Crataegus Klokovii) На Правобережній Україні

Total Page:16

File Type:pdf, Size:1020Kb

Crataegus Klokovii) На Правобережній Україні УДК 581.522.6(477.41) https://doi.org/10.31861/biosystems2019.01.107 СУЧАСНЕ ПОШИРЕННЯ ГЛОДУ КЛОКОВА (CRATAEGUS KLOKOVII) НА ПРАВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ О. В. ШЕВЧИК1*, І. В. СОЛОМАХА2 1 ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка 2Інститут агроекології і природокористування НААН України просп. Глушкова, 2, Київ, Україна, 03189 *e–mail: [email protected] Об’єктом цього дослідження стали нові місцезнаходження глоду Клокова (Crataegus klokovii Ivaschin) на Правобережній Україні. Рід Crataegus L. налічує близько 150–1200 видів (в залежності від концепції виду). Він являється однією з найскладніших, в систематичному відношенні, групою рослин родини Rosaceae. Види роду досить часто схрещуються між собою, утворюючи цілком життєздатні, але складні у визначенні гібриди, а таксономія цього роду досі періодично піддається критичному перегляду. Для його дослідження було застосовано загальноприйняті польові та камеральні методи. Проаналізовано його сучасне поширення за літературними даними та гербарними колекціями. Виявлено що Crataegus klokovii представлений лише в KW і KWU. З чого можна стверджувати про неоднорідне та спорадичне поширення цього виду в середній течії р. Дніпро, головним чином в долинах його лівобережних приток. За результатами літературних, гербарних та оригінальних досліджень можна констатувати тяжіння його до високих круч, схилів, а також корінних берегів річок. Нами наводяться дані про нові місцезнаходження виду на Правобережній Україні. Перша знахідка Crataegus klokovii, приурочена до Правобережної України, була виявлена в межах правого крутого берега р. Дніпро між селами Стайки та Гребені Кагарлицького району Київської області в районі дачного масиву «Дніпровські кручі». В цьому місці нами виявлено вже п’ять окремих локалітетів. Наступне міcцезростання знаходиться в північних околицях м. Ржищів. В статті відображено еколого–ценотичні особливості та віковий стан популяцій Crataegus klokovii. Описано сучасний стан поширення окремих особин та раніше знайдених популяцій. На основі обстеження виявленої популяції автори стверджують про оптимальність та значну тривалість існування цього виду на даній території. В даний момент популяція життєздатна і може відновлюватись, завдяки високому урожаю плодів. Оптимуму існування цього виду відповідають певні етапи сукцесії, зокрема від стадії угруповань терофітів до чагарникової стадії. Очевидним оптимумом ценопопуляцій цього виду є лучні та узлісні місцезростання. Ключові слова: Crataegus klokovii, нове місцезнаходження, еколого–ценотичні особливості, Правобережна Україна Вступ. Рід Crataegus L. налічує близько 150– поширена в роді поліплоїдія й наявність у 1200 видів (в залежності від концепції виду) і є багатьох видів високої кількості стерильного однією з найскладніших, в систематичному пилку (Гладкова, 1968). відношенні, групою рослин родини Rosaceae Поширення й особливості розподілу рідкісних (Phipps et al., 1990). Види роду досить часто видів на території України є важливим аспектом схрещуються між собою, утворюючи цілком вивчення флори в цілому. В цьому відношенні життєздатні, але складні у визначенні гібриди. цікавим є дослідження досить рідкісного й Саме через це дослідження й інвентаризація складного в таксономічному плані виду глоду завжди супроводжувалися низкою Crataegus klokovii. Після опису в 1964 р. цього труднощів, а таксономія цього роду досі виду Д.С. Івашиним, виділеного з групи періодично піддається критичному перегляду споріднених з Crataegus pentagyna Waldst. & Kit. (Christensen, 1992; Цвелев, 2001). ex Willd. видів, на цей час про нього в літературі Високий поліморфізм в роді деякі автори досить мало відомостей. пов’язують з антропогенним фактором, вплив Матеріали та методи. Об’єктом досліджень якого призвів до освітлення лісів, що створило стали нові місцезнаходження глоду Клокова сприятливі умови для світлолюбних видів, (Crataegus klokovii). Для його вивчення було основними місцезростаннями яких є сонячні застосовано загальноприйняті польові та ділянки, річкові долини, схили ярів, лісові камеральні методи. Назви видів наводяться за галявини (Летухова, Потапенко, 2015). Про таксономічним зведенням С. Л. Мосякіна та М. можливість гібридизації, як одного з факторів М. Федорончука (Mosyakin, Fedoronchuk, 1999). інтенсивного видоутворення, свідчить широко Параметрична характеристика окремих особин Біологічні системи. Т. 11. Вип. 1. 2019 107 була виконана згідно методичних підходів, Лівобережної України вид Crataegus klokovii запропонованих у літературі (Летухова, відрізняється від Crataegus pentagyna меншим Потапенко, 2015). Космічні знімки взято з бази опушенням, що локалізоване фактично по Google Earth Pro. Gps–координати особин було жилках та більш високим місцем зростання знято з використанням програми Status GPS. стилодіїв, в той час як кримські популяції Гербарні зразки Crataegus klokovii із виявлених повністю тотожні угорським (Клоков, 1954). місцезнаходжень передано до гербаріїв В складі Балтійсько–Волзько–Дніпровського Київського національного університету імені флористичного району, на території так званої Тараса Шевченка (KWU) та до Інституту Курської ботанічної аномалії, Європейської ботаніки ім. М.Г. Холодного НАНУ (KW). провінції Crataegus klokovii разом з Crataegus Результати та їх обговорення. М.В. Клоков uсrainica наводяться як ендеміки. Також у примітці до опису глоду п’ятистовпчикового зазначено, що науковці останнім часом прийшли відмічає, що під спільною назвою Сrataegus до висновку, що ендемічні види цієї території pentagyna A. I. Пояркова об’єднує кілька носять ранг підвидів, проте деякі частково близьких географічних рас (Клоков, 1954). З цих розвиваються та існують як повноцінні таксони рас окремі види були вже описані: Crataegus (Цвелев, 2001). Для Європи Crataegus klokovii melanocarpa M. Bieb., C. сolchica Grossh. наводиться як підвид Crataegus pentagyna з (Пояркова, 1939). поширенням виключно в Україні, причому Д.С. Івашин, виходячи з таких критичних хромосомний набір для обох 2х = 34 (Christensen, зауважень Клокова про сумнівність належності 1992). української форми чорноплідного За результатами опрацювання доступних п’ятистопчикового глоду до Сrataegus pentagyna гербаріїв, Crataegus klokovii представлений лише s. str. та маючи значно більший гербарний в KW і KWU, можна стверджувати про матеріал з лівобережжя України, описав новий неоднорідне та спорадичне поширення цього вид, назвавши його на честь Клокова – Сrataegus виду в середній течії р. Дніпро, головним чином klokovii (Івашин, 1964). в долинах його лівобережних приток, що також Незважаючи на ці дані, цей вид у світі не підтверджено літературними даними. Також за визнаний, про що свідчить відсутність його в результатами літературних, гербарних та багатьох флорах світу, або зазначення його як оригінальних досліджень можна констатувати синонім до Crataegus pentagyna (Christensen, тяжіння цього виду до високих круч, схилів, а 1992). Однак, слід відмітити, що Кристенсен також корінних берегів річок. працював лише з гербарними зразками, в той час Перша знахідка Crataegus klokovii, як ще на початку XX ст. дослідники роду глід приурочена до Правобережної України, була зійшлися на думці, що цю групу рослин потрібно виявлена в межах правого крутого берега р. вивчати в природі (Циновскис, 1971). Так, деякі Дніпро між селами Стайки та Гребені морфологічні відмінності, невидимі в гербарії, Кагарлицького району Київської області в районі чітко помітні на живих рослинах. Йдеться, в дачного масиву «Дніпровські кручі». В цьому першу чергу, про забарвлення листя й пагонів, місці нами виявлено вже п’ять окремих яка при висиханні може змінюватися, а також локалітетів. Це 3 поодинокі генеративні дерева про архітектоніку крони й габітус всієї рослини. різного віку та 2 семистовбурні кущі. Чотири У «Флорі СРСР» для території України цей локалітети виявлені на вирівняній зсувній терасі вид наводиться як Crataegus pentagyna, з крутого схилу до Канівського водосховища, а відміткою про поширення біля сіл Гребеники і п’ятий – на підніжжі схилу біля тієї самої тераси. Мгар Лубенського району Полтавської області, Тераса розміщена приблизно посередині крутого для околиць м. Харкова, міст Святі гори та схилу загальною висотою 100 метрів над рівнем Слов’янськ Донецької області (Пояркова, 1939). р. Дніпро. За «Флорою УРСР» для території України Перша особина (50o31’31.4’’N 30o56’36.9’’E) наводиться дві раси з циклу Crataegus pentagyna, знаходиться на невеликому виступі на краю це західна наддністрянська раса та східна, що тераси безпосередньо над крутим обривом. поширена на території лівобережного Лісостепу. Габітуально це дерево, онтогенетичний стан Східна раса відрізняється від угорських рослин, якого оцінюється як генеративний, висота до 8 м, за якими було описано Crataegus pentagyna, діаметр стовбура 20 сантиметрів (табл. 1). меншим опушенням гіпантіїв, суцвіть та Особина зростає в рослинному угрупованні черешків, довшими плодами, більшими посеред чагарників. При своїй висоті вона листками. Проте східноукраїнський виконує роль дерева другої величини. Поряд з п’ятикісточковий глід не відрізняється від Crataegus klokovii зростає Pyrus communis L. та кримського Crataegus melanocarpa. Описаний з Crataegus sp. Ґрунти грудкуваті важкі мокрі 108 Biological systems. Vol. 11. Is. 1. 2019 суглинки, шар дернини 2 см. В межах крони дернини до 3 см. Дерево знайдено 20.10.2018 р., відбувається відновлення виду, знайдено 5 на ньому вже не було листя, але були плоди, з імматурних і 6 ювенільних особин. Станом на 7 чого можна зробити висновок, що воно ще живе. травня
Recommended publications
  • P L a N T * U R O
    БОТАНІЧНИЙ САД ІМ. АКАД. О.В. ФОМІНА НАВЧАЛЬНО-НАУКОВОГО ЦЕНТРУ «ІНСТИТУТ БІОЛОГІЇ» КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ІНСТИТУТ БОТАНІКИ ІМ. М.Г. ХОЛОДНОГО НАН УКРАЇНИ ПЛАНТА ЄВРОПА УКРАЇНСЬКЕ БОТАНІЧНЕ ТОВАРИСТВО PLANT*UROPA ★ ★★★★★ ★ ★ ★ ★ ★ ★ ІДКІСНІ РОСЛИНИ І ГРИБИ УКРАЇНИ ТА ПРИЛЕГЛИХ ТЕРИТОРІЙ: РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИРОДООХОРОННИХ СТРАТЕГІЙ МАТЕРІАЛИ IV МІЖНАРОДНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ 1 6 -2 0 ТРАВНЯ 2016 КИЇВ O.V. FOMIN BOTANICAL GARDEN of the EDUCATIONAL and SCIENTIFIC CENTRE “INSTITUTE of BIOLOGY”, TARAS SHEVCHENKO NATIONAL UNIVERSITY of KYIV M.G. KHOLODNY INSTITUTE of BOTANY, NATIONAL ACADEMY of SCIENCES of UKRAINE PLANTA EUROPA NETWORK UKRAINIAN BOTANICAL SOCIETY RARE PLANTS AND FUNGI OF UKRAINE AND ADJACENT AREAS: IMPLEMENTING CONSERVATION STRATEGIES PROCEEDINGS O F THE 4rd INTERNATIONAL CONFERENCE 16-20 IV1AY2016 KYIV : 582..3/.99+582.28] :502.17]](477)(082) Затверджено до друку Вченою радою С 28.59(4Укр)я43+28.588(4Укр)я43 Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України (протокол N9 6 від Р49 21 квітня 2016 p.) акційна колегія: юр. НАН України, проф. Я.П. Дідух; чл.-кор.НАН України, проф. I.О. Дудка; чл.-кор. НАН іїни, проф. С.Л. Мосякін (головний редактор); д.б.н., проф. В.П. Гелюта; д.б.н., [). В.І. Мельник; д.б.н., проф. О.Є. Ходосовцев; д.б.н., проф. П.М. Царенко; д.б.н., проф. эрней; к.б.н., с.н.с. В.П. Гайова; к.б.н., доц.В, П. Коломійчук; к.б.н., с.н.с. І.А. Коротченко г. головного редактора); д-р Е. Пінзешнє Куньо; к.б.н. О.О. Безсмертна (відповідальний етар); к.б.н. А.В.
    [Show full text]
  • Journal of Geology, Geography, Geoecology 2018 27(1)
    Журнал з геології, географії та геоекології Journal of Geology, Geography and Geoecology ______________________________________________________________________________________________________ ______________________________________________________________________________________________________ Головна мета журналу "Геологія, географія та геоекологія" полягає у публі- The main aim of the Journal of Geology, Geography and Geoecology is to publish кації високоякісних дослідницьких робіт та забезпечення відкритого доступу high quality research works and provide Open Access to the articles using this до статей, що використовують цю платформу. Збірка наукових праць містить platform. Collection of scientific works publishes refereed original research arti- результати наукових досліджень в галузі геологічних, географічних та геое- cles and reviews on various aspects in the field of geological, geographical and кологічних наук. Матеріали журналу призначені для викладачів, наукових geoecological sciences. Journal materials designed for teachers, researchers and співробітників, аспірантів і студентів, які спеціалізуються у відповідних або students specializing in the relevant or related fields of science. Journal included суміжних галузях науки. Збірник включено до переліку фахових видань, в in the list of professional publications, you can publish the main results of disser- яких можна публікувати основні результати дисертаційних робіт на здобуття tations for the degree of doctor and candidate of geological sciences. The scope of наукового ступеня
    [Show full text]
  • Nomenclatural, Taxonomic and Biogeographic Novelties in the Turkish Crataegus L. (Rosaceae-Maleae) Taxa
    Nomenclatural, taxonomic and biogeographic novelties in the Turkish Crataegus L. (Rosaceae-Maleae) taxa Ali A. DÖNMEZ Botany Department, Faculty of Science, Hacettepe University, 06800 Beytepe-Ankara (Turkey) [email protected] Dönmez A. A. 2014. — Nomenclatural, taxonomic and biogeographic novelties in the Turk- ish Crataegus L. (Rosaceae-Maleae) taxa. Adansonia, sér. 3, 36 (2): 245-253. http://dx.doi. org/10.5252/a2014n2a7 ABSTRACT Crataegus davisii Browicz is a later homonym of C. davisii Sarg., and the spe- cies has been renamed as Crataegus petrodavisii Dönmez, nom. nov., following its acceptance as a valid species. Crataegus × yosgatica K.I.Christ. is reduced to KEY WORDS a synonym of C. meyeri Pojark., and an emended description of the species is Maleae, given here. Crataegus pseudoazarolus Popov, C. pseudoheterophylla Pojark. subsp. Rosaceae, turcomanica (Pojark.) K.I.Christ. and Crataegus × lavallei Hérincq ex Lavallée Pyreae, Turkey, are new records for the Turkish flora. New descriptions of the taxa concerned new synonym. are provided. RÉSUMÉ Nouveautés nomenclaturales, taxonomiques et biogéographiques sur les Crataegus L. (Rosaceae-Maleae) turques. Crataegus davisii Browicz est un homonyme postérieur de C. davisii Sarg. Les auteurs, considérant qu’il s’agit d’une bonne espèce, proposent le nom Cratae- gus petrodavisii Dönmez, nom. nov. Crataegus × yosgatica K.I.Christ. est placé MOTS CLÉS en synonymie de C. meyeri Pojark., et une description augmentée est fournie. Maleae, Crataegus pseudoazarolus Popov, C. pseudoheterophylla Pojark. subsp. turcomanica Rosaceae, (Pojark.) K.I.Christ. et Crataegus × lavallei Hérincq ex Lavallée sont pour la Pyreae, Turquie, première fois cités de Turquie. Des nouvelles descriptions des taxons concernés synonyme nouveau.
    [Show full text]
  • Target Species - Species of European Concern
    Target Species - Species of European concern Commissioned by Sander van Opstal (Senior Policy Advisor Ecosystems and the Environment; Expertise Centre of the Dutch Ministry of Agriculture, Nature and Food quality) Cover photo’s: Danube Crested Newt: B.I. Timofeev (© Pensoft Publishers), European Bison: G. Pohl, Isoplexis canariensis: J.H.J. Schaminée 2 Alterra-report 1119 Target species – Species of European concern A database driven selection of plant and animal species for the implementation of the Pan European Ecological Network Editors: W.A. Ozinga J.H.J. Schaminée Authors: W.A. Ozinga M. de Heer S.M. Hennekens A.J.F.M. van Opstal J.H.J. Schaminée H. Sierdsema N.A.C. Smits A.H.P. Stumpel Ch. van Swaay Alterra-report 1119 Alterra, Wageningen, 2005 ABSTRACT Ozinga, W.A. & Schaminée, J.H.J. (eds.). 2005. Target species – Species of European concern. A database driven selection of plant and animal species for the implementation of the Pan European Ecological Network. Wageningen, Alterra, Alterra-report 1119. 193 pages; 30 figs.; 18 tables; 134 refs. The concept of ecological networks is becoming increasingly important in both policies and practices of nature conservation throughout Europe. The establishment of the Pan Ecological European Network (PEEN) can be seen as one of the priority issues for nature conservation. For the establishment of such networks, it is essential to have adequate information on the threat status and distribution of plant and animal species throughout Europe. As there are thousands of plant and animal species, it is necessary to make a selection of species that are considered to be of specific conservation concern, so-called ‘target species’.
    [Show full text]
  • Book of Abstracts
    th 12 European Dry Grassland Meeting From Population Biology to Community Ecology 22-27 May 2015, Mainz, Germany Book of Abstracts www.edgg.org/edgg_meeting_2015.html Pulsatilla vulgaris at the Martinsberg site in Rhine Hesse. Photo: Th. Becker Universities of Mainz and Trier 1 Geobotany Supporting organisations and institutions Institut für Spezielle Botanik und Botanischer Garten of the Johannes Gutenberg University Mainz http://www.spezbot.fb10.uni- mainz.de/eng/index.php The Botanic Garden of Johannes Gutenberg University Mainz http://www.botgarten.uni-mainz.de/eng/index.php The Friends of the Botanic Garden of Johannes Gutenberg University Mainz http://www.botgarten.uni-mainz.de/103.php International Association for Vegetation Science (IAVS) – http://www.iavs.org/ Floristisch-soziologische Arbeitsgemeinschaft (FlorSoz) – http://www.tuexenia.de/ Rheinische Naturforschende Gesellschaft (RNG) http://www.rng-mainz.de/ John Wiley & Sons, Inc. – http://eu.wiley.com 2 12th European Dry Grassland Meeting From Population Biology to Community Ecology 22-27 May 2015, Mainz, Germany Book of Abstracts www.edgg.org/edgg_meeting_2015.html 3 Conference venue Green School in the Botanic Garden and adjacent lecture hall „Muschel“, Anselm-Franz-von- Bentzelweg 9b, D-55099 Mainz, GERMANY Conference Office Tel. +49 (0)6131 3920977, +49 (0)6131 3925686 (U. Becker) [email protected] (U. Becker), [email protected] (T. Becker) Organizers Ute Becker, Green School in the Botanic Garden of the Johannes Gutenberg University, Mainz, D-55099, GERMANY, Tel. +49 (0)6131 39 25686, Email: [email protected], www.botgarten.uni-mainz.de/102.php Thomas Becker, University of Trier, Regional and Environmental Sciences, Geobotany, Behringstr.
    [Show full text]
  • RESEARCH for RURAL DEVELOPMENT 2012 Latvia University of Agriculture
    Volume No. 2 Volume Annual 18th International Scientific Conference Proceedings RESEARCH FOR RURAL DEVELOPMENT 2012 Latvia University of Agriculture RESEARCH FOR RURAL DEVELOPMENT 2012 Annual 18th International Scientific Conference Proceedings Volume 2 Jelgava 2012 Research for Rural Development 2012 Volume 2 Annual 18th International Scientific Conference Proceedings Jelgava, LLU, 2012 249 pages ISSN 1691-4031 ORGANIZING COMMITTEE Ausma Markevica, Mg.sc.paed., Mg.sc.soc., Head of the Post-graduate Studies Department, Latvia University of Agriculture Zita Kriaučiūnene, Dr., Senior Manager of the Research Department, Aleksandras Stulginskis University, Lithuania Nadežda Karpova-Sadigova, Mg.sc.soc., main specialist of Post-graduate Studies Department, Latvia University of Agriculture SCIENTIFIC COMMITTEE Chairperson Professor Zinta Gaile, Dr.agr., Latvia University of Agriculture Members Associate professor Andra Zvirbule-Bērziņa, Dr.oec., Latvia University of Agriculture Professor Irina Arhipova, Dr.sc.ing., Latvia University of Agriculture Associate professor Gerald Assouline, Dr.sc. soc., Director of QAP Decision, Grenoble, France Professor Inga Ciproviča, Dr.sc.ing., Latvia University of Agriculture Associate professor Aivars Kaķītis, Dr.sc.ing., Latvia University of Agriculture Associate professor, Antanas Dumbrauskas, Dr.sc.ing., Aleksandras Stulginskis University, Lithuania Senior researcher, Āris Jansons, Dr.silv., Latvian State Forest Research Institute “Silava” TECHNICAL EDITORS Santa Treija Inga Skuja © Latvia University of
    [Show full text]