Львівський національний університет імені Івана Франка Міністерство освіти і науки України Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису ЗЬОМКО УЛЯНА ВАЛЕРІЇВНА УДК 811.111:811.112.2]:791(049.32)]:[81‟42:316.77]:[81‟1:008]+305](043.5) ДИСЕРТАЦІЯ ЛІНГВОКУЛЬТУРНІ, ТЕКСТОТВІРНІ ТА ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕЦЕНЗІЇ У КІНОКРИТИЦІ (на матеріалі англійської та німецької мов) Cпеціальність 10.02.04 – германські мови Подається на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело _________________ У. В. Зьомко Науковий керівник: Білинський Михайло Емільович, професор, кандидат філологічних наук Львів – 2019 2 АНОТАЦІЯ Зьомко У. В. Лінгвокультурні, текстотвірні та гендерні особливості рецензії у кінокритиці (на матеріалі англійської та німецької мов). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 «Германські мови». – Львівський національний університет імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України, Львів, 2019. У дисертаційній роботі досліджено лінгвокультурні, текстотвірні та гендерні ознаки англійських і німецьких рецензій у кінокритиці (РК). Застосована в дослідженні комплексна методика для реалізації поставлених завдань передбачає використання: спостереження, індукції й дедукції, аналізу і синтезу для розкриття об‟єкта дослідження та окреслення понятійного апарату виявлення його лінгвокультурних, текстотвірних та гендерних ознак; контекстуального аналізу об‟єкта критики (ОК) для визначення структурних компонентів ключових концептів текстів рецензій; контекстуально-інтерпретаційного аналізу для реконструювання комунікативного задуму рецензента і прогнозованого впливу на читача, втілених у стратегічно-тактичному творенні тексту; методу кількісних підрахунків для визначення частотності мовленнєвих ходів (МХ) у жіночих та чоловічих рецензіях обох лінгвокультур та їхньої питомої ваги в межах відповідної комунікативної тактики; зіставного аналізу для виявлення (1) лінгвокультурних ознак концептуалізації дійсності у сфері кінематографічної діяльності, (2) лінгвокультурних ознак мовних маркерів та (3) лінгвокультурних і гендерних ознак мовленнєвої діяльності рецензентів англійської й німецької лінгвокультурних спільнот. У дисертації уперше досліджено відображення культурно значущої інформації в номінаціях, образах, системі естетичних і професійних цінностей; визначено комплекс комунікативних стратегій, тактик та мовленнєвих ходів, текстотвірних для мовленнєвого жанру РК; виявлено конвергентні та дивергентні лінгвокультурні і гендерні ознаки в комунікативній поведінці англійської та німецької лінгвокультури у критичному дискурсі, що визначає наукову новизну дослідження. 3 Практична цінність дослідження полягає в можливості використання його результатів у процесі викладання лекційних курсів з теорії комунікації, теорії медіадискурсу, гендерної і комунікативної лінгвістики, лінгвістики тексту; у спецкурсах із когнітивної лінгвістики та лінгвокультурології; у написанні науково- практичних робіт різних освітніх ступенів. Результати дисертаційної роботи можуть бути корисними для журналістики, як рекомендації для написання рецензії з огляду на лінгвокультурні та гендерні ознаки, а також у галузі міжкультурної комунікації щодо коректної інтерпретації лінгвокультурних ознак, цінностей та переконань англійської і німецької лінгвокультур. Шляхом опису і зіставлення структури ключових концептів кінематографічної діяльності – «фільм», «кінорежисура» та «акторська гра» – і мовних засобів їхньої презентації на матеріалі англійських і німецьких РК досліджено відображення культурно значущої інформації в номінаціях, образах, системі професійних цінностей. Понятійний компонент концепту «фільм» демонструє певні лінгвокультурні відмінності в ядрі номінативного поля: англійські рецензенти на позначення кінопродукту використовують не тільки лексему «film», а й активно послуговуються синонімічними номінаціями movie, picture. Німецькі автори зрідка використовують синоніми Streifen, Folge, що не дозволяє вважати їх ядерними. У рецензіях обох лінгвокультур фільм представлений різними перцептивними зоровими, слуховими, смаковими і менш частотними тактильними образами. В англійських та німецьких рецензіях домінують когнітивні образи: фільм як витвір людини, як процес або результат людської інтелектуальної діяльності, наділений людськими (а)моральними, психоемоційними, фізичними та інтелектуальними якостями, провідною когнітивною класифікаційною ознакою (ККО) якого вважаємо успішність. Більшість цінностей, які англійська і німецька лінгвокультура пов‟язують із фільмом, є спільними. У понятійному компоненті концепту «кінорежисура» в англійських та німецьких рецензіях суттєвих відмінностей не виявлено. До ядра номінативного поля зараховуємо номінації direction/to direct, film-making в англійських рецензіях та Regie (führen), das Filmemachen у німецьких, а також номінації за ККО «суб‟єкт» та 4 «об‟єкт» кінорежисури. Периферію становлять номінації за ККО: розкриття теми, робота з акторами, організація зйомки, постановка сцен, розкриття образів та вплив на глядача. Перцептивні зорові, тактильні, слухові та смакові образи кінорежисури представлені в рецензіях обох лінгвокультур, проте в кількісному співвідношенні більш поширені в англійських текстах. У рецензіях обох лінгвокультур значно переважають когнітивні образи концепту кінорежисури як демонстрації/інтерпретації власного бачення, творення, здійснення керівних дій, побудови або конструювання, здобування знань і навичок, дослідження тощо. Суб‟єкт кінорежисури представлений насамперед образом керівника в різноманітних його проявах. У рецензіях обох лінгвокультур професійні цінності спільні. Концепт «акторська гра» представлений в англійських і німецьких рецензіях співвідносними номінаціями в ядрі номінативного поля, до якого також віднесено спільні ядерні ККО «суб‟єкт» та «об‟єкт» акторської гри. Периферійними є ККО: відтворення образу, манера виконання, поява актора в кадрі/сцені та оцінка акторської гри і шансів на успіх. Перцептивний образ концепту в рецензіях обох лінгвокультурних спільнот представлений насамперед зоровими образами. В англійських рецензіях тактильні та смакові образи поширені більше. Спільними для обох лінгвокультур є антропоморфний образ акторської гри, наділений психоемоційними, моральними, фізичними та інтелектуальними якостями. Виявлені професійні цінності концепту «акторська гра» є спільними для обох лінгвокультур. Визначено текстотвірні комунікативні стратегії рецензії в кінокритиці: стратегії на пониження статусу, на підвищення статусу та стратегію представлення. Стратегії на пониження статусу спрямовані на викриття негативних аспектів та розвінчання позитивного образу об‟єкта критики. Стратегії на підвищення статусу, а саме ідеалізацію та виправдання, рецензенти застосовують для створення позитивного образу ОК. Стратегія представлення передбачає об‟єктивний аналіз ОК шляхом поєднання в межах однієї рецензії тактик позитивної і негативної презентації ОК. Англійські і німецькі рецензенти застосовують здебільшого тактику позитивної презентації фільму та його авторів у межах стратегій на підвищення 5 статусу ОК, тактику негативної презентації – у межах стратегій на пониження статусу ОК. Тактику знайомства з фільмом рецензенти застосовують, реалізуючи насамперед стратегію представлення. Тактики самопрезентації та діалогу з читачем представлені в усіх комунікативних стратегіях РК. Реалізація тактик позитивної і негативної презентації ОК, тактики знайомства з фільмом та діалогу з читачем в англійських і німецьких рецензіях має багато схожих лінгвокультурних ознак щодо набору МХ та їхнього мовного вираження. Лінгвокультурні дивергентні ознаки помітні в реалізації комунікативної тактики самопрезентації автора рецензії у кінокритиці: більшість МХ цієї тактики різняться щодо їхньої мовної маніфестації: в англійських рецензіях значно переважають конструкції з особовим займенником «я». Найменше лінгвокультурних та гендерних дивергентних ознак демонструють тактики позитивної презентації ОК та знайомства з фільмом. Суттєві лінгвокультурні та гендерні незбіги виявлено в реалізації тактик самопрезентації автора як найбільш суб‟єктивної та негативної презентації ОК. Cеред спільних ознак останньої відзначаємо тільки схильність до більш конфронтативної мовленнєвої поведінки рецензентів-чоловіків. Тактика діалогу з читачем в обох лінгвокультурах демонструє найбільш неоднорідну реалізацію: виявлено значні лінгвокультурні і гендерні незбіги у використанні найчастотніших МХ. У гендерному зрізі відмінності в комунікативній поведінці у межах тактик позитивної презентації ОК, знайомства з фільмом і діалогу з читачем більш чітко виражені в німецьких текстах. Тактика позитивної презентації ОК демонструє такі лінгвокультурні і гендерні відмінності: німецькі рецензенти схильні частіше згадувати переваги ОК, рецензенти-жінки обох лінгвокультур частіше використовують похвалу, що свідчить про їхню схильність до кооперативної мовленнєвої поведінки; німецькі рецензенти жіночої статі не схильні робити компліменти. Більш помітні гендерні незбіги у використанні МХ зафіксовано в німецькій лінгвокультурі: рецензенти-жінки значно частіше стверджують переваги ОК, рецензенти-чоловіки частіше апелюють до мистецьких традицій та звертають увагу на новизну й оригінальність ОК. 6 У реалізації тактики негативної презентації ОК виявлено такі лінгвокультурні відмінності: німецькі рецензенти