Морфрологічні Особливості Геніталій Самок Деяких Триб Підродини Tachininae (Diptera, Tachinidae)

Total Page:16

File Type:pdf, Size:1020Kb

Морфрологічні Особливості Геніталій Самок Деяких Триб Підродини Tachininae (Diptera, Tachinidae) Науковий вісник Ужгородського університету ЗООЛОГІЯ Серія Біологія , Випуск 19 (2006): 202–206 © Фаринець С. І., 2006 УДК 599.773.4 МОРФРОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГЕНІТАЛІЙ САМОК ДЕЯКИХ ТРИБ ПІДРОДИНИ TACHININAE (DIPTERA, TACHINIDAE) С. І. Фаринець Морфологічні особливості геніталій самок деяких триб підродини Tachininae (Diptera, Tachinidae). — С. І. Фаринець . — В статті наведені морфологічні особливості постабдомена та сперматек 12 видів тахін з 3 триб : Siphonini, Leskiini, Minthoini. Ключові слова : тахіни , триба , підродина , стерніт , тергіт , сперматека , постабдомен , екзоскелет Адреса : Ужгородський національний університет , кафедра зоології , вул . А. Волошина , 32, Ужгород , 88000, Україна Morphological particularities of genital organs of the females of some tribes of Tachininae (Diptera, Tachinidae). — S. I. Farinets. — Morphological particularities of the postabdomen and spermathecae of 12 species of the tachines from 3 tribes: Siphonini, Leskiini, Minthoini. Key words: tachinids, tribe, subfamily, sternite, tergite, postabdomen, spermathecae, sceleton. Adress: Uzhgorod National University , Department of Zoology, Voloshyna Str.,32, Uzhgorod, 88000. Ukraine Вступ Сегменти черевця , починаючи з VI, як i беруть Linnaemyini два протоки в основі йдуть загальним участь в утворен i ген iтальних структур , назива- стовбуром , а один – окремо . ються ген iтальними . До їх складу входять VI–XI Сперматеки складаються з овальної , груше- сегменти черевця , як i у бiльшост i тах iн рухомо под iбної або округлої капсули , як i заповнюються з’єднан i i в спок iйному стан i втягнут i один в одно- спермою . Ст iнки капсул сперматек з середини си- го . Часто такі сегменти називають постаб- льно хiтин iзован i, зовн i як і протоки сперматек по- дом iнальними або яйцекладом . Сегменти черевця крит i залозистим еп iтел iєм . Пiд капсулою знахо- складаються з двох пластинок ( склерит iв): спинної диться канал сперматеки , який у тахін по всій до- – терг iта i черевної – стерн iта , з’єднан i мембра- вжині має різну товщину . ною . На VI i VII сегментах розм iщен i дихальця , Позаду проток iв сперматек у ваг iну впадає пара часто дихальця VII сегмента зм iщен i на VI сег- придаткових залоз , як i за I. Белановським [2] мент . У саркофагід [2, 12] це відбулось внаслідок вид iляють липку рiдину , за допомогою якої при- редукції VII сегмента . Правда , i снують прихиль- клеюються яйця до субстрату , Б. Хертінг [12] тра- ники i ншої думки [3,4], як i стверджують , що парн i ктує , що функц iя цих залоз нев iдома . У вс iх тах iн дихальця на VI сегмент i у деяких двокрилих вини- придатков i залози впадають у ваг iну тонкими про- кли внасл iдок злиття VI i VII сегмент iв. IX i X токами , як i у деяких груп рiзн i за довжиною , i нша терг iти злит i, утворюючи кiнцевий терг iт. На вер- частина залоз бiльш або менш потовщена . шин i яйцеклада знаходяться одночлеников i церки . Представників триб Siphonini, Leskiini, Вентральн i склерити постабдомена представ- Minthoini можна об ”єднати в межах підродини лен i вiдпов iдно VI, VII, VIII стерн iтами . Пост- Tachininae поряд з деякими іншими трибами за бу- ген iтальна пластинка утворена у результат i злиття довою покривів тіла личинки І го віку : у них від- IX i X стерн iтiв. До IX стерн iта вiдносяться перед- сутні пластинки на тілі [8]. нєлатеральн i вирости постген iтальної пластинки , Наявність варіабельності геніальних структур як i загнут i вентрально i назад ( лiнгули ) [11], апо- яйцеклада у тахін стверджувати важко , що пояс- дема [7]. нюється обмеженим матеріалом . Геніталії самок На початку ваг iни вiдкриваються протоки тахін належать до таких структур , що не часто ви- сiм’яприймач iв, яких у бiльшост i тах iн три , i нод i користовуються таксономістами . За звичай екзос- лише два (Actia R–D., Peribaea R–D., Siphona Mg.). келет яйцеклада не вивчається при описах видів . Проток одного з них впадає у ваг iну попереду Крім цього , у комплексних дослідженнях тахін ге- двох бокових . Кожна з трьох сперматек впадає у ніталії самок взагалі не розглядались . ваг iну своїм окремим протоком . Проте у Dexiini, В той же час порівняльно –морфологічний ана- окремих Voriini протоки сперматек впадають у ліз цих структур істотно доповнює картину філо- ваг iну загальним стовбуром або у деяких генетичних зв ”язків підродин та окремих триб ро- Науковий вісник Ужгородського університету : Біологія 202 дини . Як свідчать літературні джерела [5, 6, 10, 11, мембран i сегмента у Actia R–D., у Peribaea R–D. 12, 14] будова геніталій самок тахін не використо- вони розташован i на бокових краях VI терг iта ; ди- вується для обґрунтування проблеми систематики хальця VII сегмента – на боковому краї VII терг iта родини та філогенії . Загальний опис особливостей Peribaea R–D. та на мембран i VI сегмента у Actia будови сперматек у тахін відомий лише у предста- R–D. i Siphona Mg. вників 5 видів [11,13] та капсул сперматек у 60 ро- VI стерн iт майже прямокутний , його ширина дів [9]. бiльша за довжину (Actia R–D., Siphona Mg.), у Peribaea R–D. передн iй край стерн iта кутовидно Матеріал і методика досліджень звужений . Поверхня стерн iта на задн iй його поло- Матеріалом для роботи послужили колекційні ма- вин i у Actia R–D., Siphona Mg. повн iстю покрита теріали , які зібрані автором впродовж 30 років у щетинками ; у P. fissicornis (Strobl) кр iм щетинок на різних пунктах Українських Карпат . Вивчені по- задн iй половин i стерн iта по мед iан i розм iщен i сен- стабдомени представників трьох триб (Siphonini, сорн i пори , у Ceranthia R–D., P. tibialis (R–D.) ще- Leskiini, Minthoini) підродини Tachininae. У тільки тинки на задньому краї розм iщен i в один ряд та по що зловлених особин яйцеклад для дослідження мед iан i на вс iй поверхн i сенсорнi пори . одержали шляхом легкого натискування на черев- VII стерн iт у Actia R–D., Ceranthia R–D., це самки , внаслідок чого він висувається , після Siphona Mg. схожий з VI, але менших розм iрiв; у ножицями можна його відокремити від черевця . У Siphona Mg. на передньому краї по мед iан i довгий сухих екземплярів добути постабдомен самки вир iст ( рис . 5). важко . Для цього сухі особини розмочували у во- Поверхня VIII стерн iта покрита щетинками логій камері , після обережно щоб не розламати ек- (Actia R–D., Peribaea R–D.) i його довжина бiльша земпляр відокремлювали постабдомен від черевця . за ширину ; у Peribaea R–D. вона без щетинок . Відокремлений яйцеклад протягом 3–5 хвилин ви- Задня половина постген iтальної пластинки по- варювали в 10 % розчині їдкого калію , промивали крита щетинками , серед яких i нод i вид iляються і виготовляли препарат . Відокремлений постабдо- довш i (Actia R–D.). Лiнгули виражен i, довг i, силь- мен після вивчення можна зберігати в целулоїдній но склеротизован i, вершинами направлен i до лунці , наколотій на ту ж голку , що і муха , в каплі мед iани . гліцерину . Триба Siphonini відрізняється від інших Tachinidae наявністю в них лише двох сперматек . Результати досліджень Капсули сперматек кулеподібні (Peribaea R–D., Триба Siphonini. Найб iльш поширеними родами Siphona Mg.) ( рис . 14 – 16), грушеподібні (Actia R– триби є Actia R–D., Peribaea R–D., Ceranthia R–D., D.) ( рис . 13), поверхня яких без поперечних смуг . Siphona Mg., на основ i яких вивчена морфолог iя Довжина каналів сперматек у Actia R–D. в 2 рази екзоскелету постабдомен iв та сперматек самок : більша за довжину капсул , у Peribaea R–D., Actia dubitata Herting, Actia pilipennis (Fll.), Siphona Mg.) – 5–6 разів . Придаткові залози типо- Peribaea fissicornis (Strobl), Peribaea tibialis (R–D.), вої будови ( рис . 13–16). Siphona geniculata (DeGeer) ( рис . 1–5; 13 – 16). Вс i Отже , за наявністю лише 2 сперматек триба за- представники триби вiдносяться до яйцекладних i ймає особливе місце серед Tachinidae. Для пред- паразитують в рiзних мiкролеп iдоптера . ставник iв триби характерний певний напрямок VI терг iт цiлiсний (Peribaea R–D.), у Actia R–D. зм iн у будов i екзоскелета постабдомена самок . Зо- вiн розд iлений на два склерити , як i сильно редуко- крема , пом iтна чiтка редукц iя VI,VII терг iтiв аж до ван i, повна редукц iя терг iта характерна для повного їх зникнення . Як видно , редукц iйн i проце- Siphona Mg. си у межах триби , менше чiпляють ап iкальн i ске- VII терг iт у Actia R–D., Peribaea R–D. збер iгся у летн i елементи i його хетом . У деяких представ- вигляд i рудимент iв без щетинок на їх поверхн i, у ник iв триби редукц iя хетома характерна для VIII Siphona Mg., Ceranthia R–D. вiн повн iстю редуко- стерн iта . Поряд i з наведеними еволюц iйно прогре- ваний . сивними зм iнами постабдомена самок , як i зв ’язан i VIII терг iт у пор iвнянн i з VII краще розвину- з особливостями зараження хазяїна , збереглись ар- тий , у A. dubitata Herting вiн вузький , сильно видо- хаїчн i риси : цiлiсний VI терг iт, збереження диха- вжений , на ап iкальн iй частин i якого збереглися лець VII сегмента на бокових краях VII терг iта , щетинки ; останн i також знаходяться на поверхн i слабо диференц iйований хетом на поверхн i вентральної частини у P. tibialis (R–D.), Siphona стерн iтiв деяких род iв. Mg., у i нших поверхня VIII терг iта без щетинок . Триба Leskiini . Морфолог iчна характеристика Кiнцевий терг iт розвинутий у представників постабдомена самок триби складена на основ i його Actia R–D., Peribaea R–D., Ceranthia R–D. з щетин- вивчення у представників 5 род iв (Aphria R–D., ками на його поверхн i, вiн повн iстю втрачений у Demoticus Mcq., Bithia R–D., Leskia R–D., Solieria Siphona Mg. R–D. ( рис . 6–11; 17 – 22). Тах iни яйцеличинкок- Церки видовжен i з др iбними волосками на їх ладн i, деяк i з них паразитують на Tortricidae, вершин i. Дихальця VI сегмента знаходяться на Arctiidae. Науковий вісник Ужгородського університету : Біологія 203 VI терг iт дорзально розд iлений на два склери- Solieria R–D. – у 5–7 разів ; у Laskia R–D.
Recommended publications
  • Pohoria Burda Na Dostupných Historických Mapách Je Aj Cieľom Tohto Príspevku
    OCHRANA PRÍRODY NATURE CONSERVATION 27 / 2016 OCHRANA PRÍRODY NATURE CONSERVATION 27 / 2016 Štátna ochrana prírody Slovenskej republiky Banská Bystrica Redakčná rada: prof. Dr. Ing. Viliam Pichler doc. RNDr. Ingrid Turisová, PhD. Mgr. Michal Adamec RNDr. Ján Kadlečík Ing. Marta Mútňanová RNDr. Katarína Králiková Recenzenti čísla: RNDr. Michal Ambros, PhD. Mgr. Peter Puchala, PhD. Ing. Jerguš Tesák doc. RNDr. Ingrid Turisová, PhD. Zostavil: RNDr. Katarína Králiková Jayzková korektúra: Mgr. Olga Majerová Grafická úprava: Ing. Viktória Ihringová Vydala: Štátna ochrana prírody Slovenskej republiky Banská Bystrica v roku 2016 Vydávané v elektronickej verzii Adresa redakcie: ŠOP SR, Tajovského 28B, 974 01 Banská Bystrica tel.: 048/413 66 61, e-mail: [email protected] ISSN: 2453-8183 Uzávierka predkladania príspevkov do nasledujúceho čísla (28): 30.9.2016. 2 \ Ochrana prírody, 27/2016 OCHRANA PRÍRODY INŠTRUKCIE PRE AUTOROV Vedecký časopis je zameraný najmä na publikovanie pôvodných vedeckých a odborných prác, recenzií a krátkych správ z ochrany prírody a krajiny, resp. z ochranárskej biológie, prioritne na Slovensku. Príspevky sú publikované v slovenskom, príp. českom jazyku s anglickým súhrnom, príp. v anglickom jazyku so slovenským (českým) súhrnom. Členenie príspevku 1) názov príspevku 2) neskrátené meno autora, adresa autora (vrátane adresy elektronickej pošty) 3) názov príspevku, abstrakt a kľúčové slová v anglickom jazyku 4) úvod, metodika, výsledky, diskusia, záver, literatúra Ilustrácie (obrázky, tabuľky, náčrty, mapky, mapy, grafy, fotografie) • minimálne rozlíšenie 1200 x 800 pixelov, rozlíšenie 300 dpi (digitálna fotografia má väčšinou 72 dpi) • každá ilustrácia bude uložená v samostatnom súbore (jpg, tif, bmp…) • používajte kilometrovú mierku, nie číselnú • mapy vytvorené v ArcView je nutné vyexportovať do formátov tif, jpg,..
    [Show full text]
  • Diversity and Resource Choice of Flower-Visiting Insects in Relation to Pollen Nutritional Quality and Land Use
    Diversity and resource choice of flower-visiting insects in relation to pollen nutritional quality and land use Diversität und Ressourcennutzung Blüten besuchender Insekten in Abhängigkeit von Pollenqualität und Landnutzung Vom Fachbereich Biologie der Technischen Universität Darmstadt zur Erlangung des akademischen Grades eines Doctor rerum naturalium genehmigte Dissertation von Dipl. Biologin Christiane Natalie Weiner aus Köln Berichterstatter (1. Referent): Prof. Dr. Nico Blüthgen Mitberichterstatter (2. Referent): Prof. Dr. Andreas Jürgens Tag der Einreichung: 26.02.2016 Tag der mündlichen Prüfung: 29.04.2016 Darmstadt 2016 D17 2 Ehrenwörtliche Erklärung Ich erkläre hiermit ehrenwörtlich, dass ich die vorliegende Arbeit entsprechend den Regeln guter wissenschaftlicher Praxis selbständig und ohne unzulässige Hilfe Dritter angefertigt habe. Sämtliche aus fremden Quellen direkt oder indirekt übernommene Gedanken sowie sämtliche von Anderen direkt oder indirekt übernommene Daten, Techniken und Materialien sind als solche kenntlich gemacht. Die Arbeit wurde bisher keiner anderen Hochschule zu Prüfungszwecken eingereicht. Osterholz-Scharmbeck, den 24.02.2016 3 4 My doctoral thesis is based on the following manuscripts: Weiner, C.N., Werner, M., Linsenmair, K.-E., Blüthgen, N. (2011): Land-use intensity in grasslands: changes in biodiversity, species composition and specialization in flower-visitor networks. Basic and Applied Ecology 12 (4), 292-299. Weiner, C.N., Werner, M., Linsenmair, K.-E., Blüthgen, N. (2014): Land-use impacts on plant-pollinator networks: interaction strength and specialization predict pollinator declines. Ecology 95, 466–474. Weiner, C.N., Werner, M , Blüthgen, N. (in prep.): Land-use intensification triggers diversity loss in pollination networks: Regional distinctions between three different German bioregions Weiner, C.N., Hilpert, A., Werner, M., Linsenmair, K.-E., Blüthgen, N.
    [Show full text]
  • Die Raupenfliegen (Diptera: Tachinidae) Mitteleuropas: Bestimmungstabellen Und Angaben Zur Verbreitung Und Ökologie Der Einzelnen Arten
    5 download Biodiversity Heritage Library, http://www.biodiversitylibrary.org/ Stuttgarter Beiträge zur Naturkunde Serie A (Biologie) Herausgeber: 4fr für Naturkunde, RosensteinV 70 19 l; , Staatliches Museum 1, D- r Stuttgart Stuttgarter Beitr. Naturk. Ser. A Nr. 506 170 S ,4. 9. 19.94 Professor Dr. Bernhard Ziegler zum 65. Geburtstag Die Raupenfliegen (Diptera: Tachinidae) Mitteleuropas: Bestimmungstabellen und Angaben zur Verbreitung und Ökologie der einzelnen Arten The Tachinids (Diptera: Tachinidae) of Central Europe: Identification Keys for the Species and Data on Distribution and Ecology Von Hans-Peter Tschorsnig und Benno Herting, Stuttgart Mit 291 Abbildungen Summary Keys are given for all central and northern European species of Tachinidae (Diptera). The most important data on distribution and ecology (mainly habitat, phenology, and host-range) are listed for the central European species. Zuammenfassung Es werden Bestimmungsschlüssel für alle in Mittel- und Nordeuropa vorkommenden Arten der Tachinidae (Diptera) gegeben. Für jede mitteleuropäische Art werden die wichtigsten Kenndaten zur Verbreitung und Ökologie (vor allem Habitat, Flugzeit und Wirtskreis) aufge- listet. Inhalt 1. Einleitung 2 2. Beg'iff.c erklärungen 4 2.1. Allgemeines 4 2.2. Kopf 5 2.3. Thorax 7 2.4. Flügel 8 2.5. Beine 9 2.6. Abdomen 10 2.7. Bereifung 11 2.8. Färbung . 11 download Biodiversity Heritage Library, http://www.biodiversitylibrary.org/ 2 STUTTGARTER BEITRÄGE ZUR NATURKUNDE Ser. A, Nr. 506 2.9. Körpergröße 11 2.10. Abkürzungen 11 3. Schlüssel für die Gattungen 12 4. Schlüssel für die Arten . 42 4.1. Subfamilie Exoristinae 42 4.2. Subfamilie Tachininae 63 4.3. Subfamilie Dexiinae 79 4.4.
    [Show full text]
  • Ad Hoc Referees Committee for This Issue Thomas Dirnböck
    COMITATO DI REVISIONE PER QUESTO NUMERO – Ad hoc referees committee for this issue Thomas Dirnböck Umweltbundesamt GmbH Studien & Beratung II, Spittelauer Lände 5, 1090 Wien, Austria Marco Kovac Slovenian Forestry Institute, Vecna pot 2, 1000 Ljubljana, Slovenija Susanna Nocentini Università degli Studi di Firenze, DISTAF, Via S. Bonaventura 13, 50145 Firenze Ralf Ohlemueller Department of Biology, University of York, PO Box 373, York YO10 5YW, UK Sandro Pignatti Orto Botanico di Roma, Dipartimento di Biologia Vegetale, L.go Cristina di Svezia, 24, 00165 Roma Stergios Pirintsos Department of Biology, University of Crete, P.O.Box 2208, 71409 Heraklion, Greece Matthias Plattner Hintermann & Weber AG, Oeko-Logische Beratung Planung Forschung, Hauptstrasse 52, CH-4153 Reinach Basel Arne Pommerening School of Agricultural & Forest Sciences, University of Wales, Bangor, Gwynedd LL57 2UW, DU/ UK Roberto Scotti Università degli Studi di Sassari, DESA, Nuoro branch, Via C. Colombo 1, 08100 Nuoro Franz Starlinger Forstliche Bundesversuchsanstalt Wien, A 1131 Vienna, Austria Silvia Stofer Eidgenössische Forschungsanstalt für Wald, Schnee und Landschaft – WSL, Zürcherstrasse 111, CH-8903 Birmensdorf, Switzerland Norman Woodley Systematic Entomology Lab-USDA , c/o Smithsonian Institution NHB-168 , O Box 37012 Washington, DC 20013-7012 CURATORI DI QUESTO NUMERO – Editors Marco Ferretti, Bruno Petriccione, Gianfranco Fabbio, Filippo Bussotti EDITORE – Publisher C.R.A. - Istituto Sperimentale per la Selvicoltura Viale Santa Margherita, 80 – 52100 Arezzo Tel.. ++39 0575 353021; Fax. ++39 0575 353490; E-mail:[email protected] Volume 30, Supplemento 2 - 2006 LIST OF CONTRIBUTORS C.R.A.A - ISTITUTO N SPERIMENTALE N A PER LA LSELVICOLTURA I (in alphabetic order) Allegrini, M. C.
    [Show full text]
  • KEYS Tú the ETHIOPIAJ.'F TACHINIDAE-III MACQUARTIINAE by the Late F
    313 KEYS Tú THE ETHIOPIAJ.'f TACHINIDAE-III MACQUARTIINAE BY The late F. 1. VAN ENIDEN Commonwealth Institute of Entomology (Accepted 12th May, 1959) (With 11 figures in the text) CüNTENTS , Page Introduction 313 Abhreviations 314 Deñnition of the subfamily Macquartiinae 315 Biology of tha Ethiopian Macquartiinae 315 Key ta the tribes of Ethiopian Macquartiinae 317 Key ta tbe sub-tribes of Echinornyini 320 l. :Macqaartiini 320 2. Wagneriini 332 3. Campyiochaetini 350 4. Helocerini 353 5. Nemoraeini 358 6. Acemyini 368 7. Gennariini 371 8. Thelairini 372 9. Minthoini 377 10. Leskiini 384 11. Echinornyini 402 a. Ernestiina 402 b. Linnaernyina. 407 c. Echinomyina 467 References 486 [The present report was completed by DI' van Ernden with the exception of Olle descrip­ tion, of the figures (to which, however, he had made reference in the appropriate places) and of the section dealing with the biology of the group. The biological data have kindly been summarised by DI' S. V. Peris, of the Instituto de Edafología, Madrid, and the bibliographical references at the end of the paper were provided to support this parto It had been van Emden's intention to inelude a paragraph of thanks in the íntro• duction. This was not completed, but acknowledgments of help received are given at varíous places in the text, and on his behalí thanks are bere tendered to the authoritie" of the British Museum for the facilities which they have so kindly afforded. The present annotator is responsible fol' the deseription of J.l1arshallornyia and its single species, for the text figures and for following the original orthography of the generie names Acemya, Linnaemya and Echinornya.
    [Show full text]
  • Of the Vitosha Mountain
    Historia naturalis bulgarica 26: 1–66 ISSN 0205-3640 (print) | ISSN 2603-3186 (online) • http://www.nmnhs.com/historia-naturalis-bulgarica/ publication date [online]: 17 May 2018 The Dipterans (Insecta: Diptera) of the Vitosha Mountain Zdravko Hubenov Abstract. A total of 1272 two-winged species that belong to 58 families has been reported from theVitosha Mt. The Tachinidae (208 species or 16.3%) and Cecidomyiidae (138 species or 10.8%) are the most numerous. The greatest number of species has been found in the mesophylic and xeromesophylic mixed forests belt (707 species or 55.6%) and in the northern part of the mountain (645 species or 50.7%). The established species belong to 83 areographical categories. The dipterous fauna can be divided into two main groups: 1) species with Mediterranean type of distribution (53 species or 4.2%) – more thermophilic and distributed mainly in the southern parts of the Palaearctic; seven species of southern type, distributed in the Palaearctic and beyond it, can be formally related to this group as well; 2) species with Palaearctic and Eurosiberian type of distribution (1219 species or 95.8%) – more cold-resistant and widely distributed in the Palaearctic; 247 species of northern type, distributed in the Palaearctic and beyond it, can be formally related to this group as well. The endemic species are 15 (1.2%). The distribution of the species according to the zoogeographical categories in the vegetation belts and the distribution of the zoogeographical categories in each belt are considered. The dipteran fauna of the Vitosha Mt. is compared to this of the Rila and Pirin Mountains.
    [Show full text]
  • Diptera) of the Czech Republic
    © Entomologica Fennica. 30 March 2009 Annotated host catalogue for the Tachinidae (Diptera) of the Czech Republic Jaromir Vafihara*, Hans-Peter Tschorsnig, Benno Herting’r, Petr Mfickstein & Veronika Michalkova J P. & V. Vanhara, ., Tschorsnig, H.-P., Herting, B., Miickstein, Michalkova, 2009: Annotated host catalogue for the Tachinidae (Diptera) of the Czech Re- public. — Entomol. Fennica 20: 22—48. An annotated host catalogue is given for the Tachinidae ofthe Czech Republic. It comprises 149 of476 tachinid species which are currently known from this coun- try (included the two new records cited below). 195 hosts are listed. The first host records ofTachinidae date back to the second halfofthe 19th century. The bibli- ography for the host records consists of 1 16 papers of 55 researchers. Several re- cords of hitherto unpublished material are included. Phryxe setifacies and Anthomyiopsis plagioderae are first records for the Czech Republic. J. Vanhara (*corresponding author), Masaryk University, Faculty ofScience, Kotlarska 2, CZ—6I I 3 7 Brno, Czech Republic, [email protected] H.—P. Tschorsnig, Staatliches Museumflir Naturkunde, Rosenstein I, D— 70 191 Stuttgart, Germany, tschorsnig.smns@naturkundemuseum—bw.de P. Muckstein Administration of the Protected Landscape Area Zd’drske' vrchy, Brnenska 39, CZ—591 01 Zd’dr nad Sazavou, Czech Republic, muchstein @email.cz V. Michalkova, Masaryk University, Faculty ofScience, Kotlarska 2, CZ—6I I 3 7 Brno, Czech Republic, [email protected] Received 22 August 200 7, accepted 21 January 2008 1. Introduction The tachinid species are listed in their actual valid nomenclature; probable misidentifications Tachinidae are a very large and important dipter- are — if possible — tentatively corrected, but the an family of (mainly) insect parasitoids.
    [Show full text]
  • Tachinid Flies (Diptera: Tachinidae) Reared from Lepidopterous Larvae in Central Anatolia (Turkey)
    Tachinid flies (Diptera: Tachinidae) reared from lepidopterous larvae in Central Anatolia (Turkey) by Kenan Kara and Yasemin Özdemir Abstract: This study was carried out in Central Anatolian in order to investigate the identity of the Tachinidae flies which are parasitoids of lepidopterous larvae. Larvae of Lepidoptera were kept in the laboratory and their parasitoids were reared out. As a result of this study 18 species of Tachinidae were obtained. Three species are recorded for the first time in Turkey: Carcelia laxi- frons Villeneuve, Leskia aurea Fallen and Phryxe magnicornis Zetterstedt. Kurzfassung: In Zentralanatolien wurde die Tachiniden-Fauna untersucht, einer Dipteren- Gruppen, die bis zum Erreichen des Imago-Stadiums parasitär auf Schmetterlingsraupen lebt. Die Raupen wurden im Labor bis zum Schlupf der Imagines der Fliegen gehalten. Insgesamt wurden so 18 Arten von Tachiniden erlangt, drei davon als Neunachweise für die Türkei: Carcelia laxifrons Villeneuve, Leskia aurea Fallen and Phryxe magnicornis Zetterstedt Key Words: Diptera, Tachinidae, Exoristinae, Tachininae, Dexiinae, parasitoid, Turkey. Introduction The Tachinidae is one of the largest families of the Diptera and includes approximately 10,000 species worldwide. About 1,650 species have been described from the Palaearctic region (TSCHORSNIG & PUJADE 1997). Approximately 170 species have reported from Tur- key (HERTING 1984, ÖNCÜER 1991, HERTING & DRASKOWITS 1993, KARA 1998, 1999a, 1999b). Most of the species of this family attack lepidopterous larvae for egg deposition, but the adults and larvae of other orders such as Hemiptera and Coleoptera are also parasitised (BELSHAW 1993). Despite its importance for agriculture, the Tachinidae of Turkey have been relatively very little studied. KANSU (1955) and KANSU et al.
    [Show full text]
  • Klicken, Um Den Anhang Zu Öffnen
    Gredleria- VOL. 1 / 2001 Titelbild 2001 Posthornschnecke (Planorbarius corneus L.) / Zeichnung: Alma Horne Volume 1 Impressum Volume Direktion und Redaktion / Direzione e redazione 1 © Copyright 2001 by Naturmuseum Südtirol Museo Scienze Naturali Alto Adige Museum Natöra Südtirol Bindergasse/Via Bottai 1 – I-39100 Bozen/Bolzano (Italien/Italia) Tel. +39/0471/412960 – Fax 0471/412979 homepage: www.naturmuseum.it e-mail: [email protected] Redaktionskomitee / Comitato di Redazione Dr. Klaus Hellrigl (Brixen/Bressanone), Dr. Peter Ortner (Bozen/Bolzano), Dr. Gerhard Tarmann (Innsbruck), Dr. Leo Unterholzner (Lana, BZ), Dr. Vito Zingerle (Bozen/Bolzano) Schriftleiter und Koordinator / Redattore e coordinatore Dr. Klaus Hellrigl (Brixen/Bressanone) Verantwortlicher Leiter / Direttore responsabile Dr. Vito Zingerle (Bozen/Bolzano) Graphik / grafica Dr. Peter Schreiner (München) Zitiertitel Gredleriana, Veröff. Nat. Mus. Südtirol (Acta biol. ), 1 (2001): ISSN 1593 -5205 Issued 15.12.2001 Druck / stampa Gredleriana Fotolito Varesco – Auer / Ora (BZ) Gredleriana 2001 l 2001 tirol Die Veröffentlichungsreihe »Gredleriana« des Naturmuseum Südtirol (Bozen) ist ein Forum für naturwissenschaftliche Forschung in und über Südtirol. Geplant ist die Volume Herausgabe von zwei Wissenschaftsreihen: A) Biologische Reihe (Acta Biologica) mit den Bereichen Zoologie, Botanik und Ökologie und B) Erdwissenschaftliche Reihe (Acta Geo lo gica) mit Geologie, Mineralogie und Paläontologie. Diese Reihen können jährlich ge mein sam oder in alternierender Folge erscheinen, je nach Ver- fügbarkeit entsprechender Beiträge. Als Publikationssprache der einzelnen Beiträge ist Deutsch oder Italienisch vorge- 1 Naturmuseum Südtiro sehen und allenfalls auch Englisch. Die einzelnen Originalartikel erscheinen jeweils Museum Natöra Süd Museum Natöra in der eingereichten Sprache der Autoren und sollen mit kurzen Zusammenfassun- gen in Englisch, Italienisch und Deutsch ausgestattet sein.
    [Show full text]
  • Biological-Control-Programmes-In
    Biological Control Programmes in Canada 2001–2012 This page intentionally left blank Biological Control Programmes in Canada 2001–2012 Edited by P.G. Mason1 and D.R. Gillespie2 1Agriculture and Agri-Food Canada, Ottawa, Ontario, Canada; 2Agriculture and Agri-Food Canada, Agassiz, British Columbia, Canada iii CABI is a trading name of CAB International CABI Head Offi ce CABI Nosworthy Way 38 Chauncey Street Wallingford Suite 1002 Oxfordshire OX10 8DE Boston, MA 02111 UK USA Tel: +44 (0)1491 832111 T: +1 800 552 3083 (toll free) Fax: +44 (0)1491 833508 T: +1 (0)617 395 4051 E-mail: [email protected] E-mail: [email protected] Website: www.cabi.org Chapters 1–4, 6–11, 15–17, 19, 21, 23, 25–28, 30–32, 34–36, 39–42, 44, 46–48, 52–56, 60–61, 64–71 © Crown Copyright 2013. Reproduced with the permission of the Controller of Her Majesty’s Stationery. Remaining chapters © CAB International 2013. All rights reserved. No part of this publication may be reproduced in any form or by any means, electroni- cally, mechanically, by photocopying, recording or otherwise, without the prior permission of the copyright owners. A catalogue record for this book is available from the British Library, London, UK. Library of Congress Cataloging-in-Publication Data Biological control programmes in Canada, 2001-2012 / [edited by] P.G. Mason and D.R. Gillespie. p. cm. Includes bibliographical references and index. ISBN 978-1-78064-257-4 (alk. paper) 1. Insect pests--Biological control--Canada. 2. Weeds--Biological con- trol--Canada. 3. Phytopathogenic microorganisms--Biological control- -Canada.
    [Show full text]
  • Uruleskia Townsend (Diptera, Tachinidae): Redescription of the Type-Species, Description of New Species and Key to Identification
    Volume 52(7):93‑102, 2012 URULESKIA TOWNSEND (DIPTERA, TACHINIDAE): REDESCRIPTION OF THE TYPE-SPECIES, DESCRIPTION OF NEW SPECIES AND KEY TO IDENTIFICATION 1 ENIO NUNEZ 2,3 MÁRCIA S. COURI ABSTRACT The unique species of Uruleskia Townsend, 1934 (Diptera, Tachinidae) – U. aurescens Townsend, 1934 – is recorded only from Brazil. Its holotype and paratypes are herein redescribed with illustration of male terminalia. The examination of a material mainly from Instituto Na- cional de Pesquisa da Amazônia (INPA, Manaus, Brazil) enabled the description of four new species – Uruleskia alba sp. nov., Uruleskia extremipilosa sp. nov., Uruleskia infima sp. nov. and Uruleskia parcapilosa sp. nov. A key to the identification of all five species is also presented. Key-Words: Identification key; New species; Revision; Taxonomy. INTRODUCTION Washington, USA (USNM). All other material relat- ed to the four new species described were loaned from Uruleskia Townsend, 1934 (Diptera, Tachini- Instituto Nacional de Pesquisa da Amazonia, Manaus, dae) is a neotropical genus of Leskiini known only Brazil (INPA), where the types are now deposited. from its type-species, U. aurescens Townsend. After Some paratypes housed in Museu Nacional, Universi- the original description no other information was dade Federal do Rio de Janeiro, Rio de Janeiro, Brazil added to the knowledge of this species and genus. (MNRJ) are indicated in Material Examined. The opportunity to study a copious mate- The male terminalia were treated with potas- rial mainly from Instituto Nacional de Pesquisas da sium hidroxid (KOH 10%), neutralized with ace- Amazônia, Manaus, Brazil (INPA) conducted to the tic acid (50%), placed through an alchoolic series description of four new species.The type material of (70%, 90%) and then glycerin.
    [Show full text]
  • Natural History of the Gila Symposium October 14–16, 2010 Western New Mexico University Silver City, New Mexico
    the new mexico botanist Special Issue Number 3 October 2012 proceedings of the third Natural History of the Gila Symposium October 14–16, 2010 Western New Mexico University Silver City, New Mexico edited by William Norris Department of Natural Sciences, Western New Mexico University Richard Felger University of Arizona Herbarium and Department of Soil, Water and Environmental Science, University of Arizona 2012 Proceedings of the Third Natural History of the Gila Symposium, October 2010 / The New Mexico Botanist, Special Issue No. 3, October 2012 Contents Introduction .................................................................................................. 1 Some Things Going On in the Gila National Forest That You May Find Interesting Richard Markley .............................................................................................. 2 For Birds: Dale and Marian Zimmerman Gene Jercinovic ............................................................................................... 6 Visions of Dulcinea Mike Fugagli .................................................................................................15 Box Canyon Road Sharman Apt Russell ........................................................................................17 Exploring the Late Prehistoric Occupation of the Upper Gila Region Through Preservation Archaeology Katherine Dungan, Deborah Huntley, Jeffery Clark, Robert Jones, and Andrew Laurenzi ..............20 Review of Tachinid Fly Diversity in the Gila National Forest, New Mexico James E.
    [Show full text]