Regional Forces of the Sanok Lands in XVII Century Повітові
Total Page：16
File Type：pdf, Size：1020Kb
Regional Forces of the Sanok Повітові війська Сяноцької Lands in XVII century землі у XVII ст. Lyseyko Yaroslav Лисейко Ярослав Hystory Department, Lviv Polytechnic National University, UKRAINE, Lviv, S. Bandery street 12, Кафедра історії, теорії та практики культури, E-mail: [email protected] Національний університет “Львівська політехніка”, УКРАЇНА, м.Львів, вул.С.Бандери, 12, In the seventeenth century Sanok land remained a E-mail: [email protected] separate administrative unit within the Ruske У XVІІ ст. повітові війська відігравали ключову роль в wojewodstwo, being its south-western district. At that обороноздатності Сяноцької землі. Розвиток повітового time, the risk factors for the security of Sanok Lands were війська був продиктований з одного боку занепадом the difficult situation in the region, the presence of інституції посполитого рушення, небажанням шляхти mountains, the threat of Tatar attacks, war and особисто брати участь у військових кампаніях чи у others. First of all the inhabitants of the Sanok Land were локальній самообороні, а з іншої сторони був зумовлений interested in the safety of their land. At the end of XVI - масштабами розбійництва, розгулом демобілізованих in XVII centuries came the era of the regional forces, військ, свавіллям регулярних військових загонів та called to protect the security of their own land by local неефективністю місцевої адміністрації у боротьбі з цими явищами. Повітові війська використовувались як residents. Sanok regional forces were formed in response для потреб окремо взятої Сяноцької землі, так і для to a number of security threats of Sanok Lands, and as a загальнодержавних потреб. Сяноцькі повітові загони в desire of Sanok nobility to put heavy military duty on the основному використовувались для боротьби із угорським shoulders of professional military mercenaries. If untill розбійництвом та формувалися з піхоти. 1653 the Sanok Lands detachments consisted of infantry and cavalry banners, after 1653 infantry was mainly Ключові слова – Сяноцька земля, повітове військо, смоляки, шляхта, локальна самооборона. mobilized. It starts the formation of a special kind of troops - the so-called "Mountain Infantry" which I. Вступ existence was dictated by the fact that the infantry corps were convenient for combat in mountainous areas, where У XVII ст. Сяноцька земля залишалась окремою the the Sanok lands were. адміністративною одиницею в складі Руського воє- The analysis of decisions related to establishing of водства, становлячи його південно-західну окраїну. В troops in Sanok county lands in the seventeenth century цей час фактори ризику для безпеки Сяноцької землі shows that in most cases the reason for a military складали пограничне становище краю, наявність detachments in Syanok lands became a necessity to гірської, важкодоступної місцевості, загрози татар- protect local residents from robber collisions from the ських нападів, війни. Питання, пов’язані із безпекою Hungarian border. The regional forces were used for the краю найперше мали значення для самих мешканців needs of a particular Sanok lands and for national Сяноцької землі. Основною військовою формацією, в needs. Hired troops of the Sanok lands have participated контексті якої сяноччани брали участь у обороні in anti-Turkish campaign. In the second half of the Сяноцької землі та Руського воєводства у XV – XVІ Seventeenth century county troops of the Sanok lands ст. було посполите рушення. Наприкінці XVІ – у played a key role in the defense of the area. XVІІ ст. на зміну посполитому рушенню приходить епоха повітового війська, покликаного силами місцевих жителів захисти безпеку в першу чергу власної землі. Розвиток повітового війська був продиктований з одного боку занепадом інституції посполитого рушення, небажанням шляхти особисто брати участь у військових кампаніях чи у локальній самообороні, а з іншої сторони був зумовлений масштабами розбійництва, розгулом демобілізованих військ, свавіллям регулярних військових загонів та неефективністю місцевої адміністрації у боротьбі з цими явищами. Сяноцькі зем’яни воліли шляхом найму створити військові загони, які б виконували службу збройного характеру для їхніх потреб, та потреб держави. II. Повітові війська в обороні Сяноцької землі Землі Руського воєводства, які традиційно були дещо відмежовані від Речі Посполитої, розпочали піднімати самочинні ухвали про місцеву оборону в 56 “HUMANITIES & SOCIAL SCIENCES 2011” (HSS-2011), 24-26 NOVEMBER 2011, LVIV, UKRAINE Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua часи правління Владислава IV, а від 1648 р. частина українських земель, основною військовою мобілізувати повітові війська, які мали служити цілям силою була важка кіннота. локальної самооборони. Відтоді практика самостійно Першопочатково учасників цих формувань нази- дбати про безпеку своєї землі стає звичним явищем вали просто піхотою, «служебними», або «гайду- для теренів Руського воєводства [1, 73]. ками», а з плином часу на теренах Руського Перші спроби формування повітових загонів у воєводства їх означувано терміном «смоляки». Сяноцькій землі відносяться до 1607 р. Саме тоді Зокрема вперше термін «смоляк» вжито у 1655 р. Вишенський сеймик звернувся до короля Сигізмунда стосовно людей сяноцького старости Францишка ІІІ з проханням про згоду на мобілізацію кінноти, Мнішка і сяноцького каштеляна Зиґмунда Фредри і призначеної для охорони Перемишльської і Сяноцької лише в 1659 р. як означення загонів місцевого земель. Загони мали формувати місцеві можновладці самоурядування. Існують припущення, що сам термін Стадницькі, що були опозиційно налаштовані сто- «смоляк» походить від словацького слова «smoliar» - совно короля. Сигізмунд ІІІ відмовив, натомість людина, яка працює із сокирою при смолі. Вже порадив гетьману Жолкевському направити сюди дві згодом цей термін вживається для окреслення лісових кварцяні корогви, які були оплачені з місцевих охоронців руського пограниччя. Своєрідним аналогом поборів. Потребу в наймі війська зумовили різного сяноцьких смоляків у воєводствах Малої Польщі були роду безчинства, розбої з боку солдатських громад, харніки. Ці формування інколи іменовано «руською наїзди татар, та напади з боку угорської границі з піхотою», очевидно назва походить від тамтешніх якими до цього боролись за допомогою кварцяного руських сіл у королівщинах [1, 69-70]. Це був війська, старостинських загонів чи посполитого своєрідний різновид повітового війська, піхота мобі- рушення [1, 311-312]. Чергова спроба мобілізації лізована для оборони теренів Прикарпаття. Форму- війська на потреби регіону відноситься до літа 1618 р. вання смоляків використовувалось регіональною Тоді було проведено збір посполитого рушення під адміністрацією, магнатами, шляхтою, єпископами. Сяноком, де було вирішено набрати найманців, які За підрахунками Даріюша Купіша чисельність мали б охороняти гірські перевали. Критика з боку загонів смоляків у Сяноцькій землі в період з 1653 по короля в черговий раз зупинила починання сяноччан 1659 рр. становила 50 осіб. В період з 1660 до 1695 р. [1, 313]. це число коливалось в межах 20-50 осіб. Число Нарешті, 3 червня 1632 р., невдовзі після смерті загонів залежало від ступеня небезпеки в регіоні, та Сигізмунда ІІІ, зважаючи на загрозливу зовнішньо- від рівня активності розбійницьких банд. Наприкінці політичну ситуацію, згідно рішення Вишенського XVII ст. банди угорських розбійників здійснили сеймику Руське воєводство мало мобілізувати 500 кілька масштабних брутальних нападів на Сяноцьку козаків, в тому числі Сяноцька земля – корогву із 100 землю. Тож у відповідь в 1695 р. було найнято 80 вершників. Командування було доручено перемишль- смоляків, в 1697 р. – 130, а в 1699 р. – 200 козаків [1, ському каштеляну Станіславу Ваповському, рід якого 351-352]. здавна володів маєтностями у Сяноцькій землі [1, Те, яким чином здійснювався набір повітових 319-320]. 22 червня 1632 р. у Сяноцькій землі було загонів, найкращим чином дають уявлення відпо- набрано потрібну кількість жовнірів, однак частина відні рішення Вишенського сеймику. Наприклад, у найманців не була належним чином озброєна, тому їм 1659 р. сяноцькі зем’яни прийняли рішення найняти було дано ще два тижні для усунення браку зброї та 50 смоляків, яких мав очолити Францишко коней [1, 320]. З другої половини XVII ст. загони Деденський. Крім цього мала бути найнята кіннота, повітового війська у Сяноцької землі наймалися для збору інформації, тобто для виконання щорічно, у зв’язку із сталими загрозами безпеці краю. розвідувальних функцій. Цей загін створювався Видатки сяноцьких зем’ян на оборону втрачають свій шляхом найму, за рахунок спеціально проведеного епізодичний характер і стають постійною, обтяжли- побору у Сяноцькій землі. Самі смоляки були на вою статтею витрат [2, 291]. службі в сяноцького старости Францишка Мнішка, а Якщо до 1653 р. сяноцькі повітові загони сяноччани фактично найняли його людей для потреб складалися з кінних хоругв та піхоти, то після 1653 р. усієї землі [3, 290]. мобілізується переважно піхота [1, 350]. Починається Дещо інакше відбулося формування повітових формування особливого роду військ – т. зв. «гірської загонів Сяноцької землі у 1665 р. Тоді, у зв’язку з піхоти», існування якої було продиктовано рядом посиленням активності розбійницьких банд, на з’їзді чинників. По-перше, як ми вже зазначали, існувала вишенського сеймику в Сяноцькій землі було вирі- потреба убезпечити ці землі з огляду на їх шено виправити з кожних 8 ланів піхотинця, з пограничний статус; по-друге, піхота, як рід військ мушкетом і необхідною амуніцією. Міста та містечка