Морфрологічні Особливості Геніталій Самок Деяких Триб Підродини Tachininae (Diptera, Tachinidae)
Total Page：16
File Type：pdf, Size：1020Kb
Науковий вісник Ужгородського університету ЗООЛОГІЯ Серія Біологія , Випуск 19 (2006): 202–206 © Фаринець С. І., 2006 УДК 599.773.4 МОРФРОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГЕНІТАЛІЙ САМОК ДЕЯКИХ ТРИБ ПІДРОДИНИ TACHININAE (DIPTERA, TACHINIDAE) С. І. Фаринець Морфологічні особливості геніталій самок деяких триб підродини Tachininae (Diptera, Tachinidae). — С. І. Фаринець . — В статті наведені морфологічні особливості постабдомена та сперматек 12 видів тахін з 3 триб : Siphonini, Leskiini, Minthoini. Ключові слова : тахіни , триба , підродина , стерніт , тергіт , сперматека , постабдомен , екзоскелет Адреса : Ужгородський національний університет , кафедра зоології , вул . А. Волошина , 32, Ужгород , 88000, Україна Morphological particularities of genital organs of the females of some tribes of Tachininae (Diptera, Tachinidae). — S. I. Farinets. — Morphological particularities of the postabdomen and spermathecae of 12 species of the tachines from 3 tribes: Siphonini, Leskiini, Minthoini. Key words: tachinids, tribe, subfamily, sternite, tergite, postabdomen, spermathecae, sceleton. Adress: Uzhgorod National University , Department of Zoology, Voloshyna Str.,32, Uzhgorod, 88000. Ukraine Вступ Сегменти черевця , починаючи з VI, як i беруть Linnaemyini два протоки в основі йдуть загальним участь в утворен i ген iтальних структур , назива- стовбуром , а один – окремо . ються ген iтальними . До їх складу входять VI–XI Сперматеки складаються з овальної , груше- сегменти черевця , як i у бiльшост i тах iн рухомо под iбної або округлої капсули , як i заповнюються з’єднан i i в спок iйному стан i втягнут i один в одно- спермою . Ст iнки капсул сперматек з середини си- го . Часто такі сегменти називають постаб- льно хiтин iзован i, зовн i як і протоки сперматек по- дом iнальними або яйцекладом . Сегменти черевця крит i залозистим еп iтел iєм . Пiд капсулою знахо- складаються з двох пластинок ( склерит iв): спинної диться канал сперматеки , який у тахін по всій до- – терг iта i черевної – стерн iта , з’єднан i мембра- вжині має різну товщину . ною . На VI i VII сегментах розм iщен i дихальця , Позаду проток iв сперматек у ваг iну впадає пара часто дихальця VII сегмента зм iщен i на VI сег- придаткових залоз , як i за I. Белановським [2] мент . У саркофагід [2, 12] це відбулось внаслідок вид iляють липку рiдину , за допомогою якої при- редукції VII сегмента . Правда , i снують прихиль- клеюються яйця до субстрату , Б. Хертінг [12] тра- ники i ншої думки [3,4], як i стверджують , що парн i ктує , що функц iя цих залоз нев iдома . У вс iх тах iн дихальця на VI сегмент i у деяких двокрилих вини- придатков i залози впадають у ваг iну тонкими про- кли внасл iдок злиття VI i VII сегмент iв. IX i X токами , як i у деяких груп рiзн i за довжиною , i нша терг iти злит i, утворюючи кiнцевий терг iт. На вер- частина залоз бiльш або менш потовщена . шин i яйцеклада знаходяться одночлеников i церки . Представників триб Siphonini, Leskiini, Вентральн i склерити постабдомена представ- Minthoini можна об ”єднати в межах підродини лен i вiдпов iдно VI, VII, VIII стерн iтами . Пост- Tachininae поряд з деякими іншими трибами за бу- ген iтальна пластинка утворена у результат i злиття довою покривів тіла личинки І го віку : у них від- IX i X стерн iтiв. До IX стерн iта вiдносяться перед- сутні пластинки на тілі [8]. нєлатеральн i вирости постген iтальної пластинки , Наявність варіабельності геніальних структур як i загнут i вентрально i назад ( лiнгули ) [11], апо- яйцеклада у тахін стверджувати важко , що пояс- дема [7]. нюється обмеженим матеріалом . Геніталії самок На початку ваг iни вiдкриваються протоки тахін належать до таких структур , що не часто ви- сiм’яприймач iв, яких у бiльшост i тах iн три , i нод i користовуються таксономістами . За звичай екзос- лише два (Actia R–D., Peribaea R–D., Siphona Mg.). келет яйцеклада не вивчається при описах видів . Проток одного з них впадає у ваг iну попереду Крім цього , у комплексних дослідженнях тахін ге- двох бокових . Кожна з трьох сперматек впадає у ніталії самок взагалі не розглядались . ваг iну своїм окремим протоком . Проте у Dexiini, В той же час порівняльно –морфологічний ана- окремих Voriini протоки сперматек впадають у ліз цих структур істотно доповнює картину філо- ваг iну загальним стовбуром або у деяких генетичних зв ”язків підродин та окремих триб ро- Науковий вісник Ужгородського університету : Біологія 202 дини . Як свідчать літературні джерела [5, 6, 10, 11, мембран i сегмента у Actia R–D., у Peribaea R–D. 12, 14] будова геніталій самок тахін не використо- вони розташован i на бокових краях VI терг iта ; ди- вується для обґрунтування проблеми систематики хальця VII сегмента – на боковому краї VII терг iта родини та філогенії . Загальний опис особливостей Peribaea R–D. та на мембран i VI сегмента у Actia будови сперматек у тахін відомий лише у предста- R–D. i Siphona Mg. вників 5 видів [11,13] та капсул сперматек у 60 ро- VI стерн iт майже прямокутний , його ширина дів [9]. бiльша за довжину (Actia R–D., Siphona Mg.), у Peribaea R–D. передн iй край стерн iта кутовидно Матеріал і методика досліджень звужений . Поверхня стерн iта на задн iй його поло- Матеріалом для роботи послужили колекційні ма- вин i у Actia R–D., Siphona Mg. повн iстю покрита теріали , які зібрані автором впродовж 30 років у щетинками ; у P. fissicornis (Strobl) кр iм щетинок на різних пунктах Українських Карпат . Вивчені по- задн iй половин i стерн iта по мед iан i розм iщен i сен- стабдомени представників трьох триб (Siphonini, сорн i пори , у Ceranthia R–D., P. tibialis (R–D.) ще- Leskiini, Minthoini) підродини Tachininae. У тільки тинки на задньому краї розм iщен i в один ряд та по що зловлених особин яйцеклад для дослідження мед iан i на вс iй поверхн i сенсорнi пори . одержали шляхом легкого натискування на черев- VII стерн iт у Actia R–D., Ceranthia R–D., це самки , внаслідок чого він висувається , після Siphona Mg. схожий з VI, але менших розм iрiв; у ножицями можна його відокремити від черевця . У Siphona Mg. на передньому краї по мед iан i довгий сухих екземплярів добути постабдомен самки вир iст ( рис . 5). важко . Для цього сухі особини розмочували у во- Поверхня VIII стерн iта покрита щетинками логій камері , після обережно щоб не розламати ек- (Actia R–D., Peribaea R–D.) i його довжина бiльша земпляр відокремлювали постабдомен від черевця . за ширину ; у Peribaea R–D. вона без щетинок . Відокремлений яйцеклад протягом 3–5 хвилин ви- Задня половина постген iтальної пластинки по- варювали в 10 % розчині їдкого калію , промивали крита щетинками , серед яких i нод i вид iляються і виготовляли препарат . Відокремлений постабдо- довш i (Actia R–D.). Лiнгули виражен i, довг i, силь- мен після вивчення можна зберігати в целулоїдній но склеротизован i, вершинами направлен i до лунці , наколотій на ту ж голку , що і муха , в каплі мед iани . гліцерину . Триба Siphonini відрізняється від інших Tachinidae наявністю в них лише двох сперматек . Результати досліджень Капсули сперматек кулеподібні (Peribaea R–D., Триба Siphonini. Найб iльш поширеними родами Siphona Mg.) ( рис . 14 – 16), грушеподібні (Actia R– триби є Actia R–D., Peribaea R–D., Ceranthia R–D., D.) ( рис . 13), поверхня яких без поперечних смуг . Siphona Mg., на основ i яких вивчена морфолог iя Довжина каналів сперматек у Actia R–D. в 2 рази екзоскелету постабдомен iв та сперматек самок : більша за довжину капсул , у Peribaea R–D., Actia dubitata Herting, Actia pilipennis (Fll.), Siphona Mg.) – 5–6 разів . Придаткові залози типо- Peribaea fissicornis (Strobl), Peribaea tibialis (R–D.), вої будови ( рис . 13–16). Siphona geniculata (DeGeer) ( рис . 1–5; 13 – 16). Вс i Отже , за наявністю лише 2 сперматек триба за- представники триби вiдносяться до яйцекладних i ймає особливе місце серед Tachinidae. Для пред- паразитують в рiзних мiкролеп iдоптера . ставник iв триби характерний певний напрямок VI терг iт цiлiсний (Peribaea R–D.), у Actia R–D. зм iн у будов i екзоскелета постабдомена самок . Зо- вiн розд iлений на два склерити , як i сильно редуко- крема , пом iтна чiтка редукц iя VI,VII терг iтiв аж до ван i, повна редукц iя терг iта характерна для повного їх зникнення . Як видно , редукц iйн i проце- Siphona Mg. си у межах триби , менше чiпляють ап iкальн i ске- VII терг iт у Actia R–D., Peribaea R–D. збер iгся у летн i елементи i його хетом . У деяких представ- вигляд i рудимент iв без щетинок на їх поверхн i, у ник iв триби редукц iя хетома характерна для VIII Siphona Mg., Ceranthia R–D. вiн повн iстю редуко- стерн iта . Поряд i з наведеними еволюц iйно прогре- ваний . сивними зм iнами постабдомена самок , як i зв ’язан i VIII терг iт у пор iвнянн i з VII краще розвину- з особливостями зараження хазяїна , збереглись ар- тий , у A. dubitata Herting вiн вузький , сильно видо- хаїчн i риси : цiлiсний VI терг iт, збереження диха- вжений , на ап iкальн iй частин i якого збереглися лець VII сегмента на бокових краях VII терг iта , щетинки ; останн i також знаходяться на поверхн i слабо диференц iйований хетом на поверхн i вентральної частини у P. tibialis (R–D.), Siphona стерн iтiв деяких род iв. Mg., у i нших поверхня VIII терг iта без щетинок . Триба Leskiini . Морфолог iчна характеристика Кiнцевий терг iт розвинутий у представників постабдомена самок триби складена на основ i його Actia R–D., Peribaea R–D., Ceranthia R–D. з щетин- вивчення у представників 5 род iв (Aphria R–D., ками на його поверхн i, вiн повн iстю втрачений у Demoticus Mcq., Bithia R–D., Leskia R–D., Solieria Siphona Mg. R–D. ( рис . 6–11; 17 – 22). Тах iни яйцеличинкок- Церки видовжен i з др iбними волосками на їх ладн i, деяк i з них паразитують на Tortricidae, вершин i. Дихальця VI сегмента знаходяться на Arctiidae. Науковий вісник Ужгородського університету : Біологія 203 VI терг iт дорзально розд iлений на два склери- Solieria R–D. – у 5–7 разів ; у Laskia R–D.