P-ISSN 2308-5258 E-ISSN 2308-1996

p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996

www.seanewdim.com p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996

II(1), Issue: 17, 2014

SCIENCE AND EDUCATION A NEW DIMENSION Philology

www.seanewdim.com Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com Editorial board Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos – Hungary

Honorary Senior Editor: Jenő Barkáts, CSc Nina Tarasenkova, Dr. habil. Edvard Ayvazyan, Doctor of Science in Pedagogy, National Institute of Education, Armenia Ireneusz Pyrzyk, Doctor of Science in Pedagogy, Dean of Faculty of Pedagogical Sciences, University of Humanities and Economics in Włocławek, Poland Irina Malova, Doctor of Science in Pedagogy, Head of Department of methodology of teaching mathematics andinformation technology, Bryansk State University named after Academician IG Petrovskii, Russia Irina S. Shevchenko, Doctor of Science in Philology, Department of ESP and Translation, V.N. Karazin Kharkiv National University, Ukraine Kosta Garow, PhD in Pedagogy, associated professor, Plovdiv University „Paisii Hilendarski”, Bulgaria László Kótis, PhD in Physics, Research Centre for Natural Sciences, Hungary, Budapest Marian Wloshinskі, Doctor of Science in Pedagogy, Faculty of Pedagogical Sciences, University of Humanities andEconomics in Włocławek, Poland Melinda Nagy, PhD in Biology, associated professor, Vice-Rector, J. Selye University in Komarno, Slovakia Anatolij Morozov, Doctor of Science in History, Bohdan Khmelnitsky National University in Cherkasy, Ukraine Nikolai N. Boldyrev, Doctor of Science in Philology, Professor and Vice-Rector in Science, G.R. Derzhavin State University in Tambov, Russia Oleg Melnikov, Doctor of Science in Pedagogy, Belarusian State University, Belarus Riskeldy Turgunbayev, CSc in Physics and Mathematics, associated professor, head of the Department of Mathematical Analysis, Dean of the Faculty of Physics and Mathematics of the Tashkent State edagogical University, Uzbekistan Roza Uteeva, Doctor of Science in Pedagogy, Head of the Department of Algebra and Geometry, Togliatti StateUniversity, Russia Seda K. Gasparyan, Doctor of Science in Philology, Department of English Philology, Professor and Chair, Yerevan State University, Armenia Svitlana A. Zhabotynska, Doctor of Science in Philology, Department of English Philolgy of Bohdan KhmelnitskyNational University in Cherkasy, Ukraine Tatyana Prokhorova, Doctor of Science in Pedagogy, Professor of Psychology, Department chair of pedagogics andsubject technologies, Astrakhan state university, Russia Valentina Orlova, CSc in Economics, Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas, Ukraine Vasil Milloushev, Doctor of Science in Pedagogy, professor of Departament of Mathematics and Informatics, Plovdiv University „Paisii Hilendarski”, Plovdiv, Bulgaria Veselin Kostov Vasilev, Doctor of Psychology, Professor and Head of the department of Psychology Plovdiv University „Paisii Hilendarski”, Bulgaria Vladimir I. Karasik, Doctor of Science in Philology, Department of English Philology, Professor and Chair, Volgograd State Pedagogical University, Russia Volodimir Lizogub, Doctor of Science in Biology, Head of the department of anatomy and physiology of humans andanimals, Bohdan Khmelnitsky National University in Cherkasy, Ukraine Zinaida A. Kharitonchik, Doctor of Science in Philology, Department of General Linguistics, Minsk State LinguisticUniversity, Belarus Zoltán Poór, CSc in Language Pedagogy, Head of Institute of Pedagogy, Apáczai Csere János Faculty of the Universityof West Hungary

Managing editor: Barkáts N.

© EDITOR AND AUTHORS OF INDIVIDUAL ARTICLES The journal is published by the support of Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe BUDAPEST, 2014 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com Statement: By submitting a manuscript to this journal, each author explicitly confirms that the manuscript meets the highest ethical standards for authors and coauthors. Each author acknowledges that fabri- cation of data is an egregious departure from the expected norms of scientific conduct, as is the se- lective reporting of data with the intent to mislead or deceive, as well as the theft of data or research results from others. By acknowledging these facts each author takes personal responsibility for the accuracy, credibility and authenticity of research results described in their manuscripts. All the articles are published in author's edition.

The journal is listed and indexed in: DIRECTORY OF RESEARCH JOURNAL INDEXING ULRICHS WEB GLOBAL SERIALS DIRECTORY UNION OF INTERNATIONAL ASSOCIATIONS YEARBOOK SCRIBD ACADEMIA.EDU GOOGLE SCHOLAR

Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Content Kritsberh R. American English in the 18th century: from colonial to national ...... 6 Matiyash I.M. Ethonolonguistic and Cultural Modulations of Semantic Structure of Lexeme PEACE in the Context of Evolution of the British Linguistic World Image ...... 11 Васильева М.А. Механическая метафора как основа вербализации образного компонента концепта ПОЛИТИКА (когнитивно-дискурсивный подход) ...... 15 Великая И.О. Особенности репрезентации гендерных ролей на материале русскоязычного рекламного дискурса Украины ...... 21 Гладир Я.С. “Ланцюжковий” зв'язок “системних” конфліктів в романі В. Винниченка “Хочу!” ...... 25 Глущук-Олея Г.І. З історії розвитку категорії заперечення в індоєвропейських і, зокрема, в романських мовах ...... 29 Гриценко С.П. Назви спецій, приправ, прянощів: генеза і функціонування ...... 34 Грицьких Л.Б. Оказіональний характер полікомпонентних новотворів у сучасній українській літературній мові ...... 39 Інденко Н.О., Шутько О.О. Ігрова трансформація дійсності в романі Т. Фіндлі "Пілігрим" ...... 44 Карат О.В. Шляхи дослідження діахронічних універсалій у баченні Є.М. Зарецької ...... 47 Кочукова Н.І. Проблема орозмовлення української наукової мови ...... 51 Ковальчук Н.П. Жанрова парадигма прози Варвари Чередниченко ...... 55 Ковтун В.В. Прикметники на позначення молодого віку в українських східнослобожанських говірках ...... 59 Козлова Т.О. Засоби актуалізації квантитативного принципу іконічності ...... 64 Кульчицька О.В. Пейоративи як засіб вербалізації вираження негативного емоційного стану ...... 68 Лавриненко С.Т. Лінгвокультурологічний аспект правової інформативності українських народних дум ...... 71 Левенець О.Ю. Прислівники українських східнослобожанських та суміжних російських говірок у зіставному аспекті (українсько-російські паралелі) ...... 75 Луньова О.В. Лінгвістичні засоби вираження мовної особистості Вінстона Черчилля ...... 79 Меншій А.М. М. Коцюбинський та М. Чернявський: взаємодія художніх систем ...... 83 Нечаєва Н.О. Лексичні германізми у південно-східних говорах української мови ...... 87 Приходько А.И. Коннотация в лингвокультурологическом контексте ...... 92 Роман Л.А. Роль Біблії як важливого чинника консолідації та євроінтеграції українського народу (на матеріалі творчості Івана Франка) ...... 97 Семашко Т.Ф. Междисциплинарный генезис понятия "этнический стереотип" ...... 102 Семененко Г.Н. Английская переписка XVI-XVII веков: дихотомия "частное / официальное" ...... 106 Сиротенко Т.В. Лингвистический аспект деловой переписки ...... 111 Хижняк М.Н. Особенности развития темпоральных значений у английских глаголов вращения ...... 115 Чаюк Т.А. Концепт toy в сучасній британській дитячій художній літературі ...... 118 Чернова Ю.В. Спільні ознаки романів Маргарет Етвуд ...... 124 Швець О.В. Еволюція поняття “номінативне речення” у лінгвістиці ...... 129 Южакова О.І. Проблеми становлення української наукової і технічної термінології на сучасному етапі ...... 135

Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Kritsberh R. American English in the 18th century: from colonial to national ______Roman Kritsberh, Ph.D., professor Professor, Chair, Department of Translation, Institute of Economics and Information Technologies Kriviy Rig, Ukraine

Abstract. American English in the 18th century: from colonial to national. The 18th century marks a transition in the American Eng- lish development from early, colonial period to national in the 19th century. In its initial stage, American vocabulary included foreign loans – Indian, Dutch, French, British archaisms and dialectisms retained in the USA, along with very scarce proper new formations, mostly referring to cultural notions. By the end of the colonial period, the lexis was expanded and included semantic and lexical Americanisms of more diversified character that stood out as distinctive American markers replacing some British names. Although by the turn of the new 19th century, the American English complex signatures in grammar, phonology, lexis, and spelling due to objective historical reasons were undeveloped, still the gradual quantitative changes set up preconditions for the formation of the national variety in the 19th c. Keywords: Americanism, archaism, colonial period, national period, origin.

The 18th c. was important in the development of AE days' duration. It was observed by both Creeks and Cher- viewed from cultural and sociolinguistic aspects, a water- okees, was made the occasion of forgiveness and absolu- shed that marks the end of the colonial period and begin- tion of crime.” [9, p. 134]. ning of the national one. Although all traditional signa- In Journal of Antoine Bonnefoy (1741-1742), the same tures of AE had come into their own in the 19th c., the set of Americanisms that had been around at that time is study of the language in the previous one sheds light on found. Some of these words are of French origin, as ba- the diachrony of the process as a whole. Moreover, the teau “flat-bottom boat”, bayou “inlet to the sea”: “An 18th AE seems to be overshadowed by the neighboring hour after having left the bateaux,we perceived to the en- ‘giants’ – the early development in the 17th c. and the tur- trance of the little bayou,… a number of pirogues…” bulent history in the 19th c. The research of the period in [ibid, 241-2]; sagamité “hominy porridge” from CanF between those conditions the topicality of this paper. [ibid, p. 245]. It is worth mentioning that sweet potato, Historical development of AE has been subject in with the earliest citation in DA in 1750 [7, p. 1693], is at many works of the field: H. Mencken [8], J. Krapp [5], least nine years older: “…they gave us to eat buffalo etc., along with collective monographs [1], [3]. Still, the meat, … sweet potatoes…” [9, p. 245]. objective of this paper is to fill a glaring gap of research Journal of de Beauchamps’ Journey to the Choctaw on concrete sources to reveal the dynamics of this process (1746) contains just a few words, as Mingo “a nickname in the century, less attended to. The textual materials [2], of Iroquoian” [9, pp. 266, 279, 287], creek [ibid, pp. 267, [4], [9], [10], [12], [14] which contain American signa- 296], medicine man [ibid, p. 277], limbourg (not in DA) tures on all language levels serve as material for this pa- with the note “a kind of French cloth much in demand per. Its methodology includes methods of textual and de- among Indians”, as “…they wanted to load their guns scriptive analysis. with limbourg and other articles of merchandise…” [ibid, In the Journal of Diron d’Artaguiette, Inspector- p. 290]. General of Louisiana (1722-1723), one can find a few In Journal of Captain Phineas Stevens’ Journey to American words, as bayou [9, p. 26], calumet [ibid, pp. Canada (1752), the author uses just a few words related 29-30], squaw [ibid, p. 48], lumber, as “This lumber has to the study: British archaism in AE baggage [ibid, p. been reserved to build the director’s house.” [ibid, p. 31]. 306], creek in American sense [ibid, p. 316], and husking Some new words are explained, as Manitou “Indian spirit “corn husking” [ibid, p. 319]. that dominates nature.” [ibid, p. 80], bluff, as “There are In Andrew Burnaby's travels through North America the first bluffs or steep banks which we have found on the (1759-1760), the author gives a bright description of Mississipy.” [ibid, p. 43]; pecan, as “There is another kind American flora and fauna and it is not surprising that the of nut tree which bears fruit just like a walnut but much book is filled with ‘new names for new things’: “Tobacco smaller… They call this fruit the paquannes.” [ibid, p. and Indian corn are the original produce of the country; 74]; maringouin, originally Canadian French (CanFr): likewise the pigeon-berry, and rattle-snake-root… sassa- “The heat was intense the whole of last night, and the ma- fras-trees, dog-woods,… fringe-trees, atamusco-lilies, raingouins, a kind of fly, which we call in France gnats, May-apples.” [9, p. 38]. Later, he continues: “In the annoyed us.” [ibid, p. 87]. Some Americanisms are taken woods there are variety of birds … of which are the mock- for granted, as medicine man “Indian healer” [ibid, p. 58] ing-bird, the red-bird or nightingale, the blue-bird, the or Indian corn [ibid, pp. 41, 46, 56]. yellow-bird, the hummingbird, the Baltimore bird, the In Journal of Colonel George Chicken’s Mission from summer-duck.” [ibid, p. 43]. Apart from those, the Ameri- Charleston, S.C. to the Cherokees (1725), there are a few canisms are scarce, the author mentions meeting house Americanisms, as creek “any stream of water” [9, pp. 96, “place of worship” [ibid, p. 90], lumber “timber” [ibid, p. 101, etc]. In Britain, creek means “the stream flowing into 93], ordinary “a tavern or inn of any kind in Virginia” the sea”. Green Corn dance, an Indian feast, is firstly cit- [ibid, p. 140]. In the first appendix to the book, the author ed by DA [7, p. 744] from this source: “The busk or gives new names for flora and fauna. There are 37 plants, green-corn dance was a solemn annual festival of eight as buttonwood, tuckahoe root, Atamasco lily, etc. [ibid,

6 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com pp. 157-159]; 15 birds, as bald eagle, Virginia nightin- served for the lower classes.” [ibid, p. 74]. Other, now gale, blue wing, etc. [ibid, pp. 159-60]; 12 fishes, as obsolete Americanisms used in the book, are: quarter as sheepshead, rock fish [ibid, p. 160]; 6 animals, as skunk, “slaves’ quarter” [ibid, p. 76], clamp “brush” [ibid, p. ground squirrel [ibid, pp. 160-1]; and 8 snakes and in- 252], along with one of the earliest mentioning of gouging sects: rattle-snake, fire fly [ibid, p. 161]. “in fighting, to force an opponent’s eye from its socket In Journal of the Officer who travelled in America and with the thumb”: “…Cooper, who is likely to lose one of West-Indies in 1764 and 1765, it is the word timber his Eyes by that Diabolical Custom of gouging which is in “wood, forest” the case of controversy: “I observed common practise among those who fight here.” [ibid, p. scarce any Pines on it, and the timber I did see, began to 104]. Again, DA, with its earliest citation going to 1779, decrease both in Size and Number, owing to the more an- lags 5 years behind [7, p. 720]: it is written in 1774. cient occupancy of Virginia and Maryland.” [ibid, pp. Another correction should be made regarding the old 407-08]. OED denies this sense an American origin [13, English card game all-fours, later know in the USA as p. 2063], while DA cites it first American usage in 1792 seven-up. Described firstly in 1674, it is thought to have [7, p. 1733]. Anyway, it had been known some 30 years been brought to America in the 19th c. As it follows, the before. While being in the College (now University of game had been already popular there at least a quarter of Pennsylvania), the author noted: “…the propriety of Lan- century earlier “I am ashamed that I may record here guage here surprized me much, the English tongue being what does no honour to my old Aunt, I saw her with three spoken by all ranks, in a degree of purity and perfection, Partners round a Table playing Cards at that vulgar surpassing any, but the polite part of London.” [9, p. game fit only for the meanest gamblers "all Fours"” [ibid, 411]. Among some other Americanisms are Indian corn, p. 163]. One of the character of the book, Colonel Lee, in- hominy “broken Indian corn boiled with milk” [ibid, p. formed the author that “…he does indeed prefer a Tutor 400], bateaux [ibid, p. 430], rapids “in a river: rapid de- for his Children who has been educated upon the Conti- scent of a water”, as “Seven or Eight of those rapids to nent… only on account of pronunciation in the English pass, all of them bad, and not to be attempted without a Language, in which he allows young Gentlemen educated Skilful Pilot.” [ibid, p. 431]. The last usage agrees with in good Schools on the Continent, to excel the Scotch the earliest citation in DA (1765) in another source [7, p. young Gentlemen, & indeed most of the English”. [ibid, p. 1359]. Of British archaisms in the USA, the author uses 147]. One may infer from this remark that there might meeting “meeting house, church”, now obsolete in Brit- have been ‘good’ and ‘bad’ pronunciation at that time, the ain, as: “It [=the town] has two handsome Meetings, on a former taught at ‘good schools’ in Great Britain. Platform of their own.” [9, p. 448]. In Journal of David Taitt’s Travels from Pensacola, In Journal of Captain Harry Gordon, 1766 one can West Florida, to and through the country of the upper and find bayou [9, p. 460], bateau [ibid, p. 465], creek [ibid]. the lower Creeks, 1772, there are few lexemes of interest The word lick, as in place names (from salt lick) is men- for the study: British archaism in AE baggage [9, p. 498], tioned 10 years earlier than the first citation in DA, 1775 creek [ibid, p. 501], bluff [ibid, p. 505], rapids [ibid, p. [7, p. 971]: “We Encamped opposite the great Lick [Big 511]. Some notions of Indian culture follow: busk “a feast Bone Lick, in Boone County, Kentucky], and next day I of first fruits among the Creek Indians”, Green Corn went with a Party of Indians and Batteau-Men to view dance [ibid, p. 549], etc. this much talked of Place.” [9, p. 466]. Of British archa- The journal of Nicholas Cresswell (1774-1777) has a isms in the USA, freshes “a freshwater stream running out few Americanisms to mention: Indian corn [ibid, p. 18], in a tideway” is found: “Some few of the banks are over- humming bird [ibid, p. 23], banjo [ibid, p. 30], creek flowed in high Freshe.” [ibid, p. 467]. [ibid, p. 66], rapids [ibid, p. 68], licks [ibid, p. 77], huck- Philip Vickers Fithian, journal and letters, 1767-1774, leberry [98], etc. Some of the new, Indian names still begins with description of Princeton college with two ear- come in old forms, as “This morning Captn. Clark ly Americanisms: “Senior Class consists of ten: The showed me a root that the Indians call pocoon [now Sophimore of twenty five: And the Freshman of eighteen.” poke], good for the bite of a Rattle Snake.” [ibid, p. 68]. [4, p. 10]. Here – sophomore “2nd course student”, fresh- Some other phenomena are explained, as “The meat is man “1st course student”. Another word used in this first cut from the bones in thin slices, then four forked source is bit “one eighth of a dollar”: “He made me a vast sticks are stuck in the ground in a square form, and small fire, blacked my Shoes, set my Room in order, for which I sticks laid on these forks. The meat is laid on this and a gave him half a Bit.” [ibid, p. 71]. Now obsolete word pis- slow fire put under it. This is called jerking the meat” tareen “a small Spanish coin current in the American col- [ibid, pp. 75-6]. N. Cresswell describes the newly- onies and early republic” is explained: “Pistareen, which emerged USA money: “On the 4 Dollar bills is impressed then equalled about 19.4 of our cents; half of it, 9.7; the a Wild Boar running on the spear of the hunter.” [ibid, p. English sixpence, 12.2; seven-pence-halfpenny Virginia 131]. Flora and fauna species are among those: glass- money, 10.4.” [ibid, p. 72]. Names of new animals and snake, horned snake [ibid, p. 145]. plants are also found in the book, as robin red-breast, The author gives one of the first references of the word mocking bird [ibid, p. 232], other examples include buck- sauerkraut: “Now all these Ditches and fortified places skin “a nickname for backwoodsman, Virginian” [ibid, p. are full of stagnate water, damaged sour Crout and filth 242]. of every kind.” [ibid, p. 244]. That was written on June The practice and the word burying-yard is described by 24th, 1777. DA gives the first reference in 1776 [7, p. Ph. Fithian as: “Most of the landed estates had their pri- 1460]. In the end of his Journal N. Cresswell comes out vate burial grounds, wherein the lords of the manor and with an important observation on the language in Ameri- their families were laid to rest; the churchyard being re- ca: “Though the inhabitants of this Country are composed

7 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com of different Nations and different languages, yet it is very ican streets in Philadelphia, as “First”, “Second”, “Third”, remarkable that they in general speak better English than etc. [ibid, p. 44]. Equally, the author was surprised as “An the English do. No County or Colonial dialect is to be dis- English traveller is at first surprised to find the villages, tinguished here, except it be the New Englanders, who often clumps of houses, of America bearing the names of have a sort of whining cadence that I cannot describe.” the great towns or cities of England.” [ibid, p. 64]. On his [9, p. 272]. travel to Vermont, Th. Twining learned about Yankee: In Travel Diary of Bishop and Mrs. Reichel and their “We apply this designation as a term of ridicule or re- company from Lititz, Pennsylvania, to Salem in Wa- proach to the inhabitants of all parts of the United States chovia, North Carolina (1780) one can find some histori- indiscriminately; but the Americans confine its applica- cal items, as Congress money “money issued by a Conti- tion to their countrymen of the Northern or New England nental Congress during the Revolution”: “Congress- States.” [ibid, p. 68]. The other Americanisms the author money still has good value here,--40 to 1. It was neces- mentions are: boatable “navigable” [ibid, p. 77], sheeps- sary for us to exchange silver for Congress-money, for the head “fish” [ibid, p. 156], gouging [ibid, p. 89], most part there is little money and silver is little used” One important note relates to the three-partite division [ibid, p. 590]. Another example is commissary “an officer of American cultural traits that bears on dialects for- of the Government” [ibid, p. 594].Of Americanisms prop- mation in the Eastern seaboard. It seems to have taken er, the author uses creek, corduroy road [ibid, p. 596], etc. form by the end of the 18th c. The author writes about Colonel William Fleming’s Journal of Travels in Ken- “fixed antipathy” between the Northern and Southern tucky (1779-1780) contains nearly the same repertoire of States. The citizen of Massachusetts is “prudent, moral, American markers. The author mentions tafia “rum-like diligent; but with more industry than genius”, while the drink”, now obsolete: “…we dined and got some taffieo latter is “generous, improvident, choleric, eloquent; but drink here…” [ibid, p. 620]; lick as place-name [ibid, p. manifesting in his pursuits more genius than morality or 621], creek [ibid, p. 625], hoe-cake [ibid, p. 641], buck- exertion” and closer to Ireland or France than to England. eye [ibid, p. 651]. Another Colonel William Fleming’s “The character of the Middle States, New York, Pennsyl- Journal of travels in Kentucky (1783) opens with the Brit- vania… seems to be a modification of the extremes which ish archaism in the USA – baggage [ibid, p. 661]. Fur- distinguish the provinces of the north and south.” [ibid, ther, the author uses a rather rare name for pecan: “I was pp. 90-1]. informed the Oionn or Illinois nut grows near the Falls” The author also was struck by the volubility of Ameri- [ibid, p. 666]. The earliest citation in DA refers to 1781 can speech: “It is to this unreserved communication prob- [7, p. 862]. Lick and creek are ubiquitous, as well [9, p. ably that the facility with which the Americans express 671, etc.]. themselves in conversation is to be attributed. An Ameri- William Priest in Travels in the United States of Amer- can speaks English with the volubility of a Frenchman.” ica; commencing in the year 1793 and ending in 1797 [ibid, p. 117]. admire American flora and fauna: “…ten species of oak; At the end of his work, Th. Twining wishes that “…the viz, white, black, red, spanish, turkey, chestnut, ground, English language should be spoken more fluently than water, barren, and live oak.” [9, pp. 11-12]; “…porgie- correctly” [ibid, p. 167]. Here, the author gives the fol- fish, hog-fish, yellow-tails, cony-fish…” [ibid, p. 71]. lowing footnote: “Though such words as illy, vended, to Among other new names are mush, hominy [ibid, p. 37], loan, to enterprise, and a few others are to be met with in sleigh [ibid, p. 47]. The author’s use of relish “an appetiz- the least cultivated ranks of society, there are others er for dinner” is the first reference of the word in this which are allowable in America for their usefulness, as sense cited by OED [13, p. 1552]: “About eight or nine in "portage," applied to the distances goods must be carried the morning they breakfast on tea and coffee, attended at the locks, falls, and rapids, and some which are admis- always with what they call relishes, such as salt fish, beef- sible both for their usefulness and greater precision, as steak, sausages, broiled fowls, ham, bacon, &c” [9, pp. "boatable," as applied to shallow rivers, instead of navi- 32-3]. Banjo, with its first reference to 1740 in DA [7, p. gable, and "immigration."” [ibid]. After the OED, illy is 71], is also explained: “The instrument proper to them is “Now chiefly U.S.”, with the first American reference in the banjore, which they brought here from Africa, and 1785 [13, p. 815], vend [ibid, p. 2221] has no restrictive which is the origin of the guitar.” [9, p. 190]. In the other label and seems to have caught in American in the end of author’s remark – “By the word tavern, in America, is 18th c., loan is marked by “Now chiefly U.S.” [ibid, p. meant an inn or public house of any description” [ibid, p. 988], to enterprise is archaic in both countries [ibid, p. 34], the word tavern does not reveal any reference to its 520], portage is originally American, with the first refer- American roots both in OED and DA. One can assume ence in 1698 [ibid, p. 1392]. that in late 18th-early 19th cc. that usage was more com- In Richard Parkinson’s A tour in America in 1798, mon in America. 1799, and 1800, the author was surprised to learn that In Travels in America 100 years ago. Being notes and American farmers, in winter kept “their horses on blades, reminiscences by Thomas Twining (1795), the author ex- and their cows on slops… [Blades] proved to be blades cels the taste of buckwheat cakes: “Mrs. Francis helped and tops of Indian corn: and the slops were the same that me to some of the celebrated buckwheat cakes. It takes its are put into the swill-tub in England, and given to hogs; name from the species of wheat of which it is made, and composed of broth, dishwashings, cabbage-leaves, pota- in size and appearance resembles the English crumpet, toe-parings.” [10, pp. 39-40]. OED labels slop as “US di- and is dressed in the same manner, being first toasted and al. and coll.” [13, p. 1796] citing the same, while The then buttered. But it is superior to the crumpet or muffin.” Heritage show no restrictive label [11, p. 1638]. The first [14, p. 35]. The writer mentions the way of naming Amer- reference to the word trucks as “garden produce” owes to

8 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com the R. Parkinson’s work: “I thought nothing in the farm- as well: “…the Run is so high, from the freshes, that you ing-line likely to be profitable, except what in that country will not be able to ford it. [Note : A stream that crosses a is called truck,--which is garden produce, fruits, &c.” [10, road is called a Run in the southern States. After a heavy p. 161]. Then R. Parkinson learned what gullied land is: rain, the freshes (floods) render these Runs for some time “…it was (as it is termed in America) gullied; which I call impassable” [ibid, p. 127]. The former, after OED, la- broken land. This effect is produced by the winter's frost beled “chiefly US & north dial.”, started its usage in the and summer's rain, which cut the land into cavities.” USA in 1605 [13, p. 635], the latter’s first reference goes [ibid, p. 45]. Some other Americanisms are used by the to 1634 with the label “Now U.S.” [ibid, p. 1629]. Some author without apprehension, as “There were none but erroneous remarks are made, as the author claims that to snake-fences; which are rails laid with the ends of one lay “have sex” is “Phrase of frequent occurrence among upon another, from eight to sixteen in number in one the southern Americans” [2, p. 123]. In fact, it goes back length” [ibid, p. 48]. DA has the same first reference [7, p. to the England of the 17th c. [6, p. 403]. Or, illy as Ameri- 1578]. Sedge [sage] is another American equivalent [10, canism [2, p. 202] which OED labels as “Now chiefly p. 53] for the English spear-grass. According to the au- US”, with first reference in Great Britain in 1549 [13, p. thor, at that time, a plant disease marked by ferruginous 815]. J. Davis expresses his frustration about “impurity” spots, was called mildew in England and rust in America: of English in America He bemoans the fact that they ad- “…wheat injured by the mildew, or what the Americans mit words into their vocabulary, for "which there is no au- call the rust.” [ibid, p .66]. OED, however, refers rust in thority in the undefiled writers of English. Appreciate and this sense to 1340 [13, p. 1635], with no reference to the meliorate" are bad words; so are novel and derange.” [2, American origin. p. 201]. The first one as “rise in value” in an American- One more word in focus is to whip “to outdo, surpass, ism since 1778 [7, p. 40], both meliorate and novel do not etc.” OED marks this sense as “Now U.S. coll.” [ibid, p. have any American roots, to derange “to remove from of- 2305], with the first British reference to 1571 and Ameri- fice” is obsolete Americanisms now (the first reference is can to 1828. But it is used by R. Parkinson almost three of 1796) [ibid, p. 478]. decades before: “They have once whipped the British; and The author proceeds with the following: “The English they will do it again (the term whipping arises from their language is not written with purity in America. The struc- whipping the negroes).” [9, p. 265]. New animals and in- ture of Mr. Jefferson's sentences is, I think, French; and sects are mentioned, as canvas-back duck [ibid, p. 62], he uses words unintelligible to an Englishman. Where I Hessian fly [ibid, p. 201], wood-hog [ibid, p. 290], Turkey did he get the word lengthy? Breadthy, and depthy would buzzard [ibid, p. 301], blackbird [ibid, p. 302], etc. be equally admissible. I can overlook his verb belittle; it In John Davis’s Travels of four years and a half in the is introduced in wantonness; but he has no right to im- United States of America: during 1798, 1799, 1800, 1801, prove ill into illy” [2, pp. 201-2]. While comparing “The and 1802, the author was amazed that “Every public- New Jersey Man” with “The Virginian” the author writes house in the United States, however contemptible, is dig- “The New Jersey Man is distinguished by his provincial nified by the name of Tavern.” [2, p. 32]. Some linguistic dialect, and seldom enlarges his mind, or transfers his at- confusion appeared when the author was asked if he tention to others; the Virginian is remarkable for his col- “…drives well his scholars…”. He explained later “The loquial happiness, loses no opportunity of knowledge, and term drive, requires some little note explanatory to the delights to shew his wit at the expence of his neighbor.” English reader. No man forgets his original trade. An [ibid, p. 367]. Overseer on a Plantation, who preserves subordination Summing up, the American English in the 18th century among the negroes, is said to drive well.” [ibid, p. 50]. underwent a transitional development from early, colonial Other infamous historisms of slavery in the book are: period to the national one which started at the turn of new, “When taken, the men are put in irons, and the boys have 19th century and was ushered and greatly influenced by N. their necks encircled with a "pot-hook [=iron collar]."” Webster’s works. The dynamics of such quantitative [ibid, p. 93]; “negur (=Negro), day-time –“A cant term changes lie in gradual expansion of the American vocabu- among the negroes for night; they being then at leisure” lary from Indian, Dutch, and French loans, along with [ibid, p. 385], quarter [ibid, p. 382]. Among other Ameri- British dialectism and archaisms in general American use canisms found in the book are: to tote “carry” [ibid, p. – ‘new names for new things’ – to the development of 389], to mush “go on foot” [ibid, p. 119], lengthy [ibid, p. new American notions and their expressions – ‘new 126], hoe-cake [ibid, p. 129], coatee “a short close-fitting names for old things’, that burgeoned in the 19th century. coat”, now obs. [ibid, p. 346], vendue [ibid, p. 359], Still, by that time, the American English complex signa- banger (=banjo) [ibid, p. 379], julep [ibid]. A few British tures in grammar, phonology, and spelling were nascent. dialectisms and archaisms in Standard American are used,

REFERENCES 1. Algeo, J. (ed.) (2005) The Cambridge History of the English 5. Krapp, J. (1960) The English language in America. NY. Language. Vol. 6. English in North America. Cambridge. 6. Lighter, J., O’Connor J., Ball J. (1997) Random House Histor- 2. Davis, J. (1803) Travels of four years and a half in the United ical Dictionary of American Slang, Vol. 2. NY. States of America: during 1798, 1799, 1800, 1801, and 1802. 7. Mathews, M. (1956) A. Dictionary of Americanisms on His- London. torical Principles. Chicago. DA 3. Finegan, E. and Rickford, J. (eds.) (2004) Language in the 8. Mencken, H. (1986) The American Language. NY. USA. Cambridge. 9. Mereness, N. (ed.) (1916) Travels in the American colonies, 4. Fithian, Ph. (1900-1934) Philip Vickers Fithian, journal and ed. under the auspices of the National Society of the Colonial letters, 1767-1774. Princeton. Dames of America. Macmillan, NY.

9 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

10. Parkinson, R. (1805) A tour in America in 1798, 1799, and 12. Priest, W. (1802) Travels in the United States of America; 1800: exhibiting sketches of society and manners, and a particu- commencing in the year 1793 and ending in 1797; with the au- lar account of the America system of agriculture, with its recent thor's journals of his two voyages across the Atlantic. London. improvements. London. 13. Simpson, J. and Weiner, E.(eds.) (1994) The Compact Ox- 11. Picket, J. (ed.) (2000) The American Heritage Dictionary of ford English Dictionary. Oxford. OED. the English Language. NY 14. Twining, Th. (1894) Travels in America 100 years ago. Be- ing notes and reminiscences. NY.

Крицберг Р.Я. Американский вариант английского языка в 18 веке: от колониального до национального периода Аннотация. Переход в развитии АЕ от раннего, колониального до национального периода в 19 в. приходится на 18 в. В своей начальной стадии словарный состав АЕ включал в основном иностранные заимствования из голландского, француз- ского и индейских языков, а также британские архаизмы и диалектизмы, сохранившиеся в США. Новые образования- американизмы были немногочисленны и относились к культурным реалиям. К концу колониального периода словарный со- став АЕ расширяется за счет семантических и лексических американизмов более разнопланового характера, которые высту- пают различительными американскими маркерами, заменяя британские названия. Хотя к началу 19 в., в силу объективных исторических причин, комплексные особенности АЕ на всех уровнях языка – грамматическом, фонологическом, лексико- семантическом, а также орфографии были еще неразвиты, постепенные количественные изменения создали предпосылки для формирования национального варианта языка в 19 в. Ключевые слова: американизм, архаизм, колониальный период, национальный период, происхождение.

10 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Matiyash I.M. Ethonolonguistic and Cultural Modulations of Semantic Structure of Lexeme PEACE in the Context of Evolution of the British Linguistic World Image ______Irina Mykhailovna Matiyash, post-graduate student Vasyl Stefanyk National Precarpathian University, Ivano-Frankivsk, Ukraine

Abstract. The article presents the attempt to model the British linguistic world image of the 19th– 21st centuries applying ethnolin- gustic and linguistic-cultural surveys. The paper considers the transformation of the linguistic view of the world in the context of the analysis of the semantic structure modification of the lexeme peace using the lexicographical sources of Britain during the last four centuries. The definitions of the lexeme under study are schematically given in the chart in the original language. Using the systemic lexicographical analysis of the linguistic view of the world the attempt is made to connect national cultural features of the English language with social ethnic peculiarities of the native speakers. The semantic structure of the word is considered through the tight connection with the hierarchy of ideas in the mental world model. Keywords: linguistic culturology, ethnolinguistic, linguistic world image, semantic structure of the world, definition, lexical meaning, lexeme, sememe, seme.

The questions of language and culture interconnection, Humboldt’s ides were developed in the works of other and their influence on each other have been under investi- famous linguists. Thus, Alexander Potebnya asserted that gation for many years. There exist a great number of language does not just express ideas, it creates them. The thoughts about these problems but a definite and generally scholar reinterpreted and complemented to the concept of accepted theory has not been invented yet. To assist the internal form of a language by Humboldt. According scholars in finding the solution appeared new branches of to Potebnya the internal form of a word is its etymological Linguistics which conduct various researches of cultural meaning the image of which is retained by speakers of a and ethnic components of a language, of linguistic per- certain language [3, p. 106]. German linguist Johan Leo sonality, and linguistic stereotypes. There are also discus- Weisgerber adhered to the similar idea: human language sions about differentiation between linguistic and concep- creates the world image by means of consciousness i.e. a tual world images. In this article an attempt to trace the language determines a world-view, and it allows to unite development of the British linguistic world image by all experience of a community in the unique picture of the means of the structural semantic changes of the lexeme world [1, p. 51; 3, p. 105-106]. peace is made. Topicality of this research may be put as The representatives of American Linguistics Edward follows: in modern Linguistics there is a tendency to Sapir and Benjamin Lee Whorf also worked on the prob- study language phenomena through extralinguistic factors lem of connection between language and culture. The first in close connection with the mental structural society talked about the impossibility of reality cognition without model. Speaking about the tasks it has to be mentioned language facilities [5, p. 406; 4, p. 107]. The second as- that the analysis of evolution of the lexeme peace makes serted that the reality perception and our consciousness it possible to describe the peculiarities of transformation are determined exactly by language [7, p. 174]. of mental, value, ethnocultural and others world models. As it may be observed in all cases there arises the no- The first to speak about active and constructional prop- tion of world modeling by means of language which erties of a language and its ability to influence the for- makes us think about the concept of linguistic world im- mation of culture, psychology, and creativity were Wil- age. Zhanna Sokolovska understands linguistic world im- helm von Humboldt and Johan Gottfried Herder. Hum- age as a totality of people’s ideas about the real world boldt’s ideas continued in the works of L. Weisgerber, which is fixed in the system of meanings of a certain lan- A. Potebnya, E. Sapir, B. Whorf, K. Vossler and others. guage, in its lexico-semantic subsystem of the general During the last decades the question of language and cul- semantic system, in the structure of encyclopeadic and ture was actively developed by A. Wierzbicka, explanatory dictionaries, in numberless speech situations, N. Arutyunova, V. Teliya, O. Kubryakova, V. Maslova, texts of different kinds, genres, and finally in individual O. Selivanova, V. Kostomarov, V. Vorobjov, M. Tolstoy intercourse [6, p. 87]. and others. The semantic structure of a word is studied in If we take into account the fact that vocabulary plays a detail by V. Gak, S. Katsnelson, E. Kuznetsov, significant role in the construction of the linguistic world Zh. Sokolovska, D. Shmelyov and others. image because lexicalization of a notion proves its special It is considered that the tradition of studying connec- value, meaning, importance for a certain culture, then it is tions between language, thought, culture, and spiritual life possible to consider an explanatory dictionary to be the begins with the works of German philosopher and linguist best source of such lexemes. Wilhelm von Humboldt. He wrote that person’s thought An explanatory dictionary can be treated as a cultural and world viewing are determined by a specific language. object which represents and forms the culture of a nation, The scholar understood language as an activity of a hu- and simultaneously it can be a linguistic product which man spirit [3, p. 105-106]. According to Humboldt lan- accumulates the results of research of all branches of Lin- guage is the external manifestation of folk spirit: a lan- guistics; it is a difficult multilevel and many-sided crea- guage of a nation is its spirit, and a spirit of a nation is its tion which reflects the system of a unique national lin- language. The primary element of this chain is peoples’ guistic consciousness of a concrete epoch [8, p. 117]. spirit which exerts influence on a language; the stronger In this article the attempt to describe the development influence, the richer and more orderly the language de- of British linguistic world image using the method of velopment is [5, p. 405; 2, p. 147]. component analysis of dictionary definitions is made. For

11 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com this purpose the interpretations of the lexeme under study “sememe”, “seme”. A lexeme is a polysemous word; are given in the table which as a design tool allows to pre- sememe is a separate meaning of lexeme; seme is an ele- sent semantic structure of a word. For further explana- mentary component of meaning [6, p. 66-68; 7, p. 85-86; tions it is necessary to introduce the notions of “lexeme”, 8, p. 89].

Table 1. Peace 1768, 1792 1828 1909 2000-s 1 respite from war respite from war freedom from, cessation of war or freedom from disturbance; tranquil- hostilities; that condition of a nality; mental or emotional calm tion or community in which it is not at war with another 2 quiet from suits or disturbance quiet from disturbance a ratification or treaty of peace be- state or period in which there is no tween two powers previously at war or a war has ended war 3 rest from any commotion rest from any commotion freedom from civil commotion and a treaty agreeing peace between disorder; public order and security warring states 4 stillness from riots or tumults stillness from riots or tumults freedom from disturbance or per- the state of being free from civil turbation; quiet, tranquility, undis- disorder turbed state 5 reconciliation of differences reconciliation of differences freedom from quarrels or dissen- the state of being free from dissen- sion between individuals; state of sion friendliness; concord, amity 6 a state not hostile a state not hostile freedom from mental or spiritual a ceremonial handshake or kiss ex- disturbance or conflict arising from changed during a service in some passion, sense of guilt; calmness Churches symbolizing Christian love and unity 7 quiet; rest; content; freedom from content; freedom from terror; heav- absence of noise, movement, or ac- terror; heavenly rest enly rest; tivity; stillness, quiet; inertness 8 silence; suppression of the thoughts silence; suppression of the thoughts 9 law general security and quiet which the king warrants to his subjects, and of which he therefore avenges the violation

The following explanatory dictionaries were used dur- rest, that is why this meaning is not marked by dynamic ing the analysis: A Dictionary of The English Language in changes, and it does not leave the 3rd—4th positions of the which the Words are deduced from their Originals, ex- presented dictionaries. plained in their Different Meanings (1768, 1792), A Dic- The third position of NEDHP is also worth of notice. tionary of The English Language (1828), A New English Here the lexeme under study is defined as a document Dictionary on Historical Principles. Vol. VII. O P which testifies a peaceful agreement between belligerent (1909), Oxford Dictionaries (Internet source). forces. In this meaning the element of the third definition During the 18th – 20th centuries the common meaning in dictionaries of the 18th – 19th centuries is present ex- for the dictionaries of the noted period is found on the plicitly namely the seme ‘reconcilation’. This thought first position. The analyzed lexeme is explained as an an- may be supported by the example from the dictionary en- tonym to the lexeme war, it is interpreted as time when try: Finally, in 1842, the Chinese were forced to agree to there is no war or it has ended. To illustrate this state- an ignominious peace under the Treaty of Nanking [13]. ments the examples from dictionary entries are given: In It can be said that the lexeme peace is used to denote a vain … Walpole battled … against the cry for war … He concrete object in particular peaceful agreement. And the stood alone in his desire for peace [9]; The Straints were fact that this meaning is on top positions of the semantic to be open to warships in time of peace [13]. Probably the vertical proves its importance and significant role in both fact that this meaning is on the first position points out to social and everyday life of the British. certain world tendencies and historical events such as The ninth position in the dictionary of 1828 may be wars of the British Empire for its colonies, dominationg viewed in the same context. Here is found the phrase “the position in world waters, rebellions inside the Empire, king’s peace”. In this case the matter is the peace and rest World War I and II. of citizens which are warranted by a king, i.e. country’s The similar semantic colouring has the fourth meaning safety is guarded by law. It has to be noted that even if in the dictionaries of the 18th – 19th centuries, but in this this word combination is found in other dictionaries it case the level of society organization is specified, the does not occupy separate positions and it is mentioned on- point is in the separate country or community which can ly within the limits of previous meanings. be assumed from the definition in NEDP in which the The sixth definition of the first two dictionaries has component ‘civil’ is found. That is why it is possible to much in common with the definitions considered above. assert that the lexeme peace represents also the inner state In NEDHP this meaning is specified: the lexeme peace is of a certain society in which there is no civil disorder, used to denote friendship between people; the same inter- conflicts etc.: Peace is that harmony in the state that pretation is present on the fifth position of contemporary health is in the body [9]; Contention leads to war, and dictionary. This explanation may be supported by the fol- war is the antithesis of civil peace [13]. Probably for the lowing examples: They truly were in dire straights, and British public life is characterized by order and relative the offer of peace was very tempting [13]. As it can be

12 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com seen amity and concord in relationships are not a priority Having analyzed the meaning of the lexeme under for the British as this meaning of the lexeme under study study it is possible to single out its main semes: ‘freedom is on the last positions in the dictionaries. from’ ‘war’ and ‘hostility’, ‘order’, ‘agreement’, ‘friend- The first meaning of the lexeme peace in the contem- ship’, ‘amity’, ‘rest’, ‘tranquility’, ‘quiet’. As a conclu- porary dictionary is worth of special attention as it ap- sion it may be noted that the interpretation of the lexeme peared as a result of amalgamation of several semantic peace by the British has changed a little during the last components. It can be asserted that the third, seventh, and four centuries. At first it was perceived as the opposite eighth positions in dictionaries of the 18th – 19th centuries state to war but today they put on the first place their own move up to the fourth, seventh, and sixth positions of emotional and mental calm and stability. These changes NEDHP respectively. We may come to this conclusion af- probably represent the fact that a person has become a ter examining basic semes: ‘disturbance’, ‘noise’, ‘calm- centre of interest and individual comfort has gained great- ness’, ‘rest’. The same semantic components are found on er role, maybe it can be connected with that the social the first position in the contemporary dictionary. In this sense of this lexeme has stepped back for the British. case the dynamics of the meaning represents the evolution Thus, lexicographic products enable us to trace the de- of ideas, opinions, views of the British; personal calmness velopment and transformation of definitions. Any chang- and comfort gradually got the priority and occupied the es, the loss of existing meanings and acquisition of new leading positions in interpretation of the notion peace. ones, or their expansion illustrate changes in people’s The sixth position in the dictionary Oxford Dictionar- mentality, in their world perception and world viewing. ies presents the lexeme peace in the narrow use for denot- Changes inside the semantic structure of lexemes carry in- ing the ceremonies of the Christian church. The same ex- formation about a culture, a way of life of a separate na- planation is found in NEDHP but in the context of the tion, its knowledge and achievements. The results of this fourth meaning. Though this usage has isolated but judg- research give the opportunity to express the idea about the ing from the last position in the dictionary it has not important and great role of lexicographic products in the gained the considerable value. Maybe it can be explained development and functioning of a national language. Hav- by the fact that Britain has gradually moved to more secu- ing looked at an explanatory dictionary as a code of lar lifestyle, however the essential sense of the notion knowledge, treasury of nation’s achievements and as a peace is clearly observed here for example the wish of “container” of information about all spheres of life it can concord, tranquillity, rest etc. be considered as a reliable source for studying the linguistic world images.

ЛИТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Вайсгербер Й.Л. Родной язык и формирование Духа / 7. Уорф. Б. Отношение норм поведения и мышления к языку Вайсгербер Йоханн Лео. – М., 2004. – 232 с. / Б. Уорф // Новое в зарубежной лингвистике. Выпуск 1.  Weisgerber J.L. Rodnoy yazyk i formirovaniye Dukha [Native М.: Иностранная литература, 1960. С. 145  178. language and the formation of the Spirit] – M., 2004. – 232 s. Whorf B. Otnosheniye norm povedeniya i myshleniya k yazyku 2. Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию / [The relation of norms of behavior and thinking to language] // В. фон Гумбольдт. – М.: Прогресс, 1984. – 397 с. Novoye v zarubezhnoy lingvistike. Vypusk 1.  M.: Inostrannaya Gumboldt W. von. Izbrannyye trudy po yazykoznaniyu [Selected literatura, 1960. S. 145  178. works on linguistics]. – M.: Progress, 1984. – 397 s. 8. Язык и культура: 3-я международная конференция: 3. Кронгауз М.А. Семантика: учебник для вузов / М.А. доклады и тезисы. Выпуск 2.  Киев, 1994.  181 с. Кронгауз.  М.: Российский государственный гуманитарный Yazyk i kultura: 3-ya mezhdunarodnaya konferentsiya: doklady i ун-тет, 2001.  399 с. tezisy [Language and culture: the third international conference: Krongauz M.A. Semantika: uchebnik dlya vuzov [Semantics: a reports and abstracts]. Vypusk 2.  Kiyev, 1994.  181 s. textbook for high schools].  M.: Rossiyskiy gosudarstvennyy 9. A New English Dictionary on Historical Principles. Vol. VII. gumanitarnyy un-tet, 2001.  399 s. O  P [ed. by Dr. James A.H. Murray].  Oxford: The Clarendon 4. Мельник Я.Г. Субъективность как языковая категория / Press, 1901.  1696 p. Я.Г. Мельник. Ивано-Франковск, 1997.  128 с. 10. Johnson, S. A Dictionary of The English Language in which Melnik Y.G. Subyektivnost kak yazykovaya kategoriya the Words are Deduced from their Originals, explained in their [Subjectivity as a linguistic category]. Ivano-Frankovsk, 1997. Different Meanings / Samuel Johnson.  Dublin: printed by W.  128 s. G. Jones, 1768 5. Левицкий В.В. Семасиология / В.В. Левицкий.  Винница: 11. Johnson, S. A Dictionary of The English Language in which НОВА КНЫГА, 2006.  512 с. the Words are deduced from their Originals, explained in their Levitskiy V.V. Semasiologiya [Semasiology].  Vinnitsa: NOVA Different Meanings / Samuel Johnson.  London, 1792 KNYGA, 2006.  512 s. 12. Johnson, S. A Dictionary of the English Language / Samuel 6. Соколовська Ж.П. Картина світу та ієрархія сем / Соко- Johnson, John Walker.  London, 1828 ловська Ж.П. // Мовознавство.  2002.  № 6.  С. 87  91. 13. Oxford Dictionaries / [Електронний ресурс]  Режим дос- Sokolovska Zh.P. Kartyna svitu ta iyerarkhiya sem [Linguistic тупу: world view and the hierarchy of semes] // Movoznavstvo.  http://www.oxforddictionaries.com/definition/english/peace?q=p 2002.  № 6.  S. 87  91 eace

13 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Матияш И. М. Этнолингвокультурные модуляции семантической структуры лексемы PEACE в контексте эволюции британской языковой картины мира. Аннотация. В статье осуществляется попытка смоделировать британскую языковую картину мира XVIII – XIX веков с применением линговукультурологических и этнолингвистических изысканий, также рассматривается трансформация языковой картины мира в контексте анализа модификаций семантической структуры лексемы peace на лексикографическом материале Британии последних четырёх веков. Схематически подано в форме таблицы дефиниции анализируемой лексемы на языке оригинала. Используя системно-лексикографический анализ языковой картины мира, осуществляется попытка связать национально-культурные особенности английского языка с социально-этническими особенностями носителей языка. Семантическая структура слова представлена в тесной взаимосвязи с аксиологической иерархией ментальной модели мира. Ключевые слова: лингвокультурология, этнолингвистика, языковая картина мира, семантическая структура слова, лексическое значение слова, дефиниция, лексема, семема, сема.

14 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Васильева М.А. Механическая метафора как основа вербализации образного компонента концепта ПОЛИТИКА (когнитивно-дискурсивный подход) ______Васильева Марина Александровна, кандидат филологических наук, доцент кафедра английской филологии, Харьковский национальный педагогический университет им. Г.С. Сковороды, г. Харьков, Украина

Аннотация. В статье определяется специфика вербализации образного компонента концепта ПОЛИТИКА, метафорически реализованного в современном англоязычном дискурсе масс медиа. В основе предложенного в работе подхода к изучению образного компонента концепта ПОЛИТИКА – научная методология когнитивно-дискурсивной парадигмы, которая фоку- сирует внимание лингвистов на феномене дискурса как активной среды формирования ментальных объектов, а не пассив- ного их отражения. Автор опирается на полевую модель концепта, в структуре которого выделяется понятийный, образный и ценностный компоненты, особое внимание среди которых, в силу абстрактного характера исследуемого концепта, при- влекает образная составляющая. В качестве основы метафорической вербализации образного компонента концепта ПОЛИ- ТИКА выбрана метафорическая корреляция ПОЛИТИКА есть МЕХАНИЗМ как ментальная операция, в результате которой в абстрактный концепт ПОЛИТИКА (сферу цели) переносятся признаки из сферы источника МЕХАНИЗМ. Установлено, что на основании данной когнитивной метафоры образный компонент концепта ПОЛИТИКА реализуется в современном англоязычном дискурсе масс медиа преимущественно при помощи конвенциональных метафорических выражений, озна- чающих субъектов политики, их действия и атрибуты. Последние, однако, демонстрируют в дискурсе способность к расши- рению, в результате чего образуются производные метафорические выражения, которые, функционируя в дискурсе, реали- зуют приращение компонентов смысла за счет индивидуальных коннотаций продуцента дискурса – его желания продемон- стрировать определенные квалитативые признаки описываемой политической ситуации, высказать свое позитивное или негативное отношение к ней, одобрение или неодобрение. Расширение метафорических выражений происходит в результа- те привлечения разнообразных лингвостилистических средств, например, введения в конструкцию метафорического выра- жения оценочных эпитетов. Ключевые слова: концепт, образный компонент концепта, когнитивная метафора, метафорическое выражение, рас- ширение метафоры.

Введение. Политика является одним из основных по- характеристик его метафорической вербализации на нятий, которое определяет существование человека в основании корреляции ПОЛИТИКА есть МЕХА- обществе, организующей основой общества и кон- НИЗМ в современном англоязычном дискурсе масс кретной регулятивно-контролирующей сферой, кото- медиа. Материалом исследования послужили мета- рая направляет жизнь и отношения людей [12]. На форические выражения, отобранные из дискурсивных протяжении тысячелетий политика была междисци- фрагментов, которые иллюстрируют функционирова- плинарным объектом осмысления философии (Ари- ние метафорических репрезентантов концепта ПО- стотель, Платон, Конфуций, Августин, Ф. Аквинский, ЛИТИКА на основании онтологической метафоры М. Макиавелли, Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж.Ж. Руссо, ПОЛИТИКА есть МЕХАНИЗМ. Фрагменты получе- Ш. Монтескье и др.), социологии (М. Вебер, Н. Смел- ны методом сплошной выборки из британских и аме- зер, П. Бурдье, П. Сорокин, В. Амелин), истории риканских изданий СМИ, которые содержат выступ- (А. Токвиль), психологии (Л. Войтасик, Л.Я. Гозман, ления политиков, аналитические статьи политической О.Б. Шестопал, Е.Л. Доценко) и собственно полито- тематики, а также из репортажей BBC News и CNN логии (Р. Дарендорф, А.И. Соловьев, П.П. Пугачев, News, которые освещают политические события. Ме- Р.Т. Мухаев и др.). В ХХ веке политика занимает свое тодологической основой исследования выступает место и среди объектов лингвистических исследова- когнитивно-дискурсивный подход как один из ключе- ний, что приводит к формированию в современном вых в современной лингвистике, дающий возмож- языкознании нового направления – политической ность комплементарно решать многочисленные про- лингвистики (N. Chomsky, G. Lakoff, A. Burkhardt, блемы, связанные с получением, обработкой, экспли- H.D. Lasswell, Ch. De Landtsheer, M.L. Geiss, Е.Й. Шей кацией и оперированием знаниями в мышлении чело- гал, В.З. Демьянков, А.Н. Баранов, П.Б. Паршин, А.П. века и его коммуникативной деятельности. Чудинов и др.). Межпредметные исследования поли- "Концепт" является одним из ключевых терминов в тики в гуманитарных науках, в том числе и лингви- аппарате современной когнитивной лингвистики. В стике, свидетельствуют о необходимости обращения большинстве работ концепт рассматривается в кон- к анализу ПОЛИТИКИ как концепта картины мира, тексте ментальной реальности человека ("mentale объективированного в дискурсе. Как один из базовых Organisationseinheiten" в терминологии М. Шварц концептов картины мира концепт ПОЛИТИКА был [26]), как "произведение ума" [2, с. 272], "универсалия предметом изучения на материале русскоязычных человеческого сознания" [9, с. 10], "элемент содержа- лексикографических источников [21]. Однако, специ- ния сознания – ментефакт" [7, с. 36], "дискретная со- альных исследований, которые системно освещают держательная единица сознания" [13, с. 5]. закономерности метафорической вербализации кон- Изучению различных аспектов концепта посвяще- цепта ПОЛИТИКА в современном англоязычном дис- но большое количество работ, обращение к которым курсе, отсутствуют. позволяет утверждать, что "концепт", учитывая его Целью исследования является установление спе- сложность и полифункциональность, до сих пор не цифики вербализации образного компонента концепта имеет однозначного терминологического статуса, а ПОЛИТИКА через установление лингвокогнитивных вопрос о его месте и роли в объяснении научных фак-

15 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

тов и явлений составляет предмет многочисленных открытую многогранную единицу человеческого со- дискуссий и споров. Каждый автор пытается изло- знания, которая непрерывно конструируется в ситуа- жить собственные соображения по поводу данной ции общения и представляет индивидуальный и проблематики, акцентируя при этом внимание на том обобщенный опыт, связанный с трактовкой феномена или ином признаке, который может оказаться наибо- политики в англоязычном социуме. лее значимым для объяснения сущности концепта. Поскольку концепт является сложным разносуб- В современной когнитивной лингвистике сформи- стратным образованием, функция которого – аккуму- рован ряд направлений изучения концептов: культу- ляция и отображение индивидуального и коллектив- рологическое, которое изучает концепт как элемент ного знания человека, есть основания говорить о его культуры, опираясь на данные различных наук, и не структуре как структуре сложного объекта. связанное исключительно с лингвистикой [17]; линг- В когнитивной лингвистике признанной является вокультурологическое, направленное на изучение по- полевая модель концепта, описываемая в номенах яд- именованных языковыми единицами концептов как ра и периферии. Если относительно составляющих элементов национальной лингвокультуры в их связи с ядра концепта ученые, в целом, единодушны (они национальными ценностями и национальными осо- включают в себя объективные, логически сконструи- бенностями этой культуры [5]; логическое, опираю- рованные признаки предмета), то относительно слоев щееся на изучение концептов с помощью логических периферии высказываются различные соображения. В методов вне их прямой зависимости от языковой работе мы опираемся на полевую модель концепта формы [16]; семантико-когнитивное / лингвокогни- В.И. Карасика, который в его структуре выделяет по- тивное, включающее исследования лексической и нятийный, образный и ценностный компоненты [5, грамматической семантики языка как средства досту- с. 39]. па к содержанию концептов, как средства их модели- Абстрактный характер концепта ПОЛИТИКА обу- рования от семантики языка к концептосфере [8]; фи- словливает специфику его содержания – особую зна- лософско-семиотическое как исследование когнитив- чимость образного компонента, который опредмечи- ных основ знаковости (см. [18, с. 44]); когнитивно- вает в языковом сознании когнитивные метафоры, по- поэтическое, в рамках которого изучаются концепты, средством которых можно понять абстрактные сущ- реализованные в художественном тексте [3]; когни- ности [4, с. 61]. В связи с этим метафора приобретает тивно-дискурсивное, изучающее концепт как мен- важный статус конструирования и интерпретации тальную единицу, которая обеспечивает речемысли- концепта ПОЛИТИКА. Метафора как основа реали- тельную деятельность индивида при продуцировании зации образного компонента концепта является почти и интерпретации дискурса [10]. единственным способом воплотить в чувственном об- Выбор когнитивно-дискурсивного подхода к изу- разе бестелесную и трудно постигаемую абстракцию: чению исследуемого объекта предопределяет необхо- "наш дух вынужден привлекать легко доступные объ- димость определения концепта ПОЛИТИКА как ко- екты, чтобы, приняв их за отправную точку, составить гнитивно-дискурсивной формации. представление об объектах сложных и трудно улови- Когнитивно-дискурсивный подход к изучению мых" [15, с. 72]. Следовательно, можно утверждать, концепта является по своей сути деятельностным что в случае концепта метафора является "нагляд- подходом. В его пределах объекты знания не пассив- ным" способом моделирования сущностей, которые но отражаются в дискурсе, а активно конструируются чувственно не воспринимаются. в нем [22, с. 28]. Это делает моделирование концепта Основой вербализации образного компонента кон- как структуры в рамках анализа дискурса сложной за- цепта являются когнитивные метафоры, отражающие дачей, "поскольку с точки зрения субъекта дискурса лингвокогнитивный механизм деятельности челове- концепт представляет собой динамическую систему ческого сознания, одним из принципов которого явля- знаний, которая непрерывно конструируется и моде- ется существование устойчивых, культурно- лируется на стыке старого и нового, логического и обусловленных или универсальных связей между аб- иррационального, данного в опыте и феноменологи- страктными и конкретными феноменами мира [14, чески интуитивного" [10, с. 31]. В свете положений с. 14]. деятельностного подхода предназначением концепта Познавательная сущность метафоры как механизма является схватывание индивидуального смысла, кото- понимания абстрактных сущностей отражена в тео- рый рождается в ситуации общения [11, с. 12]. Инди- рии концептуальной метафоры (ТКМ), разработанной видуальное видение вещи, в свою очередь, возможно Дж. Лакоффом и его соавторами М. Джонсоном, М. лишь благодаря тому, что в сознании индивида име- Тернером и К. Брагмен. Основой ТКМ является базо- ется ее обобщенный образ, который предстает как ин- вая эвристика когнитивной лингвистики, согласно ко- ституализированная форма знания человека об объек- торой объяснение языковых явлений, в том числе и те [там же]. метафоризации, следует искать в когнитивных меха- Таким образом, концепт как когнитивно-дискур- низмах обработки знания. сивная формация – это открытая многогранная еди- Под концептуальной метафорой имеют в виду по- ница человеческого сознания, которая непрерывно нимание одного концепта посредством другого [23, конструируется в ситуации общения и представляет, с с. 203]. Из определения следует, что метафорическая одной стороны, индивидуальный, а с другой, – обоб- модель всегда есть дуальной, поскольку в ее основе щенный опыт, связанный с трактовкой определенного находится взаимодействие двух ментальных единиц. феномена в сознании носителей языка. Учитывая вы- В работе мы пользуемся терминами сфера цели / ре- шеизложенное, концепт ПОЛИТИКА определяем как ферент – концепт, который осмысливается; сфера ис-

16 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

точника / коррелят – концепт, который привлекается Классификационным признаком метафорического для сравнения. Областью цели является абстрактный, выражения как реализации концептуальной метафоры диффузный, размытый концепт, областью источника в дискурсе является степень конвенциональности, ко- – концепт, который наблюдается и выступает своеоб- торая устанавливается на основании таких признаков разным обобщением опыта практической деятельно- метафоры, как стертость и наличие или отсутствие в сти человека в мире. ее семантике коллективного признака (статики). По По способу концептуализации сферы цели когни- этому критерию метафорические выражения делятся тивные метафоры делятся на онтологические, струк- на конвенциональные и образные [24, с. ix]. В практи- турные и ориентационные [24, с. 33-36]. В основе он- ке западных лингвистических исследований конвен- тологической метафоры находится апелляция к есте- циональные метафоры определяются как коллектив- ственному опыту человека, связанному с физически- ные (shared), шаблонные (cliched). Это метафоры, ко- ми объектами. Онтологическая метафора – это способ торые хорошо известны носителям языка и активно "трактовки событий, действий, эмоций, идей и т.д. как используются в речи. предметов и веществ" (перевод наш – М. В.) [25, Образные метафоры отличаются от конвенцио- с. 58]. Структурная метафора осуществляет концепту- нальных метафор "непредсказуемостью, окказиональ- ализацию абстрактной сущности через призму есте- ностью" [20, с. 224], в славянской лингвистике они ственного опыта в той области, которая хорошо зна- также получают название художественных, стилисти- кома носителям языка (например, WAR, SPORTS / ческих, речевых. Эти метафоры характеризуются GAME, BUSINESS, COOKING), в результате чего субъективностью в связи с тем, что они отражают ин- широко развитая структура сферы источника перено- дивидуальный взгляд на мир продуцента дискурса, сится на структуру сферы цели [24, с. 33-34]. В основе уникальностью, зависимостью от контекста. Образ- ориентационной метафоры находится опыт простран- ные метафоры, как правило, реализуют индивидуаль- ственной ориентации человека в мире, оппозицион- ные коннотации, поскольку они "субъективны и слу- ные противопоставления типа "внизу-вверху" чайны относительно общего знания" [19, с. 192]. (CONSCIOUS IS UP – UNCONSCIOUS IS DOWN), Анализ дискурсивных фрагментов позволил вы- "впереди-сзади" (HUTURE EVENTS ARE AHEAD – явить онтологическую метафору – основу метафори- PAST EVENTS ARE BEHIND) и т.д. [24, с. 15]. ческой вербализации концепта ПОЛИТИКА – ПО- Основой (grounding) концептуальной метафоры как ЛИТИКА есть МЕХАНИЗМ. проекции между двумя концептуальными единицами Онтологическая метафора ПОЛИТИКА есть МЕ- выступает лингвокогнитивная операция картирования ХАНИЗМ в англоязычном дискурсе масс медиа объ- (mapping) [24, с. 6], устанавливающая сложные си- ективируется в виде конвенциональных метафор, обо- стемные взаимоотношения между областью источни- значающих субъектов политики, их действия и атри- ка и областью цели. Картирование выступает в совре- буты. менной когнитивной науке центральным понятием в Субъект политики уподобляется лицу, которое ру- объяснении любой структуры репрезентации знаний ководит работой механизма – механику, и реализует- [3, с. 148]. Процесс метафорического картирования ся с помощью субстантивного метафорического вы- описывается как на-ложение концептуальных элемен- ражения political operative (1): тов сферы источника на концептуальные элементы (1) He has built national campaign organization staffed with сферы цели [24, с. 6]. В процессе картирования "вы- top political operatives, and he has strong grassroots support in свечиваются" (highlight) те признаки осмысливаемого several important states (The Washington Post). явления, которые с точки зрения носителей языка яв- Действия субъектов политики представлены в но- ляются существенными для его понимания и которые менах действий лица, управляющего работой меха- при метафорической корреляции приобретают инва- низма (налаживает его функционирование / смазывает риантный характер [25, с. 54]. колеса) и объективированы глагольными метафориче- Согласно ТКМ, метафора как когнитивный фено- скими выражениями [politicians] fix (2) и [politicians] мен реализуется в языке с помощью метафорических grease the wheels (3): выражений [24, с. 43]. Реальные, "поверхностные" ме- (2) Critics say the case of Alex Flint is a prime example of what's wrong with the American political machinery which is тафорические выражения – это материал для рекон- unlikely to be fixed by current reform efforts (The New York струкции концептуальных элементов, которые "пере- Observer); носятся" с одной сферы в другую, причем "переносу" (3) The detention market needs tough enforcement laws to fly подлежит не изолированное имя (с присущим ему но- and the corrections industry contracts high – powered Washing- минативным значением), а целостная концептуальная ton politicians to grease the wheels of law-enforcement machine структура, активированная метафоризированным сло- (The Chicago Tribune). вом в сознании носителей языка благодаря конвенци- В исследуемых фрагментах обнаружена субстан- ональной связи данного слова с данной концептуаль- тивная метафорическая номинация political cog, вы- ной структурой [6]. полняющая двойную функцию: она представляет или В качестве метафорического выражения рассмат- субъекта политики (4) как незначительного, невлия- ривается любая языковая структура, которая "означа- тельного субъекта, или инструмент/ресурс – винтик ет определенный класс объектов, предметов и т.п." (5), с помощью которого политики достигают опреде- (т.е. представляет сферу источника метафоры (доп. ленных целей – ср.: мной – М.В.)) и используется "для характеристики и (4) I am still a cog in the great political machine (The Wash- наименования другого класса объектов" (т.е. сферы ington Post); цели метафоры (доп. мной – М.В.) [1, с. 296 ].

17 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

(5) They may not use their resources to intervene in a parti- метафорическое выражение изменяет свой аксиоло- san race. Houses of worship cannot become cogs in anyone's гический статус, поскольку метафорическая номина- political machine (The USA Today). ция political cog не имеет мелиоративной коннотации Приведенный примеры указывают, что основу кор- ''значимый/весомый''. реляции ПОЛИТИКА есть МЕХАНИЗМ составляет Результаты. В основе предложенного подхода к картирование, в результате которого в сфере цели вы- изучению концепта ПОЛИТИКА – методология ко- свечиваются концептуальные признаки, которые ука- гнитивно-дисурсивной парадигмы, которая фокусиру- зывают на ее атрибутивные характеристики и харак- ет внимание лингвистов на феномене дискурса как терные для нее действия. Картирование данной мета- активной среды формирования ментальных объектов, форы дает в результате такие ворреляции: МЕХАНИК а не пассивного их отражения. Концепт ПОЛИТИКА есть СУБЪЕКТ ПОЛИТИКИ; ДЕЙСТВИЯ, ХАРАК- определяем как открытую многогранную единицу че- ТЕРНЫЕ ДЛЯ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ МЕХА- ловеческого сознания, которая безостановочно кон- НИЗМА – ДЕЙСТВИЯ СУБЪЕКТОВ ПОЛИТИКИ; струируется в ситуации общения и репрезентирует ИНСТРУМЕНТЫ/РЕСУРСЫ ФУНКЦИОНИРОВА- индивидуальный и общественный опыт, связанный с НИЯ МЕХАНИЗМА – ИНСТРУМЕНТЫ/РЕСУРСЫ трактовкой феномена политики в сознании носителей ДЕЙСТВИЙ СУБЪЕКТА ПОЛИТИКИ. английского языка, и содержит понятийную, образ- Установлено, что конвенциональные метафориче- ную и ценностную составляющие. Абстрактный ха- ские выражения, которые вербализируют в современ- рактер концепта ПОЛИТИКА обусловливает особую ном англоязычном дискурсе масс медиа образный важность образной составляющей, содержание кото- компонент концепта ПОЛИТИКА, в том числе и на рой вербализируется с помощью широкого спектра основании метафорической корреляции ПОЛИТИКА метафорических выражений. Основанием вербализа- есть МЕХАНИЗМ, демонстрируют в дискурсе спо- ции образной составляющей концепта ПОЛИТИКА собность к расширению: на их основе образуются являются когнитивные метафоры ПОЛИТИКИ – мен- производные метафорические выражения, которые тальные операции, в ходе которых в абстрактный реализуют приращения компонентов смысла за счет концепт ПОЛИТИКА (область цели) переносятся индивидуальных коннотаций продуцента дискурса. К признаки других концептов, которые репрезентируют индивидуальным коннотациям относим желание про- предметную практику жизнедеятельности общества демонстрировать определенные квалитативные при- (областей источника). Среди последних – метафори- знаки описываемой политической ситуации, которые ческая корреляция ПОЛИТИКА есть МЕХАНИЗМ, адресант считает важными, высказать свое (позитив- которая в современном англоязычном дискурсе масс ное, негативное) отношение к ней, одобрение или не- медиа объективируется преимущественно конвенцио- одобрение и т.д. Конвенциональные метафорические нальными метафорическими выражениями, которые, выражения могут расширяться за счет таких лингво- однако, в дискурсе реализуют способность к расши- стилистических средств, как введение оценочного рению за счет привлечения разнообразных лингво- эпитета, литерализация, транспозиция одного из эле- стилистических средств. ментов конвенционального метафорического выраже- Выводы. Таким образом, использование когнитив- ния, что приводит к нарушению в его структуре лек- но-дискурсивного подхода дало возможность устано- сических валентных связей, антономазия. Например: вить специфику вербализации образного компонента (6) The Prime Minister has in effect traded away the UK’s концепта ПОЛИТИКА на основе механической мета- independent foreign policy and received in return the right to be форы, в результате чего установлено, что последний a crucial unquestioning political cog in the Bush re-electing machine (The Sunday Herald). вербализуется преимущественно конвенциональными Использование оценочных эпитетов crucial и метафорическими выражениями, которые означают unquestioning в комбинации с конвенциональным ме- субъектов политики, их действия и атрибуты. Выяв- тафорическим выражением political cog, основой ко- лена способность конвенциональных метафорических торого является когнитивная метафора ПОЛИТИКА выражений реализовать в дискурсе приращение ком- есть МЕХАНИЗМ, связано с намерением адресанта понентов смысла за счет индивидуальных коннотаций подчеркнуть важный статус политика, причем данное продуцента дискурса.

ЛИТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Арутюнова Н.Д. Метафора // Лингвистический энцикло- stypenya doctora philol. nauk [Figurative domain of American педический словарь.– М.: Советская энциклопедия, 1990. – poetics: PhD thesis synopsis]. – K., 202. – 34 s. С. 296-297. 4. Воркачев С.Г. Концепт счастья в русском языковом Arutyunova N.D. Metaphora [Metaphor] // Lingvisticheskiy сознании: опыт лингвокультурологического анализа. – entsiklopedicheskiy slovar. – M.: Sovetskaya entsiklopediya, Краснодар: Техн. ун-т. КубГТУ, 2002. – 155 с. 1990. – S. 296-297. Vorkachev S.G. Koncept schastiya v russkom yazykovom soz- 2. Аскольдов-Алексеев С.А. Концепт и слово // Русская nanii: opyt lingvokulturologicheskogo analiza [Concept happi- речь. Новая Серия.– 1928. – Вып. 2. – С. 28-44. ness in the Russian linguistic consciousness: an attempt of lin- Askoldov-Aleekseev S.A. Koncept i slovo [Concept and word] // gual-cultural analysis]. – Krasnodar: Techn. un-t KubGTU, Russkaya rech. Novaya seriya. – 1928. – Vyp. 2. – S. 28-44. 2002. – 155 s. 3. Бєлєхова Л.І. Образний простір американської поезії: 5. Карасик В.И., Слышкин Г.Г. Лингвокультурный концепт лінгвокогнітивний аспект : автореф. дис. на здобуття наук. как единица исследования // Методологические проблемы ступеня доктора філол. наук. – К., 2002. – 34. с. когнитивной лингвистики. – Воронеж, 2001. – С. 75-80. Belekhova L.I. Obraznyi prostir amerykanskoy poezii: Karasik V.I., Slyshkin G.G. Lingvokulturnyi concept kak edinitsa lingvokognityvnyi aspect: avtoref. dys. na zdobuttya nauk. issledovaniya [Lingual-cultural concept as a unit of study] //

18 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Metodologicheskie problemy kognitivnoy lingvistiki. – Voronezh, [Verbalization of the concept love in the present-day English 2001. – S. 75-80. language: cognitive and discursive approaches: PhD thesis 6. Кобозева И.М. К формальной репрезентации метафор в synopsis]. K., 2005. – 20 s. рамках когнитивного подхода [Электронний ресурс] // Тру- 15. Ортега-и-Гассет Х. Две великие метафоры // Теория ды Междунар. семинара Диалог-2002 по компьютерной метафоры. – М.: Прогресс, 1990. – С. 68-81. лингвистике и ее приложениям. – Режим доступа: Ortega-i-Gasset Kh. Dve velikie metaphory [Two great meta- http://www.dialog-21.ru. phors]//Teoriya metaphory. – M.:Progress,1990. – S.68-81. Kobozeva I.M. K formalnoy reprezentatsii metaphor v ramkakh 16. Павиленис Р. Проблема смысла: современный логико- kognitivnogo podkhoda [Towards a formal representation of философский анализ языка. – М.: Мысль, 1983. – 286 с. metaphor in the framework of cognitive approach] [Elektronnyi Pavilenis R. Problema smysla: sovremennyi logilo-philosophskiy resurs] // Trudy Mezdunar. seminara Dialog-2002 po analiz yazyka [The problem of sense: the present-day logical- kompyutornoy lingvistike i eye prilozheniyam. – Rezhym philosophical analysis of language]. – M.: Mysl, 1983. – 286 s. dostupu: http://www.dialog-21.ru 17. Степанов Ю.С. Концепт // Константы: словарь русской 7. Красных В.В. Этнопсихолингвистика и лингвокультуро- культуры. Опыт исследования. – М.: Школа “Языки русской логия: лекционный курс. – М.: Гнозис, 2002. – 283 с. культуры”, 1997. – С. 40-76. Krasnykh V.V. Etnopsikholingvistika i lingvokulturologiya: Stepanov Yu.S. Koncept [Concept] // Konstanty: slovar russkoy lektsionnyi kurs [Ethnopsycholinguistics and linguoculturology: kultury. Opyt issledovaniya. – M.: Shkola “Yazyki Russkoy course of lectures]. – M: Gnozis, 2002. – 283. kultury”, 1997. – S. 40-76. 8. Кубрякова Е.С. Семантика в когнитивной лингвистике (о 18. Стернин И.А., Попова З.Д. Семантико-когнитивное концепте контейнера и формах его объективации в языке) // направление в российской лингвистике // Respectus Изв. АН. Сер. лит. и яз. – 1999. – Т. 58, № 5-6. – С. 3-12. Philologicus. – 2006. – № 10 (15). – С. 43-51. Kubryakova E.S. Semantika v kognitivnoy lingvistike (o koncepte Sternin I.A., Popova Z. D. Semantiko-kognitivnoe napravlenie v konteinera i formakh ego objektivatsii v yazyke) [Semantics in rossiyskoy lingvistike [Semantic-cognitive approach in the Rus- cognitive linguistics (about the concept of container and its ver- sian linguistics] // Respectus Philologicus. – 2006. - № 10 (15). balization in language)] // Izv. AN. Ser. lit. i yaz. – 1999. – T. 58, – S. 43-51. № 5-6. – S. 3-12. 19. Телия В.Н. Вторичная номинация и ее виды // Языковая 9. Лихачев Д.С. Концептосфера русского языка // Известия номинация. Виды наименований. – М.: Наука, 1977. – С. РАН. Сер. лит. и яз. – 1993. – Т. 52, № 1. – С. 3-9. 129-221. Likhachev D.S. Konceptosphera russkogo yazyka [Concept Teliya V.N. Vtorichnaya nominatsiya i eye vidy [Secondary nom- sphere of the Russian language] // Izvestiya RAN. Ser. lit. i yaz. ination and its types] //Yazykovaya nominatsiya. Vidy naimeno- – 1993. – T. 52, № 1. – S. 3-9. vaniy. – M.: Nauka, 1977. – S. 129-221. 10. Мартинюк А.П. Конструювання гендеру в англомовному 20. Тошович Б. Структура глагольной метафоры // Stylistyka дискурсі: монографія. – Харків: Константа, 2004. – 292 с. slowianska.– Opole, 1998. – Т. VII. – C. 221-251. Martynyuk A.P. Konstruyuvannya genderu v anglomovnomu Toshovich B. Struktura glagolnoy metaphory [Structure of verb dyskursi: monographiya [Construction of gender in the English metaphor] // Stylistyka slowianska. – Opole, 1998. – T. VII. – S. discourse: monograph]. – Kharkiv: Konstanta, 2004. – 292 s. 221-251. 11. Морозова О.І. Лінгвальні аспекти неправди як 21. Трофимова Ю.В. Концепт ’’политика’’ в русской когнітивно-комунікативного утворення: автореф. дис. на языковой картине мира: дис. …канд. филол. наук. – М., здобуття наук. ступеня доктора філол. наук. – К.,2008. – 32с. 2005. – 152 с. Morozova O.I. Lingvalni aspekty nepravdy yak kognityvno- Trophimova Yu. V. Koncept “politica” v russkoy yazykovoy kar- komunikatyvnogo utvorennya: avtoref. dys. na zdobuttya nauk. tine mira [Concept “politics” in the Russian linguistic picture of stypenya doctora philol. nauk [Linguistic aspects of lying as a the world]: thesis for a candidate degree in philology. – M., cognitive-communicative formation: PhD thesis synopsis]. – K., 2005. – 152 s. 2008. – 32 s. 22. Шевченко І.С. Дискурс як мисленнєво-комунікативна 12. Мухаев Р.Т. Политология. – М.: “Издательство ПРИОР”, діяльність // Дискурс як когнітивно-комунікативний 1998. – 368 с. феномен.– Харків: Константа, 2005. – С. 21-28. Mukhaev R.T. Politologiya [Politology]. – M. “Izdatelstvo PRI- Shevchenko I.S. Dyskurs yak myslennevo-komunikatyvna OR”, 1998. – 368 s. diyalnist [Discourse as a mental-communicative activity] // 13. Никитин М.В. Основания когнитивной семантики. – Dyskurs yak kognityvno-komunikatyvnyi phenomen. – Kharkiv: СПб.: Изд-во РГПУ им. А.И. Герцена, 2003. – 277 с. Konstanta, 2005. – S 21-28. Nikitin M.V. Osnovaniya kognitivnoy semantiki [Grounding of 23. Lakoff G. The contemporary theory of metaphor // Metaphor cognitive semantics]. – SPb: Izd-vo RGPU im. A.I. Gerzhena, and thought. – Cambridge: Cambridge University Press, 1993. – 2003. – 277 s. P. 202-251. 14. Огаркова Г.А. Вербалізація концепту кохання в сучасній 24. Lakoff G., Johnson M. Metaphors we live by. – Chicago: англійській мові: когнітивний та дискурсивний аспекти: Chicago University Press, 1980. – 256 p. автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук. – 25. Lakoff G. What is a conceptual system? // The nature and К., 2005. – 20 с. ontogenesis of meaning. – New Jersey Hove: Lawrence Erlbaum Ogarkova G.A. Verbalizatsiya conceptu kohannya v suchasniy Associates, 1994. – P. 41-86. angliyskiy movi: kognityvnyi ta dyskursyvnyi aspekty: : avtoref. 26. Schwarz M. Einfürung in die Kognitive Linguistik. – Tübin- dys. na zdobuttya nauk. stypenya kandydata philol. nauk gen/Basel, 1996 – 238 s

Vasylieva M. O. Mechanical metaphor as a grounding of verbalization of the figurative component of the concept POLITICS (cognitive-discursive approach). Abstract. The article defines the specific character of verbalization shaped component concept POLICY metaphorically realized in modern English-language mass media discourse. The basis of the proposed is work approach to the study of figurative component concept POLICY - scientific methodology cognitive discursive paradigm that focuses on the phenomenon of discourse linguists as the active medium formation of mental objects, rather than a passive reflection of them. The author relies on field model of the concept, the structure of which is allocated conceptual, figurative and value components, among which special attention, due to the abstract nature of the concept under study, attracts shaped component. As a basis verbalization metaphorical figurative component selected metaphorical concept POLICY correlation has MECHANISM as mental operation, which resulted in the abstract concept

19 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

POLICY ( field goal ) will be transferred from the sphere of signs source MECHANISM. Found that on the basis of this cognitive metaphor shaped component concept POLICY implemented in modern English-language mass media discourse mainly using con- ventional metaphorical expression meaning political actors, their actions and attributes. Recently, however, demonstrate the discourse of the ability to expand, resulting in formation of derivatives metaphorical expressions which, functioning in discourse implement in- crement components of meaning through individual connotations producer discourse - his desire to show some signs of kvalitativye described the political situation, to express their positive or negative attitude to her approval or disapproval. Expanding metaphorical expressions occurring as a result of attracting linguo-stylistic variety of means, for example, the introduction of design metaphorical expression evaluation epithets. Keywords: concept, shaped component concept, cognitive metaphor, metaphorical, metaphors expansion.

20 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Великая И.О. Особенности репрезентации гендерных ролей на материале русскоязычного рекламного дискурса Украины ______Великая Ирина Олеговна кандидат филологических наук, г. Запорожье, Украина

Аннотация. В статье проводится анализ стереотипов феминности и маскулинности, существующих в современном украин- ском социуме современности. Раскрываются понятия "гендер" и "гендерный стереотип", рассматриваются современные гендерные стереотипы, которые объективируются на материале русскоязычного рекламного дискурса Украины. Анализи- руются новые тенденции гендерной стереотипизации на материале рекламных объявлений женских глянцевых журналов за 2013 год. Ключевые слова: гендер, гендерный стереотип, феминность, маскулинность, рекламный дискурс.

Исследованию проблем гендерного характера отво- которые относят его к тому или иному социальному дится большая роль в современной научной парадиг- полу. Это сложный конструкт, включающий в себя ме. Следует отметить, что именно данная область гу- биологический, социальный и культурный компонен- манитарных знаний привлекает такое внимание учё- ты. При этом все компоненты гендера являются не- ных разных отраслей, ибо гендер, как особый соци- раздельными и могут существовать только в рамках альный конструкт, является той базовой категорией, одной модели. Гендер – это одновременно и продукт на которую опирается современное общество, с по- социума, полученный в результате его развития и мощью которого оно контролируется. Ведь средства функционирования, и то средство, с помощью кото- массовой информации, а также такое мощное орудие рого формируются общественные институты, уста- управления сознанием, как реклама, оказывают своё навливаются нормы, требования к представителям влияние, воздействуя на сознание представителей женского и мужского пола, формируются определён- определённого социума с помощью гендерных сте- ные стереотипы, ожидания. реотипов, норм, представлений, которые органично Гендер, являющийся сам по себе категорией аб- или насильственно укоренились в том, или ином со- страктной, актуализуется с помощью разных форм в циуме на данном этапе его развития. зависимости от контекста его функционирования. Го- Актуальность данного научного исследования за- воря о рекламном дискурсе, следует говорить о такой ключается в необходимости изучения гендерной сте- форме объективации гендера, как гендерный стерео- реотипизации в контексте современной рекламной тип, под которым в нашем исследовании понимается коммуникации Украины, так как данный вопрос на устойчивый образ, представление, схема, которые ас- сегодняшний день является недостаточно изученным социируются с маскулинным и феминным в нашем и проливает свет на тенденции развития демократиче- сознании, и, таким образом, определяют нормы пове- ских основ и равноправия современного украинского дения, требования, ожидания, которые выдвигаются общества. обществом к особе женского или мужского пола. Ген- Цель данной научной статьи – выявить основные дерный стереотип – это также усреднённый образ стереотипы феминности и маскулинности в русско- мужчины или женщины, не имеющий в себе элемента язычном рекламном дискурсе Украины. Цель иссле- индивидуальности, эмоционально маркированный и дования требует разрешения следующих задач: базирующийся скорее на предубеждениях, а не на ра- 1) установить значение понятия "гендер" и "гендерный сте- циональных представлениях. реотип" в контексте данного исследования; Исследуя гендерные роли и их изменение в совре- 2) выявить основные стереотипы мужественности и жен- менном украинском социуме, а также в современном ственности, тенденции их развития в современном украин- русскоязычном рекламном дискурсе Украины, мы ском обществе; изучим существующие там гендерные стереотипы, 3) установить основные гендерные стереотипы современно- го рекламного дискурса Украины; ибо гендерные роли являются компонентом, состав- 4) исследовать новые тенденции гендерной стереотипиза- ной частью данного понятия. Гендерные роли, пред- ции на примере рекламных объявлений из глянцевых жур- писываемые в данном социуме мужчинам и женщи- налов для женщин за последний год. нам, определяют те обобщенные образы, с которыми Объектом данной статьи является русскоязычный идентифицируются понятия "феминность" и "маску- рекламный дискурс Украины, предметом – гендер- линность" в данном контексте. ные стереотипы в современном феминном рекламном Прежде чем затронуть современный рекламный дискурсе Украины. дискурс Украины, а точнее такой его элемент, как Научная новизна статьи обусловлена недостаточ- экономическую рекламу, продвигающую на рынке ным освещением данной проблематики, в частности определённые товары и услуги, которая опубликована необходимостью выявления новых стереотипов фе- в глянцевых журналах за 2013 год, необходимо обра- минности и маскулинности на рекламном простран- тить внимание на исследования учёных, рассматри- стве Украины. вающих изменение гендерных ролей в украинском Прежде всего, следует отметить, что под категори- социуме современности. Распределение и изменение ей "гендер" в данной статье нами понимается ком- гендерных ролей рассматривается в контексте совре- плекс соматических, репродуктивных психологиче- менной украинской семьи, что, однако, является ских, социальных, культурных признаков индивида, наиболее точным примером, ибо семья, как ячейка

21 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

общества, как микросоциум в составе макросоциума, сто приводит к моральной и физической перегружен- наиболее удачно демонстрирует те глобальные пред- ности женщины. Данную тенденцию английские со- ставления, которые царят в обществе на данном этапе циологи Рона и Роберт Раппопорты (1971) назвали его функционирования. "дилеммой перегруженности" [5]. При этом согласно Обратимся к исследованию А.В. Алексеевой [2], статистике, которая приводится в работе Натальи которая рассматривала распределение гендерных ро- Лавриненко, чем больше женщина занята на работе, лей в контексте современной украинской семьи. Ав- тем больше работы выполняет она и по дому. То есть, тор исследования подчёркивает, что при распределе- чем больше загружена в профессиональном плане нии семейных ролей следует учитывать совокупность женщина, тем меньшую нагрузку несёт мужчина во факторов, таких, как возраст, национально- всех отношениях [5]. Такая тенденция в развитии се- этнические особенности, материальное положение, мейных отношений ведёт к развитию конфликтов, а социальный статус, местность (в городской или сель- также к разводам в украинских семьях. ской местности проживает исследуемая семья). Науч- Итак, мы продемонстрировали общие тенденции в ное исследование, проведённое А.В. Алексеевой, распределении гендерных ролей в украинской семье имеет обобщенный характер и представляет собой современности. Приведённая статистика демонстри- среднестатистические результаты без учёта отдель- рует сдвиг традиционных гендерных ролей, чрезвы- ных факторов. чайную нагрузку и палитру обязанностей, которые Полученные в результате исследования данные ложатся на современную украинскую женщину, а, свидетельствуют о неоднозначности гендерных ролей вместе с тем, и наступление определённого гендерно- мужчин и женщин в современной украинской семье. го дисбаланса. Безусловно, гендерные роли претерпевают опреде- Таким образом, на основании приведённых выше лённых изменений, отступают от классического рас- показателей, можно выделить такие стереотипы фе- пределения обязанностей в семье (мужчина – добыт- минности, как "женщина должна быть хорошей хо- чик, женщина – хранительница домашнего очага). зяйкой и хранительницей домашнего очага", "женщи- Однако такой сдвиг нельзя назвать однозначным. Со- на должна сделать успешную карьеру" и "женщина гласно статистическим данным, подавляющее боль- должна вносить лепту в материальное обеспечение шинство мужчин и женщин (73% женщин и 78% семьи". Стереотипы маскулинности, которые можно мужчин) считают, что женщина, имеющая ребёнка выделить на основании полученных данных – "муж- дошкольного возраста, не должна работать [1]. При чина должен быть добытчиком и кормильцем", а так- этом значительный процент и мужчин, и женщин вы- же "мужчина должен быть интеллектуально развитым сказывают мнение, что мужчина может также пре- и сделать успешную карьеру". Заметим, что стереотип красно заниматься воспитанием ребёнка, как и жен- "мужчина должен быть хозяином в доме и хорошим щина (87% женщин и 82% мужчин). 93% респонден- отцом" отсутствует. тов обоих полов полагает, что родители должны вно- Для большего понимания стереотипных представ- сить одинаковый вклад в воспитание детей [2]. лений о мужчине и женщине в современном украин- Приведённая здесь статистика свидетельствует о ском обществе обратимся к исследованию компании том, что, хотя в украинском обществе и царит класси- Research & Branding Group, которое проводилось в ческий взгляд на распределение гендерных ролей, од- разных регионах Украины с 19 по 29 апреля 2013 го- нако наметилась чёткая тенденция к их демократиза- да. Для получения результатов было опрошено 2178 ции, к равноправию мужчины и женщины в семье. человек. Мнения, высказанные представителями со- При этом следует отметить, что 78% женщин и 76% временного украинского общества, показали, что со- мужчин считают, что мужчина и женщина должны временный мужчина обладает следующими стерео- делать вклад в семейный бюджет [1]. А это свиде- типными чертами: мужественность, сила (15%); ум, тельствует о том, что помимо обязанностей, связан- интеллект (12%); образ добытчика, кормильца (11%); ных с обеспечением быта и воспитанием детей, для хозяйственность (9%); надежность (8%); материаль- современной украинской женщины важную роль иг- ная обеспеченность (8%); трудолюбие, образ труже- рает также успешная карьера и профессиональная де- ника (7%); порядочность (6%); честность (6%); образ ятельность. защитника и опоры в жизни (5%), заботливость (5%) На основании приведённых данных исследования и доброта (4%) [6]. А.В. Алексеевой следует сделать вывод о том, что Отметим, что, как было сказано выше, вначале диапазон семейных ролей современной украинской списка стереотипных качеств стоит именно интеллект женщины значительно больше, чем украинского мужчины, его профессиональные навыки. Образ до- мужчины. Ведь женщина рассматривается и как хра- бытчика и защитника на сегодняшний день занимает нительница домашнего очага, и как успешная бизнес- далеко не лидирующую роль. Статистические данные леди, которая должна преуспевать в деловой сфере, а также свидетельствуют о том, что стереотип "мужчи- мужчина в первую очередь рассматривается в роли на-добытчик" заметно ослаб – такого мнения придер- добытчика, главной задачей которого является содер- живаются более половины жителей Украины (52%) жать и обеспечивать всем необходимым свою семью. [6]. Из данной информации можно сделать вывод, что По мнению Натальи Лавриненко [5], которая также гендерные роли мужчины в социуме на сегодняшний отмечает двойную, и даже тройную нагрузку, которая день становятся всё более расплывчатыми, грань лежит на современной украинской женщине в семье между феминным и маскулинным стирается. (домашнее хозяйство и карьера, в сельской местности Относительно стереотипных качеств современной ещё и приусадебное хозяйство), такая тенденция ча- украинской женщины были получены следующие ре-

22 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

зультаты: хозяйственность (22%); ум, интеллект достижениями [3]. Такие примеры ярко выраженного (12%); внешняя привлекательность, красота (11%); сексизма наблюдались как 40 лет назад, так и наблю- образ хорошей матери (11%); нежность, женствен- даются до сих пор. К сожалению, не смотря на совре- ность (9%); заботливость (7%); образ создающей уют менные тенденции жизни, побороть сексизм в сред- хранительницы семейного очага (6%); доброта (6%); ствах массовой информации является пока задачей верность (6%); трудолюбие, образ труженицы (5%); невозможной. мудрость (5%); порядочность (5%); независимость Однако ряд учёных отмечает, что на рекламном (5%) и деловитость, образ бизнес-леди (4%) [6]. Сле- пространстве в последнее время всё же начали возни- дует отметить, что хозяйственность, как главная черта кать рекламные сообщения, в которых гендерные ро- женщины согласно классическим представлениям о ли изображены не классически, а в новом контексте ней, всё же находится на первом месте. Однако за [7]. Такая реклама направлена, как правило, на моло- данной характеристикой сразу же следует интеллек- дёжь. туальное развитие женщины, что подтверждает полу- Проанализируем рекламное сообщение, которое ченные нами выше результаты относительно того, что опубликовано в журнале "Единственная" [4, женщина должна совмещать на сегодняшний день с. 30-31]. Данное сообщение демонстрирует те новые широкий спектр ролей. тенденции в видении современной женщины, которые Рассмотрим ряд стереотипных ролей мужчины и являются новым продуктом общества. Это реклама женщины применительно к рекламному дискурсу. одежды для дам в мужском стиле, с помощью кото- Прежде всего, следует отметить, что реклама пред- рой воспроизводится образ деловой женщины. Это ставляет собой особое пространство, которое репре- специально созданный стилистами образ женщины- зентует некие идеальные образы, до которых рефе- предпринимателя. рент должен "дотягиваться". Это образы, являющиеся Анализируя данное рекламное сообщение, обратим чрезвычайно идеальными и утрированными, целью их внимание на невербальный компонент рекламы – является стимулирование продажи товаров и услуг. изображение и цветовую гамму. Вещи, изображённые Применительно к гендерным стереотипам это образ на иллюстрации, являются по определению мужскими идеально феминной женщины и утрированно маску- – это строгие брюки, блуза, пиджак, строгая сумка. линного мужчины, которые, несмотря на реалии со- Однако все эти элементы мужского гардероба удачно временной жизни и социума, диктуют нам свои пра- и элегантно стилизованы под женский образ. Обратим вила. Поэтому, обращаясь к исследованию именно наше внимание и на цветовую гамму – преимуще- дискурса рекламы, следует отметить, что реклама ственно тёмные насыщенные цвета, которые ассоции- имеет свою специфику репрезентации гендерных ро- руются с понятием маскулинности согласно общим лей – гендерные роли представлены именно так, что- тенденциям в восприятии цветовой гаммы и психоло- бы наиболее оптимальным образом воплощать в гическому разделению цветов на феминные и маску- жизнь определённые маркетинговые стратегии. А са- линные [8]. Отметим, что помада, а также туфли мо- мый удачный способ – это обращение к тем архети- дели красного цвета, который согласно психологиче- пам сознания, которые заложены в каждом предста- ским представлениям о данной цветовой гамме ассо- вителе социума независимо от его национальности, циируется с лидерским началом, активностью. Одна- возраста и прочих факторов. Это общекультурные, ко данный образ не лишён женственности – авторы так называемые "классические стереотипы". Из этого рекламного объявления подчёркивают, что главным следует сделать вывод, что реклама, хотя и отобража- акцентом образа является объёмная причёска, жен- ет определённые тенденции в социуме, имеет также ственный макияж, струящиеся ткани и туфли на каб- свою специфику подачи информации. луках – то, что делает женщину женщиной и не поз- Обратимся к современному рекламному дискурсу воляет деловой даме выглядеть грубо в костюме муж- Украины и тем гендерным стереотипам, которые ского кроя. представлены в нём. Основным стереотипом реклам- Рассмотрим также лексические средства, выража- ного пространства Украины является представление о ющие понятие маскулинности и феминности в данном том, что современная женщина должна быть идеально рекламном объявлении. Обратимся как к отдельным красивой и неустанно следить за собой [3]. И этот фе- лексемам, так и к словосочетаниям, которые выража- номен характерен не только для Украины, а и для все- ют определённые понятия и стереотипы. К концепто- го постсоветского пространства, что нередко приво- полю "Маскулинность" можно отнести такие слово- дит к фрустрации и психологическим проблемам сочетания, как "мужской стиль", "мужские решения", женского населения этой территории. Главной про- "чёткие линии", "простые формы", "спокойные оттен- блемой тут является и тот факт, что у молодёжи фор- ки", "элементы мужского гардероба", "амбициозная мируются неправильные ценности и представления, бизнесвумен", а также такие лексемы, как "костюмы", где вместо интеллекта акцент ставится на красоту и "галстуки", "подтяжки", "шляпы", "запонки". К полю сексуальность. "Феминность" мы относим следующие языковые Пространство, в котором существует женщина в средства: "роскошный образ", "сексуальность и жен- украинской рекламе – это её собственный дом. Жен- ственность", "струящиеся ткани", "обувь на каблу- щина не рассматривается как отдельный субъект с ках", "лёгкие шейные платки", "украшения". собственным интеллектом и местом в обществе, а яв- Таким образом, совокупность невербального и вер- ляется комплиментарной к мужчине, его дополнени- бального компонентов рекламного объявления, де- ем, придатком. Её место в жизни определяется поло- монстрирующего образ современной бизнесвумен, жением мужа в обществе, а никак не её собственными содержит в себе средства, выражающие понятия как

23 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

"Маскулинность", так и "Феминность". Из этого на- Среди перспектив дальнейших исследований в прашивается вывод о том, что современная женщина данной области следует назвать выявление дальней- хотя и расценивается как самостоятельный сегмент ших нетрадиционных стереотипов феминности и мас- общества, для которого важна карьера и личный рост, кулинности в рекламном дискурсе Украины; сравне- но при этом она должна оставаться женственной и ние гендерных стереотипов Украины с гендерными сексуальной. Данный пример демонстрирует возник- представлениями, которые существуют на рекламном новение новых стереотипных представлений о жен- пространстве Западной Европы; выявление тенденций ственности в современном украинском социуме, од- развития гендерного равноправия украинского обще- нако при этом данные стереотипы не существуют в ства. чистом виде, а скорее являются смесью с классиче- скими, традиционными.

ЛИТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Алексеева А. В. Трансформація гендерних ролей та Edinstvennaya: zhenskiy zhurnal [Unique: women’s magazine]. стереотипів у сучасних умовах// В кн. Гендерний паритет в – Ukraina, dekabr 2013. – № 12. – 146 s. умовах розбудови сучасного українського суспільства. – 5. Лавриненко Н. Гендерные отношения в украинской семье. Український інститут соціальних досліджень, 2002. – 121 с. [Электронный ресурс] / Лавриненко Наталья. – Режим Alexeeva A. V. Transformacija gendernih roley ta stereotipiv u доступа: http://www.i-soc.com.ua/journal/136-160_2010-1.pdf. suchasnih umovah [The transformation of gender roles and ste- Lavrinenko N. Gendernie otnosheniya v ykrainskoy semye reotypes in modern conditions]// In: Genderniy paritet v umovah [Gender relations in Ukrainian family]. [Elektronniy resurs]. / rozbydovi suchasnogo ukrainskogo suspilstva. – Ukrainskiy in- Lavrinenko Natalya. – Rezhim dostupa: http://www.i- stitut socialnih doslidzhen, 2002. – 121 s. soc.com.ua/journal/136-160_2010-1.pdf. 2. Алексеева А. В. Трансформация семейных ролей мужчи- 6. Проблема перераспределения гендерных ролей. Эволю- ны и женщины в современном украинском обществе. – Ис- ция гендерных стереотипов. [Электронный ресурс]. – точник: Первая научно-практическая интернет-конференция Режим доступа: http://rb.com.ua/rus/projects/omnibus/8781/. "Психология и семья". [Электронный ресурс] / Алексее- Problema pereraspredeleniya gendernih roley. Evoluciya gen- ва А.В. – Режим доступа: http://papaland.ru/library/explorers/ dernih stereotipov [The problem of redistribution of gender psychology/67.html. roles. Evolution of gender stereotypes]. – Rezhim dostupa: Alexeeva A. V. Transformacija semejnih gendernih roley http://rb.com.ua/rus/projects/omnibus/8781/. myzhchini i zhenshini v sovremennom ukrainskom obshestve 7. Сущность гендерных стереотипов. [Электронный ресурс]. [The transformation of family men’s and women’s roles in the – Режим доступа: http://www.fmx.ru/sociologiya_i_obshhestvo modern Ukrainian society]. – Istochnik: Pervaya nauchno- znanie/sushhnost_gendernyx_stereotipov.html. prakticheskaya internet-konferenciya "Psihologiya i semya". Syshnost gendernih stereotipov [Essence of gender stereotypes]. [Elektronniy resurs] / Alexeeva A. V. – Rezhim dostupa: [Elektronniy resurs]. – Rezhim dostupa: http://www.f- http://papaland.ru/library/explorers/psychology/67.html. mx.ru/sociologiya_i_obshhestvoznanie/sushhnost_gendernyx_ste 3. Больше чем тело: рекламные технологии гендера. reotipov.html. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://stop- 8. Хисматуллина В. М. Гендерный аспект в телевизионной sexism.livejournal.com/2785.html. рекламе шоколада. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: Bolshe chem telo: reklamnie tehnologii gendera [More than http://www.psujourn.narod.ru/vestnik/vyp_2/his_choco.htm. body: advertising technologies of gender]. [Elektronniy resurs]. Hismatullina V. M. Genderniy aspect v televizionnoy reklame – Rezhim dostupa: http://stop-sexism.livejournal.com/2785.html. shokolada [The gender aspect in the TV-advertising of choco- 4. Единственная: женский журнал. – Украина, декабрь 2013. late]. [Elektronniy resurs]. – Rezhim dostupa: – № 12. – 146 с. http://www.psujourn.narod.ru/vestnik/vyp_2/his_choco.htm.

Velyka I.O. The peculiarities of gender roles representation on the material of Russian advertising discourse of Ukraine. Abstract. The analysis of femininity and masculinity stereotypes in the modern Ukrainian society is conducted in the article. Defini- tions "gender" and "gender stereotype" are determined; the modern gender stereotypes are analyzed on the material of Russian advertising discourse of Ukraine. The new tendencies of gender stereotypification are shown on the material of advertising messages in women’s magazines for the last year. Keywords: gender, gender stereotype, femininity, masculinity, advertising discourse.

24 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Гладир Я.С. “Ланцюжковий” зв'язок “системних” конфліктів в романі В. Винниченка “Хочу!” ______Гладир Яна Станіславівна, викладач кафедри інженерної педагогіки та мовної підготовки, ДВНЗ “Криворізький національний університет”, м. Кривий Ріг, Україна

Анотація. У статті розглянуто зміст, форми, ознаки, функції та сутність кожного окремого конфлікту надскладної системи конфліктів роману В. Винниченка “Хочу!”, продемонстровано “ланцюжковий” зв’язок суто “системних” конфліктів, тобто, специфічний різновид підпорядкованості додаткових конфліктів центральному наскрізному внутрішньому конфлікту голо- вного персонажа. Крім того, автор ілюструє і більш віддалений різновид підпорядкованості центральному конфлікту – “присистемний”, таким чином визначаючи й певні типи конфліктів. Ключові слова: колізія, конфлікт, система конфліктів, “системний”конфлікт, “присистемний” конфлікт, конфлікт “другого” (“третього”) плану.

Конфлікти героя роману В. Винниченка “Хочу!” вже с. 5]) засвідчують певну “прихованість” внутрішнього були предметами уваги та дискусій багатьох винни- конфлікту, а тому кульмінаційне зіткнення для бага- ченкознавців. тьох видалося незрозумілим (тому про нього “довге- Так, В. Панченко відзначив, що в розв’язці центра- нько ще балакали потім” [1, с. 7]). Халепа, нібито без- льного конфлікту автор “пожалів” героя роману “Хо- причинно, встав і при публіці дав ляпаса Костяшкіну, чу!” від справжніх наслідків повного краху “ще одної російському літературному критику, котрий від зди- умоглядної, відірваної від життя теорії” [4, с. 173]. вування навіть ніяк не відповів йому [1, с. 8]. І лише А. Горбань помітила нетрадиційність перебігу внут- пізніше Халепа пояснює мотиви цього “препоганого і рішнього конфлікту Халепи в тому, що він фактично огидного вибрику” [1, с. 18]. Виявляється, цей удар залишився без розв’язки, оскільки “початок війни став виявом кульмінації давнього внутрішнього кон- лише відтягує вирішення проблем на невизначений флікту. За власною оповіддю Халепи, розпочався він час”, змусивши самого автора “просто розрубати” усі тоді, коли він, російський поет українського похо- основні “вузли” фабули твору, чим, проте, гаранту- дження, вівши певний час богемно-літературне життя, ється “перспектива вибору” нових бажань, поривань і засумнівався в його сенсі, у цінності й потрібності йо- планів [3, с. 19]. го творів будь-кому, та й у самому собі: “Мені нудно І все-таки ні докладного й поетапного аналізу ос- жити. Невимовно нудно, до гидливості, до блювання новного внутрішнього конфлікту, ні хоча б характе- нудно! От і все! Я не можу уявити собі нічого в жит- ристики системи конфліктів цього твору тю, чого б я хотів” [1, с. 23], а поступово такі руйнівні В. Винниченка ще не здійснено, а потреба в тому є сумніви поширюються і на сам “інстинкт життя” [1, (уже хоча б тому, що без системного розгляду всіх с. 23]. конфліктів і конфліктних ситуацій не зрозуміти ні Невдовзі богемно-панське байдикування перерос- сутності наскрізного поєдинку, ні конфліктів інших тає в потребу погратися в “надлюдину” – у людину планів і рівнів.) До того ж, і конфліктність характеру “свідому”, інтелігентну, таку, котра розуміє, “що центрального персонажа роману може бути осмисле- смерть не є баба з косою, що життя не є іспит до ною лише в плані системи конфліктів твору, котрі вступу в рай чи пекло” [1, с. 24], на противагу людям- “ланцюжково” переходять один в один (оскільки сут- “блошицям”, котрі живуть за тваринним інстинктом і ність цих конфліктів виявляється уже в змінах базо- не замислюються над сенсом життя чи над їхнім при- вих протилежностей, сумнівів і суперечностей у сві- значенням у ньому (думається авторові й поетові). домості героя та в його неспроможності їх вирішити). Так безглузде життя “інтелігентів” увійшло в конф- Оскільки основним конфліктом роману “Хочу є лікт із буттям інстинктивним, притаманним йому так внутрішній поєдинок героя з самим собою (а його само, як і всім живим істотам, хоча до “інстинкту протилежності по-своєму “формуються” й навіть ви- життя” Халепа зараховував ще й стан “богемності”: значаються в попередніх двох конфліктних ситуаці- кокотку Лі, літературну славу, успадковані від батька ях), варто розглянути спочатку обидва попередні поє- гроші, гонорари, які він заробляв тощо. Усе це поро- динки – цього вимагає не лише логіка наукового мис- дило багато внутрішніх колізій: “Скільки богів я поз- лення, а й необхідність осягнути процес формування і вергав!” [1, с. 25]. сутність того внутрішнього світу й стану, з якими ге- Такий стан розчарування в житті й у його ціннос- рой розпочинає основний поєдинок із самим собою, і тях неминуче привів героя до повної духовної порож- які по-своєму детермінують основний конфлікт твору нечі: світ для Халепи “перевернувся в нудну, однома- взагалі. нітну, <…> пустелю” [1, с. 25], і невдовзі всі його по- Хронологічно перший конфлікт Андрія Халепи ви- зиції та цінності остаточно загубилися: “Я, правду будовується на сумнівах у тому, що його життя має кажучи, сам виразно не знаю, через що ударив його сенс і на суперечностях, в основі яких лежать проти- (Костяшкіна – Я. Г.). Здається, за те, що він дуже ха- лежності, які описуються вже на перших кількох сто- рактерна блошиця. Не знаю. Але знаю, що в той мо- рінках роману, при чому дуже своєрідно: автор подає мент я почував, що мушу вдарити” [1, с. 27], адже то не поступовий і послідовний перебіг подій колізійно- був ляпас усьому його богемно-безвільному життю. го плану, а демонстрацію найгострішого етапу поєди- Проте, ця кульмінація виявилася суто формальною нку – його кульмінацію. Власне, саме нею роман і ро- – адже після неї жодна з протилежностей навіть тим- зпочинається. Уже перші речення тексту роману (“До часово не перемогла, а переможеним виявився сам останньої хвилини ніхто нічого не підозрював” [1, Халепа: “І от прийшов цілком природний край”; “те-

25 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

пер я можу, нарешті, з полегшенням зітхнути: не тре- ше протягом кількох досить гострих колізій, найпомі- ба більше жити” [1, с. 33–34]. Розв’язкою цього внут- тнішим результатом яких стало те, що Халепа- рішнього конфлікту стала видаватися думка про само- українець обурився, коли донька Сосненка Олена на- губство. Проте, здійснити це виявилося непросто, і звала його “руським”: “А чого ви називаєте мене ру- саме пасуючи перед “інстинктом життя”, рука само- ським? <…> Я по походженню малорос”, хоча гово- губці “не слухалась і тремтіла” [1, с. 35]. рив він це, “почуваючи сором і за питання, й за пос- І от герой (тепер уже й не герой, а суцільний сум- мішку, й за відповідь її, яку він і сам знав” [1, с. 78]. нів і безвілля) намагається перехитрувати самого се- Лише тоді, коли “він прокинувся з незрозумілою ра- бе: “Це нічого, це нічого” – думав він, роблячи над- достю, що холодно замірала в грудях” [1, с. 81], Хале- звичайні зусилля підвести до чола руку з револьве- па став заспокоюватися: придбав кілька українських ром” [1, с. 35], – адже на цей раз протилежностями книжок, засвоїв український алфавіт, увесь час ходив виявилися життя і смерть. І, хоча Халепа все-таки ви- із українською “книжкою в руці по хаті” і “щасливо, стрелив, та спромігся лише поранити себе. І це досить хитро посміхався” [1, с. 85]. Трохи підбадьорила Ха- легко пояснити: на той момент горе-інтелігент довів лепу й перемога над Лі-українофобкою, яка намагала- себе до такого стану, коли навіть незнайомі люди ди- ся щосили його повернути й знищити “українськість” вилися на нього “зневажливим, злісним поглядом” [1, [1, с. 86-87]. Саме тоді “ренегат” і “російський поет” у с. 9]. А тому сповна логічною тоді виявилася й “одно- ньому начебто “померли” остаточно, він “перейшов” разова” колізія з дідусем-незнайомцем, котрий начеб- в українську літературу та “повернувся” в Україну. то невідомо за що “люто плюнув йому в лице” [1, Проте, реципієнта зовсім не залишає сумнівність цієї с. 13]. Це, на перший погляд, епізодичне зіткнення з “перемоги”, і, оскільки це була тільки показова пере- “хворим” незнайомцем виявилося лише зав’язкою ін- мога над собою, бажання звершень для цілого народу шого, зовнішнього поєдинку Халепи із затятим украї- певною мірою забулися (і героєм, і самим автором). нцем-націоналістом Андрієм Сосненком, котрий, як Отже, внутрішній конфлікт між бажанням стати з’ясувалося, вважав “російськомовного” українця українським поетом (“українськістю”) і відчуванням “зрадником свого народу” [1, с. 40]. Так у свідомості себе частиною російської богеми (“ренегатством”), Халепи врешті-решт досить чітко вималювався новий хоча й мав для Халепи конструктивний характер (він внутрішній конфлікт: між бажанням написати щось дійсно начебто повернув його в національне русло, по-українськи і “раюванням” “слабосилості”, “покір- дав йому новий сенс життя й захоплення новими іде- ної, безвільної втоми” [1, с. 44]. А коли сусіди- ями, новими життєвими цілями), у той же час і підвів Сосненки разом довели Халепі, що він, справді, відс- його й до інших протилежностей, а, отже, і до стану тупник української нації, горе-поет і сам почав неса- продовження внутрішнього конфлікту на новому ета- мовито звинувачувати себе в тому, що він “зрадник, пі й рівні. За формальними ознаками перебігу конфлі- народопродавець” [1, с. 56], хоча й став таким начебто кту він ближче до нового, а за сутністю протилежнос- “цілком несвідомо, ненавмисне” [1, с. 57]. тей – до продовження попереднього – те ж саме ба- Та й цей зовнішньо-внутрішній конфлікт на яко- жання щось зробити і внутрішня неможливість це мусь етапі нібито вичерпався, оскільки поєдинків із “щось” зробити. Нові нав’язливі сумніви: повертатися Сосненком більше не стало, а натомість розпочався в безвільну “богемність” чи “опинатися” їй [1, с. 109] потужний внутрішній конфлікт: у свідомості Халепи породилися черговим візитом Лі. Переборовши стате- зіштовхнулися “поет-ренегат” і “національний поет”: вий потяг, Халепа все ж знайшов у собі сили відмови- “Мене зачепило … Мені обидно. Так, мені обидно. ти кокотці, але, почувши, що він все одно “безвільний Коли я й одступив, то зовсім без участі своєї волі й і м’який, як ганчірка” [1, с. 113], зрозумів – це поча- свідомости” [1, с. 61]. І тут на певний час Халепа стає ток (зав’язка) нового (рівня) внутрішнього конфлікту, майже сильною людиною, оскільки ці внутрішні колі- в основу якого лягають те ж саме “хочу” й та ж сама зії не руйнують його зсередини, а, навпаки, дають но- “неможливість” його реалізації. вий сенс життя: “Тепер … <…> здається, що я можу На другому етапі конфлікту Халепа вирішує: “Я їй, бути дужим, що я зовсім не слабодухий чоловік, а на- нарешті, покажу!” [1, с. 114]. Та виявилося, що “пока- впаки, що я тільки зледащів, розпустився в цій нашій зувати”, власне, і нічого: “Але що показати? <…> І нездоровій, безпринципній, цинічній атмосфері” [1, навіщо мені це?” [1, с .114]. Зіткнення продовжилося с. 71]. вже у формі суперечливих учинків: то він пише обра- Але на тлі цього нового, сповна оптимістичного й, зливого листа Лі Барановій, але “перечитавши напи- певною мірою, “тверезого” світобачення вже чітко сане, Халепа почервонів, з огидою скривився й порвав вималювалися зміст, функції і сама сутність ще одно- листа” [1, с. 115], то знову розчаровується: “Все це – го внутрішнього конфлікту Халепи і головного конф- нісенітниця. Ніякої сили в мене нема й ніколи не мо- лікту роману, адже тепер йому “хочеться” зробити не же бути” [1, с. 115]. Хоча Халепа начебто і боровся для себе самого, а для всієї української нації і народу сам із собою, але, на жаль, більшість його “хочу” були щось таке, що породило б у них почуття необхідності нереалістичними, та ще й гальмувалися його безвіль- їхньої самоідентифікації. Та одразу після завершення ністю: “Я знаю: я слабодухий, воля моя довго хворіла формулювань усіх його “хотінь” на нього насунулася на недокровність” [1, с. 133]. сповна усвідомлювана ним “неможливість” реалізува- Наступна внутрішня колізія проявилася уже не в ти ці бажання. Ці принципово нові протилежності одній, а в кількох формах: перша форма – Халепа стали ще більш небезпечними для Халепиного життя, приїздить в Україну, і, оселившись у родини Соснен- ніж попередні. Тож не дивно, що внутрішній конфлікт ків, “оживляє” колишні наміри зробити щось для до суттєвої видової зміни протилежностей тривав ли- України й свого народу, не лише зробити свій внесок

26 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

в українську літературу, а й полегшити життя робіт- стерпно бажаної богеми, і його ж повна безвільність) ників тощо, та вже того ж вечора з’ясовується, що використовуються як неперевершений прийом розк- бажання реалізувати лише один, перший, намір уже риття сутності безхарактерного й дуже типового для викликає в ньому глибокі сумніви: “Та тут же треба початку ХХ ст. дворянина-інтелігента. В. Винниченко величезної сили, залізної волі, непохитної віри, досві- у цьому довготривалому й розлогому ланцюжку вну- ду, знання людей, обставин, гарячої любові до заду- трішніх конфліктів із безліччю сумнівів, суперечнос- маного” [1, с. 154], від чого “йому раптом стало соро- тей і невиразних колізій спробував донести до реципі- мно й страшно” [1, с. 154]. А далі ще гірше – Халепа єнта передусім думку про те, що бажання та плани сам визнає те, що “перші ж перепони злякають його й людини повинні бути реальними, а для їхньої реаліза- викриють перед ним усю утопічність великих планів” ції потрібно докладати адекватні зусилля. Крім того, [1, с. 154] – він поступово починає навіть знущатися обравши на роль начебто й свідомого інтелігента та сам над собою: “Соціальний експериментатор, рефо- зіставивши в ньому все його свідоме й несвідоме, ав- рматор, національний діяч і герой? Він, Андрій Хале- тор виявив: не докладаючи належних зусиль, реалізу- па, паршивенький поетик, посередність, майже безда- вати нічого в принципі не можна, оскільки людина ра?” [1, с. 155]. І ось уже в Халепи виникло бажання неодмінно приходить не лише до “ренегатства”, а й до “покликати візника, взяти свої речі й їхати на вокзал” того розчарування, котре робить безглуздим саме – “знов у Петербург, до Ліди, Костяшкіна, <…> літе- життя. І тут розчарованій людині не допомагають ані ратурно-артистичних гуртків з їхньою взаємною во- реальна культура, ані утопії, ані ті “відірвані від жит- рожнечою, заздростю, дрібязковостю, самовихвален- тя” (за М. Горьким) інтелігентські розмірковування ням, порожнечею, нудьгою” [1, с. 155]. А вже в на- про неможливість реально досягти бажаного, не змі- ступну мить це бажання зіштовхнулося в його свідо- нивши роль саме такої інтелігенції у громадсько- мості з тим, що йому “до болю, до щемлячого болю політичному житті нації, народу і держави взагалі. стало шкода <…> тих образів” [1, с. 155]. Коли ж вну- В. Винниченко в цьому романі помітно знехтував су- трішня колізія вирішилася на користь бажання здійс- спільними умовами, котрі дозволяють чи не дають нювати великі задуми та наміри, йому стало спокійно можливостей для реалізації “прагнень” і “хотінь” осо- – так “бува після того, як мине якась небезпека” [1, бистості – нереалістичність усіх цих “хотінь” героя с. 156]. І всі наступні колізії лише здаються такими, автор побачив лише в “богемно-кволій” сутності пое- які могли б загострювати внутрішню боротьбу, але та-українця, який пише вірші тільки російською мо- все закінчується “велемудрим” осягненням неможли- вою і здатний лише на безглузді самокопання та на вості реалізації будь-яких “великих” “хочу” – як по- безглузді мрії про все те, що не має жодного зв’язку з рятунком. Особливо наочно це показано на роздумах реально досягнутими цілями за умов відомої реакції Халепи над наміром “здійснити мрію” про “визволен- початку ХХ ст. Звичайно, авторові можна було б за- ня праці” [1, с 164], адже єдине, на що він спромігся кинути й те, що він усе це розкриває на досить спро- для реалізації свого “хотіння” – це “уявити собі “цар- щеній системі внутрішніх конфліктів однієї особисто- ство майбутнього”, схоже на “підчищену Елладу” [1, сті. Але за допомогою цього автор і справді досягає с. 217], а ще більше – на утопію. Тобто, тут “хотіння” значного ефекту й переконливості в зображенні безві- зіштовхнулися ще й із реальною суспільною немож- льної й безхарактерної людини, котрої постійне, хро- ливістю їхніх досягнень. Тому й вийшло так, що сут- нічне конфліктування з самою собою переростає в ність формальної кульмінації було зведено до спроби “нормальний стан” інтелігента “панського” похо- “героя” у черговий раз “випробувати себе” [1, с. 226]: дження, якому не допомагають ні його освіченість, ні чи зможе він відірватися від гнилої літературної бо- авторитетність і митецький талант, ні здатність до ро- геми і, зокрема, від її символу – Лі. І ось уже Халепа здумів та навіть до “тверезого” аналізу й сповна адек- то картає себе за безвільне повернення (“Паршивець і ватної оцінки самого себе. На перший погляд, сучас- дурень. Але як, Господи, як могло це статись?” [1, ному читачеві може здатися “зайвим” справжній “ту- с. 249]), то йому хочеться “скажено, з одчаєм заревти ман” із безлічі сумнівів та суперечностей, крізь який на всю <…> улицю” [1, с. 249] з горя, що покинув “пробирається” герой навіть до сутності його власних улюблену богему. І все це остаточно ховає і всі “хо- бажань і до осягнення неможливості їхньої реалізації, чу”, і всі “неможливості” їхньої реалізації – кульміна- але в тому то й справа, що і сам В. Винниченко, як і ція боротьби між ними зникає сама собою, а герой десятки тодішніх митців та сотні персонажів їхніх видається вже майже безликим – він не реалізував творів (Згадаймо лише одного Клима Самгіна жодного “хочу”, а тому найчастіше просто “тужив бог М. Горького), котрі в перші 15-20 років ХХ століття зна від чого” [1, с. 279]. ще помітніше плуталися у протилежностях між їхніми Отже, всі три внутрішні конфлікти героя роману – бажаннями та неможливістю їхньої реалізації. один головний і два “допоміжних”, будучи І якщо подібних “героїв” літератури першої поло- пов’язаними у формі “ланцюжка”, не так поєдную- вини ХІХ ст. за їхню невизначеність і нездатність чись, як “переходячи” один в інший, попередній – у уживатися в нових умовах називали “зайвими людь- наступний, вибудовуються й розвиваються у свідомо- ми”, то багато персонажів літератури початку ХХ ст. сті героя на основі змісту трьох пар протилежностей вже називали і мрійниками, і неоромантиками, і уто- (особистісні “хочу” безвільного інтелігента і немож- пістами, а В. Винниченко відтворив у образі Халепи, ливість їхнього здійснення, його ж бажання допомог- окрім усього названого, ще й те найважливіше, що ти іншим людям (робітникам) і всьому суспільству і фактично й вирішує і долю його бажань, і його долю повна нереальність реалізувати ці бажання, прагнення – повне безвілля і такого ж типу громадську та полі- “гнилого” інтелігента вирватися з безвільної, але не- тичну пасивність й егоцентричність – Халепа настіль-

27 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

ки зайнятий “копаннями” у його власних внутрішніх структурно неповноцінний, але також “системний” проблемах, що для справжньої “зовнішньої” боротьби зовнішній поєдинок. у нього не вистачає ні часу, ні сил, ні справжніх ба- Як і в більшості романів В. Винниченка 1910- жань. Недарма ж і сам В. Винниченко писав про Лю- 1916 р., у романі “Хочу!” наявні й “присистемні” сю Гольдмерштейн: “Усією своєю кров’ю з народу конфлікти “другого” плану, подані з чітко визначени- ненавиджу я в ній занепадництво панства, нікчем- ми функціями. Це є їхньою помітною особливістю на- ність, <…> непридатність до життя” [4, с. 93]. Більше віть у структурно неповноцінних поєдинках. Таким того, зміст роману свідчить про те, що й сам автор то- прикладом може бути внутрішній конфлікт Ніни Сос- ді ще не знав усіх відповідей на поставлені ним пи- ницької. Основною функцією цього “присистемного” тання. внутрішнього конфлікту “другого” плану, випадковим Третій конфлікт з названих “ланцюжкових” конф- свідком якого стає Халепа, є показ того, що навіть ліктів є центральним у романі, адже два перші внут- “вчителька-інтелігентка” (так само, як і розбещений рішні конфлікти Халепи, переходячи один в один, Халепа), виявилася слабосилою перед найгіршими “підводять” саме до нього. Йому ж, як наскрізному, тваринними інстинктами. підпорядкований і згаданий вище внутрішньо- Низку конфліктів “третього” плану змальовано й зовнішній поєдинок Халепи з “націоналістом” Андрі- зовсім невиразними – авторові вистачило кількох єм Сосницьким, і структурно неповноцінний поєди- слів, щоб указати на їхні додаткові функції, вони ли- нок Андрія Сосненка з його донькою Оленою, котрий ше зайвий раз підкреслюють актуальність культурно- відбувався на його очах, а часто й на очах інших “гля- національних питань тощо. Це родинний конфлікт дачів”. Такий незавершений поєдинок виконує харак- Сосненка із сином Петром, конфлікт Петра з дружи- терну для подібних конфліктів додаткову функцію ною-росіянкою на національному ґрунті, конфлікт ускладнення головного, а його структурна неповно- старого Сосненка з урядом, котрий не дозволяв нази- цінність свідчить про “другорядність”. вати вулицю “Запорізька” та ін. Отже, систему конфліктів роману “Хочу!” склада- Загальна ж система конфліктів цього твору покли- ють три внутрішні конфлікти героя (серед них – два кана розкрити актуальність теми ролі інтелігенції в “підготовчі”, один – головний, один структурно непо- суспільно-політичному житті на початку ХХ століття вноцінній внутрішньо-зовнішній поєдинок та ще один та пертурбації тодішніх суспільних настроїв.

ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Винниченко В. Хочу! : роман / Володимир Винниченко // Vidannya Kanadskogo Institutu Ukrayinskih Studiy, 1980. – 500 Твори. – К. ; Відень : Дзвін, 1919. – Т. XI. – 303 с. s. Vinnychenko V. Hochu! [I want!]: roman / Volodimir 3. Горбань А. Роман В. Винниченка “Хочу!” у дзеркалі Vinnychenko // Tvori. – K. ; Viden : Dzvin, 1919. –T. XI. – 303s. “псевдолюбовних” колізій / А. Горбань // Слово і час. – 2. Винниченко В. Щоденник / Володимир Винниченко ; 2004. – № 2. – С. 13–19. ред., авт. вступної ст. і прим. Г. Костюк ; УВАН у США. Gorban A. Roman V. Vinnychenka “Hochu!” u dzerkali “psev- Комісія для вивчення і публікації спадщини Володимира dolyubovnih” koliziy [Novel of V. Vіnnychenko "I want!" іn the Винниченка. – Т. 1 : 1911–1920. – Едмонтон ; Нью-Йорк : mirror "not truly love" collisions] / A. Gorban // Slovo i chas. – Видання Канадського Інституту Українських Студій, 1980. – 2004. – № 2. – S. 13–19. 500 с. 4. Панченко В. Володимир Винниченко: Парадокси долі і Vinnychenko V. Schodennik [Diary]/ Volodimir Vinnychenko ; творчості / Володимир Панченко. – К. : Твім інтер, 2004. – red., avt. vstupnoyi st. i prim. G. Kostyuk ; UVAN u SShA. 287 с. Komisiya dlya vivchennya i publikatsiyi spadschini Volodimira Panchenko V. Volodimir Vinnychenko: Paradoksi doli i tvor- Vinnychenka. – T. 1 : 1911–1920. – Edmonton ; Nyu-York : chosti [Volodimir Vinnychenko: The paradoxes of fate and creativity]/Volodimir Panchenko. – K. : Tvim Inter, 2004.–287s.

Gladyr Y.C. “The chain” link of the “systematic” conflicts in the novel of V. Vіnnychenko “I want!” Abstract. The content, forms, features, functions and nature of each conflict of the highly complex system of the conflicts of the novel of Vіnnychenko “I want!” are dealt in the article, the chain “link” of the “systematic” conflicts, the specific kind of subordination of additional crosscutting conflicts to the central internal conflict of the main character are demonstrated. And the author illus- trates more distant kind of the subordination to the central conflict – “subsystem” thus identifying and certain the types of conflicts. Keywords:the collision, the conflict, the system of the conflicts, "system" conflict, conflict, conflict of the "second" ("third") plan.

Гладырь Я.С. “Цепочная” связь “системных” конфликтов в романе В. Винниченко “Хочу!” Аннотация. В статье рассматривается содержание, формы, признаки, функции и сущность каждого отдельного конфликта в сложной системе конфликтов романа В. Винниченко “Хочу!”, демонстрируется “цепочная” связь сугубо “системных” кон- фликтов, то есть, такая специфическая разновидность подчинённости дополнительных конфликтов центральному сквозно- му внутреннему конфликту главного персонажа. Кроме того, автор показывает и более отдалённую разновидность подчи- нённости главному конфликту – “присистемную”, таким образом определяя и типы конфликтов. Ключевые слова: коллизия, конфликт, система конфликтов, “системный” конфликт, “присистемный” конфликт, кон- фликт “второго” (“третьего”) плана.

28 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Глущук-Олея Г.І. З історії розвитку категорії заперечення в індоєвропейських і, зокрема, в романських мовах ______Глущук-Олея Ганна Ігорівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри романо-германських мов Херсонський державний університет, м Херсон, Україна

Анотація. У статті досліджується розвиток заперечення в індоєвропейській мовній сім'ї, зокрема розглядаються латино- романські паралелі, функціонування заперечних часток, слів, подвійного заперечення у різні періоду розвитку латинської і романських мов. Ключові слова: заперечення, індоєвропейські мови, романські мови, латина.

Категорія заперечення властива усім мовам світу. Із речення, які можна пов’язати із певним запереченням, найдавніших писемних пам’яток різних мов категорії тобто він може вкривати все висловлення заперечним суб’єкта, об’єкта разом зі ствердженням і заперечен- шаром замість концентрації в одному місці [4, с, 385]. ням уже виступають як завершені, що мають власну Отже, метою нашого дослідження є розгляд лати- форму вираження. Як було встановлено раніше, осно- но-романських паралелей (насамперед, латино- вна форма експліцитного заперечення, яка є вихідним іспанських), але передусім, на нашу думку, слід розг- пунктом у розвитку всієї категорії негації в індоєвро- лянути вираження заперечення, власне, у латині. пейських мовах, виходить або із заперечної морфеми Матеріалом дослідження послугували наукові *n [3, с. 23], або з формантів фразового заперечення статті вітчизняних і зарубіжних романістів, посібники ne і з його варіанту me, які первинно були вигуками із романського мовознавства та латинської мови. на позначення відрази, що спричинялося скороченням Матеріал проаналізовано із залученням індуктив- м’яз обличчя, насамперед – носу [4, с. 387]. І, переду- ного та дедуктивного методів; метод лінгвістичного сім, із заперечної частки *n(е) розвинулася перша час- опису застосовано для безпосереднього вивчення мо- тина складних слів *n – і саме фразове заперечення у вного явища заперечення у зазначених мовах. індоєвропейській мові [8, с. 108]. Ж. Одрі вказує, що Сучасні романські мови беруть свої витоки з лати- індоєвропейська – це не засвідчена мова, існування ни, де заперечення могло посилюватися іншими неза- якої необхідно відстоювати для пояснення багаточи- перечними засобами мови. К. В. Ламіна, яка вивчала сельних та точних відповідностей, які встановлюють- розвиток заперечення в іспанській мові у діахронії, ся між більшістю мов Європи та багатьма мовами Азії погоджується із думкою автора «Граматики романсь- [8, с. 24]. ких мов» В. Мейером-Любке з тим, що в сфері запе- Загалом, у індоєвропейськім мовній сім’ї, загальні речення романські мови відійшли від латини далі, ніж за походженням заперечні одиниці містять приголос- в інших сферах синтаксису [7, с. 120]. Найпоширені- ний n або сонорний m (давьогр. mē, лат (доксласичн.) шим засобом вираження загального заперечення у ла- me, пізніше ne); при цьому в індоєвропейських мовах тині слугувало придієслівна частка, яка повідомляла останній вид заперечних часток більше відносяться до присудку і всьому реченню заперечне значення; запе- давньої форми мови і вживаються у ірреальних спо- речення дієслова як засіб заперечення висловлення – собах [5, с. 9]. Одні з часток вживаються виключно з закономірність, властива ряду давніх і нових мов [7, дієсловами (і можуть диференціюватися за способами с. 121]. У класичній латині заперечні речення харак- дії та за часами), інші – з іменними частинами мови, теризувалися наявністю негативних маркерів: ne, треті ж і з дієсловами і з іменними частинами. У зага- neque, non i haud, без сумніву, із такою ж частотністю льноєвропейській праоснові чітко встановлювалися у мові вживалися так звані неозначені займенники два основних типи заперечних часток із дієсловом: me nemo, nullus, nihil, які етимологічно походять із пози- у заборонах (у санскритській мā, у тохарській , у тивних форм, а також кількісні прислівники vix, вірменській грецькій μή) та ne у всіх інших ви- minime, paucum, etc.; усі ці елементи уважаються си- падках (у санскритській na, у хетській na, у готській льними негативними полярними елементами (+neg) ni, у латинській ně, у слов’янській не) [9, с. 11]. [11, с. 4–5]. Найбільш розповсюдженою заперечною часткою в М. Руеда Руеда зазначає, що перша придієслівна індоєвропейській мові була частка ne, яка, первісно заперечна частка латинської мови ne із часом була за- автономна, могла вживатися із будь-яким повнознач- міщена non, але при цьому вона стала складовою час- ним словом; подалі вона послабилася і для свого по- тиною заперечних дієслів nequeo, nescio, займенників силювання або приєднувалася до інших слів, із якими nemo, nullus, та інших форм nefas, numquam [20, с. узгоджувалась (слов’янські, балтійські мови) або 109]. До того ж, вона залишалася енклітичною пита- приєднувала до себе слова зі значенням маленької кі- льною часткою у питаннях, які не передбачають ані лькості чогось (у латині, санскриті та ін..) [9, с. 10– позитивної, ані негативної відповіді, але певна відпо- 11]. О. Есперсен пояснює це відносно малою фонети- відь на які може очікуватися [10, с. 35]: esne intus nunc чною вагою елемента, через що він легко приєднуєть- Phronesius? Окрім цього, ne продовж певного часу ся до різних слів, а невагомість цих початкових звуків вживалося як: 1) заперечний прислівник; 2) заперечна чи слабо наголошених складів іноді приводить до збі- частка. Але, незважаючи на частотність використання льшення їхньої кількості в реченні, оскільки під впли- як ne так і non, складним видається встановлення час- вом сильного почуття мовець хоче упевнитися у тотності їхнього вживання залишається невизначе- сприйнятті заперечного смислу, тому приєднує запе- ною. Усе проаналізоване нами про сферу вживання ne речення не тільки до дієслова, але і до інших членів можна викласти у таблиці:

29 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Таблиця 1. значення, так і в народній латині переважно викорис- Сфери вживання ne в латинській мові товувалося заперечення non, ніде в Романії не зберег- ne лося заперечення haud із тим значенням, яке уважало- Складова частина запе- Енклітична пита- Заперечний Заперечний речних слів льна частка прислівник сполучник ся застарілим синонімом non [6, с. 215]. У зв’язку із дієслова: nequeo, nescio цим ані Реторика для Гереннія, ані граматик Варрон, займенники: nemo, nullus заборона: Oro nе Potesne clamare? ані Горацій у Одах, ані Овідій (за виключенням «Ме- інші форми: nefas, Ne time venias таморфоз») не вживають заперечення haud; стає зро- numquam зумілим, чому воно не вживалося і Ветрувієм, який

звертався до засобів розмовної мови [18, с. 65-66, 185- Зібрані таким чином факти у таблиці дозволяють 193]. припустити, що, дійсно, заперечення ne зберігає запе- Інші прислівники у латині, такі як minus – уважа- речне значення навіть після заміщення його non, яке, ються засобом прихованого заперечення [17, с. 417]: у свою чергу, походить від ne: ne-onium > noenum > quod intellexi minus – те, що я дійсно не зрозумів; non [20, с. 113]. На відміну від першого, друге вжива- складні прислівники із часткою ne: neuticuam (жод- ється не тільки з дієсловами, а й з прикметниками ним чином); nequaquam (у жодному разі); necuando (у (non bonus) та іменниками (non magister), але з остан- жоден час); nequiquam, nequicquam nequidquam (дар- німи рідше [10, с. 50]. Можливість no позиціонувати- ма); necubi (у жодному місті) i necunde (на жодному ся перед іншими частинами мови, окрім дієслова, вла- місті); із часткою non – nondum (усе ще ні) [20, с. 118]; стива також іспанській мові, вперше це було визнано minime (жодним чином), male відповідає non, коли пе- граматикою А. Небріхи, а також підтверджується ба- редує прикметнику, вираз olium oliorum (ніколи- гаточисельними прикладами з часів Середньовіччя і ніколи), який з’являється у Петронія [15, с. 25], а та- до сьогодення [20, с. 113], таким чином йдеться уже кож non ...iam, ne ...quidem. не про фразове заперечення, а про заперечення склад- Quisquam, ullus, що уживалися як іменники і як ника. прикметники, етимологічно є стверджувальними До того ж, non вживалася у тонічній формі як від- (хтось, якийсь), через часте використання їх у запере- повідь на попереднє запитання: чних реченнях як за формою (із наявністю показника – Vidistine fratrem? заперечення), так і за змістом (імпліцитне заперечен- – Non. ня), набули заперечного значення (ніхто, жоден). Ос- Сучасні романські мови продовжили латинське новним заперечним займенником був nullus – «ні- non: іт. no(n), пров., кат., ісп. no, фр. non, порт. nao, який» [2, с. 88]. Іноді nemo замінювало nullus і навпа- молд. ну, рум., арум., істрор. nu. Окрім цього, у схід- ки, а у французькій мові nullus зайняв місце nemo у нороманських мовах (молд., рум., арум., мегл.) запе- всіх випадках [20, с. 119]; в іспанській мові похідні речна відповідь може даватися за допомогою частки від nullus – nul, nulla вийшли із ужитку, проте nul слов’янського походження ба (болг. ба – для вира- вживався у старо-французькій (Dat. nului) [2, с. 303]. ження заперечення); вона може бути вживана як са- На території Романії nemo поступово вийшло з ужит- мостійно (молд. да орь ба «так чи ні»), так і як поси- ку, але утрималось на Сході (рум. nime, ст.-іт. nimo, лювач заперечення (ба ну «ну ні»), у порівнянні, на- логуд. nemos, корс. nimmus); утворене шляхом скла- приклад, із західнороманськими мовами – ісп. que sí, дання nec ullus зустрічається у північній Галії (ст.- que no; іт. maisi, maino [6, с. 215]. Заперечний суряд- франц. nëul), а також складні форми з unus отримали ний зв'язок у лат. мові виражався сполучниками nec, широке розповсюдження [1, с. 236; 2, с. 206–207]: neque, і східнороманські мови відрізняються від захі- 1) nec unus “не один, жоден” (ит. niuno, пров. negu, днороманських ще й тим, що у заперечному сурядно- порт. nenhum, ісп. ninguno, катал. ningú); му зв’язку перші зберегли сполучник neque (молд. 2) neque unus «жоден» – на Сході (рум. niciun); нич, рум. nici; арум. nitsi, nintsi; мегл. nitsi), а другі – 3) ne-ipse-unus «навіть жоден» – в Італії та Галії (іт. nec (сер. іт. ne; фр. ne, ni; ісп., кат. ni; порт. nem) [6, nessuno, пров. neisu, ст.-фр. nesun); с. 217]. 4) vere-unus – «ніякий» – на Сході (іт. veruno, рум. ver- Стосовно іншого заперечення haud, то його етимо- un). логічне походження залишається невідомим, хоча ав- Водночас в іберійських країнах отримали розпо- тори етимологічного словника латинської мови зазна- всюдження застарілі, але експресивні конструкції – чають, що це синкопована форма давнього слова, яке nemo natus «ніхто» та res nata «ніщо», остання із яких первинно додавалося для посилення заперечення, а виникла за аналогією із сполучень homines nati, вже із часом набуло самостійного заперечного зна- persona nata [1, с. 236]. Із часом, через упущення ви- чення. Зазначають кілька варіантів написання цього значаючого слова (еліпсис) – ці конструкції перетво- слова: haud, haut, hau, au [10, с. 50]. М. Руедею Реу- рилися на natus, nata (гаск. nat, nade, ст.-ісп. nadi, ісп., дею було систематизовано відмінності вживання між порт. nada, nadie) [2, с. 207]. non і haud [20, с. 116]: Ст. фр. rien «річ» (з лат. res, rěm) спочатку було 1) haud заперечує конкретне слово; non має більш одним із багаточисельних слів – посилювачів негації, широке коло вживань; але суч. фр. rien із значенням «ніщо» повністю втра- 2) haud є більш інтенсивним запереченням ніж non; тило своє первинне значення; аналогічний шлях 3) можливо, haud перестав вживатися у розмовній ла- пройшло фр. слово personne: 1) «особа»; 2) «ніхто», тині з І ст.. до н.е., перетворившись на омонімічне aut. однак, на відміну від rien, виникнення другого зна- Взагалі, за визначенням Н. Г. Кортеляну, як у літе- чення не призвело до втрати першого [1, с. 236]. Тіль- ратурній латині для надання реченню заперечного ки в рум. та молд. мовах зберігся прямий нащадок

30 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

лат. займенника «ніхто»: Nom. – nemo, Gen. – neminis, періоді, у класичному періоді його уникають деякі Dat. – nemini > рум. nimeni; рум. nimic «ніщо» похо- письменники, а у посткласичному періоді його вжи- дить з лат. ne(c) + mica «ані крихти» [2, с. 236]. Із ме- вання стає лише частотним и таких контекстах [20, тою посилення заперечення у романських мовах ви- с. 121].: користовуються певні спеціальні лексичні одиниці та 1) заперечення стосується якогось члена речення парафрази з ними, наприклад, уже вищезгадана mica окрім дієслова; «крихта», порівняймо рум. nimic(ă), молд. нимик(э), 2) додавання інтенсивності заперечення; іт. (ne)mica, ст..-фр. ne mie; gutta «капля» (ne-gǔtta 3) із модифікацією речення частками si, quasi, «ані краплі») – ст..-ломб. nagot, фр. goutte; passus tamquam, et non і ac non набуває значення «і не цей». «крок» – фр. ne...pas тощо; у Галії продовжували вжи- Е. Косеріу вбачає функцію et non (ac non) вати як заперечення gěnus (ст.-фр. giens, пров. ges); особливою, проте такою, що обмежується аналогічно в Галії і в Італії ввійшло в ужиток ne- запереченням другого елемента частково чи повністю, gentem «нічого» (ст.-фр. noient, іт. neitnte) [2, с. 207; 6, порівняно із першим, тобто заперечує можливе с. 215–216]. заперечення елемента А: А + non → non-А → А et non Стосовно заперечення nihіl, графічні варіанти якого В ) → et non заперечує В, виключаючи тим самим пе- nichil i nicil завдячують результатам апокопи nihilum рехід на інший елемент: (poeta facit fabulam et non (> nihil > nil), не прижилося у романських мовах, хо- agit, contra actor agit et non facit) [14, с. 221]. Викорис- ча, можливо, воно збереглося у сучасному пров. niéu тання et non не має асоціюватися із et non-В, що вира- «зовсім ні» [2, с. 88; 20, с. 119]. В Італії замість nihіl жає позитивну координацію, у якій заперечується стали вживати форму середнього роду множини nulla, другий елемент. Е. Косеріу наполягає на функціону- а в Ретії та південній галії – nullia, утворену за анало- ванні et non як заперечення ас, що є показником дода- гією із omnia (фріул. nuye, н.-енгад. noel´a, пров. вання другого елемента, градуювання та переходу на nulha, звідки чоловічий рід nulh) [2, с. 207]. На запе- інший елемент [14, с. 222]: речення neuter, яке перекладається як «жоден з двох, ні один ні інший», вплинуло прогресування nullus, А В А В форма якого уже не вживалася у пізній латині; поси- aс et non лена форма neuter – necuter, а його дериватом є Таким чином et non передбачає заперечення функ- neutrubi (

31 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Таблиця 2. чення з’являється два рази перед словом, що запере- Значення подвійного заперечення чується, та перед дієсловом [6, с. 216]. залежно від позиції non У всіх випадках вживання терміни негативної (за- Препозиція non Постпозиція non перечної) полярності, через появу заперечного марке- Non nemo – хтось Nemo non – кожен, усі Non nihil – щось Nullus non – кожен, усі ра, функціонують як терміни слабкої полярності [11, Non numquam – одного разу Nihil non – усе с. 7]. Такі терміни послабленої полярності є семанти- Non nusquam – десь (у якомусь місті) Numquam non – завжди чно подвійними (оскільки можуть набувати як пози- Nusquam non – всюди тивне так і негативне значення), що було однією із причин, які сприяли лексичним змінам у процесі пе- Бачимо із наведених у таблиці випадків значень реходу латини в романські мови. У випадку кастиль- подвійного заперечення, що залежно від сполучува- ської мови, зникають неозначені quis, quisquam, запе- ності заперечних елементів визначаються різні ступе- речні nemo, nihil, nullus, між тим як, наприклад, ні послаблення: за твердженням М. Бассольса де Клі- aliquis, із позитивним значенням переходить у мента, наприклад, постпозиція non по відношенню до alguien, algo. іншого заперечного елемента призводить до повного Такими є основні характеристики, які визначають знищення заперечного значення, у протилежному ви- функціонування подвійного заперечення у латині. Як падку отримується часткове або обмежене ствер- було відмічено, у ній уже існували випадки появи кі- дження [10, с. 51–53], до того ж, у разі передування лькох заперечних елементів, що все ж-таки не давало non іншому заперечному елементу, створюється місце ствердженню; ці приклади, як пояснює Е. Льо- сприйняття універсальності змісту, у разі ж слідуван- ренс, пов’язані з впливом на латину синтаксису гре- ня – екзистенційності [11, с. 5]. Передування non за- цької мови, багату на заперечення [16, с. 18]. П. Мо- перечним словам М. Бреа пояснює по-перше поси- лінеллі розглядає подвійне заперечення із збережен- ленням заперечення у випадку його послаблення, по- ням заперечного значення у латині як константу, яку друге – як літоту [13, с. 154]. За визначенням С. Ві- можна знайти у різні періоди розвитку латини і в різ- ллімера, два складних заперечення також анулюють- них типах документів, як от у джерелах народної ла- ся: Numquam ille nihil dixit, і взагалі, за його твер- тини (надписи, глоси, схолії) та у філософських трак- дженням, поява двох заперечень у реченні є випадка- татах високого стилю із прагматичним значенням ми посилення ствердження [21, с. 69]. миттєвого висвітлення заперечення, а також для по- Незважаючи на вищезазначену формулу duplex силення самого заперечного значення [19, с. 627]. Це, negatio affirmat, є серія випадків, які збереглися у ро- звичайно не передбачає, що функціонування подвій- манській мові, у яких подвійне заперечення зберігає ного заперечення у латині та в романських мовах під- заперечне значення, особливо в розмовній латинській порядковується однаковим правилам. Його вживання мові у класичний і посткласичний періоди, та з особ- у латині пояснюється прагматичними механізмами ливою інтенсивністю у період занепаду [11, с. 6; 20, експресивності, а в романських мовах воно є повністю с. 126]. Більшість прикладів відповідають схемі neque граматизованим [19, с. 630]. + інші слова + заперечення: neque ea nunc ubi sit Отже, як ми бачимо із проаналізованого матеріалу, nescio. М. Діас і Діас у «Антології народної латини» можна стверджувати, що латина, дійсно, була осно- наводить додаткові схеми подвійного заперечення із вою багатьох процесів, які пізніше слали характерни- збереженням власне заперечення: non ... nihil [15, с. ми для переважної більшості романських мов. Насам- 42], ne ... non [15, с. 77], nec ... nuncuam [15, с. 175]. перед, це стосується способів вираження та функціо- Взагалі, наприкінці існування Римської імперії у на- нуванню заперечення у лексиці і в синтаксисі: запе- родній латині звороти типу non respondet nihil «нічого речні частки, займенники, закріплення у романських не відповідає», non vidi neminem «я нікого не бачив», мовах подвійного заперечення а також заборонний nec facio nihil «нічого не роблю» стають загальновжи- зворот та інтенсифікація заперечного значення у ре- ваними, до того ж надмірність заперечення мала місце ченні словами на позначення дрібності. у випадках, коли між дієсловом та заперечуваним словом знаходилися інші лексичні одиниці – запере-

ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Алисова Т.Б. Введение в романскую филологию / Jespersen O. Philosophy of Grammar. – Moscow: Ed. of For- Т.Б. Алисова, Т.А. Репина, М.А. Таривердиева. – 2-е изд., eign Literature, 1958. – 404 p. испр. и доп. – М : Высшая школа, 1987. – 344 с. 5. Кондракова Ю.Н. Категория отрицания глагола в контек- Alisova T. B. Introduction in Romanic Philology / T.B. Alisova, сте развития индоевропейских и семитских языков : авто- T.A. Repina, M.A. Tariverdieva. – 2 ed. – Moscow: Vischaya реф. на соискание учёной степени канд. филол. наук : shkola, 1987. – 344 p. 10.02.20 – сравенительно-историческое, типологическое и 2. Бурсье Э. Основы романского языкознания: Пер. с фр. / сопоставительное языкознание. – М., 2011. – 26 с. Д.Е. Михальчи. – 3-е изд. – М : Изд-во ЛКИ, 2008. – 680 с. Kondrakova Y. N. Category of Verb Negation in the Context of Boursiez E. Elements of Romanic Linguistics: trad. from French Evolution Of Indo-European and Semites languages: abstract of D.E. Mykhalchy. – 3 ed. – Moscow: Ed. LKI, 2008. – 680 p. thesis of competition of graduate degree of candidate of philo- 3. Зеликов М.В. Синтаксис испанского язика. – Спб : КАРО, logical sciences: 10.02.20 – historic-comparative, typological 2005. – 205 с. and comparative linguistics. – Moscow, 2011. – 26 p. Zelikov M.V. Syntax of Spanish Language. – Sankt-Petersburg: 6. Кортеляну Н.Г. Исследование народной латыни и её от- Karo, 2005. – 205 p. ношений с романскими языками. – М : Наука, 1974. – 304 с. 4. Есперсен О. Философия грамматики. – М.: Изд-во иностр. Kotelyanu N. G. Investigation of Popular Latin ant its Attitude to лит-ры, 1958. – 404 с. Romanic Languages. – Moscow: Nauka, 1974. – 304 p.

32 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

7. Ламина К.В. О внутренних закономерностях развития 12. Bizos M. Syntaxe latine. – Paris : Librairie Vuibert, 1965. – формулы отрицания от латыни к испанскому языку (исто- 218 p. рико-типологические параллели) // Исследования по роман- 13. Brea M. En torno a ne- como primer elemento de una serie ской филологии, серия «Древняя и новая Романия». Вып. 2. de vocablos con sentido negativo. – Madrid. Emérita 47 (1), – Л : Изд-во Ленинградского университета. – С. 120–129. 1979. – P. 149–159. Lamina K. V. About internal conformities to law of development 14. Coseriu E. Coordinación latina y coordinación románica // of formula of denial from Latin to the Spanish language (historic Estudios de lingüística románica. – Madrid : Gredos, 1968. – P. and typological parallels) // Investigation of Romanic Philology, 203–230. serial “Ancient and New Romania”. Number 2, – Leningrad: 15. Díaz y Díaz M. C. Antología del latín vulgar (2a edición). – Ed. of Leningrad University. – P. 120–129. Madrid : Gredos, 1981. – 320 p. 8. Одри Ж. Индоевропейский язык // Новое в зарубежной 16. Llorens E. L. La negación en español antiguo con referencia лингвистике. Выпуск XXI. Новое в современной индоевро- a otros idiomas / Eduardo L. Llorens // Anexo XI de la Revista пеистике. – М : Прогресс, 1988. – С. 24– 121. de la filología española. – Madrid: Molina, 1929. – 198 p. Odry Zh. Indo-European language // New in foreign linguistics. 17. Marouzeau J. Dire “non” // Mélanges de linguistique offerts Number XXI. New in the modern Indo-European science. – Mos- á Charles Bally. – Genéve : George et Cie, S. A., Librarie de cow: Progress_ 1988. – P. 24–121. l'Université, 1939. – P. 415–422. 9. Шатилова Л.М. Контрастивность отрицания во фразах 18. Marouzeau J. Quelques aspects de la formation du latin litté- пожелания добра немецком и русском языках : Монография. raire. – Paris : Klincksieck, 1949. – 232 p. – Мичуринск : Изд-во Мичуринск. госуд. аграрного унив-та, 19. Molinelli P. Double negation from latin to italian // Subordi- 2009. – 58 с. nation and Other Topics in Latin. Proceedings of the Colloqui- Shatilova K. M. Contrast of denial in the phrases of wish of um on Latin Linguistics. (Bologna, 1–5 April 1985) [ed. G. Cal- good the German and Russian languages : Monograph. – My- boli]. – Amsterdam / Philadelphia : J. Benjamins Publishing churinsk: Ed. of Mychurinsk state agrarian university, 2009. – Company, 1985. – P. 611–633. 58 p. 20. Rueda Rueda M. El tratamiento de la negación en las gramá- 10. Bassols de Climent M. Sintaxis latina. Vol. 2. 4-a reimpre- ticas latinas [Електронний ресурс] / Mercedes Rueda Rueda. – sión. – Madrid : C.S.I.C, 1973. – 420 p. Contextos, XV/29–30, 1997. – P. 109–134. – Режим доступу 11. Batllori M. Semántica y sintaxis de los términos negativos en до статті : su evolución diacrónica [Е. ресурс] / M. Batllori, I. Pujol, C. dialnet.unirioja.es/descarga/articulo/98054.pdf - Sánchez. – 15 p. – доступу до статті: 21. Villimer S. Sintaxis funcional de la lengua latina. – Madrid : http://dugi- Palas Atenea, 1988. – 108 p. doc.udg.edu/bitstream/handle/10256/3947/SemanticaSint...

Glushchuk-Oleia G.I. From the history of evolution of the category of negation in Indo-European and, especially, in Romanic languages Abstract. The article is focused on the study of evolution of negation in Indo-European language family, especially Latin-Romanic parallels, the functioning of negative particles, words, double negation in different periods of evolution in Latin and in Romanic languages. Keyword: negation, Indo-European language, Romanic languages, Latin.

Глущук-Олея А.И. Из истории изучения категории отрицания в индоевропейских и, в частности, в романских языках Аннотация. В статье изучается развитие отрицания в индоевропейской языковой семье, в частности рассматриваются латино-романские параллели, функционирование отрицательных частиц, слов, двойного отрицания в разные периоды развития латинского и романских языков. Ключевые слова: отрицание, индоевропейские языки, романские язики, латынь.

33 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Гриценко С.П. Назви спецій, приправ, прянощів: генеза і функціонування ______Гриценко Світлана Павлівна, кандидат філологічних наук, доцент Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна

Анотація. У статті розглянуті лексичні запозичення староукраїнського періоду, які номінують спеції, приправи та прянощі; проаналізовані джерела запозичення, шляхи та час входження лексем у мову-реципієнт, їх семантика і подальше функціо- нування в українській мові. Ключові слова: запозичення, мова-реципієнт, семантика, лексико-семантична група.

Незамінним компонентом української кухні здавна Лексема петрушка номінувала рослину, яку часто були прянощі, спеції та приправи, які сприяли підси- використовували як приправу до страв у вигляді лис- ленню смакових властивостей страв. Крім місцевих, тя чи кореня; вона була запозичена через пол. посе- українці охоче використовували ще й привозні спеції редництво (pietruszka) із свн. (petersîlje „петрушка”) (зі сходу та з Голандії), вартість яких була досить ви- мови, в яку потрапило з лат. (petroselinum), що зво- сокою. „Як свідчать окремі етнографічні матеріали, у диться до гр. слова πετροσέλινoν „гірська (скельна) се- давнину цибуля цінувалася так дорого, що сарацини, лера”, утвореного з основ слів πέτρα „скеля” і σέλινoν наприклад, охоче брали вісім цибулин як викуп за „селера” [3 IV, с. 362; 15 ІІІ, с. 253; 1, с. 412]. Батькі- кожного полоненого француза. Коли хотіли сказати вщиною цієї рослини вважають Грецію. В Україні до- про когось, що він дуже багатий, його глузливо нази- сліджуваного періоду ця рослина була добре відома і вали мішком перцю”. [16, с. 199] Зауважимо, що па- культивована як городня, оскільки в писемних хучі трави використовувалися не лише в кулінарії, а й пам’ятках їй протиставлялася дика і лісова петрушка в ритуальних обрядах, а особливо – в медицині. (ЛС, 76, 87). У сучасній українській мові ця лексема є Прянощами слугували корені (хрін, петрушка), ко- нормативною і позначає „дворічну, зрідка однорічну реневища (аїр, імбір, пестернак), цибулини (часник, городню пряну овочеву рослину родини зонтичних, цибуля), кора (цинамонъ, корица), квіткові пуп’янки, коренеплоди та листочки якої використовують як квітки (гвоздика, каперси, пижмо), маточки та прий- приправу до їжі, а також як сечогінний засіб у меди- мочки (шафран), уся зелена маса (инбиръ, корїандръ, цині” [13 VI, с. 345]. копръ, петрушка, екстрагон, пестернак), листя Староукраїнські писемні пам'ятки (кін. XVI ст.) фі- (лавр), плоди та їх частини (поприкъ, кубеба, червоний ксують лексему пестернак (пастырнак, постернакъ): перець), висушене насіння (корїандръ, горчица, аніс, 1571 р. – „в томъ огороде пестернаку леха посеяного” кмин). У староукраїнських писемних пам’ятках зафік- (АрхЮЗР, ч. 8, т. 6, 352), 1584 р. – „пас- совані лексеми, які позначають збірне поняття „(те, ты(р)наково(г)[о] насє(н)я фу(н)товъ три” (АЖМУ, чим заправляють їжу) заправа, приправа” – заправа 76–77). Ця лексема була запозичена з пол. мови (> заправный, заправоватисѧ), прысмакъ: „За моей (pasternak), як і чеш. pastinak, pastrnak, paštrnak, вл. памети гетихъ прысмаковъ не бывало” (АЮЗР II, pastyrnak, нл. pasternak, pašternak, слц. pastrnak, 189), „яко ωгонь покармы и заправы соло(д)кими чи- paštrnak, болг. пащърнак, мак. паштрнак, слн. pastinak, ни(т)” (Різні проповіді, 221 зв.). pastinaka, зводиться до нім. Pasternak < Pastinak(e) < Лексико-семантична група „назви приправ, спецій і лат. pastinaca „тс.” < pastinum „мотика для копання прянощів” представлена в староукраїнських писемних грунту” [3 IV, с. 308; 15 ІІІ, с. 213; 1, с. 398; 6, с. 437]. пам’ятках лексемами: дн.-рус. крипъ; псл. горчица, Це запозичення активно функціонує і в сучасній укра- кориця; нім. петрушка, пижмо, инбир, кмин, цитваръ, їнській мові, номінуючи „дворічну чи багаторічну го- шафран; лат. кардимонъ, цинамонъ, перець, корїан- родню і дикоростучу рослину родини зонтичних, деръ; пол. копръ, гвоздика, пестернак; угор. поприкъ; м’ясистий коренеплід якої використовують як пряно- фр. мускат; гр. дафинъ. „Скорочений виклад митної щі в кулінарії, як корм для тварин” [13 VI, с. 90]. устави Великого князівства Литовського, записаний Як свідчать писемні пам’ятки, в Україні кін. XVI– до Луцьких гродських книг” подає перелік спецій і XVII ст. активно використовували пижмо „мускус” [5 приправ як турецьких товарів (що свідчить про кана- ІІ, с. 106], „запашну речовину тваринного або рослин- ли постачання) і відповідне визначене за них мито: ного походження” [3 IV, с. 367]: „Дорогимъ пижмомъ „Устава турецких товаровъ:…от каменя имъберу – воняеть” (АЮЗР ІІ, 189). Лексема, засвідчена і в ін- грошеи петнадцатъ; от каменя перцу – грошеи двад- ших слов’янських мовах, була запозичена мовою- цат; от фунта шафрану – грошеи чотыри; от каменя реципієнтом через пол. (piżmo) чи чеш. (pižmo) посе- кменю – грошеи чотыри; от фунта мушкату – грошеи редництво з двн. мови (bisamo „мускус”), в яку потра- два; от фунта квету мушкатового – грошеи два; от пило з слат. (bisamus „тс.”) і зводиться до гебр. (besem фунъта гвоздиков – грошеи два; от фунту ценамону – „пахощі”) [3 IV, с. 367; 1, с. 416; 6, с. 453; 15 ІІІ, с. грошеи три; от каменя микгдалов – грошеи чотыри; от 259]. У сучасній українській мові лексема пижмо (> каменя рыжу – грошеи два; от каменя ладану – гро- пижмовий) є нормативною і позначає „багаторічну шеи десятъ” (ТУВН, 140–141). Предметом нашої еди- трав’янисту або кущову рослину родини складноцвіт- ції є запозичення, що зафіксовані староукраїнськими них, окремі види якої використовуються у медицині писемними пам’ятками кін. XVI–XVII ст. на позна- та декорі” [13 VI, с. 350]. чення назв спецій, приправ, прянощів. З XVI ст. (1553 р.) у досліджуваних пам’ятках ви- явлено назву насіння цвіту дерева мускатника, яке ви-

34 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

користовували як прянощі: мушкатъ, мушкателъ, ви (καρδάμωμον) [3 ІІ, с. 390; 15 ІІ, с. 197]. У сучасній кветъ мушкатовый [9, с. 75], мушкатовый цвҍтъ. українській мові ця лексема зберегла своє значення і Macir. Macis (ЛС, 469). На думку М. Фасмера, слово позначає як саму „трав’янисту тропічну рослину з ро- мушкатъ запозичено через стп. muszkat < свн. дини імбирних”, так і „зерна цієї рослини, що викори- muskat, нім. Muskat < лат. muscatum [15 ІІІ, с. 16]. стовуються як прянощі” і має деривати кардамонний і Українські етимологи вбачають інший шлях запози- кардамоновий. [13 IV, с. 104] чення: через рос. (мускат) чи пол. (muszkat „мускат, Синонімом до праслов’янської лексеми кориця в мускатний горіх, сорт вина”) посередництво запози- староукраїнських текстах виступає запозичення з лат. чено з фр. мови (muscat „мускатний виноград, сорт мови цинамонъ (сinamomum „кориця, коричне дере- вина”), в яку потрапило з іт. (moscato „з мускусом во”), яке через стпол. посередництво (cynamon) пот- змішане”), а в ту – із слат. (muscatum „мускатний го- рапило у мову-реципієнт: цинамонъ „кориця” (ЛБ, 66; ріх” < muscus „мускус”) [3 ІІІ, с. 539-540]. Враховую- Рук. хрон., 47); зауважимо, що латинізм має гр. корін- чи зафіксовані фонетичні варіанти в староукраїнській ня (ϰίνναμον) [3 VI, с. 249], а Є.Тимченко кваліфіку- мові, на нашу думку доречніше було б говорити про вав його як власне грецизм [5 ІІ, с. 471]. На сучасному польське посередництво у процесі переймання цього етапі розвитку української мови ця лексема маркуєть- запозичення. Пізніше, не без впливу російської мови ся як застаріла і позначає „невелике південне дерево відбулися фонетичні зміни – заміна -ш- на -с-, що і ві- або кущ родини лаврових з цупкими шкірястими лис- дображено в сучасній українській мові – форма мус- тками і дрібними квіточками; коричне дерево; кора кат номінує „ароматне насіння мускатника, що його цього дерева” [13 ХІ, с. 215]. В окремих говірках вирощують як прянощі для одержання ефірної олії” української мови відома видозмінена фонетична фор- (таке ж значення має словосполука мускатний горіх) і ма цінамент, цінаминт зі значенням нормативного „сорт винограду з ароматними плодами; виноград „кориця як прянощі” [11, с. 628]. цього сорту; сорт лікерного дисертного вина з цього Українці використовують при квашенні, солінні винограду” [3 IV, с. 831]. У позанормативній лексиці овочів, виготовленні міцних напоїв, випіканні хліб- збережено старовинний корінь із приголосним ш – них виробів, приготуванні страв сушені білі плоди мушкатель „журавець великокореневищний” [4, однорічної травянистої тропічної рослини – кми- с. 201]. ну/тмину. Саме насіння має гіркуватий смак та аро- Рослина, яка позначалася в староукраїнський пері- матичний запах; іноді його підігрівають, що підсилює од лексемою инбир (ингбир), вирощувалася в арабсь- його смакові та ароматичні властивості. Ця рослина ких країнах та експортувалася у більшість країн світу. походить із півночі Африки, Сирії, Середземномор’я, Назва вперше в староукраїнський період виявлена в Ірану та Індії; вирощували її також у Мексиці, Китаї, сер. XV ст. (1456 р.): „коли имоут коупити татарскїи на Мальті і Сицилії; пізніше вона поширилася на весь товар, оу сочавҍ, илї шолкь, илї пєрєць, илї камхи… світ. Лексема кминъ є запозиченням, яке має складну илї ингбир, а они абы платили от гривны три гроши” історію „входження” у мову-реципієнт: через пол. по- [12 I, с. 443]. Пізнішими пам’ятками (XVI–XVIІ ст.) середництво kmin < двн. kumin „кмин” < лат. cuminum зафіксовані фонетичні варіанти инбиръ, инберъ, им- „тс.” < гр. ϰύμίνον „тс.” < східні мови [3 ІІ, с. 472; 10 беръ: „инбирь оби(л)но ростє(т) в арапски(х) стра- ІІ, с. 281-282; 6, с. 262]. М.Фасмер вважає це слово на(х)” (Травн, 480). Етимологи вказують на посеред- безпосереднім гр. запозиченням [15 IV, с. 65]. Ця на- ництво стпол. мови (inbir) у процесі переймання свн. зва була відома ще у давньоукраїнський період [8, с. ingeber, яке своїм корінням сягає лат. мови (zingiber) 110], виявлена у перекладних пам’ятках старос- [2 ХІІІ, с. 127–128]; допускається також можливість лов’янського походження (кюминъ, кγминъ, кγмєнъ) безпосереднього запозичення з нвн. Іmber, Ingwer [3 [7, с. 272] та у староукраїнських пам’ятках: ІІ, с. 297; 10 I, с. 145; 1, с. 190]. Сучасною формою лі- „cuminum, киминъ” (ЛС, 149), „мє(л)…кмєну тературної мови є слово імбир (> імбирний, імбиро- по(л)камєнѧ” (БМК, 22 зв.). Людство знайоме з цією вий) із семантикою „тропічна трав’яниста рослина, спецією більше чотирьох тисяч років, відома вона і м’ясисте кореневище якої багате ефірними оліями та є сучасним українцям: лексема кмин в сучасній україн- сировиною для виготовлення прянощів” [13 ІV, с. 18]. ській мові номінує „трав’янисту багато- або дворічну Королем спецій називають чорний кардамон, який рослину родини зонтичних; пахуче насіння цієї рос- відомий своїм димним, гострим ароматом і викорис- лини, що застосовують в кулінарії, парфумерії тощо” товується у багатьох блюдах, особливо сучасної ін- [13 IV, с. 195] і має деривати кминний та кминовий. В дійської кухні, оскільки основна його маса вирощу- окремих діалектах української мови і в літературній ється у лісах західної Гати, що у південній Індії. Це мові [13 Х, с. 157], а також у російській літературній висушений спілий плід із капсули насіння кардамона. мові функціонує форма тмин – як наслідок пересу- Спеція була відома і в Україні XVI–XVII ст., свідчен- нення артикуляції вперед під впливом наступних зву- ням чого є згадка про „східну рослину з родини імби- ків і зближення зі словом тьма, діал. тма [7, с. 272]. рних” [2 XIV, с. 52] у „Лексиконі словено- Початком XVI cт. (1510 р.) староукраїнськими латинському” Є. Славинецького: „nasturciu(m), жєру- пам’ятками фіксується назва цитваръ: „Колкганъ, ха, ка(р)димо(н)” (ЛС, 277). Лексема кардимонъ запо- цытваръ и иншіи зелья (купувати) фунтомъ” (Акты ІІ, зичена в староукраїнську мову через посередництво 77), „zadura, цитваръ” (ЛС, 420). Лексема цитваръ стпол. (kardamon) із лат. мови (cardamonum) [2 XIV, с. номінувала корінь індійської тропічної культури кур- 52]; існує думка про можливість нім. посередництва куми цитварної (Curcuma zedoria) –спеції яскраво- (нвн. Kardamóm) у процесі переймання лат. запози- жовтого кольору, яка готується із варених, висуше- чення (cardamomum), яке своїм корінням сягає гр. мо- них, очищених коренів цієї рослини. У середньовіччі

35 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

ця спеція прийшла в Європу під назвою індійський ються як приправа” [13 VI, с.318]. Інший різновид че- шафран, який використовували „як прянощі та ліки” рвоного перцю номінувався запозиченою лексемою [9, с. 109]. Етимологи класифікують лексему цитваръ поприкъ „паприка, перець”: „У насъ тые ягоды зовутъ як запозичення із свн. zitwer < слат. zedoaria < італ. поприками” (Рук. хрон., 21). Є.Тимченко визначає це zettovario < нар.-ар. zedwār (ар. zadwār, zidvār) < перс. слово як питоме [5 ІІ, с. 171], хоча поприкъ > паприка zidwȃr; в староукраїнську мову це запозичення потра- запозичене з угор. paprika < схв. паприка, папар < пило через стпол. посередництво (cytwar). [3 VI, с. лат. piper „перець” < гр. πίπερι < гр. πεπερι „тс.” [3 IV, 253; 1, с. 71] У сучасній українській мові функціонує с. 285]; безпосередньо з угорської лексема запозичена прикметник цитварний у термінологічних сполуках закарпатським діалектом: поприґа < поприка < рарrika полин цитварний „лікарська багаторічна напівкущова [7, с. 262]. З XVII ст. (1642 р.) фіксується назва різно- рослина родини складноцвітних”, цитварне сім’я – виду тропічного перцю, плоди якого завозилися в „суцвіття цієї рослини, що містить речовину сантонін Україну – кубеба „рослина з родини перцевих, кубе- і в здрібненому вигляді застосовуються як глистогін- ба” [1 XV, с. 170], „висушене незріле насіння одного з ний засіб” [13 XI, с. 220], цитварове зілля (Artemisia видів перцю (Piper cubeba L.), вживане як приправа і santoniscum L.) – „полин солонцевий” [4, с. 68]. ліки” [3 ІІІ, с. 119]: „carpesium, кубєба зєлїє” (ЛС, Лексема шафран „прянощі, виготовлені з рослини 113). У російську мову ця лексема потрапила через шафран”, „багаторічна трав’яниста рослина родини стпол. kubebe, або нім. kubebe чи італ. cubebe, ісп. півникових переважно з оранжево-жовтими квітками” сubeba < араб. kubâba [15 II, с. 396]; в українську мову фіксується в пам’ятках староукраїнської мови із XV – із слат. мови (cubeba) [3 ІІІ, с. 119]. У сучасній укра- ст. (1460 р.) [12 II, с. 554]: „Почєнши гдє єстъ голов- їнській мові ця назва не збереглася. ноє мыто…циквы, шафран… а от того от оусєго що- Староукраїнські писемні пам’ятки фіксують гр. за- бы платили …мыто от гривноу три гроши” (BD II, позичення дафинъ „лаврове дерево” [2 VII, с. 190], 273). У поезії І.Вишенського (1596 р.) зустрічається дафнія, дафина „рослина родини лаврових, лавр” < композит з дієслівною основою -люб-: шафранолю- δάφνη [2 VII, с. 190]: „pelasgos, кущъ дафніє” (ЛС, бець „любитель шафрана” та інші подібні: „єщє єси 304). У сучасній українській літературній мові ці лек- пє(р)цолюбєцъ, шафранолюбєцъ, и(м)бєролюбєцъ // семи не збереглися. Синонімом до дафинъ виступає кгво(з)диколюбєцъ, кминолюбєцъ, цγкролюбєцъ, и лат. запозичення ля(в)ръ (ЛС, 99), що номінувало „пі- дрγги(х) брєдєнъ горко и сла(д)колюбєцъ” (Виш, 249). вденне вічнозелене дерево або кущ, Laurus L.” На ду- Етимологи визначають це слово як запозичення із свн. мку етимологів, цей латинізм (laurus „лавр, лавровий saffrān, sapharan < іт. zafferano < ар. za`farān; в україн- вінок, перемога”), як і генетично пов’язане з ним гре- ську мову це запозичення потрапило через польське цьке запозичення δάφνη „лавр”, походять з якоїсь неі- посередництво (szafran) [3 VI, с. 390; 15 IV, с. 414; 1, ндоєвропейської мови. [3 ІІІ, с. 177; 10 IV, с. 78; 1, с. с. 539; 6, с. 600]. У сучасній українській мові слово 291] У сучасній українській мові лексема лавр номі- шафран позначає „багаторічну трав’янисту рослину нує „південне вічнозелене дерево, висушене листя родини півникових переважно з оранжево-жовтими якого вживають як приправу до страви”, а також „ві- квітами”, „висушені приймочки квітів цієї рослини, нок, гілка цього дерева як символ нагороди, перемо- які використовуються для виготовлення оранжево- ги” [13 IV, с. 430]. жовтих фарб, прянощів, ліків”, „зимостійкий сорт яб- На позначення запашної приправи фіксується пи- лук” [13 XI, с. 422]. семними пам’ятками лексема гвоздика. Як прянощі „Королем спецій” називають перецъ. У давньоукра- використовують висушені пуп’янки квітів високого їнській мові збережене слово пьпьрь (< псл. *pьpьrь), дерева родини миртових. Батьківщиною гвоздики яке, на думку В.Німчука, номінувало плоди привізно- вважаються Молуккські острови. У кулінарії гвоздику го чорного перцю [7, с. 261]. Ця лексема стала твір- використовують цілими пуп’янками та меленою, аро- ною для демінутива пьпьрьцъ, зафіксованого в цей же матизуючи нею солодкі страви й тісто, додаючи до час [8, с. 108], який ще в ранній період староукраїнсь- м’яса, рибних та овочевих маринадів, напоїв. До кої мови в результаті гаплології одного з початкових України в досліджуваний період ці прянощі потрап- складів реорганізувався у форму перецъ (пор. рос. ляли з Індії, про що свідчать писемні пам’ятки: „гвоз- перец, біл. перац) [7, с. 262]. Уперше назва відзначена дика пло(д) є(ст) дрєвяно(и)... гвоздикγ привозя(т) в 1338 р. у формі percu [12 II, с. 140] і була частовжи- изъ индийски(х) стран” (Травн, 242). Лексема гвозди- ваною у пам’ятках ділового стилю: „А що привєзоут ка – пол. запозичення (goździk (квітка), gwoździk от Басараб или от Тоуркох, или пєрєцъ, или бавол- (прянощі) < зменшувальна від gwóźdź (гвіздок)), яке ноу…оу Баковҍ и Романов тръгъ… от воза по в златы мотивоване подібністю засушених пуп’янків тропіч- тоурскых” (BD II, 274) Аналізована лексема є запози- ної рослини (прянощів) до гвіздків [3 1, с. 486-487; 10 ченням з лат. мови (piper „перець” < гр. πεπερι „тс.” < I, с. 331; 1, с. 166]. У сучасній українській мові лексе- д.-інд. pippali „зернина перцю”) [3 IV, с. 346-347; 15 ма гвоздика зберегла своє значення [13 ІІ, с. 44]. ІІІ, с. 241; 1, с. 409; 6, с. 444]. У сучасній українській Лексикографічні джерела досліджуваного періоду мові лексема розширила своє значення і номунує фіксують лексему корїандеръ (ЛБ, 217), корыонъ (ЛС, „овочеву напівкущову або трав’янисту рослину, а та- 144) та похідний прикметник корїандровъ „коріанд- кож її пряні плоди, що мають вигляд стручків і вико- ровий” [2 XV, с. 19]: „А была манна яко насиньє корї- ристовуються для їжі або як приправа” (з цим же зна- андрово барвы яко бисєра свитлого” (Рук. хрон., 133). ченням вживається і лексема паприка [13 VI, с. 58]), Коріандр (та його зелений варіант – кінза) походить з „тропічну повзучу рослину, а також її плоди у вигляді Індії. Іноді насіння коріандру обсмажують, щоб поси- зернят із гірким смаком і пряним запахом, що вжива- лити його смакові властивості та розкрити багатство

36 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

аромату. Назва цієї приправи коріандръ позначає „од- мові. Виняток становлять лексеми кубеба, дафинъ, ук- норічну травянисту ефіроолійну рослину родини зон- сус, цитваръ, які не вживаються в українській літера- тичних, Coriandrum L.” і була добре відома у турній мові (похідний прикметник від давнього цит- слов’янському світі XV–XVIII cт.; вона запозичена з варъ на сучасному етапі є невід'ємним компонентом лат. мови (coriandrum, coriandrus „коріандр посівний”, терміносполук полин цитварний, цитварне сім'я, ци- пізн.лат. нар. сoriandron „тс.”) через пол. посередниц- тварове зілля); давня лексема цинамонъ не вживаєть- тво (kolijandr, korijandr, korijander – XV ст., koryjander ся в сучасній українській літературній мові, однак за- – XV–XVIII ст.); лексема має гр. коріння: κορίανδρον свідчена в діалектах (цінамент, цінаминт). Більшість < κόριον < κόρις „блошиця” (через специфічний запах слів зберегло своє староукраїнське значення в сучас- неспілого коріандру, який у процесі висушування ній українській мові, за винятком лексем: оцет (втра- втрачає дециловий альдегід, що і є джерелом неприє- тило значення „кисле вино”), перець (набуло нового много запаху, після чого рослина набуває приємного значення „ущіпливе глузування, уїдлива дотепність”), тонкого солодкого аромату) [3 ІІІ, с. 23-24; 10 ІІ, с. шафранъ (нове значення „зимостійкий сорт яблук”), 351-352; 1, с. 246]. Лексема коріандр та похідний при- мушкатъ (нове значення „сорт винограду”, „сорт лі- кметник коріандровий функціонують і в сучасній керного дисертного вина”), цинамонъ (в діалектах українській мові, зберігши своє значення [13 IV, зберегло значення „кориця як прянощі”). Функціону- с. 291]. вання запозичень, які номінують назви приправ, спе- Лексико-семантична група „назви приправ, спецій і цій і прянощів, у староукраїнській мові та їх подаль- прянощів” представлена в староукраїнських писемних ша „доля” у мові-реципієнті переконує в істинності пам’ятках лексемами: дн.-рус. крипъ; псл. горчица, твердження Ю. Сорокіна про те, що „кожен стан лек- кориця; нім. петрушка, пижмо, инбир, кмин, цитваръ, сичного складу є лише момент у безперервному лан- шафран; лат. кардимонъ, цинамонъ, перець, корїан- цюгу його змін. У кожному такому історичному мо- деръ; пол. копръ, гвоздика, пестернак; угор. поприкъ; менті відображені попередні зміни, нашарування різ- фр. мускат; гр. дафинъ. Більшість цих слів активно них епох і стимули подальших змін” [14, с. 64]. функціонують у сучасній українській літературній

ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Brückner A. Słownik etymologiczny języka polskiego. – 6. Machek V. Etymologický slovnik jazyka českèho a Warszawa: Wiedza Powszechna, 1957. – 805 s. slovenskèho. – Praha: Nakladatelství C eskoslovenské akademie 2. Словник української мови XVI – першої половини XVII věd, 1957. – 627 s. ст. Список використаних джерел. – Львів: Ін-т українознав- 7. Німчук В.В. Давньоруська спадщина в лексиці українсь- ства ім. І. Крип’якевича НАН України. – Вип. 7. – 2000. – кої мови. / В.В. Німчук. – К.: Наукова думка, 1992. – 416 с. 255 с.; Вип. 13. – 2006. – 241 с.; Вип. 14. – 2008. – 255 с.; Nimchuk V.V. Davn'orus'ka spadshchyna v leksytsi ukrajins'koji Вип. 15. – 2010. – 255 с. movy. [Ancient Russ heritage in lexics of Ukrainian language] / Slovnyk ukrayins'koji movy XVI – pershoji polovyny XVII st. V. V. Nimchuk. – K.: Naukova dumka, 1992. – 416 s. Spysok vykorystanykh dzherel. [Dictionary of Ukrainian lan- 8. Невойт В.И. Названия пищи и продуктов питания в guage of XVI – the first half of XVII ct. Inventory of used древнерусском языке : дис. ... канд. фил. наук : 10.02.01 / sources.] – L'viv: In-t ukrajinoznavstva im. I.Kryp"jakevycha Валентина Ивановна Невойт. – К., 1986. – 201 с. NAN Ukrajiny. – Vyp. 7. – 2000. – 255 s.; Vyp. 13. – 2006. – 241 Nevoyt V.Y. Nazvanija pyshchi i produktov pitanija v s.; Vyp. 14. – 2008. – 255 s.; Vyp. 15. – 2010. – 255 s. drevnerusskom jazyke [Names of meal and food in ancient Russ 3. Етимологічний словник української мови. У 7 т. / За ред. language] : dys. ... kand. fil. nauk : 10.02.01 / Valentina О.С. Мельничука. – К.: Наукова думка. – Т. 1. – 1982. – 631 Ivanovna Nevojt. – K., 1986. – 201 s. с.; Т. 2. – 1985. – 570 с.; Т. 3. – 1989. – 549 с.; Т. 4. – 2003. – 9. Сабадош І.В. Формування української ботанічної номенк- 653 с.; Т. 6. – 2012. – 566 с. латури / І. В. Сабадош. – Ужгород, 1996. – 192 с. Etymolohichnyj slovnyk ukrajins'koji movy. [Etymological dic- Sabadosh I.V. Formuvannja ukrajins'koji botanichnoji tionary of Ukrainian language] U 7 t. / Za red. O.S. nomenklatury [The shaping of Ukrainian botanic nomenclatura] Mel'nychuka. – K.: Naukova dumka. – T. 1. – 1982. – 631 s.; T. / I. V. Sabadosh. – Uzhhorod, 1996. – 192 s. 2. – 1985. – 570 s.; T. 3. – 1989. – 549 s.; Т. 4. – 2003. – 653 s.; 10. Sławski F. Słownik etymologiczny języka polskіego. – Kra- T. 6. – 2012. – 566 s. kow: PAN, 1952-1982. – T. 1-5. – 224 s. 4. Кобів Ю. Словник українських наукових і народних назв 11. Словник буковинських говірок / За заг. ред. Н. В. Гуйва- судинних рослин / Ю. Кобів. – К. : Наук. думка, 2004. – нюк. – Чернівці: Рута, 2005. – 688 с. 800 с. Slovnyk bukovyns'kykh hovirok [Dictionary of Bukovina dia- Kobiv Ju. Slovnyk ukrajins'kykh naukovykh i narodnykh nazv lects] / Za zah. red. N. V. Hujvanjuk. – Chernivtsi: Ruta, 2005. – sudynnykh roslyn [Dictionary of Ukrainian of scientific and 688 s. popular names of vascular plants] / Ju. Kobiv. – K. : Nauk. 12. Словник староукраїнської мови XIV–XV ст. // За ред. Л. dumka, 2004. – 800 s. Гумецької. – К: Наукова думка. – Т. 1. –1977. – 632 с.; Т. 2. – 5. Матеріали до словника писемної та книжної української 1978. – 592 с. мови XV-XVIII ст. – Кн. 1. – К.-Нью-Йорк: ВПЦ „Літопис- Slovnyk staroukrajins'koji movy XIV–XV st. [Dictionary of an- ХХ”, 2002. – 512 с.; Кн. 2. – К.-Нью-Йорк: ВПЦ „Літопис- cient Ukrainian language of XIV–XV ct.] // Za red. L. Hu- ХХ”, 2003. – 513 с. mets'koji. – K: Naukova dumka. – T. 1. – 1977. – 632 s.; T. 2. – Materialy do slovnyka pysemnoji ta knyzhnoji ukrajins'koji movy 1978. – 592 s. XV–XVIII st. [The materials for dictionary of literal and book 13. Словник української мови. – К.: Наукова думка. – Т. 2. – Ukrainian language of XV-XVIII ct.] – Kn. 1. – K.-N'ju-York: 1971. – 550 с.; Т. 4. – 1973. – 840 с.; Т. 6. – 1975. – 832 с.; Т. VPTs „Litopys-XX”, 2002. – 512 s.; Kn. 2. – K.-N'ju-York: VPTs 10. – 1979. – 658 с.; Т. 11. – 1980. – 699 с. „Litopys-XX”, 2003. – 513 s. Slovnyk ukrayins'koji movy. [Dictionary of Ukrainian language] – K.: Naukova dumka. – T. 2. – 1971. – 550 s.; T. 4. – 1973. –

37 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

840 s.; T. 6. – 1975. – 832 s.; T. 10. – 1979. – 658 s.; T. 11. – Trubacheva. – M.: Prohress. – T. 3. – 1971. – 827 s.; T. 4. – 1980. – 699 s. 1973. – 855 s. 14. Сорокин Ю.С. Развитие словарного состава русского 16. Яценко С.А. Запозичені елементи в лексико-семантичній литературного языка 30–90-е годы XIX века. – М.–Л.: Наука, групі назв приправ та спецій у пам'ятках староукраїнської 1965. – 565 с. мови. // Вісник Житомирського державного університету Sorokyn Ju. Razvytije slovarnoho sostava russkoho literaturnoho імені Івана Франка. – Вип. 61. Філологічні науки. – jazyka 30–90-e hody XIX veka. [Development of dictionary sup- Житомир, 2012. – С. 199–203. ply of Russian literary language in 30–90 years of XIX ct.] – M.– Jatsenko S.A. Zapozycheni elementy v leksyko-semantychnij L.: Nauka, 1965. – 565 s. hrupi nazv pryprav ta spetsij u pamjatkakh staroukrajins'koji 15. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. / movy. [Borrowed items in lexical-semantical group of names of Пер. с нем. и доп. О.Н. Трубачева. – М.: Прогресс. – Т. 3. – flavorings and spices in sources of Ukrainian language] // 1971. – 827 с.; Т. 4. –1973. – 855 с. Visnyk Zhytomyrs'koho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Fasmer M. Etymolohicheskij slovar' russkoho jazyka. [Etymo- Franka. – Vyp. 61. Filolohichni nauky. – Zhytomyr, 2012. – S. logical dictionary of Russian language] / Per. s nem. y dop. O.N. 199–203.

Hrytsenko S. Names of spices and flavorings: genesis and functioning Abstract. The lexical borrowings of ancient Ukrainian period, which nominate spices and flavorings are considered; sources of borrowings, ways and time of entering of lexems into language-recipient, their semantics and further functioning in Ukrainian language are analyzed. Key words: borrwing, language-recipient, semantics, lexical-semanical group.

Гриценко С.П. Наименования специй, пряностей и приправ: происхождение и функционирование Аннотация. В статье рассмотрены лексические заимствования древнеукраинского периода, которые номинируют специи, приправы и пряности; проанализированы источники заимствований, пути и время вхождения лексем в язык-реципиент, их семантика и дальнейшее функционирование в украинском языке. Ключевые слова: заимствование, язык-реципиент, семантика, лексико-семантическая группа.

38 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Грицьких Л.Б. Оказіональний характер полікомпонентних новотворів у сучасній українській літературній мові ______Грицьких Людмила Богданівна аспірант кафедри української філології та загального мовознавства ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка", м. Луганськ, Україна

Анотація. У статті розглянуто полікомпонентні одиниці з точки зору категорій узуальності/оказіональності. Проаналізова- но новітні дослідження з оказіонального словотворення. Доведено, що полікомпонентні одиниці в українській мові мають суто оказіональний характер: їм властиві нульовий рівень адаптації та відтворюваності, некодифікованість, притаманна фу- нкціональна одноразовість, індивідуальна належність, експресивність. Створення полікомпонентних одиниць на основі об’єднання в одне слово синтаксичних конструкцій і речень не є типологічною рисою сучасної української мови. Високий рівень експресивності й образності полікомпонентних одиниць зумовлює їх поширення в публіцистичних і художніх сти- лях. Ключові слова: словотвір, полікомпонентна одиниця, оказіоналізм, узуальний, експресивність.

Необхідність номінації нових понять, стилістичні по- Приклади об’єднання синтагм і речень у єдине треби мовців, закони мовної економії спонукають слово з різним ступенем поширення і своєрідною спе- майстрів художнього слова до пошуку нових виража- цифікою можна знайти не тільки в українській мові. льних засобів, до порушення норми на різних мовних Зокрема в англійській створення подібних одиниць є рівнях, до творення нових слів за традиційними й не- доволі типовим явищем для художніх творів та публі- типовими словотвірними зразками та моделями. Ви- цистики. Хоча переважна більшість цих новотворів є явом подібної словотворчої активності є поширення "спонтанними оказіональними утвореннями" [18, полікомпонентних одиниць у сучасній українській лі- с. 455], проте, як зазначають дослідники Л. Верба, тературній мові. Інновації на зразок "поглядом- А. Левицький, Г. Скляніченко, для цієї мови існуван- сповненим-надій" [21, с. 123], "померли-виїхали-розмі- ня полікомпонентних одиниць є типологічним. Аналі- нялися" [2, с. 72], "спецназ-з-того-світу" [15, с. 32], тичний характер вираження граматичних відношень, "всмоктувалися-і-миттєво-вилітали-з-простору" [15, збіг кореня з усією формою слова, поширення конве- с. 35], "Я-Самотність-Що-Стоїть-Руки-В-Боки" [15, рсії дають можливість вільно створювати багатоком- с. 50] дедалі частіше зустрічаємо у творах сучасних понентні комплекси. Непоодинокі випадки, коли по- українських авторів. Синтаксичні конструкції або на- дібні одиниці стають повноцінними словами, вони не віть цілі речення мовці ототожнюють з один словом мають емоційно-експресивного забарвленості і висту- (графічно оформленим через дефіс, рідше написаним пають лексемами суто номінативного характеру, є за- разом), яке виражає цілісне поняття, явище тощо, ви- гальновживаними й фіксуються словниками. Подіб- конує єдину синтаксичну функцію й демонструє кате- ний спосіб словотвору також використовують для горіальні ознаки однієї частини мови. Подібні новот- створення термінології у будівництві, юриспруденції, вори все більше привертають увагу мовознавців та комерції, у сфері комп’ютерних та інформаційних те- стають об’єктом наукових досліджень. хнологій тощо. Наприклад, face-and-side cutter (Engi- В українському мовознавстві проблема вивчення neering) – трьохстороння фреза, fail-to-save probability багатокомпонентних композитів досліджена переваж- (Oil and Gas) – вірогідність виникнення відмови, яка но в контексті авторського оказіонального мовлення не порушує роботи усієї системи, ability-to-pay princi- [5; 14; 10; 11] та мовної гри [9, с.102-103]; інновації ple (Economics) – принцип платоспроможності, above- розглядають як окремі випадки композиції – синтак- the-line (Financial) – те, що за межами (бюджету, ви- сичного словоскладання [12; 4] або зрощення [20, трат основного фонду тощо). Крім того існує певна c. 237]; зіставляються з англійською мовою [12; 4; 18]. варіативність у написанні подібних слів: нерідко у Проте, питання про природу подібних явищ, статус словниках паралельно полікомпонентні одиниці пи- цих мовних одиниць у системі мови, їх функціону- шуть і через дефіс, і окремо, і навіть абревіатурою: вання у мовленні, термінологічне узгодження ще не same-day substitution / same day substitution (Financial) остаточно визначено і потребує подальшого опрацю- – заміна у той же день; cash-and-carry / cash and carry вання. (Economics) – форма роздрібної торгівлі; run-of-paper У запропонованій статті ставимо за мету розгляну- / run of paper / ROP (Marketing) – на розсуд редакції ти полікомпонентні одиниці з точки зору категорій (про умови розміщення реклами, наприклад); what- оказіональності/узуальності, визначити відповідність you-see-is-what-you-get / what you see is what you get / подібного способу творення слів до типологічної сис- WYSIWYG (Computer, Marketing) – "що бачиш, те й теми української мови. Під полікомпонентними оди- отримуєш" (режим текстових редакторів, принцип ро- ницями розуміємо цілісні (написані через дефіс, інко- здрібної торгівлі) та інші. Тобто ми спостерігаємо ли разом) багатокомпонентні комплекси, які збіга- своєрідний перехідний період у визначенні статусу ються за структурою та синтаксичними відношеннями цих лінгвальних одиниць, проміжне положення між з синтагмами або реченнями, проте в мовленні функ- словом і словосполученням [21]. ціонують як одне слово, що виконує роль одного чле- У тлумачних словниках української мови (СУМ, на речення та ототожнюється з певною частиною мо- ВТССУМ) знаходимо поодинокі приклади поліком- ви [Грицьких]. понентних одиниць в нашому розумінні цього понят- тя, які вже давно перейшли до розряду мовних явищ,

39 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

та які традиційно вважають складними словами або совані подібні слова, які завдяки афіксації набувають зрощеннями і відносять до діахронійного словотвору. вигляду словоформ, притаманних українській мові: Це будуть назви рослин – мати-й-мачуха, перекоти- українобезкучміст, самесобоюзрозумілість, себена- поле, нечуйвітер, нечипай-зілля; прізвища, утворені повнювання, противсіхи – противсіхівець – противсі- від прізвиська людини, – Перебийніс, Пробийголова, хство тощо. Зазначимо також, що значною мірою ак- Панібудьласка, Затуливітер, Нетудихата; розмовні тивізація вживання полікомпонентних одиниць в прислівники – запанібрата, втридорога тощо. Фор- українській мові зумовлена впливом англійської мови мальна структура поданих слів свідчить про їх мор- [12; 18]: доступом до автентичної літератури та пуб- фемну тотожність вільному словосполученню, на базі ліцистики, необхідністю перекладу полікомпонентних якого вони були створені, проте мовці сприймають ці одиниць, ужитих у мові оригіналу, уходженням у мо- одиниці як семантично цілісні лексеми з єдиною ак- ву англомовної термінології на позначення новітніх центуацією. Зазначимо також, що в їх графічному інформаційних технологій та гаджетів, творчістю пи- оформленні домінує написання разом. Окремі прик- сьменників, які вільно володіють обома мовами і пи- лади полікомпонентних одиниць фіксують і словники шуть українською й англійською. лексико-словотвірних інновацій та індивідуально- Поява полікомпонентних комплексів зумовлена авторських новотворів, виданих на початку ХХІ сто- потребами номінативно-комунікативного характеру: ліття, зокрема, "Словник поетичної мови Василя Сту- необхідністю називання нового поняття, законами са" Л. Оліфіренко, "Авторський неологізм в українсь- економії лінгвальних засобів та мовної енергії, стиліс- кій поезії ХХ століття" Г. Вокальчук, "Українська тичними потребами мовця. Переважна більшість цих оказіональна деривація" Ж. Колоїз, та наукові праці з одиниць назавжди зберігає за собою статус оказіона- аналізу динамічних процесів у лексиконі сучасної льних слів, їх створення пов’язане з конкретними за- української мови мовознавців О. Стишова, Є. Кар- вданнями мовця. "Під час створення комунікативно- піловської, Н. Клименко, Л. Кислюк та інші. Напри- прагматичних ситуацій для реалізації авторських ін- клад, у "Словнику поетичної мови Василя Стуса" тенцій адресантам, так би мовити, "не вистачає" сис- Л. Оліфіренко подає вказівку на належність слів до темно закріплених одиниць, а отже, порушуючи нор- певного лексичного рівня, їх походження та грамати- мативні "програми", вони модифікують системний ін- чну характеристику, що особливо допомагає розумін- вентар знаків, продукуючи оказіональні утворення, ню й тлумаченню оказіональних новотворів. Укладач кожному з яких ще доведеться пройти випробування фіксує в поетичній мові В. Стуса і багатокомпонентні функціональними і соціальними нормами та узусом" одиниці, побудовані в результаті об’єднання словос- [11, с. 228]. Отже, розглянемо полікомпонентні оди- получень в одне ціле без допомоги інтерфіксів. При- ниці в межах категорії оказіональності. мітно, що подібні слова написані разом – тойящоба- Л. Пустовіт та Н. Клименко подають таке визна- тько, тойящосин, крайсебе, тамсвітів, тамбік, все- чення: "Оказіоналізм – незвичне, здебільшого експре- недочекавшися тощо, і тільки одиничні приклади – сивно забарвлене слово, утворене на основі наявного через дефіс (за-світи, напасне-злигодне-поезій) [14]. в мові слова або словосполучення, іноді з порушен- Проте всі науковці зазначають, що подібні складні ле- ням законів словотворення чи норми мовної, що існує ксеми є "скоріше навіть винятковим явищем" [1, с. в певному контексті, в якому воно виникло. О. зістав- 139], засобом посилення експресивності висловлю- ляються зі словами узуальними, від неологізмів відрі- вання не характерним для типологічної структури зняються тим, що зберігають свою новизну, незалеж- української мови. но від реального часу їх утворення" [16, 432]. Дійсно, створення полікомпонентних одиниць не є У "Лінгвістичній енциклопедії" О. Селіванова тлу- типологічною рисою української мови, оскільки вона мачить оказіоналізми як "мовні одиниці, які відно- належить до флективно-фузійного типу, для якого сяться до складу стилістичних неологізмів, створені в притаманна розгалужена система словотворчих та ідіостилі певних авторів текстів і не набули поширен- формотворчих морфем, словозмінний характер флек- ня. Оказіоналізми увиразнюють індивідуально- сій, переважно синтетичний спосіб вираження грама- авторське мовлення, надають йому експресивності, тичних відношень, вільний порядок слів у словоспо- емотивної забарвленості, образності, іноді служать лученні й реченні, домінування узгодження і керу- способом творення концепту художнього твору" [17, вання як типу синтаксичного зв’язку. На рівні словот- с. 510]. вору зазначимо провідну роль афіксації у створенні О. Стишов виокремлює оказіоналізми за критерія- нових слів, тяжіння до універбалізації та використан- ми А. Ликова: регулярна відтворюваність / невідтво- ня інтерфіксів для з’єднання основ чи слів при компо- рюваність, словотвірна похідність, некодифікованість, зиції. Навіть у випадку зрощення і лексикалізації сло- функціональна одноразовість, експресивність, номі- восполучення можливі фонетичні зміни (наприклад, нативна факультативність, синхронно-діахронічна той рік – торік, бог зна що – бознащо, на тоще серце дифузність, індивідуальна належність [20, с. 80]. – натщесерце) та ускладнення суфіксами [3, с. 211], Досліджуючи зміни у лексиконі української мови, що ми й спостерігаємо у випадку оказіонального сло- Є. Карпіловська розглядає оказіоналізми в опозиції до вотворення на основі словосполучень. Наприклад, у узуального словотворення і вважає, "що для оказіона- К. Москальця знаходимо співвідносну з прикметни- лізма визначальною є саме ознака порушення устале- ком полікомпонентну одиницю нікомуненалежний і ного зразка творення слова за певною ономасіологіч- похідний від нього (на нашу думку) іменник нікому- ною і, глибше, когнітивною структурою" [9, с. 52]. неналежність, створений за допомогою форманта – Проте, услід за іншими дослідниками (О. Земською, ість [13]. У "Словнику" А. Нелюби [19] також зафік- Е. Ханпирою, Н. Янко-Триницькою, Р. Беленчико-

40 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

вим), вона наголошує на тому, що оказіональне сло- сить до багаточленних АЛН (авторських лексичних вотворення має свої засоби й зразки творення слів. неологізмів) (Вітчизна-сльоза-мрія-сон, вечірньосіро- Дослідниця виокремлює три способи сучасного неу- гусо (М. Вінграновський), графосемантизмів ("Підсу- зуального словотворення в українській мові: 1) по- валося "січневеповстаннянарейках"... (О. Влизько) та рушення нормативної когнітивної структури словот- квазіномінацій (мучень-без-святості (О. Забужко) [5]. вірної номінації, 2) порушення зразка ономасіологіч- Специфічна форма полікомпонентних одиниць ної структури, 3) порушення у плані вираження оно- безперечно привертає увагу не тільки читачів, а й до- масіологічної структури. Порушення у плані вира- слідників. Дійсно, у разі узуального (окремого) напи- ження спрямовані на реалізацію потреб експресивно- сання, інновації у багатьох випадках втрачають статус оцінного, каламбурного та ігрового словотворення, новотворів і ми сприймаємо їх як нейтральні лексичні одним з таких засобів є створення полікомпонентних засоби. Порівняємо, у О. Забужко: "лак-із-цяточками" одиниць. Є. Карпіловська називає їх оказіоналізми- – лак із цяточками, "її дотеперішня воля-до-влади" – її згорнуті висловлення і разом зі словами, створеними дотеперішня воля до влади, "боронитися, зокрема й "на основі висловів і припасовані за допомогою афік- від все-і-вся-під-себе-підминаючої Дарки" - боронити- сів до нормативних похідних" [9, с. 102] (всьохоро- ся, зокрема й від все і вся під себе підминаючої Дарки шизм, незрадьмайданник, ненашість [19]) відносить [8]. Так, Н. Бойко й Т. Хомич розглядають поліком- до ігрових композитів. понентні одиниці, перш за все, як засоби реалізації Ж. Колоїз також розглядає новотвори з точки зору стилістичних та комунікативних потреб мовців. Такі "оказіональністі/узуальності як концептуальної лінг- новотвори вони відносять до різновиду графем- вістичної категорії" [10, с. 6]. В її витлумаченні "ока- інтенсифікаторів, серед яких вирізняють "курсивне" зіоналізм – це новоутворений матеріальний репрезен- виділення слів, виділення "жирним" шрифтом, вине- тант, що є результатом реалізації мовної потенції і ха- сення лексеми в окремий рядок, відокремлення букв рактеризується категорією оказіональності / узуаль- або складів, транслітерацію і графічну трансформа- ності, нульовим рівнем адаптації в "мовному просто- цію, графічне скорочення, багаторазове повторення рі" та нульовим ступенем відтворюваності в просторі однієї лексеми чи її частини, поєднання кількох слів, власне комунікативному"[11, с. 264]. Мовознавець використання одночасно різних видів графем- аналізує результати оказіональної деривації на лекси- інтенсифікаторів [1, с. 56]. Графеми-інтенсифікатори чному, семантичному, фразеологічному і граматич- вони класифікують як "формальні маркери конотати- ному (морфологічному і синтаксичному) рівнях. Нау- вної семантики, обов’язковим компонентом якої є ковець оперує такими поняттями, як лексема, семема, ІПК" [1, 50]. ІПК – інтенсивно-параметричний компо- фразема, грамема, синтаксична номема. Відповідно до нент, що характеризує названу реалію з огляду на мі- функції науковець диференціює "деривацію як номі- ру прояви тих чи інших ознак (розміру, швидкості, нативну та комунікативну, де перша відбувається зад- глибини тощо), і який власне є показником експреси- ля найменування реалій / ірреалій навколишнього сві- вності лексеми. "У структурах лексичних одиниць ту, друга – забезпечує реалізацію актів комунікації" ІПК формує конотативну семантику, є стимулом ак- [с. 11, автореферат]. Результати номінативної дерива- туалізації емотивного, оцінного або образного компо- ції виокремлені у три групи: номеми для означення нентів, які досить часто втілюють не реальні предметності, процесуальної ознаки та непроцесуаль- (об’єктивні) показники, а суб’єктивне уявлення про ної ознаки. Серед новотворів, які аналізує мовозна- них окремої особи чи колективу", зазначають дослід- вець, знаходимо поодинокі приклади полікомпонент- ники [1, 46]. Графеми-інтенсифікатори допомагають них одиниць досліджуваного нами типу. Ж. В. Колоїз привернути увагу читача до певного явища, фрагмен- систематизує їх з урахуванням лексико-семантичних ту картини світу, підкреслити значущість та неорди- особливостей означених вище груп. Зокрема вона ви- нарність, передати у писемному мовленні ті інтенції діляє оказіоналізми-антропоніми з формально- мовця, які в усному передають за допомогою акцен- семантичними відношеннями, реалізовані "відфразе- тологічних засобів - інтонації, наголосу, висоти тону мними дериватами": прозваного Пилипом-з-Конопель, тощо. Н. Бойко й Т. Хомич диференціюють прийом Іван Карпович Наплюйвборщ, інженер Навсеначхати, поєднання кількох слів як індивідуально-авторські Іван Іванович Крапказкомою [11, с. 125]. Ж. Колоїз за- новотвори в плані вираження, а також підкреслюють значає: "Специфіка індивідуально-авторського імено- винятковість цього явища. творення полягає в новій довільній комбінації адапто- Проведений аналіз засвідчує, що полікомпонентні ваних у системі мови слів, словоформ, коренів (основ) одиниці в українській мові мають суто оказіональний слів і службових елементів, що уможливлює появу характер і відповідають головним критеріям цього нових семантичних і функціонально-стилістичних ві- явища. Їх характеризує словотвірна похідність, невід- дтінків" [11, с. 125]. творюваність і відповідно індиферентність до часу, У науковій праці "Оказіональні лексичні новотво- нульовий рівень адаптації, некодифікованість і пору- ри в українській поезії ХХ століття" Г. М. Вокальчук шення мовних норм, настанова на експресію й стиліс- розглядає еволюцію індивідуально-авторської номі- тичну маркованість, індивідуальна належність. Полі- нації в українській поетичній мові ХХ століття й ана- компонентні одиниці реєструють майже винятково у лізує загальні тенденції у оказіональній мовотворчості словниках новотворів окремих авторів, уживання по- поетів означеного періоду. Мовознавець диференціює дібних інновацій здебільшого є ознакою ідіостилю узуальні та оказіональні новотвори та пропонує свою певних письменників, хоча кількість митців, що їх ви- типологію авторських лексичних новотворів. Поліко- користовують збільшується (О. Забужко, К. Моска- мпонентні одиниці синтаксичного типу вона відно- лець, Л. Дереш, Ю. Андрухович, О. Ірванець, С. По-

41 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

валяєва, А. Хома, П. Чорний, В. Шило та інші). Крім ції, образу, є спробою нової мовної категоризації еле- того, нами зафіксовано поодинокі випадки створення ментів дійсності. полікомпонентних новотворів у різних авторів. На- Отже, полікомпонентні одиниці в сучасній україн- приклад, у Б. Жолдака: "Я доведу твоєму триста- ській літературній мові є продуктом оказіонального двадцять-пять-не-знаю-якому, що тут наші жили" [7, словотворення. Вони мають нульовий рівень адаптації с. 233], або у В. Діброви: "чоловік-як-дитина", "при- та відтворюваності, некодифікованість, функціональ- сутність іншого-в-собі" [6, с. 237, с. 126]. Специфічна ну одноразовість, індивідуальну належність та висо- форма репрезентації, структура полікомпонентних кий рівень експресивності. Створення полікомпонен- оказіоналізмів та залежність від контексту унеможли- тних комплексів не притаманне типології української влює вживання більшості новотворів в усному мов- мови, проте це не суперечить словотвірній традиції: в ленні та поза межами конкретного тексту й свідчить лексиконі існують зрощення та складні слова, побу- про малоймовірність узуалізації одиниць. Проте це і довані злиттям слів без застосування інтерфіксів та не є головною метою авторів. Поєднання синтагм, ре- афіксації. Однак вважаємо, що подібний спосіб слово- чень та словосполучень в одній лексемі спрямовано твору не стане узуальним і надалі буде експресивним на посилення експресивності висловлювання, на при- засобом індивідуальної мовотворчостіПерспективним вертання уваги читача, на виокремлення якоїсь ситуа- є дослідження лексико-семантичних особливостей полікомпонентних одиниць в українській мові.

ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Бойко Н.І., Хомич Т.Л. Конотативна лексична семантика: сучасному українському лексиконі: Монографія – К.: інтенсивний і параметричний складники: [монографія] / Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2008. – 336 с. Н. І. Бойко, Т. Л. Хомич. – Ніжин: Видавництво НДУ ім. Го- Karpіlovska Є.A. Tendentsіi onovlennia suchasnoho ukrainsko- голя, 2011. – 167 с. ho leksykonu [Trends in renewal of the Ukrainian lexicon] / Boiko N.І., Khomych T.L. Konotatyvna leksychna semantyka: Є.A. Karpіlovska // KlymenkoN. F., Karpіlovska Є.A., Kys- іntensyvnyi і parametrychnyi skladnyky: [monohrafіia] [Conno- liuk L.P. Dynamіchnі protsesy v suchasnomu ukrainskomu leksy- tative lexical semantics: intensive and parametric components] / konі [Dynamic processes in modern Ukrainian lexicon]: Mono- N.І. Boiko, T.L. Khomych. – Nіzhyn: Vydavnytstvo NDU іm. Ho- hrafіia – K.: Vydavnychyj Dіm Dmytra Buraho, 2008. – 336 s. holia, 2011. – 167 s. 10. Колоїз Ж.В. Оказіональна деривація: теоретичний та 2. Бриних М. Електронний пластилін: Повість / М. Бриних. – функціонально-прагматичний аспекти. Автореф. дис. … д- К.: Факт, 2007. – 244 с. ра філол. наук: 10.02.01. / Ж.В. Колоїз. – К., 2007. – 40 с. Brynykh M. Elektronnii plastylіn: Povіst [Electronic plasticine] / Koloiz Zh.V. Okazіonalna deryvatsіia: teoretychnyi ta M. Brynykh. – K.: Fakt, 2007. – 244 s. funktsіonalno-prahmatychnyi aspekty [Occasional derivation: 3. Вакарюк Л., Панцьо С. Українська мова. Морфеміка і theoretical and functional-pragmatic aspects] Avtoref. dis. … d- словотвір / Л. Вакарюк, С. Панцьо. – Тернопіль: Лілея, 1999. ra fіlol. nauk: 10.02.01. / Zh.V. Koloїz. – K., 2007. – 40 s. – 220 с. 11. Колоїз Ж.В. Українська оказіональна деривація: Vakariuk L., Pantso S. Ukrainska mova. Morfemіka і slovotvіr Монографія / Ж.В. Колоїз. – К.: Акцент, 2007. – 310 с. [Ukrainian language. Morphemics and word-formation] / L. Va- Koloiz Zh.V. Ukrainska okazіonalna derivatcіia [Ukrainian oc- kariuk, S. Pantso. – Ternopіl: Lіleia, 1999. – 220 s. casional derivation]: Monohrafіia / Zh.V. Koloїz. – K.: Akcent, 4. Верба Л.Г. Порівняльна лексикологія англійської і 2007. – 310 s. української мов / Л.Г. Верба – Вінниця: Нова Книга, 2008. – 12. Левицький А.Е., Шелудько А.В. Функціонування 248 с. композит української та англійської мов: зіставний аспект. // Verba L.G. Porіvnialna leksykologіia anglіiskoi і ukrainskoi mov Studia Linguistica. Збірник наукових праць. – К.: Київський [Comparative lexicology of the English and Ukrainian lan- університет, 2009. – Вип. 3. – С. 153-161. guages] / L. G. Verba – Vіnnytsia: Nova Knyga, 2008. – 248 s. Levitskii A.E., Sheludko A.V. Funktsіonuvannia kompozyt 5. Вокальчук Г.М. Авторський неологізм в українській поезії ukrainskoi ta anglіiskoi mov: zіstavnyi aspect [Functioning of ХХ століття (лексикографічний аспект) / За ред. А.П. Гри- composites in the Ukrainian and English languages // Studia щенка: Монографія / Г.М. Вокальчук. – Рівне: Перспектива, Linguistica. Zbіrnyk naukovykh prats. – K.: Kiivskyi unіversytet, 2004. – 524 с. 2009. – Vyp. 3. – S. 153-161. Vokalchuk G.M. Avtorskyi neolohіzm v ukrainskіi poezіi XX 13. Москалець К. Келія чайної рози [Електронний ресурс] / stolіttia (leksykohrafіchnyi aspekt) [Author’s neologism in К. Москалець. / – 2001 – Режим доступу: http://94.102.50.103/ Ukrainian poetry of the XX century] / Za red. A.P. Hryshchenka: b/319916/read. Monohrafіia / G.M. Vokalchuk. – Rіvne: Perspektiyva, 2004. – Moskalets K. Kelіia chainoi rozy [Elektronnii resurs] / K. Mos- 524 s. kalets. / – 2001 – Rezhym dostupu: http://94.102.50.103/b/ 6. Діброва В. Андріївський узвіз: Роман / В. Діброва. – К.: 319916/read. Факт, 2007. – 248 с. 14. Оліфіренко Л.В. Словник поетичної мови Василя Стуса Dіbrova V. Andrіivskyi uzvіz: Roman [Andriy’s slope] / V. Dіb- (рідковживані слова та індивідуально-авторські новотвори) / rova. – K.: Fakt, 2007. – 248 s. Л.В. Оліфіренко. – К.: Абрис, 2003. – 90 с. 7. Жолдак Б. Гальманах / Б. Жолдак. – К.: Факт, 2007. – Olіfіrenko L.V. Slovnyk poetychnoi movy Vasylia Stusa (rіdkov- 248 с. zhyvanі slova ta іndyvіdualno-avtorskі novotvory) / L.V. Olі- Zholdak B. Halmanakh [Almanac] / B. Zholdak. – K.: Fakt, fіrenko. – K.: Abris, 2003. – 90 s. 2007. – 248 s. 15. Поваляєва С. В. Ексгумація Міста: Новели / С. В. 8. Забужко О. "Сестро, сестро!" / О. Забужко. – К.: Факт, Поваляєва. – Харків: Фоліо, 2007. – 159 с. 2005. – 240 с. Povaliaieva S. V. Ekshumatsіia Mіsta: Novely [Exhumation of Zabuzhko O. "Sestro, sestro!" [Sister, sister!] / O. Zabuzhko. – the City] / S. V. Povaliaieva. – Kharkіv: Folіo, 2007. – 159 s. K.: Fakt, 2005. – 240 s. 16. Пустовіт Л.О., Кліменко Н.Ф. Оказіоналізм // Українська 9. Карпіловська Є.А. Тенденції оновлення сучасного укра- мова: Енциклопедія. – К.: Вид.-но "Українська енцикло- їнського лексикону / Є.А. Карпіловська // Клименко Н. Ф., едія" ім. М. П. Бажана. – 2-е вид. – 2004. – С. 432-433. Карпіловська Є.А. , Кислюк Л.П. Динамічні процеси в

42 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Pustovіt L.O., Klymenko N. F. Okazіonalіzm [Occassionalism] // Slovotvorchіst nezalezhnoi Ukraini. 1991-2011: Slovnyk [Word- Ukrainska mova: Entsyklopedіia. – K.: Vyd.-no "Ukrainska formation creativity of independent Ukraine. 1991-2011: Dic- entsyklopedіia" іm. M. P. Bazhana. – 2-e vyd. – 2004. – S. 432- tionary] / Ukladach A. Neliuba – Kh.: Kharkіvske іstoryko- 433. fіlologіchne tovarystvo, 2012. – 608 s. 17. Селіванова О.О. Лінгвістична енциклопедія / О.О. Селі- 20. Стишов О.А. Динамічні процеси в лексико-семантичній ванова. – Полтава: Довкілля-К, 2010. – 844 с. системі та в словотворі української мови кінця ХХ ст. (на Selіvanova O.O. Lіnhvіstychna entsyklopedіia [Linguistic ency- матеріалі мови засобів масової інформації): Дис. … д-ра clopidia] / O.O. Selіvanova. – Poltava: Dovkіllia-K, 2010. – філол. наук: 10.02.01. / О.А. Стишов. – К., 2003. – 546 c. 844 s. Styshov O.A. Dynamіchnі protsesy v leksyko-semantichnіi 18. Скляніченко Г.В. Основні тенденції розвитку слово- systemі ta v slovotvorі ukrainskoi movy kіntsia XX st. (na ma- твірних систем сучасних англійської та української мов на terіalі movy zasobіv masovoi іnformatsіi) [Dynamic processes in рубежі ХХ-ХХІ століть / Г. Скляніченко // Наукові записки lexical and semantic system and in word-formation at the end of КДПУ. Серія: Філологічні науки (мовознавство). – Кіро- XX c. (based on the language of mass-media)]: Dis. … d-ra fіlol. воград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2011. – Вип. 95 (2). – nauk: 10.02.01. / O.A. Stiyshov. – K., 2003. – 556 s. С. 456 – 461. 21. Чорний П., Шило В. Бодай-цикута: Роман / П. Чорний, Sklianіchenko H.V. Osnovnі tendentsіi rozvytku slovotvіrnykh В. Шило. – К.: Факт, 2006. – 248 с. system suchasnykh anglіiskoi ta ukrainskoi mov na rubezhі XX- Chornyi P., Shylo V. Bodaj-tsikuta: Roman [Let it be a cowbane] XXІ stolіtt [General trends in developing word-formation sys- / P. Chornyi, V. Shylo. – K.: Fakt, 2006. – 248 s. tems in the Ukrainian and English languages / 22. ABBYY Lingvo x3. Електронний словник. – ABBYY, H.V. Sklianіchenko // Naukovі zapyski KDPU. Serіia: 2008. Fіlolohіchnі nauky (movoznavstvo). – Kіrovohrad: RVV KDPU ABBYY Lingvo x3. Elektronnyi slovnyk [Electronic dictionary] – іm. V. Vynnychenka, 2011. – Vyp. 95 (2). – S. 456-461. ABBYY, 2008. 19. Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Укладач А. Нелюба – Х.: Харківське історико-філологічне товариство, 2012. – 608 с.

Hrytskykh L. B. Occasional character ofpolycomponent new formations in modern Ukrainian literary language Abstract. The article deals with the analysis of polycomponent units in terms of the categories usual/occasional. The latest researches on the occasional derivation have been presented. It has been proved that in the Ukrainian language the polycomponent units are mainly characterized as occasional phenomenon: they demonstrate zero level of adaptation and reproduction, non-codification; per- forming one-time function, features of individual creation and expressiveness are their specific distinctions. The formation of the polycomponent units by composition of syntactic constructions and sentences is not typological of the modern Ukrainian language. The high level of expressiveness of the polycomponent units determines their use in journalistic and belles-lettres styles. Keywords: word-formation, polycomponent unit, occasionalism, usual, expressiveness.

Грицких Л. . Окказиональный характер поликомпонентных новообразований в современном украинском литературном языке.Аннотация. В статье рассмотрены поликомпонентные единицы с точки зрения категорий окказиональность/узуальность. Проанализированы новейшие исследования, посвященные окказиональной деривации. Доказано, что поликомпонентные единицы в украинском языке имеют исключительно окказиональный характер: им присущ нулевой уровень адаптации и воспроизведения, некодифицированность, свойственна функциональная одноразовость, индивидуальная принадлежность, экспрессивность. Образование поликомпонентных единиц на основе объединения в одно слово синтаксических конструкций и предложений не является типологической чертой украинского языка. Высокий уровень экспрессивности и образности поликомпонентныхединиц обусловливает их распространенность в публицистическом и художественном стилях. Ключевые слова: словообразование, поликомпонентные единицы, окказионализм, узуальный, экспрессивность.

43 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Інденко Н.О., Шутько О.О. Ігрова трансформація дійсності в романі Т. Фіндлі "Пілігрим" ______Інденко Наталія Олександрівна, асистент, Шутько Олена Олександрівна, асистент, кафедра іноземних мов ДВНЗ "Донбаський державний педагогічний університет", м. Слов’янськ, Україна

Анотація. У статті досліджуються особливості ігрової трансформації реальності в романі ″Пілігрим″ (1999) відомого канад- ського письменника Т. Фіндлі. Стверджується, що представники літератури постмодернізму в кінці XX століття вдаються до нових прийомів привернення уваги читачів. Провідною наративною та почасти комерційною стратегією твору Т. Фіндлі є гра, структура якої стрімко видозмінюється під впливом культурного контексту постмодернізму. В художньому світі ро- ману автор визначає всі категорії дійсності за допомогою категорії гри. Завдяки історичності та дещо пародійному змалю- ванню психоаналітичного методу, Т. Фіндлі модифікує та водночас наново утверджує реальність. Зазначається, що пись- менником керує не тільки необхідність творення художнього світу в ″іншому форматі″, а й бажання показати читачеві шлях до істини. Ключові слова: гра, постмодернізм, симулякр, інтерпретація, роман.

Представники літератури постмодернізму в кінці XX виходом із якої для протагоніста не можуть слугувати століття вдаються до нових прийомів привернення ані архетипи коллективного несвідомого, ані його уваги читачів. Провідною наративною та почасти ко- асиміляція, ані ідентифікація з колективним психіч- мерційною стратегією їхніх творів лишається гра, ним, ані регресивне відновлення персони, адже сам структура якої стрімко видозмінюється під впливом Пілігрим – це коллектив, для якого єдино можливим культурного контексту. Одним із найцікавіших зраз- порятунком є розклад на індивідуальності, смерть ків постмодерної літератури є роман ″Пілігрим″ психічного, що принесе свободу. (1999) відомого канадського письменника Т. Фіндлі. Автор роману ″Пілігрим″ вдається до експеримен- Дійсність у романі постає достатньо умовною син- ту, змішуючи наукове з релігійно-філософським, су- тетичною моделлю. Рештки окремих реальностей у часне світобачення Західної цивілізації з багатовіко- творі в результаті складного процессу пошуку смерті вими уявленнями народів Азії: ″Коли буддисти гово- утворюють ціле: ″сама постмодерністська гра, з її не- рять, що на шляху самовдосконалення через концент- стабільністю, з’являється як єдино універсальна цін- рацію у людини починають пробуджуватися спогади ність і константа, потенційно здатна стати основою про попередні реінкарнації, то вони співвідносять се- парадоксальної цілісності світообразу″ [8, 208]. бе, мабуть, з тою самою психічною реальністю, хоча з Сюжет, події, образи, ідеї роману ″Пілігрим″ тісно тією різницею, що вони приписують історичний фак- поєднано з концепцією аналітичної психології тор не душі, а самості (Атман) ″ [7, 219]. К.Г. Юнга. Гра в романі розгортається довколо Піліг- Завдяки використанню Т. Фіндлі прийому психоа- рима – протагоніста твору, нездатного померти. Про- налізу в структурі постмодерної гри виникає феномен цесс створення цілісного образу Пілігрима, форму- гри зі свідомістю. Для його пояснення можна викори- вання його ″я″ відбувається на підсвідомому рівні. стати якраз гіпотезу реоригінації. Якщо користатися Під час цього процесу на перший план виходить не нею під час аналізу образу паломника, то Пілігрим тільки потреба формування ″здорової″ особистості являє собою перевтілення однієї сутності в декілька, персонажа, а й наділення його сутності своєрідними декількох – в одну. При цьому, згідно з цією гіпоте- маркерами свідомості. На допомогу канадському пи- зою, процес може відбуватися тільки на першій стадії сьменнику в цій ситуації приходить міфологія. Справа формування свідомості – суб’єктивному початку, тоб- тут не тільки в символічному імені самого протагоні- то Пілігрим не міг би запам’ятати ті процеси, які від- ста (Пілігрим – паломник), а й у супутниці головного бувалися з ним на другому рівні свідомості – на рівні персонажа (Сибіл Куотермен), символічності її смер- особистості. Але в романі, історія вічного буття про- ті, і спогадах Пілігрима про причини його ″вічного тилежна: всі попередні перевтілення Пілігрима нако- життя″. пичують у його свідомості пам’ять про попередні Згідно зі вченням К.Г. Юнга, дієвим методом ліку- життя, формуючи своєрідну мегаособистість. Згідно з вання ″душевно хворого″ Пілігрима могла б бути його останнім висновком, можна взяти до уваги таку дум- ідентифікація з колективним психічним: ″Відкриття ку: ″Душа після смерті людини в основному втрачає її доступу до колективного психічного означає для ін- особистісні риси. Вона може зберігати іноді лише де- дивіда оновлення життя, неважливо, відчувається це котрі уривчасті спогади про своє попереднє життя, які оновлення як приємне або неприємне″ [7, 196]. Проте потім, у зрілому віці забуваються″ [3, 21]. Феноменом при цьому не береться до уваги факт наявності колек- образу, який створив Т. Фіндлі, якраз і є те, що він не тивної складової у характері, досвіді головного пер- може забути свого попереднього досвіду. Вирішення сонажа роману. Пілігрим бажає індивідуації, мета якої проблеми протагоніста – в символічній смерті, після зводиться, ″ з одного боку, до того, щоб позбавити якої він не зможе згадати досвід своїх реінкарнацій. самість від шкіряних покривів персони, а з іншого – Саме тому Пілігрим разом з Форстером (камердинер до визволення від сугестивної влади архаїчних обра- Пілігріма) наприкінці роману займаються зів″ [7, 201]. ″знищенням″ творів мистецтва. Авторська гра, у якій провідна роль відведена пси- Гра в романі Т. Фіндлі ″Пілігрим″ виходить далеко хоаналізу все більше нагадує одну велику симуляцію, за межі психоаналітичного сприйняття. Психоаналіз

44 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

як її основний прийом покликаний виділити реаль- стю″ [3, 149]. Ці слова є яскравою характеристикою ність із нашарувань симулятивних утворень. На пер- образу Пілігрима. ший план виходить поняття волі. Проте у Пілігрима, За Т. Фіндлі, усі навколо – пілігрими, носії колек- який прожив величезну кількість життів з’являється тивного несвідомого, різниця між якими полягає тіль- воля до смерті, а не до життя. Завдання лікарів- ки в спогадах юності. Це об’єктивно пов’язується із психоаналітиків по відношенню до головного персо- концепцією пам’яті: хтось може не пам’ятати свого нажа яскраво змальовано словами Фуртвенглера: попереднього досвіду, а хтось живе ним, поступово ″Моя мета – по-перше, визначити, чому він бажав по- стаючи його божевільною жертвою. Виходом із цьо- кінчити з собою, а по-друге, як пробудити в ньому го, дійсно, може бути тільки смерть, причому смерть бажання жити. Точніше…як пробудити в ньому волю не тіла, а свідомості, в якій зберігається досвід, що до життя! ″ [4, с.19]. Під час спроби вилікувати Пілі- перетворився на симулякр. грима К.Г. Юнг відмовляється від свого власного під- Психоаналіз як провідний прийом постмодерніст- ходу до лікування пацієнтів, який, за романом, поля- ської гри в ″Пілігримі″ переплітається з декількома гав у прийнятті реальності пацієнта, нетравматичному теоріями та концепціями, в основу яких покладена виведенні його зі стану конфлікту особистостей. Ви- свідомість особистості. Роман відсилає читача до датний лікар вступає у конфлікт зі своїм пацієнтом, концепції волі А. Шопенгауера та його теорії палінге- стверджуючи, що попередні життя Пілігрима не мо- незії, до поняття гіперреальності Ж. Бодрійяра, релі- жуть бути реальними, це – сон, ланцюжок снів, замі- гійно-філософських вчень (буддизму), гіпотези реори- щення реальності. Але характерними в цьому плані є гінації Б. Полосухіна, міфологічних уявлень Давньої слова протагоніста роману: ″Існують люди, які наро- Греції. До кожної окремої структури свідомості втру- джуються заново. А інші, на зразок мене, просто жи- чається психічна складова людського існування, вихід вуть одним життям, а потім іншим. В основному наша із лабірунту якої знаходиться у межах мистецтва. особистість залишається тією самою, і ми живемо ві- Психоаналітичний прийом гри, використаний ка- чно. Процес не зупиняється. Ти прокидаєшся – заси- надським письменником у романі ″Пілігрим″, переду- наєш – і прокидаєшся знову у різних подобах: то слі- сім виражається у бажанні протагоніста померти. Ця пого старця, то іспанського пастуха, то англійського його воля є яскравим показником несвідомого. Про школяра. Саме тому ми хочемо померти і покласти волю як несвідоме писав ще А. Шопенгауер: ″Воля цьому кінець″ [4, 362]. сама по собі несвідома і являє собою лише сліпий, не- Усі ідеї твору змішуються з концепцією колектив- стримний порив, – такою вона проявляється ще в не- ного несвідомого, носієм якого виступає насамперед органічній і рослинній природі та її законах, як і в ро- протагоніст роману. Його особистість ідеально спів- слинній частині нашого власного життя″ [6, 236]. Згі- відноситься з психоаналізом як провідним прийомом дно з цим твердженням, Пілігрим переживає цілу ни- постмодерністської гри в романі: відсутність дитячих зку вольових актів, провідним серед яких є воля до спогадів, існування архетипів, любов до мистецтва, смерті, існуюча, на думку А. Шопенгауера, лише як свободи. У працях К.Г. Юнга знаходимо: ″У той час частина життя: ″Народження і смерть відносяться до як образи пам’яті особистого несвідомого як би запо- проявів волі, тобто до життя, а останньому властиво внені, бо вони є образами індивідуально пережитими, виражати себе в індивідах, котрі виникають і знищу- архетипи колективного несвідомого представляють ються, – швидкоплинні, виступаючі в формі часу собою форми незаповнені, бо вони індивідуально не явища. Народження і смерть однаково відносяться до пережиті. З іншого боку, коли психічна енергія регре- життя і врівноважують одне одного у якості взаємних сує, виходячи за періоди навіть раннього немовляти і умов... ″ [6, 237]. І це є своєрідною відповіддю на пи- вламуючись в надбання життя предків, тоді пробу- тання А. Шопенгауера: ″Але якого ж роду пізнання джуються міфологічні образи; вони і є архетипами″ розглядає те, що існує поза і незалежно від усіляких [7, 93]. Персонаж Т. Фіндлі парадоксальний: у ньому відносин, єдину справжню сутність світу, істинний особливим чином поєднано сприйняття наукової над- зміст його явищ, не підвладне ніяким змінам і тому в будови будь-яких вчень зі збереженням реальності за- усі часи, пізнаване з однаковою істинністю, – словом, вдяки історичним ремінісценціям, маркерам свідомо- ідеї, які являють собою безпосередню і адекватну сті його попередніх сутностей. Смерть повністю поз- об’єктивність речі у собі, волі? ″ [6, 164]. Великий фі- бавляє протагоніста нелегкого усвідомлення власної лософ і культуролог має тільки одну відповідь на це штучності, дарує свободу. запитання: ″Це – мистецтво, витвір генія″ [6, 164]. У Від одного втілення Пілігрима до іншого переда- теорії А. Шопенгауера знаходиться і пояснення нев- ється акт волі, що пояснюється теорією палінгенезії дачі Фіндлівського Юнга в процесі лікування Піліг- А. Шопенгауера, продовженою у праці Б. Полосухіна рима: ″У той час як наука, слідуючи за безперервним і ″Феномен вічного буття. Деякі підсумки роздумів з змінним потоком чотирияких підстав і наслідків, піс- приводу алгоритмічної моделі свідомості″, в якій він ля кожної досягнутої мети іде все далі і далі і ніколи висунув гіпотезу реоригінації. За Б. Полосухіним, не може знайти кінцевої мети, повного задоволення, ″одна й та сам особистість, що розглядається в далеко як неможливо під час бігу досягнути того пункту, де віддалені один від одного проміжки часу, фактично не хмари торкаються обрію, – мистецтво, навпаки, зав- тотожна сама собі, тобто це різні особистості″ [3, жди знаходиться у мети″ [6, 165]. 149]. Але ″у внутрішньому сприйнятті кожен нескін- Смисл, видимість смислу існувала у XIX ст., як ченно довго існуючий суб’єкт вважає себе, хоча й вважає Ж. Бодрійяр: ″Я констатую, я приймаю, я змінною, але тим не менш – однією і тією ж особисті- примирююсь із величезним процесом деструкції ви- димостей (і спокуси видимостей) на користь смисла

45 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

(репрезентація, історія, критика і т. д.), який є голов- Головною проблемою для людської свідомості, за ною подією XIX століття″ [1, 201]. У постмодерному Т. Фіндлі, стає втрата автентичності. Індивідуальна суспільстві, на думку Ж. Бодрійяра, відбувається де- пам’ять ″дозволяє суб’єктові ″зустрітися з собою ми- струкція смислу. Знайти істину стає деделі важче: нулим″, осмислити досвід власного життя, визначити ″Серед засилля підробок категорія істинного / неіс- найважливіше, виділити вартісне від другорядного…″ тинного просто розмивається, втрачає сенс″ [2, 57]. [2, 58]. Канадським письменником керує не тільки Отже, в художньому світі роману завдяки викорис- ″необхідність творення художнього світу в ″іншому танню прийому психоаналізу все ″перетворюється на форматі″, яка зумовлює виникнення новітніх страте- гру, а сам світ – на світ симулякрів″ [2, 57]. Завдяки гій побудови тексту″ [5, 13], а й бажання показати чи- історичності, дещо пародійному змалюванню психоа- тачеві шлях до істини. налітичного методу, Т. Фіндлі зберігає реальність.

ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Бодрийяр Ж. Симулякры и симуляции / Ж. Бодрийяр. – постмодернізму / Т.В. Шадріна // Держава та регіони. Серія : Тула, 2013. – 204 с. Гуманітарні науки. – 2012. – № 3. – С. 13–17. Bodryyyar Zh. Simulyakry i symulyatsii [Simulacra and simula- Shadrina T.V. Dialog mizh avtorom ta chytachem yak odyn iz tion]/ Zh. Bodryyyar. – Tula, 2013/ - 204 s. mehanizmiv tvorennya hudozhnyogo svitu v literature postmod- 2. Лавринович Л. Б. Координати пам’яті у художньому про- ernizmu [The dialogue between the author and the reader as one сторі постмодерної літератури / Л.Б. Лавринович // Наукові of the mechanisms of artistic world creating in postmodern liter- праці. – 2010. – Вип. 122. – С. 55–59. ature]/ T.V. Shadrina // Derzhava ta regiony. Seriya : Gumani- Lavrynovych L. B. Koordynaty pam’yati u hudozhnyomu prostori tarny nauky. – 2012. - №3. – S.13-17. postmodernoi literature [The coordinates of memory in artistic 6. Шопенгауэр А. Собрание сочинений: В 6 т. – Т. 1 : Мир field of postmodern literature]/ L.B.Lavrynovych// Naukovi как воля и представление / А. Шопенгауэр. – М .: Терра– pratsi. – 2010. – Vyp.122. – S.55-59. Книжный клуб ; Республика, 1999. – 496 с. 3. Полосухин Б.М. Феномен вечного бытия. Некоторые ито- Schopenhauer A. Sobranie sochinneniy: v 6 t. – T. 1 : Mir kak ги размышлений по поводу алгоритмической модели созна- volya I predstavlenie [The world as will and imagination]/ A. ния / Б.М. Полосухин. – М. : Наука, 1993. – 176 с. Schopenhauer. – M.: Terra-Knygnyy klub; Respublika, 1999. – Polosuhyn B.M. Fenomen vechnogo bytiya. Nekotorye itogi 49 6s. razmyshleniy po povodu algoritmicheskoy modeli soznaniya 7. Юнг К.Г. Психология бессознательного / К.Г. Юнг. – М. : [The phenomenon of eternal life. Some outcomes of thinking Когито-Центр, 2010. – 352 с. about algorithmic model of consciousness]/ B.M.Polosuhin. – Jung K.G. Psyhologiya bessoznatel’nogo [The pycology of the M.: Nauka, 1993. – 176s. unconscious] / K.G. Jung. – M. : Kogyto-Tsentr, 2010. – 352 s. 4. Финдли Т. Пилигрим : Роман / Т. Финдли. – М. : ООО 8. Ячменьова М.М. До сутності терміна постмодерністський “Издательство АСТ”, 2003. – 429 с. роман / М.М. Ячменьова // Вісник Житомирського держав- Findly T. Piligrim: Roman [Pilgrim: Novel]/ T.Findly. – M.: ного ун-ту ім. І. Франка. – 2005. – Вип. 22. – С. 207–211. OOO ″Izdatel’stvo ACT″, 2003. – 429s. Yachmenyova M.M. Do sutnosti ternima postodernists’kyy ro- 5. Шадріна Т.В. Діалог між автором та читачем як один із man [As for the meaning of postmodern novel] / механізмів творення художнього світу в літературі m.M.Yachmeneva // Visnyk Zhytomyrs’kogo derzhavnogo universytetu im.I.Franka. – 2005. – Vyp. 22. – S. 207-211

Indenko N.O., Shutko O.O. The play transformation of the reality in the novel ″Pilgrim″ by T. Findly Abstract. The article deals with peculiarities of play transformation of reality in the novel ″Pilgrim″ (1999) by famous Canadian writer T. Findly. It’s stated that postmodern literature representatives use new approaches of drawing readers’ attention in the end of the 20th century. The main narrative and rather commercial strategy of T. Findly’s story is play, the structure of which swiftly changes under the influence of culture postmodern context. In the artistic world of the novel author defines all categories of reality with the help of play category due to historic and rather mock representation of psychoanalytical method, T.Findly modifies and at the same time over again confirms the reality. It’s shown that the writer is led not only by the necessity of creating artistic world in the “other format” but also by the desire to show the reader a way to the truth. Keywords: play, postmodernism, simulacrum, interpretation, novel.

Инденко Н.А., Шутько Е.А. Игра трансформации реальности в романе Т.Финдли ″Пилигрим″ Аннотация. В статье исследуются особенности игровой трансформации реальности в романе ″Пилигрим″ (1999) известного канадского писателя Т.Финдли. Утверждается, что представители литературы постмодернизма в конце XX столетия обра- щаются к новым приёмам привлечения внимания читателей. Ведущей нарративной и отчасти коммерческой стратегией произведения Т. Финдли есть игра, структура которой стремительно видоизменяется под влиянием культурного контекста постмодернизма. В художественном мире романа автор определяет все категории действительности с помощью категории игры. Благодаря историчности и довольно пародийному изображению психоаналитического метода, Т.Финдли модифици- рует и одновременно заново утверждает реальность. Указывается, что писателем руководит не только необходимость со- здания художественного мира в “другом формате”, но и желание показать читателю путь к истине. Ключевые слова: игра, постмодернизм, симулякр, интерпретация, роман.

46 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Карат О.В. Шляхи дослідження діахронічних універсалій у баченні Є.М. Зарецької ______Карат Олена Василівна, аспірант інститут іноземних мов Державний вищий навчальний заклад "Донбаський державний педагогічний університет", м. Горлівка, Україна

Анотація. Дослідження діахронічних універсалій є зараз пріоритетною галуззю лінгвістичної типології. Здійснено спробу пошуку та аналізу діахронічних універсалій у доробках мовознавців досліджуваного періоду. Статтю присвячено висвіт- ленню бачення Є. М. Зарецької стосовно місця й значення діахронічних універсалій в науковому лінгвальному просторі. Надано визначення мовної універсалії мовознавцем. Продемонстровано найцікавіші результати універсологічних дослі- джень ученого. Доведено, що Є. М. Зарецька пропонує власне бачення низки мовних універсалій, теорія діахронічних уні- версалій є суттєвою підставою для реконструкції колишніх станів однієї мови, а також прамови. Ключові слова: лінгвістичні універсалії, діахронічні універсалії, актуалістичний метод.

Досліджуючи загальні структурні характеристики мо- торичним продовженням іншого. Зазвичай вважають, ви, необхідно приділяти велику увагу змінам, які від- що обидва стани являють собою одну мову, за винят- бувались у часі в різних її категоріях. Цьому служить ком випадків, коли відстань у часі дуже велика, як, вивчення діахронічних універсалій. Надзвичайно ва- наприклад, для латинської та французької. Логічна жливим у діахронічних універсаліях є їхня спрямова- структура діахронічних універсалій є такою: "Для всіх ність не тільки в минуле, а й у майбутнє, тобто їх про- x і всіх y, де x більш ранній, а y – більш пізніший стан гностична націленість. Знання діахронічних універса- тієї ж мови..." [1, с. 127]. Далі, для діахронічних уні- лій дозволяє прогнозувати зникнення тих або інших версалій зберігається розподіл на фонологічні, грама- явищ у мові та виникнення нових. Треба визначити тичні і семантичні. сутність діахронічних універсалій та прослідкувати, Діахронічні універсалії тісно пов’язані з мовною як вони вивчалися. Постає завдання узагальнити за- еволюцією, причому відмічається вплив однієї з за- кономірності дослідження мовних універсалій в мово- значених галузей на іншу, і вплив цей є односпрямо- знавстві XX ст. ваним: дослідження діахронічних універсалій умож- Вивчення універсалій має досить довгу історію. ливило формування й розвиток мовної еволюції як Попередниками досліджень такого спрямування стали наукової галузі. ще античні граматики, автори яких створили вчення У ХХ сторіччі для побудови загальної теорії ево- про члени речення, а ще пізніше – Ян Амос Коменсь- люції мови суттєвою була теорія мовних універсалій, кий, Р. Бекон та ін. Але у першу чергу історія вивчен- особливо – діахронічних універсалій (праці Дж. Грін- ня універсалій пов’язана зі спробами укладання уні- бергом та ін.). До праць з діахронічних універсалій та версальних граматик. Так, у XIII ст. з’являється тер- досліджень зі змістовної (контенсивної) типології мін grammatica universalis. З виникненням у 1660 році мають відношення пошуки первинних одиниць, що граматики Пор-Роялю А. Арно та К. Лансло проблема характеризують протомову. Якщо практично всі дос- універсалій стає однією з центральних у теоретичній лідники, близькі до еволюціоністської теорії, пого- граматиці (у загальній лінгвістиці). джуються, що в основі мовної діяльності лежав син- Автори "Меморандуму про мовні універсалії" пос- таксис, точніше, ще не розчленоване висловлювання, тулюють, що "мовні універсалії за своєю природою є то на питання про те, які ж були первинні елементи узагальненими висловлюваннями про ті властивості й мови, протягом ХХ сторіччя висловлювалися найріз- тенденції, які притаманні будь-якій мові і які розді- номанітніші думки. Так, для "телеологів" – німецьких ляють усі, хто розмовляє цією мовою" [1, с. 118]. Са- учених 1930-х років (E. Hermann, W. Havers, W. Horn) ме тому універсалії становлять найбільш загальні за- первинними були дрібні слова протяжністю не більше кони лінгвістики. складу, які спочатку вважалися питальними, потім За відношенням до осі синхронія / діахронія – син- вказівними, далі перетворювалися на невизначені за- хронічні (статичні) та діахронічні (динамічні) універ- йменники. Ці дрібні слова різним чином комбінували- салії. У зв’язку з цим автори "Меморандуму..." вва- ся в лінійному потоці мовлення. Для ідеологів "ново- жають, що "з загальнолінгвістичної точки зору деякі го вчення про мову" розвиток мови починається з універсалії легше інтерпретувати як результат дина- тривалого періоду кінетичного, незвукового мовлен- мічних процесів, наприклад семантичну метафору – ня, а звукове мовлення народжується з ритуальних як результат метафоричних семантичних змін; існую- звуків магічного характеру. Первинний звуковий чі в усіх (або майже в усіх) мовах варіантні форми комплекс, на думку марристів, не мав значення, він значущих мовних одиниць (наприклад, морфонологі- супроводжував кінетичне мовлення. Потім з’явилося чні чергування) – як результат діахронічного процесу звукове мовлення, що розпадалося не на звуки й не на закономірно зумовлених звукових змін" [1, с. 126], фонеми, а "на окремі звукові комплекси. Цими ціль- тобто що розподілення універсалій на синхронні та ними комплексами ще не розчленованих звуків і ко- діахронічні дійсно має місце в лінгвістичній універсо- ристувалося спочатку людство як цільними словами" логії. (І.І. Мєщанінов). Первинних мовленнєвих елементів Виокремлюючи діахронічні універсалії, Дж. Грін- було чотири (сал, бер, йон, рош) і вони були "асеман- берг, Ч. Осгуд та Д. Дженкінс стверджують, що ці тичними", тобто прикріплювалися до будь-якого зміс- універсалії формулюються з акцентом на тому, що товного комплекса. Ці легендарні чотири елементи мають місце два синхронних стани, з яких один є іс- спочатку вважалися чисто тотемними іменуваннями, і

47 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

навіть показники флексійного типу зводилися до них, лій, щодо місця й значення діахронічних універсалій в тобто до тотемів. Однак марристи, як і телеологи, науковому лінгвальному просторі. спиралися на первинну роль певних "займенникових" Історіографічний аспект вивчення діахронічних елементів, що утворюють потім дієслівні й іменникові універсалій може бути успішним завдяки актуалісти- флексії. Існує також теорія першоелементів з опорою чному методу. Так, актуалістичний метод (або метод на первинні вигуки (С. Карцевскій, Е. Херманн). Ко- актуалізму) є загальнонауковим методом теоретич- жен з цих "вигуків" мав консонантну основу, яка в ного рівня наукового пізнання. Він базується на тому, подальшому модифікувала супроводжуючий вокал, що об’єкти, які не стали предметом актуальної діяль- утворюючи склад структури "приголосний – голос- ності, можуть бути вивчені за допомогою порівняння ний", таких модифікацій ставало все більше і вони їх з подібними об’єктами, які потрапили в поле набували більш прозоре функціональне значення, як сприйняття й діяльності суб’єкта. На відміну від ем- правило, пов’язане із вказівністю. піричних методів, що досліджують наявні предмети Нарешті, в другій частині ХХ сторіччя з’являлося та явища, для актуалізму характерними є переважно більше спостережень в окремих мовних зонах, які елементи теоретичного пізнання. безсумнівно свідчили про односпрямований процес Сутність згаданого методу полягає у використанні мовної еволюції, навіть в ізольованому мовному фра- сучасних знань для вивчення минулого та передба- гменті. Такими можна вважати концепції тоногенезу чення майбутнього. Той або інший об’єкт вивчають у (J. Hombert, J. Ohala), згідно яких тональний стан є ре- часі, у розвитку, у становленні його як системи. Ми- зультатом передбачених комбінацій підвищення час- нуле об’єкта досліджують на основі його відбиття в тоти після глухих і зниження після дзвінких; здійсню- сучасному. Цей принцип знаходить своє відбиття в ється цей вид фонетики слова для всіх мов на різних працях з лінгвістичної історіографії. Оскільки теорія етапах, проте фонологізується лише для декількох. будь-якого предмета не може не бути одночасно його Такими ж є спостереження стосовно найбільш пізньо- історією, то, вивчаючи сучасність, ми вивчаємо част- го розвитку форм майбутнього часу, стосовно пізньо- ково й минуле. Звідси зрозуміло, що актуалістичний го становлення невизначеного артикля порівняно з метод є, по суті, вивченням того самого об’єкта в часі. визначеним, стосовно переходу просторових прийме- Все це є необхідним для нас, адже вивчення й аналі- нників до розряду часових, але не навпаки тощо. Ло- зування історіографічних праць з тематики діахроніч- кальну односпрямованість можна проілюструвати й них універсалій передбачає саме користування голов- синтаксичними прикладами. Наприклад, у якості діа- ними положеннями актуалістичного метода. хронічної універсалії Дж. Грінберг висунув положен- Є.М. Зарецька, наприклад, пов’язує теорію мовних ня про те, що узгоджені означення згодом мають бути універсалій взагалі і діахронічних універсалій зокрема в препозиції до імені, а неузгоджені означення – в по- з аналізом тексту. За її розуміння текст – це комуніка- стпозиції. тивна структура, яка спеціально створена для розу- До кінця ХХ сторіччя низка питань, пов’язаних з міння. Мова існує для осмислення дійсності, а мов- проблемою еволюції мови й визначення рушійної си- лення – для передачі інформації про результати цього ли її еволюції, злилася з проблемами більш широкого осмислення від однієї людини до іншої. І саме текст є антропоцентричного плану, і виникла нова галузь на- реалізацією мовленнєвої функції. уки, що поєднала лінгвістів, психологів, антропологів, Таке визначення тексту означає, що фраза на при- біологів і палеонтологів. Цей напрям, орієнтуючись родній мові, що використовується в бесіді з інозем- на вчення Ч. Дарвіна, іменується "неодарвінізмом". цем, який не знає цієї мови, не є текстом, а в бесіді з Його суттєвою науковою інновацією є спрямування носієм цієї мови є текстом. Одна й та ж сама низка на заповнення лакуни між початком існування мови й звуків (літер) може бути або не бути текстом в різних функціонуванням прамов, що реконструюються ком- ситуаціях. Таким чином, саме визначення тексту ви- паративістами – дослідниками різних мовних сімей. В являється визначенням функціональним, а не статис- епістемологічному сенсі ця низка проблем співвідно- тичним, воно залежить від мовленнєвих комуні кантів ситься з проблемами виникнення мови, локалізації й самої комунікації. прамови й причин її виникнення. Проте, якщо розді- Цікавим є той факт, що всіма природними мовами лити ці два кола проблем, сукупність зацікавлень су- сформовано механізм фізичної допомоги людям в ро- часної теорії мовної еволюції зводиться до таких груп зумінні (дешифровці) тексту. Йдеться про залишко- завдань: вість як про загальномовну універсалію. Будь-яка ти- 1. якою за своєю будовою була прамова; пологія, на думку Є. М. Зарецької, передбачає ізомо- 2. якими були її зміни на ранніх етапах еволюції; рфізм об’єктів, що підлягають класифікації, і в цьому 3. які рушійні сили цієї еволюції; чи залишаються ці сили сенсі класифікація мовних універсалій набуває особ- незмінними й дотепер; ливого значення. 4. якою була прамова людства; Універсалії, як мовні властивості, притаманні всім 5. які основні етапи її еволюції можна визначити; 6. чи існує єдиний односпрямований шлях розвитку для всіх або багатьом мовам, є предметом особливої уваги до- мов; слідників, оскільки їхнє вивчення допомагає проник- 7. що є рушійною силою мовних змін; нути всередину явищ, що виходять за межі природних 8. чи еволюціонує ця рушійна сила разом зі зміною мови. мов, проте належать людині за природою. Відомо, що, Слід зазначити, що певні питання можуть висвіт- якщо в класифікації якась ознака має одне й теж зна- лити саме факти теорії діахронічних універсалій. чення для всіх елементів, що класифікуються, це Метою даної статті є висвітлення думки означає, що вона не належить даній класифікації і має Є.М. Зарецької, сучасної дослідниці мовних універса- бути виведеною з неї. Абсолютні універсалії мають

48 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

бути виведеними з лінгвістичних описів, оскільки во- Загальновідомо, що універсалії можуть належати ни не є фактом природних мов, а належать мисленню одній природній мові чи виходити за її межі. людини або її фізіології. З лінгвістичної точки зору найбільшу зацікавле- Є.М. Зарецька констатує, що теорія мовних універ- ність викликають імплікації, що розкривають взаємо- салій розглядає й визначає: виключні явища (додаткова дистрибуція на інтерлінг- 1. Загальні властивості всіх людських мов на відміну від вістичному рівні). Одні універсалії розкривають уні- мов тварин. Наприклад, в людській мові канал для будь-якої версальні властивості синхронного стану мови, інші – мовної комунікації є вокально-слуховим; мовою людини діахронічного стану мовного розвитку. Так, можливо синтезувати й легко сприймати нові створювані Є.М. Зарецька виділяє діахронічну універсалію – пос- повідомлення; в мові людини безперервно виникає нова іді- тулат про постійний розпад основного словникового оматика тощо; 2. Сукупність змістовних категорій, що тими чи іншими за- фонду. собами відбиваються в кожній мові. Наприклад, у кожній Визнання універсалій в діахронії (наприклад, твер- мові відбиваються відносини між суб’єктом й предикатом, дження, що найпізніший дієслівний час в мові – це категорії оцінки, множини, всі мови мають членування на Futurum) передбачає прийняття ідеї єдиноспрямова- тему і рему; ності мовного розвитку. 3. Спільні властивості самих мовних структур, що охоплю- Теорія діахронічних універсалій спирається також ють всі мовні рівні. Наприклад, у кожній мові не може існу- на гіпотезу про системну близькість мов архаїчної вати менше десяти і більше вісімдесяти фонем; відношення структури й на найпізнішу варіативність нових мов. кількості голосних до кількості приголосних в звуковому Ідея єдиноспрямованості мовної еволюції не передба- ланцюжку не може бути більше двох; якщо в мові слово є завжди односкладовим, то воно є однофонемним і в мові іс- чає оцінки мов, необхідною є дослідницька робота з нує музичний наголос; якщо суб’єкт і об’єкт в мові займа- вивчення компенсаторних й функціонально синонімі- ють позицію перед дієсловом, то в мові є відмінок; якщо чних явищ в мовах нового часу. До окремих діахроні- суб’єкт в мові стоїть після дієслова, а об’єкт стоїть після чних універсалій відноситься, наприклад, закон про суб’єкта, то прикметник розташовується після імені тощо. формування спочатку вказівних, особових й питаль- Відомі універсалії, що мають відношення до всіх них займенників, а лише потім – зворотних, невизна- мовних рівнів. Наприклад, для кожного протистав- чених та ін. лення виділений (маркований) елемент має менш час- Пошук діахронічних універсалій пов’язують з ко- те застосування, ніж немаркований. мунікативними установками спілкування, тобто до Є.М. Зарецька звертає увагу на те, що останнім ча- теорії універсалій вводиться людина з її стандартами сом спостерігається зацікавленість дослідників щодо спілкування, що еволюціонують (Т. Гівон, Ч.Н. Лі, універсалій тексту й порядку компонентів в синтак- А. Тімберлейк). Таким чином пояснюються, напри- сичних структурах. Ці універсалії знаходять пояснен- клад, різні етапи виникнення дієслівного часу (аоріст ня в "картині світу", яку сприймають, розуміють через передує перфекту); найпізніше виникнення граматич- мову. ного суб’єкту з первинної теми тощо. Діахронічні У вивченні універсалій важливою є установка на універсалії пов’язані зі зміною "картини світу" носія- інтерпретацію. Наприклад, висування на початок ви- ми мови. словлювання важливих за змістом елементів інтерп- Знання діахронічних універсалій сприяє вивченню ретується через більшу звучність початкової позиції даних синхронної типології, дозволяючи прогнозува- висловлювання; підняття інтонації наприкінці загаль- ти зникнення одних явищ і виникнення інших. На- ного питання пояснюється стисненням голосових приклад, в діахронічному сенсі імплікативна універ- зв'язок мовця, який внутрішньо не завершив комуні- салія (а (b) означає, що якщо в мові є а і немає b, то кацію; зниження тону наприкінці звичайного вислов- можна передбачити або зникнення а, або появу b. лювання – релаксацією зв'язок. Вихід за межі інтерп- Таким чином, теорія діахронічних універсалій є ретації, що відбувається в системі, призводить до но- суттєвою підставою для реконструкції колишніх ста- вих можливостей пояснення дії універсалій: соціальні нів однієї мови, а також прамови. В останньому випа- причини, кодифікація, поява писемності тощо. Інтер- дку важливо "відняти" від даних архаїчної мови знан- претація і верифікація накопичених універсалій може ня універсалій давніх структур. Діахронічні універса- полегшити пошук нових універсалій, вважає лії є суттєвими й для етимології. Є.М. Зарецька.

ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Гринберг Дж., Осгуд Ч., Дженкинс Дж. Меморандум о Zvegintseva, B.A. Uspenskogo, B.Yu. Gorodetskogo. - [3-e izd.]. языковых универсалиях // Зарубежная лингвистика. II / Общ. – M.: Izdatelskaya gruppa "Progress", 1999. – S. 118-131. ред. В.А. Звегинцева, Б.А. Успенского, Б.Ю. Городецкого. - 2. Зарецкая Е. Н. Риторика: Теория и практика речевой [3-е изд.]. – М.: Издательская группа "Прогресс", 1999. – С. коммуникации / Е. Н. Зарецкая. – 4-е изд. – М. : Дело, 2002. 118-131. Zaretskaya E. N. Ritorika: Teoriya i praktika rechevoy Grinberg Dzh., Osgud Ch., Dzhenkins Dzh. Memorandum o kommunikatsii [Rhetoric: Theory and practice of speech com- yazyikovyih universaliyah [Memorandum about Language Uni- munication] / E. N. Zaretskaya. – 4-e izd. – M. : Delo, 2002. versals] // Zarubezhnaya lingvistika. II / Obsch. red. V.A.

49 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Карат Е.В. Пути исследования диахронических универсалий в видении Е.Н. Зарецкой Аннотация. Исследование диахронический универсалий сейчас есть приоритетной отраслью лингвистической типологии . Предпринята попытка поиска и анализа диахронический универсалий в доработках языковедов исследуемого периода. Ста- тья посвящена освещению видение Е.М. Зарецкой относительно места и значения диахронический универсалий в научном лингвальные пространстве. Дано определение языковой универсалии языковедом . Продемонстрировано интересные ре- зультаты универсологичних исследований ученого. Доказано, что Е.М. Зарецкая предлагает собственное видение ряда язы- ковых универсалий , теория диахронический универсалий является существенным основанием для реконструкции бывших состояний одного языка , а также праязыка . Ключевые слова: лингвистические универсалии , диахронические универсалии , актуалистичний метод.

Karat L.V. Ways of exploration of diachronic universals in vision E.N. Zaretsky Abstract. Research of diachronic universals now is a priority sector in linguistic typology. An attempt was made to search and analyse diachronic universals in refinement linguists study period. The article is devoted to vision E.M. Zaretsky concerning the place and importance of diachronic universals in scientific lingual space. Provided by definition linguistic universals of linguist. Demonstrated interesting results universological researches of scientist. It has been proved that E.M. Zaretsky offers its own vision of a number of linguistic universals , the theory of diachronic universals is an essential basis for the reconstruction of the former states of one language, and ancestor languages. Keywords: linguistic universals, diachronic universals, aktualistychnyy method.

50 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Кочукова Н.І. Проблема орозмовлення української наукової мови ______Кочукова Наталія Іванівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедра української мови та літератури Донбаський державний педагогічний університет, м. Слов᾽янськ, Україна

Анотація. У статті порушено проблему орозмовлення української наукової мови. Розглянуто різні погляди науковців на за- значену проблему. Проаналізовано функціонування розмовних елементів у науковому тексті. З’ясовано, що орозмовлення наукової мови дає змогу уникнути монотонності, досягти більшої виразності, невимушеної інтонації, доступно розкрити сутність наукових понять. Акцентовано увагу на тому, що розмовні елементи в наукових працях є здебільшого виявом мов- ної індивідуальності науковця. Ключові слова: наукова мова, урозмовлення, розмовні елементи, стилістичний контраст.

Унаслідок дії багатьох різноспрямованих тенденцій ріали, присвячені видатним мовознавцям, уміщені в наука поступово перетворюється у важливу галузь науково-популярних журналах ″Науковий світ″ (2009- світового господарства, а також у канал міжнародних 2011), ″Українознавство″ (2010-2013), журналах контактів. Це призводить до того, що до сфери кому- ″Українська мова″, ″Культура слова″, а також навча- нікативної діяльності залучається більша кількість льні посібники та монографії. учасників, рівень компетенції, досвід і стратегії спіл- В українській науковій мові поширюється тенден- кування яких є різними. Наслідком цього є зміна за- ція до дедалі активнішого використання розмовних собів і способів комунікації, яка виражена у взаємоп- елементів, бо вони виразніше виділяють певне явище роникненні стилів. Науковці відзначають, що на сьо- на тлі нейтрального викладу і є одним із засобів поси- годні суттєво змінюється наукова мова, яка поєднує в лення своєрідної експресивності наукового тексту. собі дві картини світу, наукову й національну й від- Також ця тенденція зумовлена активним впливом пу- биває соціальні й комунікативні процеси, що характе- блічних монологічних форм (лекція, доповідь, виступ) ризують сучасне суспільство. на писемне мовлення. Орозмовлення наукової мови Загальновідомо, що мова віддзеркалює позамовну частково призводить до руйнації стилю. дійсність: той стиль, який обслуговує пріоритетну су- В українському мовознавстві існують різні думки спільну сферу, впливає на інші стилі й на мову в ці- щодо доцільності використання засобів розмовного лому. Функціональні стилі не є відособленими один стилю в науковій мові. На думку П.О. Селігея, розмо- від одного, кожен із них має в собі елементи іншого. вна стихія здатна щедро збагачувати виражальні мож- Свого часу А.П. Коваль зазначала, що ″в науковому ливості наукового письма. І якщо ця стихія стилі роль цементу виконує зміст; зміст тут виступає ″тримається берегів″, тобто застосована з почуттям основною екстралінгвістичною стилеутворювальною міри (як у Ю. Шевельова), вона аж ніяк не загрожує рисою, і саме тому вкраплення елементів іншого сти- розмити специфіку наукового тексту, позбавити його лю не руйнують наукового стилю, а лише змінюють ″стильової осібності″ [10, с. 13]. Мовознавець наго- дещо його ″регістр″, переводячи розповідь з одного лошує на тому, що ″явище це для нашої літературної тону в інший. Вони створюють нову, складнішу орга- мови закономірне. Адже вона сформувалася не так на нічну цілість, потрібний, досить виразний, звичайно, книжній, як на розмовній основі, що великою мірою семантичний ефект (контраст при цьому не перестає визначило її самобутність серед інших слов’янських бути контрастом і відчувається на тлі наукового сти- літературних мов. Тому занадто суворе табу на роз- лю як яскравий прояв індивідуальності автора)″ [8, мовні елементи в українському науковому творі слід, с. 31]. Зокрема, функціонування розмовних елементів очевидно, визнати невиправданим. Навряд чи варто у писемних стилях, виокремлення закономірностей забороняти авторам послугуватися всім розмаїттям розподілу мовних засобів за функціональними стиля- джерел літературної мови″ [10, с.13]. Зокрема, ми привертає увагу українських мовознавців вже не Н.І. Бойко звертає увагу на поміркованість, зваже- одне десятиліття [6]. Входження розмовних елементів ність та вмотивованість при залученні до сфери нау- до наукової мови свідчить про міжстильову лексичну кового мовлення експресивної лексики з метою пож- взаємодію, зокрема між науковим та розмовним сти- вавлення академічного, ″сухого″ викладу та індивіду- лями. алізації мови вченого [4, с. 27]. Г.Ю. Бурлакова за- Актуальність цієї розвідки зумовлена потребою уважує, що мова точних наук не допускає елементів дослідження нових явищ і тенденцій у функціонуван- емоційності, тоді як мова таких гуманітарних наук як ні стилістично маркованих мовних одиниць у науко- історія, літературознавство допускає їх у масштабах, вому тексті, які засвідчують активне розмиття стильо- близьких художнім творам [5, с. 429]. вих перегородок. Для характеристики номінацій, за якими диферен- Метою статті є вивчення сучасної тенденції до ціюється розмовний стиль на тлі функціонально- орозмовлення наукової мови, як наслідок активної стильових різновидів, використовують досить склад- взаємодії наукового стилю з розмовним, демократи- ний, неоднозначний термін ″розмовна лексика″. Іс- зації наукового мовлення, вияв мовної індивідуально- нують різні підходи до використання обсягу поняття сті автора. ″розмовна лексика″. Так, С.Я. Єрмоленко відносить Джерелом фактичного матеріалу слугували науко- до розмовної лексики слова, що ″протиставляються ві та науково-критичні статті, рецензії, огляди, мате- стилістично нейтральній та книжній лексиці літерату-

51 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

рної мови своїм емоційно-експресивним забарвлення і ту″ [1, с. 282]. До створеного стилістичного ефекту функціонально-стильовим навантаженням″ [7, с. 129]. додаються ще яскраво виражені додаткові конотації. А.П. Коваль вважає, що за своїми стилістично- Наприклад, слово шароварна здобуває зневажливу семантичними якостями розмовна лексика не вихо- конотацію в контексті статті: ″Терміни дить за межі літературної мови, уживається в її писе- ″дерусифікація″, ″українізація″ годилося б уживати з мній і усній формах (насамперед у художньому і час- набагато більшою обережністю, ніж це роблять тково – у публіцистичному стилях), де створює коло- прихильники ″шароварної″, а не справді цивілізованої рит невимушеності, простоти і деякої експресивності держави″ (Науковий світ, № 8, 2010). Науково- [9, с. 105]. Дехто з мовознавців відносить до розмов- популярний підстиль має на меті зацікавити науковою ної лексики слова, які вживаються в усному невиму- інформацією широке коло людей, незалежно від рівня шеному спілкуванні. Вони не можуть використовува- фахової підготовки. Він є менш «окнижненою» фор- тися в діловому й науковому стилях, навіть у їхніх мою наукового стилю. усних жанрах (лекції, доповіді, виступи). На нашу Науковий стиль, як відомо, сформувався великою думку, С.П. Бибик запропонувала найчіткіші параме- мірою як антипод розмовного стилю. Звідси усталив- три диференціації розмовних одиниць. Вона наголо- ся стереотип, що для мови науки природними є виня- сила на тому, що ″в контексті літературної мови та її тково книжно-писемні елементи, а усно-розмовних норм розмовна лексика – це: 1) стилістичний засіб авторові належить усіляко уникати як чужостильових емоційної та смислової виразності того чи того худо- і небажаних. Літредактори часто-густо усувають з жнього, публіцистичного, науково-популярного кон- академічних текстів будь-які натяки на розмовність тексту; розмовні стилеми; 2) кодифікаційний функці- [10, с. 12]. П.О. Селігей, досліджуючи мовні особли- онально-стильовий параметр лексики; 3) нейтральний вості наукових публікацій видатного українського розмовно-побутовий словник, що в художньому стилі мовознавця Ю. Шевельова, зазначав те, що Ю. Ше- зазнає актуалізації й асоціативно-образної трансфор- вельов не цурався розмовності й не вважав її в науко- мації″ [2, с. 60]. За нашими спостереженнями, серед вому творі аж такою чужорідною, наводячи такі ури- загалу виявлених розмовних лексем переважають діє- вки публікацій ученого: ″…Від уваги Ганцова не втік слова та іменники. Серед них трапляються розмовні той факт, що…. Від цих заяв один крок до принципо- лексеми з формально-граматичними показниками вого проголошення мішаного (щодо українських гові- емоційності, напр.: ″Треба було знов воювати, обби- рок) характеру основи української літературної мови вати цековські пороги, переконувати заскорузлих чи- – і Олена Пчілка робить цей крок, вимагаючи крутого нуш, що перед ними не довідник, а унікальне лексико- розширення бази літературної мови. Але саме це зіс- графічне джерело″ (В. Німчук); ″Любов до діалектів тавлення різко підносило критичність щодо чужого безмежна лише в річищі спілкування й вивчення їх як матеріалу й дозволяло часто відвіювати в ньому зер- фактів мови″ (В. Мойсієнко). У наукових матеріалах но від полови″ [10, с. 12-13]. І, мабуть, небезпідставно, функціонують також розмовні слова, які у своєму ле- адже певне урозмовлення допомагає встановити не- ксичному значенні мають позитивне чи негативне зримий контакт із читачем, зняти в того психологіч- емоційне забарвлення, напр.: ″Українська сторона ві- ний бар᾽єр. Розмовні елементи дають змогу уникнути дреагувала на Бахчисарайську угоду власними «куци- монотонності, досягти більшої виразності, привнести ми» можливостями. Гетьман Лівобережної України у виклад оповідність, невимушену інтонацію [10, у 1672 – 1678 р. І. Самойлович «прохав» про милість″ с. 12]. І справді, важко не погодитися з П. Селігеєм, (Українознавство, № 2, 2013). У певних стилістичних адже, наприклад, уведені в наукову мову розмовні умовах розмовності набуває й стилістично нейтральна традиційні й трансформовані книжні фразеологізми лексика, вжита в переносному значенні: ″За допомо- створюють яскравий стильовий контраст. А основне гою космічного телескопа ″Хабби″ отримано зобра- призначення контрасту – виділити головну думку, за- ження сонцеподібної зірки, яка з’їдає сусідню плане- свідчити авторське ставлення, зацікавити читача. На- ту″ (Науковий світ, № 8, 2010); ″Набагато продукти- приклад: ″Представники політичного русинства в За- внішим може виявитися спокійне дослідження най- карпатті галасують про якусь ″українізацію″ закар- важливіших тенденцій розвитку чужих систем осві- патців і заплющують очі та затикають вуха, ніби ти і підготовки високопрофесійних працівників. Вра- не бачать і не чують, як духівництво Московського хувати тенденцію можна й на базі наших власних Патріархату наступає на одну з найоригінальніших можливостей та досвіду, не витрачаючи маси зусиль ознак духовної культури закарпатців – місцеву вимову на ″викопування, перенесення і посадку″ заморсько- церковнослов’янських текстів…″ (В. Німчук); ″Ство- го фрукта або овочу″ (Науковий світ, № 12, 2011); рення одної спільної літературної ″русинської″ мови ″Загарбники відійшли, а у мові колись поневоленого на основі попередньо скомпонованих кількох мов – це народу залишилася ″пам’ять″ – ті чи ті слова. Вони фантазія нефахівців, які тільки морочать людям го- використовуються без змін або ″притираються″ до лови, роблячи чужий лінгвоексперимент над україн- місцевої мови, ″вростають″ у неї″ (Науковий світ, цями Карпат″ (В. Німчук). Звісно ж, фразеологічні № 7, 2010). одиниці є найуживанішими в різножанрових публіка- Розмовні лексеми в науковому тексті допомагають ціях науково-популярного підстилю, для якого емо- у доступній і зрозумілій формі ознайомити читача з ційність і експресивність є стильовою нормою. На- науковими знаннями. За словами С.П.Бибик, ефект приклад: ″Як тільки здобули незалежність, і україн- розмовності створює ″й нейтральне слово- ців в Одесі (хоч це й парадоксально) стали гнати ″і в побутовизм, і книжний мовний елемент, коли він кон- хвіст, і в гриву″ (Науковий світ, № 12, 2010); ″Отож трастує зі стилістичним оточенням фрази, мікротекс- нам слід якнайшвидше забути про більшовицьку звич-

52 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

ку пошану до найвищого професіоналізму вкладати ками: ходити – ходіння і ходьба…″ (Карпіловська Є.). ″сізіфову″ тротуарну плитку, а в системі виховання Виявом орозмовлення української наукової мови є та- й підготовки молоді до праці відновити пошану до кож уживання займенників першої і другої особи найвищого професіоналізму″ (Науковий світ, № 12, множини (″Ми ж поведемо мову про інше: Гончар на- 2011) ″Та є одна небезпека – зараження комп᾽ютера лежав до тих митців, які відчували тонкощі мови…″ вірусами. Він постійно перебуває під загрозою вторг- (М. Степаненко)), дієслів наказового способу (″Роз- нення підступних ″троянців″. Потрапляючи в гляньмо, які функції реалізують комерційні назви зі комп᾽ютер, віруси руйнують програми, псують тек- сленговим компонентом″ (О. Таран)), узагальнено- сти й ілюстрації″ (Науковий світ, № 12, 2011). Взає- особових та неозначено-особових речень. модія розмовної та наукової мови найбільше вираже- У досліджених текстах монографій майже не трап- на саме в жанрі науково-популярному, орієнтованому ляються елементи розмовного стилю, бо в них послі- на діалогічну взаємодію між автором та уявлюваним довно збережено норми наукового спілкування. читачем, коли актуалізуються оцінність, образність, Значну кількість прикладів, які свідчать про певний емоційність, експресивність викладу [3, с. 26]. І це вплив розмовного мовлення на наукову прозу, було пов’язано не лише з використанням специфічних ме- виявлено під час аналізу науково-навчальної літера- тафор, порівнянь, але й з тим, що залучаються склад- тури. Цей факт передбачуваний, бо сучасні автори пі- ники розмовного образу світу, що допомагають через дручників, навчальних посібників, різноманітних ме- опертя на побутову свідомість, конкретно-чуттєві (зо- тодичних рекомендацій постійно прагнуть до макси- рові, слухові, дотикові) образи елементарних ситуацій мально доступних форм викладу, що, відповідно, при- буття пояснити складне, абстрактне явище [8, с. 31]. зводить до тимчасового відступу від правил одного Проявом впливу розмовності є також активне фун- стилю й еклектичному поєднанню різностильових кціонування в науковій мові різноманітних синтакси- одиниць, що характеризують здебільшого розмовне чних засобів розмовного стилю, як-от: порядок слів, мовлення. Напр.: ″Не набагато менше в телевізійно- структура й типи речень тощо. Наприклад, викорис- му мовленні й у газетних текстах граматичних росі- тання запитання – відповіді в науковій прозі створює янізмів. Проте шкода від них дуже велика, оскільки, ефект невимушеного, доступного для сприйняття спі- повторюємо, вони руйнують саму структуру україн- лкування. Наприклад: ″А як же з екологією говірок, ської мови″ (А. Капелюшний). За допомогою простих говорів та діалектів? Ніякого захисту вони не мали й речень науковці доступно розкривають дефініції нау- не мають″ (Німчук В.); ″Немає поета, який би не за- кових понять: ″Терміни – це назви наукових понять″ мислювався над значення слова. Олійник – не виняток: (А. Середницька). Уведені до наукового тексту роз- метафора у дзеркалі слова дала назву окремій збірці мовні елементи не лише пожвавлюють виклад, а й ча- поета. Що читач має побачити в дзеркалі авторово- сом є оптимальним способом передачі складних, абс- го слова? Насамперед себе, тобто перевірити, чи трактних понять. приймає він поетове слово як своє й чи відчуває його Часто науковці не обмежують себе стильовими ра- щирість, спорідненість із традиціями народного сві- мками в доборі мовних засобів у таких наукових жан- тосприймання, народної мови…″ (Єрмоленко С.); ″Які рах, як рецензія, огляд, а також у матеріалах, присвя- групи слів зараховують до розмовної лексики? Напри- чених видатним мовознавцям чи ювілеям відомих ді- клад, мовознавець Л.А.Коробчинська виділяла три пі- ячів культури, освіти, науки. Тому й розмовні елемен- дгрупи у структурі розмовної лексики…″ (Бибик С.) ти в них активно функціонують. Наприклад: ″Сту- Просте речення, розмовні вставки, неповні речення в дент-філолог Харківського університету, доброво- науковому тексті також свідчать про взаємодію роз- лець-визволитель рідної землі від злого ворога Олесь мовності й науковості. Наприклад: ″Мотив рідної зе- Гончар убирав, як губка, народну говірку″ (М. Сте- млі – наскрізний у поезії Б.Олійника″ (Єрмоленко С.); паненко). ″Поет відчуває глибину кожного вжитого слова в йо- Отже, у сучасних наукових текстах дедалі поміт- го загальномовному чи індивідуально-авторському нішою є тенденція до активного використання розмо- значенні″ (Солганик Н.); ″Варіантність є невідділь- вних елементів, що свідчить про свідоме прагнення ним атрибутом мови″ (Струганець Л.); ″Власне ка- науковців підкреслити мовну індивідуальність. Ороз- жучи, різною мірою вибірковими є всі зразки творен- мовлення наукової мови дає змогу уникнути моно- ня слів, оскільки беззастережно у мовній практиці не тонності, досягти більшої виразності, невимушеної реалізовано жоден із них″ (Карпіловська Є.); інтонації, доступно розкрити сутність наукових по- ″Щоправда, від деяких дієслів можна утворити імен- нять. ники зі значенням опредметненої дії за кількома зраз-

ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Бибик С.П. Розмовний стиль // Українська лінгвостиліс- 3. Бибик С. Диференційні ознаки розмовно-побутового сти- тика XX – XXI ст.: система понять і бібліографічні джерела. лю літературної мови / С. Бибик // Українська мова. – 2011. – К., 2007. – С. 281 – 282. – № 4. – С. 22–31. Bybyk S.P. Rozmovnyj styl' [Conversational style] // Ukrai'ns'ka Bybyk S. Dyferencijni oznaky rozmovno-pobutovogo stylju litera- lingvostylistyka XX – XXI st.: systema ponjat' i bibliografichni turnoi' movy [Differential features of everyday conversational dzherela. – K., 2007. – S. 281 – 282. style of literary language] / S. Bybyk // Ukrai'ns'ka mova. – 2. Бибик С. Стильова розмовна норма та розмовна лексика / 2011. – № 4. – S. 22–31. С. Бибик // Культура слова. – 2011. – Вип. 74. – С. 59–65. 4. Бойко Н.І. Українська експресивна лексика: семантичний, Bybyk S. Styl'ova rozmovna norma ta rozmovna leksyka [Stylistic лексикографічний і функціональний аспекти: Монографія. – conversational norm and conversational vocabulary] / S. Bybyk Ніжин: ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2005. – // Kul'tura slova. – 2011. – Vyp. 74. – S. 59–65. 552 с.

53 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Bojko N.I. Ukrai'ns'ka ekspresyvna leksyka: semantychnyj, М.П. Зяблюк та ін.]. – 3-є вид., зі змін. і доп. – К.: Вид-во leksykografichnyj i funkcional'nyj aspekty: Monografija «Укр. енцикл.» ім. М.П. Бажана, 2007. – С. 582–583. [Ukrainian expressive vocabulary: semantic, lexicographical Jermolenko S.Ja. Rozmovna leksyka [Conversational and functional aspects] . – Nizhyn: TOV «Vydavnyctvo «Aspekt- vocabulary] / S.Ja.Jermolenko // Ukrai'ns'ka mova: Encyklope- Poligraf», 2005. – 552 s. dija / [redkol.: V.M.Rusanivs'kyj (spivgolova), O.O.Taranenko 5. Бурлакова Г.Ю. Підрядні обставинні конструкції в текс- (spivgolova), M.P. Zjabljuk ta in.]. – 3-je vyd., zi zmin. i dop. – тах різних стилів // Лінгвалізація світу: Теоретичний та ме- K.: Vyd-vo «Ukr. encykl.» im. M.P. Bazhana, 2007. – S. 582– тодичний аспекти: Зб. матеріалів Міжнар. наук. конф.; Чер- 583. каси, 25-26 трав., 2006 р. / МОН України. Черкаський нац. 8. Коваль А.П. Науковий стиль сучасної української літера- ун-т ім. Б.Хмельницького. – Черкаси: Брама-Україна, 2007. – турної мови: Структура наукового тексту / А.П. Коваль. – С. 428 – 434. К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1970. – 306 с. Burlakova G.Ju. Pidrjadni obstavynni konstrukcii' v tekstah Koval' A.P. Naukovyj styl' suchasnoi' ukrai'ns'koi' literaturnoi' riznyh styliv [Adverbial clause constructions in texts of different movy: Struktura naukovogo tekstu [Scientific style ща modern styles] // Lingvalizacija svitu: Teoretychnyj ta metodychnyj literary Ukrainian: Structure of scientific text] / A.P. Koval'. – aspekty: Zb. materialiv Mizhnar. nauk. konf.; Cherkasy, 25-26 K.: Vyd-vo Kyi'v. un-tu, 1970. – 306 s. trav., 2006 r. / MON Ukrai'ny. Cherkas'kyj nac. un-t im. 9. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української B.Hmel'nyc'kogo. – Cherkasy: Brama-Ukrai'na, 2007. – S. 428 – мови / А.П. Коваль. – 3-є вид. – К.: Вища шк., 1987. – 351 с. 434. Koval' A.P. Praktychna stylistyka suchasnoi' ukrai'ns'koi' movy 6. Взаємодія усних і писемних стилів мови / [відп. ред. [Practical stylistics of modern Ukrainian language] / A.P. М.М. Пилинський]. – К.: Наук. думка, 1982. – 180 с. Koval'. – 3-je vyd. – K.: Vyshha shk., 1987. – 351 s. Vzajemodija usnyh i pysemnyh styliv movy [The interaction of 10. Селігей П. Юрій Шевельов – майстер наукового стилю / oral and written language styles] / [vidp. red. M.M. Pylyns'kyj]. П. Селігей // Українська мова. – 2010. – № 4. – С. 3 – 21. – K.: Nauk. dumka, 1982. – 180 s. Seligej P. Jurij Shevel'ov – majster naukovogo stylju [Yuri She- 7. Єрмоленко С.Я. Розмовна лексика / С.Я. Єрмоленко // velov is a master of scientific style] / P. Seligej // Ukrai'ns'ka Українська мова: Енциклопедія / [редкол.: В.М. Русанів- mova. – 2010. – № 4. – S. 3 – 21. ський (співголова), О.О. Тараненко (співголова),

Kochukova N.I. The problem of inconversation of Ukrainian scientific language Abstract. The author raises the problem of inconversation of Ukrainian scientific language in the article. Different views of scientists on this problem are explored too. The functioning of conversational elements in scientific text. It was found that inconversation of scientific language avoids monotony and achieves more expressiveness, relaxed tone, and reveals the essence of scientific concepts availably. The point is stated that conversational elements in scientific studies are primarily an expression of linguistic individuality of scholar. Keywords: scientific language, inconversation, conversational elements, stylistic contrast.

Кочукова Н.И. Проблема оразговаривания украинского научного языка Аннотация. В статье исследована проблема оразговаривания украинского научного языка. Рассмотрены разные взгляды ученых на указанную проблему. Проанализировано функционирование разговорных элементов в научном тексте. Выяснено, что оразговаривание научного языка дает возможность избежать монотонности, достичь большей выразительности, непри- нужденной интонации, доступно раскрыть сущность научных понятий. Акцентировано внимание на том, что разговорные элементы в научных работах в основном являются проявление индивидуальности ученого. Ключевые слова: научный язык, оразговаривание, разговорные элементы, стилистический контраст.

54 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Ковальчук Н.П. Жанрова парадигма прози Варвари Чередниченко ______Ковальчук Наталія Павлівна, аспірант, кафедра світової літератури та культури ім. проф. О. Мішукова Херсонського державного університету, викладач-методист Миколаївського коледжу культури і мистецтв, м. Миколаїв, Україна

Анотація. У статті зроблено спробу комплексного аналізу жанрової специфіки прози Варвари Чередниченко. Досліджено жанрову парадигму, тематичну спрямованість творів, визначено елементи новаторства у доробку письменниці. Ключові слова: жанр, жанрова парадигма, новелістика, історико-біографічна проза, романістика.

Сучасне уявлення про складність і розмаїття україн- ника чотирнадцятирічної дівчини, дочки катеринос- ського літературного процесу першої половини ХХ лавського робітника, розповідає про події революції століття було б неповним без усебічного осмислення 1905 р. Твір став однією з перших історико-рево- прозового доробку Варвари Чередниченко, у творчо- люційних повістей української прози. У жанрі реаліс- му активі якої твори різних жанрів: романи, повісті, тично-авантюрної дитячої повісті написаний твір “Ве- оповідання, нариси, літературознавчі студії, щоден- села компанія” (1928 р.). На сторінках періодичних никові записи. видань 1920-х років, насамперед “Плужанина”, можна Художня творчість В. Чередниченко ще недостат- зустріти чимало різножанрових творів Варвари Чере- ньо вивчена в аспекті еволюції, оскільки до цього ча- дниченко: фейлетон “За темами”, новела-фрагмент су під кутом зору комплексної концептуальної рецеп- “Сніги торішніх зим” тощо. ції, цілісної жанрово-стильової та проблемно- Помітною вершиною в творчій біографії тематичної інтерпретації проза письменниці не розг- В. Чередниченко стала книга “Жужіль”, що містить лядалась. Показовим видається той факт, що з чима- твори новелістичного жанру (“новелі” – за тодішнім лої кількості її творів, які зберігаються наразі у відділі правописом). Встановлюючи дефінітивні розбіжності рукописів Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка жанрів новели та оповідання варто наголосити на те- НАН України, за життя письменниці побачили світ та рмінологічному понятті “новелістика”. Охоплюючи потрапили у поле зору критики лише драма “Артистка одним терміном оповідання й новели, письменниця без ролів”, повість “Зшиток Софії Соняшник за 1905 звертається до терміну “новелістика” як компактної рік”. Згадки про новелу В. Чередниченко “Сніги то- форми називання цілої групи текстів, що фактично є рішніх зим”, фейлетон “За темами” зустрічаємо у жу- різними жанровими видами. Новелістичне начало рналі “Критика” за 1928 рік, де їх названо експериме- творів, вміщених у збірці, утворює комплекс “новелі- нтальними творами. Також у полі зору критиків опи- стичних прикмет”: драматичність новелістичного ма- нились збірки оповідань і новел “Весняний дріб’я- теріалу, новелістична ущільненість матеріалу, мало- зок”, “Жужіль”. Відтак, теоретична нерозробленість габаритність композиції. внутрішньої диференціації жанрів та їх інтеграції (ро- У першій новелі “Фрагмент з недописаного до-жанрової, жанрово-видової) не дозволила дослід- роману”[7] автор оригінально трактує конфлікт двох никам здійснити ґрунтовний аналіз різножанрової шляхів розвитку промисловості: перший – пов'язаний прози В. Чередниченко, що в цілому призвело до над- із постійним впровадженням досягнень науково- то вузького її тлумачення та інколи й некоректних технічного прогресу, оновлення виробництва і другий оцінок. Посутніх коректив вимагають призабуті мо- – робота по-старому, за віджилими методами. Зви- нографії З. Голубєвої, В. Дончика, присвячені загаль- чайно, В. Чередниченко, хоч і добре знала умови жит- ним тенденціям розвитку українського роману, в яких тя робітників, не могла передбачити, до чого все це окремі аспекти творчої ґенези В. Чередниченко розг- призведе суспільство у майбутньому. лядались під кутом зору “соцреалізму”. У цьому ж ас- Наступна новела – “На операційному столі” [7] – пекті історико-біографічні твори досліджував А. Си- по-новаторськи розкриває одвічну проблему “батьків ротюк. Увага літературознавців Н. Зайдлер, Т. Сагай- і дітей”. Детективна історія з агентами ДПУ і карко- дак спрямована в контекст аналізу історичної прози ломними поворотами сюжету переростає в трагедію. письменниці. Події, висвітлені у творі, засвідчують, що письменни- Таким чином, набуває актуальності питання аналі- ця розуміла загрозу надмірної ідеологізації суспільст- зу жанрової специфіки прози В. Чередниченко, розг- ва в 1920-ті роки, особливо в тих сферах, де її взагалі ляд якого презентуватиме об’єктивний, незаангажо- не повинно бути. Недаремно вона вклала в уста свого ваний погляд на своєрідність творів письменниці. героя, професора хірургії Валентина Терновецького, Метою статті є вивчення особливостей функціону- такі слова: “На операційному столі немає марксизму, вання окремих жанрових форм у творчому доробку навіть і в більшовицькій країні. Класовий підхід – за Варвари Чередниченко. межами лікарні. А у нас є лише хворі, і наш святий Початок літературної творчості Варвари Чередни- обов’язок їх вилікувати. У нас інтернаціонал позакла- ченко припадає на 1912 рік, коли у журналі “Дніпрові совий” [7, 57]. І трохи нижче знову наголошує: “Ме- хвилі” (Катеринослав) були надруковані оповідання дицина вище від усього цього. Вона не знає політич- для дітей “Трохим”, “Пошуткував”, що за особливос- них партій і класової боротьби” [7, 58]. Як і у виданій тями композиційної будови нагадують новели. 1925 трохи раніше “Повісті про санаторійну зону” року В. Чередниченко написала першу повість “Зши- М. Хвильового, в новелі В. Чередниченко “На опера- ток Софії Соняшник за 1905 рік”, де у формі щоден-

55 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

ційному столі” виразно бринить передчуття страшних ниченко не показує: вона ніби опускає між читачем і часів, які мають невдовзі настати… героєм завісу, за якою народжується “На смерть Навіть у творах про кохання, а саме таким є новела поета”. Незважаючи на невеликий обсяг твору, пись- “Євпаторія” (щоправда, любов тут має певний пато- менниці вдалося не лише виконати своє безпосереднє логічний присмак!), звучить засторога проти абсолю- завдання – передати історію створення “одного з най- тизації класових підходів. Молодь “треба виховувати сильніших віршів російської поезії”, але й наповнити на зразок вселюдської краси, а не на гаслах плакатів розповідь диханням і ознаками реальної епохи – епо- та незрозумілої філософії!” [7, 60] – наголошує пись- хи протиборства ідей. менниця. Особливістю новели (до речі, за жанровими У повісті історико-біографічного жанру “В Карте- ознаками твір більше нагадує повість) є те, що пись- зіанському монастирі” в центрі уваги − інтимна сто- менниця по-новаторськи висвітлює “жіночий погляд” рінка з біографії французької письменниці Жорж Занд на стосунки між чоловіком і жінкою. “Діалектику ду- і польського композитора Фредеріка Шопена, їх кіль- ші” головної героїні твору, Оксани Лелюк, камісячне перебування в Іспанії. Твір В. Чередничен- В. Чередниченко розкриває, використовуючи її що- ко збагачує уявлення читача не тільки правдиво ви- денникові записи та листи-сповіді до колишніх чоло- світленими біографічними фактами; він є вдалою віків. Саме в такий спосіб читач дізнається про трагі- спробою психологічного проникнення в характери чність долі жінки. В. Чередниченко показала резуль- людей різних верств суспільства – оточення Жорж тат боротьби “нової жінки” між прагненням бути аб- Занд і Фредеріка Шопена. Важливим акцентом в солютно вільною і корисною суспільству і прагнен- устах Шопена звучить фінал повісті:”Щоб творити ням міцного родинного та любовного зв’язку. Вона безсмертні твори, треба високо шанувати народ. До- відходить від модерністського розуміння ролі жінки й гану і забуття мають завжди всі ті, хто вважає себе наголошує, що жінка може бути щасливою у шлюбі з мудрішим за народ! Це єдине правило, якого мене на- коханою людиною, але в рівноправному шлюбі, коли вчила історія” [13,123]. кохання є ствердженням існування іншого, виявлен- Одним із кращих творів письменниці є велика істо- ням його сутності, своєрідною проекцією діалогу між рико-біографічна повість “Під одним плащем”. Авто- “я” і “ти”. граф цього твору, що розкриває кропітку, наполегли- Отже, особливостями новелістичних творів ву роботу авторки над текстом, зберігається в Інсти- В. Чередниченко є відображення загостреного туті літератури ім. Т. Шевченка НАН України . На суб’єктивного світогляду “Я” – героя через напругу ньому – хронологія написання повісті: “Ірпінь, сер- переживань та емоцій. Письменниця заперечує такі пень 1938 р. – Київ, вересень 1948 р.”. Десять років суспільні явища як знеособлення людини, розпад ду- творчої праці, і все ж через хворобу письменниця не ховності особистості. змогла остаточно підготувати повість до дру- На особливу увагу заслуговує художньо- ку. Сюжетом повісті є майже п’ятирічне перебування біографічна проза В. Чередниченко. Письменниця ви- Міцкевича в Росії. Доля польського поета-генія пода- користала одну із найоригінальніших жанрових мо- на В. Чередниченко на широкому фоні талановито ві- дифікацій біографічної прози − літературну біографію дтвореного політичного й літературного життя краї- митця, що знайшла своє відображення в історико- ни, у переплетенні з долями інших відомих історич- біографічних оповіданнях і повістях. Варто зазначити, них осіб. що у творах цього жанру об’єкт реальної історії пере- “Повість історична, – зауважував І. Франко, – має творюється на об’єкт авторської рефлексії, у якій ва- вартість, коли її основна ідея зможе зайняти сучасних жливу роль відіграє естетичний імператив – свідоме живих людей, то значить коли вона сама жива і су- прагнення письменниці відтворити життєву біографію часна» [6, 489]. Цій умові цілком відповідає повість реальної особистості так, щоб вона була цікавою для В. Чередниченко “Під одним плащем”. Поклавши в реципієнтів, і приносила естетичне задоволення. основу дійсні факти, зафіксовані в історичній і мему- Чи не найвдалішим оповіданням історико- арній літературі, докладно вивчивши художню та пу- біографічного жанру є твір “Останній лист”, у якому бліцистичну творчість Міцкевича, Пушкіна та їхніх зображено кілька епізодів з життя письменника сучасників, письменниця спромоглася відтворити на А. Тесленка, передано тяжкі умови перебування без- сторінках повісті “життя” у формі самого життя” [7, надійно хворого у лікарні. Всі епізоди насичені трагі- 9]. Образ Міцкевича в повісті є творчим досягненням змом, докором жорстокому суспільному устрою. Од- В. Чередниченко – в ньому органічно поєднані істо- ним із засобів творення образу видатного митця рична достовірність і художня переконливість, життє- В. Чередниченко обрала листи А. Тесленка, які вдало ва правдивість трактовки і письменницька майстер- вмонтувала у сюжетну канву твору. Вона не прагне ність авторки. Центральною темою цього поліфоніч- відтворити весь життєвий шлях героя, а через одну ного (не за обсягом, а зазначенням) твору залишається зустріч із ним майстерно показує цілісність і багатог- дружба двох великих поетів – Міцкевича й Пушкіна. ранність його особистості. Їхні відносини набувають у повісті символічного уза- У оповіданні В. Чередниченко “Історія одного вір- гальнення як єднання слов’янських народів. ша” – про творчу історію поезії “На смерть поета” Отже, у біографічних творах В. Чередниченко мо- М. Лермонтова – письменниця психологічно умоти- делює історію в долях видатних митців. Важливою вовано й переконливо передає складне душевне пот- ознакою її історико-біографічних творів є концептуа- рясіння, яке переживає герой, біль і гнів, що охопили льність: зображуючи реальну особистість, письмен- молодого поета при звістці, що “Пушкін упокоївся”. ниця спирається на історично вірогідні факти й доку- Однак сам процес появи пристрасного вірша Черед- менти, прагне побачити людину з відстані часу, напо-

56 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

внити сюжет власним розумінням стосунків митця із них подіях того часу. Чередниченко переконливо по- суспільством. Через художньо-естетичну проблема- казує процес становлення головної героїні твору – се- тику авторка вводить у літературу своєрідні екзистен- лянки-незаможниці Горпини, доля якої подається у ційні моделі, схеми поведінки людини, яка перебуває традиційному для української літературної творчості у пошуках справжнього призначення, спрагла повно- образі жінки-страдниці. цінного творчого життя. Роман має чітку композицію. Майстерно авторка У доробку письменниці є твори, написані в жанрі використовує такі сюжетні компоненти як пейзаж, роману. Важливим етапним моментом творчості портретні характеристики героїв. Все це робить роман В. Чередниченко є роман “За плугом”, що поєднав у “За плугом” глибоко реалістичним, багатоплановим, собі риси соціально-побутового та історико- масштабним твором, що став помітним явищем в революційного роману. Літературознавець З. Голубє- українській літературі 20–х років XX століття, а та- ва, визначаючи новаторство українського радянського кож засвідчив новий крок вперед В. Чередниченко на роману 20-х років, акцентує увагу на цьому творі, на- шляху до письменницької майстерності. Зауважимо зиваючи його «першим досвідом епопеї» в українсь- принагідно, що твір “За плугом” послужив ядром для кій літературі (поряд із романом С. Божка «У степах») написання роману-епопеї “Пани та полупанки”, якому [1]. Дослідниця також стверджує, що В. Чередничен- не судилося дійти до читача, і він зафіксований хіба ко “вдало змальовує художньо переконливі, яскраві що в автобіографії письменниці. картини класової боротьби, побуту та моралі передре- У творчому доробку В. Чередниченко є багатопла- волюційної пори, зокрема життя сільської бідноти”. новий історичний твір – роман “Фастів”, жанр якого Це один із перших в українській літературі творів визначено автором як “роман-хроніка 1680–1710рр.”. цього жанру, в якому на тлі радикальних історичних Письменниця задумала показати визвольну боротьбу та соціально-політичних змін розкривається трагедія українського народу за свою незалежність в останній українського села. У хронологічному вимірі двадця- чверті XVII - на початку XVIII століття, замалювавши тих років серед широкого спектра інтерпретаційних події одного з найдраматичніших періодів історії моделей твір молодої письменниці виокремлюється України (1680−1684). У 80-х роках XVIІ століття бу- глибоким художнім осмисленням історії села від часів лаву гетьмана тримав безпринципний Іван Самойло- Першої світової війни до 1923 року включно. У полі вич, який дбав не стільки про державні інтереси, скі- зору авторки – українська дійсність початку ХХ сто- льки про те, щоб за всяку ціну утриматися при владі. ліття у вимірах економічно-виробничих, соціально- Цьому періоду української історії і присвячено роман побутових, психологічно-індивідаульних. Страдниць- “Фастів” – художнє полотно, на сторінках якого жи- ка доля селян, їхнього життя і боротьби відображає вуть, мислять і діють як історичні особи, так і персо- шлях всього українського селянства того часу. нажі, вигадані творчою уявою автора . У щоденнику письменниця вказує на завдання, які Письменниця використовує вальтерскоттівську ма- вона прагне вирішити у творі: “За плугом” міняє на- неру сюжетовторення: від традиційного зачину – ге- зву на “Житняки” [9]. “Треба показати зміну психіки рой перебуває в дорозі – до логічно завершеної розпо- за 9 років революції. Треба показати справжнє кохан- віді про життя фастівчан та долю Семена Палія. Голо- ня радянської молоді…”, “Мені треба дати роман, що вним героєм і відповідно композиційним центром допоміг би нашому селянству радянському усвідоми- твору є образ фастівського полковника Семена Пили- ти свою путь у героїчну добу реконструкції селянсь- повича Палія. Його образ у романі Варвари Чередни- кого господарства” [9]. Відтак, у художній площині ченко цілком відповідає даним історичних джерел – роману “За плугом” – гострий соціальний конфлікт, літописів, досліджень і народним уявленням. широкий спектр важливих проблем (землі, революції, При зображенні історичних постатей і подій Вар- голоду, національної свідомості та національного вара Чередниченко поводиться дуже обережно з істо- протистояння, антирелігійна та феміністична пробле- ричним фактом: навіть переосмислюючи його, вона ми), які письменниця пропускає через призму одвіч- прагне не допустити принципових розходжень з істо- ної боротьби добра і зла. Новаторство В. Чередничен- рією. Можливо, саме тому письменниця не подає до- ко виявляється в тому, що її не цікавлять глобальні кладного портрету головного героя, штрихами окрес- соціально-політичні потрясіння. У першу чергу вона люючи зовнішність Палія, знову йдучи за історичною звертає увагу на людину, яка потрапляє у складні правдою, адже історія не зберегла таких документа- умови існування, на виявлення її внутрішнього “Я”, льних свідчень. Це не заважає В. Чередниченко ство- моральності, яка розкривається через вчинки і поведі- рити повноцінний образ народного ватажка. На сторі- нку. У творах письменниці на першому плані герой, нках роману В. Чередниченко “Фастів” поряд з істо- який змінив щось і власному житті, а не в суспільстві. ричними особами діє чимало персонажів, народжених Людина цікавить її не як представник певного класу творчою уявою автора. Виписані вони із знанням іс- чи соціального прошарку, а як носій самобутніх пси- торичних обставин, у яких природно розкриваються хоемоційних рис, в індивідуальності якого концент- характери, психологія героїв тієї епохи. В. Чередни- руються типологічні ознаки людських характерів. ченко виступає у романі як тонкий знавець історії Можливо, саме через це художня концепція розвитку українського народу . життя у до- та післяреволюційному селі, запропоно- Підсумовуючи сказане, зазначимо, що у прозі вана письменницею, не співпала з “офіційною ліні- В. Чередниченко на проблемному і жанровому рівнях єю”. При створенні літературних типів, В. Чередни- відбилися ключові тенденції літературного процесу ченко акцентує увагу на тих соціальних обставинах, 20–30–х років ХХ століття. Проте письменниця в силу які допомагають розкрити характери героїв у історич- своєї творчої індивідуальності виробила власний

57 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

стиль і відійшла від ідеологічних канонів. Вона пос- психології. Під пером прозаїка набувають оригіналь- луговується переважно традиційними формами пись- них форм жанрові різновиди і навіть жанри, тому ви- ма, проте в її прозі головний акцент зроблено на вну- вчення жанрової парадигми творчості В. Чередничен- трішньому стані людини, на її індивідуальній, осібній ко є науково перспективним.

ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Голубєва З.С. Новаторство украинского советского рома- historical biograghical literature (from the beginning to на 20-х годов (Проблематика. Характеры. Поиски формы): modernity] / B. Melnychuk. – K.: Akademіya, 1996. – 272s. автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. на- 5. Філатова О.С. Український роман 20-30-х років ХХ сто- ук / З.С. Голубєва. – К., 1967. – 37с. ліття: типологія авторської свідомості: монографія / Golubeva Z.S. Novatorstvo ukrainskogo sovetskogo romana 20- О.С.Філатова. – Миколаїв: Іліон, 2010. – 485с. ch godov (Problematika, Charaktery. Poiski formy) [Innovation Fіlatova O.S. Ukrainskyi roman 20–30-ch rokiv XX stolittya : of Ukrainian Soviet novel of 20s (Problems. Characters. Search- typologіya avtorskoi svіdomostі : monografіa [Ukrainian novel ing of the Form)] : Avtor. dis. Na zdobutta stupena of 20–30s of the twentieth century : the typology of author con- 2. Денисюк І. Розвиток української малої прози ХІХ– sciousness] / O.S. Fіlatova. – Mykolayiv : Іlіon, 2010. – 485s. початку ХХ cтоліття / І. Денисюк. – Львів: Академ. Експрес, 6. Франко І.Я. Твори в 20-ти т. – Т.6. / І.Я. Франко. – К.: Де- 1999. – 280с. ржлітвидав, 1951. – С. 489 Denysiuk I. Rozvytok ukrainskoї maloi prosy XIX – pochatku XX Franko І. Y. Tvory v 20-ty tomach [Creative works in 20 vol- stolіttya [the development of Ukrainian short-story writing of umes]. – T. 6. / І.Y. Franko. – K.: Derzhlіtvidav, 1951. – S. 489. XIX – the beginning of Xxcentury] / I. Denysiuk. – Lviv: Academ. 7. Чередниченко В. Вибрані твори / В.Чередниченко. – К.: Expres, 1999. – 280s. Дніпро, 1971. – 600с. 3. Літературознавчий словник-довідник / [За ред. Р.Т. Гро- Cherednychenko V. Vibranі tvory [Selected works] / V. Chered- м’яка, Ю.І. Коваліва, В.І. Теремка]. – К.: ВЦ «Академія», nychenko. – K.: Dnipro, 1971. – 600s. 2006. – 752с. 8. Чередниченко В. Жужіль / В. Чередниченко. – Харків: Lіteraturoznavchyi slovnyk-dovіdnik [Literature vocabulary ref- Книгоспілка, 1930. – 184с. erence book] / Za red. R.T. Gromyaka, Y.І. Kovalіva, V.І. Cherednychenko V. Zhuzhіl [Zhuzhіl] / V. Cherednychenko. – Teremka. – K.: VTS "Akademіya", 2006. – 752s. Kharkiv : Knygospіlka, 1930. – 184s. 4. Мельничук Б. Випробування істиною: Проблема історич- 9. Чередниченко В. Щоденник / Відділ рукописів Інституту ної і художньої правди в українській історико-біографічній літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України – Ф. 95. – літературі (від початків до сьогодення) / Б. Мельничук. – К.: Од. зб. 178-234 Академія,1996. – 272с. Cherednychenko V. Schodennyk [The Diary] / Vіddіl rukopisіv Melnychuk B. Viprobuvannya іstinoyu: problema іstorichnoi Іnstitutu lіteratury im. Tarasa Shevchenka Natsionalnoi ihudozhnoi pravdy v ukrainskіi іstoriko-bіografіchnіi lіteraturі Academii Nauk Ukrainy. – F.95. – Od.zb.178–234. (od pochatkіv do sogodennya) [The trial by truth: the problem of

Kovalchuk N.P. Genre paradigm of Varvara Cherednychenko`s prose Abstract. The article deals with complex analysis of genre characteristics of Varvara Cherednychenko`s prose. It investigates genre paradigm and thematic direction in prose. As a result innovational features are presented. Keywords: genre, genre modifications, short-story studies, historical and biographical prose, novel studies.

Ковальчук Н.П. Жанровая парадигма прозы Варвары Чередниченко Аннотация. В статье сделано попытку комплексного анализа жанровой специфики прозы Варвары Чередниченко. Иссле- довано жанровую парадигму, тематическую направленность произведений, определено элементы новаторства в творчестве писательницы. Ключевые слова: жанр, жанровая парадигма, новелистика, историко-биографическая проза, романистика.

58 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Ковтун В.В. Прикметники на позначення молодого віку в українських східнослобожанських говірках ______Ковтун Валентина Валеріївна, аспірантка ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка", м. Луганськ, Україна

Анотація. У статті проаналізовано семантику й функційну активність репрезентантів ЛСП прикметників, які опосередкова- но вказують на вік молодої людини, у діалектному тексті східнослобожанського мовного ареалу. Прикметники малолітній, маленький / маненький, малий, невеликий, немаленький / неманенький, немалий, взрослий / дорослий, молодий, великий, здо- ровий об’єднує інтегральна сема ‘порівняно невелика кількість років, яку прожили᾿. Ад’єктив молодий є домінантним у на- званій ЛСП. У певних контекстах прикметники можуть реалізовувати і основні семи, і додаткові, актуалізовані завдяки спо- лучуваності й асоціативним зв’язкам. Обсяг значеннєвих відтінків у прикметника молодий у діалектній мові значно шир- ший, ніж у літературній. Ключові слова: прикметник (ад’єктив), сема, діалектний текст, фольклорний текст, східнослобожанські говірки, вік людини, конотація.

Поняттям "вік" охоплюють посутні характеристики вік людини, на матеріалі українських східнослобо- людини. Вік є важливим компонентом культури будь- жанських говірок. Поставлена мета передбачає якого народу. Зміст поняття "вік" містить національ- розв’язання таких завдань: визначити референтну ну, культурну та історичну специфіку, оскільки сама сферу прикметників на позначення віку людини з до- "людина, у першу чергу, асоціюється з поняттям віку, мінантною лексемою молодий у досліджуваних говір- хоча цією властивістю володіє будь-який об’єкт нашої ках; виконати семний аналіз значень аналізованих планети. Вік безпосередньо стосується людини й ха- ад’єктивів у діалектному тексті; визначити функційну рактеризує її, є однією з найбільш важливих характе- активність прикметників. ристик людини" [1]. Джерелами для дослідження стали матеріали істо- Останнім часом науковці різних гуманітарних на- ричної праці В. Іванова "Жизнь и творчество крестьян прямків (етимологи, етнолінгвісти, фольклористи та Харьковской губернии: очерки по этнографии края" ін.) демонструють значний інтерес до вивчення сема- [Иванов], матеріали фольклорно-діалектологічних ек- нтики, структури, походження одиниць лексико- спедицій ([УССГ], [ПСС]), а також власні записи діа- семантичної групи "Вік людини" (В. Гнатюк, лектного матеріалу. Ф. Славський, В. Скляренко, Ю. Литвиненко, Звернемося безпосередньо до аналізу семантики В. Семиряк, О. Барабаш та ін.). Предметом спеціаль- ЛСП прикметників, які опосередковано вказують на ного аналізу стали лексичні одиниці на позначення молодий вік людини. Установлено, що діалектоносії, віку людини в бойківських говірках [3]. Дослідниця характеризуючи вік людини, здебільшого, описово, О. Гурова виявила особливості номінації віку людини, непрямо указують на те, скільки років людині: мало- схарактеризувала семантику окремих назв, визначила літній, маленький / маненький, малий, невеликий, не- джерела формування відповідної лексики північно- маленький / неманенький, немалий, взрослий / дорос- прикарпатського регіону. лий, молодий, великий, здоровий (пари ад’єктивів ма- Дослідження семантики й структури окремих лек- ленький і маненький, взрослий і дорослий ми розгляда- сико-семантичних груп (далі ЛСГ) – одна з актуаль- ємо як одне слово). Прикметники цієї ЛСП об’єднує них проблем в українській діалектології. Аналіз сема- інтегральна сема ‘порівняно невелика кількість років, нтики й функційної активності прикметників віку на яку прожили᾿. Домінантним словом у цій підгрупі ви- матеріалі діалектного тексту, на нашу думку, сприяє ступає прикметник молодий (157 прикладів), оскільки виявленню їх національно-культурної специфіки, від- має більше функційне навантаження, порівняно з ін- биває тим самим діалектну картину світу, у якій від- шими прикметниками в межах ЛСП. дзеркалено стереотипи й асоціації мовців східносло- Словник української мови в 11-и томах подає такі божанського ареалу. значення прикметника молодий: ‘який має небагато У діалектних текстах східнослобожанських говірок років, не досяг зрілого віку; юний᾿ // ‘не старий᾿; ‘з виявлено розгалужений ряд прикметників на позна- особливостями, властивими тому, хто має небагато чення віку людини. Прикметники віку ми умовно по- років᾿; ‘який недавно з’явився, народився, почав існу- ділили на дві ЛСГ: вати, рости᾿; ‘недавно приготовлений (про продукти)᾿ 1) прикметники, які опосередковано вказують на вік; [СУМ ІХ, с. 786]. Оскільки ми аналізуємо ад’єктив 2) прикметники, які відносно вказують на вік. молодий, уживаний по відношенню до людини, то У ЛСГ прикметників, які опосередковано вказують останнє значення цього слова до уваги не беремо. на вік, у свою чергу, можна виділити дві лексико- Загалом пряме номінативне значення (тобто конс- семантичні підгрупи (далі ЛСП) ад’єктивів, які: татація тільки віку) ад’єктив актуалізує переважно в 1) опосередковано вказують на молодий вік людини; діалектних текстах-оповідях, у фольклорних текстах, 2) опосередковано вказують на поважний вік людини. навпаки, містить явно виражені додаткові семи. У на- У цій статті ми проаналізуємо репертуар прикмет- роднопоетичному тексті оцінний компонент, як влас- ників, які опосередковано вказують на молодий вік тивість фольклорного слова, є практично людини. обов᾿язковим у семантичному значенні слів, що зго- Метою статті є дослідження семантичного й функ- дом призводить до розширення семантики всього ви- ційного аспектів лексико-семантичної підгрупи прик- словлення. метників, які опосередковано вказують на молодий

59 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Прикметник молодий мовці східнослобожанських життєвих сил᾿, ‘незаміжня᾿ / ‘неодружений᾿, ‘незрі- говірок сполучають з низкою іменників і займенників, лий᾿, напр.: Верба , вербы ця, / Пора тоби розвы цьця, / зокрема я, ми, хлопці, люди, дівчата, дівчина тощо, Пора тоби , Павле ко, ожены цьця. / Ой мини жы- | | | | | напр.: Гу кайут᾿ моло дих х лопц᾿іў / і во ни йізд᾿ут᾿ ны цьця ще не пора , / Ще моя Луке рька молода , / Не- | | | | | к·ін᾿ми [УССГ, с. 57]; Мо йа с ваха моло да / дуже ха й хоть ли течко погуля [Иванов, с. 152]; Гуля й, гу- | | | | | | кра сива ж˙інка / б˙і л’ава / ви сока / во на дуже тру- ля й, до чко, / По ки молоде нька, / Гуля ти раде нька | | | | и и | дол’у бивойі ў дач’і / по про фес’ійі во на ме дсе ст ра [Иванов, с. 159]; Я ди вчина щэ молода , / Та щэ пов- | | | | [УССГ, с. 130]; По том / ко ли наш˙і сол дати на- норо жа, / Хочъ и въ ма сныцю хто при йде, / Та й тоди | | | | | | | сту пали / це бу ло ў сорок п йатом го ду / у нас тут я го жа [Иванов, с. 659]; Кла дут’ хл’і бину на краĭ буў меидсан|бат / і нас забие|рали у|с’іх моло|дих сто|ла / на краĭ / і |кажут’ / шо ви пеиреи|держуйеіте д’іў|ч’ат до м˙еидсан|бату прац’у|вати [УССГ, д’і|виц’у к|расну ку|ниц’у / а ў нас ко|зак моло|диĭ | ш | ш | | с. 216]; Т’аж ко ĭ важ ко бу ло прац’у ват’ у [УССГ, с. 259]; Мэнэ ж ма ты ла е, / Гуля ть нэ пуска е. | | | | | | госп˙італ’і / х лопц’і бу ли моло д’і / хо т’іли жити / Щобъ я нэ ходы ла, / Па рня нэ любы ла – / Зъ ху тора | | [УССГ, с. 216]; Розка жу ше про те / йак ми бу ли друго го, / Па рня молодо го [Иванов, с. 666]; Та ще ми- | | | | | е| е моло д’і / п˙ісл’а воĭ ни дуже л’у били соби рати с’а / ни жены ться не пора , / Та ще моя дивчы на молода , / и | | і| ве ч’ор ниц’і та к˙і ро|били [УССГ, с. 221]; Заби рали / Та неха й вона ли течко погуля , / Та неха й вона | | | | | йак·і моло д᾿і х лоп·ц᾿і з д вац᾿:ат᾿ шес того- ки соньку покоха [Иванов, с. 21]. д|вац᾿:ат᾿ ч᾿ет|вертого |года / заби|рали ўс᾿іх на воĭ|ну Однак, виражаючи аналогічні семи, у певних кон- [УССГ, с. 112] та ін. Ад’єктив молодий, реалізуючи текстах ад’єктив може вживатися в текстах, що репре- сему ‘молодий᾿, без сумніву, викликає тільки позити- зентують емоції суму, жалю тощо, пор.: Уси вні асоціації у свідомості мовців, тож правомірно бра тчикы / Пожены лыся, / Вси това рыщи / Подру- стверджувати, що в цьому випадку в семантичній жы лыся / А я молоды й / Не жена тъ хожу [Иванов, структурі актуалізовані семи позитивної характерис- с. 23]; Го рько жы ты па рьню молодо му / Та щей не тики людини ‘молодий᾿, ‘здоровий᾿, ‘повний сил᾿, на- жена тому [Иванов, с. 23]; Текла ри чка рикова я, / | | | | пр.: Сан’а ў нас до того ш видко ко пайе / це Вы шла ди вка молода я. / Не плачъ, ди вка, не журы ся; | и | | | х лопе ц’ моло диĭ же / кубашки ко па [УССГ, с. 377]; / Я й самъ мо лодець не жины вся [Иванов, 154]; Не | | и| Прис лали йо го до нас ў се ло дес’ у ше- найшо в я до ли, / Найшо въ рыболо вивъ, / Ой, вы робо- и и| | | с’тиде с’атому роц’і / це буў ш˙ч’е моло диǐ / ло вци, / Раздо бри моло дци! / Вы заки ньте си тку; / | | | | | | х лопец’ та киǐ / т ридц’ат’ три роки йо му бу ло Че резъ бы стру ри чку / Та впи ймайты до лю / Па рню | | | | [УССГ, с. 385]; Ж·інк и / йа к·і м·і сили коров аǐ / молодо му [Иванов, с. 159]; Щу ка-ры ба гра е, / Соби | е | с | і | п | по ви н᾿:і бути з добройі с᾿е м· йі / шч᾿об моло д᾿і / па ру ма е. / Ти лько жъ мини молодо му / Та й па ры не | е| добре жи ли (с. Краснодарка Краснодонського р-ну, ма е [Иванов, с. 160]. Луганська обл.); Бу|ло / ка|н’ешно / ш˙ч’о ми моло|д’і Позитивної конотації аналізований прикметник на- бу|ли / то нам |луч’ше / а ш˙ч’е буў і по|р’адок |луч’шиǐ буває у сполученні з іменниками, що називають осіб, [УССГ, с. 394]; Ми бу|ли моло|дими / |дуже важш|ка які мають відношення до вояцтва, напр.: |Горе бу|ло / бу|ла ро|бота / леи|жали по |сорок ч’оло|в˙ік у |каждом хоч’ і |горе бу|ло |р’адом / ĭ розу|м˙іли / шо веи|лике |горе к|лас’і / і нам т|реба бу|ло у|с’ім д’іў|ч’атам моло|дим у |наш˙іĭ стра|н’і / а|ле ми бу|ли моло|д’і / у|хажуват’ за |ними // ну рас йа моло|да бу|ла / при ўл’уб|л’алиес’а ў моло|дих охв˙і|цер’іў / ĭ х|лопц’і бу|ли здо|роўйу / де неи тоĭ оту|ди |кажут’ во|на моло|д’і / і леитеи|нанти / і кап˙і|тани / і ма|йори / і |видеиржит’ [УССГ, с. 307]. |л’оч’:іки бу|ли тут у нас … і йак нам |важшко бу|ло / Пряме номінативне значення прикметника моло- ко|ли во|ни |йіхали з |нашого сеи|ла / прош|ч’алиес’а ĭ дий, яке безпосередньо спрямоване "на предмети, п|лакали ĭ об˙іш|ч’али х|лопц’і / шо прие|йідут’ до нас і явища дійсності та якості дійсності й відбиває їхнє за- забеи|рут’ нас / а|ле ĭ до |ц’ого |ч’асу беиреи|жемо гальне розуміння" [2, с. 171], у фольклорному тексті |памйат’ про цих моло|дих і кра|с’івиех охв˙і|цер’іў виокремити складно, пор.: ила молода вдова , / [УССГ, с. 217]. У подібних контекстах марковані Двухъ ку нчикивъ любы ла, / У поло ни воды ла, / Двухъ одиниці, у які входить прикметник молодий, асоційо- сыни въ роды ла, / Ива нушку и Васы ля [Иванов, с. 153]; вані з фізичним розвитком, силою, притаманні моло- Захоти ла вра жа ба ба / Молодо ю бу ты, / Наты кала дому вікові й необхідні для захисту рідної землі, зав- за очи покъ / Шивли и та ру ты [Иванов, с. 648], отже жди високо поціновувались у народі, тому розширю- означений ад᾿єктив переважно ускладнений додатко- ють семантику й вербалізують семи ‘фізично здоро- вими семами ‘у розквіті сил᾿, ‘здоровий᾿, ‘красивий᾿: вий᾿, ‘сильний᾿, ‘сміливий᾿. То чернява / Молода дивчына / Дорижку втоптала, / У сполученні з іменниками жона / жинка, княгиня Та дорижку втоптала [Иванов, с. 20]; Ты сбру я моя , прикметник молодий у фольклорному тексті реалізує предорога я, / Ты ди вчина моя , ты молода я! [Иванов, сему ‘дівчина, яка недавно вийшла заміж᾿, напр.: Од- с. 155]; Тымъ тра вка зэлэ на, / Що блы зько вода . / чыня й, ба теньку, новы й двиръ, / и де до те бе сыно къ Тымъ ди вка хоро ша, / Що щэй молода [Иванов, твий / Из молодо ю жоно ю [Иванов, с. 229]; Прыве- с. 653]. злы скры ню, пыры ну / И молоду ю княгы ню [Иванов, Позитивні конотації викликані, головним чином, с. 229]; сть у мэ нэ жи нка, / Молода , хоро ша, / Щэ й асоціаціями молодості з красою, веселим безтурбот- ди точок дво е, / чорня ви обо е [Иванов, с. 662]. До ним життям, радістю тощо, тому ад’єктив молодий (і значення прикметника молодий, якого він набуває у його форми) визначають іменники дівчина (дивка), сполученні з наведеними вище іменниками, приєдну- хлопець, парень, козак (у значенні хлопець) та ін. й ак- ється аналогічне значення відад’єктивного іменника в туалізують у контексті семи ‘молодий᾿, ‘сповнений складі тавтологічного сполучення (з тавтологічними

60 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

за змістом іменниками молодиця, молодичка), проте / Ой, за козаченька / Розуда лого. / За стары м жи ты, не є поширеним явищем. Наведемо всі приклади ви- / Трэ ба робы ты. / За малы м жи ты – / Сухота моя. / значеного явища, які є в нашій картотеці: Молода я За моло дчикомъ – Красота моя [Иванов, с. 652]. Роз- молоды чко / Вы йды до насъ, вы йды до насъ. / – Ра да глянуті контексти маніфестують лексему молодий зі бъ я, мои по дружкы, / Вы йты до васъ, вы йты до значенням констатації невеликої кількості років. васъ, / Та въ пичи , мои по дружкы, / Ого нь горы ть, Як бачимо, обсяг значеннєвих відтінків прикмет- ого нь горы ть, / А на пры пичку, по дружкы, / Бо рщикъ ника молодий у діалектній мові значно ширший, ніж у кыпы ть, бо рщыкъ кыпы ть, / Въ колы сци, мои літературній мові, семантика ширша й різноманітні- по дружкы, / Дытя крычы ть, дытя крычы ть. / на пи- ша. чи , мои по дружкы, / Све коръ ворчы ть, све коръ вор- Звернемося до аналізу інших прикметників окрес- чы ть [Иванов, с. 256]; Выклыка лы дивча точка / Та леної семантичної підгрупи. свою подру жку, / Молодэ ньку молоды цю / До сэ бэ гу- ля ти [Иванов, с. 653-654]. Функційна активність прикметників, які У діалектному тексті-оповіді східнослобожансько- опосередковано вказують на молодий вік людини го мовного ареалу в значеннях прикметника, які ви- 1 малолітній

значають ті чи інші властивості, якості людини, унас- 2 маленький / лідок дифузності, розмитості семантики, часто вияв- маненький 1% 0% ляємо таке явище, як накладання сем. Тому, окрім се- 4% 16% 3 малий ми віку, прикметник молодий у ряді контекстів актуа- 4 невеликий лізує сему ‘молодий спеціаліст᾿, напр.: Уч’іете|л’і | | | | | е 5 немаленький бу ли моло д’і / каждиĭ раз го товили п˙ йеси / при г- | | | 19% / неманенький ла шали стари к˙іў [УССГ, с. 306]; Буў кру жок под- 51% 6 немалий | | | | го тоўка моло дих кадр’іў дл’а спор т’іўних | | 7 взрослий / обш˙ч’естў [УССГ, с. 414]; Там ми проĭш ли п˙ідго|тоўку моло|дого б˙іĭ|ц’а / а |пот’ім по дорослий 3% 8 молодий | е | ч’ас тинах нас распри д’і лили [УССГ, с. 165], а також 2% нова людина в колективі – ‘новий᾿, напр.: А у нас буў 3% 1% 9 великий преиц’еи|датеил’ Д|раг˙ін з Новоаĭ|дара / ч’оло|в˙ік 10 здоровий моло|диĭ буў і в˙ін зас|тавиеў у|с’іх кол|хозниек˙іў | | | | ка пусту с’ік ти [УССГ, с. 220]; С’у ди по паў Рис. 1. е| | | | | ди ректор моло диǐ Ми кола Д митрович Горбас [УССГ, с. 305]. Ад’єктиви ЛСП, які опосередковано вказують на Аби повніше передати зміст висловлювання, усі молодий вік людини з домінантною лексемою моло- смислові відтінки при відображенні яскравих картин дий (рис. 1) – малолітній, маленький / маненький, ма- своєї розповіді, респондент спирається на фонд уста- лий, невеликий, немаленький / неманенький, немалий, новлених, регламентованих лексем, здатних виклика- взрослий / дорослий, великий, здоровий, – відрізняють- ти живі образи та асоціації, зокрема, уживаючи ся відтінками значення, указуючи на різний ступінь ад’єктив молодий, пор.: іĭ п˙йад:е|с’ат |рок˙іў / а прояву ознаки молодого віку. Але оскільки ці прикме- | | | ду шоĭ во на моло да [УССГ, с. 131]; Запряга йте тники все ж менше реалізують інтегральну сему ‘по- тро йку ко ней, / Ко ни ворони и, / Та й пои демъ дога- рівняно невелика кількість років, яку прожили᾿, то, на ня ты / Лита молоди и [Иванов, с. 158] (семантичні нашу думку, правомірно розглядати ці прикметники в значення ‘який бажає діяти᾿, ‘ще сповнений сил᾿, ‘ще межах однієї семантичної підгрупи. Наведемо прик- енергійний᾿). лади уживання прикметників – членів ЛСП: У |ц’ому Загалом у свідомості мовців досліджуваної діалек- сеи|л’і бу|ли з|наĭдеин’і кр’і|пач’ки сеи|л’ани / йак˙і тної зони якості, притаманні молодому вікові, викли- вос|питували мало|л’ітн’іх |д’іток [УССГ, с. 141]; кають позитивну оцінку. "Порівняння предметів чи Земл’у / а по|том бу|ла ко|манда та|ка / шо з |каждого явищ об’єктивного світу за певними параметрами пе- кол|хоза / де з|росл’і х|лопц’і та|к˙і / нап|равит’ у редбачає ототожнення або прирівнювання за цими Ду|ванку на аеирод|ром на во|йен:иǐ помо|гат’ дв˙ер’ параметрами різних за своєю природою понять, яке нар’а|зат’ і ст|ройіт’ ан|гари дл’а само|л’отоў створює семантичну двоплановість: вихідного уяв- [УССГ, с. 359]; |Д’іти ўже до|росл’і [УССГ, с. 131]; лення, що називають образною основою (образом), і Ну ўс’о раў|но бо|йац’:а / то|му і воўк / в˙ін зйіс’т’ / асоціативного, яке цим вихідним уявленням породже- та |даже ді|теĭ ма|лих пу|жайут’ / бо воўк забеи|ре ĭ не" [4, с. 8]. У семантичному плані відбувається су- зйіс’т’ [УССГ, с. 194]; Ко|ли бу|ла йа ма|лен’койу / міщення значень прикметника молодий і прикметника меи|н’і роз|казували про цеĭ д’ім / до |реч’і / йа ў |н’ому маленький, пор.: Так зан’і|малис’а цим у|сим |д’ілом / в ш˙ч’е ĭ жи|ла [УССГ, с. 229]; Во|на |бач’іла / шо ми не осноў|ном моло|д’і х|лопц’і / д’іў|ч’ата / і |женш˙ч’іни та|к˙і ма|лен’к˙і / а ўже |п˙ідл’іткие [УССГ, с. 280] та / та стари|ки мужи|ки / пото|му шо моло|дих неи ін. У реченні Ве|ликден᾿ / пеик|ли |паски / фарбу|вали бу|ло н’і|кого / ўс’і бу|ли на ф|ронт’і [УССГ, с. 343]; |йаǐц᾿а … до|рос᾿л᾿і мужи|ки г|рали у кот|ка сему віку Спасы би Бо гу, шо въ мэ нэ чолови къ до брый! / Пошлы певною мірою нівельовано сполученням прикметника му , Бо жэ, ща сьтя та викъ до вгий, / Шо винъ мэнэ нэ дорослий з іменником мужики. бье й нэ ла е, / Як молоду дэты ну, – такъ мэнэ коха е Периферійні члени ЛСП з домінантою молодий в [Иванов, с. 644]; Отда й мэнэ , ба тычко, / Куды основному реалізують пряме номінативне значення, хо чэцьця: / Щобъ й нэ за старо го, / нэ за молодо го, семантика цих прикметників майже не відрізняється

61 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

від семантики в літературній мові, значення прикмет- Отже, з ЛСГ прикметників, які опосередковано ників при цьому не мають яскраво виражених конота- вказують на вік людини, виокремлено й проаналізо- тивних сем. Однак слід зупинитися на значеннях при- вано ЛСП прикметників, які опосередковано вказують кметників малий, невеликий, великий, здоровий, які на молодий вік людини: малолітній, маленький / ма- мають ширшу семантику, ніж інші ад’єктиви семан- ненький, малий, невеликий, немаленький / неманень- тичної підгрупи. кий, немалий, взрослий / дорослий, молодий, великий, Прикметники малий (19 %), невеликий (3 %), вели- здоровий (з інтегральною семою ‘порівняно невелика кий (4 %), маючи дифузну структуру значення, мо- кількість років, яку прожили᾿). Прикметники цієї жуть виражати в різноманітних контекстах не тільки ЛСП мовці східнослобожанських говірок сполучають чисту констатацію віку. На нашу думку, у деяких дос- з низкою іменників і займенників, зокрема я, ми, хло- ліджуваних текстах у семантичній структурі прикме- пці, люди, дівчата, дівчина, боєць, лейтенанти, майо- тників, окрім семи віку, наявні додаткові семи пара- ри, директор, вдова тощо. Домінантним словом у цій метричних даних людини. Наведемо такі приклади: підгрупі виступає лексема молодий, оскільки в діалек- ак йа була мала / мо|йа сеист|ра меи|не неис|ла на тному й фольклорному текстах вона вживана частіше ру|ках / шо не мог|ла донеис|ти / йак у|дариў г|р᾿ім / і має більший обсяг семантичних значень. Прикмет- в᾿іў|ч·арна зго|р᾿іла // ну це йа бу|ла ма|ла (с. Піски ник молодий у діалектних текстах-оповідях і фольк- Новопсковського р-ну, Луганська обл.); ак бу|ла йа лорних текстах актуалізує: ма|ла і сеист|ра ме|не во|дила но|сити ку|т᾿у / то |мама – пряме номінативне значення; об|ўйазувала та|ким пла|тком з|верху на |голову / то|д᾿і – значення констатації віку, ускладнене семами ‘сповнений по|п᾿ід ру|ками на|зад і в᾿ін ше |т᾿агс᾿а о|так |з:аду / бо життєвих сил᾿, ‘незаміжня᾿ / ‘неодружений᾿, ‘незрілий᾿ (з |з·ими бу|ли / бу|ло ба|гато с|н᾿ігу / шо с к|ришами по- пейоративними або меліоративними конотаціями); – значення констатації віку, ускладнене семами ‘фізично за|м᾿ітан᾿і (с. Піски Новопсковського р-ну, Лугансь- здоровий᾿, ‘сильний᾿, ‘сміливий᾿, і викликає позитивні ко- ка обл.); Ваку|йіровали нас на |Волгу / йа бу|ла шч˙е неи | и| | нотації;. дуже / а брат буў ве ликиĭ ўже / гнаў ху добу – сему ‘дівчина, яка недавно вийшла заміж᾿; також сюди | | | и [УССГ, с. 210]; А во на / ти / доч᾿ко / б·іл᾿ше н᾿ка / входить аналогічне значення ад’єктива в складі тавтологіч- то|б·і |менше // а / |доч᾿ко / ти веи|лика! [ПСС, ного сполучення; с. 129]; А д’іў|ч’ата ма|л’і г|рали ў к|реĭмашки [УССГ, – семи ‘молодий спеціаліст᾿, ‘новий᾿; с. 200]; А |бат᾿ко / та ку|ди ж ти |п·ідеиш / ти ж – семантичні значення ‘який бажає діяти᾿, ‘ще сповнений ма|ла / ку|ди ти ǐдеш [ПСС, с. 133]; Йа то|д’і неи- сил᾿, ‘ще енергійний᾿; веи|лика бу|ла / бо йа с|тарша / ў |мене брат |мен’шиĭ – суміщення значень прикметників молодий – маленький. / бу|ли |пухл’і [УССГ, с. 309]; …/ а то|д᾿і ўже ж Обсяг значеннєвих відтінків у прикметника моло- с|тала йа |біл᾿ша / хо|дила по |л᾿уд᾿іх / по ве|ликих дий у діалектній мові значно ширший, ніж у літерату- |л᾿уд᾿іх / меи|не ўсе б|рали [УССГ, с. 91]. рній. Інші прикметники ЛСП (малолітній, маленький / Прикметник здоровий (1 %) у реченні Йа у|же бу|ла маненький, малий, невеликий, немаленький / неманень- здо|рова / |б˙ігала [УССГ, с. 139] ужито (спорадично) кий, немалий, взрослий / дорослий, великий, здоровий), в аналогічному значенні з прикметником великий які опосередковано вказують на молодий вік людини, (4 %) (у схожій ситуації, в аналогічній конструкції). В в основному реалізують пряме номінативне значення. іншому висловленні (О|дин у |мене син йе / і той у Однак, маючи дифузну структуру значення, у деяких |город᾿і / |поки йа здоро|в·іша бу|ла / во|ни неи досліджуваних текстах у семантичній структурі при- одт|казувалис᾿ од |мене [ПСС, с. 97]) трактуємо спо- кметників, окрім семи віку, наявні додаткові семи: лучення здоро|в·іша бу|ла тобто як ‘молодою була᾿, параметричних даних людини (малий, невеликий, ве- загалом відбувається накладання сем віку й фізичного ликий), фізичного стану людини (здоровий). стану людини.

ДЖЕРЕЛА (SOURCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) Иванов – Иванов В. В. Жизнь и творчество крестьян Харьковской губернии: Очерки по этнографии края / под. ред. В. Иванова. – Х., 1898. – Т. 1. – 1008 с. Ivanov – Ivanov V. V. Zhizn i tvorchestvo krestyan Harkovskoy gubernii: Ocherki po etnografii kraya [Life and works of peasants of the Kharkov province: Essays on the ethnography of the region] / pod. red. V. Ivanova. – H., 1898. – T. 1. – 1008 s. ПСС – Північно-східна Слобожанщина (Новопсковський, Біловодський, Міловський райони Луганської області): Матеріали фольклорно-діалектологічних експедицій / упор.: Магрицька І. В., Семистяга В. Ф., Сікорська З. С., Чорнопиский М. Г., Шевцова В. О. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2002. – 256 с. PSS – Pivnichno-skhidna Slobozhanshchyna (Novopskovskyi, Bilovodskyi, Milovskyi raiony Luhanskoi oblasti): Materialy folklorno- dialektolohichnyh ekspedytsii [North-eastern Slobozhanshchina (Novopskovskiy, Bilovodskiy, Milovskiy districts of the Luhansk area): Materials of folk-lore dialectology expeditions] / upor.: Mahrytska I. V., Semystiaha V. F., Sikorska Z. S., Chornopyskyi M. H., Shevtsova V. O. – Lviv: Vydavnychyi tsentr LNU im. Ivana Franka, 2002. – 256 s. СУМ – Словник української мови: в 11 т. / ред. кол.: І. К. Білодід, А. А. Бурячок, В. В. Винник та ін. – К.: Наук. думка, 1970- 1980. – Т. 1 – 11. SUM – Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 t. [Ukrainian Dictionary: in 11 v.] / red. kol.: I. K. Bilodid, A. A. Buriachok, V. V. Vynnyk ta in. – K.: Nauk. dumka, 1970-1980. – T. 1 – 11. УССГ – Українські східнослобожанські говірки: сучасні діалектні тексти: навч. посіб. / за ред. К. Д. Глуховцевої. – Луганськ: Вид-во ДЗ "ЛНУ імені Тараса Шевченка", 2011. – 424 с. USSH – Ukrainski skhidnoslobozhanski hovirky : suchasni dialektni teksty: navch. posib. [East-Slobozhan dialects: modern dialectal texts: manual] / za red. K. D. Gluhovtsevoi. – Luhansk: Vid-vo DZ "LNU Imeni Tarasa Shevchenka", 2011. – 424 s.

62 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Авдеева О.А. Описание фрагмента лексико-семантическо- ського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – Хар- го поля "возраст" в английском языке / О.А. Авдеева. – Ре- ків : Видавництво ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2009. – № 843. жим доступу: http://cyberleninka.ru/article/n/opisanie-fragmen Серія : Філологія. – Вип.55. –– С. 111-114. ta-leksiko-semanticheskogo-polya-vozrast-v-angliyskom-yazyke Hurova O.M. Leksyko-semantychna hrupa "vіk liudyny" u Avdeeva O. A. Opisanie fragmenta leksiko-semanticheskogo boikіvskykh hovіrkakh (na materіalі "Slovnyka boikіvskykh polya "vozrast" v angliyskom yazyike [Description of the hovіrok" M.Y. Onyshkevycha) [Lexical and semantic group "age fragment of the lexical and semantic field "age" in English] / of a man" in the Boyko dialects (based on the material of O.A. Avdeeva. – Rezhim dostupu: http://cyberleninka.ru/article "Dictionary of the Boyko dialects" by M. Onyshkevych)] / /n/opisanie-fragmenta-leksiko-semanticheskogo-polya-vozrast-v- O.M. Hurova // Vіsnyk Kharkіvskoho natsіonalnoho unіversytetu angliyskom-yazyke іm. V.N. Karazіna. – Kharkіv : Vydavnytstvo KhNU іm. V.N. 2. Виноградов В. Избранные труды. Лексикология и лекси- Karazіna, 2009. – № 843. Serіia : Fіlologіia. – Vyp.55. –– S. кография / В. Виноградов. – М., 1977. – 312 с. 111-114. Vinogradov V. Izbrannyie trudyi. Leksikologiya i leksikografiya 4. Мізін К.І. Компаративна фразеологія : [монографія] / [Selected works. Lexicology and lexicography] / V. Vinogradov. К.І. Мізін. – Кременчук : ПП Щербатих О. В., 2007. – 168 с. – M., 1977. – 312 s. Mіzіn K.I. Komparatyvna frazeologіia : [monografіia] 3. Гурова О.М. Лексико-семантична група "вік людини" у [Comparative phraseology : [monograph]] / K.I. Mіzіn. – бойківських говірках (на матеріалі "Словника бойківських Kremenchuk : PP Shcherbatykh O. V., 2007. – 168 s. говірок" М.Й. Онишкевича) / О.М. Гурова // Вісник Харків-

Kovtun V.V. Kovtun V. V. Adjectives are on denotation of young age in the East-Slobozhan dialects Abstract. The article analyzes the semantics and functional activity reprezentantivs of the LSG of adjectives which, mediated specify on age of young man in dialectal text of the East-Slobozhan language area. Adjectives very young, little, small, unlittle, considerable, grown man, young, large, does the healthy unite integral sema ‘comparatively two-bit of years, which was lived᾿. Adjective the young is a dominant in adopted LSS. In certain contexts adjectives can realize and basic to seven, and additional, updated thanks to their compatibility and associative copulas. The volume of value tints at an adjective is young in a dialectal language considerably wider, than in literary. Keywords: adjective, seme, dialectal text, folk text, East-Slobozhan dialects, age of a person, connotation.

Ковтун В.В. Прилагательные на обозначение молодого возраста в украинских восточнослобожанских говорах Аннотация. В статье проанализирована семантика и функциональная активность репрезентантов ЛСП прилагательных, ко- торые опосредствовано указывают на возраст молодого человека, в диалектном тексте восточнослобожанского языкового ареала. Прилагательные малолетний, маленький, малый, небольшой, немаленький, немалый, взрослый, молодой, большой, здоровый объединяет интегральная сема ‘сравнительно небольшое количество лет, которое прожили᾿. Адъектив молодой является доминантным в названной ЛСП. В определенных контекстах прилагательные могут реализовывать и основные се- ми, и дополнительные, актуализированные благодаря сочетаемости и ассоциативным связям. Объем оттенков значений у прилагательного молодой в диалектном языке значительно шире, нежели в литературном. Ключевые слова: имя прилагательное (адъектив), сема, диалектный текст, фольклорный текст, восточнослобожан- ские говоры, возраст человека, коннотация.

63 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Козлова Т.О. Засоби актуалізації квантитативного принципу іконічності ______Козлова Тетяна Олегівна, кандидат філологічних наук, доцент Запорізький національний університет, м. Запоріжжя, Україна

Анотація. Принцип квантитативності реалізується незалежно від типології та генетичної приналежності мови. Проте струк- турний та генетичний чинники визначають конкретні актуалізації цього принципу та пріоритетність тих чи інших засобів кодування, які об’єднуються правилом збільшення/зменшення форми, що відповідає їх змістовній тотожності. Структурно- змістовна подібність цих засобів уможливлює їх поліфункціональність, взаємозв’язок та комбінування. Ключові слова: іконічність, квантитативний принцип, кількісний аблаут, мотивація, подвоєння, скорочення.

Вступ. Останнім часом в лінгвосеміотиці все більше Сутність іконічних принципів полягає в тому, що дискусій розгортається навколо проблем вмотивова- вони пов’язують концептуальні та мовні структури. ності зв’язку між signans та signatum. У зв’язку з цим Згідно принципу дистантності, чим більше пожвавлюються багатоаспектні дослідження іконіч- пов’язані між собою концептуальні одиниці, тим тіс- ності та її вияву у різних семіотичних системах, зок- ніша інтеграція відповідних складових у мовній стру- рема, у мові [див.1; 2]. У численних працях, у яких ктурі, як в а. a wonderful silk dress, де позначення ад- порушено питання іконічності мовних знаків, особли- герентної, суб’єктивно приписуваної ознаки ‘оцінка’ востей їх формування, неабияке місце займають (wonderful) є більш дистанційованим від ядерного принципи іконічності. елементу структури ‘річ’ (dress), ніж позначення інге- З’ясовано, що вмотивований зв’язок між позначу- рентної, об’єктивно властивої ознаки ‘матеріал’ (silk). вальним та позначуваним базується на когнітивних Принцип послідовності забезпечує репрезентацію принципах квантитативності (‘the quantity principle’), темпорального порядку подій за рахунок відповідного дистантності (‘the iconic principle of proximity/distance’ порядку розташування конституантів мовних конс- або ‘cohesion’), послідовності (‘the iconic principle of трукцій на зразок лат. veni, vidi, vici [13], breaking and sequential order’), салієнтності/контрасту (‘the iconic entering (юр.) “вторгнення в приміщення з метою пог- principle of figure and ground’ або ‘adjacency’), і зазна- рабування тощо”. чені принципи іконічності актуалізуються на різних Принцип салієнтності стимулює вибір такого вира- мовних рівнях [6, р. 142 – 172; 10, p. 49 – 58; 14, зу, в якому одна концептуальна одиниця (фігура) ви- p. 53 - 57]. Проте особливості мовної реалізації цих являється більш виділеною, ніж інша (фон). Напри- принципів вимагають більшої уваги, ніж їм було при- клад, у залежності від позиції модифікатора а. all ви- ділено. діленими виявляються різні фігури – ‘повна кількість Задля досягнення успіху і ясності спілкування, то- подібних частин, що сприймаються як ціле’ (All the чності передачі інформації мовці обирають найбільш traces have disappeared - ‘the whole number of traces’) релевантні засоби вираження своїх знань, вражень, або ‘кожна/будь-яка з тих частин, що утворюють су- думок. Форми знаків мають забезпечити адекватне купність’ (The traces have all disappeared - ‘every кодування та декодування змісту. З огляду на це вер- trace’). бальні засоби виявляються не цілком довільними і Отже, іконічність виявляється в імітації концептуа- іконічна мотивація в мові - потужною. льних структур структурами мови. Їх активізація та Гіпотеза: реалізація іконічних принципів, зокрема, різноманіття засобів кодування (“coding devices” [10, квантитативного, забезпечується вмотивованістю мо- p. 58]) визначається преференціями комунікантів і ти- вних засобів, різноманіття та ступінь продуктивності пологією мови. Як влучно зазначає В. фон Ланген- яких зумовлюються преференціями мовців і мовною донк [12, p. 79], актуалізація принципів дистантності типологією, а універсальність - прозорістю формаль- та послідовності об’єднується основним правилом но-змістовних зв’язків. Основні засоби реалізації ква- щільності (“closeness”), що вміщує наближеність по- нтитативності об’єднуються правилом збільшен- дій у часі, до мовця або змістовно, і значно залежить ня/зменшення форми, що відповідає їх змістовній то- від типу домінуючого порядку слів. тожності. Звернемося до принципу квантитативності. Функ- Мета статті: розглянути засоби актуалізації ква- ціональний ракурс дозволяє Т. Гівону [10, p. 49 - 50] нтитативного принципу іконічності, виявити їх спіль- об’єднати за принципом квантитативності те, що (а) ну ознаку і не/залежність від мовної типології та мов- більшій обсяг інформації кодується за допомогою бі- ного рівня, на якому цей принцип актуалізується. льшої форми; (б) менш передбачувана інформація Нижче стисло розглянемо зазначені іконічні прин- вимагає більшу кількість одиниць кодування; ципи, з’ясуємо основні засоби актуалізації принципу (в) більш важлива інформація потребує більше засобів квантитативності на різних мовних рівнях у системах кодування. Виходячи з цього, можливі актуалізації різної типології та генетичної спорідненості. принципу квантитативності можна об’єднати основ- Матеріал дослідження становить вибірка (близько ним правилом множинності і, за спостереженнями 200 одиниць) із історичних, етимологічних, двомов- Т. Гівона, вони виражаються за рахунок “збільшення них словників, а також частково з художніх творів, форми” та “більшої акцентуації лексичних одиниць, підручників, статей, монографій та електронної бази ніж граматичних морфем” [там само]. даних з мовної типології (WALS). З ономасіологічної точки зору квантитативність ак- туалізує комплекс наших уявлень про кількість, зок-

64 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

рема, про число, кратність, різноманітність, трива- tom “риштак для стоку води і промивання золотовміс- лість, повторюваність, інтенсивність, які змінюються ного матеріалу” використовується на позначення ве- як у бік збільшення, так і у бік зменшення. На різних ликого за розміром і високопродуктивного приладу мовних рівнях спостерігаємо як розширення, так і (“Long-toms … do more work than an ordinary cradle” скорочення формального аспекту знака в залежності (1852 Empire (Sydney) 23 Jan. 602/4) [цит. за: 5, p. 316] – ‘Довгі від змісту. Квантитативність актуалізується різнорів- риштаки промивають більше, ніж звичайні лотки’; “a невими засобами, які застосовуються для вираження ‘long Tom’ sluice … some ten feet in length” (1865 J. F. лексичних, граматичних і прагматичних значень. Mortlock Exper. of Convict 149) [там само] – ‘великий Том … де- Наприклад, такі різновиди модифікації форми ви- сять футів завдовжки’). Натомість, скорочення аст- користовуються: з метою схематичної імітації ознак рал.а. tom є позначенням низькопродуктивного і не- ‘множинний; тривалий, повторюваний; інтенсивний; значного за розміром приладу (“…a mulatto … was подвійний, переливчастий тощо’ або, навпаки, ‘слаб- working a small ‘tom’ by himself, with which he had кий, тонкий тощо’, що властиві голосам тварин, мов- cleared half an ounce up to twelve o’clock that morning” ленню людини, звуку знаряддя тощо або характери- (1852 A. Mackay Great Gold Field (1853) 5) [цит. за: 5, p. 585] – зують форму, колір, рух, емоційний і фізичний стани:. ‘…мулат… самостійно працював на малому риштаку і Наприклад: до півдня відмив лише півунції’, “…a ‘tom’ – a sloping - ЗВУКОЗОБРАЖАЛЬНА ГЕМІНАЦІЯ :: ‘ГУЧНИЙ, ПО- table about 2 feet wide…” (1980 M. Temple Goers & Shicers) [там ВТОРЮВАНИЙ ЗВУК’ (д.інд. bha ḫ “гавкіт” [IEIED, p. само] – ‘…малий риштак – столик зі схилом два фути 123 - 124], араб. ʔakkaal “той, хто їсть забагато” [9, c. 159]); завдовжки…’). Ці приклади демонструють відповід- - КЛАСТЕР ГОМОРГАННИХ ПРИГОЛОСНИХ :: ‘ТРИ- ність формальної ознаки ‘скорочення’ семантичній ВАЛІСТЬ ДІЇ, СТАНУ’ (йоруба ba “ховати/ся” – mba “хова- ознаці ‘діменсіональне зменшення’. ється (зараз)” [3, с. 110]); - КІЛЬКІСНИЙ АБЛАУТ ( -V -V ) :: ‘ІНТЕНСИВНІСТЬ, Актуалізація параметричного контрасту не ПОВТОРЮВАНІСТЬ ДІЇ’ (і.є. *trep-2 “повертати; нахиляти обов’язково здійснюється вилученням із морфологіч- голову (від сорому)” > д.гр. τρέπω, іон. τράπω (короткий го- ної структури експліцитно вираженого компоненту лосний) “повертати, спрямовувати; відволікати тощо”, але (long tom > tom). Так, використання повної форми ас- інтенсив від τρέπω – τρωπάω (довгий голосний) “поверта- трал.а. tom-tart “молода дівчина; мила, кохана (також ти”); при звертанні)” є індиферентним до денотативної - НАЗАЛІЗАЦІЯ ГОЛОСНОГО :: ‘ІНТЕНСИВНІСТЬ, БЕЗ- ознаки ‘зріст людини’ і зазвичай має амеліоративне ПЕРЕРВНІСТЬ’ (крикськ. базова форма wanaj-as ‘зв’яжи конотативне значення (‘милий’, ‘такий, що вселяє це’ [4, p. 740] - імператив з нейтральним значенням > подо- любов’), а при вживанні скорочення астрал.а. tom зна- вжений вокалізм wanāj-is ‘він/вона зв’язує це’ - евентив iз значенням ‘стан, до якого призвела дія’; назалізація wanãj-is чущості набувають такі денотативні ознаки, як, на- [wana:njis] ‘він/вона продовжує зв’язувати це’ – експресивне приклад, ‘невеликий зріст’, ‘обмежені можливості’, значенння; або пейоративні ознаки (‘нещасна людина, яка заслу- - РЕДУПЛІКАЦІЯ :: ‘ПОВТОРЮВАНА ДІЯ; ПЕРЕЛИВ- говує на іронічне ставлення внаслідок своєї немічнос- ЧАТИЙ КОЛІР’ (д.гр. βαμβαίνω “зубами, тремтіти; базікати, ті тощо’). Пор.: нейтральна база деривації (“Tom-tart, белькотати”, а. mahimahi/ mahi-mahi “морська зелено- Sydney phrase for a girl or sweetheart” (1882 Sydney Slang Dict. блакитна, срібляста риба, dolphin fish”; 8) [цит. за: 5, p. 585] – ‘Tom-tart, популярне у Сіднеї - РЕДУПЛІКАЦІЯ + ЗВУКОСИМВОЛІЗМ :: ‘ПОВТОРЮ- найменування для дівчини або коханої’) vs скороче- ВАНИЙ РУХ’ + ‘ІНТЕНСИВНІСТЬ’, де збільшенням або ний дериват із денотативним значенням ‘невисока зменшенням шуму за рахунок протиставлення дзвінкого та глухого приголосних кодується варіативність інтенсивності людина’ (“… one of the little social toms … She was a ознаки – яп. piri-piri “удар, потрясіння; шок” vs biri-biri “си- nuggety little sheila” (1951 D. Stivens Jimmy Brocket 102) [там само] льний удар, надзвичайне потрясіння, шок” [11, р. 29]. - ‘…одна з компанійських дівчаток … Вона була не- У вищенаведених прикладах усі засоби виконують великою на зріст дівчинкою’) або з конотацією іронії імітативну функцію: збільшенням форми кодується (‘If his ‘tom’ had even the inkling of an idea that he was діменсіональне, просторове, темпоральне, квантита- not true to her in word and deed…” (с 1907 W.C. Ch. Darkest тивне, квалітативне збільшення. Adelaide 9) [там само] - ‘Якби його дівчина мала хоча б Паралелізм між signans та signatum досягається і слабку підозру, що він обманює її на словах та на ді- шляхом скорочення. Ми поділяємо думку лі…’). В. Дресслера [8, р. 106] та інших дослідників про іко- За допомогою повної та скороченої форм відбува- нічну функцію пейоративних та пестливо- ється протиставлення темпоральних сем ‘довгостро- зменшувальних форм, де зменшення корелює з таки- ковість, постійність’ vs ‘короткостроковість, тимчасо- ми семантичними ознаками, як ‘відсутність або неста- вість’ - амер.а. ranch-house “будинок хазяїна ранчо” ток якої-небудь якості, риси’ і ‘знижена оцінка’. (тобто ‘житло’, ‘місце довгострокового перебування’) Використання іконічної техніки, що базується на > австрал.а. ranch “їдальня або мебльовані кімнати з скороченні, не обмежується прагматично навантаже- харчуванням для найманих працівників” як ‘місце ко- ними власними назвами (а. Mussolini > зневажливе роткострокового перебування’. Musso, а. Elizabeth > пестливе Beth тощо [там само]) Отже, скорочення використовується задля коду- та їх похідними апелятивами (австрал.а. Tipperary > вання зменшення вияву певної ознаки, властивості та Tip “ірландець, особл. золотошукач” (‘To rescue him пейорації. this rowdie Tip unto his mates he hollered’ (1862 C.R. Thatcher Редукція матеріальної частини часто корелює із Canterbury Songster 19) [цит. за: 5, p. 583] – ‘Щоб врятувати втратою диференційної семи, і обoв’язкова у повних цього бешкетного ірландця, він нагримав на своїх вихідних формах семантична ознака втрачає актуаль- друзів’). Повна двокомпонентна форма астрал.а. long ність, стає факультативною, потенційною у значеннях

65 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

дериватів. Отже, менша кількість інформації вимагає полісиндетона та асиндетона. Багатосполучниковість менше форми для її кодування: підсилює значення ‘надмірної кількості, багатства’, ПОВНА ФОРМА :: ‘ВЕЛИКИЙ РОЗМІР’ > СКО- опущення ж сполучників – значення ‘відсутності пот- РОЧЕННЯ :: ‘РОЗМІР (неактуальна сема)’ (а. реби, незначущості’. Конденсація синонімів, portmanteau “дуже велика складана сумка для подо- об’єднаних значенням ‘марний’ (д.гр. ἄ-χρηστα < ἄ- рожей” > австрал.а. port “будь-яка сумка для подоро- χρηστος 2 “непотрібний; такий, що не використову- жей”); ють”, ἄπρακτα < ἄ-πρακτος 2 “безцільний, даремний; ПОВНА ФОРМА :: ‘ІНТЕНСИВНІСТЬ ПРОЯВУ такий, що не досягнув мети”, ἀνόνητα < ἀν-όνητος 2 ОЗНАКИ, ВИКОНАННЯ ДІЇ’ > СКОРОЧЕННЯ :: “даремний, непотрібний; такий, що не має ніякої ви- ‘ІНТЕНСИВНСТЬ ВИКОНАННЯ ДІЇ (неактуальна годи”), експлікує інтенсивність, повноту виявлення сема)’ (a. ding-dong, wing-ding “шумна вечірка” > авс- ознаки. трал.а. ding “вечірка ”); Висновки. Принцип квантитативності є універсаль- На рівні одиниць обсягом більших, ніж слово, про- ним і реалізується незалежно від типології та генети- дуктивними виявляються надмірні структури: ПО- чної приналежності мови. Проте структурний та гене- ВТОР - а. Far Far Away (Slade, Slade in Fame) ‘дуже далеко’, тичний чинники визначають конкретні актуалізації lots and lots “багато-багато”, by and by “негайно, дуже цього принципу та пріоритетність тих чи інших засо- швидко” тощо; СИНОНІМІЧНА КОНДЕНСАЦІЯ - а. бів кодування. Незалежно від структурних характери- by hook (or/and) by crook “усіма правдами й неправда- стик та генетичних зв’язків, основні засоби кодування ми”, by leaps and bounds “зростати, розвиватися дуже квантитативності об’єднуються правилом збільшен- швидко”). Надлишковість таких засобів забезпечує ня/зменшення форми, що відповідає їх змістовній то- концентрацію уваги, деталізацію інформації, уточ- тожності. Структурно-змістовна подібність цих засо- нення, експресивність висловлювання, полегшує його бів уможливлює їх поліфункціональність, взає- декодування. мозв’язок та комбінування. Поліфункціональність ви- Арсенал риторичних засобів, що корелюють з ква- являється у тому, що засоби, які структурно нтитативністю, дуже різноманітний. За рахунок над- об’єднуються збільшенням/зменшенням форми, од- лишкових (уточнення, полісиндетон тощо) та лаконі- ночасно залучаються до виконання експресивної та чних засобів (стримане висловлювання, асиндетон імітативної функцій. Взаємозв’язок ми вбачаємо у де- тощо) виражено збільшення або зменшення інтенсив- термінованості одних засобів іншими: назалізація го- ності, різноманіття, послідовності. Наведемо лише лосного відбувається у випадках подовженого вокалі- один приклад: “[40] ἐπεὶ τριήρεις γε καὶ σωμάτων зму; редуплікація є поширеною у мовах із продуктив- πλῆθος καὶ χρημάτων καὶ τῆς ἄλλης κατασκευῆς ною композицією, але не навпаки; консонантний по- ἀφθονία, καὶ τἄλλ᾽ οἷς ἄν τις ἰσχύειν τὰς πόλεις κρίνοι, втор може бути діахронічно похідним від морфемного νῦνἅπασι καὶ πλείω καὶ μείζω ἐστὶ τῶν τότε πολλῷ. ἀλλὰ повтору за умов вилучення ідентичних і послідовно ταῦτ᾽ ἄχρηστα, ἄπρακτα, ἀνόνητα ὑπὸ τῶν πωλούντων розташованих приголосних. Виконання єдиної функ- γίγνεται.” (Δημοσθένης. κατὰ Φιλίππου Γ) [7] – ‘[40] Щодо трієр і ції та взаємозумовленість створює умови для комбі- численного війська (καὶ σωμάτων πλῆθος), і грошей нування зазначених засобів та семіотичної конверген- (καὶ χρημάτων), і всього того статку (καὶ ἀφθονία), за ції, основу якої становить поєднання різнорівневих та яким можна оцінювати міць полісу, всього цього на- однорівневих імітативних засобів (звукосимволізм + багато більше, ніж раніше; проте все це стає непотрі- редуплікація, асиндетон + синонімічна конденсація; бним (ἄχρηστα), безцільним (ἄπρακτα), даремним кількісний аблаут + редуплікація, полісиндетон + (ἀνόνητα) через продажність [людей].’ (Демосфен. Третя про- асиндетон тощо). мова “Проти Філіпа”, 3, 40). В уривку комбінується вживання

ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Козлова Т.О. Дослідження іконічності в мові: історія та Benjamins Publishing, 2008. - 286 p. [Iconicity in Language перспективи // Нова філологія. - Запоріжжя, ЗНУ, 2013. - № and Literature; 6]. 59. - С. 38 – 45. 7. Demosthenes, Philippic 3 (κατὰ Φιλίππου Γ) // Demosthenes. Kozlova T.O. Doslidzennja ikonichnosti u movi: istorija ta per- Demosthenis. Orationes. ed. S. H. Butcher. - Oxford : Clarendon spevtyvy [Studies on Iconicity in Language: History and Per- Press, 1903. // Perseus Digital Library / Gregory Crane, ed.-in- spectives] // Nova Philologija. – Zaporizhzhya, ZNU, 2013. - № chief. – the Department of the Classics, Tufts University. – 59. - С. 38 – 45. http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3atext 2. Сигал К.Я. Проблема иконичности в языке / Кирилл Яко- %3a1999.01.0069%3aspeech%3d9 влевич Сигал // Вопросы языкознания. - 1997. - № 6. - С. 100 8. Dressler W.U. Word Formation as Part of Natural Morpholo- - 120. gy / Wolfgang U. Dressler // Leitmotifs in Natural Morphology; Sigal K. Ya. Problema ikonichnosti v jazyke [Iconicity in lan- Wolfgang U. Dressler, ed. - Amsterdam : John Benjamins Pub- guage] // Voprosy jazykoznanija. - 1997. - № 6. - С. 100 - 120. lishing, 1987. - P. 99 – 126. 3. Anderson E. A Grammar of Iconism / Earl R. Anderson. – 9. Fehri A. F. Verbal Plurality, transitivity, causativity / Abdel- Cranbury: Fairleigh Dickinson University Press, 1998. – 399 p. kader Fassi Fehri // Research in Afroasiatic Grammar: Selected 4. Brown M. Word-Formation and Creolisation: The case of Ear- Papers from the Fifth Conference Amsterdam, Philadelphia: ly Sranan / Maria Brown Tübingen: Niemeyer, 2009. – 309 p. John Benjamins, 2003. – P. 151 – 186. 5. The Concise Australian National Dictionary / Joan Hughes, 10. Givón T. Isomorphism in the Grammatical Code: Cognitive ed. – Melbourne : Oxford University Press, 1989. – 662 p. and Biological Considerations / Talmy Givón // Iconicity in 6. Cuypere L. De. Limiting the Iconic: From the Metatheoretical Language / Raffaele Simone, ed. – Amsterdam : John Benjamins Foundations to the Creative Possibilities of Iconicity in Lan- Publishing, 1995. – P. 47 – 76. guage / Ludovic De Cuypere . – Amsterdam, Philadelphia: John

66 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

11. Herlofsky W. J. Iconicity and Natural Languages. The case 13. Nänny M., Fischer O. Introduction: veni, vidi, vici. / Mäx of Classifier-like Constructions in Japanese Sign Language / Nanny, Olga Fischer // The Motivated Sign / Olga Fischer, Max William J. Herlofsky // - 2008. – 44 – 2 – # 1. – Nänny, eds. – Amsterdam, Philadelphia: John Benjamins Pub- www.2.ngu.ac.jp/uri/junbun/pdf/jinbun_vol4402_03.pdf-P. 19 - lishing, 2001. – P. 1 - 16. [Iconicity in Language and Literature 32. 2]. 12. Langendonck W. Van. Categories of Word Order Iconicity / 14. Radden G., Dirven R. Cognitive English Grammar / Günter Willy van Langendonck // Syntactic Iconicity and Linguistic Radden, René Dirven. – Amsterdam : John Benjamins Publish- Freezes: The Human Dimension; Marge E. Landsberg, ed. – ing, 2007. – 374 p. (Cognitive Linguistics in Practice ; vol. 2). Berlin : Walter de Gruyter, 1995. - P. 79 - 90. (Studies in an- thropological linguistics ; 9).

Kozlova T.O. The quantity principle and iconic means of its encoding Abstract. The quantity principle is iconically encoded in typologically different and genetically unrelated languages. The application of this principle and its encoding means vary crosslinguistically due to the structural and genetic factors. The form-meaning similari- ty of the encoding means agrees with the rule of quantitative increase, or its converse, decrease, and enables their multifunctionality, interdependence and combining. Keywords: iconicity, motivation, quantitative ablaut, repetition, shortening, the quantity principle.

Козлова Т.О. Средства актуализации квантитативного принципа иконичности Аннотация. Иконический принцип квантитативности реализуется в языках различной типологии и генетической принадлежности. Структурный и генетический факторы определяют конкретные актуализации этого принципа и приоритетность тех или иных средств кодирования, которые объединяются правилом увеличения/уменьшения формы, что отвечает их семантической схожести. Структурно-содержательное подобие этих средств обусловливает их полифункциона- льность, взаимосвязь и комбинирование. Ключевые слова: иконичность, квантитативный принцип, количественный аблаут, мотивация, повтор, усечение.

67 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Кульчицька О.В. Пейоративи як засіб вербалізації вираження негативного емоційного стану ______Кульчицька Олена Василівна аспірант, асистент кафедри англійської мови та кафедри іноземних мов для гуманітарних факультетів Львівський Національний Університет імені Івана Франка, м. Львів, Україна

Анотація. Стаття націлена на висвітлення питання щодо використання пейоративної лексики як засобу вираження та пере- дачі негативного емоційного стану мовця. У структурі пейоративів виділяється група емосем, як одна з основ виділення пе- йоративного значення лексеми. Підкреслюється роль емоцій у пізнання оточуючого світу. Значна роль відводиться негатив- ним емоціям, як таким, що найбільш притаманні увазі людини. Ключові слова: пейоративи, емоційний компонент, емосеми, прагматика.

Безперечним є факт, що емоції є одним з основних та і багато інших вчених експериментально підтверджу- всепроникаючих аспектів людського буття. [6]. Як за- ють, що людина до усвідомлення предметно-логічної значає Шаховський В.І. майже у всіх своїх авторських (фактуальної) інформації, що міститься в будь-якому книгах, вони є мотиваційною основою свідомості, висловлюванні, усвідомлює його емоційно-оцінний оскільки саме емоційне переживання є рушійною си- компонент. [14]. Більш того, на думку А. Біне, фран- лою людської когніції. Так, Попова Т.М. відзначає, цузького психолога, емоційний образ лежить в основі що "ключовим для розуміння суті сучасного напрям- мовлення, у зв'язку з чим емоції спонукають до про- ку лінгвістичних досліджень можна вважати пізнання дукування мовного висловлювання, координують йо- людини через мову. Таким чином, головним для нау- го, а також впливають на адресата, передаючи йому ки про мову стає активізація антропологічного підхо- свій емоційний імпульс. А Ш. Баллі, швейцарський ду до вивчення мовної семантики людського факто- лінгвіст, впевнено проголосив, що люди ніколи не ра, що допускає необхідність співвіднесення аналізу думають та не говорять абсолютно розсудливо [14]. мовної системи з аналізом концептуальних систем, які Велика кількість людей дуже чутлива навіть до закріплюють пізнавальний досвід носіїв мови" [5, 10]. найменших натяків на критику. Відбувається це тому, Тому універсальним концептом оголошена людина і що негативна інформація взагалі для людей виявля- вона постає в центрі дослідження антропоцентричної ється більш значущою, ніж позитивна, так як, будучи лінгвістики [3, 18]. не такою звичайною, вона привертає до себе більше Методологічною базою стали праці вітчизняних за уваги. [13] Шаховський В.І., відзначає, що навіть у закордонних вченів-лінгвістів, як Шаховського В.І., словниках будь-якої мови найширше представлена Савінкіної Н.Б., Голод О.Є., Хорнcбі Дж., Гома Кр. та негативно-оцінна лексика. [16] багатьох інших. Згідно Дженіффера Хорнcбі мовець переносить Основною метою статті є виділення пейоративної своє негативне чи вороже відношення на слова, які лексики з осередку інших пластів у якості основної класифікуються як пейоративні. [9, 6]. Таке відно- лексики, що найширше та найповніше передає емо- шення ніби втілюється в лексику, перетворюючи її на ційний стан людини, викликаний негативними емоці- пейоративну. Це положення підтверджується і твер- ями. Стаття написана на основі антропоцентричного дженням Крістофера Гома про те, що пейоративи слу- підходу, як такого, який змінив парадигму лінгвістич- гують засобом для виявлення свого негативного від- ної науки. ношення. [15] З точки зору лінгвістичної відносності Б. Уорфа, Конотативне значення слова викликає у людській мова - це система взаємопов'язаних категорій, яка, з свідомості одну з трьох асоціацій – позитивну, нейт- одного боку, відображає, з іншого - фіксує певний по- ральну чи негативну. Наприклад: гляд на світ. [17] Мова закріплює уявлення та знання з Позитивна: Sue would be with Charlie – the будь-яких областей, тому мовна картина світу неми- werewolves’ mom with the vampire’s dad – and he нуче включає такі елементи , а також елементи бага- wouldn’t be alone anymore. [11, 697] тьох інших картин світу. Центральне місце в ній за- Нейтральна: And now look what’s become of you! ймають уявлення побутові, які ґрунтуються не на ана- Trying to seduce a vampire. [11, 403] лізі та чіткій формальній логіці, а на повсякденних Негативна: I wanted to kick myself when I realized спостереженнях і узагальненнях. [2, 78]. Таким чи- how much I’d been counting on that loathsome vampire. ном, саме побутові уявлення закладають основу мов- [11, 300] ної картини світу й саме ці уявлення в першу чергу Усі з цих трьох виразів відносяться до одного поз- фіксуються у внутрішньому лексиконі. Особливо це начення істоти, але всі вони викликають різні асоціа- стосується пейоративних висловлювань, адже, як буде ції у адресата. Яку з цих асоціацій використати мов- зазначено нижче, людині притаманно звертати увагу в цю, залежить від його інтенцій. Так, у першому випа- першу чергу на негативні явища, ніж позитивні [13]. дку, автор вживає слово vampire контекстуально ви- У. Грей стверджує, що все пізнання кодується емо- ключно з позитивними емоціями, про що свідчать ціями. Він вважає, що емоції збирають і організують оточуючий ширший контекcт, який і надає даному когнітивні елементи в емоційно-когнітивну структу- слову меліоративного, тобто позитивного значення. У ру, а повторення цього процесу за допомогою розвит- другому випадку вживання слова vampire є нейтраль- ку ієрархічних рівнів організації, на його думку, утво- ним, оскільки воно не є центром уваги мовця, тобто рює розвиток розуму. К. Ізард наполягає на тому, що даний іменник вжитий без емоцій, тоді, коли дієслово емоції детермінують думки. Р. Браун, а слідом за ним відіграє найважливішу роль у трактуванні даного ре-

68 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

чення, адже контекстуально мовець не схвалює саме Опираючись на дослідження Голод О.Є., пейорати- дію адресата. Третій приклад свідчить про наявність вами ми називаємо одиниці, в семантичну структуру негативного значення даного слова. В поєднанні і яких входить негативна емотивна сема, і за допомо- прикметником loathsome, дана лексема отримує ще гою яких виражається негативне ставлення одного ан- більшого пейоративного забарвлення. Як зазначав тропоценту комунікації до іншого [1]. Креміх І.І., чим нижче негативно-оцінна лексика роз- Таким чином найбільш точним для нас видається ташована по етичній шкалі, тем яскравіше, інтенсив- наступне визначення терміну пейорація: пейорація - ніше проявляється пейоративна, зневажлива експре- це негативна, емоційно-навантажена експресивна сія. [4, 32] оцінність. Підтвердження цьому визначенню лежить і Суть використання пейоративної лексики зводить- у деяких критеріях визначення пейоративної лексики ся до того, що автор передає зневажливу оцінку не (це питання вивчалось такими вченими як Хіде- прямо, а за допомогою певного набору лексичних за- кель С.С., Шаміна Е.А., Кошель Г.Г., Сафонова Л.В., собів. Креміх І.І.), одними з яких є: наявність у дефініції Згідно концепції Н.Б. Савінкіної, істотною рисою слів суб'єктивно-емоційної оцінки, тобто слів, що пейоративів є їхня комунікативно-прагматична здат- виражають емоції та емоційні стани, такі як ність викликати в людській свідомості негативні емо- unpleasant, terrіble, frіghtful, horrіble etc.; наявність у ційні реакції та здатність виражати несхвальне відно- дефініції слів об'єктивно-емоційної оцінки, що шення до того, що ними позначається. означають властивості та якості, які викликають Властива пейоративній лексиці емоційна природа схвалення чи несхвалення. Наприклад: In a short while, оцінки визначає її прагматичні функції, а саме: the filthy ship would appear, and they would set sail. [10, 1) вираження негативно-емоційного відношення до об'єкта 9]. Беручи до уваги словникову дефініцію слова filthy, оцінки; можна стверджувати, що вже у його визначенні, 2) прагнення викликати подібні емоції в адресата; окремо від загальної пейоративної конотації, 3) бажання призвати останнього до таких дій, яка адресату міститься негативна емоційна оцінка: 1. Very dirty and вважається найбільш доречною. unpleasant. 2. Very rude and offensive and usually Так, у наступному прикладі, вживаючи словоспо- connected with sex. 3. Showing anger. [7] лучення ghostly pirates комунікант-адресант виражає Аналізуючи пейоративну лексику, необхідно брати своє відношення до піратства як до ідеї, на якій анта- оточуючий контекст, адже у художньому дискурсі, гоніст є зацикленим та вперто слідує своїм переко- іноді саме він є основоположним чинником для нанням, та яку він повинен подолати: He worked hard визначення пейоративу. Значна увага приділяється to shake off his pirate´s reputaion and live a normal life, даному питанню такими науковцями, як Ферс Дж., and now it´s all gone to pot. [10, 10] … Well, that’s the Ковшиков, В.А., Глухов В.П.,Винокур Г.О. та інші. daftest load of old hogwash I ever did hear… The sooner Контекст відіграє надзвичайно важливу роль у тра- you get ghostly pirates out o’ your head, the better. [10, ктуванні пейоративних одиниць, а контекстуальний 13] метод передбачає вивчення лексичних одиниць у Прагматичний потенціал лексем пейоративного се- співвідношенні з іншими лексичними одиницями у нсу, з точки зору конотативної семантики, вивляється тексті. Згідно концепції Дж. Ферса, вираз набуває се- у формуванні наступних пейоративних емосем: одна нсу в ситуативному і соціальному контексті та є фун- меліоративна емосема - пестлива, та сім емосем пейо- кцією такого контексту [8, 31]. Іншими словами, якщо ративної оцінки, таких як жартівлива, іронічна, несх- ми прагнемо зрозуміти, в якому значенні виступає пе- вальна, нехтувальна, презирлива, груба, лайлива. вне слово і як воно співвідноситься з денотатом, що Розглянемо наступні приклади з кожним видом пе- відображається в мові, варто обов'язково враховувати, йоративних емосем: що слова включені в вирази, а через них – в тексти, і - жартівливої: Jeb laughed cheerfully. “No, I don’t want you dead! ... It’s like boiling a frog.” [12, р. 240]; що крім того, вони включені в «контекст» ситуації, - іронічної: "Your precious little Ibis has given us more що відображається. При цьому семантика слів в текс- headaches than it’s worth". [11, р. 11]; ті, може значно відрізнятися від семантики ізольова- - несхвальної: "So stupidly, blindly stubborn! She growled. He них слів, оскільки тільки в розгорнутому виразі слово wouldn’t believe you if you told him the sun sets in the west.” отримує своє справжнє, реальне значення. Так, взяв- [12, р. 324]; ши до уваги контекст у наступному прикладі, ми мо- - нехтувальної: "I’ll just take your light with me, Doc, so that жемо стверджувати, що всі виділені пейоративні лек- Jeb’s pet parasite can’t get up to anything, and be on my way семи з негативно-оцінним значенням, отримують ціл- [12, 323]; ком протилежне, меліоративне значення, хоча згідно - презирливої: "Well get a move on then, Phipps, and stop blubberin’" [12, р. 22]; словникових дефініцій та інших критеріїв виділення - грубої: "Grisly, slavering, hungry, filthy wolves!" [12, р. 150]; пейоративної лексики, ці слова вживаються для пока- - лайливої: "We’ve got a bloody queen mother alien living with зу та “виплеску” негативних емоцій: Jacob was one of us." [12, р. 351]. the best people I knew, but this seemed like too much to Таким чином, емоційний компонент в значенні пе- accept from anyone. His grin widened, and he shuddered вних лексичних одиниць є тою ознакою, яка відрізняє slightly. “I gotta say it, Bells. You’re a freak show.” I пейоративну лексику від негативно- чи негативно- grinned back, falling easily into the old pattern. This was оцінної. Адже складність опису пейоративів полягає в a side of him I understood. [10, 401] Завдяки реченню, тому, що не всі лінгвісти досить чітко розмежовують яке передує реченню з виділеним пейоративним сло- поняття "пейоративність" та "негативна конотація", восполученням, та реченню, яке йде одразу ж після які не є прямими синонімами. нього, можна легко збагнути, що жодних негативних

69 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

емоцій один герой не відчуває по відношенню до ін- у оточуючих. Іншою причиною є те, що емоції є спо- шого. собом пізнання світу, а оскільки негативному відво- Резюмуючи вище викладений матеріал, можна диться більше уваги ніж позитивному чи нейтрально- стверджувати, що беззаперечним фактом є те, що пе- му, вербалізація негативних емоцій відбувається за- йоративна лексика є як носієм почуттів так і емоцій. вдяки пейоративній лексиці, з відповідними їй пейо- Однією із причин все ширшого використання пейора- ративними емосемами. Таким чином, ми стверджує- тивної лексики, яка забезпечує сприймати комуніка- мо, що пейорація задовольняє потреби індивіда у ви- тивний намір мовця (для вираження зневаги, осуду, явлення свого несхвального, іронічного, осудливого презирства, приниження, несхвалення, іронії та інше) та інших відношень до другого антропоцентру кому- стає людина, як головний антропоцентр комунікації, нікації. із всіма своїми недоліками, які і викликають критику

ЛИТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Голод О.Є. Особливості семантики та функціонування Popova T.G. Natcyonalno-kulturnaya semantika yazyka i kogni- пейоративної лексики в сучасній німецькій мові: автореф. tivno-sotcyokommunikativnye aspekty [Nationally-cultural se- дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. mantics of the language and cognitively-social communicative 10.02.04 “Германські мови” // ЛНУ, 2001. – 18 с. aspects] // iz-vo MGOU, 2003. - 146 s. Holod O.Є . Osoblivostі semantyky funktsіonuvannya 6. Семёнова Т.В. Вербализация эмоций человека в зервале peyorativnoї leksyky v suchasnіy nіmetskіy movі: Avtor. dys. na антонимии (на материале английкого языка) // Филология. zdobuttya stupenya kand. nauk. fіlol. nauk: spetcial. 10.02.04 Искусствоведение. Вып. 40. Вестник Челябинского государ- "Germanskі movy" [Semantic Peculiarities and Functioning of ственного университета, 2010. № 4 (185). – 156-159 с. Pejorative Vocabulary in Modern German]// LNU, 2001. – 18 p. Semenova T.V. Verbalizatcyya emotcyi cheloveka v zerkale an- 2. Залевская А.А. Вопросы организации лексикона человека tonimii (na materiale angliykogo yazyka) [Verbalization of the в лингвистических и психолингвистических исследованиях human’s emotions in the mirror of the antonymies (on the mate- // Калинин. гос. ун-т, 1978.– 88 с. rials of the English language)] // Filologiya. Isskustvovedenie, Zalevskaja A. Voprosy organizatcyi lexicon cheloveka v Vestnik Chelyabinskogo Gosudarstvennogo Universiteta, Vypusk lingvisticheskih i psycholingvisticheskih issledovaniyah [Ques- 40, 2010. № 4 (185) – 156-159 s. tions of the organization human’s vocabulary in the linguistic 7. ABBYY Lingvo 6.0. // Copyright © 1989-1999 ABBYY (BIT and psycholinguistic researches] // Kalinin. Gos. Universitet, Software) 1978. – 88 s. 8. Firth J.R. Papers in Linguistics 1934—1951 // Oxford Univer- 3. Ерошенко А.Р. Концепт «Человек» в антропологиче- sity Press, 1957. – p. 29. ской лингвистике: особенности интерпретации // Антропо- 9. Hornsby Jennifer. Meaning and uselessness: how to think логическая парадигма в философии. Ставрополь, 2003. ч. 2: about derogatory words // Midwest Studies in Philosophy, 2001. Филология. – 18-20 с. 25 (1) – p.128-141. Yeroshenko A. R. Koncept "chelovek" v antropologicheskoi 10. Mould Chris. Something Wickedly Weird // Roaring Brook lingvistike: osobennosti interpritacyi [The concept “Human Be- Press, 2009 – p. 176. ing” in the anthropology linguistics: interpretation of the 11. Stephanie Meyer. Breaking Down // Atom, Palimpsest Book peculiarities] // Antropologicheskaya paradigma v filosofii. Production Limited, 2009. – р. 702. Stavropol, 2003. Chast’ 2: Philology. – 18-20 s. 12. Stephanie Meyer. The Host // Atom, Palimpsest Book Pro- 4. Кремих И.И. Отрицательный оценочный компонент в duction Limited, 2010. – р. 619. семантической структуре слова // Прагматика слова: сб. 13. http://www.elitarium.ru/2011/10/05/kak_vosprinimat_kritiku.html науч. тр.-М.: МГПИ им. В.И. Ленина, 1985. – 28-40 с. 14. http://bibl.nashaucheba.ru/v1136/шаховский_в_эмоции__м Kremih I.I. Ortitcatelnyi otcenochnyi component v seman- отивационная_основа_человеческого_сознания ticheskoi structure slova [Negative evaluative component in the 15. http://www.researchgate.net/publication/225369324_A_puzz semantic structure of the word] // Pragmatika slova: Sbornik le_about_pejoratives nauchnyh. tr.-M.: MGU im. V.I. Lenina, 1985. – 28-40 s. 16. http://sr.fondedin.ru/new/fullnews_arch_to.php?subaction=s 5. Попова Т.Г. Национально-культурная семантика языка и howfull&id=1261741309&archive=1261741578&start_from=& когнитивно-социокоммуникативные аспекты (на материале ucat=14& английского, немецкого и русского языков) // Изд-во МГОУ, 17. http://www.traktat.ru/tr/referats/id.1569.html 2003. – 146 с.

Kulchytska O.V. Pejoratives as verbalization means of expression of the negative emotional state Abstract. The article is aimed at clarification of the question concerning pejoratives´usage as verbalization means and transferring the negative emotional state of the addresser. The group of emosenes as one of the main in the pejoratives´definition is singled out. The role of the emotions in understanding the surroundings is emphasized. Significant role is attributed to the negative emotions as the most inherent in people’s attention. Keywords: pejoratives, emotional component, emosemes, pragmatics.

Кульчицкая Е.В. Пейоративы как способ вербализации выражения негативного эмоционального состояния Аннотация. Статья нацелена на освещение вопроса использования пейоративной лексики как способа выражения и переда- чи негативного эмоционального состояния говорящего. В структуре пейоративов выделятся группа эмосем, как одна из ос- нов выделения пейоративного значения лексемы. Подчеривается роль эмоций в познании внешнего мира. Значительная роль отводиться негативным эмоциям, як таковым, которые являются наиболее присущими вниманию человека. Ключевые слова: пейоративы, эмоциональный компонент, эмосемы, прагматика.

70 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Лавриненко С.Т. Лінгвокультурологічний аспект правової інформативності українських народних дум ______Лавриненко Світлана Томівна кандидат філологічних наук, доцент, докторант кафедри сучасної української мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна

Аннотация. В статье рассматриваются языковые знаки культуроправового опыта, вербализованного украинскими народ- ными думами. Впервые использован лингвокультурологический подход к изучению правовой информативности фольклора. Основное внимание уделено анализу словесных маркеров правосубъектности, правосознания, правомочности, представлен- ных в думах турецко-татарского и польского циклов. Результатом работы стала характеристика правовых сценариев, свя- занных с лингвокультурными константами "воля", "честь","справедливість", "достоинство", "слава". Ключевые слова: лингвокультурология, украинская дума, правосубъектность, правосознание, правомочность.

Текстовий масив народного епосу справедливо вва- лінгвоконцептополя належить енграмам правосвідо- жається акумулятором узагальненого колективного мості. досвіду, областю конвергенції між міфологічним, іс- Правова культура пов’язана з ментальними стерео- торичним і художнім сприйняттям дійсності, суттє- типами. Вербалізований досвід, знання, акумульовані вим чинником формування національної свідомості та певною етномовною спільнотою, становлять базис ідентичності. Мовна система українських дум закоду- ментальності як форми оволодіння дійсністю, части- вала елементи первісних уявлень, пов’язаних з право- ною якої є правова реальність. вими переконаннями носіїв фольклорної традиції. Трансльовані народним епосом елементи правосві- У своїх попередніх публікаціях [7; 8; 9; 10; 11] ми, домості становлять систему ментальнозумовлених спираючись на досвід українських лінгвокультуроло- знаків, значень та їх кореляцій. Світ значень утворю- гів [4; 6], етнолінгвістів [5; 15], лінгвофольклористів ється сукупністю ціннісно-смислових параметрів й [1; 2], когнітивістів [16, 13], детально розглянули різні виявляється культурною формою існування правового форми фіксації правової інформативності народних знання та способом його функціонування у сфері ду- дум: правосуб’єктні маркери, вербалізації смислових ховно-практичної діяльності людини. Свідомість че- контурів військового права, процеси концептуалізації рез вербалізовані кванти соціального досвіду забезпе- понять сфери народної правосвідомості, засоби мов- чує смислотвірний підмурок правової культури, інфо- ної реалізації первісно-правових констант "честь" і рмативний простір якої визначається виражальними "гідність" тощо. можливостями відповідних лінгвосеміотичних реалі- Метою статті є систематизація напрямків лінгвоку- зацій. льтурологічного аналізу правової інформтаивності Ментальний аспект правого досвіду, відтворений українського думового епосу. народними думами, постає з внутрішньої здатності Лінгвокультурологічного осмислення зазнали зага- людини чинити у відповідності до вимог типових для льновідомі, перевірені часом, відібрані фахівцями буття конкретного етносу обставин. Вибір моделі по- найвищої кваліфікації, добре зрозумілі носіям етноку- ведінки при цьому спирається на етнокультурні конс- льтурних констант українства зразки народної твор- танти, які довільно активізуються мозком. Ментальні чості, представлені у виданні: Народні думи. – К.: ознаки народно-правового світобачення об’єктиву- Дніпро, 1986. – 173 с [14]. ються мовою героїчного епосу через окремі значення Аналіз правової інформтаинвості текстів українсь- і смисли, елементи внутрішньої форми мовних знаків, ких народних дум здійснюється з опорою на когніти- засоби вторинної і асоціативно-похідної номінації, вно-інтерпретативну метолику вивчення фольклорно- культурні конотації тощо. го текста. Лінгвокультурні маркери правосвідомості україн- Українським народним думам, як глибоко оригіна- ських народних дум асимілюють кванти знання, які льним музично-поетичним творам високого ідейного відповідають поняттєвій мережі правового досвіду звучання, належить почесне місце у фонді епічної ку- носіїв фольклору. Мовна компетенція творців героїч- льтури. Створені в епоху найбільшої напруги народу ного епосу членується на релевантні фрагменти осми- в боротьбі за право на життя, вони пройшли складну слення дійсності, що мають вербальне вираження, у еволюцію. Час виникнення дум (XV ст.) збігається з якому суміщаються етнокультурний, соціокультурний початком формування української нації. Основою ро- і особистісний виміри. Стереотипні настанови когні- згляданих текстів стали історичні реалії XV–XVII ст.: тивно-культурного камертона сприйняття правового страждання українських полонених в татарсько- сегменту фольклорної картини світу крізь призму турецькій неволі; героїзація перемог українських ко- ціннісної прагматики етносвідомості спираються на заків-лицарів [1, c. 25]. Епічні фабули, пов’язані з іс- спектр почуттів, настроїв, думок, вражень, вербалізо- торичним минулим народу, описують певні події, час- ваних творцями фольклору. то конкретних осіб [3, c. 153; 12, c. 267]. Правосвідомість персонажів українських дум є ре- Правова інформативність українських народних зультатом концептуалізації елементів відповідної дум спирається на ментальні основи національного сфери народного досвіду. Зазначена категорія реалі- світобачення. Отже, цілком закономірно, провідна зується за допомогою семантичного конструкту імен роль у її організації як сегменту фольклороправового та предикатів, які співвідносяться з одиницями етно- детермінованого мислення. Ментальний простір пра-

71 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

восвідомості героїчного епосу становить фрагмент на- ються за статтю, віком, родинним статусом, майновим ївної картини світу, що моделюється мовою, а саме станом, суспільною роллю та родом діяльності, проте фольклороправовими лінгвокультуремами, семантика усі вони тією чи тією мірою виявляють компетенцію яких відображає етапність мислення (мрія, роздум, сфери військового права. Отже, цілком закономірно, вагання), ментальні результати (думка, ідея), мента- мовні знаки правосуб’єктності героїчного епосу коре- льні ініціативи (розгляд, тлумачення), ментальні ста- люють з маркерами фольклороправових артефактів ни (візія, гадка, уява), ментальні переконання (норма, військової та побутової сфер, позитивно та негативно настанова) тощо. оцінних атрибутів, культурних констант, характерних Ментальні архетипи правосвідомості народних для носіїв козацького етосу: "честь", "гідність", "без- дум, склалися історично на підставі цілої низки прин- честя", "свобода", "воля", "неволя", "доля", "недоля", ципів етногенезу. Параметри розгляданого явища "справедливість", "несправедливість". пов’язуються з конкретними мовними фіксаціями ре- Провідними для персонажів народних дум є грома- цепцій різноманітних проявів буття, а також з прями- дянська, адміністративна (військовий сектор), сімейна ми та опосередкованими маркерами специфічних для сфери етноправового досвіду. Зазначена база слугує національного характеру інтелектуальних, моральних підмурком стихійної та обґрунтованої правоздатності та вольових якостей. героїв, які із залученням військових чи побутових ар- Представлені героїчним епосом мовні знаки вклю- тефактів реалізують індивідуальні та колективні пра- чення культурних цінностей до сфери правосвідомос- вочини (козаки радять раду, козаки виступають у по- ті активізують низку фольклороправових смислів, що хід, козаки б’ються з ворогами, козаки звільняють спираються на народні рецепції кола можливостей, бранців). сподівань, претензій персонажів – оборонців вітчизни В українських народних думах мовні маркери дос- та їх опонентів. Фольклороправові лінгвокультуреми віду сфери військового права представлені набагато дум утворюють специфічну парадигму словесних ін- виразніше, ніж у інших фольклорних жанрах. Адже у дексацій суб’єктів (козак, бранець), предикатів (вою- правовій культурі українського козацтва мотив фахо- вати, обороняти), атрибутів (славний, відважний), ар- вої ідентифікації домінував над етнічною та конфе- тефактів (шабля, пищаль) стихійної правосвідомості й сійною тотожністю. Мовними маркерами мілітатрно- правоздатності, які об’єднуються у тематичні групи та правового континууму народних дум виступають асоціативні поля. Конотації, що формують оцінну се- іменники, прикметники, дієслова, словосполучення і мантику досліджуваних одиниць, не є однорідними речення на позначення військових дій, посад військо- через соціальну зумовленість. Лінгвокультурологічне вослужбовців, військових одиниць та формувань, вій- дослідження правової інформативності думового ма- ськовополонених, різновидів зброї, клейнодів тощо сиву сприяє розкриттю фольклорних чинників стано- (козацький табур, сотня, курінь, келеп, булава, бун- влення низки загальноправових засад та ідей, таких, чук). Як свідчать тексти "Самійло Кішка" [14, c. 51], як законність, демократизм, соціальна справедливість, "Отаман Матяш старий"[14, c. 25], фольклороправові гласність, національне самовизначення. скрипти народних дум відтворюють прагнення коза- Героїко-епічні структури культуроправового досві- ків виявити молодецтво й відвагу, обрати долю захис- ду різноманітні за способами формування та впливу. ника вітчизни, сумлінно виконувати військові Концептуалізація енграм природного права людини обов’язки, чинити збройний опір порушникам інте- на життя, свободу, власність, справедливість виявля- ресів рідної землі, брати участь у органах самовряду- ється у зв’язку між смисловими одиницями народних вання, висловлювати політичні погляди, розраховува- дум (звичай, закон, наказ, кара, суд). ти на підтримку однодумців, розпоряджатися майном Мовні знаки, пов’язані з номінацією та характерис- та ін. Сформовані на засадах рицарської корпоратив- тикою особи, як носія народного досвіду сфери пра- ної ідеології прообрази правосвідомості виражаються восвідомості й правоздатності, посідають важливе мі- у вербалізованих думами культуроправових самореф- сце у розгляданих текстах. Правосуб’єктні маркери лексіях героїв. Правові програми, характерні для на- героїчного епосу презентують систему народних родного епосу, з часом, стали запорукою сходження знань, адекватних особливостям жанру, забезпечують козацтва до рангу окремого привілейованого збройно- накопичення й передачу інформації про становлення го стану з сильними соціальними амбіціями, претензі- етноправового досвіду українців, сприяють піднесен- ями на особливий статус, чітким розумінням власного ню гуманістичних цінностей та вихованню патріотиз- потенціалу. Лінгвокультурні фіксації правової пове- му. У центрі семантичного простору правосуб’єктних дінки героїв народних дум здійснюються за допомо- номінацій народних дум перебувають смислові струк- гою субстантивно-атрибутивних одиниць та дієслів- тури на позначення представників козацької мілітар- них маркерів з модальністю вірогідності чи імперати- ної спільноти (кошовий, отаман, полковник, гетьман). ву. Імперативні значення дієслівних форм характери- Поліядерність культуроправових позначень людини у зуються певними структурно-семантичними особли- народному епосі варто розглядати не як перелік вер- востями й відповідними морфологічними, синтаксич- бальних сигналів, а як сукупність концептуальних ними та стилістичними модифікаціями у текстах різ- ознак. Номінації персонажів дум постають у вигляді ної тематики. сполучення культуроправових смислів, які перебува- Узагальнення функціональних модусів культуроп- ють у відношеннях взаємовпливу, підпорядковуються равових концептів сприяло виявленню у аналізовано- певній ієрархії, мають досить широку кількісну реалі- му матеріалі субстратів, пов’язаних із поняттями зацію, тяжіють до варіативності окремих смислових "справедливість-мета" й "справедливість-засіб". Пер- сегментів. Персонажі аналізованих текстів відрізня- ший вербалізує уявлення про певний суспільний іде-

72 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

ал, другий – про критерії прав, свобод, відповідально- [14, c. 116] транслюють варіанти народного осмис- сті, обов’язків особи перед товариством. Для героїв лення права на повагу гідності та честі за посередниц- народного епосу справедливим є те, що не порушує тва мовних об’єктивацій одиничних та повторюваних канонів права, а діяти за справедливістю – позначає дій, ініційованих правосуб’єктами. діяти по праву, у відповідності до рівних для всіх Словесні знаки індивідуальної та колективної пра- членів соціуму норм. восвідомості, характерні для героїчного епосу, спи- Думи втілили умотивовані міфопоетичним мис- раються на етновмотивовані фіксації уявлень про но- ленням українців моральні принципи та пріоритети, рму і відхилення від неї. Зазначені одиниці думових невіддільно пов’язані з ідеями особистої незалежнос- текстів функціонують у тандемі з маркерами ядерних ті, честі та гідності. і периферійних культуроправових констант. Індекса- Гідність осмислюється творцями героїчного епосу ції елементів правосвідомості героїв українських дум як соціальна якість найвищого ґатунку, що свідчить, з часто супроводжуються атрибутивними характерис- одного боку, про вартість людини для суспільства з тиками позитивної чи негативної оцінності (славні точки зору її моральних, духовних, фізичних якостей, лицарі, бідні невольники, невірні бусурмани). тобто вагомість індивіда як представника людства не- Таким чином, в українському героїчному епосі залежно від його входження до тієї чи тієї соціальної знайшли пріоритетне відтворення етноправові про- спільноти, а з іншого – про особистісну роль для лю- грами військової, сімейної, економічної та міжнарод- дини її моральних, духовних, фізичних якостей неза- ної сфер. Система лінгвокультурних характеристик лежно від становища у суспільстві. Первісні правові народних уявлень про законодавчу й виконавчу вла- смисли, пов’язані із фольклороправовою константою ду, представлена у аналізованих текстах, відображає "гідність", індексують усвідомлення і відчуття героя- переконання й погляди козацької епохи. Фольклороп- ми дум власної високої вартості. равовий комплекс дум тісно пов’язаний зі становлен- Культуроправовий феномен "честь", у думовому ням ідей громадянського гуманізму, найбільш конце- епосі, презентує значущість особи для суспільства, нтрованим виразом яких є комплекс ментально зна- виявлену у зв’язку з належністю до конкретної соціа- чущих для українців категорій, як-от: мужність, спра- льної, професійної, національної групи, а також осо- ведливість, воля, честь, гідність, етнічна самобут- бистісну цінність суб’єкта, сформовану у межах влас- ність, патріотизм. ного духовного світу, індивідуальної свідомості та Системний лінгвокультурологічний опис правової самосвідомості. інформативності народних дум передбачає концепту- У концептуальному континуумі українських дум алізацію етнодетермінованих уявлень сфери правос- повага до гідності та честі включає низку правомож- відомості, розгляд маркерів правосуб’єктності, харак- ностей, детермінованих необхідністю виражати й за- теристику мовних об’єктивацій правових програм безпечувати статус особи у різних сферах суспільного військової сфери, вивчення особливостей відтворення буття. Тексти "Іван Богун" [14, c. 121], "Хмельниць- у конкретних текстах фольклороправових констант кий та Барабаш" [14, c. 111], "Перемога Корсунська" "воля", "честь", "гідність".

ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Беценко Т.П. Текстово-образні універсалії думового епо- 7. Лавриненко С.Т. Правосуб’єктні маркери українських на- су: Структура, семантика, функції. – Суми: Видавництво родних дум // Українське мовознавство: Міжвідомчий нау- СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2008. – 400 с. ковий збірник. – Київ: РВВ Київського національного уні- Betsenko T.P. Tekstovo - obrazni universalii dumovogo eposu: верситету ім. Т.Г. Шевченка, 2009. – С. 255–261. Struktura , semantika , funktsii . [Text-shaped universals of du- Lavrynenko S.T. Pravosubjektni markery ukrainskikh narodnykh ma epic: Structure, semantics, functions] – Sumy: Vydavnytstvo dum [Legal subject markers of Ukrainian folk epic songs] // Sum DPU im. A.S. Makarenka, 2008. – 400 s. Ukrainske movoznavstvo: Mezhvidomchij naukovyj zbirnyk. – 2. Данилюк Н.О. Поетичне слово в українській народній пі- Kiev: RIO Kyivskogo natsionalnogo universytetu im. T.G. сні. – Луцьк: Вежа, 2010. – 511 с. Shevchenka, 2009. – S. 255 – 261. Daniljuk N.A. Poetichne slovo v ukrainskij narodnij pisni 8. Лавриненко С.Т. Вербалізація смислових контурів війсь- [Poetic word in Ukrainian folk songs]. – Lutsk: Vezha, 2010. – кового права в українських народних думах // Літературоз- 511 s. навчі студії – Вип.29. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 3. Дмитренко М.К. Українська фольклористика: історія, тео- 2010. – С. 247–251. рія, практика. – Київ: Народознавство, 2001. – 575 с. Lavrynenko S.T. Verbalizatsija smyslovykh konturiv voyennogo Dmitrenko M.K. Ukrainskaja folkloristika: istorija , teorija , prava v ukrainskikh narodnykh dumakh [Verbalization of praktika. [Ukrainian folklore: history, theory, practice] - Kyiv: semantic contours of military law in Ukrainian folk epic songs] Narodoznavstvo, 2001. – 575 s. // Naukovi zapysky – Vyp. 29. – K.: Vydavnychij Dim Dmytra 4. Єрмоленко С.Я. Фольклор і літературна мова. – К.: Нау- Burago, 2010. – S. 247 – 251. кова думка, 1987. – 243 с. 9. Лавриненко С.Т. Концептуалізація уявлень сфери народ- Yermolenko S.Yа. Folklor i literaturna mova [Folklore and liter- ної правосвідомості в українських думах // Наукові Записки. ary language]. – K.: Naukova dumka, 1987. – 243 s. – Серія "Філологічні науки" (Мовознавство). – Вип.89 (1). – 5. Жайворонок В.В Українська етнолінгвістика: Нариси. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2010. – С. 328– К.: Довіра, 2007. – 261 с. 332. Zhavoronok V.V. Ukrainska etnolingvistika: Narysy. [Ukrainian Lavrynenko S.T. Kontseptualizatsiya ujavlen sfery narodnoi ethno-linguistics: Essays] – K.: Dovira, 2007. – 261 s. svidomosti v ukrainskykh dumakh [Conceptualization of folk 6. Кононенко В.І. Українська лінгвокультурологія. – К.: Ви- consciousness in Ukrainian folk songs]. // Naukovi Zapysky. – ща школа, 2008. – 327 с. Seriya "Filologichni nauky" (Movoznavstvo). – Vyp.89 (1). – Kononenko V.I. Ukrainska lingvokulturologija [Ukrainian Kirovograd: RVV KDPU im. V. Vynnychenka, 2010. – S. 328 – linguo-culturology]. – K: Vyssha shkola, 2008. – 327 s. 332.

73 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

10. Лавриненко С.Т. Мовна реалізація народно-правових ен- 13. Мех Н.О. Лінгвокультурологема "ЛОГОС" у науковій, грам честь і гідність (на матеріалі українських дум) // Мова і релігійній та художній картинах світу. – К.: Інститут україн- культура: наукове видання. – Вип.13. – Том І (137). – К.: Ви- ської мови НАН України, 2011. – 410 с. давничий дім Дмитра Бураго, 2010. – С. 127–134. Mekh N.A. Lingvokulturologema "LOGOS" v nauchnij , religijnij Lavrynenko S.T. Movna realizatsija narodno-pravovykh engram i khudozhnij kartynakh svitu [Linguo-culturologeme "Logos" in chest i gidnict (na materiali ukrainskikh dum) [Language im- scientific, religious and artistic world view]. – K.: Institut plementation of national legal ingrams honor and dignity (based ukrainskoji movy NAN Ukrainy, 2011. – 410 s. on Ukrainian folk epic songs) // Mova i kultura: naukove 14. Народні думи: [збірник / упоряд., авт. передм. і прим. vydannya. – Vyp.13. – Tom I (137). – K.: Vydavnychij dim С.В. Мишанич]. – К.: Дніпро, 1986. – 173 с. Dmytra Buraho, 2010. – S. 127 – 134. Narodni dumy [Folk epic songs]: [zbirnyk / uporjad., avt. 11. Лавриненко С.Т. Лінгвокультурологічне осмислення peredm. i prym. S.V. Myshanych]. – K.: Dnipro, 1986. – 173 s. правового досвіду українського козацтва // Українське мово- 15. Савченко Л.В. Феномен етнокодів духовної культури у знавство: Міжвідомчий науковий збірник. – Київ: РВВ Київ- фразеології української мови: етимологічний та етнолінгвоі- ського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, 2012. стичний аспекти. – Сімферополь: Доля, 2013. – 600 с. – Вип. 42/11. – С. 237–224. Savchenko L.V. Fenomen etnokodiv dukhovnoji kultury u Lavrynenko S.T. Lingvokulturologichne osmyslennya pravovogo frazeologii ukrainskoji movy: etymologichnyj ta opytu ukrainskogo kazaztva [Linguo-cultural understanding of etnolingvoistychnyj aspekty [The phenomenon of spiritual Ukrainian Cossack legal experience] // Ukrainske culture ethnic codes in phraseology of the Ukrainian language: movoznavstvo: Mezhvidomchyj nauchnyj zbirnyk. – Kyiv: RVV etymological and ethno-linguistic aspects]. – Simferopol': Kyivskogo natsionalnogo universytetu im. T.G. Shevchenka Dolya, 2013. – 600 s. 2012. – Vyp. 42/11. – S. 237 – 224. 16. Селиванова Е.А. Когнитивная ономасиология. – К.: Фи- 12. Лановик М.Б., Лановик З.Б. Українська усна народна тосоциоцентр, 2000. – 248 с. творчість. – К.: Знання-Прес, 2005. – 591 с. Selivanova Ye.A. Kognitivnaya Onomasiologiya [Cognitive On- Lanovyk M.B., Lanovyk Z.B. Ukrainska usna narodna tvorchist omasiology]. – K.: Fitosotsiotsentr, 2000. – 248 s. [Ukrainian folklore]. – K: Znannja-Pres, 2005. – 591 s.

Lavrynenko S.T. Linguistic culturelogical aspect of legal informativity in Ukrainian epic lyrical song Abstract. The article is focused on the study of lingual signs of cultural and legal experience, verbalized in the Uktainian folk epic lyrical songs. The investigation of folklore legal informativity grounded on linguistic culturelogical methods has been applied for the first time. The main attention has been paid to the analysis of the linguistic cultural markers that reflect legal subjectivity, legal consciousness and competence in the epic lyrical songs of Turkish, Tatar and Polish cycles. The detailed characteristics of legal scripts, connected with linguistic cultural constants "will", "honour", "justice", "dignity" and "fame", presents the results of the investigation. Keywords: linguistic culturology, Ukrainian epic lyrical song, legal subjectivity, spelling, legal competence.

74 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Левенець О.Ю. Прислівники українських східнослобожанських та суміжних російських говірок у зіставному аспекті (українсько-російські паралелі) ______Левенець Оксана Юріївна, аспірант кафедра української філології та загального мовознавства ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”, м. Луганськ, Україна

Анотація. У статті здійснено зіставний аналіз прислівникової лексики українських східнослобожанських говірок та говірок російської мови. Окреслено відповідність семантичних паралелей та варіативність у значеннях, з’ясовано відмінності на рі- зних структурних мовних рівнях. Виявлено спільні та специфічні діалектні утворення в межах тематичних груп на основі лексичних, словотвірних, семантичних та акцентуаційних зв’язків фіксованих адвербів. Ключові слова: Адверб, гетерогенні варіанти прислівників, інтерференція, локально вживані явища.

Будь-яка мова позначена модифікаційними властиво- Мета розвідки полягає у виявленні українсько- стями. Тому, по-перше, у її складі можна виявити такі російських паралелей на прикладі різних лексико- риси, що властиві всім або більшості мов (універсаль- семантичних груп прислівникової лексики українсь- ні), по-друге, такі, що характерні тільки для певної ких східнослобожанських говік. Завдання – зафіксу- групи мов (типологічні), по-третє, такі, що вживані вати номени, запозичені з російської мови; визначити лише в певній мові (індивідуальні). Виокремити такі спільні та відмінні риси у функціонуванні прислівни- ознаки мов можна шляхом їх порівняння (зіставлен- ків зіставлюваних говірок. Джерельною базою дослі- ня). Отже, наразі зросла увага дослідників до зістав- дження слугують власні записи, здійснені протягом лення лексики суміжних чи споріднених говірок або 2011 – 2013 р.р. (див. список обстежених н.пп.), збір- мов. Зіставний аспект вивчення прислівників ник сучасних діалектних текстів українських східнос- пов’язаний з труднощами класифікації і систематиза- лобожанських говірок: за ред. К.Д. Глуховцевої ції адвербів. Нашу увагу привернули прислівники, які (2011); Словник українських східнослобожанських функціонують в українських східнослобожанських та говірок (2002); етнографічна розвідка „Жизнь и твор- суміжних російських говірках, що мають специфічне чество крестьян Харьковской губернии: Очерки по чи таке ж значення, як і в літературній мові. этнографии края” за загальною редакцією В. Іванова Розгляд прислівників української мови і їх російсь- (1898); Словарь русских народных говоров (1965 – комовних корелятивів у зіставному аспекті має не 2007) та Російсько-український словник за заг. ред. лише наукове значення, а й вирішує прагматичні за- С.І. Головащука (1969). вдання. Аналіз прислівникової лексики засвідчує, що в У статті виявлено лексичні, семантичні, акцентуа- українських східнослобожанських та суміжних росій- ційні, словотворчі паралелі українських східнослобо- ських говірках можна виділити спільний пласт при- жанських і російських говірок, спостережено варію- слівників, який в літературній українській мові не фу- вання значення прислівників, з’ясовано спільне і від- нкціонує, а також такі прислівники, що увійшли в лі- мінне у їхній структурі. тературний ужиток в українській мові, але в російсь- Вивчення українських східнослобожанських гові- кій мові не стали літературною нормою. рок описано всебічно й різнопланово у розвідках Виявлені адверби об’єднуємо в кілька груп відпо- К. Глуховцевої, В. Лєснової, І. Магрицької, І. Нікола- відно до семантики і фонематичної структури маніфе- єнко, Г. Скорофатової, Г. Барилової, О. Верховод [1, стантів. с. 17]. Як зауважує К. Глуховцева, східнослобожансь- В аналізованому матеріалі передусім звертають кі говірки постали на основі полтавських, подільсь- на себе увагу репрезентанти, які при спільній се- ких, східнополіських і центральнослобожанських го- мантиці не мають відмінностей у структурі. Вияв- вірок [2], що зумовлює гетерогенність структури но- лені адверби засвідчують про активні процеси інтер- востворених говірок, які, до того ж, межують з говір- ференції, у них відбито вплив російських говірок на ками російської мови, що не могло не позначитися на українські або навпаки: складі лексики, особливостях звукової та морфемноїї <> от|д’ел’но ‘окремо’ [СУСГ, с. 154] – отдельно структури лексем. ‘окремо, відрубно’ [РУС ІІ, с. 303] (а д|рож’і |тоже Прислівникова лексика вже була предметом погли- от|д’ел’но // (Новоник.)); бленого розгляду українських науковців (Ю. Громик <> д|важди ‘двічі’ [СУСГ, с. 64] – дважди ‘двічі’ вивчив західнополіські говірки [Громик, 1999], [СРНГ: 7, с. 281], дваждь ‘двічі’ [СРНГ: 7, с. 281]; М. Делюсто – степові [Делюсто, 2010], О. Брошняк <> |ден:о ‘щодня’, ‘протягом дня’ (возмы соби ни- (Пискач) – говірки Закарпаття [Брошняк, 1996]) і ро- шныци, ныспывци, шо ны сплять денно и ношно, я ихъ сійських учених (О. Глущенко описано архангельські изсылаю на очерета и на болота [Харк.зб, с. 36]) – говірки [Глущенко, 2001], О. Бочкарьовою – донські денно ‘щоденно’ або ‘протягом дня’ [СРНГ: 7, с. 352]; [Бочкарьова, 2008]). Проте опис діалектної прислів- <> д|н’ом ‘вдень’ – днем ‘удень’ [РУС І, с. 294] никової лексики, особливо щодо міжговіркових від- (то|д’і ж т|кали / і д’н’ом / і |ноч’:у / і виешие|вали / мінностей та лексико-семантичних паралелей, ще кага|нец’ неи так йак при о|ц’іĭ |лам˙п˙і// [УСГ, с. тільки розпочато, що зумовлює актуальність нашої 108]); статті.

75 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

<> доб|ротно ‘добротно’ – добротно ‘добротно’ рема, прислівники г|р’аз’ко, г|р’азно ‘сиро, багато гря- [РУС І, с. 296] (|учиц:’а он ў |мене ста|ран:о / зі, бруду, брудно’ (на кораб|л’і |поноч˙і плиев|ли бу|ло доб|ротно / ш|видко ўсе пон’і|маце // (Вівч.)); йак-не-йак прохо|лодно / а от ў Красно|воц’к˙е бу|ло <> |долго ‘тривалий час’ – долго ‘довго, тривалий насто|йашч˙е |пекло: |в˙ітр’ано / спеи|котно / а йак час’ [РУС І, с. 305] (та|ку кра|с’іву / |син’у ў г|р’азно // (Староб.)) за значеннм співвідносні з номе- ц’в˙і|точки / то|д’і |модн’і ў нас ў Б˙іло|волоц’к˙і бу|ли ном грязко ‘сиро, багато грязі’ (на улице-то грязко / так йа |долго не мог|ла на|радувац’:а тоĭ красо|тоĭ// идти [СРНГ: 7, с. 189]). Варіативність діалектного [УСГ, с. 16]); мовлення є однією з головних рис живого мовлення. <> м•ед|л’іт’ел’но ‘повільно, без прискорення’ – Пари г|р’аз’ко – г|р’азко демонструють опозиції /з’/: медлительно ‘повільно’ [РУС І, с. 661] (го|род пеире- /з/ та /н/: /к/ (г|р’азно – г|р’азко). Передньоязикові [з’] из’і|муйе і веис|нойу |можно за|сажуват’ / а су|с’іди та [з] корелюють між собою за твердістю-м’якістю. то|д’і за|видуйут’ / во|но ж на го|род’і рос|те ўсе Окремі опозиційні звуковияви може мати приголос- |гожо / а ў них м•ед|л’іт’ел’но // (Вівч.)); ний задньоязиковий [к] до твердого носового перед- <> м|ного ‘багато’ – много ‘багато’ [СРНГ: 18, с. ньоязикового [н]. 186] (йа|йечок м|ного неил’|з’а |бит’ / во|ни са|жайут’ Підвищена варіантність зумовлена в говірках за- |т’есто / так / нор|мал’но шоб бу|ло / марга|ринчик звичай результатом втрати етимологічного зв’язку з хара|шо / смеи|танка // (Новоник.)); похідним, у результаті чого лексема втрачає свою <> неже|лат’ел’но ‘небажано’ – нежелательно стійкість і набуває нових форм у діалектному мовлен- ‘небажано’ [РУС ІІ, с. 107] (ту|да са|мому не- ні, "не залишаючи письмової традиції" [4, с. 62]. І хо- же|лат’ел’но хо|дит’ / о|соб•ен:о да|леко за|ходит’ // ча виникнення фонематичних варіантів залежить від (Вівч.)); індивідуальних причин, усі вони – наслідок дії зага- <> дос|рочно ‘до певного строку’ – досрочно ‘дос- льних тенденцій. У східнослобожанських говірках ад- троково’ [РУС І, с. 316] (ко|ли по|ч’аўс’а жиз’н’/ Ти- верб |с’одн’і ‘тепер, зараз; у нинішній день’ (ну мо|ф˙ійа і Афа|наса заб|рали в |арм˙ійу / о|ни неи |кон’ечно та|коĭі |моди ĭак |с’одн’і неи бу|ло // (Кузем.)) у|ч’астували / неи ў колеиктиев˙і|зац’ійі / во|ни має відповідник у російських народних говірках – слу|жили дос|роч’но// [УСГ, с. 417]); днесь ‘нині, сьогодні’ [СРНГ: 8, с. 71]. У цьому випа- <> ра|несен’ко ‘у дуже ранній час’ (вона буде ране- дку репрезентанти мають спільний корінь: в українсь- сенько… куваты, мене молодую розбужаты [Харк.зб, кій мові, як і в російській сегодня, лексема |с’одн’а – с. 136]) – ранесенько ‘дуже рано’ [СРНГ: 34, с. 99]. результат стягнення др. сєго дьнє ‘цього дня’. На- У другу групу об’єднано прислівники, що мають йменування сформовано із вказівного займенниа сь однакове значення, але відрізняються окремими ‘цей’ та іменника дьнь ‘день [5 V, с. 493], у російській фонетичними рисами. мові днесь, укр. днес, др.-русск. дънъсъ похідне від Тісні й постійні контакти представників різних діа- іменника день и сей [6 І, с. 498, 519]. Тому, ймовірно, лектів приводять до послаблення протиставлення відмінності фонетичної структури лексем пов’язані з співвідносних явищ. Для українських східнослобо- подальшими змінами основ прислівників: для україн- жанських говірок і суміжних з ними російських при- ської мови характерне стягнення й редукція одного зі таманні незначні відмінні риси слововживання, вимо- складів. ви голосних або приголосних фонем тощо. Подібні Лексико-словотвірна варіантність пов’язана з утво- структурні варіації у говірках зумовлені різного хара- ренням прислівників одного кореня відмінними сло- ктеру внутрішніми причинами постійних міждіалект- вотвірними афіксами: адверб крад’ко|ма ‘тихенько’, них функціонувань. Зокрема, відмінності вимови при- ‘непомітно для інших, нишком’ (|р’іч’ка ж да|леко од слівників |коўзко ‘слизько’ та кользко ‘слизько’ нас / і |мати меи|не не пус|кала / бо |бойалас’а / а йа [СРНГ: 14, с. 212] пов’язані з фонетичними рисами крад’ко|ма хо|дила // [УСГ, с. 14]) співвідносний з цих двох мов. Хоч лексеми мають однакову семанти- прислівниками крадко, крадком, крадкома, крадько- ку, але відрізняються опозицією фонем /в/: /л’/. Губ- ма ‘таємно, приховуючи’ [СРНГ: 15, с. 160,161], пок- ний приголосний [в], як і в літературній мові, має фо- радом ‘таємно’ [СРНГ: 29, с. 5]. У цьому випадку бі- нологічну самостійність, його вимовляють твердо, на льшість однокореневих репрезентантів російської та відміну від [л’], що може в однозвучних в українській української мов мають різну словотворчу структуру. і російській мовах словах замінюватися на [в], як-от: Спільний корінь -крадк- позначений опозицією /д/: |воўк – волк. /д’/, крім того, прислівники мають відмінні суфікси - Прислівник |ношно зі значенням ‘усю ніч’ (возмы ом (-ома), -о (крадком, крадко, крадькома) та префікс соби нишныци, ныспывци, шо ны сплять денно и нош- по- (покрадком). но, я ихъ изсылаю на очерета и на болота [Харк.зб, с. Адверб б•іг|цем ‘швидко пересуватися на ногах’ (і 36]) у російській мові має відповідник ночно ‘ніччю, йа о|то до су|с’ідки б•іг|цем // (Шахове)) співвіднос- протягом усієї ночі’ [СРНГ: 21, с. 316], а також нощ- ний з російським бежко ‘швидко, скоро (зазвичай про но ‘усю ніч’ [СРНГ: 21, с. 307]. У цих лексемах вияв- ходу, біг коня та ін тварин)’ [СРНГ: 2, с. 180]. Аналі- лена опозиція /ш/: /ч/: /шч/. Передньоязиковий твер- зовані адверби відрізняється словотвірною будовою, дий приголосний [ш] у східнослобожанських говірках властивою говіркам. Опозиція приголосних /г/: /ж/ та чітко протиставлений м’якому [ч’], тоді як у російсь- голосних /і/: /е/ у корені слова. Фарингальний [г] в ких говірках, як і в російській літературній мові, у цій українських східнослобожанських говірках протиста- лексемі функціонує звук [ч]. влений передньоязиковому приголосному [ж] у ро- Своєрідність лексичного складу прислівників у го- сійських говірках. Відмінність маніфестантів полягає вірках зводиться до спільності їхньої етимології. Зок- у кінцевих суфіксах -ем / -ко. Прислівники б•іг|цем –

76 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

бежко відрізняються обсягом семантичного значення, при|ход’ат’ і накла|даĭут’ ўсе |ĭест’ / |куриц’а ĭе / його спеціалізацією в російських говірках (прислівник беи|рут’ |ĭаĭц’а / п˙ід|писуĭут’ на ў|заĭем це ў воĭ|ну // уживаний в наративах про тварин), тоді як в українсь- (Новоник.), |ноч’:у в˙ін с’:ім|йойу ǐде ў |лози // [УСГ, с. ких говірках помічено більш загальну семантику. 87]). Повна відповідність значення характерна для при- Адверби |п•ішки ‘власними ногами’, п•ішад|рала слівників кос’а|ком ‘навскоси’ [УСГ] та косиком ‘на- ‘пішки’ [СУСГ, с. 165], п•іша|ком, п•іш|ком, вскоси’ [СРНГ: 15, с. 50], які мають специфічну для п•іш|кобусом, |п•іша, |п’еша (й ми п•іш|ли |п•ішки / до аналізованих мов фонологічну структуру. т’і|йейі піш|ч•анойі |горки // (Містки)), напешу ‘пеш- При утворенні форм прислівників, характерних для ком’ [СРНГ: 20, с. 74], які функціонують у російсь- дитячого мовлення, в українській та російській мовах ких. Однокореневі маніфестанти у своєму фонетич- помічено спільні тенденції використання одного ко- ному складі мають відмінні суфікси (-ки / -ком / -а). реня, подібність способів творення: |д’уд’і, |д’уд’ки, Оказіоналізми п•ішад|рала, п•іш|кобусом є засобом |д’уд’а ‘холодно’ (іноді |з’уз’ко (дитяче) ‘холодно’ експресивізації усного мовлення, посилюють конота- (|н’аа/ на |вор’і |з’уз’ско / |д’уд’і // [Уляна]) та дюдя цію висловлення й передають своєрідність світо- (дитяче) ‘холодно’ [СРНГ: 8, с. 301]. сприйняття. Адверб пішадрала утворений сполучен- У східнослобожанському континуумі репрезенто- ням двох лексем піша + драпати, для прислівника вано демінутивні форми прислівників, що також ма- пішкобусом, ймовірно, похідними основами є пішки і ють спільні риси. Так, форма бл’і|з’охон’ко ‘дуже автобус (т. с. що ‘автобусом’, але все ж таки ‘пішки’ близько’ (подойду я близ хонько, поклонюсь я низ хо- пересуватися). нько [Харк.зб, с. 451]), має відповідник у російській Міждіалектні зв’язки активізують функціонування мові близехочко ‘дуже близько’ [СРНГ: 3, с. 22]. Осо- лексем, які формально близькі фонетичним складом. бливістю цих маніфестантів є демінутивні суфікси - Так, прислівник зана|дис’ ‘позавчора’ [СУСГ, с. 82] оньк- / -очк-, які вказують на здрібніло-пестливу фо- має подібні значення, що й завчерась, завчерася ‘по- рму адвербів у обох мовах. завчора’ [СРНГ: 9, с. 346], завчера ‘позавчора’; ‘вчо- Помітною є група однокореневих прислівників з ра’ [СРНГ: 9, с. 346]. однаковою семантикою, але різним способом тво- Лексема добро|вол’но репрезентована у східносло- рення. божанських говірках семемою ‘за власним бажанням’, Локально вживаними в українських східнослобо- у суміжних російських говірках семема ‘добровільно, жанських говірках є лексеми оби|ден’ки, оби|денком за власною волею’ виражена адвербом доброволь ‘одним днем (з’їздити, сходити)’, ‘протягом одного [СРНГ: 8, с. 75] (ос’|в˙іта |дес’ат’ к|лас’іў / дня’ [СУСГ, с. 145] (і так |нада з|ǐіздит’ шоб ви- нач’а|лас’а в˙іĭ|на / і йа п˙іш|ла на фронт добро|вол’но ер|нуц:’а оби|ден’ки / ту|да ǐ на|зад // (Полт.)), у сумі- // [УСГ, с. 155]). Відмінність маніфестантів у кінце- жних російських говірках виявлено лексичні варіанти вому форманті (добро|вол’но – доброволь) -но. обидённо ‘на один день’, ‘протягом одного дня’ Невелику групу складають прислівники, що [СРНГ: 22, с. 58], завесьденно ‘протягом цілого дня’ мають спільну фонетичну структуру, але відмінну [СРНГ: 9, с. 308], набыденку ‘в один день, за один семантику в українських і російських говірках: день’ [СРНГ: 19, с. 143], наобыдень, наобыденку, на- за|видно ‘до заходу сонця’, |завидно ‘заздрісно’ [УСГ] овыденку ‘на один день, в один день’ [СРНГ: 20, с. та завидно ‘засвітло’, ‘образливо, досадно’ [СРНГ: 9, 53]. Як бачимо, спільнокореневі репрезентанти утво- с. 314, 315]; б•езко|н’ечно ‘немає не початку ні кінця’ рені різними способами. Більшу кількість варіантів (с|к˙іка о|т’:енков і ўсе це |кажеиц’:а б˙еско|н’еч˙но // має цей прислівник у російських говірках, меншу – в (Староб.)) та бесконечно ‘багато’ [СРНГ: 2, с. 268]; українських. Вважаємо, що прислівник оби|денки є |н’ескол’ко ‘декілька’ (йе ў нас |н’ескол’ко кол|хоз’іў / наслідком дисимілятивної зміни словосполучення объ точ’|н’іше бу|ли / шч’ас во|ни с|тали назие|вац’:а по инъ дьнь, можливе виведення з obъ i dъnъ, що натрап- дру|гому // [УСГ, с. 15]) та несколько ‘трохи, трошки’ ляє на труднощі фонетичного характеру [5 IV, с. 131], [РУС ІІ, с. 134]; |молча ‘мовчки’ (до обпш˙ч˙е|жит’ійа до овыденный, пор. выдень ‘будні, робочий день’ ўс’і йі|деимо |молча/ ус|таўш˙і// (Староб.)) та молча [6 ІІІ, с. 111]. Адверби, наобыдень, наобыденку, нао- ‘просто’ [СРНГ: 18, с. 248]. выденку утворені за допомогою префікса на- від ос- Отже, східнослобожанські говірки, які, як відомо, нов obъ i dъnъ. за походженням пов’язані із старожитніми говірками Прислівники можуть позначати час безвідносно до української мови, контактні із суміжними російськи- точки його відрахування. Це прислівники, які відно- ми говірками. Зважаючи на тривале співжиття украї- сять дію до певного часу в межах доби, при наявності нців і росіян на Східній Слобожанщині, наслідком / відсутності сонячного світла. Прислівнику |ноч’:у міжмовних зв’язків є низка прислівників, що мають ‘уночі’ [СУСГ, с. 143] відповідає в російських говір- тотожні чи подібні значення й схожу структуру в обох ках утворення типу ночи ‘ночю’ [СРНГ: 21, с. 301], мовах. Це сприяє поширенню гетерогенних за похо- ночью ‘у нічну пору’ [РУС ІІ, с. 156], ночась ‘ніччю’ дженням варіантів, якими позначені говірки українсь- [СРНГ: 21, с. 296], ночми ‘по ночам, ночами’ кої мови. Так, адверби типу |п•ішки, п•іш|ком, |п•іша, [СРНГ: 21, с. 302], ночми ‘по ночам, ночами’ |п•еша можуть легко взаємо замінюватися, вільно фу- [СРНГ: 21, с. 302]. Для репрезентантів цього ряду ха- нкціонувати в мовленні одного діалектоносія, не від- рактерні відмінності фонетичної будови слова, опози- різняючись при цьому конототивними семами. Екс- ція приголосних та голосних фонем (/ч/ – /ч’/; /а/ – пресивізацію висловлення утворюють оказіоналізми, / /), а також відмінності у суфіксах (-сь замінено су- властиві усному мовленню. фіксом -ми), (а ў воĭ|ну так бу|ло / о|це |ноч•:у

77 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

СПИСОК ОБСТЕЖЕНИХ Н.П. УКРАЇНСЬКИХ СХІДНОСЛОБОЖАНСЬКИХ ГОВІРОК Новоник. – с. Новониконорівка, Сватівський р-н, Луганська обл.; Вівч. – с. Вівчареве, Троїцький р-н, Луганська обл., Шахов. – с. Шахове, Троъцький р-н, Луганська обл., Староб – м. Старобільськ, Луганська обл., Кузем. – с. Куземівка, Сва- тівський р-н, Луганська обл., Полт. – с. Полтавське, Троїцький р-н, Луганська обл.

ДЖЕРЕЛА РУС – Русско-украинский словарь: у 3 т. / за ред. С. И. Головащук. – Т. І. (А – М). – К.: Наукова думка, 1969. – 700 с. ; Т. ІІ. (Н – принять). – 1969. – 756 с. ; Т. ІІІ. (про – Я). – 1969. – 727 с.; СРНГ – Словарь русских народных говоров / сост. Ф. П. Филин. – М., 1965. (41 вып.); СУСГ – Словник українських східнослобожанських говірок / К. Глуховцева, В. Лєснова, І. Ніколаєнко, Т. Терновська, В. Ужченко. – Луганськ: ДЗ ЛНУ імені Тараса Шевченка, 2002. – 224 с.; УСГ – Українські східнослобожанські говірки: сучасні діалектні тексти: навч. посіб. / упоряд.: К. Д. Глуховцева, В. В. Лєснова, І. О. Ніколаєнко ; за ред. К. Д. Глуховцевої. – Луганськ: Вид-во ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2011; Харк. зб. – Жизнь и творчество крестьян Харьковской губернии: очерки по этнографии края / сост. В. В. Иванов. – Харьков, 1898. – Т.1. – 1012 с.

ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Вихватенко М.Т. Солодка С.С. Луганська діалектологічна 5. Етимологічний словник української мови: в 7 т. / АН школа / М.Т. Вихватенко, С.С. Солодка // Лінгвістика: зб. УРСР. Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні ; редкол. О.С. Ме- наук. пр. / Луган. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – Луганськ: льничук (голов. ред.) та ін. – К.: Наук. думка, 1983 – . – [б. в.], 2010. – № 3 (21), Ч. І. – С. 16 – 23. (Словники України). – Т. І (А – Г) / уклад. Р.В. Болдирєв та Vikhvatenko M.T., Solodka S.S. Lugansk dialectology school / ін. – 1983. – 633 с. ; Т. ІІ (Д – Копці) / уклад. Р.В. Болдирєв M.T. Vikhvatenko, S.S Solodka // Linguistics: this the collection та ін. – 1985. – 571 с. ; Т. ІІІ (Кора – М) / уклад. Р.В. Болди- of scientific works / Luhan. nation. University named after Taras рєв та ін. – 1989. – 552 с. ; Т. ІV (Н – П) / уклад. Р.В. Болди- Shevchenko. – Lugansk: [b. I.], 2010. - № 3 (21), P. I. - S. 16-23. рєв та ін. ; [ред. тому В.Т. Коломієць, В.Г. Скляренко]. – 2. Глуховцева К.Д. Динаміка українських східнослобожан- 2003. – 656 с. ; Т. V (Р – Т) / уклад. Р.В. Болдирєв та ін. – ських говірок: монографія. / К.Д. Глуховцева – Луганськ: 2006. – 704 с. Альма-матер, 2005. – 592 с. Etymological dictionary of the Ukrainian language: in 7 V. / AN Hlukhovtseva K.D. Dynamics of Ukrainian Eastern Slo- URSR. Institute of linguistics named A. A Potebni ; editorial bozhanshchyna Dialects: monograph. / K.D. Hlukhovtseva – Lu- Board. O.S. Melnychuk (heads. amended) and others. - K.: Sci- gansk: Alma mater, 2005. – 592 s. ences. Dumka, 1983 -. - (Dictionaries Of Ukraine). - So I (A - G) 3. Лєснова В.В., Найрулін А.О. Історична граматика україн- / the way R. V. Boldurev and others. – 1983. – 633 s. ; So. II (D - ської мови: навч. посібн. для студ. спец. „Українська мова і Kopci) / the way R.V. Boldurev and others. – 1985. – 571 s. ; So- література” ден. та заоч. форм навч. / В.В. Лєснова, III (Kora - M) / the way R. V. Boldurev and others and others. - А.О. Найрулін ; Держ. закл. „Луган. нац. ун-т імені Тараса 1989. – 552 s. ; So IV (N - P) / the way R.V. Boldurev and others Шевченка”. – Луганськ: Вид-во ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шев- and others. – 2003. - 656 s. ; So V (P - T) / the way R.V. Bol- ченка”, 2008. – 135 с. durev and others and others. – 2006. – 704 s. Lesnova V.V., Najrulin A.O. Historical grammar of the Ukraini- 6. Этимологический словарь русского языка / под. ред. an language: textbook for stud. of the spec. „Ukrainian lan- Н.М. Шанського. – Москва: Изд-во Московского ун-та. – guage and literature” on the day and correspondence forms of Т. І, вып. 6 – 7. – 1975 – 1980. training / V.V. Lesnova, A.O. Najrulin ; St. instit. „Luhan. Etymological dictionary of Russian language / editorial Board nation. Univer. named after Taras Shevchenko”.– Lugansk, N. M. Shanskogo. – Moscow: Published by Moscow University. 2008. – 135 s. – So I, vol. 6 - 7. – 1975 - 1980. 4. Попов И.А. Наречия в русских народных говорах: дис… 7. Křižkova H. Adverbialne determinace s vyznamem časovym a докт. филол. наук, спец.: 10.02.01 – русский язик / přıčınnym // Slavia. – 1967. – № 4. - S. 505 – 522. И.А. Попов. – Ленинград, 1983. Popov I.A. Adverbs in Russian folk dialects: dis...doct. philology. Sciences, spec.: 10.02.01 – Russian language / I. A. Popov. – Leningrad, 1983.

Levenets O.Yu. Adverbs of Ukrainian East-Slobozhan and neibougring dialects in comparative aspect (Ukrainian-Russian Parallels) Abstract. The article deals with the comparative analysis of the adverbial vocabulary of the Ukrainian East-Slobozhan dialects and dialects of the Russian language. It has been outlined correspondence in semantic parallels and variation in meaning, it has been found out differences on different structural language levels. General and specific dialect formations have been defined on the base of lexical, word-formation, semantic and accentual connections of the registered adverbs according to the thematic groups. Keywords: adverb, heterogeneous variants of adverbs, interference, locally used phenomenon.

Левенец О.Ю. Наречия украинских восточнослобожанских и смежных русских говоров в сравнительном аспекте (украинско-российские параллели) Аннотация. В статье проведен сопоставительный анализ наречной лексики украинских восточнослобожанских говоров и говоров русского языка. Очерчено соответствие семантических параллелей и вариативность в значениях, выяснено различия на разных структурных языковых уровнях. Определены общие и специфические диалектные образования в рамках темати- ческих групп на основе лексических, словообразовательных, семантических и акцентуационных связей фиксированных ад- вербов. Ключевые слова: адверб, гетерогенные варианты наречий, интерференция, локально применяемые явления

78 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Луньова О.В. Лінгвістичні засоби вираження мовної особистості Вінстона Черчилля ______Луньова Ольга Володимирівна, аспірант кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Чорноморський державний університет імені Петра Могили, м. Миколаїв, Україна

Анотація. У пропонованій статті розглядаються фонетико-морфологічні, синтаксичні та лексико-семантичні особливості мовної особистості Вінстона Черчилля. Аналізуючи дискурс прем’єр-міністра Великобританії 40-х років, характеризується особливості синтаксису, морфології, визначається превалююча лексика його промов, способи вербалізації образу ворога та образу британської нації, стилістичні фігури мовлення, якими насичені виступи Черчилля. Ключові слова: дискурс, мовна особистість, політик, лексико-семантичні особливості, стилістичні засоби синтаксис.

Winston has spent the best years of his life writing impromptu speeches (Lord Birkenhead, a friend)

У другій половині ХХ століття мовознавці почали ви- міністра Великобританії 40х років Вінстона Черчилля. вчати роль людського фактора в мові, розглядаючи по Матеріалами дослідження стали тексти його політич- новому такі проблеми як мова та мислення, мова та них промов “We shall fight on the beaches” (WSF), картина світу, мовна особистість. Провідним принци- “Never give in, never, never, never” (NGI), “The sinews пом опису мовного матеріалу став принцип антропо- of peace” (SP), “War speech” (WS), “The few” (F) (зага- центризму, підґрунтям для якого було прагнення ви- льний об’єм 15 110 слів ) [6]. вчати мову у тісному зв’язку з людиною. Провідним Як відомо, Вінстон Черчилль був відомими та поняттям сучасної лінгвістика стає ‘мовна особис- впливовим прем’єр-міністром Великобританії впро- тість’. Цей термін отримує різні трактовки у сучасно- довж другої світової війни. У той же час, він мав ре- му мовознавстві: вчені обґрунтовують існування осо- путацію одного з найкращих ораторів ХХ століття. бистості мовленнєвої, комунікативної, словникової, Блискуче володіння англійською мовою (Черчилль філологічної, сукупної мовної особистості. отримав Нобелівську премію у галузі літератури) та Одним з перших почав розглядати мовну особис- вміле використання мовленнєвих зворотів швидко тість І. Вайсбергер, який стверджував про залежність привертали увагу слухачів та слугували досягненню всього життя людини від рідної мови, а також про головної мети усіх воєнних промов Черчилля: підт- взаємозв’язок рідної мови та духовного формування римання надії та сподівань нації на те, що Британія людини. В.В. Воробйов вважав, що про “особистість одержить перемогу. можна говорити лише як про мовну особистість, як Отже, характеризуючи особливості промов про втілену в мову” [2, 26]. В.Черчилля на фонетико-морфологічному рівні слід Вивчення мовної особистості у вітчизняній лінгвіс- відзначити часте використання алітерації та асонансу, тиці тісно пов’язане з іменем Ю.Н. Караулова. Саме що додає промові ритму, яка в свою чергу справляє він ввів поняття мовної особистості в широкий науко- яскравіше враження: вий вжиток та дав її визначення: “Мовна особистість We have air attack, long lull; we have short and sharp, we – це людина, здатна створювати та сприймати тек- have school song and darker days (NGI); walk forward in сти, які розрізняються а) ступенем структурно- sedate and sober strength seeking no one’s land; poverty and мовної складності; б) глибиною та точністю відо- privation; stupendous struggle; it may dwell between dusk and dawn; ambition or adventure. (SP) браження дійсності; в) певною цільовою направлені- У промовах Черчилля відсутні скорочені форми, стю” [4, 5]. оратор чітко промовляє повні форми слів та фраз аби Ідею дослідження мовної особистості підхопили кожен член аудиторії почув та зрозумів його: інші вчені: Ф.С. Бацевич, О.Л. Бєссонова, Г.І. Богин, We are not so poorly armed today [… ]; […] what is short В.А. Звегінцев, В.І. Карасик, М.В. Китайгородська, and sharp and what is long and tough. Let us see what has Л.П. Крисін, Г.Г. Матвєєва, С.І. Потапенко, Н.Н. Ро- happened on the other side of the scales. (F) занова, С.О. Сухих. I do not feel that any reason now exists why we should not Актуальність дослідження мовної поведінки полі- form our own opinions upon this pitiful episode.(WSF) тиків зумовлена постійним інтересом як сучасників, Повтори присутні у текстах промов у великій кіль- так і нащадків до особистостей, які зробили помітний кості. Частий повтор морфем стає засобом збільшення внесок в історію. Цей інтерес ніколи не обмежувався інформаційно-естетичної ємності тексту: тільки їхньою діяльністю на політичній і громадській Ever-narrowing, ever-contracting appendix (WSF) арені. Відомий діяч завжди привертає увагу саме як We have rearmed and rebuilt our armies […]; […] the Bri- особистість - усім своїм психоемоційним, моральним tish airmen who, undaunted by odds, unwearied in their та інтелектуальним виглядом, а також мотивами дій. constant challenge. (F) Мова політики та політика являє собою цінне джере- За допомогою концентрації прийменників досяга- ло інформації про нього, оскільки є невід'ємною час- ється враження динамізму події, що відбувається; на- тиною характеру і найширшим чином визначає осо- прямок, спосіб, темп пересування передаються не че- бистість. рез назву відповідних дій та об’єктів, а через скуп- Метою статті є вивчення та опис лексико-семан- чення вказаних систематичних слів: A miracle of deliverance, achieved by valour, by тичних, фонетико-морфологічних, синтаксичних за- perseverance, by perfect discipline, by faultless service, by собів представлення мовної особистості прем’єр-

79 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com resource, by skill, by unconquerable fidelity, is manifest to us all сики. Тексти насичені інформацією про хід військо- […]. (WSF) вих дій, успішні та провальні операції, альянси, мож- If the population of the English-speaking Commonwealths be ливі перспективи та подальші плани уряду у розробці added to that of the United States with all that such co-operation стратегій на перемогу у війні. Численні слова війсь- implies in the air, on the sea, all over the globe and in science кової тематики (division, armies, command, air forces, heavy and in industry, and in moral force, there will be no attack, to capitulate, operations, corps, allied troops, battle, to quivering,[…]. (SP) fire, cannon, armoured, artillery, bomb, soldiers, ammunition, Повтор сполучника “and” не лише упорядковує, etc.) перегукуються з негативно забарвленими іменни- ритмізує висловлювання. У порівнянні з асиндетоном, ками для позначення поняття ‘загроза’, ‘небезпека’, полісиндетон створює враження збільшення кількості ‘нещастя’: menace, danger, peril, devastation, miseries, подій, діючих осіб, ущільнення сюжетного часу. Крім ordeal, pestilence, disaster, horror, loss, malignancy, того, полісиндетон надає промовам Черчилля деяку misfortune, privation, suffering, sacrifice, poverty, hunger, високопарність та помпезність. distress, aggression, tyranny, slaughter. It is nothing less than the safety and welfare, the freedom Найчисельнішим за кількістю вживання є слово and progress, of all the homes and families of all the men and war (80 слововживань, далі СВ). Часто воно зустріча- women in all the lands. And here I speak particularly of the myriad cottage or apartment homes where the wage-earner ється у таких нейтральних словосполученнях, як to strives amid the accidents and difficulties of life to guard his conquer in war (SP), to enter the war (F), to bring the war to a wife and children from privation and bring the family up the speedy end (F), in time of war (F), the war is in its earlier stage fear of the Lord, or upon ethical conceptions which often play (F), war aims (F), defensive war (WSF), prisoners of war (F). their potent part.(SP) Однак у більшості випадків слово є частиною стиліс- На синтаксичному рівні для мовної особистості тично забарвлених фраз, які переважно несуть нега- Вінстона Черчилля характерна інверсія: тивне значення: the curse of war swoops down upon people Never in the field of human conflict was so much owed by so (SP); horror and miseries of another war (SP); dangers of war many to so few.(F) (SP); the storms of war may blow (WS); to turn the tide of the У даному прикладі барвистість інверсії посилюєть- world war by prowess (F); German war power lay shattered and ся антитезою by so many to so few. pulverized at home (F). Черчилль називає війну marauder, Інколи за допомогою інверсії Черчилль говорить підкреслюючи тим самим її нищівні наслідки: про зміни настрою у супільстві: To give security to these countless homes, they must be shielded frоm two gaunt marauders, war and tyranny (SP). Very different is the mood today.(NGI) Прем'єр-міністр використовує розгорнуті речення з Ворог у промовах Черчилля постає у декількох іпо- уточненнями і повторами, що надає його стасях. Перш за все, це часто вживане слово enemy висловлюванням характер публіцистичних есе: (22 CB). Таке обезличування семантично позбавляє Twice in our own lifetime we have seen the United States, ворога будь-яких характеристик та рис, властивих against their wished and their traditions, against arguments, the людській істоті, натомість створює потужне вороже force of which it is impossible not to comprehend, twice we have ставлення до противника. Аби підсилити концепт во- seen them drawn by irresistible forces, into these wars in time to рога та підкреслити серйозність загрози, яку він несе, secure the victory of the good cause, but only after frightful Черчилль часто вживає слово enemy у поєднанні з не- slaughter and devastation have occurred. Twice the United гативними іменниками, при цьому об'єктивно оціню- State has had to send several millions of its young men across ючи сили ворога: enemy attacked on all sides with great the Atlantic to find the war; but now war can find any nation, strength and fierceness (WSF); larger number of enemy (WSF); wherever it may dwell between dusk and dawn.(SP) ingenuity of aggression, which our enemy displays (WSF); Разом з тим, розгорнуті речення у виступах премь- unmeasured menace of the enemy (NGI); apparently ер-міністра чергуються з простими реченнями, а це overwhelming might of enemy (NGI); greater efforts will be ma- надає промовам певну ритмічність та постійно тримає de by the enemy (F); enemy is far more numerous than we are увагу слухача: (WSF), etc. We cannot tell what lies ahead. It may be that even greater Черчилль також називає ворогів на ім’я: Nazi(s) (14 ordeals lie before us. We shall face whatever is coming to us.(F) CВ) та the Germans (7 СВ). Він надає ворогу обличчя, Використання анафори в промовах Черчилля реалі- сповнене загрози, вводячи ці терміни у фрази з дуже зує стратегію кооперації через тактику звернення до негативною конотацією: pestilence of Nazi tyranny (WS); емоцій адресата: shattering of Nazi power (F); attack of a Nazi power (F); since We must not underrate the gravity of the task which lies the Germans drove the Jews out (F); the Germans use these before us or the temerity of the ordeal, to which we shall not be commodities to help them to bomb our women and children (F); found unequal. We must expect many disappointments, and war-making structure of the Nazi power (WSF); all the odious many unpleasant surprises, […]. (WS) apparatus of Nazi rule (WSF); target for Nazi bomb (WSF). Every morn brought forth a noble chance, And every chance Надзвичайно яскравим є оказіоналізм Черчилля brought forth a noble knight, deserve our gratitude, as do all Nazidom. Наголошуючи на невпинному розповсю- the brave men who, […]. (WSF) дженню фашизму по світу, прем’єр-міністр одночасно Премьер-міністр веде діалог з аудиторією і деякі з підкреслює непорушність та рішучість Британської його реплік носять характер рамочних конструкцій: імперії у боротьбі з ним: The task which lies before us immediately is at once more I say it also because the fact that the British Empire stands practical, more simple and more stern. I hope - indeed I pray - invincible, and that Nazidom is still being resisted, […] (F). that we shall not be found unworthy of our victory if after toil У порівнянні з частим вживанням безликого and tribulation it is granted to us. For the rest, we have to gain enemy, Гітлер згадується на ім’я лише 8 разів, з них у the victory. That is our task.(F) Характеризуючи лексику промов Черчилля, слід половині випадків Черчилль вживає псевдо-поважне Herr Hitler, яке звучить досить саркастично: Herr Hitler has відзначити превалююче використання військової лек- a plan for invading British Isles (WSF); the other countries,

80 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com which Herr Hitler has invaded (F); Herr Hitler proclaimed a A shadow has fallen upon the scenes so lately strict blockade of the British Island (F); Hitler is sprawled over lighted by the Allied victory (SP); The German eruption Europe (F). swept like a sharp scythe around the right and rear of На противагу негативному образу ворога постає the armies of the north (WSF); What a cataract of героїчний та незламний образ Британської нації. Сло- disaster has poured out upon us since then (F);[…] but ва nation (11 СВ) та people (20 СВ) у поєднанні з по- no one would listen and one by one we were all sucked зитивними прикметниками відроджують віру людей у into the awful whirlpool (SP); and the navy, using nearly власні сили: The British nation and the British Empire finding 1,000 ships of all kinds, carried over 335,000 men, themselves alone, stood undismayed against disaster (F); French and British, out of the jaws of death and because we are the most united of all the nations (F); our people shame,[…] (WSF); Here are the title deeds of freedom are united and resolved (F); that ever-fresh resilience which renews the strength and energy of people in long, doubtful and which should lie in every cottage home (SP); From Stettin dark days (WS); Our supreme task and duty is to guard the in the Baltic to Trieste in the Adriatic an iron curtain has homes of the common people from the horrors and miseries of descended across the Continent (SP). another war (SP). У промовах знаходимо багато прикладів антитези, Щоб аудиторія у повній мірі усвідомила, що необ- наприклад ups and downs, short and long, triumph and хідно акумулювати усі сили у боротьбі проти ворога, disaster, great and small, large and petty, dark days and great Черчилль також активно користується концептом ‘ми days (NGI). Деякі з них (ups and downs) описують жах- проти них’ (us vs. them), часто порівнюючи сили Гер- ливий характер війни, інші (great and small, large and манських та Британських армій та сили самих країн: petty) вживаються для вираження наміру Британців The enemy is, of course, far more numerous than we are. But битися до перемоги. Є й такі (dark days and great days), our new production already, as I am advised, largely exceeds що покликані підбадьорити аудиторію не втрачати his, and the American production is only just beginning to flow надію перед лицем труднощів. Зустрічаємо цілі урив- in (F). ки, наповнені антитезою. It must also be remembered that all the enemy machines and We must make sure that its work is fruitful, that it is pilots which are shot down over our Island, or over the seas a reality and not a sham, that it is a force for action, and not which surround it, are either destroyed or captured; whereas a merely a frothing of words, that it is a true temple of peace in considerable proportion of our machines, and also of our pilots, which the shields of many nations can some day be hung up, and are saved, and soon again in many cases come into action (F). not merely a cockpit in a Tower of Babel.(SP) Since the Germans drove the Jews out and lowered their Часто Черчилль вживає о своєму мовленні цитати, technical standards, our science is definitely ahead of theirs (F). як то рядки з Біблії, прислів’я та приказки, висловлю- Вживання інших займенників також відіграє вели- вання відомих особистостей. ку роль. У своїх промовах Черчилль використав за- In my father’s house are many mansions (Іоан 14:2) (SP); йменник першої особи множини we 224 рази, our 152 Prevention is better that the cure (прислів’я)(SP); Another рази, I 135 разів. Це значно скорочує дистанцію між lesson I think we may take, […], is that appearances are often прем’єр-міністром та слухачами, переконуючи їх, що very deceptive (Езоп), and as Kipling well says, we must вони роблять одну справу та переслідують спільну "...meet with Triumph and Disaster. And treat those two мету. impostors just the same" (NGI). Промови Черчилля насичені різноманітними стилі- Отже, особливості мовної особистості Вінстона стичними фігурами мови. Так, повтори покликані Черчилля визначаються, перш за все, специфікою по- створити потужний емоційний ефект. Часто викорис- сади та специфікою самого часу перебування на по- товуючи повтори, Черчилль тим самим демонструє саді. Саме ці фактори визначають зміст висловлювань свої почуття та виказує свої ідеї, наголошуючи на прем’єр-міністра та форму їх мовленнєвої презентації. особливо важливих речах. Повтор у назві однієї з його Велика кількість слів військової лексики пояснюється промов “Never Give In, Never, Never, Never” дуже необхідність інформувати народ про хід воєнних дій, виразний, надихаючий та яскравий: а вміле володіння цією лексикою характеризує Чер- I am addressing myself to the School - surely from this period чилля як компетентну та стратегічно обізнану у ході of ten months this is the lesson: never give in, never give in, війни людину. Часте цитування вказує на обізнаність never, never, never, never-in nothing, great or small, large or та високий інтелектуальний рівень. Стилістичні засо- petty - never give in except to convictions of honour and good би, які вживає у своїх промовах Черчилль, не лише sense. Never yield to force; never yield to the apparently привертають увагу та підбадьорюють, але й переко- overwhelming might of the enemy (NGI). нують. Черчилль використовує дуже потужну та дещо Знаходимо й інші приклади повтору: помпезну мову, але оскільки він не лише підкреслює We shall go on to the end, we shall fight in France, we shall fight on the seas and oceans, we shall fight with growing силу Великобританії, але визнає її слабкості та confidence and growing strength in the air, we shall defend our об’єктивно оцінює сили ворога, його слова повністю island, whatever the cost may be, we shall fight on the beaches, викликають довіру. we shall fight on the landing grounds, we shall fight in the Мовна особистість Вінстона Черчилля є надзви- fields and in the streets, we shall fight in the hills;[…] (WSF). чайно багатогранною, і перспективи її дослідження Велика кількість яскравих образів постає в уяві вбачаємо у вивченні системи мотивів, цілей, комуні- слухача через сприйняття метафор, якими також кативних ролей, стратегій і тактик, якими вона керу- багаті промови Черчилля. ється.

ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Алюнина О.Г. Понятие речевого портрета в современных Alyunina O.G. Ponyatiye rechevogo portreta v sovremennykh лингвистических исследованиях / О.Г. Алюнина // lingvisticheskikh issledovaniyakh [The concept of speech http://koledj.ru/docs/index-2745.html

81 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com portrait in modern linguistic studies] / O.G. Alyunina // 4. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность / Ю.Н. http://koledj.ru/docs/index-2745.html Караулов. – М., 2002. – 264 с. 2. Воробьев В.В. Языковая личность и национальная идея / Karaulov YU.N. Russkiy yazyk i yazykovaya lichnost' [Russian В.В. Воробьев // Народное образование. – 1998. – №5. – С. language and linguistic personality]/ YU.N. Karaulov. – M., 25-30. 2002. – 264 s. Vorob'yev V.V. YAzykovaya lichnost' i natsional'naya ideya 5. Романова Т.В. Коммуникативный имидж и речевой порт- [Linguistic personality and national idea]/ V.V. Vorob'yev // рет современного політика / Т.В. Романова // http://journals. Narodnoye obrazovaniye. – 1998. – №5. – S. 25-30. uspu.ru/i/inst/ling/ling27/ling_27_10.pdf 3. Гордеева М.Н. Речевой портрет и способы его описания / Romanova T.V. Kommunikativnyy imidzh i rechevoy portret М.Н. Гордеева // http://www.hqlib.ru/st.php?n=101 sovremennogo polítika [Communicative image and the speech Gordeyeva M.N. Rechevoy portret i sposoby yego opisaniya portrait of a modern politician] / T.V. Romanova // [Speech portrait and the ways of its description] / M.N. http://journals.uspu.ru/i/inst/ling/ling27/ling_27_10.pdf Gordeyeva // http://www.hqlib.ru/st.php?n=101 6. http://www.nationalchurchillmuseum.org/winston-churchills- speeches.html

Lunova O.V. Linguistic means of expression of Winston Churchill’s linguistic personality Abstract. The present article examines phonetic and morphological, syntactic and lexical- semantic features of linguistic identity of Winston Churchill . Analyzing the discourse of British Prime Minister the author determines characterized by features of syntax, morphology, determines the prevailing vocabulary of his speeches, the verbalization of an enemy image and the British nation, stylistic figures of Churchill's speeches. Keywords : discourse, linguistic personality, politician, lexical and semantic features, stylistic means, syntax.

Лунёва О.В. Лингвистические средства выражения языковой личности Уинстона Черчилля Аннотация. В предлагаемой статье рассматриваются фонетико-морфологические, синтаксические и лексико-семантические особенности языковой личности Уинстона Черчилля. Анализируя дискурс премьер-министра Великобритании 40х годов, характеризуются особенности синтаксиса, морфологии, определяется превалирующая лексика его речей, способы вербали- зации образа врага и образа британской нации, стилистические фигуры речи, которыми насыщены выступления Черчилля. Ключевые слова: дискурс, языковая личность, политик, лексико-семантические особенности, стилистические средства, синтаксис.

82 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Меншій А.М. М. Коцюбинський та М. Чернявський: взаємодія художніх систем ______Меншій Аліса Миколаївна, кандидат філологічних наук, доцент, докторант Інституту філології Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна

Анотація. У статті подано спробу осмислення різних аспектів взаємодії художніх систем М. Коцюбинського та М. Чернявського. Типологічна спорідненість творів обох прозаїків значною мірою зумовлена тим, що вони жили й творили в межах одного суспільного та культурного простору і в ту ж історичну добу. Серед прикметних ознак їхнього прозового доробку "пленеризм", увага до кольорів, звуків природи, послаблена фабульність. Поетика прози М. Коцюбинського та М. Чернявського позначена синкретизмом, виявленим на рівні ідейно-художньої концепції, жанру, стилю. У їхніх художніх масивах органічно поєдналися романтизм (неоромантизм), реалізм, імпресіонізм, символізм, що відповідає провідним мис- тецькими тенденціям доби раннього українського модернізму. Ключові слова: художні системи, синкретизм, типологічна спорідненість.

Активна творча праця М. Коцюбинського та М. Чер- прозаїків значною мірою зумовлена тим, що вони жи- нявського припала на роки значних якісних зрушень у ли і творили в межах одного суспільного й культур- літературі, подолання застарілих тенденцій, шаблонів ного простору. М. Коцюбинського та М. Черняв- і зародження українського модернізму, який на думку ського ріднять гуманізм, філософічність, розуміння Т. Гундорової, був "явищем культурного синтезу" [2, права людини на недосконалість, пошуки справжніх c. 17]. З огляду на це особливого інтересу набуває цінностей людського життя – внутрішньої краси, гар- прозова спадщина М. Коцюбинського та М. Чер- монії, ідеалу, любові. У сфері поетики слід відзначити нявського, які у процесі творчої еволюції своєрідно вироблення техніки імпресіоністичної новели, новели інтегрували незмінні духовні цінності нації з новатор- акції з трагічним фіналом, настроєвого образка, "гіб- ськими пошуками у сфері модерного письма. Відтак ридних" форм малої прози; наявність іронії, емоційної метою статті є осмислення різних аспектів взаємодії медитативності, відмову від оголеної тенденційності, художніх систем згаданих письменників, визначення "етюдність" зображення. Розмаїтість жанро- оригінальності їхньої індивідуально-творчої манери. визначальної термінології свідчить про свідоме праг- Актуальність роботи поглиблює той факт, що перева- нення письменників до урізноманітнення жанрової жна більшість дослідників творчості М. Коцю- палітри своєї прози та про розвинену генологічну сві- бинського (В. Агеєва, О. Дроботун, М. Костенко, домість авторів не лише на інтуїтивному, а й теорети- Л. Міхалінчик, О. Нестерак, Я. Поліщук, Г. Сохань, чному рівнях. Провідна проблема всього художнього К. Хаддад, О. Черненко) та М. Чернявського (Л. Го- доробку прозаїків – дисгармонія між двома світами – ломб, А. Демченко, О. Камінчук, Л. Корівчак, духовним і матеріальним, розкуто-розлогим, окриле- Т. Лопушан, І. та Г. Немченки, Н. Чухонцева) зосере- ним та мізерно-дріб’язковим, нікчемним, земним, між дилися переважно на деталях життєвого шляху, за- злетом і падінням, пам’яттю та забуттям, світлом і пропонували загальний огляд творчості, з’ясували темрявою, добром і злом. спектр суспільно-політичних переконань, мистецьких Питання взаємодії художніх систем поглиблює той позицій, аналізували поетику художніх набутків мит- факт, що митці протягом тривалого періоду фактично ців. Щоправда, серед загалу статей, монографій, ди- творили літературний процес в Україні, цікавилися сертаційних досліджень виокремлюються напрацю- творчістю один одного, підтримували особисті друж- вання І. Денисюка, С. Єфремова, Г. Земляної, Н. Ка- ні контакти. Чернігівський період життя і творчості лениченко, Ю. Кузнецова, І. Сивкової Н. Шумило, які (1901 – 1903 рр.) духовно збагатив М. Чернявського. принагідно зверталися до аналізу спільних рис твор- Літературне оточення Чернігова, а це передусім чості українських прозаїків. Проблемний аналіз особ- М. Коцюбинський та Б. Грінченко, допомогло М. Чер- ливостей взаємодії художніх систем двох яскравих нявському збагнути сутність своєї творчої вдачі. представників українського модерного письменства М. Коцюбинський та Б. Грінченко стали для М. Чер- стане ще однією сходинкою до творення цілісної кар- нявського вчителями й друзями водночас, їм він при- тини становлення та розвитку вітчизняної прози святив мемуари "Червона Лілея" та "Кедр Ливана" ві- поч. ХХ ст. І хоч за масштабом таланту письменників дповідно. У нарисі "Червона лілея" М. Чернявський не можна порівнювати, все ж є підстави вести мову не відтворив творчу лабораторію М. Коцюбинського, де- так про літературне наслідування, як про типологічну які його людські й мистецькі якості. Поета цікавили спорідненість ряду мотивів і образів, а також поети- різні аспекти літературного таланту прозаїка, його по- кальних особливостей прози майстрів слова. гляди на життєві явища. Взірцем патріотизму для М. Коцюбинський та М. Чернявський близькі як на М. Коцюбинського та М. Чернявського в українській естетичному, так і на філософському рівні. Поза тим, літературі був П. Куліш. Разом із Б. Грінченком та що мистецькі досягнення М. Чернявського не сягають М. Коцюбинським М. Чернявський уклав і видав у висот М. Коцюбинського, його твори теж примушу- Києві альманах "Дубове листя", присвячений пам’яті ють читача зупинитися і замислитися про життя, його П. Куліша. Зважаючи на близькість естетичних пози- невмолимий плин і вічні загальнолюдські цінності. цій, М. Коцюбинський запросив М. Чернявського до Поетикальні знахідки М. Коцюбинського, нехай і по- упорядкування альманаху "З потоку життя". Укладачі части, стали літературною школою для М. Чер- намагалися спрямувати увагу українських митців на нявського. Типологічна спорідненість творів обох кращі досягнення європейського мистецтва слова, за-

83 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

кликали розширювати тематичні межі національної естетичним контекстом. Поетика прози М. Коцюбин- літератури, збагачувати її філософськими проблема- ського та М. Чернявського позначена синкретизмом, ми, оновлювати літературну техніку. Варто зазначити, виявленим на рівні ідейно-художньої концепції, жан- що у своїй творчості М. Чернявський майже повністю ру, стилю. У їхніх художніх масивах органічно поєд- дотримувався виробленої спільно з М. Коцюбинським налися романтизм (неоромантизм), реалізм, імпресіо- програми оновлення української літератури: його нізм, символізм, що відповідає провідним тенденціям твори вирізняються оригінальністю сюжетів, мотивів розвитку української літератури доби раннього украї- та образів, позначені індивідуальністю авторського нського модернізму. На художній світ М. Коцюбин- стилю. Особливо важливими для становлення ідіос- ського та М. Чернявського безсумнівно вплинуло те, тилю митців були своєрідні естетичні погляди. Для що вони захоплювалися музикою та малярством. Су- М. Коцюбинського та М. Чернявського чужими були часники М. Коцюбинського не раз відзначали у його догматизм, сліпе підкорення традиції і так само сліпа творах нахил до словесного малярства, прагнення пе- гонитва за ефемерною літературною модою. Беручись ренести деякі закони живопису і музики в літературу. за перо, вони насамперед орієнтувалися на творчу ін- Для автора «Intermezzo» характерне тонке нюансу- туїцію, настрій, покладалися на власний художній вання барв, гра світла й тіні, їхнє контрастне змалю- смак, намагаючись саме таким чином зберегти творчу вання. Все це сприяло успішному опануванню нових незалежність. засобів художнього письма, художньому синтезу різ- Окреслюючи провідні тенденції розвитку українсь- них мистецтв – словесності, музики, живопису, при- кої літератури поч. ХХ ст., Т. Гундорова і Н. Шумило таманного імпресіоністичній стильовій манері. чи не вперше в українському літературознавстві 90- Українська дійсність поч. ХХ ст., позначена всеза- х рр. ХХ ст. вказали на притаманний національному гальним крахом ідеалів, оповила творчість митців на- письменству цієї доби синкретизм стилів [3]. Так, у строями меланхолії, песимістичного фаталізму. Звідси контексті українського імпресіонізму творчість притаманна прозі М. Коцюбинського та М. Черняв- М. Коцюбинського є явищем репрезентативним, яск- ського мінорна тональність. У творах останніх років равим і художньо досконалим. Переважання точки більш потужно розгортаються генетично споріднені з зору героя (чи героїв), актуальний хронотоп, безсю- романтизмом екзистенційні мотиви безнадії, відчаю, жетність і фрагментарність, символіка кольорів і небуття. Розкриття настроїв і станів душі героїв ефект вібрації атмосфери – провідні принципи імпре- М. Коцюбинського та М. Чернявського поглиблюєть- сіоністичної поетики. Проте, письменник розширював ся завдяки зверненню митців до світу символів, зок- свою стильову палітру, апробовував нові образні за- рема зооморфної символіки, що вцілому характерно соби і прийоми: критики слушно зауважили в його для естетики модерністів. прозі ознаки символізму, експресіонізму, натуралізму В освітленні природи М. Коцюбинський та М. Чер- та неоромантизму. Як зазначила сучасна дослідниця, нявський опозиціонують літературній моді поперед- М. Чернявський "одночасно з М. Коцюбинським нього покоління українських митців. В. Агеєва прищеплював імпресіонізм на ґрунті рідного пись- пов’язує зміни характеру пейзажу з розвитком імпре- менства" [5, с. 66]. Творчій манері М. Чернявського- сіонізму в українській літературі поч. ХХ ст. На її ду- прозаїка притаманна імпресіоністична налаштова- мку, пейзаж в імпресіоністичній прозі "частіше засіб ність прозових творів і фрагментарність композиції. психологічної характеристики", у ньому "підкреслю- Проте, для посилення атракцій певних місць тексту ється його повсякчасна мінливість, непостійність, він послуговується різкими натуралістичними мазка- причому ці зміни можуть бути спричинені як різним ми, йдеться про оповідання "Змій" та "Осліплення освітленням, сонячними ефектами, порою доби, так і Париса", а свої філософічні поезії у прозі оповиває настроєм спостерігача" [1, с. 31]. У структурі худож- романтичною аурою й поглиблює їхній сенс символі- нього твору такий пейзаж починає виконувати специ- чною проекцією. У потрактуванні еротичної теми в фічну функцію, стаючи своєрідним камертоном, суге- повісті "Варвари", поштовхом до написання якої ста- стіюючи читачеві певний настрій і таким чином поси- ла дискусія М. Чернявського з М. Коцюбинським, люючи емоційний вплив на нього. Як зазначив вчинки людей автор показує як біологічну зумовле- Ю. Кузнецов, у творах М. Коцюбинського пейзаж по- ність, що є прикметною ознакою натуралізму. Неве- сідає дуже значне місце і виконує важливі ідейно- личкий етюд "Сніг" завдяки таким обраним стильо- естетичні функції. Це вже імпресіоністично-психо- вим принципам, як психологічний імпресіонізм, нату- логічний пейзаж, що майже не існує сам по собі, а є ралізм і символізм, перетворюється на глибокий пси- лише засобом відтворення внутрішніх психічних про- хологічний твір. цесів ("В дорозі", "Intermezzo", "Коні не винні" та ін.) Поетика творів М. Коцюбинського та М. Черняв- [4, с. 97]. У творчості М. Коцюбинського та М. Чер- ського визначалася не певною літературною модою, а нявського звертає на себе увагу естетизація природи. духом самого часу. Очевидною є різновекторність хи- Письменники створюють свій особливий природний сту письменників, множинність варіацій їхнього мис- світ, в якому бачимо і картини первозданної краси й тецького самовтілення. Схильність до полісемантики урбаністичні краєвиди, і романтичні за своєю суттю художнього моделювання картини світу прозаїки ви- поривання творчої уяви до небес, зірок, сонця і міся- являють упродовж всієї творчої біографії. Стильові ця. Не останню роль у моделюванні оригінального домінанти різних відтінків творчого шляху узалеж- світообразу митців відіграли філософія їхнього худо- нювались насамперед своєрідністю світоспоглядання жнього мислення і споглядальний характер натур. митця у той чи інший момент їхньої екзистенції, і Так, відтворення психологічної підоснови певного тільки в другу чергу – відповідним літературно- моменту в житті героїв, відповідна смислу зображе-

84 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

них подій символіка кольору, сугестіювання настрою ги української літератури. Хоча лише на поч. ХХ ст. превалюють над відображенням просторових, ланд- вона стала тією прикметною "ознакою", яка відрізня- шафтних особливостей краєвиду у новелі М. Чер- ла нову епоху від попередньої. Низку позитивних об- нявського "Осліпленя Париса". Зображення страхіт- разів інтелігентів створили М. Коцюбинський та ливого епізоду розпочинається ініціальним пейзажем, М. Чернявський, хоча в даному контексті йдеться про пройнятим настроями тривоги і невідомості. Такий актуальну для української літератури тенденції деро- характер пейзажу, що позначається не описовістю, а мантизації ідилічних взаємин інтелігенції та народу. суголосністю настроям персонажів нагадує емоцій- У творчості М. Чернявського тема інтелігенції прева- ною тональністю пейзажі з образка М. Коцю- лює над темою села. Лише епізодично виринає в його бинського "Він іде!": бачимо ті ж настрої зростаючої творах постать селянина, зображуються селянські тривоги, ту ж символіку червоного кольору, яка під- злигодні. М. Чернявський як і М. Коцюбинський не силює згадану атмосферу страху, тривоги, непевності. вірив у стихійну силу натовпу ("Весняна повідь", Одними з перших в українській літературі митці звер- "Блискавиці"), бачив перспективу суспільного розви- таються до окресленого в імпресіоністичній манері тку за еволюційним шляхом, а не за революційним, не урбаністичного пейзажу: новели "Невідомий", "Сон" припускав можливості досягнення прогресу через М. Коцюбинського та "Сніг" М. Чернявського. кров або насильство над волею ближнього: "Темрява", Філософічність змісту художніх творів М. Коцю- "Кров", "Нещастя", "Осліплення Париса", "Похорон", бинського та М. Чернявського потребувала відповід- "Раби". Хоча водночас особистість, яка потрапила в ного жанру, яким і виявилася поезія в прозі. У худож- поле зору письменників, далеко не завжди була ліде- ньому світі М. Коцюбинського найяскравіше вона ром, духовно багатим, ерудованим, національно на- втілюється у циклі "З глибини", який складається з лаштованим: "Сміх", "Невідомий", "В дорозі", чотирьох поезій у прозі: "Утома", "Хмари", "Самот- "Intermezzo"; "Комета", "Зорі", "Сон життя", "Устань і ній", "Сон". "На рівні глибинної психології (адже всі йди!", "Хай буде світ!", "Весняна повідь", "Під чор- настрої героя постають "з глибини" душі) мотиви ною корогвою". Частіше їхні протагоністи – це люди втоми й сну актуалізують смислове поле притлумлен- сумнівів, скептики, не готові до кардинальних суспі- ня життєвої сили, розчинення свідомості в несвідо- льних змін. Звідси у прозі письменників широка тема- мому (особистості в безособовому)", – зазначила тика, багатоманіття психологічних типів, несподівані К. Хаддад [6, с. 127]. Йдеться про особистість творця, ракурси їхнього бачення. Новела "Проклятий город" художника, коли екзистенційні переживання набува- М. Чернявського написана в тому ж 1908 р., що й ють особливої виразності, відкривають автобіографі- "Intermezzo" М. Коцюбинського, також порушує тему чні джерела почуттів ліричного героя. На думку соціально-психологічних настроїв інтелігенції після Н. Шумило, поезії у прозі для М. Чернявського, пись- поразки першої російської революції. Проте менника "степової стихії", схильного до споглядання М. Чернявський знаходить свій аспект розробки цієї життя та богошукацтва, виникли внаслідок прагнення теми, акцентуючи увагу на інших проблемах. Він бу- зрілого поета і прозаїка якомога повніше відтворити в дує новелу на контрасті між чарівним виглядом вечі- художній формі своє світовідчуття [7, с. 271]. У поезі- рнього міста і тими жахливими подіями, які в ньому ях у прозі М. Чернявському чи не найкраще вдалося відбуваються. Митцеві важливо підкреслити цінність художньо осмислити життя людини. Його цікавлять життя кожної людини. Його твір є перехідним яви- передусім питання плинності людського буття, роду, щем від традиційного реалістичного оповідання до нації, Космосу ("Комета", "Зорі"), життя та смерті, новели у формі потоку свідомості. світла і темряви, страждання і щастя ("Сон життя", Отже, М. Коцюбинський та М. Чернявський не "На крилах смерті", "Хай буде світ!"), моральної доці- стояли осторонь художніх шукань рідної та зарубіж- льності існування матеріального на землі та творчого них літератур, дбаючи про збагачення українського духа, як гармонізуючої сутності ("Зорі"). Але важливо письменства модерністською тематикою і проблема- те, що серед розмірковувань ліричного героя про віч- тикою. Побудова внутрішнього сюжету за динамікою не М. Чернявський не загубив земної людини як носія настроїв, "пленеризм", увага до кольорів, а особливо моральних категорій добра, всепрощення, альтруїзму, до звуків природи, послаблена фабульність – прикме- свободи волевиявлення ("Комета"). Вдаючись до цьо- тні ознаки їхнього прозового доробку. Прозаїки ви- го жанру М. Коцюбинський та М. Чернявський спов- кривали людську жорстокість та некеровану вседоз- на використовували такі його переваги, як ліричність, воленість, зло, риси, які так пишно розквітнуть у на- фрагментарність, настроєвість. Таким чином, атмос- шій країні. Митці розвивали в українській літературі фера туги, розчарування, самотності чи замилування жанр поезії в прозі. Письменники віддавали перевагу пронизує поезію в прозі українських митців, дозволяє настроєво забарвленим або психологізованим пейза- їм конструювати новий комунікативний простір, ви- жам, хоча в їхній прозі мали місце й персоніфіковані користовуючи поетикальні техніки та суґестивні картини природи, емоційно наснажені судження про впливи. неї, портретування рослин чи тварин, символізація, З часу появи "Хмар" І. Нечуя-Левицького тема ін- алегоричність, неоміфологізм. телігенції та народу постійно перебувала в центрі ува-

85 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Агеєва В. Українська імпресіоністична проза : Михайло 5. Сивкова І. До проблеми естетики і поетики прози Миколи Коцюбинський, Григорій Косинка, Андрій Головко / Чернявського / І. Сивкова // Вісник Черкаського універси- В. Агеєва. – К. : ВІПОЛ, 1994. – 158 с. тету. Серія : Філологічні науки. – Черкаси, 2012. – Вип. 208. Agejeva V. Ukrainska impresionistichna proza : Myhajlo – С. 64 – 67. Kotsjubynskiy, Hryhoriy Kosynka, Andriy Golovko [Ukrainian Syvkova I. Do problem estetyky i poetyky prozy Mykoly impressionistic prose] / V. Agejeva. – K. : VIPOL, 1994. – 158 p. Chernyavskogo [To the problem of M. Chernyavskiy’s esthetics 2. Гундорова Т. ПроЯвлення Слова. Дискурсія раннього and poetics] / Visnyk Cherkaskogo universitetu. Seriya : Philo- українського модернізму. Постмодерна інтерпретація / logichny nauky. – Cherkasy, 2012. – Vyp. 208. – P. 64 – 67. Т. Гундорова. – Львів : Літопис, 1997. – 297 с. 6. Хаддад К.А. Екзистенційний дискурс у творчості Михай- Hundorova Т. Projavlenya slova. Dyskursiya rannjogo ukrains- ла Коцюбинського : дис. на здобуття наук. ступеня канд. kogo modernizmu. Postmoderna interpretatsiya [About the ma- філол. наук : спец. 10.01.01 – українська література / nifestation of the word. Discourse of the early Ukrainian К.А. Хаддад. Харківський національний університет modernism. Postmodern interpretation] / Т. Hundorova. – Lviv : ім. В.Н. Каразіна. – Харків, 2004. – 204 с. Litopys, 1997. – 297 p. Haddad K. A. Ekzistentsiyniy diskurs u tvorchosti Myhaila 3. Гундорова Т., Шумило Н. Тенденції розвитку художнього Kotsubinskogo : dis. na zdobutia nauk. stupenya kand. phylol. мислення (початок ХХ ст.) / Т. Гундорова, Н. Шумило // nayk : spec. 10.01.01 ukrainska literature [Existantional Слово і Час. – 1993. – №1. – С. 55 – 66. discourse in M. Kotsjubinkiy’s oeuvre : thesis for the degree of Hundorova Т., Shumylo N. Tendentsiyi rozvytku hydozhnjogo Doctor of Philosophy : specialization 10.01.01 – Ukrainian lit- myslennya (pochatok XX st.) [Tendencies of the artistic thoughts erature] / К. А. Haddad. Kharkivskiy natsionalniy universitet development (the beginning of the XX cent.)] / Т. Hundorova , imeni V. N. Karazina. – Kharkiv, 2004. – 204 p. N. Shumylo // Slovo i chas. – 1993. – №1. – P. 55 – 66. 7. Шумило Н. Під знаком національної самобутності. Украї- 4 Кузнецов Ю. Імпресіонізм в українській прозі кінця ХІХ – нська художня проза і літературна критика кінця ХІХ – поч. початку ХХ ст. : проблеми естетики і поетики / ХХ ст. / Н. Шумило. – К. : Задруга, 2003. –354 с. Ю. Кузнецов. – К. : Зодіак-ЕКО, 1995. – 304 с. Shumilo N. Pid znakom natsionalnoji samobutnosti. Ukrajinska Kuznetsov J. Impressionizm v ukrainskiy prozi kintsya XIX – hudozhnia proza i literaturna kritika kintsya XIX – pochatky pochatky XX st. : problema estetiky i poetiky [Impressionism in XX st. [Under the sign of national identity. Ukrainian fiction and Ukrainian prose in the late XIX – early XX cent. : problems of literary critics in the late XIX – early XX cent.] / N. Shumylo. – esthetics and poetics]. – К. : Zodiak- КО, 1995. – 304 p. К. : Zadruga, 2003. – 354 p.

Menshiy A. Interaction of M. Kotsjubynskiy's and M. Chernyavskiy's fiction systems Abstract. This paper presents an attempt to comprehend various aspects of M. Kotsjubynskiy's and M. Chernyavskiy's fiction systems. Though the splendent writers' talents cannot be compared, there is a reason to talk about the typological bonds of their works determined by the same social and cultural space they had lived and worked in. Inimitable esthetic views were particularly important for the formation of the writers' individual style. All the time they took care of the Ukrainian literature enrichment with modernist themes and issues. M. Kotsjubynskiy’s and M. Chernyavskiy's poetics is marked with syncretism detected at the level of concept, genre and style. Their art seamlessly combined romanticism (neoromanticism), realism, impressionism, symbolism, corresponding to the leading trends of early Ukrainian modernism. Among the distinguishing features of the writers' prose works is 'en plein air' – attention to the colors, sounds of nature and weakened story line. The leading problem of the writers' artistic heritage is the disharmony between the spiritual and material worlds, memory and forgetting, light and darkness, good and evil. Dogmatic thinking, blind following the tradition, the pursuit of ephemeral literary fashion were align to M. Kotsjubynskiy and M. Chernyavskiy. Although being in the context of topical for Ukrainian literature trend of deromanticizing the idyllic relationship of intellectuals and crowd, they cre- ated a series of positive images of the first ones. Disclosure of moods and state of mind of their characters is deepened through the usage of symbols which are customary for modernist aesthetics. Both authors' interest to music and painting also influenced their individual manner and artistic style, which contributed to the successful development of new writing means and the fusion of different arts - literature, music, painting, inherent to impressionistic manner. Ukrainian reality of the early XX century, which was marked with the total collapse of the ideals, had brought melancholic and fatalistic moods to the writers' oeuvre. Therefrom is the minor to- nality in M. Kotsjubynskiy 's and M. Chernyavskiy's prose. Keywords: fiction system, syncretism, typological bonds.

Meнший A.Н. М. Коцюбинский и Н. Чернявский: взаимодействие художественных систем Аннотация. В статье рассматриваются различные аспекты взаимодействия художественных систем М. Коцюбинского и Н. Чернявского. Они жили и творили в одном общественном и культурном пространстве. Писатели обогащали украинскую литературу модернистской тематикой и проблематикой, новыми художественными приёмами. На становление индивиду- альных стилей художников особенно повлияли оригинальные эстетические взгляды. В художественном наследии прозаиков исследователи выделяют черты романтизма (неоромантизма), реализма, импрессионизма, символизма, что соответствует главным тенденциям эпохи раннего украинского модернизма. Среди характеристик произведений М. Коцюбинского и Н. Чернявского выделяем "пленеризм", внимание к цветам и звукам природы, ослабление фабулы. Центральная проблема творчества – дисгармония между духовным и материальным мирами, памятью и забвением, светом и тьмой, добром и злом. Для М. Коцюбинского и Н. Чернявского чуждыми были догматизм, некритичное следование традициям и эфемерной лите- ратурною модой. Писатели создали целый ряд позитивных образов интеллигентов, однако в этом контексте речь идет об ак- туальной для украинской литературы тенденции деромантизации идиллических взаимоотношений интеллигенции и народа. Внутренний мир персонажей своих героев писатели создают благодаря обращению к характерному для модернистов миру символов. Трагические реалии украинской действительности нач. ХХ ст., решительно повлияли на их творчество, отсюда минор, песcимистические настроения, черты фатализма. Писатели увлекались музыкой и изобразительным искусством, что способствовало успешному освоению новых художественных приёмов, характерного для импрессионизма синтеза разных видов искусства – словесности, музыки, живописи. Ключевые слова: художественные системы, синкретизм, типологическое родство.

86 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Нечаєва Н.О. Лексичні германізми у південно-східних говорах української мови ______Нечаєва Ніна Олександрівна, аспірантка кафедри української філології та загального мовознавства Луганський національний університет ім. Тараса Шевченка, м. Луганськ, Україна

Анотація. У статті на матеріалі лексикографічних джерел розглянуто запозичені з німецької мови лексеми, що ввійшли до складу говірок південно-східного наріччя; подано їх класифікацію за тематичними групами. Простежено, які із зафіксова- них лексем ввійшли до складу літературної мови; для аналізованих германізмів установлено міжговіркові паралелі в межах південно-східного, південно-західного та поліського наріч. З’ясовано, що в різних говірках можуть бути відмінними фоне- тичне оформлення, семантика засвоєних германізмів або їхня морфемна будова. Ключові слова: германізм, говірка, запозичення, міжговіркові паралелі, українська мова

Мова збагачується не лише завдяки розвиткові бага- deutschen Lehnwörter im Huzulischen" [34]), тозначності слів і постійному творенню нових лексем, О. Гаврилів ("Germanismen im Ukrainischen in а й за рахунок запозичень. Німецькі слова мають в Galizien" [32]) та ін. українській мові давню історію. У сучасних лінгвіс- До кола інтересів О. Давиденка [5], В. Скачкової тичних дискусіях проблема чужомовного впливу та [21], О. Муромцевої [14], В. Акуленкa [1], Є. Тимчен- міжмовних зв’язків є однією з найактуальніших. Як ка [26] належить вивчення германізмів у межах літе- зазначає Л. Ткач, "до розв’язання цієї складної про- ратурної мови. блеми зазвичай підходять доволі спрощено, з повер- Незважаючи на здобутки в дослідженні німецьких ховими знаннями української політичної історії та іс- запозичених слів, вивчення германізмів в українських торії української літературної мови, зокрема тих її до- діалектах зводяться в основному до південно- сягнень, що припадають на середньоукраїнську добу, західного наріччя. Мовознавці розбивають їх за тема- та традицій староукраїнської писемної мови в україн- тичними групами, аналізують їхню територіальну ській літературній мові нового періоду" [27, с. 12]. поширеність, вивчають різнопланову адаптацію (се- Контактування носіїв української мови з представни- мантичну, фонетичну, морфологічну, графічну), про- ками інших мов і культур – один із важливих чинни- стежують шляхи та причини розповсюдження в пів- ків розвитку української мови. Це стосується як ро- денно-західних говорах, виявляють посередництво сійської, так і польської, угорської, румунської, німе- німецької мови в поширенні запозичень із західно- цької та інших мов. Вплив їх виявляється в тому, що європейських мов. Щодо германізмів у південно- окремі лексичні, морфологічні, синтаксичні елементи східних говорах України, то тут спостерігаємо не ли- "протягом тривалого часу адаптувалися до системи ше брак наукових розвідок, але й відсутність вичерп- української мови", стали її складовою частиною, зок- ного алфавітного реєстру. Цим і зумовлено актуаль- рема й у південно-східному наріччі [29, с. 182]. Як за- ність нашої роботи. значають О. Муромцева та В. Скачкова, на це є конк- Мета статті – проаналізувати німецькі запозичення, ретні історичні причини: 1) приїзд у Східну Україну що ввійшли до складу говірок південно-східного на- німецьких фахівців з різних галузей промисловості з річчя. Визначена мета передбачає розв’язання таких кінця XVII – початку XVIII ст. внаслідок реформ у завдань: методом суцільної вибірки виписати із від- Росії, що значно активізує переклади з німецької мо- повідних словників лексеми, запозичені з німецької ви; 2) колонізація південноукраїнських земель, зокре- мови; класифікувати їх за тематичними групами; ви- ма й німцями, наприкінці XVIII ст. [14, с. 682 – 683]. ділити міжговіркові паралелі. Запозичення з німецької мови, які стосувалися що- Дослідження виконано на матеріалі діалектних денного життя, господарства виявилися стійкішими за словників [13; 15; 20; 23; 24; 30]. У лексикографічних офіційно-ділові. Вони не лише засвоювалися в місь- джерелах, які репрезентують лексику південно- кому мовленні, а й проникали до рівня говірки. З по- східного наріччя, зафіксовано 69 лексем – запозичень чатком ХХ ст. значна частина галицько-буковинських з німецької мови: 1) назви, пов’язані з будівельною й регіоналізмів, що становили собою чи то германізми, технічною галузями (30 лексем, 44%); 2) назви речей чи то полонізми, чи то латинізми, засвоєні через посе- домашнього вжитку та майна, предметів господарю- редництво польської мови, увійшли й до східноукра- вання (12 лексем, 17,5%); 3) слова, що позначають їнського мовлення [27, с. 364 – 365]. дію або процес (7 лексем, 10%); 4) назви продуктів Вплив німецької мови на різні українські говори харчування (5 лексем, 7%); 5) назви одягу, тканин, вивчали А. Рот ("Германские заимствования в лексике взуття, прикрас (4 лексеми, 6%); 6) назви одиниць ви- украинских говоров Карпат" [18]), Д. Костюк ("Гер- міру (3 лексеми, 4%); 7) назви спорідненості та свояц- манізми в діалектній лексиці української мови" [8]), тва (3 лексеми, 4%); 8) назви якостей та ознак М. Кочерган ("Німецькі лексичні запозичення в пів- (2 лексеми, 3%); 9) назви частин тіла (1 лексема, денно-західних говорах української мови" [9]), 1,5%); 10) назви економічних і ділових стосунків О. Гвоздяк, Г. Меліка ("Запозичення лексики німець- (1 лексема або 1,5); 11) абстрактні поняття (1 лексема, кого походження в українській говірці Ужгородщини" 1,5%). [3]), О. Майор ("Germanische Interferenzen in den Серед німецьких запозичень у південно-східних ukrainischen Mundarten" [33]), В. Лопушанський і говорах, зафіксованих проаналізованими джерелами, Т. Пиц ("Німецькомовні лексичні запозичення в гово- розрізняємо: рах Західної України" [12]), Х. Вільперт ("Die 1. Лексеми, що їх не фіксує словник української мови (21 одиниця): ри фа ‘металеве кільце для скріплення у возі’ [23,

87 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

с. 171] – через польське посередництво запозичено з німе- - лемківсько-наддністрянсько-полісько-степові: банти на цької, н. Reif ‘обруч; кільце’ [6, с. 32], гра са ‘1. плужок, ро- ‘поперечна балка між кроквами’ [28, с. 22; 31, с. 47; 7, с. 43; зпашник. 2. яма, в якій місять глину на будівлю, напр. хати. 15, с. 12]; 3. заміс глини’ [13, с. 28] – через польську мову запозичення - гуцульсько-лемківсько-бойківсько-степові: ландува ти з німецької, свн. кratze ‘cапка’, пов’язаного з дієсловом ‘ходити’[17, с. 91, 28, с. 160; 16, с. 403; 23, с. 116]; kratzen ‘скребти, дряпати’ [6, с. 586], ла га ‘дерев’яна балка, - гуцульсько-бойківсько-буковинсько-закарпатсько-степові: що є основою підлоги’ [30, с. 240] – через польське посере- рурка ‘1. носик чайника. 2. вужча частина, лійка, трубочка, дництво, походить від свн. Leger, пов’язаного з legen ‘ложи- яку вставляють у якийсь посуд, коли в нього наливають яку- ти’ і liegen ‘лежати’ [6, с. 208] та ін. небудь рідину. 3. вужча частинабудь-чого, отвір у вилах, 2. Лексеми, які словник української мови фіксує з познач- лопаті, куди забивають держак’ [10, с. 118; 16, с. 197; 22, кою діал. (12 одиниць): фу тро ‘кожухи, покриті хутром’ с. 471; 19, с. 164; 23, с. 175]; [23, с. 202] – через польське посередництво запозичення з - гуцульсько-лемківсько-наддністрянсько-полісько-степові: німецької мови, походить від н. Futter ‘підшивка, підкладка’ ґраса ‘плужок, розпашник’ [10, с. 97; 28, с. 74; 31, с. 191; 11, [6, с. 143] – ‘1. хутро. 2. шуба’ [25, с. 657]; шруб ‘шуруп’ с. 63; 23, с. 65]; [30, с. 247] – запозичення з німецької мови, н. Schraube - гуцульсько-бойківсько-буковинсько-наддністрянсько- ‘гвинт, болт’ [6, с. 469] – ‘кріпильний гвинт для дерев’яних степові: магільниця ‘рубель’ [19, с. 117; 16, с. 425; 22, с. 272; деталей, для прикріплення до дерева металічних виробів’ 31, с. 165; 13, с. 50]; [25, с. 566] та ін. - гуцульсько-бойківсько-буковинсько-закарпатсько- 3. Лексеми, які словник української мови фіксує з познач- західнополісько-степові: ґрис ‘висівки’ [17, с. 44; 16, с. 193; кою розм. (7 одиниць): репту х ‘начеплена поворозкою на 22, с. 86; 4, с. 59; 2, с. 121; 13, с. 28]; рихтува ти ‘збирати, шию запряженому коневі торба, з якої він їсть обрік’[15, готувати, ремонтувати, лагодити щось’ [10, с. 117; 16, с. с. 88] – запозичення з німецької мови, очевидно, вихідною є 175; 22, с. 470; 19, с. 308; 2, с. 120; 13, с. 63]; форма н. Krippentuch, яка складається з Kpippe ‘ясла, кори- - гуцульсько-бойківсько-буковинсько-закарпатсько- то’ і Tuch ‘сукно, лляне полотно’ [6, с. 63] – ‘1. широкий, наддністрянсько-степові: ра фа ‘сито, решето з-під віялки, але неглибокий мішок з кормом для коней, який прив'язу- яким пересівають зерно’ [17, с. 162; 16, с. 169; 22, с. 451; 19, ють до оглобель. 2. вид плетеного з вірьовок мішка для сіна’ с. 305; 31, с. 224; 23, с. 169]. [25, с. 512]; ри хва ‘залізний обруч, який набивають на коло- Для окремих слів в аналізованих говірках виявлено дку колеса, щоб вона була міцна’ [23, с. 171] – через поль- фонетичні варіанти при збереженні семантики: грис ське посередництво запозичено з німецької, н. Reif ‘обруч; (степ.) [13, с. 28], ґріс (гуц.) [17, с. 44], ґрис (бойк., кільце’ [6, с. 32] – ‘металеве кільце для скріплення чого- бук) [16, с. 193; 22, с. 86] ‘висівки’; магі льниця (степ.) небудь’[25, с. 545] та ін. [13, с. 50], маґєльниця (наддн.) [31, с. 165], маглівниця 4. Лексеми, що їх фіксує словник української мови без поз- (бойк) [16, с. 425], маґлівница, мадівница (бук.) [22, с. начок діал. або розм. (29 одиниць): лантуши на ‘1. клапоть тканини. 2. одежина. 3. мішок’ [20, с. 203] – через посеред- 272] ‘рубель’; рихтувати (степ., західнопол., бойк.) ництво польської мови запозичене з німецької, нвн. Leintuch [13, с. 63; 2, с. 120; 16, с. 175], ріхтувати (бук., гуц.) ‘полотно, простирадло’ [6, с. 191] – ‘1. великий мішок з [22, с. 470; 10, с. 117], ріхтовати (закарп.) [19, с. 308] грубої тканини. 2. міра, що дорівнює вмісту такого мішка. 3. ‘збирати, готувати, ремонтувати, лагодити щось’. перен. неповоротка, неспритна людина’ [25, с. 445]; штамп Спостережено випадки, коли при фонетичних від- ков. ‘1. гвоздильня, прилад для висаджування головок різної мінностях лексем в аналізованих говірках семантика є форми у цвяхів, болтів, заклепок. 2. ковальська форма для близькою, але не тотожною: ґраса (степ.) ‘плужок, ро- пробивання різних за формою й розмірами отворів’ [24, зпашник’ [23, с. 65], граца, ґраца (бойк.) ‘культива- с. 229] – запозичення з німецької мови, н. Sramp ‘штамп’ [6, с. 471] – ‘1. форма з металу або якого-небудь іншого матері- тор, знаряддя, яким прополюють картоплю’ [16, с. алу для серійного виготовлення деталей чи якихось інших 191], граси, ґраци, граці, ґралі (наддн.) ‘1. сапа. 2. вила дрібних предметів шляхом штампування. 2. вид печатки (у 1 з тупими кінцями, якими насипають картоплю’ [31, с. знач.), яка перев. має вигляд прямокутника з гуми з опук- 96], ґраса, ґраца ( пол.) ‘лопата’ [11, с. 63], ґраси лим зображенням тексту назви якої-небудь установи, орга- (гуц.)‘вила з чотирма зубцями, але не загостреними, а нізації і т. ін., із зазначенням адреси, номера або яких- спеціально затупленими для відгортання картоплі чи небудь інших відомостей; 3. перен. прийнятий загальнови- інших овочів’ [10, с. 97]; знаний зразок, який сліпо наслідують; трафарет, шаблон’ Зафіксовано також випадки, коли семантика одноз- [25, с. 532] та ін. вучних лексем у різних говірках є тотожною: лага Отже, як свідчить фактичний матеріал, до складу (степ., закарп., пол.)‘одна з балок, до якої прибивають літературної мови ввійшло тільки 29 одиниць із 69 дошки підлоги’ [15, с. 54; 19, с. 158; 7, с. 79]. проаналізованих (42%). Це слова різних тематичних Виявлено також паралелі, репрезентанти яких ма- груп. ють семантичні відмінності: Аналіз діалектних лексикографічних джерел дозво- - штоф (степ.) ‘1. пляшка чотирикутної форми місткістю ляє стверджувати, що багато цих слів поширені не 1,5-2 літра. 2. графін місткістю три літри’ [23, с. 218] – лише в південно-східних, а й у південно-західних та штоф (пол.) ‘міра рідини, що дорівнює 2 літрам’ [11, с. 236] поліських говірках української мови. Виявлено між- – штоф (бук.) ‘чотириграна скляна посудина з короткою говіркові паралелі: шийкою, яка вміщує 1/8 або 1/10 відра рідини (вина, квасу, - буковинсько-полісько-степові: штоф ‘1. пляшка чотири- горілки), обплетена лозою’ [22, с. 675]; кутної форми місткістю 1,5 – 2 літра. 2. графін місткістю - фу тро (степ.) ‘кожухи, покриті хутром’ [23, с. 202] – три літри’ [22, с. 675; 11, с. 236; 23, с. 218]; фу тро (лемк.) ‘хутро’ [28, с. 326] – фу тро (гуц.) ‘підкладка - закарпатсько-полісько-степові: лага ‘дерев’яна балка, що є для одягу’ [10, с. 124] – фу тро (бук.) ‘підкладка верхнього основою підлоги’ [19, с. 158; 7, с. 79; 30, с. 240]; одягу, переважно пальта, куртки’ [22, с. 607]. - гуцульсько-лемківсько-бойківсько-степові: фу тро ‘кожу- Як бачимо, у наведених паралелях семантика запо- хи, покриті хутром’ [10, с. 124; 28, с. 26, 16, с. 335, 23, с. зичених з німецької мови слів має незначні відміннос- 202]; ті.

88 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

У частині виділених паралелей наявні відмінності в 2) аналізовані лексеми різняться закінченням: рафа, ри фа морфемній будові лексем при семантичній близькості (степ.) ‘металеве кільце для скріплення у возі’ [23, с. 171], або відмінності. До них відносимо випадки, коли: раф (закарп.) ‘металевий обід дерев’яного колеса’ [19, с. 1) аналізовані лексеми різняться суфіксами: 305], раф (наддн.) ‘обруч на колесі’ [31, с. 224], рафа (бойк) - рурка (степ.) ‘вужча частина, лійка, трубочка, яку встав- ‘широкий обруч на краю колодки колеса’ [16, с. 169]. ляють у якийсь посуд, коли в нього наливають яку-небудь Отже, між аналізованими говірками виявлено чи- рідину’ [23, с. 175], рура (гуц.) ‘труба’ [10, с. 118], рура мало спільних рис у репрезентації німецькомовних (бук., бойк.)‘духовка’ [22, с. 471; 16, с. 197]; запозичень. Разом з тим, зафіксовано й значні відмін- - ландувати (степ.) ‘ходити’ [23, с. 116], ландати (лемк.) ності аналізованих лексем, переважно щодо їх фоне- ‘вештатися, волочитися’ [28, с. 160], ландати (гуц.) ‘ходити тичного оформлення та морфемної будови. Німецькі без діла’ [17, с. 91], ландати ( бойк.) ‘працювати, докладати лексичні запозичення в південно-східних говірках на- зусиль для виконання чого-небудь’ [16, с. 403]; явні в різноманітних сферах життя, для них характер- - бантина ‘поперечна балка між кроквами’ [15, с. 12], на значна фонетична та словотвірна варіантність. Пе- ба нта (наддн.) ‘поперечна балка між двома кроквами (у го- сподарських приміщеннях)’ [31, с. 47], бант (лемк.) ‘попе- рспективу дослідження вбачаємо в його подальшому речна балка, що скріплює крокви даху’ [28, с. 22], бант проведенні на більшому фактичному матеріалі та що- (пол.) ‘горизонтальна планка, що сполучує передні загнуті до ширшого діалектного ареалу. частини полозів саней’ [7, с. 43].

Список умовних скорочень бойк. – бойківські, бук. – буковинські, гуц. – гуцульські, – лемківські, наддн. – наддністрянські, нім. – німецьке, пол. закарп. – закарпатські, західнопол. – західнополіські, лемк. – поліські, степ. – степові, слоб. – слобожанські.

ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Акуленко В. В. Німецький вплив на розвиток української Yevtushok O. M. Korotkyy slovnyk hovirok Rivnenshchyny [Short мови: проблеми методології / В. В. Акуленко // Мовознавст- Dictionary of dialects of Rivne] / O. M. Yevtushok // Vyvchennya во. – 1997. – № 1. – С.12 – 18. hovirok Rivnenshchyny. – Rivne, 1997. – S. 38 – 138. Akulenko V. V. Nimetsʹkyy vplyv na rozvytok ukrayinsʹkoyi movy: 8. Костюк Д. В. Германізми в діалектній лексиці української problemy metodolohiyi [German influence on the development of мови (на матеріалі села Чернятин Городенківського району the Ukrainian language: Problems of methodology] / Івано-Франківської області) / Д. В. Костюк // Іноземна філо- V. V. Akulenko // Movoznavstvo. – 1997. – № 1. – S.12–18. логія. – Вип. 23. – 1971. – С. 65 – 68. 2. Аркушин Г. Словник західнополіських говірок : у 2 т. / Kostyuk D. V. Hermanizmy v dialektniy leksytsi ukrayinsʹkoyi Г. Аркушин. – Луцьк : Волин. держ. ун-т ім. Л. Українки, movy (na materiali sela Chernyatyn Horodenkivsʹkoho rayonu 2000. – Т. 1 – 2. Ivano-Frankivsʹkoyi oblasti) [Germanism in the dialects of the Arkushyn H. Slovnyk zakhidnopolisʹkykh hovirok [Dictionary of Ukrainian language (based on the materials of village dialects of West Polesye]: u 2 t. / H. Arkushyn – Lutsʹk : Vol- Chernyatin of Horodenkivsky district, Ivano-Frankivsk region] / ynsʹkyy derzh. un-t im. L. Ukrayinky, 2000. – T. 1 – 2. D. V. Kostyuk // Inozemna filolohiya. – Vyp. 23. – 1971.– S. 65– 3. Гвоздяк О. М. Запозичення лексики німецького похо- 68. дження в українській говірці Ужгородщини / О. М. Гвоздяк, 9. Кочерган М. П. Німецькі лексичні запозичення в півден- Г. І. Меліка // Проблеми романо-германської філології. – но-західних говорах української мови / М. П. Кочерган // Ужгород : Ужгород. держ. ун-т, 1998. – С. 33–38. Мовознавство. – 1997. – № 1. – С. 19 – 24. Hvozdyak O. M. Zapozychennya leksyky nimetsʹkoho Kocherhan M. P. Nimetsʹki leksychni zapozychennya v pivdenno- pokhodzhennya v ukrayinsʹkiy hovirtsi Uzhhorodshchyny zakhidnykh hovorakh ukrayinsʹkoyi movy [German lexical [German lexical adoptions in Ukrainian dialect of Uzhgorod] / adoptions in southwestern dialects of Ukrainian language] / O. M. Hvozdyak, H. I. Melika // Problemy romano-hermansʹkoyi M. P. Kocherhan // Movoznavstvo. – 1997. – № 1. – S. 19–24. filolohiyi. – Uzhhorod : Uzhhorod. derzh. un-t, 1998. – S. 33–38. 10. Лесюк М. Мовний світ сучасного галицького села (Кова- 4. Гуцульські говірки: короткий слов. / відп. ред. лівка Коломийського району) / Микола Лесюк. – Івано- Я. Закревська. – Л., 1997. – 232 с. Франківськ : Нова Зоря, 2008. – 328 с. Hutsulʹsʹki hovirky: korotkyy slovnyk [Hutsul dialect: short dic- Lesyuk M. Movnyy svit suchasnoho halytsʹkoho sela (Kovalivka tionary] / vidp. red. YA. Zakrevsʹka. – L., 1997. – 232 s. Kolomyysʹkoho rayonu) [Language world of contemporary 5. Давиденко О. М. Фоно-орфографічна асиміляція німець- Galician village ( Kovalivka Kolomiy region] / Mykola Lesyuk. – ких запозичень в українській мові / О. М. Давиденко // Пи- Ivano-Frankivsʹk : Nova Zorya, 2008. – 328 s. тання романо-германської філології та методика викладання 11. Лисенко П. С. Словник поліських говорів / іноземних мов. – 1975. – Вип. 2. – С. 106–110. П. С. Лисенко. – К. : Наук. думка, 1974. – 260 с. Davydenko O. M. Fono-orfohrafichna asymilyatsiya nimetsʹkykh Lysenko P. S. Slovnyk polisʹkykh hovoriv [Dictionary of dialects zapozychen v ukrayinsʹkiy movi [Phono- orthographic of Polesye] / P. S. Lysenko. – K. : Nauk. dumka, 1974. – 260 s. assimilation of German adoptions in the Ukrainian language] / 12. Лопушанський В. М. Німецькомовні лексичні запози- O. M. Davydenko // Pytannya romano-hermansʹkoyi filolohiyi ta чення в говорах Західної України : навч. посіб. для студ. ІІІ metodyka vykladannya inozemnykh mov. – 1975. – Vyp. 2. – – V курсів ф-тів романо-герм. філол. / В. М. Лопушанський, S. 106–110. Т. Б. Пиц. – Дрогобич : Відродження, 2000. – 68 с. 6. Етимологічний словник української мови : у 7 т. / за ред. Lopushansʹkyy V. M. Nimetsʹkomovni leksychni zapozychennya v О. С. Мельничука. – К. : Наук. думка, 1982 – 2012. – Т. 1 – 6. hovorakh Zakhidnoyi Ukrayiny [German lexical adoptions in the Etymolohichnyy slovnyk ukrayinsʹkoyi movy [Etymology diction- dialects of West Ukraine]: [navch. posibnyk dlya stud. III-V kur- ary of Ukrainian language]: u 7 t. / za red. O. S. Melʹnychuka. – siv fak. rom.-herm. fil.] / V. M. Lopushansʹkyy, T. B. Pyts. – K. : Nauk. dumka, 1982 – 2012. – T. 1 – 6. Drohobych : Vidrodzhennya, 2000. – 68 s. 7. Євтушок О. М. Короткий словник говірок Рівненщини / 13. Москаленко А. А. Словник діалектизмів українських го- О. М. Євтушок // Вивчення говірок Рівненщини. – Рівне, вірок Одеської області / А. А. Москаленко. – О. : Одес. 1997. – С. 38 – 138. держ. пед. ін-т ім. К. Д. Ушинського, 1958. – 78 с.

89 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Moskalenko A. A. Slovnyk dialektyzmiv ukrayinsʹkykh hovirok 22. Словник буковинських говірок / за заг. ред. Odesʹkoyi oblasti [Dictionary of Ukrainian dialects of Odessa Н.В. Гуйванюк. – Чернівці : Рута, 2005. – 688 с. Region] / A. A. Moskalenko. – Odesa : Odesʹkyy derzh. ped. in-t Slovnyk bukovynsʹkykh hovirok [DIctionary of Bukovina dia- im. K. D. Ushynsʹkoho, 1958. – 78 s. lects] / za zah. red. N. V. Huyvanyuk. – Chernivtsi : Ruta, 2005. 14. Муромцева О. Г. Українсько-німецькі мовні контакти / – 688 s. О. Г. Муромцева, В. В. Скачкова // Українська мова : ен- 23. Словник українських говорів Одещини / редкол. : цикл. – К. : Вид-во "Українська енциклопедія" ім. О. І. Бондар (голов. ред.), Л. І. Хаценко (заст. голов. ред.), М. П. Бажана, 2004. – C. 682 – 683. Т. Ю. Ковалевська та ін. – О. : ОНУ імені І. І. Мечникова, Muromtseva O. H. Ukrayinsʹko-nimetsʹki movni kontakty 2011. – 224 с. [Ukrainian - German language contacts] / O. H. Muromtseva, Slovnyk ukrayinsʹkykh hovoriv Odeshchyny [Dictionary of V. V. Skachkova // Ukrayinsʹka mova: entsykl. – K. : Ukrainian dialects of Odessa region] / redkol. : O. I. Bondar "Ukrayinsʹka entsyklopediya" im. M. P. Bazhana, 2004. – C. (holov. red.), L. I. Khatsenko (zast. holov. red.), T. YU. Ko- 682–683. valevsʹka ta in. – O. : ONU imeni I. I. Mechnykova, 2011. – 224 15. Омельченко З. Л. Матеріали до словника східностепових s. українських говірок. / З. Л. Омельченко, Н. Б. Клименко. – 24. Словник українських східнослобожанських говірок / Донецьк : Вид-во ДонНУ, 2006. – 114 с. К. Глуховцева, В. Лєснова, І. Ніколаєнко, Т. Терновська, Omelʹchenko Z. L. Materialy do slovnyka skhidnostepovykh В. Ужченко. – Луганськ, 2002. – 234 с. ukrayinsʹkykh hovirok [Materials to the dictionary of the Ukrain- Slovnyk ukrayinsʹkykh skhidnoslobozhansʹkykh hovirok ian eastern dialects] / Z. L. Omelʹchenko, N. B. Klymenko. – Do- [Dictionary of Ukrainian dialects of eastern Slobozhanshina] / netsʹk : Vyd-vo DonNU, 2006. – 114 s. K. Hlukhovtseva, V. Lyesnova, I. Nikolayenko, T. Ternovsʹka, 16. Онишкевич М. Й. Словник бойківських говірок : у 2 ч. / V. Uzhchenko. – Luhansʹk, 2002. – 234 s. М. Й. Онишкевич. – К. : 25. Словник української мови : в 11 т. – К. : Наук. думка, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні, 1984. – Ч. 1 – 2. 1970 – 1980. – Т. 1 – 11. Onyshkevych M. Y. Slovnyk boykivsʹkykh hovirok [Dictionary of Slovnyk ukrayinsʹkoyi movy [Dictionary of Ukrainian language] Boyko dialects] / M. Y. Onyshkevych. – K. : In-t movoznavstva : v 11 t. – K. : Nauk. dumka, 1970 – 1980. – T. 1 – 11. im. O. O. Potebni, 1984. – T. 1 – 2. 26. Тимченко Є. П. Германізми в українській мові: дослі- 17. Піпаш Ю. Матеріали до словника гуцульських говірок дження від професора Шаровольського до сьогодення / (Косівська поляна і Росішка Рахівського району Закарпатсь- Є. П. Тимченко // Мовні і концептуальні картини світу : зб. кої області) / Ю. Піпаш, Б. Галас. – Ужгород, 2005. – 266 с. наук. пр. КНУ / відп. ред. О. І. Чередниченко. – Вип. 22. – Ч. Pipash YU. Materialy do slovnyka hutsulʹsʹkykh hovirok ІІ. – К., 2007. – С. 133 – 137. (Kosivsʹka polyana i Rosishka Rakhivsʹkoho rayonu Tymchenko YE. P. Hermanizmy v ukrayinsʹkiy movi: Zakarpatsʹkoyi oblasti) [Materials to the dictionary Hutsul doslidzhennya vid profesora Sharovolʹsʹkoho do sʹohodennya dialects (Kosivska polyana and Rosishka Rakhivsky district of [Germanism in the Ukrainian language: research of Professor Zakarpathian region] / YU. Pipash, B. Halas. – Uzhhorod, 2005. Sharovolskiy] / YE. P Tymchenko // Movni i kontseptualʹni – 266 s. kartyny svitu : zb. nauk. pratsʹ KNU / vidp. red. 18. Рот А. М. Германские заимствования в лексике украинс- O. I. Cherednychenko. – Vyp. 22. – CH. II, 2007. – S. 133–137. ких говоров Карпат / А. М. Рот // Тезисы докл., предназнач. 27. Ткач Л. Українська літературна мова на Буковині в кінці для обсуждения на І Всесоюз. конф. по вопр. славяно-герм. ХІХ – на початку ХХ ст. / Л. Ткач. – Ч. 2. Джерела і соціоку- языкознания. – Минск, 1961. – С. 59 – 69. льтурні чинники розвитку. – Чернівці : Книги – ХХІ, 2007. – Rot A. M. Hermanskye zaymstvovanyya v leksyke ukraynskykh 704 с. hovorov Karpat [ German lexical adoptions in the Lexic of Tkach L. Ukrayinsʹka literaturna mova na Bukovyni v kintsi XIX Ukrainian dialects of Carpathians] / A. M. Rot // Tezysy – na pochatku XX st. [Ukrainian literary language in Bukovina dokladov, prednaznachennye dlya obsuzhdenyya na I in the late XIX - early XX] / L. Tkach. – CH. 2. Dzherela i Vsesoyuznoy konferentsyy po voprosam slavyano-hermanskoho sotsiokulʹturni chynnyky rozvytku. – Chernivtsi : Knyhy – XXI, yazykoznanyya. – Mynsk, 1961. – S. 59–69. 2007. – 704 s. 19. Сабадош І. В. Словник закарпатської говірки села Соки- 28. Турчин Є. Д. Словник села Тилич на Лемківщині / рниця Хустського району / І. В. Сабадош. – Ужгород : Ліра, Є. Д. Турчин. – Л. : Укр. акад. друкарства, 2011. – 384 с. 2008. – 480 с. Turchyn YE. D. Slovnyk sela Tylych na Lemkivshchyni [Diction- Sabadosh I. V. Slovnyk zakarpat·sʹkoyi hovirky sela Sokyrnytsya ary of village Tylych of Lemkivshina] / YE. D. Turchyn. – L. : Khustsʹkoho rayonu [Dictionary of Transcarpathian dialect of Ukr. akad. drukarstva, 2011. – 384 s. village Sokyrnytsya of Khustskyi District] / I. V. Sabadosh. – 29. Українська мова : енцикл. / редкол. : Русанівський В. М., Uzhhorod : Lira, 2008. – 480 s. Тараненко О. О. (співголови), М. П. Зяблюк та ін. – К. : Укр. 20. Сагаровський А. А. Матеріали до діалектного словника енцикл., 2000. – 752 с. Центральної Слобожанщини (Харківщини). – Вип. 1. А – Ukrayinsʹka mova : entsykl. [Encyclopaedia of Ukrainian Об’ясняться. / А. А. Сагаровський. – Х. : ОВВ НМЦ ХНУ Language] / redkol. : Rusanivsʹkyy V. M., Taranenko O. O. імені В. Н. Каразіна, 2011. – 296 с. (spivholovy), M. P. Zyablyuk ta in. – K. : Ukr. entsykl., 2000. – Saharovsʹkyy A. A. Materialy do dialektnoho slovnyka Tsen- 752 s. tralʹnoyi Slobozhanshchyny (Kharkivshchyny) [Materials for the 30. Чабаненко В. А. Словник говірок Нижньої Наддніпрян- dialect dictionary of central Slobozhanshchina (Kharkiv region щини : у 4 т. / В. А. Чабаненко. – Запоріжжя : Б. в., 1992. – )]. Vypusk 1. A – Obʺyasnyatʹsya. / A. A. Saharovsʹkyy. – Т. 1 – 4. KH. :OVV NMTS KHNU imeni V. N. Karazina, 2011. – 296 s. Chabanenko V. A. Slovnyk hovirok Nyzhnʹoyi 21. Скачкова В. В. Немецкие лексические заимствования в Naddnipryanshchyny [Dictionary dialects of Lower современном украинском литературном языке : автореф. Naddnipryanshina] : u 4 t. / V. A. Chabanenko. – Zaporizhzhya : дис. на соиск. учен. степ. канд. филол. наук : спец. 10.02.02 B. v., 1992. – T. 1 – 4. "Украинский язык" / В. В. Скачкова. – Х., 1990. – 24 с. 31. Шило Г. Наддністрянський регіональний словник / Гав- Skachkova V. V. Nemetskye leksycheskye zaymstvovanyya v sov- рило Шило. – Л. : Ін.-т українознавства ім. І. Крип’якевича remennom ukraynskom lyteraturnom yazyke [German lexical НАН України, 2008. – 288 с. adoptions in the modern Ukrainian literary language] : avtoref. Shylo H. Naddnistryansʹkyy rehionalʹnyy slovnyk [Naddnistri- dys. na soisk. uch. step. kand. fylol. nauk : spets. 10.02.02 ansk regional Dictionary] / Havrylo Shylo. – L. : In.-t ukrayi- "Ukrainskyi yazyk" / V. V. Skachkova. – KH., 1990. – 24 s. noznavstva im. I. Kryp'yakevycha NAN Ukrayiny, 2008. – 288 s.

90 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

32. Havryliv O. Germanismen im Ukrainischen in Galizien / O. Studien zu deutsch-ukrainischen Beziehungen. – München : Havryliv // Топоси культур і спогадів. – Л. : ВНТЛ-Класика, UFU, 1999. – Bd. 3. – S. 59 – 68. 2008. – С. 129 – 139. 34. Wilpert Chr. Die deutschen Lehnwörter im Huzulischen: 33. Маjor O. Germanische Interferenzen in den ukrainischen Wiss. Arbeit zur Erlangung "Magistra Artium" / Chr. Wilpert. – Mundarten (Sprachraum der Karpato-Ukraine) / O. Маjor // Würzburg, 2003. – 95 s.

Nechaieva N.O. Lexical germanisms in southeast dialects of Ukrainian language Abstract. In this item with the help of lexicographical sources considered the lexemes which were borrowed from the German language and which were entered to the stock of dialects of ; introduced their classification by thematically groups. Followed which one of the fixed lexemes were entered to the stock of the literary language; for the analyzed germanisms established the interlingual parallels within the -west dialect. Determined, that in different dialects also can be different the phonetic shape or the semantics of the adopted germanisms. Keywords: germanism, dialect, adoption, language parallels, Ukrainian language

Нечаева Н.О. Лексические германизмы в юго-восточных говорах украинского языка Аннотация. В статье на материале лексикографических источников рассмотрены заимствованные из немецкого языка лексемы, вошедшие в состав юго-восточных говоров; представлена их классификация по тематическим группам. Прослежено, какие из зафиксированных лексем вошли в состав литературного языка; для рассматриваемых германизмов установлены межъязыковые параллели в рамках юго-восточного, юго-западного и полесского наречий. Выяснено, что в разных говорах может отличаться фонетическое оформление, семантика или морфологическое строение усвоенных германизмов. Ключевые слова: германизм, говор, заимствование, межъязыковые параллели, украинский язык

91 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Приходько А.И. Коннотация в лингвокультурологическом контексте ______Приходько Анна Ильинична, доктор филологических наук, профессор кафедра английской филологии Запорожский национальный университет, г. Запорожье, Украина

Аннотация. В статье рассматриваются вопросы, связанные с линвокультурологическим аспектом коннотации. Проанализи- рованы различные точки зрения на природу коннотации. Определена роль коннотации в интерпретации картины мира и формировании концептосферы определенного этноса. Ключевые слова: коннотация, лингвокультурологический, концептосфера, картина мира.

Вопрос о коннотации в лингвокультурологическом или фигуры речи, мотивировавшим переосмысление контексте является логическим продолжением про- данного выражения» [15, с. 236]. блемы внутренней формы языкового знака как линг- В общем и целом, в традиционном лингвистиче- вокультурологической категории. ском контексте коннотация характеризуется следую- Поскольку настоящая статья имеет лингвокульту- щими признаками: рологическую направленность, само понятие «конно- а) коннотация есть семантическая сущность; тация» рассматривается в ракурсе её связи с нацио- б) коннотация узуально или окказионально входит в семан- нально-культурной спецификой и уточняется терми- тику языковых единиц; ном «культурно-национальная (или культурная) кон- в) коннотация выражает эмотивно-оценочное отношение субъекта речи к действительности при её обозначении в вы- нотация». По мнению В.А. Масловой, понятие куль- сказывании; турной коннотации является ключевым в лингвокуль- г) коннотация приобретает стилистически маркированную турологии в связи с задачами этого направления и форму в виде тропов; определяется как экспонент культуры в языковом д) коннотация создает экспрессивный эффект [14, с. 5]. знаке [12, с. 53]. Весьма вероятно, что эта группа признаков конно- Вопрос о коннотативном значении является в на- тации как лингвистической категории не является за- сто-ящее время в науке одним из дискутируемых, а крытым списком, и в рамках лингвокультурологиче- сам объем понятия коннотации ещё до конца точно не ского исследования такой список может быть расши- определён. Поэтому в работе предпринимается по- рен. Так, например: пытка определить место и специфику коннотации в а) коннотация включает в себя отсылку не к индивидуаль- русле проблемы лингвокультурологического модели- ному пользователю знака - говорящему, а к языковому кол- рования. лективу (который в этом случае можно определить как Понятие «коннотация» настолько многогранно, что национально-культурная общность) [7, с. 92]; приобретает самые разнообразные определения в за- б) коннотация объективируется в речи, в частности, в форме псевдотавтологических конструкций типа «Х есть Х». висимости от той области, к которой оно применимо. Говоря о лингвокультурологической значимости В стилистике «коннотация» понимается как стили- коннотации, необходимо обратиться к статусу при- стическое со-значение, связанное с эмоциональной знаков, положенных в основу коннотации. оценкой [5], в переводоведении – прагматическое В.Н. Телия считает, что коннотация создается вну- значение [9], в лингвострановедении – добавочная тренней формой, при этом последняя понимается в информация, имеющая национальную окраску [4], в широком смысле как «любой образ, так или иначе ас- психологии – семантические ассо-циации [2]. В самой социированный в сознании говорящих с предшеству- лингвистике под коннотациями подразумеваются «ас- ющим значением слова или выражения» [14, с. 12– социативные признаки, ставшие частью лексического 13]. значения языковой единицы». Кроме того, подчерки- Ю.Д. Апресян предлагает считать, что коннотация вается, что коннотации «формируются и опытом языковой единицы образована «несущественными, но коммуникантов, и языковой системой и всегда объ- устойчивыми признаками выражаемого ею понятия, единяются с определенным для них пониманием» [20, которые воплощают принятую в данном языковом с. 34 – 35]. коллективе оценку соответствующего предмета или Понятие «коннотация» может трактоваться как в факта действительности» [1, с. 159]. В данной статье широком, так и узком смысле. В первом случае речь разделяется позиция Ю.Д. Апресяна, поскольку такой обычно идет о любом компоненте, который дополняет подход к структуре коннотаций позволяет снять неяс- предметно-понятийное или денотативное, а также ность положения внутренней формы по отношению к грамматическое содержание языковой сущности, при коннотации при рассмотрении их в лингвокультуро- этом выполняя экспрессивную функцию. логическом контексте: внутренняя форма языкового Во втором случае коннотация рассматривается как знака, как указывалось ранее, соотносится с суще- «компонент значения, смысла языковой единицы, вы- ственными признаками, в то время как коннотация – с ступающей во вторичной для неё функции наимено- несущественными, но устойчивыми. На основе этого вания, который при употреблении в речи дополняет её естественным будет предположить, что национально- объективное значение ассоциативно-образным пред- культурное своеобразие языкового знака может быть ставлением об обозначаемой реалии на основе осо- выявлено как на основе анализа существенных, так и знания внутренней формы наименования, то есть при- несущественных семантических признаков. Есте- знаков, соотносимых с буквальным смыслом тропа ственным будет предположить существование сме-

92 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

шанных типов национально-культурно-мотивирован- В рамках исследования коннотаций в лингвокуль- ных признаков. Первый вариант национально-куль- турологическом контексте следует отметить еще одну турной специфики языкового знака рассматривался коннотативную особенность, часто наблюдаемую в ранее, обращение к коннотации дает возможность языковых ситуациях, которая отражает социально- выполнить лингвокультурологическую задачу с пози- культурные изменения, происходящие в обществе. По ций анализа несущественных признаков значения мнению И.М. Кобозевой, «коннотации слов одного языковой единицы. В этом смысле коннотация полу- языка чаще всего неизвестны носителям другого язы- чает помету «национально-культурная». ка, поэтому при желании снять отрицательные конно- Синтез изложенных положений и подходов к сущ- тации, имеющиеся у исконного слова своего языка, в ности коннотации позволяет в качестве рабочего при- него вводится путем заимствования эквивалент, ли- нять следующее её определение: шенный этих коннотаций, и приобретающий в заим- Коннотация есть семантическая сущность, пред- ствующем языке коннотации, которые связаны с ставляющая собой окказиональную или узуальную представлениями о той стране, из языка которой взят часть семантики языковых единиц, создаваемая не- синонимичный неологизм» [7, с. 94]. В результате, существенными, но постоянными признаками соот- реалии родного языка, заключающие отрицательные ветствующего понятия в виде ассоциативно- оценки и негативное отношение, начинают имено- образного представления о фрагменте действительно- ваться иначе, очевидно, с целью сгладить, завуалиро- сти, выражает эмотивно-оценочное отношение субъ- вать свой первоначальный смысл или придать ему бо- екта к объекту и включает отсылку к особенностям лее весомый статус. Весьма вероятно, что может национально-культурной языковой общности. наблюдаться и противоположный процесс: иностран- Концепция национально-культурных коннотаций ное слово, не имеющее негативных коннотаций, заим- интенсивно разрабатывается школой В.Н. Телия, за- ствуется другим языком и обрастает дополнительны- нимающейся лингвокультурологическим анализом ми отрицательными коннотациями в связи с новой фразеологизмов с позиции рефлексии живого носите- социокультурной обстановкой. ля языка. В.Н. Телия считает, что культурно-нацио- Фразеологические единицы выражают оценочно- нальные коннотации языковых сущностей узуально эмотивное отношение говорящего к фактам действи- сопровождают их значение в форме образных ассоци- тельности посредством их образно мотивирующего аций с эталонами, стереотипами и другими культур- отображения в языке. Целью таких фразеологических ными знаками и соотносятся друг с другом посред- единиц является не описание действия, а его квали- ством когнитивных процедур, придающих этим кон- фикация с точки зрения говорящего [8, с. 13 – 14]. Их нотациям осмысление [16, с. 312 – 313]. Развивая эту употребление провоцируется конфликтными ситуа- мысль, М.Л. Ковшова определяет культурную конно- циями и поступками. Национально-культурная спе- тацию как особый тип знаний, актуализирующийся в цифика таких единиц заключена в том, что их экс- ходе культурной интерпретации, под которой пони- прессивность связана с нормативной картиной мира, мается процедура опосредования мотивационного, обусловленной культурными категориями социума. оценочного и эмотивного компонентов значения фра- Её раскрытие возможно через интерпретацию образ- зеологизма, представленных как область культурного ного основания. Культурная интерпретация предпола- знания в «ментальности» носителя языка» [8, с. 13]. гает следующий алгоритм действия: Таким образом, в рамках исследования культурной а) соотнесение денотативного содержания единицы с раци- коннотации в значении языковой единицы выделяется онально-оценочными установками культурной общности, три культурно-маркированных блока значения: моти- как следствие – формирование оценочного суждения; вационное, оценочное, эмотивное, которые и интер- б) соотнесение мотивированного образа внутренней формы (мотивационный компонент) с культурными установками, претируются в семантическом пространстве культуры стереотипами, символами, и так далее, как следствие – и соотносятся с культурно-национальными эталона- формирование эмотивно-оценочной реакции как эмоцио- ми, стереотипами, выступающими как культурные нального переживания какой-либо объективной ситуации знаки. Интеракция ассоциативного образа, создавае- [8, с. 16]. мого признаками понятия, и культурных знаков со- Таким образом, коннотативный компонент значе- ставляет содержание национально-культурной конно- ния наравне с другими категориями лингвокультуро- тации. Как считает В.Н. Телия, эта интеракция может логического моделирования может быть использован существовать только в интерактивном режиме, при как основа культурной интерпретации языковых сущ- наличии культурно-языковой компетенции, которая, с ностей. Коннотация как фрагмент семантического одной стороны, «впитывается с молоком матери», с значения создается несущественными, но устойчивы- другой – с освоением эталонов и стереотипов группо- ми признаками, имеет отсылку к лингвокультурной вого опыта, характерного для данной лингвокультур- общности, создается в виде ассоциативно-образного ной общности [17, с. 309 – 310]. представления о действительности, на языковом и ре- На языковом уровне это взаимодействие обретает чевом уровнях приобретает различные формы, выра- эмоционально-оценочное содержание и «снимается» в жает эмотивно-оценочное отношение к объекту, со- форме чувств-отношений, отражаемых в словарях в пряженное с эталонами, правилами, нормами поведе- виде помет «неодобрительно, презрительно, иронично ния, распространенными и принятыми в лингвокуль- и т.д.». Это означает, что национально-культурная турной общности. Культурная интерпретация как коннотация, прежде всего, свидетельствует о цен- языковых сущностей в соотношении со знаками куль- ностно-оценочных категориях культуры. туры, так и явлений заимствования коннотаций, поз-

93 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

воляет говорить о национально-культурных явлениях ными речевыми практиками, несущими в себе систе- и их особенностях в жизни языкового коллектива. му образов, имеющих в рамках данной этнокультуры В семантике каждого языка есть отражение как определённое символическое значение. В связи с опи- общих культурных универсалий, так и своеобразие санием культурных кодов исследователи прибегают к культуры каждого конкретного народа. Своеобразие понятиям национально-культурного компонента зна- культуры этноса обусловливает специфику нацио- чения [4], фоновых знаний [12]. Эти понятия являют- нально-специфичного компонента языковой менталь- ся непосредственными составляющими понятия ности. Благодаря этому в материи языка оформляется «культурный фон». Культурный фон – это то, в чём концептуальный образ мира каждого конкретного «существует» носитель некоторой культуры в опреде- ментально-лингвистического комплекса. В связи с ре- лённый промежуток времени, его культурное про- ализацией национально-специфического компонента странство, определённый комплекс художественных и языковой ментальности всё чаще в лингвистической нехудожественных знаний, характеризуемый уровнем литературе идёт речь о явлении культурной коннота- и направлением синтезации лингвокультурной общ- ции [13; 18]. Рассмотрим, какова суть этого явления и ности [12, с. 87]. Изучение коннотаций, определяемых какое отношение оно имеет к культурной составляю- культурным фоном как контекстом представляет, с щей языковой ментальности. нашей точки зрения, особый интерес. Теория коннотации вообще в современной лингви- Культурная коннотация как фактор, актуализиру- стике очень богата и изучается в семиотическом, сти- ющий лингвокультурную специфику того или иного листическом, психологическом, философском, логи- сообщества [17], возникает как результат интерпрета- ческом и семантическом аспектах. Согласно традици- ции ассоциативно-образного посредством соотнесе- онной точке зрения, коннотации присущ признак до- ния его с культурно-национальными эталонами и сте- полнительности к денотативному аспекту значения. реотипами. Содержание культурной коннотации – со- Эмоциональный, экспрессивный, оценочный и функ- отнесение с тем или иным культурным кодом [12, с. ционально-стилистический компоненты как бы 47]. Природа культурной коннотации может быть наслаиваются на основное (предметно-логическое, объяснена следующим образом: культурологические денотативное) ядро значения, т. е. коннотация вто- созначения, сопровождающие слово, являются при- рична по отношению к денотации [20]. В этой наибо- надлежностями только определённого языка, поэтому лее распространённой концепции коннотации функ- слово, как историко-культурная сущность, может ционально-стилистические семы располагаются на быть полностью понято и значение осмыслено во периферии значения, а предметно-логические состав- всём объёме только в контексте данной национальной ляют его ядро. Коннотативный компонент лексиче- культуры. ского значения – это точка непосредственного сопри- В каждом языке, в каждой культуре возникают косновения семантических и прагматических аспек- свои специфические созначения – коннотации. Меха- тов семиозиса. Прагматическая обусловленность кон- низм их возникновения связан с усилением отдельных нотации – её существенный признак. Как справедливо аспектов значения. Определяющим фактором при замечает В.И. Шаховский, мнения по вопросу о соот- этом является яркость внутренней формы слова, на ношении коннотации и семантической структуры базе которой возникают наиболее стабильные ассоци- слова расходятся. Коннотацию то считают окраской, ации. Ассоциации формируют основу коннотаций. дополнительным содержанием слова (традиционный Обычно из денотата вычленяются отдельные призна- подход), то её отграничивают от слова вообще; кон- ки, образ которых предстаёт во внутренней форме нотацию часто включают то в сигнификацию слова, коннотативного слова. то в импликацию и ассоциацию [20, с. 66]. Так, у Специфика оценочной картины мира каждого Н.А. Востряковой языковая коннотация – это сопут- национально-лингвокультурного сообщества опреде- ствующие денотату семантические и стилистические ляется именно совокупностью коннотаций культуры, элементы, выражающие субъективные аспекты вер- свойственных данному сообществу. Культурные кон- бализованного восприятия человеком окружающего нотации, таким образом, – не просто информация о мира [6, с. 37]. А Ж. Карон говорит о коннотиции, как культурных особенностях конкретного этноса, это о явлении индивидуального порядка – ансамбле зна- «оценочный ореол» лингвокультуры. ний, ассоциируемых индивидом с конкретным словом Возвращаясь к вопросу о семантике коннотации, [22, с. 91]. Ю.А. Ладыгин признаёт связь конотатив- вслед за В.А. Масловой, отметим: коннотация несёт ных и имплицитных смыслов [10]. Имея целью опи- потенциальные номинативные ресурсы языковой си- сать суть феномена культурной коннотации, под кон- стемы; «коннотативное слово обладает способностью нотацией вообще мы, вслед за Ю.А. Ладыгиным, бу- не только создавать, но и удерживать глубинный дем подразумевать «особую надстройку над предмет- смысл, находящийся в сложных отношениях с семан- но-логическим содержанием, совмещающую оценоч- тикой слова, закреплять его в языке, создавая тем са- ную, эмотивную экспрессивную и стилистическую мым культурно-национальную языковую картину» функции» [10, с. 79], тем самым придерживаясь тра- [12, с. 54]. диционного понимания коннотации. Важной характеристикой культурной коннотации Связь языка с национальной культурой многогран- является тот факт, что она может быть определена как на и, как следствие из уже сделанных нами выводов, «установка на дискурс». Культурная коннотация есть фиксируется в образе мира национально-лингваль- языковая функция памяти, она обуславливает узнава- ного сообщества. Каждая лингвокультура обладает ние (общий культурный код настоящего) и припоми- собственным культурным кодом – стандартизирован- нание (общий культурный код прошлого) слов, слово-

94 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

сочетаний в их отношениях к типу дискурса. Она мо- ковым опытом народа и осуществляемое средствами жет обеспечивать устойчивость словосочетаний. Не языковых номинаций изображение всего существую- случайно мы говорим об особой роли фразеологизмов щего как целостного и многочастного мира. и метафор в репрезентации культурной коннотации. Культурные концепты, формирующие её, по- Лишь благодаря культурной коннотации, устанавли- разному в ней представлены и интерпретируются но- вающей связь с народно-поэтическим дискурсом, ко- сителями языка через культурные коннотации. А так торый является сокровищницей и хранилищем опыта как культурные коннотации в большинстве своём есть этноса. область имплицитных знаний, не всегда стопроцентно Связь ассоциативного основания с культурой, реа- понятных даже носителям языка, то для представите- лизующаяся в культурных коннотациях, позволяет лей других лингвокультур, а также в целях научного выделять культурные доминанты, опираясь на фра- описания, формой интерпретации культурных конно- зеологизмы и паремии. Однако, как справедливо от- таций (а через неё – интерпретации содержания куль- мечается многими исследователями [3], существуют турных концептов) является не толкование, а куль- смыслы, которые вербализуются во всех языках мира турный комментарий, задачей которого в широком универсально, поэтому не все фразеологизмы и не вся смысле слова является интерпретация отношений: паремиология могут нести культурные коннотации. Язык vs. Дискурс. Особым случаем является совпадение культурных Следовательно, можно сделать вывод о важной ро- коннотаций в определённых культурах, ведь культуры ли культурной коннотации в интерпретации культур- могут в разной степени совпадать. ной картины мира, а затем и в концептуализации, Сложность вычленения, реконструкции культур- формировании концептосферы. Именно поэтому кон- ных коннотаций вытекает из их включённости (почти цепт называется «сгустком культуры» [19] признаёт- полной) в область «конвенционного имплицитного». ся, что «потенции концепта тем шире и богаче, чем Признаками любой имплицитной информации явля- шире и богаче культурный опыт человека» [11, с. 4]. ется, во-первых, понимание с нестопроцентной Опираясь на понятие культурная коннотация, мы вы- надёжностью, во-вторых, факультативность восприя- ходим как на концептосферу национального языка – тия, в-третьих, возможность экспликации при пере- носитель коллективного сознания, так и на концепто- фразах и связь с речевыми актами. Субъект речи не сферы конкретных индивидов. всегда осознаёт культурную коннотацию; восприни- Таким образом, функция культурной коннотации мается культурная коннотация далеко не при любых состоит в привнесении в концептуальную систему условиях общения. Но она всегда может быть переда- языка того, что не является универсальным для всех на эксплицитно, описательно, и не всегда имеет от- языков и определяет специфику данного конкретного ношение к конкретному типу речевого акта, связана языка. Содержание культурной коннотации – это «ре- всегда с тем или иным дискурсом. зультат интерпретации в соответствии с культурно- Культурная коннотация – это тот дополнительный языковой компетенцией носителей языка тех или по отношению к денотативному значению признак, иных знаков языка со знаками «языка» культуры» [18, который несёт в себе информацию о национально- с. 17]. Культурные коннотации, реализующиеся в культурном опыте. Именно национальный опыт опре- коммуникациях представителей некоторого менталь- деляет специфические особенности языка на всех его но-лингвального комплекса, в своей сумме определя- уровнях. В силу специфики языка в сознании говоря- ют тип лингвокультуры, к которому относится мен- щих на нём возникает определённая языковая картина тально-лингвальный комплекс и задают его базисные мира, сквозь призму которой человек видит мир. признаки. Языковая картина мира – это выработанное многове-

ЛИТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Апресян Ю.Д. Исследования по семантике и лексикогра- Vinokur T.G. Zakonomernosti stilisticheskogo ispol'zovaniya фии. Т. I: Парадигматика. М.: Языки славянских культур, yazykovykh yedinits. – M.: Librokom, 2009. – 240 s. 2009. – 568 с. 6. Вострякова Н.А. Коннотативная семантика и прагматика Apresyan YU.D. Issledovaniya po semantike i leksikografii. T. I: номинативных единиц русского языка: Дис. … канд. филол. Paradigmatika. M.: YAzyki slavyanskikh kul'tur, 2009. – 568 s. наук / ВГПУ. Волгоград, 1998. – 271с. 2. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика (синонимические Vostryakova N.A. Konnotativnaya semantika i pragmatika средства языка). М.: Наука, 1974. – 366 с. nominativnykh yedinits russkogo yazyka: Dis. … kand. filol. Apresyan YU.D. Leksicheskaya semantika (sinonimicheskiye nauk / VGPU. Volgograd, 1998. – 271 s. sredstva yazyka). M.: Nauka, 1974. – 366 s. 7. Кобозева И.М. Лингвистическая семантика: Учебник для 3. Вежбицкая А. Понимание культур через посредство вузов. – М.: УРСС, 2000. – 350 с. ключевых слов. I. Введение. // Вежбицкая А. Семантические Kobozeva I.M. Lingvisticheskaya semantika: Uchebnik dlya универсалии и описание языков. – М., 1999. – С.263 –305. vuzov. – M.: URSS, 2000. – 350 s. Vezhbitskaya A. Ponimaniye kul'tur cherez posredstvo klyu- 8. Ковшова М.Л. Лингвокультурологический метод во фра- chevykh slov. I. Vvedeniye. // Vezhbitskaya A. Semanticheskiye зеологии. Коды культуры. – М.: УРСС, 2012; 2-е изд. – 2013. universalii i opisaniye yazykov. – M., 1999. – S.263 –305. Kovshova M.L. Lingvokul'turologicheskiy metod vo frazeologii. 4. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Лингвострановедческая Kody kul'tury. – M.: URSS, 2012; 2-ye izd. – 2013. теория слова – М.: Русский язык, 1980. – 320 с. 9. Комиссаров В.Н. Теория перевода. – М.: Высшая школа, Vereshchagin Ye.M., Kostomarov V.G. Lingvostranovedcheska- 1990. – 253 с. ya teoriya slova – M.: Russkiy yazyk, 1980. – 320 s. Komissarov V.N. Teoriya perevoda. – M.: Vysshaya shkola, 5. Винокур Т.Г. Закономерности стилистического использо- 1990. – 253 s. вания языковых единиц. – М.: Либроком, 2009. – 240 с.

95 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

10. Ладыгин, Ю.А. К вопросу о субъективной роли автора в мы экспрессивности / Отв. ред. В.Н. Телия. – М.: Наука, художественном тексте Текст. / Ю.А. Ладыгин // Вестник 1991. – С. 36 – 66. ИГЛУ. Сер. Лингвистика. – Иркутск: ИГЛУ, 2000. № 1. – С. Teliya V.N. Mekhanizmy ekspressivnoy okraski yazykovykh 88 – 96. yedinits // Chelovecheskiy faktor v yazyke. YAzykovyye Ladygin, YU.A. K voprosu o sub"yektivnoy roli avtora v mekhanizmy ekspressivnosti / Otv. red. V.N. Teliya. – M.: Nauka, khudozhestvennom tekste Tekst. / YU.A. Ladygin // Vestnik 1991. – S. 36 – 66. IGLU. Ser. Lingvistika. – Irkutsk: IGLU, 2000. № 1. – S. 88 – 17. Телия В.Н. Первоочередные задачи и методологические 96. проблемы исследования фразеологического состава языка в 11. ихачев Д. С. Концептосфера русского языка // Изв. РАН контексте культуры // Фразеология в контексте культуры / – СЛЯ – 1993, №1. – С. 3 – 9. Отв. ред. В. Н. Телия. – М.: Языки русской культуры, 1999. Likhachev D. S. Kontseptosfera russkogo yazyka // Izv. RAN – – С. 13 – 24. SLYA – 1993, №1. – S. 3 – 9. Teliya V.N. Pervoocherednyye zadachi i metodologicheskiye 12. Марковина И.Ю., Сорокин Ю.А. Культура и текст. Вве- problemy issledovaniya frazeologicheskogo sostava yazyka v дение в лакунологию: Учеб. Пособие. М.:ГЭОТАР-Медиа, kontekste kul'tury // Frazeologiya v kontekste kul'tury / Otv. red. 2008. – 144 с. V. N. Teliya. – M.: YAzyki russkoy kul'tury, 1999. – S. 13 – 24. Markovina I.YU., Sorokin YU.A. Kul'tura i tekst. Vvedeniye v 18. Телия В.Н. Русская фразеология: Семантический, праг- lakunologiyu: Ucheb. Posobiye. M.:GEOTAR-Media, 2008. – матический и лингвокультурологический аспекты. – М.: 144 s. Языки русской культуры, 1996. – 288 с. 13. Маслова В.А. Лингвокультурология: Учеб. пособие для Teliya V.N. Russkaya frazeologiya: Semanticheskiy, pragmati- студ. высш. учеб, заведений. – М.: Издательский центр cheskiy i lingvokul'turologicheskiy aspekty. – M.: YAzyki russkoy «Академия», 2001. – 208 с. kul'tury, 1996. – 288 s. Maslova V.A. Lingvokul'turologiya: Ucheb. posobiye dlya stud. 19. Степанов Ю.С. Константы: Словарь русской культуры. – vyssh. ucheb, zavedeniy. – M.: Izdatel'skiy tsentr «Akademiya», М.: Школа "Языки русской культуры", 1997. – 824с. 2001. – 208 s. Stepanov YU.S. Konstanty: Slovar' russkoy kul'tury. – M.: Shko- 14. Телия В.Н. Коннотативный аспект семантики номина- la "YAzyki russkoy kul'tury", 1997. – 824 s. тивных единиц. – М.: Наука, 1986. – 143 с. 20. Шаховский В.И. Категоризация эмоций в лексико-семан- Teliya V.N. Konnotativnyy aspekt semantiki nominativnykh тической системе языка. – М.: Едиториал УРСС, 2009. – yedinits. – M.: Nauka, 1986. – 143 s. 208 с. 15. Телия В.Н. Метафоризация и ее роль в создании языко- Shakhovskmy V.I. Kategorizatsiya emotsiy v leksiko-semanti- вой картины мира // Роль человеческого фактора в языке: cheskoy sisteme yazyka. – M.: Yeditorial URSS, 2009. – 208 s. Язык и картина мира / Б.А. Серебренников, Е. С. Кубрякова, 21. Шаховский В.И. Эмотивный компонент значения и В.И. Постовалова. М.: Наука, 1998. – С. 173 -189. методы его описания: Учеб. пособие к спецкурсу / В. И. Teliya V.N. Metaforizatsiya i yeye rol' v sozdanii yazykovoy kar- Шаховский. – Волгоград, 1983. – 326 с. tiny mira // Rol' chelovecheskogo faktora v yazyke: YAzyk i Shakhovskiy V.I. Emotivnyy komponent znacheniya i metody kartina mira / B.A. Serebrennikov, Ye. S. Kubryakova, V.I. Pos- yego opisaniya: Ucheb. posobiye k spetskursu / V.I. Shakhovskiy. tovalova. M.: Nauka, 1998. – S. 173 -189. – Volgograd, 1983. – 326 s. 16. Телия В.Н. Механизмы экспрессивной окраски языковых 22. Caron А. J. Precis de psycholinguistique. – P.: PUF, 1989. – единиц // Человеческий фактор в языке. Языковые механиз- 259 p.

Prihodko A.I. Connotation in Linguocultural Context Abstract. This article deals with the question connected with the linguocultural aspect of connotation. Different view points concerning the essence of connotation are analyzed. The role of connotation in the interpretation of world picture and formation of conceptsphere of definite ethnos is determined. Keywords: connotation, linguocultural, conceptsphere, world picture.

96 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Роман Л.А. Роль Біблії як важливого чинника консолідації та євроінтеграції українського народу (на матеріалі творчості Івана Франка) ______Роман Лілія Анатоліївна, викладач кафедра суспільних наук та українознавства Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

Анотація: У статті аналізується роль та місце Біблії у творчості Івана Франка, як важливого чинника консолідації та одного зі шляхів інтеграції українського народу в європейський простір. У науковій розвідці виокремлено конструктивні методи в інтерпретації біблійних сюжетів, тем та символів у прозі І. Франка і використано принципи теологічної та філологічної гер- меневтики, що дозволило розкрити аксіологічний потенціал біблійного матеріалу в прозі І. Франка. Ключові слова: Біблія, євроінтеграція, українська культура, народ.

Івана Франка завжди хвилювала доля свого народу, й Саме тому метою нашої розвідки є дослідити роль щоденні спостереження над життям такого таланови- та місце Біблії у творчості Івана Франка як одного з того і такого стражденного, поневоленого в усі часи чинників консолідації та євроінтеграції українського свого існування, народу спонукали його шукати шля- народу. хи виходу з глибокої духовної та політичної кризи, в Глибоке вивчення І. Франком здобутків духовної якій перебувала на той час українська нація, і в бага- культури свого народу, розуміння того, що під народ- тьох своїх творах він намагається звернути увагу нау- ницькими й пролетарськими гаслами в Росії й соціалі- ковців на серйозність історичного і культурологічного стичними в Галичині ховаються власні інтереси росі- впливу Біблії і релігії на характер соціальних процесів ян і поляків, усвідомлення неможливості поєднання у Європі. "Я вважаю потрібним, – писав він, – ввести соціальних та національних понять у марксистів та їх читачів у той наскрізь новочасний світ релігійних послідовників, привело його до висновку, що лише змагань, що потрясають на наших очах цілою Євро- українська інтелігенція, в якої "національний ідеал" пою не лише в особах її чільних інтелігенцій, але та- повинен був не лише усвідомлюватися, а й "почува- кож у широких народних масах. Та могуча течія до тися серцем", стати предметом і знання і віри [7, т. 49, відродження релігійного чуття захапує вже і, певно, с. 67], здатна, за словами І. Франка "витворити з вели- захопить незабаром ще дужче і маси нашого народу. чезної етнічної маси українського народу українську Супроти відтінків містицизму та фанатизму, які має націю, суцільний культурний організм, здібний до са- на собі той релігійних дух у деяких краях і які поваж- мостійного культурного й політичного життя, відпор- но грозять скривленню всього духовного життя різ- ний на асиміляційну роботу інших націй, відки б вона них націй, одиноким охоронним способом являється йшла, та при тім придатний на присвоювання собі в введення нашої громади, так сказати, в курс того руху якнайширшій мірі і в якнайшвидшім темпі загально- не як пасивних та безучасних видців, а озброєних людських культурних набутків, без яких сьогодні жо- оружжям здорового критицизму, свідомих того, за дна нація і жодна, хоч і сильна, держава не може що, власне, йде духовна і матеріальна боротьба в тій остоятися" [7,т. 45, с. 404]. І з-поміж наріжних каме- сфері і яке нам зайняти становище супроти неї в такім нів зазначеної просвітницькій діяльності інтелігенції разі, коли вона перенесеться й на наше поле" [7, т. 38, основою І. Франко вважав Біблію та християнські на- с. 414-415]. станови у світогляді українців. Не бажаючи вступати в конфлікт зі стереотипами Одним з основних критеріїв суспільного поступу мислення та міфами, науковці в радянський період бі- для І. Франка було щастя кожної окремої людини. льшою чи меншою мірою порушували об’єктивність Щастя в його розумінні – це єдина мета, до якої лю- висвітлення відповідних граней творчості письменни- дина прагне споконвіку, заради якої народжується на ка. І, навіть у тих випадках, коли франкознавці брали- світ, навчається, трудиться, взагалі живе. І. Франко ся вивчати прозу видатного українського письменни- був глибоко переконаний, що: "само багатство, сама ка, зреалізовані в Франковій прозі релігійні та соціа- наука, сама штука не може дати чоловікові повного льні архетипи української культури, незаслужено за- щастя. Настільки чоловік може бути щасливим у жит- лишалися на маргінесі літературознавчих студій. І до- ті, він може се тільки в співжитті з іншими людьми, в сі, незважаючи на значний культурний та ідеологіч- родині, громаді, нації. Скріплення, утончення того ний потенціал прози І. Франка, ця сфера творчості ви- почуття любові до інших людей, до родини, до свого датного українського мислителя висвітлена недостат- народу – отсе основна підвалина всякого поступу: без ньо, що і зумовило звернення до цієї теми. неї все інше буде лише мертве тіло без живої душі Чисельні дослідження Біблії, біблійних архетипів у ньому" [7, т. 45, с. 345]. Філософський висновок творчості І. Франка (Л. Боднар, В. Сулима, А. Анто- І. Франка (скріплення, утончення почуття любові до фійчук, Б. Бунчук, Я. Мельник, З. Лановик, П. Івани- ближнього) напрочуд близький до головних заповідей шин, В. Дуркалевич та ін.) засвідчило відсутність і підвалин християнської моралі. Адже від самого по- єдиної точки зору щодо проблеми нашого досліджен- чатку християнства лунає відповідь Ісуса Христа на ня, що було породжено не тільки суб’єктивним ба- питання апостолів: "Учителю, котра заповідь найбі- ченням дослідників, а й багатоплановістю викорис- льша в Законі?" тання та переосмислення Біблії І. Франком.

97 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

"Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всі- до певної літературної чи фольклорної традиції. Інте- єю душею своєю, і всією своєю думкою. ртекстуальність – це код посилань. Це життя в між те- Це найбільша й найперша заповідь. ксті […]. У тексті Франка звертають на себе увагу й А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як інші літературні та фольклорні конотації, ремінісцен- самого себе. ції, алюзії, тотожність, відштовхування й полеміка" На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки сто- [6, с. 340-341]. ять" (Матв.22:37-40). Вихід за межі тексту конкретного твору, за Уже той факт, що ключова настанова соціальної М. Ткачуком, відбувається через діалог з модними фі- філософії І. Франка перегукується з ідеалами Святого лософськими концепціями, з актуальними поглядами і Письма є достатньою підставою для порівняльного сентенціями, вираженими в інших літераторів, через дослідження творчості письменника та відповідних індивідуальну інтерпретацію розповсюджених на той місць у Біблії. Як зауважує М. Кашуба, "в розумінні час сюжетів, соціальних міфологем, антропологічних ідеї суспільного прогресу І. Франко виділяє насампе- та культурологічних ідей. Інтертекстуальність та ін- ред людину, рівень задоволення її матеріальних і ду- терсуб’єктивність художніх творів, висвітлена у зга- ховних потреб. Це неможливо без миру й злагоди між даній праці М. Ткачука, показує глибоку проникли- людьми, як неможливий без цього стан щастя й окре- вість та ерудованість І. Франка у питаннях філософії мої людини, і суспільства в цілому" [5, с. 230]. Осно- та психології. Видатний український мислитель на вна підвалина суспільного поступу, за І. Франком, не декілька десятиліть випередив М. Гайдеггера та боротьба класів, а милосердя і любов до інших людей. Г. Гадамера в розумінні внутрішньої форми тексту та З процитованих вище висловлювань І. Франка випли- у висвітленні екзистенційних зв’язків між безперерв- ває, що Біблія і релігійний світогляд українців могли ністю історії та миттєвостями людського існування [6, б стати не лише основою згуртування українського с. 153-16]. народу, але й одним із шляхів інтеграції української Можливість пошуку й витлумачення непрямих культури в європейську спільноту. впливів Біблії на творчість письменника є важливим Геній І. Франка полягає, найперше, в здатності джерелом герменевтики культурних архетипів. На оживити в серці потенційного читача певні смислові нашу думку, з точки зору техніки літературного й те- константи та стрижневі істини людського буття, які кстуального аналізу, найбільш адекватним підходом ведуть до усвідомлення величі людського духу та об- до обраного нами предмету дослідження є різносто- меженості раціональних схем і теоретичних узагаль- ронній герменевтичний аналіз творчості письменника нень, адже висновки дослідників і критиків завжди в поєднанні з настановами рецептивної поетики. Мо- обмежені історичними та соціокультурними обстави- жливість такого поєднання побічно підтверджується і нами, різними корпоративними інтересами, горизон- в одній з публікацій Р. Гром’яка, який, застосовуючи том мислення науковців, ідеологією правлячих кіл та принципи феноменології та рецептивної поетики до стереотипами сучасників. На противагу природничо- творчості І. Франка, приходить до такого висновку: науковим дослідженням, літературний твір проливає "Утримуючись від уже банальної фрази про "методо- світло на ті сфери буття, які функціонують і розвива- логічну застарілість" гуманітарних студій попередніх ються не лише під впливом зовнішніх чинників, а й років, нагадаємо іншу банальну тезу: кожне нове по- внаслідок внутрішніх, таких як: свобода волі особис- коління дослідників має право на власне прочитання тості, віра, надія, любов. При цьому "вічні образи", класиків. Одначе, крім формального права, сучасні лі- "вічні сюжети" вічна істина, запозичені з Біблії і заді- тературознавці, до якого б покоління вони не належа- яні в шедеврах різних культур, допомагають людям ли, мають поважний обов’язок: знову перечитати всі краще зрозуміти одне одного, звільнити думку від пут твори І. Франка, витлумачити їх сенс для сучасних буденності, подолати мури фізичної і соціокультурної читачів, зважаючи при тім на волю автора, на істори- обмеженості на шляху до діалогу і співпраці. Саме ко-культурний контекст і на рівень і можливості нові- тому в нашому дослідженні ми не обмежували аналіз тньої науки про літературу. Йдеться про те, що йме- прози І. Франка пошуком формальних відповідників нується тепер реінтерпретацією давніх текстів. Реін- до тексту Біблії, але розширили обрії нашого дослі- терпретація – переосмислення й переоцінка – не може дження за допомогою врахування різних непрямих здійснюватися ні за законами знижки цін на залежалі свідчень про старозавітні та новозавітні традиції в те- товари, ні за традиціями бібліофілів і торговців рідкі- кстах прози І. Франка. сними книгами. Тим більше не придатний у цій справі З-поміж індикаторів Старого та Нового Завітів ми так званий "принцип навпаки", до якого, на жаль, де- брали до уваги не лише прямі вказівки (імена проро- хто з новотлумачів все-таки вдається" [4, с. 377]. ків, апостолів, свідків історичних подій, посилання на Тлумачення, переклад, інтерпретація та реінтерп- книги Старого та Нового Завітів), але й побічні, такі ретація традиційно вважаються цариною герменевти- загальновідомі моральні цінності, як: традиції та об- ки. І звернення до цієї методики необхідне нам для ряди, норми етикету, форми оцінки реальності та ін. вироблення єдиної системи координат у аналізі бага- Щоб відобразити все це в нашому дослідженні пов- тьох історичних контекстів й аксіологічних просторів, ніше, ми вирішили скористатися ідеєю аналізу прозо- що перетинаються та обертаються навколо біблійних вих творів І. Франка з точки зору інтертекстуальності, образів, символів та мотивів у прозі І. Франка. У по- яку виразив М. Ткачук у своїй монографії "Жанрова шуках цілісної системи принципів відбору та інтерп- структура прози Івана Франка". "Художній текст, – ретації матеріалів текстологічного аналізу, ми змуше- пише він, – розширює свій простір, заторкуючи кон- ні одночасно враховувати глибинне філософське підґ- текст людської цивілізації, культури, підключаючись рунтя образів і символів прози І. Франка, релігійні

98 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

традиції української культури та специфіку сучасних незліченних мільйонів людей і творять ще й досі одну літературознавчих дискусій стосовно тлумачення лі- з основ людської цивілізації" [7, т. 38, с. 403]. тературної спадщини митця. Коли письменник вико- Читаючи слова І. Франка про Біблію та її роль у ві- ристовує біблійний матеріал для побудови власного дродженні європейського суспільства, потрібно брати твору, він неминуче вибудовує власну герменевтику до уваги часову та історичну дистанцію, яка відділяє біблійних притч та образів. Щоб визначити специфіку теперішнього читача від сучасника І. Франка, а також авторської герменевтики, слід з’ясувати, які моральні імовірні відмінності соціокультурного та інтелектуа- цілі, які цінності стверджує, а які заперечує той чи льного контексту, адже все це впливає на розуміння інший образ у автора. Можливість такого висвітлення контексту твору. Як і кожен діяч культури, І. Франко забезпечує контекстуальний підхід. Тут до уваги бе- змушений був брати до уваги ідеологію, сувору цен- реться контекст, в якому вжито образ або алегорію, зуру, вподобання та стереотипи свого суспільства. Ін- або ж робляться спроби порівняльного аналізу кон- телігенція часів І. Франка вірила в прагнення полі- текстів вживання типових місць Св. Письма. Шукаю- тичних партій і лідерів покращити суспільство, в нау- чи конструктивні підходи в інтерпретації біблійних ково-технічний прогрес та в можливість досягнення сюжетів, тем та символів у прозі І. Франка, ми беремо "благоденствія" за допомогою однієї лише інженерії. до уваги як класичні поняття і принципи теологічної Інтелектуальна еліта скептично ставилася до Біблії і та філологічної герменевтики, так і методологічний церковного передання, розглядаючи побожність як доробок сучасного літературознавства. "привілей" простолюдинів. За таких умов, публічне Образно кажучи, функція герменевтики полягає в відстоювання Святого Письма і християнства як най- побудові ретроспективного погляду на творчість більш перспективного рушія соціокультурного відро- І. Франка, виявлення втрачених для сучасності істо- дження Європи свідчило про наукову принциповість і ричних смислів і, можливо, особистісних інтенцій ав- мужність І. Франка. тора. Ідеї ж та настанови рецептивної поетики потрі- Слід зауважити, що, віддаючи пошану високим на- бні для того, щоб не забувати про свободу читача, ві- дбанням християнства та його ролі в духовному від- дкритість літературного твору до нових прочитань, родженні Європи, І. Франко не виступає поборником фактично, для побудови інтроспективного погляду на тієї чи іншої християнської конфесії і дотримується сьогодення, на феноменологію сучасного прочитання принципів науковості та історичної об’єктивності. біблійних образів у прозі І. Франка. Посилений інтерес І. Франка до історичного та соціо- Колізія між класичними та "посткласичними" під- культурного буття біблійних ідеалів та образів, його ходами полягає в оцінці сформованих церковних та прагнення висвітлити становище старозавітних та но- культурологічних канонів інтерпретації біблійних возавітних апокрифів у старій християнській церкві та притч, образів, символів. Одні науковці вважають до- в усних переказах слов’ян свідчить про прагнення ав- тримання таких канонів застарілим і навіть шкідли- тора звільнити істину від ідеологічних та політичних вим для науки, інші вважають, що канони прочитання нашарувань офіційної церкви. І це приводить нас до Св. Письма допоможуть зберегти єдність традицій і думки, що основним мотивом звернення І. Франка до згуртованість цивілізованого суспільства. Наша пози- Біблії була не стільки особиста побожність чи пропа- ція в цьому питанні визначається перш за все завдан- ганда християнства, скільки прагнення дослідити гли- нями нашого дослідження: проаналізувати роль Біблії бинні образно-символічні та аксіологічні засади укра- в прозі І. Франка. Окрім того, вибір герменевтики як їнської культури: "Розвій освіти і національного по- основного методу аналізу текстів прози І. Франка, чуття в останньому віці зродив і у нас між іншим та- спонукає до врахування історичного та сучасного со- кож пошану до тих пам’яток давнього духовного жит- ціокультурного контекстів функціонування образів і тя нашої нації" [7, т. 38, с. 8-9]. символів його творів. Враховувати різні культурно- Літературно-критичні статті та наукові досліджен- історичні та світоглядні контексти означає порівню- ня І. Франка також свідчать про схильність автора чи- вати різні прояви культурної традиції, а відтак немо- тати Біблію з позитивістських позицій і, попри глибо- жливо обійтися без звернення до найбільш універса- ку пошану до Біблії, основна увага письменника зосе- льних цінностей, іманентних українській культурі й реджується не на сакральних, а на філософських та на світосприйняттю. Іншими словами, найбільш корис- культурологічних аспектах Святого Письма. Святе ним, на нашу думку, є не безвідносне, інтуїтивне Письмо І. Франко розглядав не як закаменілу збірку постмодерне витлумачення релігійних архетипів, а афоризмів і не як зведений кодекс догматичних та раціоналістичне прочитання прози І. Франка крізь моральних приписів, а як невід’ємну частку історії призму цінностей Біблії. людства. "Біблію, – стверджував І. Франко, – можна Можна полемізувати щодо особистої релігійності теж вважати збіркою міфів, легенд і психологічних І. Франка, але високу оцінку християнської Біблії за- мотивів, які в самій Біблії опрацьовані в такий чи ін- свідчує сам письменник: "Ті книги, які ми привикли ший спосіб, зате сьогодні можуть бути опрацьовані називати Біблією […] здобули собі від мало не двох зовсім інакше, відповідно до наших поглядів на світ і тисяч літ величезне значення, особливо відтоді, від- людську природу" [7, т. 27, с. 263]. коли покладені основою християнства і разом з його Водночас, незважаючи на ліберальне прочитання запануванням у Римській імперії зробилися миродай- Біблії, І. Франко визнає вирішальне значення церкви ними не лише для пануючої церкви, але також для за- для формування відповідних образів та ідей у світовій галу народів і суспільностей у трьох частях світу, літературі та мистецтві. "Під імпульсом апостольської вникнули своїм духом і світоглядом глибоко в серця проповіді постає вже в перших віках церкви оживлена літературна діяльність, яка майже відразу появляється

99 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

у всіх головних центрах тодішнього цивілізованого ідеали Св. Письма на практиці. З іншого боку, герме- світу" [7, т. 38, с. 404]. Така висока оцінка впливу тра- невтика М. Гайдеггера та Г. Гадамера давно довела, диційної церкви на життя українського суспільства що науковий ідеал, незалежного від соціокультурних і спонукає письменника приділяти багато уваги церко- особистісних настанов "об’єктивного" пізнання – це вним традиціям і обрядам українців при розробці ху- фікція. Оцінка Біблії і пов’язаних з нею релігійних дожніх образів. Той факт, що І. Франко розглядає Біб- процесів у творчості І. Франка неминуче мала б відш- лію як відображення духовних і філософських наста- товхуватися від певних симпатій та антипатій, сфор- нов християнської церкви IV – V ст. [7, т. 38, с. 404], мованих під впливом середовища, в якому ріс і вихо- важливо взяти до уваги, тому що він проливає світло вувався письменник. Якщо І. Франко був людина ві- на один із секретів поетики художніх творів письмен- руюча, то ідейну наснагу для релігійно орієнтованих ника. творів він черпав у колі конкретних осіб. З іншого бо- Цілісність і системність інтерпретації євангельсь- ку, навіть якщо І. Франко не був людиною набожною, ких образів у творчості І. Франка досягається завдяки він змушений був рахуватися з представниками тих тому, що він опрацьовує всі біблійні матеріали в гу- конфесій та ідеологій, чия думка мала для нього най- маністичному ключі. Таке ставлення автора до своєї більше значення. Такі настанови не завжди можливо творчості відкриває можливість говорити про внутрі- "вирахувати" безпосередньо з тексту твору. Але, за- шню логіку застосування біблійних образів і символів лишаючись "за кадром", вони не перестають суттєво у прозі письменника. Ця логіка породжена глибинним впливати на форму та зміст створених письменником розумінням дії ідеалів і цінностей християнської релі- художніх образів. гії в душі українця. Аналіз семантики біблійних сю- Однак існує ще одна форма прочитання Св. Письма жетів та образів у прозі І. Франка показує, що видат- – згідно з канонами екзегетики, коли Біблія викорис- ний український мислитель добре знав як світську, товується як дзеркало душі читача або як мірило істо- так і церковну традицію тлумачення Св. Письма. Але, рії певного народу. Логіка такого застосування Біблії як зауважує Генрі А. Верклер, "тільки після вивчення відслідковується у творчості І. Франка. При цьому ви- канону, критики тексту та історичної критики, дослі- тлумачення символів і сюжетів Св. Письма в його дник може перейти до екзегетики. Екзегетика – це за- прозі цілком співвимірне з віковічними традиціями стосування принципів герменевтики з метою прави- екзегетики та патристики. льного розуміння тексту. Префікс -екз(ex) – "назовні", Вже в ІІІ – ІV ст. найбільш авторитетні тлумачі Но- "із" виражає ту думку, що тлумач намагається отри- вого та Старого Завітів вказують на буквальний та мати розуміння із тексту , але не привносить своє вла- алегоричний зміст Біблії. Будь-яке місце Св. Письма сне значення в текст (ейзегетика) " [2, 18, с. 7]. Беручи може бути витлумачене в історичному, морально- до уваги принципи теологічної герменевтики, бачимо, практичному та профетичному (містичному) руслі. що звернення до біблійних істин рано чи пізно зачіпає Тобто, церковна традиція при всій суворості вимог певну традицію (систему принципів, норм і правил) щодо тлумачення змісту біблійних притч та алегорій, прочитання Св. Письма. Екзегетика не погоджується з залишає досить багато свободи для творчого проекту- тим, щоб використовувати Св. Письмо, як скульптор вання біблійних істин на історію конкретної особи та використовує мармур для втілення свого задуму. Ек- цілих поколінь. І письменник має змогу вивчати міс- зегетика передбачає, що читач добровільно накладає тичні та моральні значення Св. Письма в різних куль- на себе ярмо біблійних настанов і заповідей, і дозво- турно-історичних та психологічних контекстах, не ляє Біблії витворити з матеріалу, яким є читач, те, що порушуючи при цьому усталених церковних канонів і закладено в канонах традиції. В цьому сенсі важко го- принципів. ворити про екзегетичну спрямованість літературної Отже, підсумовуючи вищесказане, можемо ствер- спадщини І. Франка. Водночас характерною його ри- джувати, що роль Біблії в творчості І. Франка загалом сою є послідовність, несуперечливість, ідеологічна і в прозі зокрема, зумовлена світоглядними настано- цілісність творчості, хоча сам І. Франко ніколи не до- вами І. Франка й органічно пов’язана з просвітниць- лучав себе до богословів і не був їхнім проповідни- кою та політичною діяльністю письменника. І хоча ком. Але він не міг не усвідомлювати того, що, закли- результати аналізу таких складних галузей як Біблія і каючи українську інтелігенцію до осмислення релі- українська культура в прозі І. Франка великою мірою гійних процесів, які охопили тодішню Європу, він ра- залежать від методів, які використовує науковець, але тує за самовизначення кожної конкретної людини семантика біблійних образів і сюжетів у прозі щодо цінностей і традицій, пов’язаних із релігією за- І. Франка досі містить в собі значний аксіологічний галом і з Біблією зокрема. Питання канонів і традицій потенціал і є перспективним напрямом дослідження у неминуче виникає у кожного, хто надумає втілювати франкознавстві.

ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Біблія, або Книга Святого Письма Старого і Нового 2. Верклер Г.А. Герменевтика. Принципы и процесс толко- Заповіту. Із мови давньогрецької й грецької на української вания Библии. – Gospel Literature Services Schaumburg, Illino- дослівно наново перекладена. – М.: Видання Московського is, USA. – 1995. – 133 с. патріархату, 1986. – 1523 с. Verkler GA Hermeneutics . Principles and process tolkovanyya Bible or book of Scripture of the Old and New Testament. From Bible. - Gospel Literature Services Schaumburg, Illinois, USA. - the ancient Greek language and Greek to Ukrainian literally 1995. - 133 p. translated anew . - Moscow: Moscow Patriarchate Publishing , 3. Гадамер Х.-Г. Истина и метод: Основы философской 1986. - 1523 p. герменевтики. – М.: Прогресс, 1988. – 704 с.

100 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

H. G. Gadamer Truth and Method: Fundamentals fylosofskoy M. Kashuba idea of social progress in the works of Ivan Franko hermeneutics. - Moscow: Progress , 1988. - 704 p. / M.Kashuba / / Ivan Franco - writer, thinker , citizen : 4. Гром’як Р. Повертаючись до прози Івана Франка … // Proceedings of the International Conference . - Lviv : Mir, 1998. Ткачук М.П. Жанрова структура прози І.Франка - P. 226-230 . (бориславський цикл та романи з життя інтелігенції). 6. Ткачук М. Жанрова структура прози І. Франка Монографічне дослідження. – Наук. ред. і післямова док. (бориславський цикл та романи з життя інтелігенції). філ. наук, проф. Р.Т.Гром’яка. – Тернопіль, 2003. – С. 377- Монографічне дослідження. Наук. ред. і післямова док. філ. 381. наук, проф. Р.Т.Гром’яка. – Тернопіль, 2003. – 348 с. Hrom'yak R. Turning to Ivan Franko's poetry ... // Tkachuk MP Tkachuk M. The prose genre structure Franko ( Borislav cycle of Franko 's prose genre structure ( Borislav cycle and stories from life and novels intellectuals ). Monographs . Sciences. eds. and the life of the intelligentsia ). Monographs . - Science. eds. and afterword dock. phil . Science professor. R.T.Hrom ' that . - afterword dock. phil . Science professor. R.T.Hrom ' that . - Ternopil , 2003. - 348 p. Ternopil , 2003. - P. 377-381 . 7. Франко І. Зібрання творів: У 50 т. – К.: Наук. думка, 1976- 5. Кашуба М. Ідея суспільного прогресу в працях Івана Фра- 1986.–Т.1-50. нка / М.Кашуба // Іван Франко – письменник, мислитель, Franco I. Collected Works: 50 - K.: Science. thought , 1976 - громадянин: Матеріали Міжнародної наукової конференції. 1986.- Vol.1 -50. – Львів: Світ, 1998. – С. 226-230.

Roman L.A. The role of the Bible as an important factor of European integration and consolidation of the Ukrainian people (based on the works of Ivan Franko) Abstract. This paper examines the role and place of Bible in the works of Ivan Franko as an important factor of national consolidation and one of the ways to integrate the Ukrainian people into the European space. The scientific exploration explicated the con- structive methods of interpretation of biblical stories, themes and characters in Franko's prose and applied principles of theological and philological hermeneutics, which has revealed the axiological potential of biblical materials in Franko's prose. Keywords: Bible, European integration, Ukrainian culture, people.

Роман Л.А. Роль Библии как важного фактора консолидации и евроинтеграции украинского народа (на материале сочинений Ивана Франка) Аннотация: В статье анализируется роль и место Библии в творчестве Ивана Франка, как важного фактора консолидации и одного из путей интеграции украинского народа в европейское пространство. В статье выделены конструктивные методы интерпретации библейских сюжетов, тем и символов в прозе И. Франка и использованы принципы теологической и филологической герменевтики, что позволило раскрыть аксиологический потенциал библейского материала в прозе И. Франка. Ключевые слова: Библия, евроинтеграция, украинская культура, народ.

101 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Семашко Т.Ф. Междисциплинарный генезис понятия "этнический стереотип" ______Семашко Татьяна Федоровна, кандидат филологических наук, доцент Мариупольский государственній университет, г. Мариуполь, Украина

Аннотация. В статье рассматриваются современные подходы к изучению этнических стереотипов, последнее время актив- но обсуждаемых в контексте таких направлений, как: социальная психология, лингвокультурология, этнолингвистика, меж- культурная коммуникация, когнитивная лингвистика. Такой междисциплинарный подход поможет понять природу нацио- нального стереотипа, а поэтому является перспективным для последующих исследований. Ключевые слова: этнос, стереотип, феномен национального стереотипа, этнические стереотипы, культурные сте- реотипы, этнические представления, национальные образы.

В эпоху глобализационных и интеграционных про- при восприятии сложных социальных объектов и за- цессов, увеличения мобильности во всех смыслах, щищают его ценности, позиции и права" [9, с. 107]. расширения информационного пространства, которые Разрабатывая концепцию стереотипа, У. Липпман приводят к взаимопроникновению и взаимовлиянию определил важную особенность этого понятия – ори- национальных культур, наблюдаем возрастание есте- ентацию на идеальный образ мира, который сформи- ственного стремления сохранить свою национальную рован в сознании представителей определенной об- самобытность. Во всех этих процессах национальные щественной группы, а также способность отвечать стереотипы (этнические стереотипы, культурные сте- общественным ожиданиям, что очень важно для по- реотипы, этнические представления, национальные нимания этнического стереотипа. В своих рассужде- образы) играют существенную роль. ниях У. Липпман разграничил и тем самым противо- На сегодняшний день разными науками накоплен поставил внешний мир и картины этого мира в наших большой объем данных о сущности, свойствах, видах головах. Эти картины возникают не на основе нашего стереотипов, особенностях их формирования и функ- личного опыта, а усваиваются в процессе социализа- ционирования в обществе. Анализ последних иссле- ции в качестве готовых образов. Такая трактовка сте- дований и публикаций посвященных стереотипам реотипа произвела переворот в социологии, а затем и (А. Байбурин, Е. Бартминьский, А. Белова, Т. Голико- в этнологии, психологии, философии и наконец – в ва, Л. Крысин, В. Маслова, А. Потапова и др.) свиде- лингвистике. тельствует об усилении интереса лингвистов к данной К сильным сторонам теории У. Липпмана можно проблеме, обуславливает теоретико-методологичес- отнести объяснение специфики действия стереотипа кие основы предлагаемого исследования и детерми- не врожденными свойствами психологии мышления и нирует его актуальность. При этом позволяет конста- восприятия, а функцией защиты социальных ценно- тировать недостаточную междисциплинарную скоор- стей, функцией ориентира при определении отноше- динированность иссследований. Ценные данные, по- ния личности к объекту или явлению, широкий анализ лученные учеными в одной научной области, мало влияния окружающего мира, наглядное описание и учитываются при исследовании того же объекта в операциональный язык. Резюмируя вклад У. Липпма- другой области. Это существенно снижает результа- на в изучение стереотипов, следует отметить, что по тивность научных поисков, ведь без эффективной сей день представители широкого спектра научных междисциплинарной координации невозможно пред- дисциплин ссылаются на выдвинутые им положения и ставить себе качественное современное гуманитарное считают его концепцию стереотипа научно дееспо- исследование. В данной статье предпринимается по- собной и востребованной и в наше время. пытка частично восполнить этот пробел и рассмот- Другой традицией в исследовании стереотипов, со- реть междисциплинарный генезис понятия этническо- хранившейся до сегодняшнего дня, является преиму- го стереотипа, а также дать анализ этнических стерео- щественное внимание к этническим стереотипам. типов с опорой на реализующие их лингвистические Среди таких исследований особое место предложен- средства. Целью исследования является выявление ной Э. Богардусом "шкале социальной дистанции", наиболее значимых этапов в истории изучения этно- позволяющей измерять симпатии и антипатии пред- стереотипов и определение современных тенденций и ставителей различных этнических групп [15], а также проблем в исследовании этого феномена. научным изысканиям Д. Катца и К. Брейли [16], кото- Научное осмысление понятия "стереотип" берет рые обеспечили прорыв в эмпирическом изучении свое начало от работ американского психолога У. стереотипов. Если У. Липпман заложил теоретиче- Липпмана, который впервые использовал термин ские основы изучения стереотипов, то американские "стереотип" (1922 г.) при анализе влияния имеющихся ученые Д. Катц и К. Брейли разработали методику, знаний о предмете на его восприятие и оценку при которая впоследствии получила широкое распростра- непосредственном контакте. Ученый сделал попытку нение, в течение длительного времени стала опреде- определить место и роль стереотипов в системе обще- ляющей для исследования национальных стереотипов ственной мысли предложив новое понимание соот- и "в рамках описательного направления изучения сте- ветствующего понятия: стереотипы – это "упорядо- реотипов до сих пор считается непревзойденной" [13, ченные, детерминированные культурой "картинки с. 242]. мира" в голове человека, которые экономят усилия С конца 40-х гг. прошлого столетия появляется но- вая волна интереса к изучению этнических стереоти-

102 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

пов. Так, по инициативе ЮНЕСКО было проведено Ученые-лингвисты отходят от социально-психологи- широкомасштабное исследование с целью изучения ческого понимания стереотипа и переносят это поня- следующих вопросов: 1) как представители одной тие на языковые явления, поскольку стереотип не су- страны воспринимают народы других стран, 2) какие ществует без вербального выражения, и вербальное факторы определяют их восприятие. Опросы ЮНЕ- выражение не существует без стереотипа. СКО проводилось в странах Австралии, Англии, Гер- В целом, лингвистика внесла в научную дискуссию мании, Франции, Италии, Нидерландах, Норвегии, о стереотипах не только более глубокое понимание США. Участникам опроса предлагалось выбрать из 13 механизмов их формирования и функционирования, определений те, которые, по их мнению, характери- но и способствовала усовершенствованию и обогаще- зуют русских, американцев, англичан, французов, ки- нию исследовательского инструментария. Лингвисти- тайцев й их самих. Разница между положительными и ческий анализ прочно утвердился среди методов ис- отрицательными ответами определила так называе- следования стереотипов. мый "знаменатель дружественности". Подавляющее Основу для исследования культурных стереотипов число работ, посвященных проблемам исследования с позиций лингвистики создает постулат о взаимообу- этнических стереотипов, вышедших в рассматривае- словленности языка и культуры. Тесная взаимосвязь мый период, основано на материалах этого опроса. стереотипов и языка очевидна: распространение сте- Заинтересованность в национальных стереотипах реотипов как горизонтально – в широкие массы обще- стремительно выросла только в 60-е годы прошлого ства, так и вертикально – в процессе их усвоения в века. Возникновение десятков новых независимых рамках социализации личности – происходит через государств, старые и новые этнические конфликты в язык. Кроме того, язык является средством выраже- различных регионах мира – все это привело к интен- ния стереотипов. Стереотипы "проявляются", стано- сификации исследований. Особенного внимания за- вятся видимыми в текстах, в языковом поведении лю- служивает теория социальной идентичности, разрабо- дей, поэтому усилия лингвистов направлены, в основ- танная в 60-70-е гг. ХХ столетия группой британских ном, на раскрытие механизмов кодирования стерео- социальных психологов под руководством Г. Тэдж- типов в языке. фела. В своих исследованиях ученые основывались на В современных лингвистических исследованиях новом понимании группы, которая рассматривается этностереотип рассматривается как "стандартное ими уже "не как сумма, скопление индивидов, а как представление, присущее многим людям, которые своеобразное целое, которое определяется через сопо- формируют тот или иной этнос, о людях, входящих в ставление с другими группами, а ее характеристики другой или собственный этнос" [8, с. 450]; этнокуль- раскрываются в системе межгрупповых отношений. турные стереотипы – это обобщенное представление … Группы стремятся фиксировать и поддерживать о типических чертах, которые характеризуют любой свое позитивное отличие от других групп. Эту функ- этнос. Среда воспринимает этнокультурные стереоти- цию призваны выполнять различные психологические пы как образцы, которым нужно соответствовать. процессы, среди которых ведущую роль играет соци- Именно поэтому стереотипы сильно влияют на лю- альная стереотипизация" [14, с. 259-261]. дей, стимулируя у них формирование таких черт ха- Заслугой Г. Тэджфела стало выявление роли кау- рактера, которые находят свое отражение в стереоти- зальной атрибуции (объяснения человеком причин пе [10, с. 108]. своего или чужого поведения) как одного из механиз- Е.А. Некрасова этнический стереотип определяет мов формирования стереотипов наряду с известными как "лингвокультурную модель, распространенную в ранее механизмами схематизации, категоризации и определенной лингвокультурной среде, которая фик- другими, а также закономерностей обратного влияния сирует представления соответствующей среды о той стереотипов на эти процессы. Кроме того, Г. Тэджфел или иной нации, и которая позволяет апеллировать выделил функции стереотипов не только на индиви- этими представлениями в дискурсе. Стереотипы, как дуальном, но и на групповом уровне, что способство- лингвокультурные модели, присутствуют в сознании вало развитию теории социального стереотипа. представителей любой лингвокультуры в виде опре- Дальнейшее исследование феномена этнического деленным образом структурированных фоновых зна- стереотипа пошло по пути экспансии этого понятия за ний независимо от того, осознает это индивид или рамки социальной психологии в другие науки. Сте- нет" [11, с. 10]. Очевидно, что этнические стереотипы реотипы стали объектом исследований различных есть частью языкового сознания. Они необходимы научных дисциплин, каждая из которых занималась для познания действительности, поскольку упрощают определенным аспектом формирования, функциони- этот процесс и позволяют быстро квалифицировать рования, распространения стереотипов, какой-то од- определенный объект. Этнические стереотипы всегда ной гранью этого сложного феномена. Историки за- эмоционально заряжены, что может как помочь, так и интересовались содержанием этностереотипов и их помешать дальнейшему, более адекватному, восприя- влиянием на международные отношения. Политологи тию объекта. Вербализируясь, этнические стереотипы исследовали механизмы формирования общественно- эксплицитно и имплицитно отражают свою специфи- го мнения, использование стереотипов в различных ку в виде коннотативной оценки. При этом целью политических технологиях. Культурологи и филосо- представленного в языке стереотипного восприятия фы пытались осмыслить национальный стереотип на обычно становится аксиологическое отрицательное абстрактном уровне как феномен культуры. "чужое", что дистанцируется от позитивности "свое- Наиболее значимым направлением в исследовании го". этнокультурных стереотипов стало лингвистическое.

103 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

По нашему мнению, этнокультурный стереотип – Перспективными сегодня есть когнитивные иссле- это не просто оценочный образ "чужого", что нашел дования национальных стереотипов. Когнитивная фиксацию в языке, а значимый концепт, который яв- лингвистика и этнолингвистика понимают стереотип ляется обязательным элементом картины мира. Сте- исключительно как ментальное явление, которое кор- реотип включает в себя стандарт (неязыковую реаль- релирует с понятием "картина мира" [4, с. 83-84]. ность), и норму, существующую на языковом уровне. Языковая картина мира и языковой стереотип соотно- В смысле национального стереотипа следует разли- сятся как часть и целое, при этом языковой стереотип чать относительно устойчивое ядро – комплекс пред- понимается как суждение или несколько суждений, ставлений о внешнем облике представителей соответ- относящихся к определенному объекту внеязыкового ствующего народа, о его историческом прошлом осо- мира, субъективно детерминированное представление бенностях образа жизни и трудовых навыках, и ряд предмета, в котором сосуществуют описательные и переменных суждений относительно коммуникатив- оценочные признаки и которые являются результатом ных и моральных качеств соответствующего народа. толкования действительности в рамках социально вы- Изменчивость оценок этих качеств тесно связана с работанных познавательных моделей [5 с. 145]. Сле- изменением ситуации в межгосударственных и меж- дует отметить, что этническая картина мира не пред- национальных отношениях. ставляет собой один из возможных вариантов видения В качестве стереотипов могут выступать как харак- мира, а осознается представителями этноса как есте- теристики другого народа, так и все, что касается ственная и единственно возможная. "Смысл ее заклю- представлений одной нации о культуре другой нации чается в неотъемлемости от реальной действительно- в целом: общие понятия, нормы речевого общения, сти как таковой. Носители культуры никогда не вос- поведения, категории, мыслительные аналогии, пред- принимают и не могут воспринимать национальную рассудки, суеверия, моральные и этикетные нормы, картину мира как специфическую, культурно- традиции, обычаи и т.д. Каждый стереотип относится обусловленную версию действительности. Для них к определенной этнической группе и переносится на она тождественна самому миру" [7, с.102]. каждого члена этой группы, с которым, люди, кото- Этнические стереотипы в языковом пространстве рые усвоили стереотип, вступают в отношения. Адек- выполняют структурообразующую и этнодифферен- ватность содержания культурных стереотипов дей- цирующую функции, весьма важны для самосознания ствительности достаточно проблематичная. Скорее и самопонимания этноса (представление о "своем" и надо думать, что стереотипы отражают прошлый и "чужом" народе, "своей" и "чужой" религии, обрядах, настоящий, положительный и отрицательный опыт системе ценностей и т.д.). Именно этнические стерео- взаимоотношений между народами, особенно в тех типы составляют главное содержание этнической сферах деятельности (культура, торговля, сельское идентичности как когнитивно-мотивационного ядра хозяйство и т.д.), где народы наиболее активно кон- этнического самосознания, поскольку являются базой тактировали. Соответственно, "для понимания этни- мироощущения и восприятия окружающего мира эт- ческого стереотипа важна не только языковая компе- ническим сообществом [6, с. 12]. Высокая аксиоло- тенция ("этническое" значение слова), но и прагмати- гичность этностереотипов, их принадлежность к ческая (коммуникативная) компетенция (знание о ми- древнейшим мировоззренческим основам культуры ре, о действительности) " [3, с. 8]. обеспечивает им заметное место в системе нацио- Одна из центральных проблем в исследовании эт- нального языка. нических стереотипов – проблема истинности и адек- В итоге заметим: предлагаемая статья лишь первая ватности действительности. На бытовом уровне сте- ступень изучения национального стереотипа как меж- реотипы воспринимаются как объективная реаль- дисциплинарного феномена. Учитывая когнитивную ность. Исследователи считают, что стереотип может природу и культурную обусловленность этнических частично быть правдой, а потому культурные стерео- стереотипов, продуктивными являются их дальней- типы неизбежное, но опасное явление. Опасны даже шие лингвокультурологические и лингвокогнитивные положительные стереотипы, поскольку они создают исследования. впечатление объективности и тем самым поддержи- вают всю систему стереотипов в целом.

ЛИТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Байбурин А.К. Этнические аспекты изучения стереотип- 3. Белова O.B. Этнические стереотипы по данным языка и ных форм поведения и традиционная культура // Советская народной культуры славян: автореф. дис... докт. филол. этнография. – М.: Наука, 1985. – № 2. – С. 36-45. наук. – М., 2006. – 28 с. Bayburin A.K. Etnicheskiye aspekty izucheniya stereotipnykh Belova O.B. Etnicheskiye stereotipy po dannym yazyka i narod- form povedeniya i traditsionnaya kul'tura [Ethnic aspects of the noy kul'tury slavyan [Ethnic stereotypes according to language study of stereotyped behaviors and traditional culture] // So- and folk culture of the Slavs]: avtoref. dis... dokt. filol. nauk. – vetskaya etnografiya. – M.: Nauka, 1985. – № 2. – S. 36-45. M., 2006. – 28 s. 2. Бартминьский Е. Языковой образ мира: очерки по этно- 4. Голикова Т.А. Стереотип как этнически и культурологи- лингвистике [пер. с польск.]. – М.: Индрик, 2005. – 528 с. чески обусловленный компонент менталитета // Мир языка Bartmin'skiy Ye. Yazykovoy obraz mira: ocherki po и межкультурная коммуникация: материалы междунар. etnolingvistike [per. s pol'sk.] [Language Bartminsky image of науч.-практ. конф. (16-17 мая 2001 г.). – Барнаул: Изд-во the world: essays on ethnolinguistics]. – M.: Indrik, 2005. – БГПУ, 2001. – Ч. 1. – С. 80-87. 528 s. Golikova T.A. Stereotip kak etnicheski i kul'turologicheski obuslovlennyy komponent mentaliteta [Stereotype as ethnically and culturally driven component mentality] // Mir yazyka i

104 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com mezhkul'turnaya kommunikatsiya: materialy mezhdunar. nauch.- Maslova V.A. YAzykovaya kartina mira i kul'tura [Language prakt. konf. (16-17 maya 2001 g.). – Barnaul: Izd-vo BGPU, world and culture] // Kognitivnaya lingvistika kontsa KHKH 2001. – CH. 1. – S. 80-87. veka: materialy Mezhdunarodnoy nauchnoy konferentsii. – 5. Голикова Т.А. Психолингвистическая концепция иссле- Minsk: Izd-vo MGLU, 1997. – CH. 1. – S. 59-64. дования этнического сознания: дис... докт. филол. наук. – 11. Некрасова А.Е. Дискурсивный анализ высказываний, от- М., 2005. – 458 с. ражающих стереотипы взаимовосприятия англичан и фран- Golikova T.A. Psikholingvisticheskaya kontseptsiya issledo- цузов (на материале качественной британской и француз- vaniya etnicheskogo soznaniya [Psycholinguistic research ской прессы): автореф. дис… канд. филол. наук. – М., 2009. concept of ethnic consciousness]: dis... dokt. filol. nauk. – M., – 28 с. 2005. – 458 s Nekrasova A.Ye. Diskursivnyy analiz vyskazyvaniy, otrazhayush- 6. Горбунова М.Ю. Языковое выражение этнической и ген- chikh stereotipy vzaimovospriyatiya anglichan i frantsuzov (na дерной предвзятости в английском и русском языках: линг- materiale kachestvennoy britanskoy i frantsuzskoy pressy) [Dis- вопрагматический аспект: дис… канд. филол. наук. – Крас- cursive analysis of statements that reflect stereotypes of mutual нодар, 2008. – 174 с. perception of English and French (on the basis of quality British Gorbunova M.Y. Yаzykovoye vyrazheniye etnicheskoy i and French press)]: avtoref. dis… kand. filol. nauk. – M., 2009. tendernoy predvzyatosti v angliyskom i russkom yazykakh: – 28 s. lingvopragmaticheskiy aspect [Linguistic expression of ethnic 12. Потапова А.В. Языковые этнические стереотипы и их and gender bias in English and Russian languages: представление в белорусской, русской и польской лексико- lingvopragmatichesky aspect]: dis… kand. filol. nauk. – графии XIX века: дис... канд. филол. наук. – Минск, 2005. – Krasnodar, 2008. – 174 s. 151с. 7. Кассирер Э. Опыт о человеке. Введение в философию че- Potapova A.V. YAzykovyye etnicheskiye stereotipy i ikh ловеческой культуры. – Спб.: Петрополис, 1997. – 850 с. predstavleniye v belorusskoy, russkoy i pol'skoy leksikografii Kassirer E. Opyt o cheloveke. Vvedeniye v filosofiyu chelovech- XIX veka [Language ethnic stereotypes and their representation eskoy kul'tury [Essay on Man. Introduction to the philosophy of in Belarusian, Russian and Polish lexicography XIX century]: human culture]. – Spb.: Petropolis, 1997. – 850 s. dis... kand. filol. nauk. – Minsk, 2005. – 151s. 8. Крысин Л.П. Этностереотипы в современном языковом 13. Стефаненко Т.Г. Этнопсихология. – М.: Ин-т психоло- сознании: к постановке проблемы. // Философские и гии РАН, Академический проект, 1999. – 320 с. лингвокультурологические проблемы толерантности. – М.: Stefanenko T.G. Etnopsikhologiya [Ethnopsychology]. – M.: In-t ОЛМА-ПРЕСС, 2005. – 542 с. psikhologii RAN, Akademicheskiy proyekt, 1999. – 320 s. Krysin L.P. Etnostereotipy v sovremennom yazykovom soznanii: 14. Шихирев П.Н. Современная социальная психология. – k postanovke problemy [Ethnic stereotypes in modern linguistic М.: ИП РАН; КСП+; Екатеринбург: Деловая книга, 2000. – consciousness: statement of the problem] // Filosofskiye i 448 с. lingvokul'turologicheskiye problemy tolerantnosti. – M.: OLMA- Shikhirev P.N. Sovremennaya sotsial'naya psikhologiya PRESS, 2005. – 542 s. [Contemporary social psychology]. – M.: IP RAN; KSP+; 9. Липпман У. Общественное мнение. – М.: Институт Фонда Yekaterinburg: Delovaya kniga, 2000. – 448 s. "Общественное мнение", 2004. – 384 с. 15. Bogardus E.W. Stereotypes versus sociotypes // Sociology Lippman U. Obshchestvennoye mneniye [Public opinion]. – M.: and Social Research. – 34, 1950. – Р. 286-291. Institut Fonda "Obshchestvennoye mneniye", 2004. – 384 s. 16. Katz D., Braly K.W. Racial stereotypes of 100 college stu- 10. Маслова В.А. Языковая картина мира и культура // Ко- dents // Journal of Abnormal and Social Psychology. – Vol. гнитивная лингвистика конца ХХ века: материалы Между- 28,1933. – P. 280-290. народной научной конференции. – Минск: Изд-во МГЛУ, 1997. – Ч. 1. – С. 59-64.

Semashko T.F. The genesis of the concept of "ethnic stereotype" Abstract. The article highlights modern approaches to ethnic stereotypes analysis. The notion of ethnic stereotypes which has at- tracted interest lately within Social Psychology, Linguistic and Cultural Studies, Ethnolinguistic, Intercultural communication, Cog- nitive linguistic, is considered in terms of new disciplines. This interdisciplinary approach will help understand the nature of the national stereotype, and can be viewed as a promising trend in further research. Keywords: ethnicity, stereotype, the phenomenon of national stereotypes, ethnic stereotypes, cultural stereotypes, ethnic representation.

105 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Семененко Г.Н. Английская переписка XVI-XVII веков: дихотомия "частное / официальное" ______Семененко Галина Николаевна, кандидат филологических наук, доцент, докторант, Киевский национальный лингвистический университет, г. К иев, Украина

Аннотация. В статье рассматриваются некоторые особенности английской переписки в XVI-XVII веках. Частная переписка не является монолитным типом текста, вариативность отражает индивидуальность автора, она часто связана с социальным происхождением, стилистической грамотностью, и, особенно, с отношениями между автором и адресатом. Ключевые слова: частная переписка, эпистолярный жанр, социальная и пространственная дистанция, отношения ав- тора и адресата

В современном обществе понятие "частный, приват- ченного круга друзей и членов семьи. Между этими ный" является неотъемлемой частью всех сфер дея- двумя полюсами множество гибридных способов со- тельности, происхождение и закрепление этого важ- общения новостей, как, например, деловая переписка, ного атрибута современной жизни достаточно широко берущая начало в средневековье. исследовалось социальными историками: считается, В том, что касается личной корреспонденции, что первые признаки, характеризующие понятие написанное от руки письмо или открытка долгое вре- "приватность" в современном значении, относятся к мя оставалось единственным способом обмена част- эпохе Возрождения, а свое современное значение это ной информацией в письменном виде. Не вдаваясь в понятие приобрело в XIX веке [2]. обсуждение уровня грамотности среди различных со- С точки зрения литературной деятельности поня- циальных слоев в этот период, можно утверждать, что тие приватности/частности связано со способами написание личных писем стало популярным с введе- производства и чтения текстов и личных записей. нием почтовой службы, которая облегчила и ускорила Изобретение книгопечатания и появление первого пе- отправку и получение писем. В Англии почтовая чатного станка в Англии в 1475 году привело к неви- служба была основана королем Карлом I, сделавшим данным до тех пор объемам распространения печат- в 1635 году доступной для использования широкой ной продукции, к тому же новая форма подачи пись- публикой собственную почтовую службу. До этого менного текста и изображений позволила читать кни- нужно было изыскивать иные способы доставки пи- ги в уединении, таким образом прерывая традицию сем. Но и после появления почты стоимость услуг чтения вслух, характерную для позднего Средневеко- оставалась достаточно высокой, корреспонденция до- вья. Чтение про себя положило начало более свобод- ставлялась нечасто, поэтому авторы писем во многом ному отношению к написанному тексту и возникно- продолжали полагаться на друзей и знакомых. По за- вению новых форм и жанров, среди которых можно мечанию С. Фицморис, в XVII веке "письмо – его упомянуть дневники и автобиографии, написанные написание, хранение, одобрение и отправление – оче- исключительно для частного пользования [5, c.5]. Но- видно, проникало в каждый аспект жизни в Англии" вые отношения между частной и общественной сто- [10, c. 4]. Частная переписка обладала особым стату- роной жизни также изменили и художественную ли- сом и была, несомненно, основным способом комму- тературу: в дополнение к традиционным анонимным никации на расстоянии на протяжении достаточно произведениям, обычно исполнявшимся менестреля- долгого времени. ми, появляются и авторские повествовательные тек- Личная переписка – это аутентичное общение ре- сты; именно в этот период возникает разделение ли- ально существовавших корреспондентов, об обстоя- тературного творчества на народное и художествен- тельствах жизни, воспитании, образовании которых ное: первое распространялось в устной форме, второе известно на основании исследований издателей и ис- в письменной. В XVI веке также впервые публикуется ториков, поэтому те лингвистические факты, которые информация о частной жизни: новые темы и новые она предоставляет исследователю, важны для анализа формы повествования, например, мемуары и романы, функциональных характеристик языка. Как известно, написанные от первого лица, окончательно устанав- языковые изменения чаще всего проявляются в уст- ливают противопоставление частного общественному ной речи, а частная переписка позволяет проанализи- [5, c.5]. Немаловажно отметить, что на этом фоне ровать формирующиеся модели общения и макси- письма, бывшие с самого начала письменным жан- мально приблизиться к ранним фазам изменений, по- ром, продолжают зачитываться вслух. скольку из всех доступных исторических источников Задача данной статьи состоит в описании некото- именно частные письма наиболее близки к разговор- рых особенностей английского эпистолярного стиля ной речи. XVI-XVII веков. Стиль частной переписки естествен- Эпистолярный жанр определяется как оригиналь- но соотносить с процедурой отбора языковых средств ная, нехудожественная, нетехническая проза без до- для создания текста определенного функционального полнительных элементов, например, музыки и изоб- типа [1]. Переписка в этот период охватывает почти ражений [11, c. 141]. Эпистолярная коммуникация весь спектр частных и общественных отношений: от имеет две особенности: во-первых, по письменному официальных писем властителей, чиновников, ди- способу реализации она противопоставляется непо- пломатов до приватной, личной корреспонденции, со- средственному общению, во-вторых, тесно – как ни- держание которой должно было оставаться конфи- какая другая письменная коммуникация – связана с денциальным или же распространяться среди ограни- непосредственной коммуникацией. В то же время,

106 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

эпистолярные тексты являются глубинно неоднород- и разговорной речи. В письмах между близкими ными в функциональном отношении: создание текста людьми часто употребляются сокращения. письма сопровождается различными интенциями (2) The cheldren, not knowing any thing, ax me when you will субъекта, а само письмо может передавать самые раз- com hom, and when thy mos go to see you. I haue reseuied the нообразные ситуации межличностного общения [1, c. tokens you sent me formerly, with the 9 pare of Gerusalem gar- 144]. Кроме того, особенно в XVII веке, многие пись- ters. I shall deliuer them according to thir name. Dear Husband, I haue considered of what you ret to me, and intend faithfully to ма не предназначались для прочтения одним лишь ад- abay you as my menester and husband, when you send for me. ресатом. Письма служили важным средством переда- All our cheldren are will and in tret your blesing. My vnkle чи новостей, их зачитывали на ассамблеях родствен- Pigott hath reseuied your tow pels of 22 ponds and as soune as ников или друзей либо давали для чтения желающим he reseuied the monny he retorns all very saue. Harty Blad is ознакомиться с их содержанием. will, and hould An, and long to see you. I ham yours in the Lord. Сами письма как тип текста исследуемого периода Frances Basire (PCEEC) можно разделить на личные/приватные и официаль- Большая часть писем XVI-XVII веков имеют чет- ные/деловые, поскольку, несмотря на функциональ- кую внутреннюю структуру, отличающуюся от дру- ные отличия, эта оппозиция основывается на внут- гих типов сообщения, используемых языковым сооб- ренних языковых явлениях и моделях, часто противо- ществом [8, c. 21]. В то же время авторы имели боль- поставляемых как формальные/неформальные, разго- шую свободу выбора в заполнении основной части ворные/литературные [4]. Внешними детерминантами письма. Так, например, в одном письме могли соче- здесь выступают цель письма, публичность / приват- таться деловая часть, в которой автор обсуждает фи- ность и адресат. Следует сказать, что некоторые со- нансовые вопросы, и более личная информация; та- циальные отношения и роли в рассматриваемый пе- ким образом, коммуникативная, экспрессивная, и ап- риод не предусматривали частных писем: обращения пелятивная функции комбинировались. подданных к королям просто не могут быть личными, Вместе с тем, даже в рамках жесткой детерминиро- это деловая переписка, например, официальные про- ванности структуры вступительных и заключитель- шения и петиции. Внутренние, языковые корреляты в ных частей письма наблюдается некоторая вариатив- этом случае зависят от культурного и лингвистиче- ность, используемая для коммуникативных целей: ского багажа автора письма, но по большей мере наиболее очевидные различия наблюдаются в рече- означают использование более официальных литера- вых актах – описательные тексты содержат больше турных конструкций и средств для выражения языко- репрезентативных речевых актов, экспрессивные тек- вой и социальной дистанции в неличной переписке [3, сты – экспрессивов, а аппелятивные тексты – дирек- c. 209]. Так, в письме Томаса Элиота (1), используется тивов. Лексическая вариативность также важна: как лексика, заимствованная из латинского языка (satis- указывает автор исследования писем семьи Чели, су- fieng, expedition, cause, personages, expedyent servyd и ществует значительная разница в использовании фраз др.), обстоятельства в инициальной позиции в пред- I heartily recommend me to you и I humbly recommend ложении (touching my good Lordes busyness, right me to you: если первая выражает теплоту, привязан- gladly, and to thaccomplisshment thereof), а также ность, позитивную вежливость, то вторая указывает сложные именные фразы (the right wurshipful and my на уважение, негативную вежливость, самоуничиже- very frende Master Crumwell Solicitor to my lord Legates ние [17, c. 85]. Таким образом, социо-прагматические grace), что характерно для официального стиля обще- функции могут влиять на выбор лексики даже в ния того времени. устойчивых выражениях. (1) To the right wurshipful and my very frende Master Crumwell Функциональное назначение письма также прояв- Solicitor to my lord Legates grace. Master Crumwell yn my ляется в выборе определенных языковых форм на ос- moste harty manner, I recommend me unto you. And touching нове принципов аккомодации и диссоциации. Напри- my good Lordes busynes, I will to the utterest of my power ende- мер, Маргарет Пастон, мать семейства, хозяйка об- vor me to the satisfieng of his pleasure; and to thaccomplissh- ширных владений в восточной Англии, автор много- ment thereof I now do send to myn undershrif, that he sembla- численных писем, в письме к своему сыну Джону II bly, with all expedition, do cause such personages to appier bi- fore the Exchecor, as yn this case shall be laufull and expedyent дает советы, каким образом добиться расположения and I dought not but he will so doo, and as my Lordes grace отца. Она рекомендует проявлять к нему почтение, shall be well servyd. Right gladly wold I see you yn my pour служить ему, писать "с наибольшим возможным по- house if you make long abode yn thes parties, all be it I can not чтением, умоляя его быть Вам хорошим отцом" make you suche chere as you have yn Oxford, but onely hartily (PCEEC). welcom. At Comb, the xxv day of March. Your Lovyng com- Уровень аккомодации отличается в зависимости от panyon Th Elyot (PCEEC). подтипа письма: в просьбах и петициях авторы боль- В личной переписке превалируют неформальные, ше адаптируются к стилю адресата, в то время как в разговорные конструкции и языковые средства для письмах-приказах, написанных лицами, относящими- выражения языковой и социальной близости. Напри- ся к более высоким социальным классам, адаптация мер, жена священника Френсис Басир в письме к му- минимальна или же присутствует диссоциация. жу (2) использует лексику германского происхожде- Авторы писем, жившие до 1500 г., возможно, име- ния (ax, tokens и др.), простые именные фразы, слож- ли меньше проблем в адаптации или изменении соб- ные сказуемые (will com hom, are will and in tret your ственного стиля речи, поскольку практически не су- blesing), опускает релятиватор that (the tokens you sent ществовало престижного стандартного идиома, соот- me formerly), что типично для недистантного общения ветственно, не было и языковых норм в их тепереш- нем прескриптивном значении. Но со временем стан-

107 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

дартизация, развитие функциональных стилей и ко- университете и пишущим с просьбой о деньгах или дификация расширили возможности использования же с отчетом о достигнутых успехах [14, c. 12]. Соци- языка для мета-коммуникативных целей. Авторы пи- альные условия корреспонденции определялись сем, жившие после 1500 г. уже пользовались возмож- условностями и нормами, изложенными в специаль- ностями применения сложных понятий стандарта в ных учебниках, но зачастую влияние оказывали и собственных целях. Таким образом, новообразую- другие установленные практики. Так, переписка меж- щийся стандарт английского языка выполнял двой- ду членами семьи была более неформальной, чем, ную роль. С одной стороны, говорящие могли исполь- скажем, письма знакомым, в которых часто обсужда- зовать и калибровать собственную речь в прямом со- лись административные или юридические вопросы, отношении с тем, как должно быть, а, с другой сторо- хотя это и была частная переписка между двумя ли- ны, стандартизация приводила к исчезновению из цами, а не деловая переписка между разными органи- письменных источников речи низших сословий. Без зациями. существования стандарта говорящие гораздо легче Поскольку общественная иерархия была одной из использовали различные варианты, для них не суще- всепроникающих черт английского общества, разница ствовала проблема изменения и адаптации собствен- в статусе прямо указывалась в инициальной и фи- ной речи. С другой стороны, им сложнее было уло- нальной части писем, кроме того, оказывала влияние вить адаптацию других, если речь, конечно, не шла об и на выбор лингвистических средств в самом тексте изменениях в нормах местных, тесно связанных соци- письма. Вступительные и заключительные части пи- альных сетей. сем к социально равным реципиентам менее фор- Частная переписка позволяет анализировать в ис- мальны, редко используются титулы, предпочитае- торической перспективе некоторые языковые аспек- мыми формами обращения являются имена и терми- ты, доступ к которым получить другим способом ны родства: сложно: во-первых, переписка между близкими (3) Cosyn, in my moost herty maner I recomend me to you людьми велась с использованием неформальных сти- (PCEEC) лей речи, и, в случае менее образованных авторов, (4) Farewall my dearest I ham yours faithful for euer (PCEEC) имела определенные черты разговорной речи. Даже в В письмах к социально вышестоящим корреспон- случае образованных авторов, знакомых со всеми дентами (5), (6) превалирует негативная вежливость, нормами письменной речи, и переписки в том числе, используются почтительные формы обращения right их письма позволяют анализировать стиль повседнев- worshipful, your worship or your grace: ного личного общения в частной обстановке, разре- (5) In most humble & obedient wyse suethe unto your highnes your poore & dayly orator Thomas, by the permission of God шают взглянуть на повседневную жизнь как обычных and your graces collation bysshoppe of Coventry & Lichfield людей, так и известных общественных деятелей, то (PCEEC) есть изучать особенности интерактивного использо- (6) Thus trustyng to your good honors helpe at my nede, I desyre вания языка в реальном контексте коммуникации. В God to blesse and preserve you in healthe and quietnes to his отличие от многих жанров печатной письменной речи pleasure and your comforthe (PCEEC) переписка в большей степени фокусировалась на Орфография частной переписки XVI-XVII веков «земных» проблемах, и, даже в случае отдельных ав- менее стандартна, чем опубликованные тексты. Необ- торов, использующих переписку для высокопарного ходимо упомянуть, что в этот период существовало самовыражения, письма нечасто были настолько хо- несколько шрифтов, используемых в переписке, и рошо отредактированы, как любой другой текст, учащихся обучали дифференцировать разные систе- предназначенный для опубликования. Так, финская мы начертания букв в зависимости от цели письма: исследовательница А.Сайрио в исследовании соци- частное или профессиональное (деловое, юридиче- альной сети Элизабет Монтегю приходит к выводу, ское) [7]. Использование курсива или округленного что употребление форм длительного вида глаголов, римского письма, например, указывало на проявление который изначально характеризовал разговорную уважения к адресату, в то время как так называемый речь, чаще фиксируется в письмах к друзьям [16, "секретарский почерк" свидетельствовал об эмоцио- c. 168, 181]. Тем не менее, язык частной переписки не нальной вовлеченности автора. При исследовании ре- является эквивалентом устной речи, письма всего ализации отношений власти и солидарности в пись- лишь "открывают небольшое окно в неформальную и мах, почерк рассматривается как способ обозначения разговорную речь" [12, c. 205]. Так же, как и дневни- социальной дистанции между коммуникантами: ки, личные письма отображают разговорную речь большая индивидуальность почерка коррелирует с только до определенной степени, поскольку авторы более высоким статусом автора [9]. Кроме почерка, все же используют нормы письменной речи. употребление аббревиатур, пунктуации, формы об- Образование, социальная и географическая мо- ращения и риторических вопросов также играло роль бильность, занятие профессиональной деятельностью, в установлении социальных границ между автором и семейные отношения оказывали существенное влия- адресатом. При сосуществовании нескольких спосо- ние на стиль корреспондентов, а также на переходы бов начертания, канцелярский стиль чаще использо- от одного стиля к другому. Личные чувства и отно- вался лицами с социально более низким статусом для шение к описываемой ситуации иногда можно опре- демонстрации почтительного отношения, в то время делить на основании писем, текущее состояние дел – как индивидуальное варьирование позволяли себе ав- на основании ролей отправителя и получателя, цели торы, пишущие близким и знакомым. письма. Так, разные языковые стратегии используют- Как известно, образование было преимущественно ся, например, сыном, получающим образование в доступно лицам мужского пола. У мужчин было

108 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

больше возможностей выражать себя в разных ипо- Статистически значимые различия между семейной стасях, а круг их корреспондентов был значительно перепиской и письмами к друзьям [13, c. 39]. Семей- шире: это и письма родным, друзьям, знакомым, под- ные письма содержат больше ментальных предикатов, чиненным. Деятельность женщин, в основном, своди- чем письма к более дальним знакомым, причем в лась к семейным интересам, их письма большей ча- письмах к вышестоящим членам семьи таких глаголов стью адресованы членам семьи и написаны разговор- встречается меньше. ным, а не официальным стилем. Употребление место- Что касается употребления модальных глаголов, имений первого и второго лица больше характеризует противопоставление по социальному классу и образо- переписку женщин, посвященную семейным темам, а ванию для них не релевантно. Некоторые различия также письма авторов, не принадлежавших к дворян- наблюдаются в зависимости от пола автора и получа- ству. Частота использования первого лица единствен- теля, а также социальной равности (или ее отсут- ного числа зависит от степени близости в отношениях ствия) у корреспондентов [13, c. 42]. Вопреки ожида- между корреспондентами [13, c. 35]. В семейной пе- ниям, женщины не обязательно употребляют больше реписке местоимения первого лица единственного модальных глаголов в письмах к женщинам, домини- числа отражают иерархические отношения между ав- рующими модальными глаголами в женской перепис- тором и адресатом – семейные письма между корре- ке являются must и would. В письмах мужчин к жен- спондентами с одинаковым статусом (братьями и щинам превалируют глаголы can, could, may и might, сестрами) содержат большое количество форм перво- меньше всего встречаются глаголы must, should, will. го лица единственного числа, и, наоборот, в случаях Таким образом, изучение стиля письменного обще- неравности корреспондентов количество этих место- ния в XVI-XVII веках позволяет судить о возможно- имений резко уменьшается [13, c. 36]. Влияние соци- стях лингвистического выбора представителей разных альной иерархии в отношениях легко проследить по социальных слоев и групп этого периода. Чем ближе к формам обращения автора к вышестоящему (отец, современности, тем сильнее возрастает количество мать) или нижестоящему члену семьи (дети). В этих доступных для изучения документов, письма стано- случаях количество местоимений первого лица един- вятся доминирующим типом текстов в XVIII веке. ственного числа меньше в сравнении с письмами Эпистолярный жанр можно назвать главным видом между иерархически равными членами семьи. Формы письменной деятельности в это время, свидетель- первого лица множественного числа чаще всего упо- ством чему является резкое возрастание писем всех требляются в письмах к вышестоящим членам семьи. типов, включая деловые, а также признание того фак- Личная переписка характеризуется частым упо- та, что написание писем – это "искусство" само по се- треблением ментальных предикатов [4], выражающих бе [6, c. 7], чему сопутствовало возрастание количе- интеллектуальное состояние, которое сложно прона- ства учебников по правильному составлению писем, и блюдать, отсюда термин "private", используемый в популярность эпистолярных романов. Несмотря на современных английских грамматиках [15, c. 1180- наличие внешних ограничений, налагаемых на обще- 1182], например, think, know, hope, hear, see, believe, ние в письменном виде, письма представляют собой suppose, find, desire, remember, doubt, expect, fear, реальную коммуникацию между индивидуумами, а intend, consider, и imagine. Так же, как и в случае с ме- языковые особенности письма максимально прибли- стоимениями, частота ментальных предикатов варьи- жены к разговорной речи. руется в зависимости от отношений автора и адресата.

ЛИТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Радзієвська Т.В. Текст як засіб комунікації. – Київ: АН 9. Fitzmaurice S. Epistolary Identity: Convention and Idiosyn- України. Ін-т укр. Мови,1993– 194 с. crasyin Late Modern English Letters // Studies in Late Modern Radziyevska T.V. Text yak zasib komunikatsiyi [Text as a means English Correspondence: Methodology and Data. – Bern: Peter of communication]. – Kyiv: SA of Ukraine. Institute of Ukraini- Lang, 2008. – P. 77-112. an,1993– 194 с. 10. Fitzmaurice S. The Familiar Letter in Early Modern English. 2. Ariès P., Duby G. (Eds.) Histoire de la vie privé. De l’Europe A Pragmatic Approach. – Amsterdam: Benjamins, 2002. – 263p. feodale la Renaissance.– Paris: Editions du Seuil, 1985.– 636p. 11. Görlach M. English in Nineteenth-century England. – Cam- 3. Bergs A. T. Letters: A new approach to text typology.// Jour- bridge: Cambridge University Press, 1999. – 352 p. nal of Historical Pragmatics. 5.2. – 2004. – P. 209-229. 12. Kytö M., Romaine S. Adjective Comparison in Nineteenth- 4. Biber D. Dimension of Register Variation. – Cambridge: century English // Nineteenth-century English: Stability and Cambridge University Press, 1995. – 448 p. Change. – Cambridge: Cambridge University Press, 2006. – P. 5. Del Lungo C. G. Introduction // The Language of Public and 194–214. Private Communication in a Historical Perspective. – Cam- 13. Nurmi A., Palander-Collin M. Letters as a text type: Interac- bridge: Cambridge Scholars Publishing, 2011. – P. 1-23. tion in writing // Studies in Late Modern English Correspond- 6. Dossena M., Tieken-Boon van Ostade I. (Eds). Studies in Late ence: Methodology and Data. – Bern: Peter Lang, 2008. – P. 21– Modern English Correspondence: Methodology and Data. – 49. Bern: Peter Lang, 2008. – 291 p. 14. Palander-Collin M., Nevala M., Nurmi A. The language of 7. Dury R. Handwriting and the Linguistic Study of Letters // daily life in the history of English: Studying how macromeets Studies in Late Modern English Correspondence: Methodology micro // The Language of Daily Life in England (1400–1800). – and Data. – Bern: Peter Lang, 2008. – P. 113-138. Amsterdam / Philadelphia: John Benjamins Publishing Compa- 8. Ferguson C. Dialect, register, and genre: Working assump- ny, 2009. – P. 1-28. tions about conventi- onalization // Douglas Biber and Edward 15. Quirk R., Greenbaum S., Leech G., Svartvik J. A Compre- Finegan (eds). Sociohnguistic Perspectives on Register. – Ox- hensive Grammar of the English Language. – London: Long- ford: Oxford University Press, 1994. – P. 15-30. man, 1985. – 1780 p.

109 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

16. Sairio A. Progressives in the Letters of Elizabeth Montagu 18. PCEEC: Parsed Corpus of Early English Correspondence, and her Circle in 1738-1778 // Syntax, Style and Grammatical text version. 2006. Compiled by Terttu Nevalainen, Helena Norms. – Bern: Peter Lang, 2006. – p. 167-189. Raumolin-Brunberg, Jukka Keränen, Minna Nevala, Arja Nurmi 17. Sanchez Roura T. Convention vs. choice in securing the and Minna Palander-Collin, with additional annotation by Ann good-will of the reader: the Cely letters // SELIM. – Vol. 10. – Taylor. Helsinki: University of Helsinki and York: University of 2002. – P. 77-100. York. Distributed through the Oxford Text Archive.

Semenenko G.N. English correspondence in the 16-17th centuries: private vs public Abstract. The article explores the essential features of the private correspondence of the 16-17th centuries. Epistolary communication is analyzed as a heterogeneous text type: variability reflects the individual style of the authors, very often it is connected to the social background of the communicants, their stylistic literacy and the relations between the author and the addressee. Keywords: private correspondence, epistolary genre, social and spatial distance, relation between author and addressee

110 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Сиротенко Т.В. Лингвистический аспект деловой переписки ______Сиротенко Татьяна Викторовна, соискатель кафедры современного украинского языка, Киевский национальный университет имени Тараса Шевченка, г. Киев, Украина

Аннотация. Выражение правового аспекта в деловых документах определяет свойства, основные черты деловой речи и со- циально-организующее употребление языка. Язык деловой переписки представляет собой периферию официально-делового стиля. Наряду с регламентированными письмами сегодня все шире входят в практику делового общения нерегламентиро- ванные деловые письма, наряду с официальными - полуофициальные (поздравительные, рекламные), в которых соотноше- ние экспрессии и стандарта меняется то в одну, то в другую сторону. Ключевые слова: черты деловой речи, регламентированные и нерегламентированные письма,разнообразие жанров, оформление деловой документации, сущность официального документа.

Каждый стиль характеризуется принципами отбора, ние многих деловых документов (листок по учету комбинации и трансформации средств, дифференциа- кадров, анкету, квитанцию). цией (то, чем отличается от других функциональных Лексический состав текстов официально-делового стилей), своими стилевыми и стилистическими нор- стиля имеет свои особенности, связанные с указан- мами. Каждый стиль развивается и совершенствуется, ными чертами. Прежде всего в этих текстах исполь- при этом взаимодействуя с другими стилями [6, 462]. зуются слова и словосочетания литературного языка, Основной сферой, в которой функционирует офи- которые имеют ярко выраженную функционально- циально-деловой стиль, является административно- стилистическую окраску, например истец, ответчик, правовая деятельность. Этот стиль удовлетворяет по- протокол, должностная инструкция, заключение под требность общества в документальном оформлении стражу, пассажироперевозки, поставка, удостове- разных актов государственной, общественной, поли- рение личности, научный сотрудник. Среди них зна- тической, экономической жизни, деловых отношений чительное количество профессиональных терминов. между государством и организациями, а также между Многие глаголы содержат тему предписания или членами общества в официальной сфере их общения. долженствования: запретить, разрешить, постано- Тексты официально-делового стиля речи представ- вить, обязать, назначить и проч. Следует заметить, ляют огромное разнообразие жанров: устав, закон, что в официально-деловой речи наблюдается самый приказ, распоряжение, договор, инструкция, жалоба, высокий процент употребления инфинитива среди рецепт, различного рода заявления, автобиография, глагольных форм. Это связано с императивным ха- объяснительная записка. рактером деловых текстов. Выражение правового аспекта в деловых докумен- Для официально-делового стиля характерна тен- тах определяет свойства, основные черты деловой ре- денция к сокращению числа значений слов, вплоть до чи и социально-организующее употребление языка. узкой терминологизации. Поэтому часто в текстах Жанры официально-делового стиля выполняют ин- данного стиля даются точные определения применяе- формационную, предписывающую, констатирующую мых слов и понятий. Недопустимы полисемия (много- функции в различных сферах деятельности, поэтому значность), метафорическое использование слов, упо- основной формой реализации этого стиля является- требление слов в переносных значениях, синонимы письменная. употребляются в незначительной степени (как прави- Несмотря на различия в содержании отдельных ло, принадлежат одному стилю): снабжение = по- жанров, степени их сложности, официально-деловая ставка = обеспечение; платежеспособность = кре- речь имеет общие стилевые черты: точность изложе- дитоспособность; износ = амортизация; ассигнова- ния, не допускающая возможности различий в толко- ния = субсидирование и др. вании; детальность изложения; стереотипность, стан- Типичными для делового языка являются сложные дартность изложения; долженствующе-предписы- слова, образованные от двух и более слов: квартиро- вающий характер изложения. К этому можно доба- съемщик, работодатель, материально-технический, вить такие черты, как официальность, строгость вы- вышеуказанный, нижепоименованный и т.п. Образо- ражения мысли, объективность, логичность. вание таких слов объясняется стремлением делового Функция социальной регламентации, которая игра- языка к точности передачи смысла и однозначности ет самую важную роль в официально-деловой речи, толкования. Этой же цели служат словосочетания предъявляет к соответствующим текстам требование "неидиоматического" характера, например пункт однозначности прочтения. В связи с этим для каждого назначения, высшее учебное заведение, налоговая де- текста должна быть характерна такая точность изло- кларация, акционерное общество, жилищный коопе- жения информации, которая не допускала бы воз- ратив и проч. Однотипность подобных словосочета- можности различных толкований. Официальный до- ний и их высокая повторяемость приводят к клиши- кумент будет выполнять свое назначение, если его рованности используемых языковых средств, что содержание тщательно продумано, а языковое оформ- придает текстам официально-делового стиля стан- ление безупречно. Именно этой целью определяются дартный характер. собственно лингвистические черты официально- Официально-деловая речь отражает не индивиду- деловой речи, а также ее композиция, рубрикация, альный, а социальный опыт, вследствие чего ее лек- выделение абзацев и проч., т.е. стандартное оформле- сика предельно обобщена в семантическом отноше- нии, т.е. устранено все остросвоеобразное, конкрет-

111 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

ное, неповторимое, а на первый план выдвинуто ти- создала потребность в выделении специальной функ- пичное. Для официального документа важна юриди- циональной разновидности литературного языка. ческая сущность, поэтому предпочтение отдается ро- Регулирование отношений между людьми, учре- довым понятиям: прибыть (приехать, прилететь, ждениями, странами требовало письменных свиде- прийти), транспортное средство (автобус, самолет, тельств, актов, документов, в которых постепенно машина), населенный пункт (деревня, город, село). выкристаллизировались черты официально-делового При назывании лица употребляются имена существи- стиля. Итак, официально-деловой стиль отличает: тельные, обозначающие лицо по признаку, обуслов- высокая степень терминированной лексики: ленному каким-либо отношением или действием юридических терминов (собственник, закон, реги- (преподаватель Матвеева). страция, собственность, приемка объектов, переда- Для деловой речи характерно использование отгла- ча объектов, акт, приватизация, падение, аренда, гольных существительных (пополнение бюджета, выкуп, личное дело и т.д.); предоставление жилплощади, обслуживание населе- экономических терминов (дотация, затраты, куп- ния, принятие мер) и причастий (данный, указанный, ля-продажа, бюджет, расход, доход, платеж, смета, вышеуказанный). Широко используются сложные статьи бюджета, расходная часть бюджета и отыменные предлоги (в части, по линии, на предмет, т.д.); во избежание, по достижении, по возвращении). экономико-правовых терминов (погашение креди- Обычно предложение содержит достаточно боль- та, секвестирование, права собственности, срок реа- шой объем информации и рассчитано на повторное лизации товара, сертификат качества и т.д.); прочтение. Простые предложения часто осложняются именной характер речи, выражающийся в высокой однородными членами, что обусловлено необходимо- частотности глагольных существительных, которые стью исчерпать предмет сообщения. Активно исполь- часто обозначают опредмеченное действие: зуются пассивные конструкции; сложноподчиненные погашение кредита - погасить кредит предложения с придаточным условием: Порядок ве- решение вопроса - решить вопрос дения заседания и исследования дополнительных до- использование кредита - использовать кредит казательств, если они были представлены, в апелля- отгрузка товара - отгружать товар отсрочка платежа - отсрочить платеж; ционную инстанцию, определяется председатель- в высокой частотности отыменных предлогов и ствующим. По общему правилу вначале заслушива- предложных сочетаний: в адрес, в отношении к, в си- ются объяснения лиц, участвующих в деле, и их пред- лу, в связи, в соответствии, в счет, в, ходе, в целях, ставителей. Сначала выступает лицо, подавшее по мере, по линии, по адресу, по истечении, по при- апелляционную жалобу, и его представитель. В слу- чине, при наличии, при содействии, при условии, при- чае обжалования решения обеими сторонами первым менительно к, сообразно, согласно, соответственно выступает истец. (чему) и т.п.; В этом отрывке первое предложение - сложнопод- развитие собственно канцелярских значений, свя- чиненное с придаточным условием. В последующих занных с переходом причастий в класс прилагатель- предложениях несколько причастий (участвующих, ных и местоимений: подавшее), пассивный глагол (заслушиваются), слож- настоящие правила ный отыменный предлог (в случае). Строгая логика и настоящий договор точность изложения определяют последовательность действующие расценки действий в представленной ситуации. надлежащие меры Деловой речи свойственны безличность изложения надлежащее обращение и отсутствие оценки.. Здесь имеют место беспри- с ненадлежащим качеством страстная констатация, изложение фактов в логиче- в установленном порядке; ской последовательности. Поэтому 1-е лицо допусти- стандартизация лексической сочетаемости (суже- мо только в ограниченном числе ситуаций, когда ние значения слов объясняет ограничение лексиче- устанавливаются правовые отношения между Част- ской сочетаемости слов, появление так называемой ным лицом и организацией или государством, напри- регламентированной сочетаемости): мер при оформлении различных доверенностей, при контроль обычно возлагается заключении трудового соглашения и т.п. сделка - заключается платеж - производится Язык деловой переписки представляет собой пери- счет - выставляется (или оплачивается) ферию официально-делового стиля. Наряду с регла- цена - устанавливается ментированными письмами сегодня все шире входят право – предоставляется; в практику делового общения нерегламентированные Позиции бывают конструктивными / неконструк- деловые письма, наряду с официальными - полуофи- тивными; деятельность – успешной; необходимость – циальные (поздравительные, рекламные), в которых настоятельной; скидки – значительными; разногласия соотношение экспрессии и стандарта меняется то в – существенными / несущественными и т.д.; одну, то в другую сторону. Несомненно, официально- стандартизация синтаксических единиц (предло- деловой стиль, как и в целом русский язык, претерпел жения, словосочетания), которые не составляются, а существенные изменения. Его формирование тесней- как формула воспроизводятся в тексте документа, за- шим образом связано с формированием и развитием крепляющего соответствующую ситуацию социально- русского государства прежде всего потому, что сфера правовых отношений: регулирования правовых и хозяйственных отношений в установленном порядке; в соответствии с принятой до- говоренностью;

112 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

в порядке оказания технической помощи; в случае невыпол- - инициативные коммерческие письма (письмо-запрос, нения долговых обязательств; письмо-предложение, письмо-рекламация); Договор вступает в силу со дня подписания; - письмо-просьба; алобы подаются в установленном законом порядке; - письмо-приглашение; Поставка производится автотранспортом; - письмо-доказательство; формально-логический принцип текстовой органи- - письмо-извещение ; зации, выражающийся а дроблении основной темы на - письмо-напоминание; подтемы, рассматриваемые в пунктах и подпунктах, - письмо-предупреждение ; на которые графически дробится текст и которые обо- - письмо-декларация (заявление); - письмо-распоряжение; значаются арабскими цифрами: - письмо-отказ; 1. Предмет договора - сопроводительное письмо; 1.1. Исполнитель берет на себя обязанности по снабжению - гарантийное письмо; заказчика центральным отоплением и водоснабжением. - информационное письмо. 1.2. Заказчик своевременно оплачивает предоставленные По признаку адресата деловые письма делятся на: услуги; - обыденные, то есть письма, которые направляются в один отсутствие эмоциональности, узкий диапазон рече- адрес; вой экспрессии; - циркулярные - письма, которые направляются из одного максимальная степень этикетных требований, вы- источника в несколько адресов, как правило, подчиненных ражающаяся в обилии этикетных знаков, этикетных инстанций (организаций). текстов (поздравление, соболезнование, благодар- По форме отправления можно выделить, наряду с ность). обычным почтовым отправлением: В зависимости от языка и традиций той либо дру- - электронную почту, гой страны, стиль официальной переписки может из- - факсимильную связь, меняться, но есть общие правила, определяемые ин- - телетайпную и телеграфную связь. тернациональной практикой и условностями. При этом электронная и факсимильная связь упо- Любой документ содержит несколько обязатель- требляется для решения оперативных вопросов. ных позиций: По структурным признакам деловые письма делят- обращение - показывает официальный и знатный ся на регламентированные и нерегламентированные. титул адресата (к примеру, Господин, Сэр, Ваше Пре- Регламентированные письма составляются по восходительство); определенному эталону (это касается не лишь обыч- комплимент - выражение вежливости, которым за- ных качеств содержания, но и формата бумаги, соста- канчивается письмо (напр., С глубочайшим уважени- ва реквизитов и т.д.). Регламентированное письмо ем, Искренне Ваш); решает обычные вопросы регулярных экономико- подпись - удостоверяет данный документ; правовых ситуаций и реализуется в виде обычных дата - обязана включать день, месяц, год и место текстов либо текстов, составленных из обычных син- написания письма. Данные никогда не пишутся в со- таксических конструкций. кращенном виде; К таковым обычным конструкциям относятся фор- адрес - полная фамилия, титул и адрес помещаются мулировки, указывающие: или вверху, или внизу первой странички. а) на причину обращения: Также при оформлении официальной и деловой В связи с неполучением счета-фактуры... Ввиду задержки получения груза... корреспонденции следует придерживаться неких об- б) на ссылки: щепринятых правил: Ссылаясь на Ваш запрос от... 1. Служебные письма пишутся на чистом бланке или листе Согласно протоколу о взаимных поставках ... бумаги лишь на его лицевой стороне. Регламентированные письма имеют четкую струк- 2. Писать длинные письма не принято, но если письмо туру, как правило, состоящую из двух частей: в пер- больше одной странички, то в конце листа необходимо по- ставить «продолжение следует» («continued over»). вой, вводной части, излагаются предпосылки, указы- 3. Любая страничка, не считая первой, нумеруется арабски- ваются цели отправителя и приводятся ссылки, на ос- ми цифрами. новании которых делаются заявления, осуществляют- 4. Письма печатаются на компьютере, ширина поля с левой ся речевые деяния, представляющие вторую, основ- стороны не менее 2 см, интервал - 2 либо 1,5. ную часть письма: 5. В тексте не допускаются подчистки, исправления. Просим прислать эталоны продуктов и прайс-лист… 6. Письмо складывается текстом вовнутрь. Более принципи- Нерегламентированные письма представляют со- альные деловые письма лучше не сгибать, а посылать в бой авторский текст, реализующийся в виде формаль- огромных плотных конвертах. но-логического либо этикетного текста. Он, как пра- 7.Если посылается поздравительная открытка, следует пом- вило, включает элементы повествования (историю нить о том, что одну подпись принято ставить только на официальном поздравлении. Личная открытка обязана со- вопроса), этикетную рамку и обязательный элемент держать хотя бы несколько строк. делового письма - речевое действие: Деловые письма имеют свои классификации. а) этикетные ритуалы: благодарю, выражаю надежду,; По функциональному признаку деловые письма б) сообщения: сообщаем, ставим Вас в известность, изве- щаем, уведомляем и т.п.; делятся на: в) доказательства: подтверждаем; - требующие обязательного письма-ответа; г) заявления: заявляем, объявляем; - не требующие такового. д) требования, просьбы: приказываю, постановляю, наста- По виду деловые письма могут строиться как: иваем, прошу, обращаемся к Вам с просьбой; е) обещания: гарантируем, заверяем, обязуемся;

113 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

ж) напоминания: напоминаем; ной и нерегламентированной деловой корреспонден- з) предложения: предлагаем. ции являются официальность общения, тенденция к Как видно из примеров, эти глаголы-перформативы стандартизации речевых средств. Рвение сделать бла- употребляются в основном в форме 1-го лица един- гоприятный фон общения описывает универсальность ственного и множественного числа, реже - в форме 3- использования этикетных средств. Этикет делового го лица единственного числа. письма - это не только этикетные формулы. Он начи- В отличие от регламентированных деловых писем нается с адресования и включает весь содержатель- нерегламентированные деловые письма не имеют ный аспект письма. твердой текстовой структуры, в них реже употребля- Деловая речь накопила большущее количество ются обычные фразы. проверенных многолетней практикой речевых фор- Но было бы ошибочно полагать, что язык нерегла- мул, шаблонов, идиом, знание которых помогает со- ментированных писем совсем не содержит частей здавать новейшие деловые тексты. Формула «типовая стандартизации. Обычные словосочетания (определе- ситуация - стандартизованная речевая манера» обу- ния, номенклатурные знаки*, устойчивые обороты) словливает внедрение обычных средств и помогает употребляются и в нерегламентированных письмах. К обеспечить ту степень точности, которая различает ним относятся инструктивные письма, письма- документ от другого текста. Стандартизация упроща- объяснения, рекомендации, письма-презентации, ет восприятие и обработку информации, содержащей- письма-объявления, предложение-представление. ся в документе. Официально-деловой стиль и те жан- Вообще же язык нерегламентированных писем раз- ры, которыми он представлен в деловом общении, личается от языка регламентированных писем вклю- имеют ряд характерных черт, которые предполагают чением значимого пласта общелитературной лексики, довольно высокий уровень лингвистической подго- большей вариативностью синтаксических конструк- товки составителя документа. ций высказывания, т.е. большей свободой в реализа- ции плана. Общими чертами языка регламентирован-

ЛИТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Брагін Е.Р. Структурно-компонентний аналіз термінів кі- 5. Лейчик В.М. Терминология и терминосистема// Научно- бернетики в англійській мові: Автореф. дис., канд. філол. техническая терминология: Сб. науч. трудов. – М., 2000. – наук / Донец. нац. ун-т. – Донецьк, 2001. Выпуск 2. – С. 54−55. E. R. Bragin. Structured Componential Analysis of Cybernetics A.A. Reformatskii. What is a Term and Terminology: Collection. Terms in English: Summary of A Thesis of a Candidate of Questions of Terminology. – Moscow, 1961. P. 47-51. Philological Sciences/ Donetsk National University.-Donetsk, 6. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика 2001. української мови. – К.: Вища школа, 2005. – 462 с. 2. Веселов П.В. Аксиомы делового письма: культура обще- P.V. Veselov. Axioms of Business Correspondence: Standards of ния и официальной переписки/ П.В. Веселов. – 4-е изд., пе- Communication and Official Correspondence/ P.V. Veselov. – рераб.- М.: Маркетинг, 1993. – С. 145. 4th Edition.,revised. – Moscow: Marketing, 1993. –P. 145. V.M. Leichyk. Terminology and Terms’ System // Scientific 7. Овчаренко В.М. Концептуальная, семантическая, семио- Technical Terminology: Collection of Scientific Papers. – Mos- тическая целостность термина. Сб. Лингвистические про- cow, 2000. – Edition 2. – P. 54−55. блемы научно-технической терминологии. – М.: Наука, 3. Єрмоленко С. Я. Синтаксис віршової мови / С. Я. Єрмо- 1970. ленко – К. : Наукова думка, 1969. – 96 с. S. Y. Yermolenko. Stylistics of Modern Ukrainian Literary Lan- L.E. Matsko, O.M. Sydorenko, O.M. Matsko. Stylistics of Ukrain- guage in the Context of Slavic Stylistics // Movoznavstvo. - 1998. ian Language. – Kyiv: VyshchaShkola, 2005. – 462 P. – No 2 – P. 25-36. 4. Єрмоленко С. Я. Стилістика сучасної української літера- 8. Реформатский А. А. Что такое термин и терминология: турної мови в контексті слов'янських стилістик // Мовознав- Сб. Вопросы терминологии. – М., 1961. С. 47-51. ство. — 1998. — № 2 — С. 25-36. S. Y. Yermolenko. Syntax of Poetic Language / S. Y. Yermolenko V. M. Ovcharenko. Concept Based, Semantic, Semiotic Term In- – Kyiv, NaukovaDumka, 1969. – 96 P. tegrity. Collection. Linguistic Issues of Scientific Technical Ter- minology. – Moscow: Nauka, 1970.

Syrotenko T. Linguistic aspect of business correspondence Abstract. Legal aspect in official documents defines features and main characteristics o f business language and social use of the language. The language of business correspondence represents a periphery of the official style. Along with letters with a rigid structure today business letters with a flexible structure more and more go into practice of business communication, along with official letters unofficial papers are introduced (congratulatory, advertising), in which the correlation between expression and standard takes one or another direction. Keywords: features of business language, letters with a rigid and flexible structure, variety of styles, formatting of business docu- mentation, substance of official paper.

114 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Хижняк М.Н. Особенности развития темпоральных значений у английских глаголов вращения ______Хижняк Марина Николаевна, аспирант, Запорожский национальный университет, г. Запорожье, Украина

Аннотация. В статье представлен анализ метафорических значений единиц, относящихся к группе глаголов вращательного движения в английском языке. Английские глаголы вращения могут употребляться не только в прямых, но и в переносных значениях для описания различных доменов. Чаше всего в терминах вращательного движения представлены абстрактные домены. В статье ставится задача рассмотреть темпоральные метафорические значения глаголов вращательного движения, которые репрезентируют метафору ВРАЩЕНИЕ ТЕЛА = ДВИЖЕНИЕ ВРЕМЕНИ в английском языке. Особое внимание уделяется выявлению зависимости между развитием метафорических значений у глаголов вращения и гибкостью семанти- ческих параметров вращения. Было установлено, что формирование метафоры ВРАЩЕНИЕ ТЕЛА = ДВИЖЕНИЕ ВРЕМЕ- НИ обусловлено гибкостью таких параметров, как СУБЪЕКТ, ОБЪЕКТ и СПОСОБ ДВИЖЕНИЯ. Глаголы вращения для описания времени часто комбинируются с другими частями речи (существительными, предлогами). Анализ метафориче- ских употреблений глаголов вращения показал, что движение времени может оцениваться носителями английского языка как положительно, так и отрицательно. Ключевые слова: английский язык, глаголы вращательного движения, метафора, темпоральные значения.

Актуальность статьи. На современном этапе разви- обнаружено. Темпоральные значения формируются у тия лингвистики наблюдается повышенный интерес к ограниченного числа единиц в среднеанглийском пе- когнитивному изучению метафор (Будаев 2009; Калу- риоде ( 0, 9 %) и новоанглийском ( 2, 8 %). Наибо- гина 2012; Коляденко 2009; Лакофф 2004; Шепель лее продуктивными в плане формирования темпо- 2010), который обусловлен тем, что метафоризация – ральных значений являются глаголы roll, turn, wheel: это один из способов познания действительности че- с.а “The tyme of the tru turnyde to end”, н.а “I wait, and рез язык. Появляются также работы, в которых изу- Time around me wheels” [9]. чаются метафорические употребления языковых еди- На протяжении современного периода появляются ниц в типологической перспективе (Голубкова 2007; устойчивые словосочетания с глаголами вращения Грунтова 2007; Рахилина 2007). Для нас интерес (Was there really any need to spin the whole process out представляют неизученные типы метафорических so long? [8]), что свидетельствует о: 1) расширении употреблений глаголов вращательного движения в лексических значений ГВД; 2) увеличении разнообра- английском языке. зия вербальных средств актуализации метафоры Цель статьи: выявление и анализ темпоральных ВРАЩЕНИЕ ТЕЛА = ДВИЖЕНИЕ ВРЕМЕНИ; 3) ро- метафорических значений английских глаголов вра- сте актуальности метафоры ВРАЩЕНИЕ ТЕЛА = щательного движения (далее – ГВД). ДВИЖЕНИЕ ВРЕМЕНИ. Метафору мы рассматриваем, вслед за З. Ковечеш Метафора ВРАЩЕНИЕ ТЕЛА = ДВИЖЕНИЕ [7, с. 4], как когнитивную операцию, которая позволя- ВРЕМЕНИ основывается на сдвиге в пределах таких ет представить один концептуальный домен (КДЦЕЛЬ) семантических параметров вращательного движения в терминах другого домена (КДИСТОЧНИК), понятийная как СУБЪЕКТ, ОБЪЕКТ и СПОСОБ ДВИЖЕНИЯ. база которого сложилась на основе опыта. В рамках параметра СУБЪЕКТ ВРАЩЕНИЯ Объект исследования составляют метафорические наблюдается перенос “предмет, животное, человек → употребления глаголов вращения в английском языке, время, интервал”: которые изучались на предмет репрезентации време- The gates … may slowly wheel When Years have → ни. back on their adamantine hinges [9]. wheeled … [9]. Материал для исследования (106 единиц, 85 мета- Основой метафоры ВРАЩЕНИЕ ТЕЛА = ДВИ- форических употреблений) был отобран методом ЖЕНИЕ ВРЕМЕНИ является ассоциация между вра- сплошной выборки из исторических, толковых слова- щательным движением предмета и поступательно- рей [3, 4, 6, 9] и других баз данных [4, 8]. прогрессивным течением времени, которое соответ- ГВД представляют собой один из архаичных слоев ствует циклической концепции: Yet, as the months had английской лексической системы, который характе- rolled on, she had not forgotten him (JY9 1048) [4]. Те- ризуется продуктивностью развития производных чение времени в соответствии с циклической концеп- значений, в том числе и метафорических. Анализ пе- цией чаще описывают ГВД в комбинации с темпо- реносных значений английских ГВД позволил вы- ральными предлогам (by, on). явить продуктивные метафоры, в которых источни- В рамках параметра ОБЪЕКТ ВРАЩЕНИЯ наблю- ком метафоризации является ВРАЩЕНИЕ, а целью – дается перенос “предмет, животное, человек → тем- ИЗМЕНЕНИЕ, МЫШЛЕНИЕ, ОБЩЕНИЕ, ИГРА, поратив”: ПУТЕШЕСТВИЕ, ЭМОЦИИ [1; 2]. Было также уста- Spin him round I went to university at Warwick новлено, что ВРАЩЕНИЕ может являться источни- and send him flying → and spun out my time there till I ком метафоризации, когда целью становиться ДВИ- Off to Hell [9]. had a novel written (ACN 220) [4]. ЖЕНИЕ ВРЕМЕНИ. Время как динамическая и исчисляемая сущность ассоциируется с вращением как движением в не- Процесс формирования собственно темпоральных сколько оборотов. Так, английские глаголы вращения значений у глаголов вращения на основе метафор яв- описывают множественность субъектов и объектов ляется неравномерным. Развитие темпоральных зна- чений на протяжении древнеанглийского периода не движения: … as the years roll by (BPF 1029), The

115 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com months rolled by … (FBN 1272), The hours rolled to- Глаголы, актуализирующие метафорический пере- wards dawn and she sat alone … (AD9 3910), … she was нос ВРАЩЕНИЕ ТЕЛА = ДВИЖЕНИЕ ВРЕМЕНИ, spinning out the last hours of her life (BP0 2627), … сочетаются преимущественно с: spinning out the minutes until she would see him (JY0 – существительными, обозначающими промежутки времени 5054) [4]. Множественность временных промежутков (dusk, evening, hour, last night, minute, month, time, week, year приравнивается к повторяемости оборотов во время – Your wedding photographs will keep the memories … as the вращения. years roll by (BPF 1029) [4]); – глаголами с прогрессивным значением (cooking, work, В рамках параметра СПОСОБ ДВИЖЕНИЯ writing poetry – He gave up accounting and turned his hand to наблюдается перенос “непоступательное, вращатель- writing poetry [8]); ное движение → поступательное, прямолинейное – прилагательными и наречиями с терминальным значением движение”, а перемещение по прямой линии характе- (eventually, finally, last, old, retired – Then eventually he ризуется наличием начальной и конечной точек, turned so old he'd only one dog and then er he died down at the начала и конца: D. At a place called the Doonie (G62 495) [4]). Being told when you Некоторые репрезентанты метафоры ВРАЩЕНИЕ Jupiter turns round his own have just turned fifty that → ТЕЛА = ДВИЖЕНИЕ ВРЕМЕНИ представляют собой Axis in ten hours [9]. it's time you retired does ra- комбинации ГВД с наименованиями частей тела ther hurt (A0F 40) [4]. (belly, hand, heads, mo, toes) и названиями артефактов Такое представление о времени соответствует ли- (corner, leaf, page, sleeves). Отметим, что идиоматиче- нейной концепции времени. Как показывает анализ ские выражения, одним из компонентов которых яв- метафорических значений ГВД и примеры их упо- ляется соматизм, чаще описывают конец, завершение требления, глаголы вращения функционируют в ан- какого-либо процесса (turn belly up, turn up one's toes глийском языке для описания начала и завершения “to die = stop living”, curl the mo “to succeed brilliantly, времени какого-либо действия. to win = achieve the desired aim or result”), а начало Метафорический перенос НАЧАЛО ВРАЩЕНИЯ = деятельности, наоборот, репрезентируют артефактные НАЧАЛО ДЕЙСТВИЯ формируется на основе ассо- идиомы (turn the page “to begin to behave in a more циации начала движения в пространстве и начала positive way after a period of difficulties”, roll действия во времени. Начало во времени символиче- up your sleeves “to prepare for hard work”, turn the cor- ски описывается как: ner “if something or someone turns the corner, their situa- – засучение рукавов (roll up your sleeves “to prepare for hard tion starts to improve after a difficult period”). work” – … I will roll my sleeves up аnd start in [9]); Для ГВД, представляющих метафору ВРАЩЕНИЕ – поворот за угол (turn the corner “if something or someone turns the corner, their situation starts to improve after a difficult ТЕЛА = ДВИЖЕНИЕ ВРЕМЕНИ, характерно комби- period” – I was really ill on Tuesday and Wednesday but I think нирование с темпоральными (by, on) и дирекциональ- I've finally turned the corner [8]) или в каком-либо направле- ными (down, into, off, out, towards, up) предлогами, нии, на что указывает предлог to (turn to “to begin to get реже с предлогами, обозначающими причинно- busy” – Come on, you guys! Turn to! Let's get to work. If you следственные отношения (for). people will turn to, we can finish this work in no time at all [8]); Было установлено, что комбинации ГВД с темпо- – включение прибора поворотом ручки (turn up the heat “to ральными предлогами употребляются, в основном, start to work or play in a more determined and effective way” – для описания цикличного времени, а линейное время Nottingham turned up the heat in the second half and forced представляют сочетания ГВД с дирекциональными their opponents back onto the defensive [8]); – перелистывание страницы (turn the page “to begin to be- предлогами. Отметим недифференцированное упо- have in a more positive way after a period of difficulties” – требление дирекциональных предлогов при репрезен- There is no indication that Hollywood is turning over a new тации как начала (roll one's sleeves up “to prepare to get leaf, free of bloodstains (K5F 520) [4]). to work” – Our local team need to roll their sleeves up В основе развития метафорического переноса ЗА- and put a bit more effort into their football [8]), так и за- ВЕРШЕНИЕ ВРАЩЕНИЯ = ЗАВЕРШЕНИЕ ВРЕ- вершения времени действия (wind something up “to МЕНИ ДЕЙСТВИЯ лежит ассоциация движения по conclude something” – I have a few items of business to кругу с прямолинейным движением, которое характе- wind up [8]). ризируется направленностью, целью, то есть наличи- Движение времени может оцениваться как положи- ем конца движения. Завершение оборота в простран- тельно (turn out all right “to end satisfactorily” – I hope стве приравнивается ко временному пределу или к everything turns out all right), так и отрицательно (spin периоду, примыкающему к концу действия. one's wheels “to waste time; to remain in a neutral posi- Завершение, окончание события во времени ассо- tion, neither advancing nor falling back” – I'm just spin- циируется с: ning my wheels in this job [8]). – вращением и округлением предмета, приданием ему круг- В английском языке совершение оборота может ас- лой формы (round something out “to complete or enhance социироваться с завершением: something” – They rounded out the meal with dessert [8]); – жизни человека (The cat was acting strangely for a while be- – постепенным вращательным движением вниз (wind down fore she turned belly up [8], т. е. ‘умереть’); something “to end or cause something to end gradually” – In- – работы прибора (The computer… turned belly up right in the stead of winding down, investigations were being stepped up middle of an important job [8], т. е. ‘сломаться’); [9]); – дел, бизнеса (He might be able simply to wind the business – поджатием пальцев (turn up one's toes “to die = stop living” down to a size which becomes manageable again [9], The busi- – When I turn up my toes, I want a big funeral with lots of flow- ness turned belly up after only six months [5], т. е. ‘провалить- ers [8]). ся, прогореть’);

116 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

– игры (At the half-distance Le Nord looked like winning easily; Выводы. Английские ГВД часто употребляются в but he curled up in the last few strides [8], т. е. ‘проиграть’). метафорических значениях, большинство из которых Реже совершение оборота приравнивается к репрезентируют абстрактные домены, в частности успешному: ВРЕМЯ. Формирование метафоры ВРАЩЕНИЕ ТЕ- – началу нового жизненного этапа (Turn the page for a ЛА = ДВИЖЕНИЕ ВРЕМЕНИ является возможным chance to win a skiing holiday (CB8 803) [4], т. е. ‘изменить благодаря гибкости семантических параметров вра- жизнь к лучшему’); щения СУБЪЕКТ, ОБЪЕКТ и СПОСОБ ДВИЖЕНИЯ. – завершению дела, игры (There is not infrequent mention in the sporting columns of newspapers of curl the mo … [9] т. е. Формирование темпоральных метафорических зна- ‘победить’). чений основывается на ассоциации вращения матери- Иногда прагматическую составляющую ситуации альных предметов с движением времени в соответ- репрезентируют сопровождающие слова: I hope every- ствии с циклической концепцией времени. Развитие thing turns out all right, Men who own hotels always же темпоральных значений, которые репрезентируют wind up in the breadline with holes in their socks [8]. линейную концепцию времени, связано с отождеств- лением начала / завершение движения в пространстве и во времени.

ЛИТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Хижняк М.М. Абстрактивація значень англійських дієслів tion a New Dimension : Philology, I (2). – 2013. – Issue: 11. – P. обертання на основі метафори / Хижняк М. М. // Нова 96-100. філологія. Збірник наукових праць. – Запоріжжя : ЗНУ, 3. An Anglo-Saxon Dictionary, based on the manuscript 2013. – № 59. – С. 92–98. collections of the late J. Bosworth [Electronic Resource] / [ed. Hyzhnyak M.M. Abstraktyvatsiia znachen angliiskykh diesliv T. Northcote Toller]. – Mode of access: http://www.utexas. obertannia na osnovi metafory [Abstractivation of meanings of edu/cola/centers/lrc/books/asd/index-A.html. English rotation verbs based on metaphor] / Hyzhnyak M. M. // 4. British National Corpus [Electronic Resource]. – Mode of Nova filologiia. Zbirnyk naukovykh prats. – Zaporizhzhia : ZNU, access : http://www.natcorp.ox.ac.uk/ 2013. – № 59. – P. 92–98. 5. Cambridge Dictionaries Online [Electronic Resource]. – Mode 2. Хижняк М.Н. Особенности развития метафорических of access : http://dictionary.cambridge.org/dictionary/british/ значений у глаголов вращения в английском языке / Хиж- 6. Hall C. J. R. A Concise Anglo−Saxon Dictionary / John R. няк М.Н. // Science and Education a New Dimension : Clark Hall. – University of Toronto Press, 1960. – 432 p. Philology, I (2). – 2013. – Issue: 11. – Р. 96–100. 7. Kovecses Z. Metaphor : A Practical Introduction / Zoltan Hyzhnyak M.M. Osobennosti razvitiya metaforicheskikh Kovecses. – Oxford University Press, 2002. – 286 p. znacheniy u glagolov vrashcheniya v angliyskom yazyke 8. The Free Dictionary [Electronic Resource]. – Mode of access : [Development peculiarities of English rotation verbs’ http://www.thefreedictionary.com/ metaphorical meanings] / Hyzhnyak M.M. // Science and Educa- 9. The Oxford English Dictionary. – 2nd ed. – on CD-ROM, R. 3.1. – Oxford: OUP, 2004.

Hyzhnyak M.M. Development peculiarities of English rotation verbs’ temporal meanings Abstract. This article aims to investigate metaphorical meanings of English rotation verbs. English rotation verbs can be used not only in their direct meanings but in the figurative ones in order to represent different domains. It was stated that mostly abstract domains are represented in terms of rotation. This paper helps to reveal metaphor with source domain ROTATION and target domain MOVEMENT OF TIME, to define means of its representation in English. The focus is made on the dependence of the English rotation verbs’ metaphorical meanings on the flexibility of some semantic parameters of rotation. The formation of the metaphor is based on the flexibility of such parameters as SUBJECT, OBJECT and MANNER. Rotation verbs often collocate with words of other parts of speech (nouns, prepositions) in order to describe the movement of time. Reference to the linguistic expressions of the temporal metaphor helps to ascertain that English native speakers estimate the movement of time both positively and negatively. Keywords: English, rotation verbs, metaphor, temporal meanings.

117 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Чаюк Т.А. Концепт toy в сучасній британській дитячій художній літературі ______Чаюк Тетяна Андріївна, аспірант кафедри англійської філології Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна

Анотація. У статті розглянуто шляхи вербалізації концепту TOY (іграшка) в семантичному просторі текстів сучасної бри- танської дитячої літератури. Виявлено ядерні і периферійні компоненти концепту TOY. Шляхом когнітивної інтерп ретації відповідних когнітивних ознак сформульовано основні твердження про концепт TOY в світобаченні англомовної дитини. Ключові слова: концепт, структура концепту, ядерні і пеes1риферійні компоненти концепту, когнітивна інтерпрета- ція, когнітивні ознаки концепту, твердження.

Ключовою для сучасної філософії, психології і когні- Використання в якості матеріалу для дослідження тивної лінгвістики є ідея образної основи процесів текстів сучасної британської дитячої літератури вида- мислення. Висновок про те, що процес мислення не ється доцільним з наступних причин. По-перше, текс- зводиться до оперування символами і вербальними ти дитячої літератури – один із основних видів диску- структурами, а передбачає оперування образами пре- рсу, доступних дитині. По-друге, текст є фрагментом дметів і дій, базується на дослідженнях багатьох вче- картини світу, проінтерпретованим суб’єктом [8, с. них, починаючи з О.О. Потебні (це одне з найважли- 240]. Художній текст – це суб’єктивний образ віших положень в його психолінгвістичній концепції), об’єктивного світу, індивідуальна опосередкована ка- М.І. Жинкіна (теорія універсально-предметного кода), ртина світу, виражена мовними засобами. Тобто текст І.Н. Горєлова (концепція функціонального базису мо- є водночас і результатом мовленнєвої діяльності пев- влення в онтогенезі). Для розуміння характеру проце- ної людини і категоризації нею світу, і засобом впли- су мислення важливий і цікавий матеріал дає насам- ву на інших мовних особистостей – текст здатен змі- перед вивчення мислення і мовлення в онтогенезі. нити модель світу в свідомості реципієнта. Таким чи- Дослідженню цієї проблеми в такому аспекті присвя- ном, аналіз змістового простору тексту дозволяє виді- тили свої роботи визнані українські та російські вчені лити і описати найбільш типові для представників цієї О.М. Гвоздєв, І.Н. Горєлов, О.О. Лєонтьев, Ю.М. Ка- культури ціннісні домінанти і виявити їх особливості раулов, О.М.Шахнаровіч, Н.М. Юрьєва, Т.М. Ушако- порівняно з існуючою системою загальнолюдських ва, О.С. Снітко, А. Ваганова та багато інших. цінностей і оцінок. Дослідження даної проблеми виконується в межах Сучасні лінгвісти стверджують, що структура кон- когнітивної лінгвістики, основною одиницею якої ви- цепту "складається з концептуальних ознак, які утво- ступають концепти – інформаційні структури свідо- рюють різні концептуальні рівні" [10, с. 15]. Отже, мості, різносубстратні за способами формування та шляхом виявлення концептуальних ознак, можна ви- представлення знань про певні явища і об’єкти [7, с. явити компоненти структури концепту – складові йо- 258]. Концепти складаються не тільки з поняттєвого, го ядерної і периферійної частин: "Реконструкція але і ціннісного та культурного компонентів, адже структури концепту здійснюється шляхом виявлення кожна людина, незалежно від віку, належить до пев- усіх можливих ознак, що можуть бути об’єднані за за- ного мовного колективу – групи людей, які мають гальною для них видовою або родовою асоціативною спільну мову і подібну систему цінностей: "В свідо- характеристикою" [5, с. 83]. мості кожної мовної особистості існує модель цінніс- В текстах британської дитячої літератури концепт ної картини світу, в якій виділено найбільш значущі TOY представлено насамперед лексемою toy а також, для окремої культури ціннісні орієнтири, сукупність номінаціями на позначення різних ігрових предметів. яких і визначає певний тип культури, що підтриму- Значення лексеми toy в різних словниках має незначні ється і зберігається у мові представників цієї культу- варіювання: ри" [3, с. 5]. Виявлення структури та етнокультурної Thing to play with, especially for a child. An object for специфіки ціннісно-значущих концептів є перспекти- children to play with [2 , с.1357]. вним напрямком сучасної лінгвістики. A plaything, usually for an infant or child; often an Лінгвісти та психологи функціональної орієнтації instrument used in a game [25]. An object, often a small representation of something familiar, вважають, що засвоєння дитиною мовних засобів і as an animal or person, for children to play with; plaything [26]. форм комунікації відбувається паралельно із засвоєн- Компонентний аналіз дефініційного значення лек- ням концептуальних основ оточуючого світу та опа- семи toy дозволяє виділити наступні її семи: 1. іграш- нуванням моделей соціально зумовленої поведінки. ка – це будь-який предмет, з яким можна проводити Вивчаючи структуру концепту в онтогенезі, можна певні маніпулятивні дії з метою розваги; 2. іграшка – прослідкувати, як дитина, опановуючи слова рідної це будь-який предмет, який можна використовувати у мови, їх семантику, "засвоює й відповідне бачення грі; 3. іграшка – це предмет для дитячої гри, розроб- світу, об’єктивоване в етнічно маркованому внутріш- лений спеціально, як маленька копія оточуючих ди- ньому лексиконі представників певної культури", тину знайомих предметів світу людей, тварин і речей. отримати певне уявлення про динаміку концепту [9, с. В ході дослідження було з’ясовано, що до ядра 76]. концепту TOY, представленого в британській літера- Метою дослідження є описати концепт TOY (ігра- турі для дітей, входять три основних компоненти, яки шка), визначивши його основні компоненти у складі збігаються за своїм значенням з дефініційними сема- картини світу дитячої англомовної особистості. ми лексеми toy:

118 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Перший компонент, що входить до складу ядра tuck him up in the duck cot and tell him to go to sleep. I концепту TOY: іграшка – це будь-який предмет, з generally make him cry quite a bit first and Pippa has to keep яким можна проводити певні маніпулятивні дії з rocking him and telling him stories." [22, с. 49] метою розваги. Третій ядерний компонент концепту TOY: іг- В тих випадках, коли іграшкою стає звичайний рашка – це предмет для дитячої гри, розроблений предмет, що існує в оточенні дитини, це реалізація спеціально як маленька копія оточуючих дитину скоріше просто маніпулятивної функції, найпростіша, знайомих предметів світу людей, тварин і речей. В перша форма гри дитини. Наприклад, маленький хло- текстах британської дитячої літератури він представ- пчик перед тим, як заснути, просив дати йому іграш- лений досить широко. Так, у попередньому прикладі ки, в тому числі круглий камінчик, який він знайшов і згадуються Barbies, My Little Ponies, big special dolls який приємно тримати і перебирати в руках: "And he that walk and talk and wet. І подібних прикладів багато. wanted the fat round pebble he found on the beach one day." Але на особливу увагу на наш погляд заслуговує ви- [13, с. 149] падок, коли йдеться про улюблену іграшку дитини. Жадібне кроленя з казки "Tick-a-Tock, the Greedy Ляльки і м'які іграшки – зображення людей і тварин – Rabbit" знайшов якось три золотих монети. Вони були дійсно посідають особливе місце серед іграшок. Як такі гарні, так блищали на сонці, їх так приємно було правило, улюбленою іграшкою дитини стають саме рахувати і роздивлятись, що кроленя почав мріяти про або лялька (частіше для дівчат) або м'яка іграшка – те, щоб мати багато таких монет: ведмедик, зайченя, цуценя і т.п. Як зазначають дитячі "Tick-a-Tock found three gold pieces lying in the sunshine. психологи, улюблена іграшка має важливе значення They shone and glittered, and Tick-a-Tock thought they were для емоційного, психологічного та когнітивного роз- very beautiful. “Now I am rich,” he said, and he felt very proud. витку дитини. На думку психолога В.С. Мухіної, за- He took the gold pieces to his burrow and hid them there. вдяки волі та уяві дитини, улюблена іграшка пово- Sometimes he took them out and counted them – one, two, three диться виключно так, як це потрібно в даний момент – three, two, one! And sometimes he counted them over and її хазяїну. Вона розумна і слухняна. Вона лагідна і ве- over again, until he came to the number one hundred and села. Вона норовиста і вперта. Непоправна брехуха і pretended he was very rich indeed." [12, с. 27] Другий компонент, що входить до складу ядра нечепура. Разом зі своєю лялькою або ведмедиком концепту TOY: іграшка – це будь-який предмет, дитина проживає всі події власного життя й життя який можна використовувати у грі. інших людей у всіх емоційних проявах, доступних її В процесі рольової гри завдяки використанню вла- розумінню. Улюблена м'яка іграшка заміщає ідеаль- сне дитячої уяви, відбувається процес заміщення реа- ного друга, який все розуміє і не пам'ятає зла. Тому льного предмету ігровим. Ігровий предмет відповідає потреба мати таку іграшку виникає в усіх дітей – не- предмету оточуючого середовища, потрібному для залежно від статі. [4, с. 174-175] даної вибраної гри. Наприклад, листя з дерев можуть Про особливе значення для дитини її улюбленої іг- заміщати гроші у грі про магазин або будь-якій іншій, рашки яскраво свідчить наступний приклад. Діти при- де відображено торгівельно-грошові відносини, або їхали до літнього табору. знайомляться і представля- використовуватися як еквівалент квитків на транспорт ють один одному свої улюблені іграшки: "Just got to get something," said Giles, haring over to his чи в кіно і т.п. у відповідних іграх. В рольовій грі по- bag. всякденні предмети мають знакову функцію і легко He dug deep… and came out with a teddy bear. Giles’s bear перетворюються в потрібні для гри. Таким чином під- had a stitched nose stuck right up in the air and a sneery mouth. віконня або стілець можуть стати королівським тро- "Old teddy, eh?" said Jake. ном у грі дівчаток у принцес. У реальному плані має- "He’s not any old teddy, he’s Sir Algernon Honeypot," said мо, наприклад, window seat in the breakfast room, у грі: Giles. "This is my throne," – said Ruth. My throne is made of shiny "Well, settle down with his sirship, then," said Jake. wood." А дерев'яний кухонний стілець перетворюється на Biscuits was rootling about in his bag now. золотий трон: wooden chair in the kitchen – a royal throne "Biscuits! No more food, do you hear me?" said Jake. made of gold [13, с. 22]. "I’m just getting Dog Hog," said Biscuits. Ще один цікавий приклад, коли дівчинка, що мала "Who?" said Jake. багато різних справжніх іграшок, коли її мати наро- Biscuits produced a long browny-pink knitted creature with floppy limbs and a curly tail. Biscuits made it prance about his дила ще одну дитину, стала з задоволенням гратися bed. старою подушкою, яка символізувала для неї малень- "We can’t work out if he’s a dog or a pig. My granny knitted ку дитину. Всі дії, які її мати виконувала з її брати- him and she’s not very great at knitting actually," said Biscuits. ком, вона в ігровій формі повторювала зі своєю ігра- Jake looked at me. шковою дитиною Baby Pillow. Інколи в доньки-матері "Have you got your teddy, Tim?" разом з нею грала і її старша сестра, яка і веде розпо- I just shook my head. I couldn’t say a thing. відь: I got into bed and pulled the sheets over my head. My arms "My sister Pippa is crackers. Mack was always buying her felt so empty without Walter. And no-one would have laughed at dolls when he was in work and we were rich. All the different me or called me a baby for having a cuddly toy. Barbies, My Little Ponies, those big special dolls that walk and I wanted my Walter Bear so much. talk and wet, but Pippa's only ever wanted Baby Pillow. Baby I don’t know when I went to sleep. Pillow got born when Mum had Hank. Pippa started carting this I kept waking up in the night. (Cliffhanger.34-35) old pillow round with her, talking to it and rocking it as if it Лексеми so і empty виділено в тексті автором. Виді- were a baby... If I'm feeling in a very good mood I help Pippa лення курсивом впливає на зорове сприйняття тексту. feed Baby Pillow with one of Hank's old bottles and we change Це один з елементів параграфеміки, що належить до his old nappy and bundle him up into an old nightie and then we невербальних засобів виділення важливого фрагменту

119 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

інформації. Подібне шрифтове виділення додає смис- by her feet and monkey by her head, and all the others tucked in лових відтінків через візуальне сприйняття. В даному by her arms and legs. Then she said, "Sleep well, Janeen." And випадку потрібно було донести до читача, що той when she had gone the toys whispered, "Sweet dreams." [13, с. хлопчик, якому батьки не дозволили взяти до табору 115] його улюблену іграшку, почувається сумним і безпо- Дитина прокидається через нічний жах і боїться за- радним (емоційний стан спустошеності передано від- синати одна, вона кличе маму. Мама приходить, за- повідною лексемою empty) і дуже сильно сумує за спокоює дитину, якийсь час сидить біля неї, а потім своїм ведмедиком (демонстрація характерної в подіб- іде, залишивши замість себе іграшки, якими вона об- ному випадку поведінки – pulled the sheets over my head, кладає дитину з усіх боків, створюючи свого роду за- couldn’t say a thing, My arms felt so empty, I wanted my Walter хисний прошарок, що відділяє дитину від усіх негара- Bear so much) і не може без нього заснути (I don’t know when здів та страхів. Такою захищеною зазвичай почува- I went to sleep. I kept waking up in the night.) ється дитина у колисці, особливо коли поряд знахо- В процесі дослідження аналізу текстів британської диться мати: I'll stay here beside you. Тут колисці від- дитячої літератури було з'ясовано, що для характери- повідає лексема nest (спостерігається метафоричний стики відносин дитини з її улюбленою іграшкою най- перенос: пташенята в гнізді – дитина в колисці), а фу- частіше використовуються такі лексеми як hold tight, нкцію матері у підтриманні безпеки дитини переби- hug, cuddle, snuggle, warm і подібні, що мають висо- рають на себе іграшки, які в буквальному розумінні кий емоційний оцінний компонент у своєму значенні. оточують дитину з усіх сторін – вжито лексеми з від- В результаті компонентного аналізу вищезгаданих ле- повідною семантикою: around, by her feet, by her head. ксем нами було виділено наступні ключові семи: hold tucked in by her arms and legs. in one's arms , close and lovingly, move closer, 2. Улюблена іграшка – близький друг, навіть за comfortable, warmth, affection. На концептуальному рі- певних обставин найкращий або єдиний, якому можна вні це означає наступне: положення у просторі – яко- довіритися і який не зрадить. Так, наприклад, улюб- мога ближче до об'єкта прихильності, задіяні почуття лену іграшку дорослі можуть називати, а діти вважа- – любові, приязні, прихильності, відчуття – комфорту, ти, членом родини: тепла. Все разом це сприяє створенню почуття безпе- "That’s Radish," said Mum. "Andrea’s had her for years and ки, захищеності, любові. Таким чином, спостерігаєть- years. She’s a very important member of our family." [23, с. 9] ся зв'язок концепту TOY саме у його складовій улюб- When my parents split up they didn’t know what to do with me. My mum wanted me to go and live with her. My dad лена іграшка з концептами SAFETY, LOVE, wanted me to go and live with him. I didn’t want to go and live HAPPINESS. Це концепти, що пов'язані насамперед з at my mum's new place or my dad's new place. I wanted to stay концептом MOTHER, адже саме мама – перша і най- living in our old place, Mulberry Cottage, the three of us важливіша людина, від якої залежить дитина, її фізи- together. Four, counting my pet Sylvanian family spotted rabbit чний добробут та психоемоційний стан. Radish. [23, с. 7] Для з’ясування периферійних оцінних складових 3. Улюблена іграшка – партнер дитини у всіх концепту TOY в ході дослідження було використано життєвих та ігрових проекціях. Живий, справжній, метод когнітивної інтерпретації з подальшим узагаль- наділений, з одного боку, власними життєвими про- ненням відповідних когнітивних ознак у вигляді "тве- явами, а з іншого спільними з дитиною переживання- рджень про концепт, установок свідомості, що випли- ми. Висновок, зроблений на підставі аналізу семанти- вають у даній культурі зі змісту концепту" [6, с. 202]. чного простору текстів британської дитячої літерату- Екстралінгвістична інформація про зміст концепту ри, підтверджує думку відомого психолога Д. Вінні- представлена його інтерпретаційним полем. В резуль- кота про те, що улюблена іграшка здається дитині таті аналізу семантичного простору текстів британсь- джерелом тепла, що має певну структуру, що рухаєть- кої дитячої літератури було виявлено цілу низку сте- ся або вчиняє дії, які демонструють наявність у неї реотипних тверджень, що відображають властиве ди- життєвої сили або своєї власної реальності [1]. тячій картині світу уявлення про улюблену іграшку. Мовна репрезентація цього компоненту концепту – Наступні твердження виконують функцію узагаль- це, насамперед, прикметник real: "...Radish is real for нення когнітивних ознак концепту TOY і відповіда- me." [23, с. 10], дієслово live: "She lives in my pocket." ють його периферійним складовим. [23, с. 8] та лексеми, що виражають активні дії або ка- 1. Улюблена іграшка – замісник мами. Той факт, тегорію стану, характерні для живих істот. Так, на- що улюблена іграшка, особливо м'яка іграшка, пов'я- приклад, іграшки можуть хотіти або не хотіти чогось, зана з образом матері засвідчують відомі дитячі пси- при цьому, як правило, їх бажання, висловлені дити- хологи [1]. Діти подовгу бережуть якогось плюшевого ною від імені іграшки, повністю збігаються з почут- звірка, щоб зберегти в собі щось від свого раннього тями і настроєм дитини: "What about the little purple дитинства, щось м'яке і лагідне на дотик, з чим вони teddy? He'd like to live in Lizzie's room. No, he wouldn't, said перебували в тих же відносинах любові і ніжності, які Jake. He'd hate it." [20, с. 23] пов'язували їх у свій час з ким-небудь із дорослих. В цьому прикладі на обережне припущення дорос- Деякі діти сплять з такою іграшкою років до п'ятнад- лого, а саме, батька хлопця, про те, що один із улюб- цяти [2, с. 186]. лених іграшкових ведмедиків Джейка, можливо, за- Наведемо найбільш цікавий, на наш погляд, прик- хоче пожити в кімнаті Ліззі (це майбутня зведена сес- лад. тра Джейка), дитина активно висловлює незгоду і не- "One night, at midnight, Janeen had a nightmare and she гативні почуття іграшки, при цьому відбувається про- called out for her mummy to make her feel better. Her mummy екція його власних почуттів щодо майбутнього одру- said, " Oooh, poor Janeen, I'll stay here beside you while you go ження батька і несприйняття нових членів родини. back to sleep." She put all her toys around her like a nest, teddy

120 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Використана дорослим м'яка форма would like контра- рез що її можуть сварити, або, що найгірше, менше стує з категоричним висловленням дитини "No, he любити, робить не дитина, а її іграшка. Таким чином, wouldn't", де модальне дієслово вжито у значенні ак- улюблена іграшка дає дитині можливість перенести тивної незгоди і відмови виконати дію, посилене діє- на неї якісь свої дії або певні вчинки, скоєні дитиною, словом, що виражає відповідне негативне почуття але саме ті, що не заслуговують на схвалення с точки would hate. зору дотримання етичних норм поведінки, і залишити Також, як видно з наведених нижче прикладів, своє Я цілісним, неушкодженим, як і раніше, гідним улюбленим іграшкам може бути холодно, боляче, їх поваги і любові з боку оточуючих. можна розбудити, вони мають улюблений одяг або "I didn't," said Mary Kate. "He kicked himself down there. їжу і т.п. He's naughty. He was hiding to make me hunt and hunt for him. "Dad...snatched Walter and shoved him on top of my folded Naughty Teddy!" [14, с. 79-80] holiday clothes and slammed the case shut."Dad! Watch out! 7. Улюблена іграшка – важливий учасник риту- His legs are all twisted back – and his nose will get squashed! алу відходу дитини до сну. Діти - відомі консервато- He wants me to make him a special nest in my T-shirts," I ри. Ритуали посідають важливе місце в їхньому житті. wailed." [18, с. 12] Дотримання певних ритуалів гарантує стабільність "You can wake them up. She's a little chilly in that thin оточення і допомогає дитині підтримувати почуття nightgown... That's... Alice's ( Alice – ім'я ляльки) favourite безпеки і впевненості. outfit." [20, с. 49] "How many toys go to bed with you? Don't leave anyone be- 4. Улюблена іграшка – джерело втіхи в скрутних hind!" [13, с. 149] обставинах. Для дитини улюблена іграшка надає мо- "Go to sleep, Little Bear. Here is your teddy." [11, с. 74] жливість проекції неприємних почуттів та вражень, "One frosty night Sophie tucked her dolls and teddies into від яких хочеться сховатися, захиститися. Так, в на- bed, and wriggled in beside them." [11, с. 24] ступному прикладі, дитина не може слухати, як сва- "I also had my own teddy. He's very little and a deep shade ряться її батьки, в її свідомості відбувається перенос of navy blue. I call him Midnight. I can't go to sleep without своїх переживань на іграшку, яка ніби то розділяє з him..." [21, с. 20] дитиною її біль. Полегшуючи стан іграшки – в даному "And when we were quiet at last and snuggled up to go to sleep it didn’t matter that I didn’t have Walter Bear. I had little випадку дівчинка затуляє своєму іграшковому зайчи- Biscuits Tiger to cuddle instead." [19, с. 90] ку вушка, щоб та не чула, як сваряться батьки – дити- "I know, thought Peter, I'll hide Mr Kill. Henry would never на певною мірою допомагає собі пережити те неприє- admit it, but he couldn't sleep without Mr Kill." Perfect Peter's мне, що з нею відбувається в реальності, зменшити Revenge. [15, с. 94] негатив: " I snatched Radish back and put my hand gently over "Mum said I couldn’t get to sleep without Walter Bear." [19, her ears. She can't stand to hear them arguing." [23, с. 8] с. 10-11] Наведемо декілька аналогічних прикладів: Як видно з цих прикладів, всі діти беруть з собою "But this lady saw me fiddling about in my pocket and she до ліжка іграшки, а деякі діти не можуть навіть засну- got a glimpse of Radish. I like to hold her tight when I’m feeling ти без своєї улюбленої іграшки. funny." [23, с. 8] 7.Улюблена іграшка – ознака того, що дитина "I didn’t feel tough. I didn’t feel safe. I needed to hug Walter маленька. Це положення сформульовано з точки зору Bear very hard when Dad drove us to the Adventure Centre. I didn’t say anything. I hugged Walter even harder, sniffing in his дітей, які дуже добре усвідомлюють, що той факт, що sweet dusty smell." [19, с. 10-11] ознакою маленької дитини є наявність улюбленої іг- I’d packed Walter Bear in my suitcase but I had to rush to my рашки. У дорослих людей вже не може бути улюбле- bedroom and get him out and have a quick nuzzle into his warm ної іграшки. Якщо дорослі і граються в іграшки, то це furry head. [18, с. 12] називається інакше і відбувається у зовсім інший спо- I hid my face in Midnight's fur. [21, с. 45] сіб (див. наступний компонент концепту). Різниця ... he needed Elephant with his big flappy ears, in case he was між дорослими і дітьми проявляється в тому числі і в lonely. [13, с. 149] ставленні до іграшок. Отже, для того щоб подорослі- 5. Улюблена іграшка слугує своєрідним громо- шати, треба відмовитись від улюбленої іграшки, а то- відводом, дає можливість дитині вивільнити свої по- чніше, від того особливого до неї ставлення, яке при- чуття, позбавитись негативних емоцій. таманне дитині, навіть, своєрідних стосунків між ди- "I'll pay you back, Peter,"- growled Henry, thumping his тиною та її улюбленою іграшкою, про існування яких teddy, Mr Kill, against the bedpost. " "...when she was in a temper, she would throw her toys, and свідчать наведені вище ствердження і приклади. Від- sometimes she would even kick them. " [16, с. 38] повідно, діти, що хочуть здаватися дорослішими, про- "She threw him across the room to punish him. She threw тиставити себе світу дитинства і наблизитися до тако- him hard, to let him know how cross she was." [14, с. 79-80] го бажаного світу дорослих, можуть навіть висміюва- Як видно з наведених прикладів, діти дійсно знахо- ти своїх товаришів за традиційну дитячу поведінку з дяться у емоційному стані гніву і роздратування: be іграшками, що яскраво демонструють наступні прик- cross, be in a temper, і звільнюються від негативних лади: почуттів, зриваючись на своїх іграшках: kick, throw, "Dolls’ houses are for babies!" said Chloe. We’re not playing thump, punish throw hard. baby doll games," said Chloe. "Come on then, Daisy, show me 6. Улюблена іграшка може також виступати час- all your T-shirts." [21, с. 93] тиною концепту Я. Основою концепту Я є фрейм I hid my face in Midnight's fur. "Oh look at little diddums with her teddy weddy," Chloe muttered. I wished Midnight was being basically good (ствердження "Я хороший"). Для a real bear and could bite her. (Sleepovers. 45) дитини дуже важливим є усвідомлення того, що вона She doesn’t even mind if people think her a baby. She had хороша, варта любові і що її люблять. Все, що вона this little Troll doll with purple hair. Kelly made the little Troll робить поганого або неправильного, тобто такого, че- ‘talk’ in a tiny voice. [19, с. 25]

121 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

"Well, pack it away, then! You don’t want Biscuits to laugh look but she mustn't touch..." [20, с. 36-37], і яка дозволила at you, do you?" [19, с. 10-11] дівчинці, в знак особливої прихильності, погратися з Dad said I shouldn’t take a teddy bear with me because the деякими ляльками зі своєї колекції [20, с. 42]. other kids might laugh at me. [18, с. 12] В іншому творі бабуся дівчинки Емілі колекціонує Бачимо тут використання в мовленні дітей лексем, лялькові будинки, про що можна дізнатись з розмови що характеризують приналежність до світу дитинства дітей: "Dolls’ houses are for babies!" said Chloe. "No, they’re – таких, як baby, play, game – з іронією, яка є очевид- not. My gran collects dolls’ houses and she’s an old lady," said ною з контексту, елементів дитячого мовлення Emily. "I’m not really allowed to play with her dolls’ houses diddums, teddy weddy, знову ж таки, з метою осмію- though." [21, с. 93] вання, і в мовленні дорослих дієслів, що прямо висло- В результаті аналізу семантичного простору текстів влюють значення "висміювати, сміятися над": people британської дитячої літератури було виявлено, що до think her a baby, laugh at. структури концепту TOY входять три ядерних компо- 8. Іграшка – річ для колекціонування як пред- ненти, які відповідають дефініційному значенню по- мет захоплення дорослих. Діти усвідомлюють, що няття іграшка і вісім стереотипних тверджень, які ви- іграшками можуть цікавитись і дорослі. Звичайно, до- конують функцію узагальнення когнітивних ознак рослі не граються іграшками, а просто збирають їх, концепту TOY і відповідають його периферійним володіють ними і т. п. І дітям, як правило, заборонено складовим. На основі проведеного дослідження мож- торкатися дорослих іграшок. на зробити висновок, що концепт TOY є ціннісно зна- Так, наприклад, дівчинка на ім'я Ліззі з повісті Жа- чущим в дитячій картині світу англомовної особисто- клін Уілсон знайомиться з бабусею нового чоловіка сті. своєї мами, яка колекціонує ляльок: "These are collector's dolls," said Great-Gran. "They are not for children... She can

ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED.) 1. Винникот Д. Игра и реальность. – М.: Институт Общегу- Language and the Picture of Language] –L.: Nauka, 1988. – 216 манитарных исследований, 2002. –288 с. s. Vinnikot D. Igra i realnost. [Game and Reality]— M.: Institut 9. Слухай Н. В. Когнітологія та концептологія в лінгвістич- Obshchegumanitarnyh issledovanij, 2002.- 288 s. ному висвітленні: [навчальний посібник] / Наталія Виталіїв- 2. Дольто Д. На стороне ребенка. – Екатеринбург.: ООО Ра- на Слухай, Олена Степанівна Снитко, Тетяна Пилипівна Ві- ма Паблишинг, 2010. –717 с. льчинська. – К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський Dolto D. Na storone rebenka. [On the Side of the Child] – університет", 2011. – 367 с. Ekaterinburg.: Ooo Rama Pablishing, 2010. –717 [3] s. Sluhaj N. V. Kognіtologіya ta konceptologіya v lіngvіstichnomu 3. Карасик В.И. Культурные доминанты в языке // Языковая visvіtlennі: [navchalnij posіbnik] [Cognitive and linguistic личность: культурные концепты. Волгоград-Архангельск. coverage in conceptology: [tutorial]]/ Natalіya Vitalіїvna 1996. С. 3-16. Sluxaj, Olena Stepanіvna Snitko, Tetyana Pilipіvna Vіlchinska. – Karasik V.I. Kulturnye dominanty v yazyke // Yazykovaya K.: Vidavnicho-polіgrafіchnij centr "Kiїvskij unіversitet", 2011. lichnost: kulturnye koncepty. [Cultural dominants in language / / – 367 s. Linguistic personality: cultural concepts.] Volgograd- 10. Стернин И. А. Может ли лингвист моделировать струк- Arxangelsk. 1996. s. 3-16. туру концепта? / Иосиф Абрамович Стернин // Когнитивная 4. Мухина В.С. Детская психология. – М.: ООО Апрель семантика: Материалы Второй Международной школы- Пресс, ЗАО Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000 – 352с. семинара по когнитивной лингвистике / Отв. ред. Н. Н. Бол- Muhina V.S. Detskaya psihologiya.[ Child Psychology] – M.: дырев; Редкол.: Е. С. Кубрякова и др.: В 2 ч. – Ч. 2. – Там- OOO Aprel Press, ZAO Izd-vo EKSMO-Press, 2000 – 352 s. бов: Изд-во Тамб. ун-та, 2000. – С. 13–17. 5. Пименова М. В. Типология структурных элементов кон- Sternin I. A. Mozhet li lingvist modelirovat strukturu koncepta? цептов внутреннего мира (на примере эмоциональных кон- [Can a linguist model the structure of the concept]/ Iosif цептов) / Марина Владимировна Пименова // Вопросы ког- Abramovich Sternin // Kognitivnaya semantika: Materialy Vtoroj нитивной лингвистики. – 2004. – № 1(001). – С. 83–90. Mezhdunarodnoj shkoly-seminara po kognitivnoj lingvistike Pimenova M. V. Tipologiya strukturnyh elementov konceptov [Cognitive semantics: Proceedings of the Second International vnutrennego mira (na primere emocionalnyh konceptov) Workshop on Cognitive Linguistics] / Otv. red. N. N. Boldyrev; [Typology of the structural elements of the inner world of redkol.: E. S. Kubryakova i dr.: v 2 ch. – ch. 2. – Tambov: Izd-vo concepts (for example, emotional concepts] / Marina Tamb. un-ta, 2000. – s. 13–17. Vladimirovna Pimenova // Voprosy kognitivnoj lingvistiki. – 11. Adams G. A Year Full of Stories. 366 Stories and Poems. – 2004. – № 1(001). – s. 83–90. London: Orion Children's Books, 1999. – 264 p. 6. Попова З. Д., Стернин И. А. Когнитивная лингвистика / 12. Blyton E. The Rabbit’s Whiskers and Other Stories. London, Зинаида Даниловна Попова, Иосиф Абрамович Стернин. – 1992. – 155 p. М.: АСТ: Восток – Запад, 2007. – 314 [6] с. 13. Cooling W. Read Me A Story, Please. – London: Orion Popova Z. D., Sternin I. A. Kognitivnaya lingvistika [Cognitive Children's Books, 2004. – 256 p. Linguistics] / Zinaida Danilovna Popova, Iosif Abramovich 14. Morgan H. The Mary Kate Storybook. – London: Faber Ltd, Sternin. – M.: AST: Vostok – Zapad, 2007. – 314 [6] s. 2000. – 232 p. 7. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна ен- 15. Simon F. Perfect Peter’s Revenge // Horrid Henry Rules the циклопедія. – Полтава: Довкілля-К, 2006. – 716 с. World. London: Orion Children’s Books, 2007. – P.92-111. Selіvanova O.O. Suchasna lіngvіstika: termіnologіchna 16. 365 Stories And Rhymes for Girls. – UK: Parragon Books enciklopedіya. – Poltava: Dovkіllya-K, 2006. – 716 s. Ltd, 2007. – 384 p. 8. Серебрянников Б.А. Роль человеческого фактора в языке. 17. The Bedtime Book of 365 Nursery Rhymes. [NR] 1972. Язык и картина мира. – Л.: Наука, 1988. – 216 с. 18. Wilson J. Buried Alive. – London: A Young Gorgi Book, Serebryannikov B.A. Rol chelovecheskogo faktora v yazyke. 1998. – 159 p. Yazyk i kartina mira. [Role of the human factor in language. 19. Wilson J. Cliffhanger. – London: A Young Gorgi Book, 1995. – 90 p.

122 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

20. Wilson J. Lizzie Zipmouth. – London: A Young Gorgi Book, 24. Oxford Advanced Learner's Dictionary of Current English / 2000. – 79 p. Ed. J. Growther. – Oxford: Oxford University Press, 1998. – 21. Wilson J. Sleepovers. – London: A Young Gorgi Book, 1430 p. 2001. – 112 p. 25 Encyclopedia Britannica [Е. ресурс]: Режим доступу: 22 Wilson J. The Bed and Breakfast Star. – London: A Young http://www.britannica.com/EBchecked/topic/601284/toy Gorgi Book, 1995. – 208 p. 26 The Free Online Dictionary [Е. ресурс]: Режим доступу: 23. Wilson J. The Suitcase Kid. – London: Gorgi Yearling http://dictionary.reference.com/browse/toy?s=t Books, 1993. – 155 p.

Chajuk T.A. The concept toy in the modern British literature for children Abstract. The article deals with the ways of concept TOY representation in semantic area of modern British literature texts for children. Nuclear and peripheral components of concept TOY have been defined. By means of cognitive interpretation of proper cognitive attributes, the main statements of the сoncept TOY in British child’s picture of the world have been formulated. Keywords: concept, structure of a concept, nuclear and peripheral components of a concept cognitive interpretation, cognitive attributes of a concept, statement.

Чаюк Т.А. Концепт toy в современной британской детской литературе Аннотация. В статье рассмотрены пути вербализации концепта TOY в семантическом пространстве текстов современной британской детской литературы. Выявлено ядерные и периферийные компоненты концепта MONEY. Путем когнитивной интерпретации соответствующих когнитивных признаков сформулированы основные утверждения о концепте TOY в картине мира англоговорящего ребенка. Ключевые слова: концепт, структура концепта, ядерные и периферийные компоненты концепта, когнитивная интерпретация, когнитивные признаки концепта, утверждение.

123 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Чернова Ю.В. Спільні ознаки романів Маргарет Етвуд ______Чернова Юлія Вікторівна, викладач Чорноморський державний університет ім. Петра Могили, м. Миколаїв, Україна

Анотація. Стаття аналізує спільні ознаки найвідоміших романів М.Етвуд на фоні історії канадської літератури як окремої традиції. Звертається увага на використання у романах епіграфів, прийому "роман у романі", образу нещасливої жінки як символу змін у сучасному канадському суспільстві, елементів квітів та негативного опису їжі. Ключові слова:канадська література, Маргарет твуд, "Леді-оракул", "Історія, розказана служницею", "Сліпий убив- ця", "Рік потопу".

Вже більше ніж 30 років триває період творчості та Як будь-який зрілий та сформований стиль, манера натхнення канадської англомовної письменниці, пое- письма Етвуд є легко впізнаною завдяки характерним та, літературного критика, суспільного діяча та фемі- спільним рисам, властивим кожному роману в певній ністки Маргарет Етвуд (народ. 1939). Письменниці, мірі, і які можна назвати "візитною карткою" романіс- яка створила свій власний та неповторний стиль, яка тки. Для аналізу цих ознак було обрано чотири рома- створює надзвичайно глибокі сюжети та майстерно ни М. Етвуд: "Леді-оракул" ("Lady Oracle", 1976), "Іс- передає у своїх творах увесь багатогранний спектр торія, розказана служницею" ("Handmaid’s Tail", людських емоцій та хвилювань; романістки, що за- 1985), "Сліпий убивця" ("The Blind Assassin", 2000), ймає провідне місце на світовій літературній площі і "Рік потопу" ("The Year of the Flood", 2009). яка започаткувала нову епоху в світовій літературі, Передивляючись вищезгадані твори неможливо не "епоху Маргарет Етвуд". Говорячи про канадську лі- помітити, що майже кожен з них розпочинається з тературу взагалі, необхідно зазначити, що вона є від- епіграфу (а інколи з декількох). Епіграфи використо- носно молодою як національна літературна традиція. вуються авторами зазвичай для того, щоб висловити Як зазначає М. Воронцова, національна літературна чужу думку в іншому сенсі або контексті. З перших база Канади була відсутня до середини ХХ століття сторінок своїх романів М. Етвуд намагається надати [3, с. 3]. Цей феномен має глибоке історичне коріння, читачу таку собі підказку, про що буде йти мова на- адже Канада споконвіку вважалася залежною краї- далі, висловити своє авторське відношення до власно- ною. Спочатку від французів, потім від англійців, кі- го творіння. Так, роман "Історія, розказана служни- нець кінців від американців. В умовах всебічної екс- цею" починається з уривку з книги Буття: "И увидела пансії канадцям було вкрай важко створювати та роз- Рахиль, что она не рождает детей Иакову, и позавидо- вивати власну економіку та культуру. Більш сильні та вала Рахиль сестре своей, и сказала Иакову: дай мне могутні країни, такі як Англія та США, розглядали детей, а если не так, я умираю. Иаков разгневался на Канаду як "чисте поле", яке можна засіяти власною Рахиль и сказал: разве я Бог, Который не дал тебе культурою. Так, письменникам було заборонено дру- плода чрева? Она сказала: вот служанка моя Валла; кувати свої твори у Канаді. Відбувалася глобальна войди к ней; пусть она родит на колени мои, чтобы и американізація суспільства. Проте смілива когорта я имела детей от нее. Бытие, 30:1 – 3" [8, с. 3]. Прово- нових авторів, таких як Р. Дейвіс, М. Лоренс, Р. Райт диться паралель між біблійним персонажем та голов- та сама М. Етвуд, ставлять собі за мету не наслідува- ною героїнею "Історії, розказаною служницею", Фре- ти, не копіювати, не запозичувати, а творити нове та довою, яка живе у республіці Галаад, державі майбут- довести, що культура Канади та її література зокрема нього. В республіці панує напівфашистський тоталі- має право на існування та визнання, оскільки є само- тарний режим, людські цінності повністю знівельова- бутньою, унікальною та неповторною. ні, світ зруйнований, стан навколишнього середовища Саме тому є очевидним, що література Канади не є викликає жах, адже триває ядерна війна. Жінки вико- достатньо та ґрунтовно дослідженою, зокрема на пос- ристовуються лише для продовження роду, тому їх традянському просторі. Ще є прошарки, які склада- ретельно перевіряють, здорових направляють у якості ють білі плями у канадському літературознавстві, й служниць до військової верхівки, інших – в табори. один з них – романістика М. Етвуд, коло дослідників Лише одна зі ста жінок може завагітніти, при цьому якої не є широким: С. Бєлов, М. Воронцова, не має ніякої впевненості, що дитина народиться здо- О. Злобіна, В. Івашева, Є. Калмановський, Н. Овча- ровою. І ось серед подібної жахливої патріархальної ренко, Л. Романчук. Незважаючи на це романи М. Ет- теократії Етвуд використовує біблійний персонаж, вуд та її герої цікавлять читачів все більше і більше, щоб підкреслити вражаючий контраст між тим, що оскільки проблеми, які вона висвітлює стають все було, і тим, що стало, та до чого прийшли люди. більш актуальними у наш час: відношення до жінки, Аналізуючи інший відомий роман М. Етвуд, "Слі- пошук людиною свого "я", низькі та знівельовані мо- пий убивця", треба зазначити, що в ньому письмен- ральні цінності та ідеали, привиди з минулого, непо- ниця також використовує декілька епіграфів. Авторс- розуміння між людьми, яке руйнує їх життя, втрачені тво першого з них належить польському письменнику можливості, самоаналіз, руйнівна сила науково- та журналісту Ришарду Капущинському: "Представь- технічного прогресу, екологічні катастрофи. Маючи те: вот монарх Ага Мохаммед хан приказывает убить свій неповторний стиль М.Етвуд створює на сторін- или ослепить жителей города Кермана – всех без иск- ках своїх романів яскраві персонажі, які часто мають лючения. Воины рьяно берутся за дело. Выстраивают "резонансні" риси. горожан, взрослым рубят головы, детям выбивают

124 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

глаза…Затем вереница ослепленных детей покидает оскільки не задовольняється простим сюжетом, який є город. Одни скитаются по округе и, заблудившись в занадто "тьмяним" для неї. Хоча інколи це збиває чи- пустыне, умирают от жажды. Другие добираются до тача з основної лінії, проте у той самий час дає мож- поселений…и поют песни об истреблении жителей ливість побачити одну подію з декількох сторін, про- Кермана" [9, с. 5]. Епіграфа, більш підходящого до аналізувати її з різних точок зору та провести парале- назви, стилю та характеру твору навряд чи вдалося б лі у кінці. знайти. Адже мова йде про дітей, осліплених жорсто- Героїні М. Етвуд – жінки, на долю яких випадає ким правителем, в той час, коли у самому романі діти немало життєвих випробовувань. Як підкреслює також втрачали зір через ткання килимів: "Ковры тка- М. Воронцова, в творчості М. Етвуд жінка є символом ли рабы – и всегда дети: лишь детские пальчики под- змін у канадському суспільстві [3, с. 5]. Життя жінки ходят для такой тонкой работы. Однако от непрерыв- є повним непорозуміння, розтавань, болю та сліз. Пи- ного напряжения глаз дети к восьми-девяти глазам сьменниця використовує цікавий прийом, щоб акцен- степли; их красота определяла цену ковров" [9, с. 31]. тувати увагу на самотності героїнь: її персонажі пос- Остання робота М. Етвуд, роман "Рік потопу", по- тійно когось цитують або згадують, чи то матір, тітку, чинається з вірша, який увійшов у її "Книгу гімнів ве- подругу, няню або главу релігійного угруповання. Ко- ртоградарів". Вперше письменниця використовує вла- гось, хто був у житті головної героїні, проте згодом сний вірш як епіграф. Для читача зображується пано- зник назавжди. Так, героїня роману "Леді-оракул" рама екологічної катастрофи. Взагалі, проблема захи- Джоан увесь час згадує свою тітку Лу: "Прошлое из- сту навколишнього середовища є завжди актуальною менить нельзя, говорила тетя Лу" [7, с. 9]; "Выпусти та болісною для М. Етвуд, адже її батько був ентомо- из банки одного червяка, и за ним сразу полезут оста- логом, і разом з ним майбутня письменниця багато льные. Так говорила тетя Лу; у нее в запасе было подорожувала по півночі Канади, що згодом відобра- множество полезных максим – и народных, и собст- зилося на її творчості та суспільних поглядах. венного изобретения" [7, с. 46]; "Когда я доросла до М. Етвуд обурює безвідповідальне ставлення до при- того, чтобы делать рождественские покупки, именно роди, її остання робота "Рік потопу" - це заклик тим, тетя Лу стала водить меня по магазинам. Однажды я хто не замислюється над станом нашої планети сього- объявила, что матери ничего дарить не собираюсь. дні, проте буде жаліти про це завтра. М. Етвуд як ні- "Но, моя милая, - сказала тетя Лу, - это будет удар по хто інший воліє зазирнути в майбутнє людства, це ві- ее чувствам" [7, с. 86]. Тітка Лу – єдина з родичів та дбувається і в "Історії, розказаною служницею", і у близьких Джоан, хто щиро про неї піклувався та ціка- "Році потопу". Романістка описує новий світ, світ де вився її життям, тому героїня вкрай важко переносить панує генна інженерія, світ, де не залишилося нічого смерть тітки Луїзи. справжнього та природнього. Лише невелика група Героїня роману "Історія, розказана служницею" та- вертоградарів намагається відновити втрачений ба- кож постійно цитує людину з минулого життя, проте ланс між людиною та природою. Вони тримають важко сказати, що цей персонаж був позитивним. Го- бджіл, вирощують квіти на даху багатоповерхівки, ловна героїня певний час перебувала у "Червоній святкують свої власні свята, примушують дітей вчити школі", де жінкам нав’язувалася думка, що вони – напам’ять назви вимерлих тварин та закликають лю- лише знаряддя для продовжування роду та тривала їх дей зберегти залишки природи для нащадків. За сло- підготовка до роботи служницями у Командорів та вами самої М. Етвуд, вона не копіювала образи верто- інших лідерів військового режиму. В цій школі пра- градарів з існуючих релігій, проте декілька їх бого- цювали охоронці жіночої статі, яких називали Тітка- словських положень мають реальні прототипи [6, ми (контраст між родинними стосунками Джоан і тіт- с. 503]. Подібна тематика ще раз доводить, що ки Лу та покори Фредової ії Тіткам-охоронцям). Одну М. Етвуд – яскрава представниця своєї національної з них, тітку Лідію, цитує головна героїня: "Считай, культури, адже як підкреслює Н. Овчаренко, пробле- что ты в армии, сказала Тетка Лидия" [8, с. 6]; "Сие не ма екології є характерною для англоканадської літе- кара, но чествование, как говорила Тетка Лидия, ко- ратури останніх років [4, с. 64]. торая обожала "или/или" [8, с. 7]; "Тетка Лидия гово- Неможливо не звернути увагу на те, що три з чоти- рила, что выступает за парадную дверь. Ваша служба рьох аналізованих творів М. Етвуд мають ще один почетна, говорила она" [8, с. 10]; "Если тебя не спра- роман "усередині". У "Леді-оракул" це історія життя, шивают, учила тетка Лидия, лучше рта не открывать. яку розповідає безпосередньо сама головна героїня, а Ты представь себя на их месте, говорила она – стис- також любовний роман, який ця героїня пише, щоб кивая, заламывая руки и нервно, с мольбой улыбаясь. заробити собі на життя. Крім того, Джоан стає автор- Им ведь нелегко" [8, с. 12]. Тітка Лідія – резонансний кою книги "Леді-оракул", в якій публікуються її вір- персонаж, проте вона залишила певний слід у долі ші, написані начебто у стані прострації, і тим самим Фредової, оскільки була майже єдиною, з ким можна героїня створює власний містичний культ. У романі було поговорити на новому етапі життя, коли молода "Сліпий убивця" перша сюжетна лінія – це розповідь жінка втратила матір, чоловіка, доньку, а згодом і по- Айріс, старшої з сестер Чейз, друга – фантастична іс- другу. торія про вигаданий світ Сакел-Норну, яку розповідає Доречі, тема використання жінки як інструмент під час таємних побачень закоханий без імені. У "Році продовження роду фігурує й в романі "Рік потопу". потопу" оповідання ведеться від імені двох героїнь, Тобі, одна з головних героїнь, щоб заробити собі на Тобі та Бренди, кожна з яких розповідає про трагедію життя після смерті батьків, намагається продавати "безводного потопу" згідно своїх спогадів. Такий власні яйцеклітини: "Когда деньги, вырученные за прийом "роман у романі" М. Етвуд використовує, волосы, кончились, Тоби стала продавать свои яйцек-

125 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

летки на черном рынке. Молодые женщины могли за- свариться з рідною матір’ю через власну зайву вагу. работать большие деньги, продавая яйцеклетки парам, Їх спілкування зводиться до постійних сварок та до- которые либо не могли заплатить нужную взятку, ли- корів, адже мати відчуває, що дочка принципово не бо действительно настолько никуда не годились, что бажає змінюватися та виправдати сподівання сім’ї: "Я ни один чиновник не продал бы им лицензию на ро- всегда звала ее "мама" и никак иначе, никаких "мамо- дительство" [6, с. 42]. Відчутно, що М. Етвуд обурена чек" и "мамуль". То есть я, должно быть, пыталась, но принизливим ставленням до жінки у суспільстві (у она это не приветствовала. Наши отношения очень цих двох романах – у суспільстві майбутнього, тому рано стали напоминать производственные: она – ме- стає очевидним, що письменниця не бачить надії на неджер, разработчик, рекламный агент; я – продукт. позитивні зміни), де жінка може заробити собі на Думаю, больше всего ей хотелось от меня признате- життя, лише продаючи своє тіло або його частини. До льности. Чтобы я преуспевала и все знали, что это – речі, Тобі припиняє продавати власні яйцеклітини, благодаря ей" [7, с. 81]. Після того, як п’яна мати на- оскільки була інфікована: "Но этот трюк ей удался магається вдарити Джоан ножем, героїня йде з дому. лишь дважды, потому что во второй раз гила, которой Такі ж холодні стосунки має вона і з батьком, який не брали яйцеклетку, оказалась грязной. В то время тор- приймає ніякої участі у вихованні дитини. І після говцы яйцеклетками еще оплачивали лечение, если смерті матері, яка отруювала життя їм обом, Джоан та что-то шло не так; но все равно Тоби проболела ме- батько, нажаль, не стали ближче, тому що було вже сяц. Когда она попробовала сдать яйцеклетку в третий надто пізно, вони стають абсолютно чужими: "Отец раз, ей сказали, что у нее были осложнения: теперь не то чтобы тяготился мной, но и не уговаривал ос- она не сможет сдавать яйцеклетки, и, кстати говоря, таться. Мы всю жизнь были негласными конспирато- детей у нее тоже не будет" [6, с. 42]. Медицина як за- рами, но теперь, когда нужда хранить молчание отпа- гроза здоров’ю жінки присутня і в попередньому ро- ла, не знали, о чем разговаривать друг с другом" [7, мані М. Етвуд, "Леді-оракул", де героїню Джоан зара- с. 234]. Навіть після своєї смерті мати не припиняє ди жарту ранили ігровою стрілою: "Оказалось, что у переслідувати Джоан та заподіювати їй страждання: меня заражение крови – из-за стрелы: медсестра в пу- "Образ матери, который я долгие годы таскала с со- нкте неотложной помощи пожалела антисептика" [7, бой, и который, подобно железному медальону, оття- с. 154]. гивал мне шею, таков: она сидит перед туалетным Помітно, що героїні романів М. Етвуд починають столиком, красит ногти кроваво-красным лаком и тя- згадувати тих, хто так чи інакше вплинув на них про- жело вздыхает" [7, с. 82]. тягом складного життєвого шляху, з перших сторінок. На такому ж самому психологічному елементі від- Так, Айріс, головна героїня роману "Сліпий убивця", чуженості та непорозуміння між рідними людьми ба- одразу повертається в думках до Ріні, яка була нянею зується роман "Сліпий убивця". Мати Айріс та Лори дівчаток та водночас кухаркою-економкою, і згодом померла, коли дівчата були ще досить маленькими, замінила Айріс та Лорі рідну мати: "Скажи, где болит, проте вони не могли похвалитися довірливими стосу- спрашивала она. Ну-ка перестань выть. Успокойся и нками з нею й до цього: "А потом я вспомнила Рини покажи, где болит" [9, с. 11]; "Благодарите за малые из нашего детства. Это она лечила наши порезы и ца- деяния, говорила Рини" [9, с. 46]. Обидві оповідачки рапины, перевязывала ранки. Мама отдыхала или где- останнього з проаналізованих романів, "Рік потопу", то творила добрые дела, но Рини всегда была рядом" постійно згадують Адама Першого (перший персо- [9, с. 10]. Ситуація з батьком склалася ще гірше, його наж-чоловік, якого "дозволено" цитувати), лідера на- сестри інколи просто боялися та ніяковіли в його при- піврелігійного суспільства вертоградарів, або когось з сутності. Норвал Чейз, повернувшись з війни калікою, його прибічників: "Грифы – наши друзья, - учили ко- втративши віру в Бога, страждаючи від нічних кош- гда-то вертоградари. – Они очищают землю" [6, с. 10]; марів та раптових приступів гніву, також не знав, як "В любом случае время – не такая вещь, которая про- тримати себе з дочками: "Я не видела отца, но чувст- ходит мимо тебя, говорила Пилар; это море, в кото- вовала – неуклюжее одноглазое чудовище, такое пе- ром ты плаваешь" [6, с. 123]; "Адам Первый говорил, чальное. Я привыкла к этим звукам: от отца я не жда- что музыка встроена в нас Богом; когда мы поем, мы ла ничего дурного, но все равно держалась с ним роб- уподобляемся птицам, но также и ангелам, потому ко" [9, с. 90]; "Он редко с нами говорил – обычно что пение – форма хвалы, исходящая из больших глу- утыкался в газету, а мы слишком трепетали, чтобы за- бин души, оно лучше слышно Богу, чем простая речь" говаривать первыми" [9, с. 109]. Лейбмотив творчості [6, с. 154]. У житті кожної героїні М.Етвуд була лю- М. Етвуд – самотність та "емоційний холод "- знову дина, яка її підтримувала, співчувала та повчала. На- проявляються на сторінках роману. жаль, подібні персонажі залишилися у минулому че- Ще один персонаж, молода дівчина Бренда з рома- рез причини, часто трагічні та непідвласні героям. За- ну "Рік потопу", залишається покинутою матір’ю піс- раз жінка повинна вирішувати свої проблеми самос- ля викрадення її біологічного батька (якого Бренда тійно, без допомого інших. Самотність, втрата та без- майже не знає). Характерним є те, що героїня у своїх вихідь червоною ниткою проходять крізь романи спогадах називає мати по імені, тобто Люцерною: М. Етвуд. "Так что хватит с меня беззаботной студенческой жи- Варто звернути увагу на відносини між головними зни. Мне придется покинуть академию Марты Грэм и героїнями та їх батьками. Характерним для стилю отныне самой о себе заботиться. Быстрый пинок – и М. Етвуд є те, що вона зображує батьків людьми меня выбросили из гнезда. Правда, нельзя сказать, что вкрай зайнятими та майже байдужими до життя своїх Люцерна когда-нибудь обеспечивала мне что-нибудь, дочок. Так, Джейн з роману "Леді-оракул" постійно похожее на гнездо" [6, с. 346].

126 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Як вже було зазначено вище, героїні М. Етвуд са- и старомодное глазированное пирожное, пенопластом мотні. Протиріччя сюжетів письменниці полягає в то- заскрипевшее на зубах" [9, с. 95]. Подібні порівняння му, що зазвичай в житті жінок є декілька чоловіків, – це вираз протесту та заклик тим, хто ще сподіваєть- проте саме того єдиного вони втрачають. Наприклад, ся запроторити жінку вдома. героїня "Леді-оракул" гостро відчуває, що її чоловік Тьмяними та чорно-білими, незважаючи на "депре- Артур стає віддалятися від неї після виходу в світ її сивний" стиль, твори М.Етвуд вважати неможливо, книги (підкреслюється небажання чоловіка підтрима- оскільки майже кожен з проаналізованих романів має ти жінку на вершині її творчого розквіту). Навіть тає- яскраву вставку. Мова йде про елемент квітів, як ди- мні стосунки з хлопцем на прізвисько Королівський сонансний крик серед душевного болю героїнь. При- Дикобраз не приносять більше бажаної втіхи та насо- мітно, що Фредова у романі "Історія, розказана служ- лоди. Після "з’імітованої" смерті Джейн шалено су- ницею", вперше прийшовши у будинок Командора, мує за Артуром і наважується надіслати йому листа. помічає красивий сад, адже дружина Командора – за- Проте чи зможе чоловік її зрозуміти та вибачити? Це взята садівниця. Це викликає в неї болісні спогади залишається невідомим. Відчайдушний та необачний про той час, коли жінка мала власну сім’ю та власний вчинок героїні практично руйнує її життя. сад. Письменниця підкреслює, що у той час, як гинуть У романі "Історія, розказана служницею" головна прості смертні, дружини військової еліти не мають героїня втрачає і чоловіка, і доньку. Командор, від ко- більш важливих справ, ніж садівництво та в’язання: го вона повинна завагітніти, починає надавати їй зна- "Я выхожу черным ходом в сад, громадный и ухо- ки уваги, проте викликає до себе лише неприязнь. женный: в центре газон, ива, плакучие сережки; по Згодом між Фредовою та Ніком, водієм Командора, краям – цветочные бордюры, нарциссы вянут, тюль- спалахує щире почуття, проте знову читачу невідомо, паны раскрывают бутоны, разливают цвета" [8, с. 20]; чи зустрінуться герої знову, адже Нік виявляється "У многих Жен такие сады – есть чем командовать, за членом підпільної організації. Він рятує Фредову, та чем ухаживать, о чем заботиться. У меня когда-то был чи зможе врятуватися сам…? сад. Я помню запах перевернутой земли, пухлые лу- Варто підкреслити, що у романі "Сліпий убивця" ковицы в руках, налитые, сухой шорох семян под па- головна героїня Айріс виходить заміж за нелюба Рі- льцами" [8, с. 20]. чарда, щоб врятувати батька та сестру від банкротства Дуже багато квітів "розбавляють" похмурі спогади сімейної справи. Проте все життя її серце належить Айріс у романі "Сліпий убивця": "Голубые цветы рас- Алексу, чоловіку, який мусить приховуватися через творились во мгле, красные почернели, а белые свер- ліві погляди (знову М. Етвуд вводить політику як кают, фосфоресцируют. Тюльпаны сбросили лепест- руйнівний елемент відносин, вперше це відбувається ки, и торчат только голые пестики – черные, похожие у романі "Леді-оракул", де чоловік Джоан Артур при- на хоботки, эротичные. Пионам почти конец: стоят діляє своїй суспільній діяльності занадто багато ува- неряшливые и поникшие, будто мокрые носовые пла- ги), і якого кінець кінців убивають на війні. Поступо- тки; зато распустились лилии и флоксы. Жасмин осы- во Айріс втрачає і батька,і сестру; згодом помирають пался, и трава под ним покрыта белым конфетти" [9, її чоловік та донька, онуку ж тримає на відстані сестра с. 77]; "Хризантемы на лужайке перед домом искри- покійного чоловіка. Жахливою хвилею смертей та лись сверкающими капельками; целая армия слизней втрат пройшлася доля по життю Айріс. дожевывала остатки листьев люпина" [9, с. 147]. На- З цікавого боку підходить М. Етвуд до зображення решті, безліч квітів як елемент надії у світі генної ін- їжі у своїх романах. Авторка сміливо руйнує звичний женерії присутні у романі "Рік потопу": "Цветочные стереотип, що місце жінки на кухні, адже її героїні – клумбы, задушенные чертополохом и лопухами….В яскраві творчі особистості (Джоан з "Леді-оракул" та зарослях молочая, астр и щавеля вздымаются неров- Айріс зі "Сліпого убивці" - письменниці). Наприклад, ные длинные бугры" [6, с. 10]; "Все вокруг пропитано Джоан не вміє та не прагне навчитися готувати: благоуханием – высокий цветущий клевер, сныть, ла- "…Никакой овсяной каши, которую я ненавидела, а ванда, майоран и лимонная мята, все самосевки" [6, Артур боготворил, - комковатой, подгоревшей, из-за с. 385]. того, что я не слушала его советов и не пользовалась Стиль Маргарет Етвуд – це часто короткі та незакі- пароваркой…Годы завтраков, неумело приготовлен- нчені речення,проте які надовго врізаються в пам’ять. ных, неуютных, невозвратных…" [7, с. 10]; "Иногда Як ніхто інший канадська письменниця зображає чи- на меня нападали угрызения совести, и я старалась тачу його самого. Його біль та його щастя. Проте бо- приготовить Артуру что-то вкусное, но получалось, лю набагато більше у романах М. Етвуд, адже складна как правило, еще хуже, чем обычно" [7, с. 334]. В ро- історія її батьківщини не могла не вплинути на її тво- мані "Сліпий убивця" їжа взагалі викликає виключно рчість та ідеї. Романи М. Етвуд – це блискуче поєд- негативні емоції: "Майра оставила мне свое фирмен- нання глибоких сюжетів, резонансних персонажів та ное пирожное, испеченное для праздничного чаепи- виразних мовних засобів. В кожному своєму творі пи- тия, - кусок бурой замазки, политой шоколадной сля- сьменниця намагається безжалісно розкрити найбільш котью, - и пластиковую фляжку с этим ее кисловатым характерні аспекти канадського суспільства (ставлен- кофе" [9, с. 48]; " Не нравится мне этот пух на кофе. ня до жінки, проблема впливу американської культу- Похоже на крем для бриття. Глотаешь – и рот словно ри, низькі цінності світу буржуазії, руйнівна сила на- мылом набит" [9, с. 55]; "Я сидела на скамейке и гры- уково-технічного прогресу, самоаналіз). А будь-яке зла печенье. Огромное – с коровью лепешку, безвкус- суспільство складають прості люди, тому кожен читач ное, рассыпчатое и сальное, как теперь пекут, и конца на сторінках романів Етвуд може знайти щось актуа- ему не было видно" [9, с. 65]; "Я купила чай со льдом льне саме для себе.

127 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Балан Н.В. Хронотоп і його функція у розвитку сюжету в garet Etvud "Postizhenie"[Singularity of nature image in "Sur- романі Маргарет Етвуд "Сліпий убивця"/ facing" by Margaret Atwood]// "Problemy literaturovedeniia". - http://archive.nbuv.gov.ua/portal/…_/F1_doc.pdf Kh., 2007, оkt. - s. 74-85. Balan N.V. Khronotop i yogo funktsiia u rozvytku siuzhetu v 6. Этвуд М. Год потопа/Маргарет Этвуд; [пер. с англ. romani Margaret Etvud "Slipyi ubyvtsia" [Chronotope and its Т.Боровиковой]. – М.: Эксмо; СПб.: Домино, 2011. – 528 с. function in the plot development in "The Blind Assassin" by Etvud M. God potopa [The Year of the Flood]/Margaret Etvud; Margaret Etwood]/ [per. s angl. T.Borovikovoi]. – M.: Eksmo; SPb.: Domino, 2011. http://archive.nbuv.gov.ua/portal/…_/F1_doc.pdf – 528 s. 2. Воронцова М.Ю. Маргарет Этвуд и проблема феминизма. 7. Этвуд М. Мадам Оракул: роман/Маргарет Этвуд; [пер. с – К., 2000. англ. М.Спивак]. – М.: Эксмо, 2010. – 448 с. – (Pocket book). Vorontsova M.Yu. Margaret Etvud i problema feminizma [Mar- Etvud M. Madam Orakul: roman [Lady Oracle]/Margaret Etv- garet Etwood and the problem of feminism]. – К., 2000. ud; [per. s angl. M. Spivak]. – M.: Eksmo, 2010. – 448 s. – 3. Воронцова М.Ю. Своєрідність романістики Маргарет Ет- (Pocket Book). вуд: автореф. дис.. на здобуття наук. Ступеня канд. філ. на- 8. Этвуд М. Рассказ служанки/Маргарет Этвуд; [пер. с англ. ук: спец. 10.01.04 "Література зарубіжних країн"/Воронцова А.Грызуновой]. – М.: Эксмо, 2006. – 256 с. М.Ю. – Дніпропетровськ, 2005. – 27 с. Etvud M. Rasskaz sluzhanki [The Handmaid’s Tale]/Margaret Svoieridnist romanistyky Margaret Etvud [Singularity of Etvud; [per. s angl. A.Gryzunovoi]. – M.: Eksmo, 2006. – 256 s. Maragret Etwood’s novels]: avtoref.dys. na zdobuttia 9. Этвуд М. Слепой убийца: роман/Маргарет Этвуд; [пер. с nauk.stupenia kand.fil.nauk: spets. 10.01.04 "Literatura англ. В.Бернацкой]. – М.: Эксмо; СПб.: Домино, 2011. – 544 zarubizhnykh krain"/Vorontsova M.Yu. – Dnipropetrovsk, 2005. с. – 27 s. Etvud M. Slepoi Ubiitsa [The Blind Assassin]: roman/Margaret 4. Овчаренко Н.Ф. Англоязычная проза Канады. – К.: Нау- Etvud; [per. s angl. V.Barnatskoi]. – M.: Eksmo; SPb.: Domino, кова думка, 1983. – 286 с. 2011. – 544 s. Ovcharenko N.F. Angloiazychnaia proza Kanady [English prose 10. Atwood Margaret. "The Blind Assassin": a Novel: [роман]/ of Canada]. – K.: Naukova dumka, 1983. – 286 s. Margaret Atwood. – Anchor, 200. – 521 p. 5. Романчук Л. Специфика изображения природы в романе 11. Das Pauline. The Politics of Survival in the Novels of Mar- М.Этвуд "Постижение"// "Проблемы литературоведения". - garet Atwood: Thesis Submitted to the Brarathiar University for Х., 2007, окт. - с. 74-85. the Award of the Degree of Doctor of Philosophy in Eng- Romanchuk L. Spetsyfika izobrazheniia prirody v romane Mar- lish/Pauline Das. – Tamilnadu, India, 2009 – 249 p.

Chernova Yu.V. Common characteristics of Margaret Atwood’s novels Abstract. The article analyses common characteristics of the most famous novels by Margaret Atwood amidst the history of Canadi- an literature as a separate tradition. The attention is paid to the usage of epigraphs, the means "novel in the novel", the image of an unhappy woman as a symbol of changes in the modern Canadian society, flower elements and negative description of food. Keywords: Canadian literature, Margaret Atwood, "Lady Oracle", "The Handmaid’s Tale", "The Blind Assassin", "The Year of the Flood".

Чернова Ю.В. Общие характеристики романов Маргарет Этвуд Аннотация. Статья анализирует общие характеристики самых известных романов Маргарет Этвуд на фоне развития канадской литературы как отдельной традиции. Внимание уделяется использованию в романах эпиграфов, приема "роман в романе", образа несчастливой женщины как символа перемен в современном канадском обществе, элементов цветов и отрицательного описания еды. Ключевые слова: канадская литература, Маргарет Этвуд, "Мадам Оракул", "Рассказ служанки", "Слепой убийца", "Год потопа".

128 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Швець О.В. Еволюція поняття “номінативне речення” у лінгвістиці ______Швець Олександр Віталійович, аспірант, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, м. Київ, Україна

Анотація. У статті проаналізовано дефініції поняття “номінативне речення”, сформульовані представниками системно- функціонального, структурно-семантичного, структурно-функціонального та лінгвокогнітивного підходів до вивчення син- таксису. Зроблено спробу синтезувати власне визначення. Ключові слова: номінативне речення, системно-функціональний підхід, структурно-семантичний підхід, структурно- функціональний підхід, лінгвокогнітивний підхід.

У сучасному мовознавстві, незважаючи на значні тео- У русистиці проблемі номінативного речення при- ретичні напрацювання у галузі синтаксису, дискусій- свячені розділи окремих монографій О. Пєшковського ною залишається проблема дефініції поняття “номіна- [21], В. Бабайцевої [3], Н. Арутюнової [1], О. Бон- тивне речення”, яке по-різному інтерпретувалося у рі- дарко [4], П. Леканта [18]; спеціальних праць О. Іва- зноманітних напрямах та школах. нової [12], С. Кацнельсона [14], М. Лужковської [19], Термін “номінативний”, який лежить в основі на- І. Попова [22], Л. Санжарова [24], О. Добриднєва [10]. зви “номінативне речення”, походить від латинського Першими серед зарубіжних дослідників номінативне “nominativus”, що слугує для позначення називного речення з односкладного виділили А. Мейє [40], відмінка у латинській мові. Л. Єльмслев [37], Е. Бенвеніст [33]. Вперше термін “номінативне речення” був вжитий Актуальність дослідження зумовлена зростаючим на засіданні Паризького лінгвістичного товариства 11 інтересом науковців до вивчення синтаксису номіна- червня 1904 року, де з доповіддю “Номінативне ре- тивного речення, його структурно-семантичних, лінг- чення в індоєвропейських мовах” виступив Антуан во-когнітивних і функціональних особливостей, що Мейє. Він доповів про наявність номінативних речень передбачає уточнення дефініції поняття “номінативне у санскриті, старо-перській, грецькій, латинській та речення” шляхом дослідження його еволюції. старослов’янській мовах. На тому ж засіданні учень Мета розвідки – виокремити та схарактеризувати Мейє, Робер Готіо виступив з доповіддю “Номінатив- існуючі визначення поняття “номінативне речення” в не речення в фіно-угорських мовах”, в якій зазначив, україністиці, русистиці і романо-германській філоло- що приклади вживання номінативних речень виявле- гії та на підставі опрацювання теоретичного доробку но у російській мові та її діалектах [34, с. 25 – 26]. науковців, сформулювати власну дефініцію поняття Згодом, у мемуарах Паризького лінгвістичного то- “номінативне речення”. вариства за 1906 рік була опублікована стаття У різних словниках лінгвістичних термінів номіна- А. Мейє “Номінативне речення в індоєвропейських тивне речення визначається як: мовах”, в якій він відзначав, що номінативне речення – одночленне речення, головний член якого вира- не допускає наявності жодного дієслова, яким би воно жається іменником (зрідка особовим займенником, не було, і полягає у відношеннях, встановлених між числівником) у називному відмінку, cyбстантивова- іменниками. Автор зазначав, що номінативне речення ними словами або кількісно-іменним сполученням зі стверджує існування якогось факту, виділяючи номі- стрижневим словом у формі називного відмінка. Но- нативні речення та номінативні речення у чистому ви- мінативні речення стверджують наявність, існування гляді, якими на його думку були речення, що не міс- предмета чи явища в плані теперішнього часу чи без- тили дієслова в особовій формі. У цій статті він підк- відносно до часу [7, с. 156]; реслював, що, окрім семітських мов, у тогочасній ро- – односкладове речення, головний член якого позна- сійській мові наявні номінативні речення, дія яких ві- чає наявність, існування предмета чи явища у тепері- дноситься до моменту мовлення [40, с. 1 – 20]. шньому або поза часовим виміром, виражений імен- У наукових колах існує думка, що номінативному ником, особовим займенником, субстантивованою ча- реченню було надано лінгвістичного статусу саме пі- стиною мови, що мають форму називного відмінка, а сля публікації цієї статті і, що саме Мейє є основопо- також кількісно-іменною сполукою, основне слово ложником теорії номінативного речення [37, с. 165], якої стоїть у називному відмінку [23, с. 137]; яку розвинули у своїх працях його учні Ж. Блох, – речення, в якому немає дієслова або наявне дієслово Р. Готіо, Ж. Марузо, та Е. Бенвеніст, дотримуючись “бути” [41, с. 1157]; визначення свого наставника. – односкладове речення, в якому присудок виража- Упродовж тривалого часу номінативні речення не ється називним відмінком іменника або кількісно- виокремлювали, і розглядали як неповні двоскладні, іменним сполученням [2, с. 270]. безособові тощо. В українській синтаксичній науці як В українській лінгвістиці перша спроба досліджень односкладні речення їх вивчали В. Горяний [8], номінативних речень зроблена М. Сулимою в тридця- В. Брицин [5], З. Іваненко [13], А. Загнітко [11] та ін- тих роках ХХ століття, який не виділяв їх в окремий ші. Спеціальні розвідки, присвячені номінативним ре- тип речень, а відзначав, що іменник у називному від- ченням в українській мові, належать перу мінку може утворити слово-назву, обминаючи дієсло- І. Сушинської [30], І. Ходикіної [31], З. Коцюби [16], ва, називаючи речі, явища тощо [26]. Г. Кузенко [17], З. Коржак [15] та інших. Аналіз теоретичних праць науковців з проблем структури, семантики і функціонування номінативних

129 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

речень у мові дозволило нам виокремити такі основні лукою слів, числівником або особовим займенником у напрями їх вивчення: системно-функціональний, формі називного відмінка [9, с. 85 – 86]. структурно-семантичний, структурно-функціо- Отже, російські лінгвісти певною мірою дотриму- нальний та лінгвокогнітивний. ються дефініції номінативного речення зробленого А. Представники системно-функціонального напря- Мейє, визначаючи їх як такі, що не містять присудка, му вивчають номінативне речення у системі мови та та поділяють на односкладні безприсудково-підметові виявляють його функції в ній (М. Гревіс [36], А. Гусс і присудково-безпідметові речення. [36], Л. Єльмслев [37], Е. Бенвеніст [33], О. Шахматов Український лінгвіст О. Мельничук відносить но- [32], О. Пєшковський [21], О. Мельничук [20], мінативні речення до односкладних, в яких назва пре- М. Чемерисов [6]). Вони розглядають номінативні ре- дмета чи явища відноситься до певного моменту мов- чення як повні односкладові, що виражають наявність лення. Науковець виділяє два типи таких речень: ек- явищ або предметів у момент мовлення. зистенційні та називні, і вважає їх більш притаманни- Французькі лінгвісти М. Гревіс та А. Гусс назива- ми діалогічному і внутрішньому мовленню [20, ють номінативним просте речення, в якому відсутнє с. 162]. дієслово в особовій формі чи складне речення, в яко- М. Чемеpисов наголошує, що “номінативні речення му наявне дієслово в особовій формі лише в підряд- не бувають заперечними, вони не вживаються зі зна- них підметових або додаткових реченнях. Вони не ві- ченням минулого або майбутнього часу. Предикатив- дносять до номінативних речення, присудок яких ви- ність у номінативних реченнях виражається розповід- ражений інфінітивом. Деякі номінативні речення нау- ною або окличною інтонацією” [6, с. 222]. ковці називають оказіональними еліпсами, оскільки Як очевидно, українські лінгвісти, акцентують ува- співрозмовник не повторює окремих елементів попе- гу на односкладній структурі номінативних речень, їх редніх речень. Науковці відзначають, що такий тип часовій віднесеності і специфічній інтонації. речень більш притаманний розмовному стилю мов- Отже, думки науковців, які належать до системно- лення, хоча може вживатися і в писемному стилі. На функціонального напряму, відрізняються у плані ви- їх думку, номінативні речення можуть бути пошире- користання номінативних речень у мовленні (францу- ними [36, с. 122 – 123]. зькі дослідники відносять їх до розмовного стилю, а Автор праці “Проблеми загальної лінгвістики” українські – до діалогічного і внутрішнього мовлен- (1966) Е. Бенвеніст зазначає, що номінативне речення ня), в той же час усі представники даного напряму містить іменний предикат і в ньому відсутнє дієслово відзначають їх односкладність. Окрім того, українські або дієслово-зв’язка. Він також зауважує, що номіна- лінгвісти наголошують на специфічній інтонації цьо- тивне речення існуватиме лише у тому випадку, коли го типу речень. можлива дієслівна форма стоятиме у третій особі те- Представники структурно-семантичного напря- перішнього часу дійсного способу. Наявність цього му (У. Леманн [39], В. Бабайцева [3], Н. Валгіна [25], типу речень Е. Бенвеніст не обмежує лише якоюсь І. Білодід [28]) вважають, що основою номінативного однією сім’єю або певними сім’ями мов, відзначаючи, речення є іменник у називному відмінку або кількіс- що вони можуть мати місце в інших мовах [33, с. но-іменна сполука слів, що утверджує буття предмета 151]. або явища, яка може бути ускладнена значенням вка- Як очевидно, представники французької лінгвісти- зівки емоційної оцінки волевиявлення (що відображе- чної школи розширили розуміння номінативного ре- но у дефініціях В. Бабайцевої [3], Н. Валгіної [25], чення А. Мейє, зазначивши, що вони можуть бути І. Білодіда [28]). поширеними і мати місце в інших сім’ях та групах Представники американської лінгвістичної школи мов. Вони вважають, що номінативні речення власти- не розглядають номінативних речень на матеріалі ан- ві, в більшій мірі, розмовному стилю мовлення. глійської мови, а зосереджують свою увагу на арабсь- Представник російської лінгвістичної школи ких та інших індоєвропейських мовах. Зокрема, аме- О. Шахматов серед номінативних іменних односклад- риканський лінгвіст У. Леманн [39] досліджує номі- них речень виділяє: односкладні безприсудково- нативні речення в індоєвропейських мовах, зазначаю- підметові речення (іменні номінативні, кількісно- чи, що номінативні речення, в яких головний член ви- іменні, іменні ґенітивні, займенниково-ґенітивні, при- ражений іменником, інколи з прикметником або част- йменниково-іменні) та односкладні присудково- кою, складають один з найпростіших типів речень в безпідметові речення [32, с. 51]. цих мовах. Окрім іменника чи прикметника, предикат Видатний лінгвіст О. Пєшковський об’єднує під може бути виражений прислівником. назвою номінативні речення, всі ті, в яких, на його Дослідник вказує, що номінативні речення можна думку, іменник у називному відмінку може виступати знайти майже в кожному діалекті індоєвропейських присудком, і в яких за самою їх природою, не може мов, де вони обмежені формальним використанням в бути ні підмета, ні дієслівного присудка. Головною їх прислів’ях і приказках у латинській мові і діалектах рисою він вважає обов’язкову відсутність будь-яких німецької, вони мають місце в епічній прозі та поезії специфічних придієслівних членів [21, с. 377]. старо-ірландської та грецької мов. У балто- Автори академічної “Граматики російської мови” слов’янських діалектах чисті (власне) номінативні ре- відносять до номінативних речення, що утверджують чення є звичайним типом номінативного речення, на- наявність, існування предмета чи явища, названого віть у тих випадках коли предикатом є прислівник або головним членом речення, вираженого іменником у прислівниковий зворот. Однак таке використання но- формі називного відмінка або кількісно-іменною спо- мінативних речень більш поширене в сучасних діале- ктах (як російська), ніж у більш старих (як старос-

130 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

лов’янська), що вважається результатом фіно- що вони належать до виключно іменних структур, які угорського впливу. вживаються лише у стверджувальній формі і не мо- У. Леманн відзначає, що зазвичай абсолютне номі- жуть мати обставин у своєму складі, а також володі- нативне речення складається з іменника, модифікова- ють номінативною, номінативно-вказівною, номіна- ного дієприкметника у непрямому відмінку, що ви- тивно-оцінною або номінативно-окличною інтонаці- ступає еквівалентом присудка [39]. єю, за допомогою якої передається думка про буття, У. Леманн доповнив теорію номінативного речення наявність предмета, явища, поняття, яке називається. А. Мейє, вказавши на наявність таких речень в епіч- Вищезазначене свідчить про те, що представники ній прозі та поезії індоєвропейських мов та їх форма- структурно-семантичного напряму досліджують стру- льне використання у фольклорі. ктурну та семантичну будову номінативних речень, Засновник структурно-семантичного напряму в ро- розглядаючи їх як односкладні, основою яких є імен- сійській лінгвістиці В. Бабайцева відзначає, що серед ник в називному відмінку, кількісно-іменна словоспо- науковців не існує єдиної думки стосовно значення і лука або займенник, зазначаючи, що використання структури номінативних речень, хоча їх дослідженню іменників обмежене тими, які стверджують наявність, приділяється значна увага. До основних граматичних буття предмета чи явища. Усі вони, окрім У. Леманна, ознак номінативних речень вона відносить: односкла- відзначають особливу констатувальну інтонацію, вла- дову структуру і морфологічну природу головного стиву номінативним реченням. члена; особливу констатуючу інтонацію, яка в залеж- Науковці, що належать до структурно- ності від семантики і функціонального призначення функціонального напряму (П. Лекант [18], речення може бути розповідно-констатуючою і окли- О. Бондарко [4], А. Загнітко [11], З. Коцюба [16], чно-констатуючою; їх синтаксичне членування на не- З. Коржак [15]), на відміну від представників інших поширені і поширені [3, с. 114 – 116]. двох напрямів, зосередили свою увагу не лише на Н. Валгіна називає номінативними речення голов- структурі номінативних речень, а й на їх функціону- ний член яких виражений іменником або субстанти- ванні у мовленні. вованою частиною мови у називному відмінку. Вона Зокрема російський мовознавець П. Лекант зазна- відзначає, що субстантивований член може також бу- чає, що серед номінативних речень можна виділити ти виражений словосполученням, але головне слово “два структурних види – нерозчленовані і розчлено- номінативного речення повинне вживатися у формі вані” [18, с. 159]. При цьому він відзначає, що нерозч- називного відмінка. На її думку, номінативні речення леновані номінативні речення представлені лише го- лексично обмежені використанням іменників, що ловним членом, словом або синтаксично неподільним утверджують наявність, існування явища чи предмета словосполученням або поширені прислівними друго- [25, с. 256]. рядними членами, що утворюють з головним членом Аналіз праць представників російської лінгвістич- єдине словосполучення. Додавши, що у розчленова- ної школи свідчить про позитивні зрушення у плані них номінативних реченнях окрім головного члена збагачення теорії номінативного речення шляхом ви- структурним елементом є детермінуючий другоряд- окремлення їх граматичних ознак і особливої конста- ний член. Поширюючі (прислівні) другорядні члени, туючої інтонації. що об’єднуються з головним членом або з детерміна- Автори “Сучасної української літературної мови нтом, він визначає як факультативний елемент струк- (Синтаксис)” за редакцією І. Білодіда відзначають, що тури [18, с. 160]. “форма головного члена номінативних речень (назив- О. Бондарко дотримується думки, що дія в номіна- ний відмінок) найлегше і прямо втілює в собі функ- тивному реченні може відноситися лише до моменту цію номінації (називання), реалізується у відповідній мовлення, оскільки у ньому відсутні специфічні засо- номінативній, номінативно-вказівній, номінативно- би вказівки на часову віднесеність дії [4, с. 65]. оцінній чи номінативно-окличній інтонації, що й до- Російські науковці відзначають, що номінативні зволяє передавати думку про буття, наявність предме- речення можуть бути розчленованими і нерозчлено- та, явища, поняття, яке називається. Здебільшого та- ваними, стверджувальними і відносяться лише до мо- кий предмет (явище, поняття) називається розгорнуто, менту мовлення. у вигляді чіткої словесної фіксації властивих йому Український лінгвіст А. Загнітко вважає основною ознак” [28, с. 257]. При цьому слушно зауважують, граматичною ознакою номінативних речень їх одно- що “номінативні речення є виключно іменними стру- складність та морфологічну природу головного члена, ктурами. В їх складі можуть бути означення або дода- який може виражатися іменником у називному відмі- тки, що залежать від головного члена в називному ві- нку, кількісно-іменною словосполукою комплетивно- дмінку. Проте в номінативному реченні не може бути го плану або займенником. Розрізняє поширені та не- обставин, бо їх наявність свідчила б про те, що речен- поширені номінативні речення, відзначає, як суттєву ня містить у своєму складі значення дієслова- ознаку їх констатувальну інтонацію [11, c. 207 – 208]. присудка. Певне слово в номінативному реченні може З. Коцюба розглядає номінативні речення як один виступати у морфологічній формі, що є типовою для із типів односкладного речення з єдиним вербально обставини. Проте його функція у відношенні до голо- експлікованим ядровим центром, який не є ні підме- вного члена є атрибутивною, функцією неузгоджено- том, ні присудком, а поєднує в собі їхні якості. Автор го означення, яке можна замінити узгодженням” [28, зазначає, що головний член номінативних речень міс- с. 258]. тить двочленну думку, один елемент якої – поняття Українські дослідники у своїх визначеннях розши- предмета, другий – абстраговане поняття буття цього рюють теорію номінативного речення, відзначаючи, предмета. Основним модальним значенням номінати-

131 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

вних речень вважає ствердження існування реального чень, зокрема речення, ніким досі не висловлені. Таку факту. Часову віднесеність номінативних речень ви- здатність він вважав природженою частиною генети- значає як абсолютну або відносну, додаючи, що у чної програми людини, яка, не усвідомлюючи цих процесі комунікації номінативні речення реалізують структурних принципів, може створювати мовленнєві функції завершеного монорематичного висловлюван- конструкції різних типів [35]. ня [16, с. 5 – 6]. У руслі даного напряму французька дослідниця Ф. З. Коржак вважає, що “визначальною ознакою тем- Лефьовр визначає номінативне речення як синтаксич- поральної характеризації номінативних одиниць є фу- ну структуру, яка висловлює судження, вигук, запи- нкціонування у них особливої часової форми – антро- тання, вимогу, утворену шляхом поєднання бездієслі- поцентричного теперішнього. Цей час завжди збіга- вного предиката й імпліцитного підмета, розглядаючи ється з моментом спілкування, є константним значен- його на матеріалі французької мови. Вона відзначає, ням, не має парадигматичних протиставлень з іншими що номінативне речення, завдяки контекстуальному часовими планами і не потребує формальних показ- оточенню, може мати ознаки категорії особи, часу, ників. Від теперішнього присудкового теперішній ан- виду і способу. За даними дослідження Ф. Лефьовр тропоцентричний відрізняється тим, що до позначен- встановила, що номінативні структури властиві, перш ня вияву ознаки у часі він не має безпосереднього ві- за все, писемному стилю мовлення і спричинені ба- дношення, а локалізує у часі нерозчленовану предме- жанням економії мовних засобів вираження думки. тну ситуацію, вказує, що ця предметна ситуація відо- Далі науковець відзначає, що номінативні речення бражається у свідомості мовця” [15, с. 7]. можуть бути простими і поширеними за допомогою Як очевидно, українські лінгвісти відзначають од- детермінантів. На відміну від інших дослідників Ф. носкладність номінативних речень, морфологічну Лефьовр доводить, що вони можуть бути заперечними природу головного члена, який поєднує у собі функції [38, с. 47 – 48]. підмета і присудка, а часова віднесеність співпадає з Опрацювання теоретичного доробку представників часом спілкування. різних напрямів вивчення номінативного речення до- Представники структурно-функціонального напря- зволяє зробити висновок, що теорію номінативного му зосереджують свою увагу на функціонуванні но- речення започаткував французький дослідник А. мінативних речень у мовленні, розглядаючи також їх Мейє, а його співвітчизники розвинули її, вказавши структуру. Вони збагатили теорію синтаксису просто- на можливість розширення структури номінативних го речення твердженням, що номінативні речення бу- речень, їх наявність в інших сім’ях та групах мов у вають розчленованими та нерозчленованими, що дія в розмовному та писемному стилях мовлення. них може відноситися лише до моменту мовлення – Представники російської лінгвістичної школи ви- антропоцентричного теперішнього, а головний член є вчали номінативні речення як односкладові, структу- засобом вираження двочленності речення. ра яких може бути поширена детермінантами, окрім Сучасний етап розвитку лінгвістики відзначається обставин, а лексичне наповнення обмежене тими дослідженням функціонування мови як різновиду ко- іменниками, які стверджують наявність, буття пред- гнітивної, тобто пізнавальної, діяльності, а когнітивні мета чи явища. механізми та структури людської свідомості дослі- Українські лінгвісти зосередили свою увагу як на джує через мовні явища, що уможливило появу лінг- структурі, так і на функціях номінативного речення, вокогнітивного напряму у вивченні синтаксису. Він встановивши, що їх інтонація є констатуючою та ви- спрямований на вивчення загально лінгвістичних (ре- діливши різні типи цих речень. левантний для будь-якої мови, якою здійснюється Підсумовуючи викладене, зазначимо, що номінати- процес комунікації) і національно-детермінованих вні речення – це речення, головний член яких може компонентів (актуальний для мовлення певної націо- бути виражений іменником у формі називного відмін- нальної спільноти, оскільки виражає її національну ка, особовим займенником, кількісно-іменним слово- специфіку). сполученням, субстантивованою частиною мови, чис- Поштовхом до виникнення лінгвокогнітивного на- лівником, що констатує буття предмета чи явища у пряму стали наукові праці Н. Хомського, в яких він теперішньому часі. Номінативні речення можуть бути висловив думку про вроджений характер здатності непоширеними та поширеними, до їх складу можуть людини спілкуватися певною мовою та ввів поняття входити означення та додатки. “генеративної граматики”, згідно з якою за допомо- Перспективу подальших досліджень вбачаємо у гою скінченного набору граматичних правил і понять поліпарадигмальному вивченні номінативних речень особистість здатна створити необмежену кількість ре- на матеріалі різноструктурних мов.

ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Арутюнова Н. Д. Русское предложение. Бытийный тип / Akhmanova O. S. Slovar' lingvisticheskikh terminov [Dictionary Н. Д. Арутюнова, Е. Н. Ширяев. – М.: Русский язык, 1983. – of linguistic terms] / Ol'ga Sergeyevna Akhmanova. – M.: So- 198 с. vetskaya entsiklopediya, 1969. – 608 s. Arutyunova N. D. Russkoye predlozheniye. Bytiynyy tip [Russian 3. Бабайцева В. В. Односоставные предложения в современ- sentence. Existential type] / N. D. Arutyunova, Ye. N. Shiryayev. ном русском языке / Вера Васильевна Бабайцева. – М.: Про- – M.: Russkiy yazyk, 1983. – 198 s. свещение, 1968. – 160 с. 2. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / Babaytseva V. V. Odnosostavnyye predlozheniya v sovremennom Ольга Сергеевна Ахманова. – М.: Советская энциклопедия, russkom yazyke [Mononuclear sentences in modern Russian] / 1969. – 608 с. Vera Vasil'yevna Babaytseva. – M.: Prosveshcheniye, 1968. – 160 s.

132 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

4. Бондарко А. В. Функциональная грамматика / Александр Katsnel'son S. D. K genezisu nominativnogo predlozheniya [To Владимирович Бондарко. – Л.: Наука, 1984. – 136 с. the genesis of the nominative sentence] / Solomon Davidovich Bondarko А. V. Funktsional'naya grammatika [Functional Katsnel'son. – L., 1936. – 110 s. Grammar] / Аleksandеr Vlаdimirovich Bondarko. – L.: Nauka, 15. Коржак З. З. Вираження експресивності номінативних 1984. – 136 s. речень (на матеріалі сучасних українських художніх 5. Брицин В. М. Односкладні речення в українській мові: до текстів): автореф. дис. … канд. філ. наук: спец. 10.02.01 питання методології їхнього дослідження / В. М. Брицин // “Українська мова” / З. З. Коржак. – Івано-Франківськ, 2007. Мовознавство. 2001. – № 3. – С. 81–87. – 22 с. Brytsyn V. M. Odnoskladni rechennya v ukrayinsʹkiy movi: do Korzhak Z. Z. Vyrazhennya ekspresyvnosti nominatyvnykh re- pytannya metodolohiyi yikhnʹoho doslidzhennya [Mononuclear chenʹ (na materiali suchasnykh ukrayinsʹkykh khudozhnikh sentences in Ukrainian language: to the question of methodology tekstiv) [The Revealing of the Nominative Sentences Expressivity of their study] / V. M. Brytsyn // Movoznavstvo. 2001. – № 3. – (on the material of the modern Ukrainian fiction texts)]: avtoref. S. 81–87. dys. … kand. fil. nauk: spets. 10.02.01 “Ukrayinsʹka mova” / Z. 6. Вoлox О. T Сучасна українська літературна мова: Морфо- Z. Korzhak. – Ivano-Frankivsʹk, 2007. – 22 s. логія. Синтаксис / Boлox О. T, Чемерисoв М. T., Чеpнoв Є. І. 16. Коцюба З. Г. Експресивність номінативних речень як пе- – К.: Вища школа, 1989. – 335 с. рекладознавча проблема (на матеріалі англійської та україн- Volokh O. T Suchasna ukrayinsʹka literaturna mova: Morfolo- ської мов): автореф. дис. … канд. філ. наук: спец. 10.02.16 hiya. Syntaksys [Contemporary Ukrainian Literary Language: “Перекладознавство” / З. Г. Коцюба. – Київ, 2001. – 16 с. Morphology. Syntax] / Volokh O. T, Chemerisov M. T., Cher- Kotsyuba Z. H. Ekspresyvnistʹ nominatyvnykh rechenʹ yak nov YE. I. – K.: Vyshcha shkola, 1989. – 335 s. perekladoznavcha problema (na materiali anhliysʹkoyi ta 7. Ганич Д. І. Словник лінгвістичних термінів / Д. І. Ганич, ukrayinsʹkoyi mov) [Expressiveness of nominal sentences as a І. С. Олійник. – К.: Вища школа, 1985. – 360 с. problem of Translation Studies (based on the English and Hanych D. I. Slovnyk linhvistychnykh terminiv [Glossary of lin- Ukrainian languages)]: avtoref. dys. … kand. fil. nauk: spets. guistic terms] / D. I. Hanych, I. S. Oliynyk. – K.: Vyshcha shko- 10.02.16 “Perekladoznavstvo” / Z. H. Kotsyuba. – Kyyiv, 2001. la, 1985. – 360 s. – 16 s. 8. Горяний В. Д. Синтаксис односкладних речень / Валентин 17. Кузенко Г. M. Номінативні перформативні речення з Давидович Горяний. – К., 1984. – 128 с. емотивним значенням / Г. M. Кузенко // Наукові записки: Horyanyy V. D. Syntaksys odnoskladnykh rechenʹ [The syntax of спеціальний випуск. – 2001. – Т. 19. – С. 42–45. mononuclear sentences] / Valentyn Davydovych Horyanyy. – K., Kuzenko H. M. Nominatyvni performatyvni rechennya z 1984. – 128 s. emotyvnym znachennyam [Nominative performative sentences 9. Грамматика русского языка. Синтаксис [под. ред. with emotive meaning] / H. M. Kuzenko // Naukovi zapysky: В. В. Виноградова, Е. С. Истриной]. – М.: АН СССР, 1960. – spetsialʹnyy vypusk. – 2001. – T. 19. – S. 42–45. Т. ІІ. Ч. 1 – 701 с. 18. Лекант П. А. Синтаксис простого предложения в совре- Grammatika russkogo yazyka. Sintaksis [The grammar of Rus- менном русском языке / Павел Александрович Лекант. – М.: sian language. Syntax] [pod. red. V. V. Vinogradova, Ye. S. Высшая школа, 2004. – 247 с. Istrinoy]. – M.: AN SSSR, 1960. – T. II. CH. I – 701 s. Lekant P. A. Syntaksys prostoho predlozhenyya v sovremennom 10. Добрыднева Е. А. Актуальные проблемы односоставных russkom yazyke [The syntax of the simple sentence in modern предложений (опыт лекции) / Е. А. Добрыднева // Русский Russian] / Pavel Aleksandrovych Lekant. – M.: Vysshaya shkola, литературный язык: номинация, предикация, экспрессия: 2004. – 247 s. [Межвуз. сб. науч. тр.] / Отв. ред. В. В. Леденева. – М.: 19. Лужковская М. Ф. Цепочки номинативных предложений МАНПО, 2002. – С. 164–170. в современном русском литературном языке (на материале Dobrydneva Ye. A. Aktual'nyye problemy odnosostavnykh pred- очерков): автореф. дисс.... канд. филол. наук: спец. 10.02.01 lozheniy (opyt lektsii) [The topical problems of mononuclear “Русский язык” / М. Ф. Лужковская. – Л., 1987. – 16 с. sentences (experience of lectures)] / Ye. A. Dobrydneva // Russ- Luzhkovskaya M. F. Tsepochky nomynatyvnykh predlozhenyy v kiy literaturnyy yazyk: nominatsiya, predikatsiya, ekspressiya: sovremennom russkom lyteraturnom yazyke (na materyale [Mezhvuz. sb. nauch. tr.] / Otv. red. V. V. Ledeneva. – M.: ocherkov) [Chains of nominative sentences in modern literary MANPO, 2002. – S. 164–170. Russian (based on essays)]: avtoref. dyss.... kand. fylol. nauk: 11. Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови: spets. 10.02.01 “Russkyy yazyk” / M. F. Luzhkovskaya. – L., Синтаксис / Анатолій Панасович Загнітко. – Донецьк: Дон- 1987. – 16 s. НУ, 2001. – 662 с. 20. Мельничук О. С. Розвиток структури слов’янського ре- Zahnitko A. P. Teoretychna hramatyka ukrayinsʹkoyi movy: чення / Олександр Савич Мельничук. – К.: Наукова думка, Syntaksys [Theoretical grammar of the Ukrainian language: 1966. – 324 с. Syntax] / Anatoliy Panasovych Zahnitko. – Donetsʹk: DonNU, Melʹnychuk O. S. Rozvytok struktury slov'yansʹkoho rechennya 2001. – 662 s. [The development of the Slavic sentence’s structure] / Oleksandr 12. Иванова Е. Ю. О перцептивности номинативных пред- Savych Melʹnychuk.– K.: Naukova dumka, 1966. – 324 s. ложений / Е. Ю. Иванова // Вопросы языкознания, 2004. №1. 21. Пешковский А. М. Русский синтаксис в научном осве- – С. 107–117. щении / Александр Матвеевич Пешковский. – [8-е изд., Ivanova Ye. Yu. O pertseptivnosti nominativnykh predlozheniy доп.]. – М.: Языки славянской культуры, 2001. – 544 с. [About perceptivity of nominative sentences] / Ye. Yu. Ivanova // Peshkovskyy A. M. Russkyy syntaksys v nauchnom osveshchenyy Voprosy yazykoznaniya, 2004. №1. – S. 107–117. [Russian syntax in scientific light] / Aleksandr Matveevych 13. Іваненко З. І. Односкладні речення як синонімічні пара- Peshkovskyy. – [8-e yzd., dop.]. – M.: Yazyky slavyanskoy лелі двоскладних / З. І. Іваненко // УМЛШ, 1985. – №8. – С. kulʹtury, 2001. – 544 s. 30–37. 22. Попова И. А. О двусоставности номинативных предло- Ivanenko Z. I. Odnoskladni rechennya yak synonimichni paraleli жений / И. А. Попова // Исследования по современному рус- dvoskladnykh [Mononuclear sentences as synonymic parallels of скому языку: [Сб. ст., посвящ. памяти проф. Е. М. Галкиной- two-member sentences] / Z. I. Ivanenko // UMLSH, 1985. – Федорук] / [Под ред. Т. П. Ломтева и А. А. Камыниной]. – №8. – S. 30–37. М.: МГУ, 1970. – С. 216–235. 14. Кацнельсон С. Д. К генезису номинативного предложе- Popova Y. A. O dvusostavnosty nomynatyvnykh predlozhenyy ния / Соломон Давидович Кацнельсон. – Л., 1936. – 110 с. [About two-memberness of nominative sentences] / Y. A. Popova // Yssledovanyya po sovremennomu russkomu yazyku: [Sb. st.,

133 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com posvyashch. pamyaty prof. E. M. Halkynoy-Fedoruk] / [Pod red. Sushynsʹka I. M. Strukturno-funktsionalʹni riznovydy nominatyv- T. P. Lomteva y A. A. Kamynynoy]. – M.: MHU, 1970. – S. 216– nykh rechenʹ u suchasniy ukrayinsʹkiy movi [Functional– 235. semantic varieties of the nominative sentences in modern 23. Розенталь Д. Э. Словарь-справочник лингвистических Ukrainian language]: avtoref. dys. … kand. fil. nauk: spets. терминов: пособие для учителя / Д. Э. Розенталь, 10.02.01 – “Ukrayinsʹka mova” / I. M. Sushynsʹka. – Dniprope- М. А. Теленкова. – М.: Просвещение, 1985. – 357 с. trovsʹk, 2000. – 20 s. Rozentalʹ D. É. Slovarʹ-spravochnyk lynhvystycheskykh 31. Ходикіна І. І. Функціональні особливості вживання termynov: posobye dlya uchytelya [Dictionary of linguistic різновидів номінативних речень у творах Олеся Гончара / terms: a teacher's guide] / D. É. Rozentalʹ, M. A. Telenkova. – І. І. Ходикіна // Актуальні проблеми слов’янської філології: M.: Prosveshchenye, 1985. – 357 s. [Зб. наук. ст.]: Лінгвістика і літературознавство. – К.: 24. Санжаров Л. Н. Номинативное предложение в современ- Знання, 2000. – Вип. 5. – С. 40–44. ном русском языке (на материале поэзии): автореф. дисс.... Khodykina I. I. Funktsionalʹni osoblyvosti vzhyvannya riznovydiv канд. филол. наук: спец. 10.02.01 “Русский язык” / nominatyvnykh rechenʹ u tvorakh Olesya Honchara [Functional Л. Н. Санжаров. – М., 1963. – 20 с. features of the use of varieties of nominative sentences in Oles Sanzharov L. N. Nomynatyvnoe predlozhenye v sovremennom Gonchar’s works] / I. I. Khodykina // Aktualʹni problemy russkom yazyke (na materyale poézyy) [A nominative sentences slov'yansʹkoyi filolohiyi: [Zb. nauk. st.]: Linhvistyka i in modern Russian (based on poetry)]: avtoref. dyss.... kand. literaturoznavstvo. – K.: Znannya, 2000. – Vyp. 5. – S. 40–44. fylol. nauk: spets. 10.02.01 “Russkyy yazyk” / L. N. Sanzharov. – 32. Шахматов А. А. Синтаксис русского языка / Алексей M., 1963. – 20 s. Александрович Шахматов ; [вступ. статья д-ра филол. наук, 25. Современный русский язык: Учебник / [Под ред. проф. Е. В. Клобукова; редакция и комментарии проф. Н. С. Валгиной]. – 6-е изд., перераб. и доп. – М.: Логос, Е. С. Истриной]. – [3-е изд.]. – М.: Эдиториал УРСС, 2001. – 2002. – 528 с. 624 с. Sovremennyy russkyy yazyk [Modern Russian]: Uchebnyk / [Pod Shakhmatov A. A. Syntaksys russkoho yazyka [The syntax of red. N. S. Valhynoy]. – 6-e yzd., pererab. y dop. – M.: Lohos, Russian] / Aleksey Aleksandrovych Shakhmatov ; [vstup. statʹya 2002. – 528 s. d-ra fylol. nauk, prof. E. V. Klobukova; redaktsyya y 26. Сулима М. Українська фраза [Електронний ресурс] – kommentaryy prof. E. S. Ystrynoy]. – [3-e yzd.]. – M.: Édytoryal Режим доступу: http://r2u.org.ua/node/198 URSS, 2001. – 624 s. Sulyma M. Ukrayinsʹka fraza [Ukrainian phrase] [Elektronnyy 33. Benveniste É. Problèmes de linguistique générale / Émile resurs] – Rezhym dostupu: http://r2u.org.ua/node/198 Benveniste. – Paris: Éditions Gallimard, 1966. – V. I. – 356 p. 27. Сучасна українська літературна мова / [за ред. 34. Bulletin de la société de linguistique de Paris – Paris: au С. О. Карамана]. – К.: Літера ЛТД, 2011. – 558 с. siège de la société: Sorbonne, 1904. – T. 13. – 142 р. Suchasna ukrayinsʹka literaturna mova [Modern literary 35. Chomsky N. The Logical Structure of Linguistic Theory / Ukrainian] / [za red. S. O. Karamana]. – K.: Litera LTD, 2011. Noam Chomsky. – New York: Plenum Press, 1975. – 604 p. – 558 s. 36. Grevisse M. Nouvelle grammaire française: Grammaire / 28. Сучасна українська літературна мова: Синтаксис / [за M. Grevisse, A. Goosse. – Bruxelles: De Boeck Supérieur, 1995. заг. ред. І. К. Білодіда]. – К.: Наук. думка, 1972. – 516 с. – V. 103. – 393 p. Suchasna ukrayinsʹka literaturna mova: Syntaksys [Modern lit- 37. Hjelmslev L. Essais linguistiques. Travaux du cercle linguis- erary Ukrainian: Syntax] / [za zah. red. I. K. Bilodida]. – K.: tique du Copenhague / Louis Hjelmslev. – Copenhague: Nordisk Nauk. dumka, 1972. – 516 s. Sprog – og Kulturforlag, 1959. – V. XII. – 275 p. 29. Сучасна українська мова: підручник / [за ред. 38. Lefeuvre F. La phrase averbale en français / F. Lefeuvre // О. Д. Пономаріва]. 3-тє вид., перероб. – К.: Либідь, 2005. – L'Information Grammaticale. – 2001. – № 88. – Р. 47–48 488 с. 39. Lehmann W. P. Proto-Indo-European syntax / Winfred Suchasna ukrayinsʹka mova [Modern Ukrainian]: pidruchnyk / Philipp Lehmann. – USA: University of Texas Press, 1974. – [za red. O. D. Ponomariva]. 3-tye vyd., pererob. – K.: Lybidʹ, 278 p. 2005. – 488 s. 40. Mémoires de la société de linguistique de Paris. – Paris: Li- 30. Сушинська І. М. Структурно-функціональні різновиди brairie Honoré Champion éditeur, 1906. – T. 14. – 549 p. номінативних речень у сучасній українській мові: автореф. 41. Robert P. Le Petit Robert: Dictionnaire alphabétique et ana- дис. … канд. філ. наук: спец. 10.02.01 – “Українська мова” / logique de la langue française / Paul Robert. – Paris: S.N.L., І. М. Сушинська. – Дніпропетровськ, 2000. – 20 с. 1976. – 1971 p.

Shvets O.V. The evolution of the notion “nominative sentence” in linguistics Abstract. The article analyses the definitions of the notion “nominative sentence”, which were formulated by the representatives of the system-functional, structural-semantic, structural-functional and linguo-cognitive approaches to the study of the syntax. An attempt to produce own definition was made. Keywords: nominative sentence, the system-functional approach, the structural-semantic approach, the structural-functional approach, linguo-cognitive approach.

Швец А.В. Эволюция понятия “номинативное предложение” в лингвистике Аннотация. В статье проанализированы дефиниции понятия “номинативное предложение”, сформулированные представи- телями системно-функционального, структурно-семантического, структурно-функционального и лингвокогнитивного под- ходов к изучению синтаксиса. Была сделана попытка синтезировать собственное определение. Ключевые слова: номинативное предложение, системно-функциональный подход, структурно-семантический подход, структурно-функциональный подход, лингвокогнитивный подход.

134 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

Южакова О.І. Проблеми становлення української наукової і технічної термінології на сучасному етапі ______Южакова Олена Іванівна, кандидат філологічних наук, доцент Одеська національна академія харчових технологій, м. Одеса, Україна

Анотація. У статті висвітлено деякі аспекти проблеми розбудови української термінології. По-перше, на словотвірному рів- ні схарактеризовано питомі дериваційні моделі термінів, які наразі, на думку автора, мають стати продуктивними. Загалом, у роботі надано перевагу автентичним моделям творення термінів порівняно з калькованими, як-от: клинчастий, серпува- тий, замість кальок клиновидний, серпоподібний. Звернено увагу на недоречність скалькованої з російської мови форми на - учий (-ючий), -ачий (-ячий), оскільки українськими еквівалентами російських дієприкметників активного стану теперішнього часу є здебільшого різноманітні віддієслівні прикметники, рідше – іменники, приміром, рос. турбулизирующее влияние – укр. турбулізівний вплив; рос. турбулизирующий поток – укр. потік-турбулізатор. По-друге, зазначено негативні наслідки ігнорування з боку науковців такого граматичного явища, як видове протиставлення певної частини віддієслівних іменників і здатності таких іменників номінувати результат процесу (морфологічний рівень). Підкреслено, що нерозрізнювання форм на взірець стискання//стиснення, тиск не відповідає законам української мови та спричиняє непорозуміння і нерозуміння, тому неприйнятно використовувати одну форму, приміром, тиск (як результат процесу), і вживати її у значеннях незавер- шеної і завершеної дії, а також застосовувати скальковану форму на позначення наслідку процесу, наприклад, штамповка, за наявності питомої – штампóвання. По-третє, з’ясовано певні причини помилок на лексичному рівні, пов’язаних переду- сім зі ставленням словникарів і науковців до українського термінологічного спадку 20-30 рр. ХХ ст. – "золотого десятиріч- чя" у розвитку української термінології. Наголошено на тому, що сьогодні цей спадок має стати підґрунтям для подальшої роботи з термінними масивами. І врешті, порушено питання щодо запозичених номінацій, кількість яких наразі помітно бі- льшає. Щодо розв’язання цієї проблеми, перспективним, на погляд автора, є шлях ретельного опрацьовування і засвоювання запозичень. Ключові слова: термін, термінологія, словотвірна модель, запозичення.

Після проголошення незалежності в Україні українсь- звичайно «супроводжували» еквіваленти російського ка мова набула статусу державної, що спричинило не походження (насос, підшипник). Тут варто звернути тільки її вживання на території всієї країни, але й роз- увагу на той факт, що автори словника [11] готували виток тих шарів лексики, які за радянських часів з його до видання у радянський період і змушені були причин, далеких від наукових, були вилучені з обігу. подати у статтях як рівноцінні бажані і небажані варі- Насамперед це стосується наукової лексики, точніше, анти термінів на зразок "водопровід – водогін, зигза- наукових і технічних термінів, оскільки політика за гоподібний – зигзагуватий, рівнодіючий – рівнодійний, часів СРСР була скерована на так зване злиття націо- багатоступінчатий – багатоступінчастий – бага- нальних мов з рівнянням на російську. Ось чому, зок- тоступеневий" [11, с. 10] (нині словникарі [1; 7; 10] й рема, після 1933 року у новоствореному Інституті мо- термінологи пропонують вживати водогін, зиґзаґува- вознавства АН СРСР, що був заснований на місці лік- тий, рівнодійний, багатоступеневий (термін багато- відованого Інституту української наукової мови, не ступеневий узгоджується зі словами цикли, машини, залишилось навіть термінологічного відділу. Наукові компресори тощо). і технічні словники (їх було близько 40), які уклали Побіжно зазначимо, що ставлення сучасних україн- українські науковці за період з 1921 по 1932 рр., були ських лексикографів і науковців до термінної спад- знищені, і номінації, які опрацювали словникарі, за- щини 20-30 рр. ХХ ст. неоднозначне: від несприйман- мінено російськими (кількість таких номінацій сягає ня і/або ігнорування набутків попередників до повно- понад 14,5 тис. одиниць, що становило від 50 % до 80 го їхнього стандартування. Однак ми вважаємо, що, % лексем у різних терміносистемах) здебільшого ме- спираючись на сучасні мовні норми, більшу частину тодом транслітерації, як-от: рос. золотник – укр. зо- «репресованого» масиву термінів треба повернути, та лотник [11, с. 208; 4, с. 172; 18, с. 108] (було розподі- й оцінювати номінації за словниками тих часів бажа- льча скриня-коробка [9, с. 22; 13, с. 22]; розподільник но не лише з огляду на історичні обставини, а й беру- [9, с. 22; 14, с. 128; 13, с. 22; 10], сувак [15, с. 161; 10]); чи до уваги необхідність відновлювання певної мов- рос. кривошип – укр. кривошип [11, с. 284; 4, с. 236; ної одиниці. 18, с. 145] (було корба [15, с. 138]); рос. насос – укр. Наразі питанням розбудови української наукової і насос [18, с. 179] (було помпа [15, с. 49], смок [13, с. технічної термінології присвячено ряд монографій, 36; 15, с. 49], смоковик [9, с. 36; 14, с. 136; 15, с. 49]), численні статті. Їх обговорюють на конференціях, які рос. поршень – укр. поршень [11, с. 529; 4, с. 427; 18, періодично організовують, зокрема, у Львові ("Про- с. 250] (було толок [15, с 163]; толочій [9, с. 49; 14, с. блеми української термінології СловоСвіт") та в Киє- 148; 13, с. 49]); рос. шестерня – укр. шестірня [11, с. ві ("Українська термінологія і сучасність"), що сприяє 850; 4, с. 612; 18, с. 391] (було триб [9, с. 70; 14, с. активізації термінологічної роботи в Україні. Підтве- 150]); рос. шатун – укр. шатун [11, с. 848; 4, с. 710; рдженням цього слугує видання упродовж 1990–2007 18, с. 390] (було гонок [14, с. 34; 13, с. 70; 15, с. 138]) і рр. понад 600 галузевих словників [3, с. 131], проте т.д. багато питань ще потребують обговорювання та дос- Щоправда, де-не-де у словниках подавали україн- ліджування. ські відповідники, наприклад, рос. подшипник – укр. Отже, мета статті – з΄ясувати, якою мірою сьогодні підшипник, в льниця [11, с. 511; 4, с. 413], або терміни розв΄язано проблеми відновлення української науко- іншомовного походження, вживані до 1933 року (рос. вої і технічної термінології, і проаналізувати, наскіль- насос – помпа, насос [11, с. 368]), проте такі номінації

135 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

ки вона відповідає духові мови та українській мента- – призначення бути суб’єктом дії, однак через неми- льності. лозвучність прикметника турбулізувальний викорис- Таке завдання доцільно здійснити на матеріялі лек- тано іменникову форму (турбулізатор). сикографічних праць, підручників, посібників різних Загалом, проблеми перекладу російських активних років видання, а також сучасних технічних часописів, і пасивних дієприкметників теперішнього часу украї- використовуючи методи індукції й дедукції, описовий нською мовою неодноразово порушували на конфе- метод з прийомами спостережування, порівнювання, ренціях, ці питання розтлумачено у відповідних кни- узагальнювання та класифікації мовних явищ. жках [8] і підручниках [17], тому словосполуки на Аналіз сучасної української термінолексики на рів- кшталт "метал …осідає …на диск, що обертається", ні дериватології дав змогу виснувати про те, що нара- "…зношування деталей компресора, що зі вживається ряд словотвірних моделей, зокрема ро- з΄єднуються", "…незначне зниження температури сійських, які потрапили на український мовний ґрунт конденсації <…> приводить до економії електроенер- без огляду на норми цієї мови. Насамперед це стосу- гії, що витрачається, на 4-5 %" [19, с. 16] [курсив – ється українських дієприкметників активного стану наш] тощо вважаємо штучними і натомість пропону- теперішнього часу на -учий (-ючий), -ачий (-ячий), ємо "ощадливі" варіанти: "метал …осідає …на обер- приміром, охолоджуючий, результуючий, рівнодіюча, товий диск", "…спрацьовування (не зношування!) утилізуючий (про апарат), незважаючи на те що кіль- сполучних деталей компресора", " <…> приводить до кість таких форм в українській мові вельми обмежена, економії витрачуваної електроенергії …" а самі дієприкметники маловживані. Проте, починаю- Чужорідною була для української мови і дерива- чи з 1933 року, ця словотвірна модель стала однією з ційна модель з частинами -видний, -подібний на зразок провідних, і лише сьогодні її визнано невдалою каль- гелеподібний, зіркоподібний, клиновидний, лопатовид- кою з російської мови та подібні терміни замінено пи- ний, лускоподібний, маятникоподібний, серпоподіб- томими варіантами: охолоджувальний, результівний ний, серцеподібний, бо раніше таке значення додавали або висхідний [7, с. 649], рівнодійна, апарат- словам різноманітні суфікси, передусім -уват- (- утилізатор. Однак у певних сучасних словниках й юват-), -еват, -а(с)т, -ист-, вирази на взір, у формі, досі не розрізняють вказані форми і часто-густо по- сполучник як, а саме: гелюватий, зірчастий і зірка- дають їх паралельно: охолодний, охолоджувальний; тий, клинчастий і клинуватий, лопатистий (на взір (причастие) охолоджуючий [4, с. 362], рівнодіючий і лопати, як лопата), луск тий, у формі маятника (на рівнодійний [4, с. 482]. взір маятника, як маятник), серпуватий і серпастий, За законами української мови, замість дієприкмет- серцеватий і серцюватий тощо. Сучасні видання під- ників активного стану теперішнього часу на -учий (- тверджують положення про те, що вилучити навіть ючий), -ачий (-ячий), доречно використати або віддіє- цілий словотвірний тип набагато легше, ніж віднови- слівні прикметники із суфіксами -ов-, -лив-, -л-, -альн-, ти, тому в різних навчальних і наукових виданнях -ів-н-, -к-, -н- (не випускаючий, а випусковий; не ви- спостерігаємо: газоподібний (замість газовий або газу- снажуючий, а виснажливий; не відстаючий, а відста- ватий), пароподібний (замість паруватий), ниткопо- лий; не всепоглинаючий, а всепоглинальний; не галь- дібний (замість ниткуватий, нитчастий) і т.п. Крім муючий, а гальмівний; не повзучий, а повзький; не ене- того, низка термінів має набути вигляду й звучання ргозберігаючий, а енергоощадний [6, с. 203]), або відповідно до законів української мови, тому не ви- іменники (не виступаючий, а промовець, доповідач, хровий, а вихоровий, бо вихор (не відбувається чергу- оратор; не збираюча лінза, а лінза-збирач [6, с. 203]; вання з нулем звука); не установка (пристрій), а пи- не починаючий, а початківець), або словосполуки і тома одиниця з нульовою суфіксацією устава, ство- слова-синоніми: не існуючий у воді, а здатний існува- рена за продуктивною моделлю безафіксним спосо- ти у воді [6, с. 330]; не діюча модель, а робоча (робі- бом на зразок винагорода, віднова, заувага, наванта- тна) модель [6, с. 331], оскільки (нехай звучить пара- га, розбудова, сполука, управа та ін. доксально!) існуючого і діючого в українській мові не Друга проблема щодо відродження наукової мови в існує. Україні пов'язана з ігноруванням видових властивос- Дієприкметники на -учий (-ючий), -ачий (-ячий) тей, характерних для певної частини віддієслівних трапляються дуже рідко (в΄янучий, тремтячий, тем- іменників (здебільшого на -ння, -ття) [5, с. 11]. Так, ніючий [8, с. 276]), причому, радше, у художніх текс- російському іменнику із процесовим значенням тах, як-то: "… був саме агонізуючий комунізм і несте- охлаждение відповідають два українські еквіваленти: рпний у квітні дощ зі снігом…" [2, с. 73], "Але що охолоджування (утворене від дієслова охолоджува- найважливіше – там є життя, опис пульсуючих пияць- ти) і охолодження (утворене від дієслова охолодити), ких дискусій…" [курсив – наш] [2, с. 119]. що позначають незавершену і завершену дію (далі – У будь-якому разі перекладання певного російсько- НД//ЗД). Крім того, віддієслівні іменники мають зда- го дієприкметника українською мовою потребує гли- тність виражати і результати (далі – РД), наслідки або боких знань з цього питання. Наприклад, рос. турбу- зміни стану об’єктів дії. Порівняймо: стискан- лизирующее влияние і турбулизирующий поток слід ня//стиснення (НД//ЗД), тиск (РД, тобто величина); передати укр. турбулізівний вплив і потік- нашарóвування//нашарув ння (НД//ЗД), нашарóвання турбулізатор, бо російською стрижневі слова слово- (РД: структура, пласти, шар(и) [1, с. 749]). сполук узгоджуються з однаковими атрибутами, які, З огляду на те що в російській мові віддієслівним своєю чергою, розрізняються семантично. Так, у пер- іменникам на позначення опредмечених процесів не шій словосполуці підкреслено здатність бути притаманне послідовне протиставлення за видом [5, с. суб’єктом дії, тому тут доречний суфікс -івн-, у другій 9], то й українські відповідні іменники за попередній

136 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

період розвитку втратили таку здатність. Наразі одну з форм на -ов-анн(я) із значенням результату йдеться про необхідність відновлення цієї іменнико- процесу було замінено скалькованою з російської мо- вої властивості, оскільки вона відповідає граматичним ви конструкцією із суфіксом -к-(а), приміром, ошино- законам української мови і дає змогу диференціювати вка [18, с. 205], шифровка, штамповка. Натомість, за зміст таких форм, як компонування//скомпонування, законами української мови, потрібно вжити компонóвання [1, с. 554], осаджування//осадження, ошинóвання (як результат ошинув ння), шифрóвання осад тощо, уникнувши неточностей у спеціальному (адже це "текст" [12, с. 552]) і штампóвання (бо це тексті. Отже, й вивчати такі форми віддієслівних "виріб" [12, с. 554]). Однак сьогодні цю словотвірну іменників слушно в розділах – "Іменник" і "Дієслово" модель майже не використовує широкий загал науко- [5, с. 11], оскільки українські віддієслівні іменники вців, через що спостерігаємо численні випадки їхньо- належать до розряду іменників й одночасно розрізня- го девіантного вживання. Так, у реченні "Устатку- ються за видом – категорією дієслів. Проте це питан- вання цих супермаркетів стало причиною безсонних ня й досі остаточно не розв’язане, попри те що усу- ночей професіоналів компанії "Таврія-В"…" [19, с. 20] нення зазначеної моделі збіднило українську мову, [курсив – наш], йдеться про апаратуру, а не процес спричинивши ряд проблем. (устатковування// устаткування), тому слід вжити По-перше, замість опрацювання форм віддієслівно- "Устаткóвання цих супермаркетів…" го іменника з процесовою семантикою на позначення Багато термінних помилок, неточностей спостері- незавершеної, завершеної дії, а також її результату, гаємо і на лексичному рівні, що пов’язано з різноас- як-то: випадання//вúпадення (НД//ЗД), вúпад (РД) [1, пектними проблемами, у тому числі зі ставленням ле- с. 118]; відкладання//відкладення (НД//ЗД), вíдклад ксикографа до термінологічного спадку 20-30 рр. ХХ (РД) [1, с. 147–148]; закручування// закручення ст. На наш погляд, цей спадок має стати підґрунтям (НД//ЗД), з крут (РД) [1, с. 380]; зупинян- для подальшої роботи з науковими і технічними но- ня//зупинення (НД//ЗД), зупин (РД) [1, с. 466]; наван- мінаціями. Ретельний аналіз словників [9; 12; 13; 14; тажування//навантаження (НД//ЗД) [1, с. 712], нава- 15] дав змогу резюмувати, що певні терміни, зареєст- нтага (РД) [1, с. 711]; насичування// насичення ровані в них, взагалі, недоцільно відновляти через їх- (НД//ЗД), н сит (РД) [1, с. 745]; перетворюван- ню невідповідність сучасним поняттям (пор.: рос. хо- ня//перетворення (НД//ЗД), перетвíр (РД) [1, с. 1027], лодильная машина – укр. остудн злагода [14, с. 94] використовували одну з форм в усіх трьох значеннях або холодн машина [15, с. 43]; рос. холодильник – (наприклад, випадання, відкладення, закручення, зупи- укр. холоднúк; рос. холодильная установка – холоди- нка, навантаження, насичення, перетворення), що льне приладдя [9, с. 68]), частину номінацій потрібно призводило до помилок: формула відкладень (прави- переглянути й осучаснити (як це вже зроблено, зок- льно: формула відкладів, адже йдеться про речовину), рема, з терміном градирня, замість градільня), частину випадання у вигляді роси (правильно: випади у вигляді одиниць варто зберегти у тому вигляді, якого вони роси), зупинка комп’ютера (правильно: зупин набули за часи "золотого десятиріччя" українського комп’ютера), навантаження компресора дорівнює… термінотворення, тобто зафіксовані у словниках (правильно: навантага компресора дорівнює…, бо 1921–1932 рр. (бурштин, витка, гонок, корба, олива йдеться про результат процесу), температура фазо- (технічна), осяниця, перстина, прогонич, толок, топ- вого перетворення (правильно: температура фазово- лення, стоп, хлипак та ін.), частину запозичених, про- го перетворювання, оскільки йдеться про перебіг те вже усталених і зручних у професійному спілку- процесу, що тривав у часі). ванні термінів необхідно залишити, вживаючи їх по- По-друге, до певних українських іменників з домі- ряд з питомими номінаціями, а саме: вбирач – абсор- нантною процесовою семою, яким відповідають фор- бер, водоохолодня – градирня, защільник – сальник, ми російських віддієслівних іменників, утворених від криси – фланці, олив΄ярка – лубрикатор, осяниця – бу- двовидових дієслів із суфіксом -ирова- на взірець ге- кса, перепуск – байпас, порúнач – плунжер, розпиль- нерирование, дросселирование, кондиционирование, ник – форсунка, тепловміст – ентальпія, толок – по- регулирование, подано й зафіксовано видову пару ршень, торчак – торець, хлипак – клапан тощо. тільки тепер і, на жаль, лише в одній лексикографіч- Крім того, констатуємо факт, що певна кількість ній праці [1], як-то: ґенерування//зґенерування запозичених термінів вже частково засвоєна, оскільки (НД//ЗД) [1, с. 241] (автори словника вживають у цих набула питомих афіксів, "залишаючи" незмінними термінах літеру ґ, проте ми цього погляду не поділяє- іншомовні корені, причому словникарі звичайно ре- мо), дроселювання//задроселювання (НД//ЗД) [1, с. єструють обидва варіанти – запозичений і частково 319], кондиціювання//скондиціювання (НД//ЗД) [1, с. «опитомлений». Так, контролер (з англійської 558], реґулювання//зреґулювання (НД//ЗД) [1, с. 1123] controller – управитель [16, с. 379]) "співіснує" з кон- тощо. Вживання тої чи іншої форми віддієслівних трольником [10], дегазатор (газ – з французької gaz, іменників залежить від контексту та попереднього свoєю чергою, запозичено з грецької chaos – хаос [16, слова, з чого випливає, що метод дроселювання і мо- с. 147]) – з відгазувальником [10] або знегазовувачем мент задроселювання; процес генерування і резуль- [1, с. 449], дегазація – із знегазуванням [10], точніше, тат згенерування; схема кондиціювання повітря і піс- знегазовуванням// знегазуванням [1, с. 449]. ля скондиціювання повітря; система регулювання Позаяк українська термінологія перебуває на стадії споживання енергії та звіт про зрегулювання спожи- формування і становлення, одним із проблемних за- ваної енергії тощо. вдань для термінолога є опрацьовування неологізмів, По-третє, на позначення наслідку процесу вжива- які з’являються в усіх галузях науки й техніки, особ- ються іменники з різноманітними суфіксами, причому ливо – у сфері комп΄ютерних технологій. Через те що

137 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

неологізми – переважно слова іншомовного похо- особливо цінними з погляду опрацювання величезно- дження, великого значення набуває позиція словника- го термінного апарату минулого й сучасного є лекси- ря щодо цього питання, адже, з одного боку, терміно- кографічні праці [1; 7; 10], а також решта наукових і логічний пуризм тут неприйнятний, бо це призведе до навчальних творів, зокрема [17]. Однак питання доре- занепаду мови, з іншого, – не можна використовувати чності відновлювання термінів на базі словників 20- численні запозичення, у тому числі кальки, як з анг- 30 рр. ХХ ст., залишається одним з найскладніших і лійської, так і з російської мов, бо це стане на заваді болючих в Україні, оскільки до таких наукових дже- розвитку української мови й навіть поставить під рел, як [9; 12; 13; 14; 15] та ін., що є підґрунтям украї- сумнів її існування як самобутньої, відносно самос- нської термінології, звертаються далеко не всі слов- тійної і внутрішньоорганізованої системи. никарі. Наразі потрібно визнати положення про те, що пе- По-друге, триває позитивний процес вилучання де- вна частина термінів-запозичень з різних причин не риваційних моделей, які суперечать засадам побудови має і, мабуть, не матиме питомих відповідників (дро- слів в українській мові, що, загалом, сприяє її оздоро- сель-ефект, інженер, номограма). До певної частини влянню, зокрема, на рівні словотвору, морфології та іншомовної термінолексики можна дібрати українські лексики. Цей процес непростий і після шести десятків еквіваленти, попри те що неминуча при цьому різно- років вимушеного застою не відбувається без мовних векторність поглядів словникарів та науковців спри- кострубатостей, проте таким шляхом треба йти. чинить і спричиняє функціювання термінних варіан- І по-третє, ставлення до будь-яких термінних запо- тів та породжує розбіжності у тлумаченні, а відтак зичень з боку словникарів і науковців за всіх часів бу- непорозуміння і нерозуміння. Приміром, знайдено три ло неоднаковим, і нині ця проблема спричиняє чи не питомі номінації – вúзгін [1, с. 108], перегін [11, с. 89; найпалкіші дискусії, а втім вважаємо за потрібне 4, с. 74; 7, с. 81], узгін [10], як еквіваленти російського опрацьовувати терміни іншомовного походження терміна возгонка. Доречні з них, на наше переконан- здебільшого з паралельним шуканням і/або творенням ня, визгін (узгін), бо перегін, власне, асоціюється з по- термінних варіантів на власному мовному ґрунті, няттями "відстань" і "залізнична колія". адже якусь частину запозичень можна передати каль- Отже, розглянувши сучасні проблеми українського куванням, якась кількість неавтентичних термінів термінознавства, можна зробити такі висновки: по- вживатиметься у тому вигляді, у якому запозичена, та перше, низку наріжних питань щодо відновлення для якоїсь частини можна дібрати питомі еквіваленти. українського наукового і технічного слова розв΄язано, Таким чином, процес становлення української термі- бо сьогодні йдеться про українську термінологію як нології триває, адже пошук оптимальної номінації є організовану сукупність термінних одиниць, що підт- на часі. верджує дослідження ряду словників, з-поміж яких

ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Англійсько-українсько-англійський словник наукової мо- M.V. Smul's'ka ta in.; za redaktsiieiu O.S. Blahoveschens'koho]. ви (фізика та споріднені науки) у 2-х частинах. Частина ІІ – – K.: Chumats'kyi Shliakh, 2002. – 749 s. українсько-англійська / [упорядники: О. Кочерга, Є. Мейна- 5. Гінзбург М. Українські віддієслівні іменники на -ння, -ття рович]. – Вінниця: Нова Книга, 2010. – XXXIV + 1566 c. на тлі сусідніх слов’янських мов // Вісник НУ "Львівська Angliis'ko-ukrains'ko-angliis'kyi slovnyk naukovoi movy (fizyka політехніка", 2013. № 765. – 3-13 с. ta sporidneni nauky) u 2-h chastynah. Chastyna II – ukrains'ko- Hinzburh M. Ukrayins'ki viddiyeslivni imennyky na -nnya, -ttya angliis'ka [English-Ukrainian-English Dictionary of Scientific na tli susidnikh slov"yans'kykh mov [Ukrainian verbal nouns Language (Physics and Related Sciences) in 2 volumes. Volume with the affixes -nnia, -ttia contrasted with their equivalents in II – Ukrainian-English] / [uporiadnyky: O. Kocherha, Ye. the neighbouring Slavic languages] // Visnyk NU «L'vivs'ka Meinarovych]. – Vinnytsia: Nova Knyha, 2010. – XXXIV + 1566 politekhnika», 2013. № 765. – 3-13 s. s. 6. Микитюк О. Сучасна українська мова: самобутність, сис- 2.Андрухович Ю. Дванадцять обручів: роман. – Харків: тема, норма: навчальний посібник. – 2-ге видання, доповне- Книжковий Клуб "Клуб сімейного дозвілля", 2013. – 288 с. не. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2012. – 440 Andrukhovych Yu. Dvanadtsiat' obruchiv: roman [Twelve Rings: с. novel]. – Kharkiv: Knyzhkovyi Klub "Klub simeinoho dozvillia", Mykytiuk O. Suchasna ukrains'ka mova: samobutnist', systema, 2013. – 288 s. norma: navchal'nyi posibnyk [Modern Ukrainian Language: 3. Васенко Л.А., Дубічинський В.В., Кримець О.М. Фахова Originality, System, Standards: coursebook]. – 2-he vydannia, українська мова: навчальний посібник. – К.: Центр учбової dopovnene. – L'viv: Vydavnytstvo L'vivs'koi politekhniky, 2012. – літератури, 2008. – 272 с. 440 s. Vasenko L.A., Dubichyns'kyi V.V., Krymets' O.M. Fakhova 7. Новий російсько-український політехнічний словник: ukrains'ka mova: navchal'nyi posibnyk [The Specialised 100 000 термінів і термінів-словосполучень / [укладач М. Ukrainian Language: coursebook]. – K.: Tsentr uchbovoi Зубков]. – Харків: Гриф, 2005. – 952 с. literatury, 2008. – 272 s. Novyi rosiis'ko-ukrains'kyi politekhnichnyi slovnyk: 100 000 4. Великий російсько-український політехнічний словник – terminiv i terminiv-slovospoluchen' [New Russian-Ukrainian близько 160 000 слів та словосполучень / [укладачі: О.С. Polytechnic Dictionary: 100 000 terms and term collocations] / Благовещенський, С.А. Лунев, М.В. Смульська та ін.; за ре- [uklad. M. Zubkov]. – Kharkiv: Hryf, 2005. – 952 s. дакцією О.С. Благовещенського]. – К.: Чумацький Шлях, 8. Островський В.І., Островська Г.Ф. А українською кажуть 2002. – 749 с. так… / Серія "Берег Овідія", Т. VII. – Одеса: Астропринт, Velykyi rosiis'ko-ukrains'kyi politekhnichnyi slovnyk – blyz'ko 2008. – 400 с. 160 000 sliv ta slovospoluchen' [Big Russian-Ukrainian Ostrovs'kyi V.I., Ostrovs'ka H.F. A ukrains'koiu kazhut' tak… Polytechnic Dictionary – approximately 160 000 words and [And in Ukrainian We Say It Like This…] / Seriia «Bereh Ovidi- collocations] / [ukladachi: O.S. Blahoveschens'kyi, S.A. Lunev, ia», T. VII. – Odesa: Astroprynt, 2008. – 400 s.

138 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

9. Російсько-український словник / [укладач В. Дубровсь- Slovnyk tekhnichnoi terminolohii z rosiis'kym pokazhchykom кий]. – 2-е вид. – К.: Трест "Київ-друк", 1926. – 104 с. [Dictionary of Technical Terminology with the Russian Index] / Rosiis'ko-ukrains'kyi slovnyk [Russian-Ukrainian Dictionary] / [ukladachi M. i L. Darmorosy]. – K.: Horno, 1926. – 292 s. [ukladach V. Dubrovs'kyi]. – [2-e vyd.]. – K.: Trest "Kyiv-druk", 15. Словник фізичної термінології (Проєкт) / [укладач В.В. 1926. – 104 s. Фаворський]. – Харків: Українська радянська енциклопедія, 10. Російсько-український словник з інженерних технологій 1932. – Т. ІХ. – 216 с. / [укладачі: М. Ганіткевич, Б. Кінаш]. Термінографічна серія Slovnyk fizychnoi terminolohii (Proiekt) [Dictionary of Physics СловоСвіт № 9. – Львів: ЛІГА-ПРЕС, 2004. – СD. Terminology (Project)] / [ukladach V.V. Favors'kyi]. – Kharkiv: Rosiis'ko-ukrains'kyi slovnyk z inzhenernykh tekhnologii [Rus- Ukrains'ka radians'ka entsyklopediia, 1932. – T. IH. – 216 s. sian-Ukrainian Engineering Technology Dictionary] / 16. Сучасний словник іншомовних слів: близько 20 тис. слів [ukladachi: M. Hanitkevych, B. Kinash]. Terminohrafichna se- і словосполучень / [укладачi: О.І. Скопненко, Т.В. Цимба- riia SlovoSvit № 9. – L'viv: LIGA-PRES, 2004. – SD. люк]. – К.: Довіра, 2006. – 789 с. 11. Російсько-український словник наукової термінології: Suchasnyi slovnyk inshomovnykh sliv: blyz'ko 20 tys. sliv i Математика. Фізика. Техніка. Науки про Землю та Космос / slovospoluchen' [Modern Dictionary of Loan Words: approxi- [укладачі: В.В. Гейченко, В.М. Завірюхіна, О.О. Зеленюк та mately 20 thousand words and collocations] / [ukladachi: O.I. ін.]. – К.: Наукова думка, 1998. – 892 с. Skopnenko, T.V. Tsymbaliuk]. – K.: Dovira, 2006. – 789 s. Rosiis'ko-ukrains'kyi slovnyk naukovoi terminolohii: 17. Українська ділова і фахова мова: практичний посібник Matematyka. Fizyka. Tekhnika. Nauky pro Zemliu ta Kosmos на щодень / М.Д. Гінзбург, І.О. Требульова, С.Д. Левіна, [Russian-Ukrainian Dictionary of Scientific Terminology: Math- І.М. Корніловська; за редакцією М.Д. Гінзбурга. – К.: Фірма ematics. Physics. Technology. Sciences About Earth and Space] "ІНКОС", Центр навчальної літератури, 2007. – 672 с. / [ukladachi: V.V. Heichenko, V.M. Zaviriukhina, O.O. Zeleniuk Ukrains'ka dilova i fakhova mova: praktychnyi posibnyk na ta in.]. – K.: Naukova dumka, 1998. – 892 s. schoden' [Ukrainian Business and Specialised Language: 12. Російсько-український словник складної лексики / [укла- everyday practical coursebook] / M.D. Hinzburh, I.O. дач С. Караванський]. – 2-ге вид., доповн. і випр. – Львів: Trebul'ova, S.D. Levina, I.M. Kornilovs'ka; za redaktsiieiu M.D. БаК, 2006. – XIV + 562 c. Hinzburha. – K.: Firma "INKOS", Tsentr navchal'noi literatury, Rosiis'ko-ukrains'kyi slovnyk skladnoi leksyky [Russian- 2007. – 672 s. Ukrainian Dictionary of Complicated Vocabulary] / [ukladach 18. Українсько-російський словник наукової термінології / S. Karavans'kyi]. – 2-he vyd., dopovn. i vypr. – L'viv: BaK, 2006. [укладачі: М.П. Годована, В.С. Марченко, О.І. Нечитайло та – XIV + 562 s. ін.; за загальною редакцією Л.О. Симоненко]. – К.; Ірпінь: 13. Словник технічної номенклатури. Мануфактурні вироб- ВТФ "Перун", 2004. – 416 с. ництва (Проєкт) / [укладач Ф. Лоханько]. – К.: Державне ви- Ukrains'ko-rosiis'kyi slovnyk naukovoi terminolohii [Ukrainian- давництво України, 1928. – 104 с. Russian Dictionary of Scientific Terminology] / [ukladachi: M.P. Slovnyk tekhnichnoi nomenklatury. Manufakturni vyrobnytstva Hodovana, V.S. Marchenko, O.I. Nechytailo ta in.; za zahal'noiu (Proiekt) [Dictionary of Technical Nomenclature. Manufactories redaktsiieiu L.O. Symonenko]. – K.; Irpin': VTF "Perun", 2004. (Project)] / [ukladach F. Lokhan'ko]. – K.: Derzhavne vydavny- – 416 s. tstvo Ukrainy, 1928. – 104 s. 19. Холод М+Т, 2011. № 6. – 40 с. 14. Словник технічної термінології з російським покажчи- Kholod M+T [Refrigeration M+T], 2011. № 6. – 40 s. ком / [укладачі М. і Л. Дармороси]. – К.: Горно, 1926. – 292 с.

Yuzhakova O.I. The problems of formation of present-day Ukrainian scientific and technical terminology Abstract.The articles covers some aspects concerning development of Ukrainian terminology. Firstly, at the word-building level the derivational term patterns that in author’s opinion, are to become productive ones currently, are described. Mostly the work presents authentic word-building term patterns as more preferable ones in contrast with the ones borrowed by loan translation, e. g. клинчас- тий, серпуватий, instead of loan translation terms клиновидний, серпоподібний. For instance, first and foremost, irrelevance of loan translation of the -учий (-ючий), -ачий (-ячий) Russian forms is emphasised inasmuch as Ukrainian equivalents of the Russian present tense active voice participles are mostly various verbal adjectives and more rarely – nouns, e. g. турбулизирующее влияние (Russian) – турбулізівний вплив (Ukrainian); турбулизирующий поток (Russian) – потік-турбулізатор (Ukrainian). Secondly, the article deals with negative effects of the scholars’ ignoring such a grammatical phenomenon as the specific contrast of a certain part of verbal nouns and their capability to nominate the result of the process (morphological level). The article puts emphasis on the fact that the non-distinction between such forms as стискання//стиснення and тиск runs counter to the rules of the Ukrainian language and causes misunderstanding and confusion, therefore it is irrelevant to use one form, e. g. тиск, to denote both completed and incompleted actions as well as use the loan translation form to denote the result of the process, e. g. штамповка, in case there is an authentic one in the native language – штампóвання. Thirdly, the article discloses some reasons for mistakes at the lexical level related mostly to the lexicographer’s and/or the scholar’s attitude towards Ukrainian terminological heritage of the 1920s-30s – the “golden age” in Ukrainian terminology development. It is stressed that at present this heritage is to become the basis for further work with the term arrays. And finally, the issue of the loan terms, currently rapidly growing in number, is raised. Concerning the solution to this problem, the author considers it reasonable to thoroughly work out and assimilate loan terms as purism cannot be deemed an acceptable approach. Keywords: term, terminology, word-building pattern, loan translation.

Южакова Е.И. Проблемы становления украинской научной и технической терминологии на современном этапе Аннотация. В статье освещены некоторые аспекты проблемы становления украинской терминологии. Во-первых, на слово- образовательном уровне охарактеризованы деривационные модели терминов, которые в данное время, по мнению автора, должны стать продуктивными. В основном в работе отдано предпочтение аутентичным моделям образования терминов по сравнению с калькированными: клинчастий, серпуватий, вместо калек клиновидний, серпоподібний. Обращается внимание на неуместность скалькированной с русского языка модели на -учий (-ючий), -ачий (-ячий), так как украинскими эквивален- тами русских причастий активного залога настоящего времени являются преимущественно различные отглагольные прила- гательные, реже – существительные, а именно: рос. турбулизирующее влияние – укр. турбулізівний вплив; рос. турбулизи- рующий поток – укр. потік-турбулізатор. Во-вторых, отмечены негативные последствия игнорирования такого граммати-

139 Science and Education a New Dimension: Philology, II(1), Issue: 17, 2014 www.seanewdim.com

ческого явления, как видовое противопоставление определённой части отглагольных существительных и способности таких существительных называть результат процесса (морфологический уровень). Подчёркнуто, что неразличение форм наподо- бие стискання//стиснення, тиск не соответствует законам украинского языка и становится причиной недоразумений и не- понимания, поэтому недопустимо использовать одну форму, например, тиск (как результат процесса), и употреблять её в значениях незавершённого и завершённого действия, а также пользоваться скалькированной формой для обозначения след- ствия процесса, например, штамповка, при наличии соответствующей формы в родном языке – штампóвання. В-третьих, на лексическом уровне объяснены некоторые причины ошибок, связанных прежде всего с отношением лексикографов и на- учных работников к украинскому терминологическому наследию 20-30 гг. ХХ в. – «золотого десятилетия» в развитии укра- инской терминологии. Сделан акцент на том, что сегодня это наследие должно стать основанием при дальнейшей работе с терминологическими массивами. И наконец, поднят вопрос о заимствованных номинациях, количество которых в данное время заметно увеличивается. Один из путей решения этой проблемы, который, по мнению автора, является перспектив- ным, – тщательное обрабатывание и освоение заимствований. Ключевые слова: термин, терминология, словообразовательная модель, заимствование.

140

Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos

The journal is published by the support of Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe

Készült a Rózsadomb Contact Kft nyomdájában. 1022 Budapest, Balogvár u. 1. www.rcontact.hu