In this issue you may read the following:

From this issue on, the magazine Rusin shall publish a brief summary in the English language for those of its readers who live in the English speaking countries. In this issue you may read the following:

1. In the article “Transformation of the Society and Some Social and Economic Problems of C Ruthenians and Ukrainians in ” the author deals with the development of the society and the life of Ruthenians and Ukrainians after the revolutionary year 1989. And extremely complicated issue is a justified claim that the legislation and the executive of transformation of our society O adequately reflects economic and social consequences of reforms on some of the regions and groups of population, who through their own forces are unable to adequately deal with these changes. This specially pertains to Ruthenians and Ukrainians in Slovakia...... 2 2. The life and the theme of love in literary works of Julius Stavrovský-Popradov, a native from Sulín in the N present district of Stará Ľubovňa, are contained in the next two articles. Emphasis is laid on the fact that the author considered the Ruthenian language his native language, even though his mother, Hungarian, tried to teach him Hungarian, so in this respect he followed his father, Ruthenian, and the people from th T his milieu. We published these articles on the occasion of 155 anniversary of the birth of this national revivalist of Ruthenians...... 4 3. The next article is devoted to 170th anniversary of the birth of another revivalist of Ruthenians – Anatolij Alexander Kralický, a native of Čabiny of the present district of Medzilaborce. It E emphasizes that the most rewarding activity was research in the archives, since having worked in the capacity of supervisor of the Greek-catholic monastery in Mukačevo he had free access to its archive materials. His etnographic and folklore research and his literary works are also N mentioned...... 7 4. Another interesting article describes abundant extra-mirror activities of the teacher, Michal Žatkovič, who started to teach and carry out his activities among pupils and adults in Habura of the present district of Medzilaborce 100 years ago. He was among other things trying to arrange that the people of this region T were self-sufficient in groceries by means of developing new methods of agriculture...... 9 5. An extract of the latest fictional work of the laureate of Alexander Duchovnič Prize for Ruthenian literature, Mária Maľcovská, brings a story of a female lawyer Vala, who after years meets his S former university mate Iľka, who gives her a letter telling about her fate. The extract under the title “Scattered Lines” is from the book prepared by the author entitled “The Green Mirage”...... 10 6. Michal Hirjak publishes interesting and informative articles in series, this time it is about folk songs...... 12 7. The column “Podkarpatsko” introduces the activities of the Trans-Carpathian scholarly and cultural Alexander Duchnovič Society and we also bring information on one of the recent venture of this society under the name Visiting A. Duchnovič Society, which was in Uzhorod on 15th January 2005...... 13 8. On 18th February 2005 the members of the Assembly of Trans-Carpathian Ruthenians sent an open letter to the new Premier of Ukraine, Julia Timošenkova, that she and her government finally recognises Ruthenians in Ukraine an independent national minority. We are publishing the fascmile of this letter...... 14 9. „The Flee of Rákoczi“ is a title of the historical recollection of Ferenc Rákoczi II Uprising against the Habsburg monarchy, but this uprising was defeated and its leader had to flee before revenge...... 15 10. “God Loves” and “Ruthenian Sonnet” are verses from one of the latest volumes of poems of the Trans- Carpathian poet Ivan Petrovcij – “Recent Songs”...... 15 11. The column “Hungary” brings an interesting article of the well-known Ruthenian researcher István Udvary under the title “Ruthenian Male Names in the District of Saros during the Reign of Maria Teresa” where it says among other things that the population of that time amounted to 130.714. The author writes about the most widely use names in that period and region where Ruthenians lives in large numbers...... 16 12. The column “Voyvodina” brings an article on a recent annual meeting of the cultural-national organisation of Ruthenians in Serbia – the Russian Mother – where the new committee was elected chaired by Ďuro Papuga...... 18 13. Natália Dudáčová from Novy Sad publishes her new poems. She belongs among the best Ruthenian poets of the present time...... 20 14. “The Ruthenian Language and ... How shall My Child Benefit from It?” is the title of the polemic article by Mikuláš Popovič from Baltimore, USA, which certainly shall provoke discussion, which we would welcome on the pages of our magazine...... 20 15. Last year the Carpatho-Rusyn Society in the USA celebrated 10 years of its active cultural and national activity in the field of regaining identity of Ruthenians who were born in the USA, but their ancestors come from Eastern and Central Europe, they inhabited the Ruthenian regions. The 1 authoress of this article is a native American, Susan Mihalasky, who has Lemko-Ruthenian roots and avows them...... 22 16. The column “In the Footsteps of the Traveller” we publish a travelogue of the visitor to many countries of the world, Jozef Terek. This time, it is a brief recollection of his journey to the Siberian region of Altay, renowned for many natural sights, customs of the natives and their monuments, for instance the so-called “Stone Old Women”, huge stones indicating human figures, originating in the 7th century A.D...... 23 C K J D

• Участници 2. Світового конґресу Русинів у польскій Криниці 1993 року. Теперь, 24. – 25. юна там буде T 8. Світовый конґрес Русинів. Фотка: А. З. Y ПгДр. Станіслав КОНЄЧНІ, к. н. Трансформація сполочности і дакотры соціално-економічны M проблемы Русинів і Українців на Словеньску (З ВЫСТУПУ НА КОНФЕРЕНЦІЇ У СТАРІЙ ЛЕСНІЙ 30. 10. 2004)

Основнов характерістіков розвоя по 1989 році Треба повісти, же великый повойновый розвой вы- C в нашых условіях є сполоченьска трансформа- ходного Словеньска быв выслідком планованой інду- ція, котра представлять тяжкый процес основных стріалізації і значных штатных інвестіцій до промыслу, сістемовых змін вшыткых сфер жывота сполоч- ставебництва, польногосподарьства, обходу і служеб. R ности. Їх главным обсягом є нормалізація і мо- Цілём выробы была заместнаность і звышіня жывот- дернізація країны. Передусловлює обновліня тор- ной уровни жытелів заосталых окресів, а то і за ціну гового господарьства, демократізацію політічного довозу матеріалів, енерґії і приливу кваліфікованых сістему і лібералізацію културы. Реалізованя спо- робочіх сил. J лоченьскых змін скомпліковали дакотры неґатів- Стягнутя штатных інтервенцій, штатных обїднавок і ны наслідкы далшого розвоя, розділіня Чеськос- інвестіцій по 1989 року значіло так зачаток кінця вели- ловеньска, інтеґрачны амбіції Словеньска і одклад кых промысловых фабрик у центрах северных окресів сістемовых рефорем. выходного Словеньска. Їх жытелі то доднесь одчувають Окреме тяжкым вопросом є оправдана пожавка, як велику кривду і несправедливость. Неспокійность із абы леґістлатіва і екзекутіва трамсформації на уров- заведжінём торговых прінціпів выступнёвала дереґула- ни решпекотовали економічны і соціалны допады ре- ція цін. Тота припомогла к звышіню цін вступів і поступ- форем на дакотры реґіоны і ґрупы жытельства, котры но вела ку краху подників. Ріст цін спотребных товарів властныма силами не суть способны вырівнати ся із мав тыж неґатівны соціалны наслідкы, окреме у звязи з змінами на належній уровни. Іде о заосталы области, незаместнаностёв і віковов штруктуров жытелів. але і катеґорії жытелів, котрыма суть, наприклад, пен- Недостаток засобів суровин і палив, нерозвинута зісты, молоды родины, гендікепованы люде, але і ра- інфраштруктура, высокый поділ жывой роботы і мало совы і етнічны меншины. софістікована выроба в тім реґіоні у своїм комплек- Окреме то платить про Русинів і Українців на Сло- сі знижовали продуктівность роботы. Много заводів веньску, котры суть нелем народностныма мінорітами, было неспособных конкуренції. Тиск на скінчіня нерен- але тыж жыють в марґіналізованій области северовы- табілной выробы в северовыходных окресах звышова- ходного Словеньска. Меджі нима ся вплив трасфор- ла і страта традічных торгів у чеськых країнах, респ. у мачных процесів ламав і одбивав окремым способом. країнах бывшой РВГП. Нащастя, конверзія ся той об- Припад Русинів і Українців і їх области, де жыють є так ласти дотулила лем частково. Вырядила лем меншы прикладом тяжкой інтерференції розлічных явів, котры выробны капаціты в Меджілабірцях, Гуменнім і Строп- під впливом трансформації лоґічно ведуть ку еконо- кові. мічній і соціалній проблемовости реґіону і ку реґресів- Другов лініёв трансформації економікы было пере- ным елементам у розвитку етніка. творіня маєтковых односин. Ёго перша форма, маєтко- Пріорітнов областёв трансформації на Словеньску ва рештітуція, ся ку Русинам і Українцям односила лем 2 была економіка. У першій фазі ся проявила як лікві- у мінімалній мірі. Русины історічно належали к дрібным дація прінціпу планованого ряджіня народного госпо- рольникам, зато ани великых поштатненых комплексів дарьства і заведжіня торговой економікы. В основнім не мали. Колектівозована земля русиньскых рольників ішло о выразне обмеджіня інґеренції штату до госпо- ся находила в горьскых і підгорьскых областях, зато о дарьского жывота сполочности. Страта части штатных ню не быв великый інтерес, жебы ся навернула. субвенцій наробила много старости і польногоспода- Наконець, поділ особ, што роблять в польногоспо- рям. Супроводным знаком той етапы розвоя в нашых дарьстві з цілкового рахунку економічно актівного жы- условіях была тыж конверзія. тельства надале падать. Подля списованя в 2001 році частка економічно актівного обывательства Словень- Недобра соціално-економічна сітуація северовы- ска, котра робила в польногосподарстві, была 6 про- ходного Словеньска в комбінації з высшов школова- цент, а Русины мали 7, 6 процента. До очей бє факт, же ностёв представителів русиньской і україньской мен- в тім істім році в польногосподарьстві робило лем 88 шины звышує мобілность той части жытельства. Она Українців, т. є. 1,4 процента економічно актівного укра- надале деформує соціалну штруктуру русиньской і їньского жытельства Словеньска. Україньска меншина україньской міноріты і одбивать ся в окремых облас- C на Словеньску представлять уж нову громаду, котра з тях економічно актівного жытельства. первістным заселінём северовыходу Словеньска має Списованя в 2001 році указало, же економічно уж мало сполочного. актівне жытельство в цілословеньскім плані робить, Другов формов зміны маєтковых односин была главно в области промыслу (22,4%.), торгу (12,1%) K тзв. мала і велика пріватізація. Русины, як правило, а верейной справы (7,2%), што одповідать сучасній не мали ани грошы, ани скусености, ани конексії, ани сітуації в порівнаню з іншыма країнами. Покы іде о змысел про велике подниканя. Українці на Словеньску русиньску меншину, у промыслі робить 19,4% з чісла J ся вызначовали шпеціфічнов соціалнов штруктуров з економічно актівных особ, але 10,8% з них робить у великым поділом людей актівных у невыробній сфері. верейній справі,10,7% в области школства. То свідчіть То зато, же україньске народне усвідомліня в 50-х ро- о факті, же ай русиньску народность декларовала ках 20. стороча ся в розлічных ґрупах жытельства не главно інтеліґенція, учітелі і адміністратівны силы. D вытворёвало рівномірно. Тот тренд є подобный ай в рамках україньской на- Рецесія, котра настала зачатком 90-х років мину- родности. В промыслі ся анґажує єднака часть попула- лого стороча, барз силно засягла якраз северовыход ції (19,4%). В школстві є заместнаных аж 13,1% еконо- T Словеньска. Быв омного веце чутливый про свій мо- мічно актівных Українців, на розділ од Русинів є їх веце нопромысловый характер, про значный поділ легкого у высокім і середнім школстві. Высшый поділ особ, промыслу і польногосподарьства і про низшу ефектів- што роблять в сфері торгу (10,6%) одбивать переваж- ность выробы. Неґатівну роль в тім напрямі зограла і но містьскый характер Українців на Словеньску. Y высока популачна центріта тых окресів, зато же заник Окрем звышеной соціалной мобіліты русиньска великой фабрикы в центрі, як правило, з робочого про- і україньска меншина на выходнім Словеньску на не- цесу вырядив значну часть актівного жытельства. добру економічну і соціалну сітуацію в реґіоні традіч- M Неґатівны наслідкы в северных частях выходного но реаґовала міґраціёв, котра позначіла локалізацію Словеньска мала ай высока інфлація, котра ся проя- етніка. В часі трансформації словеньской сполочнос- вила ростом цін і силным знижінём множества людей, ти мали Русины богату історію міґрації уж за собов. У якы собі могли доволити в достатній мірі куповати по- 18. сторочу стяговали ся до южных частей тогдышнёго C требны товары. Дошло і к знижіню реалных зарібків, Угорьска, на переломі 19. і 20. стороча, главно за море. якы были малы і перед реформами. В тім одношіню ай По другій світовій войні Русины зо Словеньска од- ціна ушпореных корун впала. ходили як оптанты до СССР, а по одсуні Німців ай як R Окремы, аж протіходны конзеквенції выкликала і новодобы колоністы до чеського пограніча. Стягованя транформація в соціалній области. Єй основов є про- Русинів і Українців до Братіславы і Кошіць в 60-х роках, саджованя прінціпів індівідуалной одповідности обча- а до Пряшова в 70-х роках уж не мало соціалный, але J на за якость властного жывота і жывота своёй родины. скоріше робочій і соціално-політічный характер. Од за- Ёго аплікованя так цалком закономірно вело ку пев- чатку 80-х років переважовало стягованя до меншых ному ослабліню соціалной функції штату і ку зменші- центер бывшого Выходословеньского края. ню образу соціалной сіті. Протів споминаному прінціпу Тот тіп міґрації одбивав скоріше поступну урбаніза- тяжко протестовати, але не мож не видіти екзістен- цію реґіону, котра ся реалізовала за помочі економіч- цію істых ґруп жытельства, котры суть в невыгоді. На- ного, главно промыслового, але ай културного розвоя. лежать ку ним пензісты, інваліды, але, і дружстевны Міґрація по 1989 році і по взнику самостатной Сло- рольници, штуденты і под. веньской републікы мала уж веце-менше внутрішній Чісло жытелів у постпродуктівнім віці меджі Руси- характер, вела із села до міста, притім ку векшым пе- нами і Українцями в послідніх роках ся звышує. По- ресунам жытелів уж не доходило. Концентрація Руси- діл пензітів на цілковім множестві економічно актівных нів і Українців у адміністратівных цілках Словеньска ся особ подля списованя людей в роках 1991 і 2001 ся на стабілізовала. Словеньску звышыв із 17,6 процента на 20 процент, Подля списованя людей в 2001 році ся в Сло- меджі Українцями з 22,3% на 27%, а меджі Русинами веньскій републіці к русиньскій народности приго- докінця з 34,8% на 38,2%. Векшина з них бере пензію лосило 24.201 жытелів, з того 21.150 з них жыло в на основі низкых, за соціалізму нівелізованых платів, Пряшівскім краю, т. є. 87,39% з їх множества. В се- зато наперек валорізації не одповідають росту жывот- верных окресах края (Снина, Меджілабірці, Гуменне, ных выдавків. Стропків, Свідник, Бардіёв, Стара Любовня) жыло 19 Ліпша є сітуація меджі Українцями і Русинами в об- 425 Русинів, што представляло 91,84% зо вшыткых ласти незаместнаности. Незаместнаность ся в услові- Русинів Пряшівского края, а 80,26% з цалкового чіс- ях Словеньска од 1991 року звышыла пятьраз (із 4,1% ла Русинів на Словеньску. В трёх найвекшых словень- на 20, 4%), в рядах уведженых меншин докінця 6,7-раз скых містах, в Братіславі, Кошіцях, Пряшові стабілно (з 2,7% на 17,1% у Русинів а з 2,9% на 18,4% у Укра- жыло 12,3% зо вшыткых Русинів Словеньска. їнців). Цілковый поділ незаместнаных меджі Русина- Українці на Словеньску жыють релатівно веце рос- ми і Українцями є низшый, дякуючі їх высшій школо- порошеніше. З цілкового чісла 10.814 Українців жыло 3 ваности. в Пряшівскім краю 6.781, т. є. 62,7%. В ёго северных Покы в цілословеньскій мірці высоку школу має окресах жыло стабілно 5.247 Українців, што є 77,3% з 7,8% з чісла економічно актівного жытельства, у Руси- їх чісла в Пряшівскім краю, але лем 48,5% з цілкового нів є то 12,2% а у Українців то є 21,1%. Подля списова- чісла Українців на Словеньску. В спомянутых трёх най- ня людей із 2001 року абсолвовала матуру може чет- векшых містах Словеньска жыло в 2001 році 25% зо вертина жытелів на Словеньску, а у Русинів і Українів є вшыткых ту жыючіх Українців. то аж третина популації. (Продовжіня в далшім чіслі.) Мґр. Гавриїл БЕСКИД Юлій Ставровскый-Попрадов і ёго жывотна дорога C (18. 1 .1850 – 27. 3. 1899) До вінка карпаторусиньскых „Но зато я мадьярского языка не ґімназії в Левочі. В тім часі векша діятелів і будителів бесспорно могу считать своим родным языком, часть ґімназіалных учітелів у Лево- K належить і Юлій Ставровскый- отчасти потому, что в доме была чі были Чехы, котры ся ту дістали за Попрадов, котрого 155 років од многочисленная русская прислуга влады міністра Баха. В ґімназії ся учі- народжіня сьме недавно ославили. (в розуміню русиньска – позн. авт.), ло по чеськы і по німецькы. Але уж Властно в куртім часі собі припоми- с которой я с детства говорил по- в 1861 році на місто чеськых учітелів J наме двоякый юбілей того вызначно- русски (розумій по русиньскы – позн. пришли мадярьскы і так ся в ґімна- го діятеля. Минулого року минуло 105 авт.) отчасти и потому, что все мы зії зачало учіти по мадярьскы. Меджі років од ёго смерти і при тій нагоді ся тогдышние товарищи, дети мест- прибывшыма учітелями ґімназії были D обявило много статей о жывоті і твор- ного певцоучителя и соседей мужи- і такы русиньскы особности, як Осиф чости Попрадова, докінця 7. октобра ков были чисто русские спишаки, Балудяньскый, Юрій Худобай і Іван 2004 быв у Книжніці П. О. Гвєздос- с которыми я проводил день-день- Янкура, котры прививали молодежи лава в Пряшові научный семінарь з ски, и, конечно, разговаривал по-рус- русиньского походжіня любов ку сво- T меджінароднов участёв, цілём котро- ски. Все усилия матушки, её мате- му народу. Янкура учів і словеньскый го было приближыти жывот і роботу того талентованого поета, етноґрафа, філолоґа і літературного крітіка. Y В тій статі бы сьме хотіли при- ближыти чітателям факты зо жывота Ставровского-Попрадова, котры суть M може менше знамы, попробуєме вка- зати на дакотры детайлы зо жыво- та, котры мали вплив на ёго далшу орьєнтацію і творчость. C Юлій Ставровскый-Попрадов ся народив 18. януара 1850 в роди- ні священика в селі Сулин. Похрес- R тив будучого поета Михал Андрейко- віч, священик із сусіднёго Кремпаху, Ґеорґій Андрейковіч – ёго сын і Марія Ціернаньска, жена жеґестовского J священика із тогдышнёй Ґаліції (тепе- рішнє Польско) были ёго хрестны- ма родичами. Мати Попрадова была Мадярка, зато освіта дітины ся вела двома лініями. Мати ся намагала при- • З гуменьского сканзену І. – стара русиньска архітектура. вивати хлопцёви любов ку мадярь- Фотка: А. З. скому языку і народу, бо русиньске жытельство, котре жыло в селі, было ри и няньки обучить меня хорошо язык, Худобай руськый язык, як пред- про ню низке, недостойне. Отець- по-мадярски, оказались безуспеш- мет екстраордінарный (неповинный). Русин наопак плекав у сына любов ными: я кое-што понимал из мадяр- Ставровскый намісто словеньского ку русиньскому народу. Сам Став- ского, но неохотно говорил на этом языка выбрав собі екстраордінарно ровскый у своїй біоґрафії так споми- языке: а напротив, я говорил глав- руськый язык. Четверту класу ґімназії нать: „Матушка моя говорила ко мне но и охотно по-русски, следователь- Ставровскый закінчів у Пряшові, пяту в детстве по мадьярски, но все уси- но, русский язык считаю своим род- і шесту знову у Левочі, сему і восьму в лия научить меня по мадярски оказа- ным языком.“ Пряшові. На рокы у Пряшові так спо- лись безуспешными, ибо я с отцом, с Основну освіту Ю. Ставровскый минать: „Здесь были профессорами прислугою и сельским народом гово- дістав у містній школі в Сулині. В тім отчасти монахи (францисканцы), рил всегда по русски, а по мадьяр- часі ходило до сулиньской школы 106 отчасти мирские (світьскы – ред.). ски понимал разве некоторые слова. дітей, котры учів єден учітель. Тот Из профессоров отличались ученос- Родным своим языком я считаю рус- мав задачу навчіти дітей чітати, писа- тью едва двое-трое. Законоучитель ский язык, тем паче, что отец мой, ти, 4 основны правила математікы, Виктор Ладомерский и професор а потом и сельский учитель выучили дати основу з набоженьской выховы русского языка Антон Безеги пре- меня первоначальному русскому чте- і біблічного жывота і оволодіти церь- восходно наставляли русскую моло- нию из букваря Александра Духнови- ковный спів. Діти ся учіли з Духнові- дежь, и умели возбуждать в юных ча“. На контроверзну лінію у выхові чового букваря і другых книг, котры сердцах любовь и приверженность 4 споминать Попрадов у зрілім віці в выдало „Пряшевское Литературное к русскому обряду, языку и народ- поезії „Я русский“, котра была на- заведение“. ности. Я чрезвычайно полюбил тог- друкована в журналі „Св÷т“ у 1871 Отець і мати Попрадова хоті- да русский язык и пришел к полному році. О намаганях мадярізації в дітин- ли, жебы сын уж в дітинстві ся учів самосознанию своей русской народ- стві іщі подрібніше пише Ставровскый німецькый язык, зато го записали ности. Но я охотно учился и другим у своїй автобіоґрафії, котру написав в до третёй класы початковой школы предметам, особенно математи- Чертіжнім 21. фебруара 1894. Ёго до Подолинця. Там скінчів і червер- ке, и был даже любимцем профессо- спомины суть такы: ту класу, а у 1860 році поступив до ра математики. Во время учения в Пряшеве я первый раз видел нашего філолоґії. Єпіскоп му поволіня дав і но кінцём того істого року перехо- литератора и поэта, незабывенно- так у 1868 році ся став штудентом дить до Пряшова на місто писаря в го батюшку Александра Духновича, будапештьской філолоґічной факул- єпіскопскій канцеларії. У 1879 році крылошанина Пряшевского, и смо- ты. В Будапешті ся молодый штудент на просьбу А. Добряньского перехо- трил на него всегда с большим бла- інтересовав руськов літературов, дить до села Земпліньскый Чертеж гоговением.“ Із восьмой класы ґім- писав до новинок „Св÷т“, помагав (днесь Чертіжне). О своїх односинах C назіалного штудія заховали ся такы міністерьскым тлумачникам перекла- ку Добряньскому і своїм перебываню спомины: „В 8-ом классе я жил в вос- дати „Газету для народных учителей“, в Чертіжнім священик Ставровскый питательном заведении общества навщівляв ту вшыткы церькви выход- пише: „Дня 12. мая 1879 я одержал св. Йоанна Крестителя (Алумней), ного обряду и спознавав ся з многы- от придворного советника и поме- K где под надзирательством богосло- ма Славянами. В Будапешті прожыв щика А. Добрянского рекомендацию ва Николая Ладомирского питомцы 4 рокы. У своїх споминах на тот пері- на приход в Чертеж. В первых годах воспитывались в русском духе. Тогда од пише: „Хотя я од детства был моего перебывания я мало интересо- J я стал читать хорошие русские кни- религиозным, все таки одеревене- вался русской литературой, занялся ги из библиотеки заведения, читал лая дисциплина и аскетический дух, больше всего вопросами своего при- прилежно и выходящую в Унгваре которым веяло в латинском инсти- хода и местной школы и по хозяй- газету „Св÷т“, писал уже на рус- туте, и схоластическое преподава- ству. Но я почти ежедневно побывал D ском языке без затруднений, и тогда ние богословия, были совсем не по у своєго помещика А. И. Добрянско- я имел удовольствие видеть первый моему вкусу. Я старался по возмож- го. И от того необыкновенно розум- раз напечатанным свое произведе- ности вжиться в этот дух, но испы- ного и гениалного человека я приоб- T ние. Это было маленькое стихотво- тал, что он мне вовсе чужд и далеко рел богато деловых познаний из всех рение, появившееся в „Св÷те“. Уже отстоит от духа восточной Цер- наук, особенно по истории. Во время не помню заглавие стихотврения, но кви. Потому я чувствовался в этом летних каникул я встречался со слав- думаю, было „Сон“, подписано было семинарии будто не дома, и хотя и ными русскими ученными, которые Y начальными буквами моего имени: не преступлял дисциплины, и хотя и приезжали навестить моего помещи- Ю. И. С. П. Этым стихотворением достаточно учился. Но зато я зани- ка. С моим помещиком я жил полтора я воспел красавицу Реґину К., сироту мался родной литературой, был года, потом помещик уехал в Львов, шаришского помещика.“ Молодому письмоводителем и библиотека- оттуда после постыдного полити- M поетови тогды было 18 років. рем, работал в самообразователь- ческого процесса отправился в Вену, Послідні рокы перебываня Попра- ном кружке, членами которого были позже в Инсбруг...“ дова у Пряшові были споєны з робо- богословы Словаки, Русские и Хор- В Чертіжнім ся Попрадов оддав C тов Александра Духновіча навколо ваты. В библиотеке „Славянской тихій роботі на полю народного про- отворіня „Русского музею“. Духновіч школы“ читал отличные книги по світительства, продовжовав у росшы- втяг до роботы і штудентів старшых славистике, церковные и литурги- рёваню властной освіты з філозофії і клас, главно членів ґімназіалного ческие книги, так что когда окончил історії. Много часу присвятив і штудо- R літературного кружку, котрого чле- богословие, совершенно знал обряд ваню славяньской філолоґії, выслід- ном быв і Ю. Ставровскый. З робо- своей Церкви, хотя и не видал рус- ком чого была обшырна „Ґраммати- тов у літературнім кружку під веджі- ской семинарии.“ В тім часі Ставров- ка русского языка“. J нём Духновіча суть споєны і першы скый много писав до ужгородьскых Ю. Ставровскый-Попрадов умер творы талентованого штудента Став- новинок „Новый св÷т“ і тогды ся обя- нечекано 27. 3. 1899 і похованый ровского, котрый у 1868 році зматуро- вив і ёго псевдонім – Попрадов. є у Чертіжнім недалеко гробу вав і выдав ся на тогды традічну путь На рокы перебываня в латиньскім Добряньского. В часописі „Листок“ ч. нашой інтеліґенції – душпастырьску. богословскім інштітуті Ставровскый 7 з 1899 року ся о смерти Ставровско- Тужыв дістати ся на штудії до Відня позерав як на рокы терпіня, слыз і го пише: „Покойный был выдающимся або до Будапешту, но подарило ся му жалю за своёв домовинов. Як шту- деятелем и бессппорно талантливым дістати до Ужгороду, де в тім часі при дент в Будапешті ся актівно вклю- писателем на Угорской Руси. Никто у богословскім ліцею быв курз „пропо- чать до културно-народностного руху нас не мог написать таких звучных и веднический“, на котрім будучі бого- „Общества св. Василия Великого“ глубокомысленных, таких классичес- словці ся учіли по латиньскы. Він пулікує в періодіках „Сова“, „Карпа- ких стихотворений... Никто из угро- попросив поволіня од єпіскопа Ґаґан- тъ“, „Св÷т“ і „Новый св÷т“. русских писателей не достиг такого ця, жебы намісто проповідницького Першым містом роботы по скінчі- совершенства, как Попрадов. И такое курзу в Унґварі міг слухати в Буда- ню штудій ся стає про Ставровского светило должно было в цвете лет пешті в універзіті лекції із класічной село Орябина. Ту жыє у 1875 році, угаснуть на нашем небосклоне.“

ПгДр. Марія МАЛЬЦОВСКА Тема любви у творчости Юлія Ставровского-Попрадова

Тема любви в творчости єдного з найвызначнішых Про нас стріча з поезіёв Юлія Ставровского-Попрадо- русиньскых поетів другой половины 19. стороча Юлія ва была і є великым святом, бо маме до діла з великым Ставровского-Попрадова, котре нам дало такых вели- поетом, талент якого почас ёго короткого жывота іщі канів русиньской літературы, як Александер Духновіч і лем зачав росквітати. Шкода, же передчасна немило- 5 Александер Павловіч, занимать може найвызнамніше сердна смерть перервала ёго поетічны новты, бо кебы місце. Быв то поет, мыслитель-філозоф, етноґраф, пу- ся так не стало, може днесь бы сьме мали можность бліціста і душпастырь, ку творчости якого все приходи- прочітати далеко веце ёго лірічных творів, якы бы оха- ме з пієтов, з новым познанём, начеряме до нёй, як до били іщі пластічнішый умелецькый документ о добі, в жрідла іншпірації, яке в нашых обшарках не высхло. якій тот „Карпатьскый Боян“ жыв і творив. Хвалабогу, бо чітаня, штудованя поезії з 19. стороча В марцу 1899 року, кедь умер Юлій Ставровскый- – то не є лем дотык з історіёв, але і з душов того часу. Попрадов, выстижно ся писало в Листку: “Небіжчік быв вызнамным діятелём і талентованым писателём в кый поет, якым быв Юлій Ставровскый-Попрадов. Угорьскій Руси. Нихто в нас не міг написати такы Шкода, же не маме к діспозіції вшыткы поетічны тво- звучны, глубокодумны, такы класічны стишкы. Ёго ры, якы написав за свій короткый жывот Юлій Ставров- Вечірній звон, На Бескиді, К Угроруськым, якы ся обя- скый-Попрадов, але з того, што є, і што ся нам подари- вили в Листку, можуть послужыти прикладом кла- ло прочітати, мали сьме чутя, же автор як кебы ся хотів C січных руськых творів. В них є глубока думка, чутя, выманити з вузкости мотівів, на тот час розшыреных у бесхыбна форма. Нихто з „угроруськых“ (днешній ек- творах ёго великых прикладів. Зато таку глубку мають вівалент русиньскый – М. М.) писателів не досяг та- ёго творы, в якых автор боює сам і з собов, із своїма кой доконалости, як Попрадов. А таке світло мусило чувствами. За душу беруть і сердця ся прямо дотуля- K в росквіті літ згаснути на нашім злосчастнім небо ють ёго творы, наповнены жалём, тугов за милов. Поет схылі. Якбач, мы, або нашы предкы мусили ся барз пережывать імаґінарну ласку, скламаня , але і дотыкы провинити перед Богом, кедь нашы ліпшы сили, лем- правой любви, якы му помагають ся реалізовати на на- J што заквітнуть, такой схляпнуть“. Тілько Листок, де роднім полю. Такым набоём суть набиты такы ёго тво- ся часто публіковав Юлій Ставровскый-Попрадов. ры, як: „Что мне“, „К солнцу“, „Сон“ (єден з першых Досправды, як ся уже конштатовало у веце выскум- ёго творів), „З тех пор“, „Мечты“ і іншы. На ілустрацію ных роботах літературознателів карпатьскых Русинів, уведеме ёго „Серенаду“, яку автор написав в Будапе- D Юлій Ставровскый-Попрадов, окрем своёй просвіти- шті 3.– 9. мая 1873 року. тельной і теолоґічной роботы, найвеце ся проявив, як поет, што пітверджуєме і мы на основі доступных тво- Серенада T рів. Штудіём ёго жывота і творчости ся занимало веце авторів, але доднесь докладно не была проаналізо- Ах, тебе, Красотка к славе вана ёго всестороня робота на русиньскім літератур- В полуночный час нім полю. Про каждого выскумника ці не найважнішым Песнь пою в тихой дубраве: Y одразовым мостиком є робота Др. Николая Бескида Подойди же раз! „Юлій І. Ставровскій Попрадов“, яка вышла в Ужго- роді в 1929 році як додаток ку журналу „Карпатский И душистых лип вершины M св÷т“, в якій першыраз в такій подобі аналізує жывот і За меня молять: творбу писателя, а то як добрый знатель історічно-кул- Вражей не бойся измены, турных і културно-націоналных условій Русинів, а так Ведь тебя я рад! істо жывота і творчости поета. Проблематіков творчос- C ти Попрадова ся занимала і доцентка Олена Рудлов- Слышиш ли, звенит и песня чакова в зборнику „Ю. Ставровський-Попрадов“, Вдали соловья, што вышов у Пряшові в 1984 році в рамках едіції Науч- Птичка тоже столь прелестно R но-популарной бібліотекы ЦК КСУТ. Темі поета присвя- Стонет за меня. чена і книжка Штефана Добоша („Юлий Иванович Ставровский-Попрадов. Очерк жизни и творчости“. Ах она умеет тупость Пряшів 1975) і іншы авторы. Ці не найвеце ся прибли- Серца распугать, J жыв к душі поета якраз першый автор, якый ся снажив И девичей груди лютость найвеце світла внести до внутрішнёго світа поета. А тот Пеньием умягчать. є найважнішый при аналізі будь-якого твору поета. Чітаючі поетічны творы Юлія Ставровского-Попра- Иль не тронеть птички песня дова, натрафляєме на різны мотівы. Поет пише на Душенька, тебя? патротічны темы, оспівує природу, родный край, глав- Ах, прошу, прошу, прелестна: но свій родный Сулин, де ся народив, ріку Попрад, од Ублажи меня! мена якой назвав себе Попрадовом, розоберать проя- вы розлічного жывота Русинів, але і представителів ін- Не є то скарб лірікы, прояв найпотаємнішых чувств шых народів. Цінне на ёго творах є то, же не суть мо- поета, якый на малім просторі доказав высловити шы- нотонныма, а каждый з них представлять окрему перлу року шкалу внутрішнёго пережываня? А так бы сьме ёго творчости. І хоць писав по руськы, ёго поезія є і могли назвати і далшый ёго поетічный твір „Воспоми- зостає русиньсков, бо одбивати реалії русиньского нанія на ... скія воды“, в якім лірічный герой роскрывать жывота, думаня і назераня на світ. Ёго поезія є вы- своє внутро, глядаючі ласку, порозуміня у тяжко фізічно сокометафорічна, што бы сі жадало окрему роботу на тему тропы і фіґуры в поезії Ставровского-Попрадова. А ласка? Любов, як феномен духовного і фізічного жывота чоловіка, є притомна скоро в каждім ёго творі, правда, окрем чісто патріотічных творів, в якых видиме наносы патосу, так тіпічного про творчость нашых бу- дителів 19. стороча. І нелем 19., але і 20. і 21. стороча. Добрі суть знамы впливы Александра Духновіча, Алек- сандра Павловіча і як патрона молодого священика і поета, Адолфа Добряньского. Ясно, же ідеї руськости были евідентны в ёго творах, што є цалком зрозумі- 6 ле, кедь береме до увагы цілу тоту сильну русофільску орьєнтацію русиньскых народовців, яка з днешнёго по- гляду, кедь можеме писати на русиньскім языку, ся нам видить протіречівов. Але така уж была судьба нашых попередників, якы глядали защіту і підпору у своїх, по- для них, міцнішых братів, схыляли ся з ласков к міцно- • З гуменьского сканземну ІІ. – так даколи вызера- му славяньскому дубу. Не выгнув ся тому і такый вели- ло обыстя русиньской хыжы. Фотка: А. З. позначеной дівчіны. Контрастность – то є то найсилні- Рождають в алочном серце зло, ше, што в творі находиме. В дісгармонії з прекраснов Рождают соблазнов громады! карпатьсков природов ся перелинать нещастя паралі- зов позначеной дівчіны. Не знаме аналоґічный твір в І наконець выходить з ёго сердця: русиньскій літературі! Много творів присвятив автор природі , нашым крас- Душа, залитая слезами, C ным горам, лісам, закутинам, якы суть такы красны, аж Узнав греховный жизни суд суть нещастны, бо панує в них нещастя, біда: Смирялась скоро с небесами.

Год природы, жизнь смертнаго, - Автор у своїх творах описав судьбу лірічного героя, K Сколь вы себе подобны? якый перешов ёго короткым жывотом, як сильногоря- После быта веселаго, ща факля. Є подобный на автора. Є то сам автор. Бо Безсилія придуть дни! лем тот може писати, што має шыроку душу і сердце, J де ся змістить много ласкы, порозуміня. Любов у тво- („Осенью“) рах Ставровского-Попрадова є неодємнов ёго частёв. Проявлять ся в різных подобах. Найсилніше є евідент- Природу описує автор на основі пережываня героя, на в одношіню к своїм людём, якых автор так любив і D у звязи вырішованя якойсь внутрішнёй ділемы, на фоні быв їх вірным душпастырём. Вірив, же прийде ярь. Ві- односин меджі чоловіком і природов, меджі смертником рив і быв скламаный. Надій і скламаня. Гладаня ласкы з гріхами і Богом. Природі ся мож поскаржыти. Она, як – к чоловікови, к жені, к Богу. Находжаня і страчаня. То T добра мати, выслухать, погладить і успокоїть. Гріх, сла- є судьба поета. І такого, якым быв Юлій Ставровскый- бость, розорваность душы, людьска нагота – то суть Попрадов. мотівы, якы находиме в такім шедеврі Юлія Ставров- Нашов задачов є штудовати душу поета, обявляти ского-Попрадова, якым є Вечірній звон, переповне- красу, добро, атрібуты, якыма хотів позначіти світ. Ёго Y ный муками героя за выкупліня із своїх гріхів. Як было думкы суть доднесь актуалны. Як все актуална є лю- написано: „Проклят, испорчен, гнусен, наг / О, бывшій бов. царь, ты стался рабом“! Поет з болём выкрикує: Здалека сьме не осягли назначену проблематіку, M але нашов снагов было обернути увагу на дакотры мо- О, сколько раз и гордость жизни, тівы любви в творчости поета. Бо говорити в цілім о И лихорадочный ей шум, ёго творчости нас не посуне допереду. Треба йти крок И тіла склонности, и прихоти капризы за кроком і прошпіковати поезію Попрадова деталніше C Способны обморочить ум! і всестороніше. Жадать ся на тоту тему солідна моно- О, сколько раз и серебро, ґрафія, яка бы внесла новы лучі до поезії русиньского Богатство, росскош и наряды патріота і будителя. R Др. Тібор Міклош ПОПОВІЧ, к.н., діректор Русиньского выскумного іншітуту в Мадярьску J Анатолій Кралицькый – знамый будитель Русинів (КУ 170-РІЧУ ОД ЁГО НАРОДЖІНЯ)

Анатолій (Александер) Кра- навчаня далшу часть свого жыво- покы го Господь Бог не покликав лицькый народив ся 12. фебруа- та провів у різных ґрекокатолиць- ку собі 30. януара 1894 року. По- ра 1835 року в селі Чабины (тог- кых монастырях. Спершу він жыв у час мукачівского періоду своёй ді- дышнёй Земплінской жупы, теперь Краснобрідьскім, потім у Марія-Пов- ятельности він актівно публіковав Меджілабірьского окресу) в мно- чаньскім а наконець у Мукачовскім в такых знамых ужгородьскых но- годітній родині ґрекокатолицького монастырях. Важный період мо- винкх, як: „Св÷т“ (1867 – 1871), церьковного учітеля. Будучого на- наського жывота А. Кралицького „Карпатъ“ (1873 – 1886), а тыж у родного будителя похрестили під звязаный із Марія-Повчаньскым мо- новинках „Листокъ“ (1885 – 1903), меном Александер а лем нескор- натырём, де учів другых історію ре- де редактором быв Євґеній Фенцик. ше як монах прийняв мено Анато- ліґії і канонічне право. В тім часі быв Анатолій Кралицькый і сам хотів за- лій. Як рік ёго народжіня дакотры продуктівным публіцістом, свої ста- ложыти новинкы під назвов Словес- (Владимір Бірчак і Михал Зеленка) ті він посылав із познамков „Із Са- ность у Мукачові. Перше чісло тых уводять рік 1834, але векшина (Єн- болцькой жупы“ або „Із Мадярьской новинок мало выйти 1. септембра ґеній Недзельскый, Андрій Шле- Русі“ до львівскых русофілскых но- 1870 року, але не было дость пе- пецькый і іншы) за вецей реалный винок Слово Боґдана Дідыцько- редплатителів і зато тот план не быв поважують рік 1835. Тоты похыбнос- го. Так істо у Марія-Повчі были на- зреалізованый. ти выникли зато, бо Анатолій Кра- писаны тоты ёго публікації, котры в Монаськы повиности не могли лицькый не охабив нияку автобіо- першій половині 60-х років 19. сторі- быти перешкодов про розвиваня ёго ґрафію, як то зробили А. Духновіч, ча обявили ся у бейцькых новинках многосторонного таленту. Быв про- А. Павловіч, Я. Силвай, Є. Фенцик. „Виснык ... для русинув Австрий- дуктівным писателём, писав мора- Навеце не захранила ся церьковна ськои державы“ і в „Отечествено- лізуючі повісті, літурґічні тексты і 7 або обчаньска матрика зо села Ча- му зборныку“, якый выдавав львів- коментарі ку ним, глядав стары язы- бины з того часу. Зато маме лем не- скый Боґдан Дідыцькый. ковы памяткы, писав історічны на- повну інформацію о дітьскых роках В жывоті А. Кралицького але най- рисы, зберав етноґрафічні а главно Кралицького. важнішу роль зограли рокы (1869 – фоклорны матеріалы (народны звы- Але наісто знаме, же він ся учів 1894), котры прожыв у найзнамішім чаї, співанкы, приповідкы і т. д.), по- у Ґрекокатолицькій церьковній се- русиньскім Мукачовскім монастырі. при тім популарізовав літературны і мінарії в Ужгороді. По скінчіню того Там быв ігуменом монастыря доты, духовны цінности народів Централ- ной і Выходной Европы. цінным є главно опис знаменито- незнамого літописця Аноніма. З вы- Найціннішу часть діятельства А. го старого Грушовского монастыря, данём повісті Князь Лаборець было Кралицького творили ёго архівны што в кінці 17. і на зачатку 18. сто- немало проблем. На превеликый річа быв поступно зваляный. Публі- жаль автор оріґіналный рукопис по- ковав тыж о Мукачовскім монастырі слав у 1863 році перше до львівской C Святого Николая на Чернечій горі, о редакції тамтешнііх новинок Галича- Марія-Повчаньскім монастырі Свя- нин. Там текст повісті свойвольно, того Михаіла Архангела, о Мало- без согласу автора, духовно і языко- березняньскім монастырі Святого во сфалшовали. Пізніше іщі двараз K Николая, о Боронявскім монастырі была опублікована тота сфалшо- Благовіщіня Святой Марії, о Крас- вана повість: в Ужгороді 1921 року нобрідьскім монастырі Спущаня на в календарі общества Уніо і в 1925 J землю Святого Духа, о Монастырі році у выдані общества „Просвіта“. Чесного Хрестоположіня на Буковій В 1957 році в Пряшові тота повість Горі, о Биксадьскім монастырі Апос- была опублікована в перекладі на толів Святого Петра і Павла і т. д. україньскый язык. В Ужгороді 1984 D А. Кралицькый вів вызнамный ет- року в літературнім зборнику На ноґрафічный і фоклорістічный выс- Верховині повість Князь Лаборець кум звязаный із Русинами. Выс- зась была опублікована у сфалшо- T лідком того были такы ёго цінны ванім львівскім варіанті 1863 року, роботы, як Лабірьскы Русины в іґноруючи оріґіналный рукопис. Мадярщіні, Свадьбяны сокачкы А. Кралицькый у 1869 році опублі- лабірьскых Русинів, Народні спі- ковав єдну поему під назвов Федор Y ванкы Імстичова і околиці у Ма- Корятовіч. Сужет ся операв о єдну • Обалка книжкы о. Мілана Ясика, котра вышла минулого дярщіні і іншы. леґенду, подля котрой князь Федор року і яку за 100 Ск мож купити в Жывот і діятельство знамых Корятовіч під час полёвачкы забив M нашій редакції. особностей інтересовали тыж А. змія і на тім місці засновав Мукачов- Кралицького. Меджі русиньскыма скый православный монастырь. выскумы. Як ігумен монастыря мав выскумниками быв першый, котрый На основі высше повідженого слободный приступ ку архівным ма- написав аналітічну роботу о жывоті і дость незвычным ся явить отворено C теріалам. Як выслідок свого серёз- діятельстві найвекшого русиньского русофобскый погляд знамого в Ма- ного выскуму він представив до того народного будителя – Александра дярьску професора-славісты Шан- часу незнамы стары русиньскы язы- Духновіча (календарь Місяцёслов дора Бонкала о діятельстві Анатолія R ковы памяткы. Меджі нима найвеце на 1866 рік про Русинів мадярьской Кралицького. О нім він написав тото: знамыма і про Русинів барз цінны- періферії, Ужгород 1865 р.). Дві статі „Кралицькый мав много доб- ма суть так званы Няґівскы поучі- він присвятив такым еміґровавшым рых намірів і міг добре писати, ня. Тот документ быв написаный в до Руська Русинам, котры там стали але русофілізм звернув го з пра- J 16. сторічу і А. Кралицькый го в Му- вызнамныма научныма працовни- вилной пути“. Думам, што до того качові передав знамому санкт-пе- ками: Михаіл Балудяньскый став погляду не треба додавати ниякы тербурьскому великоруському про- першым ректором Санкт-Петер- коментарі. фесорови Л. А. Петровови, што ся бурьской універзіты, а тыж занимав языком і історіёв Русинів. Юрій Венелін-Гуца, што Л. А. Петров опубліковав тот ру- став закладателём булгаріс- копис у зборнику Великоруськой тікы в Руську. академії наук у Санкт-Петербурґу, Анатолій Кралицькый быв котрый быв присвяченый велико- членом презідії ужгородьско- руському языку. го Общества Святого Васи- В архівах Мукачовского монасты- лія Великого. Публікації, як ря А. Кралицькый найшов іщі єден правило, писав на велико- важный монастырьскый літописный руськім языку із русиньсков рукопис. О тім він писав у 1894 році высловностёв або перепи- у львівскых новинках Слово. Пізні- сом. Як єден із найліпшых ше коло обсягу того рукопису рос- русиньскых прозаїків А. Кра- прудила ся велика діскусія. Так, лицькый у своїх творах час- наприклад, українофільскый выс- то указовав жывот обычай- кумник Гіядор Стрипскый за кажду ных людей. Так взникли такы ціну хотів доказати, же тот літопис ёго знамы повісті, як Вівчарь не є ничім іншым, як фалзіфікатом на полонині (1860), Пиявка і же А. Кралицькый сам выдумав (1868), Сільскый учітель текст того літопису. Тому але протів- (1868), Екзекутор (1892), речів тот факт, же в Імтычовскім мо- Фон Минкач, Взник Кар- настырі найшов подобный рукопис пат, Біда з доганом, Му- 8 іщі векшого обєму ігумен Врабель, качовскый пляц і т. д. Але якый о тім написав статю до ужго- найзнамішов ёго повістёв є родьскых новинок Наука. Князь Лаборець, што была Дякуючі добрым архівным выс- написана в 1863 році у Ма- кумом Анатолій Кралицькый оха- рія-Повчі. Ідею о написаню • Рукописне письмо Анатолія Кралиць- клого, в котрім пише, же посылать бив нам барз цінны описы окремых того твору позычів із літопису штирі ґулдены членьского за рокы 1866 южнокарпатьскых монастырів. Барз (кронікы) „Ґеста Гунґарорум“ і 1867 в Обществі св. Василія Великого. Інж. Александер ЖАТКОВІЧ Сторочніця мимошкольскых актівіт габурьского учітеля

Учітель Михал Жатко- і свою властну. C віч (1886) зачав учіти в Актівну роботу учітеля збачіла в тім часі Аґрарна – Ре- Габурі в 1905 році. Выз- публіканьска партія, котра го запропоновала за кандідата начовав ся своёв мiмош- до країньского заступительства в Братіславі. Кінцём де- K кольсков актівітов. Перед цембра в 1928 році дістав письмо із Міністерства внутріш- першов світовов войнов, ніх діл в Празі, в котрім му написали, же влада републікы почас силной мадяріза- го назначіла членом заступительства землі словеньской. ції снажыв ся розвивати При дакотрых далшых актівітах, якыма была, напри- J културно-освітну роботу клад будованя валцованой дорогы з Меджілаборець до хоць лем через дітьскый Чертіжного або при ліквідації наказливой хвороты, нахо- церьковны хор. Скоро див поміч і підтримку у Републіканьскій партії. D але мусив з тым перeста- В новій функції посланця учітель выступовав з многы- ти, бо учів дітей співати, ма пожадавками і пропозіціями, котры выходили векшы- окрем церьковныx і нашы нов із ёго властных познатків і котры поважовав за необ- народны русиньскы пісні. ходимы про выліпшіня соціално-економічного положіня T По войні, кедь ся вер- жытелів свого реґіону. • Габурьскый учітель нув з войнового заятя в М. Жатковіч пропоновав орґанізовати тзв. пропаґач- Михал Жатковіч. Руську, была уж сітуація ны акції (рекултівацію паствиск, комасацію, будованя до- Y в новій Чеськословеньскій републіці цалком інакша. Зачав рог, реґулацію потоків і под.), котры бы фінанцовала дер- орґанізовати курзы про неґрамотных, заложыв школь- жава, жебы вытворила можности дати жытелям околитых скый театралный кружок, обновив дітьскый хор, а з по- сел роботу. мочов села, подарило ся му заложыти сільску чіталню. Зато же в реґіоні, котрый заступовав, не были мож- M Тото вшытко звидітельнёвало ся при розлічных держав- ности дістати роботу в промысловых заводах, жытелі ных, церьковных і народных святах. Наперек тому, же кул- были одказаны на земледілство. Пропоновав закладати турно-освітна робота в селі поступно ся розмагала, при польногосподарьскы вечірны школы, котры бы шырили C помочі уж новых, молодых учітелів, М. Жатковіч пришов земледілску освіту і так помагали молодым земледілцям наконець к пересвідчіню, же без матеріалной основы і під- ефектівніше выужывати свої властны выробны здрої. Вы- поры з боку жытелів села мож лем з великыма тяжкостями досягнути напроґрамованый ціль. R Наслідком того вырішыв у половині 20-х років минулого стороча свої актівіты направити на земледільску освіту. Быв пересвідченый о тім, же лем справным выужыванём J властных здроїв – землі, хову домашнёй звірины і інтензі- фікаціёв выробы може сільскым жытелям помочі. В 1926 році приголосив ся на курз, котрый орґанізовала Высша господарьска школа в Кошіцях про учітелів польногоспо- дарьскых школ. По успішнім закінчіню піврічного курзу по- дарило ся му заложыти в 1927 році в Габурі двойрічну вечерню господарьску школу про 15 – 17-річну моло- деж, будучіх земледілців. Фреквентанты школы ту приоб- ріли основы знаня з аґротехнікы і зоотехнікы на уровни 20 – 30-ых років минулого стороча. Серію лекцій на земле- дільску тематіку росшырив потім і на далшы села Меджі- • З гуменьского сканзену ІІІ. – іділічна русиньска лабірьского окресу. хыжка, але жывот у ній в минулім часі не быв іді- Успіхы той роботы доставляли ся поступно тым, же на- лічным. Фотка: А. З. быты знаня зачали ся выужывати в праксі. Так, напри- клад, завела ся одмітка, т. є. плытке накыпріня стернянкы, жадовав тыж вычленити в державнім роспочті векшу фі- гноїня на основі знань з вечернёй ґосподарьской школы, нанчну суму на комасацію земель, бо угорьскы законы до- досушованя зожатого зерна в крижах на полю (в часі, кедь волёвали землю дробити аж натілько, же уж на ній не мож дома не были сушічкы) і под. Велику старостливость приді- было ґаздовати. Державну підтриму выжадовав і про роз- ляв комасації, бо быв пересвідченый, же велика роздроб- вой хову домашнёй звірины, зато містны природны усло- леность парцел у хотарі знижує ефектівность господарь- вія (паствиска, істочникы чістой воды і чістый окісличеный ства. Ту ся му подарило забеспечіти підготовку проєкту ко- воздух) суть ідеалны про ёго росшыріня. масації, котра зреалізовала ся потім в 1931 – 1935 роках У своїх выступлінях Михал Жатковіч не забывав ани на за фінанчной помочі державы, но, на шкоду, не была до- школы. Выжадовав обновлёвати войнов пошкоджены веджена до кінця. Так істо подарило ся му забезпечіти ре- школы і єдночасно будовати новы в звязі з тым, же в репу- култівацію около сто гектарів паствиск за помочі державы. бліці ся росшырила пятьрічна школоповинность на вісемріч- 9 Великым успіхом было і заведжіня пшеніці до осівных по- ну. Тоту потребу арґументовав тым фактом, же в реґіоні суть ступів. Редактор новинок „Русское слово“, котрый пришов школы єдноскласны, де ся учіть і 100 – 120 учеників. поговорити з учітелём до Габуры, высловив ся в тім смыс- За свої актівіты дістав в 1935 році дяковне письмо лі, же хоць наша Верьховина стоїть перед голодом, сітуа- Чеськословеньской академії земледільской в Празі, а в ція в Габурі є ліпша. То мож было видіти із того, же перед тім самім році і дяковне письмо выконного выбору Репу- млином стояло найвеце габурьскых возів, котры привез- бліканьской партії в Празі. ли пшеніцю нелем требішовску (де ходили на жнива), але Умер М. Жатковіч в 1955 році, похованый є в Снині. Марія МАЛЬЦОВСКА Россыпаны рядкы C Чоловік найчастіше споминать на молоды часы. што єй давав. Є то цалком нормалне. Тадь то рокы, кедь зазнаме Через день в роботі, а пак властный проґрам. Сав- того всякого. І доброго, і планого. В тім часі ся нахо- на, плаваня, козметіка. Вечур стріча з приятелём при K диш, як кебы в скаралущі. Розвиваш ся, як цвіт на че- фляшці вина, танець, час од часу даяка рецепція... Так решни. Выпхати ся мож з того обалу лем тогды, як то йшло день за днём довкола. Вал ся з такым спосо- прийде час, кедь цалком дозрієш. Даколи стачіть ся бом жывота зжыла. Патрив ку штілу модерной еман- неограбаным способом дотулити білого домику, та- ціпованой жены. J кой ся пораниш, што ті буде тякнути на цілый жы- Раз, кедь так ішла по місті, думаючі на послідній вот. А кедь ся народиш в теплі, обколесеный ласков, припад, што мала рішати, на жену з трёма дітми, ко- розвиваш ся в добрых условіях, выпадеш із скаралу- трій муж не платив ани коруну, мало не вдарила голо- D щі, як міцна істота. Такым потім буде і твій далшый вов до стовпа. Тяжко сі представлёвала єй сітуацію. жывот. Із добрі заложеным фундаментом. Было бы Як могла тота жена выжыти! Она є сама, а лем-лем смішно сі робити надій, же жывот є лем єдна рівна же ся зміщать до свого рахунку. А ту треба троє ді- путь... Кебы то так чоловік знав... Кебы ся міг іщі раз тей годовати. T народити і піти по тій істій пути... – Гало! – зачула тісно коло вуха. – Та ты ня не спо- Вал ся не скаржыла на судьбу. Была спокійна із сво- знаєш? їм жывотом. Мала в основі вшытко. Нич єй таке окре- Вал ся обернула за голосом. Не вірила властным ме не хыбовало. Мала щастя, же была єдиначка, а ро- очам. Y дичі за час соціалізму набыли сі добры маєткы. Отець – Ілько, то ты? То не є можне! Ніґда бы єм не пові- робив як вояк, мати была кухарка. Мали вшытко. Іщі ла, же тя ту увиджу! Змінила єсь ся. Перебач, але до- ай тото потяче молоко, што мати знала приправи- справды не спознала єм тя. А я йду, та й думам. Не M ти. Мали новый штирицімровый квартель з двома внимам світ коло себе. Знаш, як то днеська ходить. парадныма лоджіями, зарядженый од выдумкы світа Каждый має повну голову проблемів. Не є часу ся ани бутором, дві авта, хату в Татрах, но, а каждый рік заставити. А што ты? Як ся маш? – Ілька не одпові- море або купелі. Чередовало ся то. А мати што на- ла на єй вопрос. Двигла на ню свій синій, дакус выблід- C поприношала їдла із школьской їдалні, то світ не ви- нутый погляд і повіла: дів! На страву не минули чей ани коруну. Дома ся ніґда – Красна єсь. Нияк єсь ся не змінила. Іщі веце єсь не варило, лем ся зогрівало. Ей, вера, добры то были покрасніла. – Продовжовала Валина сокласніця з вы- R часы. Лем авкурат была біда з тым стягованём з єд- сокой, з котров єден рік в інтернаті бывала. – Фурт ного кінця републікы на другый. Всягды было єднако і маш такы красны густы червенкасты волосы. Холем всягды было добрі. Так добрі, же было монотонно аж ті не треба фарбити, – засміяла ся щербатым смі- отупно. хом на Вал, же тоту аж заморозило. Ільці хыбовало J Вал выштудовала право. Нянько ся о то постарав. пару зубів спереду, а то такой змінило єй тварь на Хотів мати в домі представительку права і обгайкы- неспознаня. ню скривленых параґрафів. Вал сі такой по скінчіню Вал покрутила головов і не была способна реаґова- школы нашла місце в єдній канцеларни в центрі міс- ти на Ільку. Як ся тота страшно змінила! Перешли та. Як інакше, по знамости. Не потримало але довго, рокы, але жебы єдна жена ся так змінила? Уж обидві як пришла до того семішова, новемброва револуція тягали до пятдесяткы, але то іщі не значіть, жебы і розвалила старый комуністічный режім. Што Вал, вызерати на сімдесятку. Ілька шоковала Вал своёв она сі отворила властну пракс і мала на старости теперішнёв подобов. Выззябнута, нагнута допере- розводы. Спочатку были проблемы із заряджінём кан- ду, тварь поперерізована зморьшками, а в роті мало целарні, але поступно ся за помочі родичовскых корун што зубів зістало. Волося поссысане до сивого мыша- поставила на властны ногы. Добрі зробила, же їмила, чого хвостика. А таке то было красне біляве дівчат- як ся гварить быка за рогы, бо не каждому з єй колеґів ко! Ніжне, як павучайкы, із синіма, як небо, очіма. ся подарило мати властну пракс. Дакотры доднесь Вал не забуде, як Ілька сідала до кутика учебні, а іщі роблять то, што ся їм лем трафить. Інакше то там ся тихо учіла цілый вечур. Тихо, як кебы ся моли- было з отцём. Не переніс зміны, якы настали по рево- ла, позераючі до плафона, на котрім мелькотала сла- луції. Пішов передчастно на пензію. Властно, посла- бенька неонова лампа. А в скушковім часі все скоро ли го там два рокы перед пензіёв. Предці, забіганы рано встала, поцвічіла, штось шмарила до уст, запи- дорожкы – то было дашто інше, як каждоденны змі- ла салваторков, а о семій годині уж сідала за книжкы. ны і чутя неістоты. Правда, іщі встиг у функції маёра Вставала од них аж на обід. Вал ніґда не могла порозу- взяти тучне одступне, але довго ся з грошей не поті- міти, як тота могла вытримати так довго на твер- шыв. Умер на інфаркт. Такый высокый, парадный то дім стілцю. быв хлоп. Фешачіско великый. У волнім часі ся занимав Вал на обід іщі ся лем перевертала на другый бік. гатаёґов, волейбалом. Шпорт го перед змінов споло- Она ся зачінала учіти коло четвертой пообіді. Такой в ченьского сістему не захранив. Мусив одыйти. На- піжамі. На екзаменах все якось мала щастя. Вытягла 10 щастя, одышов по ґенеральскы. Умер на місцю. Доб- вопрос, котрый хотіла вытягнути. Може зато так рі, же ся не трапив. Іщі встигнув Вал забезечіти бу- было, же з ничого сі не робила велику голову. Была дучность, а матери спокійну старобу. Вал была дакус фінанчно забезпечена, не роздумовала над завтраш- по отцёви. Окрем синіх глубокых очей, высокого муд- нім днём, што сі облечі і так подобно. Ілька припадала рого чела, здідила по отцёви ёго вырішалность, аж Вал, як екзот і не могла порозуміти єй світови. Тот хлопску позіцію при переконованю проблемів. Дарьмо, екзот з білым волосём єй спочатку успокоёвав. Ілька была воякова дівка. То ся на ню перенесло. Чутям не была скромна-прескромна. Ніґда о собі нич не говори- давала якусь велику вагу. Брала од жывота вшытко, ла. Была попрязным слухателём. Вал любила говори- ти і быти в центрі увагы. Ілька єй слухала і слухала. што ся блискали на Валиных ногах. Кедь пришла бісіда о єй домівстві, Ілька ся затяла і – А ты як? Є мі жаль, же єсь ся так наглі страти- мало-што прогварила, хыбаль лем тілько: ла. Шкода школы, шкода... – Ты тому не розумиш. – Я мам сына! – не повіла, але выкрикла Ілька і єй Вал ся не напрошовала до єй приязні, бо фактічно, погляд ся заряснів радостёв. скоріше нёв погордовала, як кебы ся з нёв мала кама- – Гей? – занезнала ся Вал, не вірячі Ільчіным сло- C ратити, але, предці, єй ку ній штось тягало. Не зна- вам. Де бы тота пришла ку дітині? Така нетыкавка! ти што. Може, єй незнамый світ, о котрім Вал нич не – Гей, такый блондяк, як я, – выповіла скоро Ілька, знала. Вал походила з великоміста, Ілька з валалу. А як кебы ся давила властныма словами. то быв великый розділ. В поглядах, в позіціях на світ, – Но тото! – Не могла ся начудовати Вал. K іщі ай в обліканю. Дарьмо в школі їх учіли, же ся сте- – Гей, мам сына, – подупловала Ілька і переможно рають розділы меджі містом і селом. Было то небо а ся попозерала на Вал, яка ся уж, якбач, не понагляла. дуды. Кедь ся приближыв вечур, а Вал кликала Ільку на Досправды, Вал там стояла, як закопана до ходника. J забаву, тота повіла, же єй то не бавить. – А ты што? Маш родину? – Грошы не має, – прорекла ся далша камаратка – Не мам. Холем мам часу на себе, – засміяла ся Гана. Вал. – Ніґда єм не мала дяку прати смердячі фусеклі – Пять корун маме на вступне, а пять на вино. Я даякого чуджого чоловіка. D то заплачу днесь, – повіла Вал. – Што ся боїш? . – Ты така мудра. Мі ся не подарило школу скінчіти, – Ні! – твердо тогды одповіла Ілька. – Я ниґде не – попозерала ся до землі Ілька і гірко вздыхла. – Може піду! бы то інакше допало... Але што тя буду отравлёва- T – Знаш што? Ідеш мі порядно на нервы, – повіла ти із своїма проблемами. Ай так ся понагляш. тогды Вал і погордливым поглядом ся попозерала на – Але ні, ні! Де же бы-м ся понагляла! Раз сьме ся Ільку, яка склюбачена сиділа на постели і тримала в стрітили.., – Вал досправды чім дале, тым веце была руках даяку грубу бухлю, чей даяку історію права. Вы- зведава на Ільку. – Та ты лем повідж. Што буду мочі, Y зерала так, як кебы хотіла цілу мудрость світа по- та ті поможу. Бывали сьме на єдній цімрі в інтернаті. їсти. Не мало ціну єй перепрошовати. Вал з Ганов потім ішли до бару, протанцёвали там до рана. На M другый день їх страшно боліла голова, дообіду про- спали. Кедь ся збудили на обід, Ілька вже листовала другу книжку параґрафів. – Та тото є рядна біфлёшка, – повіла Гана. C – Єм зведава, як допаде на екзамені. Думаш, же буде того знати веце? – Дарьмо є, снажить ся, – повіла Гана і натягла R ся на Валиній постели. – А я єм така жадна воды... Выпила бы-м бочку... Така-м уконана... Боже, чом я так мушу терьпіти? – Гана думала на баровы по- сидкы, якым не є кінця-края в екзаменовім часі. Є то J добра річ, тота высока школа. Нихто никого не ну- тить учіти ся. На екзамены мож ходити аж по три- раз, кебы дахто не зробив. А стачіть придати перед • З гуменьского сканзену IV. – то є образ русинь- екзаменом. Кедь має чоловік щастя... Вшытко выйде, ского села умераючой минулости. Фотка: А. З. як треба. Як, наприклад, Вал, тота ся скоро нич не учіть. Стачіть, же шмарить дозаду своёв кудерявов Зажыли сьме штудентьскы часы. Мали бы сьме сі по- гривов, а доценты суть готовы. магати, – стримано потлепкала Ільку по плечі. – Но, не знам, што я зроблю, якбач, скушку одложу. – То уж было давно. А властно, не мам ті што по- Што мі нянько на то повість? – озвала ся Вал. вісти... Але кедь будеш мати даколи часу, почітай. – Но, што бы ті повів? Зробиш другый раз. Што ся На! – Ілька штурила Вал до кышені якыйсь жмыт па- боїш? Але наша Ілька наісто скушку зробить, – добе- піря і счезла єй сперед очей, як кебы ту ани не была. рала сі Гана Ільку, яка сиділа за столом, дотуляючі ся Но, што сі о тім Вал могла подумати? Стояла на носом книжкы. ходнику, як обпечена. – То я не можу знати, – повіла задумано Ілька. – То Вал ся вертала домів, а паперикы єй шустіли в ки- нелем од мене залежить. шені і палили, як пекучі угликы. Правду повісти, не – А од кого? Чей не од мене? – засміяла ся переку- мала дяку на даяке чітаня. І хоць єй Ілька дакус заін- реным голосом Вал. – Може од самого Бога. тересовала, не хотіло ся єй мінити завжываный про- – Не смій ся! – на то повіла Ілька. – Кедь не віриш, ґрам. Нашвыдко ся переоблекла, шмарила сі на тварь та го не споминай! мейкап, запудровала блищачій ся ніс, намалёвала сі очі – І я рада, же тя виджу, – стрясла ся споминів Вал. і уста – і уж єй не было. Чекала єй приємна партія у – Але ся понаглям. Даколи сі покецаме, – переступо- винарні Камелія, де ходила вечур што вечур. По выпи- вала з ногы на ногу Вал і была барз нетерпезлива. тю погара вина, по приємній бісіді із знамыма, вечур Правду повісти, не мала дяку бісідовати з Ільков. Іль- єй зышов, як нич. Была рада, бо дочекати ся пізнёй ка, як кебы одчула Валины мыслі, перепустила через ночі не было все так легко. Кедь выступила з таксіка зубы: перед бытовков, зразу ся перед ню поставила Ілька, 11 – Як виджу, добрі сі жыєш. Облечена подля послід- двигла праву руку і повторяла: нёй мовды... – Не забудь прочітати! Не забудь прочітати! – Не можу ся скаржыти. Роботу маю. Та й даяка Кедь ся єй Вал хотіла дотулити, счезла, як дым. корунка є. Вал порозуміла, же з тым вином бы не мала переганя- – То добрі, добрі.., – скоріше тихым голосом до- ти каждый вечур. Лежала в постели, але сон, як кебы дала Ілька і зо завистёв обзріла найновшы батёвкы, руков зняло. І чай пила з медом, і саму медовку лікарь- ску, і коцку цукрю ссала, і чуколаду скоро цілу зьїла, а не было єй то єдно. Але што мала робити? Не раз сі спаня не было і не было. Втікло десь за горы-долы. думала, же возьме домів таку нещастніцю. Але мож Вал ся злостила сама на себе, же єй не треба, як по- взяти вшыткы? Де бы то вело? Часом сі звыкла на чливій особі ходити по винарнях і пити вино. Потім людьске нещастя, а снажыла ся людькы бремена зо- єй сердце бухать, як шалене, а ні і ні заспати. Ша- шмарёвати з плеч, і хоць ся то цалком не дало. C ленство, та вже. А рано треба вставати до роботы. Ілька... Ілька – то быв цалком іншый припад. Тоту Жебы то вже староба приходила? Таку думку Вал ани не могла обыйти, як чуджу особу, збавити ся єй, як не припущала. І хоць гіпертензію другого ступня вже чогось непотребного. Якбач, она была частёв Вали- встигла вхопити. На то Вал нияк не дбала і думала ного жывота, хоць лем на коротку добу. Она была K сі, же може вшытко, як замолода. Правда, окрем ро- частёв єй молодости, яка ся єй з ничого нич назад на- боты, якысь іншы повинности не мала. Была сло- вернула перед очі по довгых роках. Гей, навертать ся бодна, як птах, та де піде? Лем меджі людей. Само- єй і огрожує єй сердце. Штось невысловлене было в J та болить. Якось треба пережыти вечур, якый ся єй Ільчіных очах. Штось таёмне і дуже смутне. Штось видить найдовшый. Нераз ся намучіла, покы заспала, таке, што з нёв порядно затормозило. Зато тота наперевертала ся з бока на бік. Якось ся то все пода- ніч, повна перемітованя ся з бока на бік. Вал уж знала, рило. Але днесь, як кебы быв проклятый тот вечур. О же ока не стулить, покы ся до тых проклятых папер- D спаню ани думкы не было. Жебы то стріча з Ільков єй чат не попозерать. То они суть на вині. Пекли єй не- так розрушыла? Тадь неєдного чоловіка розсудила, а милосердно, як і самотня думка на них. все ся єй дотеперь подарило втихомирити душу, за- Вал встала з постелі, вбула овечі папучкы і по- T спокоїти ся, перестати думати над людьскыма судь- човгала по ходбі, де было завішено сако од костіма. бами. Было їх невроком. Мала на старости розводы, В лівій кышені напыцяла тот нещастный жмыт па- діліня маєтку і таке дашто. Невдячна то робота. піря. Взняла го і принесла до спалні. Папіря было до- Спочатку ся не могла змірити з несправедливостёв, корчене, як кебы го корові з пыска выняв. Вал го зача- Y котра ся, подля нёй, робила на женах, што ся роз- ла вырівновати і складовати подля сторонок. Были воджовали, або уж были розведжены. Не раз хлоп, уж акуратно почіслованы. Рядкы были по папірю порос- розведженый, бывав із своёв женов і надале у сполоч- сыпованы і скакали перед Валинымы очіма зліва до- M нім квартелю, а она ні і ні, жебы ся го збыла. Водив сі права, як непослушны кізлята: гоп-гоп-гоп, гоп-гоп- фраїркы, была там гульня до рана, а жена не мала по- гоп, гоп-гоп-гоп... коя. Так ся тягало рокы і рокы. Параґраф говорив, же (Дале буде.) така жена мусить найти свому екс наградне быва- (З готованой книжкы Зелена фатаморґана.) C ня. А то нелем такы припады были, але ікс іншых. Но, R Vb[fqkj UBHZR CtyntywÒ¥ v K/, vfve> k/, yzymrf> ,hfnÒd Ò ctcnth cdj¥[ Ð ,elti dtkbrsv xjkjdÒrjv. GhbnÒv yt pf,elm k/,bnb cgÒdfyre yfhjlyjuj gjtnf Ð jyf nz dct gjnhbvfnm> lfrjkb p ,kele yf cdÒnke ljhjue dsdtlt. v CgÒdfyrf yfhjlyjuj gjtnf Ð yt dÒdwz> yt ntkÒxrf Ò yt ufxehbr Ð p y=d yf zhvfhjr yt [jlm. J v Pf,kelbi d kÒcÒ Ð yt ,Òlf% djpmvti rjvgfc Ò cz pjhm3⁄4yne3⁄4i& pf,kelbi d ;sdjnÒ Ð ,tp cgÒdfyrs yfhjlyjuj gjtnf yt yfqlti ukzlfye ljhjue. v Gjpdenm nz yf ujcnbye Ð gjujcnbi cz Ò gjlzre3⁄4i& gjujcnznm nz yfhjlyjd cgÒdfyrjd Ð yt lzreq> ktv gfvznfq> ;t-cm ,sd yf ujcnbyÒ ujcnby. v CgÒdfyrs yfhjlyjuj gjtnf dslfkb vyjuj-ghtvyjuj cdÒljwnd& jl nt,t cz ;flfnm cdÒljwndf njns re cthlw/ dpznb Ò lfkt ;sdjnjv ytcnb. v Ujkjlty 3⁄4cm Ð lflenm nÒ afkfnjr [kÒ,f gjvfotyjuj p vfckjv& afkfnjr [kÒ,f p¥i Ò pfg3⁄4i cdÒ;sv vjkjrjv Ð ujkjlty yt ,elti> fkt zr ndjz ujkjlyf leif yt ghbqvt cgÒdfyre yfhjlyjuj gjtnf Ð dÒxyj ,elt ujkjlyf. v Nz;rf nj hj,jnf k/,bnb cgÒdfyre yfhjlyjuj gjtnf% lfrjkb nÒ pfnrfnm hjn Ð ns dsgk/ym ,kelye hzyle Ò lfkt k/, cgÒdfyre yfhjlyjuj gjtnf& lfrjkb yf lthti nz djpmvenm Ð ns lthti gthtnthgbi Ò lfkt cgÒdfyre yfhjlyjuj gjtnf ytcm& lfrjkb nz yf rjkÒyf phfpznm> Ò cgÒdfyre yfhjlyjuj gjtnf ujhlj k/, Ò ujhlj ytcm Ð lj yjds[ Ò yjds[ lyÒd ,elexjuj. v LÒlj-ghflÒlj> ,f,rf-ghf,f,rf> yzymrj Ò vfnb cgÒdfkb cgÒdfyre yfhjlyjuj gjtnf Ò cvenyj-ghtcvenyj ,s ,skj ;snb yf cdÒnÒ> rtlm,s Ò ns yt cgÒdfd cgÒdfyre yfhjlyjuj gjtnf. v Jl lÒlf-ghflÒlf nfr Òikj> nfr Òlt Ò nfr gÒlt> ;t yfhjlys cgÒdfwb d cj,Ò Ò pj cj,jd ytcenm yfhjlyjuj le[f. v rtlm yfhjlyf cgÒdfyrf yt pyfkf xÒnfnb> yt pyfkf gbcfnb> 3⁄4q fkt dtkbrsq yfhjlyj-cgÒdfyrjdsq htgthnjfh ythfp e;t ,sd yfpdfysq yt,sdfksv yfhjlysv crfh,jv. v GjgÒl ,j p ybv ybx yt yfqlti Ð yfhjlys cgÒdfyrs d cthlw/ yjcm. v Yfhjlys cgÒdfyrs yt cÒzkb> f ghtlwÒ> ¥[ xfcnj-ghtxfcnj ;fkb& nfrs ;ybdf xjkjdÒrjdb hj,jns lj,he- ghtlj,he gj;sde lfdfkb. v Yfhjlyf cgÒdfyrf Ò yfhjlyf cgÒdfxrf> zr ldÒ ctcnhs> inj ujhlj> cvÒkj Ò jldf;yj cnjhjxfvb rhfxf/nm. v Yfhjlyf cgÒdfyrf Ò yfhjlyf cgÒdfxrf Ð nj ,j;tcndf> zrsv ;thnds yt ghbyjcznm> Ò zrsv cz lj ptvkÒ yt rkfyz/nm> fkt zrs[ cthlw=v cdj¥v jldÒxyj k/,kznm. v Rhfcyf nj gnfirf cjkjdtq> fkt j rÒkmrj rhfcif 3⁄4> rtlm cdj¥ vtkjlÒ¥ pfyjnbnm& rhfcyf nj Hecbyrf> fkt j rÒkmrj rhfcif 3⁄4> rtlm vfnthbye cgÒdfyre pfcgÒdfnm. 12 v Vfhmrj> Ufymrj> Utktyrj> yt ufym, cz yfhjlye cgÒdfyre cgÒdfnb& disnrs yfdrjkj udfhznm> ;t yÒn yfl cgÒd hecbymcrsq. v CnhÒnbi yfhjlye cgÒdfyre Ð yt j,sqlb 3⁄4q& ghbqvb zr yfqwÒyyÒisq yfhjlysq crfh, Ò lfkt ;sdjnjv gjytcm& gjnjvrs nÒ ,elenm dlzxys pf rhfcysq xÒy. v Dct nfr ,skj> ;t yfhjlyf cgÒdfyrf pyfkf cthlwt dxfhjdfnb& [dfkf,jue Ò ntgthm nfr 3⁄4> f zr ,elt pfdnhf- gjpfdnhf Ð jl disnrs[ yfc pfkt;bnm. v Lj cnelyÒ yt gk/q> ,j psqlt cz nÒ p y=q djls yfgbnb> fkt fyb yf yfhjlye cgÒdfyre yt gk/q> ,j Ò jyf pdsryt ;fue pfufcbnb. Михаил АЛМАШІЙ, предсідатель Закарпатського научно-културолоґичного Общества им. Александра Духновича Презентація Общества им. Александра Духновича G Закарпатськоє научно- открывалися хаты-читальні, выдавалися журналы, новин- културолоґическоє Об- кы, створьовалися народні бібліотекы, проводилися „Дни щество им. А. Духновича русской культуры“, читалися в селах лекції по вопросах створено на базі Мукачув- культуры, економікы, господарства (культуры ґаздованя), é ського городського Об- медицины. Вопросы розвитку культуры края носили при- щества им. А. Духновича кладный характер: орґанизовалися у великому числі хоры, (предсідатель Сергій Би- духові оркестры, у невеликому числі струнні оркестры. На- L сага, 63 члены), Мукачув- учні вопросы ограничовалися розробками творчества ве- ського районного (пресі- дущых писательув у їх юбілейні даты. датель Андрій Дудаш, Теперь ситуація зовсім друга: люде ґрамотні, образо- 19 членув), Свалявского вані, появилося много ученых докторув наук. Теперь пе- R районного (предсідатель ред русинськов інтеліґенційов май тяжкі проблемы: одсто- Богдан Лакатош, 179 яти своє національноє имня „русин“ и ушитко, што из ним членув), Перечинського повязано: язык, народну співанку, приповідку, обряды, ис- F районного (предсідатель торію. Насильственну асимілацію може побороти лем на- Ян Гания, 27 членув) и ука. Зато у першуй части имени нашого Общества стойить • Председа Закарпать- Воловецького районного слово „Научно-“. Русинську культуру тоже треба защищати ского научно-културоло- общества (предсідатель лем силов научного подхода, культуролоґичного. Зато до H ґічного Общества Алек- Иван Керецман, 46 чле- „Науково-“ додаєме „культуролоґичноє“. сандра Духновіча – Михаіл нув). У пяти гор-район- Поколіня русинув, котроє родилося послі 1940 року и Алмашій. Фотка: А. З. ных орґанизаціях є 336 пройшло радянську школу (науку и культуру) треба заново G членув, але з тых або другых причин обласне Об- переучовати. Оно не знає власну исторію, культуру, свій щество не могло быти зареґістровано аж до 23 юлія 2004 язык. Треба добиратися до правдивых жерел историчної року (Свидітельство про державну реґістрацію об 有限会社єднан- наукы за русинськый народ и його культуру. Часть сеї ро- ня громадян ч. 425 под назвов „Закарпатське обласне на- боты бере на себе Научно-культуролоґичноє Общество им. F уково-културологічне Товариство ім. О. Духновича“). Голов- А. Духновича. Под великов научно-методичнов увагов на- на ціль Общества по Уставу: изученя я розширеня межи шого Общества суть русинські неділні школы. За нашов свойими членами теоретичного (исторічного, творчого, ініціативов проводяться фестивалы славянськых культур. N фольклористичного, педаґоґічного) наслідства А. Духно- Общество має добрі контакты из Закарпатськым драмте- вича; защита соціалных, економичных и другых інте- атром в Ужгороді, з обласным руськым театром у Мукаче- ресув членув Общества. ві. Скоро туй буде поставлена драма Є. Фенцика „Поко- Або се не значить, ош Общество скорше не существо- рение Ужгорода“. По ініціативі Общества у апрілю 2004 Z вало, оно было орґанизовано у 1995 року, но по тогдаш- року проведена перша у Закарпаті конференція на тему ных законах його не мож было зареґістровати, бо в струк- „Народженя и еволюція ідеї красы у контексті розвитку турі обласного мусіло быти не менше як сім гор-районных культуры Карпат“. У новембрі того року у Великых Лучках орґанизацій, теперь доста мати три орґанизації у районах, пройде конференція до 215 р. народженя Михаила Лучкая обы створити обласну орґанизацію. Правда, за тоті пережі (ученого, драматурґа, фолклориста, дослідовача славян- рокы Общество не спало, проводилась файна робота, за ськых языкув и литератур, педаґоґа). котру мы розкажеме через малый час у хрониці-літопису, Закарпатськоє обласноє научно-культуролоґичноє Об- яка велася девять рокув. щество им. А. Духновича – позаполитична орґанизація и Теперішньоє правліня Общества складається из 9 чле- проводить роботу по законах державы (Конституція Укра- нув, за котрыми закріплені повинності у чотирьох комісіях: йины, Закон Украйины за націоналні меншины в Украйи- Марія Лендєл, Ян Ганич (орґанизаційна), Сергій Бисага, ні). 18 авґуста 2004 року в Мукачеві одбылося першоє роз- Андрій Дудаш (научна), Богдан Лакатош, Иван Керец- ширеноє засіданя правліня, де были ухвалені принципы, ман (културолоґійна), Анна Бецанич (педаґоґічна). Каж- формы, методы и содержаніє роботы Общества на ближ- да комісія має свуй шырокый актив, через котрый реалі- ні два рокы. зувуться ушиткі ідеї, задумкы и практичні діла. У селах ся „В гостях у Общества им. А. Духновича“ – так назы- нарожувуть первичні гнізда Общества. Ушитка орґанізацій- валася встріча активістув Общества из представителями но-масова робота провадиться на містах, а не у центрі. Хо- ученої и культурної інтеліґенції области, яка одбылася 15 чеме быти як май ближе до людий, до інтеліґенції, до учи- януара 2005 року в Ужгороді. Як єм повів у свому вступному тельства, до ошколашув, до студентув. слові, „се великый інтелектуально-творчый потен- Теперушньоє Общество, як тото требує теперушня по- ціал, якый одповідать содержанію нашого Общес- літічна обстановка и як то жадали делеґаты конференції, тва. Утсі и вытікає ціль нашої встрічі и роботы Об- прияло до даякой міры май модернизовану назву. Тради- щества Духновича в цілому: створьовати позитив- ційноє Общество (1923 – 1939) называло ся так: „Русское ну атмосферу, русинську духовну ауру, поднимати культурно-просвитительное Общество им. А. Духно- імідж русинству як соціальному фактору теперіш- вича“. На тот час такоє имня было оправданым, бо оно нього часу. Чим выкликана така потребность? На 13 было в руках інтеліґенції, яка сповідовала великорусь- теперішній момент маєме уже сформованый силь- ку ідею. Теперь сесе Общество сповідує русинську ідею. ный антирусинськый стереотип мысленя против Друга часть назвы тогдашнього Общества „культурно-про- русинув як из боку державы, з боку чуджих „ученых“, свитительное“ оправдовало само содержаніє роботы: по- в основному галичан, так и домашніх антирусинув. слі великой культурної одсталости треба было дати на- Из сих позицій мусиме и презентовати нашоє Обще- роду просвіщеніє через масову культуру, што и робилося: ство и плановати його роботу, из сих позицій муси- ме оциньовати людськый фактор, його інтелекту- 3. Утвердженя русинизма через педаґоґіку, в т. ч. че- ально-творчі можливості, бо у нелегкому и далеко не рез русинські школы, якых маєме на днесь 16. Мы воло- пропорціональному соотношенію сил треба находи- дієме вышше 300 душами діти, 300 душами їх родичів, 20 ти выход из положеня“. душами учителюв. Новый напрям у роботі – педаґоґічна Хто за нами теперь стойить? Се – наші активисты в ра- академія як форма пропаґанды педаґоґікы А. Духновича. G йонах, члены правлінь обласной и районных орґанизацій, У рамках діточого творчества першый раз хочеме провес- се – 336 членув нашых орґанизацій, се – наші науковці, ти співочый конкурс „Русинська зорничка“. Великый хо- котрі не будучи членами нашого Общества беруть участь сен мы могли бы мати, якбы спробовати орґанизовати для у многых полезных акціях: В. Падяк, Н. Керецман, М. Ро- студентської молодежи штось на подобу „Гуманітарного é манова, Л. Несух, М. Болдижар, М. Головей, А. Пелин; факультета русинистікы (ци русинського народознав- се – наші народні артисты М. Зубанич, П. Матій, хорові ства)“. Се діло реальноє, лем треба прикласти много сил. дириґенты П. Сокач, Ф. Копинець, Г. Петій-Потапчук, се Уже час бы подумати за четвертый приоритет масової L – наші артисты из народа В. Баганич, О. Прокоп, И. Ке- роботы – спорт, возродити Дні русинського спорту рецман. Як видиме, планы красні и реальні. А што дале? Май- Наша орґанизація, яка носить имня А. Духновича, на первый раз треба розшифровати каждоє міроприємство у основі затвердженого Статута и выходячи из ситуації у формі розробок положень, сценаріїв, проґрам, выгляда- R державі рахує свойов задачов стредствами наукы, куль- ти исполнительув, дати помуч, продумати матеріално-фі- туры, педаґоґікы створьовати такый дух русинства, таку нансовоє забезпеченя, форму проведеня резултативнос- духовну ауру, обы на каждому кроці, на каждому кусочку ти зробленого и т. д. F нашої карпатської землі, у каждому слові, співанці, у но- Из вышшеповідженого видиме, ош робота велика и сер- винках и книжках, на каждому уроці в школах, на концер- йозна. Ци посильна, ци реальна, ци може туй много ро- тах, при встрічах людий на улицях чувся дух Духновича, мантизма? Обы робота наша была орґанизована, продук- чулося русинськоє слово и русинська ідея; обы державні тивна, хотілося бы, жебы члены нашой орґанизації были H чиновникы из „нашых“ ганьбилися за тото, што они нич не активными и заінтересоваными у сих высокых идейно-ду- роблять для свого народа. ховных планах. Выходячи из сказаного, складався план на- G шої роботы, у якому опреділилися такі прио- ритетні лийнії: 1. Розвиток русинської наукы, орґанизація дослідницької роботы по майважных напря- F мах исторії, языка, литературы, етноґрафії, фольклора, через проведеня научных конфе- ренцій; языком наукы треба уголос выслови- N ти мотивы и арґументы на защиту русинизма. Сюды односиться и людськый фактор: гляда- ти як золотоє зернятко ліпшых представите- льув из русинув и просити їх до участи у на- Z шых благородных ділах; сюды односиться и гляданя каналув розширеня інформації про проведену роботу через новинкы, через вы- пуск матеріалув конференцій. Хочеме створи- ти научный центер русинистикы, як посто- янно функціонуюче научне об єднаня ученых. Розроблена схема сього центра и рекоменду- єся затвердити традиційный День русин- ської наукы и из сив цільов провести уже 9 апріля 2005 року установчі зборы из проведе- ньом конференції на тему „Русинистика – се наука за русинськый народ“. Рекомендуєся провести писемный конкурс на тему „Образ русина у печатных источниках научної и художньо-творчої літературы“ из проведе- ньом конференції и нагородженьом побідите- льув (20 авґуста 2005 р.). 2. Розвиток русинської культуры. Теоре- тична часть сього напряму – проведеня другої конференції на тему „Народженя и еволю- ція ідеї красы у контексті розвитку культу- ры Карпат“. Практична робота – подготовка до традиційного Дня русинської культуры 28 октобра 2005 року. Сюда входить створе- ня при каждій орґанизації в районах свойих 14 творчых колективів и подготовка їх до велико- го русинського фестивалю. Треба одказатися од практикы проведеня так званых „фестива- льув“ русинської співанкы, коли за чужі гроші хтось закличе артистів и то выдається як ру- • Факсіміле письма, котре післали члены Сейму підкарпать- синська культура. Артисты проспівали, розый- скых Русинів 18. фебруара 2005 року новій председкыні влады шлися, а культуры не обсталося. Україны – Юлії Тимошенковій. В рамках той встрічі выступили у діскусії: В. Сарка- лоручної роботы и на далеку перспективу, помогла выс- нич, В. Мольнар, М. Шарга, Ю. Думнич, В. Баганич, вітлити даякі неґативні ситуації, змальовала путь выхода В. Микита, Б. Лакатош, о. Димитрій Сидор, М. Боби- на ширші горизонты у русинському поступі; зробила про- нець, Я. Ганич, Ф. Фединишинець, М. Головей, М. За- вбу внести системнусть у науково-творчу роботу ушит- вадяк, Д. Поп, С. Бисага, котры зробили дуже цінный кых русинськых обществ. пакет новых предложень, думок, практичных рекомен- Добру перспективу в укріпленя рядів русинства вне- G дацій. Закончилася встріча єдинодушным принятьом сла участь у встрічі представникув студентства, што резюме. В нім підкреслено, што встріча „В гостях у дасть возможность притягнути молодеж до проблем ру- Общества им. А. Духновича“ и його презентація як синського ренесанса, традицій русинського родоводу об єднаня інтелектуально-творчых сил краю помогла на под девізом „не забудьте о своєм“ (А. Духнович). é обласному уровни опреділити реальні практичні діла ці- Dfcbkm VJKYFH L Relf dnÒrfd HfrjdwÒ* R Yfif cecÒlrf Vflzhobyf> gjl ys le;t k/,bkb cdjuj ryzpz-djqdj- kbcz d ctkÒ lj 3 vfhnf$. Pfkj;ybrs dkfljd zrj¥ gjlrfhgfncmrÒ hecbys le. Jyb b d neq djqyÒ ,skb jcyjd- cnb[Ò¥> Ð rf;tvt vs ysyÒ. Pfgflyz^ F gtht,sdfkb nsczxe hjred> d lfzrÒ ysv zlhjv gjdcnfyw/d. Ytlfhmvj gtht,sdfkb jyb e cbcÒ rhbnbxyÒ lys b gthÒjls bcnjhÒ¥ b cfvf gjnhfa- ryzpm yfpdfd ¥[ $Ïtyc aÒltkÒccÒvf$ Ð yt d ctkÒ> f djy p ctkf e kÒcÒ. Neq> zr F kzkf d pfdbcbvjcnm jl xe;s[ lth- yfqdÒhyÒit gktvz. cdÒlxfnm njns pfgbcrs> ,sd cnek> pf ;fd. Fq,j nht,f ghjljd;fnb genm. Lj- rjnhsv HfrjdwÒ j,Òlfd. Njn cnek gj- gjckÒ ytofckbdj¥ ,bnds rjkj Vj- kbyjd KfnjhbwÒ ,skj ytdjpvj;yj> njv pf,hfkb lj yj> wb dey ob lbcm cj[hfybdcz. H nehred> nj fdcnhÒqcmrÒ ehzlybrs plb- CbyÒ[ Gjnjrf[ vjukb q vtldtlÒ yfgfc- F; rjkb gjdÒym cgkfckf> ,Òlj- hfkb p ghjcnjuj k/lf ytgjcbk- nb. Ujhf Njdcnsq cdj¥v gjyb;tysv kf[b vjukb ehdfnbcz bp Cjkbxbycmrj¥ ye gjhwÒ/. Yfhjl p,eynjdfdcz. Yf cÒdthysv jnhjujv ljpdjkzt kturj pfgflyÒ. J,s cdjb[ gthtckÒljdfntk/ G xjkÒ jgjkxtyw/d $rehewed$ ecneg- gthtdfkbnb d ljkbye hÒrs GtyÒ. Cbv d ltpjhÒtynjdfnb d vfhihenÒ> jyb bd if-hbicmrsq yfl;egfy> gepyÒit gthtdfkjv b c[jcyjdfkbcz enÒrfxÒ. lfkj gjlrjdfnb rjytq gjlrjdfvb gth- nhfy-cbkdfycmrsq ryzpm Athtyw II Ghjqikb jrjkbwzvb ctkf Ujke,b- tljv yfpfl. HfrjdwÒ Ð csy verfxtdcmrj¥ ryzubyÒ yjt> gtht,hskb hÒxre> gthtdÒhbkb> wÒ Tob tlty ckÒl enÒrfxed. Rjkj vf- F ékjys PhÒyÒ. Ljduj dtkfcz jcdj- yt t yf vfÏÒcnhfkyeq ljhjpÒ gfnhekm b kbymrjuj ctkf gjl cfvsv fq,j yf rjytwm pfcrjxbkb d ctkj Cjkjxby. Neq dfhnj [fhfcybre ryzpmjdb pfwÒgbkj Ð $pfdf- ktv elfkjcz fdcnhÒqcmrsv $kf,fy- pfvÒnbnb> inj ljkbyjd hÒrs GtyÒ ghj- lbkj$ hÒprjd rfkfg. Cbcm ckexfq b N wzv$ pkjvbnb gfnhÒjned. Ghbqikj- kzuf3⁄4 njnf vfÏÒcnhfkm> rjnhjd nscz- ctct ckjdj lfkj bvz njve ctkjdb% cz rhfvjkyjve ryzpmjdb dnÒrfnb lj xe cnj hjred njve ghjqikb rjxjdÒ Pfdflrf. GjkmoÒ. vflzhcmrÒ gktvtyf> j,s yf dct gjct- Fq,j dthyÒvcz lj Cdfkzds. Yf Vfhihen tcrfgÒcned ghjkÒufd kbnbcz yf nexys[ ptvkz[ Fkatklf. ehjxbojdb Njdcnsq ysyÒ j,jheljdf- Z nht,f- Le;t rhfcyf ghbhjlf^ E lys dÒrtylf kÒnjgbcf fcjwÒ/tcz p ehjxbojv Njd- kj bpfcm gtht,hscnb hÒxre. Yj dyjxÒ c/lf ghb[jlbnm vyjuj ujkÒltq-vtq- cnsq yf crkjyÒ jlyjbvtyyj¥ ujhs yf ghbikf ,ehz> pfkbdf> djlf nfr cz gjl- rthed. Zr ,s gfcjdfkj jlrhsnb neq cÒdthyed jrjkbwb ujhjlf. Neq HfrjdwÒ yzkf> inj ,skj jgfcyj gtht[jlbnb gfvznysq pyfr> zrsq ,s yfufljdfd bp cdjbvb cjhfnybrfvb phj,bd ghb- ,hjljv. Ghj cbcm ckexfq nfr crfpfyj k/lzv ghj HfrjdwÒz Ð lj,hjuj gfyf dfk b pfyjxjdfd gjckÒ nhelyjuj lty- d pfgbcrf[ tnyjÏhfaf Ktujwmrjuj% $D b lheuf Hecbyed^ zr dblbvt> Njd- yjuj gtht[jlf. 29 atdhfkz Ahfyw HfrjdwÒ cnsq Ð ct bcnjhbxysq pfrenjr ghb- rsv enjgnfysv $jhcfÏ-enjv$> f> nfr bp Djb Flfvjv [jnÒkb gthtqnb hÒre hjls. Yt dczrjve ehjxbojdb nhfa- ,s gjdÒcnb rthnfvb-jrjkbwzvb> j,s Gty/. Yj nfr zr djlf ,skf dtkbrf> kztcz ifyc lfnb ghbnekjr lkz ,jhwz yt yfgjhjnbcz yf djtyysq gfnhekm. ghbye;ltys ,skb gthtyjxjdfnb e ghjnbd ltcgjnbpvf b pfobnybrf yf- C/lf ;sntkÒ Cdzkzds ghbyjcbkb ¥v ctkÒ. Lheujuj lyz pyjdf yt elfkjcm hjlys[ bynthtced. [kÒ,f> rhevgkÒd> cjkjybys. Dtlm hecb- bv gthtqnb> b nfrbv j,hfpjv jcnf-

Иван ПЕТРОВЦІЙ РУСИНСЬКЫЙ´ СОНÉТ Ушы´ тко, што уд Гóспода попрóсиш – БОГ ЛЮБИТЬ Дüстáнеш, лем на Ньóго уповáй. Твердý надї´ ю в свóму сéрцю мáй: Колú щі мóя Мáма жúла, Госпóднє Слóво Дї´ лом плодонóсить. Та говорúла ми, ош Бог Вдыхáти любить из кадúла Я - памнятáву! – быв малы´ й і бóсый, Солóдкый лáдану дымóк. У молитвáх просúв им: - Бóже, дай Солóдкüв мóйüв Мáмці вíчный рай Кой зúмный вíтер снї´гом фýкать, Меж ýбраных Тобóв жüн-миронóсиць! Тріщúть морóз по всьых світáх. 15 Бог любить, грíти ззя´ блі рýкы Я онь зомлї´ в, колú на вшы´ ткый сад В половенї´вучых свічкáх. Косúцями Госпóдь Бог написáв: – В раю ´ у Мéне бýде твóя Мáма! Колú душá у світ прокля´ тый Молúтву ллє, гі чúсту кров, • Хрістос Пантократор із И тáкый нáраз чóрна смирть прийшлá, Бог любить з неба прилїтáти Вігорлатьского краёзнав- И Мáмку мóю oд мéне повелá На кры´ лах нáшых молитóв. чого музею у Гуменнім. У Божый рай ... через могúлну я´ му... Фотка: А. З. Проф. Др. Іштван УДВАРІ, ПгД. Русиньскы мужскы мена комітату Шарош за Марії Терезії V (Даны о моді мен) Комітат Шарош у ХVІІІ. ст. занимав плоху 3.652 км2. окрему штудію. Наконець, словеньскы мена, якы фіґу- F Почас списованя людей за часів Ёзефа ІІ. у 375 селах рують у таблічках, могли тыж походити од угорьско-сло- комітату жыло 130.714 особ, якых списали у 23.044 веньскых білінґвалных записовачів. фамеліях і 18.094 дворах. Густота населіня была 35,7 С е л а 2 Кількость особ/км , т. з. была низка. Бівша половина населіня мен, якы ся складають з L жыла у селах з 200-500 жытелями. Угорьскы назвы ХVІІІ ст. Сучасна словеньска назва двох елементів Alsójedlova Nižná Jedlová 17 З „Lexiconu locorumu“ 1773 року знаме о 369 засе- Alsókomárnik Nižný Komárník 16 леных пунктах, з них было 360 сел і 9 міст. На теріторії Alsómirossó Nižný Mirošov 37 Alsóorlich Nižný Orlík 33 комітату были три слободны кралёвскы міста: Бартфа, Alsópiszana Nižný Pisaná 21 Z Alsópolyanka Nižná Polianka 18 Еперєш та Кішсебен. Alsószvidnik Svidník 31 Кількость Кількость Кількість Belejóc 14 Назва міст жытелів дворів фамелій Belovezsa Beloveža 42 Benedikóc Beňadikovce 19 H Бартфа (Бардіёв) 3753 816 612 Biharó Becherov 66 Еперєш (Пряшів) 5734 759 1141 Bodruzsal Bodružal’ 14 Кішсебен (Сабинов) 2172 373 493 Boglárka Bogliarka 24 Cernina Cernina 72 Cigelka Cigel’ka 54 У данім періоді в комітаті Шарош было 51 рімокато- Cigla 20 M Csarnó Šarišské Čierne 55 лицькых, 80 ґрекокатолицькых і 9 євангелістічных при- Csircs Čirč 41 Dobroszlava 16 ходів. Словеньскый язык быв домінуючій у 233 поселі- Dubova Dubová 47 нях комітату, русиньскый язык переважав у 153 селах, Felsőmirossó Vyšný Mirošov 42 Felsőorlich Vyšný Orlík 53 C а мадярьскый і німецькый у поєдных селах. Felsőszvidnik Svidník 47 Почас урбарьской реґулації (1772 – 74) з 371 сел 108 Felsőtvaroszca Vyšný Tvarožec 12 Fias Fijaš 22 належало Маковіцькому панству, значіть Аспермонтам. Fricska Frička 25 (З них много сел было в залозі, напр. Ёжеф Сірмаї быв Gavranec 5 R Geralt Geraltov 17 паном 48 сел). Державный землёвластник (комора) з Henig Hanigovce 42 Hrabovcsik Hrabovčík 40 Шовара властнив 8, пеклівский – 10, місто Кашша 8, Hrabszke Hrabské 32 Hrabszka Hradisko 17 Бартфа 6, Сірмаї 20, кошіцькы єзуіти 5, ґроф Форґач 9 Hromos Hromoš 16 J а ґрофка Клобушіцька – 13 сел. Hunkóc 15 Jurkóvolya Jurková Vol’a 24 Урбарьска реґуляція перешла у 371 селах. Каждый Kapissó Kapišová 28 запис быв зробеный чехізованым словеньскым язы- Kecskóc Kečkovce 29 Kerekrét Okruhlé 29 ком, або выходословеньскым діалектом. Причиною Kijó Kyjov 46 Komlós Chmel’ovec 72 того было, же ся не робив розділ меджі родным языком Korejóc 15 і языком дорозуміваня1. Kökény Trnkov 7 Krajnabisztra Bystrá 26 Назвы сел уводжу так, як ся вжывали у 18 ст. Їх су- Lipova Lipová 14 часны словеньскы еквіваленты суть уведжены на осно- Krajnacsarnó Krajné Čierno 7 Krájnapolyánka Krajná Pol’ana 7 ві робот Мілана Майтана і Ласла Шебека2. Kurimka 51 Kurova Kurov 55 З нижеуведженых підданых русиньськых сел коміта- Ladomér Ladomírová 43 ту Шарош, властно, уводжу лем мена ґаздів родин. У Lagno Legnava 36 Lipnik Malý Lipnik 74 різных списках, зробеных почас урбарьской реґулації Litinye Ľutiňa 42 (1772 – 1774), мена ся вжывають або у канонізованій Livó Livov 23 Luko Lukov 49 офіціалній латиньскій формі, або у русиньскій народ- Matiszova Matysová 40 Medvedza Medvedzie 10 ній формі. Ту сумарізую таблічкы друкованых урбарів, Mérgeska Nová Polianka 16 де суть уведжены народны формы мен. На порівнаня Mirolya Mirol’a 11 Mlinaróc Mlynárovce 51 – з оглядом на реґіон і хронолоґію – выужывам три по- Niklova Mikulášová 34 Obrucsnó Obručné 12 нятя: Ondavka Ondavka 14 а) мено (еталон, незмінна форма), Orló Orlov 39 Porubka Porubka 18 б) варіант мена (конкретна форма мена), Prikra Príkra 5 в) кількость єствуючіх мен (конкретне мено, мено тексту). Rákóc Rakovčík 13 Regettő Regetovka 29 Незмінну форму в кождім припаді подаю латин- Rencsisó Rencišov 23 Ressó Rešov 27 ськым языком. Переважна часть мен, якы фіґурують у Rosztoka Roztoky 28 таблічках, ся складать з двох елементів (мено + при- Rovna Rovné 41 Scsavnik Šarišský Štiavnik 21 звіско) і належать хлопам, ґаздам родин. Мена, якы ма- Semetkóc Šemetkovce 14 ють єден елемент і женьскы мена, якы стрічаме зрідка, Som Drienica 37 Stefuró Štefurov 22 я не аналізовав. Чісло ґаздів родин, загорнутых в спи- Stelbach Tichý Potok 33 Sztarina Starina 21 сованю і чісло мен, якы ся складають з двох елементів, Sztrocsin Stročin 54 суть подобны, але не тотожны. Мена вдов мають єден Szvidnicska Svidnicka 11 16 Szucha Suchá 17 елемент, а у тых, што хоснують паньску землю, як корч- Szulin Malý Sulín 12 Ujak Údol 44 марь, млинарь, орендарь, не мена фіґурують, а лем Vagrinec 9 назва роботы: vdowa Varchovka (Csircs); arendas zsid Valykóc Valkovce 15 Vapenik Vápeník 14 (Bodruzsal); kocsmar panský (Dobroszlava). Vargony Varhaňovce 25 Мена у русиньскых і словеньскых селах комітату Ша- Váradka Varadka 29 Vladicsa Vladiča 10 рош у конкретных реґіонах ся одлишовали, але были у Zsetek Žatkovce 20 інтеракції. На вызначіня міры взаємного впливу треба Довєдна 2538 Угорьськы змінны формы мен тыж можуть походити Мена єм выбрав з таблічок нижеуведженых русинь- од конскріпторів (записовачів) або іщі мож припустити, скых сел. же їх носили угорськы підданы. Але призвіска лем зрід- У высшеуведженых таблічках русиньскых сел фіґу- ка то потверджують. Даны мена переважно суть запи- рують слідуючі мена і варіанты мен*: саны в угорськім правописі, але спорадічно мож збачіти тыж вплив чеськой і латиньской орфоґрафії. V Adalbertus Elias 20 Josephus 13 Panthelomeus Кількость мен: 51 Vojtko 1 Ilyko * 11 Oszif 10 Panyko 4 Кількость єствуючіх мен: 2.538 Adamus Elias 9 Josef 2 Paulus 32 Adam 31 Franciscus 46 Josko 1 Pavel 20 Кількость варіантів мен: 127 F Alexius Feczko 34 Justus Palko 7 Середня кількость выскуманых Olexa 2 Feczo 4 Juszko 4 Palya 4 єствуючіх мен, припадаючіх Andreas 158 Ferko 3 Lazarus 8 Pavol 1 на єдно мено: 49,76 Andrij * 54 Franko 3 Lazar 7 Petrus 124 Onda 34 Ferencz 2 Lazor 1 Petro 113 L Середня кількость варіантів, Onder 31 Gabriel 16 Lescus Petra 11 припадаючіх на єдно мено: 2,49 Andris 13 Havrila 14 Lesko* 73 Philemonus Ander 9 Havrilo 2 Lucas 66 Filyo 1 Georgius 129 Procopius Пять найчастішых мен: Joannes, Mi- Andrej 6 Lukacs 63 Z Ondrej 2 Jurko 72 Lukas 3 Procop 8 chael, Andreas, Basilius, Georgius. Ondo 2 Jura 33 Marcus Romanus Пять мен, якы мають найвеце варі- Andras 6 Gyurko 9 Marko 6 Roman 6 антів: Andreas (10), Georgius (7), Gre- Ondri 1 Gyuro 3 Martinus 10 Sava 3 Antonius Dzura 9 Marczin 9 Szavka 2 H gorius (6), Joannes (6), Mathias (6). Antos 1 Jurek 2 Martin 1 Szavko 1 На порівнаня представиме штатісті- Basilius 146 Juro 1 Mathias 51 Sebastianus 4 ку мен з іншых реґіонів. Vaszily 113 Gregorius 97 Maczko 28 Sebestin 2 Найпошыренішы або найпопуларні- Vasko 27 Hricz 92 Matyi 10 Szobko 2 M Laczko 4 Hriczko 1 Matisz 6 Simeon 75 шы горальскы (польскы) мужскы мена Vaszko 2 Griger 1 Matyas 5 Szeman 57 комітату Спіш: Joannes, Adalbertus, Blasius Grega 1 Matej 1 Simko 14 Mathias, Jacobus, Michael 3. Blasko 3 Gres 1 Matvej 1 Simon 3 Casimirus Gregor 1 Michael 159 Simion 1 C Найпошыренішы німецькы мена ко- Kasimir 2 Ignatus 36 Michal 121 Stanislaus 4 мітату Спіш: Joannes, Jacobus, Micha- Christophorus 2 Hnat 24 Misko 36 Sztasko 3 el, Georgius, Andreas. Kristof 1 Ihnat 10 Miso 2 Sztanko 1 Найпошыренішы угорьскы мена ко- Krisko 1 Ignacz 2 Mironus Stephanus 125 R Condradus 6 Jacobus 127 Mizso 1 Stefan 115 мітату Земплін: Joannes, Stephanus, Kondrat 4 Jaczko 116 Moyses Estok 8 Michael, Andreas, Georgius. Kundrat 2 Jakub 8 Mosko 1 Istók 2 Найпошыренішы русиньскы муж- Constantinus Kuba 2 Niceatas Theodorus Koszty 3 Jasko 1 Mikita 7 Fedor 102 J скы мена комітату Земплін: Joannes, Cosma 12 Joachim 2 Nicolaus 23 Thomas 15 Andreas, Basilius, Franciscus, Michael. Kuzma 10 Akim 1 Mikula 14 Thomas 6 Найпошыренішы угорьскы мена Kozma 2 Achim 1 Miklus 5 Tomko 7 комітату Береґ: János, István, Mihály, Daniel 72 Joannes 625 Miklos 3 Toncso 1 András, György. Danyko 43 Iván 361 Miczo 1 Tomas 1 Danko 29 Janko 186 Onufrius Timotheus Видиме, же в северній части Угорь- Demetrius 38 Vanyo 73 Onufer 1 Timko 34 Gmitro 22 Jancsa 2 ского кралёвства, незалежно од ет- * Даны, уведжены за варіантом мена, означають Demko 14 János 2 нічного походжіня, найпошыреніше є фреквенцію того варіанту, правописны варіанты: 1. Mitro 1 Janek 1 Andri; 2. Ilko; 3. Lyesko. мено — Joannes. Demeter 1 Двадцять найпопуларніших мен (1769 – 74) (сумарізуюча таблічка) Szepes Zemplén Sáros Bereg Nyitra gorál szlovák ruszin német ruszin szlovák magyar ruszin szlovák ruszin magyar szlovák magyar 1 Joannes Joannes Joannes Joannes Joannes Joannes Joannes Joannes Joannes Joannes Joannes Joannes Joannes 2 Adalbertus Georgius Michael Jacobus Andreas Georgius Stephanus Michael Andreas Theodorus Stephanus Georgius Stephanus 3 Mathias Andreas Georgius Michael Basilius Andreas Michael Andreas Georgius Georgius Michael Martinus Michael 4 Jacobus Michael Andreas Georgius Franciscus Michael Andreas Basilius Michael Jacobus Andreas Michael Georgius 5 Michael Martinus Mathias Andreas Michael Paulus Georgius Georgius Mathias Basilius Georgius Stephanus Franciscus 6 Andreas Jacobus Stephanus Martinus Gregorius Stephanus Paulus Jacobus Stephanus Andreas Franciscus Andreas Andreas 7 Josephus Mathias Jacobus Paulus Georgius Franciscus Josephus Stephanus Jacobus Stephanus Nicolaus Adamus Josephus 8 Martinus Paulus Petrus Mathias Alexius Petrus Franciscus Petrus Martinus Michael Paulus Thomas Paulus 9 Thomas Thomas Basilius Thomas Petrus Gregorius Martinus Theodorus Paulus Alexius Martinus Paulus Martinus 10 Paulus Adamus Simeon Josephus Simeon Basilius Ladislaus Gregorius Thomas Petrus Ladislaus Josephus Adamus 11 Simeon Josephus Gregorius Adamus Jacobus Ladislaus Mathias Simeon Petrus Lucas Josephus Nicolaus Mathias 12 Franciscus Petrus Theodorus Samuel Stephanus Lucas Samuel Lescus Adamus Georgius Gregorius Franciscus Nicolaus 13 Laurentius Simeon Elias Sigismundus Lucas Thomas Petrus Daniel Franciscus Simeon Petrus Mathias Emericus 14 Christophorus Laurentius Daniel Valentinus Paulus Martinus Jacobus Lucas Josephus Mathias Thomas Jacobus Petrus 15 Stanislaus Stephanus Demetrius Laurentius Ignatius Simeon Adamus Mathias Gregorius Paulus Mathias Antonius Thomas 16 Bartholomeus Casparus Paulus Simeon Mathias Valentinus Thomas Franciscus Laurentius Demetrius Samuel Petrus Jacobus 17 Valentinus Ladislaus Lucas Casparus Demetrius Ignatius Gregorius Demetrius Basilius Elias Jacobus Emericus Laurentius 18 Sebastianus Valentinus Thomas Antonius Daniel Jacobus Nicolaus Ignatius Nicolaus Gabriel Alexius Laurentius Ladislaus 19 Stephanus Nicolaus Lescus Christianus Nicolaus Nicolaus Simeon Timotheus Simeon Nicolaus Simeon Venceslaus Alexandrus 20 Georgius Basilius Matthaeus Matthaeus Gabriel Adamus Gabriel Paulus Adalbertus Daniel Basilius Matthaeus Antonius 17 1 Деталніше поз. Udvari István, Viga Gyula, A javak cseréje, munka és vándorlás Sáros megyében a 18.század közepén. Népi Kultúra – Népi Társadalom. A Magyar Tudományos Akadémia Néprajzi Kutatóintézetének Évkönyve. XVII. Bp. 1993. 165–200. 2 Majtán Milan, Názvy obci na Slovensku za ostatných dvesto rokov. Bratislava 1972; Sebők László, Határokon túli magyar helységnévtár. Budapest 1990. 3 Поз. Udvari István, Angaben aus dem 18.Jh. zum Namenwörterbuch der Zipser Goralen. Studia Slavica Hungarica 39(1994) 375-381. ёго же A Mária Terézia korabeli úrbérrendezés szlovák nyelvű kéziratos forrásai. Szepes és Zemplén vármegyék. Vasvári Pál Társaság Füzetei 15. Nyíregyháza 1996; ёго же, Szepességi szlovák községek elöljáróinak keresztnevei Mária Terézia korában. Nagy László Kálmán (szerk.), Lengyelek – magyarok – szomszédaink. Tanulmányok a KLTE Lengyel Nyelv és Irodalom Tanszéke 1994. október 25–26-án rendezett konferenciájának anyagából. Debrecen 1994. 139–166; ёго же, XVIII. századi adatok a szepesszégi gorálok névszótárához: Banczerowski Janus (szerk.): Polono-Hungarica VII. Budapest 1995. 154–168. Дюра ПАПУҐА, предсидатель Рускей матки У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ ОТРИМАНА ПОРЯДНА РОЧНА И ПОЗАРЯДОВА D ВИБЕРАНКОВА СКУПШТИНА РУСКЕЙ МАТКИ Очуванє идентитета стаємни задаток Порядна рочна и позарядова ви- ре, Коцуре, Новим Садзе, Кули и Вер- витворели и Месни орґанизациї Рус- J беренкова Скупштина Рускей матки баше у тих активносцох презентовали кей матки. У рамикох Културней ма- отримана 11. децембра 2004. року у добру орґанизованосц, енерґичносц, нифестациї „Костельникова єшень“ велькей сали Дома култури у Руским порозуменє и толерантносц и дали 12. новембра 2004. року у Руским Ке- Q Керестуре у Войводине. На порядней вельке доприношенє у обезпечова- рестуре отримана прікладна, упечат- рочней и позарядовей виберанковей ню условийох за здобуванє статуса лїва и змистова презентация нового, Скупштини Рускей матки розпатрани електора векшини од вєдно 72 елек- трецого компакт диска автора Влади- и прилапени Звит о роботи и финан- торох на позарядовей Електорскей мира Малацка, мл. Под назву „Виснїк D сийни звит тей дружтвеней орґани- скупштини рускей националней заєд- Воскресеня“ у виданю Рускей матки и зациї у периодзе медзи двома скуп- нїци. Добра орґанизованосц, толерат- НВУ „Руске слово“ зоз Нового Саду. штинами. Утвердзени и Проґрамски носц и порозуменє були характерис- Городска орґанизация Рускей матки у J задатки и цилї Рускей матки у на- тични и у твореню лїстини за вибор Новим Садзе од 16. до 20. новембра ступним штирирочним периодзе и членох нового Националного совита 2004. року окреме успишно орґанизо- прилапени вименки и дополнєня Ста- Руснацох, хтору поднєсол ношитель вала други руски Фестивал монодра- тута Рускей матки. лїстини Славко Орос, директор Дома ми, на хторим віведзени вєдно седем L У Звиту о робоце Рускей матки у култури, як и под час протоколарней монодрами. З тей нагоди активносци на пририхтованю и нових текстох мо- нодрамох окрем у Новим Садзе пору- B шани и у Руским Керстуре, Коцуре, Вербаше и Кули. У периодзе медзи двома скуп- штинами Рускей матки отримани три Y схадзки Управного однору Рускей матки. На трецей схадзки Управного одбору Рускей матки, хтора отрима- F на 4. децембра 2004. року у простори- йох Месней заєднїци у Руским Керес- туре, запровадзена розправа о звитох зоз схадзок Шветовей ради Русинох у Кринїци у Польскей и Будапешту, утвердзени термин и место отримо- ваня порядней рочней и позарядовей виберенковей Скупштини Рускей мат- • Бывшый ґенералный таёмник а теперь новый председа Руськой ки, утвердзени прикладаня вименкох маткы у Сербії і Чорній Горі – Дюра Папуґа (впереді справа) почас засіданя и дополнєньох Статута Рускей матки 4. Світового конґресу Русинів у Будапешті 1997 року. Фотка: А. З и утвердзени кандидати за найодви- периодзе медзи двома скупштинами и роботней часци позарядовей Елек- чателинєйши фукциї у Рускей матки. Рускей матки, то є од 15. мая до 11. торскей скупштини рускей национал- У перьодзе медзи двома скупштинами децембра 2004. року сом уведол, же ней заєднїци. Рускей матки урядово нє зволана и нє найзначнєйша подїя – инициованє, Члени Рускей матки у периодзе отримана анї єдна схадзка одборох за пририхтованє и орґанизованє поза- медзи двомна скупштинами Рускей фахову роботу Рускей матки. рядовей Електорскей скупштини рус- матки значне доприношенє витворе- На порядней рочней и позарядо- кей националней заєднїци у Держав- ли у помоци Дому култури у Рускьм вей виберенковей Скупштини Рускей ней заєднїци Сербиї и Чарней Гори, Керестуре, Основней школи и ґимна- матки за нового предсидателя Рускей хтора у Руским Керестуре отримана зиї „Петро Кузмяк“ у Руским Кересту- матки бул сом вибрани я, за подпред- 30. октобра 2004. року. Найзначнєй- ре, Войводянскей академиї наукох и сидательох Ксения Медєши зоз Ко- шу часц пририхтованьох за зволованє уметносцох и Катедри за руски язик цура, Миломир Шайтош зоз Нового и орґанизацийних роботох за отримо- и литературу Филозофского факулте- Саду, Владимир Дудаш и Янко Вар- ванє позарядовей Електорскей скуп- та у Новим Садзе, орґанизатором 11. ґа зоз Руского Керестура, а за ґене- штини рускей националней заєднїци Културней манифестациї „Костелини- ралного секретара Рускей матки ви- запровадзели Инициятивни одбор за кова єшень“, у пририхтованю и орґа- брани Владимир Малацко, мл. зоз зволованє и Орґанизацийни одбор за низованю змистох тей културней ма- Руского Керестура. До Управного од- пририхтованє позарядовей Електор- нифестациї, хтора була пошвецена бору Рускей матки окрем предсида- 18 скей скупштини, хтори були формо- 100-рочнїци од друкованя Идилско- теля, подпредсидательох и ґенерал- вани у Руским Керестуре, з найширшу го венца „З мойого валала“ Гаврьїла ного секретара Рускей матки вибрани потримовкы Рускей матки. Предси- Костельника, першей авторскей кнїж- и предсидателє месних орґанизаци- дательом обидвох одборох бул Ми- ки на язику бачваньско-сримских Рус- йох Рускей матки: Мигайло Варґа зоз хайло Варґа, учитель, предсидатель нацох. Окремни манифестациї з тей Руского Керестура, Владимир Бучко Месней орґанизациї Рускей матки в нагоди отримани у Руским Кересту- зоз Кули, Славица Бесерминї зоз Ко- Руским Керестуре. Месни орґаниза- ре, Новим Садзе, Вербаше, Кули и цура, Мирослав Силадї зоз Вербасу циї Рускей матки у Руским Кересту- Коцуре, у хторих обчековану помоц и Ярослав Сабол зоз Нового Саду. До Надпатраюцого одбору Рускей нами у Руским Керестуре, Кули, Коцу- ка“, Културну манифестацию „Коцур- матки вибрани: Тереска Сератлич ре, Вербаше, Дюрдьове, Ґосподнїцох, ска жатва“, Фестивалом жридловей зоз Кули, Любомир Шарик зоз Ко- Жаблю, Шиду, Беркасове, Бачинцох и шпиванки у Дюрдьове и другима кул- цура и Владимир Дудаш Семанов Бикичу, Новим Орахове, Бачкей Топо- турнима манифестациями Руснацох. зоз Руского Керестура. За портпаро- лї, Суботици, як и городскима у Но- Окреме потребне же би Руска матка у ла Рускей матки вибрани Владимир вим Садзе и Беоґрадзе. Руска матка витворйованю тих задаткох и цильох D Гаргаї зоз Нового Саду, а за технїчно- и у наступним штирирочним перио- сотрудзовала зоз Руским народним го секретара Рускей матки Михайло дзе у витворйованю своїх задаткох и театром „Петро Ризнич Дядя“, Домом Бодянец зоз Руского Керестура. цильох треба же би сотрудзовала зоз култури у Руским Керстуре и шицкима У схвалених Програмских задаткох Апостолским еґзархатом за Греко-ка- културно-уметнїцніка дружтвами рус- J и цильох Рускей матки у наступним толїкох у Сербиї и Чарней Гори зоз нацох у шицких местох у хторих жию штирирочним периодзе ше уводзи, шедзиском у Руским Керстуре и шиц- и творя припаднїки нашей национал- же Руска матка як дружтвена орґа- кима парохиялніма греко-католїцкима ней заєднїци. Q низация Бачванско-сримских Русна- церквами у местох у хторих жию при- До шицких активносцох Рускей мат- цох основана 28. децембра 1990. року паднїки рускей националней заєнїци у ки у наступним периодзе треба же би зоз цильом очуваня идентитета и по- Сербиї и Чарней Гори. У обласци об- було уключене цо векше число мла- пуларизованя руского язика, образо- разованя Руска матка и у наступним дих Руснацох, а окремна увага тре- D ваня, науки, имформованя, литерату- периодзе треба же би сотрудзовала ба же би була пошвецена сотрунїцтву ри и уметносцох. У прешлих 14 рокох зоз Войводянску академию наукох зоз Младежску орґанизацию „Пакт свойого постояня и роботи, у зложе- и уметносцох, Филозофским факул- рутенорум“. Орґани Рускей матки и J них, подзекеди и нєприємних часових тетом у Новим Садзе, його Катедру у наступним периодзе треба же би ви- одреднїцох, Руска матка витворйова- за руски язик и литературу, другима творйовали активносци на основаню ла свойо основни задатки и цилї. По- факултетами Новосадского и других месних орґанизацийох Рускей матки у терєшнї резултати активносци членох универзитетох у жеми и иножемстве, местох у хторих жию и творя припад- L Рускей матки потвердзую потребу єй Основну школу и ґимназию „Петро нїки рускей националней заєднїци, а постояня и роботи и у наступним пе- Кузмяк“ и другима основнима школа- у хторих по тераз нє основани месни риодзе. ми и предшколскима установами у АП орґанизациї Рускей матки. B И у наступним штирирочним пери- Войводини и Републики Сербиї у хто- По принципу першого круга до- одзе Руска матка треба же би сотру- рих ше виучує або пестує руски язик, машнїх перших 6 шветових конґре- дзовала зоз Министерством за люд- як и зоз школами у иножемстве. У об- сох, Руска матка и наша жем би тре- ски и меншински права Державней ласци пестованя, розвою и очуваня бали буц домашнї 9. Шветового кон- Y заєднїци Сербиї и Черней Гори, Со- руского язика, як и у обласци обра- ґреса Руснацох, Русинох, Лемкох, витом Републики Сербиї за нацио- зованя и култури Руска матка треба хтори би мал буц отримани 2007. нални меншини, ресорнима минис- же би сотрудзовала зоз Дружством за року, а пририхтованя би за тоту по- F терствами у Влади Републики Сербиї, руски язик, литературу и културу. дїю требали почац такой. Зоз тим ресорнима секретарями у Вивершней У обласци култури Руска матка ма цильом треба же бизме благочасно ради АП Войводини, скупштинами оп- окремни интерси и цилї и у наступ- формовали Орґанизацийни одбор и штиних и їх вивершнима орґанами у ним периодзе треба же би сотрудзо- його орґани и цела за пририхтова- Кули, Вербаше, Жаблю, Шиду, Бачкей вала зоз Фестивалом култури „Чер- нє 9. Шветового конґреса Руснацох, Тополї, Суботици, Сримскей Митро- вена ружа“, Драмским мемориялом Русинох, Лемкох, хтори треба же би вици и городу Новим Саду. Сотруд- Петра Ризнича „Дядї“, Културну мани- бул голєм на таким уровню яки бул нїцтво треба же би було у подпол- фестацию „Костелиникова єшень“, 3. Шветови конґрес Руснацох, Руси- носци витворйоване и зоз меснима Фестивалом новей рускей шпиван- нох, Лемкох, хтори 1995. року отри- заєднїцами и их вивершнима орґа- ки у народним духу „Ружова заград- мани у Руским Керестуре.

19

• Основна школа і ґімназія Петра Кузмяка у Руськім Керестурі (Войводина у Сербії і Чорній Горі) має дружбу з ОШ на ул. Коменьского у Меджілабірцях, а єй учітелі (на фотці) і школярі уж не раз навщівили школу в Меджілабірцях, як є то видно з той фоткы. Четвертый справа – тогдышній діректор а теперішній учі- тель ОШ у Меджілабірцях Александер Франко і учітелька русиньского языка на І. ступні той школы Івета Мелнічакова (перша зліва). Наталия ДУДАШ понагляла ши лєцела ХМАРИ победзел катон по старей жеми повторююци здоганяла цинї звалїц звалїц картаґину и гушенїцу и шлїмака и авион D прейґ драги води а єдино так и могло буц хмари рошню спод жеми у страсци трицецрочних дзвигаю ше як авиони праве прето видзела слунко з покошених шенох як важни хмари и кед други и плакали J вибиваю спод слупох знам я меняла мутантови звалених мостох закапчац ременчок по нєбе на писку на тей годзинки прескаковала мости Q густейши од диму кед их други як цинї после бомбардованя на паску положиц руку на плєцо до гладку одкладали шлєбоднєши од страху и же ше вон нагнє чежши од одходу з дому споза кнїжки ґу мнє гоч дакеди досц лєм D як дахто кому заручиц червени власи чарнєйши од сандалох под рефлектором хтори ми муж спаковал на драгу можеш пребачовац опаснєйши од катонових словох нє случайно та гоч стої час J зоз жему треба зровнац картаґину останєме так стац пре тоти чаривни ґлуми бридши од гушенїци єдно при другому направиш же нє видзиш легчейши од мендюшох як кед бизме преходзели бо нє исте по жеми L страцених з єдного боку на други и нєбе ше обеговац при бициґли у праху нєт у тим вини червенши од сукнї з моря ТАСЩОК подума кажди од капки креви на пальцу хтори придзе остатнї B и звичайни тасщок у хлїве анї моя добра дзека нє помагала може знємириц племениту душу прето най тасщок аж и шлєбодни муляре валяли завартого коня нє будзе далєко од це Y як кед бим даремно патрела до цудзого калейдоскопа а ти думаш же витримаш кед вистанєш до свойого ключни одлуки розбиванє бетону по городу нє забудз же дакеди гук поджемней желєзнїци за людзох и ноц добра F чи можлїве же живот одсуство приятельох здалєка шнїй тото дакус цо сом дала надїю пре звук шеданя праху l тей шлєпей улїци по судзини и компютеру Др. Николай ПОПОВІЧ, ПгД., Балтімор, штат Меріленд F Русиньскый язык і „...што моя дітина буде мати з того?“ V Каждый рік дописователі і учітелі русиньского языка го списованя (Census) записало собі як материньскый в Народных новинках публікують статі о тім, чом ся тре- язык русиньскый. То значіть, же сіґніфікантне чісло ба Русинам учіти свій материньскый язык. Арґументы, першокласників з по русиньскы бісідуючіх родин T як, наприклад, у статі од пана Штефана Сухого (НН 42 – ідуть до школы зо знанём материньского языка на 43/2004) суть дуже цінны і тяжко їх іґноровати. Фактічну уровни шістьрічной дітины. Ясно, же тоты діти най- індіференцію к учіню русиньского языка у школах у ро- природнішым способом ся научіли материньскый язык H дичів треба прияти з порозумінём, главно, кедь ся зві- в родині (од родичів, діда, бабы, од сородинців) без дають учітелів: „А што моя дітина буде мати з того?“ того, абы собі усвідомлёвали, же ся учіли язык. Знаня Тот вопрос самособов є нелем праґматічный, але ай языка у шістьрічной дітины уже є на дуже высокій уров- псіхолоґічно дуже важный. Він ясно вказує на особну B старостливость родичів о своїх найближшых і найдо- рожшых, што родина має – о свої діти. І зато од каждого Русина, заанґажованого до русиньской културы, а R главно од учітелів русиньского языка, заслугує тот вопрос обдуману, фундовану і ясну одповідь. Попробую на тот праґматічный вопрос дати ай праґ- F матічну одповідь. Правда є, же сістематічно не чітам Народны новинкы, одколи по 1989 році зачали выходи- ти. Ай так дотеперь єм не нашов одповідь на тот важ- ный вопрос у русиньскій пресі, котра бы підкреслила ай 20 праґматічну цінность русиньского языка. Цалком припущам ай тоту можность, же так успішны учітелі ру- синьского языка, якыма суть пані Ярміла Латтова (НН 46 – 47/2004), ці пан Мґр. Марек Ґай (НН 44 – 45/2004) • Солісткы фоклорного колектіву Славяне, поужывають ай омного ліпшы арґументы в бісіді з роди- котрый добре шырить русиньскый фоклор і чами, як я ту в своїй статі презентую. културу в Америці і діє при Карпаторусиньского Веце як 54 000 жытелів Словеньска почас посліднё- общества в Піттсбурґу. Фотка: А. З. ни. Лем так на марґо, бывшый сенатор Джон Едвордс, Якый вызнам має про Русинів знати материнь- кандідат на віцепрезідента за Демократічну партію, в скый русиньскый язык? Сконцентрую ся ту узко лем дебаті з віцепрезідентом США Діком Чейнім (Републі- на єдну практічну сторону арґументу, ай кедь єм пере- каньска партія) поужыв анґліцькый язык на уровни зна- свідченый о тім, же суть наісто і важнішы арґументы ня вісемрічной дітины. Як правник і сенатор США, пан про учіня русиньского языка. Спомяну холем два: 1. ру- Джон Едвордс барз добрі знає анґліцькый язык. Лемже синьскый язык є інтеґралнов частёв толерантной коек- F тот способ комунікації пан Едвордс выбрав зато, жебы зістенції меджі етніками, де переважно жыють Руси- ефектівно і ясно комуніковав з найшыршов авдіторіёв ны, бо вытворяють міст в комунікації меджі западныма америцькых воличів. Знаня материньского анґліць- і выходныма Славянами, 2. русиньскый язык тым, же кого языка на уровни вісемрічной дітины уж ста- є найближе ку церьковнославяньскому языку, утримує V чіть на обясніня ай комплікованых політічных про- найціннішы културно-історічны традіції Славянів з ча- блемів Америкы. сів місій св. Кіріла і Мефодія. І нихто не спохыбнює тот Каждый єден, хто ся учів чуджій язык, дуже добрі факт, же хрістіанство дало найсилнішый фундамент T знає, кілько роботы дасть научіти ся новый язык од учі- европскій цівілізації. телів чуджого языка з помочов учебників так, абы досяг Як выходить з моїх скусеностей, праґматічный уровень знань материньского языка шістьрічной діти- вызнам знаня русиньского языка є такый: Світ Ру- ны. Много тых, котры мають середню способность на- синів є ограніченый в карпатьскім реґіоні приближно на H учіти ся чуджі языкы, і зачали ся учіти новый язык по єден міліон жытелів бісідуючіх по нашому, але зна- скінчіню середнёй школы, уж ніґда ся не научать чуджій ня русиньского языка далеко пересягує тоты граніці. язык так, як знає шістьрічна дітина свій материньскый Як знаєме, русиньскый язык належить к выходній сла- B язык. Дуже великы діференції суть в ступнях знаня язы- вяньскій ґрупі языків, вєдно з руськым, україньскым ка. Шкала є дуже шырока меджі граніцями добрі знати і білоруськым языком. Але розвивав ся на граніцях язык і перфектно освоїти язык на найвысшій уровни. З Середнёй і Выходной Европы, в ізолації од выхо- того погляду діскузія меджі паном Інж. Бірчаком (Info- дославяньскых языків веце як тісяч років, і такым R Русин, ч. 7 – 8, 2004) і паном проф. Попом (InfoРусин, способом утримав собі зо вшыткых славяньскых язы- ч. 11, 2004) дає добрый приклад того, якы великы діфе- ків найвеце архаічных форм старославяньского ренції суть в способностях освоїти собі чуджій язык. В языка. Ґеоґрафічна і економічна позіція Русинів запри- F тім припаді іде о руськый язык. Тота діскузія ясно ука- чінила ай тото, же русиньскый язык є перманентно під зує на то, же пан Інж. Бірчак не уяснив собі вызнам силным впливом сусідніх языків як западославянь- освоїти чуджій язык на роваш (укор) материньского скых, так і неславяньскых народів. Зато языкове бо- языка. Іншак є тяжко порозуміти, чом пан Інж. Бірчак гатство Русинів є скоро двараз векше як лексічне зло- написав статю, в котрій рекомендує Русинам поужыва- жіня україньского літературного языка. Лінґвіста Микола ти літературный руськый яызык намісто материньско- Грицак записав 240 000 діалектных варіантів слов ру- го русиньского языка. Притім высококултівоване знаня синьского языка, якы ся хоснують дотеперь на Підкар- руського языка у професора Попа ся не рівнать знаням патю. Практічный резултат такого розвитку є в тім, же літературного языка, яку мали класіци руськой літера- на Словеньску про тых Русинів, котры ся научіли туры, як: Достоєвскый, Чехов ці Толстой. Нащастя, ме- по словеньскы і утримали собі знаня русиньского джі Русинами найдуть ся і такы, як професор Поп, языка, так ся їм далеко ліпше освоюють новы запа- котры добрі розуміють тому, што значіть добрі зна- дославяньскы языкы, наприклад польскый і выхо- ти як материньскый, так ай чуджій язык. дославяньскый язык, наприклад руськый ці укра- Кедь русиньскы родичі арґументують, же є то збы- їньскый язык. Подобно так і Русины на Підкарпатю, точне бремено про їх по русиньскы бісідуючі діти учі- котры собі утримали знаня русиньского языка, дале- ти ся материньскый язык в школі попри словеньскім ко легше ся їм учать западославяньскы языкы, на- або попри іншім чуджім языку, наприклад анґліцькім, приклад, словеньскый ці польскый. Як аналоґічный так на першім місці треба высвітлити родичам, же приклад мож увести класічный латиньскый язык в рела- їх діти уж знають русиньскый язык і не учать ся го ції к теперішнім латиньскым языкам. Учітелі латиньского як новый язык. Новый язык є словеньскый, укра- языка все нам, школярям говорили о тім, же, кедь ся учі- їньскый ці анґліцькый про по русиньскы бісідуючі ме латиньскый, так ся нам легше буде учіти французь- діти. Окрем того, треба указати родичам і на то, же кый ці таліаньскый язык. Мали правду. Треба зазначіти, їх діти мають найліпшый фундамент знаня русинь- же ту є велика діференція в тім, же латиньскый як мерт- ского языка, бо шість років ся учіли материньскый вый язык ся тяжко научіти. Русиньскый є жывый язык і язык од колыскы аж по першу класу. Мы мусиме русиньскы діти ся го учать найприроднішым способом. собі уяснити, што за першых шість років діти ся учі- Лемже найціннішым є то, же з освоїнём языка ся ли язык в родині в часі, кедь способность научіти освоює ай способ думаня в наученім языку. Не- ся язык у чоловіка є найефектнівніша і на найвыс- дарьмо ся говорило, же тілько раз єсь чоловіком, кіль- шім ступню. На годинах русиньского языка діти ся ко знаєш языків. Через освоїня языка ліпше розумиме лем доучують материньскый язык так, абы посил- псіхолоґію, способ думаня, културны звыкы і лем та- нили і зміцнили то, што уже знають. Діти на годинах кым способом мож добрі спознати менталіту народа. русиньского языка росшырюють і комплетізують Тото є дуже добрі знати про успішну економічну актів- основы материньского языка на днешній цівілізо- ность, почінаючі од турістікы і малого подниканя (ма- ваній уровни так, абы ся научіли ай писати – азбуку лый бізніс) аж по велику подникательску актівность (ве- – і такым способом могли ефектівно комуніковати в ру- ликый бізніс). Окрем політічной, научной і културной синьскім світі. Такым способом можуть ліпше збогатити сферы тоты Русины на Словеньску, котры ся научі- 21 як русиньску, так і европску културу. Промарнити тоты ли окрем словеньского і русиньскый язык, потен- найціннішы основны знаня материньского языка, ціонално будуть мати ай ліпшы можности успіш- котры діти за першых шість років ся научіли в родиннім но подникати з Поляками, Українцями ці Русами, кругу, є дуже нерозумно, неекономічно і представ- бо будуть їм ліпше розуміти ці уж як клієнтам або лять културну і менталну деґрадацію чоловіка як партнерам в сполочнім подниканю. А торг Поляків, такого (деґрадацію особности). Українців і Русів є догромады барз великый. F V T

• Погляд на часть участників річной громады Карпаторусиньского общества у США, котра ся одбыла в новембрі 2002 року в Піттсбурґу, третій і четверта зліва – Орест і Катарина Мігеліёвы, котры слухають H справу о діятельстві за рік 2002 од свого председы Джона Ріґетія (справа). Фотка: А. З. B Сусан МІГАЛАСКІ Carpatho-Rusyn Society мала 10 років R Минулого літа, через вікендовы дні нів в Америці і Канаді – важна функція. неті (www.c-rs.org), яку позерать скоро 23. – 25. юла 2004 Карпаторусиньске Нашы Русины через часопис дістають 20.000 людей місячно. В радію фунґує общество в Америці (Carpato-Rusyn інформації о Русинах в Европі. Тыж тыж проґрам русиньской музикы (вы- Society) славило своїх 10 років. Осла- важна функція. сыланый з Піттсбурґу), в Европі мож F вы ся одбыли в Піттсбурґу, де ся Об- – КРО помагало фінанчно, меджі ін- тот проґрам выужывати задарьмо якраз щество зродило і де днесь є ёго глав- шым підпорило: реалізацію філму Ан- на інтернетовій сторонці Общества. ный центер. дрія Копчі Акція Вісла, фунціонованя – КРО купило за 25.000 доларів бу- Карпаторусиньске общество в Аме- шестёх школ русиньского языка і істо- динок (добра, недорога ціна – обєкт є риці має днесь 2.550 членів у восьмых рії Закарпатя, выходившы в Пряшові великый і ёго штруктура є “здорова“) центрах: Ню Джерзі, Ню Енґланді, Ва- Народны новинкы, інтернетову сторон- – історічну церьков, Візантьско-като- шінґтоні, Арізоні, Огаю і три центры ку русиньской молодежи в Мадярьску, лицьку катедралу св. Іоана в Мангалі в западній і централній Пенсілванії – Музей лемківской културы в Зіндрано- (Пенсілванія). Была збудована в 1903 Піттсбурґ, Ірі, Юнґставн. Общество має вій в Польску, молодежный фотбало- році і служыла 700 родинам у першых надій на новы орґанізації в скорім часі вый русиньскый клуб Карпатія в Пря- декадах ХХ. стороча. Потім парафія – в Ню Ёрк Сіті і у выходній Пенсілванії шові. Пять делеґатів з Америкы, вдяка выбудовала нову церьков, де перешли (Wilkes Barre) і околіці. фондам Общества, могло взяти участь потомкы першой ґенерації еміґрантів. Понад 400 людей взяло участь в тім на І. Світовім форумі русиньской моло- Бывша катедрала буде служыти про празднику. Пришли зблизка – з Пен- дежи в Пряшові в 2003 році. К-РО як народный културный центер сілванії, з Ню Джерзі, Ню Ёрку, Конек- – КРО спомогло гуманітарно 1000 до- (Общество є што до віросповіданя не- тікету, Огая, але тыж здалека – з Ка- ларами, ліками і шматём потерпілым в втралне, ёго цілём є зьєдиняти вшыт- ліфорнії, Тексасу, Мічіґену, Мінесоты, часі поводя на Підкарпатю (1998 – 99 кых Русинів в Америці). Планованый є Колорада, Іліной, Вісконсіну, Вірджінії, року). музей, бібліотека, просторы на народ- Меріленду, Вашінґтону. – В роках 1996 – 2004 Общество по- ны громады і економічно-господарьску На юбілейнім празднику ся одбыв: слало 230 особ в 8 турнусах до “ста- базу. філмовый фестівал, выступы містного рого краю“ (екскурзія ся одбыла по Карпаторусиньске общество в Аме- карпаторусинського ансамблю Славя- Лемковині, Пряшевщіні і на Підкарпа- риці має до будучности много інтерес- не, мож было попозерати три історіч- тю). Была зорґанізована тыж в 2003 ных планів, а єден з главных – помага- ны церькви в реґіоні Піттсбурґу, а од- році лемківска експедіція, в якій взяло ти поанґліченым, але в душі оставшым была ся ай тригодинова прогулька на участь 26 особ. Русинам, у сфері културы, учіти ся праміці по піттсбурьскых ріках – Огаё і – КРО має свою сторонку на інтере- язык вітців. ёго притоці. Там была ай вечеря: пиро- гы, галушкы і іншы русиньскы стравы. До танця на свою ноту грали і співали Джері Джумба і Беата Беґеніова. В му- зею Енді Варгола Джон Варгол повідав о своїм славнім братови. Ціле свято – од пятніці до неділі было орґанізоване за помочі “добро- волників“ – людей, котры мають почас дня іншы свої старости, властны роди- ны, діти, роблять наповно, але щіро 22 дбають о утриманя, ці радше в данім часі – навернутя до жывота русинь- ской културы. Десятьрічне діятельство Карпатору- синьского общества мож найкоротше • Выступ найвекшого русиньского фоклорного колектіву Славяне з представити в такых вымірах: Піттсбурґу, котрый мать днесь 94 членів і добре збогатив презентацію – КРО выдавать од 1994 року New першого выданя Екціклопедії русиньской історії і културы Проф. П. Р. Rusyn Times. Часопис зьєдинять Руси- Маґочія і Проф. І. Попа у Піттсбурґу 23. новембра 2002. Фотка: А. З. Проф. ПгДр. Ёзеф ТЕРЕК, к. н. На навщіві в Алтаї Кількораз єм дашто чув, прочітав о про мене таёмнім Алтаї, тількораз єм тужыв ся там дістати. До кончін, о C котрых Середнёевропан до днешніх днів много того не знать. Інформацій є поменше і лем у тых важнішых, груб- шых книжках мож їх здобыти веце, але часто суть позначены часом. Може найвеце інформацій мож дістати од вандровника по горах або водака. Я мав щастя такых стрітити і позад їх інфомацій моя тужба за Алтаём набыла K конкретнішу представу і рішыв єм за кажду ціну ся там дістати. Наконець ся мі то подарило, а то барз просто.

Навщіву Алтая єм дістав як премію за спроваджа- часу ани сил по собі попораїти. І ту видно выслідкы é ня сібірьскых участників почас єдной важной научной мішаня рас внаслідку найвекшого стягованя народів конференції на Словеньску. Моя старостливость о 6 у найвекшій країні світа. Корінных жытелів – Алтай- L участників зо Сібіра мала одзыв - за місяць єм дістав ців мож лем рідко стрітити, але десь іщі ся штось позваня до міста Барнаул, де ся находить інштітут, заховало зо старого способу жывота. Села мають котрый рішить проблемы скоро цілосвітового зна- веце подобных знаків із руськыма і україньскыма як F чіня. О інштітуті єм знав мало, скоро нич, о місті єм із горьскыма селами. Панує ту уніформіта і моднось. знав, же екзістує десь на Сібірі, але же є найвекшым Уніформіта і в подобі тзв. хыж містьского тіпу за- і докінця главным адміністратівным і господарьскым крытых главно волнистым етерником, модность у V центром Алтайской области, єм ся дізнав аж на подобі окрас, котры суть скоро всягды єднакы. барнаульскім летіску од стевардкы: „Вітайте в Нормалный колоріт сел і міст скромно доповню- Барнаулі, главнім місті Алтая, яке має веце як B пів міліона жытелів,“ і представила нам ряд ін- шых даных. Наприклад, о світовых рарітах, главно о Телецькім озері, ріках невидимой красы – Бія, Чуя, Чемал, Катунь, многых неолітічных скалных рисунках, камінных бабах, декоратівных выробках із G ґраніту, порфіріту, яспісу, мрамору, о найвысшій горі Сібіру – Белусі і т. д. Край є скоро цілый гористый із множеством паствиск, озер і прекрасных гор, скры- E ваючіх у своїх утробах богатство у подобі жілізной руды, угля, мрамору, ортуті, стрібра, золота і дал- шых цінных руд і горнин, на поверьху з богатством N квітів і звірів. Різнородость і краса жывой і нежывой природы є велика, але неґатівный вплив чоловіка – на- перек ёго малій густоті на квадратный кілометер – є J всягды слідный. На першый погляд Богом забытый край, на тісячі кілометрів далеко од великых центрів. D Про порозуміня треба собі усвідомити, же зачатком 17. стороча дістав ся Алтай під руську владу і вєдно з тов оддаленов країнов пережывав розмах капіталізму, F ай кедь на азійскый способ. Взникали мануфактуры і заводы, котры выужывали богатство надземне і під- • Стара Алтайка – корінна жытелька той облас- земне. Уж в 1913 році зачало ся ту з будованём алтай- ти Сібіра. N ской желізніці. Будовы і выробны фабрикы в значній ють юрты. Суть побудованы при деревяных зру- мірі змінили тварь країны. В близкости комунікацій і бовых хыжках а хоснують ся як нашы літні кухні. В заводів є множество одпаду. Країна внаслідку нарос- них почас довгых осінніх і зимных місяців ожывають T таючой продукції є значно нарушена. Як кебы не было стары пригоды і віра в духів. Корінна анімістічна реліґія є втілінём части природы із божеством. І K кедь видных култовых місць є мало, їх подобы мож найти на місцях, котры суть обдарованы красотов природы. Прозраджують то вшеліякы фаребны пан- Z тликы. А іщі дашто, што не мож обыйти. Суть то тзв. камінны бабы, могутны каміні з назначеныма людьскыма поставами і скалны рисункы. Заховали ся на різных місцях, але ту завітавшы гості їх позна- чіли своїм вандалізмом. Тяжко увірити, але за пару по- слідніх років скоро счезли камінны скулптуры, котрых взник ся датує аж до 7. стороча. Археолоґы ту нашли і множество скалных рисунків, котры взникли на за- чатку неоліту. Неодділнов частёв жывота є фол- клор і співы, котры суть про мене барз шпеціфічны. 23 Рідко в горьскых, менше приступных областях можно видіти архітектуру, котра выходить зо старого спо- собу жывота. Тырвалым осіннім і зимным обыстём были зрубовы хыжы. І теперь у горьскых условіях суть побудованы без фундаментів, без спалні, сіней, вшытко творить лем єдна містность. Напротів две- • Зрубова хыжка тіпічна про Алтайців. рям меджі окнами стоїть стіл а по обидвох сторонах – табуреты. Близко входу є проста постіль, котра служить універзално. Традічнов хыжов на бываня є ко- нусовый чадр аул, збудованый з деревяных тычок і прикрытый скоров зо стромів, або аґаш аул – шість- аж вісемугловый зруб, котрый служить на бываня, і C кіс аул – юрта, котра служить взимі як склад потра- вин і інштрументів, вліті як літня кухня. K При єднім із путовань по Алтаї єм кус спознав лакотинкы і столованя Алтайців. Такой по приході дістав єм напой, котрый называли чай. Смаковав é барз чудно. Попросив єм рецепт, што было проявом, же мі смаковав. На шпаргеті ся обявив горнець із вів- чім молоком. За момент ся молоко нагріло, што на L ёго поверьху вытворило зразенину называну каймак. Тото ся дало до посоленого чаю. Же то є їх найліпша делікатеса. Почас розговору, котрый спестрёвали F фляшкы водкы, сервіровало ся варене мясо, яке ся запивало горячім і силным буёном. Множество, кот- V ре мої сполустоловници сконзумовали, про мене є доднесь загадков. Баран, котрого пожертвовали при тій нагоді, важыв у чістій вазі найменше 20 кіл. При B годованю было пятеро Алтайців, двоми Руси і я. По • Погляд на єдну з красных сценерій Алтая. скінчіню столованя, т. є. в скорых ранных годинах, ся під столом валяли лем порожні фляшкы і кости. В выступили протів ставбі. Арґументовали протів ній могутных мисках окрем мастноты не быв ани кусок главно охранов унікатной рікы, але і економічно. Арґу- мяса. На другый день єм на їдло не міг ани попозера- менты ся множыли і владны орґаны были примушены ти а одпор ку баранині тримав пару місяців. Мої спо- реалізацію ставбы заставити. Переважыли причіны: G лустоловници цілый день посерьбовали соленый чай. економічна непідложеность ставбы, еколоґічны і со- Вечур ся годованя повторило, правда без мене. Но, ціалны небезпекы (зміна клімату, якость воды, запла- каждый край має свої обычаї. віня уродных долин Катуні і далшы можны наслідкы, E Жывот Алтайця є споєный із пастырьством, і хоць котры выпливали з великых засоб тяжкых ковів – ор- днесь уж не цалком. Люде ся інтересують і інакшыма туті, кадмія, арзену). Сітуація ся одтогды змінила. N проблемами, напр. почас нашого годованя бісіда ся При сучаснім злім ставі економікы ся зась озывають пару раз звернула на ставляня гідроелектрарні на голосы за ставбу преграды: „Мы потребуєме їсти, не Катуні (по алтайскы царіці). Домашнє жытельство хранити країну про Московчанів.“ Порады на найвыс- J прияло рішіня централных орґанів як нормалный яв, шій уровни продовжують перманетнов арґументаці- ведь то поможе краю і людём в нім. Уж в 1983 році ёв обидвох сторон. Демаґоґія ту находить свій родю- зачали приходити великы ґрупы будователів елек- чій ґрунт. Але взникнув далшый не менше вызнамный D трарні з Міністерства енерґетікы і електріфікації проблем – недостаток фінанцій, а тот становлює, ці СССР. Было зрубано множество стромів, котры ніґда буде, або не буде докінчена гідроелектрарня. „Было не были одвезены на спрацованя. На місці предпокла- то простіше, кедь ся в Москві рішыло і нам не зоста- F даной преграды ся зачали будовательскы роботы а вало нич інше, лем підволити ся волі Москвы,“ котра на чорноземній рівнині Толґаек ся збудовало місто так чінила в мені народа. N Катунск, ціментарня, ставебный комбінат і много Може, же то погляд векшины, може, же лем змані- іншых потребных ставеб про переходных і сталых пулованой меншины. Про недомородого то є країна, обывателів. Теперь уж лем докінчіти ставбу, кедь котрій ся выплатить помочі і при тім не треба за- T ся уж тілько проінвестовало. То быв освідченый пос- быти на тверджіня „... мали бы ся учіти на хыбах туп урядів. Але стало ся штось, што не западовало іншых“. K до сценаря. Люде, главно мімоалтайскы, радікално

• На першій сторінці обалкы: народный будитель Русинмів – Анатолій Александер Кралицькый, родак із Чабин, Z теперішнёго Меджілабірьского окресу. • На другій сторонці обалкы: вызнамный карпаторусиньскый діятель – Юлія Ставровскый-Попрадов, родак із Сулина, теперішнёго Старолюбовняньского окресу. • На третій сторінці обалкы: Перед настіннов мальбов штирёх русиньскых єпіскопів-мучеників – Павла Петра Ґойдіча, Василя Гопка, Андрія Хіры і Теодора Ромжы у Ґрекокатолицькій русиньскій церькві св. Іоанна Злкатоустого выходного обряду у Нижнім Ґрінфілді (Руській долині), де быв похрещеный славный умелець Енді Варгол, стоять: (зліва доправа) підпредседа Карпаторусиньской сполочности у США з центром у Піттсбурґу Дін Полока, одборна асістентка Одділіня русиньского языка і културы ІНШіЧЯ Пряшівской універзіты ПгДр. Ана Плішкова і шефредактор „The New Rusyn Times“ – Річ Кастер. Фотка: А. З. • На четвертій сторінці: Ярна красавіца потішыть сердце чоловіка ... Фотка: М. Мальцовска

24 REKNEHYJ-{HéCNéFYMCRSQ XFCJGBC dslfdfnm Hecby ” Yfhjlys yjdbyrs pf gjvjxÒ VÒyÒcnthcndf rek. CH. Regbnb uj vj; Ò gthtlgkfnbnb d htlfrwÒ¥ yf flhtcÒ% Rusín a 1⁄4udové noviny, Duchnovièovo nám. 1, 081 48 Prešov, SR. Ntktajy% 051#772 56 29> afrc% 773 32 01. Gthtlgkfnyt yf hÒr 120 rjhey> lj cecÒlyÒ[ in.% 350 rjhey> lj jcn. infnÒd% 22 fvthbwmrs[ ljkfhÒd> é. rkfcjd Ð 26 ljkfhÒd. Itahtlfrnjh% Fktrcfy- lth PJPEKZR> pfcnegrsyz itahtlfrnjhf% Fyyf GKéIRJDF> htlfrnjhrs% Rdtnjckfdf RJGJHJDF> VfhÒz VFKMWJDCRF. Lhere3⁄4 Lfnfghtcc e GhzijdÒ. HtÏÒcnhfxyt xÒckj% VR SR 418#91. MIÈ 49 589. Flhtcf xfcjgbce yf ÒynthytnÒ% http://rusyn.presov.sk; E-mail: [email protected]. Dslfyt d fgh”k/ 2005 h.