Мистецтвознавчі Записки Notes on Art Criticism
Total Page:16
File Type:pdf, Size:1020Kb
ISSN 2226-2180 МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ КЕРІВНИХ КАДРІВ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ МИСТЕЦТВОЗНАВЧІ ЗАПИСКИ NOTES ON ART CRITICISM Випуск 38 Київ – 2020 УДК 78 ББК 85(4 Укр) М 65 МИСТЕЦТВОЗНАВЧІ ЗАПИСКИ: Зб. наук. праць. 2020. Вип. 38. 212 с. Збірник наукових праць «Мистецтвознавчі записки» має на меті висвітлення різноманітної історичної та теоретичної проблематики мистецтвознавства. Тематика статей пов’язана як із сучасною мистецькою практикою, так і з художньою культурою минулих епох. У статтях представлено широкий спектр сучасної мистецтвознавчої думки. Видання розраховане на фахівців-дослідників, теоретиків і практиків мистецтва та культурології, викладачів, аспірантів та студентів гуманітарних навчальних закладів, а також на широкий загал усіх, хто цікавиться проблемами художньої культури. Редакційна колегія: Афоніна О. С., доктор мистецтвознавства, професор (Україна) – головний редактор; Шульгіна В. Д., доктор мистецтвознавства, професор – заступник головного редактора (Україна); Зосім О. Л., доктор мистецтвознавства, доцент (Україна) – відповідальний секретар; Андросова Д. В., доктор мистецтвознавства, професор (Україна); Гливинський В. В., доктор мистецтвознавства, доцент (США); Донченко Н. П., засл. діяч мистецтв України, професор (Україна); Жуковін О. В., к. мистецтвознавства (Україна); Карпов В. В., доктор історичних наук (Україна); Кафтанджиєв Х., доктор габіліт., професор (Болгарія); Клаус Кайл, доктор філософії в галузі мистецтвознавства, габілітований (Німеччина); Маркова О. М., доктор мистецтвознавства, професор (Україна); Погребняк Г. П., кандидат мистецтвознавства, доцент (Україна); Прищенко С. В., д. мистецтвознавства, доцент (Україна); Роготченко О. О., доктор мистецтвознавства, заслужений діяч мистецтв України (Україна). Журнал включено до Переліку наукових фахових видань України (категорія «Б») зі спеціальностей: 022 Дизайн; 023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація; 024 Хореографія; 025 Музичне мистецтво; 026 Сценічне мистецтво відповідно до Наказу МОН України від 02.07.2020 № 886 (додаток 4). Збірник наукових праць "Мистецтвознавчі записки" індексується в міжнародних базах даних: International Impact Factor Services; Google Scholar; Journals Impact Factor; BASE; Inno Space Друкується за рішенням Вченої ради Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Протокол вченої ради № 5 від 24 листопада 2020 р. За точність викладених фактів та коректність цитування відповідальність несе автор Рецензування здійснюється членами редакційної колегії Свідоцтво: КВ № 21135-10935ПР © Національна академія керівних кадрів від 08.12.2014 р. культури і мистецтв, 2020 © Автори, 2020 2 Мистецтвознавчі записки Випуск 38 МИСТЕЦЬКИЙ ПРОСТІР: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ УДК 35.08:17.02.1 https://doi.org/10.32461/2226-2180.38.2020.222065 Цитування: Червінська Леся Іванівна,1 Червінська Л. І. Вибір цільових аудиторій для кандидат мистецтвознавства, івент-заходів соціокультурного напрямку. доцент факультету івент-менеджменту Мистецтвознавчі записки: зб. наук. праць. 2020. та шоу-бізнесу Київського національного Вип. 38. С. 3-8. університету культури і мистецтв https://orcid.org/ 0000-0002-0930-898X Chervinsʹka L. (2020). Selection of target audiences for events of socio-cultural direction. Mystetstvoznavchi zapysky: zb. nauk. pratsʹ, 38, 3-8 [in Ukrainian]. ВИБІР ЦІЛЬОВИХ АУДИТОРІЙ ДЛЯ ІВЕНТ-ЗАХОДІВ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО НАПРЯМКУ Мета роботи. Стаття присвячена охарактеризуванню процесу вибору аудиторій для івент-заходів соціокультурного напрямку. Методологія дослідження базується на застосуванні методів групування, моделювання та систематизування інформації. Наукова новизна роботи полягає у прояснені процесу вибору аудиторій для івент-заходів соціокультурного напрямку, з метою вивчення властивостей утворення позитивного іміджу України на світовій арені завдяки івентивному менеджменту та міжнародній культурній співпраці. Висновки. Українська культура тільки розпочинає активно розвиватися та нині зіштовхується з великою кількістю проблем, в тому числі, через брак єдиної координації діяльності різних культурних центрів, нестачу єдиної державної стратегії. Важливе значення має й розвиток партнерств, культурних мереж інститутами культури, що забезпечує додаткову змогу для фінансування та вдалого втілення проектів, дає змогу налагодити співробітництво з осередками культури. Посеред позитивного українського досвіду в цьому контексті можемо назвати роботу культурно-інформаційних центрів при дипломатичних представництвах України за кордоном (функціонує 17 центрів), що залучають до співпраці представників національних діаспор, в тому числі, організовують заходи з приводу відзначення національних подій, організовують концерти народних колективів та представників сучасної естради, художні виставки, влаштовують презентації літературних творів не тільки класиків, а й сучасних українських авторів. Проте дослідження демонструє, що робота цих культурно-інформаційних центрів – не продуктивна, в основному, це заходи відповідно до протоколу чи з нагоди відзначення ювілеїв та інше. Ключові слова: цільова аудиторія, заходи, івенти, івент-зхаоди, культура, соціокультурний напрямок. Chervinsʹka Lesya, Candidate of Historical Sciences, Associate Professor of Event Management and Show Business, Kyiv National University of Culture and Arts Selection of target audiences for events of socio-cultural direction The purpose of the article. The article is devoted to the characterization of the process of selecting audiences for socio-cultural events. Methodology. The research methodology is based on the application of methods of grouping, modeling and systematization of information. Scientific novelty. The scientific novelty of the work is to clarify the process of selecting audiences for socio-cultural events, in order to study the properties of forming a positive image of Ukraine on the world stage through event management and international cultural cooperation. Conclusions. Ukrainian culture is just beginning to develop actively and now faces many problems, including the lack of unified coordination of various cultural centers, the lack of a unified state strategy. The development of partnerships and cultural networks by cultural institutions is also important, which provides additional opportunities for funding and successful implementation of projects, allows to establish cooperation with cultural centers. Among the positive Ukrainian experience in this context we can name the work of cultural and information centers at diplomatic missions of Ukraine abroad (there are 17 centers), involving representatives of national diasporas, including organizing events to celebrate national events, organizing concerts of folk groups. and representatives of modern pop, art exhibitions, arrange presentations of literary works not only classics but also contemporary Ukrainian authors. However, the study shows that the work of these cultural and information centers is not productive, mainly activities in accordance with the protocol or on the occasion of celebrating anniversaries and more. Key words: target audience, events, event stages, culture, socio-cultural direction. ©Червінська Л. І., 2020 3 Мистецький простір: історія та сучасність_______ Червінська Л. І. Актуальність теми дослідження. На української національної культури. Дефіцит нинішній стадії розвитку суспільства стрімко результативних організаційних, правових, збільшується значення непрямих (м’яких) адміністративних процедур, а також відповідної методів впливу на хід політичних, економічних державної фінансової, інформаційної допомоги та соціокультурних перебігів у країнах. Поміж національної культури спричинив м’яких методів впливу, безперечно, головне розповсюдження явищ культурної уніфікації, місце займають інструменти несилових повільне втрачання зв’язку духовних цінностей (інформаційних) діянь. На сьогодні у нашій життя суспільства, сучасної культури з націо- країні дієві засоби, що могли б по-справжньому нально-культурними підвалинами й традиціями. боротися з інформаційним шумом, перебувають Підтримка соціального, культурного та на етапі виникнення. Громадяни у власних економічного розвитку країни, поширення діяннях воліють визнання зі сторони інших. відомостей про державу здійснюються завдяки Проте для того, щоби продукція знайшла свого проведенню культурних і мистецьких заходів, купця, послуга – клієнта, а мистецький витвір – діяльності інституцій культури, популяризації своїх шанувальників, вони мають відповідати їх мистецтва, культурної спадщини та інше. потребам, звичкам, уподобанням, зацікавленням, Культура створює позитивну репутацію країни у належати до актуальних для них тем. світовому просторі, допомагає розвитку та Особистості неоднакові, різні в людей і посиленню стосунків між державами. Від того, уподобання, зацікавлення, вимоги, досвід, через наскільки результативно провадить діяльність що нерідко не можна запропонувати щось таке, культурна галузь країни, залежить її успішність яке сподобається всім. Реально громадяни на міжнародному рівні, захист національних поділяються на певні групи, які багато в чому інтересів. мають спільні риси та, відповідно, схожі реакції. Як зазначають науковці, захід – це вид Одна з таких груп вибрана для орієнтування під людської діяльності, що передбачає зустріч і час виготовлення та розповсюдження товару, взаємодію різних людей, обмежений за часом і послуги, задуму та є цільовою аудиторією. пов'язаний з реалізацією будь-яких спільних Таким чином, товар, послугу або ідею чи цілей. Івент (від