Ю.Я. ТИХОНЕНКО Інститут ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України вул. Терещенківська, 2, м. Київ, МСП-1, 01601, Україна [email protected] ГРИБИ РОДИНИ В УКРАЇНІ

Ключові слова: Pucciniastraceae, Україна, видовий склад, поширення

Родина Pucciniastraceae — один із ключових таксо- geriana (Magnus) Magnus і M. murariae Syd. & P. Syd.), нів для вивчення еволюції іржастих грибів. Ще від ареали яких охоплюють лише Європу та Кавказ. кінця ХІХ ст. вважалося, що вона займає базальне Загалом родина Pucciniastraceae представлена в положення в еволюційному дереві порядку Pucci- Україні 25 видами семи родів. У Карпатських лісах niales, оскільки теліальними господарями багатьох виявлено 23 види цього таксона, тоді як у лісостепо- її представників є папороті, тоді як види інших ро- вій зоні України зареєстровано 11, у Поліссі — 4, а в дин іржастих грибів — здебільшого паразити по- степовій зоні — 3 види, причому в смузі злакових критонасінних. Однак наприкінці XX — на початку степів і в Кримському Степу поки не знайдено жод- XXI ст. положення про еволюційну древність пара- ного виду даної родини. Такий розподіл можна по- зитів папоротеподібних піддали сумніву — спочат- яснити тим, що ареали природного поширення їхніх ку за результатами кладистичного аналізу морфо- еціальних господарів (види родів Abies Mill., Larix логічних ознак іржастих грибів (Hart, 1988), а зго- Mill. і Picea A. Dietr.) в Україні обмежені Карпатами дом — і за даними молекулярної філогенетики (Sja- й окремими острівцевими місцезнаходженнями у msuridzal et al., 1999; Maier et al., 2003; Wingfield et північно-західній частині країни і на Поліссі. Зазна- al., 2004; Aime, 2006). За останніми дослідженнями чимо, що для двох із трьох знайдених у степовій зоні (Aime, 2006), біля основи кладограми порядку видів ( agrimoniae (Dietel) Tranzschel і Pucciniales міститься родина Mikronegeriaceae, яка Pucciniastrum guttatum (J. Schröt.) Hyl., Jørst. & Nannf.) об’єднує 13 видів, поширених у тропіках та помір- еціальна стадія взагалі не відома. Однак, враховую- ній зоні Південної півкулі, зокрема, види роду Mik- чи здатність багатьох видів зимувати в стадії уреди- ronegeria Dietel в еціальній стадії паразитують на ніоспор і відновлювати наступного року свій розви- голонасінних із родин Araucariaceae, Cupressaceae і ток без участі еціального господаря, слід припустити Podocarpaceae, а в теліальній — на видах родів No- існування й інших факторів, що обмежують розпо- thofagus Blume та Fuchsia L. і трапляються в Арген- всюдження представників цієї групи. тині, Чилі та Новій Зеландії. Складною є історія Іржасті гриби — паразити папоротей — пред- вивчення і найбільшого в родині роду Pucciniastrum ставлені в Україні родами Hyalopsora Magnus (2 ви- G.H. Otth. З нього то виділяли окремі роди (Ca lyp- ди), Milesina (7) та Uredinopsis Magnus (2). Для них tospora J.G. Kühn, Thecopsora Magnus та ін.), то знову характерна ще очевидніша приуроченість до регіо- об’єднували в один таксон. Сучасні дані підтверджу- ну Карпат, аніж для родини загалом. Відомі лише ють його поліфілетичність, але групи, на які пропо- два винятки: Hyalopsora polypodii (Pers.) Ma gnus, ок- нується розділити цей рід, не відповідають згаданим рім Карпатських лісів, трапляється також у лісо- вище родам. З огляду на це ми вважаємо Calyptospora і степовій зоні та Гірському Криму, а Milesina murariae Thecopsora синонімами роду Pucci ni as t rum. зареєстрована тільки в Гірському Криму. Види роду Центри різноманітності й ендемізму родини Hyalopsora, відзначені в Україні, розвиваються на Pucciniastraceae містяться у Східній Азії та Північ- Gymnocarpium dryopteris (L.) Newman і Cystopteris fra- ній Америці. Більшість із відомих в Україні пред- gilis (L.) Bernh. Обидва роди живителів, за сучасною ставників пукциніастрових мають дуже широкі го- системою папоротеподібних (Christenhusz et al., 2011), ларктичні або євразійські ареали. Винятки станов- належать до родини Cystopteridaceae, яка є сестрин- лять Melampsorella symphyti Bubák і 4 види роду Mi- ською групою щодо всіх інших еуполіпод-II. Заз- lesina Magnus (M. blechni (Syd. & P. Syd.) Arthur ex на чимо, що раніше ці роди відносили до різних ро- Faull, M. dieteliana (Syd. & P. Syd.) Magnus, M. krie- дин (Athyriaceae та Dryopteridaceae). Таким чином, дані урединології підтверджують правильність ви- © Ю.Я. ТИХОНЕНКО, 2013 ділення родини Cystopteridaceae. 398 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2013, vol. 70, № 3 На відміну від розглянутих вище, види чотирьох Pucciniastrum arcticum (Lagerh.) Tranzschel на Ru- інших поширених в Україні родів родини розвива- bus saxatilis L. — єдина знахідка з Сумської обл. (ли- ють урединії і телії на покритонасінних рослинах: пень 2005 р.) (Тихоненко, Голубцова, 2007). Melampsorella J. Schröt. — на представниках родин Ca- Pucciniastrum goeppertianum (J.G. Kühn) Kleb. на ryophyllaceae та Boraginaceae; Melampsoridium Kleb. — Vaccinium vitis-idaea L. — кілька знахідок лише з на видах Betulaceae; Naohidemyces S. Sato, Katsuya & Івано-Франківської та Закарпатської областей, ос- Y. Hirats. — на Ericaceae; Pucciniastrum — на Rosaceae, тан ня з яких датована липнем 1921 р. (Krupa, 1888; Rubiaceae, Onagraceae та Ericaceae. Namysáowski, 1909; Chmielewski, 1910; Wrób lewski, Ряд видів родини Pucciniastraceae є рідкісними, 1913; Petrak, 1925). відомими в Україні тільки з кількох локалітетів. Uredinopsis struthiopteridis F.C.M. Störmer на Mat- Hyalopsora aspidiotus (Peck) Magnus на Gym no car- teu ccia struthiopteris (L.) Tod. — дві знахідки з Івано- pium dryopteris (L.) Newman — кілька знахідок лише Франківської та Львівської областей, остання з них з Карпат, остання з яких датована серпнем 1914 р. позначена квітнем 1917 р. (Wróblewski, 1916; Petrak, 1925). (Wróblewski, 1913, 1915, 1916; Namysáowski, 1911). Нижче наводимо ключі для визначення виявле- Melampsoridium carpini (Nees) Dietel на Carpinus них в Україні родів та видів родини Puccinia st ra ceae. be tulus L. — три знахідки з Івано-Франківської і Тер- Ключ для визначення родів нопільської областей, остання з яких позначена ве- 1. Теліоспори розділені вертикальними або косими реснем 1913 р. (Бобяк, 1907; Wróblewski, 1913, 1914). перетинками ...... 2 Melampsoridium hiratsukanum S. Ito ex Hirats. f. на — Теліоспори одноклітинні ...... 6 Alnus incana (L.) Moench — адвентивний вид (при- 2. Усі типи спор безбарвні...... 3 родний ареал — Східна Азія та західна частина Пів- — Урединіоспори забарвлені, жовті до помаран- нічної і Південної Америки). За останні 15 років чевих ...... 4 поширився у Західній та Центральній Європі. В Ук- 3. Урединіоспори на верхівці витягнуті в гострий раїні вперше відзначений у серпні 2010 р. (природ- шип. Теліоспори розсіяні в паренхімі ...... ний заповідник «Ґорґани») (Tykhonenko 2011)...... Uredinopsis — урединопсіс Milesina blechni (Syd. & P. Syd.) Arthur ex Faull на — Урединіоспори на верхівці заокруглені. Теліоспо- Blechnum spicant (L.) Roth — три знахідки з Івано- ри в клітинах епідермісу . . . . . Milesina — мілезина Франківської обл., остання з яких датована черв- 4. Урединіоспори гладенькі або дрібнобородавчас- ó нем 1914 р. (Wr blewski, 1916, 1922). ті. Теліоспори безбарвні, в клітинах епідермісу. Уре- ø Milesina carpatorum Hyl., J rst. & Nannf. на Dryo p- динії і телії на папоротеподібних ...... te ris filix-mas (L.) Schott — дві знахідки з Івано-Фран- ...... Hyalopsora — гіалопсора ó ківської обл. та Львова (1913 р.) (Wr blewski, 1913). — Урединіоспори шипуваті. Теліоспори бурі, в Milesina dieteliana (Syd. & P. Syd.) Magnus на Poly- клітинах епідермісу або під епідермісом. Урединії і podium vulgare L. — єдина знахідка з Івано-Фран- телії на покритонасінних...... 5 ків ської обл. (липень 1914 р.) (Wróblewski, 1916). 5. Проросткові пори теліоспор у зовнішній обо- Milesina exigua (Faull) Faull ex Hirats.f. на Polysti- лонці кожної клітини...... chum braunii (Spenner) Fée — єдина знахідка з Івано- ...... Pucciniastrum — пукциніаструм Франківської обл. (липень 1914 р.) (Wróblewski, 1916). — Проросткові пори теліоспор у центрі кожної Milesina kriegeriana (Magnus) Magnus на видах ро- клітини ...... Naohidemyces — наохідеміцес ду Dryopteris Adans. — кілька знахідок лише з Івано- 6. Теліоспори в клітинах епідермісу, майже без- Франківської обл., остання з яких — за червень барвні. Устьові клітини перидію урединіїв заокруг- 1916 р. (Wróblewski, 1916, 1922). лені ...... Melampsorella — мелампсорела Milesina murariae Syd. & P. Syd. на Asplenium ruta- — Теліоспори в щільному шарі під епідермісом, muraria L. — єдина знахідка з Гірського Криму (на- бурі. Устьові клітини перидію урединіїв витягнуті в ведена без дати збору в монографії В.Г. Траншеля шип ...... Melampsoridium — мелампсоридіум 1939 р.) (Траншель, 1939). Milesina vogesiaca Syd. на видах роду Polystichum Ключ для визначення видів Hyalopsora Roth — три знахідки з Івано-Франківської обл. та 1. Амфіспори 35—48 × 25—35 мкм. Оболонка уре- Львова, остання з яких — за травень 1917 р. (Wrób- диніоспор 1,0—1,5 мкм завтовшки. На Gymnocarpium lewski, 1916, 1922). Newman ...... H. aspidiotus (рис. 1, а) ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2013, т. 70, № 3 399 Рис. 1. а — Hyalopsora aspidiotus, амфіспори; б — Hyalopsora polypodii, урединіоспори; в — Melampsorella caryophyllacearum, урединіоспори; г — Melampsorella symphyti, урединіоспора; д — Milesina blechni, урединіоспори; е — Milesina dieteliana, уреди- ніоспора. Розмір штриха: а, б, д, е — 10 мкм; в, г — 1 мкм Fig. 1. а — Hyalopsora aspidiotus, amphispores; б — Hyalopsora polypodii, urediniospores; в — Melampsorella caryophyllacearum, urediniospores; г — Melampsorella symphyti, urediniospore; д — Milesina blechni, urediniospores; е — Milesina dieteliana, urediniospore. Scale bars: а, б, д, е — 10 µm; в, г — 1 µm 400 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2013, vol. 70, № 3 — Амфіспори дрібніші, 22—33 × 20—26 мкм. Обо- З роду Naohidemyces в Україні відзначений один лонка урединіоспор до 1 мкм завтовшки. На Cys top- вид — Naohidemyces vacciniorum (J. Schröt.) Spooner teris Bernh...... H. polypodii (рис. 1, б) (рис. 2, а)

Ключ для визначення видів Melampsorella Ключ для визначення видів Pucciniastrum 1. Стадії 0, I ...... 2 — Стадії II, III ...... 3 1. Теліоспори всередині клітин епідермісу господа- 2. На деформованих та скручених голках, які ви- ря ...... 2 ростають на «відьминих мітлах». Еціоспори 20—30 — Теліоспори між клітинами під епідермісом або × 12—23 мкм; клітини перидію завдовжки 22— в паренхімі ...... 4 36 мкм ...... M. caryophyllacearum 2. Урединії розвиваються ...... 3 — Уражена хвоя і пагони живильної рослини не — Урединії відсутні ...... P. goeppertianum змінюють форми та розмірів. Еціоспори більші, 3. На Rosaceae ...... 25—40 × 20—30 мкм; клітини перидію завдовжки ...... P. areolatum (Fr.) G.H. Otth (рис. 2, в, г) 40—60 мкм ...... M. symphyti — На Rubiaceae ...... P. guttatum (рис. 3, в, г) 3. Урединіоспори 20—28 × 12—18 мкм. На Ca ryo- 4. На Rosaceae ...... 5 phy llaceae...... 5. На Agrimonia L...... P. agrimoniae (рис. 2, б) . . . . M. caryophyllacearum (DC.) J. Schröt. (рис. 1, в) — На Rubus L...... P. arcticum — Урединіоспори більші, 22—36 × 18—26 мкм. — на інших рослинах ...... 6 На Boraginaceae ...... M. symphyti (рис. 1, г) 6. На Onagraceae ...... 7 — На Ericaceae...... P. pyrolae Dietel ex Arthur (рис. 3, д, е) Ключ для визначення видів Melampsoridium 7. Оболонка теліоспор завтовшки близько 1 мкм, 1. Оболонка урединіоспор по всій поверхні вкрита здебільшого жовтувата, на верхівці не потовщена; шипами...... M. hiratsukanum на видах Circaea L...... — На апікальному кінці урединіоспор є вільна ...... P. circaeae (Schumach.) Speg. (рис. 2, д, е) від шипів гладенька ділянка ...... 2 — Оболонка теліоспор завтовшки 1—2 мкм, тем- 2. Урединіоспори завдовжки 22—38 мкм. На ви- ніша, на верхівці спори потовщена до 3—4 мкм; на дах Betula L...... M. betulinum (Pers.) Kleb. видах Epilobium L...... — Урединіоспори завдовжки 17—30 мкм. На ви- ...... P. epilobii G.H. Otth (рис. 3, а, б) дах Сarpinus L...... M. carpini

Ключ для визначення видів Milesina Ключ для визначення видів Uredinopsis 1. Урединіоспори шипуваті ...... 2 1. Урединіоспори завдовжки 35—58 мкм (без шипа), — Урединіоспори гладенькі ...... 6 з двома поздовжніми лініями видовжених борода- 2. На Asplenium L...... M. murariae вочок; амфіспори 25—38 × 18—23 мкм; на Matteuccia — На інших папоротеподібних ...... 3 Tod...... U. struthiopteridis 3. На Blechnum L...... M. blechni (рис. 1, д) — Урединіоспори дрібніші, 25—38 мкм завдовж- — На інших папоротеподібних ...... 4 ки, гладенькі або з нерегулярно розміщеними бо- 4. На Dryopteris Adans...... 5 родавочками; амфіспори дрібніші, 20—29 × 12—16 — На Polypodium L...... M. dieteliana (рис. 1, е) мкм; на Phegopteris (K.B. Presl) Fée...... 5. Урединіоспори 25—38 × 15—23 мкм ...... U. filicina (Niessl) Magnus ...... M. kriegeriana Видовий склад Pucciniastraceae в Україні вивче- — Урединіоспори дрібніші, 17—26 × 12—16 мкм ний досить повно, хоча в майбутньому не можна ...... M. carpatorum виключати появи на її території адвентивних видів 6. Урединіоспори 25—40 × 13—21 мкм ...... зі Східної Азії та Північної Америки. При подаль- ...... M. vogesiaca ших дослідженнях особливу увагу слід звернути на — Урединіоспори дрібніші, 21—28 × 14—18 мкм рідкісні карпатські види, які вже тривалий час не ...... M. exigua реєструвалися українськими мікологами. ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2013, т. 70, № 3 401 Рис. 2. а — Naohidemyces vacciniorum, урединіоспора; б — Pucciniastrum agrimoniae, урединіоспора; в — Pucciniastrum areolatum, еціоспора; г — Pucciniastrum areolatum, урединіоспора; д — Pucciniastrum circaeae, урединій; е — Pucciniastrum circaeae, уреди- ніоспора. Розмір штриха: а, б, в, г, е — 1 мкм; д — 10 мкм Fig. 2. а — Naohidemyces vacciniorum, urediniospore; б — Pucciniastrum agrimoniae, urediniospore; в — Pucciniastrum areolatum, aeciospore; г — Pucciniastrum areolatum, urediniospore; д — Pucciniastrum circaeae, uredinium; е — Pucciniastrum circaeae, urediniospore. Scale bars: а, б, в, г, е — 1 µm; д — 10 µm 402 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2013, vol. 70, № 3 Рис. 3. а — Pucciniastrum epilobii, урединій; б — Pucciniastrum epilobii, урединіоспора; в — Pucciniastrum guttatum, устя урединію; г — Pucciniastrum guttatum, урединіоспора; д — Pucciniastrum pyrolae, урединій; е — Pucciniastrum pyrolae, урединіоспори. Роз- мір штриха: а, в, д, е — 10 мкм; б, г — 1 мкм Fig. 3. а — Pucciniastrum epilobii, uredinium; б — Pucciniastrum epilobii, urediniospore; в — Pucciniastrum guttatum, ostiole of uredinium; г — Pucciniastrum guttatum, urediniospore; д — Pucciniastrum pyrolae, uredinium; е — Pucciniastrum pyrolae, urediniospores. Scale bars: а, в, д, е — 10 µm; б, г — 1 µm ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2013, т. 70, № 3 403 Автор висловлює щиру подяку співробітникові Інс- nych z zielników Komisyi Fizyograficznej Akademii Umie- ти туту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України jĊt noĞci przez Prof. M. Raciborskiego // Sprawozdanie Ko- misji Fizjograficzney Polskiej Akademii UmiejĊtnoĞci. — З.О. Паніній за допомогу в мікроскопічних дослідженнях. 1915. — 49. — S. 92—125. 18. Wróblewski A. Drugi przyczynek do znajomoĞci grzybów Po- СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ kucia i Karpat Pokuckich // Sprawozdanie Komisji Fizjog ra- ficzney Polskiej Akademii Umiej tno ci. — 1916. — 50. — 1. Бобяк Г. Причинки до мікольогії східної Галичини. Гри- Ċ Ğ S. 82—154. би околиці Бережан // Збірн. математично-природо- 19. Wr blewski A. Wykaz grzybów zebranych w latach 1913—1918 пис но-лікарської секції Наук. т-ва ім. Шевченка. — ó z Tatr, Pienin, Beskidów Wschodnich, Podkarpacia, Podola, 1907. — 11. — С. 1—41. Roztocza i innych miejscowo ci. I. Phycomycetes, Ustilagi- 2. Тихоненко Ю.Я., Голубцова Ю.І. Pucciniastrum arcticum (La- Ğ naceae, Uredinales i Basidiomycetes // Sprawozdanie Komi- geh.) Tranzschel — новий для України вид іржастих гри- sji Fizjograficzney Polskiej Akademii Umiej tno ci. — 1922. — бів // Укр. ботан. журн. — 2007. — 64, № 2. — C. 266—269. Ċ Ğ 55/56. — S. 1—50. 3. Траншель В.Г. Обзор ржавчинных грибов СССР. — М.: Изд. АН СССР, 1939. — 426 с. Рекомендує до друку Надійшла 15.02.2013 р. 4. Aime M.C. Toward resolving family-level relationships in І.О. Дудка fungi (Uredinales) // Mycoscience. — 2006. — 47. — P. 112— 122. 5. Chmielewski Z. Zapiski grzyboznawcze z Czarnej Hory // Ю.Я. Тихоненко Kosmos. — 1910. — 35(7/9). — S. 804—813. Институт ботаники имени Н.Г. Холодного НАН Украины, 6. Hart J.A. Rust fungi and host plant coevolution: do primitive г. Киев hosts harbor primitive parasites? // Cladistics. — 1988. — 4. — P. 339—366. ГРИБЫ СЕМЕЙСТВА PUCCINIASTRACEAE 7. Krupa J. Zapiski mykologiczne z okolic Lwowa i z Podtatr- В УКРАИНЕ za // Sprawozdanie Komisyji Fizyograficzney. Ed. Akademja Семейство Pucciniastraceae представлено в Украине 25 вида- UmiejĊtnoĞci. — 1888. — 22(2). — S. 12—47. ми 7 родов (Pucciniastrum G.H. Otth — 8 видов, Milesina Ma g- 8. Maier W., Begerow D., Weiß M., Oberwinkler F. Phylogeny of nus — 7, Melampsoridium Kleb. — 3, Hyalopsora Magnus, Mela- the rust fungi: an approach using nuclear large subunit ribo- mpsorella J. Schröt. и Uredinopsis Magnus — по 2 вида, Nao hi de- so mal DNA sequences // Can. J. Bot. — 2003. — 81. — P. 12— myces S. Sato, Katsuya & Y. Hirats. — 1 вид). В Украинских Кар- 23. патах отмечено 23 вида этого таксона, тогда как в лесостеп- 9. Namysáowski B. Zapiski grzyboznawcze z Krakowa, Gorlic i ной зоне Украины зарегистрировано 11, в Полесье — 4, а в Czarney Hory // Sprawozdanie Komisji Fizjograficzney Pol- степной зоне — 3 вида. Приведены ключи для определения skiej Akademii UmiejĊtnoĞci. — 1909. — 43(2). — S. 3—30. встречающихся в Украине родов и видов семейства Pucci- 10. Namysáowski B. Prodromus Uredinearum Galiciae et Buko wi- niastraceae. Работа иллюстрирована 18 микрофотографиями. nae // Sprawozdanie Komisji Fizjograficzney Polskiej Aka- К л ю ч е в ы е с л о в а: Pucciniastraceae, Украина, видовой demii UmiejĊtnoĞci. — 1911. — 45(3). — S. 65—146. состав, распространение. 11. Petrak F. Beiträge zur Pilzflora Südost-Galiziens und der Zen- tralkarpathen // Hedwigia. — 1925. — 65(6) . — S. 179—330. 12. Sjamsuridzal W., Nishida H., Ogawa H., Kakishima M., Su- Yu.Ya. Tykhonenko giyama J. Phylogenetic positions of rust fungi parasitic on ferns: evidence from 18S rDNA sequence analysis // My co- M.G. Kholodny Institute of Botany, science. — 1999. — 40. — P. 21—27. National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv 13. Tykhonenko Yu.Ya. First record of the rust Mela mp so- FUNGI OF THE FAMILY PUCCINIASTRACEAE ri dium hiratsukanum S. Ito in Ukraine // Укр. ботан. журн. — IN UKRAINE 2011. — 68, № 1. — C. 129—132. The family Pucciniastraceae is represented in Ukraine by 25 spe- 14. Wingfield B.D., Ericson L., Szaro T., Burdon J.J. Phylogenetic cies of 7 genera (Pucciniastrum G.H. Otth — 8 species, Milesina patterns in the Uredinales // Australasian Plant Pathology. — Magnus — 7 species, Melampsoridium Kleb. — 3 species, Hyalop- 2004. — 33. — P. 327—335. sora Magnus, Melampsorella J. Schröt. and Uredinopsis Magnus — 15. Wróblewski A. Przyczynek do znajomo ci grzybów Pokucia. I // Ğ 2 species each, Naohidemyces S. Sato, Katsuya & Y. Hirats. — 1 Sprawozdanie Komisji Fizjograficzney Polskiej Akademii species). In the Ukrainian Carpathians, 23 species of this family Umiej tno ci. — 1913. — 47(2). — S. 147—178. Ċ Ğ are reported, while in the Forest-Steppe zone of Ukraine — 11 16. Wróblewski A. Przyczynek do znajomo ci grzybów Podola. I // Ğ species, Polissia — 4, and in the Steppe zone — 3 species. Keys for Sprawozdanie Komisji Fizjograficzney Polskiej Akademii Umi- identification of Ukrainian genera and species of Pucciniastraceae ej tno ci. — 1914. — 48(2). — S. 3—15. Ċ Ğ are presented. The article is illustrated with 18 microphotographs. 17. Wróblewski A. Spis grzybów zebranych na Ziemiach Polskich przez Feliksa Berdaua i Aleksandra Zalewskiego oraz wybra- K e y w o r d s: Pucciniastraceae, Ukraine, species, distri bu tion.

404 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2013, vol. 70, № 3