http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj72.05.462 О.М. ПОПОВА, С.Ю. РОГОЗІН Одеський національний університет імені І. І. Мечникова вул. Дворянська, 2, м. Одеса, 65082, Україна [email protected] НОВЕ МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ РІДКІСНОГО ВИДУ PONTICA () НА ПРИЧОРНОМОРСЬКІЙ НИЗОВИНІ ТА СТАН ЙОГО ПОПУЛЯЦІЇ

Попова О.М., Рогозін С.Ю. Нове місцезнаходження рідкісного виду Iris pontica (Iridaceae) на Причорноморській низовині та стан його популяції. — Укр. ботан. журн. — 2015. — 72(5): 462—467. У Березівському районі Одеської області знайдено новий локалітет Iris pontica Zapaá., занесеного до «Червоної книги України». Він лежить у межах Причорноморської низовини і є найпівденнішим у межиріччі Дністер—Дніпро. Ценопопуляція виду займає площу близько 90 м2. Вона входить до складу різнотравно-типчакового угруповання, в якому виявлено 58 видів квіткових рослин із 22 родин, зокрема п'ять видів із «Червоної книги України». За часткою синантропних видів цей фітоценоз є слабосинантропізованим. Популяція сформована 37-ма куртинами розміром від 15 до 90 см у діаметрі (в середньому — 50–60 см). Виявлено, що водночас із партикуляцією починається омолодження клонів, і зі збільшенням віку клону цей процес посилюється. За віковим спектром популяція є нормальною та відповідає особливостям, характерним для великого життєвого циклу рослин із невизначено тривалим онтогенезом. Загалом стан популяції виду задовільний, незважаючи на помітний антропогенний тиск. К л ю ч о в і с л о в а: Iris pontica, флористична знахідка, рідкісний вид, Причорноморська низовина, Одеська область

Iris pontica Zapaá. (I. humilis M. Bieb. 1808, non Для Одеської об лас ті пер ші ві до мості про Georgi 1775; I. humilis var. pontica (Zapaá.) Prodan; I. pontica з’явилися у праці І. Шмаль гау зена ?I. marschalliana Bobrov) — пон тійський сте по- (Shmal’gauzen, 1897): він бачив гер бар ні зраз ки рос- вий вид із диз’юнктивним ареа лом (Krytska et лин, зібра них біля р. Ягор лик та с. То па ли (Красно- al., 2009). За ме жа ми Ук ра ї ни зростає в Ру му нії ок нянський р-н Оде щини). Побли зу м. Бол гра да в (Irimia, Mânzu, 2013), Мол до ві (Vitko, Negru, 2001; трав ні був зі бра ний зра зок виду з квітка ми та лист- Sharapanovskaya, 2009) та Пе ред кав каз зі; в Ук ра- ка ми (Săvulescu, Rayss, 1924). В око ли цях с. [Нова] ї ні ви яв ле ний на пів ніч ній межі ареа лу (Krytska Шиб ка Фрун зівсько го р-ну та с. Ри ма рів ка Крас- et al., 2009). Іс нує дум ка про не іден тич ність но ок нянсько го р-ну I. pontica від значав Г. І. Бі лик I. pontica Zapaá. та I. marschalliana Bobrov (Fomin, (Bilyk, 1948). Зі бра ний ним у с. Нова Шиб ка гер- Bordzylovskyi, 1950; Miheev, 2006). Дея кі ав то ри ос- бар ний зра зок збе рі га ється в На ціо нально му гер- тан ній вид роз гля да ють як су бен де мік Став ро піл- ба рії Укра їни (KW). П.П. По со хов (Posokhov, 1965) ля з пів ніч но кав казьким ареа лом, який опи са ний за фік сував вид уліт ку 1963 р. на уз ліс сі діб ро ви з з ра йо ну м. Ки сло водська (Shevchenko, 2002), або Quercus pubescens Willd. на те ри то рії Пав лівського як еукав казький вид (Shil’nikov, 2010), тоб то, від- ліс ництва Фрун зівсько го р-ну. Та ким чи ном, зна- по від но до цих по гля дів, аре ал влас не I. pontica є хід ки I. pontica з те ри то рії Одещи ни обме жують ся знач но мен шим. Усе це свід чить про не об хід ність п’ятьма лі те ра тур ни ми по си лан ня ми 50—118-річ- збе ре ження виду в Ук ра їні. ної давни ни та од ним гербар ним зразком, зібра- Iris pontica занесе ний до другого та третього ним май же 70 ро ків тому. видань «Чер во ної книги Укра їни» як враз ли вий У друго му видан ні «Черво ної кни ги Укра ї ни» вид. У її дру го му видан ні наве де но п’ять його ло- (Red Data Book ..., 2009) I. pontica для Одеської обл. ка лі те тів (Krytska, 1996), у третьому — 15 (Krytska не вказу єть ся, в третьому — наведено два його ло- et al., 2009); за ін шими да ни ми, в Ук ра ї ні відо мо 33 ка лі те ти. О.І. Шин дер і Є.В. Ко зир врахо ву ють ло калі тети I. pontica, біль шість із яких при уро че на п’ять міс цез ростань виду на Оде щині (Popova, 2002; до Пів ден но прид ніпровської ви со чи ни (Shynder, Shynder, Kozyr, 2010). Усі ці ло ка лі те ти, за ви нят ком Kozyr, 2010). Бол гра да, при уроче ні до крайньо го пів дня Схід но-

© О.М. ПОПОВА, С.Ю. РОГОЗІН, 2015 го Поділ ля (Shynder, Kozyr, 2010), за гео бо таніч ним 462 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(5) a b Рис. 1. Iris pontica: а — загальний вигляд середньовікової куртини; b — квітка Fig. 1. Iris pontica: а — general view of the middle-age clump; b—flower

ра йо ну ван ням Укра ї ни — до Півден но код ринсько- тому вони мало рух ли ві. Їхня біо маса розмі щена на го ок ругу пух насто- та зви чай но ду бо вих лі сів і різ- пло щі до во лі рів но мір но (Cenopopulyacii…, 1976). но травно-зла ко вих сте пів Лі состе по вої пі доб ласті Вод но час Н.Б. Алек сєє ва від но сить I. pontica до (зони) Сте по вої зони Ук ра ї ни, який збі гаєть ся з ко рене вищ но-ку що во го типу з па го нами двох ти- Во линсько-По дільською геоморфологічною об- пів: із довгою та ко рот кою пла гіо троп ни ми час- лас тю пласто во-де ну да ційних ви со чин. Ло калі тет ти нами (Alekseeva, 2008). У таких ви дів об лі ко вою біля Бол града ви яв ле ний у ме жах Са ратсько го ок- оди ни цею на по чат ко вих ста ді ях он то ге не зу (в ру гу різ но травно-зла ко вих сте пів Сте по вої пі доб- пре ге не ра тив но му пе ріо ді) виступає осо би на на- ласті (зо ни) Сте по вої зони у При чор но морській сін нє во го по хо джен ня, а піз ні ше (в ге не ра тив но- об лас ті пласто во-аку му ля тив них і пласто во-де- му та постге не ра тив но му пе ріо дах) — пар ти ку ла ну да ційних ни зо вин (Natsionalnyi…, 2009). Із 33 (Cenopopulyacii…, 1976). Оскіль ки одним із ос нов- ло ка літе тів I. pontica (Shynder, Kozyr, 2010) лише них ін ди ка то рів ві ко во го ста ну ко рене вищ них ви- близько 80 % під твер дже но гер бар ни ми зразка ми. дів є саме стан ко ре не ви ща, яке в I. pontica за глиб- ле не на 3—5 см, вияви ти всі ок ремі парти кули було Ма те ріа ли та мето ди до сліджень не мож ли во, тому об лі ко вою оди ни цею слу гу ва ли Польо ві до слі дження здій сню ва ли ся за загаль- осо би ни насін нє вого по хо джен ня, кур ти ни й окре- но при йняти ми ме то ди ка ми. Гео бо та ніч ний опис мі наземні паго ни. Курти ни умовно були по діле ні прове де но 29.05.2015 р. Ла тинські назви ви дів на мо ло ді (в них у се ред ній час ти ні від сут ні про- по дані за так соно міч ним зведен ням (Mosyakin, га ли ни), се редньо ві ко ві (все ре ди ні кур ти ни мали Fedoronchuk, 1999). про га ли ни до 15 см) і ста ріючі (про га ли ни все ре- Он то ге не тич ну струк туру по пуля ції вив- ди ні курти ни пе ре вищу ва ли 20 см у діа мет рі). Фак- ча ли за мето ди кою по пу ляцій них до слі джень тич но дві ос танні гру пи є кло на ми, що склада ють ся (Cenopopulyacii…, 1976; 1988) з пев ни ми мо ди фі- з пар ти кул. Під ра хува ли кіль кість осо бин і куртин. кація ми, обу мов ле ни ми жит тє вою фор мою та рід- Для деяких відо крем ле них куртин визна ча ли число кіс ністю цьо го виду, вико ристо ву ва ли най більш ве ге та тив них і ге не ратив них па го нів із різ ною кіль- ощад ливі ме то ди ки (Zlobin et al., 2013). кістю листків. Щільність скупчень назем них паго- За кла сифі каці єю біо морф щодо особ ли востей нів у ме жах по пу ля ції об ліко ву ва ли на квад рат них пе ре бігу он то ге не зу I. pontica на ле жить до не яв но- ді лян ках пло щею 1/16 м2. полі цен трич ної біо мор фи з неспе ціа лі зо ва ною Гербар ні зразки I. pontica пере дано до Гер ба рію де зін те граці єю, яка харак тер на для пар ти ку люю чих Інсти ту ту бо та ні ки іме ні М. Г. Хо лод но го НАН Ук- гіпо ге о ген них ко рот коко ре не вищ них трав. У та ких ра ї ни (KW). ви дів від сут ні спеціа лі зо ва ні па го ни роз рос тан ня,

ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(5) 463 Ре зуль та ти до сліджень та їх об го ворен ня У трав ні 2015 р. ми знайшли особини I. pontica в Чиг ринській бал ці поблизу с. Рау хів ка Бе ре зівсько- го р-ну Одеської обл. (рис. 1). По рів няв ши нашу знахід ку з інши ми ві до ми ми на сьо го дні зна хід ками виду, вия ви ли, що цей ло- ка лі тет у ме жиріч чі Дністра та Дніп ра є най пів ден- нішим (рис. 2). За гео мор фо ло гіч ним ра йо ну ван ням Укра ї ни це те рито рія Причор но морської пласто во-аку му- ля тив ної ни зо ви ни на неоге но вих від кла дах. За гео бо таніч ним ра йо ну ван ням Укра ї ни лока лі тет міс тить ся в Одеському окру зі зла ко вих і поли но во- зла ко вих степів, засо ле них лук, со лон ча ків і рос- лин ності карбо нат них відсло нень Чорно морсько- Рис. 2. Картосхема поширення Iris pontica в Україні: Азовської сте по вої підпро він ції Понтич ної сте- 1 — нове місцезнаходження виду, 2 — відомі місце- по вої провін ції Сте по вої пі доб ласті (зо ни) Єв ра- знаходження (за Shynder, Kozyr, 2010) зійської сте по вої об лас ті та на ближа єть ся до його Fig. 2. Schematic map of distribution of Iris pontica in пів ніч ної межі (Natsionalnyi…, 2009). : 1 — a new species location, 2 — known localities Но вий лока лі тет I. pontica виявили в нижній тре- (by Shynder, Kozyr, 2010) ти ні V-по дібно го схи лу за хід ної ек спози ції з на- хи лом 10—15°. Це но по пу ляція виду за ймає площу Eremogone biebersteinii (Schltdl.) Holub, Eryngium близько 90 м2 (10 u 9 м). Рос лин ність те рито рії сфор мо ва на за лиш ками campestre L., Erysimum odoratum Ehrh., Hypericum пе ретво ре них суб пон тійських різ но трав но-тип ча- elegans Stephan ex Willd., Inula oculus-christi L., ко во-ко ви ло вих степів із не значним домі ну ван ням Jurinea mollissima Klokov, Koeleria cristata Pers., Linum Festuca valesiaca Schleich. ex Gaudin і різ но трав’я, austriacum L., L. hirsutum L., Plantago urvillei Opiz, Poa які пе ре бува ють під поміт ним антро по ген ним angustifolia L., Salvia nemorosa L., Silene chlorantha впли вом: на ділян ці ви яв ле но ми ну ло річ не ви па- Ehrh., Stachys atherocalyx K. Koch, Thalictrum minus L. лю ван ня рос лин но го по кри ву та ви па сан ня ве ли- Тре тій під’ярус утво рює Teucrium chamaedrys L. кої ро га тої ху до би. (10%) з участю Bothriochloa ischaemum (L.) Keng, Iris Назем на части на не чис лен них ку щів Rosa sp. pumila L., Teucrium polium L., Vinca herbacea Waldst. і Crataegus sp. на цій те рито рії пов ністю згорі ла; & Kit. (по 3—5 %) та не знач ною до міш кою (мен ше спос те рі га лося повіль не відрос тання їхніх паго нів. 1 % про ек тив но го по крит тя) Agrimonia eupatoria L., Про ек тив не по крит тя трав’яного по кри ву ста но- Astragalus corniculatus M. Bieb., A. ucrainicus Popov & ви ло 80—85 %, його ви со та сяга ла 80 см. Травостій Klokov, Bellevalia sarmatica Misc., Bromopsis riparia ди фе ренці йо ва ний на три під’яруси, перший із (Rehmann) Holub, Caragana mollis Besser, Convolvulus яких сла бови раже ний й утво ре ний Salvia nutans L. lineatus L., Falcaria vulgaris Bernh., Galatella villosa із по крит тям 2—3 %. Дру гий під’ярус сфор мо ва- Rchb. f., Haplophyllum suaveolens G. Don, Herniaria ний Festuca valesiaca (15 %), Iris pontica (8—9 %), besseri Fisch. ex Hornem., Lotus ucrainicus Klokov, Adonis vernalis L. (7 %) із поміт ною участю Inula Nonea pulla DC., Potentilla incana G. Gaertn., B. Mey. germanica L., Marrubium praecox Janka, Medicago & Scherb., Seseli tortuosum L., Thesium arvense Horv., falcata L. (по 5%) Stipa lessingiana Trin. & Rupr., Veronica prostrata L., Viola ambigua Waldst. & Kit., Verbascum austriacum Schott ex Roem. & Schult., Galium sp. У ранньо вес ня ний пе рі од тут за фік со ва- Veronica austriaca L. (по 3 %), Astragalus dasyanthus ні Crocus reticulatus Steven ex Adams, Gagea sp. Pall. (2 %), Phlomis pungens Willd. (1 %) і не знач ною Таким чи ном, у фіто цено зі з участю I. pontica кіль кістю (з проек тив ним по крит тям мен ше 1 %) ви яв ле но 58 ви дів квіт ко вих рос лин із 22 ро дин, у Achillea setacea Waldst. & Kit., Buglossoides czernjajevii тому числі п’ять видів із «Чер во ної кни ги Укра ї ни» (Klokov) Czerep., Dianthus guttatus M. Bieb., (Red Data Book…, 2009) і два — з Чер во но го спи ску Одеської об ласті (Odeska…, 2012). Не зважаю чи на 464 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(5) Рис. 3. Розподіл вегетативних пагонів із різною кількістю листків у різновікових куртинах Iris pontica Fig. 3. Distribution of vegetative shoots with different numbers of leaves in different age clumps of Iris pontica по міт ний антро по ген ний вплив, за часткою синан- У дослі джу ва ній по пу ляції I. pontica розмно жу- тропних видів (Protopopova, 1991) це уг ру по ван ня є єть ся пе реваж но веге татив ним шляхом, і це ха- сла бо си нан тропі зо ва ним (Mirkin, Naumova, 2014). рак тер но для дано го виду (Krytska et al., 2009), але Вив чаю чи наземну час ти ну по пу ляції I. pontica по мітну роль ві діграє і на сіннє ве роз мно жен ня: поза межами куртин, ми вия ви ли три особи ни в у 2015 р. зна йде но 92 коро боч ки діа мет ром 12— імма тур но му ста ні (з дво ма лист ка ми зав шир шки 15(18) мм у ста ні дос ти ган ня. 1 мм) та одну моло ду ге не ра тив ну рос ли ну на сін нє- По рів нян ня різ но ві ко вих куртин за структу рою вого по хо дження з од ним ге не ра тив ним і двома ве- па го нів із різ ною кіль кістю листків (рис. 3) свід- ге та тив ними па го нами. Ос новна час ти на по пуля- чить, що вод но час з пар ти куля ці єю по чи на єть ся ції сфор мо ва на 37-ма кур ти на ми роз мі ром від 15 до омо ло дження кло нів (утво рю ють ся паго ни з двома 90 см у діа мет рі (в се редньо му 50—60 см), що знач- лист ка ми, що від по ві дає імма тур ним особи нам), і но біль ше, ніж наво диться для по пуля ції I. pontica в зі збіль шенням віку кло ну цей процес по си лю єть ся до ли ні р. Нете ки, де діа метр ге не ра тив них кло нів (тоб то частка таких паго нів зростає). Отже, кло ни ста но вить 15—22 см (Shynder, Kozyr, 2010). Із цих ста ють «по тен цій но безсмерт ни ми» (Vahrameeva 37 куртин лише одна не мала ге не ра тив них па го- et al., 1997), що, за класи фі ка ці єю О.В. Смирно вої нів, 12 іден ти фі ко ва ні як мо ло ді (32,4 %), 13 — як (Smirnova, 1987), від по ві дає не ви зна че но трива ло- се редньо ві ко ві (35,1 %), 11 — як ста рію чі (29,7 %). му (понад 50 ро ків) он то ге не зу та свід чить про пев- Ос кільки коре не ви ще I. pontica нарос тає симпо- ну стій кість по пу ля ції I. pontica в та ких умовах. діаль но і надзви чайно ін тен сив но га лузить ся, в од- Фе но ло гіч ні особ ли вості I. pontica у 2015 р. но му кло ні за фік со ва но до 332 назем них па го нів. У були таки ми: 04.05.2015 р. росли ни веге тува- мо ло дих куртин утво рю єть ся 10—24 веге та тив них ли, 09.05.2015 р. спос те рі гала ся ма со ва бу то ні за- і 1—6 гене ра тив них па го нів (за галом 11—30), се- ція, 14.05.2015 р. — ма со ве цві тіння, 29.05.2015 — редньо ві ко ві курти ни мають 162—192 веге татив них 07.07.2015 р. відбу ва ло ся дозрі ван ня плодів і 33—36 ге не ра тив них паго нів (зага лом 195—220), у (07.07.2015 р. пло ди були ще зе ле ни ми). Про тя- ста ріючих ви явле но 226—301 веге та тив них і 12—31 гом пе ріо ду спос те режень ви со та па го нів I. pontica ге не ра тив них паго нів (зага лом 240—332). У міс цях збіль шува лася з 17,6±0,1 см (на стадії масо вої буто- най більшо го скуп чен ня назем них па го нів I. pontica ні за ції) до 24,7 ± 0,5 см. їхня щільність стано ви ла 950,4±24,6 екз./м2, зокре- ма ге нера тив них па го нів — 78,4±16,5 екз./м2.

ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(5) 465 Ви снов ки України. Рослинний світ. — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — С. 130]. Зна йде но нове місцез ростан ня I. pontica, яке є Miheev A.D. Iridaceae. In: Konspekt flory Kavkaza. Ed. най пів ден ні шим у ме жи річ чі Дністер—Дніпро. A.L. Tahtadzhyan, SPb.: Izd-vo SPb. un-ta, 2006, vol. Воно при уро че не до північ ної час ти ни При чор но- 2, pp. 102—114 [Михеев А.Д. Iridaceae Juss. // морської ни зо ви ни. Конспект флоры Кавказа: В 3-х т. / Отв. ред. акад. За флористич ним складом фіто це ноз з участю А.Л. Тахтаджян. — Т. 2. — СПб.: Изд-во СПб. ун-та, 2006. — С. 102 — 114]. I. pontica є сла босинан тро пізо ва ним. Mirkin B.M., Naumova L.G. Kratkiy entsiklopedicheskiy Ві ко вий спектр попу ля ції I. pontica нор маль ний slovar nauki o rastitelnosti, Ufa: Gilem, Bashk. ehncikl., і від по ві дає особ ли востям, ха рак терним для ве ли- 2014, 288 p. [Миркин Б.М., Наумова Л.Г. Краткий ко го життє во го циклу рослин із не ви значе но три- энциклопедический словарь науки о растительнос- ва лим онто ге не зом. Стан попу ляції задо віль ний, ти. — Уфа: Гилем, Башк. энцикл., 2014. — 288 с.]. не зважаю чи на по міт ний антро по ген ний тиск. Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. Vascular of Не об хід но здійсню ва ти моні то ринг стану попу- Ukraine. A nomenclatural checklist, Kiev: M. G. Kholod- ny Institute of Botany, 1999, XXIII+345 p. ля ції та фі то це но зу, і в разі йо го по гір шен ня — об- Natsionalnyi atlas Ukrainy, Kyiv: DNVP Kartohrafiia, 2009, ме жити ви пасан ня ху до би на цій ді лян ці. Врахо- 440 p. [Національний атлас України. — К.: ДНВП вую чи на яв ність у Чигринській бал ці знач ної кіль- «Картографія», 2009. — 440 с.]. кості чер во но книж них ви дів, її пот ріб но взя ти під Ofitsiini pereliky rehionalno ridkisnykh roslyn особ ли ву охо ро ну та включи ти до при род но-за по- administratyvnykh terytorii Ukrainy (dovidkove vydannia). від но го фон ду Ук раї ни. Odeska oblast, Kyiv: Alterpress, 2012, pp. 76—93 [Офі- ційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністра- СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ тивних територій України (довідкове видання). Одесь- ка область. — К.: Альтерпрес, 2012. — С. 76—93]. Alekseeva N.B. Turczaninovia, 2008, 11(2), рр. 5—68 [Алексеева Н.Б. Род Iris L. (Iridaceae) в России // Popova O.M. Visn. Odesk. nats. un-tu. Ser. Biol., 2002, 7(1), Turczaninovia. — 2008. — 11(2). — С. 5—68]. pp. 278—290 [Попова О.М. Судинні рослини Одесь- кої області з «Червоної книги України», Світового Bilyk H.I. Ukr. botan. zhurn., 1948, 5(2), рр. 53—60 [Бі- та Європейського Червоних списків // Вісн. Одеськ. лик Г.І. Рослинність Дністро-Бузького байрачного нац. ун-ту. Сер. Біол. — 2002. — 7(1). — С. 278—290]. степу // Укр. ботан. журн. — 1948. — 5(2). — С. 53—60]. Posokhov P.P. Ukr. botan. zhurn., 1965, 22(3), Cenopopulyacii rastenij (ocherki populyacionnoj biologii), pp. 60—67 [Посохов П.П. Особливості скла- Moscow: Nauka, 1988, 236 р. [Ценопопуляции расте- ду дібров Одеської області // Укр. ботан. ний (очерки популяционной биологии). — М.: Наука, журн. — 1965. — 22(3). — С. 60—67]. 1988. — 236 с.]. Protopopova V.V. Sinantropnaya flora Ukrainy i puti ee raz- Cenopopulyacii rastenij (osnovnye ponyatiya i struktura), vitiya, Kyiv: Naukova Dumka, 1991, 204 p. [Протопо- Moscow: Nauka, 1976, 217 р. [Ценопопуляции расте- пова В.В. Синантропная флора Украины и пути ее раз- ний (основные понятия и структура). — М.: Наука, вития. — Киев: Наук. думка, 1991. — 204 c.]. 1976. — 217 с.]. Red Data Book of Ukrainy. Vegetable kingdom. Ed. Ya.P. Di- Fomin O.V., Bordzylovskyi Ie.I. Iridaceae. In: Flora URSR, dukh, Kyiv: Globalkonsaltyng, 2009, 912 p. [Червона Kyiv: AN URSR, 1950, vol. 3, pp. 276—312 [Фо- книга України. Рослинний світ. — К.: Глобалконсал- мін О.В., Бордзиловський Є.І. Родина XXIX. Півни- тинг, 2009. — 912 с.]. кові — Iridaceae Lindl. // Флора УРСР. — К.: Вид-во АН УРСР, 1950. — Т. 3.— С. 276—312]. Săvulescu T., Rayss T. Materiale pentru Bessarabiei, Bukureúti, vol. 1, 1924, 72 p. Irimia I., Mânzu C. Iris pontica Zapaá in ’s flora (), An. Stiint. Univ. Al. I. Cusa Iasi, Sect. II a. Sharapanovskaya T.D. Iris pontica. In: Krasnaya kniga Biol. veget., 2013, 59(1), pp. 45—51. Pridnestrovskoj Moldavskoj respubliki, Tiraspol', 2009, pp. 90—91 [Шарапановская Т.Д. Ирис понтиче- Krytska L.I. Iris pontica. In: Red Data Book of Ukraine. ский // Красная книга Приднестровской Молдавской Vegetable kingdom, Kyiv: Ukr. entsyklopediia, 1996, респуб лики. — Тирасполь, 2009. — С. 90—91]. p. 130 [Крицька Л.І. Півники понтичні // Червона книга України. Рослинний світ. — К.: Укр. енцикло- Shevchenko G.T. Iris pontica. In: Krasnaya kniga педія, 1996. — С. 130]. Stavropol'skogo kraya. Redkie i nahodyashchiesya pod ugrozoj ischeznoveniya vidy rastenij i zhivotnyh, Stavropol': Krytska L.I., Novosad V.V., Voronova S.M., Shcherbako- Poligrafservis, 2002, 224 p. [Шевченко Г.Т. Касатик va O.F. Iris pontica. In: Red Data Book of Ukraine. Ve- (ирис) Маршалла // Красная книга Ставропольского getable kingdom, Kyiv: Globalkonsaltyng, 2009, p. 130 края. Редкие и находящиеся под угрозой исчезновения [Крицька Л.І., Новосад В.В., Воронова С.М., Щер- виды растений и животных. — Ставрополь: Поли- бакова О.Ф. Півники понтичні // Червона книга графсервис, 2002. — С. 224].

466 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(5) Shil'nikov D.G. Konspekt flory Karachaevo-Cherkessii, Попова Е.Н., Рогозин С.Ю. Новое местонахождение Stavropol': Agrus, 2010, 384 p. [Шильников Д.Г. Кон- редкого вида Iris pontica (Iridaceae) на Причерноморской спект флоры Карачаево-Черкессии. — Ставрополь: низменности и состояние его популяции. — Укр. ботан. Агрус, 2010. — 384 с.]. журн. — 2015. — 72(5): 462—467. Shmal'gauzen I. Flora sredney i yuzhnoy Rossii, Kryma i Одесский национальный университет имени Severnoho Kavkaza, vol. 2. Dvudolnye srostnolepestnye i, И. И. Мечникова bezlepestnye, odnodolnye, holosemennye i vysshie sporovye, ул. Дворянская, 2, г. Одесса, 65082, Украина Kiev, 1897, 751 p. [Шмальгаузен И. Флора средней и В Березовском районе Одесской области найден новый южной России, Крыма и Северного Кавказа. — Т. 2. локалитет Iris pontica Zapaá, включенного в Красную Двудольные сростнолепестные и безлепестные, одно- книгу Украины. Он лежит в пределах Причерноморской дольные, голосеменные и высшие споровые. — Киев, низменности и является самым южным в междуречьи 1897. — 751 с.]. Днестра и Днепра. Ценопопуляция вида занимает Shynder O.I., Kozyr Ie.V. Ukr. botan. zhurn., 2010, площадь около 90 м2. Она входит в состав разнотравно- 67(5), pp. 704—711 [Шиндер О.І., Козир Є.В. типчакового сообщества, в котором выявлено 58 Нові місцезнаходження рідкісних видів фло- видов цветковых растений из 22 семейств, в том числе пять видов из Красной книги Украины. По ри Південнопридніпровської височини в доли- числу синантропных видов этот фитоценоз является ні р. Нетеки та стан їхніх популяцій // Укр. ботан. слабосинантропизированным. Популяция образована журн. — 2010. — 67(5). — С. 704 — 711]. 37-ю куртинами размером от 15 до 90 см в диаметре (в Smirnova O.V. Struktura travyanoho pokrova shiroko- среднем — 50—60 см). Выявлено, что одновременно с listvennykh lesov, Moskow: Nauka, 1987, 207 p. партикуляцией начинается омоложение клонов, и при [Смирнова О.В. Структура травяного покрова увеличении возраста клона этот процесс усиливается. По широколиственных лесов. — М.: Наука, 1987. — 207 с.]. возрастному спектру популяция является нормальной Vahrameeva M.G., Varlygina T.I., Titarenko I.V., и соответствует особенностям, характерным для большого жизненного цикла растений с неопределенно Litvinskaya S.A., Zagul'skij M.N., Blinova I.V. Byull. длительным онтогенезом. В целом состояние MOIP. Otd. Biol., 1997, 102(4), pp. 35—43 [Вах- популяции удовлетворительное, несмотря на заметное рамеева М.Г., Варлыгина Т.И., Титаренко И.В., антропогенное воздействие. Литвинская С.А., Загульский М.Н., Блино- ва И.В. Виды евразиатских наземных орхи- К л ю ч е в ы е с л о в а: Iris pontica, флористическая дей в условиях антропогенного воздействия и находка, редкий вид, Причерноморская низменность, некоторые проблемы охраны // Бюлл. МОИП. Отд. Одесская область. Биол. — 1997. — 102(4). — С. 35—43]. Popova O.M., Rogosin S.Ju. New locality of a rare species Vitko K, Negru A. Iris pontica. In: Cartea Roúia a Republicii Iris pontica (Iridaceae) on the Lowland and the Moldova, Chi in u: tiin a, 2001, p. 77. ú ă ù Ġ status of its population. — Ukr. Bot. J. — 2015. — 72(5): Zlobin Yu.A., Sklyar V.G., Klimenko A.A. Populyatsii 462—467. redkikh vidov rasteniy: teoreticheskie osnovy i metodika I.I. Mechnikov Odessa National University izucheniya, Sumy: Univer. kniga, 439 p. [Злобин Ю.А., 2, Dvoryanska Str., Odessa, 65082, Ukraine Скляр В.Г., Клименко А.А. Популяции редких видов растений: теоретические основы и методика изуче- A new locality of Iris pontica Zapaá. listed in the Red Data ния. — Сумы: Универ. книга, 2013. — 439 с.]. Book of Ukraine was found in Berezovsky District, Odessa Region. It is located within the Black Sea Lowland and is the Рекомендує до друку Надійшла 20.07.2015 р. southernmost one in the area between the Dniester and the М.М. Федорончук Dnieper Rivers. The population occupies an area of about 90 m2. It is a part of the forbs-fescue association, which consists of 58 species of flowering plants from 22 families, including five species from the Red Data Book of Ukraine. The phytocoenosis is of a low level of synanthropization. Population is formed by 37 clumps, their size varies from 15 to 90 cm in diameter (on average 50-60 cm). It was revealed that rejuvenation of the clones begins simultaneously with particulation and this process intensifies in aged clones. At the age spectrum, population is found to be normal and typical for the plants with large life-cycle and indefinitely long ontogeny. Despite antropogenic influence, the population is in a satisfactory state. K e y w o r d s: Iris pontica, floristic record, rare species, Black Sea Lowland, Odessa Region.

ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(5) 467