DOCSLIB.ORG

Сліпак Подільський Spalax Zemni (Erxleben, 1777)

Total Page：16

File Type：pdf, Size：1020Kb

Download full-text PDF Read full-text
Сліпак Подільський Spalax Zemni (Erxleben, 1777) Хордові Chordata сліПАК подільсьКИЙ Spalax zemni (Erxleben, 1777) Таксономічна належність Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Гризуни (Rodentia), родина — Сліпакові (Spalacidae). Один з 6-ти видів роду, один з 4-х видів роду в фауні України. Природоохоронний статус виду Недостатньо відомий. Ареал виду та його поширення в Україні Вид-ендемік Правобережного Степу і Лісо- степу, пд. частини лісової зони України, де зустрічається досить спорадично. Пн. межа ареалу проходить по р. Прип’ять, зх. по річці Сан і Верхньому Дністру, пд. — по узбереж- жю Чорного моря, сх. — по Правобережжю Дніпра. Чисельність і причини її зміни Виходячи з того, що вид живе мозаїчно, ко- лоніями, що складаються з кількох десятків особин, які однак розпорошені на досить великому просторі, то коректними буде припущення, що загальна чисельність скла- дає близько десяти тисяч дорослих особин. відстань між викидами ґрунту 0,2–11,75 м; виростами губ. Хутро густе м’яке, забарвлен- Причини зміни чисельності: зменшення те- буває до 217 викидів. Живиться корінням, ня — від світло-палевого до бурого. риторій придатних для існування, а також кореневищами, стеблами і пагонами рос- висока мозаїчність поселень, що неодмінно лин, дерев і кущів. Самка раз на рік в люто- Режим збереження популяцій та заходи призводить до інбридингу. му на початку березня народжує 1–5 малят. з охорони Лісові масиви, узлісся, ділянки цілини, поле- Вид, занесений до ІІ видання ЧКУ (1994), як Особливості біології та наукове значення захисні лісосмуги, узбіччя доріг, розріджені вид, стан якого наближається до загрозливо- Високоспеціалізований землерий, ходи про- посіви сільськогосподарських культур (крім го, до Червоного списку МСОП. Охорона не кладає за допомогою добре розвинутих багаторічних трав), присадибні ділянки. підтримується жодним заповідником. Місця різців. Характерні сезонні міграції, пов’язані постійного перебування виду, а також вели- з пошуком корму та глибиною промерзан- Морфологічні ознаки кі колонії потребують охоронного статусу. ня ґрунту. Живе поодинці в норах складної Відносно дрібний гризун довжина тіла до 23 будови: горизонтальні ходи розташовані на см, хвіст майже не помітний до 3 см. Присто- Розмноження та розведення у спеціально глибині 13–21 см, вертикальні (до 2,75 м) — сований до підземного способу життя: тулуб створених умовах ведуть до житлових і гніздових камер, комор валькуватий, вушна раковина відсутня, очі Відомостей немає. для запасання корму і віднірків різного при- скриті під шкірою. Завжди помітні різці ізо- значення. Загальна довжина ходів 10–275 м; льовані від ротової порожнини внутрішніми Господарське та комерційне значення Не має. Основні джерела інформації Абеленцев, 1951; Топачевский, 1969; Філіпчук, 1994. Автори: С.В. Межжерін, Н.С. Філіпчук Фото: Є. Кудінов 521 Хордові Chordata сліПАК ПіщАНИЙ Spalax arenarius Reshetnik, 1939 Таксономічна належність Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Гризуни (Rodentia), родина — Сліпакові (Spalacidae). В роді 6 видів. Один з 4-х видів у фауні Укра- їни. Природоохоронний статус виду Неоцінений. Ареал виду і його поширення в Україні. Ендемiк Нижньодніпровських арен. Займає незалісену та неорану частку арен та міжа- рені простори. Мiсця перебування: пiщаний лiсостеп, луки, пасовища, перелоговi землi, iнодi солончаки на межi арен з приморським степом. Чисельність і причини її зміни Близько 100 тис. особин, у т. ч. у Чорно- Взимку один слiпак робить в середньому не giganteus. Довжина тiла — до 28 см, ступнi — морському БЗ 7–9 тис. (середня щiльнiсть бiльш 3 викидiв за добу, влiтку цей показник до 3 см. Забарвлення свiтло-сiре, черево по населення складає 0,3 особини на 1 га, в зростає до 8-9 викидiв за добу. Живиться кольору не вiдрiзняється вiд спини. бiотопах, яким слiпаки надають перевагу, — пiдземними (зрідка надземними) частинами до 1 особини на 1 га). За 20 рокiв значних рослин, надає перевагу цибулевим. На зиму Режим збереження популяцій та заходи змiн щiльностi населення цього виду не робить запаси їжи. Статевозрiлим стає на з охорони спостерiгалося. Причини змiни чисельностi: 2-му роцi життя. Самка раз на рiк народжує Вид був занесений до двох видань ЧКУ, за господарське освоєння Нижньодніпровсь- 3–4 малят. Лактацiя 1–1,5 мiсяця. У травні– останнім зведенням МСОП має категорію EN. ких пiскiв. червнi молодь переходить до самостiйного Охороняється на лiсостепових дiлянках Чор- життя. Вороги: лисиця, тхiр, куниця. Індика- номорського БЗ. Треба запобiгти розорю- Особливості біології та наукове значення тор незайманих або мало порушених піща- вання залишку земель Нижньоднiпровських Високоспецiалiзований землерий. Веде ви- них степів. арен, якi ще не трансформованi, насампе- ключно пiдземний спосiб життя. Пiдземнi ред, Козачелагерської та Челбаської арен. кормовi ходи розташованi на глибинi вiд 25 Морфологічні ознаки (пiски) до 60 (луки) см. Площа індивідуальних Загалом схожий з іншими видами роду (ре- Розмноження та розведення у спеціально дiлянок перевищує 80 м2. Риюча активнiсть дуковані очі, вушниці і хвіст), і за краніологіч- створених умовах залежить вiд кормової бази та сезону року. ними ознаками найбільш близький до Spalax Утримання в неволі дуже складне і ефектив- не тільки при створенні умов, наближених до природних, з можливістю рийної діяль- ності і постійного перебування тварин під землею. Господарське та комерційне значення Не має. Основні джерела інформації Топачевский, 1969; Громов, Ербаева, 1995; Селю- нина, 2003. Автор: З.В. Селюніна Фото: О. Тітов 522 Хордові Chordata сліПАК буковинський Spalax graecus Nehring, 1898 Таксономічна належність Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Гризуни (Rodentia), родина — Сліпакові (Spalacidae). В роді 6 видів, один з 4-х видів роду в фауні України. Природоохоронний статус виду Недостатньо відомий. Ареал виду і його поширення в Україні. Ендемік Сх. Передкарпаття. Зустрічається також в Молдові і Румунії. Водиться на тери- торії Чернівецької обл. Чисельність і причини її зміни В Україні чисельність стабільна. На кінець 1980-х рр. українська популяція складала близько 1,5 тис. особин. Щільність у місцях перебування становила 0,2–0,4, дуже рідко­­ За добу споживає корму більше за влас- Режим збереження популяцій та заходи — 4–10 особин на 1 га. Демографічні показ- ну масу. Статевозрілим стає за один рік. В з охорони ники сучасних популяцій невідомі. Загальна січні–березні народжує 2–3 малят. Лактація Вид занесений до ІІ видання Червоної книги тенденція зміни чисельності не відома. триває близько 3 тижнів. У травні молодь України (1994), як вид, стан якого близький переходить до самостійного способу життя. до загрозливого, до Червоного списку МСОП Особливості біології та наукове значення Переважно ділянки залишкових цілинних і як вид, що підлягає особливій охороні, до Осілий вид. Високоспеціалізований земле- земель, пасовища, сіножаті, узбіччя польо- Бернської конвенції. Не охороняється в жод- рий, живе в норах складної будови завдовж- вих доріг, полезахисні лісосмуги, схили ярів, ному заповіднику. На цей час очевидно не ки понад 200 м: дорослі особини роблять балок, узлісся, поля сільськогосподарських потребує спеціальних заходів по охороні. горизонтальні ходи діаметром 10–12 см, мо- культур і присадибні ділянки. Вузький енде- лоді — 6–8 см. Гніздова камера, як правило, мік, представник стародавньої високоспеці- Розмноження та розведення у спеціально одна, рідше — дві, з підстилкою з сухих трав. лизованої групи гризунів. створених умовах Комори розташовані на глибині 1–1,5 м. Відомостей немає. Площа індивідуальних ділянок у молодих Морфологічні ознаки тварин досягає 90 м2, у дорослих — 250 м2. За виглядом типовий представник роду слі- Господарське та комерційне значення Живиться корінням понад 50 видів рослин. паків. Довжина тіла до 240 мм. Від інших ви- Не має. Запасає на зиму близько 23 видів рослин. дів відрізняється деякими ознаками черепу. Основні джерела інформації Топачевский, 1969; Янголенко, Филипчук, 1990; Філіпчук, 1994. Автори: С.В. Межжерін, Н.С. Філіпчук Фото: О. Тітов 523 Хордові Chordata сОНя садова Eliomys quercinus (Linnaeus, 1766) Таксономічна належність Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Гризуни (Rodentia). Родина — Вовчкові (Gliridae). Один з 3-х видів роду, єдиний вид роду у фауні України. Природоохоронний статус виду Зникаючий. Ареал виду та його поширення в Україні За межами України поширений в Зх. Європі, Прибалтії, верхів’ях Волги і в Татарстані. В Україні знахідки відомі у Черкаській, Київ- ській, Рівненській і Закарпатській обл. Аре- ал інтенсивно скорочується зі сх. і з пд. Вид найімовірніше зберігся на Волині та у Цен- тральному Поліссі. Чисельність і причини її зміни Всі знахідки відомі лише за давніми дослі- дженнями: до кінця 1970-х рр. За даними ана- лізу зоологічних колекцій частка виду навіть в Україні є літніми. На зиму впадає в сплячку Режим збереження популяцій та заходи у кращі для цього виду часи становила лише (з жовтня до квітня). Зимові гнізда влаштовує з охорони 1% від усіх знахідок в Україні видів родини у дуплах або норах. Типова пожива — букові Вид був внесений до 1–2 вид. ЧКУ, за базою вовчкових. Причини змiни чисельностi: сут- та лісові горіхи, жолуді, фрукти, комахи. Пло- даних МСОП має категорію NT; внесений до тєве скорочення площ природних дерево- дить 1–2 рази на рік по 4–7 малят. Живуть до додатку III до Бернської конвенції. Ефектив- станів, поширення лісових монокультур та 3–5 років. на охорона може бути досягнута лише при масштабні санітарні рубки, спрямовані на створенні великих заповідних масивів та знищення дуплистих дерев. Морфологічні ознаки реінтродукції виду. На цей час мережа запо- Загальні риси типові для родини:
Load more

Recommended publications
  • Suborder Symphyta – Sawflies and Wood Wasps
    20 Yu.N. Sundukov SUBORDER SYMPHYTA – SAWFLIES Subfamily MACROXYELINAE AND WOOD WASPS MEGAXYELA Ashmead, 1898 (Odontophyes Konow, YU.N. SUNDUKOV 1899; Megaloxyela Schulz, 1906; Paraxyela Mac- Gillivray, 1912). The larvae feed on the Juglanda- Sawflies are distinguished from otherHymenoptera ceae. Type species Xyela major Cresson, 1880. by the anterior margin of the tergum 1, which appears The genus is distributed in East Palaearctic and as part of abdomen rather than thorax, though it is Nearctic region. Number of species: World – 11; fused to the postnotum of the metathorax. The sub- Palaearctic – 6; Russia – 2. order is distributed worldwide. Number of recent taxa: World – 15 familes, 45 subfamilies, about 650 genera, Megaxyela gigantea Mocsàry, 1909 (M. mikado Sato, about 8250 species; Palaearctic – 13/24/>310/about 1930). Host plant: Juglans mandshurica Maxim., 4400; Russia – 13/22/170/1546. J. ailanthifolia Carr., J. regia L. (Juglandaceae). The classification used here reflects classification, Russia: FE (KH, PR). – Korean Peninsula. derived from the “World catalog of Symphyta” (Taeger Megaxyela pulchra Blank, Shinohara et Sundukov, et al., 2010), taking into account the latest taxonomic 2017. Host plant: Juglans mandshurica Maxim., changes (see the list of references). ?J. ailanthifolia Carr., ?J. regia L., ?Pterocarya spp. (Juglandaceae). Russia: FE (PR). – China (NE, WP, INFRAORDER XYELOMORPHA SE), Korean Peninsula. SUPERFAMILY XYELOIDEA Subfamily XYELINAE One family: Xyelidae. PLERONEURA Konow, 1897 (Manoxyela Ashmead, 1898). T y p e s p e c i e s Xyela dahli Hartig, 1837. 1. FAMILY XYELIDAE The larvae of species bores in the shoot of Abies and Picea (Pinaceae). The genus is distributed in Xyelidae is the earliest known family of Hyme- the Holarctic and Neotropical regions.
    [Show full text]
  • A Contribution to the Knowledge of the Tenthredinidae (Symphyta, Hymenoptera)
    TurkJZool 28(2004)37-54 ©TÜB‹TAK AContributiontotheKnowledgeoftheTenthredinidae (Symphyta,Hymenoptera)FaunaofTurkey PartI:TheSubfamilyTenthredininae* ÖnderÇALMAfiUR,HikmetÖZBEK AtatürkUniversity,FacultyofAgriculture,DepartmentofPlantProtection, 25240Erzurum-TURKEY Received:07.02.2003 Abstract: ThesubfamilyTenthredininaeinthefamilyTenthredinidaewastreatedinthispartofthestudyregardingthesawfly (Symphyta,Hymenoptera)faunaofTurkey.Thematerialswerecollectedfromvariouslocalitiesaroundthecountry,though examplesfromeasternTurkeyarepredominant.Afterexaminingmorethan2500specimens,57speciesin8generawererecorded. ElevenspecieswerenewforTurkishfauna;ofthese3specieswererecordedforthefirsttimeasAsianfauna.Furthermore,3 specieswereendemicforTurkey.ThedistributionandnewareasaswellasthehostplantsofsomespeciesaroundTurkeyandth e worldweregiven.Foreachspeciesitschorotypewasreported. KeyWords: Hymenoptera,Tenthredinidae,Tenthredininae,Fauna,Turkey Türkiye’ninTenthredinidae(Symphyta,Hymenoptera)Faunas›naKatk›lar Bölüm:ITenthredininaeAltfamilyas› Özet: Türkiye’nintestereliar›(Symphyta,Hymenoptera)faunas›n›ntespitineyönelikçal›flmalar›nbubölümünde;Tenthredininae (Tenthredinidae)altfamilyas›eleal›nm›fl;incelenen2500’denfazlaörneksonucu,sekizcinseba¤l›toplam57türsaptanm›flt›r. Türkiyefaunas›içinyeniolduklar›saptanan11türdenüçününAsyafaunas›içindeyenikay›tolduklar›belirlenmifltir.ÜçtürünTürkiye içinendemikolduklar›saptanm›flt›r.Tespitedilentürlerinhementamam›içinyeniyay›lmaalanlar›belirlenmifl,birço¤unun konukçular›bulunmufltur.Türkiyevedünyadakida¤›l›fllar›chorotype’leriilebirlikteverilmifltir.
    [Show full text]
  • Sambia Succinica, a Crown Group Tenthredinid from Eocene Baltic Amber (Hymenoptera: Tenthredinidae)
    Insect Systematics & Evolution 43 (2012) 271–281 brill.com/ise Sambia succinica, a crown group tenthredinid from Eocene Baltic amber (Hymenoptera: Tenthredinidae) Lars Vilhelmsena,* and Michael S. Engelb aNatural History Museum of Denmark, University of Copenhagen, Universitetsparken 15, DK-2100 Copenhagen, Denmark bDivision of Entomology (Paleoentomology), Natural History Museum and Department of Ecology & Evolutionary Biology, 1501 Crestline Drive, Suite 140, University of Kansas, Lawrence KS 66045, USA *Corresponding author, e-mail: [email protected] Published 17 December 2012 Abstract Sambia succinica gen. et sp.n. from Eocene Baltic amber is described and illustrated. It is apparently the first amber fossil that can be definitively assigned to Tenthredininae. It displays two diagnostic forewing characters for this subfamily: having a bend distally in vein R and the junctions of veins M and Rs + M with vein R being some distance from each other. The variance and possible transitions between the anal vein configurations among the genera in Tenthredininae is briefly discussed. Keywords amber inclusion, sawfly, Tertiary, Eocene, taxonomy Introduction Tenthredinidae is the largest family of non-apocritan Hymenoptera by far, comprising more than 5500 described species (Huber 2009; Taeger & Blank 2010). Together with five other families they comprise the Tenthredinoidea or true sawflies. The larvae of the members of the superfamily are all herbivores and most are external feeders on green parts of angiosperms; however, other host plants and feeding modes (e.g., leafrolling, leafmining, or galling in leaves, buds and shoots; see Nyman et al. 1998, 2000) do occur. Recent comprehensive treatments of the phylogeny of the basal hymenopteran lineages, while providing strong support for the Tenthredinoidea, have consistently failed to retrieve the Tenthredinidae as monophyletic (Vilhelmsen 2001; Schulmeister 2003; Ronquist et al.
    [Show full text]
  • Sawflies (Hym.: Symphyta) of Hayk Mirzayans Insect Museum with Four
    Journal of Entomological Society of Iran 2018, 37(4), 381404 ﻧﺎﻣﻪ اﻧﺠﻤﻦ ﺣﺸﺮهﺷﻨﺎﺳﯽ اﯾﺮان -404 381 ,(4)37 ,1396 Doi: 10.22117/jesi.2018.115354 Sawflies (Hym.: Symphyta) of Hayk Mirzayans Insect Museum with four new records for the fauna of Iran Mohammad Khayrandish1&* & Ebrahim Ebrahimi2 1- Department of Plant Protection, Faculty of Agriculture, Shahid Bahonar University, Kerman, Iran & 2- Insect Taxonomy Research Department, Iranian Research Institute of Plant Protection, Agricultural Research, Education and Extension Organization (AREEO), Tehran 19395-1454, Iran. *Corresponding author, E-mail: [email protected] Abstract A total of 60 species of Symphyta were identified and listed from the Hayk Mirzayans Insect Museum, Iran, of which the species Abia candens Konow, 1887; Pristiphora appendiculata (Hartig, 1837); Macrophya chrysura (Klug, 1817) and Tenthredopsis nassata (Geoffroy, 1785) are newly recorded from Iran. Distribution data and host plants are here presented for 37 sawfly species. Key words: Symphyta, Tenthredinidae, Argidae, sawflies, Iran. زﻧﺒﻮرﻫﺎي ﺗﺨﻢرﯾﺰ ارهاي (Hym.: Symphyta) ﻣﻮﺟﻮد در ﻣﻮزه ﺣﺸﺮات ﻫﺎﯾﮏ ﻣﯿﺮزاﯾﺎﻧﺲ ﺑﺎ ﮔﺰارش ﭼﻬﺎر رﮐﻮرد ﺟﺪﯾﺪ ﺑﺮاي ﻓﻮن اﯾﺮان ﻣﺤﻤﺪ ﺧﯿﺮاﻧﺪﯾﺶ1و* و اﺑﺮاﻫﯿﻢ اﺑﺮاﻫﯿﻤﯽ2 1- ﮔﺮوه ﮔﯿﺎهﭘﺰﺷﮑﯽ، داﻧﺸﮑﺪه ﮐﺸﺎورزي، داﻧﺸﮕﺎه ﺷﻬﯿﺪ ﺑﺎﻫﻨﺮ، ﮐﺮﻣﺎن و 2- ﺑﺨﺶ ﺗﺤﻘﯿﻘﺎت ردهﺑﻨﺪي ﺣﺸﺮات، ﻣﺆﺳﺴﻪ ﺗﺤﻘﯿﻘﺎت ﮔﯿﺎهﭘﺰﺷﮑﯽ اﯾﺮان، ﺳﺎزﻣﺎن ﺗﺤﻘﯿﻘﺎت، ﺗﺮوﯾﺞ و آﻣﻮزش ﮐﺸﺎورزي، ﺗﻬﺮان. * ﻣﺴﺌﻮل ﻣﮑﺎﺗﺒﺎت، ﭘﺴﺖ اﻟﮑﺘﺮوﻧﯿﮑﯽ: [email protected] ﭼﮑﯿﺪه درﻣﺠﻤﻮع 60 ﮔﻮﻧﻪ از زﻧﺒﻮرﻫﺎي ﺗﺨﻢرﯾﺰ ارهاي از ﻣﻮزه ﺣﺸﺮات ﻫﺎﯾﮏ ﻣﯿﺮزاﯾﺎﻧﺲ، اﯾﺮان، ﺑﺮرﺳﯽ و ﺷﻨﺎﺳﺎﯾﯽ ﺷﺪﻧﺪ ﮐﻪ ﮔﻮﻧﻪﻫﺎي Macrophya chrysura ،Pristiphora appendiculata (Hartig, 1837) ،Abia candens Konow, 1887 (Klug, 1817) و (Tenthredopsis nassata (Geoffroy, 1785 ﺑﺮاي اوﻟﯿﻦ ﺑﺎر از اﯾﺮان ﮔﺰارش ﺷﺪهاﻧﺪ. اﻃﻼﻋﺎت ﻣﺮﺑﻮط ﺑﻪ ﭘﺮاﮐﻨﺶ و ﮔﯿﺎﻫﺎن ﻣﯿﺰﺑﺎن 37 ﮔﻮﻧﻪ از زﻧﺒﻮرﻫﺎي ﺗﺨﻢرﯾﺰ ارهاي اراﺋﻪ ﺷﺪه اﺳﺖ.
    [Show full text]
  • Technical Series, No
    ' ' Technical Series, No. 20, Part II. U. S. DEPARTMENT OF AGRICULTURE, BXJRE^TJ OK' TClSrTOM:OIL.OG^Y. L, 0. HOWARD, Entomologist and Chief of Bureau. TECHNICAL PAPERS ON MISCELLANEOUS .FOREST INSECTS. II. THE GENOTYPES OF THE SAWFLIES AND WOODWASPS, OR THE SUPERFAMILY TENTHKEDINOIDEA. S. A. ROHWER, Agent and Expert. Issued M.\rch 4, 1911. WASHINGTON: GOVERNMENT PRINTING OFFICE. 1911. Technical Series, No. 20, Part II. U. S. DEPARTMENT OF AGRICULTURE. L. 0. HOWARD, Entomologist and Chief of Bureau. TECHNICAL PAPERS ON MISCELLANEOUS FOREST INSECTS. II. THE GENOTYPES OF THE SAWFLIES AND WOODWASPS, OR THE SUPERFAMILY TENTHREDINOIDEA. BY S. A. ROHWER, Agent and Expert. Issued Makch 4, 1911. WASHINGTON: GOVERNMENT PRINTING OFFICE. 1911. B UREA U OF ENTOMOLOGY. L. O. Howard, Entomologist and Chief of Bureau. C. L. Marlatt, Entomologist and Acting Chief in Absence of Chief. R. S. Clifton, Executive Assistant. W. F. Tastet, Chief Clerk. F. H. Chittenden, in charge of truck crop and stored product insect investigations. A. D. Hopkins, in charge offorest insect investigations. W. D. Hunter, in charge of southern field crop insect investigations. F. M. Webster, in charge of cereal and forage insect investigations. A. L. Quaintance, in charge of deciduous fruit insect investigations. E. F. Phillips, in charge of bee culture. D. M. Rogers, in charge of preventing spread of moths, field -work. RoLLA P. Currie, in charge of editorial work. Mabel Colcord, librarian. , Forest Insect Investigations. A. D. Hopkins, in charge. H. E. Burke, J. L. Webb, Josef Brunner, S. A. Rohwer, T. E. Snyder, W. D. Edmonston, W. B. Turner, agents and experts.
    [Show full text]
  • Sawflies (Hymenoptera: Symphyta) in the Northeast of the Czech Republic with Special Regard to Spruce Forests
    JOURNAL OF FOREST SCIENCE, 61, 2015 (3): 112–130 doi: 10.17221/112/2014-JFS Sawflies (Hymenoptera: Symphyta) in the northeast of the Czech Republic with special regard to spruce forests K. Beneš, J. Holuša Department of Forest Protection and Entomology, Faculty of Forestry and Wood Sciences, Czech University of Life Sciences Prague, Prague, Czech Republic ABSTRACT: Sawflies were collected in the northeast of the Czech Republic using Townes type Malaise traps. Traps were placed in eleven young Norway spruce (Picea abies) forests during the period from 1998 to 1999. Localities cover altitudes from 230 to 1,000 m a.s.l. In total, 285 species of Symphyta have been recently known from the study area (Xyelidae – 1, Pamphiliidae – 7, Argidae – 10, Cimbicidae – 3, Diprionidae – 5, Tenthredinidae – 252, Siricidae – 1, Xiphydriidae – 1, Cephidae – 5). The majority of the species have large distributional ranges and their host plants are forest tree species. Most of the sawflies were obtained from Malaise traps located in the young spruce stands, and therefore the silvicolous species prevail. Neodineura arquata represents a new genus and species and Heptamelus dahlbomi a new species for the fauna of the Czech Republic. Nine species have been classified as endangered and twenty-one species have been classified as vulnerable. Pristiphora robusta has been deleted from the list. Keywords: Malaise trap; faunistics; host plants; abundance The Symphyta fauna of Moravia (eastern part of (1989) summarized the known records and listed the Czech Republic, see below) is quite well known 520 species from Moravia. Pádr (1990a,b) added due to the activities of many entomologists since several species mostly from southern Moravia, Ur- the end of the 19th century.
    [Show full text]
  • Bibliografie Der Wirbellosen Tiere (Evertebrata) Oberösterreichs (2003-2012) 841-921 841
    ZOBODAT - www.zobodat.at Zoologisch-Botanische Datenbank/Zoological-Botanical Database Digitale Literatur/Digital Literature Zeitschrift/Journal: Beiträge zur Naturkunde Oberösterreichs Jahr/Year: 2013 Band/Volume: 0023_2 Autor(en)/Author(s): Gusenleitner Fritz Josef [Friedrich], Aescht Erna, Schwarz Martin Artikel/Article: Bibliografie der Wirbellosen Tiere (Evertebrata) Oberösterreichs (2003-2012) 841-921 841 Beitr. Naturk. Oberösterreichs 23/2 841-921 14.6.2013 Bibliografie der Wirbellosen Tiere (Evertebrata) Oberösterreichs (2003-2012) F. GUSENLEITNER, E. AESCHT & M. SCHWARZ Anschließend an die Bibliografien 1930-1980 (GUSENLEITNER F. & J. GUSENLEITNER 1983), 1981-1990 (GUSENLEITNER F. 1992) sowie 1991-2002 (GUSENLEITNER F. & E. AESCHT 2003) wurde auch hier die Einteilung der Zitate nach systematischen Kriterien gewählt. Die Titel der Arbeiten enthalten oft keinen Hinweis auf die Landesbezogenheit, es wurden jedoch auch Zitate ausgewählt, die nur wenige Angaben zur oberösterreichi- schen Fauna enthalten. Zusätzlich wurden auch Gesamtbibliografien von bedeutenden Oberösterreichern aufgenommen. Ein Oberösterreichbezug ist durch ein vorgestelltes "" erkennbar. Vereinzelt wurden Arbeiten außerhalb des definierten Zeitabschnittes als Nachträge aufgenommen. Inhalt Seite Anzahl Seite Anzahl der der Zitate Zitate Protozoa 842 222 Plecoptera 867 7 Diverse Evertebrata- 853 4 Mantodea 868 1 Stämme Orthoptera 868 18 Nematoda 855 2 Thysanoptera 869 1 Annelida 855 4 Hemiptera 869 17 Mollusca 855 71 Coleoptera 870 83 Tentaculata 859 6 Mecoptera 874 1 Arthropoda Neuropterida 875 108 Arachnida 859 18 Hymenoptera 882 169 Acari 860 6 Diptera 890 24 Araneae 861 11 Trichoptera 892 2 Crustacea 861 23 Lepidoptera 892 102 Myriapoda 863 6 Mehrere Taxa betreffend 897 96 Insecta Parasitologie 902 208 Diplura 863 1 Personalia 916 51 Protura 863 1 Allgemeine und 918 62 Collembola 864 6 historische Arbeiten Ephemeroptera 864 5 Zitierte Bibliografien 921 5 Odonata 864 62 842 Protozoa AESCHT E.
    [Show full text]
  • Liste Systématique Des Hyménoptères Symphytes De France
    Université de Mons-Hainaut Laboratoire de zoologie Rapport d’étude dans le cadre du DEA de Biologie Liste Systématique des Hyménoptères Symphytes de France par Thierry NOBLECOURT Office National des Forêts Cellule d’Etudes Entomologiques 2 rue Charles Péguy F-11500 Quillan Tel : 00 (33) 4 68 20 06 75 Fax : 00 (33) 4 68 20 92 21 [email protected] Mai 2004 (mis à jour le18 avril 2007) Avant propos : Nous proposons ci-après la liste des Hyménoptères Symphytes de France classés par ordre systématique. Ce travail est inédit car aucune liste des Symphytes de France n’a jamais été publiée. Nous avons appliqué pour ce travail les travaux les plus récents, notamment ceux de notre collègue français Jean LACOURT qui a fortement fait évoluer la classification des Tenthredinidae. Dans cette liste, nous avons éliminé les espèces anciennement citées (avant 1950) sans localités ni dates précises et qui n’ont pas été retrouvées dans les collections des différents musées français mais nous avons inclus les espèces nouvelles pour la France ou pour la science, dont les publications sont en cours ou sous presse. Enfin, nous dressons en fin du document la liste des travaux sur lesquels nous nous sommes appuyés pour la réalisation de ce travail. Référence à utiliser pour ce document : Noblecourt T., 2004. Liste systématique des Hyménoptères Symphytes de France. Rapport d'étude dans le cadre du DEA de Biologie de l'Université de Mons-Hainaut, Laboratoire de Zoologie. Quillan: Office National des Forêts, Cellule d'études entomologiques. Mai 2004, 80 p 1 2 Liste systématique et synonymique des Hyménoptères Symphytes de France CEPHOIDEA CEPHIDAE Cephinae Calameuta sp.
    [Show full text]
  • Transactions of the Norfolk and Norwich Naturalists' Society Paul Banham Describes the Distribution of Seaweeds at Wells -Next-The Sea on the North Norfolk Coast
    TRANSACTIONS OF THE NORFOLK & NORWICH NATURALISTS' SOCIETY Vol. 33 Part 1 (June 2000) -ji\ (ViuScUM i I 22 AUQ 2000 j j I BXCHAKISO i - QENfcRAL | TRANSACTIONS OF THE NORFOLK AND NORWICH NATURALISTS’ SOCIETY ISSN 0375 7226 Volume 33 Part 1 (June 2000) Editor P.W.Lambley Assist. Ed. Roy Baker OFFICERS OF THE SOCIETY 2000-2001 President: T.N.D.Peet Vice-Presidents: Dr R Baker. P R Banham. Mrs M. A.Brewster, A L. Bull. K.B.Clarke.,E.T.Daniels. D.A.Dorling. K.C Durrant. RE Evans, RC Haney, R. Jones, Mrs J. Robinson. Chairman: K.B.Clarke, Decoy House, Browston, Great Yarmouth, NR31 9DP. Tel. 01502 730363 Secretary: Dr A.R.Leech. 3, Eccles Rd, Holt. NR25 6HJ Assistant Secretary: J.F.Butcher. 4. Hillvue Close. New Costessey, NR5 ONQ Treasurer: D.l. Richmond, 42. Richmond Rise, Reepham. NRIO 4LS Membership Committee: D.L.Paull (Chairman), 8, Lindford Drive, Eaton, Norwich NR4 6LT, Tel: 01603 457270; S.M.Livermore, (Secretaiy) 70 Naseby Way, Dussingdale, Norwich NR7 OTP. Tel 01603 431849 Programme Committee:R.W.Ellis (Chairman). Dr S.R.Martin (Secretary) Publications Committee: Dr R.Baker (Chairman). P.W.Lambley. Dr M.Perrow. G.E. Dunmore, (Editors) Research Committee: R. W. Maidstone (Chairman).Dr I.F.Keymer (Secretary) Hon. Auditor: Mrs S. Pearson Wildlife 2000 Committee: S.M. Livermore, Project Director Elected Members of Council: A.C. Brown, A.L.Howes, D.Nobbs, Mrs C.W. Haines, Mrs A. Harrap, D.B.MacFarlane, M.H.Poulton, J. Clifton, F.LJ.L.Farrow, W.G. Mitchell, P.Westley o 3 Q fc3 Q o c U s 8 O 2 3 «s >3 O a c/3 orchids § 5 a, 'P read T3 cfl 8 tM 3 O orchard 8 u o c3 s t for ^2 24:- o U-) 0> page cx <u »-• Opposite o cx Ocx Hw fV-5 vJ UM 22 A’: a 2CuO WILDLIFE 2000 exckai^gsid qOMCRAL During its 125th anniversary celebrations, the Vurl'Olk ' f^rwicir Naturalists' Society announced its intention to document the wildlife of Norfolk for the start of the new millennium in a project called Wildlife 2000.
    [Show full text]
  • On Scottish Sawflies, with Results of the 14Th International Sawfly Workshop, in the Southern Highlands, 2010
    Beitr. Ent. Keltern ISSN 0005 - 805X Beitr. Ent. 62 (2012) 1 1 62 (2012) 1 S. 1 - 68 15.05.2012 On Scottish sawflies, with results of the 14th International Sawfly Workshop, in the southern Highlands, 2010 (Hymenoptera, Symphyta) With 15 figures and 1 table A. D. Liston, G. T. Knight, E. Heibo, K. P. Bland, T.-E. Barstad, S. M. Blank, J.-L. Boevé, C. Fiedler, K. J. Grearson, A. Halstead, H.-J. Jacobs, E. Jansen, O. Lønnve, M. Prous, J. Robinson and A. Taeger Summary Results of fieldwork are presented from the 14th International Sawfly Workshop, held in the southern Highlands of Scotland, mostly in Perthshire. Some records of Symphyta from other parts of Scotland are included. First records in the British Isles are given for eight tenthredinid species: Amauronematus mimus, Phyllocolpa alienata, P. erythropyga, P. plicalapponum, P. plicaphylicifolia, P. prussica, Pristiphora thalictri and Tenthredo ignobilis. A. mimus is also recorded from Ireland. Amauronematus stenogaster is removed from the list of British Isles Symphyta. Recorded for the first time in Scotland are one cephid (Hartigia xanthos- toma) and ten tenthredinids (Claremontia uncta, Dolerus brevicornis, Empria basalis, Empria parvula, Parna apicalis, Pristiphora decipiens, Pristiphora leucopus, Pristiphora testacea, Tenthredo mandibularis and Tenthredopsis ornata). Characters useful for the distinction of some species are illustrated. The type locality of Nematus herbaceae Cameron, 1876 is clarified. Geranium pratense is confirmed as a host of Macrophya albipuncta. Salix reticulata
    [Show full text]
  • A Generic Classification of the Nearctic Sawflies (Hymenoptera, Symphyta)
    THE UNIVERSITY OF ILLINOIS LIBRARY rL_L_ 5 - V. c_op- 2 CD 00 < ' sturn this book on or before the itest Date stamped below. A arge is made on all overdue oks. University of Illinois Library UL28: .952 &i;g4 1952 %Po S IQ";^ 'APR 1 1953 DFn 7 W54 '•> d ^r-. ''/./'ji. Lit]—H41 Digitized by tine Internet Arciiive in 2011 with funding from University of Illinois Urbana-Champaign http://www.archive.org/details/genericclassific15ross ILLINOIS BIOLOGICAL MONOGRAPHS Vol. XV No. 2 Published by the University of Illinois Under the Auspices of the Graduate School Ukbana, Illinois 1937 EDITORIAL COMMITTEE John Theodore Buchholz Fred Wilbur Tanner Harley Jones Van Cleave UNIVERSITY OF ILLINOIS 1000—7-37—11700 ,. PRESS A GENERIC CLASSIFICATION OF THE NEARCTIC SAWFLIES (HYMENOPTERA, SYMPHYTA) WITH SEVENTEEN PLATES BY Herbert H. Ross Contribution No. 188 from the Entomological Laboratories of the University of Illinois, in Cooperation with the Illinois State Natural History Survey CONTENTS Introduction 7 Methods 7 Materials 8 Morphology 9 Head and Appendages 9 Thorax and Appendages 22 Abdomen and Appendages 29 Phylogeny 33 The Superfamilies of Sawflies 33 Family Groupings 34 Hypothesis of Genealogy .... 35 Larval Characters 45 - Biology 46 Summary of Phylogeny 48 Taxonomy 50 Superfamily Tenthredinoidea 51 Superfamily Megalodontoidea 106 Superfamily Siricoidea 110 Superfamily Cephoidea 114 Bibliography 117 Plates 127 Index 162 ACKNOWLEDGMENT This monograph is an elaboration of a thesis sub- mitted in partial fulfillment for the degree of Doctor of Philosophy in Entomology in the Graduate School of the University of Illinois in 1933. The work was done under the direction of Dr.
    [Show full text]
  • Sawflies of Southern Part of Somogy County (Hymenoptera: Symphyta)
    Natura Somogyiensis 35: 51-70. Ka pos vár, 2020 DOI:10.24394/NatSom.2020.35.51 Submitted: 29.09, 2020; Accepted: 10.10, 2020; Published: 15.10, 2020 www.smmi.hu/termtud/ns/ns.htm Sawflies of Southern part of Somogy county (Hymenoptera: Symphyta) Attila Haris H-1076 Budapest Garay u. 19. 2/20., Hungary, email: [email protected], Haris, A.: Sawflies of Southern part of Somogy county (Hymenoptera: Symphyta). Abstract: 100 species of 683 specimens were collected in the Duna-Dráva National Park and the adjacent territory: Csokonyavisonta Wooded Pasture. Caliroa cothurnata (Serville, 1823) is new record for Hungary and for the Carpathian Basin. Rare species are: Xyela (Xyela) julii (Brébisson, 1818), Monoctenus juniperi (Linné, 1758), Dolerus (Poodolerus) blanki Liston, 1995 and Euura fuscomaculata (Förster, 1854). Aproceros leucopoda Takeuchi, 1939 is a newly introduced invasive species. Keywords: Hymenoptera, Symphyta, Somogy, Hungary, new record Introduction This year, the Southern part of Somogy County (Fig. 1) was investigated, namely the Somogy part of Danube-Dráva National Park and the protected wooded pasture at Csokonyavisonta. The sampling places are restricted to 3 different areas. These are the Protected Wooded pasture at Csokonyavisonta, Juniper woodlands at Darány and the floodplain of River Dráva at Vízvár. Csokonyavisonta Protected Wooded Pasture This wooded pasture (Figs. 2, 5 and 6) was a result of human activity, namely the traditional extensive livestock breeding (cattle and pigs) in the last centuries. The altitude of the area varies between 120-140 m. Within this small area, there are high diversity of habitats typical for Somogy county from the sand dunes till the wet and swampy depressions holding alder-moors.
    [Show full text]