Proceeding of the Instіtute of Archaeology Lviv

Total Page:16

File Type:pdf, Size:1020Kb

Proceeding of the Instіtute of Archaeology Lviv PROCEEDING ВІСНИК OF THE ІНСТИТУТУ INSTІTUTE OF АРХЕОЛОГІЇ ARCHAEOLOGY LVIV UNIVERSITY Issue 10 Випуск 10 Published since 2006 Виходить з 2006 р. Ivan Franko National Львівський національний University of Lviv університет імені Івана Франка 2015 Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка Вісник Інституту археології. 2015. Випуск 10. 216 с. Proceeding of the Institute of Archaeology. Lviv University. 2015. Issue 10. 206 р. У Збірнику вміщено матеріали Польового семінару “Старожитності Галичини і Волині у контексті етноархеологічних досліджень”, який відбувся 11–13 липня 2014 р. на території Пліснеського археологічного комплексу. Для археологів, істориків, краєзнавців, аспірантів, студентів та всіх шанувальників давньої історії. The Proceeding contains the materials Field seminar “Antiquities of the Galicia and Volyn in the context of ethnoarchaeological research” held on 11–13 July 2014 on the territory Plisnesk archaeological complex. The work is targeted at archaeologists, historians, post-graduate students, students and all those interested in ancient history, as well as chronicles. Редакційна колегія: д-р іст. наук, проф. О. Франко – головний редактор; канд. іст. наук, доц. М. Филипчук – заступник головного редактора; канд. іст. наук Н. Стеблій – відповідальний секретар; чл.-кор. НАН України, д-р іст. наук, проф. В. Баран; д-р. іст. наук, проф. Л. Войтович; д-р іст. наук, проф. Л. Крушельницька; д-р іст. наук, проф. Б. Магомедов; акад. НАН України, д- р іст. наук, проф. С. Павлюк, д-р археології, проф. А. Плєтерський; д-р іст. наук, проф. О. Ситник. Professor O. Franko – Editor-in-Chief, Assistant Professor M. Fylypchuk – Assistant Editor, Assistant Professor N. Stebliy – Managing Editor. Адреса редакційної колегії: Editorial office address: ЛНУ ім. Івана Франка, Ivan Franko National University of Lviv, Інститут археології, Institute of Archaeology, вул. Університетська, 1, 1, Universytetska Str., м. Львів, 79000 Lviv, 79000 Тел. (032) 239-46-39 Tel. (032) 239-46-39 E-mail: [email protected] E-mail: [email protected] http://institutes.lnu.edu.ua/archeology Відповідальний за випуск: М. Филипчук Редактор: О. Кузик Комп’ютерна верстка: Н. Стеблій Переклад резюме англійською: Н. Гриців, О. Сілаєв Друкується за ухвалою Вченої Ради Львівського національного університету імені Івана Франка Протокол № 9/11 від 24.11.2015 р. Свідоцтво про державну реєстрацію серія КВ № 14620-3591Р від 30.10.2008 р. © Львівський національний університет імені Івана Франка, 2015 Вісн. ін-ту археол. Львів. ун-т Proc. Inst. Archaeol. Lviv. Univ. 2015. Вип. 10. С. 3 2015. Is. 10. P. 3 МАТЕРІАЛИ ПОЛЬОВОГО СЕМІНАРУ “СТАРОЖИТНОСТІ ГАЛИЧИНИ І ВОЛИНІ У КОНТЕКСТІ ЕТНОАРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ” 11–13 липня 2014 р. на базі Пліснеського археологічного комплексу відбувся науковий семінар “Старожитності Галичини і Волині у контексті етноархеологічних досліджень”. Його організували Інститут народознавства НАН України, Інститут археології й кафедра археології та спеціальних галузей історичної науки ЛНУ ім. Івана Франка, Науково-дослідний центр “Рятівна археологічна служба” Інституту археології НАН України, Відділ охорони культурної спадщини та культурних цінностей ЛОДА та Підгорецький монастир Чину Святого Василія Великого. У роботі семінару взяли участь історики, археологи, етнологи, лінгвісти, архівісти, архітектори та пам’яткоохоронці зі Львова, Тернополя, Чернівців і Галича. Міждисциплінарні напрацювання науковців, зокрема, у галузях слов’ян- ського етногенезу, походження української мови та держави особливо актуальні. Вони сприяють поглибленому вивченню маловідомих, чи зовсім невідомих сторінок історії нашого народу та наших земель з нових концептуальних позицій. На відкритті семінару з вітальним словом виступили керівники наукових та навчальних закладів регіону, представники органів місцевої влади та настоятель Підгорецького монастиря ЧСВВ о. Віктор (Василь Батіг), які підкреслили актуальність вивчення історико-культурної спадщини Галичини і Волині, зокрема проблем, винесених на обговорення у рамках організованого заходу. На пленарних та секційних засіданнях заслухали 33 доповіді та повідомлення. У них дослідники розглядали важливі теоретико-методологічні аспекти, питання історії археологічної науки, пам’ятко-охоронної справи, давньої історії, археології, етнології та лінгвістики Галичини й Волині, які й пропонуємо до Вашої уваги. Вісн. ін-ту археол. Львів. ун-т Proc. Inst. Archaeol. Lviv. Univ. 2015. Вип. 10. С. 4–9 2015. Is. 10. P. 4–9 УДК 94(477)” 08/11”:17.023.32(=161.2) ЕТНОГЕНЕЗ УКРАЇНЦІВ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ЕТАПИ ПРОЦЕСУ С. П. Павлюк Інститут Народознавства Національної академії наук України пр. Свободи, 15, Львів, 79000, e-mail: [email protected] Висвітлено теоретичні та практичні аспекти етногенезу взагалі та українського народу зокрема. Зроблено критичний огляд концепцій щодо формування українського етносу в Руській державі, коли вже формувалися всі ознаки існування українського народу – самоназва як етнополітонім “Русь”, етнонім “русич”, “руський”, культурна і психологічна спорідненість тощо. Ключові слова: етногенеза, етнополітонім, етнонім, “Русь”, “русич”, “руський”. Етногенеза як наукова проблема спрямована на з’ясування умов виникнення генетично і соціально споріднених людських популяцій, їх консолі- даційний розвиток в процесі історичного буття, наслідком чого стає утворення самоорганізованих, самодостатніх, самоусвідомлених своєї неповторності і самодетермінованості людських згромаджень, які прийнято називати етносами чи народами. Теоретична складність цього питання полягає, насамперед, у виясненні початкової стадії (етногонії) їх формування, а з цим і базових компонентів – біологічних, соціальних, історичних, культурних, геоландшафт- них, зовнішньоспонукальних, виробничих, психологічних тощо. Усвідомлюючи біологічні можливості самозбереження, соціальної самоорганізації первісних популяцій людей розумних, не важко збагнути, що тривалий період Homo sapiens перебував у стадії біоценозної адаптації і витворення простіших форм соціальної згуртованості, що уже можна розглядати їх як первісні дії етнічних процесів етногенези. Підсвідома детермінованість зумовлювала мобілізаційність центробіж- них інтересів рефлективного рівня стадної спільності, що пояснюється як засіб самозбереження. Саме інстинкт самозбереження виявився інтегруючим фактором людського первісного колективу як певної форми праетносу. На цій стадії існування праетносів визріли тривалі засадничі компоненти, зокрема їх біологічність, соціальність, історичність, господарськість і, врешті, первісна творчість, а з цим і чинник усвідомлення особистісної близькості, взаємозалеж- ності та потреби гуртового життя. Історична наука остаточно ще не з’ясувала багато питань щодо походження українського народу. Адже щоб людність і сформувалася у таку історичну спільність, як народ, минають століття, протягом яких відшліфо- вується його самобутність. Насамперед, потрібне тривале співіснування на ______________________________ © Павлюк С. П., 2015 Етногенез українців: теотетичні та суспільно-політичні етапи процесу 5 разом освоєній території. Отже, повинна виконуватися спільна дія, спрямована на своє утвердження, внаслідок якої створюються матеріально-господарські, культурні, духовні цінності й водночас формується психологічна усвідомленість необхідності спільного буття. Вагомо одразу окреслити наше розуміння існуючих дефініцій таксоно- мічного ряду історичної трансформації етнічних спільнот від простіших форм об’єднань до сучасних сталих інституцій колективного співжиття. Еволюцію і набуті форми соціальної організації людських спільнот можна характеризувати як закономірні для людської популяції зі своєрідними особливостями кожної із спільнот на різних стадіях розвитку. Усім їм характерна лінійна стадіальність – від родової общини як горизонтальної спільноти, до парної сім’ї, яка формулюється як розвинуто-родова община. Соціальна і генеалогічна детермінанта виступають збудниками появи нових внутріобщинних зв’язків і груп, як явища контамінаційного процесу, коли твориться нова якість. Замкнутий рід не втримує набутої форми і еволюціонує у таку форму як лінідж, яка виникає внаслідок спонуки відтворюючого господарства. Чіткі генеалогічні зв’язки, коли реально відстежується родинність, уже по вертикалі провокують перехід від рівноподільного користування здобутками до престижного, тобто становлення соціальної ієрархії. Це не що інше як початкова стадія розподілу власності не лише за вертикальним ієрархіч- ним принципом – спочатку вождь, а потім усі інші, але й виокремлюється власність від частини існуючої общини. Інтеграція лініджів за шлюбним принципом створили умови для у виникнення сусідської общини, як самодос- татньої структури [1. C. 171]. У структурі роду сформувалась ще одна підгрупа – сімейна община, яка вплине на зміну і переросте від родообщинного ладу через сімейну і сусідські общини у систему міжродових зв’язків, які еволюціонували у чітку структуру соціальних об’єднань з визначеною ієрархією, встановлених внаслідок функці- онування лініджів і великих сімей, як новотворення лініджів-протодерисів- чіфдомів (племен). Сучасні теоретичні узагальнення складного історичного процесу становлення самодостатніх для виживання й удосконалення соціальної структури спільнот, як суттєвий мотив і метод саморозвитку, виразились у декількох проміжних ланках, які доповнили систему лінійних закономірностей, на які раніше не звертали належної уваги. Крос-культурний метод дозволяє розщеплювати цілісне явище для пізнання на окремі ланки у пошуках
Recommended publications
  • PS T5 Druk Cyfrowy Ksiega 1.Indb 122 23.02.2017 11:25 C  3
    PS T5_druk cyfrowy_ksiega 1.indb 122 23.02.2017 11:25 C 3 From a tribe to a state The archaeology of the early Middle Ages in the interior area between the Odra and Bug rivers – the so-called “tribal period” 124 Abstract 125 1. Introduction 130 2. The natural environment 132 3. The landscape of settlement 148 4. The economic landscape 153 5. The symbolic landscape 162 6. Conclusion 164 Bibliography PS T5_druk cyfrowy_ksiega 1.indb 123 23.02.2017 11:25 C 3 F©Ó° ¬ ѩ϶ª ÑÓ ¬ ²Ñ¬Ñª Abstract The present chapter is devoted to presenting the complexity of research issues related to the communities which inhabited Polish territory during the so-called tribal period (between the 7th and the middle of the 10th century AD). Despite long years of study, the most elementary questions remain unan- swered – as a result of the scarcity of material traces of the said communities and due to the changing nature of scholarly interest or the lack of enthusiasm for studying subjects beyond so-called tribal geography. The introduction presents the currently available data which may be used in the reconstruction of the natural en- vironment in the area in question, emphasizing the impact it may have had on the stability and structure of settlements. The following subchapter focuses on the forms of architec- ture and the often discussed issue of the possibly seasonal nature of the structures. A separate subsection discusses defensive structures which began to appear at the end of the period under analysis. It also takes note of the structural S³¬´Ó°Ï© MÓ;Ö¯ÏÓ®× dierences between the strongholds erected in south-eastern and in north-western regions of Polish territory, emphasiz- ing the ongoing discussion regarding the function of these structures, which indubitably went beyond strictly defensive purposes.
    [Show full text]
  • Językowe Pogranicza Polszczyzny
    Gwary Dziś – vol. 9 – 2017, s. 85–158 DOI 10.14746/gd.2017.9.7 ISSN 1898-9276 Leszek Bednarczuk Akademia Polonijna w Częstochowie [email protected]* Językowe pogranicza polszczyzny Abstrakt: WPROWADZENIE A. POGRANICZE PÓŁNOCNO-WSCHODNIE 0. UWAGI WSTĘPNE I. KALENDARIUM WIELKIEGO KSIĘSTWA LITEWSKIEGO (WKL) II. WSPÓLNOTA KOMUNIKATYWNA WKL III. JĘZYK LITEWSKI IV. JĘZYK BIAŁORUSKI V. PIŚMIENNICTWO POLSKIE NA ZIEMIACH WKL VI. CECHY WSPÓLNE PÓŁNOCNO-WSCHODNIEJ POLSZCZYZNY VII. ZRÓŻNICOWANIE TERYTORIALNE PÓŁNOCNO-WSCHODNIEJ POLSZCZYZNY 1.Wileńszczyzna, 2.Kowieńszczyzna, 3. Suwalszczyzna, 4. Podlasie – Grodzieńszczyzna, 5. Polesie, 6. Nowogródczyzna, 7. Mińsk – Bobrujsk, 8. Mohylew – Witebsk – Połock, 9. Smoleńsk, 10. Inflanty – Łotwa VIII.UWAGI KOŃCOWE B. POGRANICZE POŁUDNIOWO-WSCHODNIE 0. UWAGI WSTĘPNE I. KALENDARIUM KONTAKTÓW POLSKO-RUSKICH II. INNOWACJE JĘZYKA UKRAIŃSKIEGO 1.Nazwa Ukraina, Ukrainiec, 2. Związki językowe ukraińsko-białoruskie, 3. Dialekty ukraińskie a południowo-wschodnia polszczyzna III. PIŚMIENNICTWO POLSKIE NA ZIEMIACH RUSKICH RZECZYPOSPOLITEJ IV. CECHY WSPÓLNE POŁUDNIOWO-WSCHODNIEJ POLSZCZYZNY V. ZRÓŻNICOWANIE TERYTORIALNE POŁUDNIOWO-WSCHODNIEJ POLSZCZYZNY 1. Ruś Czerwona, 2. Wołyń, 3. Podole – Huculszczyzna, 4. Podnieprze, 5. Bukowina – Mołdawia VI. UWAGI KOŃCOWE C. POGRANICZE POŁUDNIOWE 0. UWGI WSTĘPNE I. DOLNY I GÓRNY ŚLĄSK II. CIESZYŃSKIE – JABŁONKOWSKIE – CZADECKIE III. MAŁOPOLSKA POŁUDNIOWA 1. Żywieckie – Orawa, 2. Podhale, 3. Spisz – Pieniny – Gorce, 4. Muszyna – Tylicz, 5. Sądecczyzna, * Na życzenie Autora podajemy adres mailowy Redakcji; podobnie na życzenie Autora abstrakt polski ma postać spisu treści. Redakcja uznała, że ułatwi to Czytelnikowi orientację w tym dość obszernym tekście. 86 LESZEK BEDNARCZUK 6. Podkarpacie IV. NAWIĄZANIA WSCHODNIOSŁOWACKIE V. UWAGI KOŃCOWE Bibliografia, Wykaz skrótów Słowa kluczowe: interferencja, kresy, pogranicza, peryferie, substrat Abstract: The border areas of the polish language. A.
    [Show full text]
  • Pedigree of the Wilson Family N O P
    Pedigree of the Wilson Family N O P Namur** . NOP-1 Pegonitissa . NOP-203 Namur** . NOP-6 Pelaez** . NOP-205 Nantes** . NOP-10 Pembridge . NOP-208 Naples** . NOP-13 Peninton . NOP-210 Naples*** . NOP-16 Penthievre**. NOP-212 Narbonne** . NOP-27 Peplesham . NOP-217 Navarre*** . NOP-30 Perche** . NOP-220 Navarre*** . NOP-40 Percy** . NOP-224 Neuchatel** . NOP-51 Percy** . NOP-236 Neufmarche** . NOP-55 Periton . NOP-244 Nevers**. NOP-66 Pershale . NOP-246 Nevil . NOP-68 Pettendorf* . NOP-248 Neville** . NOP-70 Peverel . NOP-251 Neville** . NOP-78 Peverel . NOP-253 Noel* . NOP-84 Peverel . NOP-255 Nordmark . NOP-89 Pichard . NOP-257 Normandy** . NOP-92 Picot . NOP-259 Northeim**. NOP-96 Picquigny . NOP-261 Northumberland/Northumbria** . NOP-100 Pierrepont . NOP-263 Norton . NOP-103 Pigot . NOP-266 Norwood** . NOP-105 Plaiz . NOP-268 Nottingham . NOP-112 Plantagenet*** . NOP-270 Noyers** . NOP-114 Plantagenet** . NOP-288 Nullenburg . NOP-117 Plessis . NOP-295 Nunwicke . NOP-119 Poland*** . NOP-297 Olafsdotter*** . NOP-121 Pole*** . NOP-356 Olofsdottir*** . NOP-142 Pollington . NOP-360 O’Neill*** . NOP-148 Polotsk** . NOP-363 Orleans*** . NOP-153 Ponthieu . NOP-366 Orreby . NOP-157 Porhoet** . NOP-368 Osborn . NOP-160 Port . NOP-372 Ostmark** . NOP-163 Port* . NOP-374 O’Toole*** . NOP-166 Portugal*** . NOP-376 Ovequiz . NOP-173 Poynings . NOP-387 Oviedo* . NOP-175 Prendergast** . NOP-390 Oxton . NOP-178 Prescott . NOP-394 Pamplona . NOP-180 Preuilly . NOP-396 Pantolph . NOP-183 Provence*** . NOP-398 Paris*** . NOP-185 Provence** . NOP-400 Paris** . NOP-187 Provence** . NOP-406 Pateshull . NOP-189 Purefoy/Purifoy . NOP-410 Paunton . NOP-191 Pusterthal .
    [Show full text]
  • Bieszczady Earthworm Conference
    BIESZCZADY EARTHWORM CONFERENCE University of Rzeszow, Poland University of Central Lancashire, UK Bieszczady National Park Ustrzyki Górne, 3 - 4. 09. 2018 1 Contents 1.0 Introduction. – p.3 2.0 Conference Programme. – p.7 3.0 Abstracts of Presentations and Posters. – p.9 2 1.0 INTRODUCTION Bieszczady is a mountain range that runs from the extreme south-east of Poland through Ukraine and Slovakia. It forms the western part of the Eastern Beskids (Beskidy Wschodnie), and is more generally part of the Outer Eastern Carpathians. The mountain range is situated between the Łupków Pass (640 m) and the Vyshkovskyi Pass (933 m). Frequently Bieszczady refers only to the Western Bieszczady or even only to the part of the range lying within Poland. The highest peak of Bieszczady is Mt. Pikuy (1405 m) in Ukraine. The highest peak of the Polish part is Tarnica (1346 m). History Settled in prehistoric times, the south-eastern Poland region that is now Bieszczady was overrun in pre-Roman times by various tribes, including the Celts, Goths and Vandals (Przeworsk culture and Puchov culture). After the fall of the Roman Empire, of which most of south-eastern Poland was part (all parts below the river San) of Hungarians and West Slavs invaded the area. The region subsequently became part of the Great Moravian state. Upon the invasion of the Hungarian tribes into the heart of the Great Moravian Empire around 899, the Lendians of the area declared their allegiance to the Hungarians. The region then became a site of contention between Poland, Kievan Rus and Hungary starting in at least the 9th century.
    [Show full text]
  • Chapter I. the State System of Old Poland (Up to 1795)
    Chapter I. The state system of Old Poland (up to 1795) § 1. Patrimonial monarchy I. The rise of the Polish state 1. The clan-tribe system and its collapse Pre-Polish tribes belonged among the Western Slavs. They arrived in the area located between the Oder and Bug rivers, on one hand, and the Carpathians and the Baltic Sea, on the other, during the Migration Period, most probably in the 6th century. The basic unit of Slav society was the clan. Initially, it included all those who originated from the same ancestor (agnatic), but with time a clan which consisted of relatives on both the father’s and the mother’s side (cognat- ic) became predominant. It served religious, military, economic, social, as well as protective purposes. Usually, the members of the clan inhabited a single set- tlement. The clan consisted of families. A number of clans would form a tribe, which was based on common ances- try as well, but also served state functions. The state-forming process started first within the so-calledsmall tribes inhabiting an area of up to 10,000 sq. km. These would combine to form a larger structure, i.e. the large tribe, which comprised a loose association of multiple small tribes. This process became more evident especially in the 8th century. Tribal associations formed in such a way occupied an area of up to 40,000 sq. km. The most important ones were: the Vistulans, the Polans, the Goplans, the Lendians, the Silesians, the Masovi- ans and the Pomeranians. Superior authority in a small tribal state was held by the veche (congress).
    [Show full text]
  • The Methodian Mission on the Polish Lands Until the Dawn of 11Th Century
    ELPIS . Rocznik XV (XXVI) . Zeszyt 27 (40) . 2013 . s. 17-32 th E mE t h o d i a n m i s s i o n o n t h E po l i s h l a n d s t h u n t i l t h E d a w n o f 11 c E n t u r y mi s j a m E t o d i a ń s k a n a z i E m i a c h p o l s k i c h d o k o ń c a Xi w i E k u an t o n i mi r o n o w i c z un i w E r s y t E t w bi a ł y m s t o k u , a m i r @u w b .E d u .p l Słowa kluczowe: Misja chrystianizacyjna, Kościół w Polsce, misja metodiańska Keywords: Byzantine Church; Great Moravia; Poland; Sts Cyril and Methodius The process of Conversion of the Slavs was com- The younger brother, Constantine having gained a de- menced with the contact of the Slavic people and the Byz- cent education at home continued his studies in Constanti- antine culture which was initiated by the mission of Sts. nople. He entered a monastery in the capital of Byzantium Cyril and Methodius. Apart from the exceptional role of and received the minor holy orders (deacon). Thereafter, Bulgaria and the Great Moravia in the development of the Constantine adopted the position of chartophylax (librar- Cyrillo-Methodian legacy the Ruthenian lands became the ian) from the patriarch Ignatius (847-858, 867-877) at the heir of this great religious and cultural tradition.
    [Show full text]
  • An Analysis of the Origin of an Early Medieval Group of Individuals From
    HOMO - Journal of Comparative Human Biology 67 (2016) 313–327 Contents lists available at ScienceDirect HOMO - Journal of Comparative Human Biology j ournal homepage: www.elsevier.com/locate/jchb An analysis of the origin of an early medieval group of individuals from Gródek based on the analysis of stable oxygen isotopes a b,∗ a A. Lisowska-Gaczorek , S. Kozieł , B. Cienkosz-Stepanczak´ , a c b d,e K. Madrzyk˛ , J. Pawlyta , S. Gronkiewicz , M. Wołoszyn , a K. Szostek a Department of Anthropology, Institute of Zoology, Jagiellonian University, ul. Gronostajowa 9, 30-387 Kraków, Poland b Polish Academy of Sciences, Anthropology Unit in Wrocław, ul. Podwale 75, 50-449 Wrocław, Poland c Department of Radioisotopes, Institute of Physics, Silesian University of Technology, Gliwice, Poland d Institute of Archaeology, University of Rzeszów, ul. Moniuszki 10, 35-015 Rzeszów, Poland e Leipzig Centre for the History and Culture of East Central Europe, Reichsstr. 4-6, 04-109 Leipzig, Germany a r t i c l e i n f o a b s t r a c t Article history: In the early Middle Ages, the region of the Cherven Towns, which Received 3 June 2015 is now located on both sides of the Polish–Ukrainian border, was Accepted 15 April 2016 fiercely contested by Slavs in the process of forming their early states. The main objective of the present study was to investigate the homogeneity of an early medieval population uncovered in that region, in the town of Gródek on the Bug River, by screening for non-local individuals. The origin of the studied skeletons was ascertained using analysis of oxygen isotopes in the phosphates isolated from bone tissue.
    [Show full text]
  • Appendix Ad Historiam Serborum Et Slavorum
    ПЕТАР Б. БОГУНОВИЋ УДК 141.319.8:165.9(407.1) Нови Сад Прегледни рад Република Србија Примљен: 25.04.2019 Одобрен: 20.05.2019 Страна: 159-188 APPENDIX AD HISTORIAM SERBORUM ET SLAVORUM [A Contribution to the History of the Serbs and Slavs] Summary: This article views the attitudes of the early past of Serbs and Slavs pre- sented by the scientists of various profiles. Therefore, it represents a short glance on the past of Eurasia (from the end of the Old Age to the early Middle Ages) through the prism of thin- king of many historians, archeologists, linguists and DNA genealogists. Without questioning the accuracy of each attitude or data presented in their works (as both contemporary and early scientists have errors), this article merely points to the possibility of an alternative view to the past, or draw attention to new facts, which often destroy the foundations of the official historiography (initially when we talk about Serbian and Slavic histories). It is clear that the selection of here mentioned views is not accidental and strictly related to what we can define as a specific correlation with everything that the molecular archaeology presented us or, even better to say, proved during recent years with the molecular history formed on its foundations. Crossing the results of independent works and the conclusions of scientists from previous centuries with the results of genetic research leads us to some other conclusi- ons on many questions from the past of the Serbs and Slavs. The goal of this article is to lift the veil, or at least clarify a little bit, what is (unfortunately) still obscured in the history of Eurasia.
    [Show full text]
  • The Cultivation of A
    © Idōkan Poland Association “IDO MOVEMENT FOR CULTURE. Journal of Martial Arts Anthropology”, Vol. 18, no. 4 (2018), pp. 11–24 DOI: 10.14589/ido.18.4.3 HISTORY & ANTHROPOLOGY Wojciech J. Cynarski University of Rzeszow, Rzeszow (Poland) e-mail: [email protected] Heritage of Proto-Aryan ancestors and noble warriors in Central Europe Submission: 16.06.2018; acceptance: 15.08.2018 Key words: Arains, Aryas, Scyths, Lechia, Sarmatism, Aryo-Slavic languages Abstract Problem. The problem of the origins of the Poles and other peoples of Central and Eastern Europe has lead to great scientific and social interest given the genetic discoveries of recent years, which have shown these issues in a new light. These problems are being simulta- neously considered by archaeologists and historians, linguists and ethnologists, and anthropologists and interdisciplinary researchers. Method. The comparative and deductive methods were used, along with an analysis of the broader discourse (both scientific and popular), from the perspective of the sociology of science; hence source texts and mass culture-related texts are listed among the sources. Results. The term “Aryo-Slavic languages” seems more appropriate than “Indo-European”, especially for peoples with the advantage of hg R1a Y-DNA. The similarity of the chronicles and their symbolism is another factor that testifies to their cultural closeness and its accompanying biological (genetic) proximity. There is a series of questions and hypothesis. Conclusions. The affinity of languages, the Polish noble coats of arms and Sarmatian signs, and anthropometric data of Aryans and Poles, especially genetics (Y-DNA, mt DNA) indicate that the holders of hg R1a1 (and derivatives) described in the paper origi- nate from the same trunk.
    [Show full text]
  • Lublin Ghetto and Ultimately Murdered.[6]
    343 VAHYA [FOREIGN] FILIP FALETOLU KAWATIRI O MAUI TE WAKA © All Rights Reserved AOTEAROA Lublin - Wikipedia https://en.wikipedia.org/wiki/Lublin Lublin LUBLIN Coordinates: 51°14′53″N 22°34′13″E From Wikipedia, the free encyclopedia Lublin [ˈlublʲin] (Latin: Lublinum; English: /ˈlʌblᵻn/) is the ninth largest city in Poland and the second largest city of Lesser Poland. It is the capital and the center Lublin of Lublin Voivodeship (province) with a population of 349,103 (March 2011). Lublin is the largest Polish city east of the Vistula River, and is located approximately 170 kilometres (106 miles) to the southeast of Warsaw by road. One of the events that greatly contributed to the city's development was the Polish- Lithuanian Union of Krewo in 1385. Lublin thrived as a centre of trade and commerce due to its strategic location on the route between Vilnius and Kraków; the inhabitants also had the privilege of free trade in the Grand Duchy of Lithuania. The Lublin Parliament session of 1569 led to the creation of a real union between the Crown of the Kingdom of Poland and the Grand Duchy of Lithuania, thus creating the Polish-Lithuanian Commonwealth. Lublin also witnessed the early stages of Reformation in the 16th century. A Calvinist congregation was founded and certain groups of radical Arians also appeared in the city, making it an important global centre of Arianism. At the turn of the centuries, Lublin was also recognized for hosting a number of outstanding poets, writers and historians of the epoch.[2] Until the partitions at the end of the 18th century, Lublin was a royal city of the Left to right: Panorama of the Old Town · Mannerist Crown Kingdom of Poland.
    [Show full text]
  • Orthódoxi Evrópi
    Orthódoxi Evrópi STUDIA DO DZIEJÓW KOŚCIOŁA PRAWOSŁAWNEGO W EUROPIE WSCHODNIEJ Rocznik Katedry Historii Europy Środkowo-Wschodniej Uniwersytet w Białymstoku vol. 1/2018 2 Orthódoxi Evrópi. Studia do dziejów Kościoła prawosławnego w Europie Wschodniej vacat Православная Европа / Orthodox Europe / Ορθόδοξη Ευρώπη vol. 1 / 2018 3 Orthódoxi Evrópi Studia do dziejów Kościoła prawosławnego w Europie Wschodniej vol. I / 2018 Православная Европа Исследования по истории Православной Церкви в Восточной Европе Orthodox Europe Studies for the history of the Orthodox Church in Eastern Europe Ορθόδοξη Ευρώπη Μελέτες για την ιστορία της Ορθόδοξης Εκκλησίας στην Ανατολική Ευρώπη Białystok 2018 4 Orthódoxi Evrópi. Studia do dziejów Kościoła prawosławnego w Europie Wschodniej Rada Naukowa: Ks. Bp. dr hab. Warsonofiusz Doroszkiewicz (Warszawa), ks. Bp. dr hab. Andrzej Borkowski (Białystok), Prof. dr hab. Antoni Mironowicz (Białystok), Prof. dr hab. Walen- tyna Tepłowa (Mińsk), Prof. dr hab. Jerzy Ostapczuk (Warszawa), Prof. dr hab. Alexander Gavrilin (Riga), Prof. dr hab. Antonios Tachiaos (Saloniki), Prof. dr hab. Nikołaj Nikołajew (Petersburg), Prof. dr hab. Dimitros Gonis (Ateny), Prof. dr hab. Jury Łabyncew (Moskwa), Prof. dr hab. Dimitr Kenanow (Veliko Trnowo), Prof. dr hab. Leonid Tymoszenko (Drohobyczyn), Prof. dr hab. Goran Janicijevic (Belgrad), dr hab. Urszula Pawluczuk (Białystok) Redakcja: Prof. dr hab. Antoni Mironowicz, dr hab. Urszula Pawluczuk Sekretarz redakcji: mgr Marcin Mironowicz Recenzenci: Prof. dr hab. Krzysztof Filipow (Białystok), Prof. dr hab. Jerzy Garbiński (Lublin), Prof. dr hab. Aleksander Wabiszczewicz (Brześć), Prof. dr hab. Eleni Oikonomou (Saloniki) Wydawca: Katedra Historii Europy Środkowo-Wschodniej Uniwersytetu w Białymstoku ISSN 2545-3823 Periodyk dofinansowany przez Instytut Historii i Nauk Politycznych i Wydział Historyczno-Socjologiczny Uniwersytetu w Białymstoku © Copyright: Katedra Historii Europy Środkowo-Wschodniej Uniwersytet w Białymstoku Православная Европа / Orthodox Europe / Ορθόδοξη Ευρώπη vol.
    [Show full text]
  • Merkuriusz Polski Nr 352 Merkuriusz Polski
    Merkuriusz Polski nr 352 Merkuriusz Polski : dzieie wszystkiego świata w sobie zamykaiący dla informacyey pospolitey. 1 Od 3. stycznia 1661 r. ISSN 2391- 7679 (Merkuriusz). Merkuriusz Polski nr 352 Merkuriusz Polski : dzieie wszystkiego świata w sobie zamykaiący dla informacyey pospolitey. 2 Od 3. stycznia 1661 r. ISSN 2391- 7679 (Merkuriusz). Merkuriusz Polski nr 352 Merkuriusz Polski : dzieie wszystkiego świata w sobie zamykaiący dla informacyey pospolitey. 3 Od 3. stycznia 1661 r. ISSN 2391- 7679 (Merkuriusz). Merkuriusz Polski nr 352 Merkuriusz Polski : dzieie wszystkiego świata w sobie zamykaiący dla informacyey pospolitey. 4 Od 3. stycznia 1661 r. ISSN 2391- 7679 (Merkuriusz). Merkuriusz Polski nr 352 Merkuriusz Polski : dzieie wszystkiego świata w sobie zamykaiący dla informacyey pospolitey. ISSN 2391- 7679 (Merkuriusz) Numer 352, sprzedaż eklektroniczna, cena 1,23 PLN Redakcja: ul. Dolina Zielona 24a 65 - 154 Zielona Góra, e-mail wydawnictwo(małpa)wieczorna.pl telefon 604 443 623 Redaktor naczelny Adam Fularz, Redaktor prowadzący Adam Fularz, Wydawca: Merkuriusz Polski- Wieczorna.pl ul. Dolina Zielona 24a 65 - 154 Zielona Góra Merkuriusz Polski : dzieie wszystkiego świata w sobie zamykaiący dla informacyey pospolitey. 5 Od 3. stycznia 1661 r. ISSN 2391- 7679 (Merkuriusz). Merkuriusz Polski nr 352 Państwo Wiślanii w czasach przedkatolickich Autor: Wieczorna Wiślica uchodzi za stolicę Państwa Wiślan. Jeszcze przez krótki czas XII stulecia znajdowała się tutaj stolica niepodległego księstwa, którego władca panował nad doliną Nidy. Część badaczy postawiła tezę iż "Wiślica była już w IX i w pierwszej połowie X wieku ośrodkiem państwa Wiślan" [a]. Nad górną Wisłą istniało słowiańskie państwo. Wymienia je autor w książce „Opis Niemiec”, kraj ich nazywa „Visleland” – Kraj Wiślan.
    [Show full text]