digitized by ukrbiblioteka.org УКРАЇНСЬКИМ НАРОДНИЙ ОДЯГ UKRAINIAN FOLK COSTUME

Світова Федерація Українських Жіночих Організацій Комісія Народного Мистецтва World Federation of Ukrainian Women's Organizations Folk Art Committee

Toronto — Philadelphia, 1992 УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДНИЙ ОДЯГ — UKRAINIAN FOLK COSTUMES

Редактори української мови: Editors: Петро Одарченко Petro Odarchenko Галина Царинник Halyna Carynnyk

Переклад англійською мовою: English text translated from Ukrainian and edited by: Орися Пащак-Трач Orysia Paszczak-Tracz

Коректор: Proofreader: Льоес Юдишес Lois Udicious

Обкладинка: Cover: Роман Завадович Roman Zavadowycz

Ілюстрації: Illustrations: Галина Титла, кольорові рисунки Halyna Tytla, color drawings Мирослава Стахів, вишивка Myroslava Stachiv, embroidery Марія 3. Левицька-Барабах, Marija Z. Lewycka-Barabach, чорно-білі рисунки black and white drawings

Фінансова секретарка: Financial secretary: Володимира Лучків Volodymyra Luczkiw

Світлини: Photos: Денис Стахів Denys Stachiw Надія Оранська Nadija Oranska

Рецензент: Technical consultant: Раїса Захарчук-Чугай Raisa Zacharchuk-Chuhai

Консультанти: Consultants: Олена Ґіба, Зірка Данилюк, Людмила Демиденко, Іван Olena Giba, Zirka Danyliuk, Ludmyla Demydenko, Ivan Ihnatiuk, Ігнатюк, Ірина Кашубинська, Теофіля Мельничук, Євдокія Iryna Kashubynska, Teofila Melnytchuk, Ewdokija and Dmytro і Дмитро Сороханюки, Володимир Шиприкевич, Марія Sorochaniuk, Wolodymyr Shyprykewych, Maria Sholucha. Шолуха.

Комісія Народного Мистецтва СФУЖО Library of Congress Catalog Даниленко Наталія - адміністраторка видання Card Number: 90-071681 члени: Бурачинська Лідія Note: Волинець Любов The excerpt from “Khustyna” [p. 280] is reprinted by Воропай Олекса permission from The Poetical Works of Taras Shevchenko - Гурська Ольга The Kobzar. Translated by C. H. Andrusyshen and Watson Дячук Уляна Kirkconnell. Toronto: Published for the Ukrainian Canadian Committee by University of Toronto Press, 1964. Загребельна Мирослава Заяць Ірина Printed by: Printing Methods Inc. Кормелюк Наталія 1525 Emerson Street Лучків Володимира Rochester, New York 14606 Мегик Петро Мудрак-Цішкевич Мирослава Одарченко Петро Пащак-Трач Орися Стахів Мирослава

digitized by ukrbiblioteka.org ЗМІСТ CONTENTS

Наталія Даниленко. Подяка 1 Natalia Danylenko. An Appreciation Лідія Бурачинська. Передмова 2 Lydia Burachynska. Foreword

Петро Одарченко. До історії дослідження Petro Odarchenko. Historical Research of українського народного одягу 4 the Ukrainian Folk Costume

Наддніпрянщина 21 Dnipro region

Київщина 41 Kyiv area

Полтавщина 55 Poltava area

Чернігівщина 69 Chernihiv area

Харківщина 81 Kharkiv area

Поділля 93 Podilla region

Північна Буковина 113 Northern Bukovyna Полісся 125 Polissia

Волинь 143 Volyn region Г уцульщина 161 Hutsul region

Бойківщина 177 Boiko region

Закарпаття 191 Zakarpattia

Лемківщина 203 Lemko region Яворівщина 215 Yavoriv region

Сокальщина 229 Sokal region Підляшшя 241 Pidliashia region

Холмщина 255 Kholm region Українські сорочки 266 Ukrainian shirts

Очіпок 270 Ochipok

Намітка 272 Namitka Свита 276 Svyta

Мирослава Стахів. З історії вишивки 278 Myroslava Stachiv. From the History of embroidery Хустини і хустинки 280 Khustyny and khustynky in Ukrainian everyday life Любов Волинець. Обрядові рушники 284 Lubov Wolynetz. Rushnyky — ritual cloth Раїса Захарчук-Чугай. Вибійка 286 Raisa Zaharchuk-Chuhai. Vybiika

Словник народних термінів, використаних у книжці 289 Glossary of words used in identyfying apparel

Петро Одарченко. Бібліографія 303 Petro Odarchenko. Endnotes Мапа 307 Map

Добродії видання 309 List of Patrons TRANSLATOR’S NOTE

ertain words do not translate just cloth or fabric. Specifically, it is occasion or celebration. Geographical well from one language to home-spun and home-woven undyed names of cities, towns, and rivers were Canother. Instead of one exact word inlinen or hempen fabric. Sukno is a transliterated from the Ukrainian (for the other language, a few words or a particular woolen fabric, usually home- 'example, Kyiv — not the Russian long phrase may be needed to get woven. Different clothing was worn for “Kiev,” and Dnipro, not “Dnieper”). across the same concept. In the case everyday, or work, and for special The Library of Congress table of of this work, the translator has occasions. For this reason, sviato transliterations was used. For technical transliterated a few words into English [sing.] and/or sviata [pi.] were reasons, diacritical marks were not text without translating, because there translated with different words for included in the transliteration. is no equal English word. For exam­ variety, but the basic meaning is holy ple, polotno cannot be translated as day, feast-day, holiday, festival, festive Orysia Paszczak Tracz

digitized by ukrbiblioteka.org ПОДЯКА

нижка ,,Український ся українським народним побутом, kom, якби не було пожертв на її народний одяг” праця, зокрема одягом. видання українських фінансових над якою тривала майже п’ять Цінним додатком вважаємо інституцій, декого зі співавторів К років, вийшла друком. Завданнясловник народних назв частин та багатьох організацій і осіб, книжки зберігати мистецьку твор­ одягу та деяких предметів з по­ свідомих важливости зберігання чість українського народу, буту. Народний одяг поступово мистецьких надбань українського значною частиною якого є одяг; цілком зникає, а з ним і терміни. народу. допомогти відтворювати в наш У книжці вони будуть збережені. Вдячні Вам усім! час його зразки, тому текст її — Комісія Народного Мистецтва двома мовами. Світової Федерації Українських Важливість видання підкреслює Жіночих Організацій вдячна всім, Наталія Даниленко розділ ,,До історії дослідження хто працював над створенням Голова Комісії Народного українського народного одягу” . З книжки, усім, хто давав поради в Мистецтва СФУЖО нього читач довідається як з давніх- процесі праці. давен дослідники глибоко цікавили­ Книжка ця не вийшла б дру-

AN APPRECIATION

Ш / krainian Folk Costume, the bi- “The History of Research into This book could have not appeared lingual book which has taken Ukrainian Folk Costume.” The reader without the financial support of almost five years of preparation and will learn that from early on in Ukrainian financial institutions, of writing, finally has been published. history, researchers have had a deep some of the members of the Editorial It is dedicated to the artistically- interest in Ukrainian folk life, and Board, and of many organizations and gifted Ukrainian people, and we especially in the folk costume. individuals who are aware of the im­ believe it will be welcomed by the The glossary of folk terms related portance of preserving the cultural readers with open hearts. This work to clothing and, partially, to the pea­ heritage of the Ukrainian people. will preserve the legacy of folk art’s sant way of life is a valuable addition We are deeply grateful to all ingenuity — and the folk costume is to the book. The folk costume is of you. one of this art’s major components. disappearing gradually and, with it, Also, it will help, to a greater extent, the terminology. Here it will be in recreating these costumes. The preserved. Natalia Danylenko English text will promote the The Folk Arts Committee of the Chairperson, Folk Arts Committee dissemination of information about the World Federation of Ukrainian World Federation of Ukrainian creativity of our people to a wider Women’s Organizations is grateful to Women’s Organizations audience. all who worked on the book, and to The importance of Ukrainian Folk all who contributed to it with their Costume is highlighted in the chapter counsel and recommendations.

1 FOREWORD

n their countries of settlement out­ The time frame for the description Kyiv, Poltava, Chernihiv, and Kharkiv. side of Ukraine, Ukrainian of all folk costumes is the end of the Bukovyna has been separated from the women’s organizations have included 19th and the beginning of the 20th description of the Podillia Region, folkI art as one aspect of their many centuries. even though it is related, because the areas of interest and activity. Many In this book, in order to verify Bukovyna costume is so distinctive. organizations have formed museum each description, the Editorial Board Also, even though they are similar in collections, and some have even sought out advisors who knew the dialect, we have separated the Boiko founded museums. A few years ago, costume of their particular region well. and Zakarpattia Regions, because the the Folk Arts Committee of the World They are acknowledged in the latter has created its own characteristic Federation of Ukrainian Women’s introduction. costume on the southern slopes of the Organizations (SFUZhO) planned the In planning this publication, we Carpathian Mountains. publication of a book about the gave much thought to the number of Of the 30 color illustrations, most Ukrainian folk costume. I was invited different regional examples of folk are of the female costume, because it to write the text and, because of my costume which should be included. has more variety and is more elaborate knowledge of the subject, I agreed. As Vbrannia [Clothing], published by the in ornamentation. At the beginning editor of the journal Nova Khata in Academy of Sciences of the Ukrainian there is an example of a typical Lviv from 1930 to 1939 and as a par­ SSR in 1961, gives four regional costume, one which is used mostly for ticipant of four folk costume exhibits examples: Dnipro Region, Podillia, the stage. during 1935-38, I was able to study the Polissia, and Western Ukraine. Within the framework of this book folk clothing still being worn in Kateryna Mateiko’s book, Ukrains'kyi I have tried to describe the artistic Western Ukraine. I learned about the Narodnyi Odiah [Ukrainian Folk composition of the costume in all its folk costume of the central regions of Costume], published in 1979, lists five variations as fully as possible, because Ukraine, i.e., what had been the regions, adding southern Ukraine. I the рифове of this publication is to Hetman State and eastern Podillia, think other regional examples which preserve our folk art for the present from published sources and from are distinctive should have been pro­ and future generations. museum pieces. For this reason, when vided also — for example, the Hutsul in 1947-48 the publication of the folk costume, which has been accepted Entsyklopediia Ukrainoznavstva [En­ as representative of Western Ukraine. Lydia Burachynsky cyclopedia of Ukraine] was planned, I Altogether, we have presented agreed to work on the entry about seventeen variations of the Ukrainian Ukrainian folk costume. The editors of folk costume. Because there are the encyclopedia placed my name distinctions among the costumes of the beside that of scholar Prof. Zenon Dnipro Region, we have selected the Kuzelia. most exemplary: from the areas of

2 digitized by ukrbiblioteka.org ПЕРЕДМОВА

л т г іночі організації на Плянуючи книжку, обміркову­ харківський. Описуючи Поділля, /X V поселеннях включили у вали, скільки зразків одягу подати. виділили північну Буковину, що плян своєї праці ділянку народ­ У виданні Української Академії має споріднений з ним, але й ного мистецтва. Багато з них Наук ,,Вбрання” (1961) подано дещо відмінний одяг, та Закар­ створили музейні збірки, а деякі чотири зразки: Придніпров’я, паття, споріднене говором з навіть музеї. Кілька років тому Ко­ Поділля, Полісся і Західна Укра­ Бойківщиною, яке створило на місія Народного Мистецтва при їна. В книжці Катерини Матейко, схилах гір відмінний тип вбрання. Світовій Федерації Українських виданій у 1979, їх п’ять, бо дода­ Важко було на мапі України Жіночих Організацій (СФУЖО) но ще південну Україну. На мою устійнити етнографічні межі зраз­ заплянувала опрацювати книжку думку, треба було подати й інші ків одягу. Наші вчені визначали про народний український одяг. зразки, що відзначаються чимсь етнографічні території по різному. Мені запропонували бути автором особливим. Ми постановили придержуватися опису одягу. Я погодилася. У гірській смузі Карпат маємо даних Енциклопедії Українознав­ Бувши редакторкою журналу три окремі зразки одягу: гуцуль­ ства. ,,Нова Хата” у Львові і бравши ський, бойківський і лемківський. Кольорові малюнки в книжці участь у чотирьох показах народ­ Поділля на своєму просторі має (усіх ЗО) — це здебільшого жіно­ ного одягу в роках 1935-38, мала два зразки народного вбрання — чий одяг, бо він різноманітніший і змогу вивчати вбрання, що його один на півдні, другий на півночі. багатше прикрашений. На початку тоді ще носили в Західній Україні. Так само одяг Волині різниться книжки подано зразок репрезента- Одяг центральних земель, себто від одягу на Поліссі. Забуваємо ційного одягу, що його найбільше колишньої Гетьманщини і схід- про одяг українців Підляшшя й вживають для виступів на сцені. нього Поділля, вивчила з відпо­ Холмщини, що відділені від Укра­ Намагалася в межах розміру відної літератури й музейних зраз­ їни державними границями. Існує цієї книжки якнайповніше описати ків. Тому, коли в pp. 1947-48 тво­ ще зразок одягу, поширений лише різноманітність одягу та його рився плян видання Енциклопедії в одному повіті, як, наприклад, художнього оформлення, бож мета Українознавства, згодилася опра­ Яворівщина біля Львова. видання зберегти народну твор­ цювати для неї гасло — українсь­ На південній Україні, що її чість для сучасного та наступних кий народний одяг. Редакція ЕУ описала Катерина Матейко, не поколінь. поставила моє прізвище поруч створився відмінний зразок. Вона Також залежало мені на тому, науковця проф. Зенона Кузелі. пізніше заселилася людьми з різ­ щоб дати можливість відтворити У цій книжці описуємо одяг них околиць, що вносили в одяг зразок того чи іншого одягу для кінця XIX і початку XX століття. свої елементи. репрезентативних виступів, чи на Для перевірки опису кожного У нашій книжці описано сім­ сцені. зразка редакційна колегія запро­ надцять зразків одягу. Оскільки в шувала дорадників, що добре зна­ одязі Наддніпрянщини існують ють одяг своєї околиці. їхні відмінності, то окремо подано Лідія Бурачинська прізвища подано на початку цієї найдосконаліші: київський, книжки. полтавський, чернігівський і

З Petro Odarchenko HISTORICAL RESEARCH ON THE UKRAINIAN FOLK COSTUME

he Ukrainian folk costume is government from 1630 to 1648, known Ukrainian philologist and one of the basic elements of the published Description d ’Ukrainie in ethnographer O. Bodians’kyi.7 T material culture of a people, closely 1650 and 1660. This book found a In 1776-77, ethnographer I. Georgi, tied with its whole history. From the wide audience in Europe, and was of German descent, published a three- most ancient times, clothing was translated into English (1704), German part work about the nationalities formed and developed according to (1780), Polish (1822), Russian (1832), within the Russian state. With the historical, socio-economic, cultural and and partially into Ukrainian. In this addition of a fourth part — “Istoriia traditional, geographic, climatic, and Description o f Ukraine there is also pro Malu Rossiiu” [History of Little other conditions. considerable information about the Russia*], describing Ukrainian life and From pre-history, our ancestors contemporary clothing of Ukrainians, attire — by Ukrainian historian thought about clothing not only as pro­ especially about the wedding attire of Mykhailo Antonovs’kyi, the work was tection for the body from the cold, a bride.4 republished in 1799.8 wind, rain and other elements; they Paul of Aleppo, the Arabian arch­ Historian Dmytro Pashchenko wrote cared about its esthetic appearance, deacon, traveller, and writer, left Opys Chernihivs koho namisnytstva about its beauty and artistic fascinating material about Ukraine in [Description of the Chernihiv embellishment. the XVII century. Throughout almost establishment] in 1779-81. This is a Finds during archaeological excava­ his whole life, he accompanied his valuable source for the study of the tions of Scythian barrows in Ukraine father, Patriarch Makarius of Antioch, socioeconomic position of the peasants permit us to create a definite in his travels. In 1654 and 1656 they and Kozaks of Left Bank Ukraine in hypothesis of the clothing worn by the visited Ukraine (the cities of Rashkiv, the second half of the XVIII century. people who lived in the territory of Kyiv, Uman’, Pryluky, and Pereiaslav). Opanas Shafons’kyi, a notable Ukrain­ contemporary Ukraine in the VII-VI Aleppo kept a travel diary, in which ian historian, ethnographer, and physi­ centuries B.C. Numerous depictions on there is valuable information about the cian, who was a descendant of Kozak Scythian vases, ornaments, and history, economy, culture, education, nobility, used Pashchenko’s materials weapons show that, at that time, men manners and customs, art, and in compiling a important reference wore short-sleeved leather tunics, nar­ religious life in Ukraine. He also pro­ tool, Chernihivs'koho namisnytstva row leather pants or wide sharovary of vided descriptions of Ukrainian topohrafichnyi opys [Topographical woven wool, and a leather or felt hood clothing. The original Arabian description of the Chernihiv establish­ as headcovering. manuscripts of Aleppo’s diaries were ment]. It was published in 1851, forty During archaeological digs in the translated and published in English years after the author’s death.9 One of Cherkasy region, silver figurines of (1829-1831) and in Russian its chapters covers Ukrainian folk people from the VI-VII centuries A.D. (1896-1900).5 In the text are descrip­ costume, and includes 26 exceptionally were found. The man’s attire is tions of: the clothing of the residents valuable illustrations. interesting: a wide shirt with long of Uman’, Kyivan noblemen, the head- Ukrainian historian IAkiv sleeves, trimmed with an design on the covering of daughters of prominent Markovych published an worthwhile front and sleeves, and short pants.1 Kyivan citizens — velvet wreaths, em­ work in 1798, Zapisky o Malorossii We learn about the clothing of the broidered in gold, trimmed with pearls [Notes about Little Russia], in which Kyivan Rus’ Period from the illustra­ and precious stones. Peasant maidens the way of life and clothing are tions in the Izbornyk [collection] of wore wreath of fresh flowers. described.10 Sviatoslav (1076), the oldest remnant of In 1637, the Kyivo-Pechers’ka Lavra In the Manuscript Division of the writing from the period. The frescoes [the Kyivan Cave Monastery] Press Ukrainian Academy of Sciences on the walls of the Cathedral of St. published the UchiteVnoe Evanhelie Library and in the Chernihiv Museum, Sophia (XI cent.) provide much infor­ [the teaching Gospel], which contained there are six manuscript albums of D. mation. They show: the exit of the illustrations of peasant life and P. de la Flise (Delafliz), a Ukrainian kniahynia [queen] from the palace; clothing of the XVII century. ethnographer who was a French carollers; hunting scenes; warriors; Scholar V. Zuev, who visited military doctor in Napoleon’s army. De skomorokhy [court jesters]; athletic Ukraine in 1781-1782,6 published la Fliz was taken prisoner, and decided competitors - jousters; the family of interesting material about the way of to remain in Ukraine, working as a the Great Kniaz Yaroslav, his daughters life, and especially the clothing, of Anna, Elizabeth, Anastasia, and Ukrainians living in the Slobozhan- others.2 The first volume of Istoriia shchyna region. * “Little Russia” — a name for Ukrains’koho Mystetstva [History of Military engineer and topographer Ukraine, considered misleading, con­ Ukrainian Art] shows the art from this О. I. Rigelman studied and wrote temptuous, and derogatory. Originally, period.3 about the clothing of various classes of the medieval terms of “magna” and There is much more information Ukrainian society, illustrating it “micro” [great and little] were used to about the attire of Ukrainians in the appropriately. His work encompasses indicate church eparchies. In the XVII XVII century. The French army the history of Ukraine from the century, the Russian Tzar called engineer Guillaume Le Vasseur de earliest times to 1787. Rigelman’s work himself Tzar of “Great and Little Beauplan, who served the Polish was published in 1847 by the well- Russia,” the latter meaning Ukraine. 4 digitized by ukrbiblioteka.org Петро Одарченко ДО ІСТОРІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО ОДЯГУ

країнський народний одяг кій службі з поч. 1630 р. до 1648 ками. Його праця охоплює істо­ — ЦЄ ОДИН ІЗ ОСНОВНИХ p., в 1650 і 1660 видав ,,Опис рію України від найдавніших часів складників матеріяльної культури України” . Ця книжка викликала до 1787 року. Працю О. Ріґель- У широке зацікавлення в Европі і мана видав відомий український народу, тісно пов’язаний з усією його історією. З найдавніших була перекладена англійською філолог і етнограф О. Бодянський часів одяг формувався і розви­ (1704), німецькою (1780), польсь­ в 1847 р.7 вався залежно від історичних, кою (1822), російською (1832) мо­ 1776-77 р. етнограф Й. Ґеорґі соціяльно-економічних, культурно- вами і частково українською. У — німецького походження — побутових, географічних, кліма­ цьому ,,Описі України” подано опублікував працю у трьох час­ тичних і інших умов. багато цікавих відомостей і про тинах про народи в Російській З прадавніх часів наші предки одяг українців ХУІІ ст., зокрема державі. 1799 року її перевидали з дбали про одяг не тільки як засіб про весільний одяг молодої.4 додатком четвертої частини, яку захисту тіла від холоду, вітру, до­ Цікаві відомості про Україну написав український історик Ми­ щу тощо, а також про естетичний ХУІІ ст. залишив арабський цер­ хайло Антоновський. У цій час­ вигляд його, про красу, про його ковний діяч (архидиякон), ман­ тині — „Історія про Малу Росію” мистецьке оздоблення. дрівник і письменник Павло Алеп- — автор описує побут і одяг укра­ Археологічні знахідки при роз­ пський. Протягом майже всього їнського народу.8 копках скітських могил на тери­ свого життя він супроводив свого 1779-81 р. історик Дмитро Па- торії України дають можливість батька, антіохійського патріярха щенко склав „Опис Чернігівського скласти певне уявлення про одяг Макарія в його подорожах. 1654 і намісництва” — цінне джерело людей, що жили на території 1656 р. він відвідав Україну (міста для вивчення соціяльно-економіч- сучасної України в У11-У І до Р.Х. Рашків, Київ, Умань, Прилуки, ного становища селян і козаків Численні зображення на вазах, Переяслав). Алеппський залишив Лівобережної України в 2-ій прикрасах, зброї скітських племен цікаві записки про цю подорож, в половині ХУІІІ ст. Матеріяли показують, що чоловіки в той час яких подав цінні відомості про іс­ Д. Пащенка використав видатний носили шкіряну накидку з корот­ торію, економіку, культуру, український історик, етнограф і кими рукавами, вузькі шкіряні освіту, побут, мистецтво і релі­ лікар Опанас Шафонський (що штани або широкі шаровари з гійне життя на Україні. Тут же походив з української козацької вовняної тканини, а голову покри­ подано й відомості про одяг старшини) і склав цінну довідкову вав шкіряний або повстяний баш­ українців. Арабські манускрипти працю „Чернігівського наміс­ лик. записок Алеппського були ництва топографічний опис” . Її На території Черкащини при перекладені й видані англійською видано 1851 року — через сорок розкопках знайдено срібні фігурки мовою (1829-1831) і російською років після смерти автора.9 Один людей, що жили тут у УІ-УІІ ст. (1896-1900).5 У них описано одяг із розділів праці присвячено по Р.Х. Привертає увагу чолові­ уманських міщан і київських українському народному одягові. чий одяг на них: широка сорочка вельмож, подано опис головного До опису додано 26 малюнків з довгими рукавами, прикрашена убору дочок знаті Києва — вінки виняткової цінности. орнаментом на грудях і рукавах, з оксамиту, гаптовані золотою 1798 року український історик ш тани.1 ниткою, прикрашені перлами і Яків Маркович видав цінну працю Про одяг часів Київської Руси самоцвітами. Селянські дівчата „Записки про Малоросію” , в якій ми дізнаємося з рисунків на полях прикрашали голову вінками з подано відомості про побут і ,,Изборника” Святослава, XI ст., живих квітів. одяг.10 найдавнішої пам’ятки писемности 1637 р. друкарня Києво-Печер­ У рукописному відділі Наукової Київської Руси, а також із фресок ської Лаври видала книжку „Учи- бібліотеки Української Академії собору Святої Софії XI ст. Уяв­ тельное Евангелие” з цікавими Наук та в Чернігівському музеї лення дають нам і зображені на ілюстраціями, що відтворюють зберігаються шість рукописних стінах собору Св. Софії фрески: картини господарського життя альбомів українського етнографа вихід княгині з палацу, колядники, українців ХУІІ ст. і народний Д. П. Делафліза, французького сцени полювання, борці, скомо­ одяг того часу. військового лікаря наполеонівської рохи, змагуни, родина великого Цікаві матеріяли про побут і армії. Делафліз потрапив у полон князя Ярослава, князівни Анна, зокрема про одяг українців Сло­ і залишився жити на Україні. Пра­ Єлисавета, Анастасія та ін.2 Ма­ божанщини подає вчений В. Зуєв, цював він лікарем на Киівщині. люнки такого ж одягу Київської який у 1781-1782 р. відвідав Його рукописні альбоми ілюстро­ Руси подано в першому томі „Іс­ Україну.6 вані малюнками з життя й побуту торії українського мистецтва” .3 Одяг українців різних верств селян і показують різницю в мате- Більше відомостей дійшло до суспільства часів Козаччини дос­ ріялі, кольорі і крою, відмінності нас про одяг українців ХУІІ ст. ліджував і описав військовий ін­ чоловічої й жіночої свит та голов­ Французький військовий інженер женер, топограф О. І. Ріґельман, них уборів різних місцевостей Боплан, що перебував на польсь­ ілюструючи відповідними малюн­ України. Делафліз дає кольорові 5 doctor in the Kyiv region. His albums traveled throughout Ukraine, collecting especially worthwhile information are hand-illustrated with pictures of the information about the material and about clothing.24 The author empha­ peasant way of life, and show varieties spiritual culture of the Ukrainian peo­ sized that the Ukrainian people are an of fabric, colors, and styles, the dif­ ple. He collected much valuable separate nation with its own national ferences between men’s and women’s material which described the folk culture, and that their clothing is com­ svyty, and headcovering styles of costume, especially that of the poor pletely different from that of the various Ukrainian regions. De la Flise peasantry. Shevchenko ’’reproduced Russians. gives colour illustrations of summer complete clothing outfits, either male IAkiv Holovats’kyi, a renowned and winter clothing, and festive and or female, winter or summer, at times scholar of the ethnography and folklore everyday attire. Different strata of drawing their components and even of Western Ukraine, devoted separate village society are shown in front and specific details. Painting in color, he works to the folk costume of the back views, as well as in profile. The always emphasized the taste and ability Boiky, comparing it to that of the first of the five albums is dated 1848, of a people to decorate their things other Western Ukrainian groups.25 In and has an extraordinarily long title — with pretty embroidery and other 1877 Holovats’kyi published another 16 lines of printed text. In our endnote ornaments.” 18 work about the folk costume of the only the beginning of this title is In the first issue of Zhyvopysna population of Halychyna.26 given.11 Detailed information about de Ukraina, especially interesting from an Ol’ha Franko provided interesting la Fliz’s work is given in V. F. ethnographic standpoint are Shev­ information about Boiko clothing in an Horlenko’s book.12 chenko’s etchings “Matchmakers” and article included in the women’s Ivan Vahylevych (1811-1866), was a “Judicial Council.” 19 Also interesting almanach Pershyi Vinok [First writer and an notable activist in are: “Peasant Family” (painting), and Wreath].27 She describes male and Halychyna — he was one of the drawings “Peasant,” “Peasants,” female attire, women’s headcovering, founders of the Rus’ka Triitsia [the “Young Man with a Pipe,” “Peasant in and footwear. Rus’ Trinity], along with Markiian a Straw Hat,” “Peasant Figures,” Ethnographer Volodymyr Shashkevych and IAkiv Holovats’kyi. “Group of Peasants,” the sketch “Cap­ Okhrymovych studied the way of life Vahylevych studied the ethnography tain’s Daughter,” and sketches of male of the Carpathian peasants. In his and folklore of the Ukrainian and female clothing.20 study about Transcarpathian ethnographic groups living in and In 1851, a Commission for the Ukrainians,28 he describes men’s and along the Carpathian Mountains, the description of the Kyiv Gubernia women’s clothing. Hutsuly, Boiky, and Lemky. His article teaching district was formed at Kyiv Famous ethnographer Pavlo about the Hutsuly appeared in a University. The planned activities of Chubyns’kyi headed the scientific Prague journal.13 Later, after his death, the commission included the study of ethnographic expedition to Ukraine in this article was published in Russian.14 the Ukrainian folk costume. D. P. 1869 and 1870. The especially valuable An important work about the Boiky Zhuravs’kyi, learned secretary of the materials from this expedition were was also published in the same Prague commission, published a study published in 1872-1879 in seven large journal.15 Statystychnyi opys Kyivshchyny volumes. The material on Ukrainian Recently, a Vahylevych manuscript [Statistical description of the Kyiv folk costume was published in volume of an article in Polish about the Lemky Region], in which one chapter depicts 7, and is still significant today.29 was found in the Manuscript Division the everyday home life of the Volydymyr Hnatiuk, eminent of the Academy of Sciences Library in peasants.21 scholar, ethnographer, folklorist, Leningrad.16 Translated into Ukrainian My kola Markevych, historian, linguist and literary scholar, also and with an introduction by I. D. ethnographer, and friend of Taras studied the way of life, especially the Krasovs’kyi, this article appeared in Shevchenko, made an important con­ clothing of the Ukrainians living in 1965 in a Ukrainian ethnographic tribution to Ukrainian ethnography. southern Hungary (now this territory journal.17 As Krasovs’kyi notes in his This member of the commission wrote belongs to Yugoslavia). As a result of introduction, the description of the about the population of the Poltava his studies, he published a monograph Lemko male and female costume in Region, including a description of the on the so-called Bachka Rusyny.30 In this work “is unique, and is most peasants’ attire.22 the clothing of this population he saw valuable for contemporary Real member of the commission O. a significant German and Hungarian ethnographers, because it stems from S. Afanas’iev-Chuzhbyns’kyi, a writer, influence. According to his descrip­ the first half of the 19th century... The historian, and ethnographer, wrote a tion, the basic details of the male and beautiful domestically-made folk valuable study of the way of life — the female attire — the shirts, skirts, and costume of the Lemky, as described by material and spiritual culture — of pants — barely resemble Ukrainian I. Vahylevych, today is a musem Ukrainian peasants. Here is a detailed clothing, in fabric and pattern, and or­ rarity.” description of Ukrainian family life, namentation. Thus, except for some in­ Taras Shevchenko also studied the the Ukrainian character, customs, significant details, the clothing of the Ukrainian folk costume. During his rituals, dwellings, food, and clothing. Bachka Rusyny has almost no Ukrai­ trip to Ukraine in 1843, he collected The author sympathized with the nian features. ethnographic materials in various cities debilitating poverty of the peasant In Halychyna, V. Hnatiuk studied and villages of the Kyiv, Chernihiv, serfs.23 In 1856 Afanas’iev- weaving, and described its process in and Poltava regions. He sketched the Chuzhbyns’kyi published a work about detail.31 He also wrote a study of the homes and clothing from life. On the peasant way of life, in which he furrier’s trade in Halychyna, specifying assignment from the Archeographic gave an overall characteristic of the the tools of the trade, the process of tan­ Commission, in 1845-46 Shevchenko Ukrainian people, and provided ning, the patterns for a kozhukh, etc.32

6 digitized by ukrbiblioteka.org зображення літнього й зимового, творював повні комплекти одягу вацький, дослідник етнографії і святкового й робочого вбрання. чоловічого або жіночого, зимово­ фолкльору Західної України, при­ Фіґури представників різних го або літнього, інколи малював святив окремі праці про народний верств села зарисовано спереду, його складові частини і навіть одяг бойків, порівнюючи його з ззаду і в профіль. окремі деталі. Малюючи одяг одягом інших груп населення Перший із п’яти альбомів да­ кольоровими фарбами, він завжди західноукраїнських земель.25 У товано 1848 р. Він має надзви­ підкреслював смак і вміння 1877 р. Я. Головацький опубліку­ чайно довгу назву — 16 рядків народу прикрашати свої речі вав другу працю про український друкованого тексту. Подаємо гарними вишивками та іншими народний одяг населення Гали­ тільки початок цього заголовку.11 оздобами” .18 чини.26 Докладніші відомості про праці У першому випуску „Живо­ Про одяг бойків цікаві відомості Делафліза подано в книжці писної України” Т. Шевченка подала Ольга Франко у своїй В. Ф. Горленка.12 особливо цікаві з етнографічного статті, надрукованій у жіночому Іван Вагилевич (1811-1866) — погляду офорти „Старости” і альманасі „Перший Вінок” .27 письменник і видатний діяч Гали­ „Судня рада” 19, а також картина Авторка описує чоловічий і чини — один із організаторів „Селянська родина” , начерки жіночий одяг, жіночі головні ,,Руської Трійці” (до якої належали „Селянин” , „Селяни”, „Парубок убори і взуття. М. Шашкевич і Я. Головацький), з люлькою” , „Селянин у брилі” , Побут прикарпатського селян­ був дослідником етнографії та „Постаті селян”, ,,Гурт селян” , ства вивчав етнограф Володимир фолкльору прикарпатських україн­ ескіз „Панна сотниківна” та зари­ Охримович. У своїй розвідці про ців: гуцулів, бойків і лемків. Про совки чоловічого й жіночого закарпатських українців28 він опи­ гуцулів він опублікував статтю в одягу.20 сав чоловічий і жіночий одяг. празькому журналі.13 Пізніше — 1851 року при Київському уні­ 1869 і 1870 р. видатний етно­ вже після смерти дослідника — верситеті створено „Комісію для граф Павло Чубинський очолював стаття про гуцулів була надруко­ опису губерній Київського учбово­ наукову етнографічну експедицію вана російською мовою.14 Важ­ го округу” . У пляні діяльности на Україні. Надзвичайно цінні ма­ лива праця про бойків також була цієї Комісії було передбачено й теріяли експедиції були опублі­ надрукована в празькому жур­ вивчення українського народного ковані в роки 1872-1879, і вийшли налі.15 одягу. Вчений секретар Комісії в світ сім величезних томів праць. Недавно в рукописному відділі Д. П. Журавський 1852 р. опублі­ Науковий етнографічний матеріял академічної бібліотеки в Ленін­ кував цінне монографічне дослід­ про український народний одяг граді знайдено рукопис статті ження „Статистичний опис Київ­ був надрукований у сьомому томі польською мовою І. Вагилевича щини” , в одному з розділів якого праць і не втратив своєї науково- про лемків.16 Цю статтю в україн­ дав опис домашнього побуту се­ пізнавальної цінности і в наш час.29 ському перекладі з вступною за­ лян.21 Видатний вчений академік міткою І. Д. Красовського надру­ Цінний внесок в українську ет­ Володимир Гнатюк, етнограф, ковано 1965 року в українському нографію зробив історик і етно­ фолкльорист, мовознавець і літе­ етнографічному журналі.17 Опис у граф Микола Маркевич, приятель Т. ратурознавець, досліджував також цій праці лемківського чоловічого Шевченка, член згаданої Комісії. У побут і зокрема одяг українців, і жіночого одягу, як зазначає праці про населення Полтавщини він що жили в той час у південній І. Красовський, — „неповторний і описав і одяг селян.22 Угорщині (тепер ця територія є дуже цінний для сучасних Дійсний член Комісії О. С. Афа- належить Югославії). Наслідком етнографів, оскільки належить до насьєв-Чужбинський, письменник, цих дослідів була видана моногра­ першої половини XIX ст. . . . історик і етнограф, написав цінну фія про так званих бачванських Прекрасний власного виробництва розвідку про побут українських русинів.30 В одязі цієї групи народний одяг лемків, описаний І. селян, про їх матеріяльну й населення В. Гнатюк відзначив Вагилевичем, на сьогодні є духовну культуру. Тут докладно значний німецький і угорський музейною рідкістю” . описано родинний побут українців, вплив. Основні деталі чоловічого Досліджував народний одяг і їхню вдачу, звичаї, обряди, житло, й жіночого одягу — сорочки, Тарас Шевченко. Під час своєї їжу й одяг. Автор з глибоким спідниці і штани — за описом поїздки на Україну 1843 року він співчуттям ставиться до тяжкого Гнатюка — мало нагадують збирав етнографічні матеріяли в матеріяльного становища закріпа- українські, як матеріял ом, так і різних містах і селах Київщини, ченого селянства.23 1856 року кроєм і розташуванням прикрас. Чернігівщини, Полтавщини. Він Афанасьєв-Чужбинський опублі­ Отже, в одязі „бачванських руси­ зарисовував з натури житло і кував працю про побут селян, в нів” , крім незначних деталей, одяг. 1845-46 pp. Т. Шевченко з якій подано всебічну характеристику українські національні риси майже доручення Археографічної Комісії українського народу і зокрема не збереглися. подорожував по Україні і збирав цінні відомості про одяг.24 Автор В. Гнатюк на території Гали­ відомості про матеріяльну і ду­ підкреслював, що український чини досліджував ткацтво і до­ ховну культуру українського на­ народ — це самостійна нація з кладно описав його процес.31 Він роду. Т. Шевченко зібрав багато самобутньою національною куль­ написав і розвідку про кушнірство цінних матеріялів, які характери­ турою і що його одяг цілковито в Галичині, подаючи детальний зували народний одяг, особливо відрізняється від одягу великоросів. опис знарядь праці, процесу оброб­ бідного селянства. Шевченко „від­ Видатний учений Яків Голо­ ки шкіри, крою кожуха тощ о.32

7 In his thorough 5-volume work work about the folk costume of the both there is valuable information on HutsuVshchyna, notable ethnographer population of Halychyna.39 He de­ Ukrainian folk costume. Volodymyr Shukhevych gives an all- scribed the outerwear made from Vira Bilets’ka, a famous Ukrainian encompasing ethnographic description home-made woolen fabric. scholar, ethnographer and folklorist, of the Hutsuly.33 In a review of Oleksandra IEfymenko, well-known was the author of an important treatise Shukhevych’s volumes, Ivan Franko Ukrainian scholar — historian and on embroidered kozhukhy [sheepskin noted that this was an important and ethnographer — described the clothing coats] in the Kharkiv Region45 and original work encompassing the whole from the old days in the Slobids’ka about Ukrainian shirts and their complex of Hutsul material and Ukraina region.40 ornamentation.46 spiritual culture — their architecture, In the field of study of the Ukrain­ Polish ethnographer Adam Fischer, clothing, food, trades, etc. But Franko ian folk costume, the thorough work professor at L’viv University, wrote a thought that this important research Ethnographic characteristics of the monograph, entitled Rusini, about the tool lacked scholarly conclusions, Ukrainian people deserves special way of life of Ukrainians in Western especially an explanation of that which attention.41 It was written by the Ukraine.47 Kazimir Moszynski, another is characteristic only of the Hutsuly, celebrated Ukrainian anthropologist, Polish ethnographer, published in and that which belongs to the whole ethnographer, and archaeologist Fedir Polish a work about the folk culture of Ukrainian nation.34 A detailed descrip­ Vovk. In this remarkably valuable the Slavs,48 in which there is much tion of Hutsul clothing is given in work, Vovk scientifically described the Ukrainian material, especially about twenty pages in the first volume. complete Ukrainian folk way of life, the attire of Ukrainians. Ivan Franko was not only a great and affirmed that the Ukrainian people Women’s clothing of Zakarpattia Ukrainian writer and folklorist, but are an independent, original nation, was also studied by M. Shmel’ova.49 also an ethnographer. He especially distinct from other Slavic nations. She also wrote about the national studied the way of life and clothing of Ukrainian individuality is especially costume of Ukrainians in the Boiky, and their material culture. evident in the folk costume. Vovk Zakarpattia.50 He published the results of his begins his description with women’s One of the most important works research in an academic journal in clothing, because he considers that “in on Ukrainian folk costume belongs to German.35 Franko compares the Boiko itself it preserved considerably more G. S. Maslova, who investigates the folk costume to that of the Hutsuly, archaic elements.” The author starts clothing of the three East Slavic and emphasizes its extraordinary the chapter with the ornamentation and nations.51 The author gives the simplicity and dearth of ornamenta­ jewelry, and upper body clothing characteristics and analysis of the most tion. His study includes numerous which has retained more ancient traits ancient and later works on Ukrainian illustrations and photographs made than the clothing for the lower part of clothing. Maslova emphasizes that the during the expedition, which have the body. The description of ornamen­ traditional Ukrainian folk costume great scholarly significance. tation and jewelry is given in both the “substantially differs from the Russian and Sixty-seven years after the publica­ historic and regional aspects. The Bielorussian folk costume” (p. 552). tion of this thorough work in German, author then discusses characteristics of She notes that the Ukrainian costume it was translated into Ukrainian and women’s regional hairstyles, head- is very picturesque, especially in the published, with a short introduction by covering, and shirts. This is followed south-western provinces. The basic Kateryna Mateiko and Vasyl’ Vas’kiv, by skirts and other clothing for below chapters of the treatise are: General in the journal Zhovten’.36 The the waist, and footwear. Men’s clothing characteristics; Clothing fabric; Basic translators and authors note that the is described in the same order, with parts of men’s clothing and headcover- journal in which Franko’s work was the addition of accessories, such as ing; Basic parts of women’s clothing; originally published has now become a tsipky, topirtsi, tobivky, dz’obni, kubky, Women’s hairstyles and headcovering; bibliographic rarity. For this reason the etc. All elements of the male and Men’s and women’s sashes; Men’s and study’s publication in Ukrainian was female clothing of various regions of women’s outerwear; Men’s and especially necessary and important. Ukraine is shown in numerous illustra­ women’s footwear; Gloves; Acces­ Dmytro IAvornyts’kyi, noted tions (100 black and white), as well as sories. The author accurately discusses historian, ethnographer, and folklorist, in color (11 examples of men’s and 13 the regional characteristics of the had great success in researching the of women’s attire). Vovk’s scholarly separate regions of Ukraine, and marks history of Zaporizhzhia, and in the work on the ethnographic five basic variants of local attire: 1) study of the way of life of the characteristics of the Ukrainian people, Kyiv Region and Left Bank Ukraine, Zaporogian Kozaks, especially the along with other works (“An­ 2) Podillia Region; 3) Northern regions of Ukraine (Northern Cher- clothing of both officers and regular thropological Characteristics of the nihiv Region and Volyn); 4) Western Kozaks.37 Ukrainian People,” “Wedding Ritual plateau region of Ukraine; 5) the Car­ B. Poznans’kyi, a Ukrainian and Customs in Ukraine,” “The Sleigh pathian region and the foothill areas. ethnographer and writer, wrote a book in Funeral Rituals in Ukraine”), was Maslova’s work is approximately 200 on the Ukrainian folk costume,38 as a published in Ukrainian in Prague in pages in length and has numerous result of leading ethnographic expedi­ 1928.42 The chapter “Clothing” is on illustrations. tions to the regions of Kyiv, pages 118-166. In 1957, Ukrainian ethnographer Katerynoslav, Voronizh, and Kuban. Well-known ethnographer Dmytro Mariula Lomova published a work Ethnographer Mykhailo Zubryts’kyi, a Zelenin published an article on head- about the ethnographic activity of Ivan member of the Shevchenko Scientific covering of eastern Slavic women,43 Franko,52 in which she also examines Society, studied the Boiko way of life, and later a thorough work in German his work on the study of the Boiko and in 1908 published an important on Eastern Slavic ethnography.44 In folk costume.

8 digitized by ukrbiblioteka.org Видатний етнограф Володимир український етнограф і письмен­ їнського народу разом з іншими Шухевич у своїй ґрунтовній праці ник. Він провадив етнографічні його працями („Антропологічні ,,Гуцульщина” подав всебічну дослідження на Київщині, Катери- особливості українського наро­ етнографічну характеристику гу­ нославщині, Вороніжчині та на ду” , „Шлюбний ритуал та обряди цулів. Праця В. Шухевича охоп­ Кубані. на Україні” , „Сани в похоронно­ лює п’ять томів.33 Етнограф, член Наукового То­ му ритуалі на Україні”) видано І. Франко у рецензії на моно­ вариства ім. Т. Шевченка, Михай­ українською мовою в Празі 1928 графію В. Шухевича зазначає, що ло Зубрицький вивчав побут бой­ року.42 Розділ „Одежа” охоплює ця праця важлива і оригінальна ків і 1908 року опублікував цінну сторінки 118-166. своїм монографічним охопленням розвідку про одяг народу в Гали­ Відомий етнограф Дмитро всього комплексу матеріяльної і чині.39 Автор дав опис верхнього Зеленін опублікував статтю про духовної культури гуцулів — архі­ одягу із саморобного вовняного жіночі головні убори східних сло­ тектури, одягу, їжі, ремесел тощо. матеріялу. в’ян,43 а пізніше ґрунтовну працю Але вважає, що в цьому цінному Відома українська вчена — німецькою мовою „Східно­ дослідженні бракує наукових вис­ історик і етнограф — Олександра слов’янське народознавство” .44 В новків, зокрема вияснення того, Єфименко в одній із своїх науко­ обох працях подано цінні матері- що характерне тільки для гуцулів, вих праць описала старовинний яли й про український народний а що для всього українського одяг населення Слобідської Укра­ одяг. народу.34 Докладний опис одягу їни.40 Відома українська вчена — гуцулів міститься на двадцяти В ділянці вивчення українсь­ етнограф і фолкльорист Віра Бі- сторінках першої частини моно­ кого народного одягу особливої лецька — була автором цінної графії. уваги заслуговує ґрунтовна праця розвідки про вишиті кожухи на Іван Франко був не тільки вели­ видатного українського антрополо­ Харківщині45 та про українські ким українським письменником та га, етнографа і археолога Федора сорочки і їх орнаментацію.46 фолкльористом, але й етнографом. Вовка „Етнографічні особливості Польський етнограф Адам Фішер, Він зокрема досліджував побут, українського народу” (191 б).41 У професор Львівського універси­ одяг бойків і матеріяльну культу­ цій надзвичайно цінній праці тету, опублікував монографію про ру. Наслідки своєї дослідницької Ф. Вовк вперше науково описав побут українців Західної України праці І. Франко опублікував у увесь український народний побут під назвою „Русини” .47 Другий науковому журналі німецькою і ствердив, що український народ польський етнограф Казімір Мо- мовою.35 Одяг бойків І. Франко являє собою самостійну, само­ шинський видав польською мовою порівнює з одягом гуцулів і бутню націю, відмінну від інших працю про народну культуру сло­ підкреслює його надзвичайну прос­ слов’янських народів. Самобут­ в’ян,48 в якій широко використано тоту і малу кількість прикрас. ність виявляється зокрема і в український матеріял, зокрема й Додано також зроблені під час народному одязі. Опис одягу про одяг українців. експедиції численні зарисовки та Ф. Вовк починає з жіночого, бо Жіночий народний одяг укра­ фотографії, які мають велике на думку вченого він „переховав у їнок Закарпаття досліджувала і науково-пізнавальне значення. собі значно більше архаїчних написала про це статтю М. Шме- Через 67 років після опублі­ елементів” . Розгляд частин льова.49 їй належить і праця про кування цієї ґрунтовної праці Іва­ жіночого одягу автор починає з національний одяг українців За­ на Франка німецькою мовою, оздоб та одежі верхньої частини карпаття.50 вона була надрукована в журналі тіла, що зберігає більше старо­ Одна з найважливіших праць „Жовтень” в перекладі україн­ винних елементів, ніж нижня. про український народний одяг ською мовою.36 Коротку вступну Опис жіночих оздоб подано в належить Г. С. Масловій, яка статтю написали Катерина Ма­ історичному аспекті і в регіональ­ докладно розглядає одяг трьох тейко та Василь Васьків. Автори ному. Далі автор розглядає особ­ східнослов’янських народів.51 передмови зазначають, що той ливості жіночих зачісок в різних Авторка дає характеристику й журнал, в якому була надрукована місцевостях України, головні оцінку найдавніших і пізніших праця Івана Франка про матеріяль­ убори жіночі та плечову одежу, праць про український одяг. ну культуру Бойківщини, тепер білизну. Описано верхню і нижню Г. С. Маслова підкреслює, що став бібліографічною рідкістю. поясну одежу та взуття. народний традиційний український Тому то опублікування цієї статті У такому порядку розглядає одяг „досить істотно відрізняється українською мовою дуже потрібне він і чоловічу одежу. від російського і від білоруського і важливе. Далі подано додатки до чоло­ народного одягу” (552 стор.). Видатний історик, етнограф і вічого одягу: ціпки, топірці, то- Український одяг, зазначає вона, фолкльорист Дмитро Яворниць- бівки, дзьобні, кубки тощо. дуже мальовничий, особливо в кий особливо великі досягнення Всі елементи чоловічого й південно-західних областях. Основ­ мав у ділянці вивчення історії жіночого одягу різних місцевостей ні розділи дослідження такі: 1. Запоріжжя та в дослідженні по­ України показано в численних Загальна характеристика. 2. Мате­ буту запорожців і зокрема одягу ілюстраціях (100 мал.), а також у ріял одягу. 3. Основні частини козацької старшини і козаків.37 кольорових — 11 зразків чоловічо­ чоловічого одягу і головні убори. Дослідженню українського го і 13 зразків жіночого одягу. 4. Основні частини жіночого народного одягу присвятив свою Наукову працю Ф. Вовка про одягу. 5. Жіночі зачіски і головні цінну працю Б. Познанський,38 етнографічні особливості укра­ убори. 6. Пояси чоловічі й жіночі.

9 An extraordinarily great scholarly great achievements in the study of sories; complete outfits for achievement in the study of Ukrainian Ukrainian folk costume by Kateryna ethnographic regions of Ukraine: folk costume was the academic Mateiko, a scholar with the Ukrainian Polissia, Middle Dnipro River Region, publication of the fine album of the State Museum of Ethnography and Southern Ukraine, Podillia, Carpathian national costumes of Ukrainians in the Crafts in L’viv. Her articles were Mountain Region, Carpathian western Ukrainian province.53 Olena published in Ukrainian, and some in Foothills. The researcher notes that the Kul’chyts’ka spent many years Russian in Russian scholarly journals. Ukrainian folk costume is one of the (1928-1946) preparing this work. The She wrote about sources on the study most characteristic independent artist sketched her ethnographic illus­ of folk costume,57 ethnographic elements of a people’s culture, and that trations from life in many areas of categorization of clothing,58 Boiko folk “the prototypes of the basic elements Ukraine. The album contains over 100 costume,59 peasant headcovering,60 and of the Ukrainian national costume color illustrations on 74 plates. In the others. Along with her older colleague were known already during the epoch introduction, I. F. Symonenko Savyna Sydorovych, Mateiko published of Kievan Rus’.”66 Numerous illustra­ discusses the types of national costume two articles on folk traditions in con­ tions, including many in color, give an shown in the illustrations. There is temporary clothing.61 62 impression of the historical develop­ great importance in those pictures In 1969, L’viv University published ment of the folk costume and the basic which in separate elements show the a very important work on Ukrainian ensembles of each ethnographic unity of the national costume of both decorative applied art,63 with seventeen region. The most ancient, archaic the eastern and western provinces of ethnographers and art experts par­ features have been preserved by the Ukraine. The illustrations also show ticipating in this publication. Kateryna Ukrainians in the mountainous Car­ the rich ornamentation of women’s Mateiko wrote the chapter on pathian regions, especially among the clothing, especially the opulent em­ clothing.64 The author gives a historic Boiky. Mateiko’s monograph is broidery. “This work over many years outline of Ukrainian folk costume, undeniably one of the most valuable by Olena Kul’chyts’ka is a notable con­ beginning with the most ancient times. works on Ukrainian folk costume. tribution to the study of the culture of She describes the clothing of the XV- An interesting article on the Hutsul the Ukrainian people in general, and XVI centuries. Most attention is keptari was written by I. I. especially into the history of the devoted to the XIX-XX centuries, Кафуnets’.67 In a book on the history development of the Ukrainian national when several regional ensembles of Ukrainian ethnography, V. F. costume,” writes Symonenko. developed, which distinguished Horlenko includes information on the The folk costume of the Hutsuly is themselves by their artistic research of Ukrainian folk costume.6§ especially beautiful. O. F. Komandrov characteristics. Mateiko provides a A. IA. Porits’kyi wrote about the way describes the traditional folk costume general overview of the Ukrainian folk of life and especially about the of the Hutsul man and woman in his costume: clothing of agricultural workers in article, “The Folk Costume of the Beauty and vibrant colors are Ukraine at the turn of the century.69 Rakhiv Area.”54 The Western Ukrain­ the national traits of Ukrainian Well-known ethnographer Olexa ian writer Stepan Kovaliv (1848-1920) clothing which, in a significant Woropay gave an outline of Ukrainian wrote not only interesting stories, but way, is distinguished by the fine folk costume in the second volume of also an ethnographic sketch entitled taste and great artistic talent of its his work Zvychai nashoho narodu “Hutsuly,” in which he provided infor­ creators — simple weavers and [Customs of Our People].70 The author mation about the Hutsul way of life tailors, embroiderers and jewelers, provides basic information about the and clothing. This work was written at who created both the imaginative fabrics from which articles of folk the end of the last century, but and lush ensembles of the nobility, clothing are sewn, and devotes time to published only in 1959, thirty-nine and the modest but exquisite the characteristics of male and female years after the author’s death.55 clothing of the peasants and attire and footwear. What distinguishes Many works about the Ukrainian townfolk, always guided by the Woropay’s description of Ukrainian folk costume were published in the high artistic tradition of its people. clothing is his semi-belletristic style. 1960s. The highest acclaim goes to a Thanks to this, the Ukrainian folk For example, in writing about young fine album on folk clothing of the costume has acquired its own women’s hairstyles, he quotes Hutsul 19th-20th centuries.56 The information unrepeatable originality and folk songs about braids. He not only is given in chronological order, artistic value, [p. 16] describes the individual parts of attire, including the regional characteristics The description of contemporary he provides folk proverbs, songs, throughout Ukraine. The introduction, clothing on pages 161-167 is by H. M. customs, beliefs, and sometimes quota­ written by S. Kolos and I. Hurhula, Halkina. tions from works of literature. Thus, in provides a short history about the The culmination of Mateiko’s life­ a popular survey of the Ukrainian folk study of Ukrainian folk costume and long research was her publication of a costume, Woropay blends ethnography about its various groups. The album finely printed and beautifully il­ and folklore. shows not only the classical examples lustrated monograph about the Ukrain­ In his scholarly article on the crea­ of national costume, but also gives a ian folk costume.65 The basic chapters tion of the folk costume, Vasyl’ Boiko few examples of contemporary clothing are: Sources of research on Ukrainian writes, “The Ukrainian folk costume designed on the basis of folk costume folk costume; Formation of Ukrainian presents in itself a certain style of tradition. Fine color and black-and- folk costume; Components of Ukrai­ clothing, headdress, footwear, white illustrations show the great beau­ nian folk costume: shirts, skirts, vests accessories and jewellery, all combined ty of the Ukrainian costume. and other upper body garments, distinctly, constructively, and brilliantly In the 1960s and 1970s, there were sashes, headcovering, footwear, acces­ into a clear and elegant composition.”

10 digitized by ukrbiblioteka.org 7. Верхній одяг чоловічий і жіно­ автором не тільки цікавих опові­ одяг ХУ-ХУ І ст. і пізніших часів. чий. 8. Взуття чоловіче і жіноче. дань, але й етнографічного нарису Найбільшу увагу звернуто на опис 9. Рукавиці. 10. Прикраси. „Гуцули” , який був написаний ще народного одягу XIX — початку Дослідниця докладно розглядає в кінці минулого століття, але XX ст., коли на Україні склалося регіональні особливості одягу надрукований лише в 1959 році — кілька регіональних комплексів окремих районів України і від­ через 39 років після смерти одягу, які відзначалися своїми значає такі п’ять основних автора.55 В ньому подано відомос­ художніми особливостями. За­ варіянтів місцевого одягу: 1. Київ­ ті про побут і одяг гуцулів. гальну характеристику народного щина й Лівобережна Україна. 2. У 60 pp. XX ст. опубліковано одягу К. Матейко дала такими Поділля. 3. Північні райони багато праць про український словами: „Краса і колоритність, України (Північна Чернігівщина й народний одяг. Найвищої оцінки національні риси українського Волинь). 4. Західна рівнинна час­ заслуговує чудовий альбом, в яко­ вбрання в значній мірі визна­ тина України. 5. Карпати й під­ му показано народний одяг XIX- чилися тонким смаком і великим гірські райони. Праця Г. С. Мас- XX ст.56 Матеріял в альбомі роз­ художнім обдаруванням його лової має близько 200 сторінок із ташовано в хронологічному порядку творців — простих ткачів і крав­ численними ілюстраціями. з врахуванням характерних ців, вишивальниць та ювелірів, 1957 р. український етнограф особливостей народного одягу які створювали і вигадливо- Маріула Ломова опублікувала різних районів України. Вступну пишний ансамбль панського одя­ працю про етнографічну діяль­ статтю написали С. Колос та гу, і скромний, але красивий одяг ність Івана Франка,52 в якій роз­ І. Гургула і в ній подали короткі селян, міщан, завжди керуючись глядає і його працю над вивчен­ відомості про історію дослідження високими мистецькими традиці­ ням народного одягу Бойківщини українського народного одягу та ями свого народу. Завдяки цьому (стор. 49-65). про різні комплекси народного український одяг придбав непов­ Надзвичайно великим науковим вбрання. торну своєрідність і художню досягненням в ділянці вивчення В альбомі показано не тільки цінність.” (ст. 16). українського народного одягу клясичні зразки національного Характеристику сучасного одягу в було академічне видання чудового одягу, а й подано деякі приклади цьому виданні дала Н. М. Галкіна альбому малюнків національного сучасного, створеного на основі (стор. 161-167). одягу українців західних облас­ використання найкращих народ­ Як завершення своєї довго­ тей.53 Автор цього альбому них традицій. Чудові кольорові й літньої науково-дослідної праці народна художниця Олена Куль- чорно-білі ілюстрації свідчать про К. Матейко опублікувала цінну чицька. Над цим альбомом вона велику красу українського народ­ розкішно видану й чудово ілю­ працювала багато років (1928- ного одягу. стровану монографію про україн­ 1946). Свої етнографічні зарисовки В 60 й 70 pp. особливо великі ський народний одяг.65 Основні художниця зробила з натури в заслуги в ділянці вивчення україн­ розділи її такі: Джерела дослід­ багатьох місцевостях України. ського народного одягу мала нау­ ження українського народного Альбом містить понад 100 кольо­ кова співробітниця Українського одягу. Формування українського рових малюнків на 74-ох табли­ державного музею етнографії та народного одягу. Компоненти цях. У вступній статті І. Ф. Си- художнього промислу у Львові українського народного одягу: моненка розглянуто типи націо­ Катерина Матейко. Деякі статті сорочки, поясний одяг, нагрудний нального одягу, відображеного на К. Матейко друкувалися україн­ одяг, верхній одяг, пояси, головні малюнках. Велике значення мають ською мовою, а деякі російською убори, взуття, прикраси. Ком­ і ті малюнки, які на окремих в російських наукових журналах, плекси одягу етнографічних елементах показують єдність націо­ їй належать статті про джерела районів України: Полісся, Середнє нального одягу східних і західних вивчення народного одягу,57 про Подніпров’я, Південь України, областей України. На малюнках етнографічне районування одягу,58 Поділля, Карпати і Прикарпаття. показано й багаті прикраси одягу про одяг бойків,59 про головні Дослідниця зазначає, що україн­ жінок із західних областей убори селян60 та ін. ський народний одяг — це один із України, зокрема чудові вишивки. К. Матейко спільно з своєю найхарактерніших самобутніх „Багатолітня праця Олени Куль- старшою колегою Савиною Сидо­ елементів матеріяльної культури чицької, — зазначає І. Ф. Симо- рович опублікувала дві статті про народу і що „первотипи основних ненко, — є значним вкладом в народні традиції в сучасному елементів українського національ­ справу вивчення культури україн­ одязі.61-62 ного одягу відомі вже в епоху ського народу взагалі й історії 1969 р. Львівський університет Київської Руси” .66 Численні розвитку українського націо­ видав надзвичайно цінну працю ілюстрації, серед яких багато нального одягу зокрема” . про українське декоративно- кольорових, дають уявлення про Особливою красою відзна­ прикладне мистецтво.63 У цьому історію розвитку народного одягу чається народний одяг гуцулів. виданні взяли участь сімнадцять та про основні комплекси одягу Традиційний народний костюм етнографів та мистецтвознавців. різних етнографічних районів. Най- гуцулки і гуцула описує О. Ф. Ко- Розділ про одяг опрацювала старовинніші, архаїчні риси зберіг мандров у статті „Народний К. Матейко.64 Дослідниця дала одяг українців гірських районів костюм Рахівщини” .54 історичний огляд українського Карпат, особливо одяг бойків. Західноукраїнський письменник народного одягу, починаючи від Степан Ковалів (1848-1920) був найдавніших часів. Вона описала

11 A learned fellow at the Institute of Boiko and Hutsul clothing in his book etnohrafichne Doslizhennia was Art, Folklore and Ethnography of the on the Pokuttia area (1857). published in Kyiv in 1983, with 23 Academy of Arts and Sciences of the An especially great achievement in contributors collaborating on the text. Ukrainian SSR, Boiko collected and the study of Ukrainian folk costume The main sections, with specific compiled a fine album of examples of was the work of famous Polish chapters, include: Historiethnographic contemporary clothing reflecting ethnographer Oskar Kolberg characteristics of the Boiko Region; Ukrainian traditional attributes.72 In (1814-1890). In his 4-volume folklore- Agricultural activity and material the introduction he writes that the folk ethnographic monograph Pokuttia, he culture; Spiritual culture; Folk art. K. costume “distinguishes itself through gives detailed information on the male I. Mateiko wrote about the folk its originality and the wealth of and female costume from various costume,78 with R. V. Chuhai writing regional variations... The Ukrainian localities in this region (1882-1889). about embroidery,79 and A. F. Budzan costume is a genuine encyclopedia of His two-volume work on the Kholm about beadcraft.80 A similar work on the people’s creativity. In it are syn­ Region provides the characteristics of the Hutsul Region followed in 1987. thesized the folk arts of weaving, style, the costume and its local variations, In the 1970s, the academic journal sewing, adornment (embroidery, appli­ especially occurring in the women’s Narodna Tvorchist’ ta Etnohrafiia que, trimming, etc.)... The singular headdresses (1890-1891). Some [Folk Creativity — i.e., folk arts — and original Ukrainian folk costume is materials collected by Kolberg were and Ethnography] published a number a valuable contribution to the treasury first published only in 1968. These in­ of articles on Ukrainian folk costume. of world art and culture.” clude descriptions of the clothing of The authors were contemporary An especially important scholarly Polissia and Volyn, as well as the Hut­ ethnographers: IAkiv Prylypko,81 contribution to the history of women’s sul Region of the Carpathian Tamara Nikolaieva about the women’s accessories and jewellery is the Mountains. costume of the Cherkasy area,82 and of monograph on ducats and dukachi by In one of his valuable works, Polish the central Dnipro Region,83 Vadym Ivan Spas’kyi, a Ph.D. in history.73 He writer and ethnographer Wladislaw Myronov about the influence (of tradi­ writes that still in 1920 dukachi were Zawadski (1824-1891) gives an tional costume on contemporary widely worn by peasant and town ethnographic description of the Podillia clothing,84 Vasyl’ Horobets’ on the women in Ukraine. Spas’kyi gives Region in Halychyna. In detail, he names of items of clothing in the interesting information about the characterizes the folk costume, classi­ XVIII century,85 T. O. Nikolaieva and history of goldsmithing in Left Bank fying it by age, sex, and season, and T. M. Zabannova about the folk Ukraine, historically systematizes emphasizes the differences between the costume of the Dnipro Region in the ducats and dukachi, and precisely festive and everyday costume. Izidor post-revolutionary period (beautifully describes over 150 of them. Kopernicki (1825-1891), who was born illustrated).86 In an essay on ethnographer V. and spent half his life in Ukraine, Kateryna Mateiko wrote an inter­ Okhrymovych, Viktoriia Malanchuk enriched Ukrainian ethnography with esting article on the clothing of the provides some information on the his studies of the Lemko and Boiko Hutsuly at the turn of the last clothing of the Zakarpattia Region as costumes. In his work (1899-1900) on century.87 H. V. Savchuk has written described by Okhrymovych.74 the Hutsuly, Polish scholar Josef about Hutsul women’s jewelry and Folish ethnographers also studied Schnaider also details their attire. As accessories,88 while L. Sukha studied the Ukrainian folk costume of Western indicated by the above, Zoriana metal work, including jewellery, Ukraine, as examined by Zoriana Boltarovych’s book is most valuable in among the Hutsuly.89 Boltarovych75 in her book: Ukraina u her survey of the works of Polish Among her many works, art Doslidzhenniakh Pol’s’kykh Etnohrafiv ethnographers and in important scholar Iryna Hurhula wrote Narodne XIX st. Kyiv, Naukova dumka, 1976. bibliographic information. Mystetstvo Zakhidnykh Oblastei I. Lubicz-Czerwinski (1811) wrote Very interesting is Vadym Ukrainy [Folk art of the western pro­ about the Boiko folk costume. A Myronov’s album Ukrains’kyi vinces of Ukraine] in 1966,90 in which detailed description of the Pidliashshia kostium.76 It contains twenty colored the first two chapters are devoted to costume was given by Lukasz drawings, by artist A. Perepelytsia, of folk costume and embroidery. Gof^biowski. In one of his works, Ukrainian costumes from various In 1983, the State Museum of the eminent Polish writer, historian, ethnographic areas, on the basis of Ukrainian Folk Decorative Art in Kyiv arhaeologist, and ethnographer Josef documentary materials. Each drawing was featured in a large album of 302 Kraszewski described in great detail is accompanied by a detailed explana­ color and black-and-white plates with the clothing of Volyn and Podillia tion and description. There is also a text in Ukrainian, Russian, and (1845-46). Describing Vasyl’kiv county glossary of special and dialectic terms. English.91 The chapters related to folk in the Kyiv Region, ethnographer R. F. Kyrchiv wrote about research costume — well illustrated, with little Eduard Rulikowski provided informa­ into the Boiko way of life in his text — include those on embroidery by tion about the male and female every­ academic monograph,77 in which also L. M. Ul’ianova, metal (including day and festive costume, as well as is provided short bibliographical infor­ jewellery) and leather work by M. IA. about Kozak dress of the XVIIth mation on the study of Boiko clothing Kunytr’ka and O. O. Klymenko, century. in the ethnographic works of I. vybiika by T. O. Romanova, and Poet, geographer, and ethnographer Chervins’kyi (1811), IA. Holovats’kyi clothing by N. H. Kyianytsia. Vinczenty Pol (1807-1872) gave a de­ (1878), V. Pol (1878), M. Zubryts’kyi K. K. Stamerov, in 1978, wrote a tailed description of the Hutsul popula­ (1908), I. Franko (1905), M. N. book Narysy z Istorii Kostiumiv tion and its manner of dress. A. Shmeleva (1948), and others. [Studies in the history of costumes].92 Belowski described the attributes of Boikivshchyna: Istoryko- Two chapters, “Costumes of Ancient

12 digitized by ukrbiblioteka.org Монографія К. Матейко — це „Самобутній і оригінальний виявляються в жіночих головних безперечно одна з найцінніших український народний одяг є уборах (1890-1891). Деякі матері­ праць про український народний цінним внеском до скарбниці яли, які зібрав Кольберг, вперше одяг. світового мистецтва й культури.” були надруковані 1968 р. В них Про гуцульські кептарі опублі­ Для історії вивчення жіночих містяться й описи одягу населення ковано цікаву статтю І. І. Карпин- прикрас особливо велике наукове Полісся та Волині, а також гу­ ця.67 Матеріяли про дослідження значення має монографія доктора цульського населення Карпат. українського одягу містяться у історичних наук Івана Спаського Польський літератор і етнограф праці В. Ф. Горленка, присвяченій про дукати і дукачі.73 Автор Владислав Завадський (1824-1891) в історії української етнографії.68 зазначає, що ще в 1920 році дука­ одній із своїх цінних праць дав Про побут і зокрема й про одяг чі були щироко вживані серед етнографічну характеристику сільсько-господарських робітників селянок і міщанок на Україні. Він галицького Поділля. Детально України в к. XIX і на початку XX ст. подав цінні відомості про історію характеризуючи народний одяг, вийшла праця А. Я. Поріцького.69 золотарського ремесла на Завадський клясифікує його за Відомий етнограф доктор Олекса Лівобережній Україні, встановив віком, статтю, сезоном та Воропай у книжці ,,Звичаї нашого історичну систематизацію дукатів- підкреслює різницю між святко­ народу” , ч. 2 — дав огляд дукачів і докладно описав понад вим і буденним убранням. народного одягу.70 Автор подав 150. Збагатив українську етногра­ основні відомості про матеріяли, У розвідці Вікторії Маланчук фію і Ізидор Коперніцький, що з яких виготовляється народний про етнографа В. Охримовича народився і піввіку прожив на одяг, докладно зупинився на ха­ маємо короткі відомості про одяг Україні (1825-1891). Він дослід­ рактеристиці жіночого і чоловічо­ Закарпаття в описах Охримовича.74 жував одяг лемків і бойків. го вбрання та взуття. Український народний одяг Польський дослідник Ю. Шнай- Особливістю нарису О. Воропая Західної України досліджували й дер у праці про гуцулів (1899-1900) про український одяг є його стиль польські етнографи. Цінні відо­ докладно змальовує їх одяг. — напівбелетристичний. Напр., мості про це містяться в книжці Книжка Зоряни Болтарович описуючи дівочі зачіски, автор Зоряни Болтарович.75 Про одяг цінна своїми оглядами праць цитує жартівливі гуцульські Бойківщини писав І. Любіч- польських етнографів і важливими співаночки про косу. Елементи Червінський (1811). Докладну бібліографічними даними. одягу не тільки описано, а й характеристику одягу україн­ Дуже цікавий альбом Вадима подано народні приповідки, пісні, ського населення Підляшшя дав Миронова „Український костюм” .76 звичаї, вірування, а часом уривки Л. Ґолембйовський (1830). В альбомі є 20 кольорових з творів письменників. Отже в Видатний польський письменник, малюнків українського одягу популярному огляді українського історик, археолог і етнограф різних етнографічних зон. народного одягу О. Воропай пере­ Юзеф Крашевський в одній із Малюнки виконала художниця А. плітає етнографію з фолкльором. своїх праць дуже докладно Перепелиця на підставі Науковий характер має стаття охарактеризував одяг Волині і документальних матеріялів. До Василя Бойка про створення Поділля (1845-1846). Етнограф кожного малюнка додано доклад­ народного одягу.71 „Український Едуард Руліковський в описі Ва­ не пояснення і опис. Крім того народний костюм, — каже сильківського повіту на Київщині додано й словник спеціяльних та В. Бойко, — являє собою певний подав відомості про одяг чолові­ діялектичних термінів. стрій одягу, вбрання голови, чий і жіночий, буденний і святко­ Про історію дослідження взуття, доповнень та оздоб, вий, та козацький ХУІІІ ст. побуту бойків в академічному об’єднаних пластично, конструк­ Поет, географ і етнограф виданні опубліковано монографію тивно і живописно в чітку і Вінцентій Поль (1807-1872) дав Р. Ф. Кирчева,77 в якій подано струнку композицію” (стор. 48). докладний опис гуцульського короткі бібліографічні відомості Василь Бойко — науковий населення і його одягу. А. Бе- про дослідження одягу бойків у співробітник Інституту мистец­ льовський у праці про Покуття етнографічних працях І. Червінсь- твознавства, фолкльору та подав детальний опис одягу кого (1811), Я. Головацького етнографії — зібрав і упорядкував бойків і гуцулів (1857). (1878), В. Поля (1878),М. Зубриць- дуже цікавий альбом зразків сучас­ Особливо великі досягнення в кого (1908), І. Франка (1905), ного одягу, в якому відбилися дослідженні українського народ­ М. Н. Шмельової (1948) та ін. українські національні традиції.72 ного одягу має славетний поль­ „Бойківщина: історико-етно- У передмові до цього видання ський етнограф Оскар Кольберг графічне дослідження” видано у В. Бойко зазначає, що народний (1814-1890). В його чотиритомній 1983 р. в Києві. Текст написали 23 одяг „відзначається самобутністю фолкльорно-етнографічній моно­ автори; К. І. Матейко написала і багатством локальних відмін­ графії „Покуття” містяться й розділ про народний одяг;78 ностей” (стор. 5). „Український докладні відомості про чоловічий Р. В. Чугай — про вишивку;79 одяг, — каже він, — це своєрідна і жіночий одяг з різних місцевос­ А. Ф. Будзан — про силянки.80 енциклопедія народної творчости. тей Покуття (1882-1889). У У 70-х pp. XX ст. в науковому В ньому синтезується народне двотомній монографії Кольберґа журналі „Народна творчість та мистецтво ткацтва, крою, шиття, про Холмщину подано докладну етнографія” опубліковано кілька оздоблення (вишивка, аплікація, характеристику одягу та його статтей про український народний обшивання тощо)” (ст. 6). локальні відмінності, що особливо одяг. Автори цих статтей сучасні

13 Rus’” (about Kyivan Rus’, not about book was written by H. S. Shcherbii,96 the Ukrainian folk costume when com­ some imaginary “ancient” one), and in which the reviewer says that N. pared to that of the other Eastern “Ukrainian Costumes of the XV- Kalashnikova fairly completely Slavic nations. XVIIth centuries” fairly accurately systematised all available information Lydia Burachynsky has research describe the Ukrainian costume. The on the costume of the peasantry of that and published much on the Ukrainian author erroneously attributes the period, and classified it. folk costume. In 1949, along with Russian pan’ova and the zanaviska to In 1987, 42 contributors col­ Zenon Kuzelia, she wrote the article the attire of the Kyivan woman’s laborated on a monograph of 472 pages on Ukrainian clothing and footwear for costume. about the Hutsul Region. The main the Entsyklopediia Ukrainoznavstva.103 When, in Melbourne, Australia, the chapters are: Historiography of the alphabetical section of the Ent­ History of Ukrainian Costume93 was ethnographic research of the Hutsul syklopediia Ukrainoznavstva, in 1966 published, based upon Stamerov’s Region; Historicethnographic L. Burachyns’ky wrote the article on book, Lydia Burachynsky wrote a characteristics; Agricultural activity clothing, dividing it by regional review (Svoboda, v. 94 (1987), #186 and material culture; Spiritual culture; variants into five general regions.104 Sept. 29), noting a few historical Folk art. K. I. Mateiko and О. V. Four articles on Ukrainian folk errors, and the erroneous statement Polians’ka wrote the chapter on costume by Burachyns’ky were that some elements of clothing were clothing.97 They provide concise infor­ published in English: in Ukrainian common for the Ukrainian, Muscovite mation on the history of research on Arts (1955),105 in the first volume of [i.e., Russian] and Belorussian attire. the Hutsul folk costume, men’s and Ukraine: A Concise Encyclopedia Among the more recent works on women’s attire, regional differences in (1963),106 in first volume of En­ Ukrainian folk costume is the thorough folk costume, its ornamentation, em­ cyclopedia of Ukraine (1984),107 and in and beautifully published monograph, broidery, headcovering; evolution of the encyclopedia for young people Etnohrafiia Kyieva ta Kyivshchyny the traditional costume. The clothing, (1988).108 [Ethnography of Kyiv and the Kyiv footwear and accessories are illustrated All articles on Ukrainian folk Region] by T. O. Nikolaieva,94 which in color and black-and-white costume by Lydia Burachynsky includes information on the traditional photographs. distinguish themselves with their peasant folk costume. In surveying the Two books in Russian on Hutsuly scholarship and precision. They give history of the development of clothing and their folk art98 99 by David the full picture of the history of in the Kyiv Region, the author notes Noevich Goberman present both old Ukrainian clothing, detailed descrip­ that separate elements of attire in and newer Hutsul attire. Both books tions of its basic elements, and local medieval Kyivan Rus’ were the pro­ show metal jewellery, belt buckles, variations of folk costume in particular totypes for peasant clothing at the end woven sashes and skirts, embroidery, regions of Ukraine. of the XIX and beginning of the XX vests, headcovering, accessories, and One of the earlier works published centuries. Nikolaieva describes in outerwear, as well as complete male in North America on the Ukrainian detail the separate components of male and female ensembles. folk costume was that by Kateryna and female dress, and notes regional A large book (560 pages) on the Antonovych.109 It includes instructions variations in the central, northern and ethnography of Eastern Slavs was on the making of the national costume southern areas of the Kyiv Region. published in Moscow in 1987,100 in for men, women, and children, as well Analyzing separate elements of the which there is information on the as the pattern for a Kozak ensemble. costume, the author concludes that clothing of the population of Kyivan Publications of the Ukrainian “along with general Kyivan Region Rus’ (pp. 28-30), Ukrainian folk Museum (New York) have included in- features of the costume, local elements costume (pp. 125-129), and a com­ depth catalogues on museum exhibits can be distinguished, which are clearly parative essay by H. S. Maslova on the of folk costume and embroidery.110 defined in the use of fabric, cut, color clothing of the Eastern Slavs — Rus­ Tamara Nikolaieva’s monograph, selection, characteristic ornamentation, sians, Ukrainians, and Belorussians.101 Ukrainskaia Narodnaia Odezhda: in the manner of wearing, and the Tendentiously, the common elements Srednee Podneprov’e belongs to the combination of elements.” She also of the three Eastern Slavic nations are most recent important works on determines that “conditionally, Central given, with the specifics of the Ukrainian folk costume.111 In the in­ Kyivan, Northern Kyivan, and Ukrainian national costume and its troduction, the author gives a short Southern Kyivan ensembles of folk distinct difference from that of the history of the research into Ukrainian costume can be determined.” The book Russian and the Belorussian costume folk costume, and in the three contains numerous color illustrations. lost. H. Maslova’s article, in the above chapters, she provides detailed infor­ An important source for the study book, contains 32 pages, while her mation about the folk costume of the of the historical development of the earlier work on the folk costume of Central Dnipro Region from the end of Ukrainian costume is the book on an­ the Russians, Ukrainians and Belorus­ the 19th to the beginning of the 20th cient clothing of the peoples of Eastern sians, published in Vostochnoslavian- centuries. Nikolaieva concludes that Europe,95 published in Moscow in skii Etnograficheskii Sbomik (1956),102 the Central Dnipro Region, as “the 1986. This work includes chapters on contained 226 pages. But the two nucleus of the formation of the the clothing of Eastern Slavs in the VI- works differ not only in number of Ukrainian people and nation, is one of IX centuries (by V. V. Sedov), the pages. The earlier work described the the most important ethnographic clothing of Kyivan Rus’ (by M. G. folk costume of each of the nations in regions of Ukraine. Here was formed Rabinovich), and clothing of Ukrain­ much greater detail. The 1956 work the type of costume which absorbed ians in the XVI-XVIII centuries (by N. more fully and more precisely shows many traits particular to other regions M. Kalashnikova). A review of this the originality and distinctiveness of of Ukraine.” A positive review of this

14 digitized by ukrbiblioteka.org етнографи Яків Прилипко,81 Тама­ Із найновіших праць про матеріяльна культура. Духовна ра Ніколаєва82 (про жіночий одяг український народний одяг культура. Народне мистецтво. Черкащини), тієї самої авторки відзначаємо ґрунтовну розвідку Авторами розділу „Одяг” є про жіночий одяг Середньої Т. О. Ніколаєвої про традиційний К. І. Матейко і О. В. Полянська.97 Наддніпрянщини,83 Вадим Миронов селянський одяг Київщини, Тут подано короткі відомості про про вплив традиційного одягу на надруковану в чудово виданій історію дослідження одягу гуцулів, сучасний,84 Василь Горобець про монографії „Етнографія Києва та про чоловіче й жіноче вбрання, назви одягу в ХУІІІ ст.85, Київщини” .94 Розглядаючи про локальні відмінності гуцульсь­ Т. О. Ніколаєва і Т. М. Забаннова історію розвитку одягу на кого одягу, його оздоблення, — про народний одяг Наддніпрян­ Київщині, авторка зазначає, що вишивку, головні убори та про щини за пореволюційний період,86 окремі елементи одягу Київської еволюцію традиційного одягу. (з чудовими кольоровими ілюс­ Руси були прототипами селян­ Одяг, взуття і прикраси траціями). ського одягу Київщини кінця XIX ілюстровано кольоровими та Про одяг гуцулів кінця XIX і і початку XX ст. Дослідниця чорно-білими фотознімками. початку XX ст. опублікувала ціка­ подає докладний опис окремих Давид Гоберман у книжках ву статтю Катерина Матейко.87 елементів чоловічого та жіночого „Гуцульщина — край искусства”98 Про гуцульські жіночі прикраси одягу і відзначає льокальні та „Искусство гуцулов”99 написав молодий дослідник особливості центральної, північної (російською мовою) описує при­ Г. В. Савчук.88 Вивчала гуцульські і південної Київщини. краси з металу, ткані пояси, металеві прикраси і Л. Суха.89 На підставі аналізу окремих головні убори, одяг жіночий та Дослідниця Ірина Гургула у елементів одягу авторка робить чоловічий. книжці „Народне мистецтво висновок, що „поряд із загаль­ У 1987 р. видано в Москві ве­ західних областей України” ними для Київщини рисами в одя­ лику книгу (560 стор.) про (1966)90 два перші розділи зі можна виділити і льокальні етнографію східних слов’ян,100 в присвятила одягові і вишивці. ознаки, що яскраво виявляються у якій подано відомості про одяг У 1983 р. Державний музей використанні матеріялів, у крої, населення Київської Руси (стор. українського народного декора­ кольористичному рішенні, харак­ 28-30), про український одяг тивного мистецтва в Києві видав тері оздоблення, у способах носін­ (стор. 125-129) та порівняльний великий альбом.91 Він має 302 ня та поєднання елементів.” І нарис Г. С. Маслової про одяг чорно-білі та кольорові ілюстра­ далі авторка приходить до вис­ східнослов’янських народів — ції: металеві прикраси, шкіряні новку: „Умовно можна виділити росіян, українців та білорусів.101 вироби, вишивки та ін. Текст центральнокиївський, північно- Тут тенденційно підкреслено українською, російською і київський та південнокиївський спільні риси одягу трьох східно­ англійською мовою. Про україн­ комплекси народного одягу” . слов’янських народів. При такому ський народний одяг — стислий Праця має численні кольорові викладі губиться специфіка текст Н. Кияниці; до нього ілюстрації. українського національного одягу додано багато ілюстрацій. Важливим джерелом для і його відмінність від одягу росіян У книжці К. К. Стамерова, дослідження історії розвитку і білорусів. виданій у 1978 р. „Нариси з українського одягу є видана 1986 Праця Г. Маслової про одяг історії костюмів”92 у розділах р. в Москві книга про старовин­ східних слов’ян, вміщена в збір­ „Українські костюми ХУ-ХУII ний одяг народів Східної нику „Етнографія східних ст.” і „Костюми старовинної Европи.95 Тут є розділи про одяг слов’ян” (1987), має 32 стор., тоді Руси” (мова, звичайно про східних слов’ян УІ-ІХ ст. (автор як її попередня праця про народ­ Київську Русь, а не якусь уявну В. В. Сєдов), про одяг Київської ний одяг росіян, українців і біло­ „стародавню”) доволі докладно Руси (автор М. Г. Рабінович) і русів, надрукована в „Східно­ описано український одяг, почи­ про одяг українців ХУІ -ХУІІІ ст. слов’янському етнографічному наючи з часів Київської Руси до (автор М. Калашникова). збірнику” (1956)102 мала 226 козацьких. Автор помилково Рецензію на цю книгу написав сторінок. Та не тільки кількістю зараховує до жіночого одягу Г. С. Щербій.96 Рецензент за­ сторінок відрізняється перша пра­ Київської Руси російські „паньо- значає, що Н. Калашникова ця Маслової від другої, а й значно ву” і „занавіску” . досить повно охарактеризувала докладнішим описом одягу кож­ Коли на основі книжки одяг українців того часу і, по ного з трьох східнослов’янських К. Стамерова у Мельбурні була можливості, простежила його народів. У збірнику 1956 р. знач­ видана книжка „History of Ukrai­ льокальні особливості. но повніше й докладніше показано nian Costume” ,93 то Лідія 1987 р. у Києві вийшла моно­ оригінальність і своєрідність Бурачинська написала рецензію графія про Гуцульщину обсягом у українського народного одягу, (газета „С вобода” , СІП А), 472 сторінки — плід колективної порівнюючи його з одягом інших відзначивши деякі історичні хиби праці 42-х авторів. Головні розді­ східнослов’янських народів. в ній та помилкове твердження, ли цієї книги: Історіографія Над дослідженням українського що деякі елементи одягу були етнографічного дослідження народного одягу багато працювала спільні для українського, Гуцульщини. Історико-етногра- і опублікувала цінні розвідки Лідія московського і білоруського фічна характеристика Гуцуль­ Бурачинська. одягу. щини. Господарська діяльність і 1949 р. Лідія Бурачинська

15 book was written by folk costume introduction by N. Manucharova and [In red and black threads], was researcher M. M. Shmel’ova.112 But embroidery illustrated by I. F. published in 1986.146 This small book the reviewer thinks that it would have Krasyts’kyi.132 gives general information on embroi­ been better if the Kyiv publishing The technique of embroidery and dery and provides instructions on em­ house “Naukova dumka” had pub­ its artistic composition was the subject broidery techniques. Another small lished this book not in Russian, but in of a book by Odarka Kulyk.133 Many book on embroidery which gives Ukrainian, because local terms for examples of embroidered women’s similar information, including articles of clothing “have been lost and shirts from various regions of Ukraine, numerous embroidery and open-work the originality of the ethnographic as well as other examples of embroi­ stitches was Ruchne Vyshyvannia by H. names to a certain degree has been dery, follow the text. K. Tsybul’ova and H. F. Havrylova.147 reduced to nothing — because of An especially valuable publication Dekoratyvno-prykladne Mystetstvo translation into Russian.” is the lavish album Tkanyny і Vyshyvky Radians’koi Bukovyny [Decorative- T. Nikolaieva and T. Kara-Vasil’ieva [Embroidery and weaving], which con­ applied art of Soviet Bukovyna] by participated in an ethnographic expedi­ tains 173 illustrations. The introduction Tamara Bushyna appeared in 1986.148 tion in the summer of 1987 into a few is by N. D. Manucharova.134 There are Among other folk arts, the author areas of the Chernivtsi and Ivano- also interesting albums of embroidery discusses Bukovynian embroidery. Frankivs’ke provinces, with an article from the Lviv Region.135 136 I. F. English-language publications on on the folk costume and embroidery of Symonenko wrote about the embroi­ Ukrainian embroidery include the the Sub-Carpathian region resulting dery of the Zakarpattia Region.137 following: Lydia Nenadkewich’s from their research.113 Studying the role of embroidery in articles,149 D. Horniatkevych and L. A fundamental element of the contemporary life were V. A. Malan- Nedadkewich in Ukraine: A Concise Ukrainian folk costume is the embroi­ chuk and D. I. Figol’,138 and V. M. Encyclopedia,150 the same two authors dery. The origins of the art of em­ Boiko.139 in Encyclopedia of Ukraine,151 Nina broidery on the territory of Ukraine The chapter on embroidery in the Bulavytsky in the Ukrainian concise reach into the deepest past. Ukraine is L’viv University publication Narysy z encyclopedia for youth.152 famous throughout the world for its istorii ukrains’koho dekoratyvno- In 1977, an album by Maria highly artistic embroidery. Many works prykladnoho mystetstva was written by Kutsenko was published in Australia,153 of prominent ethnographers and art L. T. Kravchuk and I. V. Hurhula.140 with an introduction in both English historians have been devoted to the An article on embroidery by M. IA. and Ukrainian. Most of the em­ subject of embroidery. Kunyts’ka appears in Istoriia broidery designs by the author are One of the first scholars of Ukrain­ Ukrains’koho Mystetstva.141 Lidiia from Central and Eastern Ukraine. ian folk embroidery was Ol’ha Kosach Ul’ianova wrote about the great beauty Ivanna Zelsky wrote Ukrains’ka (Olena Pchilka, pseud.), Ukrainian of Ukrainian embroidery and its Vyshyvka [Ukrainian embroidery] in writer and ethnographer. Her book regional differences.142 A short 1978.154 The author gives detailed ex­ Ukrains’kyi Narodnyi Ornament [Ukrai­ description of the embroidery of the planations of designs, as well as nian folk ornament]114 appeared in Zakarpattia Region is given by biographies of three embroiderers: 1876, and received high acclaim not Mykhailo Perlah.143 Pelahiia Litvinova, Ol’ha Bachyns’ka, only from Ukrainian, but also eminent In 1981 a large book-album, and Antoniia Kucher. Western European scholars. This work, Khudozhnie Vyshyvannia [Artistic A group of seniors of the Ukrain­ which later was printed under the title embroidery], by Olena Hasiuk and ian Catholic Women’s League of the Ukrains’ki Uzory,115 had six editions. Maria Stepan was published.144 This Toronto Eparchy, published a fine At the turn of the century, the work gives a short survey of the book with 18 plates of examples of following published works about history of folk embroidery, examines embroidery designs from each region Ukrainian embroidery: R Lytvynova,116 the basic motifs of Ukrainian folk of Ukraine.155 Members of the seniors’ L. Verbyts’kyi,117 N. Samokysh and S. ornament, and precisely describes the club embroidered the samples Vasyl’kivs’kyi,118 D. Sementsev,119 R techniques of embroidery in its many illustrated. Especially interesting are M. Savyts’kyi.120 An exquisite collec­ forms, and provides designs. By 1987 the ecclesiastical embroidery and tion of Bukovinian embroidery was this noteworthy book was in its fifth rushnyky [ritual cloths]. Yaroslava collected by Erich Kolbenheyer bet­ printing. Turko was the author of the text. ween 1902-1912.121 One of the most notable new works Tanya Diakiw O’Neill researched There were many albums of on Ukrainian embroidery is that by T. and wrote the bilingual English- embroidery and scholarly works pub­ V. Kara-Vasyl’ieva, Poltavs'ka Narodna Ukrainian book Ukrainian Embroidery lished in the post-revolutionary period. Vyshyvka.145 The author writes about Techniques, illustrating and giving The major authors and their books the embroidery shops and characterises instructions on 105 different stitches.156 are: H. H. Pavluts’kyi,122 IA. the great achievements of individual An important and valuable con­ Ryzhenko,123 V. Bilets’ka,124 L. embroiderers in the Poltava Region. tribution to the study of Ukrainian folk Rozenberg and V. Pavlenko,125 I. She outlines the artistic qualities of embroidery of Western Ukraine is the Hurhula,126 V. Sichyns’kyi,127 D. Poltava embroidery, its place and role finely published monograph by Raisa Horniatkevych and L. Nenadkevych,128 in folk costume, in folk rituals, and in Zakharchuk-Chuhai.157 The book con­ S. Stechyshyn,129 an album based on domestic and civic interior decorating. tains 117 superb illustrations. materials from the L’viv Museum,130 The book is illustrated with examples In her article “Biohrafiia an album of embroidery from various of Poltava embroidery and instructions Ukrains’koi Vyshyvky” 158 [Biography regions of Ukraine, with an introduc­ of embroidery techniques. of Ukrainian embroidery] Tetiana tion by V. Nahai,131 album with an Chervonymy і Chornymy Nytkamy Kara-Vasyl’ieva gives the history of

16 digitized by ukrbiblioteka.org разом із Зеноном Кузелею Прихильну рецензію на цю ського Музею (12 таблиць),130 опрацювала ґрунтовну статтю монографічну працю Т. Ніколаєвої Альбом народних вишивок різних про український одяг і взуття для опублікувала дослідниця народного областей України з вступною Енциклопедії Українознавства.103 одягу М. М. Шмельова.112 Проте статтею В. Н агая,131 Альбом 1966 р. в словниковій частині вона вважає, що значно краще вишивок із вступною статтею Н. Енциклопедії Українознавства було б, якби цю книгу київське Манучарової; малюнки виконав надруковано статтю Л. Бура­ видавництво „Наукова думка” художник І. Ф. Красицький.132 чинської „Одяг” . Український видало не російською, а українською Про техніку вишивання та про народний одяг Л. Бурачинська за мовою, бо місцеві назви одягу „в композицію художньої вишивки льокальними особливостями перекладі на російську мову втрати­ вийшла цінна праця Одарки ділить на п’ять головних округ.104 лися і оригінальність етнографічних Кулик.133 У додатку до цієї праці Чотири статті Л. Бурачинської назв певною мірою знівелювалася” . подано багато зразків вишитих про український одяг надруковано Цінну статтю про народне жіночих сорочок з різних районів англійською мовою: 1955 р. в вбрання та вишивки українського України, а також зразки інших англомовному збірнику „Україн­ населення Прикарпаття опубліко­ вишивок. ське Мистецтво” ,105 1963 р. в вано в журналі „Народна твор­ Особливо цінним виданням є англомовній короткій Українській чість та етнографія” . Автори її Т. розкішний альбом „Тканини і Енциклопедії,106 1984 р. у першо­ Ніколаєва та Т. Кара-Васильєва вишивки” , що має 173 ілюстрації му томі великої англомовної брали участь в етнографічній і вступну статтю Н. Д. Мануча­ енциклопедії „Україна” 107 та у експедиції влітку 1987 р. в кількох рової.134 виданій для молоді короткій районах Чернівецької та Івано- Цікаві також альбоми вишивок англомовній Українській Франківської областей.113 Львівщини.135’136 Про народну Енциклопедії (1988).108 Невід’ємною частиною вишивку Закарпаття опубліковано Всі статті Л. Бурачинської про українського народного одягу є працю І. Ф. Симоненка.137 український народний одяг відзна­ вишивка. Початки мистецтва Дослідники В. А. Маланчук, Д. І. чаються науковістю і докладністю. вишивання на території сучасної Фіґоль,138 а також В. М. Бойко139 Вони дають повне уявлення про України сягають найдавніших розглядають ролю вишивки в історію українського одягу, доклад­ часів. Високохудожньою вишив­ сучасному побуті. ний опис основних елементів та кою Україна славиться на ввесь У виданні Львівського льокальних особливостей одягу в світ. Вишивці присвячено багато університету „Нариси з історії різних районах України. праць видатних етнографів і українського декоративно- Одним з перших видань у мистецтвознавців. прикладного мистецтва” розділи північній Америці була книжка Однією з перших дослідниць про вишивку написали Л. Т. Катерини Антонович.109 Авторка української народної вишивки Кравчук та І. В. Гургула.140 Про подала інструкції, як шити була О. Косач — Олена Пчілка, вишивку є також стаття український народний одяг для українська письменниця і етно­ М. Я. Куницької в „Історії мужчин, жінок і дітей та козаць­ граф. 1876 р. вийшла її книжка українського мистецтва” .141 Про кий одяг. „Український орнамент” ,114 що велику красу української вишивки Український Музей в Нью здобула високу оцінку не тільки та про її льокальні відмінності Йорку опублікував каталог з серед українських, а й серед пише Лідія Ульянова.142 Коротку музейних експонатів одягу і видатних західноєвропейських характеристику народних вишивок вишивок.110 учених. Ця праця, що пізніше Закарпаття дає Михайло Пер- До найновіших цінних праць друкувалася під назвою „Україн­ л аг.143 про український народний одяг ські узори” ,115 мала шість видань. У 1981 р. видано велику належить монографія Тамари В XIX ст. і на початку XX ст. книгу-альбом Олени Гасюк і Ніколаєвої „Украинская народная про українські вишивки видали Марії Степан „Художнє одежда. Среднее Поднепровье” .111 праці такі дослідники: П. Литви- вишивання” .144 У ній подано У передмові подано короткий ог­ нова,116 Л. Вербицький,117 короткий огляд історії народної ляд історії: вивчення українського H. Самокиш і С. Васильківський,118 вишивки, розглянуто основні народного одягу, а в трьох Д. Єеменцов,119 П. М. Савицький.1*0 мотиви українського народного розділах — відомості про народ­ Між 1902-1912 Еріх Кольбенгауер орнаменту. Докладно описано ний одяг Середньої Наддніпрян­ видав чудовий збірник взорів з техніку вишивання, різні види щини в період часу, що охоплює Буковини.121 мережки, швів, методи вишивання другу половину XIX ст. і початок В пореволюційний період було і узори. Ця цінна книга до 1987 р. XX ст. У висновках авторка за­ опубліковано багато альбомів витримала вже п’ять видань. значає, що Середня Наддніпрян­ вишивок та наукових праць про Одна з найвидатніших нових щина, як „ядро формування вишивки. Основні видання і їх праць про українські вишивки — української народности і нації автори такі: Г. Г. Павлуцький,122 це монографія Т. В. Кари- являє собою один із найважливі­ Я. Риженко,123 В. Білецька,124 Васильєвої „Полтавська народна ших етнографічних регіонів Розенберг і Павленко,125 вишивка” .145 Авторка розповідає України. Тут формувався тип I. Гургула,126 В. Січинський,127 про вишивальні артілі та характе­ убрання, що увібрав багато рис, Д. Горняткевич і Л. Ненадке- ризує великі досягнення окремих властивих іншим регіонам вич,128 С. Стечишина.129 Альбом, найвидатніших майстринь-виши- У країни.” складений за матеріялами Львів­ вальниць на Полтавщині, подає 17 embroidery from the earliest times to From this short overview of works XIX and beginning of the XX cen­ the present. On the basis of on folk costume, we see that this facet turies, distinguishes itself with richness archaeological finds, it has been pro­ of Ukrainian national culture has been and great variety of styles, and with ven that on the territory of Ukraine, the object of great interest among great artistic refinement of embroidery existed already in the 5th eminent ethnographers who studied in ornamentation. century B.C., and was a creation of detail the clothing of various regions Along with its exquisite embroi­ Scythian fine art. The author gives of Ukraine, and had substantial success dery, the Ukrainian folk costume is an interesting information about the high in their research. As a result of their integral part of the national culture and standard of embroidery in medieval investigation, it has been proven that art of the Ukrainian people. Kyievan Rus’, and also in the XII- the Ukrainian folk costume, especially XVIth centuries. the classic national costume of the

18 digitized by ukrbiblioteka.org докладний огляд мистецьких особ­ М. Куценко „Українська вишив­ найдавніших часів до нашої ливостей полтавської вишивки, ка” 153 — знімки вишивок із збірки сучасности. На підставі численних місце і ролю її в одязі, в народних авторки. У 1978 р. появилась археологічних знахідок доведено, обрядах, в побутовому й громад­ книжка Іванни Зельської „Україн­ що на території України вишивки ському інтер’єрі. Ілюстрації ська вишивка” 154 з докладними існували ще в У столітті до P. X. показують зразки полтавських поясненнями. Авторка подала та­ і були витворами високого вишивок та техніку вишивання. кож життєписи трьох дослідниць мистецтва скітів. Авторка подає У 1986 р. вийшла невелика вишивки: Пелагії Літвинової, цікаві відомості про високий книжечка В. Л. Левчук п. н. Ольги Бачинської і Антонії Кучер. мистецький рівень вишивок у „Червоними і чорними нитка­ У 1982 р. в Канаді вийшла Київській Руси, а також у XII- ми” ,146 яка подає загальні відо­ книжка „Українські вишивки” ,155 ХУІІ ст. мості про вишивку та інформацію видана групою сеньйорок „Наша З короткого огляду праць про про різні стібки. Такі ж інформа­ спадщина і традиція” при Єпар- одяг бачимо, що ця важлива ції подає книжечка „Ручне хіяльній Управі Ліґи Українських ділянка української національної вишивання” Г. К. Цибульової і Католицьких Жінок. У книжці 18 культури була предметом велико­ Г. Ф. Гаврилової.147 таблиць зразків із різних частин го зацікавлення багатьох видатних У 1986 р. появилась книжка України, окремо описано церковні етнографів, які докладно вивчали Тамари Бушиної „Декоративно- ризи і рушники. Авторка тексту одяг різних частин України і в прикладне мистецтво радянської Ярослава Турко. своїй дослідницькій праці мали Буковини” ,148 в якій авторка між У 1984 р. вийшла книжка чималі успіхи. Завдяки цим іншими ділянками обговорила українською і англійською мовою дослідженням доведено, що буковинську вишивку. Тані Дяків Оніл „Українські сті- український народний одяг, зокре­ Із англомовних видань, би” .156 В ній описано 105 стібків ма клясичний національний одяг присвячених народній вишивці, вишивання, додано чорно-білі XIX і початку XX ст., відзна­ відзначаємо такі: статті Лідії рисунки та багато кольорових чається багатством і великою Ненадкевич в англомовному ілюстрацій. різноманітністю форм та великою збірнику про українське мистец­ Важливим і цінним внеском у мистецькою красою художнього тво,149 Д. Горняткевича і вивчення української народної оздоблення. Л. Ненадкевич у короткій вишивки Західної України є Український народний одяг з англомовній Українській Енцикло­ прекрасно видана монографія його прикрасами, чудовими педії,150 цих самих авторів у Раїси Захарчук-Чугай.157 Книгу вишивками становить невід’ємну найновішому виданні Енциклопе­ прикрашають 117 чудових частину національної культури і дії України,151 статтю Ніни ілюстрацій. національного мистецтва україн­ Булавицької в короткій англомов­ Тетьяна Кара-Васильєва ського народу. ній енциклопедії для молоді.152 опублікувала статтю „Біографія У 1977 р. вийшла в Австралії української вишивки” 158 і в ній двомовна книжка-альбом подала історію вишивки від

19 digitized by ukrbiblioteka.org НАДДНІПРЯНЩИНА DNIPRO REGION digitized by ukrbiblioteka.org Чоловік у зразковому одязі. Сорочка з вишитою манишкою і відкритим рукавом; шаровари сині матові з вовняної тканини; широкий червоний пояс зав ’язаний збоку; сви­ та з брунатної вовняної тканини, обведена чорним шнуром; шапка з сивого смушку; темночервоні сап *янці.

Man in typical Ukrainian Costume. Shirt with embroidered front and open sleeves; sharovary o f blue matte woolen fabric; wide red sash, tied at the side; svyta o f brown woolen cloth, trimmed in black cord; grey Persian lamb hat; dark red fine leather boots.

23 digitized by ukrbiblioteka.org Дівчина у зразковому одязі. Сорочка вишита (узір з Київщини), ткана плахта і фартушок; керсетка, обведена чорним оксамитом; вінок середньої величини зі стрічками; намисто - добрі коралі, низка за низкою.

Maiden in typical Ukrainian Costume. Embroidered shirt (design from Kyiv Region); woven plakhta and apron; kersetka trimmed in black velvet; medium-height wreath with ribbons; necklace o f genuine coral strands; red fine leather boots.

25 Наддніпрянщина. Узір для чоловічої сорочки. Манишка, ковнір і манжети вишиті настилом з обкидкою та хрестиками.

Dnipro Region. Designs for men's shirt embroidered in the front, collar and cuffs with satin stitch and cross stitch.

26 digitized by ukrbiblioteka.org Наддніпрянщина. У зір на рукави жіночої сорочки. Занизування, настил та хрестикові стібки.

Dnipro Region. Designs for the sleeves. Zanyzuvannia, satin stitch and cross-stitch.

27 he Dnipro Region includes the Kyiv, Poltava, Chernihiv, Sumy, Tand Kharkiv Provinces. Parts of the Cherkasy and Kirovohrad Provinces also belong to this region. The Dnipro River with its tributaries unites this vast expanse of land. The borders of some provinces changed over time and may still change. For this reason, only the main localities are named. The medieval Kyivan State was formed in this region. The Cossack State also developed here. This ter­ ritory was in a prime geographical location, through which passed the trade routes from central Europe to the East, and from the north to the Mediterranean Sea. As a result, cities developed. Commerce was based on woodwork and agriculture. Later, heavy industry developed when coal deposits were found in the Donbas area and iron ore in Kryvyi Rih. Having evolved over centuries, in the the 1900s the costume of the Dnipro Region became a classic, and has become the representative national costume of Ukraine. Slowly, manufactured fabric began to be used in folk attire. Home-woven polotno and sukno continued to be utilized the longest in the making of shirts and svyty. In this region, the em­ broidery is exceptionally refined, with a great variety of stitches.

Women’s Clothing Hairstyle and Headcovering Usually unmarried young women wore their hair in one braid down the back. For Sundays and holidays, they made two braids which were wound around the head. For work, the head was covered in either a home-woven or bought kerchief. The former was of fine white polotno, with nicely „У країнка” , ,Ukrainian Girl’’ finished edges and an embroidered motif in one corner. The kerchief was worn “z dashkom ” — with a fold over the forehead to shield the face from the sun.

28 digitized by ukrbiblioteka.org Наддніпрянщину входять області: Київська, Пол­ тавська, Чернігівська, Сумська та УХарківська. Частинно належать Черкаська та Кіровоградська. Ріка Дніпро зі своїми допливами об’єднує цей великий простір. Границі деяких областей зміню­ вались і можуть ще змінюватись, тому в описі одягів подаємо тільки головніші місцевості. На Наддніпрянщині творилась княжа держава й розгорнулося панування козаччини. Географічно положення цих земель було корисне: через них проходили торговельні зв’язки центральної Европи зі Сходом, а північної — із Середземним морем. В наслідок цього розвинулись міста. Промисел був деревообробний і харчовий. Пізніше, коли знайдено поклади кам’яного вугілля в Донбасі й залізної руди в Кривому Розі, розвинулося машинобудівництво. Одяг Наддніпрянщини, що розвивався протягом віків, у двад­ цятому столітті досяг клясичного вигляду і став репрезентативним одягом України. Поволі в одяг Наддніпрянщини увійшли фабричні матеріяли. Домоткане полотно й сукно найдовше вживали для сорочок і свит. Вишивка тут надзвичайно вибаглива, а стібки різноманітні.

Жіноче вбрання Зачіска й убір голови Звичайно дівчата заплітали волосся в одну косу і спускали її на спину. У свята й неділі заплі­ тали дві коси, часом закладали їх до­ вкола голови. До роботи дівчата пов’язували голову хустиною доморобною або фабричною. Доморобна була з тонкого білого полотна з гарно викінченими краями та вишивкою в одному куті. Зав’язували хустку ,,з даш­ ком” , щоб захистити обличчя від сонця. У вільний час та у свято голову прикрашали. Найпростіша прикраса — стрічка, що обводила голову. Її зав’язували ззаду і спускали на спину довгі кінці. З одного або й з двох боків закладали за стрічку квіти. Часом уживали спеціяльно When not working, and for festive occasions, maidens adorned their heads in various ways. The simplest hair accessory was a ribbon around the head tied at the back, with its long ends hanging down. Flowers were inserted into the ribbon on one or both sides of the head. Sometimes a specially embroidered ribbon or a nar­ row diagonally-folded kerchief was tied around the head, leaving the crown un­ covered. Or, the head was decorated with a wreath of fresh or artificial flowers. The wreath of artificial flowers had a stiff paper backing, covered with ribbon, with the flowers attached progressively higher toward the middle. There was also a ribbon- covered backing into which fresh flowers were tucked. Multicolored rib­ bons were attached to the back of the wreath or to a separate band and cascaded down the back to below the hips. Often these ribbons were the imported French floral ones. A married woman had a totally dif­ ferent headcovering. During the wed­ ding ritual, her head was “covered” with the ochipok, signalling that she was married and no longer could walk around with an uncovered head. There were two types of ochipky. For every­ day, the ochipok was a close-fitting small pillbox hat, which covered the gathered hair. It was made of percale or other inexpensive material which could be laundered. The ochipok was removed only for sleeping. A kerchief or another ochipok of more expensive fabric and a different shape was pinned over the first one. For major holy days a nam itka was worn over the ochipok. A festive or dressy ochipok was made from colored fabric — fine wool or silk — and often was embroidered. The most ancient type of headcovering was the namitka — a wimple of one or two lengths of fine white polotno with embroidered or woven designs along the ends.

Зразковий дівочий одяг (виконаний у Канаді) Typical Maiden Costume

ЗО digitized by ukrbiblioteka.org вишиту стрічку або хустку, складену в скісні смуги. Ними обводили голову, а тім’я лишалось непокрите. Часом прикрашали голову вінком із свіжих або штучних квітів. Вінок із штучних квітів мав підставу з картону, оповитого стрічкою, на якому квіти прикріплювали щораз то вище до середини. Або бувала са­ ма підстава з картону, оповита стрічкою, а за неї заткнуті квіти. До вінка ззаду або до намиста чіпляли різнокольорові стрічки, вони спадали по спині нижче пояса. Стрічки бували орнаментовані квітчастими візерунками. Зовсім інакше покривала голову заміжня жінка. їй під час весілля ,,покривали” голову очіпком, і це був знак, що вона вже ніколи не ходитиме з непокритою головою. Вибійка Vybiika (hand printed fabric) Очіпки були двоякі. На щодень це була щільна кругла шапочка, під яку ховали волосся, пошита з ситцю або іншого дешевого мате- ріялу, що його можна було прати. Сорочка Скидали очіпок тільки лягаючи Українська сорочка постала в грубшого. Шили її рясною, у чо­ спати. Поверх цього очіпка давнину. На думку етнографа тири ,,пілки” , себто ширини запинали хустку або надівали Федора Вовка, вона була зфор- матеріялу. Три пілки були морще­ другий очіпок із дорожчого мате- мована вже за княжих часів, а ні, а четверта спереду гладка; її ріялу й іншої форми, а у великі може й раніше. Виразна її прик­ покривали запаскою. Спідниці, свята — намітку. Святковий мета — білість, хоча справді переважно синього або вишневого очіпок шили з кольорового білою може бути тільки льняна кольору, прикрашали стрічками, полотна, тонкої вовни або шовку сорочка, а конопляна завжди має пришитими на висоті колін у 3-4 і не раз прикрашали вишивкою. легкий сіруватий відтінок. В ряди. Найдавнішим покриттям голови нашій усній словесності про со­ Плахта була святковим вбран­ була намітка — одна або дві рочку є багато казок, приказок, ням. Її ткали з тонкої вовни смуги тонкого білого полотна з пісень. різних кольорів у картатий узір. вишитими або витканими узорами У кожній частині України по­ Основою іїлахти була тканина на кінцях. стали зразки, що різнилися одного кольору (червона, синя, частинно кроєм, композицією, зелена, чорна), розділена на кольорами і стібками вишивки. однакові квадрати тоненькими Можна сказати, що сорочка смужками контрасних кольорів. Намисто віддзеркалила найкращі мистецькі Плахти були ,,одинчі” та Найчастіше носили червоні здібності української жінки. ,,крилаті” . Тканина на плахту коралі, різані або точені. Вишиття сорочок подано в вузька, тому її зшивали особливим Кількість разків коралів визначала описі кожної околиці. плахтовим швом тими ж самими маєтне становище. Вони були кольорами, що у кратах. ,,Одинчу” родинний скарб і переходили з Поясний одяг плахту зшивали з двох полотнищ покоління в покоління. До роботи жінка вгорталася в по всій довжині, ,,крилату” — тіль­ Дівчата кожен разок намиста дергу або вбирала спідницю. Дерга ки на дві третини й перекидали зав’язували ззаду кольоровою — це прямокутний кусень чорного так, щоб незшиті частини були стрічкою, кінці якої спускались чи брунатного тонкого сукна, під­ зверху. У місці, де плахта перегну­ уздовж спини. До кожного разка рублений довкола. Підперезавшись та, протягали тасьму або крайку, намиста дочіплювали дукачі й поясом, жінка могла вільно якою прив’язували її до стану. На образки. А коли їх не стало, працювати. кутах плахти часом пришивали вживали якунебудь монету, доро­ Спідницю шили з доморобного круглі китиці. Плахта такої бивши вушко. До роботи того фарбованого полотна або вибійки; довжини, щоб з-під неї було намиста не носили, лишень два- пізніше — з фабричного матеріялу, видко вишитий поділ (лиштву) три разки імітації. на літо з ситцю, а на зиму — з сорочки.

31 Necklace (Namysto) The plakhta was the festive skirt, matured and had a figure. The fabric Korali — genuine coral bead and was woven from fine wool in was manufactured cotton or wool, necklaces — were worn most often. many colors in a checked pattern. The often in a dark color or in a small The beads were either cut or bevelled background of the plakhta was a solid floral print. The kersetka was not tight [tocheni]. The number of strands in­ color (red, blue, green, black), divided at the waist, but just easily followed dicated the wearer’s wealth. The korali into patterned squares by fine lines in the fit. It was below-hip in length. were a family heirloom which passed contrasting colors. The plakhty were The kersetka was double-breasted, from generation to generation. odynchi [single] and krylati [with with the right front fastening over the Each strand of beads was tied at “wings”]. Because the plakhta fabric left. The back was smooth above the the back of the neck with a colored itself was quite narrow, the pieces were waist, while below it was widened ribbon, which then hung down. sewn together with a special plakhta with four or six godets. It was lined Dukachi and medals were added to stitch in the same colors as the for a good fit. The kersetka was each strand. If these were not squares. The odyncha plakhta was trimmed along the edges and in the available, any coin with a wire loop at­ sewn together from waist to hem at the lower front corner with tape applique or tached was worn. For work, two-three back from two lengths of fabric. The fabric zig-zags in a contrasting color. strands of imitation coral resin or glass krylata plakhta was double in required beads were worn in place of the ge­ length, stitched two-thirds down, and Outerwear nuine necklace. folded over lengthwise with one end longer than the other. The fabric was Iupka sewn through the fold and then turned The iupka was a coat for cooler Shirt (Sorochka) out so the shorter panel, unstitched, weather, and was made from fine sukno or other manufactured fabric. The Ukrainian shirt developed very was on the outside. A double skirt was The back was fitted, with a seam at long ago. Ethnographer Khvedir Vovk formed, one over the other, with the the waist, below which were either wrote that it was being worn already top panels [i.e., the “wings”] loose, gathers or six godets. The iupka had a during medieval times, or possibly opening at the front and back centers lining, and was knee-length. For even earlier. A very distinct feature of from the hem up to hip. On the fold, winter, it was lined in batting. The the shirt was its whiteness, although formed where the plakhta was turned front and cuffs were trimmed with a only the linen shirt could be truly over, a tape or narrow sash was pulled flat cord in a different color. The white; the hempen cloth shirt always through, to tie at the waist. The bot­ iupka had either a round collar or was had a slightly greyish shade. In our tom corners of the plakhta often were collarless. folklore there are many folktales, pro­ trimmed with yarn pom-poms. The plakhta was a bit shorter, in order that verbs, and songs about the shirt as not Kapota only an article of clothing, but one the embroidered bottom hem [lyshtva] that has symbolic meaning. of the long shirt could be visible. The kapota was sewn from plain In every region of Ukraine there sukno. It had a rolled collar with evolved types of shirts which partially Apron (Zapaska) lapels. At the back waist there were differed in cut, composition, and An apron was worn with both the gathers or pleats, above which two embroidery colors and stitches. It can skirt and the plakhta. Long ago, the buttons were attached. The same kind be said that the shirt reflected the best apron was woven from fine wool in a of buttons fastened the coat at the artistic talents of Ukrainian women. geometrical pattern. Later, aprons were front. The embroidery of the shirts is given sewn out of percale for the skirts, and in the description of each area of this of silk for the plakhty. The percale Kyreika region. apron was worn for work, the silk one The kyreika was made from home- for holidays. Usually the silk apron woven sukno. It was widened at the Skirt was embroidered in floral bands. The two sides with godets. The kyreika A derha or spidnytsia was worn for color of the apron was selected to con­ reached the knees and was trimmed work. The derha was a rectangular trast with the color of the kersetka. with black cord on the front and the piece of black or brown fine sukno, cuffs. hemmed all around. It was worn as a Sash 0Okraika, Okravka) wrap-around skirt, tied at the waist, Footwear The sash, here called okraika or and was comfortable for work. okravka, was of a single color (red or For everyday, women wore black The skirt [spidnytsia] was sewn blue) or striped, and ended in tassels. boots with low heels. For festive occa­ from home-woven dyed polotno or Usually it was tied at the back waist of sions sap’iantsi were worn. These were hand-printed fabric [vybiika]. In later the derha or plakhta, so that the ends boots of specially-tanned fine leather, times, it was made from manufactured and tassels hung down the back. and came in different colors — red, fabric, light in summer, heavier in Sometimes it was tied with an end yellow, green — depending upon the winter. It was full, made from four hanging down either side of the apron. rest of the outfit. These boots had high widths of fabric. Three were gathered, heels with silver taps, which “rang” while the fourth — the front — was during dancing. The tops of the smooth, and covered with the apron. Vest (Kersetka) bootlegs were covered by the lower The usually blue or cherry-red skirts For holidays or for going out, hem of the shirt. were decorated with three or four rib­ women wore the kersetka. It was not Young women also wore high-vamp bon bands sewn around the skirt at worn for work. Young girls did not black or red shoes with colored knee-length. have a kersetka made until they shoelaces.

32 digitized by ukrbiblioteka.org Фартушок (запаска) До спідниці і плахти вбирали запаску. У давнину запаска була ткана з тонкої вовни й мала геометричний взір. Пізніше запас­ ки шили до спідниць із ситцю, а до плахти — з шовку. Ситцева за­ паска до роботи, а шовкова для свята. Звичайно шовкова була вишита у квітчасті смуги. Колір запаски вибирали контрасний до керсетки. Пояс Пояси, що їх звали „окрайка” або „окравка” , були одного кольору — червоного чи синього або в смуги, закінчувалися китицями. Звичайно ними підперізували дергу або плахту так, що китиці були ззаду. А часом так, що кінці звисали вздовж обох боків запаски

Безрукавка (керсетка) У свято чи до виходу жінки вдягали керсетку. Дівчаткам керсе­ ток не шили, доки не зформується їхня фігура. Матеріял на керсетку вживали фабричний бавовняний або вовняний, переважно темного кольору або у дрібні квіти. Кер­ сетка не прилягала щільно до стану, лишень зформована до нього. Крій керсетки. Права пола заходить на ліву й там засті­ бається. Спина має гладкий верх, а внизу поширена „вусами” , себто клинами, що вужчими кінцями вшиті угору. Вусів буває чотири або шість. Керсетку шиють на підшивці, щоб добре лежала. Прикрашена вона тасьмою або зубцями іншого кольору. Взуття Верхній одяг У будень жінки носили чорні Юпка — це плечевий одяг на Капота — пошита з простого чоботи з невисокими закаблуками. переходову пору року, пошита з сукна. Мала виложистий комір, У свято — „сап’янці” , себто тонкого сукна чи іншого фабрич­ відрізану спинку, зібрану в збирки чоботи зі спеціяльно гарбованої ного матеріялу. Спина — прита- або складки, над якими були шкіри. Були вони різної барви: лена, відрізана, нижче неї збирки пришиті два ґудзики. Такі ж червоні, жовті, зелені, підібрані або доточені „вуса” (шість). ґудзики пришивали спереду й до кольору вбрання; мали високі Юпку шили на підшивці, щоб кра­ ними застібали. закаблуки із срібними підківками, ще лежала, довжина — до колін. Кирейка — шили її з домаш ­ які під час танцю „дзвонили” . Юпку, пошиту на зиму, підбивали нього сукна; поширювали двома Халяви чобіт сягали під поділ ватою. Поли і манжети юпки клинами з обох боків. Сягала до сорочки. обведені лямівкою іншої барви. колін. Прикрашали чорним шну­ Дівчата взували також пів- Юпка бувала з круглим коміром ром на полах і на манжетах. черевички чорні або червоні з або і без нього. протягненою кольоровою тасьмою .

33 Весілля Wedding

Men above the ears, to the back of the narrow pantlegs which were joined at Headcovering head. The latter required more careful the top with an insert. They have barbering, because all that remained remained this way in the folk dress of In summer, men wore a small- was a lock of hair at the front, with western Ukraine. In the Dnipro Region brimmed straw hat called a bryV. It all the rest closely cropped. in the 15th century, sharovary were the was made of plaited strips of un­ dominant pants. They were wide­ ripened wheat or rye stalks. legged, sewn from colored (blue or Sometimes the brim was trimmed with Shirt red) polotno or fine wool. They were a ribbon, a colored one for the In ancient times the only difference very comfortable for riding horseback, younger men, and black or grey for between the man’s and woman’s shirt and for this reason became part of the the older ones. The men plaited the was the length. It was sewn the same Zaporizhzhian Kozak attire. strips themselves, and then village way, from linen for dressy occasions, There were also wide pants from craftsmen made the hats. and from hempen cloth for work. The home-woven white or printed p o lo tn o , In winter, the heads were covered man’s shirt was also embroidered, but which were worn for work. With these with either sukno or lambskin caps. less than a woman’s. pants, the shirt was not tucked in, but The fur caps were lined with white In time, the man’s shirt went worn over them. sheep fleece. A round short cap was through more changes — because of The sharovary pattern is simple. called a kizianka, while the tall cylin­ the variety of occupations, such as Two pantlegs are cut out as wide as drical one was a kuchma. cartering, river piloting, etc. possible (approx. 40cm), and places at The pattern and embroidery of an angle to each other. Two triangles Hairstyle men’s shirts is given in the chapter of the same fabric are cut out and Peasants cut their hair “p id “Ukrainian Shirts.” sewn together on the vertical. The m akitru” (i.e., under the bowl) or square thus formed fills in the space “pid vorota” (under the gate). The Pants between the two pantlegs. The lower former style was a straight trim all Pants have been known in Ukraine part of the triangle (called the matnia) around the head at mid-forehead, since Scythian times. At first they had should reach the top of the bootlegs —

34 digitized by ukrbiblioteka.org Чоловіче вбрання Були ще просторі штани з Убір голови доморобного білого полотна або вибійки, що їх вбирали до праці. Селяни стриглися „під макітру” Сорочку до них носили „нави­ або „під ворота” . Для першого пуск” . типу розчісували волосся рівно Крій шароварів простий. Ви­ довкола, обстригали спереду до кроївши дві якнайширші ногавиці половини чола й понад вуха аж до (по 40 см), кладуть їх під кутом потилиці. Стрижка „під ворота” одну до одної. З тієї ж матерії вимагала більшої уваги, бо спереду викроюють два трикутники, зши­ лишали тільки чубок, вистригаючи вають по вертикалі і цим чотири­ залисини. кутником виповнюють місце спо­ Улітку носили солом’яний луки під кутом. Нижній край капелюх з невеликими крисами, трикутника повинен сягати до так званий „бриль” . Його робили висоти чобіт (це місце зветься з плетених смуг незрілих пшенич­ матня). А тоді все зшивається ра­ них або житніх стебел. Часом зом. Верхній край штанів бриль прикрашали стрічкою — загинають, зашивають і перетя­ молоді кольоровою, старші гають очкур або ремінець. Ниж­ чорною чи сірою. Самі сплітали ній край шароварів викінчують смужки, а формували капелюхи рубцем, в який протягають Свита — , , чугай” Svyta сільські майстрі. тасьму. Зимою покривали голову шапкою з сукна або смушку. Хутряні шапки підбивали білою Пояс овчиною. Кругла невисока шапка Штани підперізували поясом. звалась „кізянка” , висока Його ткали з червоних вовняних стовбовата — „кучма”. ниток, часом у сині або зелені смуги з перевагою червоного. Сорочка Бував пояс і з тонкого вовняного матеріялу чи шовку. Закінчувався У давнину крій чоловічої сороч­ тороками чи китицями. Пояси ки різнився від жіночої тільки були дуже довгі (3.5 м) і ними довжиною. Так само шили її з кілька разів тісно обвивали стан. льняного полотна на свято, а з конопляного до роботи. Також Кінці селяни підтикали спереду, а козаки з одного боку, бо з друго­ прикрашали її вишивкою, тільки го висіла шабля. скромніше від жіночої. Чоловіча сорочка зчасом більше змінилася, як жіноча. Взуття Причиною була різнородність На Наддніпрянщині носили праці чоловіків (чумацтво, чоботи у будень і свято. Халяви лоцманство й ін.). чобіт були доволі широкі, м’які, Про крій і вишиття сорочки злегка морщились, сягали під подано в розділі „Українська коліно й охоплювали кінці шаро­ сорочка” . варів, що спадали трохи поверх них. Штани Верхнє вбрання Штани відомі в Україні ще зі Найдавнішим верхнім одягом скітських часів. Спершу вони були з були свита й кожух. Свиту шили вузькими ногавицями, що з’єдну­ з домашнього сукна білої, сірої вались угорі вставкою. Такими або чорної барви, а кожух — з залишились у народному одязі на овечого хутра. Звичайно не було Свита — „опанча" Svyta заході України. На Наддніпрянщині різниці у крої чоловічого чи в ХУ ст. переважали широкі жіночого верхнього одягу, хібащо штани — шаровари, пошиті з жіночий мав більше прикрас. фарбованого полотна (синього Свити й кожухи шили кушніри. або червоного), чи з тонкої вовни. Свити у давнину шили з білого Шаровари були дуже зручні для сукна, а пізніше — жіночі з їзди верхи й тому стали частиною білого, а чоловічі з чорного або запорізького одягу. сірого.

35 so the sharovary are indeed wide and loose. Then all the pieces are sewn together. The top is finished with a drawstring hem through which a cord or leather thong is pulled. The bottom hems are also finished with a drawstring.

Sash (Poias) The sash was woven from red woolen yarn; sometimes it had blue or green stripes with a red background. There was also a sash of fine wool or silk. The ends were trimmed with a fringe or tassels. The sashes were very long (3.5m), and were wound around the waist snugly a few times. Peasants tied the ends at the front centre, Kozaks at one side — because the sword hung on the opposite side.

Outerwear The oldest outerwear was the svyta and kozhukh. The svyta was made from white, grey, or black home-made sukno, and the kozhukh from sheep­ skin. In principle there was no dif­ Крій шароварів Pants pattern ference between the pattern of men’s or women’s outerwear, except that the latter was more ornamented. Furriers sewed both types of coats.

Svyta Long ago the svyta was made from white sukno. Later, the women’s were white, while the men’s were made from black or grey fabric. The pattern: the measured fabric was folded across the width, and a neck opening was cut out. The front opening was also cut, with the right side slightly wider to fit over the left. The back of the svyta could be cut in different ways: 1. A prokhidka — a narrow band of sukno — was left down the middle of the svyta from neckline to hem. Along each side two or three godets were in­ serted. These were triangles of fabric sewn in with the tip of the triangle at the waist. As a result the svyta flared from the waist down. 2. Along either side of the pro­ khidka, inserts of pleated fabric were attached at the waist. The pleats were well pressed and held well. Узір наріжник Motif for narizhnyk (vest)

36 digitized by ukrbiblioteka.org Крій свити: перегнутий кусень сукна потрібної довжини складали удвоє, вгорі викроювали круглий отвір на шию, спереду розрізували так, щоб права пола була трохи ширша й могла зайти на ліву. Спину свити викроювали інакше; були різні способи. 1. Посередині спини лишали вузьку смугу сукна „прохідку” , яка тягнулася від потилиці аж до низу свити. З обох боків прохідки вставляли по два або три „вуси” , себто клини матеріялу, вужчою частиною догори. Це гарно поширювало свиту донизу. 2. До залишеної „прохідки” з обох боків приточували кусень матеріялу, зложений у складки. Його припрасовували і складки добре трималися. 3. На спині не лишали „про­ хідки” . Розрізували ззаду в поясі та у місці відрізу з обох боків приточували шматок сукна, зібра­ ного в збирки. Таким чином свита поширювалася від пояса униз. Рукави зшивали по прямій лінії і пришивали нижче плеча. Часом під рукавами вставляли клинці, створюючи додаткову складку, щоб було зручніше працювати. Комір у свиті вузенький, стоя­ чий або виложистий. Застібали її шкіряним ґудзиком на шкіряну петлю. В деяких околицях робили дерев’яні ґудзики. Свиту підпері­ зували поясом.

Кожух — зимове верхнє вбрання — шили однаково для чоловіків і жінок, з тією різни­ цею, що жіночий мав більше прикрас. Та й комір у чоловічих кожухах стоячий, а в жіночих виложистий. Крій кожуха троякий: Руш ник Ritual cloth 1. Найдавніший кожух тулуб- частий, зшитий з рівних одна до одної прикроєних шкір. Цей вілюшками червоної і зеленої нитками та аплікаціями з кожух не має прикрас, тільки барви. Внизу на розі правої поли різнокольорової шкіри. Місце шкіряні китиці на ремінцях, розгорнений орнамент — „наріж­ відрізу на спині покрите прикріплені спереду, що їх за­ ник” (Київщина). вишивкою. кидали на спину. Довжина кожуха 3. Третій тип кожуха — це Прикраси кожухів мали симво­ до колін або до щиколоток. простий або „кожуш ина” . Він лічне значення. Основна їхня 2. Кожух прямоспинний. Перед приталений, вшитий до стану. барва була червона, а головні скроєний так, що права пола Ззаду вставлені чотири або шість елементи сосонки й зорі. трохи ширша і заходить на ліву. вусів, прикрашені вгорі ґудзиками Байбарак. Як з’явились фаб­ Спина скроєна з двох великих і вовною. Від вусів ідуть окремі ричні матеріяли, ними стали шкір, зшитих посередині. Внизу шви від стану аж до рукава. покривати хутра. Крій був той са­ вони ширші, й це дає змогу Якщо спина була відрізана, то мий, що й кожушини. Вживали вільно рухатися. Довжина кожуха низ поширювали шкірами, скроє­ смугасту або гладку тканину сірої до щиколоток. Він гарно при­ ними кльошею. Кожушина була барви. крашений кольоровим шнурком і прикрашена гаптом вовняними

37 3. There was no band down the The ornamentation on the sheep­ Siriak back. The upper back was cut skin coats had symbolic meaning. The The siriak was sewn from white or separately, and two sections of basic color of the trim was red, and brown home-made sukno. In cut it was gathered sukno were attached at the the main motifs were little pine bran­ similar to the svyta, but shorter, seam, giving fullness to the lower ches and stars. reaching the middle of the thigh. A back. 4. Once manufactured fabric ap­ hood was attached to the back The sleeves were attached along the peared, striped or solid grey was used neckline. straight seam to a dropped shoulder. to cover fur coats. The baibarak was Sometimes gussets were sewn into the such a coat, made in the same pattern underarm for ease in movement. The as the kozhushyna. svyta had a narrow standing collar. It Footwear closed with a leather button and a In the Dnipro Region boots were worn for both everyday and holidays. leather loop. In some regions wooden Chumarka buttons were used. The svyta was The bootlegs were fairly wide, soft, The chumarka was a newer type of belted with a sash. and slightly slouched. They reached to outerwear for bachelors and young the knees and caught the hem of the married men. It appeared with the sharovary which then draped over the Kozhukh availability of manufactured fabric, and boots. The kozhukh was the winter its pattern was similar to that of the outerwear. It was sewn the same for women’s kersetka, except with sleeves. men and women. The only differences The chum arka was fitted to the were: more decoration on the women’s waist, then widened below. There were sheepskin coat, and standing collars two back styles: 1) a prokhidka was for men, rolled collars with lapels for left down the middle, with godets women. along the sides, or 2) no prokhidka, There were three patterns for but a pleated lower panel attached to kozhukhy: the waist seam. A chum arka of sukno 1. The most ancient was the was worn in winter, and one of lighter straight-body-trunk style (tulubchastyi). fabric for summer. Usually it was It was made from straight-cut skins lined for a better fit, and was knee- sewn together. It had no ornamenta­ length. In front it fastened on hidden tion, just leather tassels on the leather inside hooks. The chum arka worn for strips which were attached to the front work had dropped-shoulder sleeves. It and tossed over the back. This kozhukh had a narrow standing collar, was was either knee- or ankle-length. belted with a sash, and came in a 2. The straight-backed kozhukh neutral grey or dark blue fabric. (priamospynnyi) was ankle-length. In front the right side was a bit wider and came over the left. The back was cut from two large skins sewn together Zhupan down the middle. They were wider at The zhupan was made from the bottom, which permitted ease in manufactured blue sukno and had two walking. This kozhukh was trimmed godets on each side in back. The fur with a color cord and viliuskhy in red or velvet rolled collar with lapels was and green. There was a special orna­ embroidered in gold. It was worn by ment — narizhnyk — in the lower cor­ urban men and women. ner of the front right side (in the Kyiv Area). 3. The plain or kozhushyna type of Kapota kozhukh was fitted at the waist. At the The kapota was made from sukno , back it had four or six godets, and had lapels. The back was seamed decorated at the top seam with buttons at the waist, with the bottom half and yarn. Individual princess seams pleated or gathered. Two buttons were went from the waist to the sleeves. If attached just over the back seam. In the upper back was a separate piece, front, similar buttons were used for the bottom back was widened with fastening. skins cut on the bias. The kozhushyna Кожух Kozhukh was embellished with satin-stitch em­ broidery in wool yarn, and with appli­ Kaptan que in multicolored leather. The back The kaptan was a long coat of waist seam was covered with p o lo tn o , sewn the same for both men embroidery. and women.

38 digitized by ukrbiblioteka.org Чумарка — це новіший тип верхнього одягу для парубків чи молодих чоловіків, що постав завдяки наявності фабричного матеріялу. Її крій нагадує жіночу керсетку, тільки має рукави. Чумарку викроюють до стану, приталено, унизу вона поширена. Було два способи: викроюючи спину, залишали посередині ,,прохідку” — вузьку смугу, яка сягала до низу, а збоку підстав­ ляли ,,вуси” , себто клини, ву­ зьким кінцем угору. Другий спосіб: не лишали „прохідки” , ро­ зрізували в поясі, нижню частину укладали складками, вогкими запрасовували і пришивали до спини. Чумарку шили на зиму з сукна, а з легших матеріялів на літо. Звичайно вона мала підшивку, щоб краще лежала. Сягала до колін. Спереду засті­ балася на гаплики, яких не було видко. В чумарці, яку вдягали до праці, рукави пришивали нижче плеча. Комір чумарки вузький, стоя­ чий, колір невтральний — сірий або темносиній. Її підперізували поясом. Жупан — з купованого синього сукна, мав два клини по боках, виложистий комір з хутра або ок­ самиту та оздоблення з позу­ менту. Його носили міщани чоло­ віки й жінки. Капота — її шили з сукна. Мала виложистий комір, відрізану Руш ник Ritual cloth спинку, зібрану у збирки або складки, над якими були пришиті два ґудзики. Спереду пришивали такі ж ґудзики, якими застібали. Каптан — довгий верхній одяг з полотна, однаковий для чоло­ віків і жінок. Сіряк із білого або брунатного домашнього сукна. Кроєм нагадує свиту, тільки коротший, сягає до половини стеген. Ззаду до викоту біля шиї пришитий башлик.

39 digitized by ukrbiblioteka.org КИЇВЩИНА KYIV REGION digitized by ukrbiblioteka.org Чоловік з Київщини. Сорочка з вишитою манишкою; шаровари з тонкого синього сукна; широкий пояс, зав \язаний з лівого боку; свита з брунатного сукна, обведена жовтим шнурком; сіра смушева шапка; чоботи з юхтової шкіри.

Man from Kyiv Region. Shirt with embroidered front; sharovary o f fine blue sukno; wide sash, tied on the left side; brown sukno svyta; grey Persian lamb hat; boots in iukhta leather [pigskin or cowhide].

43 Молодиця з Київщини. Сорочка вишита настилом і хрестиками; ткана плахта і фарту­ шок; червоний пояс з китицями, що звисають збоку; вишитий очіпок; намисто з дукачами; юпка з ковтун- цями; червоні сап'янці.

Matron from Kyiv Region. Shirt embroidered in satin stitch and cross stitch; woven plakhta and apron; red sash with pom-poms; embroidered ochipok; coral necklace with dukachi; iupka with kovtuntsi [scattered tufts on the fabric]; red fine leather boots.

44 digitized by ukrbiblioteka.org Дівчина з Київщини. Вишита сорочка; крилата плахта; тканий у смужки червоний фарту­ шок; червоний пояс, зав’язаний з двох боків ключками; вінок середньої величини; впорядковане намисто; червоні черевики.

Maiden from Kyiv Region. Embroidered shirt; “winged” plakhta; red apron, woven in striped pattern; red sash, tied on both sides with looped knots; medium-height wreath; coral necklace; red shoes.

45 digitized by ukrbiblioteka.org Київщина. Три узори для рукавів. Перший виконано прямим настилом, середній — скісним настилом і хрестиками, нижній — прямим настилом і хрес­ тиками. Червоний узір обкинений чорними нитками. Вузькі узори для подолу сорочки, обшивки й манжетів.

Kyiv Region. Three designs for the sleeves. The top — in straight satin stitch, the middle in slanted satin stitch and cross-stitch, the bottom in straight satin stitch and cross-stitch. Red design outlined in black. The narrow motif for the hem, neckband, and cuffs of the shirt.

47 Women Shirt he borders of the Kyiv Area The cut and styling of the shirt is changed over the centuries. Hairstyle and Headcovering given in a separate chapter. In this The main cities and towns are: Kyiv, The maiden wore one or two T braids. For work she tied a kerchief area the embroidery on the shirt was Kaniv, Bila Tserkva, Bohuslav, mostly black and red. The main design Vasyl’kiv, Irpin’, Pereiaslav- around her head. For festive occasions was on the shoulder piece and the Khmel’nyts’kyi, Fastiv, Chornobyl’, and and holy days she wore a ribbon with body of the sleeve, the pidpolychchia, Yahotyn. flowers or a wreath of flowers with with motifs scattered all over the lower The clothing of the central Kyiv ribbons down the back. sleeve. There were also shirts with the Area is described here. This folk A matron covered her hair with a sleeves fully covered in embroidery. costume has the most distinctive small cap called a chushka. In the For everyday, shirts often just had the character. The northern Kyivan house she wore a kerchief, and when shoulder piece embroidered. The white costume has characteristics of the upon going out, wore an ochipok. open-work embroidery — lyshtva — Polissia Region, while the southern along the bottom hem was wider than Kyivan one has those of the Poltava Necklace in the Poltava Area. The shirt had a Area. For holy days genuine red coral standing collar, with the cuffs of the was worn. Metal crosses and dukachi sleeves fairly wide. In front the shirt were attached to the strands of coral. was tied with a long narrow red For everyday, glass beads were the ribbon. accessory. Skirt The oldest type of lower garment consisted of two home-woven sukno panels, a longer black one for the back, and a shorter blue one for the front. For festive occasions a plakhta was worn, but in more recent times it began to be replaced by the skirt. For work the skirt was of percale with a small floral print, and for holidays and winter it was of cherry-red wool, trimmed with black velvet bands at knee-length.

Apron (Zapaska) With the plakhta, an embroidered red silk apron was worn. For the percale skirt, an apron in a floral print was selected. The wool skirt had an apron of a contrasting color embroidered in appropriate colors.

Vest (Kersetka) For work the kersetka was made of percale, and lined. The festive one was sewn of fine sukno or heavier silk; it was thigh-length. The front edges were trimmed with velvet zig-zags. On the right front bottom corner there was an embroidered motif called the narizhnyk. Younger women selected blue, red, or green colors, while older ones preferred the darker shades.

Sash Women wore sashes woven in a colored striped pattern, finished with a fringe or pom-poms on each end. The sash was tied in such a manner that long ends hung down either side in Ілля Рєпін ,,Киянка ” Iliya Repin, Matron from Kyiv front.

48 digitized by ukrbiblioteka.org ордони Київщини зміню­ валися. Головні місцевості: Київ, Канів, Біла Церква, Богу слав, К Васильків, Ірпінь, Переяслав- Хмельницький, Фастів, Чорнобиль, Яготин. Описуємо центрально-київське вбрання, що має особливий харак­ тер. Північно-київське має прикмети поліського, а південно-київське — полтавського.

Жіноче вбрання Зачіска й убір голови Дівчина заплітала одну або дві коси. У будень до роботи пов’язу­ вала хустку, а в свято прикрашала голову стрічкою з квітами або вінком зі стрічками. Заміжня жінка ховала волосся під шапочку ,,чушку” . В хаті пов’язувалась хусткою, а коли виходила, прикривала голову очіпком. Намисто У свято найчастіше носили чер­ воні коралі, до яких дочіпляли хрестики й дукачі; у будень носили скляне намисто. Сорочка Опис крою і шиття сорочки по­ дано в окремому розділі. Головний орнамент вишито на уставці й ,,підполиччі” , здебільшого чорним і червоним кольором. Нижче на рукавах покидані мотиви з того орнаменту або вишито досить густо більший узір. Сорочки на щодень часто мали лиш вишиту уставку. Лиштва на подолі вишита ширше, як на Полтавщині; комір стоячий, манжети доволі широкі. Зав’язували сорочку спереду Кожух Kozhukh довгою червоною стрічкою. Поясний одяг Найдавніший одяг складався з двох доморобних сукняних запасок — чорної довшої задньої та корот­ шої синьої передньої. У свято зодя­ гали плахту, яку в новіші часи стали заступати спідницею. До роботи була вона з ситцю у дрібні квіти, а святкова та узимку — з вишневої вовни, прикрашена на висоті колін чорним оксамитом.

49 1 4 1 " ІФ \\ \ \ / / 1 1 I і 'Ш 1 1 1 1 , i w /

Фартушок Apron

Сорочка Shirt Footwear For everyday black leather shoes were worn. For holidays, red or yellow fine leather boots or red leather shoes were worn. Outerwear In cooler weather the iupka was worn, similar to that of the Poltava Area, only shorter and more fitted. It was sewn from white sukno and trimmed with black cord. The narizhnyk ornament was embroidered in the lower front right corner. Kozhushky or kozhushanky were worn in winter. These were short sheepskin coats, trimmed with embroidery along both front sides. The narizhnyk also was embroidered. The kozhukh was a long sheepskin coat, to the ankles, also with an appropriate narizhnyk.

50 digitized by ukrbiblioteka.org Фартушок (запаска) До плахти вбирали вишивану запаску з червоного шовку. До ситцевої спідниці добирали у дрібні квіти, а до вовняної — вишиту відповідним кольором. Безрукавка (керсетка) Керсетку до роботи шили з ситцю на підшивці. Святкову — з тоншого сукна або грубшого шов­ ку; довжина її до стеген. Поли керсетки прикрашали зубцями з оксамиту. На правій полі був гаптований узір — ,,наріжник” . Молодші жінки добирали колір синій, червоний, зелений. Старші жінки воліли темніші відтінки. Пояс Жінка підперізувалася крайкою, Керсетка Vest (Kersetka) витканою у кольорові смужки й викінченою тороками або китицями. Її зав’язували так, що з обох боків спереду звисали довгі кінці.

Взуття У будень носили черевики з чорної шкіри. У свято взували чоботи з червоного або жовтого сап’яну чи черевики з червоної шкіри. Верхній одяг У переходову пору року носили юпку, подібну як на Полтавщині, тільки коротшу й більш приталену. Шили її з білого сукна, прикрашали чорним шнуром; на полі був ви­ шитий ,,наріжник” . Взимку носили кожух — одяг з овечої шкури хутром до середини; він сягав до щиколоток; у кутку правої поли був прикрашений ,,наріжником” . Носили також кожушки або Спідниця Skirt Чобіт Boot кожушанки, себто короткі кожухи, прикрашені вишивкою спереду, а у кутку правої поли ,, наріжником” .

51 digitized by ukrbiblioteka.org »*♦♦!*** HtHtn litlKII »<•««**«»»<*«<<* *»«•»«»» «..•••«і•мит | «!«•*« *

»Игі«иим<* і*оіч'

HHKN

Руш ник Ritual cloth

53 digitized by ukrbiblioteka.org ПОЛТАВЩИНА POLTAVA REGION digitized by ukrbiblioteka.org Молодиця з Полтавщини. Сорочка вишита настилом і вирізуванням; ткана одинча плахта, тканий фартушок; довга непритале- на керсетка, прикрашена аплікацією з оксамиту; намітка з білого тонкого полотна; намисто з коралів, обведене двома рядками бурштину; чорні черевики.

Matron from Poltava Region. Shirt, embroidered in satin stitch and cut- work; woven single plakhta; woven apron; long loose kersetka, trimmed in velvet applique; namitka o f fine white polotno; necklace o f coral, with a strand o f amber at the top and bottom; black shoes.

57 digitized by ukrbiblioteka.org Полтавщина. Poltava Region. Узори вишивки білими нитками на Two motifs in white thread for sleeves. Top рукавах. Перший — прямий настил, — straight satin stitch, double fagot stitch­ зерновий вивід і верхоплут; нижній — ing, and topwinder drawn work [merezhka]. настил, вирізування і стебнівка. Між Bottom — satin stitch, cutwork, and run­ ними посередині полтавська мережка ning stitch. Between them, in the middle (чисна) на поділ сорочки. Вузькі узори —Poltava drawn work [chysna merezhka] на обшивку й манжети. for the bottom hem o f the shirt. Narrow designs for the neckband and cuffs.

59 he Poltava Area includes the following cities, towns, and T villages: Poltava, Kremenchuk, Lubny, Myrhorod, Karlivka, Khorol, Hadiach, Kobyliaky, Lokhvytsia, Zin’kiv, Reshetylivka, Opishnia, Sorochyntsi, Liuten’ka, and others. Influenced by the picturesque land­ scape, the folk costume here has attributes that do not exist in the clothing of the other areas of this region. Embroidery is highly developed, with over 100 different stitches at present. The pattern of the folk costume also has some distin­ guishing features.

Hairstyle and Headcovering Unmarried young women had the same hairstyle over all of Ukraine — one or two braids. For everyday the braids had ribbons plaited in, or the braids were wound around the head, with a red ribbon as a base. Sometimes flowers were tucked into both sides of the braided crown. For holidays, maidens wore wreaths of artificial or fresh flowers with ribbons down the back. The wreaths were higher in the middle front — this was a characteristic of the Poltava area. The wreath of artificial flowers had a stiff paper or leather base covered with velvet. The flowers were attached in rows. This wreath was called a chil’tse. After braiding their hair, matrons put on a chepets', similar to a small pillbox hat, made of polotno or per­ cale, tied at the back. Over this they wore an ochipok, which differed from locality to locality. Some ochipky were tall brocade hats, wider at the top, others were cylindrical with a flat crown. They were lined with polotno. For holy days older women wore namitky — wimples of fine polotno, tied and draped around the head and neck, with the ends cascading down the back to the hem of the kersetka.

Полтавчанка Matron from Poltava Necklace Maidens and women wore a necklace — namysto — as they did all over Ukraine. For everyday and work a few strands of glass beads were worn, while on festive occasions it was genuine red coral. Dukachi were attached to the coral strands.

60 digitized by ukrbiblioteka.org о Полтавщини зараховує­ мо місцевості: Полтава, Кременчук, Лубні, Миргород, ДКарлівка, Хорол, Гадяч, Кобиляки, Лохвиця, Зіньків, Решетилівка, Опішня, Сорочинці, Лютенька й ін. Народний одяг тут набув ознак, що їх не має вбрання в інших околицях Наддніпрянщини. Вишивка тут дуже розвинулась і має тепер більше як сто різнома­ нітних стібків. Також крій одягу має деякі відмінності.

Жіноче вбрання Зачіска й убір голови Дівчата зачісувались однаково по всій Україні — в одну або дві коси. У будень переплітали коси стрічками або укладали їх на го­ лові, підкладаючи під них червону стрічку. Часом доповнювали за­ чіску квітами, втикаючи їх з обох боків голови. У свято дівчата убирали вінки зі штучних або живих квітів зі стрічками. Вінки були підвищені спереду (це притаманне Полтавщині). Підста­ ву для штучного вінка робили з твердого паперу або шкіри й обтягали оксамитом, а квіти укладали рядами. Вінок зветься ,,чільце” . Заміжні жінки, заплівши ко­ Сім ’ з Полтавщини (дівчинка — Марія Сидоренко) — знавець полтавської си, натягали на голову чепець, вишивки подібний до малої шапочки, з Family from Poltava area (Maria Sydorenko — girl) полотна чи ситцю і зав’язували його ззаду. Поверх нього вбирали очіпок, що мав різні форми залеж­ но від околиці. Деякі були високі парчеві, поширені вгорі, а деякі циліндричні з плоским дном. їх підшивали полотном. Старші жінки про свято пов’язу­ вали намітку — завій із тонкого полотна, що обвивав голову; кінці його звисали ззаду до подолу керсетки. Намисто Дівчата й жінки носили намис­ то, як усюди в Україні. До роботи вбирали кілька низок скляного, а у свято справжні червоні коралі; до них дочіпляли дукачі. Сорочка Shirt

61 Shirt The pattern of the shirt is given in a separate chapter. Here are noted the particularities of the Poltava shirt. First of all, the shirt was long, almost to the ankles. The sleeves were fuller than in other regions. The complete width, i.e., 50-60cm, of a home-woven panel of polotno was used for each sleeve. The sleeve was also fuller because in sewing it to the shoulder piece, it was gathered into pukhlyky [full gathers] at a width of 15cm. These gathers were in one or a few rows. The sleeve was just below the elbow in length. After putting on the shirt, the woman pulled the sleeve edge above the elbow, with the sleeve’s fullness draping over it. Embroidery in the Poltava Area was complicated, because many stitches were used on one shirt: cutwork, satin stitch, eyelets, etc. The oldest embroi­ dery was white on white, or white on unbleached fabric. Later, plant dyes were used to color threads pale yellow and violet, giving them a milky shading. When commercially-produced embroidery threads appeared, black and red became popular. In time, the floral motifs were embroidered in cross-stitch.

Skirt For everyday, a skirt was worn, while for holidays it was the plakhta. In summer, the skirts were made from floral percale, and in winter from wool or heavier silk. Winter skirts were cherry-red or black, often with floral motifs. A cherry-red skirt was trimmed with three bands of black velvet at kneelength. The floral skirt had a bright patterned ribbon as trim. Apron The apron was woven from fine woolen threads in a geometric design. There were also embroidered silk Полтавська сорочка Women’s shirt from Poltava aprons or those in brocade, and sometimes they were pleated.

62 digitized by ukrbiblioteka.org Сорочка Крій і шиття сорочки подано в окремому розділі. Лише зазначимо відмінності, що їх має сорочка на Полтавщині. Найперше — сорочка тут довга, сягає майже до щико­ лоток. Рукава ширші, ніж в інших околицях. На них зуживали всю ширину домашнього полотна, себ­ то 50-60 см. Пришиваючи рукав до уставки, його збирали у ,,пухлики” (збирки) на ширині 15 см в один або кілька рядів. Довжина рукава — лиш трохи поза лікоть; убравши сорочку, його підтягали поверх ліктя. Вишивання на Полтавщині було складне, бо для однієї сорочки вживали кілька стібків: вирізування, настил, виколку й ін. Найдавніше вишивання було біле по білому або біле по небіленому. Пізніше нитки фарбували рослинами на блідожовті чи фіолетові і осягали молочні відтінки. А коли з’явились фабричні нитки, стали вживати чорні з червоними. Зчасом рослинні узори почали вишивати хрестиками. Поясний одяг Поясним одягом була на будень спідниця, а про свято плахта. На літо спідниці шили з квітчастого ситцю, а на зиму з вовни або грубого шовку. Зимові спідниці були вишневого або чорного кольору, часом квітчасті. Вишневу спідницю обводили чорною оксамиткою в три ряди на висоті колін; квітчасту прикра­ шали ясною з узором стрічкою. Фартушок (запаска) Запаску ткали з тонких вовняних ниток геометричним узором, Були також запаски шовкові гаптовані або пошиті з парчі; часом укладені в складки. Плахта Plachta

63 Vest (Kersetka) The festive kersetka was made of fine wool and trimmed in the front with velvet in a contrasting color. It was quite long (to 10cm above the knees), with a high waist and was slightly fitted. The inverted godets at the back were finished with buttons at the points. The everyday kersetka was made of percale or other inexpensive fabric. Footwear Long ago women wore red or yellow fine leather boots. Later, high black shoes were worn. Young women liked to wear red shoes with a strap across the instep. Outerwear Siriachyna The siriachyna was made similarly to the svyta, out of home-woven brown sukno. The neck opening was quite wide, and finished with a standing col­ lar. The right front went over the left, and closed with one button — gudz — at the waist. In back, godets widened the siriachyna below the waist. The collar and sleeves were trimmed with red or green leather binding. Sachok The sachok was worn in the cooler fall weather. It was made from manufactured sukno. The cut was sim­ ple, without godets or pleats. It had a rolled collar with lapels, cuffs, and pockets. Iupka The iupka was widely worn during fall and spring. Kozhushyna Молодиця з Полтавщини (Оксана Одарченко) The kozhushyna was worn during Matron from Poltava (Oksana Odarchenko) the winter. The iupka and kozhushyna are described in the general section of the Dnipro Region chapter.

Керсетка Vest

digitized by ukrbiblioteka.org Керсетка (безрукавка) Святкову керсетку шили з тон­ кої вовни і прикрашали спереду оксамитом контрасного кольору. Вона була доволі довга (на 10 см вище колін), з високим станом і мало приталена. ,,Вуса” на спині викінчували ґудзиками. Буденну керсетку шили з ситцю чи іншого дешевого матеріялу. Взуття Давніш жінки носили червоні або жовті сап’янові чоботи. По­ тім — високі чорні черевики, а дівчата залюбки взували червоні півчеревики з перепаскою. Верхнє вбрання Сірячина — пошита на зразок свити з домашнього сукна брунат­ ного кольору. Виріз шиї доволі широкий і обведений стоячим ко­ міром. Права пола заходить на ліву і застібається одним ,,ґудзом” у стані. Ззаду поширена ,,вусами” . Комір і рукави викінчені обшивкою з червоної або зеленої шкіри. Сачок — на перехідну пору ро­ ку. Пошитий з фабричного сукна. Крій його простий, без вусів і складок. Має виложистий комір, манжети і кишені. Юпка — поширене вбрання у перехідну пору року. Кожушина — на зимову пору. Юпку та кожушок описано в загальному розділі „Наддніпрян­ щина” .

Хлопець з Полтавщини (Петро Одарченко) Young men from Poltava area (Petro Odarchenko)

65 digitized by ukrbiblioteka.org Рушник Ritual cloth

67 digitized by ukrbiblioteka.org ЧЕРНІГІВЩИНА CHERNIHIV AREA digitized by ukrbiblioteka.org Дівчина з Чернігівщини. Сорочка вишита настилом і мережана; виткана узором спідниця- андарак; тканий смужками фарту­ шок; широкий узористий пояс, кінець якого звисає з правого боку; керсетка з грубого шовку; волосся заплетене у дві коси, покрите плоскою шапоч­ кою, з обох боків прикріплені жоржини; темні сап 'янці.

Maiden from Chernihiv. Shirt, embroidered in satin stitch and cut- and-drawn work; pattern-woven andarak [skirt]; apron woven in a striped pattern; wide patterned sash, with one end hanging down the right side; short kersetka in heavy silk; hair in two braids, covered with a flat small hat, with dahlias tucked in on each side; dark fine leather boots.

71 digitized by ukrbiblioteka.org Чернігівщина. Три узори вишивки на рукави червоними й білими нитками. Вгорі дві мережки: ляхівка й чернігівська безчисна. Під ними узір, вишитий прямим настилом на всю довжину рукава. Вузькі узори на поділ сорочки, обш ивку й манжети.

Chernihiv Region. Three motifs for the sleeves in red and white. Top — two drawn work designs: liakhivka and Chernihiv bezchysna merezhka. Between them, a design embroi­ dered in satin stitch down the full length o f the sleeve. Narrow designs for the hem, neckband, and cuffs.

73 he borders of the Chernihiv Area changed over the centuries. T The principle cities and towns include: Chernihiv, Nizhyn, Pryluky, Bakhmach, Horodnia, Kriukivka, Oster, and Novhorod Sivers’kyi. The Chernihiv Area is divided into two parts when it comes to folk costume. The northern portion has all the attributes of Polissia in its attire — highly developed weaving, clothing of home-woven polotno and sukno , and lychaky [bast shoes] for footwear. The southern portion has the characteristics of the Dnipro Region, with some from the northern regions.

Hairstyle and Headcovering Here the wreath was less ornate than in the Kyiv or Poltava Regions. Often the headcovering consisted of a red ribbon decorated with embroidered yarn flowers. For matrons, the nam itka was more widely worn than the ochipok. The nam itka consisted of two long narrow pieces of polotno of different length and quality. One was fine linen po lo tn o , the other from transparent decoratively woven fabric. The former was wound around the head, with the ends tucked in; the latter piece was draped around the head once, with its long ends tied together and flowing down the back. However, there were localities where the ochipok was worn. This was a small cap of starched p o lo tn o , covered in patterned silk or covered across the top with a small silk kerchief.

Поетка Христя Алчевська Khrystia Alchevska, poetess

74 digitized by ukrbiblioteka.org ордони Чернігівщини мінялися. Головні місце­ вості: Чернігів, Ніжин, Прилуки, К Бахмач, Городня, Крюківка, Остер, Новгород Сіверський. Щодо народного вбрання Черні­ гівщина поділена на дві частини. Північна має всі ознаки побуту Полісся — розвинене ткацтво, одяг з полотна й домашнього сукна, взуття — личаки. Південна має прикмети Наддніпрянщини і дещо з північних околиць.

Жіноче вбрання Зачіска й убір голови Дівочий вінок тут скромніший, як на Київщині чи Полтавщині. Часто прикраса голови — червона стрічка з нашитими квітами з волічки. Як убір голови, намітка була більш поширена, ніж очіпок. Це дві довгі вузькі смуги полотна неоднакової довжини і якости. Одна з тонкого льняного полот­ на, а друга з прозоровитканого матеріялу, як і на Полтавщині. Першою жінка обвивала голову, а кінці ховала під спід. Другою вона обводила голову раз, а довгі кінці зв’язувала і спускала на спину. Одначе були околиці, де вбирали очіпок. Це шапочка з накрохмале­ ного полотна, обтягнена узористим шовком або пов’язана зверху ма­ лою шовковою хустиною.

Дівчина з Чернігівщини Girl from Chernihiv area

75 Shirt The shirt was ankle-length, with fairly wide sleeves. The sleeves were joined to the body of the shirt with a special stitch called a rozshyvka. The sleeves and shoulder pieces were embroidered most often in white thread with touches of red and black. The geometric designs were placed in a variety of ways. Most attention was paid to the shoulder pieces of the shirt, with the design extending down the sleeve, or scattered across it in separate motifs. The shirt was often finished with open-work stitches on the sleeves and along the hem.

Vest (Kersetka) The kersetka was made from dif­ ferent fabrics, and was thigh-length. For young women it was in shades of red, for matrons in floral-patterned fabric. Skirt For work, the zapaska was worn. This was two rectangular pieces of woolen fabric, black for the back, blue for the front. The front panel was slightly shorter. For festive occasions the andarak was worn. It was a pleated skirt of red wool, with a woven design. In the southern Chernihiv Area the plakhta also was worn for festive occasions. In summer, two-and three-colored hand-printed fabric skirts were worn. Спідниця андарак Skirt — andarak Apron To accompany the plakhta, aprons of floral silk or percale were sewn. No apron was worn with the andarak. Sash Both the plakhta and andarak were belted with a narrow sash [kraika], and the outerwear with a wider sash. Footwear and Outerwear — the same as in the Kyiv Area.

76 digitized by ukrbiblioteka.org Сорочка Доволі широкі рукави з’єднані зі станком сорочки спеціяльним стібком — розшивкою. Рукави й полики прикрашені вишивкою найчастіше білими нитками з вкрапленням червоних і чорних. Згеометризовані взори розміщені різно. Найбільше вишивали по­ лики; від них тягнулися вниз або були розкинені окремі мотиви. Часто сорочку ще й мережали на рукавах і подолі. Довжина сороч­ ки — до щиколоток.

Безрукавка (керсетка) Сорочка Shirt Керсетку шили з різних мате- ріялів. Для дівчат вона бувала червоних відтінків, а для моло­ диць — квітчаста; довжина її до стеген. Поясний одяг До роботи вдягали запаску, себто два прямокутники вовняної матерії, ззаду чорний, а спереду синій. Передній прямокутник був трохи коротший від заднього. У свято вбирали андарак — спідницю у складки з червоної вовняної матерії з витканим орна­ ментом. У південній частині Чер­ нігівщини святковим одягом була і плахта. Улітку носили спідниці з дво- або трикольорової вибійки.

Фартушок (запаска) Фартушки, пошиті з квітчасто­ го шовку або ситцю, вбирали до плахти. До андараку вбирали Фартушок (запаска) Apron (zapaska) фартушок тканий. Пояс Плахту чи андарак підперізу­ вали вузькою крайкою, а верхній одяг — ширшим поясом. Взуття і верхній одяг на Чер­ нігівщині такі ж самі як і на Київщині.

77 digitized by ukrbiblioteka.org Руш ник Ritual cloth

79 digitized by ukrbiblioteka.org ХАРКІВЩИНА KHARKIV AREA digitized by ukrbiblioteka.org Молодиця з Харківщини. Сорочка, вишита прямим настилом, виколкою, косичкою і зерновим виво­ дом; одинча плахта, синій шовковий фартушок; брунатна вишита свита, легко приталена; очіпок поширений вгорі, перев’язаний узористою стрічкою; червоні сап’янці.

Matron from Kharkiv Region. Shirt, embroidered with a straight satin stitch, drawn eyelets, plait stitch, and double fagot stitching; single plakhta; blue silk apron; brown embroidered svyta, slightly fitted; ochipok with a wider top, trimmed with a fancy ribbon; red fine leather boots.

83 digitized by ukrbiblioteka.org Харківщина. Узір на рукави сорочки, вишитий прямим настилом, виколкою , косич­ кою й зерновим виводом небіленими нитками. Вузькі узори на обшивку та манжети.

Kharkiv Region. Sleeve design in straight satin stitch, drawn eyelets, and double fagot stitching, using unbleached thread. Narrow designs for the neckband and cuffs.

85 his area of Ukraine is located in the northeast. Its border T goes along the cities of Bohodukhiv, Kolomak, and Krasnohrad, then turns southeast to Lozova, northeast to Izium and Kup’ians’k. In the north the border passes Velykyi Burluk and Vovchans’ka west to Zolochiv. The Dinets’ River runs across the Kharkiv Area, and flows into the river Din. The main city is Kharkiv. Because of constant Tartar attacks, the Kharkiv Area was settled relatively late in history. Only with the begin­ ning of the 18th century did refugees from serfdom from the Right Bank and from the eastern Poltava Area settle here. Once the Tartar invasions ceased, cities developed, settled mostly by merchants and craftsmen. Industry began to be concentrated in Kharkiv. The folk costume of the Kharkiv Area evolved with the influence of the Poltava attire. But it is more practical, according to circumstances, and without the refined work and coloring of Poltava. Because of late settlement, the home industry was less developed.

Hairstyle and Headcovering Maidens wore one braid down the back for everyday, while for festive occasions they had two, with ribbons called kisnyky braided in. Sometimes the braids joined at the back. Matrons parted their hair in the middle, pulled it through a kybalka and wound it around on the crown of the head. Then a chepets’ was put on. It was a little cap of percale or fine polotno, tied together with ribbon bands. Upon leaving the house, a woman placed an ochipok over the chepets'. It was made of colored cot­ ton, on a polotno lining, finished at the crown with a kerchief tied turban- style. „Дівчина Онися” Girl Onysia The korablyk remained popular here for a long time. It was a narrow, longish hat in lined sukno, with the sides in a different fabric, either velvet or fur. On the sides it fitted snugly, while in the front and back there were one or two raised tips. The korablyk was worn by city dwellers.

86 digitized by ukrbiblioteka.org я частина України положена на північному сході. Її границя проходить повз Ц міста Богодухів, Коломак і Красноград, повертає на півден­ ний схід до Лозової, звідсіля йде на північний схід до Ізюму та Куп’янська. На півночі від Вели­ кого Бурлука і Вовчанська іде на захід аж до Золочева. Через Харківщину пропливає Дінець, що вливається у ріку Дін. Головне місто Харків. Харківщину доволі пізно засе­ лили через постійні напади татар. Щойно з початку XVIII ст. поселю- валися тут втікачі з Правобережжя і східньої Полтавщини. Як минуло татарське лихоліття, тут розвину­ лися міста, які населяли в основному купці та ремісники. В Харкові почав зосереджуватися промисел. Одяг на Харківщині постав під впливом полтавського. Та він не має такого випрацювання й ко- льориту, а більш практичний, відповідно до обставин. З огляду на пізніше заселення, тут менше розвинувся домашній промисел.

Жіноче вбрання Зачіска й убір голови Дівчата заплітали у будень одну косу, а в свято дві, переплі­ таючи їх кісниками, що звисали на спину. Часом дві коси сплітали на кінці докупи. Заміжні жінки розділяли волосся по середині голови, перетягали його через кибалку і звивали на маківці. Опісля одягали чепець, себто шапочку з ситцю або тон­ кого полотна, і зав’язували ззаду Молодиця в дерзі Working Women двома тасьмами. Виходячи з хати, жінка поверх чепця надівала очіпок. Він був із кольорового бавовняного матеріялу, на полот­ няній підшивці, вгорі викінчений круглим завоєм із квітчастої хустки. На Харківщині довго затриму­ валася шапочка ,,кораблик” . Вона вузька подовгувата, з сукна, на підшивці. Її околиш з іншого ма­ теріялу — оксамиту або хутра, який із боків тісно прилягає до головки, а спереду і ззаду створює один або два ріжки. Кораблик носили жінки міщанки.

87 Сорочка Shirt

Necklace Spidnytsia Sash A few strands of red porcelain A skirt was worn for work. It was The plakhta was tied with a sash, beads were worn for everyday. One or made of home-printed cloth or colored with the fringed ends visible below the two strands of genuine coral [called percale for the summer, and of kersetka. Outerwear was tied with a “true”] beads were added for holy manufactured wool for cooler weather. wide sash, woven in colored stripes. days. These had the dukachi attached. Sometimes the fabric was floral or pat­ terned, and then it was trimmed with Footwear Shirt bands in a darker color along the bot­ For work, black shoes with a high The shirt was similar to the one tom of the skirt. vamp, or regular shoes, were worn. worn in the Poltava Area — down to For holidays, boots of colored soft the ankles, with wide gathered-at-the- Apron (Zapaska) leather with decorated heels were wrist sleeves. The neckline was An apron was worn with both the worn. gathered on a strong thread, then plakhta and skirt. Earlier, the aprons finished with a neckband. Shirts were were woven in linen threads and had a Outerwear embroidered mostly in floral motifs in red design along the edge. Later, Iupka black and red. colored patterned fabric was pur­ The iupka was worn in cool chased, and trimmed with a band in a weather. It was sewn from riadovyna single color. Usually the apron was Skirt — white sukno woven on a linen warp. shorter than the skirt or shirt. Plakhta Later it was made from purchased Colored plakhty were worn for Vest (Kerserka) fabric. The iupka was similar to a holidays. There were different styles: kersetka, but has sleeves and a rolled The kersetka was made from rohatka, syniatka, kryzheva, collar with wide lapels. It had hooks flower-patterned purchased fabric. The zakladana, etc. Most often the krylata to fasten the front. festive one was sewn from heavier silk [i.e., with wings] one was worn. It or brocade. It was fitted, and thigh- was made from two pieces of fine Shushpan length. The kersetka was carefully weaving, sewn together lengthwise The shushpan was also a iupka, but trimmed in zig-zags in a colored tape half-way. The plakhta was then folded instead of godets, had pleats in back. called vysichka along the front and over so the sewn-together section was The rolled collar with lapels also had waist, where it buttoned. In back it underneath the unsewn one, creating narrow pleats. The fronts were finished had eight inverted godets. two layers. It was wrapped around the with narrow strips of velvet. waist, and tied with a sash. Svyta - Kozhukh The svyta and kozhukh were cut and sewn the same for women and men.

88 digitized by ukrbiblioteka.org Намисто Спідниця Пояс (крайка) На щодень жінки надівали До роботи носили спідницю. Плахту підперізували крайкою, кілька разків червоного порцеляно­ На літо її шили з вибійки, з зав’язували її так, що довгі кінці з вого намиста. У свято додавали кольорового ситцю, а на прохо­ тороками звисали з-під керсетки. ряд або два справжніх (чи, як лодну пору з купованого сукна. Верхнє вбрання підперізували звали, ,,добрих”) коралів з Часом матеріял був квітчастий широким поясом, витканим у ко­ дукачами. або узористий і тоді мав широку льорові смужки. смугу темнішого кольору, яка Сорочка припадала на поділ спідниці. Взуття Сорочка подібна до полтав­ До роботи носили чорні пів- ської, додільна, з широкими, Фартушок (запаска) черевики або звичайні чоботи. У зібраними у зап’ястку рукавами. До плахти й спідниці носили свято взували кольорові сап’янці, Виріз на шию зібраний на нитку й запаску. Спершу запаски були зроблені з м’якої шкіри, з викінчений обшивкою. Вишивали ткані з льняних ниток та мали орнаментованими закаблуками. сорочку переважно рослинними червоний узір унизу. Пізніше узорами чорним і червоним купували кольорові узористі ма- Верхнє вбрання кольорами. теріяли, а на подолі дошивали Юпку носили в прохолодну однокольорову смугу. Запаска пору. Її шили з ,,рядовини” , Поясний одяг була звичайно коротша від себто з білого сукна, витканого на Плахта спідниці й сорочки. льняній основі, а пізніш із купова­ У свято носили кольорові ного матеріялу. Юпка нагадує плахти, що їх було кілька відмін: Безрукавка (керсетка) керсетку, тільки має рукави і рогатка, синятка, крижева, Буденну керсетку шили з широкий виложистий комір. закладана й ін. Найчастіше квітчастої купованої тканини, а Застібається спереду на гаплики. надівали ,,крилату” плахту, що святкову з грубшого шовку або Шушпан — це теж юпка, що складалася з двох полотнищ, парчі, приталену; довжина — до замість ,,вусів” має ззаду уложені зшитих уподовж до половини. стеген. Була дбайливо прикрашена складки. Так само у вузькі склад­ Плахту перегинали так, щоб зубцями, кольоровою тасьмою ки уложений широкий виложистий зшита частина була зісподу, не ,,висічкою” вздовж полів і в комір. Поли викінчені вузькими зшита — зверху, обгортали стані. У стані ззаду мала вісім смужками оксамиту. навколо стану, підперізували вусів, застібалася спереду. Свиту й кожух кроїли та шили крайкою. однаково для жінок і чоловіків.

Чоботи Boots

89 digitized by ukrbiblioteka.org Рушник Ritual cloth

91 digitized by ukrbiblioteka.org ПОДІЛЛЯ PODILLIA REGION digitized by ukrbiblioteka.org Чоловік з Поділля. Вишита сорочка поверх вузьких полотняних штанів, підперезана вузь­ ким тканим поясом; дбайливо прикрашена брунатна свита з шале­ вим коміром і вилогами; темна хутряна шапка; чорні чоботи.

Man from Podillia Region. Embroidered shirt over narrow cloth pants, sashed with a narrow woven belt; finely ornamented brown svyta with a shawl collar and lapels; dark fur hat; black boots.

95 digitized by ukrbiblioteka.org Дівчина з Поділля. Сорочка вишита хрестиками, поверхницею і стебнівкою; горботка ткана з вовняних ниток у смужки на краях; широкий пояс, кінці якого підіткнуті ззаду; дві коси спущені на спину, вінок прилягає до голови; намисто низка за низкою; чорні чоботи.

Maiden from Podillia Region. Shirt, embroidered in cross-stitch, poverkhnytsia [surface stitch], and running stitch; horbotka [wrap skirt], woven in woolen threads with stripes on the ends; wide sash, with the ends tucked under at the back; two braids down the back; wreath fitted to the head; multi-strand necklace; black boots.

97 Східне Поділля. У зір на рукави — пряма й завертана низь на переміну червоними і чорними нитками. Дрібні мотиви розкидані по всьому рукаву.

Eastern Podillia Region. Sleeve design in straight and backstitched nyz\ in alternating red and black. Small motifs scattered along the whole sleeve.

98 digitized by ukrbiblioteka.org Західне Поділля. Три узори вишивки на рукавах. Вгорі узір хрестиками чорним і червоним кольором, викінчений кучериками (стебнівкою); середній — поверхниця (морщинка) червоними нитками; нижче узір хрестиками і стебнівкою. Вузькі узори на обшивку й манжети.

Podillia Region. Three sleeve motifs. Top — cross stitch in black and red, trimmed in kucheryky [steb- nivka - outline in double running stitch]. Middle — poverkhnytsia or morshchynka [surface stitch], in red. This stitch is em­ broidered only in the Podillia Region and Bukovyna, in connection with other stitches such as cross-stitch or nyz'. Bottom — cross-stitch and double running stitch design. Narrow designs for the neckband and cuffs.

99 odillia is a plateau, intersected Podillia. Because of mild climatic con­ with many ravines. Beginning in ditions and fertile soil, the hunter- PMykolaiv on the Dnister River, the gatherer nomadic tribes settled and border continues along the Dnister to changed to the agricultural way of life. the southeast city of Balta. There the It is specifically in Podillia that the border turns east by the city of sophisticated Trypillian Culture Haivoron, encompassing part of the developed. Cherkasy Province, the whole of The folk costume of Podillia has Vinnytsia Province, and a major part preserved its ancient form, especially of the Khmel’nyts’ka Province. The in the women’s skirts. Mostly it has border then heads west near rich or dark colors. In its composition, Krem’ianets’, taking in all of Ternopil’ the art of weaving was masterful. The Province and part of Lviv Province to embroidery of Podillia is very intri­ the outskirts of the city of Lviv. cate, and in the number and refine­ The oldest traces of man in ment of its stitches can compete with Спідниця — літник Skirt — litnyk Ukraine were found in southern those of the Poltava Region.

Women’s Folk Costume Hairstyle and Headcovering For everyday, a maiden wore one braid down the back, tied at the end with red yarn. For festive occasions, two braids were arranged around the head. Often the crown was trimmed with a wreath: attached to a wide red ribbon were artificial flowers, bunches of beads, gold-covered leaves, and tassels of red yarn. At the back the wreath was decorated with a bouquet of real flowers which were inserted into the ribbon. The married woman had a different hairstyle. She combed her hair out and placed a kybalka on the crown of her head. This was a ring of twigs covered in p o lo tn o . Then the hair was wound around the kybalka, and covered with a snug chepets’ of white polotno. In some villages a hemp fiber braid called a tichka was worn instead of the kybalka. A white rantukh or kerchief was draped over the chepets \ The rantukh was a panel of fine cloth about 2 meters in length, with the two ends finished in a woven or embroidered design. The rantukh covered the head in the style of a wimple — draped under the chin, with the two decorated edges hanging down the back. In more recent times the rantukh fell out of use, replaced with a challis kerchief worn over the chepets\ Both the rantukh and the kerchief covered the chepets', forming a cylindrical eleva­ tion on the head.

Рукав сорочки Sleeve o f Shirt

100 digitized by ukrbiblioteka.org оділля — це плоска височина, перерізана багатьма ярами. Границя його П починається від Миколаєва над Дністром, проходить уздовж Дністра на південний схід аж до міста Балти. Там звертає на схід і йде повз місто Гайворон, захоплю­ ючи частину Черкаської, повністю Вінницьку і більшу частину Хмельницької областей. Іде далі на захід біля Крем’янця, займаючи цілу Тернопільську та частину Львівської области аж під Львів. Сорочка Shirt На південному Поділлі знай­ дено найдавніші сліди людини в Україні. В ранньому палеоліті (5,000 до Р.Х.), завдяки лагідним кліматичним умовам і врожайній землі, тут осідали мисливсько- кочовничі племена і ставали хліборобами. Саме на Поділлі розвинулась висока трипільська культура. Народне вбрання на Поділлі довго зберігало стародавню фор­ му, особливо в поясному жіно­ чому одязі, який здебільшого має повні й темні кольори. У виробі тканин досягнуто майстерности в композиції. Подільські вишивки випрацюванням і кількістю стібків дорівнюють полтавським.

Жіноче вбрання Обгортка (горботка) Obhortka (skirt) horbotka Зачіска й убір голови Дівчина в будень заплітала волосся в одну косу й закінчувала її червоною волічкою. У свято заплітала дві коси й закладала їх довкола голови. Часом прикра­ шала голову вінком, що тісно прилягав до голови. На широкій червоній стрічці прикріплені штучні квіти, китички з намистин, позолочені листочки, кутасики з червоної волічки. Ззаду застром­ ляли за стрічку ще й китицю живих квітів. Заміжня жінка зачісувалася інакше. Розчесавши волосся, убирала на голову ,,кибалку” — дерев’яний обруч, обшитий полотном. Волосся навивала дов­ кола кибалки, а поверх того надівала тісний чепець з білого полотна. В деяких селах зас­ тупали кибалку конопляною косою — ,,тічкою” . Поверх чепця Обгортка (горботка) Obhortka

101 Necklace Shirt embroidery stitch. The Podillia shirts In the Podillia Region the neck Distinctive features of the Podillia also had pohrudky — narrow bands of adornment was rich and varied. shirt were: one-piece sleeves and cuffs, embroidery along both sides of the Maidens and women wore the beaded and the neck opening finished in a front, from collar to waist. Sometimes sylianka just under the neck, followed neckband or, in some areas, with a these bands continued onto the back of by strands of red coral beads with rolled collar. The lower edge of the the shirt. dukachi or medals' attached. sleeve was finished in a decorative The main embroidery was on the shoulder piece, the morshchynka, and the lower part of the sleeve. The morshchynka was a band of em­ broidery between the shoulder piece (ustavka) and the rest of the sleeve. It was done in a contrasting color, and in a different stitch, the poverkhnytsia. Below it, the rest of the sleeve was embroidered in a diagonal or checked pattern. The dominant colors were red with black or violet with black. The Podillia Region was known for a great variety of embroidery stitches, the most widespread of these the nyzynka. Also, joining stitches called pavuchky [little spiders] connected the sleeves to the body of the shirt, while the rozshyvka stitch joined the gusset. Skirts The obhortka (or horbotka) was one of the most ancient articles of clothing. This was a rectangular piece of masterfully-woven fabric which was wrapped around the lower part of the body at the waist. Most often the horbotka was black and red with small touches of yellow or green. Along the bottom edge, colored horizontal stripes were woven in, along with vertical ones along the two ends. At the back, the wrap-around skirt was dark, with no design. On holy days the horbotka was folded into pleats and tied with a sash, with both bottom ends tucked into the sash at the waist. Upon entering church, the woman always would let down the two ends. For work, the hor­ botka was not pleated in front. It was wrapped around the waist, with one end picked up and tucked in at the waist.

Ольга Дучимінська, письменниця, Olha Dutsheminska, Writer політичний в ’язень

102 digitized by ukrbiblioteka.org пов’язувала білий рантух або хустку. ,,Рантух” — смуга тонкого полотна 2 м. завдовжки, викінчена з обох боків тканим або вишиваним узором. Рантух покриває голову, проходить під підборіддям, обидва прикрашені кінці спускаються ззаду. У новіші часи рантухи вийшли з ужитку; поверх чепця пов’язували шалянову хустку. Рантух чи хустка облягали чепець і творили на голові підвищення циліндричної форми. Намисто Намисто на Поділлі багате й різнородне. Під шию дівчата й жінки вбирали силянку (ґердан), нижче — кілька разків червоних коралів з дукачами або медали- ками. Сорочка Особливість подільської сороч­ ки — це суцільні рукави з манжетами, й виріз шиї, викін­ чений обшивкою, а в деяких околицях виложистим коміром. Долішній край рукава обведений декоративним стібком. Сорочки Поділля мають ще й ,,погрудки” , себто вузькі смуги вишивки обабіч пазухи, що сягають від коміра до стану. Часом такі смуги виши­ ваю ть і на спині. Головна композиція вишивки на уставках, морщинках і внизу рукава. Морщинка — це смуга вишивки між уставкою і рукавом, буває відмінного кольору й вишита іншим стібком — ,,поверхницею” . На полі рукава вишивка розміщена скісними сму­ гами або в шахматному порядку. Переважають кольори — червоне з чорним або фіолетне з чорним. Поділля відзначається великою Родина з Поділля Family from Podillia різноманітністю стібків. Най­ більш поширена низинка, вжи­ кольорів з невеликим вкрапленням шись нею, відвертали і підтикали вають змережування павучками, жовтого або зеленого. Внизу обведе­ її правий кінець. яким приєднують рукави, та роз­ на поперечними кольоровими сму­ шивку, що нею" пришивають гами, а спереду і з обох боків Фартушок (запаска) ластки. поздовжніми. Ззаду обгортка На західньому Поділлі над темного кольору, без пасочків. Дністром запасок не носили. У Поясний одяг Святкову горботку закладали свято пов’язували спереду червону Обгортка (горботка) — одна з спереду у складки, підперізували шовкову хустку, складену найдавніших частин одягу. Це поясом, а її кінці підтикали під трикутником. чотирикутний кусень майстерно нього з обох боків. Входячи до На східньому Поділлі носили витканої тканини, яким жінка церкви, кінці обгортки завжди ткані вовняні запаски. На кольо­ обвивалася від стану. Здебільшого спускали. Обгортки на щодень у ровому тлі був дрібний орнамент, горботка була чорного й червоного складки не укладали; обгорнув­ а на темному — смугасті мотиви.

103 Apron (Zapasko) In the western Podillia Region along the Dnister River the apron was not worn. For festive occasions a large red silk kerchief was folded into a triangle and worn as an apron, tied at the front. In eastern Podillia woven woolen aprons were worn. If the apron had a bright background, the ornament was small. If the background was dark, the woven design was striped. Sash The horbotky were tied with wide sashes, woven out of strong woolen threads. In the villages along the Dnister the sashes were patterned in black and red. In the eastern parts of Podillia, the sashes were striped, bordered in black. They were approx­ imately 10-15cm wide, and up to 3 meters long.

Вінок Wreath

Рушники Ritual cloth

digitized by ukrbiblioteka.org Пояс Горботки підперізували широ­ кими поясами, витканими з міцних вовняних ниток. У селах над Дністром вони були взористі червоно-чорного кольору. У східніх частинах Поділля — сму­ гасті, обведені чорним. Завширшки пояси були 10-15 см, завдовжки до 3 мт. Безрукавка На Наддністрянському Поділлі носили короткі хутряні безрукавки до стану. Вони обведені довкола смушком і скромно прикрашені кольоровим нашиттям і кутаси- ками. На східньому Поділлі носили безрукавки з чорного або брунатного доморобного сукна, рівного неприталеного крою. Взуття Улітку ходили босоніж, а до церкви взували чоботи з чорної або жовтої шкіри. В останні часи носили чорні високі шнуровані черевики або півчеревики.

Ром а Прийма, хореограф Roma Pryima, choreographer

Рушники Ritual cloth Vest (Bezrukavka) In the Podillia Region along the Dnister, short waist-length sheepskin vests were worn. With the pile to the inside, they were trimmed with lamb­ skin around the edges, and modestly decorated with colored applique and tassels. In eastern Podillia the vests were made of black or brown home- woven sukno, in a straight loose pattern. Footwear In summer, women went barefoot. For church they wore black or yellow leather boots. In recent times high lace-up shoes or half-boots were worn. Outerwear The outerwear in this region was quite varied. The katsabaika was similar to the vest, but had sleeves, and was made of home-woven sukno. The kaptan was made of polotno in summer, and of sukno in winter. It was fitted, with folds or godets widening the back below the waist. The kurtak was a jacket made of printed cloth in the summer and of sukno in the winter. The collar and cuffs were trimmed with velvet applique. The svyta was the oldest and most common outerwear. It was sewn of home-woven brown or black sukno. The right front closed over the left. The back was fitted, with a panel down the middle, and four godets on either side. The svyta had either a shawl collar, or two lapels. It was trimmed in colored yarn embroidery at the back waist and on the pockets. Олена Степанів, старшина Fashion Show, Lviv. 1937: Olena Ste- The kozhukh (sheepskin coat) was Українських Січових Стрільців, paniw, former officer o f the Ukrainian worn only by wealthier matrons. The Савина Сидорович, етнограф, army in Western Ukraine during World waist-length fur was worn for work or Невідома, Ірина Лежогубська, War 1, Savyna Sydorowych, ethnographer, around the homestead, a long and вчителька Unknown, Iryna Lezhohubs’ka, teacher wide one for travel and visiting.

106 digitized by ukrbiblioteka.org Верхнє вбрання Верхнє вбрання на Поділлі до­ волі різнородне. Кацабайка — подібна до безрукавки, але має рукави; виконана з доморобного сукна. Каптан — літній з полотна, а зимовий із сукна. Він приталений, поширений ззаду вусами або складками. Куртак — куртка з вибійки на літо, а з сукна на зиму. На комірі і манжетах оксамитна аплікація. Свита — найдавніше й найпоширеніше верхнє вбрання, яке шили з доморобного сукна брунатного або червоного ко­ льору. Права пола заходить на ліву. Спинка ззаду приталена, посередині прохідка, обабіч якої вміщено по чотири вуси. Комір шалевий або поділений на дві ви­ логи. Свита обведена ззаду в стані і на кишенях вишиттям кольоровою волічкою. Кожух носили лиш заможніші господині. Короткий, тільки до стану, кожух одягали до роботи чи до виходу. Довгий і широкий одягали в дорогу. Чоловіче вбрання Убір ГОЛОВИ Чоловіки стриглись ,,під макітру” , як на Наддніпрянщині. Улітку носили солом’яні капе­ люхи, що їх виплітали самі. Го­ лівка, пов’язана червоною стрічкою, і криси середньої величини. На заході над Дністром парубки прикрашали капелюхи узористою стрічкою та півнячим пір’ям. Узимку вдягали шапку з овечо­ го хутра циліндричної форми, ча­ сом заломлювали верх. Сорочка Крій чоловічої сорочки описано у розділі „Українська сорочка” . Сорочка на Поділлі доволі довга; над Дністром, напр., сягає до колін. Носять її ,,навипуск” — поверх штанів.

Жінка в свиті Matron in svyta Men’s Wear Hairstyle and Headcovering Men cut their hair “pid makitru” [i.e., under the bowl] as they did in the Dnipro Region. In summer, they wore straw hats, which they plaited themselves. The crown of the hat was trimmed with a red ribbon, and the brims were of medium width. In western Podillia along the Dnister, young men trimmed their hats with patterned ribbons and cock’s feathers. In winter, sheepskin fur caps were worn. These were cylindrical in shape and often had the crown folded in. Shirt The pattern of the shirt is given in the chapter “Ukrainian Shirts.” In the Podillia Region, the shirts were fairly long. For example, along the Dnister River, the shirt reached the knees. It was worn “na vypusk” — not tucked in, but over the pants. The shirt was embroidered in the front, on the standing collar, and on the cuffs. In earlier times, the hem of the shirt was finished in white open­ work stitches. More recently, it was embroidered. The fertile black soil of Podillia — the chornozem — grows a hemp which produces a finer cloth than in other regions. The fabric had a slightly yellow shade, draped better, and did not crease the way linen cloth does. Pants In summer, the pants were made of polotno, in winter of sukno. The pantlegs were narrow. At the waist the summer pants had a drawstring tied with a cord; in winter, a leather belt was worn. Sash (Kraika) The men of Podillia sashed their waists with a woolen kraika. It was woven in a multicolored design, and was approximately 10-12cm wide. Sometimes a narrow leather belt was worn over the sash. This was called “shliakhets’ke” [noble or aristocratic] belting. The cheres, the wide leather belt, was worn in winter. It came in various widths, and had inside pockets for money and a pipe.

Рушники Ritual cloth

digitized by ukrbiblioteka.org Вишивали сорочку вздовж пазухи, на стійці та манжетах. Раніше поділ сорочки викінчували широкою білою мережкою; в останні часи його вишивали. Коноплі, вирощені на поділь­ ському врожайному чорноземі, дають добірніше полотно, ніж в інших околицях. Воно злегка жовтаве, ліпше укладається на постаті і не мнеться так, як льняне. Поясний одяг Штани на літо були з полотна, а на зиму — з сукна. Ногавиці вузькі; їх викінчували угорі широ­ ким рубцем, крізь який протягали очкур, а в сукняних — ремінець. Пояс (крайка) Подоляни влітку підперізу­ валися вовняною крайкою, а взимку шкіряним чересом. Крайка виткана кольоровим узором, завширшки 10-12 см. Часом поверх крайки підперізувались ще вузьким ремінцем; це звалося „шляхетським” підперізуванням. Череси бували різної ширини; ширші мали кишеньки на гроші та люльку. Безрукавка (кептар) На заході над Дністром кушніри шили кептар з овечого хутра. Він був короткий. Високий стоячий комір і пройми рукавів обводили чорним смушком. На сході Поділля хутряна без­ рукавка вийшла з ужитку. Пізніше безрукавку шили з чорного або брунатного доморобного сукна. Вона неприталена, на полотняній підшивці, сягала нижче стану, застібалася на ґудзики. В.А. Тропінін, ,, Дівчина з Поділля W.A. Tropinin,“ Girl from Podillia

109 Vest (Keptar) In the western part of Podillia, along the Dnister, the keptar was made of sheepskin by furriers. It was short, with a standing collar. The armholes were trimmed in black lambskin. In eastern Podillia, the sheepskin vest went out of fashion. Brown or black vests of home-woven sukno followed. They were loose and below- waist length, lined in cloth, and but­ toned in front. Footwear The main footwear was boots with high bootlegs, often lined in yellow leather which showed when the bootleg was folded over. In very cold weather felt sukno boots, called berliachi, were worn over the leather ones. In recent times shoes were worn. Outerwear The outerwear was quite varied in this region. This was influenced by the wealth of the population. The siriak was worn for spring and fall. It was made from gray polotno, woven with a white weft on a black warp. The cut was straight, with godets on either side. The opancha was also made for autumn. It was made of grey or sand- colored home-woven sukno. In back it was widened with pleated panels on both sides of the prokhidka. The opancha reached the knees. The front was embroidered with a decorative stitch in white thread. The svyta is described in the sec­ tion on women’s outerwear. The men’s svyta was decorated less than the women’s. The kozhukh, for winter, was not ornamented. It had a rolled collar with lapels, also in fur. For travel, a siriak was draped over the sheepskin coat.

Дівчина з П оділля Maiden from Podillia

110 digitized by ukrbiblioteka.org Взуття Головне взуття — чоботи з високими халявами, часом з жов­ тими вилогами. В морози взували поверх чобіт валянки з сукна — „берлячі” . У новіші часи носили черевики.

Верхнє вбрання Верхнє вбрання на Поділлі до­ волі різнородне. До того спричи­ нився добробут населення. Сіряк — вбрання на переходову пору. Його шили з сірого полотна, яке ткали на чорній основі білим утком. Крій простий; сіряк поширений клинами з обох боків. Опанча — також вбрання на осінню пору. Її шили з домороб­ ного сукна сірого чи палевого (піскового) кольору. Ззаду по обох боках прохідки вставлені складки. Спереду опанча вишита декора­ тивним узором білими нитками. Сягала до колін. Свита — описана у розділі жіночого одягу. Прикрашена скромніше, ніж жіноча. Кожух — одяг на зиму, був без прикрас. Мав виложистий хутряний комір з вилогами. В дорогу поверх кожуха накидали ще й сіряк. Руш ник Ritual cloth

111 digitized by ukrbiblioteka.org ПІВНІЧНА БУКОВИНА NORTHERN BUKOVYNA digitized by ukrbiblioteka.org Чоловік з Півн. Буковини. Довга злегка вишита сорочка поверх вузьких полотняних штанів; широкий черес на 3-4 пряжки, ткана торбина ,,тайстра ” на смугастій крайці; короткий прикрашений кептар ,,цурканкасолом'яний капелюх, прикрашений штучними квітами; коротка свита з брунатного сукна ,,сердак”, вишита на швах темночервоною волічкою; чорні чоботи з заверненими халявами.

Man from Northern Bukovyna. Long lightly embroidered shirt worn over narrow cloth pants; wide cheres [belt] with 3-4 vertical buckles; woven taistra [bag] on a striped band; short trimmed tsurkanka [keptar - vest]; straw hat, trimmed with artificial flowers; short brown serdak [svyta], embroidered on the seams with dark red yam; black boots with turned-over bootlegs.

115 Дівчина з Півн. Буковини. Сорочка вишита хрестиками, поверхницею, обміткою, стебнівкою і ланцюжком; темна обгортка, вит­ кана у смужки; широкий узористий пояс, підіткнутий ззаду; довгий кептар ,,мунтян'\ обведений смуш­ ком; заплетена в одну косу, на голові ,,капелюшиння'\ сплетене з стебел жита і покрите стрічками; кілька низок справжніх коралів, нижче низка ,,сальб ” (великих монет); чоботи.

Maiden from Northern Bukovyna. Shirt, embroidered in cross-stitch, surface stitch, buttonhole stitch, running stitch, and chain stitch; dark obhortka woven in muted stripes; wide patterned sash, tucked in at the back; long muntian [keptar-vest], trimmed in Persian lamb; one long braid; kapeliushynnia [cap] plaited o f rye stalks and covered in ribbons; necklace o f a few strands o f genuine coral beads, with a strand o f salby [large coins] below; boots.

П6 digitized by ukrbiblioteka.org Північна Буковина. Три узори вишивки на рукави. Пер­ ший — хрестиками, обкидкою й ланцюжком різнокольоровими нитками, часом також золотими або срібними. Середній — морщинка, як і у вишивці з Поділля. Нижній вишитий скісними смугами хрестиками і стебнівкою на всю довжину рукава.

Northern Bukovyna. Three sleeve motifs. Top — cross-stitch, buttonhole stitch, and chain stitch in multicolored threads, sometimes including gold and silver. Middle — morshchynka [surface stitch], as in the Podillia embroidery. Bottom — narrow diagonal motifs in cross-stitch and double running stitch, down the whole length o f the sleeve.

117 n its climate, nature, and way of incorporated into the medieval Kievan Women life, the population of Northern State by Kniaz Oleh. After the state’s Hairstyle and Headcovering Bukovyna is related to that of Podillia. decline in the 13th century, Bukovyna I Young women parted their hair in Its northern boundary is the Dnister was part of the Galician-Volhynian the center and braided it into one or River, from the settlement of Horodny- State. At the end of the 14th century, two braids. On Sundays and holy days, tsia to the town of Sokyriany. In the the Kingdom of Moldavia conquered it a kapeliushynnia was worn in some west the border is shared with the Pro­ and soon, along with it, Bukovyna fell villages, a karabulia in others. The vince of Ivano-Frankivske to the Prut under Turkish rule. In 1772 Bukovyna former was a pillbox-type hat of River, and further across the settle­ was annexed to the Austro-Hungarian plaited straw, all covered with artificial ments of Myliiv and Ispas. From here, Empire. flowers and yarn baubles and pom­ the border parallels the Dnister across Long centuries of separation from poms. The latter was a tall round form Karapchiv south from the city of Cher- the Ukrainian mainland did not change of plaited straw or stiff paper, without nivtsi all the way to Novoselytsia, then the language nor the way of life of the a crown, and trimmed all around with to the town of Sokyriany. The land­ population. It has remained the same colored fabric and ribbons. In some scape of Northern Bukovyna is flat, as the Podolians. But the clothing of regions there grew a silky marsh while in the south it is hilly. the Bukovynians has certain dif­ grass, which was stuck in bunches into In its early history, Bukovyna was ferences. To the present it has retained the karabulia. During dancing or settled by the Tyvertsi tribe, who were some attributes of Byzantine ornament. walking the grass shimmered in motion. According to custom, a married woman always covered her hair. Underneath the headcovering there was a ring of twigs, covered with cloth. Later, instead of this, a kyrpa was worn. This was a tall pillbox of hard paper covered in cloth, which hid all the hair. At the back, the kyrpa had two ribbon ties. In some areas, instead of a kyrpa, a red felt fy z was bought at the market. A small percale kerchief kept it on the head. For church or going out, a married woman put on a nam itka — a long piece of fabric woven out of cotton threads called bom bak. The ends of the nam itka had a woven white design on a yellowish background. There were a few ways of tying the namitka. Some women wore it in the style of a kerchief, with the ends flowing down the back. Older women tied the nam itka around the fy z or kyrpa and under the chin, then let the decorated ends fall down the back. Younger women did not always drape the nam itka under their chins. In more recent times, the nam itka was worn less and less frequently, with the khustka replacing it. Older women wore black or white kerchiefs, while middle-aged women wore floral- patterned ones. The most festive ker­ chief was the silk turpan, tied around the head as a turban. Necklace The neck jewelry was most selec­ tive. First, at the neck, a sylianka was attached — this was a woven band of fine beads. Below this, tsiatky were put on — these were light glass beads in many colors. Then came p erla , Буковинка з Онута Women from Onut pearls, in a white matte finish. Finally

digitized by ukrbiblioteka.org івнічна Буковина кліма­ том, природою й побутом населення споріднена з Поділлям. П Північною границею її є річка Дністер від місцевости Городниці аж до містечка Сокиряни. На за­ ході межує з Івано-Франківською областю аж до річки Прут і далі до місцевостей Миліїв та Іспас. Звідсіля границя йде рівнобіжно до течії Дністра через місцевості Карапчів на південь від м. Чернів­ ці аж до Новоселиці та звідсіля далі на схід аж до містечка Сокиряни. Рельєф північної Буковини рівнинний, а на півдні — горбкуватий. У давнину буковинську землю заселило плем’я тиверців, що їх за князя Олега приєднали до Київської держави. Після її занепаду у XIII ст. Буковина належала до Галицько-Волинської держави. З кінцем XIV ст. князів­ ство Молдавії підкорило її і з ним незабаром попала під турецьку зверхність. У 1772 р. була приєд­ нана до Австро-Угорщини. Довгі століття відокремлення від українського материка не змінили мови й побуту населення, вони такі як і у сусідів подолян. Одначе одяг буковинців має певні відмінності. Він зберіг до теперішніх часів деякі ознаки візантійського орнаменту.

Жіноче вбрання Зачіска й убір голови Дівчата розділювали волосся посередині й заплітали одну косу або дві. В неділю або свято в Ольга Монастирська, Olha Monastyrska, деяких селах убирали „капелю- ганчарка з Едмонтону potter from Edmonton шиння” , а в інших— ,,карабулю” . ,, Капел юшиння” — головка капелюха стіжкової форми з плетеної соломи, вся покрита первісно був обруч із пруття, бавовняних ниток, званих ,,бом- штучними квітами й волічковими обтягнений полотном. Пізніше за­ бак” . Кінці її мали витканий китичками. ,,Карабуля” — висока мість обруча вдягали ,,кирпу” , білий узір на жовтавому тлі. Було шапочка без дна, зроблена також високу шапочку з сукна або твер­ декілька способів в’язання з плетеної соломи або твердого дого паперу, обтягнену полотном, намітки. Дехто в’язав її як паперу, обведена кольоровим що закривала все волосся. ,,Кирпа” звичайну хустку, а кінці вільно матеріялом і прикрашена такими закінчувалася ззаду двома тасьма­ звисали на спину. Старші жінки ж китичками. У деяких місцевос­ ми, якими її зав’язували. В деяких обвивали наміткою ,,фез” або тях на багнах росла шовковиста околицях замість ,,кирпи” ,,кирпу” і підборіддя, спускаючи біла трава, пучки її встромлювали купували на ярмарку червоний взористі кінці на спину. Молодші в ,,карабулю” . Під час танку тра­ повстяний ,,фез” . Його притриму­ жінки не завжди підв’язували ва гарно розвівалася. вала на голові мала перкалева підборіддя. Заміжня жінка, згідно із хустка. В останні часи щораз менше звичаєм, покривала своє волосся. До церкви чи в гостину одягали вживали намітку, а пов’язувалися Підставою під убір голови намітку — довгу смугу полотна з тільки хусткою. Старші жінки

119 Women’s sashes were narrower than the men’s, but both were of the same length, enough to encircle the waist 3-4 times. Vest (Tsurkanka, Muntian) The vest was worn by both men and women. It was made from sheep­ skin, fur to the inside, and decorated along the front sides and bottom edge with appliqued colored sap'ian (Moroccan leather). The collar, arm holes, and fronts of the tsurkanka were trimmed in Persian lamb. It reached the hips. The m untian, a bit longer Сорочка Shirt than the tsurkanka, was trimmed in skunk fur.

below the morshchynka was Footwear embroidered. For going out women wore red or The newer shirt was made in the yellow Moroccan leather boots. More khlop’ianka (man’s style) pattern. recently, laced high-vamp black shoes Earlier it had been embroidered only were worn, with young women wear­ where the sleeves met the body of the ing black half-boots. shirt. Later, this type of shirt was worn for festive occasions, and it was embroidered along both sides of the front in a floral motif. Men Hairstyle and Headcovering Skirt Older men wore hair to the neck, (Horbotka, Horbatka, Obhortka) with bangs in front. Beards were not The horbotka (also horbatka, worn, only mustaches. Younger men obhortka) was a rectangular mid-calf had shorter hair. Straw hats were worn in summer. Обгортка Obhortka (skirt) wrap skirt woven of fine woolen threads. In back it was always solid They were made of plaited flat or black. Along both narrow edges of the toothed strips of unripe wheat or rye rectangle there were thin woven-in col­ straw. The strips were sewn together attached were the korali, the genuine or stripes. The lengthwise edges, form­ with a linen thread in a roof-shingle coral beads with s a lb y , silver coins. ing the waist and hem, were also fashion, so that the rain would easily Young women tied the korali in back decorated in the colored strip weaving flow down the crown. For a good fit with ribbons. Older women were which was approx. 5-6cm wide. in which the hat did not bind the satisfied with a few strands of beads. Village weavers made the skirts to head, the crown was lined along the order from homespun woolen threads edge with a linen or leather strip. Shirt which the women brought. Married men trimmed their hats with a black woolen cord. Unmarried young The shirt was cut and sewn to the Multicolored gathered skirts became popular in more recent times. men decorated their hats with gerdany do ustavky pattern, without a collar. or rooster or peacock feathers. The neckline and the cuffless sleeve These were trimmed at knee-length with ribbons in contrasting colors. In winter men wore a tall fur edges were finished with the but­ kuchma of grey or black Persian lamb. tonhole stitch. The shirt was made from bom bak fabric (cotton) or half­ Apron (Fartushok) cotton fabric (linen warp, cotton weft). No apron was worn with the hor­ Shirt The festive shirt was richly and finely botka. Only in more recent times The festive shirt was linen, the embroidered. The ustavka, here called would maidens buy silk horbotky at everyday one was made from hemp- plechyky, was done in a few rows of the market, along with silk kerchiefs, cloth. In more recent times, cotton embroidery, often outlined in gold or which they folded diagonally and wore threads were bought to weave the weft silver threads. Beneath the ustavka was in place of an apron. The kerchief was for the shirts. The pattern was tunic- the morshchynka, a single-colored usually of a darker color. style, with side inserts. The shirt was avocado-green or golden-yellow design knee-length, and had a standing collar embroidered in a special flat surface Sash (Baiorka) — proshyvka, sleeves without cuffs, stitch used only for this purpose. Be­ The baiorky were woven by village and a latytsia — a gusset — under low this was the branch design, called masters on small looms of the same each sleeve. All the edges, the front, stovp, or three embroidered stripes threads as the horbotka. They were sleeve ends, and bottom hem, were down the sleeve. Or, the whole sleeve either patterned or striped (black-red). finished in the tsyrka (basic merezhka

120 digitized by ukrbiblioteka.org носили чорні або білі хустки, а Поясний одяг Взуття середнього віку — квітчасті. Горботка (горбатка, обгортка) Жінки до виходу взували Найпараднішою вважали шовкову обгортала постать жінки від пояса червоні або жовті сап’янці. У хустку ,,турпан” . Нею тісно обви­ до половини литки, була виткана новіші часи носили чорні вали голову, немов тюрбаном. з тонких вовняних ниток у формі шнуровані черевики з високими чотирикутника. Ззаду горботка халявами, а дівчата чорні Намисто гладка, чорна. Поздовжні краї півчеревики. Намисто було добірне. При са­ горботки обведені вузькими ко­ мій шиї пов’язували силянку льоровими смужками, а поперечні („ґердан” ), себто смужку із — ширшими. Тканину виготовляли дрібних намистин. Нижче чіпляли сільські ткачі з принесеної пряде­ „цятки” — легке скляне кольо­ ної вовни. рове намисто, а тоді — „перла” , У новіші часи жінки почали білі матові намистини, а вкінці носити різнокольорові морщені коралі, до яких були дочіплені спідниці, прикрашені на висоті срібні монети „сальби” . Дівчата колін стрічками відмінного зав’язували коралі стрічками, що кольору. звисали на спину. Старші жінки обмежувались кількома разками. Фартушок (запаска) Сорочка Запаски до горботки не носили. Кроїли й шили сорочку „до Щойно в новіші часи дівчата уставки” , без коміра. Горішній купували на ярмарку шовкові край, як і рукави, викінчували горботки і до них шовкову темну обшивкою. Уживали бавовняного хустку, яку складали скісно і полотна („бомбак”) або півба- вбирали замість запаски. вовняного (основа з льону, а уток із бомбаку). Святкова сорочка була пишно і Пояс (байорок) рясно вишивана. Уставка, яку тут Пояси ткали майстрі на мало­ Карабуля Karabulia звали „плечиками” , складалася з му верстаті з тієї ж самої пряжі, кількох смуг вишивки, часто обве­ що й горботки. Вони були узорис­ деної золотими або срібними ті або смугасті (чорно-червоні). нитками. Нижче уставки була Жіночий пояс, вужчий від чолові­ „морщинка” , звичайний перехід­ чого, охоплював стан 3-4 рази. ний узір зеленого або жовтого кольору, вишитий спеціяльним стібком — поверхницею. Продов­ Безрукавка (цурканка, мунтян) женням була галузка, яку звали Носили їх чоловіки й жінки. „стовп” , або скісні смуги. Шили з овечого хутра й прикра­ Новіший тип сорочки мав крій шали на полях і на подолі узора­ „хлоп’янки” . Спершу вона була ми з кольорового сап’яну. Комір, прикрашена вишивкою тільки в пройми й поли цурканки обводили місці вшиття рукавів. Пізніш її смушком. Сягала до стеген. вживали як святкову і прикрашали Мунтян був трохи довший і його спереду обабіч пазухи квітчастим обводили хутром тхора. узором.

М унтян Muntian

К оралі Coral beads cut-and-drawn stitch). Most recently, Footwear gathered skins were attached at the the hem was finished with a more In summer, men wore domestically- waist. The seams were embellished elaborate merezhka. made postoly. For going out, boots with a design in red yarn. The right The shirt was tied at the front were worn. The boots, of soft leather, front slightly covered the left. The neckline with a zashchinka — a cord had high bootlegs which folded over kozhukh was knee-length. plaited out of threads, finished at each almost one third. In most recent times, end with a tassel. black tie shoes were worn. Outerwear Pants The serdak was cut from domestic Festive summer pants — portianytsi sukno. The fabric was folded along the — were made from linen, and work width, the neck opening was cut, pants from hemp-cloth. Winter hachi along with a cut down the front, to were from homemade sukno. Two make two sides. Two rectangles were pantlegs and a triangle to join them at cut for sleeves, which were attached at the top were sewn together. The upper an extended shoulder line. The seams part was finished in a drawstring, tied were sewn in woolen thread, then with an ochkur, a cord. The pants trimmed from the outside with colored were trimmed with a tsyrka along the woolen yarn. The narrow standing col­ bottom. lar did not meet at the front neckline. A long length of fabric was at­ tached to the right front. It had a hook Sash (Okravka) to fasten to the left front. This piece A woven okravka was worn over was covered in an ornamental embroid­ the untucked shirt. It was woven of ery stitch in colored woolen yarn, and woolen yarn in black and red stripes. decorated with darmovysy (tassels and The okravka was palm-width, and long pom-poms). enough to wind around the waist 3-4 The shyrynka was an accessory to times. The ends were then tucked in the man’s outfit. This was a kerchief on the sides. For work, men wore of fine fabric, with an embroidered wide leather belts, purchased at the border. The shyrynka was tucked into market. These were 25cm wide, folded the belt when the man went to church in half, and had hidden pockets for or to visit company. money and tobacco. They were The kozhukh was made of five decorated with an embossed ornament, sheepskins. One skin was folded in or trimmed along the top with metal half, and the neck opening and fronts buttons. These belts had a few buckles were cut. The front and back were fit­ arranged vertically. ted somewhat. For the bottom half,

Тайстри Taistry

122

digitized by ukrbiblioteka.org Чоловіче вбрання Пояс (окравка) ширині, вирізували отвір на шию Убір голови Поверх сорочки чоловіки й розрізували поли. З двох рівних куснів кроїли рукави, що їх Старші чоловіки підстригали підперізувалися тканим поясом пришивали нижче плеча. Шви волосся до шиї, спереду підрізу­ „окравкою ” , витканим із кольо­ рових вовняних ниток у червоні й виконували вовняними нитками, а вали гривку. Бороди не мали, поверх них прикрашали кольо­ тільки вуса. Молодші підстри­ чорні смуги. Завширшки був у долоню, а завдовжки такий, що ровою волічкою. Комір був вузь­ гались коротше. кий стоячий і не сходився спереду. Улітку вдягали солом’яні капе­ обвивав стан три-чотири рази; До правої поли пришивали люхи. Виробляли їх зі смужок, кінці пояса підтикали з боків. До подовгастий кусень матеріялу, на сплетених зі стебел незрілої праці підперізувалися купованими якому була защіпка до лівої поли. пшениці чи жита. Плели їх „плос­ на ярмарках ременями. Вони були Його покривали волічковим ко” або в „зубці” . Зшивали завширшки 25 см, зложені удвоє, декоративним стібком і прикра­ смужки одна на одну льняною мали сховки на гроші й тютюн, шали дармовисами. ниткою так, щоб дощ вільно сті­ прикрашені були викарбуваним До чоловічого вбрання належала кав по них. Головку підшивали орнаментом або виложеними у хустина „ширинка” з тонкого льняною або шкіряною тасьмою, горішньому краї металевими ґуд­ полотна, обведена довкруги щоб капелюх не тиснув чола. Гос- зиками. Застібалися на кілька вишиваним узором. Носили її за подарі обводили капелюх чорним пряжок. поясом, коли йшли до церкви чи в вовняним шнурком. Парубки Взуття гостину. добирали різні прикраси — Кожух шили з п’ятьох овечих ґердани чи півняче або павине Улітку ходили в саморобних шкір. Одну шкіру перегинали і пір’я. постолах. У свято взували чоботи вирізували в ній отвір на шию і Узимку носили високу хутряну з м ’якої шкіри з високими поли. Перед і спина були трохи кучму з сірого або чорного халявами, які вгорі завертали приталені. У стані пришивали смушку. майже на третину. В останні часи носили чорні шнуровані черевики. зморщені шкіри. Шви прикрашали орнаментом з червоної волічки. Сорочка Верхнє вбрання Права пола злегка прикривала Святкову сорочку шили з Сердак шили з домашнього ліву. Довжина кожуха — до льняного, а для роботи — з сукна. Матеріял перегинали по колін. конопляного полотна. У новіші часи докуповували на основу бавовняні нитки. Крій сорочки був тунікоподібний, поширений бічними клинами, довжина до колін. Вона мала вузький стоячий комір („прошивку”), чотирикут­ ник під пахою — „латицю” . Краї пазухи, нижню частину рукава і поділ викінчували „циркою” . Святкова сорочка мала чорну або зелену цирку. В останні часи поділ викінчували білою мережкою. Сорочку спереду зав’язували сплетеним із ниток і закінченим кутасиками шнурком — „защінкою” . Крій штанів Pants pattern Штани (портяниці) Святкові літні штани „портя­ ниці” шили з льняного, а для роботи — з конопляного полотна. Зимові штани „гачі” шили з домашнього сукна. Кроїли дві ногавиці і трикутник, що з’єднував їх угорі. Верхній край штанів закінчувався рубцем, крізь який протягували шнур „очкур” . Нижній край викінчували „циркою ” .

123 digitized by ukrbiblioteka.org ПОЛІССЯ POLISSIA digitized by ukrbiblioteka.org Чоловік з Полісся. Сорочка вишита старовинним стіб- ком „заволікання"; вузькі штани; червоний плетений пояс; свита з сукна ясного кольору з вишитим шалевим коміром; солом’яний капелюх, обведений червоною або сірою стрічкою; чорні чоботи.

Man from Polissia Region. Shirt, embroidered in the ancient zavolikan- nia stitch; narrow pants; red plaited sash; lightcolored sukno svyta with an embroid­ ered shawl collar; straw hat, trimmed in a red or grey ribbon; black boots.

127 Молодиця з Полісся. Сорочка вишита старовинним „заволіканням"; полотняна спідниця, прикрашена на подолі витканими червоними смугами; фартушок прикрашений ширшими смугами; червоний тканий пояс, підітканий ззаду; намітка з білого тонкого полотна; намисто зі справжніх ко­ ралів разок за разком, найнижча низка з бурштину; свита з брунат­ ного сукна, обведена кольоровим шнурком; личаки з кори липи .

Matron from Polissia Region. Shirt, embroidered in the ancient stitch zavolikannia [“pulling or drawing through’]; cloth skirt, trimmed along the bottom with woven red stripes; apron trimmed in wider stripes; red woven sash, tucked in at the back; namitka [wimple], of fine white polotno; necklace o f a few genuine coral strands, with the bottom strand o f amber beads; brown svyta, trimmed with a colored cord; lychaky [bast shoes] o f linden bark.

128 digitized by ukrbiblioteka.org Молодиця з Київського Полісся. Сорочка вишита хрестиками; вовняна спідниця „літник", ткана у кольорові смужки; фартушок вишитий заволі­ канням; вишита хустина, різновид намітки; на шиї вузька силянка і кілька низок справжніх коралів; біла „куцим" (коротка свита) з „ву­ сам и”; личаки.

Matron from Kyivan Folissia Region. Shirt, embroidered in cross-stitch; woolen litnyk [skirt], woven in multi-colored stripes; apron embroidered in zavolikannia stitch; embroidered kerchief—a variation o f the namitka; narrow sylianka [woven bead­ ed necklace], and a few strands of genuine coral beads; white kutsyna [short svyta] with godets; lychaky.

129 digitized by ukrbiblioteka.org Полісся. Поземні подвійні або потрійні рядки узору на рукави, вишиті перетикан- ням червоними та чорними нитками. Вузькі узори на комір і манжети. На спідниці й фартушку узір тканий.

Folissia Region. Horizontal double or triple rows for the sleeves in the peretykannia stitch in red and black. Narrow designs for collar and cuffs.

131 with a wreath. The wreath, on a firm Shirt his region of Ukraine lies in the base, consisted of artificial flowers and The cloth for the shirt was of good northwest. Its northern boundary cock’s feathers, colored green, with quality, and not completely sun- Tbegins with the Lisna River, going many ribbons attached to the back. bleached, but with a slight grey along the Yaselda and Pryp’iat’ Rivers During the wedding rituals the shading. With every laundering it to the city of Mozyr. Then the border bride’s braid was combed out, and to softened and took on a silky sheen. goes along the northern parts of the the singing of ritual songs by the Often the top half of the shirt was Kyiv, Chernihiv, and Sumy Provinces. bridesmaids [druzhky], a chepets’ and sewn from finer cloth, and the bottom The southern border is more definite. nam itka were placed on the bride’s from heavier fabric. Such a shirt was It begins from the city of Kholm, head. This indicated that she had called z pidstavoiu [i.e., on a base or going north along the cities of become a matron [molodytsia]. foundation]. Everyday shirts had a Volodymyr Volyns’kyi, Luts’k, Rivno, For working around the house, a standing collar, while festive ones had all the way to Korets’ and Zhytomyr. woman wore a chepets \ which was a rolled one. The shirt was mid-calf in Here it turns north beginning at Kyiv, covered with a kerchief if she left the length. The decoration of the Polissian and follows the cities of Nizhyn, homestead. For church and going out, shirt was both woven and embroidered. Baturyn, Krolevets’, and Hlukhiv along she wore a nam itka (description given The shoulder-piece was narrow. On it the left bank of the Dnipro River. The in a separate chapter). Eventually the began the main design, which then larger cities in Polissia are Berest on nam itka was replaced with a woven adorned the sleeve vertically, or was the Buh, Pinsk, Mozyr, Kovel’, Sarny, red-striped kerchief. repeated in horizontal stripes along the Kostopil’, Novhorod Volyns’kyi, and whole sleeve. The zavolikannia or Korosten’. peretykannia [i.e., pulling through] A large part of Polissia — the Necklace stitches were used, in red with touches watershed of the river Pryp’iat’ — now Many strands of fine beads were of black. These stitches imitate weav­ belongs to the Byelorussian SSR. But worn. Genuine coral was worn by the ing. The satin stitch [nastyluvannia] this land is settled by Ukrainians and wealthier women. Crosses and coins and cut-work [vyrizuvannia or ryz 1 thus is included in this description of were attached to the coral strands. were also used. the folk costume. With its six tributaries the Pryp’iat’ River formed a waterway along which relations moved between the West and Kyiv. Part of Polissia is below sea level. The soil is sandy or marshy, and not very fit for agriculture, but the high humidity is good for growing flax and hemp. Cattle ranching and fishing had been developed. The forests and marshes isolated the population, thereby preserving the folk attire in its ancient form, along with the rituals and folk art. The oldest embroidery stitch — zavolikan- nia or peretykannia is preserved here, and weaving is widely developed.

Women Hairstyle and Headcovering For work, a maiden combed her hair into one braid, finishing the end with a harasivka, a red woolen ribbon. The head was covered with a kerchief, also usually red. For church or going out, two braids encircled the head, with a wide red ribbon tied around the braided “crown.” Long ago there was a custom that on festive occasions the young woman wore her hair loose,

Сорочка Shirt Народна вишивка P. Захарчук-Чугай

132 digitized by ukrbiblioteka.org вбирала вінок на твердій підставі набирало шовковистого блиску. я частина положена на зі штучних квіток і когутячого Часто шили верх сорочки з тон­ північному заході пір’я, пофарбованого у зелений шого полотна, а від пояса з України. Її північна границя колір. Ззаду прикріплювала бага­ грубшого. Звали таку сорочку ,,з Ц починається від річки Лісної, то стрічок. підставою” . У сорочках на вздовж річок Ясельди і Прип’яті Під час весілля дружки, співа­ щодень комір був стоячий, а в аж до Мозиру. Далі проходить ючи, розчісували молодій косу та святкових виложистий. Довжина північними частинами областей надягали чепець і намітку на озна­ сорочки — до пів литки. Київської, Чернігівської та ку, що вона стала молодицею. Орнаменти на сорочках були Сумської. Південна межа позна­ Працюючи в хаті, жінка мала ткані й вишиті. Уставка вузька. чена чіткіше. Починається від на голові чепець, що його покри­ На ній починається головний узір, Холма та йде на півночі від Воло­ вала хусткою, виходячи з садиби. що розгортається згори вниз ру­ димира Волинського, Луцька, До церкви і в гостину пов’язували кава або повторюється попереч­ Рівного до Корця і Житомира. намітку (опис її подано в окремому ними вузькими смугами по всьому Звідси повертає на північ від розділі). Згодом намітку заступила рукаві. Вишивали стібком „заво­ Києва, а на Лівобережжі йде по ткана в червоні смужки хустка. лікання” чи ,,перетикання” , який лінії Ніжин, Батурин, Кролевець, наслідує ткання, червоним кольором Глухів. Намисто лиш де-не-де додаючи чорний. Більші міста на Поліссі: Носили багато разків дрібного Вживали також стібків настилу- Берестя над Бугом, Пінськ, Мо- намиста. Справжні коралі мали вання та вирізування (ризь). зир, Ковель, Сарни, Костопіль, заможніші жінки. До коралів У давнину орнамент на рукаві Новгород Волинський, Коростень. дочіплювали хрестики й монети. і переді сорочки частіше був Велика частина Полісся, а саме тканий, а не вишитий. Комір і — річище Прип’яті — належить Сорочка манжети вишивали вузьким тепер до Білоруської РСР. Та цей Полотно на сорочку вживали хрестиковим узором. Бувало, що простір населюють українці, тому доброї якости, не зовсім вибілене, рукав не мав манжета. Його включаємо його в наш опис з сіруватим відтінком. З кожним збирали у зап’ясті ,,брижами” та одягу. пранням воно ставало м’якшим і закінчували ,,шляркою” . Річка Прип’ять з шістьма південними допливами творила від найдавніших часів водний шлях, яким ішли зв’язки заходу з Києвом. Частина Полісся поло­ жена нижче рівня моря. Ґрунт піщаний або болотистий і мало придатний для рільництва. Надмірна вологість сприяє плеканню льону, конопель. Розвинулося тваринництво та рибальство. Ліси та болота відокремлю­ вали населення, тому воно зберегло народне вбрання в давньому вигляді, як і обрядо­ вість та народну творчість. У вишивці зберігся найдавніший стібок — заволікання (перети- Сорочка Shirt кання); широко розвинене ткацтво.

Жіноче вбрання Зачіска й убір голови До праці дівчина заплітала волосся в одну косу, закінчуючи її червоною гарасівкою. Голову пов’язувала хусткою, найчастіше червоною. До церкви чи в гостину заплітала дві коси й укладала дов­ кола голови та обв’язувала голову широкою червоною стрічкою. А в давнину був звичай, що у свято Узір для наріжника хустки дівчина розпускала волосся і Design for kerchief 133 Long ago the shirt ornamentation on the sleeves and front was more often woven rather than embroidered. The collar and cuffs were embroidered in a narrow cross-stitch design. Sometimes the sleeve did not end in a cuff, but was gathered at the wrist with special gathering [bryzhi] and finished with a ruffle [shliarka]. Skirt A polotno skirt was worn in the summer. Along the hem it was decorated with woven stripes, or was made from woodblock printed cloth [vybiika] in a black check. For fall and winter a litnyk was worn. This was a woolen skirt woven in red with multicolored vertical stripes. Both the skirt and the litnyk were lightly gathered. In winter, a heavier woolen skirt — a burka — was worn. The name is derived from the brown Iburyi] color of the sheep’s wool used in making this fabric. The skirt was sewn from three or four panels, either gathered or pleated. It was decorated with three or four red fabric appliqued stripes along the bottom, with the wider and more intricate stripe along the hem. The appliqued ornaments includes squares, rhombs, triangles and rosettes. In some regions, the embroidered lower hem of the shirt was visible from below the summer or winter skirt. Pivka A pivka was a piece of red sukno which wrapped the lower body only in back, and was girded to the waist. An apron was worn in front. The pivka was worn for work. Apron (Fartushok, Prytulka) Similarly to the skirt, the apron was made of linen, hempen, or woolen cloth. The white cloth apron had a red woven design, and the woolen one was red with colored stripes. The apron was shorter in length than the skirt. Sash Sashes were plaited from red woolen threads, ending in kytychky (pom-poms). The women tied the sashes in such a manner that the Марія Дощова, на показі народного вбрання у Львові у 1934 р. decorative ends were on each side. Maria Doncowa, matron from Polissia (Fashion show, Lviv). The sashes were similar to the men’s, but shorter in length.

134 digitized by ukrbiblioteka.org Поясний одяг Улітку НОСИЛИ СПІДНИЦЮ З полотна, прикрашену внизу тканими смугами, або з вибійки в чорну крату. Восени — спідницю виткану з червоної вовни у ко­ льорові поздовжні смужки, звану ,,літником” . Ці спідниці злегка наморщені. Взимку вбирали спід­ ницю з грубілої вовни — ,,бурку” (назва від бурого кольору овечої вовни). Вона пошита з трьох або чотирьох зморщених або у складки пілок. Прикрашена орнаментом червоного кольору з квадратів, ромбів, трикутників і розет. Найнижчий узір на спідниці був ширший і більш випрацюваний, як два або три над ним. У деяких околицях з-під літни­ ка й бурки було видно вишитий край сорочки.

Півка — кусень червоного сукна, що охоплював постать тільки ззаду. Його підперізували, а спереду пов’язували фартушок. Півку вдягали до роботи. Фартушок (притулка) Як і спідниці, фартушок шили полотняний або вовняний, намор­ щений або в складки. Полотняний мав унизу витканий червоний узір, а вовняний був червоний у кольо­ рові смужки. Фартушок коротший від спідниці. Пояс Пояси плели з червоних вовняних ниток, а викінчували китичками. Підперізуючись, жінки підтикали китички збоку. Пояси такі ж як чоловічі, тільки коротші. Безрукавка Безрукавки почали носити в останній час. Шили їх з чорного або червоного доморобного сукна, кроїли рівно або приталено. Довжина — до стеген. Поли викінчені декоративним стібком, у стані обведена оборкою відмін­ ного кольору. Застібалася на ґудзики. В околицях, де не носили безрукавок, більш прикрашали сорочки.

Наталя Гургула — на показі народ- ного вбрання у Львові, 1936 р. Natalia Gurgula — Fashion show, Lviv, 1936 (Matron from Polissia) 135 Vest The vest was worn in more recent times. It was made from black or red checked home-made sukno, and was either straight or fitted, reaching the hips. The fronts were finished with decorative stitching, and the waist was trimmed with a cord in a contrasting color. It closed with buttons in the front. In areas where the vest was not worn, the shirts were more embroidered. Footwear For work, a woman wore postoly of willow or linden bast. Boots were worn for church or company. In more recent times, women wore high, mid­ calf laced black shoes, with taps on the heels. Outerwear {Sukmana) The women’s sukmana was cut and sewn like the man’s, but was more embellished. It had embroidered lapels, and the pockets and lower back godets (vusy) were outlined in colored cord. A red sash was tied at the waist. It was knee-length, with the designs on the skirt visible from below the sukmana's hem. Men Headcovering Older men wore their hair long, cut Свита Svyta evenly at the neck. Younger men cut their hair shorter. The summer headcovering was special — a home-made brimless felt cap, in grey or brown. This cap fitted the head closely, therefore protecting from mosquitoes, and was convenient in the forest and while riding a boat, because it did not get caught in the branches. In winter, the head was covered with a home-made white woolen cap. At the crown it was square, the seams trimmed in a usually cornflower-blue cord. Its fur earflaps were tied over the crown, but in severe cold would be pulled over the ears and tied under the chin. There was also a cap called a kuchma made from grey or black Крій штанів Pants pattern sheepskin.

136 digitized by ukrbiblioteka.org Взуття Жінка взувала постоли з лозо­ вого або липового лика до робо­ ти, а до церкви чи в гостину — чоботи. В останній час носили високі (до половини литки) чорні шнуровані черевики, з підківками на закаблуках. Верхній одяг Сукмана Жіночу сукману кроїли та шили як і чоловічу, але вишивкою прикрашали більше. Мала гапто­ вані вилоги, кишені та ,,вуси” , обведені кольоровим шнурком. Довжина — до колін. Підперізу­ вали червоним поясом. З-під сукмани видко узір внизу спідниці. Чоловіче вбрання Убір ГОЛОВИ Старші чоловіки мали довге волосся до шиї, рівно підстриже­ не; молодші підтинали коротше. Літній убір голови був особли­ вий: доморобна повстяна головка, без крис, сірого або брунатного кольору. Вона прилягала до голо­ ви, отже захищала від комарів, і в ній було зручно пливти човном та ходити в лісі, бо не зачіпала галузок. Носили й солом’яні капелюхи з доволі широкими крисами та високою голівкою. Зимою вбирали доморобну шапку з білого сукна. Зверху вона чотирикутна, на швах обведена шнуром, переважно волошкового Рушник Ritual cloth кольору. Її хутряні вилоги підв’я­ зані догори; в мороз їх можна спустити на вуха й зав’язати під підборіддям. Ще була шапка ,,кучма” з сірого або чорного овечого хутра. манишку. Носили сорочку нави­ Крій штанів простий: дві нога­ пуск; в новіші часи заправляли в виці з однієї ширини полотна Сорочка штани. Довжина сорочки до кожна, сполучені посередині дво­ Сорочку до роботи шили з груб­ колін. Підперізували плетеним ма трикутниками. Кінці ногавиць ілого полотна і не вишивали. Виріз червоним поясом. засовували в чоботи або обвивали шиї і рукави викінчували обшивкою. „волоками” з постолів. У святковій сорочці вузькі уставки виконані перетиканням. Так само Штани (ногавиці) Пояс вишитий виложистий комір і ман­ Штани шили з небіленого Пояси були з сітчастого жети. Комір зав’язували червоною полотна, витканого ,,кожушком” . червоного плетива, закінчувались стрічкою, а пізніше стали застіба­ Воно мало праву (лицеву) сторону китичками, що звалися ,,махри” . ти двома ґудзиками. У новіший й ліву (виворот). Шили штани і з Уживали також крайку завширшки час пришивали спереду вишиту вибійки у синю крату. у три пальці, виткану в кольорові

137 Shirt Sash then more apart all the way up the leg A work shirt, made of heavier Sashes were made from a net-like to the knee. Below the knee the laces polotno, was not embroidered. The red knit, and finished with pom-poms were again closely wrapped. Boots neck opening and sleeves were finished called makhry. A kraika was also were worn for church and special in self-binding. In festive shirts, the worn, about three finger-widths wide occasions. shoulder piece was decorated in and woven in colored stripes. Market- designs done in the peretykannia purchased leather belts were worn for Outerwear stitch. The cuffs and the rolled collar work. Hanging from the belt was Svyta were embroidered in the same stitch. either a leather pouch, called a kalyta, In this region this most ancient The collar was tied with a red ribbon, for a flint and tinderbox, or a leather outerwear was called a latukha. Here which was later replaced with two but­ pouch for a knife and ohnyvo [a piece and there its most archaic pattern tons. In more recent times, an embroi­ of forged steel for striking a fire]. could be seen, with inserts below the dered front panel — the manyshka — waist on both sides. The newer svyta was attached. The shirt reached the Vest (Kamizolia) was widened with four or eight godets, knees, but in recent times was tucked Men’s vests reached the hips. The and was knee-length. into the pants. With this, a corded red back was sewn from polotno, the front belt was worn. from home-woven red cloth in a black or green check. The vest was cut out Sukmana at the front neck, and was fastened In more recent times the sukmana Pants (Nohavytsi) with two or three copper buttons. was made from sukno. The pattern was Pants were sewn from an un­ the same for men and women, except bleached woven napped fabric called a Footwear that the colors differed: brown for kozushok. It had a definite face and For work, willow or linden bast men, white for women. back. Also, pants were sewn from postoly were worn. Every man from vybiika fabric in a blue check. The Polissia knew how to weave these. A Bekesha pants pattern was simple — two strong sole was woven, then the sides People began sewing this type of pantlegs, each from a width of fabric, and top, ending with loops for the coat with the appearance of manufac­ joined in the center with two triangular laces. To put them on, the foot was tured fabric. The bekesha was fitted to gussets. The pantlegs were tucked into first wrapped in a footcloth [onucha], the waist. It had a standing collar, em­ the bootlegs, or were tied with the then with a strip of cloth to the knee. broidered sleeves, folded-over cuffs. In laces of the postoly. The postoly were then put on, with the front there was a placket-covered laces closely wound around the ankles, pocket on either side.

Постоли Postoly

138 digitized by ukrbiblioteka.org смуги. До роботи носили куповані взували постоли. Перетягнувши на ярмарку шкіряні пояси. При волоки через петлі, в’язали густо поясі висіла шкіряна кишенька на понад щиколотки, рідко перехре­ губку і кремінь чи шкіряна щували по усій нозі, а під коліном торбинка на ніж та ,,огниво” знову густо. До церкви і в гости­ (кусник кутого заліза для кресання ну взували чоботи. вогню). Верхній одяг Безрукавка (камізоля) Свита — це найдавніше верхнє Чоловічі камізолі були до вбрання звали ,,латухою” . Де-не- стеген. Спину камізолі шили з де ще зустрічається найдавніший полотна, а перед з доморобної її крій з вкладками нижче стану з червоної тканини у чорну або обох боків. Новіша свита пошире­ зелену крату. Спереду біля шиї на чотирма або шістьма вусами. виріз. Застібалися на два-три Довжина до колін. мідні гудзики. Сукмана — її шили з домаш ­ нього сукна. Крій однаковий для Взуття чоловіків і жінок. Різняться До праці взували постоли, кольором: чоловічі брунатні, виплетені з лозового або липово­ жіночі білі. Підперізували го лика; плести їх умів кожен червоним поясом. поліщук. Сплітали міцну підошву, Бекеша — її стали шити, як доплітали до неї верх, викінчували з’явились фабричні матеріяли. петлями для волоків. Вона приталена, з коміром- Стопу обгортали полотняною стійкою. вшитими рукавами, онучею, ногу аж під коліно зави­ накладними манжетами, спереду вали полотняною смугою, тоді дві кишені з клапанами.

Прядільниці Working Women

139 digitized by ukrbiblioteka.org Рушник Ritual cloth

141 digitized by ukrbiblioteka.org ВОЛИНЬ VOLYN REGION digitized by ukrbiblioteka.org Чоловік з Волині. Сорочка вишита на манишці, комірі- стійці і на манжетах; підперезена вузьким червоним поясом, зав'язаним з лівого боку; штани з чорного домотканого полотна; шапка-гамерка з вовни; свита з домотканого сукна, поширена ,,рясами"; чорні чоботи.

Man from Volyn Region. Shirt embroidered in the front, on the standing collar, and on the cuffs; narrow red sash tied on the left; pants o f black home-woven polotno; hamerka [hat] and svyta o f home-woven sukno, extended with riasy [pleats]; black boots.

145 digitized by ukrbiblioteka.org Молодиця з Волині. Сорочка вишита хрестиками на уставці, стоячому або виложистому комірі й манжетах; вовняна спідниця літник”, виткана у поздовжні смужки; фартушок у поперечні смужки; Уікуцина” з брунатного домотканого сукна, прикрашена вишиттям; намітка з тонкого білого полотна з витканим узором; поверх куцини низка синього намиста; ли­ чаки з волоками.

Matron from Volyn Region. Shirt, embroidered in cross-stitch on the shoulder pieces, the standing or rolled collar, and the cuffs; woolen litnyk [skirt], woven in a vertical striped pattern; apron woven in a horizontal striped pattern; kutsyna [jacket] o f brown home-woven sukno, trimmed with embroidery; namitka o f fine white polotno, with a woven design; a strand o f blue beads worn over the kutsyna; lychaky with string ties.

147 Волинь. Хрестиковий узір для манишки чоловічої сорочки червоними й чорними нитками. Вузький узір на стоячок і манжети.

Volyn Region. Design for front o f mans shirt [manyzhka] in red and black. Narrow design for stan­ ding collar and cuffs.

digitized by ukrbiblioteka.org Волинь. У зір на рукави жіночої сорочки, вишитий хрестиками червоними й чорними нитками. Від уставки йдуть вишиті смуги до кінця рукава. Вузькі узори на комір і манжети.

Volyn Region. Design for woman's shirt sleeves, in red and black cross-stitch. The embroidered stripes begin at the shoulder piece and continue down the sleeve. Narrow designs for the collar and cuffs.

149 he northern border of the Volyn’ Region stretches from TVolodymyr Volyns’kyi north from Luts’k, Rivne, and Zviahel’ to Zhytomyr. The southern boundary passes the cities of Liubar, Starokonstantyniv, and Krem’ianets’ to the borders of the Province of Lviv. Thus, the Volyn’ Region encompasses the southern parts of Volyn’, Rivne, and Zhytomyr Provinces, and the nor­ thern parts of Ternopil’ and Khmel’nyts’ka Provinces. The main cities of this region are: Volodymyr Volyns’kyi, Luts’k, Rivne, Zdolbuniv, Krem’ianets’, and Starokonstantyniv. The terrain is hilly, the soil — fertile chornozem. Agricultural products include wheat, hops, sugar beets. Fruit orchards have been cultivated. The first bible in Ukraine was printed in 1581 in the city of Ostrih in Volyn’. The Pochaiv Monastery was the center of religious life, and its activities have been recorded in old Kozak epic ballads, called dumy. The famous Kosach family lived in Volyn’. Olena Pchilka (pseudonym of Olha Kosach), writer and ethnographer, col­ lected, researched, and published folk embroidery designs. Her daughter Larysa — Lesia Ukrainka — was born in Zviahel’. This renown poet de­ scribed the picturesque mystical beauty of the Polissia Region of Volyn’ in her works. The population of this region developed a folk costume in which two influences are evident: 1) in the Volyn’ Province, there is the Pidliashshia influence, with its color ochipok, fitted korset and bright skirt, woven in stripes; 2) in the Rivne and Zhytomyr Provinces, the influence of the Dnipro Region, with the namitka or kerchief, the loose kersetka, a dark woven skirt, and the plat.

Ганна Рощинська, лікарка на Волині, Hanna Roshchynska розстріляна німцями

150 digitized by ukrbiblioteka.org івнічна границя Волині тягнеться від Володимира Волинського північніше Луцька, П Рівного і Звягеля до Житомира. Південна границя йде повз міста Любар, Староконстантинів і Крем’янець аж до границь Львівської области. Отже Волинь охоплює південні частини облас­ тей Волинської, Рівенської й Житомирської й північні частини Тернопільської та Хмельницької. Головніші міста Волині — Володимир Волинський, Луцьк, Рівне, Здолбунів, Крем’янець, Староконстантинів. Рельєф Волині горбкуватий, земля — врожайний чорнозем. Вирощують пшеницю, хміль, цукрові буряки. Розвинене садівництво. В Острозі на Волині була надрукована в 1581 р. перша Біблія, а Почаївський манастир був центром релігійного життя; він оспіваний в українських думах. На Волині проживала родина Косачів. Тут Олена Пчілка, письменниця й етнограф, працю­ вала над збиранням і виданням народних узорів. У Звягелі народилась її дочка — Леся Українка. Вона у творах опи­ сувала чарівну природу волин­ ського Полісся. Населення Волині виплекало вбрання, на якому позначилися два впливи: у Волинській області вплив Підляшшя, що його харак­ теризує кольоровий очіпок, приталений корсет і яскрава спідниця, ткана у смужки; у Рівенській і Житомирській областях — намітка чи хустка, неприталена керсетка, ткана спідниця темного кольору і ,,п лат” .

Харитя Кононенко, громадська діячка, розстріляна німцями Kharytia Kononenko

151 Women’s Clothing the nam itka, a wimple — a long nar­ Necklace row cloth with woven or embroidered Hairstyle and headcovering designs on the ends and in the middle. Genuine coral bead necklaces were Maidens parted their hair down the When the wimple was arranged, the passed on from generation to genera­ middle, and made two braids, finished middle embroidery was right above the tion. For everyday, a few strands of heavy colored porcelain beads were with narrow ribbons, at the back. For face. The nam itka was placed on the worn. Maidens had long ribbons tied work, the braids were wound around crown of the head, and draped under the head. A woolen kerchief, called a the chin, so that one end hung down to the ends of these necklaces. ternova, was worn and tied under the the front along the face, the other chin. It was a custom for maidens to draped down the back. Shirt give their young men embroidered or In time, a white kerchief of fine The shirt was made from fine linen cut-and-drawn-worked white handker­ polotno replaced the nam itka. It had a polotno for festivities, and from chiefs. narrow embroidered trim along the hempen cloth for everyday. The festive Matrons parted their ear-length hair edges, and a large motif in one corner. shirt was dodiVna, i.e., made from one down the middle. A ring of willow The kerchief was tied so that the piece of fabric. The everyday shirt had twigs covered with a floral kerchief, embroidery could be visible. This the attached lower half of a different, called a kychka, was worn, with the headcovering was supplemented by a heavier cloth, with the bottom finished ends of the kerchief hanging down the colored percale kerchief, folded into a with a simple hem. This shirt was back. The hair was arranged around narrow band, which was placed under below the knees in length. The shirt the ring, and covered with a linen net and around the chin and tied at the top was embroidered in red and black on chepets\ trimmed in polotno. of the head. Upon entering church, the the shoulder pieces, the collar, cuffs, Long ago, the head was draped with woman removed this second kerchief. and around the front opening on the bodice. Skirt The skirt called a litnyk was made from a fabric woven from red woolen threads on a hempen warp in colored stripes. The litnyk was worn for church or for going out. At home, the woman wore a skirt of manufactured fabric, in red, violet, or blue with black flowers. The litnyk and everyday skirt were made in the same manner. Three widths of fabric were gathered or pleated, while the fourth — the front panel — remained smooth. The bottom of the litnyk was finished with a band in another fabric, while the regular skirt was trimmed with a band of black velvet. Apron (Fartushok) Long ago, the aprons were woven in wool on a hempen warp, either in colored stripes or in geometric designs. Later, the apron was made from two widths of polotno. Along the bottom it had two-three rows of a woven design. This apron was worn with the litnyk. The aprons for the everyday skirts were made from solid-colored bright fabric. These were thickly gathered or pleated, and trimmed with a few rows of multicolored ribbons. Vest In the Volyn’ Region, the vest was worn in winter and in the cooler months. Long ago, it was made from home-woven grey or brown sukno. It reached mid-thigh, and did not close Олена Пчілка Olena Pchilka in front.

152 digitized by ukrbiblioteka.org Вишивали сорочку на уставках, матеріялу — червоного, фіолето­ Жіноче вбрання комірі, манжетах і довкола пазухи вого чи синього у чорні квіти. Зачіска й убір голови червоним і чорним кольором. Літник і спідницю шили Дівчата розділювали волосся однаково. Три пілки матеріялу посередині голови й заплітали Поясний одяг морщили або укладали в складки, ззаду дві коси. Викінчували їх На спідницю — „літник” а четверту спереду лишали вузькими стрічками. До роботи матерію ткали з вовняних ниток гладкою. Поділ літника обшивали закладали коси довкола голови. на конопляній основі у кольорові смужкою матеріялу, а поділ Пов’язували голову вовняною смужки. „Літник” одягали ідучи спідниці — смугою чорного „терновою” хусткою, зав’язуючи у церкву чи в гостину. Біля хати оксамиту. її під підборіддям. Був звичай, що носили спідниці з фабричного дівчата вишиті або мережані білі хустинки дарували хлопцям. Заміжні жінки підрізане нарівні вух волосся розділювали посере­ дині. На голову накладали „кич­ ку” з вербового пруття, обведену квітчастою хустиною, кінці якої звисали ззаду. Закладали волосся довкола кички і зверху покривали чепцем з льняної сітки, обведеної полотном. У давні часи обв’язували го­ лову наміткою, тобто довгим вузьким полотнищем з витканим або вишитим узором на кінцях і на середині, який, коли намітка була пов’язана, припадав над обличчям. Наміткою покривали маківку голови й обводили нею підборіддя так, що один кінець звисав збоку обличчя, а другий спадав на спину. Згодом намітку заступила біла хустина з тонкого полотна, що мала вузьку обвідку та великий вишитий мотив в одному куті. Хустку зав’язували так, щоб було видко вишивку. Доповнювали цю пов’язку, зложеною у вузьку смугу, кольоровою перкалевою хустиною, якою обводили підборіддя й зав’язували на верху голови. Входячи до церкви, її здіймали. Намисто Справжні коралі переходили в родині з покоління в покоління. У будень носили кілька разків важкого кольорового намиста з порцеляни. У дівчат з намиста ззаду звисали довгі стрічки. Сорочка Сорочки шили з тонкого льняного полотна на свято, а з конопляного на будень. Святкова сорочка була з одного кусня полотна, себто додільна. До буденної сорочки додавали спід з іншого, грубшого полотна, поділ викінчували звичайним рубцем. Вона сягала нижче колін. Леся Українка Lesia Ukrajinka In later times, a woman wore a fit­ ted vest [korset, shnurovytsia:], which was made from a dark fabric and lined in polotno. It ended at the waist, with semi-circular scallops, called klapti, edging the bottom all around. The vest buttoned in front; in some areas it was laced, and then it was called a shnu­ rovytsia. Sash A narrow kraika was worn with a skirt. If the korsetka was worn, no sash was used. With outerwear a wide red sash, the same as the men’s, was worn. Outerwear Kusan or kutsyna, a coat for cooler weather, was made from brown or black home-woven sukno. The pattern for the women’s and men’s kusan was the same, except that the women’s had richer finishing and ornamentation. It had dropped shoulders, a seamed, fit­ ted waist, and was thigh-length. Below the waist, in front the kusan was widened with a triangular insert, while at the back two godets were added to each side. The sparce ornamentation of the kusan was finely applied. The bodice fronts, the lower front panel, and the seam at the waist were all trimmed with a red buttonhole stitch. In front, there were also a few rows of yellow and green decorative stitches. At the back, from the waist to the sleeves, there was a decorative arched stitched design. The svyta was worn in bad weather. The woman’s svyta was made from white sukno. It was the same cut as a man’s, but had richer ornamentation. The svyta was sewn with a standing collar, and with or without lapels. The diagonally-cut right bodice half closed over the left. A decorative stitch in red yarn trimmed the right front half, the waist seam, the collar, cuffs, lapels, and pockets.

Молодиця з Волині Matron

154 digitized by ukrbiblioteka.org Фартушок (запаска) У давнину носили запаски, ткані вовною на конопляній основі в кольорові смужки або геометричні узори. Пізніше запас­ ка була полотняна, зложена з двох пілок. На подолі мала два- три ряди витканого орнаменту. Її носили до літника. До спідниць із фабричного ма- теріялу шили запаски з одноко­ льорових яскравих тканин. їх густо морщили або укладали у складки та прикрашали рядами різнокольорових стрічок. Безрукавка Взимку і у переходову пору ро­ ку на Волині скрізь носили безрукавку. Давніше шили її з домашнього сукна сірого або брунатного кольору. Сягала до половини стеген, не застібалась. В останній час поширилася приталена безрукавка (корсет, шнуровиця) з темного матеріялу, підшита полотном. Сягала до стану, була викінчена круглими „клаптями” . Спереду застібалася на ґудзики; в деяких околицях боки сполучали шнуруванням, тоді звалася „шнуровиця” . Пояс Спідницю жінки підперізували вузьким поясом „крайкою” . Якщо вдягали корсет, то не ,, Усміхнена дівчина ” “Smiling young maiden' підперізувались. Поверх верхнього вбрання підперізувались широким червоним поясом таким самим, як і чоловіки. Взуття Жіноче й чоловіче взуття однакове. Верхнє вбрання Кусан або куцина — одяг на переходову пору року, пошитий з брунатного або чорного домаш­ нього сукна. Крій жіночого й чоловічого кусана однаковий, лишень викінчення і прикраси жіночого багатші. Станок прита- лений і відрізаний у поясі, рукави вшиті нижче плеча. Спереду поширений трикутним клином, а Сорочка Shirt ззаду додано по два „вуси” з кожного боку. Довжина — до стеген. Прикрас на кусані небагато, але вони гарно достосовані; поли, нижній край та шов, де пришито 155 Men’s Clothing pouches, and a folding knife. These underarm for ease during work. There Headcovering belts were as wide or wider than a were no decorations on the kusan, palm, and closed with two or three except that the collar and cuffs were For summer, men wore straw hats. buckles. trimmed with a black cord. Young shepherds plaited stalks of un­ ripened grain into strips, and crafts­ Vest (Folotnianka) Svyta men made these into hats. The crown was not high, and the brim was of Men wore vests of a woven home- The svyta was worn in winter and medium width. Unmarried young men block-printed polotno, the vybiika. The fall, and was made sewn from brown trimmed their hats with a red ribbon, vests were straight, with gussets on the or black home-made sukno. It was while married men used a black or sides. slightly fitted, and had a diagonally-cut grey ribbon. right front which crossed over the left. In cooler weather, manufactured Footwear Sometimes there were narrow lapels. felt or home-made sukno caps, called At home and for work, lychaky There was a seam at the back waist, hamerky [pi.] were worn. A twice- were worn. They were plaited from and the lower back was widened with folded-over rectangular band of sukno, willow or linden bark. The man made two or three godets or pleated inserts. the length of the head’s circumference, them for himself and the whole family. The tops of the slashed pockets and was cut in such a way that on one side Often the sole was from a strong rope. the godets were trimmed with a color there were four similar notches. The The lychaky had loops through which cord, and the two front sides were band was sewn on the side, with the a cord was laced to tied the shoe to finished with a colored buttonhole notches forming the top of the cap, the foot. stitch. The svyta was below-knee which was trimmed with a black cord. For church or to go into town, and length. For winter, furriers made short in winter, shoes or boots were worn. caps of lambskin fur. There were also Kozhukh caps of velvet, trimmed in fur. Outerwear The pattern of the kozhukh was the Kusan (Kutsyna) same as that of the svyta, except that the former had pleats and not gathers Shirt In cool changing weather, men below the waist at the back. Both men The festive shirt was linen, and was wore kusany of home-woven grey or and women wore kozhukhy, with the thigh-length. The collar, cuffs, and the black sukno. They were fitted, had a men’s having a wider collar than the front around the opening were em­ standing collar, and were thigh-length. women’s. broidered. In recent times, the embroi­ The dropped sleeves had a pleat in the dery of the manyshka, the front panel, became popular. The standing collar for this type of shirt closed on the side. Over the years, this area of Ukraine developed its own typical geometric and floral embroidery designs in black and red. Pants Pants for summer were sewn from heavier polotno, usually hempen. Two pantlegs and a gusset were cut. One side of the gusset was not sewn to the edge, and had a button closing. The pants had a drawstring waist, tied with an ochkur. Winter pants were made from a fabric woven with a hempen warp and a woolen weft. Sash The poias was woven on a small loom in red woolen threads, with black and yellow stripes. It was a palm-width wide and three metres long. It was wound around the waist three times. The sash was also worn over the svyta and the kozhukh. It was tied so that the fringed ends hung from each side of the waist. Men also wore leather belts, which had pockets for money, tobacco Гамерка — чоловічий убір голови Hamerka (Men’s Headcovering) 156 digitized by ukrbiblioteka.org станок, обведені червоною обміткою. Спереду кілька рядків жовтих і зелених декоративних стібків. Ззаду від стану до рукавів — декоративний дугастий шов. Свита Від негоди захищала свита. Жіноча була з білого сукна. Крій її такий самий як чоловічої, одначе прикраси багатші. Свити шили зі стоячим коміром і вило­ гами або й без них. Скісно скроєна права пола заходила на ліву. Права пола, місце відрізу станка, комір, манжети, вилоги та кишені обшиті декоративним Безрукавка (шнуровиця) швом червоною волічкою. Vest — bezrukavka Фартушок Apron — fartushok

Чоловіче вбрання Кроїли дві ногавиці і клин. Один що ними прив’язували личак до Убір голови бік клина не зшивали до кінця й ноги. він застібався на ґудзик. Угорі До церкви чи до міста і взимку Улітку чоловіки носили со­ штани викінчували рубцем, крізь взували черевики або чоботи. лом’яні капелюхи. Хлопці пастухи який протягали очкур. зі стебел незрілого збіжжя плели Зимові штани були з матеріялу, смужки, а умільці формували з Верхнє вбрання витканого на конопляній основі них капелюхи. Головка капелюха Кусан (куцина) утком із вовни. невисока, криси середнього роз­ У переходову пору року чоло­ міру. Парубки обвивали головку віки носили кусани з доморобного червоною стрічкою, а чоловіки Пояс сірого або червоного сукна. Вони чорною або сірою. були приталені, мали стоячий ко­ У перехідну пору року носили Пояс ткали на малому верстаті мір, довжина — до стеген. Рукави куповані повстяні або доморобні з червоних вовняних ниток у чорні вшивали нижче пліч, роблячи під сукняні шапки гамерки. Подвійно й жовті смужки. Завширшки був у пахвою складку, щоб було зруч­ долоню, а завдовжки три метри й зложену прямокутну смугу сукна ніше працювати. Прикрас на довжиною в обвід голови кроїли обгортав стан аж тричі. кусані майже не було. Комір та так, що з одного боку виходили Поясами підперізувалися також манжети рукавів обводили чорним чотири однакові зубці. Смугу поверх свити й кожуха. Зав’язували шнурком. зшивали збоку; зубці створювали пояс так, що спереду з двох боків звисали довгі кінці з тороками. верх капелюха, який обводили Свита чорним шнурком. Чоловіки носили також шкіряні На зиму кушніри шили невисокі ремені, в яких були сховки на гроші, Свиту носили зимою й восени; шапки з ягнячого хутра. Були ще капшук із тютюном, складаний шили з брунатного або чорного шапки з оксамитним верхом лиш ножик. Ремінь був завширшки в доморобного сукна; була легко обведені хутром. долоню або й більше, застібався приталена; скісно скроєна права на дві-три пряжки. пола заходила на ліву. Спереду Сорочка часом бували невеликі вилоги. Спина в поясі відрізана і стан Святкова сорочка була з Безрукавка (полотнянка) поширений 2-3 вусами або склад­ льняного полотна, сягала нижче Чоловіки носили безрукавки з ками. Верх прорізних кишень і стеген. Вишивали комір, манжети узорно витканого полотна — вуси прикрашені кольоровим й довкола пазухи. В останній час вибійки. Крій їх прямоспинний, з шнурком, а поли обведені тут поширилося вишивання ма­ клинами по боках. кольоровою обміткою. Свита нишки. Комір-стоячок у такій соро­ сягала нижче колін. чці застібався збоку. Впродовж років створилися притаманні цій Взуття частині України геометричні та Кожух квітчасті узори чорного й червоного Вдома й до роботи чоловіки взу­ Крій кожуха такий самий як кольору. вали личаки, що були виплетені з свити, з тією різницею, що ззаду лика лози або липи. Робив їх гос­ від пояса вниз були складки, а не Штани подар для себе й цілої родини. Не зморшки. Кожухи носили чолові­ Штани на літо шили з грубшого раз спід був із міцного шнурка. ки й жінки, лишень комір чолові­ полотна, звичайно конопляного. Верх з лика мав петлі на волоки, чого був ширший, ніж жіночого.

157 digitized by ukrbiblioteka.org Узір на рушник Design fo r ritual cloth

159 digitized by ukrbiblioteka.org ІУЦУЛЬЩИНА HUTSUL REGION digitized by ukrbiblioteka.org Чоловік з Гуцульщини. Сорочка вишита низинкою на комірі- стійці, вздовж пазухи і на манжетах; штани з домотканого чорного сукна; широкий ремінь; капелюх з невелики­ ми крисами, обведений різнокольоро­ вим шнурком у кілька рядів; ,,сердак" з чорного сукна, багато прикрашений; панчохи (,,капчурі’’) з домотканого червоного сукна, обведені вишивкою; постоли із свинячої шкіри з воло­ ками; у руці топірець.

Man from Hutsul Region. Shirt, embroidered in nyzynka stitch on the standing collar, down the front, and on the cuffs; pants o f home-woven black sukno; wide leather belt; keptar [vest] o f sheep­ skin; black felt krysania [hat] with narrow brim, trimmed with a few rows o f multi­ colored cord; serdak o f black home-woven sukno, ornately trimmed; kapchuri [socks] o f home-woven red sukno, trimmed with embroidery; pigskin postoly with leather thongs; a topirets ’ [walking stick/hatchet] in hand.

163 Молодиця з Гуцульщини. Сорочка, вишита низинкою на рукавах, комірі-стійціу манжетах, довжина її під коліно; запаски ткані у поперечні смужки (передня коротша); широкий узористий пояс; кептар із овечої шкіриу обведений смушком і прикрашений аплікаціями з сап'яну; широко пов’язана хустка (розмір 1,5 м); намисто з венецьких і справжніх коралів, шкарпетки з грубої волічки, вгорі закінчені узором; постоли з волоками.

Matron from Hutsul Region. Below-the-knee-length shirt, embroidered in nyzynka stitch on the sleeves, standing collar, and cuffs; zapaska [two-panelled skirt, with the front panel shorter], woven in horizontal stripes; wide patterned sash; keptar [vest] o f sheepskin, trimmed in Persian lamb, and ornamented with fine leather applique; wide (1.5 m) kerchief ornately tied around the head; necklace of Venetian and genuine coral beads; heavy woolen socks, trimmed at the top with a design; postoly tied with leather thongs.

164 digitized by ukrbiblioteka.org Гуцульщина. Багатокольоровий узір на рукави, виконаний прямою низзю на чорному розводі. Вузькі узори на стоячок і манжети.

Hutsul Region. Multicolored on black background design for the sleeves, in straight nyz’- Narrow motifs for neckband and cuffs. invaders and oppressors (Poland, Austria, Romania, Hungary, and Czechoslovakia), the population re­ tained its Ukrainian dialect, customs, and folk costume. The Hutsuls inhabit the most inac­ cessible part of the Carpathian Moun­ tains. For this reason they have all the attributes of the highlanders’ way of life, such as adaptability to the severe mountain climate and living condi­ tions, and a strong attachment to their customs. Their folk dress differs from that of their Boiko neighbors by the richness of its coloring and ornamentation.

Women Hairstyle and Headcovering A maiden’s hairstyle differed from that of a matron. For work, the young woman parted her hair down the mid­ dle, and made one or two braids down the back, tying them with yarn at the ends. For holidays, especially for big feast days, the fancy hairstyle required much time and attention, and the assistance of the mother or a girlfriend. In this case, the hair was parted down the middle and two braids combed high above each ear. A red yarn ribbon — an uplitka — and cord strung with copper buttons called puhovytsi were braided into the hair. The ends of both braids were con­ nected at the crown. In order for this poplit [braiding] to hold, a pryv’iazka [a lace] of yarn ribbon was tied around the hair. To complete the hairstyle, a fresh or artificial flower was attached — zakosychena — at the back. Even more complicated was the hairstyle of a betrothed young woman. Between the forehead and the braids Старша жінка Matron above, ribbons of colored yarn were wound around the head and tied at the nape of the neck. The ribbon ends cascaded down the back for two palm- width lengths. Then a chil’tse was placed on the forehead. This was a narrow woolen cloth or metal half­ n the north, the border of the to the town of Kyrlybaba. From here circle, covered with decorations of Hutsul Region follows the foothills the border crosses to the source of copper, silver, or gold, and beads. The Iof the Carpathian Mountains. The Vysheva Creek and across Rushkiv to chiVtse covered the whole forehead, border then runs down from the Velykyi Bychkov in the Zakarpattia with the ornaments hanging down to Nadvirnians’ka Bystrytsia River near Region. In the west, the border the eyes. The married woman always the town of Deliatyn, across Kosiv and reaches the source of the had her hair covered. This was tne Vyzhnytsia. In the east it goes down to Nadvirnians’ka Bystrytsia River. custom throughout Ukraine, and the the river Suchava near the Brodyna Although the Hutsul Region was covering of the head with a kerchief River, and across Rus’ka Moldavytsia divided for centuries among many was part of the wedding ritual. After

166 digitized by ukrbiblioteka.org раниця Гуцульщини на півночі йде вздовж підніжжя Карпат. Від річки Г Наддвірнянської Бистриці — біля містечка Делятин через Косів, Вижницю. На сході знижується до ріки Сучави біля річки Бродини і через Руську Молдавицю перехо­ дить до містечка Кирлибаба. Звідсіля йде до джерел потока Вишева і через Рушків до Велико­ го Бичкова на Закарпатті. На заході границя сягає до джерела Наддвірнянської Бистриці. Хоч Гуцульщина століттями була поділена між різними займанцями (Польща, Австрія, Румунія, Угорщина, Чехословач- чина), але населення зберегло го­ вір, звичаї, одяг. Гуцули населюють найбільш неприступну частину Карпатських гір, тому маю ть усі прикмети високогірських мешканців, як пристосованість до гірської суворої природи і прив’язаність до своїх звичаїв. їхнє вбрання різниться від убрання сусідів — бойків багатством кольорів і орнаментики.

Жіноче вбрання Зачіска і убір голови Дівоча зачіска відрізняється від жіночої. Дівчина розчісувала во­ лосся на дві сторони і заплітала одну або дві коси, викінчуючи їх волічкою. Святкова зачіска, особ­ ливо у велике свято, потребувала багато часу й уваги та допомоги матері чи іншої дівчини. Розчесавши М олода пара Bride and Groom волосся на два боки, високо над вухами заплітали дві коси. Заплі­ таючи, скріплювали коси пасмом червоної волічки (,,уплітки”) і шнурком з нанизаними на ньому накладають „чільце” : вузьке вала голову наміткою („рантухом”) мідними ґудзиками (,,пуговиці”). сукняне або металеве півколо, — смугою з тонкого білого Кінці обох кіс закручували на покрите прикрасами з міді, срібла полотна, що була викінчена на тім’я, а щоб цей ,,попліт” три­ чи золота й коралинами. Чільце кінцях вишивкою або тканим мався, зав’язували його „прив’яз­ закриває чоло, а прикраси зви­ орнаментом. Згодом намітки вий­ кою” з гарасівки. Ззаду встромляли сають аж на очі. шли з ужитку. їх заступила живу або штучну квітку („закоси­ Заміжня жінка завжди пов’я­ хустка з тонкої вовни (т. зв. чували” ). зана. Такий звичай був по всій „ш алянова” ). Ще складніша зачіска зарученої Україні й пов’язання включене у Хустки бували різної величини. дівчини. Поміж косами та чолом весільний обряд. Розчесавши і Для щоденного вжитку — неве­ обводять голову смугами кольо­ заплівши волосся у дві коси, ликі, а святкові мали край на рової волічки й зав’язують їх на жінка закладала їх довкола голови півтора чи два метри. На хустках потилиці. Кінці волічки звисають й натягала чепець із полотна, що квітчастий рисунок у живих на спину на дві долоні. На чоло тісно облягав голову. Потім зави­ кольорах — червоному, жовто-

167 combing out the hair and braiding it was small, but for holidays it was IV2 Necklace (Namysto) into two braids, the woman wound to 2 meters square. It had a floral The Hutsul woman’s neck ornamen­ them around her head. She then motif in vibrant colors: red, deep tation was splendid and rich. It was covered them with a snuggly fitted yellow, and bright green. The border comprised of a few different parts, cloth chepets’. The namitka, a length was finished in a silk fringe. The depending upon when and how each of fine white polotno, was then wrap­ khustka was tied in such a way that the came to be in the Hutsul Region. The ped around the head. In later times, head appeared wide, and the face was oldest neck jewelry was the zgardy, manufactured fabric was used for the evenly framed. First the khustka was copper crosses or metal decorations namitka, which was then called a folded diagonally, and the folded side strung on a chain. Later, there were rantukh. The namitka was trimmed rolled to a width of three fingers. It strands of Venetian beads with colored along its narrow edges with an was then placed on the head and tied designs and gold detail. Then there embroidered or woven design. Even­ at the name of the neck, and both ends were genuine red coral beads with at­ tually, the namitka (rantukh) went out brought forward around to the front. tached coins of various origin. Finally of style, to be replaced with a khustka As the ends reached the ears, the came the lyskavky, glass beads in of fine wool, called shalianova [of fringe was left to dangle. This manner many colors. Also, women liked the challis]. of tying the khustka in such a widened sylianky or gerdany, the tiny glass The Hutsul khustka was square, but shape was typical for the Hutsul beads woven into bands which wrap­ came in many sizes. For everyday it woman’s dress. ped the neck in the style of a choker. The namysto comprised of these various strung beads was attached at the back with a chepraha, an ancient metal-worked clasp. If there was no clasp, a red ribbon of yarn or thread was used to tie the namysto. Shirt The pattern of the woman’s shirt is described in a separate chapter on shirts. Special occasion shirts were sewn from linen fabric, while everyday shirts were made from hemp. In more recent times, biliavi [white] cotton threads for the warp were bought in the city. Fine homespun threads were used for the weft. A finer cloth resulted from this blend. Bilenytsia was also bought in the city — this was Сорочка Shirt a commercially-woven white fabric for pryliudni [literally, public], i.e., festive, shirts. Long ago, sleeves were given to weavers to be woven, if the woman wanted the whole sleeve to be pysanyi [ornamented], i.e., solidly covered with a design. This practice disap­ peared. Usually, the obshyvka [collar], the ustavka [shoulder piece], and the manzhety or dudy [cuffs] were em­ broidered. The front and hem of the shirt were finished in a hemstitch. The shirt was tied at the front neck with shchinky, a cord of white thread. Very long ago the embroidery was done in woolen yarn, dyed with natural dyes. Later bavunky were pur­ chased. These were colored cotton embroidery threads. Now, D.M.C. brand threads are used. Older women used unbleached or white thread for themselves, or else selected one color with which to embroider their shirts. Запаски Zapasky

168 digitized by ukrbiblioteka.org гарячому, зеленому. Краї обведені шовковими тороками. Зав’язувала хустку гуцулка так, щоб голова здавалась широкою, а обличчя було обрамоване рівномірно. Найперше складала хустку у трикутник і закочувала передній край на три пальці. Зав’язувала хустку ззаду на потилиці й обома кінцями обводила голову; пере­ плівши їх біля вух, спускала торо­ ки вниз. Така форма зав’язування притаманна жіночому гуцульсь­ кому одягові. Намисто Гуцульське намисто пишне, багате й різноманітне. Найдав­ ніше — це зґарди, себто мосяжні хрестики або металеві оздоби, нанизані на ланцюжок. Пізніше прийшли венецькі коралі з кольо­ ровим рисунком та золотим Весільний вінок — О. Кульчицька Wedding Wreath by О. Kulchytzka вкрапленням. Були і справжні червоні коралі з дочіпленими до них монетами різного поход-

ження. А вкінці „лискавки” — білими нитками чи одним якимсь скляні намистини різних кольорів, кольором. окрім того, силянки або ґердани, Сорочку зав’язували спереду що ними обв’язують шию. Ззаду ,,щ інками” — шнурком із білих намисто зчіплювали ,,чепрагою” ниток. — стародавньою пряжкою або зав’язували червоною гарасівкою. Поясний одяг Гуцулка обгортає стан запас­ Сорочка ками. Це два чотирикутні вовняні Крій жіночої сорочки описано кусні тканини (,,двоєнички”), що в окремому розділі. Святкові со­ відповідно до кольору звуться рочки шили з льняного, а буденні „колосові” (жовті), „чорнобриві” з конопляного полотна. В нові­ (з перевагою темного кольору), ший час для основи купували в зелені або бурякові. На щодень їх місті ,,біляві” (бавовняні) нитки. ткали у поперечні смужки; до На уток давали тонкі, вдома святкових додавали золоту або прядені. Так виходило тонше срібну нитку — „дріть” . Запаску полотно. Також купували у місті обшивають шнуром, що його ,,біленицю”, себто фабричне сплітають з кольорових ниток. полотно, на „прилюдні” — свят­ Передня запаска коротша від кові сорочки. задньої і з-під неї видно трохи Давніше, якщо хотіли мати сорочку. весь рукав ,,писаний” (покритий узором), то віддавали ткати. Це Пояс вивелося з ужитку. Звичайно вишивали комір („обш ивку” ), Підперізувались тканим вовня­ уставку і манжети (,,дуди” ). ним поясом, завширшки 20-25 см, Пазуху і поділ сорочки обводили завдовжки 3 м, а під ним ще й рубцем. вузькою крайкою („попружкою”). У давнину вишивали вовня­ Таке підперізування міцне, добре ними нитками; їх фарбували самі тримає запаску. природними барвниками. Пізніш купували ,,бавунку” — бавовняні Безрукавка (кептар) кольорові нитки. Тепер уживають Кептар — це частина одягу, нитки марки ДМЦ. Старші жінки що його гуцули носять зимою, а Пояс Sash (poias) вишивали для себе небіленими або часто і влітку, бо гірський клімат 169 (woolen kneesocks), and postoly (laced-up moccasins). The onucha was a piece of woolen fabric, a footcloth, which was wrapped around the foot. The ka p ets’ was a woolen kneesock, sewn from homemade cloth or woolen fabric, usually cherry-red or brown. The top and middle were embroidered, and a nakhlypka — a notch — was sewn to the front with a decorative stitch. The Hutsulka slipped her foot, bound with the onucha, into the kapets \ then into the postil [sing, of postoly]. The postoly were laced with voloky [woolen cord], wound around the ankle. Later, instead of kaptsi, shkarpetky [socks] were knit of heavy cherry-red, brown, or white yarn. The shkarpetky were knit to the same height as the fabric kaptsi, and were trimmed at the top with a traditional Hutsul design. Жіночі пояси Sashes Accessories Skirt The festive outfit had a few care­ The Hutsulka tied zapasky around fully selected accessories: her waist. These were two rectangular A patterned silk kerchief, with a woven woolen panels of fabric — fringe all around, was folded on the dvoienychky — which, depending upon diagonal and worn as an apron [over basic color, were called kolosovi the front zapaska panel]. In back it [similar to stalks of grain, i.e., was tied into a knot, or the ends were yellow], chornobryvi [black-browed], tucked into the sash. i.e., with a predominance of dark A shyrynka [white handkerchief], color, green, or beet-colored. For embroidered around the edges, was everyday wear they were woven in held in the hand when the woman horizontal stripes. For dressing up, the went visiting or to church. special occasion zapaska had gold or A dzbbenka [a small woolen bag, silver d rit’ [metallic threads] woven in. Черес Cheres (belt) woven in a checkered pattern, and It was trimmed all around the edges trimmed with a kraika on both sides], with a cord made from colored edges of the keptar were trimmed with was worn over the shoulder, across the threads. The front zapaska, just below sm ushok — Persian lambskin. The chest. the knees, was shorter than the back keptari (pi.) worn for work were panel. A bit of the bottom of the shirt trimmed simply, while those for Men showed from underneath the zapaska. holidays were elaborately decorated. Hairstyle and Headcovering Along both sides of the front opening Sash (Poias) Older men wore hair long, to the there was applique of colored leather, back of the neck. Young men and A woven sash was tied around the yarn, tsiatky [caps from charges], waist. It was around 20-25cm. wide, younger married men had shorter hair. leather braids, and metal work. The For summer and changing seasons and 3 meters long. Underneath the back of the keptar was also richly men wore a kresania. This was a sim­ sash, a narrow kraika called a decorated, forming a composition of ple black felt hat. The crown was popruzhka was tied. This manner of all the ornaments. Two pockets were tying the zapaska was snug and held sewn to the front. The keptar was hip- the two panels well. length. There was little difference between Vest (Keptar) the women’s and men’s keptar. The The Hutsul keptar was an item of man’s had a standing collar of lamb­ clothing worn not only in winter, but skin, the woman’s was cut flat at the often in summer, because mountain neck and then trimmed with lambskin. climate conditions are severe. The keptar was made from one sheepskin, with the fur to the inside. It Footwear was cut across the middle for a front The Hutsuls needed strong and and back, with the front cut again into warm footwear. For this reason it was two sections. The neckline and the comprised of woolen onuchi, kaptsi Тобівка Tobivka

digitized by ukrbiblioteka.org суворий. Роблять його з однієї Ширинку, білу хустинку, Улітку й у переходовий час овечої шкіри. Її розрізують посе­ обведену вздовж країв вишивкою, чоловіки носили ,,крисаню” — редині на перед і спину. Передню тримали в руці, ідучи до церкви повстяний капелюх чорного ко­ частину розрізують на дві поли. чи в гостину. льору. Верх його півкулястий, Виріз для шиї обводять коміром Дзьобенка — торбина з карта­ боки невисокі, доволі широкі із смушку. Також смушком при­ того вовняного матеріялу, криси, заломлені вгору. Крисаню крашають увесь кептар довкруги. обведена з обох боків крайкою. обводили ,,червячками” — Кептарі, що їх носять до Гуцулка носила її через плече. різнокольоровим вовняним шнур­ роботи, прикрашають скромно, а ком. Молоді хлопці чіпляли їх святкові дуже щедро. Вздовж Чоловіче вбрання кілька, додаючи штучні квіти або поли вміщують нашивки з кольо­ Убір голови прикрасу з дрібних кораликів — рової шкіри, шнурів, ,,цяток” У старших господарів волосся „трясунку” . (капслів), шкіряної плетінки й сягало до шиї. Парубки та молод­ Взимку покривали голову металевих оздоб. Також багато ші господарі підстригалися хутряними шапками різної форми. прикрашена спина кептаря, що коротше. Звичайна хутряна шапка ,,кучма” , має не раз усю композицію з тих же додатків. Спереду вміщено дві кишені. Довжина кептаря — до стеген. Різниця між жіночим і чолові­ чим кептарем невелика. Чоловічий має стоячий комір із смушку, а жіночий скроєний до шиї та обшитий смушком. Взуття Взуття гуцулки міцне й тепле. Воно складається з вовняної онучі, капця (вовняна панчоха) і постолів. Онуча — це кусень вовняного матеріялу, яким обгортають стопу. Капець — вовняна панчо­ ха, пошита з доморобного сукна або вовняної матерії, здебільшого вишневого або бурого кольору. Кептар Keptar Горішній край і середину прикра­ шають вишивкою, а спереду пришивають декоративним швом ,,нахлипку” (зубець із сукна). Ногу, обведену онучею, взувають у ,,капець”, а тоді у постіл. Прикріпивши постоли „волока­ ми” (вовняні шнури), обвивають ними ноги на висоті щиколотки. Пізніше, замість капців, плели на дротах шкарпетки з грубої волічки, добираючи колір вишне­ вий, бурий або білий. Шкарпетку виплітали до тієї ж височини, що й капець із сукна, і закінчували горішній край гуцульським узором. Додатки До святкового одягу належали ще дрібниці, що їх дбайливо підбирали. Шовкова узориста хустина з тороками. Жінка опоясувалася нею немов запаскою (поверх передньої запаски), ззаду зав’язу­ вала ґудз або підтикала кінці під пояс. Сердак Serdak ing lumberjacking. More recently the cheresy were narrower, and often embossed and trimmed with metalwork. Inside there were pockets for a pipe, knife, and a leather pouch. The cheres was worn over the shirt, which was not tucked into the pants, so the shirt was visible below the belt, shorter in front and longer in back. Footwear The Hutsul’s footwear was the postoly [pi.] and kaptsi [pi.]. The postoly were made from pigskin or cowhide. A rectangle of leather was turned up on all sides. The outer edge was slightly puckered, and the pointed toe of the postil was more or less curved upward. There were eyelets — obory — in the upper edges through which long leather laces or woolen cords — voloky — were drawn. The postil was tied to the foot with the laces wound around the ankle. The men’s kaptsi (socks) were sewn from sukno; they were different from the women’s. They were cut to Крій штанів Pants pattern envelope the sole as well as the calf. On one end of the kapets ’ was a round and not high, while the brim Pants diagonal flap, called a nakhlypka. The was wide and turned up all around. For most of the year the Hutsuls top of the kapets' as well as the The kresania was trimmed with a wore hachi, pants of homemade black nakhlypka were finished in a multicolored woolen yarn cord - a or red sukno. Only during the summer decorative stitch. A Hutsul placed his cherviachok. Young men attached a were the pants — portianytsi — of onucha-bound foot into the kapets*, few of these cords, adding artificial regular cloth. then covered the calf with the top part flowers or triasunky (pi.) — decora­ Each nohavytsia — kholoshnia — of the kapets’ and the nakhlypka. The tions made of fine beads, which [pantleg] was cut as a rectangle, and kapets' then was laced up with the quivered with any motion. sewn together lengthwise. In back, the thongs or cord to above the ankles. In winter, fur caps of various two were joined with a trapezoid- The voloky were white or black. shapes were worn. The simple fur shaped insert, and with a small square Younger Hutsuls wore boots instead kuchma was not too high, and had a one in the front. The seams were of postoly. round crown. Fur earflaps — vidvoroty finished in a decorative stitch. A cas­ — were added, which were usually ing was sewn along the top, through turned up. In frigid weather they were which a drawstring — ochkur — or a Outerwear pulled down to shield the ears and narrow reminets’ was pulled. Vest (Keptar) nape. The kaptsi [pi.] or socks covered A description is given above under the bottom hem of the pantlegs, Women’s Vests. Shirt because the kapets* reached to below Long ago the man’s shirt was of the the knee, as a kneesock, into which Serdak same cut as a woman’s shirt. This is the pantleg was tucked. In putting his Over the keptar the Hutsul wore a described in a separate chapter on the footwear on, the Hutsul folded the short jacket, or svyta, called a serdak, sorochka. In time, the man’s shirt nohavytsi in such a way that the pleat of homemade black or red sukno. A changed, which is also described in stood out from both sides. More rectangular piece of sukno was folded that chapter. Here it should be noted recently, the kaptsi were not worn, and in half, a neck opening cut out and the that the man’s collar, front, and cuffs then the pantlegs were let down. The two front halves separated. To have — bratsari — were embroidered. The hem was turned up about a palm- them fold over each other, two panels bottom hem of the shirt was finished width, and was embroidered. called hridushky were attached, one to with a cut-and-drawn work in white each side of the front. The sleeves thread. Belt (Cheres) were sewn to the bodice with the In the Hutsul Region the shirt, A Hutsul wore a wide leather belt, seams to the outside. Godets were worn over the pants, was short, just called a cheres, which fastened with sewn to the sides. A small standing covering the hips. Still, it was longer three buckles. Earlier cheresy had collar completed the serdak. than the keptar, and often longer than been much wider (“from the hips to All seams were covered in the serdak. the underarm”) to protect the man dur­ decorative stitches in colored yarn. 172 digitized by ukrbiblioteka.org невисока з півкулястим верхом, до країв пришиті хутряні смуги, відвернені вгору „відвороти” , що їх в негоду можна спустити. Сорочка У давнину чоловіча сорочка мала той самий крій, що й жіноча. Його описано в окремому розділі. Згодом крій чоловічої сорочки змінився (описано теж окремо). Тут лиш зазначимо, що в чоловічій сорочці комір, пазуху й манжети („брацарі”) обводили вишивкою. Поділ сорочки викін­ чували мережкою білими нитками. Сорочка на Гуцульщині коротка, покриває стегна. Все ж таки вона довша від кептаря, а не раз і від сердака. Штани (портяниці, гачі) Гуцули більшу частину року носили штани з доморобного сукна („гачі”) і тільки влітку з полотна („портяниці”). Колір доморобного сукна був чорний або червоний. Кроїли обидві ногавиці („хо- лошні”) як рівні прямокутники, зшивали їх поздовжним швом. Ззаду з’єднували вставкою у фор­ мі трапези, а спереду невеликим чотирикутником. Поздовжнє зшиття і вставка викінчені декоративним швом. Горішній край штанів завернений у рубець і крізь нього протягнений шнур („очкур”) або вузький ремінець, що притримує їх. Капці, капчури чи шкарпетки закривали нижній край штанів, бо капець охоплював ногу під колі­ ном. Взуваючись, гуцул закладав ,,Гуцульська дитина” — м алю нок /. Труша “Little girl” by /. Trush на кожній ногавиці складку, яка відставала збоку. В новіший час сорочку з-під пояса трохи наверх. й закручують кілька разів вище не носили капців і ногавиці спус­ Вона звисала спереду коротше, а щиколотки. кали до низу. Край їх, підкочений ззаду довше. Чоловічі капці (шкарпетки) в долоню завширшки, був викін­ пошиті з сукна; вони інакші як чений декоративним швом. жіночі. Капці скроєні так, щоб охоплювали стопу та литку. З Черес Взуття одного краю капця є скісне крило, Гуцул підперізується широким Взуття гуцула — постоли й що зветься „нахлипкою” . Верх шкіряним поясом — чересом, що капці. Постоли зроблені зі свиня­ капця й „нахлипка” викінчені застібається на три пряжки. чої чи худоб’ячої шкіри. Щоб їх декоративним швом. Давніше череси були широкі („від пошити, прямокутник шкіри завер­ На ногу, обвинену онучею, стеген до пахи”), щоб захищати таю ть з усіх країв. Зовнішня сторона вбирають капець, а тоді взувають чоловіка при роботі в лісі; тепер постолів злегка зморщена, перед за­ постіл і ремінцями або чорними череси вужчі, часто мають викар- дертий догори. У горішньому краї чи білими волоками обкручують буваний узір, а то й металеві роблять дірки („обори”), крізь які ногу до щиколотки. прикраси. У середині — сховок на просиляють довгі вузькі ремінці Молодші гуцули у свято люльку, ніж і шкіряний гаманець. або вовняні шнури („волоки” ). взувають чоботи. Підперезавшись, гуцул витягав Ними прив’язують постіл до ноги

173 deep yellow yarn cord on the sides. The front of the kozhukh was embellished — pysanyi — in the same manner. On each front panel were two snury — twisted yarn cords — in yellow and green, followed by zig­ zags. At the neck in front yarn pom­ poms were attached. The kozhukh closed in front with leather buttons attached to the right side and twisted leather loops on the left. Accessories A small silk scarf was tied around the neck. A tobivka was worn across the shoulder. It was a leather purse on a leather strap, solidly covered in metalwork. The topirets* was a walking stick of hardwood, with a copper crossbar at the top. It was carved and inlaid with beads. The crossbar had an edge similar to a hatchet.

Молода пара Bride and Groom

The hridushky were solidly decorated front to make a neck opening and two in an ornamental wool cording in sides. It was fitted at the waist while yellow, brick and green. Darmovysy — below it, panels made from two sheep­ tassels or pompoms of the same col­ skins were added. They were cut on ored yarn — were added at the front the diagonal to widen the lower half of neckline and the hridushky. the kozhukh. Two rectangular pieces The Hutsul serdak was longer than were added to the sides for sleeves. the keptar. The kozhukh was edged with a strip of black Persian lamb. The trim was at­ Sheepskin Coats (Kozhukhy) tached with a sylianka to hide the For winter, short kozhukhy were stitch. All seams were trimmed with worn in the Hutsul Region. Everyday an applique of red fine soft leather ones were simple, festive ones more zig-zags, overcast in yarn. At the waist ornate. in back a “belt” or “sash” was sewn A kozhukh was made from one in — this was an ornamented band of sheepskin, with a cut down the middle holytsia [white leather] with curled Згарди Zgardy

174 digitized by ukrbiblioteka.org Верхнє вбрання Сердак. Поверх кептаря гуцул одягає коротку свиту — сердак з доморобного чорного або червоного сукна. Його кроять, перегнувши кусень тканини. У станку посере­ дині роблять виріз для шиї, передню частину розрізують на дві поли. Щоб вони заходили одна на одну, додають з обох боків смуги ,, грі душки” . Збоку до сер- дака доточують клини. Виріз для шиї обводять невеликим стоячим коміром. Всі шви сердака покриті стіб- ками з кольорової волічки. На ,,грідушках” спереду орнамент з волічкового шнура жовтого, це­ глястого й зеленого кольорів. Для прикраси додають китички з тієї ж кольорової волічки — ,,дар- мовиси” . Гуцульський сердак довший від кептаря. Кожух. Взимку носять короткі кожухи; буденні кожухи простіші, святкові більш прикрашені. Верх кожуха із цілої овечої шкіри, в якій посередині вирізали отвір на шию, а поздовж розрізу­ вали на поли. Станок кожуха приталений; щоб поширити його низ, у стані доточували дві шкіри, скроєні скісно. Рукави були з двох прямокутників шкіри. Краї кожу­ ха обводили чорним смушком; пришивали його до шкіри ,,силян- кою” , щоб прикрити шви, а зверху заличковували орнаментом — зубцями з червоного сап’яну, обведеними волічкою. На спині у стані пришивали ,,пояс” — орнамент із сап’яну на білій ,,го- лиці” (біла шкірка), а по боках кручені шнурки з жовтогарячої волічки. Передки кожуха (,,грі- душки”) прикрашали жовтими та зеленими ,,снурами” , а вгорі китичками з волічки. Кожух застібали спереду на шкіряні ґудзики, що пришиті на правому боці; петельки з крученої шкіри — на лівому. Додатки Хустина шовкова невелика, що нею обв’язували шию. Тобівка — шкіряна торбина на смузі ременю, густо оббита ме­ талевими прикрасами, яку носили через плече. Топірець — палиця з твердого дерева з мідною поперечкою, Євдокія Сороханюк, знавець одягу Гуцульщини Evdokia Sorochaniuk різьблена та прикрашена корали- ками; зверху має вістря, немов сокира. digitized by ukrbiblioteka.org БОЙКІВЩИНА BOIKO REGION digitized by ukrbiblioteka.org Чоловік з Бойківщини. Сорочка вишита хрестиковим узором на уставках, комірі-стійці, манжетах і подолі; вузькі полотняні штани; черес на три пряжки; безрукавка „бунда" з овечого хутра без прикрас; солом ’яний капелюх з невеликими крисами; ноги обвинені полотняною У)завійкою ”, закінченою шкіряним ,,обуванцем "; шкіряні постоли.

Man from Boiko Region. Shirt, embroidered in cross-stitch on the shoulder pieces, standing collar, cuffs, and along the bottom hem (may be pleated below the waist); narrow pants o f polotno; cheres [leather belt] with three buckles; bunda [vest] of sheepskin, with no trim; straw hat with small brim; feet bound with a polotno zaviika [footcloth], trimmed with a leather obuvanets’; leather postoly.

179 Молодиця з Бойківщини. Сорочка вишита хрестиками на уставках, комірі-стійці і манжетах, що зібрані „брижами ”; „фартух" (спідниця), прикрашена хрестиковою вишивкою на подолі, а вгорі, нижче стану, охоплена ,, брижами фарту­ шок вишитий хрестиками, вузький червоний пояс, поверх того вишита безрукавка ,,лейбик" з овечої шкіри, обведена смушком; намітка з тонко­ го полотна; прикрите лейбиком намисто; шкіряні ходаки з білими волоками.

Matron from Boiko Region. Shirt, embroidered in cross-stitch on the shoulder piece, the standing collar, and cuffs, gathered into bryzhi [smocking]; fartukh [skirt], trimmed with cross-stitch along the bottom, and gathered with bryzhi below the waist; apron embroidered in cross-stitch; narrow red sash; embroidered sheepskin leibyk [vest] trimmed in Persian lamb; namitka o f fine polotno; necklace under the leibyk; leather khodaky with white laces.

180 digitized by ukrbiblioteka.org Бойківщина. Узір на рукави, вишитий хрестиками темночервоними й чорними нитками. На уставку узір ширший, а на фарту­ шок вужчий. Вузькі узори на комір і манжети.

Boiko Region. Design for sleeves in dark red and black cross stitch. The design for the shoulder piece is wider than the one for the apron. Narrow motifs for collar and cuffs.

181 called a kychka, and colored twine. the whole Boiko Region, even when he Boiky live in the Car­ The kychka was formed of black sour the kychka and the snurok were no pathian Mountains as neighbors cherry twigs, bent into a circle, then longer worn in the Opor and Svicha Tof the Hutsuls. The borders of the entwined with an narrow band of River valleys. Boiko Region reach the area of cloth, to prevent the twigs from bin­ Drohobych in the north and the Zakar- ding the head. The kychka was tied Necklaces (Namysto) pattia plateau in the south. In the with a band from an old challis ker­ First tied on the neck was the ger- west, the border begins at the Oslava chief, while the crown was filled in dan, a narrow band of tiny seed beads River, and goes along the cities and with purchased lace. The result woven into a design. Below that were towns of Lis’ko, Staryi Sambir, resembled a small sieve. In the front, a few strands of genuine coral beads, Drohobych, Truskavets’, Bolekhiv, and pins with large shiny heads were strung together with metal buttons and Dolyna. It then follows the Limnytsia thickly pressed into the brim edge of crosses. Below the coral hung River, crossing the Carpathians, and the kychka. Two rows of laces, braided patsiorky, strands of light shiny heads west along the foothills to out of red and green yarn, were pulled multicolored beads, called svitliachky. Svaliava, Perechyn, and Velykyi through across the bottom of the ring. The metal buttons and crosses were Bereznyi. The same kind of laces, approximately made by a few men in the village. It was in the Boiko Region that 50 cm long, thickly hung down the There were also kovtky z lelitkamy, trading and military routes into back of the kychka, and down the i.e., earrings with pendants. These Western Europe passed along the woman’s back. Harasivky, woolen red were ancient ornaments which disap­ valleys of the Carpathian Mountains. and green ribbons, were also attached peared in time. Along with farming, the Boiky [Boiko, along with the laces, so that down the singular] were traders and merchants. back there hung a whole hank of rib­ Shirt (Sorochka) They exported salt and cattle, and bons and laces. The woman’s shirt was cut in the more recently, fruit. For church, the woman covered the same pattern as a man’s. It was not Boiko clothing is neither richly snurok with a kerchief. Visible only long, only thigh-length. A separate ornamented nor colorful. It is modest, from the front, peaking out from half-slip from heavier polotno was but greatly detailed and finely worked, beneath the kerchief, was the edge of worn with the shirt. The front of the with delicate embroidery. In some the kychka with the shimmer of the pin bodice was gathered with a strong areas the costume is more colorful heads. The ring did not cover the thread, and reinforced on the outside than in others. whole head, but was placed on the with coloured threads. The rolled col­ The folk costume of the Opor and forehead, just above the eyebrows, and lar was most common. It was tied at Svicha river valleys, in the center of ended at the crown. Thus, when the the front with an ushchinka — a the Boiko Region, is described in this head was covered with a kerchief, the plaited cord with tassels at the ends. chapter. other end of the kychka formed a In time, the decoration of the shirt sharp angle under the kerchief in the changed. While earlier the embroidery middle of the crown. This style of was geometric lines, zig-zags, and Women headcovering was a remnant from rhombs, later floral motifs appeared, Hairstyle and Headcovering those ancient times when one or two embroidered in cross-stitch which, in A maiden styled her hair into two horns were attached “to scare away the this region, was called zemiatka. braids. During weekdays, she arranged unclean, or evil power.” In the Boiko Region, the kerchief the braids around her head. On Sun­ Skirt (Spidnytsia) days and holy days, zaplitky were was tied thus: folded on the double braided in — these were strands of red diagonal, it was placed high on the The everyday skirt, made from or green yarn. Both braids joined at forehead above the eyebrows, then the vybiika, was called a dymka. The far- the end, and from it hung a large two ends were tied high on the crown. tukh, a skirt made of fine white polot­ tassel of yarn — a kytytsia. It was held This method of tying was common in no, was worn for festive occasions. down with the sash \poias\. Together, the tassel, the zaplitok [singular of zaplitky] and the sash formed one large tassel of yarn at the back. A young unmarried woman walked around with her head uncovered, to show off her hairstyle. For work, she wore a white percale kerchief, and in bad weather a challis one, in a small flowered pattern. Matrons covered their hair with a small flat cap called a chepets\ Its crown was covered with purchased lace, bound all around with white cloth. The binding ended in two strings which were tied and hung down the back. Over this, the woman wore a snurok. This was comprised of a ring, Сорочка Shirt 182 digitized by ukrbiblioteka.org шнурків. Кичка зроблена з вишне­ Нижче чіпляли кілька разків г оики населяють частину вого пруття, зігнутого в коло. Її справжніх коралів, перенизаних JLJ гір Карпат у сусідстві з обвивали вузькою смугою полот­ металевими ґудзиками і хрести­ гуцулами. Межі Бойківщини на, щоб не тиснула голови. Кичку ками. А ще нижче — „пацьорки” , сягають на півночі у Дрого- пов’язували смугою з шалянової легкі блискучі різнокольорові биччину, а на півдні у закарпат­ хустки, а її верх заповнювали намистини, звані „світлячками” . ську рівнину. На заході границя купованим мереживом, поставало Металеві ґудзики й хрестики Бойківщини починається річкою немов мале решітце. Спереду у виробляли сільські майстрі. Ославою, переходить через міста кичку густо вколювали шпильки з Були ще й „ковтки з лелітками” , Лісько, Старий Самбір, Дрогобич, великими блискучими голівками. себто кульчики з трясучками. Ці Трускавець, Болехів і Долину. Через денце кички перетягали у старовинні прикраси згодом Дальше вздовж річки Лімниці два ряди шнурок, сплетений з чер­ зникли. переходить через Карпати й тяг­ воної та зеленої волічки. Такі самі неться підніжжям гір на захід аж до шнурки завдовшки 50 см звисали Сорочка Сваляви, Перечина та Великого густо ззаду кички; крім шнурків, Жіноча сорочка скроєна так са­ Березного. чіпляли червоні й зелені гарасові мо, як чоловіча; вона не довга, На Бойківщині через перевали стрічки, тож на спину спадав сягає до стеген. Від пояса вбирали у Карпатах ішли торговельні й жмут стрічок і шнурків. нижню спідницю з грубшого по­ військові шляхи до західної Ідучи до церкви, жінка покри­ лотна. Станок сорочки морщили Европи. Бойки, окрім рільництва, вала „снурок” хусткою. Тільки на нитку і закріплювали зверху займалися торгівлею. Вивозили спереду видно було з-під неї край кольоровими нитками. Загально сіль і худобу, а в новіші часи — кички й мерехтіння шпильок. поширений виложистий комір. садовину. Снурок убирали низько над Його зав’язували плетеним Одяг бойків не має великої бровами, а на маківці — вище. Як шнурочком із китицями — пишноти чи різноманітности ко­ покривали його хусткою, то посе­ „ущ інкою” . льорів. Він скромний, але дуже редині створювався гострий кут. Згодом орнаментація сорочок випрацюваний, вишивані прикраси Такий спосіб пов’язування змінилася. Давніш були геоме­ делікатні. Все ж у деяких околи­ нагадував той час, коли на голову тричні лінії, зиґзаґи й ромби, а цях одяг більш мальовничий, як в чіпляли один або два роги „для потім з’явились квітчасті узори, інших. відстрашування нечистої сили.” вишиті хрестиками, які там Описуємо одяг мешканців Коли в долині Опору та Свічі звуться „зернята” . долин річок Опору і Свічі, які вже не вбирали ні кички, ні снур- лежать у центрі Бойківщини. ка, то хустку пов’язували так: зложивши подвійним скосом, при­ Поясний одяг кладали її до чола вище брів та Спідниця високо над потилицею зав’язували На будень її шили з вибійки і Жіноче вбрання обидва кінці. звали „димкою” . Про свято була Зачіска й убір голови з тонкого білого полотна, звалася Намисто Дівчина заплітала волосся у „фартухом” . Димку й фартух дві коси. У будень закладала їх Найперше одягали на шию шили з п’яти пілок. Чотири пілки довкола голови; в неділю чи ґердан, себто узористу вузьку складали у складки або рясу вали, свято вплітала „заплітки” — смужку з дрібних кораликів. а п’яту, передню, лишали глад- смужки червоної або зеленої во- лічки. Коси на кінці лучились і від них звисала велика китиця воліч- ки; її притримували „поясом” , отже китиця, запліток і тороки пояса творили ззаду одну велику волічкову китицю. Дівчина ходила „простоволоса” , щоб похвалитися зачіскою. До роботи зав’язувала білу перкалеву хустину, а в негоду пов’язувалася шаляновою хусткою у дрібні квіти. Молодиці ховали волосся під чепець — плоску шапочку. Верх її з купованої коронки, обведений білим полотном. Обвідка чепця закінчується двома зв’язаними шнурками, що спадають на спину. Зверху жінка клала на голову „снурок” , що складався з обруча — „кички” та кольорових Спідниця — фартух Skirt — fartukh Each skirt was made from five widths tween these were dark red and dark made sukno. It was thigh-length, in a of fabric. Four widths were finely green stripes. A plaited belt — tkanyt- straight cut. pleated or gathered, while the fifth — sia — was attached to the top of the Later, the vest was made from pur­ the front — was left smooth. The apron to form a waistband and ties. chased white sukno. In the valleys of dymka was gathered more often than The tkanytsia was usually plaited in the Opor and the Svicha Rivers, it was pleated. Thick gathers, tightly drawn red yarn on a pegboard. The katran richly embroidered with plant motifs. with strong thread, formed the top of was of a fairly heavy weave. It was In front, a branch was embroidered the skirt at the waist. It was tied with worn by the wealthier matrons. down each side, while along the bot­ a cord, called the frembii. The portion The pivka (or zapynachka) was an tom of the back, there was a row of of the skirt made from the four apron of fine white polotno, made of tiny flowers. Such a vest was made to gathered widths was embroidered two fabric widths joined vertically order by the furrier, because it was along the bottom with the same design down the front. It was then embroid­ decorated the same way as a fur vest. as the shoulder pieces of the shirt. ered with a wide design along the bot­ It was worn for festive occasions. An Below the embroidery, along the hem tom, and a narrow one along the everyday vest was more modest, of the skirt, there was a finish of joined seams from the bottom to the embroidered only with zig-zags — merezhka — cut-and-drawn work. The waist. The embroidered apron was kryvuVky. front of the skirt, the smooth width of gathered or pleated. At the top the In this century, Boiko women made fabric, was not embroidered. The back waistband ends served as ties at the fitted bezrukavky out of velvet, lined in of the skirt was pleated, and seemed back. polotno. The velvet vest had less 0 longer than the front. Long ago the More recently, aprons were sewn decoration than one of polotno because embroidery on the fartukh was done in from bought percale in red, green, and of the fit and texture of the fabric. yarn, while later DMC embroidery sometimes in orange fine floral print. floss was used. For Sundays and holidays dark red or Sash (Poias, Kraika) In time, skirts of commercially orange challis aprons were worn. Two The poiasy in the Boiko Region manufactured fabric became popular in widths of fabric were joined together differed in design and length. The the Boiko Region. For summer they with the tsyrka stitch. At the top of the simplest were the hand-plaited ones were made of percale, for cooler apron, a small square was smocked from red wool, with a touch of weather in challis or sukno, and were and embroidered with a few rows of another color. Kraiky were woven in a gathered, not pleated. The colors were zig-zags. A waistband of the same striped pattern out of dark red, blue, red, green, and blue. These skirts fabric finished the top, while a plain green, and yellow yarn, and were 2 were trimmed with tucks or colored hem was at the bottom, sometimes meters long and 8-Ю cm wide. In the strips at knee-length. with small tassels at each corner. flatlands, where outerwear was longer, the kraiky were longer, woven in black Apron (Zapaska) Vest (Bezrukavka or Leibyk) with red edges. The katran was a woolen apron An important part of the woman’s domestically-woven in a checked pat­ outfit was the bezrukavka (literally, tern. The vertical stripes were dark something without sleeves) or, as it Footwear brown, the horizontal yellow-white (the was called here, leibyk. Earlier it was The Boiko woman had special natural color of sheep’s wool). Be­ made form dark brown or white home­ footwear because of the climatic condi­ tions of the region. First, she wrapped her leg from the ankle to below the knee with a long footcloth, the pidviika. The wrapped foot became straight from the ankle to the knee. Then a footless cloth stocking, the gatianka, was pulled on. It was embroidered with the tsyrka stitch down the front. In the winter, such a gatianka was sewn out of white home- woven sukno — then it was called a kholoshnia. Below the knee it was tied with a garter of black woolen twine. Then the foot was wrapped with a rec­ tangular piece of cloth, the platianka\ in the winter, it was a white woolen onuchka. The foot was then placed into a leather khodak, and tied with laces. Beginning at the ankle, the laces were wound thickly around the foot (for 10 cm), ending below the knee with an obuvanets\ a leather strip. Khodaky eventually disappeared, especially from special occasion attire, Кожух Kozhukh and were replaced by boots. Maidens’

digitized by ukrbiblioteka.org кою. Димку частіше морщили як кривулькою. Вгорі запаску викін­ складали. У гладкій пілці розрі­ чували смугою з тієї ж самої зали „розпірку” . Всі п’ять частин тканини, а на подолі звичайним зшивали. Грубі зморшки, густо рубцем, часом з малими китицями стягнені сильними нитками, тво­ з обох боків. рили закінчення фартуха вгорі. Зав’язували його шнурком, що Безрукавка (лейбик) звався ,,фрембій” . Поділ фартуха Важлива частина жіночого на задніх пілках мав таку ж, як і одягу — безрукавка, або як її тут на уставках вишивку, а нижче звуть — лейбик. Раніше його вишивки, на краю спідниці — шили з домашнього сукна темно- мережку. Передню пілку не виши­ брунатного або білого. Він рівно вали. Задня частина фартуха була скроєний, довжина до стеген. у складках, тому здавалася Пізніш шили лейбик з білого довшою, як перед. Давніш фартух купованого сукна. У долині Опору вишивали волічкою, а згодом і Свічі він був рясно вишиваний нитками Д.М.Ц. рослинним орнаментом. Спереду Згодом поширились на Бойків- на обох полах — дві галузки, а щині спідниці з купованого мате- ззаду внизу — ряд дрібних квіто­ ріялу: на літо з перкалю, а на чок. Такий лейбик був тільки про переходову пору — шалянові або свято, його виконував на замов­ сукняні. Були зморщені, але не лення кушнір. Лейбик на будень Снурок Snurok рясовані. Кольори добирали чер­ чи до роботи був скромніший, воні, зелені й сині. Прикрашали вишитий тільки кривульками. спідниці закладки або кольорова Останнім часом шили і прита- тасьма на висоті колін. лену безрукавку, оксамитну з полотняною підшивкою. Фартушок (запаска) Оксамитний лейбик менше Катран — домоткана запаска з прикрашений, ніж сукняний. Це вовни у крату. Поздовжні смуги зумовлене кроєм і якістю темнобрунатні, а поперечні матерія лу. жовтаво-білі (природний колір овечої вовни). Поміж тим Пояс і крайка снуються темночервона й темно- Пояси різнилися взором і зелена смужки. Вгорі до катрана довжиною. Найпростіші були прикріплений плетений пояс — ручно плетені з червоної вовни з ,,тканиця” . Його звичайно плели малим додатком іншого кольору. червоною волічкою на дощинці з Крайки ткали у смужки з темно- позабиваними кілочками. Тканина червоної, синьої, зеленої та катрана була досить груба; його жовтої вовни завдовжки 2 м, носили зимою заможніші завширшки 8-10 см. В рівнинних господині. околицях, де верхнє вбрання Півка (або запиначка) це запас­ довше, ткали також і довгі край­ ка з тонкого білого полотна, на ки, чорні з червоними краями. яку беруть дві пілки тканини та з’єднують посередині. Тоді при­ Взуття крашають вишивкою: по всьому Кліматичні умови змушували Спідниця з вибійки Skirt — vybiika подолу широким узором, а у місці бойкиню взуватися дбайливо. з’єднання пілок на всю їхню Найперше вона обвивала ноги від довжину — вузьким. Вишиту за­ щиколоток аж до підкоління паску рясують або закладають у довгою смугою полотна „ п ід б ій ­ складки. Вгорі вона охоплена к о ю ” . Вони ставали рівні від полотняною тасьмою, кінці якої щиколоток до колін. Тоді наді­ зав’язують ззаду. вала панчохи з полотна без стопи й В останні часи шили запаски з зап’ятка, що звались „ґатянки”. купованого перкалю червоного, Спереду прикрашав їх декоративний зеленого чи помаранчового у дріб­ шов — ,,цирка” . На зиму ґатянки ний квітчастий узір. В неділю і („холошні”) шили з білого свято носили шалянові темночер- домашнього сукна. Під коліном воні або помаранчові. Дві пілки зав’язували їх підв’язкою з чорного зшивали стібком ,,циркою” . Вгорі вовняного шнурка. Опісля обвивали посередині півки густо морщили стопу простокутним куснем невеликий квадрат. Поверх збира- полотна „платянкою” , а зимою нок вишивали кілька рядків білою вовняною „онучкою” . Тоді 185 boots were fancy, with copper stud work. The bramkova bunda was In the flatlands, for the summer the trim. Matrons liked red boots with trimmed along the edges with black head was covered with a straw hat, the short but wide bootlegs and high Persian lamb, and had bramky along kapeliukh. It was made from sewn heels. each side front, made from black and strips of plaited unripe wheat or rye white leather from sheep paws. The stalks. Such a plaited strip, the kraika, Outerwear talbvana bunda had fine leather red usually was plaited by the shepherds. Women’s outerwear was similar to and green floral appliques in addition The hat itself was sewn together by the men’s, but more decorated. It is to the bramky. village craftsmen. The crown of the described at the end of the chapter, Because of the sudden weather hat was not too tall, and the brim was along with the men’s outerwear. changes, in the mountains the bunda 10 cm wide. was worn almost constantly. In the mountains, a valenyi kapeliukh, i.e., rolled hat, was worn. Fur Vest (Bunda) Men It was made of hard felt, and bought at the market. In shape it was similar The fur sheepskin vest, with the Headcovering to the straw hat, with a medium crown fur to the inside, was the main Older men had hair shoulder- and brim. outerwear. The plain, or prosta, had length, while younger men cut their The straw and felt hats were no ornamentation and was worn for hair shorter. decorated in various ways, depending upon the age of the wearer. Older men wrapped a black ribbon around the crown, while the young men selected a colored ribbon. On festive occasions, young men added decorations: peacock feathers, shiny pins, and triasuchky — fine beads, strung on thin wire. During winter, Boiky wore sheep­ skin caps, with fur on the outside. The inside was lined with the leather from the sheep’s belly. These caps were round, not high, and in some villages had a raised cuff which could be pulled down over the nape of the neck and ears in bad weather. In the moun­ tains, the cap was trimmed with blue woolen fabric, stitched in red yarn. Shirt Both the old and contemporary pat­ tern of the man’s shirt is given in a separate chapter. A festive shirt was sewn with a decorative stitch in red or violet thread. An everyday work shirt was sewn with linen thread. In the old days, the shirt had a standing collar, but later the rolled collar became popular. The embroidery on a man’s shirt was in a narrow design, approximately 2-3 cm wide, along the collar, cuffs, and the front on either side of the opening. The front was also embel­ lished with a merezhka. The shoulder- piece was decorated with narrow red embroidery designs for the young men, and black running stitch for the older, married men. Boiky wore their shirts over their pants. The front neckline was tied with a harasivka, a ribbon: red for the young, and black for the older men.

Подружжя Married couple

digitized by ukrbiblioteka.org взували ходаки зі шкіри і прив’я­ шпильки і „трясучки” — дрібні Сорочка зували їх до стопи волоками. намистини нанизані на дротиках. Крій чоловічої сорочки подано Почавши від щиколотки, ногу Взимку бойки носили шапки з в окремому розділі. Святкову со­ густо обвивали волоками та овечого хутра, підшиті шкірою з рочку шили декоративним швом викінчували під коліном „обуван- черева вівці. Шапки були круглі, червоними або фіолетовими цем” , себто шкіряним ремінцем. невисокі, в деяких селах з нитками. Робітну сорочку шито Ходаки поволі зникли, най­ піднятим краєм, який у негоду льняними нитками. Комір сороч­ перше зі святкового одягу. їх спускали на потилицю й вуха. В ки в давнину був стоячий, згодом заступили чоботи. Дівочі були горах викінчували шапку синім виложистий. вибагливі, прикрашені мідними сукном, пришитим червоною Вишивка на чоловічій сорочці цвяшками. Жіночі — червоні з волічкою. вузька. Узір, завширшки 2-3 см, широкими невисокими халявами та високими закаблуками. Верхній Одяг Верхній жіночий одяг подібний до чоловічого, тільки більш прикрашений. Хутряна безрукавка (бунда) Хутряна безрукавка з овечої шкіри була верхнім одягом. Проста бунда служила до пра­ ці, була зовсім без прикрас. Брамкова бунда була обведена довкола чорним смушком, а спереду мала ,,брамки” з чорної та білої шкіри з овечих лапок. Тальована бунда мала, окрім брамок, ще прикраси з квітів і листків з червоного й зеленого сап’яну. В горах бунду носили майже завжди з огляду на раптові зміни погоди. Чоловіче вбрання Убір голови У старших господарів волосся сягало до шиї, молодші підстри­ галися коротше. У рівнинних місцевостях влітку голову покри­ вали солом’яним капелюхом. Смужки, що звуться „крайкою” , виплітали пастухи зі стебел незрілої пшениці або жита, а капелюхи з них виготовляли умільці. Головка капелюха невисока, а криси завширшки 10 см. У горах носили „валений” капелюх із твердої повсти, куплений на ярмарку. Формою подібний до солом’яного, головка середньої величини, криси неширокі. Солом’яний і повстяний капелюхи прикрашали різно, залежно від віку людини. Старші опоясували їх чорною стрічкою, молодші — кольоровою. Парубки у свято добирали ще додаткові Дівчина з околиць Калуша Girl from Kalush прикраси — павині пера, блискучі

187 Pants A fur vest, the bunda, was worn in thread was used for the sewing. Summer pants were sewn from the mountains also by the men. The siriak, a heavy coat of coarse linen polotno, winter ones from home­ wool, was made the same for men and made sukno. Each pantleg was from Footwear women, but the women’s coat was one width of fabric. At the top, both For footwear, the Boiky wore more embellished. On the chest there pantlegs (quite narrow) were joined khodaky, made from cowhide or were metal buttons and large yarn with a triangular gusset. Summer pants pigskin tanned to a natural yellow tassels, kutasy. were called gati, winter ones color. Every man knew how to make In the winter, siriaky were made of kholoshni. himself a pair of khodaky. In putting brown sukno, embroidered in red and Summer pants had a drawstring them on, the foot was first wrapped in green yarn. The siriak had a standing waist, through which a linen twine, the a linen cloth, the platianka. A woolen collar which did not close in front, ochkur, was drawn. Winter pants had a cloth was wrapped over it in winter. and had flaps — klapany, called kryla wide waist seam, drawn with either a For the cloth to hold securely, the ends [wings] on each side. woolen ochkur or a thin leather belt. of the pantlegs also would be enwrap­ Fur outerwear also was worn. The ped. Over this came the khodak, with sheepskin coat — kozhukh — was both Belt (Poias) its laces wound up the leg about 10 cm short and long. A short sheepskin, Over the shirt, around the waist, a above the ankle. The laces ended kozhusha, with sleeves, was knee- Boiko wore a remin’. This was a fairly below the knee with a leather strip, length. It was cut straight, with no wide leather belt out of black or the obuvanets’. godets, and was buttoned in front with brown iukhta leather, folded in half. It More recently, woolen socks of kuVky, leather buttons. Kozhukhy were was richly ornamented with embossed thick white yarn became popular. They sewn from four sheepskins. A long designs, metal buttons and rings. In covered the platianky and were kozhukh was form-fitting. The top was the remin’ there were many inside decorated at the top with a knitted cut as a poncho — u perekydku — pockets, for money, pipe pick, etc. A design. with a slit for the neck and a cut down tobacco pouch, made from a cow’s For church and town the Boiky the front. The lower part was made bladder and decorated with red yarn, wore boots. from a few skins and was below-knee was attached to the belt. length. The kozhukh was decorated Outerwear with a floral motif at the back waist, and on the front between the kuVky. Vest (Kamizel’ka, Bunda) During seasonal changes, short caf­ Men’s and women’s kozhukhy were In the flatlands, the Boiko men tans or jackets were worn. These were sewn the same way, except the wore vests out of sukno. They were called kaptanka, kakhtania, or women’s were more embroidered. black, brown or grey, cut straight to petychyna. A longer coat which reach­ the hips, and buttoned in front. The ed the knees was called a kaptan or vests had a small rolled collar high on veretianka. The cut was straight for the neck, and were called kam izd’ky both men and women, with godets on (pl). both sides. A decorative stitch in linen

Вибійка — мальованка Vybiika

188 digitized by ukrbiblioteka.org обводить уставки, комір і поділ Безрукавка (камізелька, бунда) Довше верхнє вбрання, що сягало сорочки. Поділ прикрашають ще У рівнинних околицях бойки до колін, звалося „каптан” або й мережкою. З’єднання рукавів, носили безрукавки, зроблені з „веретянка” . Крій цього одягу себто місце уставки, в молодих чорного, бурого або сірого сукна. був простий, однаковий для чо­ хлопців прикрашене вузьким Були простого крою, застібались ловіків і жінок, з уставними червоним узором, а в господарів спереду, сягали до стеген, мали клинами з обох боків. Шили його чорною стебнівкою. Сорочку невеликий виложистий комір. декоративним швом льняними бойки носили „навипуск” , себто Звались „камізелькою” , „лейби­ нитками. поверх штанів. Спереду її зав’язу­ ком ” . Сіряки чоловічі й жіночі шили вали гарасівкою: хлопці — черво­ Хутряну безрукавку, звану однаково, лишень жіночі більше ною, господарі — чорною. „бундою” , у горах носили також прикрашали. На грудях мали ме­ і чоловіки. талеві ґудзики й великі волічкові Штани кутаси. На зиму сіряки шили з Літні штани шили з полотна, а Взуття брунатного сукна, прикрашали зимові з доморобного сукна. Взуття бойків були ходаки з червоною та зел єною волічкою. Ширину полотна використовували худоб’ячої або свинячої шкіри, Сіряк мав стоячий комір, що не на одну ногавицю. Вгорі обидві гарбовані на природний колір. сходився спереду, і бічні клапани з ногавиці (доволі вузькі) з’єднані Кожен господар умів їх зробити. обох сторін, що звалися „крила” . трикутним клином. Літні штани Взуваючись, найперше завивали Хутряне верхнє вбрання було звались „ґаті” , зимові — ноги в полотняні онучі„платянки” також у вжитку. Кожухи були „холош ні” . (взимку поверх них навивали ще й короткі й довгі. Коротке Літні штани викінчували вгорі вовняні); щоб міцніше трималися, „кожуша” з рукавами сягало до рубцем, крізь який протягали обгортали ними кінці штанів. колін, було скроєне прямо, без льняний шнур — „очкур” . Зимові Тоді взували ходаки, перетягали клинів, спереду застібалося на штани мали вгорі широкий через дірки волоки та навивали їх „кульки” . рубець, крізь нього проходив на ногу вище щиколотки яких 10 Довгий кожух був приталений. вовняний очкур або ремінець. см. Закінчували в’язання під Верх його кроїли „у перекидку” , коліном шкіряним „обуванцем” робили виріз на шию, передню Ремінь (пояс) — ремінцем. частину розрізали на дві поли; Поверх сорочки бойко підпері­ В останній час поширилися прикрашали квітчастим орна­ зувався ремінем. Це був доволі вовняні шкарпетки з грубої білої ментом ззаду в стані та спереду широкий пояс із юхтової чорної вовни, що покривають „платян­ поміж кульками. Комір і манжети або брунатної шкіри, зігнутої ки” , викінчені вгорі плетеним викладені вовною наверх; сягав удвоє. Він був рясно прикрашений орнаментом. нижче колін. витисненим орнаментом, метале­ До церкви чи до міста взували Жіночий і чоловічий кожухи вими ґудзиками та коліщатами. У чоботи. шили однаково, лиш жіночий ремені багато кишень-сховків: на більше прикрашали. гроші, на протичку для люльки та Верхній одяг ін. До ременя причіплений і кап­ Каптани з полотна носили в шук на тютюн, зроблений із переходову пору, вони були ко­ худоб’ячого міхура, прикрашений роткі, звалися „каптанкою” , червоною волічкою. „кахтаням” або „петичиною”.

Вибійка — мальованка Vybiika

189 digitized by ukrbiblioteka.org ЗАКАРПАТТЯ ZAKARPATTIA digitized by ukrbiblioteka.org Дівчина із Закарпаття. Сорочка з вишитою смугою спереду під шиєю та на рукавах (розріз сороч­ ки ззаду); спідниця (плат) у складки вгортає майже всю постать; пояс тканий з кольорової вовни, зав ’яза- ний спереду; безрукавка ,,лейбик” з квітчастої тканини; волосся заплетене у дві коси, над вухами прикріплені маленькі віночки з квітів і намистин; чорні чоботи.

Maiden from Zakarpattia Region. Shirt embroidered in front along the neck and on the sleeves, with a back opening; pleated skirt of polotno, (plat), which goes almost around the body at the waist; sash woven o f colored yarn and tied in front; leibyk [vest] o f floral print fabric; hair in two braids, with little wreaths o f flowers and beads pinned above each ear; black boots.

193 digitized by ukrbiblioteka.org Закарпаття. У зір на рукави хрестиками темночервоними й чорними нитками з додатком синього та зеленого ко­ льору. Поздовжній узір, що йде серединою рукава нижче ліктя, закін­ чується поперечною смугою. Спереду сорочка має прямокутну вишивку, подібну до узору на рукаві (її звуть „пазухою").

Zakarpattia Region. Sleeve design in dark red and black cross- stitch, with touches o f blue and green. Ver­ tical design along the middle o f the sleeve, ending below the elbow with a horizontal stripe. In front, the shirt has a rectangular embroidered motif [called a pazukha], similar to that on the sleeve. At the neckline it is finished in a standing collar embroidered in nyz\ which has an opening at the back.

195 and the gathers above the forehead 2. Ramovannia — the front of the akarpattia covers the present formed a raised angle, called a kutok. shirt was finely smocked, with embroi­ Zakarpats’ka Oblast’ [Pro­ In back, narrow colored ribbons were dery in straight lines along the gathers, Z vince]. To describe the clothing, the attached to the edge of the chepets', forming a square design. central region has been selected, that and fell down the back. The majority 3. Vuz’ka ustavka — embroidery at between the rivers Tereblia, Borzhava, wore cheptsi [pi.] bought in town the top of the sleeve, with a rhomboid and Tysa. in the south. This is the area markets. design embroidered beneath it along encompassing the cities of Svaliava, During seasonal changes or in the center. A narrow side motif ran Mizhhir’ia, Sevliush, and Tiachiv, as winter, the head was covered with pur­ down both sides of the sleeve to the well as Khust. This irregular chased khustky in dark colors. cuff. quadrangle includes both foothills and 4. ZaspuVnytsia — almost the the fertile plain. Necklaces whole sleeve from the shoulder piece Zakarpattia was a part of the In this region, fine glass beads in to the elbow is covered completely Kyivan State, and after its decline in multiple strands were worn. Also par- with embroidery in a square, trimmed the 13th century, came under tky or spletenyky [sylianky] were worn. all around with a zig-zag motif. Hungarian rule until the First World These four types of shirts are War. Between the two World Wars, Shirt typical of different parts of this region Zakarpattia belonged to the Both dressy and everyday shirts of Zakarpattia. Czechoslovakian Republic. During this were sewn of hempen cloth. They time, the Ukrainian consciousness of were cut “to the ustavka” of 3-5 Skirt (Plat) the citizens of Zakarpattia was re­ widths of homewoven cloth. The top of Instead of a skirt, the plat — a newed. In the region between the the bodice was gathered on a strong thickly gathered apron which almost Tereblia, Borzhava, and Tysa. Rivers thread and finished with a neckband. encompassed the lower body — was the ancient Boiko clothing became the A unique feature of this shirt was that worn, made of purchased fabric. It was basis of a typical Zakarpattian way of the opening was at the back. The sewn from three or even four thickly dress with special attributes. sleeves were gathered at the wrist, and pleated fabric widths. Girls liked platy a narrow zarukavnyk [cuff] was added. (pi.) in bright colors in tiny flower A different finish to the sleeve was the prints, while married women wore fodra. The edge of the sleeve then was more sedate colors, and older women Women finished with an obvidka [trim in but­ wore black. In some regions, ribbons Hairstyle and headcovering tonhole stitch], and embroidery at the were sewn around the plat at knee Young women combed their hair wrist. height. At the top of the plat, a wide into two braids, beginning above the Shirts were embroidered in dif­ stiff waistband served as the sash. The ears, and at the nape of the neck ferent ways: plat was not sewn together at the back, braided the two together into one. A 1. Pazukha — the center front part and the many gathers of the shirt were wide patterned ribbon covered the of the shirt was replaced with a piece visible. It was shorter than the long joining of the two braids, while the of cloth woven or embroidered in a shirt, the hem of which was visible braids themselves had thin pantlyky narrow design. If embroidered, the from below the skirt. [ribbons] or colored twine plaited in. piece was attached to the front gathers These ended in pom-poms of of the shirt with the zubtsi stitch. The multicolored yarn. design on the front was selected to Wreaths of periwinkle decorated harmonize with the one on the sleeves. with fresh or yarn flowers were worn The shirt opening was at the back as a sign of divuvannia [maidenhood, neckline. or availability for marriage]. The wreath had a hard base of cardboard, covered with dark fabric and beads. It was worn high on the head. In back it was raised into a crest of periwinkle and flowers. Above the ears, separately from the wreath, little rings of beads and flowers were worn. This ornament now is worn only by the bride on her wedding day. In bad weather, heads were covered with a bright red or green kerchief called a platyna. Young married women gathered and pinned their hair tightly at the crown. This was covered with a chepets* of black silk. In some regions the chepets * was made at home of an square piece of silk embroidered in multicolored flowers, and lined in linen. It was gathered to fit the head, Спідниця — плат Skirt — Plat 196 digitized by ukrbiblioteka.org квадратного кусника шовку, 2. „Рамовання” — на густих акарпаття обіймає сучасну підшитого полотном. Він був збирках спереду сорочки вишиті Закарпатську область. зібраний до обводу голови і різнокольорові лінії в квадраті. Описуємо одяг центрального про­збирки над чолом творили 3. „Вузька уставка” — З піднятий кут, званий „кутком” . вишивка вгорі рукавів. Нижче стору між ріками Теребля, Боржава, а на півдні Тиса, поміж Ззаду до краю чепця чіпляли вузь­ посередині ромбовидний мотив. містами Свалява, Міжгір’я, кі кольорові стрічки, що спадали Вузький бічний узір обводить ру­ Севлюш і Тячів, включно з на потилицю. У більшості сіл кави з обох боків аж до манжет. Хустом. Це неправильний чотири­ носили чепці, куповані у містечках 4. „Заспульниця” — майже уся кутник, що включає підгір’я і на базарі. поверхня рукавів від уставки до врожайну рівнину. У перехідну пору року чи ліктя покрита густим вишиттям у Закарпаття було частиною взимку покривали голову квадраті, обведенім зубцями. Київської держави, а після її купованою хусткою темного Ці чотири різновиди прита­ манні різним частинам описаного занепаду в XIII ст. ті землі перей­ кольору. простору. шли під мадярську владу аж до Намисто кінця І світової війни. Між І і II Поясний одяг світовими війнами Закарпаття При шиї надівали силянки — належало до Чехо-Словацької „партки” або „сплетеники”, Спідниця (плат) республіки. В цей час у закарпат­ себто нанизані на кінському во­ Плат шили з трьох або й ців відновилася українська лосі узорами дрібні намистини, а чотирьох пілок фабричного ма­ національна свідомість. нижче — кілька разків дрібних теріялу. Молоді дівчата вибирали На просторі між ріками скляних кораликів. матерію яскравих кольорів у Тереблею, Боржавою й Тисою дрібні квітчасті узори, молодиці первісне бойківське вбрання стало Сорочка — спокійніших відтінків, а старші підставою притаманного Закар­ Святкові і буденні сорочки жінки — чорну. Плат був густо паттю одягу з його особливими шили з конопляного полотна. наморщений; угорі замість пояса прикметами. Кроїли їх „до уставки” з 3-5 мав широку тверду обшивку. В полотнищ. Верх станка збирали деяких околицях його прикрашали на міцну нитку й викінчували стрічками, пришитими на висоті Жіноче вбрання обшивкою. Особливістю сорочки колін. Ззаду плат не сходиться й у був розріз ззаду. Зібрані рукави тому місці видко густі збирки Зачіска й убір голови викінчували вузьким вишитим сорочки. У свято дівчата заплітали во­ манжетом (зарукавником) або т. лосся, починаючи над вухами, у зв. „фодрою” , яка на кінці мала Пояс дві коси, а низько на потилиці кольорову обвідку, а на зап’ястку Його ткали з кольорової сплітали в одну. Місце сплетення — вишивку. вовни. Пояс обіймав стан двічі; покривали широкою узористою Прикрашали сорочки різно: дівчата зав’язували його спереду, стрічкою; у коси вплітали вузькі 1. „Пазуха” — на переді со­ а молодиці ззаду. стрічки ,,пантлики” або кольорові рочки витканий або вишитий шнурки, що закінчувались пучка­ вузький узір. Якщо вишитий, то Безрукавка ми кульок із різнокольорової його прикріпляли стібком „зуб­ Безрукавка поширена тут скрізь; волічки. цями” до збирок сорочки; узір подекуди вона з того ж самого На знак дівування носили вінки підбирали до вишивки на рукаві. матеріялу, що й плат. На півночі з барвінку, прикрашені живими Розріз сорочки ззаду. безрукавку кроїли вільнішу з або волічковими квітами. Вінок мав твердий спід із лубка, був обведений темним матеріял ом та прикрашений намистинами. Його носили високо на маківці, а ззаду він мав підвищення з барвінку й квіток у формі чуба. Над вухами, окремо від вінка, чіпляли малі віночки з намистин і квітів. Таку прикрасу пізніше вбирала тільки молода на весілля. В негоду дівчата покривали голову яскравочервоною або зел єною хусткою — „платиною” . Молодиці збирали волосся на тім’ї, міцно скріплювали шпиль­ ками, а тоді покривали чепцем із чорного шовку. В деяких околи­ цях чепець робили самі з вишито­ го різнокольоровими квітами Сорочка жіноча Woman’s shirt 197 Sash The sash was woven from colored wool yarn. The poias went around the waist twice. Unmarried young women tied it at the front, the married ones at the back. Vest The vest was popular throughout this region, in some areas being sewn from the same fabric as the plat. In the north, it had a loose fit, and was made of dark blue or black woolen sukno. In the south, only girls wore a vest. It was made from solid-colored or manufactured multicolored floral- print, The front and armholes were bound with colored ribbons. Footwear For everyday, women wore leather postoly. The foot was bound with an onucha, then a sock knit of white wool yarn was pulled on. The postoly were tied to the foot with thin leather thongs called strok, or with thick woolen twine — voloky. Boots with firm bootlegs and heels were worn for church and dress. Lately, city shoes, bokanchi, and high-vamp shoes, topanky, were worn. Outerwear The hunia (petek) is an ancient form of clothing (an example of the Zakarpathian svyta). It was sewn of white, grey, or black wool, homewoven in such a way that the face of the fabric had a deep, long pile. The cloak was not fitted at the waist, and was knee-length or a bit longer. The Молодиця з дитиною Young Woman with child sleeves were very long, reaching below the knees. This kept the hands warm. The uiosh [Hungarian name] was a jacket made of manufactured sukno. It was cut from one piece folded over, had a standing collar and cuffs of a contrasting color, and was waist- length.

Сплетеники Sylanky

198 digitized by ukrbiblioteka.org темносинього або чорного сукна. На півдні носили безрукавку тільки дівчата; була пошита з однокольорового або квітчастого матеріялу; поли і пройми обведені кольоровими стрічками; довжина — до стану. Взуття До роботи жінки носили шкіряні постоли. Ноги обвивали онучами, поверх них натягали шкарпетки з білої вовни. Постоли прив’язували до ноги тонкими ремінцями („строк”) або грубими вовняними шнурами („волоки” ). До церкви і в гостину взували чоботи з твердими халявами. Останнім часом носили ще й міські черевики („боканчі”) і пів- черевики („топанки”). Верхній одяг Гуня або петек — це давній одяг (зразок закарпатської свити). Шили його з білого, сірого або чорного доморобного сукна, витканого так, що лицева сторона покрита довгим пишним ворсом. Крій неприталений, довжина — до колін або й нижче; рукави дуже довгі, звисають нижче колін. Молодиці Matrons Уйош (мадярська назва) — куртка з купованого сукна. Скроєна з одного полотнища, перегнутого удвоє, мала стоячий комір і манжети відмінного ко­ льору; сягала до стану.

розміщення вишивки на жіночих сорочках placement o f embroidery on women’s shirts

199 Men rolled collar and cuffs were embroi­ Footwear Headcovering dered in white. The collar was fas­ For work there were postoly, here tened with two red or blue buttons. Older men had their hair long, to called khodaky. The foot was bound to below the knee with a long strip of their necks, while younger men cut it Pants (Nohavytsi) shorter. polotno \platianka]. The p o stil was Narrow-brimmed felt hats with a Pants were made from a then put on the foot, and the voloky short crown were worn all year. They homewoven combined fabric (linen [laces] were wrapped around the were bought at the market. Married warp, woolen weft). Their pattern was ankle. Later, men began wearing laced shoes [bokanchi]. men tied a ribbon around the crown, similar to those in the Boiko Region, and the unmarried parubky decorated but they were narrower at the bottom. theirs with flowers on pins. In the The only trim was a narrow black or Outerwear winter a klebania of grey Persian lamb dark blue stripe inserted into the side Vuiosh (Uiosh) seams on each side. At the waist, the was worn, with a tall shaggy fur The vuiosh was a coat for the pants were finished with a drawstring, kuchm a worn in freezing weather. cooler seasons, made from the same through which the ochkur was drawn. homewoven fabric as the pants. Later it was sewn from manufactured fabric. Shirt Belt On the collar, pockets, and cuffs it was The shirt was sewn from hempen Over the pants men wore a wide trimmed with a strip of black or dark polotno. The festive shirt was leather belt [remin'], 2 or 3 buckles blue velvet. embroidered in a post design in white high. It was embossed with a design, It was made in the same pattern for satin stitch from the collar to the and had hidden pockets for money and men and women, except that the man’s waist. At the front opening was a nar­ tobacco. Younger men wore a narrower vuiosh had a dragun in back. This was row cross-stitch design. The narrow rem in’. a vertical colored stripe in velvet above the waist. The women’s vuiosh did not have an upper pocket, but had a velvet knot on the lower pocket and the cuffs. Kozhukh The kozhukh was a sheepskin coat, fur to the inside, which was worn in winter in the northern part of this region. It was sewn from 4-5 sheep­ skins. The largest skin was folded in half across the width. A neck opening and the front were cut, as were the sleeve openings. One or two gathered skins were added at the back waist. Seams were embellished with a decorative stitch in red yarn.

Ходаки Khodaky

digitized by ukrbiblioteka.org Чоловіче вбрання Штани (ногавиці) Верхній одяг Убір ГОЛОВИ Штани шили з домашнього Вуйош (уйош) — одяг на Волосся у старших чоловіків комбінованого сукна (основа холодну пору року, пошитий з тієї сягало шиї, молодші підстри­ льняна, уток вовняний). Крій їхній ж самої доморобної тканини, що галися коротше. Повстяні чорні подібний до бойківських, тільки й штани, а пізніш із фабричної. капелюхи з малою головкою та вужчі внизу. Єдина прикраса — На комірі, кишенях і манжетах невеликими крисами купували на вузенька чорна або темносиня був прикрашений смугою чорного ярмарку й носили увесь рік. У смуга, вставлена у шви з обох або темносинього оксамиту. господарів вони обвиті стрічкою, боків. Вгорі викінчені вузьким Вуйош шили однаково для а в парубків прикрашені квітами поясом із полотна, крізь який чоловіків і жінок. Чоловічий мав на шпильках. Узимку одягали протягнений очкур. ззаду „драґун” — поперечну ко­ льорову смугу вище стану з окса­ ,,клебаню” з сірого смушку, а в Ремінь мороз — високу мохнату миту. Жіночий не мав горішньої Широкий шкіряний пояс на дві ,,кучму” . кишені; над нижньою кишенею й або три пряжки був прикрашений манжетами мав прикрасу — Сорочка карбованим узором, мав сховки оксамитну ключку. Сорочку шили з конопляного на гроші й тютюн. Молоді хлопці Кожух — вбрання з овечого полотна. Святкову прикрашали на носили вужчий ремінь. хутра носили в північній частині грудях від коміра аж до стану Взуття взимку. Шили його з 4-5 овечих шкір. Найбільшу шкіру складали стовпчиками, вишитими настилом Головне взуття це постоли — впоперек удвоє, вирізували отвір білими нитками. Близько до ,,ходаки” . Ногу вгортали аж під на шию, розрізували поли, вирізу­ пазухи був вузенький хрестиковий коліно у довгу смугу полотна — вали пройми для рукавів. Ззаду в узір. Виложистий неширокий ко­ ,,платянку” . Тоді взували постіл і стані вшивали одну або дві мір і манжети вишиті білими „волоками” , протягненими крізь приморщені шкіри. Шви прикра­ нитками; застібали комір двома петлі, прив’язували його до ноги шали червоною волічкою. червоними або синіми ґудзичками. та кілька разів обв’язували ногу навколо щиколотки. Пізніш чо­ ловіки носили шнуровані черевики „боканчі” .

Чоловіча сорочка Men’s shirt

201 digitized by ukrbiblioteka.org ЛЕМКІВЩИНА LEMKO REGION digitized by ukrbiblioteka.org Чоловік з Лемківщини. Сорочка скромно вишита спереду, розріз у ній ззаду; полотняні штани ,,ногавки” з вшитими збоку кольоро­ вими смугами; ремінь на три пряжки; на плечах широкий плащ ,, чуганя ", темний повстяний капелюх; взуття — постоли „ кирпці”.

Man from Lemko Region. Shirt, lightly embroidered in front, with opening at the back; nohavky [pants] of polotno, with colored strips sewn into the side seams; leather belt with three buckles; chuhania [coat] draped across the shoulders; under it, a blue woolen leibyk, trimmed with embroidery; dark felt hat; kyrptsi [leather postoly].

205 Молодиця з Лемківщини. Сорочка з тонкого полотна скромно вишита; спідник з грубшого полотна; рясована спідниця з фабричного мате- ріялу, прикрашена нашитими стріч­ ками; рясований фартушок відмінного кольору; крайка, виткана з червоної і білої вовни; безрукавка „лейбик” з синього сукна, прикрашений червоною вишивкою; широка біла намітка „фа- целик” з накрохмаленого полотна; на шиї силянка у формі півкола; на спині ,,рубець ’ кінці якого звисають спереду; взуття — постоли „кирпці”.

Matron from Lemko Region. Shirt of fine polotno, lightly embroidered, with the lower half of a heavier fabric; pleated skirt of manufactured fabric, trimmed with ribbons; pleated apron in a contrasting color; red and white yarn woven sash; leibyk [vest] of blue sukno, trimmed with red embroidery; wide white fatselyk [namitka] of starched polotno; half­ circle-shaped sylianka [woven bead neck­ lace]; rubets [narrow shawl] across the back, with the ends in front; kyrptsi [leather postoly].

206 digitized by ukrbiblioteka.org Лемківщина. Узф на рукави жіночої сорочки, вишитий хрестиками червоними й синіми нитками. Вузькі узори на ко­ мір і манжети.

Lemko Region. Sleeve design embroidered in red and blue cross-stitch. Narrow motifs for collar and cuffs.

207 n the east, the border of the Lemko Region passed along the Oslava River, while in the west it reachedI to Poprad. The northern and southern borders ran along both sides of the Carpathian foothills, i.e., in the north near the cities of Shymbark, Zhmyhorod, Rymaniv, Sianik. The southern boundary is more difficult to delineate because the Slovakian villages along the Tyrsa, Toplia, and Ondava Rivers have intruded into Lemko territory. The Lemky populated the central mountainous region. After World War II, when the most westerly Ukrainian lands fell under Polish rule, the government of the Polish People’s Republic exiled the Lemky. Most were transferred to Western Ukraine, while the others were sent to the former German lands on the Baltic Sea. Later a small number of the Lemky returned to the mountains. The Lemky loved their poor homeland, and opposed Polish and Slovak influences. They retained their rich folklore. In their new settlements they formed choirs, folk dance groups, and did woodcarving. The folk costume of the Lemky has changed somewhat. They still continue domestic production of cloth and sukno, but also use manufactured fabric. Their folk costume differs from that of its neighbors. While there is lit­ tle embroidery in the Lemko costume, Сестри Витвицькі, співачки Wytwytsky Sisters it is very colorful because of the bright woven fabrics.

Women around a khimlia or khomevka — a headcovering. For everyday, a smaller Headcovering circle of juniper or hazelnut branches fatselyk was worn, without a rubets’. Girls braided their hair into one wrapped in cloth. Over this came a braid down the back, plaiting in a red chepets’ of colored net or fabric. In Necklace (Pats’orky, Kraiky) woolen ribbon called a zaplitka or a some areas it was smooth, in others In some areas, fine silver beads patterned one, called a basabanka. For trimmed with ruffles and zig zags called pats’orky, about the size of a church and festive occasions girls left (kryvuVka). small pea were worn. Below them was their hair unbraided, hanging straight The fatselyk was a large square a large cross on a red ribbon. There down the back. Only in the fall and made out of purchased starched cloth. were very many silver beads, forming winter did they wear a woolen ker­ In tying it on the head, one corner what looked like a collar. In other chief. At home for work, a small per­ was folded under. From both sides big areas, instead of a cross red coral cale kerchief was worn. “wings” were folded, and the under­ beads were worn below the pats’orky. The ceremony of pochipchyny took side gathered on a thread. In the back A favorite adornment of Lemko place during the wedding, when the one corner hung down, embroidered women were the woven bead bride’s head was tied in the manner of either with one Lemko-style motif or necklaces, sylianky, called kraiky in a married woman (molodytsia) with a else the whole fatselyk was embroid­ this region. First they were made in large white kerchief — a fatselyk. ered in a floral design, with a large the form of a ribbon, with a design From then on, the married woman bouquet of flowers in the corner. woven on horsehair in fine kept her head covered. To support the fatselyk, a rubets’ (a multicolored beads. Later, the kraiky A woman parted her hair in half thin narrow cloth with a woven trim) were made in the shape of a wide down the middle, winding each half was worn over it. Such was the festive half-circle. The necklace had a red 208 digitized by ukrbiblioteka.org раниця Лемківщини на сході — на колишні німецькі над Бал­ проходила вздовж річки тійським морем. Невелика частина Ослави, а на заході сягала до лемків пізніше повернулася у гори. Попраду.Г Північна і південна гра­ Лемки любили свою вбогу ниці йшли з обох боків уздовж батьківщину і протиставилися підніжжя Карпат, а саме на польським чи словацьким впли­ півночі біля міст Шимбарк, вам. Вони зберегли свій багатий Жмигород, Риманів, Сянік. На фолкльор. На поселеннях вони півдні границю окреслити важко створили хори, танцювальні через те, що словацькі села групи, різблять по дереву. вздовж річок Ториси, Топлі й Народне вбрання лемків трохи Ондави увійшли в лемківську змінилось. Вони зберегли до­ територію. Лемки населяли машнє виробництво полотна і середню гористу частину. сукна, але вживають і фабричні По другій світовій війні уряд тканини. їх одяг відмінний від Польської республіки переселив одягу сусідів. На ньому мало лемків. Більшість переїхала на вишивки, але завдяки яскравим західні українські землі, а решта тканинам, він дуже мальовничий.

Пластунки на святкуванні 50-ліття Пласту у США Жіноче вбрання Girls on 50-anniversary o f Plast in U.S.A. Зачіска і убір голови Дівчата заплітали одну косу, вплітаючи червону вовняну стрічку ,,заплітку” або взористу „баса- мі широкого півкола. Вони мали банку” . До церкви й в гостину червоне тло і виплетений іншими йшли простоволосі. Тільки восени кольорами узір. Нижній край і взимку пов’язували вовняну викінчували ,, ґомбичками ’ ’ хустку, а вдома при роботі — (більшими намистинами). малу перкалеву. Під час весілля відбувалися Сорочка ,,почіпчини” — церемоніял, коли Жіноча сорочка зветься „чах- молоду завивали як молодицю. Її лик” . Її шили із тонкого льняного пов’язували великою білою хуст­ або купованого полотна на не­ кою — ,,фацеликом” . З цього Фацелик Fatselyk ділю, а з грубшого полотна до часу жінка завжди покривала роботи. Сорочка сягає до стеген, голову. рукав — за лікоть. Сорочку Жінка ділила волосся на дві доповнює „спідник” із грубшого частини і обвивала ними ,,хімлю” конопляного полотна, який сягає (,,хомевку”), себто круг із ялів­ Для підтримки фацелика жінки до колін. цевого пруття чи ліщини, обвине- вгорталися у вузьке тонке полот­ Вишивка сорочки скромна. ний полотном. Поверх того натя­ но, переткане на кінцях узором — Уставка (у лемків зветься „запліч­ гала чепець із кольорового ,,рубцем” . Так одягалися у свято, чя”) вузька — 2 см, взір геоме­ матеріялу або сітки. В деяких а в будень носили менші фацелики тричний у синьому й червоному околицях він гладкий, а в інших без ,,рубця” . або чорному й червоному кольорі. обшитий фальбанками і кривуль­ Комір — „обшивка” застібається ками. Намисто спереду на ґудзик чи блискучу Фацелик зроблений із купова­ У деяких околицях довкола спинку (мале дзеркальце) або ного білого накрохмаленого шиї носили дрібні срібні пацьор­ зав’язується „застіжкою” з полотна, скроєного у великий ки, а нижче них — великий хрест червоної гарасівки. Розріз пазухи чотирикутник. Вбираючи на голо­ на червоній гарасівці. Пацьорок закритий широкою стрічкою „ба- ву, один кут ховали під спід. З було багато і вони творили немов сабанкою” . обох боків укладали великі крила, комір. В інших околицях одягали спід яких зібраний на нитку. Один ще й червоні коралі. Поясний одяг вишитий кінець звисав ззаду ниж­ Улюбленою прикрасою лемкинь Спідниця, пошита з вибійки, че стану. На ньому був вишитий були силянки, що їх звали крайка­ звалась „фарбачка” чи „мальо­ мотив лемківського орнаменту; ми. Спершу їх робили у формі ванка” . Вибійка — це доморобне часом по усьому фацелику вишиті стрічки, нанизуючи узором дрібні полотно з узорами, які набивали квітчасті мотиви, а на кінці — намистини на кінському волоссі. різьбленими дерев’яними дощеч­ китичка квітів. Пізніше силянки виробляли у фор- ками, змащеними синьою олійною

209 background with the design in other colors. The lower edge was finished with gombychky (larger beads).

Shirt (Chakhlyk) The woman’s shirt was called a chakhlyk. For Sundays, it was made from fine linen or purchased fabric; for work it was sewn from heavier hemp-cloth. The shirt reached the thigh, with a heavier spidnyk (half slip) of hemp-cloth attached, reaching to the knees. The embroidery on the shirt was understated. The ustavka (shoulder Сорочка Sorochka (Shirt) piece) — called zaplichchia by the Lemky — was narrow, about 2cm, embroidered in a geometric design in ted. The front was cut wide so that the Footwear blue and red, or black and red. The necklace would show. It buttoned down For work, the Lemko woman wore komir (collar) — called obshyvka in the front. In some regions, for a snug­ laced postoly (moccasin-type shoes) this region — was closed in front with ger fit two klapti (godets) were sewn called kyrptsi. In winter great care was a button or little mirror; or it was tied into the back. taken in dressing the feet. The whole with a zastizhka of red ribbon. The The vest was trimmed with a red- foot was bound with a woolen foot front opening was tied with a wide yellow corded seam, and two rows of cloth, onucha; then the whole foot and ribbon called a basabanka. embroidered circled down the front. leg were wrapped with lyshanky, rem­ Between the rows yellow copper but­ nants of wool kerchiefs. Over this Skirt tons were attached, and at the far edge strips of cloth were wound. Then the of the rows hung small red yarn The Lemko skirt reached mid-calf. postil was tied to the foot with nastor- kytychky (tassels). Sometimes instead It was sewn from a vybiika — chanky, thin woolen twine. Above the of circles, bought “ladders” of red homespun cloth printed with a design. ankle, the postil was thickly laced with yarn were appliqued. Girls attached a Vybiiky were printed with carved a heavier black yarn, called the wide red ribbon at the top back of the wooden stamp plates inked in blue oil navoloka. For holidays, leather books leibyk. paint. This resulted in a very color-fast — skirni — were worn, with pidkivky design. Such a skirt was called a (taps) and decorative nails on the heels. farbachka or mal’ovanka (the painted Apron (Zapaska) one). The apron, here called a zapaska, When Lemko women began using Outerwear (Kurtak or Hun’ka) was pleated out of red purchased commercial fabric, the skirts were This article of clothing was worn fabric, and was a bit shorter than the sewn in the style of the farbachka, during seasonal changes. It was cut skirt. A ruffle (falbanka) in a con­ from four widths of cloth, but a bit similarly to the man’s hun’ka, but trasting color and three finger-widths shorter. Older women wore black more fitted. When the fabric was black across, was sewn along the bottom. In skirts with a tiny floral pattern, while sukno, the edges were trimmed with some areas the apron was made from younger ones wore floral blue or green white applique; when the fabric was two alike kerchiefs. They were sewn skirts. The cut fabric was trimmed white, the trim was in black and red together and also pleated. with colored ribbons just above the cord. knees. The hem was turned under, and the prepared fabric (three widths) was Sash (Popruzhka) pleated. First it was dampened, then Women wrapped their waists with a folded into fine pleats, tied, and dried. narrow popruzhka woven out of black, Menswear At the waist the pleated fabric was white, and red wool. Over this wider finished with a palm-width waistband. store-bought sashes were tied. Hairstyle and Headcovering The unpleated front of the skirt was Older men trimmed their hair covered with an apron. above the eyebrows, and in back to the In the winter similarly-sewn skirts Shawl (Plakhta or Rubets’) neckline. Younger men cut their hair were worn, but made of white woolen The rubets ’ was a narrow piece of shorter, leaving a small chub (a longer fabric. Above the knees they were fine cloth, 2 meters long and finished lock of hair) in front. trimmed with deep yellow ribbons. on both narrow edges in an open-work During the summer, a kalap was stitch. It was folded carefully along its worn. This was a straw hat plaited out Vest (Leibyk) length into two or three, and worn of strips of unripe wheat or rye stalks. The leibyk was sewn out of white across the shoulders. The ends of the The strips were sewn together into a or brown domestic sukno. Later it was rubets’ came to the front and were hat shape by craftsmen. The crown made of blue store-bought fabric. It held in the hands. This band of cloth was not high, and the small brim was was lined in polotno and slightly fit­ held the fatselyk in place. turned up on both sides. 210 digitized by ukrbiblioteka.org фарбою. У зір вибійки був дуже тривкий. Довжина спідниці — до половини литки. Коли почали вживати фабричні тканини, то спідницю шили, як і „фарбачку” , з чотирьох пілок ма- теріялу, лишень трохи коротшу. Старші носили червону у дрібні квіти, молодші — квітчасті сині або зелені. На скроєному матеріялі нашивали три ряди кольорових стрічок так, щоб на спідниці вони припадали вище колін. Підвертали поділ і три пілки рясували: зволо­ жували водою, укладали дрібні складки, зв’язували й висушували. Одну пілку лишали гладкою. Вгорі спідницю викінчували обшивкою завширшки у долоню. Гладкий перед закривали запаскою. Взимку надівали такі ж спідниці з білого вовняного матеріялу, прикрашені вище колін стрічками жовтогарячого кольору.

Безрукавка (лейбик) Лейбик шили з білого або брунатного домашнього сукна, опісля із синього купованого матеріялу. Спереду мав виріз, щоб було видно намисто. Засті­ бався на ґудзики. У деяких око­ лицях для кращого приталення вшивали ззаду два ,,клапті” . Лейбик обводили червоно- жовтим вишитим рубцем, а спе­ реду вишитими „коліщатками” у два ряди. Між ними прикріпляли жовті мідні ґудзики, а по краях звисали малі китички з червоної Лейбик Vest (Leibyk) волічки. Часом замість коліщат пришивали куповані „драбинки” з червоної волічки. червоної вовни, а поверх неї ще Постоли прив’язували до ноги Дівчата прикріплювали до лей­ ширшими купованими ,,край­ вузькими вовняними шнурами бика ззаду вгорі широку стрічку ками” . ,,насторочанками” і намотували „басабанку” або червону вовняну. поверх щиколотки густо „наволо­ Рубець кою ” , себто грубим шнуром із Фартушок (запаска) Рубцем звали вузький кусень чорної вовни. тонкого полотна, мережаний на У свято взували чоботи — Фартушок, який називали кінцях, завдовжки 2 м. Його скла­ ,,скірні” з підківками і цвяшками „запаска” , був з червоного купо­ дали дуже дбайливо удвоє або на зап’ятках. ваного матеріялу, рясований. Він втроє і закидали на спину. Кінці трошки коротший від спідниці. До рубця спадали спереду на обидві нього пришита внизу фальбанка руки. Він підтримував фацелик. Верхнє вбрання відмінного кольору, завширшки у Куртак (гунька) це вбрання на три пальці. У деяких околицях Взуття робили фартух з двох однакових переходову пору року. Скроєне хусток; їх зшивали і також До праці лемкині взували пос­ подібно до чоловічої гуньки, лиш рясували. толи ,,кирпці” . Взимку взувалися більш приталене. Якщо було з дуже дбайливо: завивали стопу чорного сукна, то на краях при­ вовняною онучкою, потім всю крашали аплікацією з білого Пояс (попружка) ногу залишками вовняних хусток сукна. А якщо з білого, то при­ Жінки підперізувались вузькою ,,лишанками” . Поверх них краси робили чорним і червоним „попружкою” з чорної, білої і обвивали ногу смугами полотна. шнуром.

211 Pants (Nohavky, Kholoshni) Outerwear In the summer men wore hemp- The hun’ka or hunia was the cloth pants; in winter, they wore white outerwear for changing seasons. It was pants of domestically woven wool. The made from white or black domestic summer ones were called nohavky, the sukno. In the back it had two or three winter ones kholoshni. inserted panels, and godets at each The two pant-legs were sewn side. It reached the thighs. The white together at the top with a gusset. It hun’ka was trimmed with black cord, was sewn with a decorative stitch, the black one with black and red cord. which also trimmed the pocket edges. The serdak was worn in winter, The kholoshni were trimmed with red and sewn from black or brown sukno. or blue vertical stripes called It had a straight cut. Sleeves and liampasy. godets were added on each side of the fabric folded along its width. It reach­ Belt (Remin9) ed the knees, was trimmed in black Around the waist the Lemko wore cord, and closed with one zastibka — a iuhas (belt) about 20-25cm wide hook — at the waist. with an embossed design. In the belt The chuhania was the most ancient were inside pockets for money, tobac­ and most typical Lemko outerwear. co, and matches. It closed with two or This was a wide coat of domestic three buckles. For work, a narrower, brown sukno, reaching below the knees simpler belt was worn, without em­ or even to the ankles. Sleeves and bossing or many buckles. godets were sewn into each side. A wide collar cut out of one width of fabric hung down the back to below Vest (Leibyk) the waist. The chuhania was trimmed all around with white cord, and with a For work, a man’s vest was sewn of motif in the same cord on the hanging black domestic sukno, and from pur­ collar. Long white tassels hung down chased blue sukno for festive occa­ from the edge of the collar. The sions. The leibyk reached the hips and sleeves were short and each was sewn was less fitted than the woman’s. It together at the ends, and were used in was lined with polotno. The amount of place of pockets. The chuhania was Чуганя Chuhania ornamentation depended upon region. draped over the hunia or serdak. In Along the edges there was a narrow bad weather the hanging collar would During seasonal changes the Lemko design embroidered in red and green men wore felt hats, trimmed with a cover the head, tied at the chin with yarn. Down each front there were two the tassels. leather strap — reminets’ — with a red rows of copper buttons. On both sides lining — vypustka. Parubky, young un­ The kozhushok was the only fur of the front there was an embroidered clothing item worn in the Lemko married men, decorated their hats with kosytsia — a pine branch. The pockets multicolored woolen yarn, adding red Region. The woman’s reached the hips, were embroidered with stars and the man’s to the knees. It was cut from cock feathers or foil flowers. In winter, circles in a chain stitch. the Lemky wore sheepskin caps with a folded-over sheepskin, with a slit for earflaps. The top was covered in blue the neck and a cut down the front. sukno. Footwear The lower section was sewn from diagonally-cut pieces of sheepskin. It For everyday, Lemko men wore Shirt was decorated with a floral design in postoly — called kyrptsi, out of tanned multicolored wool yarn along the front The description of the pattern and (harbovane) cow or pig-hide. They and back. sewing instructions are given in a were gathered around the outside edges separate chapter. and sewn at an angle in front. In Usually there was a standing collar, winter, the foot was wrapped in foot but sometimes it was rolled. The shirt cloths — onuchi. From the ankle to hung over the pants to below the hips. just below the knee it was wrapped in If the shirt was to be tucked in, it was polotno. The postoly were laced with cut shorter. In front it was fastened narrow twine nastrochanky to the with a button called a zaponka. ankle, and then with thicker twine Men’s shirts were lightly em­ navoloky to below the knee. In sum­ broidered. The collars and cuffs were mertime, the laces stopped at the embroidered with a red and blue ankle. The pants were worn over this. kryvulka — zig-zag — stitch. The For church and for going out, boots shoulder piece was also embroidered. were worn.

212 digitized by ukrbiblioteka.org Чоловіче вбрання Безрукавка (лейбик) Убір голови Чоловічі безрукавки шили із Старші підстригали волосся чорного домашнього сукна для спереду вище брів, а ззаду воно роботи, а з купованого синього — досягало до шиї. Молодші під­ на свято. Цей лейбик був до стригалися коротше, лишаючи стеген і менше приталений, ніж невеликий чуб спереду. жіночий. Його підшивали полот­ Улітку носили солом’яний ном. В ріжних околицях більш капелюх ,,калап” , виплетений із або менш прикрашений. Вздовж стебел незрілої пшениці або жита. країв іде вузький орнамент, виши­ Готові пасма зшивали майстрі у тий червоною і зел єною волічкою. форму капелюха. Головка капе­ Спереду має два ряди мідних люха невисока, криси невеликі ґудзиків. По обох боках безру­ загнуті з обох боків. У переходову кавки вишита соснова гілка пору лемки носили повстяний „косиця” ; на кишенях вишивані капелюх, опоясаний ремінцем з ланцюжком зірки та коліщатка. червоною випусткою. Парубки обвивали капелюх вовняними ко­ льоровими шнурками, додаючи Взуття ще червоні півнячі пера або металеві На будень лемки взували пос­ квітки. Взимку носили шапку з толи — „кирпці” з гарбованої овечого хутра з навушниками. шкіри. Вони зморщені із зовніш­ Лемко в чугані Lemko in Chuhania Зверху була покрита синім сукном. ніх боків, а спереду скісно зшиті. Взимку обвивали стопу онучею, а сягав нижче стану. Чуганю обво­ вище щиколотки на литці — Сорочка дили білим шнуром, а на кінці ко­ полотном аж під коліно. Прив’я­ Опис крою і шиття сорочки міра був узір, виконаний білим зували постоли до ноги вузькими подано в окремому розділі. шнурком. З коміра звисали довгі шнурами „насторочанками” , а Комір сорочки був переважно білі зв’язані тороки. Рукави чугані потім грубшими шнурками „наво- стоячий, але часом і виложистий. короткі і внизу зашиті, їх вжива­ локами” аж під коліно. Улітку Сорочка ,,навипуст” сягала нижче ли замість кишень. Чуганю наки­ ноги вище щиколотки не зав’язу­ стеген. Щоб заправляти у штани, дали поверх гуні або сердака. В вали. Поверх цього насували шили коротшу. Спереду застібали негоду можна було закинути ко­ „холошні” або штани. До церкви її ґудзиком „запонкою” . мір на голову і зав’язати його і в гостину взували чоботи. Чоловічі сорочки вишивали неба­ тороками. гато. Комір і манжети прикрашені Кожушок — це єдиний хутря­ стібком „кривулькою” червоним і ний одяг на Лемківщині. Жіночий синім кольорами. На уставці також Верхнє вбрання сягав до стеген, а чоловічий до були декоративні стібки. Гунька — це верхнє вбрання на колін. Його кроїли із перегнутої переходову пору року. Її шили із овечої шкіри, робили виріз на Штани (ногавки) білого або чорного домашнього шию і розріз спереду. Нижню Улітку носили штани з коно­ сукна. Ззаду мала дві або три частину шили із скісно скроєних пляного полотна, а взимку з білого вставлені складки, з обох боків — шкір. Поли вздовж і ззаду при­ домашнього сукна. Полотняні клини. Сягала до стеген. Білу крашали квітчастим орнаментом з звались „ногавки” , а зимові — прикрашали чорним шнуром, а волічки. „холош ні” . чорну — чорним і червоним. Викроювали дві ногавиці і Сердак — одяг на зиму. Його сполучали вгорі клином. Його шили із домашнього чорного або пришивали декоративним стіб­ брунатного сукна. Крій простий ком, яким обводили й вирізи — до перегнутого по ширині ма­ кишень. У холошні вшивали теріялу додавали з боків рукави і червоні або сині вертикальні клини. Сягав до колін. Обведений смуги „лямпаси” . чорним шнуром. Застібався на одну застібку у стані. Ремінь Чуганя — найдавніше і най­ У свято підперізувалися реме­ більш притаманне лемкам верхнє нем з витисненим узором — вбрання. Це широкий плащ із „югасом” , завширшки 20-25 см. домашнього сукна, що сягав У ньому були сховки на гроші, нижче колін або й до щиколоток. тютюн, сірники. Застібався на дві З обох боків вшиті клини і ру­ або три пряжки. До праці ремінь кави. Широкий комір скроєний з був вузький, без узорів. однієї ширини матеріялу, ззаду

213 digitized by ukrbiblioteka.org ЯВОРІВЩИНА YAVORIV REGION digitized by ukrbiblioteka.org Чоловік з Яворівщини. Сорочка вишита на комірі білими воскованими нитками; штани з білого полотна; вузький ремінь на одну або дві пряжки; ,,кабат ” вишитий спереду скісним настилом і стебнівкою; солом ’яний капелюх з низькою головкою; чорні чоботи.

Man from Yavoriv Region. Shirt, embroidered on the collar with waxed white thread; pants o f white polotno; narrow leather belt with one or two buckles; kabat [jacket], embroidered in front with slanted satin stitch and running stitch; straw hat with shallow crown; black boots.

217 digitized by ukrbiblioteka.org Молодиця з Яворівщини. Вишита сорочка; спідниця ,,щорц”, виткана у кольорові вовняні смужки; фартушок (запаска) у складки з широ­ ким вишитим узором; плетений пояс; вишита безрукавка (камізоля) з синього сукна; голова оповита ,,бавницею”, вишитою скісним настилом: поверх неї хустка, вишита хрестиками або гаптом; темночер- воні сап’янці

Matron from Yavoriv Region. Embroidered shirt; woolen shorts [skirt], woven in a striped pattern; pleated zapaska [apron] with a wide embroidered design; plaited sash; embroidered kamizolia [vest] o f blue sukno; on head, bavnytsia [wide band] embroidered in slanted satin stitch; over this, a kerchief embroidered in cross- stitch or satin stitch; dark red fine leather boots.

219 Узір на кабат хрестиками і настилом.

Design for kabat in cross-stitch and satin stitch.

220 digitized by ukrbiblioteka.org Вовниця, святковий убір голови, вишита прямим настилом і шнурочком теплими кольорами. Вгорі викінчена тороками одного кольору. Bavnytsia — festive headcovering. A wide band, embroidered in straight satin stitch and chainstitch in warm colors. Finished at the top with a short fringe in a single color. This headband is worn above the forehead, tied at the back, with a kerchief then tied over it.

Яворівщина. Узір на рукави жіночої сорочки хрестиком, півхрестиком червоними й чорними нитками. Вузькі узори на комір і манжети. Yavoriv Region. Sleeve design in cross-stitch, halfcross stitch, diagonal satin stitch, and Yavoriv plait, in red and black. Narrow designs for collar and cuffs.

221 orthwest of Lviv lies the city of Yavoriv. Once it was on the Lviv-Yaroslav and Warsaw-Kam’ianets1 NPodil’s’kyi trade route. This encourag­ ed the development of trades and crafts. The territory of the Yaroriv Region is not large. To it belong the towns of Horodok, Mostys’ka, Krakivets’, and Nemyriv. This is a forest region, with not very fertile soil. Because of such material circumstances, a home industry developed. In 1896 a trade school was founded to make children’s toys and, a year later, a school of lace- making. In 1947 they were combined into a school of arts and crafts. The costume of the Yaroriv Region differs from that of its neighbors in its unique Yavoriv stitch, embroidered in bright colors.

Women Hairstyle and headcovering Young women combed their hair into two braids which hung down the back tied together at the ends with a red ribbon. For festive occasions maidens wore wreaths of periwinkle, with yarn or waxed paper flowers tucked in. Wreaths were a sign of maidenhood. The married woman’s hairstyle was more complicated. Its base was the kybalka, a ring of twigs or linen fibers, covered with cloth. The loose hair was wound tightly around the ring, so that it would not get loose. Over this a chepets* was worn — this was a small cloth cap, with a top of linen net, tied at the back with strings. The headcovering varied: 1) Long ago a namitka, here called an ubrus, was worn. This was a rec­ tangular piece of fine linen, embroi­ dered above the forehead in a floral design, and trimmed along the ends with narrower embroidery and a but­ tonhole stitch along the hem. The ubrus was pleated five times and wound around the head as if it were a Ірина Бонковська, з показу народного вбрання у Львові, 1938 р. wreath. Iryna Bonkowska, Fashion Show, Lviv, 1938 2) Then the bavnytsia arrived. This was a longish piece of cloth folded in half lengthwise. On the facing half it was decoratively woven or solidly embroidered in a special slanted bavnytsia stitch in red or deep yellow. It was placed on the head in the man­ ner of a wreath or crown, beginning at the top of the forehead. The top edge was finished in thick starched loops. 222 digitized by ukrbiblioteka.org а північний захід від Львова лежить містечко Яворів. Воно було колись на шля­ Н хах Львів — Ярослав і Варшава — Кам’янець-Подільський. Це сприяло розвиткові ремісництва. Територія Яворівщини невелика. До неї належать містечка: Горо­ док, Мостиська, Краківець, Не- мирів. Природні умови — ліси, неврожайна земля. Це дало підставу до розвитку домашнього промислу. У 1896 р. засновано ремісничу школу виробу дитячих іграшок, а рік пізніше — школу мережива. У 1947 р. їх об’єднано у школу художнього ремесла. В околиці розвинувся промисел виробу мистецьких тканин та вибійки. Одяг на Яворівщині відрізняєть­ ся від одягу сусідів тим, що його вишивали особливим яворівським стібком яскравими кольорами. Весільний вінок Wedding Wreath

Жіноче вбрання чим кольором. Горішній край Намисто Зачіска й убір голови бавниці викінчений густими Жінки й дівчата носили намисто накрохмаленими петлями. Вдови Дівчата заплітали дві коси, що під виложистим коміром. У свято — чи старші жінки вбирали бавниці звисали на спину, зв’язані червоною дорогі червоні коралі, а в будень з перевагою синього кольору. стрічкою. У свята виплітали вінки — штучне, дешеве. 3. Поверх бавниці пов’язували з барвінку та квітів з волічки або во­ хустину з квадрату тонкого льня­ скового паперу. Вінки були озна­ ного або фабричного полотна. Її Сорочка кою дівування. складали навкіс і на трикутнику, Святкову додільну сорочку Зачіска заміжніх жінок склад­ що припадав зверху, вишивали шили з льняного полотна, ніша. Підставою її була ,,кибалка” квітчастий узір (китицю або гіль­ буденну — з льняно-конопляної — круг з пруття чи льняного це), на льняному полотні яворів­ тканини або з конопляної пряжі. волокна, обшитий полотном. ським стібком, а на фабричному Збирки навколо вирізу для шиї Довкола неї тісно намотували — гаптом. Хустку, пов’язану без були найгустіші ззаду. Їх вшивали розпущене волосся так, щоб не бавниці, стискували над чолом ,,у в комір, який був невеликий висмикувалося. Опісля натягали ріжок” або ,,дзьобик” . виложистий; з-під нього спереду чепець — полотняну шапочку, верх якої був з льняної плетінки. Її зав’язували ззаду шнурками. Викінчення убору голови мінялося. 1. У давнину пов’язували намітку (,,убрус”) — прямокутний кусень тонкого льняного полотна, вишитий над чолом рослинним узором, а на кінцях обведений вужчим і обметаний кольоровою ниткою. Його складали в п’ять складок і обвивали довкола го­ лови немов вінок. 2. Потім з’явилась бавниця — подовгуватий кусень полотна, складений удвоє. Половина її виткана узором або вишита скісним настилом бавничковим Сорочка Sorochka (Shirt) стібком червоним або жовтогаря­ 223 Widows and older women wore predominantly blue bavnytsi. 3) The third headcovering was the khustyna. It was made from a square of fine linen or commercial cloth, folded on the diagonal. A design was embroidered on the upper triangle. On the linen khustyna a design in the Yavoriv stitch was embroidered, and a satin floral stitch — hapt — was done on the store-bought fabric. In the corner a floral design was embroi­ dered, either a bouquet or a hiVtse (branch or tree-of-life motif). If the khustyna was worn without a bavnytsia, it was folded tightly on the forehead into a horn — rizhok — or beak — dz’ohyk. Necklace Women and maidens wore a Запаска Apron necklace over the shirt, with the rolled collar covering it at the sides and back. For festive occasions genuine coral was worn, while cheaper beads were worn for everyday. length, and the opening was in the Sash (Kraika) Shirt front. The kraiky were plaited either v The festive dodiVna shirt was made Another type of skirt — the shorts sitochky or v kisku. The former of linen, while the everyday one was — was worn for special occasions. It resulted in a pattern of rhomb-like linen-hemp or all hemp. At the was made from fabric woven from windows, while the latter in various neckline the fine gathers were thicker linen, cotton, and wool, in colored stripes which were plaited together to in the back. They were sewn into a stripes in a certain sequence. The form a braid-like sash. small rolled collar, closing at the front finely pleated skirt created an Woven sashes were wider. The with a one or two button-loop closure. interesting effect as the pleats opened weaver added threads called zasnivky The front opening seams were as the wearer moved. of other colors to the warp. This decoratively hemmed, and the shirt resulted in a sash that was mostly red, itself was mid-calf. Apron (Fartushok) with touches of other colors. The embroidery was mostly on the Over the skirt or shorts an apron sleeves, and at the joining of the was worn. It was made from two Footwear sleeves to the body of the shirt. Long widths of cloth joined vertically down Women wore laced shoes or boots. ago the design was in small geometric the middle with a merezhka. Along the motifs, while in the last century it was bottom a wide but sparse design was two or three rows of a floral design. embroidered. The apron was pleated Sometimes there were scattered floral into fairly wide pleats, with a narrow Outerwear motifs along the lower sleeve. A obshyvka (waistband) at the top. It Kabat design coordinating with the sleeve ended in tie ends called uchipky made The women’s kabat was sewn out was embroidered on the collar and of corded thread. of linen the same as the men’s. It was cuffs. The front of the shirt was not decorated in front with a sparsely embroidered because it was covered by Vest (Kamizolia) striped embroidered design with the vest. Earlier the kamizolia was made of typically Yavoriv-styled stars or linen. It was straight, unfitted, and rhombs. The standing collar and sleeve Skirt fastened in the front with a row of ends were trimmed in a different nar­ The skirt was made from vybiika — small, usually blue, buttons. Along row design. Later, purchased blue or woodblocked cloth. The designs were each side of the front it was em­ red fabric was used. The kabat was usually circles, dots, stars, or motifs broidered with a striped motif with fitted, and the fronts were embroidered on a checkered background. The skirt stars or other designs in the middle. in a floral design. was sewn from four fabric widths, After time, instead of linen, blue or The kaptan, svyta, and kozhukh with the one in front smooth, the other red sukno on a cloth lining was used were sewn the same for both women three finely gathered into zbyranky for the kamizolia. Along the front and men. (fine pleats or gathers). This was sewn sides, floral motifs were embroidered, into a wide waistband which fastened and the vest was trimmed in a wavy with hooks. The skirt was mid-calf in ribbon called a krepinka.

224 digitized by ukrbiblioteka.org було видно защіпку з одним або шили з синього або червоного Верхнє вбрання двома ґудзиками. Розріз пазухи сукна на полотняній підшивці. Жіночий кабат шили так само, викінчували завиваним рубцем. Вздовж полів гаптували квітчасті як чоловічий, з льняного полотна. Довжина сорочки до половини орнаменти та обводили хвиляс­ Прикрашали спереду вишивкою литки. тою стрічкою „крепінкою” . рідким стрічковим взором з Найрясніший орнамент був на типовими яворівськими зірками рукавах у місці приточення їх до Пояс (крайка) чи ромбиками. Стоячий комір і станка. В давнину узір був дріб­ Крайки плели ,,в сіточку” або краї рукава були викінчені іншим ний геометричний, а згодом — ,,в кіску” . ,,В сіточку” — одна­ вузьким узором. Пізніше вживали рослинний орнамент у два-три кові ромби-віконця, ,,у кіску” — куповану кольорову тканину — рядки, часом і киданці по полю косичка, сплетена з пасочків. синю або червону. Кабат притале- рукава. Відповідним до уставок Ткані пояси були ширші. До ний, поли гаптували квітчастим узором був вишитий комір і ман­ ниток основи додавали „засні- узором. жети. Перед сорочки не прикра­ вок” , себто різні інші кольори, Каптан, свиту і кожух шили шали, бо його прикривала безру­ переважав серед них червоний. однаково для жінок і чоловіків. кавка. Взуття Поясний одяг Взуттям жінок були шнуровані Спідниця черевики або чоботи. Шили спідницю з полотняної вибійки. Орнаменти на ній — здебільшого дрібні кружальця, цяточки та зірочки чи мотиви на тлі сітки. Брали чотири пілки, передню лишали гладкою, а три збирали у дрібні складки „збиран- ки” ; верх вшивали до широкого полотняного пояса, що застібався на гаплики; розпірка була спереду; довжина спідниці — до половини литки. Спідниці „шорци” шили з тканини, витканої у кольорові смужки льняними, бавовняними і вовняними нитками. Уложені в певному порядку вузькі різноко­ льорові складки спідниці, розхо­ дячись при ході, творили цікавий ефект. Її вбирали у велике свято. Фартушок (запаска) Поверх спідниці й шорца жінки носили запаску. Шили її з двох пілок тонкого полотна, які з’єдну­ вали мережкою. Нижній край вишивали широким рідким узо­ ром. Укладали доволі широкими складками, до верхнього краю пришивали вузьку смугу полотна „обшивку” , закінчену виплетени­ ми з ниток шнурками „учіпка- ми” , якими запаску зав’язували. Безрукавка (камізоля) Безрукавку спершу шили з льняного полотна. Крій її рівний, неприталений, застібалась спереду на ряд дрібних, переважно синіх, ґудзичків. Вздовж полів вишивка стрічкоподібними смугами із зірками чи іншими мотивами посередині. Згодом безрукавку Галина Липа, ,,Приятельки ’ Halyna Lypa, ,, Friends Men Sash Svyta Headcovering Men wore a sash or a rentin' over The svyta was sewn of domestic sukno, the men’s in grey, the women’s For summer men wore plaited the shirt. The remin’ was narrow, in brown. The pattern was similar to straw hats called krysachky. Shepherds without any hidden pockets for money the kaftan. The front and upper back braided each straw ribbon of four or tobacco, and closed with one or two were fitted to the waist, with godets in straw blades of unrippened rye, mak­ buckles. back. The collar, the two fronts, and ing zigzags along the two edges. The the pockets were trimmed in red yarn ribbons were made into hats by village Footwear embroidery. The svyta did not have craftsmen. The crown of the hat was In this region men wore boots. low, and trimmed with a red ribbon. buttons, but was sashed at the waist. Outerwear The brim was wide. Kozhukh Sheepskin caps were worn in Kabat The kozhukh was made from tanned winter. For boys, a cap called a For summer men wore a kabat of sheepskin. It was fitted to the waist, natiahanka was bought in the city. It cloth. The fabric was folded in half, while below the waist in the back two was of imitation Persian lamb. the neck opening was cut out, and the gathered panels were inserted. Also at front divided in two. The sides were the back, a decoratively embroidered Shirt narrowed, and an extended shoulder princess line went from the center of The men’s and women’s shirt was was left, onto which sleeves were the waist to each sleeve. The seams cut the same. The festive one was attached. A standing collar finished the were also embroidered. The front made of linen, while for work the shirt neckline, and the kabat was trimmed sides, sleeves, and pockets were was a linen-hempen blend. It was with a decorative stitch. decorated in a floral design. The knee-length, and had a rolled collar. kozhukh closed in front with small The shirt was not embroidered, round buttons and loops. In cold only the collar was embellished with a Kaftan waxed thread in a light decorative weather the rolled collar was tied with This was a long coat of twill cloth. a kerchief. The sheepskin coat was design. The waist was straight, with godets on knee-length. the sides. This both fitted the coat and Pants left room for movement. The kaftan Pants were linen, with fairly nar­ had no buttons, because it was worn row pant-legs, for an easier fit into opened or closed with one front wrap­ bootlegs. A wide gusset was inserted ped over the other. When it was between the pantlegs, then the unit was closed, men wore a belt at the waist, sewn into a waistband, which fastened women a narrow woolen sash. with one button. There was one pocket on the side.

Яворівська вибійка Vybiika

226 digitized by ukrbiblioteka.org Чоловіче вбрання Пояс Свиту шили з доморобного Убір голови Чоловіки підперізувалися сукна, чоловічу з сірого, а жіночу Улітку чоловіки носили поверх сорочки крайкою або з брунатного. Крій її подібний до капелюхи з солом’яної плетінки ременем. Ремінь був вузький, кафтана. Перед і спина приталені — ,,крисачки” . Пасма плетінки без сховку на гроші чи тютюн, до стану, ззаду від стану вниз плели пастухи з чотирьох стебел застібався на одну або дві поширена клинами. Комір, поли і незрілого збіжжя, виробляючи по пряжки. кишені обшиті червоною воліч- краях зубці. Викінчували капе­ кою. Свита не мала ґудзиків, її підперізували поясом. люхи сільські майстрі. Головка Взуття капелюха низька, обведена чер­ Взуттям чоловіків були воною стрічкою, криси широкі. Кожух шили з вичинених чоботи. овечих шкір. Був приталений, а в Узимку носили шапки з овечо­ поясі ззаду відрізали і пришивали го хутра. Для хлопців купували в дві приморщені шкіри. Ззаду від місті ,,натяганку” з імітації Верхнє вбрання середини стану аж до рукавів смушку. Літньою порою чоловіки йшли дві дугуваті лінії, виконані Сорочка вдягали кабат з полотна. Кроїли декоративним стібком. Лінія від­ Чоловічу й жіночу сорочки його, склавши полотно удвоє, різу також була прикрашена кроїли однаково. Святкову шили з вирізували отвір на шию та вишивкою. Поли, рукави й кишені прикрашені квітчастим орнамен­ льняного полотна, а до роботи розтинали поли. Звужували боки і том. Застібався спереду на малі комбінували льняне з конопляним. лишали вгорі коротенькі рукави, круглі ґудзики і відповідні петель­ Сорочку не вишивали, тільки її до яких доточували довші. Виріз виложистий комір стебнували шиї був викінчений коміром- ки. Комір виложистий, у сильний невибіленою воскованою ниткою стоячком. Кабат прикрашали мороз його підв’язували хусткою; рідким геометричним узором. декоративним швом. довжина — до колін.

Штани Кафтан — це була нагортка з Штани шили з льняного полотна. чиноватого полотна. Стан скро­ Ногавиці кроїли доволі вузькі, єний прямо, а з боків вставлені щоб легко входили в чоботи. Між клини. Це приталювало кафтан і ногавицями вгорі вставляли широ­ давало можливість рухатись. Не кий клин, який разом з ними приши­ мав ґудзиків — носили розгорну­ вали до полотняної обшивки, яка тим або закладали полу на полу і прилягала до стану, застібалася підперізували: чоловіки вузьким на один ґудзик. У штанах збоку ременем, а жінки вузьким вовня­ була одна кишеня. ним поясом.

Яворівська вибійка Vybiika 227 digitized by ukrbiblioteka.org СОКАЛЬЩИНА SOKAL REGION digitized by ukrbiblioteka.org Молодиця з Сокальщини. Сорочка з виложистим коміром рясно вишита чорними хрестиками; спідниця з вибійки; фартушок з полотна, вишитий хрестиками; пояс витканий двома кольорами, зав’яза­ ний спереду; волосся злегка підвищує хустку над чолом; під коміром видко справжні коралі; темночервоні сап 'янці.

Matron from Sokal Region. Shirt, richly embroidered in black, with a sailor collar; skirt o f vybiika [block-printed cloth]; polotno apron embroidered in cross- stitch; two-colored woven sash, tied in front; hair, braided at the crown, raising the kerchief above the forehead; genuine coral necklace; dark red fine leather boots.

231 digitized by ukrbiblioteka.org Сокальщина. Узір хрестиками на рукави, вишитий чорними нитками. Вузькі узори на ко­ мір і манжети.

Sokal Region. Cross stitch design for sleeves in black. Narrow designs for collar and cuffs.

233 Necklace n the north of Lviv Province is the religious conflicts, trade did not Several strands of genuine coral city of Sokal, surrounded by the develop. The population of this region beads were worn. Imitation coral was Itowns of Tartakiv, Belz, and Vytkiv. In is of varied origin. In the northwest also worn. Both types had silver coins the north, the Sokal Region borders live those with Turko-Tatar roots, and small medals attached. The strands the province of Volyn. The border then which is evident in the surnames, and were tied in back with a long colored passes by the towns of Radekhiv and in the bright colors and silver trim of ribbon. Blown-glass beads — patsiorky Chervonohrad (formerly Krystynopil). the clothing. In the northeast the — were also worn. During Lent and Before World War II the Sokal Region population is of Slavic origin. mourning they were dark blue. Many extended west far beyond the Buh The folk costume of this region has women wore crosses on a ribbon or River; after the war, this part fell to its own characteristics. In embroidery, chain. Also, sylianky — gerdany — Poland. floral designs in black with touches of were worn. In medieval times Sokal belonged red and yellow predominate. Here, Shirt to the Belz Kingdom. In 1424 it various types of fabric are woven on The top half of the shirt was made received the Magdeburg Charter, but looms similar to those in Podillia. of linen, the bottom of thicker hempen because of Tatar invasions and cloth. The pryramok — shoulder piece — was attached with the inserting stitch zishyttia. The collar was a large Women sailor-type one at the back, with the Hairstyle and Headcovering two vertical sides embroidered with a narrow design. The sleeves were em­ Maidens parted their hair in the their khustky in different ways. Young broidered not only on the pryramok middle and made two braids which women tied the diagonally folded ker­ [ustavka]. They had kydantsi — scat­ were wound around the head. For chief under the chin; on the forehead tered motifs — over their surface, and festive occasions a patterned ribbon — there was a sharp fold. In winter the a design above the cuffs (called a bynda — was tied around the head, ends were crossed under the chin and mykhali in this region). The shirt was and fresh or artificial flowers were tied in back, in the so-called schwa- tied in front with a red yarn ribbon, tucked in. bian style — po shvabs’ky. Woolen the harasivka. Later, buttons were A married woman did not braid her kerchiefs — mats’ky — also were tied used. hair, but wound it around a kymbalka this way. The original embroidery designs — a ring of willow twigs covered with Matrons also folded their kerchiefs were a geometric black, with small cloth. Over this she wore a cloth diagonally, creased them over the touches of red or yellow. Later, they chepets \ which had a hand-crocheted forehead, crossed the ends at the nape became floral. The coloring also crown. For special holy days a of the neck and tied them in front over changed. Younger women began using namitka of fine white cloth was worn. the forehead. This looked especially golden yellow and tomato red, while Later, it was replaced with two linen attractive when there was a kymbalka older women retained the floral khustky with a woven red border underneath the kerchief. Later, after designs in black. design. More recently, the head was the kymbalka went out of style, in For storage, the embroidered shirt covered by a kerchief, of cloth, silk, order to get the same height women was folded lengthwise, with the sleeves challis, or cashmere. For work a per­ arranged their braids high on the head. folded in. Then it was mangle-pressed. cale kerchief was worn. The khustka If the braids were not especially thick, Tightly rolled up, it was placed in the patterns had names: khmary [i.e., a hank of linen fiber was added. Dur­ skrynia [chest]. When unrolled, the clouds], konichynka [clover], horoshok ing Lent, Advent, and periods of shirt looked as if it had been pressed. [little pease]. Then paisley kerchiefs, mourning, darker kerchiefs were worn. called “Turkish,” came into style. Older women always wore the darker Skirt Maidens and young matrons tied colors. Women wore skirts of vybiika — woodblocked cloth. Three widths were finely pleated, the fourth left flat. The wood block designs were the simplest: dots, fine lines, or circles. For chang­ ing seasons, in cooler weather, a warmer fabric was used, woven of grey woolen weft on a hemp warp. One edge had a palm-width dark red or dark green stripe, which became the bottom of the skirt. Once manufactured fabric appeared, women began buying challis in a small floral pattern or solid-colored cashmere. These were sewn the same way as the vybiika skirts, but trimmed along the bottom with regular or velvet ribbons. The skirt was mid-calf in Сорочка Sorochka (Shirt) length.

digitized by ukrbiblioteka.org а півночі Львівської розвиткові там ремесел. Намисто области лежить місто Населення Сокальщини різного Носили кілька разків справж­ Сокаль, оточене містечками Тар­походження. На північному заході ніх коралів або імітацію з Н таків, Бел з, Витків. На півночіживуть нащадки турецько-татарсь- причепленими до них срібними Сокальщина межує з Волинською кого кореня, про що свідчать прізви­ монетами й медаликами. Коралі областю, далі границя проходить ща і яскраві кольори та срібні зав’язували ззаду довгою кольо­ біля містечок Радехів і Червоно- галуни в одязі. На північному ровою стрічкою. Також носили град (Кристинопіль). Перед II сході населення слов’янського дуті пацьорки; у піст або жалобу світовою війною Сокальщина походження. темносині. Багато жінок мало сягала далеко поза Буг на захід; Одяг цієї місцевости має свої хрестики на стьожечці чи лан­ після війни ця частина припала прикмети. У вишивці переважають цюжку. Носили також силянки Польщі. квітчасті узори чорного кольору з (ґердани). Місто Сокаль у давнину нале­ вкрапленням червоного і жовтого. жало до Белзького князівства. У Тут виробляли на ткацьких стан­ Сорочка 1424 р. одержало Магдебурзьке ках різні полотна і сукна, подібно Верх сорочки шили з льняного право, одначе татарські набіги й як на Поділлі. полотна, а спід з грубшого релігійні міжусобиці перешкодили конопляного. Частину, що сягає від шиї до рукава, т. зв. ,,прира- мок” , з’єднували з рукавом швом Жіноче вбрання ,,зшиття” . Комір був великий виложистий, сягав аж на спину. Зачіска й убір голови Його вишивали вздовж бічних Дівчата розділювали волосся Молодиці теж складали хустку в країв вузьким узором. Рукав посередині і плели дві коси, що їх трикутник, загинали її над чолом, вишивали на прирамку (уставці) укладали довкола голови. У свята перехрещували кінці на потилиці і та по всій його площі — „кидан- обвивали голову взористою стріч­ зав’язували спереду. Так пов’язана ці” . Також вишивали узір вище кою ,,биндою ” і втикали за неї хустка гарно укладалась поверх манжетів (їх звали ,,михалі” ). живі або штучні квіти. кімбалки. А що в останні часи її Сорочку зав’язували червоною Заміжня жінка не заплітала вже не носили, то щоб хустка гарасівкою, а згодом стали засті­ волосся, а навивала його на була вище, волосся заплітали в бати на ґудзики. ,,кімбалку” — обруч із пруття ло­ коси й укладали на голові. Якщо Первісно вишивка була зи, обвинений полотном. Опісля коси не були роскішні, жінка до­ геометрична чорними нитками з вдягала на голову полотняний че­ давала жмут клоччя. Під час малим додатком червоних або пець, що мав гачкований верх. У посту і жалоби носили темні жовтих. Пізніш вишивали великі свята жінка пов’язувала хустки; жінки старшого віку рослинний орнамент; змінилась і намітку з білого тонкого полотна. носили такий колір постійно. кольористика. Молодші жінки Пізніш заступили її двома льня­ ними хустками з витканим черво­ ним краєм. В останній час жінки покривали голову хусткою — полотняною, шовковою, шаляно- вою або кашміровою. А до праці пов’язували перкалеву. Взори хусток мали свої назви: ,,хмари” , ,,конічинка” , ,,горошки” . В останній час увійшли в моду т. зв. турецькі хустки. Дівчата пов’язувались інакше як молодиці. Вони складали хустку у трикутник, зав’язували під підборіддям; над чолом був гострий кут. Взимку кінці хустки перехрещували під підборіддям і зав’язували їх ззаду; це звалося — ,,по швабськи” . Так само пов’язу­ вали вовняні хустки, звані ,,мацьками” .

Сорочка Sorochka (Shirt)

235 Apron (Fartushok) At first the aprons were of two fabric widths, in cloth. With the com­ ing of manufactured fabric, percale aprons were made for work, and fine woolen ones for festive occasions. Older women wore darker colored aprons, while young women most often chose red. The aprons were trimmed with merezhyvo, ribbons, and zakladky [ribbon applique trim]. In more recent times, the aprons were of white cloth, and embroidered. Vest (KamizeVka) The young women wore kamizeVky (pi.). They were sewn of dark blue or black fabric, lined, fitted at the waist, and decorated with fairly large klapti — scallops of the same fabric in­ dividually sewn to the bottom of the vest at the waist. The kamizeVka was embroidered along both sides of the front and around the klapti, and fasten­ ed with hooks. Sash (Kraika) Women wore a 3cm wide sash. It was woven in two colors on a small loom. Young women liked red sashes with black or blue stripes, while older women preferred blue or green sashes with a black stripe. The sash was tied at the back, with the ends hanging down. Outerwear Katsabaika This was a short, fitted, below-the- waist jacket of grey homemade sukno. Buttons and cord loops closed the front. The lapels, cuffs, false pockets, back seams, and lower hem were trimmed with black velvet and or­ naments of black yarn cord. Kabat The most common outerwear was the kabat, sewn from polotno or sukno. The polotno selected was either a linen twill weave, or a cross double- faced napped or pile kozhushok [little fur] weave. The front and back were fitted to the waist; at the back there was a seam at the waist with two or three godets inserted below. From the waist to the sleeves there were two princess seams. There was a standing Дівчина в кабаті Girl in kabat collar, with lapels. The kabat was

236 digitized by ukrbiblioteka.org вишивали золотисто-жовто- помідоровими барвами. Старші, вишиваючи квіти, зберегли чорний колір. Готову вишиту сорочку складали по довжині спини з прикладеними рукавами, викачу­ вали рублем і туго скручену ховали у скриню. Розкручена виглядала як випрасувана. Спідниця Спідниці були з вибійки; тканина мала нескладні узори: точки, тонкі лінії або кола. Шиючи, три пілки укладали у вузькі складки, а четверту спереду лишали гладкою. На переходову пору року ткали теплішу тканину — уток із сірої вовни, основа — конопляна. Один край мав темночервону або темнозелену смугу завширшки у долоню, яка припадала на поділ спідниці. Коли з’явились фабричні ма- теріяли, купували на спідницю до роботи перкаль у дрібні квіти, а для свята шаляновий у дрібні квіти чи гладкий кашміровий. Шили так само, як з вибійки; прикрашали внизу стрічками чи оксамитками. Довжина спідниці — до половини литки. Фартушок (запаска) Спершу запаски були з двох пілок, полотняні. Пізніш перей­ шли на фабричні матеріяли й до роботи шили з перкалю, а з тонкої вовняної тканини про свято. Старші жінки носили запаски темних кольорів, а молодші найчастіше червоні. Викінчували їх мереживом, тасьмами і заклад­ ками. У новіший час запаски були полотняні вишивані.

Безрукавка (камізелька) До дівочого одягу належала ,,камізелька” , пошита з темно- синьої або чорної тканини, прита- лена, викінчена доволі великими ,,клаптями” та підшита полотном. Камізельку вишивали вздовж полів і довкола клаптів. Застібалась на гаплики.

Молода Bride embellished with a dark blue cord, Pants Chamarka which trimmed the collar, lapels, In summer heavy hempen cloth The chamarka was of a similar cut sleeves, and the back waist. Buttons pants were worn, sometimes to that of the kabat, but made of pur­ and loops were made from the same woodblocked in dots and stripes. Two chased grey sukno. Because bought cord. In time, instead of the cord trim, pantlegs were cut out, sewn together sukno was of a lighter weight, the dark blue or black velvet trim was us­ with a gusset added. The pants button­ knee-length chamarka was lined in ed. The kabat was thigh-length; in ed on the side. polotno. more recent times, it was knee-length. Two types of pants were worn dur­ ing winter: those made from sirachyna Voloshka, Seremiaha Bekeshka — woolen weft on a heavy hemp warp The voloshka or seremiaha was The bekeshka was made from dark fabric — or kholoshni — pants made made from homemade sukno. The blue sukno, lined in grey or white fur from woolen white, grey, or black former was grey, trimmed with dark from closely-sheared sheep. It was fit­ sukno. blue lighter-weight sukno, while the ted to the waist, had a wide rolled latter was black for men and white for sheepskin collar, and had black horn Belt women with dark blue or red cord buttons closed with black band loops. Usually men wore a popruha, a trim. These coats were fitted, the back It was knee-length. palm-width leather belt with two-three cut at the waist, and widened from the buckles. waist down with eight vusy — godets. Men Over outerwear a sash was worn. It The voloshka had pockets, while the Headcovering was woven of dyed woolen threads or seremiaha did not. These knee-length Straw hats were worn during the of purchased zhychka [woven cord]. coats had copper buttons. summer. Differently plaited ribbons The sash was palm-width, and wound were used, such as v zubtsi [tooth- around the waist three times. Older Kozhukh edged], v lusku [fish-scaled], vuz’ka men wore dark blue sashes, younger This winter coat for both men and strichka [narrow band], shyroka men — red. women was made from white tanned strichka [wide band]. There were sheepskin. The front was straight, various heights of the crown and the Footwear while below the waist at the back widths of the brim. Unmarried men Most often boots were worn. Older gathered skins were added. The round­ tied a red yarn ribbon around the men bought uhnivtsi [from the city of ed collar had black fur lapels for the crown, and tucked in pins or peacock Uhniv], while younger men ordered men, white fur for the women. The feathers. Married men sometimes boots of iukhta — pigskin, with heels length varied, to the knees or ankles. decorated their hats with yellow or and pleated bootlegs. In winter Volyn- The front was decorated with green ribbons. style valianky were worn. multicolored zhychka. In winter, market-bought Persian In recent times short red tanned lamb caps were worn. Outerwear kozhushky (i.e., little kozhukhy) were Kabat brought in from the Volyn Region. Shirt Then local furriers started making The kabat was made from polotno The festive shirt was linen, the similar ones in white, richly or sukno. The pattern is given in the everyday one hempen. Earlier, the ornamented. shirt was tied in front with a section on women’s outerwear. The harasivka, while later it had a button men’s kabat was not as fitted, and less and loop closing. The shirt was worn decorated. It was either thigh- or knee- over the pants, with a sash at the length, and had copper buttons. These waist. In more recent times the shirt were trimmed in black fabric tape, and was tucked in, and was worn over the the collar was covered in yellow iukhta pants only for work in the fields. leather.

238 digitized by ukrbiblioteka.org Пояс (крайка) Чоловіче вбрання Взуття Жінки підперізувалися крайкою Убір голови Найчастіше носили чоботи. завширшки 3 см. Її ткали на ма­ Улітку чоловіки носили со­ Старші купували „угнівці” (м. лому варстаті у двох кольорах. лом’яні капелюхи. Плетення було — У гнів), а молодші замовляли собі Молоді жінки носили крайки ,,в зубці”, „вузькою стрічкою”, з юхтової шкіри з фалдованими червоні з чорними або синіми „широкою стрічкою” . Висота го­ халявами і підківками. Взимку смугами, старші — сині або ловки й ширина крис різні. Парубки взували волинські „валянки” . зелені з чорною смугою. Зав’язу­ обв’язували капелюх червоною Верхній одяг вали крайку ззаду або спереду, гарасівкою і прикрашали шпиль­ кінці спускали вниз. ками чи павиними перами. Госпо­ Кабат шили з полотна або дарі часом обвивали капелюхи сукна. Крій подано у розділі про жовтою або зел єною стрічкою. жіночий одяг. Чоловічий кабат Взимку носили шапки зі смуш­ був менш приталений, скромніше Верхній одяг ку, куповані на ярмарку. прикрашений; сягав до половини Кацабайка — коротке верхнє стеген або й до колін; застібався вбрання із сірого домашнього на мосяжні ґудзики; часом був сукна; приталена, сягає нижче Сорочка обшитий чорною тасьмою та мав пояса; застібалась на ґудзики й Святкову чоловічу сорочку комір, покритий жовтою юхто­ петлі, скручені зі шнурка. Вилоги шили з льняного, а буденну — з вою шкірою. коміра, манжети, імітацію конопляного полотна. Колись її Чамарка скроєна подібно до кишень, шви на спині та поділ зав’язували гарасівкою, а згодом кабату, тільки з купованого сірого прикрашали чорним оксамитом і стали застібати на ґудзички й сукна; воно легке, тому давали нашивками з чорного вовняного петельки; носили „навипуст” , підшивку з полотна; сягала до шнурка. підперізували поясом. Останнім колін. часом сорочку заправляли в Волошка або серем’яга — Кабат — найпоширеніший штани і тільки працюючи на верхній одяг з домашнього сукна. верхній одяг, пошитий з полотна полі, випускали наверх. Перший — із сірого, викінчений чи сукна. Полотно брали льняне Штани темносинім тонким сукном, а подвійно ткане — чиновате, або Улітку носили штани з гру­ другий: для чоловіків з чорного, а перехресно подвійно ткане — бого конопляного полотна, а ча­ жінок — з білого сукна, прикра­ ,,кожушок” . Перед і спину кроїли сом із вибійки у крапки й пасочки. шений темносинім або червоним приталено; підрізували ззаду у Викроювали дві ногавиці і зши­ шнурком. Крій їхній приталений, стані та вставляли з боків по 2-3 вали їх угорі, додавши вставку. спина відрізана, а низ поширений вуси. Від стану до пройм рукавів Штани застібались збоку на ґудзик. восьми „вусами” . Волошка мала були два дуговаті шви; комір сто­ Взимку носили штани з „сіра- кишені, серем’яга не мала; сягали ячий, мав вилоги; прикрашали чини” (вовняний уток на грубій до колін, застібались металевими кабат темносинім шнурком, обво­ конопляній основі) або з сукна, ґудзиками. дячи ним комір, вилоги, рукави, витканого з білої, сірої або чорної Кожух — цей зимовий одяг стан ззаду. З такого ж шнурка вовни — „холош ні” . для чоловіків і жінок шили з біло робили ґудзики і петельки. Зго­ гарбованої овечої шкіри. Перед дом, замість шнурка, обводили Пояс кожуха рівний, ззаду він відрізаний темносинім або чорним оксамитом. Звичайно чоловіки носили і в цей розріз вшивали приморщені Довжина була до стеген, у новіші шкіряний пояс, званий „попру­ шкіри; комір круглий виложистий, часи — до колін. гою” , завширшки в долоню, у чоловіків чорним, а в жінок застібався на дві-три пряжки. білим хутром наверх; довжина Бекешку шили з темносинього Верхнє вбрання підперізували різна — до колін або нижче — до сукна, підбивали сірим або білим поясом, тканим із фарбованих щиколоток; спереду прикрашений хутром з коротко пострижених вовняних ниток або купованої різнокольоровою жичкою. овець; була до стану, комір мала жички, завширшки у долоню, Останнім часом спроваджу­ широкий виложистий з овечого його тричі обкручували навколо вали з Волині короткі, червоно хутра; застібалась на чорні рогові стану; у старших він був виправлені кожушки, а кушніри ґудзики петельками з чорної тась­ темносиній, у молодших — стали виробляти білі, гарно ми; довжина — до колін. червоний. прикрашені.

239 digitized by ukrbiblioteka.org ПІДЛЯШШЯ PIDLIASHSHIA REGION digitized by ukrbiblioteka.org Чоловік з Підляшшя. Сорочка з тканим орнаментом на комірі, з правого боку пазухи і на манжетах; зимові вовняні штани ,,холошнібезрукавка (камізелька) з такого ж матеріялу; солом’яний капелюх; сукман з брунатної вовни, підперезаний тканим поясом; шкіряні постоли з волоками.

Man from Pidliashshia Region. Shirt, with woven design on the collar, the right side o f the front, and the cuffs; woolen winter kholoshni [pants]; kamizel'ka [vest] o f the same fabric; straw hat; sukman o f brown wool, tied with a woven sash; leather postoly with laces.

243 Молодиця з Підляшшя. Сорочка виткана чорно-червоним узо­ ром; смугаста ткана спідниця (фар­ тух); фартушок витканий у поперечні смуги; безрукавка (ґорсет), прикрашена вишивкою; чепець (каптур) з узорис­ того шовку, викінчений двома стріч­ ками; намисто з кольорового скла; білі панчохи і чорні півчеревики.

Matron from Pidliashshia Region. Shirt, woven with a black-red design; fartukh [skirt], woven in a striped pattern; apron woven in vertical stripes; gorset [vest], trimmed with embroidery; kaptur [chepets' - cap] of patterned silk, finished with two ribbon ties; colored glass necklace; white stockings and black high shoes.

244 digitized by ukrbiblioteka.org t » ltn»»rT. « «I н:н:в:н:нтн: и: h : нгн:н:н: h: h: h:h*

ПІДЛЯШШЯ. Узір на рукави, його ткали ,,з переборами ” червоними й чорними нитками (зображений вишивкою). Смуги вишиті стебловим швом через одну нитку (починають щоразу з то­ го самого боку). Середина узору вишита перетиканням.

Pidliashshia Region. Design for sleeves, woven with perebory in red and black [illustrated by embroidered example]. Stripes embroidered in a double running stitch over one ground thread of fabric at a time, always beginning on the same side. The middle portion is em­ broidered in peretykannia. The design is placed at the top and lower parts o f the sleeve.

245 rom the east, the border of Pidliashshia is the river Buh, Fwhich flows towards the northwest. In the north, from the city of Berest Lytovs’kyi, the border turns west across the settlement of Yaniv Pidlias’kyi, and Konstantyniv, and then passes southwest to Radyn’ Pidlias’kyi. The border then goes east to Parchiv and Slavatychi back to the Buh River. The main cities and towns of this region are: Berestia, Yaniv Pidlias’kyi, Slavatychi, Konstantyniv, Radyn’, Par­ chiv, Bila Pidlias’ka. According to the post World War II treaties, the border of the Ukrainian SSR follows the Buh River and, therefore, the region of Pidliashshia became part of the Polish People’s Republic. Then the Ukrainian population was resettled to the Ukrain­ ian SSR or exiled to former German lands now within Poland. However, a portion of the population remained, with others later returning to their native land. This Ukrainian border land is not rich; the soil is not fertile and there is no industry. To a large extent the forests have been over-harvested. The folk costume of Pidliashshia has particular attributes. As in Polissia, weaving has developed and has reached such perfection that hand- woven fabric looks manufactured.

Women Hairstyle and Headcovering For everyday, the maiden combed her hair into one braid, tying it at the end with a ribbon. For church or for going out, she wore a chilko, a type of maiden’s wreath of stiff paper covered in gathered white diaphanous fabric. Over this she wore a wreath of ruta (the herb rue), and then over this, fresh or artificial flowers. At the back, very many ribbons — stiahy or kutiahy — were attached to the chilko, and cascaded down the back. Under the chilko, the hair was straight and unbraided. A woman parted her hair in the middle, then put on a kymbalka, a ring of hazelnut twigs or flax combings, З показу народного вбрання у Львові, 1936 p.: Fashion Show, Lviv, 1936 covered with cloth. The kymbalka was Ірина Бонковська Iryna Bonkowska about the width of 1 1/2 fingers, and just fitted the crown of the head. The hair was pulled through it, and wound tightly around. A chepets’ of thin cloth was placed over the kymbalka. Often it had a crown of netting. Over this, the

246 digitized by ukrbiblioteka.org раниці Підляшшя: зі сходу річка Буг, яка пливе в напрямі північного заходу; на Г півночі від Берестя Литовського границя переходить на захід через місцевості Янів Підляський і Константинів, а тоді повертає на південний захід до Радиня Під- ляського, переходить на схід до Парчева і Славатич аж до ріки Буг. Головні місцевості цього про­ стору: Берестя, Янів Підляський, Славатичі, Константинів, Радинь, Парчів, Біла Підляська. Згідно з домовленням після II світової війни, границя УРСР іде по річці Буг, тому Підляшшя відійшло до Польської народної республіки. Тоді то переселено частину українського населення до УРСР і на колишні німецькі землі. Одначе частина населення залишилась, а дехто згодом повернувся на рідні землі. Ці окраїнні наші землі небагаті. Грунт неврожайний, промислу немає, ліси у великій мірі виру­ бані. Народне вбрання на Підляшші має особливі ознаки. Подібно як на Поліссі, тут розвинулося ткацтво і досягнуло такої доско­ налосте, що ручно виткані тканини виглядають як фабричні.

Жіноче вбрання Зачіска й убір голови На щодень дівчина заплітала волосся в одну косу, закінчуючи її стрічкою. До церкви чи в гостину одягала ,,чілко” , різновид дівочо­ го вінка. Зроблений із твердого паперу, він був покритий спереду для прикраси наморщеним білим тюлем. Ззаду причеплено численні стрічки (,,стяги” або ,,китаї”). Волосся під чілком розпущене. На весілля молода зодягала чілко, прикрашене живими або штучними квітами і віночком із рути чи барвінку. Жінка, розділивши волосся по середині голови, надівала ,,кибал- ку” , себто обруч з ліщини чи З показу народного вбрання у Львові, 1936 р .: Мирося Гординська вичосів льону, обшитий полотном. Myrosia Hordynska Кибалку, заввишки у півтора пальця, одягала на маківку, перетягала через неї волосся і звивала його міцно довкола. Поверх кибалки вдягала чепець, woman wore a kaptur, a chepets ’ of edges. A shirt with this type of collar multicolored stripes. In sewing, wide patterned silk, edged in a similarly was tied at the neck with a kusnyk, a pleats were set in, and the waist was patterned ribbon. The kaptur was lined narrow ribbon of linen threads. A shirt finished with a narrow band. Along in cloth, and deeply covered the crown with a standing collar was buttoned the hem, the randak was sometimes of the head. In front it had a leaf­ with two or three white or colored trimmed with ribbons. shaped cut-out, called a zub. buttons. The everyday shirt was sewn The burka or pikhulia was also For married women, the most from heavier polotno, and not woven in a linen warp and a woolen ancient headcovering was the plat, a decorated at all. weft. This skirt was woven in wide piece of fine cloth approx. 3.5m by colored striped, or in a solid brown or 80cm. It covered the head, with one Skirt (Krativka, Randak, green, then finely pleated and sewn end winding around the neck and Burka, Pikhulia) together in the front. flowing down the right side almost to In Pidliashshia the skirt was quite Apron the knees. The left end was even with varied because of the highly developed the right. weaving expertise in the region. Skirts Long ago aprons were woven from In this century, women wore ker­ for spring, summer and fall were made wool thread on a hemp warp, in ver­ chiefs — colored percale in summer, from lighter fabric. tical stripes — as were the skirts. woolen challis ones, called shalianivky, Later, the aprons had horizontal stripes in cooler weather. Smuhasta [Striped] Skirt as a contrast to the skirts. The back­ The striped skirt, in vertical ground of the apron was dark red or Necklace stripes, was woven of linen dark blue. The lower edge of such an Young and married women selected domestically-dyed threads. The wide apron was trimmed with white mere- their necklaces very carefully. For black, red, and white stripes were zhyvo (lace). holidays and special occasions they called stezhky [paths], with narrow wore 3-6 strands of genuine coral stripes of blue, green and yellow, Sash beads. Older women wore 2-4 strands called stovpchyky [little posts] between Sashes were both narrow and wide. of white or colored beads. With a them. This skirt was made from one The narrow ones, two-finer width, rolled collar shirt, the necklace was long piece, divided — but not cut were called kraiky (kraika, sing.), and worn over the shirt and under the apart — into four sections. Three sec­ were worn when a korsetka was not collar. tions were pleated, the front section worn. The wide sashes were woven of was left smooth. The skirt was fin­ dyed woolen yarn in lively colors — Shirt ished with a narrow waistband of the red or bright yellow, with narrow The woman’s shirt had the same same fabric. The skirt was sewn black or green stripes. These were pattern as a man’s. A square gusset, together and hemmed, with a slit. The palm-width and were worn over here called a pidstavka, joined the pleats were pressed so that the narrow outerwear. sleeve to the bodice. The sleeves were stovpchyky were on the surface, and finished either with a cuff, or with the wide stezhky hidden inside the Vest (Korset, Korsetka) gathers, which ended with a ruffle at pleat, visible only with movement. The korset was for special occa­ the wrist. The ustavka, the bottom part sions and holy days. Only manufac­ of the sleeves, the cuffs, and the stand­ Winter Skirts tured fabric was used. Long ago solid ing collar were decorated with a woven For the randak the warp was linen, black or dark blue was selected. Even­ design in red/black or red/blue. These the weft woolen. The pattern was tually velvet vests were made in the motifs were called perebory or vybory. black/red or black/green vertical same colors. The pattern was simple. The rolled collar was trimmed with a stripes. Along the bottom of the skirt The vest was lined with domestically- narrow embroidered design along the there was a horizontal band of woven cloth. It closed in front with

Сорочка Shirt Чілко Chilko

248 digitized by ukrbiblioteka.org зроблений з тонкого полотна, із ними були вузькі смужки синього, Пояс (крайка) сітчастим верхом. Опісля накладала зеленого та жовтого, звані ,,стовп­ Крайки ткали на барвистій на голову ,,каптур” — чепець з чиками” . Смугасту спідницю льняній осові грубим конопля узористого шовку, обведений шили з одного довгого кусня, ним утком, щоб були негнучкі, узористою стрічкою. Був підшитий поділеного, але не розрізаного, на завширшки у два пальці. Ними полотном, заходив глибоко на чотири частини. Три частини підперізувались, якщо на основі з тім’я, а спереду мав виріз у формі складали у складки, а перед ли­ тонких вовняних ниток у живих листка, що звався ,,зубом” . шали гладким. Вгорі була викін­ відтінках червоного чи жовто­ У давнину, в прохолодну пору чена вузьким поясом з того ж гарячого, закінчували тороками, року, жінка покривала голову матеріялу. Спідницю зшивали, ширина — у долоню, довжина Зм ,,платом” , себто куснем тонкого лишаючи „розпір” , та підрублю­ або й довші. Ними підперізували льняного полотна, завдовжки 3.5 вали. Складки запрасовували так, сукмани. м. Закидала його на голову, пра­ щоб вузенькі „стовпчики” були вий кінець обкручувала довкола зверху, а широкі „стежки” хова­ шиї і спускала з правого боку лися. Безрукавка (ґорсет) майже до колін. Обидва кінці Фартух — літня спідниця, вит­ Святковий ґорсет для дівчат і звисали спереду на одному рівні. кана з льняних ниток у чорні й молодиць шили з купованого У новіші часи носили хустки: червоні смуги. З перевагою чорного чорного або темносинього сукна, улітку кольорові з ситцю, а в звали „ґоренюхами” , а з перевагою а в останній час з оксамиту. Він прохолодну пору вовняні червоного — „німками” . був приталений і сягав до стану, ,,шалянівки” . Кратівка — льняна спідниця, внизу обведений 10-12 клаптями виткана у різнокольорові крати. Намисто — „язиками” з того самого ма­ Зимові спідниці: теріялу, підшитий льняним полот­ Дівчата й жінки прикрашалися Рандак — спідниця виткана на ном. Були ґорсети з гапликами кольоровим скляним намистом льняній основі вовняним утком обабіч полів, за які шнурували ,,пацьорами” . Багатші носили у чорно-червоним або чорно- вузеньку стрічку. Інші мали „сер­ свято низки добрих коралів. зеленим кольорами. Тканина мала це” тобто вставлений перед з Сорочка з одного боку кольорову смугу, вишитим орнаментом, а по ньому Жіноча сорочка мала такий що припадала на поділ. Спідниця ряд барвистих ґудзиків, на які крій, як і чоловіча. Чотирикутник була зложена в широкі складки, застібали. У ґорсетах обстрочу- ,,ластка” , званий тут „підстав­ поділ часом обшитий стрічками. вали краї, пройми рукавів і клапті кою” , поєднував рукав зі станком. Бурка або піхуля — також білою або жовтою ниткою. Рукави були викінчені манжетами ткана на льняній основі вовняним або морщені у зап’ясті та утком. Нефарбована основа цієї Взуття закінчувалися фальбанкою. Устав­ тканини творила особливий Буденним взуттям були лича­ ку, низ рукава, стоячий комір ефект. Ці спідниці були одноко­ ки, виплетені з липового або і манжети прикрашали тканим льорові (брунатна чи зелена) або вербового лика. Стопу обвивали узором. Це були геометричні двокольорові (брунатна з черво­ широкою смугою полотна, а по­ ним або з зеленим). Шили їх, червоно-чорні або червоно-сині тім вужчою всю ногу аж під склавши й запрасувавши тканину мотиви, що звалися „перебо­ коліно. Всували ногу в личак, у дрібні складки. Кольорові смуги рами” або „виборами” . Вило­ перетягали волоки через петлі й були доволі широкі. Поділ спід­ жистий комір звичайно вишивали обвивали ними ногу до коліна. ниці обшивали з вивороту вузьким узором уздовж країв. Пізніш, у свято носили черевики з тасьмою зі „щіточкою”. Сорочку з таким коміром зав’язу­ високими халявками або чорні вали під шиєю вузькою тасьмою Фартушок (запаска) півчеревики. їх зашнуровували з льняних ниток — „кусником” . Давніше ткали запаски вовня­ кольоровими шнурівками Сорочку зі стоячим коміром засті­ ними нитками на конопляній („кусниками”). До них надівали бали на два-три білі або кольорові основі. Спершу ткали у поздовжні куповані білі панчохи. ґудзики. смуги, як і спідниці, опісля перей­ Буденну сорочку шили з шли на поперечні, щоб створити Верхнє вбрання грубшого полотна й зовсім не контраст. Тло — темночервоне Кабат надівали в прохолодну прикрашали. або темносинє. Поділ обшивали пору року. Він був скроєний як білим мереживом. ґорсет, тільки з рукавами. Його Поясний одяг Згодом запаски ткали на льня­ шили сільські кравці з домороб­ Спідниця ній основі. Тло було темносинє ного темнобрунатного сукна без Завдяки розвиненому ткацтву, або темнозелене. Внизу запаски підшивки, до стану і приталено. спідниці на Підляшші були дуже мали витканий геометричний узір Мав 10-12 клаптів, що спадали на різноманітні. На весну, літо й „перебір” , його переділяли стегна. Спереду кабат мав вставку осінь шили легші спідниці. „перетики” — вузькі смуги „серце” , що єднала поли й мала Смугаста спідниця — ткана у відмінних кольорів. У найновіші застібку з п’яти великих гапликів. вертикальні смуги з льняних дома часи носили запаски, вишиті „Серце” , комір, поли і клапті фарбованих ниток. Широкі смуги рослинними узорами. Запаски не обстрочували кольоровими чорного, червоного та білого ко­ мали складок і були коротші від нитками та обводили синім льорів звалися „стежками” , між спідниці. шнурком. 249 hidden hooks, and was trimmed all The seams were trimmed with a Sash around the edges with a two-colored colored cord, and tassels were sewn to As for women, there were two ribbon. In front there was a separate each of the four corners. At a wed­ types of sashes. The narrow linen one inset with an embroidered design. ding, the groom’s hamerka was was used to tie at the waist over a Around the waist the korset was decorated with periwinkle or the herb shirt. The wide woolen sash was worn trimmed with klapti, individually cut rue — ruta. over outerwear and was tied in the and sewn-in scallops of the same In winter, with the sheepskin coat a front on the left side. fabric. medium-size kuchma, a Persian lamb hat, was worn. Footwear Footwear For work, men wore lychaky For everyday, women wore lychaky. Shirt (described in the women’s footwear The foot was wound with a cloth, section). For church and going out, onucha, and then a separate strip of Men’s shirts were cut and sewn in boots were worn. cloth wound around the calf up to the the same way as the women’s. An knee. The foot was then placed in the everyday shirt was made from heavier, Outerwear (Sukman, lychak and laced with zavolochky to not completely sun-bleached cloth, Pal’torij Kozhukh) the knee. For special occasions and while a special occasion shirt was The sukman was a coat for holidays women wore shoes and pur­ sewn from fine, well-bleached cloth. seasonally-changing weather, and was chased white stockings. The shirt was knee-length, and in sum­ sewn of home-made brown sukno, the mer was worn over the pants, not Outerwear same for men and women. The tucked in. sukman was cut from six pieces — the The kabat was a korset with The shirt pattern and method of back, the two fronts (the right side a sleeves. It was sewn from the same sewing are given in a separate chapter. bit wider to fit over the left), two fabric as the sukman. It also was The everyday shirt was not embroi­ sleeves, and a collar. From the waist trimmed with klapti. In front the kabat dered. The fancy shirt had a narrow down the pattern widened. On both had an inset which closed on hooks. band of embroidery on the collar and sides of the waist a cut approximatly The jacket was trimmed on the front, cuffs, with a woven design sewn to the 10cm was made. Into each opening sleeves and klapti with blue cord. front on the right side. three folded panels were inserted, expanding the lower half of the Men Pants (Nohavytsi) sukman. These were tightly pressed. Headcovering The pants, in this region called The collar was a narrow standing one, Older men wore their hair long, nohavytsi, were sewn from well- the sleeves regular. The sukman was while younger men trimmed their hair bleached linen cloth for holidays, and trimmed with a red or blue cord along shorter. hemp cloth for everyday. Four pieces the collar, the front, the back seams, In summer a hat of plaited rye were cut — two pantlegs, one gusset and on the sleeves. It fastened at the straw was worn. The crown was in the back, and a waistband. front waist with one button. approximately 7cm and the width of Winter pants were made from The paVton was a coat of manufac­ the brim 8cm. As everywhere in warmer fabric, woven with a linen tured grey woolen fabric, and differed Ukraine, the straw strips were plaited warp and a woolen weft. The woolen from the sukman straight unfitted cut. by shepherds, and were sewn into hats thread was white, or black and white, It was sewn with a rectangular back, by a few men in the village. The and the fabric had uneven thin stripes. two fronts, sleeves, two let-out pockets crown was trimmed with a band — The pants were cut the same as the or patch pockets, and a rolled collar. black for the head of the household summer ones, but had a drawstring The paVton was trimmed with a black (hospodar), and red for an unmarried waist. flat ribbon tape and had black buttons. young man. Some men trimmed their The kozhukh was made of sheep­ hats with a small loom-woven band of Vest (KamizeVka) skin. For one kozhukh 6-7 skins were horsehair and white linen threads. The vest was worn for special needed. The top was fitted, while the For colder weather, men wore a occasions, and was made of brown or lower half was sewn of four skins hamerka. It was made from the same black home-made sukno. It was a which were gathered, thus widening sukno as the sukman. At the top of a straight, unfitted, hip-length cut, but­ the coat. The kozhukh, tanned white, length of sukno fabric four even toned in the front, with two pockets. was worn to church. With wear it triangles were cut out. One third of At the waist in back a little belt of the darkened or got soiled, and then it was the length was folded from the bottom, same fabric was attached. The winter dyed brown. The collar was small, and the ends were sewn together. The vest was lined in cloth or home-made rolled, and trimmed in sheep fur, as triangles at the top formed a crown. sukno. were the cuffs and hem.

250 digitized by ukrbiblioteka.org Чоловіче вбрання бічні шви вузькою смужкою від однаково шите для чоловіків і Убір ГОЛОВИ пояса аж до низу. жінок, з брунатного сукна Старші чоловіки носили во­ Зимові штани „холошні” шили домашнього виробу. Кроїли лосся довге, а молодші підстри­ з матеріялу, витканого з вовня­ чотирикутники: спину, дві поли, з гались коротше. ного утку на льняній основі. них праву ширшу, щоб заходила Улітку носили доморобні со­ Вовняні нитки були сірі, чорні, на ліву, два рукави й комір. На лом’яні капелюхи. Пастухи виплі­ темносині або брунатні і творили спині у стані лишали посередині тали смужки зі стебел незрілої узір, званий „ялинкою” . Крій прохідку на 10 см, що сягала пшениці або жита, а робили холошнів був такий самий, як подолу. У вирізи з двох боків капелюхи сільські умільці. літніх штанів. вставляли по три складки з того Височина головки 7 см, а ширина Безрукавка (камізелька) ж сукна. Вони поширювали сук­ ман ззаду. Пришивали вузький крис 8 см. Господарі обводили Камізельку носили у свято. стоячий комір. Рукави зшивали і головку чорною, а парубки Шили її з такого ж матеріялу, що вставляли у пройму. Червоним червоною стрічкою. й зимові штани, а на літо з лег­ або синім шнурком обводили ко­ У прохолодну пору носили шап- шого. Кроїли три кусні — два мір, поли, рукави та розрізи ку-рогатку. Робили її з такого ж переди і спину, яку не приталю- ззаду. брунатного сукна, що й сукман. вали, підшивали полотном. Мала Кожух шили з 6-7 баранячих Крій і шиття шапки-рогатки та­ дві кишені та поясок ззаду. шкір. Був приталений, а від стану кий самий, як шапки-гамерки на Пояс пришивали чотири наморщені Волині. Узимку до кожуха надівали Крайки і пояси ткали так са­ шкіри. Невеликий комір, краї ру­ чорну смушкову невелику шапку мо, як жіночі. Крайками чоловіки кавів і поли були хутром наверх. „бараницю” . підперізували сорочки, а поясом Кожух білого кольору був — верхнє вбрання. Опоясувалися святковим одягом. Коли він Сорочка тричі і спереду або із лівого боку потемніє або забрудниться, то зав’язували. фарбували в темний колір і Буденну сорочку шили з носили щодня. грубшого не зовсім вибіленого Верхнє вбрання полотна зі стоячим коміром. Сукман — це верхнє вбрання Улітку сорочку, що сягала до на прохолодну пору року, колін, носили „навипуск” поверх білих льняних штанів; узимку впускали її у вовняні штани. Буденної сорочки не вишивали. Давніше сорочку зав’язували червоною або синьою вузькою стрічкою „кусником” , витканою з льняних ниток на малім станку „бердичку” . Пізніш застібали ко­ мір, пазуху й манжети білими або синіми ґудзиками. Святкові сорочки з вибіленого полотна були прикрашені перебо­ рами, а пізніш хрестиковою вишивкою. Перебори — це тканий геометричний орнамент у червоно-чорному або червоно- темносиньому кольорах. Смуги переборів нашивали на комір, манжети і з правого боку пазухи. Пізніше так само прикрашали вишивкою. Штани Буденні штани шили з міцного „чиноватого” конопляного полот­ на. Кроїли чотири кусні — дві ногавиці „клехи” , вставку для поширення штанів і горішній па­ сок. В останні часи їх фарбували на чорний або темносиній колір. Святкові штани були з льня­ ного, добре вибіленого полотна, скроєні як і буденні. їх прикра­ шали переборами, вшитими у Крій штанів Pants pattern 251 Весільне вбрання (власність Марії Шолухи) Bride (Owner o f the costume — M. Sholucha)

Ж іноча свита з Володави Svyta

252 digitized by ukrbiblioteka.org Одяг молодиці з Володави Married women costume Молодиці з Підляшшя і Володави Young women

253 digitized by ukrbiblioteka.org ХОЛМЩИНА KHOLM REGION digitized by ukrbiblioteka.org Жінка з Білгорайщини. Святкова сорочка вишита червоними нитками; спідниця (фартух) з білого полотна у складки; вузький пояс (крайка); фартушок (запаска) вишитий заволіканням; голова обведена смугою вишитого полотна ,,затичкою ”, поверх того нагортка ,,надкривка" з полотна, вишита посередині; чоботи.

Matron from Bilhorai Region. Festive shirt embroidered in red; fartushok [pleated skirt] o f white polotno; narrow kraika [sash]; zapaska [apron] embroidered in zavolikannia stitch; hair wrapped with a zatychka [band o f embroidered cloth]; over this a nadkryvka [nahortka - shawl], embroidered in the center; boots.

257 digitized by ukrbiblioteka.org Холмщина (Білгорайщина). Узір на „надкривку", вишитий чорними або червоними нитками прямим настилом, виколкою, верхнім скісним стібком і ланцюжком. Узір на фартушок — пряма низь червоними нитками.

Kholm (Bilhorai) Region. Design for the head scarf embroidered in black or red, in straight satin stitch, eyelet stitch, diagonal satin stitch, and chainstitch. Apron design in red nyz’ n the north, the Kholm Region borders Pidliashshia. It occupies the eastern part of the Lublin plateau. IThe border passes the cities of Bilhorai, Ternohorod, and in the east follows the Buh River north. Once Bilhorai was forested. After the forests were uprooted, it was discovered that the soil near Bilhorai is sandy, and only certain grains will grow. Near Ternohorod the soil is more fertile, with sugar beets and tobacco cultivated. A small number of the original Ukrainian population remains in the Kholm Region. After World War II, a part of the population resettled in Soviet Ukraine, and a part was exiled to former German lands in western Poland. The memory of the folk costume of this region should be re­ tained. Its terminology holds the key to its Ukrainian origin. The clothing described in this chapter is from the southern part of the Bilhorai Region, the area of Bilhorai, Aleksander, Khmel’nyk, Ternohorod, Maidan, Harasiuky. The population was separated from neighboring lands by forests, and for this reason the clothing here has main­ tained for so long its original ancient appearance. Women’s clothing is characterized by a white linen shirt, a white skirt and pleated apron and, for the head, a nadkryvka [covering] of fine cloth. For men, typical outerwear is the polotnianka and sukmana, and a hat called a hamerka.

Women Hairstyle and Headcovering An unmarried young woman’s head was uncovered. She plaited one braid at the crown, leaving the hair below straight. This was then divided in two, the end of the single braid added, and two braids were then made. They crossed at the back and were wound around the head. For holy days, fresh flowers were tucked into the braids. For a great feast day, hair was left loose and unbraided. A band of stiff paper, covered with red fabric — a pidstrichnyk — was worn on the head, and was decorated with fresh or arti­ ficial flowers, and with periwinkle or rue. Colored ribbons were attached to the back of the red band and cascaded Жінка з Білгорайщини Matron from Bilhoraishchyna down the back.

260 digitized by ukrbiblioteka.org Y олмщина на півночі -А Ж . межує з Підляшшям. Вона займає східню частину люблінської височини; границя проходить повз міста Білгорай, Терногород, а на сході йде річкою Бугом на північ. Білгорайщина колись була заліснена; після викорчування лісів виявилося, що ґрунт біля Білгораю пісковий, тому при­ датний до посіву лише деякого збіжжя, а біля Терногороду урожайний — там вирощували цукрові буряки й тютюн. На Холмщині українського населення залишилося мало. Після II світової війни частина населення виїхала на українські землі, а частину переселено на колишні німецькі. Ми повинні зберегти пам’ять про місцевий одяг, назви якого свідчать про українське походження. Описуємо одяг південної частини Білгорайщини з місце­ востями Білгорай, Александер, Хмельник, Терногород, Майдан, Гарасюки. Населення було від­ городжене від сусідних земель лі­ сами, тому одяг тут дуже довго втримався у своєму первісному вигляді. Жіноче вбрання харак­ теризує біла льняна сорочка, спідниця й запаска, уложена в складки, а для голови „над- кривка” з тонкого полотна. Для чоловічого верхнього одягу прикметні полотнянка й сукмана та шапка-гамерка.

Жіноче вбрання Зачіска й убір голови Дівчина ходила простоволоса. Вона заплітала на тім’ї одну косу, залишаючи нижче розпущене во­ лосся; ділила його на два пасма, приєднувала кінець коси і плела з того дві коси. Перехрещувала коси й обвивала ними голову. У свято втикала поміж ними по­ льові квіти. У велике свято дівчина розпускала волосся, обвивала голову підстрічником із твердого паперу, обгорненого червоною матерією. Спереду Одяг молодиці Married women costume прикріплювала до нього живі або штучні квіти, додаючи барвінок чи руту. До підстрічника були

261 A matron had short hair, with opening reached the waist. The shirt was cut and sewn as the fartukh, but bangs on the forehead. She wore a was thigh-length. was shorter. chepets ’ — here called a khomevka. A festive shirt was embroidered. This was a double ring, the inner one The collar and cuffs were trimmed Apron (Fartushok) of apple or hazelnut twigs, the outer with a narrow design. On the square The apron was sewn from two one of stiff paper. The chepets' was shoulder piece [ustavka] between the widths of fine linen, which were covered with home-made or purchased collar and sleeve, a wide design was decorated at the center seam with a net, while the outside rim was trim­ embroidered. The ustavka was narrow embroidery design (in the med with a zatychka — a band of gathered at the collar. It was attached zavolikannia stitch) in red. At the bot­ embroidered fabric. Over this the to the sleeve with an insertion stitch. tom were two or three narrow bands of woman wore a shawl of fine polotno Sometimes the sleeve did not have a red embroidery. The apron was called a nadkryvka. This shawl, which cuff, but was just gathered at the dampened, pleated, and pressed. The was thigh-length, was embroidered wrist. The edge of the sleeve formed a top was finished with a band with tie similarly to the khomevka on the ends ruffle called a hyrka. The embroidery ends. The apron was a bit shorter than and on the edge which framed the in this region was red or black. the skirt. face. Sometimes the ends of the nadkryvka were finished in cut-and- Sash (Kraika) drawn work. Skirt A sash called a kraika, approx­ For work a skirt of heavier cloth imately 5 cm wide, was tied around Necklace was sewn, while for special occasions the waist. The most precious ornament for the skirt was made of finer linen clothing was a genuine coral necklace. fabric. Here the skirt was called a Footwear It was worn only on holy days and fartukh. Three widths were sewn For work, khodaky were worn. special festive occasions. The multiple together for a skirt, pleated, then shir­ These were made of cowhide, the strands were worn over the shirt, tying red three times at the waist with a same as the men’s. Using a rectangle in the back under the rolled collar. strong thread. The skirt was then of leather, the two ends were sewn The lowest and largest strand had dampened and pressed. A fourth together at the heel. In front, the two silver coins attached. Sometimes a smooth width of fabric was sewn in as sides were turned toward the center. strand of amber was added. For every­ the front. The skirt’s waistband exten­ Five eyelets were punched along either day, imitation coral was worn. During ded into a strip for tying. The bottom side and in back above the ankle. A Lent and Advent [pist], and for mourn­ was hemmed. linen lace — navoloka — was drawn ing, white glass beads [patsiorky] were The winter skirt was called a through the eyelets. The foot, bound in worn. burka. The fabric was a linen warp the onucha, was placed in the khodak, with a black and white woolen weft. and the navoloka secured it to the Shirt First two or three widths of fabric foot. The woman’s shirt was made the were gathered, and sewn to a straight In more recent times, women wore way it was in other regions of Ukraine. ungathered width. The burka was then laced shoes bought at the marketplace. The rolled collar was called an completed similarly to the fartukh. In Stockings were knitted — for summer oshevka, the cuffs oshevechka. The more recent times, a woodblocked out of purchased threads, for winter neatly hemmed and finished front skirt — a maVovanka — was worn. It out of woolen yarn.

Сорочка Shirt Підстрічник Pidstrichnyk

digitized by ukrbiblioteka.org пришиті кольорові стрічки, що спадали на спину. Заміжні жінки підстригали во­ лосся коротко, лишаючи гривку над чолом. На голову одягали че­ пець ,,хомевку” . Він був з двох обручиків: внутрішнього меншого з пруття яблуні або ліщини, зов­ нішнього — з картону. Чепець був покритий доморобною або купо­ ваною сіточкою, а краї обведені смугою вишитого полотна — ,,затичкою” . Поверх накидали смугу тонкого полотна — ,,надкривку” , що сягала стеген. Вона була вишита подібним як на ,,хомевці” узором на кінцях і то­ му краї, який обводив обличчя. Часом кінці були мережані. Намисто Найцінніший додаток до одягу справжні червоні коралі. їх носили тільки у великі свята, закладаючи кілька разків під виложистий комір. До нижнього разка чіпляли срібні монети. Часом додавали разок бурштину. У будень вбирали імітацію коралів, а в піст чи з нагоди жалоби — білі пацьорки.

Сорочка Жіночу сорочку кроїли й шили, як скрізь в Україні. Виложистий комір звався ,,ошевка” , манжети — ,,ошевочка” . Викінчена рубцем пазуха сягала до стану, сорочка — до стеген. Святкова сорочка прикрашена вишивкою. Комір і манжети обве­ дені вузьким узором. Від коміра до рукава на чотирикутному кус­ нику полотна — уставці вишитий ширший узір. Уставка морщена при комірі; до рукава пришивають її сполучним стібком. Буває рукав і без манжета, тоді він зібраний в зап’ястку і його кінець створює фальбанку, що її звуть „гирка” . Поясний одяг Спідницю до роботи шили з грубшого полотна, на свято — з тонкого льняного; вона звалась ,,фартух” . Три пілки зшивали, укладали у складки й морщили вгорі тричі міцною ниткою. Усе звогчували й запрасовували. Четверту гладку пілку пришивали спереду. Верх спідниці охоплю­ вали смугою полотна, що закінчу­ Подружжя Couple валася тасьмою до зав’язування. Нижній край викінчували рубцем. Outerwear Shirt Footwear In recent times, the zhupan became The pattern and manner of sewing Khodaky were worn for work. They popular. It was made of manufactured of the shirt were the same as in all of were of cowhide and made in the same blue fabric, and was worn only by Ukraine. The top was gathered and way as the women’s khodaky. For young women for their wedding. The sewn into a rolled collar. In this cen­ church and going out boots were worn. upper part of the zhupan was fitted, tury the shirt was embroidered with a the front smooth. In the back, it nar­ narrow design on the collar, shirt rowed to the waist, and continued in a front, and cuffs. Young men tied their Outerwear narrow panel — a prokhidka — to the shirt at the neck with a red yarn rib­ Polotnianka (Partsianka) hem. At the sides, below the waist, bon, married men with a dark spynka The partsianka was sewn of twill- four deep folded panels were inserted (metal button). The knee-length shirt woven cloth, lined in regular hempen for widening. The zhupan had a collar was worn over the pants. cloth. The fabric was folded in half, and cuffs of red sukno. A blue cotton the neckline then cut out, and the two ribbon was sewn into the back seams Pants fronts were cut apart. The front was for trim. The zhupan reached to just Work pants were made from linen fitted. From the waist down, a above the ankles. A woven sash, ap­ or hemp cloth of a poor quality, called triangular insert was sewn into the proximately palm-width and 3m long, pakul. It had rough fibers, and only right front. The bottom was hemmed, was tied at the waist. after laundering and mangling did the and short sleeves and a standing collar The sukmana and kozhukh are fabric soften. The pants had tapered attached. The partsianka were sewn described in the section on men’s legs. They were sewn together down with linen thread in a decorative wear. the middle, with a gusset in front. stitch. The coat, fastened with hooks, Kholoshni were worn in winter. reached the ankles. Men These were sewn of white domestic Hairstyle and Headcovering sukno or of a linen warp-woolen weft fabric. These pants had a different pat­ Older men had hair to the neck, Sukmana and bangs in front. Younger men had tern — each pant-leg was sewn from shorter hair. two widths of sukno with a triangular The sukmana was worn by men and In summer, straw hats were worn. gusset in back. A wide piece was women all year long. It was sewn from Shepherds plaited and formed them for sewn in around the top, and ended in a domestic brown sukno, for which themselves out of a tall grass called casing through which a linen cord — sheep were raised especially for that psiarka. Young and married men the hachnyk — was drawn. particular color. Men’s sukmany were plaited strips out of unripened rye knee-length, women’s reached the blades, which were then formed into Sash ankles. A blue cord trimmed the col­ hats by village craftsmen. For work, men wore wide leather lar, the klapti and the front. A black In changeable weather and in the belts — remeni — with buckles. The sukmana was trimmed with a cord and winter, the hamerka and fur kuchma festive remin’ was decoratively em­ decorative stitches in red. were worn. The pattern of the bossed. The remeni [pi.] had four hamerka is given in the chapter on the buckles set in one above the other on Volyn Region. The fur kuchma was the wide belt. They had hidden sewn by furriers out of genuine or pockets for a pouch, tobacco, and imitation sheepskin. pipe.

Дошка для вибійки Woodblock for printing fabric (vybiika) 264 digitized by ukrbiblioteka.org Зимову спідницю звали перед гладкий, а ззаду він зву­ зшивали посередині, додаючи ,,буркою” . На неї ткали полотно жений до стану і продовжується спереду клин. з льняної основи й утком із вузькою прохідкою до подолу. З Узимку носили штани „холош- чорнобілої вовни. Спершу рясу- боків для поширення вставляли по ні” з білого домашнього сукна або вали дві або три пілки матеріялу, чотири глибокі складки. Прикра­ з полотна — на льняній основі зшивали з одною нерясованою та шали жупан коміром і манжетами вовняний уток. Крій їх був інакший. викінчували подібно як фартух. з червоного сукна. У шви ззаду Ногавиці шили з двох ширин У нові часи носили спідницю з вшивали синю бавовняну стрічку. сукна з трикутним клином ззаду. вибійки — „мальованку” . Кроїли Жупан сягав трохи вище щиколо­ Вгорі пришивали широку смугу, її й шили так само, як „фартух” . ток. Його підперізували тканим яку викінчували рубцем. Крізь Вона була коротша від нього. поясом, завширшки в долоню, рубець протягали плетений завдовжки 3 м. льняний шнур „гачник” . Фартушок (запаска) Шили її з двох пілок тонкого Чоловіче вбрання Пояс льняного полотна, які сполучали До роботи чоловіки підперізу­ посередині вузькою червоною Убір голови вались широким ременем, який вишивкою — заволікуванням. Внизу Старші чоловіки підстригали застібався чотирма пряжками, вишивали дві або три вузькі волосся до шиї, спереду лишали через які проходили ремінці. смуги таким самим кольором і гривку. Молодші підрізали Святковий ремінь мав карбовані стібком. Запаску зволожували, коротше. візерунки. У поясі були сховки на укладали у складки й запрасову­ Улітку чоловіки носили плетені гаманець, тютюн і люльку. вали. Горішній край охоплювали капелюхи. Пастухи плели й фор­ тасьмою з полотна, що мала мували капелюхи для себе з трави продовжені кінці для зав’язування. „псярки” . Парубки й господарі Взуття виплітали смуги зі стебел незрі­ Запаска трохи коротша від До роботи чоловіки носили лого жита, а форму надавали спідниці. ходаки з худоб’ячої шкіри. їх сільські умільці. виробляли так само як жіночі. У У переходову пору й узимку Пояс (крайка) свято взували чоботи. носили шапку-гамерку й хутряну Жіноче вбрання підперізували кучму. Крій і пошиття шапки- поясом — кольоровою „крайкою” , завширшки 5 см. гамерки описано в розділі про Верхнє вбрання Волинь. Хутряну шапку шили Полотнянку („парцянку”) ши­ Взуття кушніри з овечого хутра або ли з чиноватого полотна, а під­ імітації. До роботи взували ходаки з шивали звичайним конопляним. Склавши матеріял удвоє, вирізу­ худоб’ячої шкіри такі ж, як і чо­ Сорочка ловічі. Чотирикутник шкіри вали отвір на шию й розрізували достосовували так, що ззаду ноги Крій і шиття сорочки були та­ поли. Перед був приталений. До зчіплювали докупи кінці шкіри, а кі самі як по всій Україні. Горіш­ правої поли від стану до низу ній край збирали і пришивали до спереду зовнішні завертали до пришивали клин. Поділ викінчу­ середини. По краях ходака з боків виложистого коміра. У новіші вали рубцем. Пришивали короткі часи вишивали сорочку вузьким та ззаду вище п’ят робили дірки. рукави, стоячий комір. Зшивали Через них протягали льняний взірцем на комірі, при пазусі й на льняною ниткою декоративним манжетах. Парубки зав’язували шнурок „наволоку” , що прикріп­ швом. Полотнянка сягала до лював ходак до ноги, обмотаної сорочку червоною вовняною щиколоток, застібалась гапли­ стрічкою, а господарі застібали онучею. ками. темною „спинкою” . Сорочка Сукману (свиту) носили чолові­ У нові часи жінки носили у сягала до колін. ки й жінки цілий рік. Її виробляли свято шнуровані черевики, з доморобного брунатного сукна, куповані на ярмарку. До черевиків для якого спеціяльно плекали виплітали панчохи: на літо з Поясний одяг овець тієї масти. Крій сукмани фабричної пряжі, а на зиму з вовни. Робочі штани шили з льняного такий самий як полотнянки. або конопляного полотна гіршої Сукмана у чоловіків сягала до якости — „пакул” . Воно мало в колін, а в жінок до щиколоток. Верхнє вбрання собі тверде волокно і щойно після Синім плетеним шнуром обво­ Жупан з фабричного синього прання та викачування ставало дили комір, манжети й поли матеріялу з’явився у новіші часи. м ’яким. сукмани. Чорну сукману прикра­ Його вдягали тільки дівчата до Викроювали штани так, що шали червоним шнуром і декора­ шлюбу. Верх жупана приталений, ногавиці звужувались до низу. їх тивним швом.

265 UKRAINIAN SHIRTS

(Sorochka) The neckline of the body piece, 2. “Khlop’ianka” Women’s Shirts with the shoulder pieces and attached In more recent times, this style, sleeves, was gathered with a strong patterned on the men’s shirts, became ong ago, women’s and men’s thread. Two threads of the woven cloth popular in Bukovyna and in neighbor­ shirts were cut alike. Later, the were taken up by the needle, at the ing areas of Zakarpattia (where this two were cut differently. Shirts were same time evening out the gathers so type of shirt is called voloss’ka, i.e., L that they were as even as in smocking. Wallachian). sewn from linen or hempen cloth - polotno. The homewoven cloth was Below the first gather, the procedure The fabric was cut along the weave narrow, and three or four widths were was repeated, to ensure a secure into six parts: the body, two sleeves, needed for a shirt. finish. The neckline was then com­ two gussets, and a neckband. There The dress or holiday shirt was pleted with a narrow band, stiika, or were no shoulder pieces. At the “dodil’na,” i.e., to the ankles. The collar. First the collar was attached shoulders, the body piece was not cut everyday shirt was sewn from two from the right side, inserting the into a front and back; only a cut was parts, the top from linen, the bottom needle between every gather. Then it made for the neckline and front open­ from hempen cloth. This shirt was was sewn from the reverse. The collar ing. Then the body was embroidered called “do pidtochky,” i.e., to the lower then was trimmed with a few rows of part, or hem. The top and bottom backstitch. At the front of the collar or were hemmed separately, and then neckband, loops were made, through sewn together. which a ribbon was drawn for tying. Given below is the description of A variation of this shirt was one the two most popularly worn shirts, with the sleeve and ustavka cut from “do ustavky” [to the shoulder piece] one piece of fabric. and “khlop’ianka” [man’s style]. Shirts also differed in their length, and in the width of the sleeves. In Eastern Ukraine, the sleeve was full, and the shirt long; in the West, the I. “Do Ustavky” sleeve was narrow, the shirt shorter (in [to the shoulder piece] the Hutsul Region reaching just below The cloth was cut along the weave the knees). into rectangles of various size. The The “do ustavky” pattern was largest of these was the upper body, popular in Left Bank Ukraine, while the others were the two sleeves, two the shirt with the sleeve in one piece Жіноча сорочка з суцільним рукавом shoulder pieces, two gussets, two cuffs was worn on the Right Bank and in Woman’s shirt (manzhety, chokhly, dudy, otorochky) , Western Ukraine. and a collar. The shoulder pieces and sleeves were embroidered first. The body rec­ tangle was cut in two, for the front and back. In front, an opening was cut for the neck and front opening — pazukha. The latter was finished with the hem sewn to the outside. The seam was sewn with the vystih (a backstitch, similar to machine stitching), which was both a utilitarian and a decorative stitch. The embroidered shoulder piece was attached to the front and back body pieces, forming a band joining the two across the shoulder. The em­ broidered and sewn-together sleeve then was sewn to the completed body piece. The width of the sleeve varied. The wider gathered sleeve was attach­ ed to the body with a double Жіноча сорочка з уставкою Woman’s shirt ‘ (Do Ustavky ’ ’ backstitch. The lastka — a gusset — was sewn in between the body and the sleeve at the underarm for ease of movement. The sleeve was gathered at the wrist with a strong thread, and then finished with a cuff or narrow band.

266 digitized by ukrbiblioteka.org УКРАЇНСЬКІ СОРОЧКИ

Жіноча сорочка чували обшивкою, стійкою або Полотно розкроювали по коміром. Спершу пришивали з нитці на шість частин: станок, \ т г ...... 1НОЧ1 и чоловічі сорочки лиця (з правого боку), вколюючи два рукави, дві ластки й обшивка; У А \ у давнину кроїли голку між кожну збирку. Потім уставок нема. На плечах станок однаково. Пізніше їхній крій підшивали з вивороту (з лівого не розрізували, а тільки викрою­ різнився. Шили їх з льняного чи боку), а комір прошивали кілька вали виріз на шию й пазуху. Тоді конопляного полотна. Домашнє разів вистігом. На кінцях обшив­ вишивали окремі частини: станок полотно було вузьке, тому для ки або коміра робили петлі, крізь — вузькою смугою від пояса че­ сорочки з’єднували три або й чо­ які протягали стрічку для зав’язу­ рез плече аж на спину; пазуху тири пілки. вання. зарублювали й обводили вузькою Святкова сорочка була Сорочки різнилися також вишивкою, а на рукавах вишивали ,,додільна” — до щиколоток. довжиною та шириною рукавів. широкий узір, що йшов згори Сорочку на будень шили з двох На сході України рукави широкі, вниз. Станок зшивали пруг до частин: верх із льняного, а низ із а сорочка довга; на заході рукави пруга через край. Якщо полотно конопляного полотна; звали її вужчі, сорочка коротша (на вузьке, то з обох боків додавали ,,до підточки” . Верхню й нижню Гуцульщині сягає під коліно). чотирикутні „бочки” . Між частини зарублювали кожну станком і рукавами вшивали ласт­ окремо, а тоді зшивали. 2. Крій із суцільним рукавом. ки. Виріз на шию викінчували Подаємо крій трьох сорочок: Викроєний суцільний рукав, обшивкою та робили дві петлі ,,до уставки” , із суцільним рука­ пришивали до верху станка і для шнурка з ниток, яким зав’язу­ вом і ,,хлоп’янки” . трохи до боку. Вишивка припа­ вали сорочку. дала на ту частину рукава, де в І. Крій „до уставки” інших сорочках пришита уставка. Полотно кроїли по нитці у Крій ,,до уставки” був чотирикутники різної величини. З поширений на Лівобережжі, а со­ найбільшого був станок, з інших: рочка з суцільним рукавом — на два рукави, дві уставки, дві Правобережжі та в Західній ластки, два манжети (чохли, Україні. дуди, оторочки), комір. Найперше вишивали уставки й 3. Крій „хлоп’янки” рукави. Станок розрізували В новіші часи цей крій за зраз­ надвоє: перед і спину. У переді ком чоловічих сорочок поширився викроювали виріз на шию та на Буковині та в сусідній частині пазуху. Пазуху підрублювали Закарпаття. (Таку сорочку тут рубцем наверх. Рубець шили звуть ,,волоською” ). ,,вистігом” (,,позаголковим” швом, подібним до машинової стебнівки); який був одночасно Жіноча сорочка „хлоп’янка” його прикрасою. Вишиту уставку Woman’s shirt "khlop’ianka” прикріплювали до обох частин станка немов перепаску, що йде через плече. Вишиті та зшиті ру­ кави пришивали до станка. Шири­ на рукава бувала різна. Ширші зморщені рукави пришивали до уставки подвійним вистігом. Між станком і рукавом вшивали квадратний кусень полотна — ,,ластку” , щоб було зручно підій­ мати руку. Низ рукава збирали на міцну нитку й викінчували виши­ тим манжетом або обшивкою. Горішню частину станка разом із пришитим рукавом збирали на міцну нитку. На голку набирали по дві нитки полотна, одночасно вирівнюючи (вичіркуючи) збирки голкою, щоб рівно лежали. Трохи нижче збирали їх ще раз, щоб не розходилися. Виріз на шию викін­ Чоловіча сорочка — лемківська Men’s lemko shirt

267 in narrow bands along both sides, 1. The older pattern - collar was attached. The shirt was from the bottom front across the “do ustavky”. fastened at the neckline with either a shoulders down to the back. The front The special occasion shirts were cord made of embroidery thread, or opening was hemmed and trimmed made of linen, the everyday ones from with a button and loop closing. The with a narrow band of embroidery. hempen cloth. Three widths of polotno lower edge of the shirt was finished The sleeves were embroidered with a were used, because domestically-woven with a hem or with a band of open­ wide vertical design. The shirt body cloth was narrow. It was cut along the work embroidery. was then sewn together at the sides. If weave into ten rectangles: one body the polotno was narrow, then rec­ (front and back), two sleeves, two 2. Tunic-style shirt tangular pieces, called bochky, were shoulder pieces {ustavky), two gussets, This shirt was cut from wider sewn into the body sides below the two cuffs, and one collar. The body polotno, folded in half across the sleeves. Gussets were inserted under piece was cut in half, for a front and width. An opening for the neck and the sleeves. The neckline was trimmed back. In front, an opening was made front was cut. There was no collar, with a neckband, with two loops at the for the neck and front. The cut edges just a narrow neckband finish. Sleeves front for a cord made of embroidery were hemmed with the seam to the were sewn to the folded-over body of threads which tied at the front. right side. The shoulder pieces were the shirt. This shirt was made either sewn in, joining the front and back. with bochky — triangular godets — on Men’s Shirts The gusset was sewn to the underarm the sides, or without. Shirts for men and women differed between the sleeves and body for ease Another tunic-type shirt, called z in the amount and richness of embroi­ of movement. At the wrist, the sleeves manyshkoiu, had the front opening on dery. The more ancient men’s shirt was were gathered once or twice with a the side. A manyshka is a rectangular do ustavky, the later one the tunic-type strong thread, and cuffs attached. At embroidered piece of fabric sewn to and the chumak [carter or salt trader] the neckline, the fabric was gathered the front of the shirt. The embroidery or lotsmans’ka [boat pilot] shirt. the same way. A standing or rolled extended to the middle of the chest or to the waist. This shirt had an embroi­ dered standing collar which fastened on the side. 3. Chumak-type shirt (Lotsmans’ka) This shirt was cut from a piece of cloth folded across the width. At both sides rectangular pieces called bochky were attached. They were sewn along with the sleeves to the body of the shirt, without gussets. Usually the seams were decorative, and the neckline was finished with a narrow neckband. The front and the wide ungathered sleeves at the wrist were embroidered in wide designs. It was easy to work in this kind of shirt, with Чоловіча сорочка ,,до уставки ” Men’s shirt “Do Ustavky” its wide sleeves and bochky. 4. Lemko shirt This shirt had its origins a long time ago, as a regional singularity. The same shirt appeared in the Boyko Region, but without the embroidery. Long ago it was sewn from three pieces of narrow domestically-woven polotno; more recently two widths of commercial fabric were used. In front, a narrow piece of cloth was attached with a special stitch. The top edge of the fabric, near the neck, was thickly smocked, embroidered over with ramovannia stitch. A wide geometrically-embroidered neckband buttoned at the back. The wide sleeves were gathered into cuffs which were Чоловіча сорочка тунікоподібна Men ’s shirt tunic-style embroidered in the same design as the neckband.

268 digitized by ukrbiblioteka.org Чоловіча сорочка 2. Тунікоподібна збичайно були декоративні; виріз Чоловічі й жіночі сорочки Цю сорочку кроїли з ширшого для шиї обводили обшивкою. До­ різнилися багатством вишивки. полотна, перегнутого удвоє. волі широкою вишивкою обводи­ Подаємо опис давнішої сорочки Викроювали отвір для шиї й ли пазуху та широкий незбираний (,,до уставки”), пізніших форм — пазухи. Коміра не було, виріз для рукав. тунікоподібної, чумацької шиї викінчували обшивкою. До В такій сорочці з широкими (лоцманської), та гуцульської. перегнутого станка пришивали рукавами та з бочками було рукави. Шили ці сорочки з „боч­ зручно працювати. 1. Давня форма — „до ками” (трикутними клинами) або уставки” й без них. 4. Лемківська сорочка Тунікоподібна сорочка, звана Ця сорочка постала давно, як Святкові сорочки шили з льня­ ,,з манишкою” , мала пазуху збо­ регіональна особливість. Вона ного, а буденні з конопляного ку. Манишка — це прямокутний буває також на Бойківщині, тіль­ полотна. На сорочку брали три вишитий кусень полотна, приши­ ки без вишивки. У давнину її полотнища, бо домоткане полот­ тий спереду на грудях. Вишивка шили з трьох пілок вузького но було вузьке. Кроїли по нитці на ньому доходила до половини домашнього полотна, а в новіший десять чотирикутників: один грудей або до пояса. Сорочка час із фабричного з двох пілок. станок (перед і спина), два мала вишитий стоячий комір, Спереду станка спеціяльним рукави, дві уставки, дві ластки, застібалася збоку. стібком пришита вузька смуга два манжети, комір. полотна. Верх її під шиєю густо У станку відрізали перед від 3. Чумацька сорочка наморщений, а поверх того спини. У переді викроювали виріз вишитий „рамованням” . Широка для шиї й пазухи та підрублювали (лоцманська) геометричним узором вишита рубцем наверх. Зшивали краї Кроїли цю сорочку, перегнув­ стійка застібається ззаду. Широ­ станка пруг до пруга через верх. ши кусень полотна. З обох боків кий рукав, зібраний до манжет, Потім пришивали уставки до додавали чотирикутні „бочки” ; їх вишитих подібно як стійка. станка вгорі, з’єднуючи тим перед пришивали разом із рукавами до і спину. А тоді вгорі рукава встав­ станка, не додаючи ластки. Шви ляли ластку, один бік якої сполу­ чали з рукавом, а другий зі стан­ ком (щоб було вільно підіймати руку). Внизу рукави викінчували, призбируючи раз чи двічі міцною ниткою до об’єму зап’ястя й охоплювали манжетом. Після цього викінчували сорочку вгорі. Увесь верх набирали на міцну скручену нитку раз або й двічі та пришивали стоячий або виложис­ тий комір. Спереду сорочку зав’язували шнурком із ниток чи застібали ґудзиком. Поділ викінчували рубцем або мережкою.

Чоловіча сорочка — чумацька (лоцманська) M en’s shirt Chumak-style (lotsmans’ka)

269 OCHIPOK

his headcovering stems from the Poltava Region 19th century. The most ancient In this region the ochipok was headcovering was the namitka, but it worn over the kybalka, which was the was complicated and, most probably, fabric-covered ring of twigs. During for that reason went out of style. The the wedding rituals it was placed on ochipok had many shapes: it was the bride’s head. The hair was wound similar to the hats of nobility, to the around the kybalka, with the chepets * turbans of the East, and to nuns’ placed over it and tied at the back. cowls. It was made from various This gave the head a widened shape. manufactured fabrics. For shape reten­ Even though later women stopped tion, a base of polotno was prepared, wearing the kybalka underneath, the sometimes reinforced even with dough. widened form of the ochipok re­ In making an ochipok now, stiff black mained, and was even emphasized with or white netting may be used. a silk kerchief wound over it. Kyiv Region Chernihiv Region Київщина Kyiv area Here that shape of the ochipok was The most common ochipok here similar to the hats worn by royalty and had a raised cylindrical shape. It was wives of Cossack nobles. The hair was based on the shape of the headdress formed into a knot at the nape of the worn by the many nuns in the region. neck. The chepets\ of percale or pur­ A silk kerchief in a contrasting color chased net, was then put on the head. was tied over the ochipok. It was trimmed in polotno, and tied at the back with two ribbons. Over this Kharkiv Region the woman put on an ochipok of Settled later than its neighbouring brocade, silk, or velvet. The ochipky lands, this region based its headcover­ were round, or triangular, or had ing on the widened Poltava ochipok. rizhky (“horns”) at the front or sides, An interesting feature here was the hat trimmed all around with a solid- korablyk, a remnant of Kozak times. It colored band. The fabric selected was was worn by women of the nobility, either floral, or solid, embroidered especially in winter. This small hat with flowers or leaves. While earlier had turned up edges, and fitted snugly no hair at all was permitted to show on the head. The outside was brocade from beneath the ochipok, in more re­ or velvet on a lining. The trim on the cent time some was visible from the turned up edge was of fine fur, and forehead or sides. came to a point at the front. Полтавщина Poltava area Sometimes there were points both at the front and back, or there were four narrow points. The hat was called a korablyk because it resembled the shape of the sailboats at that time.

Чернігівщина Chernihiv area

Полтавщина Poltava area 270 digitized by ukrbiblioteka.org ОЧІПОК

ей убір голови відомий з XIX ст. Найдавнішим була намітка. Її завій складний і мабуть тому перестали Цнею пов’язуватись. Очіпки були різної форми; вони нагадували головні убори бояринь, тюрбани сходу, клобуки черниць. Шили їх з різного фабричного матеріялу. Щоб очіпок зберігав форму, робили підставу з полотна. Шиючи очіпок у наш час, можемо вживати негнучкий чорний або білий тюль. Київщина Форма очіпка тут нагадує шап­ ку, що її вбирали княгині та жінки козацької старшини. Упорядкував­ ши волосся вузлом на потилиці, Харківщина Kharkiv area Полтавщина Poltava area жінка натягала на голову чепець із ситцю чи купованої сітки. Він мав обвідку з полотна й зав’язу­ Чернігівщина вався ззаду двома тасьмами. Найпоширеніший тут очіпок Поверх нього жінка вбирала очі­ мав підвищену циліндричну фор­ пок із парчі, шовку або оксамиту. му. Зразок узято з клобуків Очіпки бували круглі, трикутні, черниць, котрих було багато в часом з ’’ріжками” зверху або з тих околицях. Поверх пов’язу­ боків, а довкола викінчені одноко­ вались шовковими хустками льоровою смугою. Матеріял на відмінного кольору. очіпок брали квітчастий або глад­ кий, що його вишивали квітами Харківщина чи листками. Коли давніш не На заселеній пізніше, як суміжні показували з-під очіпка навіть землі, Харківщині взяли за зразок невеликого пасма волосся, то в полтавський поширений очіпок. нові часи воно трошки виглядало Цікава особливість цієї околиці — спереду чи з боків. шапочка „кораблик” , що зали­ шилася з козацьких часів. Носили Полтавщина її найчастіше взимку. Шапочка Тут очіпок надівали на кибалку, мала завернений край, що тісно Київщина Kyiv area себто на круг з пруття, обведений прилягав до голови; верх її був із полотном. Вперше його надівали парчі або оксамиту на підшивці, молодій під час весілля. На край з хутра мав зубець, часом кибалку накручували довкола го­ два — спереду і ззаду, або був лови волосся, чепець натягали поділений на чотири вужчі зубці; зверху та зав’язували ззаду. Це звалася „кораблик” , бо формою надавало голові поширеної фор­ нагадувала вітрильники. ми. Хоч пізніш жінки перестали носити кибалку та поширену фор­ му очіпка зберігали, ще й підкреслювали її, пов’язуючи поверх шовкову хустку.

Полтавщ ина Poltava area NAMITKA

he nam itka was the ancient festive headdress of a matron or Polissia Region sections around the kiVtse, crossing the older woman. It was a linen, hempen, This precise description of the two lengths of hair at the crown. The T right hank of hair encircled the ring or silken narrow piece of cloth, ap­ draping of a nam itka in the village of proximately 1.5 to 3.5m long, which Ozeriany, near Zhytomyr, was prepared from the left, the left hank from the was tied and draped around the head along with sketches by the artist Yurij right, with the finished hairstyle fitting as a wimple. It had many different Pavlovych and in the 1940s passed on the head snugly. names, the earliest being ubrus. The to Stefania Pushkar, a researcher of The pleated namitka was tied with newer names were: perem itka, rantukh Ukrainian folk art. a string approximately one-third from (Hutsul and Bukovyna Regions), This nam itka was 3 m long and the right end. The shorter end was nam itka, serpanok (Dnipro Region), 40cm wide. The fine linen cloth was then unfolded and placed on the head plat (Volyn and Polissia Regions), finished at the ends with a narrow so that the portion with the tied string rubok (Lemko Region). The narrow woven red ornament. It was pleated was over the right ear. It covered the edges of the nam itka were finished into eight, tied in a few places with head, forehead, and nape of the neck, with an embroidered, open-work string, and stored in a barrel. and hung down the left side. The stitched, or woven design. A kiVtse of twigs arranged into a longer unfolded end was held above The nam itka was tied around the ring, 15cm in diameter, was covered in the ear with the left hand. The right bride’s head during the wedding cloth. It was placed on the head in hand turned the folded nam itka to the rituals. In time, it went out of style. such a way that it tilted over the nape of the neck, bent it and, from the Given below are a few methods of forehead, with its opposite end just right to the left, draped it around the tying the nam itka, from the most com­ reaching the crown. Her hair parted in ring on the crown. From the right plicated to the simplest (the serpanok). the middle, the woman wound the two side, the turned end of the nam itka

272 digitized by ukrbiblioteka.org НАМІТКА

амітка — старовинний і передав у 40-их pp. Стефанії голову, чоло та потилицю і святковий убір голови Пушкар, дослідниці народного звисав з лівого боку. Довший молодиці або старшої жінки. мистецтва. Це нерозгорнутий кінець притриму­ Н льняне, конопляне або шовковистеДовгу смугу тонкого льняного вали над вухом лівою рукою. вузьке полотнище, завдовшки від полотна, завдовжки 3 м, завширш­ Правою завертали зложену 1.5 до 3.5 м, яким повивали голо­ ки 40 см, викінчену на кінцях намітку до потилиці, перегинали ву. Воно мало різні назви. Най­ вузьким тканим червоним узором, й обгортали нею кільце на маківці давніша ,,убрус” , а новіші — складали увосьмеро, зв’язували справа наліво. З правого боку „перемітка” , ,,рантух” (Гуцуль- шнурком і зберігали в бодні. зложений кінець намітки просу­ щина, Буковина), „намітка” , „сер­ Опис пов’язання ділимо на дві вали через петлю й закладали з панок” (Наддніпрянщина), „плат” частини. лівого боку над вухом за намітку, (Волинь, Полісся), „рубок” (Лем- 1. Для пов’язування вживали що обгортала кільце. ківщина). Намітки були викінчені кільце з пруття проміром 15 см, У старших жінок розгорнутий вишитим, мережаним або тканим обшите полотном. Його наклада­ кінець намітки проходив під орнаментом. ли над чолом так, щоб обхопило підборіддям і його затикали з Намітку пов’язували вперше маківку. Розчесаним і розділеним правого боку. молодій на весіллі. Згодом вона посередині волоссям жінка обгор­ Ми не могли знайти опису вийшла з ужитку. тала кільце, перехрещуючи пасма пов’язання наміток в інших Подаємо декілька способів на маківці. Праве пасмо обгор­ місцевостях, тому відтворювали пов’язання намітки, від тало кільце зліва, ліве — справа. його на основі рисунків в альбомі найдавнішого складного до Кільце з волоссям тісно приля­ Олени Кульчицької, що його найлегшого — пов’язання гало до голови. видано у 1976 році. серпанком. 2. Зложену в складки намітку перев’язували шнурком приблизно Поділля Полісся на віддалі одної третини з право­ Жінка заплітала волосся у дві Маємо точний опис пов’язання го боку від кінця. Коротший коси й укладала довкруги голови. намітки в с. Озеряни біля Жито­ кінець розгортали і клали на го­ Тоді пов’язувала голову полотня­ мира (Полісся). Його зладив з лову так, щоб перев’язка припала ним чепцем так, щоб не було рисунками мистець Юрій Павлович над правим вухом, а він накривав видно волосся.

Полісся Polissia

273 was pulled through the loop made, and crown and tied it under the chin with was tucked into the left side of the ties approx. 2-3cm. wide. Earlier she namitka draped around the ring above had folded her namitka in four and the ear. pleated it amply across the width. The Older women draped the unfolded namitka was placed high above the end of the namitka under the chin and forehead and around the head, with tucked in from the right side. the hairline visible. The hair was parted in the middle, with a headband Podillia of plaited coloured yarn just visible from beneath the edge of the namitka. A detailed description of the tying The wimple was tied in a knot at the of the namitka in other regions could back of the neck, with both its ends not be found, thus the following are draping down to the waist. The top of recreated from the drawings in Narod- the chepets’ was visible at the crown nyi Odiah Zakhidnykh Oblastei URSR of the head. [Folk Costumes of the Western Regions of the Ukrainian SSR] by Olena Kulchytska (Kyiv, Vyd-vo Bukovyna Akademii Nauk Ukrains’koi RSR, Ubrus 1976). The namitka from Bukovyna had a The woman made two braids and particular weave — white horizontal wound them around her head, covering stripes on a yellowish background. At them completely with a cloth chepets \ the ends, a floral motif was embroid­ The namitky in the Podillia Region ered, embellished with bead work. The were wider than anywhere else. They namitka was 3m long and 42cm wide. had a wide embroidered design on The combed and pinned hair was each end, and a narrow one along the covered with a Turkish-style fez. The П олтавщ ина Poltava area two length-wise edges. The narrow namitka was draped over the fez and embroidered edge was folded over pinned to it at the temples. The right approximately two or three finger- side was longer than the left, and was lengths above the forehead. The draped under the chin, around the namitka was placed on the head with head over the fez and dropped down the left end much longer than the the right side. The left end was also right. At the nape of the neck, both draped under the chin, and hung down ends were tied in a knot with the left the back on the left side. end on top. The shorter unfolded right end hung down the back. The left end was draped from the right under the Poltava Region chin, and pulled to the back through Serpanok the knot at the nape in such a manner that the longer end was on top. It was In recent times, the namitka in this also unfolded, then pinned on both region was simple, and was worn with sides so that the wide embroidered the chepets\ The latter was sewn from design was visible. linen fabric and had a folded up edge of approx. three finger-widths. It was covered with a namitka of fine veil­ Hutsul Region like fabric — the serpanok — which Rantukh was tied at the back with two wide The Hutsul woman made braids slip-knots. The ends of the serpanok, above her ears and wound them around finished in open-work stitches, hung to her head. She placed a chepets’ on the below the waist in back.

Буковина Bukovyna

274 digitized by ukrbiblioteka.org Подільські намітки були ширші, Буковина ніж деінде. Мали широкий Буковинська намітка особливо вишитий узір на обох кінцях, а ткана — на жовтавому тлі білі вузький — уздовж довшого краю. поперечні смужки. На кінцях — Вузький узір закочували на два рослинний узір, обшитий з обох або три пальці над чолом. боків кораликами. Довжина її Намітку накладали на голову так, З м, ширина 42 см. щоб кінець з лівого боку був Розчесане і впорядковане во­ набагато довший як правий. Ззаду лосся закривали турецьким фезом. на потилиці зав’язували обидва Закидали намітку на фез і кінці вузлом так, щоб лівий прикріплювали шпильками до довший кінець був зверху. Ко­ нього над висками. Правий кінець ротший правий розправлений був довший, лівий коротший. кінець звисав на спині. Лівий Правим підводили підборіддя, кінець підводили справа під вели його понад голову і спускали П оділля Podilla підборіддя, перекидали назад і з правого боку. Лівим кінцем протягали через вузол так, щоб також обводили підборіддя і довший кінець був зверху. Його спускали з лівого боку на спину. також розправляли, пришпилю­ вали з двох боків, щоб було видко широкий узір. Полтавщина Для опису намітки викорис­ Г уцульщина тано рисунок А. Перепелиці в Гуцулка заплітала коси понад альбомі В. Миронова. вухами й обводила ними голову На Полтавщині в останній час довкола. Поверх них натягала на носили нескладну намітку, поєднану тім’я чепець і підв’язувала його з чепцем. Чепець з льняного полотна кінцем, що був 2-3 см завширшки, був пошитий вільно, його край підборіддя. Перед тим вишиту на підгорнений на три пальці. Зверху кінцях гуцульським орнаментом чепець покривали серпанком з намітку складала вчетверо й рясу- прозоро витканого полотна, який вала доволі широко впоперек. зав’язували ззаду двома широкими Нею обвивала голову високо над ключками. Кінці серпанку, чолом так, що видно було во­ викінчені мережкою, звисали лосся, розділене посередині, нижче пояса. перев’язане кольоровою косичкою з волічки. Намітку зав’язувала вузлом на потилиці, кінці її звисали поруч на спині, сягаючи аж до пояса.

Гуцульщина Hutsul region

275 SVYTA

long with the sorochka, the Do vusiv pattern cloth was removed from each side of svyta is the most ancient [literally, mustaches]. the back. In its place a top-pleated example of clothing. It is mentioned inIn time this cut became popular. In piece was sewn in. For the pleats to A take, they were dampened and weighted the Pechers’kyi Pateryk [patericon] but, the back of the svyta a prokhidka was unfortunately, there is no illustration left — a section from the collar to the down for a time before being sewn. from that time. waist was left uncut. From the waist On the Left Bank of the Dnipro The pattern of the svyta uses down, the sides of the svyta were cut River and in northern Polissia the triangular godets. The sukno fabric and godets were sewn in, with the nar­ svyta had a standing collar which did was cut to the appropriate length, then rowest point of the triangle at the not meet at the front. On the Right folded in two. A neck opening was cut waist, the wider edges at the hem. In Bank and in Western Ukraine, the out, and the front cut into two sec­ this way, the svyta was widened. This svyta had a rolled collar with or tions, with the right side wider than method of sewing was practiced in Left without lapels. the left, to overlap. To widen the svyta Bank Ukraine and in northern Polissia. Svyty [plural of svyta] also differed godets were sewn in from the in length: on the Left Bank they were undersleeve seam down. Z riasamy pattern to the knees or shorter and less [literally, cassock-style]. ornamented, while on the Right Bank A prokhidka was left in the upper they reached the ankles and were more back. From the waist down to the embellished. hem, a narrow rectangular piece of

276

digitized by ukrbiblioteka.org СВИТА

■ вита, як і сорочка, — Крій до вусів це місце вшивають інші, зложені найдавніший зразок одягу. Згодом стали вживати крій до у складки. Щоб складки добре Ця назва згадана в Печерському вусів. На спині залишали „прохід­ трималися, перед вшиванням їх Патерику, на жаль, нема рисунку ку” , себто нерозрізану частину від зволожують і притискають на свити з того часу. Припускаємо, коміра аж до подолу. Боки від деякий час тягарем. що крій свити в основному стану вниз розрізували та вшива­ На Лівобережжі й на півночі залишився незмінений. ли клини вужчим кінцем до стану, Полісся свити мали комір-стійку, Крій з клинами. Відрізавши поширюючи цим свиту. Такий яка спереду не сходилась. На сукно потрібної довжини, складали спосіб шиття поширений на Правобережжі та в Західній удвоє. Вирізували отвір для шиї, Лівобережжі й на півночі Полісся. Україні свита мала виложистий розрізали перед на дві поли так, комір із вилогами або без. щоб права була ширша від лівої та Різнилися свити також довжи­ заходила на неї. Щоб поширити ною: на Лівобережжі вони до свиту, з обох боків від пройми ру­ Крій з рясами колін або й коротші, на Правобе­ кавів униз пришивали клини. На спині залишають „прохід­ режжі — до щиколоток. Свити на ку” . Від стану вниз з обох боків Лівобережжі прикрашені менше, відрізують кусні матеріялу, а на ніж на Правобережжі.

Свита з рясами Svyta

277 FROM THE HISTORY OF EMBROIDERY

mbroidery is a composition of posed that the design on the shirt had colors, the threads were baked in rye stitches. The beginnings of a protective, talismanic purpose. Em­ dough. embroidery can be traced to the timebroidery decorated the sleeves, the The basic colors in Ukrainian em­ E when the needle was invented which,front of the shirt, and the collar, and broidery are black, red, and white. in antiquity, was a thorn or a fish­ this created the obereha [talisman]. Supplementary colors are yellow, blue, bone. The first stitches were those A notation has been preserved that and green. sewing together pieces of clothing at the end of the Xlth century, Anna- Stitches are categorized by their from skins or domestically-made Yanka (c. 1100), the daughter of the appearance, use, etc. The three main fabric. Great Kniaz Vsevolod and sister of stitches are: nyz’ (zanyzuvannia, Our earliest female ancestors often Volodymyr Monomakh, founded a peretykannia) [weaving or pulling- added red or black threads into the school of embroidery in the St. through stitch], nastyl or hlacT [satin light threads when weaving fabric, thus Andrew’s Monastery. Satin stitch, and stitch], and khrestyky [cross-stitch]. creating a geometric pattern. It became embroidery in gold and silver were To enrich the design, especially one a symbol which, it was believed, had taught. The monastery is decorated in satin stitch, see-through and open­ the power to protect a person from all with frescoes from the Xlth century work stitches are added: merezhka, harm. Later, embroidery imitated the depicting the daughters of Great Kniaz zatiakhanka, vykolka, zernovyi vyvid, woven design. Yaroslav Mudryi, with embroidery and others. There are also the sup­ Among the objects discovered in adorning their clothing. plementary stitches: kosychka, the Martynivtsi hoard of the Vlth cen- From the Xllth century, there is a pletinka, sosnivka, rubtsi, zbyrky, truy A.D., uncovered in the Kyiv description of the clothing of King obmitka, duda, zmerezhuvannia, and region, was a metal figure of a person, Danylo (1201-1264): his sheepskin coat others. with a design on the front of his was embroidered with fine Greek pur­ For the embroiderer today, it is clothing. This was the time when on ple threads and gold, and his green important to use folk art as a source. the vast expanse of Ukraine, among leather boots were also embellished Neither stitches nor colors should be the tribes of Poliany, Siveriany, with gold. altered. Every change devalues a piece Tivertsi, and Derevliany, Ukrainian In the past, plant fiber and woollen of embroidery, and distorts it. ornamentation was created; it sym­ threads were dyed with natural dyes bolized the forces of nature and a from tree bark, roots, leaves, fruits, worldview of the universe. It is sup­ flowers, and insect juices. To fix the Myroslava Stachiw

278 digitized by ukrbiblioteka.org З ІСТОРІЇ виш ивки

ишивка — це композиція охоронне значення, був „обере- чорний, червоний та білий. стібків. Початки вишивання гою” . Вишивкою прикрашали Допоміжні: жовтий, синій і В можна рахувати від часу, коли рукави, перед сорочки, обшивку зелений. було винайдено голку, яку первіс­ шиї й це створювало ,,оберіг” . Стібки згруповані за їхнім но заступало терня або кості з Зберігся запис, що в кінці XI виглядом, вжитком тощо. риби. Першими стібками були ті, ст. дочка великого князя Всеволо­ Вирізняємо три головні стібки: що ними зшивали одяг зі шкіри да, сестра Володимира Мономаха, низь (занизування, перетикання), чи доморобної тканини. Анна-Янка заснувала в Андріївсь­ настил або гладь, хрестики. Наші праматері при тканні кому манастирі в Києві школу, в Щоб збагатити орнамент, полотна ясними нитками не раз якій навчали гаптування, шиття головно вишитий настилом, вплітали між них червоні чи золотом і сріблом. На фресці з XI додають прозорі шви: мережки, чорні. Так створювався геоме­ ст. у цьому ж соборі, де зобра­ затяганки, протяганки, виколку, тричний узір. Він став символом, жені дочки Ярослава Мудрого, зерновий вивід та ін. Побіч який, як вірили, мав силу берегти помітно вишивки на одягах. прозорих є доповняльні шви: ко­ людину від усякого зла. Пізніше З XII ст. залишився опис одягу сичка, плетінка, соснівка, рубці, вишивкою наслідували ткання. короля Данила: кожух його був збирки, обмітка, дуда, змережу­ У т. зв. мартинівському скарбі вишитий грецькою пурпурою та вання та ін. з УІ ст., що його знайшли на золотом, чоботи з зеленої шкіри Дуже важливо, вишиваючи в Київщині, збереглася металева також прикрашені золотом. наш час, брати за зразок народне фіґурка людини, що на одязі має В минулому рослинні та вов­ мистецтво. В узорах не змінювати орнамент. Саме тоді на просторі няні нитки фарбували природними довільно стібків чи кольорів. України серед племен полян, барвниками: корою дерев, корін­ Кожна зміна обезцінює вишивку, сіверян, тіверців і деревлян тво­ ням, листям, овочами, квітами, спотворює її. рилася наша орнаментика, що соками з комах. Для закріплення символізувала сили природи, кольору, нитки запікали в жит­ уявлення про всесвіт. Припуска­ ньому тісті. ють, що орнамент на сорочці мав Основні кольори у вишивці: Мирослава Стахів

279 KHUSTYNY AND KHUSTYNKY IN UKRAINIAN EVERYDAY LIFE

long with the rushnyky, the the young woman tied a khustka embroidered khustyny were listed in khustyny [kerchiefs] and around the upper arm of her fiance. the descriptions of the property of khustynky [small khustyny] performed M. F. Sumtsov described an officers. A original ritual: as the bride entered the The property register of Colonel an important role in the life of the Ukrainian family. Everyone needed church, her mother gave her a khustka Semen Palii of Khvast lists: “Two silk them, and there were many occasions “to wipe away a virgin’s tears.” This khustky in a Turkish pattern, the in which they were used. was the only item the mother em­ flowers embroidered in silver. A varie­ Khustyny1 are white square cloths broidered for the wedding ritual. The ty of silk khustky, embroidered in gold of fabric, not larger than 50x50cm, married woman kept this khustka until and silver, total 56; khustky em­ embellished with embroidery. In every death, when it was used to cover her broidered only in gold and silver, 31; family, they were made ahead of time, eyes in the coffin.3 two Wallachian khustky, one em­ and kept ready for the celebration of In the Hutsul Region, after the broidered in, and one woven in gold. important events in the life of the wedding rituals the groom gave his Three Turkish khustyny, embroidered fajnily. wife a khustyna tied to a sword or all in silk.”7 All khustyny had been From published sources preserved branch, decorated with flowers and received as gifts or were to be given to the present, we know that the feathers from a rooster’s tail. as gifts. composition and technique of khustyna One wedding song goes: The construction of a new house embroidery was similar to that on O, into the city of Lebedyn rode was begun with a dinner reception, rushnyky, the only difference being the [name of the] young man; and then khustyny were tied around the size of the cloth and the placement of Riding on a raven-black horse, arms of the building masters. At a the design. Wearing a pale-blue zhupan [cloak, christening, the godparents and the The simplest and most common mantle], priest had khustyny tied around their design composition was the wavy line And a beaver hat, arms. embroidered in a stebnivka [backstitch] With a silk khustka tied to his At funerals, khustyny decorated the along the edges of the khustyna. The side, khoruhvy [church banners], candles, outlined areas of the design were then Sewn, sewn, by a young woman, and were given to all mourners. The filled in with light rushnyk stitches. During the dark night in candlelight eyes of the deceased were covered with Along with the rushnyk stitches based she embroidered it, a khustyna. At the grave of an unmar­ on plant motifs, there were also the In the bright sunlight at the ried young man or woman, a khustyna geometric ones. These were em­ window, was tied to the cross as a symbol of broidered on the khustyna in lyshtva For her young man.4 honor. [satin stitch], kosa hlad' [slanted satin Constant wars in Ukraine often The lyrics of the duma [Cossack stitch], rozsyp [scattered stitch] and, were a reason for the separation of epic poem or ballad] about Khvedir less often, in khrestyk [cross-stitch]. If young couples. When her young man Bezridnyi sing: the corners were filled in with a larger went to war, the young woman gave Khvedir Bezridnyi was buried, design, the center was left empty, or him a khustyna as a symbol of her A high mohyla [mound] was raised else it was filled in with fine squares, love and fidelity. In his lyric poem above him, rhomboids, or triangles and other “Khustyna,” Taras Shevchenko wrote: And a praporyk [little flag] was motifs. Occasionally, instead of plant ... For many miles, through many placed at the head...8 motifs, stylized birds or insects were fields, she went Apart from extensive ritual use, the embroidered. Beside him for a final sad farewell khustyna was and is a necessity of Red thread was used for the em­ Deep in the valley, and she gave everyday life. Long ago, khustky broidery, often with blue or yellow him there covered Persian lamb hats to protect added. But blue or yellow was never A handkerchief embroidered them from rain or snow. A khustyna used alone. bright with silk covers the hair, and is worn over the The khustyna played an important As a remembrance in a foreign shoulders. role in wedding ritual. The bride gave land. To decorate the interior of a house, her groom a khustyna, the threads of O kerchief, precious kerchief\ servetky and servety are used — these which she herself had spun, woven and laced5 and broidered! are actually khustyny with different then embroidered. The young woman Upon the saddle of the gallant patterns. They have no traditional sang: youth, meaning and barely resemble the keep­ My little khustka of silk, You will bear witness to his sakes of a rich folk art. Also embroidered in silk, Cossack courage!6 Did I spin you The khustyna played an important To give to someone I don’t love?2 role in the life of Cossack officers. Myroslava Stachiv Each starosta [matchmaker] receiv­ They valued it, wore it proudly, and it ed a khustka from the young woman as was an adornment and an expression a gift. And, if she agreed to marry, of the owner’s prosperity. Expensive

280 digitized by ukrbiblioteka.org ХУСТИНИ І ХУСТИНКИ в НАРОДНОМУ ПОБУТІ

устини й хустинки поряд М. Ф. Сумцов: перед шлюбом 56; хусток самим золотом і обрядових рушників при вході до церкви мати давала сріблом шитих 31; волоських сповняли важливу ролю в життідівчині хустку — „витирати дівочі хусток 2 — одна вишита, а друга Хукраїнської родини. Вони були сльози” . Це єдине, що мати ткана золотом. Три турецькі потрібні кожному й було багато вишивала для весільного обряду. хустини, вишиті самим шовком” . нагод ними користуватися. Молодиця зберігала цю хустку до Всі хустки були одержані як Хустини це квадратні шматки смерти, нею їй закривали очі в подарунки або призначені для білого полотна не більше як 50 х домовині. <2) подарунків. 50 см, прикрашені вишивкою. В На Гуцульщині молодий дару­ Будову нової хати звичайно кожній родині їх виготовляли заз­ вав своїй жінці після весільних починали гостиною й тоді далегідь і зберігали для відзна­ обрядів прикріплену до меча або перев’язували хусткою руки чення важливих подій у житті прутини хустину, заквітчану і майстрам. На христинах перев’я­ сім’ї. прибрану перами з хвоста півня. зували руки кумам і священикові. З друкованих джерел, що У весільній пісні співають: На похоронах хустками при­ збереглися дотепер, бачимо, що крашали хоругви, свічі й давали їх композиція й техніка вишивання Ой у город Лебедин їхав (ім’я усім учасникам. Померлому за­ хустинок подібна до вживаних на хлопця) молодий; кривали хустиною очі. До хреста рушниках. Різниця у розміщенні Під ним кониченько вороний, на могилі дівчини чи парубка узору. На ньому жупан голубий. прибивали хустину як прапор — Часто вживана і найпростіша На йому шапка боброва. символ достойности. композиція узору — це хвиляста З боку хустка шовкова! У думі про Хведора Безрод- лінія, виведена стебловим швом Шила, шила та дівчина ного співають: краєм хустини, а обведені площи­ молодая, Хведора Безродного поховали, ни орнаменту заповнені легкими Вишивала з темної ночі до Високую могилу висипали рушниковими стібками. Крім свічі, І прапорик у головах устро­ рисункових узорів рослинного Ясного сонця до віконця, мили . . .(5) характеру, бувають геометричні. Для свого парубка молодця.О) Крім обрядового вжитку, Такий орнамент на хустинах хустина була і є потрібною в виконували лиштвою, косою Постійні війни на Україні були щоденному житті. Давніше гладдю, розсипом і рідше часто причиною розлуки молодих. хусткою накривали смушкові шап­ хрестиками. Якщо кути хустини Як ішов хлопець на війну, дівчина ки, охороняючи їх від дощу чи зашивали більшим узором, то дарувала милому хустину на знак снігу. Нею обв’язують голову, простір у середині лишали без любови та вірности. У Шевченко- покривають плечі. прикраси або виповнювали дріб­ вій поемі „Хустина” : Мирослава Стахів ними квадратиками, ромбами, . . .Випровожала три поля, три трикутниками тощо. Зрідка за­ милі, Исторические песни ма- мість рослинного узору вишивали Прощалися при долині. лорусского народа В. Антоновича стилізовані птахи чи комахи. Дарувала шиту шовками и М. Драгоманова, ст. 254. Вишивали червоними нитками, хустину, 2) М. Сумцов, Культурньіе часом додавали синіх або жовтих, Щоб згадував на чужині . . . переживания. К. С. 1890 г., т. однак ніколи не вживали лишень XXXI, ст. 53. синього чи жовтого кольорів. Ой хустино, хустиночко! Важливою була хустина у Мережана, шита. 3) О. Гриша, Весілля у Гадяць- весільному обряді. Молода дару­ Тільки й слави козацької — кому повіті, Полтавщина. Ма- вала молодому хустину, на яку Сіделечко вкрити. теріяли до українсько-руської випряла нитки, сама виткала та етнографії. Львів, 1899, т. І, ст. вишила. Дівчина співала: Важливу ролю відогравала хусти­ 118. на у побуті козацької старшини. Хусточко моя шовковая, Нею пишалися, дорожили, вона 4>Я. Риженко, ,,Українське Ще й шовком шита, була прикрасою та виявом добро­ шитво' ’, ст. 17. Чи ж на те я тебе пряла, буту власника. В описах майна Щоб нелюбу дати . . . ■ 0) старшин занотовано низку 5)Исторические песни ма- коштовних вишитих хусток. лорусского народа В. Антоновича Дівчина дарувала по хустці У реєстрі майна хвастівського и М. Драгоманова, ст. 254. старостам, що прийшли її сва­ полковника Семена Палія записа­ тати. А якщо дала згоду, но: „Дві хустки шовкові з ту­ Джерела: Украинское народное перев’язувала хусткою руку рецьким узором, квіти шиті творчество. Женские рукоделия, нареченому. сріблом. Різних шовкових хусток, вьіп. Ш. Хустинки, шитьіе Оригінальний звичай описує шитих золотом і сріблом, штук цветной бумагой, П олтава, 1913. 281 1 Volodymyr Antonovych and 5 “laced” in this case means the Sources: Mykhailo Drahomanov, Istoricheskie merezhka [open work stitch] Ukrainskoe narodnoe tvorchestvo. pesni malorusskogo naroda, (Kyiv, 6 The Poetical Work o f Taras Shev­ Zhenskiie rukodeliia. vyp. Ill: 1874), p. 254. chenko - The Kobzar. Translated by Khustynki, shitiia tsvitnoi bumagoi. 2 Ibid. C. H. Andrusyshen and Watson Poltava, 1913. 3 M. Sumtsov, “Kul’turnye perezhyvan- Kirkconnel. Toronoto. Published for Babenchikov, M. V. Narodnoe niia” Kievskaia Starina, 1890, v. 31, the Ukrainian Canadian Committee dekorativnoe iskusstvo Ukrainy, p.53. by University of Toronto Press, 1964, Moskva, 1945. Ryzhenko, IA. Zbirka z istorii, 4 O. Hrysha, “Vesillia u Hadiats’komu p. 335. [reprinted by permission] etnohrafii, mystetstva ta promyslovosty. poviti, Poltavshchyna,” [Wedding in 7 IA. Ryshenko. Ukrains’ke shytvo. Zbirnyk Polt. Derzh. Museiu, t. 1, Hadiach County, Poltava Region] p. 17. 1928. Materiialy do ukrains’ko-rus’koi 8 V. Antonovych and M. Drahomaniv, Ryzhenko, IA. Ukrains’ke shytvo. etnohrafii 1899, v. 1, p. 118. op. cit. p. 254. Poltava, Poltavs’kyi Derzhavnyi Muzei im. V. H. Korolenka, 1929.

Мирослава Стахів: зразки вишитих хустин Embroidered khustyny by M. Stachiv

282 digitized by ukrbiblioteka.org М. В. Бабенчиков. Народное декоративное искусство Украиньї. Москва, 1945. Я. Риженко. Збірка з історії, етнографії, мистецтва та про­ мисловості*. Збірник Полт. Держ. Музею. Т. І., 1928. Я. Риженко. Українське шитво, Полтавський Державний Музей ім. В. Г. Короленка. Пол­ тава, 1929.

Хустини Khustyny RUSHNYKY — RITUAL CLOTHS

house without a rushnyk is that it would not cease providing its When the parents blessed the not a home,” declares a warmth, that its life-giving force would couple before their departure for the Ukrainian proverb. Indeed, in the past exist eternally. There were also figures marriage ceremony, the couple knelt it was rare to see a house in Ukraine of birds on the rushnyky: roosters, on a rushnyk. In church, the couple without rushnyky [pi.] with a woven or ducks, doves, peacocks. The woven also stood on a rushnyk, which was embroidered design, or a young rushnyky from Krolevets’ had as their laid out by the groomsmen. When the woman who, in her hope chest, did main motif the personification of the couple returned home from church, not have upwards of ten rushnyky woman goddess Berehynia, the Protec­ they were greeted with bread and salt which she had made herself. tress. In the central regions of placed on a rushnyk. There was a Rushnyky with an embroidered or Ukraine, the main motif was various rushnyk spread on the floor from the woven ornament are one of the most flowering trees [tree of life]. The threshold to the table at which the widely-spread forms of folk art embroidery here was mostly in red, couple would sit, and after they pass­ throughout all of Ukraine. They are with touches of blue or black for con­ ed, it was quickly rolled up because most often used in various rituals. trast. To the end of the 19th century, only the newlyweds could step upon it. From ancient pre-Christian times in Western Ukraine and Такафаіїіа A ritual wedding song says: the rushnyky — with their typical or­ usually multicolored geometric designs If only, Lord, I could wait till namentation, or only with red stripes were woven. Eventually in these areas, Sunday, — were considered by the people to be the designs from the shoulder pieces To step upon a rushnyky talismans, protecting them and ensur­ of women’s shirts were used as Then neither father nor mother ing for them a good fate. People embroidery motifs for rushnyky. could separate us, believed that the bright colors As a blessed object — a talisman Neither the law nor the community. encouraged healthy growth of vegeta­ — the rushnyk was used in festive We would be separated tion. The most ancient rushnyky, those rituals and in the important events of a Only by the spade and shovel. with only the red stripes, owed their person’s life: birth, marriage, death. At magical power specifically to the color this time, the rushnyk became a part of The holy wedding bread, the itself. the clothing. A newborn baby was korovai, was also decorated with We know from the medieval blessed with a rushnyk and swaddled rushnyky. In some areas, the korovai chronicles that rushnyky were used in in it for well-being and a good future. was covered across with two rushnyky. pre-Christian religious services. They Thus, it was the first piece of clothing The groomsmen, with a rushnyk tied were hung on tree branches in groves worn by the child-person. At a diagonally across each shoulder and and forests, and only then did services christening, the godparents were under the opposite arm (the two begin. With the acceptance of Chris­ draped with the rushnyky, and rushnyky forming an “X” across the tianity, people adapted the use of rushnyky were presented as gifts to upper body), cut and distributed the rushnyky to Christian traditions. Over some of the guests. korovai. Here again, the rushnyk the centuries rushnyky were considered Rushnyky were used mostly in wed­ became an object of attire. Before and protective magical talismans. In time, ding rituals. As they came of age, during the wedding rituals, the couple even though this рифове was forgot­ young maidens filled their hope chests exchanged gifts. The bride gave the ten, rushnyky remained a part of tradi­ with embroidered and woven lengths of groom an embroidered shirt, kerchief, tional customs. cloth, among which were many and rushnyky. He, in turn, presented Rushnyky were woven from the rushnyky. When the matchmakers her with boots, a kerchief, and a wim­ finest linen threads by a special tech­ arrived, a sign of acceptance from the ple, etc. nique — long ago in a double-faced young woman was that she presented Rushnyky were also a part of method, and eventually in a single them with rushnyky. The matchmakers funerals. Sometimes the body was method. Each region of Ukraine had tied them diagonally over the right covered with a rushnyk. This its own colors, motifs, and design shoulder and under the left arm. The represented the final clothing of a per­ placement. Usually, the length of presentation of the rushnyky by the son in this life. The wagon carrying rushnyky was 3-4m, and the width was maiden constituted a legal agreement. the coffin was lined with rushnyky. 40-50cm. The names depended upon She also gave her intended a kerchief They were also draped from gates and the rushnyk’s ritual use: kilkovi [on a or an embroidered rushnyk and tied it in windows as a sign of mourning. A peg], bozhnykovi [to adorn icons], around his upper right arm. cross on a young man’s grave was tied plechevi [for shoulders], vesil'ni [for In the Dnipro Region, the bride with a rushnyk. weddings], etc. tied a rushnyk around her waist over A still widely-practised custom is Rushnyky were embroidered with all the wedding finery, and so dressed the greeting of special guests with varied stitches used specifically for went around the village to invite guests bread and salt held on a rushnyk. this рифове — rushnykovi stiby. The to the wedding. She remained dressed Rushnyky with woven or motifs were: circles, rosettes, stars, in this manner during the whole wed­ embroidered designs have held an im­ rhombi, squares, triangles, and colored ding ritual. The rushnyk was not only portant place in Ukrainian art and stripes. They all had to do with the a fine accessory to the wedding customs. They accompanied an person cult of the sun. The symbolic shapes ensemble but, it was believed, would in all the important events of his/her were a form of mystical prayer, to en­ protect the bride from all evil life. sure that the sun would always rise, throughout her life. Lubov Wolynetz 284 digitized by ukrbiblioteka.org ОБРЯДОВІ РУШНИКИ

JL ата без рушника — півнів, качок, голубів, пав. На нику. Через поріг аж до столу Ж. не хата” — каже тканих рушниках з Кролевця, чи не простелено рушник, по якому українське прислів’я. І справді, в головний мотив, — зображення молоді йдуть на своє місце. Цей минулому ледве чи була хата на жінки-богині — Берегині. рушник скоро звивають, бо ніхто, Україні без рушників з тканими чи Головний орнамент на рушниках крім молодих, не має права стати вишиваними узорами, чи дівчина, центральних земель — різні на нього. У весільній пісні спі­ яка б не мала хоч кільканадцять квітучі дерева. Вишивали тут вають: рушників власної роботи, складених переважно червоною барвою, Коли б мені, Господи, неділі у скрині. додаючи іноді для контрасту діждати, — Рушники з вишиваним або синю або чорну. Рушники в На рушнику стати, — тканим орнаментом — одна з Західній Україні, на Закарпатті до Тоді не розлучить ні батько, найбільш розповсюджених форм кінця XIX ст. переважно ткали у ні мати, народного мистецтва на всій різнобарвні геометричні узори. Ні суд, ні громада, — території України. Вони й Згодом вишивали узорами з уста­ Хіба вже розлучить найчастіше вживані у різних вок жіночих сорочок. Заступ та лопата. обрядах. Рушник як священну річ, як Священний весільний хліб — Ще від давніх поганських часів оберег вживали у святкових коровай теж прикрашають рушники зі своєрідним орнаментом, обрядах та у важливих подіях у рушниками: обв’язують кругом чи лиш з червоними смужками, житті людини: народження, ве­ або кладуть на рушник. Подекуди народ уважав талісманом, що сілля, смерть. Рушник ставав у коровай прикривають двома охороняє їх, приворожує їм добру цей час частиною одягу. Новона­ рушниками навхрест. Дружби, долю. Вірили, що яскраві кольори роджену дитину благословляли перев’язавшись двома рушниками сприяють доброму ростові рослин- рушником та завивали в нього на через плечі та груди навхрест, ности. Первісні рушники, лише з щастя й добру долю. Ось так він ріжуть коровай та роздають червоними смугами, завдячували був першим одягом дитини — гостям. Отак знову рушники свою магічну силу саме кольорові. людини. На христинах кумів стають частиною одягу. Перед З літопису знаємо, що рушни­ перев’язували рушниками та дару­ весіллям і під час нього молоді ки уживали ще в дохристиянських вали їх декому з гостей. обдаровують один одного. релігійних відправах. В гаях, лісах Найбільш уживали рушники у Молода дарує вишивану сорочку, розвішували рушники на гілках весільних обрядах. Від перших літ хустину, рушники. Молодий — дерев і тоді починали обряди. З дівування дівчата наповняли свої чоботи, хустину, перемітку й ін. прийняттям християнства народ скрині з весільним посагом виши­ Уживали рушники й на похоро­ пристосував рушники до христи­ тими та тканими речами, а серед нах. Іноді рушником накривали янських традицій. Століттями них було багато рушників. Коли тіло. Це ніби останній одяг людини вважали рушники охоронним приходили сватати дівчину, то на на цьому світі. Віз, на якому везли магічним талісманом. Хоч згодом знак згоди вона подавала сватам домовину, вистелювали рушниками. це забулося, та рушника не рушники. Вони перев’язували їх На знак жалоби вивішували на усунули з традиційних обрядів. собі через праве плече попід ліву воротях або у вікні рушник. Ткали рушники з найкращих руку. Подання рушників означало Хрест на могилі молодого хлопця льняних ниток особливою техні­ законне зобов’язання. Дівчина перев’язували рушником. кою: в давнину двобічним дарувала теж молодому хустину або Поширений звичай — вітати способом, а згодом однобічним вишиваний рушник і перев’язувала дорогих гостей хлібом і сіллю на перебором. Розміщення узору, ним праву руку молодому вище рушнику. мотиви, кольори в різних частинах ліктя. Рушники з тканим орнаментом України були відмінні. Довжина На Наддніпрянщині молода чи вишивані займають важливе рушників переважно 3-4 м, підперізувалась рушником поверх місце в українському мистецтві та ширина — 40-50 см. Залежно від весільного одягу і вбрана так обрядах. Вони супроводжували обрядового призначення вони ходила просити гостей на весілля. людину в усіх важливих подіях у звались: кілкові, божникові, У цьому вбранні й залишалася під її житті. плечеві, весільні тощо. час усього весільного церемоніялу. Вишивали різноманітними Рушник був не тільки прикрасою „рушниковими” стібками; мотиви весільного одягу, але, як вірили, Любов Волинець були: кола, розетки, зірки, ромби, охороняв молоду від усякого лиха квадрати, трикутники, кольорові у важливий час її життя. смуги. Всі вони пов’язані з культом Молоді стають навколішки на сонця. Символічні форми — це рушник, коли батьки благослов­ свого роду заворожування, щоб ляють їх. В церкві молоді теж сонце постійно сходило, не перес­ стоять на рушнику, що його тавало гріти, щоб його життєдай­ простелили дружби. Коли молоді ність існувала вічно. Бачимо на повертаються з церкви додому, їх рушниках і зображення птахів: вітають хлібом і сіллю на руш­ 285 VYBIIKA (WOODBLOCK-PRINTED FABRIC)

Vybiika, vybyvanka, malbvanka, carved woodblock, ensuring that the men’s, women’s and children’s drukovanytsia, dymka [sing.] — whole raised carved surface was clothing: jackets [kabaty], skirts, and these are all Ukrainian names for a covered. The block was then pressed aprons for women; pants for men; patterned fabric printed by an engraved onto the tightly-stretched fabric which, women’s headcovering [kerchiefs and and paint-coated woodblock. after printing, was hung to dry. In wimples], etc. Vybiika has existed in Ukraine since order to create two- or three-colored Woodblock printed fabric preserved ancient times. In the Raikovets’kyi site vybiika, a separate woodblock was in the museums of Ukraine attests to in the Zhytomyr Region, archaeologists used for each color. One color was its variety. In the vybiiky of the Poltava discovered a stone stamp, dated from printed, the fabric was dried, then and Kyiv Regions, the floral ornament the ll-12th centuries, which was used another color, and so on, in turn. predominates, while the Chernihiv to print designs. Fragments of textiles, Wandering vybiikari [fabric printers] Region prints have interesting circular ornamented with black oil paint, and worked in the surface technique, which motifs. The Volyn Region skirts woodblocks for printing fabric were did not require complicated equipment. [dymky] are striped. The Lemko found in ancient mounds in the Cher- They traveled from village to village, vybiiky have typical fine geometric nihiv Region. The master fabric printing fabric to order. motifs in white on a blue background. printers of Kyiv, Chernihiv, and other In the kub technique, a resist The Podillia Region has geometric cities were famous throughout Kyivan method, the carved woodblocks were motifs. It can be stated that the Rus’. These craftsmen were called covered with a specially-prepared manually-printed woodblock fabric — vybiinyky, dymkari, krasyUnyky, and whitewash [vapno]. After printing, the the vybiika — is a unique aspect of synyl’nyky [pi.]. Often they combined fabric was immersed in barrels [kuby - Ukrainian folk art. their work with woodcarving, dyeing, pi.] of dye. The entire surface of the and book printing, because all these fabric was dyed except for the orna­ skills were necessary to create a fine ment which had been printed in Raisa Zakharchuk-Chuhai vybiika. whitewash. Afterwards the fabric was The paint for vybiiky [plural of soaked in a liquid which removed the vybiika] was made primarily from whitewash, then dried and pressed. natural dyes: black, from coniferous This type of vybiika had a dyed ash; red, from the cochineal beetle, background and a print in the natural etc. Domestically-woven linen and color of the fabric. A decorative effect polotno fabrics were used, with cotton was created by a blue background (the or silk manufactured fabrics ut^zed most popular color) and a white less frequently. The smooth a.:.u finely- design. woven fabric was dampened vvith water The designs were in harmony with sometimes diluted in animal glue (for the two-dimensional surface of the strength). It was then rolled with a fabric. Of the numerous motifs, the rubel or a glass hal. The old more prominent were “little suns” woodblocks were small, with one [sonechka], “stars” [zirky], “seeds” ornamental motif. In time, wider [sim’ia], “little loaves” [knyshi], “little woodblocks with a few repetitive mushrooms” [hrybochky], “guelder- motifs in sequence came into use. rose” [kalyna], “hollyhocks” or There were woodblocks as wide as the “roses” [rozhi\, and others. The polotno fabric itself and square ones designs were geometric, geometricized for printing designs on kerchiefs. floral, and floral. The most common The most popular techniques of design compositions were: linear, woodblock printed fabric were the sur­ reticulate, checkered, or radiating from face [zverkhnie] method and the barrel a central point. The compositional [kubove] method: In surface printing, originality of design in Ukrainian the dye was ground into linseed or woodblock fabric printing is widely other oil, which was boiled for a long recognized. Researchers have often time to ensure that the printed designs called it “graphic folk art.” were sharp and did not run. The Woodblock printed fabric was prepared paint was brushed onto the popular in Ukraine. It was made into

286 digitized by ukrbiblioteka.org НАРОДНА ВИБІЙКА

Вибійка, вибиванка, мальован­ Зверхнє вибивання — фарби роз­ оригінальність українських вибі­ ка, друкованиця, димка — так тирали на олії з насіння льону або йок загально визнана. Дослідники називали в Україні тканини з іншої. Олію довго виварювали, часто називають їх „народною візерунком, який наносили на них щоб орнаментальні відбитки на графікою” . узорно різьбленою і змащеною полотні були чисті, без затіку. Вибійчані тканини були попу­ фарбою дошкою. Приготовлену фарбу наносили на лярні в Україні; з них шили Вибійка існувала на Україні з різьблену дошку, розтирали по жіночий, дитячий і чоловічий давніх-давен. У Райковецькому всій її площині та притискали до одяг; плечевий — жіночі кабати, городищі на Житомирщині архео­ туго натягненого полотна. Вибите свити, поясний — спідниці, фар­ логи знайшли кам’яний штамп- полотно розвішували для просу­ тушки; для чоловіків штани; печатку з ХІ-ХІІ ст., яким шування. головні убори — хустини, плати, вибивали орнамент. В курганах Щоб створити вибійку дво- чи намітки та ін. Чернігівщини збереглися фраг­ триколірну, використовували для Збережений у музеях України менти тканини, прикрашеної чор- кожного кольору окремі дошки. вибійчаний одяг свідчить про його ною олійною фарбою та дерев’яні Спочатку відбивали на полотні різновидність. В полтавських, ки­ різьблені дошки для вибивання один колір, просушували, а потім ївських вибійках переважає рос­ узорів. Відомо, що у Київській по черзі інші. линний орнамент, у чернігівських Руси славились своїми роботами Технікою зверхнього виби­ — цікаві кругові мотиви. У во­ майстри-вибійники Києва, Черні­ вання працювали вибійкарі- линських спідницях-димках пере­ гова й інших міст. Цих майстрів мандрівники, що з нескладним важають смугасті композиції; називали „вибійниками” , „дим- обладнанням їздили, ходили по лемківські вибійки характеризу­ карями”, „красильниками” , „си- селах та на замовлення вибивали ються дрібними геометричними нильниками” . Вони не раз поєд­ узори. мотивами білого кольору на нували свою працю із різьбарст­ Кубове вибивання — різьблені синьому тлі; на Поділлі поширені у вом, фарбарством, друкарством, дошки покривали спеціяльно приго­ вибійках геометризовані мотиви. бо всі ці знання були потрібні, тованим розчином — вапном. Можемо ствердити, що ручна щоб створити гарну вибійку. Відбивши такою дошкою узір, народна вибійка — унікальне Фарбу для вибійок виготовля­ тканину фарбували у бочках явище в українському народному ли переважно з природних барв­ „кубах” . Уся тканина зафарбовува­ мистецтві. ників: чорну — із сажі шпилько­ лась, а вкритий вапном орнамент, вих дерев, червону — з комашок залишався незабарвленим. Потім червцю й ін. А полотно викорис­ тканину відмочували — „відква- Раїса Захарчук-Чугай товували льняне і конопляне шували” в розчинах, що знімають домашнього ткання, рідше — вапно, висушували і прасували. бавовняні або шовкові тканини Така вибійка мала забарвлене тло та фабричного виготовлення. По­ орнаментальні мотиви природного лотна підбирали гладенького коліру полотна. Декоративний рівномірного ткання, поливали ефект творили синє тло (найчас­ водою, інколи розведеним тварин­ тіше фарбували у цей колір) та ним клеєм, щоб стали тугішими, білий орнамент. викачували їх „рублем” або скля­ Орнаментальні мотиви логічно ним „галом” . Давні дошки були поєднані з двомірною площиною невеликі, з одним мотивом. Зго­ полотна. З усього розмаїття дом вирізьблювали на ширших мотивів виділяються „сонечка” , дошках декілька мотивів у від­ „зірки”, „сім’я” , „книші”, „гри­ повідному ритмі повторення. бочки” , „калина” , „рож і” та ін. Бували дошки завширшки як по­ Орнамент вибійки буває геомет­ лотно та квадратні для вибивання ричний, геометризовано-рослин- узорів на хустинах. ний та рослинний. Найпоширеніші Найпоширеніші техніки ручного композиції: стрічкова, сітчаста, виготовлення вибійчаних тканин шахматна, центрально-променис­ — зверхнє і кубове вибивання. та. Орнаментально-композиційна

287 288 digitized by ukrbiblioteka.org СЛОВНИК НАРОДНИХ ТЕРМІНІВ, ВИКОРИСТАНИХ У КНИЖЦІ

брацар - назва манжета (дуда, (Гуцульщина, Волинь), А чохла, оторочка, михалі) волошка - верхнє жіноче й чоловіче (Гуцульщина). / вбрання з сірого сукна, андарак - ткана спідниця, прикрашена брижі, брижики - збирочки навколо прикрашене темносинім шнуром узором (Чернігівщина). шиї або манжетів, зшиті кольо­ f (Сокальщина). ровою ниткою; це утворює узір ворс, ворса - густий пушок з Б на полотні (Бойківщина). коротких вовняних волокон на бриль - солом’яний капелюх поверхні деяких тканин (За- бавниця - смуга вишивки, виконана (Наддніпрянщина). ^ карпаття, Наддніпрянщина), червоним або жовтогарячим кольо­ бунда - хутряна безрукавка вуси - складки ззаду від талії вниз у ром косим настилом, якою прикра­ (Бойківщина). верхньому одязі - кожушкові, шають голову (Яворівщина). бурка - зимова спідниця з тканини, свиті, керсетці (Наддніпрян­ бавунка - фабричні нитки різних витканої вовною на льняній щина). кольорів (Гуцульщина). основі (Підляшшя, Холмщина). вуха - петлі при личаках (Під­ байбарак - верхній чоловічий та ляшшя). жіночий сукняний одяг чи В кожушок, вкритий сукном Г (Наддніпрянщина). валяна - вовна або шерсть, / байорок - крайка, вузький пояс ущільнена до відповідної тугости гамерка - чоловіча шапка (Буковина), (Бойківщина). чотирикутної форми бараниця - хутряна шапка валянки, валянок - зимове взуття з (Холмщина). (Підляшшя). валяної вовни (Поділля, гаплик - гачок для застібання (по барлячі, берлячі - зимові сукняні Наддніпрянщина). всій Україні). чоботи (Поділля, Сокальщина). веретянка - довге верхнє вбрання з гарасівка - вовняна кольорова бартка - палиця з металу полотна (Бойківщина). стрічка. (Гуцульщина). верхоплут - самостійний або гачі - вовняні зимові штани басабанка - узориста стрічка допоміжний стібок вишивки, (Гуцульщина). (Лемківщина). вибійка - тканина з візерунком, який гачник - льняний шнур, що стягує безконечник - хвилястий взір, наносять вручну за допомогою штани у стані. меандер (по всій Україні), різьбленої або набірної дерев’яної гирка - рукав викінчений бекеша - чоловічий верхній теплий дошки. фальбанкою. / / / одяг старовинного крою з виколка - затяганка, довбане, гладь, настил, лиштва - вид брижами в стані (Наддніпрян­ колянка - стягуваний стібок, що вишивки, в якій стібки щільно щина). утворює узір (Наддніпрянщина), прилягають один до одного, бекешка - жіночий зимовий одяг з вилога, вилоги - відвернутий і суцільно покриваючи узір білого або сірого овечого хутра, випрасуваний край на грудях або (Наддніпрянщина). покритого темносинім сукном рукавах одягу (Поділля, Волинь), голиця - біло гарбована шкіра (Сокальщина). виложистий - який відвертається (Гуцульщина). бердечко - малий верстат для (про комір), горботка, горбатка, обгортка - плетення шнурків (Підляшшя). вирізування - прозірний шов незшитий жіночий поясний одяг бинда - узориста стрічка, якою (Полтавщина), (Поділля, Буковина). дівчина обв’язує голову висічка - кольорова тасьма грідушка - прямокутний шматок (Сокальщина). (Холмщина). сукна, доточений до поли сердака білениця - фабричне полотно вистіг - позаголковий стібок (розд. (Гуцульщина). (Гуцульщина). Українська сорочка), гуня або гунька - 1. верхнє вбрання бовтиця - китичка з волічки вичіркувати - впорядковувати з білого або чорного сукна (Гуцульщина). голкою зморшки на полотні (Лемківщина); 2. літнє верхнє боканчі - міцні черевики (Наддніпрянщина). вбрання для жінок із спеціяльно (Закарпаття), відворот - відвернений хутряний витканої тканини (Сокальщина); бомбак - фабричні бавовняні нитки край кучми (Гуцульщина). 3. верхнє вбрання з доморобного до ткання (Буковина), відскочки або киданці - частина сукна з ворсом (Закарпаття). борунчук - бавовняне полотно для орнаменту уставки, покидана по ґаті - літні штани (Лемківщина, сорочок (Буковина), рукаві (Наддніпрянщина). Бойківщина). / бочки - трикутники з фабричного волічка - нитка з високоякісної ґатянка - полотняна панчоха матеріялу, доточені до сорочки вовни (Західна Україна), (Бойківщина). або верхнього вбрання (розділ — волоки - плетені шнури для Українська сорочка). зав’язування постолів і ходаків

289 ґердан або силянка - шерстяна закладка - вузька смуга тканини, калита - шкіряна торбинка для стьожка або ажурний комірець з пристрочена до одягу (Бойків­ губки і креміня (Полісся), дрібних намистин, якими жінки щина, Сокальщина). камізелька або камізоля - чоловіча прикрашають шию або голову занизування - заволікування, безрукавка (Бойківщина, (Гуцульщина, Поділля, затягування, перетикання - Лемківщина, Полісся), Сокальщина). поперечний нескладний шов капелюшиння - убір голови для ґомбичка - більша намистина, що (Полісся), дівчат стіжковатої форми вкри­ викінчує ґердан (Лемківщина). запаска - 1. жіночий поясний одяг у тий штучними квітами та ґореню х - спідниця, ткана у червоні вигляді шматка тканини іншими прикрасами (Буковина), смуги (Підляшшя). (переважно вовняної) чорного капець, капчур - панчоха пошита з ґудз - великий ґудзик. кольору (Наддніпрянщина); 2. домотканого сукна два однакові прямокутні шматки (Гуцульщина). д вовняної кольорової тканини капота - 1. жіночий і чоловічий (Гуцульщина). верхній одяг з доморобного / дармовис - китиця з волічки, що запиначка - 1. назва фартушка, сукна (Наддніпрянщина); 2. прикрашає верхнє вбрання загальновживана в західній верхній одяг з фабричного сукна (Гуцульщина). Україні; 2. фартушок, витканий (Сокальщина). двоєнички - пара однакових запасок узором (Бойківщина). каптан, кафтан - 1. короткий (Гуцульщина). заплітка - 1. червона або зелена верхній одяг з полотна; 2. довгий дерга - поясний жіночий одяг з волічка, яку вплітають у коси верхній одяг з полотна або прямокутного шматка чорного (Бойківщина); 2. червона вовняна доморобного сукна для жінок і сукна (Наддніпрянщина), стрічка, яку вплітають у косу чоловіків (Наддніпрянщина, По­ дзьобенка - ткана у крату торбина (Лемківщина). ділля, Бойківщина, Яворівщина). (Гуцульщина). запліччя - уставка, вишитий узір каптур - 1. старовинний жіночий димка - спідниця з вибійки вище рукава (Лемківщина). головний убір (Підляшшя); 2. (Бойківщина). запонка - ґудзик, що ним застібали головний убір, пришитий до додільна - сорочка, скроєна з чоловічу сорочку (Лемківщина). верхнього одягу (Наддніпрян­ одного шматка тканини зарукавник - назва манжета щина, Підляшшя). (Українська сорочка), (Закарпаття), капшук - торбинка для тютюну або до уставки - назва крою жіночої й заснівок - нитки іншого кольору, грошей (Наддніпрянщина, чоловічої сорочки (Українська що їх додають до основи при Бойківщина, Волинь), сорочка). тканні пояса (Яворівщина). карабуля - шапочка без верху, що її драбинка - узір, вишитий вовняними заспульниця - широкий квадратний вбирають дівчата у свято (Буко­ нитками на лейбику узір на рукаві (Закарпаття), вина). (Лемківщина). застіжка - кольорова вовняна катран - плетений пояс дріть - золота або срібна нитка в стрічка, якою зав’язували чоло­ (Бойківщина). тканині запаски (Гуцульщина). вічу сорочку (Лемківщина). кацабайка - жіночий верхній одяг з дуда - назва манжета на західних затичка - вузька вишивка, якою чорного домотканого сукна, землях (Українська сорочка), обведено хомевку (Холмщина). прикрашений оксамитом і дукач - срібна або золота монета, затяганка - назва мережки, шнурком (Сокальщина). яку чіпляли до намиста защінка - 1. ґудзики, на які качалочка - стібок — двобічне (Наддніпрянщина). застібали сорочку (Яворівщина); настилування доземними 2. шнурок із кутасиком, що ним рядками, Ж зав’язували сорочку (Буковина), кашмір, кашемір - тонка м яка вовняна або напіввовняна / зґарда - старовинне намисто з жичка - шнурок, виплетений з хрестиків (Гуцульщина). тканина, пофарбована переважно кольорової волічки зерновий вивід - стягуваний скісний в темні кольори, (Сокальщина). шов. кептар - коротка кожушанка без жуковина - перстень (Бойківщина). зернята - хрестики - вишивальний рукавів (Гуцульщина, Поділля), жупан - 1. верхній чоловічий одяг з шов (Бойківщина). керсетка - плечовий жіночий одяг синього сукна (Наддніпрянщина); без рукавів (Наддніпрянщина), 2. дівоче верхнє вбрання К кибалка, кімб^лка або кичка - (Холмщина). кружок, сплетений із вишневого кабат - 1. короткий верхній одяг з пруття або пряжі обшитий З полотна (Яворівщина, Сокаль); полотном, за який жінка закла­ 2. жіночий і чоловічий верхній дає волосся (Бойківщина, По­ / забори - витканий орнамент одяг з чорного фабричного сукна ділля, Яворівщина). (Підляшшя). (Сокальщина). киданець - дрібний мотив із закаблук - задня частина взуття, що кабатик - чоловіча безрукавка головного узору, покиданий по охоплює п’яту (Волинь), рукаві або хустці. (Полтавщина, (Наддніпрянщина). калап- чоловічий солом’яний Яворівщина). капелюх (Лемківщина). 290 digitized by ukrbiblioteka.org / кирейка, кирея - жіночий і чоловічий косиця - узір на чоловічому лейбику виткана у кольорові смужки верхній довгий сукняний одяг (Лемківщина). (Волинь), (Наддніпрянщина). крайка або окрайка - 1. пояс із лямпас - вузька кольорова смуга, кирпа - шапочка з сукна, підшита грубої (переважно вовняної) вшита в штанах з обох боків полотном (Буковина). кольорової пряжі (Наддніпрян­ (Лемківщина). кирпці, постоли - шкіряне взуття щина); 2. вузький тканий пояс у ляхівка - мережка; назва походить (Лемківщина). смуги або узори (Гуцульщина); 3. від села на Полтавщині. китай - назва стрічки (Підляшшя). вузька плетена смуга з соломи китиця - 1. жмуток ниток, шнурків і (Бойківщина); 4. кругла й широка М т. ін., зв’язаних з одного кінця силянка (Лемківщина). / докупи; це прикраса, оздоба крепінка - хвиляста кольорова магерка - повстяна чотирикутна чого-небудь (Наддніпрянщина); тасьма (Лемківщина). шапка (Полісся, Волинь, 2. закінчення з волічки, вплетене у кривулька - мініятюрний стібок Підляшшя). кінець коси; тороки пояса (Бойківщина, Лемківщина). маківка або тім’я - верхня частина (Бойківщина). крисаня або крисачка - капелюх із голови людини, . / кізянка - невисока хутряна шапка повсти або соломи (Бойківщина, макітра - глиняний посуд (Наддніпрянщина), Гуцульщина). напівсферичної форми з круглим кісник - стрічка, бинда для кулька - шкіряний гудзик дном і значно більшим від дна вплітання в косу (Бойківщина). широким отвором, (Наддніпрянщина). кумач - бавовняна тканина яскраво мальованка - спідниця з полотна клапоть - 1. шматок тканини у червоного кольору розмальованого вибійкою формі листка, пришитий у стані (Наддніпрянщина). (Лемківщина, Бойківщина). лейбика (Лемківщина, куртак - 1. куртка з вибійки на літо мандина - верхній одяг нескладного Сокальщина); 2. назва манжета або із сукна на зиму (Поділля); 2. крою з грубого конопляного (Холмщина). куртка з чорного або білого полотна (Сокальщина). клебаня - хутряна чоловіча шапка з сукна (Лемківщина). навушниками (Закарпаття), кусан або кусина - короткий верхній манжет - вилога, закот або смуга ковтки з лелітками - металеві одяг (Волинь), полотна, що викінчує рукав. Інші прикраси для вух (Бойківщина). кусник - шнурок для зав’язування назви: чохла, дуда, оторочка, ковтунці - довгі або волохаті пучки сорочки або черевиків михалі, зарукавник (Українська (чубки) на верхньому жіночому (Підляшшя). сорочка, Сокальщина). одязі — юпці (Наддніпрянщина), кутас - прикраса у вигляді китиці на манишка - вишитий прямокутник кожух - жіночий і чоловічий зимо­ одязі. полотна, пришитий спереду / вий довгий одяг з овечих шкір куток - піднятии перед у чепці чоловічої сорочки (Українська вовною всередину (по цілій (Закарпаття), сорочка). Україні), кучма - чоловіча висока шапка з матня - широкий чотирикутник, що кожуша, кожушина, кожушанка, баранячого хутра з’єднує ногавиці шароварів кожушок - короткий жіночий (Наддніпрящина, Закарпаття). (Наддніпрянщина, Яворівщина). кожух (вся Україна), махра - кутасики, викінчення кожушок - спосіб ткання полотна Л плетеного пояса (Полісся), (Полісся, Сокальщина). мацько - зимова вовняна хустка / колісцятка - узір на лейбику ланка - низка намиста, (Сокальщина). (Лемківщина). ланцюжок - шов, основа будь-якого мереживо - 1. прозора вишивка, колосовий - блідожовтий колір візерунка, зроблена на місці витягнутих з (Гуцульщина). ластка або ластиця - вставка під тканини ниток (Полтавщина); 2. конічинка - назва друкованого узору пахвами (між станком і рукавом) сітчаста тканина з узорами, якою на хустці, у сорочках та верхньому оздоблюють одяг (інша назва — кораблик - старовинний жіночий жіночому одязі (Українська коронка), головний убір з ріжками сорочка), михалі - назва манжета (Харківщина), лейбик - безрукавка (Бойківщина, (Сокальщина). коралі - дороге намисто з вапнистих Лемківщина). морщинка або поверхниця - відкладів морських тварин лискавка - скляні намистини різного вишивка поземними стібками (Наддніпрянщина); узористе кольору (Гуцульщина). одною ясною барвою - жовтою, намисто т. зв. ,,венецьке” личак - взуття, виплетене з лика червоною чи зеленою на рукаві (Гуцульщина). липи чи берези (Волинь), сорочки (Поділля, Буковина), корсет або ґорсет - жіноча лишанка - залишки з хустки мунтян - довгий хутряний кептар безрукавка, що сягає до стану (Лемківщина). (Буковина), (Волинь), лиштва - 1. вишита смуга на подолі муцик - жмуток волосся, косичити - прикрашати жіночої сорочки (Наддніпрян­ підстрижений над вухом (Наддніпрянщина, Гуцульщина). щина); 2. вишивка у вигляді (Сокальщина). косичка - вузький декоративний шов прямого настилу, у сполуці з іншим. літник - зимова вовняна спідниця, 291 н обуванець - шкіряний ремінець, що писаний - покритий орнаментом закінчує волоки (Бойківщина). (Гуцульщина). набірування - шов, поземні стібки обшивка - 1. вузька смужка півхрестик - спосіб вишивання ко­ якого ввесь час зміщуються на полотна, якою обшивали виріз сими стібками, що мають форму одну нитку ліворуч або праворуч, для шиї (Українська сорочка); 2. половини хрестика, залишаючись паралельними назва коміра (Лемківщина); 3. підвийка або платянка - смуга (Наддніпрянщина). смуга полотна, якою обшивали полотна, якою обвивають ногу, навипуск - не заправляючи сорочки вгорі штани, взуваючись (Бойківщина). / в штани (Наддніпрянщина, огниво - шматок кутого заліза, підполиччя - вишивка на рукавах Бойківщина, Лемківщина, яким викрешують вогонь жіночої сорочки, Полісся). (Полісся), підставка - ластка (Підляшшя). / - / наволока або настрочанка - онуча - клапоть полотна або сукна, підстрічник - кругла форма з вовняний шнур, яким яким обмотують ногу перед твердого паперу, обтягнена прив’язують кирпець до ноги взуванням (Наддніпрянщина), матерією, прикрашена стрічками, (Лемківщина). опанча - широкий верхній одяг з рутою, барвінком - прикраса для навушники - частина шапки, що її сірого доморобного сукна голови (Холмщина). спускають на вуха (Наддніпрянщина, Поділля), підточка, підтичка - частина жіночої (Наддніпрянщина, Гуцульщина). основа - поздовжні нитки в тканині, сорочки, пришита від пояса, з , надкривка - смуга тонкого полотна, а також пряжа для них. грубшого, ніж верх, полотна, що покриває голову й вільно оторочка або манжет - вузька плат - 1. широка запаска (фарту­ звисає на спину (Холмщина). смужка тканини, нашита на краї шок), яку вдягають замість намистина - одне зерно намиста одягу. спідниці (Закарпаття); 2. жіночий (Наддніпрянщина). очіпок - головний убір заміжньої убір для голови, намітка, обрус, перемітка - покри­ жінки у формі шапочки плахта - жіночий святковий поясний вало з тонкого серпанку, яким (Наддніпрянщина), одяг з вовняної картатої тканини зав’язують голову поверх очіпка очкур - міцний льняний шнур, яким (Наддніпрянщина). заміжні жінки (Наддніпрянщина), стягують штани або шаровари плетення в зубці, в луску, вузькою наріжник - орнамент у кутку правої (Наддніпрянщина). або широкою стрічкою - назви поли верхнього одягу ошевка - назва коміра (Холмщина). сплітання солом’яних смуг для (Наддніпрянщина). капелюхів (Сокальщина). настил або гладь - 1. прямий — П плетення в кіску або в сіточку - вишивка, в якій паралельні стібки спосіб плетення пояса з вовняних / щільно прилягають один до пазуха - розріз спереду в сорочці ниток (Яворівщина). одного; 2. косий, коли напрямок для зручности одягання через плетінка - 1. стібок подібний до ко­ стібків похилий. голову (Наддніпрянщина), сички; вживають з іншим для / натяганка - чоловіча хутряна шапка пакуль - полотно гіршої якости викінчення головного орнаменту; (Яворівщина). (Холмщина). 2. шнур, виплетений зі шкіри нахлипка - зуб вовняного капця пантлики - назва стрічки (Гуцульщина). (Гуцульщина). (Закарпаття), погрудки - смуги вишивки на переді низь, низинка - спосіб вишивання, партка - силянка (Закарпаття), сорочки між пазухою та рукавом коли стібки шиють із вивороту, парцянка - чоловічий полотняний (Поділля), німка - спідниця, виткана в чорні верхній одяг (Волинь, поділ - нижній край сорочки, смуги (Підляшшя). Холмщина). спідниці, верхнього одягу та ін. ногавиці або ногавки - назва штанів парча - складноузорчаста тканина, (Наддніпрянщина). (Лемківщина). зроблена з шовкових і золотих позаголковий шов - стібки: або срібних чи імітуючих їх стебнівка або шнурочок, ниток; брокат (Наддніпрянщина), позумент - гаптована сріблом, золо­ пацьори - скляне намисто том або сухозліткою тасьма (Підляшшя). (Наддніпрянщина). О перемітка - вид жіночого головного полик, підполиччя - 1. поперечна убору; намітка, вишивка на верхній частині рука­ обвідка - декоративний стібок або переміточний шов - стібок, яким ва сорочки (Наддніпрянщина); 2. вузенький узір, що обводить край прикрашають перемітку. вишивка нижче полика одягу (по всій Україні), петичина - короткий верхній одяг з (Наддніпрянщина). обмітка або обкидка - стібок, яким полотна (Бойківщина). полотно - 1. конопляна, льняна або обкидують край полотна, петля - обшитий тканиною або бавовняна тканина; 2. чиновате - обори - петлі в постолах, крізь які обкиданий нитками розріз на ткане в узір; 3. кожушок - протягають волоки одязі для застібання ґудзиків. перехресно подвійно ткане (Гуцульщина). Дужечка з ниток або тасьми для (Сокальщина). обснурувати - обвести запаску застібання ґудзичків, гапличків і полотнянка - чоловіча безрукавка плетеним шнуром (Гуцульщина). т. ін. (Волинь, Холмщина).

292 digitized by ukrbiblioteka.org / попередниця - шматок тканини, ризь - ажурний стібок (Полісся), складка - поздовжній згин на яким покривають перед плахти розпірка - розріз у спідниці тканині, утворений або спідниці (Наддніпрянщина), (Бойківщина). призбируванням, стягненням, складанням її. попліт - прикраси, що їх вплітають розшивка - 1. стібок, яким / у коси (Гуцульщина). з’єднують рукава зі станком смугаста - спідниця, ткана у смуги попруга або попружка - 1. шкіряний сорочки (Чернігівщина); 2. узорне (Підляшшя). пояс завширшки в долоню шитво. смушок - шкурка новонародженого (Сокальщина); 2. вузький тканий рубець - 1. жіноча святкова ягняти (Наддніпрянщина, пояс^(Гуцульщина, Буковина), нагортка зі складеного полотна Поділля), портяниці - полотняні штани (Лемківщина); 2. шов, що снур або снурок - 1. вовняний (Гуцульщина, Буковина), утворюється при зшиванні країв плетений шнур (Гуцульщина); 2. постоли - шкіряне взуття тканини; 3. покручений стібок, назва убору голови молодиці (Гуцульщина, Полісся), яким викінчують пазуху (Бойківщина). почіпчини - обряд покривання (Яворівщина). соснівка - стібок, яким викінчують голови молодої під час весілля рядовина - тканина, виткана з білої орнамент, (Лемківщина). вовни на льняній основі спідник - спідниця з грубшого пояс - 1. шкіряна, матерчата, (Харківщина), полотна, що доповнює сорочку в’язана і т. ін. смуга для ряска - стібок, яким покриті грі- (Бойківщина, Лемківщина). підперізування одягу в стані душки (Гуцульщина). спинка - 1. ґудзик з металу; 2. (Наддніпрянщина); 2. смуга, рясувати - укладати у дрібні ґудзик з маленького дзеркальця виткана узором або кольоровими складки (Лемківщина). сплетеник - назва силянки смужками, якою підперізуються (Закарпаття), жінки й чоловіки (Волинь, С станик - 1. верхня частина жіночої Поділля), сорочки (до підтички); 2. коротка / прачик - середущий шов на спині сальба - назва монети, що її жіноча безрукавка (Волинь), жіночого кабату (Сокальщина). чіпляють до намиста (Буковина), станок - перед і спинка сорочки прив’язка - зав’язування гарасівкою сап’ян - тонка м’яка шкіра (Українська сорочка), стебнівка - вишивальний шов. викладеної зачіски (Гуцульщина). різноманітних кольорів, / прирамок - ластка, чотирикутник у виготовлена з козлячих, овечих стежки - широкі виткані смуги на сорочці, що вшитий між коміром або телячих шкур спідниці (Підляшшя). і рукавом (Українська сорочка). (Наддніпрянщина), стовп - назва узору ,,дерево життя” / протичка - металевий прутик для сап’янці - взуття із сап’яну (Буковина), (Наддніпрянщина), стовпчики - назва мережки, /чищення люльки. прохідка - вузька смуга тканини, сачок - верхній одяг простого крою строк - шкіряний ремінець, яким суцільно скроєна від коміра аж з фабричного сукна прив’язували постіл до ноги до низу. (Наддніпрянщина, Поділля, (Закарпаття), прошивка - вузький стоячий комір Яворівщина). стяг - назва стрічки (Підляшшя). (Українська сорочка), свита - довгополий верхній одяг з сукман або сукмана - верхній одяг прошиття - стібок на сердаку домотканого грубого сукна для жінок і чоловіків із домотканого (Гуцульщина). жінок і чоловіків (по всій сукна (Полісся, Підляшшя, прутик - найпростіша мережка, Україні). Холмщина). пряжка - металева застібка, яка світлячки - легкі блискучі намистини сухозолоть - золота або срібна скріплює кінці ременя, (Бойківщина). нитка, що перетикає святкову за­ пуговиці - мідяні гудзики, що їх сердак - старовинний верхній одяг з паску (Гуцульщина). вплітають у коси (Гуцульщина). домотканого сукна (Гуцульщина). Т Р серем яга - верхній рдяг жінок і / чоловіків з білого або чорного тернова - хустка, переважно квіт­ / рамовання - узір для сорочки із доморобного сукна часта, з вовняної тканини, схожої кольорових ліній (Закарпаття), (Сокальщина). на кашемір (Наддніпрянщина), рандак - спідниця на холодну пору силянка - стрічка з нанизаних тім ’я - верхня частина голови людини від лоба до потилиці. (Підляшшя). намистин (Гуцульщина, Поділля, / рантух - завій голови зі смуги Лемківщина). тічка - пасмо конопляного прядива, тонкого полотна з витканими ситець - перкаль, тонка бавовняна що його заміжні жінки вплітали або вишитими краями (Поділля), фабрична тканина, у коси (Поділля), ремінь - чоловічий шкіряний пояс сіряк - старовинний верхній одяг із тканиця - плетений пояс, (Бойківщина, Волинь), грубого сукна з пришитим до ко­ прикріплений до запаски ретязь - назва стібка косички, міра каптуром (Наддніпрянщина, (Бойківщина). рибки - вшитки у формі риб’ячого Поділля, Бойківщина, Полісся), тобівка - шкіряна торба, оббита ме­ хвоста на жіночому кабаті сірячина - домоткане грубе талевими прикрасами (Сокальщина). нефарбоване сукно (Сокаль). (Гуцульщина).

293 топанки - півчеревики (Закарпаття). фацелик - убір голови з тонкого (Гуцульщина); 2. стібок, хвилясте . / топірець - сокирка на довгому білого полотна (Лемківщина). викінчення узору. / держаку, звичайно прикрашена фез - убір голови (Буковина), черес - широкий шкіряний пояс 13 інкрустацією, різьбленням фодра - рукав, викінчений двох складених і зшитих уздовж (Гуцульщина). фальбанкою (Закарпаття), ременів, всередині має кишеню тороки - суцільний ряд кінців ниток фрембій - шнурок, яким зав’язували для грошей (Гуцульщина, основи, що вільно звисають із спідницю (Бойківщина). Поділля). / країв тканини або килима фриз - товста ворсиста вовняна чисниця - три нитки тканини, що є (Наддніпрянщина). тканина. підставою всіх мережок, настилу трясунка або трясучка - прикраса і хрестиків, для чоловічих капелюхів з дріб­ X чілко - пов’язка з твердого паперу, них намистин, нанизаних на дро­ покрита білим тюлем і тах (Гуцульщина, Бойківщина). халява - верхня трубчаста частина прикрашена рутою або барвінком тулубчастий : кожух прямоспинного чобота, що прикриває литку (Холмщина). крою, не приталений (Наддніпрянщина), чільце - 1. пов’язка для голови з ме­ (Наддніпрянщина). хімля або хомевка - круг із ялівце­ талу або шкіри, покрита ме­ турпан - убір голови з шовкової вого або вишневого пруття, на талевим орнаментом хустки (Буковина). який жінки накручували волосся (Гуцульщина); 2. весільний (Лемківщина). головний убір дівчини (Західна У хлоп’янка - жіноча сорочка Україна, Київщина), спеціяльного крою (Українська чічка - справжня чи штучна квітка, убрус - старовинний жіночий сорочка). якою дівчата прикрашають головний убір, хмари - назва друкованого узору на волосся. / угнівці - чоботи з Угнова хустці (Сокальщина). чохла - назва манжети (Сокальщина). ходаки - шкіряне взуття (Наддніпрянщина). уйош - короткий верхній одяг (Бойківщина, Холмщина). чуганя - старовинний чоловічий (Бойківщина, Закарпаття). холошні - зимові вовняні штани верхній одяг з доморобного / уплітки - волічкове плетиво до за­ (Гуцульщина, Лемківщина, сукна з зашитими внизу рукава­ чіски (Гуцульщина). Бойківщина). ми (Лемківщина). уставка - 1. вузька смуга полотна, холошня - панчоха з доморобного чумарка або чемерка - верхній чо­ що поєднує перед зі спиною сукна (Бойківщина, Лемківщина). ловічий одяг, пошитий з станка (Українська сорочка); 2. хрестик - стібок, що поширився в фабричного матеріялу, у талію зі вишивка вище рукава на жіночій Україні на переломі ХІХ-ХХ ст. складками (Наддніпрянщина, сорочці. Сокальщина). / уток (утік), піткання - поперечні Ц чушка - жіноча кругла шапочка з нитки тканини, які у ткацькому полотна, різновид очіпка / варстаті переплітаються з цвикол - назва для ластки (Полтавщина). поздовжніми (основою) (по всій (Підляшшя). Україні), цирка або цірка - мережка - прутик Ш учіпка - плетений шнур, яким (Бойківщина). зав’язували запаску цурканка - хутряна безрукавка шабак - кольорова мережка, ^Яворівщина). (Буковина), шалян - тонка вовняна фабрична ущінка - шнурочки з кольорових цятка або цяточка - 1. кругла тканина з квітчастим узором, ниток для зав’язування сорочки прикраса з металю шапка - чоловічий головний убір, під шиєю (Бойківщина). (Гуцульщина); 2. скляне кольо­ переважно без крис, м ’який, ущіпка - гаплик, на який застібали рове намисто (Буковина). теплий: 1. з овечого хутра сердак (Гуцульщина). циліндричної форми з заломаним Ч верхом (Наддніпрянщина); 2. з овечого хутра, верх вкритий Ф / чахлик - жіноча сорочка синім сукном (північна Буковина); фальбанка - смуга легкої (Лемківщина). 3. ,,на завісах” з сірого смушку, наморщеної тканини чепець або чіпок - головний жіночий перев’язана стрічкою (Сокаль­ (Лемківщина). убір з полотна або ситцю щина); 4. з повсти, без крис фарбачка - спідниця з вибійки (Наддніпрянщина, Яворівщина, (Полісся), (Лемківщина). Закарпаття), шаровари - широкі штани, стягнені фарбінка - мереживо, яким чепрага - круг, вирізьблений із ме­ вгорі очкуром, внизу зібрані у обводили хустину (Лемківщина). талу, яким защіпається намисто зморшки (Наддніпрянщина), фартушок - жіночий одяг у вигляді або верхнє вбрання (Гуцуль­ ширинка - біла хустинка, обведена шматка тканини певного роз­ щина). вузькою вишивкою міру. черв’ячок - 1. валочок з (Гуцульщина). фартух - вишивана спідниця з різнокольорової волічки, що ним полотна (Бойківщина). прикрашають капелюх 294 digitized by ukrbiblioteka.org шкарпетки - панчохи, виплетені з грубої волічки, вгорі викінчені узором (Гуцульщина). шлярка або фальбанка - 1. оборка; 2. закінчення рукава замість манжета (Полісся), шнуровиця - коротка жіноча безрукавка, яку зашнуровують спереду (Волинь), шорц - вовняна спідниця, виткана у кольорові смуги (Яворівщина). штапівка - позаголковий шов (вистіг, стебнівка).

Щ

щінки - шнурок, сплетений з білих ниток, яким зав’язують сорочку (Гуцульщина).

Ю / югас - чоловічий ремінь (Лемківщина). юпка - верхній жіночий одяг з фабричного сукна (Наддніпрянщина), юхта - сорт шкіри, одержуваний особливою обробкою шкур великої рогатої худоби, коней, свиней.

Я

яворівка - стібок, скісний настил (Яворівщина). ялинка - візерунок, яким тчуть полотно (Підляшшя). digitized by ukrbiblioteka.org GLOSSARY OF WORDS USED IN IDENTYFYING APPAREL

N.B.: all words are nouns, singular, bratsar - cuff [Hutsul] see also duda, chumarka or chamarka - man’s unless otherwise indicated; [brackets] chokhla, manzheta, mykhali, outerwear, of manufactured fabric indicate region or chapter of book, oshevechka, otorochka, zarukavnyk [Dnipro Region, Sokal] e.g., [Boiko] indicates Boiko Region. bryF - man’s straw hat [Dnipro chushka - woman’s small round cloth Region] cap, which hid the hair [Poltava] A bryzhi (pi.) or bryzhyky (pi.) - chypok - see chepets’ andarak - skirt, with a design woven smocking around the neck or at the chysnytsia - three threads of a woven into the fabric [Chernihiv] cuffs of a woman’s shirt, sewn with cloth, which are the basis of all a colored thread creating a design cut-and-drawn work, satin stitch, В [Boyko] and cross-stitch embroidery baibarak - outerwear, lined in fur and bunda - fur vest, with the fur to the covered with manufactured sukno inside [Boiko, Zakarpattia] D [Dnipro Region] burka - winter skirt of woolen fabric darmovys - tassel of yarn, trim for baiorka or baiorok - kraika, or narrow woven on a linen warp [Kholm] outerwear [Hutsul] (literally, sash [Bukovyna] burshtyn - amber; amber bead something that hangs there for no baranytsia - man’s sheepskin hat necklace reason) [Pidliashshia] burunchuk - cotton cloth for shirts derha - rectangular piece of black or barliachi or berliachi (pi.) - woolen [Bukovyna] grey sukno used as a wrap skirt winter boots [Podillia] bynda - patterned ribbon, tied around [Dnipro Region] bartka - small metal hatchet, used as a a young girl’s head [Sokal] do ustavky (adv.) - “to the ustavka” man’s walking cane [Hutsul] see — cut or pattern of a man’s and also topirets’ C woman’s shirt [Ukr. shirt] barvinok - periwinkle; used in wreaths chamarka - see chumarka dodil’na (adj.) - shirt, cut from one and as decoration in other female chakhlyk - woman’s shirt [Lemko] piece of fabric [Ukr. shirt] headcovering chepets’ or chypok or ochipok - small drabynka - embroidery design in yarn basabanka - patterned ribbon for the cap of cloth or net, worn by a on the leibyk [Lemko] (literally, hair [Lemko] woman to cover her hair [Dnipro little ladder) bavnytsia - a band of embroidery, Region, Yavoriv, Zakarpattia] drif - gold or silver gilt thread woven embroidered in red or hot-yellow chepraha - metal clasp, used to fasten into the zapaska [Hutsul] see also threads in the slant stitch; used as a a necklace or outerwear [Hutsul] sukhozolot’ headband high on the woman’s cheres - man’s wide leather belt [Hut­ duda (s.) dudy (pi.) - cuff, name used forehead [Yavoriv] sul, Podillia] see also remin’ in western regions [Ukr. shirt] see bavunka - purchased threads, in many cherviachok - 1. multicolored tube of also bratsar, chokhla, manzheta, colors [Hutsul] yarn, used to trim a man’s hat [Hut­ mykhali, oshevechka, otorochka, bekeshka - woman’s coat of grey or sul] 2. an embroidery stitch, a zarukavnyk white sheepskin, covered in dark wavy finish to a design (literally, dukach (s.) dukachi (pi.) - silver or blue sukno [Sokal] little worm) gold coin, attached to the namysto berdechko - small loom for plaiting chichka, chichky (pi.) - real or arti­ [Dnipro Region] see also sal’ba twine or rope [Pidliashshia] ficial flower worn in the hair dvoienychky (pi.) - pair of identical berliachi - see barliachi [Hutsul] zapasky [Hutsul] bezkonechnyk - wavy design, meander chiPtse - wreath of artificial flowers dymka - skirt made of vybiika [Boiko] (literally, the endless line) on a leather or stiff paper base dz’obenka or taistra - woven purse bezrukavka - vest see also leibyk, covered with velvet and lelitka [Hutsul] bunda, kabatyk, kamizeVka, keptar, [Hutsul] korset, tsurkanka chilko - standing headband of stiff F bilenytsia - manufactured bleached paper, covered in white tulle, fal’banka - ruffle [Lemko] white cloth [Hutsul] trimmed with rue and periwinkle farbachka - skirt made of vybiika bochky (pi.) - triangles of purchased [Kholm] [Lemko] see also dymka fabric, sewn to the sides of a shirt chiPtse - 1. woman’s headband, of farbinka - lace, trimming the khustyna or outerwear as insert panels [Ukr. metal or leather, covered in metal [Lemko] shirt] ornaments [Hutsul] 2. bride’s head- fartukh, fartushok (dim.) - 1. em­ bokancha, bokanchi (pi.) - sturdy covering [Western Ukraine, Kyiv] broidered linen cloth skirt [Boiko] shoes [Zakarpattia] chokhla - cuff [Dnipro Region] see 2. pleated skirt [Kholm] 3. common bombak - bought cotton thread for also bratsar, duda, manzheta, name for apron weaving [Bukovyna] mykhali, oshevechka, otorochka, fatselyk - woman’s headcovering of bovtytsia - a tassel or cluster of yarn zarukavnyk fine white polotno [Lemko] [Hutsul] chuhania - the most ancient man’s fodra - woman’s shirt sleeve, finished outerwear, of sukno [Lemko] with a ruffle [Zakarpattia]

297 frembii - drawstring cord used to tie K kholoshni (pi.) - winter woolen pants the skirt [Boiko] kabat - 1. short cloth outerwear made [Hutsul, Boiko, Lemko] fez - woman’s headcovering of polotno [Yavoriv, Sokal] 2. short kholoshnia - sock of home-made [Bukovyna] outerwear of various lengths [Sokal] sukno [Boiko, Lemko] fryz - thick shaggy woolen weaving 3. woman’s and man’s outerwear of khomevka - see khimlia purchased sukno khrestyk - embroidery cross-stitch, G kabatyk - man’s vest [Volyn] which took root in Ukraine at the gati - summer pants [Boiko] kachalochka - two-sided vertical satin turn of the 19-20th centuries gatianka - cloth stocking [Boiko] embroidery stitch [Podillia] khustka - kerchief or khustyna gerdan - band of small beads woven kachuryky - see kucheryky khutro - fur into a design, and worn as a kaftan - short cloth outerwear [Dnipro kimbalka or kybalka or kychka - a necklace [Hutsul, Boiko, Zakarpat­ Region, Podillia, Boiko, Yavoriv] ring of wood or cherry twigs, tia, Lemko, Podillia, Sokal] see kakhtania - see kaptanka covered in cloth, around which a also partka, spletenyk, sylianka kalap - man’s straw hat [Lemko] matron wound her hair [Boiko, gombychka - a larger bead which kalyta - leather pouch for flint and Podillia, Yavoriv] see also khimlia finishes the sylianka [Lemko] tinderbox [Polissia] kizianka - man’s short fur hat [Dnipro gudz - large button kamizel’ka or kamizolia - vest [Boiko, Region] Yavoriv, Polissia] klapan, klapany (pi.) - lapels or flaps H kapchur, kapchuri (pi.) or kapets’, on a siriak [Boiko] hachi - woolen winter pants [Hutsul] kaptsi (pi.) - short sock sewn from klapot’ - piece of fabric sewn into the hachnyk - linen cord which serves as home-made sukno [Hutsul] waist of a leibyk [Lemko, Sokal] a drawstring for the pants [Hutsul] kapeliukh - hat with brim klebania - man’s fur cap [Zakarpattia] hamerka - four-cornered man’s hat kapeliushynnia - girl’s conical head- kohutyky (pi.) - see kucheryky [Kholm] covering, covered with a variety of (kohutyky — literally, little roosters) haplyk - fastening hook ornaments [Bukovyna] kolianka - see vykolka harasivka - colored woolen ribbon kapets’ - see kapchur kolistsiatka (pi.) - embroidered design [Dnipro Region, Sokal] kapota - 1. woman’s and man’s on the leibyk [Lemko] (literally, lit­ hlad’ - satin stitch, can be straight or outerwear of home-made sukno tle wheels) slanted; also called nastyl, lyshtva [Dnipro Region] 2. outerwear from kolosovyi (adj.) - pale yellow [Hutsul] [Dnipro Region] sukno [Sokal] (literally, the color of a stalk of holytsia - leather tanned white kapshuk - tobacco pouch [Boiko, grain] [Hutsul] Volyn] konichynka - name of a printed pat­ horbatka or horbotka or obhortka - kaptan or kaptanka - see kaftan tern on a khustka [Sokal] rectangular piece of woolen fabric, [Dnipro Region, Podillia, Boiko] korablyk - woman’s very old head- used as a wrap skirt [Podillia, kaptsi - see kapchur coverning, with raised front and Bukovyna] kaptur - 1. hood attached to outerwear back [Kharkiv] horoshok - name of a printed design [Dnipro Region, Podillia, Boiko, korali (pi.) - 1. valuable necklace of on a khustka [Sokal] Polissia] 2. woman’s ancient head- genuine coral beads 2. Venetian- hrechka - type of merezhka covering [Pidliashshia] glass patterned bead necklace [Hut­ embroidery stitch (literally, karabulia - round pillbox hat without sul] see also namysto buckwheat) a crown, worn by girls [Bukovyna] korset - waist-length sleeveless vest hridushka - rectangular piece of kashmir - purchased woven woolen [Volyn] sukno, attached to the front of the cloth kosa, kosy (pi.) - braid, braids serdak [Hutsul] katran - woven sash [Boiko] kosychka - narrow decorative em­ hunia - 1. man’s outerwear of white or katsabaika - woman’s outerwear of broidery stitch, used in conjunction black sukno [Lemko] 2. summer black home-made sukno, embellish­ with other stitches, not alone outerwear for women of specially- ed with velvet and cord [Sokal] [Hutsul] (literally, little braid) woven cloth [Sokal] 3. man’s and keptar or kyptar - embellished fur kosychyty (v.) - to decorate, to woman’s outerwear of home-made vest, with the pile to the inside embellish [Hutsul] sukno, covered in vors, a shaggy [Hutsul, Podillia] kosytsia - a design on the man’s leibyk wool fabric [Zakarpattia] kersetka - woman’s sleeveless vest, of [Lemko] hyrka - cuff ruffle on woman’s shirt various lengths [Dnipro Region] kovtky z lelitkamy (pi.) - metal ear­ sleeve [Kholm] khaliava - bootleg or bootshank rings [Boiko] [Dnipro Region] kovtuntsi (pi.) - long or shaggy tufts I khimlia or khomevka - a ring of on the iupka fabric [Dnipro Region] juniper or cherry twigs around kozhukh - man’s and woman’s sheep­ iavorivka - slanted satin stitch skin outerwear, with the pile to the [Yavoriv] which a woman winds her hair inside iukhta - cowhide, pigskin, or [Lemko] see also kimbalka khlop’ianka - woman’s shirt of a par­ kozhushanka, kozhusha, kozhushok horsehide leather or kozhushyna - short sheepskin - man’s leather belt [Lemko] ticular cut or pattern [Ukr. shirt, iuhas outerwear, with the pile to the iupka - woman’s fitted outerwear of Bukovyna] khmary (pi.) - name of a printed inside manufactured sukno [Dnipro kozhushok - a cloth-weaving method Region] design on a khustka [Sokal] khodak, khodaky (pi.) - home-made which leaves a nap [Polissia, Sokal] leather shoes [Boiky, Kholm] 298 digitized by ukrbiblioteka.org kraika, okraika or okravka - narrow latytsia - see lastka moshonka - man’s leather pouch woven sash in many colors [Hutsul] leibyk - vest [Boiko, Lemko, [Hutsul] kraika - 1. narrow plaited band of Zakarpattia] muntian - long fur kyptar [Bukovyna] straw [Boiko] 2. wide and round liakhivka - cut-and-drawn merezhka mutsyky (pi.) - clump of hair, clipped sylianka [Lemko] embroidery stitch (name derived above the ear [Sokal] krativka - skirt [Pidliashshia] from the name of a Poltava Region mykhali (pi.) - cuff [Sokal] see also krepinka - wavy colored ribbon village) bratsar, chokhla, duda, manzheta, [Yavoriv] liampas - narrow strip of a different oshevechka, otorochka, zarukavnyk kryla (pi.) - lapels or flaps on a siriak color, inserted down both side [Boiko] (literally, wings) see also seams of pants [Lemko] N klapati litnyk - winter skirt, woven in color na vypusk (adv.) - the wearing of a krylata (adj.) - plakhta with the top stripes of woolen thread [Volyn, man’s shirt over the pants, not panels folded over and stitched half­ Polissia] tucked in [Poltava, Boiko, Lemko, way down [Dnipro Region] liul’ka - smoking pipe Hutsul] krysania or krysachka - brimmed hat lodochky (pi.) - young woman’s fancy nabyruvannia - an embroidery stitch of felt or straw [Boiko, Hutsul] shoes [Poltava] which places straight parallel kryvul’ka - miniature zig-zag double lyskavka - glass beads of many colors stitches horizontally, filling in the running stitch [Boiko, Lemko] [Hutsul] whole surface [Kyiv] kucheryky - double-running embroi­ lychak, lychaky (pi.) - footwear made nadkryvka or nahortka - a kerchief, dery stitch, in the form of round or from the inner bark of the lypa in the form of a strip of thin cloth angular spirals [Bukovyna] [literally, (linden/basswood) or birch [Volyn] which loosely drapes down from little curls] also called kachuryky, lyshanka - khustka remnant [Lemko] the head [Kholm] kohutyky lyshtva - 1. embroidered band at the nakhlypka - the turned-over diagonal kuchma - man’s tall, cylindrical fur bottom of the shirt 2. flat satin flap of a kapets’ [Hutsul] cap [Podillia] stitch [Dnipro Region] see also namitka, ubrus or peremitka - a kul’ka - leather button [Boiko] nastyl, nastyluvannia, hlad’ headcovering of white cloth, wound kumach - bright red woven cotton around the head in a variety of cloth [Dnipro Region] M ways; a wimple [Dnipro Region, kurtak - 1. jacket, sewn from vybiika maherka - four-cornered hat of home­ Bukovyna] see also plat, rantukh, in summer, and sukno for winter made sukno [Polissia, Pidliashshia] serpanok, rubok [Podillia] 2. jacket of white or makhra - tassels, the finish on a namysto - necklace, especially of black sukno [Lemko] plaited sash [Polissia] genuine coral beads kusan or kutsyna - man’s and makitra - very wide clay bowl with a namystyna - a bead [Dnipro Region] woman’s short outerwear [Volyn] round bottom narizhnyk - embroidered or appliqued kutas kutasyk (dim.) - tassel makivka or tim’ia - the crown of the ornament at the bottom corner of kutok - raised front of a chepets ’ head the right front section of outerwear [Zakarpattia] mal’ovanka - skirt, sewn from vybiika [Dnipro Region] kutsyna - see kusan [Lemko, Boiko] (literally, the nastrochanka or navoloka - woolen kybalka - see kimbalka painted one) cord with which the kapets' is tied kychka - see kimbalka mandyna - outerwear in a primitive to the ankle [Lemko] kydanets’, kydantsi (pi.) - tiny motif pattern, of heavy hempen cloth nastyl or nastyluvannia - satin stitch, taken from the main embroidery [Sokal] straight and parallel, or slanted see design and scattered over the shirt manyshka - embroidered rectangular also hlad] lyshtva sleeve or kerchief [Poltava, Yavoriv] piece of cloth which covers the natiahanka - man’s fur cap [Yavoriv] kyptar - see keptar front opening of a man’s shirt [Ukr. navoloka - see nastrochanka kyreika - women’s outerwear of home­ shirt] navushnyky (pi.) - ear flaps, part of a made sukno [Dnipro Region] manzheta - cuff [Ukr. shirt, Sokal] man’s cap kyrpa - woman’s small cap of sukno, see also bratsar, duda, chokhla, nohavky (pi.) or nohavytsi - pants lined with polotno [Bukovyna] mykhali, oshevechka, otorochka, [Lemko] kyrptsi (pi.) - postoly; laced leather zarukavnyk nyz’ or nyzynka - one of the oldest moccassins [Lemko] matnia - a fairly wide rectangular Ukrainian embroidery stitches, done kytai or kytaika - ribbon for wreath piece of cloth which joins the two from the reverse of the fabric [Hut­ see also stiah, strichka pant-legs in men’s sharovary sul, Bukovyna, Podillia] kytytsia - tassel of yarn braided into [Dnipro Region, Yavoriv] the end of a braid of hair, or into mats’ko - woolen kerchief for winter the fringes of a sash [Boiko, [Sokal] Hutsul] merezhka - cut-and-drawn openwork O embroidery [Poltava] obhortka - see horbatka L merezhyvo - 1. merezhka 2. lace obkydka or obmitka - looped or but­ lanka - strand of beads morshchynka - a particular em­ tonhole stitch finishing hemstitch lastka, latytsia or tsvykol - rec­ broidery stitch used on the middle obory (pi.) - laceholes in postoly tangular piece of cloth, sewn under band of embroidery on a woman’s through which voloky are laced the arm between bodice of shirt and shirt sleeve, in yellow, red, or green [Hutsul] sleeve; gusset [Ukr. shirt] [Bukovyna] see also poverkhnytsia obrus - see ubrus lantsiuzhok - chain-stitch 299 obshyvka - 1. neckband of a shirt petychyna - short linen outerwear poias - sash; a strip woven in a pattern [Ukr. shirt] 2. collar [Lemko] 3. [Boiko] or in multicolored stripes, used to strip of fabric which trims the top pidpolychchia - embroidery on the tie around the waist by both men of the pants; waistband shirt sleeve under the polyk [Dnipro and women [Volyn, Podillia] see obsnuruvaty (v.) - to trim the zapaska Region] also kraika, katran around all edges with a braided pidstrichnyk - a round form made of pola, or poly (pi.) - each half of the cord [Hutsul] stiff paper, covered in fabric, and front sides of a coat, jacket or obuvanets’ - leather strip which decorated with ruta, barvinok, and other outerwear which opens in finishes the voloky [Boiko] ribbons [Kholm] front obvidka - decorative stitch or narrow pidtochka or pidtychka - the lower polotnianka - man’s cloth vest [Volyn, embroidery design which finishes part of a woman’s shirt, from the Kholm] the edges of a garment waist down, usually of a less fine polotno - in terms of this book, ochipok - headcovering of a married fabric, e.g., hemp instead of linen hempen, linen, or possibly cotton woman, in the form of a hat which [Ukr. shirt] cloth, most often homespun and covers the whole head, not only the pidvyika, platianka - a long strip of home-woven 1. cloth woven in a crown [Dnipro Region] cloth with which a woman wraps particular twill (chynuvate) weave 2. ochkur - strong linen cord, used as a around her feet before putting on kozushok - a napped-finish cloth drawstring to tie and hold pants footwear; a footcloth [Boiko] made by a special weaving method [Dnipro Region] pikhulia - skirt [Pidliashshia] see poly - see pola odyncha (adj.) - plakhta, with seams burka polyk - the main embroidery design sewn all the way down [Dnipro pilka or pivka - 1. piece of home- on the sleeve of a woman’s shirt Region] woven cloth, cut off across its [Dnipro Region] see also ohnyvo - piece of forged iron, used as width 2. zapaska [Boiko] pidpolychchia a flint [Polissia] pitkannia or utok - the woof or weft poplit - ornaments braided into the okraika - see kraika threads in weaving [Volyn] braids [Hutsul] okravka - sash [Bukovyna] see also pivka - see pilka popruha - man’s palm-width leather kraika pivkhrestyk - half cross-stitch belt [Sokal] onucha, onuchi (pi.) - piece of linen, plakhta - festive panel skirt, woven in popruzhka - woman’s narrow woven hempen or woolen cloth used to a square fancy pattern [Dnipro sash [Hutsul] wind around the foot; footcloth Region] see also krylata, odyncha portianytsi (pi.) - summer cloth pants [Hutsul, Lemko, Dnipro Region] plat - 1. wide zapaska which takes the [Hutsul, Bukovyna] opancha - outerwear of grey home­ place of a skirt [Zakarpattia] 2. postil, postoly (pi.) - laced leather made sukno [Podillia] headcovering [Pidliashshia] see footwear [Hutsul, Polissia] oshevechka - cuff [Kholm] see also namitka, peremitka, ubrus, rantukh, pozakolkovyi shov - backstitch, also bratsar, chokhla, duda, manzheta, serpanok called stebnivka [Podillia], mykhali, otorochka, zarukavnyk platianka - see pidviika shtapivka [Poltava], vystih [Kyiv] oshevka - rolled collar on shirt plechyk or plechyky (pi.) - name for pozument - embroidered design, [Kholm] the ustavka (shirt shoulder-piece) couched in gold, embellishing cer­ osnova - warp [Bukovyna] (literally, little shoulder) tain outerwear such as the zhupan otorochka - see manzheta see also zaplichchia [Dnipro Region] pletennia, v zubtsi, v lusku, vuz’koiu prachyk - the middle seam on the P or shyrokoiu strichkoiu - types of back of a woman’s kabat [Sokal] pakul - linen or hempen fabric of a strips of straw, plaited for making priazhka - metal buckle at the end of poorer quality [Kholm] hats [Sokal] a belt [Volyn, Hutsul] pantlyky (pi.) - name for a ribbon pletennia, v kisku or sitochku - a prokhidka - narrow band of fabric on [Zakarpattia] plaiting method for making sashes the back of a svyta or kersetka parcha - expensive woven fabric; of woolen yarn [Yavoriv] [Dnipro Region] brocade pletinka - edging embroidery stitch, proshyttia - sewing stitch used to sew partka - sylianka [Zakarpattia] see similar to the kosychka, used with the serdak [Hutsul] also gerdan, spletenyk other stiches to finish the edges of proshyvka - narrow standing collar partsianka - see polotnianka the main design protychka - metal pick used for clean­ pazukha - front opening of a shirt, for pletinka zi shkiry - a rope, braided of ing a UuVka ease in pulling on over the head leather strips [Hutsul] prutyk - the simplest merezhka stitch [Dnipro Region] pochipchyny - the act of covering the (literally, little twig) perkaF, perkaleva (adj.) - light fabric; head of the bride with a fatselyk pryramok - shoulder-piece; rec­ percale during the traditional wedding tangular piece of cloth sewn perla (pi.) - white matte beads rituals [Lemko] between the collar and sleeve see [Bukovyna] podil - the lower edge of a shirt or also ustavka peremitka - see namitka outerwear [Dnipro Region] pryv’iazka - a cord of yarn ribbon tied peremitochnyi shov - embroidery pohrudky (pi.) - narrow band of em­ around a finished poplit (hair stitch adorning the peremitka broidery between the front opening braiding) [Hutsul] peretykannia - see zavolikannia and sleeves on the bodice of a shirt puhovytsi (pi.) - copper buttons, petek - see hunia [Podillia] braided into the braids [Hutsul] petlia - a loop for fastening a garment pysanyi (adj.) - ornamented, adorned, [Ukr. shirt, Yavoriv] trimmed [Hutsul] 300 digitized by ukrbiblioteka.org R serpanok - wimple [Dnipro] see also stanyk - woman’s short vest [Volyn] ramovannia - an embroidery design namitka, peremitka, ubrus, rantukh, stiah, stiazhka or strichka - ribbon, over smocking on a woman’s shirt, plat, rubok for hair or wreath see also kytai not in a pattern but in colored shabak - cut-and-drawn work, stovp - the tree of life motif, the ver­ stripes [Zakarpattia] merezhka, in colors [Podillia, tical embroidery design on the randak - skirt [Pidliashshia] Chernihiv] lower half of a woman’s shirt sleeve rantukh - a woman’s headdress of a shabeta - see kalyta [Bukovyna] band of long narrow cloth with a shalian, shalianovyi (adj.) - challis; stovpchyky (pi.) - a merezhka stitch design woven or embroidered on manufactured fine woolen fabric, strok - leather strap for tying postoly the narrow ends; wimple [Podillia] usually with a color flower motif to the foot [Zakarpattia] see also namitka, plat, ubrus, [Hutsul, Podillia] sukhozolot’ - gold or silver thread peremitka, serpanok shapka - man’s cap 1. sheepskin head- woven into a festive zapaska [Hut­ remin’ - man’s leather belt [Boiko, covering, sewn into a cylinder, then sul] see also drit* Volyn, Zakarpattia, Hutsul] see also folded over [Podillia] 2. headcover­ sukman or sukmana - man’s and cheres ing of sheepskin, finished on the woman’s outerwear of home-made retiaz’ - see kosychka outside at the top with blue woolen sukno [Polissia, Pidliashshia, riadovyna - white sukno, woven on a fabric [ ] 3. headcovering with Kholm] linen warp [Kharkiv] earflaps, of grey lambskin, tied sukno - heavy, thickly woven woolen riaska - the embroidery stitch covering with a ribbon [Sokal] 4. headcover­ fabric, with a felt finish on the the hridushky on the serdak ing of felt, without a brim [Polissia] right side [Hutsul] sharovary - wide, gathered pants svitliachky (pi.) - light, shiny beads riasuvaty (v.) - to gather into tiny [Dnipro Region] [Boiko] folds; to pleat; to smock [Lemko] shchinky (pi.) - a twine plaited of svyta - ancient outerwear for men and riasy (pi.) - pleats white threads, used to tie a shirt at women made of home-made sukno rozpirka - the opening or slit of a the neck [Hutsul] sylianka - narrow necklace of small skirt [Boiko] shkarpetky (pi.) - high socks, knit of beads woven into a design [Hutsul, rozshyvka - an insertion stitch, joining thick yarn, embellished at the top Podillia, Lemko, Boiko, Sokal, the sleeve with the body of a shirt with a design [Hutsul] Zakarpattia] see also gerdan, [Chernihiv] shliarka - the finish of a sleeve at the partka, spletenyk rubets’ - 1. a folded rushnyk, worn wrist, without a cuff [Polissia] sytets’ - percale; a fine inexpensive over the shoulders as a shawl, for shnurovytsia - a woman’s short vest, manufactured cotton fabric going out [Lemko] 2. hem, edge, or laced up the front [Volyn] hemstitch 3. hemstitch used to shorts - woolen skirt, woven in T finish the pazukha [Yavoriv] colored vertical stripes [Yavoriv] tabivka or tobivka - man’s leather rushnyk - ritual cloth, woven or shtapivka - see pozaholkovyi shov purse, richly embossed and embroidered, usually 3-4 meters shushpan - iupka with pleats in back, decorated with metalwork [Hutsul] long, 40-50 cm wide, an integral instead of vusy [Kharkiv] taistra - see dzbbenka part of Ukrainian family rituals shyrynka - white handkerchief, trim­ ternova (adj.) - patterned woolen from cradle to grave, and holidays med all around with narrow em­ khustka [Volyn] ruta - the herb rue, used in wreaths broidery [Hutsul] tim’ia - the crown of the head see also and other maiden’s headcovering siriachyna - home-made fabric of makivka rybky - a fish-tale-shaped godet in the woolen weft and hempen warp tichka - spun hempen yarn, which back below the waist of a woman’s siriak - short svyta, with a kaptur married women use as a base to fill kabat [Sokal] (hood) attached to the collar in out their braids [Podillia] ryz’ - open-work embroidery stitch back [Dnipro Region, Podillia, tkanytsia - plaited woman’s sash, [Polissia] Boiko, Polissia] attached to the zapaska [Boiko] skladka - lengthwise fold in fabric, tobivka - see tabivka S made by gathering or pleating topanky (pi.) - shoes with a low vamp sachok - outerwear of purchased sukno smushok - skin of newborn lamb [Zakarpattia] in a straight cut [Dnipro Region, [Dnipro Region, Podillia] topirets’ - carved and engraved hard­ Podillia, Yavoriv] snur or snurok - 1. plaited woolen wood cane, shaped as a small hat­ sal’ba, sal’by (pi.) - silver coin or rope [Hutsul] 2. name of married chet [Hutsul] see also bartka coins attached to the namysto; a woman’s headcovering [Boiko] toroky (pi.) - the warp threads of a strand of coins worn as a necklace sosnivka - narrow embroidery stitch weaving, left on as a fringe [Dnipro finishing a design [Bukovyna] see also dukach Region, Hutsul, Sokal] sap’ian - fine soft leather, specially spidnyk - a slip of heavier fabric, triasuchka or triasunka - a decoration tanned; Morocco leather [Dnipro attached to the bottom half of a of fine beads, laced on a thin wire, Region] woman’s shirt [Boiko, Lemko] attached to a man’s hat [Hutsul, sap’iantsi (pi.) - boots made of sap’ian spletenyk - sylianka [Zakarpattia] see Boiko] (literally, something that serdak - outerwear made of home­ also gerdan, partka quivers) made sukno [Hutsul, Lemko] spynka - dark woolen ribbon to tie a tsiatka or tsiatochka - 1. a round man’s shirt [Kholm] seremiaha - men’s and women’s metal decoration [Hutsul] 2. colored outerwear made of white or black stebnivka - see pozaholkovyi shov glass necklace [Bukovyna] stanok - the front and back, the sukno [Sokal] tsirka or tsyrka - the prutyk merezhka bodice of a shirt [Ukr. shirt] [Boiko] see also prutyk 301 tsurkanka - sheepskin vest [Bukovyna] vors - a woolen fabric with a shaggy zashchinka - 1. two buttons which tsvykol - gusset between sleeve and finish from the warp threads left on close a shirt [Yavoriv] 2. a cord bodice at underarm of shirt [Ukr. the surface [Zakarpattia] with tassels on each end, which ties shirt] see also lastka, latytsia vstrochanka - woolen plaited twine to close a shirt [Bukovyna] tulubchastyi (adj.) - a sheepskin coat; with which the kyrpets* is tied to zasnivok - the addition of other kozhukh cut straight, not fitted the foot [Lemko] threads to the warp threads in [Dnipro Region] vus, vusy (pi.) - a godet which weaving a sash [Yavoriv] turpan - a woman’s headcovering, a expands a kersetka or outerwear zaspuFnytsia - wide embroidered silk khustka wound around the head [Dnipro Region] square design on the sleeve of a similar to a turban [Bukovyna] vybiika - wood-block printed linen or woman’s shirt [Zakarpattia] hempen cloth, used for skirts and zastizhka - a color woolen ribbon U pants [Dnipro Region, Lemko, which ties the man’s shirt [Lemko] ubrus - wimple [Bukovyna] see also Yavoriv] zatiahanka - see vykolka namitka, peremitka, rantukh, plat, vychirkuvaty (v.) - to gather a cloth zatiahuvannia - see zanyzuvannia rubok, serpanok evenly and finely by needle and zatychka - narrow embroidery design uchipka - a plaited cord with which thread [Dnipro Region] which goes around the khimlia the zapaska is tied [Yavoriv] vykolka - a merezhka stitch which [Kholm] uhnivtsi (pi.) - boots from the city of draws the threads of the weave to zavolikannia - embroidery stitch in Uhniv [Sokal] create open spaces [Dnipro Region] which the embroidery threads run uiosh - man’s and woman’s short see also zatiahanka, dovbane, horizontally along the full length of outerwear [Boiko, Zakarpattia] kolianka the design, with each count or line uplitky (pi.) - yarn ribbons braided vylohy - 1. lapels 2. turned-out pocket done twice [Polissia] see also into the braids [Hutsul] flaps [Podillia, Volyn] zanyzuvannia, zatiahuvannia, ushchinka - cord of colored threads, vyrizuvannia - cut-work embroidery peretykannia ending in tassels, used to tie the [Poltava] zerniata (pi.) - cross-stitch [Boiko] shirt at the neck [Boiko] vysichka - colored ribbon or fabric (literally, little seeds) ushchipka - a hook with which the tape [Kholm] zernovyi vyvid - double fagot stitching serdak was secured in front vystih - see pozadholkovyi shov on the diagonal; each stitch is done [Hutsul] twice, and drawn tightly each time ustavka - 1. narrow band of cloth Z (literally, seed stitching) which joins the front and back of zabory - woven ornament zgarda - ancient necklace of many the shirt at the shoulder [Ukr. shirt] [Pidliashshia] copper crosses on a strand [Hutsul] 2. the embroidery design at the top zakabluk, zakabluky (pi.) - the heel zhukovyna - finger ring [Boiko] of the woman’s shirt sleeve see also of a boot or shoe zhupan - 1. man’s outerwear of blue plechyk, zaplichchia zakladka - 1. tuck 2. a narrow band woolen cloth, decorated with utok - see pitkannia of fabric attached by sewing pozument [Dnipro Region] 2. girl’s machine [Boiko, Sokal] or maiden’s outerwear [Kholm] V zanyzuvannia - embroidery stitch in zhychka - purchased plaited cord of valiana (adj.) - a worked woolen which the embroidery threads run colored yarn [Sokal] fabric which is strong and dense horizontally along the whole valianok, valianky (pi.) - boots of design, each count done once, not heavy woolen cloth [Podillia] repeated [Polissia] see also veretianka - long outerwear of polotno zavolikannia, zatiahuvannia, [Boiko] peretykannia verkhoplut - an embroidery stitch zapaska - 1. common name for apron which usually accompanies the satin 2. a skirt comprised of two rec­ stitch (literally, something that tangular panels, front and back, tied winds along the top or edge; at the waist [Hutsul] topwinder) zaplichchia - an embroidered shoulder vidskochky (pi.) - see kydanets’ piece between the sleeve and bodice [Dnipro Region] of a shirt [Lemko] vidvorot - the turned-over edge of the zaplitky - 1. a ribbon of red or green kuchma, with the fur facing the yarn, braided into the braids outside [Hutsul] [Boiko] 2. a red woolen ribbon for vinok - wreath, of real or artificial the braid [Lemko] flowers zaponka - button which closes a man’s volichka - fine quality woolen thread shirt [Lemko] [Western Ukraine] zapynachka - zapaska [Boiko] voloky (pi.) - plaited woolen yarn zarukavnyk - cuff [Zakarpattia] see cords for lacing khodaky and also bratsar, chokhla, duda, postoly [Hutsul, Volyn] manzheta, mykhali, oshevechka, voloshka - man’s and woman’s otorochka outerwear of grey sukno, trimmed with a dark blue cord [Sokal] (literally, cornflower) 302 digitized by ukrbiblioteka.org ENDNOTES

1. Akademiia nauk Ukrains’koi RSR. 15. Bojkowe lid ruskoslowanske w 29. Trudy etnografichesko-statistiches- Narysy Starodavn’oi Istorii Halicjch. Od Dalibora J. Wahi­ koi ekspeditsii v Zapadno-Russkii Ukrains’koi RSR. Kyiv, Vyd-vo lewice. Casopis Ceskeho Museum, krai, snariazhennoi imperatorskim Akademii Nauk Ukr. RSR, 1959., w. Praze. 1841, Rocn. XV, Swazek russkim geograficheskim obsh- p. 348. I, st. 30-72. chestvo. IUgo-Zapadnyi otdel. 2. Oleksa Povstenko. Katedra sv. Sofii 16. Lemki — mieszkanccy zachodniego Materiialy і issledovaniia, sobrannye v Kyievi. New York, Ukrainian wzgorza Karpat. przez D. Jana d. chi. P. Chubinskim. Sankt­ Academy of Arts and Sciences Wagilewcza. Lwow, 1841. peterburg, 1877. T. 7, ch. 2. (UVAN), 1954. p. 136-139, and il­ 17. I. M. Vahylevych. “Lemky — 30. V. Hnatiuk. Rus’ki sela v Bachtsi lustrations, p. 154-160. meshkantsi Zakhidnoho Prykar- (v Poludnevii Uhorshchyni). 3. Istoriia Ukrains’koho Mystetsva. v. patiia.” Pereklad z pol’s’koi, Zapysky NTSh, t. XXII (1898), 1: Mystetstvo naidavnishykh chasiv. pidhotovka do druku ta vstupna kn. 2. Kyiv, Naukova Dumka, 1966. p. zamitka I. D. Krasovs’koho. Narod­ 31. V. Hnatiuk. “Tkatstvo u Shidnii 276-285. na Tvorchist’ ta Etnohrafiia, 1965, Halychyni.” Materiialy do 4. Guillaume Le Vasseur de Beau- ch. 4. pp. 76-80. ukrains’ko-rus’koi etnolohii. L’viv, plan. Description d’Ukrainie. 1660. 18. О. M. Kravets. Diial’nist’ T. H. 1900. t. 3. and — “Vesil’ni zvychai ukraintsiv Shevchenka v haluzi etnohrafii. 32. V. Hnatiuk. “Kushnirstvo v u pershii polovyni XVII st. 1650. in Kyiv, Vyd-vo Akademii nauk Halychyni.” Materiialy do Vesillia. Kyiv, Naukova dumka. Ukrains’koi RSR, 1961. pp. 49-50. ukrains’ko-rus’koi etnologii. L’viv, (Ukrains’ka narodna tvorchist’). v. 19. Zhivopisnaia Ukraina Tarasa Shev­ 1899. t. 1. 1, 1970. p. 63-67. chenka. Sankt Peterburg, 1844. 33. V. Shukhevych. Hutsul’shchyna. 5. Puteshestvie antiokhiiskogo pat- 20. Taras Shevchenko. Mystetska spad- L’viv, Naukove t-vo im. Shev­ riarkha Makariia v Rossiiu v polo- shchyna u chotyr’okh tomakh. Kyiv, chenka, 1899-1908. v. 1-5. For folk vine XVII veka, opisannoe ego Vyd-vo Akademiia nauk Ukrains’koi costume, see v. 1, pp. 120-139. synom Pavlom Allepskim. Moskva, RSR, 1961. T. 1, kn. 1, ill. 75, 93, 34. I. Franko. Prof. Suchevicz. 1896-1900. vyp. 1-5. 95; t. 2, kn. 2, ill. 233, 257, 325, “Huculscyna.” Zeitschrift fu” oster- 6. Puteshestvennye zapiski ot S. Pe- 326, 327. reichische Volkskunde. v. XI (1905), terburga do Khersona v 1781 і 1782 21. D. Zhuravs’kyi. Statisticheskoe I-II Heft. gg. S. Peterburg, 1787. opisanie Kievskoi gubernii. 1-3. 35. I. Franko. “Eine ethnologische Ex­ 7. O. Rigelman. Letopisnoe povest- 1852. pedition in das Bojkenland.” Zeit­ vovanie o Maloi Rossii і ee narode і 22. M. A. Markevych. O narodnase- schrift fur osterreichische kazakakh voobshche. Moskva, 1847. lenii Poltavskoi gubernii. Trudy Volkskunde. v. XI (1905), I-II Heft. 8. I. Georgi. Opisanie vsekh v Komissii opisaniia... t. Ill, Kyiv, Wein. pp. 17-32, III-IV, pp. 98-115. Rossiiskom gosudarstve obitaiu- 1855. 36. I. Franko. “Etnohrafichna shchikh narodov. Sanktpeterburg, 23. A. S. Afanas’ev-Chuzhbinskii. Byt ekspedytsiia na Boikivsnchynu.” 1799. I-IV. malorusskogo krest’ianina (preimu- Zhovten\ v. VIII (1972), pp. 112-119; 9. A. Shafonskii. Chernigovskogo shchestvenno v Poltavskoi gubernii). v. IX, pp. 137-143. Translated from namestnichestva topograficheskoe Vestnik IRGO, Sankt Peterburg, the German by Kateryna Mateiko opisanie. Kiev, 1851. 1855. ch. XIII, kn. 1. and Vasyl’ Vas’kiv. 10. IA. Markovych. Zapiski o Malo- 24. A. S. Afanas’ev-Chuzbinskii. Ob- 37. D. Evarnitskii. Istoriia zaporozhs- rossii, ee zhiteliakh і proizve- shchyj vzgliad na byt Podnepro- kikh kozakov. Sanktpeterburg, 1892. deniiakh. ch. 1. Peterburg, 1798. voskogo krest’ianina. Morskoi sbor- v. 1; and 2nd rev. ed., Moskva, 11. Medikotopograficheskoe opisanie nik, t. XXIV (956), ch. 10. 1900. ...gosudarstvennykh imushchestv 25. IA. Holovats’kyi. O kostiumakh ili 38. B. Poznanskii. “Odezhda malo- Kievskogo okruga... Izdannoe narodnom urbanstve rusinov, ili rossov.” Trudy 12-ogo arkheologi- doktorom De la Fliz. Malaia Cher- russkikh, v Galitsii і severnoi cheskogo s’ezda v Khar’kove. niavka Skvirskogo uezda, 1848. Vengrii. Otechestvennye zapiski, Moskva, 1902. v. 3, pp. 178-210. 12. V. F. Horlenko. Narysy z istorii 1867, ch 23, 24, (and a separate 39. M. Zubryts’kyi. “Verkhnia vov- ukrains’koi etnohrafii. Kyiv, reprint), Sankt Peterburg, 1868. niana nosha ukrains’ko-rus’koho Naukova dumka, 1964. pp. 226-334. 26. IA. Holovats’kyi. O narodnoi narodu v Halychyni.” Materiialydo 13. J. Wahilewice. Huculowe, obywa- odezhde і urbanstve rusinov v ukrains’ko-ruskoi etnolohii. L’viv, tele wychodnjho pohorja Karpats- Halichine і severo-vostochnoi 1908. v. X, pp.69-75. keho. Casopis Ceskeho Museum, w Vengrii. Sanktpeterburg, 1877. 40. A. Efimenko. “Starinnaia odezhda Praze, 1838. Rocn. XII, Swazek IV, 27. Ol’ha Franko. “Karpats’ki boiky і і prinadlezhnosti domashnego byta st. 475-498. 1839, Rocn. XIII, ikh rodynne zhyttia.” Pershyi vinok; slobozhan.” IUzhnaia Rus’: Swazek I, st. 45-68. zhinochyi al’manakh. 1887. pp. Ocherki, issledovaniia і zametki. 14. I. Vahilevich. Gutsuly — obitateli 217-230. Sanktpeterburg, 1905. v. 1. Vostochnoi otrasli Karpatskikh gor. 28. V. Okhrymovych. “Vrazhinnia z 41. F. Volkov. “Etnograficheskie Panteon, t. XXI, kn. 5, 1885, otd. Uhors’koi Rusy.” Narod 1895, osobennosti ukrainskogo naroda.” 3, st. 17-56. ch. 6. In Ukrainskii narod v eho proshlom

303 і nastoiashchem. Peterburg, 1916. Vbrannia. Kyiv, Derzhavne vyd-vo Munchen, Ukrains’ke vyd-vo, 1966. V. 2, pp. 455-647. obrazotvorchoho mystetstva і pp. 271-430. 42. Khvedir Vovk. Studii z ukrains’koi muzychnoi literatury URSR, 1961. 71. Vasyl’ Boiko. “Pryntsypy stvoren- etnohrafii ta antropolohii. Praha, 57. K. I. Mateiko. “Dzherela vyvchen- nia ta zmin ukrains’koho narodnoho Ukrains’kyi vydavnychyi fond, 1928. nia narodnoho odiahu.” Arkhivy odiahu.” NTE, 1969, no. 3. pp. pp. 34-214. Ukrainy. 1968, no. 6. pp. 21-29. 46-50. 43. D. Zelenin. “Zhenskie golovnye 58. — - “Printsipy etnograficheskogo 72. Vasyl’ M. Boiko. Ukrains’ki narod- ubory vostochnykh slavian.” Slavia. raionirovaniia ukrainskoi narodnoi ni tradytsii v suchasnomu odiazi. Praha, sv. 2, 1926; sv. 3, 1927. odezhdy.” Tezisy dokladov na Kyiv, vyd-vo Reklama, 1970. 136 p. 44. Dmytro Zelenin. Russische zasedaniiakh, posviashchennykh 73. I. H. Spas’kyi. Dukaty і dukachi (Ostslavische) Volkskunde, (Berlin- itogam polevykh issledovanii. 1969. Ukrainy: istoryko-numizmatychne Leipzig: 1927). Moskva, 1970. pp. 49-52. doslidzhennia. Kyiv, Naukova 45. V. Bilets’ka. “Vyshyti kozhykhy v 59. — - “Etnograficheskie osobennosti dumka, 1970. 168 p. Bohodukhivs’kii okruzi na Kharkiv- odezhdy boikov.” Karpatskii sbor­ 74. V. A. Malanchuk. Etnohrafichna shchyni.” Naukovyi zbirnyk Khar- nik. Trudy mezhdunarodnoi comis- diial’nist’ V. IU. Okhrymovycha. kivs’koi naukovo-doslidnoi Kafedry sii po izucheniiu narodnoi kul’tury Kyiv, Naukova dumka, 1972. istorii ukrains’koi kul’tury,” ch. VII. Karpat і priliagaiushchikh k nim 75. Z. IE. Boltarovych. Ukraina v Etnohrafichno-kraieznavcha sektsiia, oblastei. Moskva, 1972. pp. 66-74. doslidzhenniakh pol’s’kykh et- vyp. I. X. 1927. pp. 63-71. 60. — - “Holovni ubory ukrains’kykh nohrafiv XIX st. Kyiv, Naukova 46. V. Bilets’ka. “Ukrains’ki sorochky, selian na pochatky XX st.” Narod­ dumka, 1976. ikh typy, evoliutsiia і ornamenta- na Tvorchist’ ta Etnohrafiia, 1973, 76. Vadym Myronov. Ukrains’kyi tsiia.” Materiialy do etnolohii і an­ ch. 3, pp. 47-54. kostium. Kyiv, Mystetstvo, 1977. tropolohii. L’viv. v. XXI-XXII 61. — Sydorovych, S. I. “Vykorys- 77. R. F. Kyrchiv. Etnohrafichne (1929), ch. 1. pp. 43-109. tannia v suchasnomu odiazi elemen- doslidzhennia Boikivshchyny. Kyiv, 47. A. Fischer. Rusini: zarys etnografii tiv tradytsilinoho vbrannia.” Narod­ Naukova dumka, 1978. Rusi. Lwow-Warszawa-Krakow, 1928. na Tvorchist’ ta Etnohrafiia, 1963, 78. Kateryna I. Mateiko, “Odiah,” in 48. K. Moszynski. Kultura ludowa no 2. pp. 14-20. Boikivshchyna: Istoryko-etnohra- Slowian. Cz. I. Kultura materialna. 62. — - — - “Ukrainskie narodnye fichne doslidzhennia, (Kyiv: Krakow, 1929. pp. 389^-58. motivy v sovremennoi odezhde.” Naukova dumka, 1983), p. 142-149. 49. M. N. Sheleva. “Tipy zhenskoi VII Mezhdunarodnoi kongress 79. R. V. Chuhai, “Vyshyvka” in narodnoi odezhdy ukrainskogo antropologicheskikh і etnografiches- Boikivshchyna: Istoryko-etnohra- naseleniia Zakarpatskoi oblasti.” kikh nauk. Moskva, 1964. fichne doslidzhennia, (Kyiv: Sovetskaia etnohrafiia, 1948, no. 2. 63. Narysy z istorii ukrains’koho deko- Naukova dumka, 1983), p. 275-280. pp. 130-146. ratyvno-prykladnoho mystetstva. 80. A. F. Budzan, “Vyroby z biseru,” 50. M. N. Shmeleva. “Iz istorii na- L’viv, Vyd-vo L’vivs’koho univer- in Boikivshchyna: Istoryko-etno- tsional’nogo kostiuma ukraintsev sytetu, 1969. 190 p. (L’vivs’kyi der- hrafichne doslidzhennia (Kyiv: Zakarpatskoi oblasti.” Kratkie soob- zhavnyi instytut prykladnoho ta Naukova dumka, 1983), p.280-281. shcheniia Instituta etnografii im. dekoratyvnoho mystetstva). 81. IAkiv Prylypko. ’’Ukrains’kyi Miklukho-Maklaia AN SSSR. 1950, 64. Kateryna I. Mateiko, “Odiah” in narodnyi odiah iak dzherelo vyv- vyp. 11, pp. 1930. Narysy z istorii ukrains'koho chennia etnichnoi istorii.” NTE, 51. G. S. Maslova. “Narodnaia dekoratyvno-prykladnoho mystetstva, 1971, no. 5, pp. 10-19. odeshda russkikh, ukraintsev і (L’viv: Vyd-vo L’vivs’koho univer- 82. Tamara Nikolaieva. “Deiaki belorussov v ХІХ-nachale XX v. sytetu, 1969), 8, 16-20, 51-59. osoblyvosti rozvytku narodnoho “Vostochnoslavianskii etnografi- zhinochoho odiahu Cherkashchyny.” 65. K. I. Mateiko. Ukrains’kyi narod­ cheskii sbornik.” Moskva, 1956. NTE, 1971, no 4, pp. 59-72. nyi odiah. Kyiv, Vyd-vo Naukova (Trudy Instituta etnografii im. N. 83. — - “Pryntsypy khudozhn’oho Dumka, 1977. 224 p. (Akademiia nauk N. Mikhlukho-Maklaia). oformlennia narodnoho zhinochoho Ukr. RSR. Muzei etnohrafii ta 52. Mariula T. Lomova. Etnohrafichna odiahu Seredn’oi Naddniprian- khudozhn’oho mystetstva). diaaVnisV I. Franka. (Kyiv: Vyd-vo shchyny.” NTE, 1972, no. 2, pp. 66. Ibid, 206. Akademii nauk Ukrains’koi RSR, 80-84. 1957), 49-65. 67. I. I. Kartynets’, “khudozhnie 84. Vadym Myronov. “Rozvytok 53. O. L. Kul’chyts’ka. Narodnyi odiah oformlennia hutsul’skykh keptariv.” ukrains’koho narodnoho kostiuma za zakhidnykh oblastei URSR. Kyiv, NTE, 1965, no. 1, pp. 60-64. radiansk’koho chasu.” NTE, 1972, Vyd-vo Akademii nauk Ukrains’koi 68. V. F. Horlenko. Narysy z istorii no. 2, pp. 18-28. RSR, 1959. ukrainskoi etnohrafii ta rosiis’ko- 85. Vasyl’ Horobets’. “Nazvytkanyn ta 54. O. F. Komandrov. “Narodnyi ukrains-kykh etnohrafichnykh odiahu b ukrains’kykh dzherelakh kostium Rakhivshchyny.” Narodna zv’iazkiv. Kyiv, Vyd-vo Akademii (za materiialamy XVIII st.).” NTE, Tvorchist’ ta Etnohrafiia, 1959, no. nauk Ukr. RSR, 1964. 1972, no. 4, pp. 53-57. 3. pp. 82-88. 69. A. IA. Porits’kyi. Pobut sil’s’ko- 86. T. O. Nikolaieva and T. M. Zaban- 55. “Z etnohrafichnykh sposterezhen’ hospodars’kykh robitnykiv Ukrainy v nova. “Osoblyvosti narodn’oho S. M. Kovaleva (“Hutsuly”). period kapitalizmu. Kyiv, Vyd-vo vbrannia Seredn’oi Naddniprian- Narodna Tvorchist’ ta Etnohrafiia, “Naukova dumka,” 1964. pp. 70-81. shchyny za radians’koho chasu.” 1959, no. 4. pp. 118-124. 70. Woropay, Olexa. Zvychai nashoho NTE, 1973, no. 2, pp. 22-27. 56. Ukrains’ke narodne mystetstvo: narodu: etnohrafichnyi nary s. 87. E. I. Mateiko. ’’Lokal’nye osoben- 304 digitized by ukrbiblioteka.org nosti odezhdy gutsulov kontsa XIX- Ukrainoznastva, v. 1. Munchen- domowego: Hafty wloscian na Rusi. nach. XX vv.” Karpatskii sbomik. New York, Naukove Tovarystvo im. L’viv, 1887. Moskva, Nauka, 1976. (Ethnogra- Shevchenka, 1949. pp. 219-228. 118. N. Samokysh, S. Vasyl’kivs’kyi. phica Carpatica). 104. L. Burachyns’ka. ’’Odiah.” Ent­ Motyvy ukrains’koho omamentu. 88. H. V. Savchuk. “Hutsul’ski zhi- syklopediia Ukrainoznavstva: Slov- Kharkiv, 1902. nochi prykrasy.” NTE, 1987, no. , nykova chastyna. v. 5. Paris-New 119. D. Sementsov. Ukrains’ki vzory pp. 48-53. York, Naukove Tovarystvo im. XVIII st. 1909. 89. L. Sukha. “Khudozhestvennaia Shevchenka. 1966. pp. 1829-1830. 120. P. M. Savitskii. Ob ukrainskoi obrabotka metalla na Gutsul’shchi- 105. Lydia Burachynsky. “Folk Dress.” vyshivke XVIII st.: Ee sovremennoe ne.” Karpatskii sbornik. Moskva, Ukrainian Arts. Compiled by Olya vozrozhdenie. Chernigov, 1914. Nauka, 1972. pp. 75-80. Dmytriw. Edited by Olya Mitz. 121. E. Kolbenhier. Vzory vyshyvok 90. Iryna Hurhula, Narodne mystetstvo New York, Ukrainian Youth League domashnoho promyslu na Bukovyni. zakhidnyk oblastei Ukrainy (Kyiv, of North America, 1955. p. 9-47. Zibrav, narysuvav і obrobyv in- Mystetstvo, 1966), 9-33. 106. -—т “Clothing and Footwear.” zhinier Erikh Kol’benhaier. Wien, 91. Derzhavnyi muzei ukrains’koho Ukraine: A Concise Encyclopedia. K. K. Hofund Staatsdruckerei, 1913. narodnoho dekoratyvnoho mystetstva Toronto, University of Toronto 122. H. H. Pavluts’kyi. Istoriia URSR; al’bom. Kyiv, Mystetstvo, Press, for The Ukrainian National ukrains’koho ornamentu. Kyiv, Z 1983. v. 1. Association, 1963. pp. 309-319. druk. Ukr. Akademii nauk, 1927. 92. K. K. Stamerov. Narysy z istorii 107. —- “Dress.” Encyclopedia of 26 p. kostiumiv. v. 1. Kyiv, Mystetstvo, Ukraine, vol. 1. Toronto, University 123. IA. Ryzhenko. Ukrains’ke shytvo. 1978. pp. 123-132, 159-179. of Toronto Press, 1984. pp. 760-761. Poltava, 1929. 93. History of Ukrainian Costume. 108. — т “Folk Dress.” Ukraine. A 124. V. Bilets’ka. “Ukrains’ki soroch- From the Scythian Period to the Concise Encyclopedia. Clifton, New ky, ikh typy, evoliutsiia і ornamen- Late 17th Century. English copyright Jersey, United Ukrainian Orthodox tatsiia.” in Materiialy do ukrains’koi Yuri Tkach. Cover illus. and color Sisterhoods of the U.S.A., 1988. etnolohii. Kyiv, 1929. plates by Christina Senkiw. pp. 236-243. 125. L. Rosenberg, V. Pavlenko. Or- Melbourne, Bayda Books, 1986, 109. Kateryna Antonovych. Ukrains’kyi namenty ukrains’koho narodnoho p. 62. narodnyi odiah: istorychni zamitky, vyshyvannia. Kharkiv, 1929. 94. Nikolaieva. “Tradytsiinyi selian- praktychni porady, rysunky, vzory, 126. I. Hurhula. “Kharakterystyka s’kyi odiah Kyivshchyny” in Et- odiahy kozats’koi doby. Winnipeg, vyshyvok zabruchans’koho Podillia.” nohrafiia Kyieva ta Kyivshchyny: Zhinochyj Svit, 1964. 38 p. Nova Khata, L’viv, 1932. Tradytsii і suchasnist’. Kyiv, 110. Oksana I. Grabowicz. Traditional 127. V. Sichynsk’kyi. Ukrains’ki Naukova dumka, 1986. pp 83-128. designs in Ukrainian textiles: an ex­ vyshyvky. Frankfurt, 1947. 95. Drevniaia odezhda narodov hibition (New York: Ukrainian 128. D. Horniatkevych, L. Nedadke- Vostochnoi Evropy: materialy Museum, 1977), 36 p. Catalogue vych. “Vyshyvky.” Entsyklopediia istoriko-etnograficheskogo atlasa. also published in Ukrainian. Ukrainoznavstva. v. 1. Munchen- Moskva, Nauka, 1986. p. 272. 111. T. A. Nikolaeva. Ukrainskaia New York, Naukove tovarystvo im. 96. H. S. Shcherbii. “Z istorii odiahu narodnaia odezhda: Srednee Shevchenka, 1949. pp. 293-301. Skhidnoi Evropy.” NTE, 1987, no. Podneprov’e. Kyiv, Naukova dumka, 129. S. Stechyshyn. Mystetski skarby 6, pp. 75-76. 1987. 248 p. ukrains’kykh vyshyvok. Winnipeg, 97. K. I. Materiko, О. V. Polians’ka. 112. M. M. Shmel’ova. “Knyha pro Nakl. Soiuzu Ukrainok Kanady, “Odiah (hutsuliv).” HutsuVshchyna: narodnyi odiah Seredn’oho Pod- 1950. 136 p. Istoriko-etnohrafichne doslidzhen- niprov’ia.” NTE, 1988, no. 4, p. 87. 130. Ukrains’ki narodni vyshyvky: nia. Kyiv, Naukova dumka, 1987. 113. T. O. Nikolaieva, T. V. Kara- al’bom. Kyiv, Mystetstvo, 1954. 12 pp. 189-203. Vasyl’ieva. “Osoblyvosti narodnoho plates. 98. David Noevich Goberman, Gut- vbrannia ukrains’koho naselennia 131. V. Nahai. Ukrains’ki narodni suVshchyna — krai iskusstva, Prykarpattia.” NTE, 1988, no. 3, vysyvky. Kyiv, Derzh. vyd-vo Moskva: Iskutsstvo, 1966) 88 p., 52 pp. 67-93. obrazotvorchoho mystetstva і 1. of plates. 114. O. P. Kosacheva. Ukrainskyi muzychnoi literatury, 1957. 19 99. — - Iskusstvo gutsulov, (Moskva: narodnyi ornament: vyshyvky, tkany, plates. Sov. khudozhnik, 1980), 52 p., 159 pysanky. Sobrala і pryvela v 132. N. Manucharova. Ukrains’ki plates. systemu O. P. Kosacheva. Kyiv, narodni vyshyvky. Kyiv, Dezh. vyd- 100. Etnografiia vostochnykh slavian: Тур. S. V. Kul’zhenko, 1876. vo obrazotvorchoho mystetstva і ocherki traditsionnoi kuVtury. 115. Ukrains’ki vzory. Zibrala 01. muzychnnoi literatury, 1959. 17 Moskva, Nauka, 1987, 556 p. Pchilka. Kyiv, 1903; Kyiv, 1912; plates. (Illustrations by artist I. F. 101. H. S. Maslova, “Odezhda,” ibid., Kyiv, 1927 (5th ed.); Neu Ulm, Krasyts’kyi from original em- pp. 259-291. 1947 (6th ed.). broderies preserved in Ukrainian 102. Vostochnoslavianskii etnografi- 116. Pelahiia IAkivna Lytvynova. museums). cheskii sbornik (1956). IUzhnorusskii ornament. I. (Kyiv: 133. O. Kulyk. Ukrains’ke narodne 103. L. Burachyns’ka and Z. Kuzelia. 1879) khudozhnie vyshyvannia. Kyiv, “Odiah і vzuttia.” Entsyklopediia 117. L. Wierzbicki. Wzory przemyslu Derzh. vyd-vo obrazotvorchoho mystetstva і muzychnoi literatury, 1958. 134. Ukrains’ke narodne mystetstvo: 305 Ткапупу і vyshyvky. Kyiv, Derzh. no. 1, pp. 13-19. Press, 1984), 816-818. vyd-vo obrazotvorchoho mystetstva і 143. M. Perlah. “ .” NTE, 1972, 152. Nina Bulavyts’kyi, “Embroidery,” muzychnoi literatury, 1960. no. 4, pp. 46-49. in Ukraine. A Concise Encyclopedia 135. AVbom narodnykh vyshyvok 144. O. O. Hasiuk, M. H. Stepan. (Clifton, N.J.: Ukrainian Orthodox L’vivs’koi oblasti Ukrains’koi RSR. Khudozhnie vyshyvannia: albom. Church of the U.S.A., 1988), Kyiv, 1960. Kyiv, Vyshcha shkola, 1981. 261 p. 244-246. 136. Narodni vyshyvky Uvivshchyny. incl. 153 plates. 5th edition, 1987. 153. Maria Kutsenko, Ukrainian Em- Kyiv, 1960. 145. T. V. Kara-Vasyl’ievna. Poltavs’ka broderies from Collection and 137. I. F. Symonenko. Narodna vysyvka narodna vyshyvka. Kyiv, Naukova Designs of Maria Kutsenko (Mel­ Zakarpattia: materiialy z etnohrafii dumka, 1983. 136 p. bourne: Spectrum, 1977) ta khudozhnoho promyslu. Kyiv, 146. Valeriia L’vivna Levchuk, Cher- 154. Ivanna Zelsky, Ukrains’ka 1957. vonymy і chornymy nytkamy (Kyiv: vyshyvka (Winnipeg-Toronto: (the 138. V. A. Malanchuk, D. I. Figol’. Reklama, 1986), 61 p. author) 1978); 2nd rev. ed., 1981. “Vyshyvka v suchasnomu pobuti.” 147. Hlikeriia Kuz’mynivna Tsybul’ova 155. Ukrains’ki vyshyvky. Ukrainian NTE, 1964, no. 3, pp. 43-45. and Halyna Fedorivna Havrylova, Embroidery (Toronto: Our Heritage 139. V. M. Boiko. “Ukrains’ka narod­ Ruchne vyshyvannia, (Kyiv: and Tradition, Ukrainian Catholic na vyshyvka v suchasnomu odiazi.” Tekhnika, 1982). 55 p. Women’s League, Toronto Eparchy, NTE, 1966, no. 1, pp. 55-57. 148. Tamara Bushyna, Dekoratyvno- 1982). 140. L. T. Kravchuk, I. V. Hurhula. prykladne mystetstvo radians’koi 156. Tanya Diakiw O’Neill, Ukrainian “Vysyvky.” in Narysy z istorii Bukovyny, (Kyiv: Mystetstvo, 1986). Embroidery Techniques. Ukrains'ki ukrains ’koho dekoratyvno- 149. Lydia Nenadkewich, “Em­ stiby (Mountaintop, Pa.: STO prykladnoho mystetstva. L’viv, Vyd- broidery” in Ukrainian Arts, 49-59. Publications, 1984), 158 p. vo L’vivs’koho universytetu, 1969. 150. Damian Horniatkevych and Lydia 157. Raisa Zakharchuk-Chuhai, pp. 8-9, 20-21, 59-63, 167-171. Nedadkewich, “Embroideries,” in Ukrains’ka narodna vyshyvka: 141. M. IA. Kunyts’ka. “Vyshyvka.” in Ukraine: A Concise Encyclopedia, Zakhidni oblasti Ukrainy, (Kyiv, Istoriia ukrains'koho mystetsva. v. vol. 1, (Toronto: University of Naukova dumka, 1988), 192 p. 4, pt. 1. Mystetstvo kintsia XVIII- Toronto Press, 1963) 395-403. 158. Tet’iana Kara-Vasyl’ieva, pershoi polovyny XIX st. Kyiv, 151. Damian Horniatkevych and Lydia “Biohrafiia ukrains’koi vyshyvky” Nauka, 1969. pp. 276-284. Nedadkewich, “Embroidery,” in Nauka і suspiVstvo no. 1 (1988). 142. L. Ul’ianova. ’’Suchasna Encyclopedia of Ukraine, vol. 1, ukrains’ka vyshyvka.” NTE, 1970, (Toronto: University of Toronto

306 digitized by ukrbiblioteka.org ETHNOGRAPHIC REGIONS Shown on map above in color, and indicated by number Dnipro region: 9. Hutsul region 1. Kyiv area 10. Boiko region 2. Poltava area 11. Zakarpattia 3. Chernihiv area 12. Lemko region 4. Kharkiv area 13. Yavoriv region 5. Podillia region 14. Sokal' region 6. Northern Bukovyna 15. Pidliashshia region 7. Polissia 16. Kholm region 8. Volyn’ region 17. Region of many influences ДОБРОДІЇ ВИДАННЯ LIST OF PATRONS

КАНАДА СВУЖО...... дол. 5,000.00 Дроздовська С., Едмонтон, Альта...... 100.00 Колявський Данило, Редватер, Альберта...... 5,000.00 Кунда В., Едмонтон, Альта...... 100.00 Горбань М., Торонто, Онт...... 1,000.00 Терлецькі О. Ю., Торонто, Онт...... 100.00 Малицька І., Торонто, Онт...... 1,000.00 Сенишин Г., Монтреаль, Кве...... 100.00 Кредитова Кооператива Північного Вінніпегу...... 500.00 Турченюк, І., Монтреаль, Кве...... 100.00 Українська Національна Кредитова Спілка, Манастирська О., Едмонтон, Альта...... 50.00 Монтреаль, Кве...... 500.00 Ткачук М., саскатун, Саск...... 50.00 Група Сеньйорок ,,Наша Спадщина” , ЛУКЖ при парафії св. Михаїла, Нанаймо, Б.К...... 50.00 при Торонтонській Епархіяльній Управі ЛУКЖ...... 500.00 Падик О., Торонто, Онт...... 50.00 Фундація ,,Прометей” , Торонто, Онт...... 500.00 Баран А. М., Крайова Управа ЛУКЖ, Едмонтон, Альта...... 300.00 (в пам’ять С. Савчук і С Пушкар)...... 50.00 Лучків Володимира, Торонто, Онт...... 300.00 Гурток Прихильниць СВУЖО в Монтреалі Об’єднана Українська Кредитова Спілка, Гамільтон, Онт.250.00 в пам’ять О. Квітовського...... 45.00 Груток Прихильниць СФУЖО, Монтреаль, Кве...... 250.00 Мартіндейл, Вінніпег, Ман...... 35.00 Вілюра Л. Ошава, Онт...... 250.00 Лебідь А., Монтреаль, Кве...... 30.00 Шкреметка-Неґрич Н. Вінніпег, Ман...... 250.00 ЛУКЖ в Еріксон, Ман...... 25.00 Баран А. М., Саскатун, Саск...... 250.00 ЛУКЖ у Порт Альверні, Б. К...... 25.00 Ковальська О., Торонто, Онт...... 200.00 Онищук П., Непін...... 25.00 Максимець Е., Торонто, Онт...... 150.00 Борис Д., Вінніпег, Ман...... 25.00 Вербицька Е., Торонто, Онт...... 150.00 ЛУКЖ у Росбурн, Ман...... 25.00 Залозецька С., Вінніпег, Ман...... 150.00 Звонок С., Монтреаль, Кве...... 25.00 Суховерська І., Едмонтон, Альта...... 120.00 Балицька Б., Монтреаль, Кве...... 25.00 ЛУКЖ св. Юрія, Саскатун, Саск...... 100.00 Климків Й., Вінніпег, Ман...... 25.00 ЛУКЖ Відділ Другий, при церкві св. Духа, Гамільтон, Онт. 100.00 Лучак, Е., Гамільтон, Онт...... 25.00 ЛУКЖ при парафії св. Петра і Павла, Скарборо, Онт. ...100.00 Рошко О., Гамільтон, Онт...... 25.00 ЛУКЖ при парафії св. Кирила і Методія, Ст. Кетеринс, Онт. 100.00 Долішна М., Ст. Кетеренс, в пам’ять О. Квітовського..... 25.00 Калимін М., Торонто, Онт...... 100.00 Нагніт, Д., Савт Гемптон, Онт. в пам’ять М. Мудрик..... 25.00 Зорич Я., Торонто, Онт...... 100.00 Гуцуляк М., Ванкувер, Б.К...... 20.00 Долішна М., Ст. Катерино, Онт...... 100.00 Іванусів І., Едмонтон, Альта...... 20.00 Носик І., Торонто, Онт...... 100.00 Бучок М., Гамільтон, Онт...... 20.00 Гарас С., Ст. Катеринс, Онт...... 100.00 Кривокульська Л., Гамільтон, Онт...... 20.00 Вахнянин Л., Вестон, Онт...... 100.00 Литвин Г., Гамільтон, Онт...... 20.00 Коморовські І. А., Торонто, Онт...... 100.00 Копач О. д-р, Торонто, Онт...... 20.00 Ґрод Я. д-р, Кіндерслей, Саск...... 100.00 Пеленська Н., Монтреаль, Кве...... 20.00 Вовк Л. С., Саскатун, Саск...... 100.00 Клобукар А., Торонто, Онт...... 20.00 Український Культурний Комітет, при Українській Католицькій Гробельська Ю., Наягара Фоле, Онт...... 15.00 Парафії в Йорктоні, Саск...... 100.00 Басараба Г., Гамільтон, Онт...... 15.00 ЛУКЖ при парафії Св. Михаїла, Вінніпег, Ман...... 100.00 Козак Д., Ляшін, Кве...... 10.00 ЛУКЖ прм парафії Пресвятої Богородиці, Вінніпег, Ман. 100.00 Копачівська О., Гамільтон, Онт...... 10.00 ЛУКЖ при парафії св. Петра і Павла, Вінніпег, Ман...... 100.00 Мороз 3., Гамільтон, Онт...... 10.00 Ст. Базілс Юкренієн Ленгвідж Артс Сосаєті, Чорнейко А., Гамільтон, Онт...... 10.00 Едмонтон, Альта...... 100.00 Ганас М., Гамільтон, Онт...... 10.00 Хоптяни X., Вінніпег, Ман...... 100.00 Дякунчак X., Гамільтон, Онт...... 10.00 ЛУКЖ при парафії Св. Миколая, Вінніпег, Ман...... 100.00 Яремко А., Гамільтон, Онт...... 10.00 ЛУКЖ при парафії св. Андрея, Вінніпег, Ман...... 100.00 Гримак Н., Гамільтон, Онт...... 10.00 Троян О. Г. д-р, Міссіссага, Онт...... 100.00 Фесяк С., Гамільтон, Онт...... 10.00 Конасевич 3., Етонія, Саск...... 100.00 Ганкевич О., Гамільтон, Онт...... 10.00 Кредитова Спілка Вінніпег Північ, Вінніпег, Ман...... 100.00 Броднед Д., Гамільтон, Онт...... 10.00 Максимів О., Торонто, Онт...... 100.00 Перожак С., Гамільтон, Онт...... 10.00 ЛУКЖ, Ітуна, Саск...... 100.00 Селемба Я., Гамільтон, Онт...... 10.00 Мазуренко Г., Торонто, Онт...... 100.00 Дусанівська О., Гамільтон, Онт...... 10.00 Патсон Н. К., Вінніпег, Ман...... 100.00 Романишин А., Гамільтон, Онт...... 10.00 Микитюк М. О., Агінкорт, Онт...... 100.00 Максим Л., Гамільтон, Онт...... 10.00 Кредитова Спілка св. Йосафата, Торонто, Онт...... 100.00 Пяста О., Ітуна, Саск...... 10.00 Чайковська Л., Вінніпег, Ман...... 100.00 Проців С., Торонто, Онт...... 10.00 Куць Л., Едмонтон, Альта...... 100.00 Аронець, О., Едмонтон, Альта...... 10.00 Стечишин С., Саскатун, Саск...... 100.00 Миндюк Ф., Торонто, Онт...... 10.00

309 digitized by ukrbiblioteka.org АМЕРИКИ

Даниленко Н., Філядельфія, Па...... 2,550.00 Гаєцька О., Бронкс, Н. Й...... 100.00 Кий J1. А., Веллінгтон, Па...... 2,550.00 Паньків О., Черрі Гил, Н. Й...... 100.00 Барабах М., Коншогокен, Па...... 2,500.00 Мельничук Т., Філядельфія, Па...... 100.00 Стахів М., Мідлесекс, Н.Дж...... 1,500.00 Кмета Н., Йонкерс, Н. Й...... 100.00 Бурачинська J1., Філядельфія, Па...... 1,196.00 СУА — Відділ 19, Трентон, Н. Дж...... 100.00 Український Народний Союз, Джерзі Ситі...... 1,000.00 Фараонів Б. О., Трентон...... 100.00 СУА — Відділ 90, Філядельфія, Па...... 1,000.00 Савчак М., Бруклин, Н. Й...... 100.00 Федеральна Кооператива Ньюарк, Н. Дж...... 1,000.00 СУА — Відділ 11, Трентон, Н. ДЖ...... 100.00 Вокер А., Дітройт, Міч...... 1,000.00 Филипчак-Дибко І., Пасейк, Н. Дж...... 100.00 Ратич І. М., Едісон, Н.ДЖ...... 1,000.00 Дутко І., Д.Д.С., Воррен, Міч...... 100.00 Окружна Управа СУА, Нью-Йорк, Н.Й...... 500.00 Салізняк Ю., Рашвіл, Н. Й...... 100.00 Тритяк О., Аллентовн, Па...... 500.00 Терлецький А., Мт. Роконо, Ра...... 100.00 Українська Кредитова Кооператива, Філядельфія, Па...... 500.00 Кредитова Кооператива „Сума” , Йонкерс, Н. Й...... 100.00 Гинянські І. Д., Ґрінвіл, Дел...... 500.00 Лемішка Л., Балтімор, Мд...... 100.00 Українська Федеральна Кредитова Кооператива, Українська Католицька Дієцезія, Парма, Ога...... 100.00 Нікого, Іл...... 350.00 Шиприкевич о., Філядельфія, Па...... 100.00 Приців Jl. Т., Винкот, Па...... 300.00 Українська Кредитова Кооператива „Самопоміч” , СУА — Відділ 13, Ґленсайд, Па...... 250.00 Гартфорт, Кон...... 100.00 Українська Кредитова Спілка, Філядельфія, Па...... 250.00 Процюк О., Нью-Йорк, Н. Й. в пам’ять Федеральна Кредитова Кооператива „Самопоміч” , чоловіка Стефана...... 100.00 Джерзі Ситі...... 250.00 Громницька Е., Міннеаполіс, Мін...... 100.00 Український Братський Союз Амарики, Мацьків А., Черрі Гил, Н. Й...... 100.00 Скрентон, Н.Дж...... 250.00 Стецьків Н., Танаванда, Н. Й...... 100.00 Куровицька І., Нью-Йорк, Н.Й...... 250.00 Кривуська Г., Філядельфія, Па...... 100.00 СУА — Відділ 91, Бетлегем, Па...... 250.00 Дигдало P., Воррен, Міч...... 100.00 Українська Православна Кредитова Спілка, Бурачинський P. М., Сільвер Спрінґ, Мд...... 100.00 Нью-Йорк, Н. Й...... 250.00 Українська Культурний Фонд св. Марії, Миколайська О., Черрі Гил, Н.Дж...... 250.00 Нью Брітан, Кон...... 100.00 Сороханюк Д., Пенсаукен, Н. Дж...... 250.00 Мусаковська О., Ірвінґтон, Н. Дж...... 100.00 Олеарчик P., Черрі Гил, Н. Дж...... 250.00 Витанович Д., Берклей Гайте, Н. Дж...... 100.00 Ляджоя Л., Вургіс, Н. Дж...... 250.00 Лукіянович Н. М., Філядельфія, Па...... 100.00 Селф Реліянс Федерол Кредіт Юніон, Балтімор, Мд...... 200.00 Волчук P., Джерсі Ситі, Н. Дж...... 100.00 Федеральна Кредитова Кооператива „Самопоміч” , Федак, Д., Елікінс парк, Па...... 100.00 Ньюарк...... 200.00 Зелінська Є., Філядельфія, Па...... 100.00 Українська Кредитова Спілка в Рочестері, Н. Й...... 200.00 Кострубняк Д., Балтімор, Мд...... 100.00 СУА — Відділ 59, Балтімор, Мд...... 200.00 Владика Василь Лостен, Стенфорд, Кон...... 100.00 Онуферко J1., Філядельфія...... 200.00 Жмуркевич М., Філядельфія, Па...... 100.00 Федеральна Кредитова Спілка „Самопоміч” , Н. Дж...... 200.00 Романовська Н., Балтімор, Мд...... 100.00 СУА Вашінґтон...... 150.00 Пазуняк, Н., Вілмінґтон...... 100.00 Климишин У., Мт. Плезант, Міч...... 150.00 Стратієнко А., Філядельфія, Па...... 100.00 Горбачевські Я., Стенфорт, Кон...... 150.00 Гладка Л., Савс Орендж, Н. Дж...... 100.00 Кормелюк Н., Вашінґтон...... 135.00 СУА — Відділ 20, Філядельфія, Па...... 100.00 Кравченюк, О., Вілкінс Бері, П а...... 125.00 Сердюк В., Трентон, Н. Дж...... 100.00 Жмуркевич М., Філядельфія, Па...... 100.00 Барагура В., Вудгейвен, Н. Й...... 100.00 Корнюк С., Філядельфія, Па...... 100.00 Боярська І., Неровсбурґ Н. Й...... 125.00 Лазор X., Страдфорд, Н. Дж...... 100.00 Кузич Д., Трентон, Н. Дж...... 70.00 СУА — Відділ 17, Міямі Віч, Фло...... 100.00 Пушкар, В., Філядельфія, Па...... 50.00 Ракуш І., Міямі Біч, Фло...... 100.00 Юрчинська Н., Філядельфія, Па...... 50.00 Цегельська В., Міямі Біч, Фло...... 100.00 СУА — Відділ 29, Елизабет, Н. Дж...... 50.00 Ковальчук М. О. Міямі Біч, Фло...... 100.00 СУА — Відділ 28, Ньюарк, Н. Дж...... 50.00 Гарасим В., Купер Ситі, Фло...... 100.00 Кліш В., Філядельфія...... 50.00 Сохор М. Я., Міямі Біч, Фло...... 100.00 Турченюк X., Філядельфія, Па...... 50.00 Трач І., Норт Міямі, Фло...... 100.00 Стадниченко Л., Ебінґтон...... 50.00 Трач А., Норт Міямі, Фло...... 100.00 Бутович Т., ля Верне, Ка...... 50.00 Бережницька С., Філядельфія, Па...... 100.00 Жмуркевич С., Філядельфія, Па...... 50.00 Городинська В., Брайтон, Міч...... 100.00 Бальцька Н., Чікаґо. Ілл...... 50.00 Андрусяк М., Воррен, Міч. (в пам’ять мужа Ілля)...... 100.00 Маланчук О., Черрі Гил, Н. Й...... 50.00 Панчук Я., Чікаґо, Ілл...... 100.00 Балтарович М., д-р, Воррен, Мі...... 30.00 Руснак І., Рочестер, Н. Й...... 100.00 Швед Б., Філядельфія, Па...... 30.00 Глинянська К., Вілмінґтон, Дел...... 100.00 Колодчин Л., Воррен, Міч...... 30.00 Кредитова Спілка „Будучність” Кузмінська Г., Вілліямставн, Н. Дж...... 30.00 в Дітройті, Детройт, Мі...... 100.00 Зубаль М., Валлінґфорд...... 30.00 Томич Я., Ютика, Н. Й...... 100.00 Панчак Б., Пенсаукен, Н. Дж...... 25.00

зю Романів В. 3., Філядельфія, Па...... 25.00 Головка І., Філядельфія, Па.,...... 10.00 Чайковська J1., Філядельція, Па...... 25.00 Осадца Б., Філядельфія, П а.,...... 10.00 СУА — Відділ 4, Ньюбрансвік, Н. Дж ...... 25.00 Квашинська Н., Філядельфія, П а.,...... 10.00 СУА — відділ 70, Пасейк, Н. Дж...... 25.00 Білозор М., Філядельфія, Па.,...... 10.00 Михайлів, Б., Бетлегем, Па...... 25.00 Михайлів В., Філядельфія, П а.,...... 10.00 Костюк, Г., Трентон, Н.Дж...... 25.00 Бук, Л., Філядельфія, П а.,...... 10.00 Притула А., Балтімор, Мд...... 25.00 Кондрат, М., Четенгем, П а.,...... 10.00 Мриглоцька Л., Ярдвін, Н. Дж...... 25.00 Цегельська О., Бетлегем, Па.,...... 10.00 Самотулка Д., Сомервіл, Н. Дж...... 25.00 Левицька С...... 10.00 Цегельська Н., ...... 25.00 Гнатик О., Ірвінґтон, Н. Дж...... 10.00 Стефанишин М., Ворм Мінерал Спрінґ, Фло...... 25.00 Любинська А .,...... 10.00 Шиприкевич І., Вантаг, Н. Й...... 25.00 Яців Л., ...... 10.00 Крамарчук І., Джерсі Ситі, Н. Дж...... 25.00 Дражевська Л., Нью-Йорк, Н. Й...... 10.00 Падох І., Нью-Йорк, Н. Й...... 25.00 Іващенко М., Балтімор, Мд...... 10.00 Татунчак Н., Філядельфія, Па...... 25.00 Ференцевич P., Арлінґтон, Ва...... 10.00 Кульчицька X., Сіннамінсон, Н. Дж...... 25.00 Василик М., Нью-Йорк, Н. Й...... 10.00 Скорецька Г., Нію-Йорк, Н. Й...... 25.00 Хілько, В., Клементон, Н. Дж...... 10.00 Филипчак І., Пасейк, Н. Дж...... 25.00 СУА — Відділ 90, Філядельфія, Па...... 20.00 СУА — Відділ 67, Філядельфія, Па...... 20.00 АНГЛІЯ Пальчук-Гарріс А., Філядельфія, Па...... 20.00 Горбачевська Д., Філядельфія, Па...... 20.00 Гавриш I. P., Лондон...... 100.00 Оранська Н., Філядельфія, Па...... 20.00 ОУЖ, Брадфорд...... 55.43 Кушнір І., Філядельфія, Па...... 20.00 Бойцун А., Філядельфія, Па...... 20.00 Яцкевич Л., Філядельфія, Па...... 20.00 НІМЕЧЧИНА Морозевич О., Лейквуд, Па...... 20.00 ДеБлію М. О., Стоктон, Н. Дж...... 20.00 ОУЖ, Віфдділ Гановер...... 100.00 Одежинська О., Колорадо Спрінґ, Ко...... 20.00 Снігура Е., Балтімор, Мд...... 20.00 Самутин Г., Балімор, Мд...... 20.00 НІДЕРЛЯНДИ Процик Л., Спрінґфілд...... 20.00 Демчишин М., Рарітан, Н. Дж...... 20.00 Бібліотека в Роттердамі...... 20.00 Вайда Н., Філядельфія, П а ...... 20.00 Рейнарович М., Бруклин, Н. Й...... 20.00 Олійник Я., Фінікс, Аріз...... 10.00 ФРАНЦІЯ Михайлів В., Філядельфія, Па...... 10.00 Сендзік П., Філядельфія, П а...... 10.00 Піснячевська О., Париж...... 1,216.40

311 digitized by ukrbiblioteka.org З друкарні Мирона Баб’юка 1525 Emerson Street, Rochester, New York 14606 Printed in U.S.A digitized by ukrbiblioteka.org