128 ЕКОНІСОТМОІРКАІЯ

Bilyi Dmytro Doctor of Historical Sciences, senior lecturer, Professor of the Ukrainian Studies Department, Donetsk Legal Institute "LIGHT ". FORMING OF PICTURE IS OF NORTH CAUCASUS AS SPACE OF RELIGIOUS FREEDOM IN A ХVІІ-ХVІІІ ITEM In the article the process of creation of mental map of Kuban is examined among Don and Ukrainian the in a ХVІІ - ХVІІІ item. The author in своїй to article consistently opens основне stages of development and mutual relations of different religious systems in the North Caucasus, the reasons which have provided their peaceful co- existence. These circumstances had solving influence on perception of as territories of religious freedom and the optimal place for resettlement in search of a refuge from соціального that of religious prosecution. Above all things it touches a religious constituent, as one of the most essential in the system presentations of Don and Ukrainian the cossacks. On a background a sharp religious fight, searches of "earth obitovanoy", free of political and religious pursuits becomes extraordinarily actual for the cossacks. An author traces the process of forming of pictures of Kuban, as to space of freedom among cossack associations in a this period. Key words: Kuban; ; Zaporozhia cossacks; North Caucasus; religious freedom.

REFERENCES 1. Sen D. (2007), Historical and Geographic Research in Ukraine, Kyiv, (10), pp. 317-336 (rus). 2. Nekrasov A.M. (1990), International relations and the nations of the Western Caucasus (the last quarter of the fifteenth century - the first half of the XVI century), Nauka, Moscow, p. 116 (rus). 3. Kavkazskaіa voyna: istoki i nachalo (1770-1820) (2002), Saint Petersburg, рр. 341-342 (rus). 4. Dmitriyenko I. I. (1899), Izvestiia obshchestva lubiteley izucheniia Kubanskoy oblasti, (1), Tip. Kubanskogo obl. pravleniia, Ekaterinodar, pp. 65-68 (rus). 5. Sen D. (2001), The army Kuban Ignatovo Caucasus: historical paths Nekrasov Cossacks (1708 - late 1920s), Krasnodar, p. 32 (rus). 6. Korolenko P. P. (1900), Izvestiia obshchestva lubiteley izucheniia Kubanskoy oblasti, (2), Tip. Kubanskogo obl. pravleniia, Ekaterinodar, pp. 1-74 (rus). 7. Shyian R. (2000), Cossacks in the south of Ukraine (the end of XVIII-XIX centuries), Druk, Odesa, p. 86 (ukr). 8. Yavornіtskіy D.I. (1990), History of the (1), Naukova dumka, Kyiv, p. 578 (ukr). 9. Gurevich A.Ya. (2007), Selected Works. The medieval world, Publisher of the St. Petersburg University, St. Petersburg, p. 45 (rus). 10. Yavornіtskіy D.I. (1991), History of the Zaporozhian Cossacks (3), Naukova dumka, Kyiv, p. 403 (ukr). © Білий Дмитро Надійшла до редакції 05.08.2013

УДК94(475)"1918-1926"(045) ГОРБ ЄВГЕН, здобувач кафедри всесвітньої історії Донецького національного університету ДІЯЛЬНІСТЬ ЄВРЕЙСЬКИХ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ НА ТЕРИТОРІЇ ПОЛЬЩІ ПРОТЯГОМ 1918-1926 рр.

Стаття присвячена аналізу основних напрямків суспільно-політичного життя єврейської громади Польщі в міжвоєнний період: асиміляторського, ортодоксального, сіоністичного, соціалістичного та фолькістського. Проаналізовано політичні програми, персональний склад та соціальну платформу основних єврейських політичних партій.

Ключові слова: асимілятори; ортодокси; сіонізм; фолькізм.

Постановка проблеми. Єврейська меншина єдиної політичної організації, як це вдалося частко- займала особливе місце в суспільно-політичному во зробити німцям. Однією з причин такого стану житті Другої Речі Посполитої. Політика польської речей були протиріччя всередині самої єврейської влади та населення була відверто агресивною по меншини. відношенню до єврейства - після проголошення Аналіз досліджень і публікацій. На жаль, відновлення незалежної Польської держави країною вітчизняні вчені не зверталися до вивчення пробле- прокотилася черга погромів, активістів єврейського ми суспільно-політичного життя євреїв на польських політичного руху постійно підозрювали в шпигунстві теренах у міжвоєнний період. До нашого часу за- на користь інших держав, заарештовували тощо. садничими під час висвітлення означеної теми за- Однак, незважаючи на це, євреї так і не створили лишаються студії польських дослідників 20-30-х рр. № 4 (124) липень-серпень 2013 р.

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com ІЕСКТООНРОІЯМІКА 129

ХХ ст. [2-4; 8]. Серед праць останніх десятиліть вар- хильно зустрінуто на ІІІ партійній конференції (23-25 то відзначити узагальнюючий нарис Р. Жебровсь- листопада 1918 р.). Євреї порівнювали Польщу в кого [9]. складі імперій зі становищем світового єврейства, Висвітлення діяльності політичних організацій, що яке також зазнавало й продовжує зазнавати утисків. репрезентували основні напрямки суспільно-політич- На початку 1920 р. у партії стався розкол, унасл- ної думки польського єврейства міжвоєнного періо- ідок якого утворилася "лівиця" зі 180 осіб. Лівиця ду, і є метою цієї публікації. репрезентувала ідеологію революційного марксиз- Виклад основного матеріалу. Серед польсько- му й після розколу підписала такі пункти декларації го єврейства були такі групи, що розглядали євреїв від 19 березня 1920 р.: як невід'ємну складову частину польського народу. 1) програма і тактика Єврейської соціал-демок- Ці громадсько-політичні угруповання називали "аси- ратичної робітничої партії "Vereinigte" не відповідає міляторами". Рух зародився в 1863 р. Головним прагненням пролетаріату в його боротьбі за со- своїм завданням "асимілятори" вважали виховання ціалізм; єврейської молоді в дусі польського патріотизму. 2) сіоністична ідеологія шкідлива для єврейсь- "Асимілятори" цілком солідаризувалися з польським кого пролетаріату; національно-визвольним рухом, що значно усклад- 3) на порядку денному має бути об'єднання нювало їх діяльність у підросійській Польщі. Із польського та єврейського пролетаріату в його бо- відновленням незалежної Польської держави асим- ротьбі за соціалізм. іляційний єврейський рух підтвердив свою вірність Поряд із цим, лівиця вважала неприйнятним ко- ідеалам польського національно-визвольного руху, мунізм, оскільки той заперечував ідею незалеж- відмежувавшись від єврейських націоналістів. ності, яка, згідно з ідейними засадами єврейської У травні 1920 р. асиміляторські організації об'єдна- лівиці, була першим кроком та необхідною умовою лися на варшавському з'їзді в "Об'єднання поляків для досягнення соціалізму. Згодом "Vereinigte" об- мойсеєвого визнання всіх польських земель". Ця 'єдналися з Партією незалежних соціалістів [Там суспільна організація ставила собі за мету норма- само, с. 84-86]. лізацію стосунків між єврейським та християнським Серед єврейського робітництва найбільш впли- населенням. Варшавський з'їзд асиміляторів прий- вовою партією був "Бунд" завдяки своїй багаторічній няв такі ухвали: повна солідарність з польською боротьбі із царатом. Ці ж робітники й складали соц- державною ідеєю, засудження сепаратистських тен- іальну базу партії. Окрім них, до "Бунду" належали денцій серед інших єврейських політичних органі- служники, торгівці, учителі. Однак очільники партії зацій тощо. До правління Об'єднання увійшли пред- обиралися винятково з інтелігенції - юристів, лікарів, ставники "асиміляторів" з усіх польських земель, а інженерів [4, с. 22]. Серед визначних діячів Бунду саме: С. Дікштейн, Б. Ейгер, К. Горовіц, С. Кемп- варто згадати: Х. Ерліха, Б. Міхалевича, М. Ожеча, нер, К. Натансон, К. Стерлінг (Варшава); А. Гросс, Е. Івінську, Х. Вейнберга, І. Ліхтенштейна, Д. Мейє- Й. Шаре, С. Готліб (Краков); Бек, Г. Фельдштейн, ра, І. Іжбіцького, В. Альтера, С. Шапіро, Р. Епштейн Шлейхер (Львів). та ін. [Там само, с. 42]. Існували й інші єврейські полонофільські політичні Загальноєврейський робітничий союз у Росії та організації: "Товариство незалежних польських Польщі "Бунд" у своїй програмі висував такі посту- євреїв", "Коло польських патріотів мойсеєвого виз- лати: нання". Останнє навіть декларувало, що в разі кон- 1) демократизація суспільного устрою на заса- флікту між євреями та поляками вони стануть на бік дах парламентаризму, повної політичної свободи, останніх. Окрім вищезгаданих організацій, подібних рівноправ'я національних меншин; ідей дотримувалося "Товариство суспільної праці 2) п'ятиступеневі, пропорційні вибори до держав- євреїв Польщі". Серед діячів цього товариства вар- них інституцій. Самовизначення для кожного наро- то відзначити С. Дікштейна, К. та С. Натансонів, ду з окремою мовою. Свобода місця проживання. Б. Ейгера, Й. Кіршрота, С. Кемпнера, Х. Нюсбаума, Повна свобода слова. Повна рівноправність усіх С. Еттінгера, А. Гірша та ін. "Асимілятори" діяли громадян без різниці статі, майнового стану, релігії серед студентської молоді (Організація польської ака- та національності. Національно-культурна автономія демічної молоді єврейського походження) і випус- для екстериторіальних меншин. Заміна регулярної кали місячник "Розвага" за редакцією голови орга- армії народною міліцією. Відокремлення церкви від нізації С. Люблінера. Існували також молодіжні орга- держави, а шкільництва від церкви. Загальнообов'- нізації в єврейських середніх школах (Союз поль- язкове та безоплатне (за державний кошт) навчання ської молоді єврейського походження) [2, с. 81-84]. всіх дітей віком до 16 років; Єврейська соціалістична робітнича партія "Поалей 3) у робітничій сфері: 8-годинний робочий день, - Сіон" (лівиця) утворилася в 1920 р. унаслідок роз- заборона тяжкої праці та повного робочого дня для колу однойменної єврейської партії. Лівицю очоли- жінок та молоді (16-18 років), забезпечення робітни- ли І. Лев, Зерубавель та Л. Амстердамський. Не- ка в разі нещасного випадку та втрати працездат- значна частина лівиці об'єдналася в Комуністичний ності, санітарна та культурно-освітня допомога для "Поалей - Сіон" (Ком. - Поалей - Сіон), який уклав робітника та його родини; політичний союз із єврейською секцією Комуністич- 4) конфіскація церковних маєтків. Заборона ве- ної робітничої партії Польщі [Там само, с. 84]. ликої приватної власності, її конфіскація. Земля для Ідею утворення незалежної єврейської держави безробітних; на незаселеній території (Палестина) висувала 5) забезпечення прав національної меншини для Єврейська соціал-демократична робітнича партія євреїв Польщі. "Vereinigte". Ця партія була досить популярною се- "Бунд" розгорнув надзвичайно активну кампанію ред єврейського робітництва Другої Речі Посполи- страйків, протестів, маніфестацій, цілком відокрем- тої, оскільки стояла на позиціях міжнародного со- люючись від усіх інших єврейських політичних ор- ціалізму. Стосовно Польщі партія зайняла позицію ганізацій. У 1921 р. унаслідок внутрішніх розбіжнос- вичікування. Проголошення незалежності було при- тей у партії стався розкол на правицю, центр та ліви- № 4 (124) липень-серпень 2013 р.

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com 130 ЕКОНІСОТМОІРКАІЯ

цю. Правиця та центр стояли на позиціях демокра- Росії внаслідок об'єднання Сіоністично-соціалістич- тизації суспільного життя як засобу для досягнення ної робітничої партії та Єврейської соціалістичної своєї основної мети. Лівиця виступала за негайне робітничої партії. На території Польщі вона почала впровадження диктатури пролетаріату. діяти з листопада 1918 р., але не як окрема партія, Під впливом "Бунду" знаходилася Центральна а як складова загальноросійської. Соціальною ба- рада класових робітничих союзів Польщі (бл. 90 тис. зою партії було робітництво, проте керівництво реп- членів) [Там само, с. 86-88]. Окрім цієї організації, резентоване переважно інтелігенцією - юристами, існувала також Ліга пролетарської культури (Куль- лікарями тощо. ЄСРП (о), як і "Комбунд" уважала турліга), метою діяльності якої було поширення ідей необхідністю світову революцію, однак до цього "пролетарської культури" серед єврейського робіт- долучала ще й ідею створення єврейської автономії ництва. Вищезгадана Ліга утворилася 14 січня на території Польщі. Об'єднані євреї-соціалісти, як і 1922 р. у Варшаві завдяки порозумінню між члена- "Бунд" не долучилися до ІІІ Інтернаціоналу, бо не ми "Бунду", "Поалей - Сіону" та "Ferajnigte". Основу вірили в можливість здійснення світової революції організації складали представники заводських його силами. 30 липня 1922 р. "Ferajnigte" об'єдна- єврейських робітничих союзів. Центральною моло- лася з незалежними соціалістами. Причиною об- діжною організацією "Бунду" була "Zukunft" (Май- 'єднання було твердження, що єврейський проле- бутнє), яка керувалася безпосередньо очільниками таріат самостійно не в змозі втілити в життя свої пла- партії. Для того, щоб підкорити своїм впливам ни, що викликає необхідність об'єднання з подібним єврейське міщанське народне шкільництво, бундівці соціалістичним угрупованням [Там само, с. 71-82]. заснували організацію "Unzere Kinder". Датою утворення Незалежної соціалістичної партії Рупором бундівців були друковані органи Польщі вважається 1 листопада 1921 р., коли було "Arbeter Cajtung" ("Робітнича газета" - ченстоховсь- випущено перший номер офіційного друкованого кий тижневик), "Arbeter Kooperacje" з додатком ("Ро- органу партії - "Голосу незалежних соціалістів" за бітнича співпраця" - варшавський щомісячник), редакцією голови незалежних соціалістів Б. Дроб- "Jugnt-Weker" ("Будитель молоді" - варшавський нера. Соціальний склад партії нічим не відрізнявся щомісячник), "Unzer Gedank" ("Наша думка" - вілен- від складу переважної більшості робітничих органі- ський тижневик), "Unzer Folkscajtung" (варшавська зацій. Програма в головних засадах дублювала пол- щоденна "Наша народна газета"), "Szulun Leben" ітичну платформу Єврейської соціалістичної робіт- (варшавський щомісячник "Школа і життя") [4, с. 44- ничої партії "Ferajnigte". Окрім Б. Дробнера, до виз- 52]. начних діячів незалежних соціалістів варто зараху- Надто велика протестна активність "Бунду" вик- вати Й. Крука, М. Шлезінгера, Р. Явітца та ін. До ликала занепокоєння польської влади. Під час друкованих органів партії належали "Naje Wort" (що- польсько-радянської війни проти бундівців було за- денний ченстоховський часопис), краківський "Го- стосовано репресивні методи. Зокрема, член КРПП лос незалежних соціалістів" [Там само, с. 83-99]. П. Лапінський повідомляв, що наприкінці червня До ортодоксальних партій варто зарахувати "Агу- 1920 р. організації "Бунду" були розгромлені, а їх дас Ізраель" та Союз безпартійних релігійних євреїв. члени заарештовані. Арешти та судові процеси про- "Агудас Ізраель" (Союз Ізраїлю) утворився 1912 р. в ходили навіть у глибокій провінції [1, с. 208-209]. Катовіцах на конференції равінів із Німеччини, Росії, "Комбунд" (Єврейський робітничий комуністичний Польщі та Австрії. Серед головних напрямків діяль- союз Польщі) утворився в червні 1922 р. Неофіційно ності цієї партії варто виділити захист прав іудаїзму, як фракція "Комбунд" почав діяти після ІІ з'їзду "Бун- заснування та забезпечення єврейських релігійних ду" (грудень 1921 р.) - тоді до неї входило 6 осіб. шкіл усіх типів, захист громадянських прав єврейсь- "Комбунд" (навіть керівництво) складався винятко- кого населення, меценатську діяльність, а також во з робітників. Комбундівці у своїй програмі наго- сприяння заснуванню в Палестині сільськогоспо- лошували на необхідності революції та диктатури дарських поселень євреїв-ортодоксів. "Агудас Ізра- пролетаріату, що мало втілитися у життя силами ІІІ ель" домагався також повного рівноправ'я євреїв Інтернаціоналу. При цьому рушійну силу революції згідно з Конституцією. [8, с. 301]. мав скласти весь пролетаріат загалом, а не лише В ідеології "Агудас Ізраель" релігійний чинник єврейський. У Польщі головним засобом досягнен- завжди домінував над політичним. Такий висновок ня революційного перевороту мала бути дезоргані- можна зробити навіть із їхнього гасла: "Моліться зація державного життя. за спокій Держави". "Агудас Ізраель" сприймав Між програмами "Бунду" і "Комбунду" не було також сіоністичні постулати, але лише коли вони принципової різниці. Обидві партії кінцевою метою не суперечили засадам релігії. Головною відмін- своєї діяльності вважали суспільний переворот і ністю ортодоксів від сіоністів є ставлення до єврей- встановлення влади робітничих рад. Головною різни- ської мови - ідеологи "Агудасу" визнають її лише цею між "Бундом" та комуністичною бундівською мовою літургії, однак не мовою повсякденного лівицею була проблема зовнішньополітичної орієн- вжитку. Звідти й відмінність позицій щодо націо- тації. Як було зазначено вище, "Комбунд" долучив- нального шкільництва. ся до ІІІ (московського) Інтернаціоналу і його члени У політичному житті "Агудас Ізраель" виявилася вважали СРСР здатним до зорганізування всіх ко- партією пристосуванців - їхні дії прямо залежали від муністів світу для втілення в життя ідеї світової ре- політичної кон'юнктури. Вони блокувалися з різними волюції, запровадження диктатури пролетаріату. єврейськими політичними силами залежно від об- Бундівці ж, навпаки, уважали СРСР державою із ставин. Будь-який радикалізм для "Агудасу" був занадто централізованою владою, такою, що не ко- неприйнятним. ристувалася авторитетом на Заході, і тому була не Організаційна структура партії в Польщі напря- здатна об'єднати весь комуністичний табір задля му залежала від структури світової організації "Агу- спільної мети [4, с. 53-60]. дас Ізраель". Очолювала організацію Рада Равінів Єврейська соціалістична робітнича партія (120 членів), їй підпорядковувалася Екзекутивна "Ferajnigte" була організована 28 травня 1917 р. у Рада (36 осіб) та Конгрес. Організаційна структура № 4 (124) липень-серпень 2013 р.

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com ЕІСКТООНРОІЯМІКА 131

партії в Польщі мала такий вигляд: Загальний дер- ренції "Histadruth ha'Cyjonith be'Polonijah" була уста- жавний з'їзд, Головна Рада (100 членів), Централь- лена позиція організації відносно новоутвореної ний Комітет та Екзекутива, що, у свою чергу, скла- Польської держави. Конференція вітала возз'єднан- далася з Президії (5 осіб) та також Центрального ня народу (не зазначено, чи польського?) у єдиній Комітету. Екзекутива складалася з 8 відділів: куль- незалежній державі. Однак на конференції висуну- турно-релігійного, організації та пропаганди, економії то протест стосовно політики польської влади віднос- та фінансів, політики та соціальної економіки, виз- но єврейської меншини, оскільки діячів єврейської нанньових ґмін, справ робітничої молоді, молодіж- громади навіть не запросили взяти участь у процесі ної організації "Ceirej Agudas Israel", виховання. Най- відбудови державного апарату. Єврейські політики нижчою структурною ланкою партії був Локальний закликали польську владу виділити євреям певну Комітет [3, с. 255-257]. кількість місць в Уставодавчому Сеймі - пропорцій- За своїми суспільно-політичними поглядами май- но до кількості єврейського населення на польських же нічим не відрізнявся від "Агудас Ізраель" Союз землях. Декларувалося скликання Єврейського на- безпартійних релігійних євреїв. Члени Союзу вва- ціонального з'їзду, який мав об'єднати всі єврейські жали за необхідне підкорення єврейського населен- політичні організації й вирішити питання виїзду світо- ня впливам окремих равінів. Ця політична організа- вого єврейства до Палестини [7]. У січні 1919 р. ція широко займалася благодійництвом [8, с. 301]. "Histadruth ha'Cyjonith be'Polonijah" опрацювала про- До наступної групи зараховують чотири сіоні- граму персональної автономії польських євреїв. стичні партії, які об'єднувалися гаслом створення в Зокрема, у програмі виголошувалися такі тези: Палестині єврейської держави. Усі ці організації на- 1) єврейська національність не може бути пере- лежали до Світового сіоністичного конгресу, який шкодою отримання прав громадянина в повному щодва роки збирався в одному з європейських міст. обсязі; Спільною ідеєю сіоністичних партій була теза про 2) обмеження вживання єврейської мови в усіх національну автономію євреїв, що мала спиратися сферах життя є неприпустимими; на організацію єврейських ґмін лише світського ха- 3) автономія мала спиратися на систему єврейсь- рактеру. ких ґмін. Найвищим органом самоуправління поль- Перша з них, "Histadruth Mizrachi", об'єднувала ського єврейства має бути Єврейське Національне сіоністів-ортодоксів під гаслом "Релігія. Наука. Пра- Зібрання; ця". Вони вважали, що культурно-національний роз- 4) євреї мають бути представлені в уряді; виток єврейства має відбуватися згідно із засада- 5) декларувалася автономія єврейського шкіль- ми іудаїзму та тільки єврейською мовою [8, с. 301- ництва, яке, однак, мало залишатися під наглядом 302]. "Мізрахі" утворилася у Вільно 1902 р. Протя- польського уряду. Мають бути створені окремі ка- гом свого існування постійно співпрацювала з федри єврейської мови, історії тощо [5]. "Histadruth ha'Cyjonith be'Polonijah" (див. нижче), Головним постулатом Сіоністичної партії праці незважаючи на відмінності в ставленні до польсько- "Hitachduth" (утворилася в 1920 р.) була теза про го уряду. концентрацію розумової та фізичної праці, яка має "Мізрахі" поділялася на три автономні організації привести до реалізації сіоністичної ідеї. Національні за територіальним принципом, а саме: у Центральній інтереси визнавалися вищими за класові [8, с. 302; Польщі та східних воєводствах (центр у Варшаві), 9, с. 95]. Головним завданням партії було форму- у Західній Малопольщі та Сілезії (центр у Кракові), вання в Палестині робітничої єврейської верстви та в Східній Малопольщі із центром у Львові. Ці населення на засадах соціалістичного господарства відділи керувалися Загальнодержавним З'їздом, та національної автономії. Сіоністська партія праці який складався з делегатів, обраних Локальними вирізнялася своїм відверто негативним ставленням Комітетами. Він збирався раз на 2 роки. До "Мізрахі" до міщанських та робітничих політичних угруповань. також входила Центральна Рада (50 членів) та Ви- Розбіжності з правицею пояснювалися неприйнят- конавчий Комітет (10 осіб). На теренах Другої Речі тям примату релігії в усіх сферах життя (окрім куль- Посполитої діяли 350 відділів "Histadruth Mizrachi", турної). Протистояння із соціалістичними єврейсь- які об'єднували бл. 22 тис. членів [3, с. 260-261]. кими організаціями пояснювалися позицією останніх Головною сіоністичною організацією була стосовно ідеї єврейського осадництва в Палестині, "Histadruth ha'Cyjonith be'Polonijah", яка поділялася а також запереченням сіоністами домінування кла- на три фракції: Eth Libnoth (Час Будувати), Al сової боротьби. Hamiszmar (На Сторожі) та Ревізіоністів [8, с. 301]. Партія керувалася Загальнодержавним З'їздом Вона була утворена 1925 р. Фракція "Час Будува- (формувався з делегатів провінційних з'їздів) та Цен- ти" діяла помірковано. Головною метою її діяльності тральним Комітетом із Секретаріатом на чолі. Захід- було створення єврейської більшості в Палестині. на Малопольща та Сілезія, а також Східна Мало- Стосовно польського уряду вона займала лояльне польща мали власні Центральні Комітети, представ- становище, маючи великий вплив у Галичині. Про- ники яких засідали в головному ЦК. Соціальною тилежну позицію зайняла фракція "На Сторожі", ви- базою "Hitachduth" були інтелігенція та робітнича ступаючи проти уряду, який не виконував своїх об- молодь [3, с. 266-257]. іцянок відносно єврейської меншини. Ще більш ра- Єврейська соціалістична партія "Поалей Сіон" дикальний напрямок репрезентували Ревізіоністи на ідеологічно була пов'язана із сіоністами, однак виз- чолі з В. Жаботинським. Вони декларували не- нання класової боротьби та примат соціалізму ви- обхідність війни з Британією, яка володіла манда- разно говорить про її приналежність до робітничих том на Палестину [9, с. 95]. партій [8, с. 302]. "Поалей Сіон" утворилася на з'їзді На Варшавській конференції 21-22 жовтня 1918 р. сіоністів у Полтаві (березень 1905 р.) і носила світо- члени організації запропонували утворити Палес- вий характер. Улітку 1920 р. у Відні організація роз- тинський відділ, який би мав реєструвати всіх ба- палася на Єврейську соціал-демократичну партію жаючих виїхати до Палестини, а також організувати "Поалей-Сіон" та Єврейський комуністичний союз приготування до виїзду [6, с. 6]. На цій же конфе- "Поалей-Сіон". Головний осередок лівиці "Поалей- № 4 (124) липень-серпень 2013 р.

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com 132 ЕКОНІСОТМОІРКАІЯ

Сіону" знаходився в Польщі, однак вони із зрозум- муністичного спрямування, що навіть приєдналися ілих причин уникали вживання прикметника "кому- до Комінтерну, а отже, і повністю прийняли його про- ністичний". Соціальна база партії була цілком тра- граму. Більшість політичних партій єврейської мен- диційною для робітничих політичних угруповань [4, шини сповідували ідею єврейської культурно-націо- с. 100-102]. нальної автономії в Палестині (тією чи іншою мірою), Лівиця "Поалей-Сіону" діяла згідно із засадами а деякі (більшість сіоністичних партій) зробили цю Комінтерну, членом якого вона була. Якщо відкину- тезу засадничою у своїх програмних положеннях. ти постулат палестинської держави для євреїв, то Проте суспільно-політичне життя польського програма лівиці була цілком ідентична бундівській єврейства ускладнювалося відсутністю консолідо- та комінтернівській. Правиця на теренах Польщі ваності дій усіх політичних партій, відсутністю практично не діяла. "Поалей-Сіон" виявляла відвер- спільної ідеї. Каменем спотикання в справі консолі- то вороже ставлення до польської державності, хоча дації сил польських євреїв була теза сіоністів про й співпрацювала з лівими польськими партіями. єврейську автономію в Палестині. Для комуністів ця Серед головних лідерів поалей-сіонізму варто зга- ідея була неприйнятною, вони взагалі вважали не- дати Н. Рафалкеса, І. Лева, Й. Мастбойма, Л. Го- обхідним нівелювати національний чинник. Натомість ландського, Н. Буксбаума, Д. Лейбеля, М. Пжеде- єврейські комуністи виступали за єдність пролетар- ча, А. Фрейнда, Л. Васера, Л. Ріхтера, Е. Сінгера, іату в боротьбі за перемогу соціалізму, тобто рево- Л. Фукса, Ш. Ейдельмана та ін. "Поалей-сіон" мав люційний чинник ставився вище національної ідеї. також спільні з бундівськими культурно-освітні орга- Через це про єдність не могло йти мови. Були нізації. відмінності й у формах діяльності політичних партій Рупором політики поалей-сіоністів були друковані - частина намагалася обмежитися переважно куль- видання: "Arbeiter Wert" ("Робітничий світ" - вар- турно-освітньою діяльністю, інші ж узагалі не бачи- шавський тижневик), "Jugnt fon" (краківський щомі- ли інших форм боротьби, окрім страйків, маніфес- сячник "Штандарт молоді"), "Dos Leben" (краківсь- тацій, а іноді й відверто терористичних дій. Окре- кий тижневик "Життя"), "Najer Jidiszer Arbeiter" ("Но- мою, унікальною особливістю партійної системи вий єврейський робітник" - львівський тижневик пра- єврейської меншини Другої Речі Посполитої була виці "Поалей-Сіону"), "Unzer Sztyme" (варшавський наявність т. зв. організацій-асиміляторів, що взагалі тижневик правого спрямування "Наш голос"), "Idisze не визнавали окремішності єврейства та вважали Arbeiter Jugnt" (правий варшавський щомісячник себе частиною польської нації. "Єврейська робітнича молодь") [Там само, с. 106-129]. До народно-демократичного угруповання нале- ЛІТЕРАТУРА жать дві єврейські партії: Єврейська народна партія 1. Письмо деятеля КРПП П. Лапиньского в Исполнитель- Польщі та Єврейська народно-демократична партія ный Комитет Коммунистического Интернационала о терро- Польщі. Вони вважали польських євреїв окремою ре польских властей по отношению к рабочим организациям автохтонною групою населення й репрезентували и партиям. - 1920 г., июля 28, Берлин // Документы и матери- ідею національно-персональної автономії на чолі з алы по истории советско-польских отношений. - Т. ІІІ ап- Народною Радою [8, с. 302]. В історіографії цей рух рель1920 г. - март1921 г. / [подг. Вроньский С., Гостыньская дістав назву фолькістського. Найпотужніші осеред- В., Заторский А., Лейнванд А., Яжборовская И. и др.] - М. : ки фолькістів знаходилися у Варшаві, Лодзі, Любліні Наука, 1965. - С. 207-211. та на Кресах. Фолькісти досить негативно ставили- 2. Beł cikowski J. Charakterystyki i programy stronnictw ся до сіоністів та соціалістів, однак тісно співпрацю- politycznych na terenie Rzeczypospolitej Polskiej. Z вали з останніми в справі єврейського шкільництва. uwzglę dnieniem stronnictw ż ydowskich, ukraiń skich, niemieckich, Фолькістський рух виступав проти клерикалізму, litewskich, biał oruskich i rosyjskich na ziemiach polskich. Prze- однак не проти релігії взагалі. Станом на 1926 р. wodnik praktyczny dla obywatela / J. Beł cikowski. - Warszawa : фолькістський рух занепав унаслідок розколів у пар- Księ garnia Gustawa Szylinga, 1923. - 129 s. тіях [9, с. 95-96]. 3. Hafftka A. Ż ydowskie stronnictwa polityczne w Polsce Практично всі єврейські партії мали власні мо- Odrodzonej / A. Hafftka // Ż ydzi w Polsce odrodzonej: dział alnoś ć лодіжні організації. До сіоністів належали "Молодий społ eczna, gospodarcza, oś wiatowa i kulturalna. T.2 / [red. Сіон" (Ceirej Sjon), "Hapcel-Hacair", що блокувалися Schiper I., Tartakower A., Hafftka A.]. - Warszawa : Ż ydzi w з Єврейською соціалістичною робітничою партією Polsce Odrodzonej, 1933. - S. 249-285. "Поалей Сіон". Існувала також організація, що об- 4. Korsch R. Ż ydowskie ugrupowania wywrotowe w Polsce 'єднувала єврейську молодь, яка прагнула виїхати / R. Korsch. - Warszawa, 1925. - 216 s. до Палестини - "Hecholne" (Піонер). Ортодоксально 5. Program pesonalnej autonomji narodowej ż ydów w налаштовану молодь об'єднувала "Ceirej-Izrael". До Państwie Polskiem, oprcowany w styczniu 1919 r. przez C. K. крайньої соціалістичної лівиці належали "Соціалістич- Organizacji Sjonistycznej w Malopolsce // Materjał y w sprawie на організація єврейської молоді "Zukunft" (Май- бутнє)" (підконтрольна "Бундові") та Союз комуні- ż ydowskiej w Polsce. Ż ydzi jako mniejszoś ć narodowa / [pod стичної робітничої молоді Польщі [2, с. 88-89]. red. I. Grünbauma]. - Z. 2. - Warszawa, 1919. - S. 91-92. 6. W sprawie Palestyny // Materjał y w sprawie ż ydowskiej Висновки w Polsce / [pod red. I. Grünbauma]. - Z. 1. - Warszawa, 1919. Таким чином, політичні організації польського - S. 5-6. єврейства репрезентували практично весь спектр 7. W sprawie polityki krajowej // Materjał y w sprawie спрямувань суспільно-політичних рухів того часу, а ż ydowskiej w Polsce / [pod red. I. Grünbauma]. - Z. 1. - Warszawa, саме: правицю ("Агудас Ізраель", Сіоністична орга- 1919. - S. 6-7. нізація, "Мізрахі", Сіоністична партія праці "Hitach- 8. Zł otnicki L. Parlament Rzeczypospolitej Polskiej 1919-1927 dut"), центристів (фолькісти) та лівицю ("Бунд", "По- / L. Zł otnicki. - Warszawa, 1928. - XII, 375, [6] s. алей-Сіон" (лівиця), "Комбунд"). Варто відзначити 9. Ż ebrowski R. Społ eczeń stwo ż ydowskie w II Rzeczypo- відносно високу (порівняно з іншими національни- spolitej / R. Ż ebrowski // Studia z dziejów ż ydów w Polsce. T. 1. ми меншинами) популярність єврейських партій ко- - Warszawa : Ż ydowski Instytut Historyczny, 1995. - S. 81-100. № 4 (124) липень-серпень 2013 р.

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com ІЕСКТООНРОІЯМІКА 133

Горб Евгений, соискатель кафедры всемирной истории Донецкого национального университета ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ ЕВРЕЙСКИХ ПОЛИТИЧЕСКИХ ПАРТИЙ НА ТЕРРИТОРИИ ПОЛЬШИ В 1918-1926 гг.

Статья посвящена анализу основных направлений общественно-политической жизни еврейской общины Польши в межвоенный период: ассимиляционных, ортодоксального, сионистичного, социалистического и фолькистского. Проанализированы политические программы, персональный состав и социальная платформа основных еврейских политических партий. Ключевые слова: ассимиляторы; ортодоксы; сионизм; фолькизм.

Gorb Evhen Degree-seeking student of the World History Department, Donetsk National University THE ACTIVITIES OF JEWISH POLITICAL PARTIES IN POLAND DURING 1918-1926

The position of the Jewish minority in the political life of the Second Polish Republic was markedly different from that of other ethnic minorities. The Polish authorities to restrict, and even suppress the activity of Jewish political organizations. In the inter-war Poland were five main areas of the political movement of the Jewish community - assimilation, orthodox, Zionist, socialist and folkists. Assimilators treated Jews as an integral part of the Polish people. They were fully committed to the ideals of the Polish national liberation movement. Party orthodox direction characterized by protection of the rights of Judaism, the educational activities, a certain degree of conservatism (due to the fact that the religious factor they have always dominated the political).The main feature of the Zionists had the idea of creating an autonomous (or independent) of a Jewish state in Palestine. Jewish socialists predominantly showed solidarity with the Polish workers movement. Folkists Party of the main backbone of the ideology have done thesis on national-personal autonomy of Polish Jews. Political organizations of Polish Jews covered the full range of social and political movements. However, the popularity of the communist parties of the Jews was much higher than that of the Poles. Most of the Jewish political parties in one way or another supported the idea of a Jewish national-cultural autonomy in Palestine. Only for the Jewish Communists, this idea was not acceptable, as they sought to neutralize the national component - a revolutionary factor they always put above the national. Far more significant differences were in the forms of Jewish political parties. Some of them are confined to the cultural and educational activities, others - protests and demonstrations, but some did not stop before terrorist attacks. Unique phenomenon in the political life of Polish Jews from the interwar period was assimilators who do not recognize the Jewish national identity. A wide variety of areas of social and political life of the Jewish minority prevented a united political front of the Polish Jews, who have championed the rights of national minorities. Key words: assimilators; orthodox; Zionism; folkist.

REFERENCES 1. Dokumenty i materialy po istorii sovetsko-polskikh otnosheniy (1965), III, Nauka, Moscow, pp. 207-211 (rus). 2. Belcikowski J. (1923), Charakterystyki i programy stronnictw politycznych na terenie Rzeczypospolitej Polskiej. Z uwzglednieniem stronnictw zydowskich, ukrainskich, niemieckich, litewskich, bialoruskich i rosyjskich na ziemiach polskich. Przewodnik praktyczny dla obywatela, Warsaw, 129 p. (pol). 3. Hafftka A. (1933), Zydowskie stronnictwa polityczne w Polsce Odrodzonej, in I. Schiper, A. Tartakower, A. Hafftka (Ed.), Zydzi w Polsce odrodzonej: dzialalnosc spoleczna, gospodarcza, oswiatowa i kulturalna, 2, Warsaw, pp. 249-285 (pol). 4. Korsch R. (1925), Zydowskie ugrupowania wywrotowe w Polsce, Warsaw, 216 p. (pol). 5. Materjaly w sprawie zydowskiej w Polsce. Zydzi jako mniejszosc narodowa (1919), 2, Warsaw, pp. 91-92. (pol). 6. Materjaly w sprawie zydowskiej w Polsce (1919), 1, Warsaw, pp. 5-6. (pol). 7. Materjaly w sprawie zydowskiej w Polsce (1919), 1, Warsaw, pp. 6-7. (pol). 8. Zlotnicki L. (1928), Parlament Rzeczypospolitej Polskiej 1919-1927, Warsaw, XII, 375, [6] p. (pol). 9. Zebrowski R. (1995), Spoleczenstwo zydowskie w II Rzeczypospolitej, Studia z dziejow zydow w Polsce, 1, Warsaw, pp. 81-100 (pol). © Горб Євген Надійшла до редакції 18.07.2013

№ 4 (124) липень-серпень 2013 р.

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com