москва 1986, с. 70 centrum kompozycyjne – to ręce Piłata, które ukazują 4. Николай Волков, Цвет в живописи, się ciemną sylwetką na tle białego torsu, mówiąc Москва 1965, с. 60 widzowi, że one nie są umyte od tej śmierci. Twarz 5. Николай Волков, Цвет в живописи, Zbawiciela zmęczona i pełna cierpienia, co jest Москва 1965, с. 63 podkreślone rytmem ciemnych plam brwi, brody, linii 6. Igor Chomin, Katаlоg wystаwy dziеł Jaсеka włosów. Ciemne linie korony cierniowej przeszywa Malсzеwskiego ze zbiorów Lwowskiej Galereii Sztuki, twarz, nadając obrazowi jeszcze więcej tragizmu i Sopot 2002, s.112 beznadziejności. 7. Сэтия Бернен, Мифологические и Konkluzje: религиозные мотивы в европейской живописи Oceniając portrety bohaterów biblijnych w 1270-1700. О том, что знали сами художники, Санкт Lwowskiej Galerii Sztuk Pięknych autorstwa Jacka Петербург 2000, с. 256-267. Malczewskiego można konstatować, że w tworzeniu 8. Виктор Власов, Новый obrazów artysta pragnął przekazać swój idiomat i swój энциклопедический словарь изобразительного pogląd na biblijne tematy za pośrednictwem budowy искусства Том ІV И-К, Санкт Петербург 2006, с. 153 kolorystycznej płaszczyzny obrazu i umiejętnego 9. Собрание. Николай Ростовцев, Рисунок. wykorzystania kontrastów. Co jest dobrze widoczne w Живопись. Композиция, Москва 1989, с.184 tonalnej budowie jego dzieł. W utworach 10. Библия, новый перевод на русский язык, Malczewskiego łatwo wyczuwa się skłonność do stylu Донецк 2007, с. 1030 – 1031 narodowego Polski. Specyficzne wykorzystanie koloru 11. Библия, новый перевод на русский язык, i pewna powściągliwość w poszukiwaniu obrazów Донецк 2007, с. 1031 biblijnych. 12. Библия, новый перевод на русский язык, Każdy element kolorystyczny obrazów Донецк 2007, с. 1031 Malczewskiego ma związek z innymi elementami, 13. С. Месяц ,Иоганн Вольфганг Гёте и его pomaga interpretować obraz, przekazać widzowi учение о цвете (часть первая), Москва 2012, znaczenie symboli i w wyniku my, jako widzowie, с. 348 – 349 odczuwamy ostre odczuwanie ruchu myśli autora. Ten 14. Н. Волков, Цвет в живописи, Москва ruch jest egzystencjalny. 1965, 119–126 Malarstwo Malczewskiego poddane jest alegorii, 15. Библия, новый перевод на русский язык, estetycznym efektom w rozwiązaniu kompozycyjnym. Донецк 2007, с. 1029 System kolorystyczny jego portretów syntezuje 16. Библия, новый перевод на русский язык, symbol, fabułę i dokładne przekazywanie obrazów. Донецк 2007, с. 96 Wewnętrzna materialna forma farby zamienia się na 17. Библия, новый перевод на русский язык, wewnętrzną treść koloru. Донецк 2007, с. 966 18. С. Месяц ,Иоганн Вольфганг Гёте и его Wykorzystana literatura учение о цвете (часть первая), Москва 2012, 1. С. Месяц ,Иоганн Вольфганг Гёте и его с. 366 – 367 учение о цвете (часть первая), Москва 2012, с. 346 – 397

East European Scientific Journal #1(65), 2021 15 ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ

Brovchenko I. J. Researcher of the Archive of the Russian Academy of Sciences, theologian,Graduate student at the A. Geischer Pultus Humanitarian Academy (Poland)

THE DEVELOPMENT OF THE FIRST CARDIOPULMONARY BYPASS IN THE SOVIET UNION

Бровченко И.Ю. научный сотрудник Архива РАН, аспирант Пултусской гуманитарной академии имени А. Гейштора (Польша), Москва, Российская Федерация

СОЗДАНИЕ ПЕРВОГО АППАРАТА ИСКУССТВЕННОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ В СОВЕТСКОМ СОЮЗЕ

Abstract. The cardiopulmonary bypass (“autojektor”) was developed in the Soviet Union in 1926. The first scientist-developer was Soviet prominent physiologist Sergei SergeevichBrukhonenko. He stood at the origins of modern resuscitation. His permanent constructive work in this field was the most sought after, especially during the hard time of World War II. The experimental scientific contribution of Brukhonenko to the research of cardiopulmonary bypass was very important international priority in the development of national medicine and it was highly appreciated. Аннотация. Аппарат искусственного кровообращения (автожектор) был создан в Советском Союзе в 1926 г. Первым ученым-создателем явился выдающийся советский физиолог Сергей Сергеевич Брюхоненко. Он стоял у истоков зарождения современной реаниматологии. Его непрерывная последовательная работа в этой области стала остро востребованной в трудные годы Великой Отечественной войны. Экспериментальный научный вклад ученого С.С. Брюхоненко по исследованию искусственного кровообращения явился важным мировым приоритетом в развитии отечественной медицины и был высоко оценен. Keywords: Heart-lung machine, Soviet medicine, medicine during the World War II, scientist-developer, Brukhonenko, autojektor. Ключевые слова: Аппарат искусственного переливания крови, советская медицина, ученый- изобретатель, Брюхоненко, автожектор

В истории человечества войны, природные Брюхоненко в будущем приложении своих знаний катастрофы, эпидемии всегда уносили из жизни и опыта в экстремальной области медицины. огромное количество людей. Спасти их с помощью Ученый задумал изобрести аппарат искусственного использования новых сведений о человеческих кровообращения, который бы обеспечил возможностях не покидало ученых-медиков. В жизнедеятельность человека при частичной или истории мировой медицины множество примеров полной невозможности выполнения функций этих попыток. ХХ век предоставил свои яркие сердца или легких. Это было смелое решение в примеры, как создание первого аппарата области экспериментальной физиологии и терапии. искусственного кровообращения. Уже в годы В 1926 г. в Москве открылся первый в мире Первой Мировой войны стала широко развиваться институт по переливанию крови, который технология переливания и хранения крови. Это впоследствии стал называться Гематологический позволило спасти жизни многим солдатам, а сама научный центр АМН РФ. Перспектива развития технология вошла в повседневную практику. У этого направления предполагала усиленное истоков развития реаниматологии и переливания внимание учёных в изучении перфузии – метода в крови стоял выдающийся физиолог Сергей медицинской науке, с помощью которого можно Сергеевич Брюхоненко (1890-1960). Вся его было питать биологические ткани через вливание биография была связана с медицинской наукой, с физиологических растворов, крови, современными направлениями, как кровозамещающих жидкостей в кровеносные реаниматология и трансплантация, которые как сосуды какого-либо органа тела, кровоснабжение медицинские отрасли науки получили за последние органов тела в естественных условиях. Это десятилетия широкое развитие. направление заинтересовало С.С. Брюхоненко. Им Участвуя в первой мировой войне военным были написаны научные работы по медиком, он вернулся в 1917 г. кавалером кровообращению[1]. Вместе с С.И. Чечулиным, Георгиевского Креста. По возвращении с фронта он учеником и последователем И.П. Павлова, они продолжил свою медицинскую деятельность в создали в 1926 г. аппарат искусственного военном госпитале в Лефортово. Военные потери, кровообращения, который получил название тяжелые ранения солдат, серьезное знакомство с «автожектор». Конструкция аппарата была работами Н.И. Пирогова повлияли на выбор С.С.

16 East European Scientific Journal #1(65), 2021 довольно проста, она состояла из двух механически методов спасения раненых и быстрого управляемых насосов. восстановления организма. Перед сотрудниками В 1935 г. Брюхоненко возглавил основанный были поставлены первоочередные задачи – им Научно-исследовательский институт исследовать условия консервирования крови и экспериментальной физиологии и терапии. К добиться более длительного ее хранения, что было началу Великой Отечественной войны Сергею крайне необходимо в военных условиях. В их число Сергеевичу был 51 год[2]. Это был уже известный входило потребность в конструировании учёный, который сделал первые попытки в универсального аппарата по переливанию крови. В создании аппарата искусственного личном фонде С.С. Брюхоненко в Архиве РАН кровообращения по принципу «сердце-лёгкие». находится чертеж, подписанный С.И. Последствия тяжелого начала войны показали Чечулиным[3]. острую необходимость разработки экстренных

Аппарат предназначался для поддержания искусственного кровообращения. Выяснилось, что жизни и функций центральной нервной системы помимо основного условия – полного автоматизма, животных, а также теплокровных при помощи т.е. саморегуляции аппарата, очень важную роль искусственного кровообращения. С.С. Брюхоненко играет простота его устройства и близость схемы считал, что может быть достигнута работа его кровообращения к естественной системе. естественного сердца при помощи механического «Автожектор» отличался существенно от первой аппарата «как бы искусственное сердце». Опыт модели возможностью получения пульсирующего семи лет дал возможность в достаточной мере тока крови, большей простотой и надёжностью выяснить те основные условия, которые могут действия. В первой модели автоматизм регуляции удовлетворить конструкцию аппарата для достигался при помощи системы электрических

East European Scientific Journal #1(65), 2021 17 реле, действовавших подобно рефлекторной людей до перехода организма из стадии нервной дуги организма. В описываемой модели клинической смерти в стадию биологической тот же эффект достигался благодаря смерти. Неговский рассчитал, что до начала пневматическому устройству. Это было научным эффективной сердечно-легочной реанимации в достижением, так как действительно до С.С. распоряжении врача имеется не более 4-5 мин. от Брюхоненко никто из отечественных и зарубежных момента остановки дыхания и кровообращения. ученых подобных задач не ставил и не решал, в том Реанимация должна была учитывать это главное числе и потому, что к концу 20-х годов еще не был временное условие, иначе становилось сконструирован настолько совершенный аппарат невозможным возвращение к жизни коры ИК, каким являлся «автожектор» С.С. Брюхоненко. головного мозга. В результате гипоксии Сам изобретатель считал, что одной из важных закономерно наступала ее гибель, и затем и свойств аппарата должна быть его простота и биологическая смерть всего организма. Исходя из возможность его широкого применения. вышесказанного, к началу 50-х годов гипотеза С.С. «Автожектор» С.С. Брюхоненко был использован Брюхоненко о возможности оживления трупов при операциях на сердце проф. Н.Н. Теребинским. людей через несколько десятков минут после Однако, осуществление подобных операций наступления смерти с помощью ИК выглядела еще осложнилось тем, что Н.Н. Теребинский после более спорной, чем в 30-е годы. подключения ИК так и не сумел добиться полной Талант С.С. Брюхоненко проявился и в остановки сократительной деятельности сердца, в изобретательской деятельности. Своим самым то же время после прекращения ИК восстановить ее значительным изобретением ученый считал до нормального уровня удавалось далеко не всегда, «Способ и приспособление для пространственного причем только на короткое время[4]. Осложнения рисования (стереография и стереограф)», где были вызваны токсичностью веществ, основной деталью являлся стереокарандаш, используемых в работе аппарата ИК. На тот момент способный делать стереоскопические рисунки. в медицине не существовало ещё антидотов к Уникальность и широта его научных взглядов и веществам в аппарате С.С. Брюхоненко. Поэтому точность расчетов прибавляли перечень его пришлось отложить экспериментальные операции изобретений в медицине: прибор для наблюдения на несколько лет. Стоит отметить, что за электромагнитными и другими излучениями, совершенствование аппарата не прекращалось и в автоматический телефонный коммутатор, 1937 г. Незадолго до начала Второй Мировой невысыхающее чертежное перо, способ войны, выходит новая модель «СБ-3» (Сергей изготовления небьющегося термометра и др. Брюхоненко, 3-я модель) с добавленным пенно- С.С. Брюхоненко в 1965 г. посмертно была пленочным аэратором, который разработал В.Д. присуждена Ленинская премия за научный вклад в Янковский. К дальнейшим разработкам вернулись изучении и внедрении разработок по только в 1940 г. и они продолжались вплоть до искусственному кровообращению. Заслуги ученого 1958 г. могли быть расширены, если бы он прожил дольше Кроме автожектора заслуги Брюхоненко С.С. в и принял активное участие в изучении проблем области медицины заключаются в создании транспланталогии. Это подтверждают его опыты и системы современной реанимации. Известно, что исследования, которые он предпринял ещё в 1920-е после удачных опытов с собакой С. С. Брюхоненко гг., по оживлению изолированный головы собаки с пытался восстанавливать сердечную деятельность помощью аппарата ИК. В результате проведенного у умерших людей. В большом количестве случаев опыта ученый доказал «возможность» ему удавалось запустить сердце, однако после поддержания жизни центральной нервной системы отключения аппарата искусственного (ЦНС) перфузией головного мозга кровью, кровообращения сердце работало не более 15 обогащенной кислородом[5]. минут. Современная реаниматология опирается на Его опыты и исследования стали широко технологических достижениях, таких как, создание известными ещё в 1960-е гг. а интерес к его электронной аппаратуры и аппаратов для экспериментам до сих пор продолжает вызывать поддержания кровообращения, дыхания и колоссальное внимание, как научной так и очищения крови. Большинство этих задач общественной среды. Можно отметить такие решались и прорабатывались С.С. Брюхоненко, интересные работы о нем ученых-медиков П. поэтому по праву его можно назвать одним из Богопольский, С. Глянцев, Д. Логинов, W. Probert, основателей реаниматологии. D. Melrouse[6],W. Böttcher[7], V. Alexi-Meskishvili. Во второй половине 40-х годов С.С. Брюхоненко продолжал проводить свои опыты по Список литературы: оживлению трупов. Накопленные наблюдения 1. Брюхоненко С. С. Аппарат для военных лет позволили вырваться на передний искусственного кровообращения (теплокровных) // план новому направлению медицины - Изучение новых методов искусственного реаниматологии. Ее основоположником в нашей кровообращения и переливания крови / Под ред. О. стране считается В.А. Неговский, который также А. Степуна. — М., 1928; Применение метода как и С.С. Брюхоненко, был учеником проф. Ф.А. искусственного кровообращения для оживления Андреева. Но в отличие от С.С. Брюхоненко, организма // Сб. тр. / Ин-т эксп. физиологии и Неговский опирался на противоположную идею, терапии. — 1937. основанную на оживление внезапно скончавшихся

18 East European Scientific Journal #1(65), 2021 2. Иллюстрация. С.С. Брюхоненко. кровообращения и переливания крови / Под ред. О. Портреты. Фотографии. 1900-1950е гг.- Архив РАН. А. Степпуна. — М., 1928; Применение метода Ф. 1534. Оп. 2. Д. 215. искусственного кровообращения для оживления 3. Иллюстрация. Автожектор ЗБ и С-4. 1938- организма // Сб. тр. / Ин-т эксп. физиологии и 1941 гг.- Архив РАН. Ф. 1534. Оп. 1. Д. 23. терапии. — 1937. 4. Богопольский П.М., Глянцев С.П., Логинов 6. W.R. Probert, D.G. Melrose.“An early Д.Т. Сергей Сергеевич Брюхоненко — создатель Russian heart-lunge machine”. British Medical Journal. метода искусственного кровообращения (к 125- 1960 г. летию со дня рождения) – Кардиология и сердечно- 7. W. Böttcher, V. V. Alexi-Meskishvili.Sergej сосудистая хирургия, 6, 2016. – С. 77. Sergejewitsch Brychonenko (1890-1960): Pionier des 5. Брюхоненко С. С. Аппарат для kardiopulmonalen Bypasses in der Sowjetunion – искусственного кровообращения (теплокровных) // Deutsche Gesellschaft für Kardiotechnik e.V. Berlin Изучение новых методов искусственного

УДК 321.727:930"1640/1660" Ивченко Ольга Степановна Одесский национальный университет имени И. И. Мечникова

КОНСТИТУЦИОННЫЙ РОЯЛИЗМ: К ВОПРОСУ ОБ ИСТОЧНИКАХ ИЗУЧЕНИЯ

Ivchenko O.S. Odessa I.I. Mechnikov National University CONSTITUTIONAL ROYALISM: THE QUESTION OF THE STUDY OF SOURCES

Summary. The article is devoted to the definition of the main groups of sources that make it possible to analyze the leading ideas of representatives of such a direction of political thought in England in the mid-17th century, as constitutional royalism. Key words: sources, constitutional royalism, definition, ideas. Аннотация. Статья посвящена определению основных групп источников, которые дают возможность проанализировать главные идеи представителей такого направления политической мысли Англии середины XVII века, как конституционный роялизм. Ключевые слова: источники, конституционный роялизм, определение, идеи.

Постановка проблемы. В период с начала «смешанной монархии»[15]. Исследованием 1630-х годов и до развертывания Английской конституционной истории Англии занимался также революции в 1642 г. за доминирование в Р. Кроксдейл, который в своей монографии английском обществе боролись сразу три проанализировал противостояние роялистов и политические идеи: абсолютизм, парламентаризм и парламентаристов накануне Английской конституционный роялизм. Сторонники революции, исследовав основные теоретические абсолютистской доктрины призывали короля положения обеих групп, однако при этом Якова I Стюарта взять на себя полное управление сосредотачивался в основном на идеях государством и король пошел на это, пока война с представителей абсолютизма, а представителей Шотландией не заставила его пересмотреть свои теории конституционного роялизма вспоминал позиции. Следует отметить, что Яков І сразу после очень редко[11]. Необходимо отметить, что в прихода к власти в 1603 г. стремился расширить современной украинской историографии работы, свои чрезвычайные полномочия (так называемую, посвященные представителям указаного идейного королевскую прерогативу), что вызывало направления, отсутствуют в принципе. Тем более сопротивление со стороны парламента. И как не идет речь о подборе и изучении тех источников, противовес таким абсолютистским тенденциям которые дали бы возможность проанализовать возникает две другие теории - конституционного основные идеи конституционных роялистов. роялизма и парламентаризма. При этом данные Выделение нерешенных ранее частей общей направления политической мысли сначала имели проблемы. Конституционный роялизм лежит в очень схожие взгляды на процесс управления основе существующего политического строя государством - представители обоих течений Великобритании. Поэтому подбор источников для выступали за правление короля с помощью изучения данного направления политической парламента. И только в 1642 г. они окончательно мысли представляется наиболее интересным. Это разошлись. С целью осознания причин раскола и обусловливает актуальность и научную новизну тех настроений, которые царили в английском данного исследования. обществе, необходимо детально изучить ряд Цель даной статьи состоит в определении тех политических трактатов и официальных групп источников, которые дадут максимально документов, выданых в 40-е гг. XVII в. полное представление о конституционных Анализ последних исследований и роялистах и их политическом учении. публикаций. Термин «конституционный роялизм» Изложение основного материала. Для предложил историк Девид Смит для определения конституционных роялистов король был той группы роялистов, которые выступали с идеей сувереном. Они считали, что все население должно

East European Scientific Journal #1(65), 2021 19 признать монарха верховным правителем в стране. уже в этом определены политические предпочтения Однако власть его не является абсолютной. В автора, как сторонника идеи «смешаной» Англии вообще не существует абсолютной власти, монархии. Трактат, как и остальные работы провозглашали конституционные роялисты. Спелмен, не разделяется на подразделы и дает Полномочия короля ограничиваются законом. При возможность понять, какими были взгляды этом сам монарх был источником закона и сначала мыслителя на происхождение королевских власть его была неограниченной - начиная от полномочий. В данной работе автор рассматривает Адама власть всех первых правителей была вопросы происхождения власти монарха, абсолютной. Но в Англии короли со временем выступает против абсолютистских тенденций, начали созывать лордов и представителей общин, подчеркивает значение парламента и его функции чтобы посоветоваться с ними, и пообещали, что ни при принятии законов. один закон не будет принят без их согласия. При В следующей работе, написанной и этом сами палаты также не имели права без опубликованной в том же 1642 - «A View of a согласия короля принимать или изменять законы. printed book intituled Observations upon His Majesties Кроме того, конституционные роялисты late Answers and Expresses»[17] («Взгляд на подчеркивали неприкосновенность власти опубликованную книгу, названную Наблюдение за монарха. некоторыми последними ответами и Источники по изучению идеи впечатлениями Его Величества») Джон Спелмен конституционного роялизма можно разделить на опровергает идеи сторонника парламента Генри несколько групп. Первую группу и основу Паркера, который в своем трактате «Observations источниковой базы исследования представляют upon some His Majesties late Answers and Expresses» политические трактаты английских мыслителей («Наблюдение за некоторыми окончательными середины XVII в., которые выступали с идеей ответами и впечатлениями Его Величества») «смешанной» монархии и стремились отстоять выступал за расширение власти палат парламента и идею правления короля в парламенте. Следует ограничения королевской прерогативы. Джон отметить, что эти источники очень поверхностно Спелмен раскритиковал эти положения, выразив представлены в зарубежной историографии, а мнение о необходимости сохранения прав и отечественными историками не исследовались полномочий монарха в неприкосновенности, как вообще. Речь идет о работах одного из ярчайших залога безопасности и процветания населения представителей идеи конституционного роялизма - страны. Мыслитель обосновывает право сэра Джона Спелмен. Все свои трактаты он создал королевской прерогативы, заявляя о в течение 1642 - 1643 гг. в Оксфорде во время недопустимости посягательств со стороны пребывания на должности государственного парламента на прерогативных права монарха. секретаря. Сразу после написания эти работы Свой последний политический трактат - «The увидели свет и получили распространение среди Case of our affaires in Law, Religion, and other сторонников Карла II. Основой для написания этих circumstances briefly examined, and presented to the трактатов стали те события и процессы, которые conscience» [19] («Решение наших дел в области имели место в Англии в середине XVII в. Кроме права, религии и другие обстоятельства, кратко того, в своих работах автор приводит много рассмотрены и представлены на совесть»), автор примеров из Священного Писания. написал накануне своей смерти - в 1643 г., и в нем Джон Спелмен является автором нескольких он выражает свои взгляды на права и привилегии политических сочинений, в которых отражены его короля, его место в государственном аппарате. взгляды на концепцию «смешанного» правления, Именно в этой работе мыслитель высказывает идею права и привилегии короля, а также его место в о том, что «государствоо - это политическое тело, в системе государственного управления. Его первой котором король - это голова, а парламент - тело» работой стал трактат «A Protestants Account of his [19, с. 4]. В данном трактате Джон Спелмен Orthodox Holding in Matters of Religion» подчеркивает два аспекта конституционного («Протестантские значение его правоверного роялизма: «смешанная монархия» никоим образом вклада в вопросы религии») Джон Спелмен не влияет и не разрушает суверенность государства, критикует тех, кто высказывался за коренные а, во-вторых, «смешанная» монархия регулирует, а реформы в Англиканской церкви, называя их не ограничивает власть короля. «борцами против Святого духа»[16]. В данной Истоки таких идей мы находим в трактатах работе мыслитель отмечает роль англиканской государственного деятеля и мыслителя XV в. церкви для укрепления королевской власти и Джона Фортескью «The Governance of England» делает выводы о необходимости сохранения («Правление Англией»)[14], что имеет и второе существующего церковного устройства. название - «The Difference between an Absolute and Масштабной работой Джона Спелмен является a Limited Monarchy» ( «Различия между трактат «Certain considerations upon the duties both абсолютной и ограниченной монархией»). Работа of prince and people»[18] («Некоторые соображения была опубликована в Лондоне в 1885 г. Чарльзом относительно обязанностей короля и его Пламмер, который также написал вступление и подданных»), написанный и опубликованный в комментарии к этому трактату. Следует отметить, 1642 г. Название работы имеет дополнение: «wel- что впервые «The Governance of England» было wisher both to the king and Parliament» опубликовано в 1714 г., затем еще раз в 1719 г. («благожелателя как короля, так и Парламента») и Однако тираж был небольшим, поэтому эти два

20 East European Scientific Journal #1(65), 2021 издания являются очень редкими. Трактат состоит половины XVII в. Именно они составляют вторую из пятнадцати разделов, каждый из которых группу источников - «Апология палаты общин» [2], посвящен определенной проблеме. В работе «Биль против налогов на внешнюю торговлю, 1610 изложены взгляды автора на государство, его г.» [8], «Петиции палаты общин 23 мая 1610 г.»[3], происхождение, способы управления страной, «Петиции в правах (1628 г.)»[8], «Петиции о праве, виды королевской власти, права и обязанности 7 июня 1628 г.»[9],«Акт для предотвращение монарха, его взаимоотношения с подданными. неудобств, проистекающим от долгого перерыва в Фортескью провозглашал существующий работах парламента (трехгодичный акт), 15 образ правления в Англии лучшим из всех февраля 1641 г.»[1], «Великая Ремонстрация, 1 возможных, поскольку при нем население страны декабря 1641 г.»[4],«Петиции палаты общин, может через своих представителей в парламенте сопровождающая ремонстрацию в положении помогать королю принимать новые законы и давать королевства, как она представлена его величеству в согласие на введение новых видов налога. Сам Гэмптом-Коурт 1 декабря 1641 г.»[6], «Ответ правитель при этом остается суверенным короля на петиции, сопровождающую Великую властителем, а существование сословно- Ремонстрация 27 декабря 1641 г.»[5]. Эти представительного органа не только не уменьшает документы дают возможность понять причины его власти, а даже наоборот - усиливает ее. возникновения противостояния между королем и Фортескью создал политическое учение, парламентом, исследовать этапы этого конфликта, представлявшее собой важный этап в развитии а также освещают события Английской революции. политической мысли и ознаменовало собой Выводы и предложения. Длительное время переход от идеологии сословно-представительной исследования, посвященные теме Английской монархии к идеологии абсолютизма. революции, только описывали хронологию Кроме трактатов Джона Спелмен идеи основных этапов гражданской войны, конституционного роялизма прослеживаются в прослеживали причины и последствия главных политических сочинениях ряда других авторов. событий, однако не содержали ни одного изучения Речь идет, например, о работах Генри Ферна: «The роялистской политической мысли в целом и Resolving of Conscience» 1642 года («Решение конституционных роялистов в частности. Хотя совести»)[12] и «The subject of supremacy» 1643 ключевая источниковая база для изучения года («Предмет верховной власти») [13]. Первый представлена достаточно широко, однако трактат мыслителя начинается с выражения о том, большинство из данных источников не что вооруженное восстание против короля - это разрабатывались в современной историографии. восстание «против Апостолов». Монархия Англии Особенно это касается политических трактатов дополняется законами «земли, где существует»[12, таких представителей идеи конституционного с. 7]. Во втором трактате Генри Ферн соглашается, роялизма, как Дж. Спелмен, Дж. Бремхолла, а что король правит государством в соответствии с также основоположника идеи «смешанной договором между ним и народом, но сама монархии» - Джона Фортескью. Изучение этих королевская власть - божественного политических работ дает возможность понять происхождения. Автор обосновывает свои взгляды особенности идейного противостояния периода на особенности правления короля и парламента, Английской революции. заявляя, что обе палаты находятся в подчинении королю, но «никто не может забирать у парламента Список литературы: право участвовать в принятии законов» [13, с. 11]. 1. Акт для предотвращения неудобств, Схожие идеи высказывал и Джон Бремхол - проистекающих от долгого перерыва в работах один из активных участников событий парламента (трехгодичный акт), 15 февраля 1641 г. гражданской войны и сторонник короля. В своем // Лавровский В.М. Сборник документов по главном трактате - «The Serpent Slave» («Змеиный истории Английской буржуазной революции XVII бальзам») - мыслитель раскрывает взгляды на права в. М., 1973.С. 126-127. [Akt dlja predotvrashhenija и полномочия короля, место парламента, роль neudobstv, proistekajushhih ot dolgogo pereryva v англиканской церкви и характеризует свои взгляды rabotah parlamenta (trehgodichnyj akt), 15 fevralja на происхождение власти монарха [10]. Джон 1641 g. Lavrovskij V.M. Sbornik dokumentov po Бремхол - это представитель конституционного istorii Anglijskoj burzhuaznoj revoljucii XVII v. M., роялизма, чьи работы и идеи в некоторой степени 1973.:126-127.(In Russ).] исследованы и установлена биография мыслителя. 2. Апология палаты общин // Лавровский Скорее всего, такой интерес объясняется высокими В.М. Сборник документов по истории Английской церковными должностями, которые Бремхол буржуазной революции XVII в. М., 1973. С. 67-71. занимал при жизни. Однако, в этих исследованиях [Apologija palaty obshhin // Lavrovskij V.M. Sbornik Дж. Бремхол выступает как теоретик dokumentov po istorii Anglijskoj burzhuaznoj божественного права королей, хотя детальный revoljucii XVII v. M., 1973.:67-71. (In Russ).] анализ его учения ярко свидетельствует о 3. Биль против налогов на внешнюю принадлежности автора к группе конституционных торговлю, 1610 г. // Лавровский В.М. Сборник роялистов. документов по истории Английской буржуазной Для исследования данной темы, кроме революции XVII в. М., 1973. С.78-79. [Bil' protiv политических трактатов, следует также привлечь nalogov na vneshnjuju torgovlju, 1610 g. // Lavrovskij источники из общей истории Англии первой V.M. Sbornik dokumentov po istorii Anglijskoj

East European Scientific Journal #1(65), 2021 21 burzhuaznoj revoljucii XVII v. M., 1973.:78-79. (In 11. Croxdale R. Constitutional theories of Russ).] kingship during the English revolution 1637 – 1660. 4. Великая Ремонстрация, 1 декабря 1641 г. // Texas, 1972. 148 р. [Croxdale R. Constitutional theories Лавровский В.М. Сборник документов по истории of kingship during the English revolution 1637 – 1660. Английской буржуазной революции XVII в. М., Texas, 1972.: 148. (In Eng).] 1973. С. 134-145. [Velikaja Remonstracija, 1 dekabrja 12. Ferne H. The Resolving of Conscience. 1641 g. // Lavrovskij V.M. Sbornik dokumentov po Cambridge, 1642. 74 p. [Ferne H. The Resolving of istorii Anglijskoj burzhuaznoj revoljucii XVII v. M., Conscience. Cambridge, 1642.: 74. (In Eng).] 1973.: 134-145. (In Russ).] 13. Ferne H. The subject of supremacy. The Right 5. Ответ короля на петицию, of Ceaser. London, 1643. 86 p. [Ferne H. The subject of сопровождающую великую ремонстрацию 27 supremacy. The Right of Ceaser. London, 1643.:86. (In декабря 1641 г. // Конституции и законодательные Eng).] акты буржуазных государств XVII – XIX. М.: Гос- 14. Fortescue J. The Governance of England. ное узд-во юрид. лит-ры, 1957. С. 50-51. [Otvet London, 1885. 145 р. [Fortescue J. The Governance of korolja na peticiju, soprovozhdajushhuju velikuju England. London, 1885.: 145. (In Eng).] remonstraciju 27 dekabrja 1641 g. // Konstitucii i 15. Smith D.L. Constitutional Royalism and the zakonodatel'nye akty burzhuaznyh gosudarstv XVII – search for settlement. 1640-1649.Cambridge University XIX. M.: Gos-noe uzd-vo jurid. lit-ry, 1957.:50-51. (In Press, 1994. 315 р. [Smith D.L. Constitutional Royalism Russ).] and the search for settlement. 1640-1649.Cambridge 6. Петиция палаты общин, сопровождающая University Press, 1994. 315 р. (In Eng).] ремонстрацию о положении королевства, как она 16. Spelman J. A Protestants Account of His представлена его величеству в Гэмптом-Коурт 1 Orthodox Holding in Matters of Religion, at this декабря 1641 г. // Конституции и законодательные Present Indifference in the Church: For His Own and акты буржуазных государств XVII – XIX. М.: Гос- Others Better Confirmation Or Rectification in the нное узд-во юрид. лит-ры., 1957. С. 40-43. [Peticija Points Treated On, Humbly Submitted to the Censure palaty obshhin, soprovozhdajushhaja remonstraciju o the Church of England. Printer to the Universitie of polozhenii korolevstva, kak ona predstavlena ego Cambridge, 1642. 45 p. [Spelman J. A Protestants velichestvu v Gjemptom-Kourt 1 dekabrja 1641 g. // Account of His Orthodox Holding in Matters of Konstitucii i zakonodatel'nye akty burzhuaznyh Religion, at this Present Indifference in the Church: For gosudarstv XVII – XIX. M.: Gos-nnoe uzd-vo jurid. lit- His Own and Others Better Confirmation Or ry., 1957.: 40-43. (In Russ).] Rectification in the Points Treated On, Humbly 7. Петиция палаты общин 23 мая 1610 г. // Submitted to the Censure the Church of England. Лавровский В.М. Сборник документов по истории Printer to the Universitie of Cambridge, 1642.: 45. (In Английской буржуазной революции XVII в. М., Eng).] 1973. С. 81 – 82. [Peticija palaty obshhin 23 maja 1610 17. Spelman J.A View of a printed book intituled g. // Lavrovskij V.M. Sbornik dokumentov po istorii Observations upon His Majesties late Answers and Anglijskoj burzhuaznoj revoljucii XVII v. M., 1973.:81 Expresses. Oxford, 1642. 45 р. [Spelman J. A View of – 82. (In Russ).] a printed book intituled Observations upon His 8. Петиция о правах (1628 г.) // Конституции Majesties late Answers and Expresses. Oxford, и законодательные акты буржуазных государств 1642.:45. (In Eng).] XVII – XIX вв. М., 1957. С.23-26. [Peticija o pravah 18. Spelman J. Certain considerations upon the (1628 g.) // Konstitucii i zakonodatel'nye akty duties both of prince and people Written by a gentleman burzhuaznyh gosudarstv XVII – XIX vv. M., 1957.:23- of quality, a well-wisher both to the King and 26. (In Russ).] Parliament. URL: 9. Петиция о праве, 7 июня 1628 г. // Http://history.wisc.edu/sommerville/367/spelman.htm Лавровский В.М. Сборник документов по истории 19. Spelman J. The Case of our affaires in Law, Английской буржуазной революции XVII в. М., Religion, and other circumstances briefly examined, 1973. С.106-107. [Peticija o prave, 7 ijunja 1628 g. // and presented to the conscience. Oxford, 1643. 29 р. Lavrovskij V.M. Sbornik dokumentov po istorii [Spelman J. The Case of our affaires in Law, Religion, Anglijskoj burzhuaznoj revoljucii XVII v. M., and other circumstances briefly examined, and 1973.:106-107. (In Russ).] presented to the conscience. Oxford, 1643.: 29. (In 10. Bramhall J. The Serpent Slave. Eng).] URL:http://archive.org/stream/worksjohnbramha01bra mgoog/worksjohnbramha01bramgoog_djvu.txt

22 East European Scientific Journal #1(65), 2021 УДК 93/94 Kamentsev D. S. Doctoral Candidate of the Department of Humanities, Hetman Petro Sahaidachnyi National Ground Forces Academy

PARTICIPATION OF VOLODYMYR SALSKY IN THE ORGANIZATION OF PUBLIC LIFE OF UKRAINIANS IN THE DIASPORA

Каменцев Денис Сергійович здобувач кафедри гуманітарних наук Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

УЧАСТЬ ВОЛОДИМИРА САЛЬСЬКОГО В ОРГАНІЗАЦІЇ ГРОМАДСЬКОГО ЖИТТЯ УКРАЇНЦІВ У ДІАСПОРІ

Summary. Volodymyr Salsky’s participation in the organization of public life of Ukrainians in the diaspora is analyzed. It is alleged that despite his employment in public office, V. Salsky led a fairly active public life. He supported the activities of various emigrant organizations - youth, women's, military, as he considered them important centers of unification of Ukrainians abroad, preservation of cultural traditions and values of the Ukrainian people outside the homeland. He also joined the promotion of national culture and language, because he believed that this was the only way to form a positive image of the native nation in the world community. An important component of V. Salsky's public life was the financial support of various events and actions of Ukrainian emigrants. It is concluded that the participation of Volodymyr Salsky in the organization of public life of Ukrainians in the diaspora was marked by activity and multifaceted. Анотація. Проаналізовано участь Володимира Сальського в організації громадського життя українців у діаспорі. Стверджено, що попри зайнятість на державній посаді, В. Сальський проводив доволі активне громадське життя. Він підтримував діяльність різних емігрантських організацій – молодіжних, жіночих, військових, оскільки вважав їх важливими осередками гуртування українців за кордоном, збереження культурних традицій і цінностей українського народу поза межами Батьківщини. Також він долучався до пропаганди національної культури, мови, адже вважав, що лише так можна сформувати у світової громадськості позитивне уявлення про рідну націю. Важливою складовою громадського життя В. Сальського стала фінансова підтримка різних заходів та акцій українських емігрантів. Зроблено висновок, що участь Володимира Сальського в організації громадського життя українців в діаспорі відзначалася активністю та багатоаспектністю Keywords: Volodymyr Salsky, public life, Ukrainians, diaspora. Ключові слова: Володимир Сальський, громадське життя, українці, діаспора.

Попри зайнятість на державній посаді, Найактивніше підтримував діяльність В. Сальський проводив доволі активне громадське емігрантських, особливо військових, товариств та життя. Він підтримував діяльність різних політичних партій. Адже вважав їх дуже емігрантських організацій – молодіжних, жіночих, важливими у процесі національно-патріотичного військових, оскільки вважав їх важливими виховання, формування національної свідомості осередками гуртування українців за кордоном, українців на еміграції, культивування у їх збереження культурних традицій і цінностей середовищі національної ідеї. українського народу поза межами Батьківщини. В. Сальський всіляко долучався до Долучався до пропаганди національної культури, емігрантського життя, навіть коли ще працював на мови, адже вважав, що лише так можна сформувати будівництві і не обіймав посади в державному у світової громадськості позитивне уявлення про апараті. Він взяв активну участь у І-му рідну націю. Українському емігрантському з’їзді, що проходив у Одним із головних напрямів своєї діяльності Варшаві 15 – 18 серпня 1923 р. Зокрема, був В. Сальський вважав комеморативні практики, обраний головою Президії з’їзду. У своєму особливо у середовищі колишніх солдат армії УНР. привітальному слові В. Сальський висловив надію, Він вважав історичну пам'ять про військові звитяги що цей захід закладе міцні підвалини до часів Української національної революції консолідації еміграції «в ім’я культурно- важливим консолідуючим чинником вояцтва на національного і державного об’єднання» еміграції, фактором підтримання бойового духу і поневоленої України. Генерал також відіграв не незламної віри у справу боротьби за свою державу. останню роль у створенні Українського Генерал покладав такі надії на військових, бо саме центрального комітету (УЦК), що був покликаний їх вважав головною силою, здатною відродити займатися питаннями репрезентації української українську державність. Тому особисто був еміграції за кордоном. В. Сальський навіть очолив присутнім на різного роду святкуваннях, один із структурних підрозділів цієї організації – урочистостях, а іноді й сам виступав їх ініціатором. секцію Інтернованих [1].

East European Scientific Journal #1(65), 2021 23 Згодом, очоливши Міністерство військових віддану працю, а також наголосив на необхідності справ ДЦ УНР в екзилі, генерал також брав активну плекання віри в реалізацію ідеї побудови в емігрантському житті. Завжди або був присутній незалежної України. Зокрема, міністр зауважив: «В особисто на різного роду святкуваннях і заходах, сучасний момент, коли справа України так які влаштовували українські організації, або зактивізувалася, коли вона стала на чолі надсилав свої привітання. Зокрема привітав заінтересувань цілого світу, коли коло неї учасників V-их загальних зборів Товариства вояків підготовляється розгра далекосяглого історичного армії УНР в Польщі, які відбулися 18 вересня 1927 значіння, - в цей мент треба як найбільше спокою, р. в Українській станиці в м. Каліш [2]. єдности і віри в остаточну перемогу» [10]. Як В. Сальський завжди намагався долучатися до усіх почесний гість і голова, В. Сальський взяв участь у заходів, що організовували емігранти в Каліші, роботі VІІІ-го з’їзду Союзу бувших українських адже з часу створення станиці він був головою її старшин в Чехії, який проходив 22 січня 1939 р. у правління (згодом на цій посаді міністра змінив Празі [11]. Там же і того ж місяця разом з В. Кущ). Так, у липні 1928 р., не маючи змоги бути А. Лівицьким побував на конференції уряду УНР з присутнім особисто, генерал надіслав вітальну діячами Української радикально-демократичної телеграму Товариству вояків армії УНР з нагоди партії (УРДП) [12]. урочистого посвячення прапора організації [3]. А у Особливо шанобливо ставився до відзначення квітні 1929 р. привітав учасників чергових пам’ятних дат з життя С. Петлюри. Він щиро загальних зборів цього Товариства [4]. Також поважав Головного отамана, вважав його символом підтримав вітальним словом присутніх на V-ій боротьби українського народу на еміграції. Тому конференції української еміграції в Румунії (14 – 16 вбивство С. Петлюри у травні 1926 р. стало важким вересня 1928 р., Бухарест) [5]. ударом для В. Сальського. Генерал був одним із Того ж року В. Сальський особисто взяв участь ініціаторів (разом з А. Лівицьким та у двох святкуваннях – 10-их роковин проголошення О. Ковальським) проведення траурного засідання з незалежності УНР та антигетьманського повстання приводу смерті Головного отамана, яке відбулося і створення Директорії. Перший захід відбувся у 26 червня 1926 р. у Варшаві в приміщенні Будинку Каліші 22 січня [6]. В. Сальський виступив на техніків (по вул. Чацького) [13]. Згодом очолив урочистій академії з нагоди святкування з Головну управу Товариства імені Петлюри, промовою, у якій наголосив на вирішальній ролі заснованого у грудні того ж року. Ця організація армії у подіях початку 1918 р. Він зауважив, що займалася збором і підготовкою матеріалів для українське військо, сформувавшись в «обставинах судового процесу над С. Щварцбардом. Особливо її боротьби і революційного хаосу» все ж на своїх цікавили документи (державні акти та свідчення) плечах винесло головний тягар боротьби. щодо єврейського питання в УНР та особистої Оцінюючи виняткове значення армії у житті позиції С. Петлюри [14]. народу, у змаганнях за соборну і самостійну Під час процесу над вбивцею, агентом ОДПУ державу, міністр наголосив, що саме ця структура С. Шварцбардом, генерал перебував у Парижі. Він «зв’язала наше героїчне минуле з світлими повинен був свідчити у суді проти обвинуваченого, майбутнім» [7, c. 7]. На армію В. Сальський адже знав усі нюанси єврейських погромів на покладав головні надії і сподівання у дальшій Україні у 1919–1920 рр., роль у них С. Петлюри, а боротьбі за національну ідею. І вважав тому міг спростувати оборонну стратегію найголовнішим завданням підтримати її бойовий С. Щварцбарда. В. Сальський дуже скурпульозно дух, віру в свої сили, переконання і перемогу. Ці готувався до слухання, вивчав деталі справи. Однак думки від підтвердив такими словами: «наше через домовленість адвокатів йому так і не вояцтво лишилося вірним прапорам, під якими довелося свідчити [15]. боролося, і ця вірність знов таки свідчить про У 1936 р. генерал активно долучився до велику внутрішню моральну силу його; вояцтво не підготовки урочистого відзначення загибелі тільки не стратило волі до боротьби і віри в С. Петлюри. Зокрема, В. Сальський очолив Ділову остаточну перемогу, а воно ще більше комісію Комітету для вшанування 10-ої річниці загартувалося в непримиренній, гострій, смерті святої пам’яті Головного отамана військ некомпромісовій ненависти до Москви, якою-б УНР Симона Петлюри, на яку було покладено вона не була» [7, c. 9]. 15 листопада 1928 р. у відповідальність за організацію усіх заходів. До Варшаві генерал взяв участь у другому заході – складу Комісії також увійшли професор Р. Смаль- урочистій академії з нагоди 10-ї річниці повалення Стоцький та генерал М. Безручко [16]. Вона влади гетьмана і створення Директорії. Він також повинна була видати основні твори С. Петлюри, виступив з промовою, у якій підкреслив історичне серію поштівок із зображенням Головного отамана, значення антигетьманського повстання як вияву його посмертної маски та визначних місць, високого рівня національної свідомості пов’язаних із життям тощо [17]. Комісія також українського народу [8]. заснувала літературну нагороду імені С. Петлюри, В. Сальський привітав учасників VII-го яку мали присуджувати за кращий поетичний чи чергового з’їзду Товариства бувших вояків армії прозовий твір про життя отамана чи події, УНР у Франції (19 – 31 грудня 1935 р., Париж) [9]. учасником яких він був. В. Салський (разом з Не оминув своєю увагою і Х-й з’їзд, що відбувався В. Прокоповичем, М. Славінським, Н. Холодною 31 грудня 1938 р. – 1 січня 1939 р. У своєму та А. Крижанівським) увійшов до складу привітанні учасникам зібрання він подякував за

24 East European Scientific Journal #1(65), 2021 спеціального журі, що оцінювало подані на конкурс співробітників був і В. Сальський. Очевидно, літературні твори [18]. полковник ще з часу роботи у Військово-історичній Генерал всіляко активно підтримував комісії зрозумів виняткову важливість історичних громадське й культурне життя українців в діаспорі, джерел у військово-наукових дослідженнях [22, заснування різних організацій, товариств тощо. Та c. 103]. й форми підтримки були різними – фінансова, Тому, обійнявши посаду міністра військових участь у торжествах і навіть просвітницька справ УНР, В. Сальський активно протегував діяльність. Наприклад, у 1930 р. В. Сальський створення Українського військово-історичного погодився зачитати реферати на засіданнях товариства. Своєрідним поштовхом до вирішення новоствореної академічної організації – корпорації питання стали особливості тогочасної політичної «Запоріжжя». Товариські сходини її членів ситуації. Оскільки радянська влада активно відбувалися щосуботи у Варшаві. Відомо, що на застосовувала ідеологічну пропаганду на одному з таких зібрань 22 березня генерал виступив підконтрольних їй територіях, а одночасно на із рефератом на тему «Червона збройна сила на шпальтах прорадянських, чи інших (що не поділяли Україні» [19, c. 22–23]. 12 лютого 1930 р. у Варшаві позицію Директорії), видань з’явилось чимало як почесний гість взяв участь у відкритті курсів публікацій, які доволі необ’єктивно, навіть українських сестер жалібниць. Цей захід відбувся з заангажовано, висвітлювали тогочасні події, у ініціативи корпорації «Запоріжжя» та Союзу військових і державних колах виникла думка про емігранток у Польщі. У своїй промові В. Сальський необхідність створення інституції, яка б наголосив на винятковій важливості таких курсів, документально фіксувала перебіг воєнних дій. адже вони є ще одним свідченням патріотизму не Згодом ці матеріали можна було б використати для лише українського жіноцтва, а й громади загалом. написання історії Української революції. Одним з Це спосіб дієвої підтримки армії, який, на думку ініціаторів та активних промоторів створення УВІТ генерала, вояцтво повинно належно оцінити став військовий міністр В. Сальський. На жаль, [19, c. 23]. немає детальної інформації, хто займався У травні 1932 р. В. Сальський виступив організаційними питаннями. Відомо лише, що 5 ініціатором святкування 60-літнього ювілею серпня 1920 р. В. Сальський затвердив статут Богдана Лепкого. Він очолив спеціальний комітет Українського військово-історичного товариства, у для вшанування відомого українського розробці якого взяли участь генерали С. Дядюша, письменника. Крім В. Сальського, до цієї С. Дельвіг, В. Сінклер, М. Юнаків та начальник структури увійшли професор Р. Смаль-Стоцький Воєнно-історичного відділу Генштабу (заступник голови), генерали П. Шандрук М. Обідний [23]. Про це генерал повідомив своїм (секретар), В. Змієнко (скарбник), О. Удовиченко, наказом № 216 від 14. 08 1920 р. [24, арк. 229]. М. Безручко, В. Кущ, В. Сінкевич, Новостворена організація функціонувала при О. Загородський, підполковники Г. Пороховський, Міністерстві військових справ УНР. Товариство В. Прохода, В. Филонович. Комітет вирішив, що мало на меті «досліджувати рідну історію і найкращим подарунком для ювіляра стане особливу її галуз – військову історію». Основними можливість здійснити подорож до Швеції для завданнями, задекларованими у Статуті, був збір завершення літературних задумів і планів. Тому найрізноманітніших матеріалів з військової історії звернувся до української громади за кордоном із як сьогодення, так і минулих епох (документи, закликом долучитися до збору коштів, необхідних малюнки, світлини, предмети матеріальної для здійснення поїздки [20]. культури). Одночасно для їх зберігання УВІТ мало Та, напевне, найбільшим здобутком засновувати книгозбірні, музеї та архіви, видавати В. Сальського на громадській ниві стало створення збірники історичних джерел, праці, а для Українського воєнно-історичного товариства популяризації історичних знань організовувати (УВІТ). Ідея його виникнення зародилася ще від публічні лекції, курси, екскурсії, археологічні перших днів існування незалежної Української розкопки, урочистості з нагоди важливих держави. Вище військове керівництво надавало історичних подій, вистави тощо [24, арк. 230]. Як важливого значення просвітницькій діяльності засновники Статут товариства підписали: генерал серед вояків. Для її належної організації за часів В. Сінклер, генерал-хорунжий С. Дядюша, генерал- правління гетьмана П. Скоропадського у складі поручник О. Галкин, підполковник А. Кмета, Головного управління Генштабу функціонувала поручники М. Падалка та М. Іванів-Ганчук, віце- спеціальна Військово-історична комісія, завданням директор Державного військово-історичного якої було збирання, комплектування, обробка музею М. Обідний тощо. Одним із засновників важливих документальних джерел щодо подій і УВІТ був і полковник В. Сальський битв Першої світової війни. Вона, зокрема, [24, арк. 231 зв]. займалася впорядкуванням документів Південно- Територіальні рамки діяльності Західного та Румунського фронтів [21]. Очолив цю новоствореного товариства охоплювали Україну і структуру колишній професор Петербурзької землі за її межами (очевидно етнічні українські академії Генштабу генерал-лейтенант Микола території та місця компактного проживання Головин. Він згуртував для роботи в комісії української діаспори – Д.К.). А безпосереднім визначних військових діячів, зокрема генералів центром діяльності мало бути місце перебування В. Сінклера, О. Галкина, полковника уряду УНР. У перспективі товариство повинно М. Капустянського тощо. Одним із його було розширити територію своєї діяльності,

East European Scientific Journal #1(65), 2021 25 охопивши всі місцевості, де проживало українське політичними діячами, як М. Славінський, населення, засновуючи при цьому автономні філії. П. Андрієвський, Л. Чикаленко, О. Лотоцький, Дійсним членом УВІТ могли стати «всі О. Удовиченко, генерал читав публічні лекції для дорослі особи обох полів що в той чи иншій спосіб української громади у Франції [26]. виявили свою прихильність до історії і історичних Важливою складовою громадського життя студій, відзначились своїми працями і внесли В. Сальського стала фінансова підтримка різних річний членський внесок в розмірі пятсот заходів та акцій українських емігрантів. Так, у карбованців і одноразовий при вступі в розмірі 1933 р. він відгукнувся на заклик Музею шістьсот карбованців». Їх обирали на загальних Визвольної боротьби України в Чехословаччині, зборах товариства після обов’язкової рекомендації який організував збір коштів на будівництво двома дійсними членами. Крім того, були ще Українського дому в Празі, ставши одним із почесні та члени-співробітники УВІТ. Першими перших жертводавців [27]. обирали осіб, які прославилися науковими Таким чином, участь Володимира Сальського дослідженнями в галузі історії або здійснили значні в організації громадського життя українців в грошові пожертви на розвиток товариства (не діаспорі відзначалася активністю та менше 25 тис. карбованців одноразово). багатоаспектністю і охоплювала як залученість до Співробітниками могли стати ті, хто цікавився комеморативних практик, діяльність історією України, відзначився перед УВІТ працею емігрантських, особливо військових, товариств та по збору джерельних матеріалів або пожертвами політичних партій, фінансову підтримку різних цінних документів [24, арк. 230 зв]. заходів та акцій українських емігрантів. На жаль, на початках товариству так і не вдалося розгорнути активної діяльності. Цьому Список літератури завадила активізація на українсько- 1. ГДА СЗРУ, ф. 1, спр. 11012, т. 11, арк. більшовицькому фронті, втрата УНР своїх позицій, 115 – 123. вимушений перехід на територію Польщі, втрата 2. Хроніка. Пяті загальні збори Товариства фінансової підтримки з боку уряду. Однак, вояків армії УНР. Табор. 1927. Ч. 5. С. 90. опинившись у таборах для інтернованих, члени- 3. В Українській станиці при м. Каліші. засновники УВІТ не полишили задуму розвивати Табор. 1928. Ч. 9. С. 129. військову історію. Вони надавали перевагу 4. З життя української еміграції. В індивідуально-дослідницькій роботі, Українській станиці біля м. Каліша. Табор. 1929. Ч. організовували гуртки, засновували часописи, що 11. С. 88. часто виходили як самвидав, всіляко 5. Конференція української еміграції в популяризували воєнно-історичну тематику [23, Румунії. Табор. 1928. Ч. 9. С. 124. c. 105–106]. Врешті-решт, у січні 1925 р., за 6. М. С-да. Свято Української Державности в активного сприяння В. Сальського, який тоді Українській станиці при м. Калішу. Табор. 1928. Ч. очолював Управу Української станиці в Каліші, з 6. С. 79–80. ініціативи генералів А. Вовка, В. Змієнка, 7. Витриваємо! (Промова на урочистій полковника М. Садовського та інших військових академії з приводу 10-ої річниці проголошення командирів були скликані установчі збори, які незалежности Української Народньої Республіки). відродили діяльність УВІТ [25, c. 201]. Товариство Табор. 1928. Ч. 6. С. 7–9. остаточно легалізувало діяльність лише у березні 8. З життя української еміграції. У Варшаві. 1926 р., коли польська влада затвердила його Табор. 1928. Ч. 9. С. 127. статут [25, c. 202]. Генерал В. Сальський, як міністр 9. ГДА СЗРУ, ф. 1, спр. 6755, т. 1, арк. 015-0. військових справ, зосередився головно на 10. Х-ий зїзд Т-ва б. Вояків Армії УНР у державній політиці, хоча й надалі опікувався Франції. Тризуб. 1939. Ч. 1–2 (651 52). С. 24. діяльністю УВІТ неофіційно, час від часу 11. Лиманець В. Союз б. Українських публікувався у часописах, що видавала ця Старшин в Чехах. Тризуб. 1939. Ч. 8 (658). С. 4. організація. 12. Прохода В. Записки непокірливого. Книга Перебуваючи на еміграції, В. Сальський ІІ: На чужині. Національно-культурна діяльність, усвідомлював необхідність просвітницької роботи боротьба за існування й перебування «на дні з населенням, зокрема підвищення рівня його життя». Новий Ульм, 1972. С. 162. національної свідомості і збереження віри в успіх 13. ГДА СЗРУ, ф. 1, спр. 12617, т. 16, арк. 260. справи побудови української держави. В цей час 14. ГДА СЗРУ, ф. 1, спр. 10324, т. 2, арк. чимало політичних і військових діячів у різних 839-843. містах, де концентрувалася українська еміграція, 15. Завадський В. Генерал Володимир виступали з доповідями і лекціями на державно- Сальський (Сильветка). За державність. Матеріяли історичну тематику. Найбільше таких викладів до Історії Війська Українського. 1964, зб. 10, С. 237. припало на Францію, де перебувала значна 16. Вшанування памяти Симона Петлюри на кількість українських емігрантів, а з жовтня 1924 р. десятиліття його смерти. Тризуб. 1936. Ч. 21-2 там мешкав Головний отаман УНР С. Петлюра. Він (526-7). С. 31. же започаткував у Парижі видання тижневика 17. Діяльність Ділової комісії для вшанування «Тризуб». В. Сальський, попри зайнятість на посаді 10-ої річниці смерті святої пам’яті Головного міністра, надавав великої ваги просвітницькій отамана військ УНР Симона Петлюри. Тризуб. роботі. Разом з такими громадськими й 1939. Ч. 21-2 (526-7). С. 31 – 32.

26 East European Scientific Journal #1(65), 2021 18. Літературна нагорода імени Симона 23. Лук’янченко С.В. Створення та діяльність Петлюри. Тризуб. 1939. Ч. 21-2 (526-7). С. 32. Українського воєнно-історичного інституту. 19. Хроніка. Тризуб. 1930. Ч. 12 (220). Військово-науковий вісник. 2019. № 29. С. 35. С. 22 – 23. 24. ЦДАВО України, ф. 1075, оп. 2, спр. 78, арк. 20. Заклик. Гуртуймося. 1932. Рік IV. 229 – 231 зв. Ч. ІХ С. 55. 25. З життя Українського Воєнно-Історичного 21. Колянчук О., Литвин М., Кауменко К. Товариства. За державність (Каліш). 1929. Ч. 1. С. Генералітет Українських визвольних змагань. 201–202. Біограми генералів та адміралів українських 26. Наріжний С. Українська еміграція. військових формацій першої половини ХХ Культурна праця української еміграції 1919 – 1939 століття. Львів, 1995. С. 59. (матеріали, зібрані С. Наріжним до частини другої). 22. Кисіль З.Р. Українське воєнно-історичне К.: Видавництво імені Олени Теліги, 1999. С. 108. товариство (1920–1939). Український історичний 27. Музей Визвольної Боротьби України. журнал (Київ). 2001. № 2. С. 103–106. Гуртуймося. 1933. Ч. Х. С. 60-61.

Kubarev V.V. doctor of history, professor Orthodox Russian Academy

EMPERORS LEKAPENOS (920–945)

Кубарев В.В. доктор исторических наук, профессор Православная Русская Академия

ИМПЕРАТОРЫ ЛАКАПИНЫ (920–945)

Summary. Based on a thorough analysis of the chronicles of New Rome, Ancient Russia, Great Bulgaria and Arab sources, the author has justified the Finno–Ugric origin of the Macedonian Dynasty and the Lekapenos Dynasty. The details of the biographies, names, dates of rule and family ties of dozens of Emperors, Khagans and Princes of Byzantium, Russ and Bulgar coincide with great accuracy, which makes it possible to identify all the studied personalities with real historical figures. In local chronicles, they have different or identical names, depending on the national characteristics of the nicknames of the studied persons. Аннотация. На основании тщательного анализа хроник Нового Рима, Древней Руси, Великой Болгарии и арабских источников автором было обосновано финно-угорское происхождение Македонской династии и династии Лакапинов. Детали биографий, имен, дат правления и родственных связей десятков императоров, каганов и князей Византии, Руси и Булгара совпадают с большой точностью, что дает возможность идентифицировать все исследуемые личности с реальными историческими фигурами. В местных летописях они имеют различные или совпадающие имена, в зависимости от национальных особенностей прозвищ исследуемых персон. Statement of problem: The traditional historiography of the Byzantine Empire at the end of the XIX century came under pressure from the fantasies of Armenian nationalists trying to find the historical roots of their greatness in the disputed dynasties of New Rome at the end of the I millenniums. This phenomenon was caused by the fact that many dynasties of Emperors were without a family and tribe, when none of the existing peoples and states made claims to kinship with them. Historians still ignore the true Finno–Ugric origin of the Flavian, as well as the deep political, military and kinship relationship of the Khagans of the tribes and peoples of the Volga region and the Caucasus with all the imperial dynasties of Ancient and New Rome. Постановка проблемы: Традиционная историография Византийской империи в конце XIX века подверглась давлению фантазий армянских националистов, пытающихся найти исторические корни своего величия в спорных династиях Нового Рима конца I тысячелетия. Это явление было вызвано тем, что многие династии императоров оказались без роду и племени, когда никто из существующих народов и государств не предъявил претензий на родство с ними. Историки до сих пор игнорируют истинное финно-угорское происхождение Флавиев, а также глубинную политическую, военную и родственную связь каганов племен и народов Поволжья и Кавказа со всеми императорскими династиями Древнего и Нового Рима. The analysis of the last of research and publications: Since the end of the XIX century, Armenian historians have been actively pushing the version of the Armenian origin of the Macedonian Dynasty and the Lekapenos dynasty on the basis of the consonance of the Bulgarian names of cities and regions of Armenia with the names of the dynasties of New Rome. On the contrary, the author's research of recent years has proved that most of the imperial dynasties of New Rome are of Finno–Ugric origin, starting from the Flavian Emperor s of Rome. Анализ последних исследования и публикаций: Армянские историки с конца XIX века активно проталкивают версию армянского происхождения Македонской династии и династии Лакапинов на основании созвучия булгарских названий городов и регионов Армении с именами династий Нового Рима.

East European Scientific Journal #1(65), 2021 27 Напротив, авторские исследования последних лет доказали, что большинство императорских династий Нового Рима имеют финно-угорское происхождение, начиная с императоров Рима Флавиев. Allocation unresolved before parts of the general problem: It is necessary to study the details of the biographies of the Princes and Khagans of Ancient Russia, Great and Danube Bulgaria, coming from the father and grandfather of Rurik, as well as his elder brother Djilki, and compare their dates of life, names and dynastic connections, with members of the families of the Macedonian dynasty and the Lekapenos dynasty. Выделение нерешенных ранее частей общей проблемы: Необходимо исследовать детали биографий князей и каганов Древней Руси, Великой и Дунайской Болгарии, идущих от отца и деда Рюрика, а также его старшего брата Джилки, и сравнить их даты жизни, имена и династические связи, с членами семей Македонской династии и династии Лакапинов. The purpose of clause: The purpose of this study is to provide a detailed substantiation of the author's paradigm of the Finno–Ugric origin of the Macedonian Dynasty and the Lekapenos dynasty. Цель статьи: Целью настоящего исследования является детальное обоснование авторской парадигмы финно-угорского происхождения Македонской династии и династии Лакапинов. Keywords: Lekapenos, Macedonian Dynasty, Ugric peoples, Rurik, Djilki, Russ, Bulgar, Constantinople, New Rome, Tsargrad, Flavian. Ключевые слова: Лакапины, Македонская династия, угры, Рюрик, Джилки, Русь, Булгар, Константинополь, Новый Рим, Царьград, Флавии.

The basic material: In our early works [1–3], we married and became co–Emperor s of the metropolis – proved that the Sabine genus Flavian belongs to the New Rome for two hundred years. ethnic Ugric, Haplogroup N1, and originates from the Leo's youngest son named Rurik/Lachin (the holy Volga region. In particular, we identified the Great falcon) had no children for a long time in his marriage Khagan Kubrat with the Emperor Heraclius August to Umila, the sister of the Khazar Khagan Isaac/Izhak. Flavius, whose body was buried in a grave in As a result, he remarried to Efanda, the sister of the Pereshchepino, and his head with a crown – in Prophetic Oleg/Oleg the Seer [7] in 869 or 870, when Constantinople in the Church of All Saints, later the was born Igor the only son of Rurik. According to the name of the Apostles. In the direct senior male line, the author's reconstruction [1–3], the Prophetic Oleg/Oleg family continued Bat Bayan up to Kan Karadjar (the the Seer is the future Emperor Leo VI the Philosopher, Dark One), aka Emperor Constantine VI the Blind. and Efanda is one of the three daughters of Basil the Arya–Uslan bore Karadjar two sons, the eldest of Macedonian. After marrying a Roman (Urum) princess, them Urus Ugyr Aydar (The Great Horseman Igor), Rurik was proclaimed co–Emperor by Constantine Vol. III, p. 100 [4]. In the same years, according to the (869–879). Therefore, Constantine is not the son, but Byzantine chronicles, Constantine VI was married to the nephew of Basil. Therefore, Igor Rurikovich is the Theodote, who also gave birth to two sons, but died or great–nephew of Basil I. disappeared in childhood. According to the author's The eldest son of Leo/Aydar, named Djilki/Shilki, reconstruction of history, the eldest son of the Emperor, after the death of his father in 855, headed the named Leo was transported to the Dnieper (Kara) Khaganate of Russ and the whole of Great Bulgaria. In Bulgaria, where he matured, renounced Christianity 882 Djilki died, passing power to his son Bat Ugyr and became the head of the Khaganate of Russ (819– (Igor), who ruled in 882–895, Vol. III, pp. 167–168 [4]. 855). The second son of the Emperor was named Basil Rurik tried to seize power in the state, but Almush / the Macedonian and from infancy was allegedly "in Almysh / Almost / Olma defeated Rurik's troops and captivity" in Danube Bulgaria with his uncle Khan sent him into exile in Itil with his two wives, leaving Krum. Only in 836 Basil managed to "escape" to his son Igor hostage in Kiev / Bashtu. Soon Rurik died Thrace and settle in Byzantium. This "flight" coincides of grief in Itil. In 882 the Prophetic Oleg appeared in with the first mention of the Russ military attack on Kiev, who took over the upbringing and guardianship Propontis [5]. According to the author, it is connected of Igor Rurikovich. The Bulgarian rulers decided to with the return of Basil to the throne of the local leave Oleg to rule in Kiev. After Bat Ugyr, Almush kingdom of Bithynia and the city of Prusa (the Throne (895–925/930) ruled in United Bulgaria. of Russ). The years of the life of Almysh are 855–925/930. Leo/Aydar founded two dynasties of Russia – the The people of Kiev called him Olma. The PC for the Orthodox Rurik dynasty and the Muslim Saklan 898 [6] describes the passage of the Ugric through dynasty of Volga Bulgaria. Kiev/Bashtu with the further seizure of the lands of Basil the Macedonian as an adult managed to Moravia. Almush's first wife gave birth to sons regain his father's throne in 867 and established the Ghazan/Kazan/ Kurszan and Arbat/Arpad. The second Macedonian dynasty of Emperors of New Rome. The wife of Almush was called Nushabi, she gave birth to vicissitudes of the reign of Basil were accompanied by Mikhail Yalkau, Mal and a daughter Zohra, Vol. I, p. the attack of the ships of the Varangians of Russ the 49 [4]. Askold and Dir [6], which had no other purpose than to After the death of Basil I, the Emperor help Basil. Leo/Prophetic Oleg (886–912) came to power. Leo's As a result of these dynastic transformations in date of birth is listed as 886, which, in our opinion, is Greater Bulgaria and Byzantium, two brothers came to erroneous. According to the author's reconstruction, power, whose children and descendants were cousins, Leo could have been born around 840 and died at an advanced age, not at 26 years of age. On the mosaic in

28 East European Scientific Journal #1(65), 2021 the Church of Hagia Sophia, he is depicted as an old although the elite of Great (United) Bulgaria made this man, not a young man. At an advanced age, in an choice. The book goes into many details, which we will illegitimate marriage from the point of view of the refer to below. All these facts are confirmed by the Church, Leo had a son – Constantine VII chronicle of the Djagfar Tarikhy of Volga Bulgaria [4]. Porphyrogenitus (905–959). Leo tried to make his son So, at the beginning of the X century, the head of his co–ruler, but Alexander I and the elite of the Empire the Varangian Guard and fleet, Roman I Lekapenos, opposed this act. As a result in 907 Constantinople was appeared in Constantinople. In the XIX century, again attacked by Russ Varangians led by the Prophetic historians took for granted the falsification of Oleg [6]. According to the Russian chronicles, Oleg Armenians that Romanos I Lekapenos was an nailed his shield to the gates of Constantinople and Armenian from the peasants. How a farmhand from the concluded a profitable contract with the Emperor. In mountains could become a commander and admiral of fact, the Prophetic Oleg and Leo is one person who the Russ Varangians? In fact, the Russ Varangians were achieved the right to crown his infant son, who became commanded by Igor Rurikovich, the nephew of Emperor in May 908. Our identification of the Emperor Leo the Philosopher/ Prophetic Oleg. Igor was Prophetic Oleg as Leo the Philosopher is confirmed by considered the prince of Novgorod and the northern the opinion of Academician Shakhmatov and the lands, and also visited Kiev, where Almush ruled. border stone discovered in Bulgaria, on which the Let us explain the origin of the nickname inscription is made that Oleg is the Emperor [8]. Lekapenos. It comes not from the name of the city or After the Rus ' attack on New Rome in 907, the locality of Lakapa, which does not exist in Anatolia, but Varangian Guard Corps, consisting of foot soldiers and from the Turkic patronymic of Igor – Lachini, after his warships, appeared in Byzantium on Leo's orders. Leo father Rurik/Lachin/The Falcon. Patronymic Lachini / Prophetic Oleg formed a tradition when an adult ruler moved to Lakapenos/Lecapenos, because the letter "h" takes care of the heir to the throne for many years. So is not in the Latin or Greek language. Therefore, the he did with Igor Rurikovich, who became an nickname has many transcriptions – Lecapenos, independent ruler of Russia only after the death of Oleg Lekapenes or Lakapenos. at the age of 42. We identified Igor and Romanos, who lived in the The co–ruler of Leo the Philosopher in 886–912 same time (970–945/949), as one historical person was Alexander I, whose independent rule lasted about [1,2]. Igor Rurikovich was a Christian, because coins a year (912–913). After that in 913 the young from the time of his reign have been preserved, which Constantine VII Porphyrogenitus came to power. depict a falcon (Rurik's totem) with a cross on its head. In parallel with the intrigues in Constantinople, Igor and Romanos were married twice and had several complex political events developed in Russia, children. Igor's first wife was Prekrasa [7], not Olga. connected with the rule of the senior branch of the They were married in 903, and Elena was born first. In Khagan Djilki, his sons and Rurikovich, who tried to Constantinople, the Princess was called Theodora, the create their own state. In fact, the Rurikovich ruled only daughter of the patrician Nikita. The couple had three in the north in Novgorod, and in Kiev–the capital of children–Elena, Gleb and Theophylact, possibly Kara Bulgaria, the governor of the Khagan sat. The another daughter. It is believed that Theodora died in Khagans after the death of Aydar / Russ in 855 were 922. However, we believe that Theodora was exiled by Djilki (855–882), Bat Ugyr (882–895), Almush (895– Olga, Igor's new wife, in 922. According to the 925/930), Ghazan (925–930), and Mikhail (930–943). Bulgarian chronicles [4], Olga / Uldjay Anatyshka was Only in 943–945, Igor Rurikovich was able to resolve the wife of Hud Anatysh, but in 922 was captured by the issue of obtaining the right to rule independently in Igor after the murder of her husband. Perhaps Anatysh Kiev/Bashtu with the new Khagan Muhammad (943– does the word Dane. In the same year, she gave birth to 976). However, Igor was soon killed as a result of a her only son Svyatoslav, whom the Bulgars called conspiracy of his sons, and the first real independent Barys. Information about Prince Barys is confirmed by sovereign of Kievan Rus’ was a woman – Saint Olga. the Arabic chronicle [9] and the Bulgarian source [4]. Therefore, to talk about the existence of the state of In 925 an Arab doctor cured of the disease Barys Kievan Rus’ since the time of the Prophetic Oleg in 882 /Svyatoslav, having made him promise not to accept is a mistake. Christianity. The same source claims that Igor's first During the reign of Khagan Almush, the Khagan's wife hated Olga and became the wife of Mal, Igor's palace, called Olmin Dvor, appeared in Kiev/Bashtu, great–nephew. She demanded the execution of Igor in which was a landmark of the city until the fire of the 945 or in 948/949 by means of two bent birches that Tatar–Mongol invasion in 1240. tore the former Emperor in half, Vol. I, p. 86 [4] and Accordingly Igor Rurikovich at the beginning of PC [6]. the X century was listed as a Prince and a major Historiography attributes to Romanos I only 6 Voivode, and not the Grand Prince of Kievan Rus’. The children is 1daughter and 5 sons, which is wrong. In ruler was Almush, his elder cousin. This is evidenced fact, he had 3 sons: Gleb/Constantine, Theophylact, and by the data from the book of Ahmad ibn Fadlan [9], Svyatoslav/Stefan. Christopher and Basil Lekapenos who headed the Great Embassy of Baghdad to Volga was the cousin and nephew second cousin of the Bulgaria and Bashtu/Kiev in 921–922. The participants Emperor. of the Embassy visited the Volga and the Dnieper, Igor/Romanos first took custody of his nephew, visited Kiev and described its customs and rulers. They Emperor Constantine VII Porphyrogenitus, after met with Khagan Almush in Kiev, but were unable to Leo/Oleg's death in 912. Thus, he continued the convince him to immediately convert to Islam, practice of guardianship of the young ruler, imposed on

East European Scientific Journal #1(65), 2021 29 him by Oleg/Leo. As a result, he promoted the wedding [4]. The years of life, origin, regions of residence, of his daughter Helena and Constantine VII in 919. The dynastic ties and influence on the surrounding world of result of the intrigue was the receipt of the the historical figures in question indicate that the Romanos/Igor received the title of co–Emperor in 920. figures of Great (United) Bulgaria and Russ occupied Elena lived a long life, gave birth to the heir to the imperial posts in New Rome. The reality of the throne, Romanos II the Younger, in 922, not 938, and historical personality of Almush and his children, as died in 961. well as the princes of Russia, is also confirmed by the Prince Gleb was identified [1–3] with the co– Arabic chronicle [9]. Emperor Constantine (924–945). In the Russian Analysis of the period of the life of Emperor chronicle [7] there is a description of his murder by his Christopher Lekapenos and his many children refute brother Svyatoslav around 945. The Bulgar Code [4] the well–established false stereotype that he was the also confirms the existence of the Russian Bek son of Romanos I Lekapenos and in a short life Gali/Galib. Constantine/Gleb was married twice. In managed to have three children. On the contrary, 940 he remarried to Theophano Mamas, who gave birth according to the Bulgarian chronicles [4] Almush / to a son, Romanus, in the same year. We identify [2] Christopher had five children (4 sons and 1 daughter) Theophano Mamas with Malusha/Malka, daughter of from two wives. There are several important points that Mal, and Romanos with Prince Vladimir/Volodimir. At allow us to clearly identify Almush as Christopher: the birth, baptism, and accession to the throne, the rulers of marriage with sister of wife of Romanos/Igor, years of that time received several names – Russian, Bulgarian, life and "early" death in 931 and the daughter and Greek/Latin. Zohra/Maria/Irene marriage to Peter I. An Arab source Information about Theophylact (917–956) is [9] confirms that Almush ruled in Kiev/Bashtu, he had available only in Byzantine sources [11]. The child was sons Mal and Mikhail and a younger daughter Zohra, castrated by his father. On February 6, 936 Theophylact and the eldest daughter was abducted for marriage by was declared Patriarch of Constantinople. In 956, the the Khazar Khagan Aaron II, but died without Patriarch died in a fall from a horse. accepting this marriage. Almush's children son Mal and The youngest son Svyatoslav / Stefan of the daughter Zohra were held captive in Khazaria until 927 elderly Igor and Olga was born in 922 [2]. From birth, then returned to Kiev/Bashtu, and the daughter married he developed an ailment that could not be cured by the Bulgarian Tsar Peter I. The date of death of Roman and Russian doctors. Only in the 925 did a Almush/Christopher needs to be clarified. According to Muslim doctor help him. After that Svyatoslav/Barys Bulgar sources [4], he could have died in 925, but there remained a Tengrism/Vedic for the rest of his life. The is evidence of his death in 930, since the reign of his information of the PC [6] that Svyatoslav was a child in son Ghazan (925–930) may have been in 945 is erroneous. Apparently, there we are talking Hungary/Avars, not in a United Bulgaria. His second about Vladimir, who was 5 years old. Svyatoslav in 924 son Michael began to rule in 930 and is considered was proclaimed co–Emperor of Romanos I Lekapenos, Baltavar/Emperor [4]. Therefore, the date of as was his elder brother Gleb. Svyatoslav's throne name Christopher's death as 931 looks too high. We suggest is Stefan. In the rank of Emperor, he lived until 945, that the date of Almush/Christopher's death is 930. when the Lekapenoses were expelled from New Rome. Let's move on to the children of the Emperor Svyatoslav was a brave and skilled warrior, participated Christopher. The eldest son of Christopher /Almush in many battles and campaigns, in particular, led the named Arbat/Arpad was at enmity with his father, Vol. combined forces of Russia, Bulgaria and Byzantium in III, page 101 [4]. He did not accept Christianity and the the 960s, when he defeated the Khazar Khaganate. policy of involving the Ugrians in the affairs of Svyatoslav died on the rapids of the Dnieper in 972. He Byzantium as a result he led the exodus of the was captured by Kura Khan and beheaded for not Ugrians/Magyars in 895 and went to Avars, where he paying several measures of honey for travel, Vol. I, founded the Kingdom of Hungary [4, 12] and the Arpad page 100 [4]. From the head of Svyatoslav Kura Khan dynasty. made a bowl for baal (a drink made of honey). This cup The second son of Christopher/Almush named was used for several hundred years for ritual purposes, Ghazan/Kursan was appointed co–ruler of Hungary by including the accession to the throne of the next khan his father/Accidents together with Arbat/Arpad in 925– of Volga Bulgaria and the Golden Horde. 930. It is obvious that the chronology of the first rulers According to the author's reconstruction of the of Hungary is erroneous and should be guided by the history [1–3], Almush (855–925 /930) is identified with Bulgarian chronicles as the primary source [4]. Ghazan the Emperor Christopher Lekapenos, reign (921–931). like Arbat were not co–Emperor s of New Rome, Christopher is not the son, and the older cousin of because they had their own Kingdom, and they did not Romanos I Lekapenos. This fact is a priori confirmed accept Christianity as a condition for obtaining the by the information [10], according to which Imperial title. However, Ghazan/Kursan has the son Christopher's wife was Sophia, the daughter of the Talib, the grandson of Almush, who became the patrician Nikita and the sister of Theodora, the wife of Minister of the United Bulgaria in 960, and in the the Emperor Romanos I Lekapenos. According to the period 976–981 was considered the sole Khan, Vol. III, Bulgarian chronicles [4], the second wife of pp. 167–168 [4]. Talib had no family and no children. Christopher/Almush was Nushabi/Sofia, who gave After the death of Talib in 981, Timar Mumin, the son birth to the co–Emperor s Mikael/Mikhail, of Mohammed, came to power in United Bulgaria, Vol. Mal/Romanos and daughter Zohra/Maria/Irene, the I, p. 95 [4]. The fate of Talib is completely intertwined future wife of the Bulgarian Tsar Peter I, Vol. I, p. 49 with the deeds of the Minister Basil Lekapenos [2,4],

30 East European Scientific Journal #1(65), 2021 known as the eunuch Basil. Historians consider him an Malka/Malusha is identified by us [1,2] with illegitimate son of the Emperor Romanos I Theophano Mamas, who gave birth to a son Lekapenosus. Basil was ruled by Byzantium in 945– Romanos/Vladimir in 940. After the civil war of Russ 985. The date of Basil's birth is 925, died around 985. and Byzantium in 941–944 [14], which ended with the Shortly after 945, after the castration of Basil, Emperor expulsion of the Lekapenoss by paying tribute and Constantine VII appointed him Parakimomen – head of concluding a favorable treaty with Russ (Igor, Gleb, the government [13]. We consider Talib and Basil Svyatoslav, Mal, Malusha, Mikhail, Vladimir, etc. Lekapenos to be one historical person [2]. [6,7]), the dynasty was interrupted. Then Vladimir The third son of Christopher/Almush from the marries his cousin Anna Porphyrogenita and decades second wife, Nushabi/Sofia, was Yalkau later received the Title co–Emperor of his cousin Mikael/Mikhail, Vol. I, p. 49 [4,9]. Mikael ruled in Constantine VIII with the throne name and godfather 930–943. He died during a ritual horse race due to name Basil. intoxication in 943. At full gallop, his horse stumbled The civil war between the Lekapenoses and the Baltavar fell to his death, Vol. I, pp. 81–82 [4]. Macedonian dynasty continued in 945 with internal Mikhail's reign was marked by the prosperity of a strife within the Lekapenose clan and Russ. Sons Gleb United Bulgaria. He had to die before the expulsion / Constantine and Svyatoslav/Stefan will go against Lecapenus from Constantinople. Co–Emperor Michael Father Igor/Romanos, apparently accusing him of Lekapenosus reigned in 931–945 the date of death of failing to retain power in New Rome. Gleb and Magister Officiorum is "unknown". We identify Svyatoslav were supported by their cousin Mal/ Michael and Michael as one historical person [2]. Romanos. As a result, Igor and his army went to the The younger children of Christopher/Almush Principality of Mal three times to demand tribute, but from the second wife Nushabi/Sofia had a daughter the last time he was captured and killed. The tragedy Zohra/Maria/Irene and son Mal/Romanos. The name continued with the murder of Gleb by his brother Mal is most likely a nickname from the word small, Svyatoslav. The wife of Gleb is Malusha /Feofano junior. According to the Bulgarian chronicle and an became the mistress or wife of Svyatoslav/Stephen and Arab source [4, 9], Mal and Zuhra were held hostage she was forced to serve as a housekeeper to her great– by the Khazarian Khagan Aaron II from childhood. aunt Princess Olga. Son Vladimir was adopted by They managed to free themselves not earlier than the Svyatoslav after 945. We have made these conclusions mid of 920s, when Zohra was married to Peter I, Vol. I, as a result of analysis information from the Russian pp. 54–55 [4]. According to the Byzantine chronicles, chronicles [6,7], the Bulgar chronicle [4] and Byzantine the daughter of Maria/Irene of the Emperor Christopher sources. was also married to Peter I in 927, which indicates the Princess Olga visited Constantinople several times identity of the personalities of the Volga–Bulgarian 12 years after the civil war in 955–957. Constantine VII Princess and the Roman Princess, as well as their father. Porphyrogenitus offered Olga to become co–Empress Prince Mal is identified by us with Romanos [15], but she remembering the last war wisely refused. Lekapenos, the son of the Emperor This fact is another proof of the kinship relations of the Christopher/Almush, in detail in the article [2]. Macedonian dynasty and Russ–Rurikovich. Mal/Romanos had numerous cross–links with the The next proof was the war of Russ, Byzantium Rurikovich and Lekapenos. There is information about and Bulgar with the Khazar Khaganate in the 960s. it in the Bulgarian chronicle [4] and the Arabic source According to the Bulgarian source [4], the war against [9]. Romanos I Lekapenos was considered co– Khazaria was organized by Basil Lekapenos, who was Emperor, but Caesar in 927–945. The dates of birth and the Minister of Byzantium and the de facto ruler of the death are unknown in Byzantine sources. According to state with a break in 959–963. He paid several tons of the Russian chronicles [6,7] and the Bulgars [4], he was gold to his cousin Svyatoslav for the organization of the the cause of the death of Igor Rurikovich / Romanos I army, which included the Varangians, Finno–Ugric Lekapenos. Putting together all the information, we tribes of Russ, tribes from Central Asia and Volga claim that Mal / Romanos was a participant in a Bulgaria, supported by heavy cavalry and siege engines conspiracy against his uncle Igor/Romanos, after losing of Byzantium. The war ended with the defeat of the power in Constantinople to the Lekapenos in 943–945, Khazar Khaganate. was also married to his former wife, At this time, Princess Olga organized a wedding Prekrasa/Theodora, and demanded a wedding with his between her grandsons Vladimir and Anna second wife Olga, after the death of his uncle. Porphyrogenita, which once again confirms the blood However, the Byzantine chronicles are silent about his ties of the Macedonian dynasty and Russ. The young future fate, but Russian and Bulgarian sources claim Emperor Romanos II and then Constantine VIII were that his family remained in honor and the children under the tutelage and influence of the Minister Basil became members of the elite of Russia. His the son Lekapenos, while Vladimir/Basil II (940–1015) did not Dobrynya received the post of Voivode of Great gain strength and power in Russia and in 985 overthrew Novgorod, and the daughter Malka/Malusha became Basil Lekapenos, his older cousin. the wife of Gleb/Constantine Lekapenos, who gave Vladimir/Basil II actively participated in the wars birth to the heir of the Rurik dynasty – Vladimir. After with the Danube Bulgarians, showed unheard–of the murder of Gleb/Constantine Lekapenos by his cruelty and won several victories, putting the brother Svyatoslav/Stephen in 945, she became the Bulgarians in dependence on Byzantium. For his mistress or wife of her husband's murderer, and exploits, he received the nickname of the Bulgar Slayer. Vladimir was adopted by him. Grand Prince Vladimir took part in the suppression of

East European Scientific Journal #1(65), 2021 31 the revolt of part of the Byzantine elite under the Yaroslav received the throne name of Constantine leadership of Bardas Phokas and Bardas Skleros Monomachos [1–3]. He apparently tried to make one of against his own rule and the rule of Constantine VIII in his son is co–Emperor. The opponents of the 988–991. In 988 he besieged Chersoneses and killed Macedonian dynasty conspired against the Prince. the ruler of the city with his wife [6,7], taking their Consequently another Russ–Byzantine War in 1043 daughter prisoner. In 989 Vladimir/Basil II defeated occurred [14]. It should be noted that virtually all the Bardas Phokas at Abydos, and then in 991 put an end wars of Russ with Byzantium are connected with the to Bardas Skleros, placing him under arrest in Thrace. confirmation of the right of the Kings and Princes of Under him, the guard corps of the Varangians of Russ the Ugrians of the United Bulgaria to the throne of New in the number of 6000 soldiers regained strength and Rome. Byzantium claimed that the Russ Vikings lost influence in Byzantium. According to the authors ' the war, but was eventually signed another peace Treaty estimates, in the Byzantine Empire of that time, the and the Russian Prince Vsevolod married a niece of Russian diaspora of at least 30 thousand people lived in Constantine Monomachos, whose name is not known the area of Blachernae. Thus, after the removal of the (Anastasia, Irene, Anna or Maria, 1030–1067). In a Lekapenoses from power, in the period 985–1015, the dynastic marriage, the heir to the throne, Vladimir co–Emperor of New Rome again became a Monomachos (1043/1053–1125), was born, who was representative of the family of Russ – no longer able to take the throne of New Rome. Vladimir/Basil II. Let's summarize our research and put the data on After the death of Constantine VIII in 1028, his the rulers of the Macedonian dynasty and the daughters Zoe and Theodora remained in power in Lekapenos dynasty in the Table No. 1. The Family tree Byzantium. Competitors of the Macedonian dynasty of the Flavians, the Macedonian dynasty and the tried to usurp power in the Empire. As a result Yaroslav Lekapenos – Rus – Rurikovich dynasty will be depicted the Wise (978–1054), at an advanced age in 1042 in the Figure No. 1. married the widowed Zoe Porphyrogenita, his cousin. The Table No. 1. The Emperors, co-Emperors, and Minister of the Macedonian Dynasty (867–1055) and the Lekapenos Dynasty (920–945, gray background), and the Ugric Kings. No. Emperor Rule Live Ugric Kings Rule Live Constantine VI Blind 776 – 780 771 – 787 – 771 – 1 Khan Karadjar Flavius 780 – 797 805 805/813 805/813 Leo, Urus Ugyr 2 819 – 855 796 – 855 Aydar 805/811 3 Basil I Macedonian 867 – 886 – 886 862 – 822 – 4 Constantine 869 – 879 ? – 879 Rurik / Lachin 879/822 879/882 866 – Oleg the Seer, 879/822 – 5 Leo VI the Wise 886 – 912 ?/840 – 912 912 Salakhbi 912 870 – 6 Alexander I 912 – 913 913 905 – 7 Constantine VII 913 – 959 959 870 – 912– 8 Romanos I Lecapenos 920 – 944 Igor/Ugyr Lachini 870–945/49 948 945/49 910 – Helena, Igor’s 9 Helena Lecapena 919 – 959 ? – ? 903 – 961 961 daughter Almush, son of 895 – 855 – 10 Christopher Lecapenos 921 – 931 ? – 931 Djilki 925/30 925/30 ? – Gleb / Galib, son of 11 Constantine Lecapenos 924 – 945 ? – ? 905 – 945 946/948 Igor Svytoslav, son of 12 Stephen Lecapenos 924 – 945 ? – 963 945–969/72 922 – 972 Igor Mal, son of 900 – 13 Romanos Lecapenos 927 – 945 ? – 946 ? – ? Almysh 946/49 Wife of Wife of Zohra, Almysh 14 Maria (Irene) Lecapena ? – ? Peter I ? – ? Peter I (927) daughter (927) Michaiel, son of 930– 15 Michael Lecapenos 931 – 945 ? – ? ? – 943/945 Almysh 943/945 Basil Lecapenos, 925 – Talib, Almysh 960 – 981 16 945 – 985 925 – 981 Minister 985 grandson Vizier

32 East European Scientific Journal #1(65), 2021 922 – 17 Romanos II Junior 959 – 963 963 960/976 – 958– 18 Basil II Bulgar Slayer Basil, Vladimir I 978–1015 940 –1015 1025 1025 962/1025– 960– 19 Constantine VIII 1028 1028 978– 20 Zoe 1028–1050 1050 Constantine IX 21 1042–1055 ? – 1055 Yaroslav the Wise 1016–1054 978 –1054 Monomachos 984– 22 Theodora III 1055–1056 1056

The Figure No. 1.

Основной материал статьи: В своих ранних отказался от христианства и стал главой Каганата работах [1–3] мы доказали, что сабинский род Руси (819–855). Второй сын императора получил Флавиев относится к этническим уграм, имя Василий Македонянин и с младенчества якобы гаплогруппа N1и происходит с Поволжья. В находился «в плену» в Дунайской Болгарии у частности мы отождествили Великого Кагана своего дяди хана Крума. Лишь в 836 году Василию Кубрата с императором Ираклием, тело которого удалось «бежать» во Фракию и обосноваться в было погребено в могиле в Перещепино, а голова с Византии. Это «бегство» совпадает с первым короной – в Константинополе в Церкви Всех упоминанием военного нападения Руси на Святых, позднее название Церкви Апостолов. По Пропонтиду [5]. По мнению автора, оно связано с прямой старшей мужской линии род продолжил возвращением Василия на престол местного Бат Баян вплоть до Кана Караджара (Темного), он царства Вифиния и города Прусы (Престол Руси). же император Константин VI Слепой. Лео/Айдар основал две династии Руси – Арья-Услан родила Караджару двух сыновей, православную Рюриковичей и мусульманскую старший из них Урус Угыр Айдар (Великий Сакланскую династию Волжской Болгарии. Всадник Игорь), III том, стр. 100 [4]. В те же годы Василий Македонянин в зрелом возрасте согласно византийским хроникам, Константин VI сумел вернуть трон отца в 867 году и учредил был женат на Феодоте, также родившей двух Македонскую династию императоров Нового Рима. сыновей, но умерших или исчезнувших в детстве. Перипетии воцарение Василия сопровождались По авторской реконструкции истории, старший нападением кораблей варягов Руси Аскольда и сын императора по имени Лео был перевезен в Дира [6], которые не имели иных целей, кроме Днепровскую (Кара) Болгарию, где возмужал, помощи Василию.

East European Scientific Journal #1(65), 2021 33 В результате этих династических права короновать своего малолетнего сына, преобразований в Великой Болгарии и Византии ставшего императором в мае 908 года. Наша пришли к власти два родных брата, дети и потомки идентификация Вещего Олега как Лео Философа которых находились в двоюродном родстве, подтверждается мнением академика Шахматова и вступали в браки и становились со-императорами обнаруженным в Болгарии пограничным камнем, метрополии – Нового Рима в течение двухсот лет. на котором сделана надпись, что Олег – император Младший сын Лео по имени Рюрик/Лачин [8]. (священный сокол) долгое время не имел детей в После нападения Руси на Новый Рим в 907 браке с Умилой – сестрой хазарского кагана году в Византии по приказу Лео появился Исаака/Ицхака. В результате он вторично женился варяжский гвардейский корпус, состоящий из на Ефанде, сестре Вещего Олега [7] в 869 или 870 пеших воинов и боевых кораблей. Лео/Вещий Олег году, когда родился Игорь единственный сын сформировал традицию, когда взрослый правитель Рюрика. Согласно авторской реконструкции [1–3], опекает наследника трона долгие годы. Так он Вещий Олег это будущий император Лео VI поступил с Игорем Рюриковичем, который стал Философ, а Ефанда одна из трех дочерей Василия самостоятельным правителем Руси только после Македонянина. После вступления в брак с римской смерти Олега в возрасте 42 года. (урумской) княжной Рюрик был провозглашен со- Соправителем Лео Философа в 886–912 годы императором Константином (869–879). Поэтому был Александр I, независимое правление которого Константин не сын, а племянник Василия длилось около года (912–913). После чего к власти Македонянина. Следовательно, Игорь Рюрикович в 913 году пришел малолетний Константин VII это внучатый племянник Василия I. Багрянородный. Старший сын Лео/Айдара по имени Параллельно интригам в Константинополе, на Джилки/Шилки после смерти отца в 855 году Руси развивались сложные политические события, возглавил Каганат Руси и всю Великую Болгарию. связанные с правлением старшей ветви кагана В 882 году Джилки умер, передав власть сыну Бат Джилки, его сыновей и Рюриковичей, пытавшихся Угыру (Игорю), который правил в 882–895 годах, создать своё собственное государство. Фактически III том, стр. 167–168 [4]. Рюрик попытался Рюриковичи правили только на севере в Новгороде, захватить власть в государстве, но а в Киеве – столице Кара Болгарии, сидел Алмуш/Алмыш/Алмош/Ольма разбил войска наместник кагана. Каганами после смерти Рюрика и отправил его в изгнание в Итиль с двумя Айдара/Руси в 855 году были Джилки (855–882), женами, оставив сына Игоря в заложниках в Бат Угыр (882–895), Алмуш (895–925/930), Казан Киеве/Башту. Вскоре Рюрик от горя умер в Итиле. (925–930) и Михаил (930–943). Только в 943–945 В 882 году в Киеве появился Вещий Олег, взявший годах Игорь Рюрикович смог решить вопрос с на воспитание и опеку Игоря Рюриковича. получением права самостоятельного правления в Булгарские правители решили оставить Олега Киеве/Башту с новым каганом Мухаммедом (943– княжить в Киеве. После Бат Угыра в Объединенной 976). Однако Игорь вскоре был убит в результате Болгарии правил Алмуш (895–925/930). заговора сыновей, и первым реальным Годы жизни Алмуша 855–925/930 года. независимым государем Киевской Руси стала Киевляне его звали Ольма. В ПВЛ за 898 год [6] женщина – Святая Ольга. Поэтому говорить о описано прохождение угров через Киев/Башту с существовании государства Киевская Русь со дальнейшим захватом земель Моравии. Первая времен Вещего Олега в 882 году – ошибка. жена Алмуша родила сыновей Газана/Казана/ В период правления кагана Алмуша в Курсана и Арбата/Арпада. Вторую жену Алмуша Киеве/Башту появился дворец кагана, называемый звали Нушаби, она родила Ялкау Михаила, Мала и Ольмин Двор, который был дочь Зухру, I том, стр. 49 [4]. достопримечательностью города вплоть до пожара После смерти Василия I к власти пришел Татаро-монгольского нашествия в 1240 году. император Лео/Вещий Олег (886–912). Дата Соответственно, Игорь Рюрикович в начале X рождения Лео указана как 886 год, что, на наш века числился князем и крупным воеводой, а не взгляд, ошибочно. Согласно авторской Великим Князем Киевской Руси. Правителем был реконструкции, Лео мог родиться около 840 года и Алмуш, его старший двоюродный брат. Об этом принять смерть в преклонном возрасте, а не в 26 лет говорят данные из книги Ахмеда ибн-Фадлана [9], от роду. На мозаике в храме Святой Софии он возглавившего Великое Посольство Багдада в изображен стариком, а не юношей. В почтенном Волжскую Болгарию и Башту/Киев в 921–922 возрасте в незаконном с точки зрения церкви браке, годах. Участники Посольства побывали на Волге и у Лео родился сын – Константин VII Днепре, посетили Киев и описали его обычаи и Багрянородный (905–959). Лео попытался сделать правителей. С каганом Алмушем они встречались в сына своим соправителем, но Александр I и элита Киеве, но не сумели убедить его немедленно империи воспротивились этому акту. В результате принять Ислам, хотя элита Великой в 907 году на Константинополь вновь напали (Объединенной) Болгарии сделала этот выбор. В русские варяги во главе с Вещим Олегом [6]. книге говорится о многих деталях, на которые мы Согласно русским летописям, Олег прибил свой будем ссылаться ниже. Все эти факты щит к вратам Константинополя и заключил подтверждаются летописью Джагфар Тарихы выгодный договор с императором. На самом деле Волжской Болгарии [4]. Вещий Олег и Лео это одно лицо, который добился

34 East European Scientific Journal #1(65), 2021 Итак, в начале X века в Константинополе способствовал свадьбе своей дочери Елены и появляется глава варяжской гвардии и флота – Константина VII Багрянородного в 919 году. Роман Лакапин. В XIX веке историки приняли на Итогом интриги стало получение Романом/Игорем веру фальсификацию армян, что Роман Лакапин это титула императора-соправителя в 920 году. Елена армянин из крестьян. Каким образом батрак с гор прожила долгую жизнь, родила наследника смог стать командиром и адмиралом русских престола Романа II Младшего в 922 году, а не 938 варягов? На самом деле, русскими варягами году, и умерла в 961 году. командовал Игорь Рюрикович, племянник Князя Глеба мы отождествили [1–3] с со- императора Лео Философа/Вещего Олега. Игорь императором Константином (924–945). В русской считался князем Новгорода и северных земель, а летописи [7] есть описание его убийства братом также бывал в Киеве, где правил Алмуш. Святославом около 945 года. Булгарский свод [4] Поясним возникновение прозвища Лакапин. также подтверждает существование русского бека Оно проистекает не из названия несуществующего Гали/Галиба. Константин/Глеб был дважды женат. в Анатолии города или местности Лакапа, а от В 940 году он вторично женился на Феофано тюркского отчества Игоря – Лачини, по имени отца Мамас, родившей сына Романа в том же году. Мы Рюрик/Лачин/Сокол. Отчество Лачини перешло в отождествляем [2] Феофано Мамас с Лакапин/Лекапен, т.к. буквы «ч» нет в латинском Малушей/Малкой, дочерью Мала, а Романа с или греческом языке. Поэтому прозвище имеет князем Владимиром/Володимиром. При рождении, множество транскрипций – Lecapenos, Lekapenes крещении и вступлении на престол правители того или Lakapenos. времени получали несколько имен – русское, Мы отождествили Игоря и Романа, которые булгарское и греческое/латинское. жили в одни годы (970–945/ 949), как одно Сведения о Феофилакте (917–956) есть только историческое лицо [1,2]. Игорь Рюрикович был в византийских источниках [11]. Ребенок был христианином, т.к. сохранились монеты времен его оскоплен отцом в детстве. 6 февраля 936 года правления, на которых изображен сокол (тотем Феофилакт был объявлен Константинопольским Рюрика) с крестом на голове. Игорь и Роман были Патриархом. В 956 году Патриарх погиб при дважды женаты и имели несколько детей. Первой падении с лошади. женой Игоря была Прекраса [7], а не Ольга. Они Младший сын Святослав/ Стефан немолодого поженились в 903 году, первой родилась Елена. В Игоря и Ольги родился в 922 году [2]. С рождения Константинополе Прекрасу звали Феодора [10], у него развился недуг, который не могли вылечить дочь патриция Никиты. У пары были трое детей – римские и русские врачи. Лишь в 925 году ему Елена, Глеб и Феофилакт, возможно еще одна дочь. помог мусульманский врач. После этого Считается, что Феодора умерла в 922 году. Однако Святослав/Барыс остался на всю жизнь мы полагаем, что Феодора была изгнана Ольгой – тенгрианцем. Сведения ПВЛ [6] о том, что в 945 новой женой Игоря в 922 году. Согласно году Святослав был ребенком ошибочны. Видимо, булгарским хроникам [4], Ольга/Ульджай там речь идет о Владимире, которому было 5 лет. Анатышка была женой Худа Анатыша, но в 922 Святослав в 924 году был провозглашен со- году попала в плен к Игорю после убийства её императором Романа I Лакапина, как и старший мужа. Возможно, Анатыш означает слово брат Глеб. Тронное имя Святослава – Стефан. В датчанин. В том же году она родила единственного ранге императора он прожил до 945 года, когда сына Святослава, которого булгары звали Барыс. Лакапины были изгнаны из Нового Рима. Информацию о князе Барысе подтверждает Святослав был храбрым и умелым воином, арабская хроника [9] и булгарский источник [4]. В участвовал во многих сражениях и походах, в 925 году арабский врач вылечил от недуга частности руководил объединенными войсками Барыса/Святослава, взяв с него обещание не Руси, Булгара и Византии в 960-х годах, когда он принимать христианство. Тот же источник разгромил Хазарский Каганат. Погиб Святослав на утверждает, что первая жена Игоря ненавидела порогах Днепра в 972 году. Его захватил в плен Ольгу и стала женой Мала, двоюродного Кура Хан и отрубил голову за неуплату нескольких племянника Игоря. Она потребовала казнить Игоря мер мёда за проезд, I том, стр. 100 [4]. Из головы в 945 или в 948/949 году посредством двух Святослава Кура Хан сделал чашу для баала согнутых берез, которые разорвали бывшего (напиток из мёда). Эта чаша несколько сотен лет императора пополам, I том, стр. 86 [4] и ПВЛ [6]. использовалась для ритуальных целей, в том числе Историография приписывает Роману I всего 6 при вступлении на престол очередного хана детей – 1 дочь и 5 сыновей, что ошибочно. На самом Волжской Болгарии и Золотой Орды. деле у него было 3 сына: Глеб/Константин, Согласно авторской реконструкции истории Феофилакт и Святослав/Стефан. Христофор и [1–3], Алмуш (855–925 /930) отождествляется с Василий Лакапин были двоюродным братом и императором Христофором Лакапином, правление троюродным племянником императора. (921–931). Христофор это не сын, а старший Игорь/Роман первым делом взял опекунство двоюродный брат Романа I Лакапина. Этот факт над своим племянником – императором априори подтверждается информацией [10], Константином VII Багрянородным после смерти согласно которой женой Христофора была София, Лео/Олега в 912 году. Тем самым он продолжил дочь патриция Никиты и сестра Феодоры, жены практику опеки молодого правителя, навязанную императора Романа I Лакапина. Согласно ему самому Олегом/Лео. В результате он булгарским хроникам [4], второй женой

East European Scientific Journal #1(65), 2021 35 Христофора/Алмуша была Нушаби/София, министром Объединенной Болгарии с 960 года, а в родившая со-императоров Микаэла/Михаила, период 976–981 годов считался единоличным Мала/Романа и дочь Зухру/Марию/Ирину, ханом, III том, стр. 167–168 [4]. Талиб не имел будущую жену болгарского царя Петра I, I том, стр. семьи и детей. После смерти Талиба в 981 году, к 49 [4]. Годы жизни, происхождение, регионы власти в Объединенной Болгарии пришел Тимар проживания, династические связи и влияние на Мумин, сын Мохаммеда, I том, стр. 95 [4]. Судьба окружающий мир у рассматриваемых Талиба полностью переплетается с деяниями исторических фигур говорят о том, что деятели министра Василия Лакапина [2,4], известного как Великой (Объединенной) Болгарии и Руси евнух Василий. Историки считают его незаконным занимали императорские посты в Новом Риме. сыном императора Романа I Лакапина. Василий Реальность исторической личности Алмуша и его управлял Византией в 945–985 годах. Дата детей, а также князей Руси подтверждается также рождения Василия это 925 год, умер около 985 арабской хроникой [9]. года. Вскоре после 945 года, после кастрации Анализ периода жизни императора Василия, император Константин VII назначил его Христофора Лакапина и множество его детей паракимоменом – главой правительства [13]. Мы опровергают устоявшийся ложный стереотип, что полагаем Талиба и Василия Лакапина одним он был сыном Романа I Лакапина и за короткую историческим лицом [2]. жизнь успел обрести трех детей. Напротив, по Третьим сыном Христофора/Алмуша от булгарским хроникам [4] у Алмуша/Христофора второй жены Нушаби/Софии, был Ялкау было пять детей (4 сына и 1 дочь) от двух жен. Есть Микаэль/Михаил, I том, стр. 49 [4,9]. Микаэль несколько важнейших моментов, позволяющих правил в 930–943 годах. Погиб во время однозначно идентифицировать Алмуша как ритуальной скачки, по причине опьянения, в 943 Христофора: брак с сестрой жены Романа/Игоря, году. На полном скаку его конь споткнулся, годы жизни и «ранняя» смерть в 931 году и выдача балтавар упал и разбился насмерть, I том, стр. 81– замуж за Петра I дочери Зухры/Марии/Ирины. 82 [4]. Правление Михаила отмечено процветанием Арабский источник [9] подтверждает, что Алмуш Объединенной Болгарии. Он успел умереть до правил в Киеве/Башту, у него были сыновья Мал и изгнания Лакапинов из Константинополя. Со- Михаил и младшая дочь Зухра, а старшая дочь была император Михаил Лакапин правил в 931–945 похищена для замужества Хазарским Каганом годах, дата смерти магистра оффиция (magister Аароном II, но погибла, не приняв этот брак. Дети officiorum) «неизвестна». Мы отождествляем Алмуша сын Мал и дочь Зухра были в плену в Микаэля и Михаила как одно историческое лицо Хазарии до 927 года, затем вернулись в [2]. Киев/Башту, а дочь вышла замуж за болгарского Младшими детьми Христофора/Алмуша от царя Петра I. Дата смерти Алмуша/Христофора второй жены Нушаби/Софии были дочь нуждается в уточнении. По булгарским источникам Зухра/Мария/Ирина и сын Мал/Роман. Имя Мал, [4] он мог умереть в 925 году, но есть данные о его скорее всего, прозвище от слова маленький, смерти в 930 году, т.к. правление его сына Газана младший. Согласно булгарской хронике и (925–930) могло быть в Венгрии/Аварии, а не в арабскому источнику [4,9], Мал и Зухра с детства Объединенной Болгарии. Второй его сын Михаил находились в заложниках у кагана Хазарии Аарона начал править в 930 году и считается II. Им удалось освободиться не ранее середины 920- балтаваром/императором [4]. Поэтому дата смерти х годов, когда Зухра была выдана замуж за Петра I, Христофора как 931 год выглядит завышенной. Мы I том, стр. 54–55 [4]. По византийским хроникам предлагаем считать датой смерти дочь Мария/Ирина императора Христофора была Алмуша/Христофора 930 год. также выдана замуж за Петра I в 927 году, что Перейдем к детям императора Христофора. говорит о тождественности личностей волго- Старший сын Христофора/ Алмуша по имени болгарской принцессы и римской царевны, а также Арбат/Арпад враждовал с отцом, III том, стр. 101 их отца. [4]. Он не принял христианство и политику Царевич Мал отождествляется нами с Романом вовлечения угров в дела Византии, в результате он Лакапином, сыном императора возглавил исход угров/мадьяр в 895 году и ушел в Христофора/Алмуша, подробно в статье [2]. Аварию, где основал Венгерское королевство [4,12] Мал/Роман имел многочисленные перекрестные и династию Арпадов. связи с Рюриковичами и Лакапинами. О нём Второй сын Христофора/Алмуша по имени имеется информация в булгарской хронике [4] и Газан/Курсан был назначен отцом соправителем арабском источнике [9]. Роман Лакапин считался Венгрии/Аварии совместно с Арбатом/Арпадом в не со-императором, но кесарем в 927–945 годах. 925–930 годах. Очевидно, что хронология первых Даты рождения и смерти в византийских правителей Венгрии ошибочна и следует источниках неизвестны. Согласно русским ориентироваться на булгарские хроники, как летописям [6,7] и булгарам [4], он явился причиной первоисточник [4]. Газан, как и Арбат, не были со- смерти Игоря Рюриковича/Романа I Лакапина. императорами Нового Рима, т.к. у них было своё Собрав воедино всю информацию, мы утверждаем, собственное царство, и они не принимали что Мал/Роман был участником заговора против христианство, как условие получения своего дяди Игоря/Романа после потери власти в императорского титула. Однако у Газана/Курсана Константинополе Лакапинами в 943–945 годах, был сын Талиб, внук Алмуша, который стал также был женат на его бывшей жене

36 East European Scientific Journal #1(65), 2021 Прекрасе/Феодоре и требовал свадьбы с его второй золота своему кузену Святославу за организацию женой Ольгой, после гибели дяди. Однако войска, в которое вошли варяги, финно-угорские византийские хроники молчат о его дальнейшей племена Руси, племена из Средней Азии и судьбе, но русские и булгарские источники Волжской Болгарии, подкрепленные тяжелой утверждают, что его семья осталась в чести и дети конницей и осадными машинами Византии. Война стали членам элиты Руси. Сын Добрыня получил закончилась разгромом Хазарского Каганата. пост воеводы Великого Новгорода, а дочь В это время княгиня Ольга организовала Малка/Малуша стала женой Глеба/Константина свадьбу между своими внуками Владимиром и Лакапина, родившей наследника династии Анной Византийской, что еще раз подтверждает Рюриковичей – Владимира. После убийства кровные связи Македонской династии и Руси. Глеба/Константина Лакапина братом Молодые императоры Роман II и затем Константин Святославом/Стефаном в 945 году она стала VIII были под опекой и влиянием министра любовницей или женой убийцы мужа, а Владимир Василия Лакапина, пока Владимир/Василий был им усыновлен. (940–1015) не обрел силу и власть на Руси и в 985 Малка/Малуша отождествляется нами [1,2] с году сверг Василия Лакапина, своего старшего Феофано Мамас, родившей в 940 году сына кузена. Романа/Владимира. После гражданской войны Владимир/Василий активно участвовал в Руси и Византии в 941–944 годах [14], войнах с дунайскими болгарами, проявил закончившейся изгнанием Лакапинов путем неслыханную жестокость и одержал несколько выплаты дани и заключения выгодного договора с побед, поставив болгар в зависимость от Византии. Русью (Игорь, Глеб, Святослав, Мал, Малуша, За свои подвиги он получил прозвище Михаил, Владимир и др. [6,7]), династия Болгаробойца. Великий Князь Владимир принял прервалась. Потом Владимир женится на своей участие в подавлении восстания части элиты кузине Анне Византийской и через десятки лет Византии под руководством Варды Фоки и Варды получил титул со-императора своего двоюродного Склира против собственного правления и брата Константина VIII с тронным и крестным правления Константина VIII в 988–991 годах. 988 именем Василий. году он осадил Корсунь и убил правителя города с Гражданская война между Лакапинами и женой [6,7], взяв в плен их дочь. В 989 году Македонской династией продолжилась в 945 году Владимир/Василий победил Варду Фоку у Абидоса внутренними распрями внутри клана Лакапинов и и затем в 991 году покончил с Вардой Склиром, Руси. Сыновья Глеб/Константин и поместив его под арест во Фракию. При нём в Святослав/Стефан пойдут против отца Византии вновь обрел силу и влияние гвардейский Игоря/Романа, видимо, обвинив его в корпус варягов Руси в количестве 6000 бойцов. По неспособности удержать власть в Новом Риме. авторским оценкам в Византии того времени в Глебу и Святославу оказал поддержку двоюродный районе Влахерны проживала русская диаспора в брат Мал/ Роман. В итоге, Игорь с войском три раза количестве не менее 30 тысяч человек. Таким ходил на княжество Мала с требованием дани, но в образом, после отстранения Лакапинов от власти, в последний раз попал в плен и был убит. Трагедия период 985–1015 годов со-императором Нового продолжилась убийством Глеба братом Рима вновь стал представитель рода Руси – Святославом. Жена Глеба Малуша/ Феофано стала Владимир/Василий II. любовницей или женой Святослава/Стефана и была После смерти Константина VIII в 1028 году, у вынуждена служить ключницей своей двоюродной власти в Византии остались его дочери Зоя и бабке княгине Ольге. Сын Владимир был Феодора. Конкуренты Македонской династии усыновлен Святославом после 945 года. Эти попытались узурпировать власть в империи. В выводы мы сделали в результате анализа результате Ярослав Мудрый (978–1054) в информации из русских летописей [6,7], преклонном возрасте в 1042 году женился на булгарской летописи [4] и византийских овдовевшей Зое, своей кузине. Ярослав получил источников. тронное имя Константин Мономах [1–3]. Он, Княгиня Ольга несколько раз посещала видимо, пытался сделать со-императором одного из Константинополь спустя 12 лет после гражданской своих сыновей. Противники Македонской войны в 955–957 годах. Константин VII династии устроили заговор против князя. В Багрянородный предлагал Ольге стать со- результате случилась очередная Русско- императрицей [15], но та, помня прошлую войну, Византийская война в 1043 году [14]. Отметим, что благоразумно отказалась. Этот факт является фактически все войны Руси с Византией связаны с очередным доказательством родственных подтверждением права царей и князей угров отношений Македонской династии и Руси – Объединенной Болгарии на престол Нового Рима. Рюриковичей. Византия утверждала, что русские варяги Следующим доказательством стала война проиграли войну, однако в итоге был заключен Руси, Византии и Булгара с Хазарским каганатом в очередной мирный договор и русский князь 960-х годах. Согласно булгарскому источнику [4], Всеволод женился на племяннице Константина войну против Хазарии организовал Василий Мономаха, имя которой точно не известно Лакапин, бывший министром Византии и (Анастасия, Ирина, Анна или Мария, 1030–1067). В фактическим правителем государства с перерывом династическом браке родился наследник престола в 959–963 годах. Он заплатил несколько тонн

East European Scientific Journal #1(65), 2021 37 Владимир Мономах (1043/1053–1125), который не The full text of clause under the link: смог занять трон Нового Рима. http://www.kubarev.ru/en/content/505.htm Подведем итоги нашего исследования и Выводы нашего исследования: поместим данные о правителях Македонской Происхождение Македонской династии и династии и династии Лакапинов в Таблицу № 1. Лакапинов было сфальсифицировано в конце XIX Фамильное дерево Флавиев, Македонской века усилиями армянских националистов при династии и династии Лакапинов – Руси – поддержке британских историков, не сумевших Рюриковичей изобразим на Figure № 1. корректно отождествить этническое Conclusions of our research: The origin of the происхождение императоров Нового Рима. Macedonian dynasty and the Lekapenos was falsified Автором были исследованы биографии и деяния at the end of the XIX century by the efforts of Armenian более пятидесяти исторических личностей IX–XI nationalists with the support of British historians, who веков с царскими и императорскими титулами, failed to correctly identify the ethnic origin of the даты рождения, правления и смерти которых Emperor s of New Rome. The author investigated the тождественны у большинства фигурантов, что не biographies and deeds of more than fifty historical может быть случайным совпадением. Информация figures of the IX–XI centuries with royal and imperial подтверждается из перекрестных источников – titles, the dates of birth, reign and death of which are византийских хроник, русских и булгарских identical in most of the defendants, which can’t be a летописей и арабского описания Великого coincidence. The information is confirmed from cross– Посольства. Авторские выводы обоснованы также sources – Byzantine chronicles, Russian and Bulgarian деталями всех Русско-Византийских войн и chronicles, and the Arabic description of the Great известных династических браков Руси и Византии. Embassy. The author's conclusions are also justified by Автором доказано, что династия Лакапинов the details of all the Russ–Byzantine wars and famous состоит из представителей Рода Руси и dynastic marriages of Russ and Byzantium. The author Рюриковичей, этнических угров гаплогруппа N1. proves that the Lekapenos dynasty consists of Профессор и доктор наук, Валерий В. Кубарев. representatives of the Russ and Rurikovich family, 07.12.2020–30.01.2021. ethnic Ugric haplogroup N1. Полный текст статьи по ссылке: Pr. Dr. Valeriy Viktorovich Kubarev. 07.12.2020– http://www.kubarev.ru/ru/content/505.htm 30.01.2021. Таблица № 1. Императоры, со-императоры и министр Македонской династии (867–1055) и династии Лакапинов (920 – 945, серый фон), и цари угры. № Император Правление Жизнь Цари угры Правление Жизнь Константин VI Слепой 776 – 780 771 – 787 – 771 – 1 Кан Караджар Флавий 780 – 797 805 805/813 805/813 Лео, Урус Угыр 2 819 – 855 796 – 855 Айдар 805/811 3 Василий I Македонянин 867 – 886 – 886 Рюрик, 862 – 822 – 4 Константин 869 – 879 ? – 879 Лачин 879/822 879/882 866 – Вещий Олег, 879/822 – ?/840 – 5 Лев VI Философ 886 – 912 912 Салахби 912 912 870 – 6 Александр 912 – 913 913 Константин VII 905 – 7 913 – 959 Багрянородный 959 870 – Игорь (Угыр) 870– 8 Роман I Лакапин 920 – 944 912– 945/49 948 Лачини 945/49 910 – Елена, дочь 9 Елена Лакапина 919 – 959 ? – ? 903 – 961 961 Игоря Алмуш, сын 895 – 855 – 10 Христофор Лакапин 921 – 931 ? – 931 Джилки 925/30 925/30 ? – 11 Константин Лакапин 924 – 945 Глеб, сын Игоря ? – ? 905 – 945 946/948 Святослав, сын 12 Стефан Лакапин 924 – 945 ? – 963 945–969/72 922 – 972 Игоря Мал, сын 900 – 13 Роман Лакапин 927 – 945 ? – 946 ? – ? Алмуша 946/49 Ирина (Мария) Муж Петр I Зухра, дочь Муж Петр I 14 ? – ? ? – ? Лакапина (927) Алмуша (927)

38 East European Scientific Journal #1(65), 2021 Михаил, сын 930– ? – 15 Михаил Лакапин 931 – 945 ? – ? Алмуша 943/945 943/945 Василий Лака-пин, 925 – Талиб, внук 960 – 981 16 945 – 985 925 – 981 министр 985 Алмуша визирь 922 – 17 Роман II Младший 959 – 963 963 960/976 – 958– Василий, 18 Василий II Болгаробоец 978–1015 940 –1015 1025 1025 Владимир I 962/1025– 960– 19 Константин VIII 1028 1028 978– 20 Зоя 1028–1050 1050 Константин IX ? – 21 1042–1055 Ярослав Мудрый 1016–1054 978 –1054 Мономах 1055 984– 22 Феодора 1055–1056 1056

Figure № 1.

Bibliography: подготовлено Ф. Г.–Х. Нурутдиновым. Оренбург: Библиография: Редакция Вестника Болгария, 1993. 1. Kubarev V.V., Vedas of Russ, IP MEDIA, M., 5. «Житие св. Георгия Амастридского». 2009. ISBN 9781–93252567–0. Парижский кодекс X века (Cod. Paris. 1452, f.57r. – Link: http://www.kubarev.ru/en/content/251.htm 75r.). 2. Kubarev V.V., Origin of the gens Rurik, East 6. The Primary Chronicle. Tale of Bygone Years European Scientific Journal (Warsaw, Poland), #10 / Повесть временных лет. (50), 2019 part 9. pp. 9–39. Link: 7. Joachim Chronicle/Иоакимовская летопись. https://eesa–journal.com/wp– 8. Успенский Ф.И., Пограничный столб между content/uploads/EESA_1050_oct_2019_part_9.pdf Византией и Болгарией при Симеоне, Известия 3. Kubarev V.V., The identification of the Русского Археологического Института в Patriarchs this historical figures, East European Константинополе, 1898, III, стр. 184 – 194. Scientific Journal (Warsaw, Poland), #8 (60), 2020 part 9. Ковалевский А. П. Книга Ахмеда ибн– 1. pp. 20–32. Link: https://eesa–journal.com/wp– Фадлана о его путешествии на Волгу в 921–922 content/uploads/EESA_8_60_august_2020_part_1.pdf гг. — Харьков: Издательство Харьковского государственного университета, 1956. 4. Бахши Иман, Джагфар Тарыхи (Летописи 10. Симеон Метафраст/Symeon of the Джагфара) Гази–Барадж Тарыхи (Летопись Гази– Metaphrast. Бараджа), I – III том. Бахши Иман. Джагфар Тарихы. Свод булгарских летописей 1680 г. / Изд.

East European Scientific Journal #1(65), 2021 39 11. Величко А. М. История византийских 14. Kubarev V. V., Wars of Russ in the IX-XI императоров: В 5 тт. — Т. 4. — М.: ФИВ, centuries, Report at the scientific XXII International 2010. — ISBN 978–5–91399–019–8. Conference on Problems of Civilization 22–23. 04. 12. Kubarev V.V., Hungarian Kingdom of Russ, 2011, Moscow, RosNOU. Link: Article, 2013. Link: http://www.kubarev.ru/en/content/346.htm. http://www.kubarev.ru/en/content/382.htm 15. Constantini Porphyrogeniti libri II. de 13. John Julius Norwich, Byzantine: The Apogee. ceremoniis aulae Byzantinae (Leipzig, 1751—1766, New York, Alfred P. Knopf, 1992, p. 167. ed. J. J. Reiske), Vol. III. (Bonn, 1829).

УДК 328.123(477) Yuliia Matiiv Lecturer, Department of Foreign Languages and Military Translation Hetman Petro Sahaidachny National Army Academy

SOCIAL POLICY IN THE PROGRAMS OF POLITICAL PARTIES IN THE PARLIAMENTARY ELECTIONS OF 2012

Матіїв Юлія викладач кафедри іноземних мов та військового перекладу НАСВ ім. гетьмана П. Сагайдачного м. Львів, Україна

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА В ПРОГРАМАХ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ НА ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРАХ 2012 РОКУ

Abstract. The article considers the programs of the parliamentary parties that won the elections to the Verkhovna Rada of Ukraine in 2012 according to the mixed election model. The election promises enshrined in the programs are analyzed in order to reflect the current problems of social policy, ways to solve them. Emphasis is placed on the distinctive and similar features in the rhetoric of the "Partiia Rehioniv", "UDAR", "Partiia N. Korolevskoi Ukraina - Vpered!", "VO Svoboda", "VO Batkivshchyna" forces and their own views on the development of Ukraine as a welfare state, intentions in the field of health, education, pensions, youth, family and gender policy. It is noted that during the 2012 parliamentary elections, the country's leading political forces did not abandon populist slogans and ephemeral promises. On the contrary, they used them for solidarity and mobilization of their own electorate to win the race. Анотація. У статті розглянуто програмні документи парламентських партій, які перемогли у виборах до Верховної Ради України в 2012 році за змішаною виборчою моделлю. Проаналізовано передвиборні обіцянки, закріплені у програмах, на предмет відображення у них актуальних проблем соціальної політики, шляхів їх вирішення. Закцентовано увагу на відмінних і схожих рисах у риториці «Партії регіонів«, «УДАР«, «Партії Н. Королевської «Україна – Вперед!", ВО «Свобода«, ВО «Батьківщина«. Окреслено ставлення політичних партій до реалізації соціальної політики у правлячими силами та їх власні міркування щодо розбудови України, як соціальної держави, намірів у сфері охорони здоров'я, освіти, пенсійного забезпечення, молодіжної, сімейної та гендерної політики. Зазначено, що під час парламентських виборів 2012 р. провідні політичні сили держави не відмовились від популістських гасел й ефемерних обіцянок. Навпаки, використали їх у солідаризації та мобілізації власного електорату задля перемоги на перегонах. Keywords: political parties, social policy, social state, elections, Verkhovna Rada of Ukraine. Ключові слова: політичні партії, соціальна політика, соціальна держава, передвиборна програма, вибори, Верховна Рада України.

З огляду на глибокі суспільно-політичні законодавчого органу країни, Верховної Ради трансформації, які відбуваються у політико- України. економічному та соціокультурному вимірі, Соціально-політична ситуація, яка виникла в українське суспільство впродовж останніх років Україні після Революції гідності та в умовах зазнало значних змін у рівні життєвих стандартів. російського військового вторгнення, була Події Революції Гідності та російське вторгнення в надзвичайно складною: російська окупація Україну припали на час діяльності Верховної Ради ускладнювала і так непросте становище країни, що VII скликання, яка була обрана на виборах 2012 р. фактично була банкрутом після правління В. Розпад пропрезидентської парламентської коаліції, Януковича. Новій українській владі довелося окрім основу якої складали депутати з Партії регіонів, вирішення питань боєздатності війська та оборони поклала край діяльності так званого «режиму державного суверенітету вирішувати і низку Януковича», до якого входили представники не соціально-економічних і державно-політичних лише виконавчих органів влади, але й найвищого реформ задля вирішення соціально-економічної та

40 East European Scientific Journal #1(65), 2021 суспільно-політичної ситуації в постреволюційній стосувалася питань соціальної політики, яку форму Україні. Така ситуація змушує сучасних та змість мали тези стосовно розвитку України, як дослідників звертати увагу на діяльність соціальної держави. політичних сил, представлених у парламенті. Програмні документи політичних партій на Особливу цікавість привертає до себе діяльність парламентських виборах 2012 р. містили в собі політичних партій у сфері забезпечення соціальної велику кількість обіцянок для потенційних політики, адже становище країни наприкінці 2013 – виборців. Зокрема, Комуністична партія України та у першій половині 2014 рр. засвідчило повний ВО «Батьківщина» мали намір реалізувати близько провал в реалізації державної політики у попередні 80 своїх обіцянок виборцям, ВО Свобода та Партія роки. А це, беззаперечно належить до сфери регіонів – біля 70, «УДАР« – понад 50, найменше – відповідальності українських парламентарів, що «Партія Н. Королевської «Україна – Вперед!» [1]. певною мірою внаслідок своєї політичної Передвиборча програма Партії регіонів під діяльності допустили зниження рівня соціального назвою «Від стабільності до добробуту. 2012 – добробуту українських громадян. 2017» була затверджена 30 липня 2012 р. ХІV Зважаючи на ці процесі, які охопили усі без з’їздом партії. Акцентуючи увагу на своїх виключення сфери життя суспільства, особливу неабияких здобутках, партія підкреслювала увагу привертає до себе візії політичних партій до стратегію руху в майбутньому [12, с. 72 – 73]. проблем соціальної політики, адже саме соціальна Декларуючи цілі щодо досягнення «добробуту всіх політика є своєрідним відображенням усіх українців», забезпечення можливостей «людини процесів, що відбуваються у суспільстві. Це, вільно розвиватися в усіх сферах», політична сила зокрема, стосується впливу на створення, намагалася показати зацікавленість у вирішенні реалізацію та підтримку ефективної соціальної соціальних проблем. політики держави задля добробуту її громадян. Соціально-економічний блок програми Слід зауважити, що питання щодо реалізації розміщувався одразу після преамбули. Обіцянки державної політики привертали до себе увагу «регіоналів« були конкретними та чіткими: фахівців з різних галузей науки. Серед них були як забезпечення доступним житлом молодих сімей економісти, політологи та соціологи, так і «завдяки державній іпотеці під 3% річних за спеціалісти з історії, юриспруденції, психології та рахунок соціальних контрактів із роботодавцями»; інших галузей. Історіографія питання складається з збільшення допомоги при народженні дітей; вивчення соціальної політики України О. відкриття «у кожній області» перинатального Макаровою [4], економічного, політичного, центру і переоснащення пологових будинків правового виміру її формування Є. Головахою, Г. підкреслювало підтримку сім'ї. Лікарям, вчителям і Лібановою [15]. Партійний дискурс сучасних військовослужбовцям – «комфортне та доступне українських партій відображений у роботах А. житло», абітурієнтам – держзамовлення на Денисової [3], В. Різуна, В. Скуратівського, Н. щонайменше 75% місць у ВНЗ та «забезпечення Костенко, В. Четверікової та ін. Комплексні молодих спеціалістів першим робочим місцем». дослідження щодо виборів до Верховної Ради Питання працевлаштування людей з інвалідністю, України у 2012 р. зроблені Інститутом політичних і сиріт, одиноких матерів та людей, старших за 50 етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса, а років мало вирішити створення нових робочих саме – колективна монографія «Політичні партії місць за рахунок «100% компенсації роботодавцю України у парламентській виборчій кампанії 2012 єдиного соціального внеску», а безробітних – року» [12] та збірник «Парламентські вибори 2012 навчанням актуальних професій. В останньому року в Україні. Наукові дослідження» [7]. В цілому розділі «Ефективна держава: відповідальна влада можна стверджувати, що у вітчизняній та відкрите суспільство» партія декларувала рівні історіографії досить глибоко опрацьовані окремі можливості для жінок та чоловіків у всіх сферах напрямки у галузі дослідження передвиборних життя, констатувала, що «суспільство добробуту програм політичних партій. Водночас є певна забезпечується належним рівнем громадянських прогалина у вивченні соціальної політики, як свобод та необхідними зусиллями влади для складової програмних документів політичних гарантування безпеки держави і громадянина». партій, як суб’єктів формування соціальної Слід зауважити, що попри, здавалося б, конкретику політики. Саме це завдання поставлене у цій статті. у питаннях соціальної політики, передвиборча Передусім варто зазначити, що yа виборах до програма партії не виявляла стурбованості Верховної Ради України 2012 р. відбулось соціальною нерівністю сьогодення, однак мала повернення до змішаної виборчої системи. В цих інтерес у мобілізації суспільства під час умовах одним із головних завдань політичних голосування на свою користь, завдяки цим гаслам партій стало налагодження соціального діалогу та [12, c.77]. соціального партнерства, виконання функцій Опозиційна до влади Об’єднана опозиція соціального представництва, забезпечення «Батьківщина» була сформована 23 квітня 2012 в вертикальних і горизонтальних комунікацій між результаті домовленості низки дрібних політичних владою та соціальними групами з метою сил серед яких «Фронт Змін», ВО «Батьківщина», підвищення добробуту усього народу. Ці ініціативи Народний Рух України, «Народна Самооборона», кожна політична сила, яка прагнула потрапити у «За Україну!» і «Реформи і порядок» щодо спільної парламент, намагалася зафіксувати в оновленій участі у виборах задля проходження в парламент. передвиборній програмі. Значна частина з них 30 липня 2012 р. затверджено спільну програму дій

East European Scientific Journal #1(65), 2021 41 – «Справедлива держава. Чесна влада. Гідне програмний документ був доволі абстрактним [12, життя», що мала на меті вивести Україну з кризи, c. 171–172]. забезпечити справедливий розподіл національного Оскільки жодна з шести парламентських багатства, повернення держави на шлях виборчих кампаній часів незалежної України не європейського розвитку, забезпечення гідних умов змогла повністю задовольнити очікування життя громадян. суспільства, напередодні кожних наступних Об’єднана опозиція у своїй програмі парламентських виборів можна було спостерігати запропонувала детальний план соціального та активність політичних сил з «якісно новими« економічного розвитку країни, як взаємопов'язаних цілями в політиці. На парламентських виборах 2012 секторів політики. Який, проте, швидше виглядав р. такою партією став «УДАР», як перспективний констатацією наявних проблем. «Справедлива «новий гравець» без складного політичного держава» не уявлялась опозицією без справедливої минулого [12, c.196]. зарплати, достойної пенсії, доступних цін і тарифів; Свій передвиборчий документ партія гідне життя без працевлаштування для кожного, затвердила 1 серпня 2012 р. на X Всеукраїнському рівних можливостей в отриманні сучасної освіти, з’їзді. Усі майбутні ініціативи «УДАРу» у доступної якісної медицини. Україна, як соціальна Верховній Раді були поділені на п’ять блоків: держава, мала б виявляти турботу про людину [11]. «Зламати корупційну систему», «Встановити Серед ключових соціальних завдань були як контроль громадян над державою», «Побудувати відверто популістські гасла («Ми встановимо країну рівних можливостей», «Надати владу справедливу систему розподілу національного місцевим громадам» і «Досягти європейських багатства в інтересах громадян»; «Мінімальна стандартів життя». заробітна плата не буде нижчою за новий Соціальній політиці молода партія приділила прожитковий мінімум, а протягом 5 років чимало уваги. Зокрема, піднімалося питання перевищить його удвічі»; «Ми встановимо однакові гендерної рівності, зокрема у політиці. «УДАР» правила нарахування пенсій для всіх громадян, наголошував, що однією із ключових ініціатив зокрема й високопосадовців», «Ми ухвалимо партії є забезпечення реальної рівності доходів, системний закон про повернення коштів можливостей працевлаштування і кар’єри для вкладникам Ощадбанку колишнього СРСР») [11], жінок і чоловіків[10]. Це пояснювалось тим, що так і чіткіші кроки (скасування пенсійної реформи, дисбаланс у співвідношенні жінок і чоловіків у спецпенсій, реформа системи швидкої і владі посилював диспропорції у суспільстві, а невідкладної медичної допомоги, відновлення дії також позбавляв можливості ухвалювати найбільш соціальних законів в аспекті пільг) [11]. ефективні, виважені і корисні для всіх рішення [2]. Комуністична партія України розглядала Ще однією важливою інвестицією у майбутнє виборчу кампанію 2012 р. як потужну можливість України, на думку партії, була молодь. Політична задля зміцнення своїх лав, зростання кількості сила пропонувала запровадити державне прибічників, ефективного поєднання ідеологічних квотування робочих місць для молодих людей на програмних настанов з практичними діями у підприємствах та установах, стимулювати політичній і соціально-економічній сферах [12, c. працедавців, виплачувати соціальну допомогу на 134]. Уже традиційно Компартія пропонувала виховання дітей у малозабезпечених сім’ях до своєму електорату нову, «прозору» стратегію – досягнення ними 15 років, гарантувати доступність формування передвиборчої програми відповідно до житла для молодих сімей. Щоб розподіл соціальної пропозицій громадян України [6]. допомоги був справедливий, «УДАР« виступав за 30 липня 2012 р. з’їзд КПУ затвердив програму запровадження принципу адресності, аби «Передвиборна програма Комуністичної партії унеможливити її одержання заможними особами. України повернемо країну народу!» [14], яка Так само єдиним для всіх мав би стати принцип продовжувала традиції попередніх передвиборних нарахування пенсій, країна мала поетапно перейти документів в дусі ідей соціал-демократизму та до накопичувальної пенсійної системи. реформізму. Базою для неї начебто стали Положення передвиборчої програми партії пропозиції українців, висловлені під час «УДАР» можна вважати ґрунтовними, проведення І етапу Народного референдуму. Як актуальними і збалансованими за ключовими виявилось згодом, до остаточного варіанта сферами. На жаль, ще до завершення виборчої передвиборчого документа КПУ ці й інші інновації кампанії «слово» «УДАРу» розійшлося з його не потрапили. «ділом»: не було забезпечене широке Українському народу «пропонувалася» звична представництво жінок в політиці навіть серед альтернатива розкритикованому комуністами кандидатів на вибори від партії. Це пояснювалося «капіталістичному занепаду» – «соціалістичне тим, що жінки не захотіли йти в політику суспільство справедливості та гуманізму». Перший [12, c. 205]. блок документу був присвячений соціально- Всеукраїнське об’єднання «Свобода» економічним питанням. Головні акценти в своїй програму партії «Своя влада – Своя власність – майбутній соціальній політиці Компартія зробила Своя гідність на своїй, Богом даній землі» прийняла на захисті соціальних та матеріальних прав, 1 серпня 2012 р. Цим документом політична сила підвищенні соціальних стандартів, які неможливо пропонувала після проходження до парламенту було досягнути без кардинальних зрушень в почати «докорінну» зміну політичного, економіці. Через такі популістські гасла економічного, соціального і сектору та

42 East European Scientific Journal #1(65), 2021 національного життя України. Вектори соціальної категорії українців. Ідеальний соціум уявлявся політики «Свобода» окреслювала гучними гаслами, соціалістами як суспільство людей з рівним такими як «ліквідація прірви між багатими і достатком та необхідним мінімумом соціальної бідними», «соціально справедливої системи захищеності, без прірви між багатими і бідними. В оподаткування», запровадження державної такому випадку кожен громадянин мав право і житлової програми, погодинної оплати праці й можливості особистими зусиллями покращувати залежності пенсійного віку від середньої свій добробут. СПУ проголошувала боротьбу з тривалості життя. Передвиборні обіцянки мали демографічною кризою, яка призводить до бути реалізовані завдяки забезпеченню державою «вимирання українського народу»; соціальною безвідсоткових державних кредитів на власну нерівністю, що спричиняє «бідність»; «морально- справу, безвідсоткових кредитів на житло сім'ям з духовною кризою», корупцією та свавіллям влади; трьома дітьми, а багатодітним – безкоштовне за покращення трудових відносин, житлового житло. права, освіти, справедливу пенсію і молодіжну Слід відзначити, що питання, що стосувалися політику, соціально здорове суспільство соціальної політики, в програмі партії були (обстоювались сімейні, екологічні цінності, розміщені не цілим блоком, а окремими тезами у вирішення проблем злочинності, алкоголізму, різних частинах тексту. Серед них були як заклики наркоманії та СНІД) [12, c. 274]. Гучні гасла СПУ до соціального оздоровлення нації, як-от заборона мала намір втілити у життя громадян широким реклами тютюнових виробів, алкогольних напоїв, спектром соціальних гарантій та пільг у сфері пропаганди наркоманії та сексуальних збочень, так медичного обслуговування, освіти, підвищенням і намір скасувати «несправедливу пенсійну заробітної плати, пенсій, стипендій, захисту реформу та грабіжницький Податковий кодекс». «конституційних» прав незахищених верств Проблема соціальної справедливості та рівності в населення [13]. Україні розглядалася в контексті розділу У серпні 2011 р. лідер Української соціал- «Усунення від влади режиму олігархічної демократичної партії Є. Корнійчук склав диктатури» [8]. повноваження. Після внутрішньопартійних змін 23 Передвиборна програма Соціалістичної партії грудня 2011 р. головою УСДП було обрано Н. України, що була прийнята до парламентських Королевську, а назву політичної сили змінено на виборів 28 жовтня 2012 р., мала назву «Свобода, «Партія Наталії Королевської «Україна – Вперед!». справедливість, солідарність!». У документі, Лідерка партії одразу ж заявила, що незважаючи на затвердженому перед обранням до Верховної Ради, такі трансформації, ідеологія партії, як і політична СПУ продовжила обстоювати положення, позиція, залишиться незміною, оскільки «соціал- запропоновані своїм виборцям у попередні роки, та демократична ідеологія – єдина, яка здатна вивести позиціонування у лівоцентристському політичному Україну з моторошного соціально-економічного спектрі. Основне гасло СПУ на виборах 2012 р.: стану» [16]. «Демократичному соціалізму – альтернативи в Передвиборча програма партії отримала назву Україні немає!». Програма партії закріплювала «Нова економіка – нова країна». Акцент був протиставлення не лише СПУ до тогочасної влади. поставлений саме на економічний сектор, що «Правлячий клас», «корумпована», «кримінальна» підкреслювалось десятьма ключовими влада, «паразит на тілі суспільства» демонізувалися пріоритетами. Також документ задекларував три та протиставлялися потенційному добробуту основні завдання: нова якість політики, нова суспільства [5]. Саме монопольне право на владу, економіка, нова якість життя, в яких побіжно було згідно з ідеологією СПУ, спричиняло суцільну висвітлено питання соціальної політики. Українцям несправедливість у суспільстві. Основною метою обіцяли забезпечення високих соціальних майбутньої роботи в парламенті соціалісти вважали стандартів та добробут і впевненість у утвердження у суспільстві цінностей соціальної завтрашньому дні, підвищення стандартів життя у справедливості, рівноправності, свободи, регіонах і соціальну справедливість [9]. Крім цього, солідарності, праці, патріотизму, відповідальності. «Партія Наталії Королевської« мала приділяти Віддаючи данину марксистським поглядам, СПУ серйозну увагу якості української медицини, обстоювала ідею суспільно-політичного ладу, що оскільки «здоров’я нації має стати пріоритетним базується на соціально-економічних відносинах і напрямом майбутньої державної політики». визначається антагоністичними класами Передвиборний документ відзначався «капіталістів і робітників», «олігархічних кланів» і відсутністю чітких пояснень і обіцянок, так само як «людей», «багатих» та «бідних». Сутність і не пропонував механізми реалізації планів і суспільно-політичного ладу країни розкривалася завдань. Отже ці гасла мали пропагандистський через соціально орієнтовану економічну політику характер, їх виконання було малоймовірним у держави [5]. відведений законодавством парламентський СПУ переконувала інвестувати державний термін. ресурс робітників, підприємців, Як бачимо, політичні партії, які брали участь у військовослужбовців, вчителів, лікарів, інженерів, виборах до Верховної Ради 2012 р., здебільшого вчених, студентів, пенсіонерів, селян, працівників висували програмні документи, орієнтуючись на культури, ветеранів війни, людей з інвалідністю, як суспільні настрої та найбільш значимі поточні носіїв цих цінностей. «Соціально справедлива проблеми. Пріоритетне місце в програмах займали Україна» мала передусім забезпечити перелічені теми економіки та підвищення соціальних

East European Scientific Journal #1(65), 2021 43 стандартів життя, як взаємопов'язані між собою. 8. Передвиборна програма Всеукраїнського Усі політичні сили виступали за підвищення об’єднання «Свобода» [Електронний ресурс] // зарплат, пенсій, стипендій, перегляд пенсійної Офіційний сайт Центральної виборчої комісії реформи, справедливі соціальні виплати. України. – Режим доступу: Практично усі, крім ВО «Свобода», обіцяли https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/wp502pt001f01= вирішити проблеми працевлаштування молоді, 900pf7171=71.html забезпечення молодих сімей доступним житлом. 9. Передвиборна програма Партії Наталії Безкоштовну та якісну медичну допомогу Королевської «Україна – Вперед!» 10 пріоритетів обстоювали «УДАР«, КПУ, ВО «Батьківщина«, економічного плану «Нова економіка – нова «Партія Наталії Королевської«, безкоштовну освіту країна» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: – «УДАР«, КПУ, покращення умов життя людей із https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/wp502pt001f01= обмеженими фізичними можливостями «Партія 900pf7171=93.html регіонів», ВО «Батьківщина», КПУ, розбудову 10. Передвиборна програма Політичної партії соціальної інфраструктури сільської місцевості «УДАР (Український Демократичний Альянс за «Партія регіонів«, ВО «Батьківщина», КПУ. Реформи) Віталія Кличка» // Офіційний сайт Серед традиційних ініціатив у соціальній сфері Центральної виборчої комісії. – Режим доступу: почали розглядатися питання рівності чоловіків та https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/wp502pf7171=55 жінок, гендеру, соціального здоров'я населення pt001f01=900.html України. 11. Передвиборча програма ВО Спільним для програм усіх розглянутих партій «Батьківщина», затверджена ХІ з’їздом ВО був високий рівень популізму. Переважна «Батьківщина» 30 липня 2012 р.[Електронний більшість тез носила узагальнений, абстрактний ресурс]. – Режим доступу: характер, а конкретні механізми реалізації http://www.cvk.gov.ua/pls/- соціальної політики, на яку робився акцент для vnd2012/WP502?PT001F01=900&pf7171=52 загравання з електоратом, були відсутні. Порівняно 12. Політичні партії України у парламентській з політичними конкурентами, найчіткіше кроки виборчій кампанії 2012 року / Колективна впровадження змін у соціальній сфері монографія / За ред. М. С. Кармазіної. – К.: ІПіЕНД запропонували у своїх документах партії «УДАР« ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2013. – 400 с. та «Партія регіонів». 13. Програма Соціалістичної партії України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Список літератури http://spu.in.ua/about/programa 1. Акайомова А. Сучасні технології 14. Программа Коммунистической партии пропаганди в політичній комунікації напередодні Украины. [Електронний ресурс] – Режим доступу: парламентських виборів 2012 року в Україні // https://www.kpu.ua/ru/41272/nasha-zadacha-pomoch- Гілея: науковий вісник. - 2013. - № 75. - С. 530-532. trudyashhimsya-vzyat-vlast-d-o-k-l-a-d-p-n- 2. Гендерна політика [Електронний ресурс] // simonenko-na-45-sezde-kompartii-ukrainy Офіційний сайт Партії «УДАР Віталія Кличка». – 15. Стратегічні пріоритети соціальної Режим доступу: політики України на початку ХХІ століття / Е.М. http://klichko.org/ua/about/programma/genderna- Лібанова // Демографія та соціальна економіка. — politika 2008. — № 1. — С. 9-22. 3. Денисова А. О. Партійний дискурс щодо 16. УСДП переименована в партию «Украина соціальної держави в Україні / А. О. Денисова // – Вперед!» [Електронний ресурс]. – Режим Регіональна політика : історія, політико-правові доступу: http://kp.ua/daily/220312/330506/ засади, архітектура, урбаністика : зб. наук. пр. Вип. REFERENCES ІІІ: Третя міжнар. наук.-практ. конфер. (22-23 лист. 1. Obitsianky Kompartii pid vybory pysatymut 2017 р.) / Мін-во освіти і науки України, Київ. нац. vybortsi. URL: ун-т будівн. і архіт-ри та ін. – У 2 ч. – Ч. 1. – Київ, https://lb.ua/news/2012/05/01/148858_obeshchaniya_ 2017. – С. 283-286. kompartii_pod_vibori.html 4. Макарова О.В. Соціальна політика в 2. Prohramma Kommunystycheskoi partii Україні: Монографія / О.В. Макарова ; Ін-т Ukrainy. URL: https://www.kpu.ua/ru/41272/nasha- демографії та соціальних досліджень ім. М.В. zadacha-pomoch-trudyashhimsya-vzyat-vlast-d-o-k-l- Птухи НАН України. — К., 2015. — 244 с. a-d-p-n-simonenko-na-45-sezde-kompartii-ukrainy 5. Маніфест Соціалістичної партії України. 3. Akaiomova, A. (2013). Suchasni tekhnolohii «До суспільства соціальної справедливості!» propahandy v politychnii komunikatsii naperedodni [Електронний ресурс]. – Режим доступу: parlamentskykh vyboriv 2012 roku v Ukraini. Hileia: http://spu.in.ua/ua/ideology/29002 naukovyi visnyk, 75. – 530-532. 6. Обіцянки Компартії під вибори писатимуть 4. Henderna polityka. Ofitsiinyi sait Partii виборці. [Електронний ресурс] – Режим доступу: «UDAR Vitaliia Klychka». URL: https://lb.ua/news/2012/05/01/148858_obeshchaniya_k http://klichko.org/ua/about/programma/genderna- ompartii_pod_vibori.html politika 7. Парламентські вибори 2012 року в Україні. 5. Denysova, A. (2017). Partiinyi dyskurs Наукові дослідження. – К.: ІПіЕНД ім. І.Ф. Кураса shchodo sotsialnoi derzhavy v Ukraini. Rehionalna НАН України, 2013. – 364 с. polityka : istoriia, polityko-pravovi zasady, arkhitektura, urbanistyka : zb. nauk. pr. Vyp. III: Kyiv.

44 East European Scientific Journal #1(65), 2021 nats. un-t budivn. i arkhit-ry ta in. – U 2 ch. – Ch. 1. – 11. Peredvyborna prohrama Politychnoi partii S. 283-286. «UDAR (Ukrainskyi Demokratychnyi Alians za 6. Makarova, O.V. (2015). Sotsialna polityka v Reformy) Vitaliia Klychka» // Ofitsiinyi sait Ukraini: Monohrafiia. Kyiv: In-t demohrafii ta Tsentralnoi vyborchoi komisii. URL: sotsialnykh doslidzhen im. M.V. Ptukhy NAN Ukrainy https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/wp502pf7171=5 7. Manifest Sotsialistychnoi partii Ukrainy. «Do 5pt001f01=900.html suspilstva sotsialnoi spravedlyvosti!». URL: 12. Peredvyborcha prohrama VO http://spu.in.ua/ua/ideology/29002 «Batkivshchyna», zatverdzhena XI zizdom VO 8. Parlamentski vybory 2012 roku v Ukraini. «Batkivshchyna» 30 lypnia 2012 r. URL: Naukovi doslidzhennia. (2013). Kyiv: IPiEND im. I.F. http://www.cvk.gov.ua/pls/- Kurasa NAN Ukrainy vnd2012/WP502?PT001F01=900&pf7171=52 9. Peredvyborna prohrama Vseukrainskoho 13. Karmazina, M. S. (Ed.). (2013). Politychni obiednannia «Svoboda» // Ofitsiinyi sait Tsentralnoi partii Ukrainy u parlamentskii vyborchii kampanii vyborchoi komisii Ukrainy. URL: 2012 roku: Kolektyvna monohrafiia. yiv.: IPiEND im. https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/wp502pt001f01 I. F. Kurasa NAN Ukrainy =900pf7171=71.html 14. Prohrama Sotsialistychnoi partii Ukrainy 10. Peredvyborna prohrama Partii Natalii URL: http://spu.in.ua/about/programa Korolevskoi «Ukraina – Vpered!» 10 priorytetiv 15. Libanova, E.M. 2008.Stratehichni priorytety ekonomichnoho planu «Nova ekonomika – nova sotsialnoi polityky Ukrainy na pochatku XXI stolittia. kraina». URL: Demohrafiia ta sotsialna ekonomika, 1. – 9-22. https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/wp502pt001f01 16. USDP pereymenovana v partyiu «Ukrayna – =900pf7171=93.html Vpered!». URL: http://kp.ua/daily/220312/330506/

УДК 94 (37) (03.09.23) Fedchenko Ye.E. postgraduate student, Taras Shevchenko National University of Kyiv

IDENTIFICATION OF SEX AND POWER: GENDER, SEXUALITY AND SOCIAL STRATIFICATION IN ANCIENT ROME

Федченко Євгенія Едуардівна аспірантка кафедри історії мистецтв, Київського національного університету імені Тараса Шевченка

ІДЕНТИФІКАЦІЯ СТАТІ ТА ВЛАДИ: ГЕНДЕР, СЕКСУАЛЬНІСТЬ ТА СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ У ДАВНЬОМУ РИМІ

Summary. The article studies the constructions of gender, sex and sexuality in ancient Roman society (I century BC – I century AD). Their direct influence on the power asymmetry and social hierarchy of the ancient Romans was considered. For the first time, a Roman gender-social model was formed on the basis of the theory of the “Matrix of Domination”, created by the American sociologist Patricia Hill Collins. It singles out four main stages: from higher to lower (the first degree – vir (male elite), the second degree – elite male youth, the third degree – elite women (matrons) and elite female youth, the fourth degree – deviant people (slaves, freedmen, foreigners and people of marginal professions). It was found that all socio-sexual prerogatives were concentrated among the elite states, namely the adult male citizens, and the subjected states of society, regardless of their gender, were assigned with passive social roles. However, the study noted the improvement of the status of women and the emergence of powerful and active personalities (Empress Libya, Messalina and others), which was associated with socio-cultural changes in the life of ancient Rome. Анотація. У статті досліджуються конструкції гендеру, статі та сексуальності в давньоримському суспільстві (I cт. до Р.Х. – I ст. після Р.Х.). Розглянуто їх прямий вплив на владну асиметрію та соціальну ієрархію давніх римлян. Вперше сформована римська гендерно-соціальна модель на основі теорії «Матриці домінування», створеної американським соціологом Патрицією Хілл Коллінз. У ній виділено 4 основних ступені: від вищого до нижчого (перший ступінь – vir (чоловіча еліта), другий ступінь – елітна молодь чоловічої статі, третій ступінь – елітні жінки (матрони) та елітна молодь жіночої статі, четвертий ступінь – девіантні інші (раби, вільновідпущенники, іноземці й маргінальні професії). Виявлено, що всі соціально-сексуальні прерогативи сконцентрувались серед елітних станів, зокрема дорослих громадян чоловіків, і надали пасивні соціальні ролі підкореним станам суспільства, незалежно від їх статі.

East European Scientific Journal #1(65), 2021 45 Проте, відзначено, покращення статусу жінки, та появу владних й активних особистостей (імператриця Лівія, Мессаліна та інші), що було пов’язано із соціально-культурними змінами у житті Давнього Риму. Key words: gender-social model, Matrix of Domination, gender, sexuality, sex, Ancient Rome. Ключові слова: гендерно-соціальна модель, матриця домінування, гендер, сексуальність, стать, Давній Рим.

Вступ. Римське суспільство періоду кінця стандартні та трансгресивні моделі [4]. Республіки початку Імперії характеризувалось Американський дослідник Крейг Вільямс, великою різноманітністю соціальних груп, які базуючись на парадигмі Паркера, створив свою формувались за допомогою низки факторів: стану, римську гендерно-статеву схему, проте звернув віку, професії, походження, релігії, етнічної більшу увагу на латинську термінологію [5, р. 178]. приналежності, зокрема статевих та гендерних Підсумували здобутки кількох поколінь ознак. Соціальний конструкт статі та гендеру був дослідників: американські професори Дебора взаємопов’язаним та контролювався римлянами. Камен та Сара Леві-Річардсон [6, р. 456]. Вони Пояснення культурної диференціації на додали до «тератогенної сітки» Паркера таке категорії «маскулінність» та «фемінінність» у поняття як «вісь волі» (активний у порівнянні з розумінні давніх римлян є складним, оскільки пасивним), перейменували категорії трактування римського гендеру, статі та «активність/пасивність» у сексуальної ідентифікації є змінним (в залежності «проникнення/прийняття проникнення», піддаючи від соціального контексту). І, хоча вони вважали, критиці невідповідність сучасних понять для що «мужність» та «жіночість» визначались такими давньоримського суспільства. Також, звернули ключовими факторами як соціально-політичний увагу на той факт, що чоловіки у яких проникають, статус та активні/пасивні ролі, базова соціальна могли займати як активні, так і пасивні дії у ідентичність людини була напряму пов’язана з її статевому акті. біологічною статтю. У основі формування всіх Як бачимо, жодний з вищезгаданих гендерно-статевих домовленостей та соціально- дослідників, формуючи свої моделі римської сексуальних стосунків римлян лежала біологічна гендерно-статевої схеми, не звернув свою увагу на стать (Soranus. II.5; Plut. Mor. 460C, Rom. 22.3). соціальні групи. Таким чином, врахувавши Чоловік розглядався як соціально та сексуально розробки попередників, ми пропонуємо свою активний, жінка – пасивна та слабка. В даному модель гендерно-соціальної взаємодії у римському розподілі також був продемонстрований розрив суспільстві. У ній ми спробуємо співвідносити між civitas і domus (публічна та приватна сфери), а соціальну групу та гендерно-статеву роль. Наш також nomos та physis (культура та природа). розподіл буде ґрунтуватись на теорії «Матриці Мета статті. У цій статті ми сфокусуємось на домінування», створеної американським дослідженні того, яким чином конструкції гендеру, соціологом Патрицією Хілл Коллінз, задля статі та сексуальності взаємодіяли із римською пояснення проблем пригнічення в суспільстві за ієрархією як у рамках всього суспільства, так і в расовими, соціальними та гендерними ознаками [7, окремих соціальних групах. В даному контексті, р. 228, 245-246, 274-276]. Попередньо зазначимо, проаналізуємо критерії, за якими конструювались що «матриця домінування» − це форма індивіда право безпеки та захисту тіла римлян від посягань визначити своє положення у суспільстві. Даний (фізичних та сексуальних). Ми також звернемось до поділ (за расовими, соціальними та гендерними аналізу впливу вищезазначених конструкцій на ознаками), теоретизував владу у 4 галузях: побудову владної асиметрії римлян, та спробуємо структурній, дисциплінарній, гегемоністській та сформувати гендерно-соціальну модель Риму I ст. міжособистісній [8]. На його основі, ми умовно до Р.Х. – I ст. після Р.Х. визначили такі дві великі соціальні групи Аналіз останніх досліджень та виділення римського суспільства: еліта та девіантні «інші», в невирішених раніше частин загальної проблеми. середині яких був зроблений поділ вже на менші. Першими, хто звернувся до дослідження тематики Виклад основного матеріалу. гендерно-статевої ідентифікації римлян, були такі Перша соціальна група vir відомі дослідники як англієць Кеннет Дувр [1] та У центрі нашої «матриці домінування», француз Мішель Фуко [2]. Ними була створена так здається доцільним поставити невелику соціальну звана − «парадигма проникнення», за якою статеве групу, яка складалась з дорослих чоловіків- проникнення в римському суспільстві громадян (vir) [9, р. 9-28], які мали владу та являли пов’язувалось зі чоловічою статтю, статусом, собою чітко визначену еліту у військовому та громадянством, мужністю та соціальним соціально-політичному житті римської держави. домінуванням, тоді як статеве прийняття Надзвичайна поляризація гендерних та статевих проникнення із жіночістю та соціальною ролей у Давньому Римі вказувала на політичний неповноцінністю [3]. Надалі, їх «модель» лягла в розрив між цією соціально-домінантною групою й основу значної частини класичних праць з даної іншими підкореними групами (хоча в різному тематики. Одним з їх головних наступників, став ступені підкореними), які складались з дітей, жінок, американський вчений Холт Паркер, який створив іноземців, рабів, вільновідпущеників, маргінальних «Тератогенну сітку» (1997). Розглядаючи проблему професій та інших. гендерних римських конструкцій, він вибудував За гендерною ідентифікацією, лише viri графік, у якому зіставивши гендерні ролі, виділив належали до чоловічої статі, та виступали в

46 East European Scientific Journal #1(65), 2021 активній та домінантній ролі у житті Риму. Їх тіла вірогідним є пояснення італійської вченої Єви були недоторканим, і вони входили до категорії тих Кантарелли, яка пов’язує дане явище з – «стосовно кого, ніколи не виконувалось статеве особливостями римської ментальності [14, р. 130]. проникнення» [5, р. 137]. Напроти, «бути Її аргументація базується на тому, що педерастичні проникнутим» пов’язувалось з рабством, стосунки вимагали від коханця, не лише жіночістю та соціальною неповноцінністю. сексуальних розваг, але й участі в інтелектуальній, «Проникнутий чоловік» міг бути названий такими психологічній та романтичній грі, абсолютно не експресивними виразами як muliebria pati – властивій римському соціальному характеру. Адже наявність досвіду жінки, phaticus (чоловік який у в Давній Греції, як відомо, ті, хто любив хлопчиків, статевому акті займав пасивну роль, піддавався повинні були піклуватися про них, ніжити їх, анальному проникненню) (Juven. IX.130-3; Catul. доводити їм своє кохання, задля того, щоб XVI.2; Priap. XXV.3, XL.4, LXXIII.1) та навіть запевнити в серйозності своїх намірів, для римлян monstrosus (Mart. IX.7(8); Suet. Calig. XVI.1). же з точки зору їх морально-етичних принципів ці Як бачимо, статеве життя римлян не всі дії, лише вказували на нестачу влади та обмежувалось стінами будинку, адже надання мужності. політичних прав тісно узгоджувалось із «чистотою Дослідники, зокрема, німецький вчений тіла». Поважний громадянин мав абсолютний Кренкель та американка Сара Річардсон також захист від будь-яких фізичних домагань [10, р. 558- відзначають, що корені даної проблеми варто 559]. Тому, побиття, як і «сексуальне проникнення» шукати й у наявності великої кількості хлопчиків- було не припустиме стосовно vir. Якщо вільний рабів для такого типу розваг (Ant. 26.2) [15; 16, р. римлянин піддався даним діям, то він абсолютно 253]. Латинський автор Сенека у своєму листі, з втрачав свою гендерну ідентифікацію, право певним презирством, описував одного з них: «Він називатись чоловіком і, як наслідок втрачав ніколи не стане чоловіком, щоб довше бути втіхою соціальний статус. Отже, римський vir повинен був для чоловіків! Але якщо заради цієї мерзоти у керувати собою фізично та морально, щоб нього довелося забрати його стать, чому б не продемонструвати себе як повністю відняти й життя?» (Sen. Epist. CXXII.7). Беручи до функціонуючого та гідного члена соціуму. уваги дане джерело, ми можемо стверджувати, що Друга соціальна група діти (чоловічої статі) господарі могли вчиняти стосовно рабських дітей Ми вважаємо доречним розмістити дітей- будь-які дії, оскільки цього хлопця піддавали громадян чоловічої статі на другий ступінь нашої кастрації, щоб зберегти дитячу красу. схеми, адже їх положення було «перехідним». Вони Якщо ж, змістити фокус з сексуальності на до періоду статевого дозрівання та проходження дослідження їх гендерної ідентифікації, то можна з церемонії мужності [11, р. 142] не вважались впевненістю сказати, що вони були чоловіками повноцінними громадянами та чоловіками, проте лише за статтю, проте «не-чоловіками» за на відміну від грецьких юнаків з дитинства займали гендером. Фактично їх тіло не належало їм та було більш активну позицію у соціальному та статевому абсолютно позбавленим чоловічої гідності. Отже, житті [12, р. 225-226]. Для того, щоб стати гідним стосунки з андрогінними дітьми-рабами у називатись civis romanus (римський громадянин), давньоримському суспільстві були широко їм доводилось з раннього дитинства вчитися ніколи розповсюдженими та визнаними, на відміну від нікому не підкорюватись та бути мужніми. тяжіння до елітних юнаків. Правила поведінки молоді у римському Виходячи з цього, можна судити, що безпеку у суспільстві чітко визначались та регламентувались. сексуальному плані, надавало положення у соціумі, Латинською мовою юнаки називались praetextatus – а не лише вік чи статеві ознаки. Право захисту тіла вільнонароджений громадянин, римський чоловік від сексуальних домагань була прерогативою (Sent. 5.4.14., S. 5.30-3). Булла (амулет навколо шиї) певного стану людей (Jul. Paul. Prud. Op. був знаком, того що хлопці не могли бути 2.26.1-17.12). використані дорослими чоловіками у сексуальних Елітні жінки цілях (Plut. Ant. Quaest. Rom. 101, 288 a). Звісно, не Наступний третій ступінь у матриці можна стверджувати, що вдавалося повністю домінування, займала соціальна група – елітних уникнути сексуального домагання дітей еліти, але жінок. При розгляді її, дозволимо собі не відомо, що на них накладалась заборона та погодитись з думкою таких американських вчених слідувало суворе покарання. Даного роду дія як Джоан Халлет, Холт Паркер та іншими [17; 18; визначалась як stuprum (незаконний статевий акт) 19, с. 12, 58-59, 68-71], які відносять всіх римських (Catul. XV). Ґвалтування молодих юнаків, каралось, жінок до категорії девіантних «інших» [20]. На наш і законодавством. У даному контексті, цікавий погляд, елітних жінок та дітей (жіночої статі) варто випадок згадував римський юрист Валерій Максим, розмістити на окремий (третій) ступінь соціально- розповідаючи про чоловіка, який вихвалявся гендерної схеми, після елітних чоловіків та дітей сексуальним використанням дівчини та puer (чоловічої статі). Ми аргументуємо це − статусом praetextatus, що кардинально вплинуло на його громадянства [21], правом майнової власності та програш у судовому процесі (Val. Max. VIII.1. «тілесної недоторканості» (Cato. Schol. ad. horat. absol.8). Це свідчення говорить про абсолютне serm. 1.2.31). Також, на підтвердження високого неприйняття римлянами такої практики як грецька статусу матрони, варто звернутись й до педерастія [13] (Cic. Tusc. 4, 33, 70; 5, 20, 58). першоджерел, зокрема римської комедії Плавта Щодо несприйняття подібної моделі стосунків «Куркуліон», у якій герой Полінур повчав Федра, існує кілька припущень, а на нашу думку, більш що можна кохати та використовувати у

East European Scientific Journal #1(65), 2021 47 сексуальному плані будь-кого, лише не можна З чим була пов’язана дана маргіналізація? чіпати: «вдову, матрону, дівчат та юнаків Найбільш вірогідну відповідь надала ізраїльська вільнонароджених…» (Plaut. Curc. 37-38). дослідниця Дрора Бахарал, аргументуючи це − Безумовно, що римська патріархальна система жахом чоловіків втратити владу та надпозицію у ніколи б не дозволила в соціально-політичному та суспільстві, через збільшення політичної законодавчому плані жіночій статі зрівнятись із активності серед жінок за часів: кінця Республіки та чоловічою, проте не можливо заперечувати початку Імперії (Фульвія, Лівія, Месаліна, привілеї надані їй до I ст. після Р.Х. У результаті Агрипіна та інші) [25, р. 333]. Жінки при владі, надходження великої кількості рабів у римську здавалось, порушили традиційні республіканські економіку даного періоду, елітні римські жінки гендерні ролі та чоловічу ідеологію − за якою жінки позбавились необхідності брати участь у домашній вважались біологічно та соціально неповноцінними фізичній праці (наприклад: прядіння бавовни чи істотами. Ця суперечність між ідеалом та пошив одягу), таким чином їх час звільнився і для реальністю, була також виражена в латинських інших видів діяльності. З цього приводу, навіть джерелах імперського періоду, які писали скаржився римський сатирик Ювенал, незадоволені елітні чоловіки, яких торкнувся даний підкреслюючи, що: «бідність змушувала процес (Tac. Ann. III. 33). Таким чином, коли влада латинських жінок бути добропорядними у давні жінок переходила межу, передбачену маскулінною часи, важка праця та мало годин для сну… не ідеологією, чоловіки намагались пояснити цей дозволяли їх скромним будинкам бути зіпсованими казус − за допомогою звинувачення їх у порушенні пороком» (Juv. 6. 287). доброчесності. Вони приписували їм І справді, у порівнянні з грецькими неконтрольовану хіть, аргументуючи це дружинами, римські не були замкнені лише на відсутністю вищезгаданої якості pudicitia (Sen. Dial. жіночій половині будинку, й навіть мали доступ: до XII.16.4) − за якою мораль та доброчинність освіти та організації своїх зборів [22]. До того ж, матрони були нерозривно пов’язані з добробутом навіть pater families та раби звертались до римської держави. Внаслідок цього чоловічий контроль над матрони з повагою domina [23, р. 24-25] (Petr. Sat. жіночою доброчесністю та цнотливістю стає 105. 7; Ad. M. Cats 4.6.2). зрозумілим, адже їх втрата покривала соромом, не Проте, з іншого боку, не дивлячись на лише осоромлену жінку, але і її чоловіка та родину вищезазначені привілеї та права, не можна не (Dig. XLVII.10.1.9, XVIII.2) [26, р. 196]. У такий відзначити той факт, що все одно соціальна спосіб, інкримінація в перелюбстві була ідентичність римської жінки була повністю розповсюджена майже у всіх жанрах латинської підлаштована під ту роль, яку вона може грати для літератури, та найбільшої популярності зазнала у чоловіка та синів. Адже передбачалось, що шлюб політичних ораторських промовах (Cic. Rhet. Her. завершить розвиток жінки та забезпечить її IV.23; Catil. II.23; Verr. I.2). соціальним статусом та цілями в житті. Сексуальні Водночас, не дивлячись на часткову обмеження, які були визначені для заміжніх жінок відсутність прав, гендерні стереотипи та тільки підтверджували це. звинувачення на адресу матрон під час кінця Американська вчена Аліна Росса цілком вірно Республіки-початку Імперії, варто відзначити, що звернула увагу на той факт, що у римській шлюбній вони сформували окрему та доволі прогресивну системі, сексуальність існувала як серія моральних соціальну групу. стандартів, розроблених на підтримання цілісності Категорія «інші» родини [24, р. 97]. Отже, найбільше у характері Продовжуючи формування нашої гендерно- матрони цінувалась така якість як pudicitia соціальної схеми, ми пропонуємо, віднести всі (скромність та цнотливість), яка й змушувала її нижчі стани: рабів, вільновідпущеників, іноземців, зайняти пасивну роль у соціально-політичній та калік, потвор та девіантів за професією до категорії статевій сфері. безправних «інших», яка протиставлялась еліті. Сексуальні стосунки у шлюбі завжди Члени даних соціальних груп мали різну біологічну пристосовувались до суспільної моралі, яка була стать, стан або професію, але гендерно вони всі основною подружнього життя. Поважним парам визначались як жінки. Щодо цього цікаво зауважив рекомендувалось уникати любовних пестощів при французький вчений Поль Вен: «у римському світлі дня чи у яскраво освітлених кімнатах, суспільстві бути активним – означало бути матрони не повинні були знімати свою білизну чоловіком, незалежно від статі пасивного самостійно та займати активну роль у статевих партнера» [27, р. 50]. Безправні чоловіки були актах (Ovid. Am. I, 5, 1-7; Lucr. 68-1277). позбавлені головних якостей, властивих еліті, а Між тим джерельна база періоду Ранньої саме − недоторканості тіла та «соціальної Імперії вже свідчить про те, що жінки вищих станів мужності», і у такий спосіб вони прирівнювались зазнавали все більшої емансипації, та навіть до жінок, які завжди асоціювались з пасивністю та намагалися упередити багаторазову вагітність відсутністю контролю над собою й своїм тілом. (Ovid. Am. II. 13, 1-4; Plin. VII, 7, 43, XVIII, 23), Звісно ж, як нижчий стан їх очікувало підкорення, мінімізувати сексуальні контакти зі своїми яке визначало їх гендерно-соціальну ідентичність чоловіками та жити повноцінним сексуальним та орієнтацію. життям (Juven. VI; Mart. VI. 67; Ovid. Ars Am. II, 68- Раби 692). А втім, до активної жінки завжди ставились з Рабовласницька система була основою певним презирством, і вважали гендерним економічного устрою Давнього Риму I ст. до Р.Х. – девіантом (Mart. VII, 67; Sen. Epist. Mor. 95, 20, 1). I ст. після Р.Х. і підтримувалася завдяки активним

48 East European Scientific Journal #1(65), 2021 завоюванням періоду Пізньої Республіки [28]. соціальну та моральну перевагу еліти та підтримала Функції рабів були різноманітними: від побутових суворий розрив між ними та низами суспільства. до сексуальних. Оскільки, pater familias, як голова Висновки: родини та власник майна, абсолютно домінував над Отже, ми прослідкували, що такі конструкти ними, він міг використовувати їх за своїм бажанням як стать, гендер та сексуальність напряму й у сексуальному плані (Sen. Contr. IV. pref.10). корелювались з соціальним життям римського Латинські джерела насичені описами як справжній суспільства, та грали ключову роль у побудові vir насолоджувався сексом з рабами (Juven. XI.136- римської соціальної ієрархії. Римляни 82; Catul. LVI). Раби належали до найнижчого використовували стать як основу статево- стану, та виходячи з цього, приймали пасивну роль гендерних постулатів та соціально-сексуальних та використовувались задля девіантних статевих стосунків, проте одночасно з цим, римський гендер актів [29]. Особливо популярним їх використання був сексуально перехідним чи змінним було в оральних насолодах – феляції (Catul. XCVII; конструктом протягом всього життя. Mart. Epigr. IX. 40) та кунілінгусі. На цей рахунок Таким чином, вибудовувалась така гендерно- Марціал іронізував: «Мужоложників рот погано соціальна піраміда, де на верхівці соціальної тхне, кажеш ти, Фабулл; але якщо ти правий, як же ієрархії знаходився стан vir, тобто справжніх рот лизунів, скажи мені, тхне ?» (Mart. Epigr. VII, чоловіків (paterfamilias) за статтю та гендером, 67., XII, 85). Доволі часто вони брали пасивну дорослих римських елітних громадян, права та тіла участь і в анальному сексі, за що їх називали яких є абсолютно захищеними від посягань. Трохи гендерним девіантом cinaedus (Juven. 2; Catul. XVI., нижче, на перехідний другий ступінь «Матриці XXIX; Cic. In Ver. II.2.192; Phaed. Fab. 5.1.12-18; домінування», ми розмістили соціальну групу Pet. Sat. 21, 23; Mart. 10.98; Suet. Aug. 68; CIL IV, вільнонароджених – молодих юнаків (які 1825, 2319b, 4917). Латинський словник недоторкані, і тому захищені законом). Не презентував різноманітну термінологію на дивлячись на їх привілеї та чоловічу стать, вони, ще позначення таких чоловіків: mollis, impudicus та не були гендерно ідентифікованими та лише інше [30, р. 461]. опановували від батька (vir) та своїх вихователів, Раби, які позбавились своєї кабали переходили правила, яким чином притримуватись «соціальної у категорію – вільновідпущеників. Проте, навіть мужності», і стати справжнім чоловіком. Третю при звільненні, вони не отримували повної свободи сходинку гендерно-соціальної моделі, ми та продовжували виконувати сексуальні бажання невипадково виокремили для римських елітних господаря: «Не цнотливість – підґрунтя для жінок (матрон), адже не дивлячись на підкорене звинувачення вільнонародженої людини, положення за статтю, вони мали певні права та необхідність раба, обов’язок для привілеї (зокрема, недоторканість тіла). Всі інші вільновідпущеника» (Sen. Contr. IV. 10; Liv. VIII. нижчі стани: раби, вільновідпущеники, іноземці, 28). Так, за часів Імперії вільновідпущеники могли маргінальні професії, ми вважаємо доречним, досягти певних фінансових висот, про що свідчать відокремити у категорію безправних «Інших». Це численні археологічні знахідки заможних вілл у ті, чоловіки та жінки, з тілом яких могли зробити Помпеях, однак римський соціум ніколи б не будь-які агресивні дії (побити, зґвалтувати та т.п.). дозволив колишнім рабам перейти до категорії Саме тому, не є дивним, що гендерні девіації, еліти: з підкорених рабських стосунків, вони найбільш були розповсюдженими серед них. скоріш за все переходили у патронатські [31]. Проаналізувавши ідеологію давніх римлян, ми В окрему групу безправних «інших» видається бачимо, що соціально-сексуальні прерогативи можливим віднести іноземців. В цьому випадку сконцентрувались серед елітних станів, зокрема можна пояснити погане ставлення до цієї категорії, дорослих громадян чоловіків, і надали пасивні наклавши його на концепцію «Орієнталізму», соціальні ролі підкореним станам суспільства, розроблену професором Колумбійського незалежно від їх статі. університету Едвардом Саїдом [32]. У ній він Ми намагались охопити як жіночу, так і аналізував як Захід протягом довгих історичних чоловічу половини суспільства, з чого можна періодів будував образ девіантного «іншого» в зробити висновок: що у пізній період Римської особі Сходу, використовуючи позицію сили та Республіки та на ранніх етапах зародження Імперії, домінації. Накладаючи на цю концепцію стосунки вплив насолод та розпусти домінував серед римлян та іноземців, можна зробити висновок, що чоловічої половини суспільства, але з роками, як неприязнь римлян до іноземців, пояснювалась свідчать проаналізовані джерела, змінювався жахом перед чимось невідомим та несхожим на статус жінки, і з матрони, яка не мала права на них. чуттєвість вона перетворювалась на вільну людину До маргінального стану відносились також зі своїм баченням навколишнього світу та з правом люди певного роду занять, а саме: гладіатори, на власний вибір. Поява владних та активних жінок, актори й повії (Cic. Off. I.150-151) [33, р. 26]. Дані описаних римськими авторами, абсолютно професії в ідеології Давнього Риму, виступали співпала з консолідацією Імперії, збільшенням символом сорому та підпадали під infamia. статків та еллінізацією, що відображали Законодавчо на них накладались суворі обмеження соціокультурні зміни у житті Давнього Риму. у різних сферах суспільного життя такі як свідчення в суді, висування звинувачень та активна Список літератури: участь у політиці (Mart. I.41; Dig. XX.5.2, 5.3, Dig. 1. Dover K. Greek Homosexuality. Cambridge: XX.5.21.2). У такий спосіб судова сфера посилила Harvard University Press; 1989.

East European Scientific Journal #1(65), 2021 49 2. Фуко М. Использование удовольствий. Slaves in Greco-Roman Culture: Differential История сексуальности. − Санкт-Петербург: Equations. London: Routledge; 1998. р. 152–173. Академический проспект; 2004. [Fuko M. 19. Де Бовуар С. Второй пол. – Азбука- Ispol'zovanie udovol'stvij. Istorija seksual'nosti. − Аттикус; 2017. [De Bovuar S. Vtoroj pol. – Azbuka- Sankt-Peterburg: Akademicheskij prospekt; 2004. (In Attikus; 2017. (In Russ).] Russ).] 20. В даному контексті термін «інший» 3. Davidson J. Dover, Foucault and Greek сприймається у відповідності з науковим підходом Homosexuality: Penetration and the Truth of Sex. Past «інший» як маргінальний, той хто не відповідав & Present. 2001; 170 (1): 3-51. соціальним нормам, був позбавленим прав та 4. Parker H. The Teratogenic Grid. In: Hallett J., відносився до підпорядкованої соціальної категорії. Skinner M. Roman Sexualities. Princeton: Princeton Див.: Шапинская Е. Образ Другого в текстах University Press; 1997. р. 47-65. культуры: политика репрезентации. – М.: URSS; 5. Williams C. Roman Homosexuality: Ideologies 2012. [Shapinskaja E. Obraz Drugogo v tekstah of Masculinity in Classical Antiquity. Oxford: Oxford kul'tury: politika reprezentacii. – М.: URSS; 2012. University Press; 1999. (In Russ).] 6. Kamen D., Richardson S. Revisiting Roman 21. Римські елітні жінки мали статус громадян, Sexuality: Agency and the Conceptualization of а не функції громадян (оскільки не брали участь у Penetrated Males. In: Masterson М., Rabinowitz N. законодавчих чи судових зборах, не могли бути Sex in Antiquity: Exploring Gender and Sexuality in магістратами, і як правило були виключені з virilia the Ancient World. Routledge; 2015. р. 449-460. official) Див.: Chatelard A. Minorité juridique et 7. Collins P. Black Feminist Thought: knowledge, citoyenneté des femmes dans la Rome républicaine. consciousness, and the politics of empowerment. New Clio. Femmes, Genre, Histoire. 2016; 1 (43): 23-46. York: Routledge; 2000. 22. Wallace-Hadrill A. Engendering the Roman 8. Collins P. Toward a New Vision: Race, Class, House. In: D. Kleiner, S. Matheson I Claudia: Women and Gender as Categories of. Analysis and Connection. in Ancient Rome. New Haven; 1996. р. 104-115. Race, Sex & Class. 1993; 1 (1): 25-45. 23. Латинський термін «Domina» − позначав 9. Під категорію Vir підпадали не всі особи поважливе звертання до «господарки дому». Див.: чоловічої статі, а виключно римські повнолітні De la Bedoyere G. Domina: The Women Who Made громадяни з бездоганною репутацією та високим Imperial Rome. Yale University Press; 2018. соціальним положенням. Див.: L'Hoir F. 24. Rousselle A. Porneia: On Desire and the Body The rhetoric of gender terms: man, woman, and in Antiquity. Blackwell; 1988. the portrayal of character in latin prose. Leiden; 1992. 25. Baharal D. Public Image and Women at Court 10. Richlin A. Not before Homosexuality: The in the Era of Adoptive Emperors (A. D. 98-180). The Materiality of the cinaedus and the Roman Law against case of Faustina the Younger. Studies in Latin literature Love between Men. Journal of the History of Sexuality. and Roman history. 2000; 10: 328-344. 1993; 24: 523-573. 26. Saller R. Pater Familias, Mater Familias, and 11. В загальному вік, коли вони досягали the Gendered Semantics of the Roman Household. статевого дозрівання та ставали vir на церемонії Classical Philology. 1999; 94 (2): 182-97. досягнення мужності, міг варіюватись від 13 до 18 27. Veyne P. La famille et l’amour sous le Haut- років. Див.: Rwason B. Children and childhood in Empire romain. Annales (E.S.C.) 1978; 3: 35-63. roman Italy. Oxford: OUP Oxford; 2003. 28. Bradley K. On the Roman Slave supply and 12. Eyben E. Restless Youth in Ancient Rome. Slave breeding. Slavery & Abolition: A Journal of Routledge; 2003. Slave and Post-Slave Studies. 1987; 8 (1): 42-64. 13. Педерастія – це соціально визнані 29. Verstraete B. Slavery and the Social Dynamics романтичні та сексуальні стосунки між of Male Homosexual Relations in Ancient Rome. давньогрецькими дорослими вільними чоловіками- Journal of Homosexuality. 1980; 5: 227-36. громадянами та вільними юнаками підліткового 30.Williams C. The Latin Vocabulary of the віку. Див.: Williams C. Greek Love at Rome. The Unmanly Man: The Semantics of mollis, impudicus, Classical Quarterly. 1995; 45 (2): 517-539. pathicus, and cinaedus. In: M. Masterson, N. 14. Cantarella E. Secondo natura: La bisessualità Rabinowitz, J. Robson. Sex in Antiquity: Exploring nel mondo antico. Feltrinelli Editore; 2016. Gender and Sexuality in the Ancient World. London 15. Krenkel W. Pueri Meritorii. WZ Rostock. and New York: Routledge; 2015. р. 461-481. 1979; 28: 179-189. 31. Kristof V. The macula servitutis of Roman 16. Richlin А. Reading boy-love and child-love freedmen. Neque enim aboletur turpitudo, quae postea in the Greco-Roman world / M. Masterson, N. intermissa est? Revue belge de philologie et d'histoire. Rabinowitz, J. Robson. Sex in Antiquity: Exploring 2016; 94 (1): 131-164. Gender and Sexuality in the Ancient World. London 32. Саид Э. Ориентализм. Западные концепции and New York: Routledge, 2015. р. 352-373. Востока. − СПб.: Русский Мiръ; 2006. [Said Je. 17. Hallett J. Women as Same and Other in the Orientalizm. Zapadnye koncepcii Vostoka. − SPb.: Classical Roman Elite. Helios. 1989; 16 (1): 59-78. Russkij Mirъ. (In Russ).] 18. Parker H. Loyal Slaves and Loyal Wives: The 33. Bond S. Trade and Taboo: Disreputable Crisis of the Outsider-Within and Roman Exemplum Professions in the Roman Mediterranean. Ann Arbor: Literature. In: Joshel S., Murnaghan Sh. Women and University of Michigan Press; 2016.

50 East European Scientific Journal #1(65), 2021 ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ

Bezobrazova A.S. linguist, graduate of Moscow City University

TRANSLATION YESTERDAY AND TODAY: HOW MODERN TECHNOLOGIES ARE CHANGING THE WORK OF A TRANSLATOR

Безобразова Анастасия Сергеевна лингвист, выпускник Московского Городского Педагогического Университета

ПЕРЕВОДЫ ВЧЕРА И СЕГОДНЯ: КАК СОВРЕМЕННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ МЕНЯЮТ РАБОТУ ПЕРЕВОДЧИКА

Summary: Over the past few years, translation as a profession has undergone significant changes caused by the emergence of new technologies. In an industry that is growing rapidly in terms of revenue, more and more computer applications are being used to speed up work and improve efficiency. Among the new technologies that stand out is the use of translation memory, with which translators can take advantage of their previous work to avoid repetitive tasks and save time and effort. Such changes are also helping translators to gradually raise average incomes and break the old stereotype of poorly paid professionals. Аннотация: За последние несколько лет перевод как профессия претерпел значительные изменения, вызванные появлением новых технологий. В отрасли, которая стремительно растет с точки зрения доходов, все больше и больше компьютерных приложений используются для ускорения работы и повышения эффективности. Среди новых технологий выделяется использование памяти переводов, с помощью которой переводчики могут воспользоваться своей предыдущей работой, чтобы избежать повторяющихся задач и сэкономить время и силы. Такие изменения также помогают переводчикам постепенно повышать средний доход и избавляться от старого стереотипа о плохо оплачиваемых специалистах. Key words: translator, translation memory, automated translation, CAT programs. Ключевые слова: переводчик, память переводов, автоматизированный перевод, CAT-программы

Постановка проблемы. Отрасль, вся цель автоматическое отслеживание рабочего процесса, которой – помочь бизнесу преодолевать границы: системы управления временем и базы данных это переводческий бизнес. Неудивительно, что так ресурсов – это лишь некоторые из способов, важно уметь быстро и эффективно общаться на которыми бюро переводов и их клиенты получают больших расстояниях. И снова здесь появляется дополнительную ценность в эпоху цифровых Интернет. Подобные услуги электронной почты, технологий. облачного хранилища и телефонной связи с Анализ последних исследований и передачей голоса по IP (VoIP) означают, что публикаций. Вопросы перевода всегда были быстрая международная связь теперь возможна интересны исследователям. Ими выделялись как практически бесплатно. непосредственные вопросы лингвистической Для предприятий, которые работают с стороны, так и использование современными поставщиками языковых услуг, это дает переводчиками специальных систем, которые немедленные и долгосрочные преимущества. помогают в работе. Подумайте о том, насколько теперь проще найти Проблемы перевода можно разделить на эксперта или компанию, находящуюся за проблемы приема, проблемы производства и пределами вашей страны - что может быть важно, проблемы приема-производства (в которых когда вам нужно найти носителя вашего целевого сочетаются оба типа проблем) [12]. языка. Подумайте, насколько быстрее и Дж. Мандей пишет о проблеме неизбежной эффективнее можно будет задать их вопросы и субъективности, которую влечет за собой ответить на них, чем во времена обычной почты и инвариант [9]. М. Фергал и А. Альманна дорогостоящих международных телефонных упоминают следующие проблемы перевода: звонков. морфологическое различие, флективную Есть последствия и для менеджеров морфологию, процессы словообразования, включая переводческих проектов – людей, которые словообразование и флексию, составление, работают в бюро переводов, чтобы обеспечить смешение и акронимию / аббревиатуру, своевременное и качественное выполнение работы. лексические пробелы, проблемы, связанные с Благодаря тому, что общение стало намного разговорной импликатурой [5]. быстрее и проще (и дешевле), сроки могут быть М. Снелл-Хорнби указывает на различные сокращены, а расходы соответственно сокращены. проблемы, которые необходимо учитывать, И это все, не говоря уже о преимуществах включая статус, положение и функцию исходного компьютерных систем управления проектами: текста, а также сложные проблемы стиля,

East European Scientific Journal #1(65), 2021 51 этические проблемы перевода, В отличие от CAT-программ, машинный мультисемиотические тексты, такие как комиксы перевод не только полезный помощник в процессе [11]. М. Снэлл-Хорнби предложил добавить к перевода, но и непосредственно генерирует этому описание телесных ощущений, которые не результат перевода. Тем не менее, этот вид являются очевидными, и жесты или выражения, машинного перевода, возможно, впоследствии передающие отношение, и у вас есть словарный придется отредактировать и отредактировать запас, который представляет для переводчика переводчиком-человеком. Этот метод может быть проблемы [11]. полезен только для крупномасштабных проектов и Выделение нерешенных ранее частей общей текстов, где удобочитаемость и особый стиль проблемы. Самое первое программное общения не имеют большого значения. обеспечение для компьютерного перевода Первые функциональные автоматические появилось почти 30 лет назад. Его основная переводчики появились на рынке в начале 90-х функция заключалась в хранении переведенных годов. Они работали на основе встроенных текстов в памяти переводов и последующем грамматических правил и словарей (например, использовании этой памяти для упрощения и RBMT – машинный перевод на основе правил). повышения эффективности перевода Однако оказалось, что, хотя это была интересная повторяющегося текста. Эта функция позволила идея, в то время технология не позволяла переводчикам значительно ускорить свою работу, производить качественный машинный перевод. но с этого момента разработка продолжалась. Качество было очень низким, и во многих случаях В начале 1990-х в CAT-инструментах смысл и контекст терялись при переводе. появилась возможность использовать Еще одним шагом в процессе развития интегрированные терминологические базы, что машинного перевода стал SMT – статистический значительно повысило согласованность переводов машинный перевод, который привнес в (с помощью терминологической базы конкретные автоматический перевод статистический подход. или технические фразы переводятся одинаково). Каждое предложение (порядок слов) было создано Цель статьи – проанализировать, как на основе вероятности распределения каждого современные технологии меняют работу слова в предложении – на основе лежащего в переводчика. основе статистического анализа текстов на Изложение основного материала. На рубеже определенном языке. Результат был не очень тысячелетий CAT-инструменты стали доступны точным, но, похоже, он имел более естественный онлайн, а это означало, что переводчики могли лингвистический поток, чем RBMT. Комбинация работать откуда угодно и автоматически сохранять двух подходов – RBMT и SMT – оказалась свою работу на безопасном удаленном сервере. логическим шагом, который может продвинуть Этот скачок также сыграл огромную роль в автоматические переводчики вперед [1]. удаленной командной разработке, позволив Однако самые большие инновации в области большему количеству переводчиков работать над машинного перевода произошли совсем недавно. одним проектом одновременно и в режиме Самое последнее введение в автоматические реального времени. В этом решении появилось переводы – это алгоритм, основанный на множество функций, которые упростили весь нейронных сетях. Алгоритм имитирует процесс, предоставив переводчикам немедленный человеческий мозг, обучаясь разбирать слова в доступ к памяти переводов и базе терминов общем контексте предложения, сравнивая сходство клиента, что является важной функцией, особенно отдельных слов и фраз. Это приводит к более при работе с большими заданиями. Это не только точным машинным переводам, чем когда-либо увеличило скорость выполнения проектов, но и прежде. оказало огромное влияние на качество продукции. Несмотря на то, насколько впечатляющим он С тех пор CAT-инструменты развиваются со может быть, машинный перевод все еще далек от все возрастающей скоростью, добавляя функции, того, чтобы заменить переводчиков-людей, которые сделали их практически незаменимыми в особенно их чувство контекста, грамматические области управления переводами. Обеспечение правила и безупречный опыт [2]. качества (QA) - прекрасный тому пример. Эта До сих пор машинный перевод в наших обширная функция предупреждает переводчиков о процессах перевода использовался очень мало. В то любых ошибках в числах, форматировании, же время мы понимаем, что технологии постоянно пунктуации, прописных и строчных буквах, меняются и улучшаются. Так что, если в конечном названиях продуктов или услуг, а также о лишних итоге он окажется столь же эффективным с точки или отсутствующих пробелах или непереведенном зрения качества и скорости, мы определенно тексте. рассмотрим способы его использования в наших Это подняло качество переводов на процессах. совершенно новый уровень. Когда дело касается переводчиков и бюро Разработчики CAT-программ все еще переводов, системам управления контентом не работают над другими модификациями, например, уделяется должного внимания. Тем не менее, с целью оптимизации пользовательского именно CMS вносит структуру и порядок в работу интерфейса и расширения диапазона с цифровым контентом, включая переводы [4]. поддерживаемых форматов файлов. Системы управления контентом доступны в виде настольных приложений или непосредственно

52 East European Scientific Journal #1(65), 2021 в Интернете с использованием веб-интерфейса, с значительно сократить задержку перед началом помощью которого пользователи могут легко работы по переводу. управлять всем цифровым контентом (веб- Дополнительно (по желанию заказчика) это документами, маркетинговыми текстами, решение можно подключить к автоматическим руководствами и т. д.). Вкратце, это комплексная переводчикам и тем самым значительно сократить система для управления текстами и другим расходы. цифровым контентом. Исходя из состояния современных технологий В наши дни CMS является наиболее часто перевода, можно прогнозировать, что акцент используемым методом загрузки переведенных сместится на взаимную интеграцию всех текстов, что делает его наилучшим решением для вышеупомянутых технологий. Это может быть клиентов. Это большой шаг вперед по сравнению с непросто, потому что рынок предлагает различные предыдущими процессами, в которых необходимо виды CAT-программ, систем управления было загружать тексты непосредственно в контентом (CMS), а также систем управления исходный код веб-сайта. переводами (TMS). Системы управления контентом также В некоторых случаях требуется перевод претерпели дальнейшее развитие. Например, документов. Потребность в выполнении такой запуск модели DITA (Darwin Information Typing работы возникает при предоставлении Architecture) стал важной вехой – она определяет определенных документов за рубежом, при основные правила для структуры создаваемых ведении бизнеса с иностранными партнерами для документов. консульской легализации. В любом случае нужен На практике это означает, например, что автор качественный точный перевод документов, записывает текст в CMS (например, описание который сохранит содержание текста и передаст продукта или услуги), публикует его на веб-сайте и его в понятной форме. может создать руководство, используя тот же текст. В зависимости от характера документов может Это избавляет от необходимости писать один и тот потребоваться сложный технический перевод. же текст дважды, и в то же время значительно Например, перевод инструкций по использованию повышает согласованность всех корпоративных оборудования. Любой юридический или текстов [6]. При обновлении текста достаточно медицинский перевод имеет значительные внести изменение только один раз. трудности. Это связано с большим количеством Системы управления переводами – основа специальных терминов и необходимостью передать эффективного управления каждым бюро самую суть этих терминов. переводов. На ранних этапах разработки он в Собственно, процесс перевода начинается с основном содержал базу данных клиентов и изучения текста, осуществляется подготовка к переводчиков, но с тех пор они претерпели переводу наиболее значимых и сложных значительные улучшения. Были добавлены новые фрагментов текста. функции и возможности, включая выставление Очевидно, что потребность в переводах счетов и выставление счетов, различную текстовых документов существовала с самого статистику, расценки и управление жалобами. начала их появления. Первыми инструментами для Информационные системы, как и другие выполнения переводов на повседневном уровне упомянутые выше инструменты, плавно перешли в были словари. Одними из самых древних словарей онлайн-мир. Теперь заказчики и поставщики могут на английском языке были глоссарии испанских, получить к ним доступ из любого места в любое французских и латинских слов с их определениями время, сотрудничая с бюро переводов в режиме на английском языке, датированные 14 веком реального времени. Это значительно облегчает и нашей эры. Такие словари позволяли переводить ускоряет весь процесс перевода. только отдельные слова или фразы. При переводе Можно легко сказать, что для дальнейшего большого текста, особенно профессионального развития информационных систем и порталов не содержания, смысл терялся. Ведь словари так много возможностей (кроме ускорения или позволяют выполнять буквальный перевод, не оптимизации пользовательского интерфейса). понимая сути текста, понимая его специфику [8]. Следующим логическим результатом всего Однако словари уже давно является процесса разработки современных средств единственным источником информации о значении перевода является интеграция в единую иностранных слов. С появлением компьютерных платформу. технологий перевод стал намного проще. Комплексная взаимосвязь всех Например, появились различные программные вышеперечисленных компонентов может продукты. Это голосовые переводчики, выглядеть так: позволяющие переводить с голоса. Интернет- Автор создает текст в CMS, которая переводчики стали доступными, перекладывая подключена к системе управления переводами значение текста, введенного в специальное поле. (TMS). На основе интерфейса информационная Существуют также профессиональные система впоследствии анализирует текст в программы, предназначенные для отношении памяти переводов и терминологической квалифицированных переводчиков. Однако все они базы. Заказчик сразу получает предложение, и имеют вспомогательное значение. Они не могут после его утверждения переводчик может заменить опыт и знания переводчика. Поэтому приступить к работе над переводом. Это может специалист всегда был и остается основой

East European Scientific Journal #1(65), 2021 53 правильного и правильного перевода. И никакие сделать будущие проекты еще более быстрыми и программы не способны передать значение экономичными. договоренности между сторонами, решение суда. CAT-программы работают, отображая две Поэтому при переводе его качество зависит только версии документа рядом. На первый взгляд они от уровня подготовки самого переводчика. могут немного походить на интерфейс электронной Благодаря современным технологиям сам таблицы: два столбца текста, со строками и процесс перевода был значительно упрощен. Найти строками, каждая из которых содержит «сегмент» квалифицированных специалистов и записи. Исходный текст (исходный язык взаимодействовать с ними стало намного проще. документа) отображается в левом столбце, а Например, машинный перевод ближе к переводчик заполняет целевой текст (новый язык буквальному. Происходит процесс постепенного после перевода) справа. Каждая строка - каждый перевода слов по слову. «сегмент» - обычно состоит из одного Между тем, использование разумных предложения, хотя переводчик всегда может инструментов имеет много преимуществ. разделить или объединить эти сегменты по мере Например, SmartCAT может найти и обозначить необходимости, чтобы создать текст, который все технические термины в представленном тексте. хорошо сочетается с новым языком. Как только вы Программа найдет правильную форму перевода разберетесь с макетом, работать в CAT- независимо от используемой формы слова. инструменте так же просто, как и в текстовом Программа не выйдет из строя или запутается [10]. процессоре, но со всеми дополнительными Это очень важно, и именно это гарантирует преимуществами, которые дает программное правильный перевод с передачей семантического обеспечение, разработанное специально для значения текста. переводчиков. Есть возможность запомнить переведенные Выводы и предложения. С момента своего тексты. Они остаются в памяти, и при работе с создания профессия переводчиков претерпела подобными фрагментами текста они выводятся из множество изменений, как показано в предыдущих памяти. Соответственно, их можно доставить к главах. С помощью программного обеспечения новому переведенного документа. А при памяти переводов, электронных словарей или необходимости можно внести коррективы. распознавания голоса переводчики теперь могут Программа также использует машинный ускорить свою работу и сделать ее более перевод. Для удобства пользователей доступны эффективной и действенной. несколько систем машинного перевода: переводчик В конечном итоге результат таких изменений Google, Яндекс и Microsoft. Однако, если у вас есть лучше всего отразился на доходах переводчиков. собственные системы перевода, вы можете ими Можно возразить, что миф о том, что переводчики пользоваться. являются плохо оплачиваемыми и Доступен широкий выбор словарей. Благодаря недооцененными работниками, теперь ушел в полному архиву словарей, всегда можно будет прошлое. Возможно, они все еще не получают найти перевод для определенного слова. Это очень заслуженного признания, но доходы от переводов помогает при переводе юридических или растут. медицинских текстов, изобилующих целыми Это увеличение тесно связано с фразами, состоящими из конкретных сроков. использованием технологий, применяемых для Оценка готового текста осуществляется перевода. Обоснование простое, поскольку автоматически. Программа знает более 20 типов инструменты перевода якобы увеличивают объем ошибок. И она способна распознать любую работы, которую переводчик может выполнить за ошибку. После его исправления текст можно определенный период времени. Поскольку перевод считать переведенным. обычно оплачивается пословно (в некоторых В то же время автоматические программы не случаях это может быть почасовая оплата или могут гарантировать правильный перевод, точную постраничная оплата), более высокая передачу сущности текста. Особенно, если речь эффективность означает более высокий доход. идет об узкоспециализированных документы [12]. Если есть какое-то программное обеспечение, Список литературы которое больше всего изменило работу 1. Chan, S. (2013). Approaching localization. In переводчиков, так это инструмент компьютерного C. Millán & F. Bartrina (Eds.), The Routledge перевода или, для краткости, CAT-инструмент. handbook of translation studies (pp. 347–362). London, САТ-инструменты предназначены для ускорения UK: Routledge процесса перевода, облегчая переводчикам 2. DePalma, D., Hegde, V., Pielmeier, H., & отслеживание своей работы, поддерживая Stewart, R. (2013). The languages services market. согласованность и сохраняя форматирование и Cambridge, MA: Common Sense Advisory. структуру исходного документа - и многое другое. 3. Doherty, S., & Kenny, D. (2014). The design Они часто также включают «память переводов» - and evaluation of a statistical machine translation автоматическую запись того, как переводчик ранее syllabus for translation students. The Interpreter and обрабатывал определенные слова и фразы или даже Translator Trainer, 8(2), 295–315. целые предложения. Эти базы данных могут 4. Doherty, S., & O’Brien, S. (2014). Assessing использоваться совместно с заказчиком или the usability of raw machine translated output: A крупными переводческими командами, чтобы

54 East European Scientific Journal #1(65), 2021 usercentered study using eye tracking. International 9. Munday J. Introducing Translation Studies. Journal of Human-Computer Interaction, 30(1), 40–51. Theories and applications / L.: Routledge, 2016. 5. Farghal M. Contextualizing. Translation 10. Randhawa, G., Ferreyra, M., Ahmed, R., Theories / United Kingdom: Cambridge Scholars Ezzat, O., & Pottie, K. (2013). Using machine Publishing, 2015. translation in clinical practice. Canadian Family 6. Gaspari, F., Almaghout, H., & Doherty, S. Physician, 59(4), 382–383. (2015). A survey of machine translation competences: 11. Snell-Hornby M. The Turns of Translation Insights for translation technology educators and Studies. New paradigms or shifting viewpoints / practitioners. Perspectives: Studies in Translatology, Amsterdam: J. Benjamins Publishing Company, 2006. 23(3), 333–358 12. Web translation as a genre. 2009. Studies on 7. Internet World Stats. (2015). Usage and translation and multilingualism. [Электронный population statistics: World users by language. ресурс]. – Режим доступа: Retrieved from: http://www.termcoord.eu/wpcontent/uploads/2013/08/ http://www.internetworldstats.com/stats7.htm Web_translation_as_a_genre.pdf 8. Kenny, D., & Doherty, S. (2014). Statistical 13. W3Techs. (2015). Usage of content languages machine translation in the translation curriculum: for websites. Retrieved from Overcoming obstacles and empowering translators. http://w3techs.com/technologies/overview/content_lan The Interpreter and Translator Trainer, 8(2), 276–294. guage/all

УДК 821.163.42 ГРНТИ 17.09.91 Klymets Maryana Assistant at the Department of Slavonic Philology at Ivan Franko National University of Lviv, Ukraine

FUNCTIONING OF FANTASTICAL ELEMENT IN LYRIC-EPIC LITERATURE OF CROATIAN ROMANTICISM (AS IT IS REPRESENTED IN WORKS OF AUGUST ŠENOA)

Климець Мар’яна асистент кафедри слов’янської філології імені професора І. Свєнціцького Львівський національний університет імені Івана Франка

ФУНКЦІОНУВАННЯ ФАНТАСТИЧНОГО ЕЛЕМЕНТУ У ЛІРО-ЕПОСІ ХОРВАТСЬКОГО РОМАНТИЗМУ (НА ПРИКЛАДІ ТВОРЧОСТІ АВҐУСТА ШЕНОА)

Abstract. The article looks at the work of August Šenoa to illustrate its analyses of the elements of the fantastical in the lyric-epic literature of Croatian Romanticism. The works that explicate popular plots and chronotope of folk fanstastic literature have been reviewed in general. The author’s versions of traditional images have been analysed in “Mrak”, “Divine Justice”, “Lady's Mantle”, “Shoemaker and Devil”, “The House of Plague”, “Vila’s Ring” and “Carnival Night”. In ballad “Mrak” the author problematizes the gender stereotypes in the society of that time through demoniacal intertext. The ballad “Divine Justice” and the legend “Lady’s Mantle” have social voicings, the conflicts that arise around the categories of poverty-prosperity (they match the categories of honesty-mendacity/generosity-parsimony) are resolved by Divine Intervention. In poetic fairy tale “Shoemaker and Devil” the author takes the magic contents of a popular fairy tale and adds to it ethical-didactic gist, religious component and humorous story telling. The social fairy tale The House of Plague realises the idea that public interests must prevail over the individual ones. In the allegorical fairy tales “Vila’s Ring” and “Carnival Night” the author raises the problem of poetical creativity and loyalty to ideals. Анотація. У статті на прикладі творчості Авґуста Шеноа аналізуються елементи фантастичного у ліро-епічних творах хорватського романтизму. Здійснено загальний огляд творів, у яких есплікуються популярні сюжети і хронотопи фольклорної фантастики. Авторські версії традиційних образів проаналізовано на прикладі творів «Мрак», «Божий суд», «Божа сльоза», «Швець і чорт», «Хата Чуми», «Перстень віли» та «Карнавальна ніч». У баладі «Мрак» автор через демонічний інтертекст проблематизує ґендерні стереотипи тогочасного суспільства. Балада «Божий суд», легенда «Божа сльоза» мають соціальне звучання, конфлікти, що розгортаються довкола категорій бідності-багатства (вони співпадають із категоріями чесності-брехливості/щедрості-скупості) вирішуються втручанням божественного. У віршованій чарівній казці «Швець і чорт» автор доповнює чарівний зміст народної однойменної казки морально-дидактичним змістом, релігійним компонентом і гумористичною подачею. Соціальна казка «Хата Чуми» реалізує ідею про те, що громадські інтереси повинні переважати над індивідуальними. В алегоричних казках «Перстень віли» та «Карнавальна ніч» автор порушує проблему поетичної творчості і відданості ідеалам. Key words: Croatian literature, fantastic, Romanticism, August Šenoa, ballad, fairy tale, allegory Ключові слова: хорватська література, фантастика, романтизм, Авґуст Шеноа, балада, чарівна казка, алегорія

East European Scientific Journal #1(65), 2021 55 Постановка проблеми. Фантастика як Одним із жанрів, в яких відображено трагізм особлива мистецька практика, як можливість вийти дійсності за допомогою естетичного коду за рамки обмеженого емпірією світу постійно фантастики є балада, особливо популярний у приваблювала митців. Це демонструє сучасна слов’янських літературах. культура: література, кінематограф, відео і Досліджуючи зв'язок фантастичного із жанром комп’ютерні ігри експлуатують потенціал романтичної балади українська літературознавиця фантастики і її здатність до вивільнення авторської Людмила Петрухіна робить припущення, що фантазії, яка готова створювати інші світи. «романтична балада є таким своєрідним Особливо це помітно у літературноцентричних літературним витвором, який, нібито, зависає між мистецтвах, які володіють особливою реальністю і фантастикою: саме в цьому жанрі наче фантастогенністю [3], тобто здатністю вести робиться шпарина у стіні, що розділяє дійсність і фантастичну фабулу і візуалізувати фантастичні вигадку…Тому балада є таким жанром, в якому образи (героїв, пейзажі, інтер’єри, хронотопи). тільки робиться спроба заглянути за грань буття, Отож із розвитком візуальних мистецтв фантастика але повністю потойбічне в ньому не розкривається. у ХХ-на початку ХХІ ст. отримала свій статус і Фантастичне використовується у літературних закріпилася як невід’ємна частина сучасної баладах радше як допоміжний спосіб вирішення культури. Раніше ж фантастика могла розкрити свої конфліктів, адже певна моральна чи етична можливості перш за все в архітектурі, малярстві та проблема яскравіше розкриється на межі літературі. Численні приклади звернення до реальності й видумки» [2, с. 105]. Для «баладної фантастики в образотворчих мистецтвах і фантастики» (визначення Л. Петрухіної) властиві письменстві дають підстави твердити про експлікації фольклорних сюжетів, лімінальні фантастику як наджанрову і надмистецьку топоси і межеві психологічні стани персонажів, категорію, яка властива не лише одному періоду. сугестивна функція фантастичних мотивів і Аналіз останніх досліджень і публікацій. образів, що створює у читача настрій таємничості і Російська дослідниця Т. Чернишева розмірковуючи непевності [2, с. 111]. про метод фантастики в літературі, зазначає, що Виділення невирішених раніше частин «фантастика не протипоказана жодному загальної проблеми. Зазначені риси можна літературному методу, вона може „поступити на помітити і в баладах А. Шеноа, центрального службу“ і до романтизму, і до реалізму, і дл автора хорватської літератури другої половини модернізму» [4]. Ці хронологічні рамки російської ХІХ ст., творця не лише першого хорватського дослідниці можна розширити аж до найдавнішої історичного роману, а й автора циклу віршованих літератури, яка багата на незвичайних персонажів і оповідок, які він визначає як pоvjestice, очевидно розповідей про неймовірні екзотичні країни. Має підкреслюючи у них епічне начало, а також епічних рацію російський науковець К. Фрумкін, який у пісень з фантастичним сюжетом. Серед цих творів монографії «Философия и психология фантастики» можна виділити балади, казки і казки-алегорії. розглядає фантастику як трансісторичну категорію Джерелом для них слугували народні топонімічні [3]. А Т. Чернишева конкретизує: «Для з’ясування легенди, перекази, чарівні казки, про що сам історичної долі і передісторії сучасної фантастики А. Шеноа зазначає у підзаголовках декотрих як явища літератури середньовічний роман, творів. В історії хорватської літератури А. Шеноа космографія чи релігійна легенда видаються нам відомий передовсім як автор історичних романів і такими, що заслуговують на найсерйознішу увагу» основоположних реалізму, а та частина його творів, [4]. Напрямом, що цілеспрямовано застосовує які написані в дусі романтичної традиції, на жаль, естетичні коди фантастики є романтизм. Поява менше вивчена, а ще менше досліджено фантастику цілої низки фантастичних творів в європейському у ліро-епічних творів письменника. Це питання романтизмі ХІХ ст. (оповідання і повісті частково вирішує розвідка хорватської Е.Т.А. Гофмана, Ш. Нодьє, Новаліса, О. де літературознавці Ц. Павлович «Казки Шеноа і Бальзака, Е. По, М. Шеллі, М. Гоголя, В. романтизм в хорватській літературі» [2, с. 111]. Одоєвського, О. Стороженка балади Однак дослідниця розглядає фантастику у В. Жуковського, А. Міцкевича, Ю. Словацького, творчості А. Шеноа передовсім у жанровій Т. Шевченка) демонструють те, що фантастика площині казки, тож поза межами дослідження була не спорадичним тенденційним явищем, а опинилися твори, які належать до інших жанрів, цілим комплексом світоглядних уявлень, який зокрема балади та легенди. знаходить своє відображення у художньому тексті. Метою дослідження є з’ясувати фантастичну Так, постійне звернення романтиків до всього образність у ліро-епосі А. Шеноа у зв’язку із незвичайного коріниться в їхніх поглядах на життя, поетикальними особливостями романтизму, мистецтво, принципи творчості. В основу проаналізувати специфіку експлікації світоглядних і філософських концепцій романтиків фантастичного елементу у жанрах, які ліг чіткий розподіл мистецтва та дійсності. передбачають наявність фантастики, виділити Романтики виходили із позицій суб’єктивного функцію фантастичного компонента, виокремити погляду на світ, тому відмовлялися від міметичного авторські інновації у традиційних жанрах, сюжетах зображення реальності, прагнучи до її та образах. перестворення. Тенденція творчо переосмислити і Виклад основного матеріалу. У баладах перетворити світ закономірно відсилала до А. Шеноа розгортає популярні сюжети фантастики. фольклорної фантастики, зокрема материного

56 East European Scientific Journal #1(65), 2021 прокляття («Кам’яні свати», «Материне молоко»), визначена наперед, у мелодії гусел звучить мертвої нареченої («Королева-змія» «Мрак», приречення: «Смертельний дзвоник»), зваблення вілою хлопця Ali tužno joj plače («Вир»), покарання за зраду («Смертельний Tankih gusala glas: дзвоник», «Змія»), перевтілення у тварин «Dorice, gdje ti je duša? («Королева-змія», «Вир», «Змія»), чарування Dorice, ode ti spas!»3 «Знахарка»1. Задіяні також чарівні предмети – В танці Дора міняється, божевільні рухи смертельний дзвоник, який віддзвонює смерть зраджують тривогу дівчини, збудження перед тому, хто порушив присягу, діють незвичайні прийдешнім весіллям, зрештою коло розривається: істоти, серед них демонічні – віла2, мрак, королева- Vije se, lica joj gore, змія, люди, наділені магічними знаннями – монах зі Čudan je spopao bijes, смертельним дзвоником, відьма, і казкові – Mahnita vrti se sama, залізний велетень, золота рибка («Залізний Rasu se mladeži ples.4 велетень»). Фантастичні події розгортаються у Коло, як найдавніший вид танцю, конфігурація просторах, які межують із потойбіччям – на березі якого має солярне символічне значення, є символом річки чи озера (часто персонажами балад є мельник неперервності, нескінченності, родючості. Колові або мельниківна), у горах, над проваллям, на руїнах танці водночас окреслюють священне місце, давнього замку в невизначений час. Фантастичні захищаючи те, що знаходиться усередині. Відтак події у баладах відбуваються за особливої Дора перервавши лінію, втрачає захист. таємничої атмосфери, пізно увечері, або вночі і Дора перебуває у різних лімінальних станах – супроводжуються стихійними явищами – громом, напередодні одруження, тобто переходу в інший блискавкою, ураганом, і персонажа перебуває в соціальний статус, що викликає в неї тривогу («Vije певному психологічному стані – крайньої se – oči joj plamte, / Leti joj kosa i skut, / Pune joj ненависті, абсолютного страху, смертельної drhtale grudi: / «Djevojka zadnji sam put!»»5 [9, любовної туги. s. 95]), розірваного кола, що дорівнює небезпеці, Прикладом балади, у якій експлікуються душевного розладу («Zmija ujede Doru», «mahnita ознаки баладної фантастики в авторській vrti se sama»)6, що презентується через інтерпретації фольклорних символів є твір «Мрак» несподіваний наплив емоцій і сил («Čudan ju spopao («Mrak», 1874). У хорватському фольклорі мрак або bijes», «Ljuta ju spopala moć»)7, божевільний регіт орко – нічний демон, візуалізований як собака або «“Na pir“ vrisnula kroz smijeh»)8, і серед чорної ночі, осел. Коли його випадково осідлає подорожній, прорізаною кривавою блискавкою. «У такому стані мрак відносить вершника кудись далеко, а щоб герой перебуває, нібито, одночасно й у світі здобути над орком владу, потрібно вдягнути щось реальному, якому належить його тіло, й у світі навиворіт. У творі А. Шеноа образ цього демона потойбічному…» [2, с. 110]) переосмислено, він – втілення темної сторони Дора в кульмінації своїх почуттів кидається агресивного чоловічого начала, насильства над додому, а їй навздогін – мрак. Дівчина втекти не жінкою. може, всі стихії природи допомагають демону: Дія балади розпочинається напередодні Bježi, plete joj lete вінчання – наречений їде по гостей і просить кохану Nebom se prosula krv. Дору не виходити три дні з дому, бо на гожих дівчат Vjetar grudi joj gali, надворі чигає мрак – лиходій, сильний і темний Bježi, jede ju crv. демон, який їх викрадає і вбиває. Першу ніч дівчина Bježi, - kamen joj ne da, дослухається до поради нареченого, та на другу її Grlu se otimlje zrak, зваблюють голосна музика та співи, що долинають Grmlje huška i šuška, з вулиці, вся природа дивними голосами переконує Bježi, - goni ju mrak».9 її вийти до молоді, бо «ще сьогодні вона дівчина, а Мрак наздоганяє Дору на дорозі, переконує що вже завтра – дружина». Красуня-Дора порушує саме він – її коханий, цілує і милує дівчину, а тоді заборону і приходить на вечорниці, відтепер її доля Дора помирає.

1 Хорватська літературзнавиця Ц.Павлович говорить про 4 Крутиться в танці, лице їй палає / Дивний її охопив шал зв'язок між «Знахаркою» А.Шеноа та піснею «Відьма» Д. / Ніби божевільна танцює сама / Розпався танець молодих Ярневич, що є свідченням зв’язку між поколіннями [9, s. 95]. хорватських романтиків [5, s. 306]. 5 Крутиться в танці – очі іскряться / розвівається волосся 2 У ліро-епосі А. Шеноа можна помітити різне смислове і одяг / Повні груди тремтіли: / «Останній день, коли я навантаження, яке мають віли у південнословняському дівчина». [9, s. 95]. фольклорі – віли-помічниці, віли-провісниці, віла, що 6 Ніби гадюка вкусила Дору / танцює мов божевільна перетворюється на дівчину, віла, що забирає людину сама[9, s. 95]. (типологія М.Кацаруби, див у: Карацуба М.Ю. 7 Дивний її охопив шал; несамовита сила охопила її. [9, Фантастичні істоти у народних баладах південних s. 95]. слов’ян – образ віли [1] 8 На весіля» - вигукнула вона крізь сміх . [9, s. 95]. 3 Та гірко плаче / тонкий голос гусел: / «Дорице, де твоя 9 Тікає вона, коси летять, / небом пролилася кров, / вітер душа? / Дорице, нема тобі спасіння». оголює їй груди, / тікає вона, підганяє її страх. / Біжить – камінь стає на дорозі / бракує повітря, / кущі її цькують і шелестять, / тікає – женеться за нею мрак [9, s. 96].

East European Scientific Journal #1(65), 2021 57 Той факт, що наречений, прийшовши над й допоможе шевцеві через сім років перехитрити ранок до Дори з гостями, мертву кохану знайшов не чорта. Функцію казковості тут виконують на дорозі, а в хаті, додає усій ситуації персонажі – чорт і Ісус, мотиви продажу душі і неоднозначності й непевності, заставляє читача загадування бажань, предмети, які через сумніватися у причинах смерті Дори, у реальності заклинання шевця стають магічними – стілець, всіх нічних подій. Фантастика тут виконує функцію вікно, груша. розмивання дійсності, піддає сумніву її стійкість, Ще одна казка з дидактичним змістом про те, випробовує конфігурації звичного світу. що інтереси громади мають переважати над У баладі автор через демонічний інтертекст індивідуальними, є твір «Хата Чуми» («Kugina проблематизує ґендерні стереотипи тогочасного kuća», 1869). У віршованій розповіді суспільства (демонічне начало превалює не в персоніфікована чума приходить на край села: жінки, а в чоловіка), а фольклорно-фантастичний Zmijska kosa niz rame joj pada, контекст цієї балади є версією конфлікту жіночого Čelik zubi stišću se od jada, і чоловічого, суспільного-індивідуального, адже Krvav mjesec oči su joj plamne, Дора живе відокремлено, наречений забороняє їй A sred noći vijori se tamne виходити з хати і йти до села чи на танці, вважаючи Bijela halja – gole kosti krijuć».10 їх загрозою тілу Дори та сімейному щастю. Вона не може зайти, бо вхід до села охороняє Непослух і смерть Дори можна відчитати і як хрест, тому переконує селянку Єлу, яка пізно символічну відмову переходити у стан одруженої увечері повертається додому з ярмарку, перенести жінки, порушення суспільної норми. її на плечах, обіцяючи, що коли зайде в село, омине Деякі ліроепічні товри А. Шеноа, зокрема її хату, де Єла живе з маленьким сином Раде. Єла, легенда «Божа сльоза» («Božja palhtica», 1870) та боячись за життя дитини, переносить Чуму, але ж балада «Божий суд» («Božji sud», 1872), мають Раде, не дочекавшись матері з ярмарку, пішов виразне соціальне звучання, сюжет розгортається ночувати до сусідки, тому теж став жертвою довкола категорій бідності-багатства, які безжальної істоти. Відтоді Єлину хату оминають, відповідно до народної моралі часто співпадають із називаючи її «хатою Чуми». категоріями чесності-брехливості та щедрості- Від казок такого типу відрізняються твори скупості. Вирішуються ці конфлікти втручанням А. Шеноа, які можна означити як алегоричні казки, божественного: бідняк, який грозової ночі прийняв до прикладу «Перстень віли» («Vilin prsten», 1870), на ніч Ісуса і святого Петра, був винагороджений, а у якій показано життєвий шлях людини, і дружина багатія, яка збиралася захопити шматок «Карнавальна ніч» («Pokladna noć, 1876) - алегорія землі у бідного сусіди, а для цього мала знищити долі митця, якого спокушає персоніфікований позначку межі, за яку слугувало розп’яття на голод-демон, підбурюючи відмовитися від писання дереві, покарана смертю. Божественне еманується поезії, або принаймні писати так, як цього очікує у вигляді блискавки, яка вбиває скупу жінку і публіка. залишає на її чолі слід у вигляді хреста. Сюжет «Карнавальної ночі» розгортається як На відміну від балади, у якій «…елементи низка видінь, що бачить молодий поет, німий і фантастики є лише тим засобом, який допомагає блідий. Це візії розгульної забави у карнавальну вирішити морально-етичні проблеми, що ніч, співця запрошують до веселощів неймовірні становлять сутність баладних конфліктів» [9, красуні, обіцяючи йому всі втіхи цього світу, вони с. 107], фантастика є органічною частиною світу наголошують на марності, закликають казки. За визначенням Ц. Тодорова, казка є насолоджуватися кожною миттю, а не жити фантастично обумовленим жанром, вона належать химерними ідеями відданості справжньої поезії. до сфери чудесного, де поетика фантастичного є Сюжет підсилений контрастами – холодній зимовій обов’язковим художнім принципом, тож ночі-ворону, на крилах якої летить диявольський надзвичайне дорівнює чарівному, воно є частиною льодяний північний вітер, що озброєний світу героїв і не викликає здивування, ані у блискавкою, протиставляється ідилічний весняний персонажа, ані у читача. світанок; персоніфікованому демонічному голоду – А. Шеноа, звернувшись до сюжету і структури красуня віла, покровителька поезії, яка співцеві, що народної казки, у своїх віршованих казках не спокусився на славу та земні скарби, відкриває доповнює чарівний зміст морально-дидактичним його майбутню велич генія, правдивого співця. компонентом релігійного звучання або ж викладає Важливим є тут і релігійний вимір, коли антитезою незвичні події в іронічній стилістиці. Наприклад, в карнавальній ночі як поганському світу насолоди є авторській віршованій інтерпретації однойменної християнські ідеї вічної любові і справжньості. народної казки «Швець і чорт» («Postolar i vrag», Попри алегоричний ключ, який відчитується уже 1863) історію про те, як бідний швець продав свою наприкінці як внутрішня боротьба у душі героя, душу чортові, щоб мати за що прогодувати дітей, а персоніфіковані явища та видіння, декоровані потім хитрістю змусив чорта відмовитися від гіперболізованою розкішшю, мають значний угоди, доповнено мотивом винагороди за фантастичний потенціал: виконання Божих заповідей – бідняк-швець Зима і вітер: «Ko silan vran / Širinom svijeta leti приймає Ісуса, а за це Ісус виконує три бажання, що tmurna… / Na krila uzvi ljut se div, / Sjevernjak vihor,

10 Зміїна коса спадає до плечей, / Сталеві зуби стискається темної ночі розвівається / біла одіж, ховаючи голі кості від люті, / Кривавим місяцем палахкотять очі, / А серед [8, s. 181].

58 East European Scientific Journal #1(65), 2021 mahnit, živ. / Vrh glave kruti led mu strši / Gromovit вічна весна, тут невідомі старість і хвороба) палац mu je ždrijela krič, / Daleko snježni plašt mu prši, / U у небі – авторська версія поетичного Пегасу. ruci munja – plamen bič... / Bjelogriv, reć bi, bijesan Конфлікт між високим/духовним і zmaj / Zaurla, rikne, muklo ječi / I pandžom dere tvrdi приземленим/матеріальним, покарання за зраджене kraj» 11. покликання є прикладом посилення процесу Демон-голод: «Nalik zvijeri / Do vrata stoji індивідуалізації у системі знаних і передбачуваних blijeda avet, / Na mladca zmijske zube ceri, / Na licu структур фантастики і символу у літературі joj je smijeh, rugavet»12. хорватського романтизму. Віла: «Ljepota, vila, zvijezda, cvijet, / Dva modra Висновки та пропозиції. Аналіз жанрів oka – čitav svijet»13. романтичної балади, прототипів чарівної і Мотив внутрішньої боротьби поета, пошук алегоричної казки свідчать про те, що хорватське себе і зрада поетичного дару розгортається й у письменство, хоч і пізніше за інші слов’янські «Персні віли». Матко, зачарований материними літератури, все ж звертається до поетики розповідями про віл, шукає свій шлях до мрії – він фантастичного. Фантастична образність стає ковалем, тоді ученим, витязем, і нарешті, хорватського черпає передовсім із усної народної попри всі заборони, піднімається на гору, де віли творчості. Баладна і казкова фантастика працює вчать його чарам – поетичної майстерності, передовсім із фантастичними персонажами, а піднісши на чарівному олені до небесного палацу зазвичай трагічна дія розгортається на фоні віл, збудованого з коштовного каміння і металу – як екстремальних погодніх явищ. Фантастичний королівський палац у народних казках: «Od alem- сюжет не має чіткої топографічної прив’язки kama stoji grad saliven, / A srebrom, zlatom, biserom (винятком є легенди і перекази про походження тих pokriven»14. чи інших топонімів), а конфлікт із дійсністю У дусі романтичного світогляду поет є розгортається через впізнаваний соціальний фон чарівником-генієм, а поезія прирівнюється до магії, (багатство, бідність, село тощо) і родинно-побутові бо саме слово, пісня має здатність творити світ, а не конфлікти. В алегоричних казках Авґуст Шеноа відкривати його. Коли Матко вирішує повернутися порушує типову романтикам проблему поетичної у світ людей, віла на прощання дає йому перстень, творчості і відданості ідеалам). як нагадування про високе покликання поета, про те, що «Često dušu svlada ljudska narav, / Ništavilo je Список літератури: sreća, bljesak varav»15. 1. Карацуба М.Ю. Фантастичні істоти у Чутки про прекрасного співця дійшли до народних баладах південних слов’ян – образ віли // могутнього царя і його гордої дочки, яку не могли Мова і культура. Випуск 22, Том VII (202). Київ: зворушити найчудесніші пісні. Єдине, що може Київський національний університет імені Тараса схилити серце красуні – земна розкіш, тож Матко Шевченка. Видавничий дім Дмитра за допомогою персня будує золотий палац, Бураго, 2020. С. 226-236 гарніший, ніж у царя. Матко одружується з 2. Петрухіна Л. Поетика фантастичного у царівною, його життя – сите, а душу не тривожить слов’янській романтичній баладі // Проблеми те, що відбувається за межами його палацу, він слов’янознавства. 2007. Вип. 56. С 103–111. перестає творити. Тож одного разу йому являється 3. Фрумкин К. Философия и психология віла – в декорі романтичної стилістики: зимова ніч, фантастики. Москва: Либроком, 2013. 240 с. заметіль, дзвеніння шиб в золотому палаці, подув 4. Чернышева Т. Природа фантастики // морозяного повітря, від якого гасне свічка і Электронная библиотека RoyalLib.com. ворушаться занавіски на вікні. Віла проклинає URL: http://royallib.com/read/chernisheva_tatyana/pri Матка за те, що проміняв її дар на земну розкіш – roda_fantastiki. html#512000 (дата звернення: палац зникає з лиця землі, а поет зазнає найтяжчої 22.01.2021). кари – німіє. 5. Pavlović C. Šenoine bajke i fantastika u Алегоричні казки А. Шеноа є результатом hrvatskom romantizmu // Romantizam - ilirizam - поєднання елементів усної народної творчості preporod. Komparativna povijest hrvatske (віли, магічні предмети) і високої літератури: хоча književnosti. Zbornik radova XIV. Split-Zagreb: віли живуть традиційно на вершині гори, всі інші Književni krug, 2012. S. 297-310 їхні атрибути запозичені з літературної традиції – 6. Šenoa A. Božja plahtica // Pjesme. Putopisi. місце проживання віл кореспондує із описом раю Ljubica / prired. D. Jelčić, K. Špoljar. Zagreb: Globus, (тут нема ні сонця, ні місяцю, а вічний світанок, 1978. S. 186–187. нема ні зими, ні літа, ні спеки, ні льоду, а панує

11 Наче могутній ворон летить вона над світом похмурим, 12 Наче звір / у дверях стоїть білий привид, / щирить на / на крилах в неї велетень, північний вихор несамовитий, юнака зміїні зби, / на лиці насмішка і презирство [10, / голова увінчана льодом, з горлянки видирається s. 297]. громовий клич / розвіюється сніжний плащ, в руці 13 Грасуня, віла, зоря, цвіт, / Двоє ясниих очей – цілий блискавка – полум’яний батіг... / білогривий, схожий на світ. [10, s. 308]. лютого змія / гримить, рикає, глухо виє / і кігтем роздирає 14 Збудований палац з діамантом, / золотом, сріблом, тверду землю. [10, s. 294-295]. перлами вкритий [10, s. 194]. 15 Часто душу змагають людські спокуси, / Щастя – ніщо, сяйво зрадливе [10, s. 196].

East European Scientific Journal #1(65), 2021 59 7. Šenoa A. Božji sud // Pjesme. Putopisi. Ljubica 10. Šenoa A. Pokladna noć // Pjesme. Putopisi. / prired. D. Jelčić, K. Špoljar. Zagreb: Globus, 1978. S. Ljubica / prired. D. Jelčić, K. Špoljar. Zagreb: Globus, 215–217. 1978. S. 294–310. 8. Šenoa A. Kugina kuća // Pjesme. Putopisi. 11. Šenoa A. Postolar i vrag // Pjesme. Putopisi. Ljubica / prired. D. Jelčić, K. Špoljar. Zagreb: Globus, Ljubica / prired. D. Jelčić, K. Špoljar. Zagreb: Globus, 1978. S. 180–186. 1978. S. 131–136. 9. Šenoa A. Mrak // Pjesme. Putopisi. Ljubica / 12. Šenoa A. Vilin prsten // Pjesme. Putopisi. prired. D. Jelčić, K. Špoljar. Zagreb: Globus, 1978. S. Ljubica / prired. D. Jelčić, K. Špoljar. Zagreb: Globus, 93–97. 1978. S. 188–199.

Yusifov E.G. PhD, associate professor of Azerbaijan University of Languages Mammadova T.B. Senior teacher of Azerbaijan University of Languages Yusifova K.Y. Senior teacher of Azerbaijan University of Languages

ON THE STUDY OF THE SOMATIC PHRASEOLOGICAL COMPOUNDS IN GERMAN AND ENGLISH LANGUAGES

Э.Г.Юсифов Т.Б.Мамедова К.Я.Юсифова

ОБ ИССЛЕДОВАНИИ СОМАТИЧЕСКИХ ФРАЗЕОЛОГИЧЕСКИХ СЛОВОСОЧЕТАНИЙ В НЕМЕЦКОМ И АНГЛИЙСКОМ ЯЗЫКАХ

Summary. This topic has been addressed in view of the importance of studying somatic phraseological units as expressions that have historically undergone the least change and are the most consistent, stable and unchanging ideas of language. Somatic expressions are important in confirming conceptual ideas with new facts, in shedding light on general theoretical issues, and in giving critical, figurative, expressive, and stylistic nuances to existing ideas. Studies show that somatisms, especially those related to body parts such as the head, eyes, heart, throat, ears, and hands, are more productive in the formation of figurative somatic phraseological compounds. The somatic phraseological combinations used with these somatisms create stable word complexes in the language, mainly with high expressiveness and imagery. In both languages, the semantic range of metaphorical, metonymic, hyperbolic, and lithotic structural, characteristic somatic phraseological combinations is very wide and comprehensive. As a result, it should be noted that somatic phraseological units generally include the cultural and national worldview of the peoples who speak each language. The most widely used areas of somatic phraseology are fiction and vernacular. Somatic phraseological units are formed in the language due to proverbs, legends, proverbs and especially the internal capabilities of the language. Therefore, they have a wide coverage in both languages with their expressiveness, imagery, colorful shades, artistic and stylistic features. However, somatic phraseological associations are related to a person's thinking, speech, movement, feelings and emotions, attitude to work, and worldview, and can be directly reflected in such expressions. Резюме. Эта тема была затронута исходя из важности изучения соматических фразеологических словосочетаний, которые исторически претерпели минимальные изменения и систематически выражают наиболее стойкие, устойчивые и неизменные мысли о языке. Соматические выражения играют важную роль в подтверждении концептуальных идей новыми фактами, подчеркивая общие теоретические проблемы и представляя критические, образные, выразительные и стилистические оттенки существующих идей. Исследования показывают, что соматизмы, особенно связанные с такими органами тела как голова, глаза, сердце, горло, уши и руки, более эффективны при образовании образных соматических фразеологических словосочетаний. Соматические фразеологические словосочетания, разработанные этими соматизмами, создают устойчивые словарные комплексы в языке, в основном с высокой выразительностью и экспрессивностью. Семантический круг таких соматических фразеологизмов как метафорические и метонимические, гиперболические и литотоксические, достаточно широк как в немецком, так и в английском языках. В заключение следует отметить, что соматические фразеологизмы обычно отражают культурные и национальные взгляды народов, являющихся носителями каждого языка. Наиболее часто используемые области соматических фразеологизмов- это художественная литература и общенародный разговорный язык. Соматические фразеологические словосочетания формировались за счет притч, легенд, пословиц и особенно внутренних возможностей языка, поэтому они имеют широкий охват в обоих языках своей экспрессивностью, образностью, красочными оттенками, особенностями искусства и стиля. Тем не менее, соматические фразеологические словосочетания связаны с человеческим мышлением, речью, движением, чувствами и волнением, отношением к труду, мировоззрением и могут быть непосредственно отражены в подобных выражениях.

60 East European Scientific Journal #1(65), 2021 Key words: phraseological units, somatic expressions, somatic phraseological units, somatic phraseological combinations. Ключевые слова: фразеологические единицы, соматические выражения, соматические фразеологизмы, соматические фразеологические сочетания.

The nature of each lexical meaning in a language, have similar and different equivalents at different levels its origin and development in speech are connected of the language system in comparable languages. with the national-cultural specifics of that language and In general, the study of somatic phraseology in the way of life of the people who carry it. For this linguistics is associated with the name of Sh. Bally. reason, it is important to thoroughly study and analyze Later, phraseology and especially somatic phraseology the lexical and semantic development of words and were introduced by a number of linguists – I.A. phraseological units in different periods. Fixed word Baudouin de Courtenay, A.A. Shakhmatov, V.V. combinations have always been watched with great Vinogradov, A.V. Kunin, I. Ibrahimova, A. Hajiyeva interest not only by historians, but also by linguists as and others. monuments of material and spiritual culture, which Sh.Bally, who is considered to be the founder of have lived in the language for centuries and preserved somatic phraseology in linguistics, comes to the the traditions that have been petrified in the memory of conclusion as a result of research that the unity of the people for many years. With reference to the meaning of phraseological combination can be investigation on the materials of the German and considered as the main feature. According to him, the English languages the phraseologisms can be grouped problem of structural types of phraseology in as follows: determining the composition and scope of phraseology 1) phraseological expressions related to religious has also led to some differences of opinion. For this ideas, legends and narrations; reason, Sh. Bally considers that the presentation of 2) phraseological expressions arising on the fixed predicative word combinations as phraseological basis of domestic events; combinations does not correspond to the principle of 3) folk literature, i.e. folklore, phraseological structural identity of phraseology (4, 22-23). expressions based on folk tales; It is important to study the views of I.A. Baudouin 4) phraseological expressions reflecting different de Courtenay on the essence of phraseological feelings and emotions, human relations; combinations. He first noted the study of the structural 5) phraseological expressions reflecting various features of phraseological compounds in linguistic historical, political, socio-economic processes and literature. Baudouin de Courtenay notes that the norms of ethical behavior, etc. question of the dependence of phraseological From this perspective, it is important to study compounds on the structure of the language system is somatic phraseology and the main factors that related to their syntactic indivisibility (5, 52-53). determine their existence, their condition, their A.A. Shakhmatov approached the research and semantic integrity, their inability to be translated analysis of phraseological units from the syntactic literally, and their structural closedness. aspect and from this point of view he distinguished their The main purpose of this research is to determine divisible and indivisible types. In general, A.A. the specific features of somatic phraseology on the Shakhmatov's views on phraseology play an important basis of German and English materials. From this point role in resolving a number of controversial issues in of view, it is important to study the structural features linguistics (12, 278-279). of somatic phraseology, their syntactic role within a V.V. Vinogradov first gave the nature of the basic sentence, their interaction with free syntactic word concepts of phraseology in the Russian linguistic combinations, as well as ways of translation into other literature and studied its theoretical problems. He languages. Somatic phraseology, as a linguistic means divided all phraseologies into 3 groups according to the that embodies language units, has a special significance degree of figurative meaning and metaphor: in influencing the formation of language, worldview, phraseological union, phraseological unit and thinking and mental principles of each nation, as well phraseological combination. According to V.V. as in the complex study of such phraseology and Vinogradov, sentence structured communicative analysis and research based on materials of different phraseology as a unified language system and human systems. Somatic phraseology also allows us to study speech activity is the object of research of speech the national characteristics of each nation from a phraseology (7, 119). We would like to note that V.V. historical perspective, to trace their relationship to Vinogradov, continuing the scientific research of Sh. changes in the process of historical development. Bally and A.A. Shakhmatov on fixed word Somatic phraseology is attractive with its richness of combinations, defined new principles of phraseological form and content, lexical-semantic, structural- research in linguistics. grammatical features. From this point of view, one of A.V. Kunin, on the other hand, perceives our main goals is to study, select, systematize somatic phraseology not as fixed compounds in which the phraseological compounds based on the materials of meaning of all its components has completely changed, both Germanic languages, which attract attention with but as phraseologisms in which one of its components their level of development, and to analyze them on the retains its lexical meaning (9, 29). specific microsystems of each language. Studies show Speaking about phraseology and its study in that a large proportion of somatic phraseological units English, A.I.Smirnitsky identified the structural types of phraseological units and the differences between

East European Scientific Journal #1(65), 2021 61 their components, noting that phraseology is used in society. In general, the formation and emergence of different functions in this language and there is somatic phraseological associations is associated with independence between their components, as well as the national-cultural nature of each language. free combinations of figurative meanings (11, 203). Therefore, these words, which express the names of Conducting a comparative analysis of phraseology human body parts in somatic phraseological units, are in German and Russian, A. Reichstein noted that the also the oldest core of the lexicon of any language. semantic relevance of the components to the thematic Since somatic phraseological compounds are group had a weak effect on the interlingual equivalence genetic, that is, they are word combinations of origin, of phraseology. According to him, such features are their components cannot communicate with each other. manifested only in a small number of derived idioms in This reaffirms that they are the result of word the language (10, 120). combinations or changes in the meaning of sentences. Evaluating the equivalence as the interlinguistic At the same time, somatic phraseological combinations similarity of somatic phraseological combinations, I.I. cannot be replaced by word combinations, because they Ibrahimova pays attention to the lexical fullness of the change their form and syntactic function in speech, structure and the stylistic features of the unit. maintaining their lexical meaning as a whole lexical According to her equivalence in different languages is unit in the speech process. In this case, they can even considered as the similarity of the structure and lose their function as free word combinations. meaning of phraseological combinations (8, 6). Somatic phraseological functions perform the For the first time, A. Hajiyeva analyzed somatic same grammatical function as words, they can match phraseological combinations in English and another word within a sentence, they can control it, they Azerbaijani languages in a comprehensive and can approach it (1, 15). systematic way, and studied the equivalence of somatic Studies show that words that do not have a phraseological units at the level of phraseological component can be added to somatic phraseological thematic groups. She substantiated it with language units. These words can make semantic connections units that the components that make up their meaning with them and can be used as part of a sentence. For are important in determining the internal form of example, die Augen auf null stellen/drehen; knock somatic phraseological compounds (1,46). At the same one’s head against a brick (stone) wall; run one’s head time, A. Hajiyeva notes that most of the idiomatic against a brick (stone) wall. expressions were formed in connection with the names At the same time, it is possible to change the of body parts. Phraseological expressions have components of somatic phraseological compounds, i.e. emerged from words expressing body parts in to replace them with other lexical units. For example, language. According to her, somatic compounds form Augen im Kopf haben, für die Augen zu wenig, für den a special layer of the lexical system of language (2,4). Bauch/Arsch zu viel; make a mouth; to draw the mouth; According to M.Mirzaliyeva, somatic units are imitate ironically; pull a face; make a wry face; draw a expressions consisting of words denoting human and face; make faces and so on. animal body parts. They are the expressions of human Somatic phraseologies are formed from a feelings and emotions, the relationship with the combination of two or more words, such as expressions environment. In this case, the names of specific body with a complete meaning, a stable lexical structure and parts are used (3, 89). a syntactic structure. The stability and uniformity of the However, F. Buck notes that we should not forget words that make up this combination are closely related that "there is an important point of collision of somatic to the totality of the components of somatic phraseology of different peoples due to universal phraseological units and the degree of imagery. mental processes and the main functions of body parts Somatic phraseological compounds, which have a (6,153). separate structure of meaning, lose their lexical Depending on the structural features of each meaning and create somatic expressions that are language, the development of somatic phraseology in processed as a whole within the combination. From this the language system is characterized by a number of point of view, the main features that determine somatic characteristics. In the language system, the components phraseological combinations can be characterized as of phraseological units manifest themselves as a follows: combination of interrelated semantic, lexical, 1) somatic phraseological expressions express a morphological and syntactic language levels. whole meaning; Researchers note that phraseological 2) somatic phraseological compounds are readily combinations contribute to the development of speech available in the language; culture and speech skills. However, the comparison of 3) somatic phraseological combinations are different language factors helps to determine the figurative and emotional expressions that combine regularity of language events. Approaching from this national-cultural-historical features; perspective, the general features of somatic 4) the sides of somatic phraseological units are phraseological combinations can be characterized as used figuratively to create somatic expressions that act follows: thematic affiliation of their component as a whole and as a member within a sentence. composition, semantic mechanism, the main methods Structural change in somatic phraseological units of their phrase-forming base, syntactic structures. The can lead to the emergence of new shades of meaning. analysis of somatic phraseological units allows us to For this reason, it should be noted that structural conclude that they mainly reflect the norms of ethical stability, immutability, integrity is considered one of behavior of people, social relations, activities in the main conditions for somatic phraseological

62 East European Scientific Journal #1(65), 2021 combinations. Thus, somatic phraseological units can to the eyebrows; head over ears in debt; bore smb.to be considered as phraseological units that have the death (to tears); make smb.sick; watch; look after; keep integrity of meaning, are not semantically divided into one’s eyes (on); give smb.the gaze; cast covetoes eyes components, and contain lexical and syntactic stability. (upon); have one’s eye on the ball(amer.) and so on. The general meaning of somatic compounds is related It should be noted that somatic phraseological to the independent meaning of one of its components, units do not differ from each other only in meaning, i.e. the semantics of somatism. For example, die Augen they have a communicative function, have an schliessen/zumachen/zutun: sterben; die Augen auf null independent meaning and are used in the language. stellen/drehen (salopp): sterben; sich die Beine in den Lexical meaning plays a key role in somatic Bauch/in den Leib stehen: sehr lange stehen und phraseological combinations and somatisms. The warten müssen; jmdm. den Daumen aufs Auge analysis shows that there are lexical, semantic, drücken/halten/setzen: jmdm. hart zusetzen, jmdn. zu functional-grammatical differences between somatic etw. zwingen; to ask for; to beg for; say under phraseologies and somatisms. While somatic correction; pretend not to see; shut the eyes (to); turn phraseologies are figurative names that are used only a blind eye and so on. figuratively, somatisms refer to the names of body parts The general meaning of somatic phraseological and are used both literally and figuratively. For compounds is not the same as the meaning of its example, der Zahn- dritte Zahn-künstliches Gebiss; components, the combination generally has a single lange Zähne machen, mit langen Zähnen essen- meaning. Somatic phraseology is more emotional, auffällig langsam kauen und damit zeigen, dass es figurative, expressive, effective than other einem nicht schmeckt; der Kopf - jmdm. raucht der phraseological combinations. Somatic phraseology Kopf - jmd. muss längere Zeit angestrengt nachdenken; attracts attention with its expressiveness in the das Herz- sein Herz in die Hand nehmen; eye- dust expression of thought in language, creates a more smb’s eyes; cry one’s eyes out; hand- have one’s hands effective meaning in the attitude of the reader or listener full; go out of curl; break down; heart- lose to the said idea, is reflected figuratively. For example, consciousness; faint (away); have one’s heart at one’s ganz Auge und Ohr sein: genau aufpassen; jmdm. den heels; make smb’s heart leap out of his mouth and so Daumen aufs Auge drücken/halten/setzen: jmdm. hart on. zusetzen, jmdn. zu etw. zwingen; sich die Beine in den While the components of free somatic Bauch/in den Leib stehen: sehr lange stehen und phraseology lose their independence within a warten müssen; Musik im Blut haben: angeborene compound, somatisms gain semantic and Musikalität besitzen; come home to smb’s heart; move morphological independence. Sometimes, depending smb’s heart; read people’s faces; fortune is blind; give on the speech situation and the purpose of the speaker, smb.the finger; have a pair of clever hands; be a good the words in free somatic phraseologies can be replaced master of one’s craft and so on. or changed by another word that corresponds to the If we pay attention to the examples, we can see meaning. For example, weh tun = Herz tut weh –Zahn that national-moral features, norms of ethical behavior, tut weh –Kopf tut weh; ache = heart ache - tooth ache values of the people are more vividly reflected in - head ache and so on. somatic phraseological combinations, the set of As mentioned above, the composition and meanings of the elements that make up the common structure of somatic phraseological compounds are meaning is more specifically related to the meaning of stable and unchanging. However, it is not possible to somatism. From this perspective, it is not possible to replace free somatic phraseology in one word while it translate most somatic phraseological units into other is possible to replace somatic phraseology in one word. languages. Therefore, their translation into other For example, weh tun = Herz tut weh –Zahn tut weh – languages uses more kalka method, as well as Kopf tut weh; ache = heart ache - tooth ache - head explanatory and equivalent translation means. This is ache and so on. due to the semantic structure of somatic phraseological The study and analysis of somatic phraseological compounds, as they are perceived in the language as units as whole syntactic units that figuratively express semantically complete, stable lexical and syntactically the way of life, traditions and way of thinking of each structured expressions. These expressions are also nation is important in terms of tracking the spiritual combinations of two or more words. development, aesthetic taste and artistic thinking of Somatic phraseological combinations also change peoples. structurally, in some stylistic points they are used in Research shows that in both German and English, different forms, that is, they are not always constant. some somatic phraseological units are historically Intra-linguistic and extra-linguistic processes, as well composed of proverbs and parables that have a concise as lexical, grammatical, semantic changes have structure and express a whole idea. For example, jmdm. influenced historically certain changes in the den Daumen aufs Auge drücken/halten/ setzen; wie die composition of somatic phraseological combinations, Faust aufs Auge passen; Hand aufs Herz; sich die i.e. it is possible to replace one of its components with Lunge aus dem Hals rennen; die linke Hand kommt vom another that corresponds to it. For example, jmdm. den Herzen; have one’s heart in one’s mouth; take the right Hals umdrehen-jmdm. den Hals brechen; so einen Hals hand of smb.; see smth. With open eyes; it is not good auf jmdn. haben/bekommen/kriegen-grosse Wut auf to strain at a gnat and swallow a camel; take a hair of jmdn. haben/bekommen; kleine Auge machen- sehr a dog that bit you; the face is the index of the mind and müde sein; grosse Auge machen – staunen, sich so on. wundern; head up to the ears; over head and ears; up

East European Scientific Journal #1(65), 2021 63 Research shows that the word order in somatic phraseology reduces the likelihood of their ambiguity. proverbs and parables is very fixed. It is possible to If the semantic connections between the components make changes in somatic phraseological combinations are weak, then they are likely to be ambiguous. For only for stylistic purposes. Most somatic example, mit einem Bein im Gefängnis stehen-in phraseological units are the material of the language Gefahr sein; jmdm. zu tief ins Auge sehen-sich in jmdn. and belong to the people, so they are formed mainly due verliebt heben; den Kopf verlieren-die Fassung to the internal capabilities of each language. Somatic verlieren; not right in one’s head; be off at the nail; be phraseologies created by the people, understood and touched in the head; comb smb’s hair for him; play a used by everyone are generally called somatic trick on smb.; mock rap smb’s fingers and so on. phraseological combinations. Examples, Hals- und The results show that most somatic phraseological Beinbruch!; jmdm. ein Dorn im Auge sein; ein Brett vor combinations in German and English are identical in dem Kopf haben; jmdm. die Haare vom Kopf fressen; their imagery. At the same time, mimicry compounds sich die Lunge aus dem Hals schreien; mit dem rechten that describe a person's facial expressions, grouped Auge in die linke Westentasche sehen; Augen im Kopf around somatic components such as Auge-eye, Gesicht- haben; mehr Schulden als Haare auf dem Kopf haben; face, Nase-nose, accompanied by a certain emotional- be a raw yuoth; be a yuong puppy; Better the foot slip mental state, play a more important role in creating than the tongue trip; Better a finger off than any somatic phraseological compounds. On the basis of wagging; Still waters run deep; When a tree bears research, we have come to the conclusion that much fruit, it bends low; Have an old head on yuong historically, in both German and English, there have shoulders; Give him an inch, he will take a yard; The been numerous expressions and phraseological face is the index of the mind and so on. combinations with words expressing body parts. In Very often the commonly useful somatisms are these somatic phraseological expressions, expressions preferable in the formation of the somatic related to human thinking, speech, movement, feelings phraseological combinations – Kopf- head, Herz- heart, and excitement, and attitude to work are reflected. Auge- eye, Hand- hand, Arm- arm, Ohr- ear, Finger- finger, Körper- body, Mund- mouth, Stirn- face, Fuss- LITERATURE: foot, Bain- leg, Rücken- back, Hirn- brain, Hals- 1. Hacıyeva Ə.H.. Müxtəlifsistemli dillərdə throat, Schulter- shoulder, Lippe- lip, Nase- nose, somatik frazeoloji birləşmələr. Filol. elm. dok. elmi Zahn- tooth, Zunge- tongue, Haar- hair, Bart- beard dərəcəsi almaq üçün təqdim edilmiş dissertasiyanın grow, Bauch- belly, Knie- knee, Haut- bone, Ferse- avtoreferatı, Bakı, 2009 shoes (boots), Knochen- bone, Wange- cheek, 2. Hacıyeva Ə.H. İngiliscə-azərbaycanca və sometimes the somatic phraseological combinations azərbaycanca-ingiliscə somatik frazeoloji birləşmələr consisting of the words connected with the inner parts lüğəti. Bakı, “Nurlan” nəşriyyatı, 2005 of the body. 3. Mirzəliyeva M. Türk dillərinin frazeologiyası. Somatic phraseologies mainly contain the I cild, Bakı, “Nurlan”, 2009 peculiarities of the culture, way of life and social 4. Балли Ш. Французская стилистика. М., activities of the people to whom they belong. They Издательство иностранной литературы. М., 1961 reflect the national vocabulary, which is closely 5. Бодуен де Куртене И.А. Лекции по connected with traditions, national and religious введению в языковедение. М., 1963 holidays, the way of life of the people. Analysis shows 6. Вакк Ф. О соматической фразеологии that somatisms mostly refer to a person's speech эстонского языка. – В сб. «Вопросы фразеологии и activity, his/her emotional state, mood-related составления словаря». Баку, 1968 processes, as well as various qualities of a person's 7. Виноградов В.В. Основные понятия character. For example, jmdm. die Haare vom Kopf русской фразеологии как лингвистической fressen; die Beine in die Hand nehmen; an jmds. дисциплины.// Труды юбилейной научной сессии Händen klebt Blut; speak heartily; make a wry face; ЛГУ, Л., 1946 keep one’s tongue between one’s teeth; make (make up) 8. Ибрагимова И.И. Сравнительно- a lip; not to turn a hair and so on. сопоставительное исследование соматических A.Hajiyeva, who extensively researches and фразеологизмов: Автореф. дис…канд. филол. наук. analyzes somatic phraseological combinations on the Казань, 1993 basis of the material of English and Azerbaijani 9. Кунин А.В. Английская фразеология. М.: languages, comes to the conclusion that the increase in Дубна «Феникс», 2005, с.29. the frequency of somatic phraseological units in speech 10. Райхштейн А.Д. Сопоставительный анализ is accompanied by an increase in their components and немецкой и русской фразеологии. М., Высшая resulting in variability. школа, 1980 Somatic phraseological compounds enrich the 11. Смирницкий А.И. Лексикологтя language, strengthen the meanings, create emotionality английского языка. М., Высшая школа, 1956 in the language. At the same time, the degree of 12. Шахматов А.А. Синтаксис русского языка. semantic integrity of the components of somatic М., 1941

64 East European Scientific Journal #1(65), 2021 ФИЛОСОФСКИЕ НАУКИ

УДК 211,1 Zavidnyak B.Т. candidate of philosophical sciences, associate professor, of Ukrainian Catholic University

DEVELOPMENT OF THE ONTOLOGICAL ARGUMENT IN THE THEODICE OF NICOLAS MALEBRANCHE

Завідняк Б.Т. кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії, Український католицький університет

РОЗВИТОК ОНТОЛОГІЧНОГО АРГУМЕНТУ В ТЕОДИЦЕЇ НІКОЛЯ МАЛЬБРАНША

Summary. This article examines the conceptual understanding of the proof for the existence of God in Nicolas Malebranche. The development of the ontological argument to which the French thinker Malbransche contributed, is attributed to St. Anselm, and concerns the verification of the justification of God's existence, For his justification, Malbransche borrowed a lot from St. Augustine, St. Anselm and Descartes. In the latter, the anthropological proof of God's existence took on mathematical features: the reconciliation of God's existence with the geometric proof. Purely for epistemological reasons, Descartes chose the idea of God, which is in the human mind, as his starting point, and not the idea of the self-existent Being - God. In Malbransche, on the other hand, the proof is characterized by contemplative power, so it is truly mystical and ontological. This clearly expresses the religious-intuitive type of thinking. Here in the first place is God, not man, the authenticity of the knowledge of God, and only then – the self-knowledge of man. Malbransche's doctrine of the image and likeness of God is explained by a purely philosophical method. It is necessary for the philosopher to demonstrate the mystical union of the soul with God, which comes to the fore, because it is more important than the union of the soul with the corporeal substance. With this conclusion, Malbransche can justify the purpose of creating spiritual substances – to love God and know Him, because it is impossible to understand how God could create a spirit apart from this connection. This goal cannot be only union with the corporeal substance, determining its body shape, as explained by Aristotle or other pagan philosophers. From more religious than metaphysical beliefs, Malbransche was aware of the real possibility of the union of the soul with God. The article interprets the proofs for God’s existence, and differences in theodicy between the positions of Malebranche and Anselm are compared. Тhe concept of God in the philosophy of Malebranche is arrived at by exploring the nature of relations between the transcendent sphere of God and the spiritual world of the human person., The role of the book «The Search for Truth» by Malebranche is highlighted from the point of view of historiography. Анотація. У роботі розглядаються докази існування Бога у Мальбранша. Розвиток онтологічного аргументу, який приписують св. Ансельму, стосується верифікації обґрунтування Божого буття, до якої доклався французький мислитель Ніколя Мальбранш. Для свого обґрунтування Мальбранш багато запозичив від св. Августина, св. Ансельма і Декарта. В останнього антропологічний доказ існування Бога набирав математичних ознак: узгодження Божого буття з геометричним доказом. Чисто з гносеологічних міркувань за відправну точку Декарт обирав ідею Бога, що є в розумі людини, а не ідею самосутнього Буття – Бога. Натомість у Мальбранша доказ характеризується контемплятивною силою, тож є правдиво містичним і онтологічним. У ньому чітко виражений релігійно-інтуїтивний тип мислення. Тут на першому місці Бог, а не людина, достовірність Богопізнання, а вже тоді – самопізнання людини. Вчення про образ і подобу Божу у Мальбранша пояснюється суто філософським методом. Воно необхідне філософу для того, щоб продемонструвати містичне єднання душі з Богом, яке виходить на перший план, бо важливіше, ніж єднання душі з тілесною субстанцією. Завдяки цьому висновку Мальбранш може обґрунтувати мету створення духовних субстанцій, – щоб любити Бога і пізнавати Його, адже неможливо збагнути, як Бог міг би створити дух поза цим зв’язком. Не може ця мета полягати тільки в єднанні з тілесною субстанцією, визначаючи її формою тіла, як це пояснював Аристотель або інші язичницькі філософи. Більше з релігійних, ніж метафізичних переконань Мальбранш усвідомлював реальну можливість єднання душі з Богом. Розглядаються філософсько-богословські погляди, зокрема: метафізичні. Порівнюються теодицейні розбіжності між позиціями Ансельма та Мальбранша. Крізь призму історіографії висвітлюється роль книги «Пошук істини» Мальбранша. Keywords: God, Ideas, ontology, Moral Philosophy, Metaphysics, Epistemology, Theosophy, Theodicy, Natural Theology, transcendence, Truth, contemplation. Ключові слова: Бог, Ідеї, онтологія, метафізика, теософія, теодицея, трансцендентальний, Істина, Благо, споглядання.

East European Scientific Journal #1(65), 2021 65 Постановка проблеми. Оригінальна думка релігійного почуття, 1683); Traité de morale (1684); про онтологічне пояснення існування Бога Traité de la nature et de la grâce (1680); Entretiens sur перейшла від Філона Олександрійського до св. la métaphysique et sur la religion (1688); Traité de Ансельма Кентерберійського. Бог в силу своєї l’amour de Dieu (1697); Entretien d’un philosophe сутности не може бути неіснуючим, а навіть не chrétien avec un philosophe chinois sur l’existence et може бути й думки про Нього як про неіснуючого. la nature de Dieu («Бесіда християнського філософа Так, на думку Й. Зайферта, який обґрунтував з китайським філософом про буття і природу погляд на онтологічний аргумент св. Ансельма, з Божества», 1708); Réflexions sur la prémotion причини об’єктивної необхідности існування вже в physique (1715). Паризьке видання Робіне якості сутности самої речі, ми навіть в уяві не французькою мовою Oeuvres complètes (OC) можемо припустити неіснування Бога. «Не тільки налічує двадцять томів [21]. Українською видання необхідність Божого Буття, що лежить в основі Мальбранша «Про пошук істини» з примітками та конкретної сутности id quo maius nihil cogitari коментарями опублікував Олег Хома у власном possit, випереджує неможливість припустити в уяві перекладі [5]. Його неіснування, але й тільки саме його Мета роботи – проаналізувати теодицейні вираження вже служить підставою для такої позиції Ніколя Мальбранша у світлі онтологічного неможливости з боку мислення розглядати аргументу св. Ансельма Кентерберійського. неіснування Бога. Згідно з ним [св. Ансельмом], Методом герменевтики проводиться аналіз внутрішня онтологічна істина божественної теодицейної думки мислителя в контексті сутности забороняє навіть припустити те, що Бога історично-критичних досліджень останніх років. може не бути» [31, с. 563-564]. Спричинився до Новизна дослідження полягає у з’ясуванні розвитку онтологічного аргументу французький пізнавальної ролі містичного досвіду в ораторіанець о. Ніколя Мальбранша (Nicolas обґрунтуванні доказів Божого буття на основі Malebranche, 1638-1715, народився і помер в висновків філософсько-богословського Парижі). Попри спроби дослідників висвітлити осмислення: а) духовного єднання душі з Богом, б) позитивні чи негативні сторони онтологічного обґрунтуванні потреби любови для доказу буття аргументу, серйозність теодіцейної проблематики Абсолюту, в) обґрунтуванні метафізики серця як не меншає, а з кожним новим дослідженням внутрішнього досвіду духовної людини, здатної загострюється і спонукає до віднаходження нового прийняти містичну науку інтенціональною ключа до герменетичного прочитання філософії практикою сходження до глибин пізнання власного Бога. Я з метою доповнити власну екзистенцію Аналіз останніх досліджень і публікацій. існуванням трансцендентального Начала. Отримані Філософія Бога у Мальбранша цікавила результати дають змогу стимулювати як особистий дослідників напочатку ХХ ст., і викликає жваве пошук істини Абсолюту, так і допомагають зацікавлення у наш час. Філософську теологію віднайти зв’язок між містичним пошуком Мальбранша досліджували – Ален Бадью (Alain Першоначала з метафізичною парадигмою серця. Badiou) [8], Жан-Крістоф Барду (Jean-Christophe Проливають світло на становлення антропологічної Bardout) [9], Курран Мері Бернард (Curran Mary групи доказів існування Абсолюту. Bernard) [10], Десмонд Коннелл (Desmond Connell) Виклад основного матеріалу. Як відомо, [11], Жан Марі Лардік (Jean-Marie Lardic) [20], доказ – це логічна дія, в процесі якої правдивість Марсель (Марціал) Ґеру (Мartial Guéroult) [19], думки обґрунтовується за допомогою інших думок, Крістіан Мойсук (Cristian Moisuc) [26], Ендрю правдивість яких доказано реальним фактом. Пессін (Andrew Pessin) [27], Дональд Ратерфорд Формулювання, знане як «Онтологічний аргумент (Donald Rutherford) [28], Емануела Скрібано (E. св. Ансельма», знаходиться у книзі «Прослогіон», Scribano) [29; 30, с. 519-554],Хосе Луїс Фернандес розд. 15: «Quod major sit, quam cogitari possit. Ergo, (José Luis Fernández) [17], Ян Черкавскі (Jan Domine, non solum es quo majus cogitari nequit; sed Czerkawski) [12], Mатвєй Єршов, Олег Хома та ін. es quiddam majus quam cogitari possit. Quoniam Матвєй Миколайович Єршов (1886-середина 30-х namque valet cogitari esse aliquid hujusmodi; si tu non років) – професор Казанської Духовної академії, es hoc ipsum, potest cogitari aliquid majus te: quod fieri маловідоме ім’я у російській філософії. Тут nequit». (Він більше, ніж можна собі уявити. «Отож, покликаємось на його дослідження про Господи, Ти не тільки те, більше чого не можна собі Богопізнання у Мальбранша [2]. уявити, а й сам Ти є щось більше, ніж можна За сорокалітній період творчості (1674-1715) уявити. Бо ж коли можна уявити щось такого роду, Мальбранш написав чимало книг. Прижиттєве – але якщо це не Ти, то виходить, що можна уявити видання його творів нараховувало 11 томів (1712): щось більше від Тебе, а цього ж бути не може»). De la recherche de la vérité («Про дослідження Література щодо цього питання об’ємна. Хід істини», 1668-1675, у шести книгах. За життя міркування доволі простий і не мав би викликати автора побачило світ шість видань цього твору, що особливого захоплення. Проте це тільки на перший був перекладений на латину реформаторським погляд. Сучаний мислитель Йозеф Зайферт проповідником Ланфаном: De inquirenda veritate присвятив цьому аргументові окреме дослідження: libri sex); Conversations chrétiennes, dans lesquelles «Бог, як доказ Бога: Про онтологічний аргумент св. on justifie la vérité de la religion et de la morale de Ансельма» [32]. Також існує праця італійської Jésus Christ; Méditations chrétiennes et métaphysiques авторки Емануели Скрібано [29]. Тож (твір містичного характеру, сповнений ліризму і оригінальність ансельмівського формулювання

66 East European Scientific Journal #1(65), 2021 полягає в тому, що в ньому про існування Бога не французькому картезіанстві. Він дотримується дізнається шляхом довгого маршруту мислення психофізичного дуалізму у структурі людини, тож через різні феномени земного світу, а завдяки душа є самостійною субстанцією і не впливає на простому пізнанню Божественної сутности [30, с. субстанцію тіла: «Мені безсумнівно відомо, що 552]. Як зазначає Б. Мондін, «під цією сутністю воля духових сущих є нездатна порухати найменше майбутні мислителі розумітимуть: св. Бонавентура тіло, що існує у світі. Бо очевидно, що немає – суще, Дунс Скот – нескінченність, Декарт – необхідного зв`язку, наприклад, між нашим досконалість, Спіноза – субстанцію, Ляйбніц – бажанням порухати рукою і самим її рухом. Це можливість, Розміні – буття. Всі вони, правда, що рука рухається, коли я цього хочу, відштовхуючись від сутности як Ідеї Бога, оскільки я є тільки природною причиною руху моєї виводитимуть Його реальність» [6, с. 94]. Ансельм руки. Але природні причини не є справжніми цілком вірний святоотцівській традиції. Але у причинами, а тільки випадковими, що одиноко формулюванні помічається й те, що змушує діють в силу дієвости Божої волі» [23, VI, 2, 3, с. дивитись на нього під кутом зору апофатичного 220-221]. мислення, позаяк таке Буття є незбагненне, «те, Згідно з гносеологічною теорією св. більше чого нічого не може бути помислене». Августина, розум є пасивний реципієнт, який Аргумент Ансельма можна назвати логічним просвітлюється Богом. Так само й у Мальбранша, обґрунтуванням, оскільки за вихідну точку служить розум – це пасивна сила. Він не утворює ідеї, а ідея Бога. Так Кант у Критиці Чистого Розуму сприймає їх. Тож ідеї не відрізняються від Бога, і називає онтологічним такий доказ, що передує «ми бачимо усі речі в Бозі». Коли наші ідеї є всякому досвіду, і приходить цілковито апріорі, незмінні, то це тому, що вони є у незмінній природі виходячи з простих понять, до існування вищої [24, I, 10]. Жодна із скінченних ідей не в силі причини [4, А 591, В 619]. Теодицейній думці Канта передати безконечне Буття. Його можна бачити було присвячено статтю автора цієї публікації [3, с. тільки в Ньому самому. Як зауважує Мальбранш, 118-125]. щоб думати про Бога, необхідно, щоб Він завжди Коли ми говоримо про о. Ніколя Мальбранша існував. Скінченне суще може й не існувати, а нам (Nicolas Malebranche, 1638-1715), перше, що відомо про нього завдяки ідеї або сутности, що пригадуємо з історії мислення, так це те, що він був бачиться поза існуванням. Натомість сутність представником так званого онтологізму (разом із В. Безконечного Буття без його існування бачити не Джоберті та А. Розміні). Це позиція, згідно з якою дано: «Усе те, що є представлене у нашому розумі зауважується ідея безпосередньої очевидности – може бути, бо ним є Бог, і Він просвічує наш існування Бога. Така ідея не створена, не є проявом розум у безмежний спосіб» [23, VI, 2, 3]. Один з душі, а є незмінним, вічним і абсолютним буттям. висновків цієї позиції – це стирання межі між У світлі цього розумового буття людина має змогу природним і надприродним, оскільки під бачити абсолютну істину і вічні закони. Реальність природним розуміється блаженне бачення. цим істинам надає вічна сутність – Божественна Мальбранш захищається від такого звинувачення, субстанція, у якій вони відкриваються розумовому вважаючи, що навіть, якщо людина має бачення зору людини. Вперше цю назву застосував о. прямо від Бога і бачить усі речі в Ньому, то однак Вінченцо Джоберті (1801-1852) у творі «Вступ до не бачить божественної сутності, бо «сутність Бога вивчення філософії» (Bruxelles 1844, 2 вид.). Автор є Його Абсолютне Буття, а розум не бачить запропонував цей термін на противагу до іншого божественної субстанції». поняття – “психологізм”, де розумове виводиться Критика такого погляду покладається на той від чуттєвого, онтологія бере свій початок від факт, що велика кількість осіб не має інтуїтивного психології. Тож в онтологізмі навпаки виражається досвіду Бога. Обґрунтування Божого Буття на шлях до істини, до абсолютного Бога. Тоді-то Бог шляху до Абсолюту є необхідне. Як зауважив о. К. апріорі існує в інтуїції, а споглядання Абсолюту Фабро, у духовному житті, яке піднімається в стає умовою можливости будь-якого пізнавального напрямку до Абсолюту, необхідно доводити досвіду. Бог є передумовою будь-якого пізнання, а існування Бога: «Те, що людина прямо і властиво не тільки Першоначалом і Абсолютною розуміє ще не є Богом, а скінченним сущим; дієве реальністю. Його існування очевидне. Як слушно начало з яким розуміється не є навіть Богом, а є запитує А. Гонсалес, «чому ж тоді онтологісти властивим інтелектом; навіть, якщо інтелект є формулюють свої докази існування Божого буття?» спричинений Богом, Бог у жодний спосіб не [1, с. 18]. Богопізнання є першорядним поняттям, підпадає ані in ratione obiecti, ані тим більше in будучи джерелом всякого іншого пізнання. Розум ratione subiecti» [16, с. 69]. людини має здатність безпосередньо бачити Бога в Не варто скидати з рахунків і той факт, що інтуїції, що властиве духу людини [18, с. 54]. Мальбранш опрацьовував своє містичне вчення в Саме таку позицію зайняв французький час, коли панував крайній раціоналізм, що не філософ Ніколя Мальбранш у теоретичній визнавав ні істини, ні добра, ні краси (Буало). Це метафізиці. Шкода тільки, що його уроки після була епоха класицизму, коли вважалося, що без численних критик не були засвоєні ученою розуму не може бути нічого класичного. філософською думкою у широких християнських Відштовхуючись від ідеї до істини, нехтуючи колах. У його мисленні проглядаються ідеї Декарта будь-яким зовнішнім емпіричним і як і платонівсько-августинівської традиції. Його експериментальним досвідом, довіра до ідеалістичні погляди продовжили думку Декарта у

East European Scientific Journal #1(65), 2021 67 пізнавальної сили розуму привела Мальбранша до істини є досконалою дією, натхненою Богом, чим догматичного раціоналізму. сильніше дух людини єднається з Ним. Людський Це метафізичний доказ ad hominem дух стає чистішим і світлішим в силу того, що (особистий) і раціональна теорія містичного єднається з Богом [22, Préface, с. XXII]. Нам дано Богопізнання, що не претендує на вирозуміння з споглядати вічні та незмінні істини в Бозі. боку широкого загалу людей. Звичайно, й вони не виявляються самим Богом, бо Сам Мальбранш належить до філософів Він – трансцендентна реальність. А ми бачимо споглядального характеру (за визначенням тільки реальні ідеї цих істин, (бо вони реалізовані в Вольтера, méditatiis) і тих, хто здійснювали ідеал Бозі), а не саму реальність. Тільки в Бозі ми «і чеснотливого життя (la pratique de la vertu). Він живемо, і діємо» (ап. Павло). релігійна особа, усе життя залишався простим Мальбранш закликає «споглядати Бога у всіх священником, член Паризької Ораторії Ісуса речах, відчувати Його силу і могутність у діях (заснована кард. П. де Берюлем), і водночас учений природи, подивляти Його мудрість в чудовому з математичним складом розуму. порядку творіння: лиш Його величати, боятися і На думку Мальбранша, помилка стародавніх любити у всіх Його творіннях» [22, III, 2, 6]. мудреців полягала в тому, що вони наділяли рухом Глибокий містицизм і теорія містичного природні явища. Натомість тілам, по Мальбраншу, споглядання Мальбранша заслуговують окремого властиві тільки форма і рух, а не рушійна сила, бо розгляду. Як відомо, містицизм – це рефлексія одинока правдива причина усіх рухів у світі – Бог нашого розуму на відношення духа до [25, VI. Цит.: 2, с. 112]. А тому слід шукати реальну трансцендентної реальности. Існує практичний причину, істинну, а не поняття природної, (емпіричний) і теоретичний (системний) містицизм випадкової причини. В силах природи тільки [Див.: 7, с. 152, 193]. Без містичного пережиття, на криється вічно діюча Божа воля. Мальбранш міг би думку Мальбранша, не збагнути й теорію сказати, що Бог – це Сила і Дієвість. Таке містичного Богопізнання. Ця теорія у Мальбранша зауваження має велике релігійне значення. Бог носить виразно гносеологічний, розумовий сприймається як носій духа, здіймаючись над усім характер. Мальбранш твердить, що Бог є місцем тварним. Проте варто визнати, що Мальбранш наших духів, як простір є місцем тіл [22]. Дух надто перейнявся містико-пантеїстичною людини тісно єднається з Богом як своїм Творцем. тенденцією і згодом, мабуть, схилився до Без цього єднання Бог би й не творив духів. Дух натуралістичного пантеїзму Спінози. Хоч людини покликаний радше до єднання з Богом, ніж непохитна логіка дозволила Мальбраншу уникнути до єднання з тілом. Залежність із тілом набула цього пантеїзму, а схилитися до панентеїзму. реального зв’язку тільки після гріхопадіння Всесвіт не є Бог, а тільки перебуває у Ньому. У прародичів [22, Préface, с. XXI]. Мальбранша радше синтез теїзму з пантеїзмом, тож Душа людини існує так само реально і по панентеїзм (з гр.: pan en theo). Все ж у Мальбранша образу буття, яким існує й Божественна субстанція всесвіт у Бозі, а не Бог у всесвіті. Не слід скидати з Бога. Дух людини перебуває в універсальному Умі, рахунків і той факт, що «Пошук істини» написано який містить в собі ідеї усіх істин. Самого Бога ми на три роки раніше від «Етики» Спінози. пізнаємо безпосередньо через Нього самого, бо між Так само й у метафізичному вченні про ідеї розумом людини і Божеством немає посередньої Мальбранш виводить думку про те, що ідеї не є ідеї, як і взагалі немає нічого посереднього. Суто з модифікаціями нашої душі, а є в Бозі як у своєму релігійних мотивів, на думку Мальбранша, джерелі. Це вчення не нове і плідно розвивалось ще пізнання істини означає те саме, що й єднання з Філоном Олександрійським. Проте звідси бере свій Богом та Богопізнання, яке відбувається шляхом початок основна доктрина Мальбранша про споглядання правдивих і завжди реальних ідей [23, бачення речей в Бозі: наш дух, який пізнає речі V, 5]. Адже людина близька до Бога в силу свого тільки через ідеї, споглядає цей світ речей тільки в Першообразу, будучи створена на Його образ і Бозі. Це не означає, що споглядається Божа подобу, і це пізнання найчіткіше і найвиразніше з сутність, що, згідно з тим самим Філоном, усіх видів людського пізнання. (Бог є неможливо. Споглядання душею Бога носить універсальний Ум усіх духів [25]). Натомість скінченний і недосконалий характер, бо тільки Бог самопізнання людини є менш досконале. Ми не – вседосконалий. Це суто розумове, а не молитовне чітко пізнавали б себе, коли б не пізнавали Бога споглядання і здіймання людського серця до «ясно і виразно», тож наше самопізнання є тільки Творця. Саме душа тісно єднається з Богом, і доповненням Богопізнання. тісніше, ніж із своїм тілом. «Бачення в Бозі Про Боже буття ми дізнаємось завжди, коли можливе для нас саме тому, що наші ідеї, через які сповнюємо дію нашого пізнання. Бог є ми отримуємо знання, перебувають в Бозі, який, безпосередньо-очевидний факт мислення, коли виходить, і є винуватцем нашого пізнання» [2, с. споглядальник думкою здіймається до Нього. 136]. Тож це просвітлення розуму Богом, про що вів Відповідно й доказ існування Бога, мову ще св. Августин. Як відомо, Августинівська сформульований Мальбраншем, нагадує гносеологія підлягала критиці св. Томою онтологічне обґрунтування св. Ансельма Аквінським, бо позбавляє наш розум у процесі Кентерберійського: буття Боже і Його ідея пізнання активности. Проте у Мальбранша є чітке ототожнюються: коли ми думаємо про Бога, отож розуміння цієї проблеми, і він гідно виходить з Він існує (si on pense à Dieu, il faut qu’il soit). цього кола протиріч. На його думку, пізнання Мисленник натхнений красивою і захоплюючою

68 East European Scientific Journal #1(65), 2021 ідеєю Божого буття, хоч не в змозі її збагнути. Ця коли не завжди задовільними можна визнати ідея не є витвором кмітливого розуму людини, бо є загальноприйняті докази. першою ідеєю, від якої починається бачення ідей Бог – найвища, необхідна і досконала інших скінченних речей [22, ІІІ, 2, 6]. Нам реальність, яка містить будь-яке буття, включає дозволено мислити Боже безконечне буття як світовий порядок і підпорядковує свободу волі реальне ще задовго до того, коли розум визнає, людини. Остання функція – найслабше місце в яким є воно – скінченним, чи безконечним. Це метафізичній системі Мальбранша, оскільки найпростіша, необхідна ідея, в якій не знайти свобода і необхідність не узгоджуються між собою. протиріччя і без якої не обійтись у пізнанні речей Проте тут ми не беремось обґрунтовувати етичні світу. Участь істот у бутті, як і в метафізичній теорії погяди французького філософа. св. Томи Аквінського, дає змогу опиратись на Мальбранш успадкував від св. Августина реальність субсистентного Буття, і Мальбранш любов до істини як до «спілкування духа з Богом і свідомий цього факту. Буття не залежне від факту певним чином єднання з Ним» [23, V, 5]. існування істот. Свідченням цьому є назва твору Мальбранша А як же тоді мислитимуть атеїсти, коли їм «Пошук істини». Двома ключовими теодицейними невідома ідея Божого буття? темами Гіппонця були: Бог і людина (її душа), На думку Мальбранша, такі люди розглядають прагнучи пізнавати тільки їх, про що він зізнавався ідею іншого, частинного, змінного і можливого на початку свого твору Soliloquia. буття, а не ідею Буття як такого [23, IV, 11]. Моральне зростання душі дає змогу краще Споглядання Бога вже передумовлює факт Його пізнавати Бога і блаженне життя, правдиво реального існування. Тож Боже буття включає ідею пізнавати істину і відвертатись від неправди. Це найдосконалішого Буття і споглядати Його можна правда, що від самопізнання залежить наше тільки в Ньому самому. Це єдина можлива форма визнання залежности від Бога і змушує бути перед Його пізнання, оскільки жодне суще не може Ним смиренним. Але для Мальбранша на першому виразити цю Ідею. Можна споглядати суще, не місці стоїть саме містичне пізнання Бога, а не бачачи його вочевидь, натомість Безконечне Боже інтуїтивний платонізм св. Августина. Мальбранш буття не можна споглядати без Його ідеї [24, ІІ, с. засвоїв уроки св. Августина, але сам не був 9]. Таке положення доказується фактом знайомим з творами Платона і Плотина. відсутности чіткого знання про ідею буття навіть Так само Мальбранш відштовхувався й від власної душі людини. Тут не беруться до уваги наведеного вище формулювання Декарта про гносеологічні підстави усвідомлення існування самодостовірність для людини правди Божого душі на психологічному рівні, бо видозміни душі існування, яка вже є в думці людини про Бога: «Si не складають жодного буття, а сама душа on pense à Dieu, il faut qu ‘il soit». [24, ІІ, с. 9]. Як розуміється як щось скінченне. В результаті, на відомо, Декарт виводив з ідеї Бога необхідність думку Мальбранша, скінченна душа нездатна Божого буття, ототожнюючи Його буття та ідею уявити безконечного Бога. Тож коли ми думаємо про Нього як найдосконалішого Сущого [13, I, 14]. про безконечно досконалого Бога, то Він є. Така правда є очевидна, як очевидним є будь-який В доказі безпосереднього споглядання Бога геометричний доказ [14, IV, 5-30]. У Бозі, французький філософ відштовхується від зауважував Декарт, існування і сутність – Декартівського принципу: про кожну річ можна нероздільні, тоді коли у скінченних речах твердити тільки те, що є чітке і виразне в ідеї, яка l’existence (існування) може існувати відокремлено виражає дану річ. Неспоглядання жодної речі – це від l’essence (сутности). Це так само, як від ніщо інше, як відсутність споглядання, бо те, що не сутности прямолінійного трикутника не можна існує – «коґітативно» невидиме. Це дуже важливий відділити рівність суми його кутів двом прямим принцип, якого дотримувалися філософи в епоху кутам [15, V, 79]. Думати про Бога як про Того, хто Декарта. Відносно цього принципу необхідно існує позбавлений існування, це так само, як думати про все те, що ми споглядаємо чітко і виразно. Але ж гору, що не мала б долини. Тут мова йде тільки про саме так ми споглядаємо й Бога як ідею чітку і невіддільність гори від долини, а не про існування виразну. Речі, які існують, відрізняються між гори і долини в чистому вигляді. собою, а неіснуючі речі не мають жодної Висновки та перспективи розвитку відмінности. Такий принцип реальности речі напряму дослідження. У роботі порівнювалися працює в математиці, у спогляданні снів і в концептуальні варіанти онтологічного аргументу мисленні про Безконечне Буття: знову ж таки, коли св. Ансельма у філософії Нового часу. Для свого ми думаємо про Нього, то Бог є [23, ІV, 11]. На обґрунтування Мальбранш, без сумніву, багато думку Єршова, французький філософ не мав на меті взяв від св. Августина, св. Ансельма і Декарта. обґрунтовувати існування Бога, який не має Однак у останнього антропологічний доказ потреби в доказах, бо створені речі вже служать існування Бога набирав математичних ознак: доказом існування Творця. Тож Мальбранш вів узгодження Божого буття з геометричним доказом. мову про можливість для скінченного людського Чисто з гносеологічних міркувань за відправну розуму споглядати Безконечний Ум [2, с. 194]. точку Декарт обирав ідею Бога, що є в розумі Безпосередній доторк з боку споглядального людини, а не ідею субсистентного Буття Бога. розуму людини до Божества, по Мальбраншу, Натомість у Мальбранша доказ характеризується найпереконливіше свідчить про існування Бога, контемплятивною силою, тож є правдиво містичним і онтологічним. У французького

East European Scientific Journal #1(65), 2021 69 ораторіанця чітко виражений релігійно- Royal»; 2001. [Malbransh N. Pro poshuk istyny, інтуїтивний тип мислення. Тут на першому місці Mirkuvannya pro pryrodu lyudskoho rozumu y sposib, Бог, а не людина, достовірність Богопізнання, а вже u yakyy yoho slid vykorystovuvaty aby unykaty тоді – самопізнання людини. Вчення про образ і zabludzhennya v naukakh. U 2-kh tomakh, per. z fr., подобу Божу у Мальбранша пояснюється суто prymitky ta komentari Oleha Khomy, Kyyiv «Port- філософським методом. Воно необхідне філософу Royal»; 2001. (In Ukr)]. для того, щоб продемонструвати містичне єднання 6. Мондін Б. Філософія релігії і теодіцея. душі з Богом, яке виходить на перший план, бо Підручники систематичної філософії, т. 4. Пер. з важніше, ніж єднання душі з тілесною субстанцією. італ. Б. Завідняк. Місіонер: Жовква; 2012. [Mondin Завдяки цьому висновку Мальбранш може B. Filosofiya relihiyi i teodizeya. Pidruchnyky обґрунтувати мету створення духовних субстанцій, systematychnoyi filosofiyi, t. 4. Per. z ital. B. – щоб любити Бога і пізнавати Його: «неможливо Zavidnyak. Misioner: Zhovkva; 2012. (In Ukr)]. збагнути, як Бог міг би створити дух [душу] поза 7. Соловьев B. Философские начала цельного цим зв’язком» [22, Préface, Параграф 2]. В знания // Сочинения в двух томах. Т. 2. Москва; українському перекладі О. Хоми це важливе місце 1988. С. 139-288. [Solov'yev V. Filosofskiye nachala у Мальбранша передається наступним чином: tsel'nogo znaniya // Sochineniya v dvukh tomakh. T. 2. «відношення ж її до Бога [душі] є таким суттєвим, Moskva; 1988. S. 139-288 (In Russ)]. що неможливо зрозуміти, як без нього Бог міг би 8. Badiou A. Malebranche: Figure théologique, створити розум». Хоч зрозуміло, що французькою Paris, Syllepse; 2012. дух і розум передаються словом «esprit», на що вже 9. Bardout J.-C. Malebranche et la métaphysique, звертав увагу згаданий вище В. Соловьев [7, c, 288], Paris, Presses Universitaires de France; 1999. все ж трохи дивно, як можна перекладати це слово 10. Bernard C. M. The Relationship Between the l’esprit [de l’homme] – дух людини, як розум Concept of God and Ideas in Malebranche. [людини] у духовної особи, якою був о. Dissertation, The University of Memphis; 2003. Мальбранш? Розширена назва твору «Про пошук 11. Connell D. The Vision in God. Malebranche's істини» подана французьким філософом як: Où l’on Scholastic Sources. Louvain: Nauwelaerts; 1967. traite de la nature de l’esprit de l’homme et de l’usage 12. Czerkawski J. Byt i nieskończoność w filozofii qu’il en doit fair pour éviter l’erreur dans les sciences N. Malebranche'a. Dowód na istnienie Boga z prostego (курсив мій – Б.З.). Не може ця мета полягати oglądu (Część druga). [Being and the Infinity in the тільки в єднанні з тілесною субстанцією, Philosophy of N. Malebranche. The Proof for the визначаючи її формою тіла, як це пояснював Existence of God by Means of Simple View] // Аристотель або інші язичницькі філософи. У ХХ Roczniki Filozoficzne. 1993. 41 (1). Р. 103-124. столітті доказ на основі єднання душ запропонує 13. Descartes R. Principes de la philosophie // Едіта Штайн у творі «Наука Хреста». Тож більше з Œuvres de Descartes: Principes. IX-2. Рubliées par релігійних, ніж метафізичних переконань, Charles Adam & Paul Tannery. Paris: éd. J.Vrin; 1989. Мальбранш усвідомлював реальну можливість – 362 р. єднання душі з Богом. Саме так, на нашу думку, 14. Descartes R. Discours de la méthode // Œuvres варто прочитувати творчість великого de Descartes: Discours de la méthode & essays. VI. французького мислителя. Рubliées par Charles Adam & Paul Tannery. Paris: éd. Vrin; 1996. – XXI-737 p. Список літератури: 15. Descartes R. Méditations métaphysiques. 1. Ґонсалес A.. Теодіцея. Ч. 1, Пер. з італ. Б. Objections et Réponses // Œuvres de Descartes: Завідняк, Львів; 2006. – 148 с. [Gonsales A. Méditations. IX-1. Рubliées par Charles Adam & Paul Teodizeya. Ch. 1, Per. z ital. B. Zavidnyak, Lviv; 2006. Tannery. Paris: éd. Vrin; 1982. – 253 р. – 148 s. (In Ukr)]. 16. Fabro C. Introduzione all’ateismo moderno, т. 2. Ершов M., Проблема Богопознания в I. Roma; 1969. философии Мальбранша, Санкт-Петербург; 2005. – 17. Fernández J. L. El conocimiento de Dios según 332 с. [Yershov M. Problema Bogopoznaniya v Malebranche. // Anuario Filosófico 25 (2) 1992. Р. 295- filosofii Mal'bransha, Sankt-Peterburg; 2005. – 332 s. 320. (In Russ)]. 18. González Alvarez A. Ser y Participación, 3. Завідняк Б. Теодіцея Іммануїла Канта // Pamplona; 1979. Практична філософія. 2018. №4–(№70). С. 118-125 19. Gueroult М. Malebranche, la vision en Dieu, [Zavidnyak B. Teodizeya Immanuyila Kanta // Paris; 1955. Praktychna filosofiya. 2018. №4–(№70). S. 118-125 20. Lardic J.-M. Malebranche et l'argument (In Ukr)]. ontologique // Revue Philosophique de la France еt de 4. Кант І. Kритика Чистого Pозуму. Пер. з нім. l'Etranger 186 (4) 1996. Р. 503-519. І. Бурковського, “Юніверс”: Київ; 2000. [Kant I. 21. Malebranche N. Œuvres complètes, aux Krytyka Chystoho Pozumu. Per. z nim. I. Éditions du CNRS, sous la direction d'André Robinet, Burkovskoho, «Yunivers»: Kyyiv; 2000. (In Ukr)]. 20 volumes; Paris: 1958-1967. 5. Мальбранш Н. Про пошук істини, 22. Malebranche N. De la recherche de la vérité // Міркування про природу людського розуму й Oeuvres complètes de Malebranche: 1 vol. (livres I- спосіб, у який його слід використовувати аби III). Paris: éd. Vrin; 2002. – 536 p. уникати заблудження в науках. У 2-х томах, пер. з фр., примітки та коментарі Олега Хоми, Київ «Port-

70 East European Scientific Journal #1(65), 2021 23. Malebranche N. De la recherche de la vérité // 28. Rutherford D. Malebranche's Theodicy // The Oeuvres complètes de Malebranche: 2 vol. (livres IV- Cambridge Companion to Malebranche. In Steven M. VI). Paris: éd. Vrin; 1974. – 664 p. Nadler (ed.), Cambridge University Press; 2000, pp. 24. Malebranche N. Entretiens sur la 165-89. Métaphysique // Malebranche N. Œuvres complètes: 29. Scribano E. L’esistenza di Dio. Storia della Entretiens sur la métaphysique et sur la religion prova оntologica da Descartes a Kant, Biblioteca di Entretiens sur la mort. XII-XIII. Paris: éd.Vrin; 1984. – Cultura Moderna Laterza, Roma-Bari; 1994. 512 p. 30. Scribano E. Malebranche: The Vision of God 25. Malebranche N. Méditations chrétiennes // and Vision in God // Rivista di Storia della Filosofia. Malebranche N. Œuvres complètes: Méditations 1996. 51 (3), рр. 519-554. chrétiennes et métaphysiques. X. Paris: éd.Vrin; 1967. 31. Seifert J. Essere e Persona, Vita e Pensiero: – 252 p. Milano; 1989. 26. Moisuc C. «Parler Exactement» de Dieu. 32. Seifert J. Gott als Gottesbeweis. Eine L’Interprétation Rationnelle de L’Ecriture Chez phänomenologische Neubegründung des ontologischen Malebranche // Meta: Research in Hermeneutics, Arguments. (Philosophie und Realistische Phenomenology, and Practical Philosophy. 2011. 3 (1). Phänomenologie. Studien der Internationalen Р.175-194. Akademie für Philosophie im Fürstentum 27. Pessin A. Malebranche's Natural Theodicy and Liechtenstein, hg. der Reihe R. Buttiglione – J. Seifert, the Incompleteness of God's Volitions // Religious Bd. IV). Universitätsverlag C. Winter, Heidelberg; Studies. 2000. 36 (1). р. 47-63. 1996. – 715 с.

УДК 261.7 Марюхно Наталія Миколаївна старший викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін ВДНЗ «Таврійський християнський інститут»

УЧАСТЬ ЄВАНГЕЛЬСЬКОГО ХРИСТИЯНИНА ІВАНА ПРОХАНОВА У СТВОРЕННІ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ ДУХОВНОГО СПРЯМУВАННЯ НА ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ

PARTICIPATION OF THE EVANGELICAL CHRISTIAN IVAN PROKHANOV IN THE CREATION OF SPIRITUAL POLITICAL PARTIES IN THE EARLY TWENTIETH CENTURY

Анотація. У даній статті розглянуто участь євангельського християнина Івана Проханова у створенні політичної партії «Союз свободы, правды и миролюбия» у 1905 році, яка мала соціальну направленість та головні ідеї якої були виражені у бажанні соціальної справедливості на дотриманні наданих громадянських прав і свобод з боку владної верхівки. Також проаналізовано та виявлено основну мету створення християнсько-демократичної партії «Воскресение» у 1917 році, що полягала у бажанні Проханова наповнити громадсько-політичне життя духовними цінностями. Ключові слова: протестанти, свобода слова та віросповідання, політична партія, «Союз правды, свободы и миролюбия», програма партії, християнсько-демократична партія «Воскресение», громадсько-політичне життя.

Постановка проблеми. Початок XX століття протестантизму Л.М. Мітрохіна [7], дослідницю для протестантів ознаменувався значними російського протестантизму Т.К. Микільську [2], зрушеннями у питанні легалізації їх прав на філософа та історика В.А. Бачініна [11]. свободу віросповідання та сприяв закріпленню їх Виділення невирішених раніше частин правового статусу. З прийняттям царського Указу загальної проблеми. Серед окремих аспектів щодо «Об укреплении начал веротерпимости» від 17 створення партії «Союз правды, свободы и квітня 1905 року серед російських протестантів миролюбия», християнсько-демократичної партії розпочалась активна релігійна діяльність в багатьох «Воскресение», які потребують конкретизації є сферах. Зокрема, лідер російсько - євангельського формування програмних цілей партій та ідей їх руху Проханов приймав активну участь у втілення в практичне життя російського народу. громадсько-політичному житті російського народу, Мета статті. Розглянути та проаналізувати що було пов’язано з його діяльністю щодо захисту участь Івана Проханова у створенні політичних прав віруючих, які в переважній більшості випадків партій релігійного спрямування. продовжували порушуватись з боку представників Виклад основного матеріалу. Проханов є влади. Тому партійна діяльність Проханова мала за унікальною та видатною особистістю для мету закріпити наданий статус свободи слова та протестантизму. Свої ідеї духовної Реформації віросповідання. Росії лідер російсько-євангельського руху втілював Аналіз останніх досліджень та публікацій. в усіх сферах життя. Політичне життя суспільства Серед дослідників, що розглядали громадсько- не стало винятком, адже від самого початку своєї політичне життя Росії початку XX століття слід релігійної діяльності Проханов був дотичним до виділити російського історика-релігієзнавця О.І. владної верхівки, вирішуючи питання, що Клібанова [5, 10], філософа та спеціаліста з

East European Scientific Journal #1(65), 2021 71 стосувались реалізації його ідей в практичному створення християнської громадськості, основним житті. завданням якої було б здійснити вплив в істинному Події російської революції 1905 року стали християнському дусі на суспільне життя. Однак причиною видання царем Указу «Об укреплении «Союз христианской политики» не отримав начал веротерпимости», який ознаменував початок широкого кола прихильників через невпевненість активної діяльності серед протестантів та закріпив С.М. Булгакова у правильності обраної тактики права та свободу віросповідання. втілення своїх ідеалів та в їх обґрунтованості [4, Проханов охарактеризував даний Указ із с.113]. притаманним йому оптимізмом та вірою. На Російські протестанти теж не стояли осторонь одному з недільних богослужінь, проповідуючи, від цього процесу. Ними була створена організація, він зазначив, що у появі Указу є заслуга християн, що об’єднала буржуазні елементи баптистської, особливо тих, які перебували у в’язницях та євангельсько-християнської та менонітської засланні. Це є результат постійних молитв про церков, яка була названа «Союз свободы, правды и вільну проповідь Євангелія. Також він висловив миролюбия». Основний контингент членів даної віру в те, що Бог і в подальшому буде відкривати організації складали меноніти, які входили до двері для заснування нових церков, біблійних колоній, що знаходились в Криму. На чолі Союзу інститутів, видання духовної літератури [1, с. 57]. стояв П.М. Фрізен, який був «членом- Зазначимо, що за свідченням самого Проханова, розпорядником» Центрального бюро Союзу та представники євангельського руху надали в представляв інтереси менонітської буржуазії. До Міністерство внутрішніх справ «Краткую ЦбС входили керівники та активні діячі баптизму, записку», до якої додавались документи з а також представники євангельського випадками утисків євангельських віруючих. Даний християнства. Серед них було три дворянина, три документ був надрукований невеликим тиражем у селянина, два домовласника, один представник типографії МВС як частина матеріалу, що була куркулів, два діячі буржуазної інтелігенції, двоє зібрана міністром внутрішніх справ по релігійним канцелярських службовців, два члени сімей питанням. Тому можна стверджувати, що документ військової та чиновної бюрократії, двоє міг вплинути на зміни релігійного законодавства наставників громад та один почесний член [2, c. 26]. Центрального бюро Союзу [5, с.259]. Слід зазначити, що прийняття Указу заклало Слід зауважити, що «Союз свободы, правды и основи громадянського суспільства, передумови миролюбия» позиціонував себе в якості політичної для розвитку парламентаризму, а також партії, але залучав до співробітництва безпартійних утвердження конституційної монархії в Росії. На та експертів-радників з питань промислового і цьому фоні з’явилась тенденція до участі в політиці юридичного характеру. Союз вбачав cвоїм релігійних рухів і різних діячів. У березні 1905 року найближчим завданням участь у виборах до сформувався «Союз церковного обновления». Державної Думи. Ініціатори Союзу Фрізен, Серед його ідейних натхненників були діячі Проханов та Одінцов звернулись напередодні культури, філософи та богослови М. Бердяєв, С. виборів до «братів, друзів та добрих громадян»: Булгаков, В. Розанов, П. Флоренський. Ці помітні «Час цей досить цінний і не терпить зволікання, представники російської інтелігенції тому створимо з себе одну нерозривну, святу і співпрацювали з «Христианским братством», велику сім’ю, пов’язану свободою, правдою та створеним філософом В. Ерном, істориком та миролюбністю, але ніяк ні розбратами, богословом В. Свенцицьким [3]. пограбуваннями, підпалами, кровопролиттям, Видатний російський філософ С.М. Булгаков розгромами та іншим безладом, до яких закликають також став ініціатором створення своєї партії - нас анархісти та революціонери» [5, с.260]. У «Союза христианской политики». У 1905 році в даному зверненні ми бачимо практичну спробу журналі «Вопросы жизни» з’явилась стаття С.М. закріпити права та свободи, що даровані всім Булгакова «Неотложная задача», в якій було віруючим на законних підставах. Окрім цього, розкрито основні положення програми партії. У лідери Союзу чітко вказували свою позицію щодо статті філософ зазначив, що Росія переживає правильності та необхідності вирішення різних критичний період своєї історії, коли визначається питань винятково мирним шляхом, засуджуючі на довгі роки її духовне та суспільне життя. Тому будь-які інші негативні суспільні прояви. не прийняття участі в житті країни, на думку Свою позицію щодо майбутньої побудови Булгакова, можна вважати злочином. Політика є відносин один з одним та з царським Урядом лідери засобом зовнішньої будови людства, що має Союзу відобразили у своєму заклику «Увійдемо в беззаперечне значення в розвитку держави. добрий союз один з одним… Виберемо на основі Виходячи з цього, християнин не повинен бути миру своїх представників, які будуть правити по індиферентним до завдань політики і серцю нашому з царем нашим та витремо тривалі громадськості, що висуваються сучасністю. сльози дорогої нашої Батьківщини, на яку просимо Натомість, християнська політика розглядалась благословення Божого, та нехай береже Він нашого С.М. Булгаковим як конкретизація заповітів імператора, його дім, добрих його радників та всіх Христа, здійснення Його заповідей (любов до нас» [5, с.260]. Даний заклик є відображенням ближнього, справедливість, визнання абсолютної чистих намірів та сподівань щодо розбудови цінності особистості). Реалізація цілей партії була російського суспільства на євангельських початках. можливою, на думку філософа, лише шляхом Також, у заклику вказується на неухильне

72 East European Scientific Journal #1(65), 2021 дотримання Божих настанов щодо шанування законами та інтересами», тобто у фактичному влади, яке відображається у покорі та молитві за безправ’ї дум; неї, а також у молитві за ворогів та переслідувачів. - твердий, непідкупний, людинолюбний уряд, У Священному Писанні Господь залишив який призначений імператором. Контроль над певне повеління щодо відношення віруючих до урядом має здійснюватись з боку імператора та влади. У посланні до Римлян 13:1-3 Апостол Павло народних представників; пише: «Нехай кожна людина кориться вищій владі, - сильна державна оборона при одночасній бо немає влади, як не від Бога, і влади існуючі відмові від «політики завоювань». встановлені від Бога. Тому той, хто противиться - також передбачалась реформа судової владі, противиться Божій постанові, а ті, хто системи та політики покарання, введення противиться, самі візьмуть осуд на себе. Бо обов’язкового безкоштовного навчання дітей, володарі – пострах не на добрі діла, а на злі. Хочеш «поступова відміна будь-якої державної опіки і не боятися влади? Роби добро, і матимеш похвалу субсидіювання всіх віросповідань, «вільне від неї» [6, c. 1264]. А у першому посланні змагання в євангельській проповіді і в справах Апостола Павла до Тимофія 2:1-4 ми знаходимо любові», введення свободи совісті, слова, союзів та наступне повеління: «Отже, перш над усе я благаю зібрань [5, с.260]. чинити молитви, благання, прохання, подяки за Соціальне законодавство в конституційному всіх людей, за царів та за всіх, хто при владі, щоб менонітсько-баптистському проекті передбачало могли ми провадити тихе й мирне життя в усякій забезпечення селян надільними та орендними побожності та чистоті. Бо це добре й приємне землями «по справедливим, помірним цінам», Спасителеві нашому Богові, що хоче, щоб усі люди кредитування «зразкових ферм селянського типу», спаслися, і прийшли до пізнання правди [6, с. 1317]. переселення селян. Також ініціатори Союзу Цими рядками Священного Писання наголошували на наданні у фактичне володіння підтверджується те, що Господь бажає, щоб землеробам такої кількості землі і при таких праведники молились за владу та всіх людей, що умовах, які б забезпечували їх безбідне існування. знаходяться при владі. З богословської точки зору Так було сказано в «Государственной платформе», дотримання віруючими повелінь та настанов Божих яка була прийнята у жовтні 1905 року. Але в є виконанням волі Бога. опублікованому документі від 8 листопада 1905 Л. Мітрохін у своєму монографічному року, який називався «Политическая платформа дослідженні зазначив, що сутність створення «Союза свободы, правды и миролюбия», цих слів «Союза свободы, правды и миролюбия» полягала у вже не було. Зокрема, у документі було звужено вирішенні проблеми того, щоб знайти політично пункт «про широке місцеве самоуправління», а перспективний та переконливий з точки зору також зазначалось про те, що всезагальне виборче віровчення компроміс між необхідністю право не розповсюджується на армію. Суттєво було демонструвати свою підтримку монархічному звужено питання, що стосувалось робітників устрою та вірністю ідеалу свободи і віротерпимості [5, с.261]. [7, с.251]. Звісно, така точка зору є більш У даному випадку, ініціатори Союзу прийнятною, адже як ми вже зазначали вище, виступили як прибічники конституційної монархії. віруючі мають коритись земній владі та мати У документі «Политическая платформа» зразково-показові відносини як християни та засновники наголошували на тому, що вони не водночас захищати свої права на свободу та вільне бажають Установчих зборів, бо питання про форму віросповідання. Верховної Державної влади вирішено Цікаво, що першопочатково лідерами Союзу Всеросійським Великим Земським Собором 13 був підготовлений документ, що мав назву лютого 1613 року [7, с.67]. «Государственная платформа «Союза свободы, Таким чином, у проголошених Союзом правды и миролюбия», який невдовзі був замінений позиціях з різних питань насамперед простежується на документ, що мав назву «Политическая соціальна направленість ідей, яка виражається у платформа «Союза свободы, правды и бажанні соціальної справедливості та дотриманні миролюбия». наданих громадянських прав і свобод. Сутність підготовленого документа Підписаний Указ від 17 жовтня 1905 року «Государственная платформа «Союза свободы, дозволяв легально створювати політичні партії, що правды и миролюбия» полягала у тому, що партія давало змогу приймати участь у виборах до проголошувала: Державної Думи. Якщо до прийняття Указу в Росії - непорушність монархії при наявності свою діяльність вели здебільшого партії однопалатного «народного представництва» при революційного спрямування, то після прийняття рівному наданні «законодавчої ініціативи» царю і почали з’являтись партії різного політичного палаті; направлення. - «загальне виборче право з рівним прямим і Передусім відомо, що процес оформлення тайним голосуванням всіх повнолітніх…»; політичних рухів та течій в партії розпочався на - «цільність і нероздільність» держави при початку XX століття. У 1906 році в Росії існувало розвитку місцевого самоуправління у вигляді біля 50 партій різних направлень, що пояснюється обласних дум, при умові, що діяльність таких дум багатонаціональним складом населення. Зокрема, буде «у суворій згоді із загальноімперськими створювались партії соціалістичного спрямування, ліберально-буржуазні партії, націонал-монархічні

East European Scientific Journal #1(65), 2021 73 партії. [8]. Серед великого розмаїття новостворених Лютневою революцією. Друга, духовно- партій інтереси віруючих представляла соціально- реформаторська, мала на меті духовне відродження християнська партія «Союз свободы, правды и народу, пробудження його релігійної совісті [11, с. миролюбия». За своєю ідейною направленістю вона 77]. Беручи до уваги його активну громадську була близькою до конституційно-демократичної позицію та релігійну діяльність, Проханов не міг не партії, але мала релігійно-моральне забарвлення [5, використати можливості, що відкривались в с.261]. По суті дана партія стала першою в Росії політичному середовищі. Поряд з проведенням конфесійною партією, що базувалась на духовному євангельської роботи щодо духовного відродження підґрунті. російського народу, він застосовував свої Цікавим є факт, що у грудні 1905 року організаторські здібності й в політичній сфері. менонітсько - баптистська партія заключила угоду Як наслідок, у березні 1917 року Проханов з кадетами про «загальну майбутню дружню створює Християнсько-демократичну партію громадську діяльність на місцях у майбутній «Воскресение». Питання створення партії Державній Думі». Однак вже у лютому 1906 року обговорювалось на 4 Всеросійському з’їзді меноніт Фрізен виступив із критикою політичної євангельських християн, на якому були присутніми програми кадетів, тим самим засуджуючи і більше, ніж 100 делегатів. Щоб пояснити свою «платформи», які були опубліковані Центральним участь в політиці та рішенні створити партію бюро, яке власне він очолював. Згодом Союз Проханов підкреслював, що не треба змішувати розпався через конфлікт Фрізена з кадетами та Союз євангельських християн та християнсько- членами Центрального бюро. Хоч свою діяльність демократичну партію, бо це дві зовсім різні Союз більше не поновив, але організована організації. Союз церков є чисто духовна справа, політична діяльність релігійних течій, що входили натомість партія є суто громадянською справою. до складу Союзу, продовжилась. Результатом такої Він наголошував, що партія заснована не діяльності стало заснування Прохановим громадою, не Союзом громад, а декількома друкованого органу «Утренняя звезда» для окремими громадянами. Обґрунтовуючи ціль вираження євангельської точки зору на релігійні, створення християнсько-демократичної партії політичні, суспільні, економічні, наукові та Проханов у своїй промові зазначив: «Тепер, коли літературні питання [5, с.262]. Згодом, старий режим повалений і громадяни відчувають Проханівська газета стала прогресивним органом необхідність прийняти участь в побудові нової релігійного пробудження російського народу, громадянської Росії, ми не можемо залишатись висвітлюючи здебільшого культурне, соціальне та байдужими… Немає жодної політичної партії, яка політичне життя, державні та суспільні питання [9]. б виражала наші погляди. Тому багато хто з нас Таким чином, відсутність досвіду ведення розмірковував, до якої партії приєднуватись для політичних справ та неузгодженість дій ініціаторів виконання свого громадянського обов’язку». та членів Союзу призвели до недовготривалого Також він не виключав при цьому участь у партії і існування політичної партії «Союз свободы, православних» [12, с.13,14]. правды и миролюбия». Однак участь Проханова у Однак делегати, що були присутніми на створенні та організаційній роботі даної партії мала Всеросійському з’їзді, визнали небажаним, щоб певні наслідки. Протягом своєї подальшої громади були задіяні в політиці та не підтримали громадсько-політичної діяльності він вдало ідею створення партії з членів помісних церков. застосовував свої організаторські здібності, Пропозиція Проханова була визначена, як налагоджуючи контакти з владною верхівкою у «особисте починання деяких членів союзу, що вирішенні різних питань, що стосувались розвитку поставили за мету налагодження державного життя російсько-євангельського руху. народів у відповідності з християнськими ідеалами Слід зазначити, що у період Лютневої [2, с.53]. революції 1917 року євангелісти повернулись до Рішення створення християнсько- ідеї створення релігійно-політичної партії. На демократичної партії А. Пузинін пояснює тим, що державній нараді, яка була скликана Тимчасовим пристрасним бажанням Проханова було урядом у серпні 1917 року голова Всеросійського наповнення політико-економічних перетворень в союзу євангельських християн Проханов виступив Росії духовним змістом [13, с. 281]. Проханов з вимогою «твердої і сильної» влади і закликав до дійсно мав за мету наповнити духовним змістом всі «згоди, співробітництва та єднання всіх класів» для сфери життєдіяльності людини, адже відносини, продовження війни і запобіганню пролетарської що мають за основу духовну складову, революції [10, с.145]. Слід констатувати, що даний сприятимуть оновленню та оздоровленню період часу став найбільш вдалим для спроби зсередини. створення політичної партії на релігійних засадах. Програмні установки партії «Воскресение», Прийняття «Декрета об отделении церкви от яка вперше була названа як християнсько- государства» сприяло суттєвому послабленню ролі демократична показують, що Проханов намагався Православної церкви, яка втратила фінансову брати до уваги сучасні російські умови, які підтримку та привілеї з боку держави, а релігійні виявлялись у соціальній напруженості і падінні громади натомість отримали релігійну свободу. авторитета Російської православної церкви. У революційних подіях, що мали місце в Росії, Основні положення даної програми стосувались Проханов побачив дві політичні тенденції. Перша з соціальної справедливості і були не тільки тісно них, ліберально-демократична, завершилась

74 East European Scientific Journal #1(65), 2021 пов’язані з ідеєю реформації релігійного життя, а заводи, так і поміщицької власності на землю. мали пряме відношення до нього [14]. Однак революційні події другої половини 1917 Головною ідеєю створення християнсько- року зірвали здійснення партійно-політичних демократичної партії «Воскресение» було планів євангельської секти [10, с.145]. продовження розвитку ідеї «соціальної У своїй автобіографії «В котле России» євангелізації», яка виявлялась в наступних Проханов не згадує про події створення твердженнях: християнсько-демократичної партії - встановлення демократичної республіки як «Воскресение». Натомість, він зазначає про найбільш довершеного образу правління для політичні події, що його зацікавили і в яких він держави і найбільш відповідного вченню Христа; прийняв участь. Під політичними подіями - повна свобода віри, слова, друку, союзів, Проханов мав на увазі саме участь у виборах. зібрань та народностей; Головним його завданням було познайомити - усунення всіх станових обмежень, здійснення громадськість з програмою партії, що сприяло рівноправ’я жінок; досягненню позитивних результатів в ході виборів - соціально-економічне законодавство на [15, с.158]. Однак, не дивлячись на високі основі повної справедливості до трудящих класів; результати у виборах, Проханов був не готовий - відчуження на користь народу монастирських визнати невдачу створення політичної партії в земель за винагороду, яка визначатиметься кінцевому результаті. Хоча слід констатувати, що законодавчою установою; як і в більшості випадків його діяльності, - перетворення Росії в Союз автономних існуванню даної партії завадила суто політична областей під назвою «Об’єднані Штати Російської ситуація в країні. Республіки; об’єднання всіх держав в один Історик Т. Микільська у своїй монографії «Всесвітній Союз держав»; зазначила, що Проханов пережив захоплення - відокремлення церкви від держави, рівність політикою і, навіть, комуністичними ідеями, про всіх релігійних громад, церков та сповідування що свідчать як його публікації так і громадська перед законом; діяльність, зокрема боротьба за емансипацію - повна свобода релігійної проповіді; російських протестантів або спроби створення - повернення церкви до початків Євангелія за комун в перші роки Радянської влади [2, с.53]. Хоча зразком церкви часів Христа та Його Апостолів, що сам лідер євангельського руху зазначав, що його описана в Новому Заповіті; думки були направлені не на політику, а виключно - скасування ієрархії та відновлення рівності на вирішення релігійних проблем. На одній з всіх членів церкви; у церкві можуть бути тільки конференцій разом із своїми однодумцями він служителі, які вільно обираються церквою; проголосив лозунг: «Нет – политике, да – - введення в богослужіння народної мови Евангелию». Саме Євангеліє повинно було стати замість малозрозумілих мов; активна участь в найкращими духовними ліками від усіх видів богослужінні членів церкви [14]. духовних хвороб. Передбачалось, що дієвим Програмні цілі партії «Воскресение», яку засобом в лікуванні людей всіх політичних вперше назвали «християнсько-демократичною», переконань стане саме віра в Ісуса Христа [15, с. показують, що Проханов намагався брати до уваги 158]. Таким чином, хоч Проханов публічно і не російські умови: соціальну напруженість та падіння визнавав своєї прямої участі в політиці, його авторитету православної церкви. Основні громадська – політична діяльність була наповнена положення даної програми стосувались соціальної участю у різних заходах, що передбачала справедливості і були не тільки тісно пов’язані з просування християнських цінностей в різні сфери ідеєю реформації релігійного життя, але мали життя російського народу на євангелічних засадах. пряме відношення. Проханов програму партії Висновки. Таким чином, не дивлячись на коментує наступним чином: «Всі пункти релігійної складні політичні умови в Росії на початку XX програми можуть бути здійснені тільки частково століття, Проханов втілював свої соціально- законодавчим шляхом, але головним чином при політичні ідеї в практичне життя російського посередництві вільної релігійної творчості шляхом народу задля духовного відродження окремо переконання і надихаючого слова проповіді» [14]. кожної людини та оновлення релігійного життя. Сам Проханов відмічав, що програма партії Участь Проханова у заснуванні політичної партії сприймалась громадськістю як щось нове, «Союз правды, свободы и миролюбия» сприяла неординарне та здійснювала на людей достатньо налагодженню нових контактів та отриманню сильне враження. Під час виборів до Державної політичного досвіду. Згодом, одноосібне створення Думи християнські демократи на чолі з християнсько-демократичної партії «Воскресение» Прохановим, користуючись програмою партії, дозволило Проханову приймати участь у виборах набрали більше голосів, ніж соціал-демократи на та отримати високий результат. Однак зміна чолі з Г.В. Плехановим [11, с.78]. Слід політичної ситуації в країні сприяла констатувати, що програма партії в цілому недовготривалому існуванню даної партії. окреслювала важливі питання та задовольняла Тим не менш, досвід створення політичних значну частину виборців. партій, активна участь в громадсько-політичному Заснована Прохановим партія була типовою житті держави, рішучість дій та твердість в партією буржуазної реакції, яка відстоювала євангельській позиції сприяли вирішенню багатьох непорушність як капіталістичної власності на релігійних питань євангельських християн.

East European Scientific Journal #1(65), 2021 75 learning/Agarev_Native_history_for_non- Список літератури historical_faculties/R14.htm 1. В.А. Попов. И.С. Проханов. Страницы 9. Газета «Утренняя звезда». URL : жизни. – СПб.: Христианское общество «Библия https://amp.ru.info-about.info/7017237/1/utrennyaya- для всех», 1996. – 201 с. zvezda-gazeta.html 2. Т.К. Никольская. Русский протестантизм и 10. А.И. Клибанов. Религиозное сектантство в государственная власть в 1905-1991 годах.- СПб.: прошлом и настоящем. Издательство «Наука». – Издательство Европейского университета в Санкт – М., 1973. – 256 с. Петербурге, 2009. – 356 с. [16 с.] ил. 11. В.А. Бачинин. Евангельские ценности в 3. В. Попов. Партийный стаж русских гражданском обществе. Ассоциация «Союз протестантов, URL.: христиан» и ее опыт построения альтернативной http://www.ng.ru/ng_religii/2013-06- модели гражданских отношений. – СПб.: Алетейя, 19/7_protestant.html 2006.- 176 с. 4. Е.Я. Засядь-Волк. «Союз христианской 12. Синичкин А.В. Революция 1917 года в политики» С.Н. Булгакова: исторический опыт России и евангельские христиане баптисты, создания в России христианской социалистической Вестник МБС ЕХБ №8 -2017. партии. Социум и власть № 2 (18) 2008 г. 13. А. Пузинин. Традиция евангельских 5. А.И. Клибанов. История религиозного христиан: изучение самоидентификации и сектантства, Изд. «Наука», М.: 1965. – 346 с. богословия от момента ее зарождения до наших 6.Біблія або книги Святого Письма Старого й дней. М.: Библейско – богословский институт св. Нового Заповіту. Українське біблійне товариство. – апостола Андрея.2010 г. – 523 с. К., 2010. – 1375 с. 14. А.В. Щипков. Христианская демократия в 7. Л.Н. Митрохин. Баптизм. Издание второе. России –М.: Издательский дом "Ключ- С", 2004. – Политиздат. – М., 1974. – 264 с. 120 с. 8. Образование политических партий в России, 15. И.С. Проханов. В котле России. – М., их программные и тактические установки. URL : «Протестант», 1993, 256 с. https://www.rsu.edu.ru/wp-content/uploads/e-

Микола Пришляк Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (м. Львів)

РОЛЬ ІІ ВАТИКАНСЬКОГО СОБОРУ В ПОДОЛАННІ ЕКЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ

Mykola Pryshlyak Postgraduate student Religious Studies and Theology SHEI "Precarpathian Vasyl Stefanik"

THE ROLE OF THE II VATICAN COUNCIL IN OVERCOMING ECOLOGICAL PROBLEMS

У статті проаналізовано основні рішення ІІ Ватиканського собору щодо розв’язання проблем природного довкілля, висвітлено їх відображення в нормативних документах еклезіального характеру та обґрунтовано на праксеологічний потенціал у разі ефективного впровадження у практику. Головну дослідницьку увагу зосереджено на малодосліджених документах Католицької Церкви, що формують компендіум її соціальної доктрини. Сформульовано низку пропозиції щодо імплементації богословсько- канонічних концептів суспільного вчення католицизму з метою подолання екологічних проблем сучасності. This article examines the issues of the natural environment, covered in the documents of the ІІ Vatican Council. Emphasis is placed on the lack of research on the problem. Proposals were made for the application of spiritual vision in overcoming the environmental problems of today at the ІІ Vatican Council. Key words: natural environment, II Vatican Council, Church, man. Ключові слова: ІІ Ватиканський Собор, Католицька Церква, людина, природне довкілля, екологічна криза, соціальна доктрина.

Постановка проблеми. У сучасній Україні передбачають вирішення екологічних проблем відбуваються процеси, пов’язані з переходом до першочерговим завданням подальшого розвитку ринкової економіки, прийняттям цінностей суспільства. Необхідність дослідження документів західного суспільства, що вимагають перетворень у ІІ Ватиканського Собору щодо збереження всіх сферах соціального життя. Ці зміни мають довкілля зумовлена конкретними змінами в ґрунтуватися на існуючих духовних та сучасному суспільстві, що проявляються у інтелектуальних традиціях суспільства і загостренні конфліктів у відносинах між людиною

76 East European Scientific Journal #1(65), 2021 і природою, переході до постіндустріальної стадії насамперед, у людині, у її розумінні сутності життя розвитку суспільства, глобалізації. Поряд із та створення, у її системі цінностей, а це позитивними наслідками та перевагами безпосередньо пов‘язане з її духовним виміром цивілізаційних змін виникають також небезпеки, буття. Тому, релігійні об’єднання, передусім зокрема екологічні. християнські, залишаються активними учасниками Аналіз останніх досліджень. Для сучасної суспільних процесів, що відбуваються у сучасних науки розгляд проблем пізнання природи як Європі та світі. Божого створіння, аналізуючи документи ІІ Лідери різних Церков усе частіше Ватиканського Собору, є новим дослідженням висловлюються щодо наболілих не тільки наукового пошуку, враховуючи питання соціально-економічних, політичних та культурних сьогодення. Проблеми відносин людини і природи трансформацій, а й екологічних проблем, які завжди були актуальними й залишилися такими виникли через загострення конфліктів у відносинах донині. Це підтверджується значною кількістю між людиною і природою, переходом до наукових праць таких відомих мислителів, вчених і постіндустріальної стадії розвитку суспільства, богословів, як Г. Сковорода, М. Бердяєв, глобалізацією. М. Лосський, К. Маєр Абіх, а також багатьох Екологія в перекладі з грецької – «слово про сучасних науковців і, зокрема Що ж до українських дім» (оikos – «дім, житло», logos – «слово»). Тобто, релігієзнавчих студій проблематики католицького екологія – це не абстрактне поняття, не віддалені суспільного вчення, витлумачення його змісту, катастрофи та катаклізми, а все, що оточує нас, що рефлексії соціокомунікативного мандату має відношення до кожного, – проблеми Католиццької Церкви і, зокрема, В. Бондаренка, середовища нашого помешкання. Можна прожити Л. Владиченко, Л. Геник, В. Єленського, без багатьох досягнень науково-технічного С. Здіорука, О. Кисельова, С. Кияка, О. Недавньої, прогресу, але без природи, без чистого повітря, І. Остащука, О. Сагана, І. Фенно, Л. Филипович, неотруйної їжі та води прожити неможливо. Є. Харьковченка, В. Хромця, Ю. Чорноморця, Зберегти ж планету придатною для життя С. Шкіль, М. Шкрібляка, П. Яроцького та ін. людей можливо лише в тому випадку, якщо кожний Виокремлення раніше нерозв’язаної житель планети зрозуміє просту істину, що проблеми. Науковим розробкам у досліджуваній ставлення до природи не вимірюється зразу галузі бракує погляду на проблему пізнання глобальними масштабами – до лісу, води, землі, в природи як Божого створіння, аналізуючи цьому ставленні завжди присутня проміжна ступінь документи ІІ Ватиканського Собору. Відсутність – моє відношення до одного єдиного дерева, до наукового обґрунтування в цій сфері призводить до літра чистої води, до жмені родючої землі. того, що більшість механізмів, які функціонують у Охороняючи щось одне, ми сприяємо збереженню сучасному суспільстві, потребують удосконалення. природи в цілому. Тому метою нашого дослідження є аналіз проблеми У Догматичній Конституції «Verbum Dei» пізнання природи як Божого створіння у зазначається, що «Бог створюючи все своїм Словом і документах ІІ Ватиканського Собору. зберігаючи його, в речах сотворених дає людям вічне Формулювання мети та постановка свідчення про себе» [4, c. 312]. На жаль, сьогодні завдання. Метою дослідження є спроба людина виконує подвійну роль на Землі – творця та комплексного аналізу документів ІІ Ватиканського руйнівника. В свій час Аристотель вказував на собору, котрі складають основу католицького обмеженість інтелектуальної сили, яка не опирається екологічного богослов’я й містять теоретичні та на мораль: «Природа дала людині в руки зброю практичні настанови щодо розв’язання екологічної інтелектуальну і моральну (силу), проте вона може кризи і проблем збереження природного довкілля. користуватися цією зброєю і в зворотний бік, тому Для досягнення дослідницької мети у статті було людина без моральних засад виявляється істотою поставлено такі завдання: нечестивою і дикою» [1, с. 288]. - проаналізувати основний зміст і визначити У Догматичній Конституції «Lumen gentium» провідні ідеї документів ІІ Ватиканського собору зазначено: «…нехай вірні вживають усіх сил, що їх щодо відповідальності людини за природне одержали по мірі дарувань Христових, щоб, ідучи довкілля; Його слідами та уподібнившись до його образу, - здійснити релігієзнавчу рефлексію сповняючи в усьому волю Отця, посвятились цілою праксеологічного потенціалу соціально- душею на славу Божу та на службу ближнім» [4, c. екологічного вчення Католицької Церкви, опертого 133]. Для забезпечення свого існування людина на соборні рішення та директиви; завжди прагнула підкорити природу, тобто здобути - визначити морально-гуманістичну владу над нею. М. Бердяєв писав: «Нескінчений спрямованість документів ІІ Ватиканського собору дух людини претендує на абсолютний, та їхнє значення у загальноцерковній програмі надприродний антропоцентризм, він усвідомлює подолання екологічних проблем сучасності. себе абсолютним центром не тільки даної Виклад основного матеріалу. Проблема замкнутої планетарної системи, а усього буття, всіх екології та охорони навколишнього середовища, планів буття, усіх» [2, с. 294]. яке з особливою гостротою постає сьогодні перед Тривалий час над екологічними наслідками людиною, на жаль не є наслідком виключно своєї діяльності людина не замислювалась. Однак техногенного розвитку та впровадження різних не на сучасному етапі розвитку цивілізації виникає надто досконалих технологій. Проблема криється, необхідність переоцінки згаданих морально-

East European Scientific Journal #1(65), 2021 77 етичних основ. Розмірковуючи над моральністю світоглядному дефіциті чи у відсутності людини, видатний український філософ фундаментальних настанов і що першопричиною є Г. Сковорода приходить до висновку: «Адже не незнання, а швидше втеча від відповідальності істинна людина і Бог є тотожними» [9, с. 172]. та небажання приймати відповідальні рішення, які Пізнати себе й зрозуміти Бога – це єдиний процес. пов‘язані з певними змінами у звичному стилі А екологічна освіта та моральне виховання повинні життя чи вимогою обмежень і зречень [10, с. 99]. підготувати людину до розуміння вичерпності Головне послання документа полягає в заклику до природних ресурсів, а значить до усвідомлення усвідомлення того, що в основі екологічної кризи того, що підпорядкування сил природи не може для лежить власна внутрішня криза, криза світоглядної людини залишитись безкарним, якщо воно буде орієнтації та відповідальності, тобто криза людина. здійснюватися непродумано. Висновки та перспективи розвитку Російський філософ Н. Лосський вважав, що напряму дослідження. Враховуючи кінцева мета життя будь-якої особистості – вищевикладене, можна дійти до таких висновків: абсолютна повнота буття, подолання прірви між 1. Церква завжди була потужним джерелом Богом і світом. Повнота буття – це не тільки суспільної етики, моралі, свідомості. Нині вона хоч богоспілкування, а й творчість особистості, можливо і в ще недостатній мірі, але все активніше позбавлена всякого егоїзму, спрямована на прилучається до вирішення природоохоронних створення абсолютних цінностей [6, с. 60 – 62]. питань, чим робить велику послугу прикладній Протягом тисячоліть людині загрожували сили екології, сприяє поширенню екологічної освіти і природи. Сьогодні вже людина загрожує природі свідомості. Більшість Церков стоять на сторожі такою мірою, що нанесену шкоду надзвичайно моральних і етичних людських цінностей, важко виправити. Це приводить до екологічної стверджуючи екологічні Закони, Принципи, кризи, яка становить якісно нову загрозу для Правила. людини. Внаслідок неправильного використання 2. ІІ Ватиканський Собор у своїх постановах природних ресурсів, людина йде на зустріч підтверджує, що тільки через єдину католицьку небезпеці руйнування природи і тим самим стає Церкву Христову, яка є загальною догмою до жертвою власної діяльності. спасіння, можна досягти повноту засобів спасіння Папа Іван Павло ІІ у «Посланні з нагоди Дня [3]. миру» 1990 р. визначив екологічну кризу як 3. На нашу думку, потрібно через науковий і моральну проблему, котру можна розв’язати лише релігійний діалог конфесій пропагувати й за умови солідарної реалізації нашої реалізувати взаємозбагачення культур, а не їх відповідальності [5, с.37]. Відповідальність за протистояння, виховувати повагу до всього природне довкілля має проявлятись у нашій Природного і Божественного, бо людство повсякденній поведінці, яка буде якісною та заблукало у пошуках вищих форм свого розвитку і наслідки від якої будуть гідними не лише перед конче потребує відродження духовності та нашою совістю, перед суспільством, але й перед суворого дотримання десяти Божих заповідей, щоб Богом. «Така турбота Божа про світ, – пише зберегти все те, що Господь доручив нам «порати й православний теолог, – називається «Провидінням доглядати» (Бут. 2, 15). Божим» [8, с.67]. «Ми належимо, – спираючись на Біблію, пише Серафим Слобідський, – до двох Література: світів: тілом – до світу видимого, матеріального, 1. Аристотель. Этика. Политика. Риторика. речовинного, земного, а душею – до світу Поэтика. Категории. Мн.: Литература, 1998. 1392 с. невидимого, духовного, небесного» [8, с. 68]. 2. Бердяев Н.А. Философия свободы. Смисл Правильно підмітив у своїй науковій праці творчества. М.: Правда, 1989. 607 с. «Повстання на захист природи. Від довкілля до 3. Декрет ІІ Ватиканського Собору «Про спільносвіту» Міхаель Клаус Маєр-Абіх, екуменізм». URL : посилаючись при цьому на екологічне вчення http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/katholic/Articl Церкви: «Людина в природі не може керуватися e/dekr_ekumen.php тільки своїми власними інтересами, а мусить 4. Документи ІІ Ватиканського собору: враховувати можливі наслідки своїх дій на умови конституції, декрети, декларації. Львів: Свічадо, існування іншого життя. Передусім це стосується 1996. 759 с. . створених разом з людиною створінь, які мають 5. Екологічне вчення Церкви: Іван Павло ІІ на незалежно від їхньої споживчої вартості ще й свою тему створіння. Перек. з нім., доп. та упор. укр. власну цінність саме в тому, що вони мають видання В. Шеремети. ІваноФранківськ : Вид-во стосунок до Бога як до Творця, є часткою його ІФТА, 2006. 100 с. життя і покликані його прославляти» [7, с. 144-145]. 6. Лосский Н.О. Условия абсолютного добра. Окремої уваги заслуговує спільна декларація М.: Политиздат, 1991. 368 с. Католицької єпископської конференції та 7. Маєр-Абіх К.М. Повстання на захист Євангельської Церкви Німеччини, де в природи. Від довкілля до спільно світу. Перек. з комплексному аналізі причин екологічної кризи нім., післямова, примітки А. Єрмоленка. К. : Лібра, особлива увага акцентується на світоглядних, 2004. 196 с. соціально-психологічних та моральних причинах. 8. Серафим Слобідський. Закон Божий. К.: У документі, зокрема наголошено, що причини Видавничий відділ Української Православної екологічної кризи необхідно шукати насамперед у Церкви Київського Патріархату, 2005. 655 с.

78 East European Scientific Journal #1(65), 2021 9. Сковорода Г.С. Повне зібрання творів : у 2- 5. Ekolohichne vchennya Tserkvy: Ivan Pavlo II х т. К.: Наукова думка, 1973. Т. 1 : Наркісс. na temu stvorinnya. (2006). Perek. z nim., dop. ta upor. Разглагол о том: узнай себе. 532 с. ukr. vydannya V. Sheremety. IvanoFrankivsʹk : Vyd-vo 10. Шеремета В. Екологія: діалог науки та IFTA. 100 s. етики. Добрий Пастир (Науковий вісник Івано- 6. Losskiy N.O. (1991). Usloviya absolyutnogo Франківської теологічної академії). 2007. № 1 dobra. M.: Politizdat. 368 s. (Теологія). С. 90 – 108. 7. Mayer-Abikh K.M. (2004). Povstannya na References zakhyst pryrody. Vid dovkillya do spilʹno svitu. Perek. 1. Aristotel. Etika. Politika. Ritorika. Poetika. z nim., pislyamova, prymitky A. Yermolenka. K. : Kategorii. (1998). Mn.: Literatura. 1392 s. Libra. 196 s. 2. Berdyayev N.A. (1989). Filosofiya svobody. 8. Serafym Slobidsʹkyy. (2005). Zakon Bozhyy. Smisl tvorchestva. M.: Pravda. 607 s. K.: Vydavnychyy viddil Ukrayinsʹkoyi Pravoslavnoyi 3. Dekret II Vatykansʹkoho Soboru «Pro Tserkvy Kyyivsʹkoho Patriarkhatu. 655 s. ekumenizm». URL : 9. Skovoroda H.S. (1973). Povne zibrannya tvoriv http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/katholic/Articl : u 2-kh t. K.: Naukova dumka. T. 1 : Narkiss. e/dekr_ekumen.php Raz·hlahol o tom: uznay sebe. 532 s. 4. Dokumenty II Vatykansʹkoho soboru: 10. Sheremeta V. (2007). Ekolohiya: dialoh nauky konstytutsiyi, dekrety, deklaratsiyi. (1996). Lviv: ta etyky. Dobryy Pastyr (Naukovyy visnyk Ivano- Svichado. 759 s. Frankivsʹkoyi teolohichnoyi akademiyi). № 1 (Teolohiya). S. 90 – 108.

#1(65), 2021 часть 6 #12(65), 2021 part 6 Восточно Европейский научный журнал Eastern European Scientific Journal (Москва, Россия) (Moscow, Russia) Журнал зарегистрирован и издается в России The journal is registered and published in Russia В журнале публикуются статьи по всем The journal publishes articles on all scientific areas. научным направлениям. The journal is published in Russian, English, Журнал издается на русском, английском, Polish and German. польском и немецком языках.

Статьи принимаются до 30 числа каждого Articles are accepted till the 30th day of each месяц. month. Периодичность: 12 номеров в год. Periodicity: 12 issues per year. Формат - А4, цветная печать Format - A4, color printing Все статьи рецензируются All articles are reviewed Каждый автор получает одну бесплатную Each author receives one free printed copy of the печатную копию журнала journal Бесплатный доступ к электронной версии Free access to the electronic version of journal журнала.

Editorial Редакционная коллегия Editor in chief - Adam Barczuk Redaktor naczelny - Adam Barczuk Mikołaj Wiśniewski Mikołaj Wiśniewski Szymon Andrzejewski Szymon Andrzejewski Dominik Makowski Dominik Makowski Paweł Lewandowski Paweł Lewandowski The scientific council Rada naukowa Adam Nowicki (Uniwersytet Warszawski) Adam Nowicki (Uniwersytet Warszawski) Michał Adamczyk (Instytut Stosunków Michał Adamczyk (Instytut Stosunków Międzynarodowych) Międzynarodowych) Peter Cohan (Princeton University) Peter Cohan (Princeton University) Mateusz Jabłoński (Politechnika Krakowska Mateusz Jabłoński (Politechnika Krakowska im. Tadeusza Kościuszki) im. Tadeusza Kościuszki) Piotr Michalak (Uniwersytet Warszawski) Piotr Michalak (Uniwersytet Warszawski) Jerzy Czarnecki (Uniwersytet Jagielloński) Jerzy Czarnecki (Uniwersytet Jagielloński) Kolub Frennen (University of Tübingen) Kolub Frennen (University of Tübingen) Bartosz Wysocki (Instytut Stosunków Bartosz Wysocki (Instytut Stosunków Międzynarodowych) Międzynarodowych) Patrick O’Connell (Paris IV Sorbonne) Patrick O’Connell (Paris IV Sorbonne) Maciej Kaczmarczyk (Uniwersytet Maciej Kaczmarczyk (Uniwersytet Warszawski) Warszawski)

Dawid Kowalik (Politechnika Krakowska Dawid Kowalik (Politechnika Krakowska im. Tadeusza Kościuszki) im. Tadeusza Kościuszki) Peter Clarkwood(University College London) Peter Clarkwood(University College London) Igor Dziedzic (Polska Akademia Nauk) Igor Dziedzic (Polska Akademia Nauk) Alexander Klimek (Polska Akademia Nauk) Alexander Klimek (Polska Akademia Nauk) Alexander Rogowski (Uniwersytet Alexander Rogowski (Uniwersytet Jagielloński) Jagielloński) Kehan Schreiner(Hebrew University) Kehan Schreiner(Hebrew University) Bartosz Mazurkiewicz (Politechnika Bartosz Mazurkiewicz (Politechnika Krakowska im. Tadeusza Kościuszki) Krakowska im. Tadeusza Kościuszki) Anthony Maverick(Bar-Ilan University) Anthony Maverick(Bar-Ilan University) Mikołaj Żukowski (Uniwersytet Warszawski) Mikołaj Żukowski (Uniwersytet Warszawski) Mateusz Marszałek (Uniwersytet Jagielloński) Mateusz Marszałek (Uniwersytet Jagielloński) Szymon Matysiak (Polska Akademia Nauk) Szymon Matysiak (Polska Akademia Nauk) Michał Niewiadomski (Instytut Stosunków Michał Niewiadomski (Instytut Stosunków Międzynarodowych) Międzynarodowych) Editor in chief - Adam Barczuk Redaktor naczelny - Adam Barczuk

1000 copies. 1000 экземпляров. Printed by Logika + LLC Отпечатано в ООО «Логика+» 125040, Moscow, Russia 125040, г. Москва, Россия Leningradsky prospect, building 1, проспект Ленинградский, дом 1, 8N, flat. 1 помещение 8Н, КОМ. 1 "East European Scientific Journal" «Восточно Европейский Научный Журнал» Email: [email protected], Электронная почта: [email protected], https://eesa-journal.com/ https://eesa-journal.com/