ISSN 2414-0562 (Print) ISSN 2617-2224 (Online) DOI: https://doi.org/10.32689/2617-2224-2020-1(21)

NGO “UKRAINIAN ASSEMBLY INTERREGIONAL ACADEMY OF DOCTORS OF SCIENCE OF PERSONNEL MANAGEMENT IN PUBLIC ADMINISTRATION”

PUBLIC MANАGEMENT ПУБЛІЧНЕ УРЯДУВАННЯ

№ 1 (21) — січень 2020

Збірник підготовлений у науковому партнерстві з Українською Технологічною Академією

Kyiv 2020 Редакція Editorial Головний редактор Editorial in Chief Романенко Євген Олександрович, Yevgen Oleksandrovych Romanenko, доктор наук з державного управління, Doctor of sciences in Public Administration, Professor, професор, академік Української Технологічної Academician of the Ukrainian Technological Academy, Академії, Міжнародної Кадрової Академії International Personnel Academy and Academy та Академії наук публічного управління, of Sciences of Public Administration, Honored Lawyer заслужений юрист України of Ukraine Заступник головного редактора Deputy Editor Жукова Ірина Віталіївна, Iryna Vitaliivna Zhukova, кандидат наук з державного управління, доцент PhD in Public Administration, assistant professor

Публічне урядування Public management Свідоцтво КВ 21596-11496 Р Certificate КВ 21596-11496 Р Видається з листопада 2015 року Published from november 2015 Періодичність: 1 раз на квартал + 1 на рік Pereodisity: 4 times on a year + one Друкується за рішенням Вченої ради Published by the decision of Academic council of Міжрегіональної Академії управління персоналом Interregional Academy of Personnel Management (Протокол № 5 від 29.05.2019) (Protocol № 5 from May 29, 2019) Видання є таким, що реферується в міжнародних Сollection is included to the international and та вітчизняних наукометричних базах: domestic scientometrics databases Index Copernicus Index Copernicus, РИНЦ, ResearchBib, CiteFactor, International, ResearchBib, CiteFactor, Turkish Edu- Turkish Education Index, Eurasian Scientific Journal cation Index, Eurasian Scientific Journal Index, Polish Index, Polish Scholarly Bibliography, Electronic Scholarly Bibliography, Electronic Journals Library, Journals Library, КиберЛенинка, Scientific Indexing РИНЦ, КиберЛенинка, Scientific Indexing Services, Services, Cosmos Impact Factor, Google Scholar, Google Scholar, Cosmos Impact Factor, “Україніка “Україніка наукова”, “Джерело”. наукова”, “Джерело”. Збірник “Публічне урядування” внесено The collection “Public management” до Списку друкованих періодичних видань, is included in the List of printed periodicals, which are що включаються до Переліку наукових фахових included in the List of scientific professional editions видань України, яким присвоєно категорію “Б”. of Ukraine, which have been assigned the category “B”. (Наказ Міністерства освіти і науки (Ministry of Education and Science України від 07.11.2018 № 1218) of Ukraine dated November 7, 2018, № 1218) Відповідальність за зміст, достовірність фактів, The authors are responsible for the content, цитат, цифр несуть автори матеріалів. Редакція accuracy of the facts, quotes, numbers. The editors залишає за собою право на незначне редагування reserves the right for a little change and reduction і скорочення (зі збереженням авторського стилю та (with preservation of the author’s style and main головних висновків). Редакція не завжди поділяє conclusions). Editors can not share the world думки авторів та не несе відповідальність за надану views of the authors and are not responsible for the ними інформацію. Матеріали подано information provided. Materials filed в авторській редакції. in the author’s edition. Передрук — тільки з дозволу редакції. Reprinting — with the editorial’s permission strictly. Адреса редакційної колегії: Андріївський узвіз, Address of the editorial board: 11, Andriyivskyy буд. 11, оф. 68, м. Київ, Україна, 04070 Descent, office 68, Kyiv, Ukraine, 04070 Е-mail: [email protected] Е-mail: [email protected] www.vadnd.org.ua www.vadnd.org.ua Адреса видавництва: Addres of the editorial: ПрАТ “ВНЗ “МАУП” Private Joint-Stock Company Interregional вул. Фрометівська, 2, Academy of Personnel Management Київ, Україна, 03039 Str. Frometivska, 2, Kyiv, Ukraine, 03039

Публічне урядування : збірник. — № 1 (21) — червень 2020. — К. : ПрАТ “ВНЗ “Міжрегіо- нальна Академія управління персоналом”, 2020. — 338 с.

2 Головний редактор — Романенко Євген Олександрович, Проректор Міжрегіональної Академії управління персоналом, доктор наук з державного управління, професор, академік Української Технологічної Академії, Міжнародної Кадрової Академії та Академії наук публічного управління, заслужений юрист України. Заступник головного редактора — Жукова Ірина Віталіївна, кандидат наук з державного управління, доцент, завідувач кафедри професійної освіти та управління навчальним закладом Міжрегіональної Академії управління персоналом. Редакційна колегія 1. Акімова Людмила Миколаївна — док- професор кафедри державного управління та тор наук з державного управління, кандидат місцевого самоврядування Івано-Франків- економічних наук, доцент, Заслужений пра- ського національного технічного університе- цівник освіти України, професор кафедри ту нафти і газу. фінансів та економіки природокористування 9. Валевський Олексій Леонідович — Національного університет водного госпо- доктор наук з державного управління, стар- дарства та природокористування. ший науковий співробітник, провідний нау- 2. Андрущенко Тетяна Вікторівна — док- ковий співробітник Національного інституту тор політичних наук, професор, провідний стратегічних досліджень. науковий співробітник Інституту вищої осві- 10. Ващенко Костянтин Олександро- ти Національної академії педагогічних наук вич — доктор політичних наук, Голова Націо- України. нального агентства України з питань держав- 3. Афонін Едуард Андрійович — док- ної служби, член-кореспондент Національної тор соціологічних наук, професор, академік академії педагогічних наук України, заслуже- Української технологічної академії, заслуже- ний економіст України. ний діяч науки і техніки України, професор 11. Вендт Ян Анджей — доктор хабіліто- кафедри публічної політики та політичної ваний наук про Землю у сфері географії, про- аналітики Національної академії державного фесор, заступник директора з питань науки управління при Президентові України. та розвитку Інституту океанографії та геогра- 4. Балашов Анатолій Миколайович — фії Гданського університету (Польща). доктор наук з державного управління, про- 12. Гаєвська Лариса Анатоліївна — док- фесор, професор кафедри публічного ад- тор наук з державного управління, доцент, міністрування Міжрегіональної Академії заступник начальника управління з навчаль- управління персоналом, президент Всеукра- ної роботи — начальник відділу менеджмен- їнської академії наук публічного управління. ту знань Національної академії державного 5. Бова Тетяна В’ячеславівна — доктор управління при Президентові України, про- наук з державного управління, доцент, Хер- фесор кафедри управління освітою. сонський національний технічний універси- 13. Гвожьджєвіч Сильвія — кандидат тет, професор кафедри державного управлін- наук, кафедра адміністрації та національ- ня і місцевого самоврядування. ної безпеки Державної професійної вищої 6. Бодров Володимир Григорович — док- школи ім. Якуба з Парадижа в Гожуві-Ве- тор економічних наук, професор, завідувач ликопольcькому (Гожув-Великопольський, кафедри управління національним господар- Польща). ством та економічної політики Національної 14. Гечбайя Бадри Нодарович — доктор академії державного управління при Прези- економічних наук, асоційований професор, дентові України. Батумський державний університет ім. Шота 7. Бульба Володимир Григорович — док- Руставелі, факультет економіки і бізнесу. тор наук з державного управління, професор, Керуючий департаментом управління бізне- декан факультету підготовки магістрів дер- сом (Грузія). жавного управління Харківського регіональ- 15. Гурковський Володимир Ігорович — ного інституту державного управління На- доктор наук з державного управління, пер- ціональної академії державного управління ший заступник директора ВГО “Центр до- при Президентові України. слідження проблем публічного управління”. 8. Бутирська Тетяна Олександрівна — 16. Дацій Надія Василівна — доктор наук доктор наук з державного управління, доцент, з державного управління, доцент, завідувач

3 кафедри менеджменту і маркетингу Київ- фахових дисциплін, Інститут менеджменту ського національного лінгвістичного універ- та психології Національної академії педаго- ситету. гічних наук України. 17. Девадзе Анзор Хемидович — кан- 27. Кіслов Денис Васильович — док- дидат економічних наук, доктор економіки, тор наук з державного управління, доцент, професор, Батумський державний універси- член-кореспондент Української Академії. тет ім. Шота Руставелі, факультет туризму Наук, професор кафедри публічного адміні- (Грузія). стрування Міжрегіональної Академії управ- 18. Денисюк Світлана Георгіївна — док- ління персоналом. тор політичних наук, професор кафедри су- 28. Козаков Володимир Миколайович — спільно-політичних наук Вінницького на- доктор наук з державного управління, профе- ціонального технічного університету. сор, професор кафедри державної політики 19. Довгань Валерій Іванович — доктор та суспільного розвитку Національної акаде- наук з державного управління, доцент, про- мії державного управління при Президентові фесор кафедри державного управління та України. місцевого самоврядування Хмельницького 29. Корнієвський Олександр Анатолі- університету управління та права. йович — доктор політичних наук, професор, 20. Драган Іван Олександрович — доктор головний науковий співробітник Націо­ наук з державного управління, старший нау- нального інституту стратегічних дослідже­ ковий співробітник, професор кафедри еко- нь. номічної безпеки, публічного управління та 30. Кринична Ірина Петрівна — доктор адміністрування Житомирського державного наук з державного управління, доцент, про- технологічного університету. фесор кафедри державного управління та 21. Драгомирецька Наталія Михайлів- місцевого самоврядування Дніпропетров- на — доктор наук з державного управління, ського регіонального інституту державного професор кафедри філософських та соціаль- управління Національної академії держав- но-політичних наук Одеського регіонально- ного управління при Президентові Украї- го інституту державного управління Націо- ни. нальної академії державного управління при 31. Крюков Олексій Ігорович — доктор Президентові України. наук з державного управління, професор ка- 22. Жулева Гергана — Доктор PhD, ви- федри політології та філософії Харківського конавчий директор болгарської урядової регіонального інституту державного управ- “Програми доступу до інформації” (Болга- ління Національної академії державного рія). управління при Президентові України. 23. Іваницька Ольга Михайлівна — док- 32. Литвин Юрій Олексійович — доктор тор наук з державного управління, професор, наук з державного управління, професор, за- професор кафедри теорії та практики управ- відувач кафедри державного управління та ління Національного технічного університе- місцевого самоврядування Академії муніци- ту України “Київський політехнічний інсти- пального управління. тут ім. Ігоря Сікорського”. 33. Лопушинський Іван Петрович — док- 24. Ірвін Студін — Доктор PhD, профе- тор наук з державного управління, профе- сор Школи державної політики та управ- сор, Херсонський національний технічний ління Університету Торонто, Президент університет, завідувач кафедри державного Інституту питань ХХІ століття, головний управління і місцевого самоврядування. редактор і видавець журналу Global Brief 34. Мамічев Олексій Юрійович — доктор (Канада). політичних наук, доцент, завідувач кафедри 25. Кайдашев Роман Петрович — доктор теорії та історії російського та зарубіжного юридичних наук, доцент, професор кафедри права Владивостоцького державного універ- публічного адміністрування Міжрегіональ- ситету економіки і сервісу (Росія). ної Академії управління персоналом. 35. Миколайчук Микола Миколайо- 26. Карташов Євген Григорович — док- вич — доктор наук з державного управління, тор наук з державного управління, завідувач професор, Одеський регіональний інститут кафедри управління проектами та загально- державного управління Національної акаде-

4 мії державного управління при Президентові 45. Пархоменко-Куцевіл Оксана Ігорів- України, професор кафедри економічної та на — доктор наук з державного управління, фінансової політики. завідувач кафедри публічного адміністру- 36. Мікеладзе Едуард Важаєвич — кан- вання Міжрегіональної Академії управління дидат економічних наук, професор, Хіча- персоналом. урський навчальний університет ім. святої 46. Пивоваров Костянтин Володимиро- Тбел Абусерідзе, факультет економіки та вич — доктор наук з державного управління, бізнесу (Грузія). професор кафедри публічного адміністру- 37. Мішель Маффесолі — професор вання Міжрегіональної Академії управління університету ім. Рене Декарта/Сорбонна — персоналом. Париж V (Париж, Французька республіка). 47. Пірен Марія Іванівна — доктор соці- 38. Молодцов Олександр Володимиро- ологічних наук, професор, Чернівецький на- вич — доктор наук з державного управлін- ціональний університет імені Юрія Федько- ня, доцент, професор кафедри державного вича, завідувач кафедри. управління та місцевого самоврядування 48. Плющ Руслан Миколайович — док- Івано-Франківського національного техніч- тор наук з державного управління, доцент, ного університету нафти та газу. професор кафедри державного управління 39. Мотренко Тимофій Валентино- і місцевого самоврядування Херсонсько- вич — професор кафедри публічного адміні- го національного технічного універси­- стрування Міжрегіональної Академії управ- тету. ління персоналом, доктор філософських 49. Половцев Олег Валентинович — док- наук, професор, Академік Національної ака- тор наук з державного управління, професор демії педагогічних наук України. кафедри державного управління і місцевого 40. Наумкіна Світлана Михайлівна — самоврядування Херсонського національно- доктор політичних наук, професор Дер- го технічного університету. жавного закладу “Південноукраїнський на- 50. Радченко Олександр Віталійович — ціональний педагогічний університет доктор наук з державного управління, про- ім. К. Д. Ушинського” (м. Одеса). фесор, професор Університету Яна Длугоша 41. Непомнящий Олександр Михайло- в Ченстохові (Польща). вич — доктор наук з державного управління, 51. Ромат Євгеній Вікторович — доктор професор, академік Академії будівництва наук з державного управління, професор, України, професор кафедри публічного ад- завідувач кафедри маркетингу та реклами міністрування Міжрегіональної Академії Київського національного торговельно-еко- управління персоналом, заслужений буді- номічного університету. вельник України. 52. Руденко Ольга Мстиславівна — док- 42. Новак-Каляєва Лариса Миколаїв- тор наук з державного управління, доцент, на — доктор наук з державного управління, директор Науково-дослідного інституту пу- доцент, професор кафедри державного управ- блічного адміністрування та менеджменту ління Львівського регіонального інституту Чернігівського національного технологічно- державного управління Національної акаде- го університету. мії державного управління при Президентові 53. Ручка Анатолій Олександрович — України. доктор соціологічних наук, професор, Інсти- 43. Новаченко Тетяна Василівна — док- тут соціології НАН України, головний науко- тор наук з державного управління, доцент, вий співробітник. професор кафедри парламентаризму та полі- 54. Саханєнко Сергій Єгорович — док- тичного менеджменту Національної академії тор наук з державного управління, професор державного управління при Президентові кафедри державного управління і місцевого України. самоврядування Одеського регіонального ін- 44. Олуйко Віталій Миколайович — док- ституту державного управління НАДУ при тор наук з державного управління, професор, Президентові України. голова Хмельницького обласного територі- 55. Сіцінська Майя Володимирівна — ального відділення Антимонопольного комі- доктор наук з державного управління, про- тету України. фесор кафедри філософії та політології На-

5 ціонального університету державної подат- нізацій та зовнішньоекономічної діяльності кової служби України. Волинського інституту економіки та менедж- 56. Слінько Олександр Анатолійович — менту. доктор політичних наук, професор, завідувач 63. Філіпенко Тетяна В’ячеславівна — кафедри політології та політичного управ- доктор наук з державного управління, про- ління Воронезької філії Російської академії фесор Міжрегіональної Академії управління народного господарства та державної служ- персоналом. би при Президентові Російської Федерації 64. Жукова Ірина Віталіївна — кандидат (Росія). наук з державного управління, доцент ка- 57. Соболєва Наталя Іванівна — доктор федри публічного адміністрування Міжре- соціологічних наук, старший науковий спів- гіональної Академії управління персоналом. робітник, Інститут соціології НАН України, 65. Червякова Ольга Володимирівна — провідний науковий співробітник. доктор наук з державного управління. 58. Сурай Інна Геннадіївна — доктор наук 66. Чернишов Юрій Георгійович — док- з державного управління, доцент, професор тор політичних наук, професор, завідувач кафедри публічного управління та публічної кафедри Алтайського державного універси- служби Національної академії державного тету, директор Алтайської школи політичних управління при Президентові України. досліджень (Росія). 59. Суший Олена Володимирівна — док- 67. Шайгородський Юрій Жанович — тор наук з державного управління, доцент, доктор політичних наук, доцент, головний Інститут соціальної та політичної психології науковий співробітник Інституту політичних НАПН України, завідувач лабораторії. і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кура- 60. Тадеуш Троціковскі — доктор наук са НАН України. про управління, професор, член-кореспон- 68. Шпак Юрій Валерійович — доктор на- дент Регіональної Академії Менеджменту, ук з державного управління, професор кафе- Голова Правління Регіонального Центру Єв- дри економіки підприємства Східноєвропей- ропейської Інтеграції (Польща). ського університету економіки і менеджменту. 61. Усаченко Лариса Михайлівна — док- 69. Якимчук Аліна Юріївна — доктор еко- тор наук з державного управління, професор, номічних наук, професор, професор кафедри професор кафедри публічного адміністру- державного управління, документознавства вання Міжрегіональної Академії управління та інформаційної діяльності Національного персоналом, Заслужений діяч науки і техні- університету водного господарства та приро- ки України. докористування. 62. Халецька Аліна Анатоліївна — 70. Яутріте Бріеде — доктор юридичних доктор наук з державного управління, про- наук, професор, Латвійський університет, фесор, завідувач кафедри менеджменту орга- юридичний факультет (Латвія).

6 Editor in Chief — Yevhen Oleksandrovych Romanenko, Vice-Rector of Interregional Academy of Personnel Management, Doctor of sciences in Public Administration, Professor, Academician of the Ukrainian Technological Academy, International Personnel Academy and Academy of Sciences of Public Administration, Honored Lawyer of Ukraine. Deputy Editor — Iryna Vitaliivna Zhukova, PhD in Public Administration, assistant professor.

Editorial board 1. Lyudmila Nikolayevna Akimova — Doc- the Ivano-Frankivsk National Technical Uni- tor of Science in Public Administration, Ph.D. versity of Oil and Gas. in Economics, Associate Professor, Honored 9. Oleksii Leonidovych Valevskyi — Doc- Worker of Education of Ukraine, Professor of tor of science in Public Administration, Senior Finance and Economics of Nature Management Researcher, Senior Research of the National In- Department, National University of Water and stitute for Strategic Studies. Environmental Engineering, Rivne, Ukraine. 10. Kostiantyn Oleksandrovych Vash- 2. Tetiana Viktorivna Andrushchenko — chenko — Doctor of Political Sciences, Head Doctor of Political Science, Professor, leading of the National Agency of Ukraine on Civil researcher of the Institute of Higher Education Service, member-correspondent of the National of National Academy of Educational Sciences of Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Ukraine. Honored Economist of Ukraine. 3. Eduard Andriyovych Afonin — Doctor of 11. Andrzej Jan Wendt — Habilitovanyy sociological science, Professor, Professor of the doctor of Earth Sciences in the field of geogra- Department of Political Analysis and Forecast- phy, professor, Deputy Director from questions ing of the National Academy for Public Admi­ of Science and Development of Institute of the nistration under the President of Uk-raine. Oceanography and Geography of the Gdansk 4. Anatolii Mykolaiovych Balashov — University (Poland). Doctor of science in Public Administration, 12. Larysa Anatoliivna Haievska — Doctor Professor, Professor of the Department of Pub- of science in Public Administration, Associate lic Administration of the Interregional Academy Professor, chief of Management from Educa- of Personnel Management, President of the tional Work is a Chief of Department of Mana- Ukrainian Academy of Science of Public Ad- gement of Knowledge of the National Academy ministration. of State Administration at President of Ukraine, 5. Tetiana Viacheslavivna Bova — Doctor Professor of Department of Management Edu- of science in Public Administration, Associate cation. Professor of the Dept. of Public Administration 13. Sylvia Hvozhdzhyevich — Candidate and Local Self-Government of the Kherson Na- of Science, Dept. of Administration and the tional Technical University. National Security of State Higher Professional 6. Volodymyr Hryhorovych Bodrov — School. named Jakub from Paradyzhu in Lub- Doctor of economic science, Professor, Head of lin-Velykopolckomu (Gorzow Wielkopolski, the Dept. of administration of National Econo- Poland). my and Economic Policy of the National Aca­ 14. Badry Nodarovych Hechbayya — Doc- demy of Public Administration under the Presi- tor of Economics, Professor Asotsiirovanyy, dent of Ukraine. Batumi State University of Shota Rustaveli. 7. Volodymyr Hryhorovych Bulba — Doc- Faculty of Economics and Business. Managing tor of Science in Public Administration, Profes- of the Dept. of business management (Georgia). sor, Dean of the Faculty of Masters Prepara- 15. Volodymyr Ihorovych Hurkovskyi — tion of Public Administration of the Kharkov Doctor of science in Public Administration, Regional Institute of Public Administration of First Deputy Director of the NGO “Center of the National Academy of Public Administration studies of problems of public administration”. under the President of Ukraine. 16. Dadiy Nadezhda Vasilivna — Doctor 8. Tetiana Oleksandrivna Butyrska — of Sciences in Public Administration, Associate Doctor of science in Public Administration, Professor, Head of the Department of Manage- Associate Professor of the Dept. of Public ment and Marketing of the Kyiv National Lin- Administration and Local Self-government of guistic University.

7 17. Anzor Hemydovych Devadze — Candi- 27. Kislov Denis Vasilievich — Doctor date of economic science, Doctor of Economics, of Sciences in Public Administration, Associ- professor, Sh. Rustaveli Batumi State Univer- ate Professor, Corresponding Member of the sity, Dept. of Tourism (Georgia). Ukrainian Academy of Sciences, Professor of the 18. Svitlana Heorhiivna Denysiuk — Doc- Department of Public Administration of the In- tor of Political Science, Professor of the Dept. terregional Academy of Personnel Management. Sociopolitical Sciences of the Vinnitsa National 28. Volodymyr Mykolaiovych Kozakov — Technical University. Doctor of science in Public Administration, Pro- 19. Valerii Ivanovych Dovhan — Doctor of fessor of public policy and social development of science in Public Administration, Associate Pro- the National Academy of Public Administra- fessor of the Dept. of Public Administration and tion under the President of Ukraine. Local Self — government of Khmelnytsky Uni- 29. Oleksandr Anatoliiovych Kornievs- versity of Management and Law. kyy — Doctor of Political Science, Associate 20. Dragan Ivan Alexandrovich — Doc- professor, Chief Scientist of the National Insti- tor of Science in Public Administration, Se- tute for Strategic Studies (NISS). nior Researcher, Professor of the Department of 30. Iryna Petrіvna Krynychna — Doctor Economic Security, Public Administration and of science in Public Administration, Associ- Administration of Zhytomyr State Technologi- ate Professor, Professor Department of Public cal University. Administration and Local Self-Government of 21. Natalіia Mykhailivna Drahomiret- the Dnepropetrovsk Regional Institute of Pub- ska — Doctor of science in Public Administra- lic Administration of the National Academy of tion, Professor of the Dept. of Philosophy and Public Administration under the President of Social and Political Sciences of the Odessa Re- Ukraine. gional Institute of Public Administration of the 31. Oleksii Igorevych Kryukov — Doctor National Academy of Public Administration un- of science in Public Administration, Professor der the President of Ukraine. of the Dept. of Political Science and Philosophy 22. Gargana Zhuleva — Doctor PhD, of the Kharkiv Regional Institute of Public Ad- Executive Director of the Bulgarian govern- ministration of the National Academy of Public ment’s “Program of access to information” (Bul- Administration under the President of Ukraine. garia). 32. Yurii Oleksiyovych Lytvyn — Doctor 23. Ivanitskaya Olga Mikhailovna — Doc- of science in Public Administration, Professor, tor of Science in Public Administration, Profes- Head of the Dept. of Public Administration and sor, Professor of the Department of Theory and Local government of the Academy of Municipal Practice of Management of the National Tech- Management. nical University of Ukraine “Kyiv Polytechnic 33. Ivan Petrovych Lopushynskyi — Doc- Institute named after M. Sc. Igor Sikorsky”. tor of science in Public Administration, Profes- 24. Irvin Studin — PhD, Professor in the sor, Head of the Dept. of public administration School of Public Policy and Governance of the and local government of the Kherson National University of Toronto, President of the Institute Technical University. for ХХІ Century Questions, and also Editor-in- 34. Oleksii Yuriyovich Mamichev — Doc- Chief and Publisher of Global Brief magazine tor of Political Science, Associate professor, (Canada). Head of the Department of Theory and history 25. Roman Petrovych Kaidashev — Doctor of Russian and international law of the Vladi­ of juridical science, Associate professor, Profes- vostok State University of Economics and Ser- sor of the Department of public administration vice (Russia). of the Interregional Academy of Personnel Ma­ 35. Mykola Mykolaiovych Mykolai- nagement. chuk — Doctor of science in Public Administra- 26. Evgeny Grigoryevich Kartashov — tion, Professor of the Dept. of economic and fi- Doctor of science in Public Administration, nancial policy of the Odessa Regional Institute Head of the Department of Project Manage- of Public Administration of the National Aca­ ment and General Professional Disciplines, In- demy of Public Administration under the Presi- stitute of Management and Psychology of the dent of Ukraine. National Academy of Pedagogical Sciences of 36. Edward Vazhayevych Mikeladze — Ukraine. Candidate of Economic Science, Professor, Tbel

8 Abuseridze Hichaurskiy University. Faculty of Administration of the Interregional Academy of Economics and Business (Georgia). Human Resources Management. 37. Michel Maffesoli — Professor of the 47. Maria Ivanivna Piren — Doctor of So- Paris Descartes University/Paris V (Paris, the cial Sciences, Professor, Head of the Dept. of the French Republic). Chernivtsi National University. 38. Oleksandr Volodymyrovych Molodt- 48. Ruslan Mykolaiovych Pliushch — Doc- sov — Doctor of science in Public Admini­ tor of science in Public Administration, Associ- stration, Professor of the Dept. of Public ate Professor of the Dept. of Public Administra- Administration and Local Self-government of tion and Local Self-government of the Kherson the Ivano-Frankivsk National Technical Uni- National Technical University. versity of Oil and Gas. 49. Oleh Valentynovych Polovtsev — Doc- 39. Tymofiy Valentinovich Motorenko — tor of science in Public Administration, Profes- Professor of the Department of Public Adminis- sor of the Dept. of Public Administration and tration of the Interregional Academy of Person- Local Self-government of the Kherson National nel Management, Doctor of Philosophy, Profes- Technical University. sor, Academician of the National Academy of 50. Oleksandr Vitaliiovych Radchenko — Pedagogical Sciences of Ukraine. Doctor of science in Public Administration, 40. Svіtlana Mykhailivna Naumkina — Professor of the University of Jan Dluosha in Doctor of Political Science, Professor of the Częstochowa (Poland). South Ukrainian National Pedagogical Univer- 51. Yevhenii Viktorovych Romat — Doctor sity named after K. D. Ushynsky. of science in Public Administration, Professor, 41. Oleksandr Mykhailovych Nepomni- Head of the Dept. of marketing and advertising ashchyi — Doctor of science in Public Admini­ of the Kyiv National University of Trade and stration, Professor, Academician of Academy Economics. of building of Ukraine, Professor of the De- 52. Olha Mstyslavivna Rudenko — Doctor partment of Public Administration of the Inter- of science in Public Administration, Associate regional Academy of Personnel Management, Professor, Director of the Research Institute of Honored Builder of Ukraine. Public Administration and Management of the 42. Larysa Mykolaivna Novak-Kaliaie- Chernihiv National Technological University. va — Doctor of science in Public Administra- 53. Anatolii Oleksandrovych Ruchka — tion, Associate Professor, Professor of the Dept. Doctor of Social Sciences, Professor, Chief of Public Administration of the Lviv Regional researcher of the Institute of Sociology of Na- Institute of Public Administration of the Na- tional Academy of Science of Ukraine. tional Academy of Public Administration under 54. Serhii Yehorovych Sahanienko — Doc- the President of Ukraine. tor of science in Public Administration, Profes- 43. Tetiana Vasylivna Novachenko — Doc- sor of the Dept. of public administration and lo- tor of science in Public Administration, Associ- cal government of the Odessa Regional Institute ate Professor of the Dept. of parliamentary and of Public Administration under the President of political management of the National Academy Ukraine of the National of Public Administra- of Public Administration under the President of tion under the President of Ukraine. Ukraine. 55. Maiia Volodymyrivna Sitsinska — Doc- 44. Vitalii Mykolaiovych Oluiko — tor of science in Public Administration, Profes- Doctor of science in Public Administration, sor of the Dept. of Philosophy and Political Sci- Professor, Head of Khmelnitsky regional terri- ence of the National University of the State Tax torial office of the Antimonopoly Committee of Service of Ukraine. Ukraine. 56. Alexander Anatoliiovych Slinko — 45. Oksana Ihorivna Parkhomenko- Doctor of Political Science, Professor, Head of Kutsevil — Doctor of science in Public Adminis- the Department of political science and politi- tration, Head of the Department of Public cal administration of the Voronezh branch of the Administration of the Interregional Academy of Russian Academy of National Economy and Personnel Management. Public Service under the President of the Rus- 46. Konstantin Vladimirovich Pivova- sian Federation (Russia). rov — Doctor of Science in Public Adminis- 57. Natalia Ivanivna Sobolieva — Doc- tration, Professor of the Department of Public tor of Social Sciences, senior researcher, lead-

9 ing researcher of the Institute of Sociology of Professor of the Interregional Academy of Per- National Academy of Science of Ukraine. sonnel Management. 58. Inna Hennadіivna Suraі — Doctor of 64. Iryna Vіtalіivna Zhukova — Ph.D. in science in Public Administration, Associate Public Administration, Associate Professor, Professor of the Department of Public Admini- Head of the Department of Professional Educa- stration and Public Service of the National of tion and Management of the Educational Insti- Public Administration under the President of tution of the Interregional Academy of Person- Ukraine. nel Management. 59. Olena Volodymyrivna Sushyi — Doctor 65. Olha Volodymyrivna Chervyakova — of science in Public Administration, Associate Doctor of science in Public Administration. Professor, head of the laboratory of the Institute 66. Yurii Heorhiiovych Chernyshev — Doc- of Social and Political Psychology of the Na- tor of Political Science, Professor, Head of the tional Academy of Political Science of Ukraine. Department of Altai State University, Director 60. Tadeusz Trocikowski — Doctor of Ma- of the Altai School of Political Studies (Russia). nagement Sciences, professor, corresponding 67. Yurii Zhanovych Shaigorodskyi — member of the Regional Academy of Manage- Doctor of Political Science, Associate professor, ment, Chairman of the Regional Centre for Eu- Chief Research Scientist of the I. F. Kuras Insti- ropean Integration (Poland). tute of Political and Ethnic Studies of the NAS 61. Larysa Mykhailivna Usachenko — of Ukraine. Doctor of science in Public Administration, 68. Yurii Valeriiovych Shpak — Doctor of Professor of the Department of Public Adminis- science in Public Administration, Professor of tration of the Interregional Academy of Person- the Dept. of Economics of the enterprise of the nel Management, Honored Worker of Science East European University of economics and and Technology of Ukraine. management. 62. Alina Anatoliivna Khaletska — Doctor 69. Alina Yuriivna Yakymchuk — Doctor of science in Public Administration, Professor, of Economic Sciences, Professor, Professor of the Head of the Dept. of Management of Organiza- Dept. of public administration, documentation tions and Foreign Activity of the Volyn Institute and information activities of the National Uni- of Economics and Management. versity of Water Household and Environment. 63. Tetiana Viacheslavіvna Filipenko — 70. Jautrite Briede — Doctor of Law, Profes- Doctor of science in Public Administration, sor, University of Latvia, Faculty.

10 ЗМІСТ

Амосов О. Ю., Гавкалова Н. Л., Кожем’якіна О. М. Розумнюк І. В. Традиція та архетип: творчі основи Архетипні основи інституціональної постмодерної інтерпретації...... 122 трансформації вітчизняної Королюк К. А. економіки...... 17 Концептуальні схеми розвитку Афонін Е. А., Мартинов А. Ю. сучасної держави (архетипний підхід): Традиція як фактор інтеграції конвергенція традиції та консолідації українського та інновації...... 133 суспільства в умовах постмодерну: Лозинська Т. М. архетипний підхід...... 27 Конфлікт традиційності Лашкіна М. Г., Бєльська Т. В. та нноваційності в державотворенні: Концепти ірраціонального архетипний підхід...... 151 та раціонального в інформаційному Макаренко О. С. просторі України: публічно- Питання менталітету управлінський аспект...... 42 в трансформаційних процесах Бобровський О. І. постмодерністського Архетипи моделей управління суспільства...... 163 і системне мислення як чинники Мамонтова Е. В. розвитку традицій демократичного Архетипові проекції архаїчних державотворення...... 57 духовних практик на символічний Валевський О. Л. ландшафт постполітики...... 177 Архетипна складова в електоральному Марченко Л. Ю. циклі України у 2019 році...... 71 Державна казначейська служба Веремчук О. О., Веремчук О. М. України як суб’єкт надання публічних Вплив психотипу раціонала послуг в сучасному — постмодерному й ірраціонала у запозиченні суспільстві (архетипний підхід)...... 192 та формуванні традицій в добу Марчук О. О. постсучасності: медійний аспект...... 87 Трансформація соціальної Євдокимова В. В. відповідальності сучасної держави Архетипи принципів соціальної у безпековому контексті справедливості на прикладі глобального світу: архетипний удосконалення адресності підхід...... 203 соціальних виплат...... 97 Омельяненко В. А. Карпа М. І. Аналіз архетипного виміру Архетипні засади масової політичної інституційно-еволюційних свідомості: публічно-управлінський траєкторій впровадження аспект...... 108 системних інновацій...... 220

11 Пєлєвін Є. Ю. (на прикладі студента/школяра Інтерактивність за обміном)...... 278 архетипних образів як інструмент Семенець-Орлова І. А. політизації сучасного Трансформаційне лідерство дигітального мистецтва...... 234 та ціннісно-орієнтоване публічне Плахтій Т. О. управління: сучасні підходи...... 291 Політичні партії як суб’єкти Судаков В. І. традиційної діяльності Архетипи культури та субкультури у постмодерному суспільстві як детермінанти соціальних дій (архетипний підхід)...... 250 та соціального управління...... 301 Пономаренко Л. В. Федотова Т. А. Ментальність українського Традиція й інновація в підготовці суспільства та її вплив на сучасні кадрів для публічного управління процеси інституціоналізації (архетипний підхід)...... 312 (архетипний підхід)...... 266 Черних Г. А. Самарська Л. О., Сас Н. М. Дослідницькі традиції когнітивної Формування нових ідентичностей соціології та соціолінгвістики — в особистості молодої людини мова та значення у соціальній епохи постмодерну взаємодії...... 324

12 ШАНОВНІ УЧАСНИКИ ХІ МІЖНАРОДНОГО ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНОГО СЕМІНАРУ І VIII МІЖНАРОДНОГО КОНКУРСУ МОЛОДИХ НАУКОВЦІВ “АРХЕТИПІКА І ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ: ТРАДИЦІЯ, ЇЇ СУБ’ЄКТИ ТА ДЖЕРЕЛА У ПОСТМОДЕРНОМУ СУСПІЛЬСТВІ”!

Від імені науково-педагогічних працівників та керівництва Націо- нальної академії державного управ- ління при Президентові України красно вітаю вас із унікальними науковими заходами у січні 2020 року! Ці заходи унікальні передусім тим, що мають вельми актуальну те- матику, над якою багато років пра- цює авторська наукова школа ша- новного професора нашої академії пана Едуарда Афоніна, його колег та учнів. Погодьтеся, архетипний під- хід — це винахід сам по собі, який дає можливість, наблизити до людини, її свідомості, її серця та душі надбання такої серйозної, максимально лако- нічної та логічної науки “публічне управління”, це той симбіоз і та сте- яку було закладено у ІІІ ст. до н. е. жинка до самої суті, здатної зшити Архіви цієї бібліотеки, її зали, а осо- країну, українську спільноту, подо- бливо її дух, якщо брати до уваги лати такі сумні явища життя кожно- всю її історію, намолені не одним го з нас, як внутрішня та зовнішня тисячоліттям й зігріті, освячені зір- міграція; і професор Афонін разом із ковими іменами багатовікового бут- товариством однодумців чітко дово- тя людства. дить усіма цими роками, що архети- Ваше зібрання у Олександрій- піка є здатною єднати світ. ській бібліотеці-2020 яскраво свід- Заходи архетипістів у січні 2020 чить і про те, що українська нау- року унікальні ще й тому, що вони ка публічного управління стійко відбуваються, — це не перебільшен- вийшла не просто на міжнародний, ня — в одному з найінтелектуальні- а на планетарний рівень, і завдяки ших центрів планети, у славнозвіс- вам в одному заході маємо єднання ній Олександрійській бібліотеці, наукових шкіл України, Франції та

13 Єгипту з двох континентів — Євразії Щиро вітаю всіх нас із цим роз- та Африки. кішним науковим святом і досягнен- ням! Успіху всім!

Голова оргкомітету ХІ ТМС-2020, віце-президент Національної академії державного управління при Президентові України, д-р наук з держ. упр., професор М. М. Білинська

14 ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Вітаю Вас із виходом спеціалізо- ваного випуску збірника “Публічне урядування”, який містить матеріа- ли ХІ Міжнародного теоретико-ме- тодологічного семінару та VIІІ міжнародного конкурсу молодих науковців за темою: “Архетипіка і публічне управління: традиція, її суб’єкти та джерела у постмодерно- му суспільстві”. Це вже четвертий спеціалізований номер збірника, який включає статті учасників що- річних наукових заходів Української школи архетипіки. На сторінках збірника опублі- кована об’єктивна інформація про способи забезпечення життєдіяль- ності об’єднаних територіальних громад, поліпшення соціально-е- кономічної ситуації та створення умов для їх розвитку шляхом про- Українській державі. Здійснена ведення адміністративно-терито- аналітична проекція нинішньої со- ріальної реформи, яка забезпечить цієтальної кризи, яка розкриває вирішення правових, економічних потенціал та можливості соціаль- і організаційних проблем з огляду ної архетипіки як діагностичного впливів на їх рішення архетипів інструментарію державного анти- колективного несвідомого. Розкри- кризового управління. Особливої вається колективна природа науко- уваги надано одиному з ключових вого знання, яка пов’язана не тільки архетипів — “Божественній дитині” з індивідуальними досягненнями як своєрідної матриці архетипного дослідника, але й джерелами цих простору колективного несвідомо- досягнень, що приховані в колек- го. Саме тому його адаптація до су- тивному несвідомому, зокрема в ар- часного життєвого потоку має ста- хетипах-логосах як нематеріальних ти базисом для реалізації людських культурно-історичних результатах вимірів численних проблем нашого розвитку соціального інституту буття. У матеріалах випуску запро- науки. Наголошено на ціннісному поновані сучасні архетипи різних наповненні інформаційної політи- груп службовців органів публічної ки держави, яка має спиратися на влади в Україні та виокремлено їхні державницькі підходи, притаман- основні архетипові характеристи- ні історичному Києву та сучасній ки, що живлять їхній імідж.

15 Відзначу, що за останні роки збір- чінь інтересів і виваженість позицій ник “Публічне урядування” набув авторів-дослідників є запорукою на- репутації видання з потужним про- шого успіху. фесійним потенціалом і високою Бажаю всьому колективу видан- видавничо-редакційною культурою. ня, авторам цікавих наукових робіт і Він користується великою і заслуже- невичерпної творчої фантазії, нових ною повагою у широкого кола чита- перемог, успіху, розуміння і підтрим- чів. Глибокий і точний аналіз, широ- ки колег, однодумців, близьких!

З повагою, Головний редактор, доктор наук з державного управління, професор, Заслужений юрист України Є. О. Романенко

16 UDC: 316.354 DOI: https://doi.org/10.32689/2617- 2224-2020-1(21)-17-26 Амосов Олег Юрійович, доктор економічних наук, професор, зав. кафедри економічної теорії та фінан- сів, Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Пре- зидентові України, Харків, 61075, просп. Московський, 75, тел.: +38 (050) 237 97 25, e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0001-8718-6343 Амосов Олег Юрьевич, соискатель кафедры политологии и фи- лософии, Харьковский региональный ин- ститут государственного управления Национальной академии государствен- ного управления при Президенте Укра- ины, 61075, г. Харьков, просп. Москов- ский, 75, тел:. +38 (050) 237 97 25, e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0001-8718-6343 Amosov Oleg Yuriyovych, Doctor of Economics, Professor, Head of Economic Theory and Finances Depart- ment, Kharkiv Regional Institute of Public Administration National Academy of Public Administration attached to the Office of the President of Ukraine, 61075, Kharkiv, Pros- pekt Moskovski, 75, tel.: +38 (050) 237 97 25, e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0001-8718-6343 Гавкалова Наталія Леонідівна, доктор економічних наук, професор, зав. кафедри державного управління, публіч- ного адміністрування та регіональної економіки, 61166, м. Харків, просп. Нау- ки, 9-а, тел.: +38 (050) 622 61 48, e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0003-1208-9607 Гавкалова Наталья Леонидовна, доктор экономических наук, профессор, зав. кафедры государственного управления, публичного администрирования и региональной экономики, 61166 г. Харьков, пропс. Науки, 9-а, тел.: +38 (050) 622 61 48, e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0003-1208-9607

17 Gavkalova Nataliia Leonidivna, Doctor of Economics, Professor, Head of Public Administration and Regional Eco­ nomy Department, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics, 61166, Kharkiv, Str. Naukу, 9-а, tel.: +38 (050) 622 6148, e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0003-1208-9607 Розумнюк Ірина Вікторівна, PhD, Єгипет, Каїр, Мааді, Ель Хамс, блок 1, буд. 50, тел.: +201223048877, e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0002-3081-7703 Розумнюк Ирина Викторовна, PhD, Египет, Каир, Маади, Ель Хамс, блок 1, дом 50, тел.: +201223048877, e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0002-3081-7703 Rozumnyuk Iryna Viktorivna, PhD, Egypt, Cairo, Maadi, El Khames, block 1, bld. 50, tel.: +201223048877, e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0002-3081-7703

АРХЕТИПНІ ОСНОВИ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ЕКОНОМІКИ

Анотація. Представлено інституціональну природу суспільних тран- сформацій з урахуванням впливів існуючих архетипів. Для доведення думок запропоновано понятійно-категоріальний аналіз інституту, інсти- туціоналізму, суспільних трансформацій. Зокрема, визначено теорети- ко-методологічні інституціональні аспекти, що прямо впливають на хід суспільних трансформацій в Українському суспільстві з урахуванням впливу архетипів. За результатами понятійно-категоріального аналізу ви- значено основні властивості інституціоналізму, а саме: часовий лаг; систе- му, сукупність правил — формальних, неформальних, які визначаються суспільними архетипами; мету — формування структури соціальної вза- ємодії, за якої можуть закладатися механізми та здійснюватися суспільні трансформації. На основі узагальнення теоретичних підходів з’ясовано, що інститут, створюючи симбіоз з архетипами являє собою систему фор - мальних та неформальних соціально-економічних правил, які визнача- ються потужною двоєдністю як довготермінових, так і короткочасних ці- лей, що обмежують відносини між індивідами в економічній, соціальній,

18 правовій, соціально-економічній, інноваційній сферах та сприяють визна- ченню історичних умов, за яких створюються соціально-економічні меха- нізми суспільних трансформацій. Запропоновано розглядати Інституціо­ нально-архетипний підхід як визначальний при визначенні загального і особливого шляху розвитку країни, оскільки передбачається існування індивідуальної національної матриці, що сформувалася під впливом архе- типів. Доведено, що проблема забезпечення сталості соціально-економіч- них процесів у суспільстві при існуванні суспільних трансформацій пе- редбачає існування інституційно-архетипної матриці. Розгляду проблеми інституціонального впливу на трансформаційні процеси, які відбувають- ся в Україні, бракує комплексного бачення, за якого враховується вплив суспільних архетипів, що передбачає своєчасність створення ґрунтовної наукової концепції, яка стосується інституціональної теорії, що визначає суспільні трансформації під впливом архетипів. Ключові слова: інститути, інституціоналізм, суспільні трансформації, архетипи. АРХЕТИПНЫЕ ОСНОВЫ ИНСТИТУЦИАЛЬНОЙ ТРАНСФОРМАЦИИ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ЭКОНОМИКИ Аннотация. Представлено авторское видение институциональной природы общественных трансформаций при учете влияния существую- щих архетипов. В качестве доказательной базы предложен категориаль - ный анализ понятий, связанных с институтами, институционализмом, общественными трансформациями. В частности, определены теоретико- методологические институциональные аспекты, которые прямо влияют на ход общественных трансформаций в украинском обществе с учетом влияния архетипов. В результате понятийно-категориального анализа определены основные свойства институционализма, а именно: временной лаг; система, совокупность правил — формальных, неформальных, кото - рые определяются общественными архетипами; цель — формирование структуры социального взаимодействия, при котором могут формиро- ваться механизмы и осуществляться общественные трансформации. На основе обобщения теоретических подходов подытожено, что институт, создавая симбиоз с архетипами, представляет собой систему формаль - ных и неформальных социально-экономических правил, определяемых двуединством как долгосрочных, так и краткосрочных целей, ограничи - вающих отношения между индивидами в экономической, социальной, правовой, социально-экономической, инновационной сферах и способ- ствуют определению исторических условий, при которых формируются социально-экономические механизмы общественных трансформаций. Предложено рассматривать институционально-архетипный подход как определяющий при выделении особого пути развития государства, по - скольку предполагается существование национальной матрицы, сфор- мировавшейся под влиянием архетипов. Доказано, что проблема обес -

19 печения устойчивости социально-экономических процессов в обществе при существовании общественных трансформаций предполагает суще- ствование институционально-архетипной матрицы. Рассмотрению про- блемы институционального влияния на трансформационные процессы, происходящие в Украине, не хватает комплексного видения, при кото - ром учитывается влияние общественных архетипов, что предусматрива- ет свое­временность создания научной концепции, касающейся институ­ циональной теории, которая определяет общественные трансформации под влиянием архетипов. Ключевые слова: институты, институционализм, общественные транс- формации, архетипы. ARCHETYPAL FOUNDATIONS OF THE DOMESTIC ECONOMY TRANSFORMATION Abstract. The author’s vision of the institutional nature of social transfor- mations taking into account the influences of existing archetypes is presented. The conceptual and categorical analysis of an institute, institutionalism, and societal transformations is offered to prove the ideas. In particular, theoretical and methodological institutional aspects that directly influence on the course of social transformations in Ukrainian society are considered, taking into account the influence of archetypes. According to the results of a conceptual-categorical analysis, the basic properties of institutionalism which include time lag , sys- tem, set of rules — formal, informal, determined by social archetypes are identi- fied. The purpose is to form a structure of social interaction, under which the mechanisms are laid and social transformations can take place. Based on the generalization of theoretical approaches, it was found that the institute, creating a symbiosis with archetypes, is a system of formal and informal socio-economic rules, which are determined by the powerful duality of both long and short-term goals, limiting the relationship between individuals in economic, legal, socio-eco- nomic, innovation spheres and help to identify the historical conditions under which the socio-economic mechanisms of social transformation are created. It is suggested to consider the Institutional-archetypal approach as a ruling one in distinguishing the general and special path of country’s development, since there is an individual national matrix, which was formed under the influence of archetypes. It is concluded that the problem of ensuring the sustainability of socio-economic processes in society at the existence of public transformations implying the existence of an institutional-archetypal matrix but the considera- tion of problems of institutional influence on transformational processes, occur- ring in Ukraine lacks a comprehensive vision taking into account the impact of social archetypes,providing timely establishment of thorough scientific concepts relating to institutional theory that defines the archetypal social transformation under the influence. Keywords: institutions, institutionalism, social transformations, arche- types.

20 Постановка проблеми. Сучасний обмеженим є урахування як інсти- стан вітчизняної економіки визна- туціональних тенденцій, проявів чається реформування, у тому числі архетипів та використання фактич- еволюцією архетипів, в усіх сферах ного матеріалу, без чого прогнозні життєдіяльності, іншими ендогенни- оцінки мають меншу вірогідність, а ми та екзогенними факторами впли- соціально-економічні процеси, які ву, Здійснення реформування спря- відбуваються, підлягають меншому моване на забезпечення глибинних корегуванню, так і вплив суспільних змін в суспільстві, що неможливо архетипів, що визначають наявність без розуміння методології інститу- системи інституціональних матриць ціоналізму, що має за фундамент та, тим самим, впливають на суспіль- пануючі архетипи, її детермінантів, ні трансформації. Зазначене обумов- еволюційних закономірностей, що лює актуальність та своєчасність за- дозволяє з’ясувати дії суспільних значеної авторами теми. законів та визначити хід суспільних Аналіз останніх публікацій. У трансформацій. В умовах поетапних працях закордонних та вітчизняних соціально-економічних трансформа- дослідників можна знайти науко- цій, які відбуваються в українському вий доробок, присвячений методо- суспільстві з метою прискорення ін- логії інституціоналізму. Зокрема, теграції країни до світової системи Д. Норт [1] аналізує інституційні господарювання зростають вимоги зміни і функціонування економіки; до методів аналізу та прогнозування О. А. Гриценко [2] визначає місце наслідків від рішень, які приймають- держави в інституційному середо- ся в управлінні економікою. Виникає вищі; О. О. Прутська [3] розглядає необхідність в забезпеченні надійно- економічну поведінку на основі ін- го прогнозування функціонування ституціонального підходу, опосе- економіки України у короткостро- редковано торкаючись архетипів та ковій та довгостроковій перспективі, аналізуючи дерегулювання як спосіб яке дозволяє приймати обґрунтовані підвищення якості архетипно-ін- рішення стосовно стратегічних та ституційного середовища та інші. тактичних викликів. У цьому зв’яз- Потребує подальшого дослідження ку є перспективним використання питання актуалізації формування сучасних економіко-математичних інституційного та архетипного за- методів та імітаційного моделюван- безпечення державного регулюван- ня для аналізу та оцінки пріорите- ня економіки. тів соціально-економічної політики Мета статті — обґрунтування ар- України з обов’язковим урахуван- хетипних основ інституціональної ням впливу національних архети- трансформації вітчизняної економі- пів. Дані, які використовуються для ки як науково-теоретичної основи оцінки, вражають різноманітністю. трансформаційних перетворень при Зокрема, більшість науковців вва- урахуванні впливу суспільних архе- жає макроекономічні величини типів. найбільш об’єктивними вихідними Виклад основного матеріалу. для аналізу, але при цьому досить Інтерес до дослідження інституціо-

21 нального та пов’язаного з ним архе- даментальними факторами функ- типного впливу на рівень розвитку ціонування економічних систем у суспільства виник у вітчизняних довгостроковій перспективі, визна- дослідників нещодавно. Не можна чають суспільні трансформації. При стверджувати, що питання інститу- цьому слід наголошувати на непе- ціоналізму не розглядалися науков- ресічному постійному урахуванні цями, напроти, з кожним роком їх впливу суспільних архетипів, які кількість зростає, але масштабність можуть змінювати інституціональні питань, використання переважно матриці. закордонних теоретичних доведень Під інститутом А. Олійник розу- робить проблему відкритою для по- міє “сукупність формальних, фіксо- дальших досліджень у вітчизняному ваних в праві та неформальних, що знаннєвому просторі. Зокрема, осно- фіксуються в загальному праві, меж, ви інституціонально-архетипних бу- які структурують взаємодію індиви- ли докладно подані в працях відомих дів у економічній, політичній і соці- науковців, які вважали себе послі- альній сферах” [4, с. 188]. довниками трьох хвиль: класичного Більш поширене та методологічно інституціоналізму (Веблен Т., Гел- обґрунтоване визначення можливо брейт Дж. К., Поланьї К. та ін.); не- знайти у Дж. Лафта: “Під інститута- оінституціоналізму (Бьюкенен Дж., ми ми розуміємо діючу в історичних Коуз Р., Макніл Й., Норт Д., Пей- умовах сукупність соціально-еконо- ович С., Позер Р., Стиглер Дж., Уі- мічних правил, над якими індівідуу- льямсон О. та ін.); та новітнього ін- ми або групи індивідуумів в основно- ституціоналізму (Буайє Р., Неш Дж., му не властиві як в короткочасному, Тевено Л., Фавро О. та ін.). так і в середньостроковому плані. З погляду інституціонального З економічної точки зору ці прави- підходу розуміння того, як функці- ла спрямовані на те, щоб визначити онує економічна система, як відбу- умови, в межах яких може здійсню- ваються суспільні трансформації, ватися індивідуальний або колек- вимагає обліку дуже складних взає- тивний вибір розміщення та викори- мозв’язків між суспільством і еконо- стання ресурсів. В такому значенні мікою, які визначаються існуванням інститути на відміну до ринків або та впливом суспільних архетипів. організацій не стають механізмами Взаємини між ними визначають- координації; вони сприяють визна- ся набором інституціональних об- ченню суспільно-історичних умов, межень, які являють собою одну із при яких можуть закладатися такі форм забезпечення функціонування механізми” [5, с. 12]. економічної системи. Інститути у Інтерес викликає доведення зв’язку з архетипами є ключем до ро- Дж. Лафти про розуміння еконо- зуміння взаємин між суспільством і мічних інститутів як механізмів — економікою й стрижнем впливу цих регуляторів економічних функцій. взаємин на економічний ріст (або Характеристикою таких інститутів стагнацію й занепад). В остаточному “виступають відносини, які вклю- підсумку інститути виступають фун- чають за необхідністю компоненти

22 влади, силових взаємодій між інди- архетипами — система формальних відуумами або їх групами” [6, с. 13]. та неформальних соціально-еконо- Один із засновників інституціо- мічних правил, які визначаються нальної економічної теорії Веблен потужною двоєдністю як довготер- Т. інтерпретував інститути як оди- мінових, так і короткочасних, що об- ниці відбору в еволюційному проце- межують відносини між індивідами сі дарвіністського типу [7, с. 13]. Ці в економічній, соціальній, правовій, дослідники впритул наближуються соціально-економічній, інновацій- до ідентифікації впливу архетипів, ній сферах та сприяють визначенню однак не беруть їх до уваги. історичних умов, при яких створю- Дж. Ходжсон при визначенні ін- ються соціально-економічні механіз- ститутів вважає останні довготермі- ми розвитку суспільства. новими системами правил, які скла- Інституційно-архетипний під- лися та укоренилися та які придають хід передбачає розгляд економіки структуру соціальним взаємодіям [8, не як статичної системи, а як дина- с. 11]. Тобто, у визначенні робиться мічного процесу, який постійно зна- акцент на суть системи соціальних ходиться у русі, перетворюється та правил. трансформується. “Технологічні та Багато спільних рис із попере- інституційні перетворення (тран- днім має визначення Серла Дж.: ін- сформації) — це ключі до розуміння ститут — особливий тип соціальної загальної та економічної еволюції, структури, який включає кодифіко- якій належна залежність від її шля- вані правила інтерпретації та пове- ху...”, — відзначав Д. Норт [1, с. 198]. дінки. Деякі із правил пов’язані із Інституціонально-архетипний загальноприйнятими символами або підхід знімає питання загального і значеннями, як це має місце у варі- особливого шляху розвитку тієї або анті грошей тощо [8, с. 12]. іншої країни, оскільки передбачаєть- Таким чином, наведені визначен- ся існування індивідуальної інститу- ня дають можливість визначити ос- ціональної матриці в кожній країні, новні властивості інституціоналізму, що сформувалася під впливом ар- до яких відносимо часовий лаг — хетипів, а саме — переплетення вза- довготерміновий або короткочасний; ємозалежних формальних правил і система, сукупність правил — фор- неформальних обмежень, спрямо- мальних, неформальних, соціаль- вуючих економіку кожної країни до но-економічних; мету — формування шляху, відмінному від шляху роз- структури соціальної взаємодії, осо- витку іншої країни. бливий тип соціальної структури, Спільність запозичених правил сприяють визначенню суспільно-іс- гри в країнах з різними інституціо- торичних умов, при яких можуть нальними системами веде до істот- закладатися такі механізми, що регу- но різних наслідків. Хоча правила люють економічні функції. ті ж самі, але механізми й практика На основі узагальнення теоретич- контролю за дотриманням цих пра- них підходів дійдемо до висновку, вил, норми поводження й суб’єктив- що інститут, створюючи симбіоз із ні моделі акторів інші. Отже, іншими

23 стають і реальна система стимулів, і 4. потужну систему захисту прав суб’єктивна оцінка акторами наслід- людини; ків прийнятих рішень. 5. розгалужену систему інформу- У абстрактному понятті “інсти- вання народу. туційна матриця” логічно узагаль- 6. право — захист устрою держави, нені ті різноманітні реальні зв’язки це: СБУ; ДБР; антикорупційний суд; архетипи та інститути, які можливо НАЗК; національна гвардія; МЗС; спостерігати у реальному житті. Це 7. інституційні умови функціону- юридичні та громадські норми, пра- вання інституції судової влади: пра- вила і санкції, процедури узгоджень вовий захист прав суддів. і закони, традиції та звичаї, органі- Суспільні інститути взаємодіють зації та законодавчі акти та ін. [7]. із системою суспільних інституцій. Особливі характеристики кожної Президент за набором функцій та національної моделі визначені у за- роллю гаранта Конституції стає фо- гальному взаємозв’язку в їх структу- кусом обох систем. Президент є га- рі базових і компліментарних додат- рантом інституціонального інваріан- кових інституційних матриць. Так, в та суспільства. Вся діяльність гаранта У-матриці узгоджуються економічні конституції повинна бути спрямована інститути ринку, політичні інститу- на забезпечення ефективного, резуль- ти федерації (побудови суспільства, тативного та дійового функціонуван- починаючи знизу із окремих само- ня гилок влади, як фундаментальних стійних територіальних спільнот) та архетипних засад суспільства. Роль субсидіарні цінності (субсидіарність та статус Президента як гаранта Кон- як принцип означає пріоритет осо- ституції повинен бути забезпечений бистості відносно спільності, членом інституційно, інституціонально та ба- якої вона виступає), в яких закріпле- зуватись на архетипах. ний пріоритет Я над Ми [8]. Тут ми Слід зазначити, що в Україні бачимо достатньо чітко детермінова- сформувалась інституційна структу- ний вплив суспільних архетипів. ра, що не завжди відповідає матриці В публічному управлінні також її соціально-економічних традицій можна визначити деякі проблеми ін- та не враховує архетипи. Вона, також ституціонального відновлення Укра- не відповідає ні англо-саксонській їни: моделі інституціональної структури 1. створення умов для розвитку суспільства, ні континентальній. “гідних” суспільних інститутів, що До характерних рис інституційної можуть забезпечити соціально-еко- структури українського суспільства номічний розвиток держави; слід віднести: інститут анти права. 2. формування сприятливих умов Тобто норми права, якщо й вико- для функціонування всіх гілок влади. ристовуються то дуже селективно. Носієм влади є народ, однак для Спрямування трансформації ін- реалізації цього необхідні інститу- ститутів або опір на ті, що вже сфор- ційні умови, тобто необхідно: мувались і здійснюють відповідні 3. розгалужену стабільну систему впливи на весь (простір) контініум права; життєдіяльності суспільства. Наяв-

24 ність інститутів та зв’язків між ними СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ створює інваріант суспільства. Цей ДЖЕРЕЛ інваріант забезпечує самовідтворен- ня системи. Особливе місце посідає 1. Норт Д. Інституції, інституційна змі- на та функціонування економіки / судова влада. Всі інститути взаємо- Даґлас Норт / Пер. з англ. І. Дзюб. пов’язані та тісно переплітаються. К.: Основи, 2000. 198 с. Втрата впливу окремих із них не- 2. Гриценко О. А. Місце держави в ін- одмінно викличе деградацію інших. ституційному просторі трансформа- Інститути впливають на суспільні ційної економіки / О. А. Гриценко­ // трансформації та спотворюють дію Проблеми і перспективи розвитку архетипів [9, 10]. банківської системи України : Збір- Висновки. Узагальнення дослі- ник наукових праць. Т. 11. Суми: джень дозволяють зробити висновок, ВВП “Мрія-1” ЛТД, УАБС, 2004. що проблема забезпечення сталості С. 76–82. 3. Прутська О. О. Інституціоналізм і соціально-економічних процесів в проблеми економічної поведінки в суспільстві та вірне спрямування су- перехідній економіці: монографія / спільних трансформацій, по-перше, О. О. Прутська. К.: Логос, 2003. полягає у складній детерміновано- 256 с. сті матричних пріоритетів стосовно 4. Олійник О. М. Інституціональна інституційно-архетипної матриці в економіка: Навч. посіб. К., 2005. країні; по-друге, панування в України 416 с. протягом певного часу командно-ад- 5. Лафта Дж. К. Эффективность ме- міністративної системи вплинуло на неджмента организации. Учеб. по- формування комунітарної властиво- собие. М., 1999. 320 с. 6. Ходжсон Дж. Экономическая тео- сті не лише як суспільної, але як архе- рия и институты: Манифест совре- типної при тому, що ментальні чинни- менной институциональной эконо- ки є одними із найвпливовіших щодо мической теории: Пер. с англ. М.: ініціювання процесів різної природи; Дело, 2003. — 464 с. по-третє, вітчизняні науковці при 7. Coase R. The Firm, the Market and розгляданні проблеми інституціо- the Law. Chicago: The University нального впливу на трансформаційні of Chicago Press, 1988. P. 115, процеси, які відбуваються в Україні, 116. обмежуються окремими працями, 8. Кирдина С. Г. Теория институцио- розділами в монографіях, що відво- нальных матриц: в поисках но- вой парадигмы / С. Г. Кирдина // дить від розглядання питань інсти- Журнал социологии и социальной туціоналізму з позицій комплексно- антропологии. 2001. Том IV. № 1. — го, системного, процесного підходів С. 101–115. при обов’язковому урахуванні впли- 9. Афонін Е. А. Архетипні засади мо- ву суспільних архетипів, тобто від делювання соціальних процесів / створення ґрунтовної вітчизняної Е. А. Афонін, А. Ю. Мартинов // наукової концепції, яка стосується ін- Публічне урядування. — 2016. ституціональної теорії, що визначає — № 2. — С. 34—47. — Режим до- суспільні трансформації під архетип- ступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ ним впливом. pubm_2016_2_5

25 10. Амосов О. Ю., Гавкалова Н. Л. nization management effectiveness. Вплив архетипів на суспільні Moscow [in Russia] трансформації / О. Ю. Амосов, 6. Hodzhons Dzh. (2003). Ekonomi- Н. Л. Гавкало­ва // Публічне уряду- cheskaya teoriya i instituty: Mani- вання. — Київ, 2018. — № 3 (13). — fest Sovremennoy institutsionalnoy С. 56–74. ekonomicheskoy teorii [Economic Theory and Institute: A Manifesto of Contemporary Institutional Economic REFERENCES Theory] (Trans) Moscow: Delo [in Russia]. 1. Nort D. & Dzyub l. I. (2000). Insty- 7. Coase R. (1988). Firma, rynok i zakon tutsii, instytutsiyna zmina ta funkt- [The Firm, the Market and the Law]. sionuvannya ekonomiky [Institution, Chicago: The University of Chicago institution of change and functioning Press of economy]. Kyiv: Osnovy [in Ukrai- 8. Кirdins S. G. (2001). Теоriya insti- nian]. tutsionalnyh маtrits: v poikah no- 2. Gryshchenk O. A. (2004). Mistse voy paradigm [Institutional Matrix derzhavy v instytutsiynimu prostori Theory: In Search of a New Para- transformatsiynoi ekonomiky [The digm]. Zhurnal sotsiologii i sotsialnoy place of the state in the institutional аntropologii — Journal Sociology and space of a transformational economy]. Social Anthropology. (Vols. 1). No 1, Problemy I perspektyvy rozvitku 101-115 [in Ukrainian]. bankivskoi systemy Ukrainy — Prob- 9. Аfonin Е. А. & Маrtynov А. Yu. (2016). lems I am a promising development Аrhetypni zasady моdeluyvannya sot- of the banking system of Ukraine, 11, sialnyh protsesiv [Arereptic principles Sumy: VVP “Мriya-1” LTD, U ABS, of social process modeling]. Publichne 76-82 [in Ukrainian]. uryaduvannya — Public Governance, 3. Prutska O. O. (2003). Instytut- 2, 34–47. Retrieved from http://nbuv. sionalizm I problemy ekonomichnoi gov.ua/UJRN/pubm_2016_2_5 [in povedinry v perehidnyi ekonomitsi Ukrainian]. [Institutionalization is a problem- 10. Амоsov О. Yu. & Gavkalova N. L. atic economic issue in the transition (2018). Vplyv arkhetypiv na suspilʹni econo­my]. Kyiv: Logos [in Ukrainian]. transformatsiyi [The influence of ar- 4. Оliynyk О. М. (2005). Іnstytutsionalna chetypes on social transformation]. екonomika [Institutional Economics]. Publichne uryaduvannya — Public Kyiv [in Ukrainian]. Governance, Kyiv, 3 (13), 56-74 [in 5. Lafta Dzh. К. (1999). Effektivnost Ukrainian]. menedzhmrnta organizatsii [Orga-

26 UDC: 316.012:141.7 DOI: https://doi.org/10.32689/2617- 2224-2020-1(21)-27-41 Афонін Едуард Андрійович, доктор соціологічних наук, професор, професор кафедри публічної політи- ки та політичної аналітики, Націо- нальна академія державного управлін- ня при Президентові України, 03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 20, тел.: +38 (067) 244 46 59, e-mail: bpafonin@gmail. com ORCID: 0000-0002-7493-6907 Афонин Эдуард Андреевич, доктор социологических наук, профессор, профессор кафедры публичной политики и политической аналитики, Националь- ная академия государственного управ- ления при Президенте Украины, 03057, г. Киев, ул. Антона Цедика, 20, тел.: +38 (067) 244 46 59, e-mail: bpafonin@gmail. com ORCID: 0000-0002-7493-6907 Afonin Eduard Andriyovych, Doctor of Sociological Sciences, Profes- sor, Professor of the Chair of Public Policy and Political Analytics, National Acade­ my of Public Administration under the President of Ukraine, 03057, Kyiv, Str. Antona Tsedika, 20, tel.: +38 (067) 244 46 59, e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0002-7493-6907 Мартинов Андрій Юрійович, доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник відді- лу історії міжнародних відносин і зов- нішньої політики України, Інститут історії України НАН України, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4, тел.: +38 (044) 483 15 72, e-mail: martynov.andriy@ gmail.com ORCID: 0000-0002-9802-5980 Мартынов Андрей Юрьевич, доктор исторических наук, профессор, ведущий научный сотрудник отдела истории международных отношений и внешней политики Украины, Институт истории

27 Украины НАН Украины, 01001, г. Киев, ул. Грушевского 4, тел.: +38 (044) 483 15 72, e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0002-9802-5980 Martynov Andrii Yuriyovych, Doctor of Historical Sciences, Professor, Leading Researcher, Department of History of In- ternational Relations and Foreign Policy of Ukraine, Institute of History of Ukraine, National Academy of Sciences of Ukraine, 01001, Kyiv, Str. Hrushevskоho, 4, tel.: +38 (044) 483 15 72, e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0002-9802-5980

ТРАДИЦІЯ ЯК ФАКТОР ІНТЕГРАЦІЇ ТА КОНСОЛІДАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УМОВАХ ПОСТМОДЕРНУ: АРХЕТИПНИЙ ПІДХІД

Анотація. Розглядається феномен соціально-історичної традиції як чин- ник соціальної інтеграції та консолідації українського суспільства. Тради- ція визначається як процес відтворення через соціальні інститути досвіду поколінь та адаптація цього досвіду до вимог сучасності. Стверджується, що адаптація традиції до постмодерної сучасності є складним соціально-іс- торичним і соціально-психологічним процесом, у контексті якого відбува- ється зміна світоглядної парадигми та виникає новий — раціональний тип мислення, що впливає на соціальні практики і соціальну поведінку. Налаш- товуючи нащадки на інноваційну діяльність постмодерн розмиває великі нарративи традицій і заперечує соціальний досвід попередніх поколінь. Під впливом інновації суспільна система фрагментується і невпинно тяжіє до стану аномії. За цих обставин традиція, її суб’єкти і носії стають конструк- тивним фактором соціальної консолідації, що відбувається в контексті ви- рішення актуальних питань інноваційного розвитку. Традиція і традиційна діяльність виступають своєрідними ціннісно-смисловими формами у ви- гляді нових міфів і міфотворчості, які протистоять втраті національної іден- тичності і суспільної цілісності. Теоретичне підґрунтя такої діяльності, на думку авторів, представив французький соціолог Ж. Дюран, який запропо- нував концепцію імажинера як механізму конструювання соціальної реаль- ності. Цей механізм, за думкою Ж. Дюрана, є одночасно уявою, уявленим та уявленням, а реальність — втіленням вільної гри уяви, на яку впливають міфи та архетипи. Імажинер існує у двох режимах: денному (діурн) та ніч- ному (ноктюрн). Перший функціонує в дуальній формі, якій властиві іє- рархічність і патріархальність, втілені у героїчному міфі. Натомість другий виявляється як цілісний містичний міф або смерть як інша реальність. На

28 думку авторів, імажинер як втілення колективного несвідомого, пов’язаний з такими архетипними властивостями суспільної системи як екстерналь- ність / інтернальність (зовнішній / внутрішній локус-контроль), екстравер- сія / інтроверсія (соціальна / соцієтальна ідентичність), екзекутивність / інтенціональність (жіночі / чоловічі соціальні ролі). Відповідно минула суспільно-історична доба модерну пов’язана з функціонуванням режиму ді- урну, архетипами і міфотворчістю, які тісно пов’язані з реалізацією зовніш- нього соціального контролю, патріархальності (соціальної ідентичності) та зростанням у суспільній системі кількості жіночих соціальних ролей. Пост­ модерна сучасність актуалізує режим ноктюрну, за умов якого в системі по- силюється самоконтроль, розмивається ієрархічність та зростає кількість чоловічих соціальних ролей. Ключові слова: архетип, ідентичність, імажінер, інновація, соціальна інтеграція, соціальний контроль, соціальні ролі, постмодерн. ТРАДИЦИЯ КАК ФАКТОР ИНТЕГРАЦИИ И КОНСОЛИДАЦИИ УКРАИНСКОГО ОБЩЕСТВА В УСЛОВИЯХ ПОСТМОДЕРНА: АРХЕТИПИЧЕСКИЙ ПОДХОД Аннотация. Рассматривается феномен социально-исторической тради- ции как фактор социальной интеграции и консолидации украинского обще- ства. Традиция определяется как процесс воспроизводства через социаль- ные институты опыта поколений и адаптации этого опыта к требованиям современности. Утверждается, что адаптация традиции к постмодерной современности является сложным социально-историческим и социально- психологическим процессом, в контексте которого происходит изменение мировоззренческой парадигмы и возникает новый — рациональный тип мышления, который влияет на социальные практики и социальное пове- дение. Настраивая потомки на инновационную деятельность постмодерн размывает большие нарративы традиций и отрицает социальный опыт предыдущих поколений. Под влиянием инновации общественная система фрагментируется и постоянно тяготеет к состоянию аномии. В этих усло- виях традиция, ее субъекты и носители становятся конструктивным фак- тором социальной консолидации, которая происходит в контексте решения актуальных вопросов инновационного развития. Традиция и традиционная деятельность выступают своеобразными ценностно-смысловыми формами в виде новых мифов и мифотворчества, которые противостоят потере на- циональной идентичности и общественной целостности. Теоретические основы такой деятельности, по мнению авторов, представил французский социолог Ж. Дюран, который предложил концепцию имажинера как меха- низма конструирования социальной реальности. Этот механизм, по мнению Ж. Дюрана, является первичным процессом, состоящим из воображаемого, воображающего, воображения и самого процесса воображения одновремен- но, а реальность — воплощением свободной игры воображения, на которую влияют мифы и архетипы. Имажинер существует в двух режимах: дневном

29 (диурн) и ночном (ноктюрн). Первый работает в дуальной форме, которой присущи иерархичность и патриархальность, воплощенные в героическом мифе. А второй предстает как целостный мистический миф или смерть как другая реальность. По мнению авторов, имажинер, как воплощение коллек- тивного бессознательного, связан с такими архетипическими свойствами общественной системы, как экстернальность / интернальность (внешний / внутренний локус-контроль), экстраверсия / интроверсия (социальная / со- циетальная идентичность), экзекутивность / интенциональность (женские / мужские социальные роли). При этом прошлая общественно-историческая эпоха модерна связана с функционированием режима диурна, архетипами и мифотворчеством, которое тесно связано с реализацией внешнего социаль- ного контроля, патриархальностью (социальной идентичностью) и ростом в общественной системе количества женских социальных ролей. Постмо- дернистская современность актуализирует режим ноктюрна, в условиях ко- торого в системе усиливается самоконтроль, размывается иерархичность и растет количество мужских социальных ролей. Ключевые слова: архетип, идентичность, имажинер, инновация, соци- альная интеграция, социальный контроль, социальные роли, постмодерн. TRADITION AS A FACTOR OF INTEGRATION AND CONSOLIDATION OF UKRAINIAN SOCIETY IN THE CONDITIONS OF POSTMODERN: ARCHETYPIC APPROACH Abstract. The article deals with the phenomenon of socio-historical tradition as a factor of the social integration and consolidation of the Ukrainian society. Tradition is defined as the process of reproducing, through social institutions, the experience of generations and the adaptation of this experience to the require- ments of the present. It is argued that the adaptation of tradition to the postmo­ dern modernity is a complex socio-historical and socio-psychological process, in the context of which a paradigm shift is taking place and a new — rational type of thinking influencing the social practices and social behaviour is emerging. By setting posterity to innovation, the postmodern blurs the great narratives of the tradition and denies the social experience of the previous generations. Under the influence of innovation, the social system is fragmented and constantly gravitates to the state of anomie. In these circumstances, tradition, its subjects and carriers become a constructive factor of the social consolidation, which takes place in the context of solving pressing issues of the innovative development. Tradition and traditional activity act as a kind of value-semantic forms in the form of new myths and myth-making, which counteract the loss of the national identity and social integrity. The theoretical basis of such activity, according to the authors, was presented by the French sociologist J. Durant, who proposed the concept of the imaginary as a mechanism for constructing the social reality. This mechanism, according to J. Durant, is both imagination, imaginary and imagined, and reality is the embodiment of a free play of the imagination, which is influenced by myths and archetypes. The imaginary exists in two modes: daytime (diurnal) and night

30 (nocturne). The former functions in a dual form characterized by the hierarchy and patriarchy embodied in the heroic myth. Instead, the second is presented as a holistic mystical myth or death as another reality. According to the authors, the imaginary, as the embodiment of the collective unconscious, is associated with such archetypal properties of the social system as externality / internality (exter- nal / internal locus control), extraversion / introversion (social / social identity), executiveness / intentionality (female / male social roles). Accordingly, the past social and historical era of the modernity is connected with the functioning of the regime of the diurnal, archetypes and myth-making, which are closely linked to the realization of the external social control, patriarchy (social identity) and the growth in the social system of the number of women’s social roles. The post- modern modernity actualizes the nocturnal regime under which conditions the system increases self-control, blurs hierarchy and increases the number of the male social roles. Keywords: archetype, identity, imaginary, innovation, social integration, so- cial control, social roles, postmodern.

Постановка проблеми. Складні стір дедалі стає кібернетичним, а всі й неоднозначні за змістом і спрямо- об’єкти навколо нас об’єднує “інтер- ваністю сучасні тенденції розвитку нет речей”, в якому зникають будь- науки найбільш рельєфно виявля- які суттєві відмінності між онлайн- і ють себе у гуманітарній сфері. Адже офлайн-світом. Люди потребують нинішні перехідні процеси розвитку нового визначення “здорового глуз- людини, суспільства і людства в ці- ду”. Адже тепер ми перетворюємося лому не просто змінють характер ді- на “світ гейміфікації”, в якому пану- яльності людей, а й руйнуються їхні ють ігрові практики і механізми, що поведінкові стереотипи, розмивають спираються на людські інстинкти. ціннісні орієнтири та соціальні нор- Становлення та розвиток штучно- ми. З переходом до суспільства-по- го соціального простору — просто- стмодерну посилюється значення ру “інтернет речей”, який розмиває людської уяви як способу конструю- межі між матеріальною дійсністю вання соціальної реальності, яка і віртуальною реальністю. Загро- стає наслідком трансформаційних зою людині стає штучний інтелект, процесів в суспільстві і порушен- який набуває більшої небезпеки, ня причинно-наслідкових зв’язків, ніж ядерне озброєння. Історія ци- характерних колишньому об’єктив- вілізації, образно кажучи, перетво- ному науковому методу. Тотальна рюється на перегони між освітою та “суб’єктивація суспільного просто- катастрофою. ру”породжує упередженість до та- Отже, дедалі людство просуваєть- ких компенсаторних можливостей ся шляхом інновацій, тим очевидні- людини, як традиційне знання та шою стає наша безсилість вирішува- інтуїція. Реальний соціальний про- ти проблеми сучасності тим самим

31 способом мислення, яким ми кори- ви, яка живиться міфами колектив- стувалися, у попередні часи. ного несвідомого [2, с. 1]. Аналіз останніх досліджень і Рясним підгрунтям для нової тео- публікацій. Проблематика соціаль- ретичної конструкції стає соціальна ної конфліктності, що супроводжує думка доби модерну, яка віддавала шлях до постмодерної сучасності, перевагу раціональному пояснен- актуалізує дискурс навколо пошуку ню соціальної реальності та ролі шляхів до консолідації та викори- соціальних суб’єктів у її розвитку. стання в цьому процесі потенціалу Так, французький соціолог Еміль традицій. У Національній доповіді Дюркгейм (1858-1917) пропонував 2017 р. “Україна: шлях до консоліда- розглядати суспільство як поза та ції”констатується, що “модель сус- над індивідуальну реальність, яка пільної консолідації не може бути володіє щодо індивідів імператив- самонародженим феноменом. По- ною силою та не залежить від них. трібна стратегія її досягнення”. Авто- Німецький соціолог Макс Вебер рами доповіді суспільна консоліда- (1864–1920) інтерпретував суб’єк- ція розуміється як “єдність соціуму тність через поняття ідеальний тип на основі спільних цінностей і спіль- та раціоналізація [3, с. 6-7]. ної мети” [1, с. 12]. Складовими такої Метою статті є висвітлення в кон- стратегії пропонуються соціальне тексті архетипового підходу феноме- партнерство, демократія, культурна ну традиції як фактору консолідації різноманітність плюралістичного су- суспільства в умовах соціального по- спільства та спільні зовнішньополі- стмодерну. тичні інтереси. Виклад основного матеріалу. Со- У пошуках теоретико-методоло- ціальні реформи, що випестовують гічних засад вищезазначеної страте- нову якість українського суспільства гії натрапляєшь на роботу французь- мають складний системний характер. кого соціолога Жильбера Дюрана Вони охоплюють різні сфери суспіль- (1921–2012) “Антропологічні струк- ного життя — політику, економіку, тури уявного”(1969). В цій автор культуру, структури соціальної орга- пропонує доповнити традиційну нізації та соціального контролю. При дихотомію “об’єкт–суб’єкт”понят- цьому якість радикальних інституцій- тям “траект”або феноменом, який них перетворень визначальною мірою “розташований”між об’єктом і пред- залежить від змін у людській психо- метом, між проектом (майбутнім) і логії — темпів демонтажу її старих минулим (історією). Таким траектом механізмів (зовнішнього — екстер- він назвав “імажінер”, що одночасно нального) соціального контролю та репрезентує “уявне”, “уяву”, “уяв- швидкості становлення (внутріш- лення”. В контексті цієї теоретич- нього — інтернального) соціального ної конструкції Ж. Дюран пропонує контролю, який виступатиме гаран- аналізувати архетипи колективно- том сталості якісно нової суспільної го несвідомого за режимами діурну системи під назвою Україна. (день) і ноктюрну (ніч), а імажинер Водночас феномен соціальний трактує як розгорнуту структуру уя- контролю є одним із найбільш супе-

32 речливих у сучасній системі соціо- (імажинер), що виникала у людей в логічної термінології. Найпоширені- режимі діурн, формувала передусім шим із них є розуміння соціального морально-етичні норми, поклика- контролю як сукупності норм і цін- ні ззовні регулювати повсякденне ностей суспільства, а також санкцій, суспільне життя. Встановлений, та- які застосовуються з метою їх здійс- ким чином, в добу модерну механізм нення. Такої точки зору на механізм (звнішнього — екстернального) со- здійснення соціального контролю ціального контролю було закріплено дотримувався, зокрема Е. Дюрк- відповідними соціальними інститу- гейм, який у своїй соціальній теорії тами, такими як інститути держави з відводив чільне місце контролю со- їх інструментами примусу та засоба- ціальних норм, наголошуючи, що ми впливу на громадську думку. їхня деформація призводить до Досить часто поняття соціально- аномії, тобто паралічу механізмів го контролю ототожнюється із полі- утворювання соціальних норм, та тичною владою. Наприклад, амери- до кризових явищ у суспільстві, які канський політолог Ганс Моргентау пов’язані із демонтажем соціальної (1904–1980) під цим терміном розу- солідарності. При цьому суспільна міє контроль над свідомістю та дія- воля у стані аномії є паралізованою ми інших [5, с. 140]. Саме цей метод [4, с. 64]. Тобто за цих соціально-іс- соціального контролю застосову- торичних обставин можна спостері- ється від початку писемної історії. гати стан, коли інституційна сила ще Так, він був основою політичного є, індивідуальна воля є, а загальної правління в стародавньому Єгипті, сили волі єдиного суб’єкта, спрямо- Месопотамії, де каста жерців таким ваної на контроль за дотриманням чином реалізовувала сакральну вла- соціальних норм, які складають ос- ду. За часів пізнього середньовіччя, нову механізму соціального контр- коли Реформація радикально зміни- олю, вже немає. У цьому контексті ла духовний світ пересічного захід- М. Вебер у класичній праці “Про- ного європейця, і, на думку Нікколо тестантська етика та дух капіталіз- Макіавеллі, відбулась інституційна му”(1904) наголошував на важли- диференціація релігійного життя та вості взаємовпливів між нормами секуляризація політики. За цих умов соціального контролю та самоконтр- індивідуальні навички здійснення олем, зокрема у вигляді різноманіт- ефективного соціального контролю них форм релігійного аскетизму. набули для макіавеллівського Воло- Логічним розвитком цих ідей стає даря особливої ваги. “імажинер”Ж. Дюрана, режим діур- Певного розвитку ідея соціаль- ну якого під час минувшої епохи мо- ного контролю набула в німецькій дерну стимулював дуальні, ієрархіч- соціології. Зкорема, Фердинанд Тьо- ні, патріархальні соціальні практики ніс (1855–1936) генетично розріз- з їх домінантними форми зовніш- няв два типи суспільств: традицій- нього (екстернального) соціального не, (Gemeinschaft) й індустріальне контролю за діяльністю соціальних (Gesellschaft), яким були притаман- суб’єктів. Відповідно соціальна уява ні різні типи соціального контролю.

33 Для першого, ще слабко структуро- чином, соціальна уява та інструменти ваного суспільства, важливого зна- впливу на неї нейтралізували кон- чення мав традиційний авторитет фліктний соціальний потенціал і пе- і відповідно зовнішній контроль, а реключили свідомість людей на нову для індустріального, модерного су- соціальну реальність, орієнтовану на спільства — правова норма, яка спи- консенсусні моделі суспільного дис- рається на внутрішній соціальний курсу та прийняття важливих влад- контроль. На думку Макса Вебера, них рішень. традиційне панування ґрунтується Протягом ХХ ст. практика ді- на вірі у святість порядків, які існу- яльності державних інституцій, що ють здавна. Харизматичне пануван- вдавалися до соціальних маніпуля- ня засноване на відданості харизмі цій, ставала все складнішою та по- вождя. Легальне панування існує ширеною. Соціотехніка державного завдяки встановленим правилам. управління дедалі більше орієнту- Найчистішим його типом є пануван- валася на безпосередній вплив на ня бюрократичне [6, с. 157]. суспільство з метою прийняття та Основи бюрократичного пануван- реалізації бажаних політико-управ- ня поставали у модерному суспіль- лінських рішень. Важливим інстру- стві, яке заклало основи новітніх засо- ментом такого впливу ставав соці- бів творчого створення, накопичення альний контроль та різноманітні та поширення інформації як важли- методи соціальної регуляції поведін- вого владного ресурсу. З розвитком ки спільнот. Серед них правові нор- сучасних комунікаційних технологій ми, раціональна або ірраціональна суттєвого значення набуває соціаль- аргументація чи навіть відверта ма- на маніпуляція як метод управління, ніпуляція і, нарешті, методи силово- який полягає у розвитку прихованих го тиску. Весь цей арсенал спрямова- впливів на масову свідомість і пове- ний на людину та громадську думку дінку людей з метою примусити їх як головні об’єкти впливу засобів діяти (або проявляти пасивність) в масової комунікації. інтересах певних соціальних сил [8, Оскільки те, що ми називаємо с. 286]. Найчастіше такий механізм громадською думкою, як зазначав соціального контролю реалізується відомий британський політичний ді- через засоби масової інформації. Ха- яч Бенджамін Дізраелі (1804–1881), рактеризуючи його, як один із про- скоріше за все заслуговує назви су- явів масової культури премєр-міністр спільних емоцій — ця сфера є об’єк- Великобританії часів Другої світової том постійних маніпуляцій, котрі війни Уінстон Черчілль (1874–1965) стають універсальним механізмом у своїх мемуарах наголошував, що ефективного соціального контролю після закінчення першої світової вій- за буттям інформаційного суспіль- ни в умовах гострої соціальної кризи ства [7, с. 18]. Відповідно більш вузь- Великобританія була врятована від кою, навіть, можна сказати, спеціалі- руйнівної соціальної революції гро- зованою поставала уява соціального мадською думкою, футболом та тра- контролю в американській соціоло- диційними пивними пабами. Таким гічній думці. Здебільшого вона пов’я-

34 зана з тлумаченнями організації на інституційний соціальний кон- контролю за різними втіленнями, троль. Водночас будь-який функці- насамперед, девіантної поведінки. ональний вид соціального контролю Так, класик американської соціології завжди є відносним, адже дії історич- Роберт Мертон (1923–2000), вважав, них суб’єктів у певний час визнача- що американське суспільство інтен- ються минулим, а також вони можуть сивно породжує суттєве протиріччя детермінувати майбутнє, яке також між навіяними розвинутою спожи- може впливати на ці дії. Беручи ж до вацькою психологією бажаннями та уваги, що природа соціальних норм колом законно досяжного, внаслідок модерного минулого є статичною, а чого відбувається послаблення норм соціальні норми постмодерна — ди- та інститутів, які регулюють та дис- намічною, можна стверджувати, що циплінують поведінку людей, що соціальний контроль завжди зале- врешті призводить до заперечення жить від хисткого балансу між соці- авторитету соціальних норм та до альною статикою та динамікою. різноманітних форм девіантної по- У постмодерній ситуації, коли по- ведінки [9, с. 282]. силюється роль суб’єкта в соціаль- Отже, крім форм соціального но-історичному процесі, індивіду- контролю у вигляді певних владних альне ставлення до суспільства стає механізмів, які діють на державному ключовим фактором подальшого рівні та в структурах громадянського суспільного розвитку. Адже, як зазна- суспільства, а також контролю за де- чав німецький філософ, засновник віантною поведінкою, не менш важ- феноменології Едмунд Гуссерль ливою категорією, що детермінує дві (1859–1938), раніше всього мислимо- попередні є самоконтроль індивіду. го є “Я”, яке предстає для суб’єкта-ін- Це поняття вдало передає термін со- дивіда первісною інтенціональною ціальної психології — локус контро- базою його світу. За цих умов епоха лю, який полягає у фіксації ступеня постмодерну “розмиває”соціальні та міри того, як особистість сприй- традиції. Все це відбувається в кон- має своє життя, тобто таким, що кон- тексті нової смислотворчості. Одначе тролюється її власними зусиллями нові — динамічні норми, плинні сте- та діями, або контрольованим ззов- реотипи, всеосяжні комунікації і чут- ні — випадком або анонімними зо- ливий престиж набуваються сьогодні внішніми силами [10, с. 74]. паралельно зі становленням людини Вище названі форми соціально- як суб’єкта предметно-практичної ді- го контролю завжди взаємодіють у яльності. Ще на зорі людської історії складній системі та не можуть розгля- Homo sapiens вирізнявся від стадних датись окремо. Механізм соціального тварин з їх соціальними інстинкта- контролю функціонує саме завдяки ми наявністю нормативно-ціннісної складній взаємодії між відповідними системи, яка регулює індивідуальну інститутами, покликаними регулю- поведінку. У цьому сенсі не мавпа вати суспільні відносини та мораль- створила людину своєю наполегли- но-етичні норми самоконтролю інди- вою працею, а навпаки — людина відів, чиї рішення суттєво впливають розумна піднялася над тваринним

35 світом завдяки розвитку мовної ко- за культурні цінності та норми. Ав- мунікації. З виникненням особли- стрійський антрополог Конрад Ло- вої — інформаційно-знакової діяль- ренц (1903–1989), зокрема, вважає, ності соціально-матеріальний світ що деякі вищі цінності, такі як спів- ставав вже приреченим на “ідеаліза- чуття, солідарність, альтруїзм прямо цію магії Слова”. Від того часу між взаємодіють із інстинктами. Водно- тваринним та соціальним світами час соціальне дозволяє контролювати з’явилась психологічна прірва. Важ- прояви біологічного. З іншого боку, ливим фактором антропосоціогенезу культурні цінності не успадковують- стали моральні заборони та етичні ся біологічно, а є набутими соціаль- табу, роль яких у розвитку людини но. Взагалі зв’язок між соціальним та в праці “Табу і тотем”(1913) розкрив сакральним є надзвичайно важливим. австрійський психоаналітик Зигмуд У цьому проявляється ієрархічність Фройд (1856–1939). Розвиваючи йо- соціального світу. Соціальне виконує го ідеї швейцарець Карл-Густав Юнг вітально важливі сакральні функції. концептуалізував зв’язок між соці- По-перше, це стосується проблем альним і психічним (психологічним) зв’язку зі світом Абсолюту, духо- в ідеї колективного несвідомого, що вності, функціонуванням механізмів його становлять глибинні потоки психологічної компенсації, по-дру- людської історії. ге, соціальне та сакральне сприяють Так, в епоху традиційного су- інтеграції, тобто об’єднанню членів спільства показовою була єдність певного соціуму навколо санкціоно- біологічного і соціального в людині. ваного світогляду, морально-етичних Зокрема, давньогрецький мисли- норм, по-третє, сакралізація соці- тель Аристотель (384–322 до н. е.), ального в традиційному суспільстві підкреслюючи наявність у людині легітимізувала механізми соціаль- як частині природи рис тваринного ного контролю, формувала стерео- (біологічного) та соціального (полі- типи масової поведінки, по-четвер- тичного), називав членів суспільства те, сакралізоване соціальне сприяє “політичними тваринами”. Нато- розв’язанню екзистенційних проблем мість його вичитель Платон (427– через продукування нових сенсів 347 до н. е.) вважав, що індивіди суспільної діяльності на певних іс- об’єднуються в соціум аби забезпе- торичних етапах, нарешті, по-п’яте, чити свої головні потреби. Найкра- традиційна легітимізація влади, як це ще зробити це може лише ідеальне довів М. Вебер, здійснюється через її суспільство, оскільки соціальне жит- сакралізацію. тя є природною сутністю людини. Постійно відбувається інформа- Певне заперечення біологічного ційно-енергетична взаємодія між в людині на користь соціального по- соціумом та індивідом, тобто між значає релігійна традиція, яка різко “Ми”та “Я”. Відповідно вибудову- протиставляє тілесне — гріховне ду- ються комунікативні зв’язки між ховному. В цій дихотомії біологічне соцієтальною психікою, яка харак- забезпечує функціонування інстинк- теризує параметри соціуму як ціліс- тів в той час, як соціальне відповідає ності, та індивідуальною психікою

36 певної особи. Отже, ми маємо всі приймати участь у досягненні цілей підстави вважати суб’єктом лише ту та керувати її діяльністю. складову частину соціуму, яка ак- Найповніше роль суб’єкту в іс- тивно впливає на інші об’єкти поза торії висвітлена в екзистенціальній собою. Наприклад, суб’єктами полі- філософській думці, різні напрямки тики є великі соціальні групи зі сво- якої об’єднує переконання в тому, їми специфічними інтересами, які що існування передує сутності. Так, визначають сенс політичних дій. На французький екзистенціаліст Жан певному етапі свого розвитку вони Поль Сартр (1905–1980) наголошу- створюють власні політичні струк- вав, що суб’єктивізм означає, з одно- тури, покликані ефективно діяти в го боку, що індивідуальний суб’єкт інтересах своїх груп. сам себе обирає, а з іншого боку — Безпосередніми організатора по- що людина не може вийти за межі літичних дій виступають індивіди, людської суб’єктивності. Вибираю- якщо вони визначають напрям, хід чи себе, я створюю загальне, розумі- та зміст політичних процесів, то- ючи проект будь-якої іншої людини, му важливу роль відіграє ще один до якої б епохи вона не належала. Ця суб’єкт — політичний лідер, як лю- абсолютність вибору не ліквідує від- дина, котра має вирішальний вплив носність кожної епохи. Історичні об- на членів певної соціальної групи. ставини змінюються, людина може Лідер — суб’єкт, котрий здійснює ор- народитись рабом в язичницькому ганізаційних та інтегруючий вплив. суспільстві, феодальним сеньйором, Як засвідчує багатий історичний чи пролетарем. Не змінюється лише досвід, діяльність лідера сприяє роз- необхідність для неї бути в світі, бу- криттю творчого потенціалу малої ти у ньому за роботою, бути в ньому або великої соціальної групи, іноді, серед інших і бути в ньому смертною. навпаки перешкоджає цьому. Межі не об’єктивні та не суб’єктивні, За типологією М. Вебера розріз- скоріше вони мають об’єктивний та няють наступні основні типи лідер- суб’єктивний боки. ства: традиційне, засноване на вірі Представник франкфуртської в святість певного суб’єкта влади; школи соціології Герберт Маркузе раціональне, легальне або бюрокра- (1898–1979), наголошуючи на ва- тичне, яке базується на вірі в закон- дах індустріального суспільства, на ність існуючого порядку та його до- конфлікті індивіда та суспільства, цільність; харизматичне лідерство, на суперечностях між свободою та яке підтримується вірою в надзви- екзистенцією, зазначав, що дійсність чайні можливості, тобто фактично стала технологічною дійсністю, і формується на основі культу особи. суб’єкт тепер настільки тісно пов’я- За стилем розрізняють авторитарне заний з об’єктом, що поняття об’єкта лідерство, яке передбачає одноосіб- обов’язково включає в себе поняття ний керівний вплив на основі меха- суб’єкта. Сам суб’єкт є конститу- нізму загрози застосування силових тивною часткою науково детермі- санкцій, та демократичне лідерство, нованого об’єкта. Суб’єкт наукових котре дає можливість членам групи методів і суб’єкт ділового життя — є

37 вираженням однієї і тієї ж суб’єктив- ірраціонального. Ящо провідними ності — людини. цінностями модерну були демокра- Вище наведенні думки характе- тія, рівність і прогрес, то ліберали ризують, на наш погляд, лише почат- постмодерну, навпаки, стверджують ковий етап становлення постінду- рівнозначність будь-яких проміжків стріальної цивілізації, який людство часу і пропонують залишити турбо- переживає на межі ХХ–ХХІ століть і ти про сенс і спрямованість соціаль- який є лише часткою її великого жит- ного часу. Найбільш симптоматич- тєвого циклу. Ми вже неодноразово ним для постмодерну у тлумаченні писали, що суспільно-історичний соціального є повернення до концеп- розвиток можна дослідити як послі- цій, які віддають пріоритет біологіч- довне розгортання у часовому-про- ній складовій людини. Мова йде про сторовому континуумі універсальних расизм та соціал-дарвінізм, які ви- епохальних циклів які є релевантни- водять соціум на арену боротьби за ми одиницями аналізу та прогнозу існування, в якій перемагають лише соціально-історичної дійсності [11]. найбільш адаптовані. Сучасні суспільства не просто Треба підкреслити, що на умовній відтворюють себе в історії, вони за- шкалі цінностей для панівного в Мо- лучені до процесу створення мега- дерному часі суб’єкта “МИ” харак- суспільства. Тому вирішальними терними є морально-етичні цінності соціальними відносинами сьогодні в той час, як для суб’єкта “Я” пост- є не відносини з приводу власності, модерної сучасності абсолютно при- а відносини з приводу стратегії фор- родними є раціонально-прагматичні, мування майбутнього. Ідеологія по- можна навіть сказати, егоїстичні ін- стмодерну заперечує статичні норми тереси і цінності. Якщо для колек- та процедури соціального життя, то- тивного суб’єкта категорія “Я”по тально критикує “великі сенси” та суті є еманацією “індивідуальних проекти. Втрачається віра в месіан- проявів народності”, то для суб’єк- ські історичні перспективи. Постмо- та-індивіда “МИ”вона є персоніфі- дернізм позбавляє історію вектору кацією суспільного [12, с. 67]. майбутнього. Відповідно до концеп- З точки зору соціальної психології ту Ж. Дюрана постмодерн втягує “Я-концепцію”для індивідуального та суспільство у режим ноктюрну, тоб- колективного суб’єктів представлено то міфологічну уяву містичного, в таблиці наступним чином [13, с. 72]:

Провідні цінності Індивідуальний суб’єкт “Я” Колективний суб’єкт “Ми” Ідентифікація Індивідуальні цілі Суспільні цілі Особисті інтереси, права Соціальні та групові інтереси Пріоритет та свободи та солідарність Засудження Конформізм Егоїзм Гасло-стиль життя “Будь вірним собі” “Ніхто з нас не острів” Культура Індивідуалістична Колективна

38 Висновки і перспективи подаль- ганізацій стає фундаментом політич- ших досліджень. Таким чином, кож- ної системи. ний тип соціального суб’єкта має По-четверте, певне значення має власні риси політичної свідомості, ієрархія соціальних табу. В тоталі- яка різниться за п’ятьма основними тарному суспільстві дозволено те, ознаками. що наказано владою, решта заборо- По-перше, за характером та спо- нено. В автократичному суспільстві собом здійснення влади. В тоталі- право на життя має те, що не стосу- тарному суспільстві — це загальний ється політики. У перед демокра- контроль та соціальним примус. В тичному суспільстві дозволено все, автократичному суспільстві — мо- крім зміни влади. В демократичному жуть виникати певні зони свободи, суспільстві — дозволено все, що не недоступні контролю. В перед демо- заборонено законом. кратичному суспільстві влада почи- Нарешті, п’ята ознака стосується нає вести діалог з незалежними гру- політичних ідеалів. У тоталітарному пами, які визріли за часів автократії суспільстві від влади вимагають все- в своєрідних анклавах суспільної могутності, а від людей — ентузіаз- свободи, але сама визначає резуль- му та скромності. В авторитарному тати цього діалогу. Нарешті, в демо- суспільстві від влади вимагається кратичному суспільстві влада здійс- компетентність, від людей — про- нюється на представницькій основі фесіоналізм та вірність. У перед де- відповідно до законів. мократичному суспільстві від влади По-друге, такою ознакою є став- вимагають моральності, від людей — лення людей до владного режиму. активності, яка не обовязково поєд- Для тоталітарної свідомості харак- нується з відповідальністю. У демо- терним є злиття з владою, для авто- кратичному суспільстві від влади та ритарної свідомості — відчуження громадян вимагається лише дотри- від влади, для перед демократичної мання законів. свідомості — обмежений вплив на Чи можливо визначити універ- владу, для демократичної свідомо- сальну формулу соціальної консолі- сті — вибір конкретних носіїв влади. дації на основі традицій? По-третє, важливим чинником є Такою загальною формулою, на статус горизонтальних соціальних наш погляд, може бути збереження структур. Тоталітарний режим руй- консерватизму у принципах і тра- нує будь-які горизонтальні структу- диціях, але допущення ліберального ри. Авторитарний режим допускає ставлення до суспільства. Таким чи- їхнє існування до того часу, поки ном гармонізується взаємодія тради- вони не мають політичного харак- цій і соціальних інновацій. Зокрема, теру. Перед демократичний режим якщо третя хвиля індустріальної ре- дозволяє будь-які організації, окрім волюції була можлива на основі на- тих, що претендують на владу. При ціональної консолідації та модерних цьому опозиція має такий же мента- традицій, то нині залишається від- літет, що й влада. В демократичному критим залишається питання щодо суспільстві структура суспільних ор- соціальних механізмів забезпечення

39 четвертої промислової революції. 6. Вебер Макс. Соціологія. Загаль- Такі технології як тримірний друк, но-історичні аналізи. Політика / біотехнології, нейротехнології, ви- Пер. з нім. О. Погорілого. Київ : Ос- робництво відтворювувальної енер- нови, 1998. 534 с. гії, блокчейн, штучний інтелект за 7. Соціологія : короткий енцикл. слов. / уклад.: В. І. Волович, В. І. Тарасенко, визначенням є результатами транс- М. В. Захарченко та ін. ; за заг. ред. національної індустріалізації. В. І. Воловича. Київ, 1998. 736 с. Словом, ще попереду залишаєть- 8. Кара-Мурза С. Манипуляция созна- ся селекція форм взаємодії соціаль- нием. Москва, 2000. 464 с. ної інновації і традицій, аби націо- 9. Американская социология. Пер- нальна держава не перетворилась на спективы. Проблемы. Методы / нову замкнену суспільну систему, Под общ. ред. Г. В. Осипова. Мо- яка функціонально не може реагува- сква: Прогресс, 1972. 390 с. ти на глобальні інноваційні тенден- 10. Майерс Дэвид. Социальная психоло- ції. гия. Санкт-Петербург: Питер, 1997. 688 с. (Серия “Мастера психологии”). 11. Афонін Е. А. Бандурка О. М., Мар- тинов А. Ю. Суспільний розви- СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ток від Різдва Христового = Social ДЖЕРЕЛ Development AD / Укр. т-во сприян- 1. Україна: шлях до консолідації су- ня соц. інноваціям, Атлантична Рада спільства: національна доповідь / України. Від. інф.-бібл. забезпечення Інститут політичних і етнонаціо- апарату Верховної Ради України ; нальних досліджень ім. І. Ф. Кураса пер. з укр. В. В. Кухтіна. Київ : Пар- НАН України ; Національна акаде- лам. вид-во, 2000. 312 с. (Серія від- мія наук України, Секція суспіль- крита досл. концепція; Вип. 1). Текст них і гуманітарних наук, Інститут паралельно укр. та англ. мовами. політичних і етнонаціональних 12. Казинцев А. И. Новые политиче- досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН ские мифы. Опыт публицистичес- України. Київ, 2017. 336 с. кого исследования. Москва : Моло- 2. Дугин А. Г. Социология воображе- дая гвардия, 1990. 224 с. (Свободная ния. Введение в структурную со- трибуна). циологию. Москва : Академиче­ский 13. Социальная психология: учеб. посо- Проект; Трикста, 2010. 564 с. (Тех- бие для студентов и аспирантов пси- нологии социологии). хологических факультетов а также 3. Щербина В. Субъектная составляю- слушателей курсов психологических щая теоретизирования как предмет дисциплин на гуманитарных факуль- рефлексии различных направлений тетах вузов. Санкт-Петербург ; Мо- социологии // Буття людини. При- сква ; Харьков : Питер, 1998. 688 с. рода та соціум: соціально-філософ- ські виміри. Вісник Харківського університету. 1998. № 5. С. 6–7. REFERENCES 4. Hermann Korte. Einführung in die Geschichte der Soziologie. München, 1. Ukraina: shliakh do konsolidatsii sus- 1992. 216 s. pilstva: natsionalna dopovid [Ukraine: 5. Політологія / За ред. О. І. Семківа. The Road to Social Consolidation: A Львів : Світ, 1994. 592 с. National Report]. (2017). Kyiv: In-

40 stytut politychnykh i etnonatsional- ciology. General historical analyzes. nykh doslidzhen im. I. F. Kurasa NAN Politics]. (O. Pohorilyi, Trans). Kyiv: Ukrainy ; Natsionalna akademiia nauk Osnovy [in Ukrainian]. Ukrainy, Sektsiia suspilnykh i humani- 7. Volovych, V. I., et. al. (Eds.). (1998). tarnykh nauk, Instytut politychnykh i Sotsiolohiia: korotkyi entsykl. slov. etnonatsionalnykh doslidzhen im. I. F. [Sociology: a short encyclical diction- Kurasa NAN Ukrainy [in Ukrainian]. ary]. Kyiv [in Ukrainian]. 2. Dugin, A. G. (2010). Sotsiologiya voo- 8. Kara-Murza, S. (2000). Manipuly- brazheniya. Vvedenie v strukturnuyu atsiya soznaniem [Manipulation of sotsiologiyu [Sociology of imagina- consciousness]. Moscow [in Russian]. tion. Introduction to structural so- 9. Osipov, G. V. (Eds.). (1972). Ameri- ciology]. Moscow: Akademicheskiy kanskaya sotsiologiya. Perspektivy. Proekt; Triksta [in Russian]. Problemy. Metody [American sociol- 3. Shcherbina, V. (1998). Subektnaya ogy. Prospects. Problems. Methods]. sostavlyayushchaya teoretizirovaniya Moscow: Progress [in Russian]. kak predmet refleksii razlichnykh 10. Myers, D. (1997). Sotsialnaya psik- napravleniy sotsiologii [The subject hologiya [Social Psychology]. Saint component of theorizing as a subject Petersburg: Piter [in Russian]. of reflection of various areas of so- 11. Afonin, E. A. Bandurka, O. M., Mar- ciology]. Buttia liudyny. Pryroda ta tynov, A. Yu. (2000). Suspilnyi rozvy- sotsium: sotsialno-filosofski vymiry. tok vid Rizdva Khrystovoho = Social Visnyk Kharkivskoho universytetu — Development AD [Social Develop- Being of a human. Nature and society: ment since the Nativity of Christ = social and philosophical dimensions. Social Development AD]. Kyiv: Par- Bulletin of Kharkiv University, 5, 6-7 lam. vyd-vo [in Ukrainian]. [in Russian]. 12. Kazintsev, A. I. (1990). Novye 4. Korte, H. (1992). Einführung in die politicheskie mify. Opyt publitsis- Geschichte der Soziologie. München ticheskogo issledovaniya [New politi- [in German]. cal myths. The experience of journal- 5. Semkiva, O. I. (Eds.). (1994). Poli- istic research]. Moscow: Molodaya tolohiia [Political Science]. Lviv: Svit gvardiya [in Russian]. [in Ukrainian]. 13. Sotsialnaya psikhologiya [Social psy- 6. Veber, M. (1998). Sotsiolohiia. Zahal- chology]. (1998). Saint Petersburg; no-istorychni analizy. Polityka [So- Moscow; Kharkov: Piter [in Russian].

41 UDC: 351:35.078.3 DOI: https://doi.org/10.32689/2617- 2224-2020-1(21)-42-56 Лашкіна Марія Григорівна, психолог-конфліктолог, кандидат наук з державного управління, доцент кафе- дри журналістики, реклами і зв’язків з громадськістю, факультет міжнарод- них відносин, Національний авіаційний університет, 03058, м. Київ, просп. Любомира Гузара, 1, тел.: +38 (050) 397 29 12, e-mail: maria.lashkina@gmail. com. ORCID: 0000-0002-8331-1853 Лашкина Мария Григорьевна, психолог-конфликтолог, кандидат на- ук по государственному управлению, доцент кафедры журналистики, рекла- мы и связей с общественностью, фа- культет международных отношений, Национальный авиационный универси- тет, 03058, г. Киев, просп. Любомира Гузара, 1, тел.: +38 (050) 397 29 12, e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0002-8331-1853 Lashkina Mariia Hryhoriivna, psychologist-conflictologist, PhD in Public Administration, Assistant Professor, De- partment of Journalism, Advertising and Public Relations, Faculty of International Relations, National Aviation University, 03058, Kyiv, 1, Prospekt Lyubomyra Huza, tel.: +38 (050) 397 2912, e-mail: maria. [email protected] ORCID: 0000-0002-8331-1853 Бєльська Тетяна Валентинівна, доктор наук з державного управління, доцент, доцент кафедри менеджменту і публічного адміністрування, Харків- ський національний університет місько­ го господарства імені О. М. Бекетова, 61002, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, 17, тел.: +38 (066) 450 62 12, e-mail: tanya_ [email protected]. ORCID: 0000-0002-2792-4700

42 Бельская Татьяна Валентиновна, доктор наук по государственному управлению, доцент, доцент кафедры менеджмен- та и публичного администрирования, Харьковский национальный университет го- родского хозяйства имени А. Н. Бекетова, 61002, г. Харьков, ул. Маршала Бажанова, 17, тел.: +38 (066) 450 62 12, e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0002-2792-4700 Bielska Tetiana Valentynіvna, Doctor of Science in Public Administration, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management and Public Administration, O.M. Beketov National Uni- versity of Urban Economy in Kharkiv, 61002, Kharkiv, Str. Marshalа Bazhanovа, 17, tel.: +38 (066) 450 62 12, e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0002-2792-4700

КОНЦЕПТИ ІРРАЦІОНАЛЬНОГО ТА РАЦІОНАЛЬНОГО В ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ: ПУБЛІЧНО-УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ

Анотація. Визначено, що в національній державно-управлінській діяль- ності змінилося поле раціональності, і нова технологічна реальність руй- нує усталені правила співіснування у суспільстві, логіку взаємодії, систему прийняття рішень, політичні теорії та практики. Зазначається, що концепти раціонального та ірраціонального в сучасних практиках менеджменту, ре- клами, зв’язків з громадськістю мають свої трансформаційні соціально-пси- хологічні особливості. Обґрунтовується, що в інформаційному просторі України забагато ін- формаційного шуму, фейків, маніпулятивних інформаційних повідомлень, які заважають формуванню раціонального мислення, що впливає на при- йняття рішень як кожною окремою людиною, так і на державному рівні. Стверджується, що архетипова методологія дає можливість припустити, що співвідношення раціонального та ірраціонального в суспільній свідомості українського соціуму є нестійким та мінливим й змінюється під зовнішніми впливами, зокрема засобів масової комунікації. Зазначається, що в суспіль- стві, маючи свободу та незалежність, не можна бути вільними від соціальних впливів. За таких умов, прогнозують автори, демократичний принцип “сво- боди слова” фактично перетворює інформаційний простір України на сферу впливу корпоративних інтересів різних політичних груп. Доводиться, що оглядове міждисциплінарне дослідження інформацій- ного простору на формування концепту раціонального та ірраціонального демонструє підвищення впливу на ірраціональну підсвідомість населення. Відбуваються спроби власників засобів масової інформації впливати на

43 процеси когнітивних змін у суспільстві, використовуючи міфологізацію, забобони та стереотипи масової суспільної свідомості; відбувається перехід до шоутизації політичного дискурсу, посилення інформаційного шуму, що призводить до підвищення кількості людей з розвиненим модусом ірраціо- нальної ідентичності. Ключові слова: архетип, управління, вплив, інформаційний простір, прийняття рішень, раціональність, ірраціональність, Українська школа ар- хетипіки. КОНЦЕПТ ИРРАЦИОНАЛЬНОГО И РАЦИОНАЛЬНОГО В ИНФОРМАЦИОННОМ ПРОСТРАНСТВЕ УКРАИНЫ: ПУБЛИЧНО-УПРАВЛЕНЧЕСКИЙ АСПЕКТ Аннотация. Обозначено, что в национальной государственно-управлен- ческой деятельности изменилось поле рациональности, и что новая техно- логическая реальность разрушает устоявшиеся правила сосуществования в обществе, логику взаимодействия, систему принятия решений, политиче- ские теории и практики. Указывается, что концепты рационального и ир- рационального в современных практиках менеджмента, рекламы, связей с общественностью имеют свои трансформационные социально-психологи- ческие возможности. Обосновано, что в информационном пространстве Украины много ин- формационного шума, фейков, манипулятивных информационных со- общений, которые мешают формированию рационального мышления, влияет на принятие решений как каждым отдельным человеком, так и на государственном уровне. Утверждается, что архетипическая методология дает возможность предположить, что соотношение рационального и ир- рационального в общественном сознании украинского социума является неустойчивым и непостоянным и изменяется под внешними воздейст- виями, в том числе, средств массовой коммуникации. Указывается, что в обществе, имея свободу и независимость, не возможно быть свободными от социальных воздействий. При таких условиях, прогнозируют авторы, демократический принцип “свободы слова” фактически превратил инфор- мационное пространство Украины на сферу влияния корпоративных инте- ресов различных политических групп. Доказывается, что комплексное междисциплинарное исследование ин- формационного пространства на предмет формирования концепта рацио­ нального и иррационального демонстрирует повышение влияния на ир- рациональное подсознание населения. Происходят попытки владельцев средств массовой информации влиять на процессы когнитивных измене- ний в обществе, используя мифологизацию, предрассудки и стереотипы массового общественного сознания; происходит переход к шоутизации по- литического дискурса, усиление информационного шума, что приводит к увеличению количества людей с развитым модусом иррациональной иден- тичности.

44 Ключевые слова: архетип, управление, влияние, информационное про- странство, принятие решений, рациональность, иррациональность, Украин- ская школа архетипики. CONCEPTS OF IRRATIONAL AND RATIONAL IN THE INFORMATIONal SPACE OF UKRAINE: PUBLIC-MANAGEMENT ASPECT Annotaion. The authors claim that the field of rationality has changed in the national governmental activity. They point out that a new technological reality destroys established rules of coexistence in the society, a logic of interaction, a de- cision-making system, political theories and practices. The authors determine that concepts of rational and irrational in modern management practices, advertising, public relations have their transformational social and psychological features. The article substantiates that in the information space of Ukraine there are too much information noise, fakes, manipulative information messages that in- terfere with formation of rational thinking that influences decision making, both for each individual person and at the state level. It is argued that the archetypal methodology makes it possible to assume that relation between rational and irra- tional in the social consciousness of the Ukrainian society is unstable and variable and changes under external influences, in particular mass media. It is stated that in the society, having freedom and independence, we cannot be free from social influences. The authors predict that under such conditions a democratic princi- ple of “free speech” effectively transforms an informational space of Ukraine into a sphere of influence of corporate interests of different political groups. The authors assert that a cross disciplinary survey of the information space in regarding to formation of a concept of rational and irrational demonstrates an increase of influence on the irrational subconscious of the population. The article proves that there are attempts of media owners to influence processes of cognitive changes in the society, by the use of mythologization, prejudices and stereotypes of mass public consciousness; there is a shift to showcasing of political discourse, amplifying of information noise that leads to an increase in a number of people with a developed mode of irrational identity. Keywords: archetype, management, influence, an informational space, deci- sion making, rationality, irrationality, a Ukrainian school of archetype.

“Уряд і засоби масової інформації також відіграють свою роль, захищаючи нас від інформації, що найбільш сильно суперечить нашим поглядам….. Репортери та редактори відбирають, які матеріали треба представити публіці” Із Книги “Соціальний вплив”, автори Ф. Зімбардо, М. Ляйппе, 2000 р., с. 157.

Постановка проблеми. Слід державно-управлінській діяльно- констатувати, що в національній сті змінилося поле раціональності.

45 Публічно-управлінські практики циплінарний характер, спираєть- взаємодії в інформаційному просто- ся на методологію герменевтики та рі дуже швидко трансформуються практики контент-аналізу. В статті й приймають незвичні для людини ми спробуємо проаналізувати, як в форми. Нова технологічна реаль- інформаційному просторі України ність руйнує усталені правила спі- відображені концепти формування віснування в суспільстві, логіку вза- раціонального мислення та підходу ємодії, систему прийняття рішень, до свого життя, наскільки раціональ- політичні теорії та практики. Вод- ним є інформаційно-комунікатив- ночас, людська психіка влаштована ний дискурс, що пропонують засоби таким чином, що потребує певних масової комунікації українському умов і часу для пристосування до суспільству та наскільки психоло- нових обставин технологічного сві- гічні й когнітивні можливості укра- ту. Розвиток технологій сьогодні вже їнського соціуму здатні переварити випереджають розвиток людських той інформаційний коктейль. Дослі- навиків й психіки, які не встигають дження ґрунтується на гіпотезі, що пристосуватися до нових обставин в інформаційному просторі України технологічного світу. Технології забагато інформаційного шуму, фей- впливають на всі системи людського ків, маніпулятивних інформаційних життя, стосунків, комунікації, при- повідомлень, які заважають форму- йняття рішень, управління держава- ванню раціонального мислення, що ми, трансформації та десакралізації впливає на прийняття рішень, не наукових підходів, теорій та концеп- тільки кожною окремою людиною цій тощо. щодо свого життя, а і на державному Концепти раціональності та ір- рівні. раціональності, що походять з філо- Аналіз останніх досліджень і софських теорій, були обґрунтовані публікацій. Співвідношення раці- в ліберальних економічних теоріях, онального та ірраціонального роз- теоріях пізнання, інших напрацю- глядаються в науковому дискурсі ваннях соціально-гуманітарного з моменту виникнення людської пізнання. В сучасних умовах між- філософської думки щодо теорій дисциплінарних підходів та вико- існування соціуму: Декарт, Спі- ристання їх в науково-прикладних ноза, Г. В. Ф. Гегель, В. Паскаль, практиках менеджменту, реклами, А. Шопенгауер, К. Ясперс, М. Фу- зв’язків з громадськістю концепти ко та інші. В нашому дослідженні “раціонального/ірраціонального” ми спираємося на підходи М. Ве- мають свої трансформаційні соціаль- бера, Ю. Хабермаса, К-Г. Юнга, но-психологічні особливості. Пропо- З. Фройда, А. Адлера, М. Мафесолі, нуємо поглянути на сталі концепції Ж. Дюрана та інших. Дослідження з міждисциплінарного погляду, ви- сучасних українських вчених Укра- користовуючи архетипову методо- їнської школи архетипіки сприя- логію, що пояснює ірраціональні ли у розробці інструментарію для прояви. Запропоноване дослідження вивчення сучасного холістичного має науково-прикладний міждис- світу, зокрема: Е. Афоніна, А. Мар-

46 тиненка, О. Суший, О. Донченко, формування публічної політики та С. Сібірякова. Сучасні українські взаємодії в державі. дослідники розглядають співвідно- Людська психологія не ґрунту- шення концептів раціонального та ється тільки на когнітивних можли- ірраціонального в розвитку історії, востях, на що вперше звернув увагу в політичних процесах, політичних Зигмунд Фрейд в своїх досліджен- ідеологіях та в циклічній поведінці нях, де показав структуру особи- електорату під час виборчих проце- стості, в якій важливу роль відіграє сів: Д. Додонов, В. Богданов, І. Га- підсвідомість. Підсвідомість не ґрун- лицький, Х. Слюсарчук, А. Чорна. тується на раціональних процесах, Метою статті є аналіз інформа- вона включає в себе велику кількість ційного простору України, прогно- ірраціональних складових — почут- зування його впливу на формування тів, емпіричного досвіду, соціальних раціональної свідомості населення, традицій та впливів зовнішнього се- визначення можливості влади впли- редовища. Раціоналізація — це вже вати на процеси когнітивних змін в прояв психіки, один із механізмів суспільстві. психологічного захисту, що забезпе- Виклад основного матеріалу. чує закритість, маскування істинних Філософське трактування раціона- думок та мотивів. Водночас, неусві- лізму передбачає включення інте- домленість мотивів може детермі- лектуальних, розумових операцій нуватися не тільки соціальною або кожної людини для прийняття рі- індивідуальною неприйнятністю си- шень щодо своєї поведінки в су- туації, але й впливами гіпнотичного спільстві, організації свого життя та трансу, діями в стані афекту або не- соціальних взаємодій. Політичні свідомої ірраціональності [1, с. 556]. теорії та практики використовують Тобто людина починає виправдову- поняття раціональності, виходячи вати свої ірраціональні дії та почут- з філософського трактування ког- тя раціональними думками та моти- нітивних підходів до свого життя. вами. Ідеологічні підходи до демократії, як Трактування ірраціональності форма державного правління, та лі- (від лат. Irrationalism — нерозумний, бералізму — як економічної основи несвідомий) в різних філософських демократії, повністю побудовані на традиціях протиставляється раціо- раціоналізмі. Основою демократич- нальному когнітивному пізнанню, них свобод та прав людини є вільний спиранню на інтуїцію, віру, інстинк- вибір та прийняття зважених раціо- ти, стереотипи та традиції. Усі релі- нальних рішень щодо, свого життя. гійні та релігійно-філософськи течії Раціональність допомогла людству спираються суто на ірраціональне влаштувати цей світ і в цій парадиг- сприйняття дійсності. мі людство живе вже багато століть. В соціальному аспекті ефекти Раціональність побудована на роз- ірраціонального описав в своїх пра- рахунках математичного та статис- цях Карл Гюстав Юнг, який звернув тичного гатунку, що стала основою увагу на архетипову складову осо- всіх концепцій, теорій та стратегій бистості, що не може не впливати на

47 прийняття рішень окремо взятої лю- німи впливами, зокрема засобів ма- дини. Архетипи (з грец. “початок”, сової комунікації. Перевантаженість “зразок”) у різних наукових сферах інформаційного простору призво- трактуються як проформа, прототип, дить до втоми та втрати зацікавлено- вихідний зразок. В літературних тво- сті, бажання вимкнути телевізор, не рах архетипи — це образи, які часто слідкувати за новинами, сховатися повторюються, що лежать в основі у свій внутрішній світ й слідувати літературних сюжетів, фольклорні стереотипним звичним шляхом при- мотиви; в мистецтві — первинний йняття рішень. оригінал, що покладений в основу Українське суспільство, в своєму міфів, казок, самої культури. З точки світоглядному плані тільки починає зору представників школи аналітич- виходити з традицій радянського ної психології (К. Юнг) архетипи — патерналізму. Дослідження індексу це універсальні психічні структури, соціального самопочуття, що прово- що складають колективне несвідоме дяться Інститутом соціології з 1992 та відображаються у нашому досвіді року, вперше зафіксувало покра- через певні уяви, мотиви, сновидін- щення самопочуття українців у 2018 ня тощо [2, с. 251]. році [4]. Соціологи цей феномен С. Кримський зазначав, що одним пов’язують з усвідомлення україн- із основних архетипів української ців своєї незалежності в прийнятті нації є кардіоцентричність. Аргумен- рішень щодо свого життя та опори тація філософії серця була постій- на власні сили, без сподівань на дер- ною в українській літературі, духо- жаву. За даними моніторингу соці- вності та менталітеті. Це є архетип, єтальних змін, що проводиться під тобто наскрізна символічна струк- егідою керівника Української школи тура. Ще одним із архетипів — є му- архетипіки Е. Афоніна, у 46 % дорос- дрість, той самий древньогрецький лого населення України сформована “логос”, пов’язаний з розумовими й готова і далі відтворюватися своя операціями. Але не в значені раціо- ідентичність [5]. Модус ідентичнос- нального, а той, що проявляється в ті, на думку Е. Афоніна, на сьогодні мудрості речей, який С. Кримський вже сформувався у більшості насе- називає софійністю. Ці особливості лення України, що дає соціальний українського менталітету наводять оптимізм для подальшого розвитку й на думку, що раціонального підходу просування по шляху реформування до життя та раціонального управлін- суспільства, включності громадян у ня, важко чекати від суспільства, яке вирішення суспільних проблем й пе- складається з кардіоцентричних ін- ретворення ціннісно-мотиваційної тровертів [3, с. 166]. сфери з патерналістської на раціо- Архетипова методологія дає нальну, а значить відповідальну. Вче- можливість припустити, що спів- ний вважає, що кількість громадян із відношення раціонального та ірра- раціонально-інтуїтивним складом ціонального в суспільній свідомості буде тільки збільшуватися, що дає українського соціуму є нестійким та надію на “українське диво”, прорив мінливим й змінюється під зовніш- у всіх сферах соціального й політич-

48 ного життя. В цілому, розділяючи допомогою спеціальних програм для оптимізм Е. Афоніна, ми хочемо по- соціальних мережам. Кожна людина дивитися наскільки інформаційний отримувала таргетовану, емоційно простір впливає на збільшення сві- заряджену, пристосовану до її уподо- домо мислячих людей з раціональ- бань картинку світу, що вплинула на ним модусом ідентичності? її вибір. Спеціалісти стверджують, В соціальному суспільстві, маючи що рішення з виходу з Європейсько- свободу та незалежність, ми, однак, го союзу, що приймалося громадяна- не можемо бути вільними від соці- ми Великої Британії на референдумі, альних впливів. В сучасному світі ці також не можна назвати однозначно впливи стають все більш помітними, самостійним та раціональним вибо- оскільки нас оточує велика кіль- ром. Під час парламентських вибо- кість інформаційних повідомлень. рів в Україні, користувачі соціальної Інформаційний простір людини на- мережі Facebook також помічали, що стільки широкий та різнобарвний, політична реклама їм пропонувала що часто ми навіть не усвідомлюємо, кандидатів-мажоритарників з тієї звідки і в який спосіб в нашу голову території, де вони заходити в мере- потрапила та або інша думка. Роз- жу [6]. виток Інтернету і соціальних мереж В Україні ще до 2019 року ос- створили не просто зручний про- новним місцем отримання новин та стір для соціальних впливів, а фак- інформації для суспільства було те- тично перетворилися на впливових лебачення. Частка людей, що диви- політичних гравців суспільного й лася новини по телевізору складала політичного дискурсу. Починаючи у 2017 році — 90 %. На початку 2019 з 30–40-х рр. ХХ ст., засоби масової року, за даними Київського міжна- інформації, які розвивалися як місце родного інституту соціології, 74 % накопичення новин, стали майдан- українців називали телевізор клю- чиком технологічного формування човим джерелом новин. В лютому думок та ідей. Сьогодні ж техноло- 2018 р. частка цих людей була ще гічна революція перетворила їх на значно більшою — 86 % [7]. В Україні інструмент маніпуляцій, фейків, ін- зареєстровано більше 800 телерадіо- формаційних воєн та соціального організацій. Розвиток цифрового та впливу. Прикладом змін можуть слу- супутникового сегменту телевізій- гувати результати виборів у США, ного ринку дозволяє говорити про коли президентом став Барак Обама. покращення якості телевізійного Кошти та голоси для його підтримки сигналу та охоплення території його вже тоді збиралися через соціальні розповсюдження, що автоматично мережі. У 2015 р. на виборах наступ- призводить до збільшення аудиторії ного президента США інформацію телеглядачів. Кожне домогосподар- з соціальних мереж використали ство має по одному і більше переда- спеціалісти з реклами й маркетингу, вачів телевізійного сигналу. і вплив здійснювався через таргето- Більшість каналів належать фі- вану рекламу, на основі профайлів нансово-промисловим групам або користувачів, які створювалися за представникам олігархічного секто-

49 ру, існує тільки один канал незалеж- тету, в десятку найбільш популяр- ного Суспільного мовлення, попу- них каналів входять тільки канали, лярність якого є досить низкою. Три що належать олігархам. На половині роки тому Верховна Рада прийняла з цих каналів виходять щоденні ви- закон, який зобов’язує ЗМІ розкри- пуски новин, тижневики, а на трьох вати імена кінцевих власників і бе- — політичні ток-шоу. нефіціарів. Однак, за даними Інсти- В липні 2019 повернення на канал туту масової інформації тільки 28 % “1+1” популярного серіалу “Свати”, популярних Інтернет-ЗМІ в Україні який вийшов вперше у 2012 році, вказали інформацію про контакти, збільшило долю переглядів до 22,8%, головного редактора і власника. Дані що перевищило навіть прем’єру сері- про справжніх власників переважно алу “Чорнобиль”, який був найбільш недоступні на веб-сайтах. Отже, ри- популярним серед глядачів україн- нок ЗМІ в Україні є скоріше непро- ського телебачення у 2019 році [9]. зорим, ніж прозорим. Моніторинг новинних повідо- Найбільшою популярністю, за млень, що робить регулярно громад- спостереженнями Бізнес Цензора, ська організація “Детектор медіа” користується загальнонаціональні свідчить, що канали подають інфор- канали групи StarLightMedia, що на- мацію, порушуючи баланс думок лежить В. Пінчуку (“Новий канал”, в бік своїх власників, або ідеології ICTV, СТБ, М1, М2, “Оце”), канал партії, що ними підтримується, нех- “Україна” Р. Ахметова і канал “1+1”, туючи журналістськими стандарта- що входить в холдінг ““1+1” Медіа” І. ми висвітлення новин, а в тижневих Коломойського. Загальну частку ау- оглядах створюють настільки поляр- диторії, що охоплюється ними, мож- ну картину події, що важко оцінити на подивитися в табл. 1. За даними правдивість інформації. Як приклад, Індустріального телевізійного комі- можемо подивитися на моніторинг

Таблиця 1 Популярність українських каналів [8]*

Канали Політична особа Відсоток від загального телеперегляду, % “Новий канал”, ICTV, СТБ, М1, М2, Віктор Пінчук 27,66 “Оце” Холдінг “1+1” Медіа” Ігор Коломойський 16,9 “Україна” Рінат Ахметов 14,8 Inter Media Group, зокрема Інтер Дмитро Фірташ, 14 Сергій Льовочкін 112, NewsOne, ZIK Віктор Медведчук 2,98 Прямий, 5 канал Петро Порошенко 1,26

* Джерело: https://biz.censor.net.ua/resonance/3133637/yak_olgarhi_rozdlili_teleefr_ukrani За даними Індустріального телевізійного комітету (ІТК) за травень 2019, аудиторія 18–54 років, що проживає в містах від 50 тис.населення

50 підсумкових програм від 3 листопа- використовуючи ЗМІ, намагаються да 2019 року, де висвітлюється подія постійно впливати на суспільну дум- відведення військ на лінії розмежу- ку, транслюючи протилежні, а часто вання [10]. Моніторинг ток-шоу різ- неправдиві меседжі та інформацію. них каналів, де обговорюється про- Інформаційний простір наповнюєть- блема реформи ринку землі показав, ся чутками і фейками часто свідомо, що проблема, яка є вкрай болючою оскільки глобальність впроваджен- та важливою для України, через ба- ня інформації стала ознакою часу, а гато років пропаганди в інформа- гібридна війна, що йде в країні, вико- ційному просторі, призвела до зміни ристовує інформаційний компонент. думки громадян, а іноді просто неро- Останні президентські вибори в зуміння того, що відбувається [11]. В Україні показали ще один важливий новинних програмах деяких каналів феномен, який ми визначаємо як підбір інформаційних повідомлень “шоутизація політики”. Шоутизація просто жахає. Найбільш виділяється політики, на нашу думку, означає в цьому сенсі канал “1+1”. Випуски використання елементів шоу, роз- новин на цьому каналі іноді форму- ваг, спрощень політичних проблем ються за принципом класичної фор- та процесів в політичному дискурсі, мули привертання уваги: 90 % новин перенесення вектору комунікатив- становлять ті, що мають ознаки ше- ної взаємодії з суспільством із сер- сти С і однієї Г — скандали, сенсації, йозного зваженого раціонального секс, страх, смерть, сміх та гроші. діалогу в розважальний, простий, Причому, принцип інфотейменту веселий контент. Фактично прин- (інформуючи розважати) характер- цип інфотейменту з телевізійного ний для всіх тем, що подаються в но- каналу “1+1” перемістився в полі- винах. Фактично новинний простір тичний дискурс, підтримка якого у перетворюється на розважальний населення складає більше 70 % (у ве- й не дає можливості раціонально ресні 2019 підтримка дій президента оцінити те, що відбувається задля Зеленського складає 71 % [12]). Но- формування зваженої картини дня. вий президент України змінив пра- Демократичний принцип “свободи вила спілкування з аудиторією, яка слова” фактично перетворив інфор- традиційно брала участь у виборах, маційний простір України на сферу звертаючись до неї через соціальні впливу корпоративних інтересів різ- мережі та ролікі на YouTube. них політичних груп, заглушивши У 2019 році дослідники вперше споживачів розважальним контен- зафіксували, що українці почали том, маніпулятивними повідомлен- більшість новин отримувати з ін- ня та інформаційним шумом. тернету — 68 %. Опитування було Характерною ознакою сучасного проведено соціологічною компанією інформаційного простору України InMind на замовлення міжнародної є також його сильна політизація й неприбуткової організації Internews, агресивність. Політичні ток-шоу пе- визначало рівень довіри до засобів рестали бути інформативним дис- масової інформації, рівень критич- кусійним майданчиком, політики, ного мислення та медіаграмотності.

51 Дослідження медіаспоживання по- ніпуляцій суспільною думкою, ви- казало, що частка українських ін- користання емоційних станів корис- тернет-користувачів, порівняно з тувачів соціальних мереж, вірусне 2015 роком зросла на 14 %. Сьогод- розповсюдження контенту. В умовах ні в Інтернеті присутні 85 % україн- невизначеності, маніпулювати ви- ців. Тестування на медіаграмотність бором значно легше, тому технології показало, що лише 11 % респонден- маніпулювання стають більш попу- тів змогли правильно відрізнити лярними, витонченими та непоміт- справжні новини від неправдивої ін- ними для людей. Український до- формації серед трьох поданих варі- слідник С. Телешун запропонував антів. Також респонденти відмічали, власний рейтинг маніпулятивних що рівень інформації про реформи впливів, що активно використовуєть- значно зменшився, такі матеріали ся перед виборами політиками, серед стають менш помітними в інформа- яких, зокрема, назвав: глобальні або ційному просторі [13]. “хмарні” фейки; синдром соціальної Збільшення користувачів Інтер- глухоти, коли політики ігнорують нету і соціальних мереж — це за- реальні соціальні проблеми; інфор- гальносвітовий тренд, який свідчить, маційний калейдоскоп; мозаїчність; що популярність традиційних медіа сенсаційність та терміновість; фокус знижується. Водночас це свідчить на другорядному; емоційна сірість; про існування загроз впливів та ма- технологія “інформаційного казана”

Таблиця 2 Рейтинг дотримання професійних стандартів он-лайн медіа*

Канали Політична особа Відсоток дотримання законодавства (без порушень), % Укрінформ державне інформаційне 98 агентство Сайт Дзеркало тижня Анатолій Гриценко 94 РБК-Україна Йосип Пінтус 86 Сайт Сегодня Рінат Ахметов 84 Страна 62 Сайт 24 каналу 77 % акцій належать 82 дружині мера Львова Андрія Садового — Катерині Кіт- Садовій Сайт 112 Віктор Медведчук 76 УНІАН разом з Ігор Коломойський 74 сайтами ТСН і Главред входять 72 в Холдінг “1+1” Медіа” Обозреватель Михайло Бродський 70 Znaj Вадим Якимець, 14 Людмила Погиба

* Джерело: складено за даними Ліга.net [Там же], рейтинг станом на 17 жовтня 2019 р.

52 та інші [14]. Можемо констатувати, форму відеозвернень, які також по- що проаналізовані нами програми но- пулярні у користувачів соціальних вин та політичних ток-шоу, свідчать мереж. Останні події, що висвітлю- про наявність всіх цих технологій в ються в інформаційному просторі за сучасному інформаційному просто- участі головного ньюзмейкера кра- рі. Якщо додати сюди соціальні ме- їни, свідчать про його чутливість до режі, які транслюють мета-наративи суспільної думки та використання великої кількості людей й затягують ним популістичних ідей та підходів в своє інформаційне марево, то скла- до політичних проблем, що в свою дається картина безперервного ін- чергу не сприяють раціональності, формаційного потоку, де часто немає а навпаки використовують меми та конструктивного контенту. Все це не забобони української традиційної та допомагає формуванню раціональ- архетипової свідомості. ного мислення, а тільки створює не- Висновки і перспективи подаль- безпеки, роздмухує страхи та панічні ших досліджень. Оглядове міждис- настрої, що призводить до зростання циплінарне дослідження інформа- рівня тривожності та патопсихоло- ційного простору на формування гічних станів суспільства. концепту раціонального та ірраціо- Можемо також припустити, що нального демонструють підвищен- перехід до шоутизації політики, який ня впливу на ірраціональну підсві- продемонстрували результати вибо- домість населення. Відмічаються рів президента в Україні, реакція су- спроби власників засобів масової спільства, психологічний прихисток інформації впливати на процеси ког- в гуморі та спрощеності. Соціальні нітивних змін в суспільстві, вико- мережі стали основою комунікації ристовувати міфологізацію та масову влади та суспільства, що створює суспільну свідомість. Відбувається ризик втрати сенсу та змістовних перехід до шоутизації політичного дискусій про зміст політики. Сьо- дискурсу, посилення інформаційного годні сумарно на сторінки за участі шуму, що призводить до підвищення Володимира Зеленського в соціаль- кількості людей з розвиненим мо- ній мережі Fasebook підписано біля дусом ірраціональної ідентичності. 2 млн. людей, в мережі Instagram Можливо більш детальне вивчення 8,8 млн., під час виборчих перегонів проблеми дозволить довести науко- його пости та відео в соціальній ме- вий висновок фахівців щодо проявів режі Instagram набирали по 5 млн. цього негативного впливу тільки на переглядів. Відео про купання пре- частину суспільства, яка немає висо- зидента в басейні, від 9 квітня 2019 ких характеристик раціональності. року, переглянули 987 тисяч корис- тувачів, всього аудиторія спостері- гачів цієї соціальної мережі складає СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ 3,5 мільйонів [15]. Коли виникають ДЖЕРЕЛ конфлікти, або політичні питання, 1. Головин С. Ю. Словарь практиче- які створюють напруженість в су- ского психолога / С. Ю. Головин. — спільстві, президент використовує Минск : Харвест, 1998. — 800 с.

53 2. Юнг К. Г. Божественный ребенок : 9. Телерейтинги: “Сватам” удалось аналитическая психология и воспи- побить рекорд “Черонобіля” на тание / К. Юнг. — Сб.- М. : “Олимп”; “1+1” [Електронний ресурс]. — ООО “Изд-во АСТ-ЛТД”, 1997. — Режим доступу : https://telekritika. 400 с. ua/tv/telerejtingi-svatam-udalos-po- 3. Лашкіна М. Г. Хаос, самоорганіза- bit-rekord-chernobylja-na-1-1/ ція та кооперація як архетипи дер- 10. Довженко М. Вам не до прокурора, жавності для України / М. Лашкіна а до психіатра. Огляд порушень // Публічне управління: теорія і і маніпуляцій у тижневиках 1–3 практика : збірник наукових праць листопада 2019 року / М. Довженко Асоціації докторів наук з державно- [Електронний ресурс]. — Режим го управління. — Х. : ДокНаукДер- доступу : https://detector.media/ жУпр. — Спец. випуск. — Березень, teletizhneviki/article/172304/2019- 2015. — С. 162–168. 11-11-vam-ne-do-prokurora-ado- 4. Котляр А. Є відчуття, що зараз ми psikhiatra-oglyad-porushen-imanip- переживаємо новий осьовий час / ulyatsii-utizhnevikakh-13listopada- А. Котляр // Дзеркало тижня. — 2019roku/ 28 грудня-11січня 2019 р. — № 50 11. Довженко М. Із думкою про корову. [Електронний ресурс]. — Режим Огляд порушень та маніпуляцій у доступу : https://dt.ua/interview/u- тижневиках 15-17 листопада 2019 noviy-osoviy-chas-298133_.html року / М. Довженко [Електронний 5. Афонін Е. А. Результати моніторин- ресурс]. — Режим доступу : гу соцієтальних змін українського https://detector.media/teletizhn- суспільства (1992-2012): контекст eviki/article/172687/2019-11-24-iz- управління та освіти / Е. А. Афонін dumkoyu-pro-korovu-oglyad-po- // Управлінські компетенції викла- rushen-ta-manipulyatsii-u-tizhnevi- дача вищої школи : тези доповіді kakh-15-17-listopada-2019-roku/ міжнар. наук.-практ. конф. (14-15 12. Кто владеет популярными СМИ бер. 2013 р.). — Київ, 2013. в Украине и как это отражается 6. Правдиченко А. Персональні дані на их информационной политике онлайн: проблеми регулювання та [Електронний ресурс]. — Режим перспективи захисту / А. Правди- доступу : https://www.liga.net/ ченко [Електронний ресурс]. — Ре- politics/articles/oboz-strana- жим доступу: https://cedem.org.ua/ znaj-kto-stoit-za-angajirovan- analytics/personalni-dani-onlajn/?f nymi-i-ne-ochen-smi-v-ukraine- bclid=IwAR3SPYL9O3mQATtIzm mediagigiena?fbclid=IwAR0RMZg_ fW-CYxmPU-4nd2uJtBg5iUH4j3J- ESLDQz6w2YAybeCDVWUD7VihP- nuxZkgwJOSYGuw CwRmqGEGbp3X9g9Qgufu1aXJHE 7. Верстюк И. Точки доступа / И. Вер- 13. Онлайн медіа та соціальні мережі стюк, К. Бердинских // Новое вре- перехопили лідерство у телебачення мя. — 11 апреля 2019 г. — № 13. — за популярністю в Україні — нове С. 18–25. опитування USAID-Internews щодо 8. Віннічук Ю. Як олігархи розділили споживання ЗМІ [Електронний телеефір України / Ю. Віннічук // ресурс]. — Режим доступу : Бізнес Цензор [Електронний ре- https://internews.in.ua/uk/news/ сурс]. — Режим доступу : https://biz. onlajn-media-ta-sotsialni-merezhi- censor.net.ua/resonance/3133637/ perehopyly-liderstvo-u-telebachen- yak_olgarhi_rozdlili_teleefr_ukrani nya-za-populyarnistyu-v-ukrajini-

54 nove-opytuvannya-usaid-internews- ial time] Dzerkalo tyzhnya — Mir- schodo-spozhyvannya-zmi/ ror of the week, Issue 50, December 14. Телешун С. Управління людьми в 28-January 11, available at : https:// нестабільному світі : світовий дос- dt.ua/interview/u-noviy-osoviy- від та українські реалії / С. Телешун chas-298133_.html [in Ukraine]. [Електронний ресурс]. — Режим 5. Afonin E. A. (2013). Rezulʹtaty доступу : https://www.ukrinform. monitorynhu sotsiyetalʹnykh zmin ua/rubric-other_news/2587809- ukrayinsʹkoho suspilʹstva (1992– upravlinna-ludmi-u-nestabilnomu- 2012): kontekst upravlinnya ta osv- sviti-svitovij-dosvid-ta-ukrainski- ity [The results of the monitoring of realii.html social changes in Ukrainian society 15. Підтримка Зеленського б’є рекор- (1992–2012): the context of manage- ди: з’явився новий рейтинг [Елек- ment and education]: Upravlinsʹki тронний ресурс]. — Режим досту- kompetentsiyi vykladacha vysh- пу : https://www.pravda.com.ua/ choyi shkoly: tezy dopovidi mizhnar. news/2019/09/12/7226071/ nauk.-prakt. konf. (14–15 bereznia. 2013 r.) — Management competen- cies of a teacher of higher education: REFERENCES abstracts of the international report. 1. Golovin S. Y. (1998). Slovarʹ prak- scientific-practical Conf. (Mar 14–15, tycheskoho psykholoha [Dictionary 2013). — Kyiv [in Ukraine]. of the practical psychologist]. Minsk: 6. Pravdichenko A. (2019). Personalʹni Harvest [in Belarus]. dani onlayn: problemy rehulyuvannya 2. Jung K. G. (1997). Bozhestvennyy ta perspektyvy zakhystu [Personal rebenok : analytycheskaya psykholo- data online: regulatory issues and hyya y vospytanye [Divine Child: An- prospects for protection]. cedem.org. alytical Psychology and Education]. ua. Retrieved from https://cedem.org. Sb. — M. : “Olymp” [in Russia]. ua/analytics/personalni-dani-onlajn/ 3. Lashkina M. G. (2015). Khaos, samoor- ?fbclid=IwAR3SPYL9O3mQATtIzm hanizatsiya ta kooperatsiya yak arkhe- fW-CYxmPU-4nd2uJtBg5iUH4j3J- typy derzhavnosti dlya Ukrayiny [Cha- nuxZkgwJOSYGuw os, self-organization and cooperation as 7. Verstyuk I. & Berdynskikh K. (2019). archetypes of statehood for Ukraine] Tochky dostupa [Access points]. No- Publichne upravlinnya: teoriya ta voe vremya [New time]. — Vol. 13. — praktyka — Public Administration: С. 18–25. Theory and Practice, Issue 4 (special 8. Vinichuk Y. (2019) Yak oliharkhy edition), 162-168, available at : http:// rozdilyly teleefir Ukrayiny [How irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/ the oligarchs divided the Ukrainian cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21D television]. Biznes Tsenzor [Business BN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMA Censor]. biz.censor.net.ua. Retrieved GE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_ from https://biz.censor.net.ua/reso- file_name=PDF/ nance/3133637/yak_olgarhi_rozdli- Pubupr_2015_1(spets.__28.pdf [in li_teleefr_ukrani Ukraine]. 9. Telereytynhy: “Svatam” udalosʹ pobytʹ 4. Kotlyar A. (2019). Vidchuttya, shcho rekord “Cheronobilya” na “1+1” [TV zaraz my perezhyvayemo novyy Ratings: Swat managed to break the osʹovyy chas [There is a feeling that record of “Chernobyl” by “1 + 1”]. we are now experiencing a new ax- telekritika.ua. Retrieved from https://

55 telekritika.ua/tv/telerejtingi-svatam- strana-znaj-kto-stoit-za-angajirovan- udalos-pobit-rekord-chernobylja- nymi-i-ne-ochen-smi-v-ukraine- na-1-1/ mediagigiena?fbclid=IwAR0RMZg_ 10. Dovzhenko M. (2019). Vam ne do ESLDQz6w2YAybeCDVWUD- prokurora, a do psykhiatra. Ohly- 7VihPCwRmqGEGbp3X9g9Qgu- ad porushenʹ i manipulyatsiy u fu1aXJHE tyzhnevykakh 1–3 lystopada 2019 13. Onlayn media ta sotsialʹni merezhi per- roku [You are not a prosecutor, but a ekhopyly liderstvo u telebachennya za psychiatrist. Review of violations and populyarnistyu v Ukrayini — nove opy- manipulations in the weekly news- tuvannya USAID-Internews shchodo papers November 1–3, 2019]. detec- spozhyvannya ZMI [Online media and tor.media. Retrieved from https:// social networks have taken the lead detector.media/teletizhneviki/ in popular television in Ukraine — a article/172304/2019-11-11-vam- new poll by USAID-Internews on ne-do-prokurora-ado-psikhia- media consumption]. internews.in.ua. tra-oglyad-porushen-imanipulyatsii- Retrieved from https://internews. utizhnevikakh-13listopada-2019roku/ in.ua/uk/news/onlajn-media-ta-sot- 11. Dovzhenko M. (2019). Iz dumkoyu sialni-merezhi-perehopyly-liderstvo- pro korovu. Ohlyad porushenʹ ta ma- u-telebachennya-za-populyarnistyu- nipulyatsiy u tyzhnevykakh 15-17 ly- v-ukrajini-nove-opytuvannya-usaid- stopada 2019 roku [With the thought internews-schodo-spozhyvannya-zmi/ of a cow. Review of violations and 14. Teleshun S. Upravlinnya lyudʹmy v manipulations in the weeklies Novem- nestabilʹnomu sviti : svitovyy dos- ber 15-17, 2019]. detector.media. Re- vid ta ukrayinsʹki realiyi [Managing trieved from https://detector.media/ People in an Unstable World: World teletizhneviki/article/172687/2019- Experience and Ukrainian Realities]. 11-24-iz-dumkoyu-pro-korovu- www.ukrinform.ua. Retrieved from oglyad-porushen-ta-manipulyatsii- https://www.ukrinform.ua/rubric- u-tizhnevikakh-15-17-listopada- other_news/2587809-upravlinna- 2019-roku/ ludmi-u-nestabilnomu-sviti-svi- 12. Kto vladeet populyarnymy SMY v tovij-dosvid-ta-ukrainski-realii.html Ukrayne y kak éto otrazhaet·sya na 15. Pidtrymka Zelensʹkoho bʺye rekordy: ykh ynformatsyonnoy polytyke [Who zʺyavyvsya novyy reytynh [Sup- owns popular media in Ukraine and port for Zelensky beats the record: how it affects their information policy]. a new rating]. www.pravda.com.ua. www.liga.net. Retrieved from https:// Retrieved from https://www.pravda. www.liga.net/politics/articles/oboz- com.ua/news/2019/09/12/7226071/

56 UDC: 35:159.955:316.6 DOI: https://doi.org/10.32689/2617- 2224-2020-1(21)-57-70 Бобровський Олексій Ілліч, аспірант кафедри державного управ- ління та місцевого самоврядування Дніпропетровського регіонального ін- ституту державного управління Націо- нальної академії державного управління при Президентові України; 49000, м. Дні- про, вул. Титова, 2, e-mail: bobelur@meta. ua, моб. т.: +38 (097) 578 74 75. ORCID: 0000-0001-7395-7477 Бобровский Алексей Ильич, аспирант кафедры государственного управления и местного самоуправления Днепропетровского регионального ин- ститута государственного управления Национальной академии государствен- ного управления при Президенте Украи- ны; 49000, г. Днепр, ул. Титова, 2, e-mail: [email protected]; моб. т.: +38 (097) 578 74 75. ORCID: 0000-0001-7395-7477 Bobrovskyi Oleksii Illich, graduate student of the Department of Public Administration and Local Government Dni- propetrovsk Regional Institute of Public Administration of the National Academy of Public Administration, the President of Ukraine; 49000, Dnipro, Str. Tіtova, 2, e-mail: bobelur@ meta.ua; mob. tel.: +38 (097) 578 74 75. ORCID: 0000-0001-7395-7477

АРХЕТИПИ МОДЕЛЕЙ УПРАВЛІННЯ І СИСТЕМНЕ МИСЛЕННЯ ЯК ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ТРАДИЦІЙ ДЕМОКРАТИЧНОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ

Анотація. Обґрунтовано необхідність зміни підходів до побудови інно- ваційних шляхів підвищення ефективності публічної влади. Досліджено теоретичні засади формування і розвитку розумових здатностей людини і можливості їх застосування як соціально-психологічних чинників демокра- тизації влади і підвищення ефективності публічного управління територі- альних громад.

57 Доведено доцільність включення соціально-психологічних чинників роз- витку суспільства до складу чинників, які використовуються при побудові систем публічного управління. Сформовано уявлення про існування прямо- го зв’язку системного мислення й інтелекту людини з її архетипом, гіпоте- тично висловлюється думка щодо їх впливу на “несвідоме” особистості. Розглянуто сутність понять “архетип”, “мислення”, “системне мислен- ня”, “інтелект” й “інтелектуальні моделі” як інтелектуального підґрунтя опанування і розвитку кібернетичних системних архетипів управління як шляху інтелектуалізації і підвищення ефективності управління, починаю- чи з низових ланок суспільства. Доведено доцільність одночасного розгляду архетипічності людей, їх системного мислення й інтелектуальних моделей, що поглиблює їх взаємопов’язаність, взаємовплив і взаєморозвиток. За- пропоновано модель пов’язаності, взаємодії і впливу ключових людських чинників розвитку на розвиток систем управління. Модель призначена для отримання уявлення про можливість застосування архетипного підхо- ду і системного мислення при опануванні теоретичних і практичних знань майбутніми фахівцями науки державного управління. Вона ілюструє вплив акумульованих властивостей людини на створення і функціонування ново- го типу моделей управління процесами розвитку територіальних громад. Показано, що запровадження архетипічного підходу, системного мислен- ня і систем архетипів управління потребує створення базового аналітично- го підґрунтя, яке має побудуватися на результатах дослідження кадрового складу й управлінських систем територіальних громад шляхом застосуван- ня аналітико-синтетичної моделі “Універсального епохального циклу”. За- пропоновано доповнити концепцію побудови і розвитку систем управління територіальними громадами заходами із застосуванням архетипного підхо- ду як нову можливість виявлення і задіяння інтелектуального потенціалу жителів до процесів розвитку територій і країни в цілому. Ключові слова: соціально-психологічні властивості людини, архетип людини, системне мислення, інтелектуальні моделі, архетип системи управ- ління, соціально-психологічні чинники підвищення ефективності управлін- ня, демократизація й інтелектуалізація процесів, управління розвитком. АРХЕТИПЫ МОДЕЛЕЙ УПРАВЛЕНИЯ И СИСТЕМНОЕ МЫШЛЕНИЕ КАК ФАКТОРЫ РАЗВИТИЯ ТРАДИЦИЙ ДЕМОКРАТИЧЕСКОГО ГОСУДАРСТВА Аннотация. Обоснована необходимость изменения подходов к построе- нию инновационных путей повышения эффективности публичной власти. Исследованы теоретические основы формирования и развития умственных способностей человека и возможности их применения как социально-пси- хологических факторов демократизации власти и повышения эффективно- сти публичного управления территориальных общин. Доказана целесообразность включения социально-психологических фак- торов развития общества в состав факторов, используемых при построении

58 систем публичного управления. Сформировано представление о существо- вании прямой связи системного мышления и интеллекта человека с его ар- хетипом, гипотетически высказана мысль об их влиянии на “бессознатель- ное” личности. Рассмотрена сущность понятий “архетип”, “мышление”, “системное мышление”, “интеллект” и “интеллектуальные модели” в качестве знаниево интеллектуального основания освоения и развития кибернетических сис- темных архетипов управления, как пути интеллектуализации и повышения эффективности управления, начиная с низовых звеньев общества. Доказана целесообразность одновременного рассмотрения архетипичности людей, их системного мышления и интеллектуальных моделей, что углубляет их вза- имосвязанность, взаимовлияние и взаиморазвитие. Предложенная модель связанности, взаимодействия и влияния ключевых человеческих факторов развития на развитие систем управления. Модель предназначена для полу- чения представления о возможности применения архетипного подхода и си- стемного мышления при овладении теоретическими и практическими зна- ниями будущими специалистами науки государственного управления. Она иллюстрирует влияние аккумулированных свойств человека на создание и функционирование нового типа моделей управления процессами развития территориальных общин. Показано, что введение архетипического подхода, системного мышления и систем архетипов управления требует создания базового аналитического обоснования, которое должно строиться на результатах исследования кадро- вого состава и управленческих систем территориальных общин путем при- менения аналитико-синтетической модели “Универсального эпохального цикла”. Предложено дополнить концепцию построения и развития систем управления территориальными общинами мероприятиями с использовани- ем архетипического подхода как новой возможности выявления и задейст- вования интеллектуального потенциала жителей в процессы развития тер- риторий и страны в целом. Ключевые слова: социально-психологические свойства человека, архе- тип человека, системное мышление, интеллектуальные модели, архетип сис- темы управления, социально-психологические факторы повышения эффек- тивности управления, демократизация и интеллектуализация процессов, управление развитием. ARCHETYPES OF MANAGEMENT MODELS AND SYSTEMS THINKING AS FACTORS IN THE DEVELOPMENT OF THE TRADITIONS OF DEMOCRATIC STATE-BUILDING Abstract. The necessity of changing approaches to building innovative ways of improving the efficiency of public power is substantiated. The theoretical bases of formation and development of human mental abilities and possibilities of their ap- plication as socio-psychological factors of democratization of power and increase of efficiency of public management of territorial communities are investigated.

59 The expediency of including social and psychological factors of social develop- ment into the factors used in the construction of public administration systems has been proved. The idea about the existence of a direct connection of systemic thinking and human intelligence with its archetype has been formed, and a hy- pothetical opinion has been expressed about their influence on the ’unconscious’ personality. The essence of the concepts ’archetype’, ’thinking’, ’system thinking’, ’intel- ligence’ and ’intellectual models’ as the basis of intellectual development and development of cybernetic and system archetypes of management, as a way of intellectualization and improvement of management efficiency, starting from the grassroots levels of society is considered. The expediency of simultaneously con- sidering the archetypical nature of people, their systemic thinking and intellectu- al models have been proved, which deepens their interconnectedness, mutual in- fluence, and mutual development. The model of connectedness, interaction, and influence of key human factors of development are offered on the development of management systems. The model is intended to get an idea of the possibility of applying an archetypal approach and systemic thinking in mastering theoretical and practical knowledge by future specialists of public administration science. It illustrates the impact of accumulated human properties on the creation and op- eration of a new type of model for managing territorial community development processes. It is shown that the introduction of the archetypal approach, systems thinking and systems of archetypes of management require the creation of a basic analyti- cal basis. It should be built on the results of research on personnel composition and management systems of territorial communities through the use of analytical and synthetic models of the Universal Epochal Cycle. It is proposed to supple- ment the concept of building and development of territorial community man- agement systems by applying an archetypal approach as a new opportunity to identify and engage the intellectual potential of residents in the processes of ter- ritorial development and the country as a whole. Keywords: social and psychological properties of human, an archetype of hu- man, systemic thinking, intellectual models, archetype of the management sys- tem, socio-psychological factors of increase of efficiency of management, democ- ratization, and intellectualization of processes, and management of development.

Постановка проблеми. Організа- і демократичного розвитку стають ція ефективної системи публічного знання і колективна компетентність управління територіальних громад державних службовців, їх здатність є однією з найважливіших проблем до передбачень тенденцій і законо- публічного державотворення в Укра- мірностей розвитку, гнучкі, раціо- їні. Рушійними силами суспільного нально побудовані структурні схеми

60 органів влади, їх внутрішні і зовніш- й організаційного проектування сис- ні налагоджені, скеровані і збалан- тем управління і методичного супро- совані прямі й зворотні зв’язки при воду владних дій. реалізації управлінських рішень. Зважаючи на те, що діяльність лю- Однак на сучасному етапі в пу- дей є основою їх свідомого існування блічному управлінні України ні і розвитку, надзвичайно актуальним організація управління, ні рівень стає застосування соціально-психо- компетенцій управлінських кадрів логічних чинників в удосконаленні недостатньо забезпечують своєчасне систем державного й муніципально- і якісне вирішення актуальних про- го управління. Існування складних блем життєдіяльності українського проблем в забезпеченні прогресив- соціуму. Особливої гостроти набули ного соціального руху суспільства вони на територіальному рівні. При мотивує до пошуку нових шляхів реформуванні місцевого самовряду- покращення існуючого стану. вання надані територіальним грома- Аналіз останніх досліджень та пу- дам нові права досі повністю не ре- блікацій. Соціальним призначенням алізовані. Територіальні громади не держави та її соціальним обов’язком забезпечені ефективними організа- стосовно своїх громадян є створення ційними моделями розробки і реалі- умов для їх розвитку, забезпечення зації процесів управління, не мають потреб і участі в побудові демокра- достатньої кількості досвідчених, тичної платформи свого життя. Але інноваційно мислячих керівників і в публічному управлінні територі- державних службовців, які б повні- альними громадами для вирішення стю прийняли нові умови господа- цієї проблеми поки не існує ні дієвих рювання і почувалися господарями програм, ні планів. При дослідженні власного життя. В управлінні про- теорії і практики управління особли- довжують використовуватися тра- ве місце займає людина, як головний диційні підходи до побудови систем об’єкт і суб’єкт державної управлін- організацій управління і зв’язків між ської діяльності і суспільного роз- вищими органами влади, бізнесом та витку. Тому кардинальне поліпшен- суспільством. Не змінився характер ня ситуації в Україні неможливе без поведінки державних службовців. розробки нових сценаріїв розвитку Їх повноваження і бачення власного демократичного суспільства, форму- майбутнього поки не відрізняється вання нових управлінських традицій достатньою самостійністю. і правил, широкого залучення мис- Загрозливим стає загальний пси- лячих та інтелектуально розвинутих хологічний стан суспільства, адже громадян. На це спрямовуються те- поглиблюється недовіра до влади, її оретичні й практичні дослідження можливостей і здатностей створити формування умов для підвищення новий клімат у суспільстві. Стає оче- творчої здатності глибинного психо- видним, що прогресивний суспіль- логічного розвитку архетипів людей ний рух потребує формування нових і їх спільнот з метою активізації і за- управлінських традицій, нового під- діяння їх у системах життєзабезпе- ходу до змістовно-функціонального чення і розвитку людства.

61 Питання процесів ментальних альних моделей людей при побудо- змін, які зачіпають соціальний ста- ві системних архетипів публічного тус людей у контексті політичних, управління територіальними грома- культурних і соціальних вмістів, дами. принципів регуляції здатності емо- Мета статті: з’ясувати невико- ційної активності суб’єктів, глибин- ристані можливості архетипічного них чинників відтворення актив- підходу і системного мислення як ності в процесах діяльності стали факторів нівелювання застарілих предметом досліджень багатьох за- традицій управління для підвищен- рубіжних учених: В. Ядова, А. Ши- ня ефективності діяльності управ- розія, Д. Узнадзе, М. Одинцової та лінських кадрів; знайти нові шляхи інших представників шкіл психоло- взаємодії влади й активних членів гії діяльності О. Леонтьєва і психо- суспільства за рахунок їх згрупуван- логії настановлення Д. Узнадзе [1]. ня і порозуміння за допомогою роз- Українські вчені, представники витку їх архетипічних метанастанов, української школи архетипіки ака- системного мислення і використан- деміка Е. Афоніна (А. Мартинов, ня системних архетипів управління О. Суший, О. Донченко, Т. Новачен- при формуванні органів управління, ко, О. Балакірєва, С. Благодєтєле- підготовці і підборі кадрів на дер- ва-Вовк, В. Друк, Т. Бельська, Н. Гав- жавну службу. калова та багато інших) [1; 2; 3; 4; 5; 6; Виклад основного матеріалу. 7], крім вищеперелічених напрямів Життя українського народу з почат- досліджують архетипічні складники ку третього тисячоліття супрово- державного управління, архетипіч- джується серйозними збуреннями: ності розвитку традицій суспільства, з’являються нові політичних сили, розвитку психологічної аналіти- частішають економічні й соціальні ки, участі несвідомого у вирішенні негаразди, знецінюється роль істо- соціальних проблем; розробляють ричних коренів, змінюються тради- методологічні засади досліджень ін- ції, уподобання, людські цінності, дивідуального й колективного несві- зникає міжнаціональна повага, що домого в соціальній та інших сферах розпорошує базові цінності й не- життєдіяльності. Нова методологія і гативно впливає на свідомість на- техніка психосоціального аналізу су- селення. Сприйняття нових реалій спільства Е. Афоніна реалізується із створює глибокі зсуви під час фор- застосуванням моделі “Універсаль- мування особистісної і колективної ного епохального циклу”. свідомості людей і не надихає їх до Водночас окремі питання прак- активної діяльності в нових умовах. тичного використання архетипів лю- Хоча паростки позитивних настроїв дини в реформаторських процесах вже пустили своє коріння, що дове- демократизації влади в суспільстві дено українськими вченими [8; 9; ще чекають свого вирішення. Одне із 10]. Це сприяє самореалізації і від- таких питань є застосування архети- творенню енергії суспільних дій, пічного підходу, тобто формування збільшенню і розвитку традицій системного мислення й інтелекту- українського народу.

62 Однак на сьогодні настрої, споді- і діяльності людини, в яких її архе- вання і прагнення населення не ре- тип може проявлятись досить чітко, алізовані. Це розуміє й українська а саме: під час прояву професійних і влада, яка, як зазначають українські соціальних якостей людини, при оці- вчені, “вже не претендує на монопо- нюванні під час прийняття на певну лію насилля і заборони, а намагається посаду, при спілкуванні, у профе- функціонувати як техніка управління сійній діяльності тощо. Вважаєть- життям у формі порад і рекомендацій ся, що архетип людини впливає на спеціалістів” [10, с. 11]. її здатність і бажання до навчання, Очевидно, що без активної участі опанування нових компетенцій і жителів країни в реалізації обраних формування у людини процесів мис- державою цілей розвитку такий стан лення. При цьому розвивається і сам у суспільстві не здатні змінити ні об- архетип. “Несвідоме” живиться за рана політика, ні науково обґрунто- рахунок нових знань, навичок, нових вані й ухвалені довгострокові плани зв’язків і збільшує силу впливу на розвитку. Для відтворення суспіль- менталітет людини. Під час групової ної злагоди, взаємодії і гармонійної діяльності чи навчанні підживлений діяльності влади із суспільством індивідуальний архетип змінює гру- необхідна серйозна зміна мислення пове “несвідоме” і менталітет. Однак соціуму й перебудова організації ді- “менталітет не дається людині з на- яльності влади [11]. родження, а культивується як спосіб Зміна свідомості “метанойа” мислення, світосприйняття та ха- (трансцендентування) в християн- рактер емоційного життя” [10, с. 9]. ській традиції наголошувалась як Менталітет розглядається як істо- прозріння і проникнення в сутність рично зумовлена специфіка мислен- високого Бога [12]. Згодом вона ста- ня, сукупність і форми організації ла об’єктом дослідження багатьох особливостей соціальної та політич- учених. Із поняття “свідомість” лю- ної психології людей, їх соціокуль- дини була виділена та її частка, яку турного свідомого. Це наштовхує на людина не може розпізнати і виокре- думку, що досліджуючи “архетип” мити. Така особливість людини і людини, одночасно слід розглядати спільноти була названа архетипом. і такі її властивості, як спосіб мис- Вперше філософське тлумачення лення, системне мислення, інтелект терміна “архетип” здійснив К. Юнг і і інтелектуальну модель. його послідовники, а пізніше — Аві- З метою кращого розуміння фор- цена і багато інших дослідників, які мування архетипних здатностей лю- аналізували індивідуальне і колек- дини гіпотетично передбачимо, що тивне несвідоме, породжуване у лю- наголошені якості людського розуму дей якимось дивним способом [13]. і діяльності безпосередньо пов’язані Тривалий час архетип розглядається з архетипом, хоча поки не зовсім зро- як одна із характерних рис людини зуміло як само. Розглянемо ці якості і спільноти, яку складно виділити більш детально. і формально описати. Хоча вважа- Для характеристики особливос- ється, що існують межі спілкування тей мислення К. Юнг поділив людей

63 на екстравертів та інтровертів. Серед на певному етапі починає форму- складників загального мислення ви- вати так зване системне мислення. діляють “швидкість, глибину мис- Воно являє собою “концептуальну лення, широту мислення, гнучкість рамку сукупності різних за останні мислення, стратегічність, рефлексію 50 років знань і інтуїцій, призначе- (самосвідомість) і організованість” них для більш легкого сприйняття [13]. Характерною особливістю спо- цілісності явищ, що допомагає в до- собу мислення визначається його сягненні змін” [12, с. 23] (переклад здатність набувати нову якість в автора — О. Б.). До такого мислення його вищому кумулятивному ви- в практичній діяльності приводить разі — стані системного мислення, спостерігання прямих і зворотних яке дозволяє виявляти зв’язки ана- зв’язків, бачення цілісності не як йо- лізованого явища не як множину го статичного стану, а як низки зако- об’єктів чи суспільних подій, а як номірних змін, які підсилюють здат- закономірності і здійснювані в них ність явища до протидії небажаним системні зміни. І хоча ці зміни не впливам, створення його рівноваги завжди можуть бути описані якіс- і збалансованості. Загальне і профе- ними чи кількісними показниками, сійне навчання, культура і набуття вони допомагають скласти уявлення досвіду, системне мислення розви- про тенденції чи циклічний характер вають інтелектуальні здібності лю- змін у суспільстві, окремих систе- дини. Але архетип і інтелект людини мах і ланках, які забезпечують його це не одне й те саме. На відміну від функціонування. Системне мислен- архетипу інтелект людини створю- ня пов’язане та ідентифікується з ється і піддається розвитку. За сло- моделлю людської свідомості і під- вами Альберта Енштейна, творіння свідомості (архетипом людини), на інтелекту переживають шумну суєту який можна впливати шляхом під- поколінь і впродовж століть зігріва- свідомого спрямування для більш ють світ теплом і світлом. На сьогод- глибокого розуміння таємниці ство- ні наука, що досліджує інтелект дає рення людського свідомого і несві- понад 70 його визначень. Спільним домого та прогнозувати їх прояв у у них можна виділити цілісність і процесах соціальної еволюції і діяль- системність ментального розумового ності людини в соціумі. За наявності досвіду, його здатність до діяльності таких властивостей у людини можна і психологічні особливості людини. передбачити, що вони здатні втілю- Розвиток інтелекту спрямовуєть- ватися в її архетип, розвиватись і ся на формування інтелектуальної проявлятись у спілкуванні з іншими моделі людини, яка відображає в її людьми. Очевидно, що властивості свідомості певні положення, уза- доцільно розглядати як невід’ємні гальнення, картини чи навіть образи, і пов’язані між собою особливості що впливають на її розуміння світу й людини, які можуть утворюватися і обрання способів дій. Одним із важ- розвиватися при набутті нею нових ливих і потенційно цінних можливо- знань, компетентнісних навичок і стей системного мислення вважаєть- досвіду. Розвиток мислення людини ся те, що його застосування дозволяє

64 отримати уявлення стосовно того, кою архетипів систем управління — що деякі прояви поведінки процесів загальний архетип, в якому реалізу- структури того чи іншого явища ви- ються такі принципи, як: взаємодія никають знову і знову. Такий прояв систем управління із зовнішнім се- уявлення був названий типом струк- редовищем, принцип чорної скринь- тури, а утворення явищ архетипом ки, принцип зворотного зв’язку. З системи у т. ч. “межі зростання”, “змі- урахуванням загального архетипу на проблеми”, “шаблон поведінки” та була запропонована низка систем- ін. [12, с. 109]. Цей тип архетипів по- них архетипів: архетип системи рівнюється з історіями і ситуаціями, управління із розімкнутим конту- чи станом систем, які повторюються ром, архетип системи управління із в різних умовах не один раз, а значно замкнутим контуром, архетип адап- більше. Це явище відображається в тивної системи управління, архетип різних напрямах знань (біології, еко- системи, в якому реалізуються алго- номіці, управлінні, психології та ін.), ритми оптимального управління й що дає можливість об’єднувати знач- архетип рефлексійного управління ну кількість повторюваних ситуацій [15; 16]. у значно меншу кількість архетипів, Для виявлення, опису й аналізу якими можна управляти. архетипів систем управління зусил- Визнання існування архетипів лю- ля повинні спрямовуватися на вико- дей і врахування можливостей опану- ристання вищої форми концентрації вання ними системного мислення та знань і вмінь, які були б здатні реа- формування інтелектуальних моде- лізовувати алгоритми управління. лей дає змогу розпізнавання поведін- Так, керування системним архети- ки складних систем й існування в них пом рефлексійного управління пе- взаємовідносин, їх стійкої періодич- редбачає необхідність володіння ності чи постійної повторюваності, сукупністю знань науки управління які дістали назву “системні архети- про керовані об’єкти, інтерпрета- пи” і в першу чергу “архетипи сис- цію знань публічного управління тем управління”. Їх визначенню слід за функціями для перебудови цих завдячити науці кібернетика, яка за- знань у процесах функціонування і пропонувала шість типів системних самоорганізації систем, моделі і ал- архетипів управління. горитми управління. Це дозволить Термін “архетип” в кібернетиці вирішувати завдання з розпізнаван- тлумачиться як високий ступінь аб- ня зовнішнього середовища і техно- стракції системи, завдяки чому кож- логій підготовки відповідної реакції ній системі надається певний статус, на впливи об’єктів управління, ви- який характеризує рівень розвитку ділення причинно-наслідкових лан- знань і вмінь управління [14]. Архе- цюгів, тенденцій і закономірностей, тип систем управління відображає ідентифікацію факторів, побудову принципи і контури управління з ви- аналітичних і статичних моделей і їх користанням інформаційних пото- аналізу. ків, що стає його візитною карткою. Для розпізнавання і використан- У складі запропонованих кібернети- ня архетипів систем управління,

65 виокремлених наукою кібернетики, створення і функціонування нового необхідно створити умови їх гармо- типу моделей управління процесами нізації з колективними архетипами розвитку в територіальних грома- управління (їх колективним несвідо- дах. Наведену модель пропонується мим), оскільки це явище є неявним і використовувати в дослідженнях майже некерованим. Мова може йти проблем підвищення ефективності про інші здібності людей, які будуть управління на змістовно-функціо- імплементувати позитивні архетип- нальному, проектно-конструктор- ні властивості управлінців в управ- ському, технологічному та експери- лінську діяльність і реалізовувати їх ментальному етапах модернізації в управлінні. В архетипному підході органів публічної влади для забезпе- до застосування системних архети- чення органів влади інтелектуально пів управління пропонується роз- розвинутими працівниками. глядати способи мислення, системне Функціонування сукупності мо- мислення, інтелект й інтелектуальні делей типу системних архетипів моделі, які можуть з певною умов- управління і зв’язків між ними мо- ністю вважатися ключем до інтуїції жуть створити базову основу фор- та підсвідомості. Логічна структура мування нового психологічного пов’язаності і взаємодії ключових клімату в управлінні суспільством людських чинників, їх включення в за рахунок інноваційних технологій розвиток систем управління наведе- соціальної гармонізації, спільного на на рисунку. бачення і взаємодії для досягнення Модель призначена для отри- цілей розвитку спільного життя. До- мання уявлення про можливість цільним є і застосування запропоно- застосування архетипного підхо- ваної нами моделі під час розробки ду і системного мислення при опа- стратегічних і поточних заходів роз- нуванні теоретичних і практичних витку країни та її регіонів. знань майбутніми фахівцями науки Слід зазначити, що в існуючих державного і муніципального управ- моделях систем управління, у складі ління. Вона ілюструє вплив акуму- методів їх побудови (лінійні, функ- льованих властивостей людини на ціональні, лінійно-функціональні,

Системне мислення (особистостей і колективів) Архетипи системи Системні впливи Архетипи управління і на соціально- економічний (особистостей і колективів) управлінських розвиток рішень територій

Інтелектуальні моделі (особистостей і колективів)

Рис. Модель пов’язаності, взаємодії і впливу ключових людських чинників на розвиток систем управління

66 матричні, дивізіональні, штабні) і в дає можливості розпізнавати діючі підборі кадрів на управлінські по- системи публічного управління те- сади не враховують соціально-пси- риторій, їх архетипічні й інтелекту- хологічні фактори, які б змотивува- альні моделі, що сприятимуть вирі- ли врахування способів мислення, шенню сьогоденних багатоманітних системного впливу і можливостей завдань демократичного управління особистостей і колективів на актив- і здатності керівників вносити не- ну участь в управлінні, що не дозво- обхідні своєчасні зміни в керовані ляє задіяти психологічні чинники в процеси і впливати на їх соцієтальні позитивних змінах у суспільстві. здібності. Тому процес опанування Водночас пропоновані засоби системного мислення і формування системного мислення й інтелекту- інтелектуальних моделей повинен альних здібностей людей для засто- бути цілеспрямованим і керованим. сування архетипічної методології в Розвиток суспільного мислення підвищенні ефективності публічно- стає потужним джерелом форму- го управління територіальних гро- вання інтелекту, як окремої особи- мад не охоплюють усіх необхідних стості, так і колективів. При цьому архетипів систем управління в роз- збагачується і архетипи людини, що будові демократичного суспільства. створює умови розвитку системних Необхідно мати базове аналітичне архетипів, зокрема в державному і підґрунтя для пізнання реальних муніципальному управлінні. можливостей застосування архе- Необхідним є створення умов для типного підходу в системі публічної розширення концепції удосконален- влади в умовах трансформаційних ня організаційно-змістовних і функ- процесів. Його можна створити за ціональних форм систем управління, допомогою аналітико-синтетичної які будуть враховувати поведінкові моделі “Універсального епохально- теорії, структурні образи колектив- го циклу” Е. Афоніна, яка дозволяє ного несвідомого, тенденції і дина- провести соціально-історичний ана- міку архетипічних шарів реальності, ліз розвитку суспільства і цивіліза- здобутки кібернетики, системність ції, заглиблюючись до самих підва- мислення й інтелектуалізацію про- лин суспільного існування людини цесів управління. [2]. Подальшими напрямами дослі- Висновки і перспективи подаль- дження означеної проблеми по- ших досліджень. Системне мислен- винні стати: створення аналітич- ня, системне бачення, системне удо- них моделей аналізу якості систем сконалення і системний розвиток управління на первісному рівні су- стають ключовими поняттями люд- спільства — територіальних громад; ського світосприйняття, що спону- виявлення існуючих проблем і оці- кає до глибоких досліджень їх тран- нювання здатності влади до їх вирі- сформації і застосування в різних шення; розробка методології опану- сферах людської діяльності. вання кібернетичними системними Застосування вже відомих архетипами управління і розробка системних архетипів управління на- методів їх практичної побудови і

67 функціонування; концептуалізація України до здійснення публічного архетипного і системного підходів у адміністрування в умовах демокра- підвищенні ефективності публічно- тії. Український соціум. 2015. № 1. го управління для їх застосування С. 7–22. на практиці; розробка змісту допов- 7. Афонін Е. А. Людська ідентичність та особливості її впливу на політи- нень в освітні програми підготов- ку й державне управління. Концеп- ки майбутніх фахівців з публічного туальні засади взаємодії політики управління в закладах вищої освіти, і управління : навч. посіб. Київ : центрах підготовки та підвищення НАДУ, 2010. С. 265–289. кваліфікації управлінських кадрів 8. Афонін Е. А. Суший О. В. Законо- для набуття знань і навичок розвит- мірності та особливості суспіль- ку системного мислення й інтелекту но-трансформаційних процесів в з використанням комп’ютерних тех- Україні. Український соціум. 2011. нологій. № 4. С. 7–30. 9. Суший Е. В., Афонин Э. А. Архе- СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ типика как новое научное направ- ление междисциплинарных иссле- ДЖЕРЕЛ дований проблем государственного 1. Символическое и архетипическое управления Государственное управ- в культуре и социальных отноше- ление в ХХІ веке: традиции и инно- ниях: материалы ІІІ междунар. на- вации : материалы 9-й междунар. уч.-практ. конф., 5 — 6 марта 2013 конф., г. Москва, 25–27 мая 2011 г. г., Прага : Vědecko vydavatelské Москва: Изд-во Моск. ун-та, 2011. centrum “Sociosféra — CZ”, 2013. Ч. 3. С. 111–122. 175 с. 10. Афонін Е., Мартинов А. Українське 2. Суший О. В. Українське диво. диво: від депресії до соціального Український соціум. 2018. № 4(67). оптимізму: монографія. Київ : Ки- С. 162–165. єво-Могилянська академія, 2019. 3. Бєльська Т. В. Архетипні концеп- 296 с. туальні засади становлення і роз- 11. Саймон Геберт А. Адміністративна витку глобального громадянського поведінка: Дослідження процесів суспільства. Публічне управління: прийняття рішень в організаціях, що теорія та практика. 2014. № 2(18). виконують адміністративні функ- С. 14–22. ції; пер. с англ. за заг. ред. Р. Ткачук. 4. Суший О. В. Психосоціальна куль- Київ: АртЕк, 2001. 392 с. тура державного управління: моно- 12. Сенге П. Пятая дисциплина: Искус- графія. Київ : Світогляд, 2012. 344 с. ство и практика самообучающейся 5. Афонін Е. А. Балакірєва О. М. организации : пер. с англ. Москва : Функціональна і компетентнісна Олимп — Бизнес, 1999. 408 с. готовність державних службовців 13. Юнг К. Сознание и бессознатель- України до здійснення публічного ное. Москва : Академический Про- адміністрування в умовах демокра- ект, 2009. 188 с. тії: наук.-аналіт. доповідна записка. 14. Енциклопедія кібернетики : у 2 т. / Київ : 2015. 24 с. редкол. : В. М. Глушков (відп. ред.), 6. Афонін Е. В., Балакірєва О. М. М. М. Амосов, І. П. Артеменко [та ін.]; Функціональна і компетентнісна АН Української РСР. — Київ : Голов. готовність державних службовців ред. Укр. рад. енцикл., 1973. Т. 2. 570 с.

68 15. Фрейдина Е. В. Исследование сис- stytut ekonomiky ta prohnozuvannia тем управления : учебно-методи- Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy” ческий комплекс. Новосибирск : [in Ukrainian]. НГУЭУ, 2007. 184 с. 6. Afonin, E. V. & Balakirieva, O. M. 16. Бир Стаффорд. Кибернетика и (2015). Funktsionalna i kompetent- управление производством. — Мо- nisna hotovnist derzhavnykh sluzh- сква : Наука, 1965. 391 с. bovtsiv Ukrainy do zdiisnennia publi- chnoho administruvannia v umovakh REFERENCES demokratii [Functional and Compe- 1. Proceedings of the 3Conference Title tent Willingness of Ukrainian Civil (2013): mezhdunarodnaia nauchno- Servants to Perform Public Admini­ praktycheskaia konferentsyia “Sym- stration in Democracy]. Ukrainskyi volycheskoe y arkhetypycheskoe v sotsium — Ukrainian society, 1, 7–22 kulture y sotsyalnыkh otnoshenyiakh” [in Ukrainian]. — International scientific-practical 7. Afonin, E. A. (2010). Liudska iden- conference “Symbolic and archetypal tychnist ta osoblyvosti yii vplyvu na in culture and social relations”. (175 polityku y derzhavne upravlinnia [Hu- р.). Praha: Vědecko vydavatelské cen- man Identity and its Impacts on Poli- trum “Sociosféra — CZ” [in Czech Re- tics and Public Administration] Kont- public]. septualni zasady vzaiemodii polityky i 2. Sushyi, O. V. (2018). Ukrainske dyvo upravlinnia — Conceptual framework [The Ukrainian miracle]. Ukrainskyi for policy-management synergies, (рр. sotsium. — Ukrainian society, 4(67), 265-289). Kyiv : NADU [in Ukraini- 162–165 [in Ukrainian]. an]. 3. Bielska, T. V. (2014). Arkhetypni 8. Afonin, E. A., Sushyi, O. V. & Usa- kontseptualni zasady stanovlennia i chenko, L. M. (2011). Zakonomirnosti rozvytku hlobalnoho hromadianskoho ta osoblyvosti suspilno-transformatsi- suspilstva [Archetypal conceptual inykh protsesiv v Ukraini [Patterns foundations for the emergence and de- and features of social and transforma- velopment of global civil society]. Pub- tion processes in Ukraine]. Ukrain- lichne upravlinnia: teoriia ta praktyka. skyi sotsium. — Ukrainian society, — Public administration: theory and 4(67), 7–30 [in Ukrainian]. practice, 2(18), 14–22 [in Ukrainian]. 9. Sushyi, E. V. & Afonin, E. A. (2011). 4. Sushyi, O. V. (2012). Psykhosotsi- Arkhetypyka kak novoe nauchnoe alna kultura derzhavnoho upravlinnia napravlenye mezhdystsyplynarnыkh [Psychosocial culture of public ad- yssledovanyi problem hosudarstven- ministration]. — Kyiv: Svitohliad [in noho upravlenyia [Archetypal as a Ukrainian]. new scientific field of interdisciplin- 5. Afonin, E. A. & Balakirieva, O. M. ary research of public administration (2015). Funktsionalna i kompetent- problems]: Proceedings of the 9rd nisna hotovnist derzhavnykh sluzh- International: International Confer- bovtsiv Ukrainy do zdiisnennia publi- ence “Hosudarstvennoe upravlenye v chnoho administruvannia v umovakh KhKhI veke: tradytsyy y ynnovatsyy” demokratii [Functional and Compe- — materials of the 9th international tent Willingness of Ukrainian Civil conference “Public Administration in Servants to Perform Public Adminis- the 21st Century: Traditions and Inno- tration in Democracy]. nauk.-analit. vations”. (Vols. 2). (pp. 111-122). Mos- dopovidna zapyska. Kyiv: DU “In- cow: Yzd-vo Mosk. un-ta [in Russian].

69 10. Afonin, E. & Martynov, A. (2019). study organization]. (Trans). Moscow: Ukrainske dyvo: vid depresii do sot- Olymp — Byznes [in Russian]. sialnoho optymizmu [The Ukrainian 13. Iunh, K. (2009). Soznanye y miracle: from depression to social op- bessoznatelnoe [Consciousness and timism]. Kyiv: Kyievo-Mohylianska the unconscious]. — Moscow: Aka­ akademiia [in Ukrainian]. demycheskyi Proekt [in Russian]. 11. Hebert, Saimon A. (2001). Adminis- 14. Hlushkov, V.M. (Ed.). (1973). Ent- tratyvna povedinka: Doslidzhennia syklopediia kibernetyky [Encyclope- protsesiv pryiniattia rishen v orhani- dia of Cybernetics]. (Vols. 1-2). Kyiv: zatsiiakh, shcho vykonuiut adminis- Holovna redaktsiia Ukrainskoi radi- tratyvni funktsii [Administrative Be- anskoi entsyklopedii [in Ukrainian]. havior: Investigating Decision Making 15. Freidyna, E.V. (2007). Yssledovanye Processes in Organizations Performing system upravlenyia [Management Administrative Functions]. (Trans). systems research]. Novosybyrsk: Kyiv : ArtEk [in Ukrainian]. NHUЭU [in Russian]. 12. Senhe P. (1999). Piataia dystsyplyna: 16. Byr, S. (1965). Kybernetyka y uprav- Ysskustvo y praktyka samoobuchai- lenye proyzvodstvom [Cybernetics ushcheisia orhanyzatsyy [Fifth dis- and production management]. Mos- cipline: The art and practice of self- cow: Nauka [in Russian].

70 UDC: 342.531.3 ’ 845 : 328. 162 (477) “2019” DOI: https://doi.org/10.32689/2617- 2224-2020-1(21)-71-86 Валевський Олексій Леонідович, доктор наук з державного управління, провідний науковий співробітник, На- ціональний інститут стратегічних досліджень, 01030, Київ, вул. Пирогова, 7-a, тел.: + 38 (050) 654 38 98, е-mail: [email protected] ORCID: 000-003-0403-0277 Валевский Алексей Леонидович, доктор наук государственного управ- ления, ведущий научный сотрудник, Нацио­нальный институт стратегиче- ских исследований, 01030, Киев, ул. Пи- рогова, 7-a, тел.: +38 (050) 654 38 98, е-mail: [email protected] ORCID: 000-003-0403-0277 Valevskyi Oleksii Leonidovich, Doctor of Science in Public Administration, Senior Researcher, National Institute for Strategic Stugies, 01030, Кyiv, Str. Pirohova, 7-a, tеl.: + 38 (050) 654 38 98, е-mail: [email protected] ORCID: 000-003-0403-0277

АРХЕТИПНА СКЛАДОВА В ЕЛЕКТОРАЛЬНОМУ ЦИКЛІ УКРАЇНИ У 2019 РОЦІ

Анотація. Дослідницьке завдання публікації полягає в аналізі результа- тів виборчого циклу в Україні у 2019 р. (президентські і дострокові парла- ментські вибори) через призму соціокультурних архетипів К. Юнга. Необ- хідно було визначити причини перемоги кандидата Зеленського, який не мав політичного та управлінського досвіду над конкурентами, які тривалий період функціонували у сфері політики і управління. Доведено, що причиною результатів виборчого циклу стало соціально-­ економічна та інституційна криза, в якій опинилося українське суспільство. Наступною причиною стало падіння легітимності політичних та управлін- ських інститутів, викликане нездатністю до проведення успішних реформ. Аналізуються моделі позиціонування основних конкурентів під час ви- борчої кампанії. Показано, що безпрецедентний програш Порошенка спри- чинений тим, що суспільство не прийняло націонал-консервативну ідеоло-

71 гію. Виборці під впливом соціокультурних архетипів вибрали кандидата, який не був пов’язаний з політичним класом, приписуючи йому властивості, яких у нього не було. “Несистемний” кандидат став переможцем у виборчих перегонах тому, що суспільство перебувало у стані дезінтеграції інститутів і низької легітимності органів влади. Показано, що виборчий цикл 2019 р. символізує закінчення пострадян- ського періоду в історії України і початок деструкції адміністративно-олі- гархічної моделі. Політико-економічні групи, які прийшли до влади, взяли на озброєння доктрину “ринкового фундаменталізму” (або лібертаріанство). Робиться прогноз, що у перспективі реалізація цієї доктрини супроводжу- ватиметься закріпленням сировинної моделі економіки, експортом робочої сили і руйнуванням соціальних зобов’язань держави. Робиться висновок, що використання методології соціокультурних архе- типів дає ключ до розуміння безпрецедентних результатів виборчого проце- су в Україні в 2019 р. Ключові слова: соціокультурні архетипи, президентські вибори в Україні у 2019 р., парламентські вибори в Україні в 2019 р., соціально-економічна криза, інституційна криза. АРХЕТИПИЧЕСКАЯ СОСТАВЛЯЮЩАЯ В ЭЛЕКТОРАЛЬНОМ ЦИКЛЕ УКРАИНЫ В 2019 ГОДУ Аннотация. Исследовательское задание публикации состоит в анализе результатов избирательного цикла в Украине в 2019 г. (президентские и до- срочные парламентские выборы) через призму социокультурных архетипов К. Юнга. Необходимо было определить причины победы кандидата Зелен- ского, который не имел политического и управленческого опыта над конку- рентами, которые длительный период функционировали в сфере политики и управления. Доказано, что причиной результатов избирательного цикла является со- циально-экономический и институциональный кризис, в котором оказалось украинское общество. Следующей причиной стало падение легитимности политических и управленческих институтов, вызванное неспособностью к проведению успешных реформ. Анализируются модели позиционирования основных конкурентов во время избирательной кампании. Показано, что беспрецедентный проигрыш Порошен- ко вызван тем, что украинское общество не приняло национал-консервативную идеологию. Избиратели под воздействием социокультурных архетипов выбра- ли кандидата, который не был связан с политическим классом, приписывая ему свойства, которых у него не было. “Несистемный” кандидат стал победителем в избирательной гонке потому, что само общество находилось в состоянии дезин- теграции институтов и низкой легитимности органов власти. Показано, что избирательный цикл 2019 г. символизирует окончание пост- советского периода в истории Украины и начало деструкции административно- олигархической модели. Пришедие к власти политико-экономические группы

72 взяли на вооружение доктрину “рыночного фундаментализма” (или либерта- рианства). Делается прогноз, что в ближашей перспективе реализация этой доктрины будет сопровождаться закреплением сырьевой модели экономики, экспортом рабочей силы и разрушением социальных обязательств государства. Делается вывод, что использование методологии социокультурных архе- типов дает ключ к пониманию беспрецедентных результатов избирательно- го процесса в Украине в 2019 г. Ключевые слова: социокультурные архетипы, президентские выборы в Украине в 2019 г., парламентские выборы в Украине в 2019 г., социально- экономический кризис, институционыльный кризис. ARCHETYPE COMPONENT IN THE ELECTORAL CYCLE OF UKRAINE IN 2019 Abstract. The research objective of the publication is to analyse the results of the 2019 election cycle in Ukraine (presidential and early parliamentary elec- tions) through the lens of K. Jung’s socio-cultural archetypes. It was necessary to determine the reasons for the victory of the candidate Zelenskyi, who had no political and managerial experience over competitors who had been active in po­ litics and governance for a long period. It is proved that the result of the election cycle was the socio-economic and institutional crisis in which Ukrainian society found them. Another reason was the decline in the legitimacy of political and administrative institutions, caused by the inability to carry out successful reforms. The models of the positioning of the main competitors during the election campaign are analysed. It is shown that Poroshenko’s unprecedented loss is due to the fact that society has not adopted a national-conservative ideology. Voters under the influence of socio-cultural archetypes chose a candidate who was not affiliated with the political class, attributing to him qualities that he did not have. The ’unsystematic’ candidate won the electoral race because society was in a state of disintegration of institutions and low legitimacy of the authorities. It is shown that the 2019 election cycle symbolizes the end of the post-Soviet period in the history of Ukraine and the beginning of the destruction of the ad- ministrative-oligarchic model. The political and economic groups that have come to power have adopted the doctrine of ’market fundamentalism’ (or libertarian- ism). It is predicted that in the future the implementation of this doctrine will be accompanied by the consolidation of the raw material model of the economy, export of labour and the destruction of social obligations of the state. It is concluded that the use of socio-cultural archetype methodology provides the key to understanding the unprecedented results of the 2019 election process in Ukraine. Keywords: socio-cultural archetypes, presidential elections in Ukraine in 2019, parliamentary elections in Ukraine in 2019, socio-economic crisis, institu- tional crisis.

73 Постановка проблеми. Результа- архетипів. Необхідно було визначи- ти виборчого циклу в Україні у 2019 ти соціокультурні причини перемоги році (президентські і дострокові пар- кандидата Зеленського, який не мав ламентські вибори), коли “несистем- політичного та управлінського дос- ний” кандидат Зеленський впевне- віду над своїми конкурентами, котрі но переміг конкурентів, котрі мали тривалий період функціонували у неабиякий політичний та управлін- сфері політики і управління. Зокре- ський досвід ще тривалий час при- ма, проаналізувати моделі позиціо- вертатимуть увагу дослідників. За нування основних конкурентів під підсумками цих виборів була повні- час цих виборчих кампаній. Також стю змінена політична конфігурація, було завдання довести, що виборчий коли президентська партія “Слуга цикл 2019 року символізує закінчен- народу”, що була створена спеціаль- ня пострадянського періоду в історії но “під вибори”, отримала більшість України і початок деструкції адміні- місць у парламенті. стративно-олігархічної моделі, яка Ця ситуація привернула увагу сві- сформувалася протягом останніх де- тових ЗМІ, які губилися в здогадах сятиліть. щодо причин краху “старих” полі- Аналіз останніх досліджень і пу- тичних сил в Україні. Оглядачі від- блікацій присвячених виборчому ци- мічали, що виборча кампанія нового клу 2019 р., зокрема, Є. Головахи [1], президента була багато в чому нова- В. Горбуліна [2], А. Єрмолаєва [3] по- торською і, водночас, беззмістовною, казує, що визначенню соціокультур- вона проводилася головним чином у них причин суспільних трансформа- соціальних мережах, при цьому уни- цій приділяється явно не достатньо каючи прямих політичних дебатів. уваги . Ці та інші автори здебільшо- Більшість спостерігачів вказували, го зосереджуються на аналізі суто що мільйонів виборців симпатизу- політичних та електоральних чин- вали кандидату, котрий презентував ників. Водночас за допомогою ви- їм імідж “простого хлопця” із серіа- користання методології культурних лу “Слуга народу”. Проте, зазначені архетипів з’являється можливість оцінки фіксували лише зовнішній більш системно дослідити культурні бік стану речей, не торкаючись полі- та макросоціальні тенденції, які обу- тико-економічних та соціальних при- мовили перемогу кандидата-неофіта чин краху політичної системи, яка над адміністративно-олігархічною сформувалася протягом десятиліть. системою, яку на той час уособлюва- Очевидно, що системне дослідження ли Порошенко та інші кандидати із зазначених суспільних та політичних “старої” політики. трансформацій є надзвичайно акту- Виклад основного матеріалу альною справою з огляду на необхід- Архетип Блазня і Короля в полі- ність визначення подальших шляхів тичному дискурсі розвитку українського суспільства. Ключем до розуміння перипетій Метою статті є аналіз результа- виборчого циклу 2019 р. можуть стати тів виборчого циклу в Україні у 2019 архетипи Блазня і Короля. К. Юнг за- році через призму соціокультурних значає, що “мотив трюкача проявля-

74 ється не тільки у міфічної формі, але схвалення. Тому Блазень є “своїм” також притаманний сучасній людині, для різних соціальних груп. Ще одна яка нічого не підозрює, коли відчу- очевидна перевага Блазня — його са- ває себе іграшкою в руках “випадку”, мого не можна висміяти. який паралізує її волю і дії відверто Блазень може виконувати функ- злим умислом. Будь-яку культурну цію віртуальної дискредитації людину, яка шукає досконалість десь учасників політичного процесу. у минулому, повинна здивувати зу- Персонаж, який став предметом глу- стріч із фігурою трюкача. Так звана зування Блазня, незмінно втрачає цивілізована людина забула трюкача. легітимність. Диктатори, так само Вона згадує тільки переносний і ме- як і політики демократичного штибу, тафоричний сенс його образу, коли, прекрасно усвідомлюють, що сміх на роздратована власною безпорадні- їхню адресу — перший крок до деле- стю, говорить про долю, що грає з нею гітимізації. При цьому сам Блазень злі жарти” [4]. не бере участі у поваленні ідола вла- У соціокультурній традиції за Ко- ди, бо жарт (анекдот, сатира) не не- ролем (монарх, політичний лідер, суть ніякої політичної альтернативи. ватажок, топ-менеджер, командир) Тому Блазень не може претендувати закріплюються установки прагнен- на роль колективного Короля. ня до влади, лідерства, політичної Архетипика Блазня і Короля надає демагогії. Блазень (він же трікстер, соціокультурний код для розуміння клоун, комедіант, гуморист, жартів- виборчої драми 2019 р., коли Зелен- ник, паяц) пов’язаний з Королем та- ський — відомий успішний комеді- ким чином, що під виглядом жарту ант, жодного дня не бувший у системі (іронії, анекдоту, естрадного виступу, державного управління та політики, літературної замальовки та ін.) гово- зумів переконливо перемогти колек- рить те, що не заведено озвучувати в тивного Короля — тодішнього прези- офіційному політичному дискурсі. дента Порошенко та всіх інших кан- При цьому Блазень не виконує роль дидатів на найвищу посаду країни, опозиціонера. Він, використовуючи котрі мали чималий досвід державної своє становище, симулює бунт. Тому і політичної роботи. А пізніше вірту- до Блазня виявляються лояльними альна наспіх під дострокові вибори як сам Король, так і реальна політич- зроблена партія Зеленського “Слуга на опозиція. Таким чином, дії Блазня народу”, до якої увійшло чимало ви- виконують функції політичної кому- падкових людей, також переконливо нікації, коли в грайливій формі да- перемогла на парламентських вибо- ється оцінка дій як Короля, так і його рах всіх конкурентів. супротивників. У виборчій драмі 2019 року ста- Перевага Блазня перед будь-яким лося те, що за логікою жанру не політиком полягає в тому, що його повинно було відбутися з Блаз- жарти не вимагають додаткової ін- нем — він сам зайняв місце Короля, терпретації для масової аудиторії. потіснивши численних конкурен- Вони всім зрозумілі, бо викликають тів. Деякі експерти це перетворення сміх, що є безпомилковою ознакою трактують як результат маніпуляцій

75 сценаристів і акторів. Інші це нази- лізація. Про неблагополуччя також вають “електоральним майданом”. свідчив значний дефіцит зовнішньої Ми стверджуємо, що це аж ніяк не торгівлі. Так, негативне сальдо зов- було наслідком маніпуляцій, а стало нішньої торгівлі товарами в 2018 р. реакцією населення на інституційну склало $9,8 млрд., зокрема, з країна- та ідеологічну кризу суспільства. ми ЄС — $3 млрд. [5] На кризовий Приклад України показує, що Бла- стані економіки вказувало, зокрема, зень безболісно займає місце Короля, падіння українського експорту то- коли соціальні механізми дають збій. варів, який за підсумками 2018 р. у Виборці його обирають тому, що інші порівнянні з “домайданним” 2013 р. кандидати в Королі здаються нещи- скоротився на 25,3% — з $63,3 млрд. рими і небезпечними. А як говорилося у 2013 р. до $47,3 млрд. у 2018 р. При вище, Блазень користується високим цьому товарна структура експорту рівнем довіри. Для масового виборця, носила переважно сировинний ха- який не довіряє “офіційним” політи- рактер, що складалася, головним кам, персона Блазня виявляється за- чином, з аграрної сировини, руди і собом боротьби проти корумпованої продукції чорної металургії низько- і брехливої влади, не здатної пред- го рівня переділу. ставляти інтереси “простих людей”. Зазначені економічні тенденції В цьому плані жарти (іноді на грані сприяли падіння добробуту грома- образ) на адресу чинних політиків і дян. За даними МВФ, за підсумками всієї системи влади в серіалі “Слуга 2018 року Україна опинилася най- народу” і шоу “Кварталі 95” виявили- біднішою країною в Європі з рівнем ся співзвучними настроям великих ВВП на душу населення $2,96 тис. соціальних груп. На грудень 2018 р. заборгованість Соціально-економічний контекст з виплати заробітної плати досягла виходу на політичну сцену Трікстера свого історичного максимуму — 2,8 Виборчий цикл 2019 року Украї- млрд. грн. [6]. В країні набирала на зустріла в стані економічної кри- силу трудова міграція — за даними зи, що посилюється, війни на сході Світового банку, в 2018 р. заробіт- країни і невдоволення населенням чани переказали в Україну близько владною елітою. Не зважаючи на те, $14 млрд. Для порівняння — пря- що економіка країни закінчила 2018 мі іноземні інвестиції в Україну в рік з невеликим зростанням ВВП 2018 р. склали близько $2,8 млрд. на 3,3 %, це не перекрило падіння Згідно з експертними даними, за у 2014 р. на 6,6% і 2015 р. на 9,8 %. кордоном на постійній основі пра- При цьому експерти вказували на цювало близько 3,2 млн. українців, тривожні тенденції якості цього еко- на сезонних роботах від 7 до 9 млн. номічного зростання, яке було до- Справжнім кошмаром для гро- сягнуте головним чином за рахунок мадян стало стрімке зростання та- експорту сировини і торгівлі. Про- рифів на послуги ЖКГ. Так, з 2014 мисловість не показувала перекон- по 2018 рр. тарифи на природний ливої динаміки зростання, навпаки, газ для населення зросли на 1080 %, в країні набирала силу деіндустріа- гаряче водопостачання — на 560 %,

76 опалення — на 1240 %, електроенер- До вказаних економічних і со- гію — більш ніж на 221 %. В умовах ціальних деструкцій слід додати прогресуючої бідності підвищення ідеологічні наслідки провалу про- тарифів на послуги ЖКГ призве- голошеної політики реформ. Події ло до того, що населення просто не 2013-2014 рр, що призвели до па- могло їх оплачувати. В результаті у діння влади тодішнього президента передвиборному 2018 році українці Януковича, проходили, зокрема, під сплатили лише 80,6 % від нарахо- гаслами забезпечення європейської ваних сум за комунальні послуги. інтеграції України та необхідності Заборгованість населення з оплати здійснення кардинальних реформ. за житлово-комунальні послуги на Відповідаючи на ці запити громад- кінець грудня 2018 року становила ської думки, правлячий політичний 55,6 млрд. грн. [7]. клас протягом 2014–2015 рр. при- Зміцнилося т. зв. “зовнішнє управ- йняв кілька програм реформ. Це бу- ління”, коли міжнародні фінансові ін- ла президентська Стратегія сталого ститути диктували основні напрями розвитку “Україна — 2020”, в якій бу- соціальної та економічної політики, ли визначені 10 напрямів основних а “дружні” держави визначали ка- реформ [9]. Коаліційна угода “Єв- дрову політику. Красномовною ілю- ропейська Україна”, що передбачала страцією цього стала історія навколо реалізацію реформ за 17 напрямами втручання віце-президента США Ба- [10]. На виконання цих програмних йдена на призначення генпрокурора документів був затверджений План України. законодавчого забезпечення реформ Зазначені кризові тенденції спри- в Україні, який передбачав підготов- яли зростанню негативного ставлен- ку 488 законопроектів [11]. З метою ня громадян до органів влади. Згідно координації роботи з реалізації полі- з даними Соціологічної групи “Рей- тики реформ була створена Націо- тинг”, за грудень 2018 р. 70 % населен- нальна рада реформ [12]. ня дотримувалися думки, що справи Проте, цей “реформаторський гі- в країні йдуть у неправильному на- гантизм” здебільшого став приводом прямі. 57 % опитаних стверджували, для самореклами політичного класу. що протягом 2018 р. погіршилося ма- Обіцяні реформи або взагалі не по- теріальне становище їхньої сім’ї. 62 % чиналися, або їх здійснення “пото- заявили, що зростання цін є однією нуло” в безплідних дискусіях. Полі- з трьох найбільш важливих для них тичний клас отримав максимум від проблем. 77 % вказали, що не схва- презентації себе як “реформаторів”, люють діяльність тодішнього прези- але реальних інституційних “євро- дента Порошенка, 88 % вказали, що пейських” реформ не проводилося. незадоволені роботою Верховної Ра- У суспільній свідомості посилюва- ди України [8]. Падіння легітимності лося розчарування від невиправда- влади на момент початку виборчого них надій на швидкі результати від циклу досягло такого рівня, що полі- підписання Асоціації України з ЄС. тики, пов’язані з нею, фактично діяли Прийшовши до влади в атмос- у ворожому оточенні. фері революційного ентузіазму Єв-

77 ромайдану, правлячі угруповання перегонів сам Зеленський і пред- фактично повторювали моделі по- ставники його команди старанно літичної поведінки попереднього відмовчувалися. Виборцям не було режиму Януковича. А саме, не про- представлено жодного програмного водилася реальна антикорупційна документа або публічного виступу, з політика, процвітало кумівство, по- яких можна було б скласти уявлен- силювалося матеріальне розшару- ня, що ж кандидат планує робити з вання. До сказаного слід додати, що країною у разі перемоги. Були поо- почалася кампанії “загальної украї- динокі пости у соціальних мережах, нізації”, спрямованої на витіснення кілька незначущих інтерв’ю і пропа- російської мови з публічної сфери, гандистські рекламні матеріали. В переписування історії і насаджен- результаті виявилося, що мільйони ня націоналістичної консервативної виборців приписували Зеленському ідеології. Що, природно, сприяло ті якості, які хотіли б у ньому бачити. зростанню негативізму у населення Це можна назвати ситуацією “само- Півдня і Сходу до державної гумані- фальсифікації”. В цьому плані сам тарної політики. В результаті рефор- Зеленський вдало визначив своє по- маторський тренд закінчився, так зиціонування у публічних дебатах, і не розпочавшись. У виборчу кам- вказавши, що він є “не конкурент, а панію Порошенко увійшов як носій вирок Порошенку”. національно-консервативних ідео- На цьому тлі його основний кон- логічних установок. курент Порошенко розвинув актив- Руйнівні соціальні та економічні ну інформаційну діяльність, про- процеси сформували запит суспіль- пагуючи націонал-консервативні ства на “несистемного” політика, тоб- ідеологічні установки, намагаючись то на особу, котра не була б пов’язана постати в образі русофоба і право- з правлячою політичною елітою. вірного українського націоналіста. Моделі позиціонування основних Його командою використовувалися конкурентів традиційні для української політики Зеленський ідеально відповідав методи т. зв. “сегментації електора- очікуванням суспільства. Відсутність ту”, коли з метою мобілізації “своїх” політичного досвіду, а також висо- прихильників створювався образ во- кий рівень популярності завдяки рога з соціальних груп, які відмовля- телесеріалам і шоу “95 квартал”, що лися за нього голосувати. Зокрема, транслювалися на рейтингових теле- це досягалося за допомогою викори- каналах, забезпечили йому зростання стання т. зв. “мови ненависті” в під- електоральної популярності. Сценіч- контрольних ЗМІ, а також “брудних” ний образ “свого хлопця”, сформо- технологічних прийомів. При цьому ваний під впливом сатири на діючих населення не отримало від канди- політиків, виявився зрозумілим міль- дата Порошенка чітких відповідей йонам потенційних виборців. щодо подальших шляхів вирішення Слід зазначити те, що виборча актуальних соціально-економічних кампанія була проведена ним мак- проблем. В цілому ж образ войовни- симально вдало. Протягом виборчих чого ортодоксального націоналіста

78 виявився неприйнятним основній Перипетії виборчої кампанії масі виборців. Щодо мотивів входження у вибор- Зеленський уникав коментувати чі перегони Зеленського циркулює теми, які розколюють суспільство. маса непідтвердженої інформації. Порошенко, навпаки, використову- Наразі залишається найбільш віро- вав їх без обмежень, сприяючи наг- гідною версія, що проект Зеленсько- нітанню істерії. У виборчу кампанію го замислювався як спойлер проекту Порошенко увійшов вже не в ролі Вакарчука, якого західні спонсори за- “європейського реформатора” (че- здалегідь готували до цієї ролі. рез відсутність реальних результатів Як потенційний кандидат Зелен- проголошених реформ), а проповід- ський вперше з’явився в соціоло- ника радикального етнонаціоналіз- гічних рейтингах у березні 2018 р. му. Однак деструктивний стиль ви- із вельми непоганим стартовим борчої кампанії не приніс бажаних рейтингом у 6 %. Протягом 2018 р. результатів. Проти кандидатури По- підтримувалася інтрига щодо того, рошенка консолідувався електорат чи буде він взагалі брати участь у південних і східних регіонів, а помір- кампанії. При цьому його потенцій- кований виборець західних областей ний рейтинг збільшувався, а вже з вибрав інших кандидатів. вересня він вимірювався двознач- Широко використовувалася про- ним показником (11 %). Починаю- пагандистська теза про те, що Зе- чи з січня 2019 р. відбувся перелом ленський не готовий до виконання електоральних симпатій на користь функцій глави держави, проте во- Зеленського — рівень готовності го- на не була сприйнята громадською лосувати за нього дійшов до познач- думкою, передусім, через проваль- ки 22 % і збільшувався до самої дати ні результати роботи Порошенка і голосування [13]. сформованої ним системи управлін- Тимошенко тривалий період вва- ня. Населення на власні очі переко- жалася фавориткою кампанії. Зо- налося, що і сам Порошенко з його крема, у листопаді 2018 р. її рейтинг політичним “досвідом” не здатний досяг пікового рівня у 21 %. Однак, показати позитивні результати. їй не вдалося втриматися в числі лі- Слід зазначити, що, на жаль, в ці- дерів і ближче до закінчення вибор- лому президентська і парламентська чих перегонів її популярність змен- виборчі кампанії характеризували- шувалася. До дати голосування її ся антиінтелектуальним трендом. готові були підтримати близько 17 % Спроби кандидатів на президент- виборців. ську посаду ініціювати суспільний З самого початку соціологічні за- діалог щодо концепції та механізмів міри електоральних симпатій вияви- реформ (найбільше ці зусилля ро- ли тенденції, які в кінцевому підсум- била Ю. Тимошенко через свою про- ку багато в чому визначили результат граму “Новий курс”) не увінчалися кампанії. По-перше, це стабільно ви- успіхом. Проблеми структурних ре- сокий антирейтинг чинного на той форм виявилися виведені зі сфери час президента Порошенка — близь- публічного обговорення. ко 50 % респондентів відмовлялися

79 за нього голосувати. Цей показник традний актор із вражаючим резуль- зберігався протягом всього виборчо- татом розгромив всю “стару” полі- го циклу. Тоді як у Зеленського цей тичну тусовку. показник перебував у межах 20 %. Ще одна ремарка, яка характери- По-друге, Порошенко “впевнено” зує безпорадність тактики виборчої програвав всім можливим кандида- кампанії, яку проводила команда По- там при моделюванні другого туру рошенка. Як зазначалося вище, 70 % голосування. громадян дотримувалися думки, що Свою негативну роль зіграло по- справи в країні йдуть у неправильно- всюдне використання командою По- му напрямі. На цьому тлі використо- рошенка технологій, спрямованих вувалося базове гасло кампанії По- на дискредитацію своїх конкурентів. рошенко: “Ми йдемо своїм шляхом!”. Так звані “чорні технології”, спрямо- Чи це не вказівка кумедності тодіш- вані на руйнування репутації конку- нього президента, коли його з цими рентів, завжди використовувалися у гаслами не можна було сприймати виборчих кампаніях, але цього разу інакше, як зі здивованою усмішкою? вони перейшли своєрідну “черво- В результаті цих перипетій Король ну” лінію. З величезного арсеналу виявився в дурнях, а Блазень зайняв різноманітних фейків варто згадати престол. інсинуації навколо звинувачень Зе- Як зазначав В. Горбулін, “пробле- ленського у наркотичній залежно- ма Петра Порошенка на цих вибо- сті. Причому справа дійшла до того, рах проявилася в простому, але кри- що сам Порошенко в ефірі одного тично важливому посиланні — його з центральних телеканалів заявив, гасла не відсилати до майбутнього. що “Вважаю, що є надзвичайно ве- Запропонована ним рафінована ликою загрозою, коли є підозра, що “українська консервативна ідея”, що кандидатом або навіть Президентом апелює до речей, які для двох третин України, Верховним Головнокоман- громадян були несуттєві або усві- дувачем Збройних Сил може стати домлювалися такими, пройшла повз людина, яка, не виключено, що має електоральних переваг. “Мова, віра, наркотичну залежність. Бо нарко- армія” — це не зовсім про світлий об- тична залежність кандидата є пря- раз майбутнього. Це консервування мою загрозою національній безпеці” цінностей, але не програма “вибухо- [14]. Ця заява була продубльована вого розвитку”. З цієї тріади не скла- на офіційному президентському далась відповідь на питання: “Що сайті. Звичайно, це було своєрідним завтра?”. Точніше, не така відповідь, “дном”, яке вдалося пробити чинно- яку хотіла б почути більшість” [15]. му на той час президенту, який під Націонал-консервативній ідео- впливом своїх політтехнологів нама- логії, яку просував Порошенко, гро- гався перетворити виборчу кампа- мадська думка завдала колосального нію на клоунаду. За що і поплатився. удару. Суспільство не прийняло уста- В результаті сталося те, у що ніхто новки ксенофобської істерії, практи- не міг повірити на початку виборчої ку нацьковування людей і деструкції кампанії — успішний комедіант і ес- ідентичності жителів півдня і сходу

80 країни. Поразка виборчого проек- тому, що балотувалися від “Слуги ту Порошенка фактично означала народу”. Такого ще ніколи не було в поразку авторитарної ідеологічної українській політиці. доктрини, з якою у населення асоці- Висновки ювалися соціально-економічна криза 1. Програш, точніше — розгром і зростання бідності. Тож, не дивно, Порошенко, знаменує крах колиш- що результати виборів спровокували ньої політико-економічної моделі, чи не апокаліптичні настрої в серед- яку він уособлював для мільйонів овищі прихильників націонал-кон- виборців. Обрання “несистемного” сервативної ідеології. Перемога Зе- кандидата, який не мав ні найменшо- ленського оцінювалася мало не як го досвіду і уявлення про державне всесвітня загроза, коли “недоукраїн- управління, стало відкритою демон- ці” обрали свого президента. страцією бунту проти старого полі- Статистика красномовно ілю- тичного класу. струє масштаби цього краху. Зелен- Водночас, виборчий цикл 2019 р. ський у 1 турі набрав 30 % голосів не розв’язав жодної проблеми. Пере- виборців, здобувши перемогу у 20 можці чітко вловили запит суспіль- областях. Його найближчий конку- ства на т. зв. “нові обличчя” і спро- рент Порошенко отримав 15,9 %, пе- бували його задовольнити. Це ще ремігши у 2 областях. У другому турі не означає створення нової моделі у Зеленського було 73 % голосів ви- владних відносин, бо у Зеленського борців і переконлива перемога у всіх та його команди просто не було уяв- областях, крім Львівської. Порошен- лень щодо її змісту. Масштаби кризи ко отримав 24 %. ще не усвідомлені, так само як і шля- Не менш вражаючі результати хи виходу з неї. Тому в найближчому партії “Слуги народу” на достроко- майбутньому суспільству доведеть- вих парламентських виборах. Фак- ся пройти через незворотні тур- тично віртуальна, зроблена похап- булентні процеси. цем під дату дострокових виборів 2. У 2019 році українське суспіль- і без будь-якої політичної історії, ство отримало унікальний історич- ця партія отримала 43 % у багато- ний шанс. Президент з підтримкою мандатному окрузі, перемігши в 22 73 % населення має колосальний областях. Аналогічний успіх партія кредит довіри на зміни і реформи. На показала на одномандатних округах, жаль, нова влада, по-перше, не усві- взявши 130 мандати. Останнє взага- домлює в повній мірі причини, чому лі є історичною сенсацією — “Слуга на неї “звалилося” це щастя, по-дру- народу” просто “підірвала” мажо- ге, не має на даний момент ні най- ритарку, яка протягом десятиліть меншого уявлення, що треба робити, вважалася найбільш корумпованою по-третє, сама громадська думка не складовою виборчого процесу. У здатна артикулювати запит на стра- 2019 році на мажоритарних округах, тегічне бачення порядку денного. В які найчастіше були “підгодовані” результаті “несистемним” виявився місцевими баронами, перемагали не тільки кандидат Зеленський, на нікому не відомі кандидати тільки якого впав вибір мільйонів громадян,

81 а й само суспільство, яке перебувало власної програми аж ніяк не стало в стані розбалансування інститутів для них непереборною перешкодою. і політичної дезорієнтації. Ними була взята на озброєння неолі- Проте важливо те, що позначив- беральна доктрина “ринкового фун- ся тектонічний зсув. Тому попереду даменталізму” (або лібертаріанство), слід очікувати болючий процес фор- що всіляко заохочується західними мування дизайну нової політико-е- центрами впливу. Націонал-кон- кономічної моделі, яка цілком мож- сервативна ідеологія, заснована на ливо буде ще гіршою, характерною гаслах “Армія, мова, віра”, змінилися для периферійних країн з притаман- на таку ж обмежену неоліберальну ною для них консервацією бідності тріаду “Дерегуляція, приватизація, та технологічної відсталості. лібералізація”. Тож є підстави про- 3. Виборчий цикл 2019 р. симво- гнозувати, що у найближчій перспек- лізує закінчення пострадянського тиві Україну чекають загрози тран- періоду в історії України. Країна сформацій, що здійснюватимуться продемонструвала т. зв. “негатив- під диктовку “зовнішнього управлін- ну консолідацію”, підтримавши Зе- ня” — закріплення сировинної моде- ленського, вбачаючи в ньому образ лі економіки, експорт робочої сили, нової політики. Ця консолідація руйнування соціальних зобов’язань ґрунтувалася не стільки на підтрим- держави, відмова від проактивної ці якихось усвідомлених цілей та ролі держави у формуванні пріори- цінностей, скільки на неприйнятті тетів соціального та економічного націонал-консервативної ідеоло- розвитку. гії і нездатності попередньої влади 5. В Україні протягом десяти- проводити ефективну соціальну та літь сформувалася система владних економічну політику. Ця “негатив- відносин, яка отримувала надпри- на консолідація” зруйнувала хибні бутки від експлуатації природних уявлення про онтологічний розкол і людських ресурсів. Ця система країни на Схід та Захід, якій старан- організації владних відносин отри- но підживлювався попередніми по- мала визначення як адміністратив- літичними угрупованнями протягом но-олігархічна модель [16]. Феноме- десятиліть. нальні результати виборчого циклу 4. За результатами виборчого ци- 2019 року стали незаперечним свід- клу представники грантових органі- ченням неприйняття суспільством зацій, мережу яких старанно вибудо- цієї моделі. Водночас незадоволе- вували західні уряди та міжнародні ними виявилися і бенефіціари цієї донори, опинилися на багатьох клю- моделі — передусім, великий капі- чових позиціях у системі державно- тал, сформований на “кумівських” го управління. Як результат відбу- відносинах з чиновництвом, позаяк лося посилення т. зв. “зовнішнього традиційні політичні партії, що були управління”. провідниками інтересів олігархії, по- Перші практичні кроки Зелен- казали свою абсолютну неефектив- ського на посаді президента та йо- ність. У цьому плані 2019 рік став го уряду показують, що відсутність початком деструкції адміністратив-

82 но-олігархічної моделі і формування 2. Горбулин В. Пересменка на пути нової системи владних відносин. к национальному единству: уроки Втім, так само очевидно, що но- для Порошенко и вызовы перед Зе- вий президент та його команда не ленским. Факты, 16 мая 2019 URL: цілком усвідомлюють причини сво- https://fakty.ua/305342-peresmenka- na-puti-k-nacionalnomu-edinstvu- єї перемоги. Бо пропоновані ними uroki-dlya-poroshenko-i-vyzovy- концепти лібертаріанства, “держави pered-zelenskim у смартфоні”, “електронної демо- 3. Выборы в Украине: итоги и риски. кратії”, зведення функцій держави Інститут стратегічних досліджень до надання послуг багато в чому є “Нова Україна”, 2019.URL:http:// рефреном корпоративної моделі дер- newukraineinstitute.org/media/ жави, бо ці концепти лише сприяють news/1004/file/%D0%98%D0%A2% її модернізації. D0%9E%D0%93%D0%98%204.pdf 6. Своєму успіху Зеленський зо- 4. Юнг К. О психологии образа бов’язаний, передусім, тотальній трикстера. Электронная библиоте- ка URL:RoyalLib https://royallib. кризі державних і політичних інсти- com/read/yung_karl/o_psihologii_ тутів, нездатності конкурентів сфор- obraza_trikstera.html мувати актуальний порядок денний, 5. Державна служба статистики Укра- а також везінню, інтуїції, продю- їни. Географічна структура зовніш- серському таланту і дилетантизму. ньої торгівлі товарами у 2018 році Мільйони виборців, підкоряючись дії URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ глибинних соціокультурних архети- operativ/operativ2018/zd/ztt/ztt_u/ пів, вибрали кандидата, не пов’язано- ztt1218_u.htm ; Державна служба го з політичним класом, приписуючи статистики України. Географічна йому властивості, яких він не мав. У структура зовнішньої торгівлі то- варами з країнами ЄС у 2018 році результаті архетип Блазня зруйну- URL http://www.ukrstat.gov.ua/ вав політико-ідеологічного монстра, operativ/operativ2018/zd/ztt_ES/ створеного Королем. Тож, методоло- ztt_es_u/ztt_es18_u.htm гія культурних архетипів виявляєть- 6. Державна служба статистики ся корисною в розумінні перемоги України. Заборгованість із випла- шоумена, сатирика, пересмішника ти заробітної плати URL: http:// над адміністративно-олігархічною www.ukrstat.gov.ua/operativ/ системою, яку уособлював Поро- operativ2015/gdn/prc_rik/prc_ шенко та інші кандидати із “старої” rik_u/dsz_u_U.html політики. 7. Задолженность населения по опла- те жилищно-коммунальных услуг за 2018 год выросла на 23 млрд СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ грн. URL: // https://www.rbc.ua/ ДЖЕРЕЛ rus/news/zadolzhennost-naseleniya- oplate-zhku-2018-1549009531.html 1. Головаха Є. Феномен Зеленського 8. Социологическая группа “Рейтинг”. — своєрідний “електоральний Май- Общественно-политические взгля- дан”. Українська правда, 18.04.2019 ды населения Украины: опрос IRI с URL:https://www.pravda.com.ua/ 13 по 27 декабря 2018 URL: http:// rus/articles/2019/04/18/7212520/; ratinggroup.ua/files/ratinggroup/

83 reg_files/national_survey_2018_12_ 16. Валевський О. Підсумки 25 років ua.pdf українських реформ в інституційно- 9. Cтратегія сталого розвитку “Украї- му вимірі // Публічне урядування: на — 2020”. Схвалено Указом Пре- збірник. № 2(3), червень. 2016. С. 69- зидента України від 12 січня 2015 77. URL: https://vadnd.org.ua/app/ року № 5/2015 URL: https://zakon1. uploads/2016/07/%D0%9F%D1%83 rada.gov.ua/laws/show/5/2015 %D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%8 10. Угода про Коаліцію депутатських 7%D0%BD%D0%B5-%D1%83%D1 фракцій “Європейська Україна” %80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0 URL: http://zakon0.rada.gov.ua/ %B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD% laws/show/n0001001-15 D1%8F-23-%D1%87%D0%B5%D1%- 11. Постанова Верховної Ради України 80%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1 про “План законодавчого забезпе- %8C-2016-.pdf чення реформ в Україні” (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 31, ст.297) URL: http://zakon5.rada.gov. REFERENCES ua/laws/show/509-19 12. Указ Президента України від 13 1. Holovakha Ye. (April 18, 2019) серпня 2014 року № 644/2014 Пи- Fenomen Zelenskoho — svoierid- тання Національної ради реформ, nyi “elektoralnyi Maidan” [Zelensky Дорадчої ради реформ та Вико- phenomenon - a kind of “electoral навчого комітету реформ URL: Maidan”]. Pravda.ua Retrieved from https://www.president.gov.ua/ https://www.pravda.com.ua/rus/ documents/6442014-17529 articles/2019/04/18/7212520/ [in 13. Соціологічна група “Рейтинг”. Моні- Russian] торинг електоральних настроїв укра- 2. Gorbulin, V. (May 16, 2019). Peres- їнців. 22-27 березня 2019 р. URL: menka na puti k natsionalnomu edin- http://ratinggroup.ua/ru/research/ stvu: uroki dlya Poroshenko i vyzovy ukraine/monitoring_elektoralnyh_ pered Zelenskim [The reshuffle on nastroeniy_ukraincev_22-27_ the path to national unity: lessons for marta_2019_goda.html Poroshenko and challenges to Zelens- 14. Верховним Головнокомандува- kiy]. fakty.ua. Retrieved from https:// чем не може бути людина, залеж- fakty.ua/305342-peresmenka-na-pu- на від наркотиків — Президент ti-k-nacionalnomu-edinstvu-uroki- Порошенко — Офіційне інтер- dlya-poroshenko-i-vyzovy-pered-zel- нет-представництво Президен- enskim [in Russian]. та України URL: https://www. 3. Vuboru v Ukraine: itohy i riski. Insty- president.gov.ua/news/verhovnim- tut stratehichnykh dosloidzhen “Nova golovnokomanduvachem-ne-mozhe- Ukraina”, 2019 [Elections in Ukraine: buti-lyudina-zalezhn-54578 results and risks. ] Institute for Stra- 15. Горбулин В. Пересменка на пути tegic Interactions “New Ukraine”, к национальному единству: уроки 2019. Retrieved from URL:http:// для Порошенко и вызовы перед Зе- newukraineinstitute.org/media/ ленским. Факты, 16 мая 2019 URL: news/1004/file/%D0%98%D0%A2% https://fakty.ua/305342-peresmenka- D0%9E%D0%93%D0%98%204.pdf na-puti-k-nacionalnomu-edinstvu- [in Russian] uroki-dlya-poroshenko-i-vyzovy- 4. Jung, C. G. (n.d.). O psikhologii ob- pered-zelenskim raza trikstera [On the Psychology of

84 the Trickster Figure]. royallib.com. — 2020” : vid 12 sichnia 2015 roku https://royallib.com/read/yung_ № 5/2015 [Decree of the President karl/o_psihologii_obraza_trikstera. of Ukraine “On Sustainable Develop- html [in Russian]. ment Strategy “Ukraine 2020” : from 5. Heohrafichna struktura zovnishnoi to- January 12 2015, № 5/2015]. (n.d.). rhivli tovaramy z krainamy YeS u 2018 zakon.rada.gov.ua. Retrieved from rotsi [Geographic structure of foreign https://zakon1.rada.gov.ua/laws/ trade in goods with EU countries show/5/2015 [in Ukrainian]. in 2018]. (n.d.). www.ukrstat.gov.ua. 10. Uhoda pro Koalitsiiu deputatskykh Retrieved from http://www.ukrstat. fraktsii “Yevropeiska Ukraina” : vid gov.ua/operativ/operativ2018/zd/ 27.11.2014 [Agreement on the Coali- ztt_ES/ztt_es_u/ztt_es18_u.htm [in tion of Deputies Factions “European Ukrainian]. Ukraine” from November 27, 2014]. 6. Державна служба статистики (n.d.). regulation.gov.ua. Retrieved України. Географічна структура from https://regulation.gov.ua/docu- зовнішньої торгівлі товарами у 2018 ments/id8476 [in Ukrainian]. році URL: http://www.ukrstat.gov. 11. Postanova Verkhovnoi Rady Ukrainy ua/operativ/operativ2018/zd/ztt/ pro “Plan zakonodavchoho zabezpech- ztt_u/ztt1218_u.htm Zaborhovanist ennia reform v Ukraini” [Resolution iz vyplaty zarobitnoi platy [Payroll of the Verkhovna Rada of Ukraine on Debt]. (n.d.). www.ukrstat.gov.ua. the “Plan of Legislative Support of Retrieved from http://www.ukrstat. Reforms in Ukraine”]. (2015). Vido- gov.ua/operativ/operativ2015/gdn/ mosti Verkhovnoi Rady Ukrainy — Bul- prc_rik/prc_rik_u/dsz_u_U.html [in letin of Verkhovna Rada of Ukraine, Ukrainian]. 31. Art. 297. Retrieved from http:// 7. Zadolzhennost naseleniya po oplate zakon5.rada.gov.ua/laws/show/509- zhilishchno-kommunalnykh uslug za 19 [in Ukrainian]. 2018 god vyrosla na 23 mlrd grn [The 12. Ukaz Prezydenta Ukrainy “Pytannia debt of the population to pay for hous- Natsionalnoi rady reform, Doradchoi ing and communal services for 2018 rady reform ta Vykonavchoho komite- increased by 23 billion UAH]. (Feb- tu reform” : vid 13 serpnia 2014 roku ruary 2, 2019). www.rbc.ua. Retrieved № 644/2014 [Decree of the President from https://www.rbc.ua/rus/news/ of Ukraine “Issues of the National zadolzhennost-naseleniya-oplate-zh- Council of Reforms, the Advisory ku-2018-1549009531.html [in Rus- Council of Reforms and the Execu- sian]. tive Committee of Reforms” from Au- 8. Obshchestvenno-politicheskie vzg- gust 13 2014, № 644/2014]. (n.d.). lyady naseleniya Ukrainy: opros IRI www.president.gov.ua. Retrieved from s 13 po 27 dekabrya 2018 [Socio- https://www.president.gov.ua/docu- political views of the population of ments/6442014-17529 [in Ukrainian]. Ukraine: IRI poll from December 13 13. Monitorynh elektoralnykh nastroiv to 27, 2018]. (n.d.). ratinggroup.ua. ukraintsiv. 22-27 bereznia 2019 r. Retrieved from http://ratinggroup. [Monitoring of electoral sentiment ua/files/ratinggroup/reg_files/na- of Ukrainians. March 22-27, 2019]. tional_survey_2018_12_ua.pdf [in (March 28, 2019). ratinggroup.ua. Russian]. Retrieved from http://ratinggroup. 9. Ukaz Prezydenta Ukrainy “Pro ua/ru/research/ukraine/moni- Stratehiiu staloho rozvytku “Ukraina toring_elektoralnyh_nastroeniy_

85 ukraincev_22-27_marta_2019_goda. stvu: uroki dlya Poroshenko i vyzovy html [in Ukrainian]. pered Zelenskim [The reshuffle on 14. Verkhovnym Holovnokomandu- the path to national unity: lessons for vachem ne mozhe buty liudyna, za- Poroshenko and challenges to Zelens- lezhna vid narkotykiv — Prezydent kiy]. fakty.ua. Retrieved from https:// Poroshenko [The man with drug ad- fakty.ua/305342-peresmenka-na-pu- diction cannot be Supreme Command- ti-k-nacionalnomu-edinstvu-uroki- er - President Poroshenko]. (April 8, dlya-poroshenko-i-vyzovy-pered-zel- 2019). adm.dp.gov.ua. Retrieved from enskim [in Russian]. https://adm.dp.gov.ua/ua/news/ 16. Valevskyi, O. (2016). Pidsumky 25 verhovnim-golovnokomanduvachem- rokiv ukrainskykh reform v instytut- ne-mozhe-buti-lyudina-zalezhna-vid- siinomu vymiri [Results of 25 Years of narkotikiv-prezident-poroshenko [in Ukrainian Reforms in the Institution- Ukrainian]. al Dimension]. Publichne uriaduvan- 15. Gorbulin, V. (May 16, 2019). Peres- nia — Public Governance, 2(3), 69-77 menka na puti k natsionalnomu edin- [in Ukrainian].

86 UDC: 159.99 DOI: https://doi.org/10.32689/2617- 2224-2020-1(21)-87-96 Веремчук Ольга Олександрівна, практичний психолог, аспірант Націо­ нального університету “Одеська юри- дична академія”, 65000, м. Одеса, Фон- танська дорога, 23, тел.:+38 (093) 590 64 22, e-mail: [email protected] ORCID:0000-0003-3298-7076 Веремчук Ольга Александровна, практический психолог, аспирант На- ционального университета “Одес- ская юридическая академия”, 65000, г. Одесса, Фонтанская дорога, 23, тел.: + 38 (093) 590 64 22, e-mail: dayofapple@ meta.ua ORCID: 0000-0003-3298-7076 Veremchuk Olga Oleksandrivna, practical psychologist, post-graduate stu- dent of the National University “Odessa Law Academy”, 65000, Odesa, Fontanska doro- ha, 23, tel.: + 38 (093) 590 64 22, e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0003-3298-7076 Веремчук Олександр Миколайович, незалежний дослідник, 65000, м. Оде- са, вул. Середньофонтанська, 19Б, тел.: +38 (068) 908 40 60, е-mail: akvamarus@ gmail.com ORCID:0000-0001-8608-6789 Веремчук Александр Николаевич, независимый исследователь, 65000, г. Одесса, ул. Среднефонтанская, 19Б, тел.: + 38 (068) 908 40 60, е-mail: akva- [email protected] ORCID: 0000-0001-8608-6789 Veremchuk Oleksandr Mykolaiovych, independent researcher, 65000, Odesa, Str. Serednofontanska, 19В, tel.: + 38 (068) 908 40 60, e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0001-8608-6789

87 ВПЛИВ ПСИХОТИПУ РАЦІОНАЛА Й ІРРАЦІОНАЛА У ЗАПОЗИЧЕННІ ТА ФОРМУВАННІ ТРАДИЦІЙ В ДОБУ ПОСТСУЧАСНОСТІ: МЕДІЙНИЙ АСПЕКТ Анотація. Висвітлено питання впливу психотипів раціонала й ірраціона- ла на формування традицій в сучасному суспільстві з урахуванням особли- востей епохи постмодерну. Розглядаючи особливості сучасного інформацій- ного середовища, акцентується увага на тому, що на даному етапі розвитку світу все більш зростає проникнення медіа в усі сфери життя суспільства, їх сильний вплив на формування уподобань, поглядів, культури, інтерпре- тації минулого та образів майбутнього. Що безпосередньо тісно пов’язано з такими поняттям, як традиція та комунікація. Інакше кажучи медіа стали одним з основних засобів, за допомогою якого люди освоюють і оцінюють навколишню дійсність в соціальних і психологічних аспектах. Транслюючи різнобічну інформацію, медіа сприяють створенню певної картини дійсно- сті. Розкрито сучасні аспекти способів передачі інформації, визначено осо- бливості психотипів раціонала та ірраціонала. Доведено, що кожний з видів медіа, не тільки має свою специфіку, а й, більш-менш, сприймається тим чи іншим психотипом. Мультимедіа як художні практики візуального мисте- цтва, дірект-медіа,­ спрямовані більш на ірраціональне сприйняття інформа- ції та відповідний психотип, а частина мас-медіа, таких, як періодична преса, радіо, блоги та сайти певного змісту, мають більшу спрямованість на раціо- нальне сприйняття. Зазначено, що в сучасну епоху проникнення нових тра- дицій буде посилюватися разом з проникненням та опануванням широки- ми масами нових цифрових засобів комунікації, технологій впливу. А саме раціо­нальний початок в людях сприятиме вкоріненню цих традицій в широ- ких соціальних колах. Лідерами в розповсюдженні та окресленні напрямів розвитку будуть ті, хто володіє і розробляє нові технології. Стрімкий темп оновлення і розвитку технологій, у тому числі у сфері медіа, вимагає більш глибоко дослідження питань щодо їх впливу на особистість. Ключові слова: традиція, медіа, психотипи, раціональне, ірраціональне, комунікація, епоха постмодерну. ВЛИЯНИЕ ПСИХОТИПОВ РАЦИОНАЛА И ИРРАЦИОНАЛА В ЗАИМСТВОВАНИИ И ФОРМИРОВАНИИ ТРАДИЦИЙ В ЭПОХУ ПОСТСОВРЕМЕННОСТИ: МЕДИЙНЫЙ АСПЕКТ Аннотация. Освещен вопрос влияния психотипов рационала и ирраци- онала на формирование традиций в современном обществе с учетом осо- бенностей эпохи постмодерна. Рассматривая особенности современной ин- формационной среды, акцентируется внимание на том, что на данном этапе развития мира все более растет проникновение медиа во все сферы жизни общества, их сильное влияние на формирование вкусов, взглядов, культу-

88 ры, интерпретации прошлого и образов будущего. Непосредственно тесно связано с такими понятиями, как традиция и коммуникация. Иначе говоря медиа стали одним из основных средств, с помощью которого люди осваи- вают и оценивают окружающую действительность в социальных и психоло- гических аспектах. Транслируя разностороннюю информацию, медиа спо- собствуют созданию определенной картины действительности. Раскрыты современные аспекты способов передачи информации, определены особен- ности психотипов рационала и иррационала. Доказано, что каждый из видов медиа не только имеет свою специфику, но и, более-менее, воспринимается тем или иным психотипом. Мультимедиа как художественные практики ви- зуального искусства директ-медиа направлены больше на иррациональное восприятие информации и соответствующий психотип, а часть масс-медиа, таких, как периодическая печать, радио, блоги и сайты определенного содер- жания, имеют большую направленность на рациональное восприятие. Дела- ется вывод, что в современную эпоху проникновения новых традиций будет усиливаться вместе с проникновением и освоением широкими массами но- вых цифровых средств коммуникации, технологии воздействия. А именно рациональное начало в людях способствует укоренению этих традиций в широких социальных кругах. Лидерами в распространении и начертании направлений развития будут те, кто владеет и разрабатывает новые техно- логии. Стремительный темп обновления и развития технологий, в том числе в сфере медиа, требует более глубоко исследования вопросовотносительно их влияния на личность. Ключевые слова: традиция, медиа, психотипы, рациональное, иррацио- нальное, коммуникация, эпоха постмодерна. THE INFLUENCE OF THE PSYCHOTYPE OF THE RATIONAL AND THE IRRATIONAL IN LENDING AND FORMING TRADITIONS IN THE PERIOD OА POSTMODERN: THE MEDIA ASPECT Abstract. The article highlights the influence of the rational and irrational psychotypes on the formation of traditions in the modern society taking into ac- count the features of the postmodern era. Considering the peculiarities of the modern information environment, attention is drawn to the fact that at this stage of the world development the media penetration into all the spheres of life of the society is increasing, their strong influence on the formation of preferences, views, culture, interpretation of the past and images of the future. Which is di- rectly related to concepts such as tradition and communication. In other words, media has become one of the main means by which people master and evaluate the surrounding reality in the social and psychological aspects. Broadcasting ver- satile information helps the media to create a certain picture of the reality. The article reveals modern aspects of the ways of information transmission, defines and reveals the peculiarities of the rational and irrational psychotypes, deter- mines that each type of media not only has its own specificity, but also is more

89 or less perceived by one or another psychotype. Multimedia, such as visual arts of the artistic practices, direct media, is more focused on the irrational percep- tion of information and the corresponding psychotype, and some of the media such as periodicals, radios, blogs, and content sites have a greater focus on the rational perception. It is concluded that in the modern era of the penetration of the new traditions will increase with the penetration and acquisition of a large mass of new digital communication tools and technologies of influence. Namely, the rational beginning in people will lead to the rooting of these traditions in the broad social circles. Those who own and develop new technologies will be lea­ ders in disseminating and defining the development directions. The rapid pace of technology upgrading and development, including in the field of media, requires a deeper study of their impact on the individual. Keywords: tradition, media, psychotypes, rational, irrational, communica- tion, postmodern era.

Постановка проблеми. У світі речах, як формування традицій, що з його стрімким розвитком та про- створює нову взаємодію інноваційо- відним статусом цифрових техно- ності і традиційності. логій, одним з властивостей яких є На наш погляд, одне з найточні- дуже швидке оновлення, людська ших визначень традиції міститься природа з її постійним пошуком від- у А. А. Гріцанова, а саме: “Традиція повідей на основні питання, такі, як (лат. Traditio — передача, надання) — сенс життя, справедливість і т. д., універсальна форма фіксації, закрі- в силу своєї інертності, не встигає плення і виборчого збереження тих за наукою. У епоху постмодерну, де чи інших елементів соціокультурно- істина перестала бути універсаль- го досвіду, а також універсальний ме- ною, і завжди готова бути поборена ханізм його передачі, що забезпечує іншою істиною, ця проблема стоїть стійку історико-генетичну тяглість дуже гостро. З одного боку, це зму- в соціокультурних процесах. Тим са- шує багатьох, з тих, хто не встигає за мим Традиція містить в собі те, що технологіями, шукати опори та під- передається (визнаний як важливий тримки в традиційності, часто із за- і необхідний для нормального функ- нуренням в архаїчні практики “ново- ціонування і розвитку соціуму і його го середньовіччя”, з іншого, дозволяє суб’єктів певний обсяг соціокультур- другим швидше впроваджувати нові ної інформації), і то, як здійснюєть- ідеї, часто в їх спрощеному і глибо- ся ця передача, тобто комунікатив- ко не осмисленому через нестачу но-трансляційний-трансмутаційний часу варіанті, відштовхуючись лише спосіб внутрішньої межпоколінної від зовнішніх форм. Нові техноло- взаємодії людей в рамках тієї чи ін- гії, глобалізація, вільний доступ до шої культури (і відповідних субкуль- інформації прискорили швидкості тур) на основі відносно загального змін навіть в таких консервативних розуміння і інтерпретації накопи-

90 чених в минулому даної культури (і Аналіз основних досліджень та відповідних субкультур) смислів і публікаціи. Вивченням проблем значень. Традиція забезпечує відтво- впливу медіа на особистість, осо- рення в системах справжньою (“жи- бливостей формування та укорінен- вий”, “безпосередній”) діяльності ня традицій займалися закордон- апробованих і витриманих випробу- ні дослідники такі, як Г. Лассуел, вання часом зразків минулого (“мер- В. Липпман Ж. Бодрійяр, Е. Деннис, твої”, “яка виражена”) діяльності, Д. Мерріл, П. Лазарсфельд, Р. Мер- тобто вона детермінує сьогодення тон. Б. Берельсон. Серед вітчизня- і майбутнє минулим, вже збулось і них фахівців з даної проблематики виступаючим як сума умов будь-якої варто назвати В. Березіну, М. Васи- соціокультурної активності. Таке ро- лика, A. Грабельнікова, Б. Грушина, зуміння Традиції робить це поняття Г. Почепцова та інших. застосовним практично до будь- Виклад основного матеріалу до- яких фрагментів і рівнями органі- слідження. Розподіл на психоти- зації соціокультурного досвіду (як пи одним з перших були позначені минулого — культурна спадщина, К. Юнгом в його роботі “Психологіч- так і сьогодення), що іноді служить ні типи” [2]. Але ще до Юнга ми мо- підставою для ототожнення Традиції жемо знайти певну типологію у Гіп- і соціокультурного досвіду. Остан- пократа, та й сам Юнг у своїй роботі нє, однак, неправомірно, так як для вказував, що “існування двох різних включення в систему Традиції со- типів є, власне, вже давно відомий ціокультурний досвід повинен про- факт, який в тій чи іншій формі вже йти селективний відбір на стійкість давно відомий знавцями людської і відносну масовість відтворення в природи і відрефлексованний глибо- структурах діяльності” [1]. кими мислителями, зокрема Гете, мо- Спираючись на визначення тра- гутньою інтуїцією якого даний факт диції, особливо хотілося би зупини- сприймається як загальний принцип тися на тому, як здійснюється пере- систоли і діастоли”. Юнг в своїй ро- дача інформації на сучасному етапі боті виділив чотири основні психічні розвитку та зазначити, що епоха по- функції: відчуття, мислення, почут- стмодерну відрізняється від попе- тя, інтуїція. “В відчуття я вміщаю все редніх часів зростанням швидкості і сприйняття за допомогою чуттєвих масштабів передачі інформації, усві- органів; під мисленням я маю на ува- домленням першорядної важливості зі функцію інтелектуального пізнан- доступності отримання інформації. ня і формування логічних виснов- Маловивченим в цьому контексті за- ків; почуття — функція суб’єктивної лишається медійний аспект впливу оцінки; інтуїцію я розумію як сприй- психотипу на процес запозичення та няття за допомогою несвідомого або формування традицій. сприйняття несвідомих змістів” [2]. Метою статті є виявлення впливу Ці чотири основні функції в поєд- медіа та психотипів раціонала й ір- нанні з екстраверсією та інтроверсі- раціонала на формування традицій в єю давали вісім психологічних типів. сучасному суспільстві. У цій же роботі він дав визначення

91 раціонального та ірраціонального, Що безпосередньо тісно пов’язано де дві з вищеописаних функцій від- з такими поняттям як традиція та ніс до раціонального, а дві до ірраці- комунікація. Інакше кажучи медіа онального — “закони розуму суть ті стали одним з основних засобів, за закони, які позначають і регулюють допомогою якого люди освоюють і середню “правильну”, пристосовану оцінюють навколишню дійсність в установку. Раціонально все те, що соціальних і психологічних аспек- узгоджується з цими законами; і, на- тах. Так наприклад, Ж. Бодрійяр го- впаки, ірраціональне все, що з ними ворить про “розчинення телебачення не збігається. Мислення і почуття є в житті і розчинення життя в телеба- функціями раціональними, оскіль- ченні”, в результаті чого ми знахо- ки вирішальний вплив на них надає димося в полоні цих симуляцій, які момент роздуми, рефлексії. Ці функ- “утворюють спиралевидну систему, ції найбільш повно здійснюють своє яка не має початку і кінця”. Медіа пе- призначення при можливо повній рестають бути “дзеркалом” дійсності відповідності з законами розуму. Ір- і самі стають цією дійсністю і навіть раціональні ж функції суть ті, метою чимось більшим, ніж останнє [4]. У яких є чисте сприйняття; такі інтуї- науковій літературі найбільш роз- ція і відчуття, тому що вони повинні повсюдженим визначення поняття для досягнення повного сприйняття медіа виступає наступне: “Медіа — всього якомога більше відмовляти- це широке поняття, яке включає в ся від усього раціонального, бо ра- себе всю сукупність інформаційних ціональне передбачає виключення засобів і прийомів, які служать для всього нерозумний” [3]. передачі конкретному споживачеві Так само нам здається необхідним повідомлення (друковане слово, му- не забувати те, що сам Юнг в 1934 зична композиція, радіопередача і році попереджав, що його типологія т. п.) у тій чи іншій формі” [5]. не є класифікацією людей, але слу- Медіа включають у себе: жить тільки для впорядкування ем- 1. Мас-медіа — засоби масової ін- піричних даних. формації (телебачення, періодична Це все стало основою сучасної преса, радіо, телевізійні мережі); типології, психотипи якої в теперіш- 2. Директ-медіа (нові медіа) — ко- ньому інформаційному середовищі мунікаційні системи передачі інфор- по різному себе проявляють і беруть мації (інтернет, телефон, пошта); участь в новостворених процесах. 3. Соціальні медіа — засоби кому- Розглядаючи ж особливості су- нікації груп спільнот між собою (со- часного інформаційного середовища, ціальні мережі, блоги, персональні варто з акцентувати увагу на тому, що сайти) на даному етапі розвитку світу все 4. Мультимедіа — художні прак- більш зростає проникнення медіа в тики візуального мистецтва. усі сфери життя суспільства, їх силь- Транслюючи різнобічну інформа- ний вплив на формування уподо- цію, медіа сприяють створенню пев- бань, поглядів, культури, інтерпрета- ної картини дійсності. Найбільшою ції минулого та образів майбутнього. здатністю до зосередження уваги ре-

92 ципієнтів на візуально сприймаємих ня аудиторії театр, літературу, живо- рухомих образах, що супроводжу- пис, фотографію та музику. Однією ються звуковою інформацією, воло- із функцій кінематографу є виховна. діє телебачення, яке “контролює всю Саме вона впливає на відношення нашу культуру, пропускаючи її через суспільства до цінностей, традицій, свої фільтри. Воно виділяє окремі інституту браку, тощо. Кінематограф елементи із загальної маси культур- є також головним матеріалом копію- них явищ і придає їм особливу вагу, вання рольових моделей поведінки підвищує цінність однієї ідеї, знеці- для чоловіків і жінок у соціумі. Він нює іншу, поляризує таким чином впливає на запозичення та перене- все поле культури. Те, що не потра- сення культури, цінностей та тради- пило в канали масової комунікації, в цій інших країн. Так наприклад кі- наш час майже не впливає на розви- нострічки про кохання впливають на ток суспільства” [6]. Кожний з видів уявлення про стосунки, саме кохан- медіа, не тільки має свою специфіку, ня, традиції, сімейні цінності, тощо. а й більш чи менш сприймаємий тим, Повертаючись до психотипів ми чим іншим психотипом. Так, напри- можемо сказати, що у тому кількіс- клад мультимедіа,як художні прак- ному потоці інформації і методах її тики візуального мистецтва, деякі передачі, які існують у даний час, на програми телебачення, дірект-медіа, перший план схильності до її впливу більш направленні на ірраціональне і подальшому поширенню виступає сприйняття інформації та відповід- психотип ірраціоналу, як менш кри- ний психотип, а частина мас-медія тичний і тому більш схильний до но- таких, як періодична преса, радіо, вих віянь. блоги та сайти певного змісту мають При масштабності подачі будь- більшу направленість на раціональ- якої інформації або шаблонів по- не сприйняття. ведінки вони через некритичність Окремим вагомим аспектом впли- ірраціональності дуже швидко впро- ву на сприймання дійсності, слід ви- ваджуються в повсякденне життя, ділити кінематограф. Кінематограф закріплюються в ній, і претендують в літературі розглядається як вид на статус “нової традиції”, яка через сучасного образотворчого мистецтва необхідний для закріплення традиції і як засіб масової комунікації. Ці дві час в два покоління стане повноцін- його характеристики обумовлюють ною традицією. Тут на перше місце величезний потенціал впливу на виступає картинка кінематографа, особистість через аудіовізуальний яка найбільш просто засвоюється і канал, що лежить в основі будь-яких наповнена більшою символічністю. візуальних комунікацій. Це дозво- Лідером тут безумовно є Голлівуд, ляє створювати багатовимірні обра- який привносить нові шаблони. Епо- зи у свідомості людини та реалізу- ха постмодерну відрізняється всес- ється завдяки методам емоційного вітнім масштабом і може розгляда- впливу, лінгвістичні методам і при- тися як період “явного домінування йомам. Саме кіно перевершило по європейської культури” [7]. Постмо- глибині впливу та ширині охоплен- дерн у свою чергу зв’язується з втра-

93 тою європейським регіоном доміну- раціонала та з високою ймовірністю ючих позицій у світовій економіці, призводить до дії. Для раціонала ли- політиці і культурі, що дозволяє на ше регулярне повторення прийма- цьому тлі вийти на перший план по- ється як достатній для прийняття рі- тужностям Голівуду. шень факт” [8]. Виходячи з цього, ми Як приклад, безліч Голлівудських можемо стверджувати, що для укорі- “весільних фільмів” привнесли нові ненні традицій важлива перш за все і вже добре вкорінені шаблони при повторюваність. Саме К. Юнг у свою проведенні весільних обрядів — од- чергу, писав, що “людський розум є накові сукні для подружок нарече- не що інше, як вираз пристосовано- ної, парубоч, весільний танець бать- сті до середнього рівня подій, що від- ка і нареченої, подарунок обручки на буваються, осів у вигляді комплексів заручини. Надалі ці шаблони вже не уявлень, мало-помалу міцно органі- тільки через вплив на ірраціональ- зованих і таких, що складають об’єк- ний аспект особистості, а й через тивні цінності” [9]. пряме запозичення почали поширю- Таким чином традиції за допомо- ватися в масовій свідомості і визна- гою раціонального початку в людях чати манери проведення весілля. Та- вкорінюються в широких соціальних кож в цей ряд можна поставити такі колах. Постмодерн передбачає від- свята як День святого Валентина і мову від панування тотальності і од- Хелловін. наковості, виникнення нових ціннос- Раціональні ж типи — як орієнто- тей, мотивів і стимулів, орієнтованих вані на розум, прагнуть жити з більш на культуру, а не на матеріальне ви- консервативними звичками, які не робництво , яке розглядається як ви- схильні міняти. При зміні будь-яких робництво символів або знаків [10]. обставин, раціоналам потрібен час, І вбачаючи певну закономірність та щоб до них звикнути. Але з пли- раціональний початок в укоріненні ном часу вони теж сприймають но- традицій, то, що в певний спосіб бу- ві звичаї і вже самі ратують за них ло викликано бажанням відійти від і прагнуть їх зберегти, вкорінюючи закостенілості і старовини, стане тим і захищаючи їх. Так повертаючись традиційним і створить циклічність до таких свят, як Хелловін та День модерну і постмодерну. І сучасний святого Валентина, саме до поши- постмодерний час, який Т. Вермюлен рення і закріплення цих свят як тра- і Робін ван ден Аккер визначають, диційних, великих зусиль доклали як метамодерн та пояснюють його, як раціонали — ресторатори і власники глобальний культурний процес, який нічних клубів, через раціональний характеризується коливанням (осци- початок в бажанні отримання додат- ляцією) між двома протилежностями кового прибутку. (модерн і постмодерн, наприклад) і І. Калінаускас у свої працях за- одночасністю їх використання, в сво- значав, що “ірраціонали реагують на їй еклектичності допомагає всім цим одиничні події, а раціонали — тільки процесам відбуватися [11]. на досить часто повторювані. Так, Слід зазначити, що в епоху модер- одинична подія привертає увагу ір- ну, з його схильністю переходу до то-

94 талітаризму, переважали традиційні впливу. А саме раціональний поча- мас-медіа, які апелювали до раціо- ток в людях, приведе до вкорінення нального початку. Вони відображали цих традицій в широких соціальних логічну направленість епохи модер- колах. Лідерами в розповсюдженні ну, відсутність емоційності у її складі. та задаванні напрямків розвитку бу- У сучасну епоху, в яку активно дуть ті, хто володіє і розробляє нові розвивається соціальна психологія, технології. Стрімкий темп оновлен- великий уклін медіа робить на вплив ня і розвитку технологій, у тому чис- на менш критичне підсвідоме, вплив лі в сфері медіа, вимагає більш гли- на відчуття і емоції, висуваючи на боко дослідження питань їх впливу перший план “картинку”, яка кон- на особистість. струює реальність. Характерним проявом цього про- СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ цесу є нові інтерактивні цифрові ДЖЕРЕЛ мас-медіа, що дозволяють брати ак- тивну участь і залучити в процес, і в 1. Грицанов А. А. Новейший философ- цій активній взаємодії краще вивчи- ский словарь. Постмодернизм: науч. слов. Минск : Современный литера- ти реципієнта, а потім більш точно тор, 2007. 816 с. і ефективно на нього впливати. Це 2. Юнг К.-Г. Психологические типы: в свою чергу активно використову- учеб. пособ. Москва : Прогресс- ється як для просування та продажу Универс, 1995. C. 19–25. товарів, наприклад за допомогою 3. Юнг К. Г. Передмова до Аргентин- таргетованої реклами, так і в індиві- ського видання “Психолгічних ти- дуальній спрямованості політичної пів”: наук. посіб. Цюріх: Коснахт, агітації (славнозвісний скандал з 1934. 150 с. Британською компанією “Кембрідж 4. Бодрійяр Ж. Симулякри і симуляція: Аналітика” (Cambridge Analitica) наук.посіб. Київ : Видавництво Со- ломії Павличко Основи, 2004. 247 с. та Фєйсбуком, пов’язаний з кра- 5. Чернозубенко П. Маркетинговый жою персональних даних виборців словарь Маркетинг: веб-сайт. [Елек- та використання їх для маніпуляції троний ресурс]: http://www. marketch. виборцями) [12]. Таким чином, ми ru/marketing_dictionary/m/media бачимо приклад ефективності цих (дата звернення 02.11.2019р.). технологій у вигляді несподіваної 6. Моль А. Социодинамика культуры: перемоги на президентських перего- пер. с фр. Москва : Изд-во ЛКИ, нах у США, в країні лідері цих тех- 2008. 416 с. нологій, у 2016 році. 7. Heller А., Feher F. (1988). The Post- Висновки і перспективи подаль- modern Political Condition. Cam- bridg : Columbia University Press. ших досліджень. З усього вищеска- 8. Калинаускас И. Реабилитация заного можна зробити висновок, що души. Прикосновение к другой в сучасну епоху проникнення нових жизни : учеб. пособ. Москва : Век- традицій буде посилюватися разом тор, 2013. 700 с. з проникненням та опануванням 9. Юнг. К. Г. Структура психики и ар- широкими масами нових цифро- хетипы: учеб. пособ. Москва : Ака- вих засобів комунікації, технологій демический проект, 2007. С. 70.

95 10. Іноземцев В. Л. Постмодерн. Нова фі- 5. Chernozubenko, P. Marketingovyy лософська енциклопедія. Т. 3: навч. slovar. Marketing [Marketing Dic- посіб. Київ : Наукова думка, 2010. tionary. Marketing]. www.marketch. С. 296–298. ru. Retrieved from http://www.mar- 11. Akker R. & Vermeulen T. (2010). ketch.ru/marketing_dictionary/m/ Notes on Metamodernism. Journal of media [in Russian]. Aesthetics. V. 2. P. 2–7. 6. Moles, A. (2008). Sotsiodinamika kul- 12. Скандал с Facebook и Cambridge Ana­ tury [Sociodynamics of culture]. Mos- lytica. Что мы знаем? BBC: веб-сайт. cow: Izd-vo LKI [in Russian]. [Електронний ресурс] : https://www. 7. Heller, А., Feher, F. (1988). The Post- bbc.com/russian/features-43475612 modern Political Condition. Cam- (дата звернення 01.11.2019 р.). bridge: Columbia University Press [in English]. 8. Kalinauskas, I. (2013). Reabilitatsiya REFERENCES dushi. Prikosnovenie k drugoy zhizni [Rehabilitation of the soul. Touching 1. Gritsanov, A. A. (2007). Noveyshiy fi- another life]. Moscow: Vektor [in Rus- losofskiy slovar. Postmodernizm [The sian]. latest philosophical dictionary. Post- 9. Jung, C. G. (2007). Struktura psikh- modernism]. Minsk: Sovremennyy lit- iki i arkhetipy [The structure of the erator [in Russian]. psyche and archetypes]. Moscow: Ak- 2. Jung, C. G. (1995). Psikhologicheskie ademicheskiy proekt [in Russian]. tipy [Psychological types]. Moscow: 10. Inozemtsev, V. L. (2010). Postmodern. Progress-Univers [in Russian]. Nova filosofska entsyklopediia [Post- 3. Jung, C. G. (1934). Peredmova do modern. New philosophical encyclo- Arhentynskoho vydannia “Psykhol- pedia]. (Vol. 3). (pp. 296–298). Kyiv: hichnykh typiv” [Preface to the Ar- Dumka [in Ukrainian]. gentinean edition of Psychological 11. Akker, R., Vermeulen, T. (2010). Notes Types]. Zurich: Kosnacht [in Ukrai- on Metamodernism. Journal of Aes- nian]. thetics, 2, 2-7 [in English]. 4. Baudrillard, J. (2004). Symuliakry i 12. Facebook and Cambridge Analytica symuliatsiia [Simulacra and simula- scandal. What do we know? (March tion]. Kyiv: Vydavnytstvo Solomii 21, 2018). www.bbc.com. Retrieved Pavlychko Osnovy [in Ukrainian]. from https://www.bbc.com/russian/ features-43475612 [in Russian].

96 UDC: 316.772.4 DOI: https://doi.org/10.32689/2617- 2224-2020-1(21)-97-106 Євдокимова Валентина Володимирівна, кандидат соціологічних наук, доцент кафедри соціальної роботи та педаго- гіки Інституту соціальних технологій Відкритого міжнародного університе- ту розвитку людини “Україна”, 03115, м. Київ, вул. Львівська, 23, тел.: +38 (050) 440 72 24, e-mail: evvv@evdokimova. kiev.ua ORCID 0000-0002-0468-613X Евдокимова Валентина Владимировна, кандидат социологических наук, доцент кафедры социальной работы и педагоги- ки Института социальных технологий Открытого международного универ- ситета развития человека “Украина”, 03115, г. Киев, ул. Львовская, 23, тел.: +38 (050) 440 72 24, e-mail: evvv@ evdokimova.kiev.ua ORCID 0000-0002-0468-613X Ievdokymova Valentyna Vоlоdymyrivna, сandidate of sociological sciences, Associated Professor, Open international university of human development “Ukraine”, 03115, Кyiv, Str. Lvivska, 23, tel.: +38 (050) 440 72 24, e-mail: [email protected] ORCID 0000-0002-0468-613X

АРХЕТИПИ ПРИНЦИПІВ СОЦІАЛЬНОЇ СПРАВЕДЛИВОСТІ НА ПРИКЛАДІ УДОСКОНАЛЕННЯ АДРЕСНОСТІ СОЦІАЛЬНИХ ВИПЛАТ

Анотація. Розглянуто основні підходи до призначення та виплати адрес- ної соціальної допомоги в Україні. Звернено увагу на те, що незважаючи на удосконалення надання адресної соціальної допомоги, ефективність їх виплати залишається проблемою. Розглянуто принцип удосконалення соціальної справедливості при наданні адресної соціальної допомоги з точки зору морально-етичних підходів.

97 Особливої уваги надано принципу практичного впровадження адресно- сті, якими керується українська держава при наданні соціальної допомоги. Визначено з соціологічної точки зору недоліки і переваги впровадження першої адресної соціальної програми в Україні, а саме, впровадження про- грами надання субсидій на житлово-комунальні послуги, яка почала діяти з 1995 р. Окреслено, що в Україні вже існують випадки повернення соціальних ви- плат у бюджет за недобросовісний характер їх отримання. Наведено одностайну думку науковців щодо удосконалення системи со- ціальних виплат і допомог в Україні задля досягнення соціальної ефектив- ності суспільства. Розглянуто позитивні приклади морально-етичних та культурних підхо- дів самовизначення щодо оформлення адресної соціальної допомоги. Обґрунтовано необхідність застосування морально-етичного підходу до громадян, які претендують на отримання адресних соціальних допомог, зо- крема, за запитом до правоохоронних органів. Якщо соціальна поведінка не відповідає загальноприйнятим стандартам поведінки, пропонується заміни- ти адресну соціальну допомогу непривабливими для суспільства роботами з виховною метою, метою дотримання принципу соціальної справедливості і надання засобів до існування. Ключові слова: адресні соціальні виплати, удосконалення, практичне впровадження, успішна соціалізація, морально-етичні принципи.

АРХЕТИПЫ ПРИНЦИПОВ СОЦИАЛЬНОЙ СПРАВЕДЛИВОСТИ НА ПРИМЕРЕ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ АДРЕСНОСТИ СОЦИАЛЬНЫХ ВЫПЛАТ Аннотация. Рассмотрены основные подходы к назначению и выплате адресной социальной помощи в Украине. Обращено внимание на то, что несмотря на совершенствование оказания адресной социальной помощи, эффективность их выплаты остается пробле- мой. Рассмотрен принцип усовершенствования социальной справедливости при предоставлении адресной социальной помощи с точки зрения мораль- но-этических подходов. Особое внимание обращено на принципы практического внедрения адресности, которыми руководствуется украинское государство при предо- ставлении социальной помощи. Определены, с социологической точки зрения, недостатки и преимуще- ства внедрения первой адресной социальной программы в Украине, в част- ности, внедрение программы предоставления субсидий на жилищно-комму- нальные услуги, которая начала действовать с 1995 г. Очерчено, что в Украине уже существуют случаи возвращения социаль- ных выплат в бюджет за недобросовестный характер их получения.

98 Высказано единодушное мнение украинских ученых относительно систе- ми социальных выплат и пособий в Украине совершенствования для дости- жения социальной эффективности общества. Сделана попытка усовершенствования принципа социальной справед- ливости при предоставлении адресной социальной помощи с точки зрения морально-этических подходов. Рассмотрены положительные примеры морально-этических и культур- ных подходов самоопределения по оформлению адресной социальной по- мощи. Обоснована необходимость применения морально-этического подхода к гражданам, претендующим на получение адресных социальных пособий, в частности, по запросу в правоохранительные органы. Если социальное пове- дение не соответствует общепринятым стандартам, предлагается заменить адресную социальную помощь непривлекательными для общества работами с воспитательной целью, целью соблюдения принципа социальной справед- ливости и предоставления средств к существованию. Ключевые слова: адресные социальные выплаты, совершенствование, практическое внедрение, успешная социализация, морально-этические принципы. THE ARCHETYPES OF SOCIAL JUSTICE PRINCIPLES ARE EXEMPLIFIED BY IMPROVING THE TARGETING OF SOCIAL BENEFITS Abstract. The article deals with the basic approaches to the appointment and payment of targeted social assistance in Ukraine. Attention is drawn to the fact that, despite the improvement of targeted social assistance, the effectiveness of their payment remains a problem. Therefore, the purpose of the article is to attempt to improve the principle of social justice in providing targeted social assistance in terms of moral and ethical approaches. Attention is drawn to the principles of practical implementation of targeting, which guides the Ukrainian state in providing social assistance. From a sociological point of view, the disadvantages and advantages of imple- menting the first targeted social program in Ukraine, namely, the implementation of a subsidy program for housing and communal services, which began to ope­ rate since 1995, have been examined. It is emphasized that in Ukraine there are already cases of return of social payments to the budget for the unfair nature of their receipt. Ukrainian scientists, O. S. Bukhtiyarov, O. I. Danylyuk, S. M. Didyk, E. M. Libanova, O. M. Makarova and others are unanimous in that the system of the social payments and benefits in Ukraine needs to be improved in order to achieve social efficiency of the society. The ambiguity is only in how to achieve this improvement. Positive examples of moral, ethical and cultural approaches to self-determina- tion in addressing targeted social assistance have been considered.

99 It is concluded that it is necessary to apply a moral and ethical approach to the citizens who claim to receive targeted social benefits, in particular, at the re- quest of law enforcement agencies. If social behaviour does not meet generally ac- cepted standards of behaviour, it is proposed to replace targeted social assistance with unattractive work for educational purposes, to comply with the principle of social justice and to provide livelihoods. Keywords: targeted social payments, improvements, practical implementa- tion, successful socialization, moral and ethical principles.

Постановка проблеми. Архетипи Однією з перших адресних соці- принципів соціальної справедливо- альних програм в Україні було впро- сті в кожній країні формувалися як вадження програми надання субси- узагальненням власного досвіду, так дій на житлово-комунальні послуги, і узагальненням позитивного досвіду яка почала діяти з 1995 року. інших країн. Кожна країна проходить Соціологічний аналіз якості на- тривалий час формування, становлен- дання цієї послуги через декілька ня і розвитку соціальних відносин. років після її впровадження показав Починаючи з часів Незалежності недоліки в українському варіанті її в українському суспільстві ведуться отримання і наразі діє більш доско- дискусії щодо переходу на адресні налий механізм отримання цієї соці- соціальні допомоги. альної допомоги, яка вже з більшою Незважаючи на удосконалення вірогідністю надається тим, хто її по- надання адресних соціальних допо- требує [2]. мог, ефективність їх виплати зали- На необхідності удосконалення шається проблемою. механізму надання адресної соці- Аналіз останніх досліджень та альної допомоги наголошують, вра- публікацій. Українські вчені, такі як: ховуючи власний досвід, і німецькі Е. Лібанова, О. Макарова і ін. розгля- фахівці: “За умови обмежених бю- дають принципові засади реалізації джетних коштів життєво необхідно, соціальної політики в Україні; Е. Афо- щоб кошти, спрямовані на зменшен- нін, В. Бодров, В. Князєв, С. Попов, ня бідності, не потрапили помилково Ю. Сурмін, С. Серьогін, також систем- небідним домогосподарствам, а були но розглядають і інші складові дер- адресно надані… [3]” тим, хто цього жавного і публічного управління. потребує. Практичне ж впровадження прин- Також, в Україні вже існують ви- ципу адресності при наданні соціаль- падки повернення соціальних ви- ної допомоги було, зокрема, підкрес- плат в бюджет за недобросовісний лено керівництвом Мінсоцполітики характер їх отримання так званими під час участі у Міжнародній конфе- “матерями-одиначками”, які фактич- ренції “Універсальні грошові виплати но перебувають у шлюбі або сім’ями, та виплати сім'ям з дітьми” 8 лютого що отримали допомогу на дитину і 2019 [1]. не доглядають за нею належним чи-

100 ном і ін. І це підкреслює необхідність гуманістичним уявленням про при- дотримання морально-етичного під- роду і сутність людини та її невід'єм- ходу до надання адресної соціальної ні права, про гармонійне узгодження допомоги. потреб та інтересів особистості, су- Огляд наукової літератури з за- спільства і людства” [4]. значеної проблематики показав, Першим кроком у досягненні що автори Бухтіяров О. С., Дани- принципу соціальної справедливо- люк О. І., Дідик С. М., Лібанова Е. М., сті в українському суспільстві був Макарова О. М. та ін. одностайні в перехід від категорійного принци- тому, що систему соціальних виплат пу надання соціальних допомог до і допомог в Україні потрібно удоско- адресного. налювати задля досягнення соціаль- Наступним кроком був крок лік- ної ефективності суспільства. відації ризиків непокриття — помил- Формулювання цілей. Однак, у ки виключення і витоку — помилки суспільстві існує неодностайність у включення, що надало адресності тому, яким чином досягати удоско- більшої ефективності. налення системи соціальних виплат і Наразі існує необхідність у вра- допомог. Тому, метою статті є спроба хуванні морально-етичних підходів удосконалення принципу соціальної при наданні адресної соціальної до- справедливості при наданні адресної помоги. соціальної допомоги з точки зору Оскільки суспільство є особли- морально-етичних підходів. вим і надзвичайно складним видом Виклад основного матеріалу. організації соціального життя, до Загальновідомо, що принцип соці- складових суспільства відносять- альної справедливості є актуальним ся соціальні інститути і соціальні для будь-якої країни і це питання спільноти, стійні соціальні взаємодії. не можливо вирішити один раз і на- Механізми саморегуляції суспільної завжди, оскільки соціальні умови і системи дають змогу підтримувати її соціальні можливості постійно змі- цілісність, упорядковувати соціальні нюються. Успішні країни це, як пра- відносини між соціальними інститу- вило, країни які знайшли прийнят- тами і соціальними спільнотами, ре- ний баланс впровадження принципу продукувати соціальні взаємодії. соціальної справедливості. Важливою складовою розвитку Сучасний словник з етики дає суспільства залишається якісна змі- таке визначення поняття справед- на структури суспільства, що вклю- ливості: “Справедливість — загаль- чає в себе і зміну способу мислення не співвідношення цінностей, благ як окремої людини, так і народу в між собою і конкретний розподіл їх цілому. між індивідами, належний порядок Цієї думки дотримуються, зо- людського співжиття, який відпові- крема, відомі українські вчені Ба- дає уявленням про сутність людини куменко В. Д., Михненко А. М.: Під і її невід'ємні права … Традиційно розвитком суспільства “звичай- справедливістю вважають порядок но розуміють лише такі зміни, які співжиття людей, який відповідає відповідають інтересам більшості,

101 сприяють підвищенню якості життя часткового або повного відновлення людей і дають їм змогу впевненіше обмеження життєдіяльності, соці- дивитися в майбутнє. Загальний ме- ально-побутового стану, відновлен- ханiзм розвитку суспільства полягає ня трудової діяльності зменшуються у виникненнi нових потреб у рiзних соціальні виплати. сферах суспiльного життя та по- Також, є приклади кримінальної шуку можливостей їх задоволення. поведінки особами, засобами до іс- Новi потреби постiйно виникають нування яких може бути саме адрес- як наслiдок виробничої та iншої про- на соціальна допомога [7]. дуктивної дiяльностi людей, а тому Cлід пам'ятати, що суспільство пов’язанi з пошуком та винаходом і його складові є соціальною систе- нових засобiв працi, спiлкування, мою, що виступають як системні ці- організацiї суспiльного життя, роз- лісності. ширенням та поглибленням обсягу Проблеми соціальних систем, їх наукового знання, ускладненням природу вивчали такі видатні нау- форм і механiзмів творчої дiяль- ковці як П. Бурдьє, Е. Гіденс, Р. Мер- ностi людей… покращення системи тон, Т. Парсонс, Ю. Сурмін і ін. суспільного управлiння на основi Енциклопедичний словник з дер- демократичних суспiльних вiдносин жавного управління дає таке визна- забезпечує найкращi результати в чення цього поняття. Соціальна си- удосконаленнi суспiльства та при- стема: “…є складним організованим, скореннi його розвитку” [5]. упорядкованим цілим, яке склада- Як українські дослідники, ється з індивідів, соціальних спіль- С. В. Кудлаєнко, так і громадські нот та інститутів, що об’єднуються ініціативи, проект “Реформування різноманітними зв’язками та відно- системи пільг та привілеїв в Украї- шеннями і мають соціальну приро- ні — наближення до європейських ду. Основну роль у таких системах стандартів”, серед факторів, які пере- відіграють люди, які виступають шкоджають впровадженню програм суб’єктами соціальної діяльності. адресності називають непорозумін- Соціальна система утворюється ня груп інтересів, зокрема малоза- завдяки спільній меті, розумінню безпечених громадян, які заміну компонентами цієї системи своїх пільг на адресну допомогу сприйма- завдань та функцій. Значну роль ють як позбавлення пільг. у цій системі відіграють прямі та Наказом МОЗ України затвер- зворотні зв’язки, принцип ієрархії, джено форми індивідуальної про- соціокультурні стандарти, зразки грами реабілітації інваліда, дити- поведінки тощо. Соціальна система ни-інваліда та Порядок їх складання характеризується високою здатні- [6]. стю до самоорганізації, активною Однак, соціальним працівникам діяльністю та адаптивністю. Приро- знайома ситуація коли сім’ї, які ма- да соціальної системи зумовлена та- ють дитину-інваліда, або інваліда не кими факторами, як тип цивілізації, зацікавлені у виконанні індивідуаль- рівень економічного, політичного, ної програми реабілітації бо в разі соціального та духовно-культур-

102 ного розвитку, прояв людської ак- протягом якого людина інтегрується тивності. Соціальна система — різ- у суспільство, набуває рис індивіду- новид складних систем, які мають альності, засвоює і використовує на- такі характеристики: поліструктур- буті цінності культури і поведінки. ність, поліфункціональність, полі- Держава долучається до соціалі- варіантність розвитку, тобто вони зації особистості на рівні інституцій. принципово багатоликі, багатоаль- Суспільство також встановлює нор- тернативні, характеризуються мно- ми і вимоги, які є складовими соціа- жиною станів; недетермінованість, лізації особистості. За умови успіш- стохастичність і самодостатність; ної координації всіх зусиль процес наявність механізмів цілевизначен- соціалізації особистості відбуваєть- ня, завдяки чому формуються цілі, ся успішно. програми, напрями руху; гнучкість, Успішна соціалізація кожної осо- адаптивність, стійкість, здатність до бистості забезпечує соціальну безпе- виживання, збереження своєї само- ку всього суспільства. бутності…вони є органічними сис- Соціальна безпека суспільства темами, які спроможні відновлю- є життєво важливим станом як ок- вати елементи, структури, функції; ремої людини, так і всього суспіль- характеризуються саморозвитком, ства. Соціальна безпека суспільства саморегуляцією, самоуправлінням, характеризується врівноваженою самоорганізацією…”. системою соціальних умов діяльно- За такого підходу визначального сті людини, захищеністю від впливу значення набуває процес соціалі- соціальних ризиків. зації як процес становлення особи- Науковці виділяють такі напрями стості і поступового засвоєння нею соціальної політики, яка спрямована вимог суспільства, суспільних норм і на формування соціальної безпеки у цінностей, включення до системи со- суспільстві: ціальних зв'язків і соціальних відно- • створення умов для підвищен- син, необхідних для життєдіяльності ня соціально економічної активності в певному суспільстві. населення; Відомо, що Д.Смелзер виділяє • застосування сучасних мотива- три фактори, необхідні для успішної ційних і стимулюючих механізмів соціалізації особистості: високопродуктивної праці; • сподівання; • забезпечення достатнього жит- • зміна поведінки; тєвого рівня кожної людини на ос- • прагнення відповідати цим спо- нові здійснення зваженої активної діванням. політики доходів; Тому, засвоєння кращих зразків • упровадження гнучкої, динаміч- соціального досвіду набуває рівня ної системи оплати праці; особистісних установок і орієнта- • формування динамічної, гнуч- цій. кої системи соціального захисту; Для кожної особи процес соці- • розробка і впровадження у прак- алізації є дуже індивідуальним і тику нової моделі соціального стра- відбувається на усіх етапах життя, хування;

103 • реформування системи пенсій- разi зниження матерiального рiвня ного забезпечення; життя, втрати роботи, працездатно- • реформування системи соціаль- стi, старiння, iнших ситуацiй, які су- ної допомоги, посилення її адресно- проводжують людину вiд народжен- сті; ня до смертi; • удосконалення системи соці- • стабiлiзаційно-адаптивна, згiд- альних послуг; но з якою держава має дотримувати- • здійснення соціальної підтрим- ся принципу соцiальної справедли- ки сім’ї, жінок, дітей, молоді; востi, враховувати в своїй полiтицi • створення умов для розвитку реакцiю населення, громадську меценатства, благодійницької діяль- думку, пiдтримувати свiй автори- ності; тет серед населення, впливати на • глибока структурна реформа дер- формування цiннiсної свiдомостi жавної житлової політики; суспiльства, узгоджувати iнтереси, • реформування системи охорони регулювати правовими засобами здоров’я населення; конфлiкти в суспільстві, забезпечу- • захист громадян як споживачів ючи його усталений розвиток. послуг. Тому соціальна політика є сис- Оскільки соціальна політика темою управлінських, регулятив- включає в себе комплекс заходів і них, саморегулятивних способів та проводиться в різних напрямках форм діяльності суб’єктів, сукуп- розвитку соціальної сфери задля ність принципів, рішень, дій, що досягнення загального добробуту і втілюються в соціальних програмах надання соціальної захищеності усім і соціальній практиці з метою задо- без винятку верствам населення. волення соціальних потреб, збалан- Основними функціями держави у сування соціальних інтересів лю- проведенні соціальної політики є: дини, соціальних груп суспільства, • соцiальне вiдтворення населен- досягнення соціальних цілей, вирі- ня, змiстом якої є створення умов шення соціальних завдань, форму- для нормальної життєдiяльностi лю- вання соціальних цінностей. дини, задоволення її потреб у таких В широкому розумінні соціальна сферах суспiльного життя, як праця, політика — це система інституцій- споживання, сiмейнi вiдносини, охо- них і надінституційних, державних рона здоров’я, освiта тощо; і громадських, суспільних і особи- • регулятивна, яка полягає в нама- стих, індивідуальних способів і форм ганні держави стимулювати активну діяльності, спрямованих на створен- діяльність особистостi, соціальних ня умов для всебічної самореаліза- груп за допомогою правових, еко- ції соціального потенціалу людини, номiчних, моральних важелiв, внас- її сутнісних спроможностей, пи- лiдок чого люди стають здатними до шуть Скуратівський В. А., Михнен- самоорганiзацiї та самозахисту; ко А. М., Макаренко Е. М. • соцiально-захисна, з якою пов’я- Сучасні тенденції до укріплен- занi соцiальнi гарантiї держави, забез- ня соціальних зв’язків і соціально- печення соцiальних прав громадян у го партнерства з представниками

104 розвинених країн світу дають уяву Про це свідчать і виступи євро- про взаємозв’язок усіх прошарків пейських колег на міжнародних кон- суспільства в цих країнах, зокрема в ференціях. Зокрема вчених з Латвії питаннях соціального захисту. на щорічних конференціях, які від- Громадяни розвинених країн сві- буваються в університеті Україна. ту демонструють нам інші зразки Так само в Україні, люди, які ма- поведінки. В успішних країнах світу ють особистий досвід проживання і звертатися за соціальною допомогою праці в розвинених країнах світу, не- вважається принизливим і адресна рідко вищезазначені питання отри- соціальна допомога призначається, мання-неотримання адресних соці- як правило, після вичерпання всіх альних допомог вирішують саме на можливих варіантів самостійного засадах самооцінки. пошуку вирішення своїх фінансових За чинним законодавством Укра- проблем. їни звання Героя України дає право Саме такий принцип є мораль- безкоштовного отримання кому- но-етичною основою надання адрес- нальних послуг без сплати за квар- ної соціальної допомоги в розвине- тирну плату та комунальні послуги. них країнах світу. Однак, зі звітів Управлінь праці і У цьому контексті архетипом соціального захисту населення в мі- принципу соціальної справедливості сті Києві видно, що є випадки само- є приклад одного з основоположни- критичного підходу до вищезазначе- ків німецького економічного дива них питань і правом безкоштовного Людвіга Ерхарда (1897–1977) який отримання комунальних послуг без з дитинства, після тяжкої хвороби сплати за квартирну плату та кому- мав каліцтво. В часи Першої світової нальні послуги користуються не всі війни був поранений, що призвело хто має на це право. до погіршення фізичного стану і ви- Слід підкреслити, що вищевказа- знання Людвіга Ерхарда непридат- на поведінка у розвинених країнах є ним до фізичної праці. звичайною нормою життя. Не маючи змоги займатися підпри- В Україні, при визначенні права ємництвом, Людвіг Ерхард успішно особи на отримання певної адресної опановує теоретичні основи економі- соціальної допомоги морально-етич- ки і створює умови для поліпшення ний принцип її надання не врахову- свого економічного становища всій ється. Усі громадяни, які формально Німеччині [8]. мають право на отримання такої до- У розвинених країнах діє мораль- помоги, отримують її. но-етичний принцип отримання соці- Висновки і перспективи подаль- альних допомог на основі самооцінки. ших досліджень. З вищевикладе- Цей принцип діє на рівні само- ного можна зробити висновок, що свідомості. Людина, яка має право варто було б застосовувати мораль- на пільги, соціальні виплати, інко- но-етичний підхід до усіх громадян, ли свідомо не оформляє ці виплати, які претендують на отримання соці- вважаючи що це обмежує її амбіції альних допомог, зокрема адресних, на певні ролі у суспільстві. і при оформленні такої допомоги

105 звертати увагу на морально-етичну Ю. П. Сурмін, В. Д. Бакуменко, і культурну складову претендента на А. М. Михненко та ін.; за ред. соціальну допомогу для відновлення Ю. В. Ковбасюка, В. П. Трощин- принципу соціальної справедливості ського, Ю. П. Сурміна. — К. : НАДУ, її надання. Зокрема, за запитом до 2010. — С. 646. 6. Про затвердження форм індивіду- правоохоронних органів. Якщо соці- альної програми реабілітації інва- альна поведінка не відповідає загаль- ліда, дитини-інваліда та Порядку ноприйнятим стандартам поведінки, їх складання. Наказ МОЗ України пропонується замінити адресну со- від 08.10.2007 № 623. URL: https:// ціальну допомогу непривабливи- zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1197- ми для суспільства роботами з ви- 07 (дата звернення 06.09.2019). ховною метою, метою дотримання 7. Викрадення немовляти на Київщині. принципу соціальної справедливості URL: https://youtu.be/Rk6WdDW9i- і надання засобів до існування. tI (Дата звернення 24.10.2019). Перспективою наукових пошуків 8. Батько економічного дива у то- варистві контрольованої раціо- може бути подальше обговорення нальності та раціонального са- вищезазначених питань. моконтролю. URL: https://dt.ua/ SOCIETY/batko_ekonomichnogo_ diva_u_tovaristvi_kontrolovanoyi_ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ratsionalnosti_ta_ratsionalnogo_ ДЖЕРЕЛ samokontrolyu.html (Дата звернення 07.09.2019). 1. Керівництво Мінсоцполітики взяло участь у Міжнародній конференції “Універсальні грошові виплати та REFERENCES виплати сім’ям з дітьми” 8 лютого 2019. URL: https://www.msp.gov.ua/ 1. Kerivnytstvo Minsotspolityky vzialo news/16674.html?PrintVersion (дата uchast’ u Mizhnarodnij konferent- звернення 03.09.2019). sii “Universal’ni hroshovi vyplaty ta 2. Макарова О. В. Соціальна політика vyplaty sim’iam z dit’my” 8 liutoho в Україні: Монографія / О. В. Ма- 2019 [The leadership of the Ministry карова // Ін-т демографії та соці- of Social Policy participated in the альних досліджень ім. М.В. Птухи International Conference "Univer- НАН України. — К. — 2015. — 244 с. sal cash payments and payments to 3. Принципи і способи функціонуван- families with children" on February ня адресної соціальної допомоги: ре- 8, 2019] (n.d.). www.msp.gov.ua. Re- комендації для України. URL: http:// trieved from https://www.msp.gov. www.ier.com.ua/files/publications/ ua/news/16674.html?PrintVersion Policy_papers/German_advisory_ [in Ukrainian]. group/2008/pp_07_2008_ur.pdf 2. Makarova O. V. (2015). Sotsial’na (дата звернення 05.09.2019). polityka v Ukraini [Social Policy in 4. Тофтул М. Г. Сучасний словник з Ukraine]. In-t demohrafii ta sotsial’nykh етики: Словник. — Житомир: Вид- doslidzhen’ im. M. V. Ptukhy NAN во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416 с. Ukrainy. — K. [in Ukrainian]. 5. Енциклопедичний словник з дер- 3. Pryntsypy i sposoby funktsionuvan- жавного управління / уклад.: nia adresnoi sotsial’noi dopomohy:

106 rekomendatsii dlia Ukrainy [Princi- dividual program of rehabilitation of a ples and ways of functioning of target- disabled person, a disabled child and the ed social assistance: recommendations Procedure for their preparation. Minis- for Ukraine]. (n.d.). www.ier.com.ua. try of Health of Ukraine Order No. 623 Retrieved from http://www.ier.com. of 08.10.2007] (n.d.). zakon.rada.gov. ua/files/publications/Policy_pa- ua. Retrieved from https://zakon.rada. pers/German_advisory_group/2008/ gov.ua/laws/show/z1197-07 [in Ukrai- pp_07_2008_ur.pdf [in Ukrainian]. nian]. 4. Toftul M. H. (2014) Suchasnyj 7. Vykradennia nemovliaty na Ky- slovnyk z etyky: Slovnyk [Modern ivschyni [Baby abduction in Kyiv re- Ethics Dictionary: Dictionary]. Zhy- gion]. (n.d.). youtu.be. Retrieved from tomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka. https://youtu.be/Rk6WdDW9itI [in [in Ukrainian]. Ukrainian]. 5. Yu.P. Surmin, V.D. Bakumenko, 8. Bat’ko ekonomichnoho dyva u tova- A.M.Mykhnenko ta in. (2010). Ent- rystvi kontrol’ovanoi ratsional’nosti ta syklopedychnyj slovnyk z derzhavno- ratsional’noho samokontroliu [The fa- ho upravlinnia [Encyclopedic Dic- ther of economic miracle in the society tionary of Public Administration]. K.: of controlled rationality and rational NADU. [in Ukrainian]. self-control] (n.d.). dt.ua. Retrieved 6. Pro zatverdzhennia form indyvidual’noi from https://dt.ua/SOCIETY/bat- prohramy reabilitatsii invalida, dytyny- ko_ekonomichnogo_diva_u_tova- invalida ta Poriadku ikh skladannia. ristvi_kontrolovanoyi_ratsionalnos- Nakaz MOZ Ukrainy vid 08.10.2007 ti_ta_ratsionalnogo_samokontrolyu. № 623 [On approval of forms of the in- html [in Ukrainian].

107 UDC: 323.232:159.922.27:35 DOI: https://doi.org/10.32689/2617- 2224-2020-1(21)-107-121 Карпа Марта Іванівна, доктор наук з державного управління, до- цент кафедри управління та бізнес-адмі- ністрування Інституту післядипломної освіти та довузівської підготовки ДВНЗ “Прикарпатський національний універ- ситет імені Василя Стефаника”, 76000, Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 57, тел.: +38 (067) 67 05 777, е-mail: marta. [email protected] ORCID: 0000-0001-8141-4894 Карпа Марта Ивановна, доктор наук по государственному управ- лению, доцент кафедры управления и бизнес-администрирования Института последипломного образования и довузов- ской подготовки ГВУЗ “Прикарпатский национальный университет имени Ва- силия Стефаника”, 76000, Ивано-Фран- ковск, ул. Шевченка, 57, тел.: +38 (067) 67 05 777, е-mail: [email protected] ORCID: 0000-0001-8141-4894 Karpa Marta Ivanovna, Doctor of Science in Public Administration, Associate Professor of the Department of Man- agement and Business Administration of the Institute for Postgraduate Education and Pre- University Training of the Higher Educational Institution “Vasyl Stefanyk Precarpathian National University”, 76000, Ivano-Frankivsk, Str. Shevchenka, 57, Ivano-Frankivsk Re- gion, tel.: +38 (067) 67 05 777, е-mail: [email protected] ORCID: 0000-0001-8141-4894

АРХЕТИПНІ ЗАСАДИ МАСОВОЇ ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ: ПУБЛІЧНО-УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ

Анотація. Розкрито архетипні засади масової політичної свідомості. Масову політичну свідомість визначено як суб’єктивне відображення ма- совим суб’єктом політико-управлінських відносин, публічно-управлін- ської діяльності та всіх пов’язаних із ними явищ. З’ясовано, що це один з видів масової свідомості, що формується під впливом як подій політично- го, так і управлінського середовищ. Публічне управління через інструмен-

108 ти державного управління та місцевого самоврядування здійснює вплив на формування політичної свідомості населення у частині формування по- літичної пам’яті, культури, думки та настроїв. Виявлено формотворчі еле- менти масової політичної свідомості та проаналізовано фактори впливу на її розвиток. Зокрема проаналізовані основні складові масової політичної свідомості на формотворчому рівні: політичні знання суспільства; полі- тичне сприйняття; політична оцінка; політична готовність. Формотворчі процеси архетипних засад масової політичної свідомості відбуваються у сферах інформаційного, адміністративного та психологічного забезпечен- ня здійснення публічного управління. Схарактеризовано особливості ар- хетипних засад масової політичної свідомості. Архетипні засади масової політичної свідомості сформовані основними її елементами: політичне свідоме, що набуває форми політичних програм, теорій політичної сис- теми, концепцій політичних партій, напрямів розвитку суспільства та ін.; політичне несвідоме, що виявляється у потребах, інтуїції, бажаннях мас; політичне підсвідоме. Розкрито публічно-управлінський аспект у частині здійснення можливих впливів на формування масової політичної свідо- мості з позиції поділу формотворчих процесів на дві фази: пасивну, яка передбачає формування політичної пам’яті, політичної культури та налаш- тована на внутрішньомасові потреби й уявлення; активну, яка передбачає розвиток оціночних уявлень у масовій свідомості, їх сприйняття та форму- вання політичної готовності масового суб’єкта. Ключові слова: архетип, масова політична свідомість, публічне управ- ління. АРХЕТИПНЫЕ ОСНОВЫ МАССОВОГО ПОЛИТИЧЕСКОГО СОЗНАНИЯ: ПУБЛИЧНО-УПРАВЛЕНЧЕСКИЙ АСПЕКТ Аннотация. Раскрыты архетипные основы массового политического сознания. Массовое политическое сознания определено как субъективное отражение массовым субъектом политико-управленческих отношений, пу- блично-управленческой деятельности и всех связанных с ними явлений. Определено, что это один из видов массового сознания, который формиру- ется под влиянием как событий политического, так и управленческого ха- рактера. Публичное управление с помощью инструментов государственного управления и местного самоуправления оказывает влияние на формирова- ние политического сознания в сфере формирования политической памяти, культуры, мысли и намерений. Выявлены формообразующие элементы мас- сового политического сознания и осуществлен анализ факторов влияния на их развитие. В частности, проанализированы следующие основные состав- ляющие массового политического сознания на формообразующем уровне: политические знания общества; политическое восприятие; политическая оценка; политическая готовность. Формообразующие процессы архетипных основ массового политического сознания происходят в сферах информаци- онного, административного и психологического обеспечения осуществле-

109 ния публичного управления. Охарактеризованы особенности архетипных принципов массового политического сознания. Архетипные основы мас- сового политического сознания сформированы основными его элемента- ми: политическое сознательное, которое принимает форму политических програм, теорий политической системы, концепций политических партий, направлений развития общества и др.; политическое бессознательное, кото- рое проявляется в потребностях, интуиции, желаниях масс; политическое подсознательное. Раскрыт публично-управленческий аспект в части воз- можных воздействий на формирование массового политического сознания с позиции разделения формообразующих процессов на две фазы: пассивную, которая предусматривает формирование политической памяти, политиче- ской культуры и настроена на внутренне массовые потребности и представ- ления; активную, которая предусматривает развитие оценочных представ- лений в массовом сознании, их восприятие и формирование политической готовности массового субъекта. Ключевые слова: архетип, массовое политическое сознание, публичное управления. ARCHETYPIC BASES OF MASS POLITICAL CONSCIOUSNESS: PUBLIC AND MANAGEMENT ASPECTS Abstract. The article reveals the archetypal principles of the mass politi- cal consciousness. The mass political consciousness is defined as the subjective reflection of the mass subject of political-administrative relations, public-admi­ nistrative activity and all related phenomena. It has been established that this is a type of mass consciousness that is formed under the influence of both the events of the political and the administrative environment. Public administration through the tools of government and local government influences the formation of the political consciousness of the population in terms of political memory, culture, thought and sentiments. The paper identifies the shaping elements of the mass political consciousness and analyzes the factors influencing its development. In particular, the following main components of the mass political consciousness at the formative level are analyzed: political knowledge of the society; political per- ception; political evaluation; political readiness. The formative processes of the archetypal foundations of the mass political consciousness occur in the spheres of information, administrative and psychological support of the public adminis- tration. The characteristics of the archetypal foundations of the mass political consciousness are characterized. The archetypal principles of the mass political consciousness are formed by its main elements: political conscious, which takes the form of political programs, theories of the political system, concepts of the political parties, directions of development of the society, etc.; the political un- conscious, manifested in the needs, intuitions, desires of the masses; political sub- conscious. The paper describes the public-administrative aspect in terms of the possible influences on the formation of the mass political consciousness from the standpoint of the division of the formative processes into two phases: passive,

110 that involves the formation of the political memory, political culture, and attuned to the internal mass needs and ideas; active, that involves the development of the evaluative ideas in the mass consciousness, their perception and the political readiness of the mass subject. Keywords: archetype, mass political consciousness, public administration.

Постановка проблеми. Загаль- цій управління пов’язані з такими ною науковою проблемою залиша- факторами як: ефективністю влад- ються теоретико-методологічні ос- но-управлінських структур щодо нови для вивчення впливів на масову управління суспільним розвитком політичну свідомість, їх системати- (Д. Істон, Р. Мертон, концепції біхе- зація, визначення публічно-управ- віористського напрямку та шкіл кон- лінських зв’язків як формотворчих фліктології в політології), наявність у системах впливів. Потребують на- підтримки певних політичних про- укового вивчення питання практики цесів громадянами, їх сприйняття та здійснення формотворчих впливів оцінка діяльності політичних інсти- на масову політичну свідомість у тутів та їх політичних рішень (Г. Ал- сфері публічного управління, зокре- монд, К. Левенштейн, К. Дойч). У ма через інструментарій державного наукових колах існує думка, що управління та місцевого самовря- ті пласти психічного — масового, дування. Архетипні засади масової групового, індивідуального, які за- політичної свідомості формуються у лучаються до здійснення політич- динамічному взаємозв’язку з управ- них процесів, можна окреслити як лінськими впливами, у тому числі політичне психічне, або політичну державницькими, громадськими, по- свідомість або політичну психіку, літичними, публічно-управлінськи- або соціально-політичну психіку. ми. Тому виявлення таких впливів, Виявлення та вивчення особливос- вивчення їх прироби, особливостей тей певних компонентів політичної дозволить сформувати таку пара- психіки посилює взаємодію елемен- дигму публічного управління, яка тів системи публічного управлін- б в основі своїй мала оптимізацію ня та суспільства. Психічні пласти щодо врахування публічного попиту масової політичної свідомості, що на управлінський вплив, зокрема у виникають у розвитку політичних питаннях формування громадської процесів у суспільстві, сприймають- думки, позиції, політичних настроїв. ся суспільством та оцінюються ним, Аналіз останніх публікацій за є предметом дослідження здебіль- проблематикою та визначення не- шого політичної психології. Владні вирішених раніше частин загальної та інші інституції здатні змінювати проблеми. Основні публічно-управ- психіку людини, формувати полі- лінські аспекти у взаємодії влади тичні цінності, впливати на взаємо- та суспільства у більшості концеп- дію з іншими людьми та ін. Люди,

111 які здійснюють владу та які підпо- • розкрити публічно-управлін- рядковуються владі, виявляють при ський аспект у частині здійснення цьому психічні якості, властивості можливих впливів на формування лише галузі політики [1, с. 28]. Взає- масової політичної свідомості. мовідносини між суб’єктами публіч- Виклад основного матеріалу до- ного управління та суспільством слідження. Проблема управління потребують системного підходу, масовою політичною свідомістю має врахування багатьох чинників роз- на меті створення сприятливих умов витку управлінської парадигми, що для уникнення конфронтаційних частково розкривається сучасними настроїв у суспільстві, політичних науковцями [2; 3; 4]. Здебільшого конфліктів, для узгодження полі- дослідники виокремлюють конкрет- тичних інтересів учасників політич- ні об’єкти сфери взаємовідносин ної діяльності у суспільстві, для за- публічного управління та громад- безпечення стабільності політичної ськості в частині формування гро- системи. мадської думки, політичних настро- Основними елементами, що впли- їв, політичної культури, які входять вають на формування масової по- як складові елементи у поняття ма- літичної свідомості та є предметом сової політичної свідомості [5; 6]. впливів, у тому числі управлінських, Отже, питання виявлення та ви- є наступні: вчення архетипних засад та фор- • політичне свідоме, що набуває мотворчих процесів масової полі- форми політичних програм, теорій тичної свідомості, управлінських політичної системи, концепцій по- впливів на її властивості, розвиток, літичних партій, напрямів розвитку змістове навантаження залишаються суспільства та ін.; актуальними питаннями для науков- • політичне несвідоме, що прояв- ців та практиків у політично-владних, ляється у потребах, інтуїції, бажан- публічно-управлінських, соціально- нях мас; психічних­ сферах співіснування вла- • політичне підсвідоме. ди та суспільства. Політичне свідоме — у науці при- Мета статті — здійснити аналіз йнято трактувати як “політична сві- поняття масової політичної свідомо- домість”, як її основний складник. сті з метою виявлення основних фор- Це власне і є сукупність свідомих мотворчих її компонентів та можли- форм відображення політичного вих впливів публічного управління життя суспільства у рамках масової на архетипні засади масової політич- свідомості. Політичне несвідоме — ної свідомості. Для цього у статті по- трактування несвідомого як компо- ставлено такі завдання: нента свідомості викликає дискусії • виявити формотворчі елемен- у дослідників. Вважається, що вклю- ти масової політичної свідомості та чаючи свідоме і несвідоме в одне по- фактори впливу на її розвиток; няття, слід вживати для нього іншу • надати характеристику особли- назву — масову психіку, наприклад. востям архетипних засад масової по- Поряд з цим поняттям у психології літичної свідомості; існують схожі поняття, такі як “со-

112 цієтальна психіка”, “масове психіч- його політичного досвіду та політич- не”. У контексті даного дослідження них стереотипів. Врахування цього поняття “масова політична свідо- впливу дозволяє відстежити динамі- мість” вважається сукупністю усіх ку активності підсвідомого. свідомих, несвідомих та підсвідо- Важливим питанням для дослі- мих елементів. На роль несвідомого дження на сьогодні вважається про- у масовій свідомості звернув увагу блема співвідношення свідомих, не- К. Г. Юнг [7, с. 22]. Політичний дос- свідомих та підсвідомих компонентів від масового суб’єкта, його політичні у публічно-управлінському аспекті. уявлення він трактував як сукуп- Сформувавши певне співвідношен- ність архетипів — несвідоме відобра- ня, можна вивчати управлінські ження дійсності у формі кодів, обра- впливи на дані елементи. Для більш зів, символів. У своїх дослідженнях точного розуміння публічно-управ- учений зосередився передусім на лінського аспекту формування ма- колективному несвідомому, давніх сової політичної свідомості як пси- образах, символах, котрі зберігають холого-політичного явища, слід у собі колективні уявлення, бажан- виокремити конкретного суб’єкта. У ня. Архетипові символи Юнг вважає системі управління такий масовий базовими при формуванні міфології, суб’єкт — це об’єкт впливів та управ- релігії, сновидінь, мистецтва і літе- лінських процесів керуючої підсис- ратури. Для створення популярної теми (публічно-управлінської, пар- ідеї, теорії, програми слід звертати тійної, громадської). увагу на її архетипову основу, вико- Масова політична свідомість є ристання якої одразу підвищує рі- складовою суспільної свідомості та вень сприйняття масового суб’єкта. пов’язана з іншими видами свідо- Політичне підсвідоме — часто вважа- мості. Щоб окреслити місце масової ють складовим елементом несвідо- свідомості, варто сформувати поділ мого. Масове підсвідоме, за Юнгом, суб’єктів (носіїв) свідомості на такі володіє психічною енергією, що ча- рівні (рис. 1): сто використовується харизматич- Основними характеристиками ними особами. Масовий суб’єкт не масового суб’єкта як носія масової в змозі впливати на своє підсвідоме, політичної свідомості у контексті адже тільки сильні індивіди свідомо даного дослідження (з позицій впли- можуть сприйняти власне підсві- ву на масову політичну свідомість) доме та підкорити його. Політичне можна вважати: масове підсвідоме формується під • постійну участь масового суб’єк- впливом політичної пам’яті суб’єкта, та у політичному житті суспільства;

СУСПІЛЬСТВО МАСА ГРУПА (КОЛЕКТИВ) ІНДИВІД

Суспільна Масова Групова (колективна) Індивідуальна свідомість свідомість свідомість свідомість

Рис.1. Схематичне зображення суб’єктів свідомості у соціальній структурі

113 “маса існує, поки є недосягнута ціль” ні класи вважаються одними із сут- [8, с. 331]; тєвих носіїв політичної свідомості, • сприйняття політичної дійсно- їх соціальні особливості формують сті через певні «фільтри»: політичну та впливають на свідомість певних культуру, стереотипи (традиції, по- груп у суспільстві. літичні цінності, норми політичної Формування масової політичної поведінки, норми сприйняття та ін.); свідомості здійснюється під впливом • наявність спільної масової полі- багатьох факторів (їх наявність та тичної думки; вагомість залежить від виду структу- • схильність до формування ма- ри, мети виділення таких факторів, сових рухів; конкретних ситуацій, стану політич- • консерватизм щодо зміни еле- ної ситуації, потреб учасників полі- ментів політичної культури, полі- тичних процесів та ін.). Основними тичних стереотипів; факторами, що впливають на форму- • тенденцію до трансформації су- вання масової політичної свідомості часних політичних цінностей та уяв- є такі: лень; • стан політичного досвіду та • рівність учасників. пам’яті суспільства; Суб’єктами масової свідомості • суспільні інститути (громадські, дослідники переважно вважать ве- партійні, державні інституції тощо); ликі групи людей, основну частину • діяльність ЗМІ; населення, певні соціальні групи, • міжособистісні комунікації, що суспільство в цілому. Сукупність сприяють формуванню свідомості на типових та нетипових соціальних рівні груп; утворень, на думку автора, є суб’єк- • зовнішнє середовище (націо- том масової політичної свідомості, нально-культурні особливості, рі- адже чітко виокремити групу у масі вень економічного, соціального, по- досить складно. Як правило, гру- літичного та інших видів розвитку, пування громадян здійснюється за конкретні політичні та соціальні си- певними критеріями (однакові по- туації та ін.); літичні переконання, подібне ви- • рівень політизації суспільства рішення тих чи інших проблем та (рівень включеності індивідів у по- ін.). Основним джерелом для таких літичну більшість суспільства, стан досліджень є соціологічні опитуван- поінформованості у суспільстві що- ня та статистичні дані. Та слід мати до політичної дійсності); на увазі, що більшість реальних да- • стан політичної культури як но- них щодо політичних переконань сія політичних норм, стандартів, сте- у суспільстві, настроїв, політичної реотипів, що впливають на масову готовності населення до певних дій політичну свідомість, на всіх рівнях неможливо отримати лише за допо- (свідомому, несвідомому, позасвідо- могою вивчення анкет, здійснення мому т. д.). опитувань та ін. Варто також врахо- • співвідношення політичних ін- вувати умовність поділу на групи й тересів масового суб’єкта та реальних існування нетипових груп. Суспіль- можливостей їх задоволення. Тут вза-

114 ємодіють такі фактори: об’єктивний 4) політична готовність (схиль- (реальна дійсність) та суб’єктивний ність до формування політичної (політичні уявлення громадян та думки, сприйняття політичної уста- політичні оцінки про реальну дій- новки, готовність до певної політич- сність); ної поведінки). • політичні орієнтації та ідеоло- Формування масової політичної гія, лінія політичної поведінки ліде- свідомості відбувається у двох фа- рів регіону. зах: пасивній (що передбачає форму- Важливими компонентами масо- вання політичної пам’яті, політичної вої політичної свідомості є політичні культури та налаштовано на вну- установки у суспільстві, що харак- трішньо масові потреби й уявлення) теризуються готовністю до активної та активній (яка передбачає форму- політичної діяльності (чи навпаки — вання оціночних уявлень у масовій бездіяльності). Процес формуван- свідомості, їх сприйняття та форму- ня таких установок та фактори, що вання політичної готовності масово- здійснюють на них вплив, проходять го суб’єкта) (рис. 2.). декілька етапів у масовій політичній Розглянемо основні стадії форму- свідомості. Тому основними складо- вання масової політичної свідомості. вими масової політичної свідомості Отже, політичне знання — стадія, на на формотворчому рівні можна вва- котрій основними формотворчими жати: елементами виступають політична 1) політичні знання суспільства пам’ять та політичний досвід. На ос- (когнітивний елемент масової полі- нові політичного досвіду та пам’яті, тичної свідомості); що мають історичне походження, та 2) політичне сприйняття; з врахуванням відображення у масо- 3) політична оцінка (переосмис- вій свідомості сучасних політичних лення, співставлення з індивідуаль- явищ, проходить процес формуван- ним, колективним, масовим політич- ня елементів політичної культури. ним досвідом, стереотипами та ін.); Предметними елементами політич-

Пасивна фаза Активна фаза Стадії формування Політичні Політичне Політична Політична масової політичної знання сприйняття оцінка готовність свідомості: Основні складові Політична Політична Політичні Масова політична масової політичної пам’ять культура стереотипи думка свідомості: Політичний Політичні Масові Масові політичні досвід уявлення політичні рухи настрої Політична установка Переважаючі Раціональна Емоційна Раціональна Емоційна компоненти складова (ірраціональна) складова (ірраціональна) складова складова

Рис. 2. Компоненти формування масової політичної свідомості

115 ної культури слід вважати політичні пов’язане з політичною культурою. цінності, політичні установки, уяв- Дослідження теоретичних аспек- лення, норми політичної поведінки, тів управління масовою свідомістю традиції та інші політичні інститути. передбачає обов’язкове врахуван- Найбільш вагоме місце у даному пе- ня культурного чинника. Суттєвий реліку посідають політичні цінно- вплив на дослідження здійснюють сті, оскільки їх врахування дозволяє такі науки як психологія, соціологія, ефективно проводити зміну масової соціальна та політична психології, політичної свідомості загалом. Чіт- антропологія, що не можуть розгля- ке визначення елементів дозволить дати діяльність людей поза культур- точно окреслити межу політичної ним контекстом. культури. Адже відомі випадки, коли При формуванні політичної оцін- до політичної культури були відне- ки основний формотворчий вплив сені різні соціально-культурні, еко- мають політичні стереотипи та ма- номічні та інші складові культури. сові політичні настрої. Політичні Формування предметних елементів стереотипи можна трактувати як політичної культури здійснюється невід’ємні компоненти масової по- під час взаємодії масового суб’єк- літичної свідомості. Політичні сте- та та політичної системи, чи окре- реотипи — це сукупність політичних мих її елементів. Отже, політичній уявлень, що утворюються у масо- культурі притаманний еволюційний вій політичній свідомості на осно- розвиток, хоча це і достатньо довго- ві політичного досвіду та пам’яті, тривалий процес, адже пов'язаний політичних сподівань. Основні їх він зі змінами давніх стереотипів характеристики: стійкість до змін, політичної свідомості та поведінки. спрощення політичної реальності, Її можна трактувати як кодову по- консерватизм та інші. Особливістю літичну систему суспільства, адже політичних стереотипів є спрощен- політичні норми, цінності, установ- ня процесу сприйняття та оцінки ки, норми поведінки, символи, тобто політичної реальності у свідомості. сукупність предметних та ідеальних Політичні стереотипи формуються форм накопичують, зберігають та на рівні мас та великих груп, чинять передають політичний досвід, фор- вплив на колективну та індивіду- мують політичну пам’ять. Це свого альну масову політичну свідомість. роду результати людської діяльно- Часто маніпулятори використову- сті, що пов’язані з функціонуванням ють їх як ефективну ціль для мані- публічно-управлінських впливів. пулятивних технологій, оцінюючи У контексті даного досліджен- їх як фільтри, через котрі проходить ня політична культура виступає як процес сприйняття. Використання один з важливих базових складових повторень слів та образів створюють масової політичної свідомості, що стереотипне уявлення, яке залягає формує певні стереотипи політич- у підсвідомості. Зміна політичного ної поведінки на основі історично- стереотипу — процес складний, ба- го досвіду та сучасних політичних гаторівневий. Формування техноло- змін. Політичне сприйняття тісно гічних розробок слід здійснювати на

116 таких рівнях як: за об’єктом зміни — Здебільшого органи публічної масовий, груповий, колективний; за влади нехтують масовими політич- функціональним змістом — еконо- ними настроями, які трактуються як мічний, політичний, соціальний; за особливі психічні стани у суспіль- технологічним змістом — інформа- стві, що є переходом від емоційних ційний, психологічний, біологічний станів до формування чіткої позиції та ін.; за сферою діяльності розпов- (масової політичної думки). Влада, сюджувачів — політичний, соціаль- політичні партії, різноманітні гро- ний, військовий, економічний, ме- мадські організації часто вдаються дійний та ін. до спроб зміни політичних настроїв Управлінський вплив на процес у суспільстві, використовуючи для формування політичного стереоти- цього інформаційні заходи, різного пу здійснюється на: роду маніпуляції, розповсюджують 1) формування міжгрупової вза- міфи та ін. Мета такої діяльності — ємодії як передумови до виникнення управління масовими політичними політичного стереотипу; настроями з подальшою зміною по- 2) зростання відмінностей між літичних установок, свідомості, і, як елементними утвореннями у масі; наслідок, управління масовою полі- 3) прагнення громадян до змен- тичною поведінкою. шення відмінностей у конкретній Увага дослідників здебільшого групі, масі; прикута до вивчення політичної 4) продукування політичних готовності, яка синтезує у собі по- установок за допомогою різноманіт- передні стадії (знання, сприйняття, них засобів масової інформації; оцінки) та є більш вимірюваною. 5) формування на базі політич- Основними базовими складовими них стереотипів політичної реклами, політичної готовності слід вважа- програм політичних партій, страте- ти — політичну думку, політичний гій розвитку соціальних, політичних, рух та політичні установки, які ві- економічних сфер держави та ін.; дображають схильність населення 6) обмеження кількості полі- до певної політичної поведінки. Це тичних стереотипів, використання завершальна активна стадія у циклі котрих забезпечує високу ефектив- формування масової політичної сві- ність при формуванні політичних домості. Обмежуючими факторами установок у масовій свідомості. при формуванні масової політичної Ефективність стереотипів мис- думки є: певні соціальні та політич- лення яскраво проявляється під час ні умови у суспільстві, доступність голосування, коли більшість вибор- та достовірність інформації. Факто- ців керуються не стільки своїми ін- рами, які прямо чи опосередковано тересами чи іншими раціональними чинять вплив на процес формуван- мотивами, скільки типовими стере- ня масової політичної думки в кон- отипами масової свідомості, що до- тексті діяльності органів публічної мінують на даному етапі. У кожній влади, є: конкретній групі сформований свій • політичний досвід та знання ма- конкретний набір стереотипів. сового суб’єкта;

117 • доступність та повнота офіцій- думку усього соціуму. Іншими про- ної інформації; блемами, які часто зустрічаються • наявне інформаційно-психоло- при врахуванні масової політичної гічне середовище; думки, є: • стан політичної культури у су- • наслідування (індивід обирає спільстві; такий тип оцінки, поведінки, який • рівень розвитку демократичних відповідає поведінці інших); інститутів; • відсутність у більшості опиту- • рівень економічного розвитку; ваних певної конкретної думки щодо • розвиток соціальної інфраструк- певної проблематики; тури. • формулювання запитань та ан- Методи впливу на масову полі- кет, що часто підсвідомо наштовхує тичну свідомість залежать від ком- на певні відповіді (схиляє респон- петенції та форм діяльності як пу- дентів до певного вибору); блічних інституцій, так і публічних • елемент замовлення питань ви- службовців [10]. Оскільки компетен- вчення масової політичної думки ція державної органу - це норматив- певними політичними чи соціальни- но закріплена сукупність його влад- ми інститутами (політичними парті- них повноважень (прав і обов’язків) ями, науковими інституціями, аналі- та юридичної відповідальності, то тичними, соціальними центрами та основу формування меж дії системи ін.); впливу складають владні повнова- • відсутність достовірної інфор- ження усіх гілок влади [11; 12]. Роз- мації щодо даної проблематики. крито авторський підхід щодо змісту У сфері здійснення публічного повноважень конкретних органів управління важливо враховувати, публічної влади та компетенційних що процес формування елементів зв'язки з іншими органами. Розпо- масової політичної свідомості не діл влад відіграє важливу роль для завжди проходить з врахуванням становлення та розвитку теорії ком- наукових рекомендацій чи виснов- петенції органів публічної влади, яка ків наукових досліджень. Як прави- формує компетенційні межі діяль- ло, використовуються лише поверх- ності, у тому числі і щодо здійснення неві теоретичні узагальнення, що управлінських впливів. виключають системне врахування Необхідним елементом опера- багатьох глибинних процесів. Поділ тивного управління має стати ана- процесу формування на фази (ак- ліз стану масової політичної думки тивну та пасивну), виокремлення через відомі основні такі методи як чотирьох основних його стадій кон- спостереження, анонімне анкету- цептуально визначає місце та роль вання, соціологічні дослідження та кожної складової масової політич- ін. Основна проблема, що до цього ної свідомості у лише загальному часу не вирішена у даному проце- управлінському процесі. Необхідно сі — виокремлення об’єктивного ре- враховувати також формотворчі ферента. Адже часто думка певних впливи окремих суб’єктів публіч- груп, формувань перекладається на ного управління на масову політич-

118 ну свідомість, рівень доцільності та характеристику: політичні знання потреб управлінських впливів, вла- суспільства; політичне сприйняття; стивості окремих елементі, ефек- політична оцінка; політична готов- тивність здійснення. ність. Висновки і перспективи подаль- 3. Публічно-управлінський ас- ших досліджень. пект розкрито у частині здійснення 1. Процеси політичного сприй- можливих впливів на формування няття, політичної оцінки, уявлень та масової політичної свідомості з по- очікувань суспільства відображені зиції поділу формотворчих процесів у політичній свідомості громадян, на дві фази: пасивну (що передба- окремих політичних груп, суспіль- чає формування політичної пам’яті, ства загалом. Масову політичну сві- політичної культури та налаштова- домість визначають як суб'єктивне на на внутрішньо масові потреби й відображення масовим суб'єктом по- уявлення) та активну (яка передба- літичних відносин, сфери політичної чає формування оціночних уявлень системи та всіх пов'язаних із ними у масовій свідомості, їх сприйняття явищ. Це один із багатьох видів ма- та формування політичної готовно- сової свідомості, що формується під сті масового суб’єкта). Це дало змо- впливом як подій політичного так і гу виявити фактори, які прямо чи управлінського середовищ. Публіч- опосередковано впливають на про- не управління через інструменти цес формування масової політичної державного управління та місцевого свідомості. Публічно-управлінський самоврядування здійснює вплив на аспект у питаннях формування ма- формування політичної свідомості сової політичної свідомості розкрито населення у частині формування по- у частині виявлення проблем визна- літичної пам’яті, культури, думки та чення суб’єкта формування; вияв- настроїв. Формотворчі процеси від- лення впливів на основні складові буваються у сферах інформаційного, масової політичної свідомості; регу- адміністративного та психологічно- лювання процесів життєдіяльності го забезпечення здійснення публіч- групових спільнот; формування по- ного управління. літичної культури, політичної думки 2. Архетипні засади масової по- та інших складових масової політич- літичної свідомості сформовані ос- ної свідомості. новними її елементами: політичне Перспективи подальших дослі- свідоме, що набуває форми політич- джень знаходяться у площині взає- них програм, теорій політичної сис- мовідносин публічної влади та су- теми, концепцій політичних партій, спільства, здійснення публічного напрямів розвитку суспільства та управління в контексті формуючих ін.; політичне несвідоме, що про- впливів на масову політичну сві- являється у потребах, інтуїції, ба- домість та її складові, формування жаннях мас; політичне підсвідоме. компетенцій органів публічної влади Особливості архетипних засад вияв- та публічних службовців в контексті лено в основних складових масової здійснення можливих впливів на ма- політичної свідомості та надано їм сову політичну свідомість.

119 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ 10. Акімов О.О. Професійні компетен- ДЖЕРЕЛ ції державних службовців як чин- 1. Яременко А., Яременко І. Політичні ник модернізації вищої освіти. Пу- рушення та інформаційні системи: блічне урядування (1). С. 189–199. пошук міжсистемної взаємодії // 11. Карпа М. І. Розвиток публічної Вісник Львівського університету. Се- служби в Україні: компетенційний рія: філософські науки. 2002. Вип. 4. підхід : монографія. Львів: ЛРІДУ С. 352–358. НАДУ, 2018. 264 с. 2. Системні чинники взаємодії полі- 12. Карпа М. І. Предметна компетенція тики і управління : наук. розробка / органів публічної влади. Актуальні авт. кол. : В. А. Ребкало, Е. А. Афо- проблеми державного управління. нін, В. А. Шахов та ін.; за заг. ред. 2019. Вип. 3 (71). C. 50–56. В. А. Ребкала, В. А. Шахова. Київ : НАДУ, 2010. 40 с. 3. Бажинова О. А. Взаємодія органів REFERENCES публічної влади з громадськістю як чинник демократизації державного 1. Yaremenko, A., Yaremenko, I. (2002). управління. Державне будівниц- Politychni rushennia ta informatsi- тво. 2011. № 2. URL: http://www. ini systemy: poshuk mizh systemnoi kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2011- vzaiemodii [Political movements and 2/doc/6/08.pdf information systems: search between 4. Мамонов І. Л. Публічне управління, systemic interactions]. Visnyk Lvivs- державне управління, соціальна по- koho universytetu. Seriia: filosofski літика та місцеве самоврядування nauky — Bulletin of the University of як складові соціального управлін- Lviv. Series: Philosophical Sciences, 4, ня. Державне управління: теорія та 352–358 [in Ukrainian]. практика. 2012. № 2. URL: http:// 2. Rebkalo, V. A., Afonin, E. A., Shak- nbuv.gov.ua/UJRN/Dutp_2012_2_4 hov, V. A., et. al. (2010). Systemni 5. Висоцький О. Ю. Громадська думка chynnyky vzaiemodii polityky i up- як головний об’єкт впливу легіти- ravlinnia [Systemic Factors of Policy- маційних технологій. Гілея: науко- Management Interaction: Sciences. вий вісник. 2012. № 2 (57). С. 254– development]. V. A. Rebkala, V. A. 258. Shakhova (Eds.). Kyiv: NADU [in 6. Бодров В. Г. Інформаційна еконо- Ukrainian]. міка і публічне управління: безпе- 3. Bazhynova, O. A. (2011). Vzaiemo- кові виклики та можливості ста- diia orhaniv publichnoi vlady z hro- новлення належного економічного madskistiu yak chynnyk demokra- врядування в Україні. Науково-ін- tyzatsii derzhavnoho upravlinnia формаційний вісник Академії на- [Interaction of public authorities ціональної безпеки. 2016. № 3–4. with the public as a factor of democ- С. 44–55. ratization of public administration]. 7. Юнг К.Г. Архетип и символ. М: Рен- Derzhavne budivnytstvo — State несанс, 1991. 214 с. building, 2. Retrieved from http:// 8. Канетти Э. Масса и власть : пер. с www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/ нем. М.: Ad Marginem, 1997. 527 с. db/2011-2/doc/6/08.pdf [in Ukrai- 9. Ольшанский Д. В. Массовые на- nian]. строения в политике. М : Грин-Ди, 4. Mamonov, I. L. (2012). Publichne 1995. 345 с. upravlinnia, derzhavne upravlinnia,

120 sotsialna polityka ta mistseve samo- 7. Jung, C. G. (1991). Arkhetip i simvol vriaduvannia yak skladovi sotsialnoho [Archetype and symbol]. Moscow: upravlinniav [State Administration, Izd-vo “Rennesans” [in Russian]. Public Administration, Social Policy 8. Canetti, E. (1997). Massa i vlast and Local Self-Government as Com- [Masse und Macht]. Moscow: “Ad ponents of Social Management]. Der- Marginem” [in Russian]. zhavne upravlinnia: teoriia ta prakty- 9. Olshanskiy, D. V. (1995). Massovye ka - Public administration: theory and nastroeniya v politike [Crowd mood practice, 2. Retrieved from http:// in politics]. Moscow: Grin-Di [in Rus- nbuv.gov.ua/UJRN/Dutp_2012_2_4 sian]. [in Ukrainian]. 10. Akimov, O. O. (2016). Profesiini kom- 5. Vysotskyi, O. Yu. (2012). Hromadska petentsii derzhavnykh sluzhbovtsiv dumka yak holovnyi obiekt vplyvu yak chynnyk modernizatsii vyshchoi lehitymatsiinykh tekhnolohii [Public osvity [Professional competencies of opinion as the main object of influ- civil servants as a factor in the mod- ence of legitimation technologies]. ernization of higher education]. Pub- Hileia - Gilea, 2(57), 254–258 [in lichne uriaduvannia — Public Gover- Ukrainian]. nance, 1, 189—199 [in Ukrainian]. 6. Bodrov, V. H. (2016). Informatsiina 11. Karpa, M. I. (2018). Rozvytok publi- ekonomika i publichne upravlinnia: chnoi sluzhby v Ukraini: kompetent- bezpekovi vyklyky ta mozhlyvosti siinyi pidkhid [Development of Pub- stanovlennia nalezhnoho ekonomich- lic Service in Ukraine: Competency noho vriaduvannia v Ukraini [Informa- Approach]. Lviv: LRIDU NADU [in tion Economy and Public Management: Ukrainian]. Security Challenges and Opportunities 12. Karpa, M. I. (2019). Predmetna kom- for Becoming Good Economic Gover- petentsiia orhaniv publichnoi vlady nance in Ukraine]. Naukovo-informat- [Subject matter competence of public siinyi visnyk Akademii natsionalnoi authorities]. Aktualni problemy der- bezpeky - Scientific-informative bulle- zhavnoho upravlinnia — Actual prob- tin of the National Security Academy, lems of public administration, 3(71), 3–4, 44–55 [in Ukrainian]. 50—56 [in Ukrainian].

121 UDC 316.27:159.9 DOI: https://doi.org/10.32689/2617- 2224-2020-1(21)-122-132 Кожем’якіна Оксана Миколаївна, кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософських і політич- них наук Черкаського державного техно- логічного університету; 18006, Черкаси, б-р Шевченка, 460; тел.: +38 (097) 530 37 24; e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0002-7196-4857 Кожемякина Оксана Николаевна, кандидат философских наук, доцент, до- цент кафедры философских и политиче- ских наук Черкасского государственного технологического университета; 18006, Черкассы, б-р Шевченко, 460; тел.: +38 (097) 530 37 24; e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0002-7196-4857 Kozhemiakina Oksana Mikolaivna, Ph.D., candidate of philosophical sciences, Associate Professor of Department of Philosophy and Political Science Cherkassy State Technological University; 18006, Cherkasy, Bulvar Shevchenka, 460; тел.: +38 (097) 530 37 24; e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0002-7196-4857

ТРАДИЦІЯ ТА АРХЕТИП: ТВОРЧІ ОСНОВИ ПОСТМОДЕРНОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ

Анотація. Проаналізовано концептуальне поле постмодерної інтерпретації співвідношення традиційного та інноваційного в аналізі соціальних взаємодій з позицій архетипового підходу. Наголошуючи на єдності теоретичних основ постмодернізму, постструктуралізму та деконструктивізму, розглядаються постмодерні практики демонстрації спроможності людини та спільнот жити в умовах нестабільності, хаотичності та плюральності, за рахунок, зокрема, вза- ємопроникнення нових та архаїчних форм соціальності. Архетипна природа традицій в наративній постмодерній практиці яскраво виявляється в інтер- претативних сюжетах-іграх та численних перспективах “прочитань” архетип- них образів, деконструкціях традиційних способів представлення архетипів в іронічному діалозі з близьким та далеким минулим. У межах теоретико-методологічних основ постмодернізму досліджуються теорії альтернативних форм самоорганізації, які приходять на зміну модер-

122 ним формам соціалізації та базуються на розрізненні соціальної і культурної реальності. Звертаючи увагу на посилення глокальних контекстів глобалі- зації, розкрито, запропонований М. Маффесолі феномен неотрайбалізму, що базується на таких виразних постмодерних цінностях, як контекстуальна симпатія, общинна емпатія, інклюзивне розмаїття, плюральна толерантність, еклектичність та традиційність. Стверджується, що неотрайбалізм є відобра- женням справжньої духовної революції сучасного інформаційного суспільства в аспекті формування нової мережевої соціальності на основі вільного вибору культурних цінностей та пропаганди культурно “близького” способу життя. Відтак постмодернізм в аспекті його неоконсервативної суті розуміється як повернення архаїзму, що є джерелом життєвої сили та органічної мобілізації колективної енергії. Неотрайби як екзистенційні мережі “живої соціальності” ілюструють творче перевтілення традиції, коли обов’язковість та знеособле- ність ритуалу і канону заміняється живим інтересом, реальними бажаннями та особистими потребами, що забезпечується колективною інтерактивністю. Ключові слова: традиція, архетип, постмодернізм, неотрайбалізм, глока- лізація, наратив, минуле. ТРАДИЦИЯ И АРХЕТИП: ТВОРЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ПОСТМОДЕРНОЙ ИНТЕРПРЕТАЦИИ Аннотация. Проанализировано концептуальное поле постмодернист- ской интерпретации соотношения традиционного и инновационного в ана- лизе социальных взаимодействий на основе архетипного подхода. Подчер- кивая единство теоретических основ постмодернизма, постструктурализма и деконструктивизма, рассматриваются постмодерные практики демонстра- ции способности человека и сообществ жить в условиях нестабильности, хаотичности и плюральности, за счет, в частности, взаимопроникновения новых и архаичных форм социальности. Архетипная природа традиций в нарративной постмодерной практике ярко проявляется в интерпретативных сюжетах-играх и многочисленных перспективах “прочтений” архетипных образов, деконструкциях традиционных способов представления архетипов в ироничном диалоге с близким и далеким прошлым. В рамках теоретико-методологических основ постмодернизма исследу- ются теории альтернативных форм самоорганизации, которые приходят на смену модерным формам социализации и базируются на различении со- циальной и культурной реальности. Обращая внимание на усиление гло- кальных контекстов глобализации, раскрыт предложенный М. Маффесо- ли феномен неотрайбализма, который базируется на таких выразительных постмодерных ценностях, как контекстуальная симпатия, общинная эм- патия, инклюзивное разнообразие, плюральная толерантность, эклектич- ность и традиционность. Утверждается, что неотрайбализм является отра- жением подлинной духовной революции современного информационного общества в аспекте формирования новой сетевой социальности на основе свободного выбора культурных ценностей и пропаганды культурно “близ-

123 кого” образа жизни. Поэтому постмодернизм в аспекте его неоконсерва- тивной сущности понимается как возвращение архаизма, являющегося источником жизненной силы и органической мобилизации коллективной энергии. Неотрайбы как экзистенциальные сети “живой социальности” ил- люстрируют творческое перевоплощение традиции, когда обязательность и обезличенность ритуала и канона заменяется живым интересом, реаль- ными желаниями и личными потребностями, что обеспечивается коллек- тивной интерактивностью. Ключевые слова: традиция, архетип, постмодернизм, неотрайбализм, глокализация, нарратив, прошлое. TRADITION AND ARCHETYPE: CREATIVE FOUNDATION OF THE POSTMODERN INTERPRETATION Abstract. The article will attempt to outline the conceptual field of postmo­ dern interpretation of the correlation between the traditional and the innovative in the archetypal approach to analyzing social interactions. The author accentu- ates the accord of the theoretical foundations of postmodernism, poststructur- alism and deconstructivism, gives an account of the postmodern practices that demonstrate the ability of individuals and communities to live under conditions of instability, chaos and plurality due to various factors, among which interpen- etration of new and archaic forms of sociality can be found. The archetypal na- ture of traditions in the postmodern narrative practice appears clearly evident in interpretive game stories and numerous outlooks on the “perusals” of the arche- typal images, as well as in deconstructing the traditional methods of introducing archetypes in an ironic dialogue with the near and the distant past. Basing on the theory and methodology of postmodernism, this paper discusses the theories of the alternative self-organization forms that tend to replace modern forms of socialization and rely on the distinctions between social and cultural re- alities. While paying attention to the increasing global contexts of globalization, the research critically reviews the phenomenon of neotribalism, as introduced by M. Maffesoli, based on such prominent postmodern values as contextual sym- pathy, community empathy, inclusive diversity, plural tolerance, eclecticism and conventionality. The author argues that neotribalism is a mere reflection of the true spiritual revolution of the modern information society in terms of building a new network sociality based on the free choice of cultural values and promot- ing a culturally “close-knit” lifestyle. Therefore, postmodernism in the aspect of its neoconservative essence is understood as the returning archaism, which is a source of vital energy and organic mobilizing of the collective energy. Neo-tribes, representing existential networks of “live sociality”, illustrate a creative reincar- nation of the tradition, when vital interests, real desires and personal needs are being conveyed by the collective interactivity ousting at the same time the ob- ligatoriness and impersonality of the ritual and the canon. Keywords: tradition, archetype, postmodernism, neotribalism, glocalization, narrative, the past.

124 Постановка проблеми. Пара- ню практику звернення до метафо- доксальність сучасності, концепту- ричних, есеїстичних та міфологіч- алізована багатьма дослідниками у них засобів у цілком раціональному суперечностях універсалізму, про- дискурсі (від діалогів Платона до гресивізму, індивідуалізму, інстру- постмодерної доби), увиразнюючи ментального активізму, раціоналізму у міфо-поетичних та символічних тощо, потребує вироблення нових образах глибокі сенсоутворювальні принципів організації суспільного ідеї, демонструючи їх надзвичайну буття, враховуючи численні систем- переконувальну та інтерпретативну ні кризи та ескалацію загроз гло- спроможність. бального характеру (екологічних, Аналіз останніх досліджень і пу- екзистенційних, політичних тощо). блікацій. Серед дослідників пробле- Потреба виявлення глибинних дже- матики взаємодії традиційного та рел та чинників смислових конфігу- новаторського в умовах глобалізації рацій світоглядних форм сучаснос- та інформатизації варто виокреми- ті зумовлює звернення до аналізу ти У. Бека, І. Валерстайна, З. Бау- тенденцій і особливостей взаємодії мана, Р. Робертсона, М. Маклюена, традиційного та інноваційного, при- М. Кастельса, Е. Гіденса, К. Лорен- хованого та явного, зважаючи на ди- ца, С. Жижека, К. Хюбнера, які до- наміку та наслідки глобально-гло- сліджують суперечливі контексти кальних змін соціальної реальності глобально-глокальних процесів та постіндустріальної доби, а також фіксують значні зміни соціальності неоднозначність процесів демокра- в нових умовах технізації, інформа- тизації, лібералізації, “плинної” іден- тизації, економізації, медіатизації тифікації тощо. тощо. Виразні вектори невизначеності, Дослідження символічної та ко- вразливості, нестійкості, незахище- мунікативної природи архетипів, а ності, поляризації, нерівномірності також специфіки їх прояву в соці- задають як нові можливості (роз- альній та політичній реальності зна- глянуті, зокрема, в синергійний та ходимо в працях К. Г. Юнга, М. Елі- постмодерній методології), так і про- аде, А. Аугустинавічуте, К. Пірсон, вокують нові виклики та загрози, ак- М. Марк, С. Кримського, Е. Афоніна, туалізуючи питання формування та О. Донченко та ін., які виокремлю- збереження ідентичності, інтеграції, ють в суспільній свідомості неусві- легітимації тощо. Кардинальні зміни домлювані інтуїтивні структури дос- в різноманітних сферах сучасного віду попередніх поколінь людства, соціуму, пов’язані, зокрема, з кризою здійснюють архетипові типології, попередніх світоглядних настанов та зосереджуючись на аналізі універ- переходом у царину постмодерної сальної природи архетипів та їх ор- культури, проблематизують минуле ганічної адаптивності. в різноманітних контекстах та вза- Питанням трансформацій со- ємопроникненнях традиційно-сим- ціальної реальності в постмодер- волічного і сучасного. Зауважимо, ній інтерпретації присвячені праці що філософська традиція має дав- Ж.-Ф. Ліотара, Р. Барта, Ж. Лакана,

125 Ж. Бодріяра, М. Маффесолі, Ж. Де- ностей другої половини ХХ століття, ріда, Ж. Дельоза, Ф. Гватарі, М. Фу- а також внаслідок потреби у виро- ко, У. Еко, Ю. Кристевої, Ф. Джеймі- бленні нових шляхів розвитку в умо- сона, П. Андерсона, П. Козловськи вах втрати так званих супер-засад та ін., які досліджують післятран- епохи Модерну — ідей Бога, Прогре- сформаційний стан культури та су, Істини, Автора, Суб’єкта тощо. здійснюють спроби виявити давні Однією з виразних характерних рис смислові конструкти соціокультур- постмодернізму, на думку Ж.-Ф. Лі- них процесів сучасності, віднайти отара, є саме втрата довіри до цих опорні онтологічні основи в умовах метанаративів Модерну, сам метана- соціокультурної невизначеності, ак- ративний механізм легітимації знан- центуючи увагу на невпорядковано- ня знепотрібнюється, а класичні орі- сті, плюральності, стиранні відмін- єнтири оптимізації, ефективності, ностей між бінарними опозиціями результативності призводять до ло- (реальне/ірреальне, раціональне/ гіки внутрішньої парадоксальності ірраціональне, елітарне/масове, ви- [2, с. 10–11]. Натомість постмодерн соке/низьке, суб’єкт/об’єкт, центр/ демонструє спроможність людини периферія). Означені риси концеп- та спільноти жити в умовах неста- туалізуються, зокрема, в поняттях більності, з’являється емансипатив- “симуляції” та “гіперреальності” на сила та чутливість до відміннос- Ж. Бодріяра [1], “наративності” тей, зростає здатність витримувати Ж.-Ф. Ліотара [2], “ризоми” Ф. Гва- взаємонеспівмірності, що увиразнює тарі та Ж. Дельоза [3], “неотрайба- світоглядні орієнтири постмодерну лізму” М. Маффесолі [4], “пастішу” в аспекті визнання мінливості, не- Ф. Джеймісона [5] та ін. Водночас, однозначності, плюральності, хао- залишається недостатнім виявлення тичності. концептуального зв’язку традицій та Унікальний стиль гіперрефлексії, архетипів в умовах сучасного глоба- базований на поєднанні теоретичних лізованого соціуму, а також потре- основ постмодернізму, постструк- бують детального аналізу нові іден- туралізму та деконструктивізму, тифікаційні практики соціальності зорієнтований на дослідження мета- постмодерної доби. морфоз сучасності та “впізнаванні” Відтак, метою цього досліджен- їх історичних асоціацій у культурі та ня є конкретизація концептуально- природі, демонструючи модифікації го поля постмодерної інтерпретації культурної традиції та виявляючи співвідношення традиційного та її плюралістичність. Окреслені тен- інноваційного в аналізі соціальних денції зумовлюють підстави означен- взаємодій з позицій архетипового ня постмодернізму як неоконсерва- підходу. тизму, що у творчих інтерпретаціях Виклад основного матеріалу традиції увиразнює специфічно-іро- дослідження. Стан постмодерну нічний, формально-пародійний (без з’являється як літературно-критич- почуття гумору), ностальгічний, ін- но-філософська реакція на кризу телектуально-ігровий, евристичний, суспільних та цивілізаційних цін- сенсопороджувальний потенціал в

126 утвердженні множинності та нестій- думки та дії, а на міжособистісному кості. формує структуру очікувань, яка Загалом традиція є своєрідним впорядковує та координує соціальні засобом накопичення, збережен- взаємодії, забезпечуючи відносини ня та передачі суспільного досвіду довіри як основи життєвого світу, (включно з об’єктами, процесами та коли людина знає, що зазвичай мо- способами наслідування) наступ- же очікувати від інших в типових ним поколінням, акцентуючи етно- ситуаціях. Постмодерне розумін- ментальні особливості як сутнісні, ня традиції впроваджує парадигму актуальні, конкретно-національні. плюралістичності та внутрішньої Етимологічне підґрунтя традиції як трансформації в концепцію своєрід- “передавальної” спроможності відо- ного ігрового освоєння хаосу та пе- бражає тенденції трансляції безпосе- ретворення його в звичне середови- редності смислів життєвого світу та ще існування шляхом актуалізації, в живої присутності. Сама традиція, тому числі, архетипних складових в за вдалим висловом А. Єрмоленка, альтернативному теперішньому, що завжди сполучена з певним місцем має місце в наявних тенденціях фор- (Ort), укорінена саме в цій землі мування соціокультурного простору (Boden), саме в даному просторі, ре- та сучасних ідентифікаційних прак- гіоні. Вона тісно пов’язана з тут-бут- тиках. тям людини (Dasein), з місцем, де В юнгіанській традиції архетипи вона народилась і де вона в себе та архетипні образи (які мають та- вдома (Zu-Hause-sein), з тією місце- кож давні аналоги в численних фі- вістю, яка є її малою батьківщиною лософських системах від Платона [6, с. 137]. Локальність традиції та її до І. Канта, Г. Гегеля, А. Шопенгау- здатність до тривалої відтворюваль- ера та ін.) зазвичай розуміються як ної актуалізації забезпечують люди- праобрази універсальних міфологіч- ні узвичаєння життєвих орієнтацій в них мотивів та сюжетів, які відобра- мінливих умовах, задаючи смислові жають типові психічні властивості, контексти орієнтативних взаємодій характерні поведінкові реакції та зі світом, з іншими людьми, собою переживання, що походять із загаль- та постаючи символічними кодами нолюдського досвіду та мають уні- комунікативних детермінант “етики версальні характеристики. Архети- ближнього” та “етики дальнього”. пи як глибинні шари колективного Завдяки відчутному адаптивному несвідомого по суті являють собою потенціалу традиція полегшує при- апріорні когнітивні схеми первин- стосування до мінливих умов навко- них образів, які наповнюються кон- лишнього середовища, пропонуючи кретним змістом в реальних умовах апробовані способи діяльності та життя та відповідним чином активі- повсякчас актуалізуючи відповідні зують і спрямовують психічну енер- поведінкові паттерни. гію, спонтанним чином організують По суті традиція є стабілізатив- сприйняття, уяву, пам'ять, пережи- ним соціальним механізмом, який вання, реакції. Архетипи постають на індивідуальному рівні схематизує репрезентацією колективного досві-

127 ду, увиразнюючись в традиції як спо- сів уявлень. Вчений звертає увагу собі обробки та трансляції архети- на те, що уявлення такого роду не пових образів шляхом оприявнення вигадуються, а “входять у внутрішнє фундаментальних якостей та типо- сприйняття в якості готових утво- вих рис певних спільнот. Саме неяв- рень” [8, с. 192]. Саме тому слід їх ний характер архетипових образів розглядати як суб’єкти, що підко- та їх виразний наративний характер ряються власним законам і існують в міфологічних проекціях уможли- автономно, ілюструючи тенденції влює їх постмодерну інтерпретацію вічного повернення та позачасовості, в аспекті поєднання одночасно ін- до яких кожне покоління додає влас- дивідуального втілення унікальним ні відмінності та формати втілення. чином загально-повторюваної моде- Прикметно, що К. Г. Юнг зверта- лі, властивої багатьом, враховуючи ється до символічної термінології більш широкий несвідомий контекст та метафоричних образів у спробі організації колективного життя. конструктивіської концептуалізації Наголосимо, що К. Г. Юнг за- архетипів, які мають відчутні орієн- перечував розуміння архетипів як тативні, регулятивні та структурні конкретних міфологічних образів та компоненти, а саме метафор річища мотивів, розуміючи архетипи насам- та незримої осьової структури, які перед як спрямовані тренди психіч- набувають конкретних форм лише в ної енергії, тенденції до формуван- процесі безпосереднього наповнення ня уявлень, інстинктивні вектори живим змістом, що в постмодерній та відповідні мисленнєві форми [7]. традиції яскраво виявляється в ін- Специфічний зміст архетипів з’яв- терпретативних сюжетах-іграх в чис- ляється лише в індивідуальному ленних перспективах “прочитань” житті, коли в ці форми потрапляє архетипних образів, деконструкціях особистий досвід. Архетипічні ідеї традиційних способів представлен- К. Г. Юнг відносить до непорушних ня архетипів в іронічному діалозі з засад людського духу, підкреслюючи близьким та далеким минулим тощо. їх вічне повторення та перетворення, Наративне підґрунтя постмодер- що має виразні постмодерні коно- нізму як “живого минулого” базуєть- тації: “Як би довго вони не залиша- ся на концептуалізації суспільства лись в забутті, вони завжди повер- як павутиння лінгвістичних комуні- таються, досить часто в дивовижно кацій та множини мовних ігор, що й перетвореному вигляді і з якимось розвиває у праці “Стан постмодерну” особистісними вивертами або інте- Ж.-Ф. Ліотар. Досліджуючи харак- лектуальними перекрученнями..., тер соціальних зв’язків в перспекти- вони завжди відтворюють себе в тих ві постмодерну, вчений звертає увагу чи інших нових формах, виступаю- на зміну функцій держави, появу аль- чи вічною істиною, яка внутрішньо тернативних форматів суспільства, притаманна людській природі” [8, передачу деяких функцій (регулю- с. 120]. вання, відтворення) техніці та тран- Архетипи колективного несвідо- сформацію політичного класу, який мого спричиняють появу комплек- стає різнорідним та інтерактивним,

128 а людина вбудовується у все більш льовій альтернативності. “Глокаль- складну і мобільну тканину відносин ні” контексти відродження традицій [2, с. 42–45]. В контексті проблема- пропонує розглянути Р. Робертсон, тики творчої інтерпретації традиції концептуалізуючи глокалізацію в префікс “пост-” для Ж.-Ф. Ліотара аспекті виклику глобалізації, реакції має насамперед значення не безпо- на глобалізацію та паралельного гло- середньої спадкоємності та лінійно- балізації процесу [11]. Зважаючи на го руху типу повторення, а дещо на посилені темпи глобалізації в певних кшталт “ана-процесу”, що передба- галузях життя, Р. Робертсон звертає чає аналіз, анамнез, анаморфози, які увагу на процеси та тенденції про- демонструють опрацювання сучасні- тилежного глобалізації спрямуван- стю власних смислів, переробляючи ня — уваги до етнічності, регіоналі- дещо “першозабуте” [9, с. 66]. зації, повернення до малих спільнот Виразна постмодерна тенденція та актуалізації партикулярних цін- духовного стану “повернення тради- ностей. Відтак глокалізація в якості ції”, коли минуле не лише давить та одного із наслідків глобалізації може шантажує, а й надихає та увиразнює, бути розглянута як форма захис- знаходить свої оригінальні виражен- ної реакції на уніфікацію і протидія ня в різноманітних проявах сучас- “стиранню відмінностей”, редукція ності, зокрема, в “естетиці симуляції” складнощів глобалізації, а також (в Ж. Бодріяра, “літературі виснажен- деструктивному аспекті) як маргіна- ня та відновлення” Р. Барта, “куль- лізація чи вимушена ізоляція. турних метаморфоз” Ф. Джеймісона Продовженням глокалізаційних та ін. Цю ситуацію влучно описує тенденцій та яскравим прикладом У. Еко, по суті характеризуючи ре- оригінального поєднання традицій- акційність та комунікативну адап- ного та нового в сучасних соціальних тивність постмодернізму у відомо- взаємодіях на тлі глобалізації є кон- му вислові-примітці: “Якщо минуле цепція неотрайбалізму М. Маффесо- неможливо знищити, оскільки його лі, який виявляє ключові соціальні знищення призводить до німоти, факти оновленої традиційності в його варто переосмислити: іроніч- поверненні соціальності в досвід по- но, без наївності” [10, с. 469]. Відтак всякденності, актуалізуючи питання звернення до минулого постає не постмодерної ідентичності, мереже- способом втечі від сучасності, а ан- вої солідарності та актуальної суб- туражем, локалізацією середовища сидіарності. Неотрайбалізм по суті є свободи уяви, переосмисленням в відображенням справжньої духовної інтертекстуальності. революції сучасного інформаційно- Усвідомлення локальності іден- го суспільства в аспекті формуван- тифікаційних цінностей та щораз ня нової мережевої соціальності на більший інтерес до минулого зу- основі вільного вибору культурних мовлюються прагненням пошуку цінностей та пропаганди культурно культурних основ та поверненням “близького” способу життя. Племін- до життя традиційного у розмаїтті ний міф сучасності ілюструє проце- форм, різноспрямованості та сти- си активізації всього того, що від-

129 криває тварину в людині, а племінне М. Маффесолі застосовує понят- в соціальному [12, с. 189]. Такі спіль- тя “селективної соціальності” [4, ноти демонструють “енергійний с. 127], ілюструючи методологічний віталізм” у низці соціальних рухів інструмент співчутливості як нової та об’єднань — від екологічних, фе- парадигми соціального зв’язку та ре- міністичних, релігійних, музичних, дукції щодалі складнішого світу. Та- спортивних, сексуальних до числен- кі “символічні” способи соціальної них “мікрогруп” за різноманітними взаємодії демонструють тенденції інтересами та вподобаннями, органі- повернення до архаїчних, фунда- зованими, в тому числі, навколо ак- ментальних значень, забезпечуючи туалізованих архетипів Героя, Дру- органічний зв’язок та горизонталь- га, Аніми/Анімуса, Тіні, Батька та ну довіру завдяки архетипічному безлічі інших, особливо якщо вони субстрату. Відтак спосіб соціальної розтиражовані в сучасних медіа та організації неотрайбів як “живої со- підкріплені в практиках масових за- ціальності” відповідає природним ходів і розважальній видовищності спроможностям самоутворення, навколо певного неототему. саморегуляції та самоідентифіка- Досліджуючи ефекти відроджен- ції (тому і чисельність членів такої ня традиційних форм соціальності спільноти має бути невелика, до де- в сучасному суспільстві, зокрема, в кількох сотень, щоб зберегти гори- розмаїтті численних телешоу (за- зонтальну взаємодію, “тактильність” снованих, в тому числі, на практиках та уможливити консенсус спільної вуайєризму), в модних тенденціях участі), на противагу вертикальним (посиленій увазі респектабельних дисциплінарним механізмам кла- брендів до всього дикого та етнічного) сичних інституцій, які базуються та в міській театральності, М. Маф- на ієрархічних інструментах влади, фесолі звертає увагу на поширення примусу та контролю (що метафо- колишніх фестивальних та карна- рично увиразнено в образі Панопти- вальних практик, які базуються на кона М. Фуко [13]). Натомість регу- спільній участі, чуттєвості та повер- лятивною та інтегративною основою ненні до образності [12, с. 191–192]. “нових племен” є емпатійна това- Зазначимо, що карнавалізація у ви- риськість і актуалізоване почуття гляді тематичних фестивалів (на приналежності та співпереживання, основі локальної ресурсності — іс- що реалізується завдяки своєрідно- торичної реконструкції, місцевих му “атмосферному імперативу” об- гастрономічних особливостей, чис- щинності та фанатичної пристрасті, ленних туристичних переваг) стає що й забезпечує особливу енергію відчутним компонентом брендингу колективності. території, увиразнюючи вдале поєд- Висновки і перспективи подаль- нання сили місця та творчого відро- ших досліджень. Отже, постмодерн дження традиції, а також постаючи як своєрідний виклик сучасності та індексом соціальної життєздатності. одночасно її “діагноз” характеризує Для означення інтегративної ролі суттєві зміни в конфігураціях взає- специфічної племінної емоційності мин людини та суспільства, набува-

130 ючи гібридних ознак техно-антро- в смислових контекстах традицій, поморфоного характеру. Дослідити, ілюструє зв'язок між минулим та або, принаймні, описати основні майбутнім, що й забезпечує орієн- тенденції цих змін постмодерна ме- тири цілісності в умовах невизначе- тодологія береться шляхом акценту- ності. Наголосимо, що архетип має вання ролі традиції в символічному відчутні ознаки культурного явища, лабіринті та мережі наративних ігор відображаючи архаїчні елементи ко- з перетворення архетипів, визнання лективного несвідомого та постаючи ідей повторення та повернення до ос- своєрідними когнітивними зразками нов, фокусуючи увагу на історичних і символічними формами внутріш- контекстах інтерпретації шляхом нього досвіду, демонструючи підпо- деконструкції та реструктуризації, рядкування соціального культурно- усвідомлюючи наївність тотального му в релятивізації та плюралізації прогресизму та заперечуючи власти- ідентичності. вий глобалізації універсалізм. Неотрайбалізм як увиразнення СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ глокальних тенденцій сучасності ДЖЕРЕЛ базується на таких виразних пост- модерних цінностях, як контексту- 1. Baudrillard J. Simulacres et simula- альна симпатія, общинна емпатія, tion. Paris: Galilée, 1981. 235 р. інклюзивне розмаїття, плюральна 2. Лиотар Ж.-Ф. Состояние постмо- толерантність, еклектичність та тра- дерна : пер. с фр. Москва: ИЭС, диційність (в сенсі дешифрування Санкт-Петербург: Алетейя, 1998. традиції). Останнє зумовлює трак- 160 с. тування постмодерної ідентичнос- 3. Deleuze G., Guattari F. A thousand ті як живої суміші старого і нового, plateaus. Capitalism and Schizophre- як активної присутності минулого nia. London: University of Minnesota Press, 2005. 629 р. в розмаїтій мережі соціальних солі- 4. Маффесолі М. Час племен. Занепад дарностей. Постмодернізм може бу- індивідуалізму у постмодерному ти розглянутий як активно посилене суспільстві. Київ: Вид. дім “Киє- повернення архаїзму, що є джерелом во-Могилянська академія”, 2018. життєвої сили та органічної мобілі- 264 с. зації колективної енергії. Неотрай- 5. Jameson F. Postmodernism, or the би як екзистенційні мережі “живої cultural logic of late capitalism. соціальності” ілюструють творче Durham: Duke University press, перевтілення традиції, коли обов’яз- 1991. 438 p. ковість та знеособленість ритуалу і 6. Ермоленко А. Н. Этика ответствен- ности и социальное бытие человека канону заміняється живим інтере- (современная немецкая практиче- сом, реальними бажаннями та особи- ская философия). Киев: Наук. дум- стими потребами, що забезпечується ка, 1994. 200 с. колективною інтерактивністю. Твор- 7. Юнг К. Г. Архетип и символ. Мо- ча актуалізація архетипів як спон- сква: Канон, 2016. 336 с. танних структур колективної пам’я- 8. Юнг К.Г. Ответ Иову. Москва: АСТ, ті та історичної свідомості, наявних 1998. 384 с.

131 9. Лиотар Ж.-Ф. Заметка о смыслах 5. Jameson, F. (1991). Postmodernism, пост. После времени: французские or the cultural logic of late capitalism. философы постсовременности / Durham: Duke University press. Иностранная литература. 1994. 6. Ermolenko, A.N. (1994). Etika ot- № 1. С. 54–66. vetstvennosti i social’noe bytie che- 10. Эко У. Заметки на полях “Имени loveka (sovremennaya nemeckaya розы” / Эко У. Имя розы : пер. с prakticheskaya filosofiya) [Ethics of итал. Москва: Книжная палата, 1989. responsibility and social being of man С. 468–481. (modern German practical philoso- 11. Robertson R. Globalization: Social phy)]. Kyiv: Naukova dumka [in Rus- Theory and Global Culture. London: sian]. Sage publications, 1992. 211 p. 7. Jung, K. G. (2016). Arhetip i simvol 12. Maffesoli M. Iconologias. Nuestras [Archetype and symbol]. Moskow: idolatrias posmoderas. Barselona, Kanon [in Russian]. Ediciones Peninsula, 2009. 204 р. 8. Jung, K. G. (1998). Otvet Iovu [The 13. Foucault M. Surveiller et punir. Nais- Answer to Job]. Moskow: AST [in sance de la prison. P: Gallimard, 2004. Russian]. 318 p. 9. Lyotard, J.-F. (1994). Zametka o smys- lah post. Posle vremeni: francuzskie filosofy postsovremennosti [A note on REFERENCES the meanings of the post. After time: French philosophers of postmoder- 1. Baudrillard, J. (1981). Simulacres et nity]. (A. Garadzha Trans). Inostran- simulation. Paris: Galilée [in French]. naya literature — Foreign literature, 1, 2. Lyotard, J.-F. (1998). Sostoyanie post- 54–66 [in Russian]. moderna [The postmodern condition]. 10. Eco, U. (1989). Zametki na polyah (N. Shmatko, Trans). Moskow: Alete- “Imeni rozy” [Notes in the margin of jya [in Russian]. “The name of the rose”]. Eko U. Imya 3. Deleuze, G., Guattari, F. (2005). A rozy [The name of the rose] (E. Kosti- thousand plateaus. Capitalism and ukovych Trans). Moskow: Knizhnaya Schizophrenia. London: University of palata [in Russian]. Minnesota Press. 11. Robertson, R. (1992). Globalization: 4. Maffesoli, M. (2018). Chas plemen. Social Theory and Global Culture. Zanepad indy’vidualizmu u post- London: Sage publications. modernomu suspil’stvi [The time of 12. Maffesoli, M. (2009). Iconologias. tribes. The decline of individualism Nuestras idolatrias posmoderas. in postmodern society]. (V. Pliushch, Barselona: Ediciones Peninsula. Trans). Kyiv: Vy’d. dim “Ky’yevo- 13. Foucault, M. (2004). Surveiller et Mogy’lyans’ka akademiya” [in Ukrai- punir. Naissance de la prison. Paris: nian]. Gallimard.

132 UDC: 351.851 DOI: https://doi.org/10.32689/2617- 2224-2020-1(21)-133-150 Королюк Катерина Анатоліївна, студентка 3-го курсу кафедри соціології та політології Національного авіаційного університету, 03058, м. Київ, просп. Кос- монавта Комарова, 1, тел.: +38 (068) 791 82 17, e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0002-5979-0874 Королюк Екатерина Анатольевна, студентка 3-го курса кафедры социологии и политологии Национального авиацион- ного университета, 03058, г. Киев, ул. Кос- монавта Комарова, 1, тел.: +38 (068) 791 82 17, e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0002-5979-0874 Koroliuk Kateryna Anatoliivna, student of 3 course of the Department of Science and Sociology, National Aviation University, 03058, Kyiv, Prosp. Kosmonavta Komarova, 1, tel.: +38 (068) 791 82 17, e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0002-5979-0874

КОНЦЕПТУАЛЬНІ СХЕМИ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ ДЕРЖАВИ (АРХЕТИПНИЙ ПІДХІД): КОНВЕРГЕНЦІЯ ТРАДИЦІЇ ТА ІННОВАЦІЇ

Анотація. Зазначено, що єдність нації — це стратегічний план безпеки і продуктивного розвитку сучасної держави, що в Україні формується посту- пово. З’ясовано поєднання традицій та інновацій у сучасних підходах щодо розвитку держави як інституту, що забезпечує суспільний розвиток. Вико- ристано методи аналізу та синтезу, аналізу документів, знакове моделюван- ня, компаративний (синхронний) аналіз. Було розглянуто коеволюційний етап розвитку суспільства та поняття індивідуального “Я” і колективного “Ми” як домінуючих суб’єктів соціальних інтеракцій на різних етапах од- ного циклу суспільного розвитку. Зміна традиційної концепції управління на нову втілюється у програмі діджіталізації (“Держава у смартфоні”) як засіб полегшення надання адміністративних послуг населенню. Яким саме є рівень готовності суспільства сприйняти ці зміни? Почуття спільної й осо- бистої відповідальності — сприяє розвитку колективного “Ми”. Показано,

133 що тенденції, які підтверджують позитивні зміни в Україні спостерігаються через виникнення багатьох волонтерських рухів, краудфандингових плат- форм, зростання кількості громадських організацій протягом останніх років. Разом з тим, зростає власна відповідальність індивіда за своє благополуччя. Чим розвиненішим є суспільство, тим активніше інновації впроваджуються у сферу суспільних відносин, значно оновлюючи їх. З’ясовано, що залуче- ність громадян до суспільного сектору частково обумовлена публічним ін- тересом та тенденцією зростання попиту на зайнятість у публічному секторі і здійснення соціально значущої професійної діяльності. На основі здійсне- ного аналізу, було розроблено формулу, що прораховує індекс колективного “Ми”. Розуміння необхідності розвитку суспільства шляхом конвергенції традицій та інновацій — важлива частина у плануванні державної та соці- альної політики України. Ключові слова: коеволюція, трансформація, колективне “Ми”, архетип- ний підхід, сучасна держава, традиція, інновація. КОНЦЕПТУАЛЬНЫЕ СХЕМЫ РАЗВИТИЯ СОВРЕМЕННОГО ГОСУДАРСТВА (АРХЕТИПИЧЕСКИЙ ПОДХОД): КОНВЕРГЕНЦИЯ ТРАДИЦИИ И ИННОВАЦИИ Аннотация. Объединенность нации — это стратегический план безопас- ности и продуктивного развития современного государства, который в Укра- ине формируется постепенно. Определено сочетание украинских традиций и инновации в современных подходах к развитию государства как институ- та, обеспечивающего общественное развитие. Использованы методы анали- за и синтеза, анализа документов, знаковое моделирование, компаративного (синхронного) анализа. Были рассмотрены коэволюционный этап развития общества и понятие индивидуального “Я” и коллективного “Мы” как до- минирующих субъектов социальных интеракций на разных этапах одного цикла общественного развития. Современный украинский монопарламент, как он себя позиционирует, предлагает череду инноваций. Изменение тра- диционной концепции управления на новую воплощается в программе дид- житализации (“Государство в смартфоне”) как средство облегчения предо- ставления административных услуг населению. Какой уровень готовности воспринимать эти изменения общества? Чувство общей и личной ответ- ственности — способствует развитию коллективного “Мы”. Показано, что тенденции, которые подтверждают положительные изменения в Украине наблюдаются из-за возникновения многих волонтерских движений, крауд- фандинговых платформ, роста числа общественных организаций в послед- ние годы. Вместе с тем повышается собственная ответственность индивида за свое благополучие. Чем более развитым является общество, тем актив- нее инновации внедряются в сферу общественных отношений, значительно обновляя их. Выяснено, что вовлеченность граждан в общественный сектор частично обусловлена публичным интересом и тенденцией роста спроса на занятость в публичном секторе и осуществления социально значимой про-

134 фессиональной деятельности. На основе проведенного анализа, была разра- ботана формула, что просчитывает индекс коллективного “Мы”. Понимание необходимости развития общества путем конвергенции традиций и иннова- ций — важная часть в планировании государственной и социальной полити- ки Украины. Ключевые слова: коэволюция, трансформация, коллективное “Мы”, ар- хетипический подход, современное государство, традиция, инновация. CONCEPTUAL SCHEMAS OF MODERN STATE DEVELOPMENT (ARCHETYPAL APPROACH) CJNVERGENCE OF TRADITION AND INNOVATION Annotation. It was known that unity of the nation is a strategic safety plan and productive development of the modern state. In Ukraine, this process is formed gradually. The purpose of the article is to find out how Ukrainian traditions and innovations are combined in the modern approaches to the development of the state as an institute for social development.. The methods of analysis and synthe- sis, document analysis, sign modeling, comparative (synchronous) analysis are used in the work. It was regarded that co-evolutionary stage of state develop- ment and the concept of individual “I” and collective “We” as dominant subjects of social interaction at different stages of one cycle of social development. Changing the traditional concept of governance is being implemented in the program of digitization (“State in a smartphone”) as a means of facilitating the provision of administrative services to the population. What is the level of readi- ness to accept these changes in traditional society? A sense of common and per- sonal responsibility contributes to the development of the collective “We”. It was known trends that confirm positive changes in Ukraine are observed due to the emergence a lot of volunteer movements, crowdfunding platforms, an increasing a number of public organizations in recent years. At the same time, one’s own re- sponsibility for one’s well-being is increased. The more developed the society, the more actively innovations are introduced into the sphere of social relations, sig- nificantly updating them. It has been found that public involvement in the public sector is partly driven by public interest and a growing demand for public sector employment and the pursuit of socially significant professional activity. Based on the analysis, a formula was developed that calculates the collective “We” index. Understanding the necessity of becoming a nation through the convergence of traditions and innovations is an important part in planning the Ukrainian state and social policy. Keywords: co-evolution, transformation, collective “We”, archetypal ap- proach, modern state, tradition, innovation.

Постановка проблеми. Єдність і продуктивного розвитку сучасної нації — це стратегічний план безпеки держави, що в Україні формується

135 поступово. Незважаючи на фактич- society). Консервативні національ- ну нерівність і експлуатацію, які па- ні цінності втрачають зміст та акту- нують, нація завжди сприймається альність, до них у своїх працях по- як глибоке й солідарне братерство вертається чимраз менше сучасних [1, с. 24]. Чи властиве воно україн- дослідників. Актуальним стає образ цям? Почуття спільної та особистої супраглобальної людини, не дифе- відповідальності — характерна риса ренційованої національно, культур- для країн з розвиненою демократією. но та релігійно, відкритої інноваці- Ці тези важливо сьогодні застосува- ям та експерименту, такої, яка вміє ти для України, що знаходиться на швидко адаптовуватися до нових шляху трансформації соціально-по- умов надзвичайно мінливого світу. літичної свідомості свого народу від У даній роботі, використовую- традиційності, питання лише в тому чи соціологічну концепцію нації якою вона буде (трансформація). (Д. Шнапер), ми спробуємо схарак- ХХ століття завершилося під гур- теризувати тенденцію поєднання кіт збройних конфліктів, більшість з традиції та інновації у процесах роз- яких мали яскраві етнічні риси — на витку сучасної держави в інформа- Балканах, у Центральній і Південній ційну епоху. Азії, у Африці, навіть у Західній Єв- Аналіз останніх досліджень і пу- ропі. Війни релігійного характеру (до блікацій. У ході дослідження було XVIII ст.), війни імперій (ХІХ ст.), проаналізовано праці таких вітчизня- війни ідеологій (ХХ ст.) значною них авторів: О. В. Суший, О. А. Дон- мірою сходять з авансцени історії. ченко, Е. А. Афонін, А. Ю. Мартинов. Вони уступають місце не зіткненням Серед зарубіжних науковців: Б. Ан- між державами чи наддержавами, а, дерсон, І. Кішіловська та М. Кішілов- швидше, конфліктам всередині дер- ський, А. Перотті, П. Штомпка, А. Ет- жав — або по лініях цивілізаційних ціоні, Т. Гоббс, Дж. Локк. розломів всередині однієї держави Мета статті: дослідити концепту- або радикальній протестній актив- альні схеми розвитку сучасних дер- ності соціального характеру, пов’яза- жав, з’ясувати, наскільки поєдну- ній із поглибленням прірви між дуже ються традиції та інновації у процесі багатими і дуже бідними (наприклад, розбудови державного управління. рух “жовтих жилетів” у Франції). У роботі були використані методи Сучасне суспільство розвивається, аналізу та синтезу, аналізу докумен- прискорюючи рух у вузлах модерні- тів, знакове моделювання, компа- заційних та state-трансформаційних ративний (синхронний) аналіз. У конфліктів. Багато вчених мають даній роботі буде також проаналізо- підстави стверджувати про примусо- вано коеволюційний етап розвитку ву ціннісну асиміляцію одних країн українського суспільства; поняття щодо інших, інші теоретизують по- індивідуального “Я” та колективно- лікультурність та концепти етнічно- го “Ми”; уточнено зміст понять “пу- го плюралізму як шлях запобігання блічний сектор” і “публічний інте- протиріч складноструктурованого рес” та чому вони реактуалізуються суспільства (challenges for variable в сучасному світі.

136 Виклад основного матеріалу до- управляння із її згоди (емоційна ло- слідження. Як стверджував Коман- яльність). данте Маркос у своїй праці “Четвер- За Б. Андерсеном нація є спе- та світова війна розпочалася”, що “у цифічною уявленою спільнотою стриптиз-барі глобалізації” націо- (imagines communities) — соціальним нальна держава із своїм розмитим конструктом, члени якого не знають політичним обличчям вже майже один одного і не взаємодіють між со- цілком “роздягнулася”, залишивши бою, але тим не менше розглядають собі лише найнеобхіднішу функ- себе як одну спільноту із загальним цію — функцію придушення. Відтак характером, надіями та долею [1, для національної держави метафора с. 35]. Вже сьогодні націю не можна “нації” слугує символом в утилітар- обмежити територіальною чи мов- них цілях досягнення консолідації і ною спільнотою (табл. 1). Можли- загальної лояльності населення дер- во, завтра нею буде якась віртуаль- жави. Загальний дискурс про націю на спільнота користувачів, скажімо, додає “додаткової” легітимності дер- певного типу програмування. І тоді її жавній владі через створення обра- адепти зможуть фізично перебувати у зу, що остання є цілісною і здійснює різних частинах світу, однак, у єдиній

Таблиця 1 Поєднання традиції та інновації у теоретичному розумінні нації

Традиційне розуміння нації Постсучасне розуміння нації 1. Людство природним чином 1. Нація стала лише однією із домінуючих поділяється на нації соціальних спільнот (соціально-культурні типи) 2. Кожна нація має свій 2. Межі самобутності націй стали надзвичайно роз- самобутній характер. Нація митими. Міфи про походження націй уже давно не є понад усе аксіомами 3. Джерелом усієї політичної 3. Джерелом усієї політичної влади є економічно влади є нація, колектив могутні транснаціональні компанії і репрезентована в цілому ними глобальна, а не національна еліта 4. Задля свободи й 4. Привілеї, які надавала національна держава самоздійснення люди повинні через громадянство, нівельовано. Тепер без за- ототожнювати себе з нацією ступництва національної еліти кожен досягає свого статусу лише завдяки своїм професійним та осо- бистим якостям, але за умови, що люди, із такими розвиненими якостями користуються попитом на світовому ринку праці 5. Нації можуть зреалізувати 5. На сучасному етапі співдружність націй себе тільки у їхніх власних реалізовують свої інтереси у різних міждержавних державах об’єднаннях (наприклад: ЄС) 6. Відданість нації-державі 6. Аксіологема відданості нації втратила свою перевершує інші відданості актуальність 7. Найважливішою умовою 7. Найважливішою умовою всесвітньої свободи всесвітньої свободи й гармонії й гармонії є реалізація гедоністичних потреб є зміцнення національної найбільшого числа індивідів держави

137 електронній мережі. Людська уява тя сучасних демократичних націй, у концепції Б. Андерсона постає ін- іншими словами про “ідею” (в логіч- струментом усвiдомлення спiльності ному розумінні) або ж про ідеальне членiв великої групи (говорячи про політичне сьогодення. Саме це пояс- “уявнi” (але не придуманi) спiльноти, нює, що традиційне протиставлення взято до уваги момент залучення). між “етнічною” нацією або нацією Нація-держава у традиційних мо- “німецького” типу, з одного боку, і дерних теоріях завжди розглядаєть- “громадянською спільнотою” або ся як основний суб’єкт міжнародних спільнотою “американського” типу, відносин, а національна еліта, репре- з другого боку, є історичним та ідео- зентована конкретними представни- логічним, проте аж ніяк не аналітич- ками певної нації — як єдиний фак- ним. тичний учасник процесу творення Формулювання цілого типу на- політики. У глобальну епоху належ- ції через вихід за етнічні реалії та ність до нації сприймається конкрет- соціальну нерівність за допомогою ним індивідом як певний тягар, що принципу громадянськості також позбавляє якості швидкої адаптації дозволяє краще усвідомити суспіль- до мінливих умов глобалізованого ні реалії, ніж попередні бінарні істо- світу, можливості у великих масш- ричні та ідеологічні концепції. Осо- табах засвоювати транснаціональні бистість та її інтереси в сучасному цінності та мобільності як визна- світі посіли місце громадянина з чальної характеристики глобальної його ідеалами. До Першої світової людини. війни нація виступала засобом за- Ідеальний тип сучасного націо- хисту та поваги до того, що в людині нального суспільства, який би ґрун- є по-справжньому людським, тоб- тувався на цінностях, принципах та то її незалежності, символом якої є інститутах громадянства, намагала- рівність та свобода. Сучасний базис ся змоделювати і викласти відомий соціальних зв’язків береться під сум- соціолог Домінік Шнапер — дочка нів. Під час створення націй політи- відомого вченого Раймона Арона. ка замінює релігійний чи династич- Нація як громадянська спільнота — ний принцип об’єднання людей. І у абстрактне політичне суспільство, будь-якій демократичній нації полі- що через інститут громадянства тика породжує соціальні проблеми. виходить за межі конкретних сте- Основна ідея монографії Д. Шна- реотипів, окремої відданості та со- пер “Спільнота громадян” — надання ціальних нерівностей його членів. певних інтелектуальних інструмен- Адже усі люди, незалежно від свого тів для пояснення логіки ідеї нації. історичного чи етнічно-релігійного Головна особливість нації полягає походження та соціальних характе- в об’єднанні населення у спільноту ристик, — усі вони є громадянами. громадян, існування якого зумов- Звичайно, йдеться не про зобра- лює внутрішню та зовнішню полі- ження об’єктивної реальності, а про тику держави, процес перетворення формулювання принципу, на якому спільноти громадян із абстрактного ґрунтується політичне право на жит- поняття у конкретну реальність (че-

138 рез так звану інтегративну револю- неможлива без нарощування сил і цію (integrative revolution — термін потенцій національного життя (а це К. Гірца). пряма функція національної держа- Інновації у розвитку сучасних ви. З іншого боку, сама глобалізація націй передбачають зокрема те, що додала національній державі принци- кількість нових ролей та набуто- пово нову, раніше невідому функцію. го (achieved) статусу громадян, що У сучасному глобалізованому світі створюють націю, постійно збіль- соціальна мобільність, яка отрима- шується на шкоду їх успадкованого ла гігантські масштаби, інтенсив- (ascribed) статусу. Причому для ство- ність комунікацій і нерівність між рення нації як спільноти громадян за країнами і народами створюють нові згаданою соціологічною концепцію факти, умови і основи відносин між важливим є наявність справжнього групами, спільнотами людей. Іде ак- громадянського (публічного, сус- тивний розподіл і перерозподіл ролей, пільного) інтересу, який не завжди життєвих можливостей. Дискурс панує над особистими інтересами тепер не лише про те, наскільки не- або інтересами окремої групи людей, адекватно відчуває себе людина поза але часто не залежить або не кон- культурними національними кордо- фліктує з ними (тобто колективне нами, але особливо у тому, що в кон- “Ми” є дещо домінуючим над індиві- курентній боротьбі за життєві пер- дуальним “Я”) [2, с. 156]. спективи вона, як і цілі колективи, Відтак, активізація потреби пра- не отримає виграшних ролей, якщо цювати над забезпеченням суспіль- не буде спиратися на сили держави. ного інтересу і розуміння суспільного Ось де загадка популярності сучас- як окремого та відмінного поняття є ної національної держави та чому важливим новим фактором розбудо- народи заради неї готові іти на жер- ви сучасної (національної) держави. тви. Комплексне порівняння статусу По-справжньому об’єднати людей нації-держави у модерну та постмо- можливо, лише запропонувавши їм дерну епоху зображене у табл. 2, 3. певну кількість реальних підстав, Як бачимо, у минулому націона- цінностей та переваг, які в виправ- лізм національної держави пропону- дали б неминуче колективне утво- вав нижчим класам статус та гідність, рення та, можливо, потребуватимуть освіту і багато можливостей. Над на- для його функціонування певної по- ціональними державами на сучасно- жертви від окремих громадян. Залу- му етапі нависають значні небезпеки. чити та забезпечити єдність мож- Ален Рено, намагаючись сформулю- ливо лише спільними діями соціальних вати ідею нової демократичної нації інститутів, завдяки яким покоління та подолати надто просте протистав- переймає звичку жити та співіснува- лення між нацією-прагненням та на- ти разом, властиве окремій історич- цією-спадщиною, запропонував но- ній спільноті. вий термін “здібність до навчання”, Отже, на цій підставі можна кон- як основну ідею нації, коли видима статувати поєднання традиції та ін- ознака наявності свободи у культурі новації. З одного боку, глобалізація та традиції нації полягає у здатності

139 Таблиця 2 Концептуальні засади розвитку національної держави в модерну епоху (елементи традиції)

Можливості Ризики Можливості Ризики Глобалізація вищого класу вищого нижчого класу нижчого класу класу • Створення нових • Розподіл ри- • Позиційні блага. • Держава • Ліберальний соціальних, еконо- зику із іншими • Національна загального прогресивний мічних та політич- громадянами. гордість. добробуту, націоналізм. них можливостей, • Конкуренція • Громадянство, що робить • Національна заснованих на за ресурси і що залежить можливи- держава ство- детермінації наці- владу всере- від національ- ми загальні рила баланс ональних рамок. дині країни. ної належності, ризики. інтересів • Захист від кон- незалежно від всіх класів, куренції ззовні. власності. що привів до • Можливість • Статус чи освіта. формування використовувати • Політичні і соці- міжкласової національний дис- альні права. коаліції. курс як своєрідну • Людська гід- культурну “ди- ність. мову завісу”, яка • Вихід на ринок, покликана сховати освіта, мовні на- економічну екс- вики, що полегшу- плуатацію. ють мобільність. Таблиця 3 Концептуальні засади розвитку національної держави в модерну епоху (елементи інновації) Можливості Ризики Можливості Ризики Глобалізація вищого класу вищого нижчого класу нижчого класу класу 1 2 3 4 5 • Держава більше • Держава • Дефіцит • Логіку держави • Держава не хоче забезпечу- більше демократії. всезагального більше вати такі можли- не здатна • Системи добробуту не здатна вості, які індивіди забезпечити національної стає все важче забезпечити вважають для себе належний освіти забезпечити. той же захист безпечними. захист. стають менш • Співробітни- і можливості, • Глобальні мож- корисними. цтво між що і в епоху ливості. • Націона- поколіннями. національної можливості. льна мова стає • Відкриті держави. • Обов’язки перед менш корисною кордони • Розпад нацією стають для набуття руйнують міжкласової тягарем. професійних логіку держави коаліції Члени мобільних навиків чи всезагального і поява класів тепер шу- мобілізації. добробуту і оборонного кають економічні послаблюють агресивного можливості у світі, можливості націоналізму. що знаходиться за поділяти ризики • Оборонно- межами націо- між усіма регресивний нальних горизон- громадянами. націоналізм тів, а політичні представляє

140 Закінчення табл. 3 1 2 3 4 5 небезпеки глоба- • Нижчі класи, загрозу для лізуються. Члени що залишені тих, хто бажає цих класів праг- наодинці піднятися нуть оптимізувати разом зі своїми на хвилі корисність своїх ризиками, глобальних навиків і освіти. відчувають змін. Для них спустошеність націоналізм – (відтак, зростає це лише набір соціальна спогадів, що напруга). є тягарем. • Виникає Для всіх інших оборонний громадян націоналізм. У націоналізм, своїй сильній, як і колись етнорелігійній раніше, формі він слугує є одним із найбільш останніх підходящим союзників способом слабких та розв’язання наляканих соціально- (реактуалізація економічних етнічності проблем. та поява неотрайбів).

людини навчитися цінностям цієї не з країною як певною культурою свободи та традиції (традиційний со- та історичною нацією, а за держав- ціологічний термін “соціалізація”). ним принципом права. Люди при- Згідно з А. Рено, нація має сама на- єднуються до принципів правової вчитися прийнятно адаптовуватися держави та до республіканського до умов глобалізованого ХХІ сто- устрою, за виключенням будь-яко- ліття. Ця точка зору повертає нас до го посилання на територію та певну архетипу “вічної дитини”, яка, між історичну чи культурну спільноту. іншим, завжди відкрита до нового та Кожна демократична держава була бажає навчатися. б в змозі надихнути патріотизм як Ю. Хабермас свого часу запро- необхідну умову збереження нації понував поняття “конституційного у глобалізованому світі. Окрім то- патріотизму”, який на відміну від го, країнам, яким не економічними “умовної” форми національної сут- надпотугами у глобалізованому сві- ності, не відповідає конкретній ці- ті, потрібно знайти своє унікальне лісності, а навпаки — конкретним місце, можуть мати доволі вузький процесам та принципам — грома- сектор чи спеціалізацію, своє know дянська та політична участь в наці- how (згідно футуристичної теорії ональній ідентифікації [3, с. 238]. досягнень — achievement theory). Патріотичне почуття пов’язується На нашу думку, сильна економіка,

141 досягнута за рахунок спільного для розвиненішим є суспільство, тим ак- всіх елементу господарства у вигля- тивніше інновації впроваджуються ді загальнонаціональної корпорації, в сферу суспільних відносин. Поря- найкраще посилює почуття групової док починає переважати над хаосом єдності, спільного інтересу та окре- [4, с. 235]. Політична система актив- мішності нації. но перетворюється, впевнено всту- Проаналізуємо сучасний етап пає в силу суб’єкт “Я” (схема). розвитку українського суспільства, У перехідний коеволюційний який, зокрема, теоретиками Україн- період розвитку циклу виникають ської школи архетипіки визначаєть- історичні передумови криз, коли по- ся як коеволюційний. чинає змінюватися сама концепція Традиційно термін коеволюція управління [4, с. 212]. Економічний означає зростання співмірності, вза- порядок трансформується в напрямі ємозв’язків. За М. Моісеєвим, кое- розширення свободи економічної ді- волюція — це гармонія між цілями яльності [4, с. 145–147]. людства та природою [4, с. 122]. Ко- Саме зміну цієї концепції намага- еволюція є механізмом змін всереди- ється демонструвати Україні новий ні системи. Вона (коеволюція) є фа- парламент, що впроваджує програму зовим переходом від нормативного діджіталізації або “Державу у смарт- періоду інволюції до нормативного фоні” як засіб полегшення надання періоду еволюції. Індикатором ко- адміністративних послуг населенню, еволюційного періоду є справжній що є звичною практикою для захід- вибух індивідуальної активності [4, ноєвропейських країн. Однак, чи с. 209]. Підвищується власна від- вдасться втілити цю реформу, всупе- повідальність індивіда за своє бла- реч архетипу (за К. Юнгом) обрядо- гополуччя, посилюється потреба вості українців, що орієнтований на контролю за розвитком соціальних традиційні дії, відтворення сталих конфліктів, поступово визначаль- поведінкових практик, залишається ним чинником соціального життя відкритим питанням. стає якість інновацій [4, с. 145]. І чим Президент Франції кінця 70-х рр. ХХ ст. Ж. Помпіду слушно наголо- шував, що державний діяч — це по- літик, який ставить себе на службу нації, а політик — це державний діяч, який ставить націю на службу собі. Потяг широких мас до модернізації може суперечити інтересам політич- ної еліти, яка контролює владу, тоді створюються передумови для поя- ви нової еліти, яка починає реалізо- вувати накопичений інноваційний потенціал суспільства [4, с. 209]. Чи Цикл суспільного розвитку можна говорити про інноваційний потенціал українців? Відповідь —

142 так. Прихід до влади “Зе” команди лення концепту колективного “Ми” зумовлений власне необхідністю ре- стали президентські вибори 2016 алізації цього потенціалу. Рух країни р. у США, у яких здобув перемогу до постіндустріального суспільства Д. Трамп. Американське суспіль- буде пов’язаний з приходом у велику ство створило запит на, певною мі- політику молодого покоління укра- рою, відокремленість від решти сві- їнців [5, с. 93]. Власне, цей процес ту, що переросло у політичне гасло уже відбувся, адже “…Жодна інша передвиборчої кампанії 45-ого пре- сфера професійної діяльності не має зидента “Америка для американ- такого великого потенціалу надава- ців” (план побудови стіни вздовж ти людям можливості для значущої кордону з Мексикою, суворий творчості та впливу, як державний контроль на в'їзд у США всім му- сектор” [6, с. 22]. сульманам, депортація певних груп Залученість громадян до суспіль- населення, повернення додому аме- ного сектору частково обумовлена риканських військових, зменшення публічним інтересом та дедалі біль- податків для населення). Результа- шою зайнятістю у публічному секто- ти політики Д. Трампа уже принес- рі, що активно розвивається на Захо- ли свої плоди у вигляді стабільного ді. Традиційна теза українців: “Моя зростання економіки протягом його хата скраю, нічого не знаю” поступо- президенства, а також зниження во стає стереотипною і все рідше від- рівня безробіття. повідає дійсності не лише через кор- Якщо в суспільстві, що стало на доцентризм, а й через бажання жити складний шлях розбудови нації, за спільними правилами. немає консолідаційно-інтеграцій- М. Селігман перераховує три ного смисло-дієвого ядра “навколо умови задоволення життям. Пер- чогось”, то його заміщує антидієве ша з них — наповненість сенсом, ядро “проти чогось”, що стає чинни- тобто необхідністю бути частиною ком негативної консолідації [7, с. 4]. чогось “більшого, ніж ви самі”. Дру- Можливо саме тому рівень грома- га — справжні стосунки з людьми. дянського суспільства значно зріс Третя — об’єктивні життєві досяг- в 2014 році в Україні. Незадовільне нення [6, с. 339]. І для того, щоб соціальне самопочуття рано чи пізно реалізувати ці умови, бути “біль- навертає людей до певних дій, що шими, ніж ми самі” необхідне усві- мають на меті усунення “патології домлення і розвиток колективного повсякденності”, а, отже, до збере- “Ми”. Цей процес в Україні, лише ження колективних уявлень, потреб починає формуватися, позитивні і цінностей, що і є базисом самобут- тенденції якого можна спостерігати ності [8]. Результатом недостатньої через виникнення багатьох волон- уваги з боку владних інститутів до терських рухів, краудфандинго- населення було однією із причин вих платформ, зростання кількості акцій громадянського протесту під громадських організацій протягом назвою “Євромайдан”. останніх років. Якщо говорити про Уявлені спільноти, описані в од- іноземний досвід, то прикладом вті- нойменній праці Б. Андерсона, фор-

143 мують ідеї походження націоналізму, держави зводиться до гарантування тобто ідеї утворення колективного її основних функцій — безпеки та “Ми”. Національна приналежність регулювання відносин між людьми, уподібнюється до кольору шкіри, які залишатимуться незмінними. статі, родоводу й часу народжен- Сама держава поступово спрощува- ня — тобто, до тих речей, які немож- тиметься, проте із зростанням само- ливо змінити [1, с. 180]. Це, власне, організації суспільства. Внаслідок і детермінує загальну спільність на зростання індивідуальної активно- основі мови, культури, усталених сті і відповідальності громадян, практик поведінки. Концепт полі- збільшуватиметься роль прямої де- культурного суспільства мусить вра- мократії (наприклад, Brexit у Ве- ховувати мовну і правову єдність, ликобританії, референдуми за неза- яка згладжує, а при потребі й обме­ лежність у Шотландії та Каталонії). жує культурні відмінності [9, с. 66]. Ця тенденція також має місце серед Сформована наприкінці ХХ століт- інших західноєвропейських країн тя теорія комунітаризму А. Етціоні та США. Так, приміром, у “Форбс” поєднувала соціальний обов’язок і зазначається, що дедалі більше ви- соціальне благо, збалансовуючи при пускників престижних американ- цьому цінності індивідуалізму із ських закладів освіти (підготовка забезпеченням прав особистості та магістрів із бізнес-адмініструван- колективізму. Її лейтмотивом була ня (МВА) відмовляються від до- свобода та рівність індивіда у взає- бре оплачуваних робочих місць у модії із поняттям суспільного блага приватних компаніях для роботи у та балансом між індивідуальною ав- суспільному секторі, аби зробити тономією і порядком. Емансипацій- щось значуще, що матиме помітний на теорія демократії наголошує на вплив [6, с. 331]. Яскравим прикла- особистій незалежності людини в дом цієї тенденції стали результати суспільстві з дотриманням демокра- президентських виборів України тичних норм. 2019 року. Тобто усвідомлення необ- “Ми” — це гідність кожного хідності суспільної користі індивіда окремого “Я”. Value based public суспільству сприяє розвитку еконо- management (ціннісно-орієнтований міки і громадянського суспільства підхід у публічному управлінні) га- держави. рантує це право. Поняття єдності Коеволюція є механізмом змін або ж колективного “Ми” — пара- всередині системи [4, с. 209]. Цей доксально можливе лише при на- принцип поступово втілюється у ре- явності декількох елементів, — це формі децентралізації влади в Укра- завжди сума чогось окремого, що їні, що розпочалася у 2014 році та взаємодіє. сприяла підвищенню рівня колек- Необхідність Bellum omnium тивної відповідальності на місцях. contra omnes (війни всіх проти всіх), Це свідчить про своєчасне нама- зникла вже давно, проте “суспіль- гання державою належно оцінити ний договір” Т. Гоббса і Дж.Локка значний управлінський потенціал все ще має місце [10]. За ним, роль місцевого самоврядування та спро-

144 можність вирішення проблем на міс- шення як локальних, так і глобаль- цях. Ефективність реформи певним них проблем відбувається завдяки чином доведена: так за даними Ка- колективним зусиллям — так було бінету Міністрів України за останні завжди. 4 роки реформи створено 882 ОТГ, У ході дослідження на основі що об’єднали 4043 громади (36,7 % аналізу динаміки соціальних інте- від загальної кількості місцевих рад ракцій в українському суспільстві станом на 01.01.2015 року), це 38 % було розроблено формулу, за допо- території України і близько 69 % на- могою якої з’ясовано індекс колек- селення [11]. тивного “Ми”: Важко не погодитись із тезою, що ()a+ bn управляти можна лише тим, що є ви- ≈ c , мірювальним [6, с. 305]. Місцева гро- r мада здатна краще оцінити успіш- де a — рівень індивідуальної ак- ність/провал реалізації реформ в тивності, b — колективної відпові- межах своєї зони життєдіяльності, дальності, n — кількість постійних ніж уявляти, що було зроблено із соціальних зв’язків, r — рівень па- запланованого представниками цен- сивності, c — індекс колективного тральних органів влади. Тому вирі- “Ми” (табл. 4–7). Таблиця 4 Показники змінних формули

a b n r

1 1 1 1

2 2 2 2

3 3 3 3

4 4

5 5

6

Таблиця 5 Математичні обчислення дій

a+b (a+b) · n

2 2 8 16 30

3 3 9 18

4 4 10 20

5 5 12 24

6 6 15 25

145 Таблиця 6 Значення змінних формули (на основі авторського соціологічного опитування громадян України, віком 18–35 років, вересень 2019 р., N — 112 осіб)

№ a b n r 1 2 3 4 5 1 Не беру (не Не займаюсь Щодня спілкуюсь з Щодня слідкую за брав) участі у жодною 10 і менше особами, новинами і подіями громадсько- волонтерською, окрім членів сім’ї, у світі, дотримуюсь політичних громадською не маю лідерських усіх законів без акціях, вважаю, діяльністю. навичок. винятку, виділяю що держава щонайменше 10 повинна год. в тиждень на гарантувати саморозвиток, мені стандарти пропагую суспільно- якості життя на ціннісні ідеї, беру високому рівні. участь у громадських слуханнях, є членом певних волонтерських, громадських організацій. 2 Беру (брав) Неодноразово Щодня спілкуюсь з Намагаюсь постійно участь у брав (ла) участь 20 і менше особами, слідкувати за волонтерських у волонтерській, окрім членів сім’ї. новинами своєї рухах, гарно громадській країни, багаторазово навчаюсь/ діяльності. брав (ла) участь сум-лінно у волонтерських працюю, маю рухах, громадських хобі, частково організаціях, відповідаю за долучався(лась) до власні дії. вирішення суспільно- важливих проблем, регулярно займаюсь підвищенням якості власних знань. 3 Використовую Систематично Щодня спілкуюсь з Частково будь-які беру участь у 30 і менше особами, задіяний(на) у ресурси для волонтерській, окрім членів сім’ї, волонтерській, самовдоскона- громадській серед яких люди громадській лення, маю діяльності або різного віку і діяльності, лідерські є її членом, соціального статусу. іноді займаюсь якості, а також регулярно самоосвітою. щонайменше представляю 4 різні за інтереси певних спрямованістю суспільних груп, види діяльності. мотивую інших людей долучатись до колективної діяльності.

146 Закінчення табл. 6 1 2 3 4 5 4 Щодня спілкуюсь з Частково 40 і менше особами, задіяний(на) окрім членів сім’ї, у суспільно- серед яких люди громадській різного віку і діяльності, якщо це соціального статусу стосується мене, та серед яких є ті, моєї сім’ї; маю хобі. що знаходяться безпосередньо у моєму підпорядкуванні. 5 Щодня спілкуюсь з Одно/дворазово 50 і більше особами, брав(ла)участь у окрім членів сім’ї, певних акціях, не серед яких люди маю достатньо часу різного віку і на саморозвиток. соціального статусу та серед яких є ті, що знаходяться безпосередньо у моєму підпорядкуванні та є висококваліфі­ ко­ваними спеціалістами. 6 Ніколи не брав(ла) участь у волонтерських, громадських організаціях, вважаю рівень знань отриманих під час навчання у школі/університеті достатнім для життя.

Таблиця 7 Індекс колективного “Ми”

(a+b) · n/r 1 2 2,00 3,00 4,00 5,00 6,00 8,00 9,00 10,00 1,00 1,50 2,00 2,00 3,00 4,00 4,50 5,00 0,67 1,00 3,00 1,67 2,00 2,67 3,00 3,33 0,50 0,75 4,00 1,25 1,50 2,00 1,80 2,50 0,40 0,60 0,80 1,00 1,20 1,60 1,50 2,00 0,33 0,50 0,67 0,83 1,00 1,33 2,25 1,67

147 Закінчення табл. 7 1 2 15,00 12,00 16,00 18,00 20,00 24,00 25,00 30,00 7,50 6,00 8,00 9,00 10,00 12,00 12,50 15,00 5,00 4,00 5,33 6,00 6,67 8,00 8,33 10,00 3,75 3,00 4,00 4,50 5,00 4,80 6,25 7,50 3,00 2,40 3,20 3,60 4,00 4,00 5,00 6,00 2,50 2,00 2,67 3,00 3,33 6,00 4,17 5,00

Отже, з’ясовано, що найвищий найближчій перспективі. У практич- показник колективного “Ми” — 30 — ній адміністратегії, на нашу думку, досягнуто при умові найвищих по- також варто поєднати турботу про казників індивідуальної активності, країну та її інституції з цінуванням колективної відповідальності і по- індивідуального успіху людей, які стійних соціальних зв’язках, най- формують публічний сектор. меншому показникові пасивності, а Динамічний процес розвитку ко- найменший показник колективного лективного “Ми” в Україні, що роз- “Ми” — 0,33 — при протилежному. почався після “Революції Гідності” Висновки й перспективи подаль- сприяв виникненню багатьох волон- ших досліджень терських рухів, краудфандингових “Якщо ви не знаєте, куди йдете, платформ, зростання кількості гро- то можете опинитись десь не там, мадських організацій протягом ос- де треба”, — зауважував Йогі Берра. танніх років. “У світі, де національна Сьогодні в умовах надшвидких змін, держава є загальною нормою, все це Україні слід визначитись зі своїм означає, що нації тепер можуть бути соціально-культурно-політичним уявленими навіть і без мовної спорід- курсом, який зумовлений історично неності…на підставі загального усві- і ментально. Західні тенденції, що домлення можливостей” [1, с. 169]. поглинають світ пропонують багато Цими можливостями для України є благ, питанням залишається чи інте- стрімкий розвиток економіки, під- ріоризує Україна зарубіжний досвід вищення соціально-демографічних чи ще надовго залишатиметься поза показників. У найближчому майбут- суб’єктністю на світовій політичний ньому маємо підстави прогнозувати арені. З’ясовано, що перспективним зростання тенденції самоорганізації для України є напрям осмислення суспільства, збільшення ролі прямої важливості ідеї колективного “Ми” демократії, реактуалізацію індивіду- та популяризації консолідації зусиль альної активності і підвищення зна- суспільства на забезпечення публіч- чущості громадянської відповідаль- ного інтересу. Це дещо контраверсує ності українців. із коеволюційним етапом розвитку Коеволюція є механізмом змін українського суспільства наразі, але всередині системи, яка не складаєть- може чітко визначити мегатренди ся із простої суми змін окремих еле- розбудови Української держави у ментів. Усвідомлення необхідності

148 суспільної користі індивіда суспіль- ковного и гражданского. Москва: ству прискорює розвиток громадян- Мысль, 1991. ського суспільства держави. Спри- 11. Реформа децентралізації. Веб сайт яння процесу становлення нації URL: https://www.kmu.gov.ua/di- шляхом конвергенції традицій та yalnist/reformi/efektivne-vryadu- vannya/reforma-decentralizaciyi. інновацій — важлива частина у пла- нуванні державної та соціальної по- літики України. REFERENCES Результати цієї роботи можуть бути використані як ідея для розроб- 1. Anderson, B. (2001). Ujavleni spiljno- ки майбутніх соціологічних теорій і ty (mirkuvannja shhodo pokhodzhen- прогнозів шляху розвитку України. nja j poshyrennja nacionalizmu) [Imagined Communities (consider- СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ations for the origin and spread of na- ДЖЕРЕЛ tionalism)], Kyiv [in Ukrainian]. 2. Shnaper, D. (2007). Spilnota hromadi- 1. Андерсон Б. Уявлені спільноти (мір- an [Community of citizens], Kharkiv кування щодо походження й поши- [in Ukrainian]. рення націоналізму). Київ, 2001. 272 с. 3. Shtompka, P. (1996). Sociologija 2. Шнапер Д. Спільнота громадян. social’nyh izmenenij [Sociology of so- Харків, 2007. 223 с. cial change], Moskva [in Russian]. 3. Штомпка П. Социология социаль- 4. Martynov, A. (2004). Istorychna so- ных изменений. Москва, 1996. 416 с. ciologhija (cyklichna paradyghma) 4. Мартинов А. Ю. Історична соціоло- [Historical Sociology (Cyclic Para- гія (циклічна парадигма): моногра- digm)]: monoghrafija, Kyiv, [in Ukrai- фія. Київ, 2004. 288 с. nian]. 5. Афонін Е. А., Бандурка О. М., Мар- 5. Afonin, E., Bandurka O. & Martynov тинов А. Ю. Велика розтока (гло- A. (2002). Velyka roztoka (ghlo- бальні проблеми сучасності: соціаль- baljni problemy suchasnosti: socialj- но-історичний аналіз): монографія. no-istorychnyj analiz) [The Great Київ: Парапан, 2002. 352 с. Boredom (Global Problems of the 6. Кішіловська І., Кішіловський М. Present: a Socio-Historical Analy- Адмінстратегія. Київ, 2017. 368 с. sis)]: monoghrafija, Kyiv: Parapan 7. Суший О. В. Наукові студії із со- [in Ukrainian]. ціальної та політичної психології. 6. Kishilovsjka, I. & Kishilovsjkyj, M. Націєтворчий процес у координа- (2017). Administrateghija [Adminis- тах соцієтальної кризи в Україні. tration], Kyiv [in Ukrainian]. № 43 (46). Київ, 2019. С. 83–109. 7. Sushyj, O. (2019). Nacijetvorchyj 8. Донченко О. Функції колективної proces u koordynatakh socijetaljnoji психіки в державному управлінні. kryzy v Ukrajini [The nation-building Веб-сайт URL: http://www.kbuapa. process in the coordinates of the social kharkov.ua/e-book/putp/2010-2/ crisis in Ukraine], Scientific studies in doc/4/03.pdf. social and political psychology, 43, 83- 9. Перотті А. Виступ на захист полі- 109 [in Ukrainian]. культурності. Львів, 2001. 128 с. 8. Donchenko, O. (2010). Funkciji kole- 10. Гоббс Т. Левиафан, или Материя, ktyvnoji psykhiky v derzhavnomu форма и власть государства цер- upravlinni [Functions of the collec-

149 tive psyche in public administration]. cerkovnogo i grazhdanskogo [Levia- Retrieved from http://www.kbuapa. than or The Matter, Forme and Power kharkov.ua/e-book/putp/2010 2/ of a Common-Wealth Ecclesiasticall doc/4/03.pdf [in Ukrainian]. and Civil], Moskva: Mysl’ [in Rus- 9. Perotti, A. (2001). Vystup na zakhyst sian]. polikuljturnosti [Speech in defense 11. Reforma decentralizaciyi [Decen- of multiculturalism], Lviv [in Ukrai- tralization reform]. Retrieved from nian]. https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/ 10. Gobbs, T. (1991). Leviafan, ili Ma- reformi/efektivne-vryaduvannya/re- terija, forma i vlast’ gosudarstva forma-decentralizaciyi [in Ukrainian].

150 UDC: 330.341.1 DOI: https://doi.org/10.32689/2617- 2224-2020-1(21)-151-162 Лозинська Тамара Миколаївна, доктор наук з державного управління, професор, завідувач кафедри публічного управління та адміністрування, Пол- тавська державна аграрна академія, 36003, м. Полтава, вул. Сковороди, 1/3, тел.: +38 (099) 956 91 99, e-mail: tnloz@ rambler.ru ORCID: 0000-0003-2858-9374 Лозинская Тамара Николаевна, доктор наук по государственному управ- лению, профессор, заведующий кафедрой публичного управления и администри- рования, Полтавская государственная аграрная академия, 36003, г. Полтава, ул. Сковороды, 1/3, тел.: +38 (099) 956 91 99, e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0003-2858-9374 Lozinskaya Tamara Nikolaevna, Doctor of Science in Public Administration, Professor, Head of the Department of Public Management and Administration, Poltava State Agrarian Academy, 36003, Poltava, Str. Scovorody, 1/3, tel.: +38 (099) 956 91 99, e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0003-2858-9374

КОНФЛІКТ ТРАДИЦІЙНОСТІ ТА ННОВАЦІЙНОСТІ В ДЕРЖАВОТВОРЕННІ: АРХЕТИПНИЙ ПІДХІД

Анотація: Розглянуто закономірність вияву внутрішньосистемних кон- фліктів, які супроводжують процес будівництва держави. Використано ар- хетипний підхід, сутність якого полягає у виявленні спільного підсвідомого в традиції такого, що вступає в конфлікт з інноваціями і таким чином обу- мовлює специфіку державотворення у будь-якій країні. З позицій системно- го аналізу архетипи ідентифікуються як інваріанти, що відіграють ключову роль у забезпеченні стійкості держави. Наукові положення, узагальнення та висновки, викладені у статті, ґрунтуються на результатах дослідження вчених з різних галузей науки: соціології, системного аналізу, управління, економіч- ної теорії. Визначено, що конфлікт традиційності та інноваційності в держа- вотворенні суперечать між прагненням забезпечити стабільність соціального

151 життя і впорядкованість у державі шляхом відтворення відомих з минулого поведінкових зразків та внутрішньо притаманною соціальній системі здатні- стю змінювати параметри свого стану завдяки використанню нових поєднань механізмів, ресурсів та технологій управління. Підкреслено, що розвиток держави може бути забезпечений лише на ос- нові певного економічного базису, створеного завдяки інституту власності. Характер використання інституту власності в різних країнах або в одній країні, але в різний час, може бути різним, проте спільним у процесі вико- ристання власності є наявність архетипу психології власника. Відмінності вияву даного архетипу в різних культурних традиціях найбільш виразно ві- дображені у звичаях і ритуалах сільського життя і сільськогосподарського виробництва, що обумовлено історичною первинністю власності на землю. Виявлено наслідки конфлікту між розвитком продуктивних сил (інновацій- ність) та характером виробничих відносин (традиційність) в аграрній сфері щодо розвитку української державності. Запропоновано шляхи врегулюван- ня суспільних відносин на основі поєднання традиції общинності (колекти- візму) та ринкових інновацій (індивідуалізму). Ключові слова: традиція, інновація, архетип, державотворення, кон- флікт, суспільні відносини. КОНФЛИКТ ТРАДИЦИОННОСТИ И ИННОВАЦИОННОСТИ В ОБРАЗОВАНИИ ГОСУДАРСТВА: АРХЕТИПНЫЙ ПОДХОД Аннотация. Рассмотрены закономерности проявления внутрисистем- ных конфликтов, которые сопровождают процесс создания государства. Использован архетипный подход, сущность которого заключается в обна- ружении общего подсознательного в традиции такого, что вступает в кон- фликт с инновациями и, таким образом, обусловливает специфику создания государственности любой страны. С позиций системного анализа архети- пы идентифицируются как инварианты, которые играют ключевую роль в обеспечении устойчивости государства. Научные положения, обобщения и выводы, изложенные в статье, базируются на результатах исследования ученых из разных отраслей науки: социологии, системного анализа, управ- ления, экономической теории. Определено, что конфликт традиционности и инновационности в создании государства является противоречием меж- ду стремлением обеспечить стабильность социальной жизни и упорядочен- ность государства путем воссоздания известных с прошлого поведенческих образцов и внутренне присущей социальной системе способностью менять параметры своего состояния благодаря использованию новых соединений механизмов, ресурсов и технологий управления. Подчеркивается, что развитие государства может быть обеспечено лишь на основании определенного экономического базиса, созданного благодаря ин- ституту собственности. Характер использования института собственности в разных странах или в одной стране, но в разное время, может быть разным, но общим в процессе использования собственности является наличие архетипа

152 психологии собственника. Отличия проявления данного архетипа в различ- ных культурных традициях наиболее выразительно отображены в обычаях и ритуалах сельской жизни и сельскохозяйственного производства, что обуслов- лено исторической первичностью собственности на землю. Выявлены послед- ствия конфликта между развитием продуктивных сил (инновационность) и характером производственных отношений (традиционность) в аграрной сфе- ре относительно развития украинской государственности. Предложены пути урегулирования общественных отношений на основании соединения тради- ции общинности (коллективизма) и рыночных инноваций (индивидуализма). Ключевые слова: традиция, инновация, архетип, образование государст- ва, конфликт, общественные отношения. CONFLICT OF TRADITIONALITY AND INNOVATION IN STATE CREATING: AN ARCHETYPIC APPROACH Annotation. The article deals with the patterns of manifestation of intra-sys- temic conflicts that accompany the process of creating a state. The study uses an archetypal approach, the essence of which is to discover a common subconscious in tradition, that which conflicts with innovation and thus determines the speci­ fics of creating statehood in any country. From the perspective of system analysis, archetypes are identified as invariants that play a key role in ensuring the stability of the state. Scientific ideas, generalizations and conclusions set forth in the article are based on the results of research by scientists from various fields of science: soci- ology, system analysis, management, economic theory. It was determined that the conflict of tradition and innovation in the creation of the state is a contradiction between the desire to ensure the stability of social life and the orderliness of the state by reconstructing behavioral patterns known from the past and the inherent social system’s ability to change the parameters of its state through the use of new compounds of mechanisms, resources and management technologies. It is emphasized that the development of the state can be ensured only on the basis of a certain economic basis created through the institution of property. The nature of the use of the institution of ownership in different countries or in one country, but at different times can be different, but common in the process of using property is the presence of the archetype of the owner’s psychology. The differences in the demonstration of this archetype in various cultural traditions are most expressively reflected in the customs and rituals of rural life and agri- cultural production, which is due to the historical primacy of land ownership. The consequences of the conflict between the development of productive forces (innovativeness) and the nature of production relations (traditional) in the agri- cultural sector regarding the development of Ukrainian statehood are revealed. The ways of regulating social relations on the basis of combining the tradition of community (collectivism) and market innovation (individualism) are proposed. Keywords: tradition, innovation, archetype, state formation, conflict, public relations.

153 Постановка проблеми. Творен- школи архетипіки Е. Афоніна [1; 2], ня держави — безперервність зміни розробників і дослідників теорії ін- її станів і характеристик (устрою, новації — А. Амоші [3], Стігліца Дж. форм правління, структури еконо- [4], Й. Шумпетера [5], а також ряд міки, соціальної структури, культур- публікацій що стосуються вивчення ного середовища тощо) породжує діалектичного протиріччя між тра- питання щодо закономірності, до- дицією та інновацією, наприклад цільності та незворотності цих змін. стаття І. Таркана “Співвідношення Наскільки аж так агресивно Україні традиції та інновації в умовах глоба- треба позбавлятися атрибутів мину- лізації” [6]. Вклад названих та інших лого? Чи закономірним у розвитку науковців у розвиток теорії архети- держави є заперечення минулої тра- піки полягає у систематизації архе- диції (наприклад, колективізму) і чи типів, що детермінують розвиток не ускладнюють подібні заперечен- української культурної та соціальної ня формування традиції сучасної? традиції; формалізації процесу пере- Ми спостерігаємо кризу ліберальної творення інновації на традицію (від концепції державотворення, але бу- окремого до загального); виокрем- де ця криза долатися шляхом пере- ленні архетипів (інваріант) у розвит- творення випадкових нововведень ку культури і держави, що надають у необхідні інновації, чи соціальна своєрідності національній традиції. система опиниться перед загрозою Однак, конфлікт традиційності та повернення тоталітаризму? інноваційності в межах існуючих Відповіді на ці болючі питання ча- архетипів залишається недостатньо стково можна отримати, послугову- добре вивченою проблемою держав- ючись архетипним підходом дослі- ного будівництва. дження проблеми державотворення, Мета статті — виявити вплив ар- який дозволить виявити соціальні хетипів на виникнення конфлікту інваріанти, що є ключовими у само- традиції та інновації в процесі ста- організації такої системи як держава. новлення держави та розробити про- Аналіз останніх публікацій та позиції щодо його врахування в про- публікацій. Оскільки дослідження цесі державотворення в Україні. мало міждисциплінарний характер, Виклад основного матеріалу. у ході його проведення необхідно Конфлікт як зіткнення протилежних було знайомитися з останніми пу- інтересів (з лат. conflictus — зіткнен- блікаціями за такими напрямами, ня) [7] і неспівпадіння цілей часті- як архетипіка, інновації, публічне ше розглядається у контексті спе- управління, традиції, що дозволило цифічної взаємодії між людьми, які сформувати методологічну основу можуть бути розподілені на групи за вивчення впливу дихотомії “тради- різними критеріями, зокрема і як но- ції — інновації” на державотворення сії традиційного та інноваційного в в Україні. Серед наукових робіт, що суспільному житті. Під конфліктом привернули увагу своєю глибиною традиційності та інноваційності в та оригінальністю доцільно назва- державотворенні ми розуміємо про- ти праці представників української тиріччя між прагненням забезпечи-

154 ти стабільність соціального життя цю у державотворенні різних країн, і впорядкованість у державі шля- яке відбувається за схожими прин- хом відтворення відомих з минулого ципами: демократична республіка патернів взаємодії та іманентною Франція не схожа не демократичну здатністю соціальної системи змі- республіку Україна, а федеративна нювати параметри свого стану зав- республіка Індія не схожа на феде- дяки використанню несподіваних ративну республіку Німеччина. Цю конфігурацій механізмів, ресурсів несхожість можна пояснити фено- та технологій управління. Таке ро- меном переломлення архетипів [1; зуміння сутності згаданого специ- 2; 9] у культурних традиціях країн, фічного конфлікту методологічно стійкістю самих традицій, а також пов’язане із поняттям “розвиток” — швидкістю дифузії нововведень, що рухом соціальної системи у напрямі спотворює або відкидає традиції. її ускладнення, зростання, набуття Держава не може існувати поза її різноманітності та накопичення ви- економічною основою, яка створю- падковостей, які згодом стають не- ється шляхом використання власно- обхідними. сті у будь-якій формі (приватній, ко- Таким чином держава як соці- лективній, державній, комунальній). альна система у своєму розвитку Звідси — характер використання спирається на культурну і соціальну інституту власності в різних країнах спадщину, що відтворюється у ма- або в одній країні, але в різний час лозмінному вигляді протягом трива- може бути різним, проте спільним лого часу — традицію, і водночас ви- у процесі використання власності є користовує нові знання і результати наявність архетипу психології влас- їх практичного втілення для усунен- ника, вираженого більшою або мен- ня накопичених протиріч, які вже не шою мірою. Ми спостерігаємо також можуть бути подолані традиційними відмінності прояву даного архети- способами — інновацію. У термінах пу в різних культурних традиціях, теорії систем одночасне існування найбільш виразно відображеного в традиції та інновації створює “різни- звичаях і ритуалах сільського жит- цю потенціалів” [8], що є джерелом тя і сільськогосподарського вироб- виникнення імпульсу для забезпе- ництва, що обумовлено історичною чення якісного перетворення систе- первинністю власності на землю. ми. Поява нового знання та проду- Осмисленням психології власника кування інновацій також базуються як феномену “колективного неусві- на минулому досвіді, тому важливо, домленого” [9] пронизана безліч не щоб і традиція була здатна до пев- лише наукових, а художніх творів, ного оновлення, і інновація “довела у яких автори намагалися за допо- свою життєздатність у традиційній могою яскравих образів продемон- культурі” [6]. Але як би не оновлю- струвати інстинктивне прагнення валися традиції, зближуючись між людини до володіння матеріальним собою, і як би не прискорювався (“Кайдашева сім’я” Нечуя-Левиць- цей процес у глобалізованому світі, кого, “Сто тисяч” Карпенка-Карого, ми все рівно спостерігаємо різни- “Хліб” Маміна-Сибіряка, “Тихий

155 Дон” Шолохова, “Гобсек” Бальзака ності на землі сільськогосподарсько- тощо). го призначення було закладено кон- Саме визнання наявності у колек- флікт між станом продуктивних сил, тивній свідомості психології влас- наявністю сучасних технологічних ника стало найбільш вагомим аргу- можливостей їх розвитку і застарі- ментом на користь запровадження лим характером виробничих від- інституту приватної власності на носин, дрібнобуржуазним за своєю землю, зокрема землю сільсько- сутністю, таким, що обумовлював господарського призначення, в Укра- формування економічної свободи в їні. Так, В. Месель-Веселяк і М. Фе- межах незначної за обсягом власно- доров ще в 1990 р. наполягали, що: сті. Відновлення, збереження тради- “Самостійності, незалежності гро- цій селянської праці на своїй землі мадянина, відродження справжньо- без врахування сучасних технічних го господаря землі не може бути без можливостей її використання мало приватної власності” [10]. На жаль, у цілий ряд негативних наслідків, зо- цей період психологія власника взя- крема і тотальну відмову селян від ла верх над філософськими рефлек- самостійного ведення господарської сіями щодо доцільності збереження діяльності на дрібних приватних традиційності та необхідності під- землеволодіннях (рисунок). тримки інноваційності у державо- Як бачимо, понад 60 % землев- творенні України. І з самого початку ласників в Україні здають свої зе- введення інституту приватної влас- мельні ділянки в оренду, не маючи

Розподіл земель сільськогосподарського призначення за формами власності та способи використання сільськогосподарських ділянок приватної власності в Україні, 2018 р., % Джерело: побудовано автором за даними Держгеокадастру України.

156 техніко-технологічних можливостей новим можливостям виробництва у своєму розпорядженні для їхнього продукції та контролю за її ринко- використання і, в той же час психо- вим обігом на основі використання логія власника не дозволяє їм від- сучасних інформаційних техноло- мовитися від власності. Намагання гій. Для сільськогосподарського сформувати українську державність підприємства важливішими стали на засадах дрібнобуржуазних су- такі складові промислового капіта- спільних відносин (відмітимо у лу, як машини і технології, ніж зем- цьому зв’язку орієнтацію державної ля, яку можна взяти в оренду. За- економічної політики на підтримку раз в Україні, як і в багатьох інших малого і середнього бізнесу, у масі країнах світу з розвиненим аграр- своїй малоефективного, та руйнацію ним виробництвом, великі агропро- великих промислових комплексів, мислові компанії використовують особливо тих, які були інтегровані ряд технологічних інновацій, та- в економіку Російської Федерації) ких, як: Precision farming (система з одночасним прагненням вписати точного землеробства), Geographic політичну, соціальну та економічну Information System, GIS (географіч- системи до європейського простору на інформаційна система), Global є таким собі суспільним когнітив- Positioning System (глобальна си- ним дисонансом, оскільки наявні стема позиціонування, що дозволяє тенденції державотворення зовсім в будь- якому місці Землі визначи- не відповідають європейським і сві- ти місцезнаходження та швидкість товим реаліям. Архетип “землевлас- об’єктів), Variable Rate Technology, ник — селянин, що працює на землі” VRT (використання змінних норм конфліктує з інноваціями сучасних (доз) технологічних матеріалів, від- земельних відносин і не може не повідно до особливостей ділянки гальмувати розвиток держави, яка поля). Власне кажучи, сучасне сіль- оголошує себе аграрною. Слід зазна- ськогосподарське підприємство є ре- чити, що з усіх відносин власності, зультатом конфлікту між традицією саме відносини власності на зем- землеволодіння та інноваційністю лю зазнали найбільш істотних змін: землекористування, яке в україн- праця, володіння землею і володіння ських реаліях в основному здійсню- вилученими корисними властивос- ється на орендованих землях. тями землі перестали бути об’єднані Можна виокремити основні на- в межах спільної власності. слідки впливу згаданого конфлікту Земельна власність, у порівнянні на державотворення, а саме: з власністю на технології, капітал і • знелюднення сільських тери- присвоєнням корисного продукту, торій унаслідок відриву землевлас- практично втратила своє значення у ників від господарської діяльності в формуванні новоствореної вартості. сільському господарстві. Збережен- Успадкування земельної власності ня архетипу “селянин-землевлас- є архетипом у державотворенні ба- ник” здійснюється тепер у міському гатьох країн, але усе частіше тради- середовищі, де проживають спадко- ція володіння землею поступається ємці первинних землевласників, які

157 отримують лише незначний дохід маніпулювання на цій основі сус- від власності, а в усіх інших аспектах пільною свідомістю у напрямі обсто- землеволодіння вони від власності ювання доцільності націоналізації відчужені. Економічна основа дер- (Приватбанк), усунення монополії жави стає хиткою; облгазів, які контролювали видобу- • соціальне розшарування в сіль- ток, транспортування газу і обслу- ських спільнотах, викликане пе- говування газотранспортних мереж ретворенням традиційності кол- ( унаслідок утворилося три монопо- госпно-радгоспного виробництва; лісти замість одного) тощо. Поши- індивідуалізація­ життя в сільських рення відповідних стереотипів, які спільнотах і відсутність об’єднуваль- можуть переростати в традицію “гра- них цілей, що поглиблює аксіологічні буй награбоване”, є вкрай негатив- розриви в суспільстві та не сприяє йо- ним явищем для становлення держа- го згуртуванню; ви на основі приватної власності; • переміщення вигід від земле- • абсолютизація “європейських” володіння до землекористувачів — цінностей як соціокультурних і по- крупних агрохолдингів, афільова- літичних зразків, що сповільнює са- них із зарубіжними переробниками, моідентифікацію українців і віднов- яким збувається значна частка ви- лення українського соціоетнічного робленої сільськогосподарської си- архетипу — українність втрачає кон- ровини, що користується попитом курентоспроможність в мейнстрімі на відповідних ринках; звуження вестернизації. Тут традиційність по- товарного асортименту власного ступається запозиченим культурним виробництва на внутрішньому рин- інноваціям, які швидко поширюють- ку; зростання залежності від про- ся через легкість сприйняття таких довольчого імпорту та послаблення соціальних установок, як: “кожен продовольчої безпеки держави; сам за себе”, “прибуток понад усе”, • зміщення акцентів на техноло- “отримуй насолоду від життя”, “бід- гічно простіше виробництво сиро- ний — значить дурний” тощо. вини з низькою доданою вартістю, Подальше поглиблення протиріч- високою ефективністю та високими чя між розвитком продуктивних сил екологічними ризиками; згортання і виробничих відносин як в аграрній науково-технічної діяльності в усіх сфері, так і в цілому в економіці стає сферах економіки, занепад фун- помітною завадою у досягненні осно- даментальної науки і, як наслідок, вної цілі інновації — формуванні зростання технологічної залежності нового змісту державності. У досяг- країни та перетворення її в сировин- ненні цієї цілі традиції та інновації ний придаток європейської економі- мають стати цілісністю, яка вклю- ки; чає систему норм, ідеалів, ціннісних • формування негативного став- установок [11], що кращим чином лення в суспільстві до великої забезпечують реалізацію прав люди- власності і власників, безумовна ни. Подальше погіршення економіч- ідентифікація великої власності з ного становища країни (зростання олігархічною економікою і легкість зовнішньої заборгованості, інфля-

158 ція, скорочення ВВП тощо) (табл. 1) традицією [6]. Будь-яка ідеологія чи спонукає до знаходження управлін- суспільний інститут, на думку І. Тар- ських рішень, спрямованих на забез- кана, еволюціонує, догматизується і печення такої цілісності — збережен- згодом деградує [там само]. Така ка- ня традицій соціальної спільності і тегоричність у встановленні співвід- використання її синергії для проду- ношення між ідеологією та економі- кування інновацій суспільного роз- кою, яка була притаманна К. Марксу витку. (економіка — базис; політика — над- У цьому зв’язку слід звернути будова), сьогодні не прослідковуєть- увагу на зростання критики ідеології ся, напроти, вчені все частіше зада- лібералізму, яка обстоювала пріори- ються питанням щодо міри впливу тетність економічного індивідуаліз- ідеології на функціонування еконо- му, відкидаючи ідею колективізму міки. У всякому випадку в Україні не як застарілу. Лібералізм, як системо- спостерігається прямого зв’язку між утворювальна ідеологія західної ци- поширенням ліберальних цінностей вілізації, до сих пір не сприймається і розвитком економіки, про що свід- повною мірою українським суспіль- чать дані, наведені у таблиці. Така ством, наштовхуючись на традицію інновація в державотворенні як лібе- колективізму. Цікаво, що дослідники ралізм наштовхнулася на традиційні лібералізму і дослідники традиції з для українського суспільства відсут- різних боків дійшли схожого виснов- ність верховенства права, корупцію, ку про поріг сприйняття інновацій а також непрозорість приватизації суспільством, який окреслюється та її розподільний характер, кримі-

Таблиця 1 Динаміка основних показників економічного становища України, 2008–2018 рр.

Роки Зовнішній борг ВВП Зовнішній борг Сальдо на 1 особу, на 1 особу, до ВВП державного млн дол. США млн дол. США на 1 особу, % бюджету, млн грн 2008 2198,1 3891,9 56,5 -12500,7 2009 2245,3 2545,6 88,2 -35517,2 2010 2558,1 2973,9 86,0 -64265,5 2011 2762,4 3570,4 77,4 -23557,6 2012 2963,3 3856,7 76,8 -53445,2 2013 3123,5 4029,9 77,5 -64707,6 2014 2884,5 3010,1 95,8 -78052,8 2015 2771,3 2115,1 131,0 -45167,5 2016 2660,0 2185,6 121,7 -70130,2 2017 2744,0 2639,9 103,9 -47849,6 2018 2713,2 3094,5 87,7 -59247,9

Джерело: побудовано автором за даними Міністерства фінансів України (https://index.minfin.com. ua/ua/finance/budget/gov/).

159 налізацію господарської діяльності традиція його реалізації змінювати- і масове вивезення капіталу. Полі- меться і обмежуватиметься невели- тичні та економічні еліти в Україні кими розмірами земельних ділянок. навіть не намагалися обмежити со- З цього приводу автор має додаткові ціальними зобов’язаннями, не при- міркування управлінського харак- таманними більшості населення, що теру, які виходять за межі предмету взагалі ставить під сумнів поширен- статті. ня лібералізму в країні навіть у тому 2. Доцільним є знаходження мож- вигляді, в якому він домінував у Єв- ливостей для інвестування у фунда- ропі у 50-х роках минулого століт- ментальну науку, наприклад участь тя. Особливо тривожною виглядає у міжнародних наукових проектах. тенденція до наростання конфлікту У протилежному випадку економі- між традиційністю та інноваційністю ка вимушена буде орієнтуватися на в Україні на тлі відомого досліджен- залучення технологічних іннова- ня Фукуями, в якому він розглядає цій, вартість яких постійно зростає. сучасний стан лібералізму як “фі- Сировинна спеціалізація України нальну точку ідеологічної еволюції відіграватиме роль додаткового не- людства”, “остаточну форму уряду в гативного чинника щодо модерні- людському суспільстві” [12]. Неда- зації економіки як основи розвитку ремно ми спостерігаємо зростаючу державності. Слід відмітити, що спо- неефективність ліберально-демокра- стерігається осучаснення традиції тичних інститутів, які з успіхом ви- ведення господарської діяльності і користовувалися в західних країнах власники бізнесу цілком готові змі- повоєнного періоду, а в Україні вони нювати його далі, співпрацюючи з утворювали інституційні пастки, ви- науковими установами, державою і хід з яких ще треба буде знаходити. органами місцевого самоврядуван- Висновки і перспективи подаль- ня. ших досліджень. Підсумовуючи 3. Враховуючи архетип общин- результати рефлексії, наважимося ності, слід сприяти будь-яким про- викласти ряд зауважень щодо вра- явам громадянської активності хування конфліктів традиційності та створювального характеру і попере- інноваційності при прийнятті управ- джувати збільшення соціальних роз- лінських рішень. ривів по лініях: схід — захід; украї- 1. Насамперед варто віддати прі- номовність — неправильномовність; оритет регулюванню земельних село — місто; власник — невласник; відносин, особливо з огляду на пер- багатий — бідний; правильний віря- спективу відміни мораторію щодо нин — неправильний вірянин тощо. трансакцій із земельними ділянками Такі процеси як кооперація, класте- у вигляді купівлі-продажу. Більше різація, співпраця і об’єднання ма- права мають отримати землекорис- ють не просто регулюватися право- тувачі, на них також необхідно пе- вими механізмами, а й отримувати рекласти і відповідальність за якість бюджетну підтримку. земельних ділянок. Архетип землев- 4. Доцільним є відновлення ста- ласника при цьому збережеться, але тусу країни-транзитера, традицій-

160 них економічних зв’язків і пошук 5. Шумпетер Й. А. Теорія економічно- нових партнерів для розширення го розвитку: дослідження прибут- ринків збуту, доступу до ресурсів і ків, капіталу, кредиту, відсотка та технологій. З точки зору системного економічного циклу / Й. А. Шум- підходу система має бути відкритою петер ; пер. з англ. В. Старка. — К.: Вид. дім “Києво-Могилянська ака- для здійснення обміну енергією (ін- демія”, 2011. — 242 с. формацією, фінансами, ресурсами 6. Таркан И. И. Соотношение тра- тощо) і впорядкованою, тобто має диции и инновации в услови- бути добре влагоджена організацій- ях глобализации / И. И. Таркан. но-функціональна структура держа- [Електронний ресурс]. — Режим ви, інакше система буде деградувати, доступу: https://uchebnikfree.com/ може втратити цілісність, а її части- sovremennogo-obrazovatelnogo- ни будуть поглинатися іншими сис- metodologiya/tarkan-sootnoshenie- темами. traditsii-innovatsii-25316.html. Продовження досліджень і більш 7. Сучасний словник іншомовних слів: близько 20 тис. слів і словос- детальне опрацювання пропозицій получень /Уклад. О. І. Скопненко, за усіма окресленими напрямами Т. В. Цимбалюк. — К.: Довіра, 2006. є перспективним з огляду на необ- 789 с. хідність подолання гострої суспіль- 8. Мельник Л. Г. Фундаментальные но-політичної кризи. основы развития / Л. Г. Мельник. – Сумы: ИТД “Университетская кни- га”, 2003. — 288 с. 9. Юнг К. Архетипи і колективне не- СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ свідоме / К. Юнг; пер. К. Котюк. – ДЖЕРЕЛ Львів: Астролябія, 2018. – 608 с. 1. Афонин Э. А. Архетипика как но- 10. Месель-Веселяк В. Земельні відно- вое научное направление междис- сини на селі / В. Месель-Веселяк, циплинарных исследований про- М. Федоров //Сільські вісті. № 235, блем государственного управления / 12.10.1990. Э. А. Афонин, Е. В. Суший //Госу- 11. Травников Г. И. Традиции и иннова- дарственное управление в XXI веке: ции как источник развития совре- традиции и инновации. М.: Изд-во менного образования / Г. И. Травни- МГУ, 2011. Ч. 3. С. 111–122. ков //Научные ведомости. Серия: 2. Донченко О. А. Архетипи соціально- Философия. Социология. Пра- го життя і політика: [монографія] / во. — 2010. — №2 (73). Вып. 11. — О. А. Донченко, Ю. В. Романенко. С. 19–22. К.: Либідь, 2001. 334 с. 12. Fukuyama Francis. The End of 3. Амоша А. М. Совершенствование History and the Last Man / Francis системы управления инновациями Fukuyama. – New York: Free Press, как условие ускорения реформ в 1992. – 432 p. Украине / А. М. Амоша, А. И. Зем- лянкин, И. Ю. Пидоричева //Эко- номика Украины. 2015. № 9 (638). REFERENCES С. 49-65. 1. Afonin, E. A., Sushiy, E. V. (2011). 4. Стиглиц Дж. Цена неравенства / Arkhetipika kak novoe nauchnoe Дж. Стиглиц. М.: Эксмо, 2015. 512 с. napravlenie mezhdistsiplinarnykh

161 issledovaniy problem gosudarstven- balization]. Retrieved from https:// nogo upravleniya [Archetypics as a uchebnikfree.com/sovremennogo- new scientific field of interdisciplinary obrazovatelnogo-metodologiya/tar- research of problems of public admi­ kan-sootnoshenie-traditsii-innovat- nistration]. Gosudarstvennoe uprav- sii-25316.html [in Russian]. lenie v XXI veke: traditsii i innovatsii 7. Skopnenko, O. I., Tsymbaliuk, T. V. — Public administration in the XXI (Eds.). (2006). Suchasnyi slovnyk in- century: traditions and innovations, 3, shomovnykh sliv: blyzko 20 tys. sliv i 111-122 [in Russian]. slovospoluchen [Modern dictionary 2. Donchenko, O. A., Romanenko, Yu. V. of foreign words: about 20 thousand (2001). Arkhetypy sotsialnoho zhyttia words and phrases]. Kyiv: Dovira [in i polityka [Archetypes of social life and Ukrainian]. politics]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian]. 8. Melnik, L. G. (2003). Fundamental- 3. Amosha, A. M., Zemlyankin, A. I., nye osnovy razvitiya [Fundamentals Pidoricheva, I. Yu. (2015). Sovershenst- of development]. Sumy: ITD “Univer- vovanie sistemy upravleniya innovatsi- sitetskaya kniga” [in Russian]. yami kak uslovie uskoreniya reform v 9. Jung, C. G. (2012). Arkhetypy i kolek- Ukraine [Improving the innovation tyvne nesvidome [Archetypes and the management system as a condition collective unconscious]. Lviv: Astroli- for accelerating reforms in Ukraine]. abiia [in Ukrainian]. Ekonomika Ukrainy — Economy of 10. Mesel-Veseliak, V., Fedorov, M. Ukraine, 9(638), 49-65 [in Russian]. (1990). Zemelni vidnosyny na seli 4. Stiglitz, J. (2015). Tsena neravenstva [Land relations in the village]. Silski [The Price of Inequality]. Moscow: visti — Village news, 235. [in Ukrai- Eksmo [in Russian]. nian]. 5. Schumpeter, J. A. (2011). Teoriia eko- 11. Travnikov, G. I. (2010). Traditsii i nomichnoho rozvytku: doslidzhennia innovatsii kak istochnik razvitiya prybutkiv, kapitalu, kredytu, vidsotka sovremennogo obrazovaniya [Tradi- ta ekonomichnoho tsyklu [The Theo- tions and innovations as a source of ry of Economic Development. An In- development of modern education]. quiry into Profits, Capital, Credit, In- Nauchnye vedomosti. Seriya: Fi- terest, and the Business Cycle]. Kyiv: losofiya. Sotsiologiya. Pravo — Sci- Vydavnychyi dim “Kyievo-Mohylian- entific Bulletin. Series: Philosophy. ska akademiia” [in Ukrainian]. Socio­logy. Law, 2(73), 11, 19-22 [in 6. Tarkan, I. I. (n.d.). Sootnoshenie tra- Russian]. ditsii i innovatsii v usloviyakh glo- 12. Fukuyama, F. (1992). The End of His- balizatsii [Correlation of tradition tory and the Last Man. New York: and innovation in the context of glo- Free Press [in English].

162 UDC: 316.012 : 351 DOI: https://doi.org/10.32689/2617- 2224-2020-1(21)-163-176 Макаренко Олександр Сергійович професор, доктор, завідувач кафедри прикладного нелінійного аналізу Інсти- туту прикладного системного аналізу Національного технічного університету України (Київський політехнічний ін- ститут Ігоря Сикорського), 03056, Київ, просп. Перемоги, 37, тел.: +38 (066) 210 25 60, e-mail: [email protected] ORCID 0000-0001-6728-3058 Макаренко Александр Сергеевич профессор, доктор, заведующий кафе- дрой прикладного нелинейного анализа Института прикладного системного анализа Национального технического университета Украины (Киевский поли- технический институт им. Игоря Си- корского), 03056, Киев, просп. Победы, 37, тел.: +38 (066) 210 25 60, e-mail: [email protected] ORCID 0000-0001-6728-3058 Makarenko Aleksandr Sergeevich Professor, Dr. Head of Applied Nonlinear Analysis Department, Institute of Applied System Analisis at National Technikal University of Ukraine (Igor Sykorski Kyiv Po- litechnic Institute), 03056, Kyiv, 37, Prosp. Peremohy, 35, tel.: +38 (066) 210 25 60, e-mail: [email protected] ORCID 0000-0001-6728-3058

ПИТАННЯ МЕНТАЛІТЕТУ У ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСАХ ПОСТМОДЕРНІСТСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Анотація. Запропоновано новий клас моделей з властивістю асоціа- тивної пам’яті для вивчення явищ у великих соціальних системах. Моделі мають структуру, подібну до структури нейромережевих моделей Хопфіл- довського класу. Врахування у запропонованій концепції інтелектуальних властивостей, суб’єктів суспільних процесів, сприяло останнім часом знач- ному розширенню кола явищ, моделювання яких стає можливим.

163 Наведено узагальнення запропонованих методик і моделей, які можуть бути застосовані до проблем архитепіки, сталого розвитку, трансформації й інших схожих проблем. Внутрішні змінні опису індивідів розбиваються на два класи. До першого класу належать змінні, що відносно швидко зміню- ються в динаміці. Другий клас включає відносно стабільні змінні, до яких належать уявлення, архетипи, шаблони розвитку і т. п. Запропонована методика також підходить до розгляду глобальної про- блеми сталого розвитку. Ідея “економічного” та “екологічного” шляху ево- люції суспільства насправді також може бути представлена як конструкти в термінах змінних другого класу, тобто як квазістабільні конструкти. Перехід від “економічного” до “екологічного” шляху відбувається через освіту, вплив мас-медіа та ін. У майбутньому запропонована концепція буде корисна і для практичних завдань державного управління. Зокрема, врахування можливості суб’єктів будувати прогнози ситуацій та приймати рішення, засновані на цих прогнозах, призводять до абсолют- но нових властивостей рішень, основними з яких є можливість появи ба- гатозначних рішень. На рівні великої суспільної системи це призводить до появи чималої кількості способів поведінки такої системи, тобто сценаріїв розвитку подій. Обговорюються слідства такої поведінки для моделювання процесу прийняття рішень. Ключові слова: асоціативна пам’ять, моделі суспільства, сцeнарій, мен- тальність, архітептіка, багатозначність.

ВОПРОСЫ МЕНТАЛИТЕТА В ТРАНСФОРМАЦИОННЫХ ПРОЦЕССАХ ПОСТМОДЕРНИСТСКОГО ОБЩЕСТВА Анотация. Предложен новый класс моделей со свойством ассоциа- тивной памяти для изучения явлений в больших социальных системах. Модели имеют структуру, сходную со структурой нейросетевых моделей Хопфилдовского класса. Учет в предложенной концепции интеллектуаль- ных свойств субъектов общественных процессов благоприятсвовал зна- чительному расширению круга явлений, моделирование которых стано- вится возможным. Приведены обобщения раньше предложенных методик и моделей, кото- рые могут быть применены к проблемам архитипики, устойчивого развития, трансформации и другим похожим проблемам. Внутренние переменные описания индивидов разбиваются на два класса. К первому классу относят- ся переменные которые, относительно быстро меняются в динамике. Второй класс включает относительно стабильные переменные, к которым относятся представления, архетипы, шаблоны развития и т. п. Предложенная методика также подходит к рассмотрению глобальной проблемы устойчивого развития. Идея “экономического” и “экологическо- го” пути эволюции общества на самом деле также может быть представлена как конструкты в терминах переменных второго класса, то есть как квази­

164 стабильные конструкты. Переход от “экономического” к “экологическому” пути происходит через образование, влияние СМИ и прочее. В будущем предложенная концепция будет также полезна и для практических задач го- сударственного управления. В частности, учет возможности субъектов строить прогнозы ситуаций и принимать решения, основанные на этих прогнозах, приводят к совершенно новым свойствам решений, основным из которых является возможность по- явления многозначных решений. На уровне большой общественной систе- мы это приводит к появлению целого множества способов поведения такой системы, т. е. сценариев развития событий. Обсуждаются следствия такого поведения для процессов принятия решений. Ключевые слова: ассоциативная память, модели общества, cцeнарии, ментальность, архитептика, многозначность.

MENTALITY ISSUES IN THE TRANSFORMATION PROCESSES OF THE POSTMODERNITY SOCIETY

Abstract. A new class of models with associative memory is proposed to study theу phenomena in large social systems. The models have a structure similar to the structure of Hopfield neural network models. Considering the intellectual properties inherent in the subjects of social processes in the proposed concep- tion has recently significantly expanded the range of phenomena the modeling of which becomes possible. The previously proposed methods and models that can be applied to prob- lems of archetypes, sustainable development, transformation and other similar problems are summarized. The internal variables of description of individuals are divided into two classes. The first class includes variables that change relatively quickly in dynamics. The second class includes relatively stable variables, which include perception, archetypes, development patterns, etc. The proposed methodology is also suitable for consideration of global problem of sustainable development. The idea of “economic” and “environmental“ way of society evolution can in fact also be represented as constructs in terms of vari- ables of the second class, that is, as quasi-stable constructs. The transition from “economic” to “environmental” way is carried out through education, media in- fluence and other. In the future, the proposed conception will also be useful for practical tasks of public administration. In particular, considering the ability of subjects to predict situations and make decisions based on these predictions leads to completely new decision properties, the main of which is the possibility of making multiple decisions. At the level of large social system, this leads to emergence of a large number of behaviors of such a system, that is, scenarios. The consequences of such behavior for modeling the decision-making are discussed. Keywords: associative memory, social models, scenarios, mentality, arche- types, multiplicity.

165 Постановка проблеми. Питання ментальними властивостями. Зви- свідомого трансформування вели- чайно, багатьма питаннями вже за- ких соціо — економо — політичних ймалися різні дисципліни, пов’язані систем отримують в сучасних умо- з суспільством вже досить успішно вах все більшу значимость, як в тео- займалися відомі наукові дисциплі- ретичному, так і в практичному роз- ни: соціологія, політологія, еконо- різі. Зауважимо, що в українському міка, теорія державного управління, контексті вони особливо значущі в соціальна психологія, культурологія, плані управління країною в умовах теорія менеджмента та багато інших. великих викликів та внутрішньої Однако зараз стає все більш зрозумі- та зовнішньої невизначеності. При лим, що кількість, якість та глибина розгляді цих питань виникає потре- проблем, пов’язаних з розумінням ба в адекватному розумінню та вра- саме менталітету властивостей стає хуванню сучасного етапу еволюції все більш необхідною, навіть для суспільства — а саме постмодерніст- розв’язання поточних задач управ- ського стану [1, 2]. Грубо кажучи, ління для постіндустріального су- такий стан характеризується спів­ спільства в умовах постмодернізма. існуванням одночасно різних типів Як один із прикладів такої про- підсистем суспільства, плюралізму блематики назвемо назвемо враху- думок, норм, моралей, етапів розвит- вання існування архетипів суспіль- ку і т. п. ства. Як відомо, історія тих понять Як один з прикладів можна роз- починається з тепер уже класичних глядати різні поняття, підходи, озна- робот К. Юнга [5, 6], пройшла ве- чення , методики до проблеми стало- ликий шлях розвитку (наприклад го розвитку, особливо в глобальному С. Гроф [7]), та продовжується зараз аспекті [3, 4]. Звісно, велику роль в [8]. Зокрема, треба також вказати на розгляді соціальних систем грають українську школу архитепіки, за- матеріальні фактори: ресурси, вплив снованою Е. Афоніним [9, 10]. Дуже оточення, технологічний уклад, інф- умовно, слідуючи тим джерелам ар- раструктура і багато іншого. хетипами можна назвати глибинні Але очевидно, що дуже важливим конструкції в підсвідомості (які в (а може, навіть, і визначним) є суто часто не осмислюються індивиду- людські властивості, як мислячої іс- мами) що притаманні соціальним тоти. Дуже умовно це можна назва- спільнотам, дуже стійки і такі, що ти ментальністю людини. В розрізі передаються від покоління до поко- окремої людини цими питаннями ління. Наприклад, часто стереотипи займається психологія, нейрофізі- поведінки є такими конструктами. ологія, обчислювальні нейронауки, Інтуітивно ясно, що представляють філософія. Наступним дуже важли- собою такі конструкти. Але поки що вим етапом є розуміння суспільних дуже важко їх формалізувати, вимі- систем як колективів взаємодіючих ряти, або застосувати в реальному суб’єктів. В цьому випадку можна управлінні. Зауважимо, що одним умовно казати про системи з великої з цікавих підходів до вивчення цих кількості мислячих агентів з різними понять (скажемо, до вимірювання),

166 є підход психологічних тестів, в тому Аналіз останніх досліджень і пу- числі кольорових, що розробляється блікацій. Врахування ментальних Е. Афоніним з колегами [11]. Іншим властивостей суб’єктів великих соці- прикладом проблематики, де важли- альних систем. ві ментальності є проблематики гло- Деякі проблеми і властивості су- бального сталого розвитку [3, 4]. спільства. Незважаючи на велику кількість Насамперед ми дуже коротко на- уваги до проблеми сталого розвит- гадаємо деякі ключові властивості ку на всіх рівнях — від світових лі- суспільства, що повинні бути пред- дерів до населення різних країн ви- ставлені в запропонованій концепції знається, що істотні зміни з шляху з і моделях (велика кількість подро- економічного на екологічний все ще биць і мотивувань наведено в робо- попереду. Але можна припустити, тах автора [12, 13]). що головне в таких змінах та в тран- Доктрина єдності життя й абіо- сформаційних процесах ще будуть тичні середовища. Дотепер різні на- проведені в майбутньому . Основ- укові дисципліни розглядали різні ною перешкодою в проведенню ста- підсистеми суспільства. Множинні лого розвитку є зміна норм , уподо- зв’язки між державами викликають бань, настанов суспільства. А саме ці появу нового об’єкта — увесь Світ поняття пов’язані з та базуються на як унікальна глобальна система. Є розумінні ментальних властивостей довга історія розвитку цієї концепції людини. Тому і в проблемі сталого в економіці — Мир — системний ана- розвитку потрібне адекватне розу- ліз (И. Валлерстайн), у культуроло- міння впливу властивостей менталь- гії — глобальна культура (Р. Роберт- ності, в тому числі і архитепіки. сон), в екології Д. Макнаір, Л. Браун, Мета статті. Допоки досліджен- Д. Одум, а також концепція стійкого ня питань впливу ментальності ін- розвитку. дивідуумів на процеси в суспільстві Цивілізація в соціальній історії. В значною мірою проводилось мето- даний час не існує формального опису дами гуманітарних наук, тобто інтуї- цивілізації в змісті М. Вебера, А. Той- тивно та якісно. В той же часРазом з нби, С. Хантингтона і багатьох інших. тим, загальновідомо, що мейнстрімом Але поняття цивілізації, чи економіч- розвитку різних наук є все більше ного формування, чи режимів неявно застосування методів точних наук, існує у всіх вищезгаданих концепці- особливо математики та фізики. За- ях. Маються деякі моделі для Світу уважимо, що автором запропоновано в системній динаміці (Дж. Форре- аспекти математичного моделювання стер, Д. Медоуз і їхні послідовники), суспільства, які якраз і дозволяють Ф. Марчетти, деякі моделі типу екс- формалізувати і включити питання пертних і трохи інших більш локаль- ментальності і проводити моделю- них моделей для локальних проблем вання, в тому числі формулювання (Л. Річардсон, В. Вайдліх, багато мо- реальних планів урядування. делей макроекономіки і так далі). Але Саме цим питанням і присвячена ці моделі не можуть давати відповіді запропонована стаття. на всі питання.

167 Динамічна сутність суспільства. між елементами соціальних систем Мається інша основна особливість (і не тільки в соціальних, але також і стану сучасного Світу: його ево- в природних системах). У філософії люційний характер. Це в сучасних і богослов’ї завжди існує ідея щодо умовах викликає очевидне приско- взаємозв’язків усіх речей у Світі (без рення змін, так що тепер і проблеми конкретизації таких впливів). Але в вивчення суті глобальних систем розділах глобальних наук існують стали більш складними. Тому при- звичайно більш розроблені концеп- йнятність існуючих теорій і моде- ції для опису взаємозв’язку, іноді лей суспільства знаходиться під навіть кількісні. Одне джерело ідеї сумнівом. Наприклад, існує багато взаємозв’язку — науки про людство економічних теорій, заснованих на (гуманітарні): соціологія, психоло- рівноважних чи квазирівноваж- гія, політологія і так далі. Майже усі них концепціях (В. Парето, Д. Гейл, відомі сучасні соціологічні теорії ма- Д. Кейнс, П. Самуэльсон, Л. Вальрас, ють у якості головної ідеї різного ти- Дж. Нэш та інші). Ці теорії мали ба- пу: соціальні взаємодії: Т. Парсонс, гато блискучих досягнень, але тепер, Д. Істон, Э. Дюркхейм, соціальні по- коли занадто багато змін виникає у ля — К. Левин. Вплив навколішньо- світі, вони також знаходяться під го середовища на індивидума пред- сумнівом. В економіці тепер також ставляється в психології малих груп визнається потреба врахування гло- (з деякими вагами для виміру взає- бальних змін і триваючих змін в еко- мовпливу між індивідуумами), неяв- номічних структурах (наприклад, но в соціальній психології — Г. Ле- Дж. Фостер, Еволюційна економіка, бон, К. Юнг, Г. Тард, С. Московичи, 1987, багато статей у таких журналах у теорії соціальної згоди Дюркгейма як “Methoduth”, “Есоnomical Journal” і багатьох інших. Звичайне явище і так далі). Один з головних інстру- тепер — визнання впливу засобів ментальних засобів для дослідження масової інформації. Відзначимо, що властивостей систем — підхід з фі- однією з основних є теорія суспіль- зичних теорій — який походить від ного впливу Ю. Хабермаса, і теорія синергетичної теорії самоорганізації соціального обміну Д. Хоманса. (І. Пригожин, Х. Хакен, Г. Ніколис і Також важлива властивість су- багато інших). Маємо багато досяг- спільства — співвідношення ціле/ нень у застосуванні таких концепцій підсистема. Багато підсистем суспіль- у гуманітарних науках (наприклад ства наслідують загальні власти- дивись опис ролі нелінійної і хао- востей суспільства. Наприклад, ма- тичної динаміки в економіці: К. Ло- леньке село має багато загальних рентц, Дж. Шенкман, Г. Мосекілде). властивостей стосовно країни як ці- Але дотепер труднощі у побудові те- лого. Приклади — віра, традиція, тех- орії такого типу усе ще значні. нологічний шлях, утворення і багато Взаємозв’язки і властивість голо- інших речей. рафічності. Існують деякі основні Просторові і часові шкали й іє- елементи в розвиненому суспільстві. рархічна структура суспільства. А саме, мається багато взаємозв’язків Як припускає автор, проблеми в за-

168 головку цього підрозділу можуть ється багато можливостей з’єднати розглядатися також за допомогою елементи в блоки і рівні і розглядати запропонованої нижче методології. ієрархію рівнів і елементів як комп- Загальним місце тепер є, що існує лексний об’єкт. багато періодичних явищ в історії. Внутрішній образ світу і менталі- В економіці відомо багато періодів: тет особистості. Маються також ба- цикли Кондратьєва (приблизно 50 гато понять і проблем, розглянутих років), Кузнеца (15–20-літній) у бу- у філософії, політології, соціології і дівництві, Камерона (150-300) (див. які не мають адекватних аналогів у роботи Глазьєва, Фірсова, Марчетти, системній теорії. Приклади: рефлек- Шумпетера). Паралельно існують сивність суспільства (само — рефе- періодичні процеси в соціальному і рентні системи, Н. Луман), теорія політичному житті. Найбільш визна- соціального обміна Г. Хоманс, інди- ний — мода в одязі. Наступний при- відуальна модель Світу Ю. Хабер- клад дають процеси виборів у стій- маса чи П. Чикеленда (див. поняття ких суспільствах (таких як у США). “Weltanschauung”), індивідуальні Відомо, що в США існує цикл періо- констракти Дж. Келлі, що прогнозу- ду 16-років в інтересі суспільства до ють властивості суспільства і багато наукового й абстрактного знання, чи інших. навпаки, інтерес до ділового і пер- Бажано мати можливість опи- сонального успіху (див. наприклад су таких понять як менталітет, ві- роботи A. Шлезингера). Наступний ра, емоція, перевага і так далі. Різні період в історії — період глобальної наукові дисципліни, згадані в попе- зміни у світовій історії. Визнано, що редньому розділі, мають різні під- ведучими країнами в історії були ходи до таких проблем. Але дотепер послідовно Іспанія — Англія — Ні- цей опис застосовувався тільки до меччина — США з періодом зміни малих груп людей і головним чином 150-300 років. Згідно Л. Гумилеву у вербальному чи якісному змісті че- типовий час існування націй — при- рез недолік операційної методології близно 800 років. Набагато більші для кількісних розглядів. історичні шкали — шкали розвитку Насамперед ми повинні згадати світових релігій — вісь історії (з пері- відомі поняття з психології — пер- одами приблизно в 2000 років, згідно сональні констракти Дж. Келлі і ре- Ясперсу). Крім періодичних процесів пертуарні ґратки Франселли і Бан- тепер розпізнали багато аперіодич- ністера. У таких підходах люди були них (і стохастичних) процесів. Такі описані в деяких (можливо бінарних) процеси називають хаосом і вони ма- шкалах переваги: індивідуалізм — ко- ють місце в багатьох областях — фі- лективізм, реформи — збереження нансової, економічній, погодних про- і так далі. Другий підхід — так звані гнозах. когнітивні карти з описом людини Інший важливий аспект — істот- орієнтованим графом із ключовими но ієрархічний характер суспільства. поняттями типу вершин і відносин як Суспільство має (дуже схематично) елементів діаграми. Такий опис ліде- елементи і зв’язки між ними. Ма- рів можна знайти в роботах Олкера,

169 Стилоса і Громпоса і інших. Нещо- Виклад основного матеріалу. У давно була введена нова концепція такий спосіб у попередніх розділах штучного суспільства зі штучних автор виклав деяких поняття, зв’я- агентів. Мається також деякий усний зані із сучасним розглядом суспіль- опис зовнішнього світу в гуманітар- ства. Аналіз проблем вище і бага- них науках. Ми повинні відзначити тьох інших призвів автора до нового поняття “Weltanschauung” у Хабер- класу моделей. Ці моделі нагадують маса, світ у Чикеленда. З інших згада- моделі з асоціативною пам’яттю в ємо — “розумовий простір” для опису штучних нейронних мережах. По- менталітету людей Фоконье, і опис дробиці моделей і мотивувань для пізнання за допомогою деякої мови їхнього введення приведені в інших в роботах Дийка, соціальний простір роботах [12, 13]. Тому тут ми опише- у Бурдье, а також концепцію трьох мо тільки головні риси простих мо- світів — фізичних, людського й ідей у делей і підкреслимо деякі моменти, К. Поппера. Окремі вбудовані моделі зв’язані з властивостями передба- для динаміки розумових параметрів чення, багатозначністю і з деякими також можуть застосуються: нейро- квантово — механічними поняттями. мережі, нечіткі когнітивні карти, чи Моделі. Представимо суспільство, експертні системи. що складається з великої кільості Сценарії майбутнього, біфуркації і особистостей і нехай кожен інди- прийняття рішень. Такі поняття мо- відуум характеризується вектором жуть допомогти в обговореннях по стану з набором можливих значень. передбачуваності історичних проце- Маються багато можливостей склас- сів. Там існуйте багато концепцій Фі- ти елементи, у блоки і рівні в таких лософії Історії. Приклади — 1) тен- моделях. У досить розвиненому су- денція погіршення від “золотої ери” спільстві особистості мають багато до нинішнього стану (Платон, Поп- складних зв’язків. Формалізуємо пер), 2) тенденція еволюції від пога- це. Ми припускаємо, що маються ного стану до кращого (Фукуяма), зв’язки між особистостями. У такий 3) передбачуваність історії і “соціаль- спосіб набір стан єлементів та зв’яз- ний дизайн” (Марксизм, B. Банаті), ків характеризує стан суспільства. 4) антиісторизм і повна непередба- Аналіз недавніх моделей для серед- чуваність історії (К. Поппер), 5) те- овищ з наборів елементів і відносин ологічний підхід (Т. Шарден). Від- показує подібність таких моделей значимо, що прогрес не є абсолютна суспільства із нейромережовими мо- концепція і залежить від точки зору. делями. Приклади: Білорусія, життя північ- Можна аналогічно описати й іє- них племен і аборигенів. рархічні системи. Ми можемо припу- Близько примикаючими пробле- стити спочатку, що мається М ієрар- мами є проблеми випадковості в іс- хічних рівнів у соціо — економічній торії, ролі особистості в історії, мож- системі з N (j) елементами на j-м рів- ливі і неможливі шляхи історичного ні. Кожен i-й елемент на j-м рівні має процесу, віртуальна історія і можли- опис з вектором параметрів. Деякі ві сценарії історії. елементи на обраних рівнях можуть

170 знаходиться в залежностях, відзна- рати деякі цікаві властивості і потім чених набором можливих індексів у пропонувати моделі, що можуть імі- залежностях. тувати режими суспільства. Див- Багато елементів у розвиненому ним чином моделі нагадують моделі суспільстві мають велике число з’єд- мозкової активності — нейромережі. нань на верхніх і нижніх рівнях. Інші Такі моделі досліджуються автором процеси, що представляють інтерес починаючи з 1992 і вже мали деякі (політичні, соціальні, освітні і так цікаві застосування. далі) мають подібне мережне пред- Тепер коротко опишемо моде- ставлення і суспільство є об’єднання лі. Перший крок розробки моделі таких мереж. складається з вибору модельних Зв’язки можуть бути дуже силь- елементів і їхнього опису. Оскільки но відмінні по характеру. Значення потрібно взяти до уваги менталітет зв’язків можуть представляти нор- населення, остільки за елементи бу- малізацію економічних, інформа- ли прийняті індивідууми з описом ційних, каналів керування, нацио- їхніх якостей (розумових і інших: нальних, сімейних, професійних і економічного, демографічного й ін- так далі взаємодій. Суспільство — шого параметрів). Ці параметри мо- еволюційна система з динамічними жуть бути оцінені в деяких психоло- змінами в часі. Далі, ми для простоти гічних шкалах, у соціології й інших розглянемо тільки дискретні моделі гуманітарних науках (див. напри- з моментами часу: 0,1,2, …..., n, … ... клад ментальні простори Фоконьє, Випливаючи з еволюційної приро- ґрати наборів Келлі і так далі). ди систем, вважаємо, що природно Критичний крок у створенні розглядати як вхід системи в момент нових моделей складається в при- часу n значення параметрів у цей мо- йняття до уваги поняття глобальної мент часу і як вихід значення в на- культури суспільства як колекції ступний (n + 1) момент (для n = 0, 1, всіх матеріальних досягнень плюс 2, …). Відзначимо, що в суспільстві, духовних, типу моралі, етики, релігії, що розвивається, зміст набору еле- справедливості, утворення. Глобаль- ментів може змінитися. Наприклад, на культура також іноді називається в економіці список фірм і корпорацій колективною пам’яттю суспільства. змінюється постійно банкрутствами Глобальна культура — дуже стійка і створенням коаліцій. Соціальні, по- конструкція і складає основу циві- літичні, урядові мережі також часто лізації (А. Тойнбі, И. Валлерстайн). піддаються перетворенням. Це ве- Запропоновані моделі мають такі де взагалі до зміни числа елементів динамічні принципи, що дозволяють N (n) і числа ієрархічних рівнів М (n) моделювати поводження глобальної у різні моменти часу. культури в часі. Це обумовлено тим, Моделі автора розглядають сус- що моделі мають властивість асоці- пільство як великий комплексний ативної пам’яті. Поводження істо- об’єкт, створений з багатьох елемен- ричних процесів нагадує прагнення тів із з’єднаннями. Розгляд власти- до дуже стійких конструкцій, до так востей суспільства дозволяє виби- званих точок тяжіння в розпізнаван-

171 ні образів в інформатиці і нейробіо- ному рівні це може бути реалізовано, логії. Важливо, що багато соціальних вводячи підрозділ параметрів еле- підсистем у суспільстві також мають ментів на зовнішні і внутрішні змін- подібні властивості, і це дозволяє ні і встановлюючи окремі закони для розглядати окремі підмоделі. двох блоків параметрів — зовнішні і У більш ранніх роботах автор роз- внутрішні вихідні і вхідні параметри. глядав новий клас моделей суспіль- Функції і можуть мати абсолютно ства як модифікацію моделей типу різні форми. Наприклад, рівняння нейромережових моделей Хопфілда для зовнішніх змінних можуть мати чи спінових стекол. Відомо, що ди- форму нейромережевих, об’єднаних наміка моделі Хопфілда отримана з диференціальними рівняннями з розгляду функціонала, названого для внутрішніх змінних. Наведемо “енергією”. У Хопфілдовских моде- тут одне дуже важливе зауваження, лях система має тенденцію до одного яке дозволяє в принципе суттєве уза- з деяких стійких станів з мінімумом гальнення запропонованої методики функціонала енергії. Багато які з мож- і моделей, в тому числі і до проблем ливих початкових умов приводять до архитепіки, сталого розвитку, тран- невеликого числа таких мінімальних сформації і іншим схожим проблем. “енергетичних” станів, названих точ- Внутрішні змінні треба розбити на ками притяжіння. Нагадаємо, що та- два класи. До першого класу відно- кий закон правильний тільки в симе- сяться змінні, що відносно швидко тричному випадку зв’язків. змінюються в динаміці під впливом У найпростішому випадку мо- оточення і внутрішнього стану інди- дель приймає форму відомої моделі відуума. Власне, більшість поточних Хопфілда, представленої в багатьох задач економіки мають справу з та- публікаціях. У випадку ієрархічних кими змінними (і зовнішніми фак- систем і симетричних зв’язків між торами). Зате другий клас включае різними елементами і різними рівня- якраз відносно стабільні змінні, до ми також існують функціонал — ана- яких відносяться уявлення, архети- лог “енергії”. пи, шаблони розвитку і т. п. Ці кон- Внутрішнє представлення зовніш- структи теж можуть змінюватись, нього світу. Врахування менталітету але набагато повільніше (наприклад, вимагає розгляду внутрішніх струк- за час зміни декількох поколінь). тур і включення їх в глобальні ієрар- Параметри першого і другого хічні моделі. Є багато підходів для класу відносяться якраз до того, що обліку менталітету. Природний шлях треба враховувати як компоненти для здійснення цього завдання поля- ментальності. Один з найбільш пер- гає в тому, щоб розглянути модель спективних шляхів для обліку мен- для внутрішньої структури в класі талітету полягає в пошуку рівняння нейромережевих моделей. Нагадає- в нейромережевому класі. Найпро- мо, що спочатку нейромережеві мо- стіший шлях полягає в поданні делі були введені в дослідженні моз- зображення (образу) Миру в мозку ку. По-перше ми можемо змінювати індивідуума або в моделі як зборів основні закони. На феноменологіч- елементів і зв’язків між елементами.

172 У такому образі світу існує місце для ралельно опису попереджувального подання індивідуума безпосередньо властивості. з персональними вірою, навичками, Деякі якісні наслідки застосу- знанням, уподобаннями. Цікаво, що вання запропонованої методики важливість “картинок”, “патернів” моделювання великих соціальних і ін. широко введено в розгляд в ро- систем. Наведемо тут одне дуже ботах Ж. Дюрана [14]. Схематично важливе зауваження, яке дозволяє в уявлення образу світу індивідуума принципе суттєве узагальнення за- може бути представлено в запропо- пропонованої методики і моделей, в новпаній схемі. тому числі і до проблем архитепіки, Важливе представлення деякого сталого розвитку, трансформації і індивідуума. Він має певне уявлення іншим схожим проблем. Внутрішні про будову Світу. Це уявлення по- змінні треба розбити на два класи. дібне до “зразком” представлено як До першого класу відносяться змін- мережі. Але істотно новий ефект той, ні, що відносно швидко змінюють- що індивідуум може представляти ся в динаміці під впливом оточення себе як один з елементів “зразка”. і внутрішнього стану індивідуума. Ментальні структури інших особи- Власне, більшість поточних задач стостей також представляються та- економіки мають справу з такими ким же способом. Таким чином, сус- змінними (і зовнішніми фактора- пільство як комплексна система має ми). Зате другий клас включає якраз нову виставу. На першому рівні опи- відносно стабільні змінні, до яких су маємо уолективи елементів, які відносяться уявлення, архетипи, ша- з’єднані зв’язками. На другому рівні блони розвитку і т. п. Ці конструкти опису до всіх елементів ми під’єдна- теж можуть змінюватись, але набага- ли структуру (деякий образ світу). то повільніше (наприклад, за час змі- Закони для елементного пове- ни декількох поколінь). Параметри дінки повинні залежати від такого першого і другого класу відносяться уявлення. Формально ми можемо якраз до того, що треба враховувати вводити оператори проектування P як компоненти ментальності. для представлення образу зовніш- Як вже було підкреслено, другий нього світу в індивідуальному мозку: клас змінних якраз дозволяє врахо- дуже важливо, що кожен індивідуум вувати аспекти архетипіки. Зокрема, має власне персональне зображення в найпростішому випадку їх можна Світу. Відзначимо, що вплив опера- відображати через використання в тора P може бути поділені на багато запропонованих моделях результа- локальних операторів проектуван- тів кольорових психологічних тестів ня. Тоді рівняння може бути замі- [11] через введедення спеціальних нено більш складним, підставляючи параметрів (або навіть одного уза- самопредставлення індивідуума в гальненого параметра). праву частину динамічного закону Також запропонована методики для елементного динамічного зміни підходить до розгляду глобальної параметрів. Деякі найпростіші варі- проблеми сталого розвитку. Ідея анти будуть представлені нижче, па- “економічного” та “екологічного”

173 шляху еволюції суспільства насправ- рвняеь що залежить від майбутніх ді також може бути представлена як значень стану елемента. Ця форма конструкти в термінах змінних дру- протилежно побудована відносно гого класу, тобто як квазістабільні форми рівнянь із запізненням. Дуже конструкти. Тому перехід від “еко- перспективно, що структура такої номічного” до “екологічного” шля- системи збігається за структурою з ху залежить від зміни ведучах кон- попереджуючими системами, дослі- структів індивідуумів. Це рано чи дженими Д. Дюбуа [15]. Це тягне пізно відбудеться через освіту, вплив можливе подобу у властивостях. мас-медіа та інше. Висновки. У запропонованій стат- Також можна припустити, що в ті ми виклали частину підходу до майбутньому запропонована концеп- моделювання процесів у великих со- ція буде також корисна і для прак- ціальних системах. Було запропоно- тичних задач державного управлін- вано включати властивості менталь- ня. По-перше, концепція може дати ності індивидуумов в суспільстві, якісне розуміння про вплив різних а також властивость передбачення факторів (в тому числі архитипових) індивідуумов в рамки строгого під- на процеси в суспільстві. Також при ходу. Як результат ми одержали де- подальшому розвитку і деталізації за- які нові моделі, що беруть до уваги пропонованих моделей вони можуть також властивості менталітету інди- стати складовою державних систем відуума. Також описана можливість підтримки прийняття рішень. включення проблематики архетипіки Очевидно, що особи в процесах в математичні моделі. Також запро- прийняття рішень мають прогнози поновано можливості застосування на майбутнє. В такому випадку стану запропонованих концепцій до про- елементів в моделі повинні залежати блем управління суспільства. Також від образів майбутнього, описаних запропонований підхід корисний для у внутрішньому поданні. Слідуючи застосування в економічних моделях. [15], ми називаємо такий випадок гі- перінкурсіей. Інша важлива частина СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ випередження — процедура вибору. ДЖЕРЕЛ Зауважимо, що запропоновані концепції дозволяють рухатись в на- 1. Lyotard J.-P. The Postmodern Condi- прямку адекватного відображення tion: A report on Knowledge. Minne- сучасних концепцій постмодерніст- apolis. Univ. of Minnesota Pres. 1984. ського суспільства, наприклад, яви- 2. Aylesworth G. “Postmodernism” // The Stanford Encyclopedia of Philo­ ще виникнення спрощеніх натовпів sophy / Edward N. Zalta (ed.). 2013. суспільства, досліджених М. Мафус- 3. Daly H. (2014) From Uneconomic салі [16]. Growth to a Steady State Economy. Система рівнянь і її модифікації Advanced in Ecological Economics. може скласти базис для досліджен- Chetlenham, UK. 2014. ня багатьох проблем з внутрішніми 4. Makarenko A. Formalization, Mod- і зовнішніми образами світу. Ми по- eling and Anticipatory Properties in винні підкреслити, що права частина Computational Science for Sustain-

174 able Development. Electronic Pre- 16. Maffesoli M., La Connaissance or- print of EWG-ORD 2018 Workshop dinaire — Précis de sociologie com- OR for Sustainable Development, préhensive, 1985, Paris, Librairie des Madrid, June 2018. 6 p. Méridiens; rééd. 2007, Paris, Klincks- 5. Jung, C. G. (1934–1954), The Ar- ieck. chetypes and The Collective Uncon- scious, Collected Works, 9 (2 ed.), REFERENCES: Princeton, NJ: Bollingen (published 1981), ISBN 0-691-01833-2 1. Lyotard, J.-P. (1984). The Postmodern 6. Афонін Е. А. Мартинов А. Ю. Архе- Condition: A report on Knowledge. типні засади моделювання соціаль- Minneapolis: Univ. of Minnesota Pres них процесів. Проблеми урядуван- [in English]. ня. 2016. Вип. 2(3). С. 34–47. 2. Aylesworth, G. (2013). Postmodern- 7. Гроф С. За пределами мозга. М., ism. The Stanford Encyclopedia of 1994. Philosophy. E. N. Zalta (Ed.). Re- 8. Stevens, Anthony (1999). On Jung: trieved from https://plato.stanford. Updated Edition (2nd ed.). Princeton, edu/archives/sum2013/entries/post- N.J.: Princeton University Press. modernism/ [in English]. ISBN 069101048X. OCLC 41400920. 3. Daly, H. (2014). From Uneconomic 9. Сушій О. В., Плахтій Т. О. Афонін Growth to a Steady State Economy. Е. А. Архетепіка і публічне управ- Advanced in Ecological Economics. ління: стратегії та механізми розв’я- Chetlenham [in English]. зання конфліктів у сучасному світі. 4. Makarenko, A. (2018). Formalization, Український соціум. 2017. Вип. 2. Modeling and Anticipatory Proper- С. 146–157. ties in Computational Science for 10. usarch.org/ Sustainable Development. Electronic 11. Afonin E. Color and Psyche / Airport. Preprint of EWG-ORD 2018 Work- 2006. N. 1. P. 54-55 shop OR for Sustainable Develop- 12. Makarenko A. New Neuronet Models­ ment. Madrid [in English]. of Global Socio- Economical Process- 5. Jung, C. G. (1968). The Archetypes es // Gaming /Simulation for Policy and The Collective Unconscious. (2 Development and Organisational ed.). Princeton: Bollingen [in English]. Change / J.Geurts, C.Joldersma, 6. Afonin, E. A. Martynov, A. Yu. (2016). E.Roelofs eds, Tillburg: Tillburg Uni- Arkhetypni zasady modeliuvannia versity Press, 1998. Pp. 128–132. sotsialnykh protsesiv [Archetypal 13. Makarenko A. Models with antici- principles of social process model- patory property for large socio-eco- ing]. Problemy uriaduvannia — Gov- nomical systems // Proc. 16 th World ernance problems, 2(3), 34-47 [in Congress of IMACS, Lausanna, 21–25 Ukrainian]. August, Switzerland, 2000. Paper n. 7. Grof, S. (1994). Za predelamy mozga 422-1. 10 pp. [Beyond the Brain: Birth, Death, and 14. Durand G. Les Structures anthro- Transcendence in Psychotherapy]. pologiques de l’imaginaire, Paris, Du- Moscow [in Russian]. nod (first edition, Paris, P.U.F., 1960). 8. Stevens, A. (1999). On Jung: Updated 15. Dubois D. Introduction to comput- Edition. (2nd ed.). Princeton: Prin­ ing Anticipatory Systems // Int.J. of ceton University Press [in English]. Comput. Anticip. Syst, (Liege), 1998. 9. Sushii, O. V., Plakhtii, T. O. Afonin, Vol. 2, pp. 3–14. E. A. (2017). Arkhetepika i publichne

175 upravlinnia: stratehii ta mekhanizmy 13. Makarenko, A. (2000). Models with rozviazannia konfliktiv u suchasnomu anticipatory property for large socio- sviti [Archetypics and Public Mana­ economical systems. Proceedings of gement: Strategies and Mechanisms 16th World Congress of IMACS, Pa- for Conflict Resolution in the Modern per 422-1 [in English]. World]. Ukrainskyi sotsium — Ukrai- 14. Durand, G. (1960). Les Structures an- nian society, 2, 146-157 [in Ukrainian]. thropologiques de limaginaire. Paris: 10. usarch.org/ Dunod [in French]. 11. Afonin, E. (2006). Color and Psyche. 15. Dubois, D. (1998). Introduction to Airport, 1, 54-55 [in English]. computing Anticipatory Systems. Int. 12. Makarenko, A. (1998). New Neuronet J. of Comput. Anticip. Syst, (Liege), 2, Models of Global Socio- Economical 3-14 [in English]. Processes. Gaming / Simulation for 16. Maffesoli, M. (1985). La Connais- Policy Development and Organisa- sance ordinaire — Précis de sociologie tional Change. J. Geurts, C. Jolder- comprehensive. Paris, Librairie des sma, E. Roelofs (eds.). (pp. 128-132). Méridiens [in Corsican]. Tillburg: Tillburg University Press [in English].

176 UDC: 321.01:342.228 DOI: https://doi.org/10.32689/2617- 2224-2020-1(21)-177-191 Мамонтова Елла Вікторівна, доктор політичних наук, професор, про- фесор кафедри регіональної політики та публічного адміністрування; Одесь- кий регіональний інститут держав- ного управління національної академії державного управління при президен- тові України, 65009, м. Одеса, вул. Ге- нуезька, 22, тел.: +38 (050)336 25 54, [email protected], е-mail автора: [email protected] ORCID: 0000-0003-2761-8217 Мамонтова Элла Викторовна, доктор политических наук, профессор, профессор кафедры региональной поли- тики и публичного администрирования, Одесский региональный институт госу- дарственного управления Национальной академии государственного управления при президенте Украины, 65009, г. Одесса, ул. Генуэзская, 22, тел.: +38 (050)336 25 54, [email protected], е-mail автора: [email protected] ORCID: 0000-0003-2761-8217 Mamontova Ella Victorovna, Doctor of Political sciences, Professor, Professor of Regional Policy and Public Adminis- tration Chair, Odessa Regional Institute for Public Administration of the NAPA under the President of Ukraine, 65009, Odessa, Str. Henuezka, 22, tel.: +38 (050) 336 25 54. gene­ [email protected], е-mail: [email protected] ORCID: 0000-0003-2761-8217

АРХЕТИПОВІ ПРОЕКЦІЇ АРХАЇЧНИХ ДУХОВНИХ ПРАКТИК НА СИМВОЛІЧНИЙ ЛАНДШАФТ ПОСТПОЛІТИКИ

Анотація. Досліджується актуальна тенденція сучасного постіндустрі- ального світу, пов’язана із символізацією суспільно-політичних відносин. Символізація трактується як перетворення на символ будь-якої дії, що сві- домо здійснюється її суб’єктом. Показано, що класичні підходи до концепту- алізації символу як складової політики розглядають його у координатах тра- диційного політичного порядку, побудованого на інституціональних засадах

177 та усталених ідеологемах. Зазначено, що у добу постсучасності місце релігії та ідеології як ключових джерел символічного виробництва та інструментів смислоутворення, займає нова техніка — політичний соціосеміозис. Його сутність полягає у механізмі універсалізації практик інтерпретації політич- ної реальності та її феноменів, наслідком якого виступає символізм політич- ного простору. Досліджується ресурсний потенціал соціосеміозису в ситуації постпо- літики. Посполітика визначається як перманентний процес деконструкції реальності з підміною сутності на її знак, символ, найменування, в резуль- таті чого відбувається автономізація символу. Причини цього криються не тільки у четвертій інформаційній революції, з її новими комунікативними практиками, але й в онтологічному характері самого явища. Це зумовлює звернення до первинних джерел феномену символізації. По- казано, що його виникнення припадає на доісторичні часи та зумовлено таки- ми принципами первісного міфологічного мислення як синкретизм, генетизм та етіологізм. Символотворчий потенціал міфологічних технік управління суспільством розглянуто на прикладі тотемізму та фетишизму — культових практик неорганізованих архаїчних релігій. Доведено, що тотемізм та фетишизм на сьогодні широко представлені у символічному ландшафті постполітики як їх архетипові проекції. Як по- хідний від ритуалу фетиш безпосередньо стосується тотему, а разом вони складають підоснову усієї предметної політичної символіки ідентичності: від фізико-географічних об’єктів, репрезентантів світу фауни і флори до ар- хітектури, монументалістики та атрибутів державного суверенітету як пред- метів культу та колективних оберегів. Ключові слова: символ, символізація, соціосеміозис, міф, постполітика, тотем, тотемізм, фетиш, фетишизм, архетипова проекція. АРХЕТИПИЧЕСКИЕ ПРОЕКЦИИ АРХАИЧНЫХ ДУХОВНЫХ ПРАКТИК НА СИМВОЛИЧЕСКИЙ ЛАНДШАФТ ПОСТПОЛИТИКИ Аннотация. Исследуется актуальная тенденция современного постинду- стриального мира, связанная с символизацией общественно-политических отношений. Символизация трактуется как превращение в символ любого действия, сознательно осуществляемого его субъектом. Показано, что клас- сические подходы к концептуализации символа как нетъемлемой части политики, рассматривают его в координатах традиционного политическо- го порядка, построенного на институциональных основах и устоявшихся идеологемах. Отмечено, что в эпоху постсовременности место религии и идеологии как ключевых источников символического производства и ин- струментов смыслообразования, занимает новая техника — политический социосемиозис. Его сущность заключается в механизме универсализации практик интерпретации политической реальности и ее феноменов, итогом чего выступает символизм политического пространства.

178 Исследуется ресурсный потенциал социосемиозиса в ситуации постпо- литики, которая определяется как перманентный процесс деконструкции реальности с подменой сущности на ее знак, символ, наименование, в ре- зультате чего происходит автономизация символа. Причины этого кроются не только в четвертой информационной революции с ее новыми коммуника- тивными практиками, но и в онтологическом характере самого явления. Это обусловливает обращение к первичным источникам феномена символиза- ции. Показано, что его возникновение приходится на доисторическую эпоху и обусловлено такими принципами первобытного мифологического мыш- ления как синкретизм, генетизм и етиологизм. Символический потенциал мифологических техник управления обществом рассмотрен на примере то- темизма и фетишизма — культовых практик неорганизованных архаических религий. Доказано, что тотемизм и фетишизм и сегодня широко представлены в символическом ландшафте постполитики в качестве их архетипических проекций. Как производный от ритуала, фетиш имеет непосредственное от- ношение к тотему, а вместе они составляют подоплеку всей предметной по- литической символики идентичности: от физико-географических объектов, репрезентантов мира фауны и флоры до архитектуры, монументалистики и атрибутов государственного суверенитета как предметов культа и коллек- тивных оберегов. Ключевые слова: символ, символика, социосемиозис, миф, постполити- ка, тотем, тотемизм, фетиш, фетишизм, архетипическая проекция. ARCHETYPAL PROJECTIONS OF ARCHAIC SPIRITUAL PRACTICES INTO THE SYMBOLIC LANDSCAPE OF POST-POLITICS Abstract. The current trend of the modern post-industrial world associated with the symbolization of social and political relations is investigated. Symboliza- tion is interpreted as the transformation into a symbol of any action consciously carried out by its subject. It is shown that the classical approaches to the concep- tualization of the symbol as a component of politics consider it are considered in the coordinates of the traditional political order, built on institutional principles and established ideologems. It is noted that in the era of postmodernity, the place of religion and ideology as the key sources of symbolic production and tools of cre- ation is occupied by a new technique-political social semiosis. Its essence lies in the mechanism of universalization of practices of interpretation of political reality and its phenomena, the consequence of which is the symbolism of political space. The resource potential of sociosemiosis in the situation of post-politics is in- vestigated. Post-politics is defined as a permanent process of deconstruction of reality with the substitution of an entity for its sign, symbol, name, resulting in the autonomization of the symbol. The reasons for this lie not only in the fourth information revolution, with its new communicative practices, but also in the ontological nature of the phenomenon itself.

179 This predetermines the appeal to the primary sources of the phenomenon of symbolization. It is shown that its origin falls on prehistoric times and is caused by such principles of primitive mythological thinking as syncretism, genetics and etiology. The symbol-forming potential of mythological techniques of society management is considered on the example of totemism and fetishism-cult prac- tices of unorganized archaic religions. It is proved that totemism and fetishism are still widely represented in the symbolic landscape of post-politics as their archetypal projections. As a deriva- tive of the ritual, the fetish is directly related to the totem, and together they form the background of the entire subject of political symbolism of identity: from physical and geographical objects, representatives of the world of fauna and flora to architecture, monumentalism and attributes of state sovereignty as objects of worship and collective amulets. Keywords: symbol, symbolization, sociosemiosis, myth, post-politics, totem, totemism, fetish, fetishism, archetypal projection.

Постановка проблеми. На сьо- ареал розповсюдження і ступень за- годні світове експертне товариство хищеності національного та держав- уважно спостерігає за парадигмаль- ного суверенітету. ними зрушеннями у світосприйнят- Такий величезний креативний ті постіндустріального суспільства, потенціал і спроможність народ- які, зокрема, пов’язані із тенденцією жувати нові смисли, що ведуть до символізації суспільно-політичних переформатування простору соці- відносин, під якою ми пропонуємо ально-владних відносин, актуалізу- розуміти перетворення на символ ють дослідження природи символу будь-якої дії, що свідомо здійсню- як феномену політичної реальності ється її суб’єктом. В ситуації постсу- та інструменту політико-управлін- часності зразка ХХІ століття симво- ського впливу. Адже в умовах, коли в ли вже не віддзеркалюють соціальну наслідок глобальних трансформацій реальність, але стають самою реаль- відбувається послаблення традицій- ністю для спільноти. Так, в основі них устоїв державного регулювання формування, фіксації та відтворення соціально-політичних відносин, які нації та держави завжди заклада- здебільшого носять інституційний ється певна система символоформ характер, звернення до арсеналу не- та символодій, які через створення традиційних ресурсів в політиці є національного символічного про- актуальною вимогою часу. Одним з стору, через зміцнення символічного таких ресурсів і виступає символ. капіталу власної держави та через Аналіз останніх досліджень та конкуренцію з символічними уні- публікацій. Безумовно, соціальна версумами інших культур, держав та природа символу та його політи- геополітичних утворень, позначають ко-управлінський потенціал від-

180 давна цікавили дослідників. Так, тургії (К. Берк, Е. Гофман, Х. Данкен, філософськи спроби осмислення Дж. Мак-Колл), комунікативістики символу як складової соціально-по- (Ж. Дельоз, Ж.-Ф. Ліотар, Н. Луман, літичного буття пройшли тривалий Ю. Хабермас) та постмодернізму шлях від архаїчних спроб осягнення (П. Бергер, Ж. Бодрійяр, П. Бур- даного феномену у добу античності дьє, Е. Гіденс, Н. Еліас, Т. Лукман, до його інтерпретації у раціоналіс- А. Щюц). тичних та естетичних концепціях Останні течії здійснили поміт- Просвітництва і, в цілому, не вихо- ний вплив на формування нових до- дять за межі загальноприйнятої пе- слідницьких підходів, спрямованих ріодизації історії самої філософії. на вивчення власне символічного Починаючи з другої половини аспекту політики, а саме: політи- ХІХ ст. активізуються процеси кон- ко-культурологічного (Т. Арнольд, цептуалізації символу, які на сьо- А. Вілдавскі, М. Едельман, Р. Елліс, годні вже охопили широке коло Л. Дітмер, М. Дуглас, Дж. Кауфман, дослідницьких напрямків та шкіл, В. Радаєв, Р.Такер, В. Тернер, М. Том- сформованих у рамках соціоло- псон, А. Уайтхед) та політико-кому- гії (П. Блау, Г. Блумер, Дж. Г. Мід, нікативного (К. Дойч, Е. Канетті, Дж. Хоманс, Т. Шибутані), антропо- Г. Лассуел, Г. Почепцов, Ф. Тенніс). логії (Ф. Боас, К. Гірц, Дж. Лаббок, У контексті технологізації процесів І. Льюіс, Б. Малиновський, М. Мід, управління суспільством символіч- М. Мосс, А. Ф. Редкліфф-Бра- на компонента політики розгляну- ун, Е. Тайлор, Іп. Тен, Л. Уайт, та у роботах іноземних (Дж. Адаір, Дж. Фрезер), аналітичної психоло- Е. Аронсон та Е. Праткінс, Г. Ата- гії (З. Фрейд, Е. Фромм, К. Г. Юнг), манчук, Р. Белла, А. Май, В. Сергєєв, культурософії (Е. Касірер, Г. Коген, С. Поцелуєв, Дж. Пфеффер, В. Со- С. К. Лангер, О. Шпенглер), гер- ловйов) та вітчизняних (Е. Афонін, меневтики (Г. Г. Гадамер, П. Ри- В. Горбатенко, Ф. Кирилюк, Т. Ляпі- кер), феноменології (Е. Гуссерль, на, Г. Почепцов) дослідників. О. Лосєв, П. Флоренський), семіоти- Втім, не зважаючи на широкий ки (У. Еко, Ю. Лотман, Ч.У. Морріс, спектр підходів до концептуалізації Ч. Пірс, Ф. де Сосюр, Г. Фреге), со- символу та символічного як складо- ціолінгвістики, структурного функ- вих політики, усі вони, у своїй пере- ціоналізму та постструктуралізму важній більшості, по-перше, носять ( Р. Барт, Ж. Лакан, Л. Леві-Брюль, фрагментарний характер, по-друге, К. Леві-Стросс, Е. Ортига, Ж. Піа- як-правило, зосереджуються на со- же, В. Пропп, У. Уорнер, М. Фуко) ціокультурних аспектах питання, тощо. Втім, остаточне перенесення та, по-третє, розглядають його у ко- символу та його соціально-владної ординатах традиційного політично- ролі як категорій теоретико-методо- го порядку, побудованого на інсти- логічного осмислення із площини, туціональних засадах та усталених що задається координатами “означа- ідеологемах. Додамо також, що поза юче — означуване” у сферу політич- зоною уваги більшості дослідників ного, відбулося у межах соціодрама- залишається запит на вивчення ре-

181 сурсного потенціалу символу в ситу- гає звернення до його витоків і, пе- ації постполітики, яку характеризує, ред усім, до найдавніших духовних між іншим, переміщення акценту зі практик. змістовного на формальне, з акту- Мета статті полягає у виявленні ального на віртуальне, з сутності на специфіки культових практик не- її знак. Результатом даного перма- організованих архаїчних релігій у нентного процесу деконструкції є контексті їх символотворчого потен- абсолютизація того, що означує на ціалу та окресленні їх архетипових тлі десакралізації або знищення то- проекцій на символічний ландшафт го, що означається. Іншими словами, постполітики. посполітичну реальність характери- Виклад основного матеріалу до- зує підміна смислів, явищ, імен зна- слідження. Знайомство з теорети- ками, символами, найменуваннями. ко-методологічними підвалинами На нашу думку, причини поси- вивчення символу як детермінанти лення вищеописаної тенденції, яка у соціально-владних відносин і ресур- постіндустріальну добу призводить су панування дозволяє стверджува- до автономізації символу, криються ти, що у якості предмету розумової не тільки у четвертій інформаційній рефлексії символ вперше з’являється революції, яка подарувала людству у античному філософському дискур- нові комунікативні практики і завдя- сі. Втім, приступаючи до аналізу при- ки Інтернет-технологіям, диджіталі- роди символу та виявлення його соці- зації, інтерактивному спілкуванню, отворчого потенціалу, слід зазначити, віртуалізації, мережевій інтеграції що брати за точку відліку античність та кооперації зробила простого спо- буде не зовсім точним. Адже історія живача інформації повноцінним феномена (об’єкта, явища) та історія співучасником процесу її вироблен- поняття (терміна) ніколи не бувають ня, співавтором нових смислів та тотожними. З грецької античнос- співтворцем нових образів. Хоча, ті починається історія осмислення безумовно, без технічного прогресу, символу у рамках європейської інте- який перетворив засоби масової ін- лектуальної традиції, з характерними формації з їх лінійним впливом на для неї раціоцентризмом та системою аудиторію за зразком класичного бінарних опозицій. В той час, як істо- авторського дискурсу доби модерну, рія символу як феномену та універ- де митець та публіка розділені про- сальної категорії культури, зокрема сторово, статусно та функціонально, й культури політико-управлінських на засоби масової комунікації з їх відносин, сягає у найдавніші часи постмодерновим “неофольклорним” первісних суспільств. Людина пере- залученням аудиторії у творчий про- йшла до раціонального осмислення цес, коли вона перетворюється на понять тільки після того, як нею було його повноправного активного спі- пройдено стадію інтуїтивного, чуттє- вучасника, тенденція символізації вого сприйняття символів і знаків. не стала б трендом. Тим не менш, ми Дана стадія є відправною точкою переконані, що дане явище носить тисячолітнього процесу еволюції онтологічний характер, що вима- форм політичної організації суспіль-

182 ства, який, зокрема, може бути роз- ми міфологічного мислення як син- глянутий і у фокусі парадигмальних кретизм, генетизм та етіологізм. Так, змін різноманітних символічних синкретизм, який проявляється у систем смислопородження: міфо- відсутності чіткої роздільності об’єк- логії, релігії, ідеології, соціосеміозі- ту і суб’єкту, імені і речі, простору і су. Припускаючи, що саме міф стає часу, робить їх знаками один одного, історично-першим інструментом чим і запускає механізм символіза- структуризації соціального просто- ції. Генетизм, через видання похо- ру і первинним джерелом символіч- дження предмету за його сутність, ного виробництва, зазначимо, що замінює причинно-слідчі відносини хронологічні рамки існування міфо- прецедентом і вводить таким чином логічного світу охоплюють найбільш у арсенал управління суспільством тривалий період історії людства — інструменти імітації та повтору. Еті- від доісторичних часів до падіння ологізм, у пошуках першопричин античного світу, що зумовлює пое- існування індивіда і світу, відкриває тапність його розвитку та варіатив- людині не тільки смисл життя, але й ність форм символічного впливу. спосіб його відтворення, завдяки чо- Відповідно до стадій магістрального му міф сприймається як проект май- історичного процесу формування бутнього і задає вектори соціального держави як форми політичної орга- розвитку. нізації суспільства, ми пропонуємо Наслідком розповсюдження та- виділити три етапи становлення су- кого типу соціального моделювання спільства міфологічного типу: магіч- стає зародження у міфологічному ний (архаїчно організоване суспіль- суспільстві магічного типу історич- ство додержавної доби); сакральний но першого, архетипового за струк- (ідеократичне суспільство Давньо- турою і системоутворюючого за східних деспотій); раціонально-міс- функціональним навантаженням тичний (громада античного полісу). символічного комплексу, який ми Саме первісне суспільство, як іс- класифікували як комплекс іденти- торично перший тип міфологічного фікації. Фактором його становлен- суспільства, створює міфологічний ня стали: а) закріплення за міфом комплекс, який у синкретичних ві- статусу нормативної необхідності; зуально-вербальних символоформах б) звернення до імітації як механізму та символодіях виступає інструмен- регулювання соціальної взаємодії; том осягнення світу, його пояснення в) вираження та прояв світоглядної та відтворення у архетипових знаках єдності людини і природи, що при- і образах, чим формує норми та зраз- таманна міфологічному типу сві- ки соціальної поведінки. тосприйняття у явищах тотемізму, Невід’ємною складовою фор- фетишизму та анімізму; г) визнання мування міфологічного світогляду магії пануючою формою смислових став процес зародження у свідомості та соціальних взаємин у міфологізо- людини знаку та символу. На нашу ваному просторі. думку, виникнення феномену симво- Кожен із названих факторів надав лізації зумовлене такими принципа- поштовху до зародження та струк-

183 туризації архетипних першоформ та Для первісної людини тотем — це, першодій, які згодом буде покладено перед усім, добрий предок, прародич у основу символічного комплексу та покровитель. Фактологічний ма- ідентифікації, без якого і сьогодні не теріал численних антропологічних можлива реалізація державотворчо- досліджень (Р. Аткінсон, Г. Кларк, го проекту, що доводить досвід ба- С. Коул, Д. Раймонд, Л. Ричард, гатьох країн, в тому числі, нажаль, і Л. Морган, Е. Тайлор, Дж. Фрейзер України. та ін.) переконливо доводить, що Найбільш показовим з точки зору майже кожний рід носив ім’я свого виявлення символотворчого потен- тотему, вибір якого був зумовлений ціалу міфологічних технік управ- фізико-географічним характером ління суспільством є такі культові місцевості. І якщо спочатку тоте- практики неорганізованих архаїчних мом групи служила справжня реаль- релігій, як тотемізм та фетишизм. В на істота — тварина, птиця, комаха, їх основі — притаманна первісному рослина, то пізніше для поклоніння мисленню світоглядна єдність лю- достатнім стало її зображення. А зго- дини і природи. Так, закони, за яки- дом тотем остаточно перетворюється ми існує світ живої природи, як-то на символ, слово, звук. народження та смерть, об’єднання у Така система уявлень про кров- пари та виховання потомства тощо, носпоріднені зв’язки людського ко- через механізм імітації фіксувалися лективу із його міфічним зооантпро- первісною людиною у обрядах та ри- поморфним предком — тотемом туальних атрибутах — масках, тату- вважається однією із найархаїчні- їровках, культових предметах тощо. ших форм міфологічної свідомості Паралельно з цим відчуття схожості та культу, яка отримала у науковій усвідомлювалося як спорідненість із літературі найменування тотемізму. певним звіром, рослиною, природ- В його основу покладено явище, яке ним явищем, і було покладене в ос- Л. Леві-Брюль [2] та Л. Виготський нову процесу обожнення та надання [3] визначають як партиципацію (від їм статусу покровителів. Так, об’єкти лат. рarticipa-tio — участь, причет- природи поступово набували у сві- ність, залучення, спроба зробити ко- домості первісної людини статусу гось співучасником). Його сутність тотемів, а предмети, що підтверджу- можна пояснити станом, коли члени ють споріднений зв'язок людини із групи (клану, роду, племені) вважа- тотемом стають фетишами. ють тотем своїм прямим пращуром Термін “тотем” (від “ototeman”, та ідентифікують себе з ним. “от-тотем”) прийшов у науковий Порядок такої тотемної спорід- лексикон із мови північноамерикан- неності закріплювався за допомо- ських індійців оджибве і буквально гою заборони — табу, що спочатку перекладається як “той, що належить мало на меті уникнення пагубних до клану”, “його рід”. Іншими слова- наслідків кровозмішення як стате- ми, тотем — це рослина або тварина, вих стосунків із членами свого тоте- надприродним чином пов’язана із му, які, вірогідно, каралася смертю життям групи або індивіда [1, c. 81]. (К. Леві-Стросс, Л. Морган, А. Ред-

184 кліфф-Браун, У. Робертсон-Смит, Відголосом тотемізму первіс- З. Фрейд, Дж. Фрезер та ін.). У по- ного суспільства можна вважати й дальшому механізм табуювання таке досить розповсюджене яви- забезпечив поступовий перехід від ще, як присутність у національних абсолютної індивідуальної свободи символічних ландшафтах символів підсвідомого під тотальний контроль тотемічного походження. І сьогодні колективу. Ще одним найважливі- певна тварина або рослина, в архе- шим наслідком даного процесу стало типовому образі якої сконцентро- те, що табу перетворилося для люди- вані найяскравіші риси національ- ни на один із самих діючих засобів ного характеру та з усією повнотою досягнення самоконтролю. Отже, виявляється дух нації, часто висту- два головних табу тотемізму — за- пають її неофіційними символами. борона вбивства тотему та заборона Нерідко об’єкти, що сприймаються інцесту, зіграли ключову роль у заро- як символічні обереги нації, її покро- дженні моралі. Більш того, табу стає вителі, охоронці, перетворюються першим кроком не тільки до вста- із могутніх тотемів на загальновідо- новлення системи моральних норм мі неофіційні символи держав. Нам та правил, але й детермінує процес добре знайомі “галльській півень”, формування всієї соціальної органі- “руський ведмідь”, “китайська пан- зації та цілісної системи соціальної да”, “шведський лось”, “ліванський взаємодії. кедр”, “естонська волошка”, “укра- Безумовно, більшість народів їнська калина”, “канадський клено- поступово втратила тотемічні уяв- вий лист”, “ірландська конюшина лення, однак їхній вплив відчувався Св. Патрика” тощо. протягом усієї історії. Так, у давньо- На символічну природу тотеміз- грецькому суспільстві сліди тотеміз- му красномовно вказує перелік його му містять міфи о кентаврах, сюжети соціальних функцій, які через їх ар- про перетворення людей у тварин хетипові проекції залишаються акту- тощо. Тотемічні риси простежують- альними і донині. Це: а) об’єднання ся у образах богів та героїв у віруван- людей навколо колективно визна- ня корінних жителів Центральної та ного тотему (інтегративна функція); Південної Америки. Широко відомі б) підкорення поведінки групи через актуальні культи священних тва- заборони-табу, яких повинні додер- рин — корів, мавп, слонів, крокоди- жуватися усі її члени (регулятивна лів у Індії, в яких чітко відбиваються функція); в) використання тотема сліди архаїчної забороні на вбивство. під час кризових явищ, стихійних У європейській культурі існує та- лих, війн, епідемій, катастроф (мобі- буювання насильства та знищення лізаційна функція); г) демонстрація домашніх тварин — собаки та кошки. іншим приналежності до певної гру- Відлуння тотемізму відчувається у пи (атрибутивна функція). численних фольклорних легендах Символічна підоснова чітко про- про перевертнів, відьом та у персо- стежується й у іншій архаїчній ду- нажах сучасного кінематографічного ховній практиці — у поклонінні фе- маскульту. тишам, або фетишизмі.

185 Термін “фетиш” (від португал. ботах із антропології, культурології feitico — чаклунство, амулет) був етнографії та історії мистецтв, доз- введений у науковий лексикон на воляє у контексті предмету нашого поч. XVIII ст. французьким дослід- дослідження класифікувати фетиші ником Ш. де Броссом [4]. Втім, не як об’єктно — символічні (а) та сим- зважаючи на те, що явище фети- волічно — об’єктні (б). шизму доволі ґрунтовно вивчено Під об’єктно-символічними фе- (П. Гольбах, Г.В. Ф. Гегель, О. Конт, тишами ми пропонуємо розуміти Дж. Лаббок, Е. Тайлор та ін.), воно й реально існуючі предмети матеріаль- досі залишається предметом гострої ного світу, які в наслідок фетишиза- наукової дискусії. Попри спроби від- ції перетворюються на безпосередні мовитися від терміну, з причини йо- об’єкти культу. На індивідуально го розпливчатості та невизначеності, рівні такими фетишами виступають спільним для всіх напрямків та шкіл амулет і талісман, де амулет (від. лат. є розуміння того, що фетишизм (у аmuliri — “відстороняти”, “відвер- франц. версії перекладу — fetichisme, тати”) — це річ, що наділяється ма- fetichie, — ідол, талісман) — це, пе- гічними властивостями відвертати ред усім, поклоніння матеріальним від людини біду та здатна захищати предметам — фетишам. На наше пе- свого володаря від лиха та хвороби, а реконання, фетишизм — це не стадія талісман (від грець. “телесма” — “по- становлення релігії, і не психоло- свячення”) — це оберіг, який, на від- гічний механізм, а сукупність куль- міну від амулету, ховали від чужих тових практик поклоніння неоду- очей, використовуючи не для захисту шевленим предметам, які, у їхньому від злих сил, а для залучення вдачі. природному стані, або змінені пев- Відзначимо, що амулети і талісма- ним чином у відповідності до при- ни у їх архетипових проекціях супро- значення, складають об’єкт культу. воджують усю історію людства. Нині У процесі фетишизації відбувається їх найпоширенішими традиційними ототожнення соціальних та культур- різновидами є релігійна символіка та них функцій предмету із його при- коштовні каміння. У певному сенсі родними властивостями або із при- роль оберегів виконувала і ідеологіч- родними особливостями індивіда. на символіка тоталітарних режимів. Для первісної людини фетишем міг Так, партійний квіток члена КПРС стати будь-який предмет, що її вра- — це не тільки офіційний документ, зив. Найчастіше фетишем виступали але й своєрідна гарантія виживання або природні об’єкти (каміння із го- у ситуації державної монополії на ри, яку почитають як культову, куски владу, в тому числі й владу духовну. дерева, частини тіла тварини, зерна Звідси, культ “партквітка” у СРСР тощо), або рукотворні предмети, що можна вважати яскравим свідчен- імітували об’єкт поклоніння — ідоли ням поєднання первісних механізмів (пластичні або настінні зображення, фетишизації із практиками ідеоло- і, навіть, тату). гічного впливу. Значно поповнився Узагальнення широкого фактоло- арсенал фетишизації у ХХІ ст., коли, гічного матеріалу, викладеного у ро- на протидію сцієнталізму інформа-

186 ційного суспільства знання та тех- На відміну від об’єктно-симво- нологізації сучасного світу в цілому, лічних фетишів, перетворення яких активно реанімуються у їх архетипо- на об’єкти культу здійснюється за вих проекціях практики окультизму, схемою “від матеріальної форми до астрології, магії, неоязичництва то- її символічного осягнення”, симво- що. лічно-об’єктну групу фетишів скла- Щодо колективного фетишу дають витвори людини: ідоли. У бу- об’єктно-символічного порядку, то квальному перекладі із грецької ідол він виступає як спільний та загально- (еidolon) є “образом”, “подібністю”. прийнятий для всієї групи конкрет- Ідолоподібні фетиші — це зоомор- ний природний об’єкт (гора, ріка, фічні та антропоморфічні рукотвор- озеро, красиве велике дерево тощо). ні фігури із природних матеріалів Часто колективні фетиші мали спе- (каміння, дерева, глини, кості то- ціалізацію: окремі предмети покло- що) або абстрактні зображення. Усі ніння призначалися для управлін- різновиди ідолів: істукани, кумири, ня часом, здоров’ям, мисливством, пагоди, кам’яні баби, болвани тощо, рибалкою тощо. Той, хто відігравав мають знакову символічну природу ведучу роль у їх виборі, закріплював і є першоформами монументалісти- через це свій авторитет. Як правило, ки — однієї із складових блоку про- дану функцію брали на себе маги, сторової символіки, який згодом, у чаклуни, жерці, — люди, діяльність форватері процесу інституалізації яких стояла у витоків процесів соці- влади, займе чільне місце серед ін- альної диференціації та формуван- струментів її легітимації та ресурсів ня системи відносин у координатах впливу на соціально-політичні про- “управління — підкорення”. цеси ідентифікації. Архетиповим Безспірно, вагомість ролі куль- проекціями таких символічно-об’єк- тових фізико-географічних об’єктів тних фетишів в сучасних національ- національного значення у становлен- них символічних ландшафтах є зна- ні ідентифікаційного символічного кові архітектурні культові та світські комплексу кожної окремої нації є споруди, пам’ятники, монументи архетиповою проекцією архаїчних (Єгипетські Піраміди, афінський духовних практик, заснованих на Акрополь, римський Колізей, со- імітаційних механізмах фетишиза- бор Св. Петра у Ватикані, Тадж Ма- ції. Досить пригадати, яке місце у хал у Агрі, Ангкор-Ват у Камбоджі, фольклорі, поезії, історичному нар- Бранденбургськи ворота у Берліні, ративі та сучасному символічному Ейфелева башта у Парижі, башти ландшафті кожного народу займають Петронас в Куала-Лумпурі, хмаро- природні об’єкти (український Дні- чос Бурдж-Халифа у Дубаї, Статуя про, польська Вісла, індійській Ганг, Свободи в Нью-Йорку, пам’ятник китайська Хуанхе, вірменський Ара- Христу у Ріо-де-Жанейро тощо). До- рат, японська Фудзіяма, українська статньо пригадали, який гучний ре- Говерла, болгарська Шипка, грецький зонанс викликала недавня пожежа у Олімп, бухта Халонг у В’єтнамі, мис Notre Dame de Paris, коли знищення Рока у Португалії тощо). архітектурної пам’ятки набуло ста-

187 тусу символічної події і було сприй- — це елемент не стільки релігійної нято світовою спільнотою як знак свідомості, скільки універсальна ха- “присмерку Європи”. рактеристика, притаманна для різ- Крім того, фетиші символіч- них її форм [6, с. 458–470]. Філософ но-об’єктного типу тісно пов’язані пов’язує фетишизм із зрощенням із культом предків, зокрема з погре- культурно-соціальних функцій речі бальною обрядовістю. Ще Е. Тайлор із її матеріальним субстратом і вво- [5] відносив до сфери фетишизму дить поняття “товарного фетишиз- погребальний обряд, як такий. Від- му”. Даний феномен, на його думку, мітимо, що прадавня звичка зберіга- зумовлюється упредметненням соці- ти частини тіла померлого або його альних відносин та персоніфікацією перетворення на “сосуд надприрод- речей. “Товарний фетишизм” — це них сил” через його повну мумі- персоніфікація речей та економіч- фікацію (Єгипет, Перу), як прояв них категорій, і перш за все, грошей. практики фетишизації несподівано Капітал через виробничі відноси- відродилася у тоталітарних культах ни персоніфікується у капіталісті, а ХХ ст. (СРСР (В. Ленін), Болгарія наймана праця — у робітнику. Таким (Т. Живков), Китай (Мао Цзедун), чином, через персоніфікацію еконо- В’єтнам (Хо Ши Мин), Північна Ко- мічних відносин закони капіталіс- рея (Кім Ір Сен)). тичного виробництва проявляються Як бачимо, наділення предметів як дія і воля окремих людей та груп магічними властивостями, їх фети- [7, с. 80–93]. шизація не зникає із трансформаці- У ХХ та ХХІ ст. явище фети- єю міфологічного суспільства. В на- шизації світу речей трактується як ступних типах соціальної організації, стрижнева характеристика постінду- заснованих на інших різновидах стріального суспільства споживання символічно-нормативних форм, во- і входить до предметного кола клю- на продовжує залишатися важливою чових тем постмодерністського дис- частиною політико-управлінського курсу (Р. Барт, Ж. Бодрійар, М. Фу- арсеналу. Так, безпосередній зв’язок ко та ін.). простежується між фетишизмом Широкий діапазон застосуван- первісної доби та релігійним куль- ня фетишизації у практиках полі- товими практиками християнства тичного та управлінського впливу, (поклоніння іконам, святим мощам), окреслений актуальним соціологіч- буддизму (шанування священних ним знанням (досить пригадати у “ступ”), ісламу (паломництво до свя- цьому зв’язку концепції “візуаліза- тих міст та “чорного каміння”). ції” В. В. Беньяміна [8, с. 235–247], К. Маркс аналізує явище “товар- “словесного фетишизму революції” ного фетишизму” у суспільстві капі- П. Сорокина [9, с. 151–153], “полі- талістичної формації. На його думку, тичного фетишизму” П. Бурдьє [10, самозростання вартості призводить с. 231–262]), — ще одно свідчення на до процесу наділення продуктів ви- користь її владного потенціалу. Не робництва надприродними власти- випадково, слово “культовий” міцно востями. Для Маркса фетишизм вкоренилося у лексиконі глобалізо-

188 ваного постсучасного суспільства. за монополію на легітимне світоба- Для того, щоб суб’єкт міг вплива- чення. Позаяк, звертаючись до меха- ли — він повинен бути “культовим”, нізму впровадження певної системи таким, що стає об’єктом масового цінностей, міфологем та символів, поклоніння з причини видатних до- можна організувати задане сприй- сягнень у певній сфері виробництва няття соціального світу а, значить, і смислів — культурі, мистецтві, науці, сам світ, і встановити у цьому світі політиці. Адже сьогодні тільки куль- правила та норми, за якими будуть товим фігурам під силу підкорити, конструюватися та відтворюватися інтегрувати та мобілізувати широкі соціальні відносини. Вкрай важли- маси населення та управляти ними. во у цьому зв’язку те, що символіч- Саме так і функціонує ключовий не домінування дозволяє не тільки механізм постполітики, який поля- реалізовувати контроль над громад- гає у абсолютизації знаку і символу ською думкою, але й, у перспективі, при тотальному знищенні інститу- забезпечує контролювання процесів цій, норм і традицій, в результаті соціалізації майбутніх поколінь. чого до влади приходять віртуальні Це спостереження чітко віддзер- партії та політики-голограми. калюється у нинішній постполітич- Висновки і перспективи подаль- ній ситуацій. Адже сьогодні релігія ших досліджень. Усе зазначене доз- та ідеологія остаточно втратили ста- воляє зробити деякі узагальнення. тус ключових джерел символічного Реальна влада у суспільстві — це виробництва та лідерські позиції у завжди влада нематеріальна. Адже арсеналі інструментів смислоутво- соціальний світ, складовою якого є і рення. У добу постсучасності їх міс- підсистема політики, є надзвичайно це поступово та невідворотно займає багатомірним простором. Цей про- нова практика — політичний соці- стір, розмічений, сконструйований осеміозис. Його сутність полягає у та побудований за принципом дифе- механізмі універсалізації практик ренціації, формується сукупністю ді- інтерпретації політичної реальності ючих факторів, володіння якими і є та її феноменів, результатом якого запорукою влади у цьому універсумі. і стає символізм політичного про- Виходячи з вищезазначеного, при- стору. Таким чином, політичний со- своєння дефіцитних матеріальних та ціосемозис остаточно перетворює нематеріальних благ, де останні ви- політичний порядок на порядок сим- значаються як культурно-символічні волічний, де створюються мережеві ресурси, як і встановлення контролю ієрархії сутностей світу політики че- за їх подальшим розподілом у проце- рез техніки інтерпретації. сі соціальної взаємодії, є фундамен- Даний висновок чітко простежу- тальним джерелом політичної влади ється у широкій присутності у сим- та управління. Інакше кажучи, від- волічному ландшафті постполітики носини влади у суспільстві завжди архетипових проекцій таких архаїч- прагнуть актуалізуватися у відно- них духовних практик, як тотемізм синах влади символічної, а символ та фетишизм. Як похідна від ритуалу, стає ключовим знаряддям у боротьбі фетиш має безпосереднє відношення

189 до тотему, а разом вони складають пі- торичну епоху на будь-якому етапі доснову усієї предметної політичної розвитку моделей соціально-полі- символіки: від фізико-географічний тичної організації суспільства, в то- об’єктів, репрезентантів світу фауни му числі й у ситуації постполітики. і флори до архітектури, монумента- лістики та атрибутів державного су- веренітету як об’єктів культу та ко- СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ лективних оберегів. ДЖЕРЕЛ Єдність людини і космосу, за- 1. Ионин Л. Г. Тотем / Л. Г. Ионин// кладена в основу міфологічного Новая философская энциклопедия світосприйняття породжують яви- в 4 т. Т. 4. “Т–Я”. Институт ще анімізму та його продукти — то- философии РАН. М.: Мысль, 2001. тем і фетиш. Через систему заборон С. 81–82. (табу) тотем встановлює не тільки 2. Lévy-Bruhl Lucien Le surnaturel et норми колективного співіснування la nature dans la mentalité primitive / (групової моралі), але й задає прави- Lucien Lévy-Bruhl. — Р.: Puf, 1963. ла соціальних змагань (гри), які доз- 568 р. воляють людини включитися у бо- 3. Выготской Л. С. Мышление и речь / Л. С. Выготской (Изд. 5, испр.) — ротьбу за символічне домінування. М.: Лабиринт, 1999. — 352 с. Як символічна першоформа тотем 4. De Brosses Charles, Du Culte надав життя біологічній символіці Des Dieux Ftiches: Ou Parallle de предметного блоку символічного L’Ancienne Religion de L’Egypte Avec комплексу ідентифікації — представ- La Religion Actuelle de Nigritie / никам фауни і флори, які через архе- CharlesDe Brosses. — Р.: Nabu Press, типові проекції набули статусу по- 2010. 298 р. кровителів народів та неофіційних 5. Tylor Edward Burnett Primitive Cul- символів держав. ture: Researches Into the Develop- Фетишизм як звичай поклоніння ment of Mythology, Philosophy, Reli- gion, Language, Art and Custom (V. 1) матеріальним предметам надав жит- (1903 ) / Edward Burnett Tylor. Cor- тя ще декільком типам символіки nell University Library, 2009. 522 р. предметно ряду. Так об’єктно-сим- 6. Маркс К. Об атеизме, религии и волічні фетиші породили фізико-ге- церкви [Сборник], / К. Маркс, ографічну символіку як складову Ф. Энгельс. М.: Мысль, 1986. 670 с. предметного блоку символічного (Серия: Научно-атеистическая би- комплексу ідентифікації (ріки, озе- блиотека). ра, гори тощо), а символічно-об’єк- 7. Маркс К. Капитал. Критика полити- тні фетиші (рукотворні ідоли) — мо- ческой экономии. Том 1. / К. Маркс, нументалістику та архітектуру. Ф. Энгельс. Избранные произведе- ния в 9 т.: Т. 7. М.: Изд-во политиче- Отже, символотворення є не- ской литературы, 1984. 812 с. від’ємною складовою соціального 8. Беньямин В. Париж — столица XIX буття людини, а широка смуга ір- века / В. Беньямин; [пер. с франц.] // раціональності зумовлює та робить Историко-философский ежегод- невідворотнім звернення до симво- ник. Ин-т философии. М.: Наука, лічного виробництва у будь-яку іс- 1990. М., 1991. С. 235–247.

190 9. Сорокин П. Словесный фети- 5. Burnett, T. E. (2009). Primitive Cul- шизм революции / П. Сорокин // ture: Researches into the Develop- Заметки социолога: социологиче- ment of Mythology, Philosophy, Re- ская публицистика (Сочинения). ligion, Language, Art and Custom. СПб.: Алетейа, 2000. С. 151–153. (Vols. 1). Cornell University Library 10. Бурдье П. Делегирование и поли- [in English]. тический фетишизм/ П. Бурдье // 6. Marx, K., Engels, F. (1986). Ob at- Социология политики; [пер. с eizme, religii i tserkvi [On atheism, re- франц. сост., общ. ред. и предисл. ligion and the church]. Moscow: Mysl Н. А. Шматко] М.: Socio-Logos, [in Russian]. 1993. С. 231–262. 7. Marx, K., Engels, F. (1984). Kapital. Kritika politicheskoy ekonomii [A Critique of Political Economy]. (Vols. REFERENCES 1). Moscow: Izdatelstvo politicheskoy literatury [in Russian]. 1. Ionin, L. G. (2001). Totem [Totem]. 8. Benjamin, V. (1991). Parizh — stolitsa Novaya filosofskaya entsiklopediya XIX veka [Paris, capital of the 19th v 4-kh tomakh. T. 4. “T — Ya” [New century]. Istoriko-filosofskiy ezhe- philosophical encyclopedia in 4 vol- godnik — Historical and Philosophi- umes. Vol. 4. "T — Ya"]. (pp. 81-82). cal Yearbook, 235–247 [in Russian]. Moscow: Mysl [in Russian]. 9. Sorokin, P. (2000). Slovesnyy fe- 2. Lévy-Bruhl, L. (1963). Le surnaturel tishizm revolyutsii [Verbal Fetishism et la nature dans la mentalité primi- of the Revolution]. Zametki sotsi- tive. Paris: PUF [in French]. ologa: sotsiologicheskaya publitsistika 3. Vygotskoy, L. S. (1999). Myshlenie i — Notes of a sociologist: sociological rech [Thinking and Speech] (5th ed., journalism. (pp. 151–153). Saint Pe- rew.) Moscow: Labirint [in Russian]. tesburg: Aleteya [in Russian]. 4. De Brosses, C. (2010). Culte Des 10. Bourdieu, P. (1993). Delegirovanie i Dieux Fétiches: Ou Parallle de politicheskiy fetishizm [Delegation L’Ancienne Religion de L’Egypte Avec and Political Fetishism]. (N. A. Shmat- La Religion Actuelle de Nigritie. Nabu ko, Trans.). (pp. 231—262). Moscow: Press [in French]. Socio-Logos [in Russian].

191 UDC: 351.72:336.14 DOI: https://doi.org/10.32689/2617- 2224-2020-1(21)-192-202 Марченко Людмила Юріївна, аспірант кафедри управління персона- лом та економіки праці ХарРІ НАДУ, заступник начальника управління-на- чальник відділу видатків Управління дер- жавної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області, 61051, м. Харків, вул. Клочківська, 276-Б, тел.: +38 (067) 777 47 05, e-mail: marcheluda@ gmail.com ORCID:0000-0003-3577-0630 Марченко Людмила Юрьевна, аспирант кафедры управления пер- соналом и экономики труда Хар- РИ НАГУ, заместитель начальника управления-начальник отдела расхо- дов Управления Государственной каз- начейской службы Украины в г. Харь- кове Харьковской области, 61051, г. Харьков, ул. Клочковская, 276-Б, тел.: +38 (067) 777 47 05, e-mail: marcheluda@ gmail.com ORCID:0000-0003-3577-0630 Marchenko Lyudmila Yuryevna post-graduate student of Personnel Management and Labour Economics Department, KRI NAPA, Deputy Head of Taxation Administration-Head of Department of Expenditures, Ad- ministration of State Treasury Service of Ukraine in Kharkiv City, Kharkiv Region, 61051, Kharkiv, Str. Klochkivska, 276-B, tel: +38 (067) 777 47 05, e-mail: [email protected] ORCID:0000-0003-3577-0630

ДЕРЖАВНА КАЗНАЧЕЙСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ ЯК СУБ’ЄКТ НАДАННЯ ПУБЛІЧНИХ ПОСЛУГ В СУЧАСНОМУ — ПОСТМОДЕРНОМУ СУСПІЛЬСТВІ (АРХЕТИПНИЙ ПІДХІД)

Анотація. Схарактеризовано ознаки постмодернового суспільства: змен- шення ролі матеріального виробництва; стрімкий розвиток сектору послуг та інформації; зміна характеру людської діяльності та типів ресурсів, що залучаються до виробництва; суттєва модифікація традиційної соціальної

192 структури, і наголошено на важливості ролі архетипів. Архетипіка як наука та архетипи розглядаються як рушій прогресу в сучасному процесі держа- вотворення. Визначено завдання та повноваження Державної казначейської служби України відповідно до існуючих законодавчих актів. Узагальнено теоретичні підходи до виконання функцій Державної казначейської служби України. Обґрунтовано включення обслуговуючої функції. Запропонова- но закріпити на законодавчому рівні такі функції Державної казначейської служби України: нормотворча; обслуговуюча; облікова; контрольна; профі- лактична (превентивна); інформаційна; управлінська. Зазначено, що в пост- модерному суспільстві ефективність функціонування Державної казначей- ської служби України залежить від професійного, якісного складу персоналу. Зазначено, що людина — працівник Казначейства, який виконує завдання і функції, покладені на Казначейство, відіграє досить важливу роль в порядку взаємодії з урядом, органами державної влади та органами місцевого само- врядування, бюджетними установами, організаціями, підприємствами, фі- зичними особами — підприємцями та громадянами з метою прийняття сво- єчасних та ефективних управлінських рішень. Обґрунтовано необхідність професійного навчання державних службовців на основі компетентнісного підходу. Визначено сучасні форми навчання та освітні програми, за якими відбувається підвищення кваліфікації державних службовців. Проаналізо- вано процедуру прийняття на роботу до органів Казначейства на конкурс- них засадах, яка засвідчує проблему в частині тестових завдань, які мають не предметний, а загальний характер. Рекомендовано наблизити зміст завдань в тестах до виконуваних функцій в органах Казначейства. Ключові слова: архетипи, Державна казначейська служба України, пост- модерне суспільство, суб’єкт, функції. ГОСУДАРСТВЕННАЯ КАЗНАЧЕЙСКАЯ СЛУЖБА УКРАИНЫ КАК СУБЪЕКТ В СОВРЕМЕННОМ — ПОСТМОДЕРНОМ ОБЩЕСТВЕ (АРХЕТИПИЧЕСКИЙ ПОДХОД) Аннотация. Охарактеризованы признаки постмодернистского общест- ва: уменьшение роли материального производства; стремительное развитие сектора услуг и информации; изменение характера человеческой деятель- ности и типов ресурсов, привлекаемых к производству; существенная моди- фикация традиционной социальной структуры, и отмечена важность роли архетипов. Архетипика как наука и архетипы рассматриваются как двига- тель прогресса в современном процессе создания государства. Определены задачи и полномочия Государственной казначейской службы Украины в соответствии с существующими законодательными актами. Обобщены те- оретические подходы к выполнению функций Государственной казначей- ской службы Украины. Обосновано включение обслуживающей функции. Предложено закрепить на законодательном уровне следующие функции Государственной казначейской службы Украины: нормотворческая; обслу- живающая; учетная; контрольная; профилактическая (превентивная) ин-

193 формационная; управленческая. Отмечено, что в постмодерном обществе эффективность функционирования Государственной казначейской службы Украины зависит от профессионального, качественного состава персонала. Отмечено, что человек — работник Казначейства, который выполняет зада- чи и функции, возложенные на Казначейство, играет важную роль в поряд- ке взаимодействия с правительством, органами государственной власти и органами местного самоуправления, бюджетными учреждениями, органи- зациями, предприятиями, физическими лицами — предпринимателями и гражданами с целью принятия своевременных и эффективных управлен- ческих решений. Обоснована необходимость профессионального обучения государственных служащих на основе компетентностного подхода. Опреде- лены современные формы обучения и образовательные программы, по ко- торым происходит повышение квалификации государственных служащих. Проанализирована процедура принятия на работу в органы Казначейства на конкурсной основе, отмечена проблема в содержании тестовых заданий, ко- торые носят не предметный, а общий характер. Рекомендуется приблизить содержание заданий в тестах к выполняемым функциям в органах Казна- чейства. Ключевые слова: архетипы, Государственная казначейская служба Укра- ины, постмодерное общество, субъект, функции. STATE TREASURY SERVICE OF UKRAINE AS A SUBJECT IN A MODERN — POSTMODERN SOCIETY (ARCHETYPIC APPROACH) Abstract. The article presents the characteristic features of a postmodern so- ciety: the diminishing role of the material production; rapid development of the services and information sector; changing the nature of human activity and the types of resources involved in production; a significant modification of the tradi- tional social structure, and emphasized the importance of the role of archetypes. Archetype as a science and archetypes are seen as a driving force for progress in the modern process of the state formation. The tasks and powers of the State Treasury Service of Ukraine in accordance with the existing legislative acts have been determined. Theoretical approaches to the fulfillment of the functions of the State Treasury Service of Ukraine are generalized. The inclusion of a ser- vice function is justified. The following functions of the State Treasury Service of Ukraine are envisaged to be fixed on the legislation: rulemaking; servicing; ac- counting; control; prophylactic (preventive); informational; administrative. It is noted that in the postmodern society the effectiveness of the functioning of the State Treasury Service of Ukraine depends on the professional, quality staff. It is noted that the person — the employee of the Treasury, who performs the tasks and functions assigned to the Treasury, plays a rather important role in the inter- action with the government, state authorities and local self-government bodies, budgetary institutions, organizations, enterprises, individuals — entrepreneurs and citizens making timely and effective administrative decisions. The neces-

194 sity of the professional training of the civil servants on the basis of competence approach is substantiated. The modern forms of education and educational pro- grams are defined. The author analyzes the procedure for hiring for the Treasury on a competitive basis, certifying the problem in terms of test tasks that are not substantive, but general in nature. It is recommended to approximate the content of the tasks in the tests to the functions performed in the bodies of the Treasury. Keywords: archetypes, State Treasury Service of Ukraine, postmodern soci- ety, subject, functions.

Постановка проблеми. В ос- ганах Казначейства необхідно більш танні роки в Україні відбуваються детально систематизувати функції процеси трансформації та реформу- органів Казначейства. вання в органах публічного управ- Мета статті. Систематизація функ- ління, зокрема в органах Держав- цій Державної казначейської служби ної казначейської служби України як суб’єкта надання публічних послуг (далі — органи Казначейства). Роз- в умовах постмодерного суспільства. виток постмодерного суспільства Обгрунтування нових підходів щодо супроводжується ефективним та ре- якості професійного навчання праців- зультативним наданням публічних ників Казначейства. послуг, тому виникає необхідність Виклад основного матеріалу дослідження нових підходів щодо дослідження. Постмодернізм — це визначення функцій органів Казна- культура постіндустріального, ін- чейства. Впровадження інформа- формаційного суспільства, а також ційних технологій в постмодерному він виходить за межі культури та суспільстві актуалізує питання про- тією чи іншою мірою проявляєть- фесійного навчання працівників ор- ся у всіх сферах суспільного життя, ганів Казначейства. включаючи економіку та політику. Аналіз останніх досліджень і пу- Широке використання термі- блікацій. Вагомий внесок у розвиток ну “постмодернізм” відзначається теоретичних положень архетипіки наприкінці 60-х років для характе- зробили такі сучасні вітчизняні нау- ристики новацій у мистецтві, літе- ковці: О. Амосов, Е. Афонін, Н. Гавка- ратурі, а також трансформації у со- лова, В. Омел’яненко, О. Сушій та ін. ціально-економічній, технологічній і У свою чергу, дослідженню пи- соціально-політичній сферах [1]. тань, пов’язаних з функціями орга- При постмодернізмі головним нів Казначейства здійснювали ряд принципом розвитку є одержання науковців, а саме: І. Ю. Клітенко, необхідної освіти, інформації, знан- С. Я. Кондратюк, О. І. Прекрасна, ня з метою опанування наукоємних В. І. Стоян, Н. І. Сушко, Л. І. Штри- та інтелектуальних технологій, які гель та інші. використовує суспільство. Харак- Однак у зв’язку з постійними терними ознаками постіндустріаль- трансформаційними процесами в ор- ного суспільства є : зменшення ролі

195 матеріального виробництва; стрім- няття колективного несвідомого, кий розвиток сектору послуг та ін- який характеризується постійним формації; зміна характеру людської розвитком та адаптацією до історич- діяльності та типів ресурсів, що за- ного періоду. лучаються до виробництва; суттєва В сучасному постмодерному су- модифікація традиційної соціальної спільстві досить цікавим суб’єктом структури. Також в постіндустріаль- надання публічних послуг дослі- ному суспільстві досить важливою є дження з точки зору дослідження взаємодія між людьми. архетипних та міфологічних засад В постмодерному суспільстві є Державна казначейська служба важливу роль у розвитку держав- України (далі — Казначейство), яка ного управління відіграє теорія ар- в своєму історичному розвитку про- хетипів. В наукових дослідженнях йшла певну кількість етапів. спостерігається великий інтерес до Історично Казначейство викону- міфу, архетипу, їхньої сутності та вало декілька функцій: відповідало сфери функціонування. Вони мо- за збереження багатства держави; жуть набувати нових форм, отриму- було місцем, де збиралися платежі вати нові трактування та пояснення, держави і з якого держава здійсню- але при цьому зберігають свою пер- вала виплати; відповідало (під ко- вісну сутність. Важливим чинником ролівським наглядом) за чеканку формування світогляду та подаль- монет; а також виконувало функцію шого розвитку націй є архетипи. Ба- облікового відомства. гато вчених вважають, що архетипи Наявність окремого уповнова- є однаковими для всього людства, женого органу в системі виконавчої однак під впливом історичних обста- влади держави, який відповідає за вин і потреб кожної нації видозміню- розробку та здійснення державної ються. фінансової політики, є закономірні- Поняття “міфу”, “архетипу” ле- стю для всіх епох і держав. жать в одній площині й тісно пов’я- На сьогодні Казначейство є цен- зані один із одним. Міф є резуль- тральним органом виконавчої вла- татом колективної взаємодії та ди, діяльність якого спрямовується і універсальною базою для створення координується Кабінетом Міністрів символів, сюжетів та образів; у мі- України через Міністра фінансів і фі реальність має міфологічне зна- який реалізує державну політику у чення, а час — циклічну структуру; сферах казначейського обслугову- міф виконує пізнавальну й освітню вання бюджетних коштів, бухгалтер- функції. За теорією К. Г. Юнга, ар- ського обліку виконання бюджетів. хетипи — наріжні глибинні смислові У процесі здійснення операцій з зв'язки, що утворюють вихідні, спо- бюджетними коштами Казначейство конвічні засади культури людства в діє як злагоджений механізм і вико- цілому та відносно окремих локаль- нує наступні завдання: реалізацію них історичних культур, спільнота державної політики у сферах казна- яких і становить всесвітню історію чейського обслуговування бюджет- [2]. Архетип — це найголовніше по- них коштів, бухгалтерського обліку

196 виконання бюджетів; внесення на і складає звітність про виконання розгляд Міністра фінансів пропози- державного, місцевих, зведених міс- цій щодо забезпечення формування цевих і зведеного бюджетів та подає державної політики у зазначених звітність органам законодавчої, ви- сферах [3]. конавчої влади, місцевим фінансо- Казначейство відповідно до по- вим органам; складає консолідовану кладених завдань: фінансову звітність про загальний 1. Узагальнює практику застосу- майновий стан і результати діяльно- вання законодавства з питань, що сті суб’єктів державного сектору та належать до його компетенції, розро- бюджетів та інше); бляє пропозиції щодо вдосконален- 3. Здійснює в межах повноважень, ня законодавчих актів, актів Прези- передбачених законом, контроль за дента України та Кабінету Міністрів веденням бухгалтерського обліку України, нормативно-правових актів надходжень і витрат державного та міністерств та в установленому по- місцевих бюджетів, складенням та рядку подає їх Міністру фінансів; поданням розпорядниками та одер- 2. Забезпечує казначейське об- жувачами бюджетних коштів фі- слуговування бюджетних коштів на нансової і бюджетної звітності; бю- основі ведення єдиного казначей- джетними повноваженнями під час ського рахунка, відкритого у Націо- зарахування надходжень бюджету; нальному банку ( розрахунково-ка- відповідністю кошторисів розпоряд- сове обслуговування розпорядників ників бюджетних коштів показни- та одержувачів бюджетних коштів; кам розпису бюджету; відповідністю відкриття та закриття рахунків; по- взятих розпорядниками бюджетних вернення коштів, помилково або коштів бюджетних зобов’язань від- надміру зарахованих до бюджету; повідним бюджетним асигнуванням, бюджетне відшкодування податку паспорту бюджетної програми (у на додану вартість; формування та разі застосування програмно-цільо- ведення єдиного реєстру розпоряд- вого методу в бюджетному проце- ників (одержувачів) бюджетних сі); відповідністю платежів узятим коштів і бази даних мережі розпо- бюджетним зобов’язанням та відпо- рядників (одержувачів) бюджетних відним бюджетним асигнуванням; коштів; реєстрація та облік бюджет- дотриманням правил за операціями них зобов’язань; проведення плате- з бюджетними коштами в іноземній жів розпорядників (одержувачів) валюті; дотриманням порядку прове- бюджетних коштів; безспірне спи- дення лотерей з використанням елек- сання коштів з державного та міс- тронних систем прийняття сплати за цевих бюджетів або боржників на участь у лотереї в режимі реального підставі рішення суду; здійснює по- часу; дотриманням розпорядниками криття тимчасових касових розривів та одержувачами бюджетних коштів, місцевих бюджетів та Пенсійного іншими клієнтами вимог законодав- фонду України; веде бухгалтерський ства у сфері закупівель в частині на- облік операцій з виконання держав- явності, відповідності та правильно- ного та місцевих бюджетів; зводить сті оформлення документів.

197 Наведені вище завдання Казна- і звітності їх виконання. Виконан- чейства визначають основні напря- ня функцій забезпечується шляхом ми діяльності служби, але немає здійснення відповідних процесів, функціонального забезпечення її які містять взаємопов’язані операції діяльності. Базою цьому слугує пе- та проводяться у ви¬значеній послі- редусім визначення функцій Казна- довності під час виконання повно- чейства, які на жаль в законодавстві важень працівниками структурних невизначено. підрозділів. При цьому кожна функ- Клітенко І. Ю. розглядає 7 функ- ція здійснюється Казначейством цій відповідно до напрямів діяльно- відповідно до технологічного регла- сті органів Казначейства та поділяє менту виконання функціональних їх за формами на класичні (розра- процесів. Наразі Казначейством роз- хунково-касова, контрольна, облі- роблено та затверджено технологіч- кова, управлінська, нормотворча) і ні регламенти за такими функціями: неокласичні (стабілізаційна, опти- “Обслуговування бюджетів, розпо- мізаційна) [4]. рядників та одержувачів бюджетних В своїй роботі Прекрасна О. І. за- коштів, інших клієнтів”; “Управління значає, що при достатньо широкій фінансовими ресурсами”; “Ведення варіативності в юридичній літерату- бухгалтерського обліку та складання рі визначення видів функцій, біль- звітності” та “Здійснення повнова- шість авторів одностайні у виділен- жень розпорядника коштів” [6]. ні таких функцій органів державної Після розгляду та проведення ана- влади як прогнозування, плануван- лізу різних наукових думок та підхо- ня, організація, керування, регулю- дів систематизуємо функції з точки вання, координація, облік, контроль. зору функцій притаманних органам Внаслідок співставлення основних державної влади. На нашу думку повноважень Казначейства з означе- відповідно до повноважень Казна- ними вище видами функцій було ви- чейства, визначених Положенням ділено 7 функцій: політична, інфор- про Державну казначейську служби маційна, контрольна, нормотворча, України, можна визначити 7 функцій облікова, профілактична (превен- Казначейства: нормотворча; обслу- тивна), правоохоронна [5]. говуюча; облікова; контрольна; про- На нашу думку заслуговує уваги філактична (превентивна); інформа- дослідження Н. І. Сушко, яка за ре- ційна; управлінська. зультатами аналізу діючого законо- Нами вперше запропоновано за- давства зазначає, що Казначейство кріпити обслуговуючу функцію, яка виконує як спеціальні так і загальні полягає в виконанні наступних по- функції управління. Вона акцентує вноважень органами Казначейства: увагу, що спеціальними функціями відкриття та закриття рахунків за Каз¬начейства є напрями діяльності, надходженнями, видатками, а також визначені за¬конодавством, яке ре- у системі електронного адміністру- гулює питання реалізації державної вання податків; розрахунково-касо- політики в сферах казначейського ве обслуговування розпорядників обслуговування бюджетів та обліку (одержувачів) бюджетних коштів;

198 розподіл бюджетних коштів між соціального і пенсійного страхуван- державним бюджетом, місцевими ня, інших клієнтів та коштів єдиного бюджетами, загальним та спеціаль- внеску на загальнообов’язкове дер- ним фондами бюджету відповідно до жавне соціальне страхування. нормативів відрахувань; бюджетне За результатами проведеного до- відшкодування податку на додану слідження пропонуємо деталізувати вартість; формування і доведення повноваження Казначейства відпо- до розпорядників (одержувачів) бю- відно до узагальнених функцій та джетних коштів витягів з розпису закріпити на законодавчому рівні, державного бюджету, витягів з роз- тобто прийняти закон або норматив- пису державного бюджету за тери- ний акт, щодо закріплення функцій торіями, територіальний розподіл Казначейства. за міжбюджетними трансфертами та У сучасному постмодерному су- зміни до них; здійснення операцій з спільстві Казначейство є досить повернення кредитів, наданих за ра- активним гравцем, а тому люди- хунок коштів державного та місце- на — працівник Казначейства, який вих бюджетів; проведення відповід- виконує завдання і функції покладе- них розрахунків між державним та ні на Казначейство, відіграє досить місцевими бюджетами, між місцеви- важливу роль в порядку взаємодії ми бюджетами, а також між учасни- з урядом, органами державної вла- ками бюджетного процесу та суб’єк- ди та органами місцевого самовря- тами господарювання; здійснення дування, бюджетними установами, платежів за дорученнями розпоряд- організаціями, підприємствами, фі- ників (одержувачів) бюджетних ко- зичними особами — підприємцями штів відповідно до законодавства, в та громадянами з метою прийняття тому числі платежі, пов’язані з вико- своєчасних та ефективних управлін- нанням зобов’язань, взятих під дер- ських рішень. жавні та місцеві гарантії; перераху- Ефективність функціонування вання міжбюджетних трансфертів; Казначейства залежить від профе- здійснення операцій в іноземній ва- сійного, якісного складу персоналу, люті для проведення витрат розпо- зокрема управлінців. В останні роки рядників (одержувачів) бюджетних всі державні службовці, зокрема пра- коштів; здійснення погашення та цівники Казначейства, можуть реа- обслуговування державного боргу, лізувати своє право на професійне проведення платежів, пов’язаних з навчання відповідно до Положення виконанням гарантійних зобов’язань про систему професійного навчання держави, в національній та іноземній державних службовців, голів міс- валютах за дорученням Мінфіну; за- цевих державних адміністрацій, їх безпечення казначейського обслуго- перших заступників та заступників, вування бюджетних коштів під час посадових осіб місцевого самовря- реалізації спільних з міжнародними дування та депутатів місцевих рад фінансовими організаціями проек- затвердженого постановою Кабінету тів; обслуговування коштів фондів Міністрів України від 06.02.2019 р. загальнообов’язкового державного № 106 [7]. Існують певні форми

199 професійного навчання: підготов- бражують якість отриманих знань ка (успішне виконання учасниками певному виду діяльності кожного професійного навчання відповідної окремого органу державної служби. освітньо-професійної програми, що Тому вважаємо, що необхідно роз- є підставою для присудження ступе- робляти спеціалізовані тести для ня вищої освіти за рівнем магістра за кожного окремого органу державної спеціальностями, необхідними для служби, з метою підготовки та добо- професійної діяльності на державній ру більш кваліфікованих кадрів. службі та службі в органах місцевого Висновки і перспективи подаль- самоврядування, зокрема за спеці- ших досліджень. В постмодерному альністю 281 “Публічне управлін- суспільстві важливу роль у розвит- ня та адміністрування” галузі знань ку публічного управління відіграє “Публічне управління та адміністру- теорія архетипів, яка є важливим вання”); підвищення кваліфікації чинником формування світогляду (набуття учасниками професійного та подальшого розвитку націй. Дер- навчання нових та/або вдосконален- жавна казначейська служба України ня раніше набутих компетентностей в сучасному постмодерному суспіль- у межах професійної діяльності або стві забезпечує ефективне та резуль- галузі знань); стажування (набуття тативне надання публічних послуг. учасниками професійного навчан- Необхідно відмітити, що з ураху- ня практичного досвіду виконання ванням проведеного узагальнення завдань та обов’язків у професійній теоретичних підходів науковців до діяльності або галузі знань); само- виконання функцій органами Казна- освіта (самоорганізоване здобуття чейства запропоновано закріпити на учасниками професійного навчан- законодавчому рівні такі функції: ня певних компетентностей, зокре- нормотворча; обслуговуюча; обліко- ма під час повсякденної діяльності, ва; контрольна; профілактична (пре- пов’язаної з професійною, громад- вентивна); інформаційна; управлін- ською або іншою діяльністю, дозвіл- ська. Обґрунтовано необхідність лям). виділення обслуговуючої функції. На нашу думку також існує про- Також в постмодерному суспільстві блемне питання, щодо прийняття та актуальними залишаються питання зарахування на державну службу, зо- щодо здійснення професійного нав- крема до органів Казначейства в ча- чання працівників органів Казна- стині проходження конкурсу на за- чейства, яке нерозривне пов’язане з йняття вакантної посади державної ефективним функціонуванням орга- служби. Для цього необхідно пройти нів Казначейства, тому нами деталь- комп’ютерне тестування у вигляді ніше висвітлено програми за якими тесту з 40 питань на знання низькі працівники можуть проходити нав- законодавчих актів, перелік яких на- чання. Крім того, проведено аналіз ведено на офіційному сайті Націо- процедури відбору для вступу на нального агентства України з питань державну службу в органи Казна- державної служби. Але ці питання чейства та виявлено суттєві недо- носять загальний характер і не відо- ліки, які запропоновано усунути

200 для більш якісного кадрового забез- тодологічний та організаційний печення Державної казначейської аспекти / Н. І. Сушко // Молодий служби України. вчений. 2017. № 9 (49). С. 563–566. 7. Про затвердження Положення про систему професійного навчання СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ державних службовців, голів міс- ДЖЕРЕЛ цевих державних адміністрацій, їх 1. Конспект лекцій з дисципліни перших заступників та заступників, “Філософія” / [О. Романовський, посадових осіб місцевого самовря- Н. Кругла, Ю. Ватуля, Л. Владіми- дування та депутатів місцевих рад рова] [Електронний ресурс]. Ре- [Електронний ресурс] : Постано- жим доступу : https://studfile.net/ ва Кабінету Міністрів України від preview/5064270/ 06.02.2019 р. № 106. Режим досту- 2. Бойченко І. Філософія історії : під- пу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/ руч. Х. : Прапор, 2006. 656 с. show/106-2019-%D0%BF 3. Про затвердження Положення про Державну казначейську службу REFERENCES України [Електронний ресурс] : По- станова Кабінету Міністрів Укра- 1. Romanovskyi, O., Kruhla, N., Vatulia, їни від 15.04.2015 р. № 215. Режим Yu., Vladimyrova, L. (2019). Kons- доступу : https://zakon.rada.gov.ua/ pekt lektsii z dystsypliny “Filosofiia” laws/show/215-2015-%D0%BF [Summary of lectures on "Philoso- 4. Клітенко І. Ю. Дослідження phy"]. Smila. Retrieved from https:// розвитку функцій Державного studfile.net/preview/5064270/ [in казначейства України в умовах Ukrainian]. трансформаційних процесів дер- 2. Boichenko, I. (2006). Filosofiia isto- жавного управління коштами / rii [Philosophy of history]. Kharkiv: І. Ю. Клітенко // [Електронний ре- Prapor [in Ukrainian]. сурс]. Режим доступу : http://www. 3. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy nbuv.gov.ua/old_jrn/natural/vcpi/ “Pro zatverdzhennia Polozhennia Apu/2011_15/10_15_2011.html pro Derzhavnu kaznacheisku sluzhbu 5. Прекрасна О. І. Функції Держав- Ukrainy” : vid 15.04.2015 r., № 215 ної казначейської служби України: [Resolution of the Cabinet of Ministers [Електронний ресурс] : Режим до- of Ukraine “On Approval of the Regu- ступу : http://www.google.com/url? lation on the State Treasury Service sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=we of Ukraine” from 21.04.2015, № 215]. b&cd=3&ved=2ahUKEwjCorfyuuX (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved lAhUv06YKHf2ICsgQFjACegQIA from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ hAC&url=http%3A%2F%2Fer.nau. show/215-2015-%D0%BF [in Ukrai- edu.ua%2Fbitstream%2FNAU%2F nian]. 13824%2F1%2F%25D0%259F%25 4. Klitenko, I. Yu. (n.d.). Doslidzhennia D1%2580%25D0%25B5%25D0%25 rozvytku funktsii Derzhavnoho kazna- BA%25D1%2580%25D0%25B0%25 cheistva Ukrainy v umovakh transfor- D1%2581%25D0%25BD%25D0%2 matsiinykh protsesiv derzhavnoho up- 5B0.doc&usg=AOvVaw36bgJmEym- ravlinnia koshtamy [Investigation of weNQvlJiH1Zn the Development of Functions of the 6. Сушко Н. І. Функції Державної State Treasury of Ukraine in the Con- казначейської служби України: ме- ditions of Transformation Processes of

201 State Fund Management]. www.nbuv. 7. Postanova Kabinetu Ministriv gov.ua. Retrieved from http://www. Ukrainy “Pro zatverdzhennia nbuv.gov.ua/old_jrn/natural/vcpi/ Polozhennia pro systemu profesiinoho Apu/2011_15/10_15_2011.html [in navchannia derzhavnykh sluzhbovt- Ukrainian]. siv, holiv mistsevykh derzhavnykh 5. Prekrasna, O. I. (n.d.). Funktsii administratsii, yikh pershykh za- Derzhavnoi kaznacheiskoi sluzhby stupnykiv ta zastupnykiv, posadovykh Ukrainy [Functions of the State Trea- osib mistsevoho samovriaduvannia sury Service of Ukraine]. er.nau.edu. ta deputativ mistsevykh rad” : vid ua. Retrieved from http://er.nau.edu. 06.02.2019, № 106 [Resolution of the ua/bitstream/NAU/13824/1/%D0% Cabinet of Ministers of Ukraine “On 9F%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1 approving the Regulation on the sys- %80%D0%B0%D1%81%D0%BD%D tem of professional training of civil 0%B0.doc [in Ukrainian] servants, heads of local state adminis- 6. Sushko, N. I. (2017). Funktsii Der- trations, their first deputies and depu- zhavnoi kaznacheiskoi sluzhby ties, officials of local self-government Ukrainy: metodolohichnyi ta orha- and deputies of local councils” : from nizatsiinyi aspekty [Functions of the 06.02.2019, № 106]. (n.d.). zakon. State Treasury Service of Ukraine: rada.gov.ua. Retrieved from https:// Methodological and Organizational zakon.rada.gov.ua/laws/show/106- Aspects]. Molodyi vchenyi — Young 2019-%D0%BF [in Ukrainian]. Scientist, 9(49), 563-566 [in Ukrai- nian].

202 UDC: 351.851 DOI: https://doi.org/10.32689/2617- 2224-2020-1(21)-203-219 Марчук Олена Олександрівна, cтудентка 4-го курсу кафедри соціології та політології Національного авіаційного університету, 03058, м. Київ, просп. Кос- монавта Комарова, 1, тел.: +38 (095) 565 53 11, e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0001-7323-1385 Марчук Елена Александровна, студентка 4-го курса кафедры соци- ологии и политологии Национального авиационного университета, 03058, г. Киев, просп. Космонавта Комаро- ва, 1, тел.: +38 (095) 565 53 11, e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0001-7323-1385 Marchuk Olena Oleksandrivna, student of the 4 course of the Department of Political Science and Sociology, National Aviation University, 03058, Kyiv, Prosp. Kosmonavta Komarova, 1, tel.: +38 (095) 565 53 11, e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0001-7323-1385

ТРАНСФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СУЧАСНОЇ ДЕРЖАВИ У БЕЗПЕКОВОМУ КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО СВІТУ: АРХЕТИПНИЙ ПІДХІД

Анотація. Проаналізовано процес трансформації соціальної відповідаль- ності Української держави. Визначено основні тенденції трансформації со- ціальної відповідальності у глобалізованому світі. Проаналізовано основні архетипи Українського народу, що прямо чи опосередковано впливають на реалізацію соціальної відповідальності, а саме архетипи свободи, землі та бідності. Визначена проблема колективної безпеки, що полягає у її зв’яз- ку із демократією. Представницька демократія знаходиться у стані кризи, актуалізується пряма демократія з орієнтацією на принципи гуманізму, культурної толерантності та взаємоповаги. Визначена необхідність опти- мального поєднання лібералізму та демократії для забезпечення соціальної відповідальності сучасної держави. Досліджено основні аспекти суспільної

203 свідомості, що призводять до недієвості існуючих державних програм. Ви- значено, що небажання значної частини українців активно працювати для забезпечення суспільного інтересу виявляється у free rider, що суттєво стри- мує розвиток соціальної відповідальності. Представлено основні нормативні документи України, в яких затвердже- но принципи соціальної відповідальності. Встановлена потреба врахування локальної спеціалізації соціальної відповідальності. Виявлена причина неді- євості європейської моделі соціальної відповідальності у реаліях українсько- го суспільства, що полягає у її відповідності архетипам європейських країн, що відрізняються від властивих українцям. Доведена необхідність активної участі держави у реалізації корпоративної соціальної відповідальності. Пред- ставлено рекомендації щодо зміни нормативної бази та політики держави у співпраці з бізнесом для забезпечення соціальної відповідальності. Визначено провідну роль корпоративної соціальної відповідальності бізнесу для впро- вадження європейських цінностей у процеси розвитку українського соціуму. Охорона здоров’я, освіта, інновації, АТО та інфраструктура є основними на- прямами реалізації корпоративної соціальної відповідальності в Україні. Ключові слова: соціальна відповідальність, архетипний підхід, колектив- на безпека, демократія, корпоративна соціальна відповідальність, архетип свободи. ТРАНСФОРМАЦИЯ СОЦИАЛЬНОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТИ СОВРЕМЕННОГО ГОСУДАРСТВА В КОНТЕКСТЕ БЕЗОПАСНОСТИ ГЛОБАЛЬНОГО МИРА: АРХЕТИПНЫЙ ПОДХОД Аннотация. Проанализирован процесс трансформации социальной от- ветственности Украинского государства. Определены основные тенденции трансформации социальной ответственности в глобализированном мире. Проанализированы основные архетипы Украинского народа, которые пря- мо или опосредованно влияют на реализацию социальной ответственно- сти, а именно архетипы свободы, земли и бедности. Определена проблема коллективной безопасности, которая заключается в ее связи с демократи- ей. Представительская демократия находится в состоянии кризиса, акту- ализируется прямая демократия с ориентацией на принципы гуманизма, культурной толерантности и взаимоуважения. Определена необходимость оптимального сочетания либерализма и демократии для обеспечения соци- альной ответственности современного государства. Исследованы основные аспекты общественного сознания, делающие неэффективными существую- щие государственные программы. Определено, что нежелание значительной части украинцев активно работать для обеспечения общественного интереса проявляется в феномене free rider, который существенно задерживает разви- тие социальной ответственности. Представлены основные нормативные документы Украины, в кото- рых утверждены принципы социальной ответственности. Установлена по-

204 требность учета локальной специализации социальной ответственности. Обнаружена причина неэффективности европейской модели социальной ответственности в реалиях украинского общества, заключающаяся в ее со- ответствии с архетипами европейских стран, которые отличаются от свойст- венных украинцам. Доведена необходимость активного участия государства в реализации корпоративной социальной ответственности. Представлены рекомендации по изменению нормативной базы и политики государства в сотрудничестве с бизнесом для обеспечения социальной ответственности. Определена ведущая роль корпоративной социальной ответственности биз- неса для внедрения европейских ценностей в процессы развития украинско- го социума. Охрана здоровья, образование, инновации, АТО, а также инфра- структура являются основными направлениями реализации корпоративной социальной ответственности в Украине. Ключевые слова: социальная ответственность, архетипный подход, кол- лективная безопасность, демократия, корпоративная социальная ответст- венность, архетип свободы. TRANSFORMATION OF SOCIAL RESPONSIBILITY OF THE MODERN STATE IN CONTEXT OF SECURITY OF THE GLOBAL WORLD: THE ARCHETYPICAL APPROACH Abstract. In this article, the process of transformation of social responsibility of the Ukrainian state was analyzed. The main tendencies of the transformation of social responsibility in the globalized world are identified. The basic arche- types of the Ukrainian people that directly or indirectly influence the realiza- tion of social responsibility, namely the archetypes of freedom, land, and poverty, are analyzed. The problem of collective security, which is linked to democracy, has been identified. Representative democracy is in a state of crisis, and direct democracy is being updated with an orientation towards the principles of hu- manism, cultural tolerance and mutual respect. The necessity of an optimal com- bination of liberalism and democracy to ensure the social responsibility of the modern state is determined. The basic aspects of social consciousness that lead to the inactivity of existing state programs are investigated. The unwillingness of a large part of Ukrainians to actively work for the public interest is reflected in the free rider phenomenon, which significantly hinders the development of social responsibility is determined. The main normative documents of Ukraine, which approved the principles of social responsibility, are presented. The necessity to take into account the local specialization of social responsibility has been established. The reason of week European model of social responsibility in the realities of Ukrainian society, that is compliance with archetypes of European countries that differ from our own is defined. The necessity of active participation of the state in the realization of cor- porate social responsibility has been proved. The recommendations on the basis of the regulatory framework and policies of the state in cooperation with business

205 for providing of social resbonsibility are presented. The leading role of corporate social responsibility of business in the implementation of European values in the Ukrainian society is determined. Health care, education, innovation, ATO (Anti- Terrorist operation in the east of the country) and infrastructure are the main areas of corporate social responsibility. Keywords: social responsibility, archetypical approach, collective security, democracy, corporate social responsibility, archetype of freedom.

Постановка проблеми. Сучасний термін “соціальна відповідальність” світ є безпрецедентним прикладом виявляє характер та спрямованість швидкої трансформації та глобаліза- наукового знання, необхідного для ції. Нові дані з’являються кожної се- дослідження даного процесу, в со- кунди. Ті знання, що у Середньовіччі ціології проблемі соціальної відпо- були притаманні освіченій людині, відальності приділено недостатньо зараз вивчаються підлітками у шко- уваги, а наявні дослідження виріз- лі. Кожен може за допомогою новіт- няються фрагментарним аналізом ніх технологій дістати речі, книги окремих аспектів соціальної відпо- тощо з іншого куточку світу. Соці- відальності. У ході дослідження ви- альні конструкти оновлюються із не користано результати дисертаційних меншою швидкістю та глобальністю. робіт Безрукової О. [1] та Горбо- Поряд з тим, на нашу думку, акту- вої Ю. [2], в яких проаналізовано альними для українського соціуму явище соціальної відповідальності за наразі є питання соціальної відпові- допомогою соціологічного підходу. дальності та безпеки. Адже саме ці Також методологічно цінними стали два елементи можуть допомогти на- результати досліджень, висвітлені шому суспільству зберегти свої кор- у публікаціях Шульги М. [3], який дони та об’єднатися задля розбудови розглядає відповідальність у зв’язку сильної та могутньої країни. Ми про- зі свободою. У матеріалах конферен- понуємо розглянути динаміку тран- ції “Public Policy for Corporate Social сформації соціальної відповідально- Responsibility” [4] було простежено сті Української держави. На нашу зв’язок держави та бізнесу з питань думку, наявна наразі система соці- соціальної відповідальності. альної відповідальності державного Мета статті. Проаналізувати та громадського апаратів демонструє трансформацію соціальної відпові- свою недієвість. Спроби державної дальності Української держави в без- влади закликати громадськість до пековому контексті глобального су- дій знаходять малий відгук, так само спільства за допомогою архетипного як і спроби громадськості притягну- підходу. Ми вважаємо, що виявлен- ти державних чиновників до відпові- ня справжніх (не нав’язаних) архе- дальності. типів українського соціуму яскраво Аналіз останніх досліджень і пу- покаже чи притаманна українцям со- блікацій. Незважаючи на те, що сам ціальна відповідальність і допоможе

206 найбільш чітко визначити правильні суб’єктами, що вимагають від людей та хибні аспекти сучасного способу її виконання певних обов’язків. Відпо- актуалізації. відальність […] є засобом підтриман- Виклад основного матеріалу до- ня цілісності суспільства, суспільної слідження. В рамках сучасної ситу- злагоди, соціальної справедливості, ації, що склалася в Україні, АТО, на вдосконалення суспільних відно- перший план у здійсненні будь-яких син” [6]. соціальних взаємодій і комунікацій Характер діяльності кожного ін- висунуто питання безпеки. Соціо- дивіда, а в подальшому і більших логічний словник визначає безпеку груп людей, обумовлюється ста- як “стан, коли народ (держава) мо- новленням особистості індивіда та же суверенно, без втручання і тиску суспільною свідомістю. Оскільки ззовні вільно обирати і здійснювати становлення людини є надто інди- свою стратегію соціального, еконо- відуальним процесом, ми зосереди- мічного і політичного розвитку” [5]. мо увагу на суспільній свідомості. Тобто для українців актуальним є за- Суспільна свідомість є вираженням безпечення сталого розвитку держа- суспільної діяльності щодо пере- ви. Оскільки концепція сталого роз- творення світу і включення у систе- витку підтримується і розвивається му факторів суспільно-історичного переважною більшістю держав світу, процесу. Архетипи найбільш суттєво ми вважаємо доречним розглядати впливають на становлення особи- проблему цієї статті на глобальному стості та суспільну свідомість, що, рівні. в свою чергу, виявляється у форму- Для адекватного сталого розвит- ванні соціальної системи регуляції ку, в ході якого гармонійно розви- соціальних відносин загалом, та со- ваються усі три зазначені вектори, ціальної відповідальності зокрема. необхідною умовою є соціальна Дослідження взаємозв’язків між відповідальність як держави, так і архетипами та соціальними проце- людей. В цій роботі ми зосередимо сами можуть допомогти виявити увагу також на соціальній відпо- тенденції їх розвитку в майбутньому, відальності окремого публічного оскільки цінності, закладені в архе- управлінця, оскільки вважаємо, що типах реалізуються протягом довго- діяльність державного апарату почи- го періоду та формують моделі соці- нається з окремо взятого індивіда. альних відносин у суспільстві. “Відповідальність соціальна — Для розуміння соціальної відпові- міра відповідності дій соціальних дальності за допомогою архетипного суб’єктів (особистостей, соціальних підходу необхідно визначити, які груп, держави) взаємним вимогам, саме архетипи притаманні україн- діючим правовим та іншим суспіль- цям. ним нормам, загальним інтересам. Архетип — це образ спільного Відповідальність соціальна обумов- колективного досвіду людства; це лена закономірностями суспільно- несвідомий зміст, який змінюється го життя, специфічними зв’язками і стає усвідомленим та сприйнятим, між людьми та іншими соціальними зміненим під впливом індивідуаль-

207 ної свідомості, на поверхні якої він сійський. Така ситуація призвела до виникає [7]. певних суперечностей у характері Найбільш вагомими архетипами українців. Про українців М. Гоголь Українського народу є: писав: “дивовижно зіштовхнулись 1) архетип землі — “Земля — на- дві протилежності, дві різнохарак- ша мати, всіх годує”; високий рівень терні стихії: європейська обереж- довіри до “неньки землі” зумовле- ність та азійська безтурботність, ний наявністю родючого чорнозему простодушність та хитрість, сильне та багатих природних ресурсів, що дієве начало та превеликі лінощі й допомагали українцям переживати млість, потяг до розвитку й доскона- важкі часи; лості й бажання вдаватись таким, що 2) архетип особистої свободи — зневажають досконалість” [8]. “Життя не має ціни, а воля дорожча Український народ має багату іс- за життя”; основа волелюбного духу торію, але ми розглянемо її з часу українців, що спрямовує їхню діяль- становлення державності. Підви- ність; щення продуктивності праці, соці- 3) архетип матері — “Вкраїна — альне розшарування, перехід землі мати, за неї треба головою стояти” — у власність окремих сімей, загроза уособлює Жінку, Україну; цей архе- нападу кочових племен стали пере- тип визначає шанобливе ставлення думовами формування держави Ки- до жінки та прагнення захищати ївської Русі у VIII–IX століттях. Батьківщину; Київській Русі були притаманні пев- 4) архетип долі — “Із щастя та ні особливості, що відрізняли її від горя скувалася доля”; зумовлює па- держав європейського феодалізму, а нування ірраціонально-героїчних саме мінімальна влада князів над бо- вчинків за потреби та пасивності в ярами, торгівля та міста відігравали повсякденності; надважливу роль в життєдіяльності 5) архетип бідності — “Голий держави, а також існувало вільне се- розбою не боїться”; реакція на по- лянство, яке працювало на власній грабування та знищення від набігів землі і сплачувало данину. кочовиків, а також панщину, коли Після розпаду Київської Русі у український селянин працював на XIV ст. на теренах сучасної Західної своїй землі, проте не був її власником. України поширилося таке суспіль- Становлення та засвоєння ар- не явище як панщина — примусове хетипів українського суспільства й безплатне виконання підданими відбулося у темпоральному розрізі. певного обсягу робіт у господарстві Сучасний стан українського суспіль- власника [9]. Закони та численні ства зумовило територіальне розмі- привілеї надані литовськими князя- щення України, тривала відсутність ми та польськими королями призве- власної держави та перебування у ли до масової залежності селян від складі інших держав. Протягом всієї феодалів. У XVI–XVII столітті си- історії Україна зазнавала впливу та туація загострилася тому, що селяни орієнтувалася на два полярні век- були змушені відпрацьовувати пан- тори: проєвропейський та проро- щину 5–6 днів на тиждень, що мало

208 наслідком збідніння та розорення контакту зі світом) на “vita maxima et селян, їх масові втечі на Запорізьку heroica” (авантюрно-козацький тип Січ, а також викликало масові селян- реакції: тотальна мобілізація духов- ські протести. І хоч селянсько-ко- них і матеріальних ресурсів, героїч- зацькі повстання 1648–1676 років ний супротив навіть ціною власного послабили систему, проте знищи- життя). Архетип свободи виявлявся ти її не вдалося. Навіть більше, у в історії України в існуванні козаць- XVIII ст. панщина поширюється й кої держави, національної револю- на Лівобережну (Слобідську) Укра- ції 1648–1676 років, селянські пов- їну. На Галичині, Буковині та За- стання та бунти, Революція Гідності карпатті відбулося скасування пан- тощо) [10]. Варто додати і те, що щинних обов’язків у 1848 році після завдяки землі та індивідуальній гос- селянської реформи та революції у подарській роботі на ній, що не вима- Австрії. Лівобережна Україна звіль- гала колективних зусиль, українці у нилася від кріпосного права пізніше, своїй переважній більшості не готові у 1861 році. до боротьби з довкіллям та соціаль- У радянський період ситуація в ними негараздами, значною мірою країні не покращилася: відбувалося соціально маргінальні, пасивні, уни- розкуркулення, колективізація та кають відповідальності, не втруча- спотворення властивих Українсько- ються у розв’язання зовнішніх щодо му народові цінностей, насаджуван- їх родини проблем. Тож розв’язання ня ідей комунізму та геноцид у ви- соціальних проблем ніколи не були гляді голодомору 1932–1933 років. пріоритетом для українця, основна Все це стало частиною “душі” увага — власне домогосподарство, українців. Одним із визначальних особистий достаток [11] (“моя хата архетипів українського суспільства скраю, нічого не знаю”). є архетип свободи (“У кожного своя Будучи тривалий час частиною доля і свій шлях широкий”, “хоч голі, Російської імперії та у складі СРСР аби на волі”, “душу й тіло ми поло- українцям насаджували принципи жим за нашу свободу”). Він спричи- колективізму та патріархату, що кар- няє неприйняття нав’язаного ззовні динально відрізнялися від історично авторитету, прагнення відмежува- усталених архетипів Українського тися від соціуму, а також утверджує народу. І хоч Україна є незалежною сподівання на власні сили, здібності державою уже 27 років, український та розум, власну ініціативу, що ре- соціум все ще знаходиться в стані алізується передусім у родинному кризи системи цінностей та дезо- житті. Саме вплив певною мірою рієнтації. На сьогодні Український латентного архетипу волелюбності народ, шляхом акцій радикального суттєво відрізняє українську націю громадянського протесту обрав єв- від інших й у часи глибоких соці- ропейську орієнтацію розвитку. альних криз спричиняє трансформа- Згідно із даними КМІС за 2017 р., цію психо-поведінкової реакції “vita у випадку референдуму 49 % опи- minima” (“зачаєне” існування, від- таних українців проголосували б ступ “у себе”, уникнення близького за вступ до Європейського Союзу,

209 28 % — проти та 23 % не визначили- кових наслідків рішеннями. В су- ся або не брали б участі [12]. Отже, часному суспільстві відбувається тенденція зближення з Європою трансформація соціальної відпові- зберігається. Для України європей- дальності у кількох напрямках: ська інтеграція означає здобуття 1) відповідальність виходить за таких переваг, як створення надій- межі держави, окремого соціуму та них механізмів стабільності, безпе- переноситься на все людство, тобто ки, зростання темпів технологічної відбувається процес глобалізації від- модернізації, доступ до інформації, повідальності; підвищення рівня науки, активізація 2) екологізація відповідальності співпраці у боротьбі зі злочинністю, суспільства; використання європейських фондів 3) актуалізація відповідальності для економічного зростання, залу- перед майбутнім; чення інвестицій тощо. 4) якісна зміна характеру відпові- Європейські цінності є базовими дальності, перехід із технократичної для впровадження сталого розвитку мотивації в гуманістичну, соціально в Україні. Однією з основних ціннос- орієнтовану [1]. тей в європейських країнах є відпо- Рівень соціальної відповідальності відальність, в тому числі і соціальна. держави є показником ефективності Прикладом для наслідування може державного управління та ступенем бути Франція, яка у 2017 р. прийня- розвитку соціальної, демократичної ла закон про корпоративну соціаль- держави. Зрозуміло, що відповідати ну відповідальність, що зобов’язує за свою діяльність повинна не тіль- компанії країни аналізувати ризики ки держава, а й всі громадяни перед для працівників та навколишнього державою та перед собою, але саме середовища, впроваджувати соці- державна влада як гарант безпеки, альні програми щодо захисту прав і законодавчий та виконавчий органи свобод людини, навколишнього се- має першою змінитися та поширити редовища [13]. Німеччина — ще одна принципи соціальної відповідаль- держава, що співпрацює із бізнесом з ності у громадянське суспільство, питань соціальної відповідальності, оскільки кожен соціальний суб’єкт а саме у 2016 р. уряд створив проект (держава, організації, бізнес, грома- “CSR — Made in Germany”, згідно з дяни тощо) виконує різні соціальні яким, будь-який продукт, що виро- функції. Важливими функціями дер- бляється чи послуга, що надається жави, що реалізують соціальну від- гарантовано відповідають ініціативі повідальність, є створення ефектив- корпоративної соціальної відпові- ної системи соціальних гарантій для дальності [14]. людей із різних прошарків суспіль- Наразі в Україні дослідження со- ства, забезпечення особистої безпеки ціальної відповідальності стає ак- громадян, підтримка безпечного ста- туальнішим через загострення еко- ну навколишнього середовища, за- номічної, соціальної та екологічної безпечення умов для розвитку тощо. ситуації спричиненої прийнятими Базовою цивілізаційною цінністю раніше без урахування довгостро- у сучасному світі є колективна без-

210 пека. При цьому важливим аспектом числі, і міфологізованої). На думку проблеми колективної безпеки є її А. Перотті, лише узгодженість між зв’язок з демократією. Наразі має- духом, свободою та розумом може мо підстави констатувати про певну захистити від занепаду духу свобо- кризу представницької демократії ди — у призмі оптимістичного погля- у світі та, відповідно, актуалізацію ду на здатність суспільства поєдну- прямої демократії (від елітаризму — вати раціональне мислення, свободу до егалітаризму; від домінування та (новий) погляд на культурні цін- експертного знання — до належного ності [15]. врахування і значущості “людського” Останніми роками реактуалізува- знання). Проте ключовими орієнти- лася ідея про те, що інтереси плюра- рами розбудови сучасної глобальної лістичного суспільства та грома- системи є аксіологічні пріоритети дянського суспільства повинні мати гуманізму, культурної толерантно- пріоритет над інтересами держави. сті та взаємоповаги, що пов’язано із У цьому контексті розвивається по- соціальною відповідальністю, в тому літична філософія навколо двох за- числі. Сучасна цивілізаційна систе- садничих ідей, що лежать в основі ма цінностей передбачає постійне сучасної розвиненої демократії (та- наближення всіх держав, народів і блиця): спільнот світу до єдиних гуманітар- 1) гарантування свободи особи- них стандартів, що в своїй феноме- стості і захист громадян від надмір- нологічно-аксіологічній основі ма- ного державного втручання (лібера- ють загальнолюдські цінності. лізм); Світова цивілізація відзначалася 2) забезпечення соціальної спра- постійним домінуванням у ній двох ведливості та захисту публічного ін- основних принципів: раціоналіз- тересу (демократія). му та принципу моральної свободи Відтак, у контексті зростання індивіда. Для свободи необхідно, розриву між дуже багатими і дуже щоб особа почувала себе частиною бідними, одним із завдань розвит- спільноти, вірувань та історії (в тому ку людства, є вирішення проблеми

Порівняння аксіологічного змісту лібералізму та демократії Лібералізм Демократія Свобода Рівність Гетерогенність і спонтанність Соціальна цілісність Самовпевненість і недисциплінованість, Прагнення до гармонії та єдності що породжуються свободою Всебічний плюралізм Незначне відчуття плюралізму У центрі політичної уваги – індивід В центрі політичної уваги — суспільство як система “Процедурна” демократія – важливим Демократичний суб’єкт зацікавлений постає правильність процесу і механізмів в результатах здійснення політики та здійснення політики максимально можливому забезпеченні публічного (суспільного) інтересу

211 оптимального поєднання лібералізму особистої відповідальності за те, і демократії. Саме розв’язання ці- хто є Президентом у країні, а отже, єї проблеми найтісніше пов’язане із не вважають себе відповідальними питанням забезпеченням соціальної за обраний ним шлях розвитку демо- відповідальності сучасної держави. кратії [16]. Український соціолог М. Шульга Іншою стороною свободи у про- вважає, що соціальна відповідаль- блемі соціальної відповідальності ність — це сформована здатність і є довіра на всіх рівнях суспільства готовність соціального суб’єкта усві- як один одному, так і довіра органі- домлювати наслідки власних дій, заціям та владі. Довіра детермінує своєї активності, визнавати їх ре- характер соціальних відносин, спри- зультатом власного свідомого віль- яє інтеграції та сталому розвитку ного вибору і прийнятих рішень. суспільства, оскільки саме довіра При цьому важлива не тільки готов- уможливлює застосування нових ність суб’єкта визнавати наслідки, а організаційних форм та засобів, при- й його налаштованість і здатність у скорює та робить простішим процес ситуації вибору приймати самостій- прийняття рішення, його реалізацію ні рішення, а не ухилятись від них. [2]. В українському суспільстві дуже Отже, відповідальність є зворотною гостро стоїть питання довіри, оскіль- стороною свободи. Тільки там ви- ки властиві нашому народу архети- никає відповідальність, де є свобода пи землі та свободи виявляються волевиявлення суб’єкта, де останній саме в недовірі іншим та покладанні має можливість і здатний робити ви- тільки на власні сили. І хоч у 2014 бір, а значить — йти на ризик [3]. році українці об’єдналися для захи- І хоч для соціально відповідальної сту особистої безпеки громадян та поведінки певного суб’єкта потріб- захисту території, рівень довіри до на свобода, про необхідність самої звичайних людей поступово знижу- відповідальності говорять менше. ється — про таку довіру відзначили Як вже було з’ясовано українсько- 73 % опитаних у 2017 році та 68 % — му суспільству властивий архетип у 2018 році. Довіра до таких соціаль- свободи, проте ця свобода має інди- них інститутів як уряд та Президент відуальну спрямованість та виклю- так само залишається на низькому чення відповідальності не тільки за рівні — 10 % респондентів у 2017 ро- зовнішню та внутрішню діяльність ці та 11 % — у 2018 році довіряють держави, але й за власне життя. Да- уряду, 14 % і 16 % відповідно — дові- ні моніторингу Інституту соціології ряють Президенту [17]. НАН України за 2014 рік свідчать Недовіра українців державі та біз- про те, що 44 % українців вважають, несу виявляється також у такому со- що те, як складеться їхнє життя ціально-економічному явищі як free здебільшого залежить від зовнішніх rider — це особи чи компанії, що ко- обставин, а не від них самих. Якщо ж ристуються перевагами, за які вони говорити про управління державою, не платять або які вони не заробили то у 2018 році 53,2 % опитаних укра- [18]. Проблема free rider стосується їнців вважають, що не несуть ніякої також суспільного блага. Державні

212 програми та акції компаній, що реа- стково (прямо чи опосередковано) лізують свою соціальну відповідаль- відтворюють вимоги щодо прав лю- ність зіштовхуються зі збільшенням дини, навколишнього середовища, витрат та зменшенням ефективності трудових відносин тощо) [19] та на своєї діяльності через людей, які на- рівні Кодексів і Законів України у магаються використати на “повну” всіх сферах (наприклад, у споживчій безкоштовні товари чи послуги. Ос- сфері щодо якості продукції, регуля- танні організовуються для отриман- ції відносин між виробниками і про- ня допомоги соціально незахищеним давцями тощо) [20; 21]. верствам населення тому, що не ві- Соціальна відповідальність дер- рять у безкорисність такої діяльно- жави реалізується у двох площинах: сті, а також вважають, що мають пра- 1) внутрішній: охорона праці, ста- во (і це правда, тому що заборонити більність заробітної плати, стабіль- їм не можна), виправдовуючи свою ність праці, впровадження інновацій, поведінку соціальною нерівністю, відповідні умови праці, соціальне адже вони беруть блага у тих, у кого страхування, гендерна рівність, соці- їх дуже багато. І це вагома проблема, альний діалог, зниження плинності оскільки не отримуючи результату кадрів тощо (Конституція України; від своєї діяльності, компанії менш Кодекс законів про працю; Госпо- охоче організовують подібні проек- дарський Кодекс України; Закони ти. Іншим виявом даної проблеми в України “Про охорону праці”; “Про Україні є несплата податків, прихо- відпустки” [19; 22–25]); вування доходів (так звана, зарпла- 2) зовнішній: співпраця з місце- та в конверті) та корупція, оскільки вими громадами, сприяння малому простіше заплатити одній людині, та середньому бізнесу, зниження аніж організовувати свою діяльність корупції, розвиток громадянсько- відповідно усім наявним правилам го суспільства, зниження ризиків у та стандартам, відповідно до акту- діяльності компанії, охорона навко- альних нормативних вимог. Українці лишнього середовища, соціально позитивно ставляться до несплати відповідальне інвестування та ін- податків тому, що недовіряють дер- ше (Конституція України; Закони жавному апарату та не бачать змін і України “Про екологічний аудит”; благ, які повинні організовуватися Закон України “Про забезпечення на ці податки. Проте це лише по- санітарного й епідеміологічного бла- глиблює проблему через так зване гополуччя населення”; “Про охорону замкнуте коло, адже не отримуючи навколишнього оточуючого середо- кошти до бюджету держава не може вища” [19; 26–28]). фінансувати необхідні для країни І хоч в Україні впроваджено нор- проекти і зміни не відбуваються. мативно правову базу для забезпе- Принципи соціальної відпові- чення соціальної відповідальності, дальності держави в Україні пред- але в більшості випадків закони не ставлені у Конституції України (КУ) працюють, оскільки враховують со- (ст. 64, про права й свободи людини ціальну актуальність без врахуван- й громадянина; інші статті КУ ча- ня ментальних особливостей укра-

213 їнського соціуму. Україна повинна ефективні механізми надання дер- створити власну модель соціальної жавних послуг; відповідальності тому, що європей- 2) створення ради чи агентства, ська модель не працюватиме через що сприятиме розвитку КСВ та мо- неповну відповідність викликам ніторингу за КСВ діяльністю як дер- українських реалій, світоглядним жавного, так і приватного секторів; засадам, архетипам українського су- 3) чітке формулювання очікувань спільства. Про необхідність локаль- бізнесу щодо КСВ та розробка векто- ної специфіки корпоративної соці- рів розвитку відповідно до очікувань; альної відповідальності науковці 4) усунення корупції та заохо- говорили на конференції “Державна чення прозорості у відносинах між політика та корпоративна соціальна урядом та бізнесом, особливо у сфері відповідальність” у 2003 р. На дум- природних ресурсів, таких як нафта, ку учасників конференції, необхід- водні ресурси та корисні копалини; но проводити більше досліджень 5) надання податкових пільг та за- на загальнокраїновому рівні щодо стосування інших механізмів заохо- умов формування ролі бізнесу в су- чення, щоб компанії вбачали КСВ не спільстві. Корпоративна соціальна як витрати, а як вигоду; відповідальність по-різному розу- 6) створення стратегії КСВ та за- міється у всьому світі, це залежить лучення бізнесу у роботу уряду що- від культурно-історичних обставин до даної стратегії; та вимагає локально специфічних та 7) зосередження уваги на про- культурно орієнтованих рішень. Ро- блемі КСВ у малих та середніх під- зуміння корпоративної соціальної приємствах, а також способах впро- відповідальності залежить від орієн- вадження КСВ у країнах із слабкою тації уряду, а також від рівня впли- інформованістю широкої громад- ву бізнесу на політику. Державний ськості та браком капіталу [4] . сектор повинен відігравати більш Останніми роками в Україні все активну роль у корпоративній соці- ж відбувається низка якісних соці- альній відповідальності, і хоч досить альних змін. Держава делегувала ча- складно досягти партнерських від- стину своїх обов’язків щодо соціаль- носин та синергії між бізнесом та ної відповідальності бізнесу, який державою їх співпраця є необхідною. сам стає зацікавленим у вирішенні Держава повинна брати на себе від- соціальних проблем та підвищенні повідальність там, де не готові бра- соціального благополуччя. Корпо- ти участь компанії. Було запропоно- ративна соціальна відповідальність вано такі рекомендації: в Україні реалізується у таких на- 1) забезпечення ефективно- прямках: го управління та організація біз- • охорона здоров’я: підприємства нес-простору, що заохочує корпо- об’єднуються з благодійними фо- ративну соціальну відповідальність ндами для допомоги окремим лю- (КСВ), а саме, уряд повинен забез- дям, що потребують фінансів для печити функціонування законів та лікування, проводять різноманітні регуляторних структур, створити акції для збору коштів на закупів-

214 лю необхідного обладнання у дер- приклад, внесок у покращення стану жавні лікарні. Наприклад, компанія автомобільних доріг та прокладання Comfy — один із найбільших рітейле- нових транспортних шляхів робить рів на ринку техніки та електроніки логістику компаній дешевшою та України, у травні кожного року про- ефективнішою [29]. водить акцію, у якій 10 грн із кож- Висновки. Український соціум ного проданого смартфона компанія прагне соціального прогресу, по- передає благодійному фонду Kiddo; глиблення якісних соціальних змін. • освітні проекти: компанії співп- Для цього необхідні конкретні дії. рацюють зі школами, університе- Сучасні плани розвитку нашого су- тами, створюють курси та надають спільства не завжди враховують гранти. Таким чином, вони забезпе- особливості менталітету українців, чують собі майбутніх спеціалістів, вважаючи що ми можемо прогре- підвищують кваліфікацію своїх спів- сивно розвиватися за неорганічними робітників та допомагають талано- (вторинними, на основі досвіду ін- витій українській молоді навчатися ших країн) стратегіями. Звісно, йти за кордоном, а потім реалізовувати протоптаною доріжкою легко, але здобуті знання в Україні. Наприклад, неефективно, оскільки для робочої фонд Віктора Пінчука створив сти- моделі соціальної відповідальності пендіальну програму “Завтра.UA”, повинні бути враховані споконвічні яка є першою приватною загально- українські архетипи землі, свободи національною програмою з підтрим- та матері тощо. Необхідно посту- ки талановитої молоді; пово, із урахуванням національних • підтримка інноваційної діяльно- особливостей, змінювати суспільну сті: українські компанії пропонують свідомість до щоденного публічно- різноманітні гранти для реалізації го дискурсу, адже тільки діалог та інноваційних стартапів, що пропо- особиста відповідальність усіх гро- нують талановиті українці, оскільки мадян, включно із державними чи- це допомагає оптимізувати витрати, новниками та підприємцями може підвищити ефективність підприєм- привести до позитивних трансфор- ства чи створити новий прибутко- мацій демократії в країні та інтегра- вий бізнес; ції до європейського простору. Воле- • допомога АТО: український біз- любним та недовірливим українцям нес швидко відреагував на критич- поки складно зрозуміти важливість ну ситуацію, що має місце на Сході і користь соціальної держави, соці- України та допомагає українським ально відповідального бізнесу, але військовим, починаючи із закупки саме завдяки останнім в Україні та- військового спорядження, техніки, ки формується національна модель закінчуючи наданням робочих місць соціальної відповідальності. Укра- ветеранам АТО та реабілітацією по- їнський бізнес бере на себе ініціати- страждалих; ву та реалізує соціальні програми у • інфраструктурні проекти: бізнес різних сферах життєдіяльності со- зацікавлений у вдосконаленні міста, ціуму. Проте у ході дослідження бу- його інфраструктури, тому що, на- ла доведена необхідність активної

215 участі держави для регулювання та 7. Юнг К. Г. Архетип и символ. М. : Ре- підтримки корпоративної соціальної нессанс, 1991. 299 c. відповідальності шляхом внесення 8. Воропай О. Звичаї українського на- змін до національного законодав- роду. К. : Мале видав. підприємство ства, що матиме безпосередній по- “Оберіг”, 1991. Т. 1. 449 с. 9. Грабовська І. Українська менталь- зитивний вплив на сталий розвиток ність крізь призму ХХ століття. держави. Пам’ять століть. 2000. № 1/2. С. 3–13. 10. Гордійчук О. О. Архетипи україн- СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ської ментальності: соціально-філо- ДЖЕРЕЛ софський аналіз. Вісник Житомир- 1. Безрукова О. А. Соціальна відпові- ського державного університету імені дальність в сучасному українському Івана Франка. 2018. Вип. 1. С. 15–19. суспільстві: соціологічна концеп- 11. Панщина. Енциклопедія історії туалізація та досвід емпіричного України: веб-сайт. URL: http:// дослідження: дис. докт. соц. наук : resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/ 22.00.04.Київ, 2015. 427 с. history.exe?&I21DBN=EIU&P21D 2. Горбова Ю. С. Соціологічний кон- BN=EIU&S21STN=1&S21REF=10 текст практик корпоративної соці- &S21FMT=eiu_all&C21COM=S& альної відповідальності в Україні: S21CNR=20&S21P01=0&S21P02= дис. канд. соц. наук: 22.00.004. Київ, 0&S21P03=TRN=&S21COLORTE 2017. 202 с. RMS=0&S21STR=Panschyna (дата 3. Шульга М. Уявлення населення про звернення: 29.10.2019). соціальну відповідальність. Укра- 12. Геополітичні орієнтації жителів їнське суспільство 1992–2014. Мо- України: Європейський Союз, Мит- ніторинг соціальних змін : зб. наук. ний союз, НАТО (лютий 2017 р.): праць, 2014. Вип. 1/15. Т. 1. С. 186– веб-сайт. URL: https://kiis.com.ua/ 195. ?lang=ukr&cat=reports&id=689&pa 4. Public Policy for Corporate Social ge=1 (дата звернення: 25.10.2019). Responsibility: зб.матеріалів електро- 13. French National Assembly Adopts нної конференції, 7–25 червня 2003. Corporate Duty of Vigilance Law, 66 с. URL: http://web.worldbank. 2017:веб-сайт. URL: https://www. org/archive/website01006/WEB/ csrandthelaw.com/tag/france/ (дата IMAGES/PUBLICPO.PDF (дата звернення: 11.11.2019). звернення: 25.10.2019). 14. “CSR Made in Germany” Label: 5. Безопасность. Энциклопедия со- веб-сайт. URL: http://hi4csr.com/ циологии: веб-сайт. URL: https:// en/blog/%E2%80%9Ccsr-made-in- dic.academic.ru/dic.nsf/socio/301/% germany%E2%80%9D-label/ (дата D0%91%D0%95%D0%97%D0%9E% звернення: 11.11.2019). D0%9F%D0%90%D0%A1%D0%9D 15. Перотті А. Виступ на захист полі- %D0%9E%D0%A1%D0%A2%D0% культурності. Вид-во Ради Європи. AC (дата звернення: 29.10.2019). 1994. С. 128. 6. Відповідальність соціальна. Фі- 16. Моніторинг’2018: основні тенденції лософський словник соціальних змін громадської думки: веб-сайт. термінів / Ред. В. П. Андрущенко URL: https://dif.org.ua/article/ (кер.), В. С. Бакіров, М. І. Бойчен- monitoring2018-osnovni-tendentsii- ко та ін., 3-тє вид., допов. Харків : zmin-gromadskoi-dumki (дата звер- Р.И.Ф., 2005. С. 141–142. нення: 25.10.2019).

216 17. Довіра соціальним інститутам, гру- 29. Лучшие практики социально ответ- день 2018 р.: веб-сайт. URL: https:// ственного бизнеса. Focus: веб-сайт. www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=rep Режим доступу до ресурсу: https:// orts&id=817&page=1 (дата звернен- focus.ua/responsible/401147 (дата ня: 25.10.2019). звернення: 11.11.2019). 18. FREE RIDER: веб-сайт. URL: https://dictionary.cambridge.org/ REFERENCES dictionary/english/free-rider (дата звернення: 3.11.2019). 1. Bezrukova O. A. (2015). Sotsialna 19. Конституція України від 28 червня vidpovidalnist v suchasnomu ukrain- 1996 р. //Відомості Верховної Ради skomu suspilstvi: sotsiolohichna України. 1996. № 30. с. 141. kontseptualizatsiia ta dosvid em- 20. Кодекси України: веб-сайт. URL: pirychnoho doslidzhennia [Social re- https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/ sponsibility in modern Ukrainian so- t21 (дата звернення: 25.10.2019). ciety: sociological conceptualization 21. Про захист прав споживачів: Закон and empirical research experience]. України від 12 травня 1991. Відо- Doctor’s thesis. Kyiv [in Ukrainian]. мості Верховної Ради УРСР, 1991, 2. Horbova Yu. S. (2017). Sotsiolohich- № 30, ст. 379. nyi kontekst praktyk korporatyvnoi 22. Кодекс законів про працю від 10 sotsialnoi vidpovidalnosti v Ukraini грудня 1971. Відомості Верховної [The sociological context of corpo- Ради УРСР. 1971. Додаток до № 50. rate social responsibility practices in Ст. 375. Ukraine]. Candidate’s thesis. Kyiv [in 23. Господарський кодекс України Ukrainian]. від 16 січня 2003. Відомості Вер- 3. Shulha M. (2014). Uiavlennia nas- ховної Ради України. 2003. № 18, elennia pro sotsialnu vidpovidalnist № 19–20. № 21–22. Ст. 144. [Public perceptions of social re- 24. Про охорону праці: Закон України sponsibility], Ukrainske suspilstvo від 14 жовтня 1992. Відомості Вер- 1992–2014. Monitorynh sotsialnykh ховної Ради України. 1992, № 49. zmin – Ukrainian society 1992-2014. Ст. 668. Monitoring of social changes. (Vol.1). 25. Про відпустки: Закон України від 15 (pp. 186–195) [in Ukrainian]. листопада 1996. Відомості Верхов- 4. Petkoski, Dj., & Twose, N. (Eds). ної Ради України. 1997. № 2. Ст. 4. (2003). Public Policy for Corporate 26. Про екологічний аудит: Закон Social Responsibility. Proceedings of України від 24 червня 2004. Відомо- Global e-Conference. Retrieved from сті Верховної Ради України. 2004. http://web.worldbank.org/archive/ № 45. Ст. 500. website01006/WEB/AGES/PUB- 27. Про забезпечення санітарного та LICPO.PDF [in English]. епідемічного благополуччя насе- 5. Bezopasnost. Entciklopediia sotciolo- лення: Закон України від 24 люто- gii [Encyclopedia of sociology]. (n.d.) го 1994. Відомості Верховної Ради https://dic.academic.ru/contents.nsf/ України. 1994. № 27. Ст. 218. socio/ Retrieved from https://dic.aca- 28. Про охорону навколишнього при- demic.ru/dic.nsf/socio/301/%D0%9 родного середовища: Закон України 1%D0%95%D0%97%D0%9E%D0% від 26 червня 1991. Відомості Вер- 9F%D0%90%D0%A1%D0%9D%D0 ховної Ради України. 1991. № 41. %9E%D0%A1%D0%A2%D0%AC [in Ст. 546. Russian]

217 6. Andrushhenko, V., Bakirov, V. & Bo- 13. Corporate Social Responsibility and jchenko, I. (2005). Filosofskyi slovnyk the Law. (2017). French National sotsialnykh terminiv [Philosophical Assembly Adopts Corporate Duty dictionary of social terms] (3rd ed). of Vigilance Law. Retrieved from Kharkiv [in Ukrainian]. https://www.csrandthelaw.com/tag/ 7. Jung, K. (1991). Arhetip i simvol [Ar- france/ [in English]. chetype and symbol]. Moscow, Renes- 4. Harmonization and implementa- sans [in Russian]. tion of Corporate Social Respon- 8. Voropai, O. (1991). Zvychai ukrain- sibility EU Directives. (2016). skoho narodu [Customs of the Ukrai- CSR Made in Germany Label. Re- nian people] (Vol.1). Kyiv, Oberih [in trieved from http://hi4csr.com/en/ Ukrainian]. blog/%E2%80%9Ccsr-made-in- 9. Hrabovska I. (2000). Ukrainska germany%E2%80%9D-label/ [in mentalnist kriz pryzmu XX stolit- English]. tia [Ukrainian mentality through the 15. Perotti, A. (2001). Vystup na zakhyst prism of the XX century], Pamiat sto- polikulturnosti [Speech in defense of lit – Memory of the ages, 1/2, 3–13 [in multiculturalism], Lviv, Kalvariia [in Ukrainian]. Ukrainian]. 10. Hordiichuk, O. (2018) Arkhetypy 16. Monitorynh 2018: osnovni tenden- ukrainskoi mentalnosti: sotsialno-fi- tsii zmin hromadskoi dumky (2018) losofskyi analiz [Archetypes of Ukrai- [Monitoring 2018: the main trends nian mentality: a socio-philosophical of public opinion change]. Retrieved analysis], Visnyk Zhytomyrskoho der- from https://dif.org.ua/article/moni- zhavnoho universytetu imeni Ivana toring2018-osnovni-tendentsii-zmin- Franka. Filosofski nauky — Bulletin of gromadskoi-dumki [in Ukrainian]. Zhytomyr Ivan Franko State Universi- 17. Dovira sotsialnym instytutam (2018) ty. Philosophical Sciences, 1, 15–19 [in [Trust in social institution]. Retrieved Ukrainian]. from https://www.kiis.com.ua/?lang 11. Panshchyna. Entsyklopediia istorii =ukr&cat=reports&id=817&page=1 Ukrainy [Encyclopedia of history [in Ukrainian]. of Ukraine]. Retrieved from http:// 18. Free rider. Cambridge Dictionary. resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/ (n.d.) https://dictionary.cambridge. history.exe?&I21DBN=EIU&P21D org/. Retrieved from https://diction- BN=EIU&S21STN=1&S21REF=1 ary.cambridge.org/dictionary/eng- 0&S21FMT=eiu_all&C21COM=S lish/free-rider [in English]. &S21CNR=20&S21P01=0&S21P02 19. Konstytutsiia Ukrainy [Constitution =0&S21P03=TRN=&S21COLORT of Ukraine]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. ERMS=0&S21STR=Panschyna [in Retrieved from https://zakon.rada. Ukrainian] gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96- 12. Heopolitychni oriientatsii zhyteliv %D0%B2%D1%80 [in Ukrainian]. Ukrainy: Yevropeiskyi Soiuz, Mytnyi 20. Kodeksy Ukrainy [The Codes of soiuz, NATO (2017) [Geopolitical Ukraine]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. orientations of Ukrainian citizens: Retrieved from https://zakon.rada. European Union, Customs Union, gov.ua/laws/main/t21 [in Ukrainian]. NATO]. Retrieved from https:// 21. Zakon Ukrainy “Pro zakhyst prav kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=rep spozhyvachiv” [The Law of Ukraine orts&id=689&page=1 [in Ukrai- “On the protection of cunsomer nian]. rights”]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Re-

218 trieved from https://zakon.rada.gov. ronmental audit”]. (n.d.). zakon.rada. ua/laws/show/1023-12 [in Ukraini- gov.ua. Retrieved from https://zakon. an]. rada.gov.ua/laws/show/1862-15. [in 22. Kodeks zakoniv pro pracyu [The labor Ukrainian]. Code]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Re- 27. Zakon Ukrainy “Pro zabezpechennia trieved from https://zakon.rada.gov. sanitarnoho ta epidemichnoho bla- ua/laws/show/322-08 [in Ukrainian]. hopoluchchia naselennia” [The Law 23. Hospodarskyi kodeks Ukrainy [Com- of Ukraine “On ensuring the sanitary mercial Code of Ukraine]. (n.d.). and epidemic well-being of the popu- zakon.rada.gov.ua. Retrieved from lation”]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Re- https://zakon.rada.gov.ua/laws/ trieved from https://zakon.rada.gov. show/436-15 [in Ukrainian]. ua/laws/show/4004-12 [in Ukraini- 24. Zakon Ukrainy “Pro okhoronu prat- an]. si” [The Law of Ukraine “On labor 28. Zakon Ukrainy “Pro okhoronu protection”]. (n.d.). zakon.rada.gov. navkolyshnoho pryrodnoho sere- ua. Retrieved from https://zakon. dovyshcha” [The Law of Ukraine rada.gov.ua/laws/show/2694-12 [in “On environmental protection”]. Ukrainian]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved 25. Zakon Ukrainy “Pro vidpustky” [The from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ Law of Ukraine “On Vacations”]. show/1264-12 [in Ukrainian]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved 29. Sait zhurnalu “Focus” [Site of journal from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ “Focus”]. Luchshie praktiki social’no show/504/96-%D0%B2%D1%80/ otvetstvennogo biznesa (2018). stru [in Ukrainian]. https://focus.ua/. Retrieved from 26. Zakon Ukrainy “Pro ekolohichnyi au- https://focus.ua/responsible/401147 dyt” [The Law of Ukraine “On envi- [in Russian].

219 УДК: 330.341.1:159.9 DOI: https://doi.org/10.32689/2617- 2224-2020-1(21)-220-233 Омельяненко Віталій Анатолійович, кандидат економічних наук, доцент, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, 40002, м. Суми, вул. Роменська, 87, тел.: +38 (095) 167 59 52, е-mail: omvitaliy@ gmail.com ORCID: 0000-0003-0713-1444 Омельяненко Виталий Анатольевич, кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры бизнес-экономики и администрирования, Сумской государ- ственный педагогический университет имени А. С. Макаренко, 40002, г. Сумы, ул. Роменская, 87, тел.: +38 (095) 167 59 52, е-maіl: omvіtalіy@gmaіl.com ORCID: 0000-0003-0713-1444 Omelyanenko Vitalii Anatoliyovych, PhD, Associate Professor, Associate Professor of Business Economics and Administration Department, Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko, 40002, Sumy, Str. Romenska, 87, tel.: +38 (095) 167 59 52, е-maіl: omvіtalіy@gmaіl.com ORCID: 0000-0003-0713-1444

АНАЛІЗ АРХЕТИПНОГО ВИМІРУ ІНСТИТУЦІЙНО-ЕВОЛЮЦІЙНИХ ТРАЄКТОРІЙ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМНИХ ІННОВАЦІЙ1

Анотація. Історія сучасної України є періодом значних трансформа- цій усіх сфер суспільного життя. Тренди геополітики вимагають глибокої змістовної трансформації всіх сфер держави. А вона, в свою чергу, вимагає розробки відповідних стратегій з метою забезпечення конкурентоспромож- ності України та забезпечення суб’єктності. Це можливо реалізувати через підвищення якості управління державними ресурсами на основі системних рішень через інституційний підхід. Однак у практиці публічного управління України зазначені аспекти міждисциплінарного підходу до розуміння бази

1 Робота виконувалася за рахунок бюджетних коштів МОН України, наданих на виконання науково-дослідного проекту № 0117U003855 “Інституційно-технологічне проектування інноваційних мереж для системного забезпечення національної безпеки України”.

220 інституційних трансформацій практично не мають практичного втілення в рамках реформ, що призводить до втрати як їх інноваційного потенціалу, так і наявного соціального капіталу (психосоціальний потенціал за Е. Афоні- ним). Отже, маловивченими залишаються питання методології розробки ці- леспрямованих змін інституціональної структури як детермінанти систем- ної цілісності, вирішення проблеми оцінки взаємного впливу змін окремих інститутів та аналізу динаміки всієї інституціональної структури. Проана- лізовано архетипні фактори функціонування макросистем, на які необхідно звернути особливу увагу для пошуку найбільш ефективних зусиль (ресур- сів) в межах застосування концепції інституційно-еволюційних траєкторій впровадження системних інновацій. Розглянуто архетипну методологію до визначення основ формування інституційно-еволюційних траєкторій впро- вадження системних інновацій. Доведено, що фактори успішності реформ як системних інновацій пов’язані не тільки зі змінами структур та функцій інституціонального механізму держави, а насамперед з соціальними чинни- ками. Визначено, що фактором успішності системних інновацій є створення унікального середовища, що ґрунтується на поєднанні технологічно-іннова- ційного базису, економіки та соціально-культурної системи. Обґрунтовано, що для втілення ідей та потенціалу системних реформ в реальні інновації, тобто реалізації в соціально-економічному просторі країни, потрібен спектр об’єктивних і суб’єктивних причин, зокрема культурна “підтримка” іннова- цій відіграє досить важливу роль. Ключові слова: системна інновація, архетип, інститут, стратегія, зміни, трансформації. АНАЛИЗ АРХЕТИПНОГО ИЗМЕРЕНИЯ ИНСТИТУЦИОННО-ЭВОЛЮЦИОННЫХ ТРАЕКТОРИЙ ВНЕДРЕНИЯ СИСТЕМНЫХ ИННОВАЦИЙ Аннотация. История современной Украины является периодом значи- тельных трансформаций всех сфер общественной жизни. Тренды геополи- тики требуют глубокой содержательной трансформации всех сфер государ- ства. А она, в свою очередь, требует разработки соответствующих стратегий с целью обеспечения конкурентоспособности Украины и обеспечение субъ- ектности. Это возможно реализовать через повышение качества управления государственными ресурсами на основе системных решений с институцион- ным подходом. Однако в практике публичного управления Украины указан- ные аспекты междисциплинарного подхода к пониманию базы институци- онных трансформаций практически не находит практического воплощения в рамках реформ, которое приводит к потере как их инновационного потенци- ала, так и имеющегося социального капитала (психосоциальный потенциал согласно Э. Афонину). Таким образом, малоизученными остаются вопросы методологии разработки целенаправленных изменений институциональной структуры как детерминанты системной целостности, решения проблемы оценки взаимного влияния изменений отдельных институтов и анализа ди-

221 намики всей институциональной структуры. Проанализированы архетип- ные факторы функционирования макросистем, на которые нужно обращать особое внимание для поиска наиболее эффективных усилий (ресурсов) в рамках применения концепции институционно-эволюционных траекторий внедрения системных инноваций. Рассмотренна архетипная методология определения основ формирования институционно-эволюционных траекто- рий внедрения системных инноваций. Доказано, что факторы успешности реформ как системных инноваций связаны не только с изменениями струк- тур и функций институционального механизма государства, а прежде всего с социальными факторами. Показано, что фактором успешности системных инноваций является создание уникальной среды, которая основана на объ- единении технологически-инновационного базиса, экономики и социаль- но-культурной системы. Обосновано, что для внедрения идей и потенциала системных реформ в реальные инновации, то есть реализации в социаль- но-экономическом пространстве страны, необходим спектр объективных и субъективных причин, в частности культурная “поддержка” инноваций иг- рает довольно важную роль. Ключевые слова: системная инновация, архетип, институт, стратегия, изменения, трансформации. ANALYSIS OF ARCHETYPIC DIMENSION OF INSTITUTIONAL-EVOLUTIONARY TRAJECTORIES OF SYSTEM INNOVATIONS Abstract. The history of the modern Ukraine is a period of significant trans- formation of all the spheres of the public life. Geopolitical trends require a pro- found meaningful transformation of all the spheres of the state. In turn, it re- quires the development of appropriate strategies in order to ensure Ukraine’s competitiveness and ensure its subjectivity. This can be done by improving the quality of the public resource management through systemic decisions through an institutional approach. However, in the practice of public administration of Ukraine, these aspects of an interdisciplinary approach to understanding the base of institutional transformations find little practical implementation within the framework of reforms, which leads to the loss of both their innovative poten- tial and existing social capital (psychosocial potential by E. Afonin). Thus, the methodology of developing purposeful changes in the institutional structure as determinants of systemic integrity, solving the problem of assessing the mutual impact of changes in individual institutions, and analyzing the dynamics of the entire institutional structure remain poorly understood. Therefore, the purpose of this study is to analyze the archetypal factors of the functioning of macro sys- tems, which need to be paid particular attention in order to find the most effec- tive points of effort (resources) within the framework of applying the concept of institutional and evolutionary trajectories of the systemic innovations. The archetypal methodology to determine the basics of the formation of institutional and evolutionary trajectories of implementation of systemic innovations is con-

222 sidered in the research. The results of the study show that the success factors of reforms as system innovations are related not only to changes in the structures and functions of the institutional mechanism of the state, but above all to social factors. The study shows that the success of the systemic innovations is the cre- ation of a unique environment of change based on a combination of technological and innovation basis, economy and socio-cultural system. It is substantiated that for the ideas and potential of the systemic reforms to turn into real innovations, that is, to be realized in the socio-economic space of the country, a whole range of objective and subjective reasons, in particular cultural “support” of innovation plays a rather important role. Keywords: systemic innovations, archetype, institute, strategy, change, trans- formations.

Постановка проблеми. Історія му виникає питання оцінки цих про- сучасної України є періодом значних ектів на відповідність культурному трансформацій усіх сфер суспільно- коду українців, для чого пропонуємо го життя. Якщо розвиток припускав розглянути архетипний підхід та йо- збереження колишньої якості систе- го сплив на динаміку інституційних ми при здійсненні ряду внутрішніх змін. змін на основі інновацій, то тренди Аналіз останніх досліджень і пу- геополітики вимагають глибокої блікацій. Системний аспект іннова- змістовної трансформації всіх сфер. цій випливає з сучасних концепцій А вона в свою чергу вимагає розроб- техносфери як суспільного середо- ки відповідних стратегій з метою вища, що розвивається як інфраінду- забезпечення конкурентоздатності стрія. Вона технологічно об’єднує не України та забезпечення суб’єк- лише різні галузі діяльності, науку тності. Це можливо реалізувати че- та виробництво товарів і послуг, але рез підвищення якості управління також і сферу побуту, складні техно- державними ресурсами на основі логічні системи людської діяльності системних рішень через інституцій- та соціально-культурного життя [1]. ний підхід. Інноваційний розрив як диферен- В сучасних умовах уряд, експерт- ціація країн був розглянутий у дослі- ні кола, науковці пропонують чис- дженні [2] як модифікація культур- ленні проекти стратегічних систем- ного розриву. У якості основного у них реформ. Однак, як писав класик даному дослідженні є висновок про бізнес-літератури Пітер Друкер, те, що сучасна культура носить тех- “культура їсть стратегію на сніда- ногенний характер. Це означає, що нок”. Стосовно відповідей на пи- цінності сучасної людини та суспіль- тання щодо якості цих проектів не- ства мають технологічну підоснову, можливо однозначно сказати, якщо відтак провідними є суспільства та не зрозуміло, у якій інституційній системи їх цінностей, що задаються системі вони будуть працювати. То- не традиційними, а високими тех-

223 нологіями. Можемо частково пого- • люди (кадри, державні служ- дитися з цим висновком, зокрема в бовці, виконавці, соціум). частині впливу інновацій на зміни Для впровадження будь-яких ін- публічного управління, однак ми ні новацій важлива інноваційна екоси- в якому разі не можемо відкидати стема, що формує стули або перепони вплив традицій. інноваціям. На основі інституційно- Підтвердження такого підходу го підходу та відповідно до моделі знаходимо у дослідженні [3], яке “тропічного лісу” (“rainforest”) [5] доводить, що традиційна культура можемо розглянути її у складі двох є найважливішою умовою та пере- частин — “заліза” і “софту”, де під думовою інноваційного суспільного “залізом” розуміють створену фізич- розвитку. Якщо традиція в момент ну інфраструктуру (економічний по- свого зародження або традиція як тенціал), під “софтом” — культуру, в факт культури певного періоду роз- якій формуються нові типи поведін- глядається дослідниками як куль- ки та соціальної взаємодії людей, що турна інновація, то й традиційна сприяють розвитку, зокрема й інно- культура “зміцнюється” або “слаб- ваційному. Одним з ключових про- шає” зі зміною соціокультурної ситу- цесів у створенні екосистеми є пере- ації в суспільстві, стаючи “двигуном” хід від “ЕГОсистеми”, де вирішальну або “гальмом” інноваційної культу- роль відіграє індивідуальний рівень, ри. При цьому присутній у суспіль- до “ЕКОсистеми”, коли всі рівні ді- ній свідомості й суспільній практиці ють в рамках довірчих відносин. традиціоналізм підсилюється, коли Однак наразі в практиці публіч- процеси модернізації приводять до ного управління України зазначені істотного погіршення соціокультур- аспекти міждисциплінарного підхо- ного середовища. Відповідно макси- ду до розуміння бази інституційних мальну ефективність трансформації трансформацій практично не знахо- можемо отримати у випадку макси- дить практичного втілення в рамках мального співпадіння векторів інно- реформ. Це призводить до втрати вацій і традицій. На нашу думку, цей як їх інноваційного потенціалу, так і аспект можна розглянути як управ- наявного соціального капіталу (пси- лінське завдання. хосоціальний потенціал за Е. Афоні- Зазначені аспекти мають бути в ним). основі управління, що ґрунтується Таким чином, маловивченими на інституційному трикутнику [4, залишаються питання методології с. 30]. Він включає три взаємозалеж- розробки цілеспрямованих зміни них і пов’язаних між собою компо- інституціональної структури як де- ненти системи державного управлін- термінанти системної цілісності, ви- ня, що мають забезпечити її належне рішення проблеми оцінки взаємного функціонування: впливу змін окремих економічних • інституції (установи, структу- інститутів та аналізу динаміки всієї ри, організації); інституціональної структури. • процеси (“правила гри”, норми, Метою даного дослідження є процедури); аналіз архетипних факторів функ-

224 ціонування макросистем, на які по- Норт, проводячи паралелі між тех- трібно звертати особливу увагу для нологіями та інститутами, відзначав пошуку найбільш ефективних то- наявність високих витрат створення чок докладання зусиль (ресурсів) (start-up costs), ефектів навчання та в рамках застосування концепції ін- координації, а також адаптивних очі- ституційно-еволюційних траєкто- кувань [8–9]. Він також відзначав, рій впровадження системних іннова- що ключем до довгочасного росту є цій. забезпечення не алокаційної, а адап- Методологія дослідження. Су- таційної ефективності, яку можливо часна інноватика при вирішен- забезпечити на основі психосоці- ні завдань публічного управління альних ресурсів. Ефективні політи- формується як міждисциплінарна ко-економічні системи породжують область теорії і практики на стику гнучкі інституціональні структури, психології, соціології, теорії управ- здатні подолати потрясіння та змі- ління, економіки та культурології. ни, неминучі навіть при успішному Ці підходи ґрунтуються на розумін- розвитку. Відзначимо, що при фор- ні того факту, що один з найголов- муванні таких систем має бути вра- ніших факторів пошуку, розробки хований фактор психосоціальних та впровадження системних іннова- ресурсів розвитку, для чого незамін- цій — це люди (соціум). Досить часто ною є архетипна методологія. по новому інтерпретується форму- Для цілей інституціонального ла 4P (marketіng mіx), й наразі вона планування, що передбачає передба- розшифровується як “People, People, чення, проектування, формування й People & People” [6]. контролю різних інститутів, що відо- Архетипний підхід узгоджується бражають цілісні властивості певної з підходом до управління систем- країни, ми пропонуємо використо- ними змінами як природно-штуч- вувати концепцію інституційних ними системами [7]. Даний підхід стратегій розвитку [10–13], що має також узгоджується й зі підходом враховувати архетипну складову. до менеджменту знань. Відповідно Виклад основного матеріалу. до нього в контексті управління роз- Управлінська наука кінця XІX – поч. витком досить часто не враховується XX ст. характеризувалася доміну- фактор так званих “неявних знань”, ванням неокласичного напрямку, що що включають навички (уміння) концентрує свою увагу на вивчен- та культуру, властиві індивідам, але ні рівноважного стану економічних не усвідомлені ним. Один з відомих систем. Тому поступово стало вияв- наукових афоризмів М. Полані, ав- лятися, що застосування неокласич- тора концепції “неявних знань”, — ної теорії дає адекватні результати “Ми можемо знати більше, аніж тільки при аналізі інституційно-ін- здатні розповісти” (англ. — We can варіантних економічних систем, роз- know more than we can tell), ілюструє глянутих у короткостроковому пері- можливі джерела психосоціальних оді, але є ненадійним інструментом ресурсів інноваційного розвитку пу- для аналізу транзитивних процесів, блічного управління. що характеризуються зміною ін-

225 ституціональної структури соціуму. ти системних інновацій, що дають Цим пояснюється поява й розвиток змогу визначити роль психосоціаль- інституціонального напряму. ного потенціалу архетипів: В рамках нашого дослідження 1) системні інновації — це ново- інноваційний розвиток доцільно введення, що впроваджуються в ос- розглянути як комбінацію інтелек- нову певної системи та впливають на туальних, ресурсних та інституціо- її цінності, культуру та пронизують нальних змін системи. Ці зміни ство- усі її підсистеми підштовхуючи їх рюють умови для нагромадження до постійного розвитку та удоскона- кумулятивного потенціалу, здатного лення; освоювати новітні технології, ство- 2) cистемні інновації — це удоско- рювати нові продукти, освоювати налення організаційних і бізнес-мо- нові ринки, збільшуючи реальний делей, зміна моделей мислення та продукт для споживання, забезпечу- поведінки (якість мислення = якість ючи сприятливі умови для розвитку продукту = якість життя); суспільства. 3) системні інновації — це рішен- Ефективні інститути створюють ня, що базуються на роботі з систем- такі стимули, які забезпечують еко- ними властивостями та законами номічний ріст. У цьому змісті інсти- розвитку складних систем (ефект тути й відповідно інституціональні важеля, синергетичний ефект, зако- зміни можуть розглядатися через ни гармонічного і сталого розвитку призму економії на трансакційних тощо); витратах, що, у свою чергу, є під- 4) системні інновації — це рішен- ставою використання порівняльних ня, які виявляють приховані ресурси переваг у розвитку суспільного по- системи та активізують її внутріш- ділу праці, обміну, розширення ви- ній потенціал розвитку; робничих можливостей та стійкого 5) системні інновації — це рішен- зростання. ня, що створюють сприятливі умови Інноваційний процес як єдність для інноваційної діяльності в систе- ресурсно-технологічного й інститу- мі (впровадження різних інновацій). ціонального аспектів відтворення, З наведених дефініцій ми бачимо представляє інституціональну дина- можливість й необхідність переходу міку у формі взаємного впливу й від- від традиційних технократичних) бору умов відтворення благ, а також підходів до системних змін до підхо- соціальних умов для узгоджених дій. дів, орієнтованих на створення нової В цьому контексті для більш точ- бази сприяння трансформаціям на ного розуміння сутності сучасних всіх рівнях, здатних як враховувати, тенденцій та завдань публічного так і впливати на звички та норми управління варто розглянути кон- суспільства з метою підтримки ефек- текст інституційно-еволюційних тивного та динамічного розвитку. траєкторій впровадження системних Зазначимо, що цей підхід не є інновацій. певною альтернативою існуючим. На основі дослідження [6] може- Наприклад, він відповідає ідеям мо виділити наступні ключові аспек- руху Wellbeing Economy, експерти

226 якого вважають, що важливі “зміни, країна перебувала в кризі (понад які необхідні, жоден суб’єкт не може 300 млн осіб жили в абсолютній бід- здійснити самостійно. Це вимагає ності) після експериментів зі ство- співпраці та натхнення. А це означає рення народних комун і культурної підключення, організацію та поси- революції. лення роботи організацій, груп та ок- Ден Сяопін зважився на ризико- ремих осіб, які прагнуть побудувати ваний, але продуманий експеримент економіку добробуту” [14]. з інституційної трансформації з ме- Ці підходи знайшли своє втілення тою створення ринкової економіки. у 1990-х рр. в рамках інноваційних Для цього був необхідний новий ін- теорій сприяння високотехнологіч- струмент, який дозволив би розмов- ним галузям і моделях соціокуль- ляти з народом на зрозумілій мові, і турного сприяння інноваційному він вирішив звернутися до конфуці- розвитку, що сформувалися на базі анства. “Щоб перейти ріку, потрібно теорій економічного циклу та соці- намацати камені на дні”, — говорив ально-економічних концепцій роз- Ден Сяопін, формуючи ідеологію витку й орієнтовані на практику. В політики “реформ і відкритості”. Як- цих теоріях роль інновацій як про- що за Мао Цзедуна Конфуцій був відного фактора динаміки розвитку “пацюком, що перебігає вулицю”, розглядається в наступних аспектах якого треба знищити, то Ден Сяопін [15, с. 46–47], що безпосередньо сто- використав конфуціанство як “іде- суються нашого дослідження: ологічний ключик”, яким відкри- 1) у розвитку інновацій значна валися серця простих китайців. Не роль інститутів; вони трактуються відрікаючись від марксизму, китай- і як “гальмо” для нововведень, і як ський лідер звернувcя до історичної спосіб успішного вибору (за певних пам'яті народу, тому що розумів, що умов) між рішеннями-альтернатива- конфуціанство протягом сотень ро- ми; ків формувало менталітет китайця. 2) у цілому визнається об’єктивна Фактично “геніальна інтуїція Ден необхідність посилення ролі держа- Сяопіна виявилася співзвучною іде- ви в управлінні розвитком (моніто- ям К. Юнга, який у результаті до- ринг, планування і прогнозування) слідження психіки людини дійшов у взаємодії з відповідними стейкхол- висновку про те, що в структурі ду- дерами; ховного світу людини крім особи- 3) наявність практичних проблем стісного несвідомого існує більш інноваційної мотивації різних груп глибокий шар психіки — колективне стейкхолдерів. несвідоме, що володіє загальною на- В якості прикладу двох інститу- дособистою природою” [16, c. 87]. ційних підходів з діаметрально про- Необхідність формування ана- тилежним результатом та логікою логічних підходів до системних ре- системних реформ можемо розгля- форм обумовлена тим, що в Україні нути КНР. Щоб пояснити причини наразі незважаючи на масований сучасних економічних успіхів необ- дискурс цих питань, відбувається хідно повернутися до 1978 р., коли поглиблення негативних трендів, що

227 формують загрози національній без- планувати модернізацію цієї тради- пеці в стратегічній перспективі. На ції і створювати умови для розвитку рисунку показана динаміка індексу міської агрокультури (стимули для реформ, що ілюструє їх “затухання” забудовників (теплиці на дахах), з 2015 р. (рисунок). можливості для обміну продукцією Водночас досвід країн, що свого (локальні ринки), навчання про нові часу здійснили “стрибки розвитку” агротехнології (вертикальні грядки, показує, що вони були здійснені не гідропоніка тощо)); на основі копіювання іноземного • практики українців з викори- досвіду, а на створенні “органічних” стання продовольчих залишків для моделей розвитку. Це в свою чергу приготування органічних добрив або формує значущість архетипної ме- в якості їжі для тварин відповідає тодології, що дає змогу визначити ті глобальним тенденціям екологізації ідеї, що мають бути покладені в ос- економіки та продовження життєво- нову системних реформ. го циклу продуктів; Зокрема на основі аналітики • орієнтація українців на добро- В. Хіцяка [19], присвяченої аналі- бут дітей (для 32 % українців це є зу відповідності народних практик найважливішим чинником в житті) українців економічним моделям ста- на протидію щастю “тут і тепер за лого розвитку можемо зробити такі будь-яку ціну” відповідає критерієм висновки, які можуть бути в основі зрілості суспільства та моделі ста- системних економічних інновацій: лого розвитку. Ця особливість може • менталітет українця як земле- бути основою інформаційних компа- роба відповідає тенденціям іннова- ній щодо практик інноваційної по- ційного забезпечення продовольчої літики та створення переваг сталого безпеки, на основі чого доцільно розвитку;

Індекс може приймати значення від –5 до +5, значення вище +2 розглядаються як прийнятний темп реформ Динаміка індексу моніторингу реформ [18]

228 • зв’язок поколінь, емоційні зв’яз- ним ефектом та конфліктним потен- ки, передача традицій як риси куль- ціалом, а які другорядні. Сьогодні тури українців набувають особли- ця робота не здійснюється з огляду вого значення в контексті сталого на відсутність певних дієвих think розвитку, зокрема при подоланні thanks і механізмів впливу; проблем нерівності та соціальної 2) потрібно відслідковувати, до- підтримки. Багато дослідників вва- повнювати та реагувати на зміни. жають, що уряд без залучення гро- Запуск системних інновацій — це мадян не здатен впоратися з рядом програма. Необхідні для її реалі- завданням. В рамках визначення пе- зації компетенції стосуються як реваг архетипної методології варто здатностей швидкого і масштабно- відзначити, що зв’язок поколінь до- го мислення, практичних навичок помагає не лише краще бачити змі- управління (включаючи аналітику, ни, але й також визначати потреби прийняття рішень, керівництво і інших груп суспільства; т. д.), а також автономія в реалізації • традиції з виробництва домаш- задуманого; ніх продуктів у “домашніх мануфак- 3) потрібно місце соціальної, турах” можуть за мови сприятливого управлінської та політичної взає- інституційного середовища в май- модії, з якої можливе здійснення бутньому стати основою буму мало- системних проектів і програм. го інноваційного бізнесу; Важливим аспектом розгляду ін- • звичка українців зважати на те, ституційно-еволюційних змін є ди- “що люди скажуть” відповідає тен- ференціація інститутів, залучених денціям зростання ролі локальних до процесів трансформації, а також громад та формування “локально різноманіття видів, форм організа- керованої децентралізованої цирку- цій і процесів. Відзначимо, що рані- лярної економіки”, основною ідеєю ше практично всі завдання викону- якої є розуміння кожним власної вала мережа державних інститутів, відповідальності в рамках практик з яких і формувалась “система”. сталого розвитку. Інститути громадянського суспіль- Таким чином, виходячи з логіки ства становили незначні доповнення архетипної методології системні ре- цієї системи. Більшість елементів форми будуть можливими у випад- системи і відносин між ними бу- ку: ли доступні прямому управлінню. 1) наявності концепції системних В сучасних умовах все більшу роль трансформацій, яка включає чітке при формуванні змін відіграють ті розуміння взаємозв’язків (змісту) елементи, які раніше розглядалися суспільних функцій та змісту пропо- лише як доповнення, і їх реальний нованих системних інновацій. Мож- вплив зростає. Сучасна інституцій- на використовувати досвід інших на рамка змін вже не є простою сис- країн, однак накладаючи на архетип- темою установ. Наразі ж суб’єкти й ну матрицю та поточні реалії. процеси в цій сфері є різнорідними, У даній концепції слід розуміти, різноманітними, гетерохронними й які елементи ключові за потенцій- підкоряються різній логіці, зокрема

229 й архетипній. Роль і місце формаль- соціально-економічному просторі них установ стрімко зменшується, а країни, необхідний цілий спектр відносини між різними елементами об’єктивних і суб’єктивних причин, встановлюється ситуативно. зокрема культурна “підтримка” ін- На основі вищевикладеного мож- новацій відіграє досить важливу на виділити певний набір об’єктив- роль. Вважаємо, що в подальших них критеріїв для аналізу якості ін- дослідженнях необхідно конкрети- ституційно-еволюційної траєкторії зувати вплив конкретних складових впровадження системних інновацій: архетипів й траєкторії їх втілення в • прогрес в області сформованості системних інноваціях. ключових соціальних компетенцій; СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ • рівень досягнення результатів, ДЖЕРЕЛ необхідних для продовження впро- вадження системної інновації; 1. Демиденко Э. С. Ноосферное во- • синтез архетипів та комплек- схождение земной жизни: Моно- су рішень, що відображають суть графический сборник статей по системної інновації; социально-экологической темати- ке. М.: “МАОР”, 2003. 247 с. URL: • відповідність змісту системної http://www.kaliningrad.wie.su/ інновації вимогам часу; WiE-en/noosfernoe_voskhozhdenie_ • рівень і спрямованість систем- zemnoj_zhizni.pdf (дата звернення: ної інновації відповідно до суспіль- 12.11.2019). них запитів. 2. Шугуров, М. В. Международное Висновки та перспективи по- право и технологический разрыв: дальших досліджень. У дослідженні проблемы и решения. Право и по- розглянута архетипна методологія литика: веб-сайт. 2011. № 5 (137). до визначення основ формування ін- URL: http://www.nbpublish.com/ ституційно-еволюційних траєкторій library_read_article.php?id=-14616 (дата звернення: 12.11.2019). впровадження системних інновацій. 3. Сараф М. Я. Цивилизационная Результати дослідження доводять, инвариантность проблемы тради- що фактори успішності реформ як ционализма и новаторства. РАН. системних інновацій пов’язані не ИНИОН. Отд. науч. сотрудниче- тільки зі змінами структур та функ- ства и междунар. связей; отв. ред. цій інституціонального механізму Ю. С. Пивоваров. М., 2013. Ч. 2. держави, а насамперед з соціальними 4. Зарубіжний досвід державного чинниками. В дослідженні показано, управління: доцільність і можли- що фактором успішності системних вості застосування в Україні : наук. інновацій є створення унікального розробка / авт. кол.: І. А. Грицяк, Л. А. Шереметьєва, К. К. Баранцева та середовища змін на основі поєднан- ін. К. : НАДУ, 2012. 56 с. ня технологічно-інноваційного бази- 5. Хван В., Хоровитт Г. Тропический су, економіки та соціально-культур- лес. Секрет создания следующей ної системи. Обґрунтовано, що для Силиконовой долины; пер. с англ. того, щоб ідеї та потенціал систем- под ред. А.Ф. Уварова. Томск: Изд- них реформ перетворилися в реаль- во Томск. гос. ун-та систем упр. и ра- ні інновації, тобто реалізувалися в диоэлектроники. 2012. 332 с.

230 6. Жалевич А. Что такое системные 15. Богатова Е. В. Инновации как фак- инновации?: веб-сайт URL: http:// тор экономической динамики в тео- zhalevich.com/myschlenie/85- риях цикла и социально-экономиче- systems/403-sistemnye-innovacii. ских концепціях. Известия РГПУ им. html (дата звернення: 12.11.2019). А. И. Герцена. 2009. № 103. С. 41–47. 7. Вадалажская Т. Почему “системная 16. Просеков С. А. Менталитет ки- реформа образования” невозможна: тайцев и реформы Дэн Сяопина. веб-сайт. URL: http://fly-uni.org/ Философские науки. 2015. № (1). blogi/pochemu-sistemnaja-reforma- С. 86–98. obrazovanija-nevozmozhna/ (дата 17. Лысенко В. Почему китайские звернення: 12.11.2019). реформы должны стать приме- 8. Норт Д. Институты, институцио- ром для Украины? Українсь- нальные изменения и функциони- ка правда: веб-сайт. 2018. URL: рование экономики. М., 1997. https://www.pravda.com.ua/rus/ 9. North D. Institutions and Economic columns/2018/09/5/7191096/ (дата Growth: An Historical Introduction. звернення: 12.11.2019). World Development. 1989, vol. 17, no. 18. Динаміка індексу моніторингу 9. pp. 1319–1332. реформ: веб-сайт. URL: http:// 10. National Security & Innovation imorevox.org/релизы-pdf/ (дата Activities: Methodology, Policy and звернення: 12.11.2019). Practice. edited by Dr. of Economics, 19. Хіцяк В. Шість звичок українців, які Prof. O. Prokopenko, Ph.D in несподівано сприяють сталому роз- Economics V. Omelyanenko, Ph.D in витку. НВ Бізнес: веб-сайт. 3 листо- Technical Sciences, Assoc. Prof. Yu. пада 2019. URL: https://nv.ua/ukr/ Ossik. Ruda Śląska: Drukarnia i Studio biz/experts/gorodi-i-konservaciya- Graficzne Omnidium. 2018. 416 p. shist-zvichok-ukrajinciv-yaki- 11. Omelyanenko V. A. Archetypical ana­ nespodivano-spriyayut-stalomu- lysis of the innovation development rozvitku-tochka-zoru-50051306. resources of European public adminis- html?fbclid=IwAR2JC- trative space (comparative approach). cvzFAavWRtxFVItciBMexY_ Public management. 2018. № 4 (14). LOUV5_6yN5-NCBUsbkxW2Fl6- pp. 198–212. 1IR8Y (дата звернення: 12.11.2019). 12. Стратегічне управління системною 20. Кац И. С. Эволюция институцио- стійкістю національної інновацій- нальных инноваций в общественном ної системи: колективна моногра- секторе. Журнал экономической те- фія. Суми: Триторія, 2019. 222 с. ории. 2018. Т. 15. № 2. С. 291–308. 13. Omelyanenko V., Semenets-Orlova I., References Khomeriki O., Lyasota L., Medviedieva 1. Demydenko, E. S. (2003). Noos- Yu. Technology transfer management fernoe voskhozhdenie zemnoi zhizni culture (education-based approach). [Noospheric Ascent of Earthly Life]. Problems and Perspectives in Mana­ Мoscow: “МАОР”. Retrieved from gement. 2018. № 16 (3). С. 454–463. http://www.kaliningrad.wie.su/WiE- http://dx.doi.org/10.21511/ppm.16 en/noosfernoe_voskhozhdenie_zem- (3).2018.36 noj_zhizni.pdf [in Russian]. 14. Wellbeingeconomy: веб-сайт. URL: 2. Shugurov, M. V. (2011). Mezhdun- https://wellbeingeconomy.org/how- arodnoe pravo i tekhnologicheskii will-we-change-the-system (дата razryv: problemy i resheniia [Inter- звернення: 12.11.2019). national law and the technological

231 gap: problems and solutions]. Pravo 10. Prokopenko, O., Omelyanenko, V., i polіtika – Law and Policy, 5 (137). Ossik, Yu. (2018). National Security Retrieved from http://www.nb- & Innovation Activities: Methodo­ publish.com/library_read_article. logy, Policy and Practice. Ruda Śląska: php?id=-14616 [in Russian]. Drukarnia i Studio Graficzne Omnidi- 3. Saraf, M. Ia. (2013). Tcivilizatcionna- um. ia invariantnost problemy traditcio- 11. Omelyanenko, V. A. (2018). Arche- nalizma i novatorstva [Civilizational typical analysis of the innovation invariance of the problem of tradition- development resources of European alism and innovation]. RAS. INION. public administrative space (compara- [in Russian]. tive approach). Public management, 4 4. Hrytsiak, I. A. et al (2012). Zarubizh- (14), 198–212. nyi dosvid derzhavnoho upravlinnia: 12. Stratehichne upravlinnia systemnoiu dotsilnist i mozhlyvosti zastosuvan- stiikistiu natsionalnoi innovatsiinoi nia v Ukraini [Foreign experience of systemy [Strategic management of the public administration: expediency and systemic sustainability of the national possibilities of application in Ukraine]. innovation system]. Sumy: Trytoriia, Кyiv: NASA. [in Ukrainian]. 2019. [in Ukrainian]. 5. Khvan V., Khorovitt G. (2012). Tropi- 13. Omelyanenko, V., Semenets-Orlo- cheskii les. Sekret sozdaniia sledui- va, I., Khomeriki, O., Lyasota, L., ushchei Silikonovoi doliny [A tropi- Medviedieva, Yu. (2018). Techno­ cal forest. The secret to creating the logy transfer management culture next Silicon Valley]. Tomsk: Izdatel- (education-based approach). Prob- stvo Tomsk. gos. un-ta sistem upr. i lems and Perspectives in Manage- radioelektroniki [in Russian]. ment, 16 (3), 454–463. http://dx.doi. 6. Zhalevich A. Chto takoe sistem- org/10.21511/ppm.16(3).2018.36 nye innovatcii? [What is system 14. Wellbeingeconomy. wellbeingecon- innovation?]. zhalevich.com. Re- omy.org. Retrieved from https:// trieved from http://zhalevich.com/ wellbeingeconomy.org/how-will-we- myschlenie/85-systems/403-sistem- change-the-system. nye-innovacii.html [in Russian]. 15. Bogatova E. V. (2009). Innovatcii kak 7. Vadalazhskaia T. Pochemu “sistemna- faktor ekonomicheskoi dinamiki v ia reforma obrazovaniia” nevozmozh- teoriiakh tcikla i sotcialno-ekonomi- na [Why “systemic education reform” cheskikh kontceptcіiakh [Innovation is impossible]. fly-uni.org. Retrieved as a factor in economic dynamics in from http://fly-uni.org/blogi/poche- cycle theories and socio-economic con- mu-sistemnaja-reforma-obrazovanija- cepts]. Izvestiia RGPU im. A.I. Gertce- nevozmozhna/ [in Russian]. na – Proceedings of the Russian State 8. North, D. (1997). Instituty, insti- Pedagogical University named after tutcionalnye izmeneniia i funkt- A.I. Herzen, 103, 41–47. [in Russian]. cionirovanie ekonomiki [Institutions, 16. Prosekov, S. A. (2015). Mentalitet institutional changes and the func- kitaitcev i reformy Den Siaopina [The tioning of the economy]. Мoscow. [in Chinese mentality and reforms of Russian]. Deng Xiaoping]. Filosofskie nauki — 9. North, D. (1989). Institutions and Philosophical Sciences, 1, 86–98. [in Economic Growth: An Historical Russian]. Introduction. World Development, 17. Lysenko V. (2018). Pochemu kitaiskie 17(9), 1319–1332. reformy dolzhny stat primerom dlia

232 Ukrainy? [Why should Chinese re- Retrieved from: https://nv.ua/ukr/ forms be an example for Ukraine?]. biz/experts/gorodi-i-konservaci- pravda.com.ua. Retrieved from ya-shist-zvichok-ukrajinciv-yaki- https://www.pravda.com.ua/rus/ nespodivano-spriyayut-stalomu- columns/2018/09/5/7191096/ [in rozvitku-tochka-zoru-50051306. Ukrainian]. html?fbclid=IwAR2JC-cvz- 18. Dynamika indeksu monitorynhu FAavWRtxFVItciBMexY_ reform [Dynamics of the reform LOUV5_6yN5-NCBUsbkxW2Fl6- monitoring index]. imorevox.org. Re- 1IR8Y [in Ukrainian]. trieved from http://imorevox.org/ 20. Katc, I. S. (2018). Evoliutciia insti- релизы-pdf/ [in Ukrainian]. tutcionalnykh innovatcii v obshchest- 19. Khitsiak V. (2019). Shist zvychok vennom sektore [The evolution of ukraintsiv, yaki nespodivano spry- institutional innovations in public iaiut stalomu rozvytku [Six habits of sector]. Zhurnal ekonomicheskoi teo- ukrainians that suddenly contribute rii – Journal of Economic Theory, to sustainable development]. nv.ua. 15(2), 291–308. [in Russian].

233 УДК: 379.828:004.9:32 DOI: https://doi.org/10.32689/2617- 2224-2020-1(21)-234-249 Пєлєвін Євген Юрійович, кандидат історичних наук, старший ви- кладач кафедри політології, Одеський на- ціональний політехнічний університет, 65044, м. Одеса, просп. Шевченка, 1, тел.: +38 (066) 453 91 16, [email protected], е-mail: [email protected] ORCID: 0000-0001-5464-3309 Пелевин Евгений Юрьевич, кандидат исторических наук, старший преподаватель кафедры политологии, Одесский национальный политехни- ческий университет, 65044, г. Одесса, просп. Шевченко, 1, тел.: +38 (066) 453 91 16, [email protected], е-mail: quasicristal@ gmail.com ORCID: 0000-0001-5464-3309 Pielievin Ievgen Yurievich, PhD / candidate of historical sciences, Senior Lecturer of the Political Science Department, Odessa National Polytechnic University, 65044, Odesa, Prosp. Shevchenkа, 1, tel.: +38 (066) 453 91 16 [email protected], e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0001-5464-3309

IІНТЕРАКТИВНІСТЬ АРХЕТИПНИХ ОБРАЗІВ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПОЛІТИЗАЦІЇ СУЧАСНОГО ДИГІТАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА

Анотація. Проаналізовано феномен дигітального медіамистецтва як за- собу масової комунікації. Визначено взаємозалежність засобів художнього вираження дигітального мистецтва і сучасних технологій передачі і збері- гання інформації. Це дає змогу розглядати феномен дигітального медіамис- тецтва як інтегровану частину системи засобів масової комунікації, що знач- но посилює потенціал наративного впливу. Розглядаються форми взаємодії мистецтва і політики на прикладі переосмислення архетипів за допомогою засобів художнього вираження. Підкреслюється ключова роль організації процесу самоідентифікації для встановлення політичного контролю і місце засобів масової комунікації в цьому процесі. На прикладі комп’ютерних ігор вивчається процес трансформації засобів масової комунікації в самодостат- ній об’єкт мистецтва. Проведено класифікацію комп’ютерних ігор залежно

234 від інструментів наративного впливу. За допомогою принципів теорії коду- вання визначається, що віртуальний простір комп’ютерної гри за допомогою інтерактивності ігрового процесу перетворює будь-які повідомлення корис- тувача, створені в рамках зворотного зв’язку, в симулякри, тобто робить їх беззмістовними. Це дає змогу розглядати комп’ютерну гру як ізольований канал комунікації. Наявність ізольованого інформаційного каналу з одно- стороннім віртуальним моделюванням соціальної реальності, прообразом якого є сучасні комп’ютерні ігри, дають змогу відродити давні практики маніпуляції архетипами, але з можливостями техніки ХХI ст. Зазначаєть- ся, що спроби використання потенціалу феномену медіамистецтва як засобу масової комунікації в політичних цілях носять ситуативний характер і пояс- нюються швидше рекурсивним характером взаємозумовленості мистецтва і політики. Політичні інститути наразі не розглядають віртуальну реаль- ність комп’ютерної гри як ефективний засіб політичного контролю, а саму комп’ютерну гру як окремий засіб масової комунікації. Ключові слова: засоби масової комунікації, ідеологема, пропаганда, ар- хетипічні образи, медіамистецтво, дигітальне мистецтво, комп’ютерні ігри, політичний контроль, синтез мистецтв. ИНТЕРАКТИВНОСТЬ АРХЕТИПИЧЕСКИХ ОБРАЗОВ КАК ИНСТРУМЕНТ ПОЛИТИЗАЦИИ СОВРЕМЕННОГО ДИГИТАЛЬНОГО ИСКУССТВА Аннотация. Анализируется феномен дигитального медиаискусства как средства массовой коммуникации. Определяется взаимозависимость средств художественного выражения и современных технологий хранения и передачи информации. Это позволяет рассматривать феномен медиаискус- ства как интегрированную часть системы средств массовой коммуникации, что значительно усиливает потенциал нарративного воздействия. Рассма- триваются формы взаимодействия искусства и политики на примере пере- осмысления архетипов с помощью средств художественного выражения. Подчеркивается ключевая роль организации процесса самоидентификации для установления политического контроля и место средств массовой комму- никации в этом процессе. На примере компьютерных игр изучается процесс трансформации средств массовой коммуникации в самодостаточный объект искусства. Проводится классификация компьютерных игр в зависимости от инструментов нарративного воздействия. С помощью принципов теории кодирования определяется, что виртуальное пространство компьютерной игры посредством интерактивности игрового процесса, превращает любые сообщение пользователя, созданные в рамках обратной связи, в симуля- кры, т. е. обессмысливает их. Это позволяет рассматривать компьютерную игру, как изолированный канал коммуникации. Наличие изолированного информационного канала с односторонним виртуальным моделированием социальной действительности, прообразом которого являются современные компьютерные игры, позволяют возродить древние практики манипуляции

235 архетипами, но с возможностями техники ХХI века. Попытки использова- ния потенциала такого средства массовой коммуникации, как компьютер- ная игра в политических целях носят ситуативный характер и объясняют- ся скорее рекурсивным характером взаимообусловленности искусства и политики. Политические институты пока не рассматривают виртуальную реальность компьютерной игры как эффективное средство политического контроля, а саму компьютерную игру как отдельное средство массовой ком- муникации и разновидность дигитального медиаискусства. Ключевые слова: средства массовой коммуникации, идеологема, про- паганда, архетипические образы, медиаискусство, дигитальное искусство, компьютерные игры, политический контроль, синтез искусств. INTERACTIVITY OF ARCHETYPE TYPES AS AN INSTRUMENT OF POLITICIZATION OF MODERN DIGITAL ART Abstract. The article analyzes the phenomenon of the digital media art as a mass media communication. The interdependence of the means of artistic expres- sion of the digital art and modern technologies of information transfer and storage is determined. This allows us to consider the phenomenon of the digital media art as an integrated part of the mass media communication system, which greatly en- hances the potential of the narrative influence. The forms of interaction between the art and politics are examined on the example of reinterpreting the archetypes by the means of the artistic expression. The key role of the organization of the self-identification process for establishing the political control and the place of mass media communication in this process is emphasized. On the example of the computer games the process of transformation of the mass media communication into a self-sufficient object of the art is studied. The computer games are classified according to the tools of the narrative influence. Using the principles of coding theory, it is determined that the virtual space of a computer game, through the interactivity of the gameplay, converts any user messages created in the frame- work of feedback into simulacrum, that is, renders them meaningless. This allows the computer game to be regarded as an isolated channel of communication. The presence of an isolated information channel with one-sided virtual modeling of the social reality, the prototype of which is the modern computer games, allows to revive the ancient practices of the manipulation of the archetypes, but with the capabilities of the 21th century. It is noted that the attempts to use the potential of the phenomenon of the media art as a means of mass media communication for the political purposes are situational in nature and are explained more by the recursive nature of the interconnectedness of the art and politics. At present, the political institutions do not consider the virtual reality of the computer game as an effective means of the political control, and computer game itself as a separate mass media communication. Keywords: mass media communication, ideologeme, propaganda, archetypal images, media art, digital art, computer games, political control, synthesis of the arts.

236 Постановка проблеми. В рамках (participatory journalism)), що прин- політичного процесу об’єкти мис- ципово змінює їх місце та роль у по- тецтва завжди розглядаються як ін- літичному процесі. струменти досягнення політичного Аналіз останніх досліджень та контролю і є ефективним засобом публікацій. Дана проблематика управління масовою свідомістю. тільки недавно почала широко дис- Основне завдання використання кутуватися на сторінках провідної цих засобів залежить від формуван- світової періодики. Серед активних ня доцільних (для суб’єктів політич- її розробників — Н. Гернхем (роз- ного процесу) оціночних суджень по глядає нові медіа як засіб і простір відношенню до соціальної дійсності креативних індустрій), Дж. Айєлло з боку громадян. Ключовим прийо- (акцентує увагу на візуальних кому- мом на шляху вирішення даної за- нікаціях в сучасній медіакультури), дачі виступає створення маркерів Л. Канді і Е. Едмондс (досліджують політичної ідентичності за рахунок творчий потенціал інтерактивних наділення політичними смислами комунікацій), Г. Почепцов (виділяє загальнопоширених архетипових семіотичний аспект у функціону- образів. ванні ЗМК), С. Джонс і Е. Вольп Приклади використання в полі- (аналізують механізми ідентифіка- тичній реальності архетипів, тран- ції в соціальних мережах) та ін. Роз- сформованих через засоби худож- робляючи цю тему, З. Папачаріссі у нього вираження, можна виявити своїй роботі “Мережева особистість: в будь-якому виді мистецтва: по- ідентичність, спільнота та культу- чинаючи від розпису кераміки, як ра у просторі соціальних мереж” [3] найдавнішого різновиду декоратив- називає ключовою проблемою ефек- но-прикладного мистецтва, і закін- тивного функціонування ЗМК фе- чуючи роллю архітектури в культу- номен самоідентифікації. ротворчості тоталітаризму [1]. Однак, у зв’язку з тим, що техніч- Однак з 1970-х рр. ми спостеріга- ні можливості СМК, як інструментів ємо процес формування принципово реалізації політичного контролю, нового феномена “мистецтва в по- стали доступні тільки з 1990-х р., да- літиці” або “політики в мистецтві”, ний феномен все ще залишається не- який обумовлюється трансформа- достатньо вивченим: не сформована цією засобів масової інформації окрема галузь знань, всі досліджен- (далі — ЗМІ) в засоби масової кому- ня носять міждисциплінарний ха- нікації (далі — ЗМК) і пов’язаний з рактер, термінологічна база ще чітко розвитком комп'ютерних мереж [2]. не окреслена. Зокрема, мало уваги На відміну від таких класичних ка- приділено вивченню комп’ютерних налів комунікацій, як телебачення, ігор як засобів масової комунікації радіо, періодичні друковані видання, та інструментів впливу на політичну Нові медіа (New Media) експлуату- свідомість. ють модель залучення користувачів Мета статті — полягає у вияв- в сам процес комунікації (напри- ленні специфіки комп’ютерних ігор клад, громадянська журналістика як різновиду сучасного мистецтва і

237 визначенні на цій основі механізмів сягнення критичного візуального політизації дигітального простору. аналізу: сприйняття, ідеологія, міфо- Виклад основного матеріалу логія та соціальна семіотика” [4]. дослідження. Виходячи з суті про- 2. Згідно з другим критерієм (спо- блеми та заданої мети, типологічну сіб кодування форми сутності фе- структуру СМК зручно визначити номену повідомлення), який тісно в рамках семіотики та інформатики перекликається з основними поло- за наступними критеріями: 1) за за- женнями семіотики і теорії кодуван- лежністю форми вираження ессен- ня, мистецтво виступає інструмен- ціального значення повідомлення як том вирішення ряду проблем: феномена від рівня свідомості, обра- а) перетворює, за допомогою ди- ного для сприйняття; 2) за способом ференціації, складні смислові кон- кодування форми сутності феноме- струкції в доступні до сприйняття ну повідомлення; 3) за способом ор- художні образи; ганізації циклів зворотного зв’язку зі б) створює єдину структуру се- споживачем інформації відповідно мантичних кодів, які гарантують од- до середовища спілкування і деко- нозначність декодування художніх дування вихідного повідомлення. образів одержувачем повідомлення; Розглянемо кожен з цих критеріїв в) забезпечує шифрування се- окремо. мантичних кодів з метою немож- 1. В контексті першого крите- ливості декодування повідомлення рію (залежність форми сутності “чужим”, яка, наприклад, служить (essence) феномена повідомлення основою різноманітних субкультур. від рівня свідомості, обраного для (Дана “зворотна” функція мистецтва сприйняття), можна стверджувати, не розглядатиметься в рамках цієї що для транслювання архетипичної статті.). сутності інформаційного повідом- Процес кодування можна спо- лення, як правило, використовують- стерігати на прикладі знаменитої ся символо-смислові елементи сус- художньої роботи Хьюберта Лан- пільної свідомості: ідеологеми — для зінгера “Прапороносець”, яка стала політичної; міфологеми — для куль- естетичним та ідеологічним маніфе- турної свідомості тощо (табл. 1). стом нацистської Німеччини. Архе- Слід зауважити, що цей аспект типний образ “месії” — вождя з пра- проблеми досить добре вивчений. пором, що вказує напрямок або мету, Зокрема, особливий інтерес, в рам- закутий в обладунки європейської ках теми цієї статті, являє робота міфологеми “тевтонського лицаря” і Джорджіа Айелло “Теоретичні до- актуалізований, в сучасному для ху-

Таблиця 1 Траєкторії транслювання архетипичної сутності інформаційного повідомлення

ідеологема  архетип  міфологема

238 дожника національному політично- му дискурсі, через медійність полі- тичної персони — Адольфа Гітлера. А прапор НСНРП (NSDAP), прав- лячої в Німеччині з 1933 р. партії, як політичний символ, служить марке- ром ідентичності для одержувача по- відомлення (рис. 1). Кодування смислів здійснюєть- ся за допомогою засобів і прийомів художнього вираження, які класи- фікуються в залежності від прина- лежності до певних видів мистецтв: образотворчі, видовищні, виразні. Синтез мистецтв дозволяє розши- Рис. 1. Хьюберт Ланзінгер рити варіативність однозначного “Прапороносець”, 1935 р. кодування сенсу. Під синтезом мис- тецтв в даному випадку слід розу- призвів до виникнення нових спо- міти можливість компіляції засобів собів синкретичної єдності засобів і прийомів вираження художнього художнього вираження, яке сьогод- образу. (Наприклад, література, му- ні прийнято називати медіамисте- зика, живопис і графіка дають нам цтвом (New Media Art) або дигіталь- театральне мистецтво). Звідси, чим ним мистецтвом. вище ступінь взаємопроникнення У табл. 2. представлена еволю- засобів художнього вираження в ція класичних форм мистецтва під об’єкті мистецтва, тим більше мож- впливом сучасних медіатехнологій. ливостей для впливу на формування Ключовий вплив процесу роз- оціночних суджень по відношенню витку засобів комунікації для ефек- до соціальної реальності з боку одер- тивного здійснення політичного жувача повідомлення. контролю вдало сформульовано Так, вершиною синтезу класич- Г. Почепцовим: “Щоразу прихід но- них мистецтв є цирк, театр і німе вих медіа супроводжується намаган- кіно, яке ще належить до мистецтва ням держави їх “підкорити”, повер- образотворчого. У цьому ключі по- нувши до наявного розподілу влади казовим є вихід в прокат кінострічки в суспільстві й державі. Соціальні “Великий диктатор” Чарлі Чаплі- медіа (в першу чергу Twitter) ство- на — першого повністю звукового рюють новий варіант засобу масової фільму, який відкриває нову еру ма- інформації — так звану громадську сового мистецтва. журналістику. Серед засновників З середини ХХ ст. і до появи Facebook, зокрема, й венчурний комп’ютерних мереж кінематограф фонд ЦРУ” [5]. був домінуючим типом синтезу мис- 3. Відповідно до третього крите- тецтв. Подальший розвиток техніч- рію (спосіб організації циклів зво- них засобів доставки повідомлень ротного зв’язку зі споживачем ін-

239 Таблиця 2 Еволюція класичних форм мистецтва під впливом сучасних медіатехнологій

Класифікація класичних форм мистецтва за Ф. Гегелем:

поезія музика живопис скульптура архітектура

основні класичні форми синтетичного мистецтва: театр, естрада, цирк.

Мотиваційні функції мистецтва

Сучасні форми медіамистецтва:

основні сучасні форми синтетичного мистецтва: кіно, відеоігри, медіа.

комп’ютерна тривимірне електронна цифрова архітектура цифрова графіка комп’ютерне музика віртуальна література. цифрова моделювання. трекерне реальність гіпертекст фотографія світлове і процедурне архітектура систем: аудіокнига анімація мистецтво мистецтво “розумне місто” рендерінг 3D-друк

формації), формується середовище ну свідомість архетипи в структурі спілкування і відбувається декоду- повідомлення приймають форму вання вихідного повідомлення. міфологем. В цьому випадку, цикли Ключовою властивістю медіа- зворотного зв’язку організовуються мистецтва є інтерактивність об’єктів як містерії, карнавали, таїнство Єв- останнього. Це дозволяє використо- харистії та ін. вувати в якості художніх засобів Політичною свідомістю архетип самі цикли зворотного зв’язку, іноді споживається як ідеологема: вождь, перетворюючи їх в незалежні об’єк- свобода, революція тощо. Коронація, ти масової культури (наприклад інавгурація, вибори, демонстрація — Instagram). Комунікація “автора” приклади організації циклів зворот- повідомлення і його одержувача ро- ного зв’язку в політичній реальності зуміється в рамках феномену самоі- (див. рис. 2). дентифікації, що робить мистецтво За аналогією з синтезом мистецтв, невіддільною частиною ЗМК. синтез архетипів дозволяє вдоскона- Для мистецтва в цілому проблема лити сприйняття сутності феномену ідентифікації вирішується в катего- конкретного повідомлення. ріях архетипіки, що приймають до- Основними інструментами та- цільні форми залежно від необхідної кого синтезу, а отже і організації са- функції. Так, для впливу на релігій- моідентифікації, до моменту появи

240 стійно, трансформуючи поведінку не тільки її віртуальної особистості, але й реальної. Це, в свою чергу, призво- дить до того, що сучасне суспільство вже не робить між ними розмежу- вань (C. Джонс, Е. Волп [8]). Феномен ескапізму, епізодичної втечі в іншу реальність з перенаси- ченої інформацією реальності соці- альної, сьогодні здійснюється також за допомогою цифрових засобів. Іно- реальність приймає форму реально- сті віртуальної. А її найбільш повна цифрова форма — це комп’ютерна Рис. 2. 7 листопада 1941 р., Куйбишев. гра (далі — КГ). Парадоксально, але Демонстрація після параду цей вид медіамистецтва, як канал комунікації, володіє найбільшим радіо і телебачення, як перших засо- потенціалом впливу на спожива- бів виключно медіамистецтва, були ча інформації, і в той же час, є най- адміністративний ресурс і свято [6]. менш використовуваним засобом В обох випадках індивід розглядався політичного контролю. Аналіз КГ як homo ludens. як ЗМК дозволяє стверджувати, що У зв’язку з цим заслуговує на ува- політизованість архетипових образів гу робота Роя Аскота “Взаємодія: та використання в ній ідеологем но- мистецтво, наукові дослідження та сить спорадичний характер. На нашу творчі практики” [7], в якій автор з думку, це пояснюється рекурсивним позицій мистецтвознавця докладно характером взаємозумовленості по- розглядає процес поглиблення інте- літики і мистецтва. грації мистецтва в технічну інфра- Розглянемо засоби комунікації структуру, яка забезпечує споживан- КГ, як цифрової моделі семантично- ня культури. Відштовхуючись від го простору. його спостережень, ми приходимо По-перше, комп’ютерна гра, як до висновку, що технічні засоби де- результат синтезу всіх типів медіа- монстрації об’єктів мистецтва і спо- мистецтва, дозволяє використову- живання масової культури пройшли вати будь-які художні інструменти довгий еволюційний шлях: від ко- наративного впливу. стрища і амфітеатрів до телебачен- По-друге, комп’ютерну гру від- ня та інтернету. Це призводить до різняє насиченість процесу спожи- обов’язкової публічності і тотальної вання. Користувач проводить у вір- деанонімізації особистості. Соціаль- туальному просторі КГ від декількох ні мережі, пов’язані з телефонними десятків до декількох тисяч годин. номерами, персональними і банків- Це дозволяє розглядати КГ як ізо- ськими даними, вимагають від су- льований ЗМК. Ключову роль ізоля- часної людини бути homo ludens по- ції каналів комунікації для політич-

241 ного контролю показана, наприклад, го Союзу, користувачеві безапеля- Г. Почепцовим [9]. ційно пропонується асоціювати себе По-третє, тісний зв’язок із соці- з взаємносуперечливими архетипа- альною інфраструктурою (освіта, ми “найманця” і “героя”. Зазнавши в субкультура, трудова діяльність) дитинстві біологічної мутації прота- обумовлює ретрансляцію сформо- гоніст наділений надмаскулінними ваної комп’ютерною грою політи- якостями — не тільки тілесними, але ко-етичної парадигми в реальний і поведінковими, що є основою для світ. концепції супремасизма, як ідеоло- Для аналізу способів наративного гічної основи напівсектанськой ор- впливу розглянемо типологію відео- ганізації, до якої належить герой. У ігор за основними жанрами. Виділя- віртуальному просторі цієї КГ фен- ють такі типи КГ, як: пригодницька тезійний світ, окреслений естетикою (adventure); екшн (action); стратегія середньовіччя, наповнюється сцена- (strategy). ми домашнього насильства, масови- В основі пригодницької КГ ле- ми стратами, руїною як наслідком жить оповідання. Більшість успіш- політичних інтриг. І цей світоустрій них проектів цього жанру будуєть- користувач повинен сприймати як ся навколо готового літературного даність. Мабуть, єдина табуйована твору, який процес гри робить інте- можливість змінити світ в “гіршу рактивним. Класичний приклад — сторону”, яку відібрали у гравця — серія Witcher від польської студії це вбивство дітей (хоча ще в кінці CD Project, за мотивами саги А. Сап- 1990-х рр. такий функціонал можна ковського “Відьмак”. Гра, слідом за було спостерігати у ряді комп’ютер- книжками письменника, експлуа- них ігор (рис. 3). тує архетипи у вигляді міфологем, Користувачеві, позбавленому але без урахування актуальної полі- можливості пристосувати харак- тичної реальності. Так, на противагу тер поведінки свого “аватара” до загальній політиці толерантності в сучасних категорій етики, зали- політичному просторі Європейсько- шається зробити висновок: голов-

Рис. 3. Категорія “Лічильника вбивств” і опис “Особливостей” персонажа в комп’ютерній грі Fallout 2 (розробник Black Isle Studio)

242 ний “монстр” — це не чудовиська із колисці людської цивілізації. Ці ар- слов’янської міфології, з якими не- хетипи актуалізуються через сучас- впинно доводиться боротися в вір- ні соціальні та етичні проблеми, як, туальному просторі, а сама людина, приміром, гендерна ідентифікація, гравець. расизм, протистояння науки і релігії, У серії комп’ютерних ігор Mass вимушена міграція, права людини, Effect студії BioWare актуальна ети- загроза штучного інтелекту тощо. ка не ігнорується, а, навпаки, вико- Використовуючи різну типоло- ристовується для актуалізації літе- гічну структуру архетипів, пригод- ратурних архетипів. Персоніфікація ницькі комп'ютерні ігри являють протагоніста пов’язана виключно з собою інтерактивну анімовану літе- поведінковими аспектами, а заяв- ратуру, яка здатна утримувати увагу лені за сюжетом архетипи “героя”, користувача до трансльованого на- “обраного”, “воїна” виключно фор- ративу протягом сотень годин. мальні. Головну увагу в оповіданні Наступним різновидом КГ є займає образ антагоніста як давньо- екшн. Екшн — це жанр КГ з чітко ви- го, деперсоніфікованого зла, архе- раженою розважальною функцією. типованого як “предтеча”, “титан”. Наділені обмеженим сюжетом, вима- Інтеграція користувача в означений гаючи активної участі в насиченому наратив досягається за рахунок за- ігровому процесі, ігри цього жанру нурення в насичений ігровий про- представляють собою інтерактив- цес. Тому ключовими архетипами не кіно, що апелює до естетичного є абстрактні символи. Наприклад, рівня свідомості користувача. Про- “дом” представлений космічним ко- блема ідентифікації гравця вирішу- раблем “Нормандія”, який служить ється без складної роботи з архети- притулком для гравця і його коман- пами, але за рахунок інтерактивності ди. Остання повинна сприйматися вторинних відсилань на їх форми. як “сім’я”, де налагодження роман- Так, Серія Call of Duty видавництва тичних відносин, імітація активної Activision поміщає нас у вже готові соціальної взаємодії між членами парадигми Другої світової війни, де екіпажу складає значну частину ми боремося з моделями усталеного ігрового процесу і впливає на роз- сприйняття японців, німців, прийма- виток оповідання. Сюжет будується ючи на себе роль “типових” амери- навколо протистояння колективного канських або радянських захисників “Давида” і космогонічного “Голіафа”, батьківщини (див. рис. 4). якого не перемогти без допомоги В іншій частині Call of Duty: процедурно-генеруємих товаришів. Black Ops, присвяченій Холодної Подані в ігровій формі подробиці війни, гравцеві пропонують ліквіду- космічних подорожей між зоряни- вати Фіделя Кастро під час висадки ми системами складають важливу в затоці Свиней, постаратися зірва- частину ігрового процесу, яка екс- ти операцію армії Північного В’єт- плуатує архетип “дороги до дому”. наму “Наступ ТЕТ” і взяти участь у “Остання битва” відбувається на Space Race, підірвавши ракету-носій руїнах “втраченого раю” — на Землі, Союз-2 на стартовому майданчику

243 Рис. 4. Call of Duty: World at war. Сюжетне завдання “Вендетта” детально імітує естетику фільму “Ворог біля воріт” Жан-Жака Анно

Байконура. Естетичні достоїнства новний засіб забезпечення ігрового КГ цієї серії змушують користувачів процесу цього типу КГ — максималь- повертатися до тих же сюжетів і ге- но інтерактивне відображення умов роїв знову і знову. математичних задач, ходу їх вирі- Створена шанувальниками Half- шення і результату операцій. Цього life (розробника і видавця Valve) в домагаються за допомогою анімації, 1999 р. модифікація культової гри візуалізації, широкого впроваджен- не розгубила популярності за 20 ро- ня гіпертексту в інтерфейс. Все це в ків. Counter-Strike перетворилася в кінцевому підсумку призвело до ви- дисципліну кіберспорту з власною ділення дизайну інтерфейсів в окре- субкультурою, а корпорація Valve му галузь мистецтва. стала світовим лідером індустрії кі- Сюжет гри полягає в описі архе- беррозваг завдяки сервісу цифро- типового конфлікту. Як правило, це вого поширення комп’ютерних ігор вічні літературні сюжети: “загибель Steam і кіберспорту з мільярдними богів” (Tiberium Sun), “кінець історії” призовими фондами (турнір “The (Total War: Warhammer, StarCraft), International” по КГ Dota 2). “повернення додому” (Homeworld). Стратегії: жанр КГ, з найбільшою Деякі комп’ютерні ігри пропонують відносною свободою дій гравця. Са- користувачеві можливість переписа- ме в просторі програм цього жанру ти історію, де сюжетом визначаєть- проходять навчання нейромережі ся тільки історичний антураж ігро- (Dota 2) [10]. Технічно комп’ютер- вого процесу (Europa Universalis, ні програми цього жанру з’явилися Civilization). Процес самоідентифі- першими, представляючи собою си- кації складається з вибору сторони стему математичних головоломок — конфлікту, а далі гравець сам стає “механіки гри”. Користувач, почи- автором захоплюючого оповідання. наючи таку гру, займає місце “демі- Змагання в рішенні математич- урга” або “духа історії”, влада якого них головоломок в однокористу- обмежена лише законами процедур- вацькій грі (людина-комп’ютер), як ної генерації віртуального світу. Ос- правило, є тренуванням перед зма-

244 ганням з іншими користувачами. Са- гравців” (ladder), де користувачі кон- ме у багатокористувацькому режимі курували один з одним заочно. Сьо- гра дає максимально глибокий сту- годні ж цей механізм став фундамен- пінь занурення у віртуальне середо- том індустрії відеоігор, де прийняв вище ігрової програми цього жанру, форму багатокористувацької онлайн перетворюючи кожен матч в “битву гри. титанів”. В рамках цієї статті не буде роз- Способи самоідентифікації для глядатися проблема розширення комп’ютерних ігор залежно від жан- цільової аудиторії гри завдяки збіль- ру представлено в табл. 3. шенню кількості ігрових механік, Ключовим фактором процесу що є першочерговим завданням ідентифікації користувача у вірту- розробників з маркетингової точки альному просторі має змагальний зору. Не дивлячись на це, наведених характер ігрового процесу, а найбіль- даних достатньо для констатування шим впливом володіють алгоритми залежності: чим більше варіацій са- оповідання. Останні являють собою моідентифікації, тим більше годин послідовність передачі повідомлень, проводить людина в грі, і тим вище пов’язану з результатами операцій реіграбельність останньої. користувача в рамках механік гри, Концепція “ідеальної гри” техніч- виражену у формі, що відповідає но реалізує феномен самоідентифі- візуалізації естетичної парадигми кації наступним чином: а) змагаль- КГ. Поєднання всіх вищенаведених ний момент — зобов’язує гру бути способів організації самоідентифіка- багатокористувацькою, вся інфор- ції користувача дозволяє домогтися мація про гравця зберігається на максимально ефективного впливу серверах розробника/видавця гри і на свідомість гравця. повністю контролюється останнім; Першими спробами розкриття б) проблеми естетичного сприй- потенціалу змагального характеру няття — вимагають від сучасної КГ самоідентифікації були публіка- елементів як мінімум доповненої ре- ції оновлюваних “таблиць рекордів альності; в) алгоритм оповідання —

Таблиця 3 Механізми організації процесу самоідентифікації у комп’ютерній грі залежно від жанру

пригодницька екшн стратегія (adventure) (action) (strategy)

алгоритм оповідання: організація естетичного змагальний характер анімація та візуалізація сприйняття: інтеграція в ігрового процесу, що наративного впливу ігровий процес доступного передбачає існування до розшифрування сторін конфлікту, вибір семантичного коду масової яких і запускає процес культури самоідентифікації

245 повинен інтегруватися в змагальний чем, може бути ретрансльовано за елемент, завдяки чому кожен має межі ігрової реальності (скріншот, можливість втручатися в “історію” стрім, турнір), але доступний ко- інших гравців (від PvP до відкритого ристувачеві функціонал управління світу DeathStanding). віртуальною реальністю має чіткі Ще однією важливою характе- обмеження в рамках процедур ігро- ристикою КГ як засобу масової ко- вого процесу, який спрямований на мунікації є насиченість процесу спо- отримання повідомлень самим ко- живання. Найдовші пригодницькі ристувачем. При цьому кожна інте- комп’ютерні ігри можуть вимагати рактивність гравця, по суті, є симу- до 40 годин ігрового часу на вивчен- лякром відповіді-повідомлення, яке ня сюжету. Більш того, на форумі зберігається на серверах видавця і сервісу Steam можна зустріти облі- доступно до декодування тільки йо- кові записи, активні в одній грі по му. Тому, перебуваючи у віртуаль- кілька тисяч годин. ному світі, користувач може тільки Однак, на нашу думку, саме третя отримувати повідомлення, ретран- специфічна риса КГ як ЗМК вклю- слювати, але не синтезувати власні. чає її в арсенал засобів політичного Тобто, користувач отримує повідом- впливу. Тісний зв’язок з соціальною лення, декодує його, але його відпо- інфраструктурою дозволяє ретран- відь-повідомлення є симулякром. слювати сформовану грою політи- На наше переконання, така струк- ко-етичну парадигму в реальний тура комунікації є ідеальним інфор- світ. маційним каналом для пропаганди, В авангарді соціального аспек- і, відповідно, ефективним інстру- ту феномена КГ лежать такі явища, ментом політичного контролю, що як таргетована реклама, різні соці- дозволяє ізольовано формувати альні мережі-сервіси, маргінальні сприйняття соціальної дійсності у громадські організації та політичні користувачів. рухи [11]. Загалом новизна даного Важливість появи такої технічної виду мистецтва пояснює відсутність інфраструктури в інформаційному галузевого правового регулювання просторі політики складно переоці- цієї медіаіндустрії. Наслідком цього нити. Це стає особливо явним при є можливість існування в віртуаль- порівнянні КГ з іншими медія ново- ному світі КГ архетипових, неко- го покоління. Так, на сьогоднішній дифікованих елементів моралі, так день, простір соціальних мереж не як і для розробників, і для видавців є ізольованим каналом комунікації, КГ самоцензура, закладена в рекур- навіть з урахуванням визначального сивному характері мистецтва, грає впливу мережевих фільтрів на зміст вирішую роль при виборі алгоритму відображеної інформації. Такий ін- оповідання. струментарій дозволяє політичним У зв’язку з цим важливо відзна- суб’єктам відстежувати, а потім чити, що КГ, як ЗМК є ізольованим аналізувати характер інтерактивної каналом комунікації. Тобто повідом- діяльності користувачів. Кінцева лення, що отримується користува- мета — визначення форми сутнос-

246 ті повідомлення, яка буде завідомо зованою лише одним об’єктом дигі- однозначно декодована і схвалена тального мистецтва. останніми, як це можна було спо- 4. На відміну від таких засобів стерігати в перебігу передвиборчих масової комунікації, як соціальні ме- кампаній в США (2016) і України режі, комп’ютерна гра є ізольованим (2019). Наявність же ізольованого каналом комунікації, що дає незапе- інформаційного каналу з односто- речні переваги щодо використання її роннім віртуальним моделюванням простору, як інструменту пропаган- соціальної дійсності, прообразом ди. якого є сучасні відеоігри, дозволя- 5. Спроби використання потен- ють відродити стародавні практики ціалу цього засобу масової комуні- маніпуляції архетипами, але з мож- кації в політичних цілях носять си- ливостями техніки ХХI століття. туативний характер і пояснюються Висновки і перспективи подаль- швидше рекурсивним характером ших досліджень. Проведений аналіз взаємозумовленості мистецтва і по- еволюції сучасних засобів політич- літики. Політичні інститути поки не ного контролю, з позиції можливо- розглядають віртуальну реальність сті застосування художніх образів комп’ютерної гри як ефективний дигітального медіамистецтва для засіб політичного контролю, а саму кодування ессенціальних значень та комп’ютерну гру як окремий засіб їх однозначного декодування, дозво- масової комунікації. лять стверджувати наступне. 1. У своїх засобах художнього ви- СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ раження медіамистецтво невіддільне ДЖЕРЕЛ від сучасних технічних засобів пере- дачі інформації і стає інтегрованою 1. Иванов С. Архитектура в культуро- творчестве тоталитаризма. Фило- частиною засобів масової комуні- софско-эстетический анализ. Киев: кації, що значно посилює потенціал Стилос, 2001. 167 с. його наративного впливу. 2. Garnham N. From cultural to creative 2. Це призводить до ситуацій, ко- industries. International Journal of ли засоби масової комунікації ста- Cultural Policy. 2005. Vol. 11.№ 1. ють самостійними об’єктами мис- Р. 15–29. тецтва. Комп’ютерна гра, найбільш 3. Papacharissi Z. A networked self: масштабний варіант реалізації цьо- Identity, community, and culture on го принципу, одночасно є і галуззю social network sites. NY: Routledge, мистецтва і засобом масової комуні- 2010. 336 р. 4. Aiello G. Theoretical Advances in кації. Critical Visual Analysis: Perception, 3. Як результат синтезу мистецтв, Ideology, Mythologies, and Social комп’ютерні ігри володіють всіма Semiotics.Journal of Visual Literacy. доступними засобами наративного 2006. № 26(2). Р. 89–102. впливу, які акумулюються у вла- 5. Почепцов Г. Інформаційно-ко- стивості реіграбельності. Звідси, ко- мунікативні процеси в сучасних ристувач проводить тисячі годин в суспільствах. Детектор медіа. віртуальної реальності, яка є органі- 2012.23.12. URL: https://ms.detector.

247 media/ethics/manipulation/ 2. Garnham, N. (2005). From cultural informatsiynokomunikativni_ to creative industries. International protsesi_v_suchasnikh_suspilstvakh/. Journal of Cultural Policy, 11(1), 15- 6. Huizinga Johan. Homo Ludens: A 29 [in English]. Study of the Play-Element in Culture. 3. Papacharissi, Z. (2010). A networked Mansfield Centre, CT: Martino self: Identity, community, and culture Publishing, 2014. 234 p. on social network sites. New York: 7. Ascott Roy. Interacting: art, research Routledge [in English]. and the creativive practitioner. UK: 4. Aiello, G. (2006). Theoretical Ad- Libri Publications Ltd, Faringdon, vances in Critical Visual Analysis: 2010. 360 р. Perception, Ideology, Mythologies, 8. Jones C., Volpe. E. H. Organizational and Social Semiotics. Journal of Visu- identification: Extending our al Literacy, 26(2), 89-102 [in English]. understanding of social identities 5. Pocheptsov, H. (December 23, 2012). through social networks. Journal Informatsiino-komunikatyvni protse- of Organizational Behavior. 2010. sy v suchasnykh suspilstvakh [Infor- № 32(3). Р. 413–434. mation and communication processes 9. Почепцов Г. Г. Нарративный ин- in modern societies]. ms.detector. струментарий воздействия. Верх- media. Retrieved from https:// неволжский филологический вест- ms.detector.media/ethics/manipula- ник. 2015. № 3. С. 69–75. tion/informatsiynokomunikativni_ 10. OpenAI. How to Train Your OpenAI protsesi_v_suchasnikh_suspilstvakh/ Five 2019.15.04. URL: https:// [in Ukrainian]. openai.com/blog/how-to-train-your- 6. Huizinga, J. (2014). Homo Ludens: A openai-five/. Study of the Play-Element in Culture. 11. Tiffany M. Blizzard Sets Off Backlash Mansfield Centre, CT: Martino Pub- for Penalizing Hearthstone Gamer lishing [in English]. in Hong Kong. The New York Times. 7. Ascott, R. (2010). Interacting: art, re- 2019.09.10. URL: https://www. search and the creative practitioner. nytimes.com/2019/10/09/world/ UK: Libri Publications Ltd, Faring- asia/blizzard-hearthstone-hong-kong. don [in English]. html. 8. Jones, C., Volpe, E. H. (2010). Orga- 12. Гегель Г. Лекции по эстетике: Соч. nizational identification: Extending Т. XII. М.: Соцэкгиз, 1938 г. 494 с. our understanding of social identities 13. Candy. L., Edmonds E.A. Interacting: through social networks. Journal of Art, Research and the Creative Organizational Behavior, 32(3), 413- Practitioner. UK, Faringdon: Libri 434 [in English]. Publications Ltd, 2011. 360 р. 9. Pocheptsov, G. G. (2015). Narrativnyy instrumentariyvozdeystviya [Narra- tive toolkit of influence]. Verkhnevol- REFERENCES zhskiy filologicheskiyvestnik – Upper Volga Philological Bulletin, 3, 69-75 1. Ivanov, S. (2001). Arkhitektura v kul- [in Russian]. turotvorchestvetotalitarizma. Filosof- 10. How to Train Your OpenAI Five. sko-esteticheskiy analiz [Architecture (April 15, 2019). openai.com. Re- in the cultural creation of totalitarian- trieved from https://openai.com/ ism. Philosophical and aesthetic anal- blog/how-to-train-your-openai-five/ ysis]. Kiev: Stilos [in Russian]. [in English].

248 11. Victor, D. (October 9, 2019). Bliz- 13. Candy, L., Edmonds, E. A. (2011). zard Sets Off Backlash for Penali­ Interacting: Art, Researchand the zing Hearthstone Gamer in Hong Creative Practitioner. UK: Libri Kong. www.nytimes.com. Re- Publications Ltd, Faringdon [in Eng- trieved from https://www.nytimes. lish]. com/2019/10/09/world/asia/bliz- 12. Гегель Г. Лекции по эстетике: Соч. zard-hearthstone-hong-kong.html [in Т. XII. М.: Соцэкгиз, 1938 г. 494 с. English]. 13. Candy. L., Edmonds E.A. Interacting: 12. Hegel, G. (1938). Lektsii po estetike Art, Research and the Creative [Lectures on Aesthetics]. (Vols. XII). Practitioner. UK, Faringdon: Libri Moscow: Sotsekgiz [in Russian]. Publications Ltd, 2011. 360 р.

249 УДК: 329.001(100) DOI: https://doi.org/10.32689/2617- 2224-2020-1(21)-250-265 Плахтій Тарас Олексійович, незалежний дослідник, 79014, Львів, Тракт Глинянський, 36-Б, тел.: +38 (050) 317 37 01, e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0003-1339-7441 Плахтий Тарас Алексеевич, независимый исследователь, 79014, Львов, Тракт Глинянский, 36-Б, тел.: +38 (050) 317 37 01, e-mail: taras. [email protected] ORCID: 0000-0003-1339-7441 Plakhtiy Taras Oleksiiovych, independent researcher, 79014, Lviv, Tract Glynianskyi, 36-B, tel.: +38 (050) 317 37 01, e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0003-1339-7441

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ЯК СУБ’ЄКТИ ТРАДИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПОСТМОДЕРНОМУ СУСПІЛЬСТВІ (АРХЕТИПНИЙ ПІДХІД)

Анотація. Обґрунтовано необхідність конструювання політичних пар- тій нового покоління, здатних здійснювати традиційну для них діяль- ність — ефективно та результативно у раціональній площині управляти суспільством в умовах переходу з модерну до постмодерну і у самому по - стмодерні. Представлено міждисциплінарну модель для аналізу життєдіяльності політичних організацій, яка була створена з метою здійснення такого кон- струювання. Вона пов’язує емерджентні якості політичних організацій на макрорівні з вибором поведінкових стратегій їхніх членів на мікрорівні че- рез взаємодією цих членів у рамках первинних груп і партійних підрозділів на мезорівні. Модель включає біологічний, архетипний, соціально-психоло- гічний, організаційний і політологічний підходи з виділеними у кожному з них аспектами, які пов’язують ці підходи у цілісну модель на основі архетип- ного підходу. Детально описано зв’язки між аспектами різних підходів. Зокрема органі- заційний підхід визначає тип відтворюваних у первинних групах та партій-

250 них підрозділах ситуацій, які впливають на перебіг групової динаміки (соці- ально-психологічний підхід) та актуалізують відповідні культурні архетипи у несвідомому учасників взаємодії (архетипний підхід), що через сформова- ні на їх основі габітуси, установки, фрейми, дискурси, символи, цінності, ви- значають поведінковий вибір учасників взаємодії, активуючи чи пасивуючи їх (біологічний підхід). Все це прискорює або сповільнює аж до повної зу- пинки процес олігархізації політичних партій і визначає їх життє­здатність, ефективність та результативність, включно зі здатністю реалізовувати про- тягом тривалого часу власні початкові цілі (політологічний підхід). Створена і представлена міждисциплінарна модель дає можливість про­аналізувати життєдіяльність політичних організацій на мікро-, мезо- і макрорівні на стадії їх конструювання з метою вибору оптимальної сукуп- ності організаційних параметрів будови цих організацій відповідно до типу зовнішнього середовища, в якому вони мають діяти. Ключові слова: постмодерн, архетипний підхід, політичні партії нового покоління, організаційний підхід, закон олігархізації Міхельса. ПОЛИТИЧЕСКИЕ ПАРТИИ КАК СУБЪЕКТЫ ТРАДИЦИОННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В ПОСТМОДЕРНОМ ОБЩЕСТВЕ (АРХЕТИПНЫЙ ПОДХОД) Аннотация. Обоснована необходимость конструирования политических партий нового поколения, способных осуществлять традиционную для них деятельность — эффективно и результативно в рациональной плоскости управлять обществом в условиях перехода из модерна к постмодерну и в самом постмодерне. Представлено междисциплинарную модель для анализа жизнедеятель- ности политических организаций, которая была создана с целью осущест- вления такого конструирования. Она связывает эмерджентные качества политических организаций на макроуровне с выбором поведенческих стра- тегий их членов на микроуровне через взаимодействие этих членов в рамках первичных групп и партийных подразделений на мезоуровне. Модель вклю- чает биологический, архетипический, социально-психологический, органи- зационный и политологический подходы с выделенными в каждом из них аспектами, которые связывают эти подходы в целостную модель на основе архетипного подхода. Подробно описано взаимосвязи между аспектами различных подходов. В частности организационный подход определяет тип воспроизводимых в первичных группах и партийных подразделениях ситуаций, влияющих на ход групповой динамики (социально-психологический подход) и актуа- лизирующих соответствующие культурные архетипы в бессознательном участников взаимодействия (архетипический подход), которые через сло- жившиеся на их основе габитусы, установки, фреймы, дискурсы, символы, ценности, определяют поведенческий выбор участников взаимодействия, активируя или пассивируя их (биологический подход). Все это ускоряет

251 или замедляет до полной остановки процесс олигархизации политических партий и определяет их жизнеспособность, эффективность и результатив- ность, включая способность реализовывать в течение длительного времени собственные первоначальные цели (политологический подход). Созданная и представленная междисциплинарная модель позволяет осу- ществлять анализ жизнедеятельности политических организаций на ми- кро-, мезо- и макроуровне на стадии их конструирования с целью выбора оптимальной совокупности организационных параметров строения этих организаций в соответствии с типом внешней среды, в которой они должны действовать. Ключевые слова: постмодерн, архетипический подход, политические партии нового поколения, организационный подход, закон олигархизации Михельса. POLITICAL PARTIES AS SUBJECTS OF TRADITIONAL ACTIVITIES IN A POSTMODERN SOCIETY (ARCHETYPAL APPROACH) Abstract. The necessity of constructing new generation political parties that would be able to carry out traditional activities for them — to effectively and effi- ciently rationally manage the society under conditions of transition from modern to postmodern and in the postmodern itself is substantiated. An interdisciplinary model for analyzing the life of the political organizations, which was created for the purpose of such construction, is presented. It links the emergent qualities of the political organizations at the macro level with the choice of behavioural strategies of their members at the micro level through the interaction of these members within primary groups and party units at the meso level. The model incorporates biological, archetypal, socio-psychological, orga- nizational, and political science approaches with aspects highlighted in each of them that link these approaches into a coherent model based on an archetypal approach. The relationships between the aspects of the different approaches are de- scribed in detail. In particular, the organizational approach determines the type of situations reproduced in the primary groups and party units that affect the course of group dynamics (socio-psychological approach) and actualize the relevant cultural archetypes in the unconscious participants of the interaction (archetypal approach), which, due to their established, their habitual settings, frames, discourses, symbols, values, determine the behavioural choice of the par- ticipants in the interaction, activating or passivating them (biological approach). All this accelerates or slows down to a complete stop the process of oligarchiza- tion of the political parties and determines their viability, efficiency and effective- ness, including their ability to realize their initial goals for a long time (political science approach). The created and presented interdisciplinary model allows to analyze the life of the political organizations at the micro, meso and macro levels at the stage of

252 their construction in order to choose the optimal set of organizational parameters of the structure of these organizations in accordance with the type of external environment in which they should operate. Keywords: postmodern, archetypal approach, new generation political par- ties, organizational approach, law of oligarchization of Michel.

Постановка проблеми. Сучасна 2018), у яких використано авторські політологія в цілому і партологія архетипні методики діагностики зокрема вивчають, класифікують та трансформаційних змін української описують існуючі політичні органі- свідомості. На основі узагальнен- зації, виділяючи їхні типи, види та ня отриманих даних та закономірно визначаючи їхні якості, дієздатність очікуваних стрибкоподібних якіс- та ефективність в рамках різних по- них змін у суспільній свідомості, літичних систем у різних країнах. автори формулюють оптимістичний При цьому очевидним є те, що прогноз найближчого розвитку. традиційні політичні організації, Водночас вони підкреслюють, які виникли і сформувалися в епоху що сьогодні особливої ваги набу- модерну, не справляються зі своїми ває спроможність бачити й активно ключовими функціями про управ- формувати різні варіанти розвитку лінню суспільствами, країнами і гло- подій. Це, на їх думку, є важливою бальним світом у сучасну епоху пе- ознакою нової соціальної інженерії. реходу від модерну до постмодерну. Класична прогностика переважно Тому актуальною ми бачимо відстежувала тенденції, нова ж пост- проблему не опису існуючих, а кон- класична технологія прогнозування струювання політичних партій но- покликана насамперед передбачати вого покоління, що були би здат- альтернативи. Відповідно ширше ви- ними виживати і діяти в складному значення предметного поля завдань турбулентному зовнішньому серед- соціальної інженерії полягає в су- овищі з його множинністю істин, купності підходів прикладної соці- руйнуванням смислів та цінностей, ології, орієнтованих на цілеспрямо- нерівномірністю соціального роз- вану зміну організаційних структур, витку різних країн, яка зумовлює що визначають людську поведінку проявлення постмодерну там, де ні та забезпечують функції соціального суспільство, ні його політичні орга- контролю. нізації не готові до цього. На думку авторів, особливого зна- Аналіз останніх досліджень і чення в процесі переходу від одного публікацій. У своїй монографії [1] соціального ладу до іншого набува- українські науковці Е. Афонін і ють соціально-інженерні чинники, А. Мартинов концептуалізують ре- такі як конструювання політичних зультати багаторічних теоретичних інститутів, рецепція принципів пра- і моніторингових досліджень Укра- вових систем розвинутих демокра- їнської школи архетипіки (1992– тичних держав, формування нового

253 типу культури на засадах нових цін- кало”, яке мало б відображати ре- ностей та соціальних пріоритетів. альність, виявляється розбитим на Таким чином, конструювання дрібні шматочки, з яких не зліпити політичних інститутів, зокрема по- цілого — бо не існує проекту, який літичних партій шляхом цілеспря- дозволив би оглянути всі ці шма- мованої зміни їх організаційних точки з понадлюдської висоти, щоб структур, що визначають людську розгадати таємниці мозаїки. Існує поведінку та забезпечують функції єдиний механізм сполучення хаосу соціального контролю, є ефектив- частинок у ціле — комунікація, в хо- ним способом вирішення поставле- ді якої індивіди-суб’єкти дивляться ної нами на початку загальної про- не зверху, звідкись із неосяжних ви- блеми. сот, а один одному у вічі і знаходять У своїй роботі [2] український порозуміння, а не внутрішню єдність філософ Мирослав Попович, роз- на основі проекту понадособистіс- глядаючи модерн і постмодерн, за- ного і понадчасового раціонального значає, що характерною рисою пер- колективного Я. шого в останні десятиліття заведено На нашу думку, такий підхід по- вважати раціоналізм. Починаючи з стмодерністів є реакцією на усвідом- епохи Просвітництва, європейська лення неспроможності існуючих по- цивілізація намагається знайти від- літичних організацій справитися зі повідь на питання, яким шляхом складністю сучасного світу, яка без- суспільство має вибирати свої цілі і перервно і прискорено наростає. яка роль раціональності у їх виборі Разом з тим, приведена цита- та реалізації. та містить ключ до вирішення цієї В тій самій роботі автор зазна- проблеми. Традиційна діяльність чає, що постмодерн категорично не політичних партій у постмодерні по- приймає ідеї про прихований смисл винна скласти в одне ціле і тривало історії людини і людства, а постмо- утримувати в динамічній рівновазі дерністи проголошують завершення частинки розбитого “дзеркала”, що цілераціональної історії і початок відображають реальність, з метою цілковито чогось нового. отримання її цілісного образу, його Це, на нашу думку, нівелює зна- сприйняття, аналізу та розуміння. чимість та руйнує смисл традицій- Більше того, такі політичні партії, ної діяльності політичних партій, шляхом організації у певний спо- що виникли та формувалися у часи сіб внутріпартійної комунікації і модерну і у своїй більшості спирали- комунікації партії із суспільством, ся на статичні — незмінні протягом мали б забезпечувати утворення і тривалого часу ідеології, базові заса- підтримку голографічного мозку ор- ди яких намагалися у той чи інший ганізацій, метафору якого предста- спосіб, більш чи менш успішно по- вив у своїй книзі [3] американський ширити, а, подекуди, нав’язати су- науковець Г. Морган — коли кожна спільствам. частинка розбитого “дзеркала” здат- Далі Мирослав Попович, опису- на відображати цілісний власний об- ючи постмодерн, зазначає, що “дзер- раз, і образ реальності, які відобра-

254 жається у цілому “дзеркалі”, завдяки нує значна кількість успішних розви- чому організація набуває здатності нутих країн, які його вже здійснили, до безперервної самоорганізації та не дозволяє очікувати на природний самовідтворення. перебіг описаних автором процесів. У нашій роботі [4] ми показали, На нашу думку, слід цілеспрямовано що колективна суб’єктність орга- змінювати саме архетип як структу- нізацій, яка включає сформоване у ротвірний компонент менталітету, визначений нами спосіб свідоме і що передбачає автоматичну зміну раціональне колективне Я, що без- символів, фреймів, габітусів, ритуа- перервно взаємодіє із її колектив- лів, тощо. ним несвідомим, є запорукою по- При цьому слід враховувати спра- передження тоталітарності, якої, на ведливу тезу цього ж автора, який, думку Мирослава Поповича, й нама- не применшуючи фактору випадко- гаються уникнути ідеологи постмо- вості, вказує на важливу закономір- дернізму. ність: в поворотних моментах історії У роботі [5] російський науко- нові ідеї виникають тільки завдяки вець Н. Розов в представив струк- відбору і поєднанню між собою вже турну схему загальної концепції наявних в даній культурі ідей [6]. динамічного взаємодії ментальних і Вирішувати поставлену на почат- соціальних компонентів, розкривши ку проблему ми плануємо в рамках їх основні закономірності. архетипного підходу, який розро- Всі соціальні структури реаль- бляється Українською школою архе- ні і діють лише остільки, оскільки типіки. Зокрема, ми спиратимемося проваджені поведінкою людей, що на вироблені нами [7] засади архе- займають свої позиції в цих струк- типного управління суспільством на турах. Ця поведінка безпосередньо основі розробленого українською управляється психічними установ- вченою О. Донченко “Архетипового ками, а в цілому — габітусами, фре- менеджменту” [8]. йми і символи яких обумовлені куль- Розглядаючи еволюцію уявлень турними зразками, що передаються з про управління в контексті класич- покоління в покоління, в тому числі ної, некласичної і постнекласичної найбільш глибокими і інерційни- наукових раціональностей, росій- ми — етнічними та цивілізаційними ський науковець В. Лєпскій у своїй архетипами. Нові символи і фре- книзі [9] сформував цілісне бачення йми, що з’являються, можуть з часом процесів формування уявлень про витісняти колишні, заміщати їх у управління і тренди його розвитку в процесах трансляції між поколін- умовах постмодерного світу — у рам- нями — так відбувається еволюція ках відповідної йому постнекласич- культурних зразків. Відбуваються ної раціональності. Автор вважає, також зміни архетипів, що вже озна- що в контексті постнекласичної ра- чає глибоке культурно-цивілізацій- ціональності, на відміну від класич- не зрушення. ної та некласичної, під управлінням Однак швидкість, з якою відбува- розуміється не жорстка детермінація ється цей перехід в умовах, коли іс- систем, а “м’які форми управлін-

255 ня” — створення умов для їхнього нюючи розвиток організаційного розвитку. Фактично домінуючими підходу у сучасному світі, виділив видами управління стають різнома- два зсуви організаційної парадигми, нітні види управління через середо- що ілюструють перехід від уявлень вище. про організацію як механістичну си- Тобто політичні партії, щоб стати стему без власного розуму до органі- ефективними та результативними у заційних систем біологічної моделі добу постмодерну, повинні інтегру- з одним розумом і, далі, до органі- ватися із суспільством і складати з зацій — мультирозумних систем со- ним одне ціле, будучи, в той же час, ціальної моделі. Власне організації розділеними з ним через нечітку ме- останнього типу довели свою ефек- жу. тивність та результативність в умо- Необхідно відзначити, що при- вах турбулентного зовнішнього се- близно у ті ж роки, коли формували- редовища внаслідок запровадження ся уявлення про постмодерн, теорія розподіленого (партисипативного) організацій вирішувала проблему управління в їх середині та набуття вибору організаційної структури в здатності до адаптивної реструкту- залежності від складності зовніш- ризації у процесі їхньої діяльності. нього середовища. Так, Г. Морган Все це свідчить про можливість вважає, що тип зовнішнього сере- побудови політичних партій нового довища є головним фактором, який покоління, що здатні ефективно та визначає оптимальну будову орга- результативно діяти в постмодер- нізації та інші її ключові параметри ному світі, здійснюючи раціональне [3]. Це ж доводять автори книги [10], цілепокладання на основі широко- стверджуючи, що у простому та ви- смугової обробки наростаючих по- значеному зовнішньому середовищі токів інформації, що надходить із найоптимальнішою буде проста лі- зовнішнього та внутрішнього серед- нійна ієрархічна структура із відпо- овищ. відними (які передбачають вимушені Мета статті полягає у створен- поступки) стратегіями конкуренції, ні міждисциплінарної моделі для із формальними системами комуні- аналізу життєдіяльності політич- кації, із негнучкою організаційною них організацій, що пов’язує їхні культурою та із рутинними завдан- емерджентні якості на макрорівні нями у працівників. Натомість тур- із вибором поведінкових стратегій булентне зовнішнє середовище ви- їхніх членів на мікрорівні через вза- магає переходу до горизонтальної ємодією цих членів у рамках пер- структури із відповідними стратегі- винних груп і партійних підрозділів ями конкуренції, які передбачають на мезорівні, яка зможе стати осно- співпрацю, із ефективною системою вою для конструювання політичних обміну інформацією, із адаптивною партій нового покоління, що здатні організаційною культурою та із де- здійснювати свою традиційну діяль- легуванням повноважень. ність — ефективно та результативно Американський вчений Дж. Га- у раціональній площині управляти раєдагі у своїй книзі [11], узагаль- суспільством в умовах переходу із

256 модерну до постмодерну і у самому забезпечуючи перехід від мікрорівня постмодерні. до мезо- і макрорівня. Виклад основного матеріалу до- Отже, перші два підходи — біоло- слідження з повним обґрунтуван- гічний і архетипний описують орга- ням отриманих наукових результа- нізацію на мікрорівні — дозволяють тів. Організації, особливо політичні, визначати і, відповідно, прогнозу- неможливо достатньо адекватно ві- вати вибір її членами поведінкових добразити в рамках лише одного схем та стратегій у процесі взаємодії наукового підходу чи дисципліни. А всередині організації. коли йдеться про їхнє конструюван- Соціально-психологічний підхід ня, то доводиться використовувати і дає змогу описати те, що відбуваєть- узгоджувати між собою цілий набір ся на мезорівні, а саме, як, під впли- різних підходів, виявляючи взаємо- вом яких закономірностей відбува- зв’язки між ними та перевіряючи ється взаємодія членів організацій сформульовані тези в рамках одного в групах, між групами в рамках під- з них на одночасну їхню відповід- розділів і між різнорівневими орга- ність усім іншим підходам. нізаційними підрозділами. Для створення міждисциплінар- Організаційний та політологіч- ної моделі з метою аналізу життєді- ний підходи дають змогу описати ор- яльності політичних організацій ми ганізацію на макрорівні — визначити обрали наступні підходи: біологіч- її найбільш загальні характеристики ний, архетипний, соціально-психо- та якості. Безпосередній зв’язок цих логічний, організаційний та політо- підходів із архетипним підходом логічний. дозволяє встановити взаємообумов- Вибір саме такого набору підходів леність цих характеристик та яко- для створення моделі був зроблений стей із вибором членами організації з огляду на можливість поєднання поведінкових схем та стратегій у її їх в одне ціле шляхом виявлення їх- первинних групах та підрозділах. ніх ключових аспектів — свого роду Створена нами міждисциплінар- вузлових точок, які пов’язують усі на модель для аналізу життєдіяль- перелічені підходи один з одним. ності політичних організацій пред- Ми вділили по два, на наш погляд, ставлена на схемі. ключові аспекти кожного з перелі- Один із найбільш важливих під- чених підходів з метою максималь- ходів — біологічний підхід ми пред- ного спрощення викладу складних і ставили в рамках його біополітичних об’ємних описів останніх, що, однак, [12] та етологічних [13] відгалужень. дозволяє достатньо адекватно пред- Він включає наступні два базові ас- ставити сукупність взаємозв’язків пекти. між ними. Перший аспект ґрунтується на те- Базовим підходом у цьому перелі- зі про існування двох фундаменталь- ку, безперечно, є архетипний підхід, них механізмів виживання популя- який пов’язує їх усіх в одне ціле і за- цій — конфронтації і кооперації, що ймає центральне місце у структурі забезпечують реалізацію її біологіч- взаємозв’язків між ними, фактично ної мети — виживання. Так А. Оле-

257 Міждисциплінарна модель для аналізу життєдіяльності політичних організацій

скін у [12] зазначає, що з точки зору взаємопов’язаність наших біологіч- біополітики соціальна поведінка є ної та психічної систем і, відповідно, складним переплетінням двох таких взаємопов’язаність біологічного та її форм: 1) агоністичної, що включає архетипного підходів. форми поведінки, пов’язані з кон- Другий аспект полягає у біологіч- фліктами між живими організмами, ній активації і пасивації членів попу- а саме агресію, ізоляцію, підпоряд- ляції у процесі їх взаємодії у складі кування (як сукупність форм пове- малих чи великих груп внаслідок дінки, спрямованих на припинення перебігу низки відповідних нейро- агресії з боку іншої особи); 2) неа- гуморальних реакцій у мозку кожно- гоністічної (лояльної, “дружньої”), го з них [13]. Активація і пасивація що включає афіліацію, кооперацію, а проявляються у процесі ранжування також соціальне полегшення та імі- претендентів на лідерство у цих гру- тацію. пах, в результаті чого відбувається При цьому ми вважатимемо оче- ієрархічне структурування біосоці- видним те, що колективне несвідоме альних систем. Ієрархії регулюють сформувалося під впливом природ- доступ “менш цінної” їхньої частини ної потреби забезпечити реалізацію (низькорангових особин) до обмеже- біологічної мети життєдіяльності них джерел ресурсів. Інша соціальна людської популяції — виживання, функція ієрархії — зниження рівня як здатності до самовідтворення в внутрішньогрупової агресії, тобто часі та експансії у просторі в рамках пасивації, за рахунок вироблення екосистеми. Це обумовлює глибоку правил мирної взаємодії особин різ-

258 них рангів: домінантів, субдомінан- ків — ситуації, виду і типу групи, рів- тів, підпорядкованих [12]. ня довіри або пізнання свідомістю Таким чином, біологічний підхід пластів колективної психіки, тобто дозволяє прогнозувати біологічну від співвідношення свідомого та не- активацію чи пасивацію членів полі- свідомого у психіці індивіда та гру- тичних організацій на мікрорівні за- пи. Архетип як цілісний образ завж- лежно від рівня актуалізації того чи ди складається з дихотомій. Не існує іншого механізму виживання попу- ізольованих архетипів, бо людина не ляції — конфронтації чи кооперації. може стати людиною без взаємин і Зазначимо, що біологічні акти- відношень з іншими ролями і вну- вація та пасивація безпосередньо трішніми іпостасями. пов’язують біологічний підхід із со- Ввівши поняття та описуючи ор- ціально-психологічним підходом че- ганізуючі принципи фрактального рез, відповідно, соціальну фасиліта- архетипу психосоціальної еволю- цію та інгібіцію. ції О. Донченко виділяє такі його Архетипний підхід, який ми ви- складові: тоталітарний (тотемний) користовуємо та розвиваємо [4; 7; тип життєустрою суспільства, ав- 14], сформований на основі доробку торитарний тип життєустрою су- Української школи архетипіки, зо- спільства, ліберальний життєустрій, крема — на основі підходів україн- демократичний устрій життя, які, ської вченої О. Донченко. у більш придатному для нашої мо- У її роботі [8] колективна пси- делі форматі викладу відповідають хіка представлена утворенням, що культурним архетипам консолідації, базується на автономному фунда- конфронтації, конкуренції та коопе- менті — фундаменті архетипів. Коли рації. людина потрапляє в архетипову си- Вживаючи поняття культурних туацію, вона діє відповідно до вну- архетипів, ми маємо на увазі, що ко- трішньої схеми, типової для кожно- жен з них являє собою сукупність го. Архетипу, де б він не з’являвся, відповідних йому дихотомій особи- притаманна потужна спонукальна стісних архетипів, інваріантів полі- сила, що завжди йде від несвідомо- тичного міфу, тощо, які пропонують го. Механізм активації архетипу від- різні класифікації архетипів несві- бувається через феномен лібідо, що домого [7] і які складають основу, визначається як загальний життє- навколо якої формуються фрейми, вий інстинкт або “психічна енергія”. дискурси, габітуси, ритуали [5]. При Її джерелом є конфлікт між інфан- цьому слід розуміти, що культурні тильною інстинктивністю та етикою, архетипи консолідації та конфрон- якого не можна уникнути. За наяв- тації є вкрай нестійкими і повсякчас ності відповідної ситуації ті чи інші зсуваються або до конфронтації, або структури колективного несвідомо- до кооперації (добровільної чи при- го здатні активуватися моментально. мусової) [14]. Психологічний механізм активації Отже першим аспектом архетип- цих структур один, а от форми про- ного підходу, який встановлює зв’я- яву залежать від багатьох чинни- зок між ним і біологічним підходом,

259 є культурні архетипи, що сформува- проявлення закону олігархізації лися на основі більш древніх меха- Міхельса, що приводить до олігархі- нізмів виживання людських попу- зації політичних організацій. ляцій і були означені нами в описі Таким чином, архетипний підхід біологічного підходу. дозволяє прогнозувати життєздат- Другий аспект архетипного під- ність організацій в залежності від ходу полягає в активації тих чи ін- актуалізації того чи іншого культур- ших габітусів, установок, фреймів, ного архетипу — конфронтації чи дискурсів, символів, цінностей, то- кооперації, що, у свою чергу, визна- що в наслідок активації певного чається відповідним типом архети- культурного архетипу ситуаціями пових ситуацій, які повсякчас від- взаємодії та їх контекстами, що від- творюються у первинних групах та творюються в групах і підрозділах підрозділах організації. В той же час, політичних організацій. Цей аспект актуалізація того чи іншого культур- безпосередньо пов’язує архетипний ного архетипу активує відповідні йо- підхід з соціально-психологічним та му габітуси, установки, фрейми, дис- організаційним підходами. Перший курси, символи, цінності, тощо, які й з них визначає залежність обрання визначають вибір учасниками взає- членами організації поведінкових модії поведінкових схем і стратегій схем і стратегій від ситуацій взає- на мікрорівні в рамках відтворюва- модії, у яких вони перебувають, та них тими чи іншими організаційни- їхніх контекстів, а другий — визна- ми параметрами партій архетипових чає, якого типу ситуації взаємодії ситуацій. системно відтворюватимуться в пер- Соціально-психологічний підхід винних групах та підрозділах органі- займає проміжне місце у представле- зацій (про це — нижче). ній нами взаємопов’язаній сукупнос- Зазначимо, що ці обидва аспекти ті підходів і описує перебіг групових також зв’язують архетипний підхід процесів на мезорівні в організаціях. із політологічним. Вони дають змогу Він також представлений двома най- передбачити, з одної сторони, жит- важливішими, на наш погляд, аспек- тєздатність політичних організацій тами. на основі того, чи виділена члена- Перший охоплює класичну або ми партії енергія буде погашатися природну групову динаміку, що у внутрішніх конфліктах внаслідок включає сукупність групових ефек- актуалізації культурного архетипу тів та процесів, якими супроводжу- конфронтації, чи акумулюватиметь- ється розвиток типової людської ся та спрямовуватиметься на реа- групи. У низці наших публікацій ми лізацію партійних цілей внаслідок досліджували перебіг групової дина- актуалізації культурного архетипу міки в політичних організаціях, а в кооперації. З іншої сторони, вони роботі [7] узагальнили їх результати визначають результат перебігу вну- і обґрунтували способи управління тріорганізаційних процесів, який, нею шляхом управління ситуаціями якщо не виробити і не запровадити взаємодії членів партійних підрозді- превентивних заходів, обумовлює лів створеними нами організаційни-

260 ми інструментами в рамках організа- нейрогуморальних реакцій у моз- ційного підходу. ку кожного з них. Також цей аспект Перебіг групової динаміки визна- безпосередньо пов’язаний із органі- чає відтворення та зміну ситуацій заційним підходом, а саме із відтво- взаємодії на відповідних етапах роз- ренням типових ситуацій взаємодії у витку груп, що обумовлює його вза- первинних групах та підрозділах по- ємозв’язок із архетиповим підходом, літичної партії, що визначаються па- який актуалізує відповідні архетипи раметрами її організаційної будови. у кожній ситуації, що визначають Таким чином, соціально-психоло- поведінку учасників взаємодії. гічний підхід дозволяє прогнозувати Другий аспект стосується впливу соціальну фасилітацію та інгібіцію ситуації взаємодії та їх контекстів на членів політичних організацій на поведінковий вибір учасників вза- мезоорівні — у первинних групах та ємодії і ґрунтується на результатах потрійних підрозділах в залежності досліджень, що представлені у книзі типових ситуацій взаємодії, що від- [15] відомих соціальних психологів творюються та змінюються в них в Л. Росса, Р. Нисбетта. результаті перебігу групової динамі- Автори визначили і детально про- ки. Змінюючи її перебіг організацій- аналізували три основні принципи ними інструментами, що дозволяють соціальної психології: сильного де- цілеспрямовано відтворювати скон- термінуючого впливу на поведінку струйовані ситуації взаємодії, можна людини безпосередньої соціаль- змінювати перебіг класичної групо- ної ситуації; впливу на поведінку вої динаміки, управляючи активаці- суб’єктивної інтерпретації; залежно- єю і пасивацією учасників взаємодії. сті поведінки від стану індивідуаль- Організаційний підхід ми від- ної психіки та соціальної групи як носимо до макрорівня через дослі- напружених систем. Вони, на думку дження у його рамках загальних па- цих авторів, є основою сучасної соці- раметрів політичних організації, що альної психології. обумовлюють їхні емерджентні яко- Ми вбачаємо безпосередній зв’я- сті, які, у свою чергу, через описані зок цього аспекту соціально-пси- нами взаємозв’язки між підходами, хологічного підходу з архетиповим визначають поведінковий вибір їх- підходом, а саме з актуалізацією пев- ніх членів на мікрорівні. Представи- ного культурного архетипу відповід- мо його також двома аспектами. ною ситуацією взаємодії, яка через Перший з них визначає подвій- нього активує відповідні йому габі- ний зсув організаційної парадигми, туси, установки, фрейми, дискурси, який представив у своїй книзі [11] символи, цінності, що безпосеред- американський науковець Дж. Га- ньо визначають поведінковий вибір раєдагі як перехід від організацій — учасників взаємодії. В той же час нерозумних систем механістичної актуалізація певного культурного моделі — до організацій — систем з архетипу активує чи пасивує учас- одним розумом біологічної моделі і ників взаємодії на біологічному рівні далі, до організацій — мультирозум- внаслідок запуску відповідних йому них систем соціальної моделі. Цей

261 аспект безпосередньо пов’язує орга- Як ми зазначали вище, у 70–90-х нізаційний підхід із політологічним, роках минулого століття, синхронно визначаючи, якого типу організації із виникненням поняття постмодер- будуть життєздатними в сучасному ну, в рамках теорії організації було турбулентному, невизначеному і не- вироблено загальний підхід до вибо- чіткому зовнішньому середовищі із ру параметрів організаційної будови наростаючою складністю та потока- у відповідності до типу зовнішнього ми виробленої у ньому інформації, середовища, у якому діє організація. обсяг якої прискорено зростає. Тобто Так, автори книги [10], стверджують, при переході від модерну до постмо- що у простому та визначеному зов- дерну. нішньому середовищі найоптималь- Подвійний зсув організаційної нішою буде проста лінійна ієрархіч- парадигми відповідає подвійному на структура із відповідними (які зсуву парадигми суб’єкт-об’єктних передбачають вимушені поступки) відносин у контексті еволюції уяв- стратегіями конкуренції, із фор- лень про управління, яка розглядає мальними системами комунікації, із його в рамках класичної, некласич- негнучкою організаційною культу- ної та постнекласичної раціональ- рою та із рутинними завданнями у ності [9]. Ці обидва зсуви відобража- працівників. Натомість турбулентне ють зміну характерного для кожної зовнішнє середовище вимагає пере- з парадигм типу суб’єкта управлін- ходу до горизонтальної структури ня — від суб’єкта як одної особи із відповідними стратегіями конку- до суб’єкта — малої групи і далі, до ренції, які передбачають співпрацю, суб’єкта у складі великої групи, вза- із ефективною системою обміну ін- ємодія учасників якої впорядкована формацією, із адаптивною організа- певними алгоритмами. Це, а також ційною культурою та із делегуван- відповідний останньому типу суб’єк- ням повноважень. тності основний політичний процес Фактично другий аспект конкре- у партіях нового покоління, що без- тизує перший — він визначає, на посередньо пов’язує організаційний яких засадах та яким чином мають підхід із політологічним, ми предста- бути збудовані політичні партії но- вили у нашій публікації [16]. вого покоління — мультирозумні Другий аспект визначає вибір системи соціальної моделі, що бу- сукупності організаційних параме- дуть життєздатним, ефективними та трів політичної партії, що включає результативними у турбулентному організаційну структуру, організа- зовнішньому середовищі, пов’язую- ційну культуру, тип лідерства, ролі чи у такий спосіб організаційний та (завдання) працівників, підходи до політологічний підхід. обміну та розподілу інформації, на- В той же час другий аспект ор- прямок зсуву конкуренції, тощо, у ганізаційного підходу визначає тип відповідності до типу зовнішнього відтворюваних у первинних групах середовища, у якому діє чи буде дія- та партійних підрозділах ситуацій, ти ця організація. які впливають на перебіг групової динаміки (соціально-психологічний

262 підхід) та актуалізують відповідні визначають її будову та перебіг вну- культурні архетипи у несвідомому тріорганізаційних процесів. учасників взаємодії (архетипний Висновки і перспективи подаль- підхід), що, через сформовані на їх ших досліджень. основі габітуси, установки, фрейми, Створена і представлена міждис- дискурси, символи, цінності, то- циплінарна модель дозволяє здійс- що визначають поведінковий вибір нювати аналіз життєдіяльності полі- учасників взаємодії, активуючи чи тичних організацій на мікро-, мезо- і пасивуючи їх (біологічний підхід). макрорівні на стадії їх конструюван- Все це прискорює або сповільнює ня з метою вибору оптимальної су- аж до повної зупинки процес олігар- купності організаційних параметрів хізації політичних партій і визначає будови цих організацій у відповідно- їх життєздатність, ефективність та сті до типу зовнішнього середовища, результативність, включно зі здатні- в якому вони мають діяти. стю реалізовувати протягом трива- На її основі ми створили проект лого часу власні початкові цілі (по- політичної партії нового покоління, літологічний підхід). що здатна здійснювати традицій- Політологічний підхід визначає ну діяльність в умовах переходу від найбільш загальні динамічні па- модерну до постмодерну та безпосе- раметри політичних організацій у редньо у постмодерні [16] і випробу- часовій розгортці на макрорівні — вали на практиці розроблені нами в він формує уявлення про життєз- рамках цього проекту окремі техно- датність, ефективність та результа- логії та алгоритми колективної ро- тивність політичних організацій у боти членів великих груп партійних зовнішньому середовищі в умовах підрозділів. конкретних політичної системи та Початок побудови партії за цим країни на кожному етапі їх життєді- проектом відкриє перспективу до- яльності (перший аспект). В той же слідження її основних якостей та час, політологічний підхід фіксує та перебігу внутріорганізаційних про- аналізує процеси переродження по- цесів на усіх рівнях, що дозволить літичних партій внаслідок дії закону коригувати окремі параметри проек- олігархізації Міхельса з відповідною ту у процесі розгортання такої орга- зміною їхніх початкових цілей, кон- нізації. центрацією влади у керівному ядрі при пасивації загалу, а також фіксує СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ та аналізує появу і динаміку вну- ДЖЕРЕЛ тріорганізаційних суперечностей та конфліктів (другий аспект). 1. Афонін Е., Мартинов А. Українське диво: від депресії до соціального Перший аспект, як ми зазначали оптимізму / Е. Афонін, А. Марти- вище, безпосередньо пов’язаний із нов. К. : Вид. дім “Києво-Могилян- типом використаної при конструю- ська академія”, 2019. 296 c. ванні і побудові партії організаційної 2. Попович М. Модерн і постмодерн: парадигми, а другий — із сукупністю філософія і політика / М. Попо- організаційних параметрів партії, що вич // Дух і Літера. 2002. № 9–10.

263 3. Морган Г. Имиджи организации: 12. Олескин А. В. Биополитика. Поли- восемь моделей организационного тический потенциал современной развития / Г. Морган; пер. с англ. биологии: философские, полито- под ред. Н. Лапиной. — М. : Верши- логические и практические аспек- на, 2006. — 416 с. ты / А. В. Олескин. — М. : МГУ 4. Плахтій Т. Суб’єктність організацій им. В. М. Ломоносова, 2006. — 583 с. в архетипному вимірі / Т. Плахтій // 13. Жуков Д. А. Стой, кто ведет? Био- Публічне урядування : збірник. № 2 логия поведения человека и других (3) — червень 2016. К. : ДП “Вид. дім зверей: в 2 т. / Д. А. Жуков. М. : Аль- “Персонал”, 2016. С. 204–216. пина нон-фикшн, 2014. 564 с. 5. Розов Н. С. Ритуалы, институты и 14. Плахтій Т. О. Архетипні засади ре- ресурсы: социальные основы тран- структуризації політичного про- сформации менталитета / Н. С. Ро- стору / Т. О. Плахтій // Публічне зов // Ценности и смыслы. — 2010. урядування : збірник. № 4 (14), чер- № 5 (8). С. 50–67. вень, 2018 (спецвипуск). Київ: ДП 6. Розов Н. С. Концептуализация свя- “Видавничий дім “Персонал”, 2018. зи / Н. С. Розов // Философия и об- С. 237–253. щество. 2017. № 1 (82). С. 29–47. 15. Росс Л., Нисбетт Р. Человек и ситу- 7. Плахтій Т. Організаційні інстру- ация: перспективы социальной пси- менти архетипного управління соці- хологии / Л. Росс, Р. Нисбетт; пер. альними системами / Т. Плахтій // с англ. В. В. Румынского; под ред. Публічне управління: теорія та Е. Н. Емельянова, B. C. Магуна. М. : практика: зб. наук. праць асоціації Аспект Пресс, 1999. 429 с. докторів наук з державного управ- 16. Плахтій Т. Основний політичний ління. Х. : Вид-во “ДокНаукДер- процес у партіях нового покоління жУпр”. № 2(18) (спецвипуск), чер- [Електронний ресурс] / Т. Плахтій // вень, 2014. С. 130–141. Збруч : веб-сайт. 27 жовтня 2019. 8. Донченко О. А. Архетиповий ме- Режим доступу: https://zbruc.eu/ неджмент: монографія / О. А. До- node/93087. нченко. Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2012. 264 с. REFERENCES 9. Лепский В. Е. Методологический и философский анализ развития про- 1. Afonin, E., & Martynov A. (2019). блематики управления / В. Е. Леп- Ukrainske dyvo: vid depresii do sot- ский. Москва : Когито-Центр, 2019. cialnogo optymizmu [Ukrainian mira- 340 с. cle: From Depression to Social Opti- 10. Дафт Р. Организационная теория mism]. Kyiv: Kyiv-Mohyla Academy и дизайн: учебник / Р. Дафт; пер. с Publishing House [in Ukrainian]. англ. В. Кузин. СПб : Питер, 2013. 2. Popovich M. (2002). Modern i post- 640 с. modern: filosofiya i polityka. [Mod- 11. Гараедаги Дж. Системное мышле- ern and Postmodern: Philosophy and ние: Как управлять хаосом и слож- Politics]. Dukh i Litera — Spirit and ными процессами. Платформа для Letter, 9–10 [in Ukrainian]. моделирования архитектуры биз- 3. Morgan, G. (1998). Imidzhy orga- неса / Дж. Гараедаги; пер. с англ. nizatsyi: vosiem modeliei organizat- Е. И. Недбальская; науч. ред. Е. В. syonnoho razvitiia [Images of Organi- Кузнецова. Минск : Гревцов Пабли- zation]. (N. Lapina, Trans.). Moskov: шер, 2007. 480 c. Vershyna [in Russian].

264 4. Plakhtiy, T. (2016). Subiektnist orga- slozhnymi protsesami. Platforma dlia nizatsii v arkhetypnomu vymiri [Sub- modelirivaniia arkhitektury biznesa jectivity of organizations in archetypal [System thinking: managing chaos dimension]. Publichne uriaduvannia: and complexity: a plaform for design- zbirnyk — Public Governance: Col- ing business architecture]. (E. I. Nied- lection, 2(3). (pp. 204-216). Kyiv: balskaia, Trans., E. V. Kuznietsova DP “Vydavnychyi dim “Personal” [in Ed.). — Minsk: Grievtsov Publisher Ukrainian]. [In Belarus]. 5. Rozov, N. S. (2010). Ritualy, instituty 12. Oleksin, A. V. (2006). Biopolitics. i resursy: socialnyie osnovy transfor- Biopolitika. Politicheskij potencial macyi mentaliteta [Rituals, institu- sovremennoj biologii: filosofskiye, tions and resources: social foundations politologicheskiye i prakticheskiye of the transformation of mentality]. aspekty. [The political potential of Cennosti i smysly — Values and mean- modern biology: philosophical, po- ings, 5 (8), 50-67 [in Russian]. litical and practical aspects]. Moscow: 6. Rozov, N.S. (2017). Konceptualizaciya Lomonosov Moscow State University svyazi [Conceptualization of Commu- [in Russian]. nication]. Filosofiya i obshchestvo — 13. Zhukov, D. A. (2014). Stoj, kto vedet? Philosophy and society, 1 (82), 29-47 Biologiya povedeniya cheloveka i dru- [in Russian]. gikh zverej: v 2 t. [Wait, Who Leads? 7. Plakhtiy, T. (2014). Organization- Biology of the Human Behavior and al Tools for Archetypal Manage- other Animals: in 2 volumes]. Mos- ment of Social Systems. Social Sci- cow: Alpina non-fiction [in Russian]. ence Research Network, June 13. 14. Plakhtiy, T. O. (2018). Archetypal Retrieved from: https://ssrn.com/ principles behind political space re- abstract=2542837. alignment. Public management: col- 8. Donchenko, O. A. (2012). Arxety- lection, 4 (14), (Special edition). (pp. povyi menedzhment: monografiya 227-243). Kyiv: DP “Vydavnychyi [Archetypal Management. Mono- dim “Personal” [in Ukrainian]. graph]. Kirovograd: Imex-LTD [in 15. Ross, L., & Nisbett, R. (1999). Che- Ukrainian]. loviek I situatsiia: perspektivy sot- 9. Lepskiy, V. E. (2019). Metodologicheskij sialnoi psikhologii [The person and i filosofskij analiz razvitiya problema- the situation: Perspectives of social tiki upravleniya [Methodological and psychology]. (V. V. Rumynskii, Trans., philosophical analysis control develop­ E. N. Yemelianova, V. S. Maguna Ed.). ment]. Moscow: Cogito-centre [in Moskov: Aspekt Press [in Russian]. Russian]. 16. Plakhtiy, T. (2019). Osnovnyj poli- 10. Daft, R. (2013). Organizatsionnaia teo- tychnyj proces u partiyax novogo po- riia I dizain [Organization theory and kolinnya [The main political process design]. (E. V. Kuznietsova, Trans.). in new generation parties]. Zbruch: Sankt Peterburg: Piter [in Russian]. veb-sait — Zbruc: website. Retrieved 11. Gharajedaghi, J. (2007). Sistemnoie from https://zbruc.eu/node/93087 myshlienie: Kak upravliat khaosom i [in Ukrainian].

265 УДК: 316.4 DOI: https://doi.org/10.32689/2617- 2224-2020-1(21)-266-277 Пономаренко Людмила Вікторівна, провідний фахівець відділу забезпечен- ня міжнародних зв’язків управління ко- мунікативними зв’язками Національної академії державного управління при Президентові України; 04050, м. Київ, вул. Пугачова, 12/2, тел.: (044) 481 21 95, e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0001-9999-6335 Пономаренко Людмила Викторовна, ведущий специалист отдела обеспечения международных связей управления ком- муникативными связями Национальной академии государственного управления при Президенте Украины; 04050, г. Киев, ул. Пугачева, 12/2, тел.: (044) 481 21 95, e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0001-9999-6335 Ponomarenko Liudmyla Viktorivna, Leading specialist of the International Relations Division, Communications Department, the National Academy for Public Administration under the President of Ukraine; 04050, Kyiv, Str. Puhachova, 12/2, tel.: (044) 481 21 95, e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0001-9999-6335

МЕНТАЛЬНІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА СУЧАСНІ ПРОЦЕСИ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЇ (АРХЕТИПНИЙ ПІДХІД)

Анотація. Розглянуто поняття ментальності українського суспільства, її особливості та роль у формуванні типових життєвих реакцій суспільства, що відображають етнопсихологічні та соціокультурні особливості українського соціуму. Проаналізовано вплив ментальності на розробку та ефективність впровадження внутрішньої та зовнішньої політики, керування внутрішніми соціальними процесами, культурним розвитком тощо. На прикладах пока- зано роль історичного досвіду у формуванні ментальності українського су- спільства. Виокремлено окремі архетипи — трудівника, кочівника, вчителя, жер- тви та воїна як такі, що мали суттєвий вплив на формування української

266 ментальності, а через неї мають безпосередній вплив на процеси інституціо- налізації в Україні, процеси державотворення та націєтворення. Зазначено, що через досвід попередніх поколінь українців значною мірою сформовано поведінкові та захисні реакції поколінь нинішніх, а також згенеровано певні страхи й комплекси у суспільстві. Через архетип трудівника розглянуто стан та перспективи розвитку тру- дових ресурсів в Україні. У межах архетипу кочівника досліджено міграцій- ні процеси в українському суспільстві. Роль інтелігенції в державотворчих та націєтворчих процесах проаналізовано через призму архетипу вчителя. У контексті архетипу жертви вивчено особливості світосприйняття україн- ців як представників постколоніального суспільства. А через архетип воїна схарактеризовано найактивнішу, пасіонарну частину суспільства та її роль у розбудові держави та творенні нації. Зазначено строкатість українського суспільства та фактори, які на це впливають. Визначено елементи, необхідні для формування здорового гро- мадянського суспільства та гармонійного розвитку держави, творення нації. Підкреслено зв’язок між ментальністю суспільства та лідерськими якостями перших осіб, яких таке суспільство обирає. Ключові слова: ментальність, суспільство, архетип, державотворення, націєтворення. МЕНТАЛЬНОСТЬ УКРАИНСКОГО ОБЩЕСТВА И ЕЕ ВЛИЯНИЕ НА СОВРЕМЕННЫЕ ПРОЦЕССЫ ИНСТИТУЦИОНАЛИЗАЦИИ (АРХЕТИПНЫЙ ПОДХОД) Аннотация. Рассмотрено понятие ментальности украинского общества, ее особенности и роль в формировании типичных жизненных реакций об- щества, которые отражают этнопсихологические и социокультурные осо- бенности украинского социума. Проанализировано влияние ментальности на разработку и эффективность внедрения внутренней и внешней полити- ки, управления внутренними социальными процессами, культурным разви- тием и т. д. На примерах показана роль исторического опыта в формирова- нии ментальности украинского общества. Выделены отдельные архетипы — труженика, кочевника, учителя, жер- твы и воина как имевшие существенное влияние на формирование украин- ской ментальности, а через нее имеют непосредственное влияние на процес- сы институционализации в Украине, процессы формирования государства и нации. Отмечено, что через опыт предыдущих поколений украинцев в значительной степени сформированы поведенческие и защитные реакции поколений нынешних, а также сгенерированы определенные страхи и ком- плексы в обществе. Через архетип труженика рассмотрены состояние и перспективы разви- тия трудовых ресурсов в Украине. В рамках архетипа кочевника исследова- ны миграционные процессы в украинском обществе. Роль интеллигенции в процессах формирования государства и нации проанализирована сквозь

267 призму архетипа учителя. В контексте архетипа жертвы изучены особен- ности мировосприятия украинцев как представителей постколониального общества. А через архетип воина охарактеризована самая активная, пасси- онарная часть общества и ее роль в развитии государства и создании нации. Отмечена пестрота украинского общества и факторы, которые на это вли- яют. Определены элементы, необходимые для формирования здорового гра- жданского общества и гармоничного развития государства, создания нации. Подчеркнута взаимосвязь между ментальностью общества и лидерскими качествами первых лиц, которых такое общество избирает. Ключевые слова: ментальность, общество, архетип, формирование госу- дарства, формирование нации. MENTALITY OF UKRAINIAN SOCIETY AND ITS IMPACT ON MODERN PROCESSES OF INSTITUTIONALIZATION (ARCHETYPAL APPROACH) Abstract. The article deals with the concept of mentality of Ukrainian society, its peculiarities and role in formation of typical life reactions of society, which re- flect the ethno-psychological and socio-cultural features of Ukrainian society. The influence of mentality on development and effectiveness of national and foreign policy implementation, management of internal social processes, cultural develop- ment, etc. is analysed. The examples show the role of historical experience in men- tality formation of Ukrainian society. Separate archetypes are distinguished — toiler, nomad, teacher, victim and warrior, as those having significant influence on the formation of the Ukrainian mentality, and through it have a direct impact on the processes of institutionali- zation in Ukraine, the processes of state-building and nation-building. It is noted that due to the experience of the previous generations of Ukrainians, the beha- vioural and defensive reactions of the generations of the current ones have been largely formed, as well as certain fears and complexes in the society have been generated. Through the archetype of the toiler the state and prospects for development of labour resources in Ukraine are studied. The nomad archetype explores migra- tion processes in Ukrainian society. The role of the intelligentsia in state-building and nation-building processes is analysed through the prism of the teacher arche- type. In the context of the victim archetype, the peculiarities of the worldview of Ukrainians as representatives of post-colonial society have been studied. And through the archetype of the warrior the most active, passionate part of society and its role in state-building and nation-building are characterized. The diversity of Ukrainian society and the factors that influence it are noted. The elements necessary for the formation of a healthy civil society and the har- monious development of the state and the creation of the nation are identified. The relations between the mentality of the society and the leadership qualities of the top public officials chosen by such society are emphasized. Keywords: mentality, society, archetype, state-building, nation-building.

268 Постановка проблеми. Поняття цей досвід і відіграє провідну роль у ментальності можна охарактеризу- формуванні ментальності сучасного вати як специфіку сприйняття та українського суспільства, що відріз- тлумачення світу, властиву тому чи няється доволі строкатим характе- іншому народу, нації, соціальним ром, і якому притаманні як позитив- суб’єктам, що уособлюється певни- ні, так і негативні риси. ми соціокультурними феноменами. Якщо проаналізувати менталь- Ментальність формується через ність українського суспільства, то поведінкові стереотипи, специфі- можна спрогнозувати подальші пер- ку форм та способів їх виразу, інте- спективи розвитку Української дер- лектуальні та емоційні реакції, що жави, щоб уникнути помилок, які в ґрунтуються на історичному досвіді, минулому вже призводили до втрати а також через архетипи культури та свободи та незалежності. соціопсихологічну налаштованість Аналіз останніх досліджень і соціальних суб’єктів. Ментальність публікацій. Національна менталь- формує типові життєві реакції су- ність, національна ідентичність, на- спільства, що відображають ет- ціональний характер неодноразово нопсихологічні та соціокультурні ставали предметом досліджень на- особливості певних соціумів. Саме уковців, які підходили до вивчен- ментальність є ланцюжком, що єд- ня українського суспільства з різ- нає матеріальне та духовне у житті них боків. Окремо вирізняються суспільства [1, c. 369]. напрацювання у цій сфері у пра- Ментальність суспільства фор- цях М. Грушевського, Д. Донцова, мує свого роду сценарій, що поєд- С. Кримського, В. Липинського. нує історичні, культурні, традиційні, Водночас питання формування поведінкові та емоційні, свідомі та національної свідомості та менталь- підсвідомі елементи, за яким відбу- ності суспільства залишаються ак- вається розвиток такого суспільства. туальними в процесах державо- та На основі ментальності окремого націєтворення в Україні. народу і ґрунтуються його втрати Мета статті полягає в дослідженні та перемоги, зовнішня та внутрішня ментальності українського суспіль- політика, економічне зростання та ства та її впливу на сучасні процеси культурний розвиток, державо- та інституціоналізації у рамках архе- націєтворення. типного підходу. Розуміння ментальності україн- Виклад основного матеріалу. ського суспільства відіграє важливу Українське суспільство відрізняєть- роль для розробки та впроваджен- ся своєю традиційністю, консерва- ня ефективної політики, керування тивністю. Українці, у переважній внутрішніми соціальними процеса- своїй більшості, неохоче сприймають ми, культурним розвитком тощо. зміни та реформи, підсвідомо остері- Досвід попередніх поколінь гаючись їх, що часто є виправдано, українців має багате відображення тримаючись давно усталених соці- в архетипах, що закладені в україн- альних систем та норм. Як наслідок, ських традиціях та культурі. Саме українському суспільству властива

269 певна інертність, очікування пев- традиційні для українського су- ного зовнішнього стимулу, “грому”, спільства архетипи, які об’єднали щоб “перехреститися”, тобто вжити в собі досвід та шаблони поведінки конкретних активних дій. попередніх поколінь. Серед архети- Дуже вдало свого часу охаракте- пів, які особливо актуальні для роз- ризував українське суспільство та витку Української держави сьогодні, його ментальність Микола Гоголь, варто виокремити, зокрема, архети- відзначивши його своєрідну супе- пи трудівника, кочівника, вчителя, речливість, поєднання двох проти- жертви та воїна. Саме вони форму- лежних кольорів спектру, де з’єд- ють строкатий образ сучасного укра- налися “європейська обережність їнця, характер якого хоч і має певні та азійська безтурботність, просто- відмінності залежно від регіону, але душність та хитрість, сильне діяльне загалом поєднує ряд традиційних начало та превеликі лінощі й млість, архетипів. потяг до розвитку й вдосконален- У ментальності будь-якої люди- ня — і між тим намагання здаватися ни закладено певні сценарії, очіку- таким, що зневажа досконалість” [2]. вані результати — від держави, су- Українська ментальність успішно спільства і самих себе. Однак досвід адаптується до викликів сьогодення, попередніх поколінь українців не однак саме така її гнучкість і стає на лише формує поведінку та захисну перешкоді ефективності управлін- реакцію поколінь нинішніх, а й ге- ських процесів у державі. Непослі- нерує певні страхи й комплекси у довна внутрішня політика, а з нею суспільстві. Відображенням же такої політична, економічна, культурна і ситуації є цілий ряд ризикових для навіть територіальна невизначеність подальшого розвитку держави та її підвищують рівень тривожності та інституціоналізації тенденцій, які з підозрілості у суспільстві. роками набувають все більш загроз- Історичний досвід, на основі ливого характеру. якого ґрунтується українська мен- Українці традиційно вважають- тальність, в основному мав доволі ся працелюбною нацією. В україн- травматичний характер — лише за ській літературі міцно вкоренив- останнє століття українці пережили ся архетипний образ роботящого дві світові війни, здобуття та втрату українського селянина, хлібороба, незалежності, голодомори, насиль- справжнього господаря. І навіть ницьку колективізацію та русифіка- наймитуючи, українець зазвичай зо- цію, масові репресії, етнічні чистки бражується вмілим майстром своєї тощо. Власна історія навчила укра- справи. Сучасний середньостатис- їнців остерігатися не лише чужих, тичний українець вже не є земле- а й своїх. Манкуртами, людьми без робом. Однак його й досі вирізняють історичної пам’яті, і досі називають фаховість та працьовитість. українців, які зрадили не тільки свій На жаль, наша держава нині пе- народ, а й самих себе [3]. реживає доволі складний період у На формування української мен- сфері трудових ресурсів. Україна ли- тальності великий вплив справили шається однією з найбідніших євро-

270 пейських країн, рівень оплати праці леність олігархату, робота “в тіні” та якої — один з найнижчих у Європі. У зарплати “в конвертах”, маніпуляції той же час висококваліфіковані пра- зі сплатою податків породжують цівники з Україні високо ціняться в напруженість та невдоволеність су- країнах Європейського Союзу, куди спільства. вони зараз активно їдуть працюва- Велику роль відіграє у суспільстві ти, як і численні некваліфіковані і підсвідомий страх, що залишився у працівники. Брак європейських тру- багатьох поколінь українців, які ще дових ресурсів поповнюється укра- не забули, як у їхніх прадідів-підпри- їнськими заробітчанами, водночас ємців, непманів, держава відбирала український ринок праці залишаєть- бізнес, а у прадідів-селян, хліборо- ся у програші, як і українська еконо- бів, — та ж держава вигрібала з ко- міка загалом. мор весь провіант. Непередбачува- Негативний вплив на якість укра- ність державної політики ставить в їнських трудових ресурсів мав і ра- уразливе становище сучасний малий дянський період української історії, та середній бізнес. коли українці працювали на дер- У ситуації, що має місце, дер- жаву, а не на власний достаток, тож жава виступає не гарантом стабіль- єдиною “мотивацією” були лише ності, захисником інтересів найак- каральні силові методи держави, як тивнішої частини свого населення, а от розкуркулювання, насильницька швидше непередбачуваною караль- колективізація, трудодні, відсутність ною машиною, яка стримує не тіль- паспортизації селян тощо. ки розвиток власного підприємни- Сучасний же ринок праці в Укра- цтва, а й перешкоджає іноземному їні є логічним продовженням вже інвестору заходити на український закладеної попередніми століття- ринок. ми реальності. У той час як частина Такі негативні тенденції свідчать громадян готова працювати та роз- про слабкість контролюючих та ре- виватися, створювати власний біз- гулюючих функцій держави. Страх нес та нові робочі місця, сплачува- та невпевненість у завтрашньому дні ти податки у бюджет своєї держави, гальмують розвиток українського інша частина суспільства банально бізнесу та й української економіки в у цьому не зацікавлена та все ще цілому. сподівається на отримання певної Питання трудових ресурсів тісно гарантованої “залізної миски риса” пов’язане ще з однією загрозливою від держави. І якщо в радянський для України тенденцією — зовніш- період рівень прибутків практично ньою трудовою міграцією. не вирізняв представників різних У силу політичних, соціальних, професій між собою, то сьогодні си- економічних чи ідеологічних чин- туація кардинально змінилася. Роз- ників багато поколінь українців ви- рив між прибутками багатих і бідних рішували залишити власну домівку колосальний. Слабкість контролю з у пошуках кращої долі деінде, звер- боку держави над походженням при- таючись до архетипу кочівника — бутків окремих громадян, вседозво- людини, вільної обирати свій шлях

271 та рухатись уперед, залишаючи у ми- Якщо для попередніх поколінь нулому своє попереднє життя. мігрантів причини для виїзду за Декілька хвиль української емі- кордон мали швидше політико-іде- грації, особлива друга — між світо- ологічне підґрунтя, то для мігрантів вими війнами та третя — після Дру- нинішніх провідну роль відіграють гої світової війни, вкрай негативно фінансові чинники. А втрата моло- відобразилися на українському су- дого, працездатного населення є ка- спільстві. Було втрачено частину тастрофічною для держави, яка вже найбільш активних та продуктивних зіштовхнулася з кадровим голодом верств населення: це й представники та з демографічною кризою. Держа- інтелігенції, церкви та проукраїнські ва не забезпечує базових суспільних політичні діячі, і військовослужбов- потреб у соціальному захисті, пра- ці, які свого часу підтримали ідею цевлаштуванні, гідній оплаті праці української незалежності або як ко- тощо. лишні військовополонені виявилися Однак поряд з базовими потреба- непотрібні радянському команду- ми — фізіологічними, безпековими ванню, і звичайні українці, які були та соціальними, у певному прошарку приречені на винищення або емігра- суспільства існує стійкий запит на цію лише через власну національ- задоволення більш високих потреб ність. [7]. З точки зору управління маса- Водночас за десятиліття еміграції ми значно перспективніше вигля- вже для сучасної незалежної Укра- дає сценарій, за яким суспільство їни було втрачено чимало блиску- вдовольняється задоволенням лише чих вчених, висококваліфікованих базових потреб. Таким суспільством фахівців та й просто працездатних значно простіше керувати. Суспіль- людей. Трудова міграція приносить ство, зацікавлене у пізнанні нового, в Україні мільярди доларів кожного духовному розвитку та самовдоско- року [4]. Однак ця цифра є свідчен- наленні, стає некерованою силою, ням катастрофічної економічної та здатною до аналізу та саморозвит- соціальної ситуації в країні, адже ку. Відсоток таких громадян завжди свідчить про мільйони її громадян, порівняно невеликий, однак їм ха- які не змогли знайти роботу з до- рактерна велика активність, пасіо- стойною заробітною платою вдома нарність, достатня, щоб “запалити” і були змушені їхати на заробітки в інших співгромадян, щоб змінити інші країни [5]. Частина з них по- політичний курс цілої країни або за- вернеться в України, але решту для хистити її незалежність. країни буде втрачено. Такі перспек- У кожній розвинутій спільноті тиви б’ють не лише по економічному є певні авторитети, які в силу влас- розвитку, а й по демографічному по- ного досвіду чи знань, здатні істот- тенціалу України. Адже українська но впливати не лише на громадську нація не тільки стрімко старішає, а думку, а на суспільні процеси зага- ще й стабільно демонструє від’єм- лом. Традиційно така роль закріплю- ний природний приріст населення ється за представниками інтеліген- [6]. ції — науковцями, дослідниками, ви-

272 нахідниками, письменниками, мит- інтелігенції, особливо митці, які цями, лікарями тощо. Мова йде про через власну творчість говорили з той самий архетип вчителя, настав- людьми зрозумілою тим мовою, вва- ника, який з висоти свого досвіду жалися ворожими, відверто шкідли- здатний поділитися мудрістю, вико- вими елементами, виразниками бур- нувати дорадницьку функцію. Але жуазного націоналізму. сьогодні свідомістю українського Мисляча інтелігенція відіграє суспільства керують медійні персо- важливу роль не лише для державо- нажі, самозвані експерти-одноденки, творення, а й для творення нації. Не блогери тощо. дарма ж у радянський період зни- У час інформаційних технологій щення інтелігенції, як носія укра- українське суспільство звикло спо- їнської ментальності, відбувалося живати інформаційний “фастфуд”. особливо жорстко та цинічно. Одні Інформація подається у вигідній, лише розстріли української інтелі- легкій для споживання формі, яка не генції в урочищі Сандармох нанесли вимагає аналізу чи осмислення. Су- непоправні втрати українській куль- часне українське суспільство виріз- турі, наслідки яких відчуваються і по няється високою емоційністю, яку цей день. За один день напівосвічені легко використовують у ворожій ін- виконавці-чекісти, можливо й не од- формаційній війні. Відсутність ефек- нією кулею на двох, як розповідаєть- тивного контролю з боку держави за ся у популярному міфі про вбивство безсистемними, а часто й відверто Миколи Куліша та Леся Курбаса, але ворожими інформаційними потока- позбавили українське суспільство ми, які спрямовуються на українське великої частки його мислячої, актив- суспільство через засоби масової ко- ної еліти [8]. Їхніми руками радян- мунікації, призвела до ряду систем- ська окупаційна влада змінила хід них поразок України в інформацій- української історії назавжди. ному протистоянні з ворогом. Архетип вчителя певною мірою Причини такої ситуації можна перегукується з архетипом лідера, відшукати, якщо знову ж таки звер- гетьмана, авторитету, до якого до- нутися до української історії, де й слухається вся нація. На жаль, по- закрався збій у світосприйнятті су- статі на кшталт Богдана Хмельниць- спільства. Представники інтелігенції кого чи Івана Мазепи трапляються в здавна вважалися найбільш мисля- українській історії рідко. А більшість чою верствою населення. Пов’язано сучасних гетьманів не в силі втрима- це в першу чергу з тим, що саме лю- ти гетьманську булаву. дина розумової праці, з ґрунтовною Українська ментальність ще в ціл- освітою та життєвим досвідом — ком собі монархічній Європі відки- вчитель, лікар, священник, тради- нула принцип спадковості влади, зу- ційно вважалася авторитетом в укра- пинившись на виборчій системі, яка їнському суспільстві. У радянський передбачала зміну старого гетьмана, період ставлення до так званої інте- як тільки він переставав бути вираз- лігенції було доволі зневажливим. У ником інтересів громади та її захис- той же час представники української ником. Ця сама ментальність сьо-

273 годні не дозволяє покірно прийняти налаштовані до Росії, складає аж нав’язані ззовні шаблони поведінки. 57 %. У той же час до росіян, яких Як тільки народ розчаровується в респонденти, очевидно, сприймають моральному авторитеті чи в лідері, окремо від держави-агресора, в якій то без зайвих зволікань скидає того з ті живуть і яку створюють, позитив- п’єдесталу. Пошук українського геть- но ставиться 77 % українців [9]. мана — нескінченний процес, як і на- Навіть після вторгнення росій- ївна віра у доброго господаря, який ський військ в Україну, окупації швидко наведе лад у державі. Однак українських земель, вбивств, кату- для наведення ладу необхідні драко- вань, інформаційної війни, брехні та нівські мірі, що одразу ж викликає зради українці не спроможні назива- шалений опір тих, хто ще вчора голо- ти речі своїми іменами, а продовжу- сував за вже згадане наведення ладу. ють наївно вірити в дружбу народів Почути ж голос здорового глузду за та братні народи. хором маргіналів на манкуртів, які Жодні дії агресора не здатні від- волають нині особливо гучно, прак- крити очі “ментально контуженій” тично неможливо. жертві. Складається враження, що Століття колоніального гніту, те- кожному другому пересічному но- риторіальна та культурна окупація сію української ментальності конче наклали значний відбиток на мен- необхідно радитися зі “старшим бра- тальність українського суспільства, том” щодо кожного свого хоч трохи нагородивши його чималим пере- важливого рішення, вдовольнятися ліком комплексів та психологічних другими ролями і мовчки спостері- бар’єрів. Страх перед фактичним гати, як серйозні міжнародні парт- знищенням та страх брати на себе нери вирішать за нього його ж власні відповідальність як за самого себе, проблеми, не цікавлячись особливо, так і за долю своєї країни, активува- чи влаштовує таке рішення самого ли в ментальності українського су- українця. Здобутий досвід перемог спільства архетип жертви. Людина не додає такому українцю впевне- не визнає себе жертвою, не усвідом- ності, а змушує ще більше сумніва- лює себе такою, відмовляється ба- тися в собі, соромитися своїх успі- чити проблему загалом. Більше того хів та применшувати їх. Як писав у жертва виправдовує свого кривдни- вступі до своєї поеми “Мазепа” Во- ка. На українців можна приміряти лодимир Сосюра, “І гнів, і муку не- й комплекс меншовартості, і навіть озору співаю я в ці дні журби, коли приписати своєрідний суспільний лакеї йдуть угору й мовчать раби…” Стокгольмський синдром тощо. Ін- [10]. шим чином неможливо пояснити, Але такій свого роду закомплек- чому після років фактичної росій- сованості частини українського со- сько-української війни, загибелі ти- ціуму протистоїть її друга частина, сяч військовослужбовців та мирних не вражена рабським менталітетом. жителів, українці і досі бачать у су- Високі ставки у боротьбі за власну сідній державі друга та партнера. свободу та незалежність завжди на- Кількість українців, які позитивно дихали українців, активуючи у су-

274 спільній свідомості архетип воїна. Дійсно цікавим та обнадійливим Зовнішня загроза завжди була най- для України є той факт, що нині в ка- кращим каталізатором для виявлен- тегорію захисника України потрапи- ня у суспільстві жертв та воїнів, ра- ли не тільки безпосередньо військо- бів та героїв. вослужбовці та добровольці. Тобто Архетипний воїн цілком здатен архетип воїна було активовано у протистояти ворогу не тільки на ментальності усіх громадян, неза- фізичному рівні, а й на ментально- лежно від їх статі, віку, освіти чи ма- му — протистояти своїм страхам, теріального достатку, хто присвятив зовнішньому навіюванню та штуч- себе іншим видам боротьби — волон- ним шаблонам поведінки. У сучас- терству, інформаційному супротиву, ному українському суспільстві вже патріотичному вихованню тощо. протягом тривалого часу простежу- Висновки та перспективи по- ється протистояння двох систем сві- дальших досліджень. У військовій тобачення, двох ментальностей, в ос- боротьбі українське суспільство нові однієї з яких — архетип жертви, втратило велику частину своєї вій- а другої — воїна. І якщо носії першої ськової еліти. Репресивна радян- виразно сумують за минулим і праг- ська машина суттєво прорідила ряди нуть возз’єднатися зі своїм катом, української інтелігенції. Еміграція якого щиро вважають рятівником, то спричинила втрати серед активних носії ментальності воїна готові бра- та працездатних верств населення. ти на себе відповідальність за долю Антиукраїнська внутрішня політика власної країни, самостійно прийма- призвела до того, що українське сус- ти рішення, а за потреби і захищати- пільство почало втрачати свою наці- ся — на донбаських териконах чи на ональну ідентичність. теренах дипломатії, культури, науки, На світосприйняття сучасного спорту. Поле бою для кожного вої- українця впливає величезна кіль- на — це Україна. кість факторів, серед яких походжен- Так вже історично склалося, що ня, виховання, освіта, регіон прожи- українці різних поколінь були зму- вання, професія, рівень достатку та шені воювати зі своїми сусідами, про- ін. Це є причиною диверсифікації у тистояти їхнім імперським амбіціям. політичних поглядах, рівні готовно- Це й породило свого роду ментальну сті до змін, баченні бажаних цілей та установку, у наслідок якої у разі во- шляхів для їх досягнення. рожої загрози “онуки хапали зі стіни Успішна держава — це у першу дідову шаблю”. Подібні реакції влас- чергу гармонійна держава, яку тво- тиві найактивнішим, пасіонарним рять представники не тільки проу- представникам суспільства, які пер- країнської політичної еліти, але й шими відповідають на виклики, які свідомі громадяни, мисляча інтелі- постають перед суспільством у часи генція, креативні митці, боєздатна випробувань. У той же час, вони є й армія. У кожному суспільстві є і хлі- найбільш уразливими, адже несуть бороби, і воїни. Суспільство не мо- пряму загрозу своїм противникам — же складатися лише з воїнів, хтось внутрішнім та зовнішнім. має вирощувати і хліб, щоб годува-

275 ти своє військо. Процвітання своєї Українське суспільство поступо- власної сильної держави та задово- во позбавляється від штучних мен- лення матеріальних і духовних по- тальних вкладок радянського ви- треб її громадян повинні бути тією робництва, поволі повертаючись до метою, що дійсно з’єднає різні вер- власних коренів та традицій. Гіркі сти населення у єдине громадянське ліки дають найкращий результат для суспільство. одужання українського суспільства. І важливу роль тут відіграє саме Сильну державу спроможні побуду- традиція, спадковість поколінь, хо- вати лише сильні громадяни, а вони роша репутація, досвід та освіта. У в Україні є, і вони вже зробили свій процесах творення держави та нації, рішучий крок на шляху до успішно- в управлінських процесах ці чинни- го творення Української держави та ки повинні бути враховані в першу нації. Подальші наукові досліджен- чергу. З хама, як кажуть у народі, не ня повинні відбуватися саме у цьому може бути пана. На жаль, щоб усві- напрямі. домити цю просту істину, і виборець має бути не представником населен- ня, яке прагне лише “хліба та видо- СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ вищ”, а мислячим громадянином. ДЖЕРЕЛ Нація отримує тих керманичів, на 1. Ментальність [Електронний ресурс]: яких заслуговує. Тож не дивно, що Філософський енциклопедичний населення намагається обрати своїм словник / за ред. В. І. Шинкарука. лідером рівного собі, не розуміючи, К.: Абрис, 2002. С. 369. Режим до- що для розвитку держави та її добро- ступу: http://shron1. chtyvo.org.ua/ буту, лідер держави не може бути по- Shynkaruk_Volodymyr/Filosofskyi_ середністю без знань та досвіду. Для entsyklopedychnyi_slovnyk.pdf 2. Гоголь Н. В. Статьи из “Арабесок” будівництва будинку у першу чергу [Електронный ресурс]. Режим потрібен архітектор, а вже потім ви- доступа: http://gogol-lit.ru/gogol/ конроб та будівельники. Це лише в kritika-gogolya/vzglyad-na-sostavle- радянські часи “кухарка” могли ке- nie-malorossii.htm рувати державою. Не може керувати 3. Манкурт [Електронний ресурс]. Українською державою і малорос, Режим доступу: http://sum.in.ua/f/ оскільки це вже пряма загроза наці- mankurt ональній безпеці, державним інтер- 4. За рік заробітчани переведуть в есам та самій незалежності як такій. Україну 12,2 мільярда доларів — Справжній лідер держави, той прогноз НБУ [Електронний ресурс]. Режим доступу: https:// самий архетипний гетьман, повинен www. epravda.com.ua/news/2019/ мати три “П” — порядність, професі- 02/7/645072/ оналізм та патріотизм. І це правило 5. Сардалова Е. (Не)реальні цифри. має бути поширено не лише на пер- Хто і як рахує українських шу особу, а на всіх державних служ- заробітчан? [Електронний ресурс]. бовців та посадових осіб місцевого Режим доступу: https://www.radios- самоврядування, на посадовців усіх voboda.org/a/news-skilky-ukraiin- рівнів. tsiv-za-kordonom/29821865.html

276 6. Демографічні тенденції в Україні billion — the NBU forecast]. (Feb- потребують комплексного підходу ruary 7, 2019) www.epravda.com.ua на державному рівні [Електронний Retrieved from https://www.epravda. ресурс]. Режим доступу: https:// com.ua/news/2019/02/7/645072/ www.msp.gov.ua/news/14711.html [in Ukrainian]. 7. Піраміда потреб людини за Маслоу: 5. Sardalova E. (March 17, 2019) (Ne)re- 7 основних рівнів [Електронний alni tsyfry. Khto i yak rakhuie ukrain- ресурс]. Режим доступу: https://bu- skykh zarobitchan ? [(Not) real num- sines.in.ua/piramida-potreb-lyudyny- bers. Who and how counts Ukrainian za-maslou-7-osnovnyh-rivniv/ guest workers?]. www.radiosvoboda. 8. Винен… бо Куліш [Електронний org Retrieved from https://www.ra- ресурс]. Режим доступу: https:// diosvoboda.org/a/news-skilky-ukrai- www.radiosvoboda.org/a/24491111. intsiv-za-kordonom/29821865.html html [in Ukrainian]. 9. Ставлення населення України до 6. Demohrafichni tendentsii v Ukraini Росії та населення Росії до України, potrebuiut kopleksnoho pidhkodu лютий 2019 року [Електронний na derzhavnomu rivni [Demographic ресурс]. Режим доступу: https:// trends in Ukraine require a compre- kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports hensive approach at the state level]. &id=831&page=1&t=13 (January 29, 2018) www.msp.gov.ua 10. Сосюра В. Мазепа [Електронний Retrieved from https://www.msp.gov. ресурс]. Режим доступу: https:// ua/news/14711.html [in Ukrainian]. ukrclassic.com.ua/katalog/s/sosyura- 7. Piramida potreb liudyny za Maslow: volodimir/544-volodimir-sosyura- 7 osnovnykh rivniv [Maslow’s hiera­ mazepa-poema rchy of human needs: 7 basic levels]. (November 13, 2017) busines.in.ua Retrieved from https://busines.in.ua/ REFERENCES piramida-potreb-lyudyny-za-maslou- 7-osnovnyh-rivniv/ [in Ukrainian]. 1. Mentalnist [Mentality]. (January 8. Vynen… bo Kulish [Guilty…for be- 7, 2016). shron1.chtyvo.org.ua Re- ing Kulish]. (February 21, 2012) trieved from http://shron1.chtyvo. www.radiosvoboda.org Retrieved org.ua/Shynkaruk_Volodymyr/ from https://www.radiosvoboda. Filosofskyi_entsyklopedychnyi_ org/a/24491111.html [in Ukrainian]. slovnyk.pdf [in Ukrainian]. 9. Stavlennia naselennia Ukrainy do 2. Hohol N. V. (2000) Stati iz “Arabesok” Rosii ta naselennia Rosii do Ukrainy, [Articles from “Arabesques”]. gogol- liutyi 2019 roku [Attitude of the pop- lit.ru Retrieved from http://gogol-lit. ulation of Ukraine to Russia and the ru/gogol/kritika-gogolya/vzglyad- population of Russia to Ukraine, Feb- na-sostavlenie-malorossii.htm [in ruary 2019]. (March 12, 2019) kiis. Russian]. com.ua Retrieved from https://kiis. 3. Mankurt [Mankurt]. (2013) sum. com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id= in.ua Retrieved from http://sum. 831&page=1&t=13 [in Ukrainian]. in.ua/f/mankurt [in Ukrainian]. 10. Sosiura V. (2019) Mazepa [Mazepa]. 4. Za rik zarobitchany perevedut v ukrclassic.com.ua Retrieved from Ukrainu 12,2 miliarda dolariv — https://ukrclassic.com.ua/katalog/s/ prohnoz NBU [Within a year, guest sosyura-volodimir/544-volodimir-so- workers will transfer to Ukraine $ 12.2 syura-mazepa-poema [in Ukrainian].

277 УДК: 159.923.2-053.6:141.78 DOI: https://doi.org/10.32689/2617- 2224-2020-1(21)-278-290 Самарська Лада Олександрівна, студентка, Стокгольмська школа економіки у Ризі, Латвія, 1005, Рига, вул. Патверсмес, 22, тел.: +3 (712) 932 15 38; e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0002-1635-6648 Самарская Лада Александровна, cтудентка, Стокгольмская школа еко- номики в Риге, Латвия, 1005, г. Рига, ул. Патверсмес, 22, тел.: +3 (712) 932 15 38; e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0002-1635-6648 Samarska Lada Oleksandrivna, Bachelor student, Stockholm School of Eco- nomics in Riga, Latvia, 1005, Riga, Str., Patversmes, 22, Latvia, tel.: +3 (712) 932 15 38; e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0002-1635-6648 Сас Наталія Миколаївна, доктор педагогічних наук, доцент, Пол- тавський національний педагогічний уні- верситет імені В. Г. Короленка; 36003, м. Полтава, вул. Соборності, 40, тел.: +38 (068) 922 32 16; e-mail: Sasnat2008@ gmail.com ORCID: 0000-0003-0308-6092 Сас Наталия Николаевна, доктор педагогических наук, доцент, Полтавский национальный педагогиче- ский университет имени В. Г. Королен- ко; 36003, м. Полтава, ул. Соборности, 40, тел.: +38 (068) 922 32 16; e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0003-0308-6092 Sas Nataliia Mykolayivna, Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Poltava V. G. Korolenko Nation- al Pedagogical University; 36003, Poltava, Str. Sobornosti, 40, tel.: +38 (068) 922 32 16; e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0003-0308-6092

278 ФОРМУВАННЯ НОВИХ ІДЕНТИЧНОСТЕЙ В ОСОБИСТОСТІ МОЛОДОЇ ЛЮДИНИ ЕПОХИ ПОСТМОДЕРНУ (НА ПРИКЛАДІ СТУДЕНТА/ ШКОЛЯРА ЗА ОБМІНОМ)

Анотація. Обґрунтовано актуальність питання щодо формування нових ідентичностей в особистості молодої людини епохи постмодерну (на прикла- ді студента/школяра за обміном). Для суспільства постмодерну характерні рухливість, ефективність, різноманітність, особиста активність. Найбільш рухливою й активною є студентська та шкільна молодь, зокрема, студенти/ школярі за обміном. Формування нових ідентичностей в умовах навчання в країнах, де вони не є громадянами, в умовах необхідності виявляти і роз- вивати у себе здатність долати міжнародні мовні та міждержавні бар’єри, оперативно встановлювати контакти, успішно адаптуватися до іншого ос- вітнього простору є можливим завдяки достатньо складним психологічним та поведінковим механізмам. У фокусі механізмів зміни ідентичності, як: успішність вирішення проблем, поведінка в ситуації вибору, особисті яко- сті. Проаналізувавши проведене опитування, виявилося, що 97,5 % учасни- кам довелося долати труднощі під час навчання/проживання за кордоном і 22,3 % зазначили, що не повністю їх подолали. Більшість (72,8 %) студентів під час вирішення проблем віддавали перевагу раціональному підходу. Про- те, конкретизація емоційних почуттів виявила їх повний спектр: підвищене занепокоєння, безпорадність, зниження самооцінки, агресія, сильне бажан- ня вирішити проблему якнайшвидше, страх звернутись за допомогою, апа- тія, азарт вирішити проблему, роздратування. Результати опитування підтвердили необхідність цілеспрямованого фор- мування у студентів/школярів національної та власної гідності, потреби пізнавати світ, себе, мати сенс власного життя, уміння адаптуватися до змін та існувати в полікультурному просторі. Зрештою, зумовлюючи необхід- ність змін у вищій освіті, політики у сфері вищої освіти. Ключові слова: эпоха постмодерну, формування нових ідентичностей, студенти/школярі за обміном, успішність вирішення проблем, поведінка в ситуації вибору, особисті якості. ФОРМИРОВАНИЕ НОВЫХ ИДЕНТИЧНОСТЕЙ В ЛИЧНОСТИ МОЛОДОГО ЧЕЛОВЕКА ЭПОХИ ПОСТМОДЕРНА (НА ПРИМЕРЕ СТУДЕНТА/ШКОЛЬНИКА ПО ОБМЕНУ) Аннотация. Обоснована актуальность вопроса формирования новых идентичностей в личности молодого человека эпохи постмодерна (на при- мере студента / школьника по обмену). Для общества постмодерна харак- терны подвижность, эффективность, разнообразие, личная активность. Наиболее подвижной и активной является студенческая и школьная моло-

279 дежь, в частности, студенты / школьники по обмену. Формирование новых идентичностей в условиях обучения в страны, где они не являются гражда- нами, в условиях необходимости выявлять и развивать у себя способность преодолевать международные языковые и межгосударственные барьеры, оперативно устанавливать контакты, успешно адаптироваться к другому образовательному пространству возможно благодаря достаточно сложным психологическим и поведенческим механизмам. В фокусе такие механизмы изменения идентичности, как: успешность в решении проблем, поведение в ситуации выбора, личные качества. Проанализировав результаты проведен- ного опроса, выявлено, что 97,5 % участникам пришлось преодолевать труд- ности при обучении / проживания за границей и 22,3 % отметили, что не вполне их преодолели. Большинство (72,8 %) студентов при решении про- блем предпочитали рациональный подход. Однако, конкретизация эмоцио- нальных чувств обнаружила их полный спектр: повышенное беспокойство, беспомощность, снижение самооценки, агрессия, сильное желание решить проблему как можно быстрее, страх обратиться за помощью, апатия, азарт решить проблему, раздражение. Результаты опроса подтвердили необходимость целенаправленного формирования у студентов / школьников национального и собственного достоинства, потребности познавать мир, себя, осмысленно относиться к собственной жизни, умение адаптироваться к изменениям и жить в поли- культурном пространстве. В конечном итоге — необходимость изменений в высшем образовании, политики в сфере высшего образования. Ключевые слова: эпоха постмодерна, формирование новых идентично- стей, студенты / школьники по обмену, успешность решения проблем, пове- дение в ситуации выбора, личные качества. FORMATION OF NEW IDENTITIES IN THE PERSONALITY OF A YOUNG PERSON OF THE POSTMODERN AGE (ON THE EXAMPLE OF AN EXCHANGE STUDENT) Abstract. In the article, the authors substantiate the relevance of considering the issue of the formation of new identities in the personality of a young person of the postmodern era (on the example of an exchange student). The most mobile and active are students and school youth, in particular, exchange students. The formation of new identities in the context of studying in non-national countries, in the need to identify and develop the ability to overcome international linguis- tic and interstate barriers, to establish contacts quickly, to successfully adapt to another educational space is possible due to sufficiently complex psychological and behavioral mechanisms. The focus is on such mechanisms of identity change as success in solving problems, behavior in the situation of choice, personal quali- ties. An analysis of the results of the survey revealed that 97,5 % of the partici- pants had to overcome difficulties during their study/stay abroad and 22,3 % indicated that they had not completely overcome them. Most (72,8 %) students preferred a rational approach to problem-solving. However, the specification of

280 emotional feelings revealed their full spectrum: increased anxiety, helplessness, decreased self-esteem, aggression, strong desire to solve the problem as soon as possible, fear to seek help, apathy, excitement to solve the problem, irritation. The results of the survey confirmed the need for purposeful formation of na- tional pride and self-esteem in students, the need to know the world, themselves, make sense of their own lives, the ability to adapt to change and to exist in a multicultural space. Ultimately, this necessitates a change in higher education, change in policies towards higher education. Keywords: postmodern era, formation of new identities, exchange students, successful problem solving, choice behavior, personal qualities.

Постановка проблеми. Проблема здобували вищу освіту за межами формування нових ідентичностей в своєї держави, а їхня прогнозована особистості молодої людини епохи кількість у 2020 році сягне 5,8 млн постмодерну уявляється надзвичай- [3]. но актуальною і характеристиками Під впливом нових соціально- епохи, і характеристикою вікових економічних і правових, зрештою, особливостей молоді, і змістом по- життєвих умов, кожна молода лю- няття ідентичності, і важливістю дина змінює свою ідентичність. У підтримання, подальшого розвитку той же час здійснюється і зворотній ідентичності у напряму, необхідному вплив: “…ідентичності реагують на для прогресивного суспільного по- соціальну структуру, підтримуючи, ступу. модифікуючи або навіть радикально Сучасне суспільство постмодерну, її перетворюючи” [4, с. 264]. Зокре- на відміну від суспільств премодер- ма, зумовлюючи необхідність змін у ну та модерну [1] характеризується вищій освіті, політики у сфері вищої надзвичайною рухливістю. Новими освіти. “наративами” постмодернізму є: пер- “Ідентифікаційний синдром” [5] фоманс — мінливість подій, ситуа- проявляється у вигляді нових меха- тивність; симулякр (творчий монтаж нізмів соціогрупових ідентичностей імітованої реальності); ефективність і вмотивовує до досліджень. (а не істина); мова й комунікація як Аналіз останніх публікацій за джерела легітимації знань; актуаль- проблематикою та визначення не- ність завдань, що належать до кате- вирішених раніше частин загальної горії “тут і тепер” [2]. Цінностями в проблеми. У дослідженнях Е. Афоні- постмодернізмі вважають свободу, на, З. Бови, М. Козловець, О. Коліс- різноманітність, толерантність і по- ника, О. Литвинчук, Л. Музиченко, гляд на суспільство, де “всі автори й Т. Потапчук, М. Чутори розкрива- актори”. ються часткові питання проблеми, Найбільш рухливою групою є що досліджується: молодь. Так, за даними ЮНЕСКО, • особливості формування іден- всього у 2010 році 3,6 млн студентів тичності в постмодерні, взаємозв’я-

281 зок індивідуальних ідентичностей школярем знань і навичок у навчаль- та суспільних структур — Е. Афонін ному закладі країни, в якій він не є [4], М. Чутора [1]; громадянином та характеризуємо їх- • соціально-психологічні та ві- нє соціальне відчуття як граничний кові особливості формування іден- стан [14]. тичності в студентському віці — Соціальний стан, соціальне само- З. Бова [6], Л. Музиченко [7], Т. По- відчуття молодої людини — студента тапчук [8], С. Ревенко [9]; за обміном, можна позначити термі- • вплив соціокультурних контек- нами “marginal” (той, хто що знахо- стів на формування ідентичності — диться на межі), “migrant” (пересе- О. Колісник [5], М. Козловець [10], ленець), “homo zwischens” (від нім. О. Литвинчук [11], Я. Котенко [12]. zwischen — між). Автори зазначають, що зміна Соціальне відчуття того, хто на- ідентичності у суспільстві постмо- вчається за кордоном характери- дерного типу відбувається: зується граничним станом: впливу • під впливом девальвації тради- іншої культури, традицій, норм пове- ційних цінностей, різкої зміни темпу дінки та необхідністю дотримувати- життя, значного розмежування по- ся цінностей, норм та правил країни колінь, прискорення процесів відчу- перебування; необхідністю облашту- ження [4]; вання побуту за новим зразком або • змішування цінностей, тради- знаходження припустимих замін- цій, норм, різноманітних культур, ників; вибудовування альтернативи тому формування ідентичності є сталому і звичному образу “Я” (у складним і кризовим явищем М. Чу- тому числі — рівня власних освітніх тора [1]. прагнень та обмежень). Стосовно української молоді Таким чином, змістом формуван- формування ідентичності молодої ня ідентичності молодої людини під людини поєднує традиційно-укра- час навчання за кордоном є пошук їнську (на відміну від радянської) та власного самоусвідомлення, само- загальноєвропейську цивілізаційну оцінювання, самототожності в нових ідентичність [13]. Формується но- умовах життя й навчання. ва — сучасна система національних Мета статті. Формування нових цінностей, нові — сучасні прагма- ідентичностей в особистості моло- тично-реалістичні орієнтири для ді- дої людини епохи постмодерну (на яльності, які становитимуть основу прикладі студента/школяра за обмі- національної ідентичності громадян ном) не було предметом спеціальних України в майбутньому. наукових досліджень, що й вмотиву- Особливої уваги, на наш погляд, вало наукові розвідки. У фокусі такі заслуговує формування нових іден- механізми як: успішність вирішення тичностей у студентів/школярів за проблем, поведінка в ситуації вибо- обміном. ру, особисті якості. Під поняттям “студенти за обмі- Виклад основного матеріалу до- ном” розуміємо соціальне явище, слідження з повним обґрунтуванням статус і процес здобуття студентом/ отриманих наукових результатів.

282 Поширення, вплив на методологію Предмет праць філософа сучасної науки та освіти справляють Е. Муньє — людська особа, якій при- філософські теорії прагматизму та таманні передусім такі риси, як со- персоналізму. В основі прагматиз- ціальна мобільність, ініціативність, му — погляди американських мисли- свобода, відповідальність і мораль- телів У. Джеймcа [15], Дж. Дьюї [2], ність [18]. Найвища цінність особи — Ч. Пірса [16]. Основна мета філосо- її апріорна продуктивна активність, фії, науки, освіти, згідно з міркуван- здатність до вдосконалення. Світ нями У. Джеймса, Дж. Дьюї, Ч. Пір- речей виникає як продукт об’єктив- са, полягає в пошуку шляху, що веде ності іманентних можливостей осо- до успіху. Так, Ч. Пірс вважає, що іс- би, як речове втілення її безкінечних тинність знань, ідей, понять переві- творчих потенцій. Е. Муньє повер- ряють за ступенем їхньої корисності. нув європейську філософську думку На думку У. Джеймса, це реалізують в русло ставлення до особи як до фе- на підставі досвіду, фактів, успіху. номену культури, свідомого суб’єкта Дж. Дьюї стверджує, що важливим історії, який має почуття соціальної критерієм є спроможність розв’язу- й моральної відповідальності, право вати проблемні ситуації. Тобто іс- і творчі можливості подолати про- тинні ті концепції, ідеї та теорії, які блеми природи та суспільства [18, стають результативно вигідними, с. 127–133]. плідно спрацьовують у життєво важ- В. Кремень наголошує, що в со- ливих обставинах, ведуть до досяг- ціально-історичному плані пост- нення прагматичних цілей [2]. модернізм відтворює “некероване Н. Вяткіна, реконструюючи тео- зростання складності”, глобальну ретичні побудови прагматизму що- кризу взаємин людини з природою до теорії істини, знання й життєвих і суспільством. Новими “наратива- цінностей з проекцією на сучасну ми” постмодернізму є: перфоманс — філософію освіти, цитує висновок мінливість подій, ситуативність; си- Б. Рассела про два різновиди пі- мулякр (творчий монтаж імітованої знання: по-перше, пізнання фактів, реальності); ефективність (а не іс- по-друге, пізнання спільних зв’язків тина); мова й комунікація як дже- між фактами. Із цим розрізненням рела легітимації знань; актуальність тісно пов’язане інше, а саме: існує завдань, що належать до категорії пізнання, яке може бути описане як “тут і тепер” [2]. Цінностями в пост- “відображення”, і пізнання, що скла- модернізмі вважають свободу, різно- дається зі здатності до розумної дії манітність, толерантність і погляд на [17]. Ці два види пізнання (за Н. Вят- суспільство, де “всі автори й актори”. кіною) згодом породжують дві різні В умовах швидкої зміни навко- філософії освіти, дві методології, два лишнього середовища, підвищеної підходи до викладання і навчання. ризикованості, невизначеності акту- Розуміння пізнання як “здатності алізується об’єктивна необхідність до розумної дії”, на наш погляд, має формування нових моделей соціаль- важливе значення в руслі досліджу- ної поведінки, конструювання осо- ваної проблеми. бистісної системи цінностей та іден-

283 тифікаційних структур (Г. Андреєва значенні альтернатив та прийняття [19], О. Совєтова [20]). Дослідники відповідальності за те чи інше рішен- наголошують, що здатність до легкої ня [19]. Причетність означає здат- зміни ідентифікаційних структур ність до активної співпраці, діалогу, стає вже не патологією, а чинником порозуміння й співпереживання. норми: постійна соціальна мінли- На основі аналізу публікацій су- вість із необхідністю формує суб’єк- часних авторів: аналітиків професій- та, який легко змінює ролі й відпо- них компетентностей (N. Enna [21], відні їм ідентичності. В оцінюванні А. Goldman[22]), науковців (О. Ку- людини епохи постмодерну, що ви- дрявцева, У. Крюгер [23]), оглядо- будовує свій “відкритий проект вих видань (наприклад, Live journal ідентичності”, варіює лише елемент [24]), доповіді Римського клубу(гру- особистої креативності: чи то вона день 2017) [25] стосовно успішності створює цей проект, так би мовити, опанування нових компетентностей “за образом і подобою” суперечли- в майбутньому, нами виявлено на- вого буття, чи зазначені особливості ступне. Усі автори наголошують повсякденності змушують її шукати на важливості соціальних компе- й/або продукувати нові змісти, що тентностей: соціального інтелекту стають основою ідентичності. [27], здатності швидко встановлю- У роботах Р. Хенві та М. Боткіна вати стосунки [3], соціальній ком- обґрунтовується важливість фор- петенції у складі Я-концепції [23], мування у молоді здатності роби- встановлювати ефективні зв’язки з ти усвідомлений вибір. На думку іншими людьми [21; 24]. Особисті Р. Хенві, освіта є одним з найваж- особливості, які на думку експер- ливіших принципів, призначених тів сприятимуть опануванню нових допомогти кожній людині увійти у компетентностей такі: “відкрита сві- світ, гармонічно вписатися в систему домість”, загострене відчуття нового, взаємозв’язків на культурному, соці- здатність “вловити, сприйняти нове” альному, економічному та інших рів- [26]; здатність реагувати на виклики нях сучасного життя. Головна теза “ментально й фізично” [3]. Напри- М. Боткіна — необхідність переходу клад, жити у світі наносекунд, на- кожного індивідуума від несвідомо- нометрів [27], віртуальних світів [3] го пристосування до світу на позиції тощо. Частину здатностей успішної активної та розумної соціальності, людини майбутнього нині відносять свідомого передбачення та особи- до надздатностей: зокрема, здатність стої причетності. При цьому поняття адекватно вести себе в ситуації не- “передбачення” виступає у Боткіна скінченного стресу й цейтноту [26], як своєрідна широка вимога успіш- уміння мислити поза рамками і пра- ного вирішення нових ситуацій, які вилами [21], здатність реагувати раніше не зустрічалися в житті ін- ментально і фізично на виклики [3]. дивідуума, передбачення та прогно- Формування нових ідентично- зування подій та їх наслідків, спів- стей “студентів за обміном”, “зару- відношення останніх зі справжнім і біжних студентів”, “міжнародних майбутнім, особиста ініціатива у ви- студентів”, “мобільних” студентів”,

284 “іноземних учасників освітнього тримкою до приймаючої родини та процесу” в умовах здобуття студен- друзів у країні за обміном. Значною том/школярем знань і навичок у на- підтримкою залишаються рідні та вчальному закладі країни, в якій він близькі з рідної країни. Звертаємо не є громадянином, в умовах необ- увагу, що допомогу з боку іншого хідності виявляти і розвивати у себе студента за обміном вказали тільки здатність долати міжнародні мовні 3,6 % учасників. Пояснення очевид- та міждержавні бар’єри, оперативно но в тому, що студенти, які водночас встановлювати контакти, успішно перебувають в граничному стані, пе- адаптуватися до іншого освітнього реживають однакові проблеми і під- простору є можливим завдяки до- тримки одне в одного не шукають, а статньо складним психологічним та можливо, і не можуть надати. поведінковим механізмам. У січні– На думку учасників, наступні лютому цього року було проведено фактори приводили їх до успіху у он-лайн опитування студентів/шко- вирішенні проблеми: аналіз завдан- лярів, які у поточному навчально- ня — 37 %; планування і вирішення му році знаходяться на навчанні за проблеми — 54,3 %; прийняття відпо- кордоном. Загальні результати такі: відальності за результати вирішення 97,5 % учасників опитування довело- проблеми — 58 %; “соціальне відво- ся долати труднощі під час навчан- лікання” — 14,8 %; “пошук соціаль- ня/проживання за кордоном і 22,3 % ної підтримки” — 18,5 %. Результати відзначили, що не повністю їх подо- визначають, що студенти за обміном лали. переважно використовують успішні Не зважаючи на те, що більшість копінг-стратегії. Власне, бути фіна- (72,8 %) студентів віддавали перева- лістом програми за обміном для під- гу раціональному підходу, конкрети- літка — це неабиякий успіх. Участь зація емоційних почуттів виявила їх у відбіркових турах, у заходах з під- повний спектр: підвищене занепо- готовки до навчання та перебування коєння — 54,3 % безпорадність — в іншій країні позитивно впливають 37 %; зниження самооцінки — на обрання успішних поведінкових 24,7 %; агресія — 13,6 %; сильне стратегій. Як свої фактори успіш- бажання вирішити проблему як- ності вирішення складних ситуацій найшвидше — 56,8 %; страх зверну- під час навчання і перебування за тись за допомогою — 22,2 %; апатія — кордоном запропоновано: диплома- 18,5 %; азарт вирішити проблему — тичність і комунікація; зміна свого 12,3 %; роздратування — 38,3 %. ставлення до проблем — 3,6 %. Надмірна кількість викликів, необ- На питання “Що стримувало хідність раптового реагування спри- успіх у вирішенні проблеми?” — чиняла, очевидно, різні копінг-стра- 35,8 % опитаних відповіли: “…песи- тегії: конструктивні і деструктивні. містичні думки про власні досяг- Результати опитування доводять, нення”. За цими відповідями: куль- що фіналісти програм міжнародного турний шок, переоцінка цінностей, обміну доволі комунікативні, швид- відсутність звичного оточення, необ- ко адаптуються, звертаючись за під- хідність розпочинати “з нуля”. Стра-

285 тегії “пошук винних”, “уникнення”, 1,2 % опитаних, що свідчить про “зволікання” на які вказали відпо- вплив емоційної складової вибору. відно 17,3 %, 45,7 %, та 42 % опита- Вибір в умовах нового культурного них відносяться до неконструктив- та соціального середовища, воче- них. Як відомо, між використанням видь, схожий на вибір в екстремаль- копінг-стратегій орієнтованих на них умовах, коли мають місце часові, уникнення, відволікання, емоційне ресурсні та інформаційні обмежен- реагування, агресивний відгук на ня. Тим більшою, на наш погляд, має ситуацію та успішністю вирішення бути підготовка до дій, подібних до проблеми має місце обернено-про- екстремальних, та важливішим є ви- порційна залежність. В умовах не- роблення відповідних навичок. знайомого оточення обрання зга- Проведене опитування переко- даних поведінкових реакцій може нало, що школярі/студенти, які бе- мати вкрай негативні наслідки. Тим руть участь в програмах обміну, для більшого значення набувають нави- вирішення проблем переважно оби- ки саморегуляції, яких, очевидно не- рають ефективні копінг-стратегії, у вистачило. випадку вибору намагаються обира- Необхідність адаптуватися у но- ти найкращий варіант з можливих. вому середовищі, змінити поведін- Результати опитування підтвердили кові стереотипи, оціночні судження необхідність цілеспрямованого фор- обумовлювали ситуацію тотального мування успішної поведінки студен- вибору. На моральний вибір (рішен- тів/школярів за обміном. ня “між добром і злом”) або вибір Висновки і перспективи подаль- з альтернатив вказали, відповідно, ших досліджень. Підсумовуючи усе 48,1 % та 51,9 % опитаних. Серед про- вище сказане, слід зазначити, що блем, які доводилося вирішувати, формування нових ідентичностей 42 % опитаних вказали на чітко “студентів за обміном”, “зарубіжних структуровані (з відомими причин- студентів”, “міжнародних студен- но-наслідковими зв’язками) про- тів”, “мобільних” студентів”, “інозем- блеми. 60,5 % учасників опитування них учасників освітнього процесу” в зазначили неструктуровані (з не- умовах здобуття студентом/школя- відомими можливими наслідками) рем знань і навичок у навчальному проблеми, що вимагали розв’язання. закладі країни, в якій він не є грома- Серед критеріїв, якими керуються дянином можливе завдяки достат- у випадку вибору учасники опиту- ньо складним психологічним та по- вання, 64,2 % обирають найкращий ведінковим механізмам. Особливого варіант з можливих; 19,8 % — уни- значення в процесі навчання набуває кають найгіршого; 13,6 % — обира- збереження балансу між рідною та ють варіант з мінімальним ризиком; іншою культурами, не протистав- 1,2 % — обирають найбільш передба- ляючи їх, а встановлюючи зв’язки чуваний варіант; 1,2 % — діють за- З. Бова [6]. лежно від ситуації. Звертає увагу, що Очевидно, що подолання кри- найбільш передбачуваний варіант зових та конфліктних ситуацій в у якості критерію обирають тільки умовах необхідності виявляти і

286 розвивати у себе здатність долати 3. Santiago P., Tremblay K., Basri E., міжнародні мовні та міждержавні Arnal E. Tertiary Education for the бар’єри, оперативно встановлюва- Knowledge Society: Social Features, ти контакти, успішно адаптуватися Equity, Innovation, Labour Market, до іншого освітнього простору при- Internationalisation. Vol. 2. Paris. 2008. P. 243. водить до зменшення розподілу на 4. Концептуальні засади взаємодії по- своїх і чужих й зростанню потреб у літики й управління: навч. посіб. / самооцінці і саморозвитку. На наш Е. А. Афонін та ін. Київ. 2010. С. 264. погляд, відбір здійснюється на ко- 5. Колісник О. В. До проблеми визан- ристь особистостей, здатних жити в чення соціокультурних контекстів граничних станах. “Цвішенс”, з онто- понять “ідентичності” та “самоіден- логічної точки зору — це особистість, тифікації” // Соціологічний аналіз яка перманентно перебуває в стані сучасних соціокультурних проце- альтернативності, яка перебуває в сів. Колективна монографія /за ред. ситуації “між” (переоцінки ціннос- В. В. Танчера. Київ. 2017. С. 118– 132. тей, переорієнтації цілей та ін.); у 6. Бова З. В. Становлення соціальної контексті окресленої проблеми — в ідентичності студентської молоді в ситуації перманентного оновлення інтеркультурному освітньому про- власних знань, умінь, навичок... сторі. Вісник Національного тех- Дані результати переконують сто- нічного університету України “Ки- совно актуальності і перспективнос- ївський політехнічний інститут”. ті теми дослідження; підтверджують Серія “Філософія. Психологія. Пе- необхідність цілеспрямованого фор- дагогіка”. Київ. 2008. № 3. С. 16–19. мування у студентів/школярів наці- 7. Музиченко Л. В. Чинники фор- ональної та власної гідності, потреби мування ідентичності в юності. Наукові записки Національного пізнавати світ, себе, мати сенс влас- університету “Києво-Могилян- ного життя, уміння адаптуватися до ська академія”. Київ. Т. 22. Ч. II. змін і існувати в полікультурному С. 296–299. просторі, зрештою — особистості, 8. Потапчук Т. В. Соціально-психо- яка не тільки не загубить себе в мно- логічні особливості формування жині культурних світів, а сформує ідентичності в студентському віці. свою неповторну соціально-культур- Наукові записки Національного ну ідентичність. державного університету ім. М. Го- голя. Серія “Психолого-педагогічні СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ науки”. 2013. № 2. С. 64–67. ДЖЕРЕЛ 9. Ревенко С. П. Сучасні підходи до вивчення ідентичності особистості 1. Чутора М. Особливості форму- юнацького віку // Наука і освіта. вання ідентичності в постмодерні. 2013. № 7. С. 196–199. Держава і суспільство. 2013. № 2. 10. Козловець М. А. Феномен націо- С. 400–403. нальної ідентичності: виклики гло- 2. Кремень В. Г. Прагматизм // балізації: монографія. Житомир. В. Г. Кремень, В. В. Ільїн. Філосо- 2009. 558 с. фія: мислителі, ідеї, концепції : під- 11. Литвинчук О. Cоціальна та особи- ручник. Київ, 2005. С. 296–310. стісна ідентичність: cоціально-фі-

287 лософський аналіз // Наукові за- https://www.huffingtonpost. com/ писки Національного університету nicholas-еnna. (дата звернення: “Острозька академія”. Серія “Філо- 22.06.2017). софія”. 2011. Вип. 8. С. 195–202. 22. Goldman Alex What skills will work- 12. Котенко Я. Локальна ідентичність ers need to succeed in tomorrow’s як умова розвитку об’єднаних те- workplace? URL: http://www.iftf. риторіальних громад (навчальний org/future-now/articledetail/3-new- модуль). Київ. 2016. 44 с. invaluable-work-skills-for-2018. 13. Сас Н.М. Колективне Несвідоме (дата звернення: 3.09.2018). і національна ідентичність укра- 23. Кудрявцева О., Крюгер У. Компе- їнців. Формування національної тентностное поле личности ХХI ідентичності молоді: синергія тео- века. URL: https://edrid.ru/ rid/21. рії та практики: матеріали Всеукр. (дата звернення: 10.09.2018). наук.-практ. конф., м. Полтава, 3–5 24. Общие требования/ ключевые от- квітня 2019 р. Полтава : ПНПУ, личия от современной системы. 2019. С. 135–137. Live journal. URL: http:/valieva. 14. Самарська Л.О. “Студент по об- livejournal.com/477333.html. (дата міну” : визначення соціального та звернення: 12.09.2018). особистісного аспектів. Актуальні 25. Weizsaecker E., Wijkman, A. Come соціально-філософські проблеми On! Capitalism, Short-termism, сучасності : матеріали Х Всеукр. Population and the Destruction of the студентської наукової конферен- Planet. Springer. 2018. 220 p. ції, м. Умань, 16 листопада 2017 р. 26. Семенец А. Люди со знания- Умань, УНПУ, 2017. С. 41–43. ми “как у всех” станут лишни- 15. Джеймс У. Воля к вере. Москва. ми. URL: http:// www.rosbalt.ru/ 1997. 431 с. moscow/2018/01/26/ 1677559. 16. Пирс Ч. С. Начала прагматизма: (дата звернення: 26.01.2018) пер. с англ. СПб., 2000. — 318 с. 27. Сергієнко В. В. Постнекласична 17. Вяткіна Н. Б. Американська філо- наука як прояв постмодерну. Фі- софія прагматизму: витоки і цінно- лософські проблеми наукового сті. Американська філософія освіти пізнання : навч. посіб. Кременчук. очима українських дослідників : ма- 2011. C. 37–40. теріали Всеукр. наук.-практ. конф., м. Полтава, 22 груд. 2005 р. Полта- REFERENCES ва, 2005. С. 9-16. 18. Мунье Э. Манифест персонализма. 1. Chutora, M. (2013). Osoblyvosti for- Москва. 1999. 559 с. muvannia identychnosti v postmo­ 19. Сластенин В. А. и др. Зарубежные и derni [Features of identity formation отечественные воспитательные сис- in the postmodern]. Derzhava i sus- темы // Педагогика: учеб. пособие pilstvo — State and society, 2, 400-403 для студ. высш. пед. учеб. заведе- [in Ukrainian]. ний. Москва. 2002. С. 453. 2. Kremen, V. H., Ilin, V. V. (2005). 20. Советова О. С. Социальная психоло- Prahmatyzm [Pragmatism]. Filoso- гия инноваций (основания, исследо- fiia: myslyteli, idei, kontseptsii — Phi- вания, проблемы) : дис. … д-ра пси- losophy: thinkers, ideas, concepts. (pp. хол. наук : 19.00.05. СПб. 1998. 315 c. 296-310). Kyiv [in Ukrainian]. 21. Enna Nicholas 10 Skills The Work- 3. Santiago, P., Tremblay, K., Basri, E., force of the Future Will Need.URL: Arnal, E. (2008). Tertiary Education

288 for the Knowledge Society: Social dent age]. Naukovi zapysky Natsio­ Features, Equity, Innovation, Labour nalnoho derzhavnoho universytetu Market, Internationalisation. (Vol. 2). im. M. Hoholia. Seriia “Psykholoho- Paris [in English]. pedahohichni nauky” — Scientific 4. Afonin, E. A., et. al. (2010). Kontsep- notes of the National State University. tualni zasady vzaiemodii polityky y M. Gogol. Psychological and Peda- upravlinnia [Conceptual foundations gogical Sciences Series, 2, 64–67 [in of policy-management interaction]. Ukrainian]. Kyiv [in Ukrainian]. 9. Revenko, S. P. (2013). Suchasni pid- 5. Kolisnyk, O. V. (2017). Do prob- khody do vyvchennia identychnosti lemy vyzanchennia sotsiokulturnykh osobystosti yunatskoho viku [Modern kontekstiv poniat “identychnosti” ta approaches to the study of identity of “samoidentyfikatsii” [On the problem adolescents]. Nauka i osvita — Science of socialization of socio-cultural con- and education, 7, 196-199 [in Ukrai- texts of the concepts of “identity” and nian]. “self-identification”]. Sotsiolohichnyi 10. Kozlovets, M. A. (2009). Fenomen analiz suchasnykh sotsiokulturnykh natsionalnoi identychnosti: vyklyky protsesiv — Sociological analysis of hlobalizatsii [The phenomenon of na- modern socio-cultural processes. (pp. tional identity: the challenges of glo- 118-132). Kyiv [in Ukrainian]. balization]. Zhytomyr [in Ukrainian]. 6. Bova, Z. V. (2008). Stanovlennia sot- 11. Lytvynchuk, O. (2011). Sotsialna ta sialnoi identychnosti studentskoi osobystisna identychnist: cotsialno- molodi v interkulturnomu osvitnomu filosofskyi analiz [Social and personal prostori [Formation of social identity identity: a socio-philosophical analy- of student youth in the intercultural sis]. Naukovi zapysky Natsionalnoho educational space]. Visnyk Natsion- universytetu “Ostrozka akademiia”. alnoho tekhnichnoho universytetu Seriia “Filosofiia” — Scientific Notes Ukrainy “Kyivskyi politekhnichnyi of the National University of Ostroh instytut”. Seriia “Filosofiia. Psyk- Academy, 8, 195-202 [in Ukrainian]. holohiia. Pedahohika” — Bulletin of 12. Kotenko, Ya. (2016). Lokalna iden- the National Technical University of tychnist yak umova rozvytku obied- Ukraine “Kyiv Polytechnic Institute”. nanykh terytorialnykh hromad The Philosophy. Psychology. Pedago- (navchalnyi modul) [Local identity gy”, 3, 16-19 [in Ukrainian]. as a condition for development of uni­ 7. Muzychenko, L. V. (2003). Chyn- ted territorial communities (training nyky formuvannia identychnosti v module)]. Kyiv [in Ukrainian]. yunosti [Factors of identity formation 13. Sas, N. M. (2019). Kolektyvne Nes- in youth]. Naukovi zapysky Natsio­ vidome i natsionalna identychnist nalnoho universytetu “Kyievo-Mohy- ukraintsiv [The collective uncon- lianska akademiia — Scientific notes scious and national identity of Ukrai- of the National University “Kyiv- nians]. Formuvannia natsionalnoi Mohyla Academy”, 22(2), 296-299 [in identychnosti molodi: synerhiia teo- Ukrainian]. rii ta praktyky — The formation of 8. Potapchuk, T. V. (2013). Sotsialno- national youth identity: a synergy psykholohichni osoblyvosti formu- of theory and practice: Proceedings vannia identychnosti v studentskomu of All-Ukrainian Research-Practical vitsi [Socio-psychological peculiari- Conference. (pp. 135–137). Poltava: ties of identity formation in the stu- PNPU [in Ukrainian].

289 14. Samarska, L. O. (2017). “Student po Will Need. www.huffingtonpost.com. obminu” : vyznachennia sotsialnoho Retrieved from https://www.huffing- ta osobystisnoho aspektiv [Exchange tonpost.com/nicholas-enna [in Eng- student: defining social and personal lish]. aspects]. Aktualni sotsialno-filosofski 22. Goldman, A. (n.d.). What skills will problemy suchasnosti — Topical Socio- workers need to succeed in tomorrows Philosophical Problems of the Present: workplace? www.iftf.org. Retrieved Materials of 10th All-Ukrainian stu- from http://www.iftf.org/future- dents’ scientific conference. (pp. 41- now/articledetail/3-new-invaluable- 43). Uman, UNPU [in Ukrainian]. work-skills-for-2018 [in English]. 15. James, W. (1997). Volia k vere [The 23. Kudriavtseva, E. L., Martinkova, Will to Believe]. Moscow [in Russian]. A. A. Kompetentnostnoe pole lych- 16. Peirce C. S. (2000). Nachala prah- nosty ХХI veka [Competence-based matizma [The foundations of pragma- field of the person of XXI]. Retrieved tism]. Saint Petesburg [in Russian]. from https://edrid.ru/rid/217.015. 17. Viatkina, N. B. (2005). Amerykan- eff3.html [in Russian]. ska filosofiia prahmatyzmu: vytoky 24. Obshchie trebovaniya / klyuchevye i tsinnosti [American Philosophy of otlichiya ot sovremennoy sistemy Pragmatism: Origins and Values]. [General requirements / key dif- Amerykanska filosofiia osvity ochy- ferences from the modern system]. ma ukrainskykh doslidnykiv — The (2017). valieva.livejournal.com. Re- American Philosophy of Education trieved from http:/valieva.livejournal. through the Eyes of Ukrainian Re- com/477333.html [in Russian]. searchers: Proceedings of All-Ukrai- 25. Weizsaecker, E., Wijkman, A. (2018). nian Research-Practical conference. Come On! Capitalism, Short-termism, (pp. 9-16). Poltava [in Ukrainian]. Population and the Destruction of the 18. Mounier, E. (1999). Manifest perso­ Planet. Springer [in English]. nalizma [Manifeste au service du per- 26. Semenets, A. (n.d.). Lyudi so znani- sonnalisme]. Moscow [in Russian]. yami “kak u vsekh” stanut lishnimi 19. Slastenin, V. A., et. al. (2002). Zaru- [People with knowledge “like eve­ bezhnye i otechestvennye vospitatel- ryone else” will become superflu- nye sistemy [Foreign and domestic ous]. www.rosbalt.ru. Retrieved educational systems]. Pedagogika — from http://www.rosbalt.ru/mos- Pedagogy. (pp. 306-319). Moscow [in cow/2018/01/26/1677559 [in Rus- Russian]. sian]. 20. Sovetova, O. S. (1998). Sotsialnaya 27. Serhiienko, V. V. (2011). Postnekla- psikhologiya innovatsiy (osnovaniya, sychna nauka yak proiav postmoder- issledovaniya, problemy) [Social psy- nu. Filosofski problemy naukovoho chology of innovation (foundations, piznannia [Post-Classical Science as research, problems)]. Doctor’s thesis. a Manifestation of the Postmodern. Saint Petesburg [in Russian]. Philosophical problems of scientific 21. Nicholas, E. (December 7, 2017). 10 knowledge]. Kremenchuk [in Ukrai- Skills The Workforce of the Future nian].

290 УДК 351.851:005.332.3 DOI: https://doi.org/10.32689/2617- 2224-2020-1(21)-291-300 Семенець-Орлова Інна Андріївна, доктор наук з державного управління, доцент кафедри соціології та політології Національного авіаційного університе- ту, 03058, м. Київ, вул. Космонавта Ко- марова, 1, тел.: (044) 406 71 53, e-mail: [email protected]. ORCID: 0000-0001-9227-7426 Семенец-Орлова Инна Андреевна, доктор наук по государственному управ- лению, доцент кафедры социологии и по- литологии Национального авиационного университета, 03058, г. Киев, ул. Космо- навта Комарова, 1, тел.: (044) 406 71 53, e-mail: [email protected]. ORCID: 0000-0001-9227-7426 Semenets-Orlova Inna Andriivna, Dr. of Public Administration, Associate Рrofessor of the Department of Political Science and Sociology, National Aviation Univer- sity, 03058, Kyiv, Str. Kosmonavta Komarova, 1, tel: (044) 406 71 53, e-mail innaorlova@ ukr.net ORCID: 0000-0001-9227-7426

ТРАНСФОРМАЦІЙНЕ ЛІДЕРСТВО ТА ЦІННІСНО-ОРІЄНТОВАНЕ ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ: СУЧАСНІ ПІДХОДИ

Анотація. Проаналізовано роль трансформаційного лідерства в сучасній системі публічного управління. Зазначено, що широкі учасницькі практики у процесах вирішення проблем, спільна діяльність та делегування повно- важень, властиві концепції good governance, є високорелеватними змісту трансформаційного лідерства. Наголошено, що для належного вирішення проблем в умовах демократії життєво необхідними є участь та забезпечення “переговорів з організовани- ми мережами інтересів”. Контекст демократії уможливлює тисячі свідомих децентралізованих експериментів, що дають змогу апробувати нові моделі політичного прийняття рішень і нові форми розвитку. Частково делегую- чи функцію вироблення політики “фахівцям з вирішення проблем” (екс- пертам), держава покладає на них додаткові обов’язки щодо встановлення

291 постійного діалогу із суспільством і сприянню його подальшого розвитку у напрямі самокерованості та самоорганізації. Здійснено порівняння змісту трансформаційного та трансакційного лі- дерства, співставлені їх основні характеристики. Ефективне лідерство, в тому числі у публічному секторі, все більше пов’язане з формуванням ін- тенсивного колективного розуму (intense collective intelligence). Обґрунтовано, що сучасна публічна політика позначає врегулювання тих аспектів людської діяльності, які вимагають спільних громадських дій. Про- аналізовано поняття ціннісно-орієнтованого публічного управління з точ- ки зору підходу стратегемності. Наголошено на тому, що трансформаційне лідерство може сприяти нарощенню інституційної спроможності органів публічної служби. Ключові слова: публічне управління, ціннісно-орієнтоване публічне управління, трансформаційне лідерство, трансакційне лідерство, дистрибу- тивне знання. ТРАНСФОРМАЦИОННОЕ ЛИДЕРСТВО И ЦЕННОСТНО- ОРИЕНТИРОВАННОЕ ПУБЛИЧНОЕ УПРАВЛЕНИЕ: СОВРЕМЕННЫЕ ПОДХОДЫ Аннотация. Проанализирована роль трансформационного лидерства в современной системе публичного управления. Отмечено, что совместные практики в процессах решения проблем, сов- местная деятельность и делегирование полномочий високорелеватные со- держанию трансформационного лидерства. Отмечено, что для решения проблем в условиях демократии — жизненно необходимые участие и обеспечение “переговоров с организованными сетя- ми интересов”. Контекст демократии позволяет апробировать новые моде- ли политического принятия решений и новые формы развития. Частично делегируя функцию выработки политики “специалистам по решению про- блем” (экспертам), государство возлагает на них дополнительные обязан- ности по установлению постоянного диалога с обществом и содействию его дальнейшего развития в направлении саморегулируемости и самооргани- зации. Проведено сравнение содержания трансформационного и трансакцион- ного лидерства, сопоставлены их основные характеристики. Эффективное лидерство, в том числе в публичном секторе, все больше связано с формиро- ванием интенсивного коллективного разума (intense collective intelligence). Обозначено, что современная публичная политика обозначает урегулиро- вания тех аспектов человеческой деятельности, которые требуют совместных общественных действий. Проанализированы понятия ценностно-ориенти- рованного публичного управления с точки зрения подхода стратегемности. Отмечено, что трансформационное лидерство может помочь наращиванию институционального потенциала органов публичной службы перед новыми вызовами.

292 Ключевые слова: публичное управление, ценностно-ориентированное общественное управление, трансформационное лидерство, транзакционное лидерство, дистрибутивное знание. TRANSFORMATION LEADERSHIP AND VALUE-ORIENTED PUBLIC MANAGEMENT: MODERN APPROACHES Abstract. The conducted study concluded that good governance concept focuses on the worker’s management approach and also include broad joint practices in problem-solving processes, joint activities and delegation of au - thority. Participation and “negotiations with organized networks of interest” are vital to properly address problems in a democracy. The context of democracy makes thousands of conscious decentralized experiments, allows new models of political decision-making and new forms of development to be tested. Partly delegating of the policy-making function to “problem-solving specialists” (experts), the state places additional responsibilities on them to establish a permanent dialogue with society and to promote its further development towards self–determination and self–organization. The article compares the content of the definitions of “transformation leader- ship” and “transactional leadership”, comparing the characteristics of these types of leadership. Effective leadership, including in the public sector, is increasingly linked to the formation of an intense collective mind (intense collective intel- ligence) and simultaneously with the creation of a caring and supportive culture in the organization; it is increasingly worth of using situations of leadership prac- tices, that is, adapting the form of leadership to the nature of the problem that needs to be solved is important. The concept of value-oriented public management from the point of view of strategy approach is analyzed. Both practitioners and scientists are increas- ingly interested in the idea of public value as a way of understanding govern- ment performance, informing policy making and building service delivery. The further development of the study of “knowledge organization” was obtained. The special potential of transformation leadership in the Ukrainian society is emphasized. Key words: public management, value-oriented public management, transfor- mational leadership, transactional leadership, distributive knowledge.

Постановка проблеми. Систе- все більшої кількості партисипатив- ма публічного управління у ХХІ ст. них практик. З іншого боку, склад- закономірно має нарощувати спро- ність проблем суспільного розвитку можність реагувати на низку контро- зумовлює необхідність швидкого ре- версійних викликів. Подальший роз- агування зі сторони органів публіч- виток демократії зумовлює потребу ної влади, що складно пов’язується із

293 часозатребуваністю широких публіч- глянута з точки зору нової концепції них дискурсів із певних питань. трансформаційного лідерства у роз- Сучасні інформаційні техноло- різі підходу ціннісно-орієнтованого гії створюють можливість надавати публічного управління та можливо- численну кількість адміністративних стей його впровадження в Україні. послуг в автоматизованому режимі. Мета статті — дослідити цінніс- Це певним чином спрощує діяль- ний концепт публічного управління ність органів публічного управління. у рамках парадигми трансформацій- З іншого боку, сучасні інформаційні ного лідерства. можливості створюють уявлену си- Виклад основного матеріалу. Не- туацію “високоекспертності” позиції зважаючи на те, що українське сус- кожного громадянина. Останній, ви- пільство знаходиться на порозі 4-ї користовуючи відчуття одночасної промислової революції, управлінські присутності он-лайн із політиками, системи нашої реальності більше експертами, науковцями, претендує відповідають індустріальній епосі. на рівноправність донесення своєї Як зауважила О. Балакірєва у своє- “протоекспертної” позиції з питань, му виступі 29 листопада на відкритті що потребують вузькокваліфікова- дослідницького інтернет-порталу, за них знань, широкій громадськості. результатами моніторингових до- Учені Стенфордського Дослід- сліджень (опитано 63635 державних ницького Інституту (США) в проце- службовців в Україні), можна ствер- сі своїх досліджень дійшли висновку, джувати, що стан професійного ето- що 12 % ефективного управління (що су службовців в цілому є розмитим. є управлінським аналогом понят- З одного боку, він не відповідає ра- тя лідерства) залежать від знань, а дянській бюрократичній системі і 88 % — від правильної взаємодії з гомогенного характеру службовців людьми. Фактором, що може поспри- радянської епохи. З іншого боку, ще яти нарощенню інституційної спро- не склалася демократична модель можності органів публічної служби державної служби, хоча про певну перед новими викликами, на нашу гетерогенність та неоднорідність ції думку, є трансформаційне лідерство. професійної групи уже є підстави го- Аналіз останніх досліджень і пу- ворити. Наприклад, позитивом роз- блікацій. Питання лідерства є пред- витку професійної культури держав- метом наукових досліджень відомих них службовців наразі є зафіксоване зарубіжних вчених: І. Адізеса, У. Бен- зростання негативного ставлення до ніса, М. Вебера, С. Кові, Г. Мінсберга, корупційних вигід та отримання по- В. Парето, Ф. Фідлера та ін. Серед ві- дарунків. Хоча, з іншого боку, збе- тчизняних вчених, що вивчали про- рігається гендерний дисбаланс, — блему лідерства та ціннісно-орієнто- жінку респоненти визначають менш ваного публічного управління, варто бажаною на державній службі, аніж назвати Е. Афоніна, Р. Войтович, чоловіка. Можемо стверджувати, що І. Дегтярьової, М. Логунової, С. Не- наразі ми не маємо у достатній кіль- стулі, Т. Новаченко та ін. У даній кості робочих зразків для справді де- роботі проблема лідерства буде роз- мократичних систем менеджменту,

294 що відповідали б потребам службов- ма державного управління не зможе ців в аспекті самостійності прийнят- відповісти на виклики часу, якщо тя рішень і самоврядування (self- суспільні інтереси не будуть поєдна- determination and self-government). ні з індивідуальними прагненнями Як стверджує А. Замулін, на зміну державних службовців. Тут йдеться співробітникам, націленим на вико- і про справжнє задоволення нема- нання наказів, що спускаються “звер- теріальними винагородами (повага, ху”, у сучасних організаціях прихо- натхнення, що сприяють реалізації дять високоосвічені люди. Нерідко власних уявлень про хороше життя), багато підлеглих знають більше про які надає публічна служба, і про оцін- діяльність компанії, володіють більш ку службовцями свого життя чесно досконалими аналітичними техноло- та цілісно. гіями і концепціями, ніж їхні лідери. Потребами вітчизняного держав- У такій ситуації “розумні лідери усві- ного службовця є прояв активностей домлюють наявність цього парадоксу у таких напрямках: статусу, а ефективні лідери звільня- • постійно удосконалювати свої ють і мобілізують дистрибутивне переваги привабливого лідера; знання своїх підлеглих” [1]. • підвищувати стандарти, надиха- Знаннєва економіка вимагає но- ючи людей власним прикладом; вого стилю лідерства. • узгоджувати свій спосіб життя з Генератором інституційних змін реаліями державного сектора; у державній службі стають процеси • культивувати в собі інтерес до самоідентифікації, всередині яких людей; знаходиться людська особистість. • бути незмінно працелюбним; Цю тезу підтверджують польські • цінувати нематеріальні вигоди; експерти через підхід трактування • розвивати свою природну до- органів державної служби знаннєвими питливість і на основі цього — при- організаціями. Основна мета знан- нести позитивні зміни в Україну, нєвих організацій — виготовляти ведучи активне наповнене життя [2, нематеріальні блага, цінність яких c. 319]; прив’язана до креативності та ініці- • демонструвати відповідальність ативності, які генеруються в процесі за забезпечення публічного інтересу, їх створення. Креативність та інно- проявляючи свою громадянську по- вації починаються із вмотивованих зицію. людей. Тому характеристика успіш- Наповнене професійне життя дер- них знаннєвих організацій — фана- жавного службовця, його ініціатив- тичне зосередження на залученні й ність та сумлінність та робочому міс- утриманні найактивніших знаннє- ці значною мірою залежить від таких вих працівників. Причому не ціною умов: високих зарплат, а можливістю по- 1) стан потоку — вміння повністю будувати кар’єру, сповнену сенсу віддатися відкриттю нового, отри- [2, c. 331]. Публічний сектор надає манню нового досвіду, цікавій про- людям найбільшу можливість для фесійній діяльності (фахівці, які от- значущої творчості та впливу. Систе- римують задоволення від занурення

295 в нові ідеї можуть знайти велику вну- блення політики, сповнена просвіт- трішню мотивацію, щоб працювати в ництвом широких верств населення, галузі тривалий час); що може забезпечувати плюралізм 2) наповненість сенсом, тобто повноважень і громадського контро- необхідність бути частиною чогось лю, який запобігатиме абсолютизації “більшого” (наприклад, управління влади. Практична реалізація політи- командою, що несе відповідальність ки як публічного навчання, заснову- за майбутнє міста дає ширші мож- ється на цінностях участі, спільного ливості для відкриття нового і нових вироблення рішень, децентралізації, цікавих знайомств, ніж керування що передбачає використання діа- філією банку); логу, спілкування, співпраці, актив- 3) справжні стосунки з людьми ну участь у здійсненні публічного (інтерес до людей, прагнення ділити- вибору як способів виробництва і ся новими ідеями, формування капі- здійснення політики [3, с. 533]. Її талу відносин); результатом є формування так зва- 4) об’єктивні життєві досягнення ного “доброго громадянина”, що від- [2, c. 326]. повідатиме реаліям системи “добро- Характер роботи публічного сек- го (належного) врядування” (good тору буде цікавим для самовідданих governance). У цій концепції публіч- людей, що орієнтуються на суспіль- на політика сприймається не у тер- ний інтерес. Щоб таких фахівців ста- мінах “результатів” та “наслідків”, а вало більше, важливим буде постійне через участь і комунікацію. зміцнення ціннісних основ світогляду За умов ліберальної демократії державних службовців. Це забезпе- “простір публічної політики” більш чить успішне виконання останніми заселений, тому роль дебатів сто- своїх обов’язків, знівелює потребу на- совно цілей та засобів вироблення явності різноманітних антикорупцій- публічної політики необхідний. Гро- них органів, адже механізми добро- мадяни, в свою чергу, виступають не чесної діяльності стануть наріжною споживачами, а формувальною си- культурною установкою представни- лою цінностей та інститутів, повно- ків цієї професійної групи. цінними партнерами у виробленні, а В сучасній Україні зростання ро- не лише учасниками фрагментарної лі ціннісних засад державної служби взаємодії наприкінці процесу здійс- пов’язано з прискореною політичною нення політики. модернізацією і стійким запитом гро- Середовище формування полі- мадян на доброчесність, етичність, тики, на думку В. Парсонса, краще патріотизм, моральну осудність, від- розуміти як дзеркало чи проекцію повідальність, гуманізм, культуру цінностей, переконань, припущень, співучасті державних службовців, їх які обумовлюють внутрішній про- партисипаторну позицію у навчанні цес вироблення політики [4, c. 514]. культурі демократії, збереженні впо- Публічна політика зосереджується рядкованої держави. на тому, що Дж. Дюї визначив як сус- Метою публічної політики по- пільство та його проблеми. Термін винна стати також підтримка виро- “публічний” позначає ті аспекти люд-

296 ської діяльності, які вимагають дер- ринкових форм організації. Означені жавного чи соціального регулювання, зміни перетворили державне управ- втручання або, принаймні, спільних ління у публічне управління (змен- громадських дій [4, c. 23]. Публічний шивши обсяг “веберівської демокра- сектор, на відміну від приватного, тії”), суттєво ускладнивши процес характеризується складнішими та прийняття політичних рішень. На- більш неоднозначними завданнями, приклад, у Нідерландах ще з початку значною кількістю проблем із впро- 90-х рр. клієнтів органів публічного вадженням рішень, пов’язаний із су- управління розглядають не як пере- ворішими стандартами зобов’язань січних громадян, а як невід’ємну ча- та легальності [4, c. 28]. Але у публіч- стину структури впровадження пу- ному секторі працює більше людей із блічної політики. ширшим діапазоном мотивації і саме У багатьох галузях політики про- тут наявно більше можливостей реа- цесом здійснення реального зв’язку гувати на проблеми справедливості, громадян нехтують на користь мене- тобто діяти в інтересах суспільства. джерського контролю, який спрощує Суспільні блага, так само, як і пра- прийняття рішень. Однак, у такому ва людини, доступні усім та не під- випадку нівелюється політична під- лягають вилученню, не відчужувані. звітність та потреба побудови кон- Ці блага виробляється державою, сенсусу. Часто стверджують, що гро- оплачуються податками або позика- мадськість не зацікавлена в участі. ми, їхня вартість може виражатися Зазвичай, це можливо у випадках на- у рівні оподаткування. Добре вря- явності у неї негативного досвіду, ко- дування, спрямоване на реалізацію ли ініціативи громадської активності публічного інтересу — завжди ціле- через певні причини спрацьовували спрямоване. Розробка політики стає проти суті людської поведінки. результатом поступового пізнання Розробники політики повинні суспільством самого себе, навчання прагнути збудувати посередницькі на власному досвіді та визначення соціальні інституції, щоб стимулю- або коригування актуальних суспіль- вати соціальну згуртованість і про- них благ. тистояти соціальній фрагментації. Вироблення політики проходить Зменшення нерівності в процесі ви- успішніше, якщо воно пов’язане з роблення політики, що призведе до конкретними контекстами (напри- більш рівноправної конкуренції ідей клад, історичним), а сам процес роз- та більшої їх різноманітності, змен- робки політики має відображати шення бар’єрів у дослідженні та гро- вищу соціальну справедливість і по- мадському ознайомленні з їх резуль- силення людської гідності та свободи. татами приведуть до мотивованого Громадяни мають стати не стільки та вдумливого громадянства. споживачами, скільки співвиробника- Щоб визначитись із певною пози- ми публічної політики, і таке співви- цією в процесі формування політики, робництво повною мірою обумовлене службовці починають із здійснення актуальними реформами державного емпіричних досліджень, збору пер- управління, введення мережевих та винної інформації (дерева рішень,

297 аналіз шляхів, витрат і вигоди, де- гіки, трансформаційне — на основі мографічні чи соціальні досліджен- біо-логіки [6, с. 114]. Тому у цьому ня). Проте всі ці дослідження та дані контексті йдеться про підхід Person- не можуть прийняти саме рішення. Organization Fit (POF). Результати Рішення приймають політичні та дослідження, засновані на опитуван- управлінські лідери. Виходячи з цьо- ні 205 персоналу місцевого управ- го, важливий не лише професіоналізм ління у Ізраїлі, показали, що в межах управлінських кадрів, але й ціннісна POF орієнтація на високоефектив- основа цього професіоналізму. Цінніс- ність, прозорість, інноваційність та ні судження надають змісту суджен- орієнтації на досягнення організації ням про реальність так само, як курс позитивно пов’язані із задоволенням судна надає змісту показникам ком- від роботи, організаційною прихиль- паса. ністю та кліматом обслуговування, Для належного вирішення про- як повідомляють ці державні служ- блем в умовах демократії життєво бовці [7]. необхідними є участь та забезпечен- Концепція good governance теж ня “переговорів з організованими передбачає закцентований на праців- мережами інтересів”. Контекст демо- нику підхід до здійснення управлін- кратії уможливлює тисячі свідомих ської діяльності. Зокрема, йдеться децентралізованих експериментів, про широкі учасницькі практики у що дають змогу апробувати нові мо- процесах вирішення проблем, спіль- делі політичного прийняття рішень ну діяльність та делегування повно- і нові форми розвитку. Частково де- важень. На думку Т. Лян, у сучасних легуючи функцію вироблення по- концепціях лідерства існує загаль- літики “фахівцям з вирішення про- ний зсув від видатних одинаків-лі- блем” (експертам), держава покладає дерів до колективного лідерства; на них додаткові обов’язки щодо лідерство більше не асоціюється з встановлення постійного діалогу із індивідами на вершині ієрархії, а суспільством і сприяння його по- скоріше стає більш розподіленим дальшого розвитку у напрямку само- (дистрибутивним) серед всіх керів- керованості та самоорганізації. ників, включаючи лінійних керівни- У демократичній країні аналіз по- ків; ефективне лідерство, в тому чис- літики схожий на здійснення “ана- лі у публічному секторі, все більше лізу політики як поради”, така мета пов’язано з формуванням інтенсив- вимагає політичної, моральної уя- ного колективного розуму (intense ви, об’єктивної оцінки та здатності collective intelligence) і, одночасно, із до співпереживання. Причому і прак- створенням турботливої і підтриму- тикуючі, і науковці все більше заці- ючої культури в організації. Відтак, кавлені в ідеї суспільної цінності як це визначає потребу все частіше ви- способу розуміння діяльності уряду, користовувати ситуативні лідерські інформування про вироблення полі- практики, тобто важливою є адап- тики та побудови надання послуг [5]. тація форми лідерства до характеру Трансакційне лідерство було по- проблеми, яку потрібно розв’язати. будовано на основі машинної ло- Тому лідерство починає сильніше за-

298 лежати від характеристик і очікувань дозволяють навчатися і ефективно взаємодіючих суб’єктів [6, с. 117]. працювати зі знаннями. Даний тип Наразі в основі трансформацій- лідерів характеризується високою ного лідерства формується його під- надійністю в очах своїх послідовни- тип колективного (організаційного) ків, що підсилює позитивний ефект лідерства [8]. Поки не можемо гово- використання владного статусу. рити про їх певну сформованість, а, Інтелектуальний зв’язок між лі- швидше, про нову категорію перехід- дером і послідовниками є найважли- ного (transitional) лідерства [9]. вішим фактором, лідерською стра- Іншою вираженою тенденцією в тегією майбутнього, що в контексті розвитку лідерства останніх десяти- органу публічної влади вірогідно ма- літь є підхід “розвитку лідерства все- тиме високоінтелектуальний харак- редині”. Ця тенденція проявляється тер у відповідь на запити знаннєвого в пошуках працівниками в організа- суспільства. Відтак, тепер керівник ції свого призначення, максимально- не проявлятиме в організації інтелек- го розвитку особистісних духовних туальне домінування, а буде одним із здібностей, розвитку здатності лі- працівників-інтелектуалів, які знач- дирувати з опорою на особистісний ною мірою однаково володітимуть ріст і досягнення автентичності сво- експертним знанням в організації. го існування [10, ч. 209]. У такому ви- Керівника виділятимуть його здібно- падку послідовники сприйматимуть сті нарощувати інтелектуальну спро- лідера на основі референтної влади, можність організації через психоло- заснованій на повазі до лідера і за- гічні фактори, зокрема забезпечення хопленні їм. Важливою умовою тут належних умов для спільної діяльно- стає психологічна ідентифікація з сті та колективної роботи. Можливо, лідером, сприйняття його як чесного, ми тоді матимемо підстави говорити компетентного і здатного надихати. про напівлатентне/напіввіртуальне Самі працівники будуть відрізнятися лідерство. низкою характеристик, набутих в са- моврядному оточенні (self-managing СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ environment). ДЖЕРЕЛ Висновки. Колективне лідерство 1. Замулин А. Лидерство в эпоху зна- передбачає підхід широкого вико- ний / А. Замулин. Научный доклад, ристання експертних знань праців- №1(R). 2012. СПб.: ВШМ СПбГУ. ників, а, тому, масштабну активність 44 с. лідерів, спрямовану на формування і 2. Кішіловські М. Адміністратегія. розвиток у членів своїх команд осо- Ваша успішна кар’єра у сфері дер- бливих поведінкових навичок і рис, жавного управління / М. Кішілов- ські, І. Кішіловські. К. : Основи, які є базовими для набуття знань у 2017. 368 с. динамічному суспільстві знань. Та- 3. Lasswell H. Propaganda and ких лідерів можна позначити як “лі- Communication in World History / дери, які наділяють знаннями”. Саме H. Lasswell, D. Lerner, H. Speirer. вони здатні стимулювати розвиток University Press of Hawaii, Honolulu, у співробітників особливих рис, що 1980.

299 4. Парсонс В. Публічна політика: 2. Kishilovs`ki, M. & Kishilovs`ki, I. вступ до теорії й практики аналі- (2017). Administrategiya. Vasha us- зу політики / В. Парсонс. К. : Вид. pishna kar'yera u sferi derzhavnogo дім “Києво-Могилянська академія”, upravlinnya [Administration. Your 2006. — 549 с. successful career in public administra- 5. O'Flynn J. From New Public Manage- tion], Kyiv, Osnovu [in Ukrainian]. ment to Public Value: Paradigmatic 3. Lasswell, H., Lerner D. & Speirer H. Change and Managerial Implications / (1980). Propaganda and Communica- J. O'Flynn // Australian Journal of tion in World History, Honolulu, Uni- Public Administration. — 2007. — versity Press of Hawaii [in English]. № 66(3). — Mode to access: doi: 4. Parsons, V. (2006). Publichna 10.1111/j.1467-8500.2007.00545.x polity`ka: vstup do teoriyi j prakty`ky` 6. Liang T. The new intelligence leader- analizu polity`ky` [Public Policy: An ship strategy for iCAS Thow Yick / Introduction to the Theory and Prac- T. Liang // Human Systems Manage- tice of Policy Analysis] Kyiv, Kyiv Mo- ment. — 2007. — № 26. hyla Academy House [in Ukrainian]. 7. Vigoda-Gadot E. New public man- 5. O'Flynn, J. (2007). From New Public agement values and Person-Orga- Management to Public Value: Paradig- nization Fit: A socio-psychological matic Change and Managerial Impli- approach and empirical examina- cations, Australian Journal of Public tion among public sector personnel / Administration, 66(3), doi:10.1111/ E. Vigoda-Gadot, Meiri S. // Public j.1467-8500.2007.00545.x [in English]. Administration. — 2008. — № 86(1). — 6. Liang, T. (2007). The new intelligence Mode to access: doi:10.1111/j.1467- leadership strategy for iCAS Thow 9299.2007.00703.x. Yick, Human Systems Management, 8. Талеб Н. Антикрихкість. Про (не) 26 [in English]. 7. Vigoda-Gadot , E. & Meiri, S. (2008). вразливе у реальному житті / Н. Та- New public management values and леб. К. : Наш формат, 2018. 408 с. Person-Organization Fit: A socio- 9. Semenets-Orlova I. Multidimen- psychological approach and em- sional management contemporary: pirical examination among public generation of social meanings for sector personnel, Public Adminis- a new collective identities / I. Se- tration, 86(1), doi:10.1111/j.1467- menets-Orlova, Y. Kyselova // Public 9299.2007.00703.x [in English]. manаgement. June 2018 (Special edi- 8. Semenets-Orlova, I. & Kyselova Y. tion). № 4 (14) P. 264–269, https:// (2018). Multidimensional manage- doi.org/10.31618/vadnd.v1i14.118. ment contemporary: generation of 10. Politis J. The influence of managerial social meanings for a new collective power and credibility on knowledge identities, Public manаgement, 4 acquisition attributes / J. Politis // (14), 264-269, doi:10.31618/vadnd. Leadership & Organization Develop- v1i14.118 [in English]. ment Journal. — 2005. — № 26 (3). 9. Taleb, N. (2018). Anty’kry’xkist’ [Anti-malice], Kyiv: Nash format [in REFERENCES Ukrainian]. 10. Politis, J. (2005). The influence of 1. Zamuly`n, A. (2012). Ly`derstvo v ep- managerial power and credibility on oxu znany`j [Leadership in the Age of knowledge acquisition attributes, Knowledge], St. Petersburg [in Rus- Leadership & Organization Develop- sian]. ment Journal, 26 (3) [in English].

300 УДК: 316.0 DOI: https://doi.org/10.32689/2617- 2224-2020-1(21)-301-311 Судаков Володимир Іванович, доктор соціологічних наук, професор, за- відувач кафедрою теорії та історії соці- ології факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 01601, м. Київ, вул. Володи- мирська, 58, тел.: +38 (067) 502 86 48, e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0002-2032-1093 Судаков Владимир Иванович, доктор социологических наук, профессор, заведующий кафедрой теории и исто- рии социологии факультета социологии Киевского национального университета имени Тараса Шевченко. Украина, 01601, г. Киев, ул. Владимирская, 58, тел.: +38 (067) 502 86 48, e-mail: vl_sudakov@ukr. net ORCID: 0000-0002-2032-1093 Sudakov Volodymyr Ivanovich, Professor, Doctor of Sociological Science, Head of the Theory and History of Sociology dpt., Faculty of Sociology, Taras Shevchenko National University of Kyiv, 01601, Kyiv, Str. Volodymyrska, 58, tel.: +38 (067) 502 86 48 e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0002-2032-1093

АРХЕТИПИ КУЛЬТУРИ ТА СУБКУЛЬТУРИ ЯК ДЕТЕРМІНАНТИ СОЦІАЛЬНИХ ДІЙ ТА СОЦІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

Анотація. Аргументовано, що процеси глобалізації культури є важливим стимулом розвитку наукових досліджень сучасної культури, її функціональ- ної та технологічної специфіки. Підкреслено, що культурний розвиток люд- ської цивілізації завжди реально обумовлювався впливом різних субкультур. Саме тому особливе значення набувають спеціалізовані наукові дослідження, спрямовані на обґрунтування архетипного статусу культури та субкультури як детермінант соціальних дій та соціального управління. Надано докази ак- тивного використання вченими таких понять, як “глобальна культура”, “муль- тикультуралізм”, “транскультуралізм”, “міжкультурна комунікація” “культур-

301 ний капітал”, “субкультурний капітал”, “субкультурний життєвий стиль” є позитивним чинником розробки інноваційних наукових програм аналізу он- тологічної специфіки архетипів культури та субкультури в контексті тенден- цій глобалізації, віртуалізації та індивідуалізації суспільного життя. Визна- чено суперечності конфліктологічної інтерпретації субкультури як “культури соціальної меншості”, поява якої спричинена такими соціальними явищами як соціальне відчуження, маргіналізація та бідність. Автор визначає архетип субкультури як поліфункціональне соціальне явище, що виникає та відтво- рюється в суспільстві як атрибутивний наслідок культурної диференціації. Аргументовано, що важливою інноваційною проблемою соціального менедж- менту є розробка технологій ефективного соціального контролю різних форм активності субкультурних груп, приймаючи до уваги ту обставину, що ця ак- тивність демонструє як критичне ставлення людей до існуючого соціального порядку, так і є виразом креативних цінностей соціального конструктивізму. Ключові слова: культура, субкультура, архетипи культури та субкуль- тури, глобальна культура, транскультуралізм, міжкультурна комунікація, культурний капітал, субкультурний капітал, субкультурний життєвий стиль, соціальне управління. АРХЕТИПЫ КУЛЬТУРЫ И СУБКУЛЬТУРЫ КАК ДЕТЕРМИНАНТЫ СОЦИАЛЬНЫХ ДЕЙСТВИЙ И СОЦИАЛЬНОГО УПРАВЛЕНИЯ Аннотация. Аргументировано, что процессы глобализации культуры яв- ляются важным стимулом развития научных исследований современной культуры, ее функциональной и технологической специфики. Подчеркнуто, что культурное развитие человеческой цивилизации всегда реально было обусловлено определенным влиянием различных субкультур. Именно по- этому особую значимость приобретают специализированные научные ис- следования, направленые на обоснование архетипного статуса культуры и субкультуры как детерминант социальных действий и социального управ- ления. Представлены доказательства, что активное использование учеными таких понятий, как “глобальная культура”, “мультикультурализм”, “транс- культурализм”, “интеркультурная коммуникация”, “культурный капитал”, “субкультурный капитал”, “субкультурный жизненный стиль” являются по- зитивным фактором разработки инновационных научных програм анализа онтологической специфики архетипов культуры и субкультуры в контексте тенденций глобализации, виртуализации и индивидуализации обществен- ной жизни. В статье обращено внимание на противоречия конфликтологи- ческой интепретации субкультуры как “культуры социального меншинст- ва”, возникновение которой обусловлено такими социальными явлениями как социальное отчуждение, маргинализация и бедность. Автор определяет архетип субкультуры как полифункциональное социальное явление, кото- рое возникает и воспроизводится в обшестве как атрибутивное последствие культурной дифференциации. Аргументировано, что актуальной инноваци-

302 онной проблемой социального управления является разработка технологий эффективного социального контроля различных форм активности субкуль- турных груп, принимая во внимание то обстоятельство, что эта активность демонстрирует как критическое отношение людей к существующему соци- альному порядку, так и является выражением креативных ценностей соци- ального конструктивизма. Ключевые слова: культура, субкультура, архетипы культуры и субкуль- туры, глобальная культура, транскультурализм, интеркультурная коммуни- кация, культурный капитал, субкультурный капитал, субкультурный жиз- ненный стиль, социальное управление. THE FRCHETYPES OF CULTURE AND SUBCULTURE AS THE DETERMINANTS OF SOCIAL ACTIONS AND SOCIAL MANAGEMENT Abstract. The conceptual argumentation that the processes of the cultural globalization are important stimuli for development of scientific studies of the contemporary culture and its functional and technological peculiarities is pre- sented in the article. It is underlined that the cultural development of the human civilization has always been stimulated by the influence оf different subcultures. Therefore the specialized scientific investigations, which are oriented to the sub- stantiation of the archetypal status of culture and subculture as the determina- tive factors of social actions and social management today, are very important. It is proved that active use of such concepts as “global culture”, “multiculturalism”, “transculturalism”, “intercultural communication”, “cultural capital”, “subcul- tural capital”, “subcultural lifestyle” by scholars now is the positive factor for the creation of scientific programs for analysis of the ontological specifics of the archetypes of culture and subculture in the context of globalization, virtualiza- tion and individualization of social life. Attention is paid to the contradictions of the conflict interpretation of subculture as the culture of social minority” that is caused by such social phenomena as social alienation, marginalization and poverty. The author defines the archetype of subculture as the multifunctional social phenomenon that emerges and reproduces itself in society as the attribu- tive consequence of the cultural differentiation. It is argued that the significant innovative problem of the social management is the elaboration of the effective technologies for social control over different forms of activities of subcultural groups that emerge as critical human attitudes to the existing social order and as the creative values of the progressive social constructivism. Key words: culture, subculture, archetypes of culture and subculture, global culture, multiculturalism, transculturalism, intercultural communication, cul- tural capital, subcultural capital, subcultural lifestyle, social management.

Постановка проблеми. Відомо, оретичної та практичної значущості що в сучасних соціальних науках те- набули фундаментальні та прикладні

303 дослідження, пов’язані з вивченням “мультикультуралізм”, “транскуль- інноваційних тенденцій соціокуль- туралізм”, “міжкультурна комуніка- турних змін, культурної диферен- ція”, “культурний капітал”, “субкуль- ціації та технологічного потенціалу турний капітал”, “субкультурний культури. Вочевидь, інноваційні про- життєвий стиль” певним чином сти- цеси глобалізації культури суттєво мулює вчених до дослідження про- ускладнюють завдання наукового ро- блеми наукового аналізу онтологіч- зуміння як самого феномену культу- ної специфіки архетипів культури та ри, так і її функціональної та техно- субкультури в контексті тенденцій логічної специфіки. Тому переважна глобалізації, віртуалізації та індиві- більшість науковців загалом підкрес- дуалізації суспільного життя. Cаме лює важливість уточнення змісту ка- тому мета автора даної статті полягає тегорії “культура” як фундаменталь- у здійсненні аналізу та узагальнення ного поняття соціальної філософії та концептуальної аргументації як сти- соціальної теорії, оcкільки устале- мулу подальших досліджень означе- не загальне розуміння культури як ної проблеми. комплексу досягнень людства за весь Аналіз останніх досліджень і пу- період свого історичного розвитку блікацій. Дослідження феноменів є надмірно абстрактним і не вказує, культури та субкультури в сучасних по-перше, на універсальні структур- соціальних науках загалом засвід- ні характеристики культури та осо- чує про певні пізнавальні труднощі бливості динаміки її історичних змін, визначення пізнавального статуту які відбувалися під впливом різних понять “культура” та субкультура”. субкультур. По-друге, варто також В наукових працях вчених [1–3] під- звернути увагу і на ту важливу обста- креслюється важливість вивчення вину, що людська культура завжди нових тенденцій культурних змін, формувалась і розвивалась як систе- які засвідчують зростання ролі куль- ма практик соціального управління, турних практик в глобальному роз- яке здійснювалось в певних режимах витку людства. Саме тому особливої владного впливу одних соціальних наукової значущості набувають пра- суб’єктів стосовно інших. Необхідно ці, які спрямовані на обгрунтуван- зазначити, що різноманітні спроби ня архетипного статусу культури та вчених здійснення формального уза- субкультури як детермінант соціаль- гальнення певних атрибутивних он- них дій та соціального управління тологічних ознак культури як куль- [4–6]. Також важливим науковим на- турних універсалій на даний час не прямком стає вивчення креативного можна визнати як такі, що сприяють потенціалу субкультур як фунда- розвитку спеціалізованих наукових ментальних онтологічних стимулів програм дослідження культури як со- соціальних змін [7–10]. Водночас у ціального явища та процесу детермі- працях вітчизняних вчених [11–15]. нації соціальних дій індивідуальних констатована необхідність розвитку та колективних суб’єктів суспільного інноваційних технологій соціального життя. Введення у науковий обіг та- управління, оскільки стихійні проце- ких понять, як “глобальна культура”, си культурних змін реально є чинни-

304 ками посилення соціальної напруже- знань, символів та вірувань а також ності та конфліктних взаємодій. норм, “як засобів управління повсяк- Виклад основного матеріалу. денною поведінкою” [4, с. 86]. Насамперед, слід зазначити, що за- Вочевидь, що інших вчених не гальний зміст сучасних досліджень задовольняє загальна перспектива проблем культури відображає ситу- такої дослідницької стратегії. Так ацію необхідності створення нових К. Келхоун, Д. Лайт та С. Келер про- фундаментальних теорій культури понують більш “вузьке” загальне та культурного розвитку. На цю об- визначення культури, шляхом іден- ставину справедливо звертають свою тифікації її атрибутивних складових увагу багато вчених, підкреслюючи як культурних універсалій: “Культу- що поняття “культура” в новітніх ра — це мова, норми, цінності знання інтерпретаціях є поняттям, яке фік- та символи, які формують певний сує лише найважливіші атрибутив- спосіб життя. Культура є розумінням ні властивості і якості, які властиві дій окремих людей, які поділяються з суспільному життю та людській по- іншими людьми заради забезпечення ведінці. “Соціологи та антропологи стабільного самовідтворення певної використовують це поняття в якості групи” [5, с. 7]. узагальнюючої категорії, яка відо- Важливо підкреслити, що дане бражує символічні, небіологічні, тоб- визначення також доволі чітко фік- то набуті аспекти життя людського сує архетипний соціальний статус суспільства. Культура включає мову, поняття культури. Водночас слід звичаї та узгоджені традиції (конвен- вказати, що певною перевагою та- ції), за допомогою яких можна відріз- кого більш “вузького” тлумачення нити людську поведінку від поведін- змісту даного поняття є те, що вче- ки інших приматів” [1, с. 99]. ні пропонують досліджувати власне На думку К. Кемейєра, Дж. Рітце- соціальні онтологічні характеристи- ра та Н. Єтмена при визначенні по- ки культури в контексті з’ясування няття “культура” важливо врахову- її зв’язку з іншими атрибутивними вати архетипний соціальний статус властивостями суспільного життя, цього поняття, яким позначаються які позначаються трьома такими ві- найважливіші умови колективного домими поняттями, як “соціальна життя людей. “Культура — це все- дія”, “функціональна інтеграція”, та охоплюючий комплекс ідей та мате- “влада”. Таку дослідницьку стратегію ріальних об’єктів, які люди певного слід визнати як перспективну для суспільства (або групи) створили подальшого розвитку, оскільки вона та пристосували до для задоволен- загалом сприяє спеціалізованому ди- ня необхідних потреб колективного ференційованому вивченню питань життя” [4, с. 85]. Вчені вважають, що 1) культурної інтеграції; 2) культур- таке визначення сприяє подальшому ного багатоманіття та субкультур; розвитку інноваційних досліджень 3) культуpної репродукції; 4) зв’язку різних моделей поведінки людей, фе- культури та медіа; 5) інтернаціона- номенів культурного релятивізму та лізації та глобалізації культури [5, етноцетризму, функціональної ролі с. 86].

305 Близьку точку зору формулює і • по-третє, культура поділяє сус- Г. Бехман, який визначає культуру як пільство на історичні епохи — вона рефлексивну форму людського досві- дозволяє людям, кинувши погляд на ду [6, с. 109–117]. Цей вчений ствер- минуле визначити чинники прогресу джує, що сучасне поняття культури в ставленні до природи та здійснити має рефлексивне значення та базу- оцінку прогресивних змін в існую- ється на порівнянні. “Культура — це чій системі суспільних відносин [6, те відмінне, що визначає спосіб жит- с. 111–112]. тя людей, а це створює передумови Вочевидь, що таке розуміння для порівняння. Тобто культура — це функціональної спрямованості су- те, що уможливлює порівняння того, часної культури вказує на таку її що не може бути порівняним: спосіб атрибутивну властивість як змагаль- життя. При цьому горизонт спосте- ний характер. Відомо, що в умовах реження розгортається як регіональ- глобалізації суттєво посилюється но, так і національно, та забезпечує, конкуренція між культурами, про- насамперед, історичну глибину від- яви якої різним чином пояснюються мінностей. Культура як рефлексивна в соціологічних теоріях глобальної форма створює дистанцію до усього модернізації та глобальної залеж- чужого, проте водночас дозволяє ще ності. Однак, доцільно вказати, що доволі далекому та відстороненому звертаючи увагу на важливості до- наближатись до суспільства у якості слідження феномену конкурентоз- чужої культури” [6, с. 111]. датності сучасних культур, Г. Бехман Примітно, що Г.Бехман намага- недооцінює ту важливу обставину, ється уникнути суто формального що культура як втілення результа- опису соціальних функцій сучасної тивних тенденцій суспільно-історич- культури, яка, на його думку, має єди- ної практики є значущим ресурсним ну функціональну спрямованість, фактором легітимації і технологізації що доцільно позначити у трьох вимі- систем соціальних дій та соціальних рах: претензій індивідуальних та колек- • по-перше, культура має особли- тивних суб’єктів суспільного життя, ве значення для формування та роз- що є важливим джерелом виникнен- витку людини як особистості, вона є ня й існування різноманітних суб- системою загальноприйнятих звича- культур. їв в певному суспільстві, які відрізня- Зосереджуючи увагу на з’ясуванні ються від звичаїв інших суспільств та гносеологічних особливостей катего- культур; рії “субкультура”, важливо підкрес- • по-друге, культура є значущою лити необхідність подолання спро- чеснотою, що фіксує відмінність щених трактувань субкультури як власне між культурою та простим бу- специфічного онтологічного різно- денним існуванням людей; у такому виду культури — “культури соціаль- виразі культура виступає як очищен- ної меншості”, поява якої спричине- ня життя та позначає їх соціальний на такими соціальними явищами як розподіл на “вимоку культуру” та соціальне відчуження, маргіналіза- “масову культуру”; ція та бідність .

306 На дану обставину звертає свою та практик субкультурних груп” [8, увагу П. Вільямс у монографії “Суб- с. 3]. У даній праці авторкою здійсне- культурна теорія. Традиції та Кон- на наукова аргументація важливості цепти” [7]. У даній праці констато- врахування більш широкого спектру вано, що сучасних дослідників вже концептуальних проблем, спеціалі- не задовольняє образ суспільства, зоване дослідження яких сприятиме якому притаманна певна домінуюча визначенню епістемологічних прин- культура з різними дисфункціональ- ципів субкультурного аналізу. Вона ними субкультурнимми елементами, виділяє та аналізує зміст 8-ми на- оскільки сучасні розвинуті суспіль- ступних фундаментальних проблем: ства скоріш являють собою набір різ- 1. Що являють собою субкульту- них за своїми інтересами соціальних ри? груп, члени яких взагалі не бажають 2. Як виникають субкультури та говорити про будь-які субкульту- чому люди приймають в них участь? ри. На думку П. Вільямса поняття 3. Яким чином субкультури чи- “субкультура” відображує не лише нять супротив “мейнстріму” суспіль- певну систему гуманітарних ціннос- ства та чи є вони загалом успішними? тей нон-конформізму, супротиву, 4. Хто є учасниками субкультур- протесту, свободи вибору, самовира- них практик? зу, які певними чином формують та 5. Хто є “аутентичними” учасни- характеризують критичне ставлення ками і хто є ”випадковими” учасни- людей до існуючого соціального по- ками? рядку. Важливо також враховувати, 6. Яким чином суспільство реагує що це поняття є специфічним вира- та субкультури? зом цінностей соціального конструк- 7. Чи стають зараз субкультури тивізму як стимулів соціального про- віртуальними та глобальними? гресу. Тому перспективи розробки 8. Що відбувається з субкульту- наукової субкультурної теорії слід рами у разі зростання їх соціального пов’язувати з творчим осмисленням впливу? наступних питань: “Що є і що не суб- Вочевидь, що увага вчених до по- культурним? Іншими словами, як дальшого наукового вивчення зазна- встановити межі субкультур, як вони чених проблем з метою визначення виникають та зникають? І яким чи- нових функціональних характерис- ном ми можемо знайти відповіді на тик сучасних субкультур потребує ці питання” [7, с. 6]. використання пізнавального по- Варто зазначити, що Р. Гейєнфлер тенціалу деяких важливих понять. у своїй праці [8] підкреслює креатив- Так Дж. Льюіс вказує на важливість ну здатність субкультур до форму- більш широкого використання по- лювання альтернативних поглядів няття “транскультуралізм”, яким людей стосовно усталеного способу можливо пояснити певні режими свого життя. “Наявність саме таких зростання глобального впливу різ- альтернативних поглядів зумовлює них субкультурних соціальних рухів потребу в ретельному вивченні і кра- [2]. На думку К. Сорелз для пояс- щому розумінні мотивацій, думок нення таких режимів доцільно також

307 використовувати поняття “міжкуль- ного феномену суспільного життя, турна комунікація” [3]. Ефективне який стабільно відтворюється у су- використання пізнавального потен- спільствах як соціально-історичних ціалу даних понять, як демонструє системах різного типу внаслідок праця В. Лапіної [11], сприяє розу- процесу диференціації культурних мінню тенденції глобального поши- практик індивідуальних та колектив- рення субкультурних практик такого них суб’єктів суспільного життя. культурно-ідеологічного явища, як Водночас слід звернути увагу, що консьюмеризм. на даний час питання розробки тех- Відома британська дослідниця нологій управління процесами со- С. Торнтон з метою вивчення проце- ціальної активності субкультурних су інтерналізації культурних норм, груп має важливе значення не лише яким, на її думку, визначається кре- для наукових досліджень, але й для ативний потенціал різних субкуль- модернізації регулятивних функцій тур пропонує ввести у науковий обіг політичних інститутів. Так Дж. Лью- поняття “субкультурний капітал” [9, іс вважає, що використання методо- с. 200–208]. логії транскультуралізму дозволяє Розвиваючи дану позицію, Д. Ге- визначити відмінності між гуманіс- бдайж у монографії “Субкультура: тичними, антигуманістичними та розуміння стилю (нові акценти)” постгуманістичними технологіями [10] вказує, що у будь-якій культурі [2, с. 22]. Сам вибір та ефективне ви- класового суспільства певним чином користання цих технологій залежить втілюється ідеал “естетичної доско- від наукових від валідності оцінок налості”. Різноманітні практичні стану та можливих деструктивних способи онтологізації даного ідеа- наслідків соціальної напруженості лу породжують різні “субкультурні та протестної активності різних соці- життєві стилі”, які можуть мати ви- альних груп. разні як функціональні, так і дис- Варто вказати, що у працях ві- функціональні прояви. Примітно, тчизняних вчених також підкрес- що функціональність субкультурних люється необхідність розвитку ін- стилів вчений визнає як важливу новаційних технологій соціального атрибутивну рису суспільного жит- управління, оскільки стихійні про- тя. Тому, на його думку, різноманіт- цеси культурних змін реально є чин- ні контркультури (counter cultures) никами посилення соціальної напру- зараз взагалі недоцільно розглядати женості та конфліктних взаємодій і як субкультури в силу соціальної комунікацій. Тому, оцінюючи резуль- локальності самих контркультур (як тати проведених досліджень, слід ціннісного виклику невеликої ча- вказати, що важливими напрямками стини молоді середнього класу) [10, наукової роботи є: 1) з’ясування осо- с. 2–7]. бливостей активності молодіжних Зазначенні пропозиції загалом субкультурних груп в містах Украї- вказують на важливість концеп- ни [12]; 2) розробка концептуальної туального розуміння субкультури моделі та емпіричних показників як архетипного поліфункціональ- культурних детермінант соціальної

308 напруженості та протестної поведін- є розробка технологій ефективного ки в регіонах України [13]; 3) аналіз соціального контролю різних форм процесу трансформації соціальних активності субкультурних груп. Не- дій субкультурних груп українського обхідно розуміти, що ця активність суспільства [14]; 4) ідентифікація та демонструє як критичне ставлення характеристика дисфункціональних людей до існуючого соціального по- соціальних наслідків, які пов’язані з рядку, так і є виразом цінностей со- низькою ефективністю демократич- ціального конструктивізму як стиму- них реформ [15]. лів соціального прогресу. Висновки та перспективи подаль- ших досліджень. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ 1. Процеси глобалізації культу- ДЖЕРЕЛ ри є важливим стимулом розвитку наукових досліджень сучасної куль- 1. Culture // Abercombie N., Hill St, Turner Br. The Pinguine Dictionary тури, її функціональної та техноло- of Sociology. – Third ed. London: Pin- гічної специфіки. Культурний роз- guine books Ltd., 1994. P. 99. виток людської цивілізації завжди 2. Lewis J. From Culturalism to Traan- обумовлювався впливом різних суб- sculturalism // Iowa Journal of Cul- культур. Нові тенденції культурних tural Studies., 2002. N1 ( spring). змін засвідчують про зростання ролі P. 14–32. культурних практик як чинників ор- 3. Sorrels K. Intercultural communica- ганізації соціального порядку різних tion, Globalization and Social Justice / суспільств. Саме тому важливе зна- Katryn Sorrels. Thousand Oaks, Cali- чення мають спеціалізовані наукові fornia: Sage publ., 2013. 290 p. 4. Kammeyer K., Ritzer G., Yetman N. So- дослідження, що спрямовані на об- ciology: experiencing changing societ- ґрунтування архетипного статусу ies. Boston: Allyn & Bacon, 1997. 650 p. понять “культура” та “субкультура” 5. Kelhoun Cr., Light D., Keller S. So- як детермінант соціальних дій та со- ciology. 6th ed. New York: Mc Graw ціального управління. Hill, 1994. 651 p. 2. Активне використання вче- 6. Бехманн Г. Современное общество: ними таких понять, як “глобальна общество риска, информационное культура”, “мультикультуралізм”, общество, общество знаний / Готт- “транскультуралізм”, “міжкультурна хард Бехманн; пер. c нем. А. Ю. Анто- комунікація”, “культурний капітал”, кольского, Г. В. Гороховой, Д. В. Еф- ременко, В. В. Каганчук, С. В. Месяц. “субкультурний капітал”, “субкуль- 2-е изд., М.: Логос, 2012. 248 с. турний стиль” є позитивним чин- 7. Williams P. Subcultural Theory. Tra- ником розробки інноваційних нау- ditions and Concepts. Cambrige: Pol- кових програм аналізу онтологічної ity Press, 2011. 224 p. специфіки архетипів культури та 8. Haenfler R. Subcultures: The basics. – субкультури в контексті тенденцій New York: Routlege, 2014. 192 p. глобалізації, віртуалізації та індиві- 9. Thornton S. The Sociologic of Subcul- дуалізації суспільного життя. tural Capital // The Subcultures Read- 3. Важливою інноваційною про- er / K.Geldner and S.Thornton (eds). блемою соціального менеджменту L.- N.Y: Routlege, 1997. P. 200–212.

309 10. Hebdige D. Subculture: The Meaning 5. Kelhoun, C., Light, D., Keller, S. of Style (new accents). L.: Routlege, (1994). Sociology. (6th ed.). New 2002. 286 p. York: Mc Graw Hill [in English]. 11. Lapina V. V. The archetype of con- 6. Bekhmann, G. (2010). Sovremennoe sumption and its contradictions in obshchestvo: obshchestvo riska, infor- the contemporary Еuropean space of matsionnoe obshchestvo, obshchest- economic and social interactions / vo znaniy [Modern society: risk V. V. Lapina // Public management : society, information society, knowl- collection. № 4 (14). June 2018. \Kyiv: edge society]. (A. Yu. Antokolskiy, ДП “Видавничий дім “Персонал”, G. V. Gorokhovyy, D. V. Efremenko, (Special edition). Р. 159–170. V. V. Kaganchuk, S. V. Mesyats, 12. Sub/культуры: протест, коммуни- Trans). (2nd ed.). Moscow: Logos [in кация или обретение себя? Херсон: Russian]. ФЛП Грань Д.С., 2016. 239 с. 7. Williams, P. (2011). Subcultural The- 13. Соціальна напруженість в регіо- ory. Traditions and Concepts. Cam- нальних вимірах: проблеми теорії, brige: Polity Press [in English]. методології та методики соціоло- 8. Haenfler, R. (2014). Subcultures: The гічного дослідження: Монографія / basics. New York: Routlege [in Eng- В. І. Судаков, Є. В. Сірий, В. В Ла- lish]. піна та ін.; за заг. В. І. Судакова. К.: 9. Thornton, S. (1997). The Sociologic of Логос, 2018. 197 с. Subcultural Capital. The Subcultures 14. Cубкультурна віріативність україн- Reader. K. Geldner and S. Thornton ського соціуму / за ред. Н. Костенко, (Eds.). (pp. 200-212). London; New А. Ручки. К.: Ін-т соціології НАН York: Routlege [in English]. України, 2010. 288 c. 10. Hebdige D. (2002). Subculture: The 15. Шульга М. Збій соціальної матриці: Meaning of Style (new accents). Lon- монографія / Микола Шульга. К.: don: Routlege [in English]. Ін-т соціології НАН України, 2018. 11. Lapina, V. V. (2018). The archetype of 284 c. consumption and its contradictions in the contemporary European space of economic and social interactions. REFERENCES Public management, 4(14), 159–170 [in English]. 1. Abercombie, N., Hill, S., Turner, B. 12. Gran, D. S. (2016). Sub/kultury: pro- (1994). Culture. The Pinguine Diction- test, kommunikatsiya ili obretenie se- ary of Sociology. (3rd ed.). (p. 99). Lon- bya? [Sub/culture: protest, communi- don: Pinguine books Ltd [in English]. cation or gaining oneself?]. Kherson: 2. Lewis, J. (2002). From Culturalism to FLP [in Russian]. Transculturalism. Iowa Journal of Cul- 13. Sudakov, V. I., Siryi, Ye. V., Lapi- tural Studies, 1, 14-32 [in English]. na, V. V., Saveliev, Yu. B., Cher- 3. Sorrels, K. (2013). Intercultural com- nykh, H. A., Kondov, K. V., Nakhab- munication, Globalization and Social ich, M. A. (2018). Sotsialna napru- Justice. Thousand Oaks, California: zhenist v rehionalnykh vymirakh: Sage publ. [in English]. problemy teorii, metodolohii ta 4. Kammeyer, K., Ritzer, G., Yetman, N. metodyky sotsiolohichnoho doslid- (1997). Sociology: experiencing zhennia [Social tensions in regional changing societies. Boston: Allyn & dimensions: problems of theory, me- Bacon [in English]. thodology and methodology of so-

310 ciological research]. Kyiv: Lohos [in Kyiv: In-t sotsiolohii NAN Ukrainy Ukrainian]. [in Ukrainian]. 14. Kostenko, N., Ruchka, A. (Eds.). 15. Shulha, M. (2018). Zbii sotsialnoi ma- (2010). Subkulturna viriatyvnist trytsi: monohrafiia [The failure of the ukrainskoho sotsiumu [Subcultural social matrix]. Kyiv: In-t sotsiolohii virativity of the Ukrainian society]. NAN Ukrainy [in Ukrainian].

311 УДК : 35.08 DOI: https://doi.org/10.32689/2617- 2224-2020-1(21)-312-323 Федотова Тетяна Анатоліївна, доцент, кандидат економічних наук, до- цент, Дніпровський національний уні- верситет ім. О. Гончара; 49010, Дніпро, просп. Гагаріна, 72, тел.: +38 (050) 732 21 02; e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0002-9529-3429 Федотова Татьяна Анатольевна, доцент, кандидат экономических наук, доцент, Днепровский национальный уни- верситет им. О. Гончара; 49010, Днепр, просп. Гагарина, 72, тел.: +38 (050) 732 21 02; e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0002-9529-3429 Fedotova Tatiana Anatoliivna, Associate Professor, Candidate of Economic Sciences, Associate Professor; Oles Honchar Dnipro National University; 49010, Dnipro, Prosp. Gagarinа, 72, tel.: +38 (050) 732 21 02; e-mail: [email protected] ORCID: 0000-0002-9529-3429

ТРАДИЦІЯ Й ІННОВАЦІЯ У ПІДГОТОВЦІ КАДРІВ ДЛЯ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ (АРХЕТИПНИЙ ПІДХІД)

Анотація. Вивчення глибинних, архетипових виявів особи сприяє пі- знанню й оволодінню природою глобальних змін, закладає передумови для розробки й впровадження адекватних сучасності ефективних практик дер- жавного управління. Реконструкція архетипів є актуальним і перспектив- ним підходом, який допомагає шляхом трансформації символів минулого тлумачити певні суспільно-політичні процеси сучасності. Проблема людського чинника в управлінні пов’язана з прагненням люди- ни до певної мети і її досягнення. У зв’язку з цим, важливим є з’ясування ос- новних складових діяльності управлінця: мотивів, мети, планування діяль- ності, опрацювання поточної інформації, оперативного ухвалення рішень і дії, перевірки результатів і корекції дій. Формування інноваційно-орієнто- ваної вітчизняної системи підготовки управлінських кадрів є невідкладною потребою сучасного суспільства. Важливою і невід’ємною складовою цієї

312 системи є ВНЗ, які пропонують студентам цикл курсів управлінського на- пряму. Кінцевою метою підготовки управлінських кадрів мають стати фор- мування стратегічного мислення, здібності мислити творчо і можливості працювати в ширшій перспективі. Управлінські дії потребують розумного використання людських ресурсів в управлінні, а недбале ставлення до них може спричинити ескалацію (загострення) конфліктів, плинність кадрів, зниження ефективності, рівня замотивованості тощо. Сучасність потребує публічних діячів нового покоління, управлінців, які здатні не лише розібратися зі складовими політичної арени і прийма- ти ефективні рішення, а й дати адекватну оцінку собі. Це означає, що є відповідь на питання, хто і який я, яка моя мета. Залежно від наданих відповідей і подальшої їх реалізації і формується відображення управлінця в суспільстві. Це складний, багатогранний процес, який вимагає і відповід- ної професійної освіти (навчання) і не обходить застосування архетипного менеджменту. Ключові слова: архетипи, архетипний підхід, публічне управління, управлінські кадри, підготовка кадрів, система освіти, традиції управління. ТРАДИЦИЯ И ИННОВАЦИЯ В ПОДГОТОВКЕ КАДРОВ ДЛЯ ПУБЛИЧНОГО УПРАВЛЕНИЯ (АРХЕТИПИЧЕСКИЙ ПОДХОД) Аннотация. Изучение глубинных, архетипных проявлений личности, способствует познанию и овладению природой глобальных изменений, за- кладывает предпосылки для разработки и внедрения адекватных современ- ности эффективных практик государственного управления. Реконструкция архетипов является актуальным и перспективным подходом, который по- могает путем трансформации символов прошлого толковать определенные общественно-политические процессы современности. Проблема человеческого фактора в управлении связана со стремлени- ем человека к определенной цели и ее достижению. В связи с этим важным является выяснение основных составляющих деятельности управленца: мотивов, целей, планирование деятельности, обработка текущей информа- ции, оперативного принятия решений и действия, проверки результатов и коррекции действий. Формирование инновационно-ориентированной отечественной системы подготовки управленческих кадров является неот- ложной потребностью современного общества. Важной и неотъемлемой со- ставной этой системы являются вузы, которые предлагают студентам цикл курсов управленческого направления. Конечной целью подготовки управ- ленческих кадров должно стать формирование стратегического мышления, способности мыслить творчески и возможности работать в более широкой перспективе. Управленческие действия требуют разумного использования человеческих ресурсов в управлении, а небрежное отношение к ним может привести к эскалации (обострению) конфликтов, текучести кадров, сниже- нию эффективности и уровня мотивированности и т. д.

313 Современность требует публичных деятелей нового поколения, управ- ленцев, которые способны не только разобраться с составляющими поли- тической арены и принимать эффективные решения, а и дать адекватную оценку себе. Это означает, что есть ответ на вопрос, кто и какой я, какова моя цель и роль. В зависимости от полученных ответов и последующей их реа- лизации и формируется восприятие управленца в обществе. Это сложный, многогранный процесс, который требует соответствующего профессиональ- ного образования (обучения) и не обходится без применения архетипного менеджмента. Ключевые слова: архетипы, архетипический подход, публичное управ- ление, управленческие кадры, подготовка кадров, система образования, тра- диции управления. TRADITION AND INNOVATION IN PUBLIC ADMINISTRATION TRAINING (ARCHETYPAL APPROACH) Abstract. Studying the deep, archetypal manifestations of a person, contri­ butes to the knowledge and mastery of the nature of global change, sets the pre- requisites for the development and implementation of adequate modern effective public administration practices. The reconstruction of archetypes is a relevant and promising approach that helps to interpret certain socio-political processes of the present by transforming the symbols of the past. The problem of the human factor in management is connected with the desire of a person for a specific goal and their achievement. In this regard, it is important to find out the main components of the manager’s activities: motives, goals, acti­ vity planning, processing of current information, prompt decision-making and action, verification of results and correction of actions. Formation of an innova- tion-oriented domestic system of management training is an urgent need of mo­ dern society. An important and integral part of this system is universities, which offer students a cycle of management courses. The ultimate goal of management training should be to develop strategic thinking, the ability to think creatively and the ability to work from a broader perspective. Management actions require judicious use of human resources in management, and carelessness in them can lead to escalation (exacerbation) of conflicts, turnover, reduction of efficiency and level of complexity, etc. Modernity needs public figures of a new generation, managers who are able not only to deal with the constituents of the political arena and to make effective decisions, but also to give an adequate assessment of themselves. This means that there is an answer to the question of who and what I am, what my purpose is. Depending on the answers provided and their further implementation, the ma­ nager’s reflection in society is formed. It is a complex, multifaceted process that also requires appropriate professional education (training) and does not bypass the use of archetypal management. Keywords: archetypes, archetypal approach, public management, manage- ment, training, education, management traditions.

314 Постановка проблеми. Останнім чення і специфічності управлінської часом концепція і практика управ- праці зокрема розглядалися такими ління змінами стали дуже популяр- ученими як Р. Акофф, І. Ансофф, ними серед різних організацій. Зміни Г. Беккер, П. Друкер, Г. Мінцберг, стали нашими постійними супутни- Э. Тофлер, А. Чандлер, Т. Шульц. ками, тож вміння управляти змінами Серед українських учених, що при- є об’єктивною вимогою часу, життє- діляли увагу даному питанню, слід вою необхідністю, аби вижити, при- назвати таких, як С. І. Бандур, стосуватися до нових умов і спро- В. Ф. Беседін, Д. П. Богіня, І. К. Бон- бувати перейти на новий якісний дарь, А. С. Гальчінський, В. М. Геєць, рівень розвитку нашої країни. М. І. Долішний, А. М. Колот, Однією з найпріоритетніших є Ю. М. Краснов, Е. М. Лібанова, реформа у галузі публічного управ- І. І. Лукінов, Е. Г. Панченко, М. Г. Чу- ління. Так, наприклад, з прийнят- маченко, А. А. Чухно та ін. Як напрям тям закону України “Про держав- дослідження роль управлінської ну службу” [1] значно скоротилася еліти в суспільстві і економіці роз- кількість державних службовців, витку розглядали такі російські до- з’явилися працівники патронатних слідники, як М. Афанасьєв, Г. Ашін, служб; по-новому відбувається роз- О. Гаман-Голутвінова, С. Глазьєв, поділ посад державних службовців Ю. Левада, Е. Охотський, В. Ледяєв, (категорії “А”, “Б” і “В”); спостеріга- Т. Заславська та ін. Вчені торкнулися ється поступовий перехід до більшої питань архетипів публічного вряду- публічності, відкритості, професій- вання, проте уваги щодо підготовки ності державної служби; наголошу- кадрів для цієї сфери практично не ється на необхідності впровадження приділено [2]. Служб управління персоналом, а Ці вчені та ніші дослідники зага- також на тому, що майбутнє ефек- лом приділили багато уваги вирішен- тивної державної служби — у руках ню проблеми підготовки кадрів для сильних, розумних, професійних ке- публічного управління, проте про- рівників-лідерів, які наділені не ли- блематика так і залишається невирі- ше харизмою, а й вправно володіють шеною. До того ж істотні зміни в цій новими менеджерськими підходами. сфері та адміністративна реформа, що Нині одним із ключових завдань, реалізується практично в усіх галузях яке постало перед усією сферою дер- та сферах національної економіки ви- жавної служби, є обрання лідерами магають переосмислення та реформу- таких напрямів реформування, аби вання системи пропонованих заходів. робити правильні речі, а перед ме- Метою статті є доведення щодо неджерами різних рівнів публічного необхідності відходу від традиційних управління постає завдання робити форм підготовки управлінських ка- ці речі правильно, зокрема розуміти дрів для сфери публічного управлін- сутність змін, їх необхідність та вмі- ня і інноваційному підходу до оцін- ти ними управляти. ки компетентностей управлінського Аналіз останніх досліджень і пу- персоналу, з урахуванням архетипної блікацій. Питання кадрового забезпе- парадигми.

315 Виклад основного матеріалу до- • уміння пристосовувати свій слідження. Архетипи, згідно з теорі- стиль керівництва і підходи до управ- єю Юнга, це універсальні природже- ління з урахуванням різноманітних ні психічні структури, що становлять виробничих умов і мікроклімату в зміст колективного несвідомого. Ар- організації [4, с. 57]. хетипи змушують людей абсолютно Вказані особливості діяльності певним чином сприймати, пережива- сучасних управлінських працівників ти події і реагувати на них. Архетипи ініціюють виконання основних за- несвідомі. Процес усвідомлення цих гальних функцій управління в про- природжених патернів складає суть цесі щоденної роботи. індивідуації особи, приводить до Молоді управлінці, потрапляю- формування зрілого ставлення до се- чи в міфологічну пастку щодо дер- бе і світу, побудові гармонійних сто- жавної служби, будують свої дії і сунків з іншими людьми, подоланню стосунки на ілюзорному матеріалі, кризових станів [3]. Архетипи ство- вони чекають від життя неможли- рюють архетипні іміджі, приверта- вого. Почуття реальності руйну- ючи до певних варіантів універсаль- ється, замінюючись міфологічними ного для людей переживання світу і образами. Небезпека такої заміни до дій з універсальних шаблонів. Ар- полягає також і в тому, що людина хетипи мають властивості матриць, відволікається від розуміння того, “психічних інстинктів”. Уся індиві- що досконалість досягається в жит- дуальна психіка, усі особисті пере- ті ціною зусиль, навчання, подолан- живання можуть бути інтерпретова- ня труднощів, набуття досвіду. Міф ні за допомогою архетипних форм. відводить від реальності повсякден- На думку багатьох послідовників ного життя, що включає і фінансові К. Юнга, розуміння комплексності труднощі, і необхідність займатися соціально-історичного досвіду і саморозвитком, постійним самовдо- культурних цінностей суспільства сконаленням, працювати понаднор- через архетипну складову є прин- мово, з розвитком кар’єри проблем циповим моментом для адекватного стає більше, особливо в умовах сьо- сприйняття дискурсу будь-яких ста- годнішніх криз. Труднощі долаються лих практик сучасності. Управлін- за умови взаєморозуміння, поваги ська діяльність завжди передбачає інтересів один одного, інакше розча- самодіяльність і творчість суб'єктів і рування і подальше професійне ви- об’єктів управління. горання неминучі. Сучасна концепція категорії Від таких якостей управлін- “управлінські кадри” відображає такі ських працівників, як професійна основні особливості їх діяльності: компетентність, уміння приймати • потреба високої кваліфікації, ефективні рішення і забезпечувати ініціативності і самостійності керів- їх виконання, оволодіння сучасни- ників; ми технологіями, прагнення до то- • особова сформованість з чітко го, щоб самовдосконалюватися і до певною метою, прагненнями і пере- службового зростання, залежать ди- конаннями; намізм і успішність розвитку керова-

316 ної сфери. Нові реалії вимагають від ці, досягненню стійкого розвитку та управлінських працівників усіх рів- економічного зростання. нів публічного врядування уміння Слід зазначити, що багато сучас- знаходити нестандартні рішення, об- них керівників не отримали спеці- стоювати свої погляди, бути гнучки- альної підготовки у сфері управлін- ми, комунікабельними, висококвалі- ня, і відповідно, ведуть управлінську фікованими фахівцями. діяльність, керуючись інтуїцією і Треба підкреслити, що головною методом проб, без використання су- функцією такої системи повинні ста- часних знань у сфері менеджменту ти саме ґрунтовна підготовка управ- [6]. Тому, навчанню вже сформова- лінців, а не підвищення професійної ного керівного складу необхідно на- кваліфікації керівників. Це дозво- давати особливе значення, оскільки лить реалізувати концептуальну розвиток інноваційно-орієнтованого одноманітність в розумінні цілей і врядування в країні неможливий без завдань навчання, досягти синер- керівників, що володіють сучасними гетичного ефекту, коли результати знаннями ефективної розробки і ух- від вивчення окремих організацій- валення управлінських рішень. но-управлінських дисциплін, об'єд- Безперервне професійне навчан- нуючись, призводять до якісно нової ня управлінських кадрів повинне системи знань відносно теорії і прак- стати одним з пріоритетних напря- тики управління, стають ресурсами мів кадрової політики і здійснювати- подальшого економічного зростання ся з метою підвищення ефективності в країні [5]. і якості праці, постійного зростання Особливості сучасної організації рівня професійності, оволодіння но- підготовки управлінського персо- вими методами врядування, і нави- налу в сфері публічного управління чками роботи в умовах інновацій- зумовлені тим, що така підготовка но-орієнтованої економіки. має певні відмінності від традиційної Впродовж усієї трудової діяльно- академічної освіти. Оскільки система сті відповідно до встановленої для підготовки управлінського персона- кожної категорії осіб періодичності лу — це не просто отримання нових повинне здійснюватися підвищення знань, знайомство з новими інфор- кваліфікації з метою оновлення тео- маційно-технологічними можливос- ретичних і практичних знань, умінь і тями і рішеннями, це, в першу чергу, навичок керівників і фахівців відпо- створення стійкої системи управлін- відно до постійно зростаючих вимог ської компетенції. Ця система скла- державних освітніх стандартів і осо- дається з установок і цінностей, які з бливостей розвитку врядування. урахуванням сучасних теоретичних Виходячи з цілей, цей процес по- концепцій управління, практичних винен включати такі види навчання: умінь і навичок, сприятимуть ефек- • короткострокове тематичне тивності господарювання за рахунок навчання з питань конкретного ви- оптимуму прийнятих управлінських ду діяльності (впровадження нових рішень, зростанню продуктивності технологій, рішення економічних і праці, збільшенню ефективності пра- інших питань);

317 • тематичні і проблемні семінари програми підготовки найчастіше ви- з науково-технічних, технологічних, користовують для того, щоб готувати соціально-економічних і інших про- керівників до просування по службі блем; [2]. • довготривале навчання керівни- Загалом навчання управлінського ків і фахівців для поглибленого ви- персоналу має бути спрямоване на вчення актуальних проблем науки, рішення наступних завдань: техніки, технології, соціально-еконо- • підготовка до ефективного рі- мічних і інших проблем за профілем шення нових завдань, які буде необ- професійної діяльності; хідно виконувати в найближчій пер- • стажування для закріплення спективі; професійних знань з практики, отри- • поглиблення знань у сфері ме- маних в результаті теоретичної під- неджменту і розвиток управлінських готовки, для вивчення передового навичок, необхідних для ефективно- досвіду і для реалізації можливості го практичного застосування при рі- переходу на вищі посади; шенні щоденних завдань; • професійна підготовка, метою • переосмислення старого дос- якої є отримання керівниками і фа- віду, формування нових підходів до хівцями додаткових знань, умінь і роботи, нових установок, здатних за- навичок згідно програм, які передба- безпечити успіх в мінливих умовах; чають вивчення окремих предметів, • розвиток у керівного складу розділів науки, техніки і техноло- установок, сприяючих підвищенню: гії, необхідних для виконання нової індивідуальної ефективності праці, професійної діяльності. продуктивнішій взаємодії з підлег- Наступний крок в системі безпе- лими і успішному досягненню цілей рервного професійного навчання — підрозділу і органу управління в ці- щорічне навчання управлінського лому. персоналу з метою ознайомлення йо- Система навчання керівних ка- го з новою технікою і прогресивними дрів повинна базуватися на наступ- технологіями, ефективними метода- них принципах: ми аналізу, нормотворчості і управ- 1. Зміст навчання повинен відпо- ління персоналом і т. п. відати цілям органу управління. Ба- Форма підготовки управлінських гато проблем виникає через те, що кадрів визначається виходячи з мети застарілий обсяг знань, якими воло- і змісту програм діяльності: з відри- діють керівники, не дозволяє ефек- вом від роботи (очна), без відриву від тивно вирішувати складні питання в роботи (заочна, вечірня), з частковим умовах, що постійно змінюються. відривом від роботи (очно-заочна), у 2. Зміст навчання управлінського формі самоосвіти, екстернату. персоналу має бути тісно пов’яза- Підготовка зводиться до розвитку ний з характером функціонування навичок і умінь, необхідних управ- і структурою органу врядування. лінцям для ефективного виконання Сьогодні поширена практика визна- своїх посадових обов’язків в май- чення набору вимог до керівників, бутньому. На практиці систематичні які використовуються при відборі

318 і призначенні на посаду на основі ал співробітників, власна ініціатив- їх “управлінських компетенцій”. Ці ність і гнучкість в ухваленні рішень. вимоги мають бути тісно пов’язані Оскільки процеси європейської ін- із забезпеченням постійного навчан- теграції охоплюють все більше сфер ня, оскільки розвиток управлінських життєдіяльності, провідну роль в компетенцій веде до зростання яко- цих сферах повинна грати якісна сті управління і рівня конкуренто- управлінська освіта. Стратегічною спроможності. метою підготовки управлінських 3. Управлінський персонал сфе- кадрів повинне стати формування ри публічного управління повинен управлінського потенціалу, здатного уміти вирішувати не лише організа- забезпечити розвиток ефективного ційні проблеми, а й глибоко знати і врядування в усіх галузях і сферах розуміти основи таких дисциплін, національної економіки. як економіка, менеджмент, основи У обласній державній адміні- права, фінанси і маркетинг. Досвід страції, була проведена діагностика закордонних країн свідчить, що до- “Управління змінами в органах пу- сягнення найвищих результатів і блічної влади”. В опитуванні брали ефективності реалізації функцій пу- участь як державні службовці так і блічного управління більшою мірою їх керівники. За віковим критерієм визначається організаційною куль- респонденти були об’єднані у такі турою керівників і управлінців, їх групи: до 30 років, до 40 років, до 49 здатністю сформувати у колективі років, від 50 років і вище. В анкеті бажання бути командою, здатністю були запропоновані питання щодо мобілізувати зусилля кожного пра- того, як розуміють респонденти змі- цівника на досягнення мети і профе- ни, як ставляться до них, які виді- сійно поставлених цілей. ляють причини опору змінам, яким 4. Спрямованість управлінської повинен бути керівник і які підходи ланки на постійне оновлення своїх є найбільш вдалими з точки зору знань і компетенцій. управління змінами [7]. У багатьох пострадянських краї- Переважна більшість респонден- нах доки ще не сформувалося оста- тів (70 %) не змогли дати хоча б якесь точне усвідомлення того, що серед визначення, своє розуміння поняттю головних чинників, які забезпечу- “зміни в органах публічної влади”. ють ефективне управління в еконо- 30 % опитаних розглядають зміни як міці постіндустріального типу, є поштовх до певної дії. Близько 80 % реформування структури управлін- осіб, які взяли участь в анкетуванні, ня, істотне підвищення соціальної позитивно ставляться до змін і лише і функціональної компетентності 20 % — мають амбівалентне ставлен- управлінських кадрів, можливість ня до них, залежно від наслідків. своєчасно адаптувати стратегію ді- Найчастіше причинами опору яльності до швидко мінливих умов змінам респонденти обирали такі: зовнішнього середовища, здатність • побоювання щодо втрат внаслі- надихати підлеглих, уміння розпіз- док змін; навати і розвивати творчий потенці-

319 • брак ресурсів і часу на здійс- кої Матері. Найчастіше з’являється нення змін (до речі, цю причину бажання впливати на інших людей, обирали працівники з інтенсивним співробітників по роботі. Відсутність навантаженням і високим рівнем від- уміння знаходити компроміс і пере- повідальності); конаність у своїй беззаперечній пра- • брак інформації щодо впрова- воті у всьому народжують імператив, джуваних змін; якому зобов’язані слідувати оточен- • опір, нав’язаний ззовні; ня. Архетип може проявлятися з різ- • загроза соціальним відносинам, ною силою і в різних варіантах — від які склалися на роботі: 8 % респон- звичайного прагнення до домінуван- дентів зазначили, що змінам не опи- ня до нав’язування “єдино правиль- раються, а приймають їх як даність ної” точки зору і гіпертрофованої (це були люди, переважно від 50 ро- безкомпромісності. У разі ототож- ків, які вже понад 20 років працюють нення такою жінкою-керівником се- в органах державної влади). бе з Матір’ю-землею і Матір’ю-при- На запитання щодо того, яким родою виникають особливо тяжкі повинен бути керівник для ефектив- наслідки. Архетипи Старого Мудре- ного впровадження та управління ця і Великої Матері продукують ідеї змінами, майже 60 % респондентів величі [8]. вважають, що керівник повинен бути Аналізуючи аспекти, які сприя- гарним менеджером; 30 % вважають, ють процесу впровадження змін з що керівник повинен бути лідером і точки зору їх ефективності та “безбо- лише 10 % — що керівник має поєд- лісності” для учасників, варто зазна- нувати у собі як лідерські якості так і чити, що найбільш значимими серед бути гарним менеджером. опитаних стали: надання певних га- Найбільш вдалими підходами до рантій (наприклад, збереження ро- управління змінами з боку керівни- бочого місця, заробітної плати, соці- ків вважають допомогу, підтримку та ального статусу тощо), залучення до мотивацію, інформування і спілку- процесу змін, наявність сильного та вання, участь і зацікавленість, тоб- грамотного лідера, який впроваджує то, м’які, демократичні методи. Такі зміни, а також підтримка і мотивація методи як кооптація та маніпуляція, з його боку. явний і неявний примус респонден- Аналіз результатів, отриманих під ти не вважають дієвими. Проте, ме- час проведення діагностики “Управ- тод переговорів і угод, який також не ління змінами в органах публічної знайшов своїх прихильників серед влади”, засвідчив певні закономір- опитаних, на наш погляд, був би ко- ності щодо вибору варіантів відпо- рисним, зокрема для керівників та відей тією чи іншою віковою кате- працівників, які націлені співпрацю- горією респондентів. Наприклад, вати на партнерських засадах, а не державні службовці старше 40 років беруть за основу принцип ієрархіч- надають перевагу певним гарантіям ності, чіткого підпорядковування. під час змін; респонденти до 35 ро- Наприклад, до жіночих архетипів ків бажають бути залученими до в цій сфері належить архетип Вели- процесу змін та мати змогу вплива-

320 ти на кінцеві результати. Учасники серед керівників і працівників ор- анкетування до 30 років, як правило, ганів державної влади. Проведення обирали не один, а декілька аспектів подібних заходів дасть можливість і наголошували на бажанні бути ак- працівникам зазначених органів вла- тивними учасниками змін, на потре- ди отримати знання та навички щодо бі у сильному та грамотному лідері, управління змінами, сприятимуть а також на підтримці та мотивації з зменшенню рівня стресу та конфлік- боку керівника під час впроваджен- тів у професійному середовищі, по- ня змін. передити професійне емоційне ви- Отже беручи до уваги усе вище за- горяння, покращити мікроклімат в значене, ми дійшли висновку, що для організаціях та сприяти кращій вза- багатьох респондентів поняття зміни ємодії між керівниками та працівни- залишається досить розмитим, нез- ками, між працівниками різних орга- розумілим, хоча 80 % свідомо чи ін- нізацій та установ. На даний момент туїтивно ставляться до змін позитив- подібні навчальні програми у даній но, вбачаючи в них ефект новизни обласній державній адміністрації не та поштовхом до дій. Це, зумовлено проводились. низьким рівнем поінформованості Без високої духовності, мораль- щодо змін та управління змінами в ності і професіоналізму просування цілому. українського суспільства гальму- На сьогодні для успішної підго- ється, оскільки еліта стає нездатною товки та реалізації змін важливим виконати покладену на неї функ- завданням є навчити управлінців в цію “провідника” до кращого, гід- органах державної влади розуміти ного майбутнього. В зв’язку з цим сутність змін, їх основні властивості, державні діячі повинні виступити в сприяти формуванню готовності ке- авангарді відродження вітчизняних рівництва до змін, навчити вправно традицій і активізувати архетипи со- володіти методами, формами управ- борності, роду, віри, надії, любові, до- ління змінами, управління опором бра і патріотичного духу [11]. тощо [9]. У свою чергу, задача керів- Висновки і перспективи подаль- ників — застосовувати ці знання на ших досліджень. практиці та передати їх своїм праців- В умовах трансформації політич- никам, аби останні навчилися їх за- них, економічних і соціальних від- стосовувати на індивідуальному рів- носин в сучасній Україні особливого ні [10]. В той же час не слід вживати значення набувають питання підго- кардинальних заходів, адже досвід товки нових кадрів державних і по- Китаю свідчить, що тисячолітні тра- літичних діячів. Існуючі на сьогодні диції управління країною сприяють системи підготовки як за формою, вивільненню потенціалу глобально- так і за змістом не завжди відпові- го лідерства цієї країни. дають потребам суспільства. Нині Для цього, було б доцільно розро- система підготовки управлінських бити відповідні навчально-просвіт- кадрів багато в чому не відповідає со- ницькі програми, тренінги і впро- ціальним реаліям; вона недосконала ваджувати практику їх проведення і фрагментарна. Архетипний підхід

321 містить потужний потенціал ціле- 7. Любавіна Д., Федотова Т. Управ- спрямованого впливу на підготовку ління змінами в органах державної кваліфікованих кадрів за допомогою влади. Сучасні управлінські та соці- системи важелів і методів регуляції ально-економічні аспекти розвитку якості підготовки фахівців для орга- держави, регіонів та суб’єктів госпо- дарювання в умовах трансформації нів державного управління. Подаль- публічного управління : тези наук. ші дослідження доцільно проводити доповіді міжнарод. наук.-практ. в аспекті визначення критеріїв роз- конф. Одеса, 7 лист. 2018 р. Одеса, витку працівників сфери публічного 2018. С. 96–98. управління по основним групам ар- 8. Короленко Ц. П., Дмитриева Н. В. хетипів. Основные архетипы в классических юнгианских и современных пред- ставлениях. Медицинская психоло- СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ гия в России. 2018. т. 10 № 1 (48). С. 3. ДЖЕРЕЛ 9. Управління змінами у публічно- му адмініструванні : навч. посіб. / 1. Про державну службу : Закон Укра- Ю. П. Шаров, І. А.Чикаренко, їни від 10 грудня 2015 р. № 889-VІІІ. Т. В. Маматова [та ін.]; за наук. ред. Режим доступу: http://zakon3.rada. Ю. П. Шарова. Д. : ДРІДУ НАДУ, gov.ua/laws/show/889-19 2011. 144 с. 2. Клименко А. Професійні компетен- 10. Новаченко Т. В. Архетипова пара- ції державних службовців: архетип- дигма авторитету керівника : моно- ний підхід. Публічне управління: графія / за наук. ред. Е. А. Афоніна. теорія та практика. 2014. Вип. 2 Ніжин; Київ : видавець М. М. Ли- (спец. вип.). С. 86–93. сенко, 2013. 320 с. 3. Jung Carl G. Psychological Types. 11. Пирен М. И. Архетипные составля- Princeton, New Jersey: Princeton ющие и их проявления в деятель- University Press. 1971. ности украинской элиты. Публич- 4. Чумаченко О. В., Шульгина Т. С. ное управление: теория и практика: Проблемы определения категории Сборник научных трудов ассоци- “Управленческий персонал пред- ации докторов государственного приятия” и его классификация. управления : Спецвыпуск. Х., 2012. Устойчивое развитие экономики. 342 с. 2011. № 2. С. 57–62. 5. Токарева В. І. Науково-теоретичні засади формування і функціонуван- REFERENCES ня системи підготовки управлін- ського персоналу в Україні : моно- 1. Pro derzhavnu sluzhbu [About the графія Донецьк : ТОВ “Альматео”, civil service] (2015, December 10). 2005. 327 c. Retrieved from: http://zakon3.rada. 6. Мищенко И. А. Подготовка управ- gov.ua/laws/show/889-19 [in Ukrai- ленческих кадров для агроформи- nian]. рований на основе инновационных 2. Kly`menko, A. (2014) Profesijni kom- учебных технологий : автореф. дис. petenciyi derzhavny`x sluzhbovciv: … канд. экон. наук : 08.00.04. К.: Нац. arxety`pny`j pidxid [Professional ун-т биоресурсов и природопользо- competencies of civil servants: an ar- вания Украины, 2010. 20 с. chetypal approach]. Publichne uprav-

322 linnya: teoriya ta prakty`ka - Public and socially-economical aspects of administration: theory and practice, the development of the state, state Vy`p. 2 (specz. vy`p.), 86-93 [in and sub-state grants in the minds of Ukrainian]. transformation of public administra- 4. Chumachenko, O. V., Shul`gy`na T. S. tion: theories of science. dopovіdі (2011) Problemы opredeleny`ya mіzhnarod. science.-practical.сonf kategory`y` “Upravlenchesky`j Odesa (рр. 96-98) [in Ukrainian]. personal predpry`yaty`ya” y` ego 8. Korolenko, Cz. P., Dmy`try`eva N. V. klassy`fy`kacy`ya [Problems of defini- (2018) Osnovnыe arxety`pы v tion of the category “Management per- klassy`chesky`x yungy`ansky`x y` sonnel of the enterprise” and its clas- sovremennыx predstavleny`yax [The sification]. Ustojchy`voe razvy`ty`e main archetypes in classical Jung- эkonomy`ky` - Sustainable economic ian and modern representations]. development, 2, 57-62 [in Russia]. Medy`cy`nskaya psy`xology`ya v 5. Tokareva, V. I. (2005) Naukovo- Rossy`y`- Medical Psychology in teorety`chni zasady` formuvannya i Russia, t. 10, 1 (48), 3 [in Russia]. funkcionuvannya sy`stemy` pidgo- 9. Sharov, Yu.P., Chy`karenko, I.A., tovky` upravlins`kogo personalu v Mamatova, T.V. [ta in.] (2011) Up- Ukrayini [Scientific and theoretical ravlinnya zminamy` u publichnomu principles of formation and function- administruvanni [Change Manage- ing of the system of training of mana- ment in Public Administration]: za gerial staff in Ukraine]. Donecz`k: nauk.red. Yu.P.Sharova. D.: DRIDU TOV “Al`mateo” [in Ukrainian]. NADU [in Ukrainian]. 6. My`shhenko, Y`. A. (2010) Pod- 10. Novachenko, T.V. (2013) Arxety`pova gotovka upravlenchesky`x kadrov parady`gma avtory`tetu kerivny`ka dlya agroformy`rovany`j na os- [The archetypal paradigm of author- nove y`nnovacy`onnыx uchebnыx ity of the leader] / za nauk. red. E.A. texnology`j [Management training for Afonina. Nizhy`n; Ky`yiv : vy`davecz` agricultural organizations based on Ly`senko M.M. [in Ukrainian]. innovative educational technologies] 11. Py`ren, M. Y. (2012) Arxety`pny` Extended abstract of candidate’s the- sostavlyayushhy`e y` y`x proyavleny`ya sis. Kiev [in Ukrainian]. v deyatel`nosty` ukray`nskoj эly`tы 7. Lyubavina, D., Fedotova T. (2018) [Archetypal components and their man- Upravlinnya zminamy` v organax ifestations in the activities of the Ukrai- derzhavnoyi vlady [Change Manage- nian elite]. Publy`chnoe upravleny`e: ment in Public Authorities]` Suchasni teory`ya y` prakty`ka - Public Adminis- upravlins`ki ta social`no-ekonomichni tration: Theory and Practice. Sborny`k aspekty` rozvy`tku derzhavy`, regioniv nauchnыx trudov assocy`acy`y` dok- ta sub’yektiv gospodaryuvannya v torov gosudarstvennogo upravleny`ya. umovax transformaciyi publichnogo Specy`al`nыj vыpusk. X. [in Ukraini- upravlinnya : tezy` nauk. dopovidi an]. mizhnarod. nauk.-prakt. konf. Odesa, 7 ly`st. 2018 r. - Social management

323 УДК: 316.77; 316.74:001 DOI: https://doi.org/10.32689/2617- 2224-2020-1(21)-324-335 Черних Геннадій Андрійович, кандидат соціологічних наук, асистент кафедри галузевої соціології факульте- ту соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка; 03680, м. Київ, просп. Глушкова, 4-д, тел.: +38 (068) 199 64 85, е-mail: chernykh@ knu.ua ORCID: 0000-0001-8440-0711 Черных Геннадий Андреевич, кандидат социологических наук, асси- стент кафедры отраслевой социологии факультета социологии Киевского на- ционального университета имени Тара- са Шевченко, 03680, г. Киев, ул. Глушко- ва, 4-д, тел.: +380 (68) 199 64 85, е-mail: [email protected] ORCID: 0000-0001-8440-0711 Chernykh Gennady Andreevich, Candidate of Sociology, Assistant Professor, Department of Sector Sociology, Faculty of So- ciology, Taras Shevchenko National University of Kyiv, 03680, Kyiv, prosp. Glushkova, 4-d, tel.: +38 (068) 199 64 85, е-mail: [email protected] ORCID: 0000-0001-8440-0711

ДОСЛІДНИЦЬКІ ТРАДИЦІЇ КОГНІТИВНОЇ СОЦІОЛОГІЇ ТА СОЦІОЛІНГВІСТИКИ – МОВА ТА ЗНАЧЕННЯ У СОЦІАЛЬНІЙ ВЗАЄМОДІЇ

Анотація. Розглянуто специфіку розвитку дослідницьких традицій когнітивної лінгвістики та соціолінгвістики. Визначено проблеми розу- міння буденної мови на сучасному етапі розвитку науки. Про­аналізовано сучасний стан розвитку етнометодологічного підходу, ролі невербальних комунікацій у повсякденному спілкуванні. Обґрунтовано природу со- ціальної дії, особливості функціонування та взаємодії соціальних акто- рів за допомогою символів і значень. Розглянуто моделі комунікаційної взаємодії У. Шрама, Д. Маккуейла, Дж. Груніга, Т. Ханта, Ю. Габермаса, Н. Лумана. Розкрито зміст одного з ключових понять соціолінгвістики –

324 “мовна ситуація”, яке визначається як сукупність форм існування мови (мов, регіональних койне, територіальних і соціальних діалектів). Особливу увагу приділено в сучасній соціолінгвістиці питанню про зв’язок і взаємо- дію мови і культури. Також розглянуто особливості розвитку когнітивної лінгвістики як мовознавчого напряму щодо функціонування мови як різ- новиду когнітивної, тобто пізнавальної, діяльності, а когнітивні механізми та структури людської свідомості — через мовні явища. Доведено основну гіпотезу когнітивної науки, що мисленнєві процеси можна трактувати як процеси оброблення та перетворення ментальних репрезентацій. Наведено ідеї головного прихильника та представника когнітивної соціології — аме- риканського соціолога Аарона Сікурела. Також обґрунтовується зміст праць французького соціолога Ж. Подьоло та концепції соціолінгвістики А. Мейє, Ф. Боаса, Е. Сепіра, В. Матезиуса, Б. Гавранека, Й. Вахека та ін., які зробили значний внесок у виявлення ролі соціальних чинників у розвитку мови та продемонстрували зв’язок мови із соціальними процесами, а також соціаль- ну роль літературної мови. Ключові слова: мова, соціальна взаємодія, когнітивна соціологія, со- ціолінгвістика, комунікація, соціальні дії, символи, значення, мовна си - туація. ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКИЕ ТРАДИЦИИ КОГНИТИВНОЙ СОЦИОЛОГИИ И СОЦИОЛИНГВИСТИКИ — ЯЗЫК И ЗНАЧЕНИЕ В СОЦИАЛЬНОМ ВЗАИМОДЕЙСТВИИ Аннотация. Рассмотрена специфика развития исследовательских тради- ций когнитивной лингвистики и социолингвистики. Обозначены проблемы понимания обыденного языка на современном этапе развития науки. Ана- лизируется современное состояние этнометодологического подхода, роли невербальных коммуникаций в повседневном общении. Обоснованы при- рода социального действия, особенности функционирования и взаимодей- ствия социальных акторов с помощью символов и значений. Автор анализи- рует разработаные модели коммуникационного взаимодействия В. Шрама, Д. Маккуейла, Дж. Грунига, Т. Ханта, Ю. Хабермаса, Н. Лумана. Раскрыто содержание одного из ключевых понятий социолингвистики — “языковая ситуация”, которое определяется как совокупность форм существования языка (языков, региональных койне, территориальных и социальных ди- алектов). Особое внимание в современной социолингвистике уделается вопросу о связи и взаимодействии языка с культурой. Также рассмотрены особенности развития когнитивной лингвистики как языковедческого на- правления, которое рассматривает функционирование языка как разновид- ность когнитивного, то есть познавательной деятельности, а когнитивные механизмы и структура человеческого сознания — через языковые явления. Подтверждается основная гипотеза когнитивной науки, что мыслительные процессы можно трактовать как процессы обработки и превращения мен- тальных репрезентаций. Приводятся идеи главного сторонника и пред-

325 ставителя когнитивной социологии — американского социолога Аарона Сикурела. Также обосновано содержание работ французского социолога Ж. Подьоло и концепции социолингвистики А. Мейе, Ф. Боаса, Э. Сепира, В. Матезиуса, Б. Гавранека, И. Вахека и других, которые внесли существен- ный вклад в выявление роли социальных факторов в развитии языка, проде- монстрировали связь языка с социальными процессами и социальную роль литературного языка. Ключевые слова: язык, социальное взаимодействие, когнитивная социо­ логия, социолингвистика, коммуникация, социальные действия, символы, значение, языковая ситуация. RESEARCH TRADITIONS IN COGNITIVE SOCIOLOGY AND SOCIOLINGUISTICS — LANGUAGE AND MEANING IN SOCIAL INTERACTION Abstract. The specificity of the development of the research traditions of the cognitive linguistics and sociolinguistics is considered in the article. The prob- lems of understanding everyday language at the present stage of the science de- velopment are substantiated. The current state of the development of the eth- nomethodological approach, the role of non-verbal communications in everyday communication is analyzed. The author substantiates the nature of the social ac- tion, peculiarities of functioning and interaction of the social actors through sym- bols and meanings. The author analyzes the developed models of the communica- tion interaction by W. Schramm, D. McQuail, J. Grunig, T. Hunt, Y. Habermas, N. Luman. The content of one of the key concepts of the sociolinguistics — “lin- guistic situation”, which is defined as a set of forms of existence of the language (languages, regional koine, territorial and social dialects) is revealed. The author notes that special attention is paid in the contemporary sociolinguistics to the question of the connection and interaction of the language and culture. The fea- tures of the development of the cognitive linguistics as a linguistic trend, which considers the functioning of the language as a kind of cognitive, that is, knowing, activity, and examines the cognitive mechanisms and structures of the human consciousness through linguistic phenomena. The author confirms the basic hy- pothesis of the cognitive science that the thinking processes can be interpreted as processes of processing and transformation of the mental representations. The author draws on the ideas of the main proponent and representative of the cogni- tive sociology — American sociologist Aaron Cicourel. Also — substantiates the content of the works of the French sociologist J. Padioleau and the concepts of sociolinguistics A. Meiller, F. Boas, E. Sapir, V. Mathesius, B. Gavranek, J. Vachek and others, who made a significant contribution to the identification of the role of the social factors in the development of the languages and demonstrated the link between the language and the social processes and the social role of the literary language. Keywords: language, social interaction, cognitive sociology, sociolinguistics, communication, social actions, symbols, meaning, linguistic situation.

326 Постановка проблеми. У цьому На нашу думку, постмодерний світ дослідженні аналізується проблема відрізняється від світу модерну тим, розвитку таких важливих наукових що модерн — це світ, до якого має напрямків дослідження мови: прийти все людство, а постмодерн — 1. Формування та розвиток по- це світ, в якому людство може перей- всякденних комунікативних прак- ти на нову віху соціального розвитку. тик в структурі сучасних культурних Тому — для дослідників соціального трансформацій; світу постає завдання спрогнозувати 2. Детермінація мовної ситуації та можливості формування світу модер- процесів взаємодії мови та культури; ну для всього людства та особливості 3. Інтерпретація механізмів когні- розвитку постмодерної реальності. тивного переосмислення мови через Спираючись на засади модерного соціолінгвістичний аналіз та когні- дослідження мови, сучасні постмо- тивну соціологію. дерні тенденції розвитку розширю- На сучасному етапі наукового пі- ються інтерпретаціями смислів та знання мови — як невід’ємної ланки значень. Конструюються нові соці- культурного розвитку людей, науков- альні та теоретичні конструкти, які ці ще не дійшли до консенсусу дослі- не завжди стають частиною науко- дження мови в загальній теорії. Все вого обігу та соціальної реальності, й це виражається в плюралізмі думок, лише з плином часу відбувається їх уявлень та детермінацій дефініцій в інституціоналізація в науці та житті. сучасному мультипарадигмальному Аналіз останніх досліджень і просторі науки. Особливості куль- публікацій. Основи соціологічних турного різноманіття, національ- досліджень в СРСР були закладе- них підходів та шкіл, які пов’язані з ні в 20–30-х рр. ХХ ст., працями ра- дослідженнями мови — створюють дянських вчених Л. П. Якубинско- засади безкінечного аналізу та емпі- го, В. В. Виноградова, Б. А. Ларіна, ричного переосмислення даного яви- В. М. Жирмунський, Г. А. Шор, ща. Що в свою чергу ускладнює сам М. В. Сергіївського, Е. Д. Поліванова, процес дослідження, відображення які вивчали мову як суспільне явище та розуміння соціокультурних змін, на основі марксистського розуміння які відбуваються в повсякденних ко- мови як суспільного явища та істори- мунікативних практиках. Так, напри- ко-матеріалістичних принципів ана- клад, на даному етапі розвитку когні- лізу суспільних відносин. Засадничі тивної соціології та соціолінгвістики, ідеї для сучасної соціолінгвістики змістився дослідницький акцент, ніж підготували також праці представни- на початку зародження цих наукових ків соціологічного напрямку у фран- напрямків дослідження мови. Адже цузькому мовознавстві (А. Мейе), колосальні зміни, які відбулися за який вніс істотний внесок у виявлен- 100 років соціального розвитку та ня ролі соціальних чинників у роз- наукового становлення — формують витку мови; роботи американських зовсім інші детермінанти смислів та етнолінгвістів, що розвивали ідеї значень даного об’єкт-предметного Ф. Боаса і Е. Сепіра в зв’язку мов- дослідження. них і соціокультурних систем; праці

327 представників Празької лінгвістич- Однак, слід зазначити, що соціо- ної школи — В. Матезиуса, Б. Гавра- логія розглядає спілкування як со- нека, І. Вахека, що продемонстрували ціально обумовлений вид діяльності зв’язок мови з соціальними процеса- людей. Психологія досліджує процес ми і соціальну роль літературної мо- встановлення і розвитку контактів ви; дослідження німецьких вчених, між людьми з метою обміну інформа- особливо Т. Фрінгса і створеної ним цією. Лінгвісти процес спілкування лейпцігської школи, яка обґрунту- представляють як актуалізацію ко- вала соціально-історичний підхід до мунікативної функції мови в тих чи мови і необхідність включення со- інших мовних ситуаціях. Головним ціального аспекту в діалектологію; елементом мовної комунікації є ме- оригінальні роботи в галузі мовної ханізм, за допомогою якого здійсню- ситуації і культури мовлення япон- ється переведення процесу передачі ської школи “мовного існування”. і сприйняття інформації в соціально У 60–70-х рр. інтерес до соціоло- значущий результат персонального гічних проблем мови зріс у зв’язку, і масового впливу. У соціолінгвіс- з одного боку, з потребами сучасно- тичному аспекті необхідно вивчати го суспільства, для якого проблеми перш за все особливості функціону- мовної політики та інші практичні вання мови в умовах масової соціаль- аспекти соціолінгвістики набувають ної комунікації. все більшої актуальності, і, з іншо- Тут на перший план, для нашо- го — з критикою структурної лінгві- го дослідження, виходить поняття стики, з прагненням подолати обме- “мовної ситуації”, яке нами інтерпре- женість іманентно підходу до мови і тується як сукупність форм існуван- глибше проникнути в природу мови ня мови (мов, регіональних койне, те- як суспільного явища. риторіальних і соціальних діалектів). Соціолінгвістичні напрями, що Що в свою чергу — визначає різні ме- розробляються вченими різних кра- тодологічні підходи до вивчення мо- їн, характеризуються різною мето- ви та значень в соціальній взаємодії. дологічною орієнтацією. Деякі на- Зі зміною мовної ситуації — зміню- прямки зарубіжної соціолінгвістики ється культура, що в свою чергу змі- (наприклад, в США) орієнтуються нює саму мову та значення. З глоба- на біхевіористську модель мовної лізаційним розвитком створюються поведінки, символіко-інтеракціо- нові умови для розвитку мови. Відбу- ністську теорію соціальної взаємодії, вається все більше запозичень в рус- феноменологічну соціологію. Со- лі інформаційного культурного роз- ціолінгвістика, що розроблялася в повсюдження, так званих механізмів СРСР і деяких інших країнах, спира- шерінгу (від англ. share — ділитися) лася передусім на історичний матері- та фідбеку (від англ. feedback — від- алізм і на приватні теорії марксист- гук), що відіграє важливе значення ської соціології — теорію соціальної в сучасному культурно-інформацій- структури суспільства, теорію соці- ному просторі. Все частіше відбува- альних систем, соціологію особисто- ється культурна дифузія — просто- сті та ін. рове розповсюдження культурних

328 досягнень одних суспільств у інші. вданнями. Практичне застосування З розвитком культурної динаміки — на сьогоднішній день в інтегратив- відбувається розвиток модерного них системах знаходять наступні мо- світу, й інтенсивність цієї динаміки делі комунікації: в сучасному світі — вражає своїми 1. Авторитарна модель — описана масштабами. Інформаційних ви- У. Шраммом і Д. Маккуейлом ґрунту- бух — швидке збільшення кількості ється на максимальному обмеженні публікацій або об’єму даних і ефект, свободи інформації і жорсткому ад- який виникає як наслідок — став міністративно-управлінському кон- рушійною силою культури інтелек- тролі за діяльністю ЗМІ [2, с. 148]. туалів сучасного світу. За п’ять по- 2. Двостороння асиметрична мо- передніх років людством було виро- дель — одна з чотирьох моделей, за- блено інформації більше, ніж за всю пропонованих Дж. Грунігом і Т. Хан- попередню історію. Що на нашу дум- том, що виникла в 20-х роках XX ст. ку — значно ускладнює можливості в неї включається зворотний зв’язок, критичного дослідження мови та при якому зберігається влада комуні- значень у соціальній взаємодії — на катора над комунікацією, що і ство- сучасному етапі наукового розвитку. рює певну асиметрію [3]. Сучасний напрям дослідження 3. Двостороння симетрична мо- мови та комунікації базується на різ- дель — виникла у 60–70-х рр. XX ст., них підходах, Ф. В. Шарков виділяє описано Дж. Грунігом і Т. Хантом[3], кілька підходів [1]. Перший мето- в ній зазначається, що симетрія до- дологічний підхід базується на кла- сягається збалансованістю відносин сичній позитивістської методології між одержувачем і відправником по- суб’єктно-об’єктних диспозицій. Він відомлення. представлений концепціями струк- 4. Некласична методологія — турного функціоналізму, системного ґрунтується на когнітивній моделі підходу, інформаційного суспільства, суб’єктно-об’єктних відносин з при- технологічного детермінізму, комп’ю- воду об’єкта. Автор цієї методоло- терної футурології та ін. Онтологія гії, німецький філософ Ю. Габермас соціальних комунікацій в даному віддає перевагу позитивній науці у підході ґрунтується на системних вивченні соціальних суб’єктів. Ін- зв’язках і функціях. Комунікативні струментом реалізації практичних технології ставлять завдання скон- інтересів людей він розглядає міжо- струювати бажаний образ суб’єкта і собистісні “інтеракції” (комунікації) певні соціальні зв’язки в системі. Цей як спосіб емансипації, вивільнення підхід можна порівняти з принципом від різного роду впливу (політика, класичної кібернетики, який перед- економіка тощо) і примусу. Ю. Габер- бачає жорсткий контроль за поведін- мас відрізняє “справжні” комунікації кою системи, при якому виключають- від “помилкових” комунікацій, нама- ся всі непотрібні взаємозв’язки [1]. гається обґрунтувати “технічну ра- Очевидно, що різноманітні моделі ціональність” перенесення технічних комунікації конструюються за функ- засобів і методів на міжособистісні ціями, змістом, формою, цілями і за- комунікації [4, c. 115].

329 5. Постнекласичний підхід — у змістовній систематизації проблем ґрунтується на працях Н. Лумана, наявних у структурі розуміння когні- зводить природу соціального до тивної соціології та соціолінгвістики. суб’єкт-суб’єктних відносин, виклю- Та аналіз відображення в науковому чаючи об’єктність. Суспільство роз- дискурсі традиційних суперечностей глядається як мережа комунікацій, дослідження мови та значення у со- а комунікації мають можливість до ціальній взаємодії. самоопису суспільства і його само- Для вирішення поставленої мети, відтворення (принципи саморефе- нами було поставлено за ціль — про- рентності і аутопойезіса Н. Лума- аналізувати ідеї когнітивної соціоло- на). Комунікація в даному випадку гії американського соціолога А. Сіку- постає як активне самоорганізоване рела, Ж. Падьоло та традиційні під- середовище, де найпростіші соціаль- ходи соціолінгвістичного напряму но-комунікативні системи форму- дослідження. Спираючись на аналіз ються через взаємне узгодження дій робіт А. Сікурела — нами було вста- і переживань присутніх учасників новлено: спілкування. Суспільство охоплює 1. Існують три етапи конструю- всі дії, досяжні для зіставлення один вання людьми (суб’єктами) соціаль- з одним в комунікації. Дія розумієть- ної дійсності. Перший — це суб’єк- ся як справжній елемент соціальної тивна організація та класифікація системи, який виробляється і сприй- “емпірики” (досвіду) в простих (еле- мається в ній у співвіднесенні (кому- ментарних) актах “говоріння”, дру- нікації) з іншими діями-подіями [5]. гий — прояв “теоретичних понять”, Однак, як ми вже зауважили, в третій етап пов’язаний із суб’єктив- соціологічному дискурсі аналізу мо- ним аналізом розмови або тексту. ви та комунікаційної взаємодії існує 2. Головними для когнітивної со- традиція плюрального безкінечного ціології є такі поняття: світу моделей: починаючи з моделі • методи інтерпретації, “мають на Аристотеля (“Оратор – Промова – меті пов’язати ідеї феноменологів і Аудиторія”) та закінчуючи теорією етнометодології і співвіднести їх з ро- засобів комунікації М. Маклюена. ботами, що стосуються використан- Всі ці моделі відносно можна зве- ня мови, пам’яті та уваги, або взагалі сти до аналізу макро та мікрорівнів. з усім тим, що відноситься до облас- Макрорівневих моделей (теорій) ко- ті обробки інформації (information мунікації набагато менше ніж мікро- processing)”; рівневого аналізу. Що говорить про • інтеракційна компетентність, складність фундаментального відо- “що дозволяє уточнити відносини браження комунікації в соціальних між когнітивними процесами, поя- системах на глобальному рівні — в їх вою контекстів і наративними слов- традиційному розумінні. никами (accounting vocabularies)”. Формулювання цілей (мети) 3. А. Сікурел в цілому залишився статті. Отже, виходячи зі змістовно- далеким від подолання інтеракціо- го аналізу вищезазначених теоретич- ністського підходу і встановлення них засад, мета даної статті полягає нових форм зв’язку з макросоціаль-

330 ними аспектами реальності. Що ві- терні скоріше для когнітивних наук дображає загальну традицію — наве- (що включають в себе, зокрема, бі- дену нами раніше. ологічні, психологічні, лінгвістичні 4. Соціологічний аналіз поширю- науки, а також науки про штучний ється також і на поле невербальної інтелект). Але, беручи до уваги ха- комунікації (через вивчення мови рактер діалогу, який Жан Падьоло глухих), що не зводиться до моделі та Бернар Конен ведуть з когнітив- вербальної комунікації. А. Сікурел ними науками, можна поставити за- виявляє ту обставину, що актори і до- питання, чи не ризикуємо ми, коли, слідники в своїй пізнавальній діяль- наприклад, намагаємося встановити ності змушені спиратися на загальні точки дотику з етологією, впасти в методи інтерпретації. Дослідник “мо- натуралізм, який намагається вибу- же зробити свої спостереження об’єк- дувати соціальні науки за образом тивними тільки в тому випадку, якщо наук натуралістичних? Це питання він пояснить особливості методів залишається відкритим для подаль- інтерпретації і свою залежність від шого дослідження. них, тобто, якщо його дослідницька Французьский соціолог Ж. По- діяльність буде повноцінною”. Отже, дьоло намагався за допомогою ког- прагнення до наукової об’єктивності нітивного підходу вирішити одну в області соціальних наук має на ува- з найскладніших соціальних проб- зі потребу у соціологічній рефлек- лем — проблему соціального поряд- тивності. Нарешті, тут поставлено ку. На його думку, природа соціаль- питання про зв’язок з макросоціаль- ної дії є когнітивною, а соціальний них аспектами, оскільки мова йде актор являє собою “людину соціоло- про те, щоб “експлікувати роль знан- гічну, когнітивну”, яка створює свої ня і контексту в вивченні соціальної соціальні уявлення за допомогою структури”. Зокрема, через процеду- символів і значень. Під символом він ри “набуття соціальної структури” в розуміє те, що “представляє іншу річ: ході соціалізації [6, c. 36–38]. символ займає місце іншого предме- 5. На думку А. Сікурела, “пред- та, заміщає його або викликає згадку ставники мікросоціології не можуть про нього в пам’яті” [8]. обмежуватися вивченням соціальної Колективна взаємозалежність дій взаємодії як локального і самодо- людей, на думку Подьоло, зумовлена статнього продукту, точно так само взаємними очікуваннями. Колектив- як теоретики макросоціології не мо- ні дії передбачають згоду партнерів з жуть залишати поза увагою мікро- приводу правил прийняття рішень. процеси” [7]. Однак, з когнітивної точки зору, кон- В середині 80-х років у Франції сенсус не зводиться до простої угоди можна було спостерігати підвище- між індивідами. Він виникає при уз- ний інтерес до когнітивного виміру годженні взаємного сприйняття соці- соціальної дії. У зв’язку з цим серед альними акторами по відношенню до інших можна назвати роботи Жана конкретного предмету. Падьоло або Бернара Конена, які, Отже, когнітивна соціологія, до- втім, піднімають питання, харак- помагає визначити цікаву традицію

331 теоретичного конструювання по- соціологія з’ясовує функціональну єднання макро та мікро світоглядів природу мови в суспільстві. Потре- аналізу мови, символів та значень. Не ба виокремлення соціолінгвістики дивлячись на те, що цей науковий на- в системі мовознавчих дисциплін прямок не набув загальної інституці- була зумовлена не лише внутрішні- оналізації, й не особливо популярний ми чинниками узагальнення й сис- в науковому світі (аніж когнітивна тематизації аспектів зв’язку мови та психологія), він має вагоме значення суспільства, а й зовнішніми чинни- в інтерпретації традиційних поглядів ками — передовсім процесом деко- на мову та значення у соціальній вза- лонізації та створенням численних ємодії. На нашу думку — когнітивна незалежних держав, яким необхідно соціологія потребує більш глибинно- було вирішити нагальні питання ста- го осмислення та ґрунтовного аналі- тусу державної мови, її унормування зу, задля розвитку соціальних наук та співвідношення з іншими мовами у постмодерному світогляді. Адже в межах незалежних держав. на основі проведеного дослідження Термін “соціолінгвістика” уведе- нами підтверджується основна гіпо- ний у 1952 р. американським соціо­ теза когнітивної науки, що мислен- логом Х.Каррі. Офіційною датою нєві процеси можна трактувати як виникнення цієї галузі вважають процеси оброблення та перетворення 1963 р., у який у США було сформо- ментальних репрезентацій, що є сво- вано Комітет із соціолінгвістики. У єрідною традицією аналізу. 70-ті роки курси з соціолінгвістики Іншим вагомим напрямом аналізу офіційно були включені до програм мови виступає — соціолінгвістика, американських університетів. яка вивчає вплив суспільних явищ Предтечею соціолінгвістики був і процесів на виникнення, розвиток, соціологічний напрям у мовознав- соціальну й функціональну диферен- стві. У ньому мова розглядалася ціацію та функціонування мов, а та- насамперед як засіб спілкування й кож зворотний вплив мови на соціум. діяльності людини в соціумі з огля- Об’єктом соціолінгвістики є мова ду на суспільний статус і роль особи- в аспекті соціальної диференціації, стості; він еклектично поєднував ме- а предметом — функціонування мо- тодологічно різнорідні ідеї філософії ви “в соціальному контексті”, тобто Просвітництва, психологічного на- функціонування мови (мов) у струк- пряму мовознавства, марксистської турі соціальних відношень і функцій філософії, філософії позитивізму, суспільства. однак його завдання чітко були ске- Соціолінгвістика виникла на те- ровані на соціальну природу мови, її ренах мовознавства, соціології, соці- комунікативну функцію, відношення альної психології й етнографії у дру- мови й суспільства, мови й суспільно гій половині ХХ ст. заангажованого індивіда. На відміну від нелінгвістичної Представники соціологічного галузі соціології мови, спрямованої напряму мовознавства (Франція — на пояснення соціальних і політич- А. Мейє, Ф. Брюно; Швейцарія — них явищ на підставі мовних фактів, Ш. Баллі, А. Сеше; Великобрита-

332 нія — Дж. Фьорс; США — У. Уітні, лінгвізму, мовної міксації, мовної по- Е. Сепір, Б. Уорф; Чехії — В. Ма- літики, норми, мовного будівництва. тезіус, Й. Вахек; СРСР — Л. Щер- Виділяють такі соціолінгвістичні ба, Л. Якубінський, Є. Поливанов, напрями: В. Жирмундський, Б. Ларін, М. Марр, 1) макросоціолінгвістики, яка ви- Г. Винокур) досліджували місце й вчає мовні ситуації у державах, регіо- роль мови в суспільстві, функціо- нах, групах, аналізує мовні контакти нальне розшарування мови, зв’язок та їхні наслідки, спостерігає мовні мови й культури, функціонування конфлікти й мовні зміни залежно від мови в різних соціальних ситуаціях, суспільних змін, досліджує соціаль- зв’язок мови, суспільства й особи- ну диференціацію національних мов, стості; пояснювали причини мовних двомовність, нормалізацію й кодифі- змін й еволюцію мов соціальними кацію мови, мовну політику й будів- чинниками, зокрема, диференціацію ництво; мов — розселенням народів, уніфі- 2) мікросоціолінгвістики, яка зо- кацію — війнами, еволюцію мови — середжена на індивідуальному мов- ускладненням соціальних відносин, ленні або мовленні мікрогруп, пра- звукові зміни — прагматичними по- вилах і нормах його реалізації, на требами суспільства як зручністю набутті комунікативної компетенції вимови. та її ефективному використанні, на Дослідники виокремлюють у су- відношенні індивідів до мови [10]. часній соціолінгвістиці три течії: Отже, і в контексті розвитку соціо- 1) перша орієнтована на соціоло- лінгвістики ми знову можемо побачи- гію (досліджує норми мовного вжи- ти традицію відокремлення макро та вання, мету вибору варіантів мови, мікрорівнів дослідження, без згаду- диглосію, білінгвізм, теорію кодів вання так званого мезорівня. Що під- звивино він різних соціальних детер- креслює форму загального наукового мінант), теоретизування в сучасному соціоло- 2) друга спрямована на лінгвісти- гічному дискурсі. Адже в більшості ку й вивчає неоднорідність мовної випадків така бінарність викликана системи з огляду на соціальні пара- природою наукового пізнання, ког- метри, а також зв’язок мовних змін із нітивних методів дослідження, які соціальними умовами; виходять із традиції об’єктивістських 3) третя має етнографічне і мето- та суб’єктивістських соціально-філо- дологічне спрямування [9]. софських напрямків. Номіналізм та Головними векторами соціолінгві- реалізм будують традицію вивчення стичних досліджень залишаються мови та значення як форми репре- проблеми мовної ситуації, мовного зентації мікро (індивідуального роз- колективу, суспільних функцій мо- витку) та макро (колективного роз- ви, форм її існування в соціумі, со- витку). На нашу думку, тільки синтез ціальної диференціації мов залежно цих двох світоглядів й традицій може від різноманітності соціальних шарів призвести до ґрунтовних змін тради- (стратифікаційна) і соціальних ситу- ційного аналізу у постмодерному на- ацій (ситуативна), двомовності, полі- уковому дискурсі.

333 Висновки і перспективи подаль- всі умови для урізноманітнення ших досліджень. 1. Когнітивна со- моделей досліджень макро та мікро ціологія та соціолінгвістика є еле- рівнів соціальної реальності. Що ментами традиційного наукового дозволяє знаходити безкінечні фор- аналізу мови та значень, смислів, які ми інтерпретацій та рефлексій щодо будуються на основі пізнання макро досліджуваного об’єкту та предмету. та мікрорівнів соціальної реальності. Важливими для розвитку наукової 2. Сучасні соціологічні інтерпретації методології — постають дослідження мови в моделях та теоріях комуніка- мови та значень в інформаційному ційної взаємодії виходять з ідеологій суспільстві в умовах швидкоплин- класичної та некласичної методології них змін та поширення різноманіт- дослідження. Основою виступає по- них форм масової комунікації, які зитивістський напрям дослідження, продукуються інформаційно-кому- що говорить про складність фунда- нікативними технологіями. Сучас- ментального відображення комуні- на традиція має орієнтуватись на кації в соціальних системах на гло- футурологічну основу дослідження бальному постмодерному рівні — в мовних культурних кодів як в інфор- їх традиційному розумінні. 3. Мо- маційному просторі комунікації між ва як соціальне явище традиційно індивідами, так і у вимірі соціальних пов’язано з мультипарадигмальною взаємодій, викликаних розвитком науковою системою пояснень її зна- глобалізації. На нашу думку, науков- чень, які інтерпретуються через такі ці дослідники мають прийти до кон- зв’язки в соціальної реальності як: сенсусу (про який зазначав Ю. Габер- мова та суспільство; мова та осо- мас у своїй теорії комунікативної дії) бистість; мова та культура; мова та використання когнітивної соціології етнос; мова — територіальні та соці- та соціолінгвістики, та реалізувати альні діалекти; мова та війни; та інші. його у життя — сформувавши нові Що відображає певну “мовну ситуа- постмодерні традиції та моделі дослі- цію” — традицію наукового дослі- дження соціальної реальності. дження її форм та значень. 4. Ви- вчення традиційних поглядів на мо- СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ву та значення дозволяє встановити, ДЖЕРЕЛ що особливо важливою в розумінні 1. Шарков Ф. И. Коммуникология: даних явищ — постає соціологічна основы теории коммуникации / рефлексія, яка дозволяє виокремити Ф. И. Шарков. М.: Дашков и К, синергетичні моделі плюральних ін- 2017. 488 с. терпретацій. Що, своєю чергою, об- 2. McQuail D. Mass Communication ґрунтовує загальні тенденції та тра- Theory: an Introduction / D. Mc- Quail. London: SAGE, 1987. 632 p. диції подальшого дослідження мови 3. Grunig J. Public Relation Theory / та значень. J. Grunig. – N.Y., 1998. – P. 29–41. Перспектива подальших дослі- 4. Хабермас Ю. Моральное созна- джень визначається у корені тради- ние и коммуникативное действие / цій соціально-філософського тео- Ю. Хабермас. СПб.: Наука, 2001. ретизування, який свідомо створює 380 с.

334 5. Луман Н. Общество как социальная 2. McQuail D. Mass Communication система / Н. Луман. М.: Логос, 2004. Theory: an Introduction / D. Mc 232 с. Quail. – London: SAGE, 1987. – 6. Коркюф Ф. Новые социологии / 632 p. Ф. Коркюф; пер. с фр. Е. Д. Возне- 3. Grunig J. Public Relation Theory / сенской, М. В. Федоровой; науч. J. Grunig. – N.Y., 1998. – P. 29–41. ред. Н. А. Шматко. – М: Ин-т экс- 4. Habermas Yu. (2001). Moralnoe soz- периментальной социологии; СПб.: nanie i kommunikativnoe deystvie Алетейя, 2002 г. 172 с. [Moral Consciousness and Communi- 7. Cicourel A.V. Notes on the Integra- cative Action]. SPb.: “Nauka” [in Rus- tion of Micro- and Macro-Levels sian]. of Analysis/ Eds. K. Knorr-Cetina, 5. Luman N. (2004). Obschestvo kak A. V. Cicourel // Advances in Social sotsialnaya sistema [Society as a social Theory and Methodology. Towards system]. Moscow: Logos [in Russian]. an Integration of Micro- and Macro 6. Korkyuf F. (2002) Novyie sotsiologii Sociologies. – Boston: Routledge and [New sociology]. St. Petersburg: Ale- Kegan Paul, 1981. – P. 53. theia [in Russian]. 8. Подьоло Ж. Социальный порядок: 7. Cicourel A. V. Notes on the Integra- принципы социологического ана- tion of Micro- and Macro-Levels лиза / Ж. Подьоло // Современная of Analysis/ A. V. Cicourel, Eds. K. западная социология: классические Knorr-Cetina // Advances in Social традиции и поиски новой пара- Theory and Methodology. Towards an дигмы. М., 1990. С. 93–110. Integration of Micro- and Macro So- 9. Вахтин Н. Б. Социолингвистика и ciologies. Boston: Routledge and Ke- социология языка: Учеб. пособие / gan Paul, 1981. P. 53. Н. Б. Вахтин, Е. В. Головко. СПб.: 8. Podolo Zh. (1990) Sotsialnyiy pory- ИЦ “Гуманитарная академия”; Изд- adok: printsipyi sotsiologicheskogo во Европейского университета в analiza [Social order: principles of so- Санкт-Петербурге, 2004. 336 с. ciological analysis]. Moscow [in Rus- 10. Чурилина Л. Н. Актуальные про- sian]. блемы современной лингвистики: 9. Vahtin N. B. (2004). Sotsiolingvistika Учеб. пособие / Л. Н. Чурилина. М., i sotsiologiya yazyika: Uchebnoe po- 2009. С. 107–135, 307–342. sobie [Sociolinguistics and the Soci- ology of Language: Training manual]. REFERENCES St. Petersburg: IC “Humanitarian Academy” [in Russian]. 1. Sharkov, F.I. (2017). Kommunikologi- 10. Churilina L. N. (2009) Aktualnyie ya: osnovyi teorii kommunikatsii problemyi sovremennoy lingvistiki: [Communicology: the basics of com- Uchebnoe posobie [Actual problems munication theory]. Moscow: Dash- of modern linguistics: training manu- kov and Co [in Russian]. al]. Moscow [in Russian].

335 Умови публікації у збірнику “ПУБЛІЧНЕ УРЯДУВАННЯ”

З метою перевірки дотримання вимог до оформлення наукової статті Міністерства освіти і науки України та науково-метричної бази даних “Scopus” вона, в обов’язковому по- рядку, проходить процедуру попереднього розгляду, яка включає: процедури внутрішньо- го, зовнішнього експертного рецензувань та перевірку на дотримання правил видавничої етики. Стаття, Заява, Відомості про автора(ів), фото та квитанція про оплату за переклад стат- ті на англійську мову надсилаються на e-mail адресу: [email protected]. Зразки Заяви та Відомостей про автора(ів) можна завантажити за посиланнями: Заява, Відомості. З метою включення збірника “Публічне урядування” до таких авторитетних світових наукометричних, бібліографічних та реферативних баз, як SciVerse Scopus та Web of Science, збірник видається двома мовами (оригіналом, англійською). У друкованому варі- анті — англійською мовою, в електронному — українською мовою (розміщується на сайті громадської наукової організації “Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління” http://vadnd.org.ua/ua/collection/). За умови подання статті до збірника двома мовами — публікація статті безкоштовна, а у разі відсутності англомовного пере- кладу — коштуватиме автору 85 грн за 2000 знаків з метою її професійного перекладу на англійську мову. Редакція залишає за собою право редагування статей. Сума та реквізити за оплату перекладу статті на англійську мову будуть надіслані автору(ам) тільки після того, коли стаття буде відредагована редакцією збірника. Обов’язковою умовою для публікації статті у збірнику є зазначення кожним автором у Відомостях про авторів персональних номерів у системі ORCID (https://orcid.org/regis- ter) та Web of Science Reseracher ID (http://www.researcherid.com/SelfRegistration. action). Назва файла з електронною версією статті має обов’язково містити прізвище та ім’я автора. Стаття друкується з фотокарткою автора, яку необхідно надіслати до редакції ок- ремим файлом в електронному вигляді (у форматі зображення .jpg) гарної якості, можна неформальну (бажано документальне або в офісі), обсягом не менш як 800 Кб, розміром 10×12 см. Пріоритет надається публікаціям іноземних авторів та публікаціям англійською мовою. Вимоги до наукової статті та її оформлення: стаття має бути написана на актуальну тему, містити результати глибокого наукового дослідження та обґрунтування отриманих наукових результатів відповідно до мети статті. Структура наукової статті (згідно з вимогами ВАКу): • індекс УДК у верхньому лівому кутку листа (Times New Roman, 14 пт., курсив); • порожній рядок (Times New Roman, 14 пт.); • ПІБ автора (співавторів, не більше трьох), науковий ступінь, учене звання, посада, місце роботи, адреса місця роботи із зазначенням поштового індексу, е-mail автора, контактний телефон, по ширині, мовою статті (Times New Roman, 14 пт.); • ORCID у нижньому правому кутку листа (Times New Roman, 14 пт., курсив); • порожній рядок (Times New Roman, 14 пт.); • назва статті — великими літерами, по центру, мовою статті (Times New Roman, 14 пт., жирний). Назва статті подається без використання вузькоспеціалізованих скорочень, крапка в кінці назви не ставиться; • порожній рядок (Times New Roman, 14 пт.); • анотація структурована (1800–2000 знаків) мовою статті (Times New Roman, 14 пт.); • порожній рядок (Times New Roman, 14 пт.); • ключові слова (3–10 слів) мовою статті (Times New Roman, 14 пт.).

336 Зазначена інформація подається окремими блоками українською, російською та англій- ською мовами перед статтею: • порожній рядок (Times New Roman, 14 пт., жирний); • постановка проблеми (Times New Roman, 14 пт., жирний); • аналіз останніх досліджень та публікацій (Times New Roman, 14 пт., жирний); • формулювання цілей (мети) статті (Times New Roman, 14 пт., жирний); • виклад основного матеріалу (Times New Roman, 14 пт., жирний); • висновки і перспективи подальших досліджень (Times New Roman, 14 пт., жирний); • список використаних джерел (Times New Roman, 14 пт., жирний). Оформлення наукової статті: • усі статистичні дані мають бути підкріплені посиланнями на джерела; • усі цитати мають закінчуватися посиланнями на джерела; • посилання на підручники та науково-популярну літературу є небажаними; • посилання на власні публікації є небажаними і допускаються лише в разі нагальної потреби; • посилання на наш журнал “із ввічливості” є також небажаними та не прискорюють процес прийняття статті у друк у жодному разі; • вторинне цитування не дозволяється! Якщо Ви цитуєте Ф. Котлера, то посилання має бути саме на нього, а не на автора, який читав Котлера; • у формулах використовуються тільки загальноприйняті символи; • у формулах — лише найрозповсюдженіші символи зі стандартного набору; • таблиці мають бути пронумеровані, кожна повинна мати назву; • у тексті загальноприйняті і ті, що часто зустрічаються, терміни слід подавати абре- віатурою (перший раз обов’язково розшифрувати); • усі рисунки та графіки мають бути пронумеровані та мати назву; • формат А4, гарнітура “Times New Roman”, кегель № 14, міжрядковий інтервал 1,5; параметри сторінки (береги) — 2 см з усіх боків; • мінімальний розмір статті — 8 тис. друкованих знаків з пробілами, максималь- ний — 34 тис. (оптимальний розмір статті — 20–24 тис. друкованих знаків); • при побудові графіків майте на увазі, що журнал є чорно-білим. Оформлення списку літератури: 1. Літературні джерела, що цитуються, мають бути пронумеровані відповідно до поряд- ку звертання до них у тексті. Посилання на джерело подається у квадратних дужках, на- приклад: “… відомо з [4] …” або “… розглянуто у [4, с. 203] …”. 2. Список літератури наводиться наприкінці статті відповідно до порядку звернення по тексту на мові оригіналу та згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 “Система стандартів з інформа- ції, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. За- гальні вимоги та правила складання”. 3. Список літератури англійською мовою має бути оформлений за міжнародним бібліо- графічним стандартом APA (http://www.bibme.org/citation-guide/apa/). Якщо наукова праця написана мовою, що використовує кириличний алфавіт, то її бібліографічний опис необхід- но транслітерувати латинськими літерами. Після назви праці латинськими літерами зазнача- ється переклад англійською мовою у дужках. За необхідності можливе надання послуги з оформлення списку літератури англійською мовою. Вартість послуги — 8 грн за 1 джерело. Стаття приймається на розгляд та передається на внутрішню рецензію тільки за наявно- сті повного пакета документів та повних авторських даних. Редакція лишає за собою право на незначне редагування та скорочення, зберігаючи при тому головні висновки та авторську стилістику. Позиція редакції може не співпадати з думкою індивідуального автора, вислов- леною у статті. Усі статті розміщаються на платній основі. Середній час очікування публіка- ції (від дня подачі до дня публікації) — в середньому 3–6 місяців (залежно від сезонного на- вантаження). Статті авторів, які мають заборгованість, приймаються лише після погашення заборгованості.

337 Наукове видання

ПУБЛІЧНЕ УРЯДУВАННЯ

№ 1 (21) — січень 2020

1 Підп. до друку 24.01.20. Формат 70×100 /16. Ум. друк. арк. 27,08. Обл.-вид. арк. 21,6. Наклад 300 пр.