53 Філогенія І Таксономія Родини Teloschistaceae

Total Page:16

File Type:pdf, Size:1020Kb

53 Філогенія І Таксономія Родини Teloschistaceae Modern Phytomorphology 1: 53–57, 2012 53 УДК 58.02+534.8+582.28 ФІЛОГЕНІЯ І ТАКСОНОМІЯ РОДИНИ TELOSCHISTACEAE (ASCOMYCOTA): ВАЖЛИВІСТЬ МОНОФІЛЕТИЧНИХ ГРУП С.Я. КОНДРАТЮК 1, М.-Х. ДЖЕОНГ 2, І. Чарнефельт 3, Дж.А. ІЛІХ 4, Д.-С. ХО 2, А. ТЕЛЬ 3 Анотація. Результати філогенетичного аналізу всіх представників родини телосхістових за ITS1/ITS2 ділянкою ядерної ДНК, за власними результатами та наявними в Генобанку даними, підтверджують існування всіх родових груп описаних в «домолекулярний» період, а також необхідність ревізії додатково цілої низки таксонів, що утворюють монофілетичні гілки у даному філогенетичному дереві. Ключові слова: Teloschistaceae, Letrouitiaceae, молекулярна філогенія, лишайники, ITS1/ITS2, ДНК 1 Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного, Терещенківська 2, Київ-МСП-1, 01601, Україна; [email protected] 2 Корейський інститут вивчення лишайників, Сунчонський національний університет, Сунчон, Корея 3 Біологічні Музеї, університет м. Лунд, Лунд, Швеція 4 Науково-дослідна школа з хімії, Австралійський національний університет, Канберра, Австралія Вступ – Teloschistes – Letrouitia (друга) та Honeggeria – Xanthoria s.str. – Xanthomendoza (третя) (Рис. 1). Молекулярна філогенія найкраще вивчених родин лишайників Parmeliaceae, Physciaceae і Перша філа Seirophora – Caloplaca Caliciaceae базується на поліфазному принципі, s.str. – Fulgensia s.str. охоплює декілька тобто використанні шести-семи генів ядерної та монофілетичних груп, серед яких лише три мітохондріальної ДНК. Як наслідок, таксономія мають відповідні назви як окремі родові групи: родини пармелієвих та інших родин може Seirophora, Caloplaca s.str. та Fulgensia s.str. Кожна базуватись на виділенні монофілетичних з вказаних монофілетичних гілок представлена груп видів, що мають високі рівні підтримки. декількома видами, включаючи також типові Філогенетичний аналіз представників родини види вказаних родів (Seirophora villosa, Caloplaca Teloschistaceae проводився лише для невеликих cerina, Fulgensia fulgens). У першій філі можна груп видів, і більшість з них (особливо щодо умовно виділити дві субфіли: перша Seirophora – роду Caloplaca) базується лише на результатах Caloplaca s.str. та друга Fulgensia s.str. секвенування ITS1/ITS2 ділянки ядерної ДНК. В першій субфілі (Seirophora – Caloplaca Поліфазні молекулярні дані були використані s.str.) є також декілька питань, що потребують лише в працях декількох шкіл (Gaya et al. 2003, спеціальної ревізії, що стосуються власне родів 2008; Fedorenko 2009, 2012). В результаті даних Caloplaca s.str. та Seirophora. За результатами досліджень було показано, що прийняті сьогодні секвенування ITS1/ITS2 ділянки ядерної ДНК роди Caloplaca, Fulgensia, Xanthoria та Teloschistes положення в складі даного роду підтверджене є поліфілетичними, а розмежування родів лише для таких видів як Caloplaca cerina, Caloplaca і Xanthoria, а також родів Caloplaca та C. stillicidiorum, C. hanneshertelii, C. chlorina та Fulgensia є досить проблематичним. C. ‘areolata’. Питання про положення видів C. cirrohroa-групи (зокрема видів C. cirrohroa та Результати та їх обговорення C. proteus), а також положення видів Caloplaca xantholyta-групи (або власне роду Leproplaca s.str.) Філогенетичне дерево всіх представників залишається відкритим, оскільки для вказаних родини Teloschistaceae, побудоване за власними видів отримані лише одиничні результати. Ця результатами секвенування ITS1/ITS2 ділянки субфіла включає також дві групи видів, зокрема: ядерної ДНК та наявними в Генобанку даними, Caloplaca aurantia- та C. variabilis-групи. включає три основні філогенетичні гілки (або Caloplaca aurantia-група за молекулярними філи). Умовно їх можна назвати як Seirophora – даними включає такі види, як C. aurantia, Caloplaca s.str. – Fulgensia s.str. (перша), Josefpoeltia C. thallincola, C. flavescens та C. aegaea. За даними © С.Я. Кондратюк, М.-Х. Джеонг, І. Чарнефельт, Дж.А. Іліх, Д.-С. Хо, А. Тель, 2012 54 Modern Phytomorphology 1 (2012) ITS1/ITS2 ділянки ядерної ДНК положення Massjukiella s.lat.; 3c субфіла Xanthomendoza s.lat.; таких видів як C. alpigena, C. paulii та C. australis 3d субфіла Polycauliona – Xanthocarpia. в складі Caloplaca aurantia-групи потребує Перша 3a субфіла Xanthoria – Xanthodactylon подальшого вивчення. – Rusavskia включає в основному представників C. variabilis-група (або рід Pyrenodesmia листуватих лишайників, зокрема представників s.str.) за даними ITS1/ITS2 ділянки ядерної ДНК таких родів: Jackelixia, Martinjahnsia, включає такі види як C. variabilis, C. transcaspica, Ovealmbornia, Rusavskia, Xanthodactylon, C. chalybaea, C. badiorufa та C. concreticola. Xanthokarrooa, Xanthoria (Fedorenko et al. Статус таких видів, як C. albopustulata, C. bicolor, 2009, 2012), а також представників двох груп C. aractina, C. aetnensis, C. teicholyta, C. pelioscypha, диморфних накипних лишайників, зокрема C. cretensis, які виявляють найбільшу близькість груп Caloplaca saxicola- та C. lucens-. На жаль, до C. variabilis-групи за даними ITS1/ITS2 ділянки запропоновані нами нові роди Jackelixia, ядерної ДНК, повинна бути звірена як за даними Ovealmbornia, Xanthokarooa (Fedorenko et філогенетичного аналізу за іншими генами, так і al. 2009, 2012; Wirth & Kondratyuk 2010) до за морфолого-анатомічними даними. сьогодні включають до роду Xanthoria s.lat. Друга субфіла (Fulgensia s.str.) включає Однак слід зазначити, що останнє повністю власне монофілетичну гілку роду Fulgensia s.str. протирічить даним філогенетичного аналізу. та декілька груп видів, які сьогодні включаються За молекулярними даними роди Jackelixia, до складу роду Caloplaca s.lat. Серед останніх Ovealmbornia та Xanthokarooa можуть бути Caloplaca ferruginea-група (що власне є родом віднесені до Xanthodactylon s.l., але ні в якому Blastenia s.str.), яка включає такі види як разі не до роду Xanthoria s.l. Група Caloplaca Caloplaca ferruginea, C. furfuracea, C. ammioslipea, saxicola-, за молекулярними даними, включає C. crenularia та C. herbidella. Крім гілки Blastenia види, які традиційно розглядались членами роду s.str. друга субфіла включає такі групи видів як Gasparrinia (C. arnoldii, C. biatorina, C. decipiens, Caloplaca demissa-, C. flavorubescens-, C. gloriae- та C. rouxii, C. saxicola, C. schistidii, C. subbracteata). C. haematommona-групи. До даної субфіли входить одна гілка, яка включає також представника роду Huea. Подальша Друга філа Josefpoeltia – Teloschistes – ревізія представників даної гілки повинна бути Letrouitia включає такі описані на сьогодні спрямована на уточнення об’єму роду Huea роди як Josefpoeltia, Teloschistes та Letrouitia. та статусу видів, що виявляють близькість до Включення представників роду Letrouitia представників цього роду. до даної гілки ставить під сумнів виділення Друга 3b субфіла Massjukiella s.l. включає родини Letrouitiaceae. Наші дані свідчать про лише один рід Massjukiella листуватих недоцільність виділення останньої родини лишайників, а також декілька груп накипних (Letrouitiaceae), а також про необхідність представників родини, зокрема: Caloplaca перегляду об’єму родини Teloschistaceae. Об’єм marina-, C. holocarpa-, C. verruculifera-, Teloschistaceae s.str. emend. cum loco слід суттєво C. scrobiculata- та C. ulcerosa-групи. звузити до об’єму другої філи. Вона включає Третя 3c субфіла Xanthomendoza s.l. лише вказані вище три роди, а також один новий включає власне рід Xanthomendoza s.str. і роди рід (чи навіть декілька ще не описаних родів), що Gallowayella, Jesmurraya та Oxneria (Fedorenko включає накипних представників даної філи. et al. 2009, 2012). Однак крім вказаних родів листуватих лишайників ця субфіла включає Третя філа Honeggeria – Xanthoria s. str. також накипних представників, які до – Xanthomendoza є найчисленнішою з точки останнього часу включались до складу роду зору кількості груп видів, що утворюють Caloplaca s.lat., зокрема: Caloplaca trachyphylla- монофілетичні гілки. Для зручності їх аналіз група та C. intrudens. Рід Honeggeria, який у всіх наведений за такими субфілами: 3a субфіла аналізах утворює зовнішню групу до вказаної Xanthoria – Xanthodactylon – Rusavskia; 3b субфіла третьої філи (Honeggeria – Xanthoria s.str. – Рис. 1 Філогенетичне дерево представників родини Teloschistaceae, основане на даних щодо ITS1/ITS2 ділянки ядерної ДНК. ▶ Товстішою лінією показані зв’язки, які були підтверджені декількома аналізами. Групи 1, 2, 3a, 3b, та 3c обговорюються в тексті. Fig. 1. Phylogenetic tree of the Teloschistaceae based on the ITS data set. Thicker lines show branches supported in several analyses. ▶ Groups 1, 2, 3a, 3b and 3c are discussed in the text part. КОНДРАТЮК С.Я., ДЖЕОНГ М.-Х., Чарнефельт І., ІЛІХ Дж.А., ХО Д.-С., ТЕЛЬ А. 55 56 Modern Phytomorphology 1 (2012) Xanthomendoza) в цілому, логічно розглядати, як телосхістових на сьогодні відносяться до одного дуже близький саме до цієї субфіли. Види даного роду Teloschistes, який за нашими даними також роду спочатку відносили до роду Xanthomendoza, не є монофілетичним. і зокрема до виду Xanthomendoza weberii (сучасна назва Gallowayella weberii). Однак як показали С. Кондратюк висловлює глибоку вдячність наші дослідження (Lumbsch et al. 2011) даний всім співавторам за співпрацю, професору матеріал належить до іншого виду, зокрема: Д.-С. Хо за теплу гостинність і всіляку допомогу Honeggeria rosmariae, який і є типовим видом підчас перебування в Корейському інституті даного роду. вивчення лишайників, та Державному Агентству Четверта 3d субфіла Polycauliona – з науки, інновацій та інформатизації України за Xanthocarpia (не наведена на Рис. 1) включає фінансову підтримку деяких етапів досліджень
Recommended publications
  • And Photobiont Associations in Crustose Lichens in the Mcmurdo Dry Valleys (Antarctica) Reveal High Differentiation Along an Elevational Gradient
    bioRxiv preprint doi: https://doi.org/10.1101/718262; this version posted July 29, 2019. The copyright holder for this preprint (which was not certified by peer review) is the author/funder. All rights reserved. No reuse allowed without permission. Myco- and photobiont associations in crustose lichens in the McMurdo Dry Valleys (Antarctica) reveal high differentiation along an elevational gradient Monika Wagner1, Arne C. Bathke2, Craig Cary3,4, Robert R. Junker1, Wolfgang Trutschnig2, Ulrike Ruprecht1 1Department of Biosciences, University of Salzburg, Hellbrunnerstraße 34, 5020 Salzburg, Austria 2Department of Mathematics, University of Salzburg, Hellbrunnerstraße 34, 5020 Salzburg, Austria 3School of Science, The University of Waikato, Hamilton, New Zealand 4The International Centre for Terrestrial Antarctic Research, The University of Waikato, Hamilton, New Zealand Corresponding Author: Ulrike Ruprecht, [email protected], 0043-662-80445519, ORCID 0000-0002-0898-7677 Abstract The climate conditions of the McMurdo Dry Valleys (78° S) are characterized by low temperatures and low precipitation. The annual temperatures at the valley bottoms have a mean range from -30 °C to -15 °C and decrease with elevation. Precipitation occurs mostly in form of snow (3-50 mm a-1 water equivalent) and, liquid water is rare across much of the landscape for most of the year and represents the primary limitation to biological activity. Snow delivered off the polar plateau by drainage winds, dew and humidity provided by clouds and fog are important water sources for rock inhibiting crustose lichens. In addition, the combination of the extremely low humidity and drying caused by foehn winds, confined to lower areas of the valleys, with colder and moister air at higher altitudes creates a strongly improving water availability gradient with elevation.
    [Show full text]
  • Molecular Phylogenetic Study at the Generic Boundary Between the Lichen-Forming Fungi Caloplaca and Xanthoria (Ascomycota, Teloschistaceae)
    Mycol. Res. 107 (11): 1266–1276 (November 2003). f The British Mycological Society 1266 DOI: 10.1017/S0953756203008529 Printed in the United Kingdom. Molecular phylogenetic study at the generic boundary between the lichen-forming fungi Caloplaca and Xanthoria (Ascomycota, Teloschistaceae) Ulrik SØCHTING1 and Franc¸ ois LUTZONI2 1 Department of Mycology, Botanical Institute, University of Copenhagen, O. Farimagsgade 2D, DK-1353 Copenhagen K, Denmark. 2 Department of Biology, Duke University, Durham, NC 27708-0338, USA. E-mail : [email protected] Received 5 December 2001; accepted 5 August 2003. A molecular phylogenetic analysis of rDNA was performed for seven Caloplaca, seven Xanthoria, one Fulgensia and five outgroup species. Phylogenetic hypotheses are constructed based on nuclear small and large subunit rDNA, separately and in combination. Three strongly supported major monophyletic groups were revealed within the Teloschistaceae. One group represents the Xanthoria fallax-group. The second group includes three subgroups: (1) X. parietina and X. elegans; (2) basal placodioid Caloplaca species followed by speciations leading to X. polycarpa and X. candelaria; and (3) a mixture of placodioid and endolithic Caloplaca species. The third main monophyletic group represents a heterogeneous assemblage of Caloplaca and Fulgensia species with a drastically different metabolite content. We report here that the two genera Caloplaca and Xanthoria, as well as the subgenus Gasparrinia, are all polyphyletic. The taxonomic significance of thallus morphology in Teloschistaceae and the current delimitation of the genus Xanthoria is discussed in light of these results. INTRODUCTION Taxonomy of Teloschistaceae and its genera The Teloschistaceae is a well-delimited family of Hawksworth & Eriksson (1986) assigned the Teloschis- lichenized fungi.
    [Show full text]
  • Contrasting Patterns in Lichen Diversity in the Continental and Maritime Antarctic
    Accepted Manuscript Contrasting patterns in lichen diversity in the continental and maritime Antarctic Shiv Mohan Singh, Maria Olech, Nicoletta Cannone, Peter Convey PII: S1873-9652(15)30004-9 DOI: 10.1016/j.polar.2015.07.001 Reference: POLAR 246 To appear in: Polar Science Received Date: 3 January 2015 Revised Date: 13 April 2015 Accepted Date: 22 July 2015 Please cite this article as: Singh, S.M., Olech, M., Cannone, N., Convey, P., Contrasting patterns in lichen diversity in the continental and maritime Antarctic, Polar Science (2015), doi: 10.1016/ j.polar.2015.07.001. This is a PDF file of an unedited manuscript that has been accepted for publication. As a service to our customers we are providing this early version of the manuscript. The manuscript will undergo copyediting, typesetting, and review of the resulting proof before it is published in its final form. Please note that during the production process errors may be discovered which could affect the content, and all legal disclaimers that apply to the journal pertain. ACCEPTED MANUSCRIPT 1 Contrasting patterns in lichen diversity in the continental and maritime Antarctic 2 3 Shiv Mohan Singh a* , Maria Olech b, Nicoletta Cannone c, Peter Convey d 4 5 aNational Centre for Antarctic and Ocean Research, Ministry of Earth Sciences, 6 Vasco-Da-Gama, Goa 403804, India 7 8 bInstitute of Botany, Jagiellonian University, Kopernica 27, 31-501Cracow, Poland 9 10 cDepartment of Theoretical and Applied Sciences, Insubria University, via Valleggio, 11 11 – 22100 – Como (CO) -Italy 12 13 dBritish Antarctic Survey, Madingley Road, High Cross Cambridge CB3 0ET United 14 Kingdom 15 16 17 *For correspondence: [email protected] 18 19 20 Abstract 21 Systematic surveys of the lichen floras of MANUSCRIPTSchirmacher Oasis (Queen Maud Land, 22 continental Antarctic), Victoria Land (Ross Sector, continental Antarctic) and 23 Admiralty Bay (South Shetland Islands, maritime Antarctic) were compared to help 24 infer the major factors influencing patterns of diversity and biogeography in the three 25 areas.
    [Show full text]
  • Monitoramento Da Biodiversidade Por Código De Barras De DNA: Potenciais E Limitações Com Os Fungos Liquenizados Da Ilha Rei George, Antártica Marítima
    Universidade Federal de São João del-Rei Departamento de Ciências Naturais Programa de Pós-Graduação em Ecologia Monitoramento da biodiversidade por código de barras de DNA: potenciais e limitações com os fungos liquenizados da Ilha Rei George, Antártica Marítima Bryan Augusto Azevedo Vieira de Resende São João del-Rei 2020 Bryan Augusto Azevedo Vieira de Resende Monitoramento da biodiversidade por código de barras de DNA: potenciais e limitações com os fungos liquenizados da Ilha Rei George, Antártica Marítima Orientadora: Dr. Juliano de Carvalho Cury Coorientadora: Dra. Aline Pedroso Lorenz Dissertação apresentada ao Programa de Pós-graduação em Ecologia da Universidade Federal de São João del-Rei, como requisito parcial à obtenção do título de mestre. São João del-Rei 2020 1 Nome: Bryan Augusto Azevedo Vieira de Resende Título: Monitoramento da biodiversidade por código de barras de DNA: potenciais e limitações com os fungos liquenizados da Ilha Rei George, Antártica Marítima Dissertação apresentada ao Programa de Pós-graduação em Ecologia da Universidade Federal de São João del-Rei, como requisito parcial à obtenção do título de mestre. Aprovado em: 02 de dezembro de 2020 Banca Examinadora Prof. Dr. Juliano de Carvalho Cury (Orientador) Universidade Federal de Mato Grosso do Sul Profa. Dra. Natália Mossman Koch (membro titular) Universidade de Minessota, EUA Profa. Dra. Iara Freitas Lopes (membro titular) Universidade Federal de São João del-Rei 2 3 4 5 Financiamento: Apoio e Colaborações 6 7 Agradecimentos Primeiramente à minha família por seu apoio constante. Aos orientadores Juliano Cury e Aline Lorenz por guiarem, ensinarem e terem paciência comigo. Às pessoas do Lebio, minha família adotiva em Mato Grosso do Sul.
    [Show full text]
  • Myconet Volume 14 Part One. Outine of Ascomycota – 2009 Part Two
    (topsheet) Myconet Volume 14 Part One. Outine of Ascomycota – 2009 Part Two. Notes on ascomycete systematics. Nos. 4751 – 5113. Fieldiana, Botany H. Thorsten Lumbsch Dept. of Botany Field Museum 1400 S. Lake Shore Dr. Chicago, IL 60605 (312) 665-7881 fax: 312-665-7158 e-mail: [email protected] Sabine M. Huhndorf Dept. of Botany Field Museum 1400 S. Lake Shore Dr. Chicago, IL 60605 (312) 665-7855 fax: 312-665-7158 e-mail: [email protected] 1 (cover page) FIELDIANA Botany NEW SERIES NO 00 Myconet Volume 14 Part One. Outine of Ascomycota – 2009 Part Two. Notes on ascomycete systematics. Nos. 4751 – 5113 H. Thorsten Lumbsch Sabine M. Huhndorf [Date] Publication 0000 PUBLISHED BY THE FIELD MUSEUM OF NATURAL HISTORY 2 Table of Contents Abstract Part One. Outline of Ascomycota - 2009 Introduction Literature Cited Index to Ascomycota Subphylum Taphrinomycotina Class Neolectomycetes Class Pneumocystidomycetes Class Schizosaccharomycetes Class Taphrinomycetes Subphylum Saccharomycotina Class Saccharomycetes Subphylum Pezizomycotina Class Arthoniomycetes Class Dothideomycetes Subclass Dothideomycetidae Subclass Pleosporomycetidae Dothideomycetes incertae sedis: orders, families, genera Class Eurotiomycetes Subclass Chaetothyriomycetidae Subclass Eurotiomycetidae Subclass Mycocaliciomycetidae Class Geoglossomycetes Class Laboulbeniomycetes Class Lecanoromycetes Subclass Acarosporomycetidae Subclass Lecanoromycetidae Subclass Ostropomycetidae 3 Lecanoromycetes incertae sedis: orders, genera Class Leotiomycetes Leotiomycetes incertae sedis: families, genera Class Lichinomycetes Class Orbiliomycetes Class Pezizomycetes Class Sordariomycetes Subclass Hypocreomycetidae Subclass Sordariomycetidae Subclass Xylariomycetidae Sordariomycetes incertae sedis: orders, families, genera Pezizomycotina incertae sedis: orders, families Part Two. Notes on ascomycete systematics. Nos. 4751 – 5113 Introduction Literature Cited 4 Abstract Part One presents the current classification that includes all accepted genera and higher taxa above the generic level in the phylum Ascomycota.
    [Show full text]
  • 1342 LICH 44.3 11 1100084 Vondrak 401..418
    The Lichenologist 44(3): 401–418 (2012) 6 British Lichen Society, 2012 doi:10.1017/S0024282911000843 Absence of anthraquinone pigments is paraphyletic and a phylogenetically unreliable character in the Teloschistaceae Jan VONDRA´ K, Jaroslav Sˇ OUN, Olga VONDRA´ KOVA´ , Alan M. FRYDAY, Alexander KHODOSOVTSEV and Evgeny A. DAVYDOV Abstract: It has been suggested that the absence of anthraquinones is not a synapomorphic character, but appears independently in unrelated lineages of Teloschistaceae. We analyzed ITS nrDNA regions in species of the genus Caloplaca and present evidence for five such examples: the Caloplaca cerina group, C. obscurella,theC. servitiana group, the C. xerica group and the C. variabilis group (Pyrenodesmia). In some cases, loss of anthraquinones is observed only in individuals within ordinarily pigmented popula- tions, but sometimes the loss covers whole lineages containing one or more species. Both situations are observed in the C. servitiana group. Loss of anthraquinones is always followed by the synthesis of ‘alternative’ pigments (often Sedifolia-grey). In the specimens with anthraquinone-containing apothecia studied, these pigments are not visible in apothecial sections after dissolving anthraquinones in K. Fully unpigmented apothecia have not been observed. The Caloplaca xerica group is a newly established, infraspecific grouping of species related to, and similar to, C. xerica. The Caloplaca servitiana group is also newly established and represents an isolated lineage covering two rather different, but related species. Caloplaca neotaurica is described here as a new species with apothecia of two colour variants; orange-red (with anthraquinones) and grey (with Sedifolia-grey). The genus Huea represents another taxon lacking anthraquinones within Teloschistaceae.
    [Show full text]
  • Ramalinaceae, Lichenized Ascomycota) from Antarctica
    vol. 30, no. 4, pp. 339–346, 2009 doi:10.4202/ppres.2009.18 Two new Bacidia (Ramalinaceae, lichenized Ascomycota) from Antarctica Maria OLECH1, 2 and Paweł CZARNOTA3 1 Instytut Botaniki, Uniwersytet Jagielloński, Kopernika 27, 31−501 Kraków, Poland <[email protected]> 2 Zakład Biologii Antarktyki, Polska Akademia Nauk, Ustrzycka 10/12, 02−141 Warszawa, Poland 3 Katedra Agroekologii, Wydział Biologiczno−Rolniczy Uniwersytetu Rzeszowskiego, Ćwiklińskiej 2, 35−601 Rzeszów, Poland <[email protected]> Abstract: Formerly reported as maritime Antarctic Bacidia sp. A has been re−named here as B. chrysocolla Olech, Czarnota et Llop. Another new species, B. subcoprodes Olech et Czarnota, found in the continental and maritime Antarctic has also been described here. A placement of both taxa within Bacidia De Not. is probably tentative because they are not congeneric with the type of this genus, B. rosella (Pers.) De Not. Similarities to other Bacidia with Laurocerasi−brown hypothecium and mostly 3−septate ascospores are discussed. Key words: Antarctica, lichenized fungi, lichens, Ascomycota, taxonomy, new species. Introduction During Antarctic expeditions carried out in the years 1987/1988, 89/90, 91/93 and 2004 by the first author a considerable collection of lichens from the maritime and continental part of Antarctica was assembled. Most of these lichens were subse− quently identified and published in several papers (e.g. Olech 1989a, b, 1990, 1993, 1994), and also in the first annotated checklist of Antarctic lichens and lichenicolous fungi (Olech 2001). Specimens of Bacidia with dark brown hypothecium and 3−septate spores were classified as B. trachona (Ach.) Lettau, same as it was done by the majority of Antarctic lichenologists (see Olech 2001).
    [Show full text]
  • Myco- and Photobiont Associations in Crustose Lichens in the Mcmurdo Dry Valleys (Antarctica) Reveal High Differentiation Along an Elevational Gradient
    bioRxiv preprint doi: https://doi.org/10.1101/718262; this version posted July 29, 2019. The copyright holder for this preprint (which was not certified by peer review) is the author/funder. All rights reserved. No reuse allowed without permission. Myco- and photobiont associations in crustose lichens in the McMurdo Dry Valleys (Antarctica) reveal high differentiation along an elevational gradient Monika Wagner1, Arne C. Bathke2, Craig Cary3,4, Robert R. Junker1, Wolfgang Trutschnig2, Ulrike Ruprecht1 1Department of Biosciences, University of Salzburg, Hellbrunnerstraße 34, 5020 Salzburg, Austria 2Department of Mathematics, University of Salzburg, Hellbrunnerstraße 34, 5020 Salzburg, Austria 3School of Science, The University of Waikato, Hamilton, New Zealand 4The International Centre for Terrestrial Antarctic Research, The University of Waikato, Hamilton, New Zealand Corresponding Author: Ulrike Ruprecht, [email protected], 0043-662-80445519, ORCID 0000-0002-0898-7677 Abstract The climate conditions of the McMurdo Dry Valleys (78° S) are characterized by low temperatures and low precipitation. The annual temperatures at the valley bottoms have a mean range from -30 °C to -15 °C and decrease with elevation. Precipitation occurs mostly in form of snow (3-50 mm a-1 water equivalent) and, liquid water is rare across much of the landscape for most of the year and represents the primary limitation to biological activity. Snow delivered off the polar plateau by drainage winds, dew and humidity provided by clouds and fog are important water sources for rock inhibiting crustose lichens. In addition, the combination of the extremely low humidity and drying caused by foehn winds, confined to lower areas of the valleys, with colder and moister air at higher altitudes creates a strongly improving water availability gradient with elevation.
    [Show full text]
  • First Checklist of Lichens and Lichenicolous Fungi from Mauritius, with Phylogenetic Analyses and Descriptions of New Taxa
    Plant and Fungal Systematics 65(1): 13–75, 2020 ISSN 2544-7459 (print) DOI: https://doi.org/10.35535/pfsyst-2020-0003 ISSN 2657-5000 (online) First checklist of lichens and lichenicolous fungi from Mauritius, with phylogenetic analyses and descriptions of new taxa Paul Diederich1* & Damien Ertz2,3 Abstract. A first checklist of the lichens and lichenicolous fungi from the Republic of Article info Mauritius is presented. It is based on older literature reports and on collections made by the Received: 29 Sept. 2019 authors, mainly in 2016, from the isles of Mauritius and Rodrigues. A total of 216 species Revision received: 11 Mar. 2020 are accepted, either as relevant specimens have recently been critically studied or revised Accepted: 16 Mar. 2020 by lichen taxonomists, or as we have collected and identified such material ourselves. Published: 2 Jun. 2020 A further 226 taxa have been reported from Mauritius but are not accepted here, either Associate Editor as no relevant herbarium material has recently been examined, or as previous records are Nicolas Magain dubious or erroneous; 111 taxa have been newly described from Mauritius in the past, plus 12 of which the Mauritian origin is dubious. Here we report 56 taxa as new for the island of Mauritius, and we describe two new genera (Baidera, Serusiauxia) and eight new species (Baidera mauritiana, Biatoropsis millanesiana, Chapsa alletii, Collemopsidium mauritiae, Nyungwea pyneei, Porina florensii, Pyrenula muriciliata, Serusiauxia inexpectata). Two new combinations are proposed: Loekoesia apostatica (≡ Lecanora apostatica) and Sticta flavireagens (≡ Stictina flavireagens). Phylogenetic analyses are presented for species of Arthoniales, Biatoropsis, Porinaceae, Pyrenulaceae and Teloschistales.
    [Show full text]
  • Lichen Biology
    This page intentionally left blank Lichen Biology Lichens are symbiotic organisms in which fungi and algae and/or cyanobacteria form an intimate biological union. This diverse group is found in almost all terrestrial habitats from the tropics to polar regions. In this second edition, four completely new chapters cover recent developments in the study of these fascinating organisms, including lichen genetics and sexual reproduction, stress physiology and symbiosis, and the carbon economy and environmental role of lichens. The whole text has been fully updated, with chapters covering anato- mical, morphological and developmental aspects; the chemistry of the unique secondary metabolites produced by lichens and the contribution of these sub- stances to medicine and the pharmaceutical industry; patterns of lichen photosynthesis and respiration in relation to different environmental condi- tions; the role of lichens in nitrogen fixation and mineral cycling; geographical patterns exhibited by these widespread symbionts; and the use of lichens as indicators of air pollution. This is a valuable reference for both students and researchers interested in lichenology. T H O M A S H . N A S H I I I is Professor of Plant Biology in the School of Life Sciences at Arizona State University. He has over 35 years teaching experience in Ecology, Lichenology and Statistics, and has taught in Austria (Fulbright Fellowship) and conducted research in Australia, Germany (junior and senior von Humbolt Foundation fellowships), Mexico and South America, and the USA.
    [Show full text]
  • Phylogenetic Reassessment of the Teloschistaceae (Lichen-Forming Ascomycota, Lecanoromycetes)
    mycological research 112 (2008) 528–546 journal homepage: www.elsevier.com/locate/mycres Phylogenetic reassessment of the Teloschistaceae (lichen-forming Ascomycota, Lecanoromycetes) Ester GAYAa,b,*, Pere NAVARRO-ROSINE´Sb, Xavier LLIMONAb, Ne´stor HLADUNb, Franc¸ois LUTZONIa aDepartment of Biology, Duke University, Box 90338, Durham, NC 27708, USA bDepartament de Biologia Vegetal (Unitat Bota`nica), Universitat de Barcelona, Av. Diagonal 645, 08028 Barcelona, Spain article info abstract Article history: The Teloschistaceae is a widespread family with considerable morphological and ecological Received 20 April 2007 heterogeneity across genera and species groups. In order to provide a comprehensive mo- Received in revised form lecular phylogeny for this family, phylogenetic analyses were carried out on sequences 1 October 2007 from the nuclear ribosomal ITS region obtained from 114 individuals that represent virtu- Accepted 15 November 2007 ally all main lineages of Teloschistaceae. Our study confirmed the polyphyly of Caloplaca, Ful- Corresponding Editor: gensia and Xanthoria, and revealed that Teloschistes is probably non-monophyletic. We also H. Thorsten Lumbsch confirm here that species traditionally included in Caloplaca subgenus Gasparrinia do not form a monophyletic entity. Caloplaca aurantia, C. carphinea and C. saxicola s. str. groups Keywords: were recovered as monophyletic. The subgenera Caloplaca and Pyrenodesmia were also poly- Arc phyletic. In the subgenus Caloplaca, the traditionally recognized C. cerina group was recov- Caloplaca ered as monophyletic. Because this study is based solely on ITS, to maximize taxon Fulgensia sampling, the inclusion of phylogenetic signal from ambiguously aligned regions in MP INAASE (recoded INAASE and arc characters) resulted in the most highly supported phylogenetic ITS reconstruction, compared with Bayesian inference restricted to alignable sites.
    [Show full text]
  • Contribution to the Taxonomy and Biodiversity of Crustose Lichens from the Family Teloschistaceae
    School of Doctoral Studies in Biological Sciences University of South Bohemia in České Budějovice Faculty of Science Contribution to the taxonomy and biodiversity of crustose lichens from the family Teloschistaceae Ph.D. Thesis Ivan Frolov Supervisor: Jan Vondrák, Ph.D. Faculty of Science, University of South Bohemia and Institute of Botany of the Czech Academy of Sciences České Budějovice, 2021 This thesis should be cited as: Frolov I., 2021: Contribution to the taxonomy and biodiversity of crustose lichens from the family Teloschistaceae. Ph.D. Thesis Series, No. 5. University of South Bohemia, Faculty of Science, School of Doctoral Studies in Biological Sciences, České Budějovice, Czech Republic, 260 pp. Annotation The PhD thesis is composed of five published papers and one manuscript accepted for publication. The main research goal was the investigation of the taxonomy and diversity of crustose Teloschistaceae in Europe and Northern Asia with special emphasis on the genus Pyrenodesmia . The first paper investigated the delimitation of the genus Pyrenodesmia and its relationships with the closely related Caloplaca haematites and C. xerica groups and some other species. The second paper proposed standardized methods for the measurement of the morphological characters of the crustose Teloschistaceae and suggested a phenotype evaluation process for the delimitation of species that are difficult to phenotypically distinguish. The method was practically employed in the third paper for the separation of three seemingly cryptic species from the genus Pyrenodesmia , which were formally described in the paper. Another new Pyrenodesmia species was described in the fourth paper. Investigations presented in the fifth paper substantially extended the known geographical distribution of several species of crustose Teloschistaceae in Europe and Northern Asia.
    [Show full text]