DOCSLIB.ORG

Таксономічна Структура Прибережного Угруповання Обростання, Що Формується Чорноморською Мiдiєю Mytilus Galloprovincialis

Total Page：16

File Type：pdf, Size：1020Kb

Download full-text PDF Read full-text

Load more

УДК 551.468.3(262.5) https://doi.org/10.31861/biosystems2020.02.217 ТАКСОНОМІЧНА СТРУКТУРА ПРИБЕРЕЖНОГО УГРУПОВАННЯ ОБРОСТАННЯ, ЩО ФОРМУЄТЬСЯ ЧОРНОМОРСЬКОЮ МIДIЄЮ MYTILUS GALLOPROVINCIALIS О. Ю. ВАРIГIН ДУ «Інститут морської біології НАН України», Вул. Пушкінська, 37, Одеса, 65048, Україна, e-mail: [email protected] Виявлені особливості таксономічної структури прибережного угруповання обростання, що формується двостулковим молюском Mytilus galloprovincialis Lamarck, 1819 на підводній поверхні твердих субстратів, розташованих в межах Одеської затоки Чорного моря. Визначено якісний склад, ступінь зустрічальності, розмірні характеристики та особливості кількісного розвитку безхребетних цього угрупування. В складі угру- повання обростання було виявлено 65 видів безхребетних, що відносяться до 61 роду, 47 родин, 22 рядів, 10 класів і 6 типів. Встановлено, що серед великих таксонів угруповання Cnidaria, Annelida, Bryozoa, Arthropoda, Mollusca, Chordata найбільш численними за кількістю видів був тип членистоногих. На частку червів і молюсків доводилося п'ята і четверта частина від усіх видів. Решта три типи безхребетних були представлені одним або двома видами. Характерна особливість таксономічної структури угруповання полягала в тому, що в біль- шості випадків кожен виявлений рід був представлений тільки одним видом, який в конкретних умовах був найбільш екологічно пластичним його представником. Показано, що видова структура угруповання обростан- ня характеризувалась явним домінуванням його едифікатора мідії. Максимальна чисельність цього виду в угру- пованні складала 11960 екз.·м-2, а біомаса –10328,6 г·м-2. Крім того ключовими для угруповання були ще 12 видів безхребетних зі 100% зустрічальністю. Ці види разом з тими, зустрічальність яких перевищувала 75 %, відно- силися до характерних видів угруповання. Всього виявлено 22 таких видів. Серед інших безхребетних 5 видів (Р = 50–75 %) відносилися до постійних, 8 видів (Р = 25–50 %) – до рідкісних і 30 видів (P <25 %) – до випадкових. Встановлено, що більшість організмів прибережного угруповання обростання Одеської затоки є еврибіонтни- ми видами. Виявлено присутність в склади угруповання обростання інвазійного виду двостулкових молюсків Arcuatula senhousia (Benson, 1842), який систематично дуже близький до чорноморської мідії Mytilus gallopro- vincialis. Цей молюск через свої опортуністичні властивості представляє певну загрозу для існування поселень аборигенних видив двостулкових молюсків. Прибережне угруповання обростання, що формується чорноморсь- кою мiдiєю, має певний ступінь стійкості, так як характерними для його таксономічної структури видами протягом 40 років залишаються одні і ті ж безхребетні. Ключові слова: угруповання обростання, таксономічна структура, зустрічальність видів, Одеська затока, Чорне море Як відомо, основу чорноморського прибереж- ють йому успішно виживати в оточенні інших ного угруповання обростання становлять двосту- видів в конкретних умовах мешкання. лкові молюски мідії Mytilus galloprovincialis Відомо, що види, які співіснують в угрупо- Lam., серед яких знаходять собі їжу і притулок ванні, мають певні відмінності в своїх екологіч- інші, як прикріплені, так і рухливі організми них характеристиках, що дозволяють їм уникати (Александров, 2008). Ці угруповання мають про- прямої конкуренції за ресурси (Джиллер, 1988). сторово складну структуру поєднання прикріп- У зв'язку з цим будь-яке угруповання формуєть- лених і рухомих форм, що знаходяться у взаємо- ся тільки з популяцій, що так чи інакше розріз- дії між собою і навколишнім середовищем (Звя- няються. (Протасов, 2002). Угруповання оброс- гинцев, 2005). тання завжди розташовані на розділі двох фаз – Структурними елементами будь-якого угрупо- твердого субстрату і водної товщі, що визначає вання є популяції видів, що входять до його скла- їх особливу просторову і таксономічну структуру ду (Бурковский, 2006). Кожен з цих видів зустрі- (Протасов, 2010). чається в угрупованні завдяки властивим йому Метою роботи було виявлення характеру так- трофічним, ростовим, репродукційним і іншим сономічної структури прибережного угрупован- характеристикам. Однак присутність виду в угру- ня обростання, що формується двостулковим пованні і його кількісні параметри визначаються молюском Mytilus galloprovincialis в межах Оде- не його таксономічною приналежністю, а набором ської затоки Чорного моря. певних специфічних характеристик, що дозволя- Біологічні системи. Т. 12. Вип. 2. 2020 217 Матеріали та методи. Проби відбирали в усі кам'яної креветки Palaemon elegans перевищува- сезони 2017 року з підводної поверхні траверсів, ла 46 %, в той час як трав'яна креветка P. які є частиною берегозахисних споруд Одеського adspersus в умовах угруповання обростання була узбережжя. Збір проб проводили за допомогою випадковим видом. металевої рамки, розміром 20×20 см, обтягнутою Представник Polychaeta Harmothoe imbricata млиновим газом. Відібрані проби промивали належав до характерних видів угруповання, а H. через систему сит з мінімальним вічком 0,5 мм. reticulata – до випадкових. Бокоплави Gammarus Всі виявлені організми ідентифікували до виду, subtypicus і G. aequicauda а також черевоногі підраховували, вимірювали і зважували. молюски Rissoa splendida і R. membranacea зу- Для аналізу таксономічної структури угрупо- стрічалися лише в окремих випадках у вигляді вання обростання використовували показник одиничних екземплярів і тому можуть розгляда- зустрічальності видів, який визначається як від- тися тільки як випадкові види. ношення числа проб, де зареєстрований вид до їх Мабуть, міжвидова конкуренція призвела до загальної кількості (Песенко, 1990). При цьому витіснення одних, найменш пристосованих до характерними для угруповання вважалися види, даних умов існування видів, іншими більш плас- зустрічальність яких становила від 75 до 100 %. тичними. В даному випадку виключення лише Види, зустрічальність яких була від 50 до 75 % підтверджує правило. Види, виявлені в складі вважалися постійними, від 25 до 50 % – рідкіс- прибережного угруповання обростання, є в кон- ними і менш 25 % – випадковими. Для опису кретних умовах найбільш екологічно пластич- кількісних параметрів видів, що входять до скла- ними представниками своїх родів. ду угруповання обростання, використовували На рівні більш великих таксонів досліджувані загальноприйняті показники чисельності (N) співвідношення носили дещо інший характер. екз.·м-2 і біомаси (B) г·м-2. Так, відношення числа родів до числа родин Результати та їх обговорення. В результаті (G/F) в угрупованні обростання становило 1,30. проведених досліджень в складі угруповання Кожен ряд був представлений більш ніж удвічі обростання було виявлено 65 види безхребетних, більшим числом родин (F/O=2,14). Такі ж відно- що відносяться до 61 роду, 47 родин, 22 рядів, 10 сини простежувалися між числом рядів і класів класів і 6 типів. (O/C = 2,20). Характерна особливість таксономічної струк- В цілому великі таксони угруповання оброс- тури угруповання полягала в тому, що відно- тання були представлені шістьма типами безхре- шення числа видів до числа родів в більшості бетних: Cnidaria, Annelida, Bryozoa, Arthropoda, випадків дорівнювало одиниці, тобто кожен ви- Mollusca, Chordata. При цьому близько половини явлений рід був представлений тільки одним всіх видів відносилися до типу членистоногих. видом. Виняток становили лише по два види На частку червів і молюсків доводилося п'ята і десятиногих ракоподібних роду Palaemon, бага- четверта частина від усіх видів. Решта три типи тощетинкових червив роду Harmothoe, різноно- безхребетних були представлені одним або дво- гіх ракоподібних роду Gammarus і черевоногих ма видами (рис. 1). молюсків роду Rissoa. При цьому зустрічальність Рис. 1. Розподіл типів безхребетних угруповання Fig. 1. Distribution of types of invertebrates in the fouling обростання за кількістю видів, що входять до них community by the number of species included in them 218 Biological sytems. Vol. 12. Is. 2. 2020 Відомо, що ступінь розповсюдженості виду в Решта безхребетних, що входять в цю катего- угрупованні можна оцінити за допомогою показ- рію, мають в дорослому стані той або інший сту- ника його зустрічальності. Одні види, в першу пень рухливості. Так, до рухомих представників чергу едифікатори угруповання, зустрічаються угруповання зі 100 % зустрічальністю належали повсюдно, інші – значно рідше. Зазвичай в угру- три види багатощетинкових червів (Platynereis пованні присутні також і випадкові види. dumerilii, Nereis zonata, Alitta succinea) чотири З 65 виявлених видів безхребетних лише 13 види різноногіх ракоподібних (Stenothoe мали 100 % зустрічальність (табл. 1). Це, в першу monoculoides, Melita palmata, Microdeutopus чергу, організми, що ведуть в дорослому стані gryllotalpa, Chaetogammarus olivii), два види рів- сидячий спосіб життя. До них відносяться двос- ноногих ракоподібних (Idotea balthica, тулкові молюски Mytilus galloprovincialis і Lekanesphaera monodi) і один вид черевоногих Mytilaster lineatus, а також представник вусоно- молюсків (Pusillina lineolata). гих ракоподібних Amphibalanus improvisus. Таблиця 1. Видовий склад, зустрічальність (Р), максимальні чисельність (Nmax), біомаса (Bmax) і розміри (Lmax) безх- ребетних угруповання обростання Table 1. Species composition, occurrence (P), maximum abundance (Nmax), biomass (Bmax) and sizes (Lmax) of invertebrates in coastal fouling community № Видовий склад N , B , L P, % max max max, екз.·м-2 г·м-2 мм 1 2 3 4 5 6 Hydrozoa 1 Obelia longissima (Pallas, 1766) 23,1 – 5,52 21,0 Anthozoa 2 Diadumene lineata (Verrill, 1869) 38,5 125 6,51 2,5 Polychaeta
Recommended publications
  • Zernov's Phyllophora Field) at the Beginning of the 21St Century

    Zernov's Phyllophora Field) at the Beginning of the 21St Century

    Ecologica Montenegrina 39: 92-108 (2021) This journal is available online at: www.biotaxa.org/em http://dx.doi.org/10.37828/em.2021.39.11 Structure of the macrozoobenthos assemblages in the central part of the northwestern Black Sea shelf (Zernov's Phyllophora field) at the beginning of the 21st century NIKOLAI K. REVKOV1* & NATALIA A. BOLTACHOVA1 1 A.O. Kovalevsky Institute of Biology of the Southern Seas of RAS; 2, Nakhimov ave., Sevastopol 299011, Russia *Corresponding author. E-mail: [email protected] Received 24 December 2020 │ Accepted by V. Pešić: 11 February 2021 │ Published online 16 February 2021. Abstract In the first half of the 20th century, there was an extensive biocoenosis of the unattached red algae Phyllophora crispa on the mussel muds of the central section of the Black Sea’s northwestern shelf, which is known as Zernov’s Phyllophora Field (ZPF). At that time, the area of ZPF was approximately 11000 km2. More than a century after the description of ZPF, long-term changes in its phyto- and zoobenthos have been noted. A period of ecological crisis of the Black Sea ecosystem during the second half of the 20th century was destructive for the phytobenthos of ZPF, with the complete degradation of unattached Phyllophora biocoenosis. In contrast, after a sharp decline in the quantitative development of macrozoobenthos of the soft bottoms in the 1970s, its recovery to pre-crisis levels in the 2010s was noted. Despite the difference in the aforementioned phyto- and zoobenthos dynamics, habitat in the 4025 km² area of the botanical sanctuary of national importance “Zernov’s Phyllophora Field” was recognised as Critically Endangered (CR) within the European Red List of Habitats.
  • Central Mediterranean Sea) Subtidal Cliff: a First, Tardy, Report

    Central Mediterranean Sea) Subtidal Cliff: a First, Tardy, Report

    Biodiversity Journal , 2018, 9 (1): 25–34 Mollusc diversity in Capo d’Armi (Central Mediterranean Sea) subtidal cliff: a first, tardy, report Salvatore Giacobbe 1 & Walter Renda 2 ¹Department of Chemical, Biological, Pharmaceutical and Environmental Sciences, University of Messina, Viale F. Stagno d’Al - contres 31, 98166 Messina, Italy; e-mail: [email protected] 2Via Bologna, 18/A, 87032 Amantea, Cosenza, Italy; e-mail: [email protected] ABSTRACT First quantitative data on mollusc assemblages from the Capo d’Armi cliff, at the south en - trance of the Strait of Messina, provided a baseline for monitoring changes in benthic biod- iversity of a crucial Mediterranean area, whose depletion might already be advanced. A total of 133 benthic taxa have been recorded, and their distribution evaluated according to depth and seasonality. Bathymetric distribution showed scanty differences between the 4-6 meters and 12-16 meters depth levels, sharing all the 22 most abundant species. Season markedly affected species composition, since 42 taxa were exclusively recorded in spring and 35 in autumn, contrary to 56 shared taxa. The occurrence of some uncommon taxa has also been discussed. The benthic mollusc assemblages, although sampled in Ionian Sea, showed a clear western species composition, in accordance with literature placing east of the Strait the bound- ary line between western and eastern Mediterranean eco-regions. Opposite, occasional records of six mesopelagic species, which included the first record for this area of Atlanta helicinoi - dea
  • T.C. Ordu Üniversitesi Fen Bilimleri Enstitüsü Orta

    T.C. Ordu Üniversitesi Fen Bilimleri Enstitüsü Orta

    T.C. ORDU ÜNİVERSİTESİ FEN BİLİMLERİ ENSTİTÜSÜ ORTA KARADENİZ’DEKİ MOLLUSCA FAUNASI VE KATALOGLANMASI MUSTAFA BİÇER Bu tez, Balıkçılık Teknolojisi Mühendisliği Anabilim Dalında Yüksek Lisans derecesi için hazırlanmıştır. ORDU 2014 TEZ BİLDİRİMİ Tez yazım kurallarına uygun olarak hazırlanan bu tezin yazılmasında bilimsel ahlak kurallarına uyulduğunu, başkalarının eserlerinden yararlanılması durumunda bilimsel normlara uygun olarak atıfta bulunulduğunu, tezin içerdiği yenilik ve sonuçların başka bir yerden alınmadığını, kullanılan verilerde herhangi bir tahrifat yapılmadığını, tezin herhangi bir kısmının bu üniversite veya başka bir üniversitedeki başka bir tez çalışması olarak sunulmadığını beyan ederim. İmza Mustafa BİÇER Not: Bu tezde kullanılan özgün ve başka kaynaktan yapılan bildirişlerin, çizelge, şekil ve fotoğrafların kaynak gösterilmeden kullanımı, 5846 sayılı Fikir ve Sanat Eserleri Kanunundaki hükümlere tabidir. I ÖZET ORTA KARADENİZ’ DEKİ MOLLUSCA FAUNASI VE KATALOGLANMASI Mustafa BİÇER Ordu Üniversitesi Fen Bilimleri Enstitüsü Balıkçılık Teknolojisi Mühendisliği Anabilim Dalı, 2014 Yüksek Lisans Tezi, 60s Danışman: Yrd. Doç. Dr. Mehmet AYDIN Bu çalışma ile Orta Karadeniz’de birçok sayıda familya ve cins ile temsil edilen mollusca sınıfına ait türlerin Ordu İlindeki dağılımının belirlenmesi ve araştırılması amaçlanmıştır. Mollusca türlerini tespit etmek amacıyla gerçekleştirilen bu çalışmada, derinlikleri 0-25 m arasında değişen 14 istasyondan örneklemeler yapılmıştır. Araştırma mediolittoral bölgeden elle, dalarak ve el direcleri
  • Invertebrate Animals (Metazoa: Invertebrata) of the Atanasovsko Lake, Bulgaria

    Invertebrate Animals (Metazoa: Invertebrata) of the Atanasovsko Lake, Bulgaria

    Historia naturalis bulgarica, 22: 45-71, 2015 Invertebrate Animals (Metazoa: Invertebrata) of the Atanasovsko Lake, Bulgaria Zdravko Hubenov, Lyubomir Kenderov, Ivan Pandourski Abstract: The role of the Atanasovsko Lake for storage and protection of the specific faunistic diversity, characteristic of the hyper-saline lakes of the Bulgarian seaside is presented. The fauna of the lake and surrounding waters is reviewed, the taxonomic diversity and some zoogeographical and ecological features of the invertebrates are analyzed. The lake system includes from freshwater to hyper-saline basins with fast changing environment. A total of 6 types, 10 classes, 35 orders, 82 families and 157 species are known from the Atanasovsko Lake and the surrounding basins. They include 56 species (35.7%) marine and marine-brackish forms and 101 species (64.3%) brackish-freshwater, freshwater and terrestrial forms, connected with water. For the first time, 23 species in this study are established (12 marine, 1 brackish and 10 freshwater). The marine and marine- brackish species have 4 types of ranges – Cosmopolitan, Atlantic-Indian, Atlantic-Pacific and Atlantic. The Atlantic (66.1%) and Cosmopolitan (23.2%) ranges that include 80% of the species, predominate. Most of the fauna (over 60%) has an Atlantic-Mediterranean origin and represents an impoverished Atlantic-Mediterranean fauna. The freshwater-brackish, freshwater and terrestrial forms, connected with water, that have been established from the Atanasovsko Lake, have 2 main types of ranges – species, distributed in the Palaearctic and beyond it and species, distributed only in the Palaearctic. The representatives of the first type (52.4%) predomi- nate. They are related to the typical marine coastal habitats, optimal for the development of certain species.
  • Anadara Kagoshimensis (Mollusca: Bivalvia: Arcidae)

    Anadara Kagoshimensis (Mollusca: Bivalvia: Arcidae)

    Research Article Mediterranean Marine Science Indexed in WoS (Web of Science, ISI Thomson) and SCOPUS The journal is available on line at http://www.medit-mar-sc.net http://dx.doi.org/10.12681/mms.2076 Anadara kagoshimensis (Mollusca: Bivalvia: Arcidae) in the Adriatic Sea: morphological analysis, molecular taxonomy, spatial distribution, and prediction PIERLUIGI STRAFELLA1, ALICE FERRARI2, GIANNA FABI1, VERA SALVALAGGIO1, ELISA PUNZO1, CLARA CUICCHI1, ANGELA SANTELLI1, ALESSIA CARIANI2, FAUSTO TINTI2, ANNA NORA TASSETTI1 and GIUSEPPE SCARCELLA1 1 Istituto di Scienze Marine (ISMAR), Consiglio Nazionale delle Ricerche (CNR), L.go Fiera della Pesca, 2, 60125 Ancona, Italy 2 Department of Biological, Geological & Environmental Sciences (BiGeA), University of Bologna, Via Selmi, 3, 40126, Bologna, Italy Corresponding author: [email protected] Handling Editor: Fabio Crocetta Received: 11 October 2016; Accepted: 3 August 2017; Published on line: 7 December 2017 Abstract Morphological analysis, molecular characterization, and a study of the distribution and density of Anadara kagoshimensis (Tokunaga, 1906) specimens collected in the Adriatic Sea were carried out using materials and data collected in the course of 329 bottom trawl hauls conducted in five yearly surveys, from 2010 to 2014. Morphological and molecular analysis allowed clarifying the confused taxonomy of the largest alien ark clam species invading Italian waters and the Mediterranean Sea. Analysis of the distribution and density data demonstrated that, along the Italian coast, A. kagoshimensis is mostly found at depths of 8 to 50 m, with a catch frequency of more than 98% in the hauls involving silty-clay sediment at a depth of 8-30 m. The hotspot map clearly shows a reduction in the distribution area of the species from 2010 to 2012.
  • Assessing Benthic Health of Hard Substratum Macrobenthic Community Using Soft Bottom Indicators and Their Relationship with Environmental Condition

    Assessing Benthic Health of Hard Substratum Macrobenthic Community Using Soft Bottom Indicators and Their Relationship with Environmental Condition

    Iranian Journal of Fisheries Sciences 17(4) 641-656 2018 DOI: 10.22092/ijfs.2018.116991 Assessing benthic health of hard substratum macrobenthic community using soft bottom indicators and their relationship with environmental condition Mehdipour N.1*; Gerami M.H.2; Nemati H.3 Received: April 2016 Accepted: June 2016 Abstract This study aimed to assess ecological quality status of hard substratum macroinvertebrates communities of the Caspian Sea with three ecological indices and their relationship with environmental factors. For this purpose, benthic communities of the Caspian Sea basin were studied seasonally during 2014 in 8 sampling sites. Temperature, salinity, dissolved oxygen, pH, nitrate, nitrite, silicate and phosphate were measured as environmental factors. The benthic classification indices AMBI (AZTI Marine Biotic Index), M-AMBI (Multivariate AMBI) and BENTIX (BENthic IndeX) were applied to assess the ecological status of the studied area. Results showed low dissimilarity based on species composition and abundance among seasons, while all seasons discriminated clearly based on environmental factors. In addition, AMBI index was more successful to assess ecological health of hard substratum in the Caspian Sea basin than M-AMBI and BENTIX. Furthermore, AMBI showed high sensitivity to environmental variation. Results indicated that temperature, nitrate, silicate, phosphate and nitrite were the most important factors in the composition and abundance fluctuation of hard substratum macroinvertebrates communities, respectively. Keywords: Benthic health, AMBI, M-AMBI, BENTIX, Environmental factors, Caspian Sea 1-Iranian National Institute for Oceanography and Atmospheric Sciences, Iran. 2-Young Researchers and Elite Club, Shiraz Branch, Islamic Azad University, Shiraz, Iran. 3-Faculty of Biological Sciences, Shahid Beheshti University.
  • Research Paper Commerce Fisheries Mehmet Culha Izmir Katip Celebi

    Research Paper Commerce Fisheries Mehmet Culha Izmir Katip Celebi

    Volume-4, Issue-1, Jan-2015 • ISSN No 2277 - 8160 Commerce Research Paper Fisheries Marine Mollusk Fauna of Kastamonu and Sinop Provinces: A Compiled list of Black Sea Mollusks of Turkey Izmir Katip Celebi University, Fisheries Faculty, Department of Hydrobiology, Mehmet Culha 35620, Balatcık Campus, Cigli, Izmir, Turkey ABSTRACT The study was carried out to determine Mollusca fauna of Kastamonu and Sinop coasts. A seasonal sampling procedure was performed in the area from a variety of biotops in 0-0.5 and 5m depths at 4 stations between July 2007 and May 2008. A total of 11 species and 16823 specimens belonging to Bivalvia; 15 species and 5482 specimens belonging to Gastropoda and 1 species and 1 specimens belonging to Polyplacophora classes were encountered during the study. The presence of the cosmopolitan Bivalve, Pholas dactylus Linnaeus, 1758 was remarked for the first time in this study. Also, in this context, a list of Mollusca fauna of the Black Sea coasts of Turkey is compiled based on various studies carried out in Turkish coasts of the Black Sea. KEYWORDS : Turkey coast, Central Black Sea (Kastamonu, Sinop), Marine Mollusca, Distribution Introduction by Ozturk et al. (2004), 33 by Demirci (2005), 14 by Culha et al. (2007), The Black Sea, 420 000 km2 in area and 2200 m deep, is the largest 15 species by Culha et al. (2007) were reported. As a result of the enclosed sea in the world (Zenkevich, 1963; Ross, 1977). The distin- studies in Turkish coasts of the Black Sea carried out up to now, 183 guishing features of the Black Sea is the shallow (150-200 m deep), Mollusca species have been identified.
  • Worms - World Register of Marine Species 15/01/12 08:52

    Worms - World Register of Marine Species 15/01/12 08:52

    WoRMS - World Register of Marine Species 15/01/12 08:52 http://www.marinespecies.org/aphia.php?p=taxlist WoRMS Taxon list http://www.marinespecies.org/aphia.php?p=taxlist 405 matching records, showing records 1-100. Rissoa Freminville in Desmarest, 1814 Rissoa aartseni Verduin, 1985 Rissoa aberrans C. B. Adams, 1850 accepted as Stosicia aberrans (C. B. Adams, 1850) Rissoa albella Lovén, 1846 accepted as Pusillina sarsii (Lovén, 1846) Rissoa albella Alder, 1844 accepted as Rissoella diaphana (Alder, 1848) Rissoa albella rufilabrum Alder accepted as Rissoa lilacina Récluz, 1843 Rissoa albugo Watson, 1873 Rissoa alifera Thiele, 1925 accepted as Hoplopteron alifera (Thiele, 1925) Rissoa alleryi (Nordsieck, 1972) Rissoa angustior (Monterosato, 1917) Rissoa atomus E. A. Smith, 1890 Rissoa auriformis Pallary, 1904 Rissoa auriscalpium (Linnaeus, 1758) Rissoa basispiralis Grant-Mackie & Chapman-Smith, 1971 † accepted as Diala semistriata (Philippi, 1849) Rissoa boscii (Payraudeau, 1826) accepted as Melanella polita (Linnaeus, 1758) Rissoa calathus Forbes & Hanley, 1850 accepted as Alvania beanii (Hanley in Thorpe, 1844) Rissoa cerithinum Philippi, 1849 accepted as Cerithidium cerithinum (Philippi, 1849) Rissoa coriacea Manzoni, 1868 accepted as Talassia coriacea (Manzoni, 1868) Rissoa coronata Scacchi, 1844 accepted as Opalia hellenica (Forbes, 1844) Rissoa costata (J. Adams, 1796) accepted as Manzonia crassa (Kanmacher, 1798) Rissoa costulata Alder, 1844 accepted as Rissoa guerinii Récluz, 1843 Rissoa crassicostata C. B. Adams, 1845 accepted as Opalia hotessieriana (d’Orbigny, 1842) Rissoa cruzi Castellanos & Fernández, 1974 accepted as Alvania cruzi (Castellanos & Fernández, 1974) Rissoa cumingii Reeve, 1849 accepted as Rissoina striata (Quoy & Gaimard, 1833) Rissoa curta Dall, 1927 Rissoa decorata Philippi, 1846 Rissoa deformis G.B.
  • The Evolution of the Molluscan Biota of Sabaudia Lake: a Matter of Human History

    The Evolution of the Molluscan Biota of Sabaudia Lake: a Matter of Human History

    SCIENTIA MARINA 77(4) December 2013, 649-662, Barcelona (Spain) ISSN: 0214-8358 doi: 10.3989/scimar.03858.05M The evolution of the molluscan biota of Sabaudia Lake: a matter of human history ARMANDO MACALI 1, ANXO CONDE 2,3, CARLO SMRIGLIO 1, PAOLO MARIOTTINI 1 and FABIO CROCETTA 4 1 Dipartimento di Biologia, Università Roma Tre, Viale Marconi 446, I-00146 Roma, Italy. 2 IBB-Institute for Biotechnology and Bioengineering, Center for Biological and Chemical Engineering, Instituto Superior Técnico (IST), 1049-001, Lisbon, Portugal. 3 Departamento de Ecoloxía e Bioloxía Animal, Universidade de Vigo, Lagoas-Marcosende, Vigo E-36310, Spain. 4 Stazione Zoologica Anton Dohrn, Villa Comunale, I-80121 Napoli, Italy. E-mail: [email protected] SUMMARY: The evolution of the molluscan biota in Sabaudia Lake (Italy, central Tyrrhenian Sea) in the last century is hereby traced on the basis of bibliography, museum type materials, and field samplings carried out from April 2009 to Sep- tember 2011. Biological assessments revealed clearly distinct phases, elucidating the definitive shift of this human-induced coastal lake from a freshwater to a marine-influenced lagoon ecosystem. Records of marine subfossil taxa suggest that previous accommodations to these environmental features have already occurred in the past, in agreement with historical evidence. Faunal and ecological insights are offered for its current malacofauna, and special emphasis is given to alien spe- cies. Within this framework, Mytilodonta Coen, 1936, Mytilodonta paulae Coen, 1936 and Rissoa paulae Coen in Brunelli and Cannicci, 1940 are also considered new synonyms of Mytilaster Monterosato, 1884, Mytilaster marioni (Locard, 1889) and Rissoa membranacea (J.
  • Balaklava Bay, Sevastopol)

    Balaklava Bay, Sevastopol)

    Ecologica Montenegrina 39: 30-45 (2021) This journal is available online at: www.biotaxa.org/em http://dx.doi.org/10.37828/em.2021.39.4 First researches of the underwater ecosystem communities of an underground channel built in 1950s (Balaklava bay, Sevastopol) NELLY G. SERGEEVA1*, YURIY S. TARARIEV2, ROMAN V. GORBUNOV1, NIKOLAY K. REVKOV1 , NATALYA A. BOLTACHOVA1, GENNADIY V. SAMOKHIN3, ALEXANDER M. SHCHERBICH1, MAKSIM P. KIRIN 1, OLGA A. MIRONYUK1, LYUDMILA F. LUKYANOVA1 & VITALIY A. TIMOFEEV1 1 A.O. Kovalevsky Institute of Biology of the Southern Seas of RAS, Sevastopol, Russia 2 Military History Museum of Fortifications «Balaklava», Sevastopol, Russia 3 V.I. Vernadsky Crimean Federal University, Simferopol, Russia *E-mail: [email protected] Received 24 November 2020 │ Accepted by V. Pešić: 11 January 2021 │ Published online 20 January 2021. Abstract The results of the first studies of the ecosystem state of the underwater part of the channel, artificially created in the middle of the 20th century on the western shore of the Balaklava Bay (Sevastopol) as a naval base of the Black Sea Fleet for the submarines repair, are presented. Channel's ecosystem is determined by uniqueness of anthropogenic formation and considered as analogue of natural Black Sea cave. Hydrospelological survey of the channel and biological studies allowed assessing its current state, the nature of biofouling of its walls and anthropogenic and technical pollution of the bottom. Macrofauna of the channel wall biofouling is represented by the Mytilaster lineatus community, which has a high level of species abundance (about 80 species have been registered) and quantitative development. Both in taxonomic diversity and in quantitative terms, this community is comparable to the rocky substrate community near open Crimean coasts, but with a smaller share of crustacean group development.
  • Review of the Literature on Bivalve Cytogenetics in the Last Ten Years

    Review of the Literature on Bivalve Cytogenetics in the Last Ten Years

    Cah. Biol. Mar. (2002) 43 : 17-26 Review of the literature on bivalve cytogenetics in the last ten years Catherine THIRIOT-QUIEVREUX Observatoire Océanologique, Université P. et M. Curie – CNRS - INSU, BP 28, 06230 Villefranche-sur-Mer, France Fax: (33) 4 93 76 38 48; E-mail: [email protected] Abstract: This paper provides a review of the studies on bivalve chromosomes since 1992, in order to gather available data and to highlight the recent progress in different fields of cytogenetics: karyotype and chromosome markers, genome size, aneuploidy, natural and induced polyploidy, and hybridization. Résumé: Revue des travaux des dix dernières années sur l’étude cytogénétique des bivalves. Cet article présente une revue sur l’étude des chromosomes des bivalves depuis 1992 afin de rassembler les données disponibles et de souligner les pro- grès récents dans les différents domaines de la cytogénétique : caryotype et marqueurs chromosomiques, taille du génome, aneuploïdie, polyploïdie naturelle et induite, et hydridisation. Keywords: Bivalvia, Chromosomes, Cytogenetics Introduction review, 1985). Later, the development of banding techniques which allowed chromosome identification in Cytogenetic studies encompass different levels of biological karyotypes began to be applied in bivalves (see Thiriot- organization ranging from the morphological to the Quiévreux review, 1994). Since these reviews, the study of molecular, depending on the applicable technology. bivalve chromosomes has greatly progressed in Chromosomes can be studied as a morphological karyological as well as molecular information, as a result of manifestation of the genome in terms of their routine application of several banding techniques and the microscopically visible size, shape, number and behaviour development of techniques for in situ hybridization.
  • Surveillance Des Espèces Envahissantes Marines Dans Les Aires Marines Protégées (AMP) Méditerranéennes Guide Pratique Et Stratégique À L'attention Des Gestionnaires

    Surveillance Des Espèces Envahissantes Marines Dans Les Aires Marines Protégées (AMP) Méditerranéennes Guide Pratique Et Stratégique À L'attention Des Gestionnaires

    COLLECTION Surveillance des espèces envahissantes marines dans les aires marines protégées (AMP) méditerranéennes Guide pratique et stratégique à l'attention des gestionnaires Financé par: COLLECTION Surveillance des espèces envahissantes marines dans les aires marines protégées (AMP) méditerranéennes Guide pratique et stratégique à l'attention des gestionnaires Otero, M., Cebrian, E., Francour, P., Galil, B., Savini, D. À propos de l'UICN et le Centre de Coopération pour la Méditerranée L'UICN, Union Internationale pour la Conservation de la Nature, aide à trouver des solutions pragmatiques pour les principaux défits environnementaux et de développement auxquels fait face la planète. L'UICN est la plus ancienne et la plus importante organisation environnementale au monde, avec plus de 1200 membres, organisations gouvernementales et non gouvernementales, et près de 11.000 experts bénévoles dans quelque 160 pays. Le Centre de Coopération pour la Méditerranée de l'UICN a ouvert en 2001 avec le soutien du Ministère de l'Agriculture, de la Nourriture et de l'Environnement espagnol, de La Junta de Andalucia et de l'Agence Espagnole de Coopération Internationale pour le Développement (AECID). Au cours de ses 12 années d'existence, la mission du Centre a été d' influencer, encourager et aider les sociétés méditerranéennes pour assurer la conservation et l'utilisation durable des ressources naturelles ainsi qu'un développement durable dans la région méditerranéenne. www.uicn.org/mediterranee www.uicn.org www.facebook.com/iucn.org twitter.com/#!/IUCN/ COLLECTION COLLECTION La terminologie géographique employée dans cet ouvrage, de même que sa présentation, ne sont en aucune manière l’expression d’une opinion quelconque de la part de l’UICN sur le statut juridique ou l’autorité de quelque pays, territoire ou région que ce soit, ou sur la délimitation de ses frontières.