Strategic and Security Studies Group
АНАЛІТИЧНА ДОПОВІДЬ
Україна і Румунія після парламентських виборів 2012 року:
діалог і розвиток відносин
КИЇВ 2013 Україна і Румунія після парламентських виборів 2012 року: діалог і розвиток відносин. – К., 2013. – 212 с. Ucraina i România după alegerile parlamentare din 2012: Dialog și dezvoltarea relațiilor. – К., 2013. – 212 p. Ukraine and Romania after Parliamentary Elections 2012: Dialogue and Development of Relations. – К., 2013. – 212 p.
ISBN 978 966 2157 83 3
За заг. ред. Я. МАТІЙЧИКА Автори: В. АНГЕЛ (Асоціація «Pro Democratia»; Бухарест, Румунія) С. ГАКМАН (ГНДО «Група стратегічних та безпекових студій»; Київ, Україна) С. ГЕРАСИМЧУК (ГНДО «Група стратегічних та безпекових студій»; Київ, Україна) Л. ПОПЕСКУ (Національна школа політології та державного управління; Бухарест, Румунія) Я. МАТІЙЧИК (ГНДО «Група стратегічних та безпекових студій»; Київ, Україна) Перекладач: Є. ШИНКАРЮК
Editat de Y. MATIYCHYK Autori: V. ANGHEL (Asociatia «Pro Democratia»; București, România) S. HACMAN (Grupului pentru Studii strategice i de securitate; Kyiv, Ucraina) S. GHERASIMCIUK (Grupului pentru Studii strategice i de securitate; Kyiv, Ucraina) L. POPESCU ( coala Naţională de Studii Politice i Administrative; București, România) Y. MATIYCHYK (Grupului pentru Studii strategice i de securitate; Kyiv, Ucraina) Traducătoare: E. ȘINCARIUC
Edited by Y. MATIYCHYK Authors: V. ANGHEL (Association «Pro Democratia»; Bucharest, Romania) S. HACMAN (Strategic and Security Studies Group; Kyiv, Ukraine) С. GERASYMCHUK (Strategic and Security Studies Group; Kyiv, Ukraine) L. POPESCU (National University of Political Studies and Administration; Bucharest, Romania) Y. MATIYCHYK (Strategic and Security Studies Group; Kyiv, Ukraine)
Translator: E. SHYNKARIUK
The Black Sea Trust B S T for Regional Cooperation
A PROJECT OF THE GERMAN MARSHALL FUND
ISBN 978 966 2157 83 3
© ГО «Група СБС», 2013 ЗМІСТ публікації (Аналітичної доповіді)
ПЕРЕДМОВА 4
КОМЕНТАРІ дипломатичних місій 5
Політична позиційність і пріоритети істеблішменту України та 10 РОЗДІЛ 1. Румунії в контексті розвитку двосторонніх відносин: політичний, експертний, громадський виміри
1.1. Оцінка політичної налаштованості істеблішменту України щодо розвитку 10 міждержавних відносин Україна – Румунія
1.1.1. Аналіз спектру політичних позицій істеблішменту 10
1.1.2. Українська «партія дружби» з Румунією 21
1.2. Оцінка змісту і структури пріоритетів української «партії дружби» в розрізі 25 розвитку міждержавних українсько румунських відносин
1.2.1. Аспекти політики європейського партнерства та інтеграції 25
1.2.2. Аспекти чорноморської співпраці та регіональної безпеки 31
1.2.3. Інші аспекти українсько румунської співпраці 33
1.3. Оцінка політичної налаштованості істеблішменту Румунії щодо розвитку 42 міждержавних відносин Румунія – Україна
1.3.1. Аналіз спектру політичних позицій істеблішменту 42
1.3.2. Румунська «партія дружби» з Україною 52
1.4. Оцінка змісту і структури пріоритетів румунської «партії дружби» в розрізі 55 розвитку міждержавних румунсько українських відносин
1.4.1. Аспекти політики європейського партнерства та інтеграції 55
1.4.2. Аспекти чорноморської співпраці та регіональної безпеки 63
1.4.3. Інші аспекти румунсько української співпраці 65
РОЗДІЛ 2. Підсумки проведення Експертного опитування 67 Про роль і діяльність Українсько Румунського Міжнародного 70 РОЗДІЛ 3. експертного консорціуму у справі розвитку українсько румунських відносин
ВИСНОВКИ: Узагальнення суперечностей, відмінностей та 72 спільностей у зовнішньополітичних пріоритетах/акцентах Києва та Бухареста
РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо формування порядку денного з розвитку 75 відносин Україна – Румунія
3
ПЕРЕДМОВА Публікацію підготовлено в рамках проекту «Україна і Румунія після парламентських виборів 2012 року: нові перешкоди і нові можливості для розвитку відносин», що виконувався «Групою стратегічних та безпекових студій» (Київ, України) спільно з «Асоціацією Pro Democratia» за підтримки Чорноморського Трасту (BST) – The Black Sea Trust for Regional Cooperation (A Project of the German Marshall Fund). Проект було спрямовано на поліпшення обізнаності політичних еліт, експертного співтовариства та громадськості України та Румунії щодо пріоритетів/акцентів зовнішніх політик України та Румунії (у контексті результатів парламентських виборів 2012 року в Україні та Румунії), і виробленню спільних позицій, адекватних рекомендацій й ефективних рішень щодо розвитку двосторонніх відносин України та Румунії, посилення ефективності співпраці двох держав, зміцнення стратегічних засад їх відносин, кооперації і партнерства в цілому. В рамках проекту відбулась ціла низка публічних заходів – круглих столів, брифінгів та конференція за участі експертів з України та Румунії, дипломатів, журналістів та представників академічної спільноти. Беручи до рук цю публікацію, читач зможе отримати інформацію про ставлення політиків, незалежних експертів та науковців в Україні та Румунії до пріоритетів розвитку двосторонніх відносин; дізнатися які політичні сили та громадські організації входять до «партій дружби» між Україною та Румунією, ознайомитися з результатами експертного опитування щодо проблем у двосторонніх українсько румунських відносинах, а також ознайомитися з діяльністю Українсько румунського міжнародного експертного консорціуму – громадської ініціативи, яка за кілька років існування перетворилася на повноцінну міжнародну платформу для обговорення двосторонніх відносин Україна Румунія, лобіювання спільних інтересів двох держав, залучення експертів з держав ЄС до обговорення проблем регіону. Команда проекту висловлює вдячність усім, хто безпосередньо чи опосередковано сприяв втіленню Проекту: передусім Посольствам України в Румунії та Румунії в Україні, а також безпосередньо Послу України в Румунії Т. Бауеру, Послу Румунії в Україні К. Іонеску, Першому секретареві Посольства України в Румунії В. Черненку та Раднику Посольства Румунії в Україні Д. Санду Ене, представникам Депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Румунією М. Бурбаку та М. Федоруку, заступнику директора Третього територіального департаменту МЗС України О. Чубриковій, а також Генеральному секретареві ОДЕР ГУАМ В. Чечелашвілі за надану допомогу, сприяння широкій дипломатичній підтримці інтересу до Проекту. Сподіваємось, що в результаті здійсненого Проекту нам вдалося зробити свій внесок у поліпшення двосторонніх українсько румунських відносин, а число тих, хто входить до «груп дружби» у обох державах поступово і неухильно зростатиме.
4
КОМЕНТАРІ дипломатичних місій щодо пріоритетів та політичних акцентів нинішнього етапу розвитку двосторонніх відносин
Коментар Посла України в Румунії Теофіла БАУЕРА Наближення України до європейської родини, вивчення досвіду Румунії в процесі євроінтеграції та поглиблення двостороннього співробітництва у всіх галузях, передусім – подальші кроки з розвитку торговельно економічного та культурно гуманітарного співробітництва є головними напрямами розвитку нинішнього політичного діалогу між Києвом та Бухарестом. Саме ці аспекти стали провідними в ході нещодавнього візиту до Бухареста (13 вересня 2013 р.) глави українського зовнішньополітичних відомства, діючого голови ОБСЄ Леоніда Кожари. Було обговорено весь спектр румунсько українських відносин у спробі надати нового імпульсу двосторонній співпраці. Відбулися важливі і плідні переговори як у парламенті Румунії – з Головою Сенату Румунії Кріном Антонеску, так і в уряді – з Міністром закордонних справ Румунії Тітусом Корлецяном. Зокрема, Міністри закордонних справ України та Румунії узгодили План консультацій між Міністерством закордонних справ України та Міністерством закордонних справ Румунії на 2013 2014 роки. Також, у рамках візиту було досягнуто домовленості про підписання Угоди про взаємний захист інформації з обмеженим доступом між Службою Безпеки України та відповідним відомством Румунії. Очікується, що ближчим часом відбудуться політичні консультації на рівні заступників міністрів закордонних справ України та Румунії. Наразі на експертному рівні відпрацьовуються питання, пов’язані з підписанням Угоди про місцевий прикордонний рух та відкриттям пунктів перетину кордону за спрощеною процедурою у Закарпатській та Івано Франківській областях України, для того щоб громадяни, які мешкають у прикордонних регіонах наших країн мали можливість спілкуватися, мали можливість розвивати туризм та транскордонне співробітництво. Також ми відпрацьовуємо питання спорудження поромної переправи у районі Ісакча Орловка, що також дало би можливість розвивати цей регіон, який є туристично привабливим і де вже давно назріла потреба у цьому пункті пропуску. Окрім цього ми прагнемо розвивати торговельно економічне співробітництво між Україною і Румунією і саме з цією метою плануємо провести спільне засідання Змішаної міжурядової комісії з питань економічного, торговельного та промислово технічного співробітництва, яке має відбутися в Бухаресті. Плануємо також провести презентацію туристичного потенціалу Чернівецької області тут на виставці в «Ромекспо», яка має відбутися в листопаді ц.р. Тобто спектр питань, які ми плануємо зараз до обговорення, до підписання, до роботи – є комплексним, стратегічним. Як зазначає Міністр закордонних справ України Леонід Кожара, – «Київ прагне, щоб торговельно економічна складова відносин між Україною та 5
Румунією набула пріоритетного для обох країн характеру». Сьогоднішні показники двосторонньої торгівлі між нашими країнами не відображають потенціалу, який існує між такими великими сусідніми державами, як Україна та Румунія. У цьому контексті, нашим спільним завданням – і державних органів України та Румунії, і представників ділового середовища обох країн – є забезпечення реалізації наявного невикористаного потенціалу двосторонніх економічних відносин двох великих сусідніх країн. В плані діалогу на рівні представників бізнесу, хотів би відзначити роботу, що ведеться Румунсько Українською двосторонньою торговою палатою спільно з українською стороною, з розширення двосторонніх ділових контактів та ознайомлення представників румунського ділового середовища з економічним потенціалом України, а українських – з економічними можливостями Румунії. Водночас, надзвичайно важливою є співпраця на інституційному рівні та підтримання політичного діалогу на рівні керівництва України та Румунії. У цьому контексті видаються першочерговими завданнями для обох країн проведення другого засідання Українсько Румунської Спільної комісії з питань економічного, промислового, наукового та технічного співробітництва та організація в цьому році офіційного візиту глави румунського уряду до України, в рамках якого планується й проведення Українсько Румунського бізнес форуму високого рівня. Не залишаються поза увагою і чутливі питання двосторонніх відносин та співпраці. Наприклад, питання, що стосуються зміцнення співпраці у галузі регіональної (чорноморської) безпеки, політика забезпечення прав національних меншин, а також, такі – як виконання партнерських зобов’язань в рамках будівництва Криворізького гірничо збагачувального комбінату окислених руд, що в Україні. Наприкінці серпня ц.р., після тривалої паузи, нам вдалося відновити переговори з обговорення проблематики комбінату. Відзначу високий міністерський рівень зазначеного заходу. Ми сподіваємося на взаєморозуміння і результативне продовження подальшої спільної роботи з пошуку взаємоприйнятного для обох сторін варіанту вирішення проблеми, що дозволить зняти це чутливе питання з порядку денного двосторонніх українсько румунських відносин. Між Києвом та Бухарестом тривають переговори стосовно угоди про купівлю Україною природного газу в Румунії. Наразі триває профільна міжвідомча робота з узгодження аспектів технічного характеру. Хотів би підкреслити, що Україна зацікавлена в диверсифікації джерел постачання енергоносіїв і, в цьому контексті, розглядає будь які варіанти, що сприяли б зменшенню енергетичної залежності від єдиного їх постачальника. В контексті загальної стратегії диверсифікації джерел постачання газу, Україна прагне суттєво вирівняти співвідношення обсягів його походження. Вирішення цього завдання, серед іншого, пов’язане з розробкою нових глибинних родовищ, що потребує застосування новітніх технологій та значних інвестицій. Міністр закордонних справ України Леонід Кожара наголошує, що «саме на це спрямовані зусилля Києва як у частині, що стосується збільшення видобутку власними силами, так і з метою залучення стратегічних інвесторів, іноземних компаній, що є світовими лідерами в цій галузі», серед яких, до речі, значиться й 6
компанія OMV «Petrom», що разом із «Exxon Mobil», «Shell» та державним підприємством «Надра України» бере участь у розробці Скіфської нафтогазоносної ділянки шельфу Чорного моря. Румунія докладає значних дипломатичних зусиль для просування інтересів України в Європейському Союзі, зокрема у справі підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом в листопаді ц.р. у Вільнюсі на саміті «Східного партнерства»; Бухарест також готовий поділитись своїм досвідом в євроінтеграційному процесі. Найточнішу оцінку нинішньої румунської політики з точки зору євроінтеграційних інтересів Києва дав Міністр закордонних справ України Леонід Кожара: «Ми високо цінуємо те, що підтримка європейських зусиль України, зокрема й шляхом підписання Угоди про асоціацію з ЄС, визначена у програмі Уряду Румунії на 2013 2016 роки як концептуальна теза політики держави на українському напрямі». Хочу наголосити, що євроінтеграційний досвід Румунії для нас є неоціненним, тому що Румунія пройшла непростий шлях до підписання угоди про вступ в Європейський Союз і безумовно цей шлях є повчальним і корисним з точки зору досвіду для України. Ми тут, Посольство України в Румунії, докладаємо усіх зусиль для того, аби вивчити ті позитивні приклади, які могли би бути застосовані Україною для пришвидшення подолання цього непростого шляху. Румунії було простіше, бо Румунія все таки була окремою державою, а ми більше 70 років були складовою республікою колишнього Радянського Союзу, і наше законодавство сьогодні практично перейшло нам у спадщину, а ті реформи, які проводяться Президентом України Віктором Януковичем, вони реалізовуються, але, на жаль, не так швидко як би хотілося і, мабуть, їх результати будуть очевиднішими значно пізніше. Але сьогодні Україна, як на мою думку, успішно виконує ті критерії і ті умови, які були нам висловлені Європейським Союзом щодо підписання Угоди про асоціацію. Щодо досвіду Румунії, то нас цікавлять питання, які пов’язані з екологічною проблематикою, нас цікавлять питання адаптації судочинства до вимог європейських стандартів, нас цікавлять питання демократизації суспільства, свободи журналістики, преси і все це для нас є цілковито корисним на сьогодні. У цьому відношенні важливим є розвиток міжпарламентської співпраці, прямих контактів парламентарів, розгортання довірливого діалогу. Україна продемонструвала, що може бути добрим і гарним учнем і ми ніколи не цураємося добрих прикладів своїх сусідів. В Україні проведено великий масив роботи для того, аби підписання Угоди про асоціацію у Вільнюсі наприкінці листопада ц.р. відбулося і Україна зробила рішучий крок до входження до дружньої сім’ї європейських народів.
18.10.2013
7
Коментар Посла Румунії в Україні Корнела ІОНЕСКУ
Двосторонній політичний діалог Румунія та Україна прагнуть прагматичних відносин і партнерства з огляду на спільні цілі економічного розвитку, близьких міжнародних інтересів та спільні європейські цінності. Усе згадане посилилось нещодавно під час офіційного візиту до Румунії Міністра закордонних справ України пана Леоніда Кожари. Атмосфера двосторонніх відносин, позитивний європейський дух сторін продемонстрували інтерес до зростання румунсько українських відносин до нового якісного рівня. Румунія підтримує інтенсифікацію двостороннього політичного діалогу з графіком послідовних та передбачуваних політичних та дипломатичних контактів, а також підтримує модернізацію та раціоналізацію існуючих форматів співпраці. Парламентський вимір Ми переконані, що обидві сторони наразі неповною мірою використовують потенціал парламентського діалогу та контактів на рівні громадянського суспільства. Ми вважаємо, що важлива роль повертається посиленню правових рамок і базовим двостороннім документам, що сприяють посиленню секторальної співпраці між Румунією та Україною. В той же час, створення депутатською групи з відносин з Румунією у Верховній Раді, яку очолив Максим Юрійович Бурбак, до складу якої входять депутати, що мають досвід у відносинах з Румунією додає оптимізму і глибокого переконання, що діяльність групи буде плідною і спрямованою на конкретні результати. на порядку денному міжпарламентського діалогу також стоїть підписання Протоколу щодо співпраці між законодавцями Бухареста та Києва. Я сподіваюсь, що дві парламентські групи дружби зможуть прискорити цей процес. Економічний вимір Що стосується двосторонньої торгівлі і економічних відносин, то Румунія переконана, що прогрес у цій сфері може бути досягнутий від підвищення активності міжурядової комісії з економічної, технічної та наукової співпраці. З такою підтримкою, тенденція до збільшення обсягу торгівлі, що становила у 2011 році понад 2 мільярдів доларів, залишиться важливим досягненням в наших відносинах, і цей показник можна покращити, враховуючи вкрай високий потенціал, який існує між нашими країнами. Вкрай важливою сферою співпраці є енергетика. Румунія усвідомлює важливість забезпечення високого рівня енергетичної безпеки і відкрита до усіх форм співпраці, включно із можливостями, що надаються європейськими проектами. Національні меншини
8