DOCSLIB.ORG

Medicina4 26

Total Page：16

File Type：pdf, Size：1020Kb

Download full-text PDF Read full-text
Medicina4 26 Біологічні науки DOI: 10.26693/jmbs05.04.373 УДК 582.282(477) Корольова О. В. ТАКСОНОМІЧНА РІЗНОМАНІТНІСТЬ ГРИБІВ КЛАСУ DOTHIDEOMYCETES У СКЛАДІ СТЕПОВИХ ЕКОСИСТЕМ СТЕПОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНИ Чорноморський національний університет імені Петра Могили, Миколаїв, Україна [email protected] Стаття присвячена вивченню видового складу Ключові слова: Dothideomycetes, видовий грибів класу Dothideomycetes та його таксономічної склад, таксономічний склад, степові екосистеми структури в умовах степових екосистем степової зони України. Матеріалами роботи є оригінальні Зв’язок роботи з науковими програмами, мікологічні збори, виконані під час мікологічного планами, темами. Робота виконана за результа- обстеження дослідженої території протягом 2008- тами індивідуальної наукової теми «Локулоа- 2019 рр., а також матеріали мікологічного гербарію скоміцети Степової зони України», в межах науко- Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН Ук- во-дослідних тем Одеського національного універ- раїни (KW). Збирання, гербаризація та ідентифіка- ситету імені І. І. Мечникова (№ держ. реєстрації ція зразків виконані за загальноприйнятими мето- 0106U001691, та 0109U000924) та Миколаївського диками камеральної обробки ксилотрофних, гербо- національного університету імені В. О. Сухо- трофних та копротрофних мікроміцетів. При іден- млинського (№ держ. реєстрації 0112U002946, тифікації зразків використаний метод світлової мік- 0116U003789, та 0119U001550). роскопії. В результаті наших досліджень, в складі Вступ. Мікроскопічні гриби є невід’ємними ком- степових екосистем степової зони України встанов- понентами біоценозів, утворюючі мікоценози і кон- лений видовий склад грибів класу Dothideom- сортивні зв’язки із рослинами в складі лісової [1], ycetes, що включає 123 види з 38 родів 19 родин 6 лучної [2], степової рослинності [3], і навіть в умо- порядків та групи таксонів Incertae sedis підкласів вах льодовиків [4]. Гриби класу Dothideomycetes Dothideomycetidae та Pleosporomycetidae. Характе- (локулоаскоміцети) в числі інших мікроскопічних рними рисами таксономічної структури дослідженої грибів виступають обов’язковими складовими тро- мікобіоти є переважання представників порядку фічних ланцюгів, виконують функції первинних де- Pleosporales, родин Pleosporaceae та Leptosphae- структорів рослинних решток та сприяють їх міне- riaceae, родів Leptosphaeria та Pleospora. Серед ралізації, або мають значення як фітопатогенні них в степових екосистемах домінують сапротроф- види. Як відомо, поширення фітотрофних мікроско- ні та гемібіотрофні види. Широко розповсюджени- пічних грибів залежить від наявності рослин- ми видами є Leptosphaeria doliolum (Pers.) Ces. & субстратів [1, 3, 5, 6], типу рослинності та парамет- De Not., L. kalmusii Niessl ex Sacc., L. helmin- рів оточуючого середовища [2, 7, 8], приуроченості thospora Ces. & De Not., Pleospora herbarum (Pers.) до певних органів рослин та періоду року [9, 10, Rabenh., Lophiostoma caulium (Fr.) Ces. & De Not., 11], локальних і географічних умов [12] – як в при- Ophiobolus acuminatus (Sowerby) Duby. Видові ком- родних, так і антропогенно трансформованих еко- плекси грибів класу Dothideomycetes у різних типах системах [13, 14]. степових угруповань характеризуються видовою Природна степова рослинність дослідженої оригінальністю. Порівняння за допомогою коефіці- території представлена лучними, петрофітними, єнта дискримінації Стугрена-Радулеску вказує на різнотравно-злаковими, злаковими, піщаними, по- значну відмінність комплексів локулоаскоміцетів линово-злаковими, полиновими степами, що пере- різних типів степових угруповань на видовому рів- важно зберіглися у складі степових заповідників ні. Максимальну подібність видового спектру вияв- [15]. Базуючись на даних наших попередніх дослі- лено у мікобіоті лучного і піщаного степу джень [16], можна стверджувати, що в кожному із (Ksr=+0,57), а також лучного і типового різнотравно- числених біотопів різних типів степової рослинності типчаково-ковилового степу (Ksr=+0,63). У ряді сте- під впливом ценотичних умов складаються харак- пових угруповань спільних видів локулоаскоміцетів терні таксономічні комплекси видів локулоаскомі- не виявлено. цетів. Український журнал медицини, біології та спорту – 2020 – Том 5, № 4 (26) 373 Біологічні науки Метою даного дослідження було встановлен- У складі степової мікобіоти переважають пред- ня таксономічної різноманітності грибів класу Doth- ставники порядку Pleosporales (79%) і саме вони ideomycetes степових екосистем в умовах степової визначають специфіку досліджених степових міко- зони України. комплексів. Решта порядків (Capnodiales, Dothidea- Матеріал та методи дослідження. Матеріала- les, Botryosphaeriales, Hysteriales, Patellariales) пред- ми роботи стали оригінальні мікологічні збори, про- ставлені значно меншою кількістю видів (табл. 1). ведені в степових угрупованнях степової зони Серед родин переважають Pleosporaceae та Lep- України в рамках мікологічного обстеження цієї tosphaeriaceae (27 та 25 видів відповідно), дещо території протягом 2008-2019 рр., а також матеріа- меншу кількість видів включають Mycosphaerella- ли гербарію Інституту ботаніки імені М. Г. Холодно- ceae (13), Cucurbitariaceae та Lophiostomataceae го НАН України (KW). Дослідженям охоплені біото- (по 10), решта родин – від 5 до 1 виду. На родово- пи степової рослинності, що мозаїчно зберіглися му рівні найбільшою кількістю видів представлені на дослідженій території, в тому числі – в складі роди Leptosphaeria та Pleospora (відповідно 20 та природоохоронних об’єктів. Для порівняльного 16 видів). аналізу використані характеристики видових ком- Гриби порядку Pleosporales, які набувають зна- плексів локулоаскоміцетів лісових угруповань сте- чного поширення в степових угрупованнях степо- пової зони, розглянуті в наших попередніх роботах вої зони України, нараховують 97 видів з 23 родів [16]. 12 родин та групи таксонів incertae sedis (табл. 1). Збирання, гербаризація та ідентифікація зраз- Провідне місце у їх таксономічному спектрі нале- ків виконані за загальноприйнятими методиками жить видам з родини Pleosporaceae (27 видів); ця камеральної обробки ксилотрофних, герботрофних родина порівняно повно представлена і складом та копротрофних мікроміцетів [16]. Збирання міко- родів (табл. 1). Друге місце за кількістю видів посі- логічних зразків здійснювався шляхом маршрутно- дає родина Leptosphaeriaceae (25 видів), які розпо- експедиційного обстеження території та на стаціо- діляються у межах 2 родів. Значно менше видове нарних моніторингових ділянках. Зразки відбирали- різноманіття відмічено в межах Lophiostomataceae ся разом із субстратом у чорнові гербарні пакети із та Cucurbitariaceae (по 10 видів), решта родових вказанням місця збору та поживного субстрату, таксонів нараховують 1-6 видів. Найбільш числен- повітряно висушувались, після ідентифікації пере- ними родами за видовим різноманіттям виявилися паковувалися у чистові гербарні пакети із відповід- Leptosphaeria (20) та Pleospora (16 видів), інші ро- ним маркуванням [17]. При встановленні таксоно- ди нараховують від 10 до одиничних представників мічної належності видів застосований метод світ- (табл. 1). Найбільш поширеними видами плеоспо- лової мікроскопії. Для ідентифікації видів локулоас- ральних грибів є Leptosphaeria doliolum (Pers.) коміцетів використані відповідні визначники [18, 19] Ces. & De Not., L. kalmusii Niessl ex Sacc., L. helmin- з урахуванням сучасних таксономічних зведень, thospora Ces. & De Not., Pleospora herbarum (Pers.) видові назви грибів наведені за базою даних „Index Rabenh., Lophiostoma caulium (Fr.) Ces. & De Not., Fungorum” [20]. Результати досліджень біометрич- Ophiobolus acuminatus (Sowerby) Duby. В складі но опрацьовані за допомогою коефіцієнту дискри- степових угруповань, зокрема на піщано-степових мінації Стугрена-Радулеску (Stogran-Radulesku ділянках, відмічено ряд нових та рідкісних таксонів Index) [21]. (Sporormiella tomilinii O.V. Korol., Didymosphaeria Результати дослідження. В результаті наших larsenii Munk). досліджень, в степових угрупованнях степової зони Найбільшу кількість видів виявлено в піщано- України відмічено 123 види локулоаскоміцетів з 38 степових угрупованнях (58 видів), дещо менше в родів 19 родин 6 порядків підкласів Dothideomyceti- угрупованнях типового різнотравно-типчаково- dae і Pleosporomycetidae (табл. 1). ковилового степу (38), типчаково-ковилового степу Види різних підкласів представлені в степовій (28), лучно-степових (27), петрофітно-степових зоні досить нерівномірно: підклас Pleosporomyceti- (19), галофітно-степових (9), найменшу кількість dae за таксономічним спектром більш різноманіт- видів – полиново-степових та кущових угрупован- ний і включає майже в 4 рази більше число видів нях (по 6 видів). За трофічною спеціалізацією пере- (97 видів з 23 родів 11 родин 1 порядку; 79% від важна більшість виявлених видів належить до сап- загальної кількості видів), ніж Dothideomycetidae ротрофів (103 види), але також наявні представни- (20 видів з 9 родів 4 родин 2 порядків; 16%). Таксо- ки плеоморфних гемібіотрофів (20 видів), частина номічне співвідношення „родини-роди-види”, що життєвого циклу яких проходить на певних видах показує пропорційність розподілу видів за таксона- живих рослин, а на мертвих трав'янистих та дерев- ми, для Pleosporomycetidae та Dothideomycetidae них субстратах вони розвиваються як сапротрофи. становлять 1:2,1:8,8 та 1:2,3:5. Такі еколого-трофічні особливості виявлених видів 374 Український журнал медицини, біології та спорту – 2020 – Том 5, № 4 (26) Біологічні науки ілюструють їх здатність до ши- Таблиця 1 – Таксономічна
Load more

Recommended publications
  • The Flora Mycologica Iberica Project Fungi Occurrence Dataset
    A peer-reviewed open-access journal MycoKeys 15: 59–72 (2016)The Flora Mycologica Iberica Project fungi occurrence dataset 59 doi: 10.3897/mycokeys.15.9765 DATA PAPER MycoKeys http://mycokeys.pensoft.net Launched to accelerate biodiversity research The Flora Mycologica Iberica Project fungi occurrence dataset Francisco Pando1, Margarita Dueñas1, Carlos Lado1, María Teresa Telleria1 1 Real Jardín Botánico-CSIC, Claudio Moyano 1, 28014, Madrid, Spain Corresponding author: Francisco Pando ([email protected]) Academic editor: C. Gueidan | Received 5 July 2016 | Accepted 25 August 2016 | Published 13 September 2016 Citation: Pando F, Dueñas M, Lado C, Telleria MT (2016) The Flora Mycologica Iberica Project fungi occurrence dataset. MycoKeys 15: 59–72. doi: 10.3897/mycokeys.15.9765 Resource citation: Pando F, Dueñas M, Lado C, Telleria MT (2016) Flora Mycologica Iberica Project fungi occurrence dataset. v1.18. Real Jardín Botánico (CSIC). Dataset/Occurrence. http://www.gbif.es/ipt/resource?r=floramicologicaiberi ca&v=1.18, http://doi.org/10.15468/sssx1e Abstract The dataset contains detailed distribution information on several fungal groups. The information has been revised, and in many times compiled, by expert mycologist(s) working on the monographs for the Flora Mycologica Iberica Project (FMI). Records comprise both collection and observational data, obtained from a variety of sources including field work, herbaria, and the literature. The dataset contains 59,235 records, of which 21,393 are georeferenced. These correspond to 2,445 species, grouped in 18 classes. The geographical scope of the dataset is Iberian Peninsula (Continental Portugal and Spain, and Andorra) and Balearic Islands. The complete dataset is available in Darwin Core Archive format via the Global Biodi- versity Information Facility (GBIF).
    [Show full text]
  • A Metagenomic Approach to Understand Stand Failure in Bromus Tectorum
    Brigham Young University BYU ScholarsArchive Theses and Dissertations 2019-06-01 A Metagenomic Approach to Understand Stand Failure in Bromus tectorum Nathan Joseph Ricks Brigham Young University Follow this and additional works at: https://scholarsarchive.byu.edu/etd BYU ScholarsArchive Citation Ricks, Nathan Joseph, "A Metagenomic Approach to Understand Stand Failure in Bromus tectorum" (2019). Theses and Dissertations. 8549. https://scholarsarchive.byu.edu/etd/8549 This Thesis is brought to you for free and open access by BYU ScholarsArchive. It has been accepted for inclusion in Theses and Dissertations by an authorized administrator of BYU ScholarsArchive. For more information, please contact [email protected], [email protected]. A Metagenomic Approach to Understand Stand Failure in Bromus tectorum Nathan Joseph Ricks A thesis submitted to the faculty of Brigham Young University in partial fulfillment of the requirements for the degree of Master of Science Craig Coleman, Chair John Chaston Susan Meyer Department of Plant and Wildlife Sciences Brigham Young University Copyright © 2019 Nathan Joseph Ricks All Rights Reserved ABSTACT A Metagenomic Approach to Understand Stand Failure in Bromus tectorum Nathan Joseph Ricks Department of Plant and Wildlife Sciences, BYU Master of Science Bromus tectorum (cheatgrass) is an invasive annual grass that has colonized large portions of the Intermountain west. Cheatgrass stand failures have been observed throughout the invaded region, the cause of which may be related to the presence of several species of pathogenic fungi in the soil or surface litter. In this study, metagenomics was used to better understand and compare the fungal communities between sites that have and have not experienced stand failure.
    [Show full text]
  • AR TICLE Recommended Names for Pleomorphic Genera In
    IMA FUNGUS · 6(2): 507–523 (2015) doi:10.5598/imafungus.2015.06.02.14 Recommended names for pleomorphic genera in Dothideomycetes ARTICLE Amy Y. Rossman1, Pedro W. Crous2,3, Kevin D. Hyde4,5, David L. Hawksworth6,7,8, André Aptroot9, Jose L. Bezerra10, Jayarama D. Bhat11, Eric Boehm12, Uwe Braun13, Saranyaphat Boonmee4,5, Erio Camporesi14, Putarak Chomnunti4,5, Dong-Qin Dai4,5, Melvina J. D’souza4,5, Asha Dissanayake4,5,15, E.B. Gareth Jones16, Johannes Z. Groenewald2, Margarita Hernández-Restrepo2,3, Sinang Hongsanan4,5, Walter M. Jaklitsch17, Ruvishika Jayawardena4,5,12, Li Wen Jing4,5, Paul M. Kirk18, James D. Lawrey19, Ausana Mapook4,5, Eric H.C. McKenzie20, Jutamart Monkai4,5, Alan J.L. Phillips21, Rungtiwa Phookamsak4,5, Huzefa A. Raja22, Keith A. Seifert23, Indunil Senanayake4,5, Bernard Slippers3, Satinee Suetrong24, Kazuaki Tanaka25, Joanne E. Taylor26, Kasun M. Thambugala4,5,27, Qing Tian4,5, Saowaluck Tibpromma4,5, Dhanushka N. Wanasinghe4,5,12, Nalin N. Wijayawardene4,5, Saowanee Wikee4,5, Joyce H.C. Woudenberg2, Hai-Xia Wu28,29, Jiye Yan12, Tao Yang2,30, Ying Zhang31 1Department of Botany and Plant Pathology, Oregon State University, Corvallis, Oregon 97331, USA; corresponding author e-mail: amydianer@ yahoo.com 2CBS-KNAW Fungal Biodiversity Institute, Uppsalalaan 8, 3584 CT Utrecht, The Netherlands 3Department of Microbiology and Plant Pathology, Forestry and Agricultural Biotechnology Institute (FABI), University of Pretoria, Pretoria 0002, South Africa 4Center of Excellence in Fungal Research, School of Science, Mae Fah
    [Show full text]
  • Thesis FINAL PRINT
    Preface This study was conducted at the Department of Chemistry, Biotechnology and Food Science (IKBM), Norwegian University of Life Sciences (UMB) during November 2009 to November 2010. My supervisors were Professor Dr Arne Tronsmo and PhD student Md. Hafizur Rahman, Department of IKBM, UMB. I express my sincere appreciation and gratitude to Professor Arne Tronsmo and Dr. Linda Gordon Hjeljord for their dynamic guidance throughout the period of the study, constant encouragement, constructive criticism and valuable suggestion during preparation of the thesis. I also want to thank Md. Hafizur Rahman for his guidance during my research work. Moreover I express my sincere gratitude to Grethe Kobro and Else Maria Aasen and all other staffs and workers at IKBM, UMB for their helpful co-operation to complete the research work in the laboratory. Last but not the least; I feel the heartiest indebtedness to Sabine and my family members for their patient inspirations, sacrifices and never ending encouragement. Ås, January 2011 Latifur Rahman Shovan i Abstract This thesis has been focused on methods to control diseases caused by Botrytis cinerea. B. cinerea causes grey mould disease of strawberry and chickpea, as well as many other plants. The fungal isolates used were isolated from chickpea leaf (Gazipur, Bangladesh) or obtained from the Norwegian culture collections of Bioforsk (Ås) and IKBM (UMB). Both morphological and molecular characterization helped to identify the fungal isolates as Botrytis cinerea (B. cinerea 101 and B. cinerea-BD), Trichoderma atroviride, T. asperellum Alternaria brassicicola, and Mucor piriformis. The identity of one fungal isolate, which was obtained from the culture collection of Bioforsk under the name Microdochium majus, could not be confirmed in this study.
    [Show full text]
  • New Records of Pyrenomycetes from the Czech and Slovak Republics II Some Rare and Interesting Species of the Orders Dothideales and Sordariales
    C z e c h m y c o l . 49 (3-4), 1997 New records of Pyrenomycetes from the Czech and Slovak Republics II Some rare and interesting species of the orders Dothideales and Sordariales M a r t in a R é b l o v á 1 and M irk o S v r č e k 2 institute of Botany, Academy of Sciences, 252 43 Průhonice, Czech Republic 2 Department of Mycology, National Museum, Václavské nám. 68, 1X5 79 Praha, Czech Republic Réblová M. and Svrček M. (1997): New records of Pyrenomycetes from the Czech and Slovak Republics II. Some rare and interesting species of the orders Dothideales and Sordariales.- Czech Mycol. 49: 207-227 The paper deals with X2 lignicolous species of Pyrenomycetes; Actidium hysterioides Fr., Actidium nitidum (Cooke et Ellis) Zogg, Capronia borealis M. E. Barr, Capronia chlorospora (Ellis et Everh.) M. E. Barr, Cercophora caudata (Currey) Lundq., Farlowiella carmichaelina (Berk.) Sacc., Gloniopsis curvata (Fr.) Sacc., Mytilinidion rhenanum Fuckel, Pseudotrichia m utabilis (Pers.: Fr.) Wehm., Rebentischia massalongii (Mont.) Sacc., Trematosphaeria fissa (Fuckel) Winter and Trematosphaeria morthieri Fuckel, most of which are reported from the Czech and Slovak Republics for the first time. Species are listed with localities, descriptions, illustrations and taxonomical and ecological notes. Most of them occur rarely in both countries or have very interesting habitats. Capronia borealis and Capronia chlorospora, so far known only from the temperate zone of North America, are reported from Europe for the first time. The systematic position of these species is arranged according to Eriksson and Hawksworth (1993).
    [Show full text]
  • 25 the Specimens of Hysterium Lineare (Hysteriaceae, Ascomycota)
    L. E. Lorenzo & M. I. Messuti., The specimens of HysteriumISSN 0373-580 lineare X Bol. Soc. Argent. Bot. 42 (1-2): 25 - 28. 2007 The specimens of Hysterium lineare (Hysteriaceae, Ascomycota) in the Farlow Cryptogamic Herbarium* LAURA EMMA LORENZO1 y MARÍA INÉS MESSUTI1,2 Summary: Fourteen specimens identified as Hysterium lineare Fr. in Farlow Herbarium (FH) were examined during a study of some hysteriaceous Ascomycota. This analysis revealed that the collections belong to the genera: Gloniella, Gloniopsis, Glonium, Hysterium, Hysterographium, and Mytilinidion. This article comprises a list of current names arranged alphabetically, with collection data and some comments about the identifications. Key words: Ascomycota, Hysteriaceae, Mytilinidaceae, Herbarium FH. Resumen: Los especímenes de Hysterium lineare (Hysteriaceae, Ascomycota) en el Herbario Criptogámico Farlow. Durante el estudio de algunas especies de Ascomycota con histerotecios, se examinaron catorce especímenes del Herbario Farlow (FH) identificados como Hysterium lineare Fr. Este análisis reveló que las colecciones corresponden a los géneros: Gloniella, Gloniopsis, Glonium, Hysterium, Hysterographium y Mytilinidion. Este artículo presenta una lista de los nombres actuales de las especies ordenadas alfabéticamente, con los datos de colección y algunos comentarios sobre las identificaciones. Palabras clave: Ascomycota, Hysteriaceae, Mytilinidaceae, Herbario FH. In the course of our works about southern South Herbarium. America species of hysteriaceous Ascomycota The Species: (Messuti & Lorenzo, 1997, 2003, 2007 in press; FAM. HYSTERIACEAE Lorenzo & Messuti, 1998, 2005) we ask FH for the GLONIELLA Sacc., Syll. fung. (Abellini) 2: 765 type material of Hysterium lineare Fr. Because of the (1883). type material was not in the Herbarium, the Assistant Blake (640): Gloniella aff. graphidoidea Rehm Curator offered and sent in loan, fourteen specimens (Fig.
    [Show full text]
  • Pseudodidymellaceae Fam. Nov.: Phylogenetic Affiliations Of
    available online at www.studiesinmycology.org STUDIES IN MYCOLOGY 87: 187–206 (2017). Pseudodidymellaceae fam. nov.: Phylogenetic affiliations of mycopappus-like genera in Dothideomycetes A. Hashimoto1,2, M. Matsumura1,3, K. Hirayama4, R. Fujimoto1, and K. Tanaka1,3* 1Faculty of Agriculture and Life Sciences, Hirosaki University, 3 Bunkyo-cho, Hirosaki, Aomori, 036-8561, Japan; 2Research Fellow of the Japan Society for the Promotion of Science, 5-3-1 Kojimachi, Chiyoda-ku, Tokyo, 102-0083, Japan; 3The United Graduate School of Agricultural Sciences, Iwate University, 18–8 Ueda 3 chome, Morioka, 020-8550, Japan; 4Apple Experiment Station, Aomori Prefectural Agriculture and Forestry Research Centre, 24 Fukutami, Botandaira, Kuroishi, Aomori, 036-0332, Japan *Correspondence: K. Tanaka, [email protected] Abstract: The familial placement of four genera, Mycodidymella, Petrakia, Pseudodidymella, and Xenostigmina, was taxonomically revised based on morphological observations and phylogenetic analyses of nuclear rDNA SSU, LSU, tef1, and rpb2 sequences. ITS sequences were also provided as barcode markers. A total of 130 sequences were newly obtained from 28 isolates which are phylogenetically related to Melanommataceae (Pleosporales, Dothideomycetes) and its relatives. Phylo- genetic analyses and morphological observation of sexual and asexual morphs led to the conclusion that Melanommataceae should be restricted to its type genus Melanomma, which is characterised by ascomata composed of a well-developed, carbonaceous peridium, and an aposphaeria-like coelomycetous asexual morph. Although Mycodidymella, Petrakia, Pseudodidymella, and Xenostigmina are phylogenetically related to Melanommataceae, these genera are characterised by epi- phyllous, lenticular ascomata with well-developed basal stroma in their sexual morphs, and mycopappus-like propagules in their asexual morphs, which are clearly different from those of Melanomma.
    [Show full text]
  • Contribución Al Estudio De Los Ascomicetes Bitunicados De Cataluña
    Acta Bot. Barc., 50: 5-434 Barcelona, 20065 CONTRIBUCIÓN AL ESTUDIO DE LOS ASCOMICETES BITUNICADOS DE CATALUÑA Dolores SIERRA LÓPEZ 1 ABSTRACT Contribution to the study of Bitunicate Ascomycetes in Catalonia (NE Spain). Loculoascomycetes refers to fungi with ascostromatic ascomata with ascolocular ontogeny, bitunicate asci and generally septate spores. The principal aim of this study is to set up a floristic catalogue of the non-lichenized and non-lichenicolous bitunicate Ascomycetes (Loculoascomycetes) of Catalonia. The original research has been based on the direct or through collaborators prospection of 282 localities, 243 of which are situated in Catalonia, 8 in the Balearic Islands and the rest belongs to Iberian Peninsula. All specimens were analysed by standard techniques with stereoscopic and light microscopes. Of all the studied taxa we offer an original macro- and microscopic description, and original iconography. For each species is given information about habitats where it occurs, chorology, taxonomy and references to important literature. As a result, 2090 specimens were added to the BCN herbarium. Based on the observed characters and different bibliographical source, we show for each taxonomic category of the catalogue a descriptive outline, and a dichotomic key of genera is appended. The taxonomy of the bitunicate Ascomycetes has undergone many changes and in this paper we follow Eriksson et al. (2004). The floristic catalogue includes 268 taxa: Class Arthoniomycetes, order Arthoniales (2 taxa). Class Chaetothyriomycetes, order Chaetothyriales (5). Class Dothideomycetes, order Capnodiales (5), order Do- thideales (4), order Hysteriales (9), order Patellariales (4), order Pleosporales (132). Dothideomycetes et Chaetothyriomycetes, families incertae sedis (79), genera incertae sedis (14).
    [Show full text]
  • Studies in Mycology 75: 171–212
    STUDIES IN MYCOLOGY 75: 171–212. Alternaria redefined J.H.C. Woudenberg1,2*, J.Z. Groenewald1, M. Binder1 and P.W. Crous1,2,3 1CBS-KNAW Fungal Biodiversity Centre, Uppsalalaan 8, 3584 CT Utrecht, The Netherlands; 2Wageningen University and Research Centre (WUR), Laboratory of Phytopathology, Droevendaalsesteeg 1, 6708 PB Wageningen, The Netherlands; 3Utrecht University, Department of Biology, Microbiology, Padualaan 8, 3584 CH Utrecht, The Netherlands *Correspondence: Joyce H.C. Woudenberg, [email protected] Abstract: Alternaria is a ubiquitous fungal genus that includes saprobic, endophytic and pathogenic species associated with a wide variety of substrates. In recent years, DNA- based studies revealed multiple non-monophyletic genera within the Alternaria complex, and Alternaria species clades that do not always correlate to species-groups based on morphological characteristics. The Alternaria complex currently comprises nine genera and eight Alternaria sections. The aim of this study was to delineate phylogenetic lineages within Alternaria and allied genera based on nucleotide sequence data of parts of the 18S nrDNA, 28S nrDNA, ITS, GAPDH, RPB2 and TEF1-alpha gene regions. Our data reveal a Pleospora/Stemphylium clade sister to Embellisia annulata, and a well-supported Alternaria clade. The Alternaria clade contains 24 internal clades and six monotypic lineages, the assemblage of which we recognise as Alternaria. This puts the genera Allewia, Brachycladium, Chalastospora, Chmelia, Crivellia, Embellisia, Lewia, Nimbya, Sinomyces, Teretispora, Ulocladium, Undifilum and Ybotromyces in synonymy with Alternaria. In this study, we treat the 24 internal clades in the Alternaria complex as sections, which is a continuation of a recent proposal for the taxonomic treatment of lineages in Alternaria.
    [Show full text]
  • A Molecular Phylogenetic Reappraisal of the Hysteriaceae, Mytilinidiaceae and Gloniaceae (Pleosporomycetidae, Dothideomycetes) with Keys to World Species
    available online at www.studiesinmycology.org StudieS in Mycology 64: 49–83. 2009. doi:10.3114/sim.2009.64.03 A molecular phylogenetic reappraisal of the Hysteriaceae, Mytilinidiaceae and Gloniaceae (Pleosporomycetidae, Dothideomycetes) with keys to world species E.W.A. Boehm1*, G.K. Mugambi2, A.N. Miller3, S.M. Huhndorf4, S. Marincowitz5, J.W. Spatafora6 and C.L. Schoch7 1Department of Biological Sciences, Kean University, 1000 Morris Ave., Union, New Jersey 07083, U.S.A.; 2National Museum of Kenya, Botany Department, P.O. Box 40658, 00100, Nairobi, Kenya; 3Illinois Natural History Survey, University of Illinois Urbana-Champaign, 1816 South Oak Street, Champaign, IL 6182, U.S.A.; 4The Field Museum, 1400 S. Lake Shore Dr, Chicago, IL 60605, U.S.A.; 5Forestry and Agricultural Biotechnology Institute, University of Pretoria, Pretoria 0002, South Africa; 6Department of Botany and Plant Pathology, Oregon State University, Corvallis, Oregon 93133, U.S.A.; 7National Center for Biotechnology Information (NCBI), National Library of Medicine, National Institutes of Health, GenBank, 45 Center Drive, MSC 6510, Building 45, Room 6an.18, Bethesda, MD, 20892, U.S.A. *Correspondence: E.W.A. Boehm, [email protected] Abstract: A reappraisal of the phylogenetic integrity of bitunicate ascomycete fungi belonging to or previously affiliated with the Hysteriaceae, Mytilinidiaceae, Gloniaceae and Patellariaceae is presented, based on an analysis of 121 isolates and four nuclear genes, the ribosomal large and small subunits, transcription elongation factor 1 and
    [Show full text]
  • Stemphylium Revisited
    available online at www.studiesinmycology.org STUDIES IN MYCOLOGY 87: 77–103 (2017). Stemphylium revisited J.H.C. Woudenberg1, B. Hanse2, G.C.M. van Leeuwen3, J.Z. Groenewald1, and P.W. Crous1,4,5* 1Westerdijk Fungal Biodiversity Institute, Uppsalalaan 8, 3584 CT Utrecht, The Netherlands; 2IRS, P.O. Box 32, 4600 AA Bergen op Zoom, The Netherlands; 3National Plant Protection Organization (NPPO-NL), P.O. Box 9102, 6700 HC, Wageningen, The Netherlands; 4Wageningen University, Laboratory of Phytopathology, Droevendaalsesteeg 1, 6708 PB Wageningen, The Netherlands; 5Department of Microbiology and Plant Pathology, Forestry and Agricultural Biotechnology Institute (FABI), University of Pretoria, Pretoria 0002, South Africa *Correspondence: P.W. Crous, [email protected] Abstract: In 2007 a new Stemphylium leaf spot disease of Beta vulgaris (sugar beet) spread through the Netherlands. Attempts to identify this destructive Stemphylium sp. in sugar beet led to a phylogenetic revision of the genus. The name Stemphylium has been recommended for use over that of its sexual morph, Pleospora, which is polyphyletic. Stemphylium forms a well-defined monophyletic genus in the Pleosporaceae, Pleosporales (Dothideomycetes), but lacks an up-to-date phylogeny. To address this issue, the internal transcribed spacer 1 and 2 and intervening 5.8S nr DNA (ITS) of all available Stemphylium and Pleospora isolates from the CBS culture collection of the Westerdijk Institute (N = 418), and from 23 freshly collected isolates obtained from sugar beet and related hosts, were sequenced to construct an overview phylogeny (N = 350). Based on their phylogenetic informativeness, parts of the protein-coding genes calmodulin and glyceraldehyde-3-phosphate dehydro- genase were also sequenced for a subset of isolates (N = 149).
    [Show full text]
  • Myconet Volume 14 Part One. Outine of Ascomycota – 2009 Part Two
    (topsheet) Myconet Volume 14 Part One. Outine of Ascomycota – 2009 Part Two. Notes on ascomycete systematics. Nos. 4751 – 5113. Fieldiana, Botany H. Thorsten Lumbsch Dept. of Botany Field Museum 1400 S. Lake Shore Dr. Chicago, IL 60605 (312) 665-7881 fax: 312-665-7158 e-mail: [email protected] Sabine M. Huhndorf Dept. of Botany Field Museum 1400 S. Lake Shore Dr. Chicago, IL 60605 (312) 665-7855 fax: 312-665-7158 e-mail: [email protected] 1 (cover page) FIELDIANA Botany NEW SERIES NO 00 Myconet Volume 14 Part One. Outine of Ascomycota – 2009 Part Two. Notes on ascomycete systematics. Nos. 4751 – 5113 H. Thorsten Lumbsch Sabine M. Huhndorf [Date] Publication 0000 PUBLISHED BY THE FIELD MUSEUM OF NATURAL HISTORY 2 Table of Contents Abstract Part One. Outline of Ascomycota - 2009 Introduction Literature Cited Index to Ascomycota Subphylum Taphrinomycotina Class Neolectomycetes Class Pneumocystidomycetes Class Schizosaccharomycetes Class Taphrinomycetes Subphylum Saccharomycotina Class Saccharomycetes Subphylum Pezizomycotina Class Arthoniomycetes Class Dothideomycetes Subclass Dothideomycetidae Subclass Pleosporomycetidae Dothideomycetes incertae sedis: orders, families, genera Class Eurotiomycetes Subclass Chaetothyriomycetidae Subclass Eurotiomycetidae Subclass Mycocaliciomycetidae Class Geoglossomycetes Class Laboulbeniomycetes Class Lecanoromycetes Subclass Acarosporomycetidae Subclass Lecanoromycetidae Subclass Ostropomycetidae 3 Lecanoromycetes incertae sedis: orders, genera Class Leotiomycetes Leotiomycetes incertae sedis: families, genera Class Lichinomycetes Class Orbiliomycetes Class Pezizomycetes Class Sordariomycetes Subclass Hypocreomycetidae Subclass Sordariomycetidae Subclass Xylariomycetidae Sordariomycetes incertae sedis: orders, families, genera Pezizomycotina incertae sedis: orders, families Part Two. Notes on ascomycete systematics. Nos. 4751 – 5113 Introduction Literature Cited 4 Abstract Part One presents the current classification that includes all accepted genera and higher taxa above the generic level in the phylum Ascomycota.
    [Show full text]