ÇÀÏβÄÍÀ ÑÏÐÀÂÀ  ÓÊÐÀ¯Í²

ðî çóì³þ òè ÷è — îáåð³ãà

intelligendo

— prohibere

Òîì 7 Âèïóñê 2 2001 ÊȯÂÑÜÊÈÉ ÓͲÂÅÐÑÈÒÅÒ ³ì. ÒÀÐÀÑÀ ØÅÂ×ÅÍÊÀ

ÊÀͲÂÑÜÊÈÉ ÏÐÈÐÎÄÍÈÉ ÇÀÏβÄÍÈÊ

ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÀ ÌÎËÎIJÆÍÀ ÅÊÎËÎò×ÍÀ ˲ÃÀ ÊÀͲÂÑÜÊŠ²ÄIJËÅÍÍß

Ðåäàêö³éíà êîëåã³ÿ: ä.á.í. Ò.Ë. Àíäð³ºíêî, ïðîô. ä.á.í. Þ.Ã. Âåðâåñ, ê.á.í. Â.Ì. Ãðèùåíêî (çàñò. ãîë. ðåäàêòîðà), ïðîô. ä.ã.í. Ì.Ä. Ãðîäçèíñüêèé, ïðîô. ä.á.í. ².Ã. ªìåëüÿíîâ, ä.ã.í. ².Â. Ìåëüíè÷óê, ïðîô. ä.á.í. Ì.Ì. Ìóñ³ºíêî, ïðîô. ä.á.í. Â.À. Ñîëîìàõà, ä.ã.í. Â.Â. Ñòåöþê, ïðîô. ä.ã.í. Â.Ê. Õ³ëü÷åâñüêèé, ê.á.í. Ì.Ã. ×îðíèé (ãîë. ðåäàêòîð), ê.á.í. Â.Ë. Øåâ÷èê, àêàä. ÍÀÍÓ Þ.Ð. Øåëÿã-Ñîñîíêî, ÷ë.-êîð. ÀÏÍ ä.ã.í. Ï.Ã. Øèùåíêî, ïðîô. ä.á.í. Ã.É. Ùåðáàê, ª.Ä. ßáëîíîâñüêà-Ãðèùåíêî (â³äïîâ. ñåêðåòàð)

Êîìï'þòåðíèé ìàêåò — ª.Ä. ßáëîíîâñüêà-Ãðèùåíêî, Â.Ì. Ãðèùåíêî Îáêëàäèíêà — ª.Ä. ßáëîíîâñüêà-Ãðèùåíêî

Àäðåñà ðåäàêö³¿: Address: Êàí³âñüêèé ïðèðîäíèé Kaniv Nature Reserve çàïîâ³äíèê, 19000 Kaniv ì. Êàí³â, Ukraine 19000, ×åðêàñüêà îáë. e-mail: [email protected]

NATURE RESERVES IN UKRAINE

Volume 7 Issue 2 2001

Çàòâåðäæåíî äî äðóêó â÷åíîþ ðàäîþ Êàí³âñüêîãî ïðèðîäíîãî çàïîâ³äíèêà (ïðîòîêîë ¹ 1 â³ä 20.05.2002 ð.).

Æóðíàë âèäàíî ïðè ï³äòðèìö³ Êè¿âñüêîãî åêîëîãî-êóëüòóðíîãî öåíòðó òà Ôîíäó ÌàêÀðòóð³â.

Æóðíàë çàðåºñòðîâàíî ̳í³ñòåðñòâîì ³íôîðìàö³¿ Óêðà¿íè. Ðåºñòðàö³éíå ñâ³òîöòâî ÊÂ-3014. Âèäàºòüñÿ ç 1995 ð.

© "Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³", 2001 © Êàí³âñüêèé ïðèðîäíèé çàïîâ³äíèê, 2001 © "Nature Reserves in Ukraine", 2001 © Kaniv Nature Reserve, 2001 ÇÀÃÀËÜͲ ÏÈÒÀÍÍß ÇÀÏβÄÍί ÑÏÐÀÂÈ

ÑÎÂÐÅÌÅÍÍÛÅ ÒÅÍÄÅÍÖÈÈ Â ÇÀÏÎÂÅÄÍÎÌ ÄÅËÅ ÐÎÑÑÈÈ

Ô.Ð. Øòèëüìàðê Èíñòèòóò ïðîáëåì ýêîëîãèè è ýâîëþöèè èì. À.Í. Ñåâåðöîâà ÐÀÍ

Âûäåëÿÿ ðàçëè÷íûå ïåðèîäû ðàçâèòèÿ çàïî- êèé (çàùèòà ëþäåé îò òåõíîãåííûõ çàãðÿçíåíèé âåäíîãî äåëà â íàøåé ñòðàíå (Øòèëüìàðê, 1996, ïðèçíàåòñÿ âàæíåå îõðàíû ïðèðîäû è åå êîíêðåò- 1997), ìû îòìåòèëè â êà÷åñòâå ïîñëåäíåãî (äåñÿ- íûõ îáúåêòîâ). Ýòîìó ñîäåéñòâóþò òàêæå ñëîæèâ- òîãî ê òîìó âðåìåíè) ýòàïà òîò, êîòîðûé íà÷àëñÿ øàÿñÿ ïðàâîâàÿ íåîïðåäåëåííîñòü, êðèçèñíûå ýêî- â 1992 ã. ñ ìîìåíòà ðàñïàäà ÑÑÑÐ.  äàííîé ðà- íîìè÷åñêèå ÿâëåíèÿ è ÿâíîå îñëàáëåíèå íàøåé áîòå ïðåäïðèíÿòà ïîïûòêà ñóãóáî ïðåäâàðèòåëü- íàóêè, â ÷àñòíîñòè, â îáëàñòè ýêîëîãèè. íî îöåíèòü êàê äîñòèæåíèÿ, òàê è íåäîñòàòêè íà- Åùå íåäàâíî ñóùåñòâåííóþ ðîëü â äåëå îõðàíû øåé çàïîâåäíîé ñèñòåìû â ïðîöåññå åå ðàçâèòèÿ ïðèðîäû èãðàëî îáùåñòâåííîå äâèæåíèå, îäíî âðå- çà ïîñëåäíåå äåñÿòèëåòèå íà îáùåì ôîíå ñîâðåìåí- ìÿ ïðèíÿâøåå ìàññîâûé ðàçìàõ. Îäíàêî ïî ðÿäó íûõ ñîöèàëüíûõ è ýêîëîãè÷åñêèõ ïðîáëåì. ïðè÷èí ñåé÷àñ îíî áóêâàëüíî äåãðàäèðóåò; òðå- Ñåé÷àñ ïðèíÿòî ãîâîðèòü, ÷òî ìû æèâåì â äðó- áóþòñÿ ñåðüåçíûå óñèëèÿ äëÿ åãî îæèâëåíèÿ è ãîé ñòðàíå, â êîòîðîé ñìåíèëèñü íå òîëüêî ïîëè- ïîääåðæêè. Ïðè ýòîì îäèíàêîâî âàæíû êàê ñó- òè÷åñêàÿ ñèñòåìà, íî è îáùåñòâåííîå óñòðîéñòâî, ãóáî ïðàãìàòè÷åñêèå (ýêîíîìè÷åñêèå), òàê è íðàâ- êóäà âõîäèò è âñÿ ïðèðîäîîõðàííàÿ ñèñòåìà ãîñó- ñòâåííî-ìîðàëüíûå àñïåêòû. Îáùåñòâî äîëæíî äàðñòâà, âêëþ÷àÿ îñîáî îõðàíÿåìûå ïðèðîäíûå îñîçíàòü, ÷òî íåîáõîäèìîñòü êîðåííûõ èçìåíåíèé òåððèòîðèè (ÎÎÏÒ), ïåðåäîâûìè ðóáåæàìè êîèõ â åãî âçàèìîîòíîøåíèÿõ ñ ïðèðîäíîé ñðåäîé åñòü ñëóæàò íàøè ãîñóäàðñòâåííûå çàïîâåäíèêè (ÃÇ) ïðîáëåìà ñóùåñòâîâàíèÿ íå òîëüêî ñàìîé ïî ñåáå è íàöèîíàëüíûå ïàðêè (ÍÏ). ßâëÿÿñü íåîòúåìëå- ïðèðîäû, íî è ÷åëîâå÷åñòâà â öåëîì (ýòîò òåçèñ ìîé ÷àñòüþ îáùåñòâà, îíè íå ìîãóò îñòàâàòüñÿ â äîêàçàí òðóäàìè òàêèõ êðóïíåéøèõ îòå÷åñòâåí- ñòîðîíå îò ëþáûõ ïðîèñõîäÿùèõ â íåì èçìåíåíèé. íûõ ìûñëèòåëåé XX â. êàê Â.È. Âåðíàäñêèé, Í.Â. Òàê íàçûâàåìûå “ïîñòñîâåòñêèå” ïðîñòðàíñòâî Òèìîôååâ-Ðåñîâñêèé, À.Ë. ßíøèí, Í.Í. Ìîèñååâ è âðåìÿ õàðàêòåðèçóþòñÿ îòêàçîì îò ïðåæíåãî äèê- è äð.). òàòà ãîñóäàðñòâåííûõ óñòàíîâîê (âëàñòè ÊÏÑÑ), Èòàê, äåÿòåëüíîñòü íàøèõ çàïîâåäíèêîâ, íàöè- îòíîñèòåëüíîé — äî îïðåäåëåííîãî ïðåäåëà — îíàëüíûõ ïàðêîâ è äðóãèõ ÎÎÏÒ íà ìèíóâøåì ãëàñíîñòüþ è ñâîáîäîé ìíåíèé, ñóùåñòâåííûìè ýòàïå ðàçâèâàëàñü íà ôîíå êðóïíåéøèõ èñòîðè÷åñ- ïðåîáðàçîâàíèÿìè â ñôåðå ýêîíîìèêè, ïðàâîïî- êèõ ñîáûòèé è ïåðåìåí. Î÷åíü âàæíûì ñîáûòèåì ðÿäêà è äðóãèõ ôîðì îáùåñòâåííîé æèçíè. ÿâèëîñü ñîçäàíèå â 1988 ã. Ãîñóäàðñòâåííîãî Íåñìîòðÿ íà îáùåèçâåñòíóþ è âåñüìà âûñîêóþ (ÑÑÑÐ) è ðåñïóáëèêàíñêèõ (ÐÑÔÑÐ) Êîìèòåòîâ çíà÷èìîñòü ýêîëîãè÷åñêèõ ïðîáëåì, âíèìàíèå ê ïî îõðàíå ïðèðîäû. Îòìåòèì, ÷òî âîïðîñ î íåîá- íèì â Ðîññèè çà ïîñëåäíèå ãîäû ðåçêî ñíèæåíî. õîäèìîñòè ñîçäàíèÿ â Ðîññèè àâòîðèòåòíîãî ãîñó- Íè Ïðàâèòåëüñòâî ñàìî ïî ñåáå, íè åãî ïðåæíèå äàðñòâåííîãî îðãàíà ïî îõðàíå ïðèðîäû áûë âïåð- ñïåöèàëüíûå îðãàíû (Ãîñêîìýêîëîãèÿ, Ðîñëåñõîç âûå ïîñòàâëåí Ïðèðîäîîõðàíèòåëüíîé êîìèññèåé è äð.) íå â ñîñòîÿíèè áûëè êîíòðîëèðîâàòü ñèòó- Ðóññêîãî ãåîãðàôè÷åñêîãî îáùåñòâà åùå 1916 ã. àöèþ. Âîçìîæíî, ÷òî èìåííî ïî ýòîé ïðè÷èíå îíè Ïîçäíåå íàó÷íàÿ îáùåñòâåííîñòü íåîäíîêðàòíî áûëè â 2000 ã. ëèêâèäèðîâàíû êàê ñàìîñòîÿòåëü- íàñòàèâàëà íà ýòîì ñ ïåðâûõ ëåò óñòàíîâëåíèÿ íûå ïîäðàçäåëåíèÿ, âëèâøèñü â ÷óæåðîäíóþ äëÿ ñîâåòñêîé âëàñòè, ò. å. â òå÷åíèè ïî÷òè 70 ëåò. äåëà îõðàíû ïðèðîäû ãîññèñòåìó Ìèíèñòåðñòâà Ñîñðåäîòî÷åíèå óïðàâëåíèÿ ïî÷òè âñåìè çàïîâåä- ïðèðîäíûõ ðåñóðñîâ ÐÔ (ôàêòè÷åñêè â íåé ïðåä- íèêàìè ñòðàíû â îäíîì ñïåöèàëüíîì ïðèðîäîîõ- ñòàâëåíû ïîäðàçäåëåíèÿ áûâøèõ âåäîìñòâ ãåîëî- ðàííîì âåäîìñòâå (Ìèíýêîëîãèÿ, Ãîñêîìýêîëîãèÿ ãèè è âîäíîãî õîçÿéñòâà). Ñëåäóåò îòìåòèòü, ÷òî ÐÔ) ÿâèëîñü âàæíûì ïîëîæèòåëüíûì ôàêòîðîì, òåì ñàìûì çàâåðøèëñÿ âûäåëåííûé íàìè äåñÿòûé õàðàêòåðèçóþùèì äåÿòåëüíîñòü ÃÇ â 1992–2000 ýòàï (1992–1999 ãã.) è íà÷àëñÿ èíîé (âåñüìà îïàñ- ãã. Ê ÷èñëó îñíîâíûõ óñïåõîâ è äîñòèæåíèé â íûé äëÿ ÃÇ è ÍÏ), ñâÿçàííûé ñ î÷åðåäíûì èçìå- çàïîâåäíîì äåëå çà ýòîò ïåðèîä ìîæíî îòíåñòè íåíèåì âåäîìñòâåííîãî ïîä÷èíåíèÿ ÎÎÏÒ. Ïðè ñëåäóþùèå. ýòîì íàäî ó÷èòûâàòü, ÷òî îñíîâíîå âíèìàíèå, óäå- 1. Çíà÷èòåëüíûé êîëè÷åñòâåííûé ðîñò çàïîâåä- ëÿåìîå ñåé÷àñ îõðàíå îêðóæàþùåé ñðåäû ñî ñòîðî- íîé ñèñòåìû. Åñëè â 1988 ã. â Ðîññèéñêîé Ôåäå- íû ãîñóäàðñòâà, íîñèò ñêîðåå ñàíèòàðíî-ãèãèåíè- ðàöèè èìåëîñü 66 ÃÇ îáùåé ïëîùàäüþ 18,1 ìëí. ÷åñêèé õàðàêòåð, íåæåëè ñîáñòâåííî ýêîëîãè÷åñ- ãà, òî â êîíöå 2000 ã. ýòîò ïîêàçàòåëü äîñòèã çà- Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

âåòíîé öèôðû 100 ïðè îáùåé ïëîùàäè 33,5 ìëí. ËÅÍÈÅ ÂÍÈÌÀÍÈß ÃÎÑÓÄÀÐÑÒÂÀ, ÂÛÐÀ- ãà, ÷òî ñîñòàâëÿåò 1,56 % âñåé òåððèòîðèè ÐÔ. ÇÈÂØÅÅÑß ÏÐÅÆÄÅ ÂÑÅÃÎ Â ÍÅÄÎÑÒÀÒ- Ýòî áûëî îáóñëîâëåíî, êîíå÷íî æå, íå òîëüêî ðàç- ÊÅ ÁÞÄÆÅÒÍÎÃÎ ÔÈÍÀÍÑÈÐÎÂÀÍÈß ÃÇ, ðàáîòêîé ìåòîäèêè ïðîåêòèðîâàíèÿ ÃÇ è íàêîï- ßÂÈËÎÑÜ ÏÅÐÂÎÑÒÅÏÅÍÍÛÌ ÎÒÐÈÖÀ- ëåííûì îïûòîì â ýòîì äåëå, íî è îáùåé äåìîêðà- ÒÅËÜÍÛÌ ÔÀÊÒÎÐÎÌ ÄËß ÍÀØÈÕ ÇÀÏÎ- òèçàöèåé, óïðîùåíèåì ïîðÿäêà ñîãëàñîâàíèè, ïðè- ÂÅÄÍÈÊÎÂ, ÈÑÊÎÍÍÎ ÎÐÈÅÍÒÈÐÎÂÀÍ- íÿòèÿ ðåøåíèé Ïðàâèòåëüñòâà, à òàêæå áûëûì ÍÛÕ ÍÀ ÂÍÅÐÛÍÎ×ÍÛÅ ÎÒÍÎØÅÍÈß. ïîäúåìîì ýêîëîãè÷åñêîé êóëüòóðû îáùåñòâà. Çäåñü ìû íåâîëüíî âûíóæäåíû âñòóïèòü â ïî- 2. Âåñüìà ñóùåñòâåííîå ïîâûøåíèå óðîâíÿ çà- ëîñó äèñêóññèé è ðàçíîãëàñèé. Ñåé÷àñ óæå íå òî- êîíîäàòåëüíîé è ïðàâîâîé áàçû çàïîâåäíîãî äåëà, ëüêî îòäåëüíûå íàøè îïïîíåíòû, íî è ðÿä îôèöè- îñîáåííî â ÷àñòè îõðàíû è ñîáëþäåíèÿ ðåæèìà àëüíûõ äåÿòåëåé íàïðÿìóþ ãîâîðÿò îá “àðõàèçìå” ÃÇ. Çàìåòíûì ïðîðûâîì â ýòîé îáëàñòè ÿâèëñÿ è “îòñòàëîñòè” ïðåæíèõ êëàññè÷åñêèõ îòå÷åñòâåí- Ôåäåðàëüíûé Çàêîí “Îá îñîáî îõðàíÿåìûõ ïðè- íûõ ïðåäñòàâëåíèé â îáëàñòè çàïîâåäíîãî äåëà, î ðîäíûõ òåððèòîðèÿõ” (íåñìîòðÿ íà âñå ïðèñóùèå “ïðîòèâîïîñòàâëåíèè çàïîâåäíèêîâ ñîöèóìó” ýòîìó äîêóìåíòó íåäîñòàòêè), à òàêæå ðÿä ïîäçà- (Ñòåïàíèöêèé, 2000 è äð.), î íåîáõîäèìîñòè ïîë- êîííûõ è ïðî÷èõ ïðàâîâûõ àêòîâ (Ñòåïàíèöêèé, íîãî âíåäðåíèÿ ÃÇ â ñòðóêòóðó ñîâðåìåííîãî îá- 2001 è äð., ïðè÷åì ìîæíî ïîä÷åðêíóòü áîëüøîé ùåñòâà íà ñîîòâåòñòâóþùèõ âðåìåíè îñíîâàíèÿõ ëè÷íûé âêëàä ýòîãî àâòîðà, êîòîðûé äî íåäàâíå- (ò. å. ñóãóáî “ðûíî÷íûõ”) è ò. ä. Îòñþäà èäóò ãî âðåìåíè áûë îôèöèàëüíûì ðóêîâîäèòåëåì ÃÇ òàêèå ÿâíî íåãàòèâíûå íà íàø âçãëÿä ïðîöåññû â ñîîòâåòñòâóþùåì âåäîìñòâå è ÿâëÿåòñÿ ïðèçíàí- êàê ñìåíà çíà÷èìîñòè çàïîâåäíûõ ïðèîðèòåòîâ, íûì àâòîðèòåòîì â äàííîé ñôåðå). êîãäà íà ïåðâîå ìåñòî âûõîäèò íå íàó÷íàÿ, à ïðî- 3. Îïðåäåëåííîå ïîâûøåíèå óðîâíÿ íàó÷íûõ ñâåòèòåëüñêàÿ è îáùåñòâåííàÿ èõ äåÿòåëüíîñòü, ðàçðàáîòîê â ÃÇ, ÷òî ñâÿçàíî ãëàâíûì îáðàçîì ñ îòêàç îò íàöèîíàëüíûõ ðîññèéñêèõ òðàäèöèé â îáùèì ðàçâèòèåì íàó÷íî-òåõíè÷åñêîãî ïðîãðåññà, ïîëüçó ïðèâíåñåííûõ çàïàäíûõ (ïðåæäå âñåãî — ïðåæäå âñåãî — êîìïüþòåðèçàöèåé, âíåäðåíèåì ñåâåðîàìåðèêàíñêèõ), ïðèâëå÷åíèå òàêèõ “íåêîð- ýëåêòðîííûõ ñðåäñòâ ñâÿçè, ÷òî ïîçâîëèëî ïåðåéòè ðåêòíûõ” äëÿ çàïîâåäíîãî äåëà òèïè÷íî ïîòðåáè- íà êà÷åñòâåííî èíîé óðîâåíü ïîëó÷åíèÿ è ñáîðà òåëüñêèõ ïðèåìîâ êàê êîììåð÷åñêèé òóðèçì, ñòûä- ðàçëè÷íîé íàó÷íîé èíôîðìàöèè (íàïðèìåð, ãåî- ëèâî ìàñêèðóþùèéñÿ ôèãîâîé ïðèñòàâêîé “ýêî”, èíôîðìàöèîííàÿ ñèñòåìà (ÃÈÑ) è äð.). Èñïîëü- ðåêëàìîé è ò. ï. Ïå÷àëüíåå âñåãî çäåñü òîò ôàêò, çîâàíèå ñîâðåìåííîé òåõíèêè (àâèàöèÿ, ñíåãîõî- ÷òî åùå â ñåðåäèíå 1990-õ ãã. íà âñå ýòî ñìîòðåëè äû) âî ìíîãèõ ñëó÷àÿõ îáëåã÷èëî âûïîëíåíèå êàê íà ïîëîñó âðåìåííûõ òðóäíîñòåé â öåëÿõ íå- ïîëåâûõ íàó÷íûõ èññëåäîâàíèé. Ìíîãèå ÃÇ óïðî- îáõîäèìîñòè ÂÛÆÈÂÀÍÈß, îïðàâäûâàÿñü òåì, ÷èëè êîíòàêòû ñî ñòîðîííèìè íàó÷íûìè ó÷ðåæ- ÷òî ïðèõîäèòüñÿ ïîñòóïàòüñÿ, ìîë, “êîå-ãäå è êîå- äåíèÿìè. ÷åì” ëèøü ðàäè ñîõðàíåíèÿ ãëàâíîãî — ñàìîé ïî 4. Íåñìîòðÿ íà îòñóòñòâèå ó ãîñóäàðñòâåííûõ ñåáå çàïîâåäíîñòè. Íî, êàê ýòî ÷àùå âñåãî áûâà- îðãàíîâ è âåäîìñòâ ïîñòîÿííûõ ñïåöèàëèçèðîâàí- åò, ïîñòåïåííî ñëîâíî ñàìî ñîáîé çàáûëîñü ïðî íûõ èçäàíèé ïî çàïîâåäíîìó äåëó (ìû íå ãîâîðèì “ãëàâíîå”, îñòàëàñü ëèøü òåêóùàÿ ñóåòà ñóåò, çà- çäåñü îá ïóáëèêàöèÿõ â ñèñòåìå ÐÀÍ, à òàêæå ãà- íèìàòüñÿ êîòîðîé îêàçàëîñü ãîðàçäî èíòåðåñíåå è çåòíûõ), ýòîò íåäîñòàòîê îò÷àñòè âîñïîëíÿåòñÿ ÷åò- âûãîäíåå, ÷åì ïðîñòî çàïîâåäíûì äåëîì. êî íàëàæåííîé òåêóùåé èíôîðìàöèåé â áþëëåòå- Íàïîìíèì, ÷òî êàæäàÿ ïàëêà î äâóõ êîíöàõ. íÿõ “Çàïîâåäíèêè è íàöèîíàëüíûå ïàðêè”, “Îõðà- Áûëî áû íåâåðíûì, â ÷àñòíîñòè, ðóãàòü ðàçâèâøè- íà äèêîé ïðèðîäû” è ðÿäå äðóãèõ. Õîòÿ è ñ òðó- åñÿ â 1990-õ ãã. îáøèðíûå êîíòàêòû ñ Çàïàäîì, äîì, îñóùåñòâëÿåòñÿ òàêæå è íåêîå êíèãîèçäàíèå. îòêàçàòüñÿ îò ïîìîùè ìåæäóíàðîäíûõ ôîíäîâ, Åñëè óêàçàííûå ïóíêòû ìîãóò áûòü îáîçíà÷å- ìíîãî÷èñëåííûõ ãðàíòîâ, èãðàþùèõ áîëüøóþ ðîëü íû çíàêîì “ïëþñ” áåç ñóùåñòâåííûõ îãîâîðîê, òî â íàó÷íîé ðàáîòå áîëüøèíñòâà çàïîâåäíèêîâ, îò äàëüíåéøèé ïåðå÷åíü íîñèò äâîéñòâåííûé õàðàê- ñòîëü ÷àñòûõ è ñîáëàçíèòåëüíûõ ïîåçäîê çà ðó- òåð; êàê îáû÷íî è áûâàåò â æèçíè, “áëàãî ñìåøà- áåæ è ò. ä. Ìû îòíþäü íå õîòèì ïðèáåãàòü ê äî- íî ñî çëîì...” Íàïðèìåð, íà ôîíå ñîöèàëüíûõ âîäàì ðàçëè÷íûõ ðåòðîãðàäîâ è ïñåâäîïàòðèîòîâ, ïðåîáðàçîâàíèé áûëà ðàçâÿçàíà ëè÷íîñòíàÿ èíè- âèäÿùèõ âîêðóã ñåáÿ îäíèõ òîëüêî âðàãîâ, âïëîòü öèàòèâà êàê ðóêîâîäèòåëåé, òàê è íàó÷íûõ ñî- äî ìàñîíîâ è ñèîíèñòîâ. Íî íåëüçÿ çàáûâàòü ïðî òðóäíèêîâ ÃÇ.  ñòàëèíñêèå âðåìåíà äàæå äèðåê- êîðåííûå îòëè÷èÿ Ðîññèè è åå íàðîäà îò ðàçâè- òîð çàïîâåäíèêà áóêâàëüíî íå ìîã ãâîçäÿ âáèòü òûõ ñòðàí Çàïàäà, ïðî íàø ðîññèéñêèé “ìåíòàëè- áåç ðàçðåøåíèÿ Ìîñêâû è áûë ñâÿçàí ïî ðóêàì è òåò” è íàöèîíàëüíûå îñîáåííîñòè, íåëüçÿ ìåõà- íîãàì ñòðîæàéøåé ôèíàíñîâîé è äèñöèïëèíàðíîé íè÷åñêè ïåðåíîñèòü ê íàì çàðóáåæíûé îïûò è îòâåòñòâåííîñòüþ è îò÷åòíîñòüþ.  ïåðèîä ò. í. íðàâû â ïðèðîäîîõðàííîé ñôåðå. Ó íàñ ðàçíûå “çàñòîÿ” ìíîãèå ÃÇ (îñîáåííî ñèñòåìû ÌÑÕ îòíîøåíèÿ è ê ïðèðîäå, è ê äåéñòâóþùèì çàêî- ÑÑÑÐ) ôèíàíñèðîâàëèñü äîâîëüíî îáèëüíî, íî íàì, ñàìîå æå ãëàâíîå çàêëþ÷àåòñÿ â òîì, ÷òî çà- âñå â íèõ äåëàëîñü, êàê è ïðåæäå, ëèøü ïî óêàçêå ïîâåäíèêè Ðîññèè ñòîÿò íå íèæå, à ÂÛØÅ åäâà ñâåðõó. Ñåé÷àñ ïîëîæåíèå êàðäèíàëüíî èçìåíè- ëè íå âñåõ ïðåäëàãàåìûõ íàì ïðèìåðîâ, îíè ñàìè ëîñü, îäíàêî ýòî îáóñëîâëåíî íå ñòîëüêî “ñâîáî- äîëæíû ÿâëÿòüñÿ îáðàçöàìè äëÿ èíûõ, à íå êîïè- äîé ðóê”, ñêîëüêî íåõâàòêîé ãîññðåäñòâ. ÎÑËÀÁ- ðîâàòü èõ. 2 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

Ðàçðàñòàíèå çàïîâåäíîé ñèñòåìû è áóðíàÿ èíè- çàïîâåäíèêîâ ó÷èëè òîìó, êàê íàäî çàðàáàòûâàòü öèàòèâà íà ìåñòàõ ïðè ÿâíîì îñëàáëåíèè ôåäå- äåíüãè, à íàöèîíàëüíûå ïàðêè, ðåãóëÿðíî ïîëó- ðàëüíîãî öåíòðà ïðèâåëà ê ñâîåãî ðîäà “öåíòðî- ÷àÿ áþäæåòíûå ïîääåðæêè, ñåáÿ ýòèì âîâñå íå áåæíûì ÿâëåíèÿì”, êîãäà ìíîãèå ðåãèîíàëüíûå îçàäà÷èâàëè (íà ñàìîì æå äåëå ÍÏ íå òîëüêî îáÿ- ïîäðàçäåëåíèÿ æåëàþò ëèøü ïîëó÷àòü ñâåðõó áþä- çàíû ïîëó÷àòü ïðÿìûå äîõîäû îò ðàçíûõ ôîðì æåòíûå ñðåäñòâà, íå óòðóæäàÿ ñåáÿ íè ñîáëþäå- òóðèçìà è ïðèðîäîïîëüçîâàíèÿ, íî äàæå ìîãëè íèåì ðîññèéñêîãî çàêîíîäàòåëüñòâà, íè ðåãóëÿð- áû äåëèòüñÿ èìè ñî ñòðîãî áþäæåòíûìè çà- íîé îò÷åòíîñòüþ, ÷óâñòâóÿ ñåáÿ ïî÷òè “â ñâîáîä- ïîâåäíèêàìè). íîì ïîëåòå”. Ëèøü îãðîìíûìè óñèëèÿìè âåäîì-  ðåçóëüòàòå âñåãî ýòîãî äîëãîæäàííûå íàöèî- ñòâó åùå óäàåòñÿ îñóùåñòâëÿòü (è òî âåñüìà îòíî- íàëüíûå ïàðêè îêàçàëèñü äëÿ íàøèõ ÃÇ ñâîåîá- ñèòåëüíî!) êàêîå-òî ðóêîâîäñòâî. Èç-çà ôèíàíñî- ðàçíûì “òðîÿíñêèì êîíåì”, èáî îíè íå ïðèíÿëè âûõ è îðãàíèçàöèîííûõ òðóäíîñòåé ïðèõîäèòüñÿ íà ñåáÿ óäàðû àãðåññèâíî-êîììåð÷åñêîãî “ýêîòó- ñâåðòûâàòü íåêîòîðûå öåíòðàëüíûå óñàäüáû è ñòà- ðèçìà”, íî, íàïðîòèâ, ðàñïðîñòðàíèëè ýòî áåäñòâèå öèîíàðû, ïåðåõîäèòü íà “âàõòîâûå” ìåòîäû îõðà- (äëÿ æèâîé ïðèðîäû) íà çàïîâåäíèêè, ÷òî ïðîòè- íû è íàó÷íûõ èññëåäîâàíèé, ÷òî ÿâíî ïðîòèâîïî- âîðå÷èò çàêîíîäàòåëüñòâó, èáî òóðèçì  ËÞÁÛÕ êàçàíî äëÿ ÃÇ. ÅÃÎ ÔÎÐÌÀÕ ÿâëÿåòñÿ âèäîì õîçÿéñòâåííîé Äî ñèõ ïîð ðå÷ü øëà òîëüêî î íàøèõ çàïîâåä- äåÿòåëüíîñòè, êîòîðàÿ äîëæíà â çàïîâåäíèêàõ íèêàõ, òîãäà êàê ñèñòåìà íàöèîíàëüíûõ ïàðêîâ â ïîëíîñòüþ ïðåêðàùàòüñÿ. Äðóãîé âîïðîñ, ÷òî â Ðîññèéñêîé Ôåäåðàöèè ñòàëà ðàçâèâàòüñÿ ëèøü ñ ðåàëüíîñòè ýòî òðåáîâàíèå íå ìîãëî â ïîëíîé ìåðå íà÷àëà 1980-õ ãã., îíà ïî ñåé äåíü çíà÷èòåëüíî ðåàëèçîâàòüñÿ íèêîãäà è íèãäå. Âî âñåõ áåç èñ- óñòóïàåò çàïîâåäíèêàì è â ÷èñëå, è ïî ïëîùàäè. êëþ÷åíèÿ çàïîâåäíèêàõ ÿâíî èëè òàéíî âû- Íåò íåîáõîäèìîñòè ïîäðîáíî ðàçúÿñíÿòü çäåñü äåëÿëèñü îïðåäåëåííûå ó÷àñòêè äëÿ îáåñïå÷åíèÿ ïðèíöèïèàëüíûå ðàçëè÷èÿ íàøèõ çàïîâåäíèêîâ ýëåìåíòàðíîé æèçíåäåÿòåëüíîñòè ðàáîòàþùèõ â è ïàðêîâ, îòðàæåííûå êàê â çàêîíîäàòåëüñòâå, òàê íèõ ëþäåé (ñåíîêîøåíèå, âûïàñ ñêîòà, ñáîð äèêî- è â ðåàëüíîé æèçíè, ïîä÷åðêíåì ëèøü ãëàâíîå. ðîñîâ, ðûáíàÿ ëîâëÿ è ò. ä.). Îòêàçàâøèñü îò îôè- ÍÏ ïðåäíàçíà÷åíû äëÿ ÎÁÙÅÍÈß ËÞÄÅÉ Ñ öèàëüíîãî çîíèðîâàíèÿ çàïîâåäíèêîâ (êðîìå íå- ÏÐÈÐÎÄÎÉ, òîãäà êàê â çàïîâåäíèêàõ ýòî â êîòîðûõ áèîñôåðíûõ), çàêîíîäàòåëü ðàçðåøàë ïðèíöèïå âîîáùå íåäîïóñòèìî. Ïðèðîäîîõðàííûé òàêèå íàðóøåíèÿ, îòðàæàåìûå â èíäèâèäóàëüíûõ ñòàòóñ ÍÏ íà ïîðÿäîê íèæå çàïîâåäíîãî, çà èñ- ïîëîæåíèÿõ. Ñëîæíåå îáñòîÿëî äåëî ñ îáÿçà- êëþ÷åíèåì îòäåëüíûõ ó÷àñòêîâ èëè çîí. Äëÿ çà- òåëüíûì âûäåëåíèåì àáñîëþòíî çàïîâåäíûõ ó÷àñò- ïîâåäíèêîâ ïðèîðèòåòíûì â èõ äåÿòåëüíîñòè äîë- êîâ, ãäå îôèöèàëüíî çàïðåùàëîñü êàêîå-ëèáî âìå- æíî áûòü íàó÷íîå íàïðàâëåíèå, à â ïàðêàõ — øàòåëüñòâî ÷åëîâåêà (âïëîòü äî íàó÷íûõ èññëåäî- ïðîñâåòèòåëüñêîå.  òî æå âðåìÿ ìû íå ðàç ïîä- âàíèé). Ïî ýòîìó ïîâîäó áûëî î÷åíü ìíîãî ñïî- ÷åðêèâàëè, ÷òî îáùåñòâåííàÿ çíà÷èìîñòü ÍÏ â ðîâ, à â Çàêîíå îá ÎÎÏÒ 1995 ã. âûäåëåíèå òàêèõ íàøå âðåìÿ âûøå ïî ñðàâíåíèþ ñ ÃÇ, ïîýòîìó òåððèòîðèé ëèøü ìèëîñòèâî “äîïóñêàåòñÿ” (áåç ðîñò èõ ñåòè äîëæåí èäòè îïåðåæàþùèìè òåìïàìè îáÿçàòåëüíîñòè!). Òàêèì îáðàçîì çàïîâåäíèêè (íà ñàìîì äåëå ýòîãî íå ïðîèñõîäèò, îãðîìíûå (îñîáåííî áèîñôåðíûå) â íàñòîÿùåå âðåìÿ îêàçà- òåððèòîðèè Ñèáèðè, Àðêòèêè è Äàëüíåãî Âîñòîêà ëèñü ïî ñóùåñòâó îòêðûòûìè äëÿ ðàçëè÷íûõ ôîðì íå èìåþò íàöèîíàëüíûõ ïàðêîâ). àêòèâíîãî õîçÿéñòâåííîãî âîçäåéñòâèÿ. Íàäî òàê- Ê ñîæàëåíèþ, íàøè ïðèðîäîîõðàííûå âåäîì- æå ó÷èòûâàòü, ÷òî î÷åíü ìíîãèå çàïîâåäíèêè ïî ñòâà è êðîâíî ñâÿçàííûå ñ íèìè îáùåñòâåííûå ñóùåñòâó çàìåíÿëè (èëè “ïîäìåíÿëè”) îòñóòñòâî- îðãàíèçàöèè (áëàãîòâîðèòåëüíûå ôîíäû, ðàçëè÷- âàâøèå â ñòðàíå íàöèîíàëüíûå ïàðêè (“Ñòîëáû”, íûå “öåíòðû” è ò. ï.) ïî÷òè ñ ìîìåíòà ñâîåãî âîç- Òåáåðäà, ÷àñòè÷íî — Êàâêàçñêèé, Àëòàéñêèé è íèêíîâåíèÿ âçÿëè êðàéíå îïàñíûé êóðñ íà “ÊÎÍ- äð.), à íåêîòîðûå èç ÃÇ áûëè ïðåâðàùåíû â ñâî- ÂÅÐÃÅÍÖÈޔ íàøèõ çàïîâåäíèêîâ ñ íàöèî- åîáðàçíûå “õîçÿéñòâà íà ïðèðîäó” (íàèáîëåå ÿð- íàëüíûìè ïàðêàìè, ÷åìó âåñüìà àêòèâíî ñîäåé- êèé ïðèìåð òîìó — Âîðîíåæñêèé ÃÇ. Ïîýòîìó ñòâîâàëè âñåâîçìîæíûå çàðóáåæíûå êîíòàêòû. Ýòî òåîðåòè÷åñêè îí ìîã áû ñòàòü çàïîâåäíûì ó÷àñò- ïðîÿâèëîñü áóêâàëüíî âî âñåì — è â òåêóùåé êîì áóäóùåãî íàöïàðêà “Óñìàíñêèé áîð”, òàêæå ðàáîòå âåäîìñòâ (õîòÿ íàöèîíàëüíûå ïàðêè äî êàê çàïîâåäíèê “Áðÿíñêèé ëåñ” — òàêèì æå ó÷àñò- íåäàâíåãî âðåìåíè ïîä÷èíÿëèñü Ðîñëåñõîçó, à íå êîì îäíîèìåííîãî íàöèîíàëüíîãî ïàðêà ïî âñåé Ãîñêîìýêîëîãèè), è â îáùåñòâåííî-ïðîñâåòèòåëü- òåððèòîðèè ýòîãî ëåñíîãî ìàññèâà). ñêîé ðàáîòå, è â èíôîðìàòèêå. Íåñêîëüêî óïðî- Ìû ñ÷èòàåì íûíåøíèå òåíäåíöèè ñëèÿíèÿ ôóí- ùàÿ ñèòóàöèþ, ìîæíî ñêàçàòü, ÷òî ðàñïîëîæåííûå êöèé è ïðåðîãàòèâ ãîñçàïîâåäíèêîâ è íàöèî- ïî ñîñåäñòâó äðóã ñ äðóãîì çàïîâåäíèêè è íàöèî- íàëüíûõ ïàðêîâ ÃËÀÂÍÎÉ ÓÃÐÎÇÎÉ ÇÀÏÎ- íàëüíûå ïàðêè â íà÷àëå 1990-õ ãã. â ðåçóëüòàòå ÂÅÄÍÎÌÓ ÄÅËÓ ÐÎÑÑÈÈ. Îíà ÿâëÿåòñÿ ñëåä- òàêîé “ãîññòðàòåãèè” êàê áû ïîìåíÿëèñü ðîëÿìè: ñòâèåì íå ñòîëüêî îáùåñòâåííî-ñîöèàëüíîé ëîì- çàïîâåäíèêè ñòàëè çàìàíèâàòü ê ñåáå òóðèñòîâ êè, ñêîëüêî ìîðàëüíî-íðàâñòâåííîé äåôîðìàöèè (îñîáåííî èíîñòðàííûõ), òîãäà êàê íàöïàðêè ñòà- íàøåãî îáùåñòâà íà ôîíå ïåðåõîäíî-êðèçèñíîãî âèëè ïîïåðåê âñåõ ñâîèõ äîðîã øëàãáàóìû è ïè- ïåðèîäà è â ðåçóëüòàòå äëèòåëüíîãî ïðåîáëàäà- ñàëè àíøëàãè ñî ñòðîãèìè çàïðåòàìè... Íà ñïåöè- íèÿ ëîæíûõ èäåîëîãè÷åñêèõ óñòàíîâîê, èçáàâëå- àëüíûõ ñåìèíàðàõ è ñîâåùàíèÿõ ðóêîâîäèòåëåé íèå îò êîòîðûõ íå ìîæåò ñâåðøèòüñÿ ðàçîì, äëÿ 3 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

ýòîãî òðåáóåòñÿ ñìåíà ïîêîëåíèé. Ãëàâíûé æå ïà- îò ïðàâäû è äîáðî îò çëà. Îäíàêî íå òîëüêî èí- ðàäîêñ ñîñòîèò â òîì, ÷òî çàïîâåäíàÿ íàøà ñèñòå- äèâèä, íî è îáùåñòâî â öåëîì, è òàêèå åãî ÿ÷åéêè ìà åñòü îäíî èç íåìíîãèõ ïîäëèííûõ äîñòèæåíèé êàê çàïîâåäíèêè èëè íàöèîíàëüíûå ïàðêè ñïîñîá- ñîâåòñêîãî ïåðèîäà, ïîýòîìó åå ñâîåîáðàçíîå “ðàç- íû îòäåëèòü çàäà÷è “ïëàíîâîãî âûæèâàíèÿ” îò ìûâàíèå”, íàáëþäàåìîå â íàñòîÿùåå âðåìÿ, ìîæåò ñòîëü âûñîêèõ, õîòÿ è ïîêà íåäîñòèæèìûõ èäå- ðàññìàòðèâàòüñÿ êàê èñòîðè÷åñêè ïðåäîïðåäåëåí- àëîâ ïîäëèííîé çàïîâåäíîñòè — åäèíñòâåííîé ðå- íûé ïðîöåññ, õîòÿ è ÿâíî îòðèöàòåëüíûé. Ìîæíî àëüíîé ëþäñêîé óñòóïêîé íàøåé ìíîãîñòðàäàëü- íàäåÿòüñÿ ëèøü íà çäîðîâûé êîíñåðâàòèçì êàê íîé ïðèðîäå. âñåé ýòîé ñèñòåìû â öåëîì, òàê è ðÿäà ðàáîòàþ- ùèõ â íåì ëèö, èñêðåííå ïðåäàííûõ èäåàëàì çàïî- Ëèòåðàòóðà âåäíîãî äåëà. Íàïîìíèì ñëîâà îäíîãî èç ìûñëèòåëåé ïðî- Ñòåïàíèöêèé Â.Á. (2000): Äåÿòåëüíîñòü ãîñóäàðñòâåííûõ øëîãî î òîì, ÷òî èäåàëû ñóùåñòâóþò íå äëÿ ðåàëü- ïðèðîäíûõ çàïîâåäíèêîâ íà ñîâðåìåííîì ýòàïå: êîíöåï- òóàëüíûé àñïåêò. - Ìàò-ëû ñåìèíàðà-ñîâåù. äèðåêòîðîâ íîãî èõ äîñòèæåíèÿ, íî ëèøü óêàçûâàþò âåðíîå ãîñóäàðñòâåííûõ ïðèðîäíûõ çàïîâåäíèêîâ Ðîññèè. “Îðãà- íàïðàâëåíèå äâèæåíèþ îáùåñòâåííîé ìûñëè.  íèçàöèÿ äåÿòåëüíîñòè ãîñóäàðñòâåííûõ ïðèðîäíûõ çàïî- ïîâñåäíåâíîé æèçíè ÷åëîâåê îçàáî÷åí ïðåæäå âñå- âåäíèêîâ Ðîññèè íà ñîâðåìåííîì ýòàïå”. 20-26 íîÿáðÿ ãî ëè÷íûì ïðåóñïåâàíèåì (èëè âûæèâàíèåì), íî 2000 ã. Êðàñíàÿ Ïîëÿíà. 5-28 Øòèëüìàðê Ô.Ð. (1996): Èñòîðèîãðàôèÿ ðîññèéñêèõ çàïî- âñå æå — â îòëè÷èå îò âñåõ èíûõ æèâîòíûõ — ó âåäíèêîâ. Ì.: Ëîãàòà. 1-340. íåãî ñóùåñòâóåò ñâîÿ ÄÓÕÎÂÍÎÑÒÜ, îí îáðàùà- Øòèëüìàðê Ô.Ð. (1997): Ýòàïû ðàçâèòèÿ çàïîâåäíîãî äåëà åò âçîð ê íåáó, äóìàåò î áóäóùåì ñâîåì è ñâîèõ Ðîññèè â XX âåêå. - Ïðîáëåìû ñîõðàíåíèÿ è îöåíêè ñî- ñòîÿíèÿ ïðèðîäíûõ êîìïëåêñîâ è îáúåêòîâ. Ìàò-ëû íà- ïîòîìêîâ, èíîé ïîñåùàåò õðàì, èíîé óåäèíÿåòñÿ ó÷íî-ïðàêòè÷. êîíôåð. Âîðîíåæñêîãî áèîñôåðíîãî çàïî- íà ëîíå ïðèðîäû; ëèøü ëþäÿì äàíî îòëè÷àòü ëîæü âåäíèêà. Âîðîíåæ. 1-22.

Î ÍÅÎÁÕÎÄÈÌÎÑÒÈ ÂÇßÒÈß ÏÎÄ ÎÕÐÀÍÓ ÑÂßÙÅÍÍÛÕ (ÊÓËÜÒÎÂÛÕ) ÏÐÈÐÎÄÍÛÕ ÎÁÚÅÊÒÎÂ

Â.Å. Áîðåéêî Êèåâñêèé ýêîëîãî-êóëüòóðíûé öåíòð

 Ðîññèè, Óêðàèíå, äðóãèõ ñòðàíàõ ÑÍà ñóùå- “íàðîäíîé îõðàíû” ñî ñòîðîíû ìåñòíîãî íàñåëå- ñòâóåò ìíîæåñòâî ïðèðîäíûõ îáúåêòîâ, èìåþùèõ íèÿ, áûëè óíè÷òîæåíû â ðåçóëüòàòå õîçÿéñòâåí- äóõîâíîå è ðåëèãèîçíîå çíà÷åíèå â êà÷åñòâå îñî- íûõ ìåðîïðèÿòèé (ðóáêà ëåñà, ñòðîèòåëüñòâî äî- áûõ ñâÿùåííûõ òåððèòîðèé, îáúåêòîâ ïðåáûâà- ðîã, ãåîëîãîðàçâåäî÷íûå ðàáîòû è ò. ä.). íèÿ áîãà, áîæåñòâà, äóõîâ, îáëàäàþùèå ñâåðõúåñ- Ñëåäóåò îòìåòèòü, ÷òî â ðÿäå ðåãèîíîâ ñòðàí òåñòâåííûìè ñâîéñòâàìè. Êàê ïðàâèëî, ê òàêèì ÑÍà åùå ñîõðàíèëîñü çíà÷èòåëüíîå êîëè÷åñòâî îáúåêòàì îòíîñÿòñÿ èñòî÷íèêè (ðîäíèêè, ôîíòà- ñâÿùåííûõ ïðèðîäíûõ îáúåêòîâ. Òîëüêî â îäíîì íû, êîëîäöû), îòäåëüíûå äåðåâüÿ, ðîùè, êàìíè, Êåíîçåðñêîì íàöèîíàëüíîì ïàðêå (Àðõàíãåëüñêàÿ ðåæå — îçåðà, ñêàëû, ïåùåðû, ãîðû, ðåêè, îñòðî- îáëàñòü, Ðîññèÿ) ñïåöèàëèñòàìè âûÿâëåíî áîëåå âà. Ýòè îáúåêòû ïî÷èòàþòñÿ íå òîëüêî ÿçû÷íèêà- 40 ñâÿùåííûõ ðîù. Äåñÿòêè ñâÿùåííûõ ðîù è ìè, íî è õðèñòèàíàìè, ìóñóëüìàíàìè, áóääèñòà- èñòî÷íèêîâ èìåþòñÿ â Íèæåãîðîäñêîé, Êèðîâñêîé ìè. ×àñòî îäèí ïðèðîäíûé îáúåêò ÿâëÿåòñÿ ñâÿ- îáëàñòÿõ, Óäìóðòèè. Ìîëîäûì êðûìñêèì èññëå- ùåííûì äëÿ ïðåäñòàâèòåëåé ñðàçó íåñêîëüêèõ ðå- äîâàòåëåì È. Êîâàëåíêî â Êðûìó âûÿâëåíî íå- ëèãèé. ñêîëüêî ñâÿùåííûõ äåðåâüåâ, îäíà ñâÿùåííàÿ ðî- Öåííîñòü ñâÿùåííûõ ïðèðîäíûõ îáúåêòîâ çà- ùà, 20 ñâÿùåííûõ èñòî÷íèêîâ, à òàêæå äåñÿòêè êëþ÷àåòñÿ íå òîëüêî â ýêîëîãè÷åñêèõ, ãåîëîãè÷åñ- ñâÿùåííûõ ïåùåð, ñêàë è ãîð. Ïî ïðèáëèçèòåëü- êèõ, áèîëîãè÷åñêèõ, ýñòåòè÷åñêèõ, íî è êóëüòóð- íûì îöåíêàì ñïåöèàëèñòîâ Êèåâñêîãî ýêîëîãî- íûõ, äóõîâíûõ, ðåëèãèîçíûõ, ñèìâîëè÷åñêèõ, ýòè- êóëüòóðíîãî öåíòðà, â êàæäîì àäìèíèñòðàòèâíîì ÷åñêèõ àñïåêòàõ. Ïîýòîìó îõðàíà òàêîãî ñâÿùåí- ðàéîíå Óêðàèíñêîãî Ïîëåñüÿ èìååòñÿ ïî íåñêîëü- íîãî ïðèðîäíîãî îáúåêòà ïðåäïîëàãàåò çàùèòó íå êî ñâÿùåííûõ èñòî÷íèêîâ. Ê ñîæàëåíèþ, ïðàê- òîëüêî åãî ïðèðîäíûõ ñâîéñòâ, íî è çàùèòó è óâà- òè÷åñêè âñå îíè, êàê è â Êðûìó, íå âçÿòû ïîä æåíèå îñîáîãî äóõà ìåñòíîñòè, ñòîëü ïî÷èòàåìîãî îõðàíó ãîñóäàðñòâà. è âàæíîãî äëÿ ìåñòíîãî íàñåëåíèÿ. Ê ñîæàëåíèþ, ìíîãèå îáëàñòíûå óïðàâëåíèÿ Ê ñîæàëåíèþ, áîëåå ïîëóâåêà îôèöèàëüíîå çà- óêðàèíñêîãî Ìèíýêîðåñóðñîâ ïðîòèâÿòñÿ çàïîâå- ïîâåäíîå äåëî ïî òåì èëè èíûì (÷àñòî ïîëèòè÷åñ- äàíèþ ñâÿùåííûõ ïðèðîäíûõ îáúåêòîâ, îáúÿñíÿÿ êèì) ïðè÷èíàì íå îáðàùàëî âíèìàíèÿ íà çàùèòó ñâîè äåéñòâèÿ íåæåëàíèåì çàíèìàòüñÿ îõðàíîé ñâÿùåííûõ ïðèðîäíûõ îáúåêòîâ.  ðåçóëüòàòå îáúåêòîâ, èìåþùèõ ìàëóþ ïëîùàäü.  ñâÿçè ñ ìíîãèå èç íèõ, íåñìîòðÿ íà íåêîòîðûé óðîâåíü ýòèì ìíå âèäèòñÿ íåîáõîäèìûì ðàññûëêà ïî îá-

4 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

ëóïðàâëåíèÿì Ìèíýêîðåñóðñîâ ñïåöèàëüíîãî èí- ñòðóêòèâíîãî ïèñüìà çà ïîäïèñüþ ìèíèñòðà ñ óêà- Êíèæêîâà ïîëèöÿ çàíèåì ïîääåðæêè äåéñòâèé ïî çàïîâåäàíèþ ñâÿ- ùåííûõ êðèíèö è äðóãèõ êóëüòîâûõ ïðèðîäíûõ Âèéøëè ç äðóêó: îáúåêòîâ. Ïàðàëëåëüíî äîëæíà ïðîâîäèòüñÿ ñïåöèàëüíàÿ • Íàó÷íûå èññëåäîâàíèÿ â çàïîâåäíèêàõ è íàöè- ðàáîòà ñ ëþäüìè èç ÷èñëà ìåñòíîãî íàñåëåíèÿ (øà- îíàëüíûõ ïàðêàõ Ðîññèè. Ì.: ÂÍÈÈÏðèðîäû, ìàíû, ñâÿùåííèêè), ÿâëÿþùèìèñÿ äóõîâíûìè è 2000. Âûï. 2. ×. 1. 1994–1995 ãîäû. 466 ñ. ×. 2. ðåëèãèîçíûìè ëèäåðàìè ïî îòïðàâëåíèþ êóëüòà 1996–1997 ãîäû. 623 ñ. íà ñâÿùåííûõ ïðèðîäíûõ îáúåêòàõ. Åñëè ñâÿùåí- • Ðÿáöåâ Â.Â. Îðëû Áàéêàëà. Èðêóòñê, 2000. íûé ïðèðîäíûé îáúåêò ïî÷èòàåòñÿ ïðåäñòàâèòåëÿ- ìè ðàçëè÷íûõ ðåëèãèé, ñëåäóåò ðàçðàáîòàòü ìåõà- 128 ñ. íèçì êîíñóëüòàöèé, îáåñïå÷èâàþùèõ ñîòðóäíè÷å- • Ôëèíò Â.Å., Ìîñàëîâ À.À., Ëåáåäåâà Å.À. è ñòâî â ðåøåíèè âîçìîæíûõ êîíôëèêòîâ, ñâÿçàí- äð. Ïòèöû Åâðîïåéñêîé Ðîññèè. Ïîëåâîé îïðå- íûõ ñ èñïîëüçîâàíèåì ñâÿùåííûõ ïðèðîäíûõ îáú- äåëèòåëü. Ì.: Àëãîðèòì, 2000. 224 ñ. åêòîâ ïðåäñòàâèòåëÿìè ýòèõ ðåëèãèé. • Êîòåíêî Ò.È., Àðäàìàöêàÿ Ò.Á., Äóáûíà Ä.Â. Íåêîòîðûå ñâÿùåííûå ïðèðîäíûå îáúåêòû ÿâ- è äð. Áèîðàçíîîáðàçèå Äæàðûëãà÷à: ñîâðåìåí- ëÿþòñÿ ìåñòàìè ïàëîìíè÷åñòâà. Íåîáõîäèìî ñäå- íîå ñîñòîÿíèå è ïóòè ñîõðàíåíèÿ. Âåñòí. çîî- ëàòü âñå âîçìîæíîå, ÷òîáû ñîõðàíèòü ñâÿùåííûé ëîãèè. Ñïåöâûïóñê. Êèåâ, 2000. 240 ñ. õàðàêòåð ìåñòíîñòè è íå ìåøàòü ïàëîìíèêàì ñî- • Áóòîðèíà Ë.À. Èñòîðèÿ äåÿòåëüíîñòè Èëü- ñðåäîòî÷èòüñÿ íà ñâîèõ äóõîâíûõ ïåðåæèâàíèÿõ. ìåíñêîãî çàïîâåäíèêà. Åêàòåðèíáóðã, Ìèàññ: Èíîãäà ìîæåò âîçíèêíóòü íåîáõîäèìîñòü â ñïåöè- ÓðÎ ÐÀÍ, 2001. 164 ñ. àëüíûõ ìåðîïðèÿòèÿõ, ïîçâîëÿþùèõ ðåãóëèðîâàòü • Êîáëèê Å.À. Ðàçíîîáðàçèå ïòèö. (Ïî ìàòå- ÷èñëåííîñòü ïàëîìíèêîâ äëÿ òîãî, ÷òîáû ñàìîìó ðèàëàì ýêñïîçèöèè Çîîëîãè÷åñêîãî ìóçåÿ ÌÃÓ). îáúåêòó íå íàíîñèëñÿ óùåðá ïóòåì çàãðÿçíåíèÿ, Ìîñêâà: ÌÃÓ, 2001.×àñòü 1, 384 ñ. ×àñòü 2, äåãðàäàöèè ìåñòíîñòè è ïåðåãðóçêè ñóùåñòâóþ- 396 ñ. ×àñòü 3, 358 ñ. ×àñòü 4, 380 ñ. ùåé èíôðàñòðóêòóðû.  íåêîòîðûõ ñëó÷àÿõ äîñ- • Ïàíîâ Å.Í. Áåãñòâî îò îäèíî÷åñòâà. Èíäè- òóï ê ñâÿùåííûì ïðèðîäíûì îáúåêòàì ìîæåò áûòü âèäóàëüíîå è êîëëåêòèâíîå â ïðèðîäå è â ÷åëîâå- ñòðîãî îãðàíè÷åí èëè äàæå âðåìåííî çàïðåùåí. ÷åñêîì îáùåñòâå. Ìîñêâà: Ëàçóðü, 2001. 637 ñ. Íåîáõîäèìî èçáåãàòü âîçìîæíîñòåé êîììåð÷åñêîãî • Äîñòèæåíèÿ è ïðîáëåìû îðíèòîëîãèè Ñåâåð- èñïîëüçîâàíèÿ ñâÿùåííûõ ïðèðîäíûõ îáúåêòîâ íîé Åâðàçèè íà ðóáåæå âåêîâ: Òðóäû Ìåæäó- (ðàçëèâ âîäû èç ñâÿùåííîãî èñòî÷íèêà íà ïðîäà- íàð. êîíôåð. «Àêòóàëüíûå ïðîáëåìû èçó÷åíèÿ æó è ò. ï.). Îñîáàÿ îñòîðîæíîñòü òðåáóåòñÿ ïðè è îõðàíû ïòèö Âîñòî÷íîé Åâðîïû è Ñåâåðíîé èíòåðïðåòàöèè çíà÷åíèÿ ñâÿùåííûõ ïðèðîäíûõ Àçèè». Êàçàíü: Ìàãàðèô, 2001. 551 ñ. îáúåêòîâ, à òàêæå ïðè èõ ïîïóëÿðèçàöèè â ñðåä- • Îïûò è ïåðñïåêòèâû èíòåãðàöèè îõðàíÿåìûõ ñòâàõ ìàññîâîé èíôîðìàöèè, èáî ìîæíî íåíàðî- ïðèðîäíûõ òåððèòîðèé â ñîöèàëüíî-ýêîíî- êîì îñêîðáèòü ÷óâñòâà âåðóþùèõ. ìè÷åñêîå ðàçâèòèå ðåãèîíîâ Ðîññèè. Òóëà: Ãðèô Âî ìíîãèõ ñâÿùåííûõ ïðèðîäíûõ îáúåêòàõ ÷àñ- è Êî, 2001. 132 ñ. òî íàõîäÿòñÿ èíòåðåñíûå ïàìÿòíèêè è àðõåîëî- • Ëèññ Î.Ë., Àáðàìîâà Ë.È., Àâåòîâ Í.À. è äð. ãè÷åñêèå îáúåêòû. Õîòÿ ó÷åíûå ìîãóò âûðàæàòü Áîëîòíûå ñèñòåìû Çàïàäíîé Ñèáèðè è èõ ïðè- áîëüøîé èíòåðåñ ê èõ èçó÷åíèþ, äîëæåí ñòðîãî ðîäîîõðàííîå çíà÷åíèå. Òóëà: Ãðèô è Êî, 2001. ñîáëþäàòüñÿ çàïðåò íà êàêîå-ëèáî âìåøàòåëüñòâî, 584 ñ. ðàñêîïêè è äðóãîãî ðîäà äåéñòâèÿ, ìîãóùèå îñêîð- • Ïàï÷åíêîâ Â.Ã. Ðàñòèòåëüíûé ïîêðîâ âîäîå- áèòü ÷óâñòâà âåðóþùèõ èëè èçìåíèòü ïðèðîäíóþ ìîâ è âîäîòîêîâ Ñðåäíåãî Ïîâîëæüÿ. ßðîñëàâëü: îáñòàíîâêó äàííîãî ìåñòà. ÖÌÏ ÌÓÁèÍÒ, 2001. 200 ñ. Íåêîòîðûå ñâÿùåííûå îáúåêòû (íî íå âñå áåç • Ñîâðåìåííîå ñîñòîÿíèå ïðèðîäíûõ êîìïëåê- èñêëþ÷åíèÿ) ìîãóò ïîñåùàòüñÿ òóðèñòàìè. Îíè ñîâ è îáúåêòîâ Îêñêîãî çàïîâåäíèêà è íåêîòî- äîëæíû çíàòü î íåîáõîäèìîñòè âåñòè ñåáÿ ñ ó÷å- ðûõ ðàéîíîâ Åâðîïåéñêîé ÷àñòè Ðîññèè. Òð. Îê- òîì âåðîâàíèé äðóãèõ ëþäåé è ñîáëþäåíèÿ ñóùå- ñêîãî áèîñôåðíîãî çàïîâåäíèêà. Âûï. 20. Ðÿçàíü: ñòâóþùåãî ðåæèìà îõðàíû äàííîãî îáúåêòà.  Óçîðî÷üå, 2000. 400 ñ. ñëó÷àå íà÷èíàþùåéñÿ äåãðàäàöèè ñâÿùåííîãî • Ïòèöû çàïîâåäíèêîâ è íàöèîíàëüíûõ ïàðêîâ ïðèðîäíîãî îáúåêòà èõ äîñòóï äîëæåí áûòü îãðà- Àññîöèàöèè «Ñðåäíÿÿ Âîëãà» (àííîòèðîâàííûå íè÷åí èëè çàïðåùåí. Ñòðîãîé îõðàíå äîëæíû ñïèñêè âèäîâ). Òð. Îêñêîãî áèîñôåðíîãî çàïîâåä- ïîäëåæàòü òàêæå è ñâÿùåííûå (òîòåìíûå) æèâîò- íèêà. Âûï. 21. Ðÿçàíü: Óçîðî÷üå, 2001. 192 ñ. íûå è ðàñòåíèÿ, âñòðå÷àþùèåñÿ â ñâÿùåííûõ ïðè- • Àðòåìîâ È.À., Êîðîëþê À.Þ., Ñåäåëüíèêîâà ðîäíûõ îáúåêòàõ èëè ïî ñîñåäñòâó. Í.Â. è äð. Ôëîðà è ðàñòèòåëüíîñòü Êàòóíñêîãî  çàêëþ÷åíèå ñëåäóåò îñîáî ïîä÷åðêíóòü, ÷òî çàïîâåäíèêà (Ãîðíûé Àëòàé). Íîâîñèáèðñê: Ìà- çàáîòà î êóëüòîâûõ ïðèðîäíûõ îáúåêòàõ äîëæíà íóñêðèïò, 2001. 316 ñ. îñóùåñòâëÿòüñÿ ïðè ïîëíîì ñîãëàñèè è ïîääåðæ- • Óíèêàëüíûå ýêîñèñòåìû ñîëîíîâàòîâîäíûõ êå ëþäåé, ñîõðàíÿþùèõ âåðîâàíèÿ â ñâÿùåííîñòü êàðñòîâûõ îçåð Ñðåäíåãî Ïîâîëæüÿ. Êàçàíü: äàííîé òåððèòîðèè. ÊÃÓ, 2001. 256 ñ. 5 ÁÎÒÀͲÊÀ

ÑÈÍÒÀÊÑÎÍÎ̲×ÍÀ вÇÍÎÌÀͲÒͲÑÒÜ ÐÎÑËÈÍÍÎÑÒ² ÇÀÏβÄÍÈʲ ÓÊÐÀ¯ÍÈ

Ï.Ì. Óñòèìåíêî, Ñ.Þ. Ïîïîâè÷, Þ.Ð. Øåëÿã-Ñîñîíêî ²íñòèòóò áîòàí³êè ³ì. Ì.Ã. Õîëîäíîãî ÍÀÍ Óêðà¿íè

Âñåñâ³òíÿ ñòðàòåã³ÿ îõîðîíè ïðèðîäè ñïðÿìî- íèõ êîìïëåêñ³â, ¿õ â³êîâèõ çì³í, àíòðîïîãåííèõ âàíà íà âèð³øåííÿ òðüîõ ãîëîâíèõ çàâäàíü: ï³äòðè- äåôîðìàö³é ô³òîöåíîñòðóêòóð òà ïîøóêàìè çà- ìàííÿ ôóíäàìåíòàëüíèõ åêîëîã³÷íèõ ïðîöåñ³â ³ õîä³â ùîäî îïòèì³çàö³¿ çàïîâ³äíîãî ðåæèìó. Îòæå, æèòòºçàáåçïå÷óþ÷èõ ñèñòåì, çáåðåæåííÿ ð³çíîìà- ³íâåíòàðèçàö³ÿ ô³òîöåíîôîíäó, òîáòî ñèíòàêñîí³â í³òíîñò³, çàáåçïå÷åííÿ ñòàëîãî âèêîðèñòàííÿ âèä³â ðîñëèííîñò³ çàïîâ³äíèê³â º îäíèì ç ïåðøî÷åðãî- ³ åêîñèñòåì. Öå ö³ëêîì çðîçóì³ëî, îñê³ëüêè á³îð³- âèõ çàâäàíü. Íà æàëü, ïîð³âíÿíî ç 1980-ìè ðîêà- çíîìàí³òí³ñòü º îñíîâîþ ³ñíóâàííÿ á³îñôåðè ³ ìຠìè ³íòåíñèâí³ñòü éîãî âèð³øåíü äåùî óïîâ³ëüíè- äëÿ ëþäñòâà åêîëîã³÷íå, ãåíåòè÷íå, ñîö³àëüíå, ëàñü. Òîìó ïîðÿä ³ç çàïîâ³äíèêàìè, öåíîôîíä ÿêèõ åêîíîì³÷íå, íàóêîâå, âèõîâíå, êóëüòóðíå, ðåêðå- â³äîìèé äîñèòü ïîâíî (Ïîë³ñüêèé, Êàðàäàçüêèé, àö³éíå, åñòåòè÷íå, òîùî çíà÷åííÿ. Ç öüîãî âèïëè- ßëòèíñüêèé, Ëóãàíñüêèé, Êàí³âñüêèé, Êàðïàòñü- âàº, ùî çáåðåæåííÿ á³îëîã³÷íî¿ ð³çíîìàí³òíîñò³ òà êèé, òîùî), º é òàê³, â³äîìîñò³ ïðî ÿê³ ç öüîãî íåâèñíàæëèâîãî âèêîðèñòàííÿ éîãî ðåñóðñ³â º ïèòàííÿ îáìåæåí³. Öå ñòîñóºòüñÿ á³îñôåðíèõ çà- ñïðàâîþ óñüîãî ëþäñòâà.  çâ’ÿçêó ç öèì, â гî- ïîâ³äíèê³â “Àñêàí³ÿ Íîâà” ³ ×îðíîìîðñüêîãî á³î- äå-Æàíåéðî íà ñåñ³¿ Ãåíåðàëüíî¿ Àñàìáëå¿ ÎÎÍ ñôåðíîãî, ïðèðîäíèõ çàïîâ³äíèê³â “Ðîçòî÷÷ÿ”, ³ç ïðîáëåì ñâ³òîâî¿ åêîëî㳿 áóëà ïðèéíÿòà ì³æíà- “Ìåäîáîðè”, Äí³ïðîâñüêî-Îð³ëüñüêîãî. Òàêèé ðîäíà Êîíâåíö³ÿ “Ïðî á³îëîã³÷íó ð³çíîìàí³òí³ñòü”, ñòàí ãàëüìóº ðîçâèòîê çàïîâ³äíî¿ ñïðàâè â Óêðà¿- â ïåðø³é ñòàòò³ ÿêî¿ ñôîðìóëüîâàíî ¿¿ ö³ë³, à ñàìå: í³. Äî òàêîãî âèñíîâêó íà ï³äñòàâ³ àíàë³çó ïðåä- “Ö³ëÿìè ö³º¿ Êîíâåíö³¿, äëÿ äîñÿãíåííÿ ÿêèõ ñë³ä ñòàâëåíîñò³ áîë³ò ³ ñòåï³â â ìåðåæ³ ïðèðîäíî-çà- âèêîíóâàòè â³äïîâ³äí³ ¿¿ ïîëîæåííÿ, º çáåðåæåí- ïîâ³äíèõ òåðèòîð³é Óêðà¿íè ïðèéøëè Ò.Ë. Àíäð³- íÿ á³îëîã³÷íî¿ ð³çíîìàí³òíîñò³, ñòàëîãî âèêîðèñ- ºíêî òà Î.². Ïðÿäêî (1989) òà Â.Ñ. Òêà÷åíêî òà òàííÿ éîãî êîìïîíåíò³â ³ ñï³ëüíîãî îäåðæàííÿ íà Î.². Ïðÿäêî (1990). Ç ìåòîþ óñóíåííÿ öüîãî íåäî- ñïðàâåäëèâ³é ³ ð³âí³é îñíîâ³ êîðèñò³, ïîâ’ÿçàíî¿ ç ë³êà íàìè áóëî ïðîâåäåíî àíàë³ç ë³òåðàòóðíèõ âèêîðèñòàííÿì ãåíåòè÷íèõ ðåñóðñ³â...” Íà ñüîãîäí³ äæåðåë ³ âëàñíèõ ìàòåð³àë³â ³ íà ö³é îñíîâ³ âèçíà- öÿ êîíâåíö³ÿ ï³äïèñàíà ìàéæå 170 êðà¿íàìè. ÷åíî ô³òîöåíîôîíä á³îñôåðíèõ ³ ïðèðîäíèõ çàïî-  ³íøèõ ñòàòòÿõ âêàçóºòüñÿ, ùî êîæíà êðà¿íà â³äíèê³â Óêðà¿íè, ÿêèé íàâîäèòüñÿ íèæ÷å. Íà ìຠñóâåðåííå ïðàâî ðîçðîáëÿòè ñâî¿ âëàñí³ á³îðå- æàëü, äëÿ íîâîñòâîðåíèõ ïðèðîäíèõ çàïîâ³äíèê³â ñóðñè â³äïîâ³äíî äî ñâ ïîë³òèêè â ãàëóç³ íàâêî- “Ãîðãàíè”, “ªëàíåöüêèé ñòåï”, гâíåíñüêèé, â³äîìîñò³ ëèøíüîãî ñåðåäîâèùà, àëå íåñå â³äïîâ³äàëüí³ñòü ïðî öåíîôîíä çàðàç â³äñóòí³ ³ íàìè íå íàâîäÿòüñÿ. â ðàç³ çàïîä³ÿííÿ øêîäè íàâêîëèøíüîìó ñåðåäî- Óÿâëåííÿ ïðî ïðåäñòàâëåí³ñòü â çàïîâ³äíèêàõ âèùó ³íøèõ êðà¿í. Êðà¿íè ðîçðîáëÿþòü ñâî¿ âëàñí³ Óêðà¿íè îñíîâíèõ òèï³â ðîñëèííîñò³ äຠòàáëèöÿ ñòðàòå㳿, ïëàíè òà ïðîãðàìè çáåðåæåííÿ ³ ñòàëî- 1, ç ÿêî¿ âèïëèâàº, ùî íàéá³ëüø ïðåäñòàâëåí³ â ãî âèêîðèñòàííÿ á³îð³çíîìàí³òíîñò³, à äëÿ öüîãî, íèõ ë³ñè. Õàðàêòåðíîþ ðèñîþ ¿õ º íåçíà÷íà ñèí- ïåðø çà âñå, íåîáõ³äíà ïî³íôîðìîâàí³ñòü ïðî íà- òàêñîíîì³÷íà ð³çíîìàí³òí³ñòü: ê³ëüê³ñòü ôîðìàö³é ÿâí³ ðåñóðñè á³îëîã³÷íî¿ ð³çíîìàí³òíîñò³, ¿¿ ñòàí â ð³çíèõ çàïîâ³äíèêàõ ñòàíîâèòü â³ä 4 % äî 42 %, òà îòî÷åííÿ íà ãåíåòè÷íîìó, âèäîâîìó òà åêîñèñ- àñîö³àö³é â³ä 1 % äî 12 % çàãàëüíî¿ ê³ëüêîñò³ ñèí- òåìíîìó ð³âíÿõ îðãàí³çàö³¿. Âèçíàííÿ íåîáõ³äíîñò³ òàêñîí³â ë³ñ³â, íàâåäåíèõ ó “Ïðîäðîìóñå ðàñòè- îõîðîíè íå ò³ëüêè ãåíîôîíäó íà òàêñîíîì³÷íîìó òåëüíîñòè Óêðàèíû” (Øåëÿã-Ñîñîíêî è äð., 1991). ð³âí³, àëå é åêîñèñòåì íà òåðèòîð³àëüíîìó ð³âí³, Íàâïàêè, ðåïðåçåíòàòèâí³ñòü ñèíòàêñîí³â ñòåïî- ÿê³ ïðåäñòàâëåí³ öåíîôîíäîì á³îñôåðè, — ïîëî- âî¿ ðîñëèííîñò³, ÿêà îõîðîíÿºòüñÿ ó äåâ’ÿòüîõ çà- æåííÿ, çàô³êñîâàí³ â Êîíâåíö³¿ ïðî á³îð³çíîìà- ïîâ³äíèêàõ, çíà÷íî âèùà. Íàéìåíø ïðåäñòàâëå- í³òòÿ — çóìîâëþº ðîçâèòîê åêîñèñòåìíèõ äîñë³ä- íèìè ó çàïîâ³äíèêàõ º ñàâàíî¿äè, òîì³ëÿðè, ñîëî- æåíü, ÿê³ ïåðåäáà÷àþòü ïðîâåäåííÿ ðîá³ò ç ³íâåí- í÷àêè ³ ïóñòèùà, ùî ïîÿñíþºòüñÿ ¿õ íåçíà÷íèì òàðèçàö³¿ òà îö³íêè çà áàãàòñòâîì ³ ð³çíîìàí³òí³ñ- ïîøèðåííÿì. òþ á³îòè÷íèõ ñóñï³ëüíîñòåé. Òîìó, âèõîäÿ÷è ç Êîí- Ñòîñîâíî ïðåäñòàâëåíîñò³ ôîðìàö³é ó çàïîâ³ä- âåíö³¿ ïðî á³îð³çíîìàí³òòÿ òà ç çàâäàíü “Ïðîãðà- íèêàõ Óêðà¿íè íàìè âñòàíîâëåíî, ùî ó çàïîâ³äíè- ìè ïåðñïåêòèâíîãî ðîçâèòêó çàïîâ³äíî¿ ñïðàâè â êàõ ë³ñîâî¿ çîíè (Êàðïàòñüêèé ÁÇ, Ïîë³ñüêèé ÏÇ, Óêðà¿í³” (1994), íà äàíîìó åòàï³ â ïåðøó ÷åðãó “Ðîçòî÷÷ÿ”) îõîðîíÿºòüñÿ 13 ôîðìàö³é ë³ñîâî¿ íåîáõ³äíî ç’ÿñóâàòè ñê³ëüêè, ÷îãî ³ äå îõîðîíÿºòüñÿ ðîñëèííîñò³, ùî ñòàíîâèòü 46 % â³ä óñ³õ ë³ñîâèõ íà íàö³îíàëüíîìó ð³âí³. Ìîòèâóºòüñÿ öå ³ ïîãëèá- ôîðìàö³é Óêðà¿íè, àáî 65 % òàêèõ áåç óðàõóâàííÿ ëåíèì âèâ÷åííÿì îñîáëèâîñòåé åòàëîííèõ ïðèðîä- ë³ñîâèõ ôîðìàö³é óðñüêîãî Êðèìó. Ïðåäñòàâ-

6 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

Òàáëèöÿ 1 Ïðåäñòàâëåííiñòü îñíîâíèõ òèïiâ ðîñëèííîñòi â çàïîâiäíèêàõ Óêðà¿íè

Çàïîâiäíèêè Òèïè ðîñëèííîñòi Ëiñè ×àãàð- Ñòå- Ëóêè Áî- Ïðèáå- Ñî- Òîìi- Ñàâà- Ïóñ- íèêè ïè ëîòà ðåæíî- ëîí- ëÿðè íî¿äè òèùà âîäíà ÷à- i âîäíà êè ÔÀÔÀÔÀÔÀÔÀÔÀÔÀÔÀÔÀÔÀ Áiîñôåðíi 1.“Àñêàíiÿ-Íîâà” ----622310--111415---- 2.Êàðïàòñüêèé 8157731--2568811------29 3. ×îðíîìîðñüêèé 4 19 2 5 8 29 7 28 - - 1 11 8 23 ---- 4.Äóíàéñüêèé 16515--1648--4096619------Ïðèðîäíi 5.Ïîëiñüêèé 647----461133------6. “Ìåäîáîðè” 5 47 - - 5 13 2 5 ------7.Êàíiâñüêèé 7271337815--914------8. “Ðîçòî÷÷ÿ” 5 41 3 7 - - 8 27 5 11 5 14 ------9. Ëóãàíñüêèé 7 23 6 33 16 131 10 34 3 4 16 23 ------10.Óêðà¿íñüêèé ñòåïîâèé 5 9 4 20 13 59 12 42 1 2 4 4 - - 2 4 - - - - 11.Äíiïðîâñüêî-Îðåëüñêèé310----3928712------12.“Ìèñ Ìàðòüÿí” 4 35 ------13.Êàðàäàçüêèé 746--631------411313-- 14.Êðèìñüêèé 10 54 2 2 4 22 4 13 ------421---- 15.ßëòèíñüêèé ã³ðñüêî-ë³ñîâèé 7 90 - - 6 23 ------429215-- *Ô - ôîðìàöi¿, À - àñîöiàö³¿

ëåí³ñòü ë³ñîâèõ àñîö³àö³é íåçíà÷íà ³ ñòàíîâèòü 19 íî 56 % ³ 38 % öåíîòè÷íî¿ ð³çíîìàí³òíîñò³ ñòåï³â % â³ä óñ³õ ë³ñîâèõ àñîö³àö³é Óêðà¿íè, ÷è 24 % â³ä Óêðà¿íè. Ïðè öüîìó ñë³ä ï³äêðåñëèòè, ùî ð³äê³ñí³ àñîö³àö³é äàíèõ ôîðìàö³é. Òèïîâà ³ íàéá³ëüø êîâèëîâ³ ñèíòàêñîíè ïðåäñòàâëåí³ ïðàêòè÷íî ïîâ- ïîøèðåíà çà ïëîùåþ ôîðìàö³ÿ ð³âíèííî¿ ÷àñòè- í³ñòþ, à øèðîêî ðîçïîâñþäæåí³ ñèíòàêñîíè êî- íè ë³ñîâî¿ çîíè Pineta sylvestris ïðåäñòàâëåíà ó âèë — ëèøå ó ìåæàõ 40–90 %. Óñ³ìà àñîö³àö³ÿìè çàïîâ³äíèêàõ 38 % àñîö³àö³é â³ä ê³ëüêîñò³ â³äî- ðåïðåçåíòîâàí³ ôîðìàö³¿ Agropireta dasyanthae, ìèõ. Äîñèòü âèñîêó ïðåäñòàâëåí³ñòü àñîö³àö³é ìà- Elytrigieta trichophorae òà E. stipifoliae. þòü ã³ðñüê³ ôîðìàö³¿ Acereta pseudoplatani (62 %), Ó çàïîâ³äíèêàõ Êðèìó (Êàðàäàçüêèé, “Ìèñ bageta sylvaticae (51 %), Alneta incanae (50 %), Ìàðòüÿí”, Êðèìñüêèé, ßëòèíñüêèé ã³ðñüêî-ë³ñî- Piceeta abietis (50 %). Íàéìåíøó ê³ëüê³ñòü ìà- âèé) ïåðåâàæàþ÷èì òèïîì ðîñëèííîñò³ º ë³ñîâèé, þòü ôîðìàö³¿ Querceta roboris, Q. petraeae, braxi- ÿêèé ïðåäñòàâëåíèé 14 ôîðìàö³ÿìè, ùî ñòàíîâèòü neta excelsioris, ùî ïîÿñíþºòüñÿ ¿õ ìàðãèíàëüíèì 50 % â³ä â³äîìèõ â Óêðà¿í³ ³ ìàéæå óñ³ìà, âëàñòè- ïîøèðåííÿì â äàí³é çîí³. âèìè ëèøå äëÿ óðñüêîãî Êðèìó ç äîñèòü âèñî- Îñíîâí³ òèïè ðîñëèííîñò³ ˳ñîñòåïîâî¿ çîíè (ë³- êîþ ïðåäñòàâëåí³ñòþ àñîö³àö³é (â³ä 41 % äî 180 ñîâèé ³ ñòåïîâèé) â Êàí³âñüêîìó çàïîâ³äíèêó ³ “Ìå- %). Ó òðüîõ çàïîâ³äíèêàõ òðàïëÿþòüñÿ òîì³ëÿðè äîáîðàõ” ïðåäñòàâëåí³ äîñèòü âóçüêèì ñïåêòðîì ³ ñàâàíî¿äè, ÿê³ ïðåäñòàâëåí³ óñ³ìà â³äîìèìè ôîð- ñèíòàêñîíîì³÷íî¿ ð³çíîìàí³òíîñò³. Íà ¿õ òåðèòî𳿠ìàö³ÿìè ³ àñîö³àö³ÿìè. çáåð³ãàþòüñÿ 8 ë³ñîâèõ ôîðìàö³é, ùî ñòàíîâèòü ëè- Îòðèìàí³ äàí³ áåçïåðå÷íî íåïîâí³ ³ ðîçãëÿíó- øå 28 % çàô³êñîâàíèõ â ë³òåðàòóð³, àáî 60 % áåç òà ïðîáëåìà ïîòðåáóº ïîäàëüøîãî âèâ÷åííÿ ³ îñ- ã³ðñüêî-êðèìñüêèõ. ʳëüê³ñòü àñîö³àö³é ñòàíîâèòü ìèñëþâàííÿ.  ïåðøó ÷åðãó íàâåäåí³ äàí³ â ñâ³òë³ 70, àáî 9 % â³ä çàãàëüíî¿ ê³ëüêîñò³ äàíèõ ôîðìà- Êîíâåíö³¿ ïðî îõîðîíó á³îëîã³÷íî¿ ð³çíîìàí³òíîñò³ ö³é. Íàéá³ëüøîþ ïðåäñòàâëåí³ñòþ â³äçíà÷àºòüñÿ ñâ³ä÷àòü ïðî íåîáõ³äí³ñòü âæå â íàéáëèæ÷³ ðîêè ôîðìàö³ÿ Carpineta betuli (38 %), ó ðåøòè öåé âíåñòè ïîì³òí³ çì³íè â ³ñíóþ÷ó çàïîâ³äíó ìåðåæó â³äñîòîê êîëèâàºòüñÿ â ìåæàõ 3–11 %. Ñòåïîâà ðîñ- Óêðà¿íè ç òèì, ùîá âîíà çàáåçïå÷óâàëà çáåðåæåííÿ ëèíí³ñòü ïðåäñòàâëåíà âñüîãî 5 ôîðìàö³ÿìè, ùî íàö³îíàëüíî¿ öåíîòè÷íî¿ ð³çíîìàí³òíîñò³. Ç ö³ºþ ñòàíîâèòü 11 % â³ä ñòåïîâèõ ôîðìàö³é. Êðàùå ìåòîþ äîö³ëüíî ðîçãëÿíóòè ìîæëèâîñò³ ðîçøèðåí- ïðåäñòàâëåíà ôîðìàö³ÿ Stipeta pennatae, 60 % àñî- íÿ ïëîù³ ³ñíóþ÷èõ çàïîâ³äíèê³â. Íàäçâè÷àéíî ö³àö³é ÿêî¿ îõîðîíÿþòüñÿ â äàíèõ çàïîâ³äíèêàõ. àêòóàëüíèì º òàêîæ ñòâîðåííÿ ìåðåæ³ ðåã³îíàëü- Ó Ñòåïîâ³é çîí³ ñòåïîâà ðîñëèíí³ñòü íàÿâíà ó íèõ ëàíäøàôòíèõ ïàðê³â. Âñ³ çíà÷í³ çà ïëîùåþ ÷îòèðüîõ çàïîâ³äíèêàõ, ÿêà â³äíîñèòüñÿ äî 26 îᒺêòè çàïîâ³äíî¿ ìåðåæ³ äîö³ëüíî ïî ìîæëèâîñò³ ôîðìàö³é ³ 199 àñîö³àö³é, ùî ñòàíîâèòü â³äïîâ³ä- çâ’ÿçàòè ãåíåòè÷íèìè êîðèäîðàìè. 7 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001. 1,-,- 1,14,- 2,20,2 4,40,4 7,100,- 6,100,- 2,9,- 2,8,- 7,64,7 2,18,2 1,50,- 2,12,- 3,-,- 5,5,- 5,5,- 3,3,- 6,6,- 1,1,- 6,60,- 14,58,- 1,4,- 1,-,- 2,-,-2,-,- 1,-,- 1,16- 5,22,- 2,7,- 2,50,- 5,125,- 1,6,- 2,12,- 3,21,- 4,25,- 3,60,- 4,15,- 3,13,- 2,100,- 5,100,5 2,5,- 1,5,- 4,17- 1,4,- 2,10,- 1,4,- 1,4,- 8,8,1 5,62,5 14,16,- 2,15,- 3,23,- 1,8,- A %ÇÊA %ÇÊ A %ÇÊ A %ÇÊ A %ÇÊ A %ÇÊ A %ÇÊ A %ÇÊ A %ÇÊ A %ÇÊ A %ÇÊ A %ÇÊ A %ÇÊ A %ÇÊ A %ÇÊ A Aeluropeta littoralis Aeluropeta dasyanthae Agropyreta lavrenkoani Agropyreta pectinati Agropyreta pontici Agropyreta Agrostideta stoloniferae Azolleta carolinianae Agrostideta tenuis plantago-aquaticae Alismeta glutinosae Alneta Alneta incanae Azolleta filiculoiditis pendulae Betuleta Agrostideta vinealis arundinacei Alopecureta borysthenicae Betuleta humilis Betuleta (pendulae)-sphagneta Betuleta Aegilopseta triuncialis Aegilopseta pratensis Alopecureta Amorpheta fruticosae nanae Amygdaleta Artemisieta santonicae tauricae Asphodelineta eruciformis Beckmannieta pubescentis Betuleta (pubescentis)-shagneta Betuleta Achnatherumeta bromoidis Achnatherumeta Acereta stevenii Ôîðìàöi¿albae Abieta pseudoplatani Acereta Acoreta calami ÁÇÀÍ ÊÁÇ ×ÁÇ ÄÁÇ ÏÏÇ ÏÇÌ ÊÏÇ ÏÇÐ ËÏÇ ÓÑÏÇ ÄÎÏÇ ÏÇÌÌ ÊÄÏÇ ÊðÏÇ ßÃËÇ 7. 8. 9. 10. 11. 12. 24. 13. 15. 16. 17. 25. 29. 14. 18. 27. 28. 30. 6. 19. 20. 21. 22. 23. 26. 31. 32. 5. 3. Òàáëèöÿ 2 Òàáëèöÿ Óêðà¿íè çàïîâiäíèêàõ â ðîñëèííîñòi ôîðìàöié Ïðåäñòàâëåííiñòü 1 21. 2. 4. 3 4 5 6 7 8 9 1011121314151617 8 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001. 4,28,- 5,50,- 4,40,- 2,6,- 4,12,- 1,16,- 1,-,- 1,-,- 3,21,- 2,14,- 2,15,- 7,46,- 7,47,- 14,127,- 6,54,- 2,28,- 1,50,- 5,45,- 1,100,1 2,4,2 5,11,5 5,11,5 2,4,2 13,31,- 5,12,1 1,2,- 6,14,- 4,9,- 3,-,- 1,17,- 2,10,- 2,12,- 6,38,- 6,38,- 1,-,- 2,14,- 4,25,- 2,10,- 3,15,- 2,10,- 3,15,- 5,25,- 1,25,- 1,-,- 1,-,- 1,6,- 1,6,- 4,23,- 1,6,- 1,14,-3,50,- 1,14,- 3,43,- 1,50,- 2,75,2 1,50,1 4,100,- 1,2,1 4,20,- 1,5,- 1,16,- 1,16,- 1,16,- Bolboschoeneta compacti maritimi Bolboschoeneta Botriochloeta ischaemi pinnati Brachypodieta Cariceta acutae Cariceta Bromopsideta cappadocicae Bromopsideta inermis Bromopsideta epigeioris Calamagrostideta villosae Calamagrostideta lactae Calteta (opizii)- Cardamineto (waldsteinii) Cirsieta Cariceta brizoiditis humilis Cariceta lasiocarpae Cariceta nigrae Cariceta Cariceta rostratae sempervirentis Cariceta betuli Carpineta Cariceta paniculatae Cariceta Cariceta praecoeis ripariae Cariceta Bromopsideta ripariae Bromopsideta fruticis Caraganeta Cariceta acutiformis appropinquatae Cariceta Cariceta atheroditis Cariceta cinereae Cariceta colchicae curvulae Cariceta davallianae Cariceta distichae Cariceta elatae Cariceta melanostachyae Cariceta Calamagrostideta canescentis Calamagrostideta Butometa umbellati Butometa 33. 34. 35. 36. Ïðîäîâæåííÿ òàáëèö³ 2 òàáëèö³ Ïðîäîâæåííÿ 1 2 3 4 5 6 7 8 9 1011121314151617 47. 37. 38. 42. 43. 44. 46. 51. 58. 59. 61. 65. 66. 67. 62. 63. 64. 39. 45. 48. 49. 50. 52. 53. 54. 55. 56. 57. 60. 41. 40. 9 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001. 1,-,- 13,-,- 1,1,- 3,20,- 5,62,- 5,62,- 2,16,1 4,44,- 4,100,- 2,-,- 2,28,- 10,140,- 6,86,- 6,100,6 1,17,- 4,16,- 5,15,1 1,16,- 3,50,- 3,-,- 1,7,- 1,7,- 1,4,- 1,4,- 1,4,- 1,25,- 1,33,- 1,11,- 1,11,- 6,20,- 4,13,- 1,3,- 3,10,- 5,17,- 6,40,- 13,185,2 3,43,- 1,-,1 3,9,-1,3,- 3,9,- 4,12,- 2,6,- 1,3,- 3,9,- 9,30,- 9,32,-6,50,- 4,14,- 1,3,- 4,17,- 2,8,- 6,25,- 2,67,2 1,50,1 7,100,- 1,100,- 78,46,10 5,3,- 10,6,3 6,3,1 10,6,- 6,35,- 13,15,- 1,1,- 7,7,1 4,4,- 3,3,- 18,70,- 10,11,- 3,3,- 5,6,- 5,6,- Carpineta orientalis Carpineta demersi Ceratophylleta ruthenicae Chamaecytiseta waldsteinii Cirsieta dactyloni Cynodoneta glomeratae Dactyleta caespitosae Deschampsieta viridis Duschekieta palustris Eleocharieta Cotoneastereta melanocarpi Elodeeta canadensis Elodeeta stipifoliae Elytrigieta bestuceta ovinae pratensis bestuceta maximae Glycerieta supini Gnaphalieta Elytrigieta repentis Elytrigieta bestuceta orientalis rubrae bestuceta braxineta excelsioris maritimae Glauxeta Celtiseta glabratae Celtiseta elongatae Elytrigieta intermediae Elytrigieta nodosae Elytrigieta pseudocaesiae Elytrigieta trichophorae Elytrigieta inarmatae bestuceta pictae et supinae bestuceta bestuceta valesiacae Eriophoreta polystachyoni Eriophoreta Eriophoreta vaginati bestuceta beckerii bestuceta callieri bestuceta bageta sylvaticae bageta Ïðîäîâæåííÿ òàáëèö³ 2 òàáëèö³ Ïðîäîâæåííÿ 1 268. 70. 71. 72. 74. 75. 76. 77. 78. 3 4 5 6 7 8 9 1011121314151617 73. 79. 85. 94. 95. 101. 102. 84. 93. 96. 99. 100. 69. 80. 81. 82. 83. 86. 92. 97. 98. 87. 88. 90. 91. 89. 10 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001. 4,80,- 1,33,1 1,50,1 4,80,- 2,16,- 7,43,- 8,50,- 15,28,15 6,11,6 5,9,5 10,19,10 2,28,- 2,28,- 3,100,- 3,100,- 2,33,- 2,33,2 2,20,- 4,25,- 1,10,- 3,13,- 3,33,- 4,80,- 2,22,- 1,25,- 2,40,- 1,16,- 1,16,- 1,25,- 3,37,- 1,14,- 1,16,- 3,25,- 3,33,- 5,71,- 1,-,- 4,-,4 5,56,- 9,26,- 3,300,- 5,167,1 1,100,1 1,25,- 1,25,- Hydrochareta morsus-ranae Hydrochareta Hyssopeta cretacei Hyssopeta conglomerati Junceta gerardii Junceta Halimioneta pedunculatae Halimioneta Helictotrichoneta desertori pubescentis Helictotrichoneta rhamnoiditis Hippophaeta Hordeeta leporini maritimi Junceta Junipereta excelsae Junipereta Halimioneta verruciferae strobilacei Halocnemeta Helianthemeta stevenii vulgaris Hippureta bulbosi Hordeeta Junceta trifidi Holceta lanati hemisphaericae Junipereta sabinae Junipereta sibiricae Junipereta Koelerieta cristatae latifolii Lepidieta Lemneta minoris Lemneta Lemneta trisulcae Lemneta Limonieta meyerii Limonieta alpino-pilosae Luzuleta Leymeta ramosi Leymeta procumbentis Loiseleurieta caeruleae Molinieta spicati Myriophylleta Myriophylleta verticillati Myriophylleta Najadeta marinae Najadeta Narcissieta angustifoliae Nardeta strictae 114. 115. 116. 117. Ïðîäîâæåííÿ òàáëèö³ 2 òàáëèö³ Ïðîäîâæåííÿ 1 2103. 107. 108. 109. 3113. 4 5 6 7 8 9 1011121314151617 118. 120. 104. 105 106. 110. 112. 119. 111. 121. 122. 123. 124. 125 126. 127. 129. 131. 128. 130. 132. 133. 134. 135. 136. 137. 11 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001. 5,-,- 3,43,3 7,41,7 12,12,5 7,7,3 9,9,- 16,24,6 14,21,- 6,9,- 22,33,5 2,100,- 1,8,- 4,-,- 3,-,- 3,-,- 2,7,- 4,14,- 3,10,- 9,65,1 1,1,- 22,10,6 10,8,1 5,4,- 23,20,8 3,2,3 ,- 1,11,- 3,50,- 2,16,- 1,8,- 3,25,-2,25,- 4,33,- 1,20,- 1,20,- 1,16,-6,40,- 2,33,- 1,20,- 3,14,37,47,74,26,4 2,9,2 2,10,2 8,3,2 1,04,- 14,6,1 7,3,- 6,2,4 6,2,5 2,1,1 6,2,6 2,10,-1,12,- 4,19,- 2,10,- 2,9,2 9,43,930,143,30 1,5,- 2,15,- 9,70,- 4,31,- 11,25,- 7,41,- 3,7,- 1,2,- 1,2,- 1,2,- 5,11,- 1,100,- 1,100,- 1,-,- 2,2,2 1,50,1 48,50,- 12,10,1 12,60,1 2,5,- 2,5,- 7,19,- 11,30,- Nuphareta luteae Nuphareta albae Nymphaeeta peltatae Nymphoideta kablikiani Petasiteta sylvestris Pineta (sylvestris)-sphagneta Pineto muticae Pistacieta cornuti Plantageta Poeta pratensis Phalaroideta arundinaceae Phalaroideta sosnowskyi Pineta salsae Plantageta deylii Poeta nigrae Populeta tremulae Populeta berchtoldii Potamogetoneta Rhamneta catharticae Pineta pallasianae Pineta bulbosae Poeta Phragmiteta australis Phragmiteta abietis Piceeta Pineta kochianae mugi Pineta Poeta angustifoliae Potamogetoneta crispi Potamogetoneta perfoliati pubescentis Querceta Querceta roboris Potamogetoneta natantis Potamogetoneta nodosi stepposae Pruneta fominii Puccinellieta gigantei Puccinellieta petraeae Querceta Potamogetoneta pectinati Ïðîäîâæåííÿ òàáëèö³ 2 òàáëèö³ Ïðîäîâæåííÿ 1 2138. 139. 140. 141. 3 4 5149. 6 7150. 8 9 1011121314151617 151. 152. 157. 142. 148. 153. 156. 158. 159. 160. 172. 147. 155. 143. 144. 145 146. 154. 161. 165 170. 171. 162. 163. 166. 167. 168. 169. 164. 12 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001. 7,63,7 6,54,6 4,-,- 3,37,- 4,133,- 9,180,9 1,20,1 13,62,13 4,19,4 3,43,- 2,40,2 1,20,1 4,80,4 2,40,2 1,-,- 1,-,1 1,25,- 1,11,- 1,11,-3,43,- 1,11,- 7,41,- 3,43,- 1,6,- 1,6,- 1,6,- 6,33,- 2,11,- 1,6,- 1,6,- 7,70,- 4,26,- 3,20,- 5,45,- 1,9,- 2,28,- 1,14,- 3,37,3 3,37,3 1,12,1 2,25,2 3,150,- 1,9,1 8,73,8 4,22,- 5,28,- 4,130,- 3,-,- 2,67,- 1,30,- 5,56,5 1,50,1 1,50,1 1,100,- 2,200,2 1,4,1 9,33,9 7,26,7 1,3,1 3,10,3 3,10,3 3,10,3 7,23,7 8,27,8 Ruppieta maritimae Ruppieta Rhododendroneta kotschyi Rhododendroneta Sagittarieta sagittifoliae triandrae Saliceta lacustris Scirpeta Saliceta rosmarinifoliae palustris Scheuchzerieta Saliceta acutifoliae albae Saliceta Salicornieta europaeae Salsoleta sodae Salvinieta natantis (stellaris)- Saxifrageto (carpatici) Doroniceta sylvaticae Scirpeta tabernaemontani Scirpeta Saliceta kitaibelianae Saliceta Saliceta cinereae herbaceae Saliceta coerulantis Seslerieta erecti Sparganieta Saliceta (cinereae)-sphagneta Saliceta hypericifoliae Spiraeta Saliceta fragilis Saliceta litwinowii Spiraeta polyrhizae Spirodeleta Sphagneta fusci Sphagneta nemorei Sphagneta borysthenicae Stipeta capillatae Stipeta dasyphyllae Stipeta Stipeta lessingianae Stipeta lithophilae Stipeta pennatae Stipeta pulcherrimae Stipeta 174. Ïðîäîâæåííÿ òàáëèö³ 2 òàáëèö³ Ïðîäîâæåííÿ 1 2173. 175. 3 4 5184. 6 7 8 9 1011121314151617 190. 183. 189. 176. 177. 185. 186. 187. 188. 191. 192. 182. 178. 181. 193. 194. 179. 195. 180. 196. 197. 198. 199. 200. 201. 202. 203. 204. 205. 206 13 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001. 6,40,- 2,50,- 3,18,- 6,35,- 9,52,- 4,33,- 4,33,- 6,50,- îâ³äíèê; ßÃËÇ - ßÃËÇ îâ³äíèê; çàïîâ³äíèê; ÏÇÐ - Ïðèðîäíèé - ÏÇÐ çàïîâ³äíèê; üêî-Îð³ëüñüêèé ïðèðîäíèé üêî-Îð³ëüñüêèé íèê; ÄÁÇ - Äóíàéñüêèé - ÄÁÇ íèê; íàâåäåíèõ ó Ïðîäðîìóñ³ äàíî¿ Ïðîäðîìóñ³ ó íàâåäåíèõ 2,-,- 1,6,- 3,25,- 3,-,- 17,90,17 10,91,10 2,-,- 1,-,- 2,20,- 1,10,- 3,27,- 2,70,- 3,21,- 4,25,- 1,6,- 1,5,- 3,19,- 3,37,-1,20,- 1,12,- 1,12,- 1,12,- 1,12,- 1,12,- 1,14,- 1,20,- 1,50,- 8,47,8 1,6,1 1,-,- 7,87,- 2,67,- 3,33,3 9,100,9 2,22,2 Stipeta tirsae ucrainicae Stipeta zalesskyi Stipeta Stratioteta aloiditis Suaedeta prostratae Taeniathereta criniti ramosissimae Tamariceta palustris Thelypterideta cretacei Thymeta natantis Trapeta Trifolieta fragiferi vulgaris Trifolieta Teucrieta chamaedrytis Teucrieta callieri Thymeta dimorphi Thymeta taurici Thymeta angustifoliae Typheta Typheta grosscheimii Typheta latifoliae Typheta vulgaris Utricularieta Typheta laxmannii Typheta laevis Ulmeta myrtilli Vaccinieta Vaccinieta uliginosae spiralis Vallisnerieta Ulmeta carpinifoliae Ulmeta majoris Zannichellieta Ïðîäîâæåííÿ òàáëèö³ 2 òàáëèö³ Ïðîäîâæåííÿ 1 2207. 208. 209. 210. 3 4 5 6 7 8 9 1011121314151617 211. 212. 213. 215. 217. 220. 221. 222. 214. 216. 218. 219. 223. 224. 225. 229. 226. 228. 230. 231. 232. 227. 233. * ÁÇÀÍ - á³îñôåðíèé çàïîâ³äíèê ”Àñêàí³ÿ –Íîâà”; ÊÁÇ - Êàðïàòñüêèé á³îñôåðíèé çàïîâ³äíèê; ×ÁÇ - ×îðíîìîðñüêèé á³îñôåðíèé çàïîâ³ä ×îðíîìîðñüêèé - ×ÁÇ á³îñôåðíèé çàïîâ³äíèê; Êàðïàòñüêèé - ÊÁÇ –Íîâà”; ”Àñêàí³ÿ á³îñôåðíèéçàïîâ³äíèê - ÁÇÀÍ * á³îñôåðíèé çàïîâ³äíèê; ÏÏÇ - Ïîë³ñüêèé ïðèðîäíèé çàïîâ³äíèê; ÏÇÌ - Ïðèðîäíèé çàïîâ³äíèê “Ìåäîáîðè”; ÊÏÇ - Êàí³âñüêèé ïðèðîäíèé ïðèðîäíèé Êàí³âñüêèé - ÊÏÇ “Ìåäîáîðè”; çàïîâ³äíèê Ïðèðîäíèé - ÏÇÌ çàïîâ³äíèê; ïðèðîäíèé Ïîë³ñüêèé - ÏÏÇ á³îñôåðíèé çàïîâ³äíèê; Äí³ïðîâñ - ÄÎÏÇ çàïîâ³äíèê; ïðèðîäíèé ñòåïîâèé Óêðà¿íñüêèé - ÓÑÏÇ çàïîâ³äíèê; ïðèðîäíèé Ëóãàíñüêèé - ËÏÇ “Ðîçòî÷÷ÿ”; çàïîâ³äíèê çàï ïðèðîäíèé Êðèìñüêèé - ÊðÏÇ ; çàïîâ³äíèê ïðèðîäíèé Êàðàäàçüêèé - ÊÄÏÇ Ìàðòüÿí”; “Ìèñ çàïîâ³äíèê Ïðèðîäíèé - ÏÇÌÌ çàïîâ³äíèê; äî àñîö³àö³é, â³äñîòîê - % ôîðìàö³¿; äàí³é â àñîö³àö³é ê³ëüê³ñòü çàãàëüíà - À çàïîâ³äíèê; ïðèðîäíèé ã³ðñüêî-ë³ñîâèé ßëòèíñüêèé ÓÑÑД êíèãè “Çåëåíîé çàíåñåíèõäî àñîö³àö³é, ê³ëüê³ñòü - ÇÊÀ ôîðìàö³¿; 14 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

˳òåðàòóðà Øåëÿã-Ñîñîíêî Þ.Ð. è äð. (1991): Ïðîäðîìóñ ðàñòèòåëüíî- ñòè Óêðàèíû. - Êèåâ: Íàóê. äóìêà. 1-272. Òêà÷åíêî Â.Ñ., Ïðÿäêî Î.². (1990): Ô³òîöåíîòè÷íà ðåïðå- Àíäð³ºíêî Ò.Ë., Ïðÿäêî Î.². (1989): Ô³òîöåíîòè÷íà ðåïðå- çåíòàòèâí³ñòü ñòåïîâî¿ ðîñëèííîñò³ â ìåðåæ³ ïðèðîäíî- çåíòàòèâí³ñòü áîëîòíèõ ïðèðîäíî-çàïîâ³äíèõ îᒺêò³â Óê- çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³é Óêðà¿íè. - Óêð. áîòàí. æóðí. 47 ðà¿íè. - Óêð. áîòàí. æóðí. 46 (1): 77-80. (3): 64-68.

ÃÅÎÁÎÒÀͲ×ÍÀ ÕÀÐÀÊÒÅÐÈÑÒÈÊÀ ÎÑÍÎÂÍÈÕ ÑÒÀÄ²É ÏÅÐÂÈÍÍί ÑÓÊÖÅѲ¯ ÇÀÏËÀÂÍÈÕ ÎÑÒÐβ ÊÀͲÂÑÜÊÎÃÎ ÇÀÏβÄÍÈÊÀ

Â.Ë. Øåâ÷èê, Î.Î. Ñåí÷èëî, Î.Ä. Ïîë³øêî Êàí³âñüêèé ïðèðîäíèé çàïîâ³äíèê, Êè¿âñüêèé óí³âåðñèòåò ³ì. Òàðàñà Øåâ÷åíêà

Õàðàêòåðèñòèêà ðîñëèííîñò³ áóäü-ÿêî¿ òåðèòî- 12 ðîê³â. Îñíîâíèé ìàòåð³àë — ïîâí³ ãåîáîòàí³÷í³ ð³¿ ïåðåäáà÷ຠðîçãëÿä ¿¿ äèíàì³êè. Ùîäî çàïëàâ- îïèñè çàïëàâíî¿ ðîñëèííîñò³, ÿê³ ðîáèëèñü ç ð³çíè- íèõ îñòðîâ³â Êàí³âñüêîãî ïðèðîäíîãî çàïîâ³äíè- ìè ö³ëÿìè ïðè âèêîíàíí³ íàóêîâî-äîñë³äíèõ ðîá³ò êà, áóäü-ÿê³ õàðàêòåðèñòèêè ðîñëèííèõ óãðóïî- çà ïîïåðåäí³ ðîêè. Á³ëüø³ñòü ¿õ çðîáëåíî çà ïåð- âàíü âçàãàë³ ìîæóòü ìàòè ñåíñ ëèøå â ðîçóì³íí³ ³îä 1995–1997 ðð. Âèá³ð îïèñîâèõ ä³ëÿíîê ïðîâî- ¿õ äèíàì³÷íî¿ çíà÷èìîñò³. Àäæå öÿ ä³ëÿíêà îñòð³â- äèâñÿ òàêèì ÷èíîì, ùîá ìàêñèìàëüíî îõîïèòè âñå íî¿ çàïëàâè çíàõîäèòüñÿ â áåçïîñåðåäí³é áëèçüêîñò³ ð³çíîìàí³òòÿ âàð³àíò³â ðîñëèííîãî ïîêðèâó çàï- äî Êàí³âñüêî¿ ÃÅÑ ³ ïåðåáóâຠâ ðåæèì³ ³íòåíñèâ- ëàâè. Âñüîãî çðîáëåíî 154 îïèñè. ×àñòèíà ³ç íèõ íîãî àëþâ³àëüíîãî ïðîöåñó. Öå ñâîãî ðîäó “ìàíä- (105) âèêîðèñòàí³ äëÿ îáãðóíòóâàííÿ ñèíòàêñî- ðóþ÷à” àáî “â³÷íî ìîëîäà” çàïëàâà, äå äèíàì³÷í³ íîì³÷íî¿ ñõåìè çàïëàâè (Øåâ÷èê,Ñîëîìàõà, 1996). ïðîöåñè â ðîñëèííîìó ïîêðèâ³ ÷è íå íàé³íòåíñèâ- Äëÿ âèÿâëåííÿ çàêîíîì³ðíîñòåé ïðîñòîðîâîãî í³ø³ ïîð³âíÿíî ç ³íøèìè ä³ëÿíêàìè çàïëàâè ñå- ðîçïîä³ëó ô³òîöåíîç³â òà òèï³çàö³¿ ì³ñöåçðîñòàíü ðåäíüî¿ òå÷³¿ Äí³ïðà.  çàïîâ³äíèêó çàïëàâà ïðåä- çàïëàâè íàìè â 1997–1999 ðð. çàêëàäåíî òðè ãåî- ñòàâëåíà äâîìà îñòðîâàìè (î. Êðóãëèê — 82 ãà òà áîòàí³÷í³ ïðîô³ë³. Ïðîâåäåíî í³âåëþâàííÿ âçäîâæ î. Øåëåñò³â — á³ëüø ÿê 400 ãà). Òóò çà îáñÿãîì õîäó ïðîô³ëüíèõ ë³í³é, çðîáëåí³ ãåîáîòàí³÷í³ âè- ïëîù ïåðåâàæàþòü ñåãìåíòè ìîëîäî¿ òà çð³ëî¿ çàï- ä³ëè ç îïèñîì ðîñëèííîñò³ â ¿õ ìåæàõ (òàáë. 1). ëàâè ³ çîâñ³ì â³äñóòíÿ ñòàðà. Íàéïîâí³øå (ç ïîâòîðí³ñòþ â äâà ðîêè — 1997 òà 1998) ðîçðîáëåíî ïðîô³ëü ¹2 (ðèñ. 1). Òèï³çà- Ìàòåð³àëè òà ìåòîäèêà ö³ÿ ì³ñöåçðîñòàíü ðîáèëàñü øëÿõîì åêñòðàïîëÿö³¿ äàíèõ ðåêîãíîñöèðîâî÷íèõ îáñòåæåíü âñ³º¿ òåðè- Îñíîâîþ äëÿ äàíîãî óçàãàëüíåííÿ ïîñëóæèëè òî𳿠çàïëàâè íà äåòàëüíî ðîçðîáëåíó îñíîâó ã³ïñî- áàãàòîð³÷í³ ñïîñòåðåæåííÿ çà ð³çíèìè ä³ëÿíêàìè ìåòðè÷íèõ, ã³äðîëîã³÷íèõ òà ãåîáîòàí³÷íèõ õàðàê- çàïëàâè, ùî ïðîâîäèëèñü íàìè âïðîäîâæ îñòàíí³õ òåðèñòèê âèä³ë³â çàêëàäåíèõ ïðîô³ë³â (òàáë. 2,

Ðèñ. 1. Ãåîáîòàí³÷íèé ïðîô³ëü ¹ 2 ç ïîçíà÷åíèìè ãåîáîòàí³÷íèìè âèä³ëàìè ðîñëèííîñò³ 15 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

Poa palustris

16 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

Typha angustifolia 55; Iris sibirica 47; €estuca beckeri 51; Glyceria maxima 56;Phragmites australis 56; Phalaroides arundinaceae 56; Rorippa palustris 10; Rumex confertus 18; Marrubium vulgare 34; Xanthoxalis dillenii 34; Spirodela polyrrhiza 15; Taraxacum officinale 13; Carpinus betulus 17; Hypericum perforatum 21; Echinochloa crusgalli 21; Lythrum salicaria 2; Anthemis ruthenica 51; Epilobium palustre 25; Carex vulpina 25; Eleocharis ovata 33; Ulmus laevis 33;

17 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

Òàáëèöÿ 2 âîäè, ïîâåíåâèé ðåæèì, â³ê êîíêðåòíî¿ çàïëàâíî¿ Õàðàêòåðèñòèêà òðèâàëîñò³ çàòîïëåííÿ âèä³ëå- ä³ëÿíêè ³ ò.ï.  ñâîþ ÷åðãó âèçíà÷àëüíèìè äëÿ íèõ ð³âí³â â äíÿõ çà âåãåòàö³éíèé (êâ³òåíü- öèõ ÿâèù º ð³âåíü çàïëàâíîñò³, òîïîãðàô³ÿ êîí- æîâòåíü) ïåð³îä 1973–1998 ðð. (çà ïîêàçíèêàìè êðåòíî¿ ä³ëÿíêè çàïëàâè òà õàðàêòåð ¿¿ äåííî¿ ïî- ñåðåäíüîäîáîâîãî ð³âíÿ âîäè ó íèæíüîìó ᒺô³ âåðõí³. Âèõîäÿ÷è ç öüîãî âèä³ëÿþòüñÿ ñë³äóþ÷³ Êàí³âñüêî¿ ÃÅÑ) òèïè ì³ñöåçðîñòàíü äàíî¿ ä³ëÿíêè çàïëàâè: 1. Ïðèðóñëîâ³ ï³ùàí³ ïëÿæ³ íèçüêîãî ð³âíÿ гâí³, Ìåíøå 80,0- 81,3- 82,3- 82,8- Á³ëüøå (ãîë³ ïëÿæ³). Âèñîòà íàä ð³âíåì ìîðÿ ¿õ — 80,0– ì í.ð.ì. 80,0 81,3 82,3 82,8 83,8 83,8 81,3 ì. Á³ëüøó ÷àñòèíó âåãåòàö³éíîãî ñåçîíó âîíè Ðîêè çàòîïëåí³ âîäîþ. Âë³òêó öå çîíà ì³ëêîâîäü ³ç ñèëü- 1973 98 116 íî ïðîòî÷íèì ðåæèìîì, âèêëèêàíèì äâîðàçîâèì 1974 16 178 20 ñêèäîì âîäè ç ÃÅÑ ïðîòÿãîì äîáè. Ó äðóãó ïîëî- 1975 1 133 57 19 4 âèíó ë³òà (íàéðàí³øå ç ê³íöÿ ëèïíÿ), îñ³ííþ òà 1976 3 141 44 13 13 1977 65 116 22 11 âçèìêó ö³ ä³ëÿíêè íå çàéíÿò³ âîäîþ. Òóò ³íîä³, â 1978 109 49 28 28 ïåð³îä òðèâàëî¿ ë³òíüî¿ ìåæåí³, ÿê íàïðèêëàä â 1979598912101529 1979, 1986, 1994–1996 ðð., â ðåçóëüòàò³ âèïàäêîâî- 1980 3 29 143 23 16 ãî çàíîñó çà÷àòê³â ð³çíèõ âèä³â, ðîçâèâàþòüñÿ àã- 1981 18 112 34 8 38 4 ðåãàö³¿ ñóõîïóòíèõ âèä³â (çäåá³ëüøîãî ïñàìîô³ëü- 1982 8 69 91 26 20 íèõ òåðîô³ò³â òà ìàëîë³òíèê³â), ÿê³ çà ÷àñ âåñíÿ- 1983 13 114 36 20 31 íî¿ ïîâåí³ òà ïåðøî¿ ïîëîâèíè ë³òà åë³ì³íóþòü. 1984 1 115 98 2. Âíóòð³øíüîïëÿæí³ äåïðåñ³¿, äíèùà çàòîê, 1985 75 108 26 5 ïðîòîê òà ñòàðèöü áëèçüêî òàêîãî æ ã³ïñîìåòðè÷- 198658842421252 íîãî ð³âíÿ ³ç çàìóëåíèì äíîì, äå ïîäîâãó íàâ³òü â 198734935829 ï³çíüîë³òíüî-çèìîâó ìåæ³íü çàòðèìóºòüñÿ âîäà. 1988 2 48 127 21 16 Òóò ôðàãìåíòàðíî ïîøèðåí³ çàðîñò³ áàãàòîð³÷íèõ 1989 47 110 55 2 ã³äàòîô³ò³â, à â îêðåì³ ðîêè ôîðìóþòüñÿ ñåçîíí³ 1990 100 113 1 çàðîñò³ ìàëîë³òí³õ ã³äàòî- òà ã³ãðîô³ò³â ç äîì³ø- 1991 1 83 120 10 êîþ ìåçîô³ëüíèõ âèä³â (îïèñè 37, 57, 58; òóò ³ 1993 55 144 15 äàë³ (ðèñ. 1, òàáë. 1)). 1994 43 70 26 25 47 3 3. Ñåãìåíòè íèçüêî¿ (81,3–82,3 ì í. ð. ì.) çà- 1995 68 59 82 5 ïëàâè ³ç ñëàáîïðîòî÷íèì ðåæèìîì ï³ä ÷àñ ïîâåí³ 1996 74 71 63 6 òà ïàâîäê³â ç óìîâàìè, ñïðèÿòëèâèìè äëÿ àêóìóëÿ- 1997 1 86 127 ö³¿ ìóëó. Öå öàðñòâî çàðîñòåé ïðèáåðåæíî-âîä- 1998 14 147 35 18 íèõ ðîñëèí (îïèñè 7, 8, 9, 10, 11, 14, 15, 31, 32, Ñåðåäíº àðèôìåòè÷íå äí³â ³ç êîëèâàííÿì âîäè 36, 38, 55, 56). íà äàíîìó ð³âí³ 4. Äèñòàëüí³ ùîäî ôàðâàòåðà (ïðèë³âîáåðåæ- 17 82 87 15 11 2 í³) ñåãìåíòè íèçüêî¿ ïîõèëåíî¿ çàïëàâè ³ç ñèëüíî- Ñåðåäíº àðèôìåòè÷íå äí³â ³ç çàòîïëåííÿì ïðîòî÷íèì ðåæèìîì ï³ä ÷àñ ïîâåíåé òà ïàâîäê³â ç äàíîãî ð³âíÿ íåñïðèÿòëèâèìè äëÿ àêóìóëÿö³¿ ìóëó óìîâàìè 197 115 28 13 2 (81,3–82,3 ì í. ð. ì.) — ð³äêîçëàêîâ³ ïëÿæ³. Çàé- Ñåðåäíº àðèôìåòè÷íå äí³â áåç çàòîïëåííÿ íÿò³ àãðåãàö³ÿìè äîâãîêîðåíåâèùíèõ çëàê³â òà ð³ç- 17 99 186 201 212 íîòðàâ’ÿ (îïèñè 47, 51, 52, 53). 5. Âíóòð³øíüîîñòð³âí³ ñåãìåíòè íèçüêî¿ çàïëàâè 3). Ïðè õàðàêòåðèñòèö³ äèíàì³÷íèõ ïðîöåñ³â çàñòî- öüîãî æ ã³ïñîìåòðè÷íîãî ð³âíÿ ³ç ñëàáîïðîòî÷íèì ñîâóâàëèñü çàãàëüíîïðèéíÿò³ â ãåîáîòàí³÷íèõ äîñ- ðåæèìîì öèðêóëÿö³¿ â ïîâåí³ òà ïàâîäêè. Âåðáîâ³ ë³äæåííÿõ ñïîñîáè âèä³ëåííÿ ñåð³éíèõ ðÿä³â, ë³ñîâ³ ïëÿæ³ (îïèñè 6, 12, 33, 35, 39). ôëóêòóàö³éíèõ ñòàí³â ô³òîöåíîç³â òà ð³çíèõ äåñ- 6. Äèñòàëüí³ ùîäî ôàðâàòåðà (ïðèë³âîáåðåæ- òðóêö³éíèõ â³äõèëåíü â³ä íîðìàëüíîãî õîäó ñóê- í³) ñåãìåíòè çàïëàâè (82,3–82,8 ì í. ð. ì.) ³ç ñèëü- öåñ³¿. íîïðîòî÷íèì ðåæèìîì ï³ä ÷àñ ïîâåíåé òà ïàâîä- ê³â, ùî â îêðåì³ ðîêè ìîæóòü íå çàòîïëþâàòèñü. Òèïè ì³ñöåçðîñòàíü Çàéíÿò³ óãðóïîâàííÿìè îë³ãîòðîôíèõ ïñàìîô³ëü- äîñë³äæóâàíî¿ ä³ëÿíêè çàïëàâè íèõ ðîñëèí ð³çíèõ ùîäî âîäîçàáåçïå÷åííÿ åêîëî- Çàïëàâà, ÿê ñêëàäîâà ïðèðîäíî-òåðèòîð³àëüíî- ã³÷íèõ ãðóï (îïèñè 40–46, 49, 50). ãî êîìïëåêñó áóäü ÿêîãî ðåã³îíó? ïðåäñòàâëÿº 7. Âíóòð³øíüîîñòð³âí³ ñåãìåíòè öüîãî æ ð³âíÿ îñîáëèâèé òèï ì³ñöåçðîñòàíü. Àëå çàãàëîì âñÿ çàïëàâíîñò³ ³ç ñëàáîïðîòî÷íèì òà çàñò³éíèì ðåæè- ñóêóïí³ñòü ¿õ äîñèòü ð³çíîìàí³òíà. Öÿ ð³çíî- ìîì ïðè çàòîïëåíí³. Ïàíóþòü âåðáîâ³ ë³ñè ç äîì³ø- ìàí³òí³ñòü ì³ñöåçðîñòàíü çàïëàâè âèçíà÷àºòüñÿ êîþ òîïîë³ ÷îðíî¿ òà á³ëî¿, êëåíà íåãóíäî, â’ÿçà íàñàìïåðåä áàëàíñîì ãîëîâíèõ ôîðìîòâîð÷èõ øîðñòêîãî, øîâêîâèö³ òà ã³ãðîô³ëüíèõ ³ ã³äðîô³ëü- ôàêòîð³â, ÿêèìè íà çàïëàâ³ º ³íòåíñèâí³ñòü àêó- íèõ åâòðîôíèõ òðàâ (îïèñ 16), à òàêîæ âèñîêî- ìóëÿö³¿ ³ õàðàêòåð íàíîñ³â, çìèâ òà ðóõëèâ³ñòü òðàâí³ áîëîòèñò³ ëóêè ³ç ñï³âäîì³íóâàííÿì ìåçî- 18 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

ô³ëüíèõ ³íäåôåðåíòíèõ äî êîðîòêî÷àñíîãî çàòîï- Òàáëèöÿ 3 ëåííÿ äîâãîêîðåíåâèùíèõ çëàê³â, ð³çíîòðàâ’ÿ ³ Õàðàêòåðèñòèêà òðèâàëîñò³ çàòîïëåííÿ âèä³ëå- ã³ãðîô³ò³â (îïèñè 23, 26–29). íèõ ð³âí³â ó íåâåãåòàö³éíèé (ëèñòîïàä-áåðå- 8. Âíóòð³øíüîîñòð³âí³ ñåãìåíòè ï³äíÿòî¿ çàïëà- çåíü) ïåð³îä 1973–1998 ðð. âè (82,8–83,8 ì í. ð. ì.), ùî ôàêòè÷íî í³êîëè íå çàòîïëþþòüñÿ íà äîâãîòðèâàëèé ïåð³îä, àëå ìàé- гâí³, Ìåíøå 80,0- 81,3- 82,3- 82,8- Á³ëüøå æå ùîðîêó ï³ä ÷àñ ïîâåíåé òà ïàâîäê³â âïðîäîâæ ì í.ð.ì. 80,0 81,3 82,3 82,8 83,8 83,8 äîáè íà ê³ëüêà ãîäèí ïîêðèâàþòüñÿ âîäîþ ïðè Ðîêè ñêèä³ âîäè ÃÅÑ. Öå ð³âåíü ³íòåíñèâíî¿ àêóìóëÿö³¿ 1973 42 109 ãðóáîãî ðîñëèííîãî äåòðèòó. Á³ëüø³ñòü ¿õ ïëîù 1974 7152244 çàðàç çàéíÿòà âåðáîâèìè ë³ñàìè ç ï³äë³ñêîì ç àìîð- 1975 13 57 74 7 ôè òà îæèíè ñèçî¿ òà ÿðóñîì òðàâ ç äîì³íóâàííÿì 1976 20 128 4 ê³ðêàçîíó (îïèñè 2, 3, 4, 5, 13, 17, 20, 22, 34, 40, 1977 18 55 69 9 48), ð³äøå çëàêîâèìè ëóêàìè, ùî çà óìîâ çàïîâ³- 1978 6 37 85 15 8 äàííÿ ³íòåíñèâíî çàðîñòàþòü àìîðôîþ òà øåëþ- 1979 27 91 20 9 3 1 ãîþ (îïèñè 18, 19, 24, 25). 19805848406 9. Ïðèë³âîáåðåæí³ òà íèæí³ (ùîäî òå÷³¿ ð³÷êè) 1981124178128 ñåãìåíòè âèñîêî¿ ìîëîäî¿ çàïëàâè (á³ëüøå 83,8 ì 19824160419 í. ð. ì.). Íå ïðåäñòàâëåí³ íà ïðîô³ë³ ¹ 2. Âåëè- 1983627118 ê³ ïëîù³ òàêîãî òèïó ì³ñöåçðîñòàíü çíàõîäÿòüñÿ 1984 60 88 3 1 íà î. Øåëåñò³â ó íèæí³é éîãî ÷àñòèí³. Âîíè ôàê- 1985 47 72 32 òè÷íî çàðàç (ï³ñëÿ áóä³âíèöòâà ÃÅÑ) íå çàòîïëþ- 1986409516 þòüñÿ âîäîþ. Ëèøå â îêðåì³ ðîêè (1979, 1981, 1987 101 50 1986, 1994) ïîâåíåâ³ âîäè äîñÿãàþòü öüîãî ð³âíÿ 1988459314 (òàáë. 2). Õàðàêòåðí³ ï³äíÿòòÿ ó ôîðì³ ïðèðóñëî- 1989 44 57 50 âèõ âàë³â, óñêëàäíåí³ åîëîâèìè ôîðìàìè (äþíî- 1990 4 66 80 1 ïîä³áí³ ãîðáè). Ãðóíòîâèé ïîêðèâ ïðàêòè÷íî íå 1991 37 93 19 2 ðîçâèíåíèé. Ïîîäèíîê³ äåðåâà ñîñíè òà øåëþãè, 1993 54 87 10 1994 63 61 23 3 1 òðàâîñò³é ³ç ïñàìîô³ëüíèõ îë³ãîòðîôíèõ âèä³â. 1995 98 29 22 2 10. Âåðõí³, ùîäî òå÷³¿ ð³÷êè ñåãìåíòè âèñîêî¿ 1996 131 21 çð³ëî¿ çàïëàâè öüîãî æ ð³âíÿ ³ç äåðíîâèìè ãðóíòà- 1997 89 62 ìè çàéíÿò³ óãðóïîâàííÿìè òîïîëåâî-âåðáîâèõ ç 1998 15 66 59 11 äîì³øêîþ ³íøèõ øèðîêîëèñòÿíèõ ïîð³ä ë³ñ³â ç ðîçð³äæåíèì ÿðóñîì ÷àãàð³â òà ãóñòèì ÿðóñîì ìå- Ñåðåäíº àðèôìåòè÷íå äí³â ³ç êîëèâàííÿì âîäè çîô³ëüíèõ òðàâ. íà äàíîìó ð³âí³ 45 68 32 5 1 Õàðàêòåðèñòèêà åêîëîãî-äèíàì³÷íèõ ðÿä³â Ñåðåäíº àðèôìåòè÷íå äí³â ³ç çàòîïëåííÿì äàíîãî ð³âíÿ Çàãàëîì âñÿ ìîëîäà çàïëàâà çàïîâ³äíèêà ìîæå 106 38 6 1 ðîçãëÿäàòèñÿ ÿê àðåíà ïåðâèííîñóêöåñ³éíîãî ïðî- Ñåðåäíº àðèôìåòè÷íå äí³â áåç çàòîïëåííÿ öåñó â óìîâàõ ³íòåíñèâíîãî àëþâ³àëüíîãî ðåæè- 45 113 145 150 151 ìó. Ïðè õàðàêòåðèñòèö³ äèíàì³÷íèõ ïðîöåñ³â ó ðîñëèííîìó ïîêðèâ³ ïðèéíÿòî âèä³ëÿòè òîïîëîã³÷- íî (åêîëîã³÷íî) âèçíà÷åí³ ³ ðåã³îíàëüíî òèïîâ³ ÷è al., 1994 — öèò. ïî Ìèðêèí, Íàóìîâà, 1999). Ãî- òî ñâîºð³äí³ âàð³àíòè õîäó ðîçâèòêó ô³òîöåíîç³â ëîâíèìè ìåòîäàìè òàêîãî ðîäó äîñë³äæåíü º îáðîá- ó âèãëÿä³ ðÿä³â ðîçâèòêó.  ð³çíèõ àâòîð³â ìîæíà êà ìàòåð³àë³â ïåð³îäè÷íèõ êàðòóâàíü ä³ëÿíîê ðîñ- çóñòð³òè ð³çí³ íàçâè: ñå𳿠äèíàì³÷í³ (Ñëîâàðü..., ëèííîñò³, ìàòåð³àë³â ïåð³îäè÷íèõ ãåîáîòàí³÷íèõ 1991), êîëî óãðóïóâàíü (Øì³òõþçåí, 1966), åêî- çéîìîê (îïèñ³â) âçäîâæ òðàíñåêò ³ ïðîô³ë³â òà ïî- ëîãî-ãåíåòè÷íèé ðÿä (Òêà÷åíêî, Ãåíîâ, 1992), òèï ñò³éíèõ ïðîáíèõ ïëîù.  çàïîâ³äíèêó íèí³ ëèøå ë³ñó (Èïàòîâ, Ãåðàñèìåíêî, Òðîôèìåöü, 1991). çàêëàäåíî áàçó òàêîãî ðîäó ìîí³òîðèíãó íà çàïëà- Íàéîᒺêòèâí³øèì ïðÿìèì ñïîñîáîì âèÿâó ö³º¿ â³. Àëå â ë³òåðàòóð³ º ïðèêëàäè âèÿâëåííÿ ñåð³é- ïîñë³äîâíîñò³ (ñóêöåñ³éíîãî ðÿäó) º çâè÷àéíî ñïî- íèõ ðÿä³â íà îñíîâ³ óçàãàëüíåííÿ òà àíàë³çó ôðàã- ñòåðåæåííÿ çà ¿õ õîäîì ó ïðèðîäíèõ óìîâàõ. Çâà- ìåíòàðíèõ â³äîìîñòåé ïðî ñïîñòåðåæóâàí³ êîíê- æàþ÷è íà äîâãîòðèâàë³ñòü öèõ çì³í (îñîáëèâî ðåòí³ âèïàäêè çàì³ùåíü îäíèõ öåíîç³â ³íøèìè, àâòîãåííèõ), ÷àñòî öå ñòຠíå ï³ä ñèëó íàâ³òü ö³ëî- íåõàé òåðèòîð³àëüíî ³ ÷àñîâî ðîçð³çíåíèõ, àëå òà- ìó ïîêîë³ííþ äîñë³äíèê³â. Ïðèêëàäîì òàêîãî ðîäó êèõ ùî â³äíîñÿòüñÿ äî îäíîãî åêîòèïó (åêîëîãî-äè- óçàãàëüíåíü çàêîíîì³ðíîñòåé äèíàì³êè ðîñëèííî- íàì³÷íîãî ðÿäó). Òàêèé ñïîñ³á âèÿâó ³ ïîáóäîâè ãî ïîêðèâó º â ë³òåðàòóð³ äëÿ ïåð³îä³â ó ê³ëüêà ðÿä³â ðîçâèòêó çâè÷àéíî º á³ëüø ñóᒺêòèâíèì. äåñÿòèë³òü (Ïàðôåíîâ, Êèì, 1976; Òêà÷åíêî, Ãå- Öå â á³ëüø³é ì³ð³ ïðîãíîç, à íå ä³àãíîç. Ñóêóïí³ñòü íîâ, 1992), àáî ³ ê³ëüêîõ ñîòåíü ðîê³â (Chapin et âñ³õ ç³áðàíèõ ìàòåð³àë³â ³ç çàïëàâè çàïîâ³äíèêà 19 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

ì³íàíòíîãî ÷è ôëîðèñòè÷íîãî) ïîáóäîâè ñèí- òàêñîíîì³÷íèõ ñõåì. Ñèíòàêñîí áóäü-ÿêîãî ðàí- ãó, ùî âëàñíå º òèïîì ÿêî¿ñü ìíîæèíè êîíê- ðåòíî-ëîêàëü- íèõ âèä³ë³â ðîñ- ëèííîãî êîíòè- íóóìó, óîñîá- ëþº â ñîá³ ³ ñèí- äèíàì³÷í³ âëàñ- òèâîñò³ öüîãî òè- ïó. ×èì âèùå ñèíòàêñîíîì³÷- íèé ðàíã âèä³ë³â ÿê³ áåðóòüñÿ çà åëåìåíòè ïðè õàðàêòåðèñòèö³ äèíàì³÷íèõ ðÿ- ä³â, òèì á³ëüø çàãàëüíîþ áóäå õàðàêòåðèñòèêà ðÿäó. Òîìó äå- òàëüí³ñòþ êëàñè- ô³êàö³éíèõ ñõåì ðîçðîáëåíèõ äëÿ äàíî¿ òåðèòî𳿠âèçíà÷àºòüñÿ â³äïîâ³äíà ìîæ- ëèâ³ñòü äåòàë³- çàö³¿ õàðàêòåðèñ- òèêè éîãî åêîëî- ãî-äèíàì³÷íîãî ðÿäó. Íàøà ïîçè- ö³ÿ ïî äàíîìó ïè- òàííþ âèçíà÷à- ºòüñÿ îñòàíí³ìè Ðèñ. 2. Äèíàì³÷íà ñõåìà óãðóïîâàíü ã³äðîñå𳿠çàïëàâè Êàí³âñüêîãî ïðèðîäíîãî ñèíòàêñîíîì³÷íè- çàïîâ³äíèêà ìè äîñë³äæåííÿ- Åíäîåêîãåíåòè÷íî çóìîâëåí³ ïåðåõîäè ìè ðîñëèííîñò³ Åêçîåêîãåíåòè÷íî çóìîâëåí³ ïåðåõîäè çàïëàâè (Øåâ- Ïðîãíîçîâàí³ íàïðÿìêè àâòîãåíåçó ð ÷èê, Ñîëîìàõà, Óãðóïîâàííÿ âèä³â ç áàãàòîð³÷íèì æèòòºâèì öèêëîì Âîéòþê, 1996). Íåðåãóëÿðí³ ñåçîíí³ óãðóïîâàííÿ îäíî- ³ ìàëîë³òí³õ âèä³â, àáî óãðóïîâàííÿ Ñïðîáà çàñòîñó- áàãàòîð³÷íèê³â, ùî â óìîâàõ çàïëàâè çàïîâ³äíèêà âåäóòü ñåáå ÿê ìàëîë³òíèêè. âàííÿ ñèíòàêñî- Àíòðîïîãåííî çóìîâëåí³ óãðóïîâàííÿ í³â ñàìå ôëîðèñ- Ñèíãåíåòè÷íî çóìîâëåí³ óãðóïîâàííÿ àáåðàòèâíîãî òèïó òè÷íî¿ êëàñèô³- êàö³¿ äëÿ õàðàêòå- òà ïðèëåãëèõ äî íå¿ çàïëàâíèõ ä³ëÿíîê ïîêè ùî ðèñòèêè ïåðâèííîñóêöåñ³éíèõ çì³í äëÿ òåðèòî𳿠Óê- äຠìîæëèâ³ñòü ëèøå òàêèõ ïîáóäîâ. ðà¿íè äîñ³ íå ðîáèëàñü. Òîìó âàðòî çâåðíóòè óâàãó íà Äëÿ õàðàêòåðèñòèêè åêîëîãî-äèíàì³÷íîãî ðÿ- ñâîºð³äí³ñòü òàêîãî ï³äõîäó. Ç íàøî¿ òî÷êè çîðó â³í º äó ðîñëèííîñò³ âàæëèâî âèçíà÷èòè åòàïí³ñòü ïî- íå ìåíøå ïðàâîì³ðíèì í³æ, íàïðèêëàä, ïîáóäîâà ñåð- ä³é ó çì³í³ ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü. Çäåá³ëüøîãî ³éíèõ ðÿä³â íà îñíîâ³ äîì³íàíòíèõ àñîö³àö³é. Àäæå äëÿ öüîãî âèä³ëÿþòü ïåâí³ óìîâí³ ñòà䳿 ðîçâèòêó. â³äíîñíî äîáðå ðîçðîáëåíà äëÿ Öåíòðàëüíî¿ ªâðîïè Çàãàëîì âîíè òàê ÷è ³íàêøå â³äîáðàæàþòüñÿ â ñèí- ñèíòàêñîíîì³÷íà ñõåìà ìຠ÷³òêó òðàêòîâêó ñèíäèíà- òàêñîíàõ ðîñëèííîñò³ íåçàëåæíî â³ä ìåòîäó (äî- ì³÷íî¿ çíà÷èìîñò³ ñèíòàêñîí³â. 20 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

Âèä³ëÿþòüñÿ ñë³äóþ÷³ ïåðâèííî- ñóêöåñ³éí³ åêîëîãî-äèíàì³÷í³ ðÿäè: óäîðîñåð³éíèé ðÿä. Îõîïëþº ì³ñ- öåçðîñòàííÿ 1, 2, 3, 4, 5 òèï³â (ðèñ.2). Ïåðøà ñòàä³ÿ. Àãðåãàö³¿ ð³çíèõ çà âîäíîþ åêîëî㳺þ òà òðîôí³ñòþ âèä³â. Öå ìîæóòü áóòè ã³äàòîô³òè (Potamogeton sp., Myriophillum sp., Nuphar lutea òà ³íø³), ã³äðî- òà ã³ãðîô³òè (Rorippa amphi- bia, Sagitaria sagittifolia, Rumex hyd- rolapathum, Salix alba òà ³í.), ÿê³ ìî- æóòü ñòàòè àñîö³éîâàíèìè ÷ëåíàìè óãðó- ïîâàíü íàñòóïíèõ åòàï³â ðîçâèòêó.  ïå- ð³îä íèçüêèõ ìåæåíåé òóò ñåëÿòüñÿ ìåçî- ô³òè (Chenopodium glaucum, Ch. aceri- folium, Populus nigra òà ³í.) ³ íàâ³òü êñå- ðîô³òè (Corispermum sp., bestuca beckeri òà ³í.), ÿê³ çâè÷àéíî ãèíóþòü çà ÷àñ çà- òîïëåííÿ. Äðóãà ñòàä³ÿ. Àñîö³éîâàíèõ ã³äà- òîô³ò³â. Öå óãðóïîâàííÿ êëàñ³â Lem- netea, Potametea, Phragmito-Magno- caricetea. Ó âàð³àíòàõ äîñë³äæåíèõ ä³ëÿíîê çàïëàâè âèÿâëåí³ óãðóïîâàí- íÿ ñîþç³â, ïîäàíèõ ó ñõåì³. Ïîäàëü- øèé àâòîãåíåç óãðóïîâàíü ö³º¿ ñòà䳿 íàéåôåêòèâí³øå ïðîõîäèòü çà óìîâ çàìêíóòèõ âîäîéì â ÿêèõ ìîæëèâà á³îãåííà àêóìóëÿö³ÿ ³ òàêèì ÷èíîì ïîñòóïîâå îáì³ë³ííÿ âîäîéìè. Òðåòÿ ñòàä³ÿ. Àñîö³éîâàíèõ ã³äàòî Ðèñ. 3. Äèíàì³÷íà ñõåìà óãðóïîâàíü ìåçîñå𳿠çàïëàâè Êàí³â- òà ã³äðîô³ò³â ç ïåðåâàãîþ ã³äðîô³ò³â. ñüêîãî ïðèðîäíîãî çàïîâ³äíèêà ¯õ ñèíäèíàì³êà àíàëîã³÷íà äî ñèíäè- (óìîâí³ ïîçíà÷åííÿ - äèâ. ðèñ. 2) íàì³êè óãðóïîâàíü ïîïåðåäíüî¿ ñòà䳿. ×åòâåðòà ñòàä³ÿ. Àñîö³éîâàíèõ ã³ãðî- òà ã³ä- telephium, S. sexangulare), à â îêðåì³ (âèñîêîïî- ðîô³ò³â ç ïåðåâàãîþ ã³ãðîô³ò³â. Öå óãðóïîâàííÿ âåíåâ³) ã³ãðîô³ëüíèõ (Veronica longifolia, Eleo- çð³ëî¿ ³ âæå íàâ³òü ñòàðî¿ çàïëàâè. ¯õ ïîäàëüøèé charis palustris, Gratiola officinalis) âèä³â. ðîçâèòîê ñë³ä áà÷èòè â íàïðÿìêó óãðóïîâàíü êëà- Äðóãà ñòàä³ÿ àñîö³éîâàíèõ óãðóïîâàíü ëó÷íî- ñó Alnetea glutinosae, ÿê³ âëàñíå ³ ïðåäñòàâëÿþòü ãî òà ÷àãàðíèêîâîãî òèïó. Ñåðåä íèõ â îêðåì³ ðîêè ï’ÿòó ñòàä³þ ñôîðìîâàíèõ êë³ìàêñîâèõ öåíîç³â, ôîðìóþòüñÿ ñåçîííî âèðàæåí³ åêçîãåíåòè÷íî çó- õàðàêòåðíèõ äëÿ ïðèòåðàñíîãî çíèæåííÿ çàïëàâè ìîâëåí³ óãðóïîâàííÿ äèãðåñ³éíî-äåìóòàö³éíîãî òà äåïðåñ³é áîðîâî¿ òåðàñè. Ó çàïîâ³äíèêó âîíà òèïó. Íàé÷àñò³øå âîíè âèíèêàþòü çàâäÿêè çì³í³ ïðåäñòàâëåíà ëèøå ôðàãìåíòàðíî (íåâåëèêà ä³ëÿí- çàïëàâíîãî ðåæèìó. Òàê òðèâàëå çàòîïëåííÿ êà ç óãðóïîâàííÿìè àñîö³àö³¿ Salicetum pentandro- ð³äêîçëàêîâèõ ëóê ð³âíÿ 82,3–82,8 ì í. ð. ì. ï³ä cinerea íà î. Øåëåñò³â). ÷àñ âåãåòàö³¿ ñïðè÷èíþº çàãèáåëü ëîêàëüíèõ ïî- Çà óìîâ ð³çêîïåðåì³ííîãî òà ãîñòðîïðîòî÷íîãî ïóëÿö³é áàãàòüîõ êñåðî ³ ìåçîêñåðîô³ëüíèõ âèä³â ðåæèìó çàòîïëåííÿ âñ³ óãðóïîâàííÿ ã³äðîñå𳿠íà (Sedum sexangulare, S. telephium, S. acrae, Ar- çàïëàâ³ çàïîâ³äíèêà º åêçîãåííî ñòèìóëüîâàíèìè temisia dniproica etc.) òà â³äïîâ³äíî ïîêðàùåííÿ ³ ¿õ ïðàâèëüí³øå ââàæàòè ñóáêë³ìàêñîâèìè, à íå ñòàíó ïîïóëÿö³é áàãàòüîõ ã³ãðî òà ã³äðîô³ëüíèõ ñåð³éíèìè. âèä³â (Gratiola officinalis, Veronica longifolia, Ìåçîñåð³éíèé ðÿä. Îõîïëþº ì³ñöåçðîñòàííÿ Eleocharis palustris). Ïðè òðèâàëèõ, àëå íåâèñîêèõ 6, 7, 8 òèï³â (ðèñ. 3). ë³òí³õ ïàâîäêàõ íà öèõ ä³ëÿíêàõ ³íîä³ ôîðìóþòü- Ïåðøà ñòàä³ÿ ïðåäñòàâëåíà óãðóïîâàííÿìè ñÿ óãðóïîâàííÿ ç ó÷àñòþ âèä³â êëàñó Isoeto- çì³øàíîãî òèïó ç äîì³íóâàííÿì ³íäèôåðåíòíèõ äî Nanojuncetea (Gnaphalium rossicum, Limosella íåäîâãîòðèâàëîãî çàòîïëåííÿ ìåçîòðîôíèõ äîâ- aquatica, Dichostylis hamulosa, D. micheliana, ãîêîðíåâèùíèõ çëàê³â òà îñîê (Elytrigia repens, Isolepis setacea). Ó âèïàäêó íàñòàííÿ ïåð³îäó (2– Calamagrostis epigeios, Bromopsis inermis, Carex 5 ðîê³â) ³ç íèçüêèìè ïîâåíÿìè, êîëè â öèõ ìåæàõ colchica) òà ð³çíîòðàâ’ÿ (Artemisia abrotanum, ï³ä ÷àñ âåñíÿíèõ ïîâåíåé ð³âåíü âîäè ëèøå êîëè- Rumex thyrsiflorus) òà ñï³âäîì³íóâàííÿì â îêðå- âàºòüñÿ, àáî âçàãàë³ íå äîñÿãຠ¿õ (1973, 1984, ì³ ðîêè (ìåæåíí³) êñåðîô³ëüíèõ (Sedum acre, S. 1997 ðð.) ³ âñå ë³òî ïàâîäêè äî íüîãî íå äîõîäÿòü, 21 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

Äðóãà ñòàä³ÿ ñëàáî àñîö³éîâàíî¿ òðàâ’ÿíèñòî¿ ÷àãàðíèêîâî¿ òà ð³äêîäåðåâíî-÷àãàðíèêîâî¿ ðîñ- ëèííîñò³. Óãðóïîâàííÿ ö³º¿ ñòà䳿 çäåá³ëüøîãî õàðàêòåðí³ äëÿ çð³ëî¿ çàïëàâè. Òàê ÿê öÿ ÷àñòèíà çàïëàâè çàðàç ôàêòè÷íî íå ï³äïàäຠï³ä çàòîï- ëåííÿ, òî á³ëüø³ñòü ïåðåõîä³â êñåðîñå𳿠ìຠåíäî- åêîãåíåòè÷íó çóìîâëåí³ñòü. Íàéá³ëüø âïëèâîâè- ìè åêçîôàêòîðàìè, ùî âíîñÿòü êîðåêòèâè ó ïåð- âèííîñóêöåñ³éíèé ïðîöåñ, òóò º ä³ÿëüí³ñòü â³òðó òà ñïîðàäè÷í³ ïîæåæ³. Òàêèì ÷èíîì, çà õàðàêòåðîì 䳿 ôàêòîð³â, âèç- íà÷àþ÷èõ ðîçâèòîê ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü ó íà- øèõ óìîâàõ (àëþâ³àëüíèé òà åîëîâèé ïðîöåñ), çì³- íè ðîñëèííîñò³ ñë³ä âèçíà÷èòè ÿê ïðèðîäí³, õî÷à â äåÿêèõ âèïàäêàõ ðåæèì 䳿 öèõ ôàêòîð³â (ùîäî- áîâ³ ñêèäè âîäè ç âîäîñõîâèùà) âèçíà÷ຠ¿¿ ïðè- ðîäíî-àíòðîïîãåííèé çì³ñò. Òàêà æ íåîäíîð³äíà ïðèðîäà çì³í ðîñëèííîñò³ âèÿâëÿºòüñÿ â ¿õ íà- ïðàâëåíîñò³. Àäæå çàãàëîì ïðè áóäü ÿêèõ ïåðâèí- íîñóêöåñ³éíèõ çì³íàõ ïåðøî÷åðãîâî âèÿâëÿºòüñÿ ¿õ åíäîåêîãåíåòè÷íà (àâòîãåííà) íàïðàâëåí³ñòü. Âîäíî÷àñ ð³çí³ íàïðÿìêè òà òðåíäè íà ðàíí³õ ñòà- Ðèñ. 4. Äèíàì³÷íà ñõåìà óãðóïîâàíü êñåðîñå𳿠ä³ÿõ ôîðìóâàííÿ ô³òîöåíîç³â ÷àñòî âèçíà÷àþòüñÿ çàïëàâè Êàí³âñüêîãî ïðèðîäíîãî çàïîâ³äíèêà ñèíãåíåòè÷íî. ² íàðåøò³ âïðîäîâæ âñüîãî ÷àñó ðîç- (óìîâí³ ïîçíà÷åííÿ - äèâ. ðèñ. 2) âèòêó íà éîãî íàïðÿì âïëèâàþòü ð³çí³ çîâí³øí³ ôàêòîðè ÿê ïðèðîäíîãî (ó íàøîìó âèïàäêó íàé- ïðîõîäèòü ³íòåíñèâíå â³äíîâëåííÿ ïîïóëÿö³é âè- ÷àñò³øå — íàäâèñîê³ ïîâåí³, íèçüê³ ìåæåí³, åêñò- ä³â êëàñ³â Sedo-Scleranthetea. Âèä³ëÿþòüñÿ òàêîæ ðåìàëüí³ ïîãîäí³ óìîâè, òèì÷àñîâà ³íòåíñèô³êà- àíòðîïîãåííî çóìîâëåí³ (ñ³íîêîñ³ííÿ) óãðóïîâàííÿ ö³ÿ åîëîâîãî òà àëþâ³àëüíîãî ïðîöåñ³â, ³íòåíñèô³- òà ñèíãåíåòè÷íî çóìîâëåí³ óãðóïîâàííÿ àáåðàö³é- êàö³ÿ âïëèâó íà ô³òîöåíîçè äèêèìè êîïèòíèìè íîãî òèïó. Ùîäî äîë³ îñòàíí³õ, íàéá³ëüø éìîâ³ð- òâàðèíàìè ³ ò. ï.), òàê ³ àíòðîïîãåíí³ (ïîæåæ³, íî, ùî â ìàéáóòíüîìó ¿õ ïîäàëüøèé ðîçâèòîê âèòîïòóâàííÿ, ñ³íîêîñ³ííÿ). Çàãàëîì æå âåñü êîì- ìîæëèâèé ëèøå â ðåçóëüòàò³ ÿêèõîñü êàòàêë³ç- ïëåêñ ôàêòîð³â âïëèâó ³ ïîñë³äîâí³ñòü ïîä³é â ïðî- ìàòè÷íèõ çðóøåíü (ïîæåæ³, ô³òîïàò³¿, ìàñîâå âè- öåñ³ ðîçâèòêó ðîñëèííîãî ïîêðèâó âèçíà÷àþòü ð³ç- ìåðçàííÿ ÷è çàñèõàííÿ â ðåçóëüòàò³ åêñòðåìàëü- íîìàí³òòÿ ô³òîöåíîç³â, âçàºìîïîâ’ÿçàíèõ ñóêöå- íèõ ïîãîäíèõ óìîâ) ÷è çðóøåíü â ðåçóëüòàò³ çàê- ñ³éíèìè çâ’ÿçêàìè ó ñóêöåñ³éíèé ðÿä ÷è ñ³òêó. ³í÷åííÿ äîâãîòðèâàëîãî á³îöèêëó ðîçâèòêó ¿õ åäè- ô³êàòîðíèõ âèä³â (ñòàð³ííÿ òà ñåí³ëüíà ïàðòèêó- ˳òåðàòóðà ëÿö³ÿ êëîí³â àìîðôè ÷è äåðåâ êëåíà íåãóíäî). Òðåòÿ ñòàä³ÿ àñîö³éîâàíî¿ ë³ñîâî¿ ðîñëèííîñò³ Èïàòîâ Â.Ñ., Ãåðàñèìåíêî Ã.Ã., Òðîôèìåö Â.È. (1991): Ñó- ïðåäñòàâëåíà óãðóïîâàííÿìè àñîö³àö³¿ Aristolochio õèå ñîñíîâûå ëåñà íà ïåñêàõ êàê îäèí òèï ëåñà. - Áîòàí- clematitis — Salicetum òà ¿¿ âàð³àíòîì ç äîì³íó- .æóðíàë. 76 (6): 818-831. Ìèðêèí Á.È., Íàóìîâà Ë.Ã. (1998): Íàóêà î ðàñòèòåëüíîñòè âàííÿì Acer negundo. Íà ö³é ñòà䳿 ÿâíî íàì³÷à- (èñòîðèÿ è ñîâðåìåííîå ñîñòîÿíèå îñíîâíûõ êîíöåïöèé). ºòüñÿ ïåðåõ³ä äî îñòàííüîãî åòàïó ðîçâèòêó ñå𳿠Óôà: Ãèëåì. 1-413. — ôîðìóâàííÿ ñêëàäíèõ çàïëàâíèõ ä³áðîâ ç ó÷àñ- ˳òîïèñ ïðèðîäè Êàí³âñüêîãî ïðèðîäíîãî çàïîâ³äíèêà çà 1973- òþ øèðîêîëèñòÿíîë³ñîâèõ âèä³â äåðåâ (Acer pla- 1998 ðð. Ïàðôåíîâ Â.È., Êèì Ã.À. (1976): Äèíàìèêà ëóãîâî-áîëîò- tanoides, Quercus robur, Ulmus laevis, U. scabra, íîé ôëîðû è ðàñòèòåëüíîñòè Ïîëåñüÿ ïîä âëèÿíèåì îñó- Carpinus betulus). øåíèÿ. Ìèíñê: Íàóêà è òåõíèêà. 1-192. Êñåðîñåð³éíèé ðÿä. Îõîïëþº ì³ñöåçðîñòàííÿ Ñëîâàðü-ñïðàâî÷íèê ïî àãðîôèòîöåíîëîãèè è ëóãîâåäåíèþ 9, 10 òèïó (ðèñ. 4). (1991): Êèåâ: Íàóêîâà äóìêà. 1-136. Òêà÷åíêî Â.Ñ., Ãåíîâ À.Ï. (1992): Åêîëîãî-ãåíåòè÷íèé ðÿä Ïåðøà ñòàä³ÿ ïðåäñòàâëÿº ñîáîþ óãðóïîâàí- ðîñëèííîñò³ çàïîâ³äíèêà Êàì’ÿí³ ìîãèëè (Äîíåöüêà îá- íÿ êîíãëîìåðàòèâíîãî òèïó ç äîáðå ñôîðìîâàíîþ ëàñòü). - Óêð. áîòàí. æóðí. 49 (4): 19-25. ñèíó糺þ ìîõ³â (ïåðåâàæàþòü Polytrichum pilife- Øåâ÷èê Â.Ë., Ñîëîìàõà Â.À., Âîéòþê Þ.Î. (1996): Ñèíòàêñî- rum, Ceratodon purpureum) òà ëèøàéíèê³â (Cla- íîì³ÿ ðîñëèííîñò³ òà ñïèñîê ôëîðè Êàí³âñüêîãî ïðèðîäíîãî çàïîâ³äíèêà . - Óêð. ô³òîöåíîòè÷í. çá³ðí. Ñåð. Â. 1: 1-120. dina mitis, Cladonia sp.) ç íåçíà÷íîþ ó÷àñòþ ñó- Øìèòõþçåí È.È. (1966): Îáùàÿ ãåîãðàôèÿ ðàñòèòåëüíîñòè. äèííèõ ðîñëèí. Ìîñêâà: Ïðîãðåññ. 1-310.

22 ÇÎÎËÎòß

ÎÐÍÈÒÎÔÀÓÍÀ ÐÅÃÈÎÍÀËÜÍÎÃÎ ËÀÍÄØÀÔÒÍÎÃÎ ÏÀÐÊÀ “ÃÐÀÍÈÒÍÎ — ÑÒÅÏÍÎÅ ÏÎÁÓÆÜŔ È ÑÎÏÐÅÄÅËÜÍÛÕ ÒÅÐÐÈÒÎÐÈÉ

Ñ.Â. Äîìàøåâñêèé Óêðàèíñêîå îáùåñòâî îõðàíû ïòèö

Ðåãèîíàëüíûé ëàíäøàôòíûé ïàðê áîëåå 40 êì Êâàêâà (Nycticorax nycticorax). Ãíåçäîâà- òÿíåòñÿ âäîëü ð. Þæíûé Áóã, çàõâàòûâàÿ áîëü- íèå íå óñòàíîâëåíî. Íàáëþäàëè 2 è 1 îñîáü ó ñ. øóþ ÷àñòü ñðåäíåãî òå÷åíèÿ ðåêè, åãî ïëîùàäü Ìèãèÿ 18 è 20.05.1999 ã.  íèçîâüÿõ Àëåêñàíä- ñîñòàâëÿåò 5034 ãà. Íàõîäèòñÿ îí íà òåððèòîðèè ðîâñêîãî âîäîõðàíèëèùà â âå÷åðíèå ÷àñû ÷àñòî Ïåðâîìàéñêîãî, Àðáóçèíñêîãî, Äîìàíåâñêîãî è áûëè ñëûøíû êðèêè àêòèâèçèðîâàâøèõñÿ ïåðåä Âîçíåñåíñêîãî ðàéîíîâ Íèêîëàåâñêîé îáëàñòè. íî÷íîé îõîòîé êâàêâ.  çàðîñëÿõ âåðáû 7.06.2000 Çäåñü Þæíûé Áóã òå÷åò â êðóòûõ êàìåíèñòûõ ã. îáíàðóæåíà äíåâêà ïòèö. Çäåñü äåðæàëèñü äâå áåðåãàõ, îáðàçóÿ óçêóþ êàíüîíîïîäîáíóþ äîëèíó âçðîñëûå è äâå ìîëîäûå îñîáè. ñ ãðàíèòíûìè ñêàëàìè, ïîðîæèñòûì ðóñëîì, ìà- Æåëòàÿ öàïëÿ (Ardeola ralloides). Ðåäêèé ëûìè âîäîïàäàìè è îñòðîâàìè. Áåðåãà ïîðîñëè íåãíåçäÿùèéñÿ âèä.  ìàå 1991 ã. îòìå÷åíû äâå êóñòàðíèêàìè, ìåñòàìè — áàéðà÷íûìè ëåñàìè. îñîáè íà îñòðîâå ìåæäó ñåëàìè Êîíñòàíòèíîâêà è Ñêëîíû áàëîê, ïðèìûêàþùèå ê ðóñëó Þæíîãî Áîãäàíîâêà (Êîñòþøèí, Ïðîêîïåíêî,1993). Áóãà, ïîêðûòû ñòåïíîé òðàâÿíèñòîé ðàñòèòåëüíîñ- Áîëüøàÿ áåëàÿ öàïëÿ (Egretta alba). Ðåä- òüþ è êóñòàðíèêàìè. Ãðàíèöû ïàðêà ñîïðèêàñà- êèé íåãíåçäÿùèéñÿ âèä. 26.05.1999 ã. ìû íàáëþ- þòñÿ ñ ñåëüñêîõîçÿéñòâåííûìè çåìëÿìè, ïåðåñå÷å- äàëè 14 îñîáåé, êîðìèâøèõñÿ íà ñòàðèöàõ ð. Áàê- íû ëåñîïîñàäêàìè. øàëà ó ñ. Ùóöêîå, è îäèíî÷íóþ ïòèöó â êîëîíèè Îñíîâíîé ìàòåðèàë áûë ñîáðàí â ýêñïåäèöè- öàïåëü ó ñ. Ìèãèÿ. îííûå âûåçäû â òðåòüåé äåêàäå ìàÿ 1999 ã. è â Ìàëàÿ áåëàÿ öàïëÿ (E. garzetta). Ðåäêèé íå- ïåðâîé äåêàäå èþíÿ 2000 ã., öåëüþ êîòîðûõ áûëî ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Îòìåòèëè îäèíî÷íóþ îñîáü ïðîâåäåíèå èíâåíòàðèçàöèè îðíèòîôàóíû è îïðå- 26.05.1999 ã. íà ð. Áàêøàëà.  îêðåñòíîñòÿõ ã. äåëåíèÿ ñòàòóñà îòìå÷åííûõ ïòèö. Ïîëó÷åíû äàí- Þæíîóêðàèíñê 10.06.2000 ã. íàáëþäàëè ãðóïïó íûå î 169 âèäàõ ïòèö, îòíîñÿùèõñÿ ê 43 ñåìåé- èç 13 îñîáåé, ëåòåâøèõ ââåðõ ïî ð. Þæíûé Áóã. ñòâàì 16 îòðÿäîâ. 19 âèäîâ çàíåñåíû â Êðàñíóþ Ñåðàÿ öàïëÿ (Ardea cinerea). Ìàëî÷èñëåí- êíèãó Óêðàèíû (1994). Ðåçóëüòàòû ðàííåå ïðîâå- íûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àþòñÿ êîðìÿùèåñÿ äåííûõ è íå îïóáëèêîâàííûõ ðàáîò õðàíÿòñÿ â è îòäûõàþùèå áðîäÿ÷èå îñîáè âäîëü ðóñëà Þæ- ëåòîïèñÿõ ïðèðîäû ïàðêà. íîãî Áóãà è ìàëûõ ðåê, ÷àùå íà çàïðóäàõ. Íàè- Ìàëàÿ ïîãàíêà (Podiceps ruficollis). Âî âðå- áîëüøàÿ êîíöåíòðàöèÿ öàïåëü îòìå÷åíà íà ðåêå ìÿ çèìíèõ ó÷åòîâ 20.01.2000 ã. 2 îñîáè îòìå÷åíû Áàêøàëà ó ñ. Ùóöêîå — 20 ïòèö. Íà ãíåçäîâàíèè íà ïîëûíüå ð. Þæíûé Áóã ó ñ. Ìèãèÿ. îòìå÷åíà íà ïðóäó ð. Ìàëûé Ñóõîé Òàøëûê ó ñ. ×åðíîøåéíàÿ ïîãàíêà (P. nigricollis). Ðåäêèé Ìèãèÿ, ãäå íà çàëîìàõ ðîãîçà øèðîêîëèñòíîãî âèä, âîçìîæíî, ãíåçäèòñÿ. 26.05.1999 ã. îòìå÷åíà 19.05.1999 ã. íàéäåíî 3 ãíåçäà â ñîâìåñòíîé êî- îäíà îñîáü íà îñòàòî÷íûõ âîäîåìàõ ñïóùåííîãî ëîíèè ñ ðûæèìè öàïëÿìè. âîäîõðàíèëèùà íà ð. Áàêøàëà ó ñ. Ùóöêîå. Ðûæàÿ öàïëÿ (A. purpurea). Ðåäêèé ãíåçäÿ- ×îìãà (P. cristatus). Ðåäêèé ãíåçäÿùèéñÿ ùèéñÿ âèä. Ãíåçäîâàÿ ãðóïïà èç 4 ïàð îòìå÷åíà âèä.  âåðõîâüÿõ îõëàäèòåëüíîãî ïðóäà ÀÝÑ ó ã. 19.05.1999 ã. íà ïðóäó ð. Ìàëûé Ñóõîé Òàøëûê. Þæíîóêðàèíñê íà ð. Ñóõîé Òàøëûê 8.06.2000 ã. Ïòèöû ãíåçäèëèñü íà çàëîìàõ ðîãîçà øèðîêî- íàáëþäàëè òðè ïàðû (2 ñàìêè âîäèëè ïî 2 ïòåí- ëèñòíîãî ñîâìåñòíî ñ ñåðûìè öàïëÿìè. öà). Áåëûé àèñò (Ciconia ciconia). Îáû÷íûé ãíåç- Áîëüøîé áàêëàí (Phalacrocorax carbo). äÿùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ âäîëü Þæíîãî Áóãà â Ðåäêèé âèä. 3 îòäûõàþùèå ïòèöû îòìå÷åíû â íè- íàñåëåííûõ ïóíêòàõ è èõ îêðåñòíîñòÿõ. Ñêîïëå- çîâüÿõ Àëåêñàíäðîâñêîãî âîäîõðàíèëèùà 26.05. íèÿ áðîäÿ÷èõ ïòèö èç 24 è 22 îñîáåé ìû íàáëþäà- 1999 ã. ëè ó ïãò Àëåêñàíäðîâêà 26.05.1999 ã. Âûïü (Botaurus stellaris). Ðåäêèé ãíåçäÿ- ×åðíûé àèñò (C. nigra). Ðåäêèé íåãíåçäÿùèé- ùèéñÿ âèä. Îòìå÷åíà ëèøü íà ïðóäó ó ñ. Ìèãèÿ ñÿ âèä. Áðîäÿ÷àÿ îñîáü îòìå÷åíà ó ñ. Êóðèï÷èíî 19.05.1999 ã. 19.05.1999 ã., äâå ïòèöû êðóæèëè ó ñ. Ìèãèÿ Âîë÷îê (Ixobrychus minutus). Ìàëî÷èñëåí- 4.06.2000 ã., à çàòåì îïóñòèëèñü íà ñîñåäíèå ïîëÿ. íûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ ïî ðóñëó Þæ- Êðàñíîçîáàÿ êàçàðêà (Rufibrenta ruficol- íîãî Áóãà ïðè íàëè÷èè òðîñòíèêîâûõ çàðîñëåé, à lis). Ñëó÷àé ãíåçäîâàíèÿ ýòîãî âèäà áûë çàðåãèñ- òàê æå íà çàïðóäàõ ìàëûõ ðåê. òðèðîâàí â 1998 ã. â ïîéìå ð. Áàêøàëà ó ñ. Ùóö- 23 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

êîå. Ïàðà ãíåçäèëàñü îòêðûòî íà îñòðîâêå íåäà- ð. Þæíûé Áóã.  ëåòíèé ïåðèîä áðîäÿ÷àÿ îñîáü ëåêî îò áåðåãà. Ñîòðóäíèêè ïàðêà äâà ðàçà ïîñå- íàáëþäàëàñü 5.06.1987 ã. â óñòüå ð. Êîðàáåëüíîé ùàëè åå âî âðåìÿ íàñèæèâàíèÿ. Ïòèöû íà ëþäåé (Êîñòþøèí, Ïðîêîïåíêî, 1993). ïî÷òè íå ðåàãèðîâàëè.  íà÷àëå èþëÿ íàáëþäàë- Îñîåä (Pernis apivorus). Âåðîÿòíî, ãíåçäÿ- ñÿ âûâîäîê èç 5 ïîäðîñøèõ ïóõîâè÷êîâ.  ñåçîí ùèéñÿ âèä. Âî âòîðîé äåêàäå ìàÿ 1999 ã. îòìå÷åíû îõîòû îäíà êàçàðêà áûëà äîáûòà îõîòíèêàìè. Âå- ëèøü ïðîëåòíûå îñîáè, íå áîëåå 5 ïòèö â òå÷åíèå ðîÿòíåå âñåãî, ýòè ïòèöû ðàííåå ñîäåðæàëèñü â äíÿ.  òå÷åíèå äíÿ 4.06.2000 ã. íàä ëåñíûì ìàññè- çîîïàðêå è èìåëè âîçìîæíîñòü ñâîáîäíîãî ïåðå- âîì þæíåå ñ. Ãðóøåâêà íàáëþäàëè ïàðó ïòèö, ê ìåùåíèÿ. Î çèìîâêå 8 îñîáåé êàçàðîê, êîðìèâ- êîòîðûì ñî âðåìåíåì ïðèñîåäåíèëàñü òðåòüÿ. øèõñÿ íà îçèìûõ â ôåâðàëå-ÿíâàðå 2001 ã., ñîîá- ×åðíûé êîðøóí (Milvus migrans). Ðåäêèé ùèë Â.ß. Õèòóøêî. Îäíà ïòèöà áûëà óáèòà áðà- ãíåçäÿùèéñÿ âèä.  1999 è 2000 ãã. îòìå÷åí íà ð. êîíüåðîì. Áàêøàëà ó ñ. Ùóöêîå. Ãíåçäî ýòîé ïàðû áûëî Ñåðûé ãóñü (Anser anser). Ïî äàííûì åãåðñ- íàéäåíî 10.06.2000 ã. íà ëåñíîì ó÷àñòêå â 35 ì îò êîé ñëóæáû, íåìíîãî÷èñëåííûé ïðîëåòíûé âèä â âûåçäíîé ïàñåêè. Ïî ñëîâàì ïàñå÷íèêîâ, â 1999 âåñåííèé è îñåííèé ïåðèîäû. ã. êîðøóíû ãíåçäèëèñü â ýòîì æå ãíåçäå, è ó íèõ Áåëîëîáûé ãóñü (A. albifrons). Ïî äàííûì áûëî 2 ïòåíöà. Ãíåçäî ðàçìåùàëîñü íà âåðáå íà åãåðñêîé ñëóæáû, ÿâëÿåòñÿ ñàìûì ìàññîâûì âè- âûñîòå 11 ì.  ëîòêå íàõîäèëèñü 2 ïòåíöà ïðèìåð- äîì ãóñåé íà ïðîëåòå. Èíîãäà ñòàè ãóñåé êîðìÿò- íî 2-íåäåëüíîãî âîçðâñòà. Ãíåçäî ðûõëîå, ëîòîê ñÿ íà ïîëÿõ îçèìûõ íà ñîïðåäåëüíûõ ñ ïàðêîì âûñòëàí ïîëèýòèëåíîâûìè ïàêåòàìè è âåòîøüþ. òåððèòîðèÿõ. Ïðîìåðû ãíåçäà: äèàìåòð ãíåçäà – 80 õ 47 ñì; Ëåáåäü-øèïóí (Cygnus olor). Ðåäêèé ãíåçäÿ- äèàìåòð ëîòêà – 38 õ 33 ñì; âûñîòà ãíåçäà – 34 ùèéñÿ âèä. Íà òåððèòîðèè ïàðêà ó÷òåíî 2 ïàðû — ñì. Êîðøóíà, âîçìîæíî, èç âòîðîé ïàðû íàáëþ- ó ñåë Ùóöêîå è Áîãäàíîâêà. Íàáëþäàëè òàêæå äàëè ó ñ. Áóãñêîå 8.06.2000 ã. îäèíî÷íóþ îñîáü â íèçîâüÿõ ð. Áàêøàëà 26.05. Ïîëåâîé ëóíü (Circus cyaneus). Ðåäêèé çèìó- 1999 ã. þùèé âèä. Ïî äàííûì åãåðñêîé ñëóæáû, ïîëåâîé Ëåáåäü-êëèêóí (C. cygnus). Ðåäêèé ïðîëåò- ëóíü èçðåäêà âñòðå÷àåòñÿ â çèìíèé ïåðèîä íà îò- íûé âèä. Ïî äàííûì åãåðåé, ÷àùå âñòðå÷àåòñÿ âî êðûòûõ ó÷àñòêàõ òåððèòîðèè ïàðêà. âðåìÿ âåñåííåé ìèãðàöèè, ñòàè ýòèõ ïòèö ïåðåìå- Ëóãîâîé ëóíü (C. pygargus). Ðåäêèé íåãíåç- ùàþòñÿ íà ñåâåð âäîëü ðóñëà Þæíîãî Áóãà. äÿùèéñÿ âèä. Íàáëþäàëè ïðîëåòíóþ èëè êî÷óþ- Êðÿêâà (Anas platyrhynchos). Îáû÷íûé ùóþ îñîáü 21.05.1999 ã. ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ íà âñåõ âîäîåìàõ ñ Áîëîòíûé ëóíü (C. aeruginosus). Ìàëî÷èñ- ïîäõîäÿùèìè ãíåçäîâûìè ñòàöèÿìè. ëåííûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Íàìè îòìå÷åíî 4–5 ïàð, Ñåðàÿ óòêà (A. strepera). Ðàáîòíèêàìè ïàð- âñå âñòðå÷è â ðàéîíàõ ïðóäîâ ñ òðîñòíèêîâûìè êà èçðåäêà îòìå÷àëàñü â ïåðèîä îñåííèõ ìèãðà- çàðîñëÿìè, ðåæå ïî áåðåãàì Þæíîãî Áóãà. öèé, èçâåñòåí ñëó÷àé çèìîâêè íåñêîëüêèõ îñîáåé. ßñòðåá-òåòåðåâÿòíèê (Accipiter gentilis). ×èðîê-òðåñêóíîê (A. querquedula). Íåìíî- Îáû÷íûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä.  îêðåñòíîñòÿõ ñ. Ìè- ãî÷èñëåííûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ ïî âñåé ãèÿ îòìå÷åíû 2 òåððèòîðèàëüíûå ïàðû, ó ñ. Êó- òåððèòîðèè ïàðêà ïðè íàëè÷èè âîäîåìîâ. Ïî ÷èñ- ðèï÷èíî â áàéðà÷íîì ëåñó íàéäåíî ãíåçäî ñ ïòåí- ëåííîñòè óñòóïàåò êðÿêâå. öàìè íà âÿçå íà âûñîòå 13 ì 20.05.1999 ã. Ïðåä- Øèëîõâîñòü (A. acuta). Âñòðå÷åíà îäèí ðàç ïîëàãàåòñÿ ãíåçäîâàíèå åùå 1 ïàðû. Ó ñ. Ãðóøåâ- — ãðóïïà èç 8 îñîáåé íà ðåêå âûøå ñ. Ìèãèÿ êà 19.05.1999 ã. îñìîòðåíî ãíåçäîâüå òåòåðåâÿò- 24.10.2001 ã. íèêà, ãäå, ïî äàííûì åãåðñêîé ñëóæáû, â òåêó- Êðàñíîíîñûé íûðîê (Netta rufina). 20.01. ùåì ñåçîíå ó ãíåçäà áûë îòñòðåëÿí ñàìåö. Òàêæå 2000 ã. îòìå÷åíà çèìóþùàÿ îñîáü íà ïîëûíüå ð. ó ñ. Ìàðüåâêà 26.05.1999 ã. îñìîòðåíî ïóñòóþùåå Þæíûé Áóã ó ñ. Ìèãèÿ. ãíåçäî ÿñòðåáà, ãäå â ïðîøëîì ñåçîíå áûëî îòìå- Êðàñíîãîëîâûé íûðîê (Aythia ferina). Ïî ÷åíî ãíåçäîâàíèå, òàì æå, â 70 ì, íàéäåíà áîëåå äàííûì åãåðåé, âî âðåìÿ ìèãðàöèé íåîäíîêðàòíî ñâåæàÿ ïîñòðîéêà ýòîé ïàðû — ãíåçäîâàíèå áûëî äîáûâàëèñü îõîòíèêàìè íà Àëåêñàíäðîâñêîì âî- íåóäà÷íûì. äîõðàíèëèùå è çàïðóæåííûõ ïðèòîêàõ Þæíîãî ßñòðåá-ïåðåïåëÿòíèê (A. nisus). Âåðîÿòíî, Áóãà. ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Âî âòîðîé äåêàäå ìàÿ 1999 ã. Ãîãîëü (Bucephala clangula). Ðåäêèé âèä, áûëè îòìå÷åíû ëèøü îòêî÷îâûâàþùèå â ñåâåðíîì îòìå÷åí âî âðåìÿ îñåííåé ìèãðàöèè íà Àëåêñàíä- íàïðàâëåíèè 2 îñîáè. Ëèííóþ âçðîñëóþ ñàìêó íà- ðîâñêîì âîäîõðàíèëèùå (óñòí. ñîîáù. Â.À. Àð- áëþäàëè ó ñ. Ãðóøåâêà 11.06.2000 ã. òàìîíîâà). Çèìíÿê (Buteo lagopus). Ïî äàííûì åãåðåé, Áîëüøîé êðîõàëü (Mergus merganser). Ðåä- íåìíîãî÷èñëåííûé çèìóþùèé âèä íà òåððèòîðèè êèé âèä. Îäíà îñîáü îòìå÷åíà âî âðåìÿ îñåííåé ïàðêà. ìèãðàöèè íà Àëåêñàíäðîâñêîì âîäîõðàíèëèùå Êóðãàííèê (B. rufinus). Ðåäêèé âèä, îòìå÷åí- (óñòí. ñîîáù. Â.À. Àðòàìîíîâà). íûé âî âðåìÿ ìèãðàöèè âî âòîðîé äåêàäå ñåíòÿá- Ñêîïà (Pandion haliaetus). Âî âðåìÿ ìèã- ðÿ 2000 ã. ó ñ. Êóðèï÷èíî (óñòí. ñîîáù. À.Ñ. Âîá- ðàöèé èçðåäêà îòìå÷àåòñÿ ñîòðóäíèêàìè ïàðêà íàä ëåíêî). 24 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

Êàíþê îáûêíîâåííûé (B. buteo). Îáû÷íûé Ñåðàÿ êóðîïàòêà (Perdix perdix). Ðåäêèé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Íàìè âûÿâëåíî 11 òåððèòîðè- ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Çà âðåìÿ ïîëåâûõ ðàáîò íàìè àëüíûõ ïàð — ó ñåë Êóðèï÷èíî, Èâàíîâêà, þæ- îòìå÷åíà 1 ïàðà ó ïãò Àëåêñàíäðîâêà 25.05. 1999 íåå Ãðóøåâêè, Ùóöêîå, Ãàåâñêîå, Áëàãîäàòíîå è ã. Ïî äàííûì åãåðñêîé ñëóæáû, ÷èñëåííîñòü êó- Áîãäàíîâêà. ðîïàòêè â ïîñëåäíèå ãîäû ðåçêî ñîêðàòèëàñü, â Çìååÿä (Circaetus gallicus). Ðåäêèé íåãíåç- íåêîòîðûõ ðàéîíàõ îíà èñ÷åçëà ñîâñåì. äÿùèéñÿ âèä. Îäíó îõîòÿùóþñÿ îñîáü íàáëþäà- Ïåðåïåë (Coturnix coturnix). Ìàëî÷èñëåí- ëè íà ñêëîíàõ ð. Þæíûé Áóã ó ñ. Êóðèï÷èíî íûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ ïî âñåé òåððè- 4.06.2000 ã. òîðèè ïàðêà, ãäå ïðåäïî÷òåíèå îòäàåò âûñîêîòðàâ- Îðåë-êàðëèê (Hieraaetus pennatus). Ðåäêèé íûì ïîëÿì. Íà ìàðøðóòå â 10 êì îòìå÷àëîñü äî 8 ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Íà òåððèòîðèè ïàðêà ó÷òåíû 2 âîêàëèçèðóþùèõ ñàìöîâ. òåððèòîðèàëüíûå ïàðû — ó ñåë Êóðèï÷èíî (íå- Ôàçàí (Phasianus colchicus). Îáû÷íûé ñêîëüêî âñòðå÷ âî âòîðîé äåêàäå ìàÿ 1999 ã.) è ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ íà âñåé òåððèòî- Ñåìåíîâêà (â ïåðâîé äåêàäå èþíÿ 2000 ã.). Âñå ðèè ïàðêà, íå èçáåãàåò è îêðåñòíîñòåé íàñåëåííûõ âñòðå÷åííûå ïòèöû — ñâåòëîé ìîðôû. ïóíêòîâ. Íà ìàðøðóòå â 7 êì îòìå÷àëîñü äî 9 âî- Áîëüøîé ïîäîðëèê (Aquila clanga). Ñ÷èòàë- êàëèçèðóþùèõ ïåòóõîâ. ñÿ ðåäêèì ãíåçäÿùèìñÿ âèäîì (Ãåòüìàíöåâ, Êîñ- Ñåðûé æóðàâëü (Grus grus). Ðåäêèé íåãíåç- òþøèí, 1989). Ïî íàøåìó ìíåíèþ, ðåãèñòðàöèÿ äÿùèéñÿ âèä. Îäèíî÷íàÿ îñîáü, êîðìèâøàÿñÿ íà ýòîãî âèäà, êàê ãíåçäÿùåãîñÿ íà òåððèòîðèè ïàð- ïîëÿõ ó ñ. Ìèãèÿ, íàáëþäàëàñü 16.05.1999 ã. êà, áûëà îøèáî÷íîé èç-çà ñëîæíîñòè îïðåäåëåíèÿ Êîðîñòåëü (Crex crex). Íåìíîãî÷èñëåííûé ïîäîðëèêîâ â ïðèðîäå. ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ íà âñåé òåððèòî- Ìàëûé ïîäîðëèê (A. pomarina). Ðåäêèé, âå- ðèè ïàðêà â ïðèãîäíûõ ãíåçäîâûõ ñòàöèÿõ. Íà ðîÿòíî ãíåçäÿùèéñÿ âèä. 26.05.1999 ã. ìû íàáëþ- ìàðøðóòå â 9 êì îòìå÷àëîñü äî 5 òîêóþùèõ ñàì- äàëè òåððèòîðèàëüíóþ îõîòÿùóþñÿ îñîáü ó îñ- öîâ. òðîâíîãî áàéðà÷íîãî ëåñà â ïîéìå ð. Áàêøàëà ó ñ. Êàìûøíèöà (Gallinula chloropus). Íåìíîãî- Ùóöêîå. ÷èñëåííûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ íà âñåõ Ìîãèëüíèê (A. heliaca). Ðåäêèé íåãíåçäÿùèé- âîäîåìàõ, ðàñïîëîæåííûõ íà òåððèòîðèè ïàðêà. ñÿ âèä.  îêðåñòíîñòÿõ õóò. Ëüâîâ 16.07.2000 ã. Ëûñóõà (%ulica atra). Íåìíîãî÷èñëåííûé íàáëþäàëè ñèäÿùåãî íà çåìëå âçðîñëîãî îðëà. ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ íà âñåõ âîäîåìàõ, Ìîãèëüíèê ïåðåëåòåë íà âåðøèíó íåáîëüøîãî äå- íàèáîëüøàÿ êîíöåíòðàöèÿ ïòèö íà âîäå îòìå÷åíà ðåâà, ãäå åãî íà÷àëà àòàêîâàòü ïàðà ñåðûõ âîðîí â íèçîâüÿõ âîäîõðàíèëèùà ó ïãò Àëåêñàíäðîâêà (óñòí. ñîîáù. Â.À. Àðòàìîíîâà). — 14 îñîáåé. Îðëàí-áåëîõâîñò (Haliaeetus albicilla). Ðåä- Äðîôà (Otis tarda). Ðåäêèé ïðîëåòíûé âèä. êèé íåãíåçäÿùèéñÿ âèä. Ïî äàííûì ðàáîòíèêîâ Ïî äàííûì åãåðñêîé ñëóæáû, íà òåððèòîðèè ïàð- ïàðêà, â îñåííèå ïåðèîäû îðëàíà èçðåäêà íà- êà â àïðåëå 1999 ã. áûëè îòìå÷åíû äâå ãðóïïû áëþäàëè íàä Þæíûì Áóãîì. ýòèõ ïòèö: ìåæäó ñåëàìè Ìàðüåâêà è Ïåòðîâêà Áàëîáàí (%alco cherrug).  1988 ã. ãíåçäèë- — 5 îñîáåé, ó ñ. Ðîìàíîâà Áàëêà è õóò. Ëüâî⠗ ñÿ íà ñêàëüíûõ âûõîäàõ â óñòüå ðåêè Êîðàáåëü- 12. íàÿ.  1989 ã. îòìå÷åíî íåóäà÷íîå ãíåçäîâàíèå íà Àâäîòêà (Burhinus oedicnemus). Ðåäêèé íå- îïîðå ËÝÏ, â ñòàðîì ãíåçäå âîðîíà, ó ñ. Êóðèï- ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Îäíà îñîáü íàáëþäàëàñü â ìàå ÷èíî.  ýòîò æå ãîä, â èþëå, áûëî íàéäåíî åùå 1991 ã. íà ð. Áàêøàëà ó ñ. Ùóöêîå (Êîñòþøèí, îäíî ãíåçäî íà îïîðå ËÝÏ ó ñ. Áëàãîäàòíîå è Ïðîêîïåíêî, 1993). íàáëþäàëàñü òåððèòîðèàëüíàÿ ïàðà â íèæíåì òå- Ìàëûé çóåê (Charadrius dubius). Ðåäêèé ÷åíèè ð. Áàêøàëà (Êîñòþøèí, Ïðîêîïåíêî, 1993). ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Îäèíè÷íûå ïàðû èçðåäêà îòìå- Íàìè çà ïåðèîä èññëåäîâàíèé íèãäå íå îòìå÷åí. ÷àëèñü íà ïîáåðåæüÿõ Þæíîã Áóãà, ìàëûõ ðåê è Äåðáíèê (%. columbarius). Ïî äàííûì Â.ß. çàïðóä. Õèòóøêî, â çèìíèé ïåðèîä îäíàæäû íàáëþäàëñÿ ×èáèñ (Vanellus vanellus). Íåìíîãî÷èñëåí- â àãðîëàíäøàôòàõ, ãðàíè÷àùèõ ñ òåððèòîðèåé íûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Âî âòîðîé äåêàäå ìàÿ 1999 ïàðêà. ã. íàéäåíû òðè ìåñòà ãíåçäîâàíèÿ: íà ïàõîòå ó ñ. Êîá÷èê (%. vespertinus). Ðåäêèé, âîçìîæíî, Ìèãèÿ — 5 ïàð, íà ñïóùåííûõ ïðóäàõ ó ñåë Èâà- ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Íàáëþäàëèñü íåñêîëüêî îäèíî÷- íîâêà è Ùóöêîå ïî 1 ïàðå. íûõ ïòèö, ñëåäîâàâøèõ â ñåâåðíîì íàïðàâëåíèè, Õîäóëî÷íèê (Himantopus himantopus). âî âòîðîé äåêàäå ìàÿ 1999 ã. Ïðåäïîëîæèòåëüíî Ðåäêèé íåãíåçäÿùèéñÿ âèä. Ðàáîòíèêàìè ïàðêà â 1 ïàðà ãíåçäèòñÿ â ëåñîïîëîñå ó ïãò Àëåêñàíäðîâ- èþíå 1999 ã. áûëè îòìå÷åíû 4 îñîáè, êîòîðûå êà. Ïòèöû îòìå÷åíû çäåñü 26.05.1999 ã. êîðìèëèñü íà îòìåëè ïðóäà ó ñ. Ãðóøåâêà. Ïóñòåëüãà îáûêíîâåííàÿ (%. tinnunculus). Êóëèê-ñîðîêà (Haematopus ostralegus). Ðåäêèé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Äâå ïàðû îòìå÷åíû ó ñ. Ðåäêèé íåãíåçäÿùèéñÿ âèä. Ïî ñîîáùåíèþ åãåðåé, Ìèãèÿ è 1 — íà ñêàëüíûõ âûõîäàõ ó ã. Þæíîóê- âî âðåìÿ ìèãðàöèé îòìå÷àëñÿ â íèçîâüÿõ ð. Áàê- ðàèíñê. øàëà. 25 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

×åðíûø (Tringa ochropus). Ðåäêèé íåãíåç- ðåîäè÷åñêè îòìå÷àëàñü â ãíåçäîâîé ïåðèîä íà òåð- äÿùèéñÿ âèä. 10.06.2000 ã. îòìå÷åíû áðîäÿ÷èå îñî- ðèòîðèè ïàðêà. Ïðîâîäèâøèåñÿ íàìè îñìîòð ãíåçä áè â íèçîâüÿõ Àëåêñàíäðîâñêîãî âîäîõðàíèëèùà âðàíîâûõ, ñóìåðå÷íûå ìàðøðóòû è ïðîâîöèðîâà- è íà ð. Áàêøàëà, 2 è 3 ïòèöû, ñîîòâåòñòâåíî. íèå ïòèö íà ìàãíèòîôîííóþ çàïèñü â 1999 ã. ïî- Òðàâíèê (T. totanus). Ðåäêèé íåãíåçäÿùèé- ëîæèòåëüíûõ ðåçóëüòàòîâ íå ïðèíåñëè. Âîêàëèçè- ñÿ âèä. 10.06.2000 ã. îòìå÷åíà õîëîñòàÿ îñîáü â ðóþùèé ñàìåö îòìå÷åí â ñ. Ìèãèÿ 4.06.2000 ã. ãðóïïå êîðìèâøèõñÿ êóëèêîâ â íèçîâüÿõ Àëåê- Áîëîòíàÿ ñîâà (A. flammeus). Ðåäêèé ïðî- ñàíäðîâñêîãî âîäîõðàíèëèùà. ëåòíûé âèä. Âî âðåìÿ ìèãðàöèé, ïî äàííûì åãå- Ïåðåâîç÷èê (Actitis hypoleucos). Ðåäêèé ðåé, ýòó ñîâó ìîæíî âñòðåòèòü íà îòêðûòîé ìåñò- ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Îòìå÷åíî íåñêîëüêî âñòðå÷ íà íîñòè. Þæíîì Áóãå è ïðóäàõ â ïåðèîä íàøèõ èññëåäî- Ñïëþøêà (Otus scops). Ðåäêèé ãíåçäÿùèéñÿ âàíèé. âèä. Ïî äàííûì åãåðñêîé ñëóæáû, ýòà ñîâà èç- Áåêàñ (Gallinago gallinago). Ïî äàííûì åãå- ðåäêà îòìå÷àëàñü â ã. Ïåðâîìàéñê è åãî îê- ðåé, íåìíîãî÷èñëåííûé âèä â ïåðèîä ìèãðàöèé, ðåñòíîñòÿõ. Ñïåöèàëüíûå ïîèñêè ïòèö ñ ïîìîùüþ âñòðå÷àåìûé ïî íèçèííûì çàáîëî÷åííûì ó÷àñò- çâóêîâîé çàïèñè îêàçàëèñü áåçðåçóëüòàòíû. êàì. Äîìîâûé ñû÷ (Athene noctua). Ìàëî÷èñëåí- Âàëüäøíåï (Scolopax rusticola). Íåìíîãî- íûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Íàìè ó÷òåíû 3 ïàðû, âñå ÷èñëåííûé âèä, îòìå÷åííûé íà âåñåííåé è îñåí- ïòèöû äåðæàëèñü íà ôåðìàõ. íåé ìèãðàöèÿõ. Íàìè íàáëþäàëñÿ â áàéðà÷íîì Êîçîäîé (Caprimulgus europaeus). Ìàëî- ëåñó 21.11.2001 ã. ÷èñëåííûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ â ðàçðå- Îçåðíàÿ ÷àéêà (Larus ridibundus). Ðåäêèé æåííûõ ëåñíûõ ó÷àñòêàõ è â ëåñîïîëîñàõ. íåãíåçäÿùèéñÿ âèä. 19.05.1999 ã. ó ñ. Ìèãèÿ íà- ×åðíûé ñòðèæ (Apus apus). Îáû÷íûé ãíåç- áëþäàëàñü ñòàÿ, ïåðåìåùàþùàÿñÿ âäîëü ðóñëà äÿùèéñÿ âèä. Ãíåçäèòñÿ â íàñåëåííûõ ïóíêòàõ ñ Þæíîãî Áóãà. ìíîãîýòàæíûìè çäàíèÿìè. Õîõîòóíüÿ (L. cachinnans). Ìàëî÷èñëåííûé Çèìîðîäîê (Alcedo atthis). Îáû÷íûé ãíåç- íåãíåçäÿùèéñÿ âèä. Áîëüøàÿ ÷àñòü ïòèö áûëà îò- äÿùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ ïîâñåìåñòíî ó âîäû, ìå÷åíà ó ã. Þæíîóêðàèíñê è íà ïðîòÿæåíèè âñå- ãäå åñòü êîðìîâàÿ áàçà è ïîäõîäÿùèå ãíåçäîâûå ãî Àëåêñàíäðîâñêîãî âîäîõðàíèëèùà. ñòàöèè. Ñèçàÿ ÷àéêà (L. canus). Ðåäêèé íåãíåçäÿùèé- Çîëîòèñòàÿ ùóðêà (Merops apiaster). Îáû÷- ñÿ âèä. Çàðåãèñòðèðîâàíî íåñêîëüêî âñòðå÷ ïðî- íûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ ïîâñåìåñòíî ó ëåòàâøèõ íàä Þæíûì Áóãîì ïòèö. îáðûâîâ è êðóòûõ ñêëîíîâ, ãäå ïòèöû ðîþò íî- ×åðíàÿ êðà÷êà (Chlidonias niger). Ðåäêèé ðû. Êàê ïðàâèëî, êîëîíèè ïî ÷èñëåííîñòè íå ïðå- íåãíåçäÿùèéñÿ âèä. 19.05.1999 ã. îäèíî÷íàÿ îñîáü âûøàþò 10–12 ïàð. íàáëþäàëàñü íà ð. Þæíûé Áóã, 8.06.2000 ã. ãðóï- Óäîä (Upupa epops). Îáû÷íûé ãíåçäÿùèé- ïà èç 10 ïòèö êîðìèëàñü íà Àëåêñàíäðîâñêîì âî- ñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ íà âñåé òåððèòîðèè ïàðêà. äîõðàíèëèùå. Âåðòèøåéêà (Jynx torquilla). Îáû÷íûé ãíåç- Áåëîùåêàÿ êðà÷êà (Ch. hybrida). Ðåäêèé íå- äÿùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ íà òåððèòîðèè ïàðêà ãíåçäÿùèéñÿ âèä. 8.06.2000 ã. îäèíî÷íàÿ ïòèöà íà ëåñíûõ ó÷àñòêàõ è â íàñåëåííûõ ïóíêòàõ. êîðìèëàñü íà Àëåêñàíäðîâñêîì âîäîõðàíèëèùå. Ñåäîé äÿòåë (Picus canus). Ðåäêèé ãíåçäÿ- Ðå÷íàÿ êðà÷êà (Sterna hirundo). Ðåäêèé íå- ùèéñÿ âèä. Îòìå÷åíû äâå âñòðå÷è: â áàéðà÷íîì ãíåçäÿùèéñÿ âèä. 26.05.1999 ã. îäèíî÷íàÿ ïòèöà ëåñó ó ñ. Êóðèï÷èíî 20.05.1999 ã. è â îêðåñòíîñ- êîðìèëàñü íà Àëåêñàíäðîâñêîì âîäîõðàíèëèùå. òÿõ ñ. Ìèãèÿ 24.05.1999 ã. Âÿõèðü (Columba palumbus). Îáû÷íûé ãíåç- Áîëüøîé ïåñòðûé äÿòåë (Dendrocopos ma- äÿùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ íà âñåé òåððèòîðèè jor). Îáû÷íûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ ïî- ïàðêà. âñåìåñòíî íà ëåñíûõ ó÷àñòêàõ è â íàñåëåííûõ ïóí- Ñèçûé ãîëóáü (C. livia). Îáû÷íûé ãíåçäÿ- êòàõ. ùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ ïîâñåìåñòíî â íàñåëåí- Ñèðèéñêèé äÿòåë (D. syriacus). Îáû÷íûé íûõ ïóíêòàõ. ãíåçäÿùèéñÿ âèä íàñåëåííûõ ïóíêòîâ. Êîëü÷àòàÿ ãîðëèöà (Streptopelia decaocto). Ìàëûé ïåñòðûé äÿòåë (D. minor). Âîçìîæ- Ìíîãî÷èñëåííûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ íî, ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Îäíó ïòèöó íàáëþäàëè â òîëüêî â íàñåëåííûõ ïóíêòàõ. áàéðà÷íîì ëåñó ó ñ. Êóðèï÷èíî (ëè÷í. ñîîáù. Â.À. Îáûêíîâåííàÿ ãîðëèöà (S. turtur). Îáû÷íûé Àðòàìîíîâà). ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Ïðåäïî÷òåíèå îòäàåò ëåñíûì Áåðåãîâàÿ ëàñòî÷êà (Riparia riparia). Íå- ìàññèâàì. ìíîãî÷èñëåííûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ ïî Îáûêíîâåííàÿ êóêóøêà (Cuculus canorus). îáðûâèñòûì ñêëîíàì áàëîê è áåðåãîâ ðåê. Îáû÷íûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ ïîâñåìå- Äåðåâåíñêàÿ ëàñòî÷êà (Hirundo rustica). ñòíî íà òåððèòîðèè ïàðêà, â íàèáîëüøåì êîëè÷å- Îáû÷íûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ âî âñåõ ñòâå ó áåðåãîâ Þæíîãî Áóãà. òèïàõ íàñåëåííûõ ïóíêòîâ. Óøàñòàÿ ñîâà (Asio otus). Ðåäêèé ãíåçäÿùèé- Ãîðîäñêàÿ ëàñòî÷êà (Delichon urbica). Íå- ñÿ âèä. Ïî äàííûì åãåðñêîé ñëóæáû, ýòà ñîâà ïå- ìíîãî÷èñëåííûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Íàèáîëüøåå êî- 26 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

ëè÷åñòâî ãíåçäîâûõ êîëîíèé îòìå÷åíî â íàñåëåí- íàñåëåííûõ ïóíêòàõ. íûõ ïóíêòàõ ñ ìíîãîýòàæíûìè çäàíèÿìè. Ñîðîêà (Pica pica). Íåìíîãî÷èñëåííûé ãíåç- Õîõëàòûé æàâîðîíîê (Galerida cristata). äÿùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ íà âñåé òåððèòîðèè ïàð- Îáû÷íûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ íà âñåé êà, ïðåäïî÷òåíèå îòäàåò îêðàèíàì íàñåëåííûõ òåððèòîðèè ïàðêà ïî îêðàèíàì íàñåëåííûõ ïóíê- ïóíêòîâ. òîâ. Ãàëêà (Corvus monedula). Îáû÷íûé, ìåñòà- Ìàëûé æàâîðîíîê (Calandrella cinerea). Ïî ìè ìíîãî÷èñëåííûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Íàñåëÿåò äàííûì ëåòîïèñè ïðèðîäû ïàðêà (Ãåòüìàíöåâ, âñþ òåððèòîðèþ ïàðêà. Ãíåçäèòñÿ â íàñåëåííûõ Êîñòþøèí, 1989), ýòîò æàâîðîíîê íà èññëåäóå- ïóíêòàõ è â áåòîííûõ ïîëûõ ñòîëáàõ ËÝÏ. ìîé òåððèòîðèè ÿâëÿëñÿ ìíîãî÷èñëåííûì ãíåçäÿ- Ãðà÷ (C. frugilegus). Ìàëî÷èñëåííûé ãíåç- ùèìñÿ âèäîì. Íàìè íèãäå íå îòìå÷åí. äÿùèéñÿ âèä. Ðåäîê íà âñåé òåððèòîðèè ïàðêà, Ñòåïíîé æàâîðîíîê (Melanocorypha calan- çàôèêñèðîâàíû åäèíè÷íûå âñòðå÷è. Îáû÷åí íà îê- dra). Ðåäêèé ãíåçäÿùèéñÿ âèä.  ìàå 1999 ã. íà- ðàèíå ã. Þæíîóêðàèíñê, ãäå îòìå÷åíû åãî êîëî- áëþäàëè 2 ïîþùèõ ñàìöà íà öåëèííîì ó÷àñòêå ó íèè. ñ. Èâàíîâêà è 1 îñîáü ó ñ. Ãàåâñêîå. Ñåðàÿ âîðîíà (C. cornix). Ìàëî÷èñëåííûé Ëåñíîé æàâîðîíîê (Lullula arborea). Íåìíî- ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ íà âñåé òåððèòîðèè ãî÷èñëåííûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ íà âñåé ïàðêà, ÷àùå â îêðåñòíîñòÿõ íàñåëåííûõ ïóíêòîâ. òåððèòîðèè ïàðêà, ïðåäïî÷òåíèå îòäàåò áàëêàì, â Âîðîí (C. corax). Îáû÷íûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. ìåíüøåé ñòåïåíè — îêðàèíàì ëåñíûõ ó÷àñòêîâ. Ðàñïðîñòðàíåí ïîâñåìåñòíî, ãíåçäà óñòðàèâàåò íà Ïîëåâîé æàâîðîíîê (Alauda arvensis). Ìíî- ëèíèÿõ ýëåêòðîïåðåäà÷è è ñðåäè ñêàëüíûõ âûõî- ãî÷èñëåííûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ ïî âñåé äîâ. òåððèòîðèè ïàðêà. Ñâèðèñòåëü (Bombycilla garrulus). Ðåäêèé Ïîëåâîé êîíåê (Anthus campestris). Íåìíî- çèìóþùèé âèä. ãî÷èñëåííûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Îòìå÷åí ïîâñåìå- Êðàïèâíèê (Troglodytes troglodytes). Ðåä- ñòíî íà öåëèííûõ çåìëÿõ. êèé âèä, îòìå÷åííûé â ïåðèîä ìèãðàöèé. Ëåñíîé êîíåê (A. trivialis). Íåìíîãî÷èñëåí- Ðå÷íîé ñâåð÷îê (Locustella fluviatilis). Ðåä- íûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Íàñåëÿåò âñþ ëåñíóþ ÷àñòü êèé ãíåçäÿùèéñÿ âèä, êîòîðûé ðàííåå âñòðå÷àëñÿ ïàðêà, ÷àùå âñòðå÷àåòñÿ â ñîñíîâûõ íàñàæäåíèÿõ, â ëåñàõ ïî áåðåãàì Þæíîãî Áóãà (Ãåòüìàíöåâ, èçðåäêà â øèðîêèõ ëåñîïîëîñàõ. Êîñòþøèí, 1989). Íàìè íèãäå íå îòìå÷åí. Ëóãîâîé êîíåê (A. pratensis). Îáû÷íûé ïðî- Êàìûøåâêà-áàðñó÷îê (Acrocephalus schoe- ëåòíûé âèä. nobaenus). Ðåäêèé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Îäèí ïî- Æåëòàÿ òðÿñîãóçêà (Motacilla flava). Îáû÷- þùèé ñàìåö îòìå÷åí íà ð. Áàêøàëà ó ñ. Ùóöêîå íûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Îòìå÷åíà ïîâñåìåñòíî íà 26.05.1999 ã., 8.06.2000 ã. ïîñåëåíèå ýòîãî âèäà îòêðûòûõ ïðîñòðàíñòâàõ. (10–13 ïîþùèõ ñàìöîâ) îáíàðóæåíî â íèçîâüÿõ ×åðíîãîëîâàÿ òðÿñîãóçêà (M. feldegg). Ðåä- Àëåêñàíäðîâñêîãî âîäîõðàíèëèùà. êèé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ â òåõ æå áèî- Áîëîòíàÿ êàìûøåâêà (A. palustris). Ðåäêèé òîïàõ, ÷òî è æåëòàÿ òðÿñîãóçêà. ãíåçäÿùèéñÿ âèä. 21.05.1999 ã. îáíàðóæåíî ïîñå- Ãîðíàÿ òðÿñîãóçêà (M. cinerea). Âî âðåìÿ ëåíèå èç 5 ïàð íà çàïðóäå ð. Ìàëûé Ñóõîé Òàø- çèìíèõ ó÷åòîâ 20.01.2000 ã. îòìå÷åíà îäíà îñîáü ëûê, à òàêæå ðåäêèå îäèíî÷íûå ïîþùèå ñàìöû íà ïîáåðåæüå Þæíîãî Áóãà. íà ð. Þæíûé Áóã. Áåëàÿ òðÿñîãóçêà (M. alba). Îáû÷íûé ãíåç- Òðîñòíèêîâàÿ êàìûøåâêà (A. scirpaceus). äÿùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ íà âñåé òåððèòîðèè ïàð- Ðåäêèé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ â òðîñòíè- êà, îòäàåò ïðåäïî÷òåíèå íàñåëåííûì ïóíêòàì. êîâûõ çàðîñëÿõ ïðóäîâ, ðåäêî — âäîëü Þæíîãî Æóëàí (L. collurio). Îáû÷íûé ãíåçäÿùèéñÿ Áóãà. âèä. Îòìå÷åí íà âñåé òåððèòîðèè ïàðêà. Äðîçäîâèäíàÿ êàìûøåâêà (A. arundinace- Ñåðûé ñîðîêîïóò (L. excubitor). Ðåäêèé çè- us). Îáû÷íûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ ïî ìóþùèé âèä îòêðûòûõ ëàíäøàôòîâ, ïåðèîäè÷åñ- áåðåãàì âñåãî òå÷åíèÿ Þæíîãî Áóãà è íà íåêîòî- êè íàáëþäàåòñÿ åãåðÿìè. ðûõ ïðóäàõ ñ òðîñòíèêîâûìè çàðîñëÿìè. ×åðíîëîáûé ñîðîêîïóò (L. minor). Íåìíî- Ïåðåñìåøêà (Hippolais icterina). Íåìíîãî- ãî÷èñëåííûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ â îò- ÷èñëåííûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ íà âñåé êðûòûõ ëàíäøàôòàõ ïàðêà íà âñåé òåððèòîðèè. òåððèòîðèè ïàðêà. Èâîëãà (Oriolus oriolus). Îáû÷íûé ãíåçäÿ- ßñòðåáèíàÿ ñëàâêà (Sylvia nisoria). Îáû÷- ùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ íà ëåñíûõ ó÷àñòêàõ è â íûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ íà âñåé òåððè- ëåñîïîëîñàõ. òîðèè ïàðêà â êóñòàðíèêîâûõ çàðîñëÿõ. Îáûêíîâåííûé ñêâîðåö (Sturnus vulgaris). ×åðíîãîëîâàÿ ñëàâêà (S. atricapilla). Ìíî- Ìíîãî÷èñëåííûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ ãî÷èñëåííûé ãíåçäÿùèé âèä. Âñòðå÷àåòñÿ íà âñåé ïîâñåìåñòíî, ãäå åñòü åñòåñòâåííûå äóïëà è èñ- òåððèòîðèè ïàðêà, ïîêðûòîé ëåñîì. êóññòâåííûå ãíåçäîâüÿ. Ñàäîâàÿ ñëàâêà (S. borin). Ðåäêèé ãíåçäÿ- Ñîéêà (Garrulus glandarius). Íåìíîãî÷èñ- ùèéñÿ âèä. Îòìå÷åíà âî âñåõ ëåñíûõ ìàññèâàõ ëåííûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ â ëåñàõ è ïàðêà. 27 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

Ñåðàÿ ñëàâêà (S. ñommunis). Îáû÷íûé ãíåç- íèè îòìå÷åíà òîëüêî â íàñåëåííûõ ïóíêòàõ è îä- äÿùèéñÿ âèä. Îòìå÷åíà ïîâñåìåñòíî íà îòêðûòûõ íàæäû â çàáðîøåííîì ãðàíèòíîì êàðúåðå. ïðîñòðàíñòâàõ ñ ðåäêîé êóñòàðíèêîâîé ðàñòèòåëü- Çàðÿíêà (Erithacus rubecula). Îáû÷íûé ãíåç- íîñòüþ. äÿùèéñÿ âèä. Îòìå÷åíà íà âñåé òåððèòîðèè ïàðêà. Ñëàâêà-çàâèðóøêà (S. curruca). Íåìíîãî÷èñ- Îáûêíîâåííûé ñîëîâåé (Luscinia luscinia). ëåííûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Îòìå÷åíà â íàñåëåííûõ Îáû÷íûé, ìåñòàìè ìíîãî÷èñëåííûé ãíåçäÿùèéñÿ ïóíêòàõ íà âñåé òåððèòîðèè ïàðêà. âèä. Âñòðå÷àåòñÿ íà âñåé òåððèòîðèè ïàðêà. Ïðåä- Ïåíî÷êà-âåñíè÷êà (Phylloscopus trochilus). ïî÷òåíèå îòäàåò âëàæíûì êóñòàðíèêî-äðåâåñíûì Ðåäêèé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Îòìå÷åíû åäèíè÷íûå ñîîáùåñòâàì, èçðåäêà âñòðå÷àåòñÿ è â ñóõèõ ëåñî- âñòðå÷è òåððèòîðèàëüíûõ ïîþùèõ ñàìöîâ. ïîëîñàõ. Ïåíî÷êà-òåíüêîâêà (Ph. ñollybita). Ðåäêèé Äðîçä-ðÿáèííèê (Turdus pilaris). Ðåäêèé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Îòìå÷åíû åäèíè÷íûå âñòðå÷è ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Êàê ïðàâèëî, âñòðå÷àåòñÿ ó íà- íà ëåñíûõ ó÷àñòêàõ. Ãíåçäîâàíèå ïîäòâåðæäåíî ñåëåííûõ ïóíêòîâ (ñ. Ãðóøåâêà è ïðèãîðîä ã. Ïåð- íàõîäêîé 8.06.2000 ã. êëàäêè èç 4 ÿèö â íàñàæäå- âîìàéñê), ðàñïîëîæåííûõ íà áåðåãó Þæíîãî Áó- íèè èç ëîõà ó áûâøåãî ìàëîãî âîäîõðàíèëèùà íà ãà, âñå âñòðå÷è â ìàå 1999 ã. ð. Áàêøàëà. ×åðíûé äðîçä (T. merula). Íåìíîãî÷èñëåí- Ïåíî÷êà-òðåùîòêà (Ph. sibilatrix). Ðåäêèé íûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Îòìå÷åí íà âñåé òåððèòî- ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Ðàíåå áûëà îòìå÷åíà â ïàðêî- ðèè íà ëåñíûõ ó÷àñòêàõ è â ëåñîïîëîñàõ. âîé çîíå ã. Þæíîóêðàèíñê (Êîñòþøèí, 1994). Ïåâ÷èé äðîçä (T. philomelos). Íåìíîãî÷èñ- Íàìè íèãäå íå íàáëþäàëàñü. ëåííûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ íà âñåé òåð- Æåëòîãîëîâûé êîðîëåê (Regulus regulus). ðèòîðèè ïàðêà íà ëåñíûõ ó÷àñòêàõ. Ðåäêèé çèìóþùèé âèä ëåñíûõ ó÷àñòêîâ ïàðêà. Óñàòàÿ ñèíèöà (Panurus biarmicus). Ðåäêèé Ìóõîëîâêà-ïåñòðóøêà (%icedula hypoleu- ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Îòìå÷åíî 2 ãíåçäîâûå ïàðû íà ca). Ðåäêèé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Îäèí ïîþùèé ñà- ïðóäó ð. Ìàëûé Ñóõîé Òàøëûê ó ñ. Ìèãèÿ, òàì ìåö îòìå÷åí 27.05.1999 ã. â ïàðêå ó ñ. Ðîìàíîâà æå íàéäåíî ãíåçäî 19.05.1999 ã. ó îñíîâàíèÿ ïîä- Áàëêà. òîïëåííîãî ÷àõëîãî êóñòàðíèêà ñ ñåìüþ ïòåíöàìè Ìóõîëîâêà-áåëîøåéêà (%. albicollis). Íåìíî- 3–4-äíåâíîãî âîçðàñòà. ãî÷èñëåííûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Íàìè îòìå÷åíà íà Ðåìåç (Remiz pendulinus). Ìàëî÷èñëåííûé ãíåçäîâàíèè òîëüêî â áàéðà÷íûõ ëåñàõ. ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Áûë îòìå÷åí íàìè â èâîâûõ çà- Ñåðàÿ ìóõîëîâêà (Muscicapa striata). Îáû÷- ðîñëÿõ âäîëü ïîáåðåæüÿ Þæíîãî Áóãà, 8.06.2000 íûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Íàñåëÿåò âñå ëàíäøàôòû ã. íàéäåíî ãíåçäî íà âåòêàõ èâû. ïàðêà, ïðåäïî÷òåíèå îòäàåò íàñåëåííûì ïóíêòàì. Õîõëàòàÿ ñèíèöà (Parus cristatus). Ðåäêèé Ëóãîâîé ÷åêàí (Saxicola rubetra). Îáû÷íûé âèä, îòìå÷åííûé â ïåðèîä ìèãðàöèé è íà çèìîâêå ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ íà âñåé òåððèòî- â ëåñíûõ ó÷àñòêàõ ïàðêà. ðèè ïàðêà. Ìîñêîâêà (P. ater). Ðåäêèé âèä, îòìå÷åííûé ×åðíîãîëîâûé ÷åêàí (S. torquata). Íåìíîãî- âî âðåìÿ ìèãðàöèé è çèìîâîê â ëåñíûõ íàñàæäå- ÷èñëåííûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Íà ìàðøðóòå â 10 íèÿõ ïàðêà. êì 22.05.1999 ã. ó÷òåíû 3 ïàðû. Íà ð. Áîëüøàÿ Ëàçîðåâêà (P. caeruleus). Îáû÷íûé ãíåçäÿ- Êîðàáåëüíàÿ íàáëþäàëè ñàìöà, êîðìèâøåãî äâóõ ùèéñÿ âèä. Íàñåëÿåò âñå òèïû çðåëûõ ëåñîâ, à ñëåòêîâ. Âñòðå÷àåòñÿ ÷àùå ïî ñêëîíàì áàëîê è íà òàêæå íàñåëåííûå ïóíêòû. çàõëàìëåííûõ ïóñòûðÿõ. Áîëüøàÿ ñèíèöà (P. major). Îáû÷íûé ãíåç- Îáûêíîâåííàÿ êàìåíêà (Oenanthe oenan- äÿùèéñÿ âèä. Íàñåëÿåò âñå òèïû çðåëûõ ëåñîâ, à the). Îáû÷íûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ íà òàêæå íàñåëåííûå ïóíêòû. âñåé òåððèòîðèè ïàðêà, ïðåäïî÷òåíèå îòäàåò îê- Ïîïîëçåíü (Sitta europaea). Ðåäêèé ãíåçäÿ- ðàèíàì íàñåëåííûõ ïóíêòîâ è îòäåëüíî ñòîÿùèì ùèéñÿ âèä ñòàðûõ áàéðà÷íûõ ó÷àñòêîâ ëåñà. íåæèëûì ïîñòðîéêàì. Ïèùóõà îáûêíîâåííàÿ (Certhia familiaris). Êàìåíêà-ïëåøàíêà (O. pleschanka). Ðåäêèé  áàéðà÷íîì ëåñó â îêð. ñ. Êóðèï÷èíî â èþëå ãíåçäÿùèéñÿ âèä.  ãðàíèòíîì êàðüåðå ó ñ. Ìè- 2000 ã. ïàóòèííûìè ñåòÿìè áûëà îòëîâëåíà îäíà ãèÿ 4.06.2000 ã. îòìå÷åí âûâîäîê íåäàâíî ïîêè- ïòèöà (ëè÷í. ñîîáù. À.È. Êîðçþêîâà). íóâøèõ ãíåçäî ïòåíöîâ. 8.06.2000 íàáëþäàëñÿ ñà- Äîìîâûé âîðîáåé (Passer domesticus). Ìíî- ìåö ã. â íèçîâüÿõ Àëåêñàíäðîâñêîãî âîäîõðàíè- ãî÷èñëåííûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Îòìå÷åí íà âñåé ëèùà íà äàìáå, ïåðåêðûâàþùåé ñòàðîå ðóñëî ð. òåððèòîðèè ïàðêà â íàñåëåííûõ ïóíêòàõ è èõ îê- Þæíûé Áóã. ðåñòíîñòÿõ. Êàìåíêà-ïëÿñóíüÿ (O. isabellina). Ðåäêèé Ïîëåâîé âîðîáåé (P. montanus). Ìíîãî÷èñ- ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Äâà ïîþùèõ ñàìöà îòìå÷åíû ëåííûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Íàáëþäàëñÿ ïîâñå- 22.05.1999 ã. â áàëêå ð. Áîëüøàÿ Êîðàáåëüíàÿ. ìåñòíî. Îáûêíîâåííàÿ ãîðèõâîñòêà (Phoenicurus Çÿáëèê (%ringilla coelebs). Ìíîãî÷èñëåííûé phoenicurus). Íåìíîãî÷èñëåííûé ïðîëåòíûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Îòìå÷åí ïîâñåìåñòíî â äðåâåñ- âèä, ÷àùå âñòðå÷àåòñÿ îñåíüþ. íûõ ñîîáùåñòâàõ. Ãîðèõâîñòêà-÷åðíóøêà (Ph. ochruros). Íå- Âüþðîê (%. montifringilla). Ðåäêèé çèìóþ- ìíîãî÷èñëåííûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Íà ãíåçäîâà- ùèé âèä. 28 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

Çåëåíóøêà (Chloris chloris). Îáû÷íûé ãíåç- Ñàäîâàÿ îâñÿíêà (E. hortulana). Íåìíîãî- äÿùèéñÿ âèä. Îòìå÷åíà íà âñåé òåððèòîðèè ïàðêà. ÷èñëåííûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Íà ìàðøðóòå 10 êì ×èæ (Spinus spinus). Íåìíîãî÷èñëåííûé îòìå÷àëîñü äî 4 ïîþùèõ ñàìöîâ. çèìóþùèé âèä òåððèòîðèè ïàðêà è íàñåëåííûõ Ïðîñÿíêà (E. calandra). Ìíîãî÷èñëåííûé ïóíêòîâ. ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ ïîñåëåíèÿìè äî 5 Ùåãîë (Carduelis carduelis). Îáû÷íûé ãíåç- ïàð íà âñåé òåððèòîðèè ïàðêà íà öåëèííûõ ó÷àñ- äÿùèéñÿ âèä. Îòìå÷åí íà âñåé òåððèòîðèè ïàðêà. òêàõ. Íà ìàðøðóòå 20 êì áûëî ó÷òåíî 37 ïîþùèõ Êîíîïëÿíêà (Cannabina cannabina). Ìíî- ñàìöîâ. ãî÷èñëåííûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Âñòðå÷àåòñÿ íà âñåé òåððèòîðèè ïàðêà. Ëèòåðàòóðà Îáûêíîâåííàÿ ÷å÷åâèöà (Carpodacus erythri- nus). Ðåäêèé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Ïîþùèé ñàìåö îòìå- Ãåòìàíöåâ Ñ.Â., Êîñòþøèí Â.À. (1989): Íàó÷íûé îò÷åò ýêî- ÷åí 26.05.1999 ã. íà ð. Þæíûé Áóã ó ñ. Ìàðüåâêà. ëîãè÷åñêîãî îáñëåäîâàíèÿ Àëåêñàíäðîâñêîãî - Êîíñòàí- Ñíåãèðü (Pyrrhula pyrrhula). Íåìíîãî÷èñ- òèíîâñêîãî âîäîõðàíèëèù. Íèêîëàåâñêèé ãîñóäàðñòâåí- ëåííûé çèìóþùèé âèä òåððèòîðèè ïàðêà è íàñå- íûé ïåäàãîãè÷åñêèé èíñòèòóò. Êîñòþøèí Â.À. (1994): Ïòèöû Þæíîóêðàèíñêîé àòîìíîé ëåííûõ ïóíêòîâ. ýëåêòðîñòàíöèè è ïãò Þæíîóêðàèíñêà. - Áåðêóò. 3 (2): Äóáîíîñ (Coccothraustes coccothraustes). 89-90. Îáû÷íûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Îòìå÷åí ïîâñåìåñò- Êîñòþøèí Â.À., Ïðîêîïåíêî Ñ.Ï. (1993): Îõðàíÿåìûå âèäû íî íà òåððèòîðèè ïàðêà íà ëåñíûõ ó÷àñòêàõ. ïòèö â 30-êèëîìåòðîâîé çîíå Þæíîóêðàèíñêîé ÀÝÑ. - Âåñòí. çîîë. 3: 87. Îáûêíîâåííàÿ îâñÿíêà (Emberiza citrinel- ×åðâîíà êíèãà Óêðà¿íè. Òâàðèííèé ñâ³ò. Ê.: Óêðà¿íñüêà åí- la). Îáû÷íûé ãíåçäÿùèéñÿ âèä. Îòìå÷åíà ïîâñå- öèêëîïåä³ÿ, 1994. 1-464. ìåñòíî íà òåððèòîðèè ïàðêà.

̲ÃÐÀÖ²¯ Á²ËÈÕ ×ÀÏÅËÜ Ó ÐÀÉÎͲ ÊÀͲÂÑÜÊÎÃÎ ÇÀÏβÄÍÈÊÀ

Â.Ì. Ãðèùåíêî Êàí³âñüêèé ïðèðîäíèé çàïîâ³äíèê

MIGRATIONS Oe EGRETS IN AREA Oe THE KANIV NATURE RESERVE. - Grishchenko V.N. - Great Egret and Little Egret are occurred on the Dnieper in the nature reserve during migrations and post-breeding movements. The Little Egret is relatively rare species. The Great Egret became an usual bird species. It forms big aggregations on shoals and spits since July till October (Photo). Last years the number of this species increases (Table), that evidences number increasing in the whole region. Number dynamics during season is presented on the €igures.

Ìàòåð³àë äëÿ äàíî¿ ñòàòò³ ç³áðàíèé ó 1987– ìàëî¿ (Ñìîãîðæåâñüêèé, 1979; Ñåðåáðÿêîâ, Ãðè- 2001 ðð. Çà ïîïåðåäí³ ðîêè âèêîðèñòàí³ äàí³ ç ùåíêî, 1992; Ãðèùåíêî, 1993; Ãàâðèñü, 1994; “˳òîïèñó ïðèðîäè” Êàí³âñüêîãî çàïîâ³äíèêà. Êíûø, Ñûïêî, 1994 òà ³í.). Íàéá³ëüøà êîëîí³ÿ Ñïîñòåðåæåííÿ ïðîâîäèëèñÿ íà çàïëàâíèõ îñòðî- âåëèêèõ á³ëèõ ÷àïåëü çíàõîäèòüñÿ ó âåðõí³é ÷àñ- âàõ çàïîâ³äíèêà — Êðóãëèê ³ Øåëåñò³â, à òàêîæ òèí³ Êè¿âñüêîãî âîäîñõîâèùà á³ëÿ ñ. Ñòðàõîë³ññÿ ó ¿õ íàéáëèæ÷èõ îêîëèöÿõ: î. Ñîáà÷èé ³ ñòàðèöÿ Âèøãîðîäñüêîãî ðàéîíó Êè¿âñüêî¿ îáëàñò³. Òóò Êðèâ³ Îçåðà — âèùå ïî òå÷³¿ Äí³ïðà òà î. Ïðîñå- ãí³çäèòüñÿ á³ëüøå 100 ïàð (Ãàâðèñü, 1994). ª êî- ðåä — íèæ÷å ïî òå÷³¿. Âèÿâëåí³ îáèäâà âèäè á³ëèõ ëîí³ÿ íà Êàí³âñüêîìó âîäîñõîâèù³ íåïîäàë³ê â³ä ÷àïåëü, ùî çóñòð³÷àþòüñÿ â Óêðà¿í³: âåëèêà (Eg- ñ. Ïðîö³â Áîðèñï³ëüñüêîãî ðàéîíó Êè¿âñüêî¿ îá- retta alba) ³ ìàëà (E. garzetta). ëàñò³. Ðîçñåëåííÿ íà ï³âí³÷ ïðîäîâæóºòüñÿ. Ç 1994 Íà ïî÷àòêó XX ñò. á³ë³ ÷àïë³ íà òåðèòî𳿠Óê- ð. âåëèêà á³ëà ÷àïëÿ ïî÷àëà ãí³çäèòèñÿ íà ï³âäí³ ðà¿íè áóëè ïðàêòè÷íî ïîâí³ñòþ çíèùåí³ ÷åðåç ìî- Á³ëîðóñ³ ó Ãîìåëüñüê³é ³ Áðåñòñüê³é îáëàñòÿõ (Ñà- äó íà ïðèêðàñè ç ï³ð’ÿ. Íåâåëèê³ êîëîí³¿ çáåðåãëè- ìóñåíêî, 1999). ñÿ ëèøå ó ïîíèççÿõ âåëèêèõ ð³÷îê — Äí³ïðà, Äí³- Çàâäÿêè ðîáîò³ Êàí³âñüêî¿ ÃÅÑ ó ï³êîâîìó ðå- ñòðà, Äóíàþ. Çãîäîì ÷èñåëüí³ñòü ïî÷àëà â³äíîâ- æèì³ íà îñòðîâàõ Äí³ïðà ó íèæíüîìó ᒺô³ ç ñåðå- ëþâàòèñÿ, à ïòàõè ðîçñåëÿòèñÿ íà ï³âí³÷. Ïðîòÿ- äèíè ë³òà ñòâîðþþòüñÿ ñïðèÿòëèâ³ óìîâè äëÿ áà- ãîì îñòàíí³õ äåñÿòèë³òü ñïîñòåð³ãàºòüñÿ ïîì³òíèé ãàòüîõ ðèáî¿äíèõ ïòàõ³â, çîêðåìà ÷àïåëü. Ó öåé ð³ñò ÷èñåëüíîñò³ îáîõ âèä³â ³ ðîçøèðåííÿ ¿õ àðå- ÷àñ ð³âåíü âîäè ïî÷èíຠñïàäàòè, á³ëÿ áåðåã³â óòâî- àë³â. Çàðàç á³ë³ ÷àïë³ ñïîðàäè÷íî ãí³çäÿòüñÿ ïî ðþþòüñÿ âåëèê³ ï³ùàí³ êîñè ³ îáì³ëèíè, ÿê³ çàòîï- Äí³ïðó ³ éîãî ïðèòîêàõ, ÿê ïðàâèëî, â íåâåëèê³é ëþþòüñÿ äâ³÷³ íà äîáó (êîëèâàííÿ ð³âíÿ âîäè ìî- ê³ëüêîñò³ â êîëîí³ÿõ ñ³ðî¿ ÷àïë³ (Ardea cinerea). æóòü äîñÿãàòè 1–2 ì). ϳñëÿ ÷åðãîâîãî ñïàäó âîäè ×èñåëüí³ñòü âåëèêî¿ á³ëî¿ ÷àïë³ ó ï³âí³÷íèõ ³ öåí- çàëèøàºòüñÿ âåëèêà ê³ëüê³ñòü ì³ëêîâîäíèõ ïðî- òðàëüíèõ îáëàñòÿõ Óêðà¿íè çíà÷íî âèùà, í³æ òîê, îçåð ³ êàëþæ, äå äóæå çðó÷íî ïîëþâàòè íà 29 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

äð³áíó ðèáó òà ³íøèõ âîäÿíèõ òâàðèí. Íà öèõ Ìàêñèìàëüíà ÷èñåëüí³ñòü âåëèêèõ á³ëèõ ÷àïåëü êîñàõ ³ îáì³ëèíàõ ç äðóãî¿ ïîëîâèíè ëèïíÿ óòâî- ïðîòÿãîì ñåçîíó ðþþòüñÿ âåëèê³ ñêóï÷åííÿ ÷àïåëü, êóëèê³â, êà- ÷îê, ìàðòèí³â, êðÿ÷ê³â. Íàéá³ëüø çðó÷í³ ì³ñöÿ Äàòà ʳëüê³ñòüòü îñîáèí äëÿ â³äïî÷èíêó ³ ãîä³âë³ öèõ ïòàõ³â ì³æ îñòðîâà- 7.09.1982 34 ìè Êðóãëèê ³ Øåëåñò³â.  îêðåì³ ðîêè âèñîêèé 9.09.1983 49 ð³âåíü âîäè íèæ÷å ãðåáë³ ÃÅÑ ìîæå òðèìàòèñÿ äî 16.09.1984 33 ñàìî¿ îñåí³, ³ êîñè òà îáì³ëèíè çàëèøàþòüñÿ çà- 1.09.1985 23 òîïëåíèìè.  òàêîìó ðàç³ îïèñàí³ ñêóï÷åííÿ ïòàõ³â 8.07.1986 9 ñïîñòåð³ãàþòüñÿ ó çíà÷íî ï³çí³ø³ ñòðîêè, àáî é íå 4.08.1987 3 óòâîðþþòüñÿ âçàãàë³. 16.09.1988 4 Ìàëà á³ëà ÷àïëÿ — íå÷èñëåííèé âèä, çóñòð³- 24.09.1989 8 ÷àºòüñÿ ÷àñò³øå âñüîãî ó ïåð³îä ï³ñëÿãí³çäîâèõ êî- 31.07.1990 8 ÷³âåëü ó ëèïí³ — ñåðïí³. Ïðèë³ò ó çàïîâ³äíèêó 25.08.1991 15 â³äì³÷åíèé 28.03.1982 ð. ³ 30.03.1983 ð., îñòàííº 19.08.1992 40 ñïîñòåðåæåííÿ — 10.09.1995 ð. Ìàë³ á³ë³ ÷àïë³ çó- 4.09.1994 9 ñòð³÷àþòüñÿ íå êîæåí ð³ê, ÷àñò³øå âñüîãî ïî 1–3 4.09.1995 15 îñîáèíè ðàçîì ç âåëèêèìè á³ëèìè. Ëèøå ê³ëüêà 7.09.1996 > 30 ðàç³â ñïîñòåð³ãàëèñü á³ëüø³ ãðóïè: 20.08. 1982 ð. 17.09.1997 75 Ñ.Ñ. Ëîâêîâ â³äì³òèâ íà ï³ùàíèõ êîñàõ á³ëÿ Êðóãëè- 22.08.1999 > 80 êà ³ Ñîáà÷îãî 23 îñîáèíè, 19.08.1992 ð. íàä Øå- 9.09.2001 äî 200 ëåñòîâèì ïðîë³òàëà çãðàÿ ç 12 ïòàõ³â, 22.08. 1999 ð. íà îáì³ëèíàõ á³ëÿ Êðóãëèêà òðèìàëîñü 5 ïòàõ³â. Âåëèêà á³ëà ÷àïëÿ ñòàëà â çàïîâ³äíèêó çâè÷àé- ðóä á³ëÿ ñ. ×åðâîíà Ñëîáîäà ×åðêàñüêîãî ðàéîíó íèì âèäîì. Ó íåâåëèê³é ê³ëüêîñò³ ö³ ïòàõè çóñòð³- (Ãàâðèëþê, Ãðèùåíêî, 2001). Âèïàäêè çèì³âë³ â³ä- ÷àþòüñÿ ï³ä ÷àñ âåñíÿíîãî ïåðåëüîòó, ìîæóòü ñïî- ì³÷àëèñÿ ³ â á³ëüø ï³âí³÷íèõ ðåã³îíàõ, íàïðèêëàä ñòåð³ãàòèñÿ ïîîäèíîê³ ë³òóþ÷³ îñîáèíè. À â ïåð³îä ó Ïñêîâñüê³é îáëàñò³ (Ôåòèñîâ, 1998). ï³ñëÿãí³çäîâèõ êî÷³âåëü íà îñòðîâàõ óòâîðþþòü- Ö³êàâî ïðîñòåæèòè áàãàòîð³÷íó äèíàì³êó ÷è- ñÿ âåëèê³ ñêóï÷åííÿ á³ëèõ ÷àïåëü, ÿê³ ìîæíà ñïî- ñåëüíîñò³ âåëèêèõ á³ëèõ ÷àïåëü, îñê³ëüêè âîíà ñòåð³ãàòè àæ äî â³äëüîòó â æîâòí³ (ôîòî). â³äîáðàæóº çì³íè ÷èñåëüíîñò³ âèäó â ðåã³îí³. Ó Ïðèë³ò âåëèêî¿ á³ëî¿ ÷àïë³ â çàïîâ³äíèêó ó òàáëèö³ íàâîäèòüñÿ ìàêñèìàëüíà ê³ëüê³ñòü ïòàõ³â 1977–1999 ðð. â³äì³÷àâñÿ ç 4.03 ïî 1.04, ñåðåäíÿ çà ñåçîí ïðîòÿãîì îñòàíí³õ 20 ðîê³â. Çà 1982– äàòà çà 9 ðîê³â — 21.03 (Ãðèùåíêî, Ãàâðèëþê, 1986 ðð. âèêîðèñòàí³ äàí³ Ñ.Ñ. Ëîâêîâà (“˳òî- 2000). Îñòàíí³õ ïòàõ³â ó 1962–2001 ðð. çóñòð³÷àëè ïèñ ïðèðîäè” Êàí³âñüêîãî çàïîâ³äíèêà). Íà æàëü, ç 25.09 ïî 6.11, ñåðåäíÿ äàòà çà 11 ðîê³â ñïîñòåðå- çà 1970-ò³ ðð. äàí³ äóæå ôðàãìåíòàðí³ ³ íå ãî- æåíü — 16.10 (Ãðèùåíêî, Ãàâðèëþê, 2000 ç äî- äÿòüñÿ äëÿ ïîð³âíÿííÿ. Äî ñåðåäèíè 1990-õ ðð. ïîâíåííÿìè). Îêðåì³ ïòàõè â Ñåðåäíüîìó Ïðè- ñïîñòåð³ãàëîñÿ íå á³ëüøå ê³ëüêîõ äåñÿòê³â îñîáèí, äí³ïðîⒿ ìîæóòü çàòðèìóâàòèñÿ é äîâøå, ³íîä³ ó ê³íö³ 1980-õ — íà ïî÷àòêó 1990-õ ðð., ìîæëè- íàâ³òü çèìóâàòè. 12.01.2002 ð. âåëèêà á³ëà ÷àïëÿ âî, â³äáóëîñÿ äåÿêå ñêîðî÷åííÿ ÷èñåëüíîñò³. Àëå ñïîñòåð³ãàëàñü íà ïîëÿõ ô³ëüòðàö³¿ î÷èñíèõ ñïî- â äðóã³é ïîëîâèí³ 1990-õ ðð. âîíà ïî÷àëà øâèäêî çðîñòàòè. 9.09.2001 ð. íà ï³ùàí³é êîñ³ á³ëÿ î. Ñîáà÷îãî òðèìàëîñÿ âæå äî 200 ïòàõ³â. Ó äðóã³é ïîëîâèí³ XX ñò. ÷è- ñåëüí³ñòü âåëèêî¿ á³ëî¿ ÷àïë³ â Ñåðåä- íüîìó Ïðèäí³ïðîⒿ çíà÷íî âèðîñëà. Ï.Ï. Îðëîâ (1948) â³äíîñèâ îáîõ á³ëèõ ÷àïåëü äî ð³äê³ñíèõ âèä³â ×åð- êàñüêîãî ðàéîíó, ïðè÷îìó âåëèêà á³ëà ñïîñòåð³ãàëàñÿ ëèøå ðàç ó 1939 ð. Ë.Î. Ñìîãîðæåâñüêèé (1952) â 1947– 1949 ðð. â³äì³÷àâ çàë³òíèõ ìàëèõ á³- ëèõ ÷àïåëü â îêîëèöÿõ Êàí³âñüêîãî çàïîâ³äíèêà — äî 15 îñîáèí. Âåëèêà á³ëà ÷àïëÿ â éîãî ðîáîò³ âçàãàë³ íå çãàäóºòüñÿ. Ó 1962–1975 ðð. á³ëÿ Êà- íåâà ñïîñòåð³ãàëè âæå äî 8–15 âåëè- êèõ á³ëèõ ÷àïåëü (Ñìîãîðæåâñüêèé, Âåëèê³ á³ë³ ÷àïë³ íà î. Êðóãëèê. 17.09.2001 ð. 1979). Çà äàíèìè “Ë³òîïèñó ïðèðî- Ôîòî ª.Ä. ßáëîíîâñüêî¿-Ãðèùåíêî. äè” Êàí³âñüêîãî çàïîâ³äíèêà, ó 1970- 30 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

õ ðð. ùîðîêó â³äì³÷àëîñü ïî 3–8 îñîáèí. Îòæå, 1999

âåëèêà á³ëà ÷àïëÿ ç’ÿâèëàñÿ íà ïðîëüîò³ ó Êàí³â- 100 ñüêîìó Ïðèäí³ïðîⒿ, î÷åâèäíî, ïðîòÿãîì 1950-õ ðð., ÷èñåëüí³ñòü ¿¿ ïîñòóïîâî çðîñòàëà. Äî 1980-õ 80 ðð. âîíà ñòàëà âæå çâè÷àéíèì âèäîì çàïîâ³äíèêà. 60

Ïåðø³ âåëèê³ á³ë³ ÷àïë³ ç’ÿâëÿþòüñÿ íà îñòðî- n 40 âàõ ó ê³íö³ ÷åðâíÿ — ïåðø³é ïîëîâèí³ ëèïíÿ. ×è- ñåëüí³ñòü ¿õ ïîñòóïîâî çðîñòàº, äîñÿãàþ÷è ìàêñè- 20

ìóìó ó äðóã³é ïîëîâèí³ ñåðïíÿ — âåðåñí³ (ðèñ.). 0 Õàðàêòåð ¿¿ äèíàì³êè ìîæå â³äð³çíÿòèñÿ â ð³çí³ 30.06 10.07 20.07 30.07 09.08 19.08 29.08 08.09 18.09 28.09 08.10 18.10 ðîêè. Òàê, ó 1999 ð. äîñèòü çíà÷íà ê³ëüê³ñòü á³ëèõ ÷àïåëü ñïîñòåð³ãàëàñÿ âæå â äðóã³é ïîëîâèí³ ëèï- 2001

íÿ, à ó 2001 ð. ÷èñåëüí³ñòü ¿õ ïî÷àëà çðîñòàòè 200 ëèøå â ñåðåäíè³ ñåðïíÿ. Ó 1997 ð. ÷åðåç âèñîêèé ð³âåíü âîäè â Äí³ïð³ äî äðóãî¿ ïîëîâèíè ñåðïíÿ 150 ñïîñòåð³ãàëèñÿ ëèøå ïîîäèíîê³ á³ë³ ÷àïë³ ³ íåâå-

n 100 ëèê³ ãðóïè ¿õ, ò³ëüêè ó âåðåñí³ ìîæíà áóëî ïîáà- ÷èòè çíà÷í³ ñêóï÷åííÿ. Ó 1998 ð. âèñîêà âîäà òðè- 50 ìàëàñÿ äî ï³çíüî¿ îñåí³, ³ âåëèêèõ çãðàé á³ëèõ ÷àïåëü íå çóñòð³÷àëè âçàãàë³. Äðóãèé ï³ê íà ãðà- 0 30.06 10.07 20.07 30.07 09.08 19.08 29.08 08.09 18.09 28.09 08.10 18.10 ô³êàõ, î÷åâèäíî, ïîâ’ÿçàíèé ç òèì, ùî ó äðóã³é ïîëîâèí³ âåðåñíÿ — íà ïî÷àòêó æîâòíÿ ç’ÿâëÿ- Äèíàì³êà ÷èñåëüíîñò³ âåëèêèõ á³ëèõ ÷àïåëü ó ð³çí³ þòüñÿ çãðà¿ ïðîë³òíèõ ÷àïåëü. ðîêè. ˳òåðàòóðà Ñàìóñåíêî È.Ý. (1999): Ïåðâûå ïîäòâåðæäåííûå íàõîäêè Ãàâðèëþê Ì.Í., Ãðèùåíêî Â.Í. (2001): Ñîâðåìåííàÿ çèì- áîëüøîé áåëîé öàïëè (Egretta alba) íà ãíåçäîâàíèè â íÿÿ îðíèòîôàóíà Âîñòî÷íîé ×åðêàñùèíû. - Áåðêóò. 10 Áåëàðóñè. - Òåç. äîêë. VIII çîîë. êîíôåð. Áåëàðóñè (2): 184-195. “Ñòðóêòóðíî-ôóíêöèîíàëüíîå ñîñòîÿíèå áèîëîãè÷. ðàçíî- Ãàâðèñü Ã.Ã. (1994): Ðàññåëåíèå áîëüøîé è ìàëîé áåëûõ öà- îáðàçèÿ æèâîòíîãî ìèðà”. Ìèíñê. 141-143. ïåëü íà Ëåâîáåðåæüå Óêðàèíû. - Âåñòí. çîîë. 1: 80-83. Ñåðåáðÿêîâ Â.Â., Ãðèùåíêî Â.Í. (1992): Ðàñïðåäåëåíèå è Ãðèùåíêî Â.Í. (1993): Áîëüøàÿ áåëàÿ öàïëÿ (Egretta alba) ÷èñëåííîñòü êîëîíèé öàïåëü íà òåððèòîðèè Óêðàèíû ïî â Ñðåäíåì Ïðèäíåïðîâüå. - Âåñòí. çîîë. 4: 19. äàííûì àíêåòíîãî ó÷åòà â 1986 ã. - Áåðêóò. 1: 52-56. Ãðèùåíêî Â.Í., Ãàâðèëþê Ì.Í. (2000): Ôåíîëîãèÿ ìèãðà- Ñìîãîðæåâñêèé Ë.À. (1952): Îðíèòîôàóíà Êàíåâñêîãî áèî- öèé ïòèö â ðàéîíå Êàíåâñêîãî çàïîâåäíèêà âî âòîðîé ïî- ãåîãðàôè÷åñêîãî çàïîâåäíèêà è åãî îêðåñòíîñòåé. - Òð. ëîâèíå XX â. - Çàïîâ. ñïðàâà â Óêðà¿í³. 6 (1-2): 67-77. Êàí³âñüêîãî á³îãåîãð. çàï-êà. 9: 101-187. Êíûø Í.Ï., Ñûïêî À.Â. (1994): Áîëüøàÿ áåëàÿ öàïëÿ â Ñìîãîðæåâñüêèé Ë.Î. (1979): Ôàóíà Óêðà¿íè. Ïòàõè. Êè¿â: Ñóìñêîé îáëàñòè. - Ìàò-ëè 1-¿ êîíôåð. ìîëîäèõ îðí³òî- Íàóêîâà äóìêà. 5 (1): 1-188. ëîã³â Óêðà¿íè. ×åðí³âö³. 15-17. Ôåòèñîâ Ñ.À. (1998): Çàëåò áîëüøîé áåëîé öàïëè Egretta Îðëîâ Ï.Ï. (1948): Îðí³òîôàóíà ×åðêàñüêîãî ðàéîíó. - Íàóê. alba â Ïñêîâñêóþ îáëàñòü. - Ðóñ. îðí. æóðí. Ýêñïð.-âûï. çàï. ×åðêàñüêîãî äåðæ. ïåä. ³í-òó. 2 (2): 1-118. 31: 8-10.

ÇÀËÈÂ ÑÈÂÀØ ÊÀÊ ÂÀÆÍÅÉØÅÅ ÌÅÑÒÎ ÊÎÍÖÅÍÒÐÀÖÈÈ ÌÈÃÐÈÐÓÞÙÈÕ ÊÐÀÑÍÎÇÎÁÈÊÎÂ Â ÅÂÐÎÏÅ

Ñ.Â. Õîìåíêî Àçîâî-×åðíîìîðñêàÿ îðíèòîëîãè÷åñêàÿ ñòàíöèÿ

THE SIVASH BAY AS THE MOST IMPORTANT CONCENTRATION AREA eOR MIGRATORY CURLEW SANDPIPERS IN EUROPE. - Khomenko S.V. - As a stopover area during seasonal migrations this largest in Europe lagoon system has been shown to support from 9 % (in spring) to 21 % (in autumn) of the species African wintering population. Major concentrations of birds were recorded in the Central (galinic) part of the bay. During stopover Curlew Sandpipers relay on a highly abundant prey Brine Shrimps Artemia salina. This food appears to be very profitable source of energy, which can ensure daily average body mass gain at 4,1 + 1,1 g. Up to 45 % of birds complete post breeding moult during autumn staging in the area, whereas 4,8–14,3 % start and even complete (up to 7,5 %) primary moult here. To ensure protection of the migratory population of Curlew Sandpiper conservation of the galinic habitats of the Central Sivash is needed.

Êðóïíåéøàÿ â Åâðîïå ëàãóííàÿ ñèñòåìà, çàëèâ ïîïóëÿöèé ìèãðèðóþùèõ àðêòè÷åñêèõ êóëèêîâ. Ñèâàø, â ñêîðîì áóäóùåì ïîëó÷èò ïðèðîäîîõðàí- Åå óñïåøíîå âûïîëíåíèå íàïðÿìóþ çàâèñèò îò íûé ñòàòóñ íàöèîíàëüíîãî ïàðêà. Îäíîé èç ãëàâ- íàëè÷èÿ äîñòîâåðíûõ äàííûõ î ÷èñëåííîñòè ïðåä- íûõ çàäà÷ â óïðàâëåíèè ýòèì âîäíî-áîëîòíûì óãî- ñòàâèòåëåé ýòîé ãðóïïû ïòèö, ïîíèìàíèÿ òåíäåí- äüåì ìåæäóíàðîäíîãî çíà÷åíèÿ áóäåò ñîõðàíåíèå öèé â ðàçìåùåíèè èõ ñêîïëåíèé è îñîáåííîñòåé 31 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

èñïîëüçîâàíèÿ âîäîåìà êóëèêàìè äëÿ ëèíüêè è íîì è Âîñòî÷íîì Ñèâàøå.  ïåðâîì ñëó÷àå åå æèðîâêè.  íàñòîÿùåì ñîîáùåíèè ïðèâîäÿòñÿ îá- ìàêñèìóì ïðèõîäèòñÿ íà óòðî, à âî âòîðîì — íà çîð ñâåäåíèé îá îäíîì èç íàèáîëåå ìàññîâûõ ïå- ïîëäåíü. Ïèêè àêòèâíîñòè ñîîòâåòñòâóþò ïåðèîäàì ñî÷íèêîâ Ñèâàøà — êðàñíîçîáèêå (Calidris ferru- ìàêñèìàëüíîé äîñòóïíîñòè ãëàâíûõ êîðìîâûõ ginea). Òàêàÿ èíôîðìàöèÿ íåîáõîäèìà íå òîëüêî îáúåêòîâ: àðòåìèè íà Öåíòðàëüíîì Ñèâàøå, è äëÿ òîãî, ÷òîáû îáåñïå÷èòü ïðàâèëüíîå çîíèðîâà- áîêîïëàâîâ (Gammarus sp.) íà Âîñòî÷íîì, è çà- íèå òåððèòîðèè áóäóùåãî íàöèîíàëüíîãî ïàðêà, âèñÿò îò ñóòî÷íîé äèíàìèêè ñèëû âåòðà. íî è ïîñëóæèò îñíîâîé äëÿ ïëàíèðîâàíèÿ ìåðî- Áþäæåòû âðåìåíè ïòèö îòëè÷àþòñÿ ïî äâóì ïðèÿòèé ïî îõðàíå êðàñíîçîáèêà ïîñëå åãî ñîçäà- ïîêàçàòåëÿì: íà Öåíòðàëüíîì Ñèâàøå êðàñíîçîáè- íèÿ. êè êîðìÿòñÿ äîñòîâåðíî (Mann-Whitney test, p < ×èñëåííîñòü è ðàçìåùåíèå ñêîïëåíèé íà Ñè- 0,01) äîëüøå (79,4 + 22,3 %), ÷åì íà Âîñòî÷íîì âàøå. Êàê óäàëîñü âûÿñíèòü â õîäå àíàëèçà ìíî- (74,5 + 23,8 %), ãëàâíûì îáðàçîì çà ñ÷åò ñîêðà- ãîëåòíèõ äàííûõ (ñì. Äÿäè÷åâà è äð., 1999), íà ùåíèÿ âðåìåíè íà îòäûõ (ñ 6,7 + 12,0 äî 0,2 + 0,5 Ñèâàøå ìîæåò îäíîâðåìåííî âñòðå÷àòüñÿ äî 33 %). Ýòè ðàçëè÷èÿ ïîêàçûâàþò, ÷òî â óñëîâèÿõ Öåí- òûñ. îñîáåé êðàñíîçîáèêà â âåñåííèé ïåðèîä, è 72 òðàëüíîãî Ñèâàøà ïòèöû ïîòåíöèàëüíî ñïîñîáíû òûñ. îñîáåé — â îñåííèé. Íè â Ñðåäèçåìíîìîðüå, èñïîëüçîâàòü ñâåòîâîé äåíü äëÿ êîðìëåíèÿ áîëåå íè íà ìîðñêèõ ïîáåðåæüÿõ Ñåâåðî-Çàïàäíîé Åâ- ýôôåêòèâíî. ðîïû òàêèõ êðóïíûõ ñêîïëåíèé êðàñíîçîáèêà ×òîáû îöåíèòü äåéñòâèòåëüíóþ ýôôåêòèâíîñòü íèêîãäà íå íàáëþäàåòñÿ. Ñâåäåíèÿ î íèõ îò- êîðìëåíèÿ àðòåìèåé, ìû ïðîèçâåëè ñåðèþ çàìåðîâ ñóòñòâóþò è äëÿ òåððèòîðèé ê âîñòîêó è ñåâåðî- ÷àñòîòû êëåâêîâ êðàñíîçîáèêà íà Öåíòðàëüíîì Ñè- âîñòîêó îò Àçîâî-×åðíîìîðñêîãî ðåãèîíà. Çà âåñü âàøå, êîòîðàÿ, êàê óæå áûëî äîêàçàíî (Verkuil et ïåðèîä âåñåííåé ìèãðàöèè íà Ñèâàøå îñòàíàâëè- al., 1993), áëèçêî ñîîòâåòñòâóåò ñêîðîñòè ïîòðåá- âàåòñÿ äî 9 % (66 òûñ. îñîáåé) êðàñíîçîáèêîâ, ëåíèÿ ýòèõ ðà÷êîâ êðàñíîçîáèêîì. Ñðåäíÿÿ âå- çèìóþùèõ â Àôðèêå. Íà ïðîòÿæåíèè îñåííåé ìèã- ëè÷èíà ñîñòàâèëà 89,7 + 32,2 ýêç./ìèí. Ñ ó÷åòîì ðàöèè èõ êîëè÷åñòâî ìîæåò äîñòèãàòü 21 % (160 èíäèâèäóàëüíîé ìàññû àðòåìèè, åå ýíåðãåòè÷åñ- òûñ. îñîáåé). Ýòîãî äîñòàòî÷íî äëÿ òîãî, ÷òîáû êîãî ýêâèâàëåíòà è êîýôôèöèåíòà àññèìèëÿöèè, ãîâîðèòü î ãëîáàëüíîé çíà÷èìîñòè Ñèâàøà äëÿ îêàçàëîñü âîçìîæíûì ðàññ÷èòàòü ñóòî÷íîå ïî- ñîõðàíåíèÿ êðàñíîçîáèêà êàê âèäà. òðåáëåíèå êîðìà è ïðèõîäíóþ ñòàòüþ ýíåðãåòè-  ïðåäåëàõ âîäîåìà ñêîïëåíèÿ êðàñíîçîáèêîâ ÷åñêîãî áþäæåòà (ïîäðîáíåå ñì. Khomenko et al., âñòðå÷àþòñÿ íåðàâíîìåðíî. Îò÷åòëèâî ïðîñëåæè- 1999).  ñðåäíåì îíà ïðèáëèæàåòñÿ ê 241,8 + 32,5 âàåòñÿ ïðåäïî÷òåíèå ïòèöàìè Öåíòðàëüíîé (ñîëå- êÄæ/äåíü, íå òîëüêî ïîêðûâàÿ, íî è ñóùåñòâåí- íîé) ÷àñòè Ñèâàøà. Íàïðèìåð, â ìàå 1996 ã. 94,6 íî ïðåâûøàÿ ðàñõîäíóþ ñòàòüþ (íà 146,3 + 38,4 % âñåõ êðàñíîçîáèêîâ áûëè ó÷òåíû íà Öåíòðàëü- êÄæ/äåíü). Ýòîãî êîëè÷åñòâà ýíåðãèè äîñòàòî÷íî íîì Ñèâàøå (Äÿäè÷åâà è äð., 1999).  ïåðâîé äëÿ òîãî, ÷òîáû îáåñïå÷èâàòü åæåäíåâíûé ïðè- äåêàäå àâãóñòà 1998 ã. íà Öåíòðàëüíîì è Âîñòî÷- ðîñò ìàññû òåëà ïòèö íà 2,1–5,4 ã (â ñðåäíåì 4,3 + íîì Ñèâàøå áûëî 50,9 è 49,1 % îñîáåé ñîîòâåò- 1,1 ã/äåíü). Ïîýòîìó íåóäèâèòåëüíî, ÷òî äî 96 % ñòâåííî (Àíäðþùåíêî è äð., 1999), íî ðåãóëÿð- îñòàíàâëèâàþùèõñÿ íà Ñèâàøå êðàñíîçîáèêîâ íûå ó÷åòû â òå÷åíèå âñåãî ìåñÿöà â 1996 ã. ïîêà- âñòðå÷àþòñÿ èìåííî â åãî ñîëåíîé Öåíòðàëüíîé çàëè ÿâíîå ïðåîáëàäàíèå (93,5 %) âèäà íà Öåíò- ÷àñòè è èñïîëüçóþò â êà÷åñòâå îñíîâíîãî êîðìà ðàëüíîì Ñèâàøå (Äÿäè÷åâà è äð., 1999). Ãèïåð- àðòåìèþ. ñîëåíûå óãîäüÿ Çàïàäíîãî Ñèâàøà ãîðàçäî ìåíåå Âñå ýòî ãîâîðèò îò òîì, ÷òî êîðìîâàÿ ñïåöèà- âàæíû äëÿ ìèãðèðóþùèõ êðàñíîçîáèêîâ.  àâãó- ëèçàöèÿ êðàñíîçîáèêà íà àðòåìèè, îòìå÷åííàÿ íà ñòå 1992 ã. çäåñü íàáëþäàëîñü íå áîëåå 3,5 òûñ. Ñèâàøå, åñòü íå ïðîñòî ñëó÷àéíîå èñïîëüçîâàíèå îñîáåé, à â òå æå ñðîêè â 1998 ã. — âñåãî 0,02 % ñëó÷àéíîãî ðåñóðñà. Ìû ñ÷èòàåì, ÷òî ìíîãîòû- ïòèö îò îáùåé ÷èñëåííîñòè íà Ñèâàøå (Àíäðþ- ñÿ÷íûå ñêîïëåíèÿ êðàñíîçîáèêà íà Ñèâàøå îáÿ- ùåíêî è äð., 1999). çàíû ñâîèì ïðîèñõîæäåíèåì íå ñòîëüêî ãåîãðàôè- Êîðìîâàÿ ýêîëîãèÿ êðàñíîçîáèêà íà Ñèâàøå. ÷åñêîìó ïîëîæåíèþ âîäîåìà, ñêîëüêî íàëè÷èþ òà-  õîäå ñïåöèàëüíîãî èññëåäîâàíèÿ (Khomenko et êîãî ìàññîâîãî è ëåãêîäîñòóïíîãî (ïðè÷åì èìåí- al., 1999) âûÿñíèëîñü, ÷òî èç âñåãî ñïåêòðà êîð- íî â äíåâíîå âðåìÿ) èñòî÷íèêà êîðìà êàê àðòå- ìîâûõ ðåñóðñîâ âîäîåìà êðàñíîçîáèêè îòäàþò ìèÿ. ïðåäïî÷òåíèå àðòåìèè (Artemia salina), êîòîðàÿ Ðîëü Ñèâàøà êàê ìåñòà ëèíüêè. Áðà÷íàÿ ëèíü- â ìàññå âñòðå÷àåòñÿ òîëüêî íà Öåíòðàëüíîì Ñèâà- êà êðàñíîçîáèêîâ â îñíîâíîì ïðîèñõîäèò äî ïðè- øå. Íàáëþäåíèÿ ïîêàçàëè, ÷òî âðåìÿ êîðìëåíèÿ áûòèÿ íà Ñèâàø, õîòÿ èìåþòñÿ ïîëîâûå (è ïîïó- ïòèö îãðàíè÷åíî (êàê íà Öåíòðàëüíîì, òàê è íà ëÿöèîííûå) ðàçëè÷èÿ ñðîêàõ åå çàâåðøåíèÿ. Áî- Âîñòî÷íîì Ñèâàøå) èñêëþ÷èòåëüíî ñâåòëûì âðå- ëåå çíà÷èòåëüíà ðîëü Ñèâàøà äëÿ ïîñëåáðà÷íîé ìåíåì ñóòîê, à íî÷üþ êðàñíîçîáèêè îòäûõàþò â ëèíüêè ñàìöîâ ýòîãî âèäà, êîòîðûå ïîëíîñòüþ âû- ïëîòíûõ ñêîïëåíèÿõ. Ýòà îñîáåííîñòü ïîâåäåíèÿ ëèíèâàþò â îñåííèé íàðÿä ê ìîìåíòó îòëåòà íà ðåçêî îòëè÷àåò èõ îò áîëüøèíñòâà êóëèêîâ (Zwarts çèìîâêè. Âñåãî æå äî 45 % ïòèö îáîåãî ïîëà ïîë- et al., 1990). Ðèòìèêà êîðìîâîé àêòèâíîñòè êðàñ- íîñòüþ çàâåðøàþò çäåñü ïîñëåáðà÷íóþ ëèíüêó íîçîáèêà íåçíà÷èòåëüíî ðàçëè÷àåòñÿ íà Öåíòðàëü- êîíòóðíîãî îïåðåíèÿ.  ñðåäíåì, 4,8–14,3 % ïòèö 32 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

íà÷èíàþò ñìåíÿòü íà Ñèâàøå ìàõîâûå ïåðüÿ, à ðàçìåùåíèÿ ñêîïëåíèé êðàñíîçîáèêà íà òåððèòî- äî 7,5 % — çàâåðøàþò ýòîò ïðîöåññ (ëèáî ïðèëå- ðèè áóäóùåãî Ñèâàøñêîãî íàöèîíàëüíîãî ïàðêà òàþò óæå ñ íîâûìè ìàõîâûìè). Íà âðåìÿ ïåðåëåòà, ïîçâîëèò áûñòðî è ýôôåêòèâíî îöåíèâàòü óðîâåíü íåïîñðåäñòâåííî ïåðåä ñòàðòîì, êðàñíîçîáèêè äåãðàäàöèè ýòîãî çâåíà ýêîñèñòåìû Öåíòðàëüíîãî ìîãóò ïðèîñòàíàâëèâàòü ëèíüêó ìàõîâûõ, ïîýòî- Ñèâàøà. ìó â öåëîì ðîëü Ñèâàøà êàê ìåñòà ëèíüêè ìàõî- âûõ ïåðüåâ, äëÿ ýòèõ êóëèêîâ íåçíà÷èòåëüíà (Õî- Ëèòåðàòóðà ìåíêî, Äÿäè÷åâà, 1999). Ñâåäåíèÿ îá èñïîëüçîâàíèè Ñèâàøà êðàñíîçî- Äÿäè÷åâà Å.À., Õîìåíêî Ñ.Â., Æìóä Ì.Å., ×åðíè÷êî È.È., áèêîì âî âðåìÿ ñåçîííûõ ìèãðàöèé — ýòî ïîêà- Ãàðìàø Á.À., Êèíäà Â.Â. (1999): ×èñëåííîñòü è ôåíîëî- çàòåëüíûé ïðèìåð âàæíîñòè ñðàâíèòåëüíî îãðàíè- ãèÿ ìèãðàöèé êðàñíîçîáèêà íà Óêðàèíå. - Áðàíòà. 2: 91- 113. ÷åííîé òåððèòîðèè çàëèâà äëÿ ìèðîâîé ïîïóëÿ- Èíâåíòàðèçàöèÿ è êàäàñòðîâàÿ õàðàêòåðèñòèêà âîäíî-áîëîò- öèè âèäà. Ñèâàø îêàçûâàåòñÿ “áóòûëî÷íûì ãîð- íûõ óãîäèé þãà Óêðàèíû. Áþëëåòåíü ¹ 1. Ìåëèòîïîëü: ëûøêîì”, ÷åðåç êîòîðîå ïðîëåòàåò äî 20 % àôðè- Áðàíòà, 1993. 1-61. êàíñêîé çèìîâî÷íîé ïîïóëÿöèè ýòèõ êóëèêîâ. Êàê Àíäðþùåíêî Þ.À., âàí äåð Âèíäåí ß., Âèíîêóðîâà Ñ.Â. è äð. (1999): Ðàçìåùåíèå îêîëîâîäíûõ ïòèö íà Ñèâàøå â ïîêàçàíî íàìè (Õîìåíêî, Äÿäè÷åâà, 1999), ýòè ëåòíå-îñåííèé ïåðèîä. Ìåëèòîïîëü: Áðàíòà, Ñèìôåðîïîëü: ïòèöû ãíåçäÿòñÿ â îáøèðíîé îáëàñòè — îò Òàéìû- Ñîíàò. 30-37. ðà äî óñòüÿ ð. Ëåíû. Êîíêðåòíîå óñëîâèå ñîõðà- Õîìåíêî Ñ.Â. (2000): Ðîëü Àçîâî-×åðíîìîðñêîãî ðåãèîíà â òðàíñêîíòèíåíòàëüíûõ ìèãðàöèÿõ êðàñíîçîáèêà Calidris íåíèÿ ìèãðèðóþùåé ïîïóëÿöèè êðàñíîçîáèêà íà ferruginea. - Âåñòí. çîîë. Îòä. âûï. 14: 114-119. Ñèâàøå — íåäîïóùåíèå îïðåñíåíèÿ åãî Öåíòðàëü- Õîìåíêî Ñ.Â., Äÿäè÷åâà Å.À. (1999): Áèîìåòðèÿ, ëèíüêà è íîé ÷àñòè. Ýòà óãðîçà îñòàåòñÿ àêòóàëüíîé äëÿ ãåîãðàôè÷åñêèå ñâÿçè ìèãðèðóþùèõ êðàñíîçîáèêîâ íà þãå Óêðàèíû. - Áðàíòà. 2: 113-134. ýêîñèñòåì âîäîåìà èç-çà èíòåíñèôèêàöèè ñåëüñêîãî Khomenko S.V., Garmash B.A., Metzner J., Nickel M. (1999): õîçÿéñòâà íà ïðèëåæàùèõ òåððèòîðèÿõ è óâåëè- €eeding ecology and time budgets of Curlew Sandpiper and ÷åíèÿ îáúåìîâ ñáðîñà èððèãàöèîííûõ âîä (Èí- Dunlin during spring stopover in the Sivash Ukraine. - Áðàí- òà. 2: 76-90. âåíòàðèçàöèÿ..., 1993). Ìû òàêæå ðåêîìåíäóåì Verkuil Y., van de Sant S., Stikvoort E., van der Winden J., èñïîëüçîâàòü êðàñíîçîáèêà â êà÷åñòâå èíäèêàòî- Zwinselman B. (1993): €eeding ecology of waders in the ðà ýòîãî àíòðîïîãåííîãî ïðîöåññà, ïîñêîëüêó àðòå- Sivash. - Waterbirds in the Sivash, Ukraine, spring 1992. ìèÿ, èõ îñíîâíîé êîðì íà Ñèâàøå, âûñîêî ÷óâñò- WIWO-report. Zeist: WIWO. 36: 39-64. Zwarts, L., A.-M. Blomert, R.Hupkes (1990): Increase of feeding âèòåëüíà ê ïàäåíèþ óðîâíÿ ñîëåíîñòè (Verkuil, time in waders prepearing for spring migration from the 1993). Ìíîãîëåòíèé ìîíèòîðèíã ÷èñëåííîñòè è Bamc D’Arguin, Mauritania. - Ardea 78: 237-256.

ÍÀÑÅËÅÍÈÅ ÏÒÈÖ ÏÎÉÌÅÍÍÛÕ ËÅÑÎÂ ÊÐÛÌÑÊÎÃÎ ÏÐÈÐÎÄÍÎÃÎ ÇÀÏÎÂÅÄÍÈÊÀ Á.À. Àïïàê Êðûìñêèé ïðèðîäíûé çàïîâåäíèê

Íåñìîòðÿ íà òî, ÷òî ïòèöû ãîðíî-ëåñíîé ÷àñòè êèëîìåòðà. Ïðîòÿæåííîñòü ìàðøðóòà è âðåìÿ ïðî- Êðûìñêîãî ïðèðîäíîãî çàïîâåäíèêà äîâîëüíî âåäåíèÿ ó÷åòîâ îïðåäåëÿëèñü â ñîîòâåòñòâèè âëè- õîðîøî èçó÷åíû, ñâåäåíèé î èõ ÷èñëåííîñòè ÿâíî ÿíèþ íà èõ ðåçóëüòàòû ñóòî÷íîé àêòèâíîñòè ïòèö íåäîñòàòî÷íî. Áîëüøèíñòâî èññëåäîâàòåëåé îãðà- (Àïïàê, 1998). Íåáîëüøàÿ ïðîòÿæåííîñòü ìàð- íè÷èâàëèñü îáùåé îöåíêîé (“ìíîãî÷èñëåííûé”, øðóòà, ïðîõîäèâøåãî âäîëü óçêîé, èñêëþ÷àâøåé “ðåäêèé” è ò. ï.), è òîëüêî ïî íåêîòîðûì âèäàì âëèÿíèå íà ïëîòíîñòü ïòèö îïóøå÷íîãî ýôôåêòà, åñòü äàííûå î êîëè÷åñòâå ïòèö íà îäèí êèëîìåòð äîðîãè, êîìïåíñèðîâàëàñü åãî ïîñòîÿíñòâîì è ÷à- ìàðøðóòà (Êîñòèí, 1983). Ñâåäåíèé î ìíîãîëåò- ñòîòîé ïðîâåäåíèÿ ó÷åòîâ. Íà ðåäêî ïðîõîäÿùèé íåé äèíàìèêå ÷èñëåííîñòè ëåñíûõ ïòèö Êðûìà òðàíñïîðò ïòèöû íå îáðàùàëè íèêàêîãî âíèìà- íåò. Öåëü íàñòîÿùåé ðàáîòû çàêëþ÷àåòñÿ, â îñíîâ- íèÿ, óñòðàèâàÿ èíîãäà ãíåçäà ïðÿìî íàä ïðîåç- íîì, â ïðîâåäåíèè íà îñíîâàíèè ñîáðàííûõ îðè- æåé ÷àñòüþ. Ìàðøðóò ïðîëåãàë â ïîéìå ð. Àëü- ãèíàëüíûõ ìàòåðèàëîâ êîëè÷åñòâåííîé îöåíêè ìû â ðàéîíå êîðäîíà Áåðåçîâûé â ìåñòàõ îáè- íàñåëåíèÿ ïòèö ïîéìåííûõ ëåñîâ çàïîâåäíèêà, êàê òàíèÿ ïòèö, êëàññèôèöèðîâàííûõ Þ.Â. Êîñòèíûì îñíîâû ìîíèòîðèíãà. êàê ïîéìåííûå ëåñà (Êîñòèí, Òêà÷åíêî, 1963). Òèï ëåñà Ä4 — ñûðîé ÷åðíîîëüõîâûé ãðóä (5 îë÷ Ìàòåðèàë è ìåòîäèêà + 3 êëï + 2 ÿ + äñ). Îäèí ÿðóñ âûñîòîé 16 ì. Ýëåìåíòû ëåñà — îëüõà ÷åðíàÿ (îë÷), êëåí ïîëå- Ïîëåâîé ìàòåðèàë ñîáèðàëñÿ ñ 1989 ïî 1995 âîé (êëï), ÿñåíü îáûêíîâåííûé (ÿ), äóá ñêàëü- ãîä íà òåððèòîðèè Êðûìñêîãî ïðèðîäíîãî çàïî- íûé (äñ). Âîçðàñò îëüõè 90–100 ëåò. Ïîäðîñòà âåäíèêà. Îñåíüþ 1990 ã. è çèìîé 1995 ã. íàáëþäå- íåò.  ïîäëåñêå — ëåùèíà, êèçèë ñðåäíåé ãóñòî- íèÿ íå ïðîâîäèëèñü. Äëÿ ïðîâåäåíèÿ èññëåäîâà- òû. Òðàâÿíîé ïîêðîâ (2 %) — êðàïèâà, çþçíèê, íèé áûë âûáðàí ïîñòîÿííûé ìàðøðóò äëèíîé äâà âåðáåéíèê, ñèòíèê. Âûñîòà íàä óðîâíåì ìîðÿ 460 33 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

Òàáëèöà 1 8000 Ðåçóëüòàòû ó÷åòîâ ïòèö â ïåðèîä çèìîâêè 7000 6000 Âèä Ïëîòíîñòü Îòíîñè- Âñòðå- 5000 4000 (îñ./êì2 òåëüíîå ÷àå- ) 3000 îáèëèå ( %) ìîñòü 2000 M ± % M ± % (%) 1000

Ñóììàðíàÿ ïëîòíîñòü 0 Parus ater 901,4 16,0 42,6 13,8 96,7 19891990 1991 1992 1993 1994 C. coccothraustes 584,1 63,3 15,7 35,1 70,0 Ãîä Chloris chloris 543,9 81,4 10,2 60,6 73,3 Ðèñ. 1. Äèíàìèêà ñóììàðíîé ïëîòíîñòè ïòèö â Fringilla coelebs 124,1 44,4 6,8 44,4 70,0 ïåðèîä çèìîâêè. Parus major 121,1 33,6 4,6 23,5 76,7 Spinus spinus 97,7 36,3 6,7 41,8 66,7 ñêîëüêèõ) âèäîâ íà åäèíèöó ïëîùàäè (â íàøåé Parus caeruleus 50,6 35,2 2,5 34,6 56,7 ðàáîòå — îñ./êì2). Turdus merula 49,4 35,1 3,0 44,2 63,3 2. Îòíîñèòåëüíîå îáèëèå (%) — ÷èñëî îñîáåé âèäà Certhia familiaris 35,0 22,1 1,6 22,1 73,3 (èëè ãðóïïû âèäîâ) îòíîñèòåëüíî äðóãèõ âèäîâ. Dendrocopos major 33,7 20,9 1,5 20,7 90,0 3. Âñòðå÷àåìîñòü (%) — ÷èñëî ïðîá (ó÷åòîâ), Turdus viscivorus 27,2 33,1 1,8 37,0 76,7 â êîòîðûõ îáíàðóæåíû îñîáè âèäà îòíîñèòåëüíî Aegithalos caudatus 21,2 59,3 1,0 57,3 20,0 îáùåãî ÷èñëà èññëåäîâàííûõ ïðîá (ó÷åòîâ). ×èñ- Garrulus glandarius 14,5 34,7 0,9 47,8 43,3 ëî îñîáåé â ïðîáå íå ó÷èòûâàåòñÿ. Carduelis carduelis 11,0 77,1 0,5 75,8 20,0 4. Âèäîâîå ðàçíîîáðàçèå — îòíîøåíèå ÷èñëà Troglodytes troglodytes 4,1 41,6 0,2 57,7 46,7 âèäîâ ê êâàäðàòíîìó êîðíþ ÷èñëà îñîáåé. Erithacus rubecula 2,5 58,6 0,1 64,6 26,7 5. Î÷åíü ðåäêèå âèäû — äî 0,99, ðåäêèå — 1– Turdus philomelos 1,4 57,9 0,05 78,3 10,0 9,9, îáû÷íûå — 10–99,9, ìíîãî÷èñëåííûå —100– Regulus regulus 1,2 91,3 0,07 100,0 3,3 499,9 îñ./êì2. Turdus pilaris 1,0 69,7 0,06 94,3 1,7 6. Êðîìå ýòîãî íàìè áûëà âûäåëåíà ãðóïïà îñîáî Sturnus vulgaris 0,6 91,3 0,04 100,0 3,3 ìíîãî÷èñëåííûõ ïòèö — 500 è áîëåå îñ./êì2. Motacilla cinerea 0,2 91,3 0,009 100,0 1,7 Îáðàáîòêà ðåçóëüòàòîâ ïðîâîäèëàñü ïî ôåíî- Motacilla alba 0,07 91,3 0,003 100,0 1,7 ëîãè÷åñêèì ïåðèîäàì ãîäà — ïîäñ÷èòûâàëèñü Aegypius monachus 0,06 41,7 0,003 42,2 33,3 ñðåäíèå ïîêàçàòåëè âñåõ ó÷åòîâ ïðîâåäåííûõ íà Accipiter nisus 0,03 91,3 0,0005 100,0 3,3 äàííîì ìàðøðóòå â ñîîòâåòñòâóþùèé ïåðèîä çà Corvus corax 0,03 87,0 0,002 93,8 53,3 ãîä.  òàáëèöàõ ïðèâåäåíà ñðåäíÿÿ ìíîãîëåòíÿÿ Buteo lagopus 0,02 91,3 0,001 100,0 1,7 ïëîòíîñòè è îòíîñèòåëüíîãî îáèëèÿ, à òàêæå âñòðå- Gyps fulvus 0,004 67,7 0,0003 78,0 13,3 ÷àåìîñòü ïî âèäàì Columba palumbus 0,003 91,3 0,0002 100,0 10,0 Óñëîâíûå îáîçíà÷åíèÿ: M — ñðåäíÿÿ ìíîãî- Buteo buteo 0,001 91,3 0,0001 100,0 1,7 ëåòíÿÿ; ± % (m) — îøèáêà ñðåäíåé â ïðîöåíòàõ. Accipiter gentilis 0,0008 91,3 0,00005 100,0 3,3 Ñóììàðíàÿ ïëîòíîñòü 2626,1 32,9 Ðåçóëüòàòû è îáñóæäåíèå

ì. Ïîéìåííûå ëåñà ïðîèçðàñòàþò â Êðûìñêîì ïðè- Ïåðèîä çèìîâêè ðîäíîì çàïîâåäíèêå íà 700 ãåêòàðàõ, ÷òî ñî- Ñóììàðíàÿ ïëîòíîñòü çèìóþùèõ ïòèö â íåêî- ñòàâëÿåò 2,6 % ïëîùàäè çàïîâåäíûõ ëåñîâ. Ó÷åòû òîðûå ãîäû áûëà ïîäâåðæåíà ðåçêèì èçìåíåíèÿì ïòèö ïðîâîäèëèñü íà íåîãðàíè÷åííîé ïîëîñå ïî çà ñ÷åò ïðèëåòà áîëüøåãî êîëè÷åñòâà ìèãðàíòîâ, ìåòîäèêå Þ.Ñ. Ðàâêèíà (1968). Ó÷èòûâàëè âñå à òàêæå êîëåáàíèé ÷èñëåííîñòè ìîñêîâêè (Pàrus âèäû ïòèö, â òîì ÷èñëå è ðåäêèõ, ÷òî ñîîòâåòñò- ater). Òàê, â 1990 ã. (ðèñ. 1) îíà óâåëè÷èëàñü â âóåò ìåòîäèêå, â ñëó÷àå óâåëè÷åíèÿ äëèíû ìàðø- 5,7 ðàçà ïî ñðàâíåíèþ ñ 1989 ã. çà ñ÷åò ïðèëåòà ðóòà âî ìíîãî ðàç (Ðàâêèí, 1968). Íàìè ïðîâåäå- áîëüøîãî ÷èñëà îáûêíîâåííûõ çåëåíóøåê (Chloris íî 253 ó÷åòà è ïðîéäåíî 506 ó÷åòíûõ êèëîìåò- chloris) è îáûêíîâåííûõ äóáîíîñîâ (Coccothra- ðîâ, ÷òî ïîçâîëèëî îïðåäåëèòü ñòîëü íèçêóþ ñðåä- ustes coccothraustes). Íàèáîëåå íèçêîé ñóììàðíàÿ íþþ ìíîãîëåòíþþ ïëîòíîñòü î÷åíü ðåäêèõ âèäîâ. ïëîòíîñòü áûëà â 1993 ã., êîãäà êîëè÷åñòâî ïðè- Íåêîòîðûå âèäû, íàïðèìåð, ÷åðíîãî ãðèôà (Aegy- ëåòåâøèõ íà çèìîâêó ïòèö áûëî íèçêèì, à ÷èñ- pius monachus) âðÿä ëè ìîæíî îòíåñòè ê ïòèöàì ëåííîñòü ìîñêîâêè óìåíüøèëàñü. îïðåäåëåííîãî òèïà ëåñà. Òåì íå ìåíåå ïîëó÷åí-  ïåðèîä çèìîâêè â ïîéìåííûõ ëåñàõ îòìå÷å- íûå äàííûå ìîãóò èìåòü îïðåäåëåííóþ öåííîñòü íî 30 âèäîâ ïòèö ñóììàðíîé ïëîòíîñòüþ 2626,1 äëÿ áóäóùèõ èññëåäîâàòåëåé. Àíàëèç íàñåëåíèÿ îñ./êì2 (òàáë. 1). ïòèö ïðîâîäèëñÿ ïî ìåòîäèêå Ê.Ï. Ôèëîíîâà Îñîáî ìíîãî÷èñëåííûå: 3 âèäà (10 %) ñóììàð- (1988). íîé ïëîòíîñòüþ 2029,4 îñîáè/êì2 (77,3 %) — ìîñ- Îñíîâíûå ïîêàçàòåëè îïèñàíû íèæå. êîâêà, îáûêíîâåííàÿ çåëåíóøêà, îáûêíîâåííûé 1. Ïëîòíîñòü — ÷èñëî îñîáåé îäíîãî (èëè íå- äóáîíîñ. 34 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

3000 Òàáëèöà 2 2500 Ðåçóëüòàòû ó÷åòîâ ïòèö â ïåðèîä âåñåííèõ ìèãðàöèé 2000 Âèä Ïëîòíîñòü Îòíîñè- Âñòðå- 1500 (îñ./êì2 òåëüíîå ÷àå- 1000 ) îáèëèå ( %) ìîñòü 500 M ± % M ± % (%)

Ñóììàðíàÿ ïëîòíîñòü 0 1989 1990 1991 1992 1993 1994 1995 Fringilla coelebs 729,1 13,4 31,8 9,0 100,0 Ãîä Ðèñ. 2. Äèíàìèêà ñóììàðíîé ïëîòíîñòè ïòèö â Erithacus rubecula 474,7 9,8 21,1 7,4 100,0 ïåðèîä âåñåííèõ ìèãðàöèé. Parus ater 262,6 28,0 11,8 25,4 97,1 Phoenic. phoenicurus 107,1 11,1 5,0 14,2 88,2 Ìíîãî÷èñëåííûå: 2 âèäà (7 %) ñóììàðíîé ïëîò- Sylvia atricapilla 92,1 18,7 4,0 15,3 79,4 íîñòüþ 245,2 îñ./êì2 (9,3 %) — áîëüøàÿ ñèíèöà Parus major 73,3 27,5 3,5 27,8 94,1 (Parus major), çÿáëèê (bringilla coelebs). Chloris chloris 62,7 35,8 2,6 30,5 64,7 Îáû÷íûå: 9 âèäîâ (30 %) ñóììàðíîé ïëîòíîñ- Troglodytes troglodytes 57,8 27,7 2,8 34,0 97,1 Phylloscopus sibilatrix 51,1 43,9 2,2 41,0 64,7 òüþ 340,3 îñ./êì2 (13 %) — ïåñòðûé äÿòåë (Den- drocopos major), ñîéêà (Garrulus glandarius), ÷åð- Parus caeruleus 41,6 21,5 1,8 18,0 61,8 íûé äðîçä (Turdus merula), äåðÿáà (T. viscivorus), Motacilla cinerea 41,2 17,9 1,8 15,8 67,6 äëèííîõâîñòàÿ ñèíèöà (Aegithalos caudatus), Turdus merula 33,7 20,0 1,4 17,3 8,8,0 Certhia familiaris 33,3 17,3 1,5 17,3 70,6 îáûêíîâåííàÿ ëàçîðåâêà (Parus caeruleus), îáûê- C. coccothraustes 31,8 51,4 1,4 43,6 29,4 íîâåííàÿ ïèùóõà (Certhia familiaris), ÷èæ (Spinus Turdus philomelos 31,7 17,2 1,5 18,0 85,3 spinus), ÷åðíîãîëîâûé ùåãîë (Carduelis carduelis). Dendrocopos major 23,6 22,0 1,1 24,1 88,2 Ðåäêèå: 5 âèäîâ (17 %) ñóììàðíîé ïëîòíîñòüþ Ficedula hypoleuca 17,3 34,8 0,8 33,0 23,5 10,1 îñ./êì2 (0,4 %) — êðàïèâíèê (Troglodytes Carduelis carduelis 13,6 36,5 0,5 35,8 29,4 troglodytes), æåëòîãîëîâûé êîðîëåê (Regulus re- Garrulus glandarius 11,0 28,4 0,5 28,7 52,9 gulus), çàðÿíêà (Erithacus rubecula), ðÿáèííèê Columba palumbus 7,7 44,1 0,3 42,0 52,9 (Turdus pilaris), ïåâ÷èé äðîçä (T. philomelos). Motacilla alba 7,0 54,8 0,3 49,9 23,5 Î÷åíü ðåäêèå: 11 âèäîâ (37 %) ñóììàðíîé ïëîò- Cuculus canorus 6,8 14,6 0,3 15,0 70,6 íîñòüþ 0,9 îñ./êì2 (0,04 %) — ÿñòðåá-òåòåðåâÿò- Prunella modularis 5,9 63,4 0,2 63,5 11,8 íèê (Accipiter gentilis), ÿñòðåá-ïåðåïåëÿòíèê (A. Aegithalos caudatus 5,8 63,6 0,3 65,9 5,9 nisus), çèìíÿê (Buteo lagopus), êàíþê (B. buteo), Motacilla flava 4,9 82,0 0,2 78,8 5,9 ÷åðíûé ãðèô, áåëîãîëîâûé ñèï (Gyps fulvus), âÿ- Turdus viscivorus 3,5 55,0 0,1 49,0 94,1 õèðü (Columba palumbus), ãîðíàÿ òðÿñîãóçêà (Mo- Streptopelia turtur 3,4 61,0 0,2 60,3 23,5 tacilla cinerea), áåëàÿ òðÿñîãóçêà (M. alba), îáûê- Sylvia communis 3,2 48,4 0,2 49,9 20,6 íîâåííûé ñêâîðåö (Sturnus vulgaris), âîðîí (Cor- Hirundo rustica 2,8 82,1 0,1 79,0 38,2 vus corax). Muscicapa striata 2,7 92,6 0,1 92,6 1,5 Anthus trivialis 2,5 76,4 0,1 73,5 14,7 Ïåðèîä âåñåííèõ ìèãðàöèé Phylloscopus trochilus 2,3 46,1 0,1 48,7 35,3 Ñóììàðíàÿ ïëîòíîñòü ïòèö â ïåðèîä âåñåííèõ Sturnus vulgaris 2,0 92,6 0,09 92,6 1,5 ìèãðàöèé áîëåå ñòàáèëüíà, ÷åì âî âðåìÿ çèìîâêè Delichon urbica 1,9 62,6 0,09 65,5 26,8 (ðèñ. 2), ÷òî îïðåäåëÿåòñÿ ñòàáèëüíîé ÷èñëåííî- Phylloscopus collybita 1,3 62,5 0,07 64,1 5,9 ñòüþ äâóõ íàèáîëåå ìíîãî÷èñëåííûõ âèäî⠗ çà- Lanius collurio 0,7 92,6 0,03 92,6 2,9 ðÿíêè è çÿáëèêà, ïëîòíîñòü êîòîðûõ äàåò 52,9 % ñóì- Apus apus 0,6 65,2 0,03 68,7 32,4 ìàðíîé, à îøèáêà ñðåäíåé ìíîãîëåòíåé ïëîòíîñòè Luscinia megarhynchos 0,6 54,6 0,03 57,1 8,8 ñîñòàâèëà, ñîîòâåòñòâåííî, âñåãî 9,7 è 13,4 %. Accipiter nisus 0,1 59,8 0,008 60,0 2,9  ïåðèîä âåñåííèõ ìèãðàöèé â ïîéìåííûõ ëå- Anthus campestris 0,1 92,6 0,007 92,6 1,5 ñàõ îòìå÷åíî 45 âèäîâ ïòèö ñóììàðíîé ïëîòíîñ- Anas plathyrhynchos 0,05 92,6 0,003 92,6 1,5 2 òüþ 2255,2 îñ./êì (òàáëèöà 2). Accipiter gentilis 0,05 92,6 0,002 92,6 5,9 Îñîáî ìíîãî÷èñëåííûå: 1 âèä (2 %) ïëîòíîñ- Aegypius monachus 0,02 44,7 0,001 46,7 11,8 2 òüþ 729,1 îñ./êì (32 %) — çÿáëèê. Corvus corax 0,02 72,3 0,0009 68,0 17,6 Ìíîãî÷èñëåííûå: 3 âèäà (7 %) ñóììàðíîé ïëîò- Gyps fulvus 0,003 71,9 0,0001 68,0 2,9 íîñòüþ 844 îñ./êì2 (37,4 %) — îáûêíîâåííàÿ ãî- Ñóììàðíàÿ ïëîòíîñòü 2255,2 6,6 ðèõâîñòêà (Phoenicurus phoenicurus), çàðÿíêà, ìîñêîâêà. (bicedula hypoleuca), ÷åðíûé äðîçä, ïåâ÷èé äðîçä, Îáû÷íûå: 15 âèäîâ (33 %) ñóììàðíîé ïëîòíîñ- îáûêíîâåííàÿ ëàçîðåâêà, áîëüøàÿ ñèíèöà, îáûê- òüþ 615,8 îñ./êì2 (27 %) — ïåñòðûé äÿòåë, ãîð- íîâåííàÿ ïèùóõà, îáûêíîâåííàÿ çåëåíóøêà, ÷åð- íàÿ òðÿñîãóçêà, ñîéêà, êðàïèâíèê, ÷åðíîãîëîâàÿ íîãîëîâûé ùåãîë, îáûêíîâåííûé äóáîíîñ. ñëàâêà (Sylvia atricapilla), ïåíî÷êà-òðåùîòêà Ðåäêèå: 16 âèäîâ (35 %) ñóììàðíîé ïëîòíîñ- (Phylloscopus sibilatrix), ìóõîëîâêà-ïåñòðóøêà òüþ 63,8 îñ./êì2 (3 %) — âÿõèðü, îáûêíîâåííàÿ 35 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

Òàáëèöà 3 3500 Ðåçóëüòàòû ó÷åòîâ ïòèö â ïåðèîä ãíåçäîâàíèÿ 3000 2500 Âèä Ïëîòíîñòü Îòíîñè- Âñòðå- 2000 (îñ./êì2) òåëüíîå ÷àå- 1500 îáèëèå ( %) ìîñòü 1000 M ± % M ± % (%) 500 Ñóììàðíàÿ ïëîòíîñòü 0 Fringilla coelebs 686,4 13,8 24,5 12,4 100,0 1989 1990 1991 1992 1993 1994 1995 Erithacus rubecula 429,2 14,3 15,5 13,0 100,0 Ãîä Parus ater 334,8 21,5 11,9 20,4 97,6 Ðèñ. 3. Äèíàìèêà ñóììàðíîé ïëîòíîñòè ïòèö â Parus major 155,0 13,3 5,7 13,5 95,1 ïåðèîä ãíåçäîâàíèÿ. C. coccothraustes 154,1 40,2 5,5 40,1 56,1 Motacilla cinerea 138,3 12,2 4,9 9,6 85,4 tyrhynchos), ÿñòðåá-òåòåðåâÿòíèê, ÿñòðåá-ïåðåïå- Phoenic. phoenicurus 135,2 16,0 4,9 14,9 92,7 ëÿòíèê, ÷åðíûé ãðèô, áåëîãîëîâûé ñèï, ÷åðíûé Turdus merula 126,2 25,8 4,7 28,0 17,1 ñòðèæ (Apus apus), ïîëåâîé êîíåê (Anthus cam- Phylloscopus sibilatrix 95,6 39,0 3,8 41,4 70,7 pestris), îáûêíîâåííûé æóëàí (Lanius collurio), âîðîí, þæíûé ñîëîâåé (Luscinia megarhynchos). Sylvia atricapilla 84,2 21,4 3,1 21,1 73,2 Parus caeruleus 78,2 20,7 3,0 24,6 85,4 Ïåðèîä ãíåçäîâàíèÿ Chloris chloris 74,3 33,6 2,7 32,0 85,4 Íàèáîëåå ñòàáèëüíîé ñóììàðíàÿ ïëîòíîñòü áû- Dendrocopos major 60,2 16,9 2,2 18,0 100,0 ëà â ïåðèîä ãíåçäîâàíèÿ (ðèñ. 3), ÷òî îïðåäåëÿåò- Troglodytes troglodytes 55,8 29,2 2,0 27,4 100,0 ñÿ ñòàáèëüíîé ÷èñëåííîñòüþ âîñüìè íàèáîëåå ìíî- Certhia familiaris 33,6 25,4 1,2 24,6 78,0 ãî÷èñëåííûõ âèäî⠗ ãîðíàÿ òðÿñîãóçêà, îáûê- Turdus philomelos 20,3 38,7 0,8 41,0 92,7 íîâåííàÿ ãîðèõâîñòêà, çàðÿíêà, ÷åðíûé äðîçä, Streptopelia turtur 18,0 31,0 0,7 33,3 75,6 ìîñêîâêà, áîëüøàÿ ñèíèöà, çÿáëèê, îáûêíîâåííûé Garrulus glandarius 11,4 31,9 0,4 31,0 46,3 äóáîíîñ, ïëîòíîñòü êîòîðûõ äàåò 78 % ñóììàðíîé Carduelis carduelis 11,1 45,8 0,4 50,3 43,9 ïëîòíîñòè, à îøèáêà ñðåäíåé ìíîãîëåòíåé ïëîò- Motacilla alba 9,5 42,2 0,3 42,8 34,1 íîñòè ñîñòàâèëà â ñðåäíåì 19,6 %. Cuculus canorus 8,7 37,4 0,3 37,4 29,3  ïåðèîä ãíåçäîâàíèÿ â ïîéìåííûõ ëåñàõ îò- Columba palumbus 7,6 47,7 0,3 47,8 63,4 ìå÷åíî 39 âèäîâ ïòèö ñóììàðíîé ïëîòíîñòüþ Aegithalos caudatus 6,7 61,9 0,3 60,7 9,8 2757,7 îñ./êì2 (òàáë. 3). Muscicapa hypoleuca 5,8 42,8 0,2 42,6 9,8 Îñîáî ìíîãî÷èñëåííûå: 1 âèä (3 %) ïëîòíîñ- Delichon urbica 4,9 40,0 0,2 37,5 56,1 òüþ 686,4 îñ./êì2 (25 %) — çÿáëèê. Hirundo rustica 4,4 53,2 0,2 52,3 58,3 Ìíîãî÷èñëåííûå: 7 âèäîâ (18 %) ñóììàðíîé Apus apus 2,5 31,9 0,09 35,5 65,9 ïëîòíîñòüþ 1473 îñ./êì2 (53,4 %) — ãîðíàÿ òðÿ- Spinus spinus 1,9 92,6 0,07 92,6 2,4 ñîãóçêà, îáûêíîâåííàÿ ãîðèõâîñòêà, çàðÿíêà, ÷åð- Anthus trivialis 1,4 92,6 0,06 92,6 2,4 íûé äðîçä, ìîñêîâêà, áîëüøàÿ ñèíèöà, îáûêíî- Luscinia megarhynchos 0,9 92,6 0,03 92,6 12,2 âåííûé äóáîíîñ. Turdus viscivorus 0,6 72,1 0,02 73,0 58,5 Îáû÷íûå: 11 âèäîâ (28 %) ñóììàðíîé ïëîòíîñ- Sylvia communis 0,5 92,6 0,02 92,6 7,3 òüþ 542,8 îñ./êì2 (20 %) — îáûêíîâåííàÿ ãîðëè- Lanius collurio 0,2 92,6 0,006 92,6 7,3 öà, ïåñòðûé äÿòåë, ñîéêà, êðàïèâíèê, ÷åðíîãîëî- Phylloscopus collybita 0,1 92,6 0,004 92,6 2,4 âàÿ ñëàâêà, ïåíî÷êà-òðåùîòêà, ïåâ÷èé äðîçä, îáûê- Columba oenas 0,05 92,6 0,002 92,6 2,4 íîâåííàÿ ëàçîðåâêà, îáûêíîâåííàÿ ïèùóõà, îáûê- Corvus corax 0,02 34,3 0,0009 36,1 22,0 íîâåííàÿ çåëåíóøêà, ÷åðíîãîëîâûé ùåãîë. Buteo buteo 0,01 92,6 0,0004 92,6 2,4 Ðåäêèå: 10 âèäîâ (26 %) ñóììàðíîé ïëîòíîñ- Gyps fulvus 0,005 67,0 0,0002 67,8 7,3 òüþ 53,2 îñ./êì2 (2 %) — âÿõèðü, îáûêíîâåííàÿ Aegypius monachus 0,004 73,3 0,0001 73,3 7,3 êóêóøêà, ÷åðíûé ñòðèæ, äåðåâåíñêàÿ ëàñòî÷êà, ãîðîäñêàÿ ëàñòî÷êà, ëåñíîé êîíåê, áåëàÿ òðÿñîãóç- Ñóììàðíàÿ ïëîòíîñòü 2757,7 3,8 êà, ìóõîëîâêà-ïåñòðóøêà, äëèííîõâîñòàÿ ñèíèöà, ÷èæ. ãîðëèöà (Streptopelia turtur), îáûêíîâåííàÿ êóêóø- Î÷åíü ðåäêèå: 10 âèäîâ (26 %) ñóììàðíîé ïëîò- êà (Cuculus canorus), äåðåâåíñêàÿ ëàñòî÷êà íîñòüþ 2,4 îñîáè/êì2 (0,09 %) — êàíþê, ÷åðíûé (Hirundo rustica), ãîðîäñêàÿ ëàñòî÷êà (Delichon ur- ãðèô, áåëîãîëîâûé ñèï, êëèíòóõ (Columba oenas), bica), ëåñíîé êîíåê (Anthus trivialis), ñåðàÿ ìóõî- îáûêíîâåííûé æóëàí, âîðîí, ñåðàÿ ñëàâêà, ïåíî÷- ëîâêà (Muscicapa striata), áåëàÿ òðÿñîãóçêà, îáûê- êà-òåíüêîâêà, þæíûé ñîëîâåé, äåðÿáà. íîâåííûé ñêâîðåö, ëåñíàÿ çàâèðóøêà (Prunella mo- dularis), ñåðàÿ ñëàâêà (Sylvia communis), ïåíî÷êà- Ïåðèîä îñåííèõ ìèãðàöèé âåñíè÷êà (Phylloscopus trochilus), ïåíî÷êà-òåíüêîâêà Íàèáîëåå âûñîêîé ñóììàðíàÿ ïëîòíîñòü ïòèö (Ph. collybita), äåðÿáà, äëèííîõâîñòàÿ ñèíèöà. áûëà â 1991 ã. (ðèñ. 4) çà ñ÷åò âûñîêîé ÷èñëåííî- Î÷åíü ðåäêèå: 10 âèäîâ (22 %) ñóììàðíîé ïëîò- ñòè ìîñêîâêè, à òàêæå çÿáëèêîâ, îáûêíîâåííûõ íîñòüþ 2,3 îñ./êì2 (0,1 %) — êðÿêâà (Anas pla- çåëåíóøåê, ÷èæåé è îáûêíîâåííûõ äóáîíîñîâ. 36 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

8000 Òàáëèöà 4 7000 Ðåçóëüòàòû ó÷åòîâ ïòèö â ïåðèîä îñåííèõ ìèãðàöèé 6000 5000 4000 Âèä Ïëîòíîñòü Îòíîñè- Âñòðå- 3000 (îñ./êì2) òåëüíîå ÷àå- 2000 îáèëèå ( %) ìîñòü 1000

Ñóììàðíàÿ ïëîòíîñòü 0 M ± % M ± % (%) 1989 1991 1992 1993 1994 1995 Ãîä Parus ater 785,0 20,8 21,1 22,1 94,4 Fringilla coelebs 687,6 23,8 19,0 26,6 100,0 Ðèñ. 4. Äèíàìèêà ñóììàðíîé ïëîòíîñòè ïòèö â Chloris chloris 687,2 19,6 18,0 19,3 88,9 ïåðèîä îñåííåé ìèãðàöèè. Turdus merula 297,2 33,4 7,7 32,4 55,5 Ñ. coccothraustes  ïåðèîä îñåííèõ ìèãðàöèé â ïîéìåííûõ ëå- 277,3 37,4 6,5 29,3 72,2 ñàõ îòìå÷åíî 32 âèäà ïòèö ñóììàðíîé ïëîòíîñ- Erithacus rubecula 240,1 7,0 6,6 11,9 88,9 òüþ 3790,9 îñîáè/êì2 (òàáëèöà 4). Parus major 228,4 25,4 5,7 17,7 94,4 Îñîáî ìíîãî÷èñëåííûå: 3 âèäà (9 %) ñóììàð- Spinus spinus 137,4 38,7 3,2 33,0 38,9 íîé ïëîòíîñòüþ 2159,8 îñîáè/êì2 (57 %) — ìîñ- Parus caeruleus 101,3 20,4 2,9 25,5 88,9 êîâêà, çÿáëèê, îáûêíîâåííàÿ çåëåíóøêà. Phylloscopus sibilatrix 69,1 34,0 1,7 34,4 44,4 Ìíîãî÷èñëåííûå: 6 âèäîâ (19 %) ñóììàðíîé Troglodytes troglodytes 58,0 40,7 1,6 39,3 88,9 ïëîòíîñòüþ 1282 îñîáè/êì2 (33,8 %) — çàðÿíêà, Dendrocopos major 56,7 22,0 1,5 22,4 94,4 ÷åðíûé äðîçä, îáûêíîâåííàÿ ëàçîðåâêà, áîëüøàÿ Certhia familiaris 40,3 29,5 1,1 34,0 83,3 ñèíèöà, ÷èæ, îáûêíîâåííûé äóáîíîñ. Turdus viscivorus 35,5 39,7 1,0 44,9 11,1 Îáû÷íûå: 7 âèäîâ (22 %) ñóììàðíîé ïëîòíîñ- Aegithalos caudatus 28,6 34,8 0,8 37,0 16,7 òüþ 316,6 îñ./êì2 (8 %) — ïåñòðûé äÿòåë, ñîéêà, Garrulus glandarius 28,5 25,0 0,7 25,8 72,2 êðàïèâíèê, ïåíî÷êà-òðåùîòêà, äåðÿáà, äëèííîõâî- Carduelis carduelis 8,2 51,9 0,2 53,4 22,2 ñòàÿ ñèíèöà, îáûêíîâåííàÿ ïèùóõà. Sylvia atricapilla 6,8 49,4 0,2 51,6 22,2 Ðåäêèå: 7 âèäîâ (22 %) ñóììàðíîé ïëîòíîñòüþ Phoenic. phoenicurus 5,0 57,8 0,1 62,3 16,7 31,5 îñ./êì2 (1 %) — çèìíÿê, âÿõèðü, ëåñíàÿ çà- Buteo lagopus 4,8 91,3 0,1 91,3 1,9 âèðóøêà, ÷åðíîãîëîâàÿ ñëàâêà, îáûêíîâåííàÿ ãî- Prunella modularis 4,0 59,5 0,1 62,6 5,6 ðèõâîñòêà, ïåâ÷èé äðîçä, ÷åðíîãîëîâûé ùåãîë. Columba palumbus 1,6 80,3 0,03 73,4 33,3 Î÷åíü ðåäêèå: 9 âèäîâ (28 %) ñóììàðíîé ïëîò- Turdus philomelos 1,2 91,3 0,02 91,3 86,9 íîñòüþ 1,4 îñ./êì 2 (0,04 %) — ñåðûé ãóñü (Anser Hirundo rustica 0,6 58,0 0,02 62,9 11,1 anser), ÿñòðåá-òåòåðåâÿòíèê, ÿñòðåá-ïåðåïåëÿòíèê, Delichon urbica 0,5 82,7 0,02 86,5 5,6 êàíþê, ÷åðíûé ãðèô, áåëîãîëîâûé ñèï, äåðåâåí- Buteo buteo 0,3 91,3 0,01 91,3 5,6 ñêàÿ ëàñòî÷êà, ãîðîäñêàÿ ëàñòî÷êà, âîðîí. Accipiter nisus 0,06 91,3 0,002 91,3 22,2 Çàêëþ÷åíèå Corvus corax 0,03 57,6 0,0007 59,0 38,9 Aegypius monachus 0,02 41,7 0,0006 45,6 22,2 1. Âñåãî çà ïåðèîä èññëåäîâàíèé â ïîéìåííûõ Accipiter gentilis 0,007 91,3 0,0002 91,3 11,1 ëåñàõ Êðûìñêîãî ïðèðîäíîãî çàïîâåäíèêà îòìå- Gyps fulvus 0,007 91,3 0,0002 91,3 11,1 ÷åíî 52 âèäà ïòèö: â ïåðèîä çèìîâêè — 30 âèäîâ Anser anser 0,003 91,3 7E-05 91,3 1,9 (57,7 %), â ïåðèîä âåñåííèõ ìèãðàöèé — 45 (86,5 Ñóììàðíàÿ ïëîòíîñòü 3790,9 9,4 %), â ïåðèîä ãíåçäîâàíèÿ — 39 (75 %), â ïåðèîä îñåííèõ ìèãðàöèé — 32 (61,5 %). 5. Ìèíèìàëüíàÿ ñóììàðíàÿ ïëîòíîñòü (1277,7 2. Ïîêàçàòåëü âèäîâîãî ðàçíîîáðàçèÿ ïòèö â îñ./êì2) áûëà çèìîé 1989 ã., ìàêñèìàëüíàÿ ïåðèîä çèìîâêè ðàâåí 0,59; â ïåðèîä âåñåííèõ (7279,2 îñ./êì2) — çèìîé 1990 ã. ìèãðàöèé — 0,95; â ïåðèîä ãíåçäîâàíèÿ — 0,74; â ïåðèîä îñåííèõ ìèãðàöèé — 0,52. Ëèòåðàòóðà 3. 23 âèäà ïòèö (44,2 %) âñòðå÷àþòñÿ â ïîéìåí- íûõ ëåñàõ Êðûìñêîãî ïðèðîäíîãî çàïîâåäíèêà â Àïïàê Á.À. (1998):Âëèÿíèå èçìåíåíèé ñóòî÷íîé àêòèâíîñòè òå÷åíèå âñåãî ãîäà, äâà âèäà (3,8 %) îòìå÷åíû ïòèö íà ðåçóëüòàòû ìàðøðóòíûõ ó÷åòîâ. - Ðîëü îõîðîíþ- òîëüêî íà çèìîâêå, ïÿòü âèäîâ (9,6 %) — òîëüêî âàëüíèõ ïðèðîäíèõ òåðèòîðié ó çáåðåæåííi áiîðiçíîìà- íà âåñåííåì ïðîëåòå, îäèí âèä (1,9 %) — òîëüêî íiòòÿ. Êàíiâ. 142-144. Êîñòèí Þ.Â., Òêà÷åíêî À.À. (1963): Çîîëîãè÷åñêèå èññëåäî- â ïåðèîä ãíåçäîâàíèÿ è îäèí âèä (1,9 %) — òîëü- âàíèÿ è ñîâðåìåííîå ñîñòîÿíèå ôàóíû ïîçâîíî÷íûõ. - êî â ïåðèîä îñåííèõ ìèãðàöèé. Êðûìñêîå çàïîâåäíî-îõîòíè÷üå õîçÿéñòâî. Ñèìôåðîïîëü: 4. Íàèáîëåå ñòàáèëüíîé ñóììàðíàÿ ïëîòíîñòü Êðûìèçäàò. 165-212. Êîñòèí Þ.Â. (1983): Ïòèöû Êðûìà. Ì.: Íàóêà. 1-240. áûëà â ïåðèîä ãíåçäîâàíèÿ, îøèáêà ñðåäíåé ìíî- Ðàâêèí Þ.Ñ. (1967): Ê ìåòîäèêå ó÷åòà ïòèö ëåñíûõ ëàíä- ãîëåòíåé ñóììàðíîé ïëîòíîñòè âñåãî 3,8 %, äîñ- øàôòîâ. - Ïðèðîäà î÷àãîâ êëåùåâîãî ýíöåôàëèòà íà Àë- òàòî÷íî ñòàáèëüíà îíà òàêæå âî âðåìÿ âåñåííèõ òàå. Íîâîñèáèðñê. 66-75. (m = 6,6 %) è îñåííèõ (m = 9,4 %) ìèãðàöèé è Ôèëîíîâ Ê.Ï. (1988): Êîëè÷åñòâåííûå ïîäõîäû ê èíâåíòà- ðèçàöèè íàñåëåíèÿ ïòèö â çàïîâåäíèêàõ. - Ïðîáëåìû èí- òîëüêî â çèìíèé ïåðèîä ñóììàðíàÿ ïëîòíîñòü çíà- âåíòàðèçàöèè æèâîé è íåæèâîé ïðèðîäû â çàïîâåäíèêàõ. ÷èòåëüíî êîëåáëåòñÿ (m = 32,9 %). Ì.: Íàóêà. 156-173. 37 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001. ÇÈÌÎÂÀ ÇÍÀÕ²ÄÊÀ ÁÅÐÊÓÒÀ  ÐÀÉÎͲ ÏÎ˲ÑÜÊÎÃÎ ÏÐÈÐÎÄÍÎÃÎ ÇÀÏβÄÍÈÊÀ

Ñ.Ì. Æèëà ².Â. Çàãîðîäíþê Ñ.Î. Ãëàäêåâè÷ Ïîë³ñüêèé ïðèðîäíèé çàïîâ³äíèê, ²íñòèòóò çîîëî㳿 ³ì. ².². Øìàëüãàóçåíà ÍÀÍÓ, Íàö³îíàëüíèé åêîëîãî-íàòóðàë³ñòè÷íèé öåíòð

Áåðêóò (Aquila chrysaetos) — ð³äê³ñíèé âèä “093E”, òðåòº — “Êîïèùå, 2002”. Çíàõ³äêà çàäî- ïòàõ³â, âêëþ÷åíèé äî ×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè (III êóìåíòîâàíà ç äîïîìîãîþ öèôðîâî¿ â³äåîêàìåðè êàòåãîð³ÿ îõîðîíè) òà äî Áåðíñüêî¿ êîíâåíö³¿ (Äî- òà íà ôîòîïë³âêó. ²íôîðìàö³ÿ ïðî öå ïåðåäàíà äî äàòîê II). Äàíèõ ïðî ïîñò³éíå ïåðåáóâàííÿ öüîãî Óêðà¿íñüêîãî öåíòðó ì³÷åííÿ òâàðèí (À.Ì. Ïî- âèäó íà Ïîë³ññ³ âêðàé ìàëî, éîãî ãí³çäóâàííÿ òóò ëóäà), çâ³äêè ï³äòâåðäèëè, ùî ïòàõ çàê³ëüöüîâà- íå äîâåäåíå. Ó Öåíòðàëüíîìó Ïîë³ññ³, çîêðåìà â íèé ó Ô³íëÿí䳿 ó 2001 ð. Öÿ çíàõ³äêà ï³äòâåðä- ðàéîí³ Ïîë³ñüêîãî ïðèðîäíîãî çàïîâ³äíèêà, áåð- æóº çèìîâå ïåðåáóâàííÿ íà Ïîë³ññ³ áåðêóò³â, ùî êóòà íàé÷àñò³øå ðåºñòðóþòü çà ñë³äàìè íà ñí³ãó ïðèë³òàþòü ñþäè ç ï³âí³÷íèõ êðà¿í. Îñíîâîþ äëÿ á³ëÿ âîâ÷èõ 瑿äèù òà á³ëÿ ìèñëèâñüêèõ ïðèìàíîê æèâëåííÿ áåðêóòà, âèõîäÿ÷è ç á³ëüøîñò³ â³äîìèõ íà õèæèõ ññàâö³â. ×àñ â³ä ÷àñó áåðêóò³â ñïî- íàì ðåºñòðàö³é âèäó â ðàéîí³ Ïîë³ñüêîãî çàïîâ³ä- ñòåð³ãàþòü ï³ä ÷àñ â³äïî÷èíêó íà âèñîêèõ äåðåâàõ íèêà (áëèçüêî 10), º ïàäëî: çäîáè÷ âîâêà (Canis íà óçë³ññÿõ, àáî øèðÿþ÷èìè îãëÿäîâèì ïîëüîòîì lupus) òà ïðèìàíêà, ÿêó ðîçêëàäàþòü áðàêîíüºðè íàä ë³ñîâèìè ìàñèâàìè. Ïðîòå îñîáëèâî ö³êàâèìè ïðè ïîëþâàíí³ íà ëèñèöü. Âëàñíå, çàâäÿêè öèì º çíàõ³äêè îðë³â, ÿê³ ïîòðàïëÿþòü â ðóêè ëþäåé. äâîì ôàêòîðàì áåðêóò çíàõîäèòü òóò ïîæèâó, 31.01.2002 ð. æèòåë³ îäíîãî ç ïðèëåãëèõ äî çàïî- ïðîòå ëèøå íàÿâí³ñòü âîâ÷èõ 瑿äèù çàáåçïå÷óº â³äíèêà ñ³ë ïåðåäàëè íàì ïòàõà, ÿêèé áóâ çíàéäå- éîãî ³ñíóâàííÿ, íàòîì³ñòü áðàêîíüºðñüê³ ïðèìàí- íèé ó áðàêîíüºðñüê³é ïåòë³, âèñòàâëåí³é á³ëÿ ïðè- êè ìîæóòü âåñòè äî çàãèáåë³ ïòàõ³â ó ïåòëÿõ ³ íàäè äëÿ ëèñèö³ (Vulpes vulpes) ó Êîïèùàíñüêî- êàïêàíàõ. Íà ïòàõîâ³ ïåðåä âèïóñêîì çàëèøåíî ìó ë³ñíèöòâ³ (Îâðóöüêèé ðàéîí). Ïòàõ áóâ âè- ò³ëüêè îäíå (îñíîâíå) ê³ëüöå, ùîá çìåíøèòè ëó÷åíèé ç ïàñòêè ³ ïåðåòðèìóâàâñÿ ó äåðåâ‘ÿíîìó ³ìîâ³ðí³ñòü çàïëóòóâàííÿ éîãî ó íîâó ïåòëþ. ÿùèêó ïðîòÿãîì òðüîõ äí³â (ãîäóâàëè ñîáà÷èíîþ). Î÷åâèäíî, ùî çèìîâ³ ðåºñòðàö³¿ áåðêóòà íà Ïî- Öèì åêçåìïëÿðîì âèÿâèâñÿ 1–2 ð³÷íèé ñàìåöü ë³ññ³ ïîâ‘ÿçàí³ ç â³äêî÷³âëåþ íà ï³âäåíü ïòàõ³â, áåðêóòà, ùî ìàâ 3 ê³ëüöÿ: îñíîâíå — “Mus. Zool., ùî ðîçìíîæóþòüñÿ â á³ëüø ï³âí³÷íèõ ðåã³îíàõ ªâ- Helsinki, €inland, E12677”, äëÿ â³çóàëüíîãî ñïîñ- ðîïè. òåðåæåííÿ (÷åðâîíèé âåðõ ³ ÷îðíèé íèç) —

ÀÍÍÎÒÈÐÎÂÀÍÍÛÉ ÑÏÈÑÎÊ ÄÎËÃÎÍÎÑÈÊÎÎÁÐÀÇÍÛÕ ÆÓÊÎÂ ËÓÃÀÍÑÊÎÃÎ ÏÐÈÐÎÄÍÎÃÎ ÇÀÏÎÂÅÄÍÈÊÀ

Â.Þ. Íàçàðåíêî, Î.Þ. Ìîðîç Èíñòèòóò çîîëîãèè èì. È.È. Øìàëüãàóçåíà ÍÀÍ Óêðàèíû

Ëóãàíñêèé ïðèðîäíûé çàïîâåäíèê èìååò òðè Íèæå ïðèâîäÿòñÿ ðåçóëüòàòû ïðåäâàðèòåëüíîé îòäåëåíèÿ, èç êîòîðûõ äâà — ñòåïíûå ñ ðàçíî- îáðàáîòêè ñîáðàííîãî ýíòîìîëîãè÷åñêîãî ìàòåðèà- òðàâíî-òèï÷àêîâî-êîâûëüíîé ðàñòèòåëüíîñòüþ íà ëà è èìåþùèåñÿ ëèòåðàòóðíûå äàííûå ïî äîëãîíî- îáûêíîâåííûõ (“Ñòðåëüöîâñêàÿ ñòåïü”) è ùåáíèñ- ñèêîîáðàçíûì æóêàì (Coleoptera, Curculionoidea). òûõ (“Ïðîâàëüñêàÿ ñòåïü”) ÷åðíîçåìàõ; òðåòüå îòäåëåíèå (“Ïðèäîíöîâñêàÿ ïîéìà”) èìååò èíòðà- Îòðÿä Coleoptera çîíàëüíûé õàðàêòåð ðàñòèòåëüíîñòè íà ÷åðíîçåìî- Íàäñåì. Curculionoidea ïîäîáíûõ ñóïåñêàõ (Çàïîâåäíèêè..., 1999). Ñåì. Anthribidae Äîëãîíîñèêîîáðàçíûå æóêè ýíòîìîôàóíû Ëó- 1. Platyrrhinus resinosus (Scopoli). Ïî âñåé ãàíñêîãî ñòåïíîãî çàïîâåäíèêà èçó÷åíû íåäîñòà- òåððèòîðèè Óêðàèíû. Ðàçâèâàåòñÿ â ðàçëè÷íûõ òî÷íî, ïîýòîìó íåñîìíåííûé íàó÷íûé èíòåðåñ ëèñòâåííûõ äåðåâüÿõ (Cmoluch, 1989). Îáíàðó- ïðåäñòàâëÿþò ïîëåâûå ñáîðû (èþíü 1999 ã.) è æåí â áàéðà÷íîì ëåñó Êàëèíîâñêîãî ó÷àñòêà Ïðî- èìåþùèåñÿ êîëëåêöèîííûå ìàòåðèàëû äðóãèõ âàëüñêîé ñòåïè. èññëåäîâàòåëåé ïî äàííîé ãðóïïå íàñåêîìûõ. 2. Dissoleucas niveirostris (e.). Øèðîêî Âñåãî â ôàóíå çàïîâåäíèêà áûëî îáíàðóæåíî ðàñïðîñòðàíåí â Óêðàèíå.  ìåðòâûõ è óñûõàþ- ñâûøå 70 âèäîâ æóêîâ íàäñåìåéñòâà Curculionoi- ùèõ âåòâÿõ íåêîòîðûõ ëèñòâåííûõ äåðåâüåâ dea. Áîëüøàÿ ÷àñòü âèäîâ (52) óæå èäåíòèôèöè- (Cmoluch, 1989). Íà îïóøêàõ äóáîâîãî ëåñà â ðîâàíà. Ñòàíè÷íî-Ëóãàíñêîì îòäåëåíèè çàïîâåäíèêà. 38 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

3. Noxius curtirostris (Muls.).  ñòåïè íà 14. O. ligustici L.  Óêðàèíå ïîâñåìåñòíî, ñêëîíàõ âîêðóã êóñòàðíèêà (Êàëèíîâñêèé ó÷àñ- îñîáåííî â Ëåñîñòåïè. Ïðè ìàññîâûõ ðàçìíîæå- òîê Ïðîâàëüñêîé ñòåïè). íèÿõ ïîâðåæäàåò ëþöåðíó è êëåâåð (Ïåòðóõà è Ñåì. Rhynchitidae äð., 1988). Íàéäåí íà Ãðóøåâñêîì ó÷àñòêå Ïðî- 4. Lasiorrhynchites coeruleocephalus Schall. âàëüñêîãî îòäåëåíèÿ è â Ïðèäîíöîâñêîé ïîéìå íà Íà äóáå, ÷åðåìóõå è áåðåçå.  Óêðàèíå ïðåæäå öåíòðàëüíîé óñàäüáå çàïîâåäíèêà. îòìå÷àëñÿ â Ïîëåñüå è Ëåñîñòåïè (Ëàâðóõ, 1988). 15. Trachyphloeus inermis Boheman. Ïî÷òè  çàïîâåäíèêå îáíàðóæåí íà òåðíå â Ïðèäîíöîâ- ïî âñåé Óêðàèíå. Îáíàðóæåí â Ïðîâàëüñêîé ñòåïè. ñêîé ïîéìå. 16. T. altemans Gyllenhal.  Óêðàèíå ïî÷òè 5. Coenorrhinus aequatus L.  Óêðàèíå ïî- ïîâñåìåñòíî. Ðàçâèâàåòñÿ íà Helianthemum vulgare âñåìåñòíî. Ïîâðåæäàåò ãåíåðàòèâíûå îðãàíû è L. (Dieckmann, 1980). Íà ñåíîêîñíîì ëóãó â ñòîãàõ ïëîäû äèêèõ è êóëüòóðíûõ ðîçîöâåòíûõ (Ëàâ- (Êàëèíîâñêèé ó÷àñòîê Ïðîâàëüñêîé ñòåïè). ðóõ, 1988).  Ïðèäîíöîâñêîé ïîéìå çàïîâåäíèêà 17. Phyllobius oblongus L. Íà òåððèòîðèè íàéäåí íà òåðíå. Óêðàèíû ïîâñåìåñòíî íà ëèñòâåííûõ ïîðîäàõ äå- 6. Rhynchites giganteus Kryn.  Óêðàèíå ðåâüåâ. Ïîâðåæäàåò ìîëîäûå ðàñòåíèÿ â ïèòîì- ïîâñåìåñòíî (Ëàâðóõ, 1988). Ïîâðåæäàåò ãðóøó íèêàõ (Ïåòðóõà è äð., 1988).  ïîéìå ð. ×åðåïà- è íåêîòîðûå äðóãèå äåðåâüÿ è êóñòàðíèêè èç ñå- õè (“Ñòðåëåöêàÿ ñòåïü”) íà èâå, â Ïðèäîíöîâ- ìåéñòâà ðîçîöâåòíûõ. Îäèí ýêçåìïëÿð ñîáðàí â ñêîé ïîéìå â äóáîâîì ëåñó. Ïðîâàëüñêîé ñòåïè. 18. Ph. pyri L. Ïî âñåé Óêðàèíå. Æóêè ïèòà- Ñåì. Attelabidae þòñÿ ëèñòüÿìè ðàçëè÷íûõ ëèñòâåííûõ äåðåâüåâ 7. Attelabus nitens Scop. Íà òåððèòîðèè Óê- (Dieckmann, 1980). Âûÿâëåí â Ïðèäîíöîâñêîé ðàèíû ðàñïðîñòðàíåí ïîâñåìåñòíî. Ïîâðåæäàåò ïîéìå. äóá, êàøòàí è íåêîòîðûå äðóãèå ëèñòâåííûå ïîðî- 19. Ph. thalassinus Gyll. Äàííûå î ðàñïðî- äû (Ëàâðóõ, 1988).  Ñòðåëüöîâñêîé ñòåïè â ìàññå ñòðàíåíèè íà òåððèòîðèè Óêðàèíû ïðîòèâîðå÷è- íàáëþäàëñÿ íà äóáå. âû è íóæäàþòñÿ â óòî÷íåíèè.  çàïîâåäíèêå íàé- Ñåì. Apionidae äåí â Ïðèäîíöîâñêîé ïîéìå íà îïóøêå äóáîâîãî 8. Pseudoperapion brevirostre Hbst.  ñóõèõ ëåñà. ìåñòàõ íà çâåðîáîå (Dieckmann, 1977).  çàïîâåä- 20. Ph. contemptus Steven. Èçâåñòåí èç Óê- íèêå íàéäåí â Ïðèäîíöîâñêîé ïîéìå è â Ïðîâà- ðàèíû è Âîñòî÷íîé Ðîññèè (Pesarini, 1979–1980). ëüå íà çâåðîáîå è äðóãèõ òðàâÿíèñòûõ ðàñòåíèÿõ. Ðåäîê. Îäèí ýêçåìïëÿð îáíàðóæåí â Ïðèäîíöîâ- 9. Rhopalapion longirostre Ol. Ïî÷òè ïî ñêîé ïîéìå çàïîâåäíèêà íà îïóøêå äóáîâîãî ëåñà. âñåé òåððèòîðèè Óêðàèíû. Ïî ëèòåðàòóðíûì äàí- 21. Eusomus ovulum Germ.  Óêðàèíå îáû- íûì ìîíîôàã íà øòîê-ðîçå ðîçîâîé (Alcea (=Al- ÷åí íà äèêîðàñòóùåé òðàâÿíèñòîé ðàñòèòåëüíîñ- thaea) rosea (L.) Cav.) (Dieckmann, 1977).  òè, ïîâðåæäàåò ïîñåâû áîáîâûõ òðàâ, ðåæå — Ïðèäîíöîâñêîé ïîéìå çàïîâåäíèêà íàáëþäàëñÿ íà äðóãèå êóëüòóðû (Ïåòðóõà è äð., 1988). Ïðîâàëü- ìàëüâå. ñêîå îòäåëåíèå çàïîâåäíèêà. 10. Alacentron curvirostre Gyll.  Óêðàèíå 22. Brachyderes incanus L.  Óêðàèíå âñòðå- ïðåèìóùåñòâåííî â Ñòåïè. Ðàçâèâàåòñÿ â ñòåáëÿõ ÷àåòñÿ ïîâñåìåñòíî â ñîñíîâûõ ëåñàõ è ïîñàäêàõ Alcea rosea (L.) Cav. (Àíãåëîâ, 1976; Dieckmann, (Ïåòðóõà è äð., 1988).  Ïðèäîíöîâñêîé ïîéìå 1977).  çàïîâåäíèêå äîñòèãàë âûñîêîé ÷èñëåí- îáíàðóæåí íà ñîñíîâîé âûðóáêå. íîñòè íà ìàëüâå (“Ïðèäîíöîâñêàÿ ïîéìà”). 23. Attactogenus albinus Boh. Øèðîêî ðàñ- 11. Apion pavidum (Germar). Ïî âñåé òåððè- ïðîñòðàíåí â öåíòðàëüíîé ÷àñòè Óêðàèíû íà ïåñ- òîðèè Óêðàèíû. Íà Coronilla varia L. (Dieckmann, ÷àíûõ ïî÷âàõ âáëèçè âîäîåìîâ.  Ïðèäîíöîâñ- 1977). Íà îïóøêå áàéðà÷íîãî ëåñà Êàëèíîâñêîãî êîé ïîéìå çàïîâåäíèêà íà ïðèáðåæíûõ ïåñêàõ. ó÷àñòêà Ïðîâàëüñêîé ñòåïè. 24. Myorhinus albolineatus e. Ñòåïíîé âèä. 12. Nanophyes marmoratus (Goeze). Ïî Îáíàðóæåí â Ïðèäîíöîâñêîé ïîéìå çàïîâåäíèêà. âñåé òåððèòîðèè Óêðàèíû. Âî âëàæíûõ ìåñòàõ íà 25. Pseudocleonus grammicus Panz.  Óê- ðàçëè÷íûõ âèäàõ ðàñòåíèé ðîäà Lythrum, ïðåæ- ðàèíå ïðåèìóùåñòâåííî â ñòåïíîé çîíå. Íà ðàç- äå âñåãî íà L. salicaria L. Íàéäåí íà îïóøêå áàé- ëè÷íûõ Asteraceae (Dieckmann, 1983). Âûÿâëåí ðà÷íîãî ëåñà Êàëèíîâñêîãî ó÷àñòêà Ïðîâàëüñêîé íà ïåñ÷àíîé òåððàñå âáëèçè öåíòðàëüíîé óñàäüáû ñòåïè, â Ñòàíè÷íî-Ëóãàíñêîì îòäåëåíèè. çàïîâåäíèêà (“Ïðèäîíöîâñêàÿ ïîéìà”). Ñåì. Curculionidae. 26. Coniocleonus turbatus eahrs. Ïîâñåìåñò- 13. Otiorrhynchus caucasicus querceti L. Arn. íî â Óêðàèíå. Ïîëèôàã. Ëè÷èíêè ðàçâèâàþòñÿ íà Ïî ëèòåðàòóðíûì äàííûì (Àðíîëüäè è äð., 1965), êîðíÿõ ñîñíû (Dieckmann, 1983). Îáíàðóæåí â ðàñïðîñòðàíåí íà þãå è â öåíòðå Åâðîïåéñêîé Ïðèäîíöîâñêîé ïîéìå (îêðåñòíîñòè öåíòðàëüíîé ÷àñòè áûâøåãî ÑÑÑÐ (ò. å. ïî âñåé òåððèòîðèè óñàäüáû çàïîâåäíèêà) íà ïåñ÷àíîé òåððàñå. Óêðàèíû) â äóáðàâàõ. Ïî íàøèì äàííûì, ýòîò 27. Cleonès pigår Scop.  ëåñîñòåïíîé è ñòåï- âèä ðàñïðîñòðàíåí â ñòåïíîé çîíå ñòðàíû.  çà- íîé çîíàõ Óêðàèíû, íà ñëîæíîöâåòíûõ (Òåð-Ìè- ïîâåäíèêå åäèíñòâåííûé ýêçåìïëÿð ñîáðàí â Ïðî- íàñÿí, 1988). Êàëèíîâñêèé ó÷àñòîê Ïðîâàëüñêî- âàëüñêîé ñòåïè. ãî îòäåëåíèÿ, Ïðèäîíöîâñêàÿ ïîéìà. 39 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

28. Adosomus roridus Pall. Ëåñîñòåïíàÿ è ëåíèÿ çàïîâåäíèêà. ñòåïíàÿ çîíû Óêðàèíû (Òåð-Ìèíàñÿí, 1988). Ïî 41. Smicronyx coecus Reich. Ïî÷òè ïî âñåé íàøèì äàííûì, â Óêðàèíå äîâîëüíî ðåäîê. Ñå- Óêðàèíå, íå ÷àñòî. Ðàçâèâàåòñÿ íà ïîâèëèêàõ ðèÿ ýêçåìïëÿðîâ äàííîãî âèäà ñîáðàíà â Ïðèäîí- (Cuscuta) (Smreczyñski, 1972). Íàéäåí â Ãðóøåâ- öîâñêîé ïîéìå çàïîâåäíèêà. ñêîì ó÷àñòêå Ïðîâàëüñêîãî îòäåëåíèÿ çàïîâåäíè- 29. Cyphocleonus tigrinus Panz.  Óêðàèíå êà ïîä ðàñòèòåëüíûìè îñòàòêàìè. ïîâñåìåñòíî íà äèêîðàñòóùèõ, ðåæå — êóëüòóð- 42. S. jungermanniae Reich. Ïîâñåìåñòíî â íûõ ñëîæíîöâåòíûõ (Ïåòðóõà è äð., 1988). Íàé- Óêðàèíå. Íà ïîâèëèêàõ (Smreczyñski, 1972).  äåí â Ïðèäîíöîâñêîé ïîéìå çàïîâåäíèêà. Ïðîâàëüñêîé ñòåïè íà ñòåïíûõ ñêëîíàõ, îïóøêàõ 30. Lixus iridis Ol. Ïî âñåé òåððèòîðèè Óê- áàéðà÷íîãî ëåñà. ðàèíû, íà äèêîðàñòóùèõ è êóëüòóðíûõ çîíòè÷- 43. Curculio glandium Motsch. Ðàñïðîñòðà- íûõ (Ïåòðóõà è äð., 1988). Îáíàðóæåí íà Ãðó- íåí ïî÷òè ïî âñåé òåððèòîðèè Óêðàèíû. Ðàçâèâà- øåâñêèîì è Êàëèíîâñêîì ó÷àñòêàõ Ïðîâàëüñêîãî åòñÿ â æåëóäÿõ ðàçíûõ âèäîâ äóáà (Smreczyñski, îòäåëåíèÿ è â Ïðèäîíöîâñêîé ïîéìå (öåíòðàëü- 1972). Îáíàðóæåí â Ïðèäîíöîâñêîé ïîéìå (öåí- íàÿ óñàäüáà çàïîâåäíèêà). òðàëüíàÿ óñàäüáà çàïîâåäíèêà). 31. L. bardanae e.  Óêðàèíå ïîâñåìåñòíî â 44. Sibinia pellucens Scop.  Óêðàèíå îáû- îêîëîâîäíûõ áèîòîïàõ íà ðàçëè÷íûõ âèäàõ ùàâ- ÷åí. Ðàçâèòèå âèäà ñâÿçàíî ñ ðàçëè÷íûìè âèäàìè ëÿ è ðåâåíå (Ïåòðóõà è äð., 1988). Íà òåððèòî- ãâîçäè÷íûõ ðàñòåíèé èç ðîäîâ Melandrium, Silene ðèè çàïîâåäíèêà îáíàðóæåí ñ ïîìîùüþ ïî÷âåí- (Smreczyñski, 1972), Lychnis (Àíãåëîâ, 1980).  íûõ ëîâóøåê â ïîéìå ð. Âåðõíåå Ïðîâàëüå Êàëè- Ïðîâàëüñêîì îòäåëåíèè. íîâñêîãî ó÷àñòêà Ïðîâàëüñêîé ñòåïè. 45. Baris timida Rossi.  Óêðàèíå ïðåèìó- 32. L. fasciculatus Boh. Ñòåïíàÿ è ëåñîñòåï- ùåñòâåííî â Ëåñîñòåïè è Ñòåïè. Íà ìàëüâîâûõ, íàÿ çîíû Óêðàèíû. Íà ìàðåâûõ — Atriplex è ïîâðåæäàåò àëòåé (Çàñëàâñêèé, 1956). Îáíàðóæåí Chenopodium. (Òåð-Ìèíàñÿí, 1967).  Ïðîâàëü- â ìàññå íà ìàëüâîâûõ â Êàëèíîâñêîì ó÷àñòêå ñêîì îòäåëåíèè Ëóãàíñêîãî çàïîâåäíèêà. Ïðîâàëüñêîãî îòäåëåíèÿ çàïîâåäíèêà. 33. Larinus canescens Gyll.  ñòåïÿõ Åâðîïû, 46. Limnobaris pilistriata (Stephens). Íà íà Centaurea (Òåð-Ìèíàñÿí, 1967). Âûÿâëåí â îêîëîâîäíîé ðàñòèòåëüíîñòè.  çàïîâåäíèêå íàé- Ïðîâàëüñêîì îòäåëåíèè çàïîâåäíèêà. äåí ïîä âîäîðîñëÿìè íà áåðåãó ïðóäà â Ãðóøåâñ- 34. L. turbinatus Gyllenhal, 1836. Ïðàêòè÷åñ- êîì îòäåëåíèè. êè ïî âñåé Óêðàèíå íà Asteraceae, â ñîöâåòèÿõ 47. Mogulones albosignatus Gyllenhal. Þã êîòîðûõ ðàçâèâàþòñÿ ëè÷èíêè. Íà îïóøêàõ äó- Óêðàèíû. Ìîíîôàã Lithospermum arvense L. áîâîãî ëåñà â Ïðèäîíöîâñêîé ïîéìå. (Dieckmann, 1972). Íàéäåí â Ïðîâàëüñêîé ñòåïè. 35. Lepyrus palustris Scop. Ïî âñåé òåððè- 48. Ceutorhynchus chalybaeus Germar. òîðèè Óêðàèíû, êðîìå ãîð; íà âèäàõ ðîäà Salix, Ïî÷òè ïî âñåé òåððèòîðèè Óêðàèíû. Íà ðàçëè÷- ïðåèìóùåñòâåííî â ïîéìàõ ðåê. Íà òåððèòîðèè íûõ êðåñòîöâåòíûõ (Dieckmann, 1972).  çàïîâåä- çàïîâåäíèêà (“Ñòðåëüöîâñêàÿ ñòåïü”) îáíàðóæåí íèêå íàéäåí â áàëêå ð. Âåðõíåå Ïðîâàëüå. íà èâå â ïîéìå ð. ×åðåïàõè. 49. Gymnetron pascuorum Gyll.  Óêðàèíå 36. Liparus coronatus Goeze. Ïî÷òè ïî âñåé — ïîâñåìåñòíî. Ðàçâèòèå âèäà ñâÿçàíî ñ Plantago Óêðàèíå, íå ÷àñòî. Ðàçâèâàåòñÿ íà çîíòè÷íûõ. lanceolata (Àíãåëîâ, 1980). Îáíàðóæåí â ïî÷âåí- Îäèí ýêçåìïëÿð íàéäåí â Ïðèäîíöîâñêîé ïîéìå íûõ ëîâóøêàõ â ïîéìå ð. Âåðõíåå Ïðîâàëüå Êà- (öåíòðàëüíàÿ óñàäüáà çàïîâåäíèêà). ëèíîâñêîãî ó÷àñòêà Ïðîâàëüñêîé ñòåïè. 37. Hypera viciae Gyll. Çàïàä Åâðîïåéñêîé 50. G. melanarium (Germar). Ïî âñåé òåððè- ÷àñòè áûâøåãî ÑÑÑÐ (Çàñëàâñêèé, 1961), íà ðàç- òîðèè Óêðàèíû. Íà ðàçëè÷íûõ âèäàõ ðîäà Vero- ëè÷íûõ âèäàõ âèêè. Îáíàðóæåí íà òðàâÿíèñòîé nica (Burakowski et al., 1997). Íà ñòåïíûõ ñêëî- ðàñòèòåëüíîñòè â Ïðîâàëüñêîé ñòåïè. Ñäåëàííûå íàõ, îïóøêàõ áàéðà÷íîãî ëåñà Ïðîâàëüñêîé ñòåïè. íàõîäêè ïîêàçûâàþò, ÷òî àðåàë ýòîãî âèäà â íà- 51. G. labile (Herbst).  Óêðàèíå ïî÷òè ïî- ñòîÿùåå âðåìÿ çíà÷èòåëüíî ðàñøèðèëñÿ íà âîñòîê. âñåìåñòíî. Ðàçâèâàåòñÿ íà Plantago lanceolata L. 38. H. denominanda Cap. Ïî Â.À. Çàñëàâ- (Burakowski et al., 1997). Íàéäåí â Ïðîâàëüñêîé ñêîìó (1961), ðàñïðîñòðàíåí ïî âñåé åâðîïåéñêîé ñòåïè (ñòåïíûå ñêëîíû, îïóøêè áàéðà÷íîãî ëåñà). ÷àñòè áûâøåãî ÑÑÑÐ. Ïî íàøèì äàííûì, â Óêðà- 52. G. beccabungae (L.). Äîâîëüíî ðåäêî èíå ðåäîê, îáèòàåò òîëüêî â ñòåïÿõ.  Ïðîâàëü- íà Veronica (Àíãåëîâ, 1980).  çàïîâåäíèêå îáíà- ñêîé ñòåïè, íà òðàâÿíèñòîé ðàñòèòåëüíîñòè. ðóæåí íà áåðåãó ðåêè Âåðõíåå Ïðîâàëüå. 39. Metadonus curtus Boh. Ðåäêèé åâðîïåé- ñêî-ñèáèðñêèé ñòåïíîé âèä (Junk ed. Schenkling, Êàê âèäíî èç ïðèâåäåííûõ äàííûõ, áîëüøèí- 1934). Åäèíñòâåííûé ýêçåìïëÿð îáíàðóæåí â ñòâî âèäîâ äîëãîíîñèêîîáðàçíûõ æóêîâ çàïîâåä- Ïðèäîíöîâñêîé ïîéìå çàïîâåäíèêà. íèêà ñîñòàâëÿþò øèðîêî ðàñïðîñòðàíåííûå âèäû, 40. Phloeophagus cylindrus Boheman. Ðàç- â òîì ÷èñëå âðåäèòåëè ñåëüñêîõîçÿéñòâåííûõ êóëü- âèâàåòñÿ â ðàçëàãàþùåéñÿ äðåâåñèíå õâîéíûõ è òóð è ëåñíûõ íàñàæäåíèé, òàêèå êàê Otiorrhynchus ëèñòâåííûõ ïîðîä äåðåâüåâ.  òðóõëÿâîé äðåâå- ligustici L., Phyllobius oblongus L., Brachyderes ñèíå íà Ãðóøåâñêîì ó÷àñòêå Ïðîâàëüñêîãî îòäå- incanus L. è ðÿä äðóãèõ. Îñòàëüíàÿ ÷àñòü âûÿâ- 40 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

ëåííûõ â çàïîâåäíèêå âèäîâ Curculionoidea õà- ôàóíû ÑÑÑÐ. - Ýíòîìîëîãè÷åñêîå îáîçðåíèå. 40 (3): 624- ðàêòåðèçóåòñÿ ïðåèìóùåñòâåííî ñòåïíûì ðàñïðî- 635. Çàñëàâñêèé Â.À. (1988): Îáçîð âèäîâ ëèñòîâûõ ñåëüñêîõîçÿé- ñòðàíåíèåì. Ýòî, ïðåæäå âñåãî, Myorhinus alboli- ñòâåííûõ êóëüòóð è ëåñíûõ íàñàæäåíèé. - Âðåäèòåëè ñåëü- neatus €., Hypera denominanda Cap., Metadonus ñêîõîçÿéñòâåííûõ êóëüòóð è ëåñíûõ íàñàæäåíèé. Âðåä- curtus Boh., Adosomus roridus Pall., à òàêæå Otio- íûå ÷ëåíèñòîíîãèå, ïîçâîíî÷íûå. Ê.: Óðîæàé. 2: 71-80. rrhynchus caucasicus querceti L. Arn., Phyllobius Ëàâðóõ Î.Â. (1988): Òðóáêîâåðòû - Attelabidae. - Âðåäèòåëè ñåëüñêîõîçÿéñòâ. êóëüòóð è ëåñíûõ íàñàæäåíèé. Âðåä- thalassinus Gyll., Phyllobius contemptus Steven, íûå ÷ëåíèñòîíîãèå, ïîçâîíî÷íûå. Ê.: Óðîæàé. 2: 71-80. Lixus fasciculatus Boh., Larinus canescens Gyll., Ïåòðóõà Î.Ï., Ãëîáîâà Í.Ä., Ñòîâá÷àòûé Â.Í. (1988): Äîëãî- Baris timida Rossi. Îñîáîãî âíèìàíèÿ çàñëóæè- íîñèêè - Curñulionidae. - Âðåäèòåëè ñåëüñêîõîçÿéñòâåí- âàþò íàõîäêè òàêèõ äîñòàòî÷íî ðåäêèõ åâðîïåéñêî- íûõ êóëüòóð è ëåñíûõ íàñàæäåíèé. Âðåäíûå ÷ëåíèñòîíî- ãèå, ïîçâîíî÷íûå. Ê.: Óðîæàé. 2: 80-146. ñèáèðñêèõ ñòåïíûõ âèäîâ, êàê Phyllobius thalas- Òåð-Ìèíàñÿí Ì.Å. (1967): Æóêè-äîëãîíîñèêè ïîäñåìåéñòâà sinus Gyll., Phyllobius contemptus Steven, Hypera Cleoninae ôàóíû ÑÑÑÐ: Öâåòîæèëû è ñòåáëååäû (òðèáà denominanda Cap., Metadonus curtus Boh. Lixini). Ë.: Íàóêà. 1-144. Îáíàðóæåííûå âèäû áûëè áèîòîïè÷åñêè ïðè- Òåð-Ìèíàñÿí Ì.Å. (1988): Æóêè-äîëãîíîñèêè ïîäñåìåéñòâà Cleoninae ôàóíû ÑÑÑÐ: Êîðíåâûå äîëãîíîñèêè (òðèáà óðî÷åíû ïðåèìóùåñòâåííî ê ó÷àñòêàì ìåçî- è ãèã- Cleonini). Ë.: Íàóêà. 1-235. ðîôèòíîé ðàñòèòåëüíîñòè, ïðåäñòàâëåííîé â çà- Burakowski Â., Mroczkowski Ì., Stefanska J. (1997): Katalog ïîâåäíèêå äóáðàâàìè, ïîéìåííûìè èâíÿêàìè è fauny Polski. Cz. XXIII, tom 21. Chrzaszcze Coleoptera. ëóãàìè, à òàêæå òðàâÿíèñòîé ðàñòèòåëüíîñòüþ îïó- Ryjkowce-Curculionidae. Cz. 3. Warszawa. 1-308. Cmoluch Z. (1989): Kobielatkowate-Anthribidae Klucze do øåê è îâðàãîâ. oznaczania owadów Polski. Cz. XIX, tom 21. Chrzaszcze Coleoptera. Zeszyt 95. Warszawa. 1-40. Àâòîðû âûðàæàþò áëàãîäàðíîñòü Â.Â. Æóðàâ- Dieckmann L. (1972): Beiträge zur Insektenfauna der DDR: ëåâó, Ò.À. Òðèõëåá è Â.Ï. Ôîðîøóêó çà ëþáåçíî Coleoptera - Curñulionidae: Ceutorrhynchinae. - Beitr. Ent. 22 (1/2): 3-128. ïðåäîñòàâëåííûé äëÿ îáðàáîòêè ñîáðàííûé èìè Dieckmann L. (1977): Beiträge zur Insektenfauna der DDR: ìàòåðèàë. Coleoptera - Curñulionidae (Apioninae). - Beitr. Ent. 27 (1): 7-143. Ëèòåðàòóðà Dieckmann L. (1980): Beiträge zur Insektenfauna der DDR: Coleoptera - Curñulionidae (Brachycerinae, Otiorhynchi- nae, Brachyderinae). - Beitr. Ent. 30 (1): 145-310. Àíãåëîâ Ï. (1976): Ôàóíà íà Áúëãàðèÿ. Coleoptera, Curñu- Dieckmann L. (1983): Beiträge zur Insektenfauna der DDR: lionidae (Apioninae, Otiorrhynchinae). Ñîôèÿ. 5 (1): 1- Coleoptera - Curñulionidae (Tanymecinae, Leptopinae, Cleo- 356. ninae, Tanyrhynchinae, Cossoninae, Raymondionyminae, Àíãåëîâ Ï. (1980): Ôàóíà íà Áúëãàðèÿ. Coleoptera, Curñu- Bagoinae, Tanysphyrinae). - Beitr. Ent. 33 (2): 257-381. lionidae (Calandrinae). Ñîôèÿ. 5 (4): 1-302. Junk W., Schenkling S. (1934): Coleopterorum Catalogus (Csiki Àðíîëüäè Ë.Â., Çàñëàâñêèé Â.À., Òåð-Ìèíàñÿí Ì.Å. (1965): E.). Curñulionidae: subfam. Hyperinae Berlin. 15: 1-66. Ñåì. Curñulionidae — Äîëãîíîñèêè. Îïðåäåëèòåëü íàñå- Pesarini Ñ. (1979-1980): Le specie paleartiche occidentali del- êîìûõ Åâðîïåéñêîé ÷àñòè ÑÑÑÐ. Æåñòêîêðûëûå è âåå- latribu. Phyllobiini (Coleoptera: Curñulionidae). - Boll. ðîêðûëûå. Ì.-Ë.: Íàóêà. 3: 485-621. Zool. agr. Bachic. Ser. II. 15: 49-230. Çàïîâ³äíèêè i Íàö³îíàëüí³ ïðèðîäí³ ïàðêè Óêðà¿íè (1999): Smreczyñski S. (1972): Ryjkowce - Curñulionidae. Podrodzina Ê.: Âèùà øêîëà. 1-232. Curculioninae. Plemiona Dryophthorini, Cossonini, Bagoini, Çàñëàâñêèé Â.À. (1956): Ðåâèçèÿ äîëãîíîñèêîâ ðîäà Baris Tanysphyrini, Notarini, Smicronychini, Ellescini, Acalyp- Germ. ôàóíû Ñîâåòñêîãî Ñîþçà è ñîïðåäåëüíûõ ñòðàí. - tini, Tychiini, Anthonomini, Curculionini, Pissodini, Mag- Òð. Âñåñîþçí. Ýíòîì. îáù-âà. 45: 343-374. dalaini, Trachodini, Rhynchophorini, Cryptorhynchini. - Çàñëàâñêèé Â.À. (1961): Îáçîð âèäîâ ëèñòîâûõ äîëãîíîñè- Klucze do oznaczania owadów Polski. Warszawa. 19 (98): êîâ ðîäà Phytonomus Scho: nh. (Coleoptera, Curñulionidae) 115.

Ê ÈÇÓ×ÓÍÈÞ ÝÍÒÎÌÎÔÀÓÍÛ ÍÀÖÈÎÍÀËÜÍÎÃÎ ÏÀÐÊÀ “ÏÐÈÏßÒÑÊÈɔ (ÐÅÑÏÓÁËÈÊÀ ÁÅËÀÐÓÑÜ) 1. ×ÅØÓÅÊÐÛËÛÅ. ×àñòü II.

Ï.Í. Øåøóðàê Íåæèíñêèé ãîñóäàðñòâåííûé ïåäàãîãè÷åñêèé èíñòèòóò èì. Í.Â. Ãîãîëÿ

ON STUDYING THE ENTOMOeAUNA Oe THE NATIONAL PARK “PRIPYATSKY” (THE REPUBLIC Oe BELARUS). 1. Insecta: Lepidoptera. II. - Sheshurak Ð.N. - In the article the faunistic list of Insecta, Lepidoptera gathered during the expedition to the National Park “Pripyatsky” (the Republic of Belarus) in Juny-July, 1998 is given. The briet analysis of spreading Insecta, Lepidoptera is given. The examples of the insects revealed are listed which have been inrtoduced into the Republic of Belarus’ Red Book, the European Red List, the Red Book of the ISNP.

Ìàòåðèàëîì äëÿ äàííîãî ñîîáùåíèÿ ïîñëóæè- Ïàðêà âûÿâëåíî áîëåå 1100 âèäîâ íàñåêîìûõ, â ëè ñáîðû àâòîðà âî âðåìÿ ýêñïåäèöèè â Íàöèî- òîì ÷èñëå 458 âèäîâ áàáî÷åê èç 36 ñåìåéñòâ (âìå- íàëüíûé ïàðê “Ïðèïÿòñêèé” ñ 26 èþíÿ ïî 23 èþëÿ ñòå ñ ëèòåðàòóðíûìè äàííûìè ñïèñîê ÷åøóåêðû- 1998 ã.  ðåçóëüòàòå ýêñïåäèöèè íà òåððèòîðèè ëûõ Ïàðêà áóäåò ñîñòàâëÿòü 560 âèäîâ). Ñáîðû è 41 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

íàáëþäåíèÿ ïðîâîäèëèñü â ðàçëè÷íûõ áèîòîïàõ: unicolor (Hufnagel, 1766)) — ÑÌ. â ëèñòâåííîì, ñìåøàííîì è ñîñíîâîì ëåñó (îïóø- êè, ïîëÿíû, ëåñíûå äîðîãè), íà áîëîòå, ïî áåðå- eamilia Adelidae ãàì ð. Ïðèÿòü è åå ñòàðèö, íà ëóãó, âäîëü îáî÷èí 5. Nemophora degeerella (Linnaeus, 1758) — Õâ. äîðîã â îêð. ï. Õâîåíñê è ññ. Õëóïèí è Ñèìîíè- ÷åñêèé Ìëèíîê. Ñáîðû íà ñâåò ïðîâîäèëèñü â eamilia Tineidae ïîñåëêå Õëóïèí (ñàä), â ñ. Õëóïèíñêàÿ Áóäà (çà- 6. Tinea columbariella Wocke, 1877 — Õâ8. áîëî÷åííûé ëåñ), â îêð. ñ. Ñèìîíè÷åñêèé Ìëè- 7. Monopis monachella (Hübner, 1796) — Õâ7, íîê (ëóã ìåæäó îãîðîäàìè è âëàæíûì ëåñîì). Õâ8, Õë, ÑÌ. Ñâåäåíèÿ î ÷åøóåêðûëûõ Ïàðêà ìîæíî íàéòè â ðàáîòàõ Â.È. Ìåðæååâñêîé, Â.Ô. Ñàìåðñîâà, À.Í. eamilia Zygaenidae Ëèòâèíîâîé (1969), À.Í. Ëèòâèíîâîé è Â.Ô. Ñà- 8. Rhagades pruni ([Denis & Schiffermüller], 1775) ìåðñîâà (1970à, 1970á), À.Í. Ëèòâèíîâîé (1987), — Õâ. À.À. Ãîëäåíêîâà (1988), À.Í. Ëèòâèíîâîé, Ò.Ï. 9. Adscita statices (Linnaeus, 1758) — Õë, ÑÌ. Ñìèðíîâîé, Â.Ã. Àôèíîãåíîâîé, Â.È. Áåëÿâñêîé 10. Zygaena filipendulae (Linnaeus, 1758) — ÑÌ. (1989), Â.Ï. Êëàêîöêîãî (1991), Â.È. Áåëÿâñêîé, Â.Ã. Àíôèíîãåíîâîé (1999), Ï.Í. Øåøóðàêà eamilia Cossidae (1999à—ä, 2000), Ï.Í. Øåøóðàêà è Å.Â. Ìèñàí 11. Cossus cossus (Linnaeus, 1758) — ÑÌ. (1999). Íàèáîëåå ïîëíûé ñïèñîê ÷åøóåêðûëûõ 12. Lamellocossus terebrus ([Denis & Schiffermül- Íàöèîíàëüíîãî ïàðêà “Ïðèïÿòñêèé” ïðèâåäåí ó ler], 1775) — ÑÌ. Â.Ã. Àôèíîãåíîâîé è À.À. Ãîëäåíêîâà (1997) — 13. Phragmatoecia castanea (Hübner, 1790) — ÑÌ. 159 âèäîâ è Ï.Í. Øåøóðàêà (1999â, 1999ä) — 14. Zeuzera pyrina (Linnaeus, 1761) — Õë. 280 âèäîâ. Áåçóñëîâíî, ýòî ëèøü íåáîëüøàÿ ÷àñòü îáèòàþùèõ íà òåððèòîðèè ïàðêà ÷åøóåêðûëûõ. eamilia Tortricidae Íèæå ïðèâîäèòñÿ ñïèñîê âûÿâëåííûõ áàáî÷åê. 15. Cochylidia implicitana Wocke, 1856 — Õâ, Àâòîð áëàãîäàðåí ðóêîâîäñòâó Íàöèîíàëüíîãî ÑÌ. ïàðêà “Ïðèïÿòñêèé” çà ïðåäîñòàâëåííóþ âîçìîæ- 16. Agapeta hamana (Linnaeus, 1758) — ÑÌ. íîñòü ïîðàáîòàòü íà åãî òåððèòîðèè, È.Ì. Çèíè- 17. Aethes margaritana Haworth, 1811 — Õâ, ÑÌ. íîé, Ï.Í. Ïèí÷óêó è äðóãèì êîëëåãàì çà âñåñòîðîí- 18. Acleris hastiana (Linnaeus, 1775) — ÑÌ. íþþ ïîìîùü â îðãàíèçàöèè ýêñïåäèöèè è îáåñïå÷å- 19. Cnephasia communana (Herrich—Schäffer, íèè åå áûòà, à òàêæå, ñòóäåíòàì Åñòåñòâåííî— 1851) — Õâ. ãåîãðàôè÷åñêîãî ôàêóëüòåòà Íåæèíñêîãî ïåäóíè- 20. C. virgaureana Treitschke, 1835 — Õâ, ÑÌ. âåðñèòåòà — Â.Í. Ïàí÷åíêî, Å.Â. Ìèñàí, Î.Ã. Àïà- 21. Archips oporana (Linnaeus, 1758) (= piceana íîâè÷, À.À. Þçüêèâ, Â.È. Ðàä÷åíêî, È.Þ. Àëåêñå- (Linnaeus, 1758)) — ÑÌ. åâîé, È.Ì. Êîçà÷êó, Í.È. Ïåòüêóí — ó÷àñòíèêàì 22. A. podana (Scopoli, 1763) — Õâ, ÑÌ. ýêñïåäèöèè, ïðèíèìàâøèì àêòèâíîå ó÷àñòèå â ñáî- 23. Choristoneura diversana (Hübner, 1817) — Õâ. ðå ìàòåðèàëà. Àâòîð áëàãîäàðåí Þ.È. Áóäàøêèíó 24. Pandemis dumetana Treitschke, 1835 — Õâ, (Êàðàäàãñêèé çàïîâåäíèê, Êðûì) çà ïîìîùü â Õë. îïðåäåëåíèè Microlepidoptera, À.Â. Áèäçèëå çà ïî- 25. P. cerasana (Hübner, 1786) — Õâ. ìîùü â îïðåäåëåíèè Microlepidoptera (÷àñòü), È.Þ. 26. P. corylana €abricius, 1794 — ÑÌ. Êîñòþêó (Çîîëîãè÷åñêèé ìóçåé Íàöèîíàëüíîãî óíè- 27. Lozotaenia forsterana (€abricius, 1781) — Õâ âåðñèòåòà èì. Òàðàñà Øåâ÷åíêî, ã. Êèåâ) çà ïî- 28. Clepsis spectrana Treitschke, 1830 — Õâ. ìîùü â îïðåäåëåíèè íåêîòîðûõ Geometridae, Ç.Ô. 29. Endothenia quadrimaculana Haworth, 1811 — Êëþ÷êî çà ïîìîùü â îïðåäåëåíèè íåêîòîðûõ Noc- Õâ, ÑÌ. tuidae, Ç.Ñ. Ãåðøåíçîí çà îïðåäåëåíèå Yponomeu- 30. Apotomis lineana ([Denis & Schiffermüller], tidae è Å. Ðóòüÿíó (Èíñòèòóò çîîëîãèè èì. È.È. 1775) — Õâ, ÑÌ. Øìàëüãàóçåíà ÍÀÍ Óêðàèíû, ã. Êèåâ) çà îïðåäå- 31. A. betuletana Haworth, 1811 — Õâ. ëåíèå Psychidae, Â.Ã. Ìèðîíîâó (ÇÈÍ ÐÀÍ, ã. 32. Hedya salicella (Linnaeus, 1758) — Õë. Ñàíêò-Ïåòåðáóðã) çà ïîìîùü â îïðåäåëåíèè ðîäà 33. Celypha striana ([Denis & Schiffermüller], Eupithecia (Geometridae). 1775) — Õâ. 34. C. cespitana (Hübner, 1817) — Õâ. LEPIDOPTERA 35. C. rivulana (Scopoli, 1763) — Õâ. 36. C. flavipalpana (Herrich—Schäffer, 1851) — eamilia Hepialidae Õâ, Õë. 1. Triodia sylvina (Linnaeus, 1761) — ÑÌ. 37. Syricoris rivulana (Scopoli, 1763) — Õâ. 2. Hepialus humuli (Linnaeus, 1758) — Õë. 38. S. lacunana ([Denis & Schiffermüller], 1775) — Õâ, Õë. eamilia Psychidae 39. S. tiedemanniana (Zeller, 1846) — Õâ. 3. Taleporia tubulosa (Retzius, 1783) — ÑÌ. 40. Olethreutes arcuella Clerck, 1759 — Õë. 4. Canephora hirsuta (Poda, 1761) (=Lepidopsyche 41. Phiaris olivana Treitschke, 1830 — Õâ, ÑÌ. 42 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

42. Pristerognatha fuligana ([Denis & Schiffer- müller], 1775) — Õë, ÑÌ. müller], 1775) — Õâ. 43. Spilonota ocellana (Denis & Schiffermüller, eamilia Phycitidae 1775) — Õâ, ÑÌ. 73. Ortholepis betulae (Goeze, 1778) — Õâ. 44. Notocelia roborana ([Denis & Schiffermüller], 74. Pempelia palumbella ([Denis & Schiffermüller], 1775) — Õâ. 1775) — ÑÌ. 45. N. uddmanniana (Linnaeus, 1761) — Õâ, Õë. 75. Dioryctria abietella ([Denis & Schiffermüller], 46. Epiblemma foenella (Linnaeus, 1758) — ÑÌ. 1775) — Õâ. 47. Cydia pomonella (Linnaeus, 1758) — ÑÌ. 76. Eurhodope rosella (Scopoli, 1763) — Õâ. 48. Lathronympha strigana (€abricius, 1775) — 77. Assara terebrella (Zincken, 1818) — ÑÌ. Õâ8. 78. Euzophera fuliginosella (Heinemann, 1865) — Õë, ÑÌ. eamilia Gracillariidae 79. Anerastia lotella (Hübner, 1813) — Õâ, ÑÌ. 49. Calybites phasianipenella (Hübner, 1813) — ÑÌ. 50. Parornix betulae (Stainton, 1854) — ÑÌ. eamilia Pyraustidae 80. Scoparia arundinalis Thunberg, 1792 — Õâ, eamilia Yponomeutidae ÑÌ. 51. Yponomeuta vigintipunctatus (Retzius, 1783) 81. S. ambigualis (Treitschke, 1829) — Õë, ÑÌ. — ÑÌ. 82. S. ingratella (Zeller, 1846) — Õâ. 52. Y. evonimellus (Linnaeus, 1758) — Õâ. 83. Eudonia truncicolella (Stainton, 1849) — ÑÌ. 53. Swammerdamia pyrella (de Villers, 1789). 84. Schoenobius gigantellus ([Denis & Schiffer- müller], 1775) — Õâ, ÑÌ. eamilia Argyresthiidae 85. Donacaula forficella (Thunberg, 1794) — Õâ, 54. Argyresthia goedartella (Linnaeus, 1758) — Õë, ÑÌ. Õâ. 86. D. mucronella ([Denis & Schiffermüller], 1775) 55. A. brockeella (Hübner, 1810—1813) — ÑÌ. — Õâ. 87. Nymphula stagnata (Donovan, 1806) — Õâ. eamilia Plutellidae 88. Parapoinx stratiolata (Linnaeus, 1758) — Õâ. 56. Plutella xylostella (Linnaeus, 1758) — Õâ, ÑÌ. 89. Cataclysta lemnata (Linnaeus, 1758) — Õâ, Õë, ÑÌ. eamilia Cosmopterigidae 90. Elophila nymphaeata (Linnaeus, 1758) — Õâ, 57. Limnaecia phragmitella Stainton, 1851 — Õâ, Õë, ÑÌ. ÑÌ. 91. Evergestis extimalis (Scopoli, 1763) — Õë. 92. E. pallidata (Hufnagel, 1767) — Õâ, Õë. eamilia Gelechiidae 93. Udea elutalis ([Denis & Schiffermüller], 1775) 58. Chionodes distinctella (Zeller, 1839) — ÑÌ. — Õâ. 59. Metzneria lapella (Linnaeus, 1758) — Õâ, Õë. 94. Opsibotys fuscalis (Denis & Schiffermüller, 60. Monochroa sepicolella (Herrich—Schäffer, 1854) 1775) — Õë, ÑÌ. — ÑÌ. 95. Margaritia sticticalis (Linnaeus, 1761) — ÑÌ. 61. Eulamprotes wilkella (Linnaeus, 1758) — ÑÌ. 96. Pyrausta cingulata (Linnaeus, 1758) — ÑÌ. 62. Bryotropha terrella ([Denis & Schiffermüller], 97. P. aurata (Scopoli, 1763) — ÑÌ. 1775) — Õâ. 98. P. purpuralis (Linnaeus, 1758) — Õâ, ÑÌ. 63. B. affinis (Douglas, ) — Õâ. 99. P. ostrinalis (Hübner, 1796) — ÑÌ. 64. Anacampsis populella (Clerck, 1759) — ÑÌ. 100. Ostrinia nubilalis (Hübner, 1796) — Õâ, Õë, 65. Dichomeris alacella (Zeller, 1839) — Õâ. ÑÌ. 101. Eurrhypara hortulata (Linnaeus, 1758) — Õâ. eamilia Galeriidae 102. Paratalanta hyalinalis (Hübner, 1796) — Õâ, 66. Aphomia sociella (Linnaeus, 1758) — Õâ. Õë. 67. Lamoria anella ([Denis & Schiffermüller], 1775) 103. Pleuroptya ruralis (Scopoli, 1763) — Õâ, Õë, — Õâ, ÑÌ. ÑÌ. 104. Anania verbascalis (Denis & Schiffermüller, eamilia Pyralidae 1775) — Õâ. 68. Pyralis regalis ([Denis & Schiffermüller], 1775) 105. Nomophila noctuella ([Denis & Schiffermül- — Õë, ÑÌ. ler], 1775) — Õâ, Õë, ÑÌ. 69. P. farinalis (Linnaeus, 1758) — Õâ. 70. Hypsopygia costalis (€abricius, 1775) — Õâ, eamilia Crambidae ÑÌ. 106. Calamotropha paludella (Hübner, 1824) — 71. Orthopygia glaucinalis (Linnaeus, 1758) — Õâ, Õâ, ÑÌ. Õë, ÑÌ. 107. Chrysoteuchia culmella (Linnaeus, 1758) — 72. Endotricha flammealis ([Denis & Schiffer- Õâ, ÑÌ. 43 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

108. Crambus pascuellus (Linnaeus, 1758) — Õâ, 142. Nordmannia ilicis (Esper, 1779) — ÑÌ. Õë, ÑÌ. 143. Strymonidia w-album (Knoch, 1782). 109. C. nemorellus (Linnaeus, ) — Õâ. 144. S. pruni (Linnaeus, 1758) — Õâ. 110. C. lathoniellus (Zincken, 1817) — Õâ, Õë, 145. Lycaena phlaeas (Linnaeus, 1761) — Õë, ÑÌ. ÑÌ. 111. C. perlellus (Scopoli, 1763) — Õâ, Õë, ÑÌ. 146. L. dispar (Haworth, 1803) — Õâ, Õë, ÑÌ. 112. C. heringiellus Herrich—Schäffer, 1848 — ÑÌ. 147. Heodes tityrus (Poda, 1761) — ÑÌ. 113. Agriphila selasella (Hübner, 1813) — ÑÌ. 148. H. alciphron (Rottemburg, 1775) — Õâ, Õë, 114. Catoptria permutatellus (Herrich-Schäffer, ÑÌ. 1848) — ÑÌ. 149. Everes argiades (Pallas, 1771) — Õë, ÑÌ. 115. C. pinella (Linnaeus, 1758) — ÑÌ. 150. E. decoloratus Staudinger, 1886 — ÑÌ. 116. C. margitella ([Denis & Schiffermüller], 1775) 151. Celastrina argiolus (Linnaeus, 1758) — Õâ, — ÑÌ. Õë, ÑÌ. 117. C. falsella ([Denis & Schiffermüller], 1775) 152. Maculinea arion (Linnaeus, 1758) — Õâ, ÑÌ. — Õâ, ÑÌ. 153. M. teleius (Bergstrasser, 1779)(= euphemus 118. C. verella (Zincken, 1817) — ÑÌ. Hübner, 1800) — Õë. 119. Pediasia fascelinella (Hübner, 1813) — Õâ. 154. M. nausithous (Bergstrasser, 1779) (= arcas 120. P. luteella ([Denis & Schiffermüller], 1775) Rottemburg, 1775) — Õë. — Õâ, ÑÌ. 155. Scolitantides orion (Pallas, 1771) — ÑÌ. 121. Platytes alpinella (Hübner, 1813) — ÑÌ. 156. Plebeius argus (Linnaeus, 1758) — Õâ, Õë, ÑÌ. eamilia Pterophoridae 157. Lycaeides idas (Linnaeus, 1761) — Õâ, Õë, 122. Hellinsia osteodactylus (Zeller, 1841) — ÑÌ. ÑÌ. 158. Vacciniina optilete (Knoch, 1781) — Õâ, ÑÌ. eamilia Hesperiidae 159. Polyommatus icarus (Rottemburg, 1775) — 123. Erynnis tages (Linnaeus, 1758). Õâ, Õë, ÑÌ. 124. Heteropterus morpheus (Pallas, 1771) — Õâ, Õë, ÑÌ. eamilia Nymphalidae 125. Thymelicus acteon (Rottemburg, 1775) — Õë, 160. Apatura iris (Linnaeus, 1758) — Õë, ÑÌ. ÑÌ. 161. A. ilia ([Denis & Schiffermüller], 1775) — 126. T. lineola (Ochsenheimer, 1808) — Õâ, Õë, Õâ, Õë, ÑÌ. ÑÌ. 162. Nymphalis antiopa (Linnaeus, 1758) — ÑÌ. 127. T. sylvestris (Poda, 1761) — Õâ, Õë, ÑÌ. 163. N. polychloros (Linnaeus, 1758) — Õë. 128. Ochlodes venatus (Bremer et Grey, 1853) — 164. N. xanthomelas (Esper, 1780) — Õâ, Õë, ÑÌ. Õâ, Õë, ÑÌ. 165. Inachis io (Linnaeus, 1758) — ÑÌ. 166. Vanessa atalanta (Linnaeus, 1758) — Õë. eamilia Papilionidae 167. Cynthia cardui (Linnaeus, 1758) — Õâ, Õë, 129. Papilio machaon Linnaeus, 1758 — Õë, ÑÌ. ÑÌ. 168. Aglais urticae (Linnaeus, 1758) — Õâ, Õë, eamilia Pieridae ÑÌ. 130. Aporia crataegi (Linnaeus, 1758) — Õâ. 169. Polygonia c-album (Linnaeus, 1758) — Õâ, 131. Pieris brassicae (Linnaeus, 1758) — Õâ, Õë, Õë, ÑÌ. ÑÌ. 170. Araschnia levana (Linnaeus, 1758) — Õâ, Õë, 132. Artogeia rapae (Linnaeus, 1758) — Õâ, Õë, ÑÌ. ÑÌ. 171. A. paphia (Linnaeus, 1758) — Õâ, Õë, ÑÌ. 133. Artogeia napi (Linnaeus, 1758) — Õâ, Õë, ÑÌ. 172. Argyronome laodice (Pallas, 1771) — Õë, ÑÌ. 134. Pontia edusa (€abricius, 1777) — Õâ, Õë, ÑÌ. 173. Mesoacidalia aglaja (Linnaeus, 1758) — Õë, 135. Colias palaeno (Linnaeus, 1761) — Õâ, Õë, ÑÌ. ÑÌ. 174. babriciana adippe (Rottemburg, 1767) — Õë, 136. C. myrmidone (Esper, 1781) — ÑÌ. ÑÌ. 137. C. crocea (Geoffroy in €ourcroy, 1785) — ÑÌ. 175. Issoria latonia (Linnaeus, 1758) — Õâ, ÑÌ. 138. C. hyale (Linnaeus, 1758) — ÑÌ. 176. Brenthis daphne ([Denis & Schiffermüller], 139. Gonepteryx rhamni (Linnaeus, 1758) — Õâ, 1775) — Õâ, ÑÌ. Õë, ÑÌ. 177. B. ino (Rottemburg, 1775) — Õâ. 140. Leptidea sinapis (Linnaeus, 1758) — Õâ, Õë, 178. Clossiana selene ([Denis & Schiffermüller], ÑÌ. 1775) — Õâ, Õë, ÑÌ. 179. C. dia (Linnaeus, 1767) — ÑÌ. eamilia Lycaenidae 180. Melitaea didyma (Esper, 1779) — ÑÌ. 141. Quercusia quercus (Linnaeus, 1758) — Õâ, 181. M. athalia (Rottemburg, 1775) — Õâ, Õë, Õë, ÑÌ. ÑÌ. 44 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

eamilia Satyridae 223. Pelurga comitata (Linnaeus, 1758) — Õë, ÑÌ. 182. Hipparchia alcyone ([Denis & Schiffermüller], 224. Eulithis mellinata (€abricius, 1787) — Õâ. 1775) — ÑÌ. 225. Operophtera brumata (Linnaeus, 1758) — ÑÌ. 183. H. semele (Linnaeus, 1758) — ÑÌ. 226. Euchoecia nebulata (Scopoli, 1763) (= 184. Maniola jurtina (Linnaeus, 1758) — Õâ, Õë, obliterata (Hufnagel, 1767)) — Õâ, Õë. ÑÌ. 227. Melanthia procellata ([Denis & Schiffer- 185. Hyponephele lycaon (Rottemburg, 1775) — müller], 1775) — Õâ. Õâ, ÑÌ. 228. Anticollix sparsata (Treitschke, 1828) — ÑÌ. 186. Aphantopus hyperantus (Linnaeus, 1758) — 229. Perizoma alchemillatum (Linnaeus, 1758) — Õâ, Õë, ÑÌ. Õâ, Õë, ÑÌ. 187. Coenonympha tullia (Müller, 1764) — ÑÌ. 230. Pasiphila debiliata (Hübner, 1817) — Õâ. 188. C. pamphilus (Linnaeus, 1758) — Õâ, Õë, ÑÌ. 231. Eupithecia linariata ([Denis & Schiffermül- 189. C. arcania (Linnaeus, 1761) — ÑÌ. ler], 1775) — Õâ. 190. C. glycerion (Borkhausen, 1788) — Õâ, ÑÌ. 232. E. nanata (Hübner, 1813) — ÑÌ. 191. C. oedippus (€abricius, 1787) — Õâ, Õë. 233. E. centaureata ([Denis & Schiffermüller], 192. Pararge aegeria (Linnaeus, 1758) — Õë, ÑÌ. 1775) — ÑÌ. 234. E. absinthiata (Clerck, 1759) — ÑÌ. eamilia Sphingidae 235. E. millefoliata Rossler, 1866 — ÑÌ. 193. Agrius convolvuli (Linnaeus, 1758) — ÑÌ. 236. E. succenturiata (Linnaeus, 1758) — Õâ, Õë, 194. Hyloicus pinastri (Linnaeus, 1758) — ÑÌ. ÑÌ. 195. Mimas tiliae (Linnaeus, 1758) — ÑÌ. 237. Carsia sororiata (Hübner, 1808) — Õâ. 196. Smerinthus ocellatus (Linnaeus, 1758) — Õâ, 238. Idaea ochrata (Scopoli, 1763) — ÑÌ. ÑÌ. 239. I. muricata (Hufnagel, 1767) — Õâ, ÑÌ. 197. Laothoe populi (Linnaeus, 1758) — ÑÌ. 240. I. sylvestraria (Hübner, 1790) — ÑÌ. 198. Macroglossum stellatarum (Linnaeus, 1758) 241. I. dimidiata (Hufnagel, 1767) — Õâ, Õë, ÑÌ. — ÑÌ. 242. I. aversata (Linnaeus, 1758) — Õâ, ÑÌ. 199. Deilephila elpenor (Linnaeus, 1758) — ÑÌ. 243. I. straminata (Borkhausen, 1794) (= inornata 200. D. porcellus (Linnaeus, 1758) — ÑÌ. (Haworth, 1809)) — ÑÌ. 201. Hyles galii (Rottemburg, 1775) — ÑÌ. 244. Scopula corrivalaria (Kretschmar, 1862) — Õâ. eamilia Notodontidae 245. S. nigropunctata (Hufnagel, 1767) — Õâ, ÑÌ. 202. Phalera bucephala (Linnaeus, 1758) — ÑÌ. 246. S. rubiginata (Hufnagel, 1767) — ÑÌ. 203. Cerula erminea (Esper, 1783) — Õâ. 247. S. immutata (Linnaeus, 1758) — Õâ, Õë, ÑÌ. 204. burcula furcula (Clerck, 1759) — ÑÌ. 248. S. flaccidaria (Zeller, 1852) — ÑÌ. 205. b. bicuspis (Borkhausen, 1790) — ÑÌ. 249. Cyclophora pendularia (Clerck, 1759) (= 206. Tritophia tritophus ([Denis & Schiffermüller], orbicularia Hübner, 1799) — ÑÌ. 1775) — ÑÌ. 250. C. punctaria (Linnaeus, 1758) — ÑÌ. 207. Notodonta dromedarius (Linnaeus, 1767) — 251. Timandra griseata Petersen, 1902 (= amata ÑÌ. Linnaeus, 1761 nec 1758) — Õâ. 208. Pheosia tremula (Clerck, 1759) — ÑÌ. 252. Geometra papilionaria Linnaeus, 1758 — ÑÌ 209. Ph. gnoma (€abricius, 1777) — ÑÌ. 253. Pseudoterpha pruinata (Hufnagel, 1767) — 210. Pterostoma palpina (Clerck, 1759) — ÑÌ. ÑÌ. 211. Gluphisia crenata (Esper, 1785) — ÑÌ. 254. Hemithea aestivaria (Hübner, 1799) — Õâ, 212. Clostera curtula (Linnaeus, 1758) — ÑÌ. ÑÌ 213. C. anachoreta ([Denis & Schiffermüller], 1775) 255. Thalera fimbrialis (Scopoli, 1763) — ÑÌ. — ÑÌ. 256. Jodis lactearia (Linnaeus, 1758) — Õâ. 214. C. pygra (Hufnagel, 1766) — ÑÌ. 257. J. putata (Linnaeus, 1758) — Õâ. 258. Thetidia smaragdaria (€abricius, 1787) — Õâ. eamilia Geometridae 259. Comibaena bajularia ([Denis & Schiffermüller], 215. Lythria cruentaria (Hufnagel, 1767) (= rotaria 1775) (= pustulata Hufnagel, 1767)) — Õâ. €abricius, 1794, = purpurata auct.) — Õë, ÑÌ. 260. Lomaspilis marginata (Linnaeus, 1758) — Õâ. 216. Camptogramma bilineata (Linnaeus, 1758) — 261. Ligdia adustata ([Denis & Schiffermüller], Õâ, Õë, ÑÌ. 1775) — Õâ. 217. Ochyria quadrifasciata (Clerck, 1759) — Õâ. 262. Cabera pusaria (Linnaeus, 1758) — Õâ, Õë, 218. Orthonama vittata (Borkhausen, 1794) (= ÑÌ. lignata Hübner, 1799) — Õâ. 263. C. exanthemata (Scopoli, 1763) — Õâ, ÑÌ. 219. Xanthorhoe fluctuata (Linnaeus, 1758) — ÑÌ. 264. Ennomos autumnaria (Werneburg, 1859) — 220. X. ferrugata (Clerck, 1759) — Õë, ÑÌ. Õâ. 221. Euphyia unangulata (Haworth, 1810) — ÑÌ. 265. Hydria undulata (Linnaeus, 1758) — Õâ, ÑÌ. 222. Epirrhoe alternata (Müller, 1764) — Õâ, ÑÌ. 266. Lithostege farinata (Hufnagel, 1767) — Õâ. 45 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

267. Selenia dentaria (€abricius, 1775) (= biluna- 304. G. populifolia (Esper, 1784) — ÑÌ ria Esper, [1801]). 305. Odonestis pruni (Linnaeus, 1758) — Õâ, ÑÌ 268. S. tetralunaria (Hufnagel, 1767) — ÑÌ. 269. Ourapteryx sambucaria (Linnaeus, 1758) — eamilia Lymantriidae ÑÌ. 306. Laelia coenosa (Hübner, 1804) — ÑÌ 270. Cepphis advenaria (Hübner, [1799] 1796) — Õâ 307. Euproctis chryssorhoea (Linnaeus, 1758) — 271. Therapis flavicaria ([Denis & Schiffermüller], Õâ, Õë, ÑÌ 1775) — ÑÌ 308. Sphrageidus similis (€uessly, 1775) — Õâ, 272. Epione repandaria (Hufnagel, 1767) (= Õë, ÑÌ apiciaria ([Denis & Schiffermüller], 1775)) — 309. Arctornis l-nigrum (Müller, 1764) — ÑÌ Õâ, ÑÌ 310. Lymantria monacha (Linnaeus, 1758) — ÑÌ 273. Semiothisa notata (Linnaeus, 1758) — Õâ, 311. L. dyspar (Linnaeus, 1758) — ÑÌ ÑÌ 274. S. alternata ([Denis & Schiffermüller], 1775) eamilia Nolidae (= alternaria Hübner, 1799) — Õâ, ÑÌ 312. Meganola albula ([Denis & Schiffermüller], 275. S. liturata (Clerck, 1759) — ÑÌ 1775) — Õâ, Õë 276. S. clathrata (Linnaeus, 1758) — Õë 313. Nola aerugula (Hübner, 1793) (= centonalis 277. S. artesiaria ([Denis & Schiffermüller], 1775) (Hübner, 1796)) — Õâ, Õë, ÑÌ — Õâ 278. Itame wauaria (Linnaeus, 1758) — Õâ eamilia Lithosiidae 279. Chariaspilates formosaria (Eversmann, 1837) 314. Thumatha senex Hübner, [1808], 1804 — Õâ, — Õâ, Õë Õë, ÑÌ 280. Ematurga atomaria (Linnaeus, 1758) — Õë 315. Miltochrista miniata (€orster, 1771) — Õâ, 281. Angerona prunaria (Linnaeus, 1758) — Õâ Õë, ÑÌ 282. Arichanna melanaria (Linnaeus, 1758) — Õâ, 316. Cybosia mesomella (Linnaeus, 1758) — Õâ ÑÌ 317. Pelosia muscerda (Hufnagel, 1766) — Õâ, Õë, 283. Alcis repandata (Linnaeus, 1758) — Õâ, ÑÌ ÑÌ 284. Hypomecis roboraria ([Denis & Schiffermüller], 318. P. obtusa (Herrich-Schäffer, 1847) — Õë 1775) — ÑÌ 319. Atolmis rubricollis (Linnaeus, 1758) — Õë 285. Cleorodes lichenaria (Hufnagel, 1767) — Õâ 320. Lithosia quadra (Linnaeus, 1758) — Õâ, Õë, 286. Ectropis crepuscularia ([Denis & Schiffer- ÑÌ müller], 1775) (= bistortata Goeze, 1781) — 321. Eilema deplana Esper, 1787 — Õë, ÑÌ Õâ, Õë, ÑÌ 322. E. griseola (Hübner, 1803) — Õâ, Õë, ÑÌ 287. Biston betularius (Linnaeus, 1758) — Õâ, ÑÌ 323. E. lurideola (Zincken, 1817) — Õâ, ÑÌ 324. E. complana (Linnaeus, 1758) — Õë, ÑÌ eamilia Drepanidae 325. E. lutarella (Linnaeus, 1758) — ÑÌ 288. balcaria lacertinaria (Linnaeus, 1758) — ÑÌ 326. Setina irrorella (Linnaeus, 1758) — ÑÌ 289. Drepana falcataria (Linnaeus, 1758) — ÑÌ 290. Watsonalla binaria (Hufnagel, 1766) — ÑÌ eamilia Arctiidae 291. Sabra harpagula (Esper, 1786) — ÑÌ 327. Callimorpha dominula (Linnaeus, 1758) — ÑÌ eamilia Tetheidae, seu Cymatophoridae 328. Spiris striata (Linnaeus, 1758) — ÑÌ 292. Habrosine pyritoides (Hufnagel, 1766) — Õâ 329. Coscinia cribraria (Linnaeus, 1758) — ÑÌ 293. Thyatira batis (Linnaeus, 1758) — ÑÌ 330. Arctia caja (Linnaeus, 1758) — Õâ, ÑÌ 294. Tethea ocularis (Linnaeus, 1767) 331. A. villica (Linnaeus, 1758) — ÑÌ 295. T. or (Goeze, 1781) — Õâ 332. Diacrisia sannio (Linnaeus, 1758) — Õâ, Õë 296. Ochropacha duplaris (Linnaeus, 1761) — Õë, 333. Spilosoma lubricipedum (Linnaeus, 1758) (= ÑÌ menthastri Esp.) — Õâ, CÌ 297. Tetheella fluctuosa (Hübner, [1803]) — ÑÌ 334. Spilarctia luteum (Hufnagel, 1766) (= lub- ricipeda Esp.) — Õâ, Õë, ÑÌ eamilia Lasiocampidae 335. Phragmatobia fuliginosa (Linnaeus, 1758) — 298. Malacosoma neustrium (Linnaeus, 1758) — Õë, ÑÌ Õâ, ÑÌ 299. Lasiocampa quercus (Linnaeus, 1758) — ÑÌ eamilia Noctuidae 300. Macrothylacia rubi (Linnaeus, 1758) — ÑÌ 336. Paracolax tristalis (€abricius, 1794) (= glau- 301. Euthrix potatoria (Linnaeus, 1758) — Õâ, cinalis auct., Linnaeus, 1758; = derivalis Hüb- Õë, ÑÌ ner, 1796) — Õâ, Õë, ÑÌ 302. Dendrolimus pini (Linnaeus, 1758) — ÑÌ 337. Macrochilo cribrumalis (Hübner, 1793) — Õë 303. Gastropacha quercifolia (Linnaeus, 1758) — Õâ 338. Herminia tarsipennalis Treitschke, 1835 — Õë 46 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

339. H. grisealis ([Denis & Schiffermüller], 1775) 382. Calophasia lunula (Hufnagel, 1766) — ÑÌ — ÑÌ 383. Amphipyra pyramidea (Linnaeus, 1758) — ÑÌ 340. Polypogon tentacularia (Linnaeus, 1758) — 384. Heliothis viriplaca (Hufnagel, 1766) — ÑÌ Õâ, Õë, ÑÌ 385. Helicoverpa armigera (Hübner, [1808]) — ÑÌ 341. P. strigilata (Linnaeus, 1758) (= barbalis 386. Protoschinia scutosa ([Denis & Schiffermüller], Clerck,1759) — ÑÌ 1775) — ÑÌ 342. Rivula sericealis (Scopoli, 1763) — Õâ, Õë, 387. Pyrrhia umbra (Hufnagel, 1766) — ÑÌ ÑÌ 388. Caradrina morpheus (Hufnagel, 1766) — Õâ 343. Parascotia fuliginaria (Linnaeus, 1761) — Õâ, 389. Paradrina selini (Boisduval, 1840) — ÑÌ ÑÌ 390. P. clavipalpis (Scopoli, 1763) — ÑÌ 344. Hypena proboscidalis (Linnaeus, 1758) — Õâ, 391. Hoplodrina octogenaria (Goeze, 1781) — Õë Õë, ÑÌ. 392. H. superstes (Ochsenheimer, 1816) — Õë 345. H. rostralis (Linnaeus, 1758) — ÑÌ. 393. H. ambigua ([Denis & Schiffermüller], 1775) 346. H. crassalis (€abricius, 1787) — ÑÌ. — ÑÌ 347. Phytometra viridaria (Clerck, 1759) — ÑÌ. 394. Dypterygia scabriuscula (Linnaeus, 1758) — 348. Scoliopteryx libatrix (Linnaeus, 1758) — Õâ. Õë 349. Calyptra thalictri (Borkhausen, 1790) — ÑÌ. 395. Rusina ferruginea (Esper, [1785]) — Õâ, ÑÌ 350. Catocala nupta (Linnaeus, 1767) — ÑÌ. 396. Trachea atriplicis (Linnaeus, 1758) — Õâ, 351. C. fulminea (Scopoli, 1763) — ÑÌ. Õë 352. Lygephila pastinum (Treitschke, 1826) — Õâ, 397. Euplexia lucipara (Linnaeus, 1758) — Õâ Õë. 398. Ipimorpha retusa (Linnaeus, 1761) — Õë, ÑÌ 353. Euclidia glyphica (Linnaeus, 1758) — Õë, 399. I. subtusa ([Denis & Schiffermüller], 1775) — ÑÌ. ÑÌ 354. Arytrura musculus (Ménétriés, 1859) — Õâ, 400. Cosmia pyralina ([Denis & Schiffermüller], Õë. 1775) — Õâ 355. Nycteola siculana (€uchs, 1899) — Õâ. 401. C. trapezina (Linnaeus, 1758) — ÑÌ 356. Earias clorana (Linnaeus, 1761) — ÑÌ. 402. Apamea monoglypha (Hufnagel, 1766) — ÑÌ 357. Panthea coenobita (Esðer, 1785) — ÑÌ. 403. A. lateritia (Hufnagel, 1766) — ÑÌ 358. Colocasia coryli (Linnaeus, 1758) — ÑÌ. 404. A. furva ([Denis & Schiffermüller], 1775) — 359. Ìoma alðium (Osbeck, 1778) — ÑÌ. Õë 360. Àcronicta cuspis (Hübner, [1813]) — ÑÌ. 405. A. remissa (Hübner, [1809]) — Õë 361. A. tridens ([Denis & Schiffermüller], 1775) 406. Îligia strigilis (Linnaeus, 1758) — Õë — ÑÌ. 407. Î. latruncula ([Denis & Schiffermüller], 1775) 362. À. leporina (Linnaeus, 1758) — ÑÌ. — Õâ 363. A. megacephala ([Denis & Schiffermüller], 408. Mesoligia furuncula ([Denis & Schiffermüller], 1775) — ÑÌ. 1775) — ÑÌ 364. A. auricoma ([Denis & Schiffermüller], 1775) 409. Mesapamea secalis (Linnaeus, 1758) — ÑÌ — Õë, ÑÌ. 410. M. didyma (Esper, 1788) — ÑÌ 365. À. rumicis (Linnaeus, 1758) — Õë, ÑÌ. 411. Amphipoea fucosa (€reyer, 1830) — Õâ, ÑÌ 366. Simyra albovenosa (Goeze, 1781) — ÑÌ. 412. A. lucens (€reyer, 1845) — ÑÌ 367. Emmelia trabealis (Scopoli, 1763) — ÑÌ. 413. Hydraecia micacea (Esper, [1789]) — ÑÌ 368. Prododeltote pygarga (Hufnagel, 1766) — Õâ, 414. H. ultima Holst, 1965— ÑÌ Õë, ÑÌ. 415. Celaena leucostigma (Hübner, [1808]) — ÑÌ 369. Deltote bankiana (€abricius, 1775) — Õâ, Õë. 416. Archanara sparganii (Esper, [1790]) — ÑÌ 370. Pseudeustrotia candidula ([Denis & Schiffer- 417. Chortodes minima (Haworth, 1809) — Õâ müller], 1775) — Õâ, ÑÌ. 418. Discestra trifolii (Hufnagel, 1766) — ÑÌ 371. Diachrysia chrysitis (Linnaeus, 1758) — ÑÌ 419. Anarta myrtilli (Linnaeus,1761) — ÑÌ 372. D. tutti (Kostrowicki, 1961) — ÑÌ 420. Lacanobia w-latinum (Hufnagel, 1766) — Õâ 373. Macdunnoughia confusa (Stephens, 1850) — 421. L. îleracea (Linnaeus, 1758) — Õâ, Õë, ÑÌ Õë 422. L. contigua ([Denis & Schiffermüller], 1775) 374. Plusia festucae (Linnaeus, 1758) — Õâ, ÑÌ — ÑÌ 375. Autographa gamma (Linnaeus, 1758) — Õâ, 423. L. suasa ([Denis & Schiffermüller], 1775) — Õë, ÑÌ Õë, ÑÌ 376. A. pulchrina (Haworth, 1809) — Õâ 424. Hada nana (Hufnagel, 1766) — Õâ 377. Abrostola triplasia (Linnaeus, 1758) — Õâ 425. Hecatera bicolorata (Hufnagel, 1766) 378. A. trigemina (Werneburg, 1864) — ÑÌ 426. Hadena rivularis (€abricius, 1775) — ÑÌ 379. Cucullia fraudatrix Eversmann, 1837 — Õë 427. Håliophobus reticulata (Gîåzå, 1781) — Õâ 380. C. absinthii (Linnaeus, 1761) — ÑÌ 428. Melanchra persicariae (Linnaeus, 1761) — ÑÌ 381. C. umbratica (Linnaeus, 1758) — ÑÌ 429. Ì. pisi (Linnaeus, 1758) — Õâ, ÑÌ 47 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

430. Mamestra brassicae (Linnaeus, 1758) (L.), Everes decoloratus Stngr., Maculinea teleius 431. Polia bombycina (Hufnagel, 1766) — ÑÌ (Bergstr.), M. nausithous (Bergstr.), Apatura iris 432. P. nebulosa (Íufnaqel, 1766) — ÑÌ (L.), Nymphalis antiopa (L.), N. polychloros (L.), 433. Mythimna turca (Linnaeus, 1761) — Õâ, Õë, ÑÌ N. xanthomelas (Esp.), Hipparchia alcyone (Den. 434. M. conigera ([Dånis & Schiffermüller], 1775) & Schiff.), Agrius convolvuli (L.), Laelia coenosa — ÑÌ (Hb.), Arctornis l-nigrum (Müll.), Pelosia obtusa 435. M. albipuncta ([Denis & Schiffermüller], 1775) (H.-S.), Macrochilo cribrumalis (Hb.), Calyptra — ÑÌ thalictri (Bkh.), Nycteola siculana (€uchs), Auto- 436. M. pudorina ([Dånis & Schiffermüller], 1775) grapha pulchrina (Haw.), Paradrina selini (Bsd.), — Õâ, Õë, ÑÌ Apamea furva (Den. & Schiff.), Naenia typica (L.) 437. M. impura (Hübner, [1808]) — — Õâ, Õë è äð. 438. M. pallens (Linnaeus, 1758) — Õë Âî âñåõ èññëåäîâàíûõ áèîòîïàõ âñòðå÷àëèñü 439. Hyssia cavernosa (Eversmann, 1942) — Õë, ÑÌ Artogeia rapae (L.), A. napi (L.), Gonepteryx 440. Cerapteryx graminis (Linnaeus, 1758) — Õë, ÑÌ rhamni (L.), Polyommatus icarus (Rott.), Maniola 441. Agrotis segetum ([Dånis & Schiffermüller], jurtina (L.), Aphantopus hyperantus (L.), Coeno- 1775) — ÑÌ nympha pamphilus (L.), Issoria latonia (L.). Íà 442. A. exclamationis (Linnaeus, 1758) — Õâ, Õë ïîëÿíàõ è îïóøêàõ ëèñòâåííîãî ëåñà âûÿâëåíû 443. A. ipsilon (Hufnagel, 1766) — ÑÌ Rhagades pruni (Den. & Schiff.), Adscita statices 444. Actinotia polyodon (Clerck, 1759) — Õë (L.), Apatura iris (L.), Argynnis paphia (L.), Argy- 445. Àxylia putris (Linnaeus, 1761) — Õâ, Õë ronome laodice (Pall.), Mesoacidalia aglaja (L.), 446. Ochropleura plecta (Linnaeus, 1761) — Õâ, babriciana adippe (Rott.), Brenthis daphne (Den. Õë, ÑÌ & Schiff.), B. ino (Rott.). Ëèøü íà îïóøêå ñîñíî- 447. Noctua pronuba (Linnaeus, 1758) — Õë, ÑÌ âîãî ëåñà âûÿâëåíû Hipparchia alcyone (Den. & 448. N. orbona (Hufnagel, 1766) — ÑÌ Schiff.), H. semele (L.), Maculinea teleius 449. N. janthina ([Dånis & Schiffermüller], 1775) (Bergstr.), M. nausithous (Bergstr, 1779).  ðàç- — ÑÌ ëè÷íûõ ëåñíûõ áèîòîïàõ âûÿâëåíû Celastrina 450. Spaelotis ravida ([Dånis & Schiffermüller], argiolus (L.), Pararge aegeria (L.). Íà ëóãàõ è 1775) — ÑÌ äðóãèõ îòêðûòûõ áèîòîïàõ âñòðå÷àëñÿ Cynthia 451. Graphiphora augur (€abricius, 1775) — Õë cardui (L.). Íà ëåñíîé âûðóáêå âûÿâëåíû Colias 452. Lycophotia porphyrea ([Dånis & Schiffer- myrmidone (Esp.), C. crocea (Geoffr.), Everes müller], 1775) — ÑÌ decoloratus Stngr., Coenonympha arcania (L.). Íà 453. Diarsia brunnea ([Dånis & Schiffermüller], áîëîòàõ è çàáîëî÷åííûõ ëåñíûõ ïîëÿíàõ âñòðå- 1775) — Õâ, ÑÌ ÷àëñÿ Heteropterus morpheus (Pall.), Coenonympha 454. D. rubi (Vieweg, 1790) — ÑÌ tullia (Müll.). Íà êëþêâåííîì áîëîòå âûÿâëåíû 455. Xestia c-nigrum (Linnaeus, 1758) — Õâ, ÑÌ Coenonympha oedippus (€.), Vacciniina optilete 456. X. ditrapezium ([Dånis & Schiffermüller], (Knoch). Ëèøü âîçëå íàñåëåííûõ ïóíêòîâ áûëè 1775) — Õâ, Õë îòìå÷åíû Aporia crataegi (L.), Pieris brassicae 457. X. triangulum (Hufnagel, 1766) — Õâ, Õë (L.), Strymonidia pruni (L.). 458. Naenia typica (Linnaeus, 1758) — Õâ Î÷åíü èíòåðåñíîé ÿâëÿåòñÿ íàõîäêà íà òåððè- òîðèè Íàöèîíàëüíîãî ïàðêà “Ïðèïÿòñêèé” òîë-  ðåçóëüòàòå ýêñïåäèöèè âûÿâëåíû 8 íîâûõ ñòîãîëîâêè Thymelicus acteon (Rott.) — ðåäêîãî äëÿ Ðåñïóáëèêè Áåëàðóñü âèäîâ ÷åøóåêðûëûõ: â Âîñòî÷íîé Åâðîïå âèäà. Îí âñòðå÷àëñÿ íà ëåñ- Hesperiidae — Thymelicus acteon (Rott.); Lycae- íûõ îïóøêàõ â îêð. ñ. Õëóïèí è íà âûðóáêå â nidae — Everes decoloratus Stngr., Geometridae îêð. ñ. Ñèìîíî÷åñêèé Ìëèíîê. — Melanthia procellata (Den. & Schiff.), Therapis Íà òåððèòîðèè Íàöèîíàëüíîãî ïàðêà “Ïðèïÿò- flavicaria (Den. & Schiff.); Lymantriidae — Lae- ñêèé” âûÿâëåíî 7 âèäîâ ÷åøóåêðûëûõ âíåñåííûõ lia coenosa (Hb.), Noctuidae — Calyptra thalictri â Êðàñíóþ êíèãó Ðåñïóáëèêè Áåëàðóñü — Papilio (Bkh.), Nycteola siculana (€uchs), Lacanobia w- machaon L., Colias palaeno (L.), Coenonympha latinum (Hfn.). oedippus (€.), Apatura iris (L.), Maculinea Ìíîãî÷èñëåííûìè â èþëå ìåñÿöå íà òåððèòî- nausithous (Bergstr.), Vacciniina optilete (Knoch), ðèè ïàðêà ÿâëÿëèñü Artogeia rapae (L.), A. napi Callimorpha dominula (L.), 5 âèäî⠗ âíåñåííûõ (L.), Gonepteryx rhamni (L.), Maniola jurtina â Åâðîïåéñêèé Êðàñíûé ñïèñîê — C. oedippus (L.), Aphantopus hyperantus (L.), Coenonympha (€.), Lycaena dispar (Haw.), Maculinea arion (L.), pamphilus (L.), Polygonia c-album (L.), Argynnis M. teleius (Bergstr.), M. nausithous (Bergstr.), 3 paphia (L.) (âî âòîðîé ïîëîâèíå), babriciana âèäà — âíåñåííûõ â Êðàñíóþ êíèãó ÌÑÎÏ — adippe (Rott.) (âî âòîðîé ïîëîâèíå), Cabera pu- Maculinea arion (L.), M. teleius (Bergstr.), M. saria (L.), C. exanthemata (Sc.), Pelosia muscerda nausithous (Bergstr.). (Hfn.), Eilema deplana Esp., E. griseola (Hb.). Ðàáîòà âûïîëíåíà â ðàìêàõ Äîãîâîðà î òâîð- Åäèíè÷íî âñòðå÷àëèñü Rhagades pruni (Den. ÷åñêîì ñîòðóäíè÷åñòâå ìåæäó Íåæèíñêèì ãîñó- & Schiff.), Erynnis tages (L.), Quercusia quercus äàðñòâåííûì ïåäàãîãè÷åñêèì èíñòèòóòîì èì. Í.Â. 48 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

Ãîãîëÿ Óêðàèíû è Íàöèîíàëüíûì ïàðêîì “Ïðè- Ìåðæàå¢ñêàÿ Â.²., ÑàìåðñࢠÂ.Ô., ˳òâ³íàâà À.Ì. (1969): ïÿòñêèé” Ðåñïóáëèêè Áåëàðóñü íà 1997–1998 ãã. Ìàòýðûÿëû äà ôàóíû ïÿäçåí³êࢠ(Lepidoptera, Geometri- dae) Áåëàðóñêàãà Ïàëåññÿ. - Âåñö³ Àêàäýì³³ íàâóê Áåëà- ðóñêàé ÑÑÐ. Ñåðûÿ á³ÿëàã³÷íûõ íàâóê. 2: 101-107. Ëèòåðàòóðà ×ûðâîíàÿ êí³ãà Ðýñïóáë³ê³ Áåëàðóñü: Ðýäê³ÿ ³ òûÿ, øòî çíàõîä- çÿööà ïàä ïàãðîçàé çí³êíåííÿ â³äû æûâåë ³ ðàñë³í. (1993): Áåëÿâñêàÿ Â.È., Àíôèíîãåíîâà Â.Ã. (1999): Ñòðóêòóðà ýíòîìî- ̳íñê: Áåëàðóñêàÿ ýíöûêëàïåäûÿ. 1-560. êîìïëåêñîâ ëóãîâûõ áèîöåíîçîâ íàöèîíàëüíîãî ïàðêà “Ïðè- Øåøóðàê Ï.Í. (1999à): Î íàõîäêå Thymelicus acteon (Lepi- ïÿòñêèé”. - Áèîëîãè÷åñêîå ðàçíîîáðàçèå Íàöèîíàëüíîãî doptera, Hesperiidae) â Ðåñïóáëèêå Áåëàðóñü. - Âåñòí. ïàðêà “Ïðèïÿòñêèé” è äðóãèõ îñîáî îõðàíÿåìûõ ïðèðîäíûõ çîîëîãèè. 33 (3): 96. òåððèòîðèé: Ñá. íàó÷í. òðóäîâ Íàöèîíàëüíîãî ïàðêà “Ïðè- Øåøóðàê Ï.Í. (1999á): Ê èçó÷åíèþ íàñåêîìûõ (Insecta) ïÿòñêèé”. Òóðîâ-Ìîçûðü: Áåëûé âåòåð. 126-127. íàöèîíàëüíîãî ïàðêà “Ïðèïÿòñêèé”. - Áèîëîãè÷åñêîå Áåñïîçâîíî÷íûå Íàöèîíàëüíîãî ïàðêà “Ïðèïÿòñêèé” (1997): ðàçíîîáðàçèå Íàöèîíàëüíîãî ïàðêà “Ïðèïÿòñêèé” è äðóãèõ Ìèíñê: 1-208. îñîáî îõðàíÿåìûõ ïðèðîäíûõ òåððèòîðèé. Ñá. íàó÷í. òð. Àôèíîãåíîâà Â.Ã., Ãîëäåíêîâ À.À. (1997):. Îòðÿä ÷åøóåê- Íàö. ïàðêà “Ïðèïÿòñêèé”. Òóðîâ-Ìîçûðü: Áåëûé âåòåð. ðûëûå - Lepidoptera. - Áåñïîçâîíî÷íûå Íàöèîíàëüíîãî 199-206. ïàðêà “Ïðèïÿòñêèé”. Ìèíñê. 129-141. Øåøóðàê Ï.Í. (1999â): Ê èçó÷åíèþ ýíòîìîôàóíû íàöèî- Ãîëäåíêîâ À.À. (1988): Ýêîëîãî-ôàóíèñòè÷åñêèå èññëåäîâà- íàëüíîãî ïàðêà “Ïðèïÿòñêèé”. ×åøóåêðûëûå (Insecta: íèÿ áóëàâîóñûõ ÷åøóåêðûëûõ Áåëîðóññêîãî Ïîëåñüÿ. - Lepidoptera). - Áèîëîãè÷åñêîå ðàçíîîáðàçèå Íàöèîíàëü- Æèâîòíûé ìèð Áåëîðóññêîãî Ïîëåñüÿ, îõðàíà è ðàöèî- íîãî ïàðêà “Ïðèïÿòñêèé” è äðóãèõ îñîáî îõðàíÿåìûõ íàëüíîå èñïîëüçîâàíèå. Òåç. äîêë. V îáëàñòíîé èòîãîâ. ïðèðîäíûõ òåððèòîðèé. Ñá. íàó÷í. òð. Íàö. ïàðêà “Ïðè- íàó÷í. êîíô. Ãîìåëü. 1: 11-13. ïÿòñêèé”. Òóðîâ-Ìîçûðü: Áåëûé âåòåð. 206-217. Êëàêîöêèé Â.Ï. (1991): Ïèòàíèå ôèëèíà (Bubo bubo L.) â Øåøóðàê Ï.Í. (1999ã): Î íàõîäêå Thymelicus acteon Rot- óñëîâèÿõ ïîéìû ñðåäíåãî òå÷åíèÿ ð. Ïðèïÿòè. - Çàïîâåä- temburg, 1775 (Lepidoptera: Hesperiidae) â Ðåñïóáëèêå íèêè Áåëîðóññèè. Èññëåäîâàíèÿ. Ìèíñê: Óðîæàé. 15: 149- Áåëàðóñü. - Áèîëîãè÷åñêîå ðàçíîîáðàçèå Íàöèîíàëüíîãî 151. ïàðêà “Ïðèïÿòñêèé” è äðóãèõ îñîáî îõðàíÿåìûõ ïðèðîä- Ëèòâèíîâà À.Í. (1987): Ïîéìåííûå äóáðàâû Ïðèïÿòè è èõ íûõ òåððèòîðèé. Ñá. íàó÷í. òð. Íàö. ïàðêà “Ïðèïÿòñêèé”. ïîâðåæäåíèå ëèñòîãðûçóùèìè âðåäèòåëÿìè. - Ïðîáëåìû Òóðîâ-Ìîçûðü: Áåëûé âåòåð. 224-225. Ïîëåñüÿ. Ìèíñê: Íàóêà è òåõíèêà. 11: 132-138. Øåøóðàê Ï.Í. (1999ä): Ê èçó÷åíèþ ýíòîìîôàóíû Íàöèîíàëü- ˳òâ³íàâà À.Ì., ÑàìåðñࢠÂ.Ô., (1970à):. Äà ôàóíû è ýêàëî- íîãî ïàðêà “Ïðèïÿòñêèé” (Ðåñïóáëèêà Áåëàðóñü). 1. ×å- ã³³ ïÿäçåí³êàó (Lepidoptera, Geometridae) Áåëàðóñ³. - Âåñö³ øóåêðûëûå. - Çàïîâ. ñïðàâà â Óêðà¿í³. 5 (2): 64-68. Àêàäýì³³ íàâóê Áåëàðóñêàé ÑÑÐ. Ñåðûÿ á³ÿëàã³÷íûõ íà- Øåøóðàê Ï.Í. (2000): Ê ïîäãîòîâêå íîâûõ èçäàíèé Êðàñ- âóê. 5: 109-114. íûõ êíèã Óêðàèíû è Ðåñïóáëèêè Áåëàðóñü. - Ïðîáëåìû ˳òâ³íàâà À.Ì., ÑàìåðñࢠÂ.Ô. (1970á): Äà ôàóíû è ýêà- ýêîëîãèè è ýêîëîãè÷åñêîãî îáðàçîâàíèÿ â ïîñò÷åðíîáûëü- ëîã³³ ïÿäçåí³êàó ïàäñÿ쒳 Geometrinae (Lepidoptera, ñêèé ïåðèîä. Ìàò-ëû ìåæäóíàð. íàó÷.-ïðàêò. êîíô. Ìî- Geometridae) Áåëàðóñ³. - Âåñö³ Àêàäýì³³ íàâóê Áåëàðóñ- çûðü: Áåëûé âåòåð. 290-293. êàé ÑÑÐ. Ñåðûÿ á³ÿëàã³÷íûõ íàâóê. 6: 104-106. Øåøóðàê Ï.Í., Ìèñàí Å.Â. (1999): Íàñåêîìûå (Insecta) íà- Ëèòâèíîâà À.Í., Ñìèðíîâà Ò.Ï., Àôèíîãåíîâà Â.Ã., Áåëÿâ- öèîíàëüíîãî ïàðêà “Ïðèïÿòñêèé”, âíåñåííûå â Êðàñíóþ ñêàÿ Â.È. (1989): Âëèÿíèå íà íàñåêîìûõ õîçÿéñòâåííîãî êíèãó Ðåñïóáëèêè Áåëàðóñü, â Åâðîïåéñêèé Êðàñíûé ñïè- îñâîåíèÿ îñóøåííûõ òåððèòîðèé ïîéìû ð. Ïðèïÿòü. - Äè- ñîê. - Áèîëîãè÷åñêîå ðàçíîîáðàçèå Íàöèîíàëüíîãî ïàðêà íàìèêà çîîöåíîçîâ, ïðîáëåìû îõðàíû è ðàöèîíàëüíîãî èñ- “Ïðèïÿòñêèé” è äðóãèõ îñîáî îõðàíÿåìûõ ïðèðîäíûõ ïîëüçîâàíèÿ æèâîòíîãî ìèðà Áåëîðóññèè. Òåç. äîêë. 6 çîîë. òåððèòîðèé. Ñá. íàó÷í. òð. Íàö. ïàðêà “Ïðèïÿòñêèé”. êîíô. ÁÑÑÐ. Âèòåáñê-Ìèíñê: Íàóêà è òåõíèêà. 90-91. Òóðîâ-Ìîçûðü: Áåëûé âåòåð. 225-228.

Ê ÔÀÓÍÅ ÏÀÓÊΠÎÕÐÀÍßÅÌÛÕ ÏÐÈÐÎÄÍÛÕ ÒÅÐÐÈÒÎÐÈÉ ÕÌÅËÜÍÈÖÊÎÉ ÎÁËÀÑÒÈ

Â.À. Ãíåëèöà Ñóìñêîé ïåäàãîãè÷åñêèé óíèâåðñèòåò èì. À.Ñ. Ìàêàðåíêî

 íàñòîÿùåå âðåìÿ íàìè ïðåäïðèíèìàåòñÿ ïî- èçâåñòåí èç ïîñëåäîâàâøèõ ïóáëèêàöèé Ôåäîòî- ïûòêà ïëàíîìåðíîãî èçó÷åíèÿ ôàóíû ïàóêîâ íà âà (1912) è Ïåðåëåøèíîé (1930). òåððèòîðèÿ Óêðàèíû. Ôàóíà ïàóêîâ Õìåëüíèöêîé îáëàñòè ïðàêòè- Êðàòêîå îïèñàíèå èññëåäîâàííîé òåððèòîðèè ÷åñêè íå èññëåäîâàíà. Îñîáåííî ýòî êàñàåòñÿ ïàó- Âûáðàíûå äëÿ èçó÷åíèÿ ó÷àñòêè òåððèòîðèè ëå- êîâ ñåì. Linyphiidae.  ðàáîòàõ Belke (1853, æàò â ðàéîíå Çàïàäíî-Ïîäîëüñêîãî Ïðèäíåñòðîâüÿ è 1859a, 1859b) ïàóêè ýòîãî ñåìåéñòâà âîâñå íå ïðåä- â ðàéîíå Òîâòðîâîãî êðÿæà Çàïàäíî-Ïîäîëüñêîé îá- ñòàâëåíû. Ñïèñîê èç øåñòè âèäîâ ñåìåéñòâà Liny- ëàñòè (Çàïàäíî-Óêðàèíñêàÿ ëåñîñòåïíàÿ ïðîâèíöèÿ). phiidae (Erigone dentipalpis (Wider, 1834); Liny- Ðàéîí Çàïàäíî-Ïîäîëüñêîãî Ïðèäíåñòðîâüÿ phia triangularis (Clerck, 1785); Microlinyphia çàíèìàåò þæíûé ñêëîí Ïîäîëüñêîãî ïëàòî îò øè- pusilla (Sundevall, 1830); Neriene emphana (Wal- ðîòû Áó÷à÷ — ×åðòêî⠗ Ñìîòðè÷ äî äîëèíû ckenaer, 1841); Neriene radiata (Walckenaer, Äíåñòðà, è îò óñòüÿ Ñòðûïû íà çàïàäå äî Òîâòðî- 1841); Oedothorax apicatus (Blackwall, 1850)) âîé ãðÿäû íà âîñòîêå.

49 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

Ðåëüåô Ïðèäíåñòðîâüÿ èìååò õàðàêòåðíûå ÷åð- — Äóáðàâà íà ñêëîíå “Ãîðû Êàðìåëþêà”; â òû ñòóïåí÷àòîîáðàçíîé ðàâíèíû, ðàñ÷ëåíåííîé äðåâåñíîì ÿðóñå ïðåäñòàâëåíû ÿñåíü, ãðàá, êëåí ãëóáîêèìè äîëèíàìè ïðèòîêîâ Äíåñòðà.  îáùåì îñòðîëèñòûé, ëèïà.  òðàâÿíîì ïîêðîâå âñòðå÷àåò- ïëàíå òåððèòîðèÿ ðàéîíà ïðåäñòàâëåíà âîëíèñòû- ñÿ áóäðà, ìàéíèê äâóëèñòûé, êîïûòåíü åâðîïåéñ- ìè ìåæäóðå÷üÿìè è êàíüîíîîáðàçíûìè äîëèíàìè êèé, êîëîêîëü÷èê. ìåðèäèîíàëüíûõ ðåê. — Áðîøåííûå øòîëüíè, ãäå ðàíåå äîáûâàëñÿ Òîâòðîâûé êðÿæ ÿâëÿåòñÿ ñâîåîáðàçíûì ôèçè- èçâåñòíÿê. Ïàóêè îòëîâëåíû â âåðòèêàëüíûõ ïðî- êî-ãåîãðàôè÷åñêèì ðàéîíîì, íå èìåþùèì àíàëî- ðåçÿõ ñòåí íåäàëåêî îò âûõîäà èç øòîëåí. ãîâ íå òîëüêî íà Ïîäîëèè, íî è â öåëîì íà òåððè- — Ìîëîäàÿ ïîñàäêà ñîñíû (òðàâÿíîé ïîêðîâ òîðèè Óêðàèíû. Ãåíåòè÷åñêè Òîâòðîâûé êðÿæ îòñóòñòâóåò, âèäèìî, âñëåäñòâèå ÷ðåçâû÷àéíîé ñó- ïðåäñòàâëÿåò ñîáîé áûâøèé áàðüåðíûé ðèô, îáðà- õîñòè óñëîâèé). çîâàííûé êîëîíèàëüíûìè îðãàíèçìàìè (ëèòîòàì- — Áåðåã ðó÷üÿ, çàðîñøèé ìàííèêîì, ìÿòîé, íèåâûìè âîäîðîñëÿìè, ìøàíêàìè, óñòðèöàìè è çþçíèêîì, àèðîì, äåðáåííèêîì. êîðàëëàìè), êîòîðûå æèëè â ìîðÿõ òîðòîíñêîé è Äîëæîöêèé çàêàçíèê èìååò ïëîùàäü îêîëî 550 ñàðìàòñêîé ýïîõ. Îí ïðîòÿíóëñÿ ïî âîñòî÷íîé ãà. Îí ðàñïîëîæåí ìåæäó ñ. Äîëæîê è ñ. Ñóðæà îêðàèíå Ïîäîëüñêîãî ïëàòî íà 200 êì â âèäå ÿðêî Êàìåíåö-Ïîäîëüñêîãî ð-íà (ïðèáë. 6 êì çàïàäíåå âûðàæåííîãî âàëà ñî ìíîæåñòâîì áîêîâûõ îòâåòâ- ã. Êàìåíåö-Ïîäîëüñêèé). ëåíèé. Íà âñåé òåððèòîðèè ðàéîíà ïðåîáëàäàåò Ïðåäñòàâëÿ÷åò ñîáîé äóáðàâó, â êîòîðîé ïåð- õîëìèñòî-ãðÿäîâûé òèï ìåñòíîñòè (Ôèçãåîãðàôè- âûé äðåâåñíûé ÿðóñ ïðåäñòàâëåí äóáîì ñêàëüíûì, ÷åñêîå ðàéîíèðîâàíèå, 1968). âî âòîðîì ÿðóñå ê íåìó ïðèìåøèâàåòñÿ ãðàá îáûê- Äëÿ èçó÷åíèÿ íàìè áûëè âûáðàíû íàèáîëåå íîâåííûé, âÿç, ÷åðåøíÿ, êëåí ïîëåâîé è îñòðî- òèïè÷íûå ó÷àñòêè þãà Õìåëüíèöêîé îáëàñòè: ó÷à- ëèñòûé. Ìåñòàìè âñòðå÷àþòñÿ íåáîëüøèå ïî ïëî- ñòêè, âîøåäøèå â ñîñòàâ ïðèðîäíîãî ïàðêà “Ïî- ùàäè ïîñàäêè ñîñíû è åëè ñðåäíåãî âîçðàñòà.  äîëüñêèå Òîâòðû”, à òàêæå òåððèòîðèÿ “Äîëæîö- ïîäðîñòå — êëåí ïîëåâîé, îñòðîëèñòûé, âÿç, ãðàá. êîãî” çàêàçíèêà. Èç êóñòàðíèêîâ èìåþòñÿ: ñâèäèíà, áîÿðûøíèê, Íàöèîíàëüíûé ïðèðîäíûé ïàðê “Ïîäîëüñêèå áóçèíà, ëåùèíà.  òðàâÿíîì ïîêðîâå âñòðå÷àåòñÿ Òîâòðû” ðàñïîëîæåí íà òåððèòîðèè Êàìåíåö-Ïî- ñíûòü, ãðàâèëàò ãîðîäñêîé, ïîäìàðåííèê äó- äîëüñêîãî, ×åìåðîâñêîãî è ÷àñòè÷íî Ãîðîäîöêîãî øèñòûé, ãåðàíü, êóïåíà, çóáÿíêà. ðàéîíîâ (âäîëü Òîâòðîâîãî êðÿæà) è çàíèìàåò  çàêàçíèêå áûëè îáñëåäîâàíû ñëåäóþùèå 4 ïëîùàäü 25 òûñ. ãà, ÷òî ñîñòàâëÿåò 12,5 % òåððè- áèîòîïà: äóáðàâà, îëüøàíèê, ðàçíîòðàâíûé ëóã òîðèè Õìåëüíèöêîé îáëàñòè. Èññëåäîâàíèÿ ïðî- è îñîêîâîå áîëîòî. âîäèëèñü íà òåððèòîðèè íàöèîíàëüíîãî ïàðêà â ïðåäåëàõ ã. Êàìåíåö-Ïîäîëüñêèé, à òàêæå â îêðå- Ìåòîäèêà èññëåäîâàíèÿ ñòíîñòÿõ ñ. Ïðèâîðîòüå Âòîðîå (ïðèáë. 12 êì ñå- Îñíîâîé äëÿ ïóáëèêàöèè ïîñëóæèëè ôàóíèñ- âåðíåå ã. Êàìåíåö-Ïîäîëüñêèé) Êàìåíåö-Ïî- òè÷åñêòå ñáîðû ïàóêîâ ñåì. Linyphiidae, ïðîâå- äîëüñêîãî ðàéîíà. äåííûå â èþëå 2001 ã.  Êàìåíöå-Ïîäîëüñêîì áûëè îáñëåäîâàíû ñëå- Ïàóêè ñîáðàíû âðó÷íóþ ñ ïîìîùüþ ýêñãàóñòåðà äóþùèå áèîòîïû. â òðàâÿíîì ÿðóñå, â ñëîå ðàñòèòåëüíîãî îïàäà è — Ãîðîäñêîé ïàðê (ëåâûé áåðåã ð. Ñìîòðè÷). íà ïî÷âå. Ïàóêîâ îòëàâëèâàëè â êàæäîì áèîòîïå Äóáðàâà, äðåâåñíûé ÿðóñ — êëåí îñòðîëèñòûé, íåïðåðûâíî â òå÷åíèå îò ïîëóòîðà äî äâóõ ÷àñîâ, ÿñåíü; ïîäðîñò — êëåí îñòðîëèñòûé, êëåí ïîëå- ÷òî, ïî íàøåìó ìíåíèþ, ïîçâîëèëî ó÷åñòü îñíîâ- âîé, òðàâÿíîé ÿðóñ — íåäîòðîãà ìåëêîöâåòêîâàÿ, íîé íàáîð âèäîâ ñåì. Linyphiidae, âñòðå÷àþùèõñÿ ãðàâèëàò ãîðîäñêîé, áåëîêóäðåííèê ñîðíûé. â èññëåäóåìûõ áèîòîïàõ â ñåðåäèíå ëåòà. — Ëåâûé áåðåã ð. Ñìîòðè÷. Ïåðèîäè÷åñêè çà- Ñèñòåìàòèêà ïàóêîâ ïðèâåäåíà ñîãëàñíî ðàáîòå òàïëèâàåìûé îòêðûòûé ó÷àñòîê áåðåãà, ïîðîñøèé Ìèõàéëîâà (1997), ñ ó÷åòîì äîïîëíåíèé ê íåé, çëàêàìè, ó âîäû ñ ìàííèêîì è àèðîì. âûøåäøèõ â 1998, 1999 è 2000 ãã. — Ïðàâûé áåðåã ð.Ñìîòðè÷. Ïàâîäêîâûå íàíî- ñû, çàðîñøèå äèêèì âèíîãðàäîì è êðàïèâîé. Ðåçóëüòàòû è èõ îáñóæäåíèå — Ñêëîí îêîëî çäàíèÿ äèðåêöèè íàöèîíàëüíî- Íà òåððèòîðèè ïðèðîäíîãî ïàðêà “Ïîäîëüñêèå ãî ïàðêà “Ïîäîëüñêèå Òîâòðû”, ïîðîñøèé çëàêà- Òîâòðû” íàìè çàðåãèñòðèðîâàíî 28 âèäîâ ïàóêîâ, ìè. â Äîëæîöêîì çàêàçíèêå — 34 âèäà ïàóêîâ èçó÷àå- — Ñêëîí çàïàäíîé ýêñïîçèöèè. Ðàçíîòðàâíûé ìîãî ñåìåéñòâà.  öåëîì, â îáñëåäîâàííûõ íàìè 8 ëóã ñ ïðåîáëàäàíèåì áîáîâûõ è ñëîæíîöâåòíûõ, áèîòîïàõ íà èçó÷åííîé òåððèòîðèè áûëî ñîáðàíî ñðåäè êîòîðûõ — ÷àáðåö, òûñÿ÷åëèñòíèê, ïîäî- 583 ïîëîâîçðåëûõ îñîáè ïàóêîâ ñåì. Linyphiidae, ðîæíèê ëàíöåòîâèäíûé, êëåâåð, êîðîñòàâíèê ïî- ïðèíàäëåæàùèõ ê 43 âèäàì. ëåâîé, âàñèëåê, ëþöåðíà, øàëôåé ìóòîâ÷àòûé. Ïðèâîäèì îáîáùåííóþ òàáëèöó áèîòîïè÷åñêîãî — Ïðàâûé áåðåã Ìàðèèíñêîãî ðó÷üÿ, ó âîäû ðàñïðåäåëåíèÿ ïàóêîâ, â êîòîðîé öèôðîâîå çíà- — çëàêè, êðàïèâà, çþçíèê, ëîïóõ. ÷åíèå ñîîòâåòñòâóåò îòíîñèòåëüíîìó îáèëèþ âèäà  îêðåñòíîñòÿõ ñ. Ïðèâîðîòüå Âòîðîå ïàóêè â áèîòîïå (îòíîøåíèå ÷èñëà îñîáåé âèäà ê îáùå- áûëè ñîáðàíû â ÷åòûðåõ áèîòîïàõ. ìó ÷èñëó îñîáåé â áèîòîïå). 50 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

Áèîòîïè÷åñêîå ðàñïåðåäåëåíèå ïàóêîâ ñåì. Linyphiidae íà þãå Õìåëüíèöêîé îáëàñòè

Âèä Áèîòîï* ÄÑÎËÂÁÐÁÍØ Agyneta affinis (Kulczynski, 1898) 0,16 Agyneta rurestris (C.L.Koch, 1836) 0,36 Agyneta simplicitarsis (Simon, 1884) 0,01 Bathyphantes approximatus (O.Pickard-Cambridge, 1871) 0,02 Bathyphantes gracilis (Blackwall, 1841) 0,01 0,34 0,06 Bathyphantes nigrinus (Westring, 1851) 0,15 0,005 0,05 0,47 Ceratinella brevis (Wider, 1834) 0,019 0,5 0,005 Dicymbium nigrum (Blackwall, 1834) 0,035 Diplocephalus cristatus (Blackwall, 1833) 0,08 0,015 0,03 0,06 0,11 Diplocephalus latifrons (O.Pickard-Cambridge, 1863) 0,019 0,08 0,01 0,01 Diplostyla concolor (Wider, 1834) 0,27 0,5 0,38 0,045 0,09 0,35 Drapetisca socialis (Sundevall, 1832) 0,014 Entelecara acuminata (Wider, 1834) 0,025 Erigone dentipalpis (Wider, 1834) 0,045 Gnathonarium dentatum (Wider, 1834) 0,09 0,77 Gongylidium rufipes (Linnaeus, 1758) 0,02 Íóðîmmà bituberculatum (Wider, 1834) 0,07 Megalepthyphantes pseudocollinus Saaristo, 1997 0,014 Lepthyphantes cristatus (Menge, 1866) 0,03 Lepthyphantes flavipes (Blackwall, 1854) 0,31 Lepthyphantes keyserlingi (Ausserer, 1867) 0,025 Lepthyphantes leprosus (Ohlert, 1867) 0,66 Lepthyphantes mengei Kulczynski, 1887 0,038 0,03 Lepthyphantes tenebricola (Wider, 1834) 0,16 0,076 0,005 Linyphia hortensis Sundevall, 1830 0,008 0,005 Linyphia triangularis (Clerck, 1758) 0,01 0,09 Maso sundevalli (Westring, 1851) 0,014 Micrargus herbigradus (Blackwall, 1854) 0,05 0,02 0,22 Micrargus subaequalis (Westring, 1851) 0,07 Microlinyphia impigrà (O.Pickard-Cambridge, 1871) 0,02 Microlinyphia pusilla (Sundevall, 1830) 0,01 0,01 Microneta viaria (Blackwall, 1841) 0,019 Neriene clathrata (Sundevall, 1830) 0.025 0,15 0,01 0,06 Oedothorax agrestis (Blackwall, 1853) 0,05 0,14 Oedothorax fuscus (Blackwall, 1834) 0,01 Oedothorax gibbosus (Blackwall, 1841) 0,07 Oedothorax retusus (Westring, 1851) 0,13 Peponocranium praeceps Miller, 1943 0,005 Pocadicnemis juncea Locket & Millidge, 1953 0,005 Porrhomma microphthalmum (O.Pickard-Cambridge, 1871) 0,005 Tallusia experta (O.Pickard-Cambridge, 1871) 0,038 Òàpinîðà longidens (Wider, 1834) 0,009 Walckenaeria antica (Wider, 1834) 0,01

*Ä - äóáðàâà, Ñ - ñîñíÿê, Î - îëüøàíèê, Ë - ëóã, ÂÁÐ - âîäíî-áîëîòíàÿ ðàñòèòåëüíîñòü, Á -áîëîòî, Í - íàíîñû, Ø - øòîëüíè

51 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

Íàèáîëåå áåäíî ïàóêè ñåì. Linyphiidae ïðåä- Ïðèäíåñòðîâüÿ è ðàéîíà Òîâòðîâîãî êðÿæà äå- ñòàâëåíû â ñîñíÿêå (2 âèäà) è â øòîëüíÿõ (3 âèäà). ìîíñòðèðóþò äîñòàòî÷íî âûñîêîå ðàçíîîáðàçèå  òî æå âðåìÿ î ëóãå ìîæíî ãîâîðèòü, êàê î áèî- âèäîâîãî ñîñòàâà ñåìåéñòâà. Ïðåäñòàâëåííûå ðå- òîïå, íàèáîëåå áîãàòîì â âèäîâîì îòíîøåíèè (23 çóëüòàòû ïîñëóæàò íà÷àëîì äàëüíåéøèõ èññëå- âèäà ïàóêîâ). Ïî áîãàòñòâó âèäàìè çà ëóãîì ñëå- äîâàíèé â ýòîì ðåãèîíå. äóåò äóáðàâà (16 âèäîâ) è ó÷àñòêè âîäíî-áîëîòî- íîé ðàñòèòåëüíîñòè íà áåðåãàõ ðåê (12 âèäîâ ïàó- Ëèòåðàòóðà êîâ). Íà ëóãó íàèáîëåå ÷àñòî âñòðå÷àþòñÿ òðè âèäà Ìèõàéëîâ Ê.Ã. (1997): Êàòàëîã ïàóêîâ (Arachnida, Aranei) ïàóêîâ: Agyneta rurestris (36 %); Agyneta affinis òåððèòîðèé áûâøåãî Ñîâåòñêîãî Ñîþçà. Ì.: Çîîìóçåé (16 %); Micrargus subaequalis (7 % îñîáåé, ñî- ÌÃÓ. 1-416. Ìèõàéëîâ Ê.Ã. (1998–2000): Êàòàëîã ïàóêîâ (Arachnida, áðàííûõ â áèîòîïå). Aranei) òåððèòîðèé áûâøåãî Ñîâåòñêîãî Ñîþçà. Äîïîë-  äóáðàâå 74 % ñîáðàííûõ îñîáåé ïðèõîäÿòñÿ íåíèå 1-3. Ì.: KMK Scientific Press Ltd. íà ñëåäóþùèå âèäû: Lepthyphantes flavipes (31 Ïåðåëåøèíà Â.È. (1930): Ìàòåðèàëû äëÿ ôàóíû ïàóêîâ çà- ïàäíûõ è þãî-çàïàäíûõ ÷àñòåé Âîñòî÷íîé Åâðîïû. - Åæåã. %); Diplostyla concolor (27 %); Lepthyphantes te- Çîîë. ìóç. ÀÍ ÑÑÑÐ. 31 (3-4): 359-391. nebricola (16 %). Ôåäîòîâ Ä.Ì. (1912): Ê ôàóíå ïàóêîâ Âîëûíñêîé ãóáåðíèè. 77 % îñîáåé ïàóêîâ, ñîáðàííûõ ñðåäè âîäíî- - Ðóññê. ýíòîìîë. îáîçð. 12 (3): 390-406. áîëîòíîé ðàñòèòåëüíîñòè ïðèíàäëåæàò âèäó Gna- Ôèçèêî-ãåîãðàôè÷åñêîå ðàéîíèðîâàíèå Óêðàèíñêîé ÑÑÐ. Ê., 1968. 1-683. thonarium dentatum. Belke G. (1853): Quelques mots sur le climat et la faune de Íà òåððèòîðèè ïðèðîäíîãî ïàðêà “Ïîäîëüñêèå Kamieniec-Podolski. - Bull. Soc. Imp. Nat. Moscou. 26 (2): Òîâòðû” îòìå÷åíû òàêèå ñðàâíèòåëüíî ðåäêèå íà 410-437. òåððèòîðèè Óêðàèíû ïàóêè, êàê Agyneta simpli- Belke G. (1859a): Esquisse de l’histoire naturelle de Kamienietz- Podolski précédée d’un coup d’oeil sur les travaux des natu- citarsis (Simon, 1884), Lepthyphantes keyserlingi ralistes des provinces occidentales de la Russie et du royame (Ausserer, 1867) (ðàçíîòðàâíûé ëóã íà ñêëîíå de Pologne au XIXe siècle. - Bull. Soc. Imp. Nat. Moscou. õîëìà) è Pocadicnemis juncea Locket & Millidge, 32 (1): 24-106. 1953 (ëóã íà áåðåãó ðó÷üÿ). Belke G. (1859b): Esquisse de l’histoire naturelle de Kamienietz- Podolski précédée d’un coup d’oeil sur les travaux des Òàêèì îáðàçîì, ïðåäâàðèòåëüíûå èññëåäîâàíèÿ naturalistes des provinces occidentales de la Russie et du ïàóêîâ ñåì. Linyphiidae Çàïàäíî-Ïîäîëüñêîãî royame de Pologne au XIXe siècle. Moscou. 1-144.

ÄÎ ÂÈÂ×ÅÍÍß ÄÂÎÏÀÐÍÎÍÎÃÈÕ ² ÃÓÁÎÍÎÃÈÕ ÁÀÃÀÒÎͲÆÎÊ ÇÀÏβÄÍÈÊÀ “ÃÎÐÃÀÍȔ

Î.Â. Êîñ’ÿíåíêî Êàí³âñüêèé ïðèðîäíèé çàïîâ³äíèê

Çàïîâ³äíèê “Ãîðãàíè” ñòâîðåíèé ó 1996 ð. íà îð³÷íîþ òåìïåðàòóðîþ â³ä + 5 äî 0° Ñ. г÷íà ïëîù³ 5344 ãà â ï³âäåííî-çàõ³äí³é ÷àñòèí³ ²âàíî- ê³ëüê³ñòü îïàä³â ñòàíîâèòü â³ä 900 äî 1400 ìì. Ôðàíê³âñüêî¿ îáëàñò³ ó ô³çèêî-ãåîãðàô³÷íîìó ðà- Ñí³ãîâèé ïîêðèâ ñò³éêèé ³ç ñåðåäíüîþ ïîòóæí³- éîí³ Äîâáóøàíñüêèõ Ãîðãàí. ñòþ 40 ñì. Òðèâàë³ñòü âåãåòàö³éíîãî ïåð³îäó — Äîâáóøàíñüêèé ìàñè⠗ îäèí ³ç òðüîõ îñíîâ- 119 äí³â (Çàïîâ³äíèêè ³ íàö³îíàëüí³..., 1999). íèõ ìàñèâ³â ϳâí³÷íèõ Ãîðãàí. Éîãî âåðøèíè òà Çàïîâ³äíà òåðèòîð³ÿ ðîçòàøîâàíà â ìåæàõ 740 âåðõí³ ÷àñòèíè ñõèë³â, îñîáëèâî ï³âäåííèõ, âêðèò³ —1754 ì í. ð. ì. é îõîïëþº òðè ïîÿñè ðîñëèííîñ- êàì’ÿíèñòèìè ðîçñèïàìè, ùî óòâîðåí³ ÿìíåíñü- ò³: øèðîêîëèñòÿíèõ, õâîéíèõ ë³ñ³â òà ñóáàëüï³é- êèì ï³ñêîâèêîì. Íà òåðèòî𳿠çàïîâ³äíèêà êàì’ÿ- ñüêèé. Íàéá³ëüø³ ìàñèâè çàïîâ³äíèêà çàéìàþòü íèñò³ ðîçñèïè çàéìàþòü 605 ãà, òîáòî á³ëüøå 11 % ë³ñè ç ïåðåâàãîþ ÿëèíè (Picea abies (L.) Karst.) ïëîù³. Äëÿ Äîâáóøàíñüêîãî ìàñèâó õàðàêòåðí³ — 89,1 %, ïîò³ì ñîñíè ã³ðñüêî¿ (Pinus mughus âäîâæåí³ õðåáòè ç ãîñòðèìè âåðøèíàìè ³ ñòð³ìêî Scop.) — 7,3 %, ñîñíè êåäðîâî¿ ºâðîïåéñüêî¿ (Pi- ñïàäàþ÷èìè ï³âí³÷íî-ñõ³äíèìè òà á³ëüø ïîëîãè- nus cembra L.) — 1,8 %, ÿëèö³ á³ëî¿ (Abies alba ìè ï³âäåííî-çàõ³äíèìè ñõèëàìè. Íàéâèù³ âåðøè- Mill.), áóêà ë³ñîâîãî (bagus sylvatica L.) òà ³íøèõ íè — Äîâáóøàíêà òà Ìåäâåæèê — ìàþòü âèñîòó ïîð³ä — 1,8 % ïîêðèòî¿ ë³ñîì ïëîù³ (Øï³ëü÷àê, â³äïîâ³äíî 1754 òà 1736 ì íàä ð³âíåì ìîðÿ. Çà- Îëåêñ³¿â, 1999). ëåæíî â³ä âèñîòè íàä ð³âíåì ìîðÿ íà òåðèòî𳿠Ìàòåð³àë äëÿ äàíî¿ ðîáîòè ç³áðàíèé ó ëèïí³ çàïîâ³äíèêà âèä³ëÿþòüñÿ òðè êë³ìàòè÷í³ çîíè: ïðî- 1999 ð. íà òåðèòî𳿠Ãîðãàíñüêîãî é ×åðíèê³âñüêî- õîëîäíà, ïîì³ðíî õîëîäíà òà õîëîäíà ³ç ñåðåäíü- ãî ë³ñíèöòâ çàïîâ³äíèêà. Áàãàòîí³æîê çáèðàëè íà

52 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

ìàðøðóòàõ âðó÷íó â ï³äñòèëö³, ïíÿõ, ï³ä êîðîþ é Ðÿä Chordeumatida ó äåðåâèí³ ìåðòâèõ äåðåâ, ï³ä êàì³ííÿì é ó ãðóíò³. Ðîäèíà Mastigophorophyllidae Âèâ÷åííÿ äâîïàðíîíîãèõ (Diplopoda) ³ ãóáîíî- Mastigona vihorlatica (Attems, 1899). ãèõ (Chilopoda) áàãàòîí³æîê ó çàïîâ³äíèêó ïðîâî- гäê³ñíèé âèä. Çíàéäåíî 4 f ó ï³äñòèëö³ âçäîâæ äèòüñÿ âïåðøå. ñòðóìêà ÿëèíîâî-ÿëèöåâîãî ë³ñó Ãîðãàíñüêîãî ë³ñ-  òåêñò³ âèêîðèñòàí³ òàê³ ñêîðî÷åííÿ: f — ñà- íèöòâà (êâ. 14, â. 23, 900 ì í. ð. ì.). ìèöÿ, m — ñàìåöü. Karpatophyllon polinskii JawÓowski, 1928. гäê³ñíèé âèä. Çíàéäåíî 4 îñîáèíè â Ãîðãàíñüêî- Êëàñ Diplopoda ìó ë³ñíèöòâ³: 3 f, êâ. 14, â. 11, ï³äñòèëêà âçäîâæ Ðÿä Glomerida ñòðóìêà ÿëèíîâîãî ë³ñó ç äîì³øêîþ ÿëèö³ é áåðå- Ðîäèíà Glomeridae çè, 800 ì í. ð. ì; 1 f, êâ. 14, â. 23, ï³äñòèëêà Glomeris connexa C.L. Koch, 1847. 23 m, âçäîâæ ñòðóìêà ÿëèíîâî-ÿëèöåâîãî ë³ñó, 900 ì í. 23 f, 2 juv. Ìàñîâèé âèä. Çóñòð³÷àºòüñÿ â ï³ä- ð. ì. ñòèëö³, íàï³âðîçêëàäåí³é äåðåâèí³ òà ï³ä êîðîþ ìåðòâèõ äåðåâ â óñ³õ ïîÿñàõ ðîñëèííîñò³ â³ä 700 Ðîäèíà Craspedosomatidae Beskidia jankowskii JawÓowski, 1938. гä- äî 1400 ì í. ð. ì. ê³ñíèé âèä. Çíàéäåíî 2 þâåí³ëüí³ îñîáèíè â òðóõ- Glomeris prominens Attems, 1903. 8 m, 7 f. ëÿâîìó ïí³ áóêîâî-ÿëèíîâî-ÿëèöåâîãî ë³ñó Ãîð- Çâè÷àéíèé âèä. ³äì³÷åíèé ó ï³äñòèëö³ òà íà- ãàíñüêîãî ë³ñíèöòâà (êâ. 12, â. 3, 870 ì í. ð. ì.). ï³âðîçêëàäåí³é äåðåâèí³ áóêîâî-ÿëèöåâî-ÿëèíîâèõ, êåäðîâî-ÿëèíîâèõ ³ ÷èñòèõ ÿëèíîâèõ ë³ñ³â íà âè- Ðîäèíà Pseudocleididae ñîò³ 745–1100 ì í. ð. ì. Entomobielzia kimakowizii Verhoeff, 1897. Trachysphaera acutula (Latzel, 1884). 8 m, Íîâèé äëÿ Óêðà¿íè ð³ä ³ âèä. Äî öüîãî ÷àñó áóâ 25 f, 1 juv. Çâè÷àéíèé âèä. Çóñòð³÷àºòüñÿ â ï³ä- â³äîìèé ç Ðóìóí³¿ (Ceuca, 1964). Ó çàïîâ³äíèêó ñòèëö³, ï³ä êàì³ííÿì òà â ãðóíò³ ì³øàíèõ ë³ñ³â çíàéäåíà ò³ëüêè 1 f ó ÿëèíîâî-êåäðîâîìó ë³ñ³ ×åð- çàïîâ³äíèêà â³ä 700 äî 1100 ì í. ð. ì. íèê³âñüêîãî ë³ñíèöòâà, êâ. 19, â. 2 (ï³äñòèëêà, 1150 ì í. ð. ì.). Ðÿä Polyzoniida Ðîäèíà Polyzoniidae Ðÿä Polydesmida Polyzonium germanicum Brandt, 1837. гä- Ðîäèíà Polydesmidae ê³ñíèé âèä. 1 m, 10 f çíàéäåíî ó âåðõíüîìó øàð³ Polydesmus complanatus (Linnaeus, 1758) (0–5 ñì) ãðóíòó á³ëÿ íàï³âðîçêëàäåíîãî ïíÿ ÿëè- (ôîòî 1). 1 m, 3 f, 4 juv. Çâè÷àéíèé, àëå íå÷èñåëü- íîâî-ÿëèöåâîãî ë³ñó Ãîðãàíñüêîãî ë³ñíèöòâà (êâ. íèé âèä. Çóñòð³÷àºòüñÿ â ï³äñòèëö³, íàï³âðîçêëàäå- 14, â. 23, 900 ì í. ð. ì.). í³é äåðåâèí³ òà ï³ä êîðîþ ìåðòâèõ äåðåâ áóêîâî- Polyzonium eburneum Verhoeff, 1907. гä- ÿëèöåâî-ÿëèíîâèõ, ÿëèöåâî-ÿëèíîâèõ òà êåäðîâî- ê³ñíèé âèä. Çíàéäåíî 1 m, 2 f ó ï³äñòèëö³ ÿëèíî- ÿëèíîâèõ ë³ñ³â â³ä 700 äî 1200 ì í. ð. ì. âî-ÿëèöåâîãî ë³ñó Ãîðãàíñüêîãî ë³ñíèöòâà (êâ. 14, Polydesmus montanus montanus Daday, â. 23, 900 ì í. ð. ì.). 1889. 4 m, 4 f. Çâè÷àéíèé, àëå íå÷èñåëüíèé ï³ä- Polyzonium transsólvanicum Verhoeff, 1898. âèä. Çóñòð³÷àºòüñÿ â ï³äñòèëö³, íàï³âðîçêëàäåí³é 5 m, 3 f. Çâè÷àéíèé, àëå ìàëî÷èñåëüíèé âèä. Ïî- äåðåâèí³ òà ï³ä êîðîþ ìåðòâèõ äåðåâ ì³øàíèõ ë³ñ³â îäèíîê³ îñîáèíè çóñòð³÷àþòüñÿ â ï³äñòèëö³ òà ãðóí- çàïîâ³äíèêà â³ä 700 äî 1200 ì í. ð. ì. ò³ êåäðîâî-ÿëèíîâèõ, ÷èñòèõ ÿëèíîâèõ ë³ñ³â òà çà- Polydesmus polonicus Latzel, 1884 (ôîòî 2). ðîñòÿõ ã³ðñüêî¿ ñîñíè â³ä 1100 äî 1400 ì í. ð. ì. гäê³ñíèé âèä. Çíàéäåíî 3 îñîáèíè â Ãîðãàíñüêî-

Ôîòî 1. Polydesmus complanatus (Linnaeus, 1758). Ôîòî 2. Polydesmus polonicus Latzel, 1884. Ôîòî ª.Ä. ßáëîíîâñüêî¿-Ãðèùåíêî. Ôîòî ª.Ä. ßáëîíîâñüêî¿-Ãðèùåíêî. 53 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

ìó ë³ñíèöòâ³: 1 m ó ï³äñòèëö³ âçäîâæ ñòðóìêà Çóñòð³÷àºòüñÿ ïåðåâàæíî â ï³äñòèëö³ âçäîâæ ÿëèíîâî-ÿëèöåâîãî ë³ñó (êâ. 14, â. 23, 900 ì í. ð. ñòðóìê³â áóêîâî-ÿëèöåâî-ÿëèíîâèõ, ÿëèöåâî-ÿëè- ì.); 2 m ó ï³äñòèëö³ âçäîâæ ñòðóìêà ÿëèíîâîãî íîâèõ òà êåäðîâî-ÿëèíîâèõ ë³ñ³â â³ä 800 äî 1100 ë³ñó ç äîì³øêîþ ÿëèö³, ÿâîðà, áóêà (êâ. 14, â. 16, ì í. ð. ì. 745 ì í. ð. ì.). Polydesmus tatranus tatranus Latzel, 1882. Êëàñ Chilopoda гäê³ñíèé ï³äâèä. Çíàéäåíî 3 îñîáèíè â Ãîðãàíñü- Ðÿä Lithobiomorpha êîìó ë³ñíèöòâ³: 1 m, êâ. 12, â. 2, â ï³äñòèëö³ âçäîâæ Ðîäèíà Lithobiidae ñòðóìêà áóêîâî-ÿëèíîâî-ÿëèöåâîãî ë³ñó, 890 ì í. Lithobius forficatus Linnaeus, 1758. 5 m, 1 ð. ì.; 1 f, êâ. 14, â. 23, ï³ä êîðîþ ïîâàëåíî¿ ÿëè- f, 12 juv. Çâè÷àéíèé âèä. Çóñòð³÷àºòüñÿ â ï³äñòèë- íè ÿëèíîâî-ÿëèöåâîãî ë³ñó, 900 ì í. ð. ì.; 1 m, ö³, íàï³âðîçêëàäåí³é äåðåâèí³, ï³ä êîðîþ ìåðò- êâ. 14, â. 16, ï³äñòèëêà âçäîâæ ñòðóìêà ÿëèíîâî- âèõ äåðåâ ³ ïí³â, ï³ä êàì³ííÿì òà âåðõíüîìó (0–5 ãî ë³ñó. ñì) øàð³ ãðóíòó â óñ³õ ðîñëèííèõ ïîÿñàõ çàïîâ³ä- íèêà â³ä 740 äî 1400 ì í. ð. ì. Ðÿä Julida Lithobius piceus L. Koch, 1862. 6 m, 5 f. Ðîäèíà Nemasomatidae Çâè÷àéíèé, àëå íå÷èñåëüíèé âèä. Ìåøêຠâ ï³ä- Nemasoma varicorne (C.L. Koch, 1847). ñòèëö³ òà âåðõíüîìó øàð³ ãðóíòó áóêîâî-ÿëèöåâî- 1 m, 8 f, 3 juv. Çâè÷àéíèé âèä. Óòâîðþº êîëî- ÿëèíîâèõ, êåäðîâî-ÿëèíîâèõ òà ÷èñòèõ ÿëèíîâèõ í³¿ ï³ä êîðîþ áóêà, çð³äêà ÿëèíè àáî ÿëèö³ â ë³ñ³â íà âèñîò³ 700–1150 ì í. ð. ì. ì³øàíèõ ë³ñàõ, ç ó÷àñòþ áóêà íà âèñîò³ 700– Lithobius validus Meinert, 1872. гäê³ñíèé 900 ì í. ð. ì. âèä. Çíàéäåíî ò³ëüêè 2 ñàìöÿ â ï³äñòèëö³ áóêîâî- ÿëèöåâî-ÿëèíîâîãî ë³ñó Ãîðãàíñüêîãî ë³ñíèöòâà Ðîäèíà Julidae (êâ. 11, â. 1, 1075 ì í. ð. ì). Cylindroiulus burzenlandicus Verhoeff, Lithobius mutabilis L. Koch, 1862. 19 m, 12 1907. 9 m, 4 f, 3 juv. Çâè÷àéíèé âèä. Çóñòð³÷à- f, 8 juv. Ìàñîâèé âèä. Çóñòð³÷àºòüñÿ â ï³äñòèëö³, ºòüñÿ â ï³äñòèëö³, ãíèþ÷³é äåðåâèí³, ãðóíò³ ì³øà- ï³ä êàì³ííÿì, âåðõíüîìó øàð³ ãðóíòó ïåðåâàæíî íèõ ë³ñ³â çàïîâ³äíèêà â³ä 700 äî 1100 ì í. ð. ì. áóêîâî-ÿëèöåâî-ÿëèíîâèõ, ÿëèöåâî-ÿëèíîâèõ òà Þâåí³ëüí³ îñîáèíè ÷àñò³øå òðàïëÿþòüñÿ ó âåðõ- ÿëèíîâî-êåäðîâèõ ë³ñ³â, çð³äêà ÷èñòèõ ÿëèíîâèõ, íüîìó (0–5 ñì) øàð³ ãðóíòó. íà âèñîò³ 700–1100 ì í. ð. ì. Leptoiulus polonicus (JawÓowski, 1930) . Lithobius muticus C. Koch, 1847. 5 m, 5 f, 1 13 m, 15 f, 31 juv. Ìàñîâèé âèä. Òèïîâèé ìåøêà- juv. Çâè÷àéíèé âèä. Òèïîâèé ìåøêàíåöü ï³äñòèë- íåöü ï³äñòèëêè ïðàêòè÷íî âñ³õ òèï³â ë³ñó çàïî- êè. ³äì³÷åíèé ó áóêîâî-ÿëèöåâî-ÿëèíîâèõ, êåäðî- â³äíèêà, êð³ì ã³ðñüêîñîñíîâèõ â³ä 700 äî 1400 âî-ÿëèíîâèõ òà ÷èñòèõ ÿëèíîâèõ ë³ñàõ â³ä 700 äî ì í. ð. ì. 1100 ì í. ð. ì. Leptoiulus vagabundus pruticus JawÓowski, Lithobius silvivagus Verhoeff, 1925. 3 m, 7 1931. 8 m, 13 f, 18 juv. Äîðîñë³ ³ þâåí³ëüí³ îñîáè- f, 4 juv. Çâè÷àéíèé âèä. óãðîô³ë. Çóñòð³÷àºòüñÿ íè çóñòð³÷àþòüñÿ ïåðåâàæíî â ï³äñòèëö³, çð³äêà â ï³äñòèëö³ òà ï³ä êàì³ííÿì âçäîâæ ñòðóìê³â ó ãíèþ÷³é äåðåâèí³ ÿëèíîâî-ÿëèöåâèõ òà áóêîâî- ì³øàíèõ ë³ñàõ çàïîâ³äíèêà â³ä 800 äî 1200 ì í. ÿëèöåâî-ÿëèíîâèõ ë³ñ³â çàïîâ³äíèêà â³ä 800 äî ð. ì. 1100 ì í. ð. ì. Lithobius erythrocefalus schulleri Verho- Megaphyllum silvaticum silvaticum Ver- eff, 1925. 9 m, 9 f. Çâè÷àéíèé ï³äâèä. Çóñòð³÷à- hoeff, 1898. 1 m, 4 f, 10 juv. Çâè÷àéíèé ï³äâèä. ºòüñÿ â ãíèþ÷³é äåðåâèí³ òà ï³ä êîðîþ ìåðòâèõ Çóñòð³÷àºòüñÿ â ï³äñòèëö³, ãíèë³é äåðåâèí³, ï³ä äåðåâ ïåðåâàæíî áóêîâî-ÿëèöåâî-ÿëèíîâèõ ³ ÿëè- êîðîþ ìåðòâèõ äåðåâ, ï³ä ìîõîì òà â ãðóíò³ ì³øà- öåâî-ÿëèíîâèõ ë³ñ³â â³ä 700 äî 1200 ì í. ð. ì. íèõ ë³ñ³â â³ä 800 äî 1100 ì í. ð. ì. Þâåí³ëüí³ Lithobius cyrtopus Latzel, 1880. 6 m, 4 f, 1 îñîáèíè ÷àñò³øå òðàïëÿþòüñÿ ï³ä êîðîþ é ìîõîì juv. Çâè÷àéíèé, àëå íå÷èñåëüíèé âèä. Ìåøêຠâ íà äåðåâàõ ³ êàì³íí³. ï³äñòèëö³ òà ï³ä êàì³ííÿì áóêîâî-ÿëèöåâî-ÿëèíî- Unciger foetidus (C.L. Koch, 1838). 5 m, 4 âèõ, êåäðîâî-ÿëèöåâèõ òà ÷èñòèõ ÿëèíîâèõ ë³ñ³â f. Çâè÷àéíèé, àëå ìàëî÷èñåëüíèé âèä. ³äì³÷å- â³ä 850 äî 1200 ì í. ð. ì. íèé ó ï³äñòèëö³ ì³øàíèõ ë³ñ³â â³ä 700 äî 1100 ì Lithobius lucifugus L. Koch, 1862. гäê³ñíèé í. ð. ì. âèä. Çíàéäåíî ëèøå 2 îñîáèíè: 1 m ó ï³äñòèëö³ Haplophyllum mehelyi Verhoeff, 1927. 8 m, ÿëèíîâîãî ë³ñó ×åðíèê³âñüêîãî ë³ñíèöòâà (êâ. 21, 17 f, 6 juv. Ìàñîâèé âèä. Çóñòð³÷àºòüñÿ â ï³äñòèëö³ â. 14, 1100 ì í. ð. ì.); 1m ó ï³äñòèëö³ áóêîâîãî òà âåðõíüîìó øàð³ ãðóíòó ì³øàíèõ ë³ñ³â â³ä 700 ë³ñó Ãîðãàíñüêîãî ë³ñíèöòâà (êâ. 14, â. 24, 850 ì äî 1100 ì í. ð. ì. í. ð. ì.). Allopodoiulus verhoeffi JawÓowski, 1931. 2 Lithobius tenebrosus Meinert, 1872 (=Li- m, 1 f, 5 juv. Çâè÷àéíèé, àëå íå÷èñåëüíèé âèä. thobius nigrifrons Latzel & Haase, 1880). 6 m,

54 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

Îçáðîºííÿ í³ã Harpolithobius radui, Matic*

Íîìåðè Ventral Dorsal ïàð í³ã TrP€TCP€T 1 -(-) -(-) -(-) -(-) -(-) -(-) -(-) a(-) 2 -(-) mp(mp) m(m) m(m) -(-) p(mp) a(a) a(a) 3 -(-) mp(mp) am(am) am(am) -(-) p(mp) a(ap) a(a) 4 -(-) mp(mp) am(am) am(am) -(-) p(mp) ap(ap) ap(ap) 5 -(-) mp(mp) am(am) am(am) -(-) p(mp) ap(ap) ap(ap) 6 -(-) mp(mp) am(am) am(am) -(-) p(mp) ap(ap) ap(ap) 7 -(-) mp(mp) am(am) am(am) -(-) p(mp) ap(ap) ap(ap) 8 -(-) mp(mp) am(am) am(am) -(-) p(mp) ap(ap) ap(ap) 9 -(-) mp(mp) am(am) am(am) -(-) p(mp) ap(ap) ap(ap) 10 -(-) amp(mp) amp(amp) am(am) -(-) p(mp) ap(ap) ap(ap) 11 -(-) amp(mp) amp(amp) am(am) -(-) mp(mp) ap(ap) ap(ap) 12 -(-) amp(amp) amp(amp) am(am) -(-) amp(amp) ap(ap) ap(ap) 13 m(m) amp(amp) amp(amp) amp(amp) -(-) amp(amp) ap(ap) ap(ap) 14 m(m) amp(amp) amp(amp) amp(am) -(-) amp(amp) p(p) p(p) 15 m(m) amp(amp) amp(amp) a(a) a(a) amp(mp) p(p) -(-)

*Ïðèì³òêà: â äóæêàõ – îçáðîºííÿ í³ã â åêçåìïëÿð³â, çíàéäåíèõ ó çàïîâ³äíèêó, áåç – çà Matic, 1966.

8 f. Çâè÷àéíèé âèä. Çóñòð³÷àºòüñÿ â íàï³âðîçêëà- ì.); 1 m, êâ. 21, â. 12, êåäðîâî-ÿëèíîâèé ë³ñ (ï³ä- äåí³é äåðåâèí³ òà ï³ä êîðîþ ìåðòâèõ äåðåâ áóêî- ñòèëêà, 1100 ì í. ð. ì.). âî-ÿëèöåâî-ÿëèíîâèõ, ÿëèöåâî-ÿëèíîâèõ òà êåäðî- âî-ÿëèíîâèõ ë³ñ³â â³ä 800 äî 1200 ì í. ð. ì. Ðÿä Geophilomorpha Lithobius (Dacolithobius) domogledicus Ðîäèíà Geophilidae Matic, 1961. 1 m, 6 f. Çâè÷àéíèé, àëå ìàëî÷èñåëü- Strigamia acuminata (Leach, 1814). 11 m, 9 íèé âèä. Çóñòð³÷àºòüñÿ â íàï³âðîçêëàäåí³é äåðåâè- f. Çâè÷àéíèé âèä. Çóñòð³÷àºòüñÿ â ï³äñòèëö³, íà- í³ òà ï³ä êîðîþ ìåðòâèõ äåðåâ ïåðåâàæíî ó áóêî- ï³âðîçêëàäåí³é äåðåâèí³, ãðóíò³ ì³øàíèõ ³ ÿëèíî- âî-ÿëèíîâî-ÿëèöåâèõ òà êåäðîâî-ÿëèíîâèõ ë³ñàõ, âèõ ë³ñ³â çàïîâ³äíèêà â³ä 700 äî 1300 ì. í. ð. ì. çð³äêà – â ÷èñòèõ ñìåðåêîâèõ ë³ñàõ â³ä 800 äî Strigamia pusillus perkeo (Verhoeff, 1935). 1200 ì í. ð. ì. 5 m, 1 f. Çâè÷àéíèé, àëå ìàëî÷èñåëüíèé âèä. ³ä- Harpolithobius radui Matic, 1955. Íîâèé ì³÷åíèé ó ï³äñòèëö³, íàï³âðîçêëàäåí³é äåðåâèí³, äëÿ Óêðà¿íè âèä. Äî öüîãî ÷àñó áóâ â³äîìèé ò³ëü- âåðõíüîìó øàð³ ãðóíòó ì³øàíèõ ë³ñ³â çàïîâ³äíè- êè ç Ðóìóí³¿, äå ìåøêຠâ ï³äñòèëö³ ïåðåâàæíî êà â³ä 750 äî 1150 ì í. ð. ì. áóêîâèõ, çð³äêà õâîéíèõ ë³ñ³â (Matic, 1966). Çíàé- Strigamia crassipes (C.L. Koch, 1835). äåí³ åêçåìïëÿðè â³äð³çíÿëèñü â³ä ðóìóíñüêèõ гäê³ñíèé âèä. Çíàéäåíèé ò³ëüêè â Ãîðãàíñüêîìó ò³ëüêè çà îçáðîºííÿì í³ã (òàáë. 1).  çàïîâ³äíèêó ë³ñíèöòâ³: 1 f, êâ. 14, â. 23, ÿëèíîâî-ÿëèöåâèé ë³ñ â³äì³÷åíèé ó Ãîðãàíñüêîìó ë³ñíèöòâ³: 2 m, êâ. 14, (ïåíü, 900 ì í. ð. ì.); 1 m, 1 f, êâ. 14, â. 16, â. 11, ÿëèíîâèé ë³ñ ³ç äîì³øêîþ ÿëèö³ é áåðåçè ÿëèíîâèé ë³ñ ³ç äîì³øêîþ ÿëèö³, ÿâîðà, áóêà (ï³äñòèëêà âçäîâæ ñòðóìêà, 800 ì í. ð. ì.); 1 m, (ï³äñòèëêà âçäîâæ ñòðóìêà, 800 ì í. ð. ì.) êâ. 14, â. 23, ÿëèíîâî-ÿëèöåâèé ë³ñ (ï³äñòèëêà, 900 ì í. ð. ì.). Ðÿä Scolopendromorpha Monotarsobius dubosqui Brölemann, 1896 Ðîäèíà Cryptopidae (ó ïîïåðåäí³õ ðîáîòàõ àâòîðà (Êîñ’ÿíåíêî 2001à, Cryptops parisi Brölemann, 1920. 6 m, 7 f, 1 2001á) íàçâó ðîäó çàì³ñòü Monolitobius ñë³ä ÷è- juv. Çâè÷àéíèé âèä. Çóñòð³÷àºòüñÿ â ï³äñòèëö³, òàòè Ìonotarsobius). 10 m, 17 f, 6 juv. Ìàñîâèé íàï³âðîçêëàäåí³é äåðåâèí³ òà ãðóíò³ ì³øàíèõ òà âèä. Òèïîâèé ìåøêàíåöü ï³äñòèëêè ³ âåðõíüîãî ã³ðñüêîñîñíîâèõ ë³ñàõ çàïîâ³äíèêà â³ä 700 äî 1400 øàðó ãðóíòó â óñ³õ ïîÿñàõ ðîñëèííîñò³ çàïîâ³ä- ì í. ð. ì. íèêà â³ä 700 äî 1400 ì í. ð. ì. Monotarsobius sseliwanoffi (Garbowski, Òàêèì ÷èíîì, íà òåðèòî𳿠çàïîâ³äíèêà “Ãîðãà- 1897). гäê³ñíèé âèä. Çíàéäåíî ëèøå 3 îñîáèíè â íè” âèÿâëåíî 22 âèäè äâîïàðíîíîãèõ áàãàòîí³æîê ×åðíèê³âñüêîìó ë³ñíèöòâ³: 1 m, 1 f, êâ. 19, â. 4, ³ç 5 ðÿä³â, 8 ðîäèí òà 18 âèä³â ãóáîíîãèõ áàãàòîí³- çàðîñò³ ã³ðñüêî¿ ñîñíè (ï³äñòèëêà, 1400 ì í. ð. æîê ³ç 3 ðÿä³â, 3 ðîäèí. Âèäè Harpolithobius radui

55 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

Matic òà Entomobielzia kimakowizii Verh. — íîâ³ Êîñ’ÿíåíêî Î.Â. (2001á): Ãóáîíîã³ áàãàòîí³æêè íàö³îíàëüíî- äëÿ ôàóíè Óêðà¿íè. ãî ïðèðîäíîãî ïàðêó “Ñèíåâèð”. - Çàïîâ. ñïðàâà â Óê- ðà¿í³. 7 (1): 43-46. ˳òåðàòóðà Øï³ëü÷àê Ì.Á., Îëåêñ³¿â Ò.Ì. (1999): Îñîáëèâîñò³ ôîðìó- âàííÿ äåðåâîñòàí³â ïðèðîäíîãî çàïîâ³äíèêà “Ãîðãàíè”. - Ìàòåð. Âñåóêð. çàãàëüíîòåîðåòè÷í. òà íàóêîâî-ïðàêòè÷í. Çàïîâ³äíèêè ³ íàö³îíàëüí³ ïðèðîäí³ ïàðêè Óêðà¿íè. Ê.: Âèùà êîíôåðåíö³¿ “Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³ íà ìåæ³ òèñÿ- øêîëà, 1999. 180-181. ÷îë³òü”. Êàí³â. 175-178. Êîñüÿíåíêî Å.Â. (2001à): Ê èíâåíòàðèçàöèè äâóïàðíîíîãèõ Ceuca T. (1964): Cîteva Diplopode noi în fauna R.P.R. - Stud. (Diplopoda) è ãóáîíîãèõ (Chilopoda) ìíîãîíîæåê ïðè- ðîäíîãî çàïîâåäíèêà “Ãîðãàíû”. - Òåçè Âñåóêð. çîîë. Univ. Babeº-Bolyai Sec. Biol. 1: 94-99. êîíô. “Çîîëîã³÷í³ äîñë³äæåííÿ â Óêðà¿í³ íà ìåæ³ òèñÿ- Matic Z. (1966): Clasa Chilopoda. Subclasa Anamorpha.- €auna ÷îë³òü”. Êðèâèé гã: “².Â.².”: 50-52. Republicii Socialiste Romania. 6 (1): 83-87.

ÄÂÎÏÀÐÍÎÍÎò ÒÀ ÃÓÁÎÍÎò ÁÀÃÀÒÎͲÆÊÈ ÏÐÎÅÊÒÎÂÀÍÎÃÎ ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÎÃÎ ÏÐÈÐÎÄÍÎÃÎ ÏÀÐÊÓ “ÕÎËÎÄÍÈÉ ßД

Ì.Ã. ×îðíèé Êàí³âñüêèé ïðèðîäíèé çàïîâ³äíèê

Ïðîåêòîâàíèé íàö³îíàëüíèé ïðèðîäíèé ïàðê ðîçãàëóæåíèõ áàëîê, öåíòðîì ÿêèõ º Õîëîäíèé (ÍÏÏ) — âåëèêèé ìàñèâ âîäîðîçä³ëüíèõ ë³ñ³â ÿð — ãëèáîêà, ñóö³ëüíî ïîêðèòà ãóñòèì ë³ñîì áàë- ïëîùåþ áëèçüêî 6 òèñ. ãà, ðîçòàøîâàíèé ì³æ ñå- êà ³ç êðóòèçíîþ ñõèë³â â³ä 100 äî 30 0 ³ â³äíîñíèìè ëàìè Ãðóøê³âêà Êàì‘ÿíñüêîãî ðàéîíó ³ Áóäà ×è- âèñîòàìè äî 80 ì. ˳ñè ïîêðèâàþòü íå ò³ëüêè ñõè- ãèðèíñüêîãî ðàéîíó ×åðêàñüêî¿ îáëàñò³. Ñïî÷àò- ëè áàëîê, à é âèõîäÿòü íà ïëàêîðè. Ãðóíòè íà êó òóò ïëàíóâàëîñÿ ñòâîðåííÿ ïðèðîäíîãî çàïîâ³ä- øèðîêèõ ïëàêîðíèõ ä³ëÿíêàõ òåìíî-ñ³ð³ îï³äçî- íèêà “Õîëîäíèé ßð”(Ïåðñïåêòèâíàÿ ñåòü , ëåí³ ñóãëèíêè, íà ñõèëàõ áàëîê ñ³ð³ ³ ñâ³òëî-ñ³ð³ 1987). Ïðîòå äî Íàö³îíàëüíî¿ ïðîãðàìè åêîëîã³÷- îï³äçîëåí³ ñóãëèíêè. Ñåðåäí³é â³ê ë³ñ³â 60–70 íîãî îçäîðîâëåííÿ áàñåéíó Äí³ïðà òà ïîë³ïøåí- ðîê³â. Îñíîâíîþ ë³ñîóòâîðþþ÷îþ ïîðîäîþ âèñ- íÿ ÿêîñò³ ïèòíî¿ âîäè, çàòâåðäæåíî¿ Ïîñòàíîâîþ òóïຠäóá ÷åðåø÷àòèé ç äîì³øêàìè ãðàáà çâè÷àé- Âåðõîâíî¿ Ðàäè Óêðà¿íè â³ä 27 ëþòîãî 1997 ð., íîãî, ÿñåíà âèñîêîãî, ëèïè ñåðöåëèñòî¿. ßðóñ öÿ òåðèòîð³ÿ âêëþ÷åíà ÿê ìàéáóòí³é íàö³îíàëü- ï³äë³ñêó âèðàæåíèé ñëàáî (ôîòî 1). íèé ïðèðîäíèé ïàðê “Õîëîäíèé ßð”. Äàí³ ïðî ôàóíó áàãàòîí³æîê óðî÷èùà Õîëîä- Âêàçàíèé ë³ñîâèé ìàñèâ â³äíîñèòüñÿ äî Ãðóø- íèé ÿð íîñÿòü ôðàãìåíòàðíèé õàðàêòåð (×åðíûé, ê³âñüêîãî ³ Êðåñåëåöüêîãî ë³ñíèöòâ Êàì‘ÿíñüêîãî Ãîëîâà÷, 1993). ë³ñãîñïó ³ çàéìຠíàéá³ëüø ï³äíÿòå, äóæå ðîç÷ëå- Îñíîâíèé ìàòåð³àë äëÿ äàíî¿ ðîáîòè ç³áðàíèé íîâàíå áàëêàìè ìåæèð³÷÷ÿ âåðõíüî¿ ³ ñåðåäíüî¿ ó âåðåñí³ 2001 ð. Âèêîðèñòàí³ òàêîæ îêðåì³ çáîðè òå÷³¿ ð. Òÿñìèí ³ç àáñîëþòíèìè â³äì³òêàìè ïîíàä áàãàòîí³æîê, ïðîâåäåí³ ó ëèïí³ 1987, êâ³òí³ 1989 200 ì. ²ç öåíòðàëüíî¿ íàéá³ëüø çáåðåæåíî¿ ÷àñòè- òà òðàâí³ 2000 ðð. íè ïëîùåþ áëèçüêî 550 ãà áåðå ïî÷àòîê ñèñòåìà Áàãàòîí³æîê çáèðàëè â ï³äñòèëö³, ãðóíò³, ïåíü- êàõ, ï³ä êîðîþ ³ â ñòîâáóðàõ ïîâàëåíèõ ãíèëèõ äåðåâ. ʳëüê³ñí³ ãðóíòîâ³ ïðîáè â³äáèðàëè âðó÷- íó ïîøàðîâî: ï³äñòèëêà, 0–5, 5–20 ñì çà çàãàëüíî- ïðèéíÿòîþ ìåòîäèêîþ (Áûçîâà, Ãèëÿðîâ, Äóíãåð è äð., 1987). dzáðàíèõ òâàðèí ô³êñóâàëè â ïðî- á³ðêàõ ³ç 70 % åòèëîâèì ñïèðòîì. Âñüîãî ç³áðàíî ³ âèçíà÷åíî 532 åêç. áàãàòîí³æîê. Âèçíà÷åííÿ ïðî- âîäèëîñÿ çà îñíîâíèìè âèçíà÷íèêàìè (Ëîêøèíà, 1969; Çàëåññêàÿ, 1978; Çàëåññêàÿ è äð., 1982)  òåêñò³ âèêîðèñòàí³ òàê³ ñêîðî÷åííÿ: f — ñà- ìèöÿ, m — ñàìåöü.

Êëàñ Diplopoda Ðÿä Polyxenida Ôîòî 1. ijáðîâà äóáîâî-ÿñåíîâà — òèïîâèé á³î- Ðîäèíà Polyxenidae òîï Õîëîäíîãî ßðó. 17.05.2000 ð. Polyxenus lagurus (Linnaeus, 1758). Ãîëàðê- Ôîòî ª.Ä. ßáëîíîâñüêî¿-Ãðèùåíêî. òè÷íèé âèä.  Õîëîäíîìó ÿðó çâè÷àéíèé, æèâå â 56 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

ï³äñòèëö³ òà òðóõëÿâèõ ïíÿõ, óòâîðþþ÷è êîëîí³¿. êâ³ñò. Çâè÷àéíèé â óðî÷èù³ Õîëîäíèé ÿð. Çóñòð³- Ñåðåäíÿ ÷èñåëüí³ñòü â ï³äñòèëö³ ãðàáíÿê³â ó áàë- ÷àºòüñÿ êîëîí³ÿìè, ð³äøå ïîîäèíîêî, âèêëþ÷íî êàõ ñÿãຠ42,0 åêç./ì2, íà ïëàêîðàõ çóñòð³÷àºòü- ï³ä êîðîþ ãíèëèõ ñòîâáóð³â äåðåâ ³ ïåíüê³â. ñÿ ð³äêî. Çà ë³òåðàòóðíèìè äàíèìè, íà òåðèòî𳿠Óêðà¿íè ïîïóëÿö³¿ öüîãî âèäó âèêëþ÷íî òåë³òîêí³ Ðîäèíà Julidae (×åðíûé, Ãîëîâà÷, 1993).  íàøèõ çáîðàõ çíàé- Leptoiulus proximus (Nemec, 1896). Ceðåä- äåíî 8 m. Ñï³ââ³äíîøåííÿ m ³ f — 1:4. íüî-ñõ³äíîºâðîïåéñüêèé âèä.  Õîëîäíîìó ÿðó çóñòð³÷àºòüñÿ ïðàêòè÷íî â óñ³õ á³îòîïàõ, àëå í³äå Ðÿä Glomerida íå ìຠçíà÷íî¿ ÷èñåëüíîñò³. Ñåðåäíÿ ÷èñåëüí³ñòü Ðîäèíà Glomeridae â ï³äñòèëö³ ñêëàäຠ2,5 åêç./ì2. Glomeris connexa C.L. Koch, 1847. Ñåðåäíüî- Megaphyllum kievense (Lohmander, 1928). ºâðîïåéñüêèé âèä.  ïðîåêòîâàíîìó ïàðêó çâè÷àéíèé, Ñóáåíäåì³ê Ñõ³äíîºâðîïåéñüêî¿ ð³âíèíè. гäêî òðàïëÿºòüñÿ íà ïëàêîðàõ â ï³äñòèëö³ ãðàáîâî-ÿñå- àëå ìàëî÷èñåëüíèé. Çóñòð³÷àºòüñÿ ò³ëüêè â äîáðå çâî- íîâèõ òà äóáîâî-ãðàáîâèõ ë³ñ³â Õîëîäíîãî ÿðó. ëîæåíèõ ì³ñöÿõ â ï³äñòèëö³ òà ãíèëèõ ïíÿõ. M. projectum kochi (Verhoeff, 1907). Ñå- G. hexasticha Brandt, 1833. Ïàíºâðîïåéñü- ðåäíüîºâðîïåéñüêèé ï³äâèä.  óðî÷èù³ Õîëîäíèé êèé âèä.  Õîëîäíîìó ÿðó çóñòð³÷àºòüñÿ ó íàéð³ç- ÿð çâè÷àéíèé, òÿ泺 äî ãðàáíÿê³â íà ïëàêîðàõ. íîìàí³òí³øèõ á³îòîïàõ. Õàðàêòåðèçóºòüñÿ çíà÷- Íàñåëÿº ïåðåâàæíî ï³äñòèëêó, äå éîãî ÷èñåëüí³ñòü íîþ âàð³àáåëüí³ñòþ çà ôîðìîþ ìàëþíêó íà òåðã³- ñêëàäຠ1,5 åêç./ì2. òàõ òà çàáàðâëåííÿì. ×èñåëüí³ñòü â ï³äñòèëö³ ñêëà- Unciger transsilvanicus Verhoeff, 1899. Ñå- äຠâ³ä 0,5 åêç./ì2 íà ïëàêîðàõ äî 7,5 åêç./ì2 íà ðåäíüîºâðîïåéñüêèé âèä.  Õîëîäíîìó ÿðó ð³ä- äíèùàõ áàëîê. ê³ñíèé. 2 m ³ 1 f çíàéäåí³ â ï³äñòèëö³ ãðàáíÿêà ÿñåíîâî-ð³çíîòðàâíîãî íà ïëàêîð³. Ðÿä Polydesmida Ðîäèíà Paradoxosomatidae Êëàñ Chilopoda Strongylosoma stigmatosum (Eichwald, Ðÿä Lithobiomorpha 1830). Ñõ³äíîºâðîïåéñüêèé âèä.  Õîëîäíîìó ÿðó Ðîäèíà Lithobiidae ìàñîâèé, àëå çóñòð³÷àºòüñÿ âêðàé íåð³âíîì³ðíî. Lithobius forficatus Linnaeus, 1758 (ôîòî Ó äîáðå çâîëîæåí³é ï³äñòèëö³ á³ëÿ ñòðóìêà, â ãó- 2). Ãîëàðêòè÷íèé âèä (Zalesskaja, Golovatch, ñòîìó ï³äë³ñêó íà ì³ñö³ ñòàðîãî ïîðóáó, íà äí³ 1996).  Õîëîäíîìó ÿðó çóñòð³÷àºòüñÿ ïðàêòè÷íî çàõèñíîãî ðîâó Ìîòðîíèíñüêîãî ìîíàñòèðÿ ÷è- â óñ³õ á³îòîïàõ. Òÿ泺 äî ãíèëèõ ïîâàëåíèõ ñòî- ñåëüí³ñòü öüîãî âèäó ñêëàäàëà â³ä 19,5 äî 27,0 âáóð³â, ïí³â, íàãðîìàäæåíü õìèçó, äå ÷èñåëüí³ñòü åêç./ì2. Íà ïëàêîðàõ çóñòð³÷àºòüñÿ ïîîäèíîêî, ñêëàäຠäî 6,5 åêç./ì2. ïåðåâàæíî â òðóõëÿâèõ ïíÿõ ³ ãíèëèõ ñòîâáóðàõ L. mutabilis L. Koch, 1862. ϳâäåííî-ñõ³ä- ãðàáà. 2/3 ç³áðàíèõ ó âåðåñí³ 2001 ð. ñòðîíã³ëî- íîºâðîïåéñüêèé (Zalesskaja, Golovatch, 1996), çîì ïåðåáóâàëè â ñòàí³ ëèíÿííÿ. Ñï³ââ³äíîøåííÿ îäèí ³ç íàéïîøèðåí³øèõ â äîñë³äæóâàíèõ á³îòî- m ³ f — 1:2. ïàõ âèä ê³ñòÿíîê. Çóñòð³÷àºòüñÿ ïåðåâàæíî ó ôåð- ìåíòàòèâíîìó øàð³ ï³äñòèëêè òà âåðõíüîìó (0–5 Ðîäèíà Polydesmidae Polydesmus complanatus (Linnaeus, 1758). Ñåðåäíüî-ñõ³äíîºâðîïåéñüêèé âèä.  äîñë³äæóâà- íèõ á³îòîïàõ çâè÷àéíèé.  ï³äñòèëö³ çóñòð³÷àºòüñÿ ïîîäèíîêî (0,8 åêç./ì2). Êîíöåíòðóºòüñÿ ïåðå- âàæíî â äîáðå çâîëîæåíèõ ì³ñöÿõ òà â ïåíüêàõ ³ ãíèëèõ ñòîâáóðàõ äåðåâ. Ó âåðåñí³ ñïîñòåð³ãàëàñü ìàñîâà êîïóëÿö³ÿ. Polydesmus montanus ukrainicus Lohman- der, 1928. Åíäåì³ê ˳ñîñòåïó Óêðà¿íè, äóæå ð³ä- ê³ñíà ë³ñîâà ôîðìà, çàíåñåíà äî ×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè. 2 m òà 1 f çíàéäåí³ â ï³äñòèëö³ ãðàáíÿêà ÿñåíîâî-ÿãëèöåâîãî ó òðàâí³ 2000 ð. Schizoturanius dmitriewi (Timoðheew, 1897). Åíäåì³ê Ñõ³äíîºâðîïåéñüêî¿ ð³âíèíè.  Õî- ëîäíîìó ÿðó ð³äê³ñíèé âèä. 2 f öüîãî âèäó çíàé- äåí³ 29.07.1987 ð. â äåðåâèí³ òðóõëÿâîãî ïíÿ. ÔÎÒÎ 2. Lithobius forficatus Linnaeus, 1758 çó- Ðÿä Julida ñòð³÷àºòüñÿ ïðàêòè÷íî â óñ³õ á³îòîïàõ Õîëîäíîãî Ðîäèíà Blaniulidae ßðó. Nopoiulus kochii (Gervais, 1847). Âèä-óá³- Ôîòî ª.Ä. ßáëîíîâñüêî¿-Ãðèùåíêî. 57 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

ñì) øàð³ ãðóíòó.  ãðàáíÿêàõ íà ïëàêîð³ ÷èñåëü- íè Óêðà¿íè. 1 f çíàéäåíà 20.09.2001 ð. (øàð 5–20 í³ñòü ñêëàäຠ3,5 åêç./ì2, â òàëüâåãàõ ³ äíèùàõ ñì) â ãðàáíÿêó äóáîâî-ÿñåíîâîìó íà ïëàêîð³. áàëîê äî 15,0 åêç./ì2. Pachymerium ferrugineum C.L. Koch, 1835. L. melanops Newport, 1845. ªâðîïåéñüêèé Ãîëàðêòè÷íèé âèä.  Õîëîäíîìó ÿðó íàñåëÿº ïåðå- âèä (Zalesskaja, Golovatch, 1996). ªäèíà f öüîãî âàæíî ïëàêîðè, äîñÿãàþ÷è ÷èñåëüíîñò³ 3,0 åêç./ âèäó çíàéäåíà â ãíèëîìó ñòîâáóð³ ÿñåíÿ. ì2. Çóñòð³÷àºòüñÿ â ï³äñòèëö³ ³ ãðóíò³ äî 20 ñì. L. cyrtopus Latzel, 1880. Ââàæàºòüñÿ öåíò- ðàëüíîºâðîïåéñüêèì âèäîì (Zalesskaja, Golovatch, Ðîäèíà Schendylidae 1996). Õîëîäíîìó ÿðó ºäèíà f çíàéäåíà Schendyla nemorensis (C.L. Koch, 1837). 30.07.1987 ð. ï³ä êîðîþ ïíÿ â‘ÿçà á³ëÿ ñòðóìêà. ªâðîïåéñüêèé âèä (Çàëåññêàÿ, Òèòîâà, Ãîëîâà÷, Éìîâ³ðíî ã³ãðîô³ë (Dobroruka, 1971). 1982).  Õîëîäíîìó ÿðó çâè÷àéíèé, çóñòð³÷àºòü- Monotarsobius aeruginosus L. Koch, 1862. ñÿ ïåðåâàæíî â ãðóíò³ òà ï³äñòèëö³ ãðàáíÿê³â íà ªâðîïåéñüêèé âèä (Zalesskaja, Golovatch, 1996). ïëàêîðàõ, äå ñÿãຠ÷èñåëüíîñò³ 4,0 åêç./ì2. 2 f çíàéäåí³ â òàëüâåç³ â ï³äñòèëö³ ãðàáíÿêà äóáî- âî-ÿñåíîâîãî. Òàêèì ÷èíîì, çà ðåçóëüòàòàìè ïðîâåäåíèõ äî- M. curtipes C. Koch, 1847. Ïàëåàðêòè÷íèé ñë³äæåíü íà òåðèòî𳿠ïðîåêòîâàíîãî ÍÏÏ “Õî- âèä (Zalesskaja, Golovatch, 1996). Íàéïîøèðåí³- ëîäíèé ßð” âèÿâëåíî 12 âèä³â äâîïàðíîíîãèõ áà- øèé âèä ê³ñòÿíîê ó Õîëîäíîìó ÿðó. Çóñòð³÷àºòü- ãàòîí³æîê ³ç 4 ðÿä³â òà 6 ðîäèí, â ò. ÷. 1 ï³äâèä ñÿ â óñ³õ á³îòîïàõ ³ ì³êðîñòàö³ÿõ. Íà â³äì³íó â³ä Polydesmus montanus ukrainicus — çàíåñåíèé äî L. mutabilis, ÿêèé äîì³íóº â áàëêàõ ³ òàëüâåãàõ, ×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè. ²ç ãóáîíîãèõ áàãàòîí³æîê M. curtipes äîñÿãຠìàêñèìàëüíî¿ ÷èñåëüíîñò³ ó çíàéäåíî 13 âèä³â ç 2 ðÿä³â ³ 2 ðîäèí, â ò. ÷. 1 âèä ï³äñòèëö³ ãðàáíÿê³â òà ÿñåíîâíèê³â íà ïëàêî𳠗 Clinopodes linearis — íîâèé äëÿ ôàóíè Óêðà¿íè. äî 25,0 åêç./ì2. M. crassipes L. Koch 1862. Ïàëåàðêòè÷íèé ˳òåðàòóðà âèä (Zalesskaja, Golovatch, 1996).  Õîëîäíîìó ÿðó çâè÷àéíèé âèä ³ç ù³ëüí³ñòþ íàñåëåííÿ äî 2,0 Áûçîâà Þ.Á., Ãèëÿðîâ Ì.Ñ., Äóíãåð Â. è äð. (1987): Êîëè÷åñ- 2 åêç./ì . Á³ëüøå òÿ泺 äî ãðàáíÿê³â íà ïëàêîðàõ. òâåííûå ìåòîäû â ïî÷âåííîé çîîëîãèè. Ì.: Íàóêà. 9-13. Çàëåññêàÿ Í.Ò. (1978): Îïðåäåëèòåëü ìíîãîíîæåê-êîñòÿíîê Ðÿä Geophilomorpha ÑÑÑÐ. Ì.: Íàóêà. 1-212. Ðîäèíà Geophilidae Çàëåññêàÿ Í.Ò., Òèòîâà Ë.Ï., Ãîëîâà÷ Ñ.È. (1982): Ôàóíà Strigamia acuminata (Leach, 1814). Ãîëàðê- ìíîãîíîæåê (Myriapoda) Ïîäìîñêîâüÿ. - Ïî÷âåííûå áåñ- ïîçâîíî÷íûå Ìîñêîâñêîé îáëàñòè. Ì.: Íàóêà. 179-200. òè÷íèé âèä (Matic, 1972). Çóñòð³÷àºòüñÿ â ï³ä- Ëîêøèíà È.Å. (1969): Îïðåäåëèòåëü äâóïàðíîíîãèõ ìíîãî- ñòèëö³ òà ãðóíò³ ïðàêòè÷íî óñ³õ á³îòîï³â. Ñåðåäíÿ íîæåê Diplopoda ðàâíèííîé ÷àñòè åâðîïåéñêîé òåððèòî- ÷èñåëüí³ñòü ó òàëüâåãàõ 7,0 íà ïëàêîðàõ 1,5 åêç./ì2. ðèè ÑÑÑÐ. Ì.: Íàóêà. 1-78. S. crassipes (C.L. Koch, 1835). ªâðîïåéñü- Ïåðñïåêòèâíàÿ ñåòü çàïîâåäíûõ îáúåêòîâ Óêðàèíû. Ïîä îáù. ðåä. Þ.Ð. Øåëÿãà-Ñîñîíêî. Êèåâ: Íàóê. äóìêà, 1987. êèé âèä (Matic, 1972). 1 m çíàéäåíèé â ï³äñòèëö³ 195-199. ãðàáíÿêà äóáîâî-ÿñåíîâîãî íà ïëàêîð³. ×åðíûé Í.Ã., Ãîëîâà÷ Ñ.È. (1993): Äâóïàðíîíîãèå ìíîãî- Arctogeophilus macrocephalus eolkmano- íîæêè ðàâíèííûõ òåððèòîðèé Óêðàèíû. Êèåâ: Óêð- va, Dobroruka, 1960. ³äîìèé ç òåðèòî𳿠êîëèø- ÖÅÍÄÄѲ. 1-58. Dobroruka L.J. (1971): Chilopoda von Belanske Tatry und Spis- íüîãî Ðàäÿíñüêîãî Ñîþçó â³ä Çàêàðïàòòÿ äî ×ó- ska Magura. - Vestn. Èesk. Spol. Zool. 35 (4): 261-264. êîòêè (Çàëåññêàÿ, Òèòîâà, Ãîëîâà÷, 1982).  Õî- Matic Z. (1972): Clasa Chilopoda. Subclasa Epimorpha. - €auna ëîäíîìó ÿðó çâè÷àéíèé âèä. Íà ïëàêîðàõ ñÿãຠRepublicii Socialiste Romania. 6 (2): 80-200. ÷èñåëüíîñò³ 2,0 åêç./ì2, íà ñõèëàõ ÿð³â ³ â òàëü- Zalesskaja N.T., Golovatch S.I. (1996): Some Patterns in the âåãàõ — 9,0 åêç./ì2. Distribution and Origin of the Lithobiomorph Centipede €auna of the Russian Plain (Chilopoda: Lithobiomorpha). Clinopodes linearis (C.L. Koch, 1835). ªâðî- - Acta Myriapodologica. Mem. Mus. natn. Hist. Nat. 169: ïåéñüêèé âèä (Matic, 1972). Íîâèé âèä äëÿ ôàó- 265-268.

11–17 ëèñòîïàäà 2002 ð. ó Êàçàí³ ïðîõîäèòèìå ÍÎÉ ÅÂÐÀÇÈȔ. Ýòàëîííûå ñòåïíûå ëàíä- ì³æíàðîäíà êîíôåðåíö³ÿ “Ìíîãîëåòíÿÿ äèíàìè- øàôòû: ïðîáëåìû îõðàíû, ýêîëîãè÷åñêîé ðåñ- êà ÷èñëåííîñòè ïòèö è ìëåêîïèòàþùèõ è ñâÿçü òàâðàöèè è èñïîëüçîâàíèÿ. Àäðåñà îðãêîì³òåòó: ñ ãëîáàëüíûìè èçìåíåíèÿìè êëèìàòà”. Àäðåñà 460000, Ðîññèÿ, ã. Îðåíáóðã, óë. Ïèîíåðñêàÿ, îðãêîì³òåòó: 11. Èíñòèòóò ñòåïè ÓðÎ ÐÀÍ. Íåêðûëîâîé À.Ã. 420101, Ðîññèÿ, ã. Êàçàíü, ï\ÿ 224, Èíñòèòóò E-mail: [email protected]. ýêîëîãèè ïðèðîäíûõ ñèñòåì, Ëàáîðàòîðèÿ i f i áèîìîíèòîðèíãà. Ó âåðåñí³ 2003 ð. â ì. Äóðáàí³ (ϳâäåííà Àôðè- E-mail: [email protected]. êà) ïðîõîäèòèìå V Âñåñâ³òí³é êîíãðåñ ïî îõî- i f i ðîíþâàíèõ òåðèòîð³ÿõ (World Park Congress). Ó òðàâí³-÷åðâí³ 2003 ð. ïëàíóºòüñÿ ïðîâåäåííÿ Äåâ³ç êîíãðåñó: “Îõîðîíþâàí³ òåðèòîð³¿: áëàãà III ̳æíàðîäíîãî ñèìïîç³óìó “ÑÒÅÏÈ ÑÅÂÅÐ- êð³çü êîðäîíè”. 58 ÇÀÃÀËÜÍÀ ÅÊÎËÎòß

ÑÓ×ÀÑͲ ÏÐÎÁËÅÌÈ ÇÁÅÐÅÆÅÍÍß ÅÊÎÑÈÑÒÅÌ ÏÎ˲ÑÜÊÎÃÎ ÏÐÈÐÎÄÍÎÃÎ ÇÀÏβÄÍÈÊÀ ßÊ ÍÀÑ˲ÄÎÊ ÐÅÇÅÐÂÀÒÎÃÅÍÍÈÕ ÑÓÊÖÅѲÉ

Ã.É. Áóìàð, Ñ.Þ. Ïîïîâè÷ Ïîë³ñüêèé ïðèðîäíèé çàïîâ³äíèê, Äåðæñëóæáà çàïîâ³äíî¿ ñïðàâè

Ïîë³ñüêèé ïðèðîäíèé çàïîâ³äíèê ïðåäñòàâëÿº òåðèòî𳿠ï³ä çàïîâ³äíèê ñïðè÷èíèëî äî ïîÿâè áà- ñóö³ëüíèé ìàñèâ ë³ñ³â òà áîë³ò. Ïëîùà ë³ñ³â ñêëà- ãàòüîõ ñó÷àñíèõ ïðîáëåì çáåðåæåííÿ åêîñèñòåì äຠ17806 ãåêòàð³â, àáî 89 % â³ä çàãàëüíî¿ ïëîù³. Ïîë³ñüêîãî ïðèðîäíîãî çàïîâ³äíèêà. Öå â îñíîâíîìó ñâ³òëîõâîéí³ ñîñíîâ³ ë³ñè, 15 % Íà çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³ÿõ ç ïîðóøåíèìè ïðè- çàéìàþòü áåðåçîâ³ òà ì³øàí³ ë³ñè. Íåâåëèêèìè ðîäíèìè êîìïëåêñàìè, äî ÿêèõ â³äíîñèòüñÿ ³ Ïî- ôðàãìåíòàìè çóñòð³÷àþòüñÿ â³ëüõîâ³ òà äóáîâ³ ë³ñüêèé ïðèðîäíèé çàïîâ³äíèê, ïèòàííÿ äîòðèìàí- íàñàäæåííÿ. Äîñ³ â ë³ñîâîìó ôîíä³ 31 % çàéìà- íÿ ðåæèìó óñêëàäíþºòüñÿ íåîáõ³äí³ñòþ ðåãóëþ- þòü ë³ñîâ³ êóëüòóðè ð³çíîãî â³êó, â îñíîâíîìó 40– âàííÿ ðåçåðâàòîãåííèõ çì³í. Çàçíà÷åí³ îñîáëèâîñò³ 50 ðîê³â. Ïëîùà ïðèðîäíèõ íàñàäæåíü 11860 ãà. Ïîë³ñüêîãî ïðèðîäíîãî çàïîâ³äíèêà íå ñòâîðþþòü Ñòèãë³ òà ïðèñòèãàþ÷³ ë³ñè çàïîâ³äíèêà çàéìàþòü óìîâ äëÿ ââåäåííÿ îäíîð³äíîãî ðåæèìó çáåðåæåí- 7,2 %. íÿ íà âñ³é éîãî òåðèòîð³¿. Òóò òàêèé ï³äõ³ä ðåàë³- Çà îñòàíí³ 30 ðîê³â ïðîéøëè ïåâí³ çì³íè íà çóâàòè âàæêî ³ â äåÿê³é ì³ð³ íåäîö³ëüíî, òîìó ùî òåðèòî𳿠çàïîâ³äíèêà. Çðîñëà ë³ñèñò³ñòü íà 1,8 %, íå çàâæäè âñ³ ïðèðîäí³ á³îöåíîçè ïîòðåáóþòü îä- ð³çêî çìåíøèëàñü ïëîùà ð³äêîë³ñü òà ãàëÿâèí (íà íàêîâîãî ðåæèìó çáåðåæåííÿ.  öüîìó àñïåêò³ ìຠ79 %). áóòè ÷³òêå âèçíà÷åííÿ ïð³îðèòåò³â îõîðîíè äëÿ Çì³íèëàñü â³êîâà ñòðóêòóðà íàñàäæåíü (òàáë. êîæíî¿ êîíêðåòíî¿ ä³ëÿíêè. 1). Ñåðåäí³é â³ê äåðåâîñòàí³â çð³ñ äî 55 ðîê³â.   ïåðø³ ðîêè ³ñíóâàííÿ çàïîâ³äíèêà (íà ïî- äàíèé ÷àñ íà òåðèòî𳿠çàïîâ³äíèêà ÷³òêî âèðàæå- ÷àòêó 1970-õ ðð.) Ë.Ñ. Áàëàøîâèì áóëî ïðîâåäå- íèé ïðîöåñ çàáîëî÷óâàííÿ ë³ñ³â. ³äêðèò³ áîëîòí³ íî ðîçïîä³ë òåðèòî𳿠íà ä³ëÿíêè ç ðåæèìàìè àáñî- åêîñèñòåìè çàéìàþòü ïîíàä 2,0 òèñ. ãà, à ðàçîì ³ç ëþòíî¿ òà ðåãóëüîâàíî¿ çàïîâ³äíîñò³. Áóëî âèä³ëåíî çàáîëî÷åíèìè ë³ñàìè á³ëÿ 5,0 òèñ. ãà. 10 ä³ëÿíîê ç ðåæèìîì àáñîëþòíî¿ çàïîâ³äíîñò³,  äàíèé ÷àñ â çàïîâ³äíèêó ïåðåâàæàþòü ñåðåä- ÿê³ ðàçîì çàéìàëè á³ëÿ 10 % éîãî òåðèòîð³¿. Ñþäè íüîâ³êîâ³ íàñàäæåííÿ (63,5 %), çà ÿêèìè ³äóòü áóëè âêëþ÷åí³ ä³ëÿíêè ñòàðèõ ñîñíîâèõ ë³ñ³â, áî- ìîëîäíÿêè äðóãî¿ â³êîâî¿ ãðóïè (28,5 %). Íèçüêà ëîòà, ì³ñöÿ òîêîâèù ãëóõàð³â (Tetrao urogallus), ïèòîìà âàãà â ñêëàä³ ë³ñ³â ñòèãëèõ òà ïåðåñò³éíèõ ð³çíîâ³êîâ³ ë³ñîáîëîòí³ óãðóïîâàííÿ âçäîâæ áåðå- íàñàäæåíü âêàçóº íà äîñèòü ³íòåíñèâíèé ð³âåíü ðó- ã³â ð³÷êè Æîëîáíèö³, ñòàð³ ñîñíîâ³ ë³ñè ç ð³äê³ñíè- áîê ãîëîâíîãî êîðèñòóâàííÿ â ë³ñîâèõ ìàñèâàõ äî ìè âèäàìè ïëàóíîâèõ, òîáòî ö³íí³ â íàóêîâîìó îðãàí³çàö³¿ òàì ïðèðîäíîãî çàïîâ³äíèêà ó 1968 ð. â³äíîøåíí³ óí³êàëüí³ ä³ëÿíêè ë³ñîâèõ òà áîëîò- Ïðèðîäí³ çàïîâ³äíèêè, ÿê ïðàâèëî, ïîâèíí³ íèõ ìàñèâ³â. Ðåæèì àáñîëþòíî¿ çàïîâ³äíîñò³ íà âèä³ëÿòèñÿ íà íåïîðóøåíèõ àíòðîïîãåííîþ ä³ÿëü- äàíèõ ä³ëÿíêàõ âèòðèìóºòüñÿ óæå á³ëüøå 25 ðî- í³ñòþ ïðèðîäíèõ òåðèòîð³ÿõ. Ïîë³ñüêèé çàïîâ³ä- ê³â. Íèí³ ö³íí³ñòü ¿õ â òîìó, ùî âîíè ìîæóòü ñëó- íèê áóâ ñòâîðåíèé ç ïîðóøåííÿì öüîãî ïðàâèëà, æèòè åòàëîíîì äëÿ ïîð³âíÿííÿ ç ïðèðîäíèìè êîì- à ñàìå íà çåìëÿõ äåðæë³ñôîíäó, äåðåâîñòàíè ÿêî- ïëåêñàìè, äå ïðîâîäÿòüñÿ ò³ ÷è ³íø³ ë³ñîãîñïî- ãî ïåðåáóâàëè äîâãèé ÷àñ ó åêñïëóàòàö³¿. Ìàéæå äàðñüê³ çàõîäè. ijëÿíêè ç ðåæèìîì àáñîëþòíî¿ ç óñ³õ áîê³â çàïîâ³äíèê îòî÷óþòü îñóøóâàëüí³ ñè- çàïîâ³äíîñò³ ìàþòü ñâî¿ ïåðåâàãè. Ðåçóëüòàòè äî- ñòåìè. Íåïðîäóìàíå ð³øåííÿ öüîãî âèáîðó äàíî¿ ñë³äæåíü, à òàêîæ äàí³ ³íâåíòàðèçàö³éíèõ ðîá³ò ïîêàçàëè, ùî ù³ëüí³ñòü çàñå- Òàáëèöÿ 1 ëåííÿ ð³äê³ñíèõ âèä³â ïòàõ³â, Ðîçïîä³ë ïëîù³ îñíîâíèõ ë³ñîóòâîðþþ÷èõ ïîð³ä çà ãðóïàìè â³êó çîêðåìà ÷îðíîãî ëåëåêè (Ci- conia nigra), ñ³ðîãî æóðàâëÿ Ðîêè Ãðóïè â³êó (Grus grus), ãëóõàðÿ, áîðî- 1 2 Ñåðåäíüî- Ïðèñòè- Ñòèãë³ Ïåðå- Âñüîãî âêðèòî¿ äàòî¿ ñîâè (Strix nebulosa), â³êîâ³ ãàþ÷³ ñò³éí³ ë³ñîì ïëîù³ ñè÷èêà-ãîðîáöÿ (Glacidium 1987 4383 6572 5952 64 7-16978 passerinum), âîëîõàòîãî ñè- 25,8 38,7 35 0,4 0,1 100 ÷à (Aegolius funereus) ó ïðè- 1997 4383 4926 10975 917 510 8 17232 ðîäíèõ êîìïëåêñàõ ç äàíèì 1,8 28,5 63,5 5,3 0,9 100 ðåæèìîì äåùî âèùà ³ ñòàíî- Ïðèì³òêà: â ÷èñåëüíèêó - ïëîùà â ãà; â çíàìåííèêó - % â³ä âêðèòî¿ ë³ñîì ïëîù³ âèòü 13,36 îñ./1000 ãà, à íà 59 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

ä³ëÿíêàõ, äå ïðîâîäÿòüñÿ ò³ ÷è ³íø³ ë³ñî- âàõ ðåæèìó àáñîëþòíî¿ çàïîâ³äíîñò³ ïîñèëèëèñü ãîñïîäàðñüê³ çàõîäè – 7,86 îñ./1000 ãà (òàáë. 2). äåìóòàö³éí³ ïðîöåñè ðîñëèííîñò³, â ðåçóëüòàò³ ÷îãî Ïðèðîäí³ êîìïëåêñè ç ðåæèìîì àáñîëþòíî¿ â çàïîâ³äíèêó â³äáóëîñü çàðîñòàííÿ ë³ñîâèõ äîð³ã çàïîâ³äíîñò³ ñòâîðþþòü îïòèìàëüí³ óìîâè äëÿ ÷àãàðíèêàìè òà òðàâàìè, ð³÷îê òà êàíàë³â âîäíè- çðîñòàííÿ á³ëüøîñò³ ðîñëèí, çàíåñåíèõ äî ×åðâî- ìè ðîñëèíàìè. Ïëîùà ï³ñê³â ñêîðîòèëàñü íà 50 %. íî¿ êíèãè Óêðà¿íè: ä³ôàç³àñòðóìà ñïëþñíóòîãî Ïîñèëåííÿ â³äíîâëþâàíèõ ïðîöåñ³â ïðèçâåëî (Diphasiastrum complanatum (L.) Holub), ä³ôàç³- äî ñêîðî÷åííÿ çàïàñ³â ìó÷íèö³ çâè÷àéíî¿, ð³äê³ñ- àñòðóìà òðüîõêîëîñêîâîãî (D. tristachyum (Pursch) íîãî ïîãðàíè÷íîàðåàëüíîãî âèäó. ßêùî â 1986 ð. Holub), ä³ôàç³àñòðóìà Çåéëåðà (D. Zeileri (Rouy) áóëî â³äì³÷åíî 100 ì³ñöåçíàõîäæåíü ìó÷íèö³, çà- Holub), ïëàóíà ð³÷íîãî (Lycopodium annotinum ãàëüíîþ ïëîùåþ 2130 ì2 (Áóìàð, Ïîïîâè÷, 1985), L.), âåðáè ÷îðíè÷íî¿ (Salix myrtilloides L.), ñèò- òî â 2000 ð. âîíà â³äì³÷åíà âñüîãî ëèøå â 30 íèêà áóëüáèñòîãî (Juncus bulbosus L.), æóðàâëè- ì³ñöÿõ. Ñó÷àñí³ ïîïóëÿö³¿ ìó÷íèö³ ñòàëè íå÷è- íè äð³áíîïëîäî¿ (Oxycoccus microcarpus Turcz. ex. ñåëüíèìè ³ çàéìàþòü íåçíà÷íó ïëîùó. Îñíîâíè- Rupr) Hook), ãóäàéºðè ïîâçó÷î¿ (Goodyera repens ìè ì³ñöåçðîñòàííÿìè äàíîãî âèäó º ïîðóøåí³ öå- (L.) R. Br.) (Áóìàð, 1995). Òàêèé ðåæèì º äî- íîçè — âèðóáêè, ïîæàðèùà, çð³äæåí³ ñîñíÿêè ñèòü ñïðèÿòëèâèì äëÿ ñòàðèõ ñîñíîâèõ ë³ñ³â â³êîì ëèøàéíèêîâ³, çóñòð³÷àºòüñÿ â ìîëîäèõ ñîñíîâèõ á³ëüøå 80 ðîê³â, äå âèðàæåí³ ïðîöåñè ñàìîðå- íàñàäæåííÿõ. ãóëÿö³¿. Ñë³ä çàóâàæèòè, ùî ïðîòÿãîì îñòàíí³õ  ðåçóëüòàò³ â³äíîâëþâàëüíèõ ïðîöåñ³â, ÿê³ ìà- 10–15 ðîê³â â ñòàðèõ ñîñíîâèõ ë³ñàõ çàïîâ³äíèêà þòü ì³ñöå íà òåðèòî𳿠çàïîâ³äíèêà, ïîïóëÿö³¿ öüî- ç ðåæèìîì àáñîëþòíî¿ çàïîâ³äíîñò³ ð³çêèõ â³äõè- ãî âèäó ïðàêòè÷íî çíèêëè, ùî ïðèçâåëî äî çíà÷- ëåíü â ïðîöåñàõ ðîçâèòêó íå ñïîñòåð³ãàëîñü. ˳- íîãî ñêîðî÷åííÿ éîãî çàïàñ³â. ñîâ³ ïîæåæ³, ñïàëàõè åíòîìîøê³äíèê³â ÷è ãðèáí³ Àíàëîã³÷íà êàðòèíà ñêëàëàñü ç ðîñè÷êàìè ñå- çàõâîðþâàííÿ íå çàô³êñîâàí³. ³äïàä ñóõîñò³éíèõ ðåäíüîþ ³ êðóãëîëèñòîþ, ÿê³ ïðàêòè÷íî çíèêëè ç äåðåâ íà á³ëüøîñò³ îáñòåæåíèõ ä³ëÿíêàõ â Ñåëåç³â- áîë³ò ³ çóñòð³÷àþòüñÿ ó íå âëàñòèâèõ äëÿ íèõ åêî- ñüêîìó ë³ñíèöòâ³ áóâ íåâèñîêèì (2–6 ì3/ãà), ùî òîïàõ. Ïîð³âíÿíî âåëèê³ çàðîñò³ ðîñè÷îê áóëè â³äïîâ³äຠïðèðîäíîìó â³äïàäó, çà âèíÿòêîì îêðå- â³äì³÷åí³ íàìè íà îêðà¿í³ îë³ãîòðîôíîãî áîëîòà â ìèõ íàñàäæåíü ïî íèçèíàõ, ÿê³ âñèõàþòü â ðåçóëü- Êîïèùàíñüêîìó ë³ñíèöòâ³, ÿêå çàçíàëî ïîæåæ³ 5– òàò³ âèìîêàííÿ (Áóìàð, Áóìàð,1999) 6 ðîê³â òîìó. Âèä çóñòð³÷àºòüñÿ íà ïðîòèïîæåæ- Ðåæèì àáñîëþòíî¿ çàïîâ³äíîñò³ äîö³ëüíî ï³ä- íèõ ðîçðèâàõ, ïðîñ³êàõ, ìîêðèõ äîðîãàõ. òðèìóâàòè íà ð³äêîë³ñíèõ, ë³ñîâèõ îë³ãîòðîôíèõ Ñêëàäíà ïðîáëåìà âèíèêëà ³ç çáåðåæåííÿì ³ îë³ãîìåçîòðîôíèõ áîëîòàõ, ÿê³ º ñòàá³ëüíèìè ïàëü÷àòîêîð³ííèê³â. Íèí³ ñïîñòåð³ãàºòüñÿ çàãàëü- ïðèðîäíèìè åêîñèñòåìàìè. íà òåíäåíö³ÿ çìåíøåííÿ ÷èñåëüíîñò³ ïàëü÷àòîêî- Ñêëàäíèì íèí³ â çàïîâ³äíèêó çàëèøàºòüñÿ ïè- ð³ííèêà Ôóêñà íà ï³âíî÷³ Óêðà¿íñüêîãî Ïîë³ññÿ, òàííÿ çáåðåæåííÿ äåÿêèõ ð³äê³ñíèõ âèä³â, äëÿ â òîìó ÷èñë³ ³ â çàïîâ³äíèêó. Ñïîñòåðåæåííÿ çà ÿêèõ á³ëüø ñïðèÿòëèâèìè º óìîâè ïîðóøåíèõ öå- ïîïóëÿö³ÿìè äàíîãî âèäó ïðîâîäÿòüñÿ ç 1983 ð. íîç³â, à ñàìå ìó÷íèö³ çâè÷àéíî¿ (Arctostaphylos uva Ðàí³øå éîãî ïîïóëÿö³¿ ô³êñóâàëèñü äîñèòü ÷àñòî ursi L. Spreng), ðîñè÷êè ñåðåäíüî¿ (Drosera inter- íà òåðèòî𳿠çàïîâ³äíèêà ³ îõîðîííî¿ çîíè, âîíè media Hayne) òà ðîñè÷êè êðóãëîëèñòî¿ (Drosera áóëè á³ëüø-ìåíø áàãàòî÷èñåëüíèìè — â³ä 20 äî rotundifolia L), ë³êîïîä³åëè çàïëàâíî¿ (Lycopodi- 50 îñîáèí, à â îêðåìèõ ì³ñöÿõ ³ äî 100 îñîáèí ella inundata (L) Holub), ïàëü÷àòîêîð³ííèêà (Áóìàð, 1988à).  îñòàíí³ äâà-òðè ðîêè â ðåçóëü- Ôóêñà (Dactylorhiza fuchsii (Druse.) Soo).  óìî- òàò³ ïðîâåäåííÿ ³íâåíòàðèçàö³éíèõ ðîá³ò áàãàòüîõ ïîïóëÿö³é ïàëü÷àòîêîð³ííèêà ïðàêòè÷íî íå âèÿâ- Òàáëèöÿ 2 ëåíî. Âèä çóñòð³÷àºòüñÿ äóæå ð³äêî ó âèãëÿä³ îäè- Äèíàì³êà ù³ëüíîñò³ çàñåëåííÿ (â îñ./1000 ãà) íè÷íèõ îñîáèí (7–10). Ïðè÷èíè çíèêíåííÿ ïîïó- äåÿêèõ ð³äê³ñíèõ âèä³â ïòàõ³â ó Ïîë³ñüêîìó ëÿö³é ð³çí³ ³ äî ê³íöÿ íå ç’ÿñîâàí³. Íà òåðèòî𳿠çàïîâ³äíèêó çà ïåð³îä 1992–2001 ðð. çàïîâ³äíèêà ïðîõîäèòü ïðîöåñ çàðîñòàííÿ òèïî- âèõ äëÿ ïàëü÷àòîêîð³ííèêà åêîòîï³â (ë³ñîâèõ äî- ijëÿíêè* ÀÇ ÐÇ ð³ã, ãàëÿâèí, îêðà¿í áîë³ò) ÷àãàðíèêàìè òà òðàâà- Ðîêè 1992 2001 1992 2001 ìè, òîáòî ïðîõîäèòü ìåõàí³÷íå âèò³ñíåííÿ âèäó â Âèäè õîä³ ðåçåðâàòîãåííèõ ñóêöåñ³é. Îäí³ºþ ç ïðè÷èí Strix nebulosa 0,56 0,84 0,46 0,46 ñêîðî÷åííÿ ÷èñåëüíîñò³ º â³äñóòí³ñòü ñ³íîêîñ³ííÿ Glaucidium passerinum - 0,56 - 0,16 íà áîëîòàõ. Ç ³íøîãî áîêó, âèä çíèêຠ³ â îõîðîí- Aegolius funereus - 0,56 - 0,16 í³é çîí³, äå âåäóòüñÿ òðàäèö³éí³ ìåòîäè ãîñïîäàðþ- Ciconia nigra 0,56 0,56 0,16 0,62 âàííÿ. Îòæå, ÿê ç’ÿñóâàëîñü, ïðè÷èíàìè çíèêíåí- Grus grus 1,72 4,00 1,84 2,30 íÿ ïàëü÷àòîêîð³ííèêà º íå ò³ëüêè ðåæèì àáñîëþò- Tetrao urogallus 3,40 7,40 2,76 4,16 íî¿ çàïîâ³äíîñò³, àëå é ïåâí³ åíäîãåíí³ ôàêòîðè ñòðóêòóðè ïîïóëÿö³é òà çîâí³øí³ ïðèðîäí³ ÷èííè- Óñüîãî: 6,24 13,36 5,22 7,86 êè ñåðåäîâèùà, ÿê³ âïëèâàþòü íà äàíó ñòðóêòóðó. Ðåçóëüòàòè áàãàòîð³÷íèõ ñïîñòåðåæåíü ïîêàçàëè, * ÀÇ - ä³ëÿíêè àáñîëþòíî¿ çàïîâ³äíîñò³, ÐÇ - ä³ëÿíêè ç ðåãóëüîâàíîþ çàïîâ³äí³ñòþ ùî ïîïóëÿö³¿ ïàëü÷àòîêîð³ííèêà ìàëè ïðàâîñòî- 60 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

ðîíí³é õàðàêòåð ðîçâèòêó ³ áóëè â îñíîâíîìó ðåã- ñàäæåííÿìè, äå òàê³ çàõîäè çä³éñíþâàëèñü.  äó- ðåñèâíèìè, ñòàð³þ÷èìè (Áóìàð, 1988à,1991), ìîæ- æå ñóõèõ òà ìîêðèõ òèïàõ ë³ñó ðåãóëÿòèâí³ çàõî- ëèâî öå ïîâ’ÿçàíî ³ç åìáð³îëîã³÷íèìè ÷è ãåíå- äè º çàéâèìè (Àíäð³ºíêî, Ïîïîâè÷, Øåëÿã-Ñîñîí- òè÷íèìè îñîáëèâîñòÿìè. Òàêèì ÷èíîì, äëÿ çáåðå- êî, 1986; Áóìàð, 1988). æåííÿ ïàëü÷àòîêîð³ííèêà íåîáõ³äí³ ðåãóëÿòèâí³ Íàäçâè÷àéíà ñèòóàö³ÿ ñêëàëàñü ç ë³ñàìè, ÿê³ çàõîäè, çîêðåìà ïðîâåäåííÿ ñ³íîêîñ³ííÿ íà áîëî- ïåðåáóâàþòü â çîí³ ï³äòîïëåííÿ Æîëîáíèöüêî¿ òàõ òà ëóêàõ, âèðóáóâàííÿ ÷àãàðíèê³â. Òàêèé çà- îñóøóâàëüíî¿ ñèñòåìè. Íà â³äïîâ³äí³é ä³ëÿíö³ ç õ³ä, ÿê ñ³íîêîñ³ííÿ, áàæàíî ïðîâîäèòè â ïåð³îä ðåæèìîì àáñîëþòíî¿ çàïîâ³äíîñò³ çàãèíóëî ïîíàä ï³ñëÿ ìàñîâîãî ïëîäîíîøåííÿ âèäó, àáè ñïðèÿòè 200 ãåêòàð³â ë³ñ³â ð³çíîãî â³êó. Ïðîöåñ ï³äòîïëåí- éîãî íàñ³ííºâîìó ðîçìíîæåííþ. Íåîáõ³äíî äåòàëüíî íÿ ³ íàñòóïíå âñèõàííÿ ë³ñ³â ïðîäîâæóºòüñÿ ³ äîñ³. âèâ÷àòè á³îëîã³þ ïàëü÷àòîêîð³ííèêà, ñòðóêòóðó Íà ì³ñö³ ë³ñîâèõ íàñàäæåíü â ìàéáóòíüîìó áó- éîãî ïîïóëÿö³é, îñê³ëüêè ñòàð³ííÿ ïîïóëÿö³é — äóòü ôîðìóâàòèñü âîäíî-áîëîòí³ óã³ääÿ ç ïåðå- öå îäèí ³ç ôàêòîð³â, ùî âåäå äî çíèêíåííÿ âèäó. Ç âàæàííÿì åâòðîôíèõ áîë³ò, ÿêèõ â çàïîâ³äíèêó öüîãî âèïëèâàº, ùî âñ³ ðåãóëÿòèâí³ çàõîäè íå- äóæå ìàëî ³ òîìó âîíè ï³äâèùàòü ñòóï³íü éîãî îáõ³äíî ïðîâîäèòè ÿê â åêîñèñòåìàõ çàïîâ³äíèêà, ðåïðåçåíòàòèâíîñò³. òàê ³ éîãî îõîðîíí³é çîí³. Öå ñïðèÿòèìå ï³äòðè- Òàêèì ÷èíîì, øòó÷íî íàêëàäåíèé íà àíòðîïî- ìàííþ ïàíì³êòè÷íèõ çâ’ÿçê³â ì³æ ïîïóëÿö³ÿìè ³ ãåí³çîâàíó òåðèòîð³þ çàïîâ³äíèé ðåæèì ç³ãðàâ áåçïåðå÷íî çàáåçïå÷èòü ¿õ ñòàá³ëüíèé ðîçâèòîê. ñâîþ äâîÿêó ðîëü. Áåçïåðå÷íî éîãî ïîçèòèâíà ðîëü Ïîðÿä ³ç öèìè ïðîáëåìàìè ïîòðåáóº ðîçãëÿäó ïîçíà÷èëàñü íà çá³ëüøåíí³ äåÿêèõ îðí³òîôàóí³ñ- ïèòàííÿ îñîáëèâîñòåé çáåðåæåííÿ ë³ñîâèõ á³îöå- òè÷íèõ êîìïëåêñ³â.  òîé æå ÷àñ ïîïóëÿö³¿ ïåðå- íîç³â, îñê³ëüêè çàïîâ³äíèêó áóëè ïåðåäàí³ íàä- âàæíî âåëèêèõ ðàòè÷íèõ òâàðèí â ðåçóëüòàò³ ðå- çâè÷àéíî ïîðóøåí³ ïðèðîäí³ êîìïëåêñè . ïåðø³ çåðâàòîãåííèõ ñóêöåñ³é ë³ñó âòðàòèëè êîðìîâó áà- ðîêè ³ñíóâàííÿ çàïîâ³äíèêà íà çíà÷í³é òåðèòîð³¿, çó. Ïî÷àâñÿ ïðîöåñ çíèêíåííÿ ïîïóëÿö³é âèä³â äå çðîñòàëè ìîëîä³ ñîñíîâ³ êóëüòóðè (70 %), äî- ðîñëèí, îïòèìóì ðîçâèòêó ÿêèõ ïîâ’ÿçàíèé ñàìå ãëÿä çà ë³ñîì áóâ ïðèïèíåíèé, îñê³ëüêè áóâ ââåäå- ³ç ñòàä³ÿìè àíòðîïîãåííèõ çì³í äî çàïîâ³äàííÿ.  íèé çàïîâ³äíèé ðåæèì. Öå ïðèâåëî äî ïåðåãóùåííÿ ðåçóëüòàò³ 30-ð³÷íî¿ ä³¿ çàïîâ³äíîãî ðåæèìó ñïîñ- ñîñíîâèõ ìîíîêóëüòóð. Íèí³ íà òåðèòî𳿠çàïî- òåð³ãàºòüñÿ òåíäåíö³ÿ ïîâåðíåííÿ åêîñèñòåì äî â³äíèêà, îñîáëèâî â Ñåëåç³âñüêîìó ë³ñíèöòâ³, á³ëü- êâàç³êîð³ííîãî ñòàíó. øå 600 ãåêòàð³â ë³ñîâèõ êóëüòóð ó â³äíîñíî áàãà- òèõ òèïàõ ë³ñó ìàþòü ïîâíîòó 0,9–1,0 ó â³ö³ 40– ˳òåðàòóðà 50 ðîê³â. Òàê³ øòó÷íî ñòâîðåí³ íàñàäæåííÿ áåç äîòðèìàííÿ ïåâíîãî ðåæèìó ðåãóëüîâàíî¿ çàïîâ³ä- Àíäðèåíêî Ò.Ë., Ïîïîâè÷ Ñ.Þ, Øåëÿã-Ñîñîíêî Þ.Ð. (1986): íîñò³ íà äàíîìó åòàï³ ñòàëè ìàëîö³ííèìè, õàðàêòå- Ïîëåññêèé ãîñóäàðñòâåííûé çàïîâåäíèê. Ðàñòèòåëüíûé ðèçóþòüñÿ íèçüêèì âì³ñòîì á³îð³çíîìàí³òòÿ ÿê ìèð. Êèåâ: Íàóê. äóìêà. 1-202. ðîñëèííîãî, òàê ³ òâàðèííîãî ñâ³òó. Ñôîðìóâàâñÿ Áàëàøîâ Ë.Ñ. (1983): Ðàñòèòåëüíîñòü Ïîëåññêîãî ãîñóäàð- äóæå á³äíèé íàäçåìíèé ïîêðèâ, à â á³ëüøîñò³ âè- ñòâåííîãî çàïîâåäíèêà. Êèåâ: Íàóê. äóìêà. 1-160. Áóìàð Ã.È., Ïîïîâè÷ Ñ.Þ. (1985): Arctostaphylos uva ursi ïàäê³â â³í çîâñ³ì â³äñóòí³é. ²íêîëè òàê³ ñîñíÿêè L. Sprenq â Ïîëåññêîì çàïîâåäíèêå. - Ðàñòèò. ðåñóðñû. 4: íàçèâàþòü ìåðòâîïîêðèâíèìè (Áàëàøîâ, 1983). 441-445. Çàãóùåí³ íàñàäæåííÿ º íåñò³éêèìè ïðîòè 䳿 âîã- Áóìàð Ã.È. (1988à): Ñîñòîÿíèå ïîïóëÿöèé íåêîòîðûõ âèäîâ íþ ³ â³òðó.  íèõ ñëàáî âèðàæåíà äèôåðåíö³àö³ÿ ðîäà ïàëü÷àòîêîðåííèê âî ôëîðå Ïîëåññêîãî ãîñóäàðñòâåí- íîãî çàïîâåäíèêà. - Òåç. Âòîðîé ðåñï. êîíôåð. ïî ìåäèö. äåðåâ çà âèñîòîþ ³ ä³àìåòðîì, à òîìó âîíè íåð³ä- áîòàíèêå. Êèåâ. 41-42. êî âñòóïàþòü â äåïðåñèâíèé ñòàí. Íàáëèçèòè òàê³ Áóìàð Ã.È. (1988á): Îñîáåííîñòè ðóáîê óõîäà â ñîñíîâûõ íàñàäæåííÿ äî ïðèðîäíîãî ñòàíó, ïðèòàìàííîãî ìîëîäíÿêàõ Ïîëåññêîãî ãîñçàïîâåäíèêà. - Ëåñíîå õîçÿé- êîð³ííèì ô³òîöåíîçàì, ïðàêòè÷íî íåìîæëèâî, îñ- ñòâî. Ìîñêâà. 2: 46-48. ê³ëüêè îñëàáëåí³ äåðåâà ñëàáî ðåàãóþòü íà çá³ëü- Áóìàð Ã.È. (1991): Ñîñòîÿíèå öåíîïîïóëÿöèé ðåäêèõ ðàñòå- íèé Ïîëåññêîãî ãîñóäàðñòâåííîãî çàïîâåäíèêà è âîïðîñû øåííÿ ïëîù³ æèâëåííÿ. Öå íåîáõ³äíî áóëî ðîáè- èõ îõðàíû. - Àâòîðåô. äèññ. ... êàíä. áèîë. íàóê. Äíåïðî- òè äî 40-ð³÷íîãî â³êó äåðåâ, îäíàê ðåæèì àáñî- ïåòðîâñê. 1-16. ëþòíî¿ çàïîâ³äíîñò³ öüîãî íå äîçâîëÿâ. Áóìàð Ã.É. (1995): Ïîïóëÿö³éí³ äîñë³äæåííÿ ð³äê³ñíèõ âèä³â  ö³ëîìó ðåçóëüòàòè äîñë³äæåíü ïîêàçàëè, ùî ðîñëèí â Ïîë³ñüêîìó ïðèðîäíîìó çàïîâ³äíèêó. - Çàïîâ. ñïðàâà â Óêðà¿í³. 1: 6-10 â ñîñíîâèõ êóëüòóðàõ ó â³äíîñíî áàãàòèõ òèïàõ Áóìàð Ã.É., Áóìàð Ã.Â. (1999): Îñíîâí³ íàïðÿìêè äèíàì³êè ë³ñó, äå áóëè â³äñóòí³ ðåãóëÿòèâí³ çàõîäè â ìîëî- ðîñëèííîãî ïîêðèâó Ïîë³ñüêîãî çàïîâ³äíèêà çà îñòàíí³ äîìó â³ö³, ïî÷èíàþ÷è ç 20–30-ð³÷íîãî â³êó çìåí- 15 ðîê³â. - Ïîë³ñüêîìó ïðèðîäíîìó çàïîâ³äíèêó – 30 ðîê³â. øóºòüñÿ ïðèð³ñò äåðåâ ó âèñîòó òà çà ä³àìåòðîì, Æèòîìèð. 1: 49-57. ïðèãí³÷óºòüñÿ ð³ñò íàñàäæåíü â ïîð³âíÿíí³ ç íà- ˳òîïèñ ïðèðîäè Ïîë³ñüêîãî çàïîâ³äíèêà. 2000. 21: 1-130.

61 ËÀÍÄØÀÔÒÎÇÍÀÂÑÒÂÎ

ÏÐÎ ËÀÍÄØÀÔÒÍÎ-ÃÅÎղ̲×ÍÅ ÐÀÉÎÍÓÂÀÍÍß ² ÃÅÎղ̲×Ͳ ËÀÍÄØÀÔÒÈ ÓÊÐÀ¯ÍÈ

Â.². Ãåòüìàí ̳íåêîðåñóðñ³â Óêðà¿íè

ϳä ô³çèêî-ãåîãðàô³÷íèì ðàéîíóâàííÿì ìè ðî- íèõ îðãàí³÷íèõ ðå÷îâèí äî ïðîñòèõ ì³íåðàëüíèõ çó쳺ìî ï³çíàâàëüíèé ïðîöåñ âèÿâëåííÿ ³ çîáðà- (10–15 %) — ì³íåðàë³çàö³¿ òà óòâîðåííÿ íîâèõ, æåííÿ ðåã³îíàëüíî¿ äèôåðåíö³àö³¿ ëàíäøàôòíî¿ á³ëüø ñò³éêèõ, ³ç çíà÷íèì çàïàñîì åíåð㳿 îðãàí³- îáîëîíêè, ïîêëàäåíó íà êàðòó íàóêîâó ñèñòåìàòè- ÷íèõ ñïîëóê (85–90 %) — ãóì³ô³êàö³¿. êó òåðèòîð³àëüíî îáìåæåíèõ ïîºäíàíü ïðåäìåò³â Õ³ì³÷í³ åëåìåíòè, ÿê³ ïðèéìàþòü ó÷àñòü â á³î- ³ ÿâèù ïðèðîäè. Òåîð³ÿ ëàíäøàôòíî-ãåîõ³ì³÷íî- ãåíí³é ì³ãðàö³¿, íàçèâàþòüñÿ îðãàíîãåííèìè. Ðîç- ãî ðàéîíóâàííÿ ðîçðîáëÿºòüñÿ îêðåìèì íàóêîâèì ð³çíÿþòü òàê çâàí³ “ïîâ³òðÿí³” ³ “âîäí³” îðãàíî- íàïðÿìêîì ñó÷àñíîãî ëàíäøàôòîçíàâñòâà — ãåî- ãåíí³ ì³ãðàíòè. Ïåðø³ ì³ãðóþòü â ãàçîïîä³áíîìó õ³ì³ºþ ëàíäøàôò³â, ùî âèâ÷ຠõ³ì³÷íó âçàºìîä³þ âèãëÿä³, äðóã³ — ó âîäíèõ ðîç÷èíàõ. Ñåðåä âîä- ì³æ ïðèðîäíèìè êîìïîíåíòàìè, õ³ì³÷íó ñïî- íèõ ì³ãðàíò³â íàéá³ëüø ïîøèðåí³ â æèâ³é ðå÷î- ëó÷í³ñòü ¿õ ãåîñèñòåìíèõ óòâîðåíü. âèí³ ðóõîì³ åëåìåíòè (Ñà, Ê). Ñåðåä îðãàíîãåí- Íàóêîâ³ îñíîâè ãåîõ³ì³÷íîãî íàïðÿìêó ëàíä- íèõ åëåìåíò³â âèä³ëÿþòü íàéá³ëüø “àêòèâí³”, àáî øàôòîçíàâñòâà áóëè çàêëàäåí³ â ïðàöÿõ Â.². Âåð- ãîëîâí³ (â ïåðøó ÷åðãó Î, Ñ, Í, N) ³ äðóãîðÿäí³ íàäñüêîãî (1967), Î.ª. Ôåðñìàíà (1930), Á.Á. (ì³êðîåëåìåíòè). Íà âèâ÷åííÿ ãîëîâíèõ òðåáà Ïîëèíîâà (1956). Âåëèêèé âêëàä â ðîçâèòîê ãåîõ³- ðîáèòè íàéá³ëüøèé íàãîëîñ ïðè ãåîõ³ì³÷íèõ äî- ì³÷íèõ äîñë³äæåíü ëàíäøàôòíèõ êîìïëåêñ³â âíåñ- ñë³äæåííÿõ, áî âîíè ñêëàäàþòü îñíîâíó ìàñó æè- ëè Î.². Ïåðåëüìàí (1975), Ì.À. Ãëàçîâñüêà (1979, âî¿ ðå÷îâèíè (98 %). Ãîëîâí³ ì³ãðàíòè ìàþòü âëàñ- 1983, 1988), Â.Â. Äîáðîâîëüñüêèé (1974, 1990). òèâ³ñòü íàêîïè÷óâàòèñÿ â ëàíäøàôò³, à ì³êðîåëå- Âèâ÷åííþ ïèòàííÿ êðóãîîá³ãó õ³ì³÷íèõ ñïîëóê òà ìåíòè òàêî¿ çäàòíîñò³ ïîçáàâëåí³. åëåìåíò³â ïðèñâÿ÷åí³ òàêîæ ïðàö³ Ï.Ñ. Ïîãðåá- ϳä æèâîþ ðå÷îâèíîþ Â.². Âåðíàäñüêèé ðîçó- íÿêà (1969), ².². Ñìîëÿíèíîâà (1970), Á.Ô. Ìèö- ì³â ñóêóïí³ñòü æèâèõ îðãàí³çì³â, çâåäåíèõ äî ¿õ êåâè÷à, Þ.ß. Ñóùèê (1981), Ô.Â. Âîëüâà÷à, Â.². âàãè, õ³ì³÷íîãî ñêëàäó òà åíåð㳿. Æèâà ðå÷îâèíà Ãåòüìàíà, Î.². Íåñòåðóêà, (1987), Â.Ò. Ãðèíåâåöü- º íàéâàæëèâ³øèì ãåîõ³ì³÷íèì ôàêòîðîì ì³ãðàö³¿. êîãî, Ë.Ì. Øåâ÷åíêî (1993), Â.Ì. Ãóöóëÿêà ×åðåç íå¿ îïîñåðåäêîâàíî íà ì³ãðàö³þ âïëèâàþòü (1994), Ë.Ë. Ìàëèøåâî¿ (1998) òà ³í. çîâí³øí³ ô³çèêî-ãåîãðàô³÷í³ óìîâè òåðèòîð³¿. ²  îñíîâó ëàíäøàôíî-ãåîõ³ì³÷íîãî ðàéîíóâàí- ãîëîâíå — ÷åðåç æèâó ðå÷îâèíó ïðîõîäèòü á³î- íÿ ïîêëàäåíà ³äåÿ Á.Á. Ïîëèíîâà ïðî òå, ùî â ãåííà ì³ãðàö³ÿ õ³ì³÷íèõ åëåìåíò³â. ïðèðîä³ çâ‘ÿçîê ì³æ ¿¿ êîìïîíåíòàìè (ã³ðñüêèìè Îäíî÷àñíî ç á³îãåííîþ ì³ãðàö³ºþ õ³ì³÷íèõ ðå- ïîðîäàìè ç â³äïîâ³äíèìè ¿ì ôîðìàìè ðåëüºôó, ÷îâèí òà åëåìåíò³â â³äáóâàºòüñÿ ³ ïåðåäà÷à åíåð㳿. ïîâ³òðÿì ç éîãî êë³ìàòè÷íèìè îñîáëèâîñòÿìè, Ïðè ôîòîñèíòåç³ ñîíÿ÷íà åíåðã³ÿ ïåðåòâîðþºòüñÿ ïîâåðõíåâèìè ³ ï³äçåìíèìè âîäàìè, ãðóíòîì, ðîñ- â åíåðã³þ õ³ì³÷íèõ çâ‘ÿçê³â íîâîñòâîðåíî¿ îð- ëèíàìè ³ òâàðèíàìè) çä³éñíþºòüñÿ ÷åðåç ì³ãðà- ãàí³÷íî¿ ðå÷îâèíè ³ êèñíþ, ùî âèä³ëÿºòüñÿ ïðè ö³þ õ³ì³÷íèõ ðå÷îâèí òà ºëåìåíò³â. ¯¿ âèâ÷åííÿ ðîçïàä³ ìîëåêóë âîäè. Îðãàí³÷íà ðå÷îâèíà ñòຠ— êëþ÷ äî ðîçóì³ííÿ ïðèðîäíî¿ âçàºìî䳿, ÿêó ñèëüíèì â³äíîâíèêîì, à êèñåíü ñèëüíèì îêèñëþ- íàçâàíî ³ñòèííîþ Causa finalis (ê³íöåâîþ ïðè÷è- âà÷åì. Ïðè ì³íåðàë³çàö³¿ õ³ì³÷íà åíåðã³ÿ ïåðåõî- íîþ) ðå÷åé. äèòü â ìåõàí³÷íó, òåïëîâó ³ ó âèãëÿä³ òåïëà âòðà-  ãåîõ³ì³¿ ëàíäøàôò³â â³äïîâ³äíî äî îñíîâíèõ ÷àºòüñÿ îðãàí³çìàìè â íàâêîëèøí³é ïðîñò³ð.  ôîðì ðóõó ìàòå𳿠(ìåõàí³÷íà, ô³çè÷íà, õ³ì³÷íà, òàêîìó âèïàäêó ïåðåäà÷à åíåð㳿 â³äáóâàºòüñÿ íå á³îëîã³÷íà ³ ñîö³àëüíà), ðîçð³çíÿþòü ôîðìè øëÿõîì êðóãîîá³ãó, à ó âèãëÿä³ ïîòîêó. Õ³ì³÷íà ì³ãðàö³¿: ìåõàí³÷íà, ô³çèêî-õ³ì³÷íà, á³îãåííà ³ åíåðã³ÿ, ùî çâ³ëüíÿºòüñÿ ïðè ðîçêëàäàíí³ îðãàí³- òåõíîãåííà (ñîö³àëüíà). Á³îãåííà ì³ãðàö³ÿ (çà Â.². êè, âèêîðèñòîâóºòüñÿ â ëàíäøàôò³ ³ íà ì³ãðàö³þ. Âåðíàäñüêèì), àáî á³îëîã³÷íèé êðóãîîá³ã ðå÷îâèí Á³îãåííà ì³ãðàö³ÿ õ³ì³÷íèõ ðå÷îâèí òà åëåìåí- òà åëåìåíò³â — íàéâàæëèâ³øà ãåîõ³ì³÷íà âëàñ- ò³â âèçíà÷ຠíàéâàæëèâ³ø³ ãåîõ³ì³÷í³ âëàñòèâîñò³ òèâ³ñòü ëàíäøàôò³â. Á³îëîã³÷íèé êðóãîîá³ã, ÿê ëàíäøàôò³â. Ìîæíà ãîâîðèòè ïðî “êàëüö³ºâ³”, íåîáõ³äíà óìîâà ³ñíóâàííÿ æèòòÿ, ñêëàäàºòüñÿ ç “íàòð³ºâ³”, “çàë³çí³” ëàíäøàôòè â çàëåæíîñò³ â³ä äâîõ ïðîòèëåæíèõ, àëå íåâ³ää³ëüíèõ îäèí â³ä îä- òîãî, ÿêèìè ã³ðñüêèìè ïîðîäàìè ñêëàäåíà òåðèòî- íîãî ïðîöåñ³â: á³îãåííî¿ àêóìóëÿö³¿, àáî óòâîðåííÿ ð³ÿ, ÿêèé òàì áàëàíñ òåïëà ³ âîëîãè, ÿêà ðîñëèí- æèâî¿ ðå÷îâèíè ³ç íåæèâî¿ çà ðàõóíîê ñîíÿ÷íî¿ í³ñòü, òîáòî ïîêëàñòè â îñíîâó ¿õ âèä³ëåííÿ ïåðå- åíåð㳿 (ôîòîñèíòåçó) òà åíåð㳿 õ³ì³÷íèõ çâ‘ÿçê³â âàæàííÿ ì³ãðàö³¿ òèõ ÷è ³íøèõ åëåìåíò³â â³äïîâ³ä- (õåìîñèíòåçó) ³ äåñòðóêö³¿, àáî ðîçêëàäó ñêëàä- íî äî ïåâíèõ ô³çèêî-ãåîãðàô³÷íèõ óìîâ òåðèòîð³¿.

62 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

Ëàíäøàôòè ç õàðàêòåðíèì òèïîì ì³ãðàö³¿ íàçè- ñòîâáóðàõ, ã³ëêàõ äåðåâ, ùî â³äìèðàþòü ÷åðåç âàþòüñÿ ãåîõ³ì³÷íèìè. çíà÷íèé ïðîì³æîê ÷àñó. ³äïîâ³äíî, õ³ì³÷í³ ðå÷î- ϳä ãåîõ³ì³÷íèì ëàíäøàôòîì Á.Á. Ïîëèíîâ âèíè òà åëåìåíòè (â ïåðøó ÷åðãó C, Ca, N, P òà (1956) ðîçóì³â ñóêóïí³ñòü åëåìåíòàðíèõ ëàíä- ³í.) â ïðîöåñ³ á³îãåííî¿ ì³ãðàö³¿ â ë³ñàõ “çàòðè- øàôò³â â³ä åëþâ³àëüíèõ äî ñóïåðàêâàëüíîãî, ùî ìóþòüñÿ” â ò³ëàõ æèâèõ îðãàí³çì³â íà äåñÿòêè, ðîçì³ùóþòüñÿ â ìåæàõ ë³òîëîã³÷íî îäíîð³äíî¿ òå- ñîòí³, à òî é òèñÿ÷³ ðîê³â. ðèòî𳿠³ ãåíåòè÷íî çâ‘ÿçàí³ ïîòîêàìè ðîç÷èíåíèõ Îñíîâíà ãåîõ³ì³÷íà ðîáîòà æèâî¿ ðå÷îâèíè íà ³ çàâèñëèõ ðå÷îâèí. Òåðì³í “åëåìåíòàðíèé ëàíä- íàø³é ïëàíåò³ çä³éñíþºòüñÿ äåðåâíèìè ðîñëèííè- øàôò” âïåðøå ââåäåíèé â ãåîãðàô³÷íó íàóêó Á.Á. ìè óãðóïîâàííÿìè. ˳ñ, çà âèðàçîì àêàäåì³êà Â.². Ïîëèíîâèì â 1915 ð. Íèì ïîçíà÷àºòüñÿ íàéìåí- Âåðíàäñüêîãî, ñòàíîâèòü íàéá³ëüø ö³ííó “ïë³âêó øèé çà òàêñîíîì³÷íèì çíà÷åííÿì òîïîëîã³÷íèé æèòòÿ” ³ í³ â ÿêèõ ³íøèõ á³îöåíîçàõ âïëèâ æèâî¿ ïðèðîäíèé êîìïëåêñ. Òèïîëîã³þ ãåîõ³ì³÷íèõ ëàí- ðå÷îâèíè íà íåæèâó ïðèðîäó íå áóâຠíàñò³ëüêè äøàôò³â âèçíà÷àþòü îñîáëèâîñò³ á³îëîã³÷íîãî êðó- âåëèêèì ³ ð³çíîá³÷íèì, ÿê â ë³ñ³. ãîîá³ãó ðå÷îâèí òà åëåìåíò³â, îñîáëèâî àêòèâíèõ Çà ³íòåíñèâí³ñòþ ì³ãðàö³¿, ùî âèðàæàºòüñÿ âå- “ïîâ³òðÿíèõ” ì³ãðàíò³â (â ÿêèõ óìîâàõ â³í ïðîò³êàº, ëè÷èíîþ á³îëîã³÷íî¿ ïðîäóêòèâíîñò³, â ìåæàõ îê- ñê³ëüêè óòâîðþºòüñÿ ³ ðîçêëàäàºòüñÿ îðãàí³÷íî¿ ðåìèõ òèï³â (ñòåïîâèõ) âèä³ëÿþòüñÿ ï³äòèïè ëàí- ðå÷îâèíè, ÿêèé ¿¿ õ³ì³÷íèé ñêëàä). Ðîëü õ³ì³÷íî- äøàôò³â, ÿê³ òåæ ï³äïîðÿäêîâàí³ çàêîíó çîíàëü- ãî åëåìåíòó â ëàíäøàôò³ âèçíà÷àºòüñÿ éîãî âì³ñòîì íîñò³ ³ â³äïîâ³äàþòü ï³äçîíàì. ²íòåíñèâí³ñòü êðó- òà àêòèâí³ñòþ â á³îãåíí³é ì³ãðàö³¿. ãîîá³ãó õ³ì³÷íèõ ðå÷îâèí òà åëåìåíò³â º îäí³ºþ ç Á³îãåííó ì³ãðàö³þ õ³ì³÷íèõ ðå÷îâèí òà åëåìåí- ñóòòºâèõ îçíàê äîáðîòíîñò³ óìîâ ì³ñöåçðîñòàííÿ ò³â ïðàâîì³ðíî ââàæàòè îäíèì ç êðèòåð³¿â òèïîëî- äåðåâíèõ ³ òðàâ’ÿíèñòèõ ðîñëèí. ã³÷íî¿ êëàñèô³êàö³¿ ãåîõ³ì³÷íèõ ëàíäøàôò³â (Ôè- Øèðîòíå (ñóáøèðîòíå) ðîçì³ùåííÿ ìåæ òèï³â çèêî-ãåîãðàôè÷åñêèé àòëàñ ìèðà, 1964), ùî ïî- ³ ï³äòèï³â ãåîõ³ì³÷íèõ ëàíäøàôò³â òåðèòî𳿠Óê- êëàäåíà â îñíîâó ñêëàäåíî¿ íàìè òèïîëîã³÷íî¿ êàð- ðà¿íè â³äîáðàæຠçîíàëüíó çì³íó ¿õ ïðîäóêòèâíîñ- òè ëàíäøàôòíî-ãåîõ³ì³÷íîãî ðàéîíóâàííÿ Óêðà¿- ò³, ³íòåíñèâíîñò³ ì³ãðàö³¿, ùî ë³ì³òóþòüñÿ íà ï³â- íè (ðèñ.). Âèä³ëåí³ íà êàðòîñõåì³ ðåã³îíè îᒺäíó- íî÷³ â ÿê³éñü ì³ð³ äåô³öèòîì òåïëà ïðè äîñòàòíüî- þòü ãåîõ³ì³÷í³ ëàíäøàôòè, ùî â³äíîñÿòüñÿ äî ïåâ- ìó ³ íàâ³òü íàäì³ðíîìó çâîëîæåíí³, à íà ï³âäí³ â íî¿ ãðóïè, òèïó, ï³äòèïó, êëàñó, ðîäó, âèäó. Ïðè çíà÷íî á³ëüø³é ì³ð³ äåô³öèòîì âîëîãè ïðè äîñòàò- ñêëàäàíí³ êàðòè ³ ëåãåíäè âèêîðèñòàí³ ìàòåð³àëè í³é ê³ëüêîñò³ òåïëà. Ìåæ³ ë³ñîâèõ ëàíäøàôò³â â äîñë³äæåíü àâòîðà, à òàêîæ îïóáë³êîâàí³ äàí³ ë³- îñíîâíîìó â³äïîâ³äàþòü øèðîòíîìó ïðîñòÿãàííþ òåðàòóðíèõ äæåðåë, ôîíäîâ³ ìàòåð³àëè. ëèïíåâèõ ³çîòåðì, à ñòåïîâèõ — âèòÿãíóò³ ç ï³â- Ãðóïà ãåîõ³ì³÷íèõ ëàíäøàôò³â, ÿê íàéâèùà êëà- äåííîãî çàõîäó íà ï³âí³÷íèé ñõ³ä, ùî â³äîáðàæຠñèô³êàö³éíà îäèíèöÿ, âèä³ëÿºòüñÿ çà ïðèíàëåæí³ñòþ çì³íó çâîëîæåííÿ (çìåíøåííÿ ê³ëüêîñò³ îïàä³â ³ îñòàíí³õ äî îñíîâíèõ ìåãàôîðì ðåëüºôó ìàòåðèêà çðîñòàííÿ âåëè÷èíè âèïàðîâóâàííÿ íà ï³âäåíü ³ — ã³ðñüê³ òà ð³âíèíí³. Íà òåðèòî𳿠Óêðà¿í³, â³ä- ï³âäåííèé ñõ³ä). ïîâ³äíî, âèä³ëÿþòüñÿ ã³ðñüê³ ãåîõ³ì³÷í³ ëàíäøàôòè  ïåðøîìó âèïàäêó âèð³øàëüíà êë³ìàòîóòâî- Óêðà¿íñüêèõ Êàðïàò ³ Êðèìó òà ð³âíèíí³ ñõ³äíî- ðþþ÷à ðîëü ó ôîðìóâàíí³ âåëè÷èíè á³îïðîäóê- ºâðîïåéñüê³. òèâíîñò³ ³ õàðàêòåðó ì³ãðàö³¿, ùî íàéá³ëüø ³íòåí- Òèïè ãåîõ³ì³÷íèõ ëàíäøàôò³â â³äïîâ³äàþòü â ñèâíî ïðîõîäèòü âë³òêó, íàëåæèòü ðàä³àö³éíîìó îñíîâíîìó çîíàëüíèì òèïàì ãðóíò³â ³ ðîñëèííîñò³ ôàêòîðó, à â äðóãîìó íà íüîãî íàêëàäàºòüñÿ ùå (íàïðèêëàä ë³ñîâ³, ë³ñîñòåïîâ³, ñòåïîâ³ ëàíäøàô- öèðêóëÿö³éíèé, ùî çóìîâëþº çì³ùåííÿ ìåæ â³ä òè) ³ ð³çíÿòüñÿ îñîáëèâîñòÿìè âîäíîãî ³ òåïëîâî- øèðîòíîãî íàïðÿìêó. ãî áàëàíñ³â, á³îãåííî¿ ì³ãðàö³¿ õ³ì³÷íèõ ðå÷îâèí ³äïîâ³äíî äî õàðàêòåðó çì³í ñï³ââ³äíîøåííÿ òà åëåìåíò³â. òåïëà ³ âîëîãè ³íòåíñèâí³ñòü á³îãåííî¿ ì³ãðàö³¿ õ³- ³äð³çíÿþòüñÿ ë³ñîâ³ ³ ñòåïîâ³ ãåîõ³ì³÷í³ ëàíä- ì³÷íèõ ðå÷îâèí ³ åëåìåíò³â òà ïðîäóêòèâí³ñòü ë³- øàôòè õàðàêòåðîì óìîâ, ñòâîðþâàíèõ æèòòºä³- ñîâèõ ëàíäøàôò³â çðîñòàþòü ç ï³âíî÷³ íà ï³âäåíü, ÿëüí³ñòþ ¿õ á³îòè.  ë³ñàõ, íà â³äì³íó â³ä ñòåï³â, à â ñòåïîâèõ — ç ï³âäíÿ íà ï³âí³÷ ³ äîñÿãàþòü íàáàãàòî á³ëüøà ðîëü ðîñëèííîñò³ ó ôîðìóâàíí³ îïòèìàëüíîãî çíà÷åííÿ äëÿ òåðèòî𳿠Óêðà¿íè â âëàñíîãî ì³êðîêë³ìàòó. ϳä êðîíàìè äåðåâ ë³ñó ñìóç³ ë³ñîñòåïó. ñòâîðþþòüñÿ óìîâè ìåíøîãî îñâ³òëåííÿ, á³ëüø Òèïè ³ ï³äòèïè ëàíäøàôò³â ââàæàþòüñÿ îñíîâ- ð³âíèõ òåìïåðàòóð (íèæ÷èõ âäåíü ³ âèùèõ âíî÷³), íèìè îäèíèöÿìè ëàíäøàôòíî-ãåîõ³ì³÷íîãî ðàéî- ñëàáêîãî â³òðó, çì³íþºòüñÿ ñêëàä àòìîñôåðíîãî íóâàííÿ. Íà êàðòîñõåì³ ¿õ ìîæíà çîáðàæóâàòè çà ïîâ³òðÿ (çá³ëüøóºòüñÿ âì³ñò ÑÎ ³ âîäÿíî¿ ïàðè, äîïîìîãîþ êîëüîð³â ôîíîâîãî çàáàðâëåííÿ. 2 ïîÿâëÿºòüñÿ, îñîáëèâî â ñîñíîâèõ ³ äóáîâèõ ë³ñàõ, Çà îñîáëèâîñòÿìè âîäíî¿ ì³ãðàö³¿ õ³ì³÷íèõ çíà÷íà ê³ëüê³ñòü ô³òîíöèä³â). Âñå öå òåæ ïîçíà÷à- åëåìåíò³â â ãðóíò³, êîð³ âèâ³òðþâàííÿ ³ ðèõëèõ ºòüñÿ íà ïåðåá³ãó á³îãåííî¿ ì³ãðàö³¿ õ³ì³÷íèõ ðå÷î- â³äêëàäàõ âèä³ëÿþòü êëàñè ãåîõ³ì³÷íèõ ëàíä- âèí ³ åëåìåíò³â. øàôò³â, ðîçì³ùåííÿ ÿêèõ (íà êàðòîñõåì³ ïîêàçà-  ñòåïàõ á³ëüøà ÷àñòèíà ð³÷íî¿ á³îïðîäóêö³¿ ç í³ øòðèõîâêîþ) çóìîâëþºòüñÿ âæå íå ò³ëüêè êë³ìà- çàê³í÷åííÿì âåãåòàö³¿ ïîñò³éíî â³äìèðàº, à â ë³ñàõ òîì ³ ðîñëèíí³ñòþ (çîíàëüí³ñòþ), à é ãåîëîãî-ãåî- ïðîõîäèòü ïðîöåñ ¿¿ íàêîïè÷åííÿ, íàïðèêëàä, â ìîðôîëîã³÷íèì ôàêòîðîì (àçîíàëüí³ñòþ). 63 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

Ëàíäøàôòíî-ãåîõ³ì³÷íå ðàéîíóâàííÿ Óêðà¿íè 1:6000000

ÃÅÎղ̲×Ͳ ËÀÍÄØÀÔÒÈ ÓÊÐÀ¯ÍÈ Ð²ÂÍÈÍͲ ËÀÍÄØÀÔÒÈ II l, p Ca H O, N, P, K, Al, €e, Mn ... 10. Êàðïàòñüê³ ñêëàä÷àñò³ ˲Ñβ ËÀÍÄØÀÔÒÈ 2 ... ³ âóëêàí³÷í³ 1...... Ïîë³ñüê³ Ï²ÂÄÅÍÍÎÑÒÅÏβ III õ H - Ca N, P, K, Ca, I ...... ì³øàíîë³ñîâ³ 6. ϳâäåííî-÷îðíîçåìí³ ... I ñ Í, Í - €e òèï÷àêîâî-êîâèëîâ³ 11. Çàêàðïàòñüê³ O, N, P, K, Ca, Mg, Na, Co, Cu, I, €.. I l, p Ca H O, N, P, K,. Al, €e, Mn ... H O ... 2 ... I õ, à H - Ca N, P, K, Ca, I ... ˲ÑÎÑÒÅÏβ 2ËÀÍÄØÀÔÒÈ ÑÓÕÎÑÒÅÏβ ... 2. Øèðîêîëèñòî-ë³ñîñòåïîâ³ 7. Ïðèìîðñüê³ òåìíî-êàøòàíîâ³ ÊÐÈÌÑÜʲ ïîëèíîâî-çëàêîâ³ 12. Ïåðåäã³ðñüê³ Êðèìó II 1 H - Ca N, P, K, € ... I l, à, p Ca - Na H O, N, P, Al, €e, Mn ...... 2 ... III p Ca H O, N, P, K ... 3. Ïðàâîáåðåæíî-ë³ñîñòåïîâ³ 8. Êðèìñüêî-Ïðèñèâàøñüê³ 2 ... ñîëîí÷àêîâ³ 13. Êðèìñüê³ Ãîëîâíî¿ ãðÿäè II 1, p Ca H O, N, P, K ... I à Na, Cl, SO O, N, P,. Al, €e, Mn ... 2 ... 4 Cl, SO , Na,... I õ Ca N, P, K ... 4. ˳âîáåðåæíî-ë³ñîñòåïîⳠòÐÑÜʲ ËÀÍÄØÀÔÒÈ4 ... ÊÀÐÏÀÒÑÜʲ 14. Ñóáñåðåäçåìíîìîðñüê³ I 1 Ca H O, N, P, K ... ñóáòðîï³÷í³ ëàíäøàôòè 2 ... 9. Ïåðåäêàðïàòñüê³ Ï³âäåííîãî áåðåãó Êðèìó ÑÒÅÏβ ËÀÍÄØÀÔÒÈ III x Ca H O, N, P ... ϲÂͲ×ÍÎÑÒÅÏβ II õ, l H - Ca N, P, K, Ca, I, € ... 2 ... 5. Çâè÷àéíî-÷îðíîçåìí³ ... ð³çíîòðàâíî-çëàêîâ³ ÊËÀÑÈ ÃÅÎղ̲×ÍÈÕ ËÀÍÄØÀÔҲ (â äóæêàõ òèïîìîðôí³ åëåìåíòè ) Êèñëèé ³ êèñëèé Ìàëîì³íåðàë³çîâàí³, íåéòðàëüí³ òâåðä³ âîäè, ç íåéòðàëüíîþ ³ ãëåºâèé ³ ñëàáîêèñë³ âîäè, ì³ñöÿìè ç ñëàáîëóæíîþ ðåàêö³ºþ (Í+, Í+ - €e2+) îðãàí³÷íîþ ðå÷îâèíîþ Êàëüö³ºâî-íàòð³º- Ñåðåäíüî ³ èëüíîì³íåðàë³çîâàí³ Ïåðåõ³äíèé â³ä Ñëàáî- ³ ñåðåäíüîì³íåðàë³çîâàí³ âèé (Ñà2+, Na+ ) ã³äðîêàðáîíàòí³ ³ õëîðèäíî- êèñëîãî äî êàëü- ã³äðî-êàðáîíàòíî-êàëüö³ºâ³ ñóëüôàòí³ âîäè ö³ºâîãî (Í+-Ñà2+)âîäè Ñîëåíîñíî-ñóëü- Ñèëüíîì³íåðàë³çîâàí³ 2-õëîðèä- Êàðáîíàòíèé Ñëàáî ³ ñåðåäíüîì³íåðàë³çîâàí³ ô³äíèé (Na+, SO 2+, íî-ñóëüôàòí³ âîäè (ðîçñîëè), 4 (Ñà2+) ã³äðîêàðáîíàòíî êàëüö³ºâ³ ÷àñòî Cl-, H S) ì³ñöÿìè ç ñ³ðêîâîäíåì 2 ÐÎÄÈ ÃÅÎղ̲×ÍÈÕ ËÀÍÄØÀÔҲ 1. Ïîâ³ëüíèé âîäîîáì³í, õ³ì³÷íà äåíóäàö³ÿ ÷àñòî ïåðåâàæຠëèìè ëàíäøàôòàìè (ãîðáèñòèé ðåëüºô, ðîç÷ëåíîâàí³ âèñî÷è- íàä ìåõàí³÷íîþ, ìåæà ì³æ àâòîíîìíèìè ³ ï³äëåãëèìè ëàíä- íè) øàôòàìè ïîñòóïîâà (ïëîñêîð³âíèííèé ðåëüºô) 3. Åíåðã³éíèé âîäîîáì³í, ìåõàí³÷íà äåíóäàö³ÿ ì³ñöÿìè ïåðå- 2. Ñåðåäí³é âîäîîáì³í, ñï³ââ³äíîøåííÿ ì³æ ìåõàí³÷íîþ ³ õ³- âàæຠíàä õ³ì³÷íîþ, ÷³òêà ìåæà ³ çíà÷í³ â³äì³ííîñò³ ì³æ àâòî- ì³÷íîþ äåíóäàö³ºþ ð³çíå, ÷³òêà ìåæà ì³æ àâòîíîìíèìè ³ ï³äëåã- íîìíèìè ³ ï³äëåãëèìè ëàíäøàôòàìè (ã³ðñüêèé, ñèëüíî ðîç÷ëå- íîâàíèé ðåëüºô) ÂÈÄÈ ÃÅÎղ̲×ÍÈÕ ËÀÍÄØÀÔҲ à - Ãëèíèñò³ ³ ñóãëèíèñò³ àëþâ³àëüí³ â³äêëàäè H, H-€e O, N, P, K, ... - Ãåîõ³ì³÷íà ôîðìóëà ëàíäøàôòó ñ - ϳñêè ôëþâ³îãëÿö³àëüí³ òà àëþâ³àëüí³ H2O l - Ëåñè ³ ëåñîâèäí³ ïîðîäè H, H-€e - Òèïîìîðôí³ åëåìåíòè òà ³îíè âîäíî¿ ì³ãðàö³¿ O, N, P, K, Ca, Mg, Na, Co, Cu, J, € - Åëåìåíòè, äåô³öèòí³ ð - Ïëàòôîðìåíí³ îñàäî÷í³ ôîðìàö³¿ (âàïíÿêè, ãëèíè ³ ò.ä.) â ëàíäøàôò³ õ - Ãåîñèíêë³íàëüí³ ôîðìàö³¿ (ìåòàìîðô³÷í³, îñàäî÷í³) Í2 Î - Ñïîëóêè òà åëåìåíòè, íàäëèøêîâ³ â ëàíäøàôò³ 64 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

Êëàñè ñèìâîë³÷íî ïîçíà÷àþòü- Ïîð³âíÿëüíà õàðàêòåðèñòèêà ïîë³ñüêèõ ïëîñêîð³âíèííèõ ³ êàð- ñÿ òèïîìîðôíèìè õ³ì³÷íèìè åëå- ïàòñüêèõ ã³ðñüêèõ ëàíäøàôò³â ìåíòàìè, ÿê³ âèçíà÷àþòü âëàñòè- âîñò³ âîäè, õàðàêòåð âîäíî¿ ì³- гä ëàíäøàôò³â Ïîë³ñüê³ (²) Êàðïàòñüê³ (²²²) ãðàö³¿ â ëàíäøàôòàõ. Òàê³ åëåìåí- ²íòåíñèâí³ñòü ïîâ³ëüíèé åíåðã³éíèé òè ïîâèíí³ ìàòè âèñîêèé êëàðê âîäîîáì³íó (%-èé âì³ñò) ³ õîðîøó ðîç÷èí- Ñï³ââ³äíîøåííÿ ÷àñòå ïåðåâàæàííÿ ïåðåâàæàííÿ ì³ñöÿìè í³ñòü ñâî¿õ ñïîëóê. Íàïðèêëàä, ìåõàí³÷íî¿ õ³ì³÷íî¿ äåíóäàö³¿ ìåõàí³÷íî¿ äåíóäàö³¿ íà òåðèòî𳿠Óêðà¿íè â ñåðåäí³é ³ ³ õ³ì³÷íî¿ äåíóäàö³¿ íàä ìåõàí³÷íîþ íàä õ³ì³÷íîþ ï³âäåíí³é ¿¿ ÷àñòèíàõ, îñîáëèâî Êîíòðàñòí³ñòü ì³æ ïîñòóïîâà ÷³òêà ìåæà ³ ïîøèðåí³ ãåîõ³ì³÷í³ ëàíäøàôòè àâòîíîìíèìè ³ ìåæà ³ çíà÷í³ Ñà-êëàñó. Âîíè õàðàêòåðèçóþòü- ï³äëåãëèìè íåçíà÷í³ â³äì³ííîñò³ ñÿ íåéòðàëüíîþ ³ ñëàáîëóæíîþ ëàíäøàôòàìè â³äì³ííîñò³ ðåàêö³ºþ ïðèðîäíèõ âîä, çíà÷íèì âì³ñòîì â íèõ Ñà, ÿêîãî áàãàòî ³ â ë³òîãåííîìó ëàíäøàôò³â ç îïòèìàëüíî â³äðåãóëüîâàíèì ðåæè- ñóáñòðàò³, ãðóíò³, ðîñëèíàõ, òâàðèííèõ îðãàí³çìàõ ìîì ì³ãðàö³¿ õ³ì³÷íèõ ðå÷îâèí òà åëåìåíò³â â ö³ëÿõ (îñîáëèâî â ê³ñòêàõ ñêåëåòó, ùî íàäຠéîìó ì³ö- ìàêñèìàëüíîãî âèõîäó âèã³äíî¿ äëÿ ëþäèíè ðîñ- íîñò³). ëèííî¿ ³ òâàðèííî¿ ïðîäóêö³¿, ïîë³ïøåííÿ ñòàíó Ðîäè ãåîõ³ì³÷íèõ ëàíäøàôò³â õàðàêòåðèçóþòü- çäîðîâ‘ÿ ³ ïðîäîâæåííÿ òðèâàëîñò³ æèòòÿ. Ìàé- ñÿ â³äïîâ³äíî äî ðåëüºôó íåîäíàêîâèìè ³íòåí- æå â óñ³õ âèä³ëåíèõ íà òåðèòî𳿠Óêðà¿íè ãåî- ñèâí³ñòþ âîäîîáì³íó, ñï³ââ³äíîøåííÿì ìåõàí³÷íî¿ õ³ì³÷íèõ ëàíäøàôòàõ äëÿ íîðìàëüíîãî ïðîäóê- ³ õ³ì³÷íî¿ äåíóäàö³¿, ò³ñíîòîþ (ì³ðîþ) çâ‘ÿçêó ì³æ òèâíîãî ðîçâèòêó ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ êóëüòóð àâòîíîìíèìè ³ ï³äëåãëèìè åëåìåíòàðíèìè ëàíä- íåâèñòà÷ຠN, P, K, ùî ïîòðåáóº âíåñåííÿ â³äïî- øàôòàìè. Àâòîíîìíèìè åëåìåíòàðíèìè ëàíäøàô- â³äíèõ ì³íåðàëüíèõ äîáðèâ (àçîòíèõ, ôîñôîðíèõ, òàìè Î.². Ïåðåëüìàí íàçèâຠåëþâàëüí³, ÿê íåçà- êàë³éíèõ). ëåæí³ â³ä ñóïåðàêâàëüíèõ (íàäâîäíèõ) ³ ñóáàê- Òðåáà â³äì³òèòè, ùî òåðèòîð³ÿ íàøî¿ äåðæàâè âàëüíèõ (ï³äâîäíèõ), à îñòàíí³ ï³äëåãëèìè, áî ¿õ â ãåîõ³ì³÷íîìó â³äíîøåíí³ âèâ÷åíà íåäîñòàòíüî, âëàñòèâîñò³ â çíà÷í³é ì³ð³ âèçíà÷àþòüñÿ ïðèðîä- ïðî ùî ñâ³ä÷àòü ôîðìóëè âèä³ëåíèõ ëàíäøàôò³â, íèìè êîìïëåêñàìè âîäîä³ëüíèõ òåðèòîð³é. Ïðàâ- äå ïîñòàâëåí³ â ÷èñåëüíèêó òà çíàìåííèêó êðàïêè äà, àâòîíîìí³ñòü ëàíäøàôò³â â ïðèðîä³ â³äíîñíà, âêàçóþòü íà ìîæëèâ³ñòü â³äêðèòòÿ íîâèõ äåô³- áî âñ³ âîíè âçàºìîçâ‘ÿçàí³ ³ âçàºìîçóìîâëåí³. öèòíèõ òà íàäëèøêîâèõ ïî â³äíîøåííþ äî æèâî¿ ßêùî, íàïðèêëàä, ïîð³âíÿòè ïîë³ñüê³ ïëîñêî- ðå÷îâèíè õ³ì³÷íèõ åëåìåíò³â. ð³âíèíí³ ³ êàðïàòñüê³ ã³ðñüê³ ëàíäøàôòè ó âèãëÿ- Ëàíäøàôòè ñó÷àñí³ (ïðèðîäíî-àíòðîïîãåíí³) ä³ òàáëèö³ (äèâ.), òî âèäíî, ùî ¿ì âëàñòèâ³ ìàéæå òà äîàãðèêóëüòóðíîãî ïåð³îäó (â³äíîâëåí³) çíà÷- ïðîòèëåæí³ çíà÷åííÿ öèõ ðîäîâèõ ïîêàçíèê³â. íî â³äð³çíÿþòüñÿ âåëè÷èíîþ á³îëîã³÷íî¿ ïðîäóê-  ìåæàõ ðîä³â çà îñîáëèâîñòÿìè ì³ãðàö³¿ äðó- òèâíîñò³, òèïîì êðóãîîá³ãó ì³íåðàëüíèõ ðå÷îâèí. ãîðÿäíèõ åëåìåíò³â ïî òèïàõ ãåîëîã³÷íèõ ôîðìà- Âàæëèâå çíà÷åííÿ äëÿ ëàíäøàôòíî-ãåîõ³ì³÷íîãî ö³é (ëåñè ³ ëåñîâèäí³ ïîðîäè, ãåîñèíêë³íàëüíà ³ ðàéîíóâàííÿ (çîêðåìà ïðèêëàäíîãî) ìàòèìóòü äàí³ ò.ä.) âèä³ëÿþòüñÿ âèäè ÿê íàéìåíø³ îäèíèö³ òèïî- ïðî òåõíîãåííî îáóìîâëåíó ì³ãðàö³þ õ³ì³÷íèõ ëîã³÷íîãî ëàíäøàôòíî-ãåîõ³ì³÷íîãî ðàéîíóâàííÿ. åëåìåíò³â, ïðî âïëèâ òåõíîãåíåçó íà ïðîöåñè ìå- Ðîçì³ùåííÿ ðîä³â ³ âèä³â ãåîõ³ì³÷íèõ ëàíäøàôò³â òàáîë³çìó, ôîðìóâàííÿ òåõíîãåííèõ ãåîõ³ì³÷íèõ âèçíà÷àºòüñÿ ò³ëüêè ãåîëîãî-ãåîìîðôîëîã³÷íèì àíîìàë³é ëàíäøàôòó, ùî íåð³äêî âèðàæàºòüñÿ ó ôàêòîðîì. çìåíøåíí³ éîãî ïðîäóêòèâíîñò³.  ëåãåíä³ êàðòîñõåìè ëàíäøàôòè çàïèñàí³ ãåî- õ³ì³÷íèìè ôîðìóëàìè ó âèãëÿä³ íåïðàâèëüíîãî ˳òåðàòóðà äðîáó, â ÿêîìó ö³ëèì ÷èñëîì âèñòóïàþòü òèïîìîð- ôí³ åëåìåíòè âîäíî¿ ì³ãðàö³¿, ÷èñåëüíèêîì º äåô³- Âåðíàäñêèé Â.È. (1967): Áèîñôåðà. Ì.: Ìûñëü. 1-376. öèòí³ â á³îëîã³÷íîìó êðóãîîá³ãó õ³ì³÷í³ ðå÷îâèíè Âîëüâà÷ Ô.Â., Ãåòüìàí Â.È., Íåñòåðóê À.È. (1987): Ìåõàíèç- òà åëåìåíòè, à çíàìåííèêîì — íàäëèøêîâ³. Ðèì- ìû óïðàâëåíèÿ â áèîãåííîì ëàíäøàôòå. - Ïðèðîäíûå óñ- ñüêèìè öèôðàìè ³ ëàòèíñüêèìè áóêâàìè ïîçíà÷à- ëîâèÿ Óêðàèíñêîé ÑÑÐ. Êèåâ. 62-66. Ãàâðèëîâà È.Ï. (1985): Ëàíäøàôòíî-ãåîõèìè÷åñêîå êàðòîã- ºòüñÿ ïðèíàëåæí³ñòü ãåîõ³ì³÷íèõ ëàíäøàôò³â äî ðàôèðîâàíèå. Ì.: ÌÃÓ. 1-149. ðîä³â ³ âèä³â. Ãåòüìàí Â.È. (1987): Ê âîïðîñó èçó÷åíèÿ áèîãåííîé ìèãðà- Ïðèðîäí³ ëàíäøàôòè äëÿ âèêîíàííÿ ñâî¿õ ñîö- öèè êàê âàæíåéøåé ãåîõèìè÷åñêîé îñîáåííîñòè ëàíäøàô- òîâ. - Ïðèðîäíûå óñëîâèÿ Óêðàèíñêîé ÑÑÐ. Êèåâ. 66-71. ³àëüíî-åêîíîì³÷íèõ ôóíêö³é çàáåçïå÷åí³ â á³îëîã- Ãëàçîâñêàÿ Ì.À. (1983): Ïðèêëàäíîå è îáùåå (áàçîâîå) ëàíä- ³÷íîìó êðóãîîá³ãó õ³ì³÷íèìè ðå÷îâèíàìè òà åëå- øàôòíî-ãåîõèìè÷åñêîå ðàéîíèðîâàíèå. - Âîïðîñû ãåîãðà- ìåíòàìè â îäíèõ âèïàäêàõ íåïîâíî, â äðóãèõ — ôèè. Ì. 120: 11-19. íàäì³ðíî. Íà îñíîâ³ öüîãî ïåðåä íàóêîþ ³ ñóñï- Ãóöóëÿê Â.Ì. (1994): Ãåîõ³ì³ÿ ëàíäøàôòó. ×åðí³âö³: Ðóòà. 1-81. ³ëüñòâîì ñòàâèòüñÿ àêòóàëüíå íà ñüîãîäí³øí³é äåíü Ìàëèøåâà Ë.Ë. (1998): Ëàíäøàôòíî-ãåîõ³ì³÷íà îö³íêà åêîëî- çàâäàííÿ — ôîðìóâàííÿ êóëüòóðíèõ ãåîõ³ì³÷íèõ ã³÷íîãî ñòàíó òåðèòîð³é. Ê.: Êè¿âñüêèé óí³âåðñèòåò. 1-264.

65 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

Ìèöêåâè÷ Á.Ô., Ñóùèê Þ.ß. (1981): Îñíîâû ëàíäøàôòíî- Îõðàíà ëàíäøàôòîâ. Òîëêîâûé ñëîâàðü. (1982). Ì.: Ïðî- ãåîõèìè÷åñêîãî ðàéîíèðîâàíèÿ. Ê.: Íàóêîâà äóìêà. 1-174. ãðåññ. 1-272. Èñà÷åíêî À.Ã. (1991): Ëàíäøàôòîâåäåíèå è ôèçèêî-ãåîãðàôè- Ïàùåíêî Â.Ì. (1993): Òåîðåòè÷åñêèå ïðîáëåìû ëàíäøàôòî- ÷åñêîå ðàéîíèðîâàíèå. Ì.: Âûñøàÿ øêîëà. 1-366. âåäåíèÿ. Ê.: Íàóêîâà äóìêà. 1-283. Ìàðèíè÷ À.Ì., Ïàùåíêî Â.Ì., Øèùåíêî Ï.Ã. (1985): Ïðèðî- Ïåðåëüìàí À.È. (1975): Ãåîõèìèÿ ëàíäøàôòà. Ì.: Âûñøàÿ äà Óêðàèíñêîé ÑÑÐ. Ëàíäøàôòû è ôèçèêî-ãåîãðàôè÷åñ- øêîëà. 1-342. êîå ðàéîíèðîâàíèå. Ê.: Íàóê. äóìêà. 1-224. Ôèçèêî-ãåîãðàôè÷åñêèé àòëàñ ìèðà (1964). Ì. 1-298.

ÎÖ²ÍÊÀ ÅÒÀËÎÍÍÎÑÒ², ÓͲÊÀËÜÍÎÑÒ² ÒÀ ÐÅÏÐÅÇÅÍÒÀÒÈÂÍÎÑÒ² ËÀÍÄØÀÔÒÍί ÑÒÐÓÊÒÓÐÈ ÊÀͲÂÑÜÊÎÃÎ ÇÀÏβÄÍÈÊÀ ÄËß ÏÎÒÐÅÁ ÔÎÍÎÂÎÃÎ ÌÎͲÒÎÐÈÍÃÓ

Ï.Ã. Øèùåíêî, Ì.Ä. Ãðîäçèíñüêèé, Î.Þ. Äìèòðóê, Ñ.Ï. Ðîìàí÷óê, Þ.Â. Ùóð Êè¿âñüêèé íàö³îíàëüíèé óí³âåðñèòåò ³ì. Òàðàñà Øåâ÷åíêà

Êàíiâñüêå Ïðèäíiïðîâ’ÿ — îäèí ç íåáàãàòüîõ Äåòàëüíèé àíàëiç ãîñïîäàðñüêèõ ôóíêöié ëàíä- ðåãiîíiâ Óêðà¿íñüêîãî Ëiñîñòåïó, ÿêèé íà ïðîòÿçi øàôòiâ çàïîâiäíèêà â öåé ÷àñ ïîêàçàâ òÿæiííÿ îð- äâîõ äåñÿòêiâ òèñÿ÷îë³òü áóâ ïîñòiéíî çàñåëåíèé íîãî òà ïiäñi÷íîãî çåìëåðîáñòâà äî âiäíîñíî ðiâíèõ (âiä ïiçíüîãî ïàëåîëiòó äî íàøèõ äíiâ). Îäíàê, äiëÿíîê ïëàòî, à ïàñîâèù — äî áàëêîâèõ ìiñöå- ïàëåîëiòè÷íà, ìåçîëiòè÷íà òà íåîëiòè÷íà åïîõè âîñòåé òà ñõèëiâ. ª ïiäñòàâè ââàæàòè òðèïiëüñüêèé ïðèðîäîêîðèñòóâàííÿ, äëÿ ÿêèõ ïàíiâíèìè ôîð- ÷àñ ÷àñîì ïåðøèõ ïðîÿâiâ åðîçiéíèõ ïðîöåñiâ íà ìàìè ãîñïîäàðñòâà áóëè ïîëþâàííÿ òà çáèðàëü- òåðèòîði¿ çàïîâiäíèêà (ñïiâñòàâëåííÿ øâèäêîñòi çðî- íèöòâî, íå ïðèçâåëè äî ïîìiòíèõ àíòðîïîãåííèõ ñòàííÿ ÿðiâ ç ¿õ ñó÷àñíîþ äîâæèíîþ). òðàíñôîðìàöié ëàíäøàôòiâ.  åïîõó áðîíçè (II — ïî÷àòîê I òèñ. äî í.å.) Ïî÷èíàþ÷è ç ²V òèñÿ÷îëiòòÿ äî í. å. (òðèïiëüñü- äåùî çàíåïàäຠçåìëåðîáñòâî, àëå çà ðàõóíîê äå- êà êóëüòóðà äîáè åíåîëiòó) i äî íàøèõ äíiâ ãîëîâíè- ãðàäàö³¿ ë³ñîâî¿ ðîñëèííîñò³ ³ çáiëüøåííÿ ïëîù ìè ÷èííèêàìè àíòðîïîãåííèõ çìií ëàíäøàôòiâ º ïàñîâèù ñiëüñüêîãîñïîäàðñüêà îñâîºíiñòü ðàéîíó çåìëåðîáñòâî i òâàðèííèöòâî. Òîìó ñàìå îñòàííi 6 ñÿãຠ30 %. òèñ. ðîêiâ ïðèðîäîêîðèñòóâàííÿ çàñëóãîâóº íà ãðóí-  ñê³ôñüêèé ÷àñ (V²²—²²² ñòîëiòòÿ äî í.å.) òîâíèé iñòîðèêî-ëàíäøàôòíèé àíàëiç. çàãàëüíà ïëîùà ñiëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ óãiäü Äîñòàòíÿ ïàëåîãåîãðàôi÷íà, àðõåîëîãi÷íà òà çáiëüøóºòüñÿ äî 35–40 %, àëå äîêîðiííèì ÷èíîì ëàíäøàôòíà âèâ÷åíiñòü Êàíiâñüêîãî Ïðèäíiïðîâ’ÿ çìiíþºòüñÿ ñïiââiäíîøåííÿ îðíèõ çåìåëü òà ïàñî- äàëà çìîãó çàñòîñóâàòè ïîâíèé êîìïëåêñ ìåòîäiâ, âèù. Çåìëåðîáñòâî çíîâó âèõîäèòü íà ïåðøå ìiñöå çãiäíî ìåòîäèêè ðåãiîíàëüíîãî iñòîðèêî-ëàíäøàôò- â ïðèðîäîêîðèñòóâàíí³.  öåé ÷àñ ìàêñèìàëüíî íîãî àíàëiçó. âèêîðèñòîâóþòüñÿ îáîðîííi ÿêîñòi òåðèòîði¿. Êðiì Áiëüøà ÷àñòèíà òåðèòîði¿ Êàíiâñüêîãî çàïî- âiäêðèòèõ ñåëèù âèíèêຠðÿä óêðiïëåíèõ ãîðî- âiäíèêà íàëåæèòü äî ëàíäøàôòiâ øèðîêîëèñòÿ- äèù. Âèñòóïè ïàñîì i ïëàòî, ùî âèõîäÿòü äî äîëè- íî-ëiñîâîãî òèïó, ùî ñôîðìóâàëèñü íà ïiäâèùåíié íè Äíiïðà, çà äîïîìîãîþ âàëiâ òà åñêàðïiâ ïåðå- ñòðóêòóðíî-äåíóäàöiéíié ëåñîâié ðiâíèíi (ðàéîí òâîðþþòüñÿ íà ñïðàâæíi ôîðòåö³.  îáîðîííèõ Êàíiâñüêèõ äèñëîêàöié, àáî òàê çâàíèõ Êàíiâñüêèõ öiëÿõ çíèùóâàëàñü äåðåâíà ðîñëèííiñòü íà ïðè- ã³ð). Íà öié òåðèòîði¿ ïåðåâàæàþòü ãîðáèñòî-ïàñ- ëåãëèõ ñõèëàõ. Ðåçóëüòàòè äîñëiäæåííÿ ïîõîâà- ìîâi, ÿðóæíî-áàëêîâi ìiñöåâîñòi òà ìiñöåâîñòi âiä- íèõ ãðóíò³â òà ¿õ ïàëiíîëîãi÷íèé àíàëiç ñâiä÷àòü íîñíî ðiâíèõ îñòàíöiâ ëåñîâèõ ïëàòî.  ãðóíòîâî- ïðî ïiäñèëåííÿ åðîçiéíèõ ïðîöåñiâ, ïîÿâó ñòåïî- ìó ïîêðèâi ôîíîâèìè º ÿñíî-ñiði òà ñiði ëiñîâi âèõ äiëÿíîê êñåðîòè÷íîãî òèïó íà ï³âäåííèõ ñõè- ëåãêîñóãëèíêîâi ãðóíòè, ùî ñôîðìóâàëèñü ïiä ñó- ëàõ òà âòðàòè çíà÷åííÿ äóáó â ëiñîâié ðîñëèííîñòi. õèìè òà ñâiæèìè äiáðîâàìè. ßê ïîêàçàâ ñòàòèñ- Ïðîòÿãîì íàñòóïíèõ 1,5 òèñ. ðîêiâ õàðàêòåð àí- òèêî-êàðòîìåòðè÷íèé àíàëiç åëåìåíòàðíèõ ëàíä- òðîïîãåííîãî âïëèâó íà ãåîñèñòåìè Êàíiâñüêîãî çà- øàôòíî-ãîñïîäàðñüêèõ ñèñòåì (ÅËÃÑ) Ñåðåäíüî- ïîâiäíèêà íå ñóòòºâî íå âiäðiçíÿºòüñÿ âiä òîãî, ùî ãî Ïðèäíiïðîâ’ÿ, íà âñiõ ÷àñîâèõ çðiçàõ äîñëiä- ìàâ ìiñöå â ñê³ôñüêèé ÷àñ. Îäíàê íà ðóáåæi íàøî¿ æóâàíîãî ïåðiîäó ìàëè òÿæiííÿ ñàìå äî öüîãî òèïó åðè (çàðóáèíåöüêà êóëüòóðà) òà ç V ïî VIII ñòîëiò- ëàíäøàôòi⠗ îïòèìàëüíîãî äëÿ àðõà¿÷íèõ ñèñ- òÿ í.å. (ðàííüîñëîâ’ÿíñüêà êóëüòóðà) ðiâåíü ñiëü- òåì çåìëåðîáñòâà òà îáîðîííèõ ôóíêöié. ñüêîãîñïîäàðñüêî¿ îñâîºííîñòi ðåãiîíó áóâ äîñèòü Çà ÷àñiâ òðèïiëüñüêî¿ êóëüòóðè (²V—²²² òèñ. íèçüêèì — 10–20 %.  ïåðiîä Êè¿âñüêî¿ Ðóñi ðiâåíü äî í. å.), çãiäíî ç ðåçóëüòàòàìè ñïåêòðàëüíî-îñ- ñiëüñüêîãîñïîäàðñüêî¿ îñâîºííîñòi ñÿãຠ50 %. Ïðàê- òåîëîãi÷íî¿ iíäèêàöi¿, àãðîëàíäøàôòè çàéìàëè òè÷íî âñi âiäíîñíî ðiâíi äiëÿíêè ïëàòî âèêîðèñòî- áëèçüêî 20 % òåðèòîði¿ Êàíiâñüêîãî Ïðèäíiïðîâ’ÿ, âóþòüñÿ ÿê îðíi çåìëi íà 2–3 êì âiä äîëèíè Äíiïðà. à íà òåðèòîði¿ ñó÷àñíîãî çàïîâiäíèêà, ùî ïðèëÿ- Ïiä ÷àñ òàòàðî-ìîíãîëüñüêî¿ íàâàëè äåêiëüêà ãຠäî äîëèíè Äíiïðà, âîíè ïåðåâàæàëè. íàñåëåíèõ ïóíêòiâ, ùî iñíóâàëè íà òåðèòîði¿ ñó- 66 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

÷àñíîãî çàïîâiäíèêà, áóëè çíèùåíi i áiëüøå íå çìiíè ñòîñóâàëèñü ïåðåâàæíî áiîòè÷íîãî êîìïî- ïîíîâëþâàëèñü, àëå íà ðóáåæi ÕV–ÕV² ñòîëiòü íåíòó ëàíäøàôòó (âèðóáóâàííÿ òà ñïàëþâàííÿ çà ðàõóíîê çðîñòàííÿ ÷èñåëüíîñòi íàñåëåííÿ ïðè- ëiñó, ïîëþâàííÿ, ïiäñi÷íå çåìëåðîáñòâî). Îñêiëü- ëåãëèõ ñiëüñüêèõ ïîñåëåíü, àíòðîïîãåííèé òèñê êè ó ìåæàõ ñõèëîâèõ óðî÷èù ãðóíòè ÷àñòêîâî íà ëàíäøàôòè äîñÿã ïîïåðåäíüîãî ðiâíÿ. Íà êàðòi çìèòi âíàñëiäîê âêàçàíèõ äié, ïåðñïåêòèâíèìè äëÿ Áîïëàíà ÕV²² ñòîëiòòÿ ðàéîí Êàíiâñüêîãî Ïðè- ïîøóêiâ åòàëîííèõ ãåîñèñòåì ñëiä ââàæàòè ïëà- äíiïðîâ’ÿ ïîêàçàíèé ÿê çîâñiì áåçëiñíèé. Ïðîöå- êîðíi ãåîñèñòåìè, çàéíÿòi íà äàíèé ÷àñ ãðàáîâî- ñó çíèùåííÿ ëiñiâ ó öåé ÷àñ ñïðèÿâ ðîçâèòîê ëiñî- äiáðîâíèìè óãðóïîâàííÿìè. âèõ ïðîìèñëiâ (âèïàëþâàííÿ ëiñó íà ïîòàø, äüî- Äîöiëüíiñòü çàïîâiäàííÿ ïåâíî¿ òåðèòî𳿠âèç- ãîòü, ñìîëó òîùî). íà÷àºòüñÿ äâîìà êðèòåðiÿìè: 1) óíiêàëüíiñòþ ¿¿ Ç ñåðåäèíè ÕV²²² ñò. â çâ’ÿçêó ç ðîçâèòêîì ëàíäøàôòíî¿ ñòðóêòóðè; 2) òèïîâiñòþ öiº¿ ñòðóê- òåõíiêè çåìëåðîáñòâà iíòåíñèâíiøå âèêîðèñòîâó- òóðè äëÿ ïåâíîãî ðåã³îíó (íàïðèêëàä, äëÿ ëàíä- þòüñÿ áiëüø ïðîäóêòèâíi ÷îðíîçåìíi òåðàñè i ïëà- øàôòíî¿ çîíè). Äëÿ ôîíîâèõ ìîíiòîðèíãîâèõ äî- òî.  ðàéîíi Êàíiâñüêèõ äèñëîêàöié çåìëåðîáñòâî ñëiäæåíü áiëüøî¿ âàãè íàáóâàþòü çàïîâiäíèêè, ùî ïîñòóïîâî âòðà÷ຠïîçèöi¿ â çâ’ÿçêó ç êàòàñòðîôi÷- ïiäïàäàþòü ïiä äðóãèé êðèòåðié. íèì ïîøèðåííÿì åðîçiéíèõ ïðîöåñiâ. ßê óæå ðà- Ïðîòå, îðãàíiçàöiÿ áiëüøîñòi çàïîâiäíèêiâ íå íiøå çãàäóâàëîñü, îñîáëèâiñòþ öüîãî ðàéîíó º òå, òiëüêè íà òåðèòîði¿ Óêðà¿íè, àëå é ñâiòó áóëà çó- ùî íàáið óðî÷èù, ïðèäàòíèõ äëÿ îðàíêè ³ îäíî- ìîâëåíà âëàñíå ïåðøèì êðèòåðiºì. Òîáòî, ¿õ òå- ÷àñíî â³äíîñíî ñò³éêèõ äî åðîç³éíèõ ïðîöåñ³â, äî- ðèòîði¿ âíàñëiäîê ñâ óíiêàëüíîñòi ÷àñòî ìàëî- ñèòü îáìåæåíèé, òîìó ãîëîâíèé àíòðîïîãåííèé ðåïðåçåíòàòèâíi ïî âiäíîøåííþ äî äåÿêèõ áiëü- âïëèâ áóâ ñêîíöåíòðîâàíèé íà ïðîòÿçi òèñÿ÷ ðîêiâ øèõ òåðèòîðié. Âòiì, öå çîâñiì íå âèêëþ÷ຠçíà- íà îäíèõ i òèõ æå äiëÿíêàõ. Àëå ãðóíòîâèé ïî- ÷åííÿ äëÿ îðãàíiçàöi¿ ìîíiòîðèíãó çàïîâiäíèêiâ ç êðèâ, ÿê íà âiäíîñíî ðiâíèõ äiëÿíêàõ ïëàòî, òàê i óíiêàëüíèìè ïðèðîäíèìè óìîâàìè, òîáòî òàêèõ, ùî íà ñõèëàõ áàëîê, ïîñòiéíî ïiääàâàâñÿ ïëîùèííî- ìàþòü íèçüêi ïîêàçíèêè ðåïðåçåíòàòèâíîñòi. ìó çìèâó. Ïðî öå ñâiä÷èòü ñó÷àñíèé ñòàí ãðóíò³â Êàíiâñüêèé çàïîâiäíèê, ÿêèé âçÿòèé çà ïðè- òà ïîòóæíi øàðóâàòi äåëþâiàëüíi âiäêëàäè â äíè- êëàä äåìîíñòðàöi¿ ìîæëèâîñòåé ïðîïîíîâàíîãî ùàõ áàëîê. íàìè ïiäõîäó, ÿê ðàç i º çàïîâiäíèêîì “óíiêàëüíî- Ïî ðåôîðìi 1861 ð. ïðèâàòíi íàäiëè âèêîðèñòî- ãî” òèïó.  éîãî ìåæàõ ïîøèðåíi òàêi âèäè ãåîñèñ- âóâàëèñü ïî-õèæàöüêi, íåâèïðàâäàíi ðóáêè òà òåì, ÿêèõ íåìຠó ïåðåâàæíié áiëüøîñòi iíøèõ îðàíêà íà ñõèëàõ ïðèçâåëè öþ òåðèòîð³þ äî êàòà- ôiçèêî-ãåîãðàôi÷íèõ ðàéîíiâ ëiñîñòåïó Óêðà¿íè. ñòðîôi÷íî¿ ìåæi. Öÿ îáñòàâèíà çóìîâëþº âiäíîñíî íåâèñîêi îöiíêè Ôàêòè÷íî, òiëüêè íà ïðîòÿçi îñòàííiõ 100 ðî- ñòóïåíþ éîãî ðåïðåçåíòàòèâíîñòi íå òiëüêè äëÿ êiâ, â çâ’ÿçêó ç ëiñîâïîðÿäêóâàííÿì, îêðåìi ëiñîâi ëiñîñòåïîâî¿ çîíè íàøî¿ äåðæàâè, àëå é äëÿ Ñåðåä- äiëÿíêè îôîðìëþþòüñÿ â çíà÷íèé ìàñèâ ãðàáîâî¿ íüîãî Ïðèäíiïðîâ’ÿ. äiáðîâè â ïiâäåííié ÷àñòèíi ñó÷àñíîãî çàïîâiäíèêà, Ïðîòå, öå ùå íå ñâiä÷èòü ïðî ìàëå çíà÷åííÿ ùî, îäíàê, íå çóïèíèëî ðîçâèòîê ÿðiâ. Åðîçiéíi öüîãî çàïîâiäíèêà äëÿ îðãàíiçàöi¿ ó éîãî ìåæàõ ïðîöåñè òðèâàþòü i â íàø ÷àñ ó ìåæàõ çàïîâiäíèêà, ïîñòiâ ìîíiòîðèíãó, âèìiðàì íà ÿêèõ ìîæíà íàäà- õî÷à ¿õ iíòåíñèâíiñòü äåùî çíèçèëàñü â çâ’ÿçêó ç âàòè “ôîíîâîãî” äëÿ Ñåðåäíüîãî Ïðèäíiïðîâ’ÿ âåëèêèì îáñÿãîì ïðîòèåðîçiéíèõ ðîáiò Êàí³âñü- Óêðà¿íè çíà÷åííÿ. Ñïðàâà ó òîìó, ùî Êàíiâñüêèé êî¿ ÃËÌÑ. çàïîâiäíèê º óíiêàëüíèì ç äâîõ òî÷îê çîðó. Ïåð- Òàêèì ÷èíîì, çàãàëüíèé iñòîðèêî-ëàíäøàôò- øà ðèñà éîãî óíiêàëüíîñòi ïîëÿãຠó âæå çãàäóâà- íèé àíàëiç ïðèðîäîêîðèñòóâàííÿ òåðèòîði¿ Êà- íié ïîøèðåíîñòi òóò ãåîñèñòåì, ÿêi íå çóñòði÷àþòü- íiâñüêîãî çàïîâiäíèêà äîçâîëÿº çðîáèòè âèñíîâîê ñÿ â iíøèõ ðåãiîíàõ Óêðà¿íè (öå, çîêðåìà, óðî÷è- ïðî íåïðàâîìiðíiñòü âiäíåñåííÿ éîãî ëàíäøàôòiâ ùà ãëÿöiîäèñëîêàöié). Äðóãà — ó òîìó, ùî ôiçè- äî ïðèðîäíî-åòàëîííèõ, â çâ’ÿçêó ç ¿õ iíòåíñèâíèì êî-ãåîãðàôi÷íèé ðàéîí, ó ìåæàõ ÿêîãî ðîçòàøîâà- ãîñïîäàðñüêèì âèêîðèñòàííÿì íà ïðîòÿçi áàãàòü- íèé çàïîâiäíèê, âiäçíà÷àºòüñÿ íàäçâè÷àéíî âèñî- îõ òèñÿ÷ ðîêiâ, çìèòiñòþ ãðóíò³â, çíà÷íèì ðîç- êîþ ðiçíîìàíiòíiñòþ ëàíäøàôòíî¿ ñòðóêòóðè — âèòêîì ÿðóæíî¿ åðîçi¿, âòîðèííiñòþ ðîñëèííîãî òóò íà âiäíîñíî íåâåëèêié ïëîùi ïðåäñòàâëåíà ïîêðèâó. áiëüøiñòü âèäiâ ëàíäøàôòiâ, õàðàêòåðíèõ äëÿ Ñå- Äëÿ âèÿâëåííÿ ãåîñèñòåì, ùî ìîæóòü áóòè åòà- ðåäíüîãî Ïðèäíiïðîâ’ÿ Óêðà¿íè. Âiäïîâiäíî, i íà ëîíàìè ìiñöåâîãî çíà÷åííÿ, à â ìàéáóòíüîìó (ïiñëÿ òåðèòîði¿ Êàíiâñüêîãî çàïîâiäíèêà çóñòði÷àºòüñÿ çàâåðøåííÿ ðåíàòóðàëiçàöi¿) ëîêàëüíèìè åòàëî- áàãàòî âèäiâ ëàíäøàôòiâ (âëàñíå — 12), õî÷à êîæ- íàìè, íåîáõiäíî ïðîâåñòè äåòàëüíi áiîöåíîëîãi÷íi, íèé ç íèõ çàéìຠòóò ìàëi ïëîùi. ëàíäøàôòíi òà iñòîðèêî-ëàíäøàôòíi îáñòåæåííÿ Íèæ÷å ïîäàíî ðåçóëüòàòè ðîçðàõóíêiâ ïîêàç- íà ðiâíi óðî÷èù. Ïåðñïåêòèâíèìè ùîäî öüîãî º íèêiâ ëàíäøàôòíî¿ ðåïðåçåíòàòèâíîñòi Êàíiâñüêî- ãåîñèñòåìè, ùî íàéáiëüø âiääàëåíi âiä äîëèíè ãî çàïîâiäíèêà, âèêîíàíèõ Ì.Ä. Ãðîäçèíñüêèì çà Äíiïðà i ðîçòàøîâàíi ó ìåæàõ ïiäâèùåíî¿ âëàñíîþ ìåòîäèêîþ. Öi îöiíêè ñëiä ââàæàòè îðiºí- ïðèâîäîäiëüíî¿ ÷àñòèíè çàïîâiäíèêà. Öåé âèñíî- òîâíèìè, îñêiëüêè âîíè âèðàõóâàí³ íà îñíîâi âèõiä- âîê îáãðóíòîâóºòüñÿ òèì, ùî íà öié òåðèòîði¿ ïðî- íèõ äàíèõ (ïëîù êîíòóðiâ ãåîñèñòåì òà ïëîù âè- òÿãîì âñüîãî äîñëiäæóâàíîãî ïåðiîäó àíòðîïîãåííi äiâ ëàíäøàôòiâ), ÿêi îá÷èñëåíi çà ïîïåðåäí³ì âà- 67 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

ðiàíòîì ëàíäøàôòíî¿ êàðòè Óêðà¿íè, ÿêà ñòâî- ëè âçÿòi ç ëàíäøàôòíî¿ êàðòè Êàíiâñüêîãî çàïî- ðþºòüñÿ íà ãåîãðàô³÷íîìó ôàêóëüòåò³ Êè¿âñüêîãî âiäíèêà (ìàñøòàá 1:10 000) òà ïîïåðåäíüîãî âàði- íàö³îíàëüíîãî óíiâåðñèòåòó ³ìåí³ Òàðàñà Øåâ÷åíêà. àíòó ëàíäøàôòíî¿ êàðòè Óêðà¿íè (ìàñøòàá Ñòóïiíü ðåïðåçåíòàòèâíîñòi çàïîâiäíèêà îöi- 1:50000). Çà öèìè êàðòàìè áóëî âèçíà÷åíî ïëîùi, íåíî âiäíîñíî ðåãiîíó “Ñåðåäíº Ïðèäíiïðîâ’ÿ”, ÿêi çàéìàþòü ðiçíi âèäè ëàíäøàôòiâ ó ìåæàõ ÿêèé â àäìiíiñòðàòèâíîìó âiäíîøåííi âiäïîâiäຠçàïîâiäíèêà òà Ñåðåäíüîãî Ïðèäíiïðîâ’ÿ. Ðåçóëü- ×åðêàñüêié îáëàñòi, ïiâäíþ Êè¿âñüêî¿, ïiâíî÷i Êi- òàò îá÷èñëåíü çà â³äïîâ³äíîþ ôîðìóëîþ äàâ îöiíêó ðîâîãðàäñüêî¿ òà ïiâäåííî-çàõiäíié ÷àñòèíi Ïîë- RSL=1231,75. Iíòåðïðåòàöiÿ öüîãî çíà÷åííÿ çâî- òàâñüêî¿ îáëàñòåé. äèòüñÿ äî òîãî, ùî òåðèòîðiÿ Êàíiâñüêîãî çàïî- Òèïîëîã³÷íà ðåïðåçåíòàòèâí³ñòü Êàí³âñüêîãî âiäíèêà çà ñâîºþ ëàíäøàôòíîþ ñòðóêòóðîþ ïðè- çàïîâ³äíèêà. Âñüîãî â Ñåðåäíüîìó ÏðèäíiïðîⒿ áëèçíî íà 15,1 % ðåïðåçåíòàòèâíà ëàíäøàôòíié ïîøèðåíî 50 âèäiâ ëàíäøàôòiâ, ç íèõ ó ìåæàõ ñòðóêòóði Ñåðåäíüîãî Ïðèäíiïðîâ’ÿ. Öå íå âèñî- Êàíiâñüêîãî çàïîâiäíèêà ïðåäñòàâëåíî 12. Òàêèì êà îöiíêà, ïðîòå äëÿ òàêîãî ìàëîãî çà ïëîùåþ ÷èíîì, ïîêàçíèê òèïîëîãi÷íî¿ ðåïðåçåíòàòèâíîñòi çàïîâiäíèêà ÿê Êàíiâñüêèé, äîñòàòíÿ. Òóò çíîâó çàïîâiäíèêà ñòàíîâèòü: ñëiä âêàçàòè, ùî íåçíà÷íå ðîçøèðåííÿ ìåæ çàïî- RT = [1–(50–12):50]õ100 % = 24 % âiäíèêà ìîãëî á çíà÷íî ïiäâèùèòè éîãî ñòðóêòóð- Çàãàëîì, òàêó îöiíêó íå ñëiä ââàæàòè çà âèñî- íî-ëàíäøàôòíó ðåïðåçåíòàòèâíiñòü. êó. Ïðîòå, çâàæàþ÷è íà ìàëó ïëîùó Êàíiâñüêîãî Âèçíà÷åííÿ íàéá³ëüø ðåïðåçåíòàòèâíèõ ïóí- çàïîâiäíèêà, âîíà º áiëüø íiæ çàäîâiëüíîþ. Ó êò³â ìîí³òîðèíãîâèõ ñïîñòåðåæåíü â ìåæàõ çàïî- ìåæàõ Ñåðåäíüîãî Ïðèäíiïðîâ’ÿ ìàáóòü íåìîæ- â³äíèêà. Äëÿ òåðèòîði¿ Ñåðåäíüîãî Ïðèäíiïðîâ’ÿ ëèâî çíàéòè ÿêîãîñü iíøîãî àðåàëó òàêî¿ æ ïëî- íàéáiëüø òèïîâèìè, ùî çàéìàþòü òóò íàéáiëüøó ùi, äå á áóëî ïðåäñòàâëåíå òàêå ðiçíîìàíiòòÿ âèäiâ ïëîùó (16 %) º ëiñîñòåïîâi øèðîêîëèñòÿíî-ðiä- ëàíäøàôòiâ. êîëiñíi ïiäâèùåíi àêóìóëÿòèâíî-äåíóäàöiéíi ñå- Äî öüîãî ïðèíàãiäíî äîäàòè, ùî íà âiäíîñíî ðåäíüîïî÷ëåíîâàíi ìåæèði÷íi ëåñîâi ðiâíèíè ç ðå- íåâåëèêié òåðèòîði¿, ÿêà áåçïîñåðåäíüî ìåæóº ç ãðàäîâàíèìè ÷îðíîçåìàìè òà òåìíî-ñiðèìè ëiñî- ñó÷àñíèì Êàíiâñüêèì çàïîâiäíèêîì, ïîøèðåíî âèìè ãðóíòàìè. áàãàòî iíøèõ âèäiâ ëàíäøàôòiâ, ÿêèõ ó çàïîâiäíè- Ëàíäøàôòè öüîãî âèäó ó ìåæàõ Êàíiâñüêîãî êó íåìàº. Íåçíà÷íå ðîçøèðåííÿ éîãî ïëîùi äîçâî- çàïîâiäíèêà íå çóñòði÷àþòüñÿ. Ç òèõ âèäiâ ëàíä- ëèëî á çíà÷íî ïiäâèùèòè éîãî ðåïðåçåíòàòèâíiñòü. øàôòiâ ÿêi òóò º, íàéáiëüø òèïîâèìè äëÿ Ñåðåä- Õîðîëîã³÷íà ðåïðåçåíòàòèâí³ñòü. Òåðèòîðiþ íüîãî Ïðèäíiïðîâ’ÿ ñëiä ââàæàòè øèðîêîëèñòÿíi Êàíiâñüêîãî çàïîâiäíèêà ñêëàäàþòü 177 êîíòóðiâ ëiñîâi ä³áðîâíi ïiäâèùåíi ñòðóêòóðíî-äåíóäàöiéíi óðî÷èù, éîãî ïëîùà 20,5 êì2. Îðiºíòîâíî êiëü- ëåñîâi ñèëüíîïî÷ëåíîâàíi ìåæèði÷íi ðiâíèíè ç ñi- êiñòü êîíòóðiâ óðî÷èù ó ìåæàõ Ñåðåäíüîãî Ïðè- ðèìè ëiñîâèìè, ôðàãìåíòàðíî ñëàáêîçìèòèìè äíiïðîâ’ÿ — 307 200, éîãî ïëîùà — 47780 êì2. ãðóíòàìè, à òàêîæ ìiøàíî-ëiñîâi íèçîâèííi àêó- Çâiäñè, ïîêàçíèê õîðîëîãi÷íi ðåïðåçåíòàòèâíîñòi ìóëÿòèâíi òåðàñîâi ðiâíèíè ç äåðíîâî-ñëàáêî- òà çàïîâiäíèêà ñòàíîâèòü: ñåðåäíüîïiäçîëèñòèìè ãðóíòàìè. Ó ìåæàõ öèõ RH = (177:20,5) : (307200:47780) = 1,34 ëàíäøàôòiâ i áóëî á äîöiëüíî ðîçìiñòèòè ïóíêòè Çíà÷åííÿ ïîêàçíèêà õîðîëîãi÷íî¿ ðåïðåçåíòà- ìîíiòîðèíãîâèõ ñïîñòåðåæåíü, à òàêîæ â óðî÷è- òèâíîñòi RH áiëüøå 1,0 ñâiä÷èòü ïðî áiëüøó ðiçíî- ùàõ áàëîê òà ÿðiâ, ÿêi øèðîêî ïðåäñòàâëåíi ÿê â ìàíiòíiñòü ëàíäøàôòíî¿ ñòðóêòóðè çàïîâiäíèêà ïðàâîáåðåæíié ÷àñòèíi Ñåðåäíüîãî Ïðèäíiïðîâ’ÿ, íiæ òåðèòîði¿ Ñåðåäíüîãî Ïðèäíiïðîâ’ÿ â öiëîìó. òàê i â Êàíiâñüêîìó çàïîâiäíèêó. Ç öiº¿ (õîðîëîãi÷íî¿) òî÷êè çîðó Êàíiâñüêèé çàïî- âiäíèê âiäçíà÷àºòüñÿ íàäçâè÷àéíî âèñîêîþ ðåïðå- çåíòàòèâíiñòþ. Çà ìàòåð³àëàìè ëàíäøàôòíî-åêîëîã³÷íî¿ åêñ- Ñòðóêòóðíî-ëàíäøàôòíà ðåïðåçåíòàòèâí³ñòü. ïåäèö³¿ ãåîãðàô³÷íîãî ôàêóëüòåòó Êè¿âñüêîãî Âèõiäíi äàíi äëÿ ðîçðàõóíêó öüîãî ïîêàçíèêà áó- íàö³îíàëüíîãî óí³âåðñèòåòó.

68 ÎÕÎÐÎÍÞÂÀͲ ÏÐÈÐÎÄͲ ÒÅÐÈÒÎв¯

̲ÑÖÅ ÏÐÎÅÊÒÎÂÀÍÎÃÎ ÐÅòÎÍÀËÜÍÎÃÎ ËÀÍÄØÀÔÒÍÎÃÎ ÏÀÐÊÓ “ÍÈÆÍÜÎÂÎÐÑÊËßÍÑÜÊÈɔ  ÑÈÑÒÅ̲ ÏÅÐÑÏÅÊÒÈÂÍÎÃÎ ÇÀÏβÄÍÎÃÎ ÔÎÍÄÓ ÒÀ ÅÊÎËÎò×Íί ÌÅÐÅƲ ˲ÂÎÁÅÐÅÆÍÎÃÎ ÏÐÈÄͲÏÐÎ’ß

Î.Ì. Áàéðàê Ïîëòàâñüêèé äåðæàâíèé ïåäàãîã³÷íèé óí³âåðñèòåò

THE PLACE Oe THE PROJECTED REGIONAL LANDSCAPE PARK “NIZHNEVORSKLANSKIY” IN THE SYSTEM Oe THE PERSPECTIVE RESERVED eUNDS AND ECOLOGICAL NETWORK Oe THE LEeT-BANK DNIEPER AREA. - Bajrak O.M. - In this article the data for existing parks (2), perspective regional landscape parks (6) and natural national parks (4) of the Left-Bank Dnieper Area is analyzed. Advantages of the regional landscape park “Nizhnevorsklanskiy” (Poltava region) which is projected are also shown there. This park is considered to be the biocentre, which connects regional Vorskla ecological corridor with the national Dneprovskiy one in the ecological network of the region.

Îäíèì ³ç ïð³îðèòåòíèõ íàïðÿìê³â ðîçâèòêó çà- ÏÇÔ ðåã³îíó, ç ³íøîãî áîêó, âêàçóþòü ïðî íåîá- ïîâ³äíî¿ ñïðàâè íà äåðæàâíîìó, ðåã³îíàëüíîìó òà õ³äí³ñòü ïîäàëüøîãî ðîçøèðåííÿ ÏÇÔ íà ëàíä- ëîêàëüíîìó ð³âíÿõ â Óêðà¿í³ º îïòèì³çàö³ÿ ïðè- øàôòíîìó ð³âí³, ùî äîçâîëèòü îõîïèòè á³ëüø³ ðîäíî-çàïîâ³äíîãî ôîíäó (ÏÇÔ), ùî º íåîáõ³ä- ïëîù³, òèì ñàìèì îᒺäíàòè ðî璺äíàí³ âíàñë³äîê íîþ ïåðåäóìîâîþ ðîçðîáêè òà ïîâíîö³ííîãî ôóí- àíòðîïîãåííî¿ ôðàãìåíòàö³¿ ö³íí³ ïðèðîäí³ êîìï- êö³îíóâàííÿ åêîëîã³÷íî¿ ìåðåæ³. Îñòàííÿ ÿê åôåê- ëåêñè. Íàéêðàùå öèì çàâäàííÿì â³äïîâ³äàþòü òèâíà ôîðìà ³íòåãðàö³¿ îõîðîíè ïðèðîäè ³ ðàö³î- îᒺêòè ïîë³ôóíêö³îíàëüíîãî ïðèçíà÷åííÿ — ðå- íàëüíîãî âèêîðèñòàííÿ ¿¿ ðåñóðñ³â, ñïðÿìîâàíà íà ã³îíàëüí³ ëàíäøàôòí³ ïàðêè (ÐËÏ). ôóíêö³îíàëüíå îᒺäíàííÿ ïðèðîäíèõ òåðèòîð³é ÐËÏ ìàþòü âèêëþ÷íî âàæëèâå çíà÷åííÿ ÿê íà á³ëüø âèùîìó ð³âí³ îðãàí³çàö³¿ îõîðîíè — ó ïðèðîäí³ ÿäðà åêîëîã³÷íèõ êîðèäîð³â ðåã³îíàëü- âèãëÿä³ ñòðóêòóðîâàíîãî êîìïëåêñó, ïðèçíà÷åíîãî íî¿ åêîìåðåæ³, ïðîåêòóâàííÿ òà ðîçáóäîâà ÿêî¿ º çàáåçïå÷èòè åêîñèñòåìíó ö³ë³ñí³ñòü, öåíîòè÷íó íåîáõ³äíîþ ëàíêîþ â ñòâîðåíí³ íàö³îíàëüíî¿ òà ïîâíîö³íí³ñòü, á³îìíó ðåïðåçåíòàòèâí³ñòü. Âñåºâðîïåéñüêî¿ åêîìåðåæ. Ðîçáóäîâà åêîìåðåæ³ Ñó÷àñíèé ÏÇÔ Ë³âîáåðåæíîãî Ïðèäí³ïðîâ’ÿ çàëåæèòü â³ä íàÿâíîñò³ åêîëîã³÷íèõ êîðèäîð³â â ö³ëîìó çàáåçïå÷óº çáåðåæåííÿ ëàíäøàôòíî¿, (ÿêèìè º äîëèíè ð³÷îê) ³ â³äïîâ³äíèõ á³îöåíòð³â, öåíîòè÷íî¿, ôëîðèñòè÷íî¿ ð³çíîìàí³òíîñò³ òà óí³- ôóíêö³¿ ÿêèõ íàéêðàùå âèêîíóþòü íàö³îíàëüí³ êàëüíîñò³, ãåíåòè÷íîãî ôîíäó ðîñëèííîãî òà òâà- ïðèðîäí³ (ÍÏ) òà ðåã³îíàëüí³ ëàíäøàôòí³ ïàðêè. ðèííîãî ñâ³òó, à òàêîæ âèêîíóº ïåâí³ ñîö³àëüí³ òà Òîìó ðîçãëÿíåìî ïåðñïåêòèâè ñòâîðåííÿ íîâèõ ÍÏ íàðîäíî-ãîñïîäàðñüê³ çàâäàííÿ (Áàéðàê, 1998á). ³ ÐËÏ ³ ¿õ ðîëü ÿê ïðèðîäíèõ ÿäåð (á³îöåíòð³â) Ïðè öüîìó íà ôîí³ íèçüêîãî ê³ëüê³ñíîãî ïîêàçíè- åêîìåðåæ³ ðåã³îíó (òàáëèöÿ, ìàëþíîê). êà (áëèçüêî 3 % â³ä çàãàëüíî¿ ïëîù³ ðåã³îíó ïðè  ÏÇÔ ðåã³îíó ôóíêö³îíóº äâà ÐËÏ — Äè- 4,2 % äëÿ Óêðà¿íè) ÿê³ñíèé ñêëàä (ñï³ââ³äíîøåí- êàíñüêèé (1994 ð., ïëîùåþ áëèçüêî 12 òèñ. ãà) òà íÿ ð³çíèõ êàòåãîð³é) òà ïðîñòîðîâå ðîçì³ùåííÿ Êðåìåí÷óöüêèé (2001 ð., Ïîëòàâñüêà îáë.). Äè- ïîòðåáóº çì³í. Íàñàìïåðåä, â ÏÇÔ â³äñóòí³ íàö³î- êàíñüêèé ÐËÏ ïîðÿä ç ïðèðîäíîþ ö³íí³ñòþ (äèâ. íàëüí³ ïðèðîäí³ ïàðêè ³ ïðåäñòàâëåí³ ëèøå ôðàã- òàáë.) ìຠö³êàâó ³ â³äîìó çà ìåæàìè Óêðà¿íè ³ñòî- ìåíòè äâîõ çàïîâ³äíèê³â. ² õî÷à çà îñòàíí³ ðîêè ðèêî-êóëüòóðíó ñïàäùèíó. Éîãî òåðèòîð³ÿ ï³ñëÿ çíà÷íî çá³ëüøèëàñü ïëîùà îᒺêò³â îõîðîíè íà ïðèºäíàííÿ Äèêàíñüêî-Îï³øíÿíñüêîãî ë³ñîâîãî ëàíäøàôòíîìó ð³âí³ (ëàíäøàôòíèõ çàêàçíèê³â ³ ìàñèâó ç â³äîìèì öåíòðîì ãîí÷àðñòâà — Îï³ø- ðåã³îíàëüíèõ ëàíäøàôòíèõ ïàðê³â), öåé íàïðÿ- íåþ — º ïåðñïåêòèâíîþ äëÿ ñòâîðåííÿ òóò ÍÏ. ìîê ñë³ä ââàæàòè îñíîâíèì ðåçåðâîì ùîäî îïòè- ÐËÏ “Êðåìåí÷óöüêèé” ðåïðåçåíòóº ïðèðîäí³ êîì- ì³çàö³¿ ÏÇÔ òà ðîçáóäîâè åêîìåðåæ³ ðåã³îíó. ïëåêñè ïëàâíåâî¿ òà îñòð³âíèõ åêîñèñòåì Ñåðåä- Ðåçóëüòàòè êîìïëåêñíèõ äîñë³äæåíü ô³òîð³ç- íüîãî Ïðèäí³ïðîâ’ÿ (Áàéðàê, 1998à). Íàéá³ëüøîþ íîìàí³òíîñò³ ˳âîáåðåæíîãî Ïðèäí³ïðîâ’ÿ (Áàé- ïåðñïåêòèâîþ äëÿ ñòâîðåííÿ íîâèõ ÐËÏ â³äð³çíÿ- ðàê, 2000á) ñïðèÿëè àðãóìåíòîâàí³é ðîçðîáö³ ïåð- þòüñÿ ä³ëÿíêè çàïëàâ ð³÷îê, íàñàìïåðåä — Ñóëè, ñïåêòèâíî¿ çàïîâ³äíî¿ òà åêîëîã³÷íî¿ ìåðåæ³ ðåã³î- Ïñëà, Âîðñêëè ç ð³çíîìàí³òíèì ëàíäøàôòîì òà íó ÿê îñíîâíîãî øëÿõó çáåðåæåííÿ ¿¿ ïðèðîäíèõ íàéìåíø ïîðóøåíîþ ðîñëèíí³ñòþ. Äî òàêèõ òå- ðåñóðñ³â ³ ñåðåäîâèùà â ö³ëîìó (Áàéðàê, 2000à). ðèòîð³é íàëåæèòü ïîíèççÿ ð. Âîðñêëè (Êîáåëÿöü- Àíàë³ç ñó÷àñíîãî ñòàíó ðîñëèííîãî ïîêðèâó êèé ð-í, Ïîëòàâñüêà îáë.), ÿêå îäíî÷àñíî õàðàêòå- ˳âîáåðåæíîãî Ïðèäí³ïðîâ’ÿ, ç îäíîãî áîêó, ³ ðèçóºòüñÿ âèñîêèì ð³çíîìàí³òòÿì òèïîâèõ äëÿ ˳- îö³íêà ðåïðåçåíòàòèâíîñò³ òà óí³êàëüíîñò³ éîãî â âîáåðåæíîãî Ïðèäí³ïðîâ’ÿ ô³òîêîìïëåêñ³â òà çíà÷- 69 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

Ïðîåêò åêîëîã³÷íî¿ ìåðåæ³ Ë³âîáåðåæíîãî Ïðèäí³ïðîâ’ÿ

íàö³îíàëüí³ åêîëîã³÷í³ êîðèäîðè: Ä - Äí³ïðîâñü- ïðîåêòîâàí³ ðåã³îíàëüí³ ëàíäøàôòí³ ïàðêè; êèé, Ã-Ñ - Ãàëèöüêî-Ñëîáîæàíñüêèé; ðåã³îíàëüí³ åêîëîã³÷í³ êîðèäîðè: ² - Âîðñêëèí- çàïîâ³äíèêè; ñüêèé, ²² - Ïñ³ëüñüêèé, ²²² - Ñóëüñüêèé, IV - s ³ñíóþ÷³ çàïîâ³äí³ òåðèòî𳿠çàãàëüíîäåðæàâíîãî Ïðèïîë³ñüêèé; çíà÷åííÿ; á³îöåíòðè ðåã³îíàëüíîãî çíà÷åííÿ; ...... îáëàñò³: Ï - Ïîëòàâñüêà, Ê - Êè¿âñüêà, ×ê

1234 - ×åðêàñüêà, ×í - ×åðí³ã³âñüêà, Ñ - Ñóìñüêà, 1234 ïðîåêòîâàí³ íàö³îíàëüí³ ïðèðîäí³ ïàðêè (íà-

1234 1234 çâè çã³äíî íîìåð³â óêàçàí³ â òàáëèö³); Õ - Õàðê³âñüêà

íîþ ñïåöèô³êîþ ³ óí³êàëüí³ñòþ ðîñëèííîãî ïî- Ñòåöþê, Ñëþñàð, 2001) òà ðîçðîáëÿºòüñÿ éîãî êðèâó (Ñòåöþê, 1997; Áàéðàê, 1999), ùî çóìîâ- ïðîåêò*. ëþº, â ñâîþ ÷åðãó, áàãàòñòâî òâàðèííîãî ñâ³òó. Ïðîåêòîâàíèé ÐËÏ “Íèæíüîâîðñêëÿíñüêèé” Íàóêîâà ö³íí³ñòü ïðèðîäíèõ åêîñèñòåì öüîãî îõîïëþº òåðèòîð³þ âçäîâæ äîëèíè ð. Âîðñêëè â³ä ðåã³îíó âèñâ³òëþâàëàñü â ïðàöÿõ áàãàòüîõ äîñ- ˳âîáåðåæíî¿ òà Ïðàâîáåðåæíî¿ Ñîê³ëêè äî Äí³ï- ë³äíèê³â ³ ï³äêðåñëþâàëàñü ïðîòÿãîì îñòàííüî- ðîäçåðæèíñüêîãî âîäîñõîâèùà, âêëþ÷àþ÷è àêâà- ãî äåñÿòèë³òòÿ âèäàòíèìè â÷åíèìè, òàêèìè ÿê òîð³þ ãèðëîâî¿ ÷àñòèíè ð. Âîðñêëè çàãàëüíîþ Ê.Ì. Ñèòíèê, ß.Ï. ijäóõ, Ò.Ë. Àíäð³ºíêî, Ò.Ì. ïëîùåþ ïîíàä áëèçüêî 15 òèñ. ãà. ×åðåâ÷åíêî. Ñåðåä ïåðñïåêòèâíèõ ÍÏ ³ ÐËÏ Ë³âîáåðåæíî-  ñåðåäèí³ 1990-õ ðð. â ãèðë³ ð. Âîðñêëè áóëà ãî Ïðèäí³ïðîâ’ÿ “Íèæíüîâîðñêëÿíñüêèé” ÐËÏ ñòâîðåíà ñèñòåìà çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³é ç ëàíäøàô- â³äð³çíÿºòüñÿ òàêèìè ðèñàìè: òíèõ çàêàçíèê³â çàãàëüíîäåðæàâíîãî (“Ëó÷ê³âñü- — íàéâèùîþ ëàíäøàôòíîþ, öåíîòè÷íîþ òà êèé” ïëîùåþ 1640 ãà) òà ì³ñöåâîãî çíà÷åííÿ (“Ïå- ôëîðèñòè÷íîþ, ôàóí³ñòè÷íîþ ð³çíîìàí³òí³ñòþ; ëåõè”, 452 ãà; “Âèøíÿêè”, 1405 ãà, “³ëü- — âèñîêîþ áîòàí³÷íîþ òà çîîëîã³÷íîþ óí³êàëü- õîâàòñüêèé”, 452 ãà; “Êðàìàðåâå”, 217 ãà), áîòà- í³ñòþ; í³÷íîãî çàêàçíèêà (“Íîâîîðëèöüê³ êó÷óãóðè”, 672 — ñôîðìîâàíîþ çàïîâ³äíîþ çîíîþ; ãà), à òàêîæ çàïîâ³äíîãî óðî÷èùà “Ñîê³ëüñüêå” — íåçíà÷íèì ñòóïåíåì òðàíñôîðìàö³¿ ïðèðîä- (243 ãà). íèõ êîìïëåêñ³â òà îáìåæåíèì àíòðîïîãåííèì âïëè- Íà äàíîìó åòàï³ íàìè îáãðóíòîâàí³ íàóêîâ³ âîì íà ðîñëèííèé ³ òâàðèííèé ñâ³ò ì³ñöåâîñò³; çàñàäè ñòâîðåííÿ ÐËÏ “Íèæíüîâîðñêëÿñüêèé” *Ðîçðîáêà ïðîåêòó çä³éñíþºòüñÿ çà ðàõóíîê ãðàíòîâî¿ ï³äòðèì- íà áàç³ ³ñíóþ÷èõ çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³é ç ïðè- êè â³ä Ðåã³îíàëüíîãî Åêîëîã³÷íîãî Öåíòðó (ÐÅÖ, ì. Êè¿â) íà ëåãëèìè ä³ëÿíêàìè ñóø³ òà àêâàòî𳿠(Áàéðàê, êîøòè, íàäàí³ ªâðîïåéñüêîþ êîì³ñ³ºþ. 70 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

Õàðàêòåðèñòèêà ³ñíóþ÷èõ òà ïåðñïåêòèâíèõ ïðèðîäíèõ ïàðê³â ˳âîáåðåæíîãî Ïðèäí³ïðîâ’ÿ

Íàçâà îᒺêòó ̳ñöåçíàõîäæåííÿ, Ïðèðîäíà ö³íí³ñòü ÏÇÔ, ïëîùà ¹ á³îöåíòðó ²ñíóþ÷³ ðåã³îíàëüí³ ëàíäøàôòí³ ïàðêè Äèêàíñüêèé, Ïîëòàâñüêà îáë., Äèêàíñüêèé Òèïîâ³ äëÿ ˳âîáåðåæíîãî ˳ñîñòåïó áëèçüêî 12 òèñ. ãà ð-í, íà áàç³ ³ñíóþ÷èõ ïàì’ÿòîê êîð³íí³ øèðîêîëèñòÿí³ ë³ñè (êëåíîâî- ïðèðîäè, çàêàçíèêà (11) ëèïîâî-äóáîâ³, ãðàáîâî-äóáîâ³ íà ñõ³äí³é ìåæ³ àðåàëó) ç ð³äê³ñíèìè ðåë³êòîâèìè âèäàìè ðîñëèí (Scrophularia vernalis L., Botrychium lunaria (L.) Sw., Cephalanthera damasonium (Mill.)Druce òà ³í.), ä³ëÿíêè ëó÷íèõ ñòåï³â, ñïðàâæí³õ ëóê, áîë³ò Êðåìåí÷óöüê³ Ïîëòàâñüêà îáë., Êðåìåí÷óöü- Òèïîâ³ äëÿ Ñåðåäíüîãî Ïðèäí³ïðîâ’ÿ ïëàâí³ êèé ð-í, íà áàç³ çàêàçíèêà çàïëàâí³ êîìïëåêñè ð. Äí³ïðî — âîäí³, “Á³ëåöüê³âñüê³ ïëàâí³” (4) ïðèáåðåæíî-âîäí³, îñòð³âí³ ñèñòåìè (çàâëàâí³ ë³ñè, ëóêè) ³ç áàãàòèì ðîñëèííèì ³ òâàðèííèì ñâ³òîì òà óãðóïîâàííÿìè ðåë³êòîâèõ âèä³â ðîñëèí (Salvinia natans L., Trapa natans L.) Ïåðñïåêòèâí³ ïðèðîäí³ íàö³îíàëüí³ ïàðêè ²÷íÿíñüêèé, 60 ×åðí³ã³âñüêà îáë., ²÷íÿíñüêèé Ìàñèâè øèðîêîëèñòÿíèõ (êîð³íí³ öåíîçè òèñ. ãà ð-í, ïî ð. Óäàé (10) ëèïîâî-äóáîâèõ, ãðàáîâî-ëèïîâèõ, ãðàáîâî-äóáîâèõ, ì³øàíèõ ë³ñ³â (äóáîâî- ñîñíîâèõ) ç ÷èñåëüíèìè ïîïóëÿö³ÿìè ð³äê³ñíèõ âèä³â ðîñëèí (Lilium martagon L., Galanthus nivalis L.), çàïëàâà ð. Óäàé ç òèïîâèìè çàáîëî÷åíèìè ä³ëÿíêàìè (îñîêîâèìè, îñîêîâî-ã³ïíîâèìè, âèñîêîòðàâíèìè, âîäíèìè öåíîçàìè) Òðîñòÿíåöüêî- Ñóìñüêà îáë., Òðîñòÿíåöüêèé, Çàïëàâí³ ïðèðîäí³ êîìïëåêñè - ë³ñîâ³ Âîðñêëÿíñüêèé, Îõòèðñüêèé ð-íè, â ñåðåäí³é (ä³áðîâè — ì³ñöå ðåë³êòîâèõ çíàõ³äîê — áëèçüêî 40 òèñ. ãà òå÷³¿ ð. Âîðñêëà íà áàç³ Lunaria rediviva L., Coronilla elegans ³ñíóþ÷èõ ã³äðîëîã³÷íèõ òà Panc., âåðáíÿêè, â³ëüøíÿêè, îñîêîðíèêè, áîòàí³÷íèõ çàêàçíèê³â (1) ñîñíîâ³ â³êîâ³), áîëîòí³ (îñîêîâ³ òà âèñîêîòðàâí³), ëó÷í³ (ñïðàâæí³, ñóõîä³ëüí³) Ïåðåÿñëàâî- Êè¿âñüêà îáë., Áîðèñï³ëüñüêèé, Ìàñèâè êîð³ííèõ äóáîâèõ òà äóáîâî- Õìåëüíèöüêèé, Ïåðåÿñëàâ-Õìåëüíèöüêèé ñîñíîâèõ ë³ñ³â ³ç ð³äê³ñíèìè áîðåàëüíèìè äî 10 òèñ. ãà ð-íè (9) âèäàìè (Daphne cneorum L., Majanthemum bifolium (L.)€.W. Schmidt, Orthilia secunda (L.) House, Galium boreale L. òà ³í.) Äèêàíñüêèé, Ïîëòàâñüêà îáë., Äèêàíñüêèé, Òåðèòîð³ÿ Äèêàíñüêîãî ÐËÏ, Îï³øíÿíñüê³ ïîíàä 15 òèñ. ãà Îï³øíÿíñüêèé ð-íè, íà áàç³ ë³ñîâ³ ìàñèâè ç ÷èñåëüíèìè ïîïóëÿö³ÿìè Äèêàíñüêîãî ÐËÏ (11) ð³äê³ñíîãî âèäó Allium ursinum L., òèïîâ³ çàïëàâí³ êîìïëåêñè ïî ð. Âîðñêë³ Ïåðñïåêòèâí³ ðåã³îíàëüí³ ëàíäøàôòí³ ïàðêè Íèæíüîâîðñêëÿí- Ïîëòàâñüêà îáë., Êîáåëÿöüêèé Íà ìåæ³ ë³ñîñòåïîâî¿ òà ñòåïîâî¿ çîí òèïîâ³ ñüêèé, áëèçüêî ð-í, íà áàç³ ³ñíóþ÷èõ òà óí³êàëüí³ ïðèðîäí³ êîìïëåêñè: áàéðà÷í³, 15 òèñ. ãà çàêàçíèê³â íà îñòðîâàõ â ãèðë³ çàïëàâí³ ä³áðîâè, âåðáîâ³, òîïîëåâ³, ð. Âîðñêëè (3) â³ëüõîâ³ ë³ñè, ñâîºð³äí³ ãàëîô³ëüí³, ïñàìîô³òí³ öåíîçè, ð³äê³ñí³ áîëîòà-áëþäöÿ, ð³çíîìàí³òí³ ëó÷í³ òà ñòåïîâ³ öåíîçè, çíà÷í³ ïëîù³ âîäíèõ, ïðèáåðåæíî-âîäíèõ òà áîëîòíèõ öåíîç³â ç áàãàòèì ðîñëèííèì ³ òâàðèííèì ñâ³òîì Ñóëèíñüêèé, Ïîëòàâñüêà îáë., Ñåìåí³âñüêèé, Çàïëàâí³ êîìïëåêñè ð. Ñóëà — çíà÷í³ 23 òèñ. ãà Îðæèöüêèé ð-íè, â ãèðë³ ð. ïëîù³ áîë³ò (âèñîêîòðàâíèõ, îñîêîâèõ), Ñóëè, íà áàç³ ëàíäøàôòíîãî ëóê, ñåðåä ÿêèõ ïðåäñòàâëåí³ ð³çíîìàí³òí³

71 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

Ïðîäîâæåííÿ òàáëèö³

Íàçâà îᒺêòó ̳ñöåçíàõîäæåííÿ, Ïðèðîäíà ö³íí³ñòü ÏÇÔ, ïëîùà ¹ á³îöåíòðó çàêàçíèêà, àêâàòîð³ÿ Êðåìåí- ãàëîô³ëüí³ öåíîçè, âîäí³ òà ïðèáåðåæíî- ÷óöüêîãî âîäîñõîâèùà, âîäí³ óãðóïîâàííÿ. Áàãàòà ³õò³îôàóíà ×åðêàñüêà îáë. (8) Ïðèâîðñêëÿí- Ïîëòàâñüêà îáë., Êîòåëåâñüêèé гçíîìàí³òòÿ ë³ñîâèõ öåíîç³â (ë³ñèñò³ñòü äî ñüêèé, áëèçüêî ð-í, ïî ð. Âîðñêë³, íà áàç³ 20 %): øèðîêîëèñòÿíèõ — êëåíîâî-ëèïîâî- 10 òèñ. ãà ³ñíóþ÷èõ çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³é äóáîâ³ íà ïðàâîáåðåæíèõ ñõèëàõ, ñîñíîâèõ (2) íà ë³âîìó (â³êîì äî 100 ð.), çàïëàâíèõ òîïîëåâèõ òà âåðáîâèõ, ëó÷íèõ ä³ëÿíîê òà âîäíèõ öåíîç³â. Âåëüá³âñüêèé, Ïîëòàâñüêà îáë., Ãàäÿöüêèé Ìàñèâè ñîñíîâèõ òà ì³øàíèõ ë³ñ³â ç ïîíàä 15 òèñ. ãà ð-í, íàâêîëî äîëèíè ð. Ïñåë, ÷èñåëüíèìè ïîïóëÿö³ÿìè áîðåàëüíèõ âèä³â (6) íà ï³âäåíí³é ìåæ³ àðåàëó (Lycopodium annotinum L., Antennaria dioica (L.) Gaertn., Majanthemum bifolium (L.) €.W. Schmidt, Gymnocarpium dróopteris (L.) Newm òà ³í.), øèðîêîëèñòÿí³ ë³ñè, ëó÷í³ ñòåïè ³ç ð³äê³ñíèìè âèäàìè ðîñëèí (Stipa pennata L., Bellevalia sarmatica (Pall. ex Georgi) Woronow, Bulbocodium versicolor (Ker - Gawl.) Spreng. òà ³í.), ëó÷íî- çàáîëî÷åí³ ä³ëÿíêè ç ÷èñåëüíèìè ïîïóëÿö³ÿìè ÷åðâîíîêíèæíèõ âèä³â Orchis palustris Jacq., Dactylorhiza incarnata (L.) Soo, Gladiolus tenuis Bieb.) â çàïëàâ³ ð. Ïñåë Øèøàöüêèé ³ì. Ïîëòàâñüêà îáë., Øèøàöüêèé Óí³êàëüíèé ëàíäøàôò ç ï³äâèùåíèì ë³âèì Â.². Âåðíàäñüêîãî, ð-í, ÷àñòèíà çàïëàâà ð. Ïñåë áåðåãîì (³ç ìàñèâàìè êîð³ííèõ øèðîêîëèñòÿ- ïîíàä 5 òèñ. ãà (5) íèõ ë³ñ³â ç òèïîâèìè òà ð³äê³ñíèìè âèäàìè ðîñëèí) òà çíèæåíèì ïðàâèì (ñîñíîâ³ íàñàäæåííÿ, ëóêè, âîäîéìè) Ëóáåíñüêèé, Ïîëòàâñüêà îáë., Ëóáåíñüêèé Òåðèòîð³ÿ ç íàéâèùîþ ë³ñèñò³ñòþ â ìåæàõ ïîíàä 15 òèñ. ãà ð-í, âçäîâæ çàïëàâè ð. Ñóëà ðåã³îíó (äî 25 %) ç øèðîêîëèñòÿíèìè (7) ë³ñàìè (äóáîâî-ãðàáîâèìè, ëèïîâî- äóáîâèìè), ç ä³ëÿíêàìè ëó÷íèõ ñòåï³â, ëóê, áîë³ò, âîäíèõ öåíîç³â, óã³ääÿ äîñë³äíî¿ ñòàíö³¿ ë³êàðñüêèõ ðîñëèí (ñ. Áåðåçîòî÷à)

— âèñîêîþ ëàíäøàôòíîþ ïðèâàáëèâ³ñòþ; êîðèäîðè ïî äîëèíàõ ãîëîâíèõ ïðèòîê³â Äí³ïðà — ìîæëèâ³ñòþ îðãàí³çîâàíî¿ íàâ÷àëüíî-åêñ- — Âîðñêëÿíñüêèé, Ïñ³ëüñüêèé, Ñóëèíñüêèé.  êóðñ³éíî¿ ä³ÿëüíîñò³, à òàêîæ íàóêîâèõ, ìîí³òîðèí- ï³âäåíí³é ÷àñòèí³ ïðîõîäèòü ÷àñòèíà Äí³ïðîâñüêî- ãîâèõ äîñë³äæåíü â çâ’ÿçêó ³ç íàÿâí³ñòþ â ãèðë³ ãî ìåðèä³îíàëüíîãî åêîêîðèäîðó, â³ä ÿêîãî â³äõî- ð. Âîðñêëè íàóêîâî-íàâ÷àëüíî-âèõîâíîãî á³îñòà- äÿòü ðåã³îíàëüí³ åêîêîðèäîðè.  ñâîþ ÷åðãó îñ- ö³îíàðó Ïîëòàâñüêîãî ïåäóí³âåðñèòåòó; òàíí³ ç’ºäíóþòüñÿ â öåíòðàëüí³é ÷àñòèí³ ðåã³îíó — ïåðñïåêòèâîþ ðîçðîáêè ð³çíîìàí³òíèõ òó- øèðîòíèì íàö³îíàëüíèì Ãàëèöüêî-Ñëîáîæàíñüêèì ðèñòè÷íèõ ìàðøðóò³â. åêîêîðèäîðîì. Íà ï³âíî÷³ ËÏ äîö³ëüíî ñòâîðèòè Ðîçðîáö³ ðåã³îíàëüíî¿ åêîëîã³÷íî¿ ìåðåæ³ ùå îäèí åêîêîðèäîð — Ïðèïîë³ññüêèé, ÿêèé, ç (ÐÅÌ) çíà÷íîþ ì³ðîþ ñïðèÿº ðîçâèíåíà ã³äðîëî- îäíîãî áîêó, 璺äíóâàâ áè ð³÷êîâ³ åêîêîðèäîðè â ã³÷íà ìåðåæà, ÿêó ñêëàäàþòü ð³÷êè (ãîëîâí³ ç íèõ ¿õ âåðõí³é ÷àñòèí³, ç ³íøîãî — âèêîíóâàâ ðîëü ë³â³ ïðèòîêè Äí³ïðà òà ¿õ ÷èñëåíí³ ïðèòîêè), áî- ïðèðîäíîãî êîðäîíó (íà ìåæ³ ç Ïîë³ññÿì). ëîòà, îçåðà, øòó÷í³ âîäîéìè. Íà ï³âäí³ ðåã³îíó ßê âèäíî ³ç ñõåìè ÐÅÌ Ë³âîáåðåæíîãî Ïðè- ðîçòàøîâàí³ Êàí³âñüêå, Êðåìåí÷óöüêå òà Äí³ïðî- äí³ïðîâ’ÿ, îñíîâó ïðèðîäíèõ ÿäåð ñêëàäàþòü äçåðæèíñüêå âîäîñõîâèùà. Âçäîâæ äîëèí ãîëîâ- âêàçàí³ ÍÏ ³ ÐËÏ. Ïðîåêòîâàíèé “Íèæíüîâîð- íèõ ð³÷îê ËÏ ñïîñòåð³ãàºòüñÿ íàéâèùà êîíöåíòðà- ñêëÿíñüêèé” ÐËÏ çíàõîäèòüñÿ íà ìåæ³ äâîõ åêî- ö³ÿ çàêàçíèê³â çàãàëüíîäåðæàâíîãî çíà÷åííÿ (äèâ. êîðèäîð³â, òîìó ùî ðîçòàøîâàíèé íà ìåæ³ ë³ñî- ìàëþíîê) òà ïåðñïåêòèâíèõ ÍÏ ³ ÐËÏ, òîìó ìè ñòåïîâî¿ òà ñòåïîâî¿ çîí ³ â³ä³ãðຠðîëü âóçëîâîãî ââàæàºìî çà äîö³ëüíå âèçíà÷èòè òðè åêîëîã³÷íèõ á³îöåíòðó, îñê³ëüêè çâ’ÿçóº ðåã³îíàëüíèé Âîð-

72 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

ñêëÿíñüêèé åêîêîðèäîð ç íàö³îíàëüíèì — Äí³ï- - Çàõèñò äîâê³ëëÿ â³ä òåõíîãåííîãî âïëèâó. Êðåìåí÷óê. ðîâñüêèì. 2: 21-26. Áàéðàê Î.Ì. (1998á): Åòàïè îïòèì³çàö³¿ òà ñòðóêòóðà ñó÷àñ- Ñòâîðåííÿ ÐËÏ “Íèæíüîâîðñêëÿíñüêèé”, ÿêèé íî¿ ïðèðîäíî-çàïîâ³äíî¿ ìåðåæ³ Ë³âîáåðåæíîãî Ïðèäí³ïðî- º åòàëîíîì á³îð³çíîìàí³òòÿ ˳âîáåðåæíîãî Ïðè- â’ÿ. - Çàïîâ. ñïðàâà â Óêðà¿í³. 4 (1): 12-15. äí³ïðîâ’ÿ, äîçâîëèòü íå ò³ëüêè ï³äâèùèòè â³äñî- Áàéðàê Î.Ì. (1999): Îö³íêà áîòàí³÷íî¿ ö³ííîñò³ ïðèðîäíî- òîê çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³é â Êîáåëÿöüêîìó ðàéîí³ çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³é ˳âîáåðåæíîãî Ïðèäí³ïðîâ’ÿ. - Çà- ïîâ. ñïðàâà â Óêðà¿í³. 5 (1): 13-20. òà Ïîëòàâñüê³é îáëàñò³, à äîçâîëèòü ðåàë³çóâàòè Áàéðàê Î.Ì. (2000à): Ïåðñïåêòèâíà çàïîâ³äíà òà åêîëîã³÷íà äîâãîñòðîêîâó ïðîãðàìó ìîí³òîðèíãîâèõ äîñë³ä- ìåðåæ³ Ë³âîáåðåæíîãî Ïðèäí³ïðîâ’ÿ ÿê øëÿõè çáåðåæåí- æåíü, íàâ÷àëüíèõ åêñêóðñ³é, âèõîâíèõ çàõîä³â, íÿ éîãî ô³òîð³çíîìàí³òòÿ. - ³ñí. Ïîëòàâñüêîãî ïåäóí³- ñïðèÿòèìå ðîçâèòêó ïðèðîäîîõîðîííî¿ ïðîïàãàí- âåð. Ñåð. Åêîëîã³ÿ. Á³îë. íàóêè. Ïîëòàâà. 4 (8): 96-105. Áàéðàê Î.Ì. (2000á): Ô³òîð³çíîìàí³òí³ñòü ˳âîáåðåæíîãî äè, êðàºçíàâ÷îìó òóðèçìó. Ïðèäí³ïðîâ’ÿ. - Àâòîðåô. äîêò. á³îë. íàóê. Êè¿â. 1-36. Áàéðàê Î.Ì., Ñòåöþê Í.Î., Ñëþñàð Ì.Â. (2001): ÍàóêîⳠ˳òåðàòóðà çàñàäè ñòâîðåííÿ ðåã³îíàëüíîãî ëàíäøàôòíîãî ïàðêó “Íèæíüîâîðñêëÿíñüêèé” (Ïîëòàâñüêà îáëàñòü, Óêðà¿íà). - Çàïîâ. ñïðàâà â Óêðà¿í³. 7 (1): 65-69. Áàéðàê Î.Ì. (1998à): ̳ñöå ïðîåêòîâàíîãî ðåã³îíàëüíîãî Ñòåöþê Í.Î. (1997): Ôëîðèñòè÷íà, öåíîòè÷íà òà ñîçîëîã³÷- ëàíäøàôòíîãî ïàðêó “Êðåìåí÷óöüê³ ïëàâí³” â ñèñòåì³ ïðè- íà õàðàêòåðèñòèêà ïîíèççÿ ð. Âîðñêëè. - Àâòîðåô. äèñ. ðîäíî-çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³é ˳âîáåðåæíîãî Ïðèäí³ïðîâ’ÿ. ... êàíä. á³îë. íàóê. Êè¿â. 1-23.

ÇÀÏβÄͲ ÎÁ’ªÊÒÈ ÁÓÊÎÂÈÍÈ ÇÀÃÀËÜÍÎÄÅÐÆÀÂÍÎÃÎ ÇÍÀ×ÅÍÍß ßÊ ÎÑÍÎÂÀ ÐÅòÎÍÀËÜÍί ÅÊÎËÎò×Íί ÌÅÐÅƲ

².². ×îðíåé, ².Â. Ñê³ëüñüêèé, Â.Ï. Êîðæèê, Â.Â. Áóäæàê ×åðí³âåöüêèé íàö³îíàëüíèé óí³âåðñèòåò ³ì. Þ. Ôåäüêîâè÷à, ×åðí³âåöüêèé îáëàñíèé êðàºçíàâ÷èé ìóçåé, Íàö³îíàëüíèé ïðèðîäíèé ïàðê “Âèæíèöüêèé”

Ðîçøèðåííÿ ìåðåæ³ îᒺêò³â ïðèðîäíî-çàïîâ³ä- 1. Ëåãàë³çàö³ÿ ñó÷àñíèõ îᒺêò³â ÏÇÔ àíòðîïî- íîãî ôîíäó (ÏÇÔ) º îäíèì ç íàé䳺â³øèõ çàõîä³â ãåííî¿ ãåíåçè, à òàêîæ òèõ êîìïîíåíò³â ³ ãåîêîì- ïî îïòèì³çàö³¿ ïðèðîäîêîðèñòóâàííÿ ³ çáåðåæåí- ïëåêñ³â, ÿê³ ö³êàâ³ ç ïîãëÿäó ðåàë³çàö³¿ ïðîöåñ³â (ðå)- íÿ ëàíäøàôòíîãî òà á³îëîã³÷íîãî ð³çíîìàí³òòÿ. íàòóðàë³çàö³¿ é îïòèìàëüíîãî ðåæèìó ôóíêö³îíó- Ïîøèðåííÿ ïîñòíåêëàñè÷íî¿ ìåòîäîëî㳿 ó ïðèðîä- âàííÿ â àíòðîï³÷íîìó ñòàí³ äèíàì³÷íî¿ ð³âíîâàãè. íè÷èõ íàóêàõ ùå ðàç ï³äòâåðäæóº íåîáõ³äí³ñòü çà- 2. Âèëó÷åííÿ ç àêòèâíîãî ãîñïîäàðñüêîãî àáî ñòîñóâàííÿ â çàïîâ³äí³é ñïðàâ³ ëàíäøàôòíîãî é áóäü-ÿêîãî ³íøîãî âèêîðèñòàííÿ ãåîêîìïëåêñ³â, ÿê³ ³ñòîðèêî-ãåîãðàô³÷íîãî ï³äõîä³â (ÿê³ ïîçáàâëÿþòü øâèäêî äåãðàäóþòü ÷è â ð³çí³é ì³ð³ äåâàñòîâàíèõ, ¿¿ âàä îäíîá³÷íîãî âóçüêîêîìïîíåíòíîãî òðàêòóâàí- ï³ä ïðèìóñîâó ðåíàòóðàë³çàö³þ ÷è íàòóðàë³çàö³þ íÿ ðåàë³é äîâê³ëëÿ), çì³í ïðèíöèï³â ¿¿ ðîçâèòêó. (ðåêóëüòèâàö³þ). Çà óìîâ ïðîãðåñóþ÷î¿ àíòðîïîãåííî¿ òðàíñôîð- Òàêèé êîíöåïòóàëüíèé ï³äõ³ä íàäàñòü çàïî- ìàö³¿ ëàíäøàôòíî¿ îáîëîíêè ïðèðîäíè÷³ñòü “ïðè- â³äí³é ñïðàâ³ á³ëüøî¿ íàñòóïàëüíî¿ êîíñòðóêòèâ- ðîäíèõ” îᒺêò³â ³ ãåîñèñòåì ñòຠ³ëþçîðíîþ. Òîìó íîñò³, ðåàë³ñòè÷íîñò³, ïåðñïåêòèâíîñò³, þðèäè÷íî âàæëèâèì çàâäàííÿì ïîøóêó çàêîíîäàâ÷èõ øëÿ- îáãðóíòîâàíî¿ òîòàëüíîñò³ òà ìåíòàëüíî-ïñèõîëî- õ³â âèõîäó ç åêîëîã³÷íî¿ êðèçè òà äëÿ çáåðåæåííÿ ã³÷íî¿ ñïðèéíÿòíîñò³. ³äïîâ³äíî äî öüîãî, â ñèñ- ëàíäøàôòíî-åêîëîã³÷íî¿ ð³âíîâàãè ïîâèííî áóòè òåì³ îᒺêò³â ÏÇÔ íåîáõ³äíî ïåðåäáà÷èòè òðè ïåðåíåñåííÿ àêöåíò³â íàóêîâî-ïðàêòè÷íî¿ óâàãè íà âåëèê³ êëàñèô³êàö³éí³ ãðóïè: çàïîâ³äí³ “ïðèðîä- ìåòîäè ³ çàõîäè ïî ³í³ö³þâàííþ ³ ñïðèÿííþ ñàìîâ³ä- í³” îᒺêòè, çàïîâ³äí³ ïðèðîäíî-àíòðîï³÷í³ îᒺêòè, íîâíèì ïðîöåñàì ðåíàòóðàë³çàö³¿ òà íàòóðàë³çàö³¿ îᒺêòè ïîçèòèâíî¿ àíòðîïîãåííî¿ íàòóðàë³çàö³¿. ñèëüíî çì³íåíèõ ãåîñèñòåì. Ïåðøî÷åðãîâó ö³êà- Ç öèõ ïîçèö³é çáåðåæåííÿ ëàíäøàôòíîãî òà â³ñòü ÿâëÿþòü òåðèòî𳿠òèõ ïðèðîäíî-àíòðîïîãåí- á³îëîã³÷íîãî ð³çíîìàí³òòÿ ñë³ä òðàêòóâàòè íå ÿê íèõ ãåîñèñòåì (ëàíäøàôòíèõ ãåîðåàë³â) áóäü-ÿêî- íàìàãàííÿ (÷àñòî ìàðí³) çáåðåãòè ðåøòêè ïðèðîä- ãî ãåíåçèñó, ÿê³ ùå çäàòí³ ñàìîîðãàí³çîâóâàòèñü ³ íîãî ñåðåäîâèùà ìèíóëîãî, à ÿê ñèñòåìó çàõîä³â ñàìîðîçâèâàòèñü áåç íåñïðèÿòëèâèõ ç ïîãëÿäó ëþ- ïî àêòèâíîìó â³äòâîðåííþ ãåîêîìïëåêñ³â, íàé- äèíè ïðîöåñ³â ³ ÿâèù, àáî âèìàãàþòü äëÿ öüîãî á³ëüø àäàïòîâàíèõ äî íèí³øí³õ ïëàíåòàðíî-êë³ìà- â³äíîñíî íåçíà÷íèõ ìàòåð³àëüíî-òåõí³÷íèõ òà ïðî- òè÷íèõ ³ ëàíäøàôòíî-àíòðîïîãåííèõ óìîâ (Êîð- öåäóðíî-îðãàí³çàö³éíèõ çàõîä³â ïî ñòèìóëþâàííþ æèê, 1997). òàêèõ òåíäåíö³é (Êîðæèê, 1994à, 1995à, 1995á).  ðåã³îíàëüíîìó àñïåêò³ ïðè íèí³øí³é çàêîíî- Êîåâîëþö³éíèé õàðàêòåð ñó÷àñíèõ ëàíäøàôò- äàâ÷³é ñèñòåì³ âåäåííÿ çàïîâ³äíî¿ ñïðàâè îïòèì³- íèõ ãåîðåàë³â âèçíà÷ຠäâà íàïðÿìêè âèð³øåííÿ çàö³ÿ ìåðåæ³ îᒺêò³â ÏÇÔ ïîëÿãຠó âäîñêîíà- öèõ çàâäàíü. ëåíí³ ñòðóêòóðè òà çá³ëüøåíí³ ñòóïåíÿ çàïîâ³äíîñò³ 73 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

êîæíîãî ç ô³çèêî-ãåîãðàô³÷íèõ ðàéîí³â ÿê íàé- íàïðÿìîê ðåàë³çàö³¿ ñòðàòå㳿 çáåðåæåííÿ á³î- íèæ÷èõ çîíàëüíî-ïðîâ³íö³éíèõ îäèíèöü äèôåðåí- ëîã³÷íî¿ òà ëàíäøàôòíî¿ ð³çíîìàí³òíîñò³, ùî áóëà ö³àö³¿ ëàíäøàôòíî¿ îáîëîíêè (Âîðîïàé, Êîðæèê, çàòâåðäæåíà íà êîíôåðåíö³¿ ì³í³ñòð³â äîâê³ëëÿ êðà¿í 1994). Îñê³ëüêè êîíòèíóàëüíå ïðèðîäíî-àíòðîïî- ªâðîïè ó Ñîô³¿ â 1995 ð. Ïðîãðàìà ¿¿ ñòâîðåííÿ ãåííå ñåðåäîâèùå íå âèçíຠàäì³í³ñòðàòèâíèõ êîð- äëÿ ªâðîïè ðîçðîáëåíà â 1999 ð. ³ äî 2005 ð. äîí³â, òî ñóòòºâîþ þðèäè÷íî-ïðàâîâîþ ïðîáëåìîþ ïëàíóºòüñÿ ¿¿ çàâåðøåííÿ (Ïàð÷óê, Ìîâ÷àí, 1999). º ñòâîðåííÿ â ìåæàõ ô³çèêî-ãåîãðàô³÷íèõ ðàéî-  Óêðà¿í³ òàêà ïðîãðàìà ðîçðîáëåíà â 1998 ð. ³ í³â ñï³ëüíèõ (á³-, òðè- òà á³ëüøå ëàòåðàëüíèõ) 21 âåðåñíÿ 2000 ð. ïðèéíÿòî Çàêîí Óêðà¿íè “Ïðî îᒺêò³â ÏÇÔ ÿê âíóòð³øíüîäåðæàâíîãî, òàê ³ ì³æ- Çàãàëüíîäåðæàâíó ïðîãðàìó ôîðìóâàííÿ íà- äåðæàâíîãî çíà÷åííÿ. ö³îíàëüíî¿ åêîëîã³÷íî¿ ìåðåæ³ Óêðà¿íè íà 2000– Ç îãëÿäó íà ïðèíöèïîâî êîìïëåêñíèé õàðàê- 2015 ðîêè” (Çàêîí , 2000). òåð ïðèðîäîîïòèì³çàö³éíèõ çàõîä³â îñíîâíèé íà- Íà òåðèòî𳿠Áóêîâèíè (×åðí³âåöüêî¿ îáëàñò³) ãîëîñ ó ðîçáóäîâ³ ìåðåæ³ îᒺêò³â ÏÇÔ íåîáõ³ä- íàÿâí³ 23 çàïîâ³äíèõ îᒺêòè çàãàëüíîäåðæàâíî- íî ðîáèòè íà ñòâîðåíí³ ëàíäøàôòíèõ çàêàçíèê³â ãî çíà÷åííÿ. Ñåðåä íèõ 1 íàö³îíàëüíèé ïðèðîä- ³ çàïîâ³äíèõ óðî÷èù; îᒺêòè ÏÇÔ ³íøèõ âèä³â íèé ïàðê, 10 çàêàçíèê³â, ç ÿêèõ 5 — ëàíäøàôòí³, òà ðàíã³â ïîâèíí³ äîïîâíþâàòè öåé “êàðêàñ”. Ñòâî- 2 — ë³ñîâ³, 1 — îðí³òîëîã³÷íèé, 2 — êàðñòîâî- ðåííÿ òåðèòîð³àëüíî âåëèêèõ îᒺêò³â ÏÇÔ, òà- ñïåëåîëîã³÷í³ ³ 8 ïàì’ÿòîê ïðèðîäè, ç ÿêèõ 4 — êèõ ÿê á³îñôåðí³ çàïîâ³äíèêè, íàö³îíàëüí³ òà ðå- áîòàí³÷í³ òà 4 — ãåîëîã³÷í³. Êð³ì òîãî â ¿õ ÷èñë³ ã³îíàëüí³ ëàíäøàôòí³ ïàðêè, â íàøèõ ñîö³àëüíî- áîòàí³÷íèé ñàä ³ 2 äåíäðîëîã³÷í³ ïàðêè, ÿê³ íàëå- åêîíîì³÷íèõ óìîâàõ âèïðàâäàíî íå ñò³ëüêè ç ïðè- æàòü äî òàê çâàíîãî êîëåêö³éíîãî áëîêó îᒺêò³â ðîäíèõ ïåðåäóìîâ ÷è íåîáõ³äíîñò³, ñê³ëüêè ç ïðèðîäíî-çàïîâ³äíîãî ôîíäó ³ â äàí³é ñòàòò³ íå ô³íàíñîâî-ìàòåð³àëüíèõ ìîæëèâîñòåé óòðèìóþ÷èõ ðîçãëÿäàþòüñÿ. Á³ëüø-ìåíø ïîâíà õàðàêòåðèñòè- ¿õ ñëóæá ³ îðãàí³çàö³é. êà ÍÏÏ “Âèæíèöüêèé” íàâåäåíà íàìè ðàí³øå Ðîëü îᒺêò³â ÏÇÔ ó çáåðåæåíí³ ëàíäøàôòíî- (Êîðæèê, 1995–1996, 1999; Êîðæèê òà ³í., 2001) ãî òà á³îëîã³÷íîãî ð³çíîìàí³òòÿ ïîâèííà ðåàë³çîâó- ³ òîìó â öüîìó ïîâ³äîìëåíí³ îñíîâíà óâàãà çîñå- âàòèñÿ â ê³ëüêîõ íàïðÿìêàõ. ðåäæåíà íà 19 çàêàçíèêàõ ³ ïàì’ÿòêàõ ïðèðîäè 1. Çáåðåæåííÿ óìîâíî ïðèðîäíèõ ãåîêîìïëåê- (ðèñ.). ñ³â íà òë³ çàãàëüíî¿ òåíäåíö³¿ àíòðîïîãåííî¿ àðòå- ô³êàö³¿ ëàíäøàôòíî¿ ñòðóêòóðè ñåðåäîâèùà. Îõî- Õàðàêòåðèñòèêà çàïîâ³äíèõ îᒺêò³â ðîíà ãåîêîìïëåêñ³â äîçâîëÿº òàê ñàìî åôåêòèâíî çáåð³ãàòè ³ âñ³ ïðèðîäí³ êîìïîíåíòè òà åëåìåíòè, 1. Çàêàçíèêè â òîìó ÷èñë³ é á³îãåíí³. ÖÅÖÈÍÎ (ëàíäøàôòíèé). Çíàõîäèòüñÿ íà çà- 2. Ö³ëüîâå çáåðåæåííÿ á³îêîìïîíåíòó ÷è îêðå- õ³äí³é îêðà¿í³ ì. ×åðí³âö³ (21–25 êâ. Ðåâíÿíñüêîãî ìèõ éîãî åëåìåíò³â ÿê ó ôîðì³ áîòàí³÷íî¿ àáî çîî- ë³ñíèöòâà). Ñòâîðåíèé 24.02.1964 ð. ð³øåííÿì ×åð- ëîã³÷íî¿ ïàì’ÿòêè ïðèðîäè, òàê ³ ó ñêëàä³ ³íøèõ í³âåöüêîãî îáëâèêîíêîìó (ÎÂÊ) ¹ 80/5 íà ïëîù³ êàòåãîð³é îᒺêò³â ÏÇÔ. 75,0 ãà ÿê ïàì’ÿòêà ïðèðîäè ì³ñöåâîãî çíà÷åííÿ. 3. Ðå³íòðîäóêö³ÿ ð³äê³ñíèõ ³ çíèêàþ÷èõ âèä³â гøåííÿì ÎÂÊ â³ä 29.12.1972 ð. ¹ 473 îᒺêòó äî ñêëàäó ïðèðîäíèõ åêîñèñòåì îᒺêò³â ÏÇÔ. íàäàíî ñòàòóñ çàêàçíèêà ç³ çá³ëüøåííÿì ïëîù³ äî Ñòàòóñ öèõ îᒺêò³â ïðè íàëåæí³é îõîðîí³ òà ïî- 430,0 ãà, à Ïîñòàíîâîþ Ðàäè ̳í³ñòð³â (ÐÌ) ñòàíîâö³ ðîáîòè äîçâîëÿº ïðèçóïèíèòè ïðîöåñ äå- ÓÐÑÐ â³ä 28.10.1974 ð. ¹ 500 îãîëîøåíî çàãàëü- ãðàäàö³¿ á³îñôåðè ³ çáåðåãòè â³ä ïîâíîãî âèìèðàí- íîäåðæàâíèì. íÿ ÿê îêðåì³ âèäè, òàê ³ ö³ë³ óãðóïóâàííÿ. Öå ìàëüîâíè÷èé ë³ñîâèé ìàñèâ, ÿêèé âêðèâຠ4. Âîíè ñëóãóâàòèìóòü áàçîâèì êàðêàñîì åêî- ïðèâåðøèííó ÷àñòèíó ã. Öåöèíà (¿¿ ï³âí³÷íî-çà- ìåðåæ³ íà ð³çíèõ ð³âíÿõ — çàãàëüíîäåðæàâíîìó, õ³äí³, ï³âí³÷í³, ï³âí³÷íî-ñõ³äí³ òà ï³âäåííî-ñõ³äí³ ðåã³îíàëüíîìó, ëîêàëüíîìó. ìàêðîñõèëè, ãóñòî ðîçñ³÷åí³ ÿðàìè é óñêëàäíåí³ Ó çâ’ÿçêó ç öèì äîö³ëüíîþ º îö³íêà ñó÷àñíîãî çñóâàìè) — íàéâèùî¿ òî÷êè (537 ì í. ð. ì.) ×åðí³- ñòàíó ïðèðîäíèõ êîìïîíåíò³â, ùî îõîðîíÿþòüñÿ âåöüêî¿ âèñî÷èíè ³ Áóêîâèíñüêîãî Ïåðåäêàðïàò- â ìåæàõ îᒺêò³â ÏÇÔ çàãàëüíîäåðæàâíîãî çíà- òÿ. Çãàäêè ïðî çàçíà÷åíó çàïîâ³äíó ä³ëÿíêó, â³äî- ÷åííÿ íà â³äïîâ³äí³ñòü êðèòåð³ÿì, ÿê³ íåîáõ³äí³ ìîñò³ ñòîñîâíî çðîñòàííÿ òóò îêðåìèõ âèä³â ôëî- äëÿ âêëþ÷åííÿ äî ñêëàäó íàö³îíàëüíî¿ åêîìåðåæ³, ðè òà êîðîòêà öåíîòè÷íà õàðàêòåðèñòèêà ì³ñòÿòü- ïåðåäóñ³ì â ÿêîñò³ ïðèðîäíèõ ÿäåð, òîáòî ä³ëÿ- ñÿ â áàãàòüîõ ïóáë³êàö³ÿõ (Ñòîéêî, 1964, 1977; íîê ç äîáðå çáåðåæåíèìè åêîñèñòåìàìè, ñåðåäîâè- Ãîðîõîâà, Øâèäåíêî, 1966; Íàâîëî÷êî, 1966; ùàìè ³ñíóâàííÿ âèä³â, á³îöåíîç³â ³ ëàíäøàôò³â Ëèïà, Ôåäîðåíêî, 1969; Ãîðîõîâà, Ñîëîäêîâà, (Øåëÿã-Ñîñîíêî, 1999). 1970; Ãðèíü òà ³í., 1971; Àíäðèåâè÷ è äð., 1976; Âî- Çàãàëîì, ³äåÿ ñòâîðåííÿ ïàíºâðîïåéñüêî¿ åêî- ðîïàé òà ³í., 1978; Þùåíêî, Ãîëîâà÷, 1983; Êî- ìåðåæ³ (ÅKONET) ÿê íîâî¿ ïîë³òèêè â îõîðîí³ ðåí÷óê, Ñîëîäêèé, 1986; Îäíîðàëîâ òà ³í., 1986; ïðèðîäè, çáåðåæåííÿ á³îëîã³÷íî¿ òà ëàíäøàôòíî¿ Óêðàèíñêèå Êàðïàòû , 1987; Êîðæèê, 1993ã, ð³çíîìàí³òíîñò³, áóëà çàïî÷àòêîâàíà â ͳäåðëàí- 1994á, 1999; ×åðâîíà êíèãà ..., 1980; Ñìîë³íñüêà äàõ ³ íà ê³íåöü ÕÕ ñò. â ªâðîï³ âæå íàáóëà çíà÷- òà ³í., 1997à; Òêà÷èê, 1997; Íåùåðåò, 1999à; Æó- íîãî ðîçâèòêó. Âîíà ðîçãëÿäàºòüñÿ ÿê ãîëîâíèé ïàíñüêèé òà ³í., 2000; Çàãóëüñüêèé, 2001; ѳâàê, 74 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

Ñõåìàòè÷íà êàðòà ðîçòàøóâàííÿ çàêàçíèê³â ³ ïàì’ÿòîê ïðèðîäè çàãàëüíîäåðæàâíîãî çíà÷åííÿ â ×åðí³âåöüê³é îáëàñò³ 1 - Öåöèíî, 2 - ×îðíèé ijë, 3 - Êàäóá³âñüêà ñò³íêà, 4 - Ñîâèöüê³ áîëîòà, 5 - Òîâòð³âñüêà ñò³íêà, 6 - Ëóíê³âñüêèé, 7 - Ïåòð³âåöüêèé, 8 - Äðàíèöüêèé, 9 - Ìîëî÷íîáðàòñüêèé êàðñòîâèé ìàñèâ, 10 - ×îðíîïîòîöüêèé, 11 - îçåðî “Áîëîòî”, 12 - Øèë³âñüêèé ë³ñ, 13 - Ðóõîòèíñüêèé ë³ñ, 14 - Òèñîâèé ßð, 15 - óðî÷èùå “Á³ëêà”, 16 - ïå÷åðà “Áóêîâèíêà”, 17 - ïå÷åðà “Ïîïåëþøêà”, 18 - ïå÷åðà “Áàëàìóò³âñüêà”, 19 - ïå÷åðà “Ï³îíåðêà”.

Ñîëîäêèé, 2001; ×îðíåé òà ³í., 2001). Äåòàëüíó Äîñèòü ÷àñòî â ìåæàõ çàêàçíèêà òðàïëÿþòüñÿ áîòàí³÷íó õàðàêòåðèñòèêó ë³ñ³â çàêàçíèêà íàâî- óãðóïîâàííÿ áó÷èí âîëîñèñòîîñîêîâî¿ òà ï³äìà- äÿòü Ò.². Ñîëîäêîâà (1977), Ç.Ñ. Çàºöü ç³ ñï³âàâòî- ðåííèêîâî¿.  ¿õíüîìó ñêëàä³ äîáðå ïðåäñòàâëåí³ ðàìè (1980) òà Ò.². Ñîëîäêîâà ç³ ñï³âàâòîðàìè òðàäèö³éí³ ñóïóòíèêè áóêà — ãðàá çâè÷àéíèé (1982). Âîíè âêàçóþòü, ùî áóêîâ³ ð³çíîâ³êîâ³ ïðàë³- (Carpinus betulus L.), ÿâ³ð (Acer ðseudoplatanus ñè ïðåäñòàâëåí³ ÷èñòèìè ³ çì³øàíèìè äåðåâîñòàíà- L.), ÷åðåøíÿ (Cerasus avium (L.) Moench) é ³íø³. ìè I êëàñó áîí³òåòó. Ó ¿õíüîìó ñêëàä³ âèä³ëåí³ òàê³ Ó òðàâ’ÿíîìó ïîêðèâ³ ïåðåâàæàþòü íåìîðàëüí³ óãðóïîâàííÿ: áó÷èíè ï³äìàðåííèêîâà (bagetum (syl- âèäè. Âîäíî÷àñ çóñòð³÷àþòüñÿ é áîðåàëüí³ (êâàñå- vaticae) galiosum (odorati)), âîëîñèñòîîñîêîâà (b. íèöÿ çâè÷àéíà (Oxalis acetosella L.), âåñí³âêà äâî- ñaricosum (pilosae)) òà ð³äêîòðàâíà (b. nudum), ëèñòà (Majanthemum bifolium (L.) €.W. Smidt), äóáîâ³ áó÷èíè ç äóáà çâè÷àéíîãî: çåëåí÷óêîâà ãðóøàíêà êðóãëîëèñòà (Pyrola rotundifolia L.), (Quercetî (roboris)-bagetum (sylvaticae) galeo- ãîëîêó÷íèê äóáîâèé (Gymnocarpium dryopteris bdolosum (lutei)) òà ð³äêîòðàâíà (Q.-b. nudum), (L.) Newm.), ÿëèíà çâè÷àéíà (Picea abies (L.) ä³áðîâè ç äóáà ñêåëüíîãî: ï³äìàðåííèêîâà (Quer- Karst.)) òà ìîíòàíí³ (àïîçåðèñ ñìåðäþ÷èé (Apose- cetum (petraea) galiosum (odorati)) òà ð³äêîòðàâ- ris foetida (L.) Less.), æèâîê³ñò ñåðöåâèäíèé (Sym- íà (Q. nudum). Òàêèì ÷èíîì, îñíîâó ðîñëèííîãî phytum cordatum Waldst. et Kit. ex Willd)). Âèÿâ- ïîêðèâó çàêàçíèêà ñêëàäàþòü ñåðåäíüîºâðîïåéñüê³ ëåí³ òàêîæ ñåðåäçåìíîìîðñüê³ êîìïîíåíòè — ìî- øèðîêîëèñòÿí³ ë³ñè ç áóêà ë³ñîâîãî (bagus sylva- ëî÷àé ìèãäàëåâèäíèé (Euphorbia amygdaloides tica L.) òà äóáà ñêåëüíîãî (Quercus petrae (Mat- L.), êëîêè÷êà ïåðèñòà (Staphylea pinnata). Öå tuschka) Leibl.), ÿê³ ïîâ’ÿçàí³ ó ñâîºìó ðîçïîâñþä- ñâ³ä÷èòü ïðî òå, ùî áóêîâ³ ë³ñè çàêàçíèêà çàéìà- æåíí³ ç ïîì³ðíî òåïëèì, âîëîãèì, ç ïðîõîëîäíèì þòü ïðîì³æíå ïîëîæåííÿ ì³æ êàðïàòñüêèìè òà ë³òîì, ñóáàòëàíòè÷íèì êë³ìàòîì. Çà ïëîùåþ ó çàïîâ³ä- ïîä³ëüñüêèìè áó÷èíàìè, àëå âñå æ á³ëüøå òÿæ³- íîìó ìàñèâ³ ïåðåâàæຠáó÷èíà ð³äêîòðàâíà. Ó äåðå- þòü äî ïåðøèõ. âîñòàí³ öüîãî óãðóïîâàííÿ ìàéæå â³äñóòí³ ³íø³ ïî- Äî ñóõîãî ãðåáåíÿ ñõèëó, äå ðîçòàøîâàíèé çà- ðîäè, òðàâ’ÿíèé ïîêðèâ ñêëàäàþòü ïîîäèíîê³ åê- êàçíèê, ïðèóðî÷åí³ óãðóïîâàííÿ ñêåëüíîäóáîâèõ çåìïëÿðè íàéá³ëüø ò³íåâèòðèâàëèõ íåìîðàëüíèõ ë³ñ³â ç êîìïëåêñîì ð³çíîìàí³òíèõ ãåîãðàô³÷íèõ âèä³â. Ëèøå íàâåñí³ ôîðìóºòüñÿ äîáðå âèðàæåíèé åëåìåíò³â ó ñâîºìó ñêëàä³, à á³ëÿ ï³äí³ææÿ ñõèëó òðàâ’ÿíèé ïîêðèâ ç åôåìåðî¿ä³â, ñåðåä ÿêèõ íàé- ó çàïàäèíàõ, íà çâîëîæåíèõ ì³ñöÿõ çóñòð³÷àþòü- á³ëüøèé ³íòåðåñ ñòàíîâèòü öåíòðàëüíîºâðîïåéñü- ñÿ ôðàãìåíòè ÷îðíîâ³ëüøíÿê³â âåäìåæîöèáóëåâèõ êèé âèä ñêîïîë³ÿ êàðí³îë³éñüêà (Scopolia carnio- (Alnetum (glutinosae) alliosum (ursin³)). lica* ). Öÿ ðîñëèíà â³äîìà â ×åðí³âåöüê³é îáëàñò³ Ç ÷èñëà “÷åðâîíîêíèæíèõ” âèä³â íà òåðèòî𳿠âñüîãî ç ê³ëüêîõ ïóíêò³â, ³ öå ºäèíå ì³ñöåçíàõîä- çàêàçíèêà çíàéäåí³ âæå çãàäóâàí³ êëîêè÷êà ïåðèñ- æåííÿ, äå âîíà çàáåçïå÷åíà îõîðîíîþ. òà, ñêîïîë³ÿ êàðí³îë³éñüêà òà öèáóëÿ âåäìåæà, à *Àâòîðè ëàòèíñüêèõ íàçâ á³ëüøîñò³ ðàðèòåòíèõ âèä³â ôëîðè íàâåäåí³ â òàáëèö³ 1. 75 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

òàêîæ áàðàíåöü çâè÷àéíèé (Huperzia selago), áåë- ïðèê³íö³ Õ²Õ ñò. íà Öåöèíî âèÿâëÿëè âóñà÷à ðîçà- ëàäîííà çâè÷àéíà (Atropa belladonna), øàôðàí ë³þ àëüï³éñüêó (Rosalia alpina) (Hormuzaki, Ãåéôåë³â (Crocus heuffelianus), áóëàòêè äîâãîëèñ- 1897ñ). Ñó÷àñí³ çíàõ³äêè öüîãî æóêà â ìåæàõ çà- òà (Cephalanthera longifolia) òà ÷åðâîíà (C. rub- êàçíèêà íàì íåâ³äîì³, àëå éîãî ïåðåáóâàííÿ òóò ra), êîðó÷êè ÷åìåðíèêîâèäíà (Epipactis hellebo- ö³ëêîì ìîæëèâå. rine) òà ïóðïóðîâà (E. purpurata), ãí³çä³âêà çâè- ³äîìîñòåé ïðî ñïîñòåðåæåííÿ íà òåðèòî𳿠Öå- ÷àéíà (Neottia nidus-avis), âåíåðèí³ ÷åðåâè÷êè öèíñüêîãî ìàñèâó õðåáåòíèõ òâàðèí, çàíåñåíèõ äî ñïðàâæí³ (Cypripedium calceolus), ïàëü÷àòîêîð³í- ×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè (1994), º äóæå ìàëî. Òàê, íèê Ôóêñà (Dactylorhiza fuchsii). Íàâîäèòüñÿ òà- ó 1950-õ ðð. Â.Î. Ãîëóáºâ (îñîá. ïîâ³ä.) âèÿâèâ êîæ ï³çíüîöâ³ò îñ³íí³é (Colchicum autumnale L.), òóò ì³äÿíêó (Coronella austriaca) òà ïàðó ëåëåêè àëå íàì éîãî çíàéòè â ìåæàõ çàêàçíèêà íå âäàëî- ÷îðíîãî (Ciconia nigra) ïîáëèçó çàñåëåíîãî ãí³çäà. ñÿ. Ó ×åðâîí³é êíèç³ Óêðà¿íè (1996) äëÿ çàêàçíèêà  ë³òåðàòóð³ º ÷èìàëî ïîâ³äîìëåíü ïðî çíàõ³äêè âêàçóºòüñÿ ç³íîâàòü á³ëà (Chamaecytisus albus). íà Öåöèíî åíäåì³êà Ñõ³äíîãî Ïåðåäêàðïàòòÿ ñë³ïà- Öåé âèä òðàïëÿºòüñÿ íà ã. Öåöèíà, íà ëó÷íèõ òà êà áóêîâèíñüêîãî (Spalax graecus) (ßíãîëåíêî, ëó÷íî-ñòåïîâèõ ä³ëÿíêàõ, àëå â ìåæàõ ë³ñîâèõ ô³- 1965à, 1965á; Ôèëèï÷óê, 1986; ßíãîëåíêî, Ôè- òîöåíîç³â, ÿê³ õàðàêòåðí³ äëÿ çàêàçíèêà “Öåöè- ëèï÷óê, 1990; ×åðâîíà êíèãà , 1994; Çàãîðîä- íî”, âîíè â³äñóòí³. íþê, Ô³ë³ï÷óê, 1999). ³ðîã³äíî, ùî âîíè ñòîñó- Òâàðèííèé ñâ³ò òåðèòî𳿠çàïîâ³äíîãî îᒺêòà þòüñÿ áåçïîñåðåäíüî ïðèëåãëèõ äî òåðèòî𳿠çà- âèâ÷åíèé ùå ÿâíî íåäîñòàòíüî.  íàóêîâèõ ïðà- ïîâ³äíîãî îᒺêòà â³äêðèòèõ ä³ëÿíîê, îñê³ëüêè ö³ öÿõ º ëèøå îêðåì³ çãàäêè ïðî äåÿêèõ ïðåäñòàâíè- òâàðèíè ÿâíî óíèêàþòü ìàñèâ³â ç âëàñíå ñóö³ëü- ê³â ôàóíè Öåöèíñüêîãî ìàñèâó (Êëèòèí, 1959, íèìè äåðåâíèìè íàñàäæåííÿìè, õî÷à é ìîæóòü 1962; Ñê³ëüñüêèé, 1991, 1993; Õëóñ, Êàðëàùóê, çóñòð³÷àòèñÿ íà óçë³ññÿõ. 2001; òà ³í.). Íàéá³ëüø ïîâíî ç’ÿñîâàíèé âèäî- Ç ôàóí³ñòè÷íèõ åëåìåíò³â, çàíåñåíèõ äî ªâðî- âèé ñêëàä íàçåìíèõ õðåáåòíèõ. Òàê, çà íàøèìè ïåéñüêîãî ×åðâîíîãî ñïèñêó òâàðèí ³ ðîñëèí, ùî ï³äðàõóíêàìè, â 1980-õ—1990-õ ðð. ó ìåæàõ çà- ïåðåáóâàþòü ï³ä çàãðîçîþ çíèêíåííÿ ó ñâ³òîâîìó êàçíèêà âñòàíîâëåíå ïåðåáóâàííÿ 63 ïðåäñòàâíè- ìàñøòàá³, íà Öåöèíî ó 1960-õ ðð. âèÿâëåí³ ìåòåëè- ê³â ç 4 êëàñ³â: çåìíîâîäí³ — 7, ïëàçóíè — 4, êè àëüêîí (Maculinea alcon) ³ àð³îí (M. arion) (êîë. ïòàõè — 38 ³ ññàâö³ — 14. ×ÎÊÌ), à ç ìîëþñê³â (îñòàíí³ì ÷àñîì) — ñëè- Ç ÷èñëà òâàðèí, çàíåñåíèõ äî ×åðâîíî¿ êíèãè ìàê âèíîãðàäíèé (Helix pomatia) (Õëóñ, Õëóñ, Óêðà¿íè (1994), òóò äîñèòü íåïîãàíî âèâ÷åíà ôàó- 2001; íàø³ äàí³). Îêð³ì òîãî, òóò òàêîæ çóñòð³÷à- íà ëóñêîêðèëèõ. Ùå ñâîãî ÷àñó Ê.Ô. Ãîðìóçàê³ ºòüñÿ ìóðàøêà ðóäà ë³ñîâà (bormica rufa). (Hormuzaki, 1897à, 1897â) íàâîäèâ äëÿ Öåöèíî Íåîáõ³äíî çàçíà÷èòè, ùî çàêàçíèê º îäíèì ç òàê³ âèäè ìåòåëèê³â, ÿê ñòð³÷êàðêà òîïîëåâà (Li- ïîïóëÿðíèõ ì³ñöü â³äïî÷èíêó æèòåë³â ×åðí³âö³â, menitis populi*), ðàéäóæíèöÿ âåëèêà (Apatura ïîðÿä ðîçòàøîâàí³ äà÷í³ ä³ëÿíêè. Ó çâ’ÿçêó ç öèì iris), âàíåññà L-á³ëå (Nymphalis l-album), ëþöè- â³í çàçíຠâ³ä÷óòíî¿ ðåêðåàö³éíî¿ äèãðåñ³¿, ùî íà (Hamearis lucina), ñàòóðí³ÿ ðóäà (Aglia tau), íåãàòèâíî âïëèâຠíà ñòàí çáåðåæåííÿ âèä³â òà åíäðîì³ñ áåðåçîâèé (Endromis versicolora), âåäìå- óãðóïîâàíü, ÿê³ òóò îõîðîíÿþòüñÿ. Òåðèòîð³ÿ çà- äèöÿ âåëèêà (Pericallia matronula), âåäìåäèöÿ- ïîâ³äíîãî îᒺêòó âêëþ÷åíà äî ñêëàäó ðåã³îíàëü- õàçÿéêà (Callimorpha dominula). Äëÿ á³ëüøîñò³ ç íîãî ëàíäøàôòíîãî ïàðêó “×åðí³âåöüêèé” (ðîç- íèõ ñó÷àñí³ çíàõ³äêè â³äñóòí³. Ïðîòÿãîì 1960-õ— ïîðÿäæåííÿ ×åðí³âåöüêî¿ îáëäåðæàäì³í³ñòðàö³¿ ¹ 1970-õ ðð. ëåï³äîïòåðîôàóíó Áóêîâèíè àêòèâíî 87-ð â³ä 8.02.1996 ð.), ïëàíóºòüñÿ éîãî ïåðåäà÷à âèâ÷ຠÑ.Ï. ªä³íåâñüêèé (Êîâàëü÷óê òà ³í., 1993). äî ñêëàäó ìàéáóòíüîãî íàö³îíàëüíîãî ïðèðîäíî- dzáðàíà íèì êîëåêö³ÿ ñâîãî ÷àñó ïîòðàïèëà íà çáå- ãî ïàðêó “Áóêîâèíà” (ð³øåííÿ XI ñåñ³¿ ×åð- ðåæåííÿ ó ôîíäè ×åðí³âåöüêîãî îáëàñíîãî êðàºç- í³âåöüêî¿ îáëàñíî¿ ðàäè XXIII ñêëèêàííÿ ¹ 82- íàâ÷îãî ìóçåþ (äàë³ êîë. ×ÎÊÌ). Çàçíà÷åíèì 11/2000 â³ä 16.06.2000 ð.). Çàêàçíèê “Öåöèíî” äîñë³äíèêîì íà Öåöèíî áóëè âèÿâëåí³ ìàõàîí — âàæëèâà ëàíêà ñóáìåðèä³îíàëüíîãî åêîëîã³÷íî- (Papilio machaon), ïîäàë³ð³é (Iphiclides po- ãî êîðèäîðó Áóêîâèíè, óòâîðþâàíîãî ×åðí³âåöü- dalirius), ìíåìîçèíà (Parnassius mnemosyne), ñ³í- êîþ òà Õîòèíñüêîþ âèñî÷èíàìè. íèöÿ Ãåðî (Coenonympha hero), à òàêîæ óæå çãà- ×ÎÐÍÈÉ Ä²Ë (ëàíäøàôòíèé). Çíàõîäèòüñÿ äóâàí³ âèùå ñàòóðí³ÿ ðóäà òà âåäìåäèöÿ-õàçÿéêà. â ï³âí³÷í³é ÷àñòèí³ ñåðåäíüîã³ðíîãî ïàñìà ×îð- Çà îñòàíí³ ðîêè òóò âñòàíîâëåíå ïåðåáóâàííÿ ñè- íèé ijë ó ìåæèð³÷÷³ Ñàðàòè é Ïåðêàëàáó — âèòî- íÿâöÿ Ìåëåàãðà (Polyommatus daphnis), à òàêîæ ê³â Á³ëîãî ×åðåìîøó. Ñòâîðåíèé 29.12.1972 ð. ïðîäîâæóþòü çóñòð³÷àòèñÿ ìàõàîí, ïîäàë³ð³é, ð³øåííÿì ÎÂÊ ¹ 473 íà ïëîù³ 2,0 ãà ÿê ãåîëîã³÷- ëþöèíà ³ ñàòóðí³ÿ ðóäà. Äî ðå÷³, ÷èìàëî ç ïåðåë³- íà ïàì’ÿòêà ïðèðîäè ì³ñöåâîãî çíà÷åííÿ. гøåí- ÷åíèõ âèä³â ìåòåëèê³â òðàïëÿþòüñÿ, ÿê ïðàâèëî, íÿì ÎÂÊ â³ä 30.05.1979 ð. ¹ 198 òåðèòîð³þ çá³ëü- íà ïðèëåãëèõ ëóêàõ, à áåçïîñåðåäíüî â ìåæ³ çàêàç- øåíî äî 263,0 ãà ³ íàäàíî ñòàòóñó ëàíäøàôòíîãî íèêà (âãëèá ë³ñîâèõ ìàñèâ³â) ïðîíèêàþòü ð³çíî- çàêàçíèêà, à 25.02.1980 ð. Ïîñòàíîâîþ ÐÌ ÓÐÑÐ ìàí³òíèìè äîðîãàìè, ïðîñ³êàìè, ÷è ïðîñòî çàë³òà- ¹ 132 îãîëîøåíî çàãàëüíîäåðæàâíèì. Çàïîâ³ä- þòü “÷åðåç äåðåâà” íà äîáðå îñâ³òëåí³ ãàëÿâèíè. íèé îᒺêò ðîçòàøîâàíèé íà òåðèòî𳿠êâàðòàë³â 2 Ñòîñîâíî ³íøèõ “÷åðâîíîêíèæíèõ” êîìàõ, òî íà- (âèä. 12–14, 22, 23, 28, 29 ³ 37–39), 3 (âèä. 6, 9, *Àâòîðè ëàòèíñüêèõ íàçâ á³ëüøîñò³ ðàðèòåòíèõ âèä³â ôàóíè íàâåäåí³ â òàáëèö³ 4. 76 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

10, 12, 14, 17 ³ 19–27), 4 (âèä. 1–4, 6, 7 ³ 9–14), çàâæäè ïðèñóòí³ íåìîðàëüí³ âèäè. Íà äóìêó âêà- 5 (âèä. 4, 5, 8, 9, 12–14, 16, 18, 20 ³ 21), 6 (âèä. çàíèõ àâòîð³â, öå ñâ³ä÷èòü ïðî òå, ùî “ñìåðåêîâ³ 1–19) Ïåðêàëàáñüêîãî ë³ñíèöòâà ó Ïóòèëüñüêîìó ë³ñè óòâîðèëèñÿ òóò ï³çí³øå, íà ì³ñö³ ïîøèðåíèõ ðàéîí³. Ó 2001 ð. ð³øåííÿì ×åðí³âåöüêî¿ îáëàñ- ðàí³øå áóêîâî-ÿëèöåâèõ, à ìîæëèâî é áóêîâèõ”. íî¿ ðàäè ¹ 171–17/01 â³ä 20.12 òåðèòîð³ÿ çá³ëü- Íà íàø ïîãëÿä, íàÿâí³ñòü íåìîðàëüíèõ åëåìåíò³â øåíà äî 614,9 ãà. çóìîâëåíà îñîáëèâîñòÿìè ãåîëîã³÷íî¿ áóäîâè ö³º¿ Çàêàçíèê çàéìຠêðàéíþ ï³âí³÷íî-ñõ³äíó ÷àñ- ÷àñòèíè Êàðïàò. À áóê ë³ñîâèé ³ ÿëèöÿ á³ëà (Abies òèíó Ìàðìàðîøñüêîãî êðèñòàë³÷íîãî ìàñèâó íà alba Hill.) ÿêùî é çóñòð³÷àëèñÿ â öüîìó ðåã³îí³, êîíòàêò³ ³ç ôë³øîâèìè â³äêëàäàìè ñêèáîâî¿ çîíè òî ñàìîñò³éíèõ óãðóïîâàíü íå ôîðìóâàëè, à âèñ- Êàðïàò. гçíîìàí³òí³ñòü ë³òîëîã³÷íèõ îñîáëèâîñ- òóïàëè ì³ñöÿìè ñï³âäîì³íàíòàìè ñìåðåêîâèõ öå- òåé (ìåòàìîðô³÷í³ ñëàíö³, ãðàí³òî-ä³îðèòè, òð³àñî- íîç³â. âî-þðñüê³ êàðáîíàòè, ôë³ø ñåðåäíüî-âåðõíüî- Íà ã. Âåëèêèé Êàì³íü, ó ìåæàõ çàêàçíèêà, êðåéäîâîãî ÷àñó) òà äîñòàòí³é âèñîòíèé ñïåêòð âèÿâëåí³ ôðàãìåíòè àáñîëþòíî êîð³ííèõ óãðóïî- (1000–1460 ì í. ð. ì.) ñïðè÷èíèëè ôîðìóâàííÿ âàíü êåäðîâî-ñìåðåêîâèõ ë³ñ³â (Pineto (cembrae)- òóò ñâîºð³äíèõ ïðèðîäíèõ óìîâ. Piceetum (abietis) vaññinioso (myrtilli)-hylocomio- Îñîáëèâîñò³ ðîñëèííîãî ïîêðèâó ×îðíîãî Äî- sum), ÿê³ çàíåñåí³ äî Çåëåíî¿ êíèãè Óêðà¿íè (Çå- ëó ç ð³çíîþ ïîâíîòîþ âèñâ³òëåí³ â íèçö³ ë³òåðàòóð- ëåíàÿ êíèãà , 1987). Öå ð³äê³ñí³ óãðóïîâàííÿ íèõ äæåðåë (Pawlowski, Walas, 1949; Àðòåì÷óê, ðåë³êòîâîãî õàðàêòåðó, äå ñï³âäîì³íàíòîì âèñòó- Áàðûêèíà, 1963; Ñîëîäêîâà, 1965; Àðòåì÷óê, ïຠçàíåñåíà äî ×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè ñîñíà 1966; Õàðêåâè÷, 1968; ×îïèê, 1968, 1969, 1976; êåäðîâà (Pinus cembra). Òóò íàÿâíå ºäèíå ì³ñöå- Çàåö è äð., 1977; Çàºöü òà ³í., 1980; Êëåïà÷ è çðîñòàííÿ çàçíà÷åíîãî âèäó â Áóêîâèíñüêèõ Êàð- äð., 1987; ̳ëê³íà, 1991; Çàãóëüñüêèé, ×îðíåé, ïàòàõ. Ó öüîìó ëîêàë³òåò³ êåäðîâ³ ñìåðå÷èíè çðî- 1993; Ñòîéêî òà ³í., 1998; ×îðíåé òà ³í., 1997, ñòàþòü íà áóðîçåìíî-ï³äçîëèñòîìó ãðóíò³, ÿêèé 2000â; Ñìîë³íñüêà òà ³í., 1998à; òà ³í.). Äàí³ ïðî ñôîðìóâàâñÿ íà ïðàêòè÷íî íåâàïíèñòèõ êðèñòàë- çðîñòàííÿ òóò îêðåìèõ âèä³â íàâîäÿòüñÿ ó ïðàöÿõ ³÷íèõ ñëàíöÿõ (Ñòîéêî òà ³í., 1998). áàãàòüîõ àâòîð³â ³ ôëîðèñòè÷íèõ çâåäåííÿõ (Âèç- Ó äîëèíàõ ïîòîê³â ³ áåðåãàìè ð³÷îê Ïåðêàëàá íà÷íèê ..., 1977; Ñîëîäêîâà è äð., 1979; Ìà- ³ Ñàðàòà òðàïëÿþòüñÿ óãðóïîâàííÿ ôîðìàö³¿ â³ëü- ëèíîâñüêèé, 1980; ×åðâîíà êíèãà ..., 1980, 1996; õè ñ³ðî¿ (Alneta incanae), ÿê³ ïðåäñòàâëåí³ öåíîçà- Çàâåðóõà è äð., 1983; Êðàñíàÿ êíèãà ..., 1984; ìè ñ³ðîâ³ëüøíÿêà áåçùèòíèêîâîãî (Alnetum (inca- Îïðåäåëèòåëü ..., 1987; Âàéíàãèé è äð., 1989; nae) athyriosum (filix-feminae), êàëþæíèöåâîãî Ìàëèíîâñêèé, 1991; Êèÿê, 1992; ×îðíåé òà ³í., (A. calthosum (laetae)) òà ñìåðåêîâîãî ñ³ðîâ³ëüø- 1993, 1998, 1999, 2000à; ×îðíåé, 1994, 1996, íÿêà êðåìåíîâîãî (Piceeto (abietis)-Alnetum (in- 1997à, 1997á; Teppner et all., 1994; Çàãóëüñüêèé, canae) petasitosum (kablikianae)). ×îðíåé, 1995–1996; Ñìîë³íñüêà òà ³í., 1997á, ̳ñöÿìè óçäîâæ óçë³ñü âèÿâëåí³ ôðàãìåíòè 1999; Çàãóëüñüêèé 2001). Ó íèçö³ ïóáë³êàö³é òà- ÷àãàðíè÷êîâèõ öåíîç³â ÷îðíèö³ (Vaccinieta myr- êîæ âèñâ³òëåí³ êîðîòê³ â³äîìîñò³ çàãàëüíîãî õà- tilli), ñåðåä ÿêèõ íàÿâíå åíäåì³÷íå ñõ³äíîêàðïàò- ðàêòåðó (Ñòîéêî, 1964, 1977; Âîðîïàé òà ³í., 1978; ñüêå óãðóïîâàííÿ ÷îðíè÷íèêà ñêåëüíîïåðåñòð³÷î- Êîðåí÷óê, Ñîëîäêèé, 1986; Îäíîðàëîâ òà ³í., âîãî (Vaccinietum (myrtilli) melampyrosum (saxo- 1986; Ñîëîäêèé, 1990; Êîðæèê, 1993à, 1993ã, si)), ùî ï³äëÿãຠðåã³îíàëüí³é îõîðîí³ (Ñòîéêî 1994á; Òåðìåíà, 1993; Çåëåíèé ñâ³ò , 1999; Íå- òà ³í., 1998). ùåðåò, 1999à; Çàãóëüñüêèé, ×îðíåé, 2001; ѳâàê, Ç ðàðèòåòíèõ âèä³â ó ñêëàä³ óãðóïîâàíü ë³ñîâî- Ñîëîäêèé, 2001). ãî òèïó ðîñëèííîñò³ çðîñòàþòü àñòðàíö³ÿ âåëèêà Ïîíàä 80 % òåðèòî𳿠çàêàçíèêà âêðèòà ë³ñà- (Astrantia major), ÿçè÷îê çåëåíèé (Coeloglossum ìè. Öå ìîíîäîì³íàíòí³ ñìåðåêîâ³ íàñàäæåííÿ âåðõ- viride), êîðàëüêîâåöü òðè÷³íàäð³çàíèé (Corallo- íüîãî ë³ñîâîãî ïîÿñó Êàðïàò àáñîëþòíî êîð³ííî- rhiza trifida), êîðó÷êè òåìíî-÷åðâîíà (Epipactis ãî òà ïðàêòè÷íî êîð³ííîãî õàðàêòåðó. Âîíè íàëå- atrorubens) òà ÷åìåðíèêîâèäíà, ãóäàéºðà ïîâçó÷à æàòü äî ôîðìàö³¿ ñìåðåêîâèõ ë³ñ³â (Piceeta abie- (Goodyera reptans), áàðàíåöü çâè÷àéíèé, ë³ë³ÿ tis). Çíà÷íà ¿õ ÷àñòèíà — öå ìîëîä³ é ñåðåäíüîâ³êî- ë³ñîâà (Lilium martagon), ïëàóí ð³÷íèé (Lycopo- â³ íàñàäæåííÿ.  íàéá³ëüø âàæêîäîñòóïíèõ ì³ñöÿõ dium annotinum), ñîñíà êåäðîâà, àêîí³ò Õîñòà çáåðåãëèñÿ çàëèøêè ñìåðå÷èí ïðàë³ñîâîãî õàðàê- (Aconitum hosteanum Schur), æîâòåöü êàðïàòñü- òåðó. Ó ñêëàä³ ôîðìàö³¿ ñìåðåêîâèõ ë³ñ³â îïèñàí³ êèé (Ranunculus carpaticus Herbich), ìåäóíêà Ô³- òàê³ óãðóïîâàííÿ: ñìåðå÷èíè çåëåíîìîõîâà (Picee- ëÿðñüêîãî (Pulmonaria filarszkiana), æèâîê³ñò tum (abietis) hylocomiosum), êâàñåíèöåâà (P. oxa- ñåðöåâèäíèé, ïåðåñòð³÷ ñêåëüíèé (Melampyrum lidosum (acetosellae)), êâàñåíèöåâî-çåëåíîìîõîâà saxosum Baumg.), êîðîëèöÿ êðóãëîëèñòà (Leucan- (P. oxalidoso (acetosellae)-hylocomiosum), ÷îðíè- themum rotundifolium (Waldst. et Kit.) DC.), êîð- öåâî-çåëåíîìîõîâà (P. vaccinioso (myrtilli)-hylo- òóçà Ìàòò³îë³ (Cortusa matthioli L.), áàãàòîðÿäíèê comiosum), ë³ñîâîîæèêîâà (P. lusulosum (sylvati- ñïèñîâèäíèé (Polystichum lonchitis (L.) Roth). cae)). Ó òðàâÿíîìó ïîêðèâ³ öèõ óãðóïîâàíü ïåðå- Äðóãå ì³ñöå çà ïëîùåþ çàéìàþòü óãðóïîâàííÿ âàæàþòü áîðåàëüí³ åëåìåíòè. Ðàçîì ç òèì, ÿê íà- ëó÷íîãî òèïó ðîñëèííîñò³. Öå â îñíîâíîìó öåíîçè ãîëîøóþòü Ç.Í. Ãîðîõîâà ³ Ò.². Ñîëîäêîâà (1970), ôîðìàö³¿ êîñòðèö³ ÷åðâîíî¿, ïðåäñòàâëåí³ àñîö³à- 77 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

ö³ÿìè ÷åðâîíîêîñòðè÷íèê³â òîíêîì³òëèöåâîãî (bes- êèõ åíäåì³÷íèõ âèä³â îðëèê³â òðàíñ³ëüâàíñüêèõ tucetum (rubrae) agrostidosum (tenuis)), àðí³êîâî- (Aquilegia transsilvanica) òà æîâòóøíèêà òðàí- ãî (b. arnicosum (montanae)), á³ëîâóñîâîãî (b. ñ³ëüâàíñüêîãî (Erysimum transsilvanicum Schur) nardosum (strictae)), ùó÷íèêîâîãî (b. deschamp- ³ çàõ³äíîºâðîïåéñüêîãî âèäó ñêåðäè Æàêåíà (Cre- siosum (caespitosae)) òà ÷èñòîãî (b. purum). Äî- pis jaquinii Tausch). Íà ã. Âåëèêèé Êàì³íü îäèí ñèòü ÷àñòî òðàïëÿþòüñÿ óãðóïîâàííÿ ôîðìàö³é ì³ò- ç íåáàãàòüîõ ëîêàë³òåò³â äëÿ òàêèõ âèä³â ÿê ñîñþ- ëèö³ òîíêî¿ (Agrostideta tenuis) òà ùó÷íèêà äåð- ðåÿ ð³çíîêîë³ðíà (Saussurea discolor), ñõ³äíîêàð- íèñòîãî (Deschampsieta caespitosae), ð³äøå — ïàòñüêîãî åíäåì³êà àêîí³òà Æàêåíà (Aconitum ja- ëåðõåíôåëü䳿 çâèâèñòî¿ (Lerchenfeldieta flexu- quinii), ï³âäåííî-ñõ³äíîêàðïàòñüêîãî åíäåì³êà åë³- osae), ùå ð³äøå — ð³äê³ñí³ äëÿ Óêðà¿íè âèñîêî- çàíòè Çàâàäñüêîãî (Elisanthe zawadskii), à òàêîæ òðàâí³ óãðóïîâàííÿ ôîðìàö³¿ îñîòà Âàëüäøòåéíà áóäÿêà ñèçîãî (Carduus glaucus Baumg.) ³ îâ³ÿíî¿ (Cirsieta waldsteinii), çàíåñåí³ äî Çåëåíî¿ êíèãè ëåãåíäàìè øîâêîâî¿ êîñèö³, â³äîìî¿ òàêîæ ÿê Óêðà¿íè (Çåëåíàÿ êíèãà , 1987). åäåëüâåéñ (Leontopodium alpinum). Ó ôëîðèñòè÷íîìó ñêëàä³ ëó÷íèõ ô³òîöåíîç³â Ç ðàðèòåòíèõ âèä³â òóò çðîñòàþòü òàêîæ àêîí³ò âèÿâëåí³ òàê³ ðàðèòåòí³ âèäè: îðëèêè ÷îðí³þ÷³ Äåãåíà (Aconitum degenii Gayer), ñì³ëêà ñóìí³â- (Aquilegia nigricans), àðí³êà ã³ðñüêà (Arnica mon- íà (Silene dubia), áîð³äíèê Ïðåéñà (Jovibarba tana), ãðîíÿíêà ï³âì³ñÿöåâà (Botrychium luna- preissiana (Domin) Omelcz. et Czopik), ñêàá³îçà ria), îñîêà çàò³íêîâà (Carex umbrosa), âîëîøêà ìàòîâà, ï³äìàðåííèê çàêàðïàòñüêèé (Galium êàðïàòñüêà (Centaurea carpatica), øàôðàí Ãåéôå- transcarpaticum Stojko et Tasenkewitsch), ùåá- ë³â, áèëèíåöü äîâãîðîãèé (Gymnadenia conopsea), ðóøêà Áàóìãàðòåíà (Acinos baumgartenii (Si- çîçóëèí³ ñëüîçè ÿéöåëèñò³ (Listera ovata), í³ãðè- monk.) Klok.), êîðîëèöÿ Ðàö³áîðñüêîãî (Leucan- òåëà êàðïàòñüêà (Nigritella carpatica), çîçóëèíåöü themum raciborskii M. Pop. et Chrshan.), îðëèêè îáïàëåíèé (Orchis ustulata), òðàóíøòåéíåðà êó- ÷îðí³þ÷³, êîðó÷êà òåìíî-÷åðâîíà, áèëèíåöü äîâãî- ëÿñòà (Traunsteinera globosa), ùàâåëü êàðïàòñü- ðîãèé, ïóõèðíèê ñóäåòñüêèé (Cystopteris sudetica êèé (Rumex carpaticus Zapal.), ô³àëêà â³äõèëåíà A. Br. et Milde), áàãàòîðÿäíèê ñïèñîâèäíèé, êëîïî- (Viola declinata Waldst. et Kit.), ïåðâîöâ³ò ïîëî- ã³í ºâðîïåéñüêèé (Cimicifuga europaea Schipcz.), íèíñüêèé (Primula poloninensis), ñêàá³îçà ìàòîâà ñìîðîäèíà êàðïàòñüêà (Ribes carpaticum Schult.), (Scabiosa opaca Klok.), ïåðåñòð³÷ ñêåëüíèé, ÷åá- ëîìèêàì³íü âîëîòèñòèé (Saxifraga paniculata Mitt.), ðåöü ãàðíèé (Thymus pulcherrimus Schur), äçâî- êèçèëüíèê ö³ëîêðà¿é (Cotoneaster integerrimus íèêè ïèë÷àñò³ (Campanula serrata (Kyt.) Medik.), ñòàðîäóá àëüï³éñüêèé (Laserpitium alpi- Hendrych), ô³òåóìà ÷îòèðèðîçä³ëüíà (Phyteuma num Waldst. et Kit), íå÷óéâ³òåð çóá÷àñòèé (Hiera- tetramerum Schur), êîðîëèöÿ êðóãëîëèñòà, òîíêî- cium dentatum Hoppe), òðèùåòèííèê àëüï³éñüêèé í³ã Ðåìàíà (Poa rehmannii), ïðèâîðîòåíü áóêî- (Trisetum alpestre (Host.) Beanv.). âèíñüêèé (Alchemilla bucovinensis Sytschak), âó- Ñòàíîâëÿòü ³íòåðåñ é óãðóïîâàííÿ áîëîòíîãî æà÷êà çâè÷àéíà (Ophioglossum vulgatum L.), ãðî- òèïó ðîñëèííîñò³.  îñíîâíîìó öå âèñÿ÷³ òà ïðè- íÿíêà áàãàòîðîçä³ëüíà (Botrychium multifidum), ñõèëîâ³ áîëîòà åâòðîôíîãî òèïó çà õàðàêòåðîì ðîñ- æîâòåö³ ïëàòàíîëèñòèé (Ranunculus platanifolius ëèííîãî ïîêðèâó ÿê òèïîâ³, òàê ³ ð³äê³ñí³ äëÿ L.) òà Õîðíøóõà (R. hornschuchii Hoppe), ãâîçäè- Óêðà¿íñüêèõ Êàðïàò. Äî òèïîâèõ íàëåæàòü óãðó- êà ñêóï÷åíà (Dianthus compactus Kit.), ñoëüäàíåë- ïîâàííÿ ôîðìàö³¿ îñîêè çäóòî¿ (Cariceta rostra- ëà óãîðñüêà (Soldanella hungarica Simonk), ÷èíà tae). Ç ð³äê³ñíèõ òðàïëÿþòüñÿ çàíåñåí³ äî Çåëå- ãëàäåíüêà (Lathyrus laevigatus (Waldst. et Kit.) íî¿ êíèãè Óêðà¿íè (Çåëåíàÿ êíèãà , 1987) àñîö- €ritsch), øîëóäèâíèê Ãàêêåòà (Pedicularis haquet- ³àö³¿ æåðóõè Îï³öà (Cardaminetum (opizii) pu- tii Graf), âîëîøêà ìàðìàðîøñüêà (Centaurea mar- rum) òà åíäåì³÷í³ ï³âäåííî-ñõ³äíîêàðïàòñüê³ öåíî- marosiensis (Jav.) Czer.), ñèíþõà ãîëóáà (Polemo- çè àñîö³àö³¿ ñóãàéíèêà êàðïàòñüêîãî (Doronicetum nium coeruleum L.). (carpatici) chrysospleniosum (alpini)). Áîëîòí³ ô³- Äî íàéö³íí³øèõ ó ñîçîëîã³÷íîìó â³äíîøåíí³ òîöåíîçè íåâåëèê³ çà ïëîùåþ, àëå òðàïëÿþòüñÿ íà òåðèòî𳿠çàêàçíèêà íàëåæàòü â³äêðèò³ êàëüö³º- ïîð³âíÿíî ÷àñòî á³ëÿ âèòîê³â äæåðåë, óçäîâæ ïî- ô³ëüí³ óãðóïîâàííÿ íà âàïíÿêîâèõ ñêåëÿõ ³ ùåáå- òîê³â íà òåðàñàõ ³ â ï³äí³ææÿõ ñõèë³â. íèñòèõ îñèïàõ. Íàéá³ëüøó ïëîùó âîíè çàéìàþòü Ç ðàðèòåòíèõ âèä³â ó ñêëàä³ áîëîòíèõ óãðóïî- íà âåðøèí³ ã. Âåëèêèé Êàì³íü ³ âïåðøå îïèñàí³ âàíü çðîñòàþòü ÿçè÷îê çåëåíèé, ïàëü÷àòîêîð³í- òóò ïîëüñüêèìè áîòàí³êàìè Á. Ïàâëîâñüêèì òà É. íèê òðàâíåâèé (Dactylorhiza majalis), æîâòÿíè- Âàëàñîì (Pawlowski, Walas, 1949). Öå ð³äê³ñí³ öÿ àëüï³éñüêà (Chrysosplenium alpinum Schur), äëÿ Óêðà¿íè óãðóïîâàííÿ, ÿê³ íàëåæàòü äî ôîð- òîö³ÿ êàðïàòñüêà (Tozzia carpatica Woloszcz.), ìàö³¿ êîñòðèö³ ñêåëüíî¿ (bestuceta saxatilis), çàíå- ñóãàéíèê êàðïàòñüêèé (Doronicum carpaticum ñåí³ äî Çåëåíî¿ êíèãè Óêðà¿íè (Çåëåíàÿ êíèãà , (Griseb. et Schenk.) Nym.), êîðòóçà Ìàòò³îë³. 1987) ³ ïðåäñòàâëåí³ àñîö³àö³ÿìè bestucetum (sa- Ðàçîì ç òèì íåîáõ³äíî â³äì³òèòè, ùî â äåÿêèõ xatilis) purum òà b. thymosum (alpestris). Ó ñêëà- ë³òåðàòóðíèõ äæåðåëàõ äëÿ òåðèòî𳿠çàêàçíè- ä³ öèõ öåíîç³â çðîñòຠáàãàòî ðàðèòåòíèõ âèä³â ôëî- êà ïîìèëêîâî íàâîäÿòüñÿ òàê³ âèäè, ÿê áóëàòêà ðè, äåÿê³ ç íèõ óí³êàëüí³. Çîêðåìà òóò ºäèíå â äîâãîëèñòà, ï³çíüîöâ³ò îñ³íí³é òà á³ëîöâ³ò âåñ- Óêðà¿í³ ì³ñöåçðîñòàííÿ ï³âäåííî-ñõ³äíîêàðïàòñü- íÿíèé (Leucojum vernum) (×åðâîíà êíèãà..., 78 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

1996), àéñòðà àëüï³éñüêà (Aster alpinus L.) (Âè- ðèä³îíàëüíîãî åêîëîã³÷íîãî êîðèäîðó Áóêîâèíè. çíà÷íèê..., 1977). Ìè ïðîïîíóºìî éîãî âêëþ÷èòè äî Ñìàðàãäîâî¿ ìå- Çàãàëîì íà òåðèòî𳿠çàêàçíèêà çðîñòàþòü 27 ðåæ³ ªâðîïè, ÿêà º îäíèì ç áàçîâèõ åëåìåíò³â âèä³â ñóäèííèõ ðîñëèí, çàíåñåíèõ äî ×åðâîíî¿ Âñåºâðîïåéñüêî¿ åêîëîã³÷íî¿ ìåðåæ³. êíèãè Óêðà¿íè ³ 31 åíäåì³÷íèé âèä. Ç íèõ åë³çàí- ÊÀÄÓÁ²ÂÑÜÊÀ ÑÒ²ÍÊÀ (ëàíäøàôòíèé). òà Çàâàäñüêîãî çàíåñåíà äî ×åðâîíî¿ êíèãè ̳æíà- Êàäóá³âñüêà ñò³íêà º ë³âèì áîðòîì ðåë³êòîâî¿, íèí³ ðîäíîãî Ñîþçó îõîðîíè ïðèðîäè (ÌÑÎÏ). Çàç- îñóøåíî¿ äîëèíè, ÿêà ïðîñòÿãàºòüñÿ â³ä ñ. Êàäó- íà÷åíèé âèä, à òàêîæ ñì³ëêà ñóìí³âíà, ïåðâîöâ³ò á³âö³ Çàñòàâí³âñüêîãî ðàéîíó íà ï³âäåíü äî íèí³ø- ïîëîíèíñüêèé, ìåäóíêà Ô³ëÿðñüêîãî òà òîíêîí³ã í³õ âèòîê³â ð. Ñîâèöÿ-Âåðåí÷àíñüêà. Çàêàçíèê Ðåìàíà çàíåñåí³ äî ªâðîïåéñüêîãî ×åðâîíîãî ñïèñ- ñòâîðåíèé 17.03.1992 ð. ð³øåííÿì ÎÂÊ ¹ 72. êó. Òóò âèÿâëåí³ 5 ñèíòàêñîí³â ðîñëèííîñò³ ³ç Óêàçîì Ïðåçèäåíòà Óêðà¿íè â³ä 10.12.1994 ð. ¹ Çåëåíî¿ êíèãè Óêðà¿íè. 750/94 îãîëîøåíèé çàãàëüíîäåðæàâíèì; çàéìຠÔàóíà çàêàçíèêà “×îðíèé Ä³ë” âèâ÷åíà ùå ïëîùó 22,8 ãà. Äîëèíà àñèìåòðè÷íà: ïðàâîáåðåæ- äîñèòü ïîãàíî. Íàñàìïåðåä öå ñòîñóºòüñÿ áåçõðå- æÿ º âèïîëîæåíèì ñõèëîì ç ãëèáîêèìè ÷îðíîçå- áåòíèõ òâàðèí. Ç “÷åðâîíîêíèæíèõ” êîìàõ íàìè ìàìè; ë³âîáåðåææÿ — ñêåëÿñòèé, ì³ñöÿìè óðâèù- óçäîâæ ïåðèôå𳿠çàïîâ³äíîãî îᒺêòà òà íà ïðè- íèé ñõèë, âèñîòîþ äî 20—30 ì, óòâîðåíèé ã³ïñî- ëåãëèõ ä³ëÿíêàõ âèÿâëåí³ ó 2000 ð. ìàõàîí ³ ðàé- àíã³äðèòàìè, óñêëàäíåíèé çñóâàìè ç äåðíîâèìè äóæíèöÿ âåëèêà. Äî ðå÷³, ö³ ìåòåëèêè ìîæóòü ïðî- òà äåðíîâî-ëó÷íèìè ãðóíòàìè. Çàãàëîì, ë³âîáå- íèêàòè ë³ñîâèìè äîðîãàìè ³ âãëèá ìàñèâ³â äå- ðåææÿ º ï³âí³÷íî-çàõ³äíîþ ÷àñòèíîþ ïðèï³äíÿòîãî ðåâíèõ íàñàäæåíü. Ç ªâðîïåéñüêîãî ×åðâîíîãî ìåçîòåêòîí³÷íîãî áëîêó. ϳâí³÷íà, ñóáøèðîêà ñïèñêó íàÿâíà ìóðàøêà ðóäà ë³ñîâà. Ç ðàðèòåò- ä³ëÿíêà äîâæèíîþ áëèçüêî 600 ì ³ øèðèíîþ â íèõ íàçåìíèõ ìîëþñê³â òóò âñòàíîâëåíå ïåðåáó- ñåðåäíüîìó äî 100–150 ì, ÿâëÿº ñîáîþ á³ëüø ïî- âàííÿ (Áàéäàøíèêîâ, 1989) Plicuteria lubomirskii ëîãèé ñõèë ç îêðåìèìè ñêåëüíèìè âèõîäàìè ñ³ðî- (Slos.) òà Trichia bielzi (A. Schm.) (åíäåì³êè Çà- êîðè÷íåâèõ êðóïíîêðèñòàë³÷íèõ ã³ïñ³â, âèâ³òðå- õ³äíèõ ³ Ñõ³äíèê Êàðïàò â³äïîâ³äíî), à òàêîæ íèõ òà åðîäîâàíèõ. Ó ï³äí³ææ³ ó òðüîõ ì³ñöÿõ çàíåñåíî¿ äî ×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè (1994), õîí- íàÿâí³ êàðñòîâ³ ïðîâàëè — ë³éêè, ÿê³ ïîãëèíàþòü äðèíè â³âñÿíî¿ (Chondrina avenacea) (çíàéäåíà ïîâåðõíåâ³ âîäîòîêè. Ñõèë, ùî ïðèëÿãຠç ï³â- íà ã. Âåëèêèé Êàì³íü). äåííîãî áîêó íà òåðèòî𳿠ñåëà, óñêëàäíåíèé àì- Õðåáåòí³ òâàðèíè çàêàçíèêà âèâ÷åí³ çíà÷íî ô³òåàòðîì çñóâ³â ó àêòèâí³é ñòà䳿 ¿õ ïîñò³éíîãî êðàùå; îñîáëèâîñò³ ¿õ ñêëàäó âèñâ³òëåí³ â íèçö³ ñòèìóëþâàííÿ êàðñòîâèì ï³äìèâîì çàãàëüíîþ ïëî- ïóáë³êàö³é (Òàòàðèíîâ, 1974; Ñê³ëüñüêèé, 1992, ùåþ ïîíàä 2 ãà. Âåñü ÷àñ ôîðìóþòüñÿ íîâ³ ïðî- 1993, 1994, 1997–1998, 2001à; ×îðíåé òà ³í., 2000â; âàëè òà ïðîñàäêè, ïîñò³éíî òðàïëÿþòüñÿ ìàñèâí³ òà ³í.). Îòæå, ó ìåæàõ çàïîâ³äíîãî îᒺêòà âèÿâ- îáâàëè ïîð³ä ó ï³äçåìí³ ïîðîæíèíè. ϳâäåííà ëåíî 65 âèä³â íàçåìíèõ õðåáåòíèõ, ó òîìó ÷èñë³ ñóáìåðèä³îíàëüíà ä³ëÿíêà äîâæèíîþ 1700 ì ³ çåìíîâîäíèõ — 6 ïðåäñòàâíèê³â, ïëàçóí³â — 2, øèðèíîþ 50–100 ì ÿâëÿº ñîáîþ ë³âèé ñêåëÿñòèé ïòàõ³â — 42 òà ññàâö³â — 15. Ç íèõ òðèòîíè êàð- áîðò çâèâèñòî¿ äîëèíè, âèñîòà ÿêîãî çìåíøóºòüñÿ ïàòñüêèé (Triturus montandoni) ³ ã³ðñüêèé (T. â³ä 25–28 ì ó ï³âí³÷í³é ÷àñòèí³ äî 10–15 ì ó alpestris), ñàëàìàíäðà ïëÿìèñòà (Salamandra ï³âäåíí³é, äå â³í ïåðåõîäèòü ó ðîçîðàíèé âèïîëî- salamandra), ãëóõàð (Tetrao urogallus), ñè÷ âîëî- æåíèé ñõèë. Íà ö³é ä³ëÿíö³ â³äñóòí³ àêòèâí³ ôîð- õàòèé (Aegolius funereus), ñè÷èê-ãîðîáåöü (Glau- ìè çñóâíèõ ïðîöåñ³â ³ êàðñò. Íàòîì³ñòü çàô³êñîâàí³ cidium passerinum), ê³ò ë³ñîâèé (belis sólvestris) ðåë³êòîâ³ ôîðìè ó âèãëÿä³ ðåøòîê äåíóäîâàíèõ òà ðèñü çâè÷àéíà (Lynx lynx) º “÷åðâîíîêíèæíè- ïîâåðõíåâîþ åðî糺þ òà âèâ³òðþâàííÿì ïîðîæíèí ìè”, à âîâê (Canis lupus) ³ âåäì³äü áóðèé (Ursus äîâæèíîþ äî 5–7 ì ç ôðàãìåíòàìè íàò³÷íèõ êîð arctos) çàíåñåí³ ëèøå äî ªâðîïåéñüêîãî ×åðâîíî- òà âòîðèííèõ êðèñòàë³â. ãî ñïèñêó. Á³ëüø äåòàëüíî ôàóíà ö³º¿ ñâîºð³äíî¿ Êîðîòê³ â³äîìîñò³ ïðî çàêàçíèê ³ òåðèòîð³þ, òåðèòî𳿠áóäå îïèñàíà ó ñïåö³àëüí³é ïóáë³êàö³¿. äå â³í çíàõîäèòüñÿ, ì³ñòÿòüñÿ â äåÿêèõ ë³òåðàòóð- Òàêèì ÷èíîì, çà ê³ëüê³ñòþ ³ “ÿê³ñòþ” ðàðèòåò- íèõ äæåðåëàõ (Àðòåì÷óê, 1956; Ñìîë³íñüêà òà ³í., íèõ âèä³â ôëîðè, ôàóíè ³ ðîñëèííèõ óãðóïîâàíü 1998á; Íåùåðåò, 1999à; Æóïàíñüêèé òà ³í., 2000; çàêàçíèê “×îðíèé Ä³ë” íå ïîñòóïàºòüñÿ íèçö³ çà- ѳâàê, Ñîëîäêèé, 2001). Ó ðîñëèííîìó ïîêðèâ³ ïîâ³äíèê³â ³ íàö³îíàëüíèõ ïàðê³â Óêðà¿íè ³ º äóæå çàïîâ³äíîãî îᒺêòà ïåðåâàæàþòü åêñòðàçîíàëüí³ âàæëèâîþ ëàíêîþ â ñèñòåì³ òåðèòîð³é, ÿê³ çàáåç- ñòåïîâ³ óãðóïîâàííÿ, ÿê³ õàðàêòåðí³ äëÿ Çàõ³äíî- ïå÷óþòü çáåðåæåííÿ ëàíäøàôòíîãî òà á³îëîã³÷íîãî ãî Ïîä³ëëÿ. Ðîçïîâñþäæåííÿ ¿õ ó öüîìó ðåã³îí³ ð³çíîìàí³òòÿ Êàðïàò. Çàïîâ³äíèé îᒺêò º ñêëàäî- îáóìîâëåíî, â îñíîâíîìó, ãåîëîãî-ãåîìîðôîëîã³- âîþ ÷àñòèíîþ ÐËÏ “×åðåìîøñüêèé” (ðîç- ÷íèìè ôàêòîðàìè — êðóò³ ñõèëè ç äåðíîâî-êàð- ïîðÿäæåííÿ ×åðí³âåöüêî¿ îáëäåðæàäì³í³ñòðàö³¿ ¹ áîíàòíèìè ãðóíòàìè.  ¿õíüîìó ñêëàä³ ðåë³êòîâ³ 124-ð â³ä 4.03.1997 ð.), çä³éñíþþòüñÿ ðîáîòè ïî óãðóïîâàííÿ ôîðìàö³¿ îñîêè íèçüêî¿ (Cariceta ïðèºäíàííþ éîãî äî ñêëàäó ìàéáóòíüîãî ÍÏÏ humilis) ç àñîö³àö³ÿìè Caricetum (humilis) “Áóêîâèíà” (ð³øåííÿ XI ñåñ³¿ ×åðí³âåöüêî¿ îá- stiposum (capillatae), C. festucosum (valesiacae), ëàñíî¿ ðàäè XXIII ñêëèêàííÿ ¹ 82–11/2000 â³ä C. koeleriosum (cristatae), à òàêîæ ð³äê³ñí³ óãðó- 16.06.2000 ð.). Çàêàçíèê — âàæëèâà ëàíêà ñóáìå- ïîâàííÿ êîâèëè âîëîñèñòî¿ (Stipeta capillatae), 79 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

ùî çíàõîäÿòüñÿ íà ï³âí³÷í³é ìåæ³ àðåàëó ³ ïðåä- øåííÿ ã³äðîãåîëîã³÷íîãî áàëàíñó òîðôîâèäîáóâ- ñòàâëåí³ àñîö³àö³ºþ Stipetum (capillatae) festu- íèìè ðîáîòàìè ó äíèù³ ñóñ³äíüî¿ ð. Ñîâèöÿ-Çàñ- cosum (valesiacae). Âñ³ ö³ ô³òîöåíîçè çàíåñåí³ äî òàâí³âñüêà ³ ï³äçåìíîãî ï³äâîäîä³ëüíîãî ïåðåòîêó Çåëåíî¿ êíèãè Óêðà¿íè (Çåëåíàÿ êíèãà , 1987). â³äáóâàþòüñÿ àêòèâí³ ïðîöåñè çàêàðñòóâàííÿ òà Çóñòð³÷àþòüñÿ òóò òàêîæ óãðóïîâàííÿ ôîðìàö³é ã³äðîäèñòðîô³¿. êîñòðèö³ âàë³ñüêî¿ (bestuceta valesiacae), áîðîäà÷à Îêðåì³ äàí³ ïðî òåðèòîð³þ, äå ðîçòàøîâàíèé çâè÷àéíîãî (Botriochloeta ischaemi), êåëå𳿠ãðå- çàêàçíèê, òà éîãî êîðîòêà õàðàêòåðèñòèêà íàâî- á³í÷àñòî¿ (Koelerieta ñristatae), ñàìîñèëó ãàéîâî- äÿòüñÿ â ë³òåðàòóð³ (Àðòåì÷óê, 1956; Øåëÿã-Ñî- ãî (Teucrieta chamaedrytis), îìàíó ìå÷îëèñòîãî ñîíêî, Áàéðîâà, 1965; Êîðæèê, 1992; Íåùåðåò, (Inuleta ensifoliae).  ¿õíüîìó ñêëàä³ âèÿâëåí³ òàê³ 1999à; Æóïàíñüêèé òà ³í., 2000; ѳâàê, Ñîëîä- ïðåäñòàâíèêè ðàðèòåòíîãî ô³òîãåíîôîíäó, ÿê ñîí êèé, 2001). Ðîñëèíí³ñòü çàïîâ³äíîãî îᒺêòà ïðåä- âåëèêèé (Pulsatilla grandis), ñîí ÷îðíiþ÷èé (P. ñòàâëåíà êîìïëåêñîì óãðóïîâàíü, ïðèñòîñîâàíèõ nigricans), ëåùèöÿ äí³ñòðîâñüêà (Gypsophilla äî ð³çíèõ óìîâ çâîëîæåííÿ: áîëîòèñòèõ, íàäì³ðíî thyraica), öèáóëÿ ïîä³ëüñüêà (Allium podolicum çâîëîæåíèõ, çâîëîæåíèõ, ïîì³ðíî çâîëîæåíèõ ç (Aschers. et Graebn.) Blocki ex Pacib.), òîíêîí³ã ð³çíèìè ïåðåõîäàìè â³ä îäíîãî äî äðóãîãî. Íàéá- ð³çíîáàðâíèé (Poa versicolor), êîâèëè âîëîñèñòà ³ëüøó ïëîùó çàéìàþòü óãðóïîâàííÿ ôîðìàö³¿ î÷å- (Stipa capillata) ³ ï³ð÷àñòà (S. pennata). Ôàóíà ðåòó çâè÷àéíîãî (Phragmiteta australis).  êîìï- çàêàçíèêà íå âèâ÷åíà. ëåêñ³ ç íèìè, ÷àñòî ïåðåõîäÿ÷è îäèí ó äðóãèé, ÑÎÂÈÖÜʲ ÁÎËÎÒÀ (ëàíäøàôòíèé). Íà çóñòð³÷àþòüñÿ öåíîçè ôîðìàö³é ðîãîçó øèðî- â³äð³çêó ì³æ ñåëàìè Âåðåí÷àíêà Çàñòàâí³âñüêîãî êîëèñòîãî (Typheta latifoliae) òà ðîãîçó âóçüêî- òà Êë³âîäèí ʳöìàíñüêîãî ðàéîí³â ð. Ñîâèöÿ ç ëèñòîãî (T. angustifoliae). Çóñòð³÷àþòüñÿ òàêîæ ï³âíî÷³ íà ï³âäåíü íà â³äð³çêó 6,6 êì ïåðåòèíຠóãðóïîâàííÿ ôîðìàö³é ëåïåøíÿêà âåëèêîãî (Gly- ãðÿäîâî-ãîðáèñò³ ñòðóêòóðè Ïðóò-Äí³ñòðîâñüêîãî cerieta maximae) òà ëåïåøíÿêà ïëàâàþ÷îãî (G. ìåæèð³÷÷ÿ. Âíàñë³äîê öüîãî äîëèíà ìຠ÷îòêî- fluitantis), îñîêè ãîñòðî¿ (Cariceta acutae) òà îñî- ïîä³áíèé õàðàêòåð, à øèðèíà çàáîëî÷åíîãî äíè- êè ëèñÿ÷î¿ (C. vulpinae), êîìèøà ë³ñîâîãî (Scir- ùà êîëèâàºòüñÿ â³ä 50 äî 300–400 ì. Ñàìå íà ö³é peta sylvaticae) òà ñóñàêà çîíòè÷íîãî (Butometa ä³ëÿíö³ çíàõîäèòüñÿ çàêàçíèê “Ñîâèöüê³ áîëîòà”, umbellati) é ³íø³. ÿêèé ñòâîðåíèé 17.03.1992 ð. ð³øåííÿì ÎÂÊ ¹ Ñòîñîâíî òâàðèííîãî ñâ³òó Ñîâèöüêèõ áîë³ò, 72, à Óêàçîì Ïðåçèäåíòà Óêðà¿íè â³ä 10.12.1994 òî íà ñüîãîäí³ íàéêðàùå âèâ÷åíà ôàóíà õðåáåò- ð. ¹ 750/94 îãîëîøåíèé çàãàëüíîäåðæàâíèì. íèõ — ¿õ òóò íàë³÷óºòüñÿ 57 âèä³â. Íàÿâí³ñòü íå- Éîãî ïëîùà äîð³âíþº 105,0 ãà. Çàçíà÷åíà äîëèíà âåëèêèõ ä³ëÿíîê â³äêðèòî¿ âîäè ³ îáøèðíèõ ïëîù çàêëàäåíà ïî òåêòîí³÷íîìó ðîçëîìó ïåðøîãî ïî- çàðîñòåé ïðèáåðåæíî-âîäíî¿ ðîñëèííîñò³ ñòâîðþ- ðÿäêó. ˳âèé ìàêðîáëîê ïðèï³äíÿòèé â³äíîñíî þòü ñïðèÿòëèâ³ óìîâè äëÿ æèòòºä³ÿëüíîñò³ òà ïðàâîãî, òîìó â íèæíüîìó áîðòó âèõîäÿòü íà ïî- ãí³çäóâàííÿ áàãàòüîõ ïòàõ³â (íàìè âñòàíîâëåíå âåðõíþ ã³ïñî-àíã³äðèòè ñåðåäíüîãî áàäåí³þ, ³í- ïåðåáóâàííÿ 38 ïðåäñòàâíèê³â). ²íø³ õðåáåòí³ â òåíñèâíî çàêàðñòîâ³.  ã³äðîãåîëîã³÷íîìó â³äíî- çàêàçíèêó ïðåäñòàâëåí³ ðèáàìè — 8 âèä³â, çåìíî- øåíí³ äîëèíà ïðèóðî÷åíà äî ï³âäåííî¿ ñìóãè îá- âîäíèìè — 5, ïëàçóíàìè — 1 ³ ññàâöÿìè — 5. Ç âîäíåíèõ ïðîìèâíî-íàï³ðíèõ êàðñòîâèõ ïîðîæíèí “÷åðâîíîêíèæíèõ” òóò âèÿâëåí³ ëóíü ïîëüîâèé ç âèñõ³äíèì ðîçâàíòàæåííÿì ó êàðñòîâèõ äæåðå- (Circus cyaneus) ³ áîðñóê (Meles meles). Ïåðøèé ëàõ-âîêëþçàõ. Ñåðåä êëàñè÷íî âèðàæåíèõ ³ â³äî- ç ïåðåë³÷åíèõ âèä³â çäåá³ëüøîãî çóñòð³÷àºòüñÿ íà ìèõ âîêëþç³â — îçåðî Áåçäîííå, ÿêå çíàõîäèòüñÿ ïðèëåãëèõ â³äêðèòèõ ä³ëÿíêàõ ñóõîäîëó, à â ìåæ³ íà 1 êì ï³âí³÷í³øå ñ. Êë³âîäèí, ä³àìåòðîì 30 ì, ó çàïîâ³äíîãî îᒺêòà çä³éñíþº êîðìîâ³ çàëüîòè. òîìó ÷èñë³ íàéá³ëüø ïðîâàëüíî¿ ë³éêè — 10 ì, Áîðñóêè òàê ñàìî çàõîäÿòü íà òåðèòîð³þ çàêàçíè- ãëèáèíà 3,4–3,6 ì. Îñòàíí³ì ÷àñîì ñâ³æ³ ïðîâàëè êà â ïîøóêàõ ¿æ³ ç ðîçòàøîâàíîãî íåïîäàë³ê ïî- ìàþòü ì³ñöå ïîðó÷ ç âåðõí³ì ñòàâêîì, à òàêîæ ñåëåííÿ. Îêð³ì òîãî, òóò âñòàíîâëåíå ïåðåáóâàí- óçäîâæ áîðòà ñåðåäíüî¿ ä³ëÿíêè äîëèíè, äå ïî- íÿ 23 ïðåäñòàâíèê³â òâàðèííîãî ñâ³òó, çàíåñåíèõ âåðõíåâèé ñò³ê ïîãëèíàºòüñÿ äåê³ëüêîìà ïîíîðà- â äîäàòîê 2 äî Áåðíñüêî¿ êîíâåíö³¿. ìè. Âíàñë³äîê öüîãî ïîñò³éíèé âîäîò³ê ð. Ñîâèöÿ Îòæå, Ñîâèöüê³ áîëîòà — öå ö³êàâèé äîëèí- ïðàêòè÷íî â³äñóòí³é, à âèòðàòè âîäè íà ï³âäåíí³é íèé âîäíî-áîëîòíèé ëàíäøàôò ç òåíäåíö³ÿìè àê- ä³ëÿíö³ ð³÷êè êîìïåíñóþòüñÿ ëèøå çà ðàõóíîê òèâíîãî çàêàðñòóâàííÿ òà ïîñòóïîâîãî îñóøåííÿ. æèâëåííÿ â³ä ïðàâèõ á³÷íèõ ïðèòîê. Äíèùå äî- ³í ìîæå ñëóãóâàòè ìîäåëëþ äëÿ ñïîñòåðåæåííÿ ëèíè ïëîñêå, ñôîðìîâàíå òîðôîâèìè òà ãëèíèñ- çà ïðîöåñàìè òðàíñôîðìàö³¿ àêâàëüíî-áîëîòíèõ òî-ìóëèñòèìè îðãàí³÷íèìè â³äêëàäàìè ÷èñëåííèõ êîìïëåêñ³â, çáåðåæåííÿ òà â³äíîâëåííÿ ¿õ îêðå- êîëèøí³õ ñòàâê³â, ÿê³ ³ñíóâàëè òóò ïðîòÿãîì ê³ëü- ìèõ êîìïîíåíò³â. Ó íàø ÷àñ çä³éñíþþòüñÿ ðîáî- êîõ ñòîð³÷. Äîáðå çáåðåãëèñÿ ðåøòêè òà ïîâí³ñòþ òè ïî âêëþ÷åííþ çàêàçíèêà äî ñêëàäó ìàéáóòíüî- ÷îòèðè ãðåáë³, ùî ÷àñòêîâî âèêîíóþòü ñâî¿ ôóíê- ãî ÍÏÏ “Áóêîâèíà” (ð³øåííÿ XI ñåñ³¿ ×åð- ö³¿, ³ ÿê³ íàäàë³ áàæàíî çáåðåãòè â ñó÷àñíîìó ñòàí³. í³âåöüêî¿ îáëàñíî¿ ðàäè XXIII ñêëèêàííÿ ¹ 82– Ãðåáë³ òà çàòîðôîâàí³ â³äêëàäè âèêîíóþòü ðîëü 11/2000 â³ä 16.06.2000 ð.), ÿê âàæëèâî¿ ëàíêè ðåãóëÿòîðà ñòîêó ð. Ñîâèöÿ ³ â³ä³ãðàþòü âîäîîõî- çàõ³äíîãî ñóáìåðèä³îíàëüíîãî åêîëîã³÷íîãî êîðè- ðîíí³ ôóíêö³¿. Îñòàíí³ì ÷àñîì âíàñë³äîê ïîðó- äîðó Áóêîâèíè. 80 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

ÒÎÂÒвÂÑÜÊÀ ÑÒ²ÍÊÀ (ëàíäøàôòíèé). ðóñüêå (Sempervivum ruthenicum Schnittsp. et C.B. Òîâòð³âñüêà ñò³íêà º ïðàâèì áîðòîì ìàëüîâíè÷î¿ Lehm.). Ôàóíà çàêàçíèêà íå âèâ÷åíà. êàíüéîíîïîä³áíî¿ äîëèíè ç³ ñòð³ìêèìè, ì³ñöÿìè  íàø ÷àñ çä³éñíþþòüñÿ ðîáîòè ïî âêëþ÷åííþ óðâèùíèìè, êàì’ÿíèñòèìè ñõèëàìè, âèòÿãíåíèìè Òîâòð³âñüêî¿ ñò³íêè äî ñêëàäó ìàéáóòíüîãî ÍÏÏ ç ï³âäåííîãî ñõîäó íà ï³âí³÷íèé çàõ³ä óçäîâæ ïà- “Áóêîâèíà” (ð³øåííÿ XI ñåñ³¿ ×åðí³âåöüêî¿ îá- ä³ííÿ ð³âíÿ òàëüâåãó äîëèíè íà òåðèòî𳿠ñ. Òîâò- ëàñíî¿ ðàäè XXIII ñêëèêàííÿ ¹ 82–11/2000 â³ä ðè Çàñòàâí³âñüêîãî ðàéîíó. Çàïîâ³äíèé îᒺêò 16.06.2000 ð.). Çàêàçíèê — âàæëèâà ëàíêà ñóá- ñòâîðåíèé 17.03.1992 ð. ð³øåííÿì ÎÂÊ ¹ 72, à ìåðèä³îíàëüíîãî åêîëîã³÷íîãî êîðèäîðó Áóêîâèíè. Óêàçîì Ïðåçèäåíòà Óêðà¿íè â³ä 10.12.1994 ð. ¹ ËÓÍʲÂÑÜÊÈÉ (ë³ñîâèé). Ñòâîðåíèé 750/94 îãîëîøåíèé çàãàëüíîäåðæàâíèì. Éîãî 29.12.1972 ð. ð³øåííÿì ÎÂÊ ¹ 473 íà òåðèòî𳿠ïëîùà äîð³âíþº 15,7 ãà. ϳä çàêàçíèê âèä³ëåíèé Êðàñíî¿ëüñüêîãî ë³ñíèöòâà (êâ. 28, âèä. 7–9 ³ 11– ôðàãìåíò ñò³íêè äîâæèíîþ 1550 ì ïðè øèðèí³ 13) ó Ñòîðîæèíåöüêîìó ðàéîí³. Ïîñòàíîâîþ ÐÌ 50–100 ì. Ó 30–45 ìåòðîâî¿ âèñîòè ñò³íö³ çâåðõó ÓÐÑÐ â³ä 28.10.1974 ð. ¹ 500 îãîëîøåíèé çàãàëü- âíèç ïîñë³äîâíî â³äñëîíþþòòüñÿ ñó÷àñíèé ãðóí- íîäåðæàâíèì; éîãî ïëîùà — 106,0 ãà. òîâèé øàð, ð³çíîë³òîëîã³÷í³ åëþâ³àëüíî-äåëþâ³- Ñèíòàêñîíîì³÷íèé ñêëàä ðîñëèííîñò³ çàêàçíè- àëüíî àíòðîïîãåíîâ³ â³äêëàäè, 15–25 ìåòðîâà òîâ- êà íàâîäèòü Ñ.Ì. Ñòîéêî (1977). ³í âèä³ëÿº ñìåðå- ùà ã³ïñ³â-àíã³äðèò³â ñåðåäíüîãî áàäåí³þ (ì³îöåí), êîâî-ÿëèöåâ³ áó÷èíè: ïåðåë³ñêîâó (Piceeto (abie- òîíêîïëèò÷àñò³ òà ãðóäêóâàò³ âàïíÿêè íèæíüîãî tis)-Abieto (albae)-bagetum (sylvaticae) mercu- áàäåí³þ (ì³îöåí) ³ ñåíîìàíó (êðåéäà) âèäèìîþ rialidosum (perennis)), ï³äìàðåííèêîâó (P.-A.-b. ïîòóæí³ñòþ äî 10–15 ì. Òîâùà ã³ïñî-àíã³äðèò³â ³ galiosum (odorati)) òà êâàñåíèöåâó (P.-A.-b. îxa- âàïíÿê³â ³íòåíñèâíî çàêàðñòîâàíà, â³äì³÷åí³ âåð- lidosum (acetosellae)). Äåòàëüí³øó õàðàêòåðèñòèêó òèêàëüí³ òà ãîðèçîíòàëüí³ ù³ëèíè ç êîðîç³éíèìè çàïîâ³äíîãî ìàñèâó íàâîäèòü Ç.Ñ. Çàºöü ç³ ñï³â- ³ íàò³÷íèìè ôîðìàìè, êàâåðíè, âîäîíàï³ðí³ êàíà- àâòîðàìè (1980). Êð³ì ïåðåë³÷åíèõ àñîö³àö³é, öè- ëè, äåê³ëüêà ãðîò³â äî 5–10 ì äîâæèíîþ â ì³ñöÿõ òîâàí³ äîñë³äíèêè íàâîäÿòü ñìåðåêîâî-ÿëèöåâó áó- â³äñëîíåííÿ ìîíîë³ò³â. Ïî äíèùó ñò³íêè òà äîëè- ÷èíó çóáíèöåâó (P.-A.-b. dentariosum (glandulo- íè (çà ãðåéäåðíèì øëÿõîì) âèáèâàþòüñÿ íà ïî- sae)) ³ áåçùèòíèêîâó (P.-A.-b. àthyriosum (filix- âåðõíþ ÷èñëåíí³ êàðñòîâ³ äæåðåëà, ÿê³ äðåíóþòü feminae)). Äî íàéïîøèðåí³øèõ, çàçíà÷åí³ àâòîðè ïðèëåãë³ ä³ëÿíêè. Ìຠö³íí³ñòü ÿê îᒺêò äåìîí- â³äíîñÿòü ñìåðåêîâî-ÿëèöåâó áó÷èíó çóáíèöåâó. ñòðàö³¿ êàðñòîâèõ ïðîöåñ³â ó ð³çíèõ çà ë³òîëîã³÷- Ïðîòå, çà äàíèìè íàøîãî îáñòåæåííÿ, ïðîâåäå- íèì ñêëàäîì â³äêëàäàõ. íîãî â ëèïí³ 2000 ð., íàéá³ëüøó ïëîùó íà òåðèòî- Ó ë³òåðàòóð³ º äàí³ ùîäî öåíîòè÷íèõ îñîáëè- 𳿠çàïîâ³äíîãî îᒺêòà çàéìຠñìåðåêîâî-ÿëèöåâà âîñòåé çàïîâ³äíîãî îᒺêòà (Àðòåì÷óê, 1956; Øå- áó÷èíà ð³äêîòðàâíà (P.-A.-b. nudum). Êð³ì òîãî, ëÿã-Ñîñîíêî, Áàéðîâà, 1965; Ñìîë³íñüêà òà ³í., ó âåðõí³é ÷àñòèí³ ñõèëó, íà ÿêîìó ðîçòàøîâàíèé 1998á) ³ çàãàëüí³ â³äîìîñò³ ïðî éîãî òåðèòîð³þ çàêàçíèê, íàìè îïèñàí³ àñîö³àö³¿ ñìåðåêîâî-ÿëè- (Íåùåðåò, 1999à; Æóïàíñüêèé òà ³í., 2000; ѳâàê, öåâî¿ áó÷èíè ëóíàð³ºâî¿ (P.-A.-b. lunariosum Ñîëîäêèé, 2001). Ðîñëèíí³ñòü çàêàçíèêà õà- (redivivae)) òà áóêîâî¿ ÿëè÷èíè îæèíîâî¿ (bageto ðàêòåðèçóºòüñÿ âåëèêîþ ìîçà¿÷í³ñòþ.  ¿¿ ñêëàä³ (sylvaticae)-Abietum (albae) rubosum (hirti) çàíåñåí³ äî Çåëåíî¿ êíèãè Óêðà¿íè (Çåëåíàÿ êíè- nudum). ³äîìîñò³ çàãàëüíîãî õàðàêòåðó ïðî äàíó ãà , 1987) ðåë³êòîâ³ óãðóïîâàííÿ ç äîì³íóâàí- çàïîâ³äíó ä³ëÿíêó íàâîäÿòüñÿ â ³íøèõ ë³òåðàòóð- íÿì ñåðåäíüîºâðîïåéñüêîãî ã³ðñüêîãî âèäó ñåñëå- íèõ äæåðåëàõ (Âîðîïàé òà ³í., 1978; Çàåö è äð., 𳿠Õåéôëåðà (Seslerieta heufleranae), ïðåäñòàâëå- 1978; Êîðåí÷óê, Ñîëîäêèé, 1986; Îäíîðàëîâ òà í³ àñîö³àö³ºþ Seslerietum (heufleranae) purum, òà ³í., 1986; Óêðàèíñêèå Êàðïàòû , 1987; Ñîëîä- ð³äê³ñí³ óãðóïîâàííÿ ôîðìàö³¿ êîâèëè âîëîñèñòî¿ êèé, 1990; Êîðæèê, 1993ã; Òåðìåíà, 1993; Íåùå- (Stipeta capillatae), ïðåäñòàâëåí³ àñîö³àö³ÿìè ðåò, 1999à; Æóïàíñüêèé òà ³í., 2000; ѳâàê, Ñî- Stipetum (capillatae) purum, S. fertucosum (va- ëîäêèé, 2001). lesiacae), S. botriochlosum (ischaemi). Çíà÷í³ ïëî- Íà òåðèòî𳿠çàêàçíèêà íå ïðîâîäÿòüñÿ ë³ñîãîñ- ù³ çàéìàþòü ô³òîöåíîçè ôîðìàö³é êîñòðèö³ âàë³- ïîäàðñüê³ ðîáîòè, òîìó â³í çáåð³ã ñâ³é ïðèðîäíèé ñüêî¿ (bestuceta valesiacae) ïðåäñòàâëåí³ àñîö³à- íåçàéìàíèé ñòàí ç äîáðå ðîçâèíåíèì ï³äðîñòîì ö³ÿìè bestucetum (valesiacae) purum òà b. kîe- áóêà ë³ñîâîãî òà ÿëèö³ á³ëî¿. ßê çàóâàæóº Ì.À. leriosum (cristatae), áîðîäà÷à çâè÷àéíîãî (Botrio- Ãîëóáåöü (1971), ÿëèöÿ â Óêðà¿íñüêèõ Êàðïàòàõ chloeta ischaemi) ïðåäñòàâëåí³ àñîö³àö³ÿìè Botrio- íå ôîðìóº ÷èñòèõ ïðèðîäíèõ ìîíîäîì³íàíòíèõ chloetum (ischaemi) purum, B. festucosum (valesia- óãðóïîâàíü, à ò³ëüêè çì³øàí³ øèðîêîëèñòÿíî-òåì- cae), B. potentillosum (arenariae) òà B. teucriosum íîõâîéí³ ç ñìåðåêîþ, áóêîì ë³ñîâèì àáî äóáîì (chamaedrytis). Ó ñêëàä³ öèõ óãðóïîâàíü çðîñòຠçâè÷àéíèì. Âîíè çàéìàþòü ïðîì³æíå ïîëîæåííÿ íèçêà ðàðèòåòíèõ âèä³â ôëîðè: øèâåðåê³ÿ ïî- ì³æ òåìíîõâîéíèìè é áóêîâèìè ë³ñàìè Êàðïàò, ä³ëüñüêà (Schivereckia podolica), çàíåñåíà äî ªâ- àëå ¿ì âëàñòèâ³ ïåðåâàæíî ðèñè, õàðàêòåðí³ äëÿ ðîïåéñüêîãî ×åðâîíîãî ñïèñêó, ëåùèöÿ äí³ñòðîâ- îñòàíí³õ (Øåëÿã-Ñîñîíêî è äð., 1982). Öå ïðîÿâ- ñüêà, ç³íîâàòü á³ëà, òîíêîí³ã ð³çíîáàðâíèé, êîâè- ëÿºòüñÿ ÿê ó çíà÷íîìó ôëîðèñòè÷íîìó áàãàòñòâ³, ëà âîëîñèñòà, çàíåñåí³ äî ×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿- òàê ³ â ïåðåâàæàíí³ íåìîðàëüíèõ âèä³â. íè (1996), à òàêîæ öèáóëÿ ïîä³ëüñüêà, ìîëîäèëî Óñ³ ö³ ðèñè âëàñòèâ³ ë³ñàì çàêàçíèêà “Ëóíê³â- 81 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

ñüêèé”. Çàãàëîì òóò âèÿâëåíî ïîíàä 100 âèä³â ñó- Êàðïàò, ñï³âäîì³íàíòîì âèñòóïຠñìåðåêà, òî â äèííèõ ðîñëèí. Á³ëüø³ñòü ç íèõ íàëåæàòü äî íå- “Ïåòð³âåöüêîìó”, ùî ïðèóðî÷åíèé äî Ïåðåäêàð- ìîðàëüíèõ, çíà÷íîþ º ÷àñòêà ìîíòàííèõ ³ áîðå- ïàòòÿ — äóá çâè÷àéíèé (Quercus robur L.). Ö³ àëüíèõ. Ç “÷åðâîíîêíèæíèõ” íàìè çíàéäåí³ ëóíà- óãðóïîâàííÿ áàãàò³ ôëîðèñòè÷íî, çíà÷íî á³ëüøîþ ð³ÿ îæèâàþ÷à (Lunaria rediviva), ïëàóí ð³÷íèé, º ó÷àñòü íåìîðàëüíèõ âèä³â. Ïîñò³éíèìè êîìïî- áàðàíåöü çâè÷àéíèé; íàâîäèòüñÿ òàêîæ ëþáêà äâî- íåíòàìè äåðåâoñòàíó º ãðàá çâè÷àéíèé, ÿâ³ð, ëèïà ëèñòà (Platanthera bifolia) (Çàºöü òà ³í., 1980). ñåðöåëèñòà (Tilia cordata Mill.) é ³íø³. Äîì³íàí- Ó ìåæàõ çàïîâ³äíîãî îᒺêòà âñòàíîâëåíå ïåðå- òàìè òðàâ’ÿíîãî ÿðóñó òàêîæ âèñòóïàþòü ïåðåâàæ- áóâàííÿ 60 âèä³â íàçåìíèõ õðåáåòíèõ: çåìíîâîäí³ íî íåìîðàëüí³ êîìïîíåíòè. — 6, ïëàçóíè — 5, ïòàõè — 36 ³ ññàâö³ — 13. Ç Çàãàëîì ë³ñè çàêàçíèêà óìîâíî êîð³ííîãî õà- ×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè (1994) òóò âèÿâëåíî 6 ðàêòåðó — òóò äîñèòü ÷àñòî òðàïëÿºòüñÿ ñìåðåêà ïðåäñòàâíèê³â, à ç ªâðîïåéñüêîãî ×åðâîíîãî ñïèñ- øòó÷íîãî ïîõîäæåííÿ, ÿêà ìàáóòü çàíåñåíà ç íàâ- êó — 4. Çàãàëîì ðàðèòåòíà ôàóíà çàêàçíèêà “Ëóí- êîëèøí³õ ë³ñîâèõ ìàñèâ³â, äå ÷àñòî òðàïëÿþòüñÿ ê³âñüêèé” äåòàëüí³øå îïèñàíà íàìè ó â³äïîâ³äí³é ë³ñîâ³ êóëüòóðè öüîãî âèäó. Êð³ì òîãî, áëèçüêî ïóáë³êàö³¿ (Ñê³ëüñüêèé, 2001á). 40,0 ãà ó ìåæàõ çàêàçíèêà çàéìàþòü ìîëîäíÿêè ÏÅÒвÂÅÖÜÊÈÉ (ë³ñîâèé). Çíàõîäèòüñÿ â³êîì â³ä 10 äî 30 ðîê³â. ï³âäåíí³øå ñ. Êîð÷³âö³ Ãëèáîöüêîãî ðàéîíó (Ïåò- Ç ðàðèòåòíèõ âèä³â ôëîðè òóò âèÿâëåí³ øàô- ð³âåöüêå ë³ñíèöòâî, êâ. 55 ³ 67). Ñòâîðåíèé ðàí Ãåéôåë³â, ãí³çä³âêà çâè÷àéíà, êîðó÷êè ÷åìåð- 14.08.1961 ð. ð³øåííÿì ÎÂÊ ¹ 444/18 íà ïëîù³ íèêîâèäíà òà ïóðïóðîâà. Íà ä³ëÿíêàõ, ÿê³ áåçïî- 11,3 ãà ÿê ïàì’ÿòêà ïðèðîäè ì³ñöåâîãî çíà÷åííÿ. ñåðåäíüî ïðèëÿãàþòü äî çàêàçíèêà, çóñòð³÷àºòüñÿ гøåííÿì ÎÂÊ â³ä 30.05.1979 ð. ¹ 198 âîíà ïå- á³ëîöâ³ò âåñíÿíèé. ðåâåäåíà äî êàòåãî𳿠çàïîâ³äíèõ óðî÷èù ç íàç- Ôàóíà õðåáåòíèõ, çà ðåçóëüòàòàìè íàøèõ äîñ- âîþ “Ïåòð³âêà” ³ ïëîùåþ 10,5 ãà. 23.11.1983 ð. ë³äæåíü, íàë³÷óº 52 ïðåäñòàâíèêè (çåìíîâîäí³ — ð³øåííÿì ÎÂÊ ¹ 420 îᒺêò ïåðåâåäåíèé äî êàòå- 7, ïëàçóíè — 4, ïòàõè — 30 ³ ññàâö³ — 11). Òóò ãî𳿠ë³ñîâèõ çàêàçíèê³â ç³ çá³ëüøåííÿì ïëîù³ äî âèÿâëåíî ê³ëüêà âèä³â òâàðèí, çàíåñåíèõ äî ×åðâî- 170,0 ãà, à 12.12.1983 ð. Ïîñòàíîâîþ ÐÌ ÓÐÑÐ íî¿ êíèãè Óêðà¿íè (1994). Ç ð³äê³ñíèõ ìåòåëèê³â ¹ 495 îãîëîøåíèé çàãàëüíîäåðæàâíèì. çàô³êñîâàíà ñàòóðí³ÿ ðóäà, ³ìàãî ÿêî¿, â ïåð³îä Ãåîáîòàí³÷íó õàðàêòåðèñòèêó çàêàçíèêà íàâî- ³íòåíñèâíîãî ëüîòó, òðàïëÿþòüñÿ äîñèòü ÷àñòî. äÿòü Ñ.Ì. Ñòîéêî (1977) ³ Ç.Ñ. Çàºöü ç³ ñï³âàâòî- Ñêàæ³ìî, 10.05.2000 ð. ìè íàðàõóâàëè 48 ñàìö³â ðàìè (1980). Íèìè âèä³ëåí³ òàê³ àñîö³àö³¿: äóáî- íà 9 êì ìàðøðóòó, à 2.05.2001 ð. — 18 íà 5 êì. Ç âà ÿëè÷èíà çóáíèöåâà (Querceto (roboris)-Abietum ðàðèòåòíèõ çåìíîâîäíèõ õàðàêòåðíèìè ïðåäñòàâ- (albae) dentariosum (glandulosae)), áóêîâî-äóáî- íèêàìè º ñàëàìàíäðà ïëÿìèñòà, òðèòîíè ã³ðñüêèé âà ÿëè÷èíà çåëåí÷óêîâà (bageto (sylvaticae)-Quer- ³, îñîáëèâî, êàðïàòñüêèé. Êð³ì òîãî, âîñåíè â 1960- ceto (roboris)-Abietum (albae) galeobdolosum ò³ ðð. â ë³ñ³ ï³âäåíí³øå ñ. Êîð÷³âö³ âèÿâëåíà îñî- (lutei)), äóáîâî-áóêîâà ÿëè÷èíà ï³äìàðåííèêîâà áèíà ðèñ³ çâè÷àéíî¿ (Â.Î. Ãîëóáºâ, îñîá. ïîâ³ä.). (Querceto (roboris)-bageto (sylvaticae)-Abietum Òâàðèíè, çàíåñåí³ ëèøå äî ªâðîïåéñüêîãî ×åðâî- (albae) galiosum (odorati)), ñìåðåêîâî-äóáîâà íîãî ñïèñêó ïðåäñòàâëåí³ â çàêàçíèêó äâîìà âè- ÿëè÷èíà êâàñåíèöåâà (Piceeto (abietis)-Querceto äàìè; öå — ìóðàøêà ðóäà ë³ñîâà òà âîâê. (roboris)-Abietum (albae) oxalidosum (acetosel- ÄÐÀÍÈÖÜÊÈÉ (îðí³òîëîã³÷íèé). Çíàõîäèòü- lae)). Êð³ì òîãî, íà òåðèòî𳿠çàêàçíèêà íàìè âè- ñÿ ï³âí³÷í³øå ñ. Äðàíèöÿ Íîâîñåëèöüêîãî ðàéî- ÿâëåí³ óãðóïîâàííÿ áóêîâî¿ ÿëè÷èíè çåëåí÷óêî- íó. Ñòâîðåíèé Ïîñòàíîâîþ ÐÌ ÓÐÑÐ â³ä âî¿ (bageto (sylvaticae)-Abietum (albae) galeobdo- 2.11.1984 ð. ¹ 434 â ìåæàõ íàéá³ëüøîãî ç ïðè- losum (lutei)), çóáíèöåâî¿ (b.-A. dentariosum ðîäíèõ îçåð Áóêîâèíè — Äðàíèöüêîãî íà ïëîù³ (glandulosae)) òà ð³äêîòðàâíî¿ (b.-A. nudum), áó- 80 ãà. Çàðàç çä³éñíþþòüñÿ îðãàí³çàö³éí³ ñïðîáè êîâî-ÿëèöåâî¿ ä³áðîâè ï³äìàðåííèêîâî¿ (bageto ùîäî âêëþ÷åííÿ öüîãî çàêàçíèêà äî ñêëàäó ìàé- (sylvaticae)-Abieto (albae)-Quercetum (roboris) ga- áóòíüîãî ÍÏÏ “Áóêîâèíà”. liosum (odorati)). ×àøà îçåðà çàêëàäåíà â ì³ñöÿõ ÷èñëåííèõ êàð- Çãàäêè ïðî ðîçãëÿäóâàíèé çàïîâ³äíèé ìàñèâ ³ ñòîâèõ ïðîâàë³â íàä çàâîäíåíîþ òîâùåþ ã³ïñî-àí- êîðîòê³ â³äîìîñò³ ïðî íüîãî º â íèçö³ ³íøèõ ïóáë³- ã³äðèò³â ñåðåäíüîãî áàäåí³þ (ì³îöåí) ó òèëîâ³é êàö³é (Âîðîïàé òà ³í., 1978; Êîðåí÷óê, Ñîëîä- ñìóç³ ïåðøî¿ íàäçàïëàâíî¿ òåðàñè ð. Ïðóò. Îçåðî êèé, 1986; Îäíîðàëîâ òà ³í., 1986; Óêðàèíñêèå ïðîòî÷íå ³ æèâèòüñÿ âîäàìè ð. ×åðëåíà — äîñ- Êàðïàòû , 1987; Ñîëîäêèé, 1990; Ñòîéêî òà ³í., òàòíüî çàáðóäíåíîãî îðãàí³÷íèìè ñïîëóêàìè âîäî- 1991; Êîðæèê, 1993ã; Òåðìåíà, 1993; Íåùåðåò, òîêó, âíàñë³äîê ÷îãî çàçíຠ³íòåíñèâíî¿ åâòðîô³- 1999à; Æóïàíñüêèé òà ³í., 2000; ѳâàê, Ñîëîä- êàö³¿. êèé, 2001; ×îðíåé òà ³í., 2001). Çíà÷íó ÷àñòèíó òåðèòî𳿠çàêàçíèêà çàéìàþòü Íà òåðèòî𳿠öüîãî çàêàçíèêà, ÿê ³ “Ëóíê³âñüêî- ïðèáåðåæíîâîäí³ ã³ãðîô³ëüí³ óãðóïîâàííÿ âîäíèõ ãî”, îõîðîíÿþòüñÿ ì³øàí³ øèðîêîëèñòÿíî-òåìíî- ìàêðîô³ò³â, ÿê³ òèïîâ³ äëÿ âîäîéì öüîãî ðåã³îíó. õâîéí³ ë³ñè çà ó÷àñòþ ÿëèö³ á³ëî¿ òà áóêà ë³ñîâî-  ¿õíüîìó ñêëàä³ íàÿâí³ ô³òîöåíîçè íàñòóïíèõ ãî. Àëå, ÿêùî â çàêàçíèêó “Ëóíê³âñüêèé”, ÿêèé ôîðìàö³é: ðîãîçó øèðîêîëèñòîãî (Typheta latifo- ðîçòàøîâàíèé ó ã³ðñüê³é ÷àñòèí³ Áóêîâèíñüêèõ liae) òà âóçüêîëèñòîãî (T. angustifoliae), î÷åðåòó 82 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

çâè÷àéíîãî (Phragmiteta australis), ëåïåøíÿêà âå- ìàñèâ³ ãîðè ç âèñîòàìè äî 1480 ì í. ð. ì. âèÿâëå- ëèêîãî (Glycerieta maximae), ñèòíÿãà áîëîòíîãî íî ÷èìàëî òåêòîí³÷èõ òð³ùèííèõ âåðòèêàëüíèõ ³ (Eleocharieta palustris). Òðàïëÿþòüñÿ òàêîæ âîäí³ ñóáãîðèçîíòàëüíèõ ïîðîæíèí, ìîäèô³êîâàíèõ êàð- óãðóïîâàííÿ ã³ãðîô³ò³â çà ó÷àñòþ ïëþðèçîíàëü- ñòîâèìè ïðîöåñàìè. Íàéãëèáøà ç ïå÷åð — øàõòà íèõ âèä³â, ÿê³ ïðåäñòàâëåí³ ôîðìàö³ÿìè ã³ð÷àêà “Ìîëî÷í³ áðàòòÿ” äîñë³äæåíà äî ãëèáèíè 39 ì ç çåìíîâîäíîãî (Polygoneta amphibii), ðäåñíèê³â ñóìàðíîþ äîâæèíîþ 56 ì. Çàêàçíèê ìຠâåëèêå ïëàâàþ÷îãî (Potameta natantis) òà ïðîíèçàíîëè- íàóêîâå çíà÷åííÿ ÿê îñåðåäîê êîíöåíòðàö³¿ äîñèòü ñòîãî (P. perfoliati), ðÿñêè ìàëî¿ (Lemneta mino- ð³äê³ñíîãî òåêòî-êîíäåíñàö³éíî-êàðñòîâîãî òèïó ris). ïîðîæíèí ÿê äëÿ Óêðà¿íñüêèõ Êàðïàò ³ äîñèòü Çãàäêè ïðî Äðàíèöüêèé çàêàçíèê, çàãàëüí³ â³- ïåðñïåêòèâíèé äëÿ ïîäàëüøèõ ñïåëåîëîã³÷íèõ äîìîñò³ ïðî íüîãî òà ìàòåð³àëè ñòîñîâíî îõîðîíþ- ïîøóê³â. âàíèõ òàì îᒺêò³â ì³ñòÿòüñÿ â íèçö³ ë³òåðàòóð- Á³ëüøà ÷àñòèíà òåðèòî𳿠çàïîâ³äíîãî îᒺêòà íèõ äæåðåë (Êëèòèí, 1975; Êîðåí÷óê, Ñîëîäêèé, âêðèòà ìîëîäèì ñìåðåêîâèì ë³ñîì â³êîì áëèçüêî 1986; Îäíîðàëîâ òà ³í., 1986; Áîðåéêî è äð., 1988; 20 ðîê³â, ì³ñöÿìè äîñèòü ðîçð³äæåíèì. Òðàïëÿ- Ãðèãîðåíêî, 1988; Ôåäîðåíêî, 1989; Ñêèëüñêèé þòüñÿ ìàñèâí³ âèõîäè âàïíÿêîâèõ ñêåëü ³ êàì’ÿ- 1990à, 1990á, 1990â; Ñê³ëüñüêèé, 1991, 1997–1998, íèñò³ îñèïè, äå âèÿâëåí³ óãðóïîâàííÿ ôîðìàö³¿ 1999; Ãðèùåíêî òà ³í., 1992; Äçþáàê òà ³í., 1992; êîñòðèö³ ñêåëüíî¿ (bestuceta saxatilis). Ç ÷èñëà Ãîäîâàíåö è äð., 1993; Ãîäîâàíåöü, Ñê³ëüñüêèé, ðàðèòåòíèõ âèä³â òóò çðîñòàþòü îðëèêè ÷îðí³þ÷³, 1993, 1994; Êîðæèê, 1993á, 1993â, 1993ã; àðí³êà ã³ðñüêà, àñòðàíö³ÿ âåëèêà, êîðàëüêîâåöü Ñê³ëüñüêèé, Ãîäîâàíåöü, 1993; Ãîäîâàíåöü òà ³í., òðè÷³íàäð³çàíèé, êîðó÷êà òåìíî-÷åðâîíà, áèëèíåöü 1994, 1995, 1996; Ñêèëüñêèé è äð., 1995à, 1995á, äîâãîðîãèé, áàðàíåöü çâè÷àéíèé, ë³ë³ÿ ë³ñîâà, 1995â, 2000, 2001; Ñê³ëüñüêèé òà ³í., 1997, 1997– ïëàóí ð³÷íèé, ñì³ëêà ñóìí³âíà. 1998; Íåùåðåò, 1999à; Æóïàíñüêèé òà ³í., 2000; Çàêàçíèê º ÷àñòèíîþ ÐËÏ “×åðåìîøñüêèé” Mikityuk, 2000; ѳâàê, Ñîëîäêèé, 2001; òà ³í.). (ðîçïîðÿäæåííÿ ×åðí³âåöüêî¿ îáëäåðæàäì³í³ñò- Ç òâàðèí íàéá³ëüø õàðàêòåðíèìè ìåøêàíöÿ- ðàö³¿ ¹ 124-ð â³ä 04.03.1997 ð.).  íàø ÷àñ ìè Äðàíèöüêîãî îçåðà º ð³çíîìàí³òí³ ïòàõè (38 çä³éñíþþòüñÿ ðîáîòè ïî âêëþ÷åííþ éîãî äî ñêëà- âèä³â), æèòòºä³ÿëüí³ñòü ÿêèõ ïðÿìî ÷è îïîñåðåä- äó ìàéáóòíüîãî ÍÏÏ “Áóêîâèíà” (ð³øåííÿ XI êîâàíî ïîâ’ÿçàíà ç âîäíèì îñåðåäêîì. Öå, íàñàì- ñåñ³¿ ×åðí³âåöüêî¿ îáëàñíî¿ ðàäè XXIII ñêëè- ïåðåä, ð³çí³ ÷àïë³, î÷åðåòÿíêè, à òàêîæ îêðåì³ êàííÿ ¹ 82–11/2000 â³ä 16.06.2000 ð.). Çàçíà- ïðåäñòàâíèêè íîðö³â, êà÷îê, ïàñòóøê³â, êðÿ÷ê³â. ÷åíèé çàïîâ³äíèé îᒺêò º âàæëèâîþ ëàíêîþ Òóò òàêîæ âèÿâëåíî ðèá — 9 âèä³â, çåìíîâîäíèõ ñóáìåðèä³îíàëüíîãî åêîëîã³÷íîãî êîðèäîðó Áó- — 4, ïëàçóí³â — 1 ³ ññàâö³â — 4; çàãàëîì 56 êîâèíè. ïðåäñòàâíèê³â õðåáåòíèõ òâàðèí. ×ÎÐÍÎÏÎÒÎÖÜÊÈÉ (êàðñòîâî-ñïåëåîëî- Ç “÷åðâîíîêíèæíèõ” ó ìåæàõ òåðèòî𳿠çàêàç- ã³÷íèé). Äîëèíà ð. ×îðíèé Ïîò³ê ç ï³âäåííîãî çà- íèêà âñòàíîâëåíå ïåðåáóâàííÿ ãîðíîñòàÿ (Mustela õîäó íà ï³âí³÷íèé ñõ³ä ïîáëèçó ñ³ë Þðê³âö³ ³ Ïî- erminea) — 11.07.1987 ð. ïðÿìóþ÷è óçäîâæ áåðå- ãîð³ë³âêà Çàñòàâí³âñüêîãî ðàéîíó ïåðåòèíຠïðè- ãà ìè ñïîñòåð³ãàëè 1 îñîáèíó. Ñþäè ³íîä³ çàë³òà- äí³ñòðîâñüêó ÷àñòèíó Ïðóò-Äí³ñòðîâñüêîãî ìåæè- þòü íà ãîä³âëþ ëåëåêà ÷îðíèé ³ ñêîïà (Pandion ð³÷÷ÿ ³ç çóñòð³÷íî-íàõèëåíèìè çàëÿãàþ÷èìè ïëàñ- haliaetus (L.)). Íà îêðåìèõ ä³ëÿíêàõ áåðåã³â îçå- òàìè ã³ïñîàíã³äðèò³â ñåðåäíüîãî áàäåí³þ, é, ïî- ðà âîäèòüñÿ ñë³ïàê á³ëîçóáèé (Nannospalax leuco- ñòóïîâî âð³çàþ÷èñü, óòâîðþº êàíüéîí. Ñàìå òóò don) — 7.06.2001 ð. íàìè âèÿâëåíî ê³ëüêà êóïèí íà ïëîù³ 49,0 ãà çíàõîäèòüñÿ çàçíà÷åíèé çàêàç- âèðèòî¿ çåìë³ (îäíà ç íèõ ñâ³æà), ðîçòàøîâàíèõ â íèê, ñòâîðåíèé 16.01.1991 ð. ð³øåííÿì ÎÂÊ ¹ îäèí ðÿä. Õàðàêòåðèñòèö³ ôàóíè Äðàíèöüêîãî 22, à Óêàçîì Ïðåçèäåíòà Óêðà¿íè â³ä 10.12.1994 çàêàçíèêà áóäå ïðèñâÿ÷åíà ñïåö³àëüíà ïóáë³êàö³ÿ, ð. ¹ 750/94 îãîëîøåíèé çàãàëüíîäåðæàâíèì. òîìó ìè íà öüîìó ïèòàíí³ á³ëüø äåòàëüíî çóïè- Äîëèíà ð³÷êè çàêëàäåíà óçäîâæ çíà÷íîãî òåêòî- íÿòèñÿ íå áóäåìî. ðîçëîìó ³ ïåðåñ³êຠíèçêó ïîïåðå÷íèõ ðîçëîì³â ÌÎËÎ×ÍÎÁÐÀÒÑÜÊÈÉ ÊÀÐÑÒÎÂÈÉ ñóáêàðïàòñüêî¿ îð³ºíòàö³¿. Íà â³äòèíêó 3,5 êì çà- ÌÀÑÈ (êàðñòîâî-ñïåëåîëîã³÷íèé). Çàêàçíèê ô³êñîâàí³ ð³çíîñòàä³éí³ òà ð³çíîìàí³òí³ ôîðìè êàð- ÿâëÿº ñîáîþ ãåîêîìïëåêñ êóïîëüíî-êàðáîíàòíîãî ñòîïðîÿâ³â. Äîëèíà àñèìåòðè÷íà: ïðàâèé áîðò ìàñèâó ó òð³àñîâî-þðñüêèõ âàïíÿêîâèõ ñòð³ì÷à- êðóòèé, ñêåëÿñòèé (âèõîäè ã³ïñîàíã³äðèò³â), ë³âèé êàõ-êë³ïåíàõ ç ÷èñëåííèìè êàðñòîâî-òåêòîí³÷íè- — âèïîëîæåíèé, ðîçîðàíèé. Äíèùå ïëîñêå, ÷îò- ìè êîëîäÿçÿìè òà ôîðìàìè ïîâåðõíåâîãî êàðñòó êîâèäíå, çàêàðñòîâàíå ó âåðõí³é ÷àñòèí³. Ïåðø³ (ë³éêàìè) íà ïàñì³ ×îðíèé ijë. Çàéìຠïëîùó âèõîäè ã³ïñ³â ó òåêòîáëîö³ íàÿâí³ íà êðàéíüîìó 20,3 ãà íà òåðèòî𳿠êâàðòàëó 17 (âèä. 3—5, 7 ³ 8) ï³âäåííîìó çàõîä³, äå â³äì³÷åíå çíà÷íå ïîãëèíàí- Ïåðêàëàáñüêîãî ë³ñíèöòâà ó Ïóòèëüñüêîìó ðàéîí³. íÿ âîäè ñèñòåìè ×îðíîãî Ïîòîêó ë³éêàìè-ïîíîðà- Ñòâîðåíèé 16.01.1991 ð. ð³øåííÿì ÎÂÊ ¹ 22, à ìè — ä³þ÷èìè òà ñóõèìè (ðåë³êòîâèìè òà ïåð³î- Óêàçîì Ïðåçèäåíòà Óêðà¿íè â³ä 10.12.1994 ð. ¹ äè÷íî ôóíêö³îíóþ÷èìè). Ó âåðõ³â’ÿõ ð³÷êà ïîãëè- 750/94 îãîëîøåíèé çàãàëüíîäåðæàâíèì (Êîðæèê, íàºòüñÿ àêòèâíèì ïîíîðîì ³ íà çíà÷íîìó â³äòèí- 1993à, 1993ã; Íåùåðåò, 1999à; Æóïàíñüêèé òà ³í., êó ïðîò³êຠãàëåðåÿìè ×îðíîïîòîöüêî¿ ïå÷åðè é 2000; ѳâàê, Ñîëîäêèé, 2001). Íà êóïîëüíîìó ³íøèõ ñïåëåîëîã³÷íî ùå íåäîñë³äæåíèõ ï³äçåìíèõ 83 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

ïîðîæíèí. Ó ìåæàõ êðàéíüî¿ ï³âí³÷íî-ñõ³äíî¿ æàâíîþ. Çàéìຠïëîùó 20,4 ãà. Öå âîäîéìà ïðè- ÷àñòèíè çàêàçíèêà äîáðå âèðàæåí³ ôîðìè ïîâåðõ- ðîäíîãî ïîõîäæåííÿ, ÿêà çíàõîäèòüñÿ çàõ³äí³øå íåâîãî çàêàðñòóâàííÿ — âîäíî-ïðèá³éí³ åðîç³é- ñ. Áîð³âö³ ʳöìàíñüêîãî ðàéîíó (Íåùåðåò, 1999á; íî-êîðîç³éí³ í³ø³ äî 3 ì ãëèáèíè. Çàãàëîì, òóò Æóïàíñüêèé òà ³í., 2000; ѳâàê, Ñîëîäêèé, 2001). çàô³êñîâàí³ ê³ëüêà ñòàä³é ðîçâèòêó êàðñòîâîãî Âîíà âèòÿãíóòà ìàéæå íà 1 êì ³ç çàõîäó íà ñõ³ä, ïðîöåñó — â³ä íàï³ðíèõ ôðåàòè÷íèõ äî ñóõîãàëå- ¿¿ øèðèíà — â³ä 100 äî 350 ì ³ çíàõîäèòüñÿ ó ðåéíèõ ³ îáâàëüíî-öåìåíòàö³éíèõ. âåðõ³â’ÿõ îäíîãî ç âèòîê³â ð. Ñîâèöÿ-Ñòàâ÷àíñü- Çàêàçíèê çàéìຠòåðèòîð³þ, íà ÿê³é ó 1921 êà. ×àøà îçåðà ³íòåíñèâíî çàêàðñòîâàíà, ïðè ïåðå- ð. áóâ ñòâîðåíèé çà ³í³ö³àòèâîþ ÷åðí³âåöüêîãî âàæàþ÷èõ ãëèáèíàõ 1–2 ì ó âåðõí³é ÷àñòèí³ âî- áîòàí³êà ïðîôåñîðà Ì. Ãóøóëÿêà ïåðøèé íà äîéìè ³ 3–4 ì ó íèæí³é; ó êàðñòîâèõ çàïàäèíàõ Áóêîâèí³ ïðèðîäíèé ðåçåðâàò, ùî çíàõîäèâñÿ âîíà ñÿãຠ5–6 ì. Ó çàëåæíîñò³ â³ä ðåæèìó çâîëî- â ï³äïîðÿäêóâàíí³ ³íñòèòóòó áîòàí³êè ×åðí³âåöü- æåííÿ êîëèâàííÿ ð³âíÿ âîäè â³äáóâàþòüñÿ â ìå- êîãî óí³âåðñèòåòó ³ çàáåçïå÷óâàâ îõîðîíó åêñòðà- æàõ 0,5–1,0 ì ç îñóøåííÿì ì³ëèííèõ ä³ëÿíîê. çîíàëüíèõ íàñêåëüíî-ñòåïîâèõ óãðóïîâàíü ðåë³ê- Îñíîâíó ö³íí³ñòü òà åêçîòè÷í³ñòü ñòàíîâëÿòü ïëà- òîâîãî õàðàêòåðó (Gusuleac, 1921; Borza, 1929). âàþ÷³ òîðô’ÿí³ îñòðîâè ïëîùåþ 0,1–0,15 ãà ç ï³ä- ϳñëÿ âõîäæåííÿ Áóêîâèíè äî ñêëàäó Óêðà¿íè âîäíîþ ïîäóøêîþ äî 1,5–2,0 ì òà äåðåâàìè (â³ëü- öÿ çàïîâ³äíà ä³ëÿíêà áóëà âòðà÷åíà é çàáóòà. õà, âåðáà) âèñîòîþ äî 6 ì. Îñòðîâè “ìàíäðóþòü”, Íà íåîáõ³äí³ñòü íàäàííÿ ïðèðîäîîõîðîííîãî çì³íþþ÷è êîíô³ãóðàö³þ âîäíîãî ïëåñà. Óçäîâæ ñòàòóñó çàçíà÷åí³é òåðèòî𳿠çâåðòàëè óâàãó Ç.Ñ. áåðåãà ³ñíóº áóôåðíà çîíà, óòâîðåíà âîäíî-áîëîò- Çàºöü ç³ ñï³âàâòîðàìè (1981), õàðàêòåðèçóþ÷è íîþ, ëó÷íîþ òà äåðåâíî-êóùîâîþ ðîñëèíí³ñòþ. ñòåïîâ³ ä³ëÿíêè Áóêîâèíè, ùî ïîòðåáóþòü îõîðî- Âîäîéìà çíàõîäèòüñÿ ó ñòà䳿 åâòðîô³êàö³¿ ç ³íòåí- íè. Êð³ì òîãî, äåÿê³ ë³òåðàòóðí³ äæåðåëà ì³ñòÿòü ñèâíèì â³äêëàäàííÿì îðãàí³÷íèõ ðåøòîê. Êàðñòî- äàí³ ïðî ðîñëèííèé ïîêðèâ òåðèòîð³¿, ÿêó çàéìຠâèé âîäîîáì³í ùå íå äîñòàòíüî âèâ÷åíèé, àëå â³í çàêàçíèê (Àðòåì÷óê, 1956; Øåëÿã-Ñîñîíêî, Áàé- ³ñíóº é îáóìîâëåíèé ïðèëÿãàííÿì ç ï³âäåííîãî ðîâà, 1965; Ñìîë³íñüêà òà ³í., 1998á), à òàêîæ ñõîäó òà ñõîäó âåëèêîãî êàðñòîâîãî ìàñèâó — òàê ìàòåð³àëè ³íôîðìàòèâíîãî õàðàêòåðó (Âîðîïàé òà çâàíîãî Áîð³âåöüêî-Êèñåë³âñüêîãî íèçüêîãî ïëàòî. ³í., 1978; Íåùåðåò, 1999à; Æóïàíñüêèé òà ³í., Íàéö³íí³øèìè â ñîçîëîã³÷íîìó â³äíîøåíí³ ó 2000; ѳâàê, Ñîëîäêèé, 2001). ñêëàä³ ðîñëèííîñò³ îçåðà º çàíåñåí³ äî Çåëåíî¿ Ó ñêëàä³ ðîñëèííîñò³ çàïîâ³äíîãî îᒺêòà ïåðå- êíèãè Óêðà¿íè (Çåëåíàÿ êíèãà , 1987) çíèêàþ÷³ âàæàþòü óãðóïîâàííÿ ôîðìàö³é êîñòðèö³ âàë³ñü- âîäí³ óãðóïîâàííÿ ëàòàòòÿ á³ëîãî (Nymphaeta êî¿ (bestuceta valesiacae), êåëå𳿠ãðåá³í÷àñòî¿ albae), ÿê³ ìàþòü ðåë³êòîâèé õàðàêòåð ³ º ÷è íå (Koelerieta cristatae), áîðîäà÷à çâè÷àéíîãî (Bot- íàéá³ëüøèìè çà ïëîùåþ íà òåðèòî𳿠×åðí³âåöü- riochloeta ischaemi), ñàìîñèëó ãàéîâîãî (Teucrieta êî¿ îáëàñò³. Ç âîäíèõ óãðóïîâàíü òóò â³äì³÷åí³ òà- chamaedritis). Òðàïëÿþòüñÿ òàêîæ ô³òîöåíîçè çà- êîæ àñîö³àö³¿ ðäåñíèê³â ãîñòðîëèñòîãî (Potamoge- íåñåí³ äî Çåëåíî¿ êíèãè Óêðà¿íè (Çåëåíàÿ êíè- tonetum (acutifolii) purum) òà ïëàâàþ÷îãî (P. ãà , 1987), ÿê³ íàëåæàòü äî ôîðìàö³é îñîêè íèçü- (natantis) purum). êî¿ (Cariceta humilis) òà êîâèëè âîëîñèñòî¿ (Sti- Ïðèáåðåæíî-âîäíà ðîñëèíí³ñòü îçåðà ïðåäñòàâ- peta capillatae). ëåíà öåíîçàìè ôîðìàö³é î÷åðåòó çâè÷àéíîãî Ó ôëîðèñòè÷íîìó ñêëàä³ öèõ óãðóïîâàíü ç ÷èñ- (Phragmiteta australis), ðîãîçó øèðîêîëèñòîãî (Ty- ëà ðàðèòåòíèõ âèä³â çðîñòàþòü ñîí âåëèêèé, ëåùè- pheta latifoliae), ëåïåøíÿêà âåëèêîãî (Glycerieta öÿ äí³ñòðîâñüêà, ÿñåíåöü á³ëèé (Dictamnus albus), maximae), îñîêè ãîñòðî¿ (Cariceta acutae), ñóñà- ë³ë³ÿ ë³ñîâà, êîâèëà âîëîñèñòà, òîíêîí³ã ð³çíîáàð- êà çîíòè÷íîãî (Butometa umbellati) é ³íøèìè. âíèé, ëåîïîëüä³ÿ ÷óáêóâàòà (Leopoldia comosa (L.) Ç òâàðèí íàéêðàùå âèâ÷åí³ õðåáåòí³ çàïîâ³äíî- Parl.), ã³àöèíòèê áë³äèé (Hyacinthella leucophaea ãî îᒺêòà — âèÿâëåíî 56 âèä³â. Íàéáàãàòøîþ º (C. Koch) Schur), ãîðèöâ³ò âåñíÿíèé (Adonis ôàóíà ïòàõ³â (39 ïðåäñòàâíèê³â), äàë³ éäóòü ðèáè vernalis L.). (8), çåìíîâîäí³ (5), ññàâö³ (3) òà ïëàçóíè (1). Çàêàçíèê “×îðíîïîòîöüêèé” º âàæëèâîþ Ïåðåáóâàííÿ â ìåæàõ îçåðà “÷åðâîíîêíèæíèõ” ëàíêîþ ñóáìåðèä³îíàëüíîãî åêîëîã³÷íîãî êî- òâàðèí ³ çàíåñåíèõ äî ªâðîïåéñüêîãî ×åðâîíîãî ðèäîðó ×åðí³âåöüêî¿ îáëàñò³. Éîãî ïëàíóºòüñÿ ñïèñêó íàìè íå âñòàíîâëåíå. Îñîáëèâó ö³íí³ñòü ìà- âêëþ÷èòè äî ñêëàäó ñòâîðþâàíîãî ÍÏÏ “Áóêî- þòü ïîñåëåííÿ ÷àïëåâèõ ïòàõ³â, íàñàìïåðåä, êâà- âèíà” (ð³øåííÿ XI ñåñ³¿ ×åðí³âåöüêî¿ îáëàñíî¿ êà (Nycticorax nycticorax (L.)) (Ãîäîâàíåöü, ðàäè XXIII ñêëèêàííÿ ¹ 82–11/2000 â³ä Ñê³ëüñüêèé, 1993; Ñê³ëüñüêèé òà ³í., 1997–1998), 16.06.2000 ð.). çàíåñåíîãî â äîäàòîê 2 äî Áåðíñüêî¿ êîíâåíö³¿. Çàãà- ëîì, íàìè òóò âèÿâëåíî 22 “áåðíñü곔 âèäè òâà- ²². Ïàì’ÿòêè ïðèðîäè ðèí. Ó íàø ÷àñ çä³éñíþþòüñÿ ðîáîòè ïî âêëþ÷åí- ÎÇÅÐÎ “ÁÎËÎÒΔ (“ÁÎвÂÅÖÜÊÀ”) íþ çàïîâ³äíîãî îᒺêòà äî ñêëàäó ñòâîðþâàíî- (êîìïëåêñíà). Ñòâîðåíà 17.03.1992 ð. ð³øåííÿì ãî ÍÏÏ “Áóêîâèíà” (ð³øåííÿ XI ñåñ³¿ ×åðí³âåöü- ÎÂÊ ¹ 72, à Óêàçîì Ïðåçèäåíòà Óêðà¿íè â³ä êî¿ îáëàñíî¿ ðàäè XXIII ñêëèêàííÿ ¹ 82–11/ 20.08.1996 ð. ¹ 715/96 îãîëîøåíà çàãàëüíîäåð- 2000 â³ä 16.06.2000 ð.). Îçåðî º âàæëèâîþ ëàí- 84 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

êîþ ñóáìåðèä³îíàëüíîãî åêîëîã³÷íîãî êîðèäî- (sylvaticae) galiosum (odorati)), çóáíèöåâà (b. ðó Áóêîâèíè. dentariosum (grandulosae)), ìåðòâîïîêðèâíà (b. ØÈ˲ÂÑÜÊÈÉ Ë²Ñ (áîòàí³÷íà). Ñòâîðåíà nudum), âîëîñèñòîîñîêîâà (b. caricosum (pi- 14.08.1961 ð. ð³øåííÿì ÎÂÊ ¹ 444/18 ÿê ïàì’ÿò- losae)), ÿãëèöåâà (b. aegopodiosum (podagrariae)), êà ïðèðîäè ì³ñöåâîãî çíà÷åííÿ, à Ïîñòàíîâîþ ÐÌ ãðàáîâà áó÷èíà âîëîñèñòîîñîêîâà (Carpineto ÓÐÑÐ â³ä 30.03.1981 ð. ¹ 145 îãîëîøåíà çàãàëü- (betuli)-bagetum (sylvaticae) caricosum (pilosae)), íîäåðæàâíîþ. Çíàõîäèòüñÿ â ìåæàõ Êîë³íê³âñü- ï³äìàðåííèêîâà (C.-b. galiosum (odorati)), äóáîâà êîãî ë³ñíèöòâà (êâ. 60) â Õîòèíñüêîìó ðàéîí³; áó÷èíà ÿãëèöåâà (Querceto (roboris)-bagetum çàéìຠïëîùó 60,0 ãà. (sylvaticae) aegopodiosum (podagrariae). Ó ñêëàä³ Êîðîòê³ â³äîìîñò³ ïðî öþ ïàì’ÿòêó ïðèðîäè íà- ïåðåë³÷åíèõ óãðóïîâàíü çðîñòàþòü òàê³ ïðåä- âîäÿòü Ç.Í. Ãîðîõîâà òà À.É. Øâèäåíêî (1966), ñòàâíèêè ðàðèòåòíîãî ô³òîãåíîôîíäó, ÿê øàôðàí ÿê³ âêàçóþòü, ùî êð³ì áóêà ë³ñîâîãî äî ñêëàäó ¿¿ Ãåéôåë³â, ãí³çä³âêà çâè÷àéíà, êîðó÷êè ìîðîçíè- äåðåâîñòàíó ó íåâåëèê³é ê³ëüêîñò³ âõîäÿòü äóá êîâèäíà òà ïóðïóðîâà, áåëëàäîííà çâè÷àéíà. çâè÷àéíèé ³ ãðàá çâè÷àéíèé. Äåòàëüí³øó áîòàí³÷-  ³íøèõ ïóáë³êàö³ÿõ ïðî öåé îᒺêò ì³ñòÿòü- íó õàðàêòåðèñòèêó öüîãî çàïîâ³äíîãî îᒺêòó íà- ñÿ äàí³ çàãàëüíîãî é ³íôîðìàö³éíîãî õàðàêòåðó âîäèòü Ç.Ñ. Çàºöü ç³ ñï³âàâòîðàìè (1980). Çà äà- (Ãîðîõîâà, Øâèäåíêî, 1966; Ñîëîäêîâà, 1974; íèìè öèõ äîñë³äíèê³â, íà òåðèòî𳿠ïàì’ÿòêè ïðè- Âîðîïàé òà ³í., 1978; Çàåö, Ñîëîäêîâà, 1978; ðîäè ïåðåâàæàþòü ÷èñò³ ïðèñòèãàþ÷³ áó÷èíè I Ñîëîäêîâà è äð., 1979; Êîðåí÷óê, Ñîëîäêèé, êëàñó áîí³òåòó â³êîì ïîíàä 100 ðîê³â. Íàéá³ëüøó 1986; Îäíîðàëîâ òà ³í., 1986; Óêðàèíñêèå Êàð- ïëîùó çàéìຠáó÷èíà ð³äêîòðàâíà (bagetum (syl- ïàòû , 1987; Êîðæèê, 1993ã; Íåùåðåò, 1999á; vaticae) nudum), ïðèóðî÷åíà ïåðåâàæíî äî óìîâ Æóïàíñüêèé òà ³í., 2000; ѳâàê, Ñîëîäêèé, ñâ³æèõ ãðóä³â ³ ïîøèðåíà íà âèïóêëèõ ä³ëÿíêàõ 2001). âåðõí³õ ÷àñòèí ñõèë³â ï³âäåííî¿ åêñïîçèö³¿. Çóñò- Ôàóíà çàïîâ³äíî¿ ä³ëÿíêè ïðàêòè÷íî íå âèâ÷å- ð³÷àþòüñÿ òàêîæ óãðóïîâàííÿ àñîö³àö³é áó÷èíè íà. Ç “÷åðâîíîêíèæíèõ” òâàðèí, çà äàíèìè Ñ.Õ. âîëîñèñòîîñîêîâî¿ (bagetum (sylvaticae) carico- ˳ñíè÷îãî (îñîá. ïîâ³ä.), ó äðóã³é ïîëîâèí³ 1990- sum (pilosae)) òà ï³äìàðåííèêîâî¿ (b. galiosum õ ðð. íà ïðèëåãëèõ òåðèòîð³ÿõ (îêîëèö³ ñ. Ðóõî- (odorati)). Äåÿêà ³íôîðìàö³ÿ ïðî öåé çàïîâ³äíèé òèí) âèÿâëåí³ ìàõàîí, ñàòóðí³ÿ ìàëà (Eudia pavo- îᒺêò ì³ñòèòüñÿ â ³íøèõ ïóáë³êàö³ÿõ (Ñîëîäêîâà, nia) òà áîðñóê; ¿õ ïåðåáóâàííÿ ö³ëêîì ìîæëèâå é 1974; Âîðîïàé òà ³í., 1978; Ñîëîäêîâà è äð., 1979; ó ìåæàõ ïàì’ÿòêè ïðèðîäè. Êîðåí÷óê, Ñîëîäêèé, 1986; Îäíîðàëîâ òà ³í., ÒÈÑÎÂÈÉ ßÐ (áîòàí³÷íà). Ñòâîðåíà 24.02.1964 1986; Óêðàèíñêèå Êàðïàòû , 1987; Êîðæèê, ð. ð³øåííÿì ÎÂÊ ¹ 80/5 ÿê ïàì’ÿòêà ïðèðîäè 1993ã; Íåùåðåò, 1999á; Æóïàíñüêèé òà ³í., 2000; ì³ñöåâîãî çíà÷åííÿ íà ïëîù³ 2,0 ãà. 30.05.1979 ð. ѳâàê, Ñîëîäêèé, 2001). ð³øåííÿì ÎÂÊ ¹ 198 ¿¿ òåðèòîð³ÿ çá³ëüøåíà äî Ç ðîñëèí, çàíåñåíèõ äî ×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿- 10,0 ãà, à 30.03.1981 ð. Ïîñòàíîâîþ ÐÌ ÓÐÑÐ ¹ íè (1996), òðàïëÿþòüñÿ ãí³çä³âêà çâè÷àéíà, çîçó- 145 îãîëîøåíà çàãàëüíîäåðæàâíîþ. Çíàõîäèòüñÿ â ëèí³ ñëüîçè ÿéöåëèñò³, êîðó÷êè ïóðïóðîâà òà ìî- ìåæàõ Êó÷óð³âñüêîãî ë³ñíèöòâà (êâ. 10, âèä. 16 ³ ðîçíèêîâèäíà. êâ. 11, âèä. 13) ó Ñòîðîæèíåöüêîìó ðàéîí³. Ôàóíà çàïîâ³äíîãî îᒺêòà íå âèâ÷åíà. ³äîìîñò³ ïðî çðîñòàííÿ òèñó ÿã³äíîãî (Taxus ÐÓÕÎÒÈÍÑÜÊÈÉ Ë²Ñ (áîòàí³÷íà). Ñòâîðå- baccata) â îêîëèöÿõ ñ. Ãëèáî÷îê ì³ñòÿòüñÿ â íèçö³ íà 14.08.1961 ð. ð³øåííÿì ÎÂÊ ¹ 444/18 ÿê ë³òåðàòóðíèõ äæåðåë. Çîêðåìà Ç.Í. Ãîðîõîâà (1960) ïàì’ÿòêà ïðèðîäè ì³ñöåâîãî çíà÷åííÿ, à Ðîçïî- âêàçóº íà çðîñòàííÿ òèñó â öüîìó ëîêàë³òåò³ òà ðÿäæåííÿì ÐÌ ÓÐÑÐ â³ä 14.10.1975 ð. ¹ 780-ð íàÿâí³ñòü éîãî ï³äðîñòó. Ç.Í. Ãîðîõîâà òà Þ.Ð. îãîëîøåíà çàãàëüíîäåðæàâíîþ. Çàéìຠïëîùó 49,0 Øåëÿã-Ñîñîíêî (1960à) íàâîäÿòü ôëîðèñòè÷íèé ãà ó Ðóõîòèíñüêîìó ë³ñíèöòâ³ (êâ. 55, âèä. 8) â ñêëàä ì³ñöåçðîñòàííÿ, ê³ëüê³ñíó òà â³êîâó õà- Õîòèíñüêîìó ðàéîí³. ðàêòåðèñòèêè äåðåâ òèñó ³ õàðàêòåðèçóþòü éîãî Çàïîâ³äíà ä³ëÿíêà âêðèòà íàñàäæåííÿì, äå îê- ïðèðîäíå â³äíîâëåííÿ ÿê äîñòàòíüî çàäîâ³ëüíå. ðåì³ äåðåâà áóêà ñÿãàþòü â³êó á³ëüøå 100 ðîê³â. Äåòàëüíà õàðàêòåðèñòèêà ïðèðîäíèõ óìîâ óðî÷è- Âîíà º çðàçêîì ïîë³äîì³íàíòíèõ áó÷èí ç³ çíà÷- ùà, òàêñàö³éíèé îïèñ äåðåâîñòàíó, ïðèð³ñò òà ï³ä- íîþ äîì³øêîþ ãðàáà, äóáà çâè÷àéíîãî, áåðåçè ð³ñò äåðåâ òèñó, ôëîðèñòè÷íèé ñêëàä óãðóïîâàíü ïîâèñëî¿ (Betula pendula Roth.) é îñèêè (Populus çà ó÷àñòþ òèñó íàâîäÿòüñÿ ó ñòàòòÿõ Î.Â. Ãèíäè- tremula L.). Öå õàðàêòåðíà ô³òîöåíîòè÷íà ðèñà ÷à (1960) òà Ç.Í. Ãîðîõîâî¿ ³ Þ.Ð. Øåëÿã-Ñîñîíêà áó÷èí Õîòèíñüêî¿ âèñî÷èíè ³ â öüîìó â³äíîøåíí³ (1960á). Çãàäêè ïðî öå ì³ñöåçíàõîäæåííÿ ì³ñ- âîíè íàáëèæàþòüñÿ äî áó÷èí Òîâòðîâîãî êðÿæó òÿòüñÿ ó ïðàöÿõ Ç.Í. Ãîðîõîâî¿ ç³ ñï³âàâòîðàìè Çàõ³äíîãî Ïîä³ëëÿ, íà ùî âêàçóº Ç.Ñ. Çàºöü ç³ (1964), Ç.Í. Ãîðîõîâî¿ ³ À.É. Øâèäåíêà (1966), ñï³âàâòîðàìè (1980). Ö³ äîñë³äíèêè çàçíà÷àþòü, Ç.Í. Ãîðîõîâî¿ ³ Þ.Ð. Øåëÿãà-Ñîñîíêà (1966) òà ùî ôîðìàö³ÿ áóêîâèõ ë³ñ³â (bageta sylvaticae) ó Ñ.Ì. Ñòîéêà (1966). Êîðîòêó ãåîáîòàí³÷íó õà- ìåæàõ ïàì’ÿòêè ïðèðîäè ïðåäñòàâëåíà òðüîìà ðàêòåðèñòèêó ì³ñöåçðîñòàííÿ íàâîäÿòü Ç.Í. Ãîðî- ñóáôîðìàö³ÿìè — ÷èñòèõ áóêîâèõ, ãðàáîâî-áóêî- õîâà ³ Ò.². Ñîëîäêîâà (1970) òà Ñ.Ì. Ñòîéêî âèõ òà äóáîâî-áóêîâèõ ë³ñ³â ç òàêèìè àñîö³àö³ÿìè (1977). Ïðî çðîñòàííÿ òèñó â óðî÷èù³ “Òèñîâèé ó ¿õíüîìó ñêëàä³: áó÷èíà ï³äìàðåííèêîâa (bagetum ßð” çàçíà÷àºòüñÿ â ×åðâîí³é êíèç³ ÑÐÑÐ (Êðàñ- 85 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

íàÿ êíèãà , 1984) òà ó ×åðâîí³é êíèç³ Óêðà¿íè Íåîáõ³äíî â³äì³òèòè íàÿâí³ñòü äîñèòü çíà÷íî¿ (1996). Äåòàëüíó ãåîáîòàí³÷íó õàðàêòåðèñòèêó ê³ëüêîñò³ âèùèõ ñïîðîâèõ ðîñëèí: áàðàíåöü çâè- ì³ñöåçðîñòàííÿ, îñîáëèâîñò³ ïðèðîäíîãî ïîíîâëåí- ÷àéíèé, ïëàóíè áóëàâîâèäíèé (Lycopodium clava- íÿ íàâîäÿòü Ç.Ñ. Çàºöü ç³ ñï³âàâòîðàìè (1980). tum L.) òà ð³÷íèé, õâîù³ âåëèêèé (Equisetum tel- Âîíè âêàçóþòü, ùî êð³ì òèñó òóò çðîñòàþòü òàê³ mateia Ehrh.), ë³ñîâèé (E. sylvaticum L.) òà çèìó- ð³äê³ñí³ âèäè, ÿê êîðó÷êà ÷åìåðíèêîâèäíà òà ëþá- þ÷èé (E. hyemale L.), áåçùèòíèê æ³íî÷èé (Athy- êà äâîëèñòà. Êîðîòê³ äàí³ ³íôîðìàö³éíîãî õàðàê- rium filix-femina (L.) Roth), ùèòíèêè ÷îëîâ³÷èé òåðó íàâåäåí³ â ³íøèõ äæåðåëàõ (Ñòîéêî, 1964, (Dryopteris filix-mas (L.) Schott), øàðòðñüêèé (D. Íàâîëî÷êî, 1966; Ëèïà, Ôåäîðåíêî, 1969; Ñîëîä- carthusiana (Vill.) H.P. €uchs), àâñòð³éñüêèé (D. êîâà, 1977; Âîðîïàé òà ³í., 1978; Êîðåí÷óê, Ñî- austriaca (Jacq.) Woynar ex Schinz et Thell.), áà- ëîäêèé, 1986; Îäíîðàëîâ òà ³í., 1986; Çåëåíàÿ ãàòîðÿäíèê øèïóâàòèé (Polystichum aculeatum êíèãà ..., 1987; Óêðàèíñêèå Êàðïàòû , 1987; (L.) Roth), ãîëîêó÷íèê äóáîâèé, áàãàòîí³æêà çâè- Âàéíàãèé è äð., 1989; Ñìîë³íñüêà òà ³í., 1997à; ÷àéíà (Polypodium vulgare L.). Íåùåðåò, 1999á; Æóïàíñüêèé òà ³í., 2000; ѳâàê, Çàãàëîì, íà òåðèòî𳿠ïàì’ÿòêè ïðèðîäè çðîñ- Ñîëîäêèé, 2001). òàþòü ïîíàä 100 âèä³â ñóäèííèõ ðîñëèí. Ïåðåâà- ̳ñöåçðîñòàííÿ òèñó ïðèóðî÷åíå äî óìîâ äóæå æàþòü íåìîðàëüí³ âèäè, àëå çíà÷íîþ º ÷àñòêà ðîç÷ëåíîâàíîãî ðåëüºôó ³ ðîçòàøîâàíå íà çàõ³ä- áîðåàëüíèõ (ÿëèíà çâè÷àéíà, õâîùåïîä³áí³, ïëà- íèõ, ï³âí³÷íî-çàõ³äíèõ ³ ï³âí³÷íèõ ñõèëàõ ãëèáîêî- óíïîä³áí³, áåçùèòíèê æ³íî÷èé, îðòèë³ÿ îäíîáîêà ãî ÿðó, ïî ÿêîìó ïðîò³êຠïîò³ê. Ñõèëè ÿðó ì³ñöÿ- (Orthilia secunda (L.) House), ãðóøàíêà êðóãëî- ìè äóæå ñòð³ìê³, ðîçñ³÷åí³ áàëêàìè, óñêëàäíåí³ ëèñòà, âåñí³âêà äâîëèñòà), ìîíòàííèõ (ÿëèöÿ á³ëà, çñóâàìè. êðåìÿíèê ãàðíèé (Telekia speciosa (Schreb.) Ó âåðõí³é ÷àñòèí³ ñõèëó íà âèïîëîæåíèõ ä³- Baumg.), áàãàòîðÿäíèê øèïóâàòèé, àïîçåðèñ ñìåð- ëÿíêàõ òèñ ïîîäèíîêèìè åêçåìïëÿðàìè çðîñòຠó äþ÷èé, êðóïèíà êiëü÷àñòà (Polygonatum ver- ñêëàä³ äóáîâî¿ áó÷èíè ð³äêîòðàâíî¿ (Querceto ticillatum (L.) All.)), ñóáñåðåäçåìíîìîðñüêèõ (áå- (roboris)-bagetum (sylvaticae) nudum) òà áó÷èíè ðåêà, ìîëî÷àé ìèãäàëåâèäíèé, ïëþù çâè÷àéíèé ð³äêîòðàâíî¿ (bagetum (sylvaticae) nudum). (Hedera helix L.)) âèä³â. Öå ñâ³ä÷èòü ïðî ñâîºð³ä- Äî óìîâ ðîçñ³÷åíîãî ðåëüºôó ïðèóðî÷åí³ òèñîâ³ í³ñòü ë³ñ³â öüîãî óðî÷èùà ³ òðèâàë³ñòü ³ñòîðè÷íîãî áó÷èíè, ùî ÿê ð³äê³ñí³ óãðóïîâàííÿ çàíåñåí³ äî øëÿõó, ÿêèé âîíè ïðîéøëè ó ïðîöåñ³ ôîðìóâàííÿ. Çåëåíî¿ êíèãè Óêðà¿íè (1987). Âîíè ïðåäñòàâëåí³ Ç “÷åðâîíîêíèæíèõ” âèä³â, êð³ì çàçíà÷åíèõ íàñòóïíèìè àñîö³àö³ÿìè: òèñîâà áó÷èíà ð³ä- âèùå òèñó ÿã³äíîãî, êîðó÷êè ÷åìåðíèêîâèäíî¿, êîòðàâíà (bagetum (sylvaticae) taxosum (bacca- ëþáêè äâîëèñòî¿, áàðàíöÿ çâè÷àéíîãî, ïëàóíà ð³÷- tae) nudum), ï³äìàðåííèêîâà (b. taxoso (bacca- íîãî, íà òåðèòî𳿠ïàì’ÿòêè ïðèðîäè çðîñòàþòü tae) galiosum (odorati)), êâàñåíèöåâà (b. taxoso âåíåðèí³ ÷åðåâè÷êè ñïðàâæí³, ëþáêà çåëåíîêâ³òêî- (baccatae) oxalidosum (acetosellae)) òà ïëþùåâà âà (Platanthera chlorantha), ãí³çä³âêà çâè÷àéíà, (b. taxoso (baccatae) hederosum (helicis)). Òóò ïàëü÷àòîêîð³ííèê Ôóêñà, áóëàòêè äîâãîëèñòà òà òèñ ôîðìóº äðóãèé ÿðóñ ç ïîâíîòîþ 0,5–1,0. âåëèêîêâ³òêîâà (Cephalanthera grandiflora) — Ó íèæí³é ÷àñòèí³ ñõèëó, äå áåðåãàìè ïîòîêó âñüîãî 11 âèä³â. òðàïëÿþòüñÿ âèð³âíÿí³ ä³ëÿíêè, òèñ çðîñòຠó ÓÐÎ×ÈÙÅ “Á²ËÊÀ” (áîòàí³÷íà). Çíàõî- ñêëàä³ ãðàáîâî¿ áó÷èíè õâîùîâî¿ (Caprineto (betu- äèòüñÿ ïîáëèçó ñ. Ïàíêà (Êëèí³âêà) Ñòîðîæèíåöü- li)-bagetum (sylvaticae) equisetosum (hiemale)). êîãî ðàéîíó. Ñòâîðåíà 30.05.1979 ð. ð³øåííÿì Òàêèì ÷èíîì, õî÷à óðî÷èùå çàéìຠíåâåëèêó ÎÂÊ ¹ 198, à Ïîñòàíîâîþ ÐÌ ÓÐÑÐ â³ä ïëîùó, àëå âèð³çíÿºòüñÿ ïîð³âíÿíî çíà÷íîþ öåíî- 30.03.1981 ð. ¹ 145 îãîëîøåíà çàãàëüíîäåðæàâ- òè÷íîþ ð³çíîìàí³òí³ñòþ, ùî ïîâ’ÿçàíî ç õàðàêòå- íîþ; ¿¿ ïëîùà — 6,0 ãà. ðîì ðåëüºôó, â óìîâàõ ÿêîãî âîíî ðîçòàøîâàíå. Öåíîòè÷íà õàðàêòåðèñòèêà ö³º¿ ïàì’ÿòêè ïðè- Ç äåðåâíèõ âèä³â íà òåðèòî𳿠çàïîâ³äíî¿ ä³ëÿí- ðîäè, ùî íàâîäèòüñÿ ó äîâ³äêîâèõ âèäàííÿõ, ñóïå- êè òðàïëÿþòüñÿ ÿâ³ð, êëåí ãîñòðîëèñòèé (Acer ðå÷ëèâà (Êîðåí÷óê, Ñîëîäêèé, 1986; Îäíîðàëîâ platanoides L.), ÿëèöÿ á³ëà, ÿñåí çâè÷àéíèé (bra- òà ³í., 1986; Íåùåðåò, 1999á). Òàê, ç îäíîãî áîêó, xinus excelsior L.), áåðåêà (Sorbus torminalis (L.) öå ä³ëÿíêà ëó÷íî¿ ôëîðè, à ç äðóãîãî — âîíà ïðåä- Crantz.), ÿëèíà çâè÷àéíà, â³ëüõà ñ³ðà (Alnus in- ñòàâëåíà ìàñèâîì ÿãëèöåâî¿ ä³áðîâè. Òîä³, â òà- cana (L.) Moench), ëèïà ñåðöåëèñòà, äóá ñêåëü- êîìó âèïàäêó, öå âæå ä³ëÿíêà íå ëó÷íî¿, à ë³ñîâî¿ íèé, ÷åðåøíÿ òà äåÿê³ ³íø³ âèäè. ôëîðè. Îêð³ì òîãî, ñóìí³âè âèêëèêຠôàêò çðîñ- ßðóñ ï³äë³ñêó âèðàæåíèé ñëàáî, â éîãî ñêëàä³ òàííÿ òóò, íà ïîð³âíÿíî íåâåëèê³é ïëîù³, ïîíàä ïîîäèíîêèìè åêçåìïëÿðàìè çðîñòàþòü ñâèäèíà 20 “÷åðâîíîêíèæíèõ” ðîñëèí. Òàêà ê³ëüê³ñòü ðà- êðîâ’ÿíà (Swida sanguinea (L.) Opiz), êàëèíà ðèòåòíèõ âèä³â, ÿê ïðàâèëî, âëàñòèâà äîñèòü âå- çâè÷àéíà (Viburnum opulus L.), æèìîëîñòü ïóõ- ëèêèì çà ïëîùåþ òåðèòîð³ÿì, ùî õàðàêòå- íàñòà (Lonicera xylosteum L.), áóçèíà ÷îðíà ðèçóþòüñÿ ãåòåðîãåíí³ñòþ ðåëüºôó òà ãðóíòîâèõ (Sambucus nigra L.), ë³ùèíà çâè÷àéíà (Corylus óìîâ. avellana L.), âîâ÷³ ÿãîäè çâè÷àéí³ (Daphne me- Êîðîòêà õàðàêòåðèñòèêà óðî÷èùà íàâîäèòüñÿ zereum L.) é ³íø³. ó ñòàòò³ Ç.Ñ. Çàºöü ³ Ò.². Ñîëîäêîâî¿ (1978). Âîíè Ó òðàâ’ÿíîìó ÿðóñ³ âèÿâëåíî ïîíàä 80 âèä³â. çàçíà÷àþòü, ùî íà òåðèòî𳿠ïàì’ÿòêè ïðèðîäè 86 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

ïîøèðåí³ ëóêè ôîðìàö³¿ êîñòðèö³ ëó÷íî¿ (bestuce- Ïå÷åðà â³äð³çíÿºòüñÿ ìîðôîëîã³÷íèì òà ìîðôî- ta pratensis), ÿê³ ïðåäñòàâëåí³ àñîö³àö³ºþ bes- ìåòðè÷íèì ð³çíîìàí³òòÿì ãàëåðåé (Êîðæèê, 1985). tucetum (pratensis) agrostidosum (tenuis) ³ç çà- ¯¿ îñîáëèâîñò³ âèñâ³òëåí³ â íèçö³ íàóêîâèõ ïðàöü ãàëüíèì ïðîåêòèâíèì ïîêðèòòÿì 60–80 % ³ âèäî- (Á³ëåöüêèé òà ³í., 1995; Ðèäóø è äð., 1998; гäóø, âîþ íàñè÷åí³ñòþ òðàâîñòîþ 33–35 âèä³â íà 100 1999; òà ³í.). ì2. Ö³ ëóêè ðîçòàøîâàí³ íà óçë³ññ³ ÿãëèöåâî¿ ä³- Òâàðèííèé ñâ³ò ïå÷åðè “Áóêîâèíêà” ìàéæå íå áðîâè (Quercetum (roboris) aegopodiosum (podag- âèâ÷åíèé. ³äîìî ëèøå, ùî â 1990-õ ðð. íà çèì³âë³ rariae)). Íàâåñí³ àñïåêò òóò óòâîðþþòü çàíåñåí³ òóò âèÿâëåíî 4 âèäè êàæàí³â (Âàðãîâè÷, 1998), ç äî ×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè (1996) ðÿá÷èê øàõî- ÿêèõ í³÷íèöÿ âåëèêà (Myotis myotis) òà âóõàíü âèé (britillaria meleagris) òà á³ëîöâ³ò âåñíÿíèé. çâè÷àéíèé (Plecotus auritus) çàíåñåí³ äî ªâðîïåé- Çãàäêè ïðî çàçíà÷åíó çàïîâ³äíó ä³ëÿíêó ì³ñòÿòü- ñüêîãî ×åðâîíîãî ñïèñêó. ñÿ â äåÿêèõ ³íøèõ ë³òåðàòóðíèõ äæåðåëàõ (Óêðà-  íàø ÷àñ ïå÷åðà âèìàãຠ䳺âî¿ îõîðîíè (Êîð- èíñêèå Êàðïàòû , 1987; Êîðæèê, 1993ã; Æóïàí- æèê, 1999), ÿê âàæëèâà ëàíêà ñóáøèðîòíîãî åêî- ñüêèé òà ³í., 2000; ×îðíåé òà ³í., 2000á; ѳâàê, ëîã³÷íîãî êîðèäîðó ×åðí³âåöüêî¿ îáëàñò³. Çàðàç Ñîëîäêèé, 2001). çä³éñíþþòüñÿ ðîáîòè ïî âêëþ÷åííþ ¿¿ äî ñêëàäó ϳä ÷àñ îáñòåæåííÿ íàìè ö³º¿ ïàì’ÿòêè ïðè- ìàéáóòíüîãî ÍÏÏ “Áóêîâèíà” (ð³øåííÿ XI ñåñ³¿ ðîäè ïðîòÿãîì îñòàíí³õ ðîê³â âäàëîñÿ âèÿâèòè ×åðí³âåöüêî¿ îáëàñíî¿ ðàäè XXIII ñêëèêàííÿ ¹ ëèøå ïîîäèíîê³ îñîáèíè ðÿá÷èêà øàõîâîãî, á³- 82–11/2000 â³ä 16.06.2000 ð.). ëîöâ³òó âåñíÿíîãî òà ï³äñí³æíèêà á³ëîñí³æíîãî ÏÅ×ÅÐÀ “ÏÎÏÅËÞØÊÀ” (ãåîëîã³÷íà). (Galanthus nivalis). Ïðè÷èíîþ öüîãî º òå, ùî, Ïàì’ÿòêà ïðèðîäè ñòâîðåíà 30.05.1979 ð. ð³øåí- ÿê âêàçóþòü Ç.Ñ. Çàºöü ³ Ò.². Ñîëîäêîâà (1978), íÿì ÎÂÊ ¹ 198 íà ïëîù³ 0,1 ãà, à Ïîñòàíîâîþ ö³ âèäè ïðèâàáëþþòü ì³ñöåâå íàñåëåííÿ ³ â ìà- ÐÌ ÓÐÑÐ â³ä 30.03.1981 ð. ¹ 145 îãîëîøåíà ñîâ³é ê³ëüêîñò³ çáèðàþòüñÿ íà áóêåòè. Îêð³ì çàãàëüíîäåðæàâíîþ. Óêàçîì Ïðåçèäåíòà Óêðà¿- òîãî, òóò ïðîâîäèòüñÿ âèïàñ õóäîáè, ÿêèé ³ çàâ- íè â³ä 9.12.1998 ð. ¹ 1341/98 çàòâåðäæåíî çá³ëü- äຠíàéá³ëüøî¿ øêîäè ðîñëèííèì óãðóïîâàííÿì, øåííÿ îõîðîíþâàíî¿ ïëîù³ äî 21,0 ãà. Ïå÷åðà ùî îõîðîíÿþòüñÿ. ßêùî ðàí³øå öå áóëà ä³áðî- â³äêðèòà ó 1977 ð. ÷åðí³âåöüêèìè ñïåëåîëîãàìè. âà ÿãëèöåâà, òî çàðàç âîíà ÿâëÿº ñîáîþ ðîçð³ä- Âîíà çíàõîäèòüñÿ ïîáëèçó Ïîäâ³ðíîãî Íîâîñå- æåíå äóáîâå íàñàäæåííÿ ïàðêîâîãî õàðàêòåðó ëèöüêîãî ðàéîíó, ðîáî÷èé âõ³ä ïðîêîïàíèé 1,5 ç ïîâíîþ â³äñóòí³ñòþ ï³äë³ñêó ³ òðàâ’ÿíèì ïî- êì ï³âäåííî-çàõ³äí³øå ñåëà. Êàðñòîâà ïå÷åðíà ñèñ- êðèâîì íàñè÷åíèì ñèíàíòðîïíèìè òà ñò³éêèìè òåìà çàêëàäåíà ïî âñ³é òîâù³ ã³ïñîàíã³äðèò³â ñå- äî âèòîïòóâàííÿ âèäàìè. ðåäíüîãî áàäåí³þ (ì³îöåí), ÿâëÿº ñîáîþ ã³ãàíò- Òàêèì ÷èíîì, öÿ ïàì’ÿòêà ïðèðîäè âòðàòèëà ñüêèé áàãàòîïîâåðõîâèé (ÿê ì³í³ìóì òðè ïîâåð- ñâîº ïðèðîäîîõîðîííå çíà÷åííÿ ³ çàðàç íå çàñëó- õè) ëàá³ðèíò, ñïåëåîëîã³÷íî äîñë³äæåíà ÷àñòèíà ãîâóº ñòàòóñó çàãàëüíîäåðæàâíî¿ òà é âçàãàë³ çáå- ÿêîãî (ïîíàä 90 êì) º ôðàãìåíòîì îñóøåíî¿ ÷àñòè- ðåæåííÿ ó ñêëàä³ ïðèðîäíî-çàïîâ³äíîãî ôîíäó. íè âåëåòåíñüêî¿ ñèñòåìè â ìåæàõ ã³äðîãåîëîã³÷íî¿ Ñòàòóñó çàãàëüíîäåðæàâíîãî äîö³ëüíî íàäàòè ðîç- äåïðåñ³éíî¿ ë³éêè ï³äçåìíèõ âîä. ³äð³çíÿºòüñÿ òàøîâàíîìó íåïîäàë³ê çàêàçíèêó ì³ñöåâîãî çíà- àíîìàëüíî âåëåòåíñüêèìè ðîçì³ðàìè ï³äçåìíèõ ÷åííÿ “Á³ëêà”, äå çðîñòຠòðåòèííèé ðåë³êò áðóñ- çàë³â ³ ãàëåðåé, íå õàðàêòåðíèõ äëÿ ð³âíèííèõ ëèíà êàðëèêîâà (Euonymus nana Bieb.). ïå÷åð: ñåðåäíÿ øèðèíà õîä³â 3–5 ì, âèñîòà 2–6 ì, ÏÅ×ÅÐÀ “ÁÓÊÎÂÈÍÊÀ” (ãåîëîã³÷íà). ³ä- º ê³ëüêà îñîáëèâî êðóïíèõ çàë³â. Òàê, îᒺì Àí- êðèòà â 1976 ð. ÷åðí³âåöüêèìè ñïåëåîëîãàìè. Ïà- òè÷íîãî çàëó (äîâæèíà 100 ì ³ øèðèíà 20 ì) — ì’ÿòêà ïðèðîäè ñòâîðåíà 30.05.1979 ð. ð³øåííÿì á³ëüøå 4000 ì3, çàëó ×åðí³âåöüêèõ ñïåëåîëîã³â ÎÂÊ ¹ 198, à Ïîñòàíîâîþ ÐÌ ÓÐÑÐ â³ä (äîâæèíà 170 ì ³ øèðèíà â ñåðåäíüîìó 30 ì, ìàê- 30.03.1981 ð. ¹ 145 îãîëîøåíà çàãàëüíîäåðæàâ- ñèìàëüíà äî 65 ì) — á³ëüøå 20 òèñ. ì3; îᒺì íîþ; îõîðîíþâàíà ïëîùà — 5,0 ãà. Ðîçòàøîâàíà çàëó Äèíîçàâðà ïåðåâèùóº 30 òèñ. ì3. Âåðõí³é ³ 1,5 êì ï³âäåííî-çàõ³äí³øå ñ. Ñòàëüí³âö³ Íîâîñå- íèæí³é ïîâåðõè 璺äíóþòüñÿ ì³æ ñîáîþ êîëîäÿçÿ- ëèöüêîãî ðàéîíó (Êîðåí÷óê, Ñîëîäêèé, 1986; Îä- ìè ãëèáèíîþ äî 15–20 ì. Íèæí³é ïîâåðõ ïîâí³ñòþ íîðàëîâ òà ³í., 1986; Êîðæèê, 1993ã; Íåùåðåò, çàâîäíåíèé, ó âåðõíüîìó òà ñåðåäíüîìó çíàõîäÿòü- 1999á; Æóïàíñüêèé òà ³í., 2000; ѳâàê, Ñîëîä- ñÿ ÷èñëåíí³ îçåðà, ð³çí³ çà ïëîùåþ òà ãëèáèíîþ, êèé, 2001). Âõ³ä äî ïå÷åðè çíàõîäèòüñÿ â ï³âí³÷íî- ðåë³êòîâîãî ÷è êîìóí³êàö³éíîãî õàðàêòåðó. Êàð- ñõ³äí³é ÷àñòèí³ ñò³íè çàêèíóòîãî ã³ïñîâîãî êàð’º- ñòîâ³ âîäè âèñîêîì³íåðàë³çîâàí³ (äî 3 ã/ë), ¿õ ðó. Ïå÷åðà òðèïîâåðõîâà (íèæí³é ïîâí³ñòþ çàâîä- äåá³ò ñÿãຠ40 òèñ. ì3 íà äîáó. Ö³íí³ñòü ïå÷åðè íåíèé). Ñïåëåîëîã³÷íî äîñë³äæåíà äîâæèíà ï³ä- ïîëÿãຠó âåëèêèõ ðîçì³ðàõ, ìîðôîëîã³÷í³é âèäî- çåìíèõ ãàëåðåé ñòàíîâèòü ïîíàä 5 êì, àëå ïå÷åð- âèùí³é ð³çíîìàí³òíîñò³, çíà÷íèõ ðåñóðñàõ ïîâ³òðÿ íà ñèñòåìà íàäçâè÷àéíî ïåðñïåêòèâíà. Ìຠâàæ- ç ã³ïåðêàïí³÷íèì-ã³ïîêñè÷íèì ãàçîâèì ñêëàäîì ³ ëèâå çíà÷åííÿ äëÿ ïàëåîãåîãðàô³÷íèõ ðåêîíñòðóê- ë³êóâàëüíèì åôåêòîì. Åêçîòè÷í³ñòü ³ âåëèêó íàó- ö³é ïðèðîäíèõ óìîâ ðåã³îíó. Ïå÷åðà íàäçâè÷àéíî êîâó ö³êàâ³ñòü ÿâëÿþòü óí³êàëüí³ ãëèíèñò³ â³äêëàäè áàãàòà íà òàôîí³ì³÷í³ çíàõ³äêè: â í³é âèÿâëåí³ ïîë³ì³íåðàëüíîãî ñêëàäó. Òóò âïåðøå âèÿâëåí³ òàê³ â³äêëàäè ÷èñëåííèõ âòîðèííèõ ïóõêèõ íàøàðó- îðèã³íàëüí³ é óí³êàëüí³ óòâîðåííÿ, ÿê ãëèíÿíî- âàíü ç îñòåîëîã³÷íèìè òà äåðåâíèìè çàëèøêàìè. êàëüöèòîâ³ øíóðè-ñòàëàêòèòè, ÿê³ ó çíà÷í³é 87 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

ê³ëüêîñò³ âêðèâàþòü ñòåë³ òà ñò³íè äåÿêèõ êîðè- ãðàô³ò³ ëþäèíè åïîõè ìåçîë³òó (11 òèñ. ðîê³â òîìó) äîð³â, òóôîãåíí³ êóë³ñè-äðàï³ðîâêè, ùî ó âèãëÿ- (Êîðæèê, 1985). ä³ òîíêî¿ ïë³âêè (äî 2–5 ñì) ïåðåêðèâàþòü êî- Ïðî ïå÷åðó “Áàëàìóò³âñüêà” º çãàäêè â íèçö³ ðèäîðè, òóôîãåíí³ “áðà” é ³íø³ óòâîðåííÿ íà ïóáë³êàö³é (Âîðîïàé òà ³í., 1978; Êîðåí÷óê, Ñî- ñòåë³. Çâè÷íèìè º êðóïí³ ð³çíîêîëüîðîâ³ äðóçè ëîäêèé, 1986; Îäíîðàëîâ òà ³í., 1986; Óêðàèíñ- ³ áðèëè ïðîçîðîãî ïëàñòèí÷àòîãî ã³ïñó. Çàõ³äí³ êèå Êàðïàòû , 1987; Êîðæèê, 1993ã, 1999, 2000; ä³ëÿíêè ïå÷åðè çàãàçîâàí³ (âì³ñò ÑÎ â ïîâ³òð³ Íåùåðåò, 1999á; Æóïàíñüêèé òà ³í., 2000; ѳâàê, 2 ñÿãຠ3 % ³ á³ëüøå). Ïîðîæíèíà îñóøåíà âíàñ- Ñîëîäêèé, 2001; òà ³í.). ë³äîê ïîñò³éíîãî â³äêà÷óâàííÿ êàðñòîâèõ âîä ³ç Ðàðèòåòí³ õðåáåòí³ òâàðèíè çàïîâ³äíîãî îᒺê- ñóñ³äíüîãî Êðèâñüêîãî ã³ïñîâîãî êàð’ºðó. Ñïî- òó ïðåäñòàâëåí³ “÷åðâîíîêíèæíèìè” ïóãà÷åì ñòåðåæåííÿ çà ïðèñêîðåíèì ó ïîð³âíÿíí³ ç ïðè- (Bubo bubo) (Òàòàðèíîâ, 1962, 1966), ï³äêîâîíî- ðîäíèì ïåðåõîäîì ïå÷åðè ç îáâîäíåíîãî â îñó- ñîì ìàëèì (Rhinolophus hipposideros) ³ í³÷íèöåþ øåíèé ñòàí ñòàíîâëÿòü âåëèêó ö³êàâ³ñòü äëÿ òðèêîë³ðíîþ (Myotis emarginatus), à òàêîæ í³÷íè- íàóêè. Çà ã³äðîëîã³÷íèìè, ãåîõ³ì³÷íèìè òà ìîð- öåþ âåëèêîþ ³ âóõàíåì çâè÷àéíèì (Âàðãîâè÷, ôîëîã³÷íèìè îçíàêàìè öå îäíà ç íàéá³ëüøèõ 1998) ç ªâðîïåéñüêîãî ×åðâîíîãî ñïèñêó. Íà íàøó ïå÷åð ñâ³òó (Êîðæèê, 1985). äóìêó, òóò òàêîæ ìîæóòü áóòè âèÿâëåí³ ð³äê³ñí³ Äåÿê³ îñîáëèâîñò³ ïå÷åðè “Ïîïåëþøêà” âèñâ³ò- âèäè êîìàõ (çîêðåìà, òóðóí³â), ó òîìó ÷èñë³ é ëåí³ â íèçö³ ë³òåðàòóðíèõ äæåðåë (Êîðæèê, 1979, íåâ³äîìèõ íàóö³. 1989, 1992, 1993ã, 1999; Àíäðåé÷óê, Êîðæèê, 1984; Òàêèì ÷èíîì, ïå÷åðà “Áàëàìóò³âñüêà” ìຠâå- Êîðåí÷óê, Ñîëîäêèé, 1986; Îäíîðàëîâ òà ³í., ëèêå íàóêîâå òà ï³çíàâàëüíå çíà÷åííÿ. Çàðàç 1986; Êîðæèê, Ìèíüêåâè÷, 1988; Êîðæèê, Àíä- çä³éñíþþòüñÿ ðîáîòè ïî âêëþ÷åííþ ¿¿ äî ñêëàäó ðåé÷óê, 1990; Áèëåöêèé è äð., 1991; Á³ëåöüêèé òà ñòâîðþâàíîãî ÍÏÏ “Áóêîâèíà” (ð³øåííÿ XI ñåñ³¿ ³í., 1995; Íåùåðåò, 1999á; Æóïàíñüêèé òà ³í., ×åðí³âåöüêî¿ îáëàñíî¿ ðàäè XXIII ñêëèêàííÿ ¹ 2000; ѳâàê, Ñîëîäêèé, 2001 òà ³í.). 82–11/2000 â³ä 16.06.2000 ð.). Ôàóíà çàïîâ³äíîãî îᒺêòà ïðàêòè÷íî íå âèâ÷åíà. ÏÅ×ÅÐÀ “ϲÎÍÅÐÊÀ” (ãåîëîã³÷íà). Çíà- Ìè ïðèïóñêàºìî, ùî òóò ìîæóòü áóòè âèÿâëåí³ ð³äê³ñí³ õîäèòüñÿ íà 1 êì çàõ³äí³øå ñ. Ïîãîð³ë³âêà âèäè áåçõðåáåòíèõ (ìîæëèâî, é íîâ³ äëÿ íàóêè), à Çàñòàâí³âñüêîãî ðàéîíó ó äíèù³ ðåë³êòîâî¿ ïðî- òàêîæ ðàðèòåòí³ ïðåäñòàâíèêè ðóêîêðèëèõ. õ³äíî¿ äîëèíè ñóáäí³ñòðîâñüêî¿ îð³ºíòàö³¿ â óðî- Ïå÷åðà “Ïîïåëþøêà” º âàæëèâîþ ëàíêîþ ÷èù³ “Äîâãèé ßð”. Îõîðîíþâàíà ïëîùà — 1,0 ñóáøèðîòíîãî åêîëîã³÷íîãî êîðèäîðó ×åðí³âåöü- ãà. Ïàì’ÿòêà ïðèðîäè ñòâîðåíà 30.05.1979 ð. êî¿ îáëàñò³. Çàðàç çä³éñíþþòüñÿ ðîáîòè ïî âêëþ- ð³øåííÿì ÎÂÊ ¹ 198, à Ïîñòàíîâîþ ÐÌ ÓÐÑÐ ÷åííþ ¿¿ äî ñêëàäó ìàéáóòíüîãî ÍÏÏ “Áóêîâè- â³ä 30.03.1981 ð. ¹ 145 îãîëîøåíà çàãàëüíî- íà” (ð³øåííÿ XI ñåñ³¿ ×åðí³âåöüêî¿ îáëàñíî¿ ðà- äåðæàâíîþ. Çà ìàòåð³àëàìè äîñë³äæåíü ÷åðí³- äè XXIII ñêëèêàííÿ ¹ 82–11/2000 â³ä 16.06. âåöüêèõ ñïåëåîëîã³â ç’ÿñîâàíî, ùî ïå÷åðà çàê- 2000 ð.). ëàäåíà ó âåðõí³é òîâù³ ã³ïñîàíã³äðèò³â ñåðåä- ÏÅ×ÅÐÀ “ÁÀËÀÌÓÒ²ÂÑÜÊÀ” (ãåîëîã³÷íà). íüîãî áàäåí³þ (ì³îöåí), äîâæèíà äîñë³äæåíî¿ Çíàõîäèòüñÿ íà ï³âí³÷íî-ñõ³äí³é îêðà¿í³ ñ. Áàëà- ä³ëÿíêè ñÿãຠìàéæå 0,4 êì. Âõ³ä çíàõîäèòüñÿ ìóò³âêà Çàñòàâí³âñüêîãî ðàéîíó. Âçÿòà ï³ä îõîðî- â óðâèù³ ï³âäåííî¿ ÷àñòèíè ÿðó. Ïå÷åðà ÿâëÿº íó 21.07.1965 ð. Ïîñòàíîâîþ ÐÌ ÓÐÑÐ ¹ 711 ñîáîþ óí³êàëüíó òðèïîâåðõîâó ïîðîæíèíó, ùî ÿê êîìïëåêñíà ïàì’ÿòêà ïðèðîäè, à Ðîçïîðÿäæåí- äðåíóº ïîâåðõíåâèé òèì÷àñîâèé ñò³ê. ³äð³çíÿ- íÿì ÐÌ ÓÐÑÐ â³ä 14.10.1975 ð. ¹ 780-ð îãîëî- ºòüñÿ ð³çíîìàí³òí³ñòþ ìîðôîëî㳿, êëàñè÷íèìè øåíà ãåîëîã³÷íîþ ïàì’ÿòêîþ ïðèðîäè çàãàëüíî- ïðîÿâàìè êîðîç³éíèõ òà åðîç³éíèõ ôîðì. Ó ïå- äåðæàâíîãî çíà÷åííÿ; ïëîùà — 1,0 ãà. Çà ìàòåð³- ÷åð³ òà íà ïðèëåãë³é ä³ëÿíö³ òðüîõñîòìåòðîâîãî àëàìè äîñë³äæåíü ÷åðí³âåöüêèõ ñïåëåîëîã³â âñòà- ÿðó, ùî º, ïî ñóò³, çðóéíîâàíèì çàëèøêîì ñòàðî¿ íîâëåíî, ùî ïå÷åðà çàêëàäåíà â ã³ïñàõ ñåðåäíüîãî ïîðîæíèíè, çàô³êñîâàí³ äåâ’ÿòü ñó÷àñíèõ ³ ðåë³ê- áàäåí³þ (ì³îöåí). Âõ³ä äî ïå÷åðè çíàõîäèòüñÿ ó òîâèõ ñòàä³é ðîçâèòêó êàðñòîâîãî ïðîöåñó. Öå â âåðõí³é ÷àñòèí³ ñòð³ìêîãî ñõèëó ïðàâîãî áåðåãà ñóêóïíîñò³ ç íåõàðàêòåðíîþ äëÿ ð³âíèííèõ òåðè- ð. Äí³ñòåð. Ðîçì³ðè âõ³äíîãî ãðîòó: äîâæèíà — òîð³é áàãàòîïîâåðõîâ³ñòþ ïå÷åðè äຠï³äñòàâè 16 ì, øèðèíà — äî 14 ì, âèñîòà — ì³ñöÿìè 6–7 â³äíåñòè ¿¿ äî óí³êàëüíèõ ïàì’ÿòîê ïðèðîäè (Òà- ì. Ïî áîêàõ â³äãàëóæóþòüñÿ âóçüê³ êîðèäîðè — òàðèíîâ, 1962; Êîðæèê, 1985, 1999; Êîðåí÷óê, ù³ëèíè ïðèêàðïàòñüêî¿ òåêòîí³÷íî¿ îð³ºíòàö³¿ (àçè- Ñîëîäêèé, 1986; Îäíîðàëîâ òà ³í., 1986; Óê- ìóòè 40–60° ³ 290–330°). Ãðîò º çàâåðøàþ÷èì ôðàã- ðàèíñêèå Êàðïàòû , 1987; Íåùåðåò, 1999á; Æó- ìåíòîì ï³äçåìíî¿ îáâîäíåíî¿ ãàëåðå¿ (ñåðåäíÿ øè- ïàíñüêèé òà ³í., 2000; ѳâàê, Ñîëîäêèé, 2001). ðèíà 2–3 ì, âèñîòà 0,5–1 ì), ñïåëåîëîã³÷íî ïðîé- Ç òâàðèí ïðîòÿãîì 1990-õ ðð. ó ïå÷åð³ âèÿâëå- äåíà ä³ëÿíêà ÿêî¿ ñòàíîâèòü ïîíàä 230 ì. Ïîðîæ- íî ê³ëüêà âèä³â êàæàí³â (Âàðãîâè÷, 1998). Äî ðà- íèíà çàêëàäåíà óçäîâæ ì³ñöÿ êîíòàêòó ã³ïñ³â òà ðèòåòíèõ íàëåæàòü ï³äêîâîí³ñ ìàëèé, í³÷íèöÿ âå- ï³äñòåëþþ÷èõ ¿õ ìàëîïîòóæíèõ âàïíÿê³â ³ ï³ñê³â. ëèêà òà âóõàíü çâè÷àéíèé. Ìຠäîñèòü îïòèì³ñòè÷í³ ñïåëåîëîã³÷í³ ïåðñïåê-  íàø ÷àñ ïðîâîäÿòüñÿ ðîáîòè ïî âêëþ÷åííþ òèâè. Íà ñò³íàõ ïå÷åðè ó 1949 ð. âèÿâëåí³ íà- öüîãî çàïîâ³äíîãî îᒺêòà äî ñêëàäó ìàéáóòíüîãî ñêåëüí³ àíòðîïîìîðôí³ òà çîîìîðôí³ êóëüòîâ³ ÍÏÏ “Áóêîâèíà” (ð³øåííÿ XI ñåñ³¿ ×åðí³âåöüêî¿ 88 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

Òàáëèöÿ 1 Ðàðèòåòíèé ô³òîãåíîôîíä çàïîâ³äíèõ îᒺêò³â Áóêîâèíè çàãàëüíîäåðæàâíîãî çíà÷åííÿ

Âèä Çàêàçíèêè, ïàì’ÿòêè ïðèðîäè* 1 2 3 5 6 7 9 10 12 13 14 15 Aconitum jaquinii Reichenb. – + – – – – – – – – – – Allium ursinum L. +––––––––––– Aquilegia nigricans Baumg. –+––––+––––– A. transsilvanica Schur –+–––––––––– Arnica montana L. –+––––+––––– Astrantia major L. –+––––+––––– Atropa belladonna L. +––––––––+–– Botrychium lunaria (L.) Sw. –+–––––––––– B. multifidum (S.G. Gmel.) Rupr. –+–––––––––– Campanula abietina Griseb. et Schenk. –+–––––––––– Carex umbrosa Host. –+–––––––––– Cephalanthera grandiflora S.€. Gray ––––––––––+– C. longifolia (L.) €ritsch + – – – – – – – – – + – C. rubra (L.) Rich. +––––––––––– Centaurea carpatica (Porc.) Porc. – + – – – – – – – – – – Chamaecytisus albus (Hacq.) Rothm. – – – – + – – – – – – – Coeloglossum viride (L.) C. Hartm. –+–––––––––– Corallorhiza trifida Chatel. – + – – – – + – – – – – Crocus heffelianus Herbich ++–––+–––+–– Cypripedium calceolus L. +–––––––––+– Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soo +–––––––––+– D. majalis (Reichenb) P.€. Hunt – + – – – – – – – – – – et Sumerhayes Dictamnus albus L. –––––––+–––– Elisanthe zawadskii (Herbich) Klok. –+–––––––––– Epipactis atrorubens (Hoffm.ex –+––––+––––– Bernn.) Schult. E. helleborine (L.) Crantz. ++–––+––+++– E. purpurata Smith. +––––+––++–– britillaria meleagris L. –––––––––––+ Galanthus nivalis L. –––––––––––+ Goodyera repens (L.) R. Br. –+–––––––––– Gymnadenia conopsea (L.) R. Br. –+––––+––––– Gypsophilla thyraica A. Krasnova ––++–––+–––– Huperzia selago (L.) Bernh. et Schrank et + + – – + – + – – – + – Mert. Leontopodium alpinum Cass. –+–––––––––– Leucojum vernum L. –––––+–––––+ Lilium martagon L. –+––––++–––– Listera ovata (L.) R. Br. –+––––––+––– Lunaria rediviva L. ––––+––––––– Lycopodium annotium L. –+––+–+–––+– Neottia nidus-avis (L.) Rich. +––––+––+++– Nygritella carpatica (Zapal.) Teppner. – + – – – – – – – – – – Klein et Zagulskij Orchis ustulata L. –+–––––––––– Pinus cembra L. –+–––––––––– Platanthera bifolia (L.) Rich. ––––+–––––+– P. chlorantha (Cust.) Reichenb. – – – – – – – – – – + – Poa rehmannii (Aschers. et Graebn.) –+–––––––––– Woloszcz. P. versicolor Bess. ––++–––+–––– Primula poloninensis (Domin.) €ed. –+–––––––––– Pulmonaria filarszkyana Jav. –+–––––––––– 89 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

Ïðîäîâæåííÿ òàáëèö³ 1.

Âèä Çàêàçíèêè, ïàì’ÿòêè ïðèðîäè 1 2 3 5 6 7 9 1012131415 Pulsatilla grandis Wend. – – + – – – – + – – – – P. nigricans Storck ––+––––––––– Saussurea discolor (Willd.) DC. – + – – – – – – – – – – Schivereckia podolica Andrz. ex DC. – – – + – – – – – – – – Scopolia carniolica Jacq. +––––––––––– Silene dubia Herbich –+––––+––––– Staphylea pinnata L. +––––––––––– Stipa capillata L. ––++–––+–––– S. pennata L. ––+––––––––– Taxus baccata L. ––––––––––+– Traunsteinera globosa (L.) Reichenb. – + – – – – – – – – – – Âñüîãî: 60 13 32 6 4 5 5 10 6 4 5 11 3

* Òóò, à òàêîæ ó òàáë. 2–5, öèôðîâ³ ïîçíà÷åííÿ çàïîâ³äíèõ îᒺêò³â (1 19) â³äïîâ³äàþòü ¿õ íóìåðàö³¿ íà ðèñóíêó.

îáëàñíî¿ ðàäè XXIII ñêëèêàííÿ ¹ 82–11/2000 ñüêîãî ïðèçíà÷åííÿ òà ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ â³ä 16.06.2000 ð.). óã³äü. Öå æ ñòîñóºòüñÿ çàïîâ³äíèõ îᒺêò³â äðóãî¿ ãðóïè, çà âèíÿòêîì çàêàçíèêà “Ìîëî÷íîáðàòñüêèé Àíàë³ç ³ âèñíîâêè êàðñòîâèé ìàñèâ”. Çàáåçïå÷èòè îõîðîíó, íîðìàëü- íå ôóíêö³îíóâàííÿ òà ñïîíòàííèé ðîçâèòîê åêî- Âàæëèâîþ õàðàêòåðèñòèêîþ îᒺêò³â ÏÇÔ º ñèñòåì ó òàêèõ óìîâàõ íàäçâè÷àéíî âàæêî, ³ öå º òåðèòîð³àëüíà äîñòàòí³ñòü. ×åòâåðòà ÷àñòèíà (5) îäí³ºþ ç ïðè÷èí ôàêòè÷íî¿ âòðàòè îäíîãî ç çàïî- ðîçãëÿäóâàíèõ çàïîâ³äíèõ îᒺêò³â Áóêîâèíè çà- â³äíèõ îᒺêò³â — ïàì’ÿòêè ïðèðîäè “Á³ëêà”. ãàëüíîäåðæàâíîãî çíà÷åííÿ ÿâëÿþòü ñîáîþ ä³ëÿí- Òîìó, ïî ìîæëèâîñò³, íàâêîëî òàêèõ çàïîâ³äíèõ êè çîâñ³ì íåâåëèêî¿ ïëîù³ ðîçì³ðîì â³ä 1,0 ãà äî ä³ëÿíîê íåîáõ³äíî âèä³ëèòè çàõèñí³ (áóôåðí³) 10,0 ãà. Ìàéæå ¿õ ïîëîâèíà (9) º ñåðåäí³ çà ðîçì³- çîíè. ðàìè — â³ä 20,0 ãà äî 100,0 ãà. Äî ïåðøî¿ ãðóïè Îäíèì ³ç ïðèíöèï³â, íà îñíîâ³ ÿêîãî ïîâèííà ôîð- íàëåæàòü â îñíîâíîìó ïàì’ÿòêè ïðèðîäè, ç íèõ 3 ìóâàòèñÿ ìåðåæà îᒺêò³â ÏÇÔ, º ðåïðåçåíòàòèâí³ñòü ãåîëîã³÷í³ (ïå÷åðè) òà 2 áîòàí³÷í³. Ïðè÷îìó ðîç- (Øåëÿã-Ñîñîíêî, Àíäð³ºíêî, 1987), ÿêèé ïåðåäáà÷ຠòàøîâàí³ âîíè ñåðåä ë³ñîâèõ ìàñèâ³â ãîñïîäàð- ïðåäñòàâíèöòâî ó ¿¿ ñêëàä³ âñüîãî ð³çíîìàí³òòÿ ïðè-

Òàáëèöÿ 2 Óãðóïîâàííÿ ³ç Çåëåíî¿ êíèãè Óêðà¿íè íà òåðèòî𳿠çàïîâ³äíèõ îᒺêò³â Áóêîâèíè çàãàëüíîäåðæàâíîãî çíà÷åííÿ

Ñèíòàêñîíè Çàêàçíèêè, ïàì’ÿòêè ïðèðîäè 2359101114 Cardaminetum (opizii) purum +–––––– Caricetum (humilis) festucosum (valesiacae) –+––+–– C. koeleriosum (cristatae) –+––––– C. stiposum (capillatae) –+––––– Cirsieta waldsteinii +–––––– Doronicetum (carpatici) chrysospleniosum (alpini) +–––––– bagetum (sylvaticae) taxoso (baccatae) galiosum (odorati) ––––––+ b. taxoso (baccatae) hederosum (helicis) ––––––+ b. taxoso (baccatae) nudum ––––––+ b. taxoso (baccatae) oxalidosum (acetosellae) ––––––+ bestucetum (saxatilis) purum +––+––– b. thymosum (alpestris) +–––––– Nymphaeeta albae –––––+– Pineto (cembrae)-Piceetum (abietis) vaccinioso (myrtilli)-hylocomiosum +–––––– Stipetum (capillatae) botriochlosum (ischaemi) ––+–––– S. festucosum (valesiacae) –++–+–– S. purum ––+–––– Âñüîãî: 17 6431214 90 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

ðîäíèõ êîìïëåêñ³â êîíêðåòíîãî ðåã³îíó, à íàéö³íí³- ìàí³òíèì ðîñëèííèì ïîêðèâîì ³ â³äïîâ³äíî ïîð³â- øèõ, çîêðåìà ó ñêëàä³ çàãàëüíîäåðæàâíèõ. íÿíî íåâåëèêîþ ê³ëüê³ñòþ âèä³â. ³äñóòí³ ðàðèòåò- Äî ÷èñëà îñíîâíèõ êðèòåð³¿â ðåïðåçåíòàòèâíîñ- í³ âèäè ôëîðè íà òåðèòî𳿠ãåîëîã³÷íèõ ïàì’ÿòîê ò³ íàëåæèòü ô³òîñîçîëîã³÷íèé (Êàãàëî, 1999), ÿêèé ïðèðîäè òà çàïîâ³äíèõ îᒺêò³â, ùî çàáåçïå÷óþòü ïåðåäáà÷ຠíàÿâí³ñòü ó ñêëàä³ çàïîâ³äíî¿ ìåðåæ³ îõîðîíó âîäíèõ òà ïðèáåðåæíî-âîäíèõ åêîñèñòåì. ðàðèòåòíîãî ôëîðîôîíäó òà öåíîôîíäó. Ó òàáë. Çàãàëîì á³ëüø³ñòü íàéö³íí³øèõ ó ñîçîëîã³÷íî- 1 ïîêàçàíî, ÿê ïðåäñòàâëåí³ ðàðèòåòí³ âèäè ôëî- ìó â³äíîøåíí³ ðàðèòåòíèõ âèä³â ôëîðè çàáåçïå÷åí³ ðè ñóäèííèõ ðîñëèí íà òåðèòî𳿠îᒺêò³â ÏÇÔ îõîðîíîþ ó ñêëàä³ ìåðåæ³ îᒺêò³â ÏÇÔ çàãàëü- çàãàëüíîäåðæàâíîãî çíà÷åííÿ. Äî ¿õ ÷èñëà â³äíå- íîäåðæàâíîãî çíà÷åííÿ. Äåÿê³ ç òèõ, ùî â³äñóòí³ ñåí³ âèäè ç ×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè (1996), ªâðî- â ¿õí³õ ìåæàõ (àêîí³ò Áåññåðà (Aconitum besse- ïåéñüêîãî ×åðâîíîãî ñïèñêó òà Áåðíñüêî¿ êîíâåí- ranum Andtz.), ãâîçäèêà ãðàö³àíîïîë³òàíñüêà (Di- ö³¿. Íà òåðèòî𳿠Áóêîâèíè òàêèõ âèä³â çàðàç â³äî- anthus gratianopolitanus Vill.), íàäáîðîäíèê áåç- ìî 115, òàêèì ÷èíîì â ìåæàõ çàïîâ³äíèõ îᒺêò³â ëèñòèé (Epipodium aphyllum (€.W. Schmidt) Sw.), çàãàëüíîäåðæàâíîãî çíà÷åííÿ îõîðîíÿþòüñÿ 52 % áðóñëèíà êàðëèêîâà (Euonymus nana Bieb.), ðÿá- ¿õ ê³ëüêîñò³. Ïîíàä ïîëîâèíà ¿õ çðîñòຠâ ëàíä- ÷èê ã³ðñüêèé (britillaria montana Hoppe), çîçó- øàôòíîìó çàêàçíèêó “×îðíèé ijë”. Ñåðåä íèõ ëèíåöü ïóðïóðîâèé (Orchis purpurea Huds.)) çðî- çíà÷íà ÷àñòèíà òàêèõ, ùî â Óêðà¿íñüêèõ Êàðïà- ñòàþòü íà òåðèòî𳿠çàïîâ³äíèõ îᒺêò³â ì³ñöåâîãî òàõ òà íà Áóêîâèí³ â³äîì³ ò³ëüêè ç äåê³ëüêîõ ëîêà- çíà÷åííÿ. Äëÿ ³íøèõ (áðàíäóøêà ð³çíîêîëüîðîâà ë³òåò³â. Äî íèõ íàëåæàòü àêîí³ò Æàêåíà, îðëèêè (Bulbocodium versicolor (Ker-Gawl.) Spreng.), î÷è- ÷îðí³þ÷³ ³ òðàíñ³ëüâàíñüê³, åë³çàíòà Çàâàäñüêîãî, òîê çàñòàð³ëèé (Sedum antiqum Omelcz. et Zaweru- á³ëîòêà àëüï³éñüêà, í³ãðèòåëà êàðïàòñüêà, òîíêîí³ã cha), àíàêàìïò³ñ ï³ðàì³äàëüíèé (Anacamptis pyra- Ðåìàíà, ñîñþðåÿ ð³çíîêîë³ðíà, ñì³ëêà ñóìí³âíà. midalis (L.) Rich.)) íåîáõ³äíà â³äïîâ³äíà îðãàí³- Ñþäè ñë³ä äîäàòè ç ÷èñëà íå çàíåñåíèõ äî ×åðâîíî¿ çàö³éíà ðîáîòà ïî çàïîâ³äàííþ ì³ñöü ¿õ çðîñòàííÿ. êíèãè ñèíþõó ãîëóáó, æîâòóøíèê òðàíñ³ëü-  ìåæàõ îᒺêò³â ÏÇÔ çàãàëüíîäåðæàâíîãî âàíñüêèé, áóäÿê ñèçèé, ùåáðóøêó Áàóìãàðòåíà, çíà÷åííÿ Áóêîâèíè âèÿâëåíî 17 ñèíòàêñîí³â, çàíå- ñêåðäó Æàêåíà. Áåçïîñåðåäíüî ç öèì çàêàçíèêîì ñåíèõ äî Çåëåíî¿ êíèãè Óêðà¿íè (òàáë. 2). Íàéá- ìåæóº êîìïëåêñíà ïàì’ÿòêà ïðèðîäè “Á³ëèé ³ëüøå ¿õ íà òåðèòî𳿠çàêàçíèê³â “×îðíèé Ä³ë” Ïîò³ê” ³, â ðàç³ âêëþ÷åííÿ ¿¿ äî éîãî ñêëàäó, â³í (6), “Êàäóá³âñüêà ñò³íêà” òà ïàì’ÿòêè ïðèðîäè “çáàãàòèòüñÿ” òàêèìè ð³äê³ñíèìè âèäàìè, ÿê ñâåð- “Òèñîâèé ßð” (ïî 4). Àëå, ÿêùî ó äâîõ îñòàíí³õ ö³ÿ áàãàòîð³÷íà (Swertia perennis L.), çîçóëèí³ çàïîâ³äíèõ îᒺêòàõ âîíè ïðåäñòàâëÿþòü îäíîòèïí³ ñëüîçè ñåðöåëèñò³ (Listera cordata (L.) R. Br.), óãðóïîâàííÿ, â³äïîâ³äíî ëó÷íî-ñòåïîâ³ òà ë³ñîâ³, òîâñòÿíêà àëüï³éñüêà (Pinquicula alpina L.), ÿçè÷- òî â ïåðøîìó — ë³ñîâ³, ñêåëüí³ òà áîëîòí³. Çàãà- íèê áóêîâèíñüêèé (Ligularia bucovinensis Nakai). ëîì óãðóïîâàííÿ ë³ñîâîãî òèïó ðîñëèííîñò³ íåäî- Äðóãó ãðóïó çà ê³ëüê³ñòþ ðàðèòåòíèõ âèä³â ñêëà- ñòàòíüî ïðåäñòàâëåí³ íà òåðèòî𳿠çàïîâ³äíèõ äàþòü ëàíäøàôòíèé çàêàçíèê “Öåöèíî” òà áîòàí³- îᒺêò³â çàãàëüíîäåðæàâíîãî çíà÷åííÿ. Çîêðåìà ÷íà ïàì’ÿòêà ïðèðîäè “Òèñîâèé ß𔠗 â³äïîâ³äíî â³äñóòí³ áó÷èíè áàðâ³íêîâ³ (bagetum (sylvaticae) 13 ³ 11 âèä³â. Âîíè çàáåçïå÷óþòü îõîðîíó ÿê òèïî- vincosum (minoris)) òà âåäìåæîöèáóëåâ³ (b. âèõ, òàê ³ óí³êàëüíèõ ïðèðîäíèõ êîìïëåêñ³â â óìî- alliosum (ursini)). Ïðîòå á³ëüøà ÷àñòèíà ðàðèòåò- âàõ ñêëàäíîãî ì³êðîðåëüºôó ³ â³äïîâ³äíî áàãàòñòâà íèõ ô³òîöåíîç³â ç òåðèòî𳿠Áóêîâèíè îõîðîíÿ- åêîëîã³÷íèõ í³ø, äå é çáåðåãëèñÿ ö³ âèäè. þòüñÿ â ¿õ ìåæàõ. Òðåòþ íàé÷èñåëüí³øó ãðóïó (â³ä 3 äî 6 âèä³â) Îäèí ç ï³äõîä³â äî âèçíà÷åííÿ ðåïðåçåíòàòèâ- ñêëàäàþòü çàïîâ³äí³ ä³ëÿíêè ç á³ëüø-ìåíø îäíî- íîñò³ ïðèðîäîîõîðîííèõ òåðèòîð³é — ãåîãðàô³÷-

Òàáëèöÿ 3 Ðîçïîä³ë çàïîâ³äíèõ îᒺêò³â Áóêîâèíè çàãàëüíîäåðæàâíîãî çíà÷åííÿ çà ãåîáîòàí³÷íèìè ðàéîíàìè

Ãåîáîòàí³÷í³ îêðóãè, Çàêàçíèêè, ïàì’ÿòêè ïðèðîäè Ðàéîíè òà ï³äðàéîíè 12345678910111213141516171819 óðñüêîêàðïàòñüêèé îêðó㠖+––––––+–––––––––– ×èâ÷èíî-Ìàðìàðîøñüêèé ï³äðàéîí –+––––––+–––––––––– Êàðïàòñüêèé îêðóã +––––++––––––++–––– Øåøîðñüêî-Êðàñíî¿ëüñüêèé ðàéîí –––––+––––––––––––– Ïîêóòñüêî-Áóêîâèíñüêèé ðàéîí ––––––+–––––––––––– Âàøêîâåöüêî-Ãëèáîöüêèé ðàéîí +––––––––––––++–––– Êðåìåíåöüêî-Õîòèíñüêèé îêðó㠖–+++––––++++––––++ Ãâ³çäåöüêî-ʳöìàíñüêèé ðàéîí ––+++––––++––––––++ Õîòèíñüêèé ðàéîí –––––––––––++–––––– ϳâí³÷íî-Áåññàðàáñüêèé îêðó㠖––––––+–––––––++–– Íîâîñåëèöüêî-Êåëüìåíåöüêèé ðàéî햖–––––+–––––––++––

91 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

Òàáëèöÿ 4 Ðàðèòåòíà ôàóíà çàïîâ³äíèõ îᒺêò³â Áóêîâèíè çàãàëüíîäåðæàâíîãî çíà÷åííÿ

Âèä Çàêàçíèêè, ïàì’ÿòêè ïðèðîäè 12467813161819 Rosalia alpina (L.) [+]* ––––––––– Papilio machaon (L.) ++––––+?––– Iphiclides podalirius (L.) +––––––––– Parnassius mnemosyne (L.) +––––––––– Limenitis populi (L.) [+]––––––––– Apatura iris (L.) [+]+–––––––– Nymphalis l-album (Esper) [+]––––––––– Hamearis lucina (L.) +?––––––––– Coenonympha hero (L.) +––––––––– Polyommatus daphnis (Den. et Schiff.) +?––––––––– Maculinea alcon (Den. et Schiff.) + ––––––––– M. arion L. +––––––––– Eudia pavonia (L.) ––––––+?––– Aglia tau (L.) +––++––––– Endromis versicolora (L.) [+]––––––––– Pericallia matronula (L.) [+]––––––––– Callimorpha dominula (L.) +––––––––– bormica rufa L. ++–++––––– Chondrina avenacea (Brug.) –+–––––––– Helix pomatia L. +––+–––––– Triturus montandoni (Boul.) –+–++––––– T. alpestris (Laur.) –+–++––––– Salamandra salamandra (L.) –+–++––––– Coronella austriaca Laur. +––––––––– Ciconia nigra (L.) +––––––––– Circus cyaneus (L.) ––+?––––––– Tetrao urogallus L. –+–––––––– Bubo bubo (L.) ––––––––+– Aegolius funereus (L.) –+–––––––– Glaucidium passerinum (L.) –+–––––––– Strix uralensis Pall. –––+–––––– Regulus ignicapillus (Temm.) –––+?–––––– Rhinolophus hipposideros (Bechst.) ––––––––++ Myotis myotis (Borkh.) –––––––+++ M. emarginatus Geoff. ––––––––+– Plecotus auritus (L.) –––––––+++ Spalax graecus Nehr. +? ––––––––– Nannospalax leucodon (Nordm.) – ––––+?–––– Mustela erminea L. –––––+–––– Meles meles (L.) ––+?–––+?––– Canis lupus L. –+–+–––––– Ursus arctos L. –+–+–––––– belis silvestris Schr. – +–––––––– Lynx lynx (L.) –+––+?––––– Âñüîãî: 44 21 14 2 10 6 2 3 2 5 3

* [+] – âèä âèÿâëåíèé äî ñåðåäèíè ÕÕ ñò., õî÷à, éìîâ³ðíî, ùî çóñòð³÷àºòüñÿ òóò ³ â íàø ÷àñ; +? – âèä çóñòð³÷àëè óçäîâæ îêðà¿í çàïîâ³äíîãî îᒺêòà àáî íà ïðèëåãë³é òåðèòîð³¿.

íèé, òîáòî âèçíà÷åííÿ ðåïðåçåíòàòèâíîñò³ â ðîç- 1977), íàéá³ëüøå çàïîâ³äíèõ îᒺêò³â ó Êðåìåíåöü- ð³ç³ îäèíèöü ðàéîíóâàííÿ, çîêðåìà ãåîáîòàí³÷íî- êî-Õîòèíñüêîìó — 9, ïðîòå â òåðèòîð³àëüíîìó ãî (Êàãàëî, 1999). Ðåçóëüòàòè òàêî¿ îö³íêè â³äíîøåíí³ âîíè ñêëàäàþòü ëèøå 223,9 ãà (13,3 % â³ä ïðåäñòàâëåí³ â òàáë. 3. Íà ð³âí³ îêðóã³â, âèä³ëå- ïëîù³ îᒺêò³â ÏÇÔ çàãàëüíîäåðæàâíîãî çíà÷åí- íèõ íà òåðèòî𳿠Áóêîâèíè ïðè ãåîáîòàí³÷íîìó ðàé- íÿ Áóêîâèíè). îíóâàíí³ Óêðà¿íè (Ãåîáîòàí³÷íå ðàéîíóâàííÿ..., Íà äðóãîìó ì³ñö³ çà ê³ëüê³ñòþ çàïîâ³äíèõ 92 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

îᒺêò³â (5) ³ íà ïåðøîìó çà ïëîùåþ, ÿêó âîíè òè÷íî êîð³ííèõ øèðîêîëèñòÿíî-òåìíîõâîéíèõ çàéìàþòü, Êàðïàòñüêèé îêðó㠗 722,0 ãà (42,8 %).  äåðåâîñòàí³â ïðàë³ñîâîãî õàðàêòåðó, à ç äðóãîãî îñíîâíîìó âîíè çàáåçïå÷óþòü îõîðîíó ë³ñîâèõ — ä³áðîâà çà ó÷àñòþ òðåòèííîãî ðåë³êòà áðóñëè- ô³òîöåíîç³â, ÿê òèïîâèõ (çàêàçíèêè “Öåöèíî”, íè êàðëèêîâî¿ â îêîëèöÿõ ñ. Êîáîë÷èí Ñîêèðÿíñü- “Ëóíê³âñüêèé” òà “Ïåòð³âåöüêèé”), òàê ³ óí³êàëü- êîãî ðàéîíó. íèõ (ïàì’ÿòêà ïðèðîäè “Òèñîâèé ßð”). Ðàçîì ç Ðàðèòåòíà ôàóíà (âèäè ç ×åðâîíî¿ êíèãè Óê- òèì çàñëóãîâóþòü âêëþ÷åííÿ äî ¿õ ñêëàäó çàëèø- ðà¿íè (1994) òà ªâðîïåéñüêîãî ×åðâîíîãî ñïèñ- êè ðåë³êòîâèõ ñîñíîâèõ ë³ñ³â â óðî÷èù³ “ѳñí³ÿ” êó) ïðåäñòàâëåíà íà òåðèòî𳿠çàïîâ³äíèõ îᒺêò³â ïîáëèçó ñìò Áåðåãîìåò, çàïëàâí³ ä³áðîâè çà ó÷àñ- Áóêîâèíè çàãàëüíîäåðæàâíîãî çíà÷åííÿ íàñòóï- òþ òðåòèííîãî ðåë³êòà áðóñëèíè êàðëèêîâî¿, òà íèì ÷èíîì. Ó ìåæàõ 10 (ç 19) çàêàçíèê³â ³ ïàì’ÿ- á³ëîöâ³òó âåñíÿíîãî â îêîëèöÿõ ñ. Ïàíêà Ñòîðî- òîê ïðèðîäè âñòàíîâëåíå ïåðåáóâàííÿ 44 ïðåäñòàâ- æèíåöüêîãî ðàéîíó, çàïëàâí³ ä³áðîâè òà ÷îðíîâ³ëü- íèê³â (òàáë. 4). Öå ñêëàäຠ36,7 % â³ä çàãàëüíî¿ øíÿêè, äå äîì³íàíòàìè âåñíÿíî¿ ñèíó糿 âèñòóïà- ê³ëüêîñò³ ðàðèòåòíèõ âèä³â (¿õ º 120*; òóò íå âðà- þòü á³ëîöâ³ò âåñíÿíèé ³ ðÿá÷èê øàõîâèé, ÿê³ â³- õîâàí³ çàë³òí³ òà á³ëüø³ñòü ïðîë³òíèõ ïòàõ³â), äîì³ ç äåê³ëüêîõ ïóíêò³â öüîãî æ ðàéîíó, à òàêîæ âèÿâëåíèõ ó ×åðí³âåöüê³é îáëàñò³. Ðîçãëÿäóâàí³ îñòåïíåí³ ëó÷í³ ä³ëÿíêè ç óðî÷èùà “Ï³äîêðó㔠ôàóí³ñòè÷í³ åëåìåíòè íå çàô³êñîâàí³ íà òåðèòîð³- ïîáëèçó ñ. Çàâîëîêà Ñòîðîæèíåöüêîãî ðàéîíó. ÿõ çàêàçíèê³â “Êàäóá³âñüêà ñò³íêà”, “Òîâòð³âñüêà Íà òðåòüîìó çà ê³ëüê³ñòþ (3) ³ îñòàííüîìó çà ñò³íêà”, “Ìîëî÷íîáðàòñüêèé êàðñòîâèé ìàñèâ”, ïëîùåþ, çàéíÿòîþ çàïîâ³äíèìè îᒺêòàìè çàãàëü- “×îðíîïîòîöüêèé” òà ïàì’ÿòîê ïðèðîäè “Îçåðî íîäåðæàâíîãî çíà÷åííÿ — 106,0 ãà (6,3 %), “Áîëîòî”, “Øèë³âñüêèé ë³ñ”, “Òèñîâèé ßð”, “Óðî- ϳâí³÷íî-Áåññàðàáñüêèé îêðóã.  ¿õ ìåæàõ ñëàáî ÷èùå “Á³ëêà” ³ “Ïå÷åðà “Ïîïåëþøêà”. Öå ïîâ’ÿ- ïðåäñòàâëåí³ ÿê òèïîâ³, òàê ³ óí³êàëüí³ ïðèðîäí³ çàíî, â áàãàòüîõ âèïàäêàõ, ç ÿâíî íåäîñòàòíüîþ êîìïëåêñè çàçíà÷åíîãî ðåã³îíó, ïåðåäóñ³ì öå ñòî- âèâ÷åí³ñòþ ôàóíè çàçíà÷åíèõ ä³ëÿíîê. ñóºòüñÿ ¿õíüî¿ á³îòè÷íî¿ ñêëàäîâî¿. Íåîáõ³äíî Î÷åâèäíèì ë³äåðîì çà ê³ëüê³ñòþ ðàðèòåòíèõ âêëþ÷èòè äî ¿õíüîãî ñêëàäó çàëèøêè äóáîâèõ ë³ñ³â ïðåäñòàâíèê³â (47,7 % â³ä çàãàëüíîãî ÷èñëà) º çà ó÷àñòþ äóæå ð³äê³ñíîãî áàëêàíñüêîãî âèäó ðÿá- çàêàçíèê “Öåöèíî”. ³í, ãîëîâíèì ÷èíîì, çàáåçïå- ÷èêà ã³ðñüêîãî òà ºâðîïåéñüêîãî ïîì³ðíî-ñóáòðî- ÷óº îõîðîíó ïåðåâàæíî¿ á³ëüøîñò³ êîìàõ (íàñàì- ï³÷íîãî âèäó áðàíäóøêè ð³çíîêîëüîðîâî¿ ç îêî- ïåðåä, ìåòåëèê³â). Íà äðóãîìó ì³ñö³ çíàõîäèòüñÿ ëèöü ñ. Ìèõàéë³âêà Êåëüìåíåöüêîãî ðàéîíó; ïðè- çàêàçíèê “×îðíèé Ä³ë” — 14 (31,8 %) ðàðèòåò- ðîäí³ êîìïëåêñè òîâòðîâî¿ ãðÿäè íà ïðàâîìó áå- íèõ âèä³â. Ç íèõ äîì³íóþòü õðåáåòí³ òâàðèíè, ðåç³ ð. Äí³ñòåð ì³æ ñåëàìè Ãðóø³âö³ ³ Íàãîðÿíè îñíîâíèìè ì³ñöåïåðåáóâàííÿìè ÿêèõ º ë³ñîâ³ åêî- Êåëüìåíåöüêîãî ðàéîíó ç óãðóïîâàííÿìè ³ç Çåëå- ñèñòåìè. Öå æ ñàìå ñòîñóºòüñÿ é çàêàçíèêà “Ëóí- íî¿ êíèãè Óêðà¿íè (Seslerieta heufleranae) ³ òàêè- ê³âñüêèé”; â³í çà ê³ëüê³ñòþ ðàðèòåòíî¿ ôàóíè (10 ìè ð³äê³ñíèìè “÷åðâîíîêíèæíèìè” âèäàìè ÿê àáî 22,7 %) éäå òðåò³ì. Ó ìåæàõ óñ³õ ³íøèõ çàïî- âîëèíî-ïîä³ëüñüêèé åíäåì³ê àêîí³ò Áåññåðà òà â³äíèõ îᒺêò³â âñòàíîâëåíå ïåðåáóâàííÿ íå á³ëüøå øèâåðåê³ÿ ïîä³ëüñüêà. 6 âèä³â. Íàéìåíøå çàïîâ³äíèõ îᒺêò³â ó óðñüêîêàðïàò- Òàêèì ÷èíîì, â³äñóòí³ (íå âèÿâëåí³) íà òåðèòî- ñüêîìó ãåîáîòàí³÷íîìó îêðóç³ (2), àëå ïëîùà, ÿêó ð³ÿõ çàêàçíèê³â ³ ïàì’ÿòîê ïðèðîäè çàãàëüíîäåð- âîíè çàéìàþòü, äîñèòü çíà÷íà — 635,2 ãà (37,7 %). Ó æàâíîãî çíà÷åííÿ 76 ïðåäñòàâíèê³â òâàðèííîãî ¿õ ìåæàõ äîñòàòíüîþ ì³ðîþ çàáåçïå÷óºòüñÿ îõîðî- ñâ³òó Áóêîâèíè, çàíåñåíèõ äî ×åðâîíî¿ êíèãè Óê- íà òèïîâèõ ³ óí³êàëüíèõ ô³òîöåíîç³â âåðõíüîãî ë³ñî- ðà¿íè (1994) òà ªâðîïåéñüêîãî ×åðâîíîãî ñïèñ- âîãî ïîÿñó Áóêîâèíñüêèõ Êàðïàò, çà âèíÿòêîì áî- êó. ¯õ ìîæíà óìîâíî ðîçä³ëèòè íà äâ³ îñíîâí³ ãðó- ëîòíèõ. ϳäâèùèòè öåíîòè÷íó ðåïðåçåíòàòèâí³ñòü ïè. Ïåðøà ç íèõ — öå âèäè (îêðåì³ áåçõðåáåòí³, ó öüîìó ðåã³îí³ ìîæíà çà ðàõóíîê âêëþ÷åííÿ äî à òàêîæ ðèáè), æèòòºä³ÿëüí³ñòü ÿêèõ ó òîé ÷è ñêëàäó çàêàçíèêà “×îðíèé Ä³ë” êîìïëåêñíî¿ ïàì’ÿò- ³íøèé ñïîñ³á ïîâ’ÿçàíà ç âîäíèì îñåðåäêîì. Äðó- êè ïðèðîäè “Á³ëèé ïîò³ê”, äå îõîðîíÿºòüñÿ êàðáî- ãà — öå ïðåäñòàâíèêè, îáðàçíî êàæó÷è, â³äêðè- íàòíå ïðèñõèëîâå áîëîòî öåíòðàëüíî-ºâðîïåéñüêî- òèõ ïðîñòîð³â, ëó÷íî-ñòåïîâîãî ôàóí³ñòè÷íîãî êîì- ãî òèïó ç ð³äê³ñíèìè óãðóïîâàííÿìè ³ ðàðèòåòíèìè ïëåêñó (ç êîìàõ ïðÿìîêðèë³, ÷èìàëî ëóñêîêðè- âèäàìè ðîñëèí, ÿê³ íå âëàñòèâ³ ³íøèì áîëîòàì òà- ëèõ, ïåðåòèí÷àñòîêðèë³, îêðåì³ ïòàõè òà ññàâö³). êîãî òèïó â Óêðà¿íñüêèõ Êàðïàòàõ. Îòæå, íà ìàéáóòíº âèìàãຠàêòèâ³çàö³¿ ðîáîòà ïî ßêùî ðîçãëÿäàòè ðîçïîä³ë çàïîâ³äíèõ îᒺêò³â ñòâîðåííþ “çàãàëüíîäåðæàâíèõ” îᒺêò³â ÏÇÔ çà ãåîáîòàí³÷íèìè ðàéîíàìè òà ï³äðàéîíàìè, òî ñàìå â çàçíà÷åíèõ íàïðÿìêàõ. Öå äàñòü çìîãó çà- âèÿâèòüñÿ, ùî ïîçáàâëåí³ òàêèõ òåðèòîð³é Âîðîõ- áåçïå÷èòè á³ëüø 䳺âîþ îõîðîíîþ â³äïîâ³äí³ ðà- òÿíñüêî-Ïóòèëüñüêèé ï³äðàéîí óðñüêî-Êàðïàòñü- ðèòåòí³ âèäè òâàðèí. êîãî îêðóãó òà Ñîêèðÿíñüêèé ðàéîí ϳâí³÷íî-Áåñ- Âàæëèâèì ïîêàçíèêîì äëÿ âèçíà÷åííÿ ðîë³, ñàðàáñüêîãî îêðóãó. Ç ïåðøîãî çàñëóãîâóº âêëþ- ÿêó â³ä³ãðàâàòèìóòü ó ñêëàä³ ìàéáóòíüî¿ åêîìåðå- ÷åííÿ äî ñêëàäó çàïîâ³äíèõ òåðèòîð³é çàãàëüíî- æ³ Áóêîâèíè çàïîâ³äí³ îᒺêòè çàãàëüíîäåðäàâíî- äåðæàâíîãî çíà÷åííÿ ë³ñîâèé çàêàçíèê “Áîðãèíÿ”, ãî çíà÷åííÿ, º ïðåäñòàâëåí³ñòü ó ¿õí³õ ìåæàõ ð³ç- äå íà ïëîù³ 470,0 ãà îõîðîíÿþòüñÿ çàëèøêè ïðàê- íîìàí³òòÿ åêîñèñòåì ðåã³îíó. Êëàñèô³êàö³þ åêî-

*Íàâåäåíà öèôðà îòðèìàíà çà ðåçóëüòàòàìè àíàë³çó á³ëüøå 200 ë³òåðàòóðíèõ äæåðåë, ôîíäîâèõ ç³áðàíü ìóçå¿â òà íåîïóáë- ³êîâàíèõ â³äîìîñòåé (ïîâ³äîìëåííÿ êîëåã-íàóêîâö³â ³ ëþáèòåë³â ïðèðîäè, âëàñí³ ìàòåð³àëè). 93 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

Òàáëèöÿ 5 Òèïè åêîñèñòåì, ÿê³ îõîðîíÿþòüñÿ íà òåðèòîð³ÿõ çàïîâ³äíèõ îᒺêò³â Áóêîâèíè çàãàëüíîäåðæàâíîãî çíà÷åííÿ

Òèïè åêîñèñòåì Çàêàçíèêè, ïàì’ÿòêè ïðèðîäè 12345678910111213141516171819 ˳òîðàëüíà çîíà ñòîÿ÷èõ ïð³ñíèõ âîäîéì –––+–––+––+–––––––– Ïðîòî÷í³ âîäîéìè, â ÿêèõ â³äñóòí³ ìàêðî-–+–––+––––––––––––– ô³òè (ã³ðñüê³ ð³÷êè, âîäîñïàäè, ñòðóìêè, äæåðåëà) Âåðõîâ³ (îë³ãîòðîôí³) áîëîòà –+––––––––––––––––– Ïåðåõ³äí³ (ìåçîòðîôí³) áîëîòà –+––––––––––––––––– Íèçèíí³ (åâòðîôí³) áîëîòà –+–+––––––+–––––––– Ïðèáåðåæíî-âîäí³ åêîñèñòåìè, ùî ôîðìó- –––+–––+––+–––––––– þòüñÿ ï³ä áåçïîñåðåäíüîþ 䳺þ âîäè ³ ð³çêî çì³ííîãî ñåçîííîãî çâîëîæåííÿ Çàáîëî÷åí³ ëóêè òà ëó÷í³ áîëîòà íà –––+–––+––––––––––– òîðôÿíî-ìóëèñòèõ ãðóíòàõ Áåðåãè ³ äíèùà âîäîéì, ÿê³ îãîëþþòüñÿ –––+–––+––+–––––––– âíàñë³äîê ð³çêî çì³ííîãî çâîëîæåííÿ ϳñëÿë³ñîâ³ âèñîêîòðàâí³ óãðóïîâàííÿ íà –+––––––––––––––––– ñèðèõ ³ âîëîãèõ ãðóíòàõ Êàðïàò ϳñëÿë³ñîâ³ âèñîêîòðàâí³ óãðóïîâàííÿ –+––––––––––––––––– íà ñâ³æèõ áóðèõ ãðóíòàõ íà ì³ñö³ ñìåðåêîâèõ ë³ñ³â Êàðïàò ϳñëÿë³ñîâ³ âèñîêîòðàâí³ óãðóïîâàííÿ íà –+––––––––––––––––– ñóõèõ ùåáåíèñòèõ ãðóíòàõ íà ì³ñö³ ñìåðåêîâèõ ë³ñ³â Êàðïàò Ñïðàâæí³ çàïëàâí³ ëóêè ––––––––––––––+–––– Ñïðàâæí³ ã³ðñüê³ ëóêè Êàðïàò –+––––––––––––––––– óðñüê³ êàðïàòñüê³ ïóñòèùí³ ëóêè –+––––––––––––––––– гçíîòðàâí³ ñóáàëüï³éñüê³ ëóêè –+––––––––––––––––– Ëó÷í³ ð³çíîòðàâíî-çëàêîâ³ ñòåïè ––+–+––––+––––––––– Êèñë³ ñèë³êàòí³ ñêåë³ òà â³äñëîíåííÿ, íà –+––––––––––––––––– ÿêèõ ñïîñòåð³ãàþòüñÿ ïðîöåñè äåíóäàö³¿ Êàðáîíàòí³ ñêåë³ òà â³äñëîíåííÿ, íà ÿêèõ –++–+–––++––––––––– ñïîñòåð³ãàþòüñÿ ïðîöåñè äåíóäàö³¿ Åêîñèñòåìè äåëþâ³àëüíîãî òèïó –++–+–––++––––––––– Ïå÷åðè ––––––––++–––––++++ Òåìíîõâîéí³ ë³ñè –+–––++–+–––––––––– Äóáîâ³ ë³ñè +–––––+–––––––+–––– Ñêåëüíîäóáîâ³ ë³ñè +–––––––––––––––––– Áóêîâ³ ë³ñè +––––+–––––+++––––– ³ëüõîâ³ ë³ñè +–––––––––––––––––– óãðîô³òí³ ë³ñè â³ëüõè ñ³ðî¿ –+––––––––––––––––– Ïîñàäêè ë³ñ³â õâîéíèõ ïîð³ä ––––––+–––––––––––– Âñüîãî: 27 4 15 35333444411121111

ñèñòåì Óêðà¿íè ðîçðîáèëè ß.Ï. ijäóõ ³ Þ.Ð. ïîñàäîê, àãðîåêîñèñòåì òà óðáîåêîñèñòåì, ÿê³ Øåëÿã-Ñîñîíêî (2001). Ç íèõ, çà ïîïåðåäí³ìè â³äñóòí³ â ìåæàõ îᒺêò³â ÏÇÔ çàãàëüíîäåðæàâíî- äàíèìè, â ìåæàõ Áóêîâèíè ïðåäñòàâëåí³ 7 òèï³â ãî çíà÷åííÿ ³ á³ëüø³ñòü ç íèõ íå ïîòðåáóþòü çáåðå- ïåðøîãî ð³âíÿ ðîçì³ðíîñò³, 20 — äðóãîãî, 56 — æåííÿ â ñòðóêòóð³ ÏÇÔ, òî ðåïðåçåíòàòèâí³ñòü òðåòüîãî ³ ïîíàä 80 — ÷åòâåðòîãî. Ó òàáë. 5 íàâå- öèõ çàïîâ³äíèõ ä³ëÿíîê ó â³äíîøåíí³ ïðåäñòàâëåí- äåíî ïåðåë³ê åêîñèñòåì òðåòüîãî ð³âíÿ, ÿê³ ïðåä- íîñò³ òèï³â åêîñèñòåì çíà÷íî çðîñòàº. ñòàâëåí³ íà òåðèòîð³ÿõ îᒺêò³â ÏÇÔ çàãàëüíîäåð- Íàéá³ëüøà ð³çíîìàí³òí³ñòü òèï³â åêîñèñòåì æàâíîãî çíà÷åííÿ. Òóò ïðèñóòí³ ïîëîâèíà åêîñèñ- âëàñòèâà äëÿ òåðèòî𳿠ëàíäøàôòíîãî çàêàçíèêà òåì öüîãî ð³âíÿ ðîçì³ðíîñò³, â³äîìèõ äëÿ Áóêîâè- “×îðíèé ijë”. Öå çóìîâëåíî òèì, ùî ðîñòàøîâà- íè. À ÿêùî íå âðàõîâóâàòè 15 òèï³â åêîñèñòåì íèé â³í ó ãîðàõ, äå âèñîêèé ð³âåíü ãåòåðîãåííîñò³ ï³îíåðíèõ ë³ñî-÷àãàðíèêîâèõ óãðóïîâàíü, ë³ñîâèõ ìåçî- ³ ì³êðîðåëüºôó, à òàêîæ îñîáëèâîñòÿìè ãåî- 94 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

ëîã³÷íî¿ áóäîâè öüîãî ðåã³îíó òà çíà÷íèìè ðîçì³- ëîâå î÷êî Troglodytes. Êàòàëîã îðí³ò. çàõ. îáë. Óêðà¿íè. ðàìè éîãî òåðèòîð³¿. ² çàãàëîì öÿ çàïîâ³äíà ä³ëÿíêà Îðí³òîë. ñïîñò. çà 1991-1992 ð.ð. Ëóöüê. 3: 51. íàëåæèòü äî íàéö³íí³øèõ ó ñîçîëîã³÷íîìó â³äíî- Ãîäîâàíåöü Á.É., Ñê³ëüñüêèé ².Â. (1994): Ãí³çäóâàííÿ ëåáå- äÿ-øèïóíà â ×åðí³âåöüê³é îáëàñò³. - Áåðêóò. 3 (2): 151- øåíí³ îᒺêò³â ÏÇÔ Áóêîâèíè. 152. Ãîäîâàíåöü Á.É., Ñê³ëüñüêèé ².Â., Áó÷êî Â.Â. òà ³í. (1996): ˲ÒÅÐÀÒÓÐÀ Ìàëà á³ëà ÷àïëÿ â ï³âí³÷íî-çàõ³äí³é ÷àñòèí³ Ïðóò-Äí³ñò- ðîâñüêîãî ìåæèð³÷÷ÿ òà íà ïðèëåãëèõ òåðèòîð³ÿõ Óêðà¿í- Àíäðåé÷óê Â.Í., Êîðæèê Â.Ï. (1984): Ïåùåðíàÿ ñèñòåìà Çî- ñüêèõ Êàðïàò. - Áåðêóò. 5 (1): 26-30. ëóøêà. - Ïåùåðû. Òèïû è ìåòîäû èññëåäîâàíèÿ. Ïåðìü. 25- Ãîëóáåöü Ì.À. (1971): Òåìíîõâîéí³ ë³ñè. - Ðîñëèíí³ñòü ÓÐÑÐ. 29. ˳ñè. Ê.: Íàóê. äóìêà. 84-136. Àíäðèåâè÷ Ì.À., Äåìî÷êî Ê.Ì., Äðóêìàí Ý.Ë. è äð. (1976): Ãîðîõîâà Ç.Í. (1960): Ëåñà ×åðíîâèöêîãî ëåñõîçà è ïóòè Ñîâåòñêàÿ Áóêîâèíà (ñïðàâî÷íèê-ïóòåâîäèòåëü). Óæãî- ïîâûøåíèÿ èõ ïðîäóêòèâíîñòè. - Íàó÷í. åæåã. çà 1959 ðîä: Êàðïàòè. 1-272. ãîä. ×åðíîâ. óíèâ. (áèîë. ôàêóëüòåò). ×åðíîâöû. 399- Àðòåì÷óê ².Â. (1956): Ïðèðîäí³ êîðìîâ³ óã³ääÿ ë³ñîñòåïó 402. ×åðí³âåöüêî¿ îáëàñò³, øëÿõè ¿õ âèêîðèñòàííÿ ³ ïîë³ïøåí- Ãîðîõîâà Ç.Í., Ñîëîäêîâà Ò.². (1970): ˳ñè Ðàäÿíñüêî¿ Áó- íÿ. - Ïðàö³ åêñïåä. ïî êîìïë. âèâ÷. Êàðïàò ³ Ïðèêàðïàò- êîâèíè (ãåîáîòàí³÷íà õàðàêòåðèñòèêà). Ëüâ³â: Âèä-âî òÿ. Ëüâ³â: Âèä-âî Ëüâ³âñüê. óí-òó. 2: 3-68. Ëüâ³âñüê. óí-òó. 1-213. Àðòåì÷óê È.Â. (1966): “Òàéíû” Áîëüøîãî Êàìíÿ. - Êàðïàò- Ãîðîõîâà Ç.Í., Ñîëîäêîâà Ò.È., Çàåö Ç.Ñ. (1964): Ãåîáîòà- ñêèå çàïîâåäíèêè. Óæãîðîä: Êàðïàòû. 108-111. íè÷åñêàÿ õàðàêòåðèñòèêà ëåñîâ Ïðóò-Ñåðåòñêîãî ìåæäó- Àðòåì÷óê È.Â., Áàðûêèíà Ò.Â. (1963): Îñîáåííîñòè ôëîðû ðå÷üÿ. - Òåç. äîêë. XX íàó÷í. ñåññèè / ×åðíîâ. óíèâ. ãîð Áîëüøîãî è Ìàëîãî Êàìíåé â Áóêîâèíñêèõ Êàðïà- (ñåêö. áèîë. íàóê). ×åðíîâöû. 160-163. òàõ. - Ìàòåð. XIX íàó÷í. ñåññèè ×åðíîâ. ãîñ. óí-òà (ñåê- Ãîðîõîâà Ç.Í., Øâèäåíêî À.È. (1966): Çåëåíûå çîíû Áóêî- öèÿ áèîë. íàóê). ×åðíîâöû. 106-107. âèíû. - Êàðïàòñêèå çàïîâåäíèêè. Óæãîðîä: Êàðïàòû. 122- Áàéäàøíèêîâ À.À. (1989): Ðåäêèå íàçåìíûå ìîëëþñêè Óê- 128. ðàèíñêèõ Êàðïàò è ïóòè èõ ñîõðàíåíèÿ. - Âåñòí. çîîëî- Ãîðîõîâà Ç.Í., Øåëÿã-Ñîñîíêî Þ.Ð. (1960à): Òèññ (Taxus ãèè. 3: 37-41. baccata L.) â ëåñàõ ×åðíîâèöêîé îáëàñòè. - Íàó÷í. åæåã. Áèëåöêèé Ñ.Â., Áîáûëåâ À.Â., Ìåí÷èö Å.À. (1991): Âëèÿ- çà 1958 ãîä / ×åðíîâ. ãîñóä. óíèâ. (áèîë. ôàêóëüòåò). íèå ìèêðîêëèìàòà ïåùåðû “Çîëóøêà” íà ïîêàçàòåëè ãåî- ×åðíîâöû. 371-374. äèíàìèêè è óòèëèçàöèè êèñëîðîäà ó çäîðîâûõ ëþäåé. - Ãîðîõîâà Ç.Í., Øåëÿã-Ñîñîíêî Þ.Ð. (1960á): Taxus baccata Íåìåäèêàìåíòîçíûå ìåòîäû ëå÷åíèÿ â êëèíèêå âíóòðåí- L. â ëåñàõ ×åðíîâèöêîé îáëàñòè. - Áîòàí. æóðí. 45 (4): íèõ áîëåçíåé. Òåç. äîêë. Ðåñïóáë. íàó÷íî-ïðàêò. êîíô. 1322-1325. Õàðüêîâ. 74. Ãîðîõîâà Ç.Í., Øåëÿã-Ñîñîíêî Þ.Ð. (1966): Òèñ ÿã³äíèé, Á³ëåöüêèé Ñ.Â., Áîáèëåâ Î.Â., Ìåí÷èöü ª.À., Êàëåíþê Â.². áåðåêà, âÿç øåðøàâèé ó ë³ñàõ Ðàäÿíñüêî¿ Áóêîâèíè. - (1995): Âèêîðèñòàííÿ ì³êðîêë³ìàòó ïå÷åð Áóêîâèíè ç ë³êó- Îõîðîíà ïðèðîäè çàõ³äíèõ îáëàñòåé Óêðà¿íè. Ìàòåð. âàëüíî-ïðîô³ëàêòè÷íîþ ìåòîþ. - Çåëåíà Áóêîâèíà. 1-2: êîíô. Ëüâ³â: ËÄÓ. 30-33. 29-33. Ãðèãîðåíêî ². (1988): Äðàíèöüêèé çàêàçíèê. - гäíà ïðèðî- Áîðåéêî Â.Å., Äàâûäîê Â.Ï., Àâäååíêî Å.Ï. è äð. (1988): äà. 3: 34-35. Ìåòîäè÷åñêèå ðåêîìåíäàöèè ïî îõðàíå îõîòíè÷üèõ è çà- Ãðèíü Ô.Î., Ïîâàðí³öèí Â.Î., Øåëÿã-Ñîñîíêî Þ.Ð. òà ³í. íåñåííûõ â Êðàñíóþ êíèãó æèâîòíûõ. Ê. 1-90. (1971): Íàðîäíîãîñïîäàðñüêå çíà÷åííÿ ë³ñ³â ÓÐÑÐ. - Ðîñ- Âàéíàãèé Â.È., Ñòåôàíèê Â.È., ßêèì÷óê Í.Ê. (1989): Ïðî- ëèíí³ñòü ÓÐÑÐ. ˳ñè. Ê.: Íàóê. äóìêà. 416-435. áëåìû îõðàíû ôèòîãåíîôîíäà Ñåâåðíîé Áóêîâèíû. - Ïóòè Ãðèùåíêî Â.Ì., Áîðåéêî Â.ª., Ãîðáàíü ².Ì. (1992): Ðîëü ïîâûøåíèÿ ïðîäóêòèâíîñòè èñïîëüçîâàíèÿ è îõðàíû ïðè- ãðîìàäñüêîñò³ â îõîðîí³ òâàðèííîãî ñâ³òó. - Îõîðîíà òâà- ðîäíûõ ðåñóðñîâ Óêðàèíñêèõ Êàðïàò è Ïðèêàðïàòüÿ. Ê.: ðèííîãî ñâ³òó. Ê.: Óðîæàé. 209-218. ÓÌÊ ÂÎ. 47-52. Äçþáàê Ï.Ï., Ôåäîð÷à Ä.Ñ., Ãîäîâàíåöü Á.É., Ñê³ëüñüêèé Âàðãîâè÷ Ð. (1998): Çèì³âëÿ êàæàí³â â ã³ïñîâèõ ïå÷åðàõ Áó- ².Â. (1992): Ïåðøèé âèïàäîê çèì³âë³ ÷àïë³ ñ³ðî¿ â ×åðí- êîâèíè ³ Ïîä³ëëÿ. - ªâðîïåéñüêà í³÷ êàæàí³â ’98 â Óêðà¿- ³âåöüê³é îáëàñò³. - Áåðêóò. 1: 73. í³. Ê. 117-123. (Ïðàö³ Òåð³îëîã³÷íî¿ Øêîëè. 1). ijäóõ ß.Ï., Øåëÿã-Ñîñîíêî Þ.Ð. (2001): Êëàñèô³êàö³ÿ åêî- Âèçíà÷íèê ðîñëèí Óêðà¿íñüêèõ Êàðïàò. (Ðåä. Â.². ×îïèê). ñèñòåì — ³ìïåðàòèâ íàö³îíàëüíî¿ åêîìåðåæ³ (ÅKONET) (1977): Ê.: Íàóê. äóìêà. 1-434. Óêðà¿íè. - Óêð. áîòàí. æóðí. 54 (4): 393-403. Âîðîïàé Ë.²., Êîæóðèíà Ì.Ñ., Êîðæèê Â.Ï. (1978): Îõîðî- Æóïàíñüêèé ß. ²., Çàÿ÷óê Ì. Ä., Ñêðèïíèê ß. Ï. òà ³í. íà ïðèðîäè. - Ïðèðîäà ×åðí³âåöüêî¿ îáëàñò³. Ëüâ³â: Âèùà (2000): Ãåîãðàô³ÿ ð³äíîãî êðàþ ×åðí³âåöüêà îáëàñòü. øêîëà. 141-150. ×åðí³âö³: ̳ñòî-Ðóòà. 1-160. Âîðîïàé Ë.²., Êîðæèê Â.Ï. (1994): Ðåñóðñè îïòèì³çàö³¿ ïðè- Çàâåðóõà Á.Â., Àíäðèåíêî Ò.Ë., Ïðîòîïîïîâà Â.Â. (1983): ðîäíî-çàïîâ³äíîãî ôîíäó Áóêîâèíè. - Ïðîáëåìè ãåîãðàô³¿ Îõðàíÿåìûå ðàñòåíèÿ Óêðàèíû. Ê.: Íàóê. äóìêà. 1-175. Óêðà¿íè. Ìàòåð. íàóê. êîíô. Ëüâ³â. 202-203. Çàãîðîäíþê ²., Ô³ë³ï÷óê Í. (1999): “Áåðíñü곔 âèäè ãðè- Ãåîáîòàí³÷íå ðàéîíóâàííÿ Óêðà¿íñüêî¿ ÐÑÐ. (1977): Ê.: Íàóê. çóí³â ó ×åðâîí³é êíèç³ Óêðà¿íè (Spermophilus citellus, äóìêà. 1-304. Sicista subtilis, Spalax graecus). - Ññàâö³ Óêðà¿íè ï³ä Ãèíäè÷ Î.Â. (1960): Òèñ íà Áóêîâèí³. - Óêð. áîòàí. æóðí. 17 îõîðîíîþ Áåðíñüêî¿ êîíâåíö³¿. Ê. 155-162. (Ïðàö³ Òåð³î- (4): 82-83. ëîã³÷íî¿ øêîëè. 2). Ãîäîâàíåö Á.È., Âàñèí À.Ì., Ñêèëüñêèé È.Â. (1993): Íåêî- Çàãóëüñüêèé Ì.Ì. (2001): Corallorhiza trifida Chatel. (Or- òîðûå ñâåäåíèÿ ïî îîëîãèè êâàêâû è ñåðîé öàïëè èç ×åð- chidaceae Juss.) ó çàõ³äíèõ ðåã³îíàõ Óêðà¿íè. - Óêð. áî- íîâèöêîé îáëàñòè (Óêðàèíà). - Ñîâðåì. ïðîá. îîëîãèè. òàí æóðí. 58 (1): 67-73. Ìàòåð. ² Ìåæäóí. ñîâåù. (14-18 ñåíòÿáðÿ 1993 ã.). Ëè- Çàãóëüñüêèé Ì.Ì., ×îðíåé ².². (1993): Íîâå ì³ñöåçíàõîä- ïåöê. 52-53. æåííÿ Nigritella nigra (L.) Reichenb. (Orchidaceae) â Ãîäîâàíåöü Á.É., Âàñ³í Î.Ì., Êë³ò³í Î.Ì., Ñê³ëüñüêèé ².Â. Óêðà¿íñüêèõ Êàðïàòàõ. - Óêð. áîòàí. æóðí. 50 (2): 125- (1994): Äî ïîøèðåííÿ òà åêîëî㳿 ðóäî¿ ÷àïë³ ó ×åðí³- 129. âåöüê³é îáëàñò³. - Áåðêóò. 3 (2): 100-102. Çàãóëüñüêèé Ì.Ì., ×îðíåé ².². (1995-1996): Îðõ³äå¿ ×åðí³- Ãîäîâàíåöü Á.É., Âàñ³í Î.Ì., Ñê³ëüñüêèé ².Â. (1995): Äî âåöüêî¿ îáëàñò³. - Çåëåíà Áóêîâèíà. 3-4, 1-2: 54-57. õàðàêòåðèñòèêè îîìîðôîëîã³÷íèõ ïîêàçíèê³â êâàêà. - Çàãóëüñüêèé Ì.Ì., ×îðíåé ².². (2001): Ô³òîñîçîëîã³÷í³ àñ- Ïðîáë. âèâ÷. òà îõîð. ïòàõ³â. Ìàòåð. V² íàð. îðí³ò. Çàõ. ïåêòè ñòâîðåííÿ ì³æäåðæàâíîãî á³îñôåðíîãî ðåçåðâàòó ó Óêðà¿íè (ì. Äðîãîáè÷, 1-3 ëþòîãî 1995 ð.). Ëüâ³â-×åðí³âö³. ×èâ÷èíàõ. - Ðîçòî÷àíñüêèé çá³ð—2000. Ìàòåð. ì³æíàð. 31-33. êîíô. Ëüâ³â: Ìåðêàòîð. 243-245. Ãîäîâàíåöü Á., Ñê³ëüñüêèé ². (1993): Äî ïîøèðåííÿ êâàêà Çàåö Ç.Ñ., Àíàñòàñèé Ñ.Ã., ßêèì÷óê Í.Ê. (1977): Ýêîëîãî- (Nycticorax nycticorax L.) â ×åðí³âåöüê³é îáëàñò³. - Âî- ôèòîöåíîòè÷åñêèå îñîáåííîñòè ýíäåìîâ âûñîêîãîðíîé ôëî- 95 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

ðû Áóêîâèíñêèõ Êàðïàò. - Âîïðîñû èçó÷åíèÿ è îñâîåíèÿ Êîðæèê Â.Ï. (1993â): ϳçíàºìî ð³äíèé êðàé. - Ãåîãðàô³ÿ ×åð- ôëîðû è ðàñòèòåëüíîñòè âûñîêîãîðèé. Òåç. äîêë. V²² Âñåñ. í³âåöüêî¿ îáëàñò³ (íàâ÷àëüíèé ïîñ³áíèê). ×åðí³âö³. 177-189. ñîâåù. ïî âîïð. èçó÷. è îñâîåí. ôëîðû è ðàñòèò. âûñîêîã. Êîðæèê Â.Ï. (1993ã): Òåðèòîð³àëüí³ ïðîáëåìè ðàö³îíàëüíî- Íîâîñèáèðñê. 175-176. ãî ïðèðîäîêîðèñòóâàííÿ. - Ãåîãðàô³ÿ ×åðí³âåöüêî¿ îáëàñò³ Çàåö Ç.Ñ., Ñîëîäêîâà Ò.È. (1978): Îá îõðàíå äóáîâûõ è (íàâ÷àëüíèé ïîñ³áíèê). ×åðí³âö³. 89-91. áóêîâûõ ëåñîâ Ïðóò-Äíåñòðîâñêîãî ìåæäóðå÷üÿ. - Îõðà- Êîðæèê Â.Ï. (1994à): Òî÷êà “Î” â ³ñòîðèêî-ãåîãðàô³÷íèõ íà, èçó÷åíèå è îáîãàùåíèå ðàñòèòåëüíîãî ìèðà. Ê.: Âèùà äîñë³äæåííÿõ. - Ïðîáëåìè ïîñòíåêëàñè÷íèõ ìåòîäîëîã³é øêîëà. 5: 31-35. â ïðèðîäíè÷î-ãåîãðàô³÷íèõ íàóêàõ. Òåçè äîïîâ. íàóê.- Çàåö Ç.Ñ., Ñòåôàíèê Â.È., Ñîëîäêîâà Ò.È. è äð. (1978): ìåòîäîëîã. êîíô. Ê. 48-50. Áîòàíè÷åñêèå çàïîâåäíûå îáúåêòû ×åðíîâèöêîé îáëàñòè Êîðæèê Â.Ï. (1994á): Õâîð³ ãðóäè çåìë³. - Çåëåí³ Êàðïàòè. è âîïðîñû èõ îõðàíû. - 50 ëåò ×åðíîì. ãîñóä. çàïîâ. Ìà- 3-4: 67-72. òåð. ñåìèí.-ñîâåù. Ê.: Íàóê. äóìêà. 57-58. Êîðæèê Â.Ï. (1995à): Äî ïåðåãëÿäó äîêòðèí âåäåííÿ çàïîâ- Çàºöü Ç.Ñ., Ñîëîäêîâà Ò.². (1978): Ëóêè Áóêîâèíñüêîãî Ïðè- ³äíî¿ ñïðàâè. - Ìàòåð. VI 璿çäó Óêðà¿íñüêîãî ãåîãðàô³÷- êàðïàòòÿ, ÿê³ çàñëóãîâóþòü îõîðîíè. - Óêð. áîòàí. æóðí. íîãî òîâàðèñòâà. Ê. 116-117. 35 (3): 314-315. Êîðæèê Â.Ï. (1995á): Îá èçìåíåíèè è ñîâåðøåíñòâîâàíèè Çàºöü Ç.Ñ., Ñîëîäêîâà Ò.²., Ñòîéêî Ñ.Ì. (1980): Áîòàí³÷í³ äîêòðèí çàïîâåäíîãî äåëà. - Ïðîáë. ñîõð. ðàçíîîáð. ïðè- ðåçåðâàòè ³ ïàì’ÿòêè ïðèðîäè ×åðí³âåöüêî¿ îáëàñò³. - Îõî- ðîäû ñòåïíûõ è ëåñîñòåïíûõ ðåãèîíîâ. Ìàòåð. Ðîññèéñ- ðîíà ïðèðîäè Óêðà¿íñüêèõ Êàðïàò òà ïðèëåãëèõ òåðè- êî-Óêðàèíñêîé íàó÷íîé êîíô., ïîñâ. 60-ëåòèþ Öåíòðàëü- òîð³é. Ê.: Íàóê. äóìêà. 220-252. íî-×åðíîçåìíîãî çàïîâåäíèêà (ïîñ. Çàïîâåäíûé, Êóðñ- Çàºöü Ç.Ñ., Ñòåôàíèê Â.²., Ñîëîäêîâà Ò.². (1981): Ñòåïîâ³ êàÿ îáëàñòü, 22-27 ìàÿ 1995 ã.). Ì. 45-46. ä³ëÿíêè Ðàäÿíñüêî¿ Áóêîâèíè, ùî ïîòðåáóþòü îõîðîíè. - Êîðæèê Â.Ï. (1995-1996): Íàö³îíàëüíèé ïðèðîäíèé ïàðê Óêð. áîòàí. æóðí. 38 (5): 64-67. “Âèæíèöüêèé”: íàóêîâ³ ïðîáëåìè ðîçáóäîâè. - Çåëåíà Çàêîí Óêðà¿íè “Ïðî Çàãàëüíîäåðæàâíó ïðîãðàìó ðåôîðìó- Áóêîâèíà. 3-4, 1-2: 23-27. âàííÿ íàö³îíàëüíî¿ åêîëîã³÷íî¿ ìåðåæ³ Óêðà¿íè íà 2000- Êîðæèê Â.Ï. (1997): Âäîñêîíàëåííÿ ïðèðîäíî-çàïîâ³äíîãî 2015 ðîêè”. Ê., 2000. 1-47. ôîíäó ÿê ³íñòðóìåíò çáåðåæåííÿ á³îð³çíîìàí³òòÿ. - ̳æíà- Çåëåíàÿ êíèãà Óêðàèíñêîé ÑÑÐ. (Ðåä. Þ.Ð. Øåëÿã-Ñîñîí- ðîäí³ àñïåêòè âèâ÷åííÿ òà îõîðîíè á³îð³çíîìàí³òòÿ Êàð- êî) (1987): Ê.: Íàóê. äóìêà. 1-216. ïàò. Ìàòåð. ì³æíàð. íàóê.-ïðàêò. êîíô. Ðàõ³â. 109-112. Çåëåíèé ñâ³ò Áóêîâèíè. ²íôîðìàö³ÿ ïî ×åðí³âåöüê³é îáëàñò³ Êîðæèê Â.Ï. (1999): Íàö³îíàëüíèé ïðèðîäíèé ïàðê “Âèæ- çà 1998 ð³ê äî Íàö³îíàëüíî¿ äîïîâ³ä³ “Ïðî ñòàí íàâêî- íèöüêèé”: íîâ³ ïðèíöèïè ³ òåíäåíö³¿ ðîçâèòêó. - Çåëåíà ëèøíüîãî ïðèðîäíîãî ñåðåäîâèùà â Óêðà¿í³” (1999): - Áóêîâèíà. 1-2: 69-74. Çåëåíà Áóêîâèíà. 1-2: 7-68. Êîðæèê Â.Ï. (2000): Ðåêðåàö³ÿ. - Íàâ÷àëüíî-êðàºçíàâ÷èé Êàãàëî Î.Î. (1999): Ô³òîá³îòè÷íà ðåïðåçåíòàòèâí³ñòü ÿê ³íòåã- àòëàñ ×åðí³âåöüêî¿ îáëàñò³. Ëüâ³â: Âèä-âî íàóê.-òåõí. ë- ðàëüíà îö³íêà ô³òîñîçîëîã³÷íî¿ ö³ííîñò³ ïðèðîäîîõîðîí- ðè. 20. íèõ òåðèòîð³é: ïîíÿòòÿ é òåðì³íè. - Ïðîáëåìè åêîëîã³÷- Êîðæèê Â.Ï., Àíäðåé÷óê Â.Í. (1990): Ìèêðîêëèìàòè÷åñêèå íî¿ ñòàá³ëüíîñò³ Êàðïàò. Ìàòåð. êîíô. Ñèíåâ³ð. 80-82. îñîáåííîñòè ïåùåðû Çîëóøêà è âîçìîæíîñòè åå ïðàêòè- Êèÿê Â.Ã. (1992): Ñòàí îõîðîíè Leontopodium alpinum L. â ÷åñêîãî èñïîëüçîâàíèÿ. - Ïðîáëåìû ãåîìåòåîðîëîãèè è Óêðà¿íñüêèõ Êàðïàòàõ. - IX 璿çä ÓÁÎ. Òåçè äîï. Ê.: àêêóìóëÿöèè çèìíåãî õîëîäà. Ñâåðäëîâñê. 101-103. Íàóê. äóìêà. 136-137. Êîðæèê Â.Ï., Ìèíüêåâè÷ È.È. (1988): Ñòàäèéíî-çîíàëüíûå Êëåïà÷ È.À, Ñìîëèíñêàÿ Ì.À., Âàéíàãèé Â.È. (1987): Ðåä- àñïåêòû òåõíîãåííîãî êàðñòîãåíåçà (íà ïðèìåðå ïåùåðû êèå, èñ÷åçàþùèå è ýíäåìè÷íûå ðàñòåíèÿ Ïåðêàëàáî-Ñà- “Çîëóøêà”). - Ïðîáëåìû èçó÷åíèÿ òåõíîãåííîãî êàðñòà. ðàòñêîãî ìåæäóðå÷üÿ Áóêîâèíñêèõ Êàðïàò è ïóòè èõ îõ- Êóíãóð. 92-93. ðàíû. - VIII ñúåçä ÓÁÎ. Òåç. äîêë. Ê.: Íàóê. äóìêà.. 16. Êîðæèê Â.Ï., ×îðíåé ².²., Áóäæàê Â.Â. òà ³í. (2001): Ðîç- Êëèòèí À.Í. (1959): Ïòèöû Ñîâåòñêîé Áóêîâèíû. - Æèâîò- øèðåííÿ òåðèòî𳿠íàö³îíàëüíîãî ïðèðîäíîãî ïàðêó “Âèæ- íûé ìèð Ñîâåòñêîé Áóêîâèíû. ×åðíîâöû: ×ÃÓ. 67-133. íèöüêèé” çà êëàñòåðíèì ïðèíöèïîì: äîö³ëüí³ñòü, íå- Êëèòèí À.Í. (1962): Ïòèöû Ñîâåòñêîé Áóêîâèíû. Äèñ. ... îáõ³äí³ñòü, ìîäåëüí³ñòü (íà ïðèêëàä³ ðåã³îíó Áóêîâèíñü- êàíä. áèîë. íàóê. ×åðíîâöû. 1-2: 1-513. êèõ Êàðïàò). - Çàïîâ. ñïðàâà â Óêðà¿í³. 7 (1): 70-90. Êëèòèí À.Í. (1975): Î ãíåçäîâàíèè ñåðîé öàïëè â ×åðíî- Êðàñíàÿ êíèãà ÑÑÑÐ. Ðåäêèå è íàõîäÿùèåñÿ ïîä óãðîçîé âèöêîé îáëàñòè. - Êîëîíèàëüíûå ãíåçäîâüÿ îêîëîâîäíûõ èñ÷åçíîâåíèÿ âèäû æèâîòíûõ è ðàñòåíèé. Ì.: Ëåñí. ïðî- ïòèö è èõ îõðàíà. Ìàòåð. ñîâåù. Ì.: Íàóêà. 36. ìûøë. 2: 1-480. Êîâàëü÷óê Ã.²., Ãîëóáºâà Ã.À., Ñê³ëüñüêèé ².Â. (1993): Êàòà- Ëèïà Î.Ë., Ôåäîðåíêî À.Ï. (1969): Çàïîâ³äíèêè òà ïàì’ÿò- ëîã åíòîìîëîã³÷íî¿ êîëåêö³¿ ×åðí³âåöüêîãî êðàºçíàâ÷îãî êè ïðèðîäè Óêðà¿íè (ðåºñòð-äîâ³äíèê). Ê.: Óðîæàé. 1- ìóçåþ. ×åðí³âö³. 1-46. 187. Êîðåí÷óê À.Ì., Ñîëîäêèé Â.Ä. (1986): Çàïîâ³äí³ îᒺêòè Ìàëèíîâñêèé À.Ê. (1991): Ìîíòàííûé ýëåìåíò ôëîðû Óê- Áóêîâèíè (ðåºñòð ïðèðîäíîãî çàïîâ³äíîãî ôîíäó ×åðí³- ðàèíñêèõ Êàðïàò. Ê.: Íàóê. äóìêà. 1-240. âåöüêî¿ îáëàñò³). ×åðí³âö³. 1-52. Ìàëèíîâñêèé Ê.À. (1980): Ðîñëèíí³ñòü âèñîêîã³ð’ÿ Óêðà¿- Êîðæèê Â.Ï. (1979): Íîâàÿ êðóïíàÿ ãèïñîâàÿ ïåùåðà “Çî- íñüêèõ Êàðïàò. Ê.: Íàóê. äóìêà. 1-280. ëóøêà”. - Äîêë. ÀÍ ÓÑÑÐ (ñåðèÿ Á). 11: 894-896. ̳ëê³íà Ë.². (1991): Êàòåãîðèçàö³ÿ òà çàêîíîì³ðíîñò³ ïîøè- Êîðæèê Â.Ï. (1985): ×åðíîâèöêàÿ îáëàñòü. - Ãåîëîãè÷åñêèå ðåííÿ ð³äê³ñíèõ ïðèðîäíèõ õâîéíèõ ë³ñîâèõ óãðóïîâàíü ïàìÿòíèêè Óêðàèíû (ñïðàâî÷íèê-ïóòåâîäèòåëü). Ê.: Íàóê. ï³âí³÷íî-ñõ³äíîãî ìàêðîñõèëó Óêðà¿íñüêèõ Êàðïàò. - Óêð. äóìêà. 137-141. áîòàí. æóðí. 47 (1): 75-79. Êîðæèê Â.Ï. (1989): Ïðîáëåìû îñâîåíèÿ “ñâåæåé” ïåùåðû Íàâîëî÷êî À.Ñ. (1966): Îñíîâíûå ïàìÿòíèêè ïðèðîäû è çà- Çîëóøêà. - Äîêë. Õ Ìåæäóí. ñïåëåîë. êîíãð. Áóäàïåøò. ïîâåäíèêè ×åðíîâèöêîé îáëàñòè. - Êàðïàòñêèå çàïîâåä- 366-367. íèêè. Óæãîðîä: Êàðïàòû. 266-269. Êîðæèê Â.Ï. (1992): Àíòðîïîãåííûå èçìåíåíèÿ ëàíäøàôòîâ Íåùåðåò Ì.Î. (1999à): Çàêàçíèêè. - Ïðèðîäíî-çàïîâ³äíèé Ñåâåðíîé Áóêîâèíû è àêòóàëüíûå çàäà÷è ðàöèîíàëüíîãî ôîíä Óêðà¿íè çàãàëüíîäåðæàâíîãî çíà÷åííÿ (äîâ³äíèê). ïðèðîäîïîëüçîâàíèÿ. Íàó÷í. äîêë. ê çàùèòå äèñ. ïî ñî- Ê. 45-114. âîêóïí. îïóáë. ðàáîò êàíä. ãåîãð. íàóê. Ê. 1-24. Íåùåðåò Ì.Î. (1999á): Ïàì’ÿòêè ïðèðîäè. - Ïðèðîäíî-çà- Êîðæèê Â.Ï. (1993à): ijàãíîñòè÷í³ îçíàêè êàðñòîâèõ ïîðîæ- ïîâ³äíèé ôîíä Óêðà¿íè çàãàëüíîäåðæàâíîãî çíà÷åííÿ (äî- íèí Óêðà¿íñüêèõ Êàðïàò: äåÿê³ ïðîáëåìè îõîðîíè ñïåëå- â³äíèê). Ê. 115-142. îðåñóðñ³â. - Åêîëîã³÷í³ îñíîâè îïòèì³çàö³¿ ðåæèìó îõîðî- Îäíîðàëîâ Â.Ñ., Äàâèäîê Â.Ï., Áîæêî Î.Á. òà ³í. (1986): íè ³ âèêîðèñòàííÿ ïðèðîäíî-çàïîâ³äíîãî ôîíäó. Òåçè äîï. Ïðèðîäíî-çàïîâ³äíèé ôîíä Óêðà¿íñüêî¿ ÐÑÐ (ðåºñòð-äî- ì³æíàð. íàóê.-ïðàêò. êîíô., ïðèñâ. 25-ð³÷÷þ Êàðï. á³îñô. â³äíèê çàïîâ³äíèõ îᒺêò³â). Ê.: Óðîæàé. 1-224. çàïîâ. (11-15 æîâòíÿ 1993 ðîêó). Ðàõ³â. 38-41. Îïðåäåëèòåëü âûñøèõ ðàñòåíèé Óêðàèíû. (1987): Ê.: Íàóê. Êîðæèê Â.Ï. (1993á): Òâàðèííèé ñâ³ò. - Ãåîãðàô³ÿ ×åðí³- äóìêà. 1-545. âåöüêî¿ îáëàñò³ (íàâ÷àëüíèé ïîñ³áíèê). ×åðí³âö³. 57-61. Ïàð÷óê Ã.Â., Ìîâ÷àí ß.². (1999): ªâðîïåéñüêà åêîìåðåæà òà 96 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

äîñâ³ä ôîðìóâàííÿ åêîìåðåæ ó êðà¿íàõ ªâðîïè. - Ðîçáó- ëîâå î÷êî Troglodytes. Êàòàëîã îðí³ò. çàõ. îáë. Óêðà¿íè. äîâà åêîìåðåæ³ Óêðà¿íè. Ê. 2-6. Îðí³òîë. ñïîñò. çà 1991-1992 ð.ð. Ëóöüê. 3: 58-59. Ðèäóø Á., Áîáûëåâ À., Êóïðè÷ Ï. (1998): Ïåùåðà Áóêîâèí- Ñê³ëüñüêèé ².Â., Ãîäîâàíåöü Á.É., Áó÷êî Â.Â. òà ³í. (1997): êà. - Ñâåò. 1 (18): 26-29. Ñïîñòåðåæåííÿ ð³äê³ñíèõ ³ íå÷èñëåííèõ âèä³â ïòàõ³â ó гäóø Á. (1999): Ñë³äè ïàëåîë³òè÷íî¿ êóëüòóðè â ïå÷åð³ Áóêî- ×åðí³âåöüê³é îáëàñò³. - Íàóê. çàï. / ÄÏÌ ÍÀÍ Óêðà¿- âèíêà (ïîïåðåäíº ïîâ³äîìëåííÿ). - Ïèòàííÿ ñòàðîäàâíüî¿ íè. Ëüâ³â: Âèä-âî ÄÏÌ. 13: 125. òà ñåðåäíüîâ³÷íî¿ ³ñòîð³¿, àðõåîëî㳿 é åòíîëî㳿. ×åðí³âö³: Ñê³ëüñüêèé ².Â., Ãîäîâàíåöü Á.É., Âàñ³í Î.Ì. òà ³í. (1993): Çîëîò³ ëèòàâðè. 3: 118-132. Ïðî çèì³âëþ äåÿêèõ âèä³â ïòàõ³â ó ×åðí³âåöüê³é îáëàñò³ ѳâàê Â.Ê., Ñîëîäêèé Â.Ä. (2001): Çàïîâ³äíà ñïðàâà (íà- - Áåðêóò. 2: 50. â÷àëüíèé ïîñ³áíèê). ×åðí³âö³: Çåëåíà Áóêîâèíà. 1-208. Ñê³ëüñüêèé ².Â., Ãîäîâàíåöü Á.É., Øêîëüíèé ².Ñ. òà ³í. (1997- Ñêèëüñêèé È.Â. (1990à): Íîâûå ñâåäåíèÿ ïî ðåäêèì è ìàëî- 1998): Êâàê ó ï³âí³÷íî-çàõ³äí³é ÷àñòèí³ Ïðóò-Äí³ñòðîâñü- ÷èñëåííûì âèäàì ïòèö ×åðíîâèöêîé îáëàñòè. - Îðíèòî- êîãî ìåæèð³÷÷ÿ òà íà ïðèëåãëèõ òåðèòîð³ÿõ Óêðà¿íñüêèõ ëîãèÿ. Ì.: ÌÃÓ. 24: 160. Êàðïàò. - Çåëåíà Áóêîâèíà. 3-4, 1: 36-40. Ñêèëüñêèé È.Â. (1990á): Îïûò ðàáîòû ïî ïðîãðàììå “Ôàó- Ñìîë³íñüêà Ì.Î., Êîðîëþê Â.²., Äåðåâåíêî Ò.Î. (1999): íà” äðóæèíû ïî îõðàíå ïðèðîäû ×åðíîâèöêîãî óíèâåð- ˳êàðñüê³ ðîñëèíè Áóêîâèíè. - Çåëåíà Áóêîâèíà. 1-2: 108- ñèòåòà. - Èç îïûòà ðàáîòû ìîëîäåæíûõ ïðèðîäîîõðàí- 128. íûõ îðãàíèçàöèé ïî ïðîãðàììå “Ôàóíà”. Ê. 8-9. Ñìîë³íñüêà Ì.Î., ×îðíåé ².²., Êîðîëþê Â.². òà ³í. (1997à): Ñêèëüñêèé È.Â. (1990â): Ñîâðåìåííîå ñîñòîÿíèå ïîïóëÿöèé ˳ñîâ³ çàêàçíèêè Áóêîâèíñüêîãî Ïåðåäã³ð’ÿ. - Îõîðîíà, áåëîãî è ÷åðíîãî àèñòîâ íà òåððèòîðèè Áóêîâèíû. - Àèñ- âèâ÷åííÿ òà çáàãà÷åííÿ ðîñëèííèõ ðåñóðñ³â Áóêîâèíè: òû: ðàñïðîñòðàíåíèå, ýêîëîãèÿ, îõðàíà. Ìàòåð. ² (Òàëëèí, Ìàò. íàóê. êîíô. ×åðí³âö³: Ðóòà. 74-77. èþëü 1989 ã.) è ²² (Ìèíñê, îêòÿáðü 1990 ã.) Âñåñ. ñîâåù. Ñìîë³íñüêà Ì.Î., ×îðíåé ².²., Êîðîëþê Â.². òà ³í. (1997á): Ðà ïî àèñòàì ÂÎÎ. Ìèíñê: Íàâóêà ³ òýõí³êà. 231-235. Ñòàí ïîïóëÿö³é ð³äê³ñíèõ âèä³â Ïåðêàëàáî-Ñàðàòñüêîãî Ñêèëüñêèé È.Â., Áó÷êî Â.Â., Êó÷èíèê Ë.Â. è äð. (1995à): Íî- ìåæèð³÷÷ÿ â Áóêîâèíñüêèõ Êàðïàòàõ. - Îõîðîíà, âèâ÷åí- âûå ñâåäåíèÿ î âñòðå÷àõ ðåäêèõ è ìàëî÷èñëåííûõ âèäîâ ïòèö íÿ òà çáàãà÷åííÿ ðîñëèííèõ ðåñóðñ³â Áóêîâèíè: Ìàò. íàóê. â ×åðíîâèöêîé îáëàñòè. - Âåñòí. çîîëîãèè. 5-6: 12. êîíô. ×åðí³âö³: Ðóòà. 78-84. Ñêèëüñêèé È.Â., Ãîäîâàíåö Á.È., Áóíäçÿê Ï.Â., Âàñèí À.Ì. Ñìîë³íñüêà Ì.Î., ×îðíåé ².²., Êîðîëþê Â.². òà ³í. (1998à): (1995á): Àòëàñ ãíåçäÿùèõñÿ ïòèö Ñåâåðíîé Áóêîâèíû Ðîñëèíí³ óãðóïîâàííÿ ×îðíîä³ëüñüêîãî ñåðåäíüîã³ð’ÿ Áó- (1985-1992). Ñåìåéñòâî öàïëåâûå. - Ïðîáë. âèâ÷. òà îõîð. êîâèíñüêèõ Êàðïàò: ð³çíîìàí³òí³ñòü, çàõîäè îõîðîíè òà ïòàõ³â. Ìàòåð. V² íàð. îðí³ò. Çàõ. Óêðà¿íè (ì. Äðîãîáè÷, çáåðåæåííÿ. - Êàðïàòñüêèé ðåã³îí ³ ïðîáëåìè ñòàëîãî ðîç- 1-3 ëþòîãî 1995 ð.). Ëüâ³â-×åðí³âö³. 119-124. âèòêó: Ìàò. ì³æíàð. êîíô. Ðàõ³â. 2: 137-142. Ñêèëüñêèé È.Â., Ãîäîâàíåö Á.È., Áó÷êî Â.Â. (2000): Ãíåç- Ñìîë³íñüêà Ì.Î., ×îðíåé ².²., Êîðîëþê Â.². òà ³í. (1998á): äîâàÿ ýêîëîãèÿ êâàêâû â ðåãèîíå Óêðàèíñêèõ Êàðïàò. - Ôëîðèñòè÷í³ îñîáëèâîñò³ ñòåïîâèõ ô³òîöåíîç³â Ïðóò- Áåðêóò. 9 (1-2): 12-22. Äí³ñòðîâñüêîãî ìåæèð³÷÷ÿ (â ìåæàõ ×åðí³âåöüêî¿ îáëàñò³). Ñêèëüñêèé È.Â., Ãîäîâàíåö Á.È., Áó÷êî Â.Â. (2001): Áîëü- - Àêòóàëüí³ ïèòàííÿ çáåðåæåííÿ ³ â³äíîâëåííÿ ñòåïîâèõ øàÿ áåëàÿ öàïëÿ â ðåãèîíå Óêðàèíñêèõ Êàðïàò: òåððèòî- åêîñèñòåì: Ìàò. ì³æíàð. êîíô. Àñêàí³ÿ-Íîâà. 221-223. ðèàëüíîå ðàçìåùåíèå è ÷èñëåííîñòü. - Àêòóàëüíûå ïðîáë. Ñîëîäêèé Â. (1990): Êàðïàòè: âñåñîþçíà çäðàâíèöÿ ÷è ïðî- èçó÷. è îõð. ïòèö Âîñò. Åâðîïû è Ñåâ. Àçèè. Ìàòåð. Ìåæ- ìèñëîâèé ðåã³îí? - гäíà ïðèðîäà. 1: 11-14. äóí. êîíô. (Õ² Îðíèò. êîíô., Ðåñïóáëèêà Òàòàðñòàí, 29 Ñîëîäêîâà Ò.². (1965): ßëèííèêè õðåáòà ×îðíèé ijë ó Áóêî- ÿíâàðÿ — 3 ôåâðàëÿ 2001 ã.). Êàçàíü: Ìàòáóãàò éîðòû. âèíñüêèõ Êàðïàòàõ. - Òåçè äîï. ì³æâóç. þâ³ë. íàóê. êîíô., 556-557. ïðèñâ. 25-ð³÷÷þ âîç璺äíàííÿ ϳâí³÷íî¿ Áóêîâèíè ç Óê- Ñêèëüñêèé È.Â., Ãîäîâàíåö Á.È., Êëèòèí À.Í. (1995â): Î ðà¿íñüêîþ ÐÑÐ (21-25 âåðåñíÿ 1965 ðîêó). ×åðí³âö³. 255- íåêîòîðûõ àñïåêòàõ ýêîëîãèè óñàòîé ñèíèöû â Ïðóò-Äíå- 257. ñòðîâñêîì ìåæäóðå÷üå ×åðíîâèöêîé îáëàñòè (Óêðàèíà). Ñîëîäêîâà Ò.². (1974): Áóêîâ³ ë³ñè Õîòèíñüêî¿ âèñî÷èíè, ¿õ - Ïðîáë. ñîõð. ðàçíîîáð. ïðèðîäû ñòåïíûõ è ëåñîñòåï- ðàö³îíàëüíå âèêîðèñòàííÿ é îõîðîíà. - Óêð. áîòàí. æóðí. íûõ ðåãèîíîâ. Ìàòåð. Ðîññèéñêî-Óêðàèíñêîé íàó÷íîé 31 (5): 630-635. êîíô., ïîñâ. 60-ëåòèþ Öåíòðàëüíî-×åðíîçåìíîãî çàïîâåä- Ñîëîäêîâà Ò.². (1977): Áóêíÿêè Áóêîâèíñüêîãî Ïðèêàðïàò- íèêà (ïîñ. Çàïîâåäíûé, Êóðñêàÿ îáëàñòü, 22-27 ìàÿ 1995 òÿ, ÿê³ ï³äëÿãàþòü îõîðîí³. - Äîñÿãíåííÿ áîòàí³÷íî¿ íà- ã.). Ì. 220-221. óêè íà Óêðà¿í³ 1974-1975. Ê.: Íàóê. äóìêà. 81-82. Ñê³ëüñüêèé ².Â. (1991): Ïðî ä³ÿëüí³ñòü îðí³òîëîã³â Áóêîâè- Ñîëîäêîâà Ò.È., Çàåö Ç.Ñ., Ñåðïîêðûëîâà Ë.Ñ. è äð. (1979): íè. - ²Á Ç ÓÎÒ òà ËÊÎ. Ëüâ³â. 3: 14-16. Îõðàíà ðàñòèòåëüíîãî ïîêðîâà ×åðíîâèöêîé îáëàñòè. - Ñê³ëüñüêèé ². (1992): Ïåðøà åêñïåäèö³ÿ ïî âèâ÷åííþ ôàóíè Àêòóàëüíûå âîïðîñû ñîâðåìåííîé áîòàíèêè. Ê.: Íàóê. ïòàõ³â âèñîêîã³ðíèõ ðàéîí³â Ïîêóòñüêî-Áóêîâèíñüêèõ äóìêà. 130-131. Êàðïàò. - ²Á Ç ÓÎÒ òà ËÊÎ. Ëüâ³â. 4: 4. Ñîëîäêîâà Ò.È., Çàåö Ç.Ñ., ßêèì÷óê Í.Ê. (1982): Ëåñà çà- Ñê³ëüñüêèé ².Â. (1993): Ïîïåðåäí³é àíàë³ç àâ³ôàóíè âèñîêî- êàçíèêà “Öåöèíî” ×åðíîâèöêîé îáëàñòè. - VII ñúåçä Óêð. ã³ðíèõ ðàéîí³â ×åðí³âåöüêî¿ îáëàñò³. - ̳æíàð. êîíô. “Ôà- áîòàí. îáùåñòâà. Òåç. äîêë. Ê.: Íàóê. äóìêà. 249. óíà Ñõ³äíèõ Êàðïàò: ñó÷àñíèé ñòàí ³ îõîðîíà” (Óæãî- Ñòîéêî Ñ.Ì. (1964): Îðãàí³çóâàòè çàïîâ³äíèêè ³ îõîðîíÿòè ðîä, 13—16 âåðåñíÿ 1993 ð., ìàòåð.). Óæãîðîä. 132-133. ðåçåðâàòè òà ïàì’ÿòêè ïðèðîäè â Óêðà¿íñüêèõ Êàðïàòàõ. Ñê³ëüñüêèé ². (1994): Çîîëîã³÷íà “Terra inkognita”. - Çåëåí³ - Îõîðîíÿéòå ð³äíó ïðèðîäó. Ê.: Óðîæàé. 33-55. Êàðïàòè. 3-4: 19. Ñòîéêî Ñ.Ì. (1966): Çàïîâ³äíèêè òà ïàì’ÿòêè ïðèðîäè Óê- Ñê³ëüñüêèé ².Â. (1997-1998): ×îðíèé ëåëåêà Ciconia nigra ðà¿íñüêèõ Êàðïàò. Ëüâ³â: Âèä-âî Ëüâ³âñüê. óí-òó. 1-143. (L.) (Ciconiidae, Ciconiiformes). - Çåëåíà Áóêîâèíà. 3-4, Ñòîéêî Ñ.Ì. (1977): Êàðïàòàì çåëåí³òè â³÷íî. Óæãîðîä: Êàð- 1: 46-48. ïàòè. 1-175. Ñê³ëüñüêèé ². (1999): Äðàíèöüêèé çàêàçíèê. - ²ÂÀ òåðèòî𳿠Ñòîéêî Ñ., Ãàäà÷ Å., Øèìîí Ò., Ìèõàëèê Ñ. (1991): Çà- Óêðà¿íè: òåðèòîð³¿, âàæëèâ³ äëÿ çáåðåæåííÿ âèäîâîãî ïîâ³äí³ åêîñèñòåìè Êàðïàò. Ëüâ³â: Ñâ³ò. 1-248. ð³çíîìàí³òòÿ òà ê³ëüê³ñíîãî áàãàòñòâà ïòàõ³â. Ê.: ÑîôòÀÐÒ. Ñòîéêî Ñ.Ì., ̳ëê³íà Ë.²., ßùåíêî Ï.Ò. òà ³í. (1998): Ðàðè- 284-285. òåòí³ ô³òîöåíîçè Çàõ³äíèõ ðåã³îí³â Óêðà¿íè (ðåã³îíàëüíà Ñê³ëüñüêèé ².Â. (2001à): Íîâ³ çíàõ³äêè “÷åðâîíîêíèæíèõ” “Çåëåíà êíèãà”). Ëüâ³â: Ïîëë³. 1-190. âèä³â ïòàõ³â ó ìåæàõ Áóêîâèíñüêèõ Êàðïàò. - Áåðêóò. 10 Òàòàðèíîâ Ê.À. (1962): Ïåùåðû Ïîäîëèè, èõ ôàóíà è îõðà- (1): 115-116. íà. - Îõðàíà ïðèðîäû è çàïîâåäíîå äåëî â ÑÑÑÐ (áþëëå- Ñê³ëüñüêèé ².Â. (2001á): Ðàðèòåòíà ôàóíà çàêàçíèêà “Ëóíê- òåíü). Ì.: Èçä-âî ÀÍ ÑÑÑÐ. 7: 88-101. ³âñüêèé” (×åðí³âåöüêà îáëàñòü). - Çîîëîã³÷í³ äîñë³äæåí- Òàòàðèíîâ Ê.À. (1966): Êðàòêèå ñâåäåíèÿ î ïåùåðàõ è ãðî- íÿ â Óêðà¿í³ íà ìåæ³ òèñÿ÷îë³òü. Òåçè Âñåóêð. çîîë. êîíô. òàõ íà çàïàäå Óêðàèíû. - Ïåùåðû. Ïåðìü. 6 (7): 82-91. Êðèâèé гã: “².Â.²”. 167-168. Òàòàðèíîâ Ê.À. (1974): Ðóêîêðûëûå Ïîäîëèè è Ïðèêàðïà- Ñê³ëüñüêèé ²., Ãîäîâàíåöü Á. (1993): Íîâå ì³ñöå ãí³çäóâàííÿ òüÿ, ïîêàçàòåëè èõ ÷èñëåííîñòè è ïóòè îõðàíû. - Ìàòåð. âóñàòî¿ ñèíèö³ (Panurus biarmicus L.) íà Áóêîâèí³. - Âî- Ïåðâîãî Âñåñ. ñîâåù. ïî ðóêîêðûëûì (Chiroptera). Ë. 58-60. 97 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

Òåðìåíà Á.Ê. (1993): Ðîñëèííèé ïîêðèâ. - Ãåîãðàô³ÿ ×åðí³- òîð³àëüíî¿ ñòðóêòóðè ïðèðîäíî-çàïîâ³äíîãî ôîíäó Áóêî- âåöüêî¿ îáëàñò³ (íàâ÷àëüíèé ïîñ³áíèê). ×åðí³âö³. 52-56. âèíñüêîãî Ïåðåäêàðïàòòÿ òà øëÿõè ¿¿ âäîñêîíàëåííÿ. - Òêà÷èê Â.Ï. (1997): Õàðàêòåð ïîøèðåííÿ ³ îõîðîíà ïîïóëÿö³é Íàóê. â³ñíèê Óæãîð. íàö³îí. óí³â. (ñåð³ÿ: á³îëîã³ÿ). Óæ- Atropa belladonna L. íà Çàõîä³ Óêðà¿íè. - ×åòâåðòà ì³æíà- ãîðîä. 9: 264-267. ðîäíà êîíôåð. ç ìåä. áîòàí³êè. Òåçè äîï. Ê. 168-173. ×îðíåé ².²., Çàãóëüñüêèé Ì.Ì., Ñìîë³íñüêà Ì.Î., Êîðîëþê Óêðàèíñêèå Êàðïàòû (àòëàñ òóðèñòà). (Ðåä. Ð. È. Ñîññà). Â.². (1993): Ñòàí òà ïåðñïåêòèâè îõîðîíè ð³äê³ñíèõ âèä³â (1987): Ì.: Ãëàâí. óïð. ãåîä. è êàðòîãð. ïðè Ñîâåòå Ìè- ôëîðè ó âåðõ³â’¿ Á³ëîãî ×åðåìîøó. - Åêîëîã. îñíîâè îï- íèñòðîâ ÑÑÑÐ. 1-152. òèì. ðåæèìó îõîð. ³ âèêîð. ïðèð.-çàïîâ. ôîíäó. Òåçè äîï. Ôåäîðåíêî À.Ï. (1989): Äðàíèöüêèé çàêàçíèê. - Ãåîãðàô³÷- ì³æíàð. íàóê.-ïðàêò. êîíô., ïðèñâ. 25-ð³÷÷þ Êàðï. á³îñô. íà åíöèêëîïåä³ÿ Óêðà¿íè. Ê.: ÓÐÅ. 1: 370. çàïîâ. (11-15 æîâòíÿ 1993 ð.). Ðàõ³â. 70-72. Ôèëèï÷óê Í.Ñ. (1986): Ñîâðåìåííîå ñîñòîÿíèå åìóðàí÷èêà ×îðíåé ².²., Êîðæèê Â.Ï., Ñê³ëüñüêèé ².Â. òà ³í. (2000): è ñëåïûøåé, çàíåñåííûõ â Êðàñíóþ êíèãó ÓÑÑÐ. - ²V Ïðèðîäí³ óìîâè, ñîçîëîã³÷íà õàðàêòåðèñòèêà ôëîðè òà ñúåçä ÂÒÎ. Òåç. äîêë. (Ìîñêâà, 27-31 ÿíâàðÿ 1986 ã.). íàðèñ ôàóíè íàçåìíèõ õðåáåòíèõ ðåã³îíàëüíîãî ëàíäøàô- Ì. 2: 184-185. òíîãî ïàðêó “×åðåìîøñüêèé”. - Çàïîâ. ñïðàâà â Óêðà¿í³. Õàðêåâè÷ Ñ.Ñ. (1968): Áîòàí³÷íà åêñêóðñ³ÿ â ×èâ÷èíñüê³ ãîðè. 6 (1-2). 95-100. - Äîñÿãíåííÿ áîòàí³÷íî¿ íàóêè íà Óêðà¿í³ 1965-1966 ð.ð. ×îðíåé ².²., Ñìîë³íñüêà Ì.Î., Êîðîëþê Â.². (1997): Ïðî- Ê.: Íàóê. äóìêà. 121-122. äðîìóñ ðîñëèííîñò³ âåðõ³â’ÿ ð³÷êè Á³ëèé ×åðåìîø (Óê- Õëóñ Ë.Ì., Êàðëàùóê Ñ.Â. (2001): Îñîáëèâîñò³ óãðóïîâàíü ðà¿íñüê³ Êàðïàòè). - Çàïîâ. ñïðàâà â Óêðà¿í³. 3 (2): 11-13. áóëàâîâóñèõ ëóñêîêðèëèõ (Lepidoptera, Rhopalocera) óð- Øåëÿã-Ñîñîíêî (1999): Ãîëîâí³ ðèñè åêîìåðåæ³ Óêðà¿íè. - áàí³çîâàíèõ ëàíäøàôò³â. - Íàóê. â³ñíèê Óæãîð. íàö³îí. Ðîçáóäîâà åêîìåðåæ³ Óêðà¿íè. Ê. 13-22. óí³â. (ñåð. á³îëîã³ÿ). Óæãîðîä. 9: 87-90. Øåëÿã-Ñîñîíêî Þ.Ð., Àíäðèåíêî Ò.Ë. (1987): Ïðèíöèïû è Õëóñ Ë.Í., Õëóñ Ê.Í. (2001): Çíà÷åíèå ðåæèìà çàïîâåäàíèÿ ôîðìû îõðàíû ðàñòèòåëüíîãî ìèðà. - Ïåðñïåêòèâíàÿ ñåòü â ñîõðàíåíèè âèäîâûõ êîíõîëîãè÷åñêèõ ïàðàìåòðîâ ìîë- çàïîâåäíûõ îáúåêòîâ Óêðàèíû. Ê.: Íàóê. äóìêà. 10-21. ëþñêà Helix pomatia L. - Ñòðóêòóðà òà ôóíêö³îíàëüíà Øåëÿã-Ñîñîíêî Þ.Ð., Áàéðîâà Ð.Ð. (1965): Íàðèñ ðîñëèííîñò³ ðîëü òâàðèííîãî íàñåëåííÿ â ïðèðîäíèõ òà òðàíñôîðìî- Ïîä³ëüñüêîãî Ïîêóòòÿ. - Óêð. áîòàí. æóðí. 22 (5): 67-73. âàíèõ åêîñèñòåìàõ. Òåçè ² ì³æíàð. íàóê. êîíô. (17-20 Øåëÿã-Ñîñîíêî Þ.Ð., Îñû÷íþê Â.Â., Àíäðèåíêî Ò.Ë. (1982): âåðåñíÿ 2001 ð., Äí³ïðîïåòðîâñüê). Äí³ïðîïåòðîâñüê: Ãåîãðàôèÿ ðàñòèòåëüíîãî ïîêðîâà Óêðàèíû. Ê.: Íàóê. ÄÍÓ. 107-108. äóìêà. 1-288. ×åðâîíà êíèãà Óêðà¿íè. Ðîñëèííèé ñâ³ò. (1996): Ê.: ÓÅ. 1- Þùåíêî Î. (1982): Ðàçîì ç íàìè íà ïëàíåò³. - гäíà ïðèðî- 608. äà. 2: 42-45. ×åðâîíà êíèãà Óêðà¿íè. Òâàðèííèé ñâ³ò. (1994): Ê.: ÓÅ. 1- Þùåíêî Î.Ê., Ãîëîâà÷ ².Ê. (1983): Äåðæàâí³ çàêàçíèêè. - 464. Ïðèðîäîîõîðîíí³ òåðèòî𳿠Óêðà¿íñüêî¿ ÐÑÐ. Ê.: Óðî- ×åðâîíà êíèãà Óêðà¿íñüêî¿ ÐÑÐ. (1980): Ê.: Íàóê. äóìêà. 1- æàé. 98-111. 504. ßíãîëåíêî Å.È. (1965à): Ýêîëîãèÿ ñëåïûøåé ðîäà Spalax è ×îïèê Â.². (1968): Ôëîðèñòè÷í³ îñîáëèâîñò³ ×èâ÷èíñüêèõ èõ õîçÿéñòâåííîå çíà÷åíèå íà Áóêîâèíå. - Äèñ. êàíä. ã³ð â Óêðà¿íñüêèõ Êàðïàòàõ. - Äîñÿãíåííÿ áîòàí³÷íî¿ íà- áèîë. íàóê. ×åðíîâöû. 1-230. óêè íà Óêðà¿í³ 1965-1966 ð.ð. Ê.: Íàóê. äóìêà. 127-129. ßíãîëåíêî Ê.². (1965á): Ïðî ñèñòåìàòè÷íå ïîëîæåííÿ ³ ãåî- ×îïèê Â.². (1969): Áîòàí³êî-ãåîãðàô³÷íà õàðàêòåðèñòèêà ×èâ- ãðàô³÷íå ïîøèðåííÿ ñë³ïàê³â íà Áóêîâèí³. - Òåçè äîï. ÷èíî-Ãðèíÿâñüêèõ ã³ð â Óêðà¿íñüêèõ Êàðïàòàõ. - Óêð. ì³æâóç. þâ³ë. íàóê. êîíô., ïðèñâ. 25-ð³÷÷þ âîç璺äíàííÿ áîòàí. æóðí. 26 (6): 26-33. ϳâí³÷íî¿ Áóêîâèíè ç Óêðà¿íñüêîþ ÐÑÐ (21-25 âåðåñíÿ ×îïèê Â.². (1976): Âèñîêîã³ðíà ôëîðà Óêðà¿íñüêèõ Êàðïàò. 1965 ðîêó). ×åðí³âö³. 226-227. Ê.: Íàóê. äóìêà. 1-268. ßíãîëåíêî Å.È., Ôèëèï÷óê Í.Ñ. (1990): Áóêîâèíñêèé ñëå- ×îðíåé ².². (1994): Ó âåðõ³â’ÿõ Á³ëîãî ×åðåìîøó. - Çåëåí³ ïûø. - Ðåäêèå è èñ÷åçàþùèå âèäû ìëåêîïèòàþùèõ ÑÑÑÐ. Êàðïàòè. 3-4: 18-19. Ì.: Íàóêà. 82-89. ×îðíåé ².². (1996): Á³ëîòêà àëüï³éñüêà. - Çåëåíà Áóêîâèíà. Borza A. (1929): Problema protectiunei naturii in Romania. 1-2: 58. Cluj. 1-35. ×îðíåé ².². (1997à): Ôëîðà âåðõ³â’ÿ ð³÷êè Á³ëèé ×åðåìîø Gusuleac M. (1921): €anatele seculare din Bucovina si (Óêðà¿íñüê³ Êàðïàòè), ¿¿ àíàë³ç òà îõîðîíà. Àâòîðåô. äèñ. conservarea lor ca monumente naturale. Cernauti: Glasul êàíä. á³îë. íàóê. Ê. 1-26. Bucovinei. 1-44. ×îðíåé ².². (1997á): Ôëîðà âåðõ³â’ÿ ð³÷êè Á³ëèé ×åðåìîø Hormuzaki C.€. (1897à): Die Schmetterlinge (Lepidoptera) (Óêðà¿íñüê³ Êàðïàòè), ¿¿ àíàë³ç òà îõîðîíà. - Äèñ. êàíä. der Bukowina. II. Theil. - Verhandlungen der k. k. á³îë. íàóê. ×åðí³âö³. 1-273. zoologisch-botanischen Gesellschaft in Wien. 47: 1-50. ×îðíåé ².²., Áóäæàê Â.Â., Çàãóëüñüêèé Ì.Ì. òà ³í. (1998): Hormuzaki C.€. (1897â): Die Schmetterlinge (Lepidoptera) der Ôëîðèñòè÷í³ çíàõ³äêè ó Áóêîâèíñüêèõ Êàðïàòàõ ³ Ïðèêàð- Bukowina. II. Theil (€ortsetzung). - Verhandlungen der k. ïàòò³. - Íàóê. â³ñí. ×åðí³â. óí-òó. ×åðí³âö³: ×ÄÓ. 39: 3-14. k. zoologisch-botanischen Gesellschaft in Wien. 47: 65-95. ×îðíåé ².²., Áóäæàê Â.Â., Òåðìåíà Á.Ê. òà ³í. (1999): Ñó- Hormuzaki C.€. (1897ñ): Die Schmetterlinge (Lepidoptera) äèíí³ ðîñëèíè ôëîðè ×åðí³âåöüêî¿ îáëàñò³, ÿê³ ï³äëÿãà- der Bukowina. I. Theil. - Verhandlungen der k. k. zoologisch- þòü îõîðîí³ (àòëàñ-äîâ³äíèê). ×åðí³âö³: Ðóòà. 1-140. botanischen Gesellschaft in Wien. 47: 70-103. ×îðíåé ².²., Áóäæàê Â.Â., Òåðìåíà Á.Ê. òà ³í. (2000à): Íîâ³ Mikityuk A. (2000): Ukraine. - Important Bird Areas in Europe: â³äîìîñò³ ïðî ïîøèðåííÿ íà ×åðí³âå÷÷èí³ ñóäèííèõ ðîñ- Priority sites for conservation. Cambridge: BirdLife Inter- ëèí ç “×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè” òà ¿õ îõîðîíà. - Óêð. national. 2: 691-724. (BirdLife Conservation Series. 8). áîòàí. æóðí. 58 (1): 78-83. Pawlowski B., Walas J. (1949): Les associations des plantes ×îðíåé ².²., Áóäæàê Â.Â., Òîêàðþê À.². (2000á): Õîðîëîã³÷- vesculaires des Monts de Czywczyn. - Bull. Jut. Acad. pol. íà õàðàêòåðèñòèêà åôåìåðî¿äíèõ ãåîô³ò³â ç ×åðâîíî¿ êíèãè 1: 1-181. Óêðà¿íè íà òåðèòî𳿠×åðí³âåöüêî¿ îáëàñò³. - Íàóê. â³ñíèê Teppner H., Kllein E., Drescher A., Zagulskij M. (1994): Nigri- Óæãîð. äåðæóí³â. (ñåð³ÿ: á³îëîã³ÿ). Óæãîðîä. 8: 18-22. tella carpatica (Orchidaceae) — ein Reliktendemit der Ost- ×îðíåé ².²., Áóäæàê Â.Â., Òîêàðþê À.². (2001): Àíàë³ç òåðè- Karpaten. - Phyton. 34 (2): 169-187.

98 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001.

Ç̲ÑÒ

Çàãàëüí³ ïèòàííÿ çàïîâ³äíî¿ ñïðàâè

Øòèëüìàðê Ô.Ð. Ñîâðåìåííûå òåíäåíöèè â çàïîâåäíîì äåëå Ðîññèè ...... 1 Áîðåéêî Â.Å. Î íåîáõîäèìîñòè âçÿòèÿ ïîä îõðàíó ñâÿùåííûõ (êóëüòîâûõ) ïðèðîäíûõ îáúåêòîâ...... 4

Áîòàí³êà

Óñòèìåíêî Ï.Ì., Ïîïîâè÷ Ñ.Þ., Øåëÿã-Ñîñîíêî Þ.Ð. Ñèíòàêñîíîì³÷íà ð³çíîìàí³òí³ñòü ðîñëèííîñò³ çàïîâ³äíèê³â Óêðà¿íè ...... 6 Øåâ÷èê Â.Ë., Ñåí÷èëî Î.Î., Ïîë³øêî Î.Ä. Ãåîáîòàí³÷íà õàðàêòåðèñòèêà îñíîâíèõ ñòàä³é ïåðâèííî¿ ñóêöåñ³¿ çàïëàâíèõ îñòðîâ³â Êàí³âñüêîãî çàïîâ³äíèêà ...... 15

Çîîëîã³ÿ

Äîìàøåâñêèé Ñ.Â. Îðíèòîôàóíà ðåãèîíàëüíîãî ëàíäøàôòíîãî ïàðêà “Ãðàíèòíî-ñòåïíîå Ïîáóæüå” è ñîïðåäåëüíûõ òåððèòîðèé ...... 23 Ãðèùåíêî Â.Ì. ̳ãðàö³¿ á³ëèõ ÷àïåëü ó ðàéîí³ Êàí³âñüêîãî çàïîâ³äíèêà ...... 29 Õîìåíêî Ñ.Â. Çàëèâ Ñèâàø êàê âàæíåéøåå ìåñòî êîíöåíòðàöèè ìèãðèðóþùèõ êðàñíîçîáèêîâ â Åâðîïå ...... 31 Àïïàê Á.À. Íàñåëåíèå ïòèö ïîéìåííûõ ëåñîâ Êðûìñêîãî ïðèðîäíîãî çàïîâåäíèêà ...... 33 Æèëà Ñ.Ì., Çàãîðîäíþê ².Â., Ãëàäêåâè÷ Ñ.Î. Çèìîâà çíàõ³äêà áåðêóòà â ðàéîí³ Ïîë³ñüêîãî çàïîâ³äíèêà ...... 38 Íàçàðåíêî Â.Þ., Ìîðîç Î.Þ. Àííîòèðîâàííûé ñïèñîê äîëãîíîñèêîîáðàçíûõ æóêîâ Ëóãàíñêîãî ïðèðîäíîãî çàïîâåäíèêà ...... 38 Øåøóðàê Ï.Í. Ê èçó÷åíèþ ýíòîìîôàóíû íàöèîíàëüíîãî ïàðêà “Ïðèïÿòñêèé” (Ðåñïóáëèêà Áåëàðóñü). 1. ×åøóåêðûëûå. ×àñòü II ...... 41 Ãíåëèöà Â.À. Ê ôàóíå ïàóêîâ îõðàíÿåìûõ ïðèðîäíûõ òåððèòîðèé Õìåëüíèöêîé îáëàñòè ...... 49 Êîñ’ÿíåíêî Î.Â. Äî âèâ÷åííÿ äâîïàðíîíîãèõ ³ ãóáîíîãèõ áàãàòîí³æîê çàïîâ³äíèêà “Ãîðãàíè” ..... 52 ×îðíèé Ì.Ã. Äâîïàðíîíîã³ òà ãóáîíîã³ áàãàòîí³æêè ïðîåêòîâàíîãî íàö³îíàëüíîãî ïðèðîäíîãî ïàðêó “Õîëîäíèé ßð” ...... 56

Çàãàëüíà åêîëîã³ÿ

Áóìàð Ã.É., Ïîïîâè÷ Ñ.Þ. Ñó÷àñí³ ïðîáëåìè çáåðåæåííÿ åêîñèñòåì Ïîë³ñüêîãî ïðèðîäíîãî çàïîâ³äíèêà ÿê íàñë³äîê ðåçåðâàòîãåííèõ ñóêöåñ³é ...... 59

Ëàíäøàôòîçíàâñòâî

Ãåòüìàí Â.². Ïðî ëàíäøàôòíî-ãåîõ³ì³÷íå ðàéîíóâàííÿ ³ ãåîõ³ì³÷í³ ëàíäøàôòè Óêðà¿íè ...... 62 Øèùåíêî Ï.Ã., Ãðîäçèíñüêèé Ì.Ä., Äìèòðóê Î.Þ., Ðîìàí÷óê Ñ.Ï., Ùóð Þ.Â. Îö³íêà åòàëîííîñò³, óí³êàëüíîñò³ òà ðåïðåçåíòàòèâíîñò³ ëàíäøàôòíî¿ ñòðóêòóðè Êàí³âñüêîãî çàïîâ³äíèêà äëÿ ïîòðåá ôîíîâîãî ìîí³òîðèíãó ...... 66

Îõîðîíþâàí³ ïðèðîäí³ òåðèòîð³¿

Áàéðàê Î.Ì. ̳ñöå ïðîåêòîâàíîãî ðåã³îíàëüíîãî ëàíäøàôòíîãî ïàðêó “Íèæíüîâîðñêëÿíñüêèé” â ñèñòåì³ ïåðñïåêòèâíîãî çàïîâ³äíîãî ôîíäó òà åêîëîã³÷íî¿ ìåðåæ³ Ë³âîáåðåæíîãî Ïðèäí³ïðîâ’ÿ ...... 69 ×îðíåé ².²., Ñê³ëüñüêèé ².Â., Êîðæèê Â.Ï., Áóäæàê Â.Â. Çàïîâ³äí³ îᒺêòè Áóêîâèíè çàãàëüíîäåðæàâíîãî çíà÷åííÿ ÿê îñíîâà ðåã³îíàëüíî¿ åêîëîã³÷íî¿ ìåðåæ³ ...... 73

Êíèæêîâà ïîëèöÿ...... 5

99 Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³. Òîì 7. Âèïóñê 2. 2001. CONTENTS

General questions of the Nature Reserve management

Shtilmark €.R. Present tendencies in nature reserve management of Russia ...... 1 Boreyko V.E. About necessity of protection of sacral (religious) objects ...... 4

Botany

Ustimenko P.M., Popovich S.Yu., Shelyag-Sosonko Yu.R. Syntaxonomic diversity of vegetation in nature reserves of Ukraine ...... 6 Shevchyk V.L., Senchylo O.O., Polishko O.D. Geobotanical description of main stages of primary succession on flood-plain islands of the Kaniv Nature Reserve ...... 15

Zoology

Domashevsky S.V. Ornithofauna of the regional landscape park “Granitno-stepove Pobuzhzhya” and adjacent territories ...... 23 Grishchenko V.N. Migrations of egrets in area of the Kaniv Nature Reserve ...... 29 Khomenko S.V. The Sivash bay as the most important concentration area for migratory Curlew Sandpipers in Europe ...... 31 Appak B.A. Bird community of flood-plain forests in the Crimean Nature Reserve ...... 33 Zhila S.M., Zagorodnyuk I.V., Gladkevich S.O. Winter record of Golden Eagle in area of the Polesian Nature Reserve ...... 38 Nazarenko V.Yu., Moroz O.Yu. Annotated list of Curculionoidea of the Lugansk Nature Reserve ...... 38 Sheshurak P.N. On studying the entomofauna of the National Park “Pripyatsky” (the Republic of Belarus). 1. Lepidoptera. Part II ...... 41 Gnelitsa V.A. To the fauna of spiders of protected areas in Khmelnitskiy region ...... 49 Kosyanenko E.V. To the study of Diplopoda and Chilopoda of the Nature Reserve “Gorgany” ...... 52 Chorniy M.G. Diplopoda and Chilopoda of the projected National Park “Kholodniy Yar” ...... 56

General ecology

Bumar G.Y., Popovich S.Yu. Present problems of saving ecosystems of the Polesian Nature Reserve as a result of reservatogenic successions ...... 59

Landscapes

Hetman V.I. About landscape-geochemical zoning and geochemical landscapes of Ukraine ...... 62 Shishchenko P.G., Grodzinskiy M.D., Dmitruk O.Yu., Romanchuk S.P., Shchur Yu.V. Estimation of patterns, originality and representativeness of landscape structure of the Kaniv Nature Reserve for background monitoring ...... 66

Protected areas

Bajrak O.M. The place of the projected regional landscape park “Nizhnevorsklanskiy” in the system of the perspective reserved funds and ecological network of the Left-Bank Dnieper Area ...... 69 Chorney I.I., Skilsky I.V., Korzhyk V.P., Budjak V.V. Protected areas of national importance of the Bukovina as the base of regional ecological net ...... 73

Book shelf ...... 5

Âèõîäèòü 2 ðàçè íà ð³ê. Ôîðìàò 60 õ 84/8. Òèðàæ 300 ïðèì. Óìîâí. äðóê. àðê. 12,1. Äðóê îôñåòíèé. Ãàðí³òóðà UkrainianPeterburg. ϳäïèñàíî äî äðóêó 21.05.2002 ð. Çàì. ¹ . Íàäðóêîâàíî ç ãîòîâèõ ä³àïîçèòèâ³â ó âèäàâíè÷î-ïîë³ãðàô³÷íîìó öåíò𳠓Êè¿âñüêèé óí³âåðñèòåò”, 01033, Êè¿â, áóë. Ò. Øåâ÷åíêà, 14, ê³ìí. 43. 100 ÏÐÀÂÈËÀ ÄËß ÀÂÒÎв ÏÐÀÂÈËÀ ÄËß ÀÂÒÎÐÎÂ

1. Æóðíàë “Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³” ïóáë³- 1. Æóðíàë “Çàïîâåäíîå äåëî â Óêðàèíå” ïóáëèêó- êóº ñòàòò³ òà êîðîòê³ ïîâ³äîìëåííÿ ïî çàãàëüíèõ åò ñòàòüè è êðàòêèå ñîîáùåíèÿ ïî îáùèì âîïðîñàì ïèòàííÿõ çàïîâ³äíî¿ ñïðàâè òà ðåçóëüòàòè äî- çàïîâåäíîãî äåëà è ðåçóëüòàòû íàó÷íûõ èññëåäîâà- ñë³äæåíü ó çàïîâ³äíèêàõ òà ³íøèõ îõîðîíþâàíèõ íèé â çàïîâåäíèêàõ è äðóãèõ îõðàíÿåìûõ ïðèðîäíûõ ïðèðîäíèõ òåðèòîð³ÿõ Óêðà¿íè ³ ñóñ³äí³õ ðåã³îí³â. òåððèòîðèÿõ Óêðàèíû è ñîïðåäåëüíûõ ðåãèîíîâ. 2. Ðóêîïèñè óêðà¿íñüêîþ, ðîñ³éñüêîþ, àíãë³éñü- 2. Ðóêîïèñè íà óêðàèíñêîì, ðóññêîì, àíãëèéñêîì êîþ ÷è í³ìåöüêîþ ìîâîþ äî 24 ñòîð. ìàøèíîïèñó èëè íåìåöêîì ÿçûêå äî 24 ñòð. ìàøèíîïèñè ÷åðåç ÷åðåç 2 ³íòåðâàëè âèñèëàþòüñÿ ó äâîõ åêçåìïëÿðàõ 2 èíòåðâàëà âûñûëàþòñÿ â äâóõ ýêçåìïëÿðàõ â àäðåñ íà àäðåñó ðåäàêö³¿. Ñòàòò³ ìàþòü áóòè íàïèñàí³ ðåäàêöèè. Ñòàòüè äîëæíû áûòü íàïèñàíû ëàêî- ëàêîí³÷íî áåç äîâãèõ âñòóï³â ³ ³ñòîðè÷íèõ åêñ- íè÷íî áåç äëèííûõ âñòóïëåíèé è èñòîðè÷åñêèõ ýêñ- êóðñ³â. ϳñëÿ çàãîëîâêó ³ ïð³çâèù àâòîð³â âêàçó- êóðñîâ. Ïîñëå çàãëàâèÿ è ôàìèëèé àâòîðîâ óêàçû- ºòüñÿ íàçâà îðãàí³çàö³¿, äå âîíè ïðàöþþòü ÷è âàåòñÿ íàçâàíèå îðãàíèçàöèè, ãäå îíè ðàáîòàþò èëè íà-â÷àþòüñÿ. Òèõ, õòî ìຠìîæëèâ³ñòü, ïðîñèìî ó÷àòñÿ Òåõ, êòî èìååò âîçìîæíîñòü, ïðîñèì ïðè- íàäñèëàòè òåêñò, íàáðàíèé íà êîìï’þòåð³ (ASCII- ñûëàòü òåêñò, íàáðàííûé íà êîìïüþòåðå (ASCII- ôîðìàò (ïðîñèìî óíèêàòè áóäü-ÿêîãî ôîðìàòó- ôîðìàò (ïðîñèì èçáåãàòü êàêîãî-ëèáî ôîðìàòèðî- âàííÿ â òåêñò³ ³ âèêîðèñòàííÿ ë³í³é â òàáëèöÿõ) âàíèÿ â òåêñòå è èñïîëüçîâàíèÿ ëèíèé â òàáëèöàõ) àáî MS Word for Windows). Äî äèñêåòè ïî- èëè MS Word for Windows). Ê äèñêåòå äîëæíà âèííà äîäàâàòèñü ðîçäðóêîâêà ñòàòò³. Çà áàæàí- ïðèëàãàòüñÿ ðàñïå÷àòêà ñòàòüè. Ïî æåëàíèþ àâòîðà íÿì àâòîðà äî ñòàòò³ ìîæå äîäàâàòèñÿ ðåçþìå ê ñòàòüå ìîæåò ïðèëàãàòüñÿ ðåçþìå íà àíãëèéñêîì àíãë³éñüêîþ ìîâîþ. ÿçûêå. 3. ²ëþñòðàö³¿ ïîâèíí³ áóòè ãîòîâèìè äî áåçïî- 3. Èëëþñòðàöèè äîëæíû áûòü ãîòîâûìè ê íå- ñåðåäíüîãî â³äòâîðåííÿ, çðîáëåí³ íà á³ëîìó ïà- ïîñðåäñòâåííîìó âîñïðîèçâåäåíèþ, âûïîëíåíû ïåð³ ÷îðíîþ òóøøþ, àáî ðîçäðóêîâàí³ íà ëàçåð- íà áåëîé áóìàãå ÷åðíîé òóøüþ èëè ðàñïå÷àòàíû íîìó ïðèíòåð³. Âñ³ ï³äïèñè äî ³ëþñòðàö³é äðóêó- íà ëàçåðíîì ïðèíòåðå. Âñå ïîäïèñè ê èëëþñòðà- þòüñÿ íà îêðåìîìó àðêóø³. öèÿì ïå÷àòàþòñÿ íà îòäåëüíîì ëèñòå. 4. Ïðè ïåðø³é çãàäö³ âèäó â òåêñò³ îáîâ’ÿçêîâî 4. Ïðè ïåðâîì óïîìèíàíèè âèäà â òåêñòå îáÿçà- íàâîäèòüñÿ éîãî ëàòèíñüêà íàçâà. Ìîæëèâå òà- òåëüíî ïðèâîäèòñÿ åãî ëàòèíñêîå íàçâàíèå. Âîçìîæ- êîæ âèêîðèñòàííÿ ò³ëüêè ëàòèíñüêèõ íàçâ. íî òàêæå èñïîëüçîâàíèå òîëüêî ëàòèíñêèõ íàçâàíèé. 5. Ó òåêñò³ íå ïîâèíí³ äóáëþâàòèñÿ äàí³ òàá- 5.  òåêñòå íå äîëæíû äóáëèðîâàòüñÿ äàííûå ëèöü, ãðàô³ê³â, ä³àãðàì. òàáëèö, ãðàôèêîâ, äèàãðàìì. 6. Äî ñïèñêó ë³òåðàòóðè ìàþòü âõîäèòè ëèøå 6.  ñïèñîê ëèòåðàòóðû äîëæíû âõîäèòü òîëüêî öèòîâàí³ äæåðåëà, ðîçòàøîâàí³ â àëôàâ³òíîìó ïî- öèòèðîâàííûå èñòî÷íèêè â àëôàâèòíîì ïîðÿäêå. ðÿäêó. Ðîáîòè îäíîãî àâòîðà ïîäàþòüñÿ â õðî- Ðàáîòû îäíîãî àâòîðà äàþòñÿ â õðîíîëîãè÷åñêîé íîëîã³÷í³é ïîñë³äîâíîñò³. Ó á³áë³îãðàô³¿ ³íîçåì- ïîñëåäîâàòåëüíîñòè.  áèáëèîãðàôèè èíîñòðàí- íèõ ðîá³ò ïîâèííî çáåð³ãàòèñÿ îðèã³íàëüíå íàïè- íûõ ðàáîò äîëæíî ñîõðàíÿòüñÿ îðèãèíàëüíîå íà- ñàííÿ, ïðèéíÿòå â äàí³é ìîâ³. Íåäîñòàþ÷³ åëå- ïèñàíèå, ïðèíÿòîå â äàííîì ÿçûêå. Íåäîñòàþ- ìåíòè áóêâ ìîæóòü áóòè äîðèñîâàí³ ðó÷êîþ. ùèå ýëåìåíòû áóêâ ìîãóò áûòü äîðèñîâàíû ðó÷êîé. 7. Ðåäàêö³ÿ çàëèøຠçà ñîáîþ ïðàâî ñêîðî÷óâà- 7. Ðåäàêöèÿ îñòàâëÿåò çà ñîáîé ïðàâî ñîêðàùàòü òè ³ ïðàâèòè íàä³ñëàí³ ìàòåð³àëè òà â³äõèëÿòè ò³, è ïðàâèòü ïðèñëàííûå ìàòåðèàëû è îòêëîíÿòü ùî íå â³äïîâ³äàþòü äàíèì âèìîãàì. òå, ÷òî íå ñîîòâåòñòâóþò äàííûì òðåáîâàíèÿì.