ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 оnline НАУКОВИЙ ВІСНИК ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ТА БІОТЕХНОЛОГІЙ імені С.З. ҐЖИЦЬКОГО

СЕРІЯ “СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ НАУКИ”

SCIENTIFIC MESSENGER OF LVIV NATIONAL UNIVERSITY OF VETERINARY MEDICINE AND BIOTECHNOLOGIES NAMED AFTER S.Z. GZHYTSKYJ

SERIES “AGRICULTURAL SCIENCES”

Том 19 № 74

2017

Науковий вісник Львівського національного універ- Scientific messenger of Lviv National University of ситету ветеринарної медицини та біотехнологій Veterinary Medicine and Biotechnologies імені С. З. Ґжицького named after S.Z. Gzhytskyj входить до «Переліку наукових фахових видань України», в includes in the «List of scientific professional publications of яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт Ukraine», which can be published the results of dissertations for на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук у the degree of doctor and candidate of Science in Agricultural галузі сільськогосподарських наук (остання перереєстрація Science (last re–registration under the order of the Ministry згідно з наказом Міністерства освіти і науки України № 747 education of Ukraine number 747 of July 13, 2015) від 13 липня 2015 р.).

Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу Certificate of registration of print media Series KV

масової інформації серія КВ № 14133–3104 ПР від number 14133–3104 PR from 11.06.2008 year. 11.06.2008 року.

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ EDITORIAL BOARD Голова редакційної колегії: Editor–in–Chief: В.В. СТИБЕЛЬ, д.вет.н. (Україна) V. STYBEL, Dr. Vet. Sci. (Ukraine)

Заступники голови редакційної колегії Deputy Editors: О.М. ФЕДЕЦЬ, к.с.–г.н. (Україна) О.FEDETS, Cand. Agr. Sci. (Ukraine) Ю.В. ЛОБОЙКО, к.с.–г.н. (Україна) Y. LOBOIKO, Cand. Agr. Sci. (Ukraine)

Відповідальний секретар Executive Secretary: Б.В. ГУТИЙ, д.вет.н. (Україна) B. GUTYJ, Dr. Vet. Sci. (Ukraine)

Члени редакційної колегії Editorial board В.Й. БОЖИК, к.б.н. (Україна) V. BOZHYK, Cand. Biol. Sci. (Ukraine) В.І. БУЦЯК, д.с.–г.н. (Україна) V. BUTSYAK, Dr. Agr. Sci. (Ukraine) Л.М. ДАРМОГРАЙ, д.с.–г.н. (Україна) L. DARMOHRAY, Dr. Agr. Sci. (Ukraine) Ю.В. КОВАЛЬСЬКИЙ, д.с.–г.н. (Україна) Y. KOVALSKYJ, Dr. Agr. Sci. (Ukraine) О.В. КОЗЕНКО, д.с.–г.н. (Україна) O. KOZENKO, Dr. Agr. Sci. (Ukraine) Є.М. КОЛТУН, д.с.–г.н. (Україна) E. KOLTUN, Dr. Agr. Sci. (Ukraine) Р.П. ПАРАНЯК, д.с.–г.н. (Україна) R. PARANYAK, Dr. Agr. Sci. (Ukraine) Я.І. ПІВТОРАК, д.с.–г.н. (Україна) Y. PIVTORAK, Dr. Agr. Sci. (Ukraine) О.В. ТКАЧОВ, к.с.-г.н. (Україна) O. TKACHOV, Cand. Agr. Sci. (Ukraine) В.В. ФЕДОРОВИЧ, д.с.–г.н. (Україна) V. FEDOROVYCH. Dr. Agr. Sci. (Ukraine) О.Й. ЦІСАРИК, д.с.–г.н. (Україна) O. TSISARYK, Dr. Agr. Sci. (Ukraine) С.Г. ШАЛОВИЛО, д.с.–г.н. (Україна) S. SHALOVYLO, Dr. Agr. Sci. (Ukraine) З.Є. ЩЕРБАТИЙ, д.с.–г.н. (Україна) Z. SHСHERBATYJ, Dr. Agr. Sci. (Ukraine)

Рекомендовано Вченою радою Львівського націона- Recommended by Academic Council of Lviv National льного університету ветеринарної медицини та біоте- University of Veterinary Medicine and Biotechnologies хнологій імені С. З. Ґжицького (протокол № 2 від named after S.Z. Gzhytskyj (Minutes № 2 of 30.03.2017 р.). 30.03.2017).

Адреса редакційної колегії: Editorial address: Львівський національний університет ветеринарної меди- Lviv National University of Veterinary Medicine and цини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького, Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj, вул. Пекарська, 50, м. Львів, Україна, 79010 79010, Lviv, Pekarska str.,50 тел. +38 (032) 2392622, +380681362054 tel. +38 (032) 2392622, +380681362054 E–mail: [email protected], [email protected] E–mail: [email protected], [email protected]

Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7401

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 636.085.24/.55

Перетравність корму та баланс Нітрогену у молодняку перепелів залежно від рівня сухої пивної дробини у комбікормах 

Т.А. Голубєва [email protected]

Національний університет біоресурсів і природокористування України, вул. Героїв Оборони, 15, м. Київ, 03041, Україна

Встановлено доцільність застосування сухої пивної дробини у годівлі молодняку перепелів м’ясного напряму продуктив- ності, що не показує її негативного впливу на перетравність корму та баланс Нітрогену в організмі. Дослідження проведе- но в умовах науково-дослідної лабораторії кормових добавок Національного університету біоресурсів і природокористу- вання України на перепелах породи фараон, з яких сформували чотири групи по 100 голів у кожній. У віці 16–21 та 30– 35 діб було проведено фізіологічні досліди, для яких з піддослідних груп відібрали по 4 голови. Внаслідок цього було доведено, що перетравність корму змінювалась з віком та істотно не залежала від рівня введення сухої пивної дробини. Додаванням 2–4% сухої пивної дробини до складу комбікорму сприяло підвищенню перетравності органічної речовини на 1,5–1,7% у перший період та на 2,0–2,6% у другий період досліджень. В обох фізіологічних дослідах перетравність клітковини була нижчою у птиці, якій до складу комбікорму вводили суху пивну дробину. Найнижча перетравлять клітковини відмічена у птиці з рівнем введення 6% сухої пивної дробини. За перетравністю протеїну птиця, до складу комбікорму якої додавали суху пивну дробину мала кращі показники, ніж та, якій не згодовували суху пивну дробину. При досягненні перепелами 30–35-добового віку рівень споживання Нітрогену порівняно з попереднім періодом збільши- вся на 13–15%. Кількість спожитого Нітрогену з кормом у птиці окремих груп була різною. Найбільшу кількість Нітроге- ну утримували в організмі перепели, що споживали комбікорм з вмістом 4% сухої пивної дробини, які за цим показником на 6,2% переважали контроль. Порівняно з останніми менше Нітрогену утримувалось у тілі птиці, якій задавали комбікорм із 6% сухої пивної дробини – на 1,2%. Ключові слова: перепели, суха пивна дробина, перетравність корму, баланс Нітрогену комбікорм, органічна речовина, протеїн, жир, клітковина, БЕР.

Переваримость корма и баланс Нитрогена у молодняка перепелов в зависимости от уровня сухой пивной дробины в комбикормах

Т.А. Голубева [email protected]

Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, ул. Героев Обороны, 15, Киев, 03041, Украина

Установлена целесообразность применения сухой пивной дробины в кормлении молодняка перепелов мясного направле- ния продуктивности, что не оказывает ее негативного влияния на переваримость корма и баланс Нитрогена в организме. Исследование проведено в условиях научно-опытной лаборатории кормовых добавок Национального университета биоре- сурсов и природопользования Украины на перепелах породы фараон, из которых сформировали четыре группы по 100 голов в каждой. В 16–21 и 30–35-суточном возрасте было проведено физиологические опыты, для которых с опытных групп отобрали по 4 головы. В результате было доказано, что переваримость корма менялась с возрастом и не зависела от уровня ввода сухой пивной дробины. Добавление 2–4% сухой пивной дробины в состав комбикорма способствовало повыше- нию переваримости органического вещества на 1,5–1,7% в первый период и на 2–2,6% во второй период опыта. В физиоло-

Citation: Holubievа, Т.А. (2017). Feed digestibility and Nitrogen balance in young quails depending on the level of brewer’s dried grain in mixed fodders. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 3–6.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 3 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

гических опытах переваримость клетчатки была ниже у птицы, которой в состав комбикорма вводили сухую пивную дробину. Самая низкая переваримость клетчатки была отмечена у птицы с уровнем ввода 6% сухой пивной дробины. Пе- реваримость протеина у птицы, которой в состав комбикорма была введена сухая пивная дробина, была выше, чем у той, которой не скармливали сухую пивную дробину. При достижении перепелами 30–35-суточного возраста уровень потребления Нитрогена, по сравнению с предыдущим периодом, увеличился на 13–15%. Количество потребляемого Нитрогена с кормом у птицы отдельных групп была различ- ной. Наибольшее количество Нитрогена удерживали в организме перепела, потреблявшие комбикорм с содержанием 4% сухой пивной дробины. Они по этому показателю на 6,2% преобладали контроль. По сравнению с контролем, меньше Нит- рогена содержалось в теле птицы, которой скармливали комбикорм с 6% сухой пивной дробины – на 1,2%. Ключевые слова: перепела, сухая пивная дробина, переваримость корма, баланс Нитрогена, комбикорм, органическое вещество, протеин, жир, клетчатка, БЭВ.

Feed digestibility and Nitrogen balance in young quails depending on the level of brewer’s dried grain in mixed fodders

Т.А. Holubievа [email protected]

National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Heroyiv Oborony Str., 15, Kyiv, 03041, Ukraine

The expediency of use of brewer’s dried grain in feeding of the young quails meat direction of productivity. It has no negative impact on digestibility and balance of Nitrogen in the body. The study was conducted in a scientific and experimental laboratory of feed additives of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine on quail breed Pharaoh. Four groups of quails were formed with 100 heads each. Physiological experiments were carried out at 16–21 and 30–35 days old. For the experi- ments from the experimental groups, 4 heads were selected. As a result, it was proved that the digestibility of the feed changed with age and did not depend on the level of input of the brewer’s dried grain. Adding 2–4% of brewer’s dried grain in the mixed fodder contributed to the increase in organic matter digestibility by 1.5% and 1.7% in the first period and 2–2.6% in the second period of experience. In physiological experiments, the digestibility of the fiber was lower in the poultry, to which a brewer’s dried grain was added to the mixed fodder. The lowest digestibility of fiber was a bird with a level of 6% dry spent grain. Protein digestibility in poultry, which in the mixed fodder was introduced brewer’s dried grain, was higher than that which is not fed to a brewer’s dried grain. When reaching quails of 30–35-day-old age, the level of Nitrogen consumption in comparison with the previous period increased by 13–15%. The amount of Nitrogen consumed with food in the birds of the individual groups was different. The greatest amount of Nitrogen was retained in the body by quail, consuming mixed feeds containing 4% of dry beer pellets. They were controlling by 6.2% in this indicator. Compared with the control, less Nitrogen was contained in the body of the bird, which fed mixed fodder with 6% of dry beer pellets – by 1.2%. Key words: quail, brewer’s dried grain, feed digestibility, Nitrogen balance, mixed fodders, organic matter, protein, fat, fiber, NFE.

Вступ ланс Нітрогену в організмі перепелів яких вирощують на м’ясо. У сучасних умовах розвитку агропромислового комплексу України, все більшої актуальності набуває Матеріал і методи досліджень проблема використання нетрадиційних кормів у тва- ринництві, які можуть бути додатковим джерелом Дослідження проводилися в умовах проблемної повноцінних білків, вітамінів, мінеральних та інших науково-дослідної лабораторії кафедри годівлі тварин біологічно активних речовин у раціоні тварин. та технології кормів ім. П.Д. Пшеничного НУБіП Серед таких кормів відмічено і пивну дробину. України. Яка є побічним продуктом пивоварного виробництва Відповідно до завдань досліджень було проведено – залишок після використання зерна ячменю для ви- науково-господарських та два фізіологічних досліди. робництва пива, містить у своєму складі оболонки Матеріалом для яких слугував молодняк перепелів зерна та частинки ядер, багаті безазотистими екстрак- породи фараон. З них було сформовано чотири групи тивними речовинами (БЕР), і майже весь жир та про- – контрольну та три дослідних, по 100 голів (50 самок теїн ячменю. і 50 самців) у кожній. Нині її досить широко використовують у тварин- Кількість сухої пивної дробини у комбікормах для ництві. Як показують дані вітчизняних і зарубіжних дослідних груп перепелів встановлювали за схемою досліджень, пивну дробину застосовують при відгоді- досліду (табл. 1). влі великої рогатої худоби, свиней і птиці, вводячи у Комбікорми, які використовували під час годівлі раціони в якості додаткового джерела протеїну птиці, були однаковими за вмістом поживних речо- (Adebowale and Adevosun, 1981; Virk et al., 1981; вин, але різнилися за вмістом сухої пивної дробини. Draganov, 1985). Фізіологічні досліди з вивчення перетравності пожи- Тому актуальним є вивчення впливу застосування вних речовин та балансу Нітрогену було проведено з 16 сухої пивної дробини на перетравність корму та ба- до 21 та з 30 до 35 добового віку. Для цього з кожної

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 4 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

групи за принципом аналогів відбирали по чотири голо- спожитих комбікормів та виділеного посліду. Послід ви перепелів, яких розміщували індивідуально у спеціа- збирали два рази за добу: вранці та ввечері. Середні льно обладнаних клітках (Tommje, 1969; Egorov et al., зразки посліду консервували 20% розчином соляної 2003). кислоти з розрахунку 5 мл на 100 г відібраної маси. Таблиця 1 Щоденно для аналізу при зважуванні добової даванки Схема науково-господарського досліду корму відбирали середні зразки комбікормів у поліети- Вік, діб ленові пакети зі замком Zip-Lock. 1–21 22–35 Група До закінчення фізіологічного досліду відібрані вміст у комбікормі сухої пивної зразки комбікорму та посліду зберігалися у холодиль- дробини, % ній камері. 1-контрольна – – 2-дослідна 2 2 Результати та їх обговорення 3-дослідна 4 4 Результати проведених балансових дослідів у роз- 4-дослідна 6 6 різі науково-господарського експерименту свідчать, що піддослідні перепели у 16–21 та 30–35-добовому Упродовж підготовчого періоду досліду, триваліс- віці мали досить високу перетравність основних по- тю три доби, піддослідне поголів’я пристосовувалося живних речовин комбікормів, які в окремих випадках до нових умов утримання та встановлювалася добова частково залежали від рівня сухої пивної дробини у даванка комбікорму, яка б забезпечувала повне його них (табл. 2). поїдання. В обліковий період досліду, тривалістю шість діб, проводився облік живої маси, кількості Таблиця 2 Перетравність поживних речовин комбікормів, % Група Показник 1 2 3 4 16–21-добовий вік Органічна речовина 72,6 ± 0,44 74,1 ± 0,45 74,3 ± 0,55 72,7 ± 0,49 Протеїн 80,6 ± 0,63 81,4 ± 0,53 82,4 ± 0,47 78,6 ± 0,47 Жир 82,3 ± 0,90 83,3 ± 1,10 83,5 ± 0,91 82,5 ± 0,73 Клітковина 7,4 ± 0,41 7,0 ± 0,37 6,7 ± 0,49 6,0 ± 0,41 БЕР 72,8 ± 0,63 74,7 ± 0,58 74,8 ± 0,89 74,2 ± 0,86 30–35-добовий вік Органічна речовина 77,8 ± 0,60 79,8 ± 0,62 80,4 ± 0,70 78,3 ± 0,47 Протеїн 82,3 ± 0,56 83,5 ± 0,45 84,4 ± 0,56 82,7 ± 0,52 Жир 84,5 ± 0,63 86,1 ± 0,64 86,8 ± 0,78 85,6 ± 0,45 Клітковина 8,7 ± 0,52 8,3 ± 0,52 8,0 ± 0,54 7,8 ± 0,51 БЕР 81,0 ± 0,73 83,7 ± 0,82 84,3 ± 0,82 81,7 ± 0,89

Включення до складу комбікорму сухої пивної хідно звернути увагу на її перетравність саме у птиці, дробини не викликало суттєвої відмінності у перетра- якій згодовували комбікорм з вмістом 4% СПД, вона вності органічної речовини. Вміст сухої пивної дро- за цим показником переважала контроль на 2,6%. бини на рівні 2–4% у комбікормі за перший період За рівнем перетравності протеїну птиця, якій зго- вирощування сприяв підвищенню перетравності ор- довували у складі комбікорму суху пивну дробину ганічної речовини на 1,5–1,7%. переважала ту у складі якої він не містився на 0,4– Перетравність протеїну у молодняку перепелів з 2,1% відповідно. За перетравністю жиру у 30–35- вмістом 2 та 4% СПД у перший період вирощування добовому віці молодняк другої, третьої та четвертої була відповідно на 0,8 і 1,8% вища, ніж у контролі. У груп перевершував ровесників контрольної групи перепелів четвертої групи, які споживали комбікорм з відповідно на 1,6; 2,3 та 1,1%. підвищеним вмістом дробини до 6% у перший період Найнижчу перетравність клітковини у перший та вирощування, цей показник був нижчий на 2,0%. другий періоди вирощування відмічено у птиці в якої Перетравність жиру у перепелів, яким згодовували 2– у складі комбікорму містилося 6% СПД, яка за цим 4% сухої пивної дробини, була вищою на 1,0–1,2%, а показником поступалася контролю відповідно на 1,4 6% дробини – на 0,2%. та 0,9%. У 16–21-добовому віці перепели дослідних груп За перетравністю БЕР перепели всіх дослідних мали вищу перетравність безазотистих екстрактивних груп перевершували ровесників контрольної у 30–35- речовин на 1,4–2,0% порівняно з птицею контрольної добовому віці відповідно на 2,7, 3,3 та 0,7%. групи, яким до складу комбікорму не включали суху Результати балансових дослідів показують, що у пивну дробину. перепелів за різних рівнів сухої пивної дробини у При проведенні другого фізіологічного досліду комбікормі Нітроген використовувався в організмі встановлено, що перетравність органічної речовини неоднаково (табл. 3). була на високому рівні і становила 77,8–80,4%. Необ-

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 5 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Таблиця 3 Середньодобовий баланс Нітрогену у піддослідних перепелів Група Показник 1 2 3 4 16–21-добовий вік Прийнято з кормом, г 1,02 ± 0,026 1,03 ± 0,056 1,06 ± 0,039 1,03 ± 0,038 Виділено у посліді, г 0,21 ± 0,011 0,20 ± 0,016 0,20 ± 0,008 0,23 ± 0,010 Утримано в організмі, г 0,81 ± 0,018 0,83 ± 0,040 0,86 ± 0,033 0,80 ± 0,029 Утримано від прийнятого, % 79,4 ± 0,675 80,6 ± 0,540 81,1 ± 0,51 77,7 ± 0,453 30–35-добовий вік Прийнято з кормом, г 1,16 ± 0,035 1,18 ± 0,037 1,20 ± 0,021 1,17 ± 0,023 Виділено у посліді, г 0,22 ± 0,004 0,21 ± 0,012 0,20 ± 0,005 0,21 ± 0,008 Утримано в організмі, г 0,94 ± 0,034 0,97 ± 0,026 1,00 ± 0,023 0,96 ± 0,020 Утримано від прийнятого, % 81,0 ± 0,551 82,2 ± 0,446 83,3 ± 0,587 82,1± 0,500

За кількістю спожитого з кормом Нітрогену у пе- За рівнем перетравності протеїну перепели у скла- рший і другий періоди вирощування піддослідні пе- ді комбікорму, яких містилася суха пивна дробина репели, за винятком третьої групи, мали близькі пока- переважала тих у складі якої вона не містилася відпо- зники та залежали від рівня спожитого комбікорму. відно на 0,4–2,1%. Найнижчу перетравність кліткови- Молодняк цієї групи, якому згодовували 4% сухої ни у перший та другий періоди вирощування відміче- пивної дробини, у 16–21-добовому віці одержував но у птиці в якої у складі комбікорму містилося 6% його на 3,9%, а у 30–35-добовому – на 3,4% більше, СПД, яка за цим показником поступалася контролю ніж перепели контрольної групи, виділялося ж Нітро- відповідно на 1,4 та 0,9%. гену у посліді перепелами третьої групи на 4,8 та Перепели, яким згодовували комбікорм з рівнем 9,1% менше порівняно з контрольними. 4% сухої пивної дробини, за кількістю утриманого Найбільшу кількість Нітрогену утримували в органі- Нітрогену від прийнятого з кормом у перший і другий змі перепели, що споживали комбікорм з вмістом 4% вікові періоди відповідно на 1,7 і 2,9% переважали СПД, які за цим показником на 6,2% переважали конт- тих, що споживали комбікорм без дробини. роль. Порівняно з останніми менше Нітрогену утримува- Далі планується вивчення впливу сухої пивної лось у тілі птиці, якій задавали комбікорм із 6% СПД – на дробини на продуктивність перепелів яєчного напря- 1,2%. му продуктивності. За розрахунковими даними можна стверджувати, що за кількістю утриманого Нітрогену у перший фізі- Бібліографічні посилання ологічний дослід від прийнятого домінували перепели третьої групи, які переважали контрольних на 1,7%. Draganov, I.F. (1985). Pivnaja drobina v racionah skota i Молодняк другої групи переважав контроль на 0,8%, pticy. Sel'skohozjajstvennaja nauka i proizvodstvo. 3, а четвертої – відставав за цим показником на 2,1%. 56 (in Russian). При досягненні перепелами 30–35-добового віку Drobyna pyvna (1995). TU U 18.308-95. Tehnichni рівень споживання Нітрогену порівняно з попереднім umovy. Zatverdzh. 15.12.1995 r. [Chynnyj vid періодом збільшився на 13–15%. Проте, кількість 01.01.1996]. K, 12 (in Ukrainian). спожитого Нітрогену з кормом у птиці окремих груп Egorov, I.A., Okolelova, T.M., Ezerskaja, A.V. (2000). була різною. Порівняно з контролем перепели другої Metodika issledovanij po kormleniju sel'- та третьої груп споживали Нітрогену на 0,9–3,4% skohozjajstvennoj pticy. M.: VNIITIP (in Russian). більше. Tommje, M.F. (1969). Metodika opredelenija Із збільшенням споживання Нітрогену молодняк perevarimosti kormov i racionov. M. : VNIIJeSH, 19– дослідних груп виділяв його у посліді відповідно на 22 (in Russian). 4,5–9,1% менше, ніж контроль. Adebowale, E.A., Adevosun, A.A. (1981). Stadies on the За кількістю утриманого в тілі Нітрогену від utilization of brewers dried grains by sheep and goats: прийнятого у другий період вирощування, домінували 1. Growth studies. The Bulletin of Animal Health and перепели дослідних групи, які переважали контроль Production in Africa. 29(4), 365–370. відповідно на 0,3–2,9%. Virk, A.S., Malik, N.S., Chopia, A.K. (1981). Perfor- mance of growing and lactating buffaloes on diets Висновки containing dried brewers grains. The Indian journal of animal sciences. 51(1), 17–20. Перетравність поживних речовин комбікормів Стаття надійшла до редакції 10.02.2017 змінювалися з віком перепелів і несуттєво залежала від рівня сухої пивної дробини у комбікормі, перед- баченого схемою досліду.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 6 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7402

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 636.5.085.55:5771112.385

Перетравність поживних речовин та баланс азоту в курей батьківського стада м’ясного напряму продуктивності за різних рівнів лізину у комбікормі 

І.І. Ібатуллін, І.І. Ільчук, М.Я. Кривенок [email protected]

Національний університет біоресурсів і природокористування України, вул. Героїв Оборони, 15, м. Київ, 03041, Україна

Експериментально визначено перетравність сирого протеїну, сирого жиру, сирої клітковини та БЕР, а також баланс азоту в організмі курей батьківського стада м’ясного напряму продуктивності. Встановлено, що у перший віковий період – 27–39 тижнів найбільш суттєво змінилась перетравність сирого протеїну, за зменшення вмісту лізину у комбікормі до 0,73%. Вона була нижчою, ніж у аналогів контрольної групи, на 2,46% (Р ˂ 0,05). Також у перші 13 тижнів яйцекладки, за збільшення вмісту лізину у комбікормі курей до 0,81%, спостерігалось підвищення перетравності сирого протеїну – на 1,08–2,14%, сирого жиру – на 0,82–2,70% (Р ˂ 0,05) та БЕР – на 0,40–3,56%. У другий віковий період – 40–65 тижнів, віро- гідно зменшилась перетравність сирого протеїну у курей, що споживали найнижчу кількість лізину – 0,71%. Коефіцієнт перетравності протеїну у птахів цієї групи був нижчим за контроль на 2,68% (Р ˂ 0,05). За збільшення вмісту лізину в комбікормі у останні 25 тижнів яйцекладки, перетравність сирого протеїну майже не змінилась, проте перетравність сирого жиру та БЕР зросла, відповідно на 0,64–1,70 та 1,72–2,00%. Зміна вмісту лізину в комбікормі суттєво не вплинула на перетравність сирої клітковини. Зменшення вмісту лізину в комбікормі зумовило збільшення виділення азоту із послідом на 7,02–11,00% (Р ˂ 0,05). Зміна вмісту лізину в комбікормі курей м’ясного напряму продуктивності суттєво не вплинула на утримання азоту в організмі та на показник відношення відкладеного азоту в тілі до прийнятого з кормом. Ключові слова: кури батьківського стада м’ясного напряму продуктивності; комбікорм; ефективний рівень лізину; пе- ретравність поживних речовин; баланс азоту в організмі.

Переваримость питательных веществ и баланс азота у кур родительского стада мясного направления продуктивности при разных уровнях лизина в комбикорме

И.И. Ибатуллин, И.И. Ильчук, Н.Я. Кривенок [email protected]

Национальный университет биоресурсов і природопользования Украины, ул. Героев Обороны, 15, г. Киев, 03041, Украина

Экспериментально определена переваримость сырого протеина, сирого жира, сырой клетчатки и БЭВ, а также ба- ланс азота в организме кур родительского стада, мясного направления продуктивности. Установлено, что в первый возра- стной период – 27–39 недель, наиболее существенно изменилась переваримость сырого протеина при уменьшении содер- жания лизина в комбикорме до 0,73%. Она была ниже чем у аналогов контрольной группы на 2,46% (Р ˂ 0,05). Также, в первые 13 недель яйцекладки, при увеличении содержания лизина в комбикорме кур до 0,81%, отмечалось повышение пере- варимости сырого протеина – на 1,08–2,14%, сырого жира – на 0,82–2,70% (Р ˂ 0,05) и БЭВ – на 0,40–3,56%. Во второй возрастной период – 40–65 недель, достоверно уменьшилась переваримость сырого протеина у кур, которые получали с кормом наименьшее количество лизина – 0,71%. Коэффициент переваримости сырого протеина у птицы этой группы был

Citation: Ibatullin, I.I., Ilchuk, I.I., Kryvenok, M.Ya. (2017). Digestibility of nutrients and nitrogen balance in chicken breeder meat direction of productivity at different levels of lysine in the fodder. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 7–11.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 7 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

ниже за контроль на 2,68% (Р ˂ 0,05). При увеличении содержания лизина в комбикорме в последние 25 недель яйцекладки, переваримость сырого протеина существенно не изменилась, но переваримость жира и БЭВ возросла, соответственно на 0,64–1,70% и 1,72–2,00%. Переваримость клетчатки, при изменении содержания лизина в комбикорме, существенно не изменилась. Уменьшение содержания лизина в комбикорме способствовало увеличению выделения азота с пометом – на 7,02–11,0% (Р ˂ 0,05). Изменение содержания лизина в комбикорме кур мясного направления продуктивности существенно не повлияло на отложение азота в организме и на показатель отношения отложенного азота в теле к принятому с кор- мом. Ключевые слова: куры родительского стада мясного направления продуктивности; комбикорм; эффективный уровень лизина; переваримость питательных веществ; баланс азота в организме

Digestibility of nutrients and nitrogen balance in chicken breeder meat direction of productivity at different levels of lysine in the fodder

I.I. Ibatullin, I.I. Ilchuk, M.Ya. Kryvenok [email protected]

National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Heroyiv Oborony st., 15, Kyiv – 03041, Ukraine

Experimentally determined digestibility of crude protein, crude fat, crude fiber and NFS and nitrogen balance in the body breed- er hens, meat direction of productivity. Found that in the first age period – 27–39 weeks, the most significant change digestibility of crude protein for the reduction of lysine in fodder to 0.73%. It was lower than the control group counterparts to 2.46% (Р ˂ 0.05). Also, in the first 13 weeks of oviposition, the increase of lysine in chicken fodder to 0.81% observed increase digestibility of crude protein – at 1.08–2.14%, crude fat – at 0.82–2.70% (Р ˂ 0.05), and NFS – at 0.40–3.56%. In the second age period – 40–65 weeks significantly reduced crude protein digestibility in chickens that consumed the lowest amount of lysine – 0.71%. Factor protein di- gestibility in poultry this group was lower than control at 2.68% (Р ˂ 0.05). With the increase of lysine in the fodder in the last 25 weeks of oviposition, digestibility of crude protein has not changed, however, crude fat digestibility and NFS increased respectively by 0.64–1.70 and 1.72–2.00%. Digestibility of fat by changing lysine content in the fodder has not changed substantially. Reduction of lysine resulted in an increase in fodder nitrogen excretion of faeces at 7.02–11.00% (Р ˂ 0.05). Changing the content of lysine in the fodder chicken meat direction of productivity has not significantly affected the nitrogen retention in the body and the ratio of pent oxide in the body of the adopted feed. Key words: chicken breeder meat direction of productivity; feed; effective level of lysine; digestibility of nutrients; nitrogen bal- ance in the body.

Вступ Забезпеченість курей лізином також впливає на морфологічні, хімічні та інкубаційні якості яєць, а Лізин є однією із найважливіших амінокислот в збалансовані раціони дають змогу скоротити витрати живленні птиці. Вона входить до складу всіх рослин- кормів на одиницю продукції на 5–10% (Grigorev, них і тваринних білків. Ця амінокислота характеризу- 1972). ється виключною інертністю в усіх процесах обміну, Необхідність скорочення витрат протеїнових кор- в тому числі переамінування. Аналіз крові птиці пока- мів та відповідно зниження собівартості продукції зує, що концентрація лізину вища, ніж інших аміно- при виробництві яєць обумовлює необхідність перег- кислот. Він є попередником оксилізину, тобто бере ляду рекомендованих рівнів незамінних амінокислот, участь у синтезі колегену. Лізин бере участь у синтезі в тому числі, лізину. Рівні цієї амінокислоти рекомен- карнітину, крім того, активує ряд ферментів, гемопо- довані розробником кросу та іншими вітчизняними і ез, нормалізує стан нервової тканини, сприяє всмок- зарубіжними дослідниками мають широкий діапазон туванню кальцію і фосфору, стимулює апетит. Регу- коливань (Ryabokon, 2005; Podobed, 2010). Тому ви- лює утворення і співвідношення ДНК і РНК, стабілі- значення найбільш ефективних рівнів цієї амінокис- зує розвиток ембріонів. Стимулює розвиток кісткової лоти дасть можливість повною мірою реалізувати тканини, зв’язує фосфор при мінералізації кісток. генетичний потенціал птиці. Крім того, актуальним є Забезпечує пігментацію шкарлупи яйця та пір’я. Не- дослідження щодо оптимальних співвідношень між стача цієї амінокислоти знижує використання азоту різними амінокислотами у раціоні з урахуванням корму, затримує ріст курчат і продуктивність дорос- синергізму та антагонізму між ними. лої птиці, спричиняє депігментацію пір’я. Надлишок цієї амінокислоти менш небезпечний, ніж інших, Матеріал і методи досліджень наприклад метіоніну. Навіть 2-, 3-разове передозу- вання не викликає отруєння птиці, проте лізин – це Дослідження із визначення оптимальних рівнів лі- дорога амінокислота і необґрунтоване її збільшення у зину в повнораціонних комбікормах для курей бать- раціоні знижує економічні показники. Однак у біль- ківського стада проводились у СТОВ «Сталінська шості випадках вона є першою лімітуючою амінокис- птахофабрика» Бориспільського району Київської лотою (Grigorev, 1972; Arhipov and Toporova, 1984; області та в проблемній науково-дослідній лаборато- Ibatullіn et al., 2007; Podobed, 2010). рії кормових добавок кафедри годівлі тварин та тех- нології кормів ім. П.Д. Пшеничного Національного

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 8 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

університету біоресурсів і природокористування Ук- відповідно до Державного стандарту України за тра- раїни. диційними методиками зоотехнічного аналізу (Iba- Об’єктом досліджень були кури батьківського ста- tullіn et al., 2004). да кросу «Кобб-500». Досліди проводилися за мето- За схемою досліду курям упродовж досліду згодо- дом груп. Основний період досліду тривав 266 діб. вували повнораціонні комбікорми, збалансовані за Він був розділений на 2 підперіоди, перший з 27- до обмінною енергією (ОЕ) та всіма поживними речови- 39-тижневого віку (перші 13 тижнів яйцекладки) та нами, згідно з рекомендованими фірмою «Кобб» нор- другий – з 40- до 65-тижневого віку (останні 25 тиж- мами (Rukovodstvo po soderzhaniyu i vyrashhivaniyu нів яйцекладки), відповідно до схеми досліду roditelskogo stada). Набір і кількість основних інгреді- (табл. 1). єнтів у складі комбікормів регулювали залежно від Таблиця 1 періоду яйцекладки (перші 13 тижнів чи остання 25) Схема науково-господарського досліду та необхідного вмісту в них лізину. Вік, тижнів Склад комбікормів, що згодовували птиці у дослі- Група 27–39 40–65 дний період, наведено у таблиці 2. вміст лізину у 100 г комбікорму, % Таблиця 2 1 – контрольна 0,75 0,73 Склад комбікормів для піддослідних курей, % дослідні: 2 0,73 0,71 Вік птиці, тижнів Компонент 3 0,77 0,75 24–39 40–65 4 0,79 0,77 Пшениця 25,27 50,00 5 0,81 0,79 Кукурудза 39,06 23,09 Горох 0,00 6,00 При поділі досліду на підперіоди керувалися ре- Соя повножирова 14,50 5,00 комендаціями розробника кросу, відповідно до яких у екструдована 1 період, до 39-тижневого віку, проходить підвищен- Шрот соєвий 10,50 5,00 ня інтенсивності несучості. У другий період продук- Сіль кухонна 0,40 0,40 тивність поступово знижується. Вапняк 8,27 8,51 Для дослідів було відібрано 500 голів курей 24- Монокальційфосфат 1,00 1,00 тижневого віку, з яких за принципом аналогів сфор- Премікс 1,00 1,00 мували 5 груп по 100 голів у кожній. При підборі аналогів враховували вік і живу масу. З 24-тижневого Хімічний склад комбікормів наведено у таблиці 3. віку птиця споживала комбікорми з різними рівнями Таблиця 3 досліджуваних факторів, проте обліковий період був Вміст поживних речовин та енергії у 100 г розпочатий з 27-тижневого віку після досягнення комбікорму для піддослідних курей Вік, тижнів рівня інтенсивності несучості 50%. Показник Курей утримували в одному приміщенні на підлозі 24–39 40–65 за щільності посадки 4 голови на 1 м2. Використову- ОЕ, МДж 1,160 1,116 Сирий протеїн, г 16,00 13,01 вали 1 м2 гнізда на кожні 50 голів. Фронт годівлі ста- Сирий жир, г 4,61 2,94 новив 15 см. Напування здійснювалось із ніпельних Сира клітковина,г 3,40 2,96 напувалок, з розрахунку 1 поїлка на 8 голів. Показни- Кальцій, г 3,00 3,04 ки мікроклімату приміщення були однаковими для Фосфор, г 0,55 0,52 птиці всіх груп і відповідали нормам. Натрій, г 0,17 0,17 Рівень лізину у раціонах птиці регулювали вве- Лізин, г * 0,75 0,73 денням до складу комбікорму синтетичного препара- Метіонін, г 0,35 0,34 ту лізину. Метіонін + цистин, г 0,64 0,63 Перетравність поживних речовин комбікормів та Треонін, г 0,57 0,56 баланс азоту в організмі курей визначали у фізіологі- Триптофан, г 0,19 0,18 чних дослідах, які проводили на фоні науково- Аргінін, г 0,68 0,66 господарських. Було проведено 2 фізіологічні досліди Гістидин, г 0,26 0,25 на курях віком 30 та 50 тижнів. Для дослідів з кожної *Вміст лізину відповідно до схеми досліду групи було відібрано по 6 голів. Тривалість підготов- чого та облікового періодів становила по 5 діб. Піддо- Хімічний склад комбікорму, який згодовувався слідних птахів утримували в індивідуальних клітках. птиці контрольної та дослідних груп, був однаковий і Споживання комбікорму обліковували щоденно. Се- різнився лише за вмістом лізину відповідно до схеми редні проби посліду консервували толуолом та 10% дослідів. соляною кислотою. Відібрані зразки кормів і посліду Показники, отримані в процесі досліджень, оброб- до кінця досліду зберігали у холодильнику. лені загальноприйнятими методами математичної і Масу корму, посліду та яєць, а також живу масу варіаційної статистики. курей визначали на вагах ВЛКТ-500 та AXIS A 5000 ІV кл. Результати та їх обговорення Хімічний склад кормів, посліду та яєць визначали у лабораторії кафедри годівлі тварин та технології Коефіцієнти перетравності поживних речовин кормів ім. П.Д. Пшеничного НУБіП України корму в піддослідних птахів наведено у таблиці 4.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 9 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Таблиця 4 Перетравність поживних речовин, % Групи Поживна речовина 1 2 3 4 5 вік 27–39 тижнів Сирий протеїн 90,00 ± 1,62 87,54 ± 1,80* 91,08 ± 2,00 92,14 ± 1,17 91,20 ± 2,10 Сирий жир 83,64 ± 1,65 83,78 ± 1,66 84,46 ± 2,18 84,78 ± 2,63 86,34 ± 1,78* Сира клітковина 16,52 ± 2,01 16,70 ± 2,21 16,82 ± 2,32 16,18 ± 3,15 18,12 ± 1,33 БЕР 87,76 ± 2,68 87,80 ± 2,33 89,54 ± 2,25 88,16 ± 2,29 91,32 ± 2,25 вік 40–65 тижнів Сирий протеїн 90,72 ± 1,98 88,04 ± 1,54* 90,80 ± 2,20 89,52 ± 1,83 91,78 ± 2,84 Сирий жир 86,40 ± 2,04 86,92 ± 1,78 87,34 ± 1,58 87,04 ± 2,36 88,10 ± 2,35 Сира клітковина 19,12 ± 1,89 16,98 ± 2,89 17,72 ± 2,77 17,56 ± 1,64 18,08 ± 1,85 БЕР 90,32 ± 2,60 88,90 ± 2,05 92,04 ± 2,12 92,32 ± 1,58 92,22 ± 1,66 * Р ˂ 0,05, порівняно з контрольною групою

Як видно з даних таблиці, у перший віковий пері- У останні 25 тижнів яйцекладки відмічалась ана- од – 27–39 тижнів, найбільш суттєво змінилась перет- логічна тенденція – вірогідне зменшення перетравно- равність сирого протеїну, за зменшення вмісту лізину сті сирого протеїну у курей 2 групи, що споживали в комбікормі курей другої дослідної групи. Вона була найнижчу кількість лізину. Коефіцієнт перетравності нижчою ніж у аналогів контрольної групи, на 2,46% протеїну у птахів цієї групи був нижчим за контроль (Р ˂ 0,05). Перетравність інших поживних речовин у на 2,68% (Р ˂ 0,05). курей 2 групи не змінилась, порівняно з контрольною За збільшення лізину у комбікормі курей 3–5 до- групою. слідних груп, перетравність сирого протеїну майже не За збільшення вмісту лізину у комбікормі птахі 3 – змінилась. Проте перетравність сирого жиру та БЕР 5 груп до 0,81%, спостерігалось підвищення перетра- зросла відповідно на 0,64–1,70 та 1,72–2,00%. вності основних поживних речовин. Так, перетрав- Перетравність клітковини у птахів піддослідних ність сирого протеїну зросла на 1,08–2,14%, сирого груп була нижчою ніж у аналогів контролю. жиру – на 0,82–2,70% (Р ˂ 0,05) та БЕР – на 0,40– Дані щодо середньодобового балансу азоту наве- 3,56%. дені у таблиці 5. Перетравність сирої клітковини суттєво не зміни- лась, проте у курей 5 групи вона була вищою ніж у контролі на 1,60%. Таблиця 5 Середньодобовий баланс азоту в курей, г Групи Показник 1 2 3 4 5 вік 27–39 тижнів Спожито 4,21 ± 0,02 4,22 ± 0,03 4,21 ± 0,04 4,19 ± 0,02 4,21 ± 0,04 Виділено з послідом 1,71 ± 0,03 1,83 ± 0,10* 1,70 ± 0,06 1,67 ± 0,08 1,56 ± 0,15 Виділено з яйцями 1,10 ± 0,05 1,05 ± 0,10 1,12 ± 0,07 1,14 ± 0,07 1,32 ± 0,34 Утримано в організмі 1,40 ± 0,07 1,34 ± 0,17 1,38 ± 0,07 1,37 ± 0,11 1,37 ± 0,44 Утримано до прийнятого,% 33,19 ± 1,75 31,84 ± 3,86 32,85 ± 1,34 32,74 ± 2,54 32,57 ± 10,16 вік 40–65 тижнів Спожито 3,11 ± 0,05 3,14 ± 0,07 3,10 ± 0,08 3,12 ± 0,09 3,12 ± 0,10 Виділено з послідом 1,40 ± 0,16 1,56 ± 0,12 1,43 ± 0,18 1,38 ± 0,12 1,33 ± 0,11 Виділено з яйцями 1,10 ± 0,06 1,05 ± 0,12 1,09 ± 0,08 1,13 ± 0,17 1,21 ± 0,20 Утримано в організмі 0,61 ± 0,17 0,52 ± 0,18 0,58 ± 0,18 0,62 ± 0,24 0,58 ± 0,27 Утримано до прийнятого,% 19,68 ± 5,46 16,67 ± 6,01 18,76 ± 5,58 19,59 ± 7,45 18,63 ± 8,74 * Р ˂ 0,05, порівняно з контрольною групою

Як видно з даних таблиці, споживання азоту із ко- Найнижчим показник утримання азоту був у тілі рмом між птахами дослідних і контрольної груп не курей 2 групи. У перший віковий період він був мен- відрізнялося. Виділення азоту із послідом зросло у шим за контроль на 4,29%, у другий – на 14,75%. курей 2 групи, які споживали комбікорм із найниж- У птахів 3–5 груп показник утримання азоту в тілі чим вмістом лізину. Цей показних був вищим за кон- був аналогічним контролю. троль – на 7,02% (Р ˂ 0,05) у перший віковий період Аналізуючи відношення утриманого азоту в тілі до та на 11,00% – у другий. Натомість у курей 3–5 груп спожитого з кормом, можна відмітити, що у перший цей показник, порівняно з контролем, був меншим. віковий період воно було однаковим у птиці усіх до- Найбільша кількість азоту виділялась із яйцями у слідних груп – 32–33%. У курей віком 40–65 тижнів, птахів 5 групи – на 10,00–20,00% вище порівняно з цей показник був нижчим у курей 2 групи – на 3,01% контролем. порівняно із аналогами контролю.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 10 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Результати, отримані у фізіологічних дослідах по- Бібліографічні посилання яснюють вищу продуктивність курей 3–5 груп, отри- ману у науково-господарських дослідах (Ibatullіn et Arhipov, A.V., Toporova, L.V. (1984). Proteinovoe i al., 2015). aminokislotnoe pitanie pticy. M.: Kolos (in Russian). Grigorev, N.G. (1972). Aminokislotnoe pitanie Висновки selskoxozyajstvennyj pticy. M.: Kolos (in Russian). Ibatullіn, I.I., Melnichuk, D.O., Bogdanov, G.O. (2007). 1. Найбільш суттєво на перетравність сирого Godіvlya sіlskogospodarskix tvarin. Vіnnicya: «Nova протеїну вплинуло зниження вмісту лізину у комбіко- kniga» (in Ukrainian). рмі до 0,73% у віці 27–39 тижнів та до 0,71% – у 40– Ibatullіn, I.I., Stolyuk, V.D., Slobodyanyuk, N.M., Ilchuk, 65 тижнів. Перетравність протеїну у птахів цієї групи I.I. (2004). Metodichnі rekomendacіі іz zoo- знизилась на 2,46–2,68% (Р ˂ 0,05). texnіchnogo analіzu kormіv. K.: Vidavnichij centr 2. Збільшення вмісту лізину в комбікормі курей NAU (in Ukrainian). віком 27–39 тижнів до 0,81%, зумовило деяке збіль- Podobed, L.I. (2010). Proteinovoe i aminokislotnoe шення перетравності основних поживних речовин: pitanie selskoxozyajstvennoj pticy: struktura, протеїну – на 1,08–2,14%, сирого жиру – на 0,82– istochniki, optimizaciya. Dnepropetrovsk (in Russian). 2,70% (Р ˂ 0,05) та БЕР – на 0,40–3,56%. Ibatullіn, I.I., Ilchuk, I.I., Krivenok, M.Ya. (2015). 3. За збільшення вмісту лізину у комбікормі ку- Produktivnіst kurej batkіvskogo stada m’yasnogo рей віком 40–65 тижнів, до 0,79%, зросла перетрав- napryamu produktivnostі za rіznix rіvnіv lіzinu u ність сирого жиру – на 0,64–1,70% та БЕР – на 1,72– kombіkormі. Vіsnik sumskogo nacіonalnogo agrar- 2,00%. nogo unіversitetu. Serіya: Tvarinnictvo. 2, 107–112 4. Зменшення вмісту лізину в комбікормі зумо- (in Ukrainian). вило збільшення виділення азоту із послідом на 7,02– Ryabokon, Yu.O. (2005). Rekomendacіі z normuvannya 11,00% (Р ˂ 0,05). godіvlі sіlskogospodarskoy pticі. Institut ptahіvnictva 5. Зміна вмісту лізину в комбікормі курей ukraіnskoі akademіi agrarnih nauk (in Ukrainian). м’ясного напряму продуктивності суттєво не вплину- Rukovodstvo po soderzhaniyu i vyrashhivaniyu ла на показник відношення утриманого азоту у тілі до roditelskogo stada. [elektronnij varіant]. Rezhim прийнятого з кормом. dostupu do stattі: http://cobb- vantress.com/languages/guidefiles/091a0f27-9982- 4708-858f-cc208b3b7db3_ru.pdf (in Russian). Nutrient Requirements of Poultry. National Research Council. Washington. 1994, 157. Стаття надійшла до редакції 2.03.2017

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 11 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7403

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 637.115

Інновації у встановленні фізіологічності технологій доїння високопродуктивних корів 

А.П. Палій [email protected]

Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка, вул. Артема, 44, м. Харків, 61002, Україна

Конструкція доїльних установок, апаратів і технологія доїння повинні забезпечувати максимальне стимулювання умо- вного та безумовного рефлексів молоковиведення у корів. Тільки за такого функціонування фізіологічних процесів тварина може повноцінно реалізувати свій генетичний потенціал. На основі загальних показників ефективності використання доїльних апаратів встановлені головні показники, що слугували основою до розробки способу фізіологічної оцінки техноло- гій доїння (Патент України № 113769 від 10.02.2017). Фізіологічну оцінку різних технологій доїння проводять шляхом порі- вняння коефіцієнтів (К0), до яких входять середнє значення величини латентного періоду (t, с), середнє значення інтенсив- ності молоковиведення (Q, г/с) та середнє значення кількості залишкового молока (q, г). За результатами визначення К0 чотирьох доїльних апаратів встановлено, що найменш фізіологічним є доїльний апарат № 3, оскільки він має найменше значення К0 – 0,85. Найбільш фізіологічним виявився доїльний апарат № 2 – К0 складає 1,20. Поряд з цим доїльний апарат № 1 виявився більш фізіологічним, ніж апарат № 4 (1,04 > 0,98). Узагальнений коефіцієнт дозволяє виключити необ’єктивність оцінки показників молоковиведення, що входять до К0, значення яких можуть мало відрізнятися одне від одного та надає кількісну характеристику фізіологічності. Ключові слова: корова, машинне доїння, доїльний апарат, показники молоковиведення, фізіологічність.

УДК 637.115

Инновации в установлении физиологичности технологий доения высокопродуктивных коров

А.П. Палий [email protected]

Харьковский национальный технический университет сельского хозяйства имени Петра Василенко, ул. Артема, 44, г. Харьков, 61002, Украина

Конструкция доильных установок, аппаратов и технология доения должны обеспечивать максимальное стимулирова- ние условного и безусловного рефлексов молокоотдачи у коров. Только при таком функционировании физиологических про- цессов животное может полноценно реализовать свой генетический потенциал. На основе общих показателей эффектив- ности использования доильных аппаратов установлены основные показатели, которые служили основой для разработки способа физиологической оценки технологий доения (Патент Украины № 113769 от 10.02.2017). Физиологическую оценку различных технологий доения проводят путем сравнения коэффициентов (К0), в которые входят среднее значение величи- ны латентного периода (t, с), среднее значение интенсивности молоковыведения (Q, г/с) и среднее значение количества остаточного молока (q, г). По результатам определения К0 четырех доильных аппаратов установлено, что наименее физиологичным является доильный аппарат № 3, так как он имеет наименьшее значение К0 – 0,85. Наиболее физиологич- ным оказался доильный аппарат № 2 – К0 составляет 1,20. Наряду с этим доильный аппарат № 1 оказался более физиоло-

Citation: Paliy, A.P. (2017). Innovations in the establishment physiology technologies milking high-productive cows. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 12–14.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 12 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

гичным, чем аппарат № 4 (1,04 > 0,98). Обобщенный коэффициент позволяет исключить необъективность оценки пока- зателей молоковыведения, что входят в К0, значения которых могут мало отличаться друг от друга, и дает количествен- ную характеристику физиологичности. Ключевые слова: корова, машинное доение, доильный аппарат, показатели молоковыведения, физиологичность.

Innovations in the establishment physiology technologies milking high-productive cows

A.P. Paliy [email protected]

Kharkov National Technical University of Agriculture name of Vasilenko, Artem Str., 44, Kharkov, 61002, Ukraine

As a result of continuous development and improvement of technology and technical devices passed a long way from mechanical milking machines, which traced the milk from the udder of a cow squeeze devices to stump mechanical operating in automatic mode, by continuous extraction by action of constant vacuum pressure to cyclical changes (two- and three-stroke milking machines). As a result of long development and differences of opinion offered by designers and authors of milking machines of today there are dozens of different types of milking means other than technological features, and by design. The design of milking machines, apparatus and technology should provide maximum stimulation conditional and unconditional reflexes of milk cows. Only under such physiological processes functioning animal can fully realize their genetic potential. For identifying promising innovative technologies and engineering solutions necessary to develop a method for evaluating their physiology that creates preconditions effective use of high producing dairy herds. Based on the overall performance efficiency of milking machines installed main indicators served as a basis to develop physiological way of milking technology assessment (Ukraine patent № 113769 on 10.02.2017). Physiological assessment of different technologies milking is carried out by comparing coefficients (К0), which includes the average value quantity latent period (t, s), the average intensity lactation (Q, d/s) and the average number of remaining milk (q, r). As a result of the definition К0 four milking machines installed, which is the least physiological milking machine № 3, since it has the smallest value К0 – 0.85. Most physiological was milking machine № 2 – К0 is 1,20. In addition, the milking machine № 1 was more than physiological than appa- ratus № 4 (1.04 > 0.98). Synthesis coefficients eliminates bias estimation parameters lactation, part К0, the value of which may differ little from each other, and provides a quantitative description physiological. Key words: cow, milking machine, apparatus, lactation, physiology.

Вступ Тому для визначення перспективних інноваційних технологій та технічних рішень необхідно розробити Науково-технічний прогрес суттєво впливає на ха- спосіб їх оцінювання за фізіологічністю, що створить рактер і напрям розвитку агропромислового комплек- передумови ефективного використання високопроду- су країни. Зростають роль та значення впровадження ктивного молочного стада. наукових досягнень при розробці та реалізації різних Мета роботи полягала у розробці способу фізіоло- технологій. Все ширше знаходять застосування нові гічної оцінки технологій доїння з подальшим визна- комплекти машин та потокові технологічні лінії. Вна- ченням фізіологічності чотирьох доїльних апаратів. слідок великого розмаїття сучасного доїльно- молочного обладнання без ретельного аналізу вибра- Матеріал і методи досліджень ти кращий та найбільш ефективний варіант досить важко. Численні несприятливі технологічні чинники Поставлена мета вирішувалася з використанням суттєво відбиваються на виробництві молока, особли- аналітичних, теоретичних і зоотехнічних методів во його якості. Крім того, при різних способах утри- дослідження. мання та доїння високопродуктивних корів не всі Проведення фізіологічної оцінки вилучення моло- засоби механізації дають очікуваний позитивний ка здійснювали чотирма доїльними апаратами різних ефект (Kurak, 2011; Palij, 2016). доїльних установок. В результаті постійного розвитку та вдосконален- Підбір тварин, тривалість підготовчого та обліко- ня технології та технічних пристроїв пройдено знач- вого періодів, план проведення дослідів доїльних ний шлях від механічних доїльних апаратів, що виво- апаратів здійснювали за стандартними методиками. дили молоко з вимені корови витискними пристроя- Масаж вимені перед доїнням не проводили. ми, до пнемо-механічних, що працюють в автоматич- ному режимі, від неперервного відсмоктування шля- Результати та їх обговорення хом дії постійного вакуумметричного тиску до циклі- чної зміни (дво- і тритактні доїльні апарати). У ре- Для машинного доїння важливе значення має те, зультаті такого тривалого розвитку та розбіжності що умовні та безумовні фактори, які викликають пов- думок конструкторів та авторів пропонованих доїль- ноцінний рефлекс молоковиведення у високопродук- них апаратів на сьогодні існують десятки різних типів тивних корів, взаємопов’язані і тільки сумарно забез- доїльних засобів, що відрізняються як за технологіч- печують повноцінне його виявлення. Тому конструк- ними особливостями, так і за конструкцією (Fenenko ція доїльних установок, апаратів і технологія доїння et al., 2002; Palij, 2016). повинні забезпечувати максимальне стимулювання

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 13 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

умовного та безумовного рефлексів молоковиведення соски наносять подразнення, які викликають молоко- у корів. Тільки за такого функціонування фізіологіч- виведення – відповідно до технологій, що порівню- них процесів тварина може повноцінно реалізувати ються (на приклад: доїння вручну «кулаком», доїння свій генетичний потенціал. доїльним апаратом тощо). Після цього фіксують секу- З-поміж показників ефективності того чи іншого ндоміром час до першої появи альвеолярної порції доїльного апарата можна виділити основні, на які він молока. впливає безпосередньо (рис. 1). Для визначення інтенсивності молоковиведення протягом облікового періоду проводять щоденний індивідуальний облік надоїв молока і часу доїння. Кількість залишкового молока у корів визначають видоюванням вручну. Фізіологічну оцінку різних технологій доїння про- водять шляхом порівняння коефіцієнтів (К0): Рис. 1. Основні групи показників ефективності t  Q ; машинного доїння К 0  q

де t – середнє значення величини латентного пері- На основі загальних показників ефективності ви- оду, с; користання доїльних апаратів встановлені головні Q – середнє значення інтенсивності молоковиве- показники, що слугували основою до розробки спосо- дення, г/с; бу фізіологічної оцінки технологій доїння (патент q – середнє значення кількості залишкового моло- України № 113769 від 10.02.2017) який здійснюється ка, г. наступним чином: визначають середнє значення веле- чини латентного періоду – в секундах, інтенсивність При цьому чим вищий К0, тим технологія доїння фізіологічніша. молоковиведення – в г/с, кількість залишкового моло- На основі розробленого способу проведено визна- ка – в грамах. Величину латентного періоду визначають перед чення фізіологічності доїльних апаратів різних доїль- них установок (табл. 1). доїнням введенням у лівий передній сосок вимені корови катетер (для вилучення цистеральної порції молока) та після закінчення струменю на три інших Таблиця 1 Фізіологічність доїльних апаратів за коофіцієнтом К0 Доїльний Середнє значення величини Середнє значення інтенсив- Середнє значення кількості К0 апарат латентного періоду, с ності молоковиведення, г/с залишкового молока, г № 1 59,2 4,22 240 1,04 № 2 57,5 3,87 185 1,20 № 3 58,3 4,13 282 0,85 № 4 57,2 4,53 265 0,98

За результатами визначення К0 встановлено, що логій та технічних рішень доїння високопродуктив- найменш фізіологічнішим є доїльний апарат № 3, них корів. оскільки він має найменше значення К0 – 0,85. Най- більш фізіологічним виявився доїльний апарат № 2 – Бібліографічні посилання К0 складає 1,20. Поряд з цим доїльний апарат № 1 виявився більш фізіологічним ніж апарат № 4 (1,04 > Kurak, A.S. (2011). Tandem «tehnika-korova» – vazhnoe 0,98). zveno v tehnologii mashinnogo doenija. Nashe sel'- skoe hozjajstvo: zhurnal nastojashhego hozjaina. 8, Висновки 59–61 (in Ukrainian). Palij, А. (2016). Innovative approach to determine the teat Запропонований спосіб підтвердив свою дієвість у cup liner tension. Journal Agrarian Science. Chisinau. виробничих умовах. Узагальнений коефіцієнт дозво- 2, 116–119. ляє виключити необ’єктивність оцінки показників Fenenko, A., Smol', S., Tyshhenko, M. (2002). Novi молоковиведення, що входять до К0, значення яких tehnologichni i tehnichni rishennja dlja ferm можуть мало відрізнятися одне від одного, та надає vyrobnyctva moloka. Tehnika APK. 7–9, 36–37 (in кількісну характеристику фізіологічності. Ukrainian). Перспективи подальших досліджень. Здійснені Palij, A.P. (2016). Vstanovlennja vplyvu doi'l'nyh system наукові розробки дадуть можливість розширити сфе- na koriv pid chas doi'nnja. Visnyk Poltavs'koi' ру досліджень, які присвячені технологічному проце- derzhavnoi' agrarnoi' akademii'. Poltava. 4, 76–78 (in су машинного доїння корів. В подальшому отримані Ukrainian). дані будуть слугувати основою удосконалення техно- Стаття надійшла до редакції 15.03.2017

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 14 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7404

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 502.72(477.83)

Екологічна оцінка та потенціал туристично-рекреаційних ресурсів Бродівського району 

Б.М. Калин, Г.А. Буцяк [email protected], [email protected]

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, вул. Пекарська, 50, м. Львів, 79010, Україна

Туристично-рекреаційні ресурси є природною матеріальною передумовою формування відпочинкової галузі економіки, потенціалом регіонального розвитку і невід’ємними засобами відтворення людського потенціалу країни. У Львівській обла- сті значні природні та суспільно-історичні ресурси в поєднанні зі сприятливим географічним розташуванням створили вигідні умови для пріоритетності розвитку туризму та рекреації. У статті розглянуто природно-ресурсну та історико- культурну компоненти туристично-рекреаційного потенціалу Бродівського району Львівської області, який має унікальне географічне розташування, значні природні ресурси, насичений пам’ятками історії та культури. Проаналізовано основні екологічні проблеми території дослідження в контексті збереження та охорони навколишнього природного і культурного середовища. Для Бродівського району характерна неоптимальна структура землекористування, забруднення поверхневих вод, нагромадження відходів виробництва, забруднення атмосферного повітря автотранспортом. Перспективи розвитку рекреації та туризму зумовлюються дією широкого спектра природних, історико-культурних, соціальних, економічних та політичних факторів. Для збереження туристично-рекреаційного потенціалу регіонів потрібні заходи щодо охорони ціліс- ності й природних властивостей ландшафтних екосистем. Природні рекреаційні ресурси також потребують раціонально- го використання, відновлення й охорони. Для цього необхідні науково-обґрунтовані кількісні та якісні їх оцінки, з’ясування придатності й альтернативності використання у тій чи іншій природній зоні. Визначено головні напрями розвитку тури- стично-рекреаційного потенціалу Бродівського району, що повинні базуватись на ідеї природно-історичної рекреації, до- триманні екологічних стандартів щодо чистоти довкілля, збереженні природно-територіальних структур та пам’яток історико-культурної спадщини. Для даного району пріоритетним є пошук нових територій до заповідання. Ключові слова: рекреація, туризм, природно-географічні ресурси, забруднення, суспільно-історичні ресурси, туристич- но-рекреаційний потенціал, Бродівський район, екологізація туризму, заповідні території.

Экологическая оценка и потенциал туристско-рекреационных ресурсов Бродовского района

Б.Н. Калын, Г.А. Буцяк [email protected], [email protected]

Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина

Туристско-рекреационные ресурсы являются естественной материальной предпосылкой формирования экономики об- ласти, потенциалом регионального развития и неотъемлемыми средствами воспроизводства человеческого потенциала страны. В Львовской области значительные природные и общественно-исторические ресурсы в сочетании с благоприят- ным географическим расположением создали выгодные условия для приоритетности развития туризма и рекреации. В статье рассмотрено природно-ресурсный и историко-культурную компоненты туристско-рекреационного потенциала Бродовского района Львовской области, который имеет уникальное географическое положение, значительные природные ресурсы, насыщенный объектами истории и культуры. Проанализированы основные экологические проблемы территории

Citation: Kalуn, B.M., Butsiak, A.A. (2017). Environmental assessment and potential of tourist and recreational resources of the Brody district. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 15–19.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 15 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

исследования в контексте сохранения и охраны окружающей и культурной среды. Для Бродовского района характерна неоптимальная структура землепользования, загрязнение поверхностных вод, накопление отходов производства, загрязне- ние атмосферного воздуха автотранспортом. Перспективы развития рекреации и туризма обусловлены действием широкого спектра природных, историко- культурных, социальных, экономических и политических факторов. Для сохранения туристско-рекреационного потенциала регионов необходимые меры по охране целостности и природных свойств ландшафтных экосистем. Природные рекреаци- онные ресурсы также требуют рационального использования, восстановления и охраны. Для этого необходимы научно обоснованные количественные и качественные их оценки, выяснения пригодности и альтернативности использования в той или иной природной зоне. Определены главные направления развития туристско-рекреационного потенциала Бродов- ского района, которые должны базироваться на идее естественно-исторической рекреации, соблюдении экологических стандартов чистоты окружающей среды, сохранении природно-территориальных структур и объектов историко- культурного наследия. Для данного района приоритетным является поиск новых заповедных территорий. Ключевые слова: рекреация, туризм, природно-географические ресурсы, загрязнение, общественно-исторические ре- сурсы, туристско-рекреационный потенциал, Бродовский район, экологизация туризма, заповедные территории.

Environmental assessment and potential of tourist and recreational resources of the Brody district

B.M. Kalуn, A.A. Butsiak [email protected], [email protected]

Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine

Tourist and recreational resources are natural material prerequisite for the formation of the economics, regional development and an indispensable means of reproduction of human potential of the country. In the Lviv region significant natural, social and historical resources coupled with favorable the geographical location creat favorable conditions for the priority development of tourism and recreation. The article deals natural and historical and cultural resources which are components of the tourism and recreation potential of Brody district, Lviv region, which has a unique geographical location, significant natural resources, rich in monuments of history and culture. Analyzed the main environmental problem of district research in the context of conservation and environmental protection, natural and cultural environment. For Brody district is characteristic not optimal structure of land use, pollution of surface water, accumulation of waste, air pollution from transport. Perspectives of development of a recreation and tourism are predetermined by action of wide spectrum natural, historical and cultural, social, economic and political factors. Measures to protect the integrity of the landscape and the natural properties of ecosystems are required to maintain the tourism potential. Natural recreational resources also needs rational of use, restoration and protection. This requires scientific justified quantity and quality of their assessments, ascertain suitability and the use of alternatives in each natural area. Defined the main directions of development of tourist and recreational potential of Brody district, which should be based on the idea of natural and historical recreation, the observance of environmental standards of the environment, preserva- tion of natural and territorial structures and monuments of historical and cultural heritage. The priority for the district is the search for new protected areas. Key words: recreation, tourism, natural and geographical resources, pollution, social and historical resources, tourist and rec- reational potential, Brody district, the greening of tourism, protected areas.

Вступ них за геолого-геоморфологічною будовою, ґрунтово- кліматичними умовами, флористичними і геоботаніч- Туристично-рекреаційні ресурси – це об’єкти та ними особливостями (Matolych et al., 2009). Цей фак- явища природного, природно-антропогенного та соці- тор є визначальним у формуванні і територіальному ального походження, що використовуються для тури- розміщенні об’єктів природно-заповідного фонду зму, лікування, оздоровлення та впливають на тери- (ПЗФ). Об’єкти ПЗФ, які перебувають під охороною торіальну організацію рекреаційної діяльності, фор- держави, розташовані у південній (національний при- мування рекреаційних районів (центрів), їх спеціалі- родний парк «Сколівські Бескиди») та у північній зацію та економічну ефективність. Відповідно всі частинах області (національний природний парк туристично-рекреаційні ресурси поділяються на гру- «Північне Поділля»), на Розточчі (природний запо- пи: природно-географічні, природно-антропогенні, відник «Розточчя», Яворівський національний приро- суспільно-історичні та окрему групу – об’єкти рангу дний парк). Саме тут знаходиться найбільше унікаль- суперточка-тур (Beidyk, 2001). них природних об’єктів, які приваблюють туристів. Наявність всіх груп туристично-рекреаційних ре- Археологічні пам’ятки та дерев’яні сакральні спо- сурсів зумовлюють високу відвідуваність Львівщини руди по території області розміщені рівномірно. Най- туристами, розподіл потоків яких зумовлений терито- компактніше вони зосереджені на півночі, північно- ріальною диференціацією ресурсів та уподобаннями му-сході та у центральній частині. Кам’яні сакральні туристів. споруди переважають у великих містах, насамперед, у Територія області характеризується широким Львові, та районних центрах (Жовква, Сокаль, Броди, ландшафтним та природно-географічним різноманіт- Золочів, Самбір). Замкові комплекси переважно зосе- тям – в її межах налічується 9 природних зон, відмін- реджені у подільській частині області (Олесько, Золо-

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 16 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

чів, Підгірці). Пам’ятки, пов’язані з історичними по- гах Подільської височини, що відноситься до зони діями та життям й діяльністю визначних людей, роз- Лісостепу. Цим зумовлена і відмінність кліматичних міщені рівномірно на всій території області і зосере- умов у цих частинах району (Dem’ianchuk and Svynko, джені як у великих містах, так і у сільській місцевості. 2011). У рівнинній північній частині району, середня Теоретичні і методологічні засади дослідження висота якої над рівнем моря складає 240 м, кліматичні проблем розвитку туристично-рекреаційних ресурсів, умови м’якші, ніж у гористій південній частині роз- історичного та географічного краєзнавства висвітлені ташованій на висоті 370–420 м над рівнем моря. у працях багатьох науковців (Novykova, 2007; Район має розгалужену мережу річок, загальна до- Klapchuk, 2009; Hakman, 2009; Ryvak, 2012; Cherchyk вжина яких становить 182,1 км. Тут беруть початок et al., 2014), однак ще не всі регіони охоплені компле- річки басейну Дніпра – Стир (довжина в межах райо- ксними дослідженнями. Розвиток туристично- ну 69 км), Іква (17 км); басейну Дністра – Серет рекреаційних територій Львівської області потребує (21 км). Річки в більшості насичуються підземними свого дослідження в контексті охорони природного водами (35–50% річного стоку). Цей фактор зберігає середовища. річки від пересихання і зменшує коливання рівнів Метою досліджень був аналіз компонентної стру- протягом всіх сезонів року. Паводки і весняні повені ктури туристично-рекреаційних ресурсів Бродівсько- на річках короткочасні. го району Львівської області. Відповідно завданнями Провідна роль у задоволенні рекреаційних потреб були: дослідження природно-географічних, природно- належить лісам. З 1,2 тис. км2 площі району понад антропогенних та суспільно-історичних туристично- 34% вкрито лісами. Основними лісоутворюючими рекреаційних ресурсів району; оцінка їх пізнавальної породами є: сосна, модрина, дуб, бук, клен, ясен, ві- цінності та пошук напрямів щодо оптимізації викори- льха, береза, граб. стання. Заповідні території та природні об’єкти Бродівщи- ни складаються з трьох об’єктів загальнодержавного Результати та їх обговорення значення: НПП «Північне Поділля», ботанічного зака- зника Лешнівський, парку-пам’ятки садово-паркового Бродівський район розташований у північно- мистецтва Підгорецький парк; та об'єктів заповідання східній частині Львівщини на межі трьох областей – місцевого значення: лісового заказника Підкамінь, Волинської, Рівненської та Тернопільської. За наявні- ботанічних заказників Кемпа та Макітра, гідрологіч- стю природно-географічних туристично-рекреаційних ного заказника Пониківський, заповідних урочищ ресурсів район поступається ряду районам області Піски, Заболотцівське, Синичівське, Лагодівське, через відсутність бальнеологічних ресурсів (Mazur пам’яток природи Триніг та Пеняцька (комплексні), and Korol, 2011). Проте географічне розташування Конвалія та Сасівська (ботанічні) та 2 геологічних Бродівського району унікальне тим, що його північна ПП. Площа об’єктів заповідання складає понад 4300 частина лежить на території Бродівської рівнини, яка га і подана на рис. 1. відноситься до Малого Полісся, а південна – на відро-

Рис. 1. Природно-антропогенні ТРР Бродівщини, %

До складу суспільно-історичних ТРР входять архі- ної школи, та костел Успіння Пресвятої Богородиці тектурно-історичні, біосоціальні, подійні ресурси, (XV–XVIII cт.), який є частиною комплексу колиш- кожен з яких має свою специфіку, свій ексклюзивний нього монастиря домініканців, а також храми XVII- пізнавальний потенціал. Бродівський район належить XVIII століть. Історико-архітектурна перлина – Під- до територій з найвищим історико-культурним потен- горецький замок, який разом із замками Золочева та ціалом в області. На його території розміщені числен- Олеська складають «Золоту підкову» Львівщини і є ні пам’ятки сакральної та громадської архітектури. одним із найперспективніших туристичних маршру- Серед них церква Св. Юрія (XVII–XVIII ст.), що на- тів. лежить до визначних пам’яток галицької архітектур-

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 17 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Коефіцієнт пізнавальної цінності за всіма видами зору в Львівській області. В атмосферне повітря рай- туристично-рекреаційних ресурсів Бродівського рай- ону за 2015 рік надійшло понад 2,9 тис. т забруднюю- ону становить 0,38. Найвищий коефіцієнт мають чих речовин, що становить 1,4% викидів по області. ландшафтно-рекреаційні ресурси – 0,58, сакральні Стабільній екологічній ситуації території сприяє від- комплекси – 0,64, музеї та музейні експозиції – 0,73 й сутність великих підприємств і значна залісненість. палацово-паркові ансамблі – 0,9. Із заснуванням НПП Проте 75% викидів в атмосферне повітря району ста- коефіцієнт заповідних територій становить 0,38. новлять викиди автотранспорту. Необхідною умовою Оскільки екологічно безпечне середовище є одні- забезпечення чистоти повітря та цілісності рекреацій- єю з основних передумов сучасного розвитку турис- них ресурсів є зменшення шкідливих викидів не тіль- тичної індустрії, оцінка перспектив і можливостей ки в районі локалізації даних ресурсів, але і на сусід- туристично-рекреаційного освоєння регіону вимагає ніх територіях. розгляду екологічних аспектів цього питання, зокре- Серйозну небезпеку для туристично-рекреаційного ма, досліджень стану довкілля в туристично- потенціалу територій становить забруднення вод, рекреаційних зонах з точки зору впливу на нього ан- особливо рік і озер. Основним забруднювачем повер- тропогенних чинників та дотримання норм рекреа- хневих вод Бродівського району є житлово- ційного навантаження на ландшафти в межах їх оп- комунальне господарство. У 2015 році підприємства- тимальної рекреаційної місткості (Holod, 2011). В ми району було скинуто у поверхневі водні об'єкти свою чергу, як будь-який вид діяльності, туризм і 2,3 млн м3 стічних вод, з яких лише 0,7 млн м3 – були рекреація є значними споживачами ресурсів, від спо- нормативно-очищені. Потребують вдосконалення собу споживання яких залежить якість та екологічний технологічні способи очистки води, впровадження у стан відповідної території (Nikolaiev, 2009). виробництво маловодних і безводних технологій. Специфічними проблемами Бродівського району є: Структура земельного фонду району представлена забруднення вод побутовими відходами, неоптималь- на рис. 2. Найбільшу площу займають сільськогоспо- на структура землекористування та втрата корисних дарські землі – 59,3%, з яких рілля становить 61,5%. властивостей землі, відходи виробництва, забруднен- Основними проблемами з охорони земельних ресурсів ня атмосфери автотранспортом. є зменшення поживних речовин у ґрунтах, водна еро- Враховуючи забруднення атмосферного повітря зія ґрунтів і недостатня рекультивація порушених від стаціонарних та лінійних джерел, Бродівський земель. район є одним із найчистіших з екологічної точки

Рис. 2. Структура земельного фонду Бродівського району, %

Суттєвим чинником негативного впливу на приро- Особливої уваги заслуговують природоохоронні дні рекреаційні ресурси району, а також одним із території. Світова практика свідчить, що для екологі- потенційних джерел забруднення довкілля, є розмі- чної рівноваги необхідно 15 і більше відсотків тери- щення відходів виробництва та споживання. На тери- торії з найбільш цінними природними комплексами, торії району розміщено понад 41 тис. тонн відходів I- що слід оберігати шляхом їх заповідання. Площа ж IV класів небезпеки. природоохоронних територій Бродівського району За розрахунками розподілу коефіцієнта екологіч- становить лише 3,77% від площі району, що є вкрай ної стабільності більша територія Бродівського райо- мало. Тому пріоритетним має стати пошук нових ну є екологічно стабільною (0,7–0,8 бали) та серед- територій до заповідання. ньостабільною (0,5–0,6 бали), а за значеннями коефі- цієнта антропогенного навантаження переважна бі- Висновки льшість території дослідження володіє підвищеним (3,1–4 бали) та середнім (2,1–3 бали) рівнем впливу Бродівщина характеризується різноманітністю ту- даного показника (Horokhivska and Andreichuk, 2013). ристично-рекреаційних ресурсів і є перспективною

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 18 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

щодо ведення туристично-рекреаційної діяльності. red. S.S. Yermakova. Kh: KhADADM (KhKhPI). 8, Остання вимагає дотримання високих екологічних 34–37 (in Ukrainian). стандартів щодо чистоти довкілля, збереження при- Cherchyk, L., Yerko, I., Kolenda N., Mishchenko, O. родно-територіальних структур, догляду пам’яток (2014). Suchasnyi stan rozvytku turystychno- історико-культурної спадщини тощо. Для цього необ- rekreatsiinoho kompleksu Volynskoi oblasti: хідне проведення моніторингових досліджень, дотри- Monohrafiia. Lutsk: Skhidnoievropeiskyi natsionalnyi мання екологічних нормативів, розробка та впрова- universytet imeni Lesi Ukrainky (in Ukrainian). дження шляхів екологізації туризму. Mazur, T., Korol, Ie. (2011). Otsinka turystychno- Подальші дослідження передбачається провести в rekreatsiinoho potentsialu terytorii Lvivskoi oblasti v напрямку вивчення інших проблем природно- konteksti ekoloho-mistobudivnykh zadach. Visnyk історичної рекреації. Lvivskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu Arkhitektura i silskohospodarske budivnytstvo. 12, 3– Бібліографічні посилання 9 (in Ukrainian). Dem’ianchuk, P.M., Svynko, I.M. (2011). Zakhidno- Beidyk, O.O. (2001). Metodolohiia ta metodyka analizu Podilske horbohir’ia yak heohrafichnyi ekoton: rekreatsiino-turystskykh resursiv Ukrainy: Monohrafiia. Ternopil: Pidruchnyky i posibnyky (in Metodolohiia ta metodyka analizu, terminolohiia, Ukrainian). raionuvannia. K.: VPTs «Kyiv. un-t» (in Ukrainian). Holod, A.P. (2011). Ekolohizatsiia turystychnoi diialnosti Matolych, B.M., Kovalchuk, I.P., Ivanov, Iе.A. (2009). v konteksti zabezpechennia staloho rozvytku rehionu. Pryrodni resursy Lvivshchyny. Lviv: PP Lukashchuk Ukraina: Skhid-Zakhid – problemy staloho rozvytku: V.S. (in Ukrainian). mater. II turu Vseukr. nauk.-prakt. konf., 24–25 Novykova, V.I. (2007). Typizatsiia rehioniv Ukrainy za lystopada 2011 r. Lviv: RVV NLTU Ukrainy. 1. 86– stupenem rozvytku rekreatsiinoi diialnosti. Ukrainskyi 88 (in Ukrainian). heohrafichnyi zhurnal. 1, 43–47 (in Ukrainian). Nikolaiev, K.D. (2009). Ekolohizatsiia turystychnoi Ryvak, O.S. (2012). Stan ta perspektyvy rozvytku haluzi, yii rol u zmenshenni vplyvu na turystychno-rekreatsiinoho potentsialu bioriznomanittia ta navkolyshnie seredovyshche. Ternopilshchyny. Naukovyi visnyk Natsionalnoho Ahroekolohichnyi zhurnal, spetsvypusk. K, 228–232 lisotekhnichnoho universytetu Ukrainy. 22(7), 27–38 (in Ukrainian). (in Ukrainian). Horokhivska, I., Andreichuk, Iu. (2013). Heoekolohichnyi Klapchuk, O.O. (2009). Turystychno-rekreatsiini resursy analiz administratyvno-terytorialnykh odynyts (na Lvivskoi oblasti: terytorialna dyferentsiatsiia, otsinka, prykladi Brodivskoho raionu). Naukovi zapysky napriamky vykorystannia: avtoref. dys. k. heohr. nauk: Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho 11.00.02. LNU im. I. Franka (in Ukrainian). universytetu imeni V. Hnatiuka. Ser. Heohrafiia. Hakman, A. (2009). Kharakterystyka rozvytku rekreatsii Ternopil: Taip. 2(35), 207–213 (in Ukrainian). v Ukraini. Pedahohika, psykholohiia ta medyko-biol. Стаття надійшла до редакції 10.03.2017 problemy fiz. vykhovannia i sportu: zb. nauk. prats za

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 19 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7405

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 619:615.9:639. 3.091

Визначення параметрів гострої токсичності препарату «Бровермектин-гранулят» на однорічках коропа 

Ю.В. Лобойко, М.М. Данко, О.В. Крушельницька, С.І. Кравець [email protected]

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, вул. Пекарська, 50, м. Львів, 79010, Україна

У статті представлено результати досліджень щодо визначення параметрів гострої токсичності протипаразитар- ного препарату з групи макроциклічних лактонів. Матеріалом для дослідження гострої токсичності були однорічки любін- ського лускатого коропа. У досліді використовували препарат «Бровермектин-гранулят» (розробка НВФ «Бровафарма» серійного виробництва; 1 г препарату містить: активно діючу речовину (АДР) івермектин – 3,5 мг; токоферол ацетат – 20 мг). Введення препарату «Бровермектин-гранулят» здійснювали перорально за допомогою зонду в передній відділ кише- чника риб. Препарат вводили рибам у формі гомогенної суспензії, виготовленої на 1% розчині крохмалу індивідуально, у дозах 1000, 4000, 8000, 12000, 16000 та 20000 мг/кг м.т. Для встановлення параметрів гострої токсичності визначали загальний стан і загибель риб; за дозою препарату «Бровермектин-гранулят» вираховували DL50 за методами Г. Кербера, Г. Першина, найменших квадратів для пробіт-аналізу кривих летальності за В.Б. Прозоровським, способом трьох точок за Б.М. Штабським. На даному етапі досліджень було виявлено смертельну (DL100) та максимально переносиму (DL0) дози препарату «Бровермектин-гранулят» для однорічок коропа. У результаті проведених досліджень встановлено, що 100% загибель риб настає за дози препарату 20000 мг/кг (DL100), а за введення препарату в дозі 4000 мг/кг (DL0) встановлено виживання 100% риб. Встановлено, що величини середньосмертельної дози препарату «Бровермектин-гранулят» для риб, незалежно від методів підрахунків, в основному співпадали і становили 10932,8–11200 мг/кг маси тіла для однорічок коро- па. Отже, препарат «Бровермектин-гранулят» за перорального введення рибам відноситься до 4-го класу токсичності – малотоксичні речовини. Ключові слова: короп, макроциклічні лактони, бровермектин-гранулят, гостра токсичність.

Определение параметров острой токсичности препарата «Бровермектин-гранулят» на одногодках карпа

Ю.В. Лобойко, Н.Н. Данко, Е.В. Крушельницкая, С.И. Кравец [email protected]

Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина

В статье представлены результаты исследований по определению параметров острой токсичности противопарази- тарного препарата из группы макроциклических лактонов. Материалом для исследования острой токсичности были одно- годки любинского чешуйчатого карпа. В опыте использовали препарат «Бровермектин-гранулят» (разработка НПФ «Бро- вафарма» серийного производства; 1 г препарата содержит активно действующее вещество (АДВ) ивермектин – 3,5 мг; токоферол ацетат – 20 мг). Введение препарата «Бровермектин-гранулят» осуществляли перорально с помощью зонда в передний отдел кишечника рыб. Препарат вводили рыбам в форме гомогенной суспензии, изготовленной на 1 % растворе крахмала индивидуально, в дозах 1000, 4000, 8000, 12000, 16000 и 20000 мг/кг. Для установления острой токсичности опре- деляли общее состояние и гибель рыб; по дозе препарата «Бровермектин-гранулят» вычисляли DL50 по методам Г. Кербе- ра, Г. Першина, наименьших квадратов для пробит-анализа кривых летальности по В.Б. Прозоровскому, способом трех

Citation: Loboiko, Yu.V., Danko, М.М., Krushelnytska, O.V., Kravets, S.I. (2017). Determination of the parameters of acute toxicity of «Brovermectin- granulate» on earlings carp. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 20–23.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 20 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

точек по Б.М. Штабскому. На данном этапе исследований определены смертельная (DL100) и максимально переносимая (DL0) дозы препарата «Бровермектин-гранулят» для одногодок карпа. В результате проведенных исследований установлено, что 100% гибель рыб наступает от дозы 20000 мг/кг (DL100), а при введении препарата в дозе 4000 мг/кг (DL0) установлено выживаемость 100% рыб. Установлено, что величины среднесмертельной дозы препарата «Бровермектин-гранулят», независимо от методов расчетов, в основном совпадали и составляли 10932,8–11200 мг/кг массы тела для одногодок карпа. Следовательно, препа- рат «Бровермектин-гранулят» при пероральном введении рыбам относится к 4-му классу токсичности – малотоксичные вещества. Ключевые слова: карп, макроциклические лактоны, бровермектин-гранулят, острая токсичность.

Determination of the parameters of acute toxicity of «Brovermectin-granulate» on earlings carp

Yu.V. Loboiko, М.М. Danko, O.V. Krushelnytska, S.I. Kravets [email protected]

Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine

The paper presents the results of research to determine the parameters of acute toxicity of «Brovermectin-granulate». The mate- rial for the study of acute toxicity were of carp earlings. In experiment used drug «Brovermectin-granulate» (1 g of the drug con- tains: active actiion substance ivermectin – 3.5 mg, tocopherol acetate – 20 mg). The introduction of the drug was carried out orally using a probe in anterior intestine of fish. The drug was administered to fish in the form of a homogeneous suspension produced 1 % starch solution individually, in doses of 1000, 4000, 8000, 12000, 16000 and 20000 mg/kg of body weight. For settings acute toxicity determined the general condition and death of fish; for a dose of the drug (DL50) calculated by methods G. Kerber, H. Pershyn, least squares analysis of probit mortality curves for V.B. Prozorovskyj, means three points for B.M. Shtabskyj. At this stage of research it was found lethal (DL100) and maximum tolerated (DL0) dose of «Brovermectin-granulate» for earlings carp. As a result of studies found that 100% death of fish following the dose of 20000 mg/kg (DL100), and for the drug at a dose of 4000 mg/kg (DL0) set to sur- vival of 100% fish. Established that the value of average lethal dose of «Brovermectin-granulate» for fish regardless of the method of calculation mainly coincided and were 10932,8–11200 mg/kg for earlings carp. Thus, the drug «Brovermectin-granulate» for oral administration to fish belongs to grade 4 toxicity – low toxic substances. Keywords: carp, macrocyclic lactones, brovermectin-granulate, acute toxicity

Вступ може бути токсичним для комах та водних безхребет- них тварин. У випадку локального використання Більшість препаратів, які застосовуються у вете- івермектину токсичність залежить від кількості тва- ринарній медицині для корекції різних патологічних рин, дози препарату, періоду і повторюваності оброб- станів, не завжди відповідають сучасним вимогам, ки (Samuelsen, 2010; Veldhoen, 2012; Horsberg, 2012). оскільки є токсичними, мутагенними, чи володіють Головним завданням доклінічної оцінки безпеки іншими побічними ефектами. У зв’язку з цим, актуа- ліків перед початком клінічних випробувань є ви- льним є пошук і створення нових та вивчення існую- вчення в дослідах in vivo потенційної токсичності чих нетоксичних препаратів біологічного походження (Kocyumbas et al., 2006; Yus`kiv and Berezovs`ky`j, для використання у рибництві. 2008). На основі івермектину був створений протипа- На даний час для боротьби проти ектопаразитів разитарний препарат «Бровермектин-гранулят», який риб застосовують велику кількість протипаразитар- широко застосовують у тваринництві, однак його них засобів, однак більшість з них є малоефективни- вплив на організм риб досі не з’ясований. ми або високо токсичними (Davydov et al., 2009). Метою експерименту було дослідження класу то- Відносно недавно, поряд із синтетичними піретро- ксичності лікарського засобу «Бровермектин- їдами і похідними бензимідазолу, для практики вете- гранулят» за його введення однорічкам коропа. ринарної іхтіопатології були запропоновані макроци- клічні лактони. З останніх найбільш вивчений івер- Матеріал і методи досліджень мектин у різних лікарських формах. Івермектин – це не однорідна сполука, а суміш двох подібних за стру- Досліди з гострої токсичності виконували на од- ктурою речовин Н2В1а (> 80%) та Н2В1в (< 20%). Він норічках коропа в акваріумах ємністю 40 дм3, за- відзначається меншою токсичністю, кращою розчин- повнених водою зі ставу, за дворазової повторюва- ністю та більшою стабільністю і володіє широким ності. Дослідження виконували на 60 рибах з се- спектром та високою інтенсивністю протипаразитар- редньою іхтіомасою 42,0 ± 3,0 г, за температури води о ної дії (нематодоцидна, інсектицидна, акарицидна 21,0 ± 2,0 С, рН – 7,6 і вмісту O2 – 6,0 ± 6,5 мг/л, де на активності). Однак, застосування івермектинів в іхті- кожну дозу було використано по 10 риб, яких адапту- опатології проводиться вкрай рідко, оскільки, за да- вали впродовж 14 діб, протягом 24 годин до застосу- ними деяких авторів, івермектин, що надходить у вання препарату їх не годували. Оскільки препарат зовнішнє середовище, довго зберігає активність, він «Бровермектин-гранулят» у воді є слаборозчинний, то

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 21 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

його вводили рибам у формі гомогенної суспензії, Параметри середньосмертельної дози препарату виготовленої на 1% розчині крохмалу індивідуально, «Бровермектин-гранулят на однорічках коропа за у дозах 1000, 4000, 8000, 12000, 16000 та 20000 мг/кг обчислення методом В. Б. Прозоровського становили: маси тіла. Після введення препарату за рибами прово- DL50 = 11158,582 (8612,485 ÷ 13704,679) мг/кг, дили спостереження упродовж 96 годин, враховуючи у перерахунку на діючу речовину – івермектин: їх загальний стан, рухливість і реакцію. DL50 = 39,055037 (30,143697 ÷ 47,966376) мг/кг. Для визначення гострої токсичності визначали за- Параметри середньосмертельної дози препарату гальний стан і загибель риб; за дозою препарату «Бровермектин-гранулят» на однорічках коропа за «Бровермектин-гранулят», вираховували DL50 за ме- внутрішньошлункового введення за обчислення тодами Г. Кербера, Г. Першина, найменших квадратів методом Б. М. Штабського становили: для пробіт-аналізу кривих летальності за В.Б. Прозо- DL50 = 10932,80 (8036,20 ÷ 13829,4) мг/кг, ровським, способом трьох точок за Б.М. Штабським у перерахунку на діючу речовину – івермектин: (Prozorovski`j, 1962; Shtabsks`j et al., 1980; DL50 = 38,2648 (28,1267 ÷ 48,4029) мг/кг. Prozorovski`j, 1998). Визначені та вирахувані середньосмертельні дози препарату «Бровермектин-гранулят» для однорічок Результати та їх обговорення коропа у перерахунку на готову лікарську форму та діючу речовину – івермектин подані у таблиці 2. При застосуванні препарату «Бровермектин- Таблиця 2 гранулят» у дозі від 1000 до 4000 мг/кг маси тіла не Величини середньосмертельних доз препарату виявлено загибелі однорічок коропа протягом 96 го- «Бровермектин-гранулят» для однорічок коропа дин. Після введення препарату рибам не відзначали Середньосмертельна доза (DL50) в суттєвих змін у їх поведінці. Риби активно плавали, Методи підрахунків мг/кг за: виділення івермектину (АДР препарату) з фекаліями Однорічки коропа (n = 50) відбувалося упродовж 24 годин (фекалії білого кольо- Г. Кербером 11200 39,2 ру, щільної консистенції, сформовані). Г. Першиним 11200 39,2 За вищих доз препарату (8000–16000 мг/кг), відмі- 11158,582 39,055037 чали зниження активності та загибель окремих риб за В. Б. Прозоровським (8612,485÷ (30,143697÷ 24–48 год. За збільшення дози до 20000 мг/кг встано- 13704,679) 47,966376) влено, що риби гинули, починаючи з перших годин 10932,80 38,2648 після його введення. Клінічні симптоми загибелі від Б. М. Штабським (8036,20 ÷ (28,1267 ÷ препарату в однорічок коропа виявлялися (за великих 13829,4) 48,4029) доз) у прискоренні дихання, порушенні координації руху, опусканні на дно акваріуму з наступною заги- Зазначимо, якщо за дослідження на токсичність беллю. За зменшення дози відмічали значне тривале новостворених ветеринарних препаратів середньо- пригнічення риб з наступним летальним кінцем. Слід смертельні дози, що вираховувались різними метода- зазначити, що за повторного проведення досліджень ми, збігаються, тоді дослід проведено правильно, а були отримані аналогічні результати. препарат належить до відповідного класу токсичності. Отже, на даному етапі досліджень було виявлено У нашому випадку величини середньосмертельної дози препарату «Бровермектин-гранулят», незалежно смертельну (DL100) та максимально переносиму (DL0) дози препарату «Бровермектин-гранулят» в однорічок від методів підрахунків, в основному співпадали і коропа. За результатами проведених досліджень вста- становили 10932,80–11200 мг/кг маси тіла для однорі- новлено, що 100% загибель риб настає від дози пре- чок коропа.

парату 20000 мг/кг (DL100), а за введення препарату в Висновки дозі 4000 мг/кг (DL0) встановлено виживання 100% риб (табл. 1). Таблиця 1 За результатами проведених досліджень встанов- лено, що 100% загибель однорічок коропа настає за Показники смертельної (DL100) та максимально дози препарату 20000 мг/кг (DL100), а за введення переносимої (DL0) доз препарату «Бровермектин- гранулят» для однорічок коропа, мг/кг (n = 60) препарату в дозі 4000 мг/кг (DL0) встановлено вижи- Бровермектин- У перерахунку на вання 100% риб. Об’єкт досліджень гранулят діючу речовину Величини середньосмертельної дози препарату DL100 DL0 DL100 DL0 «Бровермектин-гранулят», незалежно від методів Однорічки коропа 20000 4000 70 14 підрахунків, в основному співпадали і становили 10932,8–11200,0 мг/кг маси тіла для однорічок коро- Підрахунки середньосмертельної дози препарату па. Препарат «Бровермектин-гранулят» за перораль- «Бровермектин-гранулят» проводили за різними ного введення рибам відноситься до 4-го класу токси- чності – малотоксичні речовини. методами. DL50 препарату на однорічках коропа за обчислення методами Г. Кербера та Г. Першина Перспективи подальших досліджень. У зв’язку з становила 11200 мг/кг, а у перерахунку на діючу одержаними результатами, виникає потреба дослідити речовину – івермектин – 39,2 мг/кг. хронічну токсичність препарату «Бровермектин- гранулят» на однорічках коропа.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 22 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Бібліографічні посилання Yus`kiv, I.D., Berezovs`ky`j, A.V. (2008). Ekspery`mental`ne vy`znachennya gostroyi Davydov, O.N., Abramov, A.V., Kurovskaya, L.Ya. toksy`chnosti anty`gel`mintnogo preparatu (2009). By`ology`cheski`e preparaty i` xi`mi`cheski`e «Ry`bolik». Vetery`narna medy`cy`na. 90, 455–460 veshhestva v akvakul`ture. K. : Logos (in Russian). (in Ukrainian). Samuelsen, O.B. (2010). A single–dose pharmacokinetic Shtabsks`j, B.M., Gzhegoczki`j, M.Y`., Gzhegoczki`j, study of emamectin benzoate in cod, Gadus morhua M.R. (1980). K metodі`ke opredelenі`ya L., held in sea water at 9º C. J. Fish Dis. 33(2), 137– srednesmertel`nуx doz і` koncentracy`j xі`mі`cheskі`х 142. veshhestv. Gi`gi`ena i` sani`tari`ya. 10, 49–51 (in Veldhoen, N. (2012). Biological effects of the anti- Russian). parasitic chemotherapeutant emamectin benzoate on a Prozorovski`j, V.B. (1962). I`spol`zovani`e metoda non-target crustacean, the spot prawn (Pandalus nai`men`shy`х kvadratov dlya probi`t-anali`za kri`veh platyceros Brandt, 1851) under laboratory conditions. letal`nosti`. Farmakologi`ya i` toksi`kologi`ya. 1, 115– Aq. Tox. 108, 94–105. 119 (in Russian). Horsberg, T.E. (2012). Avermectin use in aquaculture. Prozorovski`j, V.B. (1998). Tabli`chnyj ekspress-metod Curr. Pharm. Biotechnol. 13(6), 1095–1102. opredeleni`ya sredni`х effekti`vnyh mer vozdejstvi`ya Kocyumbas, I.Ya., Maly`k, O.G., Paterega, I.P. (2006). na bi`ologi`cheski`e ob`ekty. Toksi`kol. vestn. 1, 28– Doklinichni doslidzhennya vetery`narny`х likars`ky`х 32 (in Russian). zasobiv. L`viv: Triada plyus (in Ukrainian). Стаття надійшла до редакції 28.02.2017

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 23 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7406

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 619:612.648:612.23:616.008

Екотоксичний вплив плюмбуму та кадмію на гематологічні параметри організму білого товстолобика (Hypopthalmichtys molitrix) 

Н.І. Градович [email protected]

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, вул. Пекарська, 50, м. Львів, 79010, Україна

Багатьма авторами була відзначена актуальність питання про використання гематологічних параметрів риб як пока- зників антропогенного впливу. Система крові тонко відображає реакцію організму на дію різноманітних екологічних фак- торів. Аналіз даних літератури свідчить, що проблема впливу сполук важких металів на гематологічні параметри організ- му білого товстолобика потребує подальших досліджень. Метою роботи було вивчити екотоксичний вплив Плюмбуму та Кадмію на гематологічні показники білого товстолобика протягом періоду експозиції. У статті наведені результати досліджень показників впливу Плюмбуму та Кадмію на окремі гематологічні показники білого товстолобика (Hypopthalmichtysmolitrix) протягом 12-денної експозиції до дії іонів цих важких металів. Експериментальна частина здій- снювалась в лабораторних умовах на базі Львівської дослідної станції Інституту рибного господарства УААН (смт Вели- кий Любінь Городоцького р-ну Львівської обл). Дослідні групи налічували по 10 особин дворічок білого товстолобика у кож- ній. Риби попередньо адаптували до лабораторних умов протягом 5-ти діб, утримували при температурі 19 ± 2 ºС, рН = 7,3 ± 0,2, вміст кисню 7–8 мг/л. Вимірювання параметрів крові проводили на 6-й та 12-й дні у контрольній групі й групах, що зазнавали впливу на рівні 2 та 5 ГДК відповідного металу. Встановлено, що вплив Плюмбуму та Кадмію спричиняє вірогідне зниження кількості еритроцитів, гемоглобіну та гематокритного числа; ефект посилюється зі зростанням концентрації та із плином часу. Ефект від інтоксикації Кадмієм настає швидше, аніж від інтоксикації Плюмбумом. Ключові слова: кадмій, плюмбум, білий товстолобик, інтоксикація, еритроцити, гемоглобін, гематокритне число.

Экотоксичное влияние плюмбума и кадмия на гематологические параметры организма белого толстолобика (Hypopthalmichtys molitrix)

Н.И. Градович [email protected]

Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологии имени С.З. Гжицкого, ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина

Многими авторами была отмеченная актуальность вопроса об использовании гематологических параметров рыб как показателей антропогенного влияния. Система крови тонко отображает реакцию организма на действие разнообразных экологических факторов. Анализ данных литературы свидетельствует, что проблема влияния соединений тяжелых ме- таллов на гематологические параметры организма белого толстолобика нуждается в дальнейших исследованиях. Целью работы было выучить экотоксичное влияние Плюмбума и Кадмия на гематологические показатели белого тол- столобика в течение периода экспозиции. В статье приведены результаты исследований показателей влияния Плюмбума и Кадмия на отдельные гематологические показатели белого толстолобика (Hypopthalmichtysmolitrix) в течение 12-дневной экспозиции к действию ионов этих тяжелых металлов. Экспериментальная часть осуществлялась в лабораторных усло- виях на базе Львовской опытной станции Института рыбного хозяйства УААН (пгт Великий Любинь Городоцкого р-на Львовской обл). Опытные группы насчитывали по 10 особей двухлеток белого толстолобика в каждой. Рыбы предвари- тельно адаптировали к лабораторным условиям в течение 5-ти суток, удерживали при температуре 19 ± 2 ºС, рН = 7,3 ±

Citation: Hradovych, N.I. (2017). Ecotoxical influence of plumbum and cadmium on gematological parameters of sylver carp (Hypopthalmichtys molitrix). Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 24–28

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 24 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

0,2, содержимое кислорода 7–8 мг/л. Измерения параметров крови проводили на 6-й и 12-й дни в контрольной группе и группах, которые испытывали влияние на уровне 2 и 5 ПДК соответствующего металла. Установлено, что влияние Плюм- бума и Кадмия вызывает достоверное снижение количества эритроцитов, гемоглобина и гематокритного числа; эффект усиливается с ростом концентрации и с течением времени. Ключевые слова: кадмий, плюмбум, белый толстолобик, интоксикация, эритроциты, гемоглобин, гематокритное число.

Ecotoxical influence of plumbum and cadmіum on gematological parameters of sylver carp (hypopthalmichtys molitrix)

N.I. Hradovych [email protected]

Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj, Pekarska st., 50, Lviv, 79010, Ukraine

Many authors noticed the actuality of fish hematological parameters usage as indices of anthropogenic influence. Blood system reflects the reaction of the body on the action of different ecological factors. The problem of heavy metals influence on hematological parameters of silver cap (Hypopthalmichtys molitrix) needs to be investigated. The aim of the work was studying of ecotoxical Plumbum and Cadmium influence on hematological indices of silver carp (Hy- popthalmichtys molitrix) during the period exposition. The results of the investigations concerning the influence of Plumbum and Cadmium on some hematological indices of silver carp (Hypopthalmichtys molitrix) for 12 days exposition up to the action of these heavy metals are given in this article. Experimental part was realized at the Lviv research station of Institute of fisheries NAAS (Lviv oblast, Horodok region, Velykyi Lyubin). Experimental groups contained 10 two-years individuals each. Fish were adopted to labor- atory conditions for 5 days under the temperature 19 ± 2ºС, рН = 7.3 ± 0.2, oxygen content 7–8 mg/l. Blood parameters were meas- ured on the sixth and twelfth days at the control group and groups which were under the influence on the level of 2 and 5 MPC of the appropriate metal. It was proved that the influence of Plumbum and Cadmium causes the lowering of erythrocytes number, hemo- globin and corpuscular volume: the effect becomes stronger when he concentration increases and in time. The effect from intoxica- tion by Cadmium comes faster than by Plumbum. Key words: plumbum, cadmіum, hypopthalmichtys molitrix, intoxication, erythrocytes, hemoglobin, corpuscular volume.

Вступ надзвичайно чутливі до різних забруднюючих речо- вин, що розчинені у воді, тому часто використову- Розповсюдження важких металів набули такого ються в моніторингових дослідженнях та при оцінці масштабу, що вони в багатьох екосистемах вже є якості води методами біотестування(Hayashi et al., визначальними екологічними чинниками. Відомо, що 1998). з численних хімічних речовин, які використовуються Основними факторами, що визначають токсич- систематично та діють на організми постійно, 28 є ність металу, є їх хімічна активність, проникність в найбільш небезпечними хронічними токсикантами клітини поверхневих, а потім і внутрішніх органів, пролонгованої дії, а серед них поряд з відомими орга- ступінь накопичення в тканинах організмів, що ви- нічними розчинниками, пестицидами та оксидами значається співвідношенням швидкості надходження, азоту і сірки чільне місце займають солі важких мета- здатністю до зв’язування (акумулювання) та інтенси- лів (Kutsenko, 2002; Gutyj, 2013; Nazaruk et al., 2015). вністю виведення (Bowen, 1979; Khomenchuk, 2003). Зростання надходження останніх у природне середо- Pиби набагато чутливіші, ніж вищі хребетні, до вище з антропогенних джерел та внаслідок порушен- важких металів, які здійснюють суттєвий вплив на ня циклів колообігу мінеральних сполук літо- і гідро- імунологічні реакції організму. Імунна система риб, сфер призвело до збільшенні їхнього вмісту в біосфе- яка здійснює захист внутрішнього середовища від рі та організмах, що веде до зниження продуктивності вторгнення чужорідних антигенів, є чутливим показ- екосистем та становить потенційну небезпеку для ником стану як самого організму, так і середовища людини (Bowen, 1979; Eichenberger, 1982). За масшта- існування. Вивчення гематологічних параметрів дає бами забруднення і дією на біологічні об’єкти важкі можливість оцінити загальний фізіологічний стан метали займають особливе місце серед забруднюючих організму, його стійкість, здатність адаптуватись до речовин. За певних умов багато з них необхідні жи- умов середовища і, зокрема, до токсичних речовин, вим організмам як мікроелементи, але в результаті що забруднюють водойми. інтенсивного атмосферного розсіювання в біосфері та Стан та продуктивність кожного виду в екосистемі значній концентрації їх у ґрунті, вони стають токсич- залежать від умов середовища. Риби, як ніякий інший ними для біоти. організм, різко реагують на якість довколишнього Забруднення гідроекосистем іонами важких мета- водного середовища і виступає в ролі біоіндикатора лів залишається одним з актуальних питань сучасної змін біологічних, фізіолого-біохімічних та еколого- екотоксикології. Важливість досліджень, пов’язаних токсикологічних параметрів окремих видів, що дає із важкими металами, обумовлена, з одного боку, змогу прогнозувати наслідки антропогенного впливу зростаючими об’ємами цих металів, що потрапляють на гідроекосистеми. Мірою зростання концентрацій у у довкілля внаслідок діяльності людини, а з іншого – гідроекосистемі і живих організмах кожен елемент шкодою, що вони завдають живим організмам. Риби починає діяти як токсична речовина.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 25 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Інтоксикація риб Плюмбумом та Кадмієм спричиняє (Bokunyaeva and Zolotnitskaya, 1968; Suhomlinov et al., комплексний негативний вплив на різноманітні параме- 1990). Підрахування еритроцитів проводили за допо- три їхнього організму. Чимало досліджень присвячено могою лічильних камер, концентрацію гемоглобіну вивченню впливу важких металів на склад крові, білко- крові визначали гемоглобін-ціанідним методом вий обмін, обмін вуглеводів, ліпідів, енергетичний ста- (Kushakovskyi, 1968). Гематокритне число визначали тус, тканинне дихання та ферментну активність основ- методом мікроцентрифугування. них шляхів енергозабезпечення тощо (Makashev, 1972; Mizrahi and Achituv, 1989; Ruparelia et al., 1989; Результати та їх обговорення Suhomlinov et al., 1990; Popova and Koshchii, 2007; Koval and Iakovenko, 2011; Levkovych, 2012; Levkovych and Токсичну дію визначають такі чинники: форми Panas, 2012; Bahdai and Snitynskyi, 2013; Snitynskyi and (фізичний і хімічний стан) речовини, швидкість її Levkovych, 2013; Krushelnytska, 2014). Результати дослі- надходження в навколишнє середовище із джерела джень свідчать про зростання концентрації гемоглобіну утворення (акумуляції), шляхи та характер міграції і в крові дворічок білого товстолоба, зменшення кількості трансформації (фізичної, хімічної, біологічної) в різ- еритроцитів та спад гематокритного числа із збільшен- них компонентах екосистем, характер взаємодії речо- ням концентрації Кадмію у результаті 14-денної експо- вин (синергізм, антагонізм тощо), чутливість (реакція) зиції 1 та 5 ГДК цього металу (Levkovych and Panas, біологічних систем (молекул, клітин, організмів, по- 2012). Аналогічні дослідження проведені щодо іонів пуляцій, біоценозів і екосистем в цілому) до речовин і Плюмбуму і виявлено зменшення вмісту гемоглобіну, продуктів їх розпаду тощо. кількості еритроцитів і гематокритного числа Негативний ефект впливу іонів важких металів на (Levkovych, 2012). Разом з тим вказуєтся на складну організм проявляється як на молекулярному, так і на динаміку еритроцитів, гемоглобіну та гематокриту про- метаболічному рівнях (Gutyj et al., 2016; Khariv et al., тягом періоду 1–3–5 тижнів у нільській тиляпії під дією 2016). Біоакумулювання визначає швидкість надхо- Кадмію. Виявлено у більшості випадків рівномірну дження металу до організму та його виведення назов- зміну гематологічних параметрів у коропа протягом 32-х ні, однак останнє залежить від зв’язувальної здатності днів під комбінованою дією важких металів тканин і клітинних структур. У результаті комплексу (Cd+Pb+Cr+Ni) із контролем на 1,8,16 та 32-й день взаємодій накопичення і розподілу металів є специфі- (Vinodhini and Narayanan, 2009). У випадку білого товс- чним, залежним від часу та природи металу, проце- толоба динаміка зміни параметрів крові не вивчалась. сом. Особливості залежності накопичення металів від їхньої концентрації різнопланові. Ступінь проникнос- Матеріал і методи досліджень ті іонів металів залежить від їх загальної концентрації та форм перебування у середовищі й організмі. Дослідження було проведено на базі Львівської Склад плазми крові, вміст формених елементів та дослідної станції Інституту рибного господарства структурно-функціональна цілісність гемоглобінової УААН (смт Великий Любінь, Городоцького р-ну, системи, як відомо, визначають функціональну і адап- Львівської обл). Дослідні групи налічували по 10 тивну здатність організму тварин. Тому за цими пока- особин дворічок білого товстолобика у кожній. Риби зниками можна виявляти ступінь небезпечності ток- попередньо адаптували до лабораторних умов протя- сикантів. Токсиканти пiдвищують чутливiсть гемо- гом 5-ти діб, утримували при температурі 19 ± 2 ºС, глобiну до денатуруючих агентiв, а також знижують рН = 7,3 ± 0,2, вміст кисню 7–8 мг/л. Перша група його спорiдненiсть до кисню. виконувала роль контролю, друга група протягом У зв’язку з видовими та еколого-еволюційними періоду експерименту перебувала під впливом іонів відмінностями організмів важко поставити однакові Плюмбуму у концентрації, що відповідає 2 ГДК для експерименти для відповіді на ці питання. Однак бі- рибоводних ставків (0,2 мг/л за іонами Pb2+). У воду льшість досліджень проведено на водних організмах, третьої групи вносили Pb(NO3)2 з розрахунку концен- які найчастіше та найактивніше контактують з розчи- трацій 0,5 мг/л Pb2+, що становили 5 ГДК із розрахун- неними формами металів, бо постійно перебувають у ку на катіони Плюмбуму. Четверта та п’ята групи середовищі, де сполуки металів присутні постійно. зазнавали впливу відповідно 2 ГДК (0,01 мг/л) та 5 Було досліджено, що вплив Плюмбуму та Кадмію ГДК (0,025 мг/л) Кадмію. на організм товстолобика полягає в тому, що вміст На 6-й та 12-й день відбирали по 5 особин для ана- гемоглобіну знижується. Відмічено, зокрема, знижен- лізу гематологічних параметрів. Кров для досліджень ня кількості еритроцитів і гематокритного числа. Вар- відбирали із хвостової артерії живих риб за допомо- то зазначити, що ефект посилюється зі зростанням гою шприца. У ході дослідження було визначено за- концентрації та із плином часу. Плюмбум та Кадмій гальну кількість червоних кров’яних тілець, вміст можуть відігравати вирішальну роль у змінах інтен- гемоглобіну та гематокритне число. Плазму крові й сивності процесу надходження кисню до клітин. Ре- еритроцити виділяли, застосовуючи стандартні мето- зультати досліджень подано у таблиці 1. На шостий дики робили мазки, фіксували 96% етиловим спиртом день у групі, що зазнавала впливу 2 ГДК Плюмбуму 30 хв та висушували. Препарати фарбували за мето- змін у кількості еритроцитів не виявлено, а у групі, дикою Паппенгейма – Крюкова, яка полягає в комбі- що зазнавала впливу 5 ГДК Плюмбуму, кількість нованій обробці мазків розчином Мая–Грюнвальда та еритроцитів зменшилась на 7,1%. На дванадцятий 2% розчином Романовського, що дає можливість день у групі 2 маємо зниження на 6,9% щодо контро- краще диференціювати складові частини клітин лю, а у групі 3 – на 13,9 %.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 26 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Таблиця 1 Вплив інтоксикації важкими металами на параметри крові товстолобика (М ± m, n = 10) Еритроцити (106 мм–3) Гемоглобін (г 100 мл–1) Гематокритне число, % Дослідні групи День 6 День 12 День 6 День 12 День 6 День 12 Група 1 (Контроль) 1,96 ± 0,17 2,02 ± 0,18 8,69 ± 0,45 8,01 ± 1,01 42,96 ± 1,82 43,30 ± 2,55 Група 2 (2 ГДК Pb) 1,96 ± 0,21 1,88 ± 0,19 8,34 ± 0,87 7,43 ± 0,37 41,29 ± 2,47 39,75 ± 2,68 Група 3 (5 ГДК Pb) 1,82 ± 0,21 1,74 ± 0,20 8,12 ± 0,68 6,76 ± 0,62 39,47 ± 2,66 37,87 ± 2,59 Група 4 (2 ГДК Cd) 1,69 ± 0,21 1,70 ± 0,21 6,26 ± 1,09 5,07 ± 0,69 37,97 ± 4,59 32,87 ± 3,88 Група 5 (5 ГДК Cd) 1,54 ± 0,35 1,66 ± 0,14 5,82 ± 0,78* 4,70 ± 0,92 34,20 ± 1,54* 30,37 ± 0,79** Примітка: * – P < 0,05; ** – P < 0,01 порівняно з контролем

Видно, що вказані кратні значення ГДК Плюмбу- Значущу відмінність рівня гемоглобіну та гемато- му менше впливають на показники крові порівняно із критного числа від контролю спостерігаємо при інто- аналогічними значеннями Кадмію. Подібні результати ксикації 5 ГДК Кадмію на шостий день (P < 0,05) та отримано для тиляпії (Oreochromis niloticus), для ко- на 12-й день (P < 0,01). Відмінність при концентрації ропа (Al-Attar, 2005; Popova and Koshchii, 2007). Вар- Cd2+ у 2 ГДК на 12-й день також є великою, проте то зазначити, що у нашому випадку вплив інтоксика- спостерігається значне розсіювання результатів ції є менш вірогідний: лише у одному випадку маємо (σ = 3,88 або 12% для гематокриту і σ = 0,69 або 14% вірогідну відмінність від контролю на рівні P < 0,01, для гемоглобіну), а тому результати вірогідні при завдяки впливу Кадмію і ще у двох випадках – на нижчому рівні ймовірності. рівні P < 0,05. Щодо впливу іонів Плюмбуму, то спричинені ни- ми зміни гематологічних параметрів товстолобика є менш виражені. У випадку, якщо концентрація важ- ких металів становить 2 ГДК, то на 6-й день середній рівень числа еритроцитів при дії Плюмбуму практич- но не змінюється, а на 12-й – падає на 7% щодо конт- ролю, тимчасом як Кадмій уже на 6-й день спричиняє падіння на 14%, а на 12-й – на 16%. Отримані результати свідчать про те, що Плюмбум та Кадмій є токсикантами, які пригнічують процес Рис.1. Вплив важких металів на кількість вироблення еритроцитів та негативно впливають на еритроцитів у крові (106/мм3) кисень-транспортну функцію крові білого товстоло- бика. Отже, вміст гемоглобінів та їх функціональний стан, а також гомеостатичні показники крові об’єктивно відображають шкідливу дію важких мета- лів.

Висновки

1. При інтоксикації Плюмбумом та Кадмієм (2 та Рис.2. Вплив важких металів на ріень гемоглобіну 5 ГДК) спостерігається зменшення кількості еритро- (г 100/мл) цитів, рівня гемоглобіну та гематокритного числа. 2. Із зростанням рівня концентрації іонів важких металів підтверджується зростання ступеня впливу. 3. Негативні ефекти, обумовлені присутністю іонів Кадмію, настають значно швидше порівняно з Плюм- бумом. 4. Гематологічні параметри крові об’єктивно відо- бражають шкідливу дію важких металів. Перспективи подальших досліджень. Результати Рис.3. Вплив важких металів на гематокритне досліджень зумовлюють необхідність подальшого число (%) вивчення механізмів токсичної дії важких металів,

розробки ефективних, безпечних заходів профілакти- Як показано на рис. 1–3, інтоксикація важкими ме- ки розвитку інтоксикацій. талами призводить до зниження багатьох параметрів крові товстолобика, у тому числі кількості червоних кров’яних тілець, рівня гемоглобіну та гематокритно- Бібліографічні посилання

го числа. Аналогічні ефекти виявлено для впливу Al-Attar, A.M. (2005). Changes in haematological Плюмбуму на параметри крові білого товстолобика, parameters of the fish, Oreochromis niloticus treated вивчено динаміку гематологічних показників за ток- with sublethal concentration of cadmium. Pak. J. Biol. сикації товстолобика іонами Кадмію. Sci. 8(3), 421–424.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 27 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Bahdai, T., Snitynskyi, H. (2013). Vplyv kadmiiu na Kushakovskyi, M.S. (1968). Klynycheskye formyi protses peroksydnoho okysnennia lipidiv i stan povrezhdenyia hemohlobyna. L.: Medytsyna (in antyoksydantnoi systemy v klitynakh krovi koropa. Ukrainian). Visnyk Lvivskoho natsionalnoho ahrarnoho Kutsenko, S.A. (2002). Osnovy toksikologii (in universytetu. Ser : Ahronomiia. 17(2), 406–412 (in Ukrainian). Ukrainian). Levkovych, S.R., Panas, N.Ie. (2012). Dynamika Bokunyaeva, N.I., Zolotnitskaya, R.P. (1968). hematolohichnykh pokaznykiv za toksykatsii Spravochnik po klinicheskim laboratornyim metodam tovstoloba ionamy kadmiiu. Nauk.-tekhn. biul. In-tu issledovaniya, 290–295 (in Russian). biolohii tvaryn ta Derzh. n.-d. kontrol. in-tu Bowen, H.J.M. (1979). Environmental chemistry of the vetpreparativ ta korm. dobavok. 13(1/2), 339–342 (in elements. London: Academic Press. Ukrainian) Khariv, M., Gutyj, B., Butsyak, V., Khariv, I. (2016). Levkovych, S.R. (2012). Vplyv ioniv pliumbumu na Hematological indices of rat organisms under condi- hematolohichni pokaznyky v orhanizmi biloho tions of oxidative stress and liposomal preparation ac- tovstolobyka (Hypophthalmichthys molitrix). Nauk.- tion. Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Me- tekhn. biul. In-tu biolohii tvaryn ta Derzh. n.-d. litopol State Pedagogical University. 6 (1), 276-289. kontrol. in-tu vetpreparativ ta korm. dobavok. 13(3/4), http://dx.doi.org/10.15421/201615 246–249 (in Ukrainian). Eichenberger, E. (1982). The interrelation between essen- Makashev, K.K. (1972). O roly narushenyi obmennyikh tiality and toxicity of metals in the aquatic ecosystem. protsessov pry saturnyzme. Vopr. hyh. truda y prof. Metal ions in biological systems. New-York and zab. Alma-Ata. 13, 8–10 (in Russian). Basel. 20, 67–100. Mizrahi, L., Achituv, J. (1989). Effect of heavy metals Hayashi, M., Ueda, T., Uyeno, K. et al. (1998). Develop- ions on enzyms activity in the mediterranean mossel, ment of genotoxicity assay systems that use aquatic Donax trunculus. Bull. Eniron. Contam. and Toxicol. organisms. Mutat. Res. 399, 125–133. 42, 854–859. Gutyj, B.V. (2013). Vplyv meveselu na vmist vitaminiv A Nazaruk N.V., Gutyj, B.V., Gufrij, D.F. (2015). Vplyv i E u krovi bychkiv za umov kadmijevoi' intoksykacii'. metifenu ta vitamiksu se na aktyvnist' aminotransferaz Naukovyj visnyk L'vivs'kogo nacional'nogo syrovatky krovi bychkiv za nitratno–kadmijevogo universytetu veterynarnoi' medycyny ta biotehnologij navantazhennja. Naukovyj visnyk L'vivs'kogo im. G'zhyc'kogo. 15, 3(1), 78–82 (in Ukrainian). nacional'nogo universytetu veterynarnoi' medycyny ta Gutyj, B.V., Murs'ka, S.D., Gufrij, D.F., Hariv, I.I., biotehnologij im. G'zhyc'kogo. 17, 1(1), 121–126 (in Levkivs'ka, N.D., Nazaruk, N.V., Gajdjuk, M.B., Pryjma, Ukrainian). O.B., Bilyk, O.Ja., Guta, Z.A. (2016). Vplyv Popova, E.M., Koshchii, I.V. (2007). Lipidy yak kadmijevogo navantazhennja na systemu komponent adaptatsii ryb do ekolohichnoho stresu // antyoksydantnogo zahystu organizmu bugajciv. Visnyk Rybohospodarska nauka Ukrainy. 1, 49–56 (in Dnipropetrovs'kogo universytetu. Biologija, ekologija. Ukrainian). 24(1), 96–102. doi:10.15421/011611 (in Ukrainian). Snitynskyi, V.V., Levkovych, S.R. (2013). Gutyj, B., Lavryshyn, Y., Binkevych, V., Binkevych, O., Kontsentratsiia bilka ta spivvidnoshennia okremykh Paladischuk, О., Strons'kyj, J., Hariv, I. (2016). Influ- bilkovykh fraktsii v syrovattsi krovi u dvorichnykh ence of «Metisevit» on the activity of enzyme and osobyn biloho tovstolobyka (Hypophthalmichthys nonenzyme link of antioxidant protection under the molitrix) za intoksykatsii ionamy kadmiiu. Nauk.- bull’s body cadmium loading. Scientific Messenger tekhn. biul. In-tu biolohii tvaryn ta Derzh. n.-d. LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj. 18, 2(66), kontrol. in-tu vetpreparativ ta korm. dobavok. 14(1/2), 52–58. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6612. 319–322 (in Ukrainian). Khomenchuk, V.O. (2003). Biokhimichni osoblyvosti Suhomlinov, B.F., Zababurina, M.L., Vasileva, V.A. pronyknennia i rozpodilu deiakykh vazhkykh metaliv (1990). Strukturnyie, funktsionalnyie i fiziko- v orhanizmi koropa luskatoho : Avtoref. dys. na zdo- himicheskie svoystva gemoglobinov foreli Salmo buttia nauk. stupenia kand. biol. nauk. Spets. «Bio- irideus i vyuna Misgurnus fossilis. Zhurnal evolyuts. khimiia».Lviv, 19 (in Ukrainian). biohim. fiziol. 3, 298–303 (in Ukrainian). Koval, V.O., Iakovenko, B.V. (2011). Peretvorennia Romanenko, V.D. (2004). Osnovy hydroekolohii. Kyiv: hlitsynu v orhanizmi koropa pry toksychnomu Heneza (in Ukrainian). navantazhenni vazhkymy metalamy. Ternopilskyi Ruparelia, S.G., Verma, Y.V., Menhta, N.S., Salyed, S.R. natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni (1989). Lead-indused biochemical changes in Volodymyra Hnatiuka. Seriia Biolohiia. 2, 193–197 freshwater fish Oreochromis mossabiais. Bull. (in Ukrainian). Environ. Contam. and Toxicol. 43, 310–314. Krushelnytska, O.V. (2014). Vplyv zabrudnenosti Vinodhini, R., Narayanan, M. (2009). The impact of toxic stavovoi vody na bilkovyi obmin koropa. Naukovyi heavy metals on the hematological parameters in visnyk LNUVMBT imeni S.Z. Gzhytskoho. 16, 3(60), common carp (Cyprinuscarpio L.). Iran. J. Environ. 3, 327–334 (in Ukrainian) Health. Sci. Eng. 6(1), 23–28. Стаття надійшла до редакції 17.03.2017

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 28 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7407

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 639.371.52:[664.951:658.562.0127.]

Оцінка товарних кондицій різновікових груп галицького коропа 

І.І. Грициняк, В.В. Гурбик [email protected], [email protected]

Інститут рибного господарства НААН, вул. Обухівська, 135, м. Київ–164, 03164,Україна

Дослідження проводились у 2016 році на базі фермерського господарства «Короп», Львівської області. Об’єктом дослі- дження виступали дволітки та трилітки галицького коропа, отриманні після вегетаційного сезону. Розтин риби проводили згідно методичних рекомендацій. Найбільшу частку маси тіла досліджуваних галицьких коропів становило філе зі шкірою. Найменшу частку у двох різновікових групах займала луска. Це зумовлено рамчастим типом лускового покриву. Кількість їстівних часток у триліток була більшою на 4,3% ніж у дволіток. Показник умовно їстівної частини у дво- літок та триліток знаходився на одному рівні, та не перевищував 32%. Неїстівна частина тушки в обох вікових категорі- ях не виходила за межі 16%. У дволіток галицького коропа їстівна частина була більшою на 1,5% за представників любін- ського типу української рамчастої породи. У триліток відсоткове співвідношення голови становило на 4,45% менше, ніж у любінського типу. Проаналізувавши отриманні експериментальні данні можна зробити висновок, що вихід їстівних час- тин у двох вікових категорій галицького коропа від загальної товарної маси риби перевищував нормативні значення. При цьому трилітки на 4% переважають дволіток за кількістю філе. Галицький короп має високий рівень виходу якісної това- рної рибопродукції в порівнянні з представниками любінського типу української рамчаст ої породи. Надано оцінку товарним кондиціям галицького коропа отриманого під час промислового вирощування у ставах Прикар- паття. Визначено кількість їстівних і неїстівних частин у дволіток та триліток досліджуваного масиву. Ключові слова: розтин риби, морфометричні показники, їстівні і неїстівні частини, коропові, галицький короп.

Оценка товарных кондиций в разновозрастных группах галицкого карпа

И.И. Грициняк, В.В. Гурбик [email protected], [email protected]

Институт рыбного хозяйства НААНУ, ул. Обуховская, 135, г.. Киев–164, 03164, Украина

Исследования проводились в 2016 году на базе фермерского хозяйства «Короп», Львовской области. Объектом исследо- вания выступали двухлетки и трехлетки галицийського карпа, полученные после вегетационного сезона. Вскрытие рыбы проводили согласно методическим рекомендациям. Наибольшую долю массы тела иследуемых галицийських карпов соста- вило филе с кожей. Наименьшую долю в двух разновозрастных группах занимала чешуя. Это обусловлено рамчастым ти- пом чешуйчатого покрова. Количество съедобных частей у трехлеток была больше на 4,3% чем у двухлеток. Показатель условно съедобной части у двухлеток и трехлеток находился на одном уровне, и не превышал 32%. Несъедобная часть тушки у обеих возрастных категориях не выходила за пределы 16%. У двухлеток галицийського карпа съедобная часть была больше на 1,5% чем у представителей любинского типа украинского рамчастой породы. У трехлеток процентное соотношение головы составляло на 4,45% меньше, чем у представителей любинского типа. Проанализировав полученные экспериментальные данные можно сделать вывод, что выход съедобных частей в двух возрастных категорий галицкого карпа от общей товарной массы рыбы превышал нормативные значения. При этом тре- хлетки на 4% преобладают двухлеток по количеству филе. Галицкий карп имеет высокий уровень выхода качественной товарной рыбопродукции по сравнению с представителями любинского типа украинской рамчастой породы.

Citation: Hrytsyniak, I.I., Gurbyk, V.V. (2017). Assessment of market parameters of multiple age groups of the galician carp. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 29–32.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 29 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Дана оценка товарным кондициям галицийського карпа полученного во время промышленного выращивания в прудах Прикарпатья. Определено количество съедобных и несъедобных частей у двухлеток и трехлеток исследуемого массива. Ключевые слова: вскрытие рыбы, морфометрические показатели, съедобные и несъедобные части, карповые, галиций- ський карп.

Assessment of market parameters of multiple age groups of the galician carp

I.I. Hrytsyniak, V.V. Gurbyk [email protected], [email protected]

Institute of Fisheries NAAS, Obukhivska Str., 135, Kyiv–164, 03164, Ukraine

Purpose: To assess the productive potential of the Galician carp taking into account its morphometric parameters. To assess the market parameters of the Galician carp produced in the conditions of commercial aquaculture in ponds of the Subcarpathian region. To determine the output of fish products depending on fish age-related differences. Task: to determine major morphometric parameters in age-2 and age-3 cap produced at the end of the culture season in ponds of the Subcarpathian region; to assess the output of edible and non-edible parts of the body of the Galician carp. Methodology: The study was carried out in 2016 at the fish farm «Korop», Lviv region. The object of the study were age-2 and age-3 Galician carp produced at the end of the culture season. Fish were investigated according to methodical guidelines. The largest part of the body weight of the examined Galician carp was filet with skin. The smallest part in both age groups was scales that is due to the framed type of their scale covering. The quantity of edible parts in age-3 fish was 4.3% higher than in age-2 fish. The parameter of potentially edible parts in age-2 and age-3 fish was at the same level and did not exceed 32%. The non-edible part of the body in both age groups did not exceed 16%. In age-2 Galician carp, the edible part was 1.5% larger than in carp of the Lubin type of Ukrainian framed strain. In age-3 fish, the percent ratio of the head was 4.45% lower than in the Lubin type. After analyzing the obtained experimental data, a conclusion can be drawn that the output of edible parts in both age groups of the Galician carp from the marketable fish mass exceeded the normative values. At the same time, age-3 fish had 4% more filet than the age-2 fish. The Galician carp have a high level of the output of high quality market products compared to fish of the Lubin type of Ukrainian framed strain. An assessment of market parameters of the Galician carp produced during commercial culturing in ponds of the Subcarpathian region. The quantities of edible and non-edible parts in age-2 and age-3 fish of the examined array were determined. Key words: fish autopsy, morphometric parameters, edible and non-edible parts, carps, Galician carp.

Вступ лу цього масиву та оцінці його господарських харак- теристик, як об’єкта ставового вирощування. Забезпечення оптимального стану харчування на- Тому метою нашої роботи була оцінка дволіток та селення є однією з найбільш актуальних проблем, що триліток галицького коропа з огляду на його товарні постали перед людством на межі третього тисячоліт- кондиції. Для досягнення поставленої мети було ви- тя. Актуальність проблеми зумовлена тим, що саме рішено ряд завдань: харчування виступає тією важливою передумовою, - визначено основні морфометричні показники від якої значною мірою залежить формування здоро- виходу рибопродукції у дволіток та триліток; в'я населення (Moskalenko et al., 2009). - оцінено вихід їстівних та неїстівних часток тіла У ринкових умовах перед рибними господарства- галицького коропа. ми постає завдання забезпечити споживача продукці- єю високої якості. На даний час за основний показник Матеріали і методи досліджень якості рибної продукції приймають середню масу риби. В той же час товарні кондиції залежать від Дослідження проводились у 2016 році на базі фер- об’єкту вирощування, а саме його породних характе- мерського господарства «Короп», Львівської області. ристик, умов середовища та фізіологічного стану Об’єктом дослідження виступали дволітки та триліт- (Gadd, 1961; Galasun et al., 1971; Lebskaya and ки галицького коропа, отриманні після вегетаційного Golembovskaya, 2013). сезону в ставах Прикарпаття. Розтин риби проводили Оцінку товарних кондицій рибопродукції можливо згідно методичних рекомендацій (VNIRO, 1972). Тіло провести на основі вагових співвідношень окремих коропів для морфометричного аналізу розподіляли на частин тіла риби. До їстівних часток тіла належать складові частини: нутрощі, голова, луска, скелетні скелетні м’язи та гонади. До неїстівних частин відно- м’язи зі шкірою, плавці та кістки. В процесі роботи сять луску, кістки та плавці, нутрощі (Kleymenov, виділялась кров, її масу відносили до нутрощів. Голо- 1971; Danilenko et al., 1988; Mykytjuk, 1991; Bekh, ву відділяли від тушки за допомогою відламування 1998). від першого хребця. Галицький короп є рідкісним і малопоширеним в межах України. Він потребує детального вивчення Результати та їх обговорення товарних кондицій отриманих в ході промислового вирощування в ставах Прикарпаття. Це сприятиме Найбільшу частку маси тіла досліджуваних гали- більш детальному вивченню продуктивного потенціа- цьких коропів становило філе зі шкірою. У триліток

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 30 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

цей показник перевищував на 4,3% дволіток. В той цей показник мав мінімальні значення та не переви- час як у дволітньої вікової категорії за відсотковим щував 1%. Що пояснюється рамчастим типом луско- співвідношенням була більшою голова, вона переви- вого покриву. щувала триліток на 1,5%. Співвідношення плавців з Для оцінки товарних кондицій різновікових груп кістками у дволіток та триліток не перевищували галицького коропа використовували поняття їстівної 18%. В таблиці 1 наведені показники морфометрично- частини тіла, умовно їстівної та неїстівної частки. До го аналізу двох вікових категорій галицького коропа. їстівної частки належать скелетні м’язи та шкіра, до Найменшу частку у двох різновікових групах умовно-їстівної – голова та кістки. До неїстівних лус- займала луска. У цього показника спостерігався висо- ка та нутрощі. Кількість окремих частин тіла відо- кий коефіцієнт варіації, який у триліток на 6,5% пере- бражали у відсотковому співвідношенні до маси цілої вищував дволіток. Така закономірність зумовлена риби (табл. 2). розкиданим лусковим покривом галицького коропа. У відсотковому співвідношенні до загальної маси тіла Таблиця 1 Морфометричні показники дволіток та триліток галицького коропа, г Вікова Маса Філе+шкіра Голова Луска Плавці+кістки Нутрощі група Дволітки 1727,5 ± 137,5 880 ± 65 275 ± 50,0 7,21 ± 3,14 267 ± 40 267,5 ± 21,25 M ± m CV 11,1 14,0 21,8 51,8 19,34 10,7 % – 51,1 15,3 0,4 15,4 15,5 Трилітки 3095 ± 459,3 1722,25 ± 252,25 420 ± 30 7,46 ± 2,89 542 ± 54 335 ± 80 M±m CV 14,8 24,1 7,5 45,3 18,5 16,3 % – 55,4 13,8 0,3 17,7 10,7

Таблиця 2 Співвідношення їстівної та неїстівної частин тушки та голови галицького коропа Показники Вікова група Дволітки Трилітки (n = 5) (n = 5) Загальна маса 1727,5 3095 Неїстівна частина, г 274,7 342,4 %, до W 15,9 11,0 Умовно їстівна частина, г 542,5 962,5 %, до W 31,2 31,4 Їстівна частина, г 880,0 1622,3 %, до W 51,1 55,4

Кількість їстівних часток у триліток перевищувала цький короп має високий рівень виходу якісної това- на 4,3% дволіток. Неїстівна частина тушки в обох рної рибопродукції. При цьому трилітки на 4% пере- вікових категоріях не виходила за межі 16%. Показ- важають дволіток за кількістю філе. Встановлена ник умовно їстівної частини у дволіток та триліток тенденція має позитивний вплив на поширення гали- знаходився на одному рівні та не перевищував 32%. цького коропа як об’єкта вирощування серед ставових Для порівняльного аналізу виходу товарної проду- господарств Прикарпаття. кції галицького коропа та представників любінського Перспективи подальших досліджень. Для отри- типу української рамчастої породи використовували мання високоякісної рибної продукції необхідне ви- показник загальної маси у перерахунку на 1 кг. Так у вчення не лише товарних кондицій галицького коро- дволіток галицького коропа їстівна частина була бі- па. Якість отриманої рибопродукції залежить і від льшою на 1,5%. В той час як у триліток галицького таких показників як вплив абіотичних чинників сере- коропа та представників любінського типу кількість довища та умов вирощування. Тому є актуальним скелетних м’язів знаходилась майже на одному рівні. вивчення та оцінка технологічних параметрів отри- Але у трилітньої вікової категорії галицького коропа мання продукції галицького коропа в ставових умовах відсоткове співвідношення голови становило на Прикарпаття. 4,45% менше, ніж у представників любінського типу української рамчастої породи (Tuchapsjkyj, 2003). Бібліографічні посилання

Висновки Moskalenko, V.F., Ghruzjeva, T.S., Ghalijenko, L.I. (2009). Osoblyvosti kharchuvannja naselennja Згідно проведених досліджень встановлено, що Ukrajiny ta jikh vplyv na zdorovja. Naukovyj visnyk вихід їстівних частин у двох вікових категорій гали- nacionaljnogho medychnogho universytetu imeni цького коропа від загальної товарної маси риби пере- O.O. Boghomoljcja. 3, 64–73 (in Ukrainian). вищував нормативні значення (Mykytjuk, 1991). Гали-

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 31 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Gadd, G.G. (1961). Nekotorye svedeniya o roste karpov. Mykytjuk, P.V. (1991). Tekhnologhija pererobky ryby Vestnik rybopromyshlennosti. 31 (in Russian). Kyiv: Kyjivsjka Pravda (in Ukrainian). Galasun, P.T., Kharitonova, N.N., Balashova, M.N. Bekh, V.V. (1998). Vykhid jistivnoji chastyny tila pom- (1971). K kharakteristike pishchevoy tsennosti karpov isnykh ta chystoporodnykh koropiv pry tovarnomu vy- razlichnykh vesovykh grupp. Rybnoe khozyaystvo, roshhuvanni. Visnyk aghrarnoji nauky. 1, 72–74 (in Kyiv. 13, 9–12 (in Russian). Ukrainian). Lebskaya, T.K., Golembovskaya, N.V. (2013). VNIRO (1972). Metodika morfo-fiziologicheskikh i bio- Sostoyanie i perspektivy razvitiya rybnogo rynka khimicheskikh issledovaniy ryb. Moskva. (in Ukrainy. Mir produktov. 9 (98), 46–49 (in Russian). Russian). Danilenko, M.P., Mikityuk, P.V., Shust, I.I. (1988). Tuchapsjkyj, Ja.V. (2003). Biologho-ghospodarcha ocin- Spravochnik po kachestvu produktov ka koropa ljubinsjkogho typu ukrajinsjkoji ram- zhivotnovodstva. Kyiv: Urozhay (in Russian). chastoji porody. Extenden abstract of candidate’s the- Kleymenov, I.Ya. (1971). Pishchevaya tsennost ryby. sis. Kyiv (in Ukrainian). Moskva: Pishchevaya promyshlennost (in Russian). Стаття надійшла до редакції 24.03.2017

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 32 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7408

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 636.4:616.092:615.322

Підвищення стійкості організму свиней до окисного стресу засобами рослинного походження 

І.О. Жукова, А.А. Молчанов, С.Л. Антіпін [email protected]

Харківська державна зооветеринарна академія, вул. Академічна, 10, смт. Мала Данилівка, Дергачівський район, Харківська обл., 62341, Україна

Свинарство в Україні – пріоритетна і перспективна галузь сільського господарства у вирішенні проблеми забезпечення населення якісними продуктами харчування (м'ясо, сало). Виробництво м’яса є одним з із складних у сфері агропромислово- го комплексу. Це питання неможливо вирішувати без інтенсивного розвитку галузі, оскільки свині відрізняються скорости- глістю і високим виходом продуктів забою. У науковій статті наведені дані щодо дослідження стану антиоксидантної системи свиней за застосування маклеї серцевидної та додавання до корму добавки необробленого зерна гречки «зелена гречка» як джерела кверцетину. Проведеними дослідами встановлено, що додавання свиням до корму маклеї серцевидної у дозі 72 і 210 мг/10 кг корму, а також «зеленої гречки» з розрахунку 1,25 і 6,25 г/кг маси тіла в усіх групах призводило до підвищення приросту маси поросят у середньому на 10–40% та стимулювало процеси антиоксидантного захисту у органі- змі дослідних поросят, що характеризувалось інгібіцією процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) (зниження концент- рації первинних і вторинних його ТБК-активних продуктів – дієнових кон’югатів (ДК) і малонового діальдегіду (МДА)), а також, спочатку підвищенням, а потім зниженням до фізіологічних величин активності антиоксидантних ферментів (каталази і супероксиддисмутази (СОД)) та відновленням пулу ендогенної загальної антиоксидантної активності (АОА). Ключові слова: свині, каталаза, маклея серцевидна, супероксиддисмутаза (СОД), тіобарбітурова кислота (ТБК), ан- тиоксидантна активність (АОА), дієнові кон’югати (ДК), малоновий діальдегід (МДА), антиоксидантна система (АОС).

Повышение стойкости организма свиней к окислительному стрессу средсвами растительного происхождения

И.А. Жукова, А.А. Молчанов, С.Л. Антипин [email protected]

Харьковская государственная зооветеринарная академия, ул. Академическая, 10, пгт. Малая Даниловка, Дергачевский район, Харьковская обл., 62341, Украина

Свиноводство в Украине – приоритетная и перспективная отрасль сельского хозяйства в решении проблемы обеспече- ния населения качественными продуктами питания (мясо, сало). Производство мяса является одним из сложных в сфере агропромышленного комплекса. Этот вопрос невозможно решить без интенсивного развития отрасли, поскольку свиньи отличаются скороспелостью и высоким выходом продуктов убоя. В статье приведены данные об исследовании состояния антиоксидантной системы свиней после применения маклеи сердцевидной и добавлении к корму необработанного зерна гречихи «зеленая гречиха» как источника кверцетина. Опытами установлено, что добавление свиньям к корму маклеи сердцевидной в дозе 72 и 210 мг/10 кг корма, а также «зеленой гречихи» из расчета 1,25 и 6,25 г/кг массы тела во всех группах приводило к повышению прироста массы поросят в среднем на 10–40% и стимулировало процессы антиоксидант- ной защиты в из организме, что характеризировалось ингибицией процессов перекисного окисления липидов (ПОЛ) (сниже- ние концентрации первичных и вторичных его ТБК-активных продуктов – диеновых конъюгатов (ДК) и малонового диаль- дегида (МДА)), а также, сначала повышением, а затем снижением до физиологической нормы активности антиоксидант-

Citation: Zhukova, I.O., Molchanov, A.A., Antipin, S.L. (2017). Increase in resistance of pigs to oxidative stress by means of plant origin. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 33–37.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 33 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

ных ферментов (каталазы и супероксиддисмутазы) и восстановлением пула эндогенной общей антиоксидантной активно- сти. Ключевые слова: свиньи, маклея сердцевидная, каталаза, супероксиддисмутаза (СОД), тиобарбитуровая кислота (ТБК), антиоксидантная активность (АОА), диеновые конъюгаты (ДК), антиоксидантная система (АОС). малоновый диальдегид (МДА)

Increase in resistance of pigs to oxidative stress by means of plant origin

I.O. Zhukova, A.A. Molchanov, S.L. Antipin [email protected]

Kharkov state zooveterinary academy, Akademichna Str., 1, Mala Danylivka, Kharkiv region, Dergachi district, 62341, Ukraine

Pig breeding in Ukraine is a priority and perspective branch of agriculture to solve the problem of providing the population with the food products of high quality (meat, fat). Meat production is one of the most complicated industries in the field of agriculture. The problem of providing the population with meat is almost impossible to solve without the intensive development of the industry since pigs are different from other farm animals by the premature and high output of slaughter products. The article presents the data of the research on the state of the antioxidant system of pigs when using Macleay and the additives of raw buckwheat «buckwheat green» as the source of quercetin to the feeds. As a result of the experiment it has been found out that the addition of Macleay to the feeds of pigs at the dose of 72 and 210 mg/10 kg of feeds as well as «green buckwheat» at the rate of 1.25 and 6.25 g/kg of body weight in all groups led to the increase in the weight gain of piglets on average by 10–40% and it stimulated the processes of antioxidant protection in the experimental piglets that was characterized by the inhibition of the processes of peroxidation of lipids (POL) (the decrease in the concentration of its primary and secondary TBA-active products– dien conjugates (DC) and malonic dialdehyde (MDA)) and also at first the increase and then the decrease to the normal physiological activity of antioxidant enzymes (catalase and superoxide dismutase (SOD)) and the restoration of the pool of endogenous total antioxidant activity (AOA). Key words: pigs, catalase, superoxidedismutase (SOD), thiobarbiturate acid (TBA), antioxidant activity (AOA), dien conjugates (DC), malonic dialdehyde (MDA), antioxidant system (AOS).

Вступ Промислова технологія виробництва свинини су- проводжується рядом несприятливих стрес-факторів, Свинарство в Україні пріоритетна і перспективна які негативно впливають організм свиней. За цих галузь сільського господарства у вирішенні проблеми умов більша частина поживних речовин іде не на забезпечення населення якісними продуктами харчу- зростання і продуктивність, а на пластичне і енерге- вання (м’ясо, сало). Виробництво м’яса є одним з із тичне забезпечення захисно-пристосувальних реакцій. складних у сфері агропромислового комплексу. Це Свині відстають у рості і розвитку, хворіють і їх про- питання неможливо вирішити без інтенсивного роз- дуктивність знижується. витку свинарства, оскільки свині відрізняються ско- Для зниження негативного впливу довкілля на ростиглістю і високим виходом продуктів забою. тварин у досліді було застосовано рослину з фітобіо- Після роботи з тваринами необхідно враховувати ряд тичними властивостями – маклею серцевидну проблем, які пов’язані зі стресами, хворобами, особ- (лат. Macleáya cordáta R. Br.) багаторічну рослину ливо бактерійної та вірусної етіології. Збільшення роду Маклейя (Macleaya) сімейства Макові виробництва продукції тваринництва, поряд із ство- (Papaveraceae) та подрібнене необроблене зерно греч- ренням нових високопродуктивних порід тварин із ки. високим генетичним потенціалом, пов’язане з розроб- Маклея серцевидна розповсюджена у Східному кою ефективних способів підвищення продуктивності Китаї і Японії, а також в Україні у Миколаївській шляхом застосування нового покоління природних області та Криму. Трава вміщує від 0,7 до 2% алкало- біологічно активних речовин. На даний час вчені і їдів, основні з яких – ізохінолінові – сангвінарин і виробничники розробляють засоби на основі рослин- хелеритрин ЇЇ використовують у ряді препаратів як ної сировини, які можуть замінити синтетичні препа- фітобіотик та стимулятор росту (Blinova and Jakovlev, рати, особливо такі як антибіотики. Все більше уваги 1990; Zhukova et al., 2016). приділяється використанню для живлення тварин Кверцетин – природна сполука із числа флавоної- ароматичних і смакових добавок, рослинних екстрак- дів, яка відповідає за колір деяких овочів і фруктів. В тів та інших фітопрепаратів (фітобіотиків) із нетради- медицині особливе значення мають антиоксидантні ційних рослинних ресурсів (Chudak, 2008; Gutyj et al., властивості цієї речовини, тобто його здатність про- 2016; Hariv and Gutyj, 2016). тистояти пошкодженню здорових клітин вільними Фітобіотики, додані до комбікормів, не руйнують- радикалам. Згідно літературних даних у зеленій греч- ся у процесі їх технологічної обробки, рівномірно ці вміщуються флавоноїди кверцетин (до 8%) і проан- розподіляються в об’ємі кормової суміші і не підда- тоцианідин, антиоксидантна активність яких вище, ються гідролізу ферментами у шлунку (Podobed et al., ніж у вітаміну E і Селену приблизно у 50 разів і у 20 – 2007). сильніше за аскорбінову кислоту.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 34 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Метою роботи є дослідження стану антиоксидан- (Р ≤ 0,05) і у V групі – на 14,7–25,7–39,6% (Р ≤ 0,05) тної системи свиней після застосування маклеї серце- відповідно (табл. 1). видної та додавання до корму добавки з антиоксидан- Таблиця 1 тними властивостями. Динаміка маси поросят протягом досліду (М ± m; n = 5) Строки дослі- Маса поро- Матеріал і методи досліджень Група тварин джень, тижнів сят, кг У досліді використали 25 поросят породи 1 7,5 ± 0,1 в’єтнамська вислобрюха, які належать приватному І – «контроль» 4 10,5 ± 0,4 господарству. Поросята віком 2 місяці, масою 7–8 кг 6 15,4 ± 0,3 1 8,3 ± 1,1 були розділені на 4 дослідні (n = 20) і 1 контрольну ІI – добавка маклеї серце- 4 11,4 ± 0,3 групу (n = 5). Поросята ІІ групи одержували щоденно видної, 72 мг/10 кг корму 6 17,6 ± 0,2 добавку меленої трави маклеї серцевидної у дозі 1 8,0 ± 0,4 72 мг/10 кг корму, ІІІ групи – 210 мг/10 кг корму, IV III – добавка маклеї сер- цевидної, 210 мг/10 кг 4 11,2 ± 0,2 групи – 210 мг/10 кг корму і порошок необробленого корму 6 16,4 ± 0,3 зерна гречки як джерело кверцетину («зелена гречка») IV – добавка маклеї сер- 1 8,4 ± 0,1* з розрахунку 1,25 г/кг маси тіла та V групі – 210 мг/ цевидної 210 мг/10 кг 4 12,7 ± 0,2* 10 кг корму і «зелену гречку» у дозі 6,25 г/кг маси корму + «зелена гречка», 6 20,1 ± 0,2* тіла. Змелене зерно запарювали перед згодовуванням і 1,25 г/кг маси тіла додавали до корму індивідуально кожній тварині. V – добавка маклеї серце- 1 8,6 ± 1,2* Контрольній (І групі) добавки не задавали. Дози трави видної 210 мг/10 кг корму 4 13,2 ± 0,1* маклеї серцевидної розраховували користуючись + «зелена гречка», 6,25 6 21,5 ± 0,5* інструкцією із застосування німецького препарату г/кг маси тіла Примітка. * – різниця значень вірогідна за (Р ≤ 0,05), відносно «Сангровіт WS», який вміщує 24–28% трави маклеї. значень такого показника у контролі у відповідний термін дослі- Дослідження проводили на 1, 4 і 6 тиждень після джень (І група). введення добавок. Інтенсивність процесів перекисно- Дослідженнями інтенсивності процесів ПОЛ у го окиснювання ліпідів (ПОЛ) оцінювали за визна- плазмі крові дослідних поросят встановлено, що на 1, чення у плазмі крові концентрації дієнових 4 і 6 тиждень після початку задавання тільки маклеї кон’югатів (ДК) і малонового діальдегіду (МДА) – у серцевидної у ІI групі поросят суттєвої різниці вмісту гептан-ізопропанольних екстрактах із використанням первинних і вторинних продуктів ліпопероксидації у методики Гаврилової В.Б. і Мішкорудної М.І. (1985) плазмі крові – дієнових кон’югатів (ДК) і малонового (Gavrilova and Mishkorudnaja, 1985; Stehnii et al., діальдегіду (МДА) не відзначено. 2007). Рівень показників антиокиснювальної системи Таблиця 2 (АОС) – за активністю каталази (КФ 1.11.1.6) з вико- Рівень показників інтенсивності процесів ПОЛ у ристанням Н2О2 спектрофотометрично (SHIMADZU плазмі крові свиней у динаміці перорального UV-1800, Японія) за довжини хвилі 410 нм та актив- введення добавок до корму (М ± m; n = 5) ністю супероксиддисмутази (СОД; КФ 1.15.1.1) за Інтенсивність ПОЛ, Строки визначенням гальмування відновлення безбарвних продукти ліпоперокси- дослі- Група тварин дації солей тетразолію супероксидними аніон-радикалами джень, ДК, МДА, фотометрично (Koroljuk, 1988; Stehnii et al., 2007). тижнів Рівень загальної антиокислювальної активності мкмоль/л ΔД (АОА) ліпідів, екстрагованих з плазми крові, визнача- 1 21,2 ± 0,1 1,88 ± 0,04 ли за ступенем їх здатності гальмувати накопичення І – «контроль» 4 20,7 ± 0,4 1,80 ± 0,04 ТБК-активних продуктів ПОЛ за інкубації суспензії 6 22,1 ± 0,3 1,80 ± 0,12 жовткових ліпопротеїдів, який реєстрували спектро- ІI – добавка маклеї 1 20,7 ± 1,1 1,88 ± 0,04 фотометрично (SHIMADZU UV-1800, Японія) за дов- серцевидної, 72 мг/10 кг 4 21,1 ± 0,3 1,88 ± 0,12 корму жини хвилі 535 нм, виражаючи АОА ліпідів плазми 6 21,4 ± 0,2 1,78 ± 0,02 1 21,0 ± 0,4 1,90 ± 0,12 крові у відсотках (%) інгібіції окиснення жовткових III – добавка маклеї серцевидної, 210 мг/10 кг 4 24,1 ± 0,2* 1,88 ± 0,04* ліпопротеїдів (Klebanov, 1988). корму 6 25,2 ± 0,3 1,98 ± 0,04* Результати досліджень оброблені статистично з IV – добавка маклеї 1 19,7 ± 1,2* 1,74 ± 0,12* використанням пакета програм Microsoft Excel 2003 серцевидної 210 мг/10 кг 4 17,2 ± 0,1* 1,48 ± 0,04* (for Windows XP), вірогідність отриманих даних оці- корму + «зелена гречка», нювали за критерієм Ст’юдента. 1,25 г/кг маси тіла 6 17,1 ± 0,5* 1,48 ± 0,04* V – добавка маклеї 1 19,3 ± 1,2* 1,67 ± 0,12* Результати та їх обговорення серцевидної 210 мг/10 кг 4 16,2 ± 0,1* 1,45 ± 0,04* корму + «зелена гречка», 6 15,1 ± 0,5* 1,43 ± 0,04* Протягом досліду у свиней усіх груп не відзначено 6,25 г/кг маси тіла клінічних ознак отруєння. Примітка. * – різниця значень вірогідна за (Р ≤ 0,05), відносно значень такого показника у контролі у відповідний термін дослі- Маса свиней протягом досліду мала наступну ди- джень (І група). наміку: у ІI дослідній групі вона перевищувала конт- Задавання маклеї серцевидної у 3-кратній дозі роль на 1, 4 і 6 тиждень на 10,7–8,6–14,3%, у III – на призводило до підвищення концентрації цих продук- 6,7–6,7–6,5%, у IV групі – на 12,0–21,0–30,5%,

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 35 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

тів на 4 і 6 тиждень: ДК на 16,4% і 14,0% та МДА – на вання процесів пероксидації за згодовування маклеї і 4,4% і 10,0% відповідно відносно контрольних зна- гречки. чень цього показника. Згодовування маклеї серцевид- Поряд із цим, слід відзначити, що активність СОД, ної разом із добавкою «зеленої гречки» у кількості яка каталізує реакцію дисмутації супероксидних ра- 1,25 г/кг (IV група) і 6,25 г/кг маси тіла (V група) дикалів із утворенням високотоксичного агенту пере- призвело до вірогідного зниження концентрації ТБК- кису водню у плазмі крові поросят ІІ, III, IV і V дослі- активних продуктів ліпопероксидації: ДК – на 7,6– дних груп також була нижчою за показники контро- 20,3–29,2% і 9,8–22,8–46,4% та МДА – на 8,0–21,6– льної групи у 1, 4 і 6 тиждень на 14,3–11,9–20,0– 21,6% і 12,5–24,1–25,9% відповідно на 1, 4 і 6 тиж- 54,8% (Р ≤ 0,05), 12,3–34,3–51,6–74,1% (Р ≤ 0,01) і день досліджень (табл. 2). 20,0–50,0–54,8–71,4% (Р ≤ 0,01) відповідно, що узго- Показники роботи антиоксидантних ферментів є джується із показниками активності каталази. важливим фактором, який визначає концентрацію У клітинах напруження активності ферментатив- продуктів ПОЛ у клітинах організму (Nazaruk et al., ної АОС може частково компенсуватися дією її не 2016; Lavryshyn et al., 2016; Martyshuk et al., 2016; ферментативної ланки, одним із інтегральних показ- Khariv et al., 2016). Встановлено, що внаслідок зада- ників якої є загальна антиокислювальна активність вання поросятам ІІ групи добавку трави маклеї серце- (загальна АОА) ліпідів крові, яка забезпечується ная- видної у дозі 72 мг/10 кг корму зміни показників вністю в ній структурних антиоксидантів: глутатіону, АОС, як ферментативної, так і не ферментативної її токоферолів, церулоплазміну, Селену, трансферину та ланок. Так, через 1 тиждень від початку досліду реєс- ін. трували вірогідне зниження активності каталази від- Встановлено, що внаслідок задавання свиням ІІ носно її контрольного рівня на 49,8%, на 4 тиждень – дослідної групи на усіх строках досліджень визначали на 81,9%, і на 6 – на 55,6%. У III, IV і V групах показ- вірогідне зниження рівня показника загальної АОА ники активності цього ферменту була також нижчою ліпідів плазми крові відносно його контрольного рів- від контролю відповідно на 40,2–55,6–62,3%, 43,6– ня, відсоток якого дорівнював у середньому 19,7– 66,1–75,6 % і 37,5–69,2–91,2%, (Р ≤ 0,01) у ті ж самі 39,2–37,6% відповідно. У інших групах було відзна- терміни (табл. 3). чено лише незначне підвищення, а подекуди і зни- Таблиця 3 ження (IV і V групи) загальної АОА на 4 і 6 тиждень Рівень показників функціональної активності досліду. АОС у плазмі крові свиней за додавання до корму маклеї серцевидної і порошку «зеленої гречки» Висновки (М ± m; n = 5) №, група Строки дослідження, тижнів Щоденне тривале задавання свиням добавки меле- птиці 1 4 6 ної трави маклеї серцевидної у дозі 72 і 210 мг/10 кг Активність каталази, нмоль Н2О2/сек мг білка корму і порошку необробленого зерна гречки як дже- І група 48,7 ± 3,5 55,3 ± 2,9 54,3 ± 1,9 рела кверцетину і проантоцианідину («зелена гречка») ІI група 32,5 ± 1,6* 30,4 ± 0,1** 34,9 ± 4,2* з розрахунку 1,25 і 6,25 г/кг маси тіла призводило до III група 34,6 ± 2,6** 38,5 ± 0,7** 39,5 ± 1,3** індукції антиокиснювальних ресурсів у організмі IV група 31,3 ± 2,2** 33,3 ± 1,5** 32,1 ± 3,4** дослідних тварин, про що вказує вірогідне зниження V група 30,0 ± 0,7* 31,5 ± 0,7** 28,4 ± 0,8** концентрації первинних продуктів ПОЛ (дієнових Активність СОД, од.акт./мг білка кон’югатів і малонового діальдегіду), а також актив- І група 4,8 ± 0,12 4,7 ± 0,07 4,8 ± 0,06 ності каталази і СОД. Ймовірно компенсаторну анти- ІI група 4,2 ± 0,13* 4,2 ± 0,18* 4,0 ± 0,21* оксидантну функцію у даному випадку виконували III група 3,6 ± 0,16** 3,5 ± 0,31** 3,2 ± 0,23** рослинні біологічно активні речовини. IV група 3,4 ± 0,02** 3,1 ± 0,10** 3,1 ± 0,05** V група 3,1 ± 0,05** 2,7 ± 0,15** 2,8 ± 0,05** Бібліографічні посилання Загальна АОА, % інгібіції І група 47,6 ± 3,3 53,2 ± 2,4 51,3 ± 3,3 Chudak, R.A. (2008). Teoretychne ta eksperymentalne ІI група 61,8 ± 3,1* 74,2 ± 5,5* 75,0 ± 5,3* III група 48,2 ± 1,3 51,7 ± 3,1 50,8 ± 4,7 obgruntuvannia vykorystannia fitobiotykiv u hodivli IV група 49,1 ± 1,6 50,3 ± 2,1 49,2 ± 1,3 silskohospodarskykh tvaryn. Natsionalnyi ahrarnyi V група 48,7 ± 1,1 52,8 ± 1,6 51,1 ± 4,7 universytet. Kyiv: Dys... d-ra nauk (in Ukrainian). Загальний білок, г/дм³ Podobed, L.I., Stoljar, A.T., Arhipov, A.A. (2007). І група 47,0 ± 0,5 52,0 ± 1,0 52,5 ± 0,2 Natural'naja rastitel'naja kormovaja dobavka ІI група 50,3 ± 2,3 51,5 ± 1,3 56,0 ± 1,3 «Jekstrakt» v kormlenii sel'skohozjajstvennyh III група 48,3 ± 1,0 52,5 ± 1,3 63,3 ± 1,5 zhivotnyh i pticy (Rukovodstvo po ispol'zovaniju). IV група 47,0 ± 0,3 52,0 ± 1,1 64,0 ± 2,2 Odessa: Pechatnyj dom (in Russian). V 48,7 ± 1,0 52,1 ± 1,4 57,4 ± 1,5 Blinova, K.F., Jakovlev, G.P. (1990). Botaniko- Примітка. * – різниця значень вірогідна за (Р ≤ 0,01), відносно farmakognosticheskij slovar'. M.: Vyssh. shk. (in Rus- значень такого показника у контролі у відповідний термін дослі- sian). джень (І група). Оскільки каталаза у процесі біологічного окиснен- Zhukova, I.O., Kostiuk, I.O., Bazdyrieva, N.O., Sobakar, ня розкладає пероксид водню на воду і молекулярний A.V., Kochevenko, O.S. (2016). Dosvid i perspektyvy кисень, то зниження її активності вказує на гальму- zastosuvannia maklei sertsevydnoi ta dribnoplidnoi u tvarynnytstvi . Problemy zooinzhenerii ta veterynarnoi

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 36 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

medytsyny: Zb. nauk. prats KhDZVA.- Kh.: RVV Klebanov, G.I. (1988). Ocenka antiokislitel'noj aktivnosti KhDZVA. 30(2), 132–135 (in Ukrainian). plazmy krovi s primeneniem zheltochnyh Instrukcija po primeneniju Sangrovita WS dlja lipoproteidov. Lab. delo. 5, 59–62 (in Russian). uluchshenija poedaemosti kormov i povyshenija Khariv, M., Gutyj, B., Butsyak, V., Khariv, I. (2016). produktivnosti sel'skohozjajstvennyh zhivotnyh, v tom Hematological indices of rat organisms under condi- chisle ptic. Phytobiotics Futterzusatzstoffe GmbH: tions of oxidative stress and liposomal preparation http://phytobiotics.ru/products/sangrovit/sangrovit-ws/ action. Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy [Elektronnij resurs] (in Russian). Melitopol State Pedagogical University. 6 (1), 276– Stehnii, B.T., Kovalenko, L.V., Romanko, M.Ie. (2007). 289. doi: http://dx.doi.org/10.15421/201615 Metody otsinky intensyvnosti perekysnoho Lavryshyn, Y.Y., Varkholyak, I.S., Martyschuk, T.V., okysnennia lipidiv ta yoho rehuliatsii u biolohichnykh Guta, Z.А., Ivankiv, L.B., Paladischuk, О.R., obiektakh. Metod. rek-tsii. «IEKVM». Kharkiv (in Murska, S.D., Gutyj, B.V., Gufriy, D.F. (2016). The Ukrainian). biological significance of the antioxidant defense Gavrilova, V.B., Mishkorudnaja, M.I. (1985). system of animals body. Scientific Messenger Spektrofotometricheskoe opredelenie soderzhanija LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj. 18, 2(66), gidroperekisej lipidov v plazme krovi. Lab. delo. 3, 100–111. doi:10.15421/nvlvet6622. 33–35 (in Russian). Martyshuk, T.V., Gutyj, B.V., Vishchur, O.I. (2016). Gutyj, B., Lavryshyn, Y., Binkevych, V., Binkevych, O., Level of lipid peroxidation products in the blood of Paladischuk, О., Strons'kyj, J., Hariv, I. (2016). Influ- rats under the influence of oxidative stress and under ence of «Metisevit» on the activity of enzyme and the action of liposomal preparation of «Butaselmevit», nonenzyme link of antioxidant protection under the Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol bull’s body cadmium loading. Scientific Messenger State Pedagogical University, 6 (2), 22–27. LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj. 18, 2(66), doi: http://dx.doi.org/10.15421/ 201631 52–58. doi:10.15421/nvlvet6612 Nazaruk, N.V., Gutyj, B.V., Murskaja, S.D., Gufrij, D.F., Gutyj, B., Paska, M., Levkivska, N., Pelenyo, R., Hariv, I.I., Guta, Z.A., Vishhur, V.Ja. (2016). Vlijanie Nazaruk, N., Guta, Z. (2016). Study of acute and vitamiksa Se i metifena na sistemu antioksidantnoj chronic toxicity of ‘injectable mevesel’ investigational zashhity organizma bychkov pri nitratno-kadmievoj drug. Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy nagruzke. Nauchno-prakticheskij zhurnal. Uchenye Melitopol State Pedagogical University, 6(2), 174– Zapiski. – Vitebsk, 52(1), 134–138 (in Russian). 180. doi: http://dx.doi.org/10.15421/ 201649 Hariv, M.I., Gutyj, B.V. (2016). Influence of the liposo- Gutyj, B.V., Hufriy, D.F., Hunchak, V.M., Khariv, I.I., mal preparation Butaintervite on protein synthesis Levkivska, N.D., Huberuk, V.О. (2016). The influ- function in the livers of rats under the influence of ence of metisevit and metifen on the intensity of lipid carbon tetrachloride poisoning. Visnyk of Dniprope- per oxidation in the blood of bulls on nitrate load. Sci- trovsk University. Biology, medicine. 7(2), 123–126. entific Messenger LNUVMBT named after S.Z. doi: 10.15421/021622. Gzhytskyj. 18, 3(70), 67–70 doi: http://dx.doi.org/ Стаття надійшла до редакції 14.02.2017 10.15421/nvlvet7015 Koroljuk, M.A. (1988). Opredelenie aktivnosti katalaz. Lab. delo. 1, 16–18 (in Russian).

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 37 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7409

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 636.087.085.55

Продуктивність та забійні показники молодняку гусей за згодовування лецитину сої та соняшнику 

О.С. Оріщук, Н.О. Рубан, С.В. Цап, В.В. Микитюк, Л.М. Дармограй [email protected]

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, вул. Ворошилова, 25, м. Дніпро, 49600, Україна; Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, вул. Пекарська, 50, м. Львів, 79010, Україна

Викладено результати впливу лецитину сої та соняшнику на продуктивність та забійні показники якості молодняку гусей. Експериментальні дослідження проводилисья на молодняку гусей породи «Датський легарт». Для годівлі молодняку гусей використовували повнораціонний комбікорм у структурі якого був різний вміст лецитину соняшнику і сої: II дослідна група – 0,4% соняшникового лецитину, III, IV та V дослідні групи – 0,3, 0,4 та 0,5% лецитину сої замість аналогічної кіль- кості соєвої макухи. Піддослідному молодняку гусей згодовували повнораціонний комбікорм, який був збалансований за основними поживними речовинами. За результатами досліджень встановлено, що вже з 1-го тижня вирощування у гусей дослідних груп, які у складі раціону отримували 0,4% соняшникового та 0,3–0,5% соєвого лецитину, відбувається збільшен- ня живої маси на 0,7–6,5% порівняно з контрольною групою. За весь період вирощування найвищий середньодобовий приріст живої маси відмічено у гусей II дослідної групи, який становив 95,2 г, що на 9,7% вище порівняно з контролем. Перевага гусей III, IV та V дослідних груп, яким згодовували 0,3%, 0,4% та 0,5% соєвого лецитину, за цим показником склала 0,3–7,4% порівняно з аналогами контрольної групи. Подібна тенденція спостерігалася і за показниками абсолютного приросту живої маси, де найвищий приріст відмічено у гусей II дослідної групи – 5711 г, що на 9,6% вище порівняно з контролем. Згодовування соєвого лецитину III, IV та V дослідним групам також мало тенденцію до підвищення абсолютного приросту на 0,3–6,4% та відносного на 0,5–0,8%. Для оцінювання м’ясних якостей молодняку гусей за використання лецитину соняшнику та сої у віці 60 діб було прове- дено контрольний забій з метою визначення забійних показників. За показником виходу м’якоті молодняк гусей дослідних груп перевищив аналогів контрольної групи на 4,4–8,5% відповідно. За масою шкіри з підшкірним жиром гуси дослідних груп переважали гусей контрольної групи на 5,2–12,3% відповідно. Розрахунок м’ясо-кісткового індексу показав, що у II дослід- ній групі цей показник склав 1,86 і був вищим за контроль на 3,5%, III дослідну групу – на 2,7%, IV групу – на 1,6% та V групу на 0,5% відповідно. Аналізуючі одержані дані, можна стверджувати про доцільність використання лецитину соняш- нику в складі повнораціонних комбікормів молодняку гусей у кількості 0,4%. Окресленою перспективою подальших дослі- джень є вивчення впливу різної кількості і джерел лецитину соняшнику та сої у годівлі ремонтного молодняку стада гусей породи «Датський легарт». Ключові слова: живлення, молодняк гусей, лецитин сої та соняшнику, забійні показники, маса їстівних частин, прирос- ти, передзабійна жива маса, м'ясо-кістковий індекс, маса м’язів.

Продуктивность и убойные показатели молодняка гусей при скармливании лецитина сои и подсолнечника

О.С. Орищук, Н.А. Рубан, С.В. Цап, В.В. Микитюк, Л.М. Дармограй [email protected]

Днепропетровский государственный аграрно-экономический университет,

Citation: Orishchuk, О.S., Ruban, N.A., Tsap, S.V., Mykytiuk, V.V., Darmohray, L.M. (2017). Productivity and slaughter index of young gees feeding of soybean lecithin and sunflower. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 38–43.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 38 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

ул. Ворошилова, 25, г. Днепр, 49600, Украина; Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина

Изложены результаты влияния лецитина сои и подсолнечника на производительность и убойные показатели качества молодняка гусей. Экспериментальные исследования проводились на молодняке гусей породы «Датский Легарт». Для корм- ления молодняка гусей использовали полнорационные комбикорма, в структуре которых было разное содержание лецитина подсолнечника и сои: II опытная группа – 0,4% подсолнечного лецитина, III – 0,3% лецитина сои, в VI – 0,4% лецитина сои, V – 0,5% лецитина сои вместо аналогичного количества соевого жмыха. Опытному молодняку гусей скармливали полнорационные комбикорма, которые были сбалансированы по основным пи- тательным веществам. По результатам исследований установлено, что уже с 1-й недели выращивания в гусей опытных групп, которые в составе рациона получали 0,4% подсолнечного и 0,3–0,5% соевого лецитина происходило увеличение жи- вой массы на 0,7–6,5% по сравнению с контрольной группой. За весь период выращивания высокий среднесуточный прирост живой массы отмечено у гусей II опытной группы – 95,2 г, что на 9,7% выше по сравнению с контролем. Преимущество гусей III, IV и V групп, которым скармливали 0,3%, 0,4% и 0,5% соевого лецитина, по этому показателю составило 0,3–7,4% по сравнению с аналогами контрольной группы. Такая же тенденция наблюдалась и по показателям абсолютного прироста живой массы, где самый высокий прирост отмечен в гусей II опытной группы – 5711 г, что на 9,6% выше по сравнению с контролем. Скармливания соевого лецитина III, IV и V опытным группам также имело тенденцию к повышению абсолютного прироста, а именно на 0,3–6,4% и отно- сительного на 0,5–0,8%. Для оценки мясных качеств молодняка гусей при использовании лецитина подсолнечника и сои в возрасте 60 суток был проведен контрольный убой с целью определения убойных показателей. По показателем выхода мякоти молодняк гусей опытныхх групп превысил аналогов контрольной группы на 4,4–8,5% соответственно. По массе кожи с подкожным жи- ром гуси опытных групп преобладали гусей контрольной группы на 5,2–12,3% соответственно. Расчет мясокостного индекса показал, что во II опытной группе этот показатель составил 1,86 и был выше контроль на 3,5%, III группу – на 2,7%, IV группу – на 1,6% и на 0,5% V группу соответственно. Анализируя полученные данные можно утверждать о целе- сообразности использования лецитина подсолнечника в составе полнорационных комбикормов молодняка гусей в количест- ве 0,4%. Очерченной перспективой дальнейших исследований является изучение влияния разного количества и источников лецитина подсолнечника и сои в кормлении ремонтного молодняка гусей породы «Датский Легарт». Ключевые слова: питание, молодняк гусей, лецитин сои и подсолнечника, убойные показатели, масса съедобных час- тей, приросты, предубойная живая масса, мясо-костный индекс, масса мышц.

Productivity and slaughter index of young gees feeding of soybean lecithin and sunflower

О.S. Orishchuk, N.A. Ruban, S.V.Tsap, V.V. Mykytiuk, L.M. Darmohray

Dnepropetrovsk State Agrarian and Economic University Ministry of Education and Science of Ukraine Voro- shilov Str., 25, Dnipro, 49600, Ukraine; Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine

The results of the impact of soy lecithin and sunflower on productivity and quality slaughter calves geese. Experimental studies were conducted with 200 geese breed «Danish lehart» which formed 5 groups. Since days old, I (control) group of geese received during the research period, complete feed is made in terms of private enterprise «Orbita», II, III, IV and V (experimental) group received a complete feed with the addition of its composition of different doses of lecithin sunflower instead of a similar amount of soybean meal. Experimental young geese fed complete ration that was balanced in essential nutrients. Over the entire period of growing the highest average increase in body weight observed in geese II experimental group, which was 95.2 g, which is 9.7% higher compared with the control. Advantage geese III, IV and V of experimental groups fed 0.3%, 0.4% and 0.5% soy lecithin, this indicator was 0.3%, 4.8% and 7.4% compared to analog control group. A similar trend was observed in terms of the absolute increase in body weight, where the highest increase was observed in the experimental group of geese II – 5711 g, which is 9.6% higher compared with the control. Feeding soy lecithin III, IV and V of the experimental group also tended to increase in absolute growth, namely 0.3%, 4.8% and 6.4% relative and 0.5% – 0.8%. To assess meat quality of young geese for the use of sunflower lecithin and soybean aged 60 days was held control slaughter to determine slaughtered parameters. In terms of pulp output young geese II experimental group exceeded by 16.3% (P < 0.01), ana- logues control group, the experimental group III geese by 4.4%, geese IV experimental group 6.4% (P < 0.05) and the experimental group geese V 8.5% respectively. By weight of skin with subcutaneous fat geese dominated research groups geese control group 12.3%, 7.1%, 5.2% and 9.9% respectively. Calculation of meat and osteal index showed that in II experimental group the figure was 1.86 and was 7.5% higher than the control at 3.5%, III research group – on 2.7%, IV group – to 1.6% and 0.5% V group respective- ly. Analyzing the findings can assert about the appropriateness of sunflower lecithin in the composition of complete feed young geese in an amount of 0.4%. Prospects of further research is to study the effects of different amounts and sources of sunflower lecithin in feeding breeder geese breed «Danish lehart». Key words: nutrition, young geese, soy lecithin and sunflower, slaughter indicators of, weight eatable parts increases, slaughter live weight, meat-and-osteal index, the mass of muscles.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 39 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Вступ розвиток молодняку, продуктивність, стійкість до захворювань, знижується собівартість продукції, ви- Гусівництво в наш час завдяки швидкостиглості, трати кормів на одиницю приросту (Dziak, 2010). інтенсивності росту, високій якості м’яса та швидкій Так, А. Чиковим та Л. Скворцовою (Mykytiuk et окупності є вигідною галуззю, яка потребує в пода- al., 2007) встановлено, що введення фосфоліпідів в льшому вивчення засобів зменшення витрат на виро- раціон годівлі бройлерів позитивно вплинуло на під- бництво м’ясної продукції. Одним із засобів підви- вищення живої маси та зниження витрат корму на щення ефективності галузі є підвищення продуктив- одиницю приросту. ності птиці та зниження собівартості продукції завдя- За повідомленням В.В. Микитюка, І.С. Глуха, ки високій ефективності використання поживних (Mykytiuk et al., 2007) при введенні до раціону ремон- речовин корму. Поліпшити ефективність використан- тного молодняку свиней 0,35% сухого лецитину со- ня комбікормів можна за рахунок їх збагачення біоло- няшнику, середньодобовий приріст живої маси при гічно активними добавками. До таких біологічно ак- всіх рівних умовах утримання і годівлі склав 625 г, тивних речовин належать і лецитини (Aheev et al., що на 111 г більше, ніж у тварин, які одержували 1987; Darmohray et al., 2016). прототип, і в період відгодівлі свиней він становив Лецитин відносять до поширеної групи фосфоро- 689 г, що на 141 г більше. Отже, використанням у вмісних речовин, які мають важливе фізіологічне годівлі свиней лецитину сприяє поліпшенню відгоді- значення, оскільки входять до складу кожної клітини і вельних властивостей. рослини. Лецитин містить не менше 96,5% фосфати- Використання у фінішний період вирощування ку- дів (фосфоліпідів), жиру не більше 2% (Ianovych, рчат-бройлерів 0,30–0,35% від маси комбікорму леци- 2010). Як кормова добавка підвищує енергетичний тину соняшнику сприяє кращому засвоєнню корму, рівень раціону, покращує обмін речовин, зменшує запобігає надходженню в організм птиці продуктів використання амінокислот для забезпечення організ- переокиснення, що своєю чергою підвищує м’ясну му енергією і скеровує їх на синтез білків, тобто ста- продуктивність птиці (Chykov and Skvortsov, 2010; більно стимулює ріст маси тіла тварин і продуктивної Khvostyk, 2012). птиці. Проте, стосовно використання лецитину в годівлі Вирощування високопродуктивної птиці вимагає гусей виникає необхідність проведення досліджень, постійного вивчення та вдосконалення норм забезпе- спрямованих на визначення його впливу на якість чення її поживними речовинами, які сприяють макси- м’яса та його харчову цінність. мальній продуктивності при збереженні високої якос- Мета і завдання дослідження. Метою наших дос- ті продукції. Організація повноцінної годівлі сільсь- ліджень було вивчити вплив використання соняшни- когосподарської птиці дозволяє значно підвищити кового та соєвого лецитину як біологічно активної продуктивність та конверсію корму, тим самим збі- добавки та дослідити його вплив на продуктивність, льшити рівень рентабельності виробництва продукції інтенсивність вирощування молодняку гусей та за- птахівництва (Darmograj, 1990; Ruban et al., 2016). бійні якості. Таким чином, в Україні створюються умови, сприятливі для розвитку виробництва продукції Матеріал і методи досліджень водоплавної птиці, що своєю чергою, потребує вивчення впливу різних джерел та рівнів лецитину в Експериментальні дослідження були проведені на комбікормах птиці. базі приватного підприємства «Орбіта» Миколаївсь- Актуальність теми. За даними клініки Майо і ви- кої області. Матеріалом для науково-господарського данням Британського журналу харчування, існують досліду був молодняк гусей породи Датський легарт. величезні відмінності між двома видами лецитинів – Годівля гусенят із добового до 60-денного віку здійс- соняшнику та сої. Після збирання врожаю соя перет- нювалася повнораціонними комбікормами. У комбі- ворюється на безліч харчових продуктів, таких як корми для птиці дослідних груп протягом періоду масло, тоф і молоко. Ці продукти обробляються ток- вирощування додатково вводили соняшниковий та сичною рідиною гексаном. Матеріал, який хімічно соєвий лецитин у такій кількості, %: друга група – перетворився на соєвий лецитин, є побічним продук- 0,4% соняшникового лецитину, третя група – 0,3% том процесу виробництва сої, який зневоднюють, а соєвого лецитину, четверта група – 0,4% соєвого ле- потім знебарвлюють хімікатами для того, щоб зроби- цитину та п’ята група – 0,5% соєвого лецитину. Гусе- ти його світлішим (Shulha, 2012). нята контрольної групи добавку соняшниковий леци- Варто також зазначити, що порівняльні характери- тин не одержували (табл. 1). стики лецитинів соняшнику та сої, проведені фірмою Таблиця 1 Lucas Meyer у м. Гамбурзі показали, що за основним Схема науково-господарського досліду показниками вони ідентичні, а за деякими (тригліце- Група, n = 40 Характер годівлі риди, вільні жирні кислоти) вітчизняний лецитин I (контрольна) Основна кормосуміш (ОК) ОК + 0,4% соняшникового переважає імпортні (Polodiuk, 2003). II − дослідна Широка перевірка застосування фосфатидів в го- лецитину дівлі тварин і птиці сільськогосподарських підпри- III − дослідна ОК + 0,3% соєвого лецитину ємств показала, що вони є своєрідним вітаміном росту IV − дослідна ОК + 0,4% соєвого лецитину для молодих тварин і птиці. При введенні до раціонів V − дослідна ОК + 0,5% соєвого лецитину невеликої кількості фосфатидів значно підвищується

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 40 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Ріст і розвиток молодняку гусей визначався за за- Біометричну обробку даних здійснювали за допо- гальноприйнятими в зоотехнії методиками на основі могою програмного забезпечення MS Excel з викори- періодичних щотижневих зважувань від добового станням вбудованих статистичних функцій. віку і до 60 діб. На підставі даних живої маси було визначено ін- Результати та їх обговорення тенсивність росту молодняку гусей за середньодобо- вим, абсолютним та відносним приростами, викорис- Піддослідному молодняку гусей згодовували пов- товуючи відповідні формули: нораціонний комбікорм, який був збалансований за - абсолютний приріст і відносну енергію росту ро- основними поживними речовинами. Концентрація зраховували за даними періодичних зважувань за обмінної енергії, сирого протеїну, жиру, клітковини, формулами (Fysynyn and Ymanhulov, 2000): амінокислот, макро- та мікроелементів у комбікормах P=Wt − W0, для молодняку гусей дослідних груп суттєво не відрі- де Р – абсолютний приріст, знялась та відповідала рекомендаціям нормування Wt Wo Wt Wo живлення птиці згідно з ВНДІТІП (Fysynyn and D= та К  100 , t 1/ 2(Wt Wo) Ymanhulov, 2000). де D – середньодобовий приріст живої маси, г, За результатами досліджень встановлено, що вже з K – відносний приріст живої маси, %, 1-го тижня вирощування у гусей дослідних груп, які у Wt – кінцева жива маса тварини, кг, складі раціону отримували 0,4% соняшникового та Wo – початкова жива маса тварини, кг, 0,3–0,5% соєвого лецитину відбувається збільшення t – проміжок часу між двома зважуваннями, діб. живої маси на 6,5, 0,7, 2,2 та 3,5% відповідно порівня- У кінці науково-господарського експерименту но з контрольною групою. Поряд з цим, найбільш проводили контрольний забій піддослідної птиці за суттєве вірогідне підвищення живої маси, порівняно з методикою ВНДІТІП (Fysynyn and Ymanhulov, 2000). аналогами контрольної групи, спостерігалося у гусей Забійні якості гусей оцінювали за такими показни- II дослідної групи, яким протягом досліду згодовува- ками: маса патраної тушки, маса внутрішнього жиру, ли комбікорм з вмістом 0,4% соняшникового лецити- маса шкіри з підшкірним жиром, маса кісток та маса ну (табл. 2). їстівних частин гусей. Таблиця 2 Динаміка росту живої маси гусенят, г (n = 3, X  S ) X Група Вік, тижнів контрольна дослідна I II III IV V Добові 117 ± 0,30 117 ± 0,23 118 ± 0,22 115 ± 0,59 118 ± 0,35 1 402 ± 4,60 428 ± 4,38 405 ± 5,81* 411 ± 4,95* 416 ± 6,63* 2 1329 ± 9,84 1399 ± 2,68** 1332 ± 9,75 1349 ± 9,98 1368 ± 7,06 3 2298 ± 14,87 2408 ± 6,14** 2322 ± 7,48** 2336 ± 19,38*** 2369 ± 15,64*** 4 3136 ± 22,82 3379 ± 19,57 ** 3152 ± 49,36 3238 ± 25,98 3298 ± 22,74* 5 3503 ± 22,22 3690 ± 30,82* 3505 ± 12,43 3556 ± 12,36 3617 ± 26,97* 6 3984 ± 22,51 4262 ± 20,47** 4009 ± 21,36 4100 ± 20,93* 4196 ± 22,62** 7 4284 ± 40,01 4555 ± 20,5** 4297 ± 11,58 4417 ± 25,15 4492 ± 27,01* 8 4685 ± 17,70 5127 ± 24,42*** 4714 ± 23,87 4916 ± 42,25* 5019 ± 42,05** 9 5326 ± 21,36 5829 ± 22,09*** 5343 ± 18,93 5575 ± 32,37** 5664 ± 22,03** Примітка: * – Р < 0,05; ** – Р < 0,01; *** – Р < 0,001 порівняно до контролю.

Зокрема, в кінці 4-го тижня вирощування жива ма- одобового приростів, що дало можливість визначити са II дослідної групи переважала контроль на 7,7%, комплексну оцінку м’ясної продуктивності молодня- тоді як III, IV та V дослідні групи переважали за цим ку. показником контроль на 0,5, 3,3 та 5,2% відповідно. Результати проведених досліджень показали, що Так, молодняк гусей II групи в кінці дослідного введення лецитину до раціонів молодняку гусей пози- періоду за показником живої маси переважав конт- тивно позначається на енергії росту птиці, що сприяє роль на 9,4%. Молодняк гусей IV та V дослідних збільшенню середньодобових приростів живої маси груп, який отримував у складі комбікорму 0,4% та дослідних груп (табл. 3). 0,5% соєвого лецитину переважав за живою масою За весь період вирощування найвищий середнь- контрольну група на 4,7 та 6,3%. одобовий приріст живої маси відмічено у гусей II Оцінювання росту та розвитку гусей лише за по- дослідної групи, який становив 95,2 г, що на 9,7% казником живої маси недостатньо. Тому для більш вище порівняно з контролем. Перевага гусей III, IV та детального аналізу провели розрахунок приростів V дослідних груп, яким згодовували 0,3, 0,4 та 0,5% живої маси. соєвого лецитину, за цим показником склала 0,3, 4,8 Дослідження показали, що використання добавок, та 7,4%, порівняно з аналогами контрольної групи. які у своєму складі містять фосфоліпіди, сприяло Подібна тенденція спостерігалася і за показниками підвищенню абсолютного, відносного та середнь- абсолютного приросту живої маси, де найвищий при-

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 41 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

ріст відмічено у гусей II дослідної групи – 5711 г, що Для оцінювання м’ясних якостей молодняку гусей на 9,6% вище порівняно з контролем. Згодовування за використання лецитину соняшнику та сої у віці соєвого лецитину III, IV та V дослідним групам також 60 діб було проведено контрольний забій з метою мало тенденцію до підвищення абсолютного приро- визначення хімічного складу м’яса. Результати показ- сту, а саме на 0,3, 4,8 та 6,4% та відносного на 0,5– ників забою подано в таблиці 4. 0,8%. Таблиця 3 Прирости живої маси молодняку гусей за період(n=40, X  S ) X Група Показник контрольна дослідна I II III IV V Середньо добовий приріст, г 86,80 ± 0,36 95,19 ± 0,37*** 87,09 ± 0,32 90,99 ± 1,540** 92,42 ± 0,367** Абсолютний приріст, кг 5208 ± 21,42 5711 ± 22,13*** 5225 ± 18,9 5460 ± 32,37** 5545 ± 22,03** Відносний приріст, % 91,36 ± 0,04 92,09 ± 0,03*** 91,38 ± 0,03 91,89 ± 0,06** 91,79 ± 0,04**

Таблиця 4 Показники забою піддослідного поголів’я молодняку гусей (n=3, X  S ) X Група Показник контрольна дослідна I II III IV V Передзабійна жива маса, г 5323 ± 45,46 5823 ± 17,79** 5352 ± 35,41 5577 ± 17,79* 5587 ± 24,83* Маса патраної тушки, г 2987 ± 11,75 3413 ± 20,21*** 3103 ± 6,79** 3166 ± 26,59** 3241 ± 6,53*** Маса м’язів, г 1595 ± 26,69 1855 ± 17,68** 1665 ± 35,88 1697 ± 46,68* 1730 ± 15,41 Маса внутрішнього жиру, г 172 ± 6,18 191 ± 6,01 170 ± 6,96 176 ± 4,32 187 ± 5,09 Маса шкіри з підшкірним 577 ± 17,79 648 ± 10,30* 618 ± 22,76 607 ± 9,65 634 ± 15,58 жиром, г Маса кісток, г 643 ± 24,83 718 ± 5,40 650 ± 16,20 687 ± 17,79 690 ± 23,18 Маса їстівних частин, г 2344 ± 13,09 2695 ± 15,97*** 2453 ± 10,06** 2480 ± 33,04* 2551 ± 17,32** М’ясо-кістковий індекс 1,73 1,86 1,81 1,83 1,85

Як видно з даних таблиці, гуси дослідних груп, які Особливо слід відмітити перевагу молодняку гусей II отримували у складі комбікормів лецитин, переважа- дослідної групи, які отримували комбікорм з вмістом ли ровесників за показниками передзабійної живої 0,4% лецитину соняшнику. маси, маси потрошеної тушки, маси їстівних частин, що свідчить про добре виражені м’ясні якості молод- Висновки няку цих груп, але кращими показниками вирізнялися гуси II дослідної групи, які у складі раціону отриму- Експериментальними дослідженнями встановлено, вали 0,4% лецитину соняшнику замість аналогічної що при згодовуванні комбікорму молодняку гусей з кількості макухи сої. введенням до його складу лецитину соняшнику та сої Так, вихід патраної тушки у цій групі склав 3413 г, позитивно вплинуло на інтенсивність росту та їх за- що було на 14,3% (Р < 0,001) більше порівняно з кон- бійні показники. тролем, на 9,1% порівняно з III дослідною групою, на Оптимальною кількістю лецитину соняшнику для 7,2% порівняно з IV групою та на 5,03% порівняно з молодняку гусей є 0,4% за масою комбікорму, що V дослідною групою відповідно. сприяє підвищенню живої маси на 6,5%, середньодо- За показником виходу м’якоті молодняк гусей II бових приростів живої маси на 9,7%, м’ясо-кісткового дослідної групи перевищив на 16,3% (Р < 0,01) анало- індексу на 7,5%. гів контрольної групи, гуси III дослідної групи на Перспективою подальших досліджень є встанов- 4,4%, гуси IV дослідної групи на 6,4% (Р < 0,05) та лення впливу кількості і джерел лецитину соняшнику гуси V дослідної групи на 8,5% відповідно. За масою та сої у годівлі ремонтного молодняка гусей породи шкіри з підшкірним жиром гуси дослідних груп пере- «Датський легарт». важали гусей контрольної групи на 12,3, 7,1, 5,2 та 9,9% відповідно. Бібліографічні посилання Розрахунок м’ясо-кісткового індексу показав, що у II дослідній групі цей показник склав 1,86 і був ви- Aheev, V.N., Ehorov, Y.A., Okolelova, T.M., Pankov, щим за контроль на 3,5%, III дослідну групу – на P.N. (1987). Kormlenye ptitsy: Spravochnyk. M.: VO 2,7%, IV групу – на 1,6% та на 0,5% V групу «Ahropromyzdat», 16 (in Russian). відповідно. Fysynyn, V.Y., Ymanhulov, Sh.A. (2000). Отже, аналізуючи вищезазначене, можна зробити Metodycheskye rekomendatsyy po provedenyiu висновок, що гуси всіх дослідних груп характери- nauchnykh іssledovanyi po kormlenyiu зувалися високими забійними якостями, що selskokhoziaistvennoi ptitsy. RASKhN; MNTTs відповідає кращій перетравності поживних речовин. «Plemptytsa» VNYTYP; Serhyev Posad (in Russian).

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 42 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Mykytiuk, V.V., Skrypnik, R.A., Hlukh, I.S. (2007). Darmohray, L. Tsap, S., Luchyn, I., Orishchuk O. (2016). Vykorystannia letsytynu yak kormovoi dobavky v Solubility studies of protein feed of different origin ratsionakh molodniaku svynei. Dnipropetrovsk: and contect of biologically active substances in vitro. Visnyk Instytutu tvarynnytstva tsentralnykh raioniv, Naukovo-tekhnichnyi biulet. 4(1), 84–88 (in 117–122 (in Ukrainian). Ukrainian). Polodiuk, V.S. (2003). Soievi letsytyny: oderzhannia, Darmograj, L.M. (1990). Proteiny i mineral'nye dobavki. vlastyvosti, vykorystannia. Kharchovi dobavky, Dostizhenie nauki i tehniki APK. M., 3, 45–48 (in inhrediienty, BADy: yikh vlastyvosti ta vykorystannia Russian). u vyrobnytstvi produktiv i napoiv: nauk.-prakt. konf. Dziak, H.V. (2010). Sovremennye predstavlenyia o [materialy]. K.: Znannia Ukrainy. 66–68 (in byolohycheskykh svoistvakh letsytyna: metod. rek. Ukrainian). D.: DTMA (in Russian). Shulha, S.M. (2012). Razrabotka tekhnolohyy Khvostyk, V. (2012). Prohnozuvannia zhyvoi masy husei. poluchenyia sukhoho letsytyna yz fosfatydnoho K.: Tvarynnytstvo. 6, 17–21 (in Ukrainian). kontsentrata podsolnechnyka. K.: Nauka ta innovatsii, Chykov, A., Skvortsov, L. (2010). Rol fosfolypydov 8(5), 62–71 (in Russian). rastytelnykh masel v kormlenyy broilerov. Pty- Ruban, N.O., Orishchuk, O. S., Tsap, S.V., Darmohrai, tsevodstvo. 03, 23–25 (in Russian). L.M. (2016). Zabiini pokaznyky i miasni yakosti mo- Ianovych, D.V. (2010). Sposib pidvyshchennia vmistu lodniaku husei za riznoho vmistu letsytynu soniash- polinenasychenykh zhyrnykh kyslot omeha-3 u m’iasi nyku v kombikormi. Naukovyi visnyk LNUVMBT husei. K.: Suchasne ptakhivnytstvo. 1–2(86–87), 9–11 imeni S.Z. Hzhytskoho. 18, 2(67), 230–233 (in (in Ukrainian). Ukrainian). Стаття надійшла до редакції 20.03.2017

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 43 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7410

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК636.598.087.7.033

Аргінін і лізин: вплив їх співвідношення на продуктивність молодняку перепелів 

А.М. Омельян, Ю.В. Позняковський [email protected], [email protected]

Національний університет біоресурсів і природокористування України, вул. Героїв Оборони, 15, м. Київ, 03041, Україна

З кожним днем все більше зростає попит на м’ясо перепелів. Причина цього – висока біологічна цінність продукту. До того ж, висока вологоутримуюча здатність надає свої переваги під час реалізації тушок перепелів. Найбільшими виробни- ками продукції перепелівництва є Франція, Іспанія, Італія, Китай і США. Численні дослідження підтвердили необхідність нормування аргініну та лізину для забезпечення росту тварин. Беручи до уваги, що вплив цих амінокислот на продуктивні показники перепелів недостатньо вивчені, були проведені відповідні дослідження в умовах науково-дослідної лабораторії кормових добавок Національного університету біоресурсів і природокористування України на молодняку породи фараон. Для експерименту було відібрано 300 голів перепелів, з яких сформовано 3 групи. Перепелам двічі на день (вранці та ввечері) згодовували розсипний повнораціонний комбікорм, який за хімічним складом відрізнявся лише за вмістом досліджуваних амінокислот. Як результат – були вивчені показники росту молодняку перепелів залежно від вмісту аргініну і лізину у ком- бікормах та їх співвідношення. Встановлено, що молодняк піддослідних перепелів, який вирощувався на комбікормі з опти- мальними рівнями аргініну і лізину (1,66% і 1,7%) упродовж одного періоду вирощування, і на адаптованих комбікормах, з дотриманням оптимального співвідношення цих амінокислот (0,98) упродовж двох періодів вирощування, мали невелику різницю на користь перших: жива маса, відносний, середньодобовий прирости – 1,0%, 0,1% та 1,1% відповідно. Опти- мальними рівнями аргініну і лізину для молодняку перепелів у другий період вирощування є 1,26% і 1,29% відповідно. Ключові слова: амінокислоти, нормування, комбікорм, аргінін, лізин, перепели, вирощування, жива маса, прирости, ви- трати корму.

Аргинин и лизин: влияние их соотношения на продуктивность молодняка перепелов

А.М. Омельян, Ю.В. Позняковський [email protected], [email protected]

Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, ул. Героев Обороны, 15, г. Киев, 03041, Украина

Многочисленные исследования подтвердили необходимость нормирования аргинина и лизина для обеспечения роста животных. Перепела не являются исключением. Принимая во внимание, что влияние их на продуктивные показатели этой птицы недостаточно изучено, были проведены соответствующие исследования в условиях научно-исследовательской лаборатории кормовых добавок Национального университета биоресурсов и природопользования Украины на перепелах породы фараон. Для эксперимента были отобраны 300 голов перепелов, из которых сформировано 3 группы. Изучены пока- затели роста молодняка перепелов в зависимости от содержания аргинина и лизина в комбикормах и их соотношений. Установлено, что выращивание перепелов на комбикорме с оптимальными уровнями аргинина и лизина в течение одного периода выращивания, и на адаптированных комбикормах, с соблюдением оптимального соотношения этих аминокислот, в течение двух периодов выращивания, имели небольшую разницу в пользу первых: живая масса, относительный, среднесу- точный приросты – 1,0%, 0,1% и 1,1% соответственно.

Citation: Omelian, A.M., Pozniakovskiy, Y.V. (2017). Arginine and lysine: the impact of their correlation on the productivity of young quails. Scientific Mes- senger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 44–47.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 44 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Ключевые слова: аминокислоты, нормирования, комбикорм, аргинин, лизин, перепела, выращивание, живая масса, при- росты, затраты корма.

Arginine and lysine: the impact of their correlation on the productivity of young quails

A.M. Omelian, Y.V. Pozniakovskiy [email protected], [email protected]

National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Heroyiv Oborony st., 15, Kyiv – 03041, Ukraine

Recently, interest of consumers to quails meat to rising. The reason for this – high biological value of meat. But in literature the little informationon on rationing of arginine and lysine in mixed fodders. This greatly effects on the quality of meat. Many studies confirmed the need for rationing of arginine and lysine for animal growth. Quails are no exception. The effect of these amino acids was not studied on productivity of this birds. That is why we delivered the aim to establish the optimal level and correlations of argi- nine and lysine in feeding of quails and study their impact on the growth. To solve it, we delivered the following objectives: to inves- tigate the effect of different levels and correlations of amino acids in mixed fodder on live weight, average and relative increase of body weight. So were carried relevant research in the scientific and research laboratory of feed additives of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine on quails of breeds Pharaoh. For the experiment were selected 300 quails. Of them were formed 3 groups. We twice daily fed the mixed fodder of quails. The chemical composition of mixed fodders the differed only on the content of amino acids which we studied. We studied the growth of young quails depending on the content of lysine and arginine in mixed fodder and their correlations. We established that growing quails on fodder with optimal levels of arginine and lysine with- in a period of growth, and adapted compound feed, subject to the optimum ratio of amino acids for two periods of growth, had a little difference in favor of the first: live weight, relative, average daily gain – 1.0%, 0.1% and 1.1% respectively. Оptimal levels of arginine and lysine for young quails in the second period of growth is 1.26% and 1.29% respectively. The optimal correlation of arginine to lysine is 0.98. Subsequent of this work is to study the effect of different levels and correlations of lysine and arginine in mixed fodder for young quails for meat quality and chemical composition of meat. Key words: amino acids, regulation, mixed fodder, arginine, lysine, quails, growing, live weight, weight gain, feed costs.

Вступ кислотного живлення перепелів слугує причиною підвищення кількості сполучної тканини у м’язах та Найбільшими виробниками продукції перепелів- погіршення виробництва основного продукту галузі ництва є Франція, Іспанія, Італія, Китай і США. Їх (Keeton and Eddy, 2004; Carnovale and Sambuy, 2009). ініціативу поступово перехоплюють Індія, Австралія і Тому була поставлена мета: встановити оптималь- Канада (Keeton and Eddy, 2004). Основними причина- ні рівні та співвідношення аргініну і лізину у годівлі ми інтересу споживачів до м’яса перепелів є цінні перепелів та вивчити їх вплив на інтенсивність росту. смакові та дієтичні властивості продукту. Адже воно характеризується низьким рівнем холестерину і висо- Матеріал і методи досліджень ким вмістом поліненасичених жирних кислот. Крім того, відношення замінних амінокислот до незамінних Дослідження проводили на кафедрі годівлі тварин становить 1,25, що вказує на високу біологічну та технології кормів ім. П. Д. Пшеничного Національ- цінність перепелиного м’яса (Genchev et al., 2008). До ного університету біоресурсів і природокористування того ж, висока вологоутримуюча здатність перепеля- України. Відповідно до схеми досліду (табл. 1) з до- тини надає свої переваги під час реалізації тушок бових перепелів, за принципом аналогів, було сфор- перепелів, що стимулює виробників розвивати і роз- мовано 3 групи, по 100 голів у кожній. ширювати виробництво з метою отримання більших Піддослідне поголів’я молодняку перепелів утри- прибутків (Genchev et al., 2005; Genchev et al., 2010). мували в одноярусних кліткових батареях: у кожній Аналіз спеціальізованих джерел літератури клітці розміром 105×70×30 см розміщувалися по 100 (Varygyna, 2009; Poroshyns'ka, 2013) свідчить про голів. При цьому площа на одну голову становила недостатньо розроблене питання нормованого аміно- 73,5 см2, фронт годівлі – 1,5 см. Напування птиці кислотного живлення м’ясних перепелів. Зокрема, здійснювалося за допомогою вакуумних напувалок. неоднозначні дані відносно потреб перепелів у аміно- Перепелам двічі на день (вранці та ввечері) згодо- кислотах, суперечлива інформація про їх рівні у вували розсипний повнораціонний комбікорм комбікормі, обмаль даних щодо оптимального (табл. 2). співвідношення негативно корелюючих між собою За хімічним складом комбікорми, які використо- амінокислот. Існуючі рекомендації, крім цього, вста- вували у годівлі перепелів, були аналогічними і відрі- новлюють вимоги до нормування без урахування знялися лише за вмістом досліджуваних амінокислот породи і напряму продуктивності (Bratyshko et al., відповідно до схеми досліду (табл. 1). 2004; Bratyshko et al., 2013). Незбалансованість аміно-

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 45 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Таблиця 1 Схема науково-господарського досліду I період (1–21 діб) Група Arg СП, % Lys, % Arg, % Lys у СП, % Arg у СП, % Lys 1 27 1,70 1,66 6,30 6,15 0,98 2 28 1,41 1,57 5,04 5,61 1,11 3 28 1,76 1,72 6,30 6,15 0,98 ІІ період (22–35 діб) 1 27 1,70 1,66 6,30 6,15 0,98 2 20,5 0,86 0,95 4,20 4,63 1,11 3 20,5 1,29 1,26 6,30 6,15 0,98

Таблиця 2 Вміст енергії і основних поживних речовин у 100 г комбікорму Групи Показник 1 2 3 1 2 3 1–21 доба 21–35 доба Обмінна енергія, МДж 1,34 1,34 1,34 1,34 1,30 1,30 Сирий протеїн, г 27 28 28 27 20,5 20,5 Сирий жир, г 5,00 5,00 5,00 5,00 5,00 5,00 Сира клітковина, г 2,70 2,70 2,70 2,70 2,70 2,70 Кальцій, г 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00 Фосфор, г 0,80 0,80 0,80 0,80 0,80 0,80 Лізин, г 1,70 1,41 1,76 1,70 0,86 1,29 Метіонін, г 0,75 0,75 0,75 0,75 0,75 0,75 Аргінін, г 1,66 1,57 1,72 1,66 0,95 1,26 Вітамін А, МО 1500 1500 1500 1500 1500 1500 Вітамін D3, МО 424 424 424 424 424 424 Вітамін В1, мг 0,73 0,73 0,73 0,73 0,73 0,73 Вітамін В2, мг 0,70 0,70 0,70 0,70 0,70 0,70 Цинк, мг 7,40 7,40 7,40 7,40 7,40 7,40 Марганець, мг 8,00 8,00 8,00 8,00 8,00 8,00 Кобальт, мг 0,12 0,12 0,12 0,12 0,12 0,12 Селен, мг 0,04 0,04 0,04 0,04 0,04 0,04 Йод, мг 0,03 0,03 0,03 0,03 0,03 0,03

Результати та їх обговорення рівнем аргініну (1,66%) і лізину (1,7%) та співвідно- шенням (0,98), перевищувала другу за живою масою Отримані результати свідчать про вплив зміни на 1,8% (Р < 0,05). комбікорму відповідно до періоду вирощування на У 35-добовому віці жива маса піддослідного пого- живу масу перепелів (табл. 3). лів’я першої і другої груп була менша за цей показник У добовому віці жива маса перепелів дослідних перепелів третьої групи на 1,0% і 1,2% відповідно. груп вірогідно не відрізнялась. Починаючи з 14- Разом з цим, жива маса перепелів першої групи була добового віку, перепели другої групи мали живу масу на 2,2% (Р < 0,01) більшою ніж у птиці другої групи. меншу на 2,0% порівняно з першою групою і на 3,1% Відповідно до змін живої маси змінювалися і по- (Р < 0,01) – з третьою. казники середньодобових приростів. Упродовж усьо- Жива маса перепелів третьої групи, у 28-добовому го періоду вирощування середньодобові прирости віці, була на 1,0% більша порівняно з першою групою залежали від періоду вирощування та зміни комбі- та на 0,8% – порівняно з другою. Вірогідна різниця корму, адаптованого відповідно до оптимального спостерігалась між першою і другою групами. Перша співвідношення досліджуваних амінокислот (табл. 4). група, якій згодовували комбікорм з оптимальним Таблиця 3 Жива маса перепелів, г Групи Вік, діб 1 2 3 1 9,88 ± 0,103 9,96 ± 0,081 9,97 ± 0,069 7 29,95 ± 0,501 28,91 ± 0,426 30,03 ± 0,495 14 77,45 ± 0,601 75,90 ± 0,565++ 78,36 ± 0,521’’ 21 134,99 ± 0,734’ 132,86 ± 0,638* ++ 135,36 ± 0,560’’ 28 184,93 ± 0,873’ 181,64 ± 0,970* 183,07 ± 0,724 35 238,63 ± 1,113’’ 233,47 ± 1,166** 236,24 ± 1,158 *Р < 0,05; **Р < 0,01 відносно першої групи; ’Р < 0,05; ’’Р < 0,01 відносно другої групи; ++Р < 0,01 відносно третьої групи

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 46 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Таблиця 4 Середньодобові прирости живої маси, г Віковий період, діб Групи 1 2 3 1–7 2,87 ± 0,075 2,70 ± 0,062 2,87 ± 0,073 8–14 6,73 ± 0,131 6,71 ± 0,094 6,84 ± 0,121 15–21 8,22 ± 0,129 8,05 ± 0,148 8,14 ± 0,109 22–28 7,15 ± 0,132 6,97 ± 0,158 6,82 ± 0,119 29–35 7,67 ± 0,188 7,41 ± 0,222 7,60 ± 0,180 За увесь період досліду 6,53 ± 0,032’’ 6,39 ± 0,034** 6,46 ± 0,033 **Р < 0,01 відносно першої групи; ’’Р < 0,01 відносно другої групи.

Найвищий середньодобовий приріст за весь період відносний, середньодобовий прирости – 1,0, 0,1 та досліду був у птиці першої групи – 6,53 г, що на 2,2% 1,1% відповідно. Отже, оптимальними рівнями аргі- (Р < 0,01) вище, ніж у другій групі і на 1,1% – ніж у ніну і лізину для молодняку перепелів у другий період третій. вирощування є 1,26 і 1,29% відповідно. Про характер зміни живої маси протягом досліду Перспективи подальших досліджень полягають у додатково можна зробити висновок за відносними дослідженні впливу різних рівнів та співвідношень приростами у молодняку піддослідних груп (рис. 1). аргініну і лізину у комбікормах для молодняку пере- Протягом першого тижня вирощування перепели пелів на м’ясні якості, показники забою та хімічний третьої групи мали вищі прирости ніж молодняк пер- склад грудних м’язів перепелів. шої і другої груп на 0,6 і 2,6% відповідно. Бібліографічні посилання

Varygyna, E.S. (2009). Energo-amynokyslotnoe pytanje prepelov mjasnogo napravlenyja produktyvnosty: dys. kand. byolog. Nauk. M., 214 (in Russian). Bratyshko, N.I., Ionov, I.A., Ibatullin, I.I. (2013). Efektyvna godivlja sil's'kogospodars'koi' ptyci. K.: Agrarna nauka (in Ukrainian). Poroshyns'ka, O.A. (2013). Fiziologichne obg'runtuvannja zastosuvannja lizynu, metioninu ta treoninu dlja perepeliv m’jasnogo naprjamku produktyvnosti: dys. kand. vet. Nauk. Bila Cerkva, 169 (in Ukrainian). Рис. 1. Відносні прирости живої маси Bratyshko, N.I., Gorobec', A.I., Prytulenko, O.V. (2005). Rekomendacii' z normuvannja godivli З 8 до 14 добового віку перепели піддослідних sil's'kogospodars'koi' ptyci. Birky: Instytut ptahivnyc- груп несуттєво відрізнялись між собою за показника- tva UAAN (in Ukrainian). ми відносних приростів. Друга група перевершувала Carnovale, E., Sambuy, Y. (2009). Dagli Alimenti ai ровесників першої і третьої груп у діапазоні лише 0,1– nutrienti. Italy: Alimentazione e Nutrizione umana, 0,9%. 177–180. При вирощуванні перепелів від 22- до 28-добового Genchev, A.G., Genchev, S.S., Ribarski, G.D. (2005). віку найвищий відносний приріст виявлено у птиці Afanasjev Fattening capacities and meat shhuality of першої групи, де він був, порівняно з птицею другої і Japanese shhuails of Faraon and Shhite English третьої груп, вищим на 1,0, 4,4% відповідно. breeds. Journal of Central European Agriculture. 6, Встановлено, що упродовж останнього періоду 495–500. вирощування (29–35 доби), найінтенсивніше росли Genchev, A., Ribarski, S., Zheljazkov, G. (2010). Physi- перепели першої групи. Щоправда, птиця третьої cochemical and technological properties of Japanese групи поступалася їй не суттєво – на 0,1%. Друга ж shhuail meat. Trakia Journal of Sciences. 8, 86–94. група була меншою за цим показником за першу на Genchev, A., Mihaylova, G., Ribarski, S. (2008). Meat 1,5%. shhuality and composition in Japanese shhuails. Trakia Journal of Sciences. 6, 72–82. Висновки Keeton, J.T., Eddy, S. (2004). Chemical and physical characteristics of meat. Encyclopedia of meat science: Молодняк піддослідних перепелів, який вирощу- Elsevier, Ohford, 210– 218. вався на комбікормі з оптимальними рівнями аргініну Tavaniello, S. (2014). Effect of cross-breed of meat and і лізину (1,66 і 1,7%) упродовж одного періоду виро- egg line on productive performance and meat shhuali- щування і на адаптованих комбікормах, з дотриман- ty in Japanese shhuail (Coturnih japonica) from dif- ням оптимального співвідношення цих амінокислот ferent generations: Rh.D.: 07/G1. University of (0,98) упродовж двох періодів вирощування, мали Molise, 29 невелику різницю на користь перших: жива маса, Стаття надійшла до редакції 12.02.2017

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 47 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7411

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 636.2.034.082

Відтворювальна здатність та молочна продуктивність корів залежно від племінної цінності їх батьків 

Л.В. Ференц [email protected]

Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН, вул. Грушевського, 5, с. Оброшино, Пустомитівський р–н, Львівська обл., 81115, Україна

Досліджено вплив різної племінної цінності бугаїв на показники відтворювальної здатності та молочної продуктивно- сті їхніх дочок. Встановлено, що вік першого плідного осіменіння телиць української чорно-рябої молочної породи, залежно від племінної цінності їх батьків, становив 17,5–18,6, а вік першого отелення – 26,6–27,8 місяців. Жива маса телиць при першому осіменінні перебувала в межах 361,4–407,1 кг. За першу лактацію найвищу продуктивність мали дочки, які похо- дили від батьків з племінною цінністю за надоєм 801 кг і більше. За тривалістю сервіс- та міжотельного періодів у корів, отриманих від батьків з різною племінною цінністю, за першу лактацію суттєвої різниці не встановлено. За другу лактацію за тривалістю сервіс- та міжотельного періодів найкращі показники були у корів, отриманих від батьків з племінною цінністю за надоєм 601–800 та 801 кг і більше. За третю і найвищу лактації ці показники найкращими були у корів, отриманих від батьків з племінною цінністю 601–800 кг молока. Різниця за надоєм між дочками, отриманими від батьків з племінною цінністю до 200 кг, і дочками, отриманими від бугаїв-плідників з племінною цінністю 401–600 кг, становила 292,0 кг молока (Р < 0,01), між дочками бугаїв з племінною цінністю до 200 кг і дочками бугаїв з племінною цінністю 601–800 кг – 660,3 кг (Р < 0,001) та між дочками, які походять від батьків з племінною цінністю до 200 кг, і дочками, одержаними від батьків з племінною цінністю 801 кг і більше – 920,8 кг (Р < 0,001). За другу лактацію ця різниця складала відповідно 589,8 (Р < 0,001), 841,5 (Р < 0,001) і 894,4 (Р < 0,001), за третю – 619,6 (Р < 0,001), 842,5 (Р < 0,001) і 911,3 (Р < 0,001) та за найвищу – 754,5 (Р < 0,001), 951,8 (Р < 0,001) і 1335,7 кг (Р < 0,001). Ключові слова: порода, корови, бугаї-плідники, племінна цінність молочна продуктивність, відтворювальна здатність.

Воспроизводительная способность и молочная продуктивность коров в зависимости от племенной ценности их родителей

Л.В. Ференц [email protected]

Институт сельского хозяйства Карпатского региона НААН, ул. Грушевского, 5, с. Оброшино, Львовская область, 81115, Украина

Исследовано влияние разной племенной ценности быков-производителей на показатели воспроизводительной способно- сти и молочной производительности их дочерей. Установлено, что возраст первого плодотворного осеменения телок украинской черно-пестрой молочной породы, в зависимости от племенной ценности их родителей, составлял 17,5–18,6, а возраст первого отела – 26,6–27,8 мес. Живая масса телок при первом осеменении была в пределах 361,4–407,1 кг. За пер- вую лактацию самую высокую производительность имели дочери, которые происходили от родителей с племенной цен- ностью по удою 801 кг и выше. По продолжительности сервис- и междуотельного периодов у коров, полученных от роди- телей с разной племенной ценностью, за первую лактацию существенной разницы не установлено. За вторую лактацию по продолжительности сервис- и междуотельного периодов наилучшие показатели были у коров, полученных от родителей с племенной ценностью по удою 601–800 и 801 кг и выше. За третью и наивысшую лактации эти показатели самыми

Citation: Ferenz, L.V. (2017). Reproductive ability and milk productivity of cows depending on breeding value of their progenitors. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 48–51.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 48 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

высокими были у коров, полученных от родителей с племенной ценностью 601–800 кг молока. Разница по удоях между дочерьми, полученными от родителей с племенной ценностью до 200 кг, и дочерьми, полученными от быков- производителей с племенной ценностью 401–600 кг, составляла 292,0 кг молока (Р < 0,01), между дочерьми быков с пле- менной ценностью до 200 кг и дочерьми быков с племенной ценностью 601–800 кг соответственно 660,3 кг (Р < 0,001) и между дочерьми, которые происходят от родителей с племенной ценностью до 200 кг, и дочерьми, полученными от роди- телей с племенной ценностью 801 кг и больше – 920,8 кг (Р < 0,001). За вторую лактацию эта разница составила соо- тветственно 589,8 (Р < 0,001), 841,5 (Р < 0,001) и 894,4 (Р < 0,001), за третью – 619,6 (Р < 0,001), 842,5 (Р < 0,001) и 911,3 (Р < 0,001) и за наивысшую – 754,5 (Р < 0,001), 951,8 (Р < 0,001) и 1335,7 кг (Р < 0,001). Ключевые слова: порода, коровы, быки-производители, племенная ценность, молочная производительность, воспрои- зводительная способность.

Reproductive ability and milk productivity of cows depending on breeding value of their progenitors

L.V. Ferenz [email protected]

Institute of Agriculture of Carpathian Region of NААS, Grushevskogo Str., 5, Obroshino, Lviv Oblast, 81115, Ukraine

The influence of bullock`s different breeding value for reproductive ability and milk production of their daughters were investigated. Established that the age of first productive insemination of heifers Ukrainian black spotted milk breed, was 17.5–18.6 months and age of first calving – 26.6–27.8 months. Heifers` live weight at the first insemination was 361.4–407.1 kg. During first lactation the highest productivity had daughters from parents with breeding value by milk yield more than 801 kg. In the first lacta- tion wasn’t found significant difference in duration service-period and interparturition-period for cows derived from progenitors with different breeding value. In the second lactation best indexes in duration service-period and interparturition-period for cows derived from progenitors with breeding value by milk yield 601–800 kg and more than 801 kg. In the third, the highest lactation, these indexes were best for cows derived from progenitors with breeding value by milk yield 601–800 kg. The difference in milk yield during first lactation between heifers received from progenitors with breeding value by milk yield less than 200 kg and heifers from bullock`s with breeding value 401–600 kg was 292 kg. The difference in milk yield between heifers received from progenitors with breeding value by milk yield less than 200 kg and heifers from bullock`s with breeding value with breeding value 601–800 kg was 660.3 kg. The difference in milk yield between heifers received from progenitors with breeding value by milk yield less than 200 kg and heifers from bullock`s with breeding value more than 801 kg was 920.8 kg In the second lactation this difference was 589.8 (Р < 0.001), 841.5 (Р < 0.001) і 894.4 (Р < 0.001) kg of milk, in the third, the highest lactation – 754.5 (Р < 0.001), 951.8 (Р < 0.001) і 1335.7 кг (Р < 0.001). Key words: breed, heifers, bullocks, breeding value by milk yield, reproductive ability.

Вступ племінною цінністю (Zavertyayev, 1986). Відомо, що племінна цінність плідників суттєво впливає на пока- Проблема підвищення продуктивності та зники молочної продуктивності дочок. збільшення виробництва продукції тваринництва є З огляду на зазначене, метою нашої роботи було актуальною, особливо в останні роки. Це зумовлює вивчити молочну продуктивність корів української необхідність значного підвищення рентабельності та чорно-рябої молочної залежно від племінної цінності ефективності молочного скотарства, створення їх батьків. конкурентоспроможного тваринництва за інтенсивних технологій виробництва продукції. Матеріал і методи дослідження Підвищення продуктивності худоби значною мі- рою залежить від інтенсивності використання плідни- Дослідження проведено на коровах української ків-поліпшувачів. Зростання ролі бугаїв в практичній чорно-рябої молочної породи в ПАФ «Селекціонер» селекції викликало необхідність підвищення ефектив- Сокальського району Львівської області. Показники ності їх відбору та використання (Fedorovich, 2003; відтворювальної здатності та молочної продуктивнос- Fedorovich and Sírats'kiy, 2004). У забезпечені пода- ті дочок залежно від племінної цінності їхніх батьків льшого прогресу породи переважна більшість вчених оцінювали шляхом ретроспективного аналізу на підтверджує результативність селекційного шляху основі даних первинного зоотехнічного обліку. «батько-син». Чим вищий рівень племінної цінності Для дослідження племінної цінності використано батька, тим більшій частці їх синів будуть притаманні інформацію по 24 бугаях-плідниках ЛНВЦ аналогічні якості як за надоєм, так і за вмістом жиру у «Західплемресурси» Львівської області, оцінених за молоці дочок (Tymchuk, 1984). Вчені зазначають, що якістю нащадків, матеріали племінного і племінна цінність бугаїв залежить від якості батьків зоотехнічного обліку випробувальних та племінних на 47,0% за величиною надою та на 54,0% – за вміс- господарств за показниками надою, вмісту жиру та том жиру в молоці (Zubets' et al., 1994). Вважається, кількістю молочного жиру дочок плідників і їх що оцінка племінних якостей тварин, проведена за ровесниць. Оцінку бугаїв за якістю нащадків середніми кількісними показниками їх нащадків, і є проводили згідно з інструкціями з перевірки і оцінки

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 49 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

бугаїв молочних та молочно-м’ясних порід. Клас Слід зазначити, що найменший вік першого племінної цінності визначали згідно з методикою плідного осіменіння та першого отелення був у корів, Європейської асоціації тваринників (Stefanik et al., племінна цінність батьків яких за надоєм коливалася 1971). Тривалість сухостійного, сервіс- та від 401 до 600 кг. Найвищу живу масу при першому міжотельного періодів визначали за осіменінні було відзначено у тварин, які походили від загальноприйнятими методиками. бугаїв з пемінною цінністю 601–800 кг. Матеріали наукових досліджень обробляли За тривалістю сервіс- та міжотельного періодів у методом варіаційної статистики за Н.А. Плохінським корів, отриманих від батьків з різною племінною (Plokhinskiy, 1970). цінністю, за першу лактацію суттєвої різниці не встановлено (табл. 2). За другу лактацію за Результати та їх обговорення тривалістю сервіс- та міжотельного періодів найкращі показники були у корів, отриманих від батьків з Результати наших досліджень свідчать, що племінною цінністю за надоєм 601–800 та 801 кг і показники відтворювальної здатності та молочної більше. За третю і найвищу лактації ці показники продуктивності корів залежали від племінної цінності найкращими були у корів, отриманих від батьків з їхніх батьків за надоєм. Так, вік першого плідного племінною цінністю 601–800 кг молока. осіменіння телиць української чорно-рябої молочної Аналіз молочної продуктивності корів показує, що породи, залежно від племінної цінності їх батьків, за першу лактацію найвищу продуктивність мали становив 17,5–18,6, а вік першого отелення – 26,6– дочки, які походять від батьків з племінною цінністю 27,8 міс. (табл. 1). Жива маса телиць при першому 801 кг і більше. осіменінні знаходилася в межах 361,4–407,1 кг. Таблиця 1 Вік та жива маса при першому осіменінні корів, отриманих від батьків різної племінної цінності, M ± m Племінна цінність Кількість тварин, Вік при першому Вік першого отелення, Жива маса при батьків за надоєм, кг гол. осіменінні, місяців місяців першому осіменінні, кг До 200 236 18,4 ± 0,20 27,5 ± 0,26 361,4 ± 2,7 201–400 272 18,6 ± 0,17 27,8 ± 0,23 368,3 ± 2,8 401–600 98 17,5 ± 0,26 26,6 ± 0,41 384,2 ± 4,4 601–800 19 17,9 ± 0,40 27,1 ± 0,50 407,1 ± 8,9 Понад 801 16 17,7 ± 0,39 26,7 ± 0,42 395,1 ± 7,2

Таблиця 2 Вплив бугаїв-плідників різної племінної цінності на формування молочної продуктивності дочок, M ± m Племінна Кількість цінність Вміст жиру Сухостійний Сервіс- n Надій, кг молочного МОП, діб бугаїв за в молоці, % період, діб період, діб жиру, кг надоєм, кг Перша лактація До 200 236 3877,4 ± 48,3 3,94 ± 0,02 152,9 ± 2,2 – 139,3 ± 5,5 419,9 ± 5,6 201–400 271 3961,8 ± 52,6 3,93 ± 0,02 155,7 ± 2,0 – 129,0 ± 5,1 410,0 ± 5,2 401–600 98 4169,4 ± 88,9 3,76 ± 0,01 156,7 ± 3,3 – 146,0 ± 8,7 426,9 ± 8,4 601–800 19 4537,7 ± 176,2 3,74 ± 0,03 169,8 ± 6,2 – 118,4 ± 4,5 399,1 ± 13,0 801 і більше 16 4798,2 ± 263,3 3,80 ± 0,04 182,4 ± 6,4 – 129,9 ± 10,4 409,9 ± 10,8 Друга лактація До 200 193 3970,0 ± 60,6 3,85 ± 0,02 152,8 ± 2,6 76,1 ± 2,3 117,4±5,3 397,9 ± 4,9 201–400 229 4097,7 ± 57,0 3,87 ± 0,02 158,6 ± 2,4 67,7 ± 1,8 118,0 ± 5,0 397,7 ± 4,8 401–600 84 4559,8 ± 108,0 3,84 ± 0,03 175,1 ± 4,4 75,5 ± 3,5 128,9 ± 9,5 408,5 ± 8,1 601–800 16 4811,5 ± 218,6 3,82 ± 0,04 183,7 ± 7,5 68,5 ± 4,1 98,4 ± 5,2 380,1 ± 15,2 801 і більше 14 4864,4 ± 205,0 4,00 ± 0,03 194,5 ± 7,3 76,4 ± 6,1 83,5 ± 4,6 364,6 ± 11,2 Третя лактація До 200 148 4059,7 ± 70,9 3,83 ± 0,02 155,5 ± 3,0 80,2 ± 2,4 116,2 ± 6,3 396,8 ± 5,6 201–400 169 4201,3 ± 76,6 3,81 ± 0,03 160,1 ± 3,3 76,5 ± 2,8 123,6 ± 6,4 404,4 ± 6,4 401–600 62 4679,3 ± 108,0 3,89 ± 0,04 182,0 ± 6,0 83,9 ± 4,1 117,1 ± 8,2 398,8 ± 10,1 601–800 15 4902,2 ± 173,0 3,77 ± 0,05 184,8 ± 4,6 80,9 ± 5,6 73,4 ± 8,5 353,6 ± 10,0 801 і більше 13 4971,0 ± 203,0 3,87 ± 0,05 192,4 ± 5,3 78,5 ± 4,3 115,3 ± 8,0 395,7 ± 8,3 Найвища лактація До 200 236 4366,6 ± 49,6 3,88 ± 0,02 169,4 ± 2,1 79,3 ± 2,4 140,4 ± 8,5 420,9 ± 5,5 201–400 271 4502,0 ± 56,6 3,87 ± 0,02 174,2 ± 2,4 70,2 ± 2,1 135,7 ± 4,9 414,6 ± 5,1 401–600 98 5121,1 ± 112,5 3,81 ± 0,03 195,1 ± 4,5 85,0 ± 4,4 157,3 ± 8,9 436,1 ± 9,4 601–800 19 5318,4 ± 192,3 3,79 ± 0,05 201,6 ± 6,9 76,1 ± 4,9 113,2 ± 6,1 393,3 ± 6,4 801 і більше 16 5692,3 ± 209,9 3,87 ± 0,04 220,3 ± 7,1 73,9 ± 6,2 137,3 ± 9,3 418,9 ± 7,4

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 50 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Різниця за надоєм між дочками, отриманими від тю до 200 кг і дочками, одержаними від батьків з бугаїв з племінною цінністю до 200 кг, та дочками, племінною цінністю 801 кг і більше – 920,8 кг (Р < отриманими від бугаїв племінною цінністю 401– 0,001). За другу лактацію ця різниця складала відпо- 600 кг, становила 292,0 кг (Р < 0,01), між дочками відно 589,8 (Р < 0,001), 841,5 (Р < 0,001) і 894,4 (Р < бугаїв з племінною цінністю до 200 кг та 601–800 кг – 0,001), за третю – 619,6 (Р < 0,001), 842,5 (Р < 0,001) і 660,3 кг (Р < 0,001) і між дочками, що походять від 911,3 (Р < 0,001) та за найвищу – 754,5 (Р < 0,001), батьків з племінною цінністю до 200 кг та 801 кг і 951,8 (Р < 0,001) і 1335,7 кг (Р < 0,001). більше кг – 920,8 кг (Р < 0,001). За другу лактацію ця Перспективи подальших досліджень. У подаль- різниця складала відповідно 589,8 (Р < 0,001), 841,5 шому буде вивчено вплив племінної цінності матерів (Р < 0,001) і 894,4 (Р < 0,001), за третю – 619,6 (Р < на формування племінної продуктивності їх дочок. 0,001), 842,5 (Р < 0,001) і 911,3 (Р < 0,001) та за найвищу – 754,5 (Р < 0,001), 951,8 (Р < 0,001) і Бібліографічні посилання 1335,7 кг (Р < 0,001). За кількістю молочного жиру за першу лактацію Zavertyayev, B.P. (1986). Geneticheskiye metody otsenki між дочками бугаїв з племінною цінністю до 200 кг та plemennykh kachestv molochnogo skota. L.: Ag- 601–800 кг також спостерігали суттєву вірогідну ropromizdat (in Russian). різницю – 16,9 кг (Р < 0,002). Між дочками, які Zubets', M.V., Sírats'kiy, Y.Z., Danilkív, Y.N. (1994). походять від батьків з племінною цінністю до 200 кг Formulanya molochnogo stada s programovanoyu та 801 кг і більше ця різниця була також достовірною produktivnístyu. K.: Urozhay (in Ukrainian). і становила 29,5 кг (Р < 0,001). За другу лактацію між Instruktsiya po proverke i otsenke molochnykh i дочками бугаїв з племінною цінністю до 200 кг і molochno-myasnykh porod po kachestvu potomstva. - дочками бугаїв з племінною цінністю 401–600 кг M. : Kolos. 1980, 16 (in Russian). різниця складала 22,3 (Р < 0,001), між дочками бугаїв Instruktsiya po ispytaniyu i otsenke bykov-proizvoditeley з племінною цінністю до 200 кг і дочками бугааїв з molochnykh porod po kachestvu potomstva. Kiyev. племінною цінністю 601–800 кг – 30,9 (Р < 0,001) і 1991, 28 (in Russian). між дочками, які походять від батьків з племінною Plokhinskiy, N.A. (1970). Biometriya. M.: Izd-vo Mosk. цінністю до 200 кг та племінною цінністю 801 кг і gos. Un-ta (in Russian). більше – 41,7 кг (Р < 0,001), за третю лактацію ця Stefanik, L.S. Yernst, L.K., Legoshin, G.P. (1971). Ob різниця становила відповідно 26,5 (Р < 0,001), 29,3 otsenke bykov po kachestvu potomstva. (Р < 0,001) і 36,9 (Р < 0,001) і за найвищу – 25,7 Zhivotnovodstvo. 8, 92–95 (in Russian). (Р < 0,001), 32,2 (Р < 0,001) і 49,9 кг (Р < 0,001). Tymchuk, V.V. (1984). Effektivnost' razlichnykh metodov otbora i podbora pri vyvedenii bykov- Висновки proizvoditeley. Byulleten' nauchnykh trudov VNIIRGZH. 70, 7–10 (in Russian). Встановлено суттєвий вплив племінної цінності Fedorovich, E. (2003). Oсinka bugaí̈ v-plídnikív zakhídom бугаїв на формування молочної продуктивності у vnutríshn'oporodnogo tipu ukraí̈ ns'koí̈ chorno-ryaboí̈ їхніх дочок. За першу лактацію найвищу продуктив- molochnoí̈ porodi za yakístyu nashchadív. ність мали дочки, які походили від батьків з племін- Tvarinnitstvo Ukraí̈ ni. 10, 22 (in Ukrainian). ною цінністю за надоєм 801 кг і більше. Різниця за Fedorovich, E.Í., Sírats'kiy, Y.Z. (2004). Plemínna надоєм між дочками, отриманими від батьків з пле- tsínníst' bugaiv-plídnikív zakhídom vnutríshn'oporod- мінною цінністю до 200 кг, і дочками, отриманими від nogo tipu ukraіns'koy chorno-ryaboy molochnoy бугаїв з племінною цінністю 40–600 кг, становила porody. Vísnik agrarnoí̈ nauki. 2, 34–36 (in 292,0 кг молока (Р < 0,01), між дочками бугаїв з пле- Ukrainian). мінною цінністю до 200 кг і дочками бугаїв з племін- Стаття надійшла до редакції 8.03.2017 ною цінністю 601–800 кг – 660,3 кг (Р < 0,001) та між дочками, які походять від батьків з племінною цінніс-

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 51 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7412

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 636.2.034/033.082.064

Вплив показників відтворної здатності на формування молочної продуктивності корів симентальської породи 

В.В. Федорович [email protected]

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, вул. Пекарська, 50, м. Львів, 79010, Україна

Відомо, що з підвищенням молочної продуктивності корів їх відтворювальна здатність в цілому погіршується. Тому важливим є встановити оптимальні показники віку першого плідного осіменіння та першого отелення, тривалості сервіс- і міжотельного періодів. З огляду на зазначене, метою наших досліджень було вивчити вплив показників відтворювальної здатності на формування молочної продуктивності корів симентальської породи. Дослідження проведені на 331 корові у СГТзОВ «Літинське» Дрогобицького району Львівської області. Оцінку молочної продуктивності та відтворювальної здатності піддослідних тварин (за останні 20 років) проводили згідно даних зоотех- нічного обліку за першу, другу, третю та кращу лактації. Встановлені відмінності за показниками молочної продуктивності у корів залежно від показників їх відтворювальної здатності. Кращими надоями та кількістю молочного жиру відзначалися тварини з віком першого плідного осіменіння 18,1–20,0 місяців, з віком першого отелення – 27,1–29,0 місяців, з тривалістю сервіс-періоду – 101–120 днів та з триваліс- тю міжотельного періоду – 381–400 днів. За вищенаведеними показниками молочної продуктивності вони переважали особин, у яких зазначені показники відтворювальної здатності мали менші або більші значення, однак у більшості випадків ця перевага була недостовірною. Між показниками відтворювальної здатності та надоєм корів вставлені додатні високовірогідні зв’язки. Найвищі кое- фіцієнти кореляції спостерігалися між віком першого отелення тварин та їх надоєм і, залежно від лактації, вони стано- вили 0,380–0,498, дещо менші – між віком першого осіменіння та надоєм – 0,316–0,456 і найменші – між тривалістю сер- віс- і міжотельного періодів та надоєм – відповідно 0,124–0,335; 0,127–0,331. Сила впливу вищезазначених показників на надій знаходилася в межах 23,13–39,88; 28,63–45,02; 30,98–35,17% відповідно. Ключові слова: корови, порода, відтворювальна здатність, молочна продуктивність, кореляція, сила впливу.

Влияние показателей воспроизводительной способности на формирование молочной продуктивности коров симментальской породы

В.В. Федорович [email protected]

Львовский нацииональный университет ветеринарной медицины ы биотехнологий имени С.З. Гжицкого, ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина

Известно, что с повышением молочной продуктивности коров их воспроизводительная способность в целом ухудшает- ся. Поэтому важно установить оптимальные показатели возраста первого плодотворного осеменения и первого отела, продолжительности сервис- и межотельного периодов. Учитывая указанное, целью наших исследований было изучить влияние показателей воспроизводительной способности на формирование молочной продуктивности коров симменталь- ской породы. Исследования проведены на 331 корове в СХOcОО «Литынское» Дрогобычского района Львовской области. Оценку молочной продуктивности и воспроизводительной способности подопытных животных (за последние 20 лет) проводили по данным зоотехнического учета за первую, вторую, третью и лучшую лактации.

Citation: Fedorovych, V.V. (2017). The impact of reproductive capacity indicators of simmental cattle on their milk productivity. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 52–56.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 52 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Установлены различия по показателям молочной продуктивности у коров в зависимости от показателей их воспроиз- водительной способности. Лучшими удоями и количеством молочного жира отличались животные с возрастом первого плодотворного осеменения 18,1–20,0 месяцев, с возрастом первого отела – 27,1–29,0 месяцев, с продолжительностью сервис-периода – 101–120 дней и с продолжительностью межотельного периода – 381–400 дней. По вышеприведенным показателям молочной продуктивности они преобладали особей, у которых указанные показатели воспроизводительной способности имели меньшие или большие значения, однако в большинстве случаев это преимущество было недостоверным. Между показателями воспроизводительной способности и удоем коров установлены положительные высокодостовер- ные связи. Самые высокие коэффициенты корреляции наблюдались между возрастом первого отела животных и их удоем и, в зависимости от лактации, они составляли 0,380–0,498, несколько меньше – между возрастом первого осеменения и удоем – 0,316–0,456 и наименьшие – между продолжительностью сервис- и мижотельного периодов и удоем – соответ- ственно 0,124–0,335; 0,127–0,331. Сила влияния вышеупомянутых показателей на удой находилась в пределах 23,13–39,88; 28,63–45,02; 30,98–35,17% соответственно. Ключевые слова: коровы, порода, воспроизводящая способность, молочная продуктивность, корреляция, сила влияния.

The impact of reproductive capacity indicators of simmental cattle on their milk productivity

V.V. Fedorovych [email protected]

Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z.Gzhytskyy, Pekarska Str., 50, Lviv, Ukraine, 79010

It is well known with an increase of milk productivity of cows their reproductive capacity in general became worse. Therefore, it is important to establish optimal parameters of the first age insemination and first calving, duration of service- and inter-calving periods. In view of the above, the purpose of our researches was to study the influence of reproductive capacity parameters of Sim- mental cows on the formation of milk productivity. The study were conducted on 331 cows in agricultural LLC «Litynskyy» Drohobych raion, Lviv oblast. Evaluation of milk productivity and reproductive capacity of the animals (in 20 years) were performed according to the data of zootechnical accounting for the first, second, third and the best lactations. The differences in rates of milk productivity depending on the parameters of their reproductive capacity were established. Ani- mals with age of first fruitful insemination 18.1–20.0, with first calving age – 27.1–29.0, duration of service period – 101–120 and duration of the inter-calving period – 381–400 days had the best yields and the highest quantity of milk fat. According to the above mentioned indicators of milk productivity they are likely dominated by animals with bigger or smaller indicators of reproductive capacity, but in most cases, this advantage was unreliable. It was found positive highly significant links between indicators of reproductive capacity of cows and milk yield. The highest cor- relation coefficients were observed between age of first calving and their milk yields, depending on lactation, they were 0.380–0.498, lower – between age of first insemination and milk yield – 0.316–0.456 and the lowest – between service- and inter-calving periods and yield – 0.124–0.335; 0.127–0.331 respectively. The impact of the abovementioned indicators on yield was within 23.13–39.88; 28.63–45.02; 30.98–35.17%, respectively. Key words: cows, breed, reproductive capacity, milk yield, correlation, impact.

Вступ шого плідного осіменіння та першого отелення, три- валості сервіс- і міжотельного періодів. З огляду на Одними із основних господарськи корисних ознак, зазначене, метою наших досліджень було вивчити що входять до складу комплексного індексу селекцій- вплив показників відтворювальної здатності на фор- ної цінності тварин в країнах з розвиненим молочним мування молочної продуктивності корів. скотарством, є показники відтворювальної здатності (Mucha and Stanberg, 2011; Van Raden et al., 2011). Матеріал і методи досліджень Відтворювальна здатність корів останнім часом все частіше викликають інтерес як вітчизняних, так і Дослідження проведені на 331 корові сименталь- зарубіжних вчених і практиків (Porshina and ської породи СГТзОВ «Літинське» Дрогобицького Loskutov, 2011; Fedorovych, 2015; Poslavska et al., району Львівської області. Оцінку молочної продук- 2016). Це пов’язано із підвищеною гостротою даної тивності та відтворювальної здатності піддослідних проблеми в популяціях спеціалізованих високопроду- корів (за останні 20 років) проводили згідно даних ктивних молочних і комбінованих порід. У селекцій- зоотехнічного обліку за першу, другу, третю та кращу но-племінній роботі з молочною та комбінованого лактації. напряму продуктивності худобою найбільш цінними є Частку впливу показників відтворювальної здат- тварини, які поєднують високу продуктивність з до- ності на надій вираховували методом однофакторного брими репродуктивними ознаками. дисперсійного аналізу. Одержані результати обробля- Однак, відомо, що з підвищенням молочної проду- ли біометрично за допомогою програм Microsoft Exсel ктивності корів їх відтворювальна здатність в цілому та «Statistica 6.1» за Н. А. Плохинским (Plohinskij, погіршується (Sudarev et al., 2011; Novak et al., 2012; 1969). Результати середніх значень вважали статис- Fedorovych et al., 2014; Fedorovych, 2016). Тому важ- тично вірогідними при Р < 0,05 (*), Р < 0,01 (**), Р < ливим є встановити оптимальні показники віку пер- 0,001 (***).

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 53 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Результати та їх обговорення отелення (табл. 2). Найвищими надоями та кількістю молочного жиру відзначалися тварини, у яких цей вік Встановлено, що найвищими надоями та кількістю знаходився в межах 27,1–29,0 місяців. Вони перева- молочного жиру характеризувалися симентали, у яких жали за вищеназваними показниками тварин усіх вік першого осіменіння знаходився в межах 18,1– інших досліджуваних груп, але вірогідною ця перева- 20,0 місяців (табл. 1). За цими показниками вони пе- га була лише за кращу лактацію над особинами з ві- реважали особин всіх інших груп, однак, ця перевага ком першого отелення 31,1 місяця і більше, вона ста- була вірогідною лише над тваринами з віком першого новила відповідно 275,3 та 14,0 кг при Р < 0,05 в обох осіменіння 22,1 місяця і більше за кращу лактацію – випадках. Між тваринами решту груп за вищеназва- відповідно на 319,8 (Р < 0,05) та 15,9 кг (Р < 0,05). ними показниками різниця була незначною. Між тваринами інших груп суттєвої різниці за надоєм Кращими показниками молочної продуктивності та кількістю молочного жиру не спостерігалося. характеризувалися корови, у яких тривалість сервіс- Подібна картина спостерігалася і щодо залежності періоду знаходилася в межах 101–120 днів (табл. 3). молочної продуктивності корів від віку їх першого Таблиця 1 Залежність молочної продуктивності корів симентальської породи від віку їх першого осіменіння Молочна продуктивність, M ± m Вік телиць, місяці Лактація n надій, кг жир, % молочний жир, кг І 4 3021,3 ± 176,77 3,81 ± 0,059 115,1 ± 6,59 До 16,0 ІІ 4 3306,0 ± 202,71 3,78 ± 0,036 124,9 ± 8,32 ІІІ 4 3725,8 ± 143,61 3,81 ± 0,054 141,9 ± 3,79 Краща 4 4025,3 ± 251,99 3,80 ± 0,056 152,9 ± 8,11 І 39 2971,2 ± 78,57 3,71 ± 0,023 110,3 ± 2,98 16,1–18,0 ІІ 39 3294,5 ± 95,61 3,73 ± 0,024 122,9 ± 3,73 ІІІ 39 3669,9 ± 117,35 3,76 ± 0,025 137,9 ± 4,47 Краща 39 4006,2 ± 132,30 3,75 ± 0,024 150,2 ± 5,14 І 171 3042,4 ± 43,95 3,78 ± 0,012 115,0 ± 1,64 18,1–20,0 ІІ 167 3308,8 ± 54,64 3,80 ± 0,014 125,7 ± 2,01 ІІІ 160 3735,7 ± 64,36 3,83 ± 0,013 143,1 ± 2,36 Краща 171 4099,8 ± 65,47 3,83 ± 0,013 157,0 ± 2,42 І 87 3015,7 ± 80,60 3,75 ± 0,019 113,1 ± 3,08 ІІ 87 3267,4 ± 85,26 3,80 ± 0,020 123,9 ± 3,19 20,1–22,0 ІІІ 85 3631,7 ± 90,90 3,79 ± 0,020 137,2 ± 3,29 Краща 87 3983,7 ± 94,30 3,80 ± 0,019 151,0 ± 3,38 І 31 3038,5 ± 101,54 3,72 ± 0,016 113,0 ± 3,62 22,1 і більше ІІ 30 3307,9 ± 112,43 3,72 ± 0,013 123,1 ± 4,05 ІІІ 30 3587,9 ± 93,35 3,75 ± 0,016 134,4 ± 3,41 Краща 31 3780,0 ± 110,46 3,74 ± 0,014 141,1 ± 4,06

Таблиця 2 Залежність молочної продуктивності корів симентальської породи від віку їх першого отелення Молочна продуктивність, M ± m Вік телиць, місяці Лактація n надій, кг жир, % молочний жир, кг І 4 3027,3 ± 176,77 3,81 ± 0,059 115,2 ± 6,59 ІІ 4 3313,0 ± 202,71 3,78 ± 0,036 125,2 ± 8,32 До 25,0 ІІІ 4 3731,8 ± 143,61 3,81 ± 0,054 142,2 ± 3,79 Краща 4 4105,3 ± 251,99 3,80 ± 0,056 156,0 ± 8,11 І 16 3011,7 ± 150,74 3,71 ± 0,044 111,7 ± 5,56 ІІ 16 3251,3 ± 188,02 3,76 ± 0,034 122,2 ± 7,47 25,1–27,0 ІІІ 16 3668,9 ± 213,09 3,80 ± 0,035 139,5 ± 8,09 Краща 16 4101,7 ± 234,44 3,77 ± 0,049 154,6 ± 9,32 І 173 3056,9 ± 43,61 3,77 ± 0,012 115,3 ± 1,64 ІІ 170 3316,1 ± 51,34 3,79 ± 0,014 125,7 ± 1,90 27,1–29,0 ІІІ 164 3733,6 ± 62,96 3,82 ± 0,013 142,6 ± 2,32 Краща 173 4107,7 ± 64,72 3,82 ± 0,013 156,9 ± 2,39 І 104 2990,1 ± 68,66 3,75 ± 0,017 112,2 ± 2,62 ІІ 103 3268,2 ± 79,22 3,80 ± 0,018 123,9 ± 2,95 29,1–31,0 ІІІ 100 3639,1 ± 82,53 3,79 ± 0,018 137,7 ± 2,99 Краща 104 3945,8 ± 84,69 3,81 ± 0,017 149,8 ± 3,05 І 35 3040,3 ± 94,83 3,71 ± 0,015 112,8 ± 3,39 ІІ 34 3309,7 ± 101,10 3,71 ± 0,014 112,8 ± 3,66 31,1 і більше ІІІ 34 3594,6 ± 85,09 3,74 ± 0,015 134,5 ± 3,10 Краща 35 3832,4 ± 103,92 3,73 ± 0,013 142,9 ± 3,82

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 54 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Вони за надоєм та кількістю молочного жиру за ІІІ тривалістю сервіс-періоду 81–100 і 121–140 днів – лактацію достовірно переважали тварин и з триваліс- відповідно на 258,0 (Р < 0,05) та 9,5 (Р < 0,05) і 405,9 тю сервіс-періоду 41–60 днів відповідно на 468,4 та (Р < 0,001) та 16,3 кг (Р < 0,001). Між коровами інших 18,0 кг при Р < 0,001 в обох випадках. У свою чергу, груп різниця за досліджуваними показниками молоч- останні вірогідно поступалися за надоєм та кількістю ної продуктивності була недостовірною. молочного жиру за ІІІ лактацію також тваринам з Таблиця 3 Залежність молочної продуктивності корів симентальської породи від тривалості їх сервіс-періоду Тривалість сервіс-періоду, Молочна продуктивність, M ± m Лактація n дні надій, кг жир, % молочний жир, кг І 3 2823,0 ± 276,45 3,68 ± 0,044 103,8 ± 8,99 ІІ 3 2991,7 ± 538,02 3,92 ± 0,165 116,1 ± 17,37 До 40 ІІІ 3 3260,3 ± 292,34 4,02 ± 0,020 130,8 ± 11,06 Краща 3 4040,0 ± 343,56 3,76 ± 0,043 151,9 ± 14,58 І 30 2994,8 ± 77,02 3,74 ± 0,023 111,9±2,87 ІІ 24 3230,2 ± 125,50 3,77 ± 0,036 121,6 ± 4,48 41–60 ІІІ 9 3305,3 ± 81,34 3,78 ± 0,052 125,0 ± 3,32 Краща 9 4011,6 ± 250,84 3,71 ± 0,047 149,1 ± 9,96 І 77 2973,0 ± 65,08 3,76 ± 0,017 111,6 ± 2,33 ІІ 55 3325,7 ± 94,84 3,76 ± 0,021 125,0 ± 3,55 61–80 ІІІ 44 3724,2 ± 128,77 3,80 ± 0,023 141,2 ± 4,85 Краща 37 4038,9 ± 156,44 3,79 ± 0,025 152,9 ± 5,82 І 74 3084,8 ± 92,32 3,72 ± 0,020 114,8 ± 3,43 ІІ 88 3283,9 ± 80,22 3,78 ± 0,019 123,9 ± 2,92 81–100 ІІІ 71 3563,3 ± 81,27 3,78 ± 0,017 134,5 ± 3,01 Краща 74 4046,7 ± 98,88 3,80 ± 0,020 153,4 ± 3,67 І 85 3089,2 ± 56,97 3,75 ± 0,013 115,8 ± 2,10 ІІ 95 3358,5 ± 80,14 3,79 ± 0,017 127,3 ± 2,97 101–120 ІІІ 96 3773,7 ± 92,86 3,79 ± 0,019 143,0 ± 3,35 Краща 104 4090,1 ± 87,93 3,80 ± 0,017 155,4 ± 3,18 І 43 2910,7 ± 76,27 3,81 ± 0,031 111,2 ± 3,25 ІІ 35 3211,6 ± 100,44 3,77 ± 0,030 121,3 ± 4,04 121–140 ІІІ 62 3711,2 ± 84,96 3,81 ± 0,019 141,3 ± 3,17 Краща 72 3909,3 ± 88,77 3,81 ± 0,019 148,8 ± 3,36 І 20 3075,3 ± 167,71 3,80 ± 0,040 116,9 ± 6,69 ІІ 27 3256,1 ± 88,56 3,81 ± 0,041 124,1 ± 3,62 141 і більше ІІІ 33 3737,0 ± 133,75 3,85 ± 0,027 143,9 ± 4,87 Краща 33 4037,0 ± 128,63 3,86 ± 0,034 155,4 ± 4,58

Встановлено, що найвищими надоями та кількістю значених показників на надій знаходилася в межах молочного жиру відзначалися корови, у яких трива- 23,13–39,88; 28,63–45,02; 30,98–35,17% відповідно. лість міжотельного періоду коливалася від 381 до 400 кг (табл. 4). Вони за цими показниками переважа- Висновки ли тварин усіх інших досліджуваних груп, проте, слід вказати, що у жодному випадку різниця не була дос- Формування молочної продуктивності корів симе- товірною. Таким чином, результати наших дослі- нтальської породи залежить від показників їх відтво- джень свідчать, що молочна продуктивність корів рювальної здатності. Найвищі надої та кількість мо- симентальської породи певним чином залежала від лочного жиру були відмічені у тварин з віком першо- показників їх відтворювальної здатності. Однак, слід го осіменіння 18,1–20,0 місяців, з віком першого оте- зазначити, що різниця між тваринами різних градацій лення – 27,1–29,0 місяців, з тривалістю сервіс-періоду віку першого осіменіння, першого отелення, тривало- – 101–120 днів та з тривалістю міжотельного періоду сті сервіс- і міжотельного періодів у більшості випад- – 381–400 днів. ків була недостовірною. Між показниками відтворювальної здатності та на- Аналіз зв’язків між показниками відтворювальної доєм корів вставлені додатні високовірогідні зв’язки. здатності корів та їх надоєм свідчить, що найвищі Найвищі коефіцієнти кореляції спостерігалися між коефіцієнти кореляції спостерігалися між віком пер- віком першого отелення тварин та їх надоєм і залежно шого отелення тварин та їх надоєм і залежно від лак- від лактації становили 0,380–0,498, дещо менші – між тації становили 0,380–0,498, дещо менші – між віком віком першого осіменіння та надоєм – 0,316–0,456 і першого осіменіння та надоєм – 0,316–0,456 і най- найменші – між тривалістю сервіс- і міжотельного менші – між тривалістю сервіс- і міжотельного періо- періодів та надоєм – відповідно 0,124–0,335; 0,127– дів та надоєм – відповідно 0,124–0,335; 0,127–0,331 0,331. при Р < 0,001 у всіх випідках. Сила впливу вищеза-

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 55 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Таблиця 4 Залежність молочної продуктивності корів симентальської породи від тривалості їх міжотельного періоду Тривалість міжотельного Молочна продуктивність, M ± m Лактація n періоду, дні надій, кг жир, % молочний жир, кг І 3 2823,0 ± 276,45 3,68 ± 0,044 103,8 ± 8,99 ІІ 4 2975,3 ± 380,79 3,90 ± 0,119 115,2 ± 12,32 До 320 ІІІ 3 3260,3 ± 292,34 4,02 ± 0,020 130,8 ± 11,06 Краща 4 3716,8 ± 333,28 3,65 ± 0,056 136,1 ± 13,50 І 17 2911,6 ± 145,45 3,81 ± 0,043 110,3 ± 5,21 ІІ 13 3271,8 ± 116,90 3,75 ± 0,047 122,7 ± 4,66 321–340 ІІІ 6 3445,8 ± 157,57 3,86 ± 0,095 133,2 ± 7,68 Краща 5 3817,8 ± 194,65 3,73 ± 0,081 142,6 ± 8,19 І 65 2985,4 ± 72,32 3,75 ± 0,019 111,8 ± 2,59 ІІ 53 3278,9 ± 97,35 3,77 ± 0,024 123,5 ± 3,59 341–360 ІІІ 30 3658,7 ± 169,74 3,76 ± 0,023 137,6 ± 6,39 Краща 32 4007,6 ± 173,69 3,81 ± 0,030 152,7 ± 6,34 І 82 2996,2 ± 62,18 3,74 ± 0,015 111,8 ± 2,28 ІІ 70 3257,2 ± 87,36 3,79 ± 0,021 123,4 ± 3,22 361–380 ІІІ 71 3625,2 ± 77,84 3,79 ± 0,017 137,3 ± 2,85 Краща 59 3983,0 ± 97,02 3,79 ± 0,019 150,8 ± 3,51 І 84 3105,3 ± 75,27 3,75 ± 0,017 116,4 ± 2,82 ІІ 104 3352,5 ± 76,04 3,79 ± 0,017 127,1 ± 2,80 381–400 ІІІ 83 3799,8 ± 93,03 3,80 ± 0,023 144,4 ± 3,35 Краща 92 4074,2 ± 92,25 3,81 ± 0,020 155,2 ± 3,40 І 52 3013,8 ± 76,07 3,79 ± 0,024 114,2 ± 3,06 ІІ 55 3334,8 ± 93,19 3,78 ± 0,019 126,1 ± 3,50 401–420 ІІІ 79 3612,6±90,65 3,80 ± 0,016 137,3 ± 3,31 Краща 98 4070,1 ± 89,25 3,79 ± 0,014 154,3 ± 3,32 І 29 3086,0 ± 132,54 3,76 ± 0,034 116,0 ± 5,27 ІІ 28 3231,0 ± 94,98 3,78 ± 0,041 122,2 ± 3,90 421 і більше ІІІ 46 3775,6 ± 109,45 3,82 ± 0,023 143,9 ± 4,14 Краща 42 3959,4 ± 108,32 3,85 ± 0,029 152,3 ± 3,98

Сила впливу вищезазначених показників на надій osimeninnia ta pershomu otelenni. Visnyk знаходилася в межах 23,13–39,88; 28,63–45,02; 30,98– Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. 35,17% відповідно. 5(29), 89–95 (in Ukrainian). Перспективи подальших досліджень. У подальшо- Fedorovych, V.V. (2015). Zalezhnist molochnoi му буде досліджено формування молочної продуктив- produktyvnosti koriv airshyrskoi porody vid ності корів симентальської породи залежно від продук- produktyvnosti yikh materiv. Zootekhnichna тивності їх матерів та племінної цінності батьків. nauka: istoriia, problemy, perspektyvy. Materialy Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii Бібліографічні посилання. 21-22 travnia 2015 roku. Kamianets-Podilskyi, 121–123 (in Ukrainian). Sudarev, N.P., Abylkasymov, D.A., Vakhoneva, A.A., Fedorovych, V.V. (2016). Zalezhnist molochnoi Voronyna, E.A. (2011). Zavysymost produktyvnosti koriv chervonoi polskoi porody vid prodolzhytelnosty servys-peryoda ot urovnia udoia pokaznykiv yikh vidtvoriuvalnoi zdatnosti. u vysokoproduktyvnykh korov. Zootekhnyia. 9, Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho 20–21 (in Russian). universytetu veterynarnoi medytsyny ta Novak, I.V. Fedorovych, V.V., Fedorovych, Ye.I. biotekhnolohii imeni S. Z. Gzhytskoho. 18, 1(65), (2012). Vplyv viku pershoho plidnoho osimeninnia 140–146 (in Ukrainian). i pershoho otelennia na formuvannia molochnoi Fedorovych, Ye.I., Shcherbatyi, Z., Bodnar, P. (2014). produktyvnosti koriv ukrainskoi chorno-riaboi Vplyv pokaznykiv vidtvornoi zdatnosti na molochnoi porody. Biolohiia tvaryn. 14(12), 486– molochnu produktyvnist koriv. Tvarynnytstvo 490 (in Ukrainian). Ukrainy. 2, 38–41 (in Ukrainian). Plohinskij, N.A. (1969). Rukovodstvo po biometrii dlja Mucha, S., Stanberg, E. (2011). Genetic analysis of zootehnikov. M.: Kolos (in Russian). milk urea nitrogen and ralationships with yield and Porshina, A., Loskutov, N. (2011). Vosproizvodstvo fertility across lactation. J. Dairy Sci. 94, 5665– stada: Poterjannaja stranica. Zhivotnovodstvo 5672. Rossii. 9, 40–41 (in Russian). Van Raden, P.M., Olson, K.M., Null, D.J., Hutchison, Poslavska, Yu.V., Fedorovych, Ye.I., Bodnar, P.V. J.L. (2011). Harmful recessive effects on fertility (2016). Zalezhnist molochnoi produktyvnosti koriv detected by absence of homo-zygous haplotypes. J. ukrainskoi chorno-riaboi molochnoi porody vid Dairy Sci. 94, 6153–6161. yikh zhyvoi masy ta viku pry pershomu Стаття надійшла до редакції 2.03.2017

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 56 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7413

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 636.597.087.72:612.1

Морфологічні та біохімічні показники крові каченят, що вирощуються на м’ясо, за різного рівня селену в комбікормах 

О.І. Соболєв1, Б.В. Гутий2, О.Й. Петришак2, І.П. Голодюк2 , Р.А. Петришак2, О.С. Наумюк2 [email protected], [email protected]

1Білоцерківський національний аграрний університет, пл. Соборна, 8/1, м. Біла Церква, 09111, Україна; 2Львівський національний університет ветеринарної медицинии біотехнологій імені С.З. Ґжицького, вул. Пекарська, 50, м. Львів, 79010, Україна

Останніми роками активізувалися дослідження щодо визначення потреби птиці у мінеральних елементах, які раніше не враховувалися у раціонах, але, як доведено, справляють значний вплив на організм. До таких елементів та їх сполук, котрі привертають увагу науковців і спеціалістів галузі птахівництва, належить і селен, який визнаний незамінним біотичним ультрамікроелементом. У науково-господарському досліді вивчено вплив добавок у комбікорми різних доз Селену на морфологічні та біохімічні показники крові каченят, що вирощуються на м’ясо. Встановлено, що добавки в комбікорми різних доз Селену стимулюють гемоцитопоез, про що свідчить одночасна тенденція до підвищення, в межах фізіологічних величин, у периферичній крові молодняку птиці кількості еритроцитів, лейкоцитів та вмісту гемоглобіну; активують механізми імунного захисту, що проявляється у підвищенні рівня загального білка та концентрації імуноглобулінів у сироватці крові. Виявлені в крові зміни вмісту загального глутатіону та його відновленої форми засвідчують позитивний вплив Селену на неферментативну ланку антиоксидантної системи захисту організму птиці. Введення Селену в комбікорми для каченят, що вирощуються на м’ясо, у дозі 0,4 мг/кг найбільш суттєво позначилося на морфологічних і біохімічних показниках крові. Зокрема, сприяло поліпшен- ню білкового обміну, посиленню окисно-відновних реакцій, підвищенню імунобіологічної реактивності організму, стимуляції біосинтезу глутатіону у печінці та підвищенню його експорту в кров і, як наслідок, позитивно вплинуло на продуктивність і життєздатність молодняку. Ключові слова: Селен, доза, комбікорм, каченята, кров, лейкоцити, еритроцити, гемоглобін, імуноглобуліни, глутатіон.

Морфологические и биохимические показатели крови утят, выращиваемых на мясо, при разном уровне селена в комбикормах

А.И. Соболев1, Б.В. Гутый2, О.И. Петришак2 , И.П. Голодюк2, Р.А. Петришак2, А.С. Наумюк2 [email protected], [email protected]

1Белоцерковский национальный аграрный университет, пл. Соборная, 8/1, г. Белая Церковь, 09111, Украина; 2Львовский национальный университет ветеринарной медициныи биотехнологий имени С.З. Гжицкого, ул. Пекарская, 50, м. Львов, 79010, Украина

В научно-хозяйственном опыте изучено влияние добавок в комбикорма разных доз Селена на морфологические и биохи- мические показатели крови утят, выращиваемых на мясо. Установлено, что добавки в комбикорма разных доз Селена стимулируют гемоцитопоэз, о чем свидетельствует тенденция к увеличению в пределах физиологической нормы в перифе- рической крови молодняка птицы количества эритроцитов, лейкоцитов и содержания гемоглобина; активируют механиз-

Citation: Sobolev, A.I., Gutyj, B.V., Petryshak, O.I., Golodjuk, I.P., Petryshak, R.A., Naumyuk, O.S. (2017). Morphological and biochemical blood indicators of ducklings, which are raised for the purpose of meat with the different level of selenium in feeding-stuffs. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 57–62.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 57 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

мы иммунной защиты, что проявляется в повышении уровня общего белка и концентрации иммуноглобулинов в сыворотке крови. Выявленные в крови изменения содержания общего глутатиона и его восстановленной формы подтверждают по- ложительное влияние Селена на систему антиоксидантной защиты организма птицы. Введение Селена в комбикорма для утят, выращиваемых на мясо, в дозе 0,4 мг/кг наиболее существенно отразилось на морфологических и биохимических показателях крови. Ключевые слова: Селен, доза, комбикорм, утята, кровь, лейкоциты, эритроциты, гемоглобин, иммуноглобулины, глу- татион.

Morphological and biochemical blood indicators of ducklings, which are raised for the purpose of meat with the different level of selenium in feeding-stuffs

A.I. Sobolev1, B.V. Gutyj2, O.I. Petryshak2, I.P. Golodjuk2, R.A. Petryshak2, O.S. Naumyuk2 [email protected], [email protected]

1Bila Tserkva National Agrarian University, Soborna sg., 8/1, Bila Tserkva, 09111, Ukraine; 2Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine

The effect of additives in feeding-stuffs with the various dose of selenium on morphological and biochemical blood indicators of ducklings, which are raised for the purpose of meat, is examined. It is established, that additives in feeding-stuffs with the different dose of selenium stimulate hemocytopoiesiswithin the physiological normal range, what the simultaneous increasing tendency of the amount of erythrocytes, leucocytes and the content of hemoglobin in the peripheral blood of young birds proves; they activate the mechanism of immune protection, that is shown with the increasing of general protein level and immunoglobin concentrations in serum. The revealed changes in the content of general glutathione in blood and its restored form confirm the positive influence of selenium on non-enzymatic link of the antioxidative protecting system of the bird organism. The inclusion of selenium into feeding- stuffs for ducklings, which are raised for the purpose of meat, more significantly reverberated through morphological and biochemi- cal indicators of bloodata dose of 0,4 mg/kg. Key words: selenium, dose, feeding-stuff, ducklings, blood, leucocytes, erythrocytes, hemoglobin, immunoglobulins, glutathione.

Вступ нтах, які раніше не враховувалися у раціонах, але, як доведено, справляють значний вплив на організм. До При вивченні ефективності використання різних таких елементів та їх сполук, котрі привертають увагу кормових добавок у годівлі сільськогосподарської науковців і спеціалістів галузі птахівництва, належить птиці важливого значення треба надавати досліджен- і Селен. ням крові, оскільки вони достатньо об’єктивно харак- Згідно з сучасною класифікацією мікроелементів, теризують те внутрішнє середовище, у якому відбу- в основі якої лежить їх біологічне значення для орга- ваються процеси життєдіяльності організму. Численні нізму та вплив на імунну систему, Селен віднесено до процеси синтезу та розпаду, що відбуваються в орга- групи життєво необхідних, або есенціальних елемен- нізмі високопродуктивної птиці, насамперед супрово- тів. Він відповідає всім критеріям біогенності хіміч- джуються певними змінами картини крові. Завдяки них елементів. своєрідній реакції на різні чинники зовнішнього сере- Наукові дослідження останніх років у галузі фізіо- довища та чутливості, картина крові буває вагомим логії та біохімії переконливо довели, що Селен є мік- аргументом, а іноді вирішальною ланкою в оцінці роелементом з широким спектром біологічної дії, яка фізіологічного стану птиці, обмінних процесів та включає фізіологічну регуляцію ферментативного рівня природної неспецифічної резистентності у її ланцюга антиоксидантного захисту, сигнальну транс- організмі. дукцію, транскрипцію, клітинний ріст і процеси апоп- Сучасні комбікорми для птиці неможливо уявити тозу, гормонопоезу, сперматогенезу, імуногенезу без добавок мікроелементів. Вітчизняний та зарубіж- тощо (Gutyj et al., 2016; Khariv et al., 2016; Lavryshyn ний досвід переконливо доводять, що забезпечення et al., 2016; Martyshuk et al., 2016; Nazaruk et al., 2016; сільськогосподарської птиці оптимальною кількістю Hariv and Gutyj, 2016). Проте деякі аспекти його мікроелементів дозволяє не тільки покращити обмін впливу на фізіологічні та біохімічніпроцеси в органі- речовин в організмі, забезпечити нормальне функціо- змі сьогодні ще остаточно не з’ясовані. нування імунної системи та підвищити продуктивні Завдяки ряду досліджень встановлено, що введен- якості, а й знизити втрати продукції. ня Селену в комбікорми для різних видів і вікових В різних країнах у комбікорми для птиці додають груп сільськогосподарської птиці позитивно познача- в основному одні й ті ж мікроелементи і навіть приб- ється на гематологічних показниках крові лизно у таких же дозах. Проте норми введення мікро- (Perepjolkina and Krasnoshhjokova, 2008; Shevchenko елементів періодично переглядаються із урахуванням and Diganov, 2009; Jenginoeva et al., 2011). Водночас у нових досягнень науки і практики. літературі є відомості про те, що добавка різних доз Останніми роками активізувалися дослідження селену в питну воду курчатам-бройлерам не вплинула щодо визначення потреби птиці у мінеральних елеме- на їхні гематологічні показники (Ponomarenko, 2007).

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 58 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Є також повідомлення, що згодовування птиці Годівля каченят упродовж періоду вирощування комбікорму, який збагачений Селеном, підвищує здійснювалася сухими повнораціонними комбікорма- рівень загального білка в сироватці крові (Perepjolkina ми відповідно до існуючих норм. Птиці дослідних and Krasnoshhjokova, 2008; Shackih, 2009; Soboliev, груп у комбікорми додатково вводили різну кількість 2010). Вчені припускають, що підвищення вмісту Селену, мг/кг: друга група – 0,2; третя – 0,4 та четвер- загального білка в сироватці крові птиці може бути та – 0,6. Каченята першої контрольної групи добавку результатом позитивного впливу Селену на білоксти- селену не одержували. Як джерело Селену, викорис- мулювальну функцію печінки та синтез тканинних товували селеніт натрію класифікації «Ч» (ТУ 6-09- білків у їхньому організмі. Проте всі ці дані щодо 17-209-88, зареєстрований в ідентифікаторі хімічних вмісту загального білка не можна вважати ортодокса- сполук (CAS) під номером 10102-18-8). Селен у ком- льними, оскільки деякі дослідники не спостерігали бікорми для молодняку птиці вводили у складі міне- підвищення рівня білка в сироватці крові птиці під рального преміксу. дією Селену (Shevchenko and Diganov, 2009). Молодняк качок вирощувався на глибокій Деякі дослідники вважають, що під дією Селену підстилці, при вільному доступі до корму і води, з посилюється біосинтез імуноглобуліну в організмі і дотриманням технологічних параметрів щільності це, на їхню думку, може свідчити про підвищення посадки, мікроклімату та освітлення відповідно до рівня природної неспецифічної резистентності птиці існуючих норм. (Fekete and Kellems, 2007; Soboliev, 2008; Surai and Наприкінці науково-господарського досліду були Taylor-Pickard, 2008; Baglaj et al., 2011). Стимулюва- прижиттєво відібрані проби крові у каченят (по 5 льний вплив Селену на неспецифічний клітинний голів з кожної групи). Кров у птиці отримували мето- імунітет полягає у підвищенні фагоцитарної та бакте- дом пункції з підкрилової вени за допомогою гепари- рицидної активності мікро- і макрофагів, лізоцимної нізованої безканюльної голки, дотримуючись правил активності природних «кілерів», міграції нейтрофілів асептики та антисептики. Відібрані проби цільної і продукції ними супероксидногоіонорадикалу (Surai крові ділили на дві частини: одну – для одержання and Taylor-Pickard, 2008). сироватки крові, другу – стабілізували антикоагулян- Крім того, помічено взаємозв’язок між умістом том (1% розчином гепарину) із розрахунку 2–3 краплі глутатіону в крові птиці та рівнем Селену в комбіко- на 10–12 мл крові. Для одержання сироватки кров у рмах (Soboliev, 2008; Soboliev, 2010). На думку вче- пробірці ставили в термостат при температурі 35 °С них (Payne, 2004; Korzhov et al., 2007; Gutyj, 2013; на 1 год. Потім її переносили на холод, у темне місце. Guberuk et al., 2015), Селен через глутатіон і зв’язані з Для кращого відділення сироватки, тонким дротом ним ферментні системи забезпечує нормальний пере- відокремлювали згусток фібрину від стінок пробірки. біг фізіологічних і біохімічних процесів в організмі, При дослідженні крові визначали такі показники: зокрема, підтримує функціональну активність біоло- – формені елементи крові (еритроцитів і лейкоци- гічних мембран клітин, бере участь у механізмах пе- тів) – меланжерним методом з використанням лічиль- редачі нервових імпульсів, синтезі білка та ДНК, мо- ної камери Горяєва (загальну кількість) і подальшим дулюванні конформаційного стану білкових молекул, приготуванням мазків для видової диференціації клі- регуляції активності ферментів, у механізмах транс- тин; порту амінокислот і синтезу простогландінів. – гемоглобін – геміглобінціанідним методом; Однак дослідження, присвячені цим питанням, ви- – загальний білок у сироватці крові – рефрактоме- конані переважно на курчатах-бройлерах, курях- тричним методом; несучках і гусенятах, що вирощуються на м’ясо. – загальну кількість імуноглобулінів у сироватці У зв’язку з обмеженою кількістю у науковій літе- крові – з використанням 18% розчину натрію сульфі- ратурі експериментальних даних щодо якісних змін ту; морфологічних і біохімічних показників крові каче- – загальний глутатіон та його форми (відновлений нят, що вирощуються на м’ясо, під впливом селенов- та окиснений) – йодометричним методом. місних препаратів виникла необхідність в додаткових Результати досліджень опрацьовували стандарт- дослідженнях. ними методами варіаційної статистики з використан- Мета досліджень – вивчити вплив різних доз уве- ням алгоритмів М.О. Плохінського. При математич- дення селену в комбікорми для каченят, що вирощу- ному опрацюванні результатів досліджень використо- ються на м'ясо, на їх морфологічні та біохімічні пока- вували ПОМ і застосовували комп’ютерні програми зники крові. статистичної обробки Microsoft Excel. Різницю між групами оцінювали за критерієм Стьюдента і вважали Матеріал та методи досліджень вірогідною при значеннях: * – Р < 0,05; ** – Р < 0,01, *** – Р < 0,001. Дослідження проводилися на каченятах українсь- кої білої породи (лінія УБ−7). Для проведення науко- Результати та їх обговорення во-господарського досліду сформували групи із добо- вого молодняку (по 100 голів у кожній) за принципом Аналіз одержаних результатів показав, що введен- аналогів з урахуванням живої маси, походження та ня до складу комбікормів для каченят Селену у дозах, фізіологічного стану. Тривалість досліду становила що передбачені схемою досліду, позитивно позначи- 56 днів і відповідала періоду вирощування каченят на лося на морфологічному складі їхньої крові (табл. 1). м’ясо.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 59 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Так, у крові каченят другої дослідної групи кіль- чених Селеном, у дозі 0,6 мг/кг різниця за цим показ- кість еритроцитів підвищилася на 2,5%, третьої – на ником виявилася найнижчою і становила 1,2%. Цей 2,8%, порівняно з аналогічним показником у птиці факт є немаловажним, оскільки еритроцити станов- контрольної групи (3,19 Т/л). При згодовуванні каче- лять основну масу формених елементів і забезпечу- нятам четвертої дослідної групи комбікормів, збага- ють транспортну функцію в організмі птиці. Таблиця 1 Морфологічні та біохімічні показники крові каченят, що вирощуються на м’ясо, ( , n=5) Х  SХ Група Показник 1 контрольна 2 дослідна 3 дослідна 4 дослідна Еритроцити, Т/л 3,19 ± 0,199 3,27 ± 0,124 3,28 ± 0,148 3,23 ± 0,084 Лейкоцити, Г/л 26,42 ± 0,894 26,68 ± 0,452 26,82 ± 0,588 26,74 ± 0,884 Гемоглобін, г/л 129,0 ± 3,74 132,8 ± 2,50 134,1 ± 2,71 130,9 ± 4,86 Вміст гемоглобіну в одному еритроциті, пг 40,4 ± 1,56 40,6 ± 2,03 40,9 ± 1,14 40,5 ± 1,54 Загальний білок, г/л 49,1 ± 0,56 50,5 ± 1,09 50,9 ± 0,31* 50,9 ± 0,91 Імуноглобуліни, г/л 14,5 ± 0,71 16,1 ± 0,51 16,1 ± 0,45 15,0 ± 0,52 Глутатіон, мг/100 мл: загальний 86,5 ± 2,18 90,1 ± 2,27 95,1 ± 2,91* 93,7 ± 1,54* відновлений 73,6 ± 2,75 77,0 ± 2,46 82,2 ± 2,41* 78,6 ± 1,49 окиснений 12,9 ± 1,23 13,1 ± 0,49 12,9 ± 0,69 15,1 ± 0,30

Кількість лейкоцитів у крові молодняку контроль- Підвищення вмісту загального білка у сироватці крові ної та дослідних груп знаходилася практично на од- молодняку дослідних груп, на нашу думку, свідчить ному рівні (26,42–26,82 Г/л). Проте, у птиці контроль- про більш інтенсивний білковий обмін і синтез тка- ної групи середній показник білих клітин був ниж- нинних білків у їхньому організмі та підтверджується чим, ніж у каченят другої дослідної групи на 1,0%, показниками росту і м’ясними якостями птиці. третьої – на 1,5 та четвертої – на 1,2%. Білки крові найчастыше використовуються у про- Більш істотна різниця між групами спостерігалася цесах метаболізму як пластичний матеріал. Ці речо- за концентрацією гемоглобіну в крові, рівень якого вини виконують в організмі захисну функцію (антиті- виявився найвищим у молодняку третьої дослідної ла), беруть участь у відтворенні імунобіологічних групи (134,1 г/л). Тому, в птиці цієї групи зросла на- реакцій, у процесах регулювання кислотно-лужної сиченість гемоглобіном еритроцитів (40,9 пг проти рівноваги, водного обміну, синтезі ферментів, гормо- 40,4 пг у контролі). У каченят другої та четвертої нів і, нарешті, завдяки здатності утворювати біохіміч- дослідних груп також простежувалася тенденція до ні комплекси з різними сполуками, вони беруть уч- кращої насиченості еритроцитів гемоглобіном, відпо- асть у транспортуванні ліпідів, вуглеводів, гормонів, відно 40,6 та 40,5 пг. вітамінів та мікроелементів. Відомо, що чим «молодші» еритроцити, тим їхній Крім того, встановлена стимулююча дія Селену на об’єм більший. Наслідком цього є більший вміст ге- природну неспецифічну резистентність каченят шля- моглобіну в червоних клітинах. Оскільки інтенсив- хом відповідної активації гуморальної ланки імуніте- ність обмінних процесів у сільськогосподарської пти- ту, про що свідчить підвищення концентрації імуног- ці, особливо у водоплавної, набагато вища, ніж у сса- лобулінів у сироватці крові. Імуноглобуліни є носіями вців, то зміни морфологічних показників крові у ка- основної маси антитіл, які захищають організм птиці ченят дослідних груп під впливом селену є вкрай від вірусів, бактерій, паразитів і генетично чужорід- позитивними. них елементів. Таким чином, одночасна тенденція до збільшення, Як вказують наведені дані, птиця контрольної гру- в межах фізіологічних величин, у периферійній крові пи за вмістом загальних імуноглобулінів у сироватці молодняку дослідних груп кількості еритроцитів, крові поступалася своїм ровесникам із другої та тре- лейкоцитів, концентрації гемоглобіну та насиченості тьої дослідних груп (14,5 г/л проти 16,1 г/л). Різниця останнім червоних кров’яних тілець вказує на стиму- між групами за цим показником хоч і становила люючу дію добавки селену на гемоцитопоез. 11,0%, проте не була статистично вірогідною. Вміст Одним із показників, який тісно корелює з живою імуноглобулінів у сироватці крові молодняку четвер- масою птиці, є рівень загального білка у сироватці тої дослідної групи був вищим, ніж у контрольній крові. групі, лише на 3,4%. Варто зауважити, що у каченят третьої та четвер- Уведення Селену до складу комбікормів для птиці тої дослідних груп, яким згодовували комбікорми із спричинило зміни концентрації глутатіону в крові, добавкою Селену в кількості 0,4 та 0,6 мг/кг, цей по- який займає провідне місце у забезпеченні антиокси- казник становив 50,9 г/л і був вищим, ніж у контроль- дантного захисту організм. Зокрема, у крові каченят ній групі, на 3,7%. Проте статистично вірогідною другої дослідної групи, порівняно з контрольною, під- (Р  0,05) різниця виявилася лише у третій дослідній вищився вміст загального глутатіону на 4,2%, третьої − групі. У молодняку другої дослідної групи цей показ- на 9,9 (Р  0,05) та четвертої – на 8,3 %, який становив ник був на 0,8% нижчим, ніж в інших дослідних гру- 90,1 мг/100 мл. 95,1 та 93,7 мг/100 мл, відповідно. пах, але на 2,5% вищим, ніж у контрольній групі. Підвищення вмісту загального глутатіону в крові

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 60 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

молодняку дослідних груп відбулося в основному за Jenginoeva, T., Gadzaonov, R., Omarov, R. (2011). Sele- рахунок його відновленої форми, рівень якої в цих nosoderzhashhij preparat Univetsell. Pticevodstvo, групах зріс відповідно на 4,6%, 11,7 (Р  0,05) та 47–48 (in Russian). 6,8%. Суттєвих відмінностей між контрольною, дру- Gutyj, B., Lavryshyn, Y., Binkevych, V., Binkevych, O., гою та третьою дослідними групами за рівнем окис- Paladischuk, О., Strons'kyj, J., Hariv, I. (2016). Influ- неної форми глутатіону не виявлено. Середні показ- ence of «Metisevit» on the activity of enzyme and ники цієї форми у групах коливалися в межах 12,9– nonenzyme link of antioxidant protection under the 13,1 мг/100 мл. Виключення становили каченята чет- bull’s body cadmium loading. Scientific Messenger вертої дослідної групи, в крові яких рівень окиснено- LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj. 18, 2(66), го глутатіону збільшився на 17,0% і склав 52–58. doi:10.15421/nvlvet6612 15,1 мг/100мл. Gutyj, B., Paska, M., Levkivska, N., Pelenyo, R., Відомо, що свої захисні та відновлювальні власти- Nazaruk, N., Guta, Z. (2016). Study of acute and вості глутатіон проявляє в усіх органах і системах, у chronic toxicity of ‘injectable mevesel’ investigational тому числі й кровотворних, і вони напряму залежать drug. Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy від його концентрації. Напевне ще й цим можна пояс- Melitopol State Pedagogical University, 6(2), 174– нити підвищення кількості формених елементів, вміс- 180. doi: http://dx.doi.org/10.15421/ 201649 ту гемоглобіну, загального білка та імуноглобулінів у Gutyj, B.V., Hufriy, D.F., Hunchak, V.M., Khariv, I.I., крові каченят дослідних груп. Levkivska, N.D., Huberuk, V.О. (2016). The influ- ence of metisevit and metifen on the intensity of lipid Висновки per oxidation in the blood of bulls on nitrate load. Sci- entific Messenger LNUVMBT named after Добавки в комбікорми різних доз Селену стиму- S.Z. Gzhytskyj. 18, 3(70), 67–70 doi: люють гемоцитопоез, про що свідчить одночасна http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7015 тенденція до підвищення, в межах фізіологічних ве- Gutyj, B.V. (2013). Vplyv E–selenu na aktyvnist' личин у периферичній крові молодняку птиці кількос- glutationovoi' systemy antyoksydantnogo zahystu ті еритроцитів, лейкоцитів та вмісту гемоглобіну; organizmu bugajciv pry kadmijevomu navantazhenni. активують механізми імунного захисту, що проявля- Visnyk Sums'kogo nacional'nogo agrarnogo ється у підвищенні рівня загального білка та концент- universytetu. Serija: Veterynarna medycyna. 9, 70–73 рації імуноглобулінів у сироватці крові. Виявлені в (in Ukrainian). крові зміни вмісту загального глутатіону та його від- Gutyj, B.V. (2013). Vplyv E–selenu na vmist vitaminiv A новленої форми засвідчують позитивний вплив Селе- i E u krovi bychkiv za umov kadmijevoi' intoksykacii'. ну на неферментативну ланку антиоксидантної систе- Naukovyj visnyk L'vivs'kogo nacional'nogo ми захисту організму птиці. universytetu veterynarnoi' medycyny ta biotehnologij Уведення Селену в комбікорми для каченят, що im. G'zhyc'kogo. 15, 3(3), 311–314 (in Ukrainian). вирощуються на м’ясо, у дозі 0,4 мг/кг найбільш сут- Gutyj, B.V. (2013). Vplyv meveselu na vmist vitaminiv A тєво позначилося на морфологічних і біохімічних i E u krovi bychkiv za umov kadmijevoi' intoksykacii'. показниках крові. Зокрема, сприяло поліпшенню біл- Naukovyj visnyk L'vivs'kogo nacional'nogo кового обміну, посиленню окисно-відновних реакцій, universytetu veterynarnoi' medycyny ta biotehnologij підвищенню імунобіологічної реактивності організму, im. G'zhyc'kogo. 15, 3(1), 78–82 (in Ukrainian). стимуляції біосинтезу глутатіону у печінці та підви- Gutyj, B.V. (2013). Vplyv meveselu ta E–selenu na riven' щенню його експорту в кров і, як наслідок, позитивно pokaznykiv ne fermentnoi' systemy antyoksydantnogo вплинуло на продуктивність і життєздатність молод- zahystu organizmu bugajciv pry kadmijevomu няку. navantazhenni. Veterynarna medycyna. 97, 419–421 (in Ukrainian). Бібліографічні посилання Gutyj, B.V. (2013). Vplyv preparatu «Mevesel» na ak- tyvnist' enzymnoi' ta neenzymnoi' lanok Baglaj, O.M., Murs'ka, S. D., Gutyj, B.V., Gufrij, D.F. antyoksydantnoi' systemy organizmu bugajciv za (2011). Systema antyoksydantnogo zahystu ta umov hronichnogo kadmijevogo toksykozu. Biologija perekysne okysnennja lipidiv organizmu tvaryn. tvaryn. 15(4), 39–46 (in Ukrainian). Naukovyj visnyk L'vivs'kogo nacional'nogo Guberuk, V.O., Gutyj, B.V., Gufrij, D.F. (2015). Vplyv universytetu veterynarnoi' medycyny ta biotehnologij ursovit–ades ta selenitu natriju na riven' neenzymnoi' im. G'zhyc'kogo. 13, 4(2), 3–11 (in Ukrainian). systemy antyoksydantnogo zahystu organizmu bych- Perepjolkina, L.I., Krasnoshhjokova, T.A. (2008). kiv za gostrogo nitratno–nitrytnogo toksykozu. Fiziologicheskie aspekty dejstvija selena na Naukovyj visnyk L'vivs'kogo nacional'nogo organizmkur-nesushek. AgrarnyjvestnikUrala. 8, 56– universytetu veterynarnoi' medycyny ta biotehnologij 57 (in Russian). im. G'zhyc'kogo. 17, 1(1), 3–10 (in Ukrainian). Shevchenko, A.I. Diganov, A.I. (2009). Morfologicheskie Ponomarenko, Ju. (2007). Selen i jod v racionah pokazateli krovi indeek podvlijaniem probiotika brojlerov. Pticevodstvo. 4, 38–39 (in Russian). «Vetom 1.1», selena i ih kompleksa. Agrarnaja nauka Soboliev, O.I. (2010). Zminy morfolohichnykh i bio- sel'skomuhozjajstvu : materialy IV mezhdunar. khimichnykh pokaznykiv krovi kurchat-broileriv za nauch.-prakt. konf. Barnaul, 259–262 (in Russian). vykorystannia selenu v skladi kombikormiv. Tekhnolohiia vyrobnytstva i pererobky produktsii

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 61 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

tvarynnytstva : zbirnyk nauk. prats. Bila Tserkva. 2, litopol State Pedagogical University. 6 (1), 276–289. 22–25 (in Ukrainian). doi: http://dx.doi.org/10.15421/201615 Shevchenko, A.I., Diganov, A.I. (2009). Dinamika belka i Korzhov, V.I., Zhadach, V.N., Korzhov, M.V. (2007). belkovyh frakcij v syvorotke krovi gusej pri vvedenii Rol' sistemy glutationa v processah detoksikacii i an- v racion probiotika «Vetom 1.1» i selena. Agrarnaja tioksidantnoj zashhity. Zhurnal Akademіi medichnyh nauka sel'skomu hozjajstvu : materialy IV mezhdunar. nauk Ukrainy. 13(1), 3–19 (in Russian). nauch.-prakt. konf. Barnaul, 262–264 (in Russian). Martyshuk, T.V., Gutyj, B.V., Vishchur, O.I. (2016). Soboliev, O.I. (2008). Deiaki morfolohichni ta Level of lipid peroxidation products in the blood of biokhimichni pokaznyky krovi miasnykh huseniat rats under the influence of oxidative stress and under zalezhno vid rivnia selenu v kombikormakh. Zbirnyk the action of liposomal preparation of «Butaselmevit», naukovykh prats Vinnytskoho derzhavnoho ahrarnoho Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol universytetu. Vinnytsia. 34(2), 179–182 (in State Pedagogical University, 6 (2), 22–27. Ukrainian). doi: http://dx.doi.org/10.15421/ 201631 Surai, P.F., Taylor-Pickard, J.A. (2008). Current advancer Lavryshyn, Y.Y., Varkholyak, I.S., Martyschuk, T.V., in selenium research and applications. Hardback. 1, Guta, Z.А., Ivankiv, L.B., Paladischuk, О.R., Murska, 386. S.D., Gutyj, B.V., Gufriy, D.F. (2016). The biological Shackih, E.V. (2009). Biohimicheskij sostav krovi significance of the antioxidant defense system of ani- brojlerov pri ispol'zovanii razlichnyh form selena. mals body. Scientific Messenger LNUVMBT named Agrarnyj vestnik Urala. 3, 76–78 (in Russian). after S.Z. Gzhytskyj. 18, 2(66), 100–111. Fekete, S.G., Kellems, R.O. (2007). Interrelation ship of doi:10.15421/nvlvet6622. feeding with immunity and parasitic infection: a re- Nazaruk, N.V., Gutyj, B.V., Murskaja, S.D., Gufrij, D.F., view. Veterenarni Medicina. 52(4), 131–143. Hariv, I.I., Guta, Z.A., Vishhur, V.Ja. (2016). Vlijanie Hariv, M.I., Gutyj, B.V. (2016). Influence of the liposo- vitamiksa Se i metifena na sistemu antioksidantnoj mal preparation Butaintervite on protein synthesis zashhity organizma bychkov pri nitratno-kadmievoj function in the livers of rats under the influence of nagruzke. Nauchno-prakticheskij zhurnal. Uchenye carbon tetrachloride poisoning. Visnyk of Dniprope- Zapiski. – Vitebsk, 52(1), 134–138 (in Russian). trovsk University. Biology, medicine. 7(2), 123–126. Payne, R.L. (2004). The effects of inorganic and organic doi: 10.15421/021622. selenium sources on growth performance carcass traits, Khariv, M., Gutyj, B., Butsyak, V., Khariv, I. (2016). tissue mineral concentrations, and enzyme activity in Hematological indices of rat organisms under condi- poultry. Louisiana State University. tions of oxidative stress and liposomal preparation ac- Стаття надійшла до редакції 20.02.2017 tion. Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Me-

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 62 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7414

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

UDC 636.4.082.25 : 575.22

Genetic polymorphism of the Landrace pig based on microsatellite markers 

S.I. Lugovoy, S.S. Kramarenko, V.Ya. Lykhach [email protected]

Mykolayiv National Agrarian University, Georgy Gongadze Str., 9, Mykolayiv, Ukraine, 54020

The aim of this study was to analyze the genetic variability and population structure of the Landrace population by using 12 mi- crosatellite markers. A total of 90 pigs representing one commercial breed (Landrace) were sampled. Twelve microsatellite loci (SW24, S0155, SW72, SW951, S0386, S0355, SW240, SW857, S0101, SW936 SW911 and S0228) were selected and belong to the list of microsatellite markers recommended by FAO/ISAG. GenAIEx software was used to calculate the allele frequencies, effective number of alleles (Ae), observed (Ho) and expected (He) heterozygosity, within-population inbreeding estimate (Fis), Shannon’s information index (ISh). Overall allele frequency values ranged from 0.006 to 0.9333 (at allele SW951120). The number of observed alleles (Na) detected ranged from 5 (S0155 and SW911) to 13 (SW72), with an overall mean of 9.00 ± 0.80 and a total of 108 alleles were observed at these loci. However, the effective num- ber of alleles (Ae) ranged from 1.57 (SW951) to 5.49 (SW240) with a mean of 3.29 ± 0.33. Shannon’s information index (ISh) which measures the level of diversity, was sufficiently high – from 0.79 (for SW951) to 2.01 (for SW240) – with a mean of 1.43 ± 0.09. The overall means for observed (Ho) and expected (He) heterozygosities were 0.578 ± 0.009 and 0.662 ± 0.004, respectively, which ranged from 0.307 (SW951) to 0.814 (SW857) and 0.361 (SW951) to 0.818 (SW240), respectively. Of the 12 microsatellites analyzed using Fisher’s exact test, 50% were in Hardy-Weinberg equilibrium, and 6 were out of equilibrium (P < 0.05). Three mutation models namely, infinite allele model (I.A.M.), two phase model (T.P.M.), stepwise mutation model (S.M.M.) were estimated using the BOTTLENECK software. The results are indicated that the Landrace pig population is non-bottlenecked and remained at mutation-drift equilibrium. The study stands first in genetic characterization of the Ukrainian Landrace pig population through microsatellite markers. The various parameters and values used to quantify genetic variability, such as the high mean (and effective) number of alleles and the expected and observed heterozygosities, indicated high genetic variability in the Ukrainian Landrace pigs. The population has not undergone any recent and/or sudden reduction in the effective population size and remained at mutation-drift equilibrium. Key words: genetic polymorphism, microsatellite loci, pigs, Landrace breed

Генетический полиморфизм свиней породы ландрас на основе микросателлитных маркеров

С.И. Луговой, С.С. Крамаренко, В.Я. Лихач [email protected]

Николаевский национальный аграрный университет, ул. Георгия Гонгадзе, 9, г. Николаев, 54020, Украина

Цель этого исследования состояла в том, чтобы проанализировать генетическую изменчивость и структуру популя- ции свиней породы ландрас с использованием 12 микросателлитных локусов. Всего было исследовано 90 свиней, представ- ляющих одну коммерческую породу (ландрас). Были выбраны 12 микросателлитных локусов (SW24, S0155, SW72, SW951, S0386, S0355, SW240, SW857, S0101, SW936 SW911 и S0228), которые входят в список микросателлитных маркеров, реко- мендованных ФАО/ISAG.

Citation: Lugovoy, S.I., Kramarenko, S.S., Lykhach, V.Ya. (2017). Genetic polymorphism of the Landrace pig based on microsatellite markers. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 63–66.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 63 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Для расчета частот аллелей, эффективного числа аллелей (Ae), наблюдаемой (Ho) и ожидаемой (He) гетерозиготно- сти, оценки инбридинга (Fis), информационного индекса Шеннона (ISh) использовалось программное обеспечение GenAIEx. В целом частота аллелей варьировала от 0,006 до 0,9333 (для аллеля SW951120). Число аллелей (Na) варьировало от 5 (S0155 и SW911) до 13 (SW72) при среднем значении 9,00 ± 0,80. В общей сложности, в этих локусах было обнаружено108 аллелей. Однако эффективное число аллелей (Ae) варьировало от 1,57 (SW951) до 5,49 (SW240) при среднем значении 3,29 ± 0,33. Информационный индекс Шеннона (ISh), который свидетельствует об уровне разнообразия, был достаточно высоким – от 0,79 (для SW951) до 2,01 (для SW240) при среднем значении 1,43 ± 0,09. Средние значения оценок наблюдаемой (Ho) и ожи- даемой (He) гетерозиготности составляли 0,578 ± 0,009 и 0,662 ± 0,004 соответственно и варьировали от 0,307 (SW951) до 0,814 (SW857) и от 0,361 (SW951) до 0,818 (SW240) соответственно. Из 12 локусов микросателлитов, проанализирован- ных с использованием точного теста Фишера, 50% находились в состоянии равновесия Харди-Вайнберга, а еще 6 – откло- нялись от него (Р < 0,05). С использованием программного обеспечения BOTTLENECK оценивались три мутационные модели, а именно: модель бесконечного числа аллелей (I.A.M.), двухфазная модель (T.P.M.), модель пошаговой мутации (S.M.M.). Результаты показы- вают, что для популяции свиней породы ландрас не отмечено bottleneck-эффекта и она находится в состоянии равновесия между мутационным процессом и дрейфом генов. В исследовании впервые приведена генетическая характеристика украинской популяции свиней породы ландрас с ис- пользованием полиморфизма микросателлитных локусов. Различные параметры, используемые для количественной оценки генетической изменчивости, дают высокие оценки для среднего (и эффективного) числа аллелей, ожидаемой и наблюдае- мой гетерозиготности, что указывает на высокую генетическую изменчивость украинской популяции свиней породы лан- драс. Популяция не претерпела каких-либо недавних и/или внезапных сокращений эффективной численности и оставалась в состоянии равновесия между мутационным процессом и дрейфом генов. Ключевые слова: генетический полиморфизм, микросателлитные локусы, свиньи, порода ландрас

Генетичний поліморфізм свиней породи ландрас на основі мікросателітних маркерів

С.І. Луговий, С.С. Крамаренко, В.Я. Лихач [email protected]

Миколаївський національний аграрний університет, вул. Георгія Гонгадзе, 9, м. Миколаїв, 54020, Україна

Мета цього дослідження полягала в тому, щоб проаналізувати генетичну мінливість і структуру популяції свиней по- роди ландрас з використанням 12 мікросателітних локусів. Всього було досліджено 90 свиней, які представляють одну комерційну породу (ландрас). Було обрано 12 мікросателітних локусів (SW24, S0155, SW72, SW951, S0386, S0355, SW240, SW857, S0101, SW936 SW911 і S0228), які входять до списку мікросателітних маркерів, рекомендованих ФАО / ISAG. Для розрахунку частот алелей, ефективного числа алелей (Ae), фактичної (Ho) і очікуваної (He) гетерозиготності, оці- нки інбридингу (Fis), інформаційного індексу Шеннона (ISh). використовувалося програмне забезпечення GenAIEx. В цілому, частота алелей варіювала від 0,006 до 0,9333 (для алелі SW951120). Число алелей (Na) варіювало від 5 (S0155 і SW911) до 13 (SW72) із середнім значенням 9,00 ± 0,80. Загалом для цих локусів було виявлено108 алелей. Однак ефективне число алелей (Ae) варіювало від 1,57 (SW951) до 5,49 (SW240) із середнім значенням 3,29 ± 0,33. Інформаційний індекс Шеннона (ISh), який свідчить про рівень різноманітності, був досить високим – від 0,79 (для SW951) до 2,01 (для SW240) – із середнім значенням 1,43 ± 0,09. Середні значення фактичної (Ho) та очікуваної (He) гетерозиготності становили 0,578 ± 0,009 і 0,662 ± 0,004, відповідно і варіювали від 0,307 (SW951) до 0,814 (SW857) і від 0,361 (SW951) до 0,818 (SW240) відповідно. Із 12 локусів мік- росателітів, проаналізованих з використанням точного тесту Фішера, 50% перебували в стані рівноваги Харді-Вайнберга, а решта – відхилялися від нього (Р < 0,05). З використанням програмного забезпечення BOTTLENECK оцінювалися три мутаційні моделі, а саме: модель нескін- ченного числа алелей (I.A.M.), двохфазна модель (T.P.M.), модель покрокової мутації (S.M.M.). Результати свідчать, що для популяції свиней породи ландрас не відзначено bottleneck-ефекту і вона перебувала в стані рівноваги між мутаційним про- цесом і дрейфом генів. У дослідженні вперше наведена генетична характеристика української популяції свиней породи ландрас з використан- ням поліморфізму мікросателітних локусів. Різні параметри, які використовуються для кількісної оцінки генетичної мінли- вості, дають високі оцінки середнього (і ефективного) числа алелей, очікуваної і фактичної гетерозиготності, що вказує на високу генетичну мінливість української популяції свиней породи ландрас. Популяція не зазнала будь-яких недавніх і/або раптових скорочень ефективної чисельності і залишалася в стані рівноваги між мутаційним процесом і дрейфом генів. Ключові слова: генетичний поліморфізм, мікросателітні локуси, свині, порода ландрас

Introduction terms of the growth stage and weight gain of offspring is also noteworthy. However, the genetic characterization of In recent years, knowledge of the commercial and lo- the Landrace pigs from Ukrainian populations is still cal pig resources of the Ukraine has increased, following insufficient. In Ukraine, the first studies using molecular a similar trend in other countries. The productive life- markers in pigs were done by V. Topiha et al. (Topiha et span, good maternal ability and high meat production of al., 2010) who analyzed a panel of five microsatellites in the Landrace pigs is remarkable. In addition, the superior- 241 Large White pigs. ity of crossbreeding these pigs with Large White breeds in The aim of this study was to analyze the genetic vari-

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 64 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74 ability and population structure of the Landrace popula- GENEPOP version 4.2 (Rousset, 2008) was used to tion by using 12 microsatellite markers. perform deviations form Hardy-Weinberg equilibrium (HWE) per locus using Markov chain algorithm imple- Material and Methods mented according to authors recommendation with 10,000 dememorizations, 200 batches and 5,000 interactions per A total of 90 pigs representing one commercial breed batch. (Landrace) were sampled. The animals belonged to the The BOTTLENECK (version 1.2.03) (Cornuet and breeding group of the public joint-stock company (PJSC) Luikart, 1996) analysis was performed to know whether «Plemzavod «Stepnoy» located in Zapovitne village, this pig population exhibits a significant number of loci Kamensko-Dniprovsky district of Zaporozhia region, with excess of heterozygosity. Ukraine. PCR analysis was carried out on DNA extracted from Results and Discussion 90 ethanol-fixed small pieces of ear tissue samples. A DNA extraction using the Nexttec Clean Column kit The genetic diversity parameters in the Landrace pig, (Nexttec, Germany) according to the manufacturer's in- such as allele number, effective number of allele, ob- structions was performed. served and expected heterozygosity, within-population Twelve microsatellite loci which presented reliable inbreeding estimate (Fis) and Shannon’s information amplification standards (SW24, S0155, SW72, SW951, index are presented in Table 1. S0386, S0355, SW240, SW857, S0101, SW936 SW911 and All the loci studied were polymorphic. Overall allele S0228) were selected and belong to the list of microsatel- frequency values ranged from 0.006 to 0.9333 (at allele lite markers recommended by FAO/ISAG. The adopted SW951120). The number of observed alleles (Na) detect- strategy for the selection of the loci was to represent most ed ranged from 5 (S0155 and SW911) to 13 (SW72), with of the autosomic pig chromosome. an overall mean of 9.00 ± 0.80 and a total of 108 alleles Electrophoresis was carried out using an ABI 3130×l were observed at these loci. However, the effective num- Genetic Analyzer (Applied Biosystems, USA). Allele ber of alleles (Ae) ranged from 1.57 (SW951) to 5.49 sizes of each microsatellite were determined using (SW240) with a mean of 3.29 ± 0.33. GeneMapper ver. 4.0 (Applied Biosystems). Shannon’s information index (ISh) which measures the All the samples were stored in the DNA Bank of the level of diversity, was sufficiently high – from 0.79 (for Laboratory of All-Russian Science Institute of Animal SW951) to 2.01 (for SW240) – with a mean of 1.43 ± 0.09. Husbandry named after L.K. Ernst (VIJ), Dubrovitzy The overall means for observed (Ho) and expected (He) (Russian Federation), where this experiment was devel- heterozygosities were 0.578 ± 0.009 and 0.662 ± 0.004, oped. respectively, which ranged from 0.307 (SW951) to 0.814 GenAIEx version 6.5 (Peakall and Smouse, 2006) was (SW857) and 0.361 (SW951) to 0.818 (SW240), respec- used to calculate the allele frequencies, effective number tively. Of the 12 microsatellites analyzed using Fisher’s of alleles (Ae), observed (Ho) and expected (He) hetero- exact test, 50% were in Hardy-Weinberg equilibrium, and zygosity, within-population inbreeding estimate (Fis), 6 were out of equilibrium (P < 0.05). Shannon’s information index (ISh). Table 1 Microsatellite analysis in the Landrace pig population Locus n Na Ae ISh Ho He Fis HWE SW24 69 10 4.22 1.64 0.797 0.763 -0.045 ns S0155 90 5 2.52 1.14 0.589 0.603 0.024 ns SW72 85 13 2.97 1.49 0.671 0.664 -0.010 ns SW951 88 7 1.57 0.79 0.307 0.361 0.151 *** S0386 90 10 2.75 1.46 0.578 0.637 0.093 ns S0355 85 10 3.04 1.42 0.412 0.671 0.386 *** SW240 77 12 5.49 2.01 0.675 0.818 0.174 *** SW857 86 10 5.22 1.85 0.814 0.809 -0.007 ns S0101 87 6 3.29 1.30 0.747 0.696 -0.074 ns SW936 85 12 2.67 1.43 0.435 0.625 0.304 *** SW911 45 5 2.53 1.19 0.422 0.605 0.303 * S0228 86 8 3.25 1.44 0.488 0.693 0.295 *** * – P < 0.05; *** – P < 0.001; ns – P > 0.05.

The within-population inbreeding estimates (Fis) ob- the Landrace pig population is non-bottlenecked and served at 8 loci were positive and 4 loci revealed negative remained at mutation-drift equilibrium. with a mean of 0.133 ± 0.046 is indicating significant The effective number of alleles found in this study heterozygosity shortage in the Landrace pig population. (3.29 ± 0.33) was higher than that in the German Land- Three mutation models namely, infinite allele model race (2.27), the Vietnam Landrace pigs (2.83) (Thuy et (I.A.M.), two phase model (T.P.M.), stepwise mutation al., 2006). This value for the Ukrainian Landrace pigs was model (S.M.M.) were estimated using the BOTTLE- comparable to than that found by Vicente et al. (Vicente NECK software (Table 2). The results are indicated that et al., 2008) in the Landrace pigs from Portugal (3.47).

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 65 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

The average expected (0.662) and observed (0.578) al., 2010) and the Portuguese Landrace pigs (He = 0.670) heterozygosities of the Ukrainian Landrace pigs indicated (Vicente et al., 2008). The observed heterozygosity found a high degree of variability. The heterozygosity observed in present study is also in close agreement with the re- here resembled the values found for other breeds, such as ported values in Landrace (0.522) by Swart et al. (Swart the Vietnam Landrace pigs (He = 0.600) (Thuy et al., et al., 2010) for the Southern African domestic pigs. 2006), the Spanish Landrace pigs (He = 0.640) (Boitard et Table 2 Bottleneck analysis in the Landrace pig population Model Sign rank test – Number of loci with heterozygosity excess Expected Observed Probability I.A.M. 7.16 4 0.060 T.P.M. 7.14 4 0.061 S.M.M. 7.10 1 < 0.001

The Fis values in the sample of the Ukrainian Land- References race pigs ranged from −0.074 to 0.386. The mean within population inbreeding estimate (Fis) was 0.133. The defi- Topiha, V.S., Lugovoy, S.I., Kramarenko, S.S. (2010). ciency of heterozygotes (13.3 percent) in the Ukrainian Analiz geneticheskogo raznoobraziia svinei krupnoi Landrace pig population is higher to heterozygote short- beloi porody na osnove multilokusnykh genotipov fall observed in the Portuguese Landrace pig (3.8 percent) mikrosatellitov. Vіsnik agrarnoy nauki Prichornomor'- (Vicente et al., 2008) and the Spanish Landrace pigs (6.0 ia. 1(52), T. 2, 3–11 (In Russian). percent) (Boitard et al., 2010). Peakall, R.O.D., Smouse, P.E. (2006). GENAIEX 6: genetic analysis in Excel. Population genetic software Conclusions for teaching and research. Molecular Ecology Notes. 691, 288–295. The study stands first in genetic characterization of the Rousset, F. (2008). GENEPOP’007: a complete re- Ukrainian Landrace pig population through microsatellite implementation of the GENEPOP software for Win- markers. The various parameters and values used to quan- dows and Linux. Molecular Ecology Resources. 8, tify genetic variability, such as the high mean (and effec- 103–106. tive) number of alleles and the expected and observed Cornuet, J.M., Luikart, G. (1996). Description and power heterozygosities, indicated high genetic variability in the analysis of two tests for detecting recent population Ukrainian Landrace pigs. The population has not under- bottlenecks from allele frequency data. Genetics. 144, gone any recent and/or sudden reduction in the effective 2001–2014. population size and remained at mutation-drift equilibri- Thuy, N.T.D., Melchinger-Wild, E., Kuss, A. W., Cuong, um. N.V., Bartenschlager, H., Geldermann, H. (2006). Comparison of Vietnamese and European pig breeds Researcher’s perspectives using microsatellites. Journal of animal science. 84 (10), 2601–2608. The evaluation of pig genetic resources and the con- Vicente, A.A., Carolino, M.I., Sousa, M.C.O., Ginja, C., servation of key pig populations will be important to Silva, F.S., Martinez, A.M., Vega-Pla, J.L., Carolino, enable the Ukrainian agriculture and food industries to N., Gama, L.T., (2008). Genetic diversity in native respond to future changes in consumer needs. Two breeds and commercial breeds of pigs in Portugal assessed by are mainly used as maternal lines in the Ukrainian swine microsatellites. Journal of animal science. 86(10), breeding programs: Landrace and Large White, which 2496–2507. represent 37.3 percent and 51.8 percent of the overall Boitard, S., Chevalet, C., Mercat, M.J., Meriaux, J.C., germplasm used for pork production, respectively (Gladіy Sanchez, A., Tibau, J., Sancristobal, M. (2010). Ge- et al., 2015). Evaluating the genetic diversity within a netic variability, structure and assignment of Spanish breed is also a requisite for genetic conservation. and French pig populations based on a large sam- pling. Animal genetics. 41(6), 608–618. Acknowledgement Swart, H., Kotze, A., Olivier, P. A. S., Grobler, J. P. (2010). Microsatellite-based characterization of This study was performed with financial support of Southern African domestic pigs (Sus scrofa the Ministry of Education and Science of Ukraine (No. domestica). South African Journal of Animal 0116U004760). Science. 40(2), 121–132. Gladіy, M.V., Ruban, S.Y., Getya, A.A., Pryima, S.V. (2015). Porody sіl’skogospodars’kykh tvaryn Ukrainy. Іstorіya, stan, perspektyvy rozvytku. Rozvedennia і genetyka tvaryn. 49, 44–57 (In Ukrainian). Стаття надійшла до редакції 7.02.2017

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 66 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7415

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 636.32/38:591.16.612.063

Cтан і перспективи застосування біотехнологічних методів відтворення у племінному вівчарстві 

М.М. Шаран, Х.М. Гримак [email protected], [email protected]

Інститут біології тварин НААН України, вул. В. Стуса, 38, м. Львів, 79034, Україна

Проведено аналіз літературних даних щодо застосування методу трансплантації ембріонів у племінному вівчарстві. Доведено, що теоретичною основою методу трансплантації ембріонів є наявність великої кількості зародкових клітин у яєчниках самок, більшість яких при звичайних способах відтворення не бере участі у цих процесах, а також висока вірогід- ність успадкування генетичних ознак після пересадки ембріонів реципієнтом. На цій основі від самки протягом життя можна одержати декілька десятків нащадків. Головним напрямом технології трансплантації ембріонів є розробка нових методів, які забезпечать одержання найбільшої кількості доброякісних ембріонів бажаних генотипів як за рахунок індук- ції множинної овуляції, так і шляхом культивування фолікулярних ооцитів поза організмом. Відмічено, що використання трансплантації обмежується рядом чинників, які недостатньо вивчені і багато з них є суперечливими, зокрема непередба- чуваністю результатів індукції множинної овуляції. Розробка способу прогнозування результатів поліовуляції різко підви- щить ефективність трансплантації ембріонів та значно зменшить затрати трудових і фінансових ресурсів. Показано, що одним із головних факторів переводу методу трансплантації на практичну основу є розробка способів кріоконсервування ембріонів. Це дозволить спростити підбір за статевим циклом реципієнтів з донорами, здійснити транспортування на великі відстані та проводити пересадку в запланованих селекційних стадах. Подальше удосконалення методу, поряд із застосуванням сучасних досягнень генетики, ембріології і ендокринології до- зволить у найближчій перспективі розробити комплексний метод прискореного створення у вівчарстві селекційних стад високопродуктивних тварин. Ключові слова: вівцематки-донори, реципієнти, поліовуляція, трансплантація ембріонів, кріоконсервація, гормональні препарати, яєчники, жовті тіла.

Состояние и перспективы применения биотехнологических методов воспроизводства в племенном овцеводстве

Н.Н. Шаран, Х.М. Гримак [email protected], [email protected]

Институт биологии животных НААН Украины, ул. В. Стуса, 38, г. Львов, 79034, Украина

Проведен анализ литературных данных по применению метода трансплантации эмбрионов в племенном овцеводстве. Доказано, что теоретической основой метода трансплантации эмбрионов является наличие большого количества за- родышевых клеток в яичниках самок, большинство которых при обычных способах воспроизводства не принимает учас- тия в этих процессах, а также высокая вероятность наследования генетических признаков после пересадки эмбрионов реципиентом. На этой основе от самки в течение жизни можно получить несколько десятков потомков. Главным направ- лением технологии трансплантации эмбрионов является разработка новых методов, которые обеспечат получение наи- большего количества доброкачественных эмбрионов желаемых генотипов как за счет индукции множественной овуляции, так и путем культивирования фолликулярных ооцитов вне организма.

Citation: Sharan, M., Grymak, K. (2017). Curent state and futyre of using the biotechnological methods of reproduction in sheeps breeding. Scientific Messen- ger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 67–70.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 67 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Отмечено, что использование трансплантации ограничивается рядом факторов, которые недостаточно изучены и многие из них противоречивы, в частности непредсказуемостью результатов индукции множественной овуляции. Разра- ботка способа прогнозирования результатов полиовуляции резко повысит эффективность трансплантации эмбрионов и значительно уменьшит затраты трудовых и финансовых ресурсов. Показано, что одним из главных факторов перевода метода трансплантации на практическую основу является разработка способов криоконсервирования эмбрионов. Это позволит упростить подбор по половому циклу реципиентов с донорами, осуществить транспортировку на большие расстояния и проводить пересадку в запланированных селекционных стадах. Дальнейшее совершенствование метода, наряду с применением современных достижений генетики, эмбриологии и эн- докринологии позволит в ближайшей перспективе разработать комплексный метод ускоренного создания в овцеводстве селекционных стад высокопродуктивных животных. Ключевые слова: овцематки-доноры, реципиенты, полиовуляция, трансплантация эмбрионов, криоконсервация, гормо- нальные препараты, яичники, желтые тела.

Curent state and futyre of using the biotechnological methods of reproduction in sheeps breeding

M. Sharan, K. Grymak [email protected], [email protected]

Institute of Animal Biology NAAS, V. Stus Str., 38, Lviv, 79034, Ukraine

The analysis of publication related to the usage of embryo transplantation method in breeding sheep had been conducted. It is proved that the theoretical basis of the method of embryo transplantation is the large number of germ cells in the ovaries of females, most of which during the usual method of reproduction does not participate in these processes, and the high probability of inheriting genetic characteristics of embryos after transplantation by recipient. On this basis, from females throughout her life we can get a few dozen of descendants. The main aspects of embryos transplantation technology is to development of new methods that will ensure obtaining of the greatest number of good-quality embryos with desirable genotypes, both by the induction of multiple ovulation and by cultivation of follicular oocytes outside the body. It has been defined, that its usage is limited by a number of factors that are not well studіed and many of them are contradictional, in particular unpredictable results of the multiple ovulation induction. The development of the method of predicting the results of polyovulation will significantly increase the efficiency of embryos transplantation and significant- ly reduce the cost of labor and financial resources. It has been shown, that one of the main factors of making transplantation more practical is to develop the methods of embryos cryopreservation. This will simplify the selection of recipients and donors by the sexual cycle, will further long distance transportation and will enable the transplantation in the planned breeding herds. The further of the method, along with modern advances of genetics, embryology, endocrinology, will in the near future lead to develop a comprehensive method for the accelerated creation in sheep breeding flocks of high performance animals. Key words: sheep-donors, recipients, polyovulation, embryotransplantation, cryopreservation, hormones, ovaries, the corpus lu- teum.

Збільшення виробництва продукції вівчарства не- Ajbazov and Aksenova, 2011; Aksenova et al., 2012). На можливе без підвищення продуктивності тварин. цій основі від самки впродовж життя можна одержати Однак, при традиційних методах ведення галузі – це декілька десятків нащадків. процес довготривалий. Потрібні принципово нові За інтенсивної селекції матерів плідників без ви- підходи в селекційно-племінній роботі, а саме: широ- користання трансплантації ембріонів досягають під- ке впровадження у практику сучасних досягнень ге- вищення ефекту селекції всього на 5–10%. Метод нетики, селекції і біотехнології, зокрема методу тран- трансплантації дозволяє підвищити коефіцієнт розм- сплантації ембріонів. Це сприятиме інтенсивному ноження високоцінних тварин у 2–5 разів і відповідно використанню генетичного потенціалу тварин, забез- підвищити селекційний ефект на 25% (Neimann, 1988; печить у найкоротші строки отримання необхідної Ruane, 1988; Krychowski, 1989; Madіson, 1994). Таким кількості висококласного племінного молодняку, чином, прискорене одержання плідників, здатних створення селекційних стад та збереження цінного бути покращувачами, при створенні селекційних стад генофонду (Muhamedgaliev et al., 1981; Bodo et al., є важливим завданням методу трансплантації в прак- 1984; Jernst, 1986; Kvasnickij et al., 1988; Burkat, 1988; тиці селекційно-племінної роботи. Zubets, 1994; Zubets, 1995; Ajbazov and Aksenova, Особливого значення метод трансплантації ембрі- 2011). онів набуває при виведені нових ліній, типів і порід Теоретичною основою методу трансплантації емб- тварин. Він дозволяє швидшими темпами створити ріонів є наявність великої кількості зародкових клітин ядра нових популяцій, відіграє важливу роль у вико- у яєчниках самок, більшість яких за використання ристанні світових генетичних ресурсів. звичайних способів відтворення не бере участі у цих Багато уваги приділяється пересадці ембріонів, як процесах, а також висока вірогідність успадкування засобу підвищення темпів відтворення, а також, як генетичних ознак після пересадки ембріонів реципіє- одного із фундаментальних біологічних методів дос- нтом (Klinskij and Alekseenko, 1979; Jernst, 1984; лідження репродуктивної функції тварин. Групи тва-

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 68 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

рин-аналогів близьких за спадковістю, одержані ме- донорів у межах 15,5–17,5 жовтих тіл, одержання тодом трансплантації, є винятково цінними і дозво- 12,3–13,8 ембріонів на одну тварину, в тому числі ляють конкретніше аналізувати проблеми фізіології, придатних до трансплантації 74,3–90,4 відсотка. біохімії, генетики та імунології відтворення, вивчити Важливе теоретичне і практичне значення має ви- вплив генетичних і кормових факторів на розвиток яснення ролі різних чинників, які впливають на при- ембріонів, визначити причину їх загибелі у доім- живлення трансплантованих ембріонів у реципієнтів. платаційний та імплатаційний періоди. За даними П.В. Аксенова (Aksenova, 2014), після пе- Головним напрямом удосконалення технології ресадки ембріонів вівцям-реципієнтам, яким через 5 трансплантації ембріонів є розробка нових методів, днів після операції для підвищення їх приживлення які забезпечать одержання найбільшої кількості доб- вводили препарат «Хорулон» (хоріон-гонодотропіну), роякісних ембріонів бажаних генотипів як за рахунок приживлення становило лише 33%. індукції множинної овуляції, так і культивуванням Одним з головних чинників переводу методу тран- фолікулярних ооцитів поза організмом. Але викорис- сплантації ембріонів у вівчарстві на практичну основу тання методу трансплантації ембріонів у тваринницт- є розробка способів кріоконсервування ембріонів. Це ві обмежується рядом факторів, які недостатньо ви- дозволило спростити підбір за статевим циклом реци- вчені й багато з них є суперечливими. Так, із дослі- пієнтів з донорами, здійснити транспортування на джень ряду вчених (Gordon, 1988; Ernest and Sergeev, великі відстані і проводити пересадку ембріонів у 1989; Zhulynskaja and Lobacheva, 2007) відомо, що від запланованих селекційних стадах. 30–35% самок-донорів ембріонів взагалі не одержу- Однак, на даний час не розроблені прості та доста- ють, а у 40% – відсутні придатні ембріони для переса- тньо надійні методи кріоконсервування репродуктив- дки. Проте, одностайної думки у вчених і практиків них клітин овець, які здатні задовольнити запити про причини такого явища немає. виробництва. Заморожування ембріонів пов’язане з У цьому аспекті однією з серйозних причин, які дорогим кріогенним обладнанням і значними матеріа- стримують широке впровадження методу трансплан- льними затратами, (Aksenova et al., 2012; Aksenova et тації у племінне тваринництво, є непередбачуваність al., 2013). Автори стверджують, що найвищу стійкість результатів індукції множинної овуляції (Ernest and до кріоконсервування продемонстрували ооцити кіз, Sergeev, 1989; Lee et al., 2000; Freitas et al., 2003; 2–4 бластомерні ембріони та морули за швидкого Ajbazov et al., 2006; Aksenova et al., 2013). режиму заморожування з використанням обладнання Розробка простого способу прогнозування резуль- французької фірми IMV. татів поліовуляції різко підвищить ефективність тран- P. Stecher, I. Vaderzwalmen, N. Zech (Stecher et al., сплантації ембріонів та значно зменшить затрати 1999), Д.А. Пикус (Pikus, 2005) провели успішні екс- трудових і фінансових ресурсів. Л.С. Малахова перименти із заморожування ембріонів овець спосо- (Malahova, 2005), порівнюючи три схеми стимуляції бом вітрифікації за використання великих швидкос- суперовуляції у вівцематок із застосуванням фоліку- тей охолодження. лостимулюючого гормону (ФСГ-n; США), Фолітропі- Літературні дані та практичний аналіз трансплан- ну (Литва) та Фолімагу (Росія), встановила, що за тації ембріонів овець і кіз свідчать, що сьогодні є реакцією поліовуляції, одержанням кількості ембріо- реальна можливість одержувати за статевий цикл по нів, у тому числі на донора, перевагу мали схеми ін- чотири–шість доброякісних ембріонів від високоцін- дукції множинної овуляції із застосуванням ФСГ – n них вівцематок-донорів і 40–45% суягності. Проте ряд та Фолімагу. питань, зв’язаних з удосконаленням методу транс- Дослідженнями А.-М.М. Айбазова, Т.В. Мамонто- плантації ембріонів, залишаються невирішеними, ва (Ajbazov and Mamontova, 2014) з порівняння індук- потребують технічної доробки і наукового обґрунту- ції множинної овуляції у кіз-донорів фолікулостиму- вання. До них відносяться: надійність відбору вівце- люючим препаратом – «ФСГ-супер» і «Оваген» вияв- маток, індукція множинної овуляції, продукування лено, що поліовуляцією на введення екзогенного гор- донорами доброякісних ембріонів, низькотемператур- мону «ФСГ-супер» прореагувало 86% оброблених кіз не кріоконсервування та гарантійна аплікація ембріо- за реакції поліовуляції 12,4 жовтих тіл і виході прида- на реципієнту. тних ембріонів 68%. Застосування препарату «Ова- Подальше удосконалення методу, поряд із засто- ген» забезпечило наявність у яєчниках 14,5 жовтих суванням сучасних досягнень генетики, ембріології і тіл за виходу повноцінних ембріонів 75,3%. На думку ендокринології дозволить у найближчій перспективі авторів, обидва препарати ефективні і за їх застосу- розробити комплексний метод прискореного ство- вання досягається висока поліовуляція із великим рення у вівчарстві селекційних стад високопродукти- відсотком виходу придатних ембріонів. вних тварин. П.В. Аксенова, А.М.М. Айбазов, Д.В. Коваленко та ін. (Ajbazov et al., 2012) розробили схему індукції Бібліографічні посилання поліовуляції у кіз, яка передбачає введення імпланта- нта «Крестар» на 8-му добу, одноразову ін’єкцію 500 Muhamedgaliev, F.M., Tojshibekov, M.M., Abil'dinov, ОД Фолігону та ін’єкції 7 мл Овагену з інтервалом 12 R.B. (1981). Transplantacija zigot v год за одноразової дози 1 мл (початок ін’єкції – за 60 plemynnomovcevodstve. Alma-Ata: Nauka (in Rus- год до видалення імплантанта); введення 500 ОД Хо- sian). рулону у момент фіксації статевої охоти. Запропоно- вана схема забезпечує поліовуляцію яєчників кіз-

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 69 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Bodo, J., Buvanendran, V., Hogdes, J. (1984). Manual for Ernest, L.K., Sergeev, N.Y. (1989). Transplantacyja training courses on the animal genetic resources con- embryonov sel'skohozjajstvennyh zhyvotnyh. M.: servation and management. Rome: FAO. Agropromizdat (in Russian). Jernst, L.K. (1986). Perspektivy prikladnoj biotehnologii. Lee, C.S., Fang, N.Z., Koo, D.B. (2000). Embryо recovery Vestn. S.-h. nauki. 2, 120–126 (in Russian). and transfer for the production of transgenic goats from Kvasnickij, A.V., Martynenko, N.A., Bliznjuchenko, A.G. Korean native strain. Small Ruminant Research. 37, (1988). Transplantacijaj embrionov i geneticheskoaj 57–63. ainzhenerija v zhivotnovodstve. Kiev: Urozhaj (in Rus- Freitas, V.J.F., Serova, I.A., Andreeva, L.E. (2003). Birth sian). of normal kids after microinjection of pronuclear em- Burkat, V.P. (1988). Biotehnologija i teoreticheskie bryos in a transgenig goat (Capra hircus) production aspekty selekcii. O merah po povysheniju jeffektivnosti program in Brazil. Genetics and Molecularv Research. i uluchsheniju organizacii bolee shirokogo ispol'- 2(2), 200–205. zovanija biotehnologii v plemennom zhivotnovodstve: Ajbazov, A.-M.M., Malahova, L.S., Trubnikova, P.V. Tez. Dok. 11Resp. Nauch. – proizvod. konf. L'vov, 24– (2006). Sinhronizacija polovoj ohoty u molochnyh koz. 26 (in Russian). Ovcy, kozy, sherstjanoe delo. 2, 32–33 (in Russian). Zubets, M.V. (1994). Formuvannia molochnoho stada z Aksenova, P.V., Ajbazov, A-M.M., Seitov, M.S. (2013). prohramovanoiu produktyvnistiu. Kyiv.: Urozhai (in Ocenka kachestva i ustojchivosti k kriokonservacii Ukrainian). jembrionov koz v zavisimosti ot stadii razvitija. Zubets, M.V. (1995). Do pytannia formuvannia Izvestija Orenburgskogo gosudarstvennogo agrarnogo spadkovosti silskohospodarskykh tvaryn. Teoretychni i universiteta. 6(44), 85–87 (in Russian). i praktychni aspekty porodoutvoriuvalnoho protsesu u Malahova, L.S. (2005). Kachestvennye pokazateli molochnomu ta miasnomu skotarstvi, 64–65 (in jembrionov v zavisimosti ot primenjaemyh Ukrainian). gonadotropinov. Sbornik nauchnyh trudov Stavropol'- Ajbazov, M.M., Aksenova, P.V. (2012). Vozmozhnost' i skogo nauchno-issledovatel'skogo instituta perspektivy poluchenija pervichnyh transgennyh zhivotnovodstva i kormoproizvodstva. 1, 37–40 (in zhivotnyh-producentov belkov cheloveka. Ovcy, kozy, Russian). sherstnoe delo. 3, 33–35 (in Russian). Ajbazov, A.–M.M., Mamontova, T.V. (2014). Rezul'taty Klinskij, Ju.D., Alekseenko, A.N. (1979). Transplantacija stimuljacii follikulogeneza zaanens'kih koz. Sbornik zarodishej u sel's'kohozjajstvennyh zhivotnyh. Itogi nauchnyh trudov Stavropol'skogo nauchno- nauki i tehniki. 12, 52–112 (in Russian). issledovatel'skogo instituta zhivotnovodstva i Jernst, L.K. (1984). Individual'naja reakcija jaichnikov kormoproizvodstva. 7, 26–37 (in Russian). korov pri inducirovanii superovuljaciej. Dok. VASH- Ajbazov, A.-M.M., Aksenova, P.V., Kovalenko, D.V. NIL. 6, 22–24 (in Russian). (2012). Itogi i perspektivy razrabotki i primenenija Ajbazov, M.M., Aksenova, P.V. (2011). Transplantacija biotehnologicheskyh metodov i priemov intensifikacii jembrionov u molochnih koz. Culegere de lucrari a vosproizvodstva ovec i koz. Sbornik nauchnyh trudov Simpozionului stiintific cu participare internationala Stavropol'skogo nauchno-issledovatel'skogo instituta consacrat aniversarii Maximovca, 286–290 (in zhivotnovodstva i kormoproizvodstva. 5, 17–23 (in Russian). Russian). Aksenova, P.V., Ajbazov, M.M., Kovalenko, D.V. (2012). Aksenova, P.V. (2014). Rezul'taty aprobacii Biotehnologicheskie metody i priemy intensifikacii usovershenstvovannogo metoda transplantacii vosproizvodstva ovec i koz. Ovci, kozy, sherstnoedelo. jembrionov u ovec: analiz prizhivljajemosti zigot, 2, 35–38 (in Russian). effektivnosti vynashivanija ploda i razvitija jagnjat- Neimann, H. (1988). Tiefgefrioren von Embryonen Land- transplantantov. 1, 11–13 (in Russian). wirts chaftlicher Nutztiere. Prakt. Tierarzt. 69(9), 29– Aksenova, P.V., Ajbazov, A.-M.M. (2009). Rezul'taty 34. stimuljacii follikulogenezazaanenskih koz // Aksenova Ruane, J. (1988). Reviem of the use of embryo transfer in P.V. Shemy sinhronizacii polovogo cikla u molochnyh the genetic improvement of dairy cattle. Animal Breed- koz. Materialy v mezinarodni vedeckoprakticka ing Abstracts. 56(6), 437–446. conference «Modarni Vymozenosti Vedy». Praha. Krychowski, T. (1989). La transplantation embryonnairea I Publishing House «Edication and Science», 45–48 (in URCEO: optimizes la selection. Bull. techn. Insem. Ar- Russian). tif. 52, 35–36. Stecher, P., Vaderzwalmen, I., Riedler, N., Zech, N. Madіson, V.V. (1994). Perevaga іmportu embrіonіv. (1999). Vitrification of humal embryos on height stage Tvarynnyctvo Ukraіny. 4, 5 (in Ukrainian). of development. Institute Reproduktionsmedisin und Zhulynskaja, O.S., Lobacheva, Y.V. (2007). Predvarytel'- Endokrinologie, Austria. 11(1), 104. nye rezul'taty ocenky ovcematok po vagynal'nym Pikus, D.A. (2005). Opyt primenenija metoda OPS- mazkam na prygodnost' k stymuljacyy superovuljacyy. vitrifikacii jembrionov ovec. Sbornik nauchnyh trudov Sbornyk nauchnыh trudov Stavropol'skogo nauchno- GNU SNIIZhK. http://cyberleninka.ru/article/n/opyt- yssledovatel'skogo ynstytuta zhyvotnovodstva y primeneniya-metoda-ops-vitrifikatsii-embrionov- kormoproyzvodstva. 1 (in Russian). ovets#ixzz4dBAo2fYW (in Russian). Gordon, A. (1988). Kontrol' vosproyzvodstva sel'- Стаття надійшла до редакції 3.02.2017 skohozjajstvennyh zhyvotnyh. M.: Agropromyzdat (in Russian).

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 70 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7416

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 636.2.034.082

Вплив живої маси корів голштинської породи у період вирощування на тривалість та ефективність їх господарського використання 

Н.П. Бабік1, Є.І. Федорович2, В.В. Федорович3 [email protected], [email protected], [email protected]

1Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН, вул. Погребняка, 1, с. Чубинське, Бориспільський район, Київська область, 08321, Україна; 2Інститут біології тварин НААН, вул. В. Стуса, 38, м. Львів, 79034, Україна; 3Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, вул. Пекарська, 50, м. Львів, 79010, Україна

Наведено дані щодо впливу живої маси корів голштинської породи у період вирощування на тривалість та ефектив- ність їх довічного використання. Встановлено, що тварини, які не досягнули стандарту породи за живою масою у певний віковий період, в подальшому мали нижчі показники тривалості використання та довічної продуктивності. Найдовшою тривалістю життя, продуктивного використання, кількістю лактацій за життя та найвищою довічною продуктивністю характеризувалися тварини, жива маса яких у 6-місячному віці становила 181–220, у 12-місячному – 311–340, у 18-місячному – 411–440, при першому осіменінні – 411–440 та при першому отеленні – 511–540 кг. Найвищі додатні висо- кодостовірні коефіцієнти кореляції встановлено між живою масою корів у різні періоди їх вирощування (виняток – жива маса при першому отеленні) та довічними надоями (r = 0,072–0,106), середнім довічним вмістом жиру в молоці (r = 0,062– 0,126), довічною кількістю молочного жиру (r = 0,077–0,112), надоями на один день життя (r = 0,077–0,165) і продуктив- ного використання (r = 0,077–0,112). Значно слабшими ці зв’язки були між живою масою тварин у досліджувані вікові періоди та тривалістю життя (r = -0,009 – +0,062), продуктивного використання (r = -0,125 – +0,094), лактування (r =-0,093 – +0,038) і кількістю лактацій за життя (r = -0,134 – +0,029). Варто відзначити, що найменшими коефіцієнти кореляції були між живою масою корів при першому отеленні та досліджуваними показниками тривалості й ефективно- сті їх довічного використання. Сила впливу живої маси тварин у період вирощування найвищою була на тривалість їх гос- подарського використання (23,34–31,30%), кількість лактацій за життя (13,79–28,08%), довічний надій (11,89–15,68%) та довічну кількість молочного жиру (11,42–15,16%). Ключові слова: порода, корови, жива маса, тривалість використання, довічна продуктивність, коефіцієнти кореляції, сила впливу.

Влияние живой массы коров голштинской породы в период выращивания на срок и эффективность их хозяйственного использования

Н.П. Бабик1, Е.И. Федорович2, В.В. Федорович3 [email protected], [email protected], [email protected]

1Институт разведения и генетики животных имени М.В. Зубца НААН, ул. Погребняка, 1, с. Чубинское, Бориспольский район, Киевская область, 08321, Украина; 2Институт биологии животных НААН, ул. В. Стуса, 38, г. Львов, 79034, Украина; 3Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина

Citation: Babik, N.P., Fedorovych, Ye.I., Fedorovych, V.V. (2017). The influence of live weight of holstein cows on the duration and effectiveness of their economic use during the period of breeding. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 71–75.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 71 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Приведены данные о влиянии живой массы коров голштинской породы в период выращивания на продолжительность и эффективность их пожизненного использования. Установлено, что животные, которые не достигли стандарта породы по живой массе в определенный возрастной период, в дальнейшем имели более низкие показатели продолжительности использования и пожизненной продуктивности. Самой длинной продолжительностью жизни, продуктивного использова- ния, количеством лактаций при жизни и наивысшей пожизненной продуктивностью характеризовались животные, живая масса которых в 6-месячном возрасте составляла 181–220, в 12-месячном – 311–340, в 18-месячном – 411–440, при первом осеменении – 411–440 и при первом отеле – 511–540 кг. Самые высокие положительные високодостоверные коэффициен- ты корреляции установлено между живой массой коров в разные периоды их выращивания (исключение – живая масса при первом отеле) и пожизненными удоями (r = 0,072–0,106), средним пожизненным содержанием жира в молоке (r = 0,062– 0,126), пожизненным количеством молочного жира (r = 0,077–0,112), удоями на один день жизни (r = 0,077–0,165) и про- дуктивного использования (r = 0,077–0,112). Гораздо слабее эти связи были между живой массой животных в исследуемые возрастные периоды и продолжительностью жизни (r = -0,009 – +0,062), продуктивного использования (r =и-0,125 – +0,094), лактирования (r = -0,093 – +0,038) и количеством лактаций при жизни (r = -0,134 – +0,029). Следует отметить, что наименьшими коэффициенты корреляции были между живой массой коров при первом отеле и исследуемыми показа- телями продолжительности и эффективности их пожизненного использования. Сила влияния живой массы животных в период выращивания наивысшей была на продолжительность их хозяйствен- ного использования (23,34–31,30%), количество лактаций при жизни (13,79–28,08%), пожизненный удой (11,89–15,68%) и пожизненное количество молочного жира (11,42–15,16%). Ключевые слова: порода, коровы, живая масса, длительность использования, пожизненная продуктивность, коэффи- циенты корреляции, сила влияния.

The influence of live weight of holstein cows on the duration and effectiveness of their economic use during the period of breeding

N.P. Babik1, Ye.I. Fedorovych2, V.V. Fedorovych3 [email protected], [email protected], [email protected]

1Institute of Animal Breeding and Genetics nd. a. M.V.Zubets of NAAS Pogrebnyak Str., 1, Chubynske village, Boryspil district, Kyiv region, 08321, Ukraine; 2Institute of Animal Biology NAAS, V. Stus Str., 38, Lviv, 79034, Ukraine 3Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine;

There are shown data on the impact of live weight of Holstein cows on the duration and effectiveness of their lifetime use during the period of breeding. It was established that the animals which are not reached to the body breed standard of their weight at some period of age had lower rates and duration of lifetime use and productivity. Animals with live weight at 6 months – 181–220, 12 months – 311–340, 18 months – 411–440, at the first insemination – 411–440 and at first calving – 511–540 kg had the longest life duration, productive use, quantity of lactations during all life and highest lifetime productivity. The highest positive correlation coefficients were established between body weight of cows at different periods of their growth (exception – live weight at first calv- ing) and lifetime milk yield (r = 0.072–0.106), the average lifetime fat milk (r = 0.062–0.126), lifetime quantity of milk fat (r = 0.077–0.112), milk yield per day of life (r = 0.077–0.165) and productive use (r = 0.077–0.112). These links were much weaker between live weight and life duration in the studied ages of animals (r = -0.009 – +0.062), productive use (r=-0.125 – +0.094), lactation (r = -0.093 – +0.038) and the number of lactations during life (r = -0.134 – +0.029). The lowest correlation coefficients were between body weight at first calving of cows and the studied parameters of duration and effectiveness of their lifelong use. The impact of the live weight of animals during growing period on the duration of their economic use was the highest (23.34–31,30%), the number of lactations for life (13.79–28.08%), lifetime milk yield (11.89–15.68%) and lifetime amount of milk fat (11.42–15.16%). Key words: breed, cows, live weight, duration of use, lifetime productivity, correlation coefficients, impact.

Вступ жива маса телиць у різні вікові періоди може слугува- ти одним із методів найбільш раннього прогнозування Вирощування ремонтного молодняку – один із ефективності довічного використання корів (Polupan провідних факторів, який визначає рівень продукти- and Koval', 2011). З огляду на вищезазначене, метою вності молочної худоби (Buiuklu et al., 2006; Danets, наших досліджень було вивчити вплив живої маси 2011). Інтенсивність росту ремонтних телиць забезпе- корів голштинської породи у період вирощування на чує максимальну молочну продуктивність тварин, тривалість та ефективність їх довічного використання. впливає на тривалість їх господарського використан- ня та певною мірою визначає економічну ефектив- Матеріали і методи досліджень ність розведення молочної худоби в цілому. Жива маса тварин, яка не відповідає стандартам вагового і Дослідження проведено на коровах голштинської лінійного росту у різні періоди вирощування, призво- породи за матеріалами первинного племінного обліку дить до зниження молочної продуктивності та подов- у ДП «ДГ «Одександрівське»» (n = 314), ПРАТ ПК жує час наставання запліднення після першого оте- «Поділля» (n = 242) Вінницької області, СП ТОВ іме- лення (Havrylenko, 2005; Danets, 2011). Крім того, ні Воловікова (n = 390) Рівненської області, СТОВ

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 72 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

«Богодухівське» (n = 732) Черкаської області, ТОВ ченому віці до 120, 121–150, 151–190 та понад 210 кг «Прогрес» (n = 564) Кіровоградської області, ТОВ у всіх випадках була високодостовірною (Р < 0,001) «АФ «Київська»» (n = 218), ДП «Чайка» філія «Дуда- і становила 9934–16348 та 378–610 кг відповідно. У рків» (n = 442) Київської області. Ретроспективний названих тварин найвищими були також надій на аналіз тривалості та ефективності довічного викорис- один день життя (11,3 кг), господарського викорис- тання корів здійснювали за методикою тання (18,8 кг) й лактування (22,3 кг) та коефіцієнт Ю.П. Полупана (Polupan, 2010). До аналізу залучено господарського використання (КГВ) (0,59). Однак інформацію про господарське використання і довічну коефіцієнт лактування вони мали найнижчий (0,84) продуктивність 2902 корів, при цьому враховано усіх порівняно з тваринами інших груп. тварин, перше отелення яких датоване 1996–2008 Найкоротшою тривалістю життя та господар- роками і які вибули зі стада після закінчення щонай- ського використання і найнижчою довічною продук- менше першої лактації тривалістю не менше 240 днів. тивністю характеризувалися корови з живою масою у Коефіцієнт господарського використання (КГВ) 6-місячному віці понад 210 та до 120 кг. вираховували за формулою (Pelekhatyi et al., 1999): Для подовження термінів використання тварин та Тривалість життя  Вік при першому отеленні КГВ = підвищення їх довічної продуктивності оптимальною Тривалість життя живою масою у 12-місячному віці є 311–340 кг Статистичну обробку даних здійснювали за допо- (табл. 2). Ці тварини в подальшому відзначалися най- могою програмного пакету Microsoft Exсel та «Statis- довшою тривалістю життя і продуктивного викорис- tica 6.1» за Г.Ф. Лакиным (Lakin, 1990). Результати тання та найвищою довічною продуктивністю. Так, середніх значень вважали статистично вірогідними корови з живою масою у 12-місячному віці 311–340 кг при Р < 0,05 (*), Р < 0,01 (**), Р < 0,001 (***). достовірно переважали особин з живою масою у цьо- му віці до 250, 251–280, 281–310 та понад 340 кг за Результати та їх обговорення тривалістю життя на 132–656 (Р < 0,05; Р < 0,001), продуктивного використання – на 155–628 днів Встановлено, що тривалість та ефективність дові- (Р < 0,05; Р < 0,001), за кількістю лактацій за життя – чного використання корів залежала від рівня їх виро- на 0,46–1,47 (Р < 0,01; Р < 0,001), за довічним надоєм щування у молодому віці. Найвищими показниками – на 2929–14190 кг (Р < 0,05; Р < 0,001) та за довічною тривалості використання та довічної продуктивності кількістю молочного жиру – на 111–534 кг (Р < 0,05; характеризувалися корови, жива маса яких у Р < 0,001). Надій на один день життя у цих тварин 6-місячному віці становила 181–220 кг (табл. 1). Ці становив 10,9 кг, на один день господарського вико- тварини достовірно переважали корів інших дослі- ристання – 18,6 та на один день лактування – 21,9 кг. джуваних груп за тривалістю життя на 148–879 днів Коефіцієнт господарського використання корів, зале- (Р < 0,05; Р < 0,001), продуктивного використання – жно від живої маси у 12-місячному віці, перебував у на 270–757 днів (Р < 0,001) і за кількістю лактацій за межах 0,46–0,58, а коефіцієнт лактування – в межах життя – на 0,50–1,54 (Р < 0,001). 0,84–0,89. Найвищий довічний надій та довічну кількість мо- Найнижчими досліджуваними показниками трива- лочного жиру було відмічено у корів з живою масою лості та ефективності довічного використання харак- у 6-місячному віці 181–210 кг. Їх перевага за цими теризувалися тварини з живою масою у 12-місячному показниками над тваринами з живою масою у зазна- віці до 250 кг. Таблиця 1 Тривалість та ефективність довічного використання корів залежно від їх живої маси у 6-місячному віці, М ± m Жива маса Тривалість, днів Довічна продуктивність, кг Кількість тварин у віці 6 n продуктивного життя лактацій надій молочний жир місяців, кг використання До 120 248 1597 ± 21,8 793 ± 20,8 1,69 ± 0,049 13163 ± 425,0 474 ± 15,2 121–150 738 1947 ± 24,3 1051 ± 24,3 2,26 ± 0,052 17053 ± 434,7 614 ± 15,6 151–180 360 2152 ± 47,9 1186 ± 46,4 2,64 ± 0,105 18052 ± 792,4 652 ± 28,5 181–210 402 2300 ± 39,5 1456 ± 38,6 3,14 ± 0,095 27986 ± 821,4 1030 ± 30,2 понад 210 20 1421 ± 67,4 699 ± 65,6 1,60 ± 0,160 11638 ± 1394,0 420 ± 51,2 Примітка: у цій та всіх наступних таблицях вірогідність різниці наведена в тексті Таблиця 2 Тривалість та ефективність довічного використання корів залежно від їх живої маси у 12-місячному віці, М ± m Жива маса Тривалість, днів Довічна продуктивність, кг Кількість тварин у віці 12 n продуктивного життя лактацій надій молочний жир місяців, кг використання До 250 252 1562 ± 23,4 752 ± 22,5 1,56 ± 0,056 12031 ± 443,8 431 ± 16,0 251–280 482 1888 ± 29,0 1012 ± 27,6 2,17 ± 0,059 16571 ± 516,8 597 ± 18,6 281–310 540 2086 ± 30,6 1132 ± 30,1 2,49 ± 0,069 17798 ± 536,5 642 ± 19,3 311–340 342 2218 ± 42,7 1380 ± 41,3 3,03 ± 0,100 26221 ± 859,2 965 ± 31,6 понад 340 166 2015 ± 59,1 1225 ± 56,1 2,57 ± 0,130 23282 ± 1251,2 854 ± 45,9

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 73 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Нами встановлена залежність тривалості життя, на 315 (Р < 0,001) та 184 дні (Р < 0,01). Тривалість продуктивного використання та довічної продуктив- продуктивного використання у них була вірогідно ності корів від їх живої маси у 18-місячному віці довшою порівняно з особинами решту досліджуваних (табл. 3). Тварини, які у цьому віці досягли живої груп на 150–305 днів (Р < 0,01; Р < 0,001). За кількіс- маси 411–440 кг відзначалися довшою тривалістю тю лактацій за життя тварини з живою масою у господарського використання та найвищою довічною 18-місячному віці 411–440 кг достовірно переважали продуктивністю. Однак за тривалістю життя вони корів з живою масою у цьому віці до 350 кг – на 0,65 вірогідно переважали лише тварин з живою масою у (Р < 0,001), 351–380 кг – на 0,31 (Р < 0,01), 381–410 кг зазначеному віці до 350 та понад 440 кг – відповідно – на 0,24 лактації (Р < 0,05). Таблиця 3 Тривалість та ефективність довічного використання корів залежно від їх живої маси у 18-місячному віці, М ± m Жива маса Тривалість, днів Довічна продуктивність, кг Кількість тварин у віці 18 n продуктивного життя лактацій надій молочний жир місяців, кг використання До 350 126 1753 ± 34,7 933 ± 35,6 1,98 ± 0,081 14967 ± 708,6 536 ± 25,5 351–380 580 2023 ± 28,1 1069 ± 27,4 2,32 ± 0,061 16844 ± 505,8 609 ± 18,2 381–410 428 1976 ± 39,3 1085 ± 36,9 2,39 ± 0,084 17219 ± 633,8 620 ± 22,8 411–440 442 2068 ± 36,3 1238 ± 35,0 2,63 ± 0,085 23336 ± 752,5 854 ± 27,7 понад 440 250 1884 ± 43,7 1088 ± 41,8 2,42 ± 0,096 20572 ± 848,1 756 ± 31,1

За довічним надоєм та довічною кількістю молоч- ність вирощування, повноцінність розвитку молодих ного жиру перевага корів з живою масою у тварин і про ефективність їх подальшого використан- 18-місячному віці 411–440 кг над тваринами інших ня. Аналіз проведених нами досліджень свідчить, що досліджуваних груп була вірогідною і перебувала в в середньому по вибірці вік першого осіменіння те- межах 2764–8369 (Р < 0,05; Р < 0,001) та 98–318 кг лиць становив 19,1 місяця, а їх жива маса у цей період (Р < 0,05; Р < 0,001) відповідно. Надій на один день – 405,3 кг. життя у них становив 10,3, на один день господар- Найдовшою тривалістю використання та найбіль- ського використання – 18,3 і на один день лактування шою довічною продуктивністю характеризувалися – 21,3 кг. Коефіцієнт господарського використання у корови, у яких жива маса при першому осіменінні корів досліджуваних груп був в межах 0,49–0,55, становила 411–440 кг (табл. 4). За тривалістю життя коефіцієнт лактування – в межах 0,85–0,87. вони переважали корів з живою масою у цей період Небажаною є жива маса телиць у 18-місячному ві- до 350, 351–380, 381–410 та понад 440 кг на 182–497 ці менше ніж 350 кг. Такі тварини мали найнижчу (Р < 0,05; Р < 0,001), за тривалістю продуктивного тривалість життя, господарського використання та використання – на 180–473 дні (Р < 0,01; Р < 0,001), за найменшу довічну продуктивність. кількістю лактацій за життя – на 0,47–1,06 (Р<0,01; Важливим елементом при підготовці телиць до го- Р < 0,001), за довічним надоєм – на 4830–11446 кг сподарського використання є жива маса при першому (Р < 0,001) та за довічною кількістю молочного жиру осіменінні. Саме цей показник свідчить про інтенсив- – на 187–433 кг (Р < 0,001). Таблиця 4 Тривалість та ефективність довічного використання корів залежно від їх живої маси при першому осіменінні, М ± m Жива маса Тривалість, днів Довічна продуктивність, кг Кількість тварин при першо- n продуктивного життя лактацій надій молочний жир му осіменінні, кг використання До 350 68 1801 ± 28,6 938 ± 25,8 2,03 ± 0,058 15478 ± 472,7 558 ± 16,9 351–380 320 1880 ± 29,1 1067 ± 29,0 2,35 ± 0,065 16817 ± 520,9 606 ± 18,7 381–410 650 2126 ± 43,2 1231 ± 43,2 2,62 ± 0,099 22094 ± 875,7 804 ± 32,0 411–440 550 2298 ± 49,1 1411 ± 47,9 3,09 ± 0,116 26924 ± 975,3 991 ± 36,0 понад 440 104 2116 ± 56,6 1148 ± 56,9 2,37 ± 0,124 20421 ± 1104,5 745 ± 40,1

У корів з живою масою при першому осіменінні Встановлено залежність тривалості та ефективнос- 411–440 кг спостерігалися найвищі надої на один день ті довічного використання корів також від їх живої життя (10,9 кг), господарського використання (18,8 кг), маси при першому отеленні. Найдовше жили і лакту- лактування (21,6 кг), коефіцієнт господарського вико- вали у стаді корови, в яких цей показник становив ристання (0,57) та коефіцієнт лактування (0,87). 511–540 кг (табл. 5). Вони за тривалістю життя вірогі- Найкоротшою тривалістю довічного використання дно переважали особин з живою масою при першому та найменшими показниками довічної продуктивності отеленні до 450, 451–480 та понад 540 кг на 329–690 відзначалися корови з живою масою при першому (Р < 0,001), за тривалістю продуктивного використан- осіменінні менше ніж 350 кг. ня – на 313–654 дні (Р < 0,001), за кількістю лактацій за життя – на 0,71–1,55 (Р < 0,001).

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 74 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Тварини з живою масою при першому отеленні (18,5 кг) та лактування (21,6 кг) найвищим був у тва- 511–540 кг за довічним надоєм та довічною кількістю рин з живою масою при першому отеленні понад молочного жиру достовірно переважали лише особин 540 кг. Коефіцієнт господарського використання ко- з живою масою у цей період до 450, 451–480 та 481– рів, залежно від їх живої маси при першому отеленні, 510 кг – відповідно на 3010–8529 (Р < 0,05 – Р < 0,001) був у межах 0,53–0,62, а коефіцієнт лактування – в та 104–304 кг (Р < 0,05 – Р < 0,001). Надій на один межах 0,85–0,88. день життя (11,0 кг), продуктивного використання Таблиця 5 Тривалість та ефективність довічного використання корів залежно від живої маси при першому отеленні, М±m Жива маса Тривалість, днів Довічна продуктивність, кг Кількість тварин при першо- n продуктивного життя лактацій надій молочний жир му отеленні, кг використання До 450 40 1925 ± 41,3 1081 ± 39,1 2,29 ± 0,089 20094 ± 852,2 728 ± 30,6 451–480 122 2217 ± 81,3 1376 ± 73,8 2,87 ± 0,15 23078 ± 1286,7 835 ± 46,4 481–510 268 2596 ± 58,0 1655 ± 52,5 3,77 ± 0,131 25613 ± 835,7 928 ± 30,1 511–540 270 2615 ± 77,3 1735 ± 72,7 3,84 ± 0,163 28623 ± 1214,0 1032 ± 43,8 понад 540 546 2286 ± 30,6 1422 ± 30,7 3,13 ± 0,076 26880 ± 662,5 985 ± 24,5

Аналіз зв’язків між живою масою тварин у різні ві- першому отеленні) та довічними надоями (r = 0,072– кові періоди та показниками тривалості й ефективності 0,106), середнім довічним вмістом жиру в молоці їх довічного використання свідчить, що найвищі дода- (r = 0,062–0,126), довічною кількістю молочного жиру тні високодостовірні коефіцієнти кореляції спостеріга- (r = 0,077–0,112), надоями на один день життя лися між живою масою корів у різні періоди їх виро- (r = 0,077–0,165) і продуктивного використання щування (виняток – жива маса при першому отеленні) (r = 0,077–0,112). та довічними надоями (r = 0,072–0,106), середнім дові- 3. Сила впливу живої маси тварин у період вирощу- чним вмістом жиру в молоці (r = 0,062–0,126), довіч- вання найвищою була на тривалість їх господарського ною кількістю молочного жиру (r = 0,077–0,112), надо- використання (23,34–31,30%), кількість лактацій за ями на один день життя (r = 0,077–0,165) і продуктив- життя (13,79–28,08%), довічний надій (11,89–15,68%) ного використання (r = 0,077–0,112). та довічну кількість молочного жиру (11,42–15,16%). Значно слабшими ці зв’язки були між живою масою тварин у досліджувані вікові періоди та тривалістю Бібліографічні посилання життя (r = -0,009 – +0,062), продуктивного використан- ня (r = -0,125 – +0,094), лактування (r = -0,093 – +0,038) Buiuklu, H., Iovenko, L., Buiuklu, M., Noskova, A. (2006). і кількістю лактацій за життя (r = -0,134 – +0,029). Вар- Ukrainska chorno-riaba molochna poroda: yii то відмітити, що найслабшим зв'язок був між живою vdoskonalennia. Tvarynnytstvo Ukrainy. 10, 12–14 (in масою корів при першому отеленні та досліджуваними Ukrainian). показниками тривалості й ефективності їх довічного Pelekhatyi, M.S., Shypota, M.S., Volkivska, Z.O., використання. Fedorenko, T.V. (1999). Vidtvoriuvalna zdatnist Сила впливу живої маси тварин у період вирощу- chorno-riabykh koriv riznoho pokhodzhennia i вання найвищою була на тривалість їх господарського henotypiv v umovakh ukrainskoho Polissia. використання (23,34–31,30%), кількість лактацій за Rozvedennia i henetyka tvaryn. 31–32, 180–182 (in життя (13,79–28,08 %), довічний надій (11,89–15,68 %) Ukrainian). та довічну кількість молочного жиру (11,42–15,16 %). Havrylenko, M. (2005). Praktychni aspekty vyroshchuvannia remontnykh telyts holshtynskoi Висновки porody. Propozytsiia. 5, 126–128 (in Ukrainian). Danets, L.M. (2011). Vplyv viku pershoho otelennia na 1. Жива маса корів у період вирощування впливає podalshu molochnu produktyvnist koriv-pervistok. на тривалість та ефективність їх довічного використан- Naukovo-tekhnichnyi biuleten Instytutu tvarynnytstva ня. Тварини, які не досягнули стандарту породи за NAAN. 105, 53–57 (in Ukrainian). живою масою у певний віковий період, в подальшому Lakin, G.F. (1990). Biometrija: uchebnoe posobie [dlja мали нижчі показники тривалості використання та biol. spec. vuzov]. M.: Vysshaja shkola (in Russian). довічної продуктивності. Найдовшою тривалістю жит- Polupan, Yu.P. (2010). Metodyka otsinky selektsiinoi тя, продуктивного використання, кількістю лактацій за efektyvnosti dovichnoho vykorystannia koriv життя та найвищою довічною продуктивністю харак- molochnykh porid. Metodolohiia naukovykh теризувалися тварини, жива маса яких у 6-місячному doslidzhen z pytan selektsii, henetyky ta biotekhnolohii віці становила 181–220, у 12-місячному – 311–340, у u tvarynnytstvi: materialy naukovo-teoretychnoi 18-місячному – 411–440, при першому осіменінні – konferentsii. K. : Ahrarna nauka, 93–95 (in Ukrainian). 411–440 та при першому отеленні – 511–540 кг. Polupan, Ju.P., Koval', T.P. (2011). Rannij otbor korov po 2. Найвищі додатні високодостовірні коефіцієнти jeffektivnosti pozhiznennogo ispol'zovanija. кореляції встановлено між живою масою корів у різні Zootehnija. 6, 4–5 (in Russian). періоди їх вирощування (виняток – жива маса при Стаття надійшла до редакції 13.03.2017

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 75 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7417

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 636.92 : 575.174

Поліморфізм за геном прогестеронового рецептора (PGR) та його зв’язок із багатоплідністю у кролиць каліфорнійської породи 

Г.А. Коцюбенко, А.О. Погорєлова, О.С. Крамаренко [email protected]

Миколаївський національний аграрний університет, вул. Георгія Гонгадзе, 9, м. Миколаїв, 54020, Україна

Сучасні генетичні підходи до вдосконалення порід засновані на поглибленій оцінці генотипу сільськогосподарських тва- рин і генетичного різноманіття популяцій за допомогою маркерних технологій. Визначення генотипів тварин було прове- дено за допомогою методу ПЛР-ПДРФ. Ділянку довжиною 558 п.н. промоторного регіона гена прогестеронового рецепто- ра (PGR) було досліджено у 60 особин каліфорнійської породи із груп з високим та низьким рівнем багатоплідності. Вста- новлено, що у особин із групи багатоплідних кролиць переважали особини із гетерозиготним генотипом (0,700), тимчасом як серед тварин із низькими показниками багатоплідності – особини із генотипом АА. Крім того, кролиці І-ої групи харак- теризувалися дуже високим рівнем фактичної гетерозиготності (Ho = 0,700), що значно переважає очікувану гетерози- готність (Не = 0,455). Серед тварин, що мали низький рівень багатоплідності, відмінності між оцінками фактичної та очікуваної гетерозиготності менш суттєві (0,400 та 0,320, відповідно). Таким чином, в обох групах спостерігається над- лишок гетерозиготності, що супроводжується негативними оцінками індексу фіксації. Використання методу ПЛР-ПДРФ для гена PGR (рестриктаза Eco31I) дозволило встановити два генотипа AA та GA; генотип АА мав один бенд довжиною 558 п.н., а гетерозиготний генотип GA – три бенда довжиною 558, 416 та 112 п.н. Було відмічено наявність поліморфізму 2464G > A для гена PGR кролиць із різних груп; частота алеля G складала 0,350 у тварин із високим рівнем багатопліднос- ті та 0,200 – із низьким. Незалежно від групи, відмічається переважання за кількістю отриманих кроленят для кролиць генотипу GA над особинами, що мали генотип АА. Більш суттєвою ця різниця була для кролиць із І-ої групи (9,1 та 7,0 кроленят відповідно). Встановлено різницю за рівнем багатоплідності для тварин із генотипами AA та GA із груп як багато-, так і малоплідних кролиць. Ключові слова: поліморфізм, ген прогестеронового рецептора (PGR), багатоплідність, кролі, каліфорнійська порода, генотип, лінія, праймер, рестриктаза Eco31I, маркер, ампліфікація, гетерозиготність, генетична рівновага, частота алеля, група.

Полиморфизм по гену прогестеронового рецептора (PRG) и его связь с многоплодием у крольчих калифонийской породы

А.А. Коцюбенко, А.А. Погорелова, А.С. Крамаренко [email protected]

Николаевский национальный аграрный университет, ул. Георгия Гонгадзе, 9, г. Николаев, 54020, Украина

Современные генетические подходы к совершенствованию пород основаны на углубленной оценке генотипа сельскохозяй- ственных животных и генетического разнообразия популяций с помощью маркерных технологий. Определение генотипов животных было проведено с помощью метода ПЦР-ПДРФ. Участок длиной 558 п.н. промоторной региона гена прогестеро- нового рецептора (PGR) было исследовано в 60 особей калифорнийской породы из групп с высоким и низким уровнем много- плодия. Установлено, что у особей из группы многоплодных крольчих преобладали особи с гетерозиготным генотипом (0,700), тогда как среди животных с низкими показателями многоплодия – особи с генотипом АА. Кроме того, крольчихи I-й группы

Citation: Kotsyubenko,G.A., Pogorelovа, A.A., Kramarenko, O.S. (2017). Progesterone receptor (PRG) gene polymorphism and association with litter size in the california rabbit breed. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 76–79.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 76 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

характеризовались очень высоким уровнем фактической гетерозиготности (Ho = 0,700), что значительно превышает ожи- даемую гетерозиготность (Не = 0,455). Среди животных которых имели низкий уровень многоплодия, различия между оцен- ками фактической и ожидаемой гетерозиготности менее существенные (0,400 и 0,320 соответственно). Таким образом, в обеих группах наблюдается избыток гетерозиготности, что сопровождается негативными оценками индекса фиксации. Использование метода ПЦР-ПДРФ для гена PGR (рестриктаза Eco31I) позволило установить два генотипа AA и GA; гено- тип АА имел один бэнд длиной 558 п.н., а гетерозиготный генотип GA – три бэнда длиной 558, 416 и 112 п.н. Было отмечено наличие полиморфизма 2464G > A для гена PGR крольчих из разных групп; частота аллеля G составляла 0,350 в животных с высоким уровнем многоплодия и 0,200 – с низким. Независимо от принадлежности к группе, отмечается преобладание по количеству полученных крольчат для крольчих генотипа GA над особями, которые имели генотип АА. Более существенной эта разница была для крольчих с I-й группы (9,1 и 7,0 крольчат, соответственно). Установлено разницу по уровню многопло- дия для животных с генотипами AA и GA из групп как много-, так и малоплодных крольчих. Ключевые слова: полиморфизм, ген прогестеронового рецептора (PGR), многоплодие, кролики, калифорнийская порода, генотип, линия, праймер, рестриктаза Eco31I, маркер, амплификация, гетерозиготность, генетическое равновесие, ча- стота аллеля, группа.

Progesterone receptor (PRG) gene polymorphism and association with litter size in the california rabbit breed

G.A. Kotsyubenko, A.A. Pogorelovа, O.S. Kramarenko [email protected]

Mykolayiv State Agrarian University, Georgy Gongadze Str., 9, Mykolaiv, 54020, Ukraine

Modern approaches to genetic improvement of species based on genotype-depth evaluation of farm animals and genetic diversity of populations using marker technology. Determination of genotype of animals was carried out using PCR-RFLP. A 558-bp sequence of the rabbit progesterone receptor promoter region (PGR) gene was obtained for 60 animals of the California breed from High Litter Size (HLS) and Low Litter Size (LLS) groups. Found that in individuals with multiple groups rabbit dominated by individuals with heterozygous genotype (0.700), while in animals with low levels litter size – individuals with genotype AA. In addition, the rabbit and the second group were characterized by very high actual heterozygosity (Ho = 0,700), which significantly exceeds the expected heterozygosity (No = 0.455). Among the animals that had low bahatoplidnosti differences between actual and expected assessments heterozygosity less significant (0.400 and 0.320, respectively). Thus, in both groups, there is an excess of heterozygosity, accompanied by negative assessments fixation index. PCR-RFLP for PGR gene (using the Eco31I restriction endonuclease) revealed two genotypes of AA and GA, and the genotype AA yielding a single 558 bp band, and the heterozygote genotype GA yielding all the three bands of 558, 416 and 142 bp. The 2464G > A SNP for PGR gene was not fixed in the HLS and LLS groups, the allele G fre- quency being 0.350 in the HLS and 0.200 in the LLS group. Whatever belong to a group marked predominance on the number of rabbits for a rabbit genotype GA on individuals who had genotype AA. More significant, the difference was for the rabbit of the I-th group (9.1 and 7.0 rabbits, respectively). The difference in litter size between the AA and GA genotypes was found for rabbits from as the HLS, as LLS group. Key words: polymorphism, the Progesterone Receptor (PGR) gene, litter size, rabbits, California breed, genotype, line, primer, restryktaza Eco31I, marker, amplification, heterozygosity, genetic equilibrium, allele frequency, group.

Вступ (Shevchenko and Kopylov, 2011) та QTL-локуси (Shevchenko et al., 2013; Kopylov et al., 2014). Значна роль у забезпеченні людства продовольст- Ген прогестеронового рецептора (PGR) розташо- вом, хутряними виробами та пуховою сировиною ваний у 1-й хромосомі кролів та має довжину відведена кролівництву. В Україні на сьогодні чимала 71875 п.н. (GenBank NC_013669). Він є членом супер- частка поголів’я кролів сконцентрована в приватних родини інтрацелюлярних рецепторів, які забезпечу- селянських господарствах і сягає 1,2–1,3 млн маточ- ють нуклеарні ефекти стероїдних гормонів. У кролів ного і ремонтного поголів’я, а решта – на фермерсь- він існує лише в одній ізоформі (PR-B), мінливість ких господарствах та племінних суб’єктах різних експресії якої відмічається під час перших діб вагіт- форм власності й господарювання. За результатами ності у яйцепроводі кролиць (Gutierrez-Sagal et al., державної атестації, племінну базу кролівництва в 1993). Встановлено наявність A→G заміна у промо- Україні на сьогодні становить три репродуктори з торній ділянці гена PGR (позиція 2464), яка пов’язана розведення порід кролів (Honchar et al., 2013). із репродуктивними ознаками кролиць (Peiró et al., Сучасні генетичні підходи до вдосконалення порід 2010). засновані на поглибленій оцінці генотипу сільського- Таким чином, головною метою нашого досліджен- сподарських тварин і генетичного різноманіття попу- ня став аналіз поліморфізму гена PGR та його зв’язку ляцій за допомогою маркерних технологій (Lehkobyt із багатоплідністю кролиць породи каліфорнійська. and Beketov, 2010; Zhvakyna and Lehkobyt, 2015). В останні роки як генетичні маркери при аналізі генети- Матеріал і методи досліджень чного поліморфізму кролів різних порід використо- вуються маркери біохімічного поліморфізму систем Для аналізу було використано кролиці каліфорній- білків крові (Markovych et al., 2012), ISSR-маркери ської породи, що утримувалися індивідуально в меха-

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 77 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

нізованому кролятнику у двохярусних металевих із високими та низькими показниками багатоплідності клітках. Всіх тварин було розподілено у дві групи, складала 0,350 та 0,200, відповідно. відповідно до рівня багатоплідності. У I-у групу Таблиця 1 включено кролиць із високою кількістю (7–10) кроле- Частоти генотипів та алелів за геном PGR у кролів нят в гнізді (n = 30), а у ІІ-у групу – кролиць із низь- каліфорнійської породи різних груп кою кількістю (3–6) кроленят (n = 30). Група Частоти генотипів Частоти алелів Визначення генотипів тварин було проведено за AA GA GG A G допомогою методу ПЛР-ПДРФ. Було використано I 0,300 0,700 0 0,650 0,350 праймери, що запропоновано в роботі R. Peiro із спів- II 0,600 0,400 0 0,800 0,200 авторами (Peiró et al., 2010). Після обробки продукту Разом 0,450 0,550 0 0,725 0,275 ампліфікації (довжиною 558 п.н.) рестриктазою Eco31I формуються такі бенди: 416 та 112 п.н. (гено- Крім того, кролиці І-ої групи характеризувалися тип GG), 558 п.н. (генотип AA) та 558, 416 та 112 п.н. дуже високим рівнем фактичної гетерозиготності (генотип GA). Всі лабораторні дослідження було про- (Ho = 0,700), що значно переважає очікувану гетеро- ведено на підставі методики (Shevchenko et al., 2013) в зиготність (Не = 0,455). Серед тварин, що мали низь- лабораторії Полтавського інституту свинарства агро- кий рівень багатоплідності, відмінності між оцінками промислового виробництва НААН України. фактичної та очікуваної гетерозиготності менш суттє- Для тварин різних груп було розраховано частоти ві (0,400 та 0,320, відповідно). Таким чином, в обох генотипів та алелів, а також основні показники гене- групах спостерігається надлишок гетерозиготності, тичного різноманіття – фактична і очікувана гетеро- що супроводжується негативними оцінками індексу зиготність (Ho та He, відповідно) та індекс фіксації фіксації (табл. 2). (Fis). Ступінь відповідності розподілу генотипів стану Хоча в цілому розподіл генотипів за геном PGR у генетичної рівноваги за Харді-Вайнбергом було пере- кролів із двох груп вірогідно не відхилявся від стану вірено за допомогою критерію Хі-квадрат Пірсона. генетичної рівноваги Харді-Вайнберга (в обох випад- Всі розрахунки було проведено з використанням зага- ках: P > 0,05). льноприйнятих методик (Veyr, 1995). Таблиця 2 Показники генетичного різноманіття за геном PGR Результати та їх обговорення у кролів каліфорнійської породи різних груп 2 Група Ho He Fis χ p В табл. 1 наведено розподіл частот генотипів та I 0,700 0,455 -0,538 2,90 0,089 алелів гену PGR у кролів каліфорнійської породи II 0,400 0,320 -0,250 0,63 0,429 різних груп. Встановлено, що у особин із групи бага- Разом 0,550 0,399 -0,379 2,88 0,090 топлідних кролиць переважали особини із гетерозиго- тним генотипом (0,700), тимчасом як серед тварин із Характерно, що незалежно від групи, відмічається низькими показниками багатоплідності – особини із переважання за кількістю отриманих кроленят для генотипом АА. Для досліджених тварин не було від- кролиць генотипу GA над особинами, що мали гено- мічено жодної особини із генотипом GG (табл. 1). тип АА (рис. 1). Хоча більш суттєвою ця різниця була Особини із різних груп також відрізнялися і за ча- для кролиць із І-ої групи (9,1 та 7,0 кроленят, відпо- стотою алеля G гену PGR – його частота серед особин відно).

9.5 3.9 G1 G2 9.0 3.8

8.5 3.7

8.0 3.6

7.5 3.5

7.0 3.4 Багатоплідність, гол. Багатоплідність, гол. Багатоплідність, 6.5 3.3

6.0 3.2 AA GA

Генотип

Рис. 1. Показники багатоплідності кролиць каліфорнійської породи різних груп залежно від генотипу за геном PGR: G1 – І-а група (ліва вісь ОУ); G2 – ІІ-а група (права вісь ОУ).

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 78 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Раніше вже було встановлено, що у кролів новозе- Lehkobyt, A.P., Beketov, S.V. (2010). DNK-metody y ландської білої породи частота алеля G гену PGR perspektyva ykh yspolʹzovanyya v zverovodstve. складала 0,433. При цьому співвідношення генотипів Krolykovodstvo y zverovodstvo. 3, 22–24 (in в цій популяції також відповідало стану генетичної Russian). рівноваги за Харді-Вайнбергом (Shevchenko et al., Zhvakyna, A.R., Lehkobyt, A.P. (2015). Perspektyvy 2013). Серед чотирьох порід (та синтетичних ліній) yspolʹzovanyya henetycheskykh markerov кролів, досліджених в Єгипті, також було відмічено produktyvnosty v selektsyonnoy rabote s krolykamy. дуже низькі частоти для генотипу GG (0–0,12), тимча- Doklady Rossyyskoy akademyy сом як особини з гетерозиготним генотипом перева- selʹskokhozyaystvennykh nauk. 4, 55–57 (in Russian). жали у вибірках (0,680–0,880), а частота алеля G ва- Markovych, L.H., Tynaeva, E.A., Kulykova, N.Y. (2012). ріювала в межах 0,380–0,540 (El-Aksher et al., 2016). Perspektyvy yspolʹzovanyya henetycheskykh З іншого боку, також було показано, що рівень ба- markerov v selektsyy pushnykh zverey y krolykov. гатоплідності кролиць мав тісний зв’язок із певними Dostyzhenyya nauky y tekhnyky APK. 4, 57–59 (in генотипами (або алелями) за геном PGR. Так, суттєві Russian). відмінності за частотою алеля G відмічено при аналізі Shevchenko, Y.A., Kopylov, K.V. (2011). Vyznachennya генетичної структури кролів, що належали до багато- DNK-polmorfizmu kroliv za ISSR-markeramy. та малоплідних ліній – 0,750 та 0,290, відповідно Biolohiya tvaryn. 13(1/2), 384–391 (in Ukrainian). (Peiró et al., 2008). Крім того, у кролів новозеландсь- Shevchenko, Y.A., Kopylov, K.V., Fedota, O.M. (2013). кої білої породи також було встановлено вірогідний Henetychna otsinka kroliv novozelandsʹkoyi biloyi вплив генотипу кролиць на рівень їх багатоплідності porody za polimorfnymy variantamy S34T hena (Shevchenko et al., 2013). MSTN ta G2464A hena PGR. Rozvedennya i henetyka tvaryn. 47, 93–102 (in Ukrainian). Висновки Kopylov, K.V., Kopylova, E.V., Shelʹov, A.V. (2014). Henetycheskaya struktura populyatsyy po Встановлено, що кролиці каліфорнійської породи, polymorfnym varyantam hena MSTN y що характеризуються високим та низьким рівнем khozyaystvenno-byolohycheskye osobennosty багатоплідності, відрізнялися як відносно розподілу krolykov. Ékolohycheskaya henetyka. 12(1), 73–78 частот генотипів за геном PGR, так й за частотою (in Russian). алеля G (0,350 та 0,200, відповідно). Кролиці І-ої гру- Gutierrez-Sagal, R., Perez-Palacios, G., Langley, E. пи характеризувалися дуже високим рівнем фактичної (1993). Endometrial expression of progesterone- гетерозиготності (Ho = 0,700), що значно переважає receptor and uteroglobin genes during early-pregnancy очікувану гетерозиготність (Не = 0,455). Незалежно in the rabbit. Mol. Reprod. Dev. 34(3), 244–249. від групи, відмічається переважання за кількістю Peiró, R., Herrler, A., Santacreu, M.A. (2010). Expression отриманих кроленят для кролиць генотипу GA над of progesterone receptor related to the polymorphism особинами, що мали генотип АА. in the gene in the rabbit reproductive tract. J. Anim. Перспективи подальших досліджень. На підставі Sci. 88(2), 421–427. виявлення зв’язку багатоплідності у кролиць за геном Veyr, B. (1995). Analіz henetycheskіkh dannykh: прогестеронового рецептора доведена доцільність Dyskretnye henetycheskye prіznaky. M.: Myr (in Rus- його використання у перспективі при відборі кролиць sian). у основне стадо в ранньому віці. Нами планується El-Aksher, S.H., Sherif, H.S., Khalil, M.H. (2016). проведення досліджень його впливу на продуктив- Polymorphism of progesterone receptor gene in ність кролів. Moshtohor line rabbits and their parental lines using PCR-RFLP technique. Anim. Biotech. 25(32), 25–31. Бібліографічні посилання Peiró, R., Merchan, M., Santacreu, M.A. (2008). Identification of single-nucleotide polymorphism in Honchar, O., Shevchenko, Y., Havrysh, O. (2013). the progesterone receptor gene and its association with Selektsiya u krolivnytstvi: vse avtomatyzovano. reproductive traits in rabbits. Genetics. 180(3), 1699– Ahrobiznes sʹohodni. 5, 51 (in Ukrainian). 1705. Стаття надійшла до редакції 14.02.2017

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 79 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7418

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 636.2.034.082

Екстер’єрні особливості повновікових корів української чорно-рябої молочної породи 

М.І. Кузів [email protected]

Інститут біології тварин НААН, вул. В. Стуса, 38, м. Львів, 79034, Україна

Наведено результати екстер’єрної оцінки тварин української чорно-рябої молочної породи в умовах західного регіону України. Дослідження проведені на повновікових коровах української чорно-рябої молочної породи в Сокальському і Бродів- ському відділеннях ТзОВ «Молочні ріки», племінному репродукторі «Селекціонер» Львівської області та племінному заводі «Ямниця» Івано-Франківської області. Екстер’єр тварин оцінювали методом вимірювання статей тіла. Шляхом співвід- ношення промірів вираховували індекси будови тіла тварин. Масометричний коефіцієнт визначали за формулою Д.Т. Вінничука і П.М. Мережка. Одержані результати досліджень обробляли методом варіаційної статистики за Г.Ф. Лакіним. Встановлено, що повновікові корови української чорно-рябої молочної породи за екстер’єром відповідають параметрам тварин молочного типу. Проміри тіла корів становлять: висота в холці – 135,6–136,5, глибина грудей – 75,1– 77,1, ширина грудей – 46,2–48,6, обхват грудей за лопатками – 197,0–201,2, коса довжина тулуба – 161,4–163,6, ширина в маклаках – 54,5–57,2 і обхват п’ястка – 19,1–19,5 см. За косою довжиною тулуба і обхватом п’ястка а в Сокальському відділення ТзОВ «Молочні ріки» і племінному заводі «Ямниця» ще і за обхватом грудей за лопатками вони переважають цільові параметри для тварин бажаного типу. За іншими промірами тіла досліджувані корови поступаються цільовим параметрам для тварин бажаного типу. Подальшу селекційну роботу з цим масивом тварин варто спрямувати на збіль- шення лінійних розмірів тіла, при цьому особливу увагу звернути на ширину грудей. Індекси будови тіла у корів різних госпо- дарств характерні для тварин молочного типу. Габаритний розмір у тварин становив 494,9–501,4 см, масометричний коефіцієнт – 1,08–1,15. У корів усіх господарств співвідношення живої маси і габаритного розміру характерне для порів- няно високоногих, плоскогрудих і розтягнутих тварин. Ключові слова: селекція, порода, корови, екстер’єр, проміри тіла, індекси будови тіла.

Экстерьерные особенности полновозрастных коров украинской черно-пестрой молочной породы

М.И. Кузив [email protected]

Институт биологии животных НААН, ул. В. Стуса, 38, г. Львов, 79034, Украина

Приведены результаты экстерьерной оценки животных украинской черно-пестрой молочной породы в условиях запад- ного региона Украины. Исследования проведены на полновозрастных коровах украинской черно-пестрой молочной породы в Сокольском и Бродовском отделениях ООО «Молочные реки», племенном репродукторе «Селекционер» Львовской области и племенном заводе «Ямница» Ивано-Франковской области. Экстерьер животных оценивали методом измерения статей тела. Путем соотношения промеров рассчитывали индексы телосложения животных. Масометрический коэффициент определяли по формуле Д.Т. Винничука и П.М. Мережка. Полученные результаты исследований обрабатывали методом вариационной статистики по Г.Ф. Лакину.

Citation: Kuziv, M.I. (2017). External characteristics adults cows of ukrainian black and white dairy breed. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 80–83.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 80 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Установлено, что полновозрастные коровы украинской черно-пестрой молочной породы по экстерьеру соответст- вуют параметрам животных молочного типа. Промеры тела коров составляют: высота в холке – 135,6–136,5, глубина груди – 75,1–77,1, ширина груди – 46,2–48,6, обхват груди за лопатками – 197,0–201,2, косая длина туловища – 161,4–163,6, ширина в маклаках – 54,5–57,2 и обхват пясти – 19,1–19,5 см. По косой длиной туловища и обхвату пясти, а в Сокальском отделения ООО «Молочные реки» и племенном заводе «Ямница» еще и по обхвату груди за лопатками они превосходили целевые параметры для животных желательного типа. По другим промерам тела исследуемые коровы уступали целевым параметрам для животных желательного типа. Дальнейшую селекционную работу с этим массивом животных необхо- димо направить на увеличение линейных размеров тела, при этом особое внимание обратить на ширину груди. Индексы телосложения у коров разных хозяйств характерны для животных молочного типа. Габаритный размер в животных составил 494,9–501,4 см, масометрический коэффициент – 1,08–1,15. У коров всех хозяйств соотношение живой массы и габаритного размера характерно для сравнительно высоконогих, плоскогрудых и растянутых животных. Ключевые слова: селекция, порода, коровы, экстерьер, промеры тела, индексы телосложения.

External characteristics adults cows of ukrainian black and white dairy breed

M.I. Kuziv [email protected]

Institute of Animal Biology NAAS; V. Stusa St.,38, Lviv, 79034, Ukraine

The results of the evaluation exterior of the animals Ukrainian black and white dairy cattle in the western region of Ukraine. Studies conducted on animals Ukrainian black and white dairy cattle in the «Milk River» farm in the Sokal and Brody offices breeding reproducers «Breeder» Lviv region and plant breeding «Yamnytsya» Ivano-Frankivsk region. Exterior animals was as- sessed by measurement of body articles. By value measurements calculated indices of body structure cows. Weight-size factor deter- mined by the formula D.T. Vinnychuka and P.N. Merezhko. The results of research were treated by variational statistics G.F. Lakin. Adults cows of Ukrainian black and white dairy breed for exterior fit the type of dairy animals. Measurements body cows are: height at the withers – 135,6–136,5 depth of chest – 75,1–77,1 width chest – 46,2–48,6, chest girth for by shoulder – 197,0–201,2, oblique body length – 161,4–163,6 width in clubs – 54,5–57,2 girth metacarpus – 19,1–19,5 cm. By oblique trunk length and girth metacar- pus, and in the «Milk River» farm Sokal offices and plant breeding «Yamnytsya» also for girth at breast for by blades are dominated by target parameters for the desired type of animal. By other body measurements investigated cows do not reach target parameters for the desired type of animal. Further breeding work with this array of animals should be directed to increase the linear dimensions of the body, with particular attention paid to the width of the chest. Indices body structure cows in farms of different characteristic type of dairy animals. Surround dimensions of the animals consti- tuted 494,9–501,4 cm weight-size factor – 1,08–1,15. In cows of all farms the ratio of live weight and measurements body was typical for relatively stretched animals. Key words: selection, breed, cows, exterior, body measurements, indices of body structure.

Вступ Матеріал і методи досліджень

Екстер’єр є важливим складовим елементом ком- Дослідження проведені на повновікових коровах плексної оцінки тварин і відображає загальну будову, української чорно-рябої молочної породи в Сокальсь- зовнішній вигляд та форми організму, які зумовлені кому і Бродівському відділеннях ТзОВ «Молочні анатомо-фізіологічними особливостями і спадковими ріки», племінному репродукторі «Селекціонер» факторами. Екстер’єрні особливості тварин прямо Львівської області та племінному заводі «Ямниця» пов’язані з темпераментом, міцністю будови тіла, Івано-Франківської області. Екстер’єр тварин оціню- характером індивідуального розвитку, резистентні- вали методом вимірювання статей тіла. Шляхом спів- стю, напрямом та рівнем продуктивності, пристосова- відношення промірів вираховували індекси будови ністю до умов експлуатації, оплатою корму, відтво- тіла (Sirats'kyy et al., 2001). Масометричний коефіці- рювальною здатністю (Vinnychuk and Merezhko, 1991; єнт визначали за формулою Д.Т. Вінничука і Sirats'kyy et al., 2001; Shcherbatyy et al., 2016). Вся П.М. Мережка (Vinnychuk and Merezhko, 1991). Оде- історія створення та удосконалення порід великої ржані результати досліджень обробляли методом рогатої худоби у ХХ столітті ґрунтувалася на розроб- варіаційної статистики за Г.Ф. Лакіним (Lakin, 1990). ці уявлення про бажаний екстер’єрний тип тварин (Khmel'nychyy, 2010). Це досить важливий аспект у Результати та їх обговорення селекції худоби, тому що бажаний тип впливає не тільки на рівень розвитку окремо взятих ознак екс- У повновікових корів різних господарств виявлені тер’єру, а й характеризує найбільш доцільне їхнє деякі відмінності за промірами тіла (табл. 1). Корови співвідношення, на досягнення якого мають бути племрепродуктора «Селекціонер» за висотою в холці спрямовані добір та підбір. Виходячи з цього метою поступалися тваринам Сокальського і Бродівського роботи було дослідити екстер’єрні особливості пов- відділень ТзОВ «Молочні ріки» та племзаводу «Ям- новікових корів української чорно-рябої молочної ниця» відповідно на 0,7 (Р < 0,05) і 0,3 та 0,9 см породи в західному регіоні України. (Р < 0,001). У корів Бродівського відділення ТзОВ «Молочні ріки» і племрепродуктора «Селекціонер»

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 81 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

глибина грудей була однаковою, а за шириною грудей Р < 0,001 у всіх випадках. Обхват п’ястка найменшим та обхватом грудей за лопатками вірогідної різниці не був у корів Бродівського відділення ТзОВ «Молочні виявлено. І за цими промірами вони поступалися ріки», і за цим показником вони поступалися твари- тваринам Сокальського відділення ТзОВ «Молочні нам Сокальського відділення, племрепродуктора «Се- ріки» відповідно на 2,0 і 2,0; 2,4 і 1,8 та 4,2 і 3,3, плем- лекціонер» та племзаводу «Ямниця» на 0,4 (Р < заводу «Ямниця» – на 1,9 і 1,9; 2,3 і 1,7 та 4,1 і 3,2 см 0,001), 0,2 (Р < 0,05) та 0,4 см (Р < 0,001) відповідно. при Р < 0,001 у всіх випадках. Коса довжина тулуба у За косою довжиною тулуба і обхватом п’ястка, а в корів Сокальського і Бродівського відділень ТзОВ Сокальському відділення ТзОВ «Молочні ріки» і «Молочні ріки» та племрепродуктора «Селекціонер» племінному заводі «Ямниця» ще і за обхватом грудей була майже однаковою і за цим проміром вони посту- за лопатками досліджувані корови переважають ці- палися тваринам племзаводу «Ямниця» відповідно на льові параметри для тварин бажаного типу. За іншими 2,1 і 1,8 та 2,2 см при Р < 0,001 у всіх випадках. За промірами тіла вони поступаються цільовим парамет- шириною в маклаках корови племзаводу «Ямниця» рам для тварин бажаного типу. При подальшій селек- переважали тварин Сокальського і Бродівського від- ційній роботі з цим масивом тварин, спрямованій на ділень ТзОВ «Молочні ріки» та племрепродуктора удосконалення екстер’єру, особливу увагу варто зве- «Селекціонер» відповідно на 1,6 і 1,3 та 2,7 см при рнути на ширину грудей. Таблиця 1 Проміри тіла повновікових корів та цільові параметри бажаного типу, см Господарство Назва Молочні ріки (відділення) Цільові Селекціонер, Ямниця, проміру Сокальське, Бродівське, параметри n = 257 n = 613 n = 287 n = 107 Висота в холці 136,3 ± 0,20 135,9 ± 0,41 135,6 ± 0,21 136,5 ± 0,14 138 Глибина грудей 77,1 ± 0,24 75,1 ± 0,33 75,1 ± 0,21 77,0 ± 0,14 80 Ширина грудей 48,6 ± 0,20 46,2 ± 0,35 46,8 ± 0,18 48,5 ± 0,13 54 Обхват грудей 201,2 ± 0,52 197,0 ± 0,72 197,9 ± 0,46 201,1 ± 0,38 200 за лопатками Коса довжина 161,5 ± 0,37 161,8 ± 0,48 161,4 ± 0,30 163,6 ± 0,24 160 тулуба Ширина в мак- 55,6 ± 0,16 55,9 ± 0,23 54,5 ± 0,12 57,2 ± 0,13 58 лаках Обхват п’ястка 19,5 ± 0,04 19,1 ± 0,07 19,3 ± 0,05 19,5 ± 0,03 19

Про розвиток організму загалом і про пропорцій- корів Сокальського відділення ТзОВ «Молочні ріки» ність розвитку окремих статей тіла дають уявлення і племзаводу «Ямниця» за індексами довгоногості, індекси будови тіла тварин. Вони поряд із абсолют- округлості ребер, масивності, масивності (за Дюрс- ними показниками промірів тіла доповнюють харак- том), грудним і костистості вірогідної різниці не ви- теристику розвитку тварин за екстер’єром, підтвер- явлено, а у тварин Бродівського відділення і племре- джуючи їхню відповідність типу. продуктора «Селекціонер» перші два індекси були У повновікових корів різних господарств виявлені вірогідно вищими, інші – вірогідно нижчими. деякі відмінності за індексами будови тіла (табл. 2). У Таблиця 2 Індекси будови тіла повновікових корів, % Господарство Молочні ріки» (відділення) Назва індексу Селекціонер, Ямниця, Сокальське, Бродівське, n = 257 n = 613 n = 287 n = 107 Довгоногості 43,4 ± 0,11 44,7 ± 0,15 44,6 ± 0,10 43,7 ± 0,07 Розтягнутості 118,5 ± 0,15 119,1 ± 0,30 119,1 ± 0,15 119,9 ± 0,13 Масивності 147,6 ± 0,25 146,4 ± 0,38 146,0 ± 0,22 147,3 ± 0,21 Масивності за Дюрстом 61,0 ± 0,55 56,5 ± 0,78 57,1 ± 0,44 61,4 ± 0,33 Збитості 124,5 ± 0,20 123,0 ± 0,32 122,6 ± 0,17 122,9 ± 0,18 Грудний 63,0 ± 0,15 61,5 ± 0,33 62,3 ± 0,14 63,0 ± 0,11 Тазогрудний 87,4 ± 0,25 82,6 ± 0,55 85,9 ± 0,23 84,9 ± 0,14 Важковаговості (за 220,8 ± 0,56 220,4 ± 0,31 207,7 ± 0,33 220,9 ± 0,74 Г. Ланіною) Широтний 19,9 ± 0,67 25,8 ± 0,37 24,5 ± 0,39 25,9 ± 0,09 (за Г. Ланіною) Ейрисомії 35,0 ± 0,07 34,3 ± 0,11 34,1 ± 0,06 35,2 ± 0,06 Лептосомії 76,4 ± 0,17 75,1 ± 0,25 74,7 ± 0,13 77,4 ± 0,13 Округлості ребер 130,5 ± 0,24 132,5 ± 0,32 131,8 ± 0,19 130,8 ± 0,18 Індекс статі 114,7 ± 0,33 121,6 ± 0,81 116,6 ± 0,31 118,0 ± 0,20 Костистості 14,3 ± 0,03 14,1 ± 0,04 14,2 ± 0,03 14,3 ± 0,02

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 82 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

У корів племзаводу «Ямниця» індекси розтягнуто- тварин ТзОВ «Молочні ріки» Сокальського відділен- сті, ейрисомії та лептосомії були більшими, порівняно ня. з тваринами Сокальського відділення ТзОВ «Молоч- Узагальнюючим показником, який характеризує ні ріки» відповідно на 1,4 (Р < 0,001), 0,2 (Р < 0,05) та тип тварин, є масометричний коефіцієнт. Цей показ- 1,0 (Р < 0,001), Бродівського відділення – на 0,8 ник досить точно відображає відношення маси тіла (Р < 0,05), 0,9 (Р < 0,001) та 2,3 (Р < 0,001) і племре- тварини до її поверхні. Масометричний коефіцієнт продуктора «Селекціонер» – на 0,8 (Р < 0,001), 1,1 показує, якою мірою маса тіла детермінована його (Р < 0,001) та 2,7% (Р < 0,001) відповідно. Індекси фізичними розмірами, а не надмірним розвитком збитості та тазогрудний у корів Сокальського відді- м’язової і жирової тканин (Vinnychuk and Merezhko, лення ТзОВ «Молочні ріки» були більшими, ніж у 1991). тварин Бродівського відділення, племрепродуктора У повновікових корів племзаводу «Ямниця» габа- «Селекціонер» і племзаводу «Ямниця» відповідно на ритний розмір був більший, ніж у тварин Сокальсько- 1,5 та 4,8; 1,9 та 1,5 і 1,6 та 2,5% при Р < 0,001 у всіх го і Бродівського відділень ТзОВ «Молочні ріки» та випадках. Індекси важковаговості (за Г. Ланіною) і племрепродуктора «Селекціонер» відповідно на 2,4 і широтний (за Г. Ланіною) найнижчими були у корів 4,7 (Р < 0,01) та 6,5 см (Р < 0,001) (табл. 3). Між пов- племрепродуктора «Селекціонер», а індекс статі – у новіковими коровами різних господарств за масомет- ричним коефіцієнтом вірогідної різниці не виявлено. Таблиця 3 Габаритний розмір та маcометричний коефіцієнт корів Показник Господарство n габаритний розмір, см масометричний коефіцієнт «Молочні ріки» (відділення): Сокальське 287 499,0 ± 1,02 1,09 ± 0,295 Бродівське 107 496,7 ± 1,43 1,14 ± 0,160 «Селекціонер» 257 494,9 ± 0,91 1,08 ± 0,170 «Ямниця» 613 501,4 ± 0,67 1,15 ± 0,387

Загалом у корів усіх господарств співвідношення Бібліографічні посилання живої маси і габаритного розміру характерне для порівняно високоногих, плоскогрудих і розтягнутих Vinnychuk, D.T., Merezhko, P.M. (1991). Shlyakhy тварин. stvorennya vysokoproduktyvnoho molochnoho stada. – K.: Urozhay (in Ukrainian). Висновки Sirats'kyy, Y.Z., Danylkiv, Ya.N., Danylkiv, O.M. (2001). Eksteryer molochnykh koriv: perspektyvy Повновікові корови української чорно-рябої моло- otsinky i selektsiyi. Kyyiv: Novyy svit (in Ukrainian). чної породи в західному регіоні України відповідають Lakin, G.F. (1990). Biometrija: uchebnoe posobie – Bio- параметрам тварин молочного типу. За косою довжи- metrics: Textbook. Moscow, Vysshaja shkola (in Rus- ною тулуба і обхватом п’ястка, а в Сокальському sian). відділення ТзОВ «Молочні ріки» і племінному заводі Khmel'nychyy, L.M. (2010). Bazhanyy typ molochnoyi «Ямниця» ще і за обхватом грудей за лопатками вони khudoby yak kryteriy doboru koriv za ekster"yerom. переважають цільові параметри для тварин бажаного Visnyk Sums'koho natsional'noho ahrarnoho univer- типу. За іншими промірами тіла досліджувані корови sytetu. 12, 137–149 (in Ukrainian). поступаються цільовим параметрам для тварин бажа- Shcherbatyy, Z.Ye., Bodnar, P.V., Kropyvka, Yu.H. ного типу. (2016). Dynamika rostu zhyvoyi masy ta eksteryerno- Перспективи подальших досліджень. У подаль- konstytutsiyni osoblyvosti koriv ukrayins'koyi chorno- шому буде досліджений зв’язок промірів тіла повно- ryaboyi molochnoyi porody riznykh typiv вікових корів з їх молочною продуктивністю. konstytutsiyi. Naukovyy visnyk LNUVMB imeni S. Z. Hzhyts'koho. 18, (67), 281–286 (in Ukrainian). Стаття надійшла до редакції 4.02.2017

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 83 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7419

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 636.2.083.78:577.1

Білковий, вуглеводний та ліпідний обміни у корів швіцької породи різного екологічного походження в зоні степу України 

І.С. Піщан [email protected]

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет МОН України, вул. Ворошилова, 25, м. Дніпропетровськ, 49600, Україна

Викладено матеріали досліджень динаміки основних біохімічних показників крові лактуючих корів швіцької породи авс- трійського та сумського екологічного походження у другу та третю лактації, а також в їхніх нащадків у першу лактацію. Встановлено, що білковий, вуглеводний та ліпідний обміни в організмі лактуючих повновікових швіцьких корів різного екологічного походження проходять на високому та збалансованому рівні, що підтверджується референсним значенням загального білка на рівні 65,71–83,14 г/л та його фракцій – альбумінової 34,3–35,57 г/л й глобулінової 30,14–45,29 г/л, сечо- вини та азоту сечовини – відповідно 3,14–4,59 ммоль/л і 6,96–8,76 мг%, креатиніну – 104,1–129,86 мкмоль/л, глюкози – 2,22– 2,29 ммоль/л та ліпопротеїдів – 687,53–859,0 мг% у сироватці крові. Доведено, що у першу лактацію швіцькі корови, які вирощені і експлуатуються у «своїй» екологічній зоні, народжені від матерів австрійського та сумського екологічного походження, характеризуються добрим здоров’ям та добрими обмінни- ми процесами в їх організмі. Рівень загального білка в сироватці крові становить у середньому 71,29–75,86 г/л, альбумінів та глобулінів – 36,43 і 42,57 г/л відповідно, сечовини та азоту сечовини – 4,24 ммоль/л і 8,10 мг%, креатиніну – 108,71– 129,57 мкмоль/л, глюкози – 2,27–2,42 ммоль/л, ліпопротеїдів – 519,20–782,01 мг%. Нормальні обмінні процеси в організмі забезпечені насамперед високим та збалансованим рівнем годівлі, а також до- брими адаптаційними властивостями корів швіцької породи не лише до нових екологічних умов експлуатації, а й до жорс- тких умов великого промислового комплексу з виробництва молока. Ключові слова: корова, лактація, швіцька порода, метаболізм, біохімічні показники, сироватка крові

Белковый, углеводный и липидный обмены у коров швицкой породы разного экологического происхождения в зоне степи Украины

И.С. Пищан [email protected]

Днепропетровский государственный аграрно-економический университет МОН Украины, ул. Ворошилова, 25, г. Днепропетровск, 49600, Украина

Изложены материалы исследований динамики основных биохимических показателей крови лактирующих коров швиц- кой породы австрийского и сумского экологического происхождения во вторую и третью лактации, а также у их потом- ков в первую лактацию. Установлено, что белковый, углеводный и липидный обмены в организме лактирующих полновозрастных швицких коров разного экологического происхождения проходят на высоком и сбалансированном уровне, что подтверждается рефе- ренсным значениям общего белка на уровне 65,71–83,14 г/л и его фракций – альбуминовой 34,3–35,57 г/л и глобулиновой 30,14–45,29 г/л, мочевины и азота мочевины – соответственно 3,14–4,59 ммоль/л и 6,96–8,76 мг%, креатинина – 104,1– 129,86 мкмоль/л, глюкозы – 2,22–2,29 ммоль/л и липопротеидов – 687,53–859,0 мг% в сыворотке крови. Доказано, что в первую лактацию швицкие коровы, которые выращены и эксплуатируются в «своей» экологической зо- не и рожденные от матерей австрийского и сумского экологического происхождения, характеризуются хорошим здоров

Citation: Pishchan, I. (2017). Exchanges of proteins, carbohydrates and lipids in cows of schwyz breed of different environmental origin in the zone of the steppe of Ukraine. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 84–90.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 84 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

ьем и высокими обменными процессам в их организме. Уровень общего белка в сыворотке крови составляет 71,29–75,86 г/л, альбуминов и глобулинов – 36,43 и 42,57 г/л соответственно, мочевины и азота мочевины – 4,24 ммоль/л и 8,10 мг%, креа- тинина – 108,71–129,57 мкмоль/л, глюкозы – 2,27–2,42 ммоль/л, липопротеидов – 519,20–782,01 мг%. Нормальные обменные процессы в организме обеспечены прежде всего высоким и сбалансированным уровнем кормле- ния, а также хорошими адаптационными свойствами коров швицкой породы не только в новых экологических условиях эксплуатации, но и в жестких условиях крупного промышленного комплекса по производству молока. Ключевые слова: корова, лактация, швицкая порода, метаболизм, биохимические показатели, сыворотка крови

Exchanges of proteins, carbohydrates and lipids in cows of schwyz breed of different environmental origin in the zone of the steppe of Ukraine

I. Pishchan [email protected]

Dnepropetrovsk State Agrarian and Economic University Ministry of Education and Science of Ukraine, Voroshilov Str., 25, Dnipropetrovsk, 49600, Ukraine

In the text presented materials of researches of dynamics of the basic biochemical blood parameters of lactating cows of Schwyz breed of Sumy and Austrian environmental origin in the second and third lactation and their descendants in the first lactation. It has been established that the protein, carbohydrate and lipid exchanges in the organism of lactating Schwyz breed cows of dif- ferent ecological origin pass at a high and balanced level, which is confirmed by the reference values of the total protein at the level of 65.71–83.14 g/l and its fractions – albumin 34.3–35.57 g/l and globulin 30.14–45.29 g/l, urea and urea nitrogen – respectively 3.14–4.59 mmol/l and 6.96–8.76 mg%, creatinine – 104.1–129.86 mmol/l, glucose – 2.22–2.29 mmol/l and lipoproteins – 687.53– 859.0 mg% in the serum of blood. It is proved, that cows of Schwyz breed by first lactation, which are grown and exploited in their «own» ecological zone and born from mothers of Austrian and Sumy ecological origin, are characterized by good health and high metabolic processes in their organ- ism. The level of total protein in serum is 71.29–75.86 g/l, albumins and globulins 36.43 and 42.57 g/l, respectively, urea and nitro- gen of urea 4.24 mmol/l and 8.10 mg%, creatinine – 108.71–129.57 mmol/l, glucose – 2.27–2.42 mmol/l, lipoproteins – 519.20– 782.01 mg%. Normal metabolic processes in the body are provided, first of all, a high and balanced level of feeding, as well as the good adap- tation properties of cows Schwyz breed not only in new environmental conditions, but in hard conditions of a large industrial com- plex of milk production. Key words: cow, lactation, Schwyz breed, metabolism, biochemical parameters, serum of blood

Вступ нього середовища, що призведе через фізіологічну депресію до самоусунення від розмноження. Племінні тварини, які сформувалися в певних еко- Проте велике практичне значення має оцінка тва- логічних умовах, мають добре збалансовані обмінні рин за інтер’єрними показниками, аналіз та застосу- процеси, що відбуваються в організмі. При перемі- вання яких дозволяє визначити рівень адаптації тва- щенні їх в умови, які різко відрізняються від умов рин та суттєво прискорити селекційний процес їхнього походження, змінюються адаптивні реакції. (Solov'ev et al., 2011; Kozlovskaya and Kozlovskiy, Адаптацію вчені розглядають як перетворення в орга- 2014). Інтер’єрні показники тварин залежать від бага- нізмі біологічних процесів у напрямку властивого їм тьох факторів, головними з яких є: продуктивність, гомеостазу в змінених умовах експлуатації (Belyaev, фізіологічний стан, тип та рівень годівлі, пора року, 1981). Але незадовільні умови утримання та годівлі у умови утримання, вік тварин, порода та ін. До чисе- деяких імпортованих тварин вже після адаптації мо- льних інтер’єрних показників відносять кров, компле- жуть спричинити прогресуючі порушення в білково- ксне дослідження якої дає можливість судити про му, вуглеводному водно-електролітному обміні та інтенсивність обмінних процесів, які протікають в порушення функції печінки (Zhukov and Ushkova, організмі тварини, про її здоров’я та, деякою мірою, 2014). про рівень продуктивності (Kozlovskiy et al., 2011; Й.З. Сірацький та ін. (Siratskiy et al., 1994) запро- Kozlovskiy et al., 2013; Kozlovskiy et al., 2013). Кров понували обчислювати індекс адаптації тварин. Він корів – це лабільна та пластична субстанція, якій вла- дозволяє оцінити рівень розвитку специфічних особ- стиво підтримувати баланс своїх головних компонен- ливостей однієї особини або популяції загалом. В тів незважаючи на мінливі умови довкілля, а також індексі статистичний показник – міжотельний період, зміни всередині організму на фізіологічному рівні а селекційна цінність представлена кількістю молоч- (Solov'ev et al., 2011). ного жиру, який відображає як кількісну, так і якісну характеристику молочної продуктивності. Позитивне Матеріал і методи дослідження значення індексу полягає в тому, що він відображає відповідність середовища потребам організму і мож- На молочному комплексі «Єкатеринославський», ливості використання усіх складових його ресурсів. що розташований у передмісті Дніпра, провели дослі- Негативний знак індексу адаптації вказує на пору- дження біохімічного складу крові швіцьких корів шення балансу внаслідок жорсткого пливу зовніш- різного віку та екологічного походження. Формування

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 85 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

дослідних груп тварин проводили за методом збалан- нього його градуювання. Виміри проводили у фото- сованих груп (Ovsyannikov, 1976; Viktorov and метрі проти води та визначали концентрацію кароти- Men'kin, 1991). Дослідження проводилися у три етапи. ну за формулою: На першому етапі для біохімічного дослідження крові К = О/S × 1000; (1) було сформовано три групи швіцьких корів по 7 голів де: О – оптична щільність досліджуваної проби; у кожній, які упродовж одного продуктивного періоду S – оптична щільність стандарту. вже пройшли як акліматизацію до погодно- Загальні ліпопротеїди досліджували нефелометри- кліматичних умов Степової зони, так і адаптацію до чно (порівняння ступеня каламутності стандартного і експлуатації в жорстких умовах крупного промисло- досліджуваного розчину) після осадження хлористим вого комплексу за великогрупового утримання на марганцем. Принцип методу: іони марганцю у прису- обмеженому просторі крупного промислового ком- тності гепарину преціпітують всі ліпопротеїди сиро- плексу. У І групу були відібрані швіцькі тварини із ватки крові, внаслідок чого виникає помутніння, за закінченою першою лактацією, які нетелями були ступенем якого ведеться кількісний розрахунок за завезені з Австрії навесні, а у ІІ – їх аналоги, але заве- формулою: зені нетелями восени. Для всіх трьох дослідних груп Л = (Е2 – Е1) × 1164; (2) розпочиналася друга лактація. У ІІІ групу були відіб- де: Е1 – зразок досліджуваної проби (сироватка рані тварини, які теж були завезені на промисловий крові та розчин); комплекс, але із Сумської області України (Лісосте- Е2 = Е1 + гепарин. пова зона). Ця група тварин виступала контролем, Розрахунковим методом в сироватці крові визна- оскільки для них погодно-кліматичні умови Степової чали глобулінову фракцію (загальний білок мінус зони України були близькими. альбуміни), білковий коефіцієнт (відношення альбу- На другому етапі було сформовано три групи під- мінів до глобулінів), азот сечовини (сечовина × дослідних тварини по 7 голів, які впродовж двох про- 6/3,14), індекс де Рітіса (відношення АсАТ до АлАТ), дуктивних періодів пройшли як акліматизацію до коефіцієнт Са/Р. Аналіз отриманих результатів біохі- погодно-кліматичних умов Степової зони, так і адап- мічних досліджень проводили відносно показників тацію до експлуатації в жорстких умовах крупного фізіологічної норми. промислового комплексу. Формування піддослідних Цифровий матеріал опрацьовували шляхом варіа- тварин проводили відповідно до першого етапу дослі- ційної статистики за методиками Є.К. Меркурєвої джень. (Merkur'eva, 1983) з використанням стандартного На третьому етапі було сформовано три групи пакету прикладних статистичних програм «Microsoft швіцьких первісток по 7 голів у кожній, які народили- Office Excel». ся і виросли в умовах промислового комплексу. У І групу були відібрані швіцькі тварини, які були отри- Результати та їх обговорення мані від матерів австрійського екологічного похо- дження, завезених нетелями навесні, а у ІІ – їхні ана- Загальновідомо, що білки – це головний біохіміч- логи, але від матерів, завезених нетелями восени. У ІІІ ний критерій існування організму, оскільки входять групу були відібрані первістки, матері яких теж були до складу всіх анатомічних структур, беруть участь у завезені на промисловий комплекс, але із Сумської транспорті речовин кров’ю до клітин, прискорюють області України. Ця група тварин виступала контро- біохімічні реакції, розрізняють речовини за принци- лем. пом «свої» чи «чужі» та захищають від останніх, ре- Всі піддослідні тварини упродовж лактації видою- гулюють обмін речовин, утримують рідину в крово- валися на доїльній установці типу «Паралель» тричі носних судинах. Синтез білків відбувається у печінці на добу. Двічі на добу на кормові столи у корівниках із амінокислот кормів раціону. Залежно від напруже- роздавалася повнораціонна кормосуміш з консерво- ності фізіологічних процесів в організмі, які виклика- ваних кормів. Балансування раціонів здійснювалося за ються у тому числі адаптивними реакціями до нових прийнятими на промисловому комплексі: групи соко- умов існування, як білковий, так і вуглеводний та витих, грубих, концентрованих та білково- ліпідний обміни можуть суттєво змінюватися мінерально-вітамінних кормів, складених з урахуван- (табл. 1). Концентрація загального білка та його фра- ням періоду лактації, рівня молочної продуктивності, кцій, білковий індекс, вміст сечовини в крові характе- живої маси та фізіологічного стану (Kalashnikov et al., ризує рівень білкового забезпечення раціону біологі- 2003). чним потребам організму корів. Важливим є те, що за Кров здорових піддослідних швіцьких корів від- рівнем загального білка не можна оцінити рівень го- бирали до ранкової роздачі кормів з підхвостої вени у дівлі, оскільки цей показник може змінюватися під вакуумні пробірки. Потім в лабораторних умовах на впливом багатьох факторів, які не відносяться безпо- автоматичному біохімічному колориметричному ана- середньо до протеїнового живлення, але є характер- лізаторі «Miura 200» (фірма «I.S.E. S.r.l.», Італія) в ними для деяких порушень обміну речовин та функції сироватці крові піддослідних корів швіцької породи печінки, які можуть бути спричинені новими умовами визначали такі показники: загальний білок, альбумі- існування. У нормі рівень загального білка в сироват- ни, сечовина, креатинін, АсАТ, АлАТ, лужна фосфа- ці крові перебуває в межах 67–75 г/л. У піддослідних таза, глюкоза, кальцій і фосфор. корів І і ІІ груп другої лактації загальний білок відпо- Показники каротину визначали на фотоелектрич- відав нормативному значенню і становив у середньо- ному фотометрі КФК–3–01–«ЗОМЗ» після поперед- му відповідно 75,33 і 69,67 г/л.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 86 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Таблиця 1 Динаміка показників білкового, вуглеводного та ліпідного обміну у корів Група тварин Показник Норма ІІІ (контрольна, І, n = 7 ІІ, n = 7 n = 7) Друга лактація Загальний білок, г/л 67–75 75,29 ± 0,522 65,71 ± 3,746 83,14 ± 2,324 Альбуміни, г/л 30–35,5 35,14 ± 0,705 35,57 ± 0,869 35,71 ± 0,714 Глобуліни, г/л 30–35 40,14 ± 0,634 30,14 ± 3,298 45,29 ± 1,874 Білковий коефіцієнт, од. 0,6–1,1 0,83 ± 0,036 1,24 ± 0,139 0,79 ± 0,046 Сечовина, ммоль/л 2,8–5,8 3,64 ± 0,312 4,54 ± 0,521 4,59 ± 0,250 Азот сечовини, мг% 8–14 6,96 ± 0,590 8,67 ± 0,999 8,76 ± 0,488 Креатинін, мкмоль/л 45–140 126,71 ± 5,181 129,86 ± 10,992 104,14 ± 5,147 Глюкоза, ммоль/л 2,50–4,16 2,23 ± 0,042 2,29 ± 0,063 2,25 ± 0,071 Ліпопротеїди, мг% 400–800 742,90 ± 41,433 859,00 ± 155,366 825,40 ± 35,159 Третя лактація Загальний білок, г/л 67–75 74,14 ± 4,647 74,43 ± 1,771 74,00 ± 2,478 Альбуміни, г/л 30–35,5 35,14 ± 0,829 35,00 ± 0,976 34,3 ± 0,612 Глобуліни, г/л 30–35 39,00 ± 4,736 39,43 ± 2,256 38,14 ± 1,370 Білковий коефіцієнт, од. 0,6–1,1 1,03 ± 0,221 0,90 ± 0,065 0,90 ± 0,044 Сечовина, ммоль/л 2,8–5,8 3,66 ± 0,178 3,63 ± 0,354 3,14 ± 0,213 Азот сечовини, мг% 8–14 6,97 ± 0,341 6,89 ± 0,675 6,00 ± 0,404 Креатинін, мкмоль/л 45–140 110,57 ± 8,810 122,14 ± 10,084 106,57 ± 2,496 Глюкоза, ммоль/л 2,50–4,16 2,24 ± 0,029 2,26 ± 0,076 2,22 ± 0,060 Ліпопротеїди, мг% 400–800 748,26 ± 74,686 687,53 ± 32,395 780,19 ± 39,100 Первістки, народжені на промисловому комплексі Загальний білок, г/л 67–75 71,29 ± 2,020 75,86 ± 1,779 74,57 ± 1,131 Альбуміни, г/л 30–35,5 35,29 ± 0,680 33,29 ± 0,969 36,43 ± 1,152 Глобуліни, г/л 30–35 36,00 ± 2,279 42,57 ± 2,448 38,14 ± 1,353 Білковий коефіцієнт, од. 0,6–1,1 0,99 ± 0,091 0,79 ± 0,059 0,96 ± 0,065 Сечовина, ммоль/л 2,8–5,8 4,24 ± 0,278 3,50 ± 0,560 3,89 ± 0,235 Азот сечовини, мг% 8–14 8,10 ± 0,530 7,47 ± 0,694 7,40 ± 0,446 Креатинін, мкмоль/л 45–140 129,57 ± 9,031 108,71 ± 4,828 111,57 ± 5,250 Глюкоза, ммоль/л 2,50–4,16 2,31 ± 0,080 2,42 ± 0,094 2,27 ± 0,078 Ліпопротеїди, мг% 400–800 519,20 ± 39,418 664,46 ± 43,074 782,01 ± 41,806

Натомість у контрольних тварин ІІІ групи цей по- Відомо: загальний білок крові корів складається із казник перевищував максимальний показник норми двох фракцій – альбумінової та глобулінової. Дефіцит на 9,79% і становив 83,14 г/л. Порівняно з рівнем протеїну в раціоні насамперед позначається на конце- загального білка швіцьких корів І групи перевищення нтрації альбумінів у сироватці крові. Нормальний було більш суттєвим та перебувало на рівні 9,44% їхній рівень у крові дуже важливий, оскільки у проце- (Р < 0,01). Тобто більш напружений фізіологічний сі гідролізу альбуміни використовуються для синтезу стан організму був у швіцьких корів ІІІ (контрольної) специфічних білків тканин. Ось тому для високопро- групи. Проте вже у третю лактацію різниці за показ- дуктивних тварин як кількісний, так і якісний склад ником загального білка у дослідних групах тварин білків у кормах раціону повинні забезпечувати пере- вже не спостерігалося і він був на рівні у середньому довсім інтенсивний синтез альбумінів. У нормі їх 74,0–74,43 г/л, що приблизно відповідало нормально- рівень в сироватці крові повинен бути (3,3–5,36 г%) му значенню. 30–35,5 г/л, і якщо їх рівень доходить до 16–17,2 г/л, Народжений молодняк від швіцьких корів різного це може призвести до зниження живої маси та погір- екологічного походження в першу лактацію був до- шення репродуктивної функції тварин. Альбумінова статньо здоровим, оскільки рівень загального білка в фракція сироватки крові лактуючих корів І і ІІ групи у сироватці крові відповідав нормативному значенню. другу лактацію була близькою до норми і становила Так, у піддослідних корів І та ІІ груп рівень загально- відповідно 35,14 і 35,57 г/л. Водночас цей показник у го білка становив відповідно 71,29 і 75,86 г/л, а в кон- корів ІІІ (контрольної) групи становив 35,71 г/л, що трольних первісток ІІІ групи цей показник не пере- приблизно відповідало нормі та практично відповіда- вищував 74,57 г/л. ло показнику ІІ групи. У третю лактацію рівень аль- Отже, рівень загального білка в сироватці крові бумінів у сироватці крові піддослідних швіцьких ко- швіцьких корів різного віку та екологічного похо- рів лише незначно змінився, але був у рамках фізіоло- дження відповідає референсним значенням, що вказує гічних величин і становив у І і ІІ групах відповідно на збалансованість раціону щодо білка, з одного боку, 35,14 і 35,00 г/л, а у тварин ІІІ (контрольної) групи та добрими адаптаційними властивостями організму цей показник не перевищував 34,30 г/л. тварин – з іншого. Сироватка крові первісток, для яких екологічна зона експлуатації була природною, рівень альбумінів

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 87 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

теж приблизно відповідає нормативним значенням. ходження енергії аміак використовується мікрофло- Так, у тварин ІІІ (контрольної) і І групах альбумінова рою рубця для побудови білків власного тіла. Цей фракція становила в середньому відповідно 36,43 і мікробіальний білок перетравлюється в кишечнику. 35,29 г/л. При цьому сироватка крові молодих корів ІІ Надлишок же аміаку всмоктується в кров, потрапляє в групи вміщувала альбумінів на рівні 33,29 г/л, що печінку, де перетворюється в сечовину. Ось тому за було близьким до норми, але поступалося показнику рівнем сечовини в комплексі з показниками концент- ІІІ (контрольної) групи на 8,62% (Р < 0,05), а твари- рації альбумінів та глюкози в сироватці крові можна з нам І групи – на 5,67%. великою точністю оцінити збалансованість раціону за Дещо вищою за нормативне значення була конце- енерго-протеїновим відношенням на всіх стадіях лак- нтрація глобулінів, яка в сироватці крові у корів ІІІ тації корів та встановити дефіцит чи надлишок сирого (контрольної) і І груп другої лактації перебувала на протеїну в сухій речовині раціону. У нормі рівень рівні відповідно 45,29 і 40,14 г/л. Лише у корів ІІ гру- сечовини в сироватці крові корів перебуває в межах пи глобулінова фракція білків відповідала нормі та не 2,8–5,87 ммоль/л. У піддослідних швіцьких корів перевищувала 30,14 г/л. У третю лактацію швіцьких другої лактації вона не перевищувала нормативного корів рівень глобулінів практично вирівнявся в усіх значення і становила у корів ІІ і ІІІ (контрольної) груп трьох дослідних групах і становив у середньому відповідно 4,54 і 4,59 ммоль/л. Водночас корови І 38,14–39,43 г/л, що лише дещо перевищувало показ- дослідної групи характеризувалися хоча і норматив- ник норми. Досить невирівняне значення концентрації ним значенням сечовини, та все ж нижчим порівняно глобулінів у сироватці крові було у первісток. Так, з іншими групами тварин. Так, її концентрація у си- якщо у корів І групи їх рівень не перевищував роватці крові корів швіцької породи І групи перебу- 35,29 г/л, то у корів ІІІ (контрольної) групи він був вала на рівні 3,64 ммоль/л, що поступалося показнику вищим на 3,13%, тимчасом як у тварин ІІ групи най- тварин ІІІ (контрольної) групи на 26,1% (Р < 0,05), а нижчим – 6,01%. значенню корів ІІ групи – на 24,73%. Вже у третю Таким чином, як альбуміни, так і глобуліни у си- лактацію рівень сечовини у сироватці крові піддослі- роватці крові піддослідних тварин близькі до норми дних швіцьких корів змінив свої значення. Так, най- та перебувають у динамічному стані. Тобто, якщо менша її концентрація була у тварин ІІІ (контрольної) альбуміни близькі до референсних значень, то глобу- групи, де не перевищувала 3,14 ммоль/л, тоді як най- ліни – дещо перевищують їх. вища була у тварин І групи і становила у середньому Відомо, що співвідношення альбумінів і глобулі- 3,66 ммоль/л. У тварин ІІ групи рівень сечовини у нів, тобто білковий індекс, характеризує направле- сироватці крові займав близьке значення до тварин І ність та інтенсивність білкового обміну в організмі групи і не перевищував 3,63 ммоль/л. Достатньо ви- високопродуктивних корів. Порушення його співвід- сока концентрація сечовини у сироватці крові спосте- ношення має більш інформативне значення, ніж сама рігалася у швіцьких первісток, хоча і не виходила за зміна абсолютної кількості альбумінів чи глобулінів. нормативні значення. Так, у тварин ІІІ (контрольної) і Причому важливе не стільки його підвищення, що І груп її рівень становив відповідно 3,89 і трапляється дуже рідко, як його зниження, оскільки 3,50 ммоль/л. Водночас цей показник у тварин ІІ гру- при цьому суттєво зменшується альбумінова фракція пи був найвищим і становив у середньому 4,24 за відносного росту глобулінової. Білковий індекс ммоль/л, хоча і був в межах норми. характеризує собою направленість та інтенсивність Таким чином, енерго-протеїнове відношення в ра- білкового обміну в організмі високопродуктивних ціоні годівлі лактуючої швіцької худоби характеризу- корів. У нормі рівень білкового коефіцієнту не пови- ється збалансованістю, а в сухій речовині оптималь- нен перевищувати 1,1 одиниці, але й не опускатися ною кількістю сирого протеїну, що і забезпечує кон- нижче показника 0,6 одиниці. У піддослідних швіць- центрацію сечовини у крові на рівні 3,14–4,59 ких корів другої лактації цей коефіцієнт був близьким ммоль/л. до норми і становив у середньому 0,79–1,24 одиниці. Азотом сечовини крові корів (АСК) вважається ні- Більш вирівняний він був у тварин третьої лактації і троген, який утримується в кінцевих продуктах обмі- перебував у межах 0,90–1,03 одиниці. Нормальний ну білків, зокрема сечовині. У нормі рівень її в сиро- стан обмінних процесів був і у тварин першої лакта- ватці крові повинен бути 8–14 мг%. Як показує аналіз, ції. У цих молодих швіцьких корів білковий коефіці- у тварин другої лактації ІІІ (контрольної) і ІІ груп, єнт відповідав нормативному значенню і становив у азот сечовини крові (АСК) відповідав нормативному середньому 0,79–0,96 одиниці. значенню і становив у середньому відповідно 8,76 і Отже, співвідношення альбумінової та глобуліно- 8,67 мг%, як це значення у корів І групи було менше вої фракцій в сироватці крові вказує на достатньо за норму на 14,94% і не перевищувало 6,96 мг%. Доб- інтенсивний білковий обмін в організмі піддослідних ра картина спостерігалася у піддослідних тварин тре- швіцьких корів, що забезпечує протеїн кормів раціо- тьої лактації, коли рівень АСК у корів І і ІІ груп від- ну. повідав нормі і становив у середньому відповідно 3,66 Вченими встановлено, що оптимальна відповід- і 3,63 мг%, тимчасом як його значення у корів ІІІ (ко- ність кількості сирого протеїну в раціоні біологічним нтрольної) групи, хоча і не перевищувало 3,14 мг%, та потребам організму корів визначається за концентра- все ж відповідало нормі. Практично нормі відповідав цією сечовини в сироватці крові. Близько 80% сирого показник АСК у первісток, у яких він становив 3,89 і протеїну раціону гідролізується в рубці з подальшим 3,50 мг% відповідно у ІІІ (контрольній) і І групах. дезамінуванням до амінокислот. За достатнього над- Лише дещо нижча концентрація азоту сечовини була

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 88 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

в сироватці крові первісток ІІ групи, у яких вона не ми кормами раціону, що забезпечує основний обмін перевищувала 3,50 мг%. на високому рівні. Окрім сечовини, небілковий нітроген походить та- Жировий або ліпідний обмін у жуйних розпочина- кож із креатину, що є азотистим матаболітом як кін- ється з розщеплення жирів корму, яке відбувається цевий продукт креатинфосфату, що бере участь в під дією ліпаз мікроорганізмів у передшлунках. Про- енергетичному обміні м’язової та інших тканин. У дукти розщеплення жирів – гліцерин і жирні кислоти нормі рівень креатиніну в сироватці крові повинен – всмоктуються у кров і через воротну вену потрап- бути від 45 до 140 мкмоль/л. У піддослідних тварин ляють у печінку, де піддаються переробці. Окислення другої лактації цей показник займав верхнє нормати- гліцерину відбувається через фосфорилювання його вне значення і добрий його рівень був у сироватці молекул та перетворення у піровиноградну кислоту, крові корів І групи, в яких становив у середньому яка, як і глюкоза, під дією коферменту (КоА) перет- 126,71 мкмоль/л. Натомість найвище значення креа- ворюється в активовану оцтову кислоту, що в кінце- тиніну було в сироватці крові тварин ІІ групи, де він вому підсумку дає енергію, вуглекислоту та воду. становив 129,86 мкмоль/л, що було більше за показ- Жирні кислоти, отримані від розщеплення жиру, під- ник тварин ІІІ (контрольної) групи на 19,81% даються в печінці β-окисленню та перетворюються в (Р < 0,05). Більш вирівняним значенням креатиніну масляну кислоту, яка може утворювати кетонові тіла і крові характеризувалися швіцькі корови у третю лак- оцтову кислоту. Остання може забезпечувати орга- тацію, де його значення становило в середньому нізм енергією, а також служить для синтезу жирів 106,57–122,14 мкмоль/л. Такий же стан був характер- молока та жиру тіла, але може утворювати і кетонові ний і для швіцьких первісток, у сироватці крові яких тіла. Вміст холестерину в крові здорових корів пере- концентрація креатиніну відповідала нормі й стано- бував у прямій залежності з молочною продуктивніс- вила 108,71–129,57 мкмоль/л. тю. Холестерин як важливий структурний елемент Добре відомо, що за недостатнього забезпечення мембрани клітини бере участь в утворенні комплексів глюкозою, особливо у першу фазу лактації, організм з білками внутрішньої мітохондріальної мембрани. намагається компенсувати енергетичний дефіцит Тобто відіграє роль в оновленні мембранних ліпідів шляхом спалювання жирів, що значно підвищує кон- молочної залози. Через нього здійснюється взаємодія центрацію холестерину в крові та утворення кетоно- між ферментами ліпогенезу та попередниками жиру. вих тіл, що суттєво знижує продуктивність корів. У А це означає, що високий рівень холестерину в крові жуйних тварин вуглеводний обмін відіграє значну у пік лактації вказує не лише на підвищення обміну роль у визначенні рівня та інтенсивності інших біохі- речовин, а й на збільшення кількості залозистої тка- мічних процесів. Рівень глюкози в крові жуйних не- нини у вимені (Gromyko, 2005). високий, але досить стабільний і тримається на рівні Добре відомо, що мобілізація резервних ліпідів ті- 2,5–4,16 ммоль/л. Підтримання цієї динамічної рівно- ла тварини гальмує споживання корму, пригнічує ваги можливо за умови, коли збільшення споживання жиросинтезуючу функцію паренхіми вимені та може глюкози в період інтенсивної лактації супроводжуєть- призвести до захворювання на кетоз. Як наслідок ся зростанням її надходження в кров. І, навпаки, при з’являється понижений енергетичний ефект у синтезі зменшенні споживання в сухостійний період відпо- молока, на відміну від використання енергії безпосе- відно зменшується її надходження. Всмоктування редньо із кормів. Ось тому фізіологічно обґрунтована глюкози із травного апарату відбувається в незначних необхідність застосування жирових добавок в годівлі кількостях, а вміст поповнюється за рахунок її синте- високопродуктивних корів на ранній стадії лактації, зу та розпаду глікогену. Це пояснюється тим, що гіпо- що частково замінить використання організмом жиру глікемічний стан (зниження рівня глюкози в крові) власного тіла. У нормі рівень ліпопротеїдів в сирова- носить адаптивний характер та вказує не лише на тці крові корів повинен бути 400–800 мг%. Піддослі- незадовільний рівень годівлі, а й на відсутність запасу дні тварини другої лактації характеризувалися досить глікогену в печінці. Тим не менше, для забезпечення невирівняним цим показником, який не виходив за високої молочної продуктивності організм корів через рамки нормативного значення. Так, у сироватці крові нейрогуморальну реакцію мобілізує не лише глікоген швіців ІІІ (контрольної) і ІІ групи ліпопротеїди стано- із його депо, а й резервний жир, а також білок у формі вили відповідно 825,40 і 859,00 мг%. Натомість у ліпопротеїдів, що призводить до розвитку гіперке- корів І групи це значення було найнижчим, оскільки тонемії (Gromyko, 2005). У піддослідних швіцьких не перевищувало 742,90 мг%. У третю лактацію шві- корів другої лактації рівень глюкози в сироватці крові цьких корів показники ліпопротеїдів сироватки крові відповідав нормативному значенню і становив у сере- теж були близькими до нормативних значень і стано- дньому 2,23–2,29 ммоль/л. Близькі показники концен- вили у корів І і ІІІ (контрольної) груп 748,26 і трації глюкози були у тварин третьої лактації, де її 780,19 мг%. Тварин ІІІ (контрольної) групи характе- рівень не перевищував значення 2,26 ммоль/л. Збала- ризувалися дещо нижчим показником, який становив нсованість раціону за цукрово–протеїновим відно- у середньому 687,53 мг%. Піддослідні швіцькі первіс- шенням дозволило первісткам мати показник глюкози тки характеризувалися хоча і нормативним значенням в сироватці крові на рівні 2,27–2,31 ммоль/л, що теж концентрації ліпопротеїдів, та все ж дещо нижчим, відповідало нормативному значенню. ніж повновікові тварини. Так, їх рівень у сироватці Таким чином, оптимальний рівень глюкози в си- крові первісток ІІ групи становив у середньому роватці крові лактуючих піддослідних корів за їх 664,46 мг%, тимчасом як у корів І групи – лише віком вказує на достатнє забезпечення вуглеводисти- 519,20 мг%. Наближеним до верхнього нормативного

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 89 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

показника концентрація ліпопротеїдів в сироватці adaptation index] Vestnik agrarnoy nauki. 2, 46–52 крові була характерна для тварин ІІІ (контрольної) (in Russian). групи, у яких вона становила в середньому Kozlovskaya, A.Yu., Kozlovskiy, V.Yu. (2014). Kontsen- 782,01 мг%. tratsiya selena i tsinka v krovi ayrshirskikh korov pri Отже, кормосуміш достатньо забезпечена жиро- ispol'zovanii Biotal–Platinum [Concentration of вими добавками, які забезпечують на високому рівні selenium and zinc in the blood of Airshire breed cows жировий обмін в організмі лактуючих швіцьких корів using Biotal–Platinum] Tendentsii formirovaniya різного віку та екологічного походження. nauki novogo vremeni: sb. statey Mezhd. nauchn.– prakt. Konf, Ufa, 94–97 (in Russian). Висновки Solov'ev, R.M., Kozlovskiy, V.Yu., Leont'ev, A.A. (2011). Sutochnaya dinamika tireoidnykh gormonov v 1. В організмі піддослідних лактуючих швіцьких krovi remontnykh telok golshtinskoy porody [Daily корів різного віку та екологічного походження відсу- dynamics of thyroid hormones in the blood of repair тній білковий дефіцит, оскільки рівень альбумінів у heifers of Holstein breed] Izvestiya Orenburgskogo сироватці крові не опускається нижче показника gosudarstvennogo agarnogo universiteta. 3/2, 259–261 31,0 г/л, хоча і не перевищує 36,33 г/л. Раціон годівлі (in Russian). тварин бездефіцитний за сирим протеїном, про що Kozlovskiy, V.Yu., Gubin, S.G., Solov'ov, R.M. (2011). свідчить рівень сечовини у сироватці крові, який не Gematologicheskiy status krovi bychkov molochnykh опускався нижче 2,656 ммоль/л. porod [Hematological status of blood of dairy cattle] 2. Азот сечовини сироватки крові піддослідних Voprosy normativno–pravovogo regulirovaniya v vet- швіцьких корів характеризується динамічним станом erinarii. 3, 68–71 (in Russian). за їх віком та екологічним походженням і має нижню Kozlovskiy, V.Yu., Leont'ev, A.A., Nazarova, E.N. градацію на рівні 5,30 мг%, що поступається нормі в (2013). Biokhimicheskiy status krovi golshtinskikh 1,51 раза. Вища градація азоту сечовини у піддослід- telok v svyazi s aktivnost'yu kortizola v protsesse on- них швіцьких корів не перевищує 8,67 мг%, що нижче togeneza [Biochemical status of blood of Holstein за максимальне нормативне значення на 61,48%. heifers in connection with cortisol activity during 3. Динаміка вмісту загального білка і його фракцій ontogenesis] Izvestiya Velikolukskoy GSKhA. 2, 46– в сироватці крові піддослідних корів швіцької породи 50 (in Russian). різного віку та екологічного походження упродовж Kozlovskiy, V.Yu., Kozlovskaya, A.Yu., Kozlov, S.A. періодів досліджень практично постійна та відповідає (2014) Kompleksnyy analiz krovi korov ayrshirskoy референсним показникам, що свідчить про збалансо- porody pri ispol'zovanii preparata selena [Complex ваність обмінних процесів. analysis of the blood of Ayrshire breed cows using 4. У сироватці крові піддослідних швіцьких корів selenium preparation] Izvestiya Velikolukskoy різного віку та екологічного походження концентра- GSKhA. 3, 2–9 (in Russian). ція глюкози досить стабільна, коливається в межах від Solov'ev, R.M., Kozlovskiy, V.Yu., Lent'ev, A.A. (2011) 2,11 ммоль/л до 2,58 ммоль/л, що характеризує пов- Morfologicheskiy i biokhimicheskiy sostav krovi gol- ноцінність вуглеводного обміну. shtinskikh telok v protsesse ontogeneza Перспективи подальших досліджень. Якщо пору- [Morphological and biochemical composition of blood шення обмінних процесів в імпортованої худоби роз- of Holstein heifers during ontogenesis] Izvestiya Or- починаються в період карантинування під впливом genburgskogo gosudarstvennogo agarnogo universi- стрес-факторів, то їхня дія в жорстких умовах експлу- teta. 31–1/3, 322–324 (in Russian). атації може поглиблюватися, що необхідно досліджу- Ovsyannikov, A.I. (1976). Osnovy opytnogo dela v вати за біохімічними показниками крові. zhivotnovodstve [Fundamentals of experienced work in animal husbandry] M.: Kolos (in Russian). Бібліографічні посилання Viktorov, P.I., Men'kin, A.A. (1991). Metodika i organi- zatsiya zootekhnicheskikh Opytov [Methods and Belyaev, D.K. (1981). Destabiliziruyushchiy otbor kak organization of zootechnical experiments] M.: Ag- faktor domestikatsii [Destabilizing selection as a ropromizdat (in Russian). factor of domestication] Trudy XIV mezhdunarod- Kalashnikov, A.P., Fisinin, V.I., Kleymenov, N.I. (2003) nogo geneticheskogo kongressa. M.: Nauka (in Rus- Normy i ratsiony kormleniya sel'skokhozyaystven- sian). nykh zhivotnykh: Spravochnoe posobie [Norms and Zhukov, I.V., Ushkova, A.A. (2014). Analiz biokhimich- rations of feeding of agricultural animals: Reference eskogo sostoyaniya krupnogo rogatogo skota im- guide] M.: APP, Dzhatar (in Russian). portnoy selektsii [Analysis of the biochemical Merkur'eva, E.K. (1983). Genetika s osnovami biometrii condition of cattle of imported selection] Vestnik [Genetics with the basics of biometrics] M.: Kolos (in VGUIT, 4, 118–121 (in Russian). Russian). Siratskiy, Y.Z., Merkushin, V.V., Kostenko, A.I. (1994). Gromyko, E.V. (2005). Otsenka sostoyaniya organizma Izuchenie biologicheskikh osobennostey prisposo- korov metodami biokhimii. [Assessment of organism blennosti zhivotnykh k usloviyam soderzhaniya i ek- condition of cows with using biochemistry] spluatatsii putem nakhozhdeniya indeksa adaptatsii Ekologicheskiy vestnik Severnogo Kavkaza. 2, 80–94 [Study of biological features of animals' fitness for (in Russian). living conditions and exploitation by finding the Стаття надійшла до редакції 3.03.2017

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 90 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7420

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 636.4.087.8

Ефективність використання пробіотиків у годівлі помісних поросят на дорощуванні 

О.І. Юлевич, А.В. Лихач, Ю.Ф. Дехтяр [email protected], lychachav@ mnau.edu.ua, dehtyar@ mnau.edu.ua

Миколаївський національний аграрний університет, вул. Г. Гонгадзе, 9, м. Миколаїв, 54020, Україна

Проведено оцінку впливу пробіотика «Моноспорин» на показники росту помісних поросят на дорощуванні при викорис- танні раціонів годівлі різного ступеня збалансованості. Визначена поживність основного раціону, що використовується у господарстві, та нормалізованого за допомогою включення дерті кукурудзяної і преміксу ТМ «ТЕКРО». Встановлено, що використання основного раціону разом з пробіотиком збільшує живу масу поросят на 1,3%, а середньодобові прирости тварин – на 1,7–2,3% порівняно з контролем. При споживанні нормалізованого раціону з пробіотичним препаратом вели- чина живої маси та добові прирости молодняку свиней підвищуються на 13,2–18,7% та 19,4–39,2% відповідно. Порівняння показників продуктивності поросят, які споживали нормалізовані раціони без пробіотика та з пробіотиком, свідчить про їх покращення на 3,0–6,5% та 7,5–11,7% на користь останніх. Одночасно зі збільшення показників росту тварин при вико- ристанні нормалізованих раціонів з пробіотичним препаратом «Моноспорин» витрати кормових одиниць на 1 кг приросту зменшуються на 25,3%. Отримані результати свідчать, що ефект від застосування пробіотика пов’язаний з тим, що збільшується засвоюваність кормів, поліпшується їх перетравність, активується обмін речовин в організмі, стимулюєть- ся синтез амінокислот, вітамінів, ферментів та антибіотичних речовин, що пригнічують патогенну мікрофлору, підви- щують загальну резистентність організму тварин до вірусних захворювань і різних несприятливих (стресових) факторів. При оцінці показників економічної ефективності використання нормалізованих раціонів з додаванням преміксу ТМ «ТЕКРО» та пробіотику «Моноспорин» показано, що при комплексному їх застосуванні спостерігається найкращий ре- зультат: рівень рентабельності становить 47,7%, а прибуток від реалізації 1 голови – 185,09 грн. Тимчасом як рентабель- ність виробництва свинини при використання пробіотика разом з основним раціоном годівлі дорівнює 7,8%. Ключові слова: поросята на дорощуванні, пробіотик, премікс, раціони годівлі, поживність, жива маса, середньодобовий приріст, витрати кормових одиниць.

Эффективность использования пробиотиков в кормлении поместных поросят на доращивании

Е.И. Юлевич, А.В. Лихач, Ю.Ф. Дехтярь [email protected], lychachav@ mnau.edu.ua, dehtyar@ mnau.edu.ua

Николаевский национальный аграрный університет, ул. Г. Гонгадзе, 9, г. Николаев, 54020, Украина

Проведена оценка влияния пробиотика «Моноспорин» на показатели роста поместных поросят на доращивании при использовании рационов кормления различной степени сбалансированности. Определена питательность основного ра- циона, который используется в хозяйстве, и нормализированного посредством включения кукурузных отрубей и премикса ТМ «ТЕКРО». Установлено, что использование основного рациона вместе с пробиотиком увеличивает живую массу поро- сят на 1,3%, а среднесуточные привесы животных – на 1,7–2,3% по сравнению с контролем. При использовании нормали- зированного рациона с пробиотическим препаратом величина живой массы и суточные привесы молодняка свиней повышаются на 13,2–18,7% и 19,4–39,2% соответственно. Сравнение показателей продуктивности поросят, которые

Citation: Yulevich, O.I., Lihach, A.V., Dehtyar, Yu.F. (2017). The effectiveness of the use of probiotics in the feeding of growing of piglets. Scientific Messen- ger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 91–94.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 91 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

потребляли нормализированные рационы без пробиотика и с пробиотиком, свидетельствует об их увеличении на 3,0–6,5% и 7,5–11,7% в пользу последних. Одновременно с увеличением показателей роста животных при использовании нормализи- рованных рационов с пробиотическим препаратом «Моноспорин» расходы кормовых единиц на 1 кг прироста уменьшают- ся на 25,3%. Полученные результаты свидетельствуют, что эффект от применения пробиотика связан с тем, что увели- чивается усвояемость кормов, улучшается их переваримость, активизируется обмен веществ в организме, стимулируется синтез аминокислот, витаминов, ферментов и антибиотических веществ, подавляющих патогенную микрофлору и повышающих общую резистентность организма животных к вирусным заболеваниям и различным неблагоприятным (стрессовым) факторам. При оценке показателей экономической эффективности использования нормализированных ра- ционов с добавлением премикса ТМ «ТЕКРО» и пробиотика «Моноспорин» показано, что при комплексном их применении наблюдается лучший результат: уровень рентабельности составляет 47,7%, а прибыль от реализации 1 головы – 185,09 грн. В то время как рентабельность производства свинины при использовании пробиотика вместе с основным рационом кормления равна 7,8%. Ключевые слова: поросята на доращивании, пробиотик, премикс, рационы кормления, питательность, живая масса, среднесуточный привес, затраты кормовых единиц.

The effectiveness of the use of probiotics in the feeding of growing of piglets

O.I. Yulevich, A.V. Lihach, Yu.F. Dehtyar [email protected], lychachav@ mnau.edu.ua, dehtyar@ mnau.edu.ua

Mykolayiv National Agrarian University, G. Gongadze, Str., 9, Mykolayiv, 54020, Ukraine

The influence of probiotic «Monosporin» on the growth performance of piglets using feed rations varying degrees of balance. Is defined nutrients of basic ratio which is used at the farm, and normalized by the inclusion of corn bran and premix «Tekro». It is shown that the use of the basic diet with probiotic live weight of piglets increased by 1.3% and the average daily weight gain of animals – by 1.7–2.3% over the control. By using normalized diet with probiotic preparations value of body weight and daily weight gain of young pigs increased by 13.2–18.7% and 19.4–39.2% respectively. Comparison of productivity indices of piglets who con- sumed diets normalized without probiotics and with probiotic, indicates a an increase of 3.0–6.5% and 7.5–11.7% in favor of the latter. Along with the increase of animal growth performance using normalized diets with probiotic preparation «Monosporin» costs of fodder units per 1 kg of gain is reduced by 25.3%. The results indicate that the effect of the use of probiotics is associated with the fact that increases the digestibility of feed, improving their digestibility, it activates the body's metabolism, stimulates the synthesis of amino acids, vitamins, enzymes and antibiotic substances that suppress pathogens and increase the overall resistance of the animal organism to viral diseases and various adverse (stressful) factors. In assessing the cost efficiency of using normalized ration with the addition of premix TM «Tekro» and probiotic «Monosporin» shows that in complex their application the best result is observed: the level of profitability of 47.7%, and the profit from the sale of 1 head – 185.09 UAH. While the profitability of pork production of using probiotic together with the basic feed ration is 7,8%. Key words: growing of piglets, probiotic, premix, ration feeding, food value, living mass, average daily weight gain, costs of feed units.

Вступ (Collier, 2006; Polishchuk and Bulavkina, 2010; Kenny et al., 2011; Hryhorev, 2012). Від характеру і збалансованості раціонів поросят, Однак ефективність використання пробіотиків в особливо у перші дні після відлучення, значною мі- годівлі поросят на дорощуванні залежно від ступеня рою залежить подальший ріст та розвиток молодняку збалансованості раціону за вмістом поживних речо- свиней. вин розглянуто недостатньо. Тому метою нашого Останнім часом значного поширення набули про- дослідження було проведення аналізу раціонів годів- фесійні добавки лікувально-профілактичного призна- лі поросят з подальшим визначенням ефективності чення, які цілеспрямовано посилюють захисні функції використання пробіотичного препарату. організму тварин. Виробнича практика підтвердила можливість суттєвого підвищення продуктивності та Матеріал і методи досліджень поліпшення здоров’я поросят за рахунок введення у збалансований раціон мінеральних, вітамінних доба- Дослідження проводилися на помісних поросятах вок, пробіотиків. Адже за використання пробіотиків на дорощуванні, які отримані в результаті схрещуван- при їх застосуванні у ранньому віці можна скоротити ня свиноматок великої білої породи (ВБ) з кнурами строки відгодівлі свиней (Nekrasov et al., 2010; породи червона білопояса (ЧБП) та помісних свино- Moshkutelo, 2013). маток (ВБ х ЧБП) з кнурами породи ландрас (Л) в Останніми роками значну увагу приділяють фізіо- умовах ФГ «Барвінок» Миколаївської області. логічному обґрунтуванню програми годівлі поросят Загальна кількість тварин, які підлягали дослі- на дорощуванні. Це зумовлено широким спектром дженню – 40 голів. Чотири піддослідні групи поросят біологічної дії мікроорганізмів, які складають основу формувалися зі свинок і кабанчиків по 10 голів в кож- пробіотиків, ефективність яких обумовлена високою ній за принципом груп-аналогів з урахуванням похо- антагоністичною та ферментативною активністю дження, живої маси, статі, віку. Контроль за ростом

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 92 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

дослідних поросят здійснювався шляхом їх індивідуа- Застосовувався груповий метод годівлі піддослід- льного зважування, яке проводилося вранці до годівлі них тварин. Схема досліду наведена у таблиці 1. у віці 30, 45, 60, 75 та 90 днів. Енергію росту поросят Поросята контрольної (1) та дослідної (2) груп було розраховано на підставі даних середньодобових споживали основний раціон (ОР), що застосовується у приростів тварин за чотири вікові періоди: I – від господарстві (табл. 2). Тварини 2-ї дослідної групи відлучення у 30 днів до 45-денного віку; II– від 46-го додатково отримували пробіотичний препарат вітчиз- до 60-денного віку; III – від 61-го до 75-денного віку; няного виробництва «Моноспорин». IV – від 76-го до 90 днів. Таблиця 1 Схема досліду Кількість тварин, Склад раціонів за періодами Група гол. I II III IV Контроль 1 10 ОР1 ОР2 ОР3 ОР4 ОР1+ ОР2+ ОР3+ Дослідна 2 10 ОР4+ пробіотик пробіотик пробіотик пробіотик РН1+ РН2+ РН3+ РН4+ Дослідна 3 10 стартер стартер стартер стартер РН1+пробіо- РН2+пробіотик+ РН3+пробіо- РН4+пробіотик+ Дослідна 4 10 тик+премікс премікс тик+ премікс премікс

Таблиця 2 Структура раціонів поросят в різні вікові періоди дорощування Кількість корму за періодами, % за масою Показники Основний раціон (ОР) Нормалізований раціон (РН) I II III IV I II III IV Дерть ячмінна 21,7 25,1 27,2 24,8 21,1 21,4 22,2 21,2 Дерть пшенична 50,6 50,2 45,3 46,1 41,1 39,7 39,5 40,6 Дерть горохова 7,2 – – 5,7 7,2 6,2 6,5 6,5 Дерть кукурудзяна – – – – 12,1 10,1 9,5 9,5 Макуха соняшникова 7,2 10,0 9,1 7,1 7,0 8,8 8,8 7,9 Висівки пшеничні 11,6 12,5 16,3 14,2 7,3 8,2 8,9 9,8 Сіль кухонна 0,3 0,3 0,3 0,4 0,3 0,2 0,3 0,3 Крейда кормова 1,4 1,9 1,8 1,8 1,4 1,8 1,8 1,7 Премікс ТМ «ТЕКРО» – – – – 2,5 2,6 2,5 2,5

Рідку суміш пробіотика вводили тваринам перора- «Моноспорин». льно методом випоювання через групові соскові на- Отримані результати свідчать про незначну пере- пувалки, попередньо розчиняючи суміш у воді в роз- вагу за живою масою тварин дослідної групи 2 над рахунку 4 мл/гол. на добу. Раціони (РН) підсвинків поросятами контрольної (1) групи (у середньому на дослідних груп 3 та 4 були нормалізовані відповідно 1,3%). Адже до їхнього раціону додавався пробіотик до потреб, до їх складу входив премікс ТМ «ТЕКРО». «Моноспорин», який збільшує засвоюваність корму. Поросята 4-ї групи також отримували пробіотик Таблиця 3 Динаміка живої маси поросят після відлучення (X ± Sx), кг Групи тварин Вік, днів Контрольна 1 Дослідна 2 Дослідна 3 Дослідна 4 30 8,0 ± 0,16 8,1 ± 0,13 7,9 ± 0,14 8,0 ± 0,10 45 12,1 ± 0,20 12,2 ± 0,19 13,3 ± 0,27** 13,7 ± 0,20*** 60 17,2 ± 0,24 17,4 ± 0,23 19,0 ± 0,15*** 20,3 ± 0,16*** 75 23,7 ± 0,40 24,0 ± 0,31 25,9 ± 0,19*** 27,6 ± 0,14*** 90 30,9 ± 0,27 31,3 ± 0,22 33,4 ± 0,36*** 35,3 ± 0,23*** Примітка: ** – Р > 0,99; *** – Р > 0,999

Оцінка живої маси поросят після відлучення свід- прирости зростають відносно рівномірно. З І по IV чить, що найбільші показники у відповідні періоди період спостерігається збільшення середньодобових мають тварини, які отримували нормалізований раці- приростів поросят дослідної групи 2 в межах 6–7 г он з додаванням одночасно преміксу та пробіотика порівняно з контролем. Показники енергії росту поро- (дослідна група 4). Адже поросята вірогідно перева- сят дослідної групи 3 перевищують контрольну від- жали контроль на 13,2–18,7% (Р > 0,999). повідно за періодами на 29,3%; 21,1%; 14,0%; 11,0%. На підставі отриманих даних за живою массою, Додаткове використання пробіотичного препарату були визначені середньодобові прирости поросят за поряд з нормалізованим раціоном збільшує прирости періодами від початку досліду (табл. 4). тварин 4-ї групи на 19,4–39,2% залежно від періоду. Дані таблиці 4 свідчать про те, що середньодобові

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 93 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Таблиця 4 Середньодобовий приріст поросят протягом досліду (X ± Sx), кг Групи тварин Віковий період Контрольна 1 Дослідна 2 Дослідна 3 Дослідна 4 I 0,273 ± 0,010 0,273 ± 0,010 0,353 ± 0,019** 0,380 ± 0,011*** II 0,303 ± 0,012 0,310 ± 0,012 0,367 ± 0,013** 0,410 ± 0,013*** III 0,349 ± 0,011 0,355 ± 0,009 0,398 ± 0,021 0,435 ± 0,010*** IV 0,381 ± 0,014 0,388 ± 0,011 0,423 ± 0,016 0,455 ± 0,015** Примітка: ** – Р > 0,99; *** – Р > 0,999

Результати досліджень щодо інтенсивності росту кормів завдяки поліпшенню їх перетравності, актива- молодняку свиней свідчать, що нормалізація раціону ції обміну речовин в організмі, стимулюванню синте- сприяє поліпшенню продуктивності тварин. Однак зу амінокислот, вітамінів, ферментів та антибіотичних додаткове використання пробіотику «Моноспорин» субстанцій для пригнічення патогенної мікрофлори, дає кращий ефект. Доказом цього є збільшення при- підвищення загальної резистентності організму ростів поросят 4-ї групи порівняно з тваринами 3-ї (Moshkutelo, 2013). групи на 7,6%. Ефект від використання пробіотику Витрати кормів на 1 кг приросту помісних поросят пов’язаний з тим, що збільшується засвоюваність на дорощуванні за періодами наведено у таблиці 5. Таблиця 5 Витрати кормів на 1 кг приросту за періодами, к. од Віковий період Групи тварин Контрольна 1 Дослідна 2 Дослідна 3 Дослідна 4 I 5,61 5,47 4,75 4,45 II 5,55 5,43 4,68 4,38 III 5,50 5,40 4,59 4,36 IV 5,49 5,20 4,50 4,34 у середньому за дослід 5,54 5,38 4,60 4,42

Отримані дані свідчать, що використання пробіо- магають наукового обґрунтування щодо їх практич- тику поряд з основним раціоном зменшує витрати ного застосування. кормів на 1 кг приросту поросят на 0,16 к. од., засто- сування пробіотичного препарату при годівлі тварин Бібліографічні посилання нормалізованими раціонами знижує цей показник на 25,3% порівняно з контролем. Hryhorev, D.Iu. (2012). Rol probyotykov pry При оцінці показників економічної ефективності vyіrashchyvanyy porosiat. Suchasni ahrarni використання нормалізованих раціонів з додаванням tekhnolohii. 10, 46–50 (in Russian). преміксу ТМ «ТЕКРО» та пробіотику «Моноспорин» Moshkutelo, Y.Y. (2013). Probyotyk dlia svynomatok y показано, що витрати на придбання та використання porosiat. Kombykorma. 12, 77–80 (in Russian). преміксу становлять 337,5 грн, а пробіотику – 212 грн Nekrasov, R.V., Kirilov, M.P., Ushakova, N.A. (2010). за 60 днів на одну дослідну групу. Але при комплекс- Ispolzovanie probiotikov novogo pokoleniya v ному їх застосуванні спостерігається найкращий ре- kormlenii sviney. Problemyi biologii produktivnyih зультат: рівень рентабельності становить 47,7%, а zhivotnyih. 3, 64–79 (in Russian). прибуток від реалізації 1 голови – 185,09 грн. Тимча- Polishchuk, A.A., Bulavkina, T.P. (2010). Suchasni сом як рентабельність використання пробіотику разом kormovi dobavky v hodivli tvaryn ta ptytsi. Silske з основним раціоном дорівнює 7,8%. hospodarstvo. Tvarynnytstvo. 12, 63–67 (in Ukrainian). Висновки Ushakova, N.A., Nekrasov, R.V. (2012). Novoe pokolenie probioticheskih preparatov kormovogo Використання нормалізованого раціону з додаван- naznacheniya. Fundamentalnyie issledovaniya. 1, ням пробіотику «Моноспорин» при годівлі поросят на 184–192 (in Russian). дорощуванні призводить до збільшення середньодо- Kenny, M., Smidt, H., Mengheri, E. (2011). Probiotics – бових приростів тварин на 19,4–39,2% порівняно з do they have a role in the pig industry? NCBI контролем, що викликає зменшення витрат кормових PudMed. Animal. 5(3), 462–790. одиниць на одиницю приросту на 25,3%. Collier, R.J. (2006). Probiotics Microbes: The Scientific Перспективи подальших досліджень. Науково- Basis. A Report from American Academy of Microbi- технічний прогрес у тваринництві зумовлює появу ology. Washington. нових бактеріальних препаратів або різновидів існую- Стаття надійшла до редакції 3.03.2017 чих у годівлі молодняку тварин. Відбір найбільш оптимальних варіантів та перспективних засобів ви-

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 94 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7421

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 639.31.043

Перспективи використання кормів «Aller aqua» у живленні райдужної форелі 

Я.І. Півторак, І.Ю. Бобель, О.В. Божик [email protected]

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, вул. Пекарська, 50, м. Львів, 79010, Україна

Наведено аналіз періодичних наукових повідомлень щодо перспективи використання кормів «Aller Aqua» в годівлі рай- дужної форелі. Узагальнено концептуальний досвід з нарощування обсягів виробництва продукції такої важливої галузі сільськогосподарського виробництва як розведення та вирощування форелі. Форелівництво – це найбільш продуктивний напрям холодноводної аквакультури. Витрати на спеціалізовані високопро- дуктивні корми для вирощування форелі досягають 70% від загальної собівартості риби, тому питання особливостей годівлі, поживності кормів та технології вирощування є актуальними та цікавлять виробників. Сьогодні на українському ринку за об’ємом продажу кормів для форелі лідерами є іноземні фірми: Aller Aqua, Biomar, Skretting та ін. Якість виготовленої продукції вітчизняних виробників часто поступається за вимогами до комбікормів для форелі, тому вітчизняна продукція не завжди витримує конкуренцію. Тому при сучасних темпах розвитку форелівництва як перспективної галузі рибництва і відповідному попиту на комбікорми для цінних видів риб така висока залежність від імпорту, уже зараз значно знижує об’єми вирощування об’єктів холодноводної аквакультури, що відповідно зобов’язує виробників спеціальних комбікормів до поліпшення їхньої якості. В основу проведення наших досліджень покладено завдання оптимізації нормованої годівлі форелі з використанням ко- рмів «Aller Аqua», а також аналіз результатів та порівняльна характеристика вирощування форелі з використанням кормів українських виробників. Мета роботи полягає у з’ясуванні характеру впливу кормів «Aller Aqua» на фізіологічні та обмінні процеси, ріст, роз- виток, відтворення та отримання товарної продукції райдужної форелі, що могло б стати підставою для висновків про доцільність і норми використання кормів «Aller Aqua», а також можливість введення альтернативних кормових засобів в умовах господарства. Ключові слова: райдужна форель, корм Aller aqua, рибна галузь, високопродуктивний корм, технологія вирощування, комбікорм для форелі, обмінні процеси, раціон, інтенсивність росту, продуктивна дія.

Перспективы использования кормов «Aller aqua» в питании радужной форели

Я.И. Пивторак, И.Ю. Бобель, О.В. Божик [email protected]

Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина

Приведен анализ периодических научных сообщений о перспективах использования кормов «Aller Aqua» в кормлении ра- дужной форели. Обобщено концептуальный опыт по наращиванию объемов производства такой важной отрасли продук- ции сельскохозяйственного производства как разведение и выращивание форели. Форелеводство – это наиболее продуктивное направление холодноводной аквакультуры. Расходы на специализирован- ные высокопроизводительные корма для выращивания форели достигают 70% от общей себестоимости рыбы, поэтому

Citation: Pivtorak, J.I., Bobel, I.Y., Bozhyk, O.V. (2017). Prospects for feed use «Aller aqua» in the diet of rainbow trout. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 95–98.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 95 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

вопросы особенностей кормления, питательности кормов и технологии выращивания актуальны и интересуют произво- дителей. Сегодня на украинском рынке по объему продаж кормов для форели лидерами являются иностранные фирмы: Aller Aqua, Biomar, Skretting и др. Качество выпускаемой продукции отечественных производителей часто уступает по требо- ваниям к комбикормам для форели, поэтому отечественная продукция не всегда выдерживает конкуренцию. Поэтому при современных темпах развития форелеводства как перспективной отрасли рыбоводства и соответствующему спросу на комбикорма для ценных видов рыб такая высокая зависимость от импорта уже сейчас значительно снижает объемы выращивания объектов холодноводной аквакультуры, что соответственно обязывает производителей специальных ком- бикормов к улучшению их качества. В основу проведения наших исследований возложена задача оптимизации нормированного кормления форели с использо- ванием кормов «Aller Аqua», а также анализ результатов и сравнительная характеристика выращивания форели с исполь- зованием кормов украинских производителей. Цель работы заключается в выяснении характера влияния кормов «Aller Aqua» на физиологические и обменные про- цессы, рост, развитие, воспроизводство и получение товарной продукции радужной форели, что могло бы стать основа- нием для выводов о целесообразности и нормах использования кормов «Aller Aqua», а также возможности введения альте- рнативных кормовых средств в условиях хозяйства. Ключевые слова: радужная форель, корм Aller aqua, рыбная отрасль, высокопроизводительный корм, технология выращивания, комбикорм для форели, обменные процессы, рацион, интенсивность роста, продуктивное действие.

Prospects for feed use «Aller aqua» in the diet of rainbow trout

J.I. Pivtorak, I.Y. Bobel, O.V. Bozhyk [email protected]

Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine

The materials of the article the analysis of periodic research reports on prospects of feed «Aller Aqua» in the diet of rainbow trout. Overview conceptual experience of increasing the volume of production of this important sector of agricultural production as the breeding and rearing of trout. Trout industry is the most productive direction of the coldwater aquaculture. Costs highly specialized feed for growing trout reach 70% of the total cost of the fish, so the features of feeding, nutritional feed and cultivation technology is relevant and of inter- est to manufacturers. Today on the Ukrainian market sales volume of feed for trout is a leading foreign firms: Aller Aqua, Biomar, Skretting and oth- ers. The quality of the manufactured products of domestic manufacturers often inferior to the requirements of the feed for trout, as domestic production is not always withstand competition. Therefore, at the present rate of trout industry as a promising field of fish farming, and the corresponding demand for feed for valuable fish species such high dependence on imports, now greatly reduces the volume of cold-water aquaculture cultivation sites that accordingly obliges producers special animal feed to improve their quality. The basis of our research is tasked with optimizing normalized using feeding trout feed «Aller Aqua» and results analysis and comparative characteristics of growing trout using Ukrainian feed manufacturers. Purpose is to clarify the nature of the impact of feed «Aller Aqua» and physiological metabolism, growth, development, repro- duction and obtaining marketable products rainbow trout that could be the basis for conclusions about the appropriateness and use of feed rules «Aller Aqua», and the possibility of alternative feed means in terms of economy. Key words: rainbow trout feed Aller aqua, fishing industry, high-performance feed, technology of cultivation, feed for trout, metabolism, diet, rate of growth, productive action.

Вступ на високоефективні гранульовані сухі корми (КК = 0,6–1,1) (Voynarovich and Khoychy, 2014). Питання щодо годівлі форелі є однією із найваж- Комбікорми для риб, враховуючи особливості бу- ливіших умов її вирощування. Від того, наскільки дови травної системи форелі, повинні мати підвище- правильно встановлено режим годівлі, залежить робо- ний вміст білкової сировини рослинного і тваринного та всього господарства. Природна їжа в переважній походження. Актуальне питання при виробництві більшості випадків вирощування форелі в спеціально комбікормів для цього виду риб є білкове забезпечен- створених водоймах не відіграє особливого значення. ня раціонів, що пов'язано з обмеженими можливостя- Всі необхідні поживні речовини, мікроелементи та ми використання основних білкових компонентів вітаміни форель отримує із згодованих кормів. Тому (дріжджів, макухи і шротів) у раціонах. Головне дже- намагаються підбирати такі кормові засоби, які б рело білків у комбікормах для форелі є рибне або повніше задовольняли природні потреби форелі м’ясо-кісткове борошно, виробництво якого в нашій (Hamyhyn, E.A., 1996). країні в останні роки налагоджується (Yehorov and У минулому форель годували сміттєвою рибою, Fihurska, 2015). нутрощами та іншими відходами. Наступним етапом Оскільки за характером травлення форель – хижак, розвитку форелівництва стало складання і викорис- її травний тракт здатний перетравлювати велику кіль- тання різних видів високобілкових кормів. Їх кормо- кість білків тваринного походження завдяки високій вий коефіцієнт (КК) коливався між 2 і 3. У сучасному активності протеолітичних ферментів, що обумовлює форелівництві традиційні корми остаточно замінені підвищені потреби (до 60%) білка у раціонах. Потреба

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 96 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

форелі у пластичному матеріалі може бути задоволена Aller Perfora (для молоді), і Aller Safir (для товарної тваринними, рослинними і мікробними білками, а риби). Науково-виробничі дослідження проводяться у також білковими компнентами рослинного похо- ПП «Західна рибна компанія» Перемишлянського дження з додаванням синтетичних амінокислот району, Львівської області. Початковий етап наукових (Voynarovich and Khoychy, 2012). досліджень проводиться за розробленим індивідуаль- Багаторічні дослідження у галузі годівлі форелі та ним планом роботи аспіранта відповідно до теми низка рецептур кормів закордонного виробництва дисертаційної роботи та розробленої схеми (табл. 1). свідчать, що мінімальний вміст тваринного протеїну в готових сухих екструдованих кормах для форелі по- Матеріал та методи дослідження винен складати не менше 50% (Yapontsev, 2009). Що стосується вуглеводів, то ї вміст у раціоні не Дослідження проводили у ПП «Західна рибна повинен перевищувати від 25–30% до 30–35%. Крох- компанія» Перемишлянського району. Було здійснено маль – це основний вуглевод у аквакормах. Джерело дослідження різних вікових груп риб з використанням крохмалю у аквакормах – кукрудза, рис, маніока, кормових засобів із відповідним розміром гранул. В ячмінь, картопля, пшениця. Основна роль крохмалю у дослідах враховували умови утримання риб, такі як гранульованих кормах – зв’язувати частинки готового щільність посадки, температура, насиченість киснем. продукту (Sherman et al., 2002). Основні рибогосподарські дослідження були прове- Щодо жирів, то в даний момент випускають корми дені за методиками, загальноприйнятими у рибництві. з оптимальним вмістом жиру для форелі, це в межах Окрім цього, нами було проведено в умовах сертифі- 9–30%. У комбікормах для форелі використовуються кованої лабораторії Львівського контрольного інсти- рослинні жири (соняшникова олія, фосфатиди), а туту ветеринарних препаратів і кормових добавок також тваринні жири і риб’ячий жир (Farytov, 2016). аналіз гранульованого корму різної структури гранул Важливим компонентом комбікормів для форелі є з визначенням поживної цінності, результати яких каротиноїдні препарати. У природі риби отримують з подано у таблиці 1. природною їжею велику кількість специфічного каро- тиноїду водних організмів – астаксантина. Ним багаті Результати та їх обговорення водні безхребетні та ракоподібні. Саме він додає яск- раво-рожевого забарвлення м’язам та ікрі лососевих. Обраний нами для досліджень корм «Aller Aqua» Норма введення його у корми складає від 40 до 80 відноситься до групи стартових кормів, характеризу- мг/кг комбікому (Sklyarov, 2011). ється порівняно невисокими затратами на закупівлю. До складу комбікормів вводять також антибактері- Цей корм є повноцінним щодо поживності, містить альні та антигельмінтні препарати, антиоксиданти, всі необхідні для риби компоненти живлення у відпо- підкислювачі, вміст останніх підвищує виживання відних пропорціях. личинки, показує кращі показники росту (Voynarovich До складу цих кормів входить крилеве борошно, and Khoychy, 2014). що надає корму ряд позитивних властивостей: відбу- Мета роботи: на підставі огляду і аналізу літера- вається поліпшення смакових якостей та збагачення турних джерел дати загальну характеристику кормів натуральним пігментом, фосфоліпідами, хітозином, для форелі виробництва фірми «Aller Aqua» та обґру- мінеральними речовинами (Ponomarev S.V., Hrozesku нтувати їх ефективність у живленні риби. U. N., Bakhareva A.A., 2013). Таблиця 1 Як джерело протеїну в продукційних кормах «Al- Схема науково-виробничого досліду ler Aqua» поряд з різними видами борошна викорис- Показники Номер басейну і розмір гранул, мм товуються також компоненти рослинного походжен- поживності 1–(3) 2–(4.5) 3–(6) 4–(9) ня: пшеничний глютеїн, спеціальні горіхові та соєві Сирий протеїн, 45 43 41 41 концентрати, ріпаковий і соняшниковий шрот, % риб’ячий жир, соєва олія. Для надання м’язевій тка- Сирий жир, % 20 22 24 24 нині форелі стійкого специфічного рожевого забарв- Вуглеводи, % 18 18 18 18 лення додаються каротиноїдні пігменти. Клітковина, % 2 2 2 2 Аналізуючи отримані результати поживної цінно- Зола, % 7 7 7 7 сті корму (табл. 1), встановлено, що вміст протеїну, Нітроген в жиру та вуглеводів перебуває в оптимальних межах, сухій речовині, 7,8 7,5 7,1 7,1 % відповідно 41–45%, 20–24%, 18%, а також даний корм Фосфор в сухій володіє високою енергетичною цінністю 5253–5405 1,1 1,1 1,1 1,1 речовині, % Ккал, або у перерахунку 21,9–22,6 МДж обмінної Об. енергія, енергії. 5253/21,9 5329/22,3 5405/22,6 5405/22,6 Ккал/Мдж На основі проведених розрахунків нами було Перетр. Енер- встановлено норму роздачі гранульованого комбікор- 4216/17,6 4308/18,0 4400/18,4 4400/18,4 гія, Ккал/Мдж му з врахуванням маси риби та температури води (табл. 2) В основу досліджень покладено завдання оптимі- Як бачимо з даної таблиці, витрати корму є опти- зації процесу годівлі форелі в умовах штучно створе- мальними та можуть забезпечити залежно від темпе- них басейнів за рахунок використання в складі раціо- ратури води від 16 до 30 г середньодобових прирос- ну гранульованих кормів Aller Futura (для личинки),

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 97 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

тів. При цьому слід відмітити особливості вирощу- вання молоді. Бібліографічні посилання Годівлю личинок райдужної форелі починають при підйомі на плав, коли жовтковий мішечок розс- Farytov, T.A. (2016). Kormlenye rub. Uchebnoe posobye, моктується на 50%. Затримка з початком годівлі при- Lan’ (in Russian). зводить до суттєвого погіршення рибницько- Hamyhyn, E.A. (1996). Kormlenye lososevyh ryb v біологічних показників вирощування. Розміри кормо- yndustryalnoy akvakulture. Dyssertatsyya v vyde вих часинок повинні відповідати живій масі nauchnoho doklada na soyskanye uchenoy stepeny (Hamyhin, 1996). doktora byolohycheskykh nauk, Moskva (in Russian). Таблиця 2 OOO «AT-SERVYS». «Rybnye korma Aller Akva». Рекомендована добова норма роздачі http://www.agroserver.ru/articles/3257.htm комбікорму для форелі, % Ponomarev, S.V., Hrozesku, U.N., Bakhareva, A.A Температура Маса риби, г (2013). Korma y kormlenye rub v akvakul'ture. води, ºС 10–40 40–100 100–200 200–1000 >1000 Uchebnyk. Morknyha (in Russian). 2 1,0 0,8 0,6 0,5 0,4 Sklyarov H.A. (2011). Razvedenye ryby. Fenyks (in 4 1,3 1,0 0,8 0,6 0,5 Ukrainian). 6 1,5 1,2 1,0 0,7 0,6 Vlasov, V.A. (2012). Razvedenye ryby. Lan ( in Russian). 8 1,8 1,4 1,2 0,9 0,6 Sherman, I.M., Hrynzhevs'kyy, M.V., Zheltov, Yu.O. 10 2,1 1,6 1,4 1,1 0,7 (2002). Naukove obhruntuvannya ratsional'noyi hodi- 12 2,4 1,9 1,6 1,3 0,9 vli ryb: uchebnoe posobye. Vyshcha osvita (in Ukrain- 14 2,7 2,1 1,8 1,5 1,0 ian). 16 3,2 2,4 2,1 1,7 1,1 Sherman, I.M., Hrynzhevs'kyy, M.V., Zheltov, Yu.O. 18 3,6 2,7 2,3 1,9 1,2 (2001). Hodivlya ryb: pidruchnyk dlya stud. i vyklad.

zooinzhenernykh f-tiv ta f-tiv vodnykh bioresursiv Таким чином, нами подано початковий етап нау- III-IV rivniv akredytatsiyi ta navch. posibnyk I-II кових досліджень, пов’язаних із особливостями ви- rivniv akredytatsiyi zi spets. Vodni bioresursy ta ak- рощування райдужної форелі з використанням в годі- vakul'tura. Vyshcha osvita (in Ukrainian). влі кормів «Aller Aqua». Voynarovych, A., Khoychy, D. (2014). Melkomasshtabnoe

razvedenye raduzhnoy forely. Tekhnycheskyy docu- Висновки ment FAO po rybolovstvu y akvakulture (in Rym).

Yehorov, B.V., Fihurska, L.V. (2015). Zbirnyk tez Кваліфіковане вирощування лососевих риб дає dopovidey 75 naukovoyi konferentsiyi vykladachiv змогу, з одного боку зменшити кількість смітної риби akademiyi 20-24 kvitnya 2015. Analiz syrovyny ta і поліпшити умови нагулу, з іншого – поліпшити хар- retseptiv kombikormiv dlya ryb, 16–17 (in Ukrainian). чову рибопродукцію, яка користується підвищеним Yehorov B.V., Fihurs'ka L.V. (2012). Analiz попитом завдяки високим смаковим якостям tekhnolohichnykh sposobiv vyrobnytstva (Sklyarov, 2011). kombikormiv dlya ryb. Shchokvartalnyy naukovo- На сучасному етапі розвитку рибництва раціона- vyrobnychyy zhurnal Odeskoyi natsionalnoyi льне використання кормових засобів є складовою akademiyi kharchovykh tekhnolohiy. 1(45), 35–42 (in частиною у технології годівлі риби, яка передбачає Ukrainian). оптимальне використання комбікормів для отримання Yapontsev, A.E. (2009). Tekhnolohyya proyzvodstva y високої рибопродуктивності з найменшими витратами yspolzovanye sukhoho ekstrydyrovanoho kombyny- кормів на приріст живої маси. rovanoho korma dlya forely pry yntensyvnom ry- Перспективи подальших досліджень. Нами бу- bovodstve. Avtoreferat dyssertatsyy na soyskanye дуть проводитися різносторонні наукові дослідження uchёnoy stepeny kandydata selskokhozyaystvennykh щодо вивчення впливу кормів «Aller Aqua» на функ- nauk, Velykyy Novhorod, 17–18 ( in Russian). ціональний стан організму форелі, інтенсивність рос- Стаття надійшла до редакції 5.03.2017 ту та якісні показники рибопродукції.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 98 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7422

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 57.082.1::591.463.1

Нові підходи щодо оцінки якості генетичного матеріалу бугаїв-плідників 

М.С. Савельєва, О.Б. Сушко [email protected]

Інститут тваринництва НААН, вул.7-ої Гвардійської Армії, 3, смт Кулиничі, Харківський р-н, Харківська обл., 62404, Україна

Запропоновано модернізований метод оцінки якості сперми бугаїв. Встановлено, що обробка сперми з використанням градієнтів щільності сприяє підвищенню показників рухливості, виживаності та абсолютної виживаності як у свіжих зразках, так і в заморожено-відталій спермі, що дає можливість більш об’єктивно охарактеризувати якість біоматеріа- лу. Запропоновані нові характеристики спермограм бугаїв: «виживаність потенційно-фертильної фракції сперми», «пока- зник абсолютної виживаності потенційно-фертильної фракції сперми» можуть стати важливими критеріями оцінки еякулятів бугаїв. Наведено результати досліджень показників біологічної якості сперми бугаїв симентальської Української чорно-рябої молочної та червоно-рябої голштинської породи залежно від методу обробки проб. Потенційно-фертильна фракція як свіжоотриманої, так і заморожено-відталої сперми, суттєво відрізняється за ря- дом біологічних від середніх показників сперми, що робить необхідним введення в показники спермограми додаткових хара- ктеристик. Показник виживаності потенційно-фертильної фракції заморожено-відталої сперми підвищився майже на 3 год, або на 32,8 %. Показник абсолютної виживаності потенційно-фертильної фракції підвищився на 8,19 умов.одн. Ключові слова: бугаї, глибокозаморожена сперма, деконсервація, рухливість, виживаність, потенційно-фертильна фракція.

Новые подходы к оценке качества генетического материала быков-производителей

М.С. Савельева, А.Б. Сушко [email protected]

Институт животноводства НААН, ул. 7-й Гвардейской Армии, 3, пгт Кулиничи, Харьковский р-н, Харьковская обл., 62404, Украина

Предложено модернизированный метод оценки качества спермы быков. Установлено, что обработка спермы с исполь- зованием градиентов плотности превышает показатели активности, выживаемости и абсолютной выживаемости как у свежеполученных образцах, так и в заморожено-оттаянной спермы, что дает возможность более объективно охаракте- ризовать качество биоматериала. Приведены результаты исследований биологического качества спермы быков симмен- тальской черно-пестрой и красно-пестрой голштинской породы в зависимости от метода обработки проб. Потенциально фертильная фракция как свежополученной так и заморожено-оттаявшей спермы, существенно отли- чается по ряду биологических средних показателей спермы, что делает необходимым введение в показатели спермогра- ммы дополнительных характеристик. Показатель выживаемости потенциально фертильной фракции заморожено- оттаявшей спермы повысился почти на 3 часа, или на 32,8%. Показатель абсолютной выживаемости потенциально фер- тильной фракции повысился на 8,19 усл. ед. Ключевые слова: быки, свежеполученная сперма, глубокозамороженная сперма, деконсервация, активность, выживае- мость, потенциально-фертильная фракция.

Citation: Savelieva, M., Suchko, A. (2017). New approaches to the assessment of the quality of genetic material bulls. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 99–102.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 99 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74 New approaches to the assessment of the quality of genetic material bulls

M. Savelieva, A. Suchko [email protected]

Institute of animal science NAAS, 7th Guards Army Str., 3, village Kulinich, Kharkov district, Kharkov region, 362404, Ukraine

On the first stage experiments are conducted by the aim of establishment on how many higher the real indexes of fresh sperm and dilute protective environments after moving away of cellular debris, extraneous cages and dead cages. On the second stage, comparison of basic physiological indexes of the fertilization faction got from deconservation sperm and compared to the corre- sponding indexes of з sperm was conducted, that was not subject to the special cleansing procedure. Difference between research and control groups, in relation to survivability of sperm and index of absolute survivability of sperm was statistically reliable (Р < 0,001), as for fresh sperm so for sperm, that carried freezing and thawing in liquid nitrogen. Faction of sperm, that has im- pregnating ability potentially, as fresh sperm so that was subject to freezing and thawing substantially differ in the row of biological indexes of sperm, that creates the necessity of introduction of new additional descriptions for the analysis of sperm. Index of survivability of sperm, that potentially has impregnating ability at deconservation sperm rose on three hours or on a 32,8 per- cent’s . Index of absolute survivability of sperm, that potentially has impregnating ability rose on 8,19 conditional units. The modernized method of estimation of quality of sperm of bulls is offered. It is set that treatment of sperm with the use of gradients of closeness exceeds the indexes of activity, to survivability and absolute survivability as at fresh standards of sperm so at deconservation standards of sperm, that gives an opportunity more objectively to describe quality of sperm. Results over of re- searches of biological quality of sperm of bulls of meat blackly-pied and red-pied suckling breed are brought depending on the method of treatment of tests. Additional descriptions of analysis sperm are entered, they can become the major criteria of estimation of full value and impregnating ability. Key words: bulls, freshly prepared sperm, sperm Deep, Depreserve, activity, survival.

Вступ щодо процесу запліднення, або, інакше кажучи, є потенційно-фертильною фракцією. Ефективне використання плідників визначається числом одержаного від них приплоду. Однак оцінка Матеріал і методи досліджень відтворювальної здатності бугаїв дуже складна і не завжди достатньо об’єктивна, оскільки на заплідне- Роботи проводились на базі племінного підприєм- ність маток можуть впливати, окрім якості сперми, ства в Інституті тваринництва НААН за використання безліч інших чинників, не пов’язаних із самим плід- бугаїв-плідників симентальської, Української чорно- ником. Оцінка бугаїв за якістю їхньої сперми достат- рябої молочної та червоно-рябої голштинської поро- ньо швидка.. Загальновідомі методи досліджень ґрун- ди. Сперму отримували 1–2 рази на тиждень, по 2 туються на визначенні числа сперміїв в еякуляті еякуляти з інтервалом між садками 10–15 хвилин. (Sherhyn, 1967; Mursalov, 1999), їх виживаності Отриманий еякулят оцінювали органолептично (візу- (GOST 26030-83, 1984; DSTU 3535-97, 1998), актив- ально) на наявність у спермі крові, сечі, гною, що є ності окремих ферментів (Plohinskij, 1970; Ostashko, критерієм вибраковування еякуляту. Для визначення 1990) тощо. рухливості сперми відбирали зразок та визначали під Актуальність теми: на сьогодні основним мето- мікроскопом при збільшенні в 120–180 раз. Визна- дом оцінки біологічної якості сперми бугаїв є ство- чення показника концентрації сперми проводили за рення спермограм, що будуються на визначенні голо- допомогою приладу КФК-2. Сперму відбирали з кон- вних фізіологічних показників, таких як рухливість, центрацію не менше ніж 0,7 млрд/мл. виживаність, абсолютний показник виживаності, кон- Існує кілька методик виділення активної фракції центрація сперміїв. Причому це стосується як свіжо- сперми, серед яких нами обрано метод центрифугу- розбавленої, так і деконсервованої сперми плідників. вання біоматеріалу у двошаровому градієнті як тех- Водночас варто відмітити, що на ці показники (крім нологічний сучасний метод (Sherhyn, 1967; Mursalov, концентрації) можуть суттєво впливати рядй сторонні 1999). фактори. Зокрема виживаність живих сперміїв еяку- На першому етапі проведено експерименти з ме- ляту може значною мірою залежати від наявності й тою встановлення – наскільки вищі реальні показники кількості в середовищі мертвих сперміїв та інших свіжої і розбавленої захисним середовищем сперми сторонніх включень. після видалення так званого дебріса (cellular debris) Вивчення питання обробки сперми великої рога- сторонніх і мертвих клітин. тої худоби перед її технологічною заготівлею та після На другому етапі було здійснено порівняльне ви- деконсервації є актуальним завданням. значення основних фізіологічних показників потен- Мета і завдання дослідження. В зв’язку з цим на- ційно-фертильної фракції, отриманої з деконсервова- ми розроблявся метод оцінки біологічної якості спер- ної сперми та порівняно з відповідними показниками ми, що передбачає поряд із традиційними показника- біоматеріалу, що не піддавався спеціальній очищува- ми – визначити виживаність та інші біологічні показ- льній процедурі. ники для її активної частини. Тобто тієї функціона- Окрім того, наявність бактерій в еякуляті може льної частки, яка в подальшому і є вирішальною, впливати на запліднювальну здатність та призводити

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 100 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

до зниження рухливості та передчасної акросомної резистентних статевих клітин. Таким чином після реакції. Важливо використовувати таку технологічну розморожування отримували найбільш активні – обробку сперми, яка б дозволяла відбирати нормальні, придатні до запліднення спермії. активні спермії з загальної маси в еякуляті. Перевірку деконсервованих зразків сперми, яка У дослідах було використано градієнти щільності попередньо зберігалась у зрідженому азоті, проводи- SpermGradient (COOK Medical Ukrainian ли з використанням візуального методу та ГОСТ Representative), що являють собою ізотонічний збала- 26030-83. «Сперма быков замороженная». нсований фізіологічний соляний буферний розчин, Результати досліджень опрацьовували методом який має у своєму складі покриті сіланом колоїдні варіаційної статистики на основі розрахунку серед- частки кремнію. При проведені експериментів засто- ньої арифметичної (M), відхилення показників серед- совували метод «розділених еякулятів». ньої арифметичної, похибки (m). Для визначення Розділення сперми на фракції засновано на тому, рівня достовірності (Р) використано значення крите- що зрілі спермії мають більшу щільність ДНК, ніж рію вірогідності за Стьюдентом при трьох рівнях: 80% розчин градієнту, тому, проходячи скрізь нього, * Р < 0,05; ** Р < 0,01; *** Р < 0,001, які мають вели- осідають на дні пробірки. Для отримання потенційно- чину середньої арифметичної похибки, що досліджу- фертильної фракції свіжорозбавлену або деконсерво- ються при малій та великій кількості об’єктів. вану сперму піддавали центрифугації при 800 g у В процесі експериментів було задіяно 27 еякулятів двошаровому градієнті щільності протягом 10 хвилин від бугаїв-плідників. (дослідна група). Після цього видаляли надосадову рідину та додавали середовище для розрідження і Результати та їх обговорення кріоконсервування сперми бугаїв. Вдруге проводили центрифугування сперми протягом 10 хв і знову ви- Порівняно з традиційним методом обробки сперми даляли надосадову рідину. Визначали рухливість та було зафіксовано відсутність епітеліальних клітини, концентрацію сперми під мікроскопом згідно з ДСТУ суттєве зменшення неактивних та пошкоджених спе- 3535-97 «Сперма бугаїв нативна» (Ostashko, 1990). рміїв, які можуть негативно впливати на якісні показ- Після другого центрифугування сперму розріджу- ники сперми, знижуючи точність оцінки. Метод пока- вали середовищем для заморожування за регламентом зав, що при центрифугуванні різні клітини займають Харківської технології асептичного отримання спер- відповідне положення, в якому їх плавуча щільність ми бугаїв-плідників (Plohinskij, 1970). Після заморо- відповідає щільності градієнту. Результати порівня- жування та кріозберігання сперми проводили її де- льної оцінки фізіологічних показників потенціально- консервацію за температури 38 °С та центрифугували фертильної фракції свіжорозбавленої сперми бугаїв один раз у градієнті щільності для видалення некріо- наведено у таблиці 1. Таблиця.1 Порівняльні фізіологічні показники потенціально-фертильної фракції свіжоотриманої сперми (n = 18) Потенційно-фертильна фракція Свіжорозбавлена сперма (кон- Показники біологічної якості сперми свіжорозбавленої сперми (дослід) троль) 9,02 ± 0,06 7,52 ± 0,04 Рухливість, бали (%) (90,2% ± 0,6%) (75,2% ± 0,4%) Виживаність (годин) 21,62 ± 2,80* 12,0 ± 1,50 Показник абсолютної виживаності 123,2 ± 4,70* 81,53 ± 4,87 (Sa,умовн.одн.)

Із наведених даних бачимо, що виживаність спер- партія спермодоз, вироблених із одного еякуляту). ми при її інкубуванні за температури 38 °С після ви- Результати оцінки потенційно-фертильної фракції далення дербісу складала 21,62 год, тобто була на порівняно з показниками деконсервованої сперми 9,62 год більшою. наведено у таблиці 2. Термін виживаності отриманої потенційно- З наведених в таблиці даних видно, що отримана фертильної фракції був у 1,75 раза більшим, ніж у потенційно-фертильна фракція заморожено-відталої необробленої сперми. Це позначилося і на показнику сперми, як і в першому досліді, значно перевершува- абсолютної виживаності, що характеризує динаміку ла контрольні зразки. Так, виживаність її в середньо- зниження рухливості сперми. Так, у отриманої очи- му складала 8,75 год, що довше майже на 3,00 год. У щеної активної частини сперми показник виживаності відносному вимірюванні потенційно-фертильна фрак- склав 123,2 умов. од. перевершуючи контрольний ція сперми перевершує контрольні зразки за вижива- показник на 41,7 умов. од. (Р < 0,001). Треба також ністю на 32,80%. Динаміка зниження рухливості у відмітити і більш високий показник стартової рухли- потенційно-фертильної фракції також суттєво відріз- вості в дослідній групі, яка складала 9,02 бала, тобто нялось від необробленої деконсервованої сперми, що більше ніж 90% сперміїв проявляли прямолінійно- характеризується показником абсолютної виживанос- поступовий рух. У відносному вимірюванні це вище ті, який був на 8,19 умовн. од. більшим на користь за контроль на 16,6%. контролю. В другому експерименті досліджено зразки замо- рожено-відталої сперми, отримані з 9 серій (серія –

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 101 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Таблиця 2 Фізіологічні показники отриманої потенціально-фертильної фракції порівняно з показниками деконсервованої сперми, що не була спеціально оброблена (n = 9). Потенційно-фертильна фракція Деконсервована сперма Показники біологічної якості сперми деконсервованої сперми (дослід) (контроль) 6,50 ± 0,16 4,38 ± 0,13 Рухливість, бали (%) (65,0% ± 1,6%) (43,8% ± 1,3%) Виживаність (годин) 8,75 ± 0,16* 5,88 ± 0,23 Показник абсолютної виживаності (Sa, умовн. 24,00 ± 0,50* 15,81 ± 0,42 одн.)

Отримана різниця між дослідною та контрольною кції сперми», та «показник абсолютної виживаності групами щодо виживаності та показника абсолютної потенційно-фертильної фракції сперми», можуть ста- виживаності була статистично достовірна (Р < 0,001) ти важливими критеріями оцінки. Безумовно, що як для свіжоотриманої, так і для деконсервованої проведена робота є першим кроком і отримані харак- сперми. теристики потребують обґрунтування через визначен- Таким чином, проведеними дослідженнями ство- ня корелятивного зв’язку з запліднюючою здатністю рено базу для подальшого розвитку методів оцінки сперми. біологічної якості сперми бугаїв, спрямованих на прогнозування її фертильності. На нашу думку, за- Бібліографічні посилання пропоновані додаткові характеристики спермограм бугаїв, а саме: «виживаність потенційно-фертильної Mursalov, B.Je. (1999). Sposob poluchenija kletochnyh фракції сперми», «показник абсолютної виживаності frakcij dlja iskusstvennogo razmnozhenija zhivotnyh. потенційно-фертильної фракції сперми» можуть стати № 2142226 (in Russian). важливими критеріями оцінки якості сперми свіжоот- Sherhyn, N.P. (1967). Byokhymyya spermu Selskokho- риманих еякулятів бугаїв. zyaystvennukh zhyvotnukh [Biochemistry Of domes- tic animal spermatozoa] (in Russian). Висновки Ofitsiinyi sait kompanii COOK Medical Ukrainian Representative [Elektronnyi resurs].–Rezhym Потенційно-фертильна фракція як свіжоотриманої, dostupu: http://stoik.com.ua/work_with_culture/30- так і деконсервованої сперми, суттєво відрізняється rabota-s-gametami.html (in Ukrainian). від біологічних показників сперми, що робить необ- DSTU 3535-97 (1998). Sperma buhaiv natyvna. хідним введення в показники спермограми додатко- Tekhnichni umovy. K.: Derzhspozhyvstandart вих характеристик. Показник виживаності потенцій- Ukrainy, 24 (in Ukrainian). но-фертильної фракції деконсервованої сперми під- GOST 26030-83 (1984). Sperma bykov zamorozhennaja. вищився майже на 3 год, або на 32,8%. Показник аб- Tehnicheskie uslovija. M., 6 (in Russian). солютної виживаності потенційно-фертильної фракції Ostashko, F.I. (1990). Har'kovskaja tehnologija підвищився на 8,19 умов.одн. asepticheskogo vzjatija i kriokonservacii spermy Перспективи подальших досліджень. Запропоно- bykov proizvoditelej: Metodicheskie rekomendacii (in вана система оцінки сперми буде сприяти підвищен- Russian). ню ефективності використання заморожено-відталого Plohinskij, N.A. (1970). Biometrija. M.: Izdat Mosk. біоматеріалу. Введені додаткові характеристики спе- Univer (in Russian). рмограм – «виживаність потенційно-фертильної фра- Стаття надійшла до редакції 20.02.2017

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 102 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7423

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 502. 7:581.55

Екологічний аналіз стану фауністичного комплексу західного регіону України 

В.В. Снітинський, Н.В. Качмар, О.Т. Мазурак, Ю.В. Жиліщич e-mail: [email protected]

Львівський національний аграрний університет, вул. Володимира Великого, 1, Дубляни, Львівська обл., 80381, Україна

У статті наведені результати досліджень щодо екологічного стану фауністичного комплексу на території західного регіону України. Тваринний світ цього регіону відмінний від інших зон. Різноманітність ландшафтів визначає розмаїття тваринного світу досліджуваного регіону. Українські Карпати є одним із останніх куточків в Європі, де зберігається життєздатність популяцій крупних хижаків. Встановлено, що ендеміками західного регіону України є: білка карпатська, тритон карпатський, саламандра плямиста, беркут, а найбільш рідкісними – зубр, ведмідь бурий, рись, беркут, орлан- білохвіст, хохуля звичайна, ховpах європейський, кiт лiсовий, шулiка pудий, виpезуб. Популяція бурого ведмедя в українських Карпатах становить приблизно 150–200, популяція рисі – 350–400 особин. В Україні залишилось близько 300 особин зубрів, 33 особини живе на території НПП «Сколівські Бескиди». Також тут можна зустріти благородного оленя, косулю, вовка, лося, зайця, білку, диких котів і свиней, хом’яка, польову мишу. Нутрія, норка, сріблясто-чорна лисиця, ондатра, кам'яна куниця, борсук були привезені здалеку, проте вони добре акліматизувалися в даних умовах. Завдяки сприятливим умовам для гніздування, міграції та зимівлі Карпати стали домівкою для значної кількості різ- номанітних видів птахів. Загалом понад 300 видів зустрічається на Закарпатті. Основними представниками пташиного світу є: беркут і чорний дятел, орел-падальник, чорний гриф, орлан-білохвіст, горобець, синиця, сова, чайка, куріпка. На території українських Карпат гніздиться 10–15 пар беркута. На ріках та озерах живуть качки, гуси, лебеді, чаплі та журавлі. Річки, озера і штучні водойми західного регіону України населяють окунь, лящ, судак, щука, карась, сазан, короп, осетр і форель. Світ рептилій складається з гадюк, вужів і ящерок. Плямиста саламандра і три види тритонів занесені до Червоної книги України. Встановлено, що найбільше червонокнижних видів тварин зустрічається у Закарпатській області – 168, а найменше – у Рівненській – 85 видів. Визначено, що найбільший вплив на фауну досліджуваного регіону чинять браконьєрство, господарська та рекреаційна діяльність. Ключові слова: фауна, тварина, ссавці, птахи, рептилії, Карпати, західний регіон України, ліс, рекреаційне наванта- ження, браконьєрство, антропогенний вплив, Червона книга України.

Экологический анализ состояния фаунистического комплекса западного региона Украины

В.В. Снитынский, Н.В. Качмар, О.Т. Мазурак, Ю.В. Жилищич e-mail: [email protected]

Львовский национальный аграрный университет, ул. Владимира Великого, 1, г. Дубляны, Львовская обл., 80381, Украина

В статье приведены результаты исследований по экологическому состоянию фаунистического комплекса западного региона Украины. Животный мир этого региона отличается от других зон. Разнообразие ландшафтов определяет разно- образие животного мира региона. Украинские Карпаты являются одним из последних уголков в Европе, где сохраняется жизнеспособность популяций крупных хищников. Установлено, что эндемиками западного региона Украины являются: белка карпатская, тритон карпатский, саламандра пятнистая, беркут, а наиболее редкими – зубр, медведь бурый, рысь,

Citation: Snitynskyy, V., Kachmar, N., Mazurak, O., Zhylishchych, Y. (2017). Ecological analysis of faunal complexes western region of Ukraine. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 103–106.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 103 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

беркут, орлан-белохвост, выхухоль обычная, ховpах европейский, кот лесной, виpезуб. Популяция бурого медведя в украинс- ких Карпатах составляет примерно 150–200, популяция рыси – 350–400 особей. В Украине осталось около 300 особей зубров, 33 особи живет в «Сколевских Бескидах». Мы можем также здесь встретить благородного оленя, косулю, волка, лося, зайца, белку, диких кошек и свиней, хомяка, полевую мышь. Нутрия, норка, серебристо-черная лисица, ондатра, ка- менная куница, борсук были привезены издалека, однако они хорошо здесь акклиматизировались. Благодаря благоприятным условиям для гнездования, миграции и зимовки Карпаты стали домом для большого количес- тва различных видов птиц. В общем более 300 видов встречается в Закарпатье. Основными представителями птичьего мира являются: беркут и черный дятел, орел-падальщик, черный гриф, орлан-белохвост, воробей, синица, сова, чайка, куропатка. На территории украинских Карпат гнездится 10–15 пар беркута. На реках и озерах живут утки, гуси, лебеди, цапли и журавли. Реки, озера и искусственные водоемы западного региона Украины населяют окунь, лещ, судак, щука, карась, сазан, карп, осетр, форель. Мир рептилий состоит из гадюк, ужей. Пятнистая саламандра и три вида тритонов занесены в Красную книгу Украины. Установлено, что наиболее краснокнижных видов животных встречается в Закар- патской области – 168, а меньше всего – в Ровенской – 85 видов. Определено, что наибольшее влияние на фауну исследуе- мого региона оказывают браконьерство, хозяйственная и рекреационная деятельность. Ключевые слова: фауна, животное, млекопитающие, птицы, рептилии, Карпаты, западный регион Украины, лес, рек- реационная нагрузка, браконьерство, антропогенное воздействие, Красная книга Украины.

Ecological analysis of faunal complexes western region of Ukraine

V. Snitynskyy, N. Kachmar, O. Mazurak, Y. Zhylishchych e-mail: [email protected]

Lviv National Agrarian University, Volodymyr Velykyi Str., 1, Dubliany, Lviv, 80381, Ukraine

The paper present result of research on the ecological analysis of faunal complexes of the Western region of Ukraine. The animal world of this region is distinct from the other zones. The variety of the landscape determines the variety of the animal world. Ukrain- ian Carpathians are one of the last area in continental Europe to support viable populations of large carnivores. Established that the endemic to the Western region of Ukraine are carpathian squirrel, carpathian newt, spotted salamander, golden eagle. The most rare animals are: bison, brown bear, lynx, golden eagle, white-tailed eagle, common muskrat, european gopher, forest cat. The Brown bear population in the Ukrainian Carpathian reach approximately 150–200 individuals. The lynx population is officially estimated to be about 350–400 individuals. In Ukraine there are about 300 species of bison. Only 33 nimals left in Ukrainian Skolivsky Beskydy. We can also find noble deer, roe, wolf, moose, hare, squirrel, wild cats and pigs, hamster, field mouse and so on. Some fur animals (nutria, mink, silvery-black fox, muskrat, stone marten, badger) were brought in from afar, and they acclimatized themselves well to the environment. The diverse habitats in the Carpathians support a wide variety of bird species, using the region for nesting, migrating and wintering. Overall, more than 300 species are found in the Zakarpattia. Bird life includes golden eagles and black wood peckers, carrion eagle, black griffons, white-tailed eagle, sparrow, titmouse, owls, gulls, partridge. The golden eagle nests in all the major mountains of Europe, in the Ukrainian Carpathians – 10–15 pairs. The rivers and lakes are home to ducks, geese, storks, swans and cranes. Rivers, lakes and manmade reservoirs of the Western region of Ukraine are inhabited with perch, bream, zander, pike, crucian carp, sazan, carp, sturgeon, trout. Among reptiles, one can come upon vipers, grass-snakes, and liz- ards. The spotted salamander and three types of tritons are entered in the Red Book. It was found that the most Red species are in Zakarpattia (168) and the least – in Rivne (85 species). The main factors of influence on the biodiversity of the Western region of Ukrain are identified. It is shown that poaching, anthropogenic and recreational activities have the most influence on faunal complex studied region. Key words: fauna, animals, mammals, birds, reptiles, Carpathians, western region of Ukraine, forest, recreational load, poach- ing, human impact, the Red Book of Ukraine.

Вступ Метою наших досліджень було проаналізувати стан фауністичного комплексу західного регіону Ук- Тваринний світ відноситься до відновлюваних раїни, до якого традиційно включають Волинську, природних ресурсів. Однак для збереження їх здат- Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Рівнен- ності до відновлення потрібні конкретні, не порушені ську, Тернопільську та Чернівецьку області. людиною, природні умови. Практично всі ліси Украї- ни перебувають в зоні негативного впливу промисло- Матеріал і методи досліджень вого забруднення. Великої шкоди їм завдала Чорно- бильська катастрофа, а масове вирубування лісів є Метою обліку тварин є встановлення чисельності причиною знищення ареалу проживання значної кіль- звірів та птахів, їх територіальне розміщення. З метою кості тварин (Milkina et al., 2011; Ekolohichnyi pasport вивчення біологічного різноманіття тварин викорис- Lvivskoi oblasti 2015). товували такі методи: визначення давності слідів Сучасний стан тваринного світу викликає глибоке взимку, маршрутний облік звірів по слідах на снігу, занепокоєння і потребує фундаментальних та термі- метод картування слідів, метод шумового прогону, нових дій. Необхідні значні капіталовкладення для облік на місцях підгодівлі, облік анкетно-опитовим збереження біологічної розмаїтості, але вони окуп- методом, літньо-осінній облік пернатої дичини на ляться за рахунок одержання багатьох вигод в еколо- маршрутних смугах, а також результати досліджень, гічній, економічній і соціальній сферах. які представлені у Літописах природи (Litopys pryrody

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 104 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Yavorivskoho natsionalnoho pryrodnoho parku; Litopys пізнього, вуханя тощо тут зустрічаються й такі черво- pryrody pryrodnoho zapovidnyka «Roztochchia»; Litopys нокнижні види, як малий та великий підковоноси, pryrody Karpatskoho biosfernoho zapovidnyka). нічниці Бехштейна, Наттерера, триколірна, довгокрил звичайний, широковух європейський, вечірниця мала. Результати та їх обговорення Значна кількість червонокнижних кажанів зустріча- ється на території природного заповідника «Розточ- Аналіз просторової щільності раритетної частини чя». Із комахоїдних ссавців поширені їжак, кріт, різні фауни свідчить про існування кількох регіональних види бурозубок та білозубок, кутори звичайна та мала центрів фауністичного багатства – Карпатський регі- (Litopys pryrody pryrodnoho zapovidnyka он та Волино-Поділля. «Roztochchia»; Litopys pryrody Karpatskoho biosfernoho Екологічний аналіз стану тваринного світу захід- zapovidnyka). ного регіону України показав, що фауна (хребетні) Ендеміками західного регіону України є: білка ка- Карпат налічує 435 видів. Карпати населяють 74 види рпатська, тритон карпатський, саламандра плямиста, ссавців, а це 77% складу ссавців України. На території беркут (Akimov, 2009). У Карпатах акліматизуються українського Розточчя зареєстровано 43 види ссавців, нові види: ондатра, єнотовидний собака, палія амери- 169 – птахів, 17 – земноводних і плазунів, 16 – риб. канська, омуль байкальський. Фауна хребетних Яворівського НПП та його околиць Широкий діапазон поширення в межах досліджу- (видовий склад фауни впродовж останніх років зали- ваного регіону мають: ведмідь бурий, олень, козуля, шається незмінним) налічує 299 видів, в т. ч. 25 видів свиня дика, рись, лисиця, білка карпатська, кіт лісо- риб, 11 – земноводних, 7 – плазунів, 204 – птахів і вий, горностай, куниця лісова, соні та ін. Обмежене 52 – ссавців (Cherniavskyi and Shpilchak, 2007; Milkina вертикальне поширення мають: землерийки, білозуб- et al., 2011). ки, більшість рукокрилих, тхір степовий, видра, нор- Проте в Карпатах за останні 100 років зникли сар- ка, ховрахи, хом'як, ондатра (Cherniavskyi and на, бабак, на грані зникнення – норка європейська. Shpilchak, 2007; Milkina et al., 2011; Fokshei et al., Кілька особин тарпана є на території Яворівського 2013). НПП, урочище Мочари, в умовах неволі. З мисливських видів, крім оленя та зубра, в Карпа- У сучасному складі теріофауни Передкарпаття не тах зустрічаються кабан дикий, козуля європейська та виявлено, наприклад, підковоноса великого, нічниці акліматизовані лань і олень плямистий, лось. Муфлон триколірної, довгокрила звичайного, які зустрічають- європейський − малочисельний в Україні вид, акліма- ся в Закарпатті. Водночас тут не знаходять хом'ячка тизований в Закарпатській, Івано-Франківській обл. сірого, сліпака буковинського, полівки-економки, які Стан популяцій крупних мисливських ссавців не є живуть у Передкарпатті. У Львівській, Івано- задовільним і залежить не стільки від стану довкілля, Франківській обл. реакліматизований зубр, який у скільки від рівня ведення мисливського господарства, Закарпаття може потрапити лише випадково (Bashta а також загального суспільно-економічного станови- et al., 2006; Cherniavskyi and Shpilchak, 2007; Milkina ща в країні (Cherniavskyi and Shpilchak, 2007; Fokshei et al., 2011). et al., 2013). Карпати багаті на кажанів. Крім чисельних нічниці великої, вечірниці рудої, нетопира малого, кажана Таблиця 1 Причини зміни чисельності деяких представників червонокнижної фауни західної України Назва та їх кількість Причини зміни чисельності Беркут (10–15 пар) Знищення старих ділянок лісу, де птахи гніздяться; скорочення кормової бази; вбивство птахів для виготовлення опудал; випа- дкове потрапляння у пастки. Ведмідь бурий (300 особин) Інтенсивна експлуатація та омолодження лісів, рекреаційне навантаження; високий рівень чинника неспокою, браконьєрсь- кий відстріл тварин. Зубр (близько 300 особин на території всієї України) Браконьєрство і недбале ведення мисливського господарства. Кіт лісовий (400–500 особин) Скорочення площ старих листяних лісів; загибель у браконьєр- ських самоловах та від мисливських собак; відсутність відпові- дного снігового покриву. Полоз лісовий, ескулапів (трапляються поодинокі Антропогенна трансформація місць перебування, браконьєрсь- особини. Стабільні популяції біля с. Мигія – 350 кий вилов. особин) Рись (350–400 особин) Деградація місць існування, фрагментація ареалу, збіднення кормової бази та браконьєрський відстріл. Саламандра плямиста (в Карпатах щільність дорос- Зниження чисельності пов’язано зі змінами біотопів та відло- лих та личинок – від 12–80 до 45–50 ос./км2; в Черні- вом. вецькій обл. 8,2 і в Івано-Франківській обл. 4,9−6,3 ос./м2 площі водойми (личинки)) Орлан-білохвіст (100–120 пар на території всієї Ук- Лісогосподарська діяльність, браконьєрство, рекреаційне нава- раїни, 1 пара на території Яворівського НПП) нтаження, збіднення кормової бази.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 105 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Згідно з літературними даними (Ekolohichnyi вання через зростаючий антропогенний вплив. Визна- pasport Lvivskoi oblasti, 2015), чисельність основних чальним елементом збереження фауністичного ком- видів мисливських тварин у Львівській області з кож- плексу планети є якість і темпи формування екологіч- ним роком збільшується (дані за період з 2010 до ної свідомості та екологічної культури населення у 2015 рр.: зубр – з 40 до 48, лань – з 68 до 93, лось – з процесі екологічного виховання. Проблемою є не 62 до 69, олень благородний – з 1460 до 1688, олень відсутність відповідних законів, а проблема дотри- плямистий – з 68 до 58, кабан – з 3984 до 4457, вовк – мання норм чинного законодавства. з 136 до 162, заєць-русак – з 43781до 45872 особин). Перспективи подальших досліджень. У перспек- Впадає у вічі низький рівень чисельності майже всіх тиві планується детальніше вивчати вплив окремих видів крупних мисливських ссавців. чинників природного та антропогенного походження До «Червоної книги України» внесено 542 види. За на зміну чисельності представників хордових тварин. п`ятнадцять років, які розділяють видання 2-го та 3-го випусків, число червонокнижних видів зросло на Бібліографічні посилання 160 видів (Akimov, 2009). Найвищу охоронну катего- рію мають такі хордові тварини: зубр, ведмідь бурий, Ekolohichnyi pasport Lvivskoi oblasti 2015. Lviv: рись, беркут, орлан-білохвіст, хохуля звичайна, хо- SPOLOM, 2016, 215 (in Ukrainian). вpах європейський, кiт лiсовий, шулiка pудий, Litopys pryrody Yavorivskoho natsionalnoho pryrodnoho виpезуб. Найбільше червонокнижних видів тварин parku. Lviv, 2015. 16, 236 (in Ukrainian). зустрічається у Закарпатській області – 168, а найме- Litopys pryrody pryrodnoho zapovidnyka «Roztochchia». нше – у Рівненській – 85 (Львівська – 140, Івано- Lviv, 2015. 29, 230 (in Ukrainian). Франківська – 149, Тернопільська – 88, Волинська – Litopys pryrody Karpatskoho biosfernoho zapovidnyka. 106, Чернівецька – 134 види). У даному розподілі Rakhiv, 2014. 37, 230 (in Ukrainian). ключову роль відіграє показник лісистості області Milkina, L.I., Deineka, A.M., Pryndak, V.P. (2011). (Bashta et al., 2006; Akimov, 2009). Natsionalnyi pryrodnyi park «Skolivski Beskydy». Діяльність людини суттєво позначається на чисе- Rarytetnyi fitohenofond. Lviv: Kamula (in Ukrainian). льності фауни регіону (табл. 1). Bashta, A.T., Kanarskyi, Yu.V., Reshetylo, O.S. (2006). Ціна цих втрат фауни буде вимірюватися не осо- Ridkisni vydy tvaryn Lvivskoi oblasti. Lviv (in бинами, кілограмами чи відсотками, а жахом перед- Ukrainian). чуття біоценотичних катастроф. Akimov, I.A. (2009). Chervona knyha Ukrainy. Tvarynnyi svit. K.: Hlobalkonsaltynh (in Ukrainian). Висновки Cherniavskyi, M.V., Shpilchak, M.B. (2007). Pryrodnyi zapovidnyk «Horhany». Ivano-Frankivsk: «Foliant» Вже зараз стає очевидним, що антропогенні зміни (in Ukrainian). біоти проходять з різною швидкістю і глибиною в Fokshei, S.I., Hlodova, L.M., Hostiuk, Z.V. (2013). різних регіонах. Якщо в одних місцевостях ще немає Abiotychne seredovyshche. Litopys pryrody рідкісних видів, то в інших − вже немає носіїв поняття Natsionalnoho pryrodnoho parku «Hutsulshchyna». «раритетний» вид. Kosiv. 10, 40–98 (in Ukrainian). Основними проблемами у галузі охорони і регу- Стаття надійшла до редакції 5.03.2017 лювання використання тваринного світу є його недо- статня вивченість, погіршення природних умов існу-

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 106 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7424

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 577.115:636.2

Обмінні процеси жирних кислот загальних ліпідів у рідкому вмісті рубця та продуктивні ознаки корів за наявності в їх раціоні кавового шламу 

А.С. Романчук [email protected]

Інститут сільського господарства Карпатського регіону, вул. Грушевського, 5, с. Оброшино, Пустомитівський р-н, Львівська обл., 81115, Україна

Біохімічні механізми впливу наявного в раціоні у літній період кавового шламу на обмінні процеси в організмі та проду- ктивні показники корів є маловивченими. Мета роботи полягала в дослідженні обмінних процесів азотовмісних сполук у рідкому вмісті рубця, молочної продуктивності й складу молока корів за наявності кавового шламу в раціоні у літній пері- од. Вищий рівень клітковини одержали за рахунок додавання до раціону корів кавового шламу. Коровам у складі комбікорму згодовували кавовий шлам у кількості 8 і 16%. Встановлено, що середньодобово з кормами в організм корів, яким разом з молодою злаково-бобовою травою та комбікормом згодовували кавовий шлам, надходило на 4,2 і 11,2% більше нейтраль- нодетергентної і 4,5 і 12,2% кислотнодетергентної клітковини. Згодовування коровам кавового шламу приводить до зменшення концентрації азоту аміаку та амінного азоту в їх рідкому вмісті рубця незалежно від часу стосовно початку годівлі. При цьому кількість білкового азоту в рубцевій рідині дослідних корів збільшувалася на 10-й годині від початку годівлі, а загального – на 7–10-й. У результаті згодовування молодої трави, комбікорму та кавового шламу в корів підви- щуються середньодобові надої молока. Одночасно в молоці дослідних корів збільшується вміст білка, жиру та лактози. Найбільш виражений вплив на обмінні процеси азотовмісних сполук у рубці та продуктивні показники корів справляє дода- ткове згодовування коровам разом з молодою злаково-бобовою травою та комбікормом кавового шламу в кількості 16% від маси комбікорму. Ключові слова: кавовий шлам, кислотнодетергентна клітковина, мікробіальний білок, азотовмісні сполуки, амінний азот, білковий азот, азот аміаку, загальний азот, корови, продуктивність, раціон, ліпіди

Обменные процессы жирных кислот общих липидов в жидком содержимом рубца и продуктивные показатели коров при наличии в их рационе кофейного шлама

А.С. Романчук [email protected]

Институт сельского хозяйства Карпатского региона, ул. Грушевского, 5, с. Оброшино, Львовская область, 81115, Украина

Биохимические механизмы влияния содержащегося в рационе в летний период кофейного шлама на обменные процессы в организме и продуктивные показатели коров являются малоизученными. Цель работы заключалась в исследовании обме- нных процессов азотсодержащих соединений в жидком содержимом рубца, молочной продуктивности и состава молока коров при наличии кофейного шлама в рационе в летний период. Высокий уровень клетчатки получили за счет добавления в рацион коров кофейного шлама. Коровам в составе комбикорма скармливали кофейный шлам в количестве 8 и 16. Устано- влено, что среднесуточно с кормами в организм коров, которым вместе с молодой злаково-бобовой травой и комбикормом скармливали кофейный шлам, поступало на 4,2 и 11,2% больше нейтральнодетергентной и 4,5 и 12,2% кислотнодетерген- тной клетчатки. Скармливания коровам кофейного шлама приводит к уменьшению концентрации азота аммиака и амин-

Citation: Romanchuk, А.S. (2017). Metabolism fatty acids total lipids in the liquid contents of scars and productive cows indices in the presence in their diet coffee slurry. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 107–113.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 107 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

ного азота в их жидком содержимом рубца независимо от времени по отношению к началу кормления. При этом количес- тво белкового азота в рубцовой жидкости исследовательских коров увеличивалось на 10-й час от начала кормления, а общего – на 7–10-й. В результате скармливания молодой травы, комбикорма и кофейного шлама у коров повышаются среднесуточные надои молока. Одновременно в молоке исследовательских коров увеличивается содержание белка, жира и лактозы. Наиболее выраженное влияние на обменные процессы азотсодержащих соединений в рубце и продуктивные пока- затели коров производит дополнительное скармливание коровам вместе с молодой злаково-бобовой травой и комбикормом кофейного шлама в количестве 16% от массы комбикорма. Ключевые слова: кофейный шлам, кислотнодетергентная клетчатка, микробиальный белок, азотсодержащие соеди- нения, аминный азот, белковый азот, азот аммиака, общий азот, коровы, производительность, рацион, липиды

Metabolism fatty acids total lipids in the liquid contents of scars and productive cows indices in the presence in their diet coffee slurry

А.S. Romanchuk [email protected]

Institute of Agriculture Carpathian region, Grushevskogo Str., 5, Obroshino, 81115, Ukraine;

The biochemical mechanisms of action available in the diet in the summer of coffee sludge on metabolic processes in the body and productive performance of cows are poorly understood. The purpose of the study was to metabolism of nitrogenous compounds in liquid capacious rumen, milk production and composition of milk cows in the presence of the coffee slurry in the diet in the summer. Higher levels of fat obtained by the addition to the diet of cows coffee sludge. Cows fed feed consisting of coffee slurry in an amount of 8 and 16%. Established that the average daily feed of cows in the body, which together with the young grasses and legumes and forage fed coffee sludge reported in 4.2 and 11.2% more neutral detergent and 4.5 and 12.2% acid detergent fiber. Feeding cows coffee sludge results in reduction of nitrogen ammonia and amino nitrogen in their liquid roomy scar regardless of time relative to the start of feeding. Thus, the amount of protein nitrogen in the rumen fluid of cows increased research at the 10th hour from the start of feeding, and general – to 7–10th. As a result of feeding the young grass, fodder and coffee sludge cows increased average daily milk yield. At the same time research in the milk of cows increased protein, fat and lactose. The most pronounced effect on the metabolism of nitrogenous compounds in the rumen of cows and productive performance makes extra feeding cows with young grasses and legumes and forage, coffee slurry in an amount of 16% by weight of feed. Key words: coffee sludge, acid detergent fiber, microbial protein nitrogen-containing compounds, amino nitrogen, protein ni- trogen, nitrogen, ammonia, total nitrogen, cows, productivity, diet, lipid

Вступ (Stolyarchuk et al., 2000). Цим пояснюється підвищен- ня ефективності використання протеїну великою ро- Використання нетрадиційних кормів, зокрема від- гатою худобою в разі додавання до зеленої маси пасо- ходів кавового виробництва, в годівлі жуйних тварин, вищних і сіяних трав грубих кормів (січки сіна або насамперед корів, є актуальним (Hnoyevyy et al., соломи), які характеризуються високим вмістом кис- 2009). Кавове виробництво має великі кількості таких лотнодетергентної клітковини (Chaplin, 2007; відходів, як кавовий шлам. Останній, за вологості Fondevila and Dehority, 2007). Виходячи із наведеного 12,5%, містить у своєму складі 11,2–13,5% сирого вище, січку сіна або соломи в раціоні корів можна протеїну, близько 5,5% сирого жиру та в середньому замінити відходами кавового виробництва, зокрема 39,7% клітковини. При цьому поживна цінність каво- клітковиновмісним кавовим шламом (Ibatullin et al., вого шламу в середньому складає 0,38 кормових оди- 2007). Біохімічні механізми впливу наявного в раціо- ниць. ні у літній період кавового шламу на обмінні процеси Разом з тим, ефективність використання протеїну, в організмі та продуктивні ознаки корів є маловивче- незамінних амінокислот і жирних кислот в організмі ними. лактуючих корів під час випасання на пасовищі або за Мета роботи полягала в дослідженні обмінних згодовування зеленої маси сіяних трав значною мірою процесів жирних кислот загальних ліпідів у рубці, залежить від вмісту в раціоні кислотнодетергентної молочної продуктивності й складу молока корів за клітковини (Korinets et al., 1997; Stolyarchuk et al., наявності кавового шламу в раціоні у літній період. 2000). Це зумовлено насамперед стабілізуючим впли- вом кислотнодетергентної клітковини на ензимні Матеріал і методи досліджень процеси в рубці та концентрацію водневих іонів у його вмісті за високого рівня в раціоні тварин легко- Експериментальні дослідження провели у держав- розщеплюваних протеїну, цукру та крохмалю ному підприємстві Дослідне господарство «Радехів- (Hnoyevyy et al., 2005; Vudmaska and Holubets, 2007). ське» Радехівського району Львівської області на Дефіцит кислотнодетергентної клітковини в раці- повновікових коровах української чорно-рябої молоч- оні корів під час випасання на культурних пасовищах ної породи. Було сформовано три групи корів третьої- або за згодовування їм зеленої маси сіяних трав приз- четвертої лактації (по 4 тварини у кожній), аналогів за водить до зниження їх продуктивності внаслідок зме- походженням, віком, живою масою, продуктивністю ншення трансформації протеїну в мікробіальний білок та місяцем лактації. Корів контрольної та I і II дослід-

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 108 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

них груп впродовж травня–липня (90 днів) утримува- того та осушеного азоту (рухома фаза) через колонку ли на пасовищі з молодою злаково-бобовою травою. при вхідному тиску 1,5×105 Па становив близько Крім того, піддослідні корови отримували стандарт- 65 мл/хв. Горіння полум`я забезпечували воднем ний розсипний комбікорм марки КРС–60–1 (4,0 кг на (25 мл/хв) і повітрям (380 мл/хв). Ізотермічний режим голову та 100 г на кожен кілограм молока). Вищий роботи набивної колонки з полярною рідкою фазою рівень клітковини одержали за рахунок додавання до утримували на рівні 196 °С, а випаровувача та детек- раціону корів кавового шламу. Причому коровам I і II тора – 245 °С. Детектор – полум’яно-іонізаційний дослідних груп згодовували кавовий шлам у кількості (Rivis et al., 2004). Запис результатів аналізу – дифе- відповідно 8 і 16% від маси комбікорму. Кавовий ренціальний. Ефективність колонки, визначена за шлам згодовували коровам у складі комбікорму. Мак-Нейр і Бонеллі, для загальноприйнятого серед- Площу пасовища (розділеного на 10 ділянок) було нього піка на хроматограмі – метилового ефіру паль- засіяно однаковою травосумішкою (конюшина біла, мітинової кислоти – становила 1945 ± 114 теоретич- райграс пасовищний, вівсяниця та тимофіївка лучна). них тарілок. Ідентифікацію піків на хроматограмі На площу одноразово весною вносили азотно- проводили методом розрахунку «вуглецевих чисел» фосфорно-калійне добриво у кількості N60P90K90. У (Rivis and Fedoruk, 2010), а також використанням результаті був сформований злаково-бобовий травос- хімічно чистих, стандартних, гексанових розчинів тій. На кожній ділянці, почергово, трава випасалася метилових естерів жирних кислот. впродовж трьох днів. Після кожного випасання на Розрахунок вмісту окремих жирних кислот загаль- ділянку вносилося азотне добриво у кількості N60. них ліпідів за результатами газохроматографічного Після внесення останнього очікувалося підростання аналізу проводили за формулою, яка включає в себе трави (до фази виходу в трубку у злакових трав). поправкові коефіцієнти для кожної досліджуваної За період проведення досліду контролювалася мо- жирної кислоти (Rivis et al., 2004; Rivis and Fedoruk, лочна продуктивність піддослідних корів і вміст в їх 2010). Поправкові коефіцієнти знаходили як відно- молоці білка, жиру та лактози. У кінці досліджень для шення площ піків (зокрема висоти піків) гептадекано- лабораторних досліджень від корів за допомогою вої (внутрішній стандарт і внутрішня норма) і дослі- зонду були відібрані зразки вмісту рубця. Причому джуваної кислоти за концентрації 1:1 та ізотермічного зразки відбиралися до ранкової годівлі, а також на 2-й режиму роботи газорідинного хроматографічного та 7-й годинах від її початку. апарату (Rivis et al., 2004). У відібраних зразках кормів визначався вміст ней- Отриманий цифровий матеріал опрацьований ме- тральнодетергентної та кислотнодетергентої клітко- тодом варіаційної статистики з використанням крите- вини, а в рідкому вмісті рубця – жирних кислот зага- рію Стьюдента. Розраховувалися середні арифметичні льних ліпідів. Рівень нейтральнодетергентної та кис- величини (М) та похибки середніх арифметичних лотнодетергентої форм клітковини в сухій речовині величин (±m). Зміни вважалися вірогідними за злаково-бобової пасовищної трави визначався за ме- Р < 0,05. Для розрахунків використана комп’ютерна тодикою, описаною В.В. Влізлом та ін. (2012). Конце- програма Origin 6.0, Excel (Microsoft, USA). нтрацію жирних кислот загальних ліпідів у рідкому вмісті рубця визначали методом газорідинної хрома- Результати та їх обговорення тографії за Й.Ф. Рівісом зі співр. (2010). Вміст білка, жиру та лактози у молоці корів визначали на «Екомі- Встановлено, що середньодобово з кормами в ор- лк» (Rivis and Shelevach, 2006; Rivis and Fedoruk, ганізм корів I дослідної групи, яким поряд з молодою 2010). злаково-бобовою травою та комбікормом згодовують Для досліджень метилових естерів жирних кислот кавовий шлам, порівняно з коровами контрольної використано газорідинний хроматографічний апарат групи, які отримують тільки молоду злаково-бобову «Chrom-5» (Laboratorni pristroye, Praha), який має траву та комбікорм, надходило відповідно на 4,2 і нержавіючу сталеву колонку довжиною 3700 мм і 11,2% більше нейтральнодетергентної клітковини внутрішнім діаметром 3 мм. Колонку заповнювали (табл. 1). За наведених вище умов в організм корів Chromaton-N-AW, зернінням 60–80 меш, силанізова- II дослідної групи, порівняно з коровами контрольної ним HMDS (гексаметилдисілізаном), покритим полі- групи, з кормами надходить відповідно на 4,5 і 12,2% діетиленглікольадипінатом (нерухомою рідкою фа- більше кислотнодетергентної клітковини. зою) у кількості 10%. Розхід газу-носія, хімічно чис- Таблиця 1 Надходження нейтральнодетергентної та кислотнодетергентної клітковини з кормами в організм корів, кг/голову/добу Групи тварин Форми І дослідна ІІ дослідна (ОР + кавовий шлам у (ОР + кавовий шлам у клітковини Контрольна (ОР) кількості 8% від маси кількості 16% від маси комбікорму) комбікорму) Нейтральнодетергентна клітковина 5,68 ± 0,165 5,92 ± 0,198 6,34 ± 0,207 Кислотнодетергентна клітковина 3,36 ± 0,120 3,51 ± 0,140 4,10 ± 0,151 Примітка: у цій та наступних таблицях * – Р < 0,05; ** – Р < 0,01; *** – Р < 0,001 різниця статистично вірогідна порів- няно з контрольною групою

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 109 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

У рубцевій рідині корів І та ІІ дослідної груп, ра- мононенасичених жирних кислот родин n–7 (12,58 і ціон яких містив молоду траву, комбікорм та кавовий 12,67 проти 12,43) й n-9 (233,38 і 236,57 проти 228,76) шлам у кількостях відповідно 8 і 16% від маси комбі- та, особливо, поліненасичених жирних кислот родин корму, порівняно з коровами контрольної групи, які n–3 (36,92 і 37,51 проти 34,37) і n–6 (за згодовування споживали тільки молоду траву та комбікорм, до ран- кавового шламу в кількостях 8 і 16% від маси комбі- кової годівлі є тенденція до збільшення загальної корму відповідно до 59,64 і 60,17 проти 55,69 г·10-3/л концентрації жирних кислот загальних ліпідів у контролі). Зростання вмісту поліненасичених жир- (табл. 2). При цьому вміст жирних кислот загальних них кислот у рубцевій рідині корів І та ІІ дослідної ліпідів у рубцевій рідині корів І та ІІ дослідної груп, груп, можливо, пов’язане зі збільшенням їх включен- порівняно з коровами контрольної групи, зростає за ня в склад мікроорганізмів, зокрема найпростіших. рахунок насичених жирних кислот з парною (за зго- Варто зазначити, що до ранкової годівлі інтенсивніше довування кавового шламу в кількостях 8 і 16% від зростає вміст жирних кислот загальних ліпідів у руб- маси комбікорму відповідно до 1019,78 і 1036,06 про- цевій рідині корів ІІ дослідної групи, раціон яких ти 988,78 г·10-3/л у контролі) й непарною (3,30 і 3,50 містив молоду траву, комбікорм та кавовий шлам у проти 2,87) кількістю вуглецевих атомів у ланцюгу, кількості 16% від маси комбікорму. Таблиця 2 Рівень жирних кислот загальних ліпідів у рубцевій рідині корів до годівлі, г-3/л (М ± m, n = 4) Групи тварин Жирні кислоти І дослідна (ОР + ІІ дослідна (ОР + та їх код Контрольна (ОР) кавовий шлам у кількості кавовий шлам у кількості 8% від маси комбікорму) 16% від маси комбікорму) Капринова, 10:0 0,83 ± 0,026 0,92 ± 0,009* 0,94 ± 0,006** Лауринова,12:0 1,82 ± 0,039 1,73 ± 0,238 2,02 ± 0,018** Міристинова, 14:0 9,48 ± 0,256 10,26 ± 0,047* 10,32 ± 0,047* Пантадеканова, 15:0 2,87 ± 0,116 3,30 ± 0,042* 3,50 ± 0,025** Пальмітинова, 16:0 226,35 ± 4,064 239,09 ± 1,627* 241,86 ± 1,751* Пальмітоолеїнова, 16:1 12,43 ± 0,364 12,58 ± 0,339 12,67 ± 0,343 Стеаринова, 18:0 743,35 ± 19,383 760,31 ± 16,405 773,17 ± 17,862 Олеїнова, 18:1 225,41 ± 3,777 230,02 ± 4,392 233,14 ± 4,711 Лінолева, 18:2 40,27 ± 0,677 42,42 ± 0,080* 42,59 ± 0,076* Ліноленова, 18:3 19,42 ± 0,226 20,35 ± 0,058* 20,47 ± 0,075** Арахінова, 20:0 4,06 ± 0,069 4,17 ± 0,073 4,25 ± 0,072 Ейкозаєнова, 20:1 3,25 ± 0,068 3,36 ± 0,056 3,43 ± 0,05 Ейкозадиєнова, 20:2 2,85 ± 0,082 3,21 ± 0,053* 3,27 ± 0,059** Ейкозатриєнова, 20:3 3,49 ± 0,074 3,80 ± 0,036* 3,85 ± 0,035** Арахідонова, 20:4 2,80 ± 0,052 3,16 ± 0,065** 3,24 ± 0,055** Ейкозапентаєнова, 20:5 2,55 ± 0,086 2,82 ± 0,032* 2,88 ± 0,033* Докозадиєнова, 22:2 2,90 ± 0,088 3,30 ± 0,056** 3,37 ± 0,060** Докозатриєнова, 22:3 2,15 ± 0,064 2,41 ± 0,034* 2,46 ± 0,033** Докозатетраєнова, 22:4 3,38 ± 0,071 3,75 ± 0,066** 3,85 ± 0,071** Докозапентаєнова, 22:5 4,65 ± 0,103 5,11 ± 0,086* 5,25 ± 0,058** Докозагексаєнова, 22:6 5,60 ± 0,113 6,23 ± 0,133* 6,45 ± 0,113** Загальний рівень жирних кислот 1319,91 1362,30 1382,98 у т. ч. насичені 988,76 1019,78 1036,06 мононенасичені 241,09 245,96 249,24 поліненасичені 90,06 96,56 97,68 n–3/n–6 0,62 0,62 0,63

Зростання вмісту жирних кислот загальних ліпідів зростання загального вмісту жирних кислот загальних у рубцевій рідині корів І та ІІ дослідної груп, яким ліпідів (табл. 3). З наведеної вище таблиці видно, що поряд з молодою травою та комбікормом згодовували тенденція до зростання загального вмісту жирних кавовий шлам, порівняно з коровами контрольної кислот загальних ліпідів спостерігається за рахунок групи, які споживали тільки молоду траву та комбі- насичених жирних кислот з парною (за згодовування корм, пов’язане з інтенсивнішою діяльністю мікроор- кавового шламу в кількостях 8 і 16% від маси комбі- ганізмів, насамперед бактерій, які живуть на важкодо- корму відповідно до 979,95 і 992,40 проти ступній поверхні. 957,82 г·10-3/л у контролі) й непарною (2,75 і 2,87 У рубцевій рідині корів І та ІІ дослідної груп, по- проти 2,62) кількістю вуглецевих атомів у ланцюгу та рівняно з коровами контрольної групи, на 2-й годині мононенасичених жирних кислот родини n–9 (за від початку ранкової годівлі також є тенденція до згодовування кавового шламу в кількостях відповідно

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 110 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

8 і 16% від маси комбікорму відповідно до 119,26 і кількостях 8 і 16% від маси комбікорму відповідно до 121,76 проти 114,72 г·10-3/л у контролі). При цьому 64,08 і 63,69 проти 69,09 г·10-3/л у контролі). зменшується концентрація мононенасичених жирних Варто також відмітити, що на 2-й годині після по- кислот родини n–7 (за згодовування кавового шламу чатку ранкової годівлі інтенсивніше зменшується в кількостях 8 і 16% від маси комбікорму відповідно вміст жирних кислот загальних ліпідів у рідкій фрак- до 2,91 і 2,83 проти 3,22 г·10-3/л у контролі) та поліне- ції рубцевого вмісту корів ІІ дослідної групи, раціон насичених жирних кислот родин n–3 (35,90 і 35,47 яких містив молоду траву, комбікорм та кавовий проти 38,16) і n–6 (за згодовування кавового шламу в шлам у кількості 16% від маси комбікорму. Таблиця 3 Концентрація жирних кислот загальних ліпідів у рубцевій рідині корів на 2-й годині від початку годівлі, г-3/л (М ± m, n = 4) Групи тварин Жирні кислоти І дослідна (ОР + ІІ дослідна (ОР + та їх код Контрольна (ОР) кавовий шлам у кількості кавовий шлам у кількості 8% від маси комбікорму) 16% від маси комбікорму) Капринова, 10:0 1,32 ± 0,027 1,11 ± 0,059 1,14 ± 0,059 Лауринова,12:0 1,68 ± 0,109 1,73 ± 0,112 1,78 ± 0,105 Міристинова, 14:0 9,64 ± 0,178 10,04 ± 0,349 10,19 ± 0,363 Пантадеканова, 15:0 2,62 ± 0,123 2,75 ± 0,121 2,87 ± 0,111 Пальмітинова, 16:0 221,01 ± 4,916 226,77 ± 5,311 232,33 ± 5,002 Пальмітоолеїнова, 16:1 3,22 ± 0,065 2,91 ± 0,047** 2,83 ± 0,040** Стеаринова, 18:0 721,54 ± 10,750 737,59 ± 7,332 744,18 ± 7,584 Олеїнова, 18:1 112,25 ± 2,303 116,69 ± 2,235 119,13 ± 1,708 Лінолева, 18:2 58,70 ± 1,096 54,92 ± 0,118* 54,73 ± 0,116* Ліноленова, 18:3 27,37 ± 0,479 26,19 ± 0,064 25,99 ± 0,073* Арахінова, 20:0 2,63 ± 0,062 2,71 ± 0,044 2,78 ± 0,043 Ейкозаєнова, 20:1 2,47 ± 0,060 2,57 ± 0,067 2,63 ± 0,069 Ейкозадиєнова, 20:2 1,72 ± 0,041 1,51 ± 0,039* 1,47 ± 0,038** Ейкозатриєнова, 20:3 2,90 ± 0,079 2,63 ± 0,028* 2,58 ± 0,030** Арахідонова, 20:4 1,88 ± 0,058 1,68 ± 0,030* 1,64 ± 0,032* Ейкозапентаєнова, 20:5 1,50 ± 0,044 1,31 ± 0,032* 1,27 ± 0,027** Докозадиєнова, 22:2 1,67 ± 0,060 1,42 ± 0,026** 1,39 ± 0,024** Докозатриєнова, 22:3 1,55 ± 0,044 1,37 ± 0,017* 1,34 ± 0,018** Докозатетраєнова, 22:4 2,22 ± 0,083 1,92 ± 0,038* 1,88 ± 0,031** Докозапентаєнова, 22:5 3,30 ± 0,078 2,98 ± 0,025** 2,90 ± 0,010** Докозагексаєнова, 22:6 4,44 ± 0,097 4,05 ± 0,053* 3,97 ± 0,033** Загальна концентрація жирних кислот 1185,63 1204,85 1219,02 у т. ч. насичені 960,44 982,70 995,27 мононенасичені 117,94 122,17 124,59 поліненасичені 107,25 99,98 99,16 n–3/n–6 0,55 0,56 0,57

У рубцевій рідині корів І та ІІ дослідної груп, ра- кавового шламу в кількостях 8 і 16% від маси комбі- ціон яких містив молоду траву, комбікорм та кавовий корму відповідно до 6,01 і 5,89 проти 6,21 г·10-3/л у шлам у кількостях 8 і 16% від маси комбікорму, порі- контролі) й, особливо, n–9 (за згодовування кавового вняно з коровами контрольної групи, які споживали шламу в кількостях відповідно 8 і 16% від маси ком- тільки молоду траву та комбікорм, на 7-й годині від бікорму відповідно до 160,64 і 159,82 проти початку ранкової годівлі є тенденція до зростання 164,32 г·10-3/л у контролі). загального вмісту жирних кислот загальних ліпідів На 7-й годині після початку ранкової годівлі інтен- (табл. 4). При цьому рівень жирних кислот загальних сивніше зростає вміст жирних кислот загальних ліпідів ліпідів у рубцевій рідині корів І та ІІ дослідної груп, у рідкій фракції рубцевого вмісту корів ІІ дослідної порівняно з коровами контрольної групи, підвищуєть- групи, раціон яких містив молоду траву, комбікорм та ся за рахунок насичених жирних кислот з парною (за кавовий шлам у кількості 16% від маси комбікорму. згодовування кавового шламу в кількостях 8 і 16% від Зростання вмісту насичених і поліненасичених жи- маси комбікорму відповідно до 987,72 і 992,70 проти рних кислот рубцевій рідині корів І та ІІ дослідної груп 966,70 г·10-3/л у контролі) й непарною (2,88 і 2,91 на 7-й годині від початку ранкової годівлі, можливо, проти 2,70) кількістю вуглецевих атомів у ланцюгу та пов’язане зі збільшенням їх включення в склад мікроо- поліненасичених жирних кислот родин n-3 (37,88 і рганізмів, зокрема найпростіших. Слід відмітити, що 38,26 проти 35,33) і n–6 (за згодовування кавового до ранкової годівлі інтенсивніше зростає вміст жирних шламу в кількостях 8 і 16% від маси комбікорму від- кислот загальних ліпідів у рубцевій рідині корів ІІ дос- повідно до 63,08 і 63,47 проти 58,32 г·10-3/л у контро- лідної групи, раціон яких містив молоду траву, комбі- лі). При цьому зменшується концентрація мононена- корм та кавовий шлам у кількості 16% від маси комбі- сичених жирних кислот родин n–7 (за згодовування корму.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 111 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Таблиця 4 Вміст жирних кислот загальних ліпідів у рубцевій рідині корів на 7-й годині від початку ранкової годівлі, г-3/л (М ± m, n = 4) Групи тварин Жирні кислоти І дослідна (ОР + ІІ дослідна (ОР + та їх код Контрольна (ОР) кавовий шлам у кількості 8% кавовий шлам у кількості від маси комбікорму) 16% від маси комбікорму) Капринова, 10:0 0,81 ± 0,021 0,88 ± 0,009* 0,90 ± 0,010* Лауринова,12:0 1,61 ± 0,035 1,72 ± 0,009 1,74 ± 0,010* Міристинова, 14:0 9,54 ± 0,251 10,29 ± 0,035* 10,33 ± 0,037* Пантадеканова, 15:0 2,70 ± 0,045 2,88±0,017* 2,91 ± 0,014** Пальмітинова, 16:0 215,61 ± 3,892 228,47±0,409* 228,91 ± 0,299* Пальмітоолеїнова, 16:1 6,21 ± 0,191 6,01 ± 0,181 5,89 ± 0,182 Стеаринова, 18:0 735,41 ± 17,224 742,54 ± 17,660 746,91 ± 17,632 Олеїнова, 18:1 161,35 ± 3,592 157,76 ± 3,489 157,02 ± 3,518 Лінолева, 18:2 46,35 ± 0,819 48,55 ± 0,107* 48,64 ± 0,101* Ліноленова, 18:3 22,05 ± 0,348 23,12 ± 1,097* 23,21 ± 0,080* Арахінова, 20:0 3,72 ± 0,064 3,82 ± 0,060 3,91 ± 0,062 Ейкозаєнова, 20:1 2,97 ± 0,088 2,88 ± 0,070 2,80 ± 0,057 Ейкозадиєнова, 20:2 1,95 ± 0,076 2,31 ± 0,060** 2,37 ± 0,048** Ейкозатриєнова, 20:3 2,29 ± 0,046 3,61 ± 0,061** 3,67 ± 0,055** Арахідонова, 20:4 2,42 ± 0,064 2,74 ± 0,054** 2,80 ± 0,052** Ейкозапентаєнова, 20:5 2,09 ± 0,060 2,38 ± 0,045** 2,44 ± 0,047** Докозадиєнова, 22:2 2,27 ± 0,060 2,53 ± 0,045* 2,59 ± 0,045** Докозатриєнова, 22:3 1,92 ± 0,070 2,20 ± 0,040* 2,25 ± 0,031** Докозатетраєнова, 22:4 3,04 ± 0,061 3,34 ± 0,054* 3,40 ± 0,040** Докозапентаєнова, 22:5 4,05 ± 0,089 4,48 ± 0,058** 4,58 ± 0,066** Докозагексаєнова, 22:6 5,22 ± 0,112 5,70 ± 0,083* 5,78 ± 0,077** Загальний вміст жирних кислот 1233,58 1258,21 1263,05 у т. ч. насичені 969,40 990,60 995,61 Мононенасичені 170,53 166,65 165,71 Поліненасичені 93,65 100,96 101,73 n–3/n–6 0,61 0,60 0,60

Наведене вище вказує не тільки на інтенсивність служить поверхнею для життєдіяльності бактерій та синтезу насичених і мононенасичених жирних кислот найпростіших. загальних ліпідів у рубці жуйних тварин. Воно вказує У результаті згодовування молодої трави, комбі- також на інтенсивність включення поліненасичених корму та кавового шламу в корів I та II дослідної жирних кислот загальних ліпідів у мікроорганізми, груп, порівняно з коровами контрольної групи, які насамперед у найпростіші, які населяють рубець жуй- отримують тільки молоду траву та комбікорм, вірогі- них тварин. Воно вказує також на деякі відмінності дно підвищуються середньодобові надої моло- впливу різних кількостей кавового шламу в комбіко- ка (табл. 5). Одночасно в молоці корів дослідних груп, рмі на обмінні процеси жирних кислот у рубці жуй- порівняно з коровами контрольної групи, вірогідно них тварин. збільшується вміст білка, жиру та лактози. Найбільш Обмінні процеси жирних кислот загальних ліпідів виражений вплив на рівень молочної продуктивності у рубцевій рідині, видно, пов’язані з інтенсивним та вміст у молоці білка, жиру і лактози справляє дода- ростом бактерій та, особливо, найпростіших у рубці ткове згодовування коровам поряд з молодою злако- корів дослідних груп за наявності в їх раціоні клітко- во-бобовою травою та комбікормом кавового шламу в виновмісного кавового шламу. Останній, можливо, кількості 16% від маси комбікорму.

Таблиця 5 Молочна продуктивність та склад молока піддослідних корів (М ± m, n = 4) Групи тварин І дослідна ІІ дослідна Досліджувані показники та одиниці виміру (ОР + кавовий шлам у (ОР + кавовий шлам у Контрольна (ОР) кількості 8% від маси кількості 16% від маси комбікорму) комбікорму) Середньодобовий надій молока на 1 корову, кг 25,9±0,41 27,8±0,39* 28,2±0,41** Вміст жиру в молоці, % 3,49±0,039 3,63±0,011* 3,66±0,012** Вміст білка в молоці, % 3,21±0,031 3,33±0,018* 3,38±0,015* Вміст лактози в молоці, % 4,55±0,058 4,77±0,030* 4,83±0,026**

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 112 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Висновки Korinets, Yu.Ya., Charkin, V.A., Khirivskyy, P.R. (1997). Effect of reduction of easily digested protein 1. Середньодобово з кормами в організм корів, in the diet of cows on digestion and absorption of nu- яким разом з молодою злаково-бобовою травою та trients feed. Scientific and Technical Bulletin of the комбікормом згодовують кавовий шлам у кількості 8 і Institute of Biochemistry and Physiology of Animals. 16 % від маси комбікорму надходить на 4,2–11,2 і 4,5– 19(1), 78–81 (in Ukrainian). 12,2% більше відповідно нейтральнодетергентної та Vudmaska, I.V., Holubets, O.V. (2007). Comparative кислотнодетергентної клітковини. characteristics of the fatty acid composition of lipids 2. Згодовування коровам разом з молодою злако- of cows rumen contents incubated with starch or sug- во-бобовою травою та комбікормом кавового шламу ar. NTB of the Institute of Animal Biology and State в кількості 8 і 16% від маси комбікорму приводить до Scientific Research Control Snstitute of Veterinary збільшення концентрації жирних кислот загальних Medical Products and Fodder Additives. 8(1, 2), 24– ліпідів до ранкової годівлі та на 7-й годині від її поча- 26 (in Ukrainian). тку, але зменшення – на 2-й годині від початку ранко- Hnoyevyy, V.I., Trishyn, O.K., Hnoyevyy, I.V., Popova, вої годівлі. H.N. (2005). Combined rations of cows during the 3. Кількість жирних кислот загальних ліпідів у ру- summer period. Feed and Fodder. 55, 152–160 (in бцевій рідині корів, яким разом з молодою злаково- Ukrainian). бобовою травою та комбікормом згодовують кавовий Chaplin, R. (2007). Experiments in straw handling. J. шлам у кількості 8 і 16% від маси комбікорму, залеж- Agric. Sci. 178, 11–30. но від часу стосовно початку ранкової годівлі зміню- Fondevila, M., Dehority, B. (2007). Influence of Fibro- ється з боку насичених жирних кислот з парною й bacter succinogenes on the digestion of cellulose from непарною кількістю вуглецевих атомів у ланцюгу, forages. J. Anim. Sci. 74 (3), 678–684. мононенасичених жирних кислот родин n–7 й n–9 та Ibatullin, I.I., Melnychuk, D.O., Bohdanov, H.O. (2007). поліненасичених жирних кислот родин n–3 і n–6. Feeding farm animals. Vinnitsa, New Book (in 4. У результаті згодовування молодої трави, ком- Ukrainian). бікорму та кавового шламу в кількості 8 і 16% від Hnoyevyy, V.I., Holovko, V.O., Trishyn, O.K., маси комбікорму в корів підвищуються середньодо- Hnoyevyy, I.V. (2009). Feeding high-yielding cows. бові надої молока. Одночасно в молоці цих корів збі- Kharkіv (in Ukrainian). льшується вміст білка, жиру та лактози. Uden, P.K. (1990). Detektirovanie v kolichestvennoj 5. Найбільш виражений вплив на обмінні процеси gazovoj hromatografii. Kolichestvennyj analiz hroma- жирних кислот загальних ліпідів у рубці, рівень мо- tograficheskimi metodami. M.: Mir (in Russian). лочної продуктивності та вміст у молоці білка, жиру Ackman, R.G. (2002). The gas chromatograph in practical та лактози справляє додаткове згодовування коровам analyses of common and uncommon fatty acids for the разом з молодою злаково-бобовою травою та комбі- 21st century. Analytica Chimica Acta. 465, 175–192. кормом кавового шламу в кількості 16% від маси Rivis, Y.F., Skorokhid, I.V., Protsyk, Ya.M. (2004). комбікорму. Hazokhromatohrafichne vyznachennia rivnia Перспективи подальших досліджень. Необхідно okremykh letkykh zhyrnykh kyslot v biolohichnomu встановити вплив згодовуваного коровам у літній materiali. Nauk.-tekhn. biull. instytutu biolohii tvaryn. період кавового шламу на направленість бродильних 5(3), 61–65 (in Ukrainian). процесів у рубці та вміст у ньому коротколанцюгових Rivis, Y.F., Shelevach, A.V. (2006). Azotovyi obmin u і довголанцюгових жирних кислот, які несуть відпо- rubtsi buhaitsiv pry zghodovuvanni riznykh form відальність за синтез молочного білка, жиру та цукру. klitkovynovmisnoho kormu. Biolohiia tvaryn. 8(1–2), 191–195 (in Ukrainian). Бібліографічні посилання Rivis, Y.F., Fedoruk, R.S. (2010). Kilkisni khromatohrafichni metody vyznachennia okremykh Stolyarchuk, P.Z., Petryshak, R.A., Naumyuk, O.S. lipidiv i zhyrnykh kyslot u biolohichnomu materiali: (2000). Rational feeding of dairy cows in summer pas- metodychnyi posibnyk. Lviv: «Spolom» (in ture-animal regime period. Farmer. 7–8, 20–21 (in Ukrainian). Ukrainian). Стаття надійшла до редакції 6.02.2017

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 113 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7425

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 619:614.9:616.092:636.4.03+612.017

Дія стрес-факторів на показники неспецифічної резистентності і продуктивність поросят 

В.О. Рудь [email protected]

Одеський державний аграрний університет, вул. Пантелеймонівська, 13, м. Одеса, 65012, Україна

Згодовування «Суміші кормової Сто Га» поросятам сприятливо впливає на показники їх резистентності та продукти- вність в ранній постнатальний період і в перший тиждень після відлучення. Бактерицидна активність сироватки крові поросят 40-добового віку всіх дослідних груп вірогідно (Р <0,05 – Р < 0,01) перевищувала на 15,9, 11,3, 14,8% показники їх однолітків з контрольної групи. Лізоцимна активність сироватки крові поросят 2-ї, 3-ї, 4-ї груп 28-добового віку вірогідно переважали своїх однолітків 1-ї групи на 15,3, 11,7, 15,6%, у 40-добовому віці – на 19,0, 16,7, 19,8% відповідно. Інтенсивність фагоцитозу (ФІ) у поросят 16-добового віку 2-ї, 3-ї, 4-ї груп була вірогідно вищою на 16,5 (Р < 0,05), 12,9, 22,4% (Р < 0,01), у 40-добового віці – на 23,6, 20,1, 21,3% відповідно (Р < 0,05; Р < 0,01) порівняно з контрольною групою. За середньодобовим приростом поросята 4-ї групи в період з 31-го до 40-го дня життя перевершували поросят 1-ї гру- пи на 58,3%, а за живою масою в 40-добовому віці – на 15,5% (Р < 0,01). Ключові слова: поросята, стрес, резистентність, загальний білок, імуноглобуліни, продуктивність.

Действие стресс-факторов на показатели неспецифической резистентности и продуктивность поросят

В.О. Рудь [email protected]

Одесский государственный аграрный университет, ул. Пантелеймоновская, 13, г. Одесса, 65012, Украина

Скармливание «Смеси кормовой Сто Га» поросятам благоприятно влияет на показатели общей резистентности и продуктивности в ранний постнатальный период и в первую неделю после отъема. Бактерицидная активность сыворотки крови поросят 40-суточного возраста всех опытных групп достоверно (Р < 0,05 – Р < 0,01) превышала на 15,9, 11,3, 14,8% показатели их сверстников из контрольной группы. Лизоцимная акти- вность сыворотки кров поросят 2-й, 3-й, 4-й групп 28-суточного возраста достоверно превосходили своих сверстников 1-й группы на 15,3, 11,7, 15,6%, в 40-суточном возрасте – на 19,0, 16,7, 19,8% соответственно. Интенсивность фагоцитоза (ФИ) в поросят 16-суточного возраста 2-й, 3-й, 4-й групп была достоверно выше на 16,5 (Р < 0,05), 12,9, 22,4% (Р < 0,01), в 40-суточном возрасте – на 23,6, 20,1, 21,3% соответственно (Р < 0,05; Р < 0,01) по сравнению с контрольной группой. Среднесуточный прирост поросят 4-й группы в период с 31-го до 40-суточного возраста был выше поросят 1-й группы на 58,3%, а по живой массе в 40-суточном возрасте – на 15,5% (Р < 0,01). Ключевые слова: поросята, стресс, резистентность, общий белок, иммуноглобулины, продуктивность.

Citation: Rud, V.O. (2017). Effects of stress factors on the performance of non-specific resistance and performance of piglets. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 114–118.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 114 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74 Effects of stress factors on the performance of non-specific resistance and per- formance of piglets

V.O. Rud [email protected]

Odessa State Agrarian University Panteleimonovska Str., 3, Odessa 65012, Ukraine

Feeding «feed mixture STO HA» piglets had a positive impact on their resistance and performance in the early postnatal period and the first week after weaning. Research has established that the content of total protein in pigs 4 day age 2nd and 3rd groups did not significantly different from the control group, while their peers from the 4th group born from sows that received «feed mixture STO HA» specified an indicator was higher by 2.8%. The level of total protein in piglet 2 nd, 3 rd, 4 th groups of 16-day age was higher by 5.8, 6.2, 8.8% (P < 0.05), respectively, in the control group, the 40th day age – significantly (P < 0.05) higher than same indicator 9.9, 8.6, 9.6% respectively. The difference in levels of immunoglobulin A in pigs receiving «feed mixture STO HA» (2nd and 4th groups) in 16 aged and performance of piglets 1st (control) group was 54.5 – 81.8% and was statistically significant (P < 0.05 – P < 0.01). The 28-day age and concentration of Ig A serum pigs 2nd and 4th groups significantly exceeded by 72.2 and 77.7% rate in the control group, the 40th day age at 60.6 and 54,5%, respectively (P < 0.05). The bactericidal activity of blood serum pig- lets 40 days old all research groups significantly (P < 0.05 – P < 0.01) greater than 15.9, 11.3, 14.8% performance of their peers in the control group. Lysozyme activity of blood serum pigs 2nd, 3rd, 4th groups and 28 days old dominated his peers likely group 1 15.3, 11.7, 15.6% in the 40-day age – to 19.0; 16.7; 19.8% respectively. Phagocytic activity of leukocytes in pigs 4 days old 4th group born from sows that received «feed mixture STO HA» was higher by 5.7, 9.5, 10.4% compared to piglets 1 – 3rd groups. Phagocytic activity of leukocytes pigs 2nd, 3rd, 4th groups 16 days old and has been above 18.3 (P < 0.05); 11.5; 16.8% (P < 0.05), respectively group 1, the 28-day age – 17.4 (P < 0.05); 12.9 (P < 0.05); 15.2%. Phagocytic activity of leukocytes in piglets 40th age of daily study groups was significantly (P < 0.05) higher respectively pigs in the control group. The difference between the performance of piglets second and the first group was 20.5%, the first and third – 16.0%, fourth and first – 18.6%. The intensity of phagocytosis (FI) in pigs 16-day age 2 nd, 3 rd, 4 th group was significantly higher at 16.5 (P <0.05), 12.9, 22.4% (P < 0.01), the 40th day age – to 23.6, 20.1, 21.3%, respectively (P < 0.05, P < 0.01) compared with the control group. The average daily gain of the piglets 4th group of from 31 th to 40 th day of life superior piglets of group 1 to 58.3%, and body weight in 40-day age – 15.5% (P < 0.01). Key words: pigs, stress resistance, total protein, immunoglobulins, performance, «feed mixture STO HA».

Вступ білої породи ТОВ «АВАНГАРД-Д» Овідіопольського району Одеської області. Для проведення досліджень Впровадження інтенсивних технологій, спрямова- були сформовані 4 групи поросят-сисунів по 30 голів них на здобуття максимальної кількості продукції з у кожній. Тварини 1-ї (контрольної) групи «Суміш найменшими витратами, зазвичай, супроводжується кормову Сто Га» не отримували. Поросята 2-ї групи з появою додаткових стрес-факторів (Galochkin et al., 5-ї до 40-ї доби життя отримували «Суміш кормову 2009; Dedkova and Sergeeva, 2010; Todoriuk et al., Сто Га» по 25мг/кг живої ваги. Тварини 3-ї групи в ті 2016; Martyshuk et al., 2016). ж терміни отримували «Суміш кормову Сто Га» в Застосування біологічно активних речовин гумі- дозі 35 мг/кг. Поросята 4-ї групи були отримані від нової природи в умовах інтенсивних технологій ви- свиноматок, які отримували «Суміш кормову Сто Га» рощування тварин сприяє активізації механізмів іму- протягом 20 днів до і 20 днів після опоросу. Порося- нного захисту, резистентності та адаптації тварин, там цієї групи згодовували «Суміш кормову Сто Га» здатне стимулювати енергетичний обмін, гемопоез, (з 5-ї до 40-ї доби життя по 25 мг/кг живої ваги на що сприяє підвищенню продуктивності тварин добу. (Harashchuk and Stepchenko, 2010). «Суміш кормова Сто Га» ТУ У 21.2-30284062- Метою досліджень було вивчити адаптивні влас- 002.2014 складається з гумінових кислот, отриманих тивості «Суміші кормової Сто Га» при стресовому при обробці низинного торфу, в 1 см³ препарату міс- стані в ранній постнатальний період і при стресі, ви- титься активна фракція гумінових кислот от 7,0 мг кликаному відлученням від свиноматки. Для досяг- до 9,0 мг. Виробник «Суміші кормової Сто Га» МП нення мети необхідно вирішити такі завдання: «МІЗ» Одеса, Україна. - вивчити ефективність дії «Суміші кормової Сто Дослідження здійснювали в умовах кафедри вете- Га» на резистентність організму поросят; ринарної гігієни, санітарії і експертизи ОДАУ та - визначити дію «Суміші кормової Сто Га» на по- Українського науково-дослідного інституту медицини казники продуктивності поросят при стресовому стані транспорту м. Одеси. Імунологічні дослідження в ранній постнатальний період і при стресі, виклика- (Фагоцитарну активність лейкоцитів (ФАЛ) і фагоци- ному відлученням від свиноматки. тарний індекс (ФІ) визначали за В.С. Гостьовою (1950); лізоцимну активність сироватки крові (ЛАСК) Матеріал та методи досліджень – колориметричним методом з культурою клітин Micrococcus lysodeikticus [6]; бактерицидну активність Матеріалом для проведення досліджень служили сироватки крові (БАСК) – за О.В. Смирновою та кров і сироватка крові поросят української великої Т.А. Кузьміною (Smirnova and Kuz'mina, 1966). При

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 115 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

проведенні дослідів здійснювали спостереження за лі. При цьому в 28-денному віці різниця між показни- станом здоров'я тварин, періодично визначали живу ками другої і першої груп становила 7,1%, третьої і масу молодняку свиней шляхом індивідуального зва- першої – 6,5%, четвертої та першої – 7,3%. У поросят жування, враховували збереженість поросят. Біомет- 2-ї, 3-ї, 4-ї груп 40-добового віку рівень загального ричну обробку отриманих даних проводили загально- білка вірогідно (Р < 0,05) перевищував аналогічний прийнятими методами з використанням критерію показник тварин 1-ї групи на 9,9; 8,6; 9,6% відповідно. Стьюдента (Plohinskij, 1969), за допомогою персона- Вміст імуноглобулінів класу G в сироватці крові льного комп'ютера (програма «Microsoft Excel 2007). поросят 4-добового віку 1–3 груп був в межах 18,83 ± 1,18 – 19,14 ± 1,07 г/л. У їхніх однолітків з 4-ї груп Результати та їх обговорення рівень Ig G був вищим на 4,7% порівняно з 1 групою. Вміст Ig М в сироватці крові поросят 4-добового Несприятливі фактори (незадовільний мікроклі- віку 1–3-ї групи коливався в межах 1,13 ± 0,13 – мат, голодування, зміна раціону, перегрупування, 1,17 ± 0,15 г/л, а у поросят 4-ї групи був вищим – на відлучення від свиноматки) викликають в організмі 6,8%. Рівень Ig М у поросят дослідних груп 16-, 28-, тварини стан напруги – стрес. 40-добового віку був вище. Різниця між показниками Щоб зменшити вплив названих факторів на пору- тварин другої і першої груп у зазначені періоди коли- шення балансу «тварина – середовище», потрібні валася в межах 5,2–10,3%, третьої і першої – 7,3– засоби, спрямовані на посилення резистентності орга- 12,1%, четвертої та першої – 13,2–17,6%. нізму й збереження його високої продуктивності в Рівень імуноглобулінів класу А у поросят 1-ї, 2-ї і умовах інтенсивного використання (Demchuk et al., 3-ї груп 4-добового віку був у межах (1,91 ± 0,16 – 1996). 1,98 ± 0,14 г/л), а у поросят 4-ї групи зазначений по- Застосування «Суміші кормової Сто Га» порося- казник був вищим – 2,29 ± 0,19 г/л відповідно. У на- там-сисунам і молодняку після відлучення позитивно ступні періоди досліджень концентрація Ig А в сиро- вплинуло на показники білкового обміну їхнього ватці крові поросят всіх дослідних груп була вищою організму. порівняно з контрольною групою. При цьому різниця Дослідженнями встановлено, що вміст загального між показниками поросят, які отримували «Суміш білка у поросят 4-добового віку 2-ї і 3-ї груп суттєво кормову Сто Га» (2-я і 4-я групи) у 16-у віці, і показ- не відрізнявся від контрольної групи, а у їх однолітків никами поросят 1-ї (контрольної) групи становила з 4-ї групи, що народилися від свиноматок, які отри- 54,5–81,8% і була статистично вірогідною (Р < 0,05 – мували «Суміш кормову Сто Га», зазначений показ- Р < 0,01). У 28-денному віці концентрація Ig А в сиро- ник був вищим (63,0 ± 1,45 г/л) на 2,8%. У ватці крові поросят 2-ї, і 4-ї груп вірогідно перевищу- 16-денному віці вміст загального білка у поросят 1-ї вала на 72,2 та 77,7% показники контрольної групи, у групи знизився до 56,8 ± 1,59 г/л, а у поросят 2-ї, 3-ї, 40-денному віці на 60,6 та 54,5% відповідно 4-ї він був вищим відповідно на 5,8; 6,2; 8,8% (Р < 0,05). Показники неспецифічної резистентності у (Р < 0,05) порівняно з контрольною групою. У насту- поросят-сисунів і молодняку свиней після відлучення пні періоди досліджень рівень загального білка у по- подано в таблиці 1. росят дослідних груп був також вищим ніж в контро-

Таблиця 1 Показники неспецифічної резистентності поросят-сисунів і молодняку свиней після відлучення при застосуванні «Суміші кормової Сто Га» Показники Групи Терміни досліджень поросят Вік поросят, діб 4 16 28 40 БАСК, % 1(к) 69,37 ± 2,35 58,64± 1,89 61,15 ± 1,95 56,28 ± 1,49 2 68,86 ± 1,76 65,01 ± 2,48 69,54 ± 2,57* 65,24 ± 2,12** 3 67,94 ± 2,14 63,27 ± 2,28 67,01 ± 1,57 62,62 ± 2,21* 4 72,30± 1,63 67,41 ± 2,54* 68,76 ± 2,26* 64,60 ± 1,99** ЛАСК, % 1(к) 28,64 ± 1,79 36,15 ± 1,35 38,31 ± 1,63 34,67 ± 2,02 2 27,98 ± 1,92 40,84 ± 1,88 44,18 ± 1,82* 41,16 ± 1,87* 3 28,20 ± 1,41 40,01 ± 1,95 42,78 ± 2,06 40,40 ± 1,43* 4 30,40± 1,12 42,44 ± 2,19* 44,30 ± 1,94* 41,84± 2,14* ФАЛ, % 1(к) 31,7 ± 2,15 33,9 ± 1,40 36,3 ± 1,44 30,7 ± 1,31 2 30,4 ±1,99 40,1 ± 1,53* 42,6 ± 2,12* 37,0 ± 2,08* 3 30,1 ± 2,34 37,8 ± 2,47 41,0 ± 1,30* 35,6 ± 1,62* 4 33,6 ± 1,93 39,6 ± 1,80* 41,8 ± 1,76* 36,4 ± 1,99* ФІ 1(к) 4,64 ± 0,25 4,19 ± 0,14 4,48 ± 0,20 3,73 ± 0,16 2 4,43± 0,29 4,88 ± 0,22* 5,36 ± 0,17** 4,61 ± 0,20** 3 4,38 ± 0,20 4,73 ± 0,33 5,20 ± 0,24* 4,48 ± 0,26* 4 4,99 ± 0,32 5,13 ± 0,19** 5,30 ± 0,30* 4,53 ± 0,23* *Р < 0,05; ** Р < 0,01 – вірогідність різниці з відповідним показником 1-ї (контрольної) групи

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 116 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Одержані результати досліджень свідчать, що бак- відлучення у тварин 1-ї групи становив 214,3 г, а у терицидна активність сироватки крові (БАСК) у поро- поросят 2-ї, 3-ї, 4-ї груп був вище на 10,8; 8,8; 13,8% сят 1 і 3-ї груп 4-добового віку суттєво не відрізня- відповідно. лась, а у молодняку 4-ї групи була вищою на 4,2% . У Відлучення – сильний стрес-фактор, який викли- 16-добовому віці БАСК у тварин 2-ї, 3-ї, 4-ї груп була кає істотне зниження інтенсивності росту молодняку вищою, ніж в контролі на 11,3; 8,3; 15,4% (Р < 0,05). У свиней всіх груп. При цьому найбільш сильне пригні- 28-добовому віці різниця між показниками тварин чення росту було у тварин контрольної групи, серед- другої і першої груп становила 13,7% (Р < 0,05), тре- ньодобові прирости яких в перший тиждень після тьої і першої – 9,6% (Р < 0,05), четвертої та першої – відлучення впали до 87,7 г, а жива маса на 40-й день 12,4% (Р < 0,05). У поросят 40-добового віку всіх життя становила 8,33 ± 0,19 кг. У поросят, які отри- дослідних груп показник БАСК вірогідно (Р <0,05 – мували «Суміш кормову Сто Га», зниження інтенсив- Р < 0,01) перевищував на 15,9; 11,3; 14,8% показник ності росту в перші дні після відлучення було менш їх однолітків з контрольної групи. Результати дослі- вираженим, ніж у поросят контрольної групи. При джень свідчать, що лізоцимна активність сироватки цьому найбільш високий середньодобовий приріст і крові (ЛАСК) поросят 4-ї групи 4-добового віку була найбільша жива маса були у поросят 4-ї групи, які більшою на 6,1% порівняно з контрольною. На 16-ту отримували «Суміш кормову Сто Га» і що народилися добу життя ЛАСК поросят 2-ї, 3-ї, 4-ї груп була ви- від свиноматок, яким згодовували «Суміш кормову щою, ніж у контрольній групі, на 13,0; 10,7; 17,4% Сто Га». За середньодобовим приростом в період з 31- відповідно (Р < 0,05). го до 40-го дня життя тварини 4-ї групи перевершува- Результати досліджень свідчать, що лізоцимна ак- ли поросят 1-ї групи на 58,3%, а за живою масою в 40- тивність сироватки крові (ЛАСК) поросят 4-ї групи добовому віці – на 15,5% (Р < 0,01). 4-добового віку була більшою на 6,1% порівняно з Відсоток збереження поросят на період дослі- контрольною. На 16-ту добу життя ЛАСК поросят 2-ї, джень в 1-й групі становив 83,3%, у 2-й групі – 90,0%, 3-ї, 4-ї груп була вищою, ніж у контрольній групі, на в 3-й – 83,3%, в 4-й – 93,3%. 13,0; 10,7; 17,4% відповідно (Р < 0,05). У поросят За рахунок більш високої збереженості і швидкості дослідних груп динаміка ЛАСК була мінливою, але росту поросят 2-ї, 3-ї, 4-ї груп, жива маса наприкінці рівень її був вищим порівняно з контролем. При цьо- експерименту була більшою від живої маси 1-ї групи му на 28-у добу життя поросята 2-ї, 3-ї, 4-ї груп за на 17,8; 13,9; 34,0% відповідно. даним показником переважали своїх однолітків 1-ї групи на 15,3 (Р < 0,05); 11,7; 15,6% (Р < 0,05), у 40- Висновки добовому віці – на 19,0 (Р < 0,05); 16,7 (Р < 0,05); 19,8% (Р < 0,05) відповідно. 1. Застосування «Суміші кормової Сто Га» порося- Фагоцитарна активність лейкоцитів у поросят там сисунам і молодняку після відлучення позитивно 4-добового віку 4-ї групи, які народилися від свино- вплинуло на показники білкового обміну їхнього маток, що отримували «Суміш кормову Сто Га» була організму: вищою на 5,7; 9,5; 10,4% порівняно з показниками - рівень загального білка поросят 2-ї, 3-ї, 4-ї груп поросят 1–3-ї груп. 40-а добового віку вірогідно (Р < 0,05) перевищував На 16-у добу життя ФАЛ поросят 2-ї, 3-ї, 4-ї груп аналогічний показник тварин 1-ї групи на 9,9; 8,6; була вищою на 18,3 (Р < 0,05); 11,5; 16,8% (Р < 0,05) 9,6% відповідно; порівняно з 1-ю групою, у 28-добовому віці – на 17,4 - концентрація Ig А в сироватці крові поросят 2-ї, і (Р < 0,05); 12,9 (Р < 0,05); 15,2%. Фагоцитарна актив- 4-ї груп 28-денного віку вірогідно перевищувала на ність лейкоцитів у поросят 40-добового віку всіх до- 72,2 та 77,7% показники контрольної групи, у 40- слідних груп була вірогідно (Р < 0,05) вищою порів- денному віці – на 60,6 та 54,5% відповідно (Р < 0,05). няно з поросятами контрольної групи. Різниця між 2. Згодовування «Суміші кормової Сто Га» поро- показниками поросят другої і першої груп становила сятам сисунам і молодняку після відлучення позитив- 20,5%, третьої і першої – 16,0%, четвертої та першої – но вплинуло на показники неспецифічної резистент- 18,6%. ності: Фагоцитарний індекс у поросят 4-добового віку - БАСК поросят 40-добового віку всіх дослідних дослідних груп суттєво не відрізнявся від контроль- груп вірогідно (Р < 0,05 – Р < 0,01) перевищувала на ної, за винятком поросят 4-ї групи, де зазначений 15,9; 11,3; 14,8% показники їх однолітків з контроль- показник був вищим на 7,3%. Показник інтенсивності ної групи; фагоцитозу у поросят 16-добового віку 2-ї, 3-ї, 4-ї - ЛАСК поросят 2-ї, 3-ї, 4-ї груп 28-добового віку груп був вищим на 16,5 (Р < 0,05), 12,9; 22,4% (Р < вірогідно переважали своїх однолітків 1-ї групи на 0,01), 40-добового віку – на 23,6; 20,1; 21,3% відпо- 15,3; 11,7; 15,6% , у 40-добовому віці – на 19,0; 16,7; відно (Р < 0,05; Р < 0,01) порівняно з контрольною 19,8% відповідно; групою. - показник інтенсивності фагоцитозу (ФІ) у поро- Показники продуктивності поросят при викорис- сят 16-добового віку 2-ї, 3-ї, 4-ї груп був вищим на танні «Суміші кормової Сто Га» свідчать, що жива 16,5 (Р < 0,05), 12,9; 22,4% (Р < 0,01), 40-добового маса поросят 2-ї, 3-ї, 4-ї груп в день відлучення була віку – на 23,6; 20,1; 21,3% відповідно (Р < 0,05; вищою, ніж у контрольній групі на 8,8 (Р < 0,05); 6,6 Р < 0,01) порівняно з контрольною групою. (Р < 0,05); 11,0% (Р < 0,01) відповідно. Середньодобо- вий приріст поросят в період з 3-добового віку до

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 117 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

3. Жива маса поросят 2-ї, 3-ї, 4-ї груп в день відлу- uplotnjonnom soderzhanii. Vestnik Orjol GAU. 3, 84– чення була вищою, ніж у контрольній групі на 8,8 87 (in Russian). (Р < 0,05); 6,6 (Р < 0,05); 11,0% (Р < 0,01) відповідно. Demchuk, M.V., Chornyi, M.V., Vysokos, M.P. (1996). 4. Найбільший середньодобовий приріст і найбі- Hihiiena tvaryn. K.: Urozhai (in Ukrainian). льша жива маса були у поросят 4-ї групи, які отриму- Plohinskij, N.A. (1969). Rukovodstvo po biometrii dlja вали «Суміш кормову Сто Га» і що народилися від zootehnikov. M.: Kolos (in Russian). свиноматок, яким застосовували «Суміш кормову Сто Karput', I.M., Pivovar, L.M., Sevrjuk, I.Z. (1992). Га» 20 діб до опоросу і 20 діб після опоросу. Rekomendacii po diagnostike i profilaktike immunnyh Перспективи подальших досліджень. Науковцями deficitov i autoimmunnyh zabolevanij u zhivotnyh. доведено, що стресовий стан тварин безпосередньо Vitebsk (in Russian). перед забоєм істотно змінює якісні показники м'ясної Smirnova, O.V., Kuz'mina, T.A. (1966). Opredelenie продукції. Вивчення впливу адаптогенів на безпеку і baktericidnoj aktivnosti syvorotki krovi metodom якість продукції – перспективні завдання, які необхі- fotonefelometrii. Zhurnal mikrobiologii, дно вирішити в подальшому. jepidemiologii i immunologii. 4, 8–11 (in Russian). Martyshuk, T.V., Gutyj, B.V., Vishchur, O.I. (2016). Бібліографічні посилання Level of lipid peroxidation products in the blood of rats under the influence of oxidative stress and under Galochkin, V.A., Galochkina, V.P., Ostrenko, K.S. the action of liposomal preparation of «Butaselmevit», (2009). Razrabotka teoreticheskih osnov i sozdanie Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol antistresso- vyh preparatov novogo pokolenija dlja State Pedagogical University. 6(2), 22–27. zhivotnovodstva. Sel'skohozjajstvennaja biologija. 2, doi: http://dx.doi.org/10.15421/201631 43–54 (in Russian). Todoriuk, V.B., Gutyj, B.V., Khomyk, R.I., Vasiv, R.O. Harashchuk, M.I., Stepchenko, L.M. (2010). (2016). Influence of ferrovet 7.5% and ferosel T on Vykorystannia humilidu dlia profilaktyky pislia the concentration of mineral substances in the blood vidluchnoho stresu u porosiat. Naukovyi visnyk vet. serum of piglets suffering from Iron deficit anemia. med. 6, 51–54 (in Ukrainian). Scientific Messenger LNUVMBT named after Dedkova, A.I., Sergeeva, N.N. (2010). Kliniko- S.Z. Gzhytskyj. 18, 3(71), 139–143. fiziologicheskoe sostojanie svinej na otkorme pri Стаття надійшла до редакції 4.03.2017

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 118 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7426

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 636.2.087.7:591.11

Вплив згодовування хелатних комплексів мікроелементів на морфологічні та біохімічні показники крові корів 

С.В. Кулібаба, М.М. Долгая, Н.С. Ємельянова, Г.О. Гончаренко [email protected]

Інститут тваринництва НААН, вул. 7-ї Гвардійської армії, 3, смт. Кулиничі, Харківський р-н, Харківська обл.,62404, Україна

У статті розглянуто питання щодо впливу згодовування хелатних комплексів мікроелементів Купруму (Сu), Цинку (Zn), Мангану (Mn) на морфологічні та біохімічні показники крові корів української чорно-рябої молочної породи на другому місяці лактації. Для експерименту було відібрано 40 корів і сформовано 4 групи: одну контрольну та три дослідні. В конт- рольній групі коровам згодовували премікс з сірчанокислими солями Cu, Zn і Mn у дозі, що на 100% покривала їх нестачу в кормах. Дослідним тваринам І, ІІ і ІІІ груп згодовували премікси з хелатними комплексами Cu, Zn і Mn, які компенсували дефіцит мікроелементів в кормах раціону на 100, 50 і 25% (у перерахунку на чистий елемент) відповідно. В крові тварин досліджували кількість еритроцитів, лейкоцитів, вміст гемоглобіну, фагоцитарну активність нейтрофілів, а в сироватці – загальний вміст білка, альбумінів, глобулінів, глюкози, загального Кальцію, неорганічного Фосфору, каротину, креатиніну, сечовини, холестерину, активність АсАТ, АлАТ та лужної фосфатази. В результаті досліджень показано, що показники крові всіх піддослідних тварин перебували у межах фізіологічних коливань. Встановлено, що в сироватці крові тварин ІІІ дослідної групи вміст загального білка був нижчим на 4,1% (Р < 0,05) порівняно з І, та на 3,6% (Р < 0,1) відносно ІІ групи. Визначено, що концентрація альбумінів і Кальцію загального в сироватці крові корів ІІ дослідної групи була вищою на 4,6% та 6,0% (Р < 0,1) відповідно, відносно ІІІ групи. Вміст Фосфору неорганічного в сироватці крові тварин ІІ групи був вищим на рівні тенденції за даний показник у сироватці тварин контрольної і І дослідної групах на 8,1% та на 6,9%, відповідно. За іншими показниками крові тварин не встановлено вірогідної різниці. Ключові слова: корови, хелати, мікроелементи, Купрум, Цинк, Манган, кров, сироватка крові, біохімічні показники, морфологічні показники.

Влияние скармливания хелатных комплексов микроэлементов на морфологические и биохимические показатели крови коров

С.В. Кулибаба, М.Н. Долгая, Н.С. Емельянова, А.А. Гончаренко [email protected]

Институт животноводства НААН, ул. 7-й Гвардейской армии, 3, с. Кулиничи, Харьковский р-н, Харьковская обл., 62404, Украина

В статье рассмотрены вопросы влияния скармливания хелатных комплексов микроэлементов меди (Сu), цинка (Zn), марганца (Mn) на морфологические и биохимические показатели крови коров украинской черно-пестрой молочной породы на втором месяце лактации. Для эксперимента было отобрано 40 коров и сформировано 4 группы: одна контрольная и три опытные. В контрольной группе коровам скармливали премикс с сернокислыми солями Cu, Zn и Mn в дозе, которая на 100% покрывала их недостаток в кормах. Опытным животным I, II и III групп скармливали премиксы с хелатными ком- плексами Cu, Zn и Mn, которые компенсировали дефицит микроэлементов в кормах рациона на 100, 50 и 25% (в пересчете на чистый элемент) соответственно. В крови животных исследовали количество эритроцитов, лейкоцитов, содержание гемоглобина, фагоцитарную активность нейтрофилов, а в сыворотке – общее содержание белка, альбумина, глобулинов, глюкозы, общего кальция, неорганического фосфора, каротина, креатинина, мочевины, холестерина, активность АсАТ,

Citation: Kulibaba, S.V., Dolgaya, M.M., Emelyanova, N.S., Goncharenko, G.O. (2017). Effect of feeding chelates of trace elements on morphological and biochemical blood indicators of cows. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 119–122.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 119 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

АлАТ и щелочной фосфатазы. В результате исследований показано, что показатели крови всех подопытных животных находились в пределах физиологических колебаний. Установлено, что в сыворотке крови животных ІІІ опытной группы содержание общего белка было ниже на 4,1% (Р < 0,05) по сравнению с I, и на 3,6% (Р < 0,1) относительно II группы. Определено, что концентрации альбумина и общего кальция в сыворотке крови коров ІІ опытной группы были выше на 4,6% и 6,0% (Р < 0,1) соответственно относительно III группы. Содержание фосфора неорганического в сыворотке кро- ви животных II группы было выше на уровне тенденции относительно данного показателя в сыворотке животных конт- рольной и I опытной групп на 8,1% и на 6,9% соответственно. По другим показателям крови животных не установлено достоверной разницы. Ключевые слова: коровы, хелаты, микроэлементы, медь, цинк, марганец, кровь, сыворотка крови, биохимические пока- затели, морфологические показатели.

Effect of feeding chelates of trace elements on morphological and biochemical blood indicators of cows

S.V. Kulibaba, M.M. Dolgaya, N.S. Emelyanova, G.O. Goncharenko [email protected]

Institute of animal science NAAS, Str. 7th Guards Army, 3, Kulinichi, Kharkiv region, 62404, Ukraine

In the article was discusses the questions about the effect of feeding chelate complexes of trace elements of copper (Cu), zinc (Zn), manganese (Mn) on morphological and biochemical blood indicators of cows of Ukrainian black mottled dairy breed on the second month of lactation. For the experiment, 40 cows were selected and formed four groups: one control and three experimental. The cows in the control group fed a premix of sulfate salts of Cu, Zn and Mn in doses that are 100% covered their lack in a forage. Experimental animals from I, II and III groups were fed premixes with chelate complexes of Cu, Zn and Mn, which offset the defi- ciency of trace elements in the feed ration for 100, 50 and 25% (calculated on pure element), respectively. In animal blood examined the number of red blood cells, white blood cells, hemoglobin, phagocytic activity of neutrophils, and in serum – total protein, albu- min, globulin, glucose, total calcium, inorganic phosphorus, carotene, creatinine, urea, cholesterol, activity of AST, ALT and alka- line phosphatase. As a result studies, have shown that blood indicators of the animals were within physiological fluctuations. Found that in the serum of animals of III experimental group the contents of total protein was lowered by 4.1% (P < 0.05) than in the first, and by 3.6% (P < 0.1) relative to the second group. It was determined that the concentration of albumin and total calcium in serum of II experimental group of cows was higher by 4.6% and by 6.0% (P < 0.1), respectively, relative to the third group. Content of inorganic phosphorus in the blood serum of animals of II group was higher at trends over the indicator in the serum of animals of the control and first experimental groups by 8.1% and by 6.9%, respectively. According to other indicators of animals blood does not have significant difference. Key words: cows, chelates, trace elements, copper, zinc, manganese, blood, serum, biochemical indicators, morphological indicators.

Вступ впливу мікроелементів хелатного типу на перебіг обмінний процесів в організмі корів за допомогою Організація науково обґрунтованої повноцінної вивчення морфологічних і біохімічних показників годівлі корів неможлива без балансування раціонів за крові тварин є актуальним. мікроелементи (Harlamov et al., 2013). Ці речовини є Мета досліджень – вивчення впливу згодовування незамінними (есенційними) в організмі тварин, тому хелатних комплексів мікроелементів на морфологічні надходження мікроелементів з кормом є та біохімічні показники крові корів. обов’язковою умовою забезпечення високої продук- тивності корів. Нестача мікроелементів у раціоні тва- Матеріал і методи досліджень рин призводить до виникнення мікроелементозів, які негативно відображаються на морфологічних і біохі- Дослідження проводили в 2013 році у ДП ДГ мічних показниках крові корів (Kinal et al., 2007). У «Гонтарівка» Інституту тваринництва НААН Вовчан- зв’язку з тим, що вміст мікроелементів у кормах ва- ського району Харківської області. Об’єкт досліджень ріює в широкому діапазоні, виникає необхідність – корови української чорно-рябої молочної породи. За створення адресних мінеральних добавок, що містять принципом аналогів було відібрано 40 корів за три дефіцитні елементи в оптимальних співвідношеннях, місяці до отелення, з яких було сформовано чотири характерних для корів конкретного фізіологічного групи по 10 голів у кожній: одна контрольна та три стану для використання в господарствах чітко визна- дослідні. Підготовчий період тривав 30 днів, дослід- чених біогеохімічних провінцій України (Bogdanov et ний – протягом останніх 2-х місяців перед отеленням і al., 2012; Rudenko et al., 2012). перших 4-х місяців лактації. Тваринам згодовували На сьогоднішні у годівлі корів економічно вигід- однаковий фоновий раціон кормів, які є типовими для ним є використання хелатів мікроелементів за раху- Лісостепу України: силос кукурудзяний, сінаж бага- нок їх високої біодоступності, що дає змогу зменшен- торічних трав, сіно люцерни, концентровані корми, ня їх дози в кілька разів порівняно з неорганічними мелясу бурякову кормову. У період лактації раціон солями (Cortinhas et al., 2012). Тому дослідження розраховували на корову з середньою живою масою

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 120 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

550 кг, з добовим надоєм молока 20 кг 4% жирності і ли морфологічні показники: кількість еритроцитів, балансували за основними поживними речовинами лейкоцитів, вміст гемоглобіну, фагоцитарну актив- згідно з діючими нормами (Bogdanov et al., 2012). ність нейтрофілів; в сироватці крові визначали біохі- Режим годівлі та напування, умови утримання, пара- мічні показники: загальний вміст білка, альбумінів, метри мікроклімату у всіх групах були однаковими. глобулінів, глюкози, загального Кальцію, неорганіч- Годівля тварин різних груп відрізнялась лише ти- ного Фосфору, каротину, креатиніну, сечовини, холе- пом і концентрацією дефіцитних у кормах мікроеле- стерину, активність АсАТ, АлАТ та лужної фосфатази ментів, які вводили до основного раціону. Коровам (ЛФ) (Vlіzlo et al., 2012). контрольної групи згодовували премікс, що містив Результати проведених досліджень обробляли ме- сірчанокислі солі Сu, Zn та Mn у концентрації, яка тодами варіаційної статистики з урахуванням крите- покривала дефіцит досліджуваних мікроелементів у рію вірогідності за Стьюдентом-Фішером з викорис- кормах на 100% в перерахунку на чистий елемент. В танням програмного забезпечення Microsoft Office годівлі дослідних груп тварин, на відміну від контро- Excel. льної, використовували різну кількість мікроелемен- Результати та їх обговорення тів. Так, коровам І групи згодовували таку ж кількість мікроелементів у перерахунку на чистий елемент, як і Результати гематологічних досліджень (вмісту в контролі, але у формі хелатного комплексу. В ІІ та еритроцитів та гемоглобіну) свідчать, що досліджува- ІІІ дослідних групах тваринам згодовували премікс із ні показники крові корів перебували в межах фізіоло- досліджуваними мікроелементами у вигляді хелатів, гічних коливань і вірогідної міжгрупової різниці не концентрація яких покривала дефіцит Сu, Zn та Mn у мали (табл. 1). Проте варто відмітити, що вміст гемо- кормах на 50 і 25% (у перерахунку на чистий елемент) глобіну в крові корів І та ІІ груп був вищий на 3,6 та відповідно, тобто корови цих груп отримували 50 і 4,7% відповідно відносно контрольної групи. 25% хелатів мікроелементів від кількості, що входила Вміст лейкоцитів та фагоцитарна активність нейт- до складу преміксу І групи. рофілів у крові тварин всіх груп була у фізіологічних Матеріалом для досліджень була кров тварин межах і вірогідно не відрізнялись (табл. 1). (n = 5), яку відбирали у корів із яремної вени на дру- За результатами попередніх досліджень (Kulіbaba, гому місяці лактації, після чотирьох місяців застосу- 2016) з’ясовано, що компенсація дефіциту в кормах вання експериментальних мікроелементних добавок. Cu, Zn та Mn за рахунок хелатів лише на 25% є недос- Гематологічні дослідження та біохімічні аналізи були татньою для підвищення молочної продуктивності проведені в лабораторії фізіолого-біохімічних дослі- корів. джень крові та резистентності тварин Інституту тва- ринництва НААН. У стабілізованій крові досліджува- Таблиця 1 Морфологічні показники крові корів та фагоцитарної активності нейтрофілів на другому місяці лактації, n = 5 Групи тварин Показник Дослідні Контрольна І ІІ ІІІ Еритроцити ∙1012/л 6,32 ± 0,267 6,26 ± 0,354 6,30 ± 0,235 6,24 ± 0,216 Гемоглобін, г/л 110,4 ± 2,40 114,4 ± 2,77 115,6 ± 2,86 111,8 ± 1,59 Лейкоцити,∙109/л 7,76 ± 0,483 8,24 ± 0,412 7,56 ± 0,298 8,12 ± 0,523 Фагоцитарна активність, % 40,4 ± 1,96 39,2 ± 2,31 46,0 ± 3,67 41,8 ± 2,76

Таблиця 2 Біохімічні показники сироватки крові корів, n = 5 Групи тварин Показник Дослідні Контрольна І ІІ ІІІ Загальний білок, г/л 76,3 ± 1,11 78,2 ± 0,81# 77,8 ± 1,03 75,0 ± 1,03 Альбуміни, % 42,5 ± 0,68 42,7 ± 0,86 43,3 ± 0,70 41,4 ± 0,61 Глобуліни, % 57,5 ± 0,68 57,3 ± 0,86 56,7 ± 0,70 58,6 ± 0,61 Коефіцієнт А/Г 0,74 ± 0,024 0,76 ± 0,024 0,76 ± 0,024 0,72 ± 0,020 Кальцій загальний, ммоль/л 2,70 ± 0,084 2,74 ± 0,081 2,82 ± 0,037 2,66 ± 0,068 Фосфор неорганічний, ммоль/л 1,72 ± 0,037 1,74 ± 0,024 1,86 ± 0,051 1,78 ± 0,049 Глюкоза, моль/л 3,22 ± 0,073 3,08 ± 0,086 3,10 ± 0,105 3,02 ± 0,058 Сечовина, ммоль/л 5,40 ± 0,182 5,42 ± 0,218 5,30 ± 0,138 5,16 ± 0,331 Креатинін, мкмоль/л 116,3 ± 2,56 116,0 ± 1,44 116,3 ± 3,10 120,2 ± 2,45 Холестерин, ммоль/л 3,52 ± 0,169 3,36 ± 0,216 3,22 ± 0,246 3,56 ± 0,150 Каротин, мг % 0,50 ± 0,114 0,50 ± 0,126 0,52 ± 0,073 0,48 ± 0,107 АсАТ, од/л 32,3 ± 2,07 31,3 ± 1,81 31,0 ± 1,70 31,1 ± 1,80 АлАТ, од/л 21,7 ± 1,12 22,7 ± 1,29 20,2 ± 1,34 20,3 ± 1,77 ЛФ, од/л 127,0 ± 3,16 130,4 ± 5,05 131,4 ± 4,45 123,8 ± 3,71 Примітка: # – Р < 0,05 – вірогідність результатів відносно третьої дослідної групи

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 121 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Біохімічні показники сироватки крові тварин дру- В подальшому перспективним є встановлення оп- гого місяця лактації наведені в таблиці 2. Виявлено, тимального співвідношення хелатів Сu, Zn та Mn в що у сироватці тварин ІІІ групи був вірогідно нижчий преміксі для підвищення молочної продуктивності вміст загального білка на 4,1% (Р < 0,05) порівняно з І корів та досягнення максимального економічного групою та на рівні тенденції – на 3,6%, відносно ІІ ефекту. групи. Аналоги І та ІІ дослідних груп переважали тварин контрольної групи за даним показником на Бібліографічні посилання 2,5% та 2,0% відповідно, проте вірогідної різниці не виявлено (табл. 2). Встановлено, що концентрація Bogdanov, G.O., Kandyba, V.M. (2012). Normy і racіony альбумінів і Кальцію загального в сироватці крові povnocіnnoi godіvlі vysokoproduktyvnoi velykoi корів ІІ групи була вищою на рівні тенденції на 4,6%, rogatoi hudoby. K.: Agrarna nauka (in Ukrainian). 6,0% відповідно відносно ІІІ групи. Вміст Фосфору Rudenko, E.V., Dolec'kyj, S.P., Іonov, І.A. (2012). Vmіst неорганічного в крові тварин ІІ групи був найвищим і esencіal'nyh mіkroelementіv і vazhkyh metalіv u перевищував на рівні тенденції (Р < 0,1) даний показ- kormah rіznyh regіonіv Ukrainy ta mіneral'ne ник в контролі та першій дослідній групах на 8,1% та zhyvlennja tvaryn za suchasnyh ekologіchnyh umov. на 6,9%, відповідно (табл. 2). Naukovo-praktychnі rekomendacіi. ІT NAAN, Результатами біохімічних досліджень встановле- NUBіPU. (in Ukrainian). но, що концентрація глюкози, каротину, сечовини, Kulіbaba S.V. (2016). Molochna produktyvnіst' korіv креатиніну, холестерину в сироватці крові всіх корів ukrains'koi chorno-rjaboi molochnoi porody pry перебувала в межах фізіологічної норми і вірогідної vykorystannі helatіv Kuprumu, Cynku і Manganu. між групової різниці за даними показниками не спос- Naukovo-tehnіchnyj bjuleten' Іnstytutu tvarynnyctva терігалось. Подібні значення даних показників були NAAN. 116, 61–70 (in Ukrainian). отримані й іншими авторами при порівнянні впливу Vlіzlo, V.V., Fedoruk, R.S., Ratych, І.B. (2012). органічних і неорганічних форм мікроелементів на Laboratornі metody doslіdzhen' u bіologіi, метаболічний профіль корів (Winnicka A., 2004; Kinal tvaryinnyctvі ta veterynarnіj medycynі: dovіdnyk. et al., 2007; El Ashry et al., 2012; Del Valle et al., 2015). L'vіv: Spolom (in Ukrainian). Активність ферментів АсАТ, АлАТ та ЛФ у сиро- Harlamov, I.S., Chepelev, N.A. (2013). Vlijanie helatnyh ватці крові корів усіх груп не виходила за межі фізіо- mikrojelementov na protekanie obmennyh processov логічного діапазону значень і вірогідно не відрізня- v organizme novotel'nyh vysokoproduktivnyh korov. лась між собою, що підтверджують результати дослі- Vestnik Kurskoj gosudarstvennoj sel'skohozjajstven- джень іноземних вчених (Cortinhas et al., 2012). noj akademii. Kursk. 7, 45–46 (in Russian). Результати наших досліджень узгоджуються з лі- El Ashry, G.M., Hassan, A.A. Mohsen, Soliman, S.M. тературними даними іноземних авторів (Cortinhas et (2012). Effect of feeding a combination of zinc, man- al., 2012; El Ashry et al., 2012; Harlamov et al., 2013), ganese and copper methionine chelates of early lacta- які спостерігали деяке підвищення вмісту загального tion high producing dairy cow. Food and Nutrition білка, альбумінів, Кальцію та Фосфору в сироватці Sciences. 3, 1084–1091. крові корів, яким згодовували хелати мікроелементів, Del Valle, T.A., de Jesus, E.F., de Paiva, P.G. (2015). порівняно з тваринами, які споживали добавку з сір- Effect of organic sources of minerals on fat-corrected чанокислими солями Cu, Zn та Mn, проте результати milk yield of dairy cows in confinement. R. Bras. були не вірогідні. Zootec.[online]. 44, 3, 103–108. Kinal, S., Korniewicz, A., Słupczyńska, M. (2007). Effect Висновки of the application of bioplexes of zinc, copper and manganese on milk quality and composition of milk В результаті проведених досліджень встановлено, and colostrum and some indices of the blood metabol- що всі показники крові тварин були в межах фізіоло- ic profile of cows. Czech J. Anim. Sci. 52, 423–429. гічної норми. Встановлено, що в сироватці крові тва- Cortinhas, C.S., de Freitas Júnior, J.E., De Rezende рин ІІІ групи вміст загального білку був нижчим на Naves, J. (2012). Organic and inorganic sources of 4,1% (Р < 0,05) порівняно з І, та на 3,6% (Р < 0,1) від- zinc, copper and selenium in diets for dairy cows: in- носно ІІ групи. Визначено, що концентрація альбумі- take, blood metabolic profile, milk yield and composi- нів і Кальцію загального в сироватці корів ІІ групи tion. R. Bras. Zootec. [online]. 41, 6, 1477–1483. була вищою на 4,6% та 6,0% (Р < 0,1) відповідно, Winnicka A. (2004). The Reference Values of the Basal відносно ІІІ. Вміст Фосфору неорганічного в сироват- Laboratory Examinations in Veterinary Medicine. ці крові корів ІІ групи був вищим на рівні тенденції за SGGW, Warszawa. 37–70. (in Polish) даний показник в контролі та І дослідній групі на Стаття надійшла до редакції 11.02.2017 8,1% та на 6,9% відповідно. За іншими показниками крові тварин не встановлено вірогідної різниці.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 122 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7427

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 606.577.118-022.532:636.082

Вплив комплексів нанокарбоксилатів та препарату Кватронан-Se на гематологічні показники крові піддослідних тварин 

М.В. Себа, М.О. Хоменко [email protected], [email protected]

Національний університет біоресурсів і природокористування України, вул. Героїв Оборони, 15, м. Київ, 03041, Україна

У даній статті наведено результати досліджень, щодо впливу комплексів нанокарбоксилатів та препарату Кват- ронан-Se на гематологічні показники крові корів симентальської породи. Для проведення досліду було сформовано чотири групи. Препарати вводились тваринам трикратно на 10–12 день після осіменіння. Першій дослідній групі вводили комплекс нанокарбоксилатів Ge, Cu, Mn та Cr, другий – препарат Кватронан-Se і тваринам третьої дослідної групи вводили ком- плекс, до складу якого входили Se, Cu, Mn, Cr. На 13 день після осіменіння у піддослідних тварин відбирали кров з хвостової вени та досліджували вміст гематологічних показників. Встановлено, що ін’єкції нанокарбоксилатів сприяють підвищен- ню заплідненості корів, у першій та третій групі даний показник підвищився на 20% у другій – на 40% порівняно з контро- лем. Дослідження гематологічної картини крові піддослідних тварин свідчить, що після введення препаратів вміст форме- них елементів крові мав незначні зміни але залишався в межах фізіологічних величин. Отримані результати свідчать, що у другій групі концентрація моноцитів була на 5,53% (Р > 0,01) вищою порівняно з контрольною групою та на 2,3% порівня- но з першою та третьою. При цьому вміст лімфоцитів у цій групі знизився на 26,3% (Р > 0,05), 22% та 16% відносно контрольної, першої та третьої груп. Також, варто відмітити, що вміст гемоглобіну в дослідних групах знизився: в I групі на 7,9% в II – 3,9% і в III – на 7,3% порівняно з контрольною групою. Крім того, в цих групах спостерігалася тенденція до зниження еозинофілів на 1,8%, 1,5%, 2,05%. Тоді, як кількість сегменті-ядерних нейтрофілів навпаки, підвищилася в першій групі на 18,2%, у другій і третій на 16,9% порівняно з контролем. Ключові слова: корови, гемоглобін, лейкоцити, еозинофіли, паличко-ядерні, сегменто-ядерні, моноцити, лімфоцити, препарат, нанокарбоксилати, заплідненість.

Влияние комплексов нанокарбоксилатив и препарата Кватронан-Se на гематологические показатели крови подопытных животных

Н.В. Себа, М.А. Хоменко [email protected], [email protected]

Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, ул. Героев Обороны, 15, г. Киев, 03041, Украина

В данной статье приведены результаты исследований о влиянии комплексов нанокарбоксилатов и препарата Кват- ронан-Se на гематологические показатели крови коров симментальской породы. Для проведения опыта были сформиро- ваны четыре группы. Препараты вводились животным трехкратно на 10–12 день после осеменения. Первой опытной группе вводили комплекс нанокарбоксилатов Ge, Cu, Mn и Cr, второй – препарат Кватронан-Se и животным третьей опытной группы вводили комплекс, в состав которого входили Se, Cu, Mn, Cr. На 13 день после осеменения в подопытных животных отбирали кровь из хвостовой вены и исследовали содержание гематологических показателей. Установлено, что инъекции нанокарбоксилатов способствуют повышению оплодотворяемости коров, в первой и третьей группе данный показатель повысился на 20% во второй на 40% по сравнению с контрольной групой. Исследование гематологической кар- тины крови подопытных животных свидетельствует, что после введения препаратов содержание форменных элементов

Citation: Seba, N.B., Khomenko, M.A. (2017). Impact complexes nanokarboksylativ and drug Kvatronan-Se on hematological parameters of blood of experi- mental animals. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 123–126.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 123 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

крови имело незначительные изменения, но оставалось в пределах физиологической нормы. Полученные результаты свиде- тельствуют, что во второй группе концентрация моноцитов была на 5,53% (Р > 0,01) выше по сравнению с контрольной группой и на 2,3% по сравнению с первой и третьей. При этом содержание лимфоцитов в этой группе снизилось на 26,3% (Р > 0,05), 22% и 16% по отношению к контрольной, первой и третьей группе. Также, следует отметить, что содержа- ние гемоглобина в опытных группах знизилось: в I группе на 7,9%, II – 3,9% и в группе III на 7,3% по сравнению с контроль- ной группой. Также в этих группах отмечалась тенденция к снижению эозинофилов на 1,8, 1,5, 2,05%. Тогда как количест- во сегменто-ядерных нейтрофилов наоборот, повысилась в первой группе на 18,2%, во второй и третьей на 16,9% по сра- вению с контролем. Ключевые слова: коровы, гемоглобин, лейкоциты, эозинофилы, палочко-ядерные, сегменто-ядерные, моноциты, лим- фоциты, препарат, нанокарбоксилаты, оплодотворенность.

Impact complexes nanokarboksylativ and drug Kvatronan-Se on hematological parameters of blood of experimental animals

N.B. Seba, M.A. Khomenko [email protected], [email protected]

National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Heroyiv Oborony Str., 15, Kyiv, 03041, Ukraine

In this paper present the results of research of influence of the preparation «Kvatronan-Se» and carboxylates of Se, Cu, Mn, Cr, Ge in different combinations on haematological parameters of blood of experimental animals. Study was carried out on the basis of PC Haleks-Agro. It is located in the village Gul'sk of Novograd Volynskiy district of Zhytomyr region. In the farm to bred of Simmental cows. For the experiment was formed four groups. We took into account age, live weight of 650–700 kg and the average milk yield 5000–6000 kg. Animals is located in identical conditions of feeding and maintenance. Research experiment was carried out on animals couples counterparts. Preparations introduced animals three times at 10–12 days after insemination. The cows first experimental group were injected complex nanokarboksylativ Ge, Cu, Mn and Cr, second – drug Kvatronan–Se and animals third experimental group was administered a complex composed of Se, Cu, Mn, Cr. On 13 day after insemination in experimental animals were taken blood from tail vein and examined the contents of hematological parameters. Established that injection nanokarboksylativ enhance the fertility of cows in the first and third group, the figure rose to 20% in the second by 40% compared with the control. Research hematological parameters blood animals shows that after entering content drugs of blood cells had minor changes but remained within the physiological norm. The results show that in concentration monocyte the second group was at 5.53% (P > 0.01) higher compared to the control group and 2.3% compared to the first and third. The content of lymphocytes in this group decreased by 26.3% (P > 0.05), 22% and 16% relative to the control, the first and third groups. Also, it should be noted that the hemoglobin in the experimental groups decreased in group I by 7.9% in the II – 3.9% and III by 7.3% compared with the control group. Also, these groups distinguished downward trend eosinophils 1.8%, 1.5%, 2.05%. Then, as the number of segment-nuclear neutrophils contrast, in the first group increased by 18.2% in the second and third at 16.9% comparatively control. The number of monocytes in the second group doslfidniy the suspicion was higher by 66.3% and 0.3% higher than the physiological norm – it may indicate a high immune response. Key words: cows, hemoglobin, white blood cells, eosinophils, wand-core, segment-nuclear, monocytes, lymphocytes, drug, nanokarboksylaty, fertility.

Вступ відбувається ряд гормональних змін, які забезпечують його розвиток та приживлення в репродуктивній сис- Відтворення є одним з основних і найважливіших темі самки (Seba, 2005). У зв’язку з цим нанокарбок- процесів при інтенсивному введенні скотарства, від силати піддослідним тваринам вводили на 10–12 день якого залежить не тільки вихід телят та продуктив- після осіменіння. ність корів, а й 10–20% рентабельності даної галузі. Метою дослідження було дослідити вплив препа- При подовженому сервіс-періоді господарства втра- рату «Кватронан–Se» та комплексів нанокарбоксила- чають значну кількість молока та недоодержують тів на гематологічні показники крові корів сименталь- приплід, що негативно відображається на ефективно- ської породи. сті роботи господарства, особливо якщо воно має статус племінного. Свідченням цього є недоцільність Матеріал і методи дослідження утримання корів з подовженим сервіс-періодом та лактацією (Goncharenko, (2009). Дослід з визначення гематологічних змін у сиро- Одним з перспективних напрямків досліджень є ватці крові корів було проведено у ПП «Галекс- застосування в тваринництві досягнень нанотехноло- Агро», яке розміщене в Новоград-Волинському райо- гій (Borisevich et al., 2012). Аналіз наукових дослі- ні Житомирської області, на коровах симентальської джень свідчить, що мікроелементи мають властивості, породи. Групи для проведення досліду формувались які позитивно впливають на розвиток ембріона та методом пар-аналогів. Тварин відбирали після першо- виділення гормонів. Доімплантаційний період розвит- го осіменіння, живою масою 650–700 кг і середньорі- ку ембріона відбувається під час статевого циклу, чним надоєм 5000–6000 кг. Тварини перебували в впродовж якого рівень клітинного імунітету збільшу- однакових умовах годівлі та утримання. Таким чином, ється, а гуморального – зменшується, і в той же час було сформовано три дослідні групи та одну контро-

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 124 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

льну – у кожній групі по 5 голів. Тваринам на 10– стабілізували 1%-м розчином гепарину. Дослідження 12 день статевого циклу вводили комплекси нанокар- проводили в день взяття крові у клініко-діагностичній боксилатів та препарат Кватронан-Se дозою 2мл на лабораторії центральної лікарні в місті Новоград- 100 кг живої маси. Препарати самкам вводили під Волинський. Вміст гемоглобіну визначали за допомо- шкіру за лопаткою. Схема введення наведена в табли- гою гемометра типу Салі. Підрахунок еритроцитів і ці 1. лейкоцитів проводили в лічильній камері за допомо- Кров відбирали на 13 день статевого циклу вранці гою мікроскопа. Виводили лейкограму – за допомо- перед годівлею з хвостової вени у спеціальні пробір- гою підрахунку в зафарбованих мазках крові та ви- ки. Для визначення гематологічних показників кров значали їх відсоткове співвідношення. Таблиця 1 Схема дослідження відбору крові корів після введення карбоксилатів харчових кислот і препарату «Кватронан-Se» Дні статевого циклу Групи n Розчини для введення застосування препаратів відбору крові Контрольна 5 Фізіологічний розчин 10–12 13 Дослідна І 5 Se, Cu, Mn, Cr, 10–12 13 Дослідна ІІ 5 «Кватронан-Se» 10–12 13 Дослідна ІІІ 5 Ge, Cu, Mn, Cr. 10–12 13

Результати та їх обговорення сується інших формених елементів, то спостерігається незначне збільшення їх чисельності. Як бачимо з таб- При вивченні складу крові звертають увагу на за- лиці 2, загальна кількість лейкоцитів у другій дослід- гальний вміст у ній еритроцитів, лейкоцитів, гемогло- ній групі та контрольній групі не мала значних змін і біну та інших показників (Vishnevskiy, 2010). Резуль- коливалась в межах фізіологічних величин. Відомо, тати досліджень наведено у таблиці 2. Порівняльний що еозинофіли переносять продукти розпаду білків, аналіз між гематологічними показниками крові пока- які володіють антингеними властивостями (Fatkulin, зав, що у другій дослідній групі, якій ін’єктували 2014) їх вміст у крові тварин цієї групи знизився на препарат «Кватронан-Se», спостерігається зниження 1,5%. Кількість паличко-ядерних нейтрофілів на гемоглобіну на 3,9% порівняно з контролем. Що сто- 0,67% більше порівняно з контрольною групою. Таблиця 2 Гематологічні показники крові піддослідних корів на 13 день після осіменіння Один. Контрольна група Дослідна І Дослідна ІІ Дослідна ІІІ Показники виміру M ± m M ± m M ± m M ± m Гемоглобін г/л 109 ± 2,9 100,3 ± 2,6 104,7 ± 3,0 101 ± 6,36 Лейкоцити х109/л 5 ± 0,3 4,7 ± 0,2 4,9 ± 0,1 4,5 ± 0,5 Еозинофіли % 7,3 ± 3,2 5,5 ± 1,0 5,8 ± 0,5 5,25 ± 0,48 Паличко-ядерні % 2 ± 0,4 2,67 ± 0,3 2,7 ± 0,7 2,7 ± 0,9 Сегменто-ядерні % 29,8 ± 9 48 ± 3,1 46,7 ± 3,2 47 ± 2,5 Моноцити % 2,8 ± 0,6 6 ± 0,8 8,33 ± 0,88** 6 ± 0,41 Лімфоцити % 58,3 ± 6 54 ± 2,5 32 ± 6* 48 ± 1,5 ШОЕ % 0,9 ± 0,1 0,8 ± 0,1 0,9 ± 0,1 0,8 ± 0,1 Примітка * Р > 0,05, ** Р > 0,01

Сегменто-ядерні нейтрофіли також мали тенден- які володіють антиоксидантними та імуннокоригую- цію до збільшення, у дослідній групі їх кількість ста- чими властивостями та мають синергічну дію, з наве- новила 46,7%, що на 16,9% вище, ніж у контрольній. деного аналізу можна припустити, що «Кватронан- Найбільша різниця відмічалась у чисельності лімфо- Se» крім того, що збільшує заплідненість корів, поряд цитів, які є головними клітинами імунної системи. з імунною системою включається в захисну функцію Вони здійснюють імунну відповідь за рахунок вироб- організму. лення антитіл, відповідають за формування специфіч- Аналіз отриманих результатів у першій та третій ного імунітету (Leonova et al., 2009). Їх кількість в дослідній групі показав, що різниця між такими еле- крові дослідних корів становить 32% (Р > 0,05), що на ментами крові, як лейкоцити, паличко-ядерні, лімфо- 26,3% нижче, ніж у контрольній – різниця вірогідна. цити і ШОЕ в обох групах відносно до контрольної не Взаємодіючи з лімфоцитами, важливу роль в імунній мала суттєвих змін. Вміст сегменто-ядерних нейтро- відповіді відіграють моноцити, їх кількість у крові філів у першій та третій групі вищий на 18,2% та тварин даної дослідної групи становить 8,3% 17,2% порівняно з контролем. Моноцити виконують (Р > 0,01), що на 0,3% перевищує фізіологічну норму фагоцитарну функцію. Відмінність між ними і нейт- – це може свідчити про високу імунну відповідь орга- рофілами полягає у тому, що макрофаг протягом жит- нізму. Їх кількість була достовірно вищою майже в тя здатен знищувати чужорідні клітини багаторазово три рази порівняно з контролем. Оскільки до складу (нейтрофіли самі гинуть після завершення процесу) препарату «Кватронан-Se» входить германій та селен, (Annamukhammedova and Annamukhammedov, 2013).

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 125 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Рівень моноцитів в обох групах становив 6%. Вміст боксилатів та препарату Кватронан-Se на гормональ- лімфоцитів та еозинофілів у першій дослідній групі ний стан організму самок. був нижчим ніж у контролі на 4,3% та 1,8%, у третій дослідній групі – на 10,3 та 2,05% відповідно та пере- Бібліографічні посилання бував у межах фізіологічних величин. Через три міся- ці після осіменіння було проведено ректальне дослі- Goncharenko, I.V. (2009). Sistema selektsii korov дження на виявлення тільності піддослідних тварин. molochnykh porod po kompleksu priznakov: Avtoref. Отримані результати показали, що у другій групі, dis. na polucheniye nauk. stepeni doktora sel'- тваринам якої ін’єктували препарат кватронан-Se, був skokhozyaystvennykh nauk, 43 (in Russian). найвищий відсоток заплідненості 80%, у першій та Borisevich, V.B., Kaplunenko, V., Kosinov, N.V. (2012). третій даний показник становив 60% і в контрольній Nanomaterialy i nanotekhnologii v veterinarnoy групі 40%. praktike.. Kiyev: ID «Advitsena» (in Russian). Оскільки у другій групі була найвища заплідне- Seba, N.V. (2005). Korrektsiya oplodotvoryayemosti ність, доцільно було порівняти результати даної групи korov i telok i metabolizma v ikh organizme з результатами першої та третьої дослідної груп. По- preparatom Glyutam. Dis. kand. s-kh. nauk. Kiyev, рівняльний аналіз показав, що у крові тварин другої 83–84 (in Russian). дослідної групи вміст таких показників, як еозинофі- Vishnevskiy, S.N. (2010). Sistemnyy analiz komponentov ли, ШОЕ, паличко-ядерні та сегменто-ядерні нейтро- krovi telok aberdin- angusskoy porody s otdalennym філи майже не відрізнявся від вмісту їх в крові корів inbridingom. Vestnik OGU. 10(116), 102–105 (in першої та третьої групи. Ттимчасом як концентрація Russian). гемоглобіну на 4,2% і 3,5% та моноцитів на 2,3% була Fatkulin, R.R. (2014). Sostoyaniê zdorov’ya krupnogo на вищою порівняно з першою та третьою групою. rogatogo skota v usloviyakh tekhnogennoy agroyekosistemi. Troitsk (in Russian). Висновки Leonova, Ye.V., Chanturiya, A.V., Vismont, F.I. (2009). Patofiziologiya sistemy krovi. Uchebnoye posobiye. Проаналізувавши отримані результати досліджень, Mn.: BGMU (in Russian). можна зробити висновок, що комплекси нанокарбок- Annamukhammedova, O.O., Annamukhammedov, A.O. силатів та препарат Кватронан-Se не спричиняють в (2013). Vivchennya rívnya gematologíchnikh організмі негативних змін, а навпаки, сприяють збі- pokaznikív kroví síl's'kogospodars'kikh tvarin, yakí льшенню заплідненості корів та, можливо, поряд з utrimuyut'sya na teritoríí̈ z ríznim stupenem radío імунною системою включаються в захисну функцію zabrudnennya. Prirodnichí nauki. Vísnik Zhitomirs'- організму. kogo derzhavnogo uníversitetu. 5 (71), 310–314 (in Перспективи подальших досліджень. В перспек- Russian). тиві планується дослідити питання впливу нанокар- Стаття надійшла до редакції 22.03.2017

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 126 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7428

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

Продуктивність молодняку перепелів за використання у комбікормі різних джерел цинку 

М.І. Голубєв, Т.А. Голубєва [email protected]

Національний університет біоресурсів і природокористування України, вул. Героїв Оборони, 15, м. Київ, 03041, Україна

Наведено результати досліджень з встановлення оптимального джерела Цинку, який додатково вводять у комбікорми для перепелів, яких вирощують на м’ясо. Відповідно до схеми досліду, у добовому віці було відібрано 300 перепелів, з яких сформовано три групи – контрольну та дві дослідні, по 100 голів (50 самиць і 50 самців) у кожній. Були вивчені показники росту, збереженість та витрати комбікорму на 1 кг приросту маси тіла перепелів віком 1–35 діб залежно від рівня дже- рела Цинку у повнораціонних комбікормах. Встановлено, що більше корму споживали перепели, яким до комбікорму додавали органічні джерела Цинку, та за цим показником переважали контроль відповідно на 1,8–1,9%. Збереженість поголів’я була досить високою у піддослідних групах і не залежала від джерела введеного Цинку. Додаткове введення птиці органічних джерел Цинку сприяє збільшенню кінцевої маси тіла при вирощуванні відповідно на 1,8–1,6% (P < 0,05). В свою чергу найнижчі витрати корму на 1 кг приро- сту маси тіла були у перепелів, яким до складу комбікорму додавали гліцинат Цинку. Відмічено зв’язок між витратами корму та джерелом Цинку у комбікормі, який описується поліноміальною кривою з високим коефіцієнтом достовірності апроксимації (R2 = 1). Ключові слова: перепела, маса тіла, витрати корму, відносні прирости, збереженість, комбікорм, джерела Цинку.

Продуктивность молодняка перепелов за использования в комбикорме различных источников цинка

М.И. Голубев, Т.А. Голубева [email protected]

Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, ул. Героев Обороны, 15, Киев, 03041, Украина

Приведены результаты исследований по установлению оптимального источника Цинка, который дополнительно вво- дят в комбикорма для перепелов, выращиваемых на мясо. Согласно схеме опыта, в суточном возрасте были отобраны 300 перепелов, из которых сформированы три группы – контрольную и две опытных, по 100 голов (50 самок и 50 самцов) в каждой. Были изучены показатели роста, сохранность и расходы комбикорма на 1 кг прироста массы тела перепелов в возрасте 1–35 суток в зависимости от уровня источника Цинка в полнорационных комбикормах. Установлено, что больше корма потребляли перепела, которым в комбикорм добавляли органические источники Цинка, и по этому показателю преобладали контроль соответственно на 1,8–1,9%. Сохранность поголовья была достаточно высокой в подопытных группах и не зависела от источника введенного Цинка. Дополнительное введение птице органиче- ских источников Цинка способствует увеличению конечной массы тела при выращивании на 1,8–1,6% (P < 0,05) соответ- ственно. В свою очередь низкие затраты корма на 1 кг прироста массы тела были у перепелов, которым в состав комби- корма вводили глицинат Цинка. Отмечено связь между затратами корма и источником Цинка в комбикорме, который описывается полиномиальной кривой с высоким коэффициентом достоверности аппроксимации (R2 = 1). Ключевые слова: перепела, масса тела, затраты корма, относительные приросты, сохранность, комбикорм, источ- ники Цинка.

Citation: Holubiev, M.I., Holubieva, T.A. (2017). The productivity of young quail at the usage of different sources of zinc in fodders. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 127–130.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 127 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74 The productivity of young quail at the usage of different sources of zinc in fodders

M.I. Holubiev, T.A. Holubieva [email protected]

National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Heroyiv Oborony Str., 15, Kyiv, 03041, Ukraine

In the article, results of researches on an establishment of an optimum source of Zinc are resulted. Zinc was additionally added mixed fodder for quails grown for meat. In the research laboratory of feed additives National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine carried out the experiment. In accordance with to the scheme of the experiment were selected of 300 daily quails. Were formed three groups – control and two experimental, 100 quails (50 females and 50 males) in each. Quails of the first group fed zinc sulfate, the second group – zinc glycinate, the third group – zinc citrate. Were studied indicators of growth, safety and the cost of feed per 1 kg increase in body weight daily quails ages 1–35 depending on the source of zinc in the mixed fodders. It was found that more feed consumed quail, which was added to the mixed feeds of organic sources of Zinc. On this indicator, they dominated the control by 1.8–1.9%. The preservation of quails was quite high in the experimental groups and did not depend on the source of Zinc. Additional introduction of organic sources Zinc increases the final body weight by 1.8–1.6% (P < 0.05). The lowest feed costs per 1 kg of body weight gain were in quail, which included Zinc glycinate in the mixed fodder composition. The relationship between the cost of feed and fodder source of zinc (y = 0.011x2 – 0.037x + 3.147, R² = 1) Key words: quail, body weight, feed costs, relative increments, safety, mixed fodder, sources of zinc.

Вступ Storozhuk, 2010; Star et al., 2012). Як показують науко- ві напрацювання у цьому напрямі, є значні переваги Цинк є життєво необхідним мікроелементом для використання саме органічних джерел Zn. Однак бі- усіх сільськогосподарських тварин. Зважаючи на його льшість досліджень проведені на курчатах-бройлерах участь у багатьох фізіологічних функціях організму та курях несучках. (Vallee and Falchuk, 1993), додаткове введення Zn до Тому актуальним є з’ясувати оптимальне джерело раціону сільськогосподарських птахів стає все більш Цинку у комбікормі та встановити його вплив на про- актуальним, що пов’язано з надзвичайно швидким дуктивність та витрати корму у перепелів, яких виро- розвитком селекції та генетики у птахівництві, а та- щують на м’ясо. кож факторами, які впливають на його засвоєння (Lönnerdal, 2000; Sychov et al., 2016). Матеріал і методи досліджень Цинк, зазвичай включається до раціону сільсько- господарської птиці у вигляді неорганічних і органіч- Дослід проводили за методом груп в умовах нау- них сполук. Це пов’язано, насамперед, з незначним ково-дослідної лабораторії кормових добавок Націо- природнім вмістом Цинку у кормах рослинного похо- нального університету біоресурсів і природокористу- дження та низькою його доступністю, що викликане вання України на молодняку перепелів породи фара- зв’язуванням Zn з фітатними комплексами (Bao et al., он. Відповідно до схеми досліду у добовому віці було 2007). відібрано 300 добових перепелів, з яких сформовано Зазвичай у кормах Цинк застосовуються у вигляді три групи – контрольну та дві дослідні, по 100 голів неорганічних солей – сульфатів та хлоридів. Такі (50 самиць і 50 самців) у кожній (табл. 1). При фор- сполуки технологічно виправдані для змішування при муванні груп-аналогів враховували живу масу пере- виробництві преміксів, однак, їх біологічна дія ускла- пелів. Дослід тривав 35 діб і був розділений на два днюється низькою засвоюваністю. Ці проблеми вирі- періоди (1–21 та 22–35 діб) та п’ять підперіодів, кож- шуються за допомогою застосування органічних спо- ний з яких тривав 7 діб. лук, наприклад, з амінокислотами (Marchenkov and Таблиця 1 Схема науково-господарського досліду Характеристика досліджуваного елементу Група Джерело Вміст, мг/кг Контрольна: – перша Сульфат Цинку 75 Дослідні: – друга Гліцинат Цинку 75 – третя Цитрат Цинку 75

Піддослідне поголів’я утримували в одноярусних Упродовж досліду проводили облік збереженості кліткових батареях. Площа посадки з розрахунку на поголів’я, вагового росту перепелів та обчислювали одну голову становила 73,5 см2, фронт годівлі – абсолютний, середньодобовий і відносний прирости 1,5 см. Годували піддослідну птицю розсипними пов- їх живої маси, а також витрати кормів на 1 кг прирос- нораціонними комбікормами, які роздавали двічі на ту. добу (вранці та увечері), одночасно обліковуючи їх Статистичну обробку даних здійснювали на ПЕ- залишки, а напували – з вакуумних напувалок. ОМ за допомогою програмного забезпечення MS

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 128 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Excel з застосуванням вбудованих статистичних фун- За весь період досліду більше було спожито ком- кцій (СРЗНАЧ, СТАНДОТКЛОН, ТТЕСТ), а аналіз бікорму птицею другої та третьої груп, яким до його залежностей між досліджуваними факторами та пока- складу додавали органічні джерела Цинку, що пере- зниками – побудови лінії тренду, визначенням рів- важали контроль відповідно 1,8–1,9%. няння регресії та коефіцієнту достовірності апрокси- Таблиця 2 мації (R2). Споживання корму, кг Група Вік, діб Результати та їх обговорення 1 2 3 1–7 4,75 4,77 4,81 За даними таблиці 2, споживання комбікорму пе- 8–14 15,74 15,92 16,07 репелами контрольної та дослідних груп упродовж 15–21 22,27 22,92 22,95 кожного вікового періоду суттєво не відрізнялось, але 22–28 30,56 31,31 31,03 спостерігались певні відмінності по групах. 29–35 35,82 36,15 36,34 Починаючи з першої доби вирощування птиця, у 1–35 764,0 777,5 778,4 складі комбікорму якої містилися неорганічні джере- ла Цинку, споживала його більше за контроль на 0,4– Залежно від використаного джерела Цинку у ком- 1,3% відповідно. Така тенденція спостерігається по бікормах змінювалася маса тіла піддослідної птиці. всіх періодах вирощування. На кінець періоду виро- Так, якщо у перші три підперіоди вирощування, маса щування найбільше комбікорму спожила птиця треть- тіла не мала вірогідної різниці, то починаючи з 22-ї ої групи, якій у складі комбікорму згодовували цитрат доби змінювалась залежно від періоду росту (табл. 3). Цинку, та за цим показником перевищила контроль на 1,5%. Таблиця 3 Маса тіла перепелів, г Група Вік, діб 1 2 3 1 9,29 ± 0,092 9,32 ± 0,104 9,30 ± 0,105 7 28,85 ± 0,551 28,97 ± 0,501 29,23 ± 0,551 14 81,49 ± 0,768 82,78 ± 0,800 84,01 ± 0,769 21 132,98 ± 0,971 134,98 ± 0,925 135,36 ± 1,072 28 191,16 ± 1,123 194,69 ± 1,198* 194,35 ± 1,119* 35 240,24 ± 1,353 244,63 ± 1,274* 244,01 ± 1,250* *P < 0,05 порівняно з контрольною групою.

Перепели, яким згодовували у складі комбікорму додатково вводили органічні джерела Цинку, перева- гліцинат та цитрат Цинку переважали контроль за жали контроль за відносними приростами на 0,7– період 22–28 діб на 1,8–1,7% (p<0,05), а у період з 29-ї 1,4%. Найнижчий відносний приріст у третій тиждень по 35-ту добу відповідно на 1,8–1,6% (p<0,05). Це дає вирощування спостерігався у молодняку перепелів можливість стверджувати, що згодовування птиці третьої групи, з джерелом – цитрат Цинку, які за цим органічних джерел Цинку сприяє збільшенню кінце- показником на 2,6% поступалися птиці контрольної вої маси тіла при вирощуванні. групи. При вирощуванні перепелів від 22- до 28- Зміна маси тіла, що спостерігалася під час досліду, добового віку найвищий відносний приріст виявлено вплинула на відносні прирости у перепелів дослідних у птиці другої групи, де він був порівняно з птицею груп (рис. 1). контрольної групи вищим на 0,8%. Встановлено, що упродовж останнього періоду вирощування різниця між відносним приростом під- дослідних перепелів була невелика, найінтенсивніше росли перепели другої групи, які за цим показником на 0,1% перевищували птицю контрольної групи. Тому за весь період вирощування кращі відносні прирости мали перепели, яким додатково вводили гліцинат Цинку. На збереженість перепелів значною мірою впливає біологічна повноцінність комбікорму, який викорис- товують у годівлі птиці. Тому спостерігаючи за ста- ном здоров’я піддослідної птиці, було проведено роз- рахунки збереженості поголів’я по періодах вирощу- Рис. 1. Відносні прирости молодняку перепелів, г вання (табл. 4). Можна стверджувати, що птиця під- дослідних груп мала досить непогані показники збе- У перший тиждень вирощування суттєвої різниці у реженості протягом всього вирощування. Найкращій відносних приростах між дослідними групами не він був у птиці третьої групи, якій до комбікорму спостерігалося. У другий тиждень – перепели, яким додавали цитрат Цинку.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 129 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Таблиця 4 додатковим введенням різних джерела Цинку не мало Збереженість поголів’я, % суттєвої різниці. Лише перепели з додатковим вве- Вік, діб 1 2 3 денням гліцинату Цинку на 1 кг приросту маси тіла, 1–7 97 97 98 витрачали його на 0,13% менше, порівняно з тими, які 8–14 97 97 98 споживали сульфат Цинку. Найбільші витрати корму 15–21 97 97 98 були у перепелів, які споживали комбікорм з вмістом 22–28 97 97 98 цитрату Цинку. 29–35 97 97 98 Висновки Спостерігається залежність між інтенсивністю ро- сту молодняку перепелів та джерелом введеного Цин- За весь період досліду найбільше було спожито ку, що позначається на витратах корму (табл. 5). комбікорму птицею другої та третьої груп, яким до Таблиця 5 його складу додавали органічні джерела Цинку, що Витрати корму на 1 кг приросту маси тіла переважали контроль відповідно 1,8–1,9%. перепелів, кг Встановлено, що упродовж останнього періоду Група Вік, діб вирощування різниця за відносними приростами між 1 2 3 піддослідними групами була невелика, найінтенсив- 1–7 1,700 1,701 1,690 ніше росли перепели другої групи, які за цим показ- 8–14 2,093 2,071 2,053 ником на 0,1% перевищували птицю контрольної 15–21 3,027 3,074 3,128 групи. 22–28 3,677 3,670 3,682 Перепели до складу комбікорму, яких додавали 29–35 5,109 5,067 5,122 гліцинат Цинку, за витратами корму переважали ана-

логів контрольної та другої групи з 22 по 28 доби Перепели, до складу комбікорму якого додавали вирощування відповідно на 0,2–0,3%, а з 29 по 35 цитрат Цинку, у перші два вікові періоди вирощуван- добу на 0,3–0,8%. ня витрачали його на 1 кг приросту менше за ровес- Встановлено зв’язок між витратами корму та дже- ників контрольної групи відповідно на 0,6–1,9%. У релом Цинку у комбікормі, яка описується 15–21-добовомі віці найменші витрати корму спо- поліноміальною кривою з високим коефіцієнтом до- стерігаються у птиці контрольної групи, якій додава- стовірності апроксимації (R2 = 1). ли сульфат Цинку, що на 1,6–3,3% менше. Починаю- В подальшому планується дослідити вплив різних чи з четвертого періоду і до кінця вирощування пере- джерел Цинку на перетравність корму та забійні пока- вага за цим показником була у перепелів другої гру- зники перепелів, яких вирощують на м’ясо. пи, які до складу комбікорму отримуються гліцинат

Цинку. Вони переважають аналогів контрольної та Бібліографічні посилання другої груп з 22 по 28 добу вирощування відповідно

на 0,2–0,3%, а з 29 по 35 добу на 0,3–0,8%. Marchenkov, F.S., Storozhuk, T.V. (2010). Khelatni Встановлено зв’язок між витратами корму та дже- mikroelementy – vazhlyvyi komponent kombikormiv релом Цинку у комбікормі, яка описується поліноміа- ta premiksiv. Zernovi produkty i kombikormy. 1, 37– льною кривою з високим коефіцієнтом достовірності 38 (in Ukrainian). апроксимації (рис. 2). Sychov, M.Yu., Holubiev, M.I., Makhno, K.I., Pozniakovskyi, Yu.V. (2016). Mikroelementy u hodivli silskohospodarskoi ptytsi. K.: Komprint (in Ukrainian). Star, L., Van Der Klis, J.D., Rapp, C., Ward, T.L. (2012). Bioavailability of organic and inorganic zinc sources in male broilers. Poultry Science. 91, 3115–3120. Bao, Y.M., Choct, M., Iji, P.A., Bruerton, K. (2007). Effect of organically complexed copper, iron, manga- nese, and zinc on broiler performance, mineral excre- tion, and accumulation in tissues. The Journal Applied Poultry Research. 16(3), 448–455. Lönnerdal, B. (2000). Dietary factors influencing zinc Рис. 2. Витрати корму на 1 кг приросту маси тіла absorption. The Journal of Nutrition. 130, 1378–1383. перепелів, кг Vallee, B.L., Falchuk, K.H. (1993). The biochemical basis of zinc physiology. Physiological reviews. 73(1), Розрахунки витрат корму свідчать, що значної різ- 79–118. ниці між перепелами, яким згодовували комбікорм з Стаття надійшла до редакції 20.02.2017

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 130 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7429

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 575.113 : 599 : 636.03

Генофонд деяких порід великої рогатої худоби 

В.Є. Боднарук, З.Є. Щербатий, Л.І. Музика, А.Й. Жмур, Т.В. Оріхівський [email protected]

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, вул. Пекарська, 50, м. Львів, 79010, Україна

Генетичні дослідження порід великої рогатої худоби західного регіону України екологічно необхідні, а також вони стають найбільш актуальними у зв’язку з утворенням породних асоціацій – наприклад бурої карпатської. Крім того ви- вчення генетичних особливостей різних порід для використання у сільськогосподарському виробництві – це спроби виявлен- ня у стаді і генетично-детермінованих ознак, які зустрічається найчастіше. Вибір таких господарсько-цінних ознак визна- чається сучасними методами досліджень у сільському господарстві, і в основному підбираються стада з таким генофон- дом, в яких дана ознака є найбільш типовою. Генетичну структуру оцінювали за генетично детермінованим поліморфіз- мом груп генетико-біохімічних систем. Досліди проводились на еритроцитах і плазмі крові. Кров у тварин брали з яремної вени в пробірку з гепарином. Поліморфізм білків та ферментів оцінювали, застосовуючи метод електрофоретичного роз- ділення білків у 13% крохмальному гелі в горизонтальних камерах з подальшим гістохімічним фарбуванням. Для кожної з порід властиві свої особливості будови генетичної структури. За локусом трансферину породи можна розділити на дві групи: з домінуванням алельного варіанту Tf A (пінцгау, чорно-рябі голштини, червоно-рябі голштини) та домінування варіанту Tf D2 (симентали, швіци, сіра українська). У тварин бурої карпатської породи велика кількість гетерозигот Tf АD2 (43%). У групі швіців досить висока гетерозиготність (49%). Групи чорно-рябих та червоно-рябих голштинів подібні між собою. При аналізі генетичної структури за локусом АМ-1 можна відзначити подібність вибірок тварин пінцгау, швіців, бурої карпатської порід. У тварин сірої української породи частота проявлення алельного варіанту АМ-1 В була найвища і складала – 0,933. За локусом церулоплазміну суттєвих відмінностей не виявлено, крім тварин сірої української породи де частота проявлення СР А була досить висока і складала 0,733 та сименталів, де відмічено високий рівень гете- розиготності – 84%. При електофоретичній розгонці відмитих еретроцитів досліджуваних груп тварин було виявлено два фенотипи пуриннуклеозидфосфорилази: один пов’язаний з високою активністю (Н), інший з низькою активністю (L). Ключові слова: генетична структура, генетичні маркери, генетично детермінована ознака, гемоглобін, трансферин, церулоплазмін, пуриннуклеозидфосфорилаза.

Генофонд некоторых пород крупного рогатого скота

В.Е. Боднарук, З.Є. Щербатый, Л.И. Музыка, А.И. Жмур, Т.В. Орихивский [email protected]

Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина

Генетические исследования пород крупного рогатого скота западного региона Украины, экологически необходимые, а также становятся более актуальными в связи с образованием породных ассоциаций – например бурой карпатской. А также изучение генетических оссобенностей разных пород для исспользования в сельскохозяйственном производстве – это возможность выделить в стаде генетически-детерминированых признаков, у которых высокая частота встречае- мости. Выбор таких хозяйственно-полезных признаков широко исспользуется в сельском хозяйстве, и в основном произво- дят подбор стад с таким генофондом, в которих эта особенность является найболее типична. Генетическую структуру оценивали за генетически- детерминированным полиморфизмом груп генетико-биохимичных систем. Опиты проводились на эритроцитах и плазме крови. Кровь у животных брали с яремной вены в пробирку с гепарином. Полиморфизм белков и

Citation: Bodnaruk,V., Shchebatyj, Z., Muzyka, L., Zhmur, A., Orikhivskyj, T. (2017). Genofond of some breed of cattle. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 131–134.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 131 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

ферментов оценивали при помощи метода электрофоретического розделения белков в 13% крохмальном геле в горизонта- льных камерах с последующим гистохимическим окрашиванием. Для каждой породы свойственны свои особенности гене- тической структуры. По локусу трансферрина породы можна раделить на две групы: с большей частотой алельного варианта TF A (пинцгау, черно-пёстрые голштины, красно-пёстрые голштины) и доминирования варианта TF D2 (cимен- талы, швицы, серая украинская). У животных бурой карпатской породы большое количество гетерозигот TF АD2 (43%). В группе швицов большая гетерозиготность (49%). Группы черно-пёстрых и красно-пёстрых голштинов похожи между собой. При анализе генетической структуры по локусу АМ-1 можна отметить сходство выборок животных пинцгау, швицов, бурой карпатской пород. У животных серой украинской породы частота встречаемости алельного варианта АМ- 1 В была высокая и составляла – 0,933. За локусом церулоплазмина кардинальных отличий не наблюдалось, кроме живот- ных серой украинской породы где частота встречаемости СР А была относительно высокая и составляла 0,733 и симен- талов, где отмечено высокий уровень гетерозиготности – 84%. При электрофоретической розгонке отмитых эретроци- тов групп животных было обнаружено два фенотипа пуриннуклеозидфосфорилази: один связан с высокой активностью (Н), а другой с низкой активностью (L). Ключевые слова: генетическая структура, генетический маркер, генетически-детерменированный признак, гемогло- бин, трансферрин, церулоплазмин, пуриннуклеозидфосфорилаза.

Genofond of some breed of cattle

V. Bodnaruk, Z. Shchebatyj, L. Muzyka, A. Zhmur, T. Orikhivskyj [email protected]

Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after S. Gzhytskyj, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine

Genetic investigations of cattle breeds in Western Ukraine are environmentally necessary, as well as they are the most relevant in connection with the formation of rock associations – for example Carpathian Brown. Addition to the study of genetic characteris- tics of different breeds to be used in agricultural production - it is an attempt to identify in the herd and genetically determined fea- ture, which occurs most frequently. The choice of such economically valuable features determined by modern methods of agriculture research, and basically are chosen herds with such gene fond in which this feature is most typical. The genetic structure was evalu- ated for the genetically determined polymorphism groups of genetic and biochemical systems. Experiments were conducted on red blood cells and plasma. The blood of animals was taken from the jugular vein in a test tube with heparin. Polymorphism of proteins and enzymes was evaluated using the method of electrophoretic separation of proteins in 13% of starch gels in horizontal chambers with further histochemical staining. Each species is characterized by its own structural features of the genetic structure. According to locus of transferrin breeds can be divided into two groups: with the dominance of allelic variant Tf A (Pintshau, Black and Spot- ted Holstein, Red and Spotted Holstein) and domination of variant Tf D2 (Symentals, Schwyz, Gray Ukrainian). Animals of Brown Carpathian breed have a large number of heterozygotes Tf AD2 (43%). The group of Schwyz has relatively high heterozygosity (49%). Groups of Black-Spotted and Red- Spotted Holstein are similar. When analyzing the genetic structure for the locus AM-1 can be noted the similarity of samples of animal Pintshau, Schwyz, Carpathian of brown rocks. In animals of Gray Ukrainian breed the frequency of allelic variants display of AM-1 was the highest and amounted to – 0.933. For ceruloplasmin locus significant differ- ences were not found, except Gray Ukrainian breed animals where frequency of display of CP A was quite high and amounted to 0.733 and Simentales where is marked the high level of heterozygosity – 84%. At electrophoretic distillation of washed red blood cells of studied groups of animals were found two phenotypes of purine nucleoside phosphorylase: one is associated with high activi- ty (H), the other with low activity (L). Key words: genetic structure, genetic markers, genetically determined trait, hemoglobin, transferrin, ceruloplasmin, purine nu- cleoside phosphorylase.

Вступ варіантом молочного типу, а в той час британські фрізи дають найкращий м’ясний каркас (Schwade, Вивчення генофонду порід великої рогатої худоби Hall 1998). західного регіону України, з однієї сторони екологіч- З метою виявлення породоспецифічних особливо- но необхідне для виявлення напрямку та швидкості стей генетичної структури і розмаху внутріпородної змін, а з другої стає най більш актуальним у зв’язку з мінливості в наших дослідженнях була розглянута утворенням породних асоціацій – наприклад бурої генетична структура різних порід: таких як голштини, карпатської. Крім того вивчення генетичних особли- голштинізовані тварини, симентали, пінцгау, бура востей різних порід для використання у сільськогос- карпатська, швіци та сіра українська. подарському виробництві – це спроби виявлення у стад генетично-детермінованої ознаки яка зустріча- Матеріал і методи дослідження ється найчастіше. Вибір таких господарсько – цінних ознак визначається сучасними методами сільського Генетичну структуру оцінювали за генетично де- господарства, і в основному підбираються стада з термінованим поліморфізмом груп генетико- таким генофондом, в яких дана ознака є найбільш біохімічних систем. Досліди проводились на еритро- типовою (Glazko et al., 2005). Навіть в одній породі цитах і плазмі крові. Кров у тварин брали з яремної або лінії, які суттєво відрізняються за господарсько – вени в пробірку з гепарином. Поліморфізм білків та цінними ознаками, наприклад, серед чорно-рябих ферментів оцінювали, застосовуючи метод електро- тварин північно-американські голштини є крайнім форетичного розділення білків у 13% крохмальному

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 132 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

гелі в горизонтальних камерах з подальшим гістохімі- зиготність (49%). Групи чорно-рябих та червоно- чним фарбуванням (Harris and Hopkinson, 1976). рябих голштинів подібні між собою. До групи досліджуваних генетико-біохімічних си- При аналізі генетичної структури груп сименталів стем входили транспортні білки: гемоглобін, церуло- за локусом трансферину за літературними даними плазмін, трансферин, амілаза та фермент пуриннукле- частота проявлення алельного варіанту Tf А колива- озидфосфорилаза. ється в межах 0,138–0,276 (Makaveev et al., 1985). У Результати та їх обговорення інших авторів (Sirackij, 1992) частота коливається 0,100–0,245. Частота проявлення алелю Tf D в цих же Для кожної з порід властиві свої особливості бу- авторів висока (0,613–0,863), очевидно, що вони не дови генетичної структури. За локусом трансферину диференціювали алелі Tf D1 та Tf D2. Одержані дані породи можна розділити на дві групи: з домінуванням алельних частот локусу Tf групи сименталів був та- алельного варіанту Tf A (пінцгау, чорно-рябі голшти- кий – Tf А-0,210; Tf D1-0,022; Tf D2-0,516; Tf Е-0,049. ни, червоно-рябі голштини) та домінування варіанту При сумуванні частот Tf D1 та Tf D2 одержимо-0,742 Tf D2 (симентали, швіци, сіра українська). У тварин що відповідає літературним даним. Таким чином у бурої карпатської породи велика кількість гетерозигот групі сименталів домінує алель Tf D2. Висока частота Tf АD2 (43%). У групі швиців досить висока гетеро- його обумовлена переважанням гомозигот Tf АD2- 23% та Tf D1D2-26%. Таблиця 1 Генетична структура досліджуваних груп тварин за поліморфними генетико-біохімічними системами Породи чорно-ряба Локуси алелі сіра україн- бура карпат- сименталь- червоно-ряба швіцька пінцгау голштин- ська ська ська голштинська ська TF АА 3 8 – 25 3 5 16 Генотипи АD1 – – 28 27 13 24 21 % AD2 40 36 43 33 23 46 42 AE 3 – 5 – 3 – 5 D1D1 – 8 - 1 23 5 – D1D2 – 11 19 8 26 11 9 D1E – – – – – 3 – D2D2 30 33 5 4 3 – 7 D2E 24 3 – 2 6 5 – Алелі А 0,250 0,264 0,381 0,552 0,210 0,442 0,500 D1 0,000 0,139 0,238 0,186 0,226 0,156 0,151 D2 0,617 0,583 0,357 0,252 0,516 0,375 0,326 E 0,133 0,014 0,024 0,010 0,048 0,047 0,023 CP AA 53 32 21 39 39 30 53 Генотипи АВ 40 53 68 49 16 54 31 % ВВ 7 15 11 12 45 16 16 А 0,733 0,588 0,553 0,633 0,613 0,570 0,686 В 0,267 0,412 0,447 0,367 0,387 0,430 0,314 АМ BB 87 57 58 55 69 18 21 Генотипи BC 13 33 32 38 26 50 53 % CC 0 10 10 7 5 32 26 Алелі B 0,933 0,738 0,737 0,737 0,806 0,430 0,477 C 0,067 0,262 0,262 0,262 0,194 0,570 0,523 HB AA 100 47 90 89 95 100 100 Генотипи AB 0 53 10 11 5 0 0 Алелі A 1,000 0,736 0,952 0,943 0,972 1,000 1,000 B 0,000 0,264 0,048 0,057 0,028 0,000 0,000 PN L 80 72 67 87 75 92 90,5 H 20 28 33 13 25 8 9,5

Дані наших досліджень співпадають з літератур- дженнях частота цього алелю досить висока (0,686). ними. У тварин чорно-рябої породи спостерігається Середня гетерозиготність за локусом становить 30%. досить висока частота алелю Tf D2-0,326. Середня За локусом церулоплазміну суттєвих міжпородних гетерозиготність складає 77%. Розподіл частот за відмінностей не виявлено, крім тварин сірої українсь- генотипом трансферину знаходився у врівноваженому кої породи, де частота проявлення СР А була досить стані у відповідності з законом Харді-Вайнберга. висока і складала 0,733 та сименталів, де відмічено За локусом церулоплазміну за даними різних авто- високий рівень гетерозиготності – 84%. рів (Makaveev et al., 1985) у тварин чорно-рябої поро- При аналізі генетичної структури за локусом АМ-1 ди частота прояву алелю Ср А була в межах 0,344 – у тварин чорно-рябої породи частота проявлення 0,636. У помісних тварин спостерігається зниження алельного варіанту АМ-1-В була 0,477. Одержані дані частоти алельного варіанту Ср А. В наших дослі- співпадають з даними іших авторів (Makaveev et al.,

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 133 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

1985, Sirackij, 1992) в даних яких частота АМ-1-В кою активністю (L). На електрофореграмі фенотип коливається від 0,440 до 0,510. Великого відхилення пуриннуклеозидфосфорилаза з високою активністю від стану рівноваги, згідно закону Харді-Вайнберга не NP-H типувався на фенотипи з різною рухливістю: спостерігається. Гетерозиготність за локусом АМ-1 фенотипи з швидкою (NP-HF) і фенотипи з повільною становила 54%. (NP-HS) (2). Частота проявлення фенотипу з низькою При аналізі генетичної структури за локусом АМ-1 активністю була більшою у групи тварин, в яку вхо- відзначається подібністю вибірок тварин пінцгау, дять чорно-рябі, червоно-рябі голштини та пінцгау і швіців, бурої карпатської порід. У тварин сірої укра- становила в межах 87–90%, а фенотипу з високою їнської породи частота проявлення алельного варіанту активністю відповідно нижча. Інша група (швіци, АМ-1-В була найвища і складала 0,933. бура карпатська, симентали) характеризувалися ниж- За локусом АМ-1 при аналізі генетичної структури чою частотою проявлення фенотипу з високою актив- в літературних джерелах частота локусу АМ-1 для ністю (72%, 67%, 75%). При перегляді літературних симентальскої породи становила від 0,692 до 1,000 джерел не виявлено даних для проведення порівнян- (Sirackij, 1992). Найбільш висока частота проявлення ня. відмічена у бугаїв. За даними Макавєєва з співавто- рами (Makaveev et al., 1985) симентали різних країн Висновки характеризуються більш високою частотою прояв- лення АМ-1 В та АМ-1 С і між ними немає суттєвої Таким чином, співставлення одержаних нами да- різниці; (від 0,810 до 0,863). В наших дослідженнях них з літературними свідчить про наявність, за гене- алельний варіант АМ-1 В зустрічався з частотою тико-біохімічними системами, породоспецифічних 0,806, а його альтернативний алель з частотою – особливостей і їх стабільність в часі в різних регіонах 0,194. Таким чином і у розглянутій нами групі симен- розведення. Можна чекати, що основними причинами талів алельний варіант АМ-1 В також переважав. підтримання таких генетичних породоспецифічних Розподіл генотипів у досліджваній групі сименталів характеристик можуть бути наступні причини: спіль- було наступне: АМ-1 ВВ – 69%; АМ-1 ВС – 26%; АМ- ність походження (ефект засновника), вплив факторів 1 СС – 5%. Слід відзначити, що для локусу АМ-1 штучного та природнього добору. Не останнє значен- спостерігається відносно підвищена частота гомози- ня у саме такому розподілі алельних варіантів різних гот АМ-1 ВВ. генетико-біохімічних систем має з’вязок з вираженіс- Говорячи про генетичну структуру церулоплазмі- тю різних характеристик продуктивності, а також ну (СР) у симентальської породи України, то за літе- закономірності внутріпородної диференціації в зале- ратурними даними (Sirackij, 1992) частота алелю СР А жності від еколого-географічних умов розведення становить від 0,674 до 0,850 у корів і від 0,250 до тварин. 1,000 у бугаїв. За даними зарубіжних авторів (Ма- Перспективи подальших досліджень. Буде вивча- кавєєв 1985) частота прояву алелю СР А була в межах тися генетичну структуру різних порід для кращої 0,672 – 0,830. В наших дослідженнях були виявлені ефективності селекційної роботи та збереження гено- такі генотипи СР АА; СР АВ; СР ВВ. Відповідно час- фонду. тота СР А становила 0,613 а частота СР В – 0,387. При проведення електрофоретичних досліджень у Бібліографічні посилання тварин різних порід, нами були описані алельні варіа- нти гемоглобіну – НВ А і НВ В. Частота проявлення Harris, H., Hopkinson, D.A. (1976). Handbook of enzyme алельного варіанту НВ А у тварин симентальської electrophoresis in human genetics. – Amsterdam. породи становить 0,972, а відповідно алелю НВ В Ansay, M., Hanset, R. (1972). Purine nucleoside 0,028. Висока концентрація алелю НВ А спостеріга- posphorylase (NP) of bovine erythrocytes: genetic ється за рахунок високого проценту наявності гомози- control of electrophoretic variants. Anim. Blood Grps гот НВ АА (95%). Наявність гомозигот за локусом НВ biochem. Genet. 3, 4, 219–227. ВВ у симентальскої худоби в наших дослідженнях не Makaveev, C., Tjankov, S., Jablanski, C. (1985). відмічено. Слід зауважити, що судячи з літературних Imunogenetika v zhivotnov'edstvoto. Zemizdat (in джерел і власних досліджень можна можна зробити Russian). висновок, що у великої рогатої худоби частота прояв- Sirackij, J.Z. (1992). Fiziologo-geneticheskie osnovy лення алельного варіанту НВ В дуже низька. За локу- vyrashhivanija i efektivnogo ispol'zovanija bykov- сом гемоглобіну у досліджуваних груп тварин сірої proizvoditelej. Kiev (in Russian). українськоїпороди, чорно-рябих та червоно-рябих Glazko, T.T., Zubec, V.M., Tarasjuk, S.І. (2005). голштинів не виявлено поліморфізму. Geneticheskaja komponenta bioraznoobrazija При електрофоретичній розгонці відмитих еретро- krupnogo rogatogo skota (in Russian). цитів досліджуваних груп тварин було виявлено два Стаття надійшла до редакції 1.03.2017 фенотипи пуриннуклеозидфосфорилази: один пов’язаний з високою активністю (Н), інший з низь-

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 134 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7430

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 619:612.017:636.2

Адаптаційна здатність та природна резистентність тварин поліської м’ясної породи 

А.О. Бойко [email protected]

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, вул. Пекарська 50, м. Львів, 79010, Україна

Проведено дослідження адаптаційної здатності та природної резистентності тварин поліської м’ясної породи, ареал утримання яких обмежений умовами низовинної, залісненої та заболоченої території Українського Полісся та Прикар- паття. Матеріалами для аналізу було обрано наукові публікації і роботи, в яких висвітлено питання розведення та утри- мання тварин поліської м’ясної породи, а також власні дослідження щодо природної резистентності корів. В результаті аналізу отриманої інформації з’ясовано, що високим потенціалом природної резистентності володіють корови І дослідної групи великорослого типу, дещо нижча резистентність виявлена у корів проміжного (ІІ контрольна група) та компактно- го (ІІІ дослідна група) типу. З даних досліджень випливає, що існує доцільність комплексного вивчення типу конституції, оскільки від цього залежить рівень природної резистентності і стресостійкості тварин. Лише міцні тварини можуть бути здоровими, давати життєздатний і повноцінний приплід, мати високу продуктивність, витримувати постійні екс- плуатаційні навантаження на організм та довгий час раціонально експлуатуватись з найбільшою економічною ефектив- ністю. Ключові слова: тварини, поліська м’ясна порода, Українське Полісся, Прикарпаття, загальний білок крові, адаптаційна здатність, природна резистентність, БАСК (бактерицидна активність сироватки крові), ЛАСК (лізоцимна активність сироватки крові), теплостійкість.

Адаптационная способность и естественная резистентность животных полесской мясной породы

А.О. Бойко [email protected]

Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, ул. Пекарская 50, г. Львов, 79010, Украина

Проведено исследование адаптационной способности и естественной резистентности животных полесской мясной породы, ареал содержания которых ограничен условиями низинной, залесенной и заболоченной территории Украинско- го Полесья и Прикарпатья. Материалами для анализа были избраны научные публикации и работы, в которых отра- жен вопрос разведения и содержания животных полесской мясной породы, а также собственные исследования относи- тельно естественной резистентности коров. В результате анализа полученной информации выяснено, что высоким по- тенциалом естественной резистентности владеют коровы І опытной группы великорослого типа, несколько низшая рези- стентность выявлена у коров промежуточного (ІІ контрольная группа) и компактного (ІІІ опытная группа) типа. Из данных исследований вытекает, что существует целесообразность комплексного изучения типа конституции, поскольку от этого зависит уровень естественной резистентности и стресостойкости животных. Лишь крепкие живоные способ- ны быть здоровыми, давать жизнеспособный и полноценный приплод, иметь высокую производительность, выдерживать постоянные эксплуатационные нагрузки на организм и долгое время рационально эксплуатироваться с наибольшей эконо- мической эффективностью.

Citation: Boiko, A.O. (2017). Adaptation ability and natural animals resistance of polissia meat breed. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 135–139.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 135 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Ключевые слова: животные, полесская мясная порода, Украинское Полесье, Прикарпатье, общий белок крови, адапта- ционная способность, естественная резистентность, БАСК (бактерицидная активность сыворотки крови), ЛАСК (лізо- цимна активность сыворотки крови), теплостойкость.

Adaptation ability and natural animals resistance of polissia meat breed

A.O. Boiko [email protected]

Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after S.Z. Gzhitskyi, Pekarska st. 50, Lviv, 79010, Ukraine

It was made the research of the adaptive ability and natural resistance of Polissia meat breed animals, the area of their content was limited by the conditions of the lowland, forested and bogged territory of the Ukrainian Polissia and Precarpathian. Materials for analysis were selected with scientific publications and works, which reflect the issue of the breeding and maintenance of Polissia meat breed animals, as well as their own research on the natural resistance of cows. As a result of the analysis of the obtained information, it was found out that the cows of the 1st experimental group of the high-growth type, they possess a high potential of natural resistance, a somewhat lower resistance was detected in the cows of the intermediate type (II control group) and compact type (III experimental group). From these studies it emerges that there is the advisability of a comprehensive study of the type of constitution, since this determines the level of natural resistance and light resistance of animals. Only strong animals are able to be healthy, to give a viable and full-fledged offspring, to have high productivity, to withstand constant operational loads on the body and for a long time to be rationally operated with the greatest economic efficiency. Key words: animals, Polissia meat breed, Ukrainian Polissia, Precarpathian, total blood protein, adaptive capacity, natural resistance, BABS (bactericidal activity of blood serum), LABS (lizocymn activity of blood serum), heat resistance.

Вступ несприятливих природно-кліматичних умов (Nakaz, 1999), цілорічним утриманням просто неба, в умовах Вирішення м’ясної проблеми в Україні на сьогод- гірської місцевості чи низинах тощо. Дія паратипових нішні є важливою проблемою. Основний спосіб її факторів є, безперечно, одним із важелів не тільки вирішення – створення та удосконалення вітчизняних індивідуального впливу на показники неспецифічної м’ясних порід великої рогатої худоби. Як показує резистентності організму, але й визначає реакцію практика та статистичний аналіз, розвиток тварин певної сукупності живих істот як імовірну подію ево- поліської м’ясної породи досить часто залежить від люційного процесу загалом. До самостійних одиниць, умов, в яких тварина перебуває, а саме від її здатності залучених мікроеволюційні процеси, можна впевнено адаптуватись до місцевого клімату та навколишнього віднести популяцію тварин поліської м’ясної породи, середовища. в онтогенезі якої чітко відрізняються умови утриман- Важливою властивістю будь-яких живих організ- ня поголів’я. Яскравим прикладом може бути очіку- мів вважається саме здатність пристосовуватись (ада- вання відмінності бактерицидних властивостей сиро- птуватись) до впливу зовнішніх факторів, зберігаючи ватки крові та її літичних потенцій у тварин поліської постійність внутрішнього середовища. З цієї точки м’ясної породи, що в основному утримуються на те- зору, життя – це постійна адаптація до змін навколи- риротії Полісся та Прикарпаття. шнього середовища. Що стосується сільськогоспо- Ці фізико-географічні райони вирізняються такими дарських тварин, то на них впливають різні зовнішні кліматичними характеристиками: низовинна, заболо- фактори: технологія виробництва, ветеринарно- чена та заліснена територія тут переважає і складає профілактичні, кліматичні та зоотехнічні фактори. більшу частину земель, де утримується поліська м'яс- Для промислового тваринництва важливо проводити на порода. Клімат Українського Полісся помірно кон- добір тварин, які швидко адаптуються до нових умов, тинентальний, м'який. Помітний вплив на формуван- мають високу стійкість до захворювань та стресових ня внутрішньозональних кліматичних відмінностей навантажень. Згідно з L Bertok, «постійність внутріш- має і висота над рівнем моря, яка на Поліссі значно нього середовища є умовою незалежного існування» менша від абсолютної висоти прилеглих з півдня (Bertok, 2010). височин. Різниця у висотах між Поліссям і Волинсь- Фактори природної резистентності організму – це кою височиною близько 100–150 м, між Поліссям і протеїни, пептиди, лізосомальні ензими, імунокомпе- Прикарпаттям – 200 м (Chysyma et al., 2015). тентні клітини крові, дія яких спрямована на ліквіда- На Українському Поліссі та Прикарпатті навесні цію бактеріального ураження та каскадну активацію та влітку переважають західні і північно-західні вітри; інших компонентів гуморального й клітинного імуні- утримується порівняно невисокий атмосферний тиск. тету (Bertok, 2010). Сучасна система природної не- Загалом Полісся та Прикарпаття мають сприятливі специфічної резистентності формувалася в процесі кліматичні умови для розвитку типового для середніх еволюції та триває і нині у вигляді мікроеволюційних широт Європи сільського господарства (Speka and процесів не тільки для диких, а й одомашнених тва- Boiko, 2005). Проте певна зміна температурного ре- рин (Boiko, 2014). Вона визначає їхню стійкість до жиму та кількості опадів певним чином впливає на абіотичних і біотичних стресів, викликаних дією па- показники сумарної сонячної радіації. На Українсь- тогенних мікроорганізмів (Gerald and Robin, 2014), кому Поліссі та Прикарпатті немає льодовиків і

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 136 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

постійної снігової лінії. Однак зимовий період з ного наукового збірника Національної академії наук сніговими заметами може тривати доволі довго. Про- України та наукові дослідження Т.С. Ящука та те ці регіони вважаються не просто сприятливими для Я.С. Стравського, викладені в книзі «Адаптаційна вирощування місцевої м’ясної породи тварин, а й здатність і природна резистентність помісних корів такими, що покращують формування їхніх основних червоної польської породи» (Stravskyi, 2012). Також породних особливостей. При цьому різні кліматичні було використано достатню кількість різних інтернет- умови проживання ізольованих популяцій тварин ресурсів, що забезпечували необхідними даними для даної породи не можуть не відбиватися на рівні їх аналізу інформації та досягнення мети, поставленої у пристосованості до мінливих умов довкілля. Це може статті. Основним матеріалом досліджень були пов- відображатися на реакції організму при контакті із новікові корови поліської м’ясної породи, які утри- патогенними факторами. муються на Поліссі та Прикарпатті. Досліджувані групи тварин були поділені на три типи згідно з масо- Матеріал і методика досліджень метричними коефіцієнтам за Д.Т. Вінничуком: І – група (дослідна) – великорослий тип; Досліджено сучасні публікації та наукові роботи, у ІІ – група (контрольна) – проміжний тип; яких пропонується розв’язання проблеми адапта- ІІІ – група (дослідна) – компактний тип. ційної здатності та природної резистентності тварин. За основу даного наукового дослідження взято такі Зокрема, проаналізовано праці О.М. Черненка, показники неспецифічної резистентності організму Н.М. Шульженка, матеріали з міжвідомчого тематич- тварин: БАСК, ЛАСК, а-глобуліни, γ-глобуліни. Таблиця 1 Показники неспецифічної резистентності організму тварин Показник Визначення бактерицидна актив- властивість хімічних речовин, фізичних і біологічних чинників призводити до БАСК ність загибелі бактерій активність ферментів до безпосередньої бактерицидної дії – руйнування клітинних ЛАСК лізоцимна активність стінок бактерій один з трьох типів білків плазми крові, що переносять по організму ліпіди, тирок- а-глобуліни син та кортикостероїди імуноглобуліни (антитіла) та патологічні білки, які синтезуються специфічними γ-глобуліни клітинами антитілоутворюючої системи

Індекс теплостійкості визначався за допомогою бугайців після відлучення при невисокому рівні формули Ю.А. Раушенбаха, показник якого застосо- годівлі складає 950–1000 г. Маса туші бугайців у вується для вивчення стійкості тварин до високих 18-міс. віці 310–340 кг. Тривалість продуктивного температур, та є наступним: використання корів 10–12 років, а окремих особин ІТС = 100 – 20 (Т1 - T2) + 0,1 (40 - t2), навіть більше (Boiko, 2014). Поліську м’ясну породу де Т1 – температура тіла у стані спокої та природ- розводять у багатьох природно-кліматичних зонах ному середовищі; України. Сформовано 24 племрепродуктори, 6 плем- Т2 – температура тіла тварини при напруженні; заводів з розведення даної породи. Селекційно- t2 – температура середовища денної пори доби; племінна робота проводиться на поголів’ї понад 7000 0,1 – сталий коефіцієнт регресії температури тіла голів, у тому числі 2500 корів. тварини на температуру середовища. Велике значення в системі племінної роботи з по- Метою статті є аналіз наукових робіт та дослі- родами має формування їх генеалогічної структури, джень у сфері розведення і утримання тварин полісь- управління нею та регулювання чисельності і кої м’ясної породи, а також проведення дослідження співвідношення структурних підрозділів, оцінка та адаптивної здатності та природної резистентності визначення найбільш високопродуктивних ліній, ро- тварин поліської м’ясної породи з використанням уже дин, організація цілеспрямованої селекції на перспек- існуючих матеріалів наукових робіт і публікацій та тиву (Nakaz, 1999). Нині в поліській породі розводять власних досліджень за темою. 6 ліній: Каскадера 530, Лайнера 65, Пакета 93, Іриса 559, Омара 814, Великана-Селектора 24 та 16 родин. Результати та їх обговорення Робота з лініями ґрунтується на визначенні найбільш перспективних серед них. Усі родоначальники ліній Встановлено, що тварини поліської м’ясної породи мали комплексний клас еліта-рекорд. Продовжувачі характеризуються такими показниками продуктивно- ліній характеризуються відмінними конституційно- сті: жива маса дорослих бугаїв-плідників – 1000–1200 екстер’єрними особливостями, довгорослістю. При кг, повновікових корів – 550–650, бугайців у 18-міс. оцінці за власною продуктивністю вони визнані кра- віці – 550–600, телиць у 18-міс. віці – 410–450 кг; щими за розвитком. Важливим фактором у розвитку забійний вихід у бугайців у 18-міс. віці до 65%; вміст породи є створення і використання цінних родин. У кісток у туші 15%; індекс м’ясності – у межах 5,5–6; структурі поліської породи ведеться селекційна робо- відтворна здатність – у межах 87–93%. Витрати та з 16 родинами, основними з яких є: Комети 1043, кормів на 1 кг приросту живої маси до 18-міс. віку не Наваги 982, Колесниці 7526, Свірелі 0392, Доротеї перевищують 8,0 к. од. Середньодобовий приріст 1203. Фактично в кожному стаді можна виділити

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 137 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

певну кількість родин. Тому при плануванні добору на збільшення кількості високоякісних бугаїв та корів, варто враховувати поєднуваність між родинами і наступної консолідації їх продуктивних якостей, до- певними лініями або плідниками. Цінність родини сягнення прогресу породи, її складових структур стад, полягає у її груповій характеристиці. Наступне розве- ліній. дення та удосконалення поліської м’ясної породи з Після аналізу опрацьованих робіт ми встановили, метою підвищення м’ясної продуктивності ведеться що показники неспецифічної резистентності організ- шляхом спрямованого добору тварин при чистопо- му корів поліської м’ясної породи, які утримувались у родному розведенні та відтворному схрещуванні із однакових умовах є різними. вихідною породою шароле (Boiko, 2014). Нині розпо- Оцінюючи природну резистентність, ми брали до чато селекційно-племінний процес з створення вели- уваги ті показники, які характеризують природні сте- корослого типу в породі. Вже отримані тварини бажа- реотипні захисні реакції організму від несприятливого ного типу з генотипом 11/16 Ш 1/8 А 3/16 С та наб- впливу зовнішніх факторів, а предметом досліджень лижені до них, які слугуватимуть основою для виве- була кров. За нашими даними, найвищими показни- дення великорослого типу в ПМП. Вони отримані ками загального білка характеризувалися корови І методом разового «прилиття крові» самкам ПМП з дослідної групи, у яких він був найвищим – 81,7 г/л. кровністю 3/8 Ш ¼ А 3/8 С та ін. ліній Іриса 559, Це можна пояснити тим, що дані тварини мали най- Омара 814, Каскадера 530 через чистопородних бу- вищу живу масу в період дослідження, а отже, у них гаїв-плідників вихідної шаролезької породи. був підвищенний білковий обмін. Дещо нижчим цей Удосконалення поліської м’ясної породи відбу- показник був у корів ІІ контрольної групи на – 2,1 г/л вається шляхом однорідного підбору, спрямованого та 4,1 г/л (Р ˃ 0,99) у ІІІ дослідній групі. Таблиця 2 Групи тварин Показники І ІІ ІІІ Загальний білок, г/л 81,7 ± 1,33 79,6 ± 0,53 77,6 ± 0,86 БАСК, % 58,7 ± 1,4 47,2 ± 1,1 37,2 ± 0,9 ЛАСК, % 18,7 ± 0,94 12,7 ± 0,87 10,5 ± 0,64 α-глобуліни, % 13,8 ± 0,31 15,3 ± 0,52 16,63 ± 0,61 γ-глобуліни, % 32,3 ± 0,74 28,4 ±0,53 26,6 ± 0,84 Температура тіла , °С 38,3 ± 0,13 38,5 ± 0,15 38,4 ± 0,11 ІТС, од. 89,1 ± 1,08 95,2 ± 0,54 95,17 ± 0,75

Неспецифічні властивості крові здатні викликати група) типу. З даних досліджень випливає, що існує загибель мікроорганізмів. Це характеризується бакте- доцільність комплексного вивчення типу конституції, рицидною активністю сироватки крові, що є важли- оскільки від цього залежить рівень природної резис- вим гуморальним фактором резистентності організму. тентності і стресостійкості тварин. Лише міцні твари- Ми з’ясували, що корови І дослідної групи відзнача- ни можуть бути здоровими, давати життєздатний і лися вищою бактерицидною активністю сироватки повноцінний приплід, мати високу молочну продук- крові порівняно з ІІ та ІІІ групами – відповідно, на тивність, витримувати постійні експлуатаційні наван- 11,5 та 21,5%. Лізоцимна активність досліджуваних таження на організм та довгий час раціонально екс- груп корів була в межах від 10,5% до 18,7% і також плуатуватися з найбільшою економічною ефективні- була найвищою у тварин І дослідної групи. стю. Одним з важливих показників природної резистен- тності є температура тіла, яка у великої рогатої худо- Бібліографічні посилання би становить 38,2–39,5 °С. Дана температура здатна пригнічувати розвиток патогенної мікрофлори, яка Bertok, L. (2010). Natural immunity. Elsevier-Press. The потрапляє в організм тварин. Тому аналіз регуляції та Netherlands. збереження температурного гомеостазу є важливим Boiko, A.O. (2014). Formuvannia miasnoi produktyvnosti при досліджені неспецифічної резистентності органі- u tvaryn stvoriuvanoho krupnoeksteriernoho typu зму. Температура тіла у досліджуваних корів була в poliskoi miasnoi porody. Avtoref. kand. dys. Lviv, 19 межах фізіологічних величин і становила 38,3– (in Ukrainian). 38,5 °С. При дослідженні індексу теплостійкості пов- Gerald, N.C., Robin, M.Y. (2014). Basis veterinary im- новікових корів з’ясовано, що він був у межах 89,1 до munology. University Press of Colorado, Boulder. 95,2 одиниці. Найвищим цей показник був у корів Nakaz (1999). «Pro stvorennia novoi poliskoi miasnoi контрольної групи. porody velykoi rohatoi khudoby». № 91 vid 22 liutoho 1999 r. Min-vo APK Ukrainy (in Ukrainian). Висновки Chysyma, R.B., Fedorov, Yu.N., Makarova, Е.Yu., Kuular, G.D. (2015). Humoral and cell factors of natu- Виходячи з результатів досліджень, встановлено, ral resistance in the animals of local breeds in specific що потенціал природної резистентності виявився environmental conditions of the Tyva republic. вищим у корів І дослідної групи великорослого типу, Agricultural biology. 50, 847–852. дещо нижча резистентність була у корів проміжного Biloshytskyi, V.M. (2003). Prohrama selektsii khudoby (ІІ контрольна група) та компактного (ІІІ дослідна poliskoi miasnoi porody na period 2002-2010 rokiv.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 138 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

2-he vyd., dop. i doopr. K.: Ahrarna nauka (in porody. Rozvedennia i henetyka tvaryn. 46, 119–122 Ukrainian). (in Ukrainian). Speka, S.S., Boiko, A. (2005). Stvorennia krupnoho typu Chernenko, O.M. (2011). Adaptatsiina zdatnist koriv khudoby u poliskii miasnii porodi. Tvarynnytstvo riznykh typiv stresostiikosti do zminy temperaturnykh Ukrainy. 4, 12–14 (in Ukrainian). umov dovkillia. Naukovyi visnyk LNUVMBT im. Speka, S.S. (1999). Poliska miasna poroda velykoi rohatoi S.Z.Hzhytskoho. 12(4), 3, 331–336 (in Ukrainian). khudoby (monohrafiia). K. (in Ukrainian). Shkriado, L.V. (2000). Formuvannia henealohichnoi Stravskyi, Ya.S. (2012). Adaptatsiina zdatnist i pryrodna struktury poliskoi miasnoi porody. Visnyk rezystentnist pomisnykh koriv chervonoi poliskoi Poltavskoho derzh. s.-h. in-tu. 3, 44–46 (in Ukrainian). Стаття надійшла до редакції 20.03.2017

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 139 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7431

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 633.2.031: 631.816.1: 631.8

Вміст мінеральних елементів в урожаї одновидових посівів багаторічних трав та їх травосумішок 

І.В. Виговський [email protected]

Рівненський державний гуманітарний університет, вул. Степана Бандери 12, м. Рівне, 33028, Україна

На даний час однією з найменш затратних можливостей відновлення еродованих земель є сівба трав для виробництва дешевих якісних кормів адаптованих до відновлювальних ґрунтово-кліматичних умов. Подано результати досліджень, які засвідчили, що одна з основних умов збалансованої годівлі корів – забезпечення кормів достатнім рівнем мінеральних еле- ментів, що є (становить) запорукою не тільки високої продуктивність та якості, але й ефективного використання лучних травостоїв. На основі проведених досліджень виявлено, що достатньо мінеральних елементів міститься в кормі на ділян- ках, де висівали суміш люцерни посівної та лядвенцю рогатого. Встановлено: бобові трави при фосфорно-калійному удобренні позитивно впливають на вміст мінеральних елементів у кормі одновидових посівів та їх травосумішок. За мінеральним складом рослинна маса злаково-бобового травостою, до складу якої було введено такы трави: люцерна посівна, лядвенець рогатий, стоколос безостий, пажитниця багатоукісна та вносили мінеральні добрива в дозі N60P60K90 , достатньо забезпечена Фосфором (0,43%), Калієм (2,70%), Кальцієм (0,39%), Магнієм (0,20%) і Натрієм (0,13%). Ключові слова: сінокоси, еродовані схили, багаторічні трави, злаково-бобові травостої, мінеральний склад корму, удобрення.

Состав минеральных элементов в урожае одновидовых посевов многолетних трав и их травосмесей

И.В. Виговський [email protected]

Ровненский государственный гуманитарный университет, ул. Степана Бандеры 12, Ровно, 33028, Украина

На данное время одной из наименее затратных возможностей обновления эродированных почв является посев трав для производства дешевых качественных кормов, адаптированными с обновленными почвенно-климатическими условиями. Представлены результаты исследований, которые показали, что одной из основных условий сбалансированного кормления коров есть, обеспечение кормами достаточного уровня минеральных элементов, что гарантирует не только высокую продуктивность и качество, но и эффективное использование луговых травостоев. На основании проведенных исследова- ний определено, что достаточное количество минеральных элементов есть в корме на вариантах опыта, где сеяли смесь люцерны посевной и лядвенеца рогатого. Установлено, что бобовые травы при фосфорно-калийном удобрении положительно влияют на некоторые показатели состава минеральных элементов в корме одновидовых многолетних посевов и их травосмесей. По минеральному составу растительная маса злаково-бобовой травосмеси, в состав которой были введены следующие травы: люцерна посевная, лядвенец рогатый, кострец безостый, плевел многоукосный и вносили минеральное удобрение в норме N60P60K90, достаточно обеспечена Фосфором (0,43%), Калием (2,70%), Кальцием (0,39%), Магнием (0,20%) и Натрием (0,13%). Ключевые слова: сенокосы, эродированные склоны, многолетние травы, злаково-бобовые травостои, минеральный со- став корма, удобрения.

Citation: Vyhovsky, I.V. (2017). Composition of mineral elements in the yield of one-species sows of perennial grasses and their mixtures. Scientific Messen- ger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 140–142.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 140 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74 Composition of mineral elements in the yield of one-species sows of perennial grasses and their mixtures

I.V. Vyhovsky [email protected]

Rivne State Humanitarian University Stepan Bandera Str., 12, Rivne, 33028, Ukraine

Currently, one of the least expensive options for renewing eroded soils is the sowing of grasses for the production of cheap quali- ty fodder adapted with updated soil and climatic conditions. Analysis presented in the paper shows that one of the main conditions for balanced feeding of cows is to provide sufficient level of mineral elements with feeds. This guarantees not only high productivity and quality, but also effective use of meadow grass stands. On the basis of the studies carried out, it is determined that a sufficient number of mineral elements are present in the feed on the variants of the experiment, where a mixture of Medicago sativa alfalfa crop, Lotus corniculatus lyadvenets Horned was sown. It has been established that leguminous grasses with phosphorus-potassium fertilizer positively influence some indicators of the composi- tion of mineral elements in the forage of one-species perennial crops and their mixtures. The grass-legume mixture contained the following herbs: Medicago sativa alfalfa crop, Lotus corniculatus lyadvenets Horned, Bromus rump beardless inermis, and Lolium multiflorum with the fertilizer N60P60K90. The mineral content of the fertilizer provides the grass-legume mixture with enough phosphorus (0.43%), potassium (2.70%), calcium (0.39%), magnesium (0.20%) and sodium (0.13%) Key words: hayfields, eroded slopes, grasslands, perennial herbs, grasses and herbage legumes, mineral structure fodder, ferti- lizers.

Вступ західної експозиції крутизною 6–7°. Погодні умови були сприятливими для вирощування багаторічних Для ефективного регулювання розвитку ерозійних трав, хоча в літні періоди спостерігали недостатню процесів важливе значення має вирощування багато- кількість опадів. Схема досліду подана в табличному річних бобових трав та їх травосумішок на деградова- матеріалі. Всі варіанти досліду удобрювали мінераль- них ґрунтах, що сприяє родючості, стійкості до еро- ними добривами: в дозі P60K90 – бобові трави, а злако- зійних процесів та якості корму. Важливим фактором во-бобові травосумішки N60P60K90. Азотні добрива підвищення ефективності ведення лучного кормови- вносили в нормі N30 весною і після другого укосу. робництва на схилових землях є правильний підбір Фосфорні і калійні навесні. трав і травосумішок та забезпечення кормів достат- Аналізи мінерального складу корму проводили за нім рівнем мінеральних елементів (Mashchak, 2005; загальноприйнятими методиками (Dmitrochenko and Bohovin et al., 2008). Pshenichnyj, 1976; Horodnii et al., 1978). Науково обґрунтовано, що одна із основних умов збалансованої годівлі корів – забезпечення раціонів Результати та їх обговорення достатнім рівнем мінеральних елементів та вітамінів, що є запорукою інтенсивного перебігу обмінних про- Як показують результати лабораторних дослі- цесів у тварин та гарантує не тільки високу продукти- джень (табл. 1), в середньому за роки дослідження вність, а й ефективне використання кормів (Pivtorak et частка сирої золи у зеленому кормі багаторічних трав al., 2013). і їх травосумішок була майже однакова на всіх варіа- Оптимального використання тваринами органіч- нтах досліду і становила 10,6–11,0%. Найвищий від- них поживних речовин можна домогтися тільки в соток золи відмічено на ділянках, де висівали багато- тому випадку, якщо корми містять достатню кількість річну бобову траву – люцерну посівну (11,0% на суху мінеральних речовин. Їх рівень у травах залежить від речовину). інтенсивності біологічного поглинання хімічних еле- За даними А.П. Дмитроченка (Dmitrochenko and ментів з ґрунту, що визначається екологічними і фізі- Pshenichnyj, 1976), оптимальним за вмістом у сухій ологічними факторами, а також видовими та сорто- речовині для фосфору є 0,28–0,35%. Фосфорні сполу- вими особливостями агроценозів. І, як зазначає ки в значній кількості є в молодих рослинах і сприя- Г.Т. Кліценко (Klicenko, 1980), чим краще збалансо- ють синтезу і просуванню в них білкових речовин ваний раціон за мінеральним складом корму, тим (Polishchuk, 1971). У наших дослідженнях вміст фос- краще використовуються азотисті речовини. фору в кормі різних видів багаторічних трав та їх травосумішок був високими (0,41–0,43%). Матеріал та методи досліджень Незначне збільшення частки фосфору (0,43%) від- значено при удобренні травостою повним мінераль- Дослідження проводили на темно-сірих ним добривом та висівом травосумішки, до складу опідзолених легкосуглинкових, середньозмитих, якої входили люцерна посівна + лядвенець рогатий + виведений під залуження грунтах дослідних ділянок стоколос безостий + пажитниця багатоукісна. Рівненського інституту агропромислового виробництва НААН України на схилі південно-

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 141 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Таблиця 1 Мінеральний склад корму залежно від виду багаторічних трав та їх травосумішок % на суху речовину № з/п Схема досліду зола P K Ca Mg Na 1 Люцерна посівна 11,0 0,42 2,66 0,40 0,21 0,10 2 Лядвенець рогатий 10,8 0,41 2,65 0,39 0,22 0,13 3 Люцерна посівна + лядвенець рогатий 10,9 0,41 2,61 0,39 0,21 0,13 Люцерна посівна + ледвенець рогатий + 4 10,8 0,40 2,34 0,35 0,20 0,14 пажитниця багатоукісна Люцерна посівна + ледвенець рогатий + 5 10,7 0,40 2,82 0,36 0,19 0,12 тимофіївка лучна Люцерна посівна + ледвенець рогатий 6 10,6 0,42 2,76 0,38 0,20 0,13 +стоколос безостий + тимофіївка лучна Люцерна посівна + ледве-нець рогатий 7 +стоколос безостий + пажитниця бага- 10,9 0,43 2,70 0,39 0,20 0,13 тоукісна

Дещо менше – 0,41–0,42% спостерігалося нагро- неральним складом корму, в якому переважають мадження фосфору в кормі на ділянках, де висівали цінні види бобових і злакових трав на деградованих лядвенець рогатий та люцерну посівну. ґрунтах. Вміст калію у сінокісному травостої коливався в За мінеральним складом рослинна маса злаково- межах 2,34–2,82% за зоотехнічними нормами 1–3%. бобового травостою, до складу якої було введено такі Скошування трав у більш ранні стоки сприяло нагро- трави: люцерна посівна, лядвенець рогатий, мадженню даного елемента в кормі. Подовження стоколос безостий, пажитниця багатоукісна та вноси- тривалості відростання трав між укосами призводило ли мінеральні добрива в дозі N60P60K90 достатньо до зменшення вмісту калію в травостої. Найбільшою забезпечена Фосфором (0,43%), Калієм (2,70%), Ка- кількістю калію характеризувався корм на ділянках, льцієм (0,39%), Магнієм (0,20%). де висівами травосумішку, до складу якої входили люцерна посівна + лядвенець рогатий + тимофіївка Бібліографічні посилання лучна (2,82%). Дещо менший вміст калію у рослинній масі був на посівах одновидових бобових трав та їх Bohovin, A.V., Dudnyk, S.V., Ptashnik, M.M. (2008). травосумішок і перебував у межах 2,61–2,66% на Vidnovlennia roslynnoho pokryvu na perelohakh. суху масу. Naukovi dopovidi NAU. 2(10). Rezhym dostupu Згідно із зоотехнічними нормами частка кальцію в http://www.nub.gov.ua/e-Journals/nd/2008- кормі повинна становити 0,3–0,8% (Popov, 1972). У 2/08bavcov.pdf. (in Ukrainian). наших дослідах кальцію містилося в кормі 0,35– Horodnii, M.M., Kozlov, M.V., Bidzilia, M.I. (1972). 0,40%. Найбільшою кількістю кальцію характеризу- Ahrokhimichnyi analiz. K.: Vyshcha shk. (in Ukraini- вався корм із ділянок де висівали бобові трави (0,39– an). 0,40% на суху масу). Dmitrochenko, A.P., Pshenichnyj, P.R. (1976). Kormlenie Важливим елементом для годівлі великої рогатої sel'skohozjajstvennyh zhivotnyh. 2-e izd., pererab. i худоби є вміст Магній в кормі. Недостатня кількість у dop. L.: Kolos (in Russian). кормі Магнію викликає в тварин розлад травного Klicenko, G.T. (1980). Mineral'noe pitanie sel'- тракту, тому на пасовищах коровам дають сіль (NaCl). skohozjajstvennyh zhivotnyh. K.: Urozhaj (in Частка Магнію у кормі на варіантах, де висівали бага- Russian). торічні бобові трави та їх травосумішки, коливалась в Mashchak, Ya.I. (2005). Lukivnytstvo v teorii i praktytsi. межах 0,19–0,22% на суху речовину при зоотехнічній Lviv: Spolom (in Ukrainian). нормі 0,2% (Dmitrochenko and Pshenichnyj, 1976). Pivtorak, Ya.I., Vorobel, M.I., Vovk, Ya.S. (2013). При всіх режимах мінерального живлення та ви- Fizioloho-biokhimichni pokaznyky krovi za користання бобових трав і злаково-бобових травосу- vykorystannia u hodivli diinykh koriv novoi мішок корм містив недостатню для нормального жив- vitaminno- mineralnoi dobavky v zoni Peredkarpattia. лення тварин кількість натрію – 0,10–0,14% при нормі Peredhirne ta hirske zemlerobstvo i tvarynnytstvo. 55. 0,15% (Popov, 1972). II, 148–154 (in Ukrainian). Polishchuk, L.K. (1971). Fiziolohiia roslyn. K. (in Висновки Ukrainian). Popov, V.V. (1972). Pastbyshche y kachestvo korma. Результати наших досліджень дають підставу Selskoe khaziaistvo za rubezhom. 6, 29 (in стверджувати, що злаково-бобові травосумішки ха- Ukrainian). рактеризувалися збалансованим для годівлі ВРХ мі- Стаття надійшла до редакції 16.03.2017

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 142 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7432

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 636.2.083 :636.084

Швидкість росту телят симентальської породи залежно від тривалості ем- бріогенезу та пори року народження 

Н.М. Гордійчук, Б.С. Денькович, Л.М. Гордійчук [email protected]

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, вул. Пекарська, 50 м. Львів 79010, Україна

В умовах фермерського господарства «Пчани-Денькович» Жидачівського району Львівської області встановлено, що найкраще в ембріональний і постембріональний періоди росли і розвивалися телички другої групи з середньою тривалістю ембріогенезу 280–289 днів. Телята із третьої групи з подовженою тривалістю ембріогенезу (293,1 днz) найкраще росли в ембріональний період, їх ембріональна швидкість росту була на 2,8 та 0,52% більшою за показник першої і другої групи з короткою та середньою тривалістю ембріогенезу відповідно. Перевага у даних тварин спостерігалась і за живою масою (1, 3, 6 міс), середньодобовими (1,4,5 міс.) та абсолютними приростами (1,4,5 міс.) в окремі досліджувані періоди. Однак у 2- та 6-місячному віці ровесниці з другої групи з середньою тривалістю ембріогенезу (284,6 днів) переважали своїх аналогів з першої та третьої групи за середньодобовими приростами відповідно на 0,28 і 0,53% та 2,74 і 5,14% та інтенсивністю росту у 6-місячному віці на 1,9 та 2,9%. Телички, які народилися взимку, мали найкращі показники ембріональної швидкості росту у піддослідних групах з короткою, середньою і подовженою тривалістю ембріогенезу, однак за індексом ембріональ- ної скороспілості спостерігається тенденція до зниження показників. В зимовий період року жива маса теличок при на- родженні була також найвищою, що більше порівняно з телятами, які народилися влітку у першої групи на 3,94%, другої і третьої відповідно – на 2,63 та 3,44%. Найбільш ефективним є вирощування теличок симентальської породи з різною тривалістю ембріогенезу, які народилися взимку, так як вони мали найкращі показники ембріональної швидкості росту та живої маси при народженні. В період ембріонального розвитку тварин під впливом спадковості й стану материнського організму формуються особливості будови тіла та фізіологічних функцій, розвиток яких після народження значною мірою визначається умовами постембріонального періоду, тому в умовах господарства доцільно проводити добір теличок з ура- хуванням особливостей їх розвитку в ранньому онтогенезі, що сприятиме до певної міри формуванню бажаного типу та рівня продуктивності. Ключові слова: ембріогенез, порода, ріст, прирости, жива маса, сезон року, телята.

Скорость роста телят симментальской породы в зависимости от продолжительности эмбриогенеза и времени года

Н.Н. Гордийчук, Б.С. Денькович, Л.Н. Гордийчук [email protected]

Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина

В условиях фермерского хозяйства «Пчаны-Денькович» Жидачевского района Львовской области установлено, что лу- чше в эмбриональный и постэмбриональный периоды росли и развивались телочки второй группы со средней продолжите- льностью эмбриогенеза 280–289 дней. Телята из третьей группы с удлиненной продолжительностью эмбриогенеза (293,1 дня) лучше росли в эмбриональный период, их эмбриональная скорость роста была на 2,8 и 0,52% больше показателя первой и второй группы с короткой и средней продолжительности эмбриогенеза соответственно. Преимущество в дан- ных животных наблюдалась и по живой массе (1, 3, 6 мес.), среднесуточным (1, 4, 5 мес.) и абсолютными приростами (1,

Citation: Gordiychuk, N.M., Denkovich, B.S., Gordiychuk, L.M. (2017). The rate of growth calves Simmental depending on the duration of embryogenesis and season of birth. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 143–146.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 143 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

4, 5 мес.) в отдельные исследуемые периоды. Однако в 2- и 6-месячном возрасте сверстницы из второй группы со средней продолжительностью эмбриогенеза (284,6 дней) превосходили своих аналогов с первой и третьей группы по среднесуточ- ного прироста соответственно – на 0,28 и 0,53% и 2,74 % и 5,14% и интенсивностью роста в 6-месячном возрасте на 1,9 и 2,9%. Телочки, которые родились зимой, имели лучшие показатели эмбриональной скорости роста у подопытных группах с короткой, средней и удлиненной продолжительностью эмбриогенеза, однако по индексу эмбриональной скороспелости наблюдается тенденция к снижению показателей. В зимний период года живая масса телок при рождении была также высокой, что больше по сравнению с телятами, родившихся летом в первой группе на 3,94%, второй и третьей соответс- твенно – на 2,63 и 3,44%. Наиболее эффективным является выращивание телок симментальской породы с разной продол- жительностью эмбриогенеза, которые родились зимой, так как они имели лучшие показатели эмбриональной скорости роста и живой массы при рождении. В период эмбрионального развития животных под влиянием наследственности и состояния материнского организма формируются особенности строения тела и физиологических функций, развитие которых после рождения в значительной степени определяется условиями постэмбрионального периода, поэтому в усло- виях хозяйства целесообразно проводить отбор телок с учетом особенностей их развития в раннем онтогенезе, что бу- дет способствовать в известной степени формированию желаемого типа и уровня производительности. Ключевые слова: эмбриогенез, порода, рост, приросты, живая масса, сезон года, телята.

The rate of growth calves Simmental depending on the duration of embryogenesis and season of birth

N.M. Gordiychuk, B.S. Denkovich, L.M. Gordiychuk [email protected]

Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine

In terms of the farm «Pchany-Denkovich» Zhydachiv district, Lviv region found that the best in the embryonic period and postembryonic grow and develop heifers second group with a mean duration of embryogenesis 280–289 days. Calves from the third group with a long duration of embryogenesis (293.1 days) grow best in the embryonic period of embryonic growth rate was 2.8 and 0.52% higher than in the first and second groups of short and medium duration embryogenesis, respectively. The advantage of these animals was observed and body weight (1, 3, 6 months), average (1, 4, 5 month). And absolute growth (1,4,5 months). In particular the study period. However, 2 and 6 months of age the same age in the second group with a mean duration of embryogenesis (284.6 days) dominated their counterparts in the first and third groups by average daily increments respectively – on 0.28% and 0.53 and 2.74% and 5.14% and the intensity of growth at 6 months of age by 1.9 and 2.9%. Heifer born in winter were the best indicators of fetal growth rate in experimental groups with short, medium and extended duration of embryogenesis, but embryonic fast-ripeness index tends to decrease. In winter, the live weight of calves at birth was also the highest that more than in calves born in summer in the first group at 3.94%, the second and third, respectively – at 2.63 and 3.44%. The most effective breeding Simmental heifers of different duration embryogenesis born in winter, because they were the best indicators of fetal growth rate and live weight at birth. During embryonic development of animals under the influence of heredity and state parent body formed features of the body struc- ture and physiological functions, whose development after birth is largely determined by the conditions postembryonic period, so in terms of management appropriate to carry out the selection of heifers with the peculiarities of their development in early ontogeny to facilitate to a certain extent, the formation of the desired type and level of performance. Key words: embryogenesis, breed, growth, weight gain, live weight, the season, the calves.

Вступ впливу зовнішнього середовища, ніж у постембріо- нальний (Naydenko et al., 2002; Karlova, 2015). Тому Інтенсивність обміну речовин значною мірою обу- це питання залишається актуальним і потребує пода- мовлює швидкість росту молодняку. Серед його харак- льшого вивчення. терних ознак та найбільш доступних для визначення Мета досліджень. Дослідити швидкість росту те- закономірностей ембріонального розвитку великої личок симентальської породи в ембріональний та рогатої худоби є тривалість ембріонального періоду та постембріональний періоди залежно від тривалості жива маса телят при народженні (Panasyuk, 2001; ембріогенезу та пори року народження. Panasyuk, 2002). Першим можливим для визначення критерієм оцінки тварин на початку постембріонально- Матеріали і методи досліджень го розвитку є маса при народженні, визначення якої з досить високою точністю не потребує особливих зу- Дослідження з вивчення індивідуального розвитку силь (Vats'kyy and Velychko, 2012). Оцінка тварин за теличок симентальської породи за показниками, які живою масою в динаміці періодів їх розвитку дозволяє характеризують особливості ембріогенезу, проводи- контролювати процес вирощування, визначити опти- лись у фермерському господарстві «Пчани-Денькович» мальні біологічні особливості, характеризувати госпо- Жидачівського району Львівської області. дарську і фізіологічну скоростиглість. Для проведення науково-господарського досліду У великої рогатої худоби найбільш з’ясованим було відібрано три групи теличок по 16 голів в кож- вважають постембріональний розвиток і значно сла- ній залежно від тривалості їх ембріонального розвит- бше досліджено – ембріональний. Розвиток тварини в ку. В першу групу входили тварини з тривалістю ембріональний період меншою мірою залежить від ембріонального періоду від 270 до 279 днів (коротка),

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 144 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

в другу і третю відповідно – 280–289 (середня) та свідчить про те, що ці особини краще засвоювали 290–299 (подовжена) днів. поживні речовини крові матері. В ході досліджень визначали ембріональну швид- Телята третьої групи найкраще росли і в ембріона- кість росту як відношення живої маси при народженні льний період, їх ембріональна швидкість росту стано- до тривалості утробного розвитку, індекс ембріональ- вила 129,34 г за добу, що на 2,8 та 0,52% більше за ної скороспілості за відношенням тривалості ембріо- показник першої і другої групи відповідно. Перевага генезу плоду до його живої маси при народженні, а даних тварин над ровесницями першої і другої груп також динаміку живої маси, абсолютний, відносний спостерігалась за живою масою, середньодобовими та та середньодобовий прирости піддослідних тварин. абсолютними приростами в окремі досліджувані пері- Відносний приріст вираховували за формулою оди. Так, у місячному віці жива маса телят третьої С. Броді. групи була вищою за показник першої та другої гру- Статистичну обробку результатів досліджень про- пи відповідно на 5,85% та 3,52%, у 3-місячному віці – водили за методикою Г.Ф. Лакіна (Lakin, 1990). на 2,94 та 1,25%, а у віці 6 місяців – на 1,87 і 0,55%. За середньодобовими приростами перевага даних тва- Результати та їх обговорення рин виявлена у місячному віці (відповідно – на 1,40 і 1,09% ), 4-місячному (на 0,97 і 2,32%) і 5-місячному Виявлено певну закономірність у вивченні залеж- (на 2,97 і 1,76%). Однак у 2- та 6-місячному віці теля- ності живої маси новонароджених теличок від трива- та з другої групи з середньою тривалістю ембріогене- лості їх ембріонального періоду. Так, аналіз динаміки зу мали найвищий середньодобовий приріст (відпо- росту теличок в ембріональний період показав, що відно – 729 та 900 г), що відповідно – на 0,28 і 0,53% тварини із третьої групи з подовженою тривалістю та 2,74 і 5,14% був вищим за показники першої і тре- ембріогенезу (293,1 дні) характеризувалися найбіль- тьої груп. У даних тварин аналогічна тенденція спос- шою живою масою (37,91 кг) при народженні. Це терігалася і за абсолютним приростом живої маси. Таблиця 1 Ріст і розвиток піддослідних телят в ембріональний та постембріональний періоди, ( М ± m, n = 16) Групи тварин Показники перша друга третя Тривалість ембріогенезу, днів 278,7 ± 2,21 284,6 ± 2,54 293,1 ± 3,16 Жива маса: при народженні, кг: 35,05 ± 0,33 36,62 ± 0,39 37,91 ± 0,47 у віці, міс.: 1 54,32 ± 0,51 55,93 ± 0,42 57,50 ± 0,55 2 76,14 ± 0,54 77,81 ± 0,63 79,03 ± 0,71 3 98,25 ± 0,81 99,89 ± 0,90 101,14 ± 0,68 4 123,13 ± 0,96 124,43 ± 1,03 126,26 ± 0,79 5 148,43 ± 1,02 150,01 ± 0,98 152,30 ± 1,04 6 174,72 ± 1,84 177,0 ± 1,87 177,98 ± 1,92 Ембріональна швидкість росту, г 125,76 ± 1,82 128,67 ± 1,93 129,34 ± 1,37 Індекс ембріональної скороспілості 7,95 ± 0,08 7,77 ± 0,09 7,73 ± 0,06 Середньодобові прирости (г) 642 ± 23,5 644 ± 26,1 651 ± 21,2 у віці, міс: 1 2 727 ± 18,6 729 ± 17,5 718 ± 16,4 3 737 ± 20,4 736 ± 16,3 737 ± 18,5 4 829 ± 22,0 818 ± 19,7 837 ± 18,0 5 843 ± 24,4 853 ± 16,8 868 ± 11,5 6 876 ± 20,7 900 ± 19,0 856 ± 19,6 Абсолютні прирости (кг) 19,27 ± 0,94 19,31 ± 1,31 19,53 ± 1,41 у віці, міс.: 1 2 21,82 ± 1,05 21,88 ± 0,95 21,53 ± 0,71 3 22,11 ± 0,90 22,08 ± 0,85 22,11 ± 1,15 4 24,88 ± 0,81 24,54 ± 1,09 25,12 ± 0,88 5 25,30 ± 0,95 25,58 ± 0,71 26,04 ± 0,94 6 26,29 ± 0,77 26,99 ± 0,94 25,68 ± 0,75 Відносний приріст (%) 43,1 ± 0,93 42,7 ± 0,61 41,1 ± 0,86 у віці, міс. 1 2 34,3 ± 1,08 33,2 ± 0,91 31,5 ± 1,04 3 25,6 ± 0,94 25,1 ± 0,82 22,5 ± 0,95 4 22,7 ± 0,88 22,0 ± 0,87 22,1 ± 0,76 5 18,8 ± 0,61 18,8 ± 0,68 18,7 ± 0,49 6 16,6 ± 0,48 18,5 ± 0,32 15,6 ± 0,58

Відносний приріст живої маси, який характеризує третьої групи. У 6-місячному віці тварини з серед- інтенсивність росту організму молодняку, у всіх гру- ньою тривалістю ембріогенезу мали найвищий відно- пах із віком знижувався, проте у тварин до сний приріст (18,5%), що на 1,9 та 2,9% вище за 3-місячного віку першої і другої груп був дещо ви- показник тварин з короткою та подовженою тривалі- щим. Їм поступалися за даним показником телята з стю ембріогенезу.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 145 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Таблиця 3 Ріст піддослідних телят за різних сезонів народження,( М ± m, n = 16) Показники Групи тварин перша друга третя Тривалість ембріогенезу, днів 278,7 ± 2,21 284,6 ± 2,54 293,1 ± 3,16 Жива маса: при народженні в сезон року, кг: 35,31 ± 0,53 36,79 ± 0,89 38,04 ± 0,67 Осінній Ембріональна швидкість росту, г 126,7 ± 1,25 129,3 ± 1,71 129,8 ± 1,43 Індекс ембріональної скороспілості 7,89 ± 0,06 7,74 ± 0,09 7,71 ± 0,08 Зимовий 35,60 ± 0,53 37,06 ± 0,89 38,49 ± 0,70 Ембріональна швидкість росту, г 127,7 ± 1,46 130,2 ± 1,53 132,1 ± 1,74 Індекс ембріональної скороспілості 7,83 ± 0,09 7,68 ± 0,11 7,71 ± 0,07 Весняний 35,04 ± 0,65 36,52 ± 0,75 37,90 ± 0,79 Ембріональна швидкість росту, г 125,7 ± 1,09 128,3 ± 2,11 129,3 ± 2,17 Індекс ембріональної скороспілості 7,95 ± 0,07 7,79 ± 0,09 7,73 ± 0,06 Літній 34,25 ± 0,62 36,11 ± 0,77 37,21 ± 0,67 Ембріональна швидкість росту, г 122,9 ± 1,08 126,9 ± 2,08 127,0 ± 2,08 Індекс ембріональної скороспілості 8,14 ± 0,05 7,88 ± 0,08 7,88 ± 0,09

Отже, за показниками інтенсивності росту до Перспективи подальших досліджень. У подаль- 6-місячного віку перевага належить телятам з корот- шому буде вивчено зв'язок інтенсивності росту та кою і середньою тривалістю ембріогенезу. В резуль- розвитку в ранньому онтогенезі з молочною продук- таті проведених досліджень (табл. 3) встановлено, що тивністю корів. жива маса теличок при народженні найвищою була взимку, що більше порівняно з телятами, які народи- Бібліографічні посилання лися влітку, в першої групи на 3,94%, другої і третьої відповідно – на 2,63 та 3,44%. Vats'kyy, V.F., Velychko, S.A. (2012). Vplyv okremykh Телички, які народилися взимку, мали найкращі faktoriv na masu telyat pry narodzhenni i molochnu показники ембріональної швидкості росту у всіх під- produktyvnist' yikh materiv. Visnyk Poltavs'koyi дослідних групах, однак за індексом ембріональної derzhavnoyi ahrarnoyi akademiyi. 1, 115–118 (in скороспілості спостерігається тенденція до зниження Ukrainian). показників. Karlova, L.V. (2015). Biokhimichni pokaznyky krovi За результатами проведених досліджень встанов- telyts' ukrayins'koyi chervonoyi molochnoyi porody лено, що найбільш ефективним є вирощування тели- zalezhno vid tryvalosti yikh utrobnoho rozvytku. чок симентальської породи з різною тривалістю емб- Visnyk Dnipropetrovs'koho derzhavnoho ahro- ріогенезу, які народилися взимку, оскільки вони мали ekonomichnoho universytetu. 3, 79–82 (in Ukrainian). найкращі показники ембріональної швидкості росту Lakin, G.F. (1990). Biometriya. M.: Vyisshaya shkola (in та живої маси при народженні. Russian). Naydenko, K.A., Vitt, V.I., Sokal's'ka, L.V. (2002). Висновки Vplyv pokaznykiv embrional'noho rozvytku na rist i produktyvnist' koriv. Naukovyy visnyk NAU. 50, Найкраще в ембріональний і постембріональний 136–139 (in Ukrainian). періоди росли і розвивалися телята з середньою три- Panasyuk, I.M. (2002). Mozhlyvist' prohnozuvannya валістю ембріогенезу 280–289 днів. molochnoyi produktyvnosti koriv za yikh intensyv- Найбільш ефективним є вирощування теличок си- nistyu rostu ta rozvytku u rann'omu ontohenezi. ментальської породи з різною тривалістю ембріогене- Suchasni problemy tvarynnytstva. Dnipropetrovs'k, зу, які народилися взимку, так як вони мали найкращі 41–48 (in Ukrainian). показники ембріональної швидкості росту та живої Panasyuk, I.M., Protsenko, O.V. (2001). Embrional'na маси при народженні. shvydkist' rostu yak oznaka doboru. Visnyk Dniprope- trovs'koho DAU. 1, 104–107 (in Ukrainian). Стаття надійшла до редакції 20.02.2017

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 146 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7433

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 636.084.1:087.7

Вирощування племінних теличок за використання концентрату «Інтермікс-теля 30%» 

Б.С. Денькович, Я.І. Півторак, Н.М. Гордійчук [email protected]

Львівський національний, університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, вул. Пекарська, 50 м. Львів 79010, Україна

Відображено результати досліджень, які проведені в фермерському господарстві «Пчани-Денькович» Жидачівського району Львівської області щодо застосування консервованого молозива та концентрату «Інтермікс теля 30%» у сукупному поєднанні з комбікормам власного виробництва в годівлі племінних теличок до 3-місячного віку. Консервування молозива заморожуванням забезпечує тривале збереження його хімічного складу, фізичних властивостей та імунобіологічної цінності. У результаті заморожування в молозиві першої, другої та третьої доби спостерігалася втрата вологи, внаслідок чого концентрація імуноглобулінів зросла відповідно на 3,7, 7,4 та 10,5% порівняно зі свіжовидоєним. Зміни загального вмісту жиру і білка як у свіжому, так і розмороженому молозиві були незначними. Згодовування новонародженим телятам консервованого методом заморожування молозива забезпечує рівень обмінних процесів, колострального імунітету та приростів живої маси, характерний для тварин, які споживали свіжовидоєне молозиво. Встановлено, що тварини дослідної групи, які споживали консервоване молозиво та концентрат «Інтермікс- теля 30%» у сукупному поєднанні з комбікормом власного виробництва, за живою масою у місячному віці переважали своїх контрольних аналогів, які отримували незбиране молоко, на 2,97%, відповідно – у 2-місячному віці – на 2,84%, а у 3- місячному – на 2,85%. Телички з дослідної групи за середньобовими приростами за перший місяць після народження переважали своїх контрольних ровесниць на 8,25%, другий і третій відповідно – на 2,53 і 2,93%. Перевага тварин дослідної групи телят за період від одного до трьох місяців над контрольними аналогами становила 31 г, або 4,7%. Згодовування телятам молочного періоду консервованого методом заморожування молозива у сукупному поєднанні з концентратом «Інтермікс-теля 30%» та комбікормом власного виробництва, починаючи з 5-денного віку, сприяє поліпшенню поїдання об’ємистих кормів, підвищенню середньодобових приростів від народження до 3-місячного віку на 4,6% та забезпечує збільшення живої маси на 2,8% порівняно з показниками теличок, які отримували незбиране молоко. Ключові слова: телята, молозиво, Інтермікс, комбікорм, приріст, жива маса.

Выращивание племенных телок за использование концентрата «Интермикс-теленок 30%»

Б.С. Денькович, Я.И. Пивторак, Н.Н. Гордийчук [email protected]

Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина

Отражены результаты исследований, проведенных в фермерском хозяйстве «Пчаны-Денькович» Жидачевского района Львовской области по применению консервированного молозива и концентрата «Интермикс-теленок 30%» в совокупном сочетании с комбикормом собственного производства в кормлении племенных телочек до 3-месячного возраста. Консервирование молозива замораживанием обеспечивает длительное сохранение его химического состава, физических свойств и иммунобиологической ценности. В результате замораживания в молозиве первой, второй и третьей суток наблюдалась потеря влаги, в результате чего концентрация иммуноглобулинов возросла соответственно на 3,7, 7,4 и

Citation: Denkovich, B.S., Pivtorak, Y.I., Gordiychuk, N.M. (2017). Growing heifers for breeding use concentrate «INTERMIKS-calf 30%». Scientific Mes- senger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 147–151.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 147 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

10,5% по сравнению с свежевыдоенным. Изменения общего содержания жира и белка как в свежем, так и размороженном молозиве были незначительными. Скармливания новорожденным телятам консервированного методом замораживания молозива обеспечивает уровень обменных процессов, колострального иммунитета и приростов живой массы, характерный для животных, потреблявших свежевыдоенное молозиво. Установлено, что животные опытной группы, которые потребляли консервированное молозиво и концентрат «Интермикс теленок 30%» в совокупном сочетании с комбикормом собственного производства по живой массе в месячном возрасте превосходили своих контрольных аналогов, которые получали цельное молоко на 2,97% соответственно – в 2-месячном возрасте – на 2,84%, а в 3-месячном – на 2,85%. Телочки с исследовательской группы по среднесуточным приростам за первый месяц после рождения превосходили своих контрольных сверстниц на 8,25%, второй и третий соответственно – на 2,53 и 2,93%. Преимущество животных опытной группы телят за период от одного до трех месяцев над контрольными аналогами составила 31 г, или 4,7%. Скармливания телятам молочного периода консервированного методом замораживания молозива в совокупном сочетании концентрата «Интермикс-теленок 30%» с комбикормом собственного производства, начиная с 5-дневного возраста, способствует улучшению поедания объемистых кормов, повышению среднесуточных приростов от рождения до 3-месячного возраста на 4,6% и обеспечивает увеличение живой массы на 2,8% по сравнению с показателями телочек, которые получали цельное молоко. Ключевые слова: телята, молозиво, Интермикс, комбикорм, прирост, живая масса.

Growing heifers for breeding use concentrate «INTERMIKS-calf 30%»

B.S. Denkovich, Y.I. Pivtorak, N.M. Gordiychuk [email protected]

Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine

In the present to publish material the research results are conducted at the farm «Pchany-Denkovich» Zhydachiv district, Lviv region on the use of canned colostrum and concentrate «Intermiks-calf 30%» in total conjunction with Fodder own production to feed breeding heifers to 3 months of age. Canning freezing colostrum provides long-term preservation of its chemical composition, physical properties and immunobiological values. As a result of the freezing of colostrum in the first, second and third day there was a loss of moisture, resulting in increased concentration of immunoglobulins, respectively 3.7, 7.4 and 10.5% compared to freshly milking. Changes in total fat and protein as fresh, and thawed colostrum was insignificant. Feeding newborn calves colostrum preserved by freezing provides a level of metabolic processes of maternal immunity and increase in body weight, typical of animals that eat freshly milking colostrum. It is established that the animals of the experimental group who consumed colostrum preserved and concentrate «Intermiks-calf 30%» in total conjunction with their own forage production in live weight in the months of age dominated their control counterparts treated with whole milk at 2.97% respectively – 2-months of age – on 2.84% and 3 months – on 2.85%. Heifer of the experimental group average daily increments for the first month after birth control dominated his peers at 8.25%, second and third respectively – at 2.53 and 2.93%. Advantage Animal experimental group of calves for a period of one to three months over control counterparts was 31 g or 4.7%. Feeding calves suckling period preserved by freezing colostrum in total combined concentrate «Intermiks-calf 30%» of its own forage production starting from 5 days of age, improves eating bulky feed, increased average daily increments from birth to 3 months of age on and provides 4.6% increase in live weight by 2.8% compared to heifers treated with whole milk. Key words: calves colostrum Intermiks, feed, increase live weight.

Вступ використання його для згодовування новонародженим телятам (Chernyuk, 2008; Borshch et al., 2009). Пріоритетним і гарантованим напрямком Однією з умов отримання високоякісної продукції, відновлення молочної галузі тваринництва в Україні економного використання кормів є застосування біл- до рівня розвинутих країн світу має бути практичне ково-вітамінно-мінеральних добавок, які містять не- освоєння новітніх систем інтенсивного обхідні енергетичні і біологічно активні речовини, енергоощадного кормовиробництва та повноцінної усуваючи їх дефіцит у кормах і виконуючи роль ката- нормованої годівлі високопродуктивних корів і лізаторів обмінних процесів в організмі тварин (Gon- ремонтного молодняку. charuk, 2016). При обмеженні молочного живлення в Серед найважливіших напрямів в технології виро- склад БВМД вводять велику кількість біологічно бництва молока є вирощування ремонтного молодня- активних інгредієнтів, які в сукупній дії мають від- ку. При цьому вирішальне значення надається техно- ношення до забезпечення оптимального росту і роз- логії вирощування телят у молочний період (Ibatullin витку телят молочного періоду вирощування. et al., 2007; Bohdanov et al., 2012). У сучасних умовах Концентрат «Інтермікс теля 30%» ідеально збала- виробництва молока важливими для вирішення про- нсований, забезпечує телят всіма мінеральними речо- блеми відтворення молочних стад є питання забезпе- винами, вітамінами, містить підкислювач і пробіотик, чення новонароджених телят повноцінним молози- що повністю забезпечує профілактику шлунково- вом, а також підвищення ефективності використання кишкових захворювань та дозволяє отримати високі його надлишків, отриманих від повновікових новоті- темпи росту в період вирощування (Mazurenko, 2015). льних корів. Нині доведена можливість і доцільність Тому це питання залишається актуальним і потребує консервування молозива методом заморожування та подальшого вивчення.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 148 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Мета досліджень – вивчити вплив згодовування молочного періоду за рахунок використання в складі концентрату «Інтермікс-теля 30%» на ріст племінних раціону концентрату «Інтермікс–теля 30%». Науково теличок молочного періоду. – господарський дослід проводився в умовах ФГ «Пчани-Денькович» Жидачівського району Матеріал і методи дослідження Львівської області на двох групах теличок по 10 голів у кожній за схемою, наведеною у табл. 1. Телята В основу досліджень покладено завдання відбирались протягом першого місяця після оптимізації процесу годівлі ремонтних теличок розтелення корів методом аналогічних груп. Таблиця1 Схема науково-господарського досліду, n꞊10 Періоди вирощування та умови годівлі Групи зрівняльний – 5 діб основний – 85 діб 1- молозиво від своїх незбиране молоко – 5 кг /гол. + зернова суміш, сіно, сінаж, силос контрольна корів-матерів кукурудзяний. 2- – 5 кг/ гол. молозиво збірне розведене водою (3:2) - 25 днів - 5 кг/гол, з дослідна переходом на незбиране молоко – 5 кг /гол. + зернова суміш + «Інтермікс теля 30%» вволю, сіно, сінаж, силос кукурудзяний.

Технологічним процесом вирощування телят до Статистичну обробку результатів досліджень про- 30-денного віку було передбачено використання водили за методикою Г.Ф. Лакіна (Lakin, 1990). молозива, яке збиралося від розтелених корів, охолоджувалося і зберігалося у холодильній камері, Результати та їх обговорення як залишкове та згодовувалося телятам після розігріву та розведення кип᾽яченою водою 3 : 2 взамін З метою визначення поживної цінності незбираного молока. Такий технологічний підхід до розробленої нами рецептури зернової суміші із вирощування телят забезпечить значне зростання використанням концентрату «Інтермікс-теля 30%», виробництва молока на продаж. було проведено її аналіз у сертифікованій лабораторії Комбікорм-стартер виготовлявся нами в умовах Львівського контрольного інституту ветеринарних господарства шляхом змішування подрібненої препаратів та кормових добавок, результати якого зернової суміші (овес без плівок, пшениця, кукурудза) наведені у табл. 2. у пропорції 30% концентрату «Інтермікс-теля 30%», Концентрат «Інтермікс-теля 30%», який 69% зернової суміші і 1% крейда. Запропоновано виготовляється в ТОВ «Інтерагротех» м. Вінниця такий порядок згодовування комбікорму-стартеру: заслуговує на особливу увагу тим, що призначається  з 6-го по 28 день життя вволю; для виготовлення в умовах господарства  з 29-го по 63 день в кількості 1,5 кг/гол на зерносуміші, котру можна застосовувати від самого добу + сіно злаково-люцернове вволю; початку вирощування телят.  з 64-го дня до 100 кг живої маси в кількості Молозиво телята отримували відразу після наро- 2–2,5 кг/гол. на добу + сіно + силос кукурудзяний дження. Використання молозива у перші п’ять діб вволю. Цей рівень годівлі зберігається до 3- місячного життя має вирішальне значення при формуванні май- віку, при цьому телята мали необмежений доступ до бутніх продуктивних якостей телят. чистої і свіжої води. Годівниці постійно очищалися Показники якості молозива, яке від залишків корму. використовувалося при випоюванні телят, наведено в Телят утримували групами в станках типового таблиці 3. телятника, щомісячно зважували, а також визначали зміну живої маси та середньодобових приростів. Таблиця 2 Рецепт зерносуміші на 100 кг Розрахунок на 100 кг та період Складники з 6-го з 29-го з 64-го по 28 день по 63 день до 3 міс. Овес, кг 20 15 15 Пшениця, кг 30 36 40 Кукурудза, кг 19 15 11 Висівки пшеничні, кг – 3 3 Крейда, кг 1,0 1,0 1,0 «Інтермікс-теля 30%», кг 30,0 30,0 30,0 Поживна цінність суміші в 1кг сухої речовини Обмінна енергія, МДж 27,7 25,5 22,0 Сирий протеїн, г 33,3 293 163 Кальцій, г 17,8 14,3 9,1 Фосфор, г 11,9 10,7 6,3

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 149 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Таблиця 3 Показники якості молозива протягом 5 діб після отелення (M±m, n ꞊5) День лактації Показники 1-й 2-й 3-й 4-й 5-й Свіжовидоєне молозиво Густина г/см³ 1,059 ± 0,0040 1,041 ± 0,0051 1,035 ± 0,0043 1,030 ± 0,0034 1,026 ± 0,0061 Жир,% 6,2 ± 0,31 5,1 ± 0,44 4,5 ± 0,25 4,1 ± 0,16 3,8 ± 0,24 Білок,% 18,6 ± 1,35 13,0 ± 1,14 10,6 ± 0,72 7,3 ± 0,64 4,1 ± 0,59 Ig, г/л 85,7 ± 11,60 29,6 ± 9,62 9,5 ± 5,29 2,1 ± 2,16 1,0 ± 0,93 Консервоване молозиво Густина г/см³ 1,062 ± 0,0045 1,043 ± 0,0035 1,034 ± 0,0031 1,030 ± 0,0024 1,028 ± 0,0020 Жир,% 6,2 ± 0,19 4,9 ± 0,27 4,3 ± 0,28 3,9 ± 0,24 3,7 ± 0,19 Білок,% 18,7 ± 0,64 13,0 ± 0,51 9,7 ± 0,39 7,1 ± 0,28 3,9 ± 0,14 Ig, г/л 88,9 ± 11,69 31,8 ± 7,60 10,5 ± 4,90 5,2 ± 2,13 3,1 ± 0,92

У результаті заморожування в молозиві першої, досліду, свідчать про позитивний вплив випоювання другої та третьої доби спостерігалася втрата вологи, консервованого молозива на ріст телят дослідної внаслідок чого концентрація імуноглобулінів зросла групи. відповідно на 3,7, 7,4 та 10,5% порівняно зі свіжови- Аналіз змін живої маси ремонтних теличок при доєним. Зміни загального вмісту жиру і білка як у вирощуванні (табл. 4) свідчить, що на початок досліду свіжому, так і розмороженому молозиві були незнач- тварини контрольної і дослідної груп за живою масою ними. не відрізнялися між собою (середня жива маса 35,5 та Отже, заморожування молозива дозволяє трива- 35,4 кг). У наступні вікові періоди відмічена певна лий час зберігати його хімічний склад, фізичні влас- перевага теличок дослідної групи над аналогами кон- тивості та імунну цінність, що відіграє важливу роль трольної. Так, тварини дослідної групи за живою при становленні колострального імунітету в телят. масою у місячному віці переважали своїх контроль- Основними показниками, за якими можна оціню- них аналогів на 2,97%, відповідно – у 2-місячному вати ріст телят, є жива маси та середньодобові приро- віці – на 2,84% , а у 3-місячному – на 2,85%. сти. Дані, які були отримані за час проведення Таблиця 4 Жива маса та середньодобові прирости телят, М±m, n=10 Групи тварин контрольна дослідна Вік тварин, діб середньодобовий середньодобовий жива маса, кг жива маса, кг приріст, г приріст, г 1 – 30 57,3 ± 1,56 727 ± 25,9 59,0 ± 2,09 787 ± 26,2 31 – 60 77,5 ± 0,92 673 ± 28,7 79,7 ± 1,24 690 ± 25,4 61 – 90 94,9 ± 1,39 580 ± 43,0 97,6 ± 1,48 597 ± 33,5 Новонароджені – 90 діб 660 ± 82,3 691 ± 68,3

Телички з дослідної групи за середньобовими при- Висновки ростами за перший місяць після народження пере- важали своїх контрольних аналогів на 8,25%, за дру- Згодовування телятам молочного періоду консер- гий і третій відповідно – на 2,53 і 2,93%. Перевага вованого методом заморожування молозива у сукуп- тварин дослідної групи телят за період від одного до ному поєднанні з концентратом «Інтермікс-теля 30%» трьох місяців над контрольними аналогами становила з комбікормом власного виробництва, починаючи з 31 г, або 4,7%. 5-денного віку, сприяє поліпшенню поїдання Отже, у теличок, яких вирощували із об’ємистих кормів, підвищенню середньодобових при- застосуванням консервованого молозива та кормової ростів від народження до 3-місячного віку на 4,6% та добавки ««Інтермікс-теля 30%», середньодобові забезпечує збільшення живої маси на 2,8% порівняно прирости від народження до 3-місячного віку з показниками теличок, які отримували незбиране становили 691 г, що на 4,7% більше порівняно з молоко. контролем. Перспективи подальших досліджень У подальшо- Аналізуючи зміни живої маси та середньодобових му буде вивчено вплив концентрату «Інтермікс–теля приростів, можна констатувати, що вищу продуктив- 30%» на ріст і розвиток племінного молодняку в різні ність мали ті тварини, які споживали консервоване вікові періоди та молочну продуктивність корів- молозиво у поєднанні з концентратом «Інтермікс» та первісток. комбікормом власного виробництва. Цю перевагу можна пояснити тим, що молодняк контрольної групи Бібліографічні посилання був гірше підготовлений до споживання об'ємистих кормів після закінчення періоду випоювання молока. Borshch, O.V., Patselya, O.A., Chernyuk, S.V. (2009). Efektyvne zastosuvannya nadlyshkiv molozyva pry

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 150 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

vyroshchuvanni telychok. Visnyk Kharkivs'koho Chernyuk, S.V., Borshch, O.V., Patselya, O.A. (2008). natsional'noho tekhnichnoho universytetu sil's'koho Zmina yakisnykh pokaznykiv molozyva pry hospodarstva imeni Petra Vasylenka. 79, 198–205 (in konservuvanni. Materialy VII derzh. nauk.-prakt. Ukrainian). konf. Bila Tserkva, 40–41 (in Ukrainian). Lakin, G.F. (1990). Biometriya. M.: Vyisshaya shkola (in Chernyuk, S.V. (2008). Zmina yakosti molozyva pry Russian). konservuvanni ta yoho vplyv na orhanizm tvaryn. Goncharuk, А.P. (2016). PVMA «Intermiks» in rations Materialy mizhnar. nauk.-prakt. konf. «Aktual'ni pigs. Scientific messenger of Lviv National Universi- problemy hodivli tvaryn i tekhnolohiyi kormiv». K., ty of Veterinari Medicine and Biotechnologies named 129–131 (in Ukrainian). after S.Z. Gzhytskyj. 18, 2(67), 52–56 (in Ukrainian) Mazurenko, M.O., Hutsol, A.V., Yefimchuk, S.M. Ibatullin, I.I., Mel'nychuk, D.O., Bohdanov, H.O. (2007). (2015). Vplyv z·hodovuvannya BVMD Intermiks na Hodivlya sil's'kohospodars'kykh tvaryn. Pidruchnyk. produktyvnist' telyat. Scientific messenger of Lviv Vinnytsya: Nova knyha (in Ukrainian). National University of Veterinari Medicine and Bio- Bohdanov, H.O., Kandyba, V.M., Ibatullin, I.I. (2012). technologies named after S. Z. Gzhytskyj. 17, 1(61), Teoriya i praktyka normovanoyi hodivli velykoyi 3, 109–113 (in Ukrainian). rohatoyi khudoby T 96 : monohrafiya. Zhytomyr: Стаття надійшла до редакції 1.03.2017 Ruta (in Ukrainian).

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 151 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7434

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК [556.114:556.55]:574.5(28)(477.83)

Accumulation and distribution of zinc and manganese in aquatic ecosystem of Yavoriv water reservoir, Lviv region, Ukraine 

G.M. Dobryanska1, D.O. Yanovych2, T.M. Shvets3, A.A. Butsyak2 [email protected]

1Lviv Research Station of Institute of Fisheries, Lvivska Str., 11, u.s. Welykyj Ljubin, 81555, Ukraine; 2Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine; 3Institute of Fisheries, Obukhivska Str., 135, Kyiv–164, 03164, Ukraine

The paper presents results of investigations of zinc and manganese concentration in the water, bottom deposits and ichthyofauna of Yavoriv water reservoir, which was formed in 2002 in frames of project of Yavoriv sulfur quarry revitalization. Mentioned ele- ments are characterized by wide spectrum of action in fish body, which, depending on their concentration, can be either physiologic or toxic. It was revealed, that concentration of Zn and Mn in the water of Yavoriv water reservoir varied considerably depending on place of samples taking. The lowest Zn concentration in the water was below 1 MPL (maximum permitted level), namely 0.6 µg/l, and the highest – more than 7 MPL (70.5 µg/l). Similar differences were observed concerning Mn concentration in the water – the range of determined values varied from 3.3 (0.3 MPL) to 48.6 µg/l. The same peculiarities of Zn and Mn distribution were estimated in regard to their content in bottom deposits. In particular, difference of Zn concentration in samples of bottom deposits was near 23 times – from 5.4 to 230.0 mg/kg depending on the point of samples taking. Mn content in bottom deposits varies from 61.5 to 1500 mg/kg. Zn and Mn concentration in skeletal muscles, gills and skin of perch and rudd didn’t exceed MPL regardless their con- tent in the water and bottom deposits. In most of cases, gills accumulated these elements more than other investigated tissues. Key words: zinc, manganese, aquatic ecosystem, water reservoir, water, bottom deposits, rudd, perch, organs, tissues.

Накопичення та розподіл цинку і марганцю у водній екосистемі Яворівського водосховища, Львівська область, Україна

Г.М. Добрянська1, Д.О. Янович2, Т.М. Швець3, Г.А. Буцяк1 [email protected]

1Львівська дослідна станція Інституту рибного господарства НААНУ, вул. Львівська, 11, смт Великий Любінь, 81555, Україна; 2Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, вул. Пекарська, 50, м. Львів, 79010, Україна; 3Інститут рибного господарства НААН, вул. Обухівська, 135, м. Київ–164, 03164,Україна

В роботі представлені результати дослідження вмісту Цинку та Марганцю у воді, донних відкладах та іхтіофауні Яворі- вського водосховища, яке було створено у 2002 році в рамках проекту з відновлення територій Яворівського сірчаного карʼєру. Вказані елементи характеризуються широким спектром дії в організмі риб, яка, залежно від їх концентрації, може бути фізіологічною чи токсичною. Було встановлено, що концентрація Цинку та Марганцю у воді Яворівського водосховища значно відрізнялася залежно від місця відбору проби. Найнижчий вміст Цинку у воді був нижчим ніж 1 ГДК (гранично допустимої

Citation: Dobryanska, G.M., Yanovych, D.O., Shvets, T.M., Butsyak, A.A. (2017). Accumulation and distribution of zinc and manganese in aquatic ecosys- tem of Yavoriv water reservoir, Lviv region, Ukraine. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 152–155.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 152 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

концентрації), а саме 0,6 мкг/л, а найвищий – на рівні понад 7 ГДК (70,5 мкг/л). Подібні відмінності були відмічені стосовно вмісту Марганцю у воді – діапазон встановлених концентрацій змінювався від 3,3 (0,3 ГДК) до 48,6 мкг/л. Подібні особливості розподілу Цинку і Марганцю були встановлені також стосовно їхнього вмісту у донних відкладах. Зокрема, різниці у вмісті Цинку в зразках донних відкладів становили близько 23 разів – від 5,4 до 230 мг/кг залежно від місця відбору зразка. Вміст Марганцю у донних відкладах змінювався від 61,5 до 1500 мг/кг. Концентрація цинку та марганцю в скелетних мʼязах, зябрах і шкірі окуня та краснопірки не перевищувала ГДК, незалежно від їхнього вмісту у воді та донних відкладах. В більшості випад- ків, зябра накопичували ці елементи більшою мірою, ніж інші досліджувані тканини. Ключові слова: Цинк, Марганець, гідроекосистема, водосховище, вода, донні відклади, краснопірка, окунь, органи, тка- нини.

Накопление и распределение цинка и марганца в водной экосистеме Яворовского водохранилища, Львовская область, Украина

А.Н. Добрянская1, Д.А. Янович2, Т.М. Швец3, А.А. Буцяк1 [email protected]

1Львовская опытная станция Института рыбного хозяйства НААНУ, ул. Львовская, 11, пгт Великий Любень, 81555,Украина; 2Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина; 3Институт рыбного хозяйства НААНУ, ул. Обуховская, 135, г. Киев–164, 03164, Украина

В работе представлены результаты исследования содержания Цинка и Марганца в воде, донных отложениях и их- тиофауне Яворовского водохранилища, созданного в 2002 году в рамках проекта восстановления территорий Яворовского серного карьера. Указанные элементы характеризуются широким спектром действия в организме рыб, которое, в зависи- мости от концентрации, может быть физиологическим либо токсическим. Было установлено, что концентрация Цинка и Марганца в воде Яворовского водохранилища значительно отличалась в зависимости от места отбора пробы. Минималь- ное содержание Цинка в воде составляло ниже 1 ПДК (предельно допустимой концентрации), а именно 0,6 мкг/л, а макси- мальное – на уровне более 7 ПДК (70,5 мкг/л). Подобные отличия были установлены касательно содержания Марганца в воде – диапазон установленных концентраций находился в пределах 3,3 (0,3 ПДК) – 48,6 мкг/л. Подобные особенности распределения Цинка и Марганца были выявлены также в отношении их содержания в донных отложениях. В частности, различия в содержании Цинка в образцах донных отложений составляли около 23 раз – от 5,4 до 230 мг/кг в зависимости от места отбора проб. Содержание Марганца в донных отложениях находилось в пределах 61,5–1500 мк/кг. Концентра- ция цинка и марганца в скелетных мышцах, жабрах и коже окуня и красноперки не превышала ПДК независимо от их уров- ня в воде и донных отложениях. В большинстве случаев жабры накапливали эти элементы в наибольшей степени в сравне- нии с другими исследуемыми тканями. Ключевые слова: Цинк, Марганец, гидроэкосистема, водохранилище, вода, донные отложения, красноперка, окунь, ор- ганы, ткани.

Introduction water reservoir comprise mainly recreation activity and fisheries, but possibilities of their implementation are Anthropogenic transformation and industrial pollution limited by water body ecological conditions, including of landscapes belongs to important ecological problems in heavy metals concentration in the water. Ukraine; their solution can be realized in number of ways, The aim of our research was determination of Zn and including hydrological technique, introduction of sustain- Mn concentration in the water, bottom deposits and ich- able plants, land development etc. Rehabilitation of tech- thyofauna of Yavoriv water reservoir. Due to their physi- nogenic landforms by formation of artificial water bodies cal properties, both of this elements belongs to the group is rational due to both ecological and economical back- of heavy metals – common pollutants of aquatic ecosys- grounds (Szabo et al., 2010). Yavoriv water storage reser- tems; meanwhile they acts also as essential trace elements voir was formed in 2002 in frames of project of Yavoriv with wide spectrum of biological activity in living beings sulfur quarry revitalization. Filling of the reservoir with (Dobryanska et al., 2013). Both deficiency and excess of water lasted from 2002 to 2006; nowadays it is one of the Zn and Mn negatively affected metabolism in fish bodies. largest artificial waterbodies in Ukraine with the total Biological activity of Zn is determined by its incorpora- volume of near 200 million m2 and depth up to 70 m tion in alkaline phosphatase, carbonic anhydrase, carbox- (Taras, 2013). Water supplementation of the reservoir is ypeptidase, collagenase, mannosidase and superoxide provided by Schklo River – the tributary of San River dismutase enzymes (Yanovych and Yanovych, 2014). from Vistula River basin. Ichthyofauna of reservoir is Zinc deficiency leads to inhibition of abovementioned presented by pike (Esox lucius), common carp (Cyprinus enzymes activity, disruption of development, growth carpio), sulver carp (Hypophthalmichthys nobilis), delay and increased mortality (Yanovych and Yanovych, roach (Rutilus rutilus), Prussian carp (Carassius gibelio), 2014); at the same time, high concentrations of zinc in the perch (Perca fluviatilis) and rudd (Scardinius water may cause kidneys lesions in fish body, fertility erythrophthalmus). Perspectives of further use of Yavoriv oppression and decreasing of growth rate (Hrytsyniak et

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 153 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74 al., 2015). Due to influence on corresponding enzymes Water samples were taken at 0.5 m depth. Fishes were activity, Mn realizes its effect on protein, lipids and car- slaughtered via striking of the cranium, according to the bohydrates metabolism and on antioxidant system effi- demands of European convention for the protection of ciency (Yanovych and Yanovych, 2014). Mn deficiency vertebrate animals used for experimental and other scien- may accompany with cataract development and abnormal- tific purposes; after slaughter samples of skeletal muscles, ities of bones, while toxic doses of Mn may cause lesions gills and skin were taken. Selected samples in 5 g quantity of hematopoietic tissue and disorders of ions transport were placed in the flasks, filled with 20% HCl solution (Hrytsyniak et al., 2015). and boiled at electric stove for 30 minutes. Then, after cooling, solutions of samples were filtered and added with Materials and methods bidistilled water up to 200 ml. In obtained samples Zn and Mn concentration was evaluated with atomic absorption Samples of water, bottom deposits as well as samples spectroscopy method at wave length 213.8 and 257.6 nm of tissues of rudd and perch from Yavoriv water storage correspondingly (Price, 1972). Obtained data were pro- reservoir were used in research. Samples of water and cessed statistically. bottom deposits were taken in three points (Pic. 1) – №1 (50 meters from Schklo River estuary), №2 (50 meters Results and discussion from Yaksha River estuary) and №3 (pelagic part of water reservoir). The data presented in Table 1 testified the fact that Zn and Mn concentration in the water and bottom deposits of Yavoriv water reservoir varied considerably depending on place of sample taking. In particular, the lowest observed Zn concentration in the water was below 1 MPL, namely 0.6 µg/l, and the highest – more than 7 MPL (70.5 µg/l). Similar differences were observed concerning Mn con- centration in the water – the range of determined values varied from 3.3 µg/l in point №1 (0.3 MPL) to 48.6 µg/l in point №3 (more than 4 MPL). The same peculiarities of Zn and Mn distribution were estimated in regard to their content in bottom deposits. In particular, difference of Zn concentration in samples of bottom deposits was near 23 times – from 5.4 mg/kg in point №1 to 230.0 mg/kg in point №2.

Pic. 1. Points of samples taking Table 1 Zn and Mn concentration in the water and bottom deposits of Yavoriv water reservoir (M ± m, n = 4) Object of research Zn concentration Mn concentration Sample taking point 1 2 3 1 2 3 Water, µg/l 0.6 ± 0.01 70.5 ± 2.37 10.2 ± 0.92 3.3 ± 0.07 15.0 ± 0.80 48.6 ± 1.67 MPL 10.0 10.0 Bottom deposits, mg/kg 10.1 ± 0.09 5.4 ± 0.12 230.0 ± 17.26 128.5 ± 8.54 61.5 ± 3.48 1500.0 ± 68.92

At the same time, Mn content in bottom deposits var- Regardless the fact, that this fish species didn’t have any ies from 61.5 mg/kg (point №2) to 1500 mg/kg (point commercial importance, concentration of heavy metals in №3) – the observed difference of concentration was near their tissues can be used as an indicator of aquatic ecosys- 24 times. Thus, obtained results evident the fact, that there tem pollution. Concentration of heavy metals in organs is no evident dependence between Zn and Mn content in and tissues of different fish species and their influence on water and bottom deposits; at the same time, the fact of metabolism can serve as a part of a complex system of this metals accumulation in bottom deposits in greater aquatic environment biomonitoring (Yanovych et al., measure than in water was approved in all points of sam- 2016). ples taking. Presented results confirms the fact of heavy Presented results of our research shows, that Zn con- metals above normal accumulation in the water and bot- centration in skeletal muscles, gills and skin of perch tom deposits of Yavoriv water reservoir, which was pre- didn’t exceed existing limits. Meanwhile, peculiarities of viously established in our studies (Dobryanska et al., Zn accumulation ratio in above mentioned organs and 2015; Dobryanska et al., 2016). tissues were established – the element content increased The data presented in Table 2 confirms the existence in row skeletal muscles < skin < gills. The same tissue of species and tissue peculiarities of Zn and Mn accumu- dependence of Zn distribution in fish body was revealed lation in rudd and perch body. In despite the exceeding of also for rudd; at the same time, Zn concentration in gills Zn and Mn concentration in the water and bottom depos- of rudd shows three fold exceeding of maximum permit- its, their content in tissues of rudd and perch was unex- ted level. pectedly within frameworks of MPL in most of cases.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 154 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Table 2 Zn and Mn concentration in the tissues of Yavoriv water reservoir ichthyofauna, mg/kg (M ± m, n = 4) Object of research Zn concentration Mn concentration Rudd (Scardinius erythrophthalmus) skeletal muscles 3.50 ± 0.09 2.64 ± 0.08 gills 120.20 ± 9.65 3.27 ± 0.06 skin 40.80 ± 2.48 0.68 ± 0.02 Perch (Perca fluviatilis) skeletal muscles 4.50 ± 0.18 0.16 ± 0.01 gills 17.30 ± 0.09 3.04 ± 0.02 skin 8.20 ± 0.12 5.53 ± 0.09 MPL 40.0 20.0

Concentration of Mn in investigated tissues of rudd References and perch was within permitted limits, but its distribution in fish body differed from distribution of Zn. In rudd body Szabo, J., David, L., Loczy, D. (2010). Anthropogenic accumulation of Mn increased in row skin < skeletal Geomorphology: A Guide to Man-Made Landforms. muskles < gills, whereas in perch body it increased in row Springer Science+Business Media B.V. skeletal muscles < gills < skin. Mentioned peculiarities of Taras, U.M. (2013). The revegetation problems of sul- heavy metals accumulation in fish organs and tissues can phuric pit during activity of the Yavoriv state mines- be explained by the fact, that fishes intakes mineral ele- chemical enterprise. Scientific bulletin of UNFU. ments not only alimentary, but also through the skin and, 23.3, 154–158 (in Ukrainian). especially, gills. At high concentrations of heavy metals Dobryanska, G.M., Melnyk, A.P., Yanovych, D.O., in the water, gills can be considered as a protective barrier Shvets, T.M. (2013). Heavy metals accumulation in against their intake. different species of food fish. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj. 15, 1(55), Conclusions 52–56 (in Ukrainian). Yanovych, N.E., Yanovych, D.O. (2014). Trace elements The results, presented in the paper, shows, that con- role in pond fishes vital functions. Scientific Messen- centration of Zn and Mn in the water of Yavoriv water ger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj. 16, reservoir varied considerably depending on place of sam- 2(59), 345–372 (in Ukrainian). ple taking. Zn and Mn content were lowest within 50 Hrytsyniak, I.I., Yanovych, D.O., Shvets, T.M. (2015) meters from Schklo River estuary, whereas Zn concentra- Ecotoxicology of Salmonids. Kiev, Publishing House tion was highest within 50 meters from Yaksha River DIA (in Ukrainian). estuary, and Mn concentration was highest in the pelagic Price, W.J. (1972). Analytical Atomic Absorption Spec- part of water reservoir. These differences of heavy metals trometry. Heyden and Son Ltd., London. distribution in the water can be explained by their differ- Dobryanska, G.M., Melnyk, A.P., Yanovych, N.E., ent level in the water of Schklo River and Yaksha River. Yanovych, D.O. (2015). Cadmium and lead concen- It is known, that level of heavy metals in small rivers tration in hydroecosystem of Yavoriv water storage greatly influenced by anthropogenic activity, and can basin. Scientific Messenger LNUVMBT named after change in dependence on agricultural or industrial load on S.Z. Gzhytskyj. 1(61), 263–267 (in Ukrainian). the area. In its turn, the ecological status of small rivers Dobryanska, G.M., Melnyk, A.P., Yanovych, N.E., influences on water bodies, which they filled. Yanovych, D.O. (2015). Iron and copper concentra- There was no evident correlation between Zn and Mn tion in hydroecosystem of Yavoriv reservoir. Scien- content in water and bottom deposits, though the latest tific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhyt- accumulated these metals more, than the water, in most of skyj. 1(65), 265–269 (in Ukrainian). cases. At the same time, the magnification level of Zn and Dobryanska, G.M., Yanovych, D.O., Shvets, T.M., Mn was different in each point of samples taking. Butsyak, A.A. (2016). Cobalt and nickel concentration Zn and Mn concentration in skeletal muscles, gills and in the water, bottom deposits and ichthyofauna of Ya- skin of perch and rudd didn’t exceed MPL regardless their voriv water storage basin. Scientific Messenger content in the water and bottom deposits. In most of cas- LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj. 18, 2(67), es, gills accumulated these elements more than other 90–93 (in Ukrainian). investigated tissues, what pointed on dominant role of this Yanovych, D.O., Hrytsyniak, I.I., Shvets, T.M. (2016). organ in processes of heavy metals intake by fishes. Application of Salmonids in aquatic quality biomoni- Perspective for further research. Analysis of heavy toring. Fisheries Science of Ukraine. 1, 17–35 (in metals content in abiotic and biotic components of artifi- Ukrainian). cial aquatic ecosystems has a great importance for moni- Стаття надійшла до редакції 22.03.2017 toring of environmental status of industrial landforms during rehabilitation process.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 155 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7435

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 636.598.082.22

Зв’язок мірних ознак і живої маси з рівнем перо-пухової продуктивності гусей оброшинської сірої та оброшинської білої породних груп 

В.С. Заплатинський [email protected]

Інститут біології тварин НААН, вул. Василя Стуса, 38, м. Львів, 79034, Україна

У статті наведено дані щодо динаміки вагового і лінійного росту гусей оброшинської сірої та оброшинської білої поро- дних груп, перо-пухової сировини та її фракційного складу, коефіцієнтів кореляції між живою масою і промірами тіла та загальним виходом пір’я, пуху і пера. Встановлено, що гуси обох статей оброшинської сірої породної групи за живою ма- сою переважали ровесників оброшинської білої породної групи. Зокрема, ця перевага самців у 90-добовому віці становила 549,4 (Р < 0,05), у 120-добовому – 635,6 (Р < 0,01) та у 180-добовому – 422,6 (Р < 0,05) г, а самок – відповідно 177,0, 461,8 (Р < 0,01) та 401,8 г. Виявлена їх перевага у всі вікові періоди і за досліджуваними промірами тіла, однак достовірною вона була лише в окремих випадках. Гуси обох статей обох породних груп характеризувались високими показниками перо-пухової продуктивності. Встановлена вікова, статева та міжпородна диференціація за перо-пуховою продуктивністю гусей дос- ліджуваних груп. Варто зазначити, що вище відношення пуху до пера спостерігалося у білих гусей, що свідчить про кращу якість їх перо-пухової сировини. Коефіцієнти кореляції між живою масою та загальним виходом пір’я, пуху і пера у самок оброшинської сірої породної групи залежно від віку та показника перо-пухової сировини, перебувало в межах -0,30 – +0,63, у самців – в межах -0,51 – +0,68, а у гусей оброшинської білої породної групи – в межах -0,29 – +0,70 та від -0,30 до +0,82. Між промірами тіла гусей та досліджуваними показниками перо-пухової сировини спостерігалися різної сили та напряму зв’язки. У самок і самців оброшинської сірої породної групи, залежно від віку, проміру та показника перо-пухової продукти- вності, вони становили відповідно -0,49 – +0,81 та -076 – +0,88, а оброшинської білої породної групи – -0,49 – +0,90 та - 0,65 – +0,65. Ключові слова: гуси, жива маса, проміри тіла, перо-пухова продуктивність, пір’я, пух, перо, коефіцієнти кореляції

Связь мерных признаков и живой массы с уровнем перо-пуховой производительности гусей оброшинской серой и оброшинской белой породных групп

В.С. Заплатинский [email protected]

Институт биологии животных НААН, ул. Василия Стуса, 38, г. Львов, 79034, Украина

В статье приведены данные о динамике весового и линейного роста гусей оброшинской серой и оброшинской белой по- родных групп, перо-пухового сырья и его фракционного состава, коэффициентов корреляции между живой массой и про- мерами тела и общим выходом перьев, пуха и пера. Установлено, что гуси обоих полов оброшинской серой породной группы по живой массе преобладали ровесников оброшинской белой породной группы. В частности, это преимущество самцов в 90-суточном возрасте составляло 549,4 (Р < 0,05), в 120-суточном – 635,6 (Р < 0,01) и в 180-суточном – 422,6 (Р < 0,05) г, а самок – соответственно 177,0, 461,8 (Р < 0,01) и 401,8 г. Обнаружено их преимущество во все возрастные периоды и за испытуемыми промерами тела, однако достоверным оно было лишь в отдельных случаях.

Citation: Zaplatynsky, V.S. (2017). The correlation between dimensional characteristics, live weight and fluff and feather level of obroshynska gray and obroshynska white natural groups geese. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 156–160.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 156 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Гуси обох полов обеих породных групп характеризовались высокими показателями перо-пуховой продуктивности. Установлена возрастная, половая и межпородная дифференциация по перо-пуховой продуктивности гусей исследуемых групп. Следует отметить, что высшее отношение пуха к перу наблюдалось у белых гусей, что свидетельствует о лучшем качестве их перо-пухового сырья. Коэффициенты корреляции между живой массой и общим выходом перьев, пуха и пера у самок оброшинской серой породной группы, в зависимости от возраста и показателя перо-пухового сырья, находились в пределах -0,30 – 0,63, у самцов – в пределах -0,51 – +0,68, а у гусей оброшинской белой породной группы – в пределах -0,29 – +0,70 и -0,30 – +0,82. Между промерами тела гусей и исследуемыми показателями перо-пухового сырья наблюдались раз- личной силы и направления связи. У самок и самцов оброшинской серой породной группы, в зависимости от возраста, про- мера и показателя перо-пуховой продуктивности, они составляли соответственно -0,49 – +0,81 и -076 – +0,88, а оброшин- ской белой породной группы – -0.49 – +0,90 и -0,65 – +0,65. Ключевые слова: гуси, живая масса, промеры тела, перо-пуховая продуктивность, перья, пух, перо, коэффициенты корреляции.

The correlation between dimensional characteristics, live weight and fluff and feather level of obroshynska gray and obroshynska white natural groups geese

V.S. Zaplatynsky [email protected]

Institute of animal biology NAAS, Vasyl Stus Str., 38, Lviv, 79034, Ukraine

This article presents data on dynamics of linear growth and weight rates of obroshynska gray and obroshynska gray natural groups geese, factional fluff content, correlation coefficients between body weight and body sizes and amount of feathers. It has been found that male and female individuals of obroshynska gray natural group geese dominated by live weight of obroshynska white natural group geese. Particularly, this advantage in 90 days aged males was 549.4 (P < 0.05), in 120 days aged males – 635.6 (P < 0.01) and in 180 days aged males – 422.6 (P < 0.05) g, in females – 177.0, 461.8 (P < 0.01) and 401.8 g respectively. It has been also revealed the obroshynska gray natural group geese domination by researched body sizes in all geese ages, but it was only reliable in some cases. Geese of both sexes in both natural groups were characterized by high fluff and feather level. We investigated age, sex and interbreed differentiation on fluff and feather levels in studied geese groups. It should be noted that fluff and feather level was better in white geese indicating a better fluff and feather quality. The correlation coefficients between body weight and overall fluff and feather levels in females of obroshynska gray natural group geese dependent on ages and fluff and feather levels were between -0.30 – +0.63, in males – between -0.51 – +0.68 and in obroshynska white natural groups geese coefficients were between -0.29 – +0.70 and -0.30 до +0.82 respectively. It has been found the correlations between geese body sizes and fluff and feather levels. In males and females geese from abroshynska gray natural group depenent on ages, body sizes and fluff and feather levels coefficients were -0.49 – +0.81 and -0.76 – +0.88, and for obroshynska white natural group geese – -0.49 – +0.90 and -0.65 – +0.65. Key words: geese, live weight, body sizes, fluff and feather level, fluff, feathers, correlation coefficients.

Вступ вікову динаміку перо-пухової продуктивності та вста- новити її зв’язки із живою масою і промірами тіла Гусівництво є однією з основних галузей птахів- гусей оброшинської селекції. ництва України, розвиток якої робить значний вклад у збільшення різноманітних продуктів харчування і Матеріал і методи досліджень сприяє розширенню асортименту виробів легкої про- мисловості. Однак господарювання у даній галузі в Дослідження проведені на гусях оброшинської сі- основному здійснюється на екстенсивній основі. У рої та оброшинської білої породних груп в умовах ДП зв’язку з цим виробництво продукції гусівництва стає «ДГ Миклашів» Пустомитівського району Львівської нерентабельним. Отримати додатковий прибуток і області. підвищити рівень конкурентоспроможності галузі Для встановлення величини перо-пухової продук- може посприяти побічна продукція гусей – перо- тивності та її зв’язку з мірними ознаками і живою пухова сировина. На світовому ринку ціна за 1 кг масою, нами було відібрано і проведено забій птиці у гусячого пуху становить 100–130 дол. США, а в Укра- віці 90, 120, 150 діб по 10 голів кожного віку, кожної їні – 100–300 грн/кг (Melnyk, 2012; Petriv et al., 2013). породної групи. Її передзабійну живу масу визначали Проте селекція у галузі гусівництва на теперішній час шляхом індивідуального зважування. Типологічні в основну спрямована на підвищення рівня несучості, особливості гусей вивчались за мірними ознаками з виводимості, збереження, інтенсивності росту, по- допомогою кронциркуля та мірної стрічки. Для ви- ліпшення м’ясних форм, будови тіла молодняку вчення перо-пухової продуктивності гусей у зазна- (Borodai et al., 2006; Melnyk et al., 2008), а перо- ченні вище вікові періоди було проведено обскубу- пуховій продуктивності достатньої уваги не приділя- вання із повним зняттям пера і пуху із розділенням їх ється. Тому селекція на поліпшення виходу кількіс- на фракції згідно з загальноприйнятими методиками них і якісних ознак перо-пухової сировини є актуаль- (Kyryliv et al., 2002; DSTU…, 2007). На вагах SF-400 з ною і заслуговує на увагу. Виходячи із вищесказано- точністю 0,01 г визначали загальну масу перо-пухової го, метою наших досліджень було вивчити рівень і сировини та масову частку окремих компонентів –

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 157 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

махове перо, контурне перо, пухове перо, пух, засмі- обох статей оброшинської сірої породної групи за ченість. Експериментальні дані обробляли статистич- живою масою переважали ровесників оброшинської но за методикою Г. Ф. Лакина (Lakin, 1990) з викори- білої породної групи. Зокрема, ця перевага самців у станням програм «EXCEL» і «STATISTICA 6.1». 90-добовому віці становила 549,4 (Р < 0,05), у 120-добовому – 635,6 (Р < 0,01) та у 180-добовому – Результати та їх обговорення 422,6 (Р < 0,05) г, а самок – відповідно 177,0, 461,8 (Р < 0,01) та 401,8 г. Найвищою мінливістю жива маса Однією із головних продуктивних ознак птиці, що відзначалася в сірих самок у віці 90 діб, у самців – у обумовлена породною приналежністю, є жива маса віці 120 діб, а в білих – відповідно у 150 та 90 діб. (табл. 1). Гуси досліджуваних груп відрізнялися між собою і Встановлено, що при однакових умовах годівлі та за промірами статей тіла (табл. 2). утримання у всі досліджуванні вікові періоди гуси Таблиця 1 Динаміка живої маси молодняку гусей, М ± m Гуси оброшинської сірої породної групи, Гуси оброшинської білої породної групи, Віковий Жива маса n = 10 n = 10 період, діб самки самці самки самці M ± m, г 4002,8 ± 109,28 4682,2 ± 65,66* 3825,8 ± 108,03 4132,8 ± 136,19 90 Сv, % 5,46 2,80 5,65 6,59 M ± m, г 4417,6 ± 74,17** 4899,3 ± 101,46** 3955,8 ± 78,34 4263,8 ± 47,39 120 Сv, % 3,36 4,14 3,96 2,22 M ± m, г 4512,4 ± 78,43 4980,1 ± 93,07* 4110,6 ± 160,72 4557,5 ± 134,77 150 Сv, % 3,48 3,74 7,82 5,91

Таблиця 2 Проміри тіла гусей оброшинської селекції (М ± m), см Віковий період, дн 90 120 150 Проміри гуси оброшинської сірої породної групи, n = 10 самки самці самки самці самки самці обхват грудей 38,2 ± 0,73 41,2 ± 0,88* 43,0 ± 0,81** 43,4 ± 0,88* 43,0 ± 1,30 45,4 ± 1,52 глибина грудей 11,7 ± 0,23 14,9 ± 0,34** 13,4 ± 0,28 14,3 ± 0,34* 13,2 ± 0,16* 13,4 ± 0,40 ширина грудей 12,4 ± 0,41* 11,9 ± 0,74 12,6 ± 0,39 13,4 ± 0,52* 12,7 ± 0,22 12,9 ± 0,37* тулуба 34,0 ± 0,79 37,7 ± 0,32 35,1 ± 0,59 38,2 ± 0,54 35,8 ± 0,69 38,9 ± 0,62 довжина кіля 15,7 ± 0,67 18,6 ± 0,24** 16,5 ± 0,24* 18,2 ± 0,33 16,4 ± 0,38 18,6 ± 0,80 ширина таза 5,5 ± 0,57 6,6 ± 0,43 7,3 ± 0,23 7,8 ± 0,24 7,8 ± 0,40 8,1 ± 0,16 плесни 9,4 ± 0,14 10,5 ± 0,39 10,2 ± 0,30 10,6 ± 0,25 10,4 ± 0,48 10,8 ± 0,30 довжина гомілки 15,6 ± 0,35 16,6 ± 0,18 16,2 ± 0,16 16,9 ± 0,37 16,6 ± 0,19 17,0 ± 0,56 стегна 8,2 ± 0,29 10,4 ± 0,32 10,3 ± 0,47 11,4 ± 0,26 10,3 ± 0,62 11,1 ± 0,50 гуси оброшинської білої породної групи, n = 10 обхват грудей 36,5 ± 0,45 38,4 ± 0,52 38,5 ± 0,47 39,2 ± 1,13 40,5 ± 1,36 42,6 ± 0,73 глибина грудей 11,5 ± 0,25 12,7 ± 0,15 12,6 ± 0,21 12,8 ± 0,31 11,6 ± 0,48 12,7 ± 0,30 ширина грудей 10,8 ± 0,36 10,9 ± 0,11 12,1 ± 0,45 11,5 ± 0,28 13,5 ± 0,56 11,1 ± 0,37 тулуба 32,3 ± 0,28 36,9 ± 0,55 34,9 ± 0,38 35,4 ± 1,15 33,7 ± 1,18 38,0 ± 0,62 довжина кіля 14,3 ± 0,23 16,5 ± 0,32 15,7 ± 0,16 16,7 ± 0,58 15,7 ± 0,41 17,9 ± 0,28 ширина таза 5,4 ± 0,55 6,2 ± 0,57 6,7 ± 0,15 6,9 ± 0,22 7,5 ± 0,36 7,6 ± 0,27 плесни 9,1 ± 0,15 9,8 ± 0,29 9,8 ± 0,28 10,1 ± 0,58 10,0 ± 0,33 10,3 ± 0,43 довжина гомілки 15,1 ± 0,36 16,2 ± 0,14 15,3 ± 0,19 15,5 ± 0,64 15,9 ± 0,39 16,1 ± 0,42 стегна 7,7 ± 0,13 9,7 ± 0,14 9,2 ± 0,37 10,2 ± 0,51 9,9 ± 0,32 11,4 ± 0,45

У всі досліджуванні вікові періоди як самки, так і віці – самок за глибиною грудей – на 1,6 (Р < 0,05) і самці оброшинської сірої породної групи за всіма самців – за шириною грудей – на 1,8 (Р < 0,05) см. досліджуваними промірами переважали досліджува- Дана перевага свідчить про те, що гуси оброшин- них ровесників, однак достовірною ця перевага була ської сірої породної групи належать до важчих порід лише в окремих випадках, а саме: у 90-добовому віці птиці і вирізняються масивнішою будовою тіла та перевага самок за шириною грудей – на 1,6 см м’ясними формами. (Р < 0,05), самців – за обхватом грудей – на 2,7 Гуси обох породних груп у всі досліджуванні ві- (Р < 0,05), глибиною грудей – на 2,2 (Р < 0,01) і дов- кові періоди характеризувались високими показника- жино кіля – на 2,1 см (Р < 0,01); у 120-добовому віці – ми перо-пухової продуктивності (табл. 3). За загаль- самок – за обхватом грудей – на 4,5 (Р < 0,01) та дов- ною масою пір’я у 90-добовому віці перевага була на жиною кіля – на 0,8 (Р < 0,05), самців – за обхватом, боці самок гусей оброшинської сірої породної групи, глибиною і шириною грудей – відповідно на 4,2, 1,5 і а у 120- та 150-добовому віці – уже на боці оброшин- 1,9 см при Р < 0,05 у всіх випадках та у 150-добовому ської білої породної групи. Дещо інша картина за цим

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 158 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

показником спостерігалася у самців: у 90- та вого пера і пуху вони, хоч і не достовірно (виняток – 120-добовому віці перевага була на боці сірих, а у пухове перо (P < 0,05) і пух (P < 0,001) у самців), пос- 150-добовому на боці білих гусей. Варто зазначити, тупалися птиці обох статей оброшинської білої поро- що ця різниця між групами обох статей у більшості дної групи: на 1,4 і 0,5, 4,4 і 2,0, 3,4 і 2,6% відповідно. випадків була недостовірною. Якість перо-пухової сировини у зазначений віковий За виходом махового пера вирізнялися сірі гуси. Їх період кращою виявилася у гусей оброшинської сірої перевага за цим показником над білими самками ста- породної групи, про що свідчить показник засмічено- новила 9,2, а над самцями – 5,1% при Р < 0,001 в обох сті: у самок він був на 7,0 (Р < 0,01), у самців на 8,8% випадках. Однак за розвитком контурного пера, пухо- (Р < 0,01) меншим, ніж у їхніх білих ровесників. Таблиця 3 Маса пір’я та фракційний склад перо-пухової сировини гусей, (М ± m) Віковий період, дн. 90 120 150 Показник гуси оброшинської сірої породної групи, n = 10 самки самці самки самці самки самці загальна маса 234,1 ± 5,75 238,9 ± 5,11 266,3 ± 9,13 322,9 ± 7,8** 266,8 ± 5,28** 292,1 ± 2,77 пір’я, г в тому пух, г 131,0 ± 2,87 137,8 ± 3,36 162,1 ± 5,61 185,4 ± 7,54* 165,8 ± 4,75** 185,0 ± 4,21*** числі: перо, г 103,1 ± 3,17** 101,1 ± 1,82* 104,2 ± 3,58 137,5 ± 0,94*** 101,0 ± 2,50 107,1 ± 2,41 махові пера, % 36,7 ± 0,67*** 34,7 ± 0,30*** 29,3 ± 0,82 26,4 ± 0,25 23,3 ± 1,54 25,9 ± 1,95 контурні пера, % 7,3 ± 0,34 7,6 ± 0,45 9,9 ± 0,82 16,3 ± 0,94* 14,6 ± 1,98 11,0 ± 0,88 пухові пера, % 33,7 ± 0,28 33,8 ± 0,37* 34,5 ± 0,46*** 35,7 ± 1,15 41,4 ± 1,39 44,4 ± 1,74 пух, % 22,3 ± 0,21 23,9 ± 0,17** 26,3 ± 0,49*** 21,7 ± 0,19 20,7 ± 0,84 18,7 ± 0,67 засміченість,% 9,8 ± 0,56** 14,1 ± 0,17** 18,2 ± 1,07** 7,8 ± 0,25** 7,9 ± 0,37* 5,4 ± 0,50* пух : перо 1,27 ± 0,02*** 1,36 ± 0,01*** 1,56 ± 0,01* 1,35 ± 0,05* 1,64 ± 0,06* 1,73 ± 0,07 гуси оброшинської білої породної групи, n = 10 загальна маса 208,4 ± 9,11 237,7 ± 10,69 285,9 ± 7,07 246,4 ± 9,71 308,6 ± 4,22 333,6 ± 18,02 пір’я, г в тому пух, г 132,8 ± 4,90 148,0 ± 7,14 179,3 ± 5,81 149,8 ± 6,34 204,5 ± 5,21 220,2 ± 2,68 числі: перо, г 75,6 ± 4,32 89,7 ± 3,62 106,6 ± 2,08 96,6 ± 3,69 104,1 ± 1,15 113,2 ± 2,06 махові пера, % 27,5 ± 1,11 29,6 ± 0,14 27,8 ± 1,13 28,8 ± 2,00 20,8 ± 1,09 24,4 ± 1,44 контурні пера, % 8,7 ± 0,85 8,2 ± 0,18 9,6 ± 0,83 10,4 ± 1,85 13,0 ± 0,56 9,6 ± 0,40 пухові пера, % 38,1 ± 1,71 35,8 ± 0,61 42,0 ± 0,36 38,1 ± 1,94 43,5 ± 2,09 48,6 ± 0,99 пух, % 25,7 ± 2,14 26,5 ± 0,35 20,7 ± 0,60 22,7 ± 1,58 22,8 ± 1,33 17,4 ± 1,14 засміченість,% 16,8 ± 0,89 22,9 ± 1,02 11,2 ± 0,57 17,0 ± 2,27 11,4 ± 1,15 2,8 ± 0,52 пух : перо 1,76 ± 0,04 1,65 ± 0,02 1,68 ± 0,05 1,55 ± 0,04 1,97 ± 0,07 1,95 ± 0,06

У 120-добовому віці загальний вихід пір’я порів- недостовірні (виняток – засміченість) показники спос- няно з 90-добовим у самок і самців оброшинської терігалися у сірих самок. В той же час самці оброши- сірої породної групи збільшилося відповідно на 32,2 нської сірої породної групи поступалися білим ровес- та 84,0, а у оброшинської білої – 77,5 та 8,7 г. никам лише за виходом пухового пера, а за всіма У зазначеному вище віці гуси досліджуваних груп решту показниками фракційного складу перо-пухової відрізнялися між собою і за фракційним складом си- сировини переважали їх. Однак різниця була достові- ровини. Вихід махового пера, пуху та засміченість рною лише за засміченістю і становила 2,7% були вищими у сірих самок – на 1,5; 5,7 (Р < 0,001) та (Р < 0,05). 7,0 % (Р < 0,01), а вихід контурного й пухового пера Спостерігалися зміни фракційного складу перо- – у білих – на 0,3; 7,5% (Р < 0,001) відповідно. Пере- пухової сировини з віком птиці. Так, у птиці обох вага самців оброшинської сірої над самцями оброши- статей вихід махового пера із віком зменшувався, а нської білої породної групи відмічалася лише за ви- пухового – зростав. У білих і сірих самок спостеріга- ходом контурного пера – на 5,9% (Р < 0,05). За вихо- лося збільшення з віком виходу контурного пера, а в дом махового й пухового пера, пуху та засміченістю самців цей показник до 120-добового віку зростав, в перевага була на боці білих самців – відповідно на подальшому знижувався. У самців обох породних 2,4; 2,4; 1,0 та 9,2% (Р < 0,01). груп показник засміченості знижувався, у самок мав У 150-добовому віці загальна кількість пір’я і пуху хвилеподібний характер. Щодо вікової динаміки ви- порівняно з 90-добовим у самок і самців оброшинсь- ходу пуху то варто зазначити, що за винятком обро- кої сірої породної групи збільшилося відповідно на шинських сірих самок цей показник у птиці всіх груп 53,2 (Р < 0,001) і 47,2 (Р < 0,001), а у оброшинської у 120-добовому віці порівняно з 90-добовим значно білої на – 32,7 (Р < 0,01) та 34,8 г (Р < 0,01). зменшився, хоча в 150-добовому віці знову зріс. Це У зазначеному віці сірі самки поступалися білим пояснюється біологічними особливостями гусей. Пух за загальною масою пера, виходом контурного і пухо- як теплоізолюючий компонент організму в літніх вого пера, пуху та засміченістю, проте різниця була періодах при високих температурах менш затребува- вірогідна лише в останньому випадку і становила ний, тому частка в загальній перо-пуховій сировині 3,5% (Р < 0,05). За виходом махового пера вищі, але

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 159 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

зменшується, а з пониженням температури зовніш- 3. Гуси обох статей обох породних груп у всі дос- нього середовища потреба зростає. ліджуванні вікові періоди характеризувались високи- Однією із основних ознак, що характеризує якість ми показниками перо-пухової продуктивності. Вста- перо-пухової сировини є відношення пуху до пера. За новлена вікова, статева та міжпородна диференціація цим показником у всі досліджуванні вікові періоди за перо-пуховою продуктивністю гусей оброшинської гуси обох статей оброшинської білої групи переважа- сірої та оброшинської білої породних груп. Вище ли ровесників оброшинської сірої. Різниця між сам- відношення пуху до пера спостерігалося у білих гу- ками у 90-добовому віці становила 0,49 (Р < 0,001), сей, що свідчить про кращу якість їхньої перо-пухової самців 0,29 (Р < 0,001), у 120-добовому – 0,13 і 0,20 сировини. (Р < 0,05) і у 150-добовому – 0,32 (Р < 0,01) та 0,22% 4. Коефіцієнти кореляції між живою масою та за- відповідно. гальним виходом пір’я, пуху і пера у самок оброшин- Встановлено, що показники перо-пухової сирови- ської сірої породної групи залежно від віку та показ- ни гусей обох породних груп залежали від їх живої ника перо-пухової сировини, перебували в межах маси та промірів тіла, про що свідчать вирахувані -0,30–+0,63, у самців – в межах -0,51–+0,68, а у гусей нами коефіцієнти кореляції. Встановлено, що між оброшинської білої породної групи – в межах -0,29– живою масою та загальним виходом пір’я, пуху і пера +0,70 та – -0,30–+0,82. коефіцієнти кореляції у самок оброшинської сірої 5. Між промірами тіла гусей та досліджуваними породної групи у 90-добовому віці залежно від показ- показниками перо-пухової сировини спостерігалися ника перо-пухової сировини перебували в межах різної сили та напряму зв’язки. У самок і самців об- 0,44–0,47, у 120-добовому – в межах 0,63–0,55 та у рошинської сірої породної групи, залежно від віку, 150-добовому – в межах -0,30–+0,35, у самців відпо- проміру та показника перо-пухової продуктивності, відно в межах – 0,54–0,68, 0,39–0,63 та -0,51–+0,54. вони становили відповідно -0,49–+0,81 та -076–+0,88, Дещо сильніші зв’язки між наведеними вище показ- а оброшинської білої породної групи – -0,49–+0,90 та никами спостерігалися у птиці обох статей оброшин- -0,65–+0,65. ської білої породної групи (виняток – самці у 150- Перспективи подальших досліджень. У подаль- добовому віці): у самок в 90-добовому віці вони коли- шому буде вивчено забійні якості гусей оброшинської валися від 0,31 до 0,58, у самців – від 0,65 до 0,82, у сірої та оброшинської білої породних груп. 120-добовому віці – відповідно від 0,48 до 0,70, та від 0,45 до 0,72 і у 150-добовому – від -0,29 до +0,38 та Бібліографічні посилання від -0,30 до +0,11. Між промірами тіла гусей та досліджуваними по- Borodai, V.P., Sakhatskyi, M.I., Vertiichuk, A.I., Melnyk, казниками перо-пухової сировини також були вияв- V.V. (2006). Tekhnolohiia vyrobnytstva produktsii лені різної сили та напряму зв’язки. У 90-добовому ptakhivnytstva. Pidruchnyk. Vinnytsia: Nova knyha віці в сірих самок і самців коефіцієнти кореляції, за- (in Ukrainian). лежно від проміру та показника перо-пухової сирови- Kyryliv, Ya.I., Perih, D.P., Paskevych, H.A. (2002). ни становили відповідно -0,27–+0,61 та -0,14–+0,58, у Konstytutsiia i eksterier s.-h. Ptytsi. Metod. rekom. 120-добовому -0,11–+0,23 та -0,55–+0,88 і у V.: Lviv (in Ukrainian). 150-добовому -0,49–+0,81 та -0,76–+0,49, а у самок і Lakin, G.F. (1990). Biometrija: uchebnoe posobie [dlja самців оброшинської білої – відповідно -0,10–+0,62 та biol. spec. vuzov]. M.: Vysshaja shkola (in Russian). -10–+0,48; -0,49–+0,90 та -0,20–+0,65 і -0,38–+0,46 та Melnyk, V. (2012). Rynok vodoplavnoi ptytsi. -0,65–+0,42. Ptakhivnytstvo. 2, 4–6 (in Ukrainian). Melnyk, Yu.F., Kovalenko, V.P., Uhnivenko, A.M. Висновки (2008). Selektsiia silskohospodarskykh tvaryn. K.: Intas (in Ukrainian). 1. Гуси обох статей оброшинської сірої породної Petriv, M.M., Sloboda, L.Ya., Zahorets, N.M. (2013). групи за живою масою переважали ровесників обро- Miasna ta pero-pukhova produktyvnist obroshynskykh шинської білої породної групи. Зокрема, ця перевага bilykh husei, skhreshchuvanykh z porodoiu lehart. самців у 90-добовому віці становила 549,4 (Р < 0,05), Peredhirne ta hirske zemlerobstvo i tvarynnytstvo. 55 у 120-добовому – 635,6 (Р < 0,01) та у 180-добовому – (II), 142–148 (in Ukrainian). 422,6 (Р < 0,05) г, а самок – відповідно 177,0; 461,8 DSTU (2007). Syrovyna. Piriano-pukhova. Tekhnichni (Р < 0,01) та 401,8 г. umovy: DSTU 4609: 2006. [Chynnyi vid 2007–07– 2. У всі досліджуванні вікові періоди як самки, 01]. – Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukrainy так і самці оброшинської сірої породної групи за всі- (Natsionalni standarty Ukrainy) (in Ukrainian). ма досліджуваними промірами переважали досліджу- Стаття надійшла до редакції 17.03.2017 ваних ровесників, однак достовірною ця перевага була лише в окремих випадках.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 160 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7436

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 504.064.3:556.51

Обґрунтування системи моніторингу ресурсів агросфери басейнів річок 

О.М. Клименко1, В.І. Буцяк2, А.А. Буцяк2 [email protected]

Національний університет водного господарства та природокористування, вул. Соборна, 11, м. Рівне, 33028, Україна; Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, вул. Пекарська, 50, м. Львів, 79010, Україна

Моніторинг навколишнього середовища є важливим інструментом ефективного управління водними ресурсами, своєча- сного запобігання шкідливому впливу забруднювачів, а також широкого інформування громадськості про стан і тенденції змін в агросфері басейнів річок. Проте існуюча система моніторингу ще не повністю відповідає міжнародним вимогам та є одним з основних стримуючих факторів розвитку системи басейнового управління. Пропонується в основу системи мо- ніторингу соціо-економіко-екологічних систем агросфери басейну річки покласти об’єднання відомих вітчизняних і міжна- родних систем моніторингу, які доцільно доповнити додатковими показниками регіонального характеру. В статті обґру- нтовано систему моніторингу ресурсів агросфери басейнів річок. Визначено основні завдання та структурні елементи системи моніторингу. Моніторинг стану агросфери басейну річки доцільно здійснювати за відповідним алгоритмом, який передбачає здійснення циклу операцій – від визначення інформаційних потреб до використання інформаційного продукту. При цьому основними блоками системи моніторингу агросфери басейну річки для оцінки стану соціо-економіко-екологічних систем треба вважати такі: соціо-економіко-екологічний і геолого-геоморфологічний, а для оцінки стану поверхневих вод – гідрологічний, кліматичний, біоекологічний. Варто зазначити, що у запропонованій системі моніторингу стану агросфе- ри басейну річки, блоки «Спостереження» і «Прогнозування» є тісно взаємопов’язаними, оскільки прогнозування змін стану агросфери можливе лише за наявності достатньої і достовірної інформації про її фактичний стан. Особливої уваги в системі моніторингу стану агросфери басейну річки заслуговує проблема використання інформаційного продукту органа- ми регіональної та місцевої влади, а також Басейновими управліннями. Ключові слова: сталий розвиток, агросфера, басейн річки, моніторинг, елементи системи моніторингу, алгоритм про- цедури моніторингу.

Обоснование системы мониторинга ресурсов агросферы бассейнов рек

А.Н. Клыменко1, В.И. Буцяк2, А.А. Буцяк2 [email protected]

1Национальный университет водного хозяйства и природоиспользования, ул. Соборная, 11, г. Ровно, 33028, Украина; 2Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина

Мониторинг окружающей среды является важным инструментом эффективного управления водными ресурсами, сво- евременного предупреждения вредного воздействия загрязнителей, а также широкого информирования общественности о состоянии и тенденциях изменений в агросфере бассейнов рек. Однако существующая система мониторинга еще не пол- ностью соответствует международным требованиям и является одним из основных сдерживающих факторов развития системы бассейнового управления. Предлагается в основу системы мониторинга социо-экономико-экологических систем агросферы бассейна реки положить объединение известных отечественных и международных систем мониторинга, ко-

Citation: Klymenko, O., Butsyak, V., Butsyak, A.(2017). Grounds for the monitoring system of the resources of the river basin agrosphere. Scientific Messen- ger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 161–165.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 161 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

торые целесообразно дополнить дополнительными показателями регионального характера. В статье обоснована система мониторинга ресурсов агросферы бассейнов рек. Определены основные задачи и структурные элементы системы монито- ринга. Мониторинг состояния агросферы бассейна реки целесообразно осуществлять по соответствующему алгоритму, который предусматривает осуществление цикла операций – от определения информационных потребностей до использо- вания информационного продукта. При этом основными блоками системы мониторинга агросферы бассейна реки для оценки состояния социо-экономико-экологических систем следует считать следующие: социо-экономико-экологический и геолого-геоморфологический, а для оценки состояния поверхностных вод – гидрологический, климатический, биоэкологиче- ский. Следует отметить, что в предложенной системе мониторинга состояния агросферы бассейна реки блоки «Наблю- дение» и «Прогнозирование» тесно взаимосвязаны, поскольку прогнозирование изменений состояния агросферы возможно только при наличии достаточной и достоверной информации о ее фактическом состоянии. Особое внимание в системе мониторинга состояния агросферы бассейна реки заслуживает проблема использования информационного продукта ор- ганами региональной и местной власти, а также бассейнового управления. Ключевые слова: устойчивое развитие, агросфера, бассейн реки, мониторинг, элементы системы мониторинга, алго- ритм процедуры мониторинга.

Grounds for the monitoring system of the resources of the river basin agrosphere

O. Klymenko1, V. Butsyak2, A. Butsyak2 [email protected]

1National University of Water and Environmental Engineering, Rivne, Ukraine Soborna Str., 11, Rivne, 33028, Ukraine; 2Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after S. Gzhytskyj, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine

Monitoring of the environment is an important instrument of water resources effective management, well-timed prevention of harmful pollutant influence and thorough information of the public about the state and tendencies of changes in river basin agrosphere. However, the existing system of monitoring doesn’t fully correspond to international requirements and is one of the main restraining factors of the basin management system development. It is suggested to put into the base of monitoring system of socio-economic-ecological systems river basin the unification of well-known home and international monitoring systems which are reasonable to supplement with additional data of regional character. The system of monitoring of river basin agrosphere resources has been substantiated in the article. The main tasks and structure elements of monitoring system have been defined. It is reasonable to fulfill the monitoring of river basin agrosphere state according to appropriate algorithm which forsees the realization of operation cycle, from definition of information needs to information product using. Then the principal blocks of monitoring system of river basin agrosphere to estimate the state of socio-economic-ecological systems are considered to be the following ones: socio- economic-ecological and geology-geomorphological, but to estimate the state of surface waters – hydrological, climatic and bioeco- logical. It should be mentioned that in the suggested monitoring system of river basin agrosphere state the blocks «Observation» and «Prognostication» are closely interconnected as the prognostication of agrosphere state changes is possible only when sufficient and reliable information about its actual state is available. The problem of information product using by regional and local authorities, as well as, by basin administration is of peculiar attention in the monitoring system of river basin agrosphere state. Key words: sustainable development, agrosphere, river basin, monitoring, elements of monitoring system, algorithm of monitor- ing procedure.

Вступ Моніторинг відіграє важливу роль у забезпеченні функціонування агросфери басейнів річок та являє Необхідність впровадження принципів басейново- собою систему спостережень і контролю за природ- го управління в Україні визначена Водним кодексом ними, природно-антропогенними комплексами та України і Загальнодержавною програмою розвитку процесами, що протікають у соціо-економічних сис- водного господарства. темах і навколишньому середовищі, з метою збалан- Одним з основних стримуючих факторів розвитку сованого використання природних ресурсів, охорони системи басейнового управління є скорочення систе- довкілля та прогнозування масштабів їхніх змін. ми спостереження за водними ресурсами. Система Аналіз останніх досліджень. Вивченню цієї про- гідрометеорологічного моніторингу перебуває у кри- блеми були присвячені чисельні роботи вітчизняних зовому стані, що обумовлено недостатнім державним та зарубіжних вчених (Emel'janova, 2001; Molchak et фінансуванням, морально і фізично застарілим устат- al., 2004; Holubets and Hnativ, 2007; Osadcha et al., куванням, а також застарілими методами спостере- 2008; Kovalchuk and Kurhanevych, 2010; Klymenko et ження, відбору і аналізу проб. Брак і неузгодженість al., 2013; Klymenko and Hrokhovska, 2014). даних моніторингу ведуть до екологічних і політич- М.А. Голубець розглядає моніторинг довкілля як них спекуляцій, не дозволяють забезпечити оператив- багаторівневу систему спостережень, оцінювання і не вживання заходів при надзвичайних ситуаціях і прогнозування стану навколишнього природного знижують ефективність управління водними ресурса- середовища, розроблення науково обґрунтованих ми. рекомендацій для прийняття ефективних природоохо-

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 162 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

ронних управлінських рішень (Holubets and Hnativ, економічні, екологічні, інституціональні (Kovalchuk 2007). and Kurhanevych, 2010). У попередні роки на території України існувало При цьому запропоновано розділити міжнародні декілька незалежних мереж спостережень, які нале- індикатори на три категорії, що характеризують люд- жали різним міністерствам та відомствам, у тому ську діяльність, і процеси, що впливають на сталий числі Держекоінспекції та Держуправлінню Мінпри- розвиток, нинішній стан різних аспектів сталого роз- роди, Державній гідрометеорогічній службі МНС, витку, засоби реагування для зміни стану системи. Державній санітарно-епідеміологічній службі МОЗ, Враховуючи ці методологічні підходи до ство- Мінагрополітики, Держводагенству, Держземагенст- рення системи моніторингу, пропонується в основу ву, Мінрегіону. У рамках цих систем обласний еколо- системи моніторингу соціо-економіко-екологічних гічний моніторинг складався з таких рівнів: відомчого систем агросфери басейну річки покласти об’єднання (на базі обласних управлінь), локального (в адмініст- відомих вітчизняних і міжнародних систем монітори- ративних районах), об’єктового (на підприємствах). нгу, які доцільно доповнити додатковими показника- Основним недоліком моніторингових спостере- ми регіонального характеру. жень за цими рівнями була неможливість контролю- Основною метою моніторингу соціо-економіко- вати стан поверхневих вод більшості малих річок екологічних систем агросфери басейну річки є отри- України. мання об’єктивної інформації про стан соціальної, Для удосконалення моніторингу басейнів річок економічної та екологічної підсистем, види чинників, була запропонована нова схема моніторингу, яка які впливають на їхній стан та розвиток, силу їхнього включала три види спостережень: геофізичне, гідро- впливу та наслідки для агросфери, людини, біоти та логічне, біологічне (Molchak et al., 2004). якості води річки. Основним недоліком цієї схеми є недостатня об- Розробляти систему моніторингу доцільно за та- ґрунтованість показників, за якими можна оцінювати кими принципами: об’єктивності, достовірності пер- біологічний блок. Схема не передбачає також ком- винної інформації, систематичності спостережень за плексного оцінювання стану басейну малої річки, а показниками, узгодженості методичного і норматив- відповідно і ранжування басейнів річок за рівнями ного забезпечення, комплексності оцінювання інфор- антропогенного навантаження та змін ландшафтів. мації, збалансованості між ресурсами і забруднюва- Більш досконалу схему моніторингу навколиш- чами. нього природного середовища запропонували Основними завданнями запропонованої системи І.П. Ковальчук та А.П. Курганевич, в якій передбаче- моніторингу нами визначено: но декілька видів моніторингу, а саме: геологічного – організацію спостережень за параметрами на- середовища, географічного середовища, біоекологіч- вколишнього природного середовища (атмосферним ного та соціально-економічного (Kovalchuk and повітрям, ґрунтами, водними ресурсами, відходами та Kurhanevych, 2010). ін.); Мета досліджень полягала в обґрунтуванні сис- – збір статистичних даних про стан соціальної і теми моніторингу ресурсів агросфери басейнів річок економічної підсистем; та у визначенні її основних завдань і структурних – спостереження за станом кліматичної системи елементів. (температура повітря, опади, промерзання ґрунту); Об’єкт досліджень – системи моніторингу водних – опис географічних умов (геологічної будови, екосистем та басейнів річок. рельєфу, ландшафтів); – характеристика режиму стоку води річки; Результати та їх обговорення – оцінка якості поверхневих вод річки; – оцінювання та прогнозування стану соціо- Зауважимо, що для забезпечення незалежною ін- економіко-екологічних систем басейну річки; формацією про стан навколишнього середовища Рег- – формування інформаційної бази даних про стан ламентом ЄС за № 1210/90 від 7.05.1990 року засно- соціо-економіко-екологічних систем басейну річки; вано Європейську агенцію довкілля (European – виявлення небезпек, негативних і позитивних Environment Agency (ЕЕА), а також Європейську еко- тенденцій розвитку соціо-економіко-екологічних логічну інформаційну та наглядову мережу (Eionet). систем і прогнозування їх змін; Європейська агенція довкілля (ЄАД) налічує 33 краї- – розроблення науково-обґрунтованих рекоменда- ни-члени (27 країн ЄС разом з Ісландією, Ліхтен- цій для прийняття управлінських рішень. штейном, Норвегією, Швейцарією та Туреччиною) і Основними структурними елементами системи ряд країн, що співпрацюють з ЄАД. моніторингу агросфери басейну річки є: Eionet – це мережа співпраці ЄАД та країн- – підсистема збору інформації про стан соціо- партнерів, до складу якої увійшло понад 600 екологі- економіко-екологічних систем і стан поверхневих та чних організацій Європи. підземних вод; Водночас провідні міжнародні організації, такі як – підсистема накопичення і обробки первинної ООН, Світовий банк, Європейське співтовариство моніторингової інформації; розробили проект моніторингу, який включає 134 – підсистема моделювання та прогнозування змін індикатори сталого розвитку, а Комісія ООН із стало- стану соціо-економіко-екологічних систем і стану го розвитку (КСР) запропонувала виділити такі підси- поверхневих вод із блоками зберігання, пошуку, ав- стеми показників у системі моніторингу: соціальні,

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 163 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

томатизованої обробки, діагностування та прогнозу- Реалізацію алгоритму треба планувати з урахуван- вання змін їх станів; ням потреб в інформаційному продукті моніторингу – підсистема інформування зацікавлених сторін стану агросфери басейну річки. Відповідно до цього, про стан соціо-економіко-екологічних систем і стан при обґрунтуванні і складанні програми моніторингу поверхневих вод річок басейну; оцінювання стану агросфери басейну річки варто – підсистема управління станом соціо-економіко- визначити, за якими блоками та показниками буде екологічних систем і станом поверхневих вод річок здійснюватися моніторинг. На нашу думку, основни- басейну (місцеві органи влади, Басейнове управлін- ми блоками системи моніторингу агросфери басейну ня). річки для оцінки стану соціо-економіко-екологічних Варто зазначити, що моніторинг стану агросфери систем слід вважати такі: соціо-економіко- басейну річки доцільно здійснювати за відповідним екологічний і геолого-геоморфологічний, а для оцінки алгоритмом, який включає наведені структурні еле- стану поверхневих вод – гідрологічний, кліматичний, менти моніторингу та передбачає здійснення циклу біоекологічний (рис. 2). операцій – від визначення інформаційних потреб до використання інформаційного продукту (рис. 1).

Сталий розвиток агросфери басейну річки

Визначення інформаційних Використання інформаційного потреб продукту

Оцінка результатів, узагаль- нення, прогнозування Стратегія оцінки стану агрос- фери і якості поверхневих вод Аналіз результатів математи- чної обробки одержаної інфо- рмації

Програма моніторингу стану агросфери і якості поверхне- Накопичення і обробка пер- вих вод винної інформації

Збір та підготовка даних до

обробки

Рис. 1. Алгоритм реалізації процедури моніторингу агросфери басейну річки

Як видно з даного рисунку, запропоновані блоки Прогнозування передбачає знання тенденцій і за- включають підсистеми, які в свою чергу поділяються кономірностей змін, рівноцінних за своєю значущіс- на показники нижчих рівнів аж до базових (статисти- тю, соціальної, економічної і екологічної підсистем, чних або одержаних при вимірюваннях). наявність схеми і можливостей їх кількісного оціню- При цьому передбачається інтегрування показни- вання, а також спрямованість прогнозу розвитку агро- ків нижчих рівнів (базових) в агреговані – інтегровані сфери в цілому, який значною мірою визначає струк- та інтегральні шляхом переведення їхніх кількісних туру спостережень (зворотний зв'язок). значень в нормовані показники у шкалі від 0 до 1,0. Оцінка фактичного стану агросфери та його про- Здійснення цієї процедури дозволяє отримати дані, гнозування у перспективі передбачає виявлення де- які характеризують кількісну та якісну оцінку стану стабілізуючих факторів її сталого розвитку і розробку окремих блоків та стан агросфери загалом, якості заходів щодо запобігання їхньому прояву та недопу- поверхневих вод басейну річки. щення виведення соціо-економіко-екологічної систе- Варто зазначити, що у запропонованій системі мо- ми із урівноваженого стану динамічного зростання. ніторингу стану агросфери басейну річки блоки На цьому етапі здійснення моніторингу може виник- «Спостереження» і «Прогнозування» є тісно взаємо- нути необхідність нових інформаційних потреб або пов’язаними, оскільки прогнозування змін стану агро- корегування попередніх (зменшення або збільшення сфери можливе лише за наявності достатньої і досто- бази даних) показників моніторингу. вірної інформації про її фактичний стан (прямий зв'я- Це забезпечить удосконалення як процесу збору і зок). накопичення, так і узагальнення моніторингової ін- формації.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 164 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Блок «Управління станом агросфери басейну річ- природних ресурсів, побудована за модульним прин- ки» передбачає: поширення інформації про стан агро- ципом, що передбачає прогнозування змін їх станів і сфери і якість поверхневих вод; використання інфор- параметрів, розробку науково-обгрунтованих рекоме- мації для прийняття управлінських рішень щодо за- ндацій для прийняття управлінських рішень. безпечення сталого розвитку агросфери та поліпшен- Удосконалена система моніторингу басейнів річок ня якості поверхневих вод басейну річки; викорис- передбачає об’єднання міжнародних, відомчих та тання моніторингової інформації для оптимізації сис- регіональних схем моніторингу і включає геолого- теми моніторингу. геоморфологічний, кліматичний, гідрологічний і біое- Особливої уваги в системі моніторингу стану аг- кологічний модулі, доповнюється показниками, які росфери басейну річки заслуговує проблема викорис- характеризують стан соціальної, економічної та еко- тання інформаційного продукту органами регіональ- логічної підсистем агросфери басейну річки. ної та місцевої влади, а також Басейновими управлін- нями, яким згідно з дослідженнями є: Бібліографічні посилання – методики інтегральної оцінки соціо-економіко- екологічного розвитку агросфери басейну річки, які Emel'janova, L.V. (2001). Populjacionnyj monitoring kak дозволяють оцінити також сталість розвитку районів, osnova opredelenija sostojanija vodnyh jekosisitem. що входять до складу басейну; Gіdrologіja, gіdrohіmіja і gіdroekologіja. K. Nіka- – методика та результати SWOT-аналізу з вияв- Centr. 2, 616–620 (in Russian). ленням сильних і слабких сторін, внутрішніх можли- Molchak, Ya.O., Herasymchuk, Z.V., Myskovets, I.Ya. востей і загроз для подальшого обґрунтування страте- (2004). Richky ta yikh baseiny v umovakh tekhnohen- гії сталого розвитку агросфери басейну річки; ezu. monohrafiia. Lutsk. RVV LDTU 336 (in – методика та результати проведення типізації те- Ukrainian). риторіальних (районних) соціо-економіко- Holubets, M.A., Hnativ, P.S. (2007). Fundamentalno екологічних систем і використання цих даних у про- pro ekolohiiu, seredovyshcheznavstvo, okhoronu цесі розробки стратегії сталого розвитку басейну; pryrody, okhoronu dovkil-lia ta heosotsiosystemolo- – методика обґрунтування складових сталого роз- hiiu. Ekolohiia ta noosferolohiia. 18(1–2), 7–15 (in витку агросфери басейну річки з визначенням страте- Ukrainian). гічного бачення, стратегічної місії, стратегічних за- Osadcha, N.M., Klebanova, N.S., Osadchyi, V.I., вдань, принципів і пріоритетних напрямів розвитку Nabyvanets, Yu.B. (2008). Adaptatsiia systemy соціо-економіко-екологічних систем басейну; monitorynhu poverkhnevykh vod derzhavnoi hidro- – ранжування цілей відносно їхньої важливості та meteorolohichnoi sluzhby MNS Ukrainy do polozhen пріоритетності в досягненні сталого розвитку соціо- Vodnoi Ramkovoi Dyrektyvy YeS. Nauk. pratsi економіко-екологічних систем басейну; UkrNDHMI. 257, 146–161 (in Ukrainian). – результати оцінки придатності орних земель ба- Kovalchuk, I.P., Kurhanevych, L.P. (2010). Hi- сейну річки для створення на них спеціальних сиро- droekolohichnyi monitorynh. navch. Posibnyk. Lviv. винних зон; LNU imeni Ivana Franka (in Ukrainian). – економічні механізми забезпечення просування Klymenko, M.O., Klymenko, O.M., Petruk, A.M., соціо-економіко-екологічних систем басейну до ста- (2013). Hidroekolohichnyi monitorynh vodnykh лого розвитку; ekosystem z ohliadu na suchasni yevropeiski napri- – оцінка та прогнозування якості поверхневих вод amy u pryrodookhoronnii diialnosti. Visnyk Pol- річки Горинь та її приток. tavskoi der-zhavnoi ahrarnoi akademii. 3, 22–27 (in Ukrainian). Висновки Klymenko, M.O., Hrokhovska, Yu.R. (2014). Hi- droekolohichnyi monitorynh ta fitoin-dykatsiia stanu Отже, запропонована нами система моніторингу vodnykh ekosystem baseinu Prypiati. Visnyk агросфери басейну річки – це система спостережень, NUVHP. 2, 29–38 (in Ukrainian). збору, аналізу, обробки, передачі, збереження інфор- Стаття надійшла до редакції 27.03.2017 мації про стан соціо-економіко-екологічної системи,

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 165 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7437

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 636.2:577.118:620.3

Біохімічні процеси в організмі корів і біологічна цінність молока за впливу цитрату кобальту 

М.М. Хомин1, І.І. Ковальчук1, С.Й. Кропивка2, М.М. Цап1 [email protected]

1Інститут біології тварин НААН, вул. В. Стуса, 38, м. Львів, 79034, Україна; 2Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, вул. Пекарська, 50, м. Львів, 79010, Україна

Метою досліджень було вивчити вплив різної кількості цитрату кобальту, виготовленого методом нанотехнології на біохімічні процеси в організмі корів, їхню продуктивність та біологічну цінність молока у перші два місяці лактації. Для досягнення поставленої мети розв’язували такі завдання: досліджували вплив різної кількості цитрату кобальту на біохі- мічні показники крові, якість молока корів та контролювали середньодобові надої. Дослід проведено на 3 групах корів (по 5 голів) української чорно-рябої молочної породи, аналогах за масою тіла (590–620 кг), продуктивністю (6,5–6,8 тис. кг мо- лока за минулу лактацію) та лактацією (3–4 лактація). На відміну від корів контрольної, тваринам дослідної (ІІ) групи протягом двох місяців згодовували мінеральну добавку у вигляді цитрату кобальту в кількості 19 мкг Со/кг с. р. раціону, а дослідної (ІІІ) – цитрату кобальту у кількості 34 мкг Со/кг с. р. раціону. Тривалість згодовування цитрату кобальту коро- вам дослідних груп становила 2 місяці. В корів усіх груп відбирали зразки венозної крові у підготовчий (до згодовування добавок) і дослідний (60 доба згодовування добавки) періоди для визначення концентрації загального білка, церулоплазміну, сіалових кислот, гексоз, зв’язаних з білками, та активності амінотрансфераз. У дні взяття крові контролювали молочну продуктивність з визначенням добового надою від кожної корови і відбирали середньодобові проби молока для визначення вмісту жиру, білка, лактози, неорганічного Фосфору та Кальцію. Встановлено, що включення до складу раціону корів дос- лідної (ІІ) групи мінеральної добавки сприяло збільшенню в крові тварин умісту загального білка на 11,9 % (Р < 0,05), неор- ганічного фосфору на 15,3% (Р < 0,05) та гексоз, зв’язаних з білками, на 8,8% (Р < 0,05). За цих умов у молоці корів збіль- шувався вміст неорганічного фосфору на 5,6% (Р < 0,05) та підвищувались середньодобові надої молока на 4,5%. Застосу- вання мінеральної добавки тваринам дослідної (ІІІ) групи протягом двох місяців сприяло збільшенню у крові вмісту церуло- плазміну на 5,1% (Р < 0,05) та гексоз, зв’язаних з білками, на 11,5% (Р < 0,01). Мінеральна добавка сприяла підвищенню на 5,4% середньодобових надоїв молока і збільшенню в ньому вмісту лактози на 0,10% (абсолютних). Ключові слова: корови, кров, молоко, біохімічні показники, жир, білок, лактоза, середньодобові надої

Биохимические процессы в организме коров и биологическая ценность молока при влиянии цитрата кобальта

М.М. Хомин1, И.И. Ковальчук2, С.И. Кропивка1, М.М. Цап1 [email protected]

1Институт биологии животных НААН, ул. В. Стуса, 38, г. Львов, 79034, Украина 2 Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина

Целью исследований было изучить влияние разного количества цитрата кобальта, изготовленного методом нанотех-

Citation: Khomyn, M., Kovalchuk, I., Kropyvka, S., Tsap, M. (2017). Biochemical processes in cows and the biological value of milk under influence of cobalt citrate. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 166–170.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 166 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

нологии, на биохимические процессы в организме коров, их продуктивность и биологическую ценность молока в первые два месяца лактации. Для достижения поставленной цели решали следующие задач: исследовали влияние различного количест- ва цитрата кобальта на биохимические показатели крови и качество молока у коров, а также контролировали среднесу- точные удои. Опыт проведен на 3 группах коров (по 5 голов) украинской черно-пестрой молочной породы, аналогах по массе тела (590–620 кг), продуктивности (6,5–6,8 тис. кг молока за предыдущую лактацию) и лактации (3–4 лактация). В отличие от коров контрольной, животным опытной (ІІ) группы в течение двух месяцев скармливали минеральную добавку в виде цитрата кобальта в количестве 19 мкг Со/кг с. в. рациона, а опытной (ІІІ) – цитрата кобальта в количестве 34 мкг Со/кг с. в. рациона. Продолжительность скармливания цитрата кобальта коровам опытных групп составляла 2 месяца. У коров всех групп отбирали образцы венозной крови в подготовительный (до скармливания добавок) и опытный (60 сутки скармливания добавки) периоды для определения концентрации общего белка, церулоплазмина, сиаловых кислот, гексоз, связанных с белками, и активность аминотрансфераз. В дни взятия крови контролировали продуктивность с определе- нием суточного удоя от каждой коровы и взятием средней пробы молока для определения содержания жира, белка, лак- тозы, неорганического Фосфора и Кальция. Установлено, что включение в состав рацион коров опытной (ІІ) группы мине- ральной добавки способствовало увеличению в крови животных содержания общего белка на 11,9% (Р <0,05), неорганиче- ского фосфора на 15,3% (Р < 0,05) и гексоз, связанных з белками, на 8,8% (Р < 0,05). В этих условиях в молоке коров увели- чивалось содержание неорганического Фосфора на 5,6% (Р < 0,05) и повышались среднесуточные удои молока на 4,5%. Применение минеральной добавки животных опытной (ІІІ) группы в течение двух месяцев способствовало увеличению в крови содержания церулоплазмина на 5,1% (Р < 0,05) и гексоз, связанных с белками, на 11,5% (Р < 0,05). Минеральная доба- вка способствовала повышению на 5,4% среднесуточных удоев молока и увеличению в нем содержания лактози на 0,10% (абсолютных). Ключевые слова: коровы, кровь, молоко, биохимические показатели, жир, белок, лактоза, среднесуточные удои.

Biochemical processes in cows and the biological value of milk under influence of cobalt citrate

M. Khomyn1, I. Kovalchuk2, S. Kropyvka1, M. Tsap1 [email protected]

1Institute of Animal Biology NAAS, V. Stus Str., 38, Lviv, 79034, Ukraine; 2Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine

The aim of research was to study the effect of different amounts of cobalt citrate produced by nanotechnology on biochemical processes in cows, their productivity and biological value of milk in the first two months of lactation. To achieve this goal the subse- quent problems have been solved. We investigated the effect of different amounts of cobalt citrate on biochemical parameters of blood and milk of cows and controlled their average daily yield. The experiment has been conducted in 3 groups of cows (5 cows each) of Ukrainian black and white dairy cattle, analogue by body weight (590–620 kg), performance (6,5–6,8 thousand kg of milk per past lactation) and lactation (3–4 lactation). Unlike the control cows, animals experimental (ІІ) group for two months were fed by mineral supplements in the form of cobalt citrate in an amount of 19 mg Co/kg of dry matter of diet and research (ІІІ) – cobalt citrate in an amount of 34 mg Co/kg of dry matter of diet. Duration of cobalt citrate feeding of cows of research groups was 2 months. In all groups of cows the samples of venous blood were taken in preparation for feeding additives period and during 60 day of additives feeding period in order to determine the concentration of total protein, ceruloplasmin, sialic acids, hexoses bound to proteins and activity of amino transferases. The milk production has been controlled in days of sampling with the definition of daily milk yield per cow and taking an average sample for the determination of milk fat, protein, lactose, inorganic phosphorus and calci- um. It has been established that the inclusion in the diet of cows of experimental (ІІ) group of mineral supplements contributed to an increase in animal blood total protein content by 11.9% (P < 0.05), inorganic phosphorus by 15.3% (P < 0.05) and hexoses bound protein by 8.8% (P < 0.05). Under these conditions milk content of inorganic phosphorus increased by 5.6% (P < 0.05) and average daily milk production increased by 4.5%. The use of mineral additives in third experimental group of animals within two months contributed to an increase in blood ceruloplasmin content by 5.1% (P < 0.05) and hexoses bound protein by 11.5% (P < 0.01). Mineral supplements promote 5.4% raise of average daily milk production and increase it to the lactose content by 0.10% (in abso- lute). Key words: cows, blood, milk, biochemical indicators, fat, protein, lactose, average yield.

Вступ (Karnaukhov et al., 2001; Skalnyiy and Rudakov, 2004). Актуальність теми. В останні роки стрімко роз- Для забезпечення повноцінного живлення органі- вивається такий новий напрямок науки, як нанотехно- зму тварин у світовій практиці застосовують мінера- логія, що забезпечує можливість використання нано- льні добавки, що містять мікроелементи. Активно частинок мікроелементів у тваринництві та ветерина- вивчаються солі органічних кислот, що містять мак- рній медицині (Borysevych et al., 2010). Застосування ро- і мікроелементи, зокрема цитрати мікроелементів, у годівлі тварин карбоксилатів, зокрема цитратів мік- які є безпечними для здоров’я тварин та людини. Солі роелементів, одержаних на основі нанобіотехнології, лимонної кислоти володіють антиоксидантною та забезпечує високу біологічну і технологічну ефектив- радіопротекторною здатністю, а також оптимізуючим ність та екологічну безпечність цих сполук (Khomyn впливом на функціонування різних систем організму and Fedoruk, 2013; Dolaychuk et al., 2015; Fedoruk et

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 167 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74 al., 2015). Враховуючи дефіцит Со у кормах, дослі- раціону, а коровам ІІІ дослідної – крім ОР додавали дження впливу цитрату кобальту на фізіолого- цитрат кобальту в кількості 34 мкг Со/кг с. р. раціону. біохімічні процеси в організмі корів є актуальними. Тривалість згодовування цитрату кобальту тваринам Мета і завдання дослідження. Метою досліджень дослідних груп становила 2 місяці. було вивчити вплив різної кількості цитрату кобальту, У корів усіх груп відбирали зразки венозної крові виготовленого методом нанотехнології (Kosinov and у підготовчий (до згодовування добавок) і дослідний Kaplunenko, 2006), на біохімічні процеси в організмі (60 доба згодовування добавки) періоди для визна- корів, їхню продуктивність та біологічну цінність чення біохімічних показників. Згідно з методиками молока у перші два місяці лактації. Для досягнення (Vlizlo et al., 2012) у зразках крові визначали концент- поставленої мети розв’язували такі завдань: дослі- рацію загального білка, церулоплазміну, сіалових джували вплив цитрату кобальту на біохімічні показ- кислот, гексоз, зв’язаних з білками, та активність ники крові та молока корів, а також контролювали амінотрансфераз. середньодобові надої. У дні взяття крові контролювали молочну продук- тивність з визначенням добового надою від кожної Матеріал і методи досліджень корови і взяттям середньої проби молока для визна- чення вмісту жиру, білка, лактози, неорганічного Дослідження проведені в ДП ДГ «Пасічна» НВЦ Фосфору та Кальцію. Отримані числові дані обробля- «Соя» НААН, Старосинявського району Хмельниць- ли за допомогою стандартного пакету статистичних кої області на 3-х групах корів (по 5 тварин у кожній) програм Microsoft Excel. української чорно-рябої молочної породи, аналогах за масою тіла (590–620 кг), продуктивністю (6,5–6,8 тис. Результати та їх обговорення кг молока за минулу лактацію) та віком (3–4 лакта- ція). Годівля корів була нормована за добовим надоєм Дослідженнями встановлено, що згодовування рі- і масою тіла; утримання прив'язне з випасанням у зної кількості цитрату кобальту сприяло збільшенню літній період (Bohdanov and Kandybа, 2012). вмісту загального білка у крові корів дослідних груп Корови контрольної І групи отримували основний порівняно з контрольною (табл. 1). Зокрема, внесення раціон (ОР). Тваринам ІІ дослідної групи – до ОР у раціон корів ІІ групи цитрату кобальту в кількості разом з ранковою порцією комбікорму щоденно дода- 19 мкг Со/кг с. р. раціону сприяло збільшенню у крові вали цитрат кобальту в кількості 19 мкг Со/кг с. р. вмісту загального білка на 11,9% (Р < 0,05). Таблиця 1 Біохімічні показники крові корів (М ± m, n = 3–4) Періоди дослідження дослідний, Показник Група підготовчий місяць згодовування добавки 2 І 81,3 ± 1,41 77,5 ± 2,43 Загальний білок, г/л ІІ 75,8 ± 2,00 86,7 ± 2,21* ІІІ 75,5 ± 2,14 82,3 ± 1,71 І 0,210 ± 0,005 0,215 ± 0,005 АлАТ, Е/л ІІ 0,259 ± 0,046 0,254 ± 0,017 ІІІ 0,236 ± 0,029 0,283 ± 0,030 І 0,396 ± 0,017 0,380 ± 0,021 АсАТ, Е/л ІІ 0,386 ± 0,003 0,406 ± 0,015 ІІІ 0,412 ± 0,053 0,414 ± 0,017 І 2,43 ± 0,05 2,30 ± 0,10 Кальцій, ІІ 2,50 ± 0,06 2,37 ± 0,08 ммоль/л ІІІ 2,40 ± 0,07 2,35 ± 0,05 І 1,48 ± 0,11 1,37 ± 0,07 Фосфор неорг., ммоль/л ІІ 1,40 ± 0,12 1,58 ± 0,06* ІІІ 1,35±0,09 1,48 ± 0,09 І 258,3 ± 3,07 311,7 ± 4,84 Церулоплазмін, у. о. ІІ 259,5 ± 4,41 320,8 ± 2,46 ІІІ 259,8 ± 2,81 327,5 ± 2,50* І 196,5 ± 3,43 199,3 ± 3,53 Сіалові кислоти, у. о. ІІ 200,5 ± 2,63 207,5 ± 3,07 ІІІ 199,5 ± 2,96 203,0 ± 2,65 І 3,25 ± 0,05 3,31 ± 0,08 Гексози, зв’язані з білками, ІІ 3,26 ± 0,06 3,60 ± 0,05* г/л ІІІ 3,28 ± 0,05 3,69 ± 0,05** Примітка: у цій і наступних таблицях вірогідність різниць між контрольною і дослідними групами враховували *– Р < 0,05; ** – Р < 0,01

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 168 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Як до згодовування добавок, так і на 60 добу її за- У крові тварин ІІ дослідної групи на 60 добу зго- стосування активність АлАТ та АсАТ у крові корів ІІ довування добавки відзначено вищу концентрацію та ІІІ дослідних груп незначно зростала порівняно з гексоз, зв’язаних з білками, на 8,8% (Р < 0,05), а ІІІ аналогічними показниками тварин контрольної групи. дослідної – церулоплазміну на 5,1% та гексоз, Незначне підвищення активності амінотрансфераз у зв’язаних з білками, – на 11,5% (Р < 0,01). Підвищен- крові корів дослідних груп може свідчити про стиму- ня вмісту глікопротеїнів певною мірою, може свідчи- лювання процесів переамінування в результаті збіль- ти про властивість досліджуваних концентрацій цит- шення вмісту вільних амінокислот, які здатні включа- рату кобальту посилювати імунобіологічні реакції та тися у процес трансамінування за дії досліджуваної підвищувати імунний захист у корів, оскільки відомо, мінеральної добавки. що глікопротеїни займають важливе місце в активації Разом з цим, у крові корів ІІ дослідної групи спос- імунної відповіді організму тварин. Не виявлено віро- терігалося підвищення концентрації неорганічного гідних змін щодо вмісту сіалових кислот у крові корів Фосфору на 15,3% (Р < 0,05) та невірогідно – Каль- дослідних груп. цію. Більша кількість цитрату кобальту в раціоні ко- Суттєвіші зміни встановлено щодо концентрації рів ІІІ дослідної групи також сприяла підвищенню неорганічного Фосфору та Кальцію у молоці корів рівня вказаних макроелементів, однак дані зміни були дослідних груп (табл. 2). невірогідні. Таблиця 2 Вміст Кальцію і неорганічного Фосфору у крові корів (М ± m, n = 3–4) Періоди дослідження дослідний, Показник Група підготовчий місяць згодовування добавки 2 І 36,9 ± 0,23 35,7 ± 0,44 Кальцій, ІІ 35,9 ± 0,77 37,8 ± 0,92 ммоль/л ІІІ 36,1 ± 0,84 38,1 ± 1,03 І 19,7 ± 0,51 21,6 ± 0,36 Фосфор неорг., ІІ 20,5 ± 0,69 22,8 ± 0,20* ммоль/л ІІІ 19,9 ± 0,64 22,4 ± 0,19

Так, вміст неорганічного Фосфору у молоці корів * ІІ дослідної групи був на 5,5% (Р < 0,05) більший від 5 аналогічного показника контрольної групи. Нато- 4,5 мість у молоці корів ІІІ дослідної групи, навпаки, 4 3,5 більш суттєва різниця встановлена щодо вмісту Ка- 3 льцію. Однак, варто зазначити, що вказані зміни були % 2,5 невірогідні. 2 За результатами дослідження у молоці корів ІІ до- 1,5 слідної групи, які отримували цитрат кобальту в кіль- 1 кості 19 мкг Со/кг с. р. раціону не спостерігали суттє- 0,5 вих змін щодо вмісту жиру, білка та лактози (рис.). 0 Натомість підвищення концентрації цитрату коба- Жир Білок Лактоза льту до 34 мкг Со/кг с. р. раціону сприяло вірогідному І контрольна ІІ дослідна ІІІ дослідна

зростанню рівня лактози у молоці тварин ІІІ дослідної Рис. Вміст жиру, білка та лактози в молоці корів, групи, а саме 4,68 ± 0,03 проти 4,58 ± 0,06% у контро- M ± m, n = 4–5 лі. При цьому варто зазначити, що вміст жиру стано- вив 3,64 ± 0,10 проти 3,56 ± 0,05, а білка ― 2,91 ± 0,02 Різна кількість цитрату кобальту, включеного у проти 2,85 ± 0,04%. Однак дані зміни були невірогід- склад комбікорму по-різному впливала на молочну ними. продуктивність корів (табл. 3).

Таблиця 3 Добовий надій молока корів, кг (M ± m, n = 4–5) Періоди дослідження Група дослідний, місяць згодовування підготовчий 2 І 21,6 ± 1,72 22,4 ± 2,32 ІІ 20,0 ± 2,31 23,4 ± 0,75 ІІІ 22,3 ± 1,05 23,6 ± 0,74

Так, менша кількість цитрату кобальту сприяла результаті чого середньодобові надої молока корів ІІІ підвищенню середньодобових надоїв молока корів ІІ дослідної групи підвищилися на 5,4%. дослідної групи на 4,5%, а більша – краще стимулю- Отже, застосування коровам протягом двох міся- вала молочну залозу тварин до секреції молока, в ців після отелення мінеральної добавки у вигляді

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 169 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

цитрату кобальту в кількості 19 мкг Со/кг с. р. раціо- Klytsenko, H.T., Kulyk, M.F., Kosenko, M.V., ну сприяло збільшенню вмісту в крові загального Lisovenko, V.T. (2004). Mineral'ne zhyvlennya білка, неорганічного фосфору та гексоз, зв’язаних з tvaryn. K.: Svit (in Ukrainian). білками, а в молоці — збільшенню концентрації не- Skalnyiy, A.V., Rudakov, I.A. (2004). Bioelementyi v органічного фосфору та підвищенню середньодобо- meditsine. M.: Mir (in Russian). вих надоїв молока на 4,5%. Цитрат кобальту у кілько- Borysevych, V.B., Kaplunenko, V.H., Kosinov, M.V. сті 34 мкг Со/кг с. р. раціону в крові корів ІІІ дослід- (2010). Nanomaterialy v biolohiyi. Osnovy ної групи за цей же період сприяв посиленню імуно- nanoveterynariyi. Posib. dlya stud. ahrar. zakl. osvity біологічної реактивності та підвищенню імунного III-IV rivniv akredytatsiyi za spets. «Vet. Medytsyna» захисту корів завдяки збільшенню вмісту гексоз, ta veterynarno-metodychnykh spetsialistiv. K.: VD зв’язаних з білками, та церулоплазміну, а в молоці — «Avitsena» (in Ukrainian). збільшенню концентрації лактози і підвищенню се- Khomyn, M.M., Fedoruk, R.S. (2013). Antyoksydantnyy редньодобових надоїв молока на 5,4%. profil' orhanizmu i biolohichna tsinnist' moloka koriv u pershi misyatsi laktatsiyi za z·hodovuvannya Висновки tsytratu khromu ta selenu. Biolohiya tvaryn. 15(2), 140–148. 1. Згодовування коровам протягом двох місяців Dolaychuk, O.P., Fedoruk, R.S., Kropyvk,a S.J. (2015). 19 мкг Со/кг с. р. раціону сприяло збільшенню у крові Physiological reactivity and antioxidant defense sys- тварин вмісту загального білка на 11,9%, неорганіч- tem of the animal organism induced by Germanium, ного фосфору на 15,3% та гексоз, зв’язаних з білка- Chromium, and Selenium «nanoaquacitrates». Agri- ми, на 8,8%, а у молоці ― вмісту неорганічного фос- culture science and practice. 2(2), 50–52. фору на 5,6 % та підвищенню середньодобових надоїв Fedoruk, R.S., Dolaychuk, O.P., Kovalchuk, I.I., Tsap, на 4,5%. M.M. (2015). Reactions of physiological systems rats’ 2. Застосування протягом двох місяців цитрату ко- organism by watering them low and high doses Ger- бальту в кількості 34 мкг Со/кг с. р. раціону сприяло manium «nanoaquacitrate». Agriculture science and збільшенню у крові корів вмісту церулоплазміну на practice. 2(3), 15–21. 5,1%, гексоз, зв’язаних з білками, на 11,5% та підви- Kosinov, M.V., Kaplunenko, V.H. (2006). Patent щенню середньодобових надоїв молока на 5,4%. Ukrayiny na korysnu model'. №23550. Sposib Перспективи подальших досліджень. Планується eroziyno-vybukhovoho dysperhuvannya metaliv. дослідити вплив згодовування есенціальних мікрое- opubl. 25.05.07, 7 (in Ukrainian). лементів, виготовлених за допомогою нанотехнології, Bohdanov, H.O., Kandybа, V.M. (2012). Normy i на антиоксидантні та дезінтоксикаційні показники, ratsiony povnotsinnoyi hodivli vysokoproduktyvnoyi репродуктивну здатність корів, збереженість отрима- rohatoyi khudoby: dovidnyk-posibnyk. K.: Ahrar. ного потомства та його резистентність. Nauka (in Ukrainian). Vlizlo, V.I., Fedoruk, R.S., Ratych, I.B. (2012). Бібліографічні посилання Laboratorni metody doslidzhen' u biolohiyi, tvarynnytstvi ta veterynarniy medytsyni [Tekst]: Karnaukhov, O.I., Mel'nychuk, D.O., Chebot'ko, K.O., dovidnyk. L'viv: SPOLOM (in Ukrainian). Kopilevych, V.A. (2001). Zahal'na ta bioneorhanichna Стаття надійшла до редакції 24.03.2017 khimiya. K.:Feniks (in Ukrainian).

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 170 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7438

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 636.32 /.38:591.11:591.134

Активність ферментів плазми крові та продуктивні якості тварин залежно від рівня протеїну та енергії в раціоні лактуючих вівцематок 

Г.М. Седіло, С.О. Вовк, М.А. Петришин, М.М. Хомик [email protected]

Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН, вул. Грушевського, 5, с. Оброшино, Пустомитівський р-н, Львівська обл., 81115, Україна

Досліджували молочну продуктивність, кондиції вгодованості, інтенсивність росту і розвитку підсисних ягнят та ак- тивність окремих ферментів у плазмі крові за оптимізації рівня протеїну й енергії у раціонах лактуючих маток овець асканійської м’ясо-вовнової породи в зоні Передгір’я Карпат. Відомо, що природна геохімічна зона Карпатського регіону характеризується специфікою білкового складу і енергетичною цінністю кормів. Тому дослідження, скеровані на коригу- вання раціонів кітних і лактуючих вівцематок асканійської породи у вказаній зоні за рівнем протеїну та енергії у зимово- стійловий період та їх вплив на продуктивні якості й перебіг обміну речовин в організмі тварин, мають важливе науково- практичне значення. Дослідження проведено на 2-х групах лактуючих вівцематок-аналогів (по 10 голів у кожній) асканій- ської м'ясо-вовнової породи з кросбредною вовною у ДП ДГ «Грусятичі» Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН упродовж стійлового утримання. Тривалість досліду – 90 діб. Раціон вівцематок контрольної групи склада- вся із 1,6 кг сіна лучного, 0,5 кг цільного зерна вівса і 0,5 кг комбікорму за рецептом К80-6-89, вівцематки дослідної групи замість стандартного комбікорму отримували експериментальний комбікорм, у якому частина зернової основи була замінена гороховою дертю, соняшниковим і коноловим ріпаковим шротом та льняною макухою. За поживністю раціони контрольної і дослідної груп відрізнялися незначно. В раціоні контрольної групи маток містилося 21,7 МДж обмінної енер- гії, 187 г перетравного протеїну, 2,29 кг сухої речовини, а в раціоні дослідної групи відповідно – 22,1 МДж обмінної енергії, 188 г перетравного протеїну і 2,26 кг сухої речовини. В одному кілограмі сухої речовини комбікорму вівцематок контроль- ної групи містилося 9,5 МДж обмінної енергії, а тварин дослідної групи – 9,8 МДж. Встановлено, що коригування рівня протеїну і енергії у стандартному комбікормі для лактуючих вівцематок у вказаній зоні Карпат шляхом введення до його складу місцевих високобілкововмісних добавок забезпечує збереження матками вагових кондицій упродовж лактаційного періоду; підвищення середньодобового надою молока після відлучення ягнят на 23,8%; збільшення середньодобових приро- стів підсисних ягнят на 6,7–13,9%; фізіологічний рівень активності аланін амінотрансферази, аспартатамінотрансфера- зи і лактатдегідрогенази у плазмі крові. Ключові слова: вівцематки , ягнята, годівля, протеїн, енергія, ферменти крові, продуктивність.

Активность ферментов плазмы крови и продуктивные качества животных в зависимости от уровня протеина и энергии в рационе лактирующих овцематок

Г.М. Седило, С.О. Вовк, М.А. Петришин, Н.Н. Хомик [email protected]

Институт сельского хозяйства Карпатского региона НААН, ул. Грушевского, 5, с. Оброшино, Львовская область, 81115, Украина

Исследовали продуктивность, кондиции упитанности, интенсивность роста и развития подсосных ягнят и актив- ность отдельных ферментов в плазме крови при оптимизации уровня протеина и энергии в рационах лактирующих маток

Citation: Sedilo, G.M., Vovk, S.O., Petryshyn, M.A., Khomyk, M.M. (2017). Activity of blood plasma enzymes and the productive quality of animals depend- ing on the level of protein and energy in the ration of lactating ewes. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 171–174.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 171 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

овец асканийской мясо-шерстной породы в зоне Предгорья Карпат. Известно, что геохимическая зона Карпат характери- зуется спецификой белкового состава и энергетической ценности кормов. Поэтому исследования, направленные на корре- ктировку рационов беременных и лактирующих овцематок асканийской породы в указанной зоне по уровню протеина и энергии в зимне-стойловый период, их влияние на продуктивные качества и обмен веществ в организме животных имеют важное научно-практическое значение. Исследование проведено на 2-х группах лактирующих овцематок-аналогов (по 10 голов в каждой) асканийской мясо-шерстной породы с кроссбредной шерстью в ГП ОХ «Грусятичи» Института сельского хозяйства Карпатского региона НААН в течение стойлового содержания. Продолжительность опыта – 90 суток. Рацион овцематок контрольной группы состоял из 1,6 кг сена лугового, 0,5 кг цельного зерна овса и 0,5 кг комбикорма по рецепту К80-6-89, овцематки опытной группы вместо стандартного получали экспериментальный комбикорм, в котором часть зерновой основы была заменена гороховыми отрубями, подсолнечным и коноловим рапсовым шротом и льняным жмыхом. По питательности рационы контрольной и опытной групп отличались незначительно. В рационе контрольной группы маток содержалось 21,7 МДж обменной энергии, 187 г переваримого протеина, 2,29 кг сухого вещества, а в рационе опытной группы соответственно – 22,1 МДж обменной энергии, 188 г переваримого протеина и 2,26 кг сухого вещества. В одном килограмме сухого вещества комбикорма овцематок контрольной группы содержалось 9,5 МДж обменной энергии, а животных опытной группы – 9,8 МДж. Установлено, что корректировка уровня протеина и энергии в стандартном комбикорме для лактирующих овцематок в указанной зоне Карпат путем введения в его состав местных високобелковосо- держащих добавок обеспечивает сохранение матками весовых кондиций в течение лактационного периода; повышение среднесуточного удоя молока после отлучения ягнят на 23,8%; увеличение среднесуточных привесов подсосных ягнят на 6,7–13,9%; физиологический уровень активности аланинаминотрансферазы, аспартатаминотрансферазы и лактатдеги- дрогеназы в плазме крови. Ключевые слова: овцематки, ягнята, кормление, протеин, энергия, ферменты крови, производительность.

Activity of blood plasma enzymes and the productive quality of animals depending on the level of protein and energy in the ration of lactating ewes

G.M. Sedilo, S.O. Vovk, M.A. Petryshyn, M.M. Khomyk [email protected]

Institute of Agriculture in the Carpathian region NAAS, Grushevskogo Str., 5, Obroshino, Lviv Oblast, 81115, Ukraine

We studied the milk production, the condition of nutritional status, the intensity of growth and development of suckling lambs and the activity of individual enzymes in the blood plasma with optimization of the level of protein and energy in rations of lactating ewes of Ascanian meat and wool breed in the Foothills of the Carpathians. It is known, that the geochemical zone of the Carpathian region is characterized by specific protein composition and energy value of feeds. Therefore, studies aimed at adjusting the rations of pregnant and lactating ewes of the Askanian breed in this zone according to the level of protein and energy in the winter-stall period and their influence on the productive qualities and course of metabolism in animals, have an important scientific and practical significance. The study was carried out on 2 groups of lactating ewes-analogues (10 heads each) of Askanian meat and wool breed with crossbred wool in the «Hrusyatychi» Farm of the Institute of Agriculture of the Carpathian region of the National Academy of Sciences, during the stall period. The duration of the experiment is 90 days. The diet of the ewes of the control group consisted of 1.6 kg of hay meadow, 0.5 kg of whole grain of oats and 0.5 kg of compound feed according to the prescription K80-6-89, the research group's ewes received experimental mixed feeds, in which the part of the grain base was replaced with pea bran, sunflower and canola rapeseed meal and linseed meal. The diet of the control and experimental groups differed insignificantly. The diet of the control group of ewes contained 21.7 MJ of exchange energy, 187 g of digestible protein, 2.29 kg of dry matter, and in the diet of the experimental group, respectively, 22.1 MJ of exchange energy, 188 g of digestible protein and 2.26 kg of dry matter . In one kilogram of dry matter, the fodder of the sheep of the control group contained 9.5 MJ of exchange energy, and the experimental group animals – 9.8 MJ. It was found, that adjusting the level of protein and energy in the standard feed for lactating ewes in the zone of the Carpathians by introducing into it of local high- protein supplements provides maintaining the weights for the lactation period; increase the average daily milk yield after suckling lambs by 23.8%; increase the average daily growth of suckling lambs by 6.7–13.9%; physiological level of activity of alanineaminotransferase, aspartateaminotransferase and lactatedehydrogenase in blood plasma. Key words: ewes, lambs, feeding, protein, energy, blood enzymes, productivity.

Вступ поживних речовинах, особливо, в протеїні та енергії, є період кітності і лактації (Jamroz and Podkański, 2004; Виведена в Україні асканійська м'ясо-вовнова Iovenko et al., 2006; Vlizlo et al., 2012; Sedilo et al., порода овець з кросбредною вовною характеризується 2015; Sedilo et al., 2016). В умовах специфіки унікальним поєднанням високої вовнової, молочної та природно-географічної зони Карпат ці періоди м’ясної продуктивності (Iovenko et al., 2006; Sedilo et збігаються зі стійловим утриманням, коли традиційні al., 2015; Sedilo et al., 2016). Тварини цієї породи, раціони годівлі кітних і лактуючих маток овець насамперед вівцематки, для реалізації генетичного складаються в основному із сіна природних сінокосів потенціалу потребують повноцінної і збалансованої та зерна злакових (Iovenko et al., 2006; Stapai et al., годівлі (Iovenko et al., 2006; Vlizlo et al., 2012; Sedilo et 2007; Sedilo et al., 2015). Такі раціони не забезпечують al., 2015; Sedilo et al., 2016). В годівлі вівцематок потреб тварин у поживних речовинах, насамперед у різних порід і даної породи зокрема найбільш протеїні та енергії, що негативно впливає на перебіг критичними періодами з огляду на потребу в кітності й молочність вівцематок, ріст і розвиток

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 172 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

підсисних ягнят, вовняну продуктивність тварин раціоні дослідної групи відповідно 22,1 МДж обмін- (Iovenko et al., 2006; Sedilo et al., 2015). ної енергії, 188 г перетравного протеїну і 2,26 кг су- Варто зазначити, що природна геохімічна зона хої речовини. В одному кілограмі сухої речовини Карпатського регіону характеризується специфікою комбікорму вівцематок контрольної групи містилося білкового складу і енергетичною цінністю кормів. Тому 9,5 МДж обмінної енергії, а тварин дослідної групи – дослідження скеровані на коригування раціонів кітних і 9,8 МДж. лактуючих вівцематок асканійської породи у вказаній зоні за цими показниками у зимово-стійловий період та Результати та їх обговорення їх вплив на продуктивні якості й перебіг обміну речовин в організмі тварин, мають важливе науково- Динаміка живої маси вівцематок обох груп за пе- практичне значення. ріод проведення досліду наведена в таблиці 2. Мета роботи. Визначення вгодованості та молоч- ності вівцематок асканійської м'ясо-вовнової породи, Таблиця 2 інтенсивності росту і розвитку підсисних ягнят та Зміна маси тіла підсисних маток контрольної та активності ферментів (АЛТ, АСТ, ЛДГ) у плазмі крові дослідної груп (М ± m, n = 10) тварин в зоні передгір’я Карпат за коригування рівня Показники Група td протеїну і енергії в комбікормі шляхом введення до контрольна дослідна його складу зерна місцевих високобілкових культур. Маса тіла, кг при постановці на 60,0 ± 0,97 59,6 ± 0,99 0,40 дослід Матеріал і методи досліджень при знятті з досліду 54,5 ± 0,92 56,2 ± 1,02 1,24 Дослідження проведено на лактуючих вівцематках ± різниця 5,50 ± 0,27 3,67 ± 0,16*** 5,83 асканійської м'ясо-вовнової породи з кросбредною Примітка: У даній і наступних таблицях зірочками позначе- вовною у ДП ДГ «Грусятичі» Інституту сільського но вірогідність різниць у показниках відносно контролю: * – Р < 0,05; ** – P < 0,01; *** – P < 0,001. господарства Карпатського регіону НААН упродовж

стійлового утримання. Тривалість досліду – 90 діб. Наведені дані свідчать про те, що зниження маси Методом аналогів було сформовано дві групи лак- тіла, котре зазвичай спостерігається у вівцематок за туючих вівцематок по 10 голів (дослідна і контроль- підсисний період у тварин дослідної групи, було на), котрі утримувалися роздільно із забезпеченням менш виражене, ніж у тварин контрольної (Р < 0,001). належного догляду та рівня годівлі. Про відмінності в інтенсивності росту молодняку, Раціон вівцематок контрольної групи складався із котрий в період підсисного періоду вирощувався під 1,6 кг сіна лучного, 0,5 кг цільного зерна вівса і 0,5 кг матками контрольної та дослідної груп, свідчать дані, комбікорму за рецептом К80-6-89, вівцематки дослід- наведені в таблиці 3. Наведені у таблиці 3 дані свід- ної групи замість стандартного комбікорму отриму- чать про те, що ягнята (як баранчики, так і ярочки), вали експериментальний комбікорм. Рецепти комбі- вирощені під матками дослідної групи, мали при від- кормів контрольної і дослідної груп наведено в таб- лученні вищу масу тіла, ніж ягнята, котрі вирощува- лиці 1. лися під матками контрольної групи відповідно на 6,2 Таблиця 1 і 11,5%, а середньодобові прирости відповідно на 6,7 і Склад комбікормів для підсисних маток 13,9% (Р < 0,05). контрольної і дослідної груп З метою оцінки потенційної молочної продуктив- Назва кормів Вміст, % ності маток піддослідних груп після відлучення ягнят контроль дослід Кукурудза – 20 було проведено їх дворазове контрольне доїння. Овес 10 – Отримані показники середньодобового надою (715 г Ячмінь 30 20 контроль і 885 г дослід) свідчать про те, що матки Пшениця 29 20 дослідної групи за цим показником переважали маток Дерть горохова – 10 контрольної групи на 23,8%. Шрот соняшниковий 20 15 Крім дослідження продуктивнтх якостей, окремим Шрот ріпаковий – 5 аспектом нашої роботи було визначення активності Макуха лляна – 4 аланінамінотрансферази (АЛТ) аспартатамінотранс- Висівки пшеничні 7 – ферази (АСТ) і лактатдегідрогенази (ЛДГ) у плазмі Динатрій фосфат – 4 крові тварин, оскільки відомо, що на основі активнос- Обезфторений фосфат 2 – ті вказаних ферментів значною мірою можна судити Сіль 1 1 про інтенсивність перебігу обміну речовин в організмі Премікс П 80-1 1 1 (Buqq, 2012). З метою визначення активності наведених вище За поживністю раціони контрольної і дослідної ферментів від 5 маток з кожної групи на початку, і в груп відрізнялися незначно. В раціоні контрольної кінці досліду відбирали зразки крові з яремної вени групи маток містилося 21,7 МДж обмінної енергії, 187 для проведення лабораторних досліджень. г перетравного протеїну, 2,29 кг сухої речовини, а в

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 173 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Таблиця 3 Показники інтенсивності росту піддослідних ягнят за 90 днів підсисного періоду (М ± m, n = 5) Показники контрольна група дослідна група ярки барани ярки барани Жива маса,кг при постановці на дослід 3,94 ± 0,09 4,7 ± 0,16 4,00 ± 0,12 4,88 ± 0,15 при знятті з досліду 20,80 ± 0,73 25,8 ± 0,58 23,20 ± 0,58* 27,4 ± 1,03* приріст за період досліду,кг 16,86 ± 0,73 21,1 ± 0,56 19,20 ± 0,56* 22,5 ± 1,04 середньодобовий приріст, г 187,3 ± 8,12 234,4 ± 5,06 213,3 ± 6,04* 250,2 ± 11,59*

Результати досліджень із визначення активності забезпечує: збереження матками вагових кондицій за ферментів у плазмі крові піддослідних вівцематок підсисний період; підвищення середньодобового наведені у таблиці 4. надою молока після відлучення ягнят на 23,8%; збі- Таблиця 4 льшення середньодобових приростів підсисних ягнят Активність ферментів у плазмі крові піддослідних на 6,7–13,9%; фізіологічний рівень активності АЛТ, маток (М ± m , n=5) АСТ і ЛДГ у плазмі крові. Показники Група контрольна дослідна Бібліографічні посилання при постановці на дослід АЛТ, мкат/л 35,0 ± 0,62 35,4 ± 0,62 Sedilo, H.M., Vovk, S.O., Havryliak, V.V. (2016). АСТ, мкат/л 64,2 ± 0,93 66,0 ± 0,56 Vivcharstvo Karpatskoho rehionu (monohrafiia). ЛДГ, мкат/л 14,6 ± 0,34 14,4 ± 0,34 Lviv: PAIS (in Ukrainian). при знятті з досліду Iovenko, V.M., Polska, P.I., Antonets, O.H. (2006). АЛТ, мкат/л 34,8 ± 0,57 35,6 ± 0,58 Vivcharstvo Ukrainy. K.: Ahrarna nauka (in АСТ, мкат/л 63,8 ± 1,06 65,2 ± 0,98 Ukrainian). ЛДГ, мкат/л 14,5 ± 0,33 14,7 ± 0,25 Vlizlo, V.V., Fedoruk, R.S., Ratych, I.B. (2012).

Laboratorni metody doslidzhen u biolohii, Як свідчать дані, наведені в таблиці 4, суттєвих рі- tvarynnytstvi ta veterynarnii medytsyni. Lviv: зниць в активності ферментів переамінування (АсТ і SPOLOM (in Ukrainian). АлТ) та лактатдегідрогенази (ЛДГ) у плазмі крові Sedilo, H.M., Vovk, S.O., Petryshyn, M.A. (2015). тварин контрольної і дослідної груп нами не виявле- Suchasnyi stan i osnovni napriamy rozvytku но, що свідчить про відсутність негативного впливу vivcharstva v Karpatskomu rehioni / H. M. Sedilo, // використання у комбікормі лактуючих вівцематок Visnyk Dnipropetrovskoho derzhavnoho ahrarno- асканійської породи місцевих високобілкововмісних ekonomichnoho universytetu. 3, 107–111 (in Ukraini- кормів (горохової дерті, каналового ріпакового шро- an). ту, лляної макухи) на процеси перебігу обміну речо- Stapai, P.V., Makar, I.A., Havryliak, V.V. (2007). вин в їх організмі. Fizioloho-biokhimichni osnovy zhyvlennia ovets.

Lviv: Leo-Blank (in Ukrainian). Висновки Buqq, T.D. (2012). Introduction tо enzyme and coenzyme

chemistry. New York: John Wiley and Sonc Inc. Згодовування лактуючим вівцематкам асканійсь- Jamroz, D., Podkański, А. (2004). Zywienie zwierząt i кої м’ясо-вовнової породи із кросбредною вовною у paszoznawstwo. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe зоні передгір’я Карпат експериментального комбі- PWN SA. корму із вмістом місцевих високобілкових кормів Стаття надійшла до редакції 30.03.2017

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 174 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7439

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 636.082.02.

Тривалість та ефективність довічного використання корів залежно від їх надою за першу та кращу лактації 

Ю.В. Пославська1, Є.І. Федорович2, П.В. Боднар1 [email protected]

1Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, вул. Пекарська, 50, м. Львів, 79010, Україна; 2Інститут біології тварин НААН, вул. В. Стуса, 38, м. Львів, 79034, Україна

Метою досліджень було вивчити тривалість та ефективність довічного використання корів української чорно-рябої молочної породи та вплив на ці показники надою за першу й кращу лактації. Дослідження проведені у ТзОВ «Молочні ріки» Сокальського району Львівської області. Встановлено, що вищими показниками тривалості життя, продуктивного вико- ристання, лактування, кількості лактацій за життя і коефіцієнта господарського використання відзначалися корови, надій за першу лактацію яких становив 3501–4000, за кращу – 5001–5500 кг, а за довічним надоєм і кількістю молочного жиру – тварини з надоєм за першу лактацію 4001–4500, за кращу – понад 6000 кг. Кращими за надоєм та кількістю моло- чного жиру на один день життя, продуктивного використання і лактування виявилися корови з надоєм за першу лактацію понад 5500 кг, а за кращу – понад 6000 кг. Кореляційним аналізом встановлено різний рівень та напрям зв’язку показників тривалості та ефективності довічного використання піддослідних корів з їх надоєм за першу лактацію. Найвищі додатні і достовірні коефіцієнти кореляції були встановлені між надоєм тварин за першу лактацію та їх надоєм (0,426–0,812) і кількістю молочного жиру (0,445–0,811) на один день життя, продуктивного використання й лактування.. Від’ємні, але вірогідні зв’язки спостерігалися між надоєм корів за першу лактацію та тривалістю їх життя, продуктивного викорис- тання, лактування, кількістю лактацій за життя, коефіцієнтом господарського використання. Найбільший вплив надій корів за першу лактацію мав на їх надій та кількість молочного жиру на один день продуктивного використання (61,89 та 62,47% відповідно) і лактування (54,97 та 56,44%), а найменший – на довічний надій (2,01%) та довічну кількість молочно- го жиру (1,97%). Найбільшу прогнозовану цінність мали зв’язки між надоєм корів за кращу лактацію та їх довічним надо- єм, довічною кількістю молочного жиру, надоєм і кількістю молочного жиру на один день життя, продуктивного викори- стання і лактування. Ці зв’язки у всіх випадках були тісними, високодостовірними і знаходилися в межах 0,598–0,911. Най- менший коефіцієнт кореляції, до того ж невірогідний і від’ємний, спостерігався між надоєм корів за кращу лактацію та середнім вмістом жиру в молоці за всі лактації (-0,008). Значний вплив кращої лактації на зазначені вище показники підт- верджується вирахуваними нами показниками сили впливу, які коливалися від 39,53 до 77,68%. Найнижча сила впливу цього фактору спостерігалася на середній вміст жиру в молоці за всі досліджувані лактації (1,02%). Ключові слова: корови, надій, лактація, тривалість продуктивного використання, довічна продуктивність, кореляція, сила впливу.

Продолжительность и эффективность пожизненного использования коров в зависимости от их удоя по первой и лучшей лактациям

Ю.В. Пославская1, Е.И. Федорович2, П.В. Боднар1 [email protected]

1Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина;

Citation: Poslavska, Y.V., Fedorovych, Y.I., Bodnar, P.V. (2017). Duration and effectiveness of lifelong use of cows according to their milk yield for first and better lactation. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 175–181.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 175 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

2Институт биологии животных НААН, ул. В. Стуса, 38, г. Львов, 79034, Украина

Целью исследований было изучить продолжительность и эффективность пожизненного использования коров украинс- кой черно-пестрой молочной породы и влияние на эти показатели удоя по первой и лучшей лактациям. Исследования про- ведены в ООО «Молочные реки» Сокольского района Львовской области. Установлено, что более высокими показателями продолжительности жизни, продуктивного использования, лактирования, количества лактаций при жизни и коэффицие- нта хозяйственного использования отличались коровы, удой по первой лактации которых составлял 3501–4000, по лучшей – 5001–5500 кг, а по пожизненному удою и количеству молочного жира – животные с удоем по первой лактации 4001– 4500, по лучшей – более 6000 кг. Лучшими по удою и количеству молочного жира на один день жизни, продуктивного испо- льзования и лактирования оказались коровы с удоем по первой лактации сверх 5500 кг, а по лучшей – более 6000 кг. Корре- ляционным анализом установлены различный уровень и направление связей показателей продолжительности и эффектив- ности пожизненного использования подопытных коров с их удоем по первой лактации. Самые высокие положительные и достоверные коэффициенты корреляции были установлены между удоем животных по первой лактации и их удоем (0,426–0,812) и количеством молочного жира (0,445–0,811) на один день жизни, продуктивного использования и лактиро- вания. Отрицательные, но достоверные связи наблюдались между удоем коров по первой лактации и продолжительно- стью их жизни, продуктивного использования, лактирования, количеством лактаций при жизни, коэффициентом хозяйст- венного использования. Наибольшее влияние удой коров по первой лактации имел на их удой и количество молочного жира на один день продуктивного использования (61,89 и 62,47% соответственно) и лактирования (54,97 и 56,44%), а наи- меньший – на пожизненный удой (2,01%) и пожизненное количество молочного жира (1,97%). Наибольшую прогнозиру- емую ценность имели связи между удоем коров за лучшую лактацию и их пожизненным удоем, пожизненному количеству молочного жира, удоем и количеством молочного жира на один день жизни, продуктивного использования и лактирования. Эти связи во всех случаях были тесными, високодостоверными и находились в пределах 0,598–0,911. Наименьший коэффи- циент корреляции, к тому же недостоверный и отрицательный, наблюдался между удоем коров по лучшей лактации и средним содержанием жира в молоке по всех лактациях (-0,008). Значительное влияние лучшей лактации на указанные выше показатели подтверждается вычисленными нами показателями силы воздействия, которые колебались от 39,53 до 77,68%. Самая низкая сила воздействия этого фактора наблюдалась на среднее содержание жира в молоке по всем исследуемым лактациям (1,02%). Ключевые слова: коровы, удой, лактация, продолжительность продуктивного использования, пожизненная продук- тивность, корреляция, сила влияния.

Duration and effectiveness of lifelong use of cows according to their milk yield for first and better lactation

Y.V. Poslavska1, Y.I. Fedorovych2, P.V. Bodnar1 [email protected]

1Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine; 2Institute of animal biology NAAS, V. Stus Str., 38, Lviv, 79034, Ukraine

The aim of research was to study the duration the effectiveness and lifelong use of Ukrainian Black-Spotted dairy breed cows and the impact on these indicators of milk yield for the first and best of lactation. Research was carried out in Ltd. «Milk River» Sokal district, Lviv region. It is established, that the highly indices of life expectancy, productive use, lactation, number of lactations for life and the coefficient of economic use there were cows, milk yield for the first lactation of which was 3501–4000, for the best – 5001– 5500 kg, but for the lifelong yields and the amount of milk fat – with the milk yield for the first lactation 4001–4500, for better – more than 6000 kg. Better by yields and the number of butterfat on one day of life, productive use and lactation were cows with milk yield for the first lactation of over 5500 kg, and for better – more than 6000 kg. Thanks to the correlation analysis is set different levels and the direction of indicators duration communication and the efficiency and lifetime use of experimental cows with their milk yield for the first lactation. The highest positive and significant correlation coefficients have been established between the animals yields for the first lactation and their yields (0.426–0.812) and the amount of milk fat (0.445–0.811) for a day of life, productive use and lactation. Negative, but probable links were between milk yield of cows for the first lactation and the duration of their life, pro- ductive use, lactation, number of lactations in life, the coefficient economic use. The greatest influence of cows yield for the first lactation had their yield and the amount of milk fat for a day of productive use (61.89 and 62.47% respectively) and lactation (54.97 and 56.44%) and the lowest – in a lifelong yield (2.01%) and the lifelong number of milk fat (1.97%). The largest predicted value had the links between the yields for the best lactation of cows and their lifelong milk yield, lifelong number of milk fat, yields and the amount of milk fat for a day of life and productive use and lactation. These links in all cases were close, highly reliable and were in the range 0.598–0.911. The lowest correlation coefficient, in addition improbable and negative, was observed between milk yield of cows for the best lactation and average fat content in milk for all lactation (-0.008). Significant influence of better lactation on the above mentioned indicators are confirmed by our calculation the indicators of influence power, which ranged from 39.53 to 77.68%. The lowest power of influence of this factor was observed in the average fat content in milk for all investigated lactation (1.02%). Key words: cows, yield, lactation, duration of productive use, lifelong productivitry, correlation, the power of influence.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 176 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Вступ тивний аналіз тривалості та ефективності довічного використання корів проведено за методикою Ефективність виробництва молока у сучасних Ю.П. Полупана (Polupan, 2010) за матеріалами зооте- умовах значною мірою залежить від тривалості гос- хнічного обліку. До аналізу залучено інформацію за подарського використання корів та рівня їхньої про- 1941 коровою, перше отелення яких датовано 1986– дуктивності за період життя (Gavrylenko, 2003; Kal'- 2008 роками (щонайменше вісім років до року прове- chuk, 2004; Gnatjuk and Kovalenko, 2016; Fedorovych et дення ретроспективного аналізу) і які вибували зі al., 2016). Тривале господарське використання висо- стада після закінчення щонайменше першої лактації копродуктивних тварин є беззаперечною передумо- тривалістю не менше 240 днів. вою та найважливішим чинником ефективного довіч- Силу впливу надою корів за першу й кращу лакта- ного використання молочної худоби, забезпечення ції на тривалість та ефективність їх довічного викори- високої рентабельності та конкурентоспроможності стання визначали шляхом однофакторного дисперсій- галузі в умовах формування ринкових відносин ного аналізу за допомогою програми STATISTICA (Gladij et al., 2015). 6.1. Біометричну обробку отриманих даних проводи- Проте, прижиттєва оцінка тварин за прямими пока- ли за методикою Н.А. Плохинского (Plohinskij, 1969). зниками тривалості їх використання є неможливою. Її проводять лише після вибуття корів, тому селекційна Результати та їх обговорення доцільність такої оцінки знижується. Це зумовлює необхідність пошуку ознак, які пов’язані з показниками Нами встановлено, що корови української чорно- довічного використання корів і які дозволять прижит- рябої молочної породи характеризувалися відносно тєво прогнозувати їх продуктивне довголіття (Polupan невисокими показниками тривалості продуктивного and Rjeznykova, 2008; Polupan and Koval', 2011). використання (табл. 1). Цей показник у них в серед- З огляду на зазначене, метою досліджень було ви- ньому становив 1283,4 дня або 3,0 лактації з коефіціє- вчити тривалість використання і довічну продуктив- нтом господарського використання (КГВ) 0,55%. В ність корів української чорно-рябої молочної породи середньому за 1445 днів лактування від корів отрима- та вплив на ці показники надою за першу й кращу но 14304,8 кг молока, або 543,5 кг молочного жиру. лактації. При цьому мінливість названих показників була висо- кою і перебувала в межах 55,44–55,61%, що дає підс- Матеріал і методи досліджень тави для проведення ефективної селекційної роботи на підвищення показників довічної продуктивності Дослідження проведені на коровах української чо- корів. Надій на один день життя становив 6,1, продук- рно-рябої молочної породи у ТзОВ «Молочні ріки» тивного використання – 10,9, лактування – 13,4 кг. Сокальського району Львівської області. Ретроспек- Таблиця 1 Тривалість та ефективність довічного використання корів, n = 1941 Показник M ± m σ Cv, % Тривалість періоду, днів: життя 2168,3 ± 15,72 763,10 35,18 продуктивного використання 1283,4 ± 15,60 757,18 52,84 лактації 1047,0 ± 12,60 611,87 52,15 Довічна продуктивність: надій, кг 14304,8 ± 193,20 9379,84 55,61 середній вміст жиру в молоці, % 3,83 ± 0,004 0,176 2,22 кількість молочного жиру, кг 543,5 ± 7,20 349,36 55,44 Надій на 1 день, кг: життя 6,1 ± 0,05 2,24 17,45 продуктивного використання 10,9 ± 0,05 2,55 21,83 лактації 13,4 ± 0,07 3,48 29,99 Кількість молочного жиру на 1 день, г: життя 231,0 ± 1,75 84,93 36,77 продуктивного використання 418,3 ± 2,07 100,64 24,06 лактації 513,3 ± 2,81 136,21 26,53 Кількість лактацій за життя 3,0 ± 0,04 1,99 55,53 КГВ 0,55 ± 0,003 0,141 22,90

У молочному скотарстві найважливішою ознакою, відзначалися корови, продуктивність за першу лакта- за якою ведеться добір, є молочна продуктивність цію яких становила 3501–4000 кг. корів за першу лактацію. Тому нами вивчено взає- Зі збільшення або зменшенням рівня надою тварин мозв’язок надою корів за першу лактацію з триваліс- за вказану лактацію вищезазначені показники у них тю та ефективністю їх довічного використання знижувалися, причому у більшості випадків достовір- (табл. 2). Встановлено, що найвищою тривалістю но (Р < 0,001). Перевага корів другої групи над твари- життя, продуктивного використання та лактування нами решту груп за тривалістю життя перебувала в межах 77,6–733,0, за тривалістю продуктивного вико-

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 177 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

ристання – в межах 57,2–620,1 і за тривалістю лакту- наведеними вище показниками становила відповідно вання – в межах 40,5–512,6 дня. 2138,4 (Р < 0,01) та 66,9 (Р < 0,05), другої групи – За довічним надоєм та довічною кількістю молоч- 734,3 та 28,2, четвертої – 1316,0 та 39,3, п’ятої – ного жиру найкращими виявилися корови, продукти- 2872,7 (Р < 0,01) та 95,1 (Р < 0,01) і шостої – 2690,0 вність яких за першу лактацію становила 4001– (Р < 0,001) та 89,9 кг (Р < 0,01). 4500 кг. Їх перевага над коровами першої групи за Таблиця 2 Тривалість та ефективність довічного використання корів залежно від їх надою за першу лактацію, M ± m Група та надій корів-первісток, кг Показники ІV – 4501– І – до 3500 ІІ – 3501–4000 ІІІ – 4001–4500 V – 5001–5500 VІ – 5501 і > 5000 Кількість тварин, голів 983 372 248 135 117 106 Тривалість, днів: 2199,5 ± 22,20 2345,7 ± 35,24 2268,1 ± 48,38 2023,4 ± 52,63 1723,9 ± 47,00 1612,7 ± 31,94 життя *** *** *** *** продуктивного ви- 1299,7 ± 22,36 1443,7 ± 35,59 1386,5±48,08 1157,4 ± 50,46 915,4 ± 45,12 823,6 ± 29,98 користання *** *** *** *** 1053,3 ± 18,08 1183,3 ± 28,46 1142,8±38,69 964,2±40,97** 739,8±36,18*** 670,7±27,02** лактування *** * * 13183,2 ± 15780,3 ± 16514,6 ± 15198,6 ± 13641,9 ± 13824,6 ± Довічна продуктивність: 275,47 443,10 589,56 670,60 720,61 524,59 надій, кг *** ** *** середній вміст жиру 3,82 ± 0,005 3,80 ± 0,009 3,82 ± 0,010 3,89 ± 0,011 3,89 ± 0,007 3,87 ± 0,006 в молоці, % *** *** *** кількість молочного 500,6 ± 10,32 595,3 ± 16,48 623,5 ± 21,56 584,2 ± 24,60 528,4 ± 27,45 533,6 ± 19,85 жиру, кг *** ** ** Надій на 1 день, кг: 5,3 ± 0,06 6,2 ± 0,09 6,7 ± 0,12 7,0 ± 0,15 7,4 ± 0,20 8,3 ± 0,18 життя *** *** *** *** *** продуктивного ви- 9,5 ± 0,05 10,6 ± 0,07 11,8 ± 0,09 13,1 ± 0,11 14,7 ± 0,15 16,7 ± 0,19 користання *** *** *** *** *** лактування 11,7 ± 0,06 12,9 ± 0,08 14,3 ± 0,13 15,7 ± 0,19 18,5 ± 0,31 21,3 ± 0,43 *** *** *** *** *** Кількість молочного жиру на 202,6 ± 2,34 234,6 ± 3,37 254,9 ± 4,43 272,4 ± 5,42 289,2 ± 7,53 320,3 ± 6,63 1 день, г: життя *** *** *** *** *** продуктивного ви- 363,2 ± 1,77 403,4 ± 2,63 452,7 ± 3,82 508,2 ± 4,59 570,8 ± 5,74 647,6 ± 6,89 користання *** *** *** *** *** лактування 447,6 ± 2,17 488,7 ± 3,23 544,6 ± 5,29 612,0 ± 7,59 718,0 ± 12,09 823,8 ± 15,92 *** *** *** *** *** 3,1 ± 0,06 3,4 ± 0,09 3,2 ± 0,12 2,5 ± 0,13 2,0 ± 0,12 1,6 ± 0,07 Кількість лактацій *** *** *** *** ** 0,54 ± 0,004 0,58 ± 0,006 0,56 ± 0,008 0,54 ± 0,009 0,50 ± 0,010 0,49 ± 0,008 КГВ, % *** *** *** *** Примітка: достовірність різниці між показниками вказана при порівнянні із найбільшим значенням * – Р < 0,05, ** – Р < 0,01, *** – Р < 0,001.

Дещо інша картина спостерігалася за середнім 0,01–0,05. Причому ця різниця у всіх випадках була вмістом жиру в молоці за всі досліджувані лактації. достовірною (Р < 0,01–0,001), за винятком різниці за Найвищим цей показник був у корів четвертої та коефіцієнтом господарського використання з особи- п’ятої груп – 3,89%. За названим показником вони нами п’ятої групи. вірогідно (Р < 0,001) переважали тварин першої і тре- Кореляційним аналізом встановлено різний рівень тьої груп на 0,07 та другої – на 0,09%. та напрям зв’язку показників тривалості та ефектив- Піддослідні корови відрізнялися між собою також ності довічного використання корів з їх надоєм за за надоєм і кількістю молочного жиру на один день першу лактацію (табл. 3). Найвищі додатні й достові- життя, продуктивного використання та лактування. рні коефіцієнти кореляції були встановлені між надо- Корови, надій за першу лактацію яких становив понад єм тварин за першу лактацію та їх надоєм (0,426– 5500 кг, вірогідно (Р < 0,001) переважали особин всіх 0,812) і кількістю молочного жиру (0,445–0,811) на решту досліджуваних груп за надоєм і кількістю мо- один день життя, продуктивного використання й лак- лочного жиру на один день життя – відповідно на 0,9– тування. Від’ємні, але вірогідні зв’язки спостерігали- 3,0 кг і 31,1–117,7 г, продуктивного використання – на ся між надоєм корів за першу лактацію та тривалістю 2,0–7,2 кг і 76,8–284,4 г та лактування – на 2,8–9,6 кг і їх життя, продуктивного використання, лактування, 105,8–376,2 г. Проте корови названої вище групи кількістю лактацій за життя, КГВ. Найбільший вплив характеризувалися найменшою кількістю лактацій за надій корів за першу лактацію мав на їх надій та кіль- життя та найменшим коефіцієнтом продуктивного кість молочного жиру на один день продуктивного використання – 1,6 лактації та 0,49 відповідно, що використання (61,89 та 62,47% відповідно) і лакту- менше, ніж у тварин інших груп, на 0,4–1,5 лактації та вання (54,97 та 56,44%), а найменший – на довічний

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 178 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

надій (2,01%) та довічну кількість молочного жиру тривалістю життя, продуктивного використання, лак- (1,97%). тування, кількістю лактацій за життя та коефіцієнтом Певний інтерес становлять дослідження впливу господарського використання характеризувалися надою корів за кращу лактацію на показники трива- корови, надій за кращу лактацію яких перебував у лості та ефективності їх довічного використання межах 5001–5500 кг. (табл. 4). Серед підконтрольного поголів’я найвищою Таблиця 3 Сила впливу надою корів за першу лактацію на тривалість і ефективність їх довічного використання та зв'язок між цими ознаками, n = 1941 2 Кореляція (r) надою Частка впливу (ηx , %) Показник корів-первісток з: надою корів-первісток на: Тривалість періоду: життя -0,154 ± 0,022*** 6,18*** продуктивного використання -0,117 ± 0,022*** 4,50*** лактування -0,110 ± 0,022*** 4,72*** Довічна продуктивність: надій 0,091 ± 0,023*** 2,01*** середній вміст жиру в молоці 0,090 ± 0,023*** 2,40*** кількість молочного жиру 0,099 ± 0,022*** 1,97*** Надій на 1 день: життя 0,426 ± 0,019*** 15,26*** продуктивного використання 0,812±0,008*** 61,89*** лактування 0,752±0,010*** 54,97*** Кількістю молочного жиру на 1 день: життя 0,445±0,018*** 16,77*** продуктивного використання 0,811 ± 0,008*** 62,47*** лактування 0,757 ± 0,010*** 56,44*** Кількість лактацій -0,163 ± 0,022*** 5,47*** КГВ -0,041 ± 0,023* 2,33*** Примітка: * – Р < 0,05, ** – Р < 0,01, *** – Р < 0,001 Таблиця 4 Тривалість та ефективність довічного використання корів залежно від їх надою за кращу лактацію, M ± m Група та надій корів за кращу лактацію, кг VІІ – Показники І – ІІ – ІІІ – ІV – V – VІ – 6001 і до 3500 3501–4000 4001–4500 4501–5000 5001–5500 5501–6000 більше Кількість тварин, голів 447 307 335 282 234 133 203 Тривалість періоду, днів: 1605,9 ± 2015,4 ± 2308,7 ± 2508,2 ± 2569,3 ± 2422,0 ± 2306,6 ± життя 14,67*** 24,81*** 35,60*** 42,04 54,85 71,19 49,03*** 697,5 ± 1108,0 ± 1410,8 ± 1625,0 ± 1705,6 ± 1567,9 ± 1481,8 ± продуктивного використання 14,10*** 24,42*** 34,95*** 41,61 53,79 68,95 46,67** 564,6 ± 897,5 ± 1146,0 ± 1332,9 ± 1394,9 ± 1291,3 ± 1214,5 ± лактування 11,07*** 18,90*** 27,12*** 33,42 43,31 56,54 39,26** Довічна продуктивність: 5786,5 ± 10410,6 ± 14571,3 ± 18264,5 ± 20199,9 ± 20247,5 ± 22346,6 ± надій, кг 121,19*** 234,29*** 357,89*** 463,94*** 594,87* 805,59* 600,89 3,85 ± 3,83 ± 3,81 ± 3,82 ± 3,80 ± 3,84 ± 3,85 ± середній вміст жиру в молоці, % 0,009 0,010 0,009** 0,009* 0,010*** 0,011 0,007 222,1 ± 397,3 ± 552,0 ± 692,0 ± 758,2 ± 769,7 ± 857,0 ± кількість молочного жиру, кг 4,64*** 8,92*** 13,32*** 17,25*** 21,47** 29,28* 22,17 Надій на 1 день, кг: життя 3,4 ± 5,0 ± 6,0 ± 6,9 ± 7,5 ± 8,0 ± 9,5 ± 0,04*** 0,05*** 0,06*** 0,07*** 0,08*** 0,10*** 0,10 8,3 ± 9,5 ± 10,5 ± 11,4 ± 12,3 ± 13,5 ± 15,7 ± продуктивного використання 0,04*** 0,04*** 0,05*** 0,06*** 0,07*** 0,12*** 0,15 10,3 ± 11,6 ± 12,7 ± 13,9 ± 15,1 ± 16,6 ± 19,6 ± лактування 0,05*** 0,05*** 0,05*** 0,09*** 0,13*** 0,26*** 0,26 Кількість молочного жиру на 1 день, г: 132,3 ± 189,3 ± 227,1 ± 263,6 ± 282,3 ± 305,5 ± 364,7 ± життя 1,51*** 2,04*** 2,30*** 2,60*** 2,65*** 3,60*** 3,70 319,9 ± 361,9 ± 400,0 ± 435,5 ± 466,9 ± 518,5 ± 605,3 ± продуктивного використання 1,55*** 1,78*** 2,04*** 2,55*** 3,47*** 5,20*** 5,78 394,5 ± 443,1 ± 485,4 ± 529,9 ± 573,3 ± 639,0 ± 753,3 ± лактування 2,16*** 2,28*** 2,22*** 3,76*** 5,65*** 10,38*** 10,06 Кількість лактацій 1,6 ± 0,04 2,6 ± 0,07 3,4 ± 0,10 3,9 ± 0,12 4,0 ± 0,14 3,6 ± 0,18 3,3 ± 0,12 0,42 ± 0,53 ± 0,57 ± 0,61 ± 0,62 ± 0,60 ± 0,61 ± КГВ 0,004 0,006 0,006 0,007 0,008 0,010 0,007

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 179 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Однак, вірогідно (Р < 0,01–0,001) за цими показни- ктивного використання між тваринами третьої і чет- ками вони переважали лише тварин першої, другої, вертої та четвертої і п’ятої груп). Зазначені показники третьої та сьомої груп: за тривалістю життя – на найвищими були у тварин сьомої групи. За надоєм на 260,6–409,5 дня, продуктивного використання – на один день життя, продуктивного використання та 223,8–410,5 дня, лактування – на 180,4–332,9 дня, за лактування вони переважали тварин решту груп від- кількістю лактацій за життя – на 0,1–0,6 лактацій та за повідно на 1,5–6,1; 2,2–7,4 та 3,0–9,3 кг, а за кількістю коефіцієнтом господарського використання – на 0,01– молочного жиру – на 59,2–232,4; 86,8–285,4 та 114,3– 0,11. 358,8 г при Р < 0,001 у всіх зазначених випадках. Найвищими показниками довічної продуктивності Аналіз коефіцієнтів кореляції свідчить, що найбі- вирізнялися корови, надій за кращу лактацію яких льшу прогнозовану цінність мали зв’язки між надоєм сягав понад 6000 кг. За довічним надоєм та кількістю корів за кращу лактацію та їх довічним надоєм, довіч- молочного жиру вони достовірно (Р < 0,05–0,001) ною кількістю молочного жиру, надоєм і кількістю переважали особин всіх інших груп на 2099,1–16560,0 молочного жиру на один день життя, продуктивного та 87,3–634,9 кг відповідно. використання і лактування (табл. 5). Ці зв’язки у всіх За середнім вмістом жиру за всі лактації кращими випадках були тісними, високодостовірними і перебу- виявилися корови першої та сьомої груп. Тварини з вали в межах 0,598–0,911. Найменший коефіцієнт надоєм за кращу лактацію до 3500 кг та понад 6000 кг кореляції, до того ж невірогідний і від’ємний, спосте- за цим показником вірогідно (Р < 0,05–0,001) перева- рігався між надоєм корів за кращу лактацію та серед- жали лише особин третьої, четвертої та п’ятої груп – нім вмістом жиру в молоці за всі лактації (-0,008). на 0,03–0,05%. Значний вплив кращої лактації на зазначені вище Встановлена закономірність високовірогідного показники підтверджується вирахуваними нами пока- зростання надою і кількості молочного жиру корів на зниками сили впливу, які коливалися від 39,53 до один день життя, продуктивного використання та 77,68%. Найнижча сила впливу цього фактора спосте- лактування зі збільшенням їх надою за кращу лакта- рігалася на середній вміст жиру в молоці за всі дослі- цію (виняток – різниця за надоєм на один день проду- джувані лактації (1,02%). Таблиця 5 Сила впливу надою корів за кращу лактацію на тривалість і ефективність їх довічного використання та зв'язок між цими ознаками, n = 1941 2 Кореляція (r) надою за кращу Частка впливу (ηx , %) надою Показник лактацію з: за кращу лактацію на: Тривалість періоду: життя 0,339 ± 0,020*** 21,05*** продуктивного використання 0,377 ± 0,019*** 23,53*** лактування 0,389 ± 0,019*** 24,67*** Довічна продуктивність за: надоєм 0,598 ± 0,015*** 39,53*** середній вміст жиру в молоці -0,008 ± 0,023 1,02*** кількістю молочного жиру 0,611 ± 0,014*** 40,74*** Надій на 1 день: життя 0,857 ± 0,006*** 71,27*** продуктивного використання 0,911 ± 0,004*** 77,68*** лактування 0,828 ± 0,007*** 65,31*** Кількість молочного жиру на 1 день: життя 0,867 ± 0,006*** 72,70*** продуктивного використання 0,885 ± 0,005*** 73,70*** лактування 0,813 ± 0,008*** 63,29*** Кількість лактацій 0,324 ± 0,020*** 19,55*** КГВ 0,459 ± 0,018*** 30,37***

Висновки лактування виявилися корови з надоєм за першу лак- тацію понад 5500 кг, а за кращу – понад 6000 кг. 1. Тривалість та ефективність довічного викорис- 4. Між показниками тривалості та ефективності тання корів значною мірою залежить від рівня їх на- довічного використання корів з їх надоєм за першу та дою за першу та кращу лактації. кращу лактації встановлені різні за напрямом та си- 2. Вищими показниками тривалості життя, проду- лою зв’язки – від -0,041 до 0,812 та від -0,008 до 0,911 ктивного використання, лактування, кількості лакта- відповідно. Сила впливу надою за вказані лактації на цій за життя і коефіцієнта господарського викорис- показники тривалості та ефективності довічного ви- тання відзначалися корови, надій за першу лактацію користання корів перебувала в межах 1,97–62,47 та яких становив 3501–4000, за кращу – 5001–5500 кг, а 1,02–77,68 %. за довічним надоєм і кількістю молочного жиру – тваринами з надоєм за першу лактацію 4001–4500, за Бібліографічні посилання кращу – понад 6000 кг. 3. Кращими за надоєм та кількістю молочного жи- Gavrylenko, M.S. (2003). Dovichna produktyvnist' koriv ру на один день життя, продуктивного використання і ukrai'ns'koi' chorno-rjaboi' porody zalezhno vid viku

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 180 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

i'hn'ogo pershogo otelennja. Rozvedennja i genetyka Polupan, Ju.P., Rjeznykova, N.L. (2008). Prognozuvannja tvaryn. 35, 19–26 (in Ukrainian). tryvalosti ta efektyvnosti dovichnogo vykorystannja Gnatjuk, S.I., Kovalenko, V.M. (2016). Vplyv molochnoi' hudoby. Rozvedennja i genetyka tvaryn. spadkovosti na pokaznyky produktyvnogo dovgolittja 42, 254–261 (in Ukrainian). u tvaryn riznyh vnutrishn'oporodnyh typiv ukrai'ns'- Polupan, Ju.P. (2010). Metodyka ocinky selekcijnoi' koi' chervonoi' molochnoi' porody. Visnyk Sums'kogo efektyvnosti dovichnogo vykorystannja koriv nacional'nogo agrarnogo universytetu. Serija molochnyh porid. Metodologija naukovyh doslidzhen' «Tvarynnyctvo». Sumy. 7(23), 22–24 (in Ukrainian). z pytan' selekcii', genetyky ta biotehnologii' u Gladij, M.V., Polupan, Ju.P., Bazyshyna, I.V. ta in. tvarynnyctvi: mater. naukovo-teoretychnoi' konf. (2015). Zv’jazok tryvalosti ta efektyvnosti dovichnogo (Chubyns'ke, 25.02.2010 roku). Kyi'v, 93–95 (in vykorystannja koriv z okremymy oznakamy pervistok. Ukrainian). Rozvedennja i genetyka tvaryn. 50, 28–39 (in Polupan, Ju.P., Koval', T.P. (2011). Rannij otbor korov po Ukrainian) jeffektivnosti pozhiznennogo ispol'zovanija. Kal'chuk, L.A. (2004). Tryvalist' vykorystannja ta Zootehnija. 6, 4–5 (in Russian). prychyny vybuttja koriv chorno-rjaboi' porody riznyh Fedorovych, V.V., Fedorovych, Y.I., Babik, N.P. (2016). genotypiv i linij. Sil's'kyj gospodar. 3–4, 29–32. (in Tryvalist' gospodars'kogo vykorystannja ta prychyny Ukrainian). vybuttja koriv molochnyh i kombinovanyh porid. Plohinskij, N.A. (1969). Rukovodstvo po biometrii dlja Visnyk Sums'kogo nacional'nogo agrarnogo zootehnikov. Moskva: Kolos (in Russian) universytetu. Serija «Tvarynnyctvo». Sumy, 5(29), 110–115 (in Ukrainian). Стаття надійшла до редакції 27.03.2017

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 181 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7440

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 636.082.02.

Молочна продуктивність та відтворна здатність корів української чорно-рябої молочної породи різних типів конституції 

З.Є. Щербатий, П.В. Боднар, Ю.Г. Кропивка [email protected]

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, вул. Пекарська, 50, м. Львів, 79010, Україна

Проведено аналіз молочної продуктивності та відтворної здатності корів української чорно-рябої молочної породи рі- зних типів конституції в умовах племзаводу «Ямниця» Тисменицького району Івано-Франківської області. Визначення типу конституції тварин проводили за масо-метричним коефіцієнтом, показник якого диференціювали на основі відхилення від його середнього арифметичного значення на 0,43 частки сигми (σ), на три типи конституції: щільний, проміжний і рихлий. Встановлено, що молочна продуктивність і відтворна здатність корів залежала від типу їхньої конституції. За першу, другу, третю та кращу лактації найвищим надоєм і кількістю молочного жиру відзначалися корови щільного типу кон- ституції, які переважали тварин проміжного та рихлого типів на 428,0–1318,2 і 11,9–49,2 кг відповідно. Найбільша част- ка впливу типу конституції спостерігалася на надій і кількість молочного жиру за першу лактацію (18,51 і 18,42%) та на вміст жиру в молоці за другу і третю лактації (10,98 і 17,11%). Коефіцієнти кореляції, залежно від лактації, між типом конституції та надоєм становили в межах 0,047–0,410, вмістом жиру в молоці – -0,098– -0,423 та кількістю молочного жиру – -0,032– +0,403. Найтісніші зв'язки між типом конституції та надоєм і кількістю молочного жиру спостерігалися за першу лактацію, а за другу, третю і кращу лактації – між типом конституції та вмістом жиру в молоці. Молодшим віком першого отелення характеризувалися корови щільного типу конституції, які поступалися тваринам проміжного і рихлого типів. За тривалістю сервіс- і міжотельного періодів, коефіцієнтом відтворної здатності, виходом телят на 100 корів, індексом осіменіння телиць і корів-первісток тварини щільного типу конституції поступалися твари- нам проміжного і рихлого типів. Високий та вірогідний (Р < 0,01–0,001) вплив тип конституції мав на тривалість сервіс- і міжотельного періодів, коефіцієнт відтворної здатності, вихід телят на 100 корів та індекс осіменіння телиць – в межах 6,03–7,09%, а найменший – на тривалість тільності телиць і корів-первісток – 0,66 і 0,4% відповідно. Найвищі додатні і високовірогідні коефіцієнти кореляції спостерігалися між типом конституції тварин та тривалістю їх сервіс- і міжоте- льного періодів (0,283 і 0,278) та від’ємні, але вірогідні зв’язки – між типом конституції та коефіцієнтом відтворної здатності (-0,271) і виходом телят на 100 корів (-0,269). Наявний зв’язок свідчить про можливість і доцільність селекції молочної худоби за масо-метричним коефіцієнтом, що сприятиме одночасному підвищенню їх молочної продуктивності при доборі за екстер’єрно-конституційним типом. Ключові слова: тип конституції, телиці, корови-первістки, молочна продуктивність, відтворна здатність, мінливість, кореляція, сила впливу.

Молочная продуктивность и воспроизводительная способность коров украинский черно-пестрой молочной породы разных типов конституции

З.Е. Щербатый, П.В. Боднар, Ю.Г. Кропывка [email protected]

Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина

Citation: Shсherbatyj, Z.Y., Bodnar, P.V., Kropyvka, Y.G. (2017). Milk productivity and reproductive ability of ukrainian black-spotted dairy breed cows of different type of constitution. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 182–187.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 182 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Проведен анализ молочной продуктивности и воспроизводительной способности коров украинской черно-пестрой мо- лочной породы разных типов конституции в условиях племзавода «Ямница» Тисменицкого района Ивано-Франковской области. Определение типа конституции животных проводили по массо-метрическому коэффициенту, показатель кото- рого дифференцировали на основе отклонения от его среднего арифметического значения на 0,43 доли сигмы (σ), на три типа конституции: плотный, промежуточный и рыхлый. Установлено, что молочная продуктивность и воспроизводимая способность коров зависела от типа их конституции. По первой, второй, третьей и лучшей лактации высоким удоем и количеством молочного жира отличались коровы плот- ного типа конституции, которые преобладали животных промежуточного и рыхлого типов на 428,0–1318,2 и 11,9–49,2 кг соответственно. Наибольшая доля влияния типа конституции наблюдалась на удой и количество молочного жира по первой лактации (18,51 и 18,42%) и на содержание жира в молоке по второй и третьей лактации (10,98 и 17,11%). Коэф- фициенты корреляции, в зависимости от лактации, между типом конституции и удоем составляли в пределах 0,047– 0,410, содержанием жира в молоке – -0,098– -0,423 и количеством молочного жира – -0,032–+ 0,403. Тесные связи между типом конституции и удоем и количеством молочного жира наблюдались по первой лактации, а по второй, третьей и лучшей лактации – между типом конституции и содержанием жира в молоке. Младшим возрастом первого отела характеризовались коровы плотного типа конституции, которые уступали жи- вотным промежуточного и рыхлого типов. По продолжительности сервис- и межотельного периодов, коэффициентом воспроизводительной способности, выходом телят на 100 коров, индексом осеменения телок и коров-первотелок живот- ные плотного типа конституции уступали животным промежуточного и рыхлого типов. Высокое и достоверное (Р < 0,01–0,001) влияние тип конституции имел на продолжительность сервис- и межотельного периода, коэффициент воспроизводительной способности, выход телят на 100 коров и индекс осеменения телок – в пределах 6,03–7,09%, а наименьший – на продолжительность стельности телок и коров-первотелок – 0,66 и 0,41% соответственно. Самые вы- сокие положительные и высокодостоверные коэффициенты корреляции наблюдались между типом конституции живот- ных и продолжительностью их сервис- и межотельного периода (0,283 и 0,278) и отрицательные, но вероятные связи – между типом конституции и коэффициентом воспроизводительной способности (-0,271) и выходом телят на 100 коров (-0,269). Такая связь свидетельствует о возможности и целесообразности селекции молочного скота по массо- метрическому коэффициенту, что будет способствовать одновременному повышению их молочной продуктивности при отборе по экстерьерно-конституционному типу. Ключевые слова: тип конституции, телки, коровы-первотелки, молочная продуктивность, воспроизводительная спо- собность, изменчивость, корреляция, сила влияния.

Milk productivity and reproductive ability of ukrainian black-spotted dairy breed cows of different type of constitution

Z.Y. Shсherbatyj, P.V. Bodnar, Y.G. Kropyvka [email protected]

Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine

The analysis was done on milk production and the reproductive ability of cows of Ukrainian Black-Spotted dairy breed cows of different types of constitution under conditions of breeding farm «Yamnytsya» Tysmenytsya district, Ivano-Frankivsk region. Deter- mining the type of constitution of animals was carried out by mass-metric coefficient, indicator of which were differentiated from its deviation from the arithmetic mean share at 0.43 of sigma (σ), three types of constitution: tight, intermediate and loose. It is established that the milk yield and reproducible ability of cows depended on the type of constitution. For the first, second, third and better lactation the highest milk yield and the amount of milk fat were observed cows of dense type of constitution, and what prevailed animals of intermediate and loose types in 428.0–1318.2 and 11.9–49.2 kg respectively. The largest share of influ- ence of the type constitution on yield and the amount of butterfat in the first lactation (18.51 and 18.42%) and on the fat content in milk for the second and third lactation (10.98 and 17.11%). The correlation coefficients between the type of constitution and milk yield, depending on lactation, were in the range 0.047–0.410, fat content in milk – -0.098– -0.423 and the number of milk fat – -0.032– +0.403. The highest connection between the type of constitution and milk yield milk yield and quantity of milk fat were ob- served in the first lactation, and in the second, the third and best lactation – between the type of constitution and fat content in milk. Lower age of first calving cows were characterized cows of dense type of constitution, which conceded intermediate and loose type. For the duration of service- and between calving period, the coefficient of reproductive capacity, calves output per 100 cows, index of heifers insemination and firstborn cows, animals of dense type constitution conceded the intermediate and loose types. High and reliable (P < 0.01–0.001) influence of constitution type had on the duration and service-and between-calving period, the coeffi- cient of reproductive capacity, calves output per 100 cows, and index of heifers insemination – within 6.03–7.09%, and the smallest - on the duration of gestation of heifers and firstborn cows – 0.66 and 0.41% respectively. The highest positive and highly probable correlation coefficients were observed between the type of constitution of animals and the duration of their service- and between calving period (0.283 and 0.278) and negative, but probable links – between the type of constitution and coefficient of reproductive capacity (-0.271) and calves output per 100 cows (-0.269). Available communication indicates the possibility and expediency of dairy cattle breeding by mass-metric coefficient, that will promote simultaneous enhancement of their milk production at selection by external-constitutional type. Key words: type of constitution, heifers, firstborn cows, milk productivity, reproductive capacity, volatility, correlation, impact strength.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 183 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Вступ КВЗ = 365 , (2) МОП Поняття конституції тварин виходить із уявлення де КВЗ – коефіцієнт відтворної здатності; 365 – кі- про цілісність організму, про наявність конкретних лькість днів у році; МОП – середня тривалість міжо- властивостей, які можуть бути використані для його тельного періоду, днів. характеристики і водночас дадуть змогу об’єднати Визначення можливого виходу телят на 100 корів окремих особин із подібними якостями в групи. Роль проводили за формулою (Vinnichuk et al., 1994): цілісності організму в селекційному процесі безпере- ВТ = 365100 , (3) чна, тому проблема конституції тварини і нині приве- С Т ртає увагу багатьох дослідників. Добір і підбір моло- де ВТ – вихід телят на 100 корів, голів; 365 – кіль- чної худоби з урахуванням екстер'єрних показників і кість днів у році; С – середня тривалість сервіс- типу будови тіла сприяють прискоренню темпів вдос- періоду, днів; Т – тривалість тільності, днів. коналення порід і створення високопродуктивних Визначали також індекс осіменіння (кількість осі- молочних стад. Господарсько-корисні ознаки молоч- менінь на одне запліднення) та запліднювальну здат- ної худоби в значній мірі визначаються їх екстер'єрно- ність телиць і корів-первісток після першого осіме- конституційними типами, використання яких дозво- ніння. Біометричне опрацювання одержаних даних ляє добрати кращих за продуктивністю тварин до проведено згідно з методикою Н.А. Плохинского початку їх лактаційної діяльності (Sirac'kyj et al., 2001; (Plohynskyj, 1969) на персональному комп’ютері з Pelehatyj and Koval'chuk, 2001; Ashirov, 2013; використанням програмного забезпечення Miсrosoft Chernenko and Dutka, 2015). Excel. Складовою частиною комплексного інформацій- ного підходу до визначення бажаного типу тварин є Результати та їх обговорення розробка, апробація та широке використання в селек- ційно-племінній роботі різних методів прогнозування Нами встановлено, що піддослідні корови харак- продуктивності, що базується на вивченні конститу- теризувалися високою молочною продуктивністю, яка ціональних особливостей організму тварин. Практи- залежала від типу їх конституції (табл. 1). Так, за кою країн з розвиненим молочним скотарством і бага- першу лактацію найвищим надоєм і кількістю тьма вченими доведено, що кращі за екстер’єрними молочного жиру відзначалися корови щільного типу якостями тварини, як правило, характеризуються конституції – 7012,9 і 262,6 кг відповідно. За цими високою молочною продуктивністю, доброю відтвор- показниками вони високовірогідно (Р < 0,001) ною здатністю та продуктивним довголіттям переважали тварин проміжного типу відповідно на 920,2 (Poslavs'ka et al., 2016; Chernenko et al., 2016; і 33,7 та рихлого типу – на 1318,2 і 49,2 кг. У період Chernenko, 2016). першої лактації вірогідна різниця за надоєм та кількістю Метою наших досліджень було вивчення молоч- молочного жиру спостерігалася також між тваринами ІІ ної продуктивності та відтворної здатності корів укра- і ІІІ груп, яка становила відповідно 398,0 (Р < 0,05) і їнської чорно-рябої молочної породи різних типів 15,5 кг (Р < 0,05). Вміст жиру в молоці за першу конституції. лактацію коливався в незначних межах – 3,75–3,76%. За другу лактацію, як і за першу, найвищий надій та Матеріал та методи досліджень кількість молочного жиру були у корів щільного типу конституції. Їх перевага над тваринами проміжного та Дослідження проведені на тваринах української чо- рихлого типів конституції становила за надоєм рно-рябої молочної породи племзаводу «Ямниця» Ти- відповідно на 508,6 і 1126,9 (Р < 0,001), а за кількістю сменицького району Івано-Франківської області. Було молочного жиру – на 12,7 і 34,4 кг (Р < 0,001). Вірогід- відібрано 200 корів, з яких сформували групи тварин, на різниця за цими показниками спостерігалася також що належали до трьох типів конституції: щільного (n = між коровами ІІ і ІІІ груп, яка складала 618,3 (Р < 0,05) 65), проміжного (n = 65) і рихлого (n = 70). і 21,7 кг (Р < 0,05). За другу лактацію найнижчим вміс- Визначення типу конституції тварин проводили за том жиру в молоці відзначалися корови І групи, які масо-метричним коефіцієнтом (Vinnichuk et al., 1994), високовірогідно (Р < 0,001) поступалися тваринам ІІ і який визначали за формулою: ІІІ груп на 0,10 і 0,12% відповідно. ЖМ ММК  100 % , (1) У повновікових корів (третя лактація) надій і ВХ  КДТп  ОГ кількість молочного жиру найвищими спостерігалися у де: ММК – масо-метричний коефіцієнт, %; ЖМ – корів щільного типу конституції, а найнижчими – у жива маса корови, кг; ВХ – висота в холці, см; КДТп – тварин рихлого типу. Різниця за цими показниками коса довжина тулубу (палицею), см; ОГ – обхват гру- складала відповідно 191,8 і 2,4 кг, а між тваринами ІІ і дей, см. ІІІ груп – 129,5 і 1,3 кг при невірогідній різниці у всіх Диференціацію тварин за типами конституції про- випадках. Вміст жиру в молоці за третю лактацію най- водили на основі відхилення від середнього арифме- вищим був у корів ІІІ групи, перевага яких над твари- тичного значення масо-метричного коефіцієнту на нами І і ІІ груп складала відповідно 0,14 (Р < 0,001) і 0,43 частки сігми (σ). 0,06% (Р < 0,01), а між коровами І і ІІ груп – 0,08% Коефіцієнт відтворної здатності визначали за фор- (Р < 0,001). мулою:

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 184 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Таблиця 1 Молочна продуктивність корів різних типів конституції Група корів та тип конституції Показник I – щільний (n = 65) II – проміжний (n = 65) ІІІ – рихлий (n = 70) M ± m Сv, % M ± m Сv, % M ± m Сv, % I лактація Надій молока, кг 7012,9 ± 141,88 16,3 6092,7 ± 167,16*** 22,1 5694,7 ± 119,20*** 17,5 Вміст жиру в молоці, % 3,75 ± 0,011 2,3 3,76 ± 0,008 1,7 3,75 ± 0,013 2,8 Молочний жир, кг 262,6 ± 5,29 16,2 228,9 ± 6,19*** 21,8 213,4 ± 4,45*** 17,5 ІI лактація Надій молока, кг 6980,2 ± 204,95 23,7 6471,6 ± 235,00 29,3 5853,3 ± 148,45*** 21,2 Вміст жиру в молоці, % 3,64 ± 0,021 4,6 3,74 ± 0,016*** 3,5 3,76 ± 0,015*** 3,4 Молочний жир, кг 254,6 ± 7,79 24,7 241,9 ± 8,85 29,5 220,2 ± 5,74*** 21,8 ІІI лактація Надій молока, кг 6648,7 ± 141,50 17,2 6586,4 ± 162,04 19,8 6456,9 ± 171,09 22,2 Вміст жиру в молоці, % 3,60 ± 0,014 3,1 3,68 ± 0,016 3,5 3,74 ± 0,017 3,7 Молочний жир, кг 239,3 ± 5,41 18,2 243,0 ± 6,28 20,8 241,7 ± 6,67 23,1 Краща лактація Надій молока, кг 7881,8 ± 192,74 19,7 7453,8 ± 205,18 22,2 7212,2 ± 163,71** 19,0 Вміст жиру в молоці, % 3,70 ± 0,013 2,9 3,74 ± 0,012* 2,5 3,76 ± 0,012*** 2,7 Молочний жир, кг 291,4 ± 7,22 20,0 279,5 ± 7,65 22,1 271,1 ± 6,23* 19,2 Примітка. Достовірність різниці між показниками вказана при порівнянні з тваринами щільного типу конституції: * – Р < 0,05, ** – Р < 0,01, *** – Р < 0,001. Найвищим надоєм і кількістю молочного жиру за Мінливість показників молочної продуктивності, кращу лактацію відзначалися корови І групи, які пе- зокрема надою молока, вмісту жиру і кількості моло- реважали тварин ІІ групи відповідно на 428,0 і 11,9 та чного жиру перебувала відповідно в межах 16,3–29,3; ІІІ групи – на 669,6 (Р < 0,01) і 20,3 кг (Р < 0,05). 1,7–4,6 і 16,2–29,5%. За більшістю показників молоч- Вміст жиру в молоці за кращу лактацію коливався від ної продуктивності нижчою мінливістю відзначалися 3,70 (І група) до 3,76% (ІІІ група). Різниця за цим корови щільного типу конституції, що свідчить про показником складала 0,06% при Р < 0,001. Вірогідна вищу консолідованість цієї ознаки. різниця за вмістом жиру також спостерігалася між Нами встановлено, що сила впливу типу консти- тваринами І і ІІ груп, яка становила 0,04% (Р < 0,05). туції корів на їх молочну продуктивність та зв'язок Варто зазначити, що у корів щільного типу кон- між цими ознаками залежали від лактації та дослі- ституції надій і кількість молочного жиру за другу і джуваного показника (табл. 2). Так, найбільша частка третю лактації, порівняно з першою, були нижчими. впливу типу конституції спостерігалася на надій і Це пояснюється, на нашу думку, високою молочною кількість молочного жиру за першу лактацію – 18,51 і продуктивністю при роздоюванні корів-первісток та 18,42% відповідно. За другу і третю лактації сила невідповідністю забезпечення їх збалансованою висо- впливу типу конституції на вказані показники знижу- копоживною годівлею, утриманням та використан- валася та становила відповідно на надій 7,77 і 0,62 та ням, що в свою чергу вплинуло на їхню продуктив- кількість молочного жиру – 5,27 і 0,92%. ність у наступні лактаційні періоди. Таблиця 2 Сила впливу типу конституції корів на їх молочну продуктивність та зв'язок між цими ознаками, n = 200 2 Частка впливу (ηx , %) типу конституції корів Кореляція (r) типу конституції корів з: на: Лактація надій вміст жиру в кількість надій вмістом жиру в кількістю молока молоці молочного жиру молока молоці молочного жиру І 18,51*** 0,64 18,42*** 0,410 ± 0,059*** -0,098 ± 0,070 0,403 ± 0,060*** ІІ 7,77*** 10,98*** 5,27** 0,234 ± 0,067*** -0,380 ± 0,061*** 0,172 ± 0,069* ІІІ 0,62 17,11*** 0,92 0,047 ± 0,071 -0,423 ± 0,058*** -0,032 ± 0,071 Краща 3,24* 6,53** 2,12 0,146 ± 0,070* -0,291 ± 0,065*** 0,108 ± 0,070 Примітка. * – Р < 0,05, ** – Р < 0,01, *** – Р < 0,001 Варто зазначити, що на вміст жиру в молоці за кількістю молочного жиру за першу лактацію та вміс- другу і третю лактації сила впливу типу конституції том жиру в молоці за другу, третю і кращу лактації. була високою та становила 10,98 і 17,11% відповідно. Результати наших досліджень показали (табл. 3), За кращу лактацію частка впливу типу конституції на що тварини досліджуваних груп характеризувалися показники молочної продуктивності складала в межах дещо вищими за оптимальні показниками відтворної 2,12–6,53%. Коефіцієнти кореляції, залежно від лак- здатності. Найнижчим віком першого осіменіння і тації, між типом конституції та надоєм становили в першого отелення відзначалися корови щільного типу межах 0,047–0,410, вмістом жиру в молоці – -0,098 – - конституції, які вірогідно поступалися тваринам 0,423 та кількістю молочного жиру – -0,032 – +0,403. проміжного та рихлого типів відповідно на 1,1 і 1,0 та Найтісніший зв'язок тип конституції мав з надоєм і 1,1 і 1,0 місяця при Р < 0,05.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 185 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Таблиця 3 Відтворна здатність телиць та корів-первісток різних типів конституції Група корів та тип конституції Показник I – щільний (n = 65) II – проміжний (n = 65) ІІІ – рихлий (n = 70) M ± m Сv, % M ± m Сv, % M ± m Сv, % Вік першого осіменіння, місяці 17,6 ± 0,36 16,3 18,7 ± 0,38* 16,5 18,6 ± 0,33* 14,7 Вік першого отелення, місяці 26,9 ± 0,35 10,5 28,0 ± 0,38* 11,0 27,9 ± 0,33* 9,9 Тривалість періоду, дні: тільності телиць 280,0 ± 0,70 2,02 281,1 ± 0,75 2,14 280,8 ± 0,78 2,33 тільності корів-первісток 280,5 ± 0,80 2,30 281,2 ± 0,80 2,29 281,5 ± 0,88 2,60 сервіс-періоду 172,4 ± 9,09 42,5 147,4 ± 9,99* 54,6 123,0 ± 8,16*** 55,5 міжотельного періоду 452,9 ± 9,00 16,0 428,7 ± 10,06* 18,9 404,5 ± 8,06*** 16,7 Коефіцієнт відтворної здатності 0,83 ± 0,017 16,3 0,88 ± 0,021* 19,2 0,93 ± 0,017*** 15,7 Вихід телят на 100 корів, голів 61,7 ± 1,86 24,2 68,8 ± 2,52* 29,6 73,5 ± 2,14*** 24,3 Індекс осіменіння, рази: телиць 1,62 ± 0,115 57,6 1,32 ± 0,082* 50,2 1,19 ± 0,059*** 41,3 корів-первісток 2,17 ± 0,131 48,6 2,12 ± 0,153 58,0 1,79 ± 0,129* 60,2 Заплідненість телиць / корів-первісток від першого осіменіння, % 61,5 / 29,2 76,9 / 43,1 85,7 / 54,3 Примітка. Достовірність різниці між показниками вказана при порівнянні з тваринами щільного типу конституції: * – Р < 0,05, ** – Р < 0,01, *** – Р < 0,001.

Вважається, що найважливішими показниками Заплідненість телиць від першого осіменіння в се- відтворної здатності корів є тривалість сервіс- і міжо- редньому у досліджуваних тварин складала 75%; у тельного періодів. Результати наших досліджень по- корів-первісток цей показник був досить низьким – казали, що тривалість зазначених періодів у дослі- 42,5%. У телиць порівняно з первістками індекс осі- джуваних тварин значно перевищує оптимальні пара- меніння був вірогідно нижчим. Різниця за цим показ- метри для молочної худоби. Основною причиною, на ником становила у тварин щільного типу конституції наш погляд, є проблема низької резистентності висо- – 0,55 (Р < 0,05), проміжного – 0,80 (Р < 0,001) та рих- копродуктивної голштинізованої чорно-рябої худоби лого – 0,60 разу (Р < 0,001). в наших умовах, а також протиріччя високого надою з Варто зазначити, що коефіцієнти варіації ознак відтворною здатністю, тобто при підвищенні молоч- відтворної здатності були високими і коливалися в ної продуктивності відтворна здатність погіршується. значних межах – від 9,9 до 60,2%, що пояснюється Найбільша тривалість сервіс- та міжотельного періо- значним впливом генотипових і паратипових факто- дів була у корів щільного типу конституції – 172,4 і рів. Найбільшою мінливістю відзначалися тривалість 452,9 дня відповідно. За цими показниками вони пе- сервіс-періоду (Сv = 42,5–55,5%) та індекс осіменіння реважали тварин ІІ групи відповідно на 25,0 (Р < 0,05) телиць та корів-первісток (Сv = 41,3–60,2 %). і 24,2 (Р < 0,05), ІІІ групи – на 49,4 (Р < 0,001) і Дисперсійним аналізом встановлено невисокий, 48,4 дня (Р < 0,001). Вірогідна різниця за названими але в більшості вірогідний вплив типу конституції показниками спостерігалася також між коровами ІІ і корів на їх відтворну здатність, який залежно від по- ІІІ груп, яка становила відповідно 24,4 і 24,2 дня казника був у межах 0,41–7,09% (табл. 4). Найбіль- (Р < 0,05). ший та вірогідний (Р < 0,01–0,001) вплив тип консти- З підвищенням молочної продуктивності корів ко- туції мав на тривалість сервіс- і міжотельного періо- ефіцієнт відтворної здатності знижувався і найниж- дів, коефіцієнт відтворної здатності, вихід телят на чим він був у тварин І групи. Корови ІІ і ІІІ груп пере- 100 корів та індекс осіменіння телиць – в межах 6,03– важали за вказаним показником тварин І групи відпо- 7,09%, а найменший – на тривалість тільності телиць і відно на 0,05 (Р < 0,05) і 0,10 (Р < 0,001). За цим пока- корів первісток – 0,66 і 0,41% відповідно. зником вірогідна різниця була між тваринами ІІ і Кореляційним аналізом встановлено різний рівень ІІІ груп, яка складала 0,05 (Р < 0,05). та напрям зв’язку типу конституції корів з їх відтвор- Вихід телят на 100 корів найнижчим спостерігався ною здатністю. Найвищі додатні і високовірогідні у тварин щільного типу конституції. Корови проміж- коефіцієнти кореляції спостерігалися між типом кон- ного і рихлого типів конституції за цим показником ституції тварин та тривалістю їх сервіс- і міжотельно- переважали тварин щільного типу відповідно на го періодів – відповідно 0,283 і 0,278. 7,1 (Р < 0,05) і 11,8 голів (Р < 0,001). Від’ємні, але вірогідні зв’язки спостерігалися між Індекс осіменіння телиць і корів-первісток найни- типом конституції та коефіцієнтом відтворної здатно- жчим був у тварин рихлого типу конституції – відпо- сті (-0,271) та виходом телят на 100 корів (-0,269). відно 1,19 і 1,79 разу на одне плодотворне осіменіння. Варто зазначити, що вірогідний (Р < 0,05) вплив тип Вони поступалися тваринам щільного та проміжного конституції тварин мав на вік їх першого осіменіння типів конституції відповідно на 0,43 (Р < 0,05) і та першого отелення (2,94 і 3,07%), що також підтве- 0,48 (Р < 0,001) та 0,13 і 0,33 раза. рджується коефіцієнтами кореляцією між цими озна- ками (-0,148 і -0,151).

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 186 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Таблиця 4 Сила впливу типу конституції корів на їх відтворну здатність та зв'язок між цими ознаками, n = 200 2 Частка впливу (ηx , %) типу консти- Кореляція (r) типу консти- Показник туції корів на: туції корів з: Вік першого осіменіння 2,94* -0,148 ± 0,070* Вік першого отелення 3,07* -0,151 ± 0,070* Тривалість тільності телиць 0,66 -0,061 ± 0,071 Тривалість тільності корів-первісток 0,41 -0,066 ± 0,071 Тривалість сервіс-періоду 7,09*** 0,283 ± 0,065*** Тривалість міжотельного періоду 6,86*** 0,278 ± 0,066*** Коефіцієнт відтворної здатності 6,93*** -0,271 ± 0,066*** Вихід телят на 100 корів 7,03*** -0,269 ± 0,066*** Індекс осіменіння телиць 6,03** 0,123 ± 0,070 Індекс осіменіння корів-первісток 2,36 0,127 ± 0,070 Примітка: * – Р < 0,05, ** – Р < 0,01, *** – Р < 0,001

Висновки Перспективи подальших досліджень. Буде вивча- тися вплив типу конституції корів на тривалість та Молочна продуктивність і відтворна здатність ко- ефективність їх довічного використання. рів української чорно-рябої молочної породи залежа- ла від типу їхньої конституції. За першу, другу, третю Бібліографічні посилання та кращу лактації найвищим надоєм і кількістю моло- чного жиру відзначалися корови щільного типу кон- Ashirov, B.M. (2013). Produktivnye svojstva korov ституції, які переважали тварин проміжного та рихло- raznyh konstitucional'nyh tipov. Sbornik nauchnyh го типів на 428,0–1318,2 і 11,9–49,2 кг відповідно. trudov severo-kavkazskogo nauchno- Найбільша частка впливу типу конституції спостері- issledovatel'skogo instituta zhivotnovodstva. галася на надій і кількість молочного жиру за першу Krasnodar. 2(1), 4–9 (in Russian). лактацію (18,51 і 18,42%) та на вміст жиру в молоці за Vinnichuk, D.T., Maksimov, P.D., Kovalenko, V.P. другу і третю лактації (10,98 і 17,11%). Коефіцієнти (1994). Jekster'ernyj tip i produktivnost' korov. K., 36 кореляції, залежно від лактації, між типом конститу- (in Russian). ції та надоєм становили в межах 0,047 – 0,410, вміс- Sirac'kyj, J.Z., Danylkiv, Ja.N., Danylkiv, O.M. (2001). том жиру в молоці – -0,098 – -0,423 та кількістю мо- Ekster’jer molochnyh koriv: perspektyvy ocinky i лочного жиру – -0,032 – +0,403. Найтісніші зв'язки selekcii'. Kyi'v: Naukovyi svit (in Ukrainian). між типом конституції та надоєм і кількістю молочно- Pelehatyj, M.S., Koval'chuk, V.I. (2001). Naukovo-tehnyj го жиру спостерігалися за першу лактацію, а за другу, bjuleten' Instytut tvarynnyctva UAAN. 80, 91–93 (in третю і кращу лактації – між типом конституції та Ukrainian). вмістом жиру в молоці. Plohynskyj, N.A. (1969). Rukovodstvo po biometrii dlja Молодшим віком першого отелення характеризу- zootehnikov. – Moskva: Kolos, 256. (in Russian). валися корови щільного типу конституції, які посту- Poslavs'ka, Y.V., Fedorovych, Y.I., Bodnar, P.V. (2016). палися тваринам проміжного і рихлого типів. За три- Vplyv ekster’jeru koriv-pervistok ukrai'ns'koi' chorno- валістю сервіс- і міжотельного періодів, коефіцієнтом rjaboi' molochnoi' porody na formuvannja i'h podal'- відтворної здатності, виходом телят на 100 корів, shoi' molochnoi' produktyvnosti. Rozvedennja i індексом осіменіння телиць і корів-первісток, тварини genetyka tvaryn. – Vinnycja. 51, 131–139 (in щільного типу конституції поступалися тваринам Ukrainian). проміжного і рихлого типів. Високий та вірогідний Chernenko, O. I., Chernenko, O. M., Dutka, V. R. (2016). (Р < 0,01–0,001) вплив типу конституції мав на трива- Produktyvni ta tehnologichni jakosti koriv riznyh лість сервіс- і міжотельного періодів, коефіцієнт відт- typiv konstytucii'. Naukovo-tehnichnyj bjuleten' NDC ворної здатності, вихід телят на 100 корів та індекс biobezpeky ta ekologichnogo kontrolju resursiv APK. осіменіння телиць – в межах 6,03–7,09%, а наймен- 4(1), 290–295 (in Ukrainian). ший – на тривалість тільності телиць і корів первісток Chernenko, O.I., Dutka, V.R. (2015). Molochna – 0,66 і 0,41% відповідно. Найвищі додатні і високові- produktyvnist' i vidtvorjuval'na zdatnist' koriv riznyh рогідні коефіцієнти кореляції спостерігалися між typiv konstytucii'. Nakovyj visnyk L'vivs'kogo типом конституції тварин та тривалістю їх сервіс- і NUVMBT im. S. Z. G'zhyc'kogo. L'viv. 17, 1(61), 3, міжотельного періодів (0,283 і 0,278) та від’ємні, але 258–263 (in Ukrainian). вірогідні зв’язки – між типом конституції та коефіціє- Chernenko, O.I. (2016). Rozrobka ta realizacija нтом відтворної здатності (-0,271) і виходом телят на selekcijnyh metodiv ocinky konstytucii' i adaptacijnoi' 100 корів (-0,269). Наявний зв’язок свідчить про мож- zdatnosti molochnoi' hudoby: avtoref. dys. na ливість і доцільність селекції молочної худоби за zdobuttja nauk. stupenja dokt. s.-g. nauk. Mykolai'v, масо-метричним коефіцієнтом, що сприятиме одноча- 39 (in Ukrainian). сному підвищенню їх молочної продуктивності при Стаття надійшла до редакції 2.03.2017 доборі за екстер’єрно-конституційним типом.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 187 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7441

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 331.46

Дослідження шляхів зниження професійного ризику серед механізаторів в АПК 

С.С. Адамів, В.П. Голод [email protected]

Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут», вул. Академічна 20, м. Бережани, 47501, Україна

Проблема зниження професійного ризику в сільському господарстві є надзвичайно складною, і в даний час не знайдено універсального способу її вирішення. Зниження професійного ризику потрібно розглядати як основну складову частину охорони праці, як одну з найважливіших функцій органів державної влади та суб`єктів господарювання. Сучасні тенденції зростання професійних (виробничих) ризиків у сільському господарстві обумовлюють необхідність розвитку єдиної галузе- вої системи їх оцінки і впровадження сучасних методів управління безпекою праці. Одним із пріоритетних напрямів зни- ження кількості нещасних випадків на виробництві є посилення уваги до профілактики нещасних випадків та професійних захворювань на основі врахування наявних виробничих небезпечних та шкідливих чинників, тобто визначених ризиків трав- мування та втрати здоров’я. Сучасні науково-методологічні підходи та досвід розвинених країн свідчать, що ефективна модель захисту працівників від несприятливої (небезпечної) дії виробничого довкілля має спиратися на управління профе- сійними ризиками. Запровадження кількісних методів оцінки професійних ризиків є одним із стратегічних напрямів досяг- нення у державі прийнятного рівня безпеки праці, природного довкілля та виробничих об`єктів. За умов сучасного аграрно- го виробництва – складної ймовірнісної системи, в якій, зазвичай, присутня потенційна небезпека, що закладена через уч- асть у технологічному процесі людини з її емоційною, фізіологічною і психологічною слабкістю, завжди існує ризик нещас- ного випадку. У традиційних завданнях охорони праці досліджують дії працівника, як потенційного джерела небезпеки через його помилкові дії, незнання ним безпечних способів виконання робіт. Разом з тим, технічні засоби безпеки праці мають відігравати вирішальну роль у розв’язанні проблеми комплексного зниження ризику травмування на механізованих процесах АПК, що дозволяє розглядати дане завдання як нове і актуальне. Ключові слова: професійний ризик, охорона праці, травмування, втрата здоров’я, небезпечні та шкідливі чинники, рі- вень безпеки.

Исследование путей снижения профессионального риска среди механизаторов в АПК

С.С. Адамив, В.П. Голод [email protected]

Обособленное подразделение Национального университета биоресурсов и природопользования Украины «Бережанский агротехнический институт», ул. Академическая, 20, г. Бережаны, 47501, Украина

Проблема снижения профессионального риска в сельском хозяйстве является чрезвычайно сложной, и в настоящее время не найдено универсального способа ее решения. Снижение профессионального риска следует рассматривать как основную составляющую часть охраны труда, как одну из важнейших функций органов государственной власти и субъек- тов хозяйствования. Современные тенденции роста профессиональных (производственных) рисков в сельском хозяйстве

Citation: Adamiv, S.S., Holod, V.P. (2017). Study ways of reducing occupational exposure among machine operators in agriculture. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 188–191.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 188 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

обусловливают необходимость развития единой отраслевой системы их оценки и внедрение современных методов управ- ления безопасностью труда. Одним из приоритетных направлений снижения количества несчастных случаев на производ- стве является усиление внимания к профилактике несчастных случаев и профессиональных заболеваний на основе учета имеющихся производственных опасных и вредных факторов, то есть определенных рисков травмирования и потери здоро- вья. Современные научно-методологические подходы и опыт развитых стран свидетельствуют, что эффективная модель защиты работников от неблагоприятного (опасного) воздействия производственной среды должна опираться на управле- ние профессиональными рисками. Внедрение количественных методов оценки профессиональных рисков является одним из стратегических направлений достижения в государстве приемлемого уровня безопасности труда, окружающей природной среды и производственных объектов. В условиях современного аграрного производства – сложной вероятностной систе- мы, в которой, как правило, присутствует потенциальная опасность, что заложена через участие в технологическом процессе человека с его эмоциональной, физиологической и психологической слабостью, всегда существует риск несчаст- ного случая. В традиционных задачах охраны труда исследуют действия работника как потенциального источника опас- ности из-за его ошибочных действий, незнания им безопасных способов выполнения работ. Вместе с тем, технические средства безопасности труда должны играть решающую роль в решении проблемы комплексного снижения риска трав- мирования на механизированных процессах АПК, что позволяет рассматривать данную задачу как новую и актуальную. Ключевые слова: профессиональный риск, охрана труда, травмы, потеря здоровья, опасные и вредные факторы, уро- вень безопасности.

Study ways of reducing occupational exposure among machine operators in agriculture

S.S. Adamiv, V.P. Holod [email protected]

Separated subdivision of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine «Berezhansky Agricultural Institute» Academichna Str., 20, Berezhany, 4750 ,Ukraine

The problem of reducing occupational risk in agriculture is extremely complex and at present not found a universal way to solve it. Reduction of occupational risk should be considered as a major component part of occupational safety as one of the most important functions of state authorities and business entities. Current trends in the growth of professional (production) risks in agriculture necessitated the development of an industry-wide system assessment and the introduction of modern methods of management of labour safety. One of the priority areas reducing the number of accidents at production is increased attention to the prevention of accidents and occupational diseases on the basis of existing production of dangerous and harmful factors, there are certain risks of injury and health loss. Modern scientific and methodological approaches and experiences of developed countries show that an effective model of protecting workers from negative (threat) impact the production environment should be based on occupational risk management. Implementation of quantitative methods for the assessment of occupational risks is one of the strategic directions achievements in the state acceptable level of safety, environmental and industrial objects. In the conditions of modern agricultural production is a complex probabilistic system, in which, as a rule, there is an unresolved danger that is inherent through participation in the process of a man with his emotional, physiological and psychological weakness, there is always the risk of an accident. In the traditional tasks of labour protection are investigating the actions of the employee as a potential source of danger because of his wrong actions, ignorance of safe methods of work. However, the technical security will play a critical role in solving problems of complex reduce the risk of injury to the mechanized processes of agriculture, that allows to consider this problem as a new and up to date. Key words: professional risk, occupational safety, personal injury, loss of health, dangerous and harmful factors, the level of security.

Дослідженням впливу на робочих місцях сільсько- дозволяють обладнати ними сільськогосподарську господарського виробництва наявності, функціональ- техніку, унеможливлюючи помилкові дії оператора. ності та працездатності технічних засобів безпеки на Нині загальноприйнятою аксіомою є те, що сту- ступінь дотримання нормативів безпеки праці не при- пінь забезпеченості зарубіжної сільськогосподарської діляють належної уваги. Керуючись статистичними техніки технічними засобами захисту значно вищий, даними про причини виробничого травматизму в ніж вітчизняної (Ivasiuk et al., 2000). Разом з тим АПК, які вказують на організаційні (близько 80%) як впровадження сучасних пристроїв захисту працівни- визначальні причини травм на підприємствах аграрної ків на вітчизняних тракторах та комбайнах стриму- галузі, основні напрямки профілактичної роботи зосе- ється з ряду причин. І справа не лише у намаганні реджено на розробленні та впровадженні інформацій- максимально здешевити сільськогосподарську маши- но-методичного забезпечення наглядової діяльності за ну, що часто відбувається за рахунок здоров’я, а інко- охороною праці, методології контролю умов праці, ли й життя працівника. Помилково вважають, що удосконаленні організаційних засад системи управ- якість виготовлення (складання) і технічний рівень ління охороною праці. Але глибинними причинами визначають здебільшого лише продуктивність та на- травматизму є саме відсутність захисних пристроїв чи дійність агрегату. Але забувають, що надійність тех- їх несправність – сучасний розвиток науки і техніки ніки чи точність висівання зерна сільськогосподарсь- кої культури залежать не лише від якості металу шес-

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 189 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

терні чи конструкційних особливостей агрегату, а й праці та усунення травмонебезпечних ситуацій є роз- від стану здоров’я і безпеки механізатора, наприклад роблення та впровадження системи відстеження ви- його самочуття, психофізіологічних даних. Потрібно робничих небезпек. зрозуміти, що тільки технічні засоби безпеки застере- Дослідники (Tkachuk et al., 2004; Iesypenko and жуть працівника від необдуманих чи помилкових дій, Romanenko, 2006; Podobied, 2007) підкреслюють, що що особливо важливо під час роботи та технічного моніторингові системи у галузі охорони праці потріб- обслуговування сучасних мобільних сільськогоспо- но розглядати не тільки як засоби накопичення інфо- дарських агрегатів, коли на роздуми і вагання праців- рмації про небезпеки на виробничих процесах, а і як нику не залишається часу. базовий комплекс прогнозування стану безпеки Іншим аспектом функціонування технічних засо- об’єкта та ймовірності виникнення травматичних бів безпеки на тракторах і комбайнах є те, що ресурс ситуацій і нещасних випадків для запобігання трав- наявної у сільськогосподарських підприємствах тех- мам, хворобам і аваріям. Такий підхід дозволяє ком- ніки практично вичерпано (він досяг критичної межі) плексно відстежувати небезпеки та впроваджувати (Shandra, 2006). Після 10-річного і більше термінів заходи для їхнього усунення. експлуатації за реалій сільськогосподарського вироб- У статті (Varenia, 2004) запропоновано відобража- ництва в Україні трактори та інші самохідні сільсько- ти процес відстеження небезпек у вигляді системи господарські машини є вже морально та фізично за- послідовних процедур: ідентифікація небезпеки; оці- старілими, за останнє десятиріччя машинно- нка можливих наслідків; своєчасне розроблення та тракторний парк сільськогосподарських підприємств впровадження необхідних організаційних заходів з зменшився кількісно, він не забезпечує своєчасного метою недопущення травмонебезпечної ситуації; виконання механізованих робіт, що призводить до здійснення контролю та повторного моніторингу. збільшення професійного ризику. Багато вчених у Запропонована система є різновидом вищевикладених галузі охорони праці в АПК вважають, що уникнути методологій, окрім того, не враховує можливості ризикових ситуацій у механізованих процесах сільсь- прогнозувати рівні виробничого травматизму і його когосподарського виробництва нині вже неможливо. наслідки. Однією з причин цього є також і те, що під час ремон- У роботах (Lisichkin, 1979; Radaev, 2002) вчені за- тів питанням відновлення технічних засобів безпеки пропонували оцінювати виробничі ризики згідно з праці не приділяють належної уваги. фізіологічними критеріями працівників промислового За умов сучасного аграрного виробництва – склад- підприємства з усталеними технологічними процеса- ної ймовірнісної системи, в якій, зазвичай, присутня ми. В основу покладено метод, який стверджує, що прихована небезпека, що закладена через участь у людина несе у собі індивідуальний ризик («ризик у технологічному процесі людини з її емоційною, фізіо- собі»), наслідком якого є вірогідність настання логічною і психологічною слабкістю, завжди існує нещасного випадку. Але показники вірогідності для ризик нещасного випадку. У традиційних завданнях кожного працівника індивідуальні й детально підра- охорони праці досліджують дії працівника як потен- хованими бути не можуть. ційного джерела небезпеки через його помилкові дії, Питанням оцінки ризиків на виробництві суттєву незнання ним безпечних способів виконання робіт. увагу приділяє Всеукраїнський виробничий журнал Разом з тим технічні засоби безпеки праці мають віді- «Промислова безпека», де протягом 2015–2016 рр. гравати вирішальну роль у розв’язанні проблеми ком- було опубліковано понад 10 наукових статей присвя- плексного зниження ризику травмування на механізо- чених оцінці та управлінню виробничими ризиками. ваних процесах АПК, що дозволяє розглядати дані Загалом, на підставі виконаного аналізу літератур- завдання як нове і актуальне. них джерел, можна окреслити такі напрямки подаль- На основі аналізу функціонування різних видів те- ших досліджень. Вважаємо, що для оцінки про- хнічних засобів безпеки праці на вітчизняних та зару- фесійного ризику механізаторів потрібно глибоко і біжних тракторах і комбайнах має бути запропонова- всебічно вивчити та дослідити причини травматизму но оптимізаційний підхід забезпечення системами під час виробничих процесів у сільському госпо- технічного захисту сільськогосподарських агрегатів з дарстві. урахуванням підвищення рівня професійного ризику Однак всі ці дослідження не дають відповіді на механізаторів у разі відсутності (вичерпання ресурсу питання – як кількісно базові (первинні) події- роботи) таких систем (Shandra, 2006). причини впливають на головну подію-наслідок і який Методи дослідження повинні базуватися на мето- кожна з них має вплив. дології системного аналізу, багатофакторної оцінки і Варто зазначити, що переважна більшість дослі- багатокритеріальної мінімізації ризиків аварійних джень з даної проблеми проводилась на підприємст- ситуацій на механізованих процесах в АПК. Це до- вах промисловості, енергетики та транспорту, а сіль- зволить обґрунтувати технічні засоби безпеки праці ськогосподарська галузь виробництва була залишена як визначальні елементи системи запобігання ситуа- поза увагою, однак статистика нещасних випадків, в ціям істотного, критичного і (або) катастрофічного тому числі й зі смертельним наслідком, вказує на те, ризику в сільськогосподарському виробництві. що сільськогосподарське виробництво належить до Одним з першочергових завдань збереження життя галузей з високим рівнем травмування. й здоров´я працівників села, забезпечення охорони В результаті виконаного аналізу основних літера- праці у сільськогосподарському виробництві, змен- турних джерел з даної проблеми можна зробити ви- шення кількості нещасних випадків, покращення умов

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 190 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

сновок, що дослідження технічних засобів захисту та ekonomiky Ukrainy. Informatsiinyi biuleten z високого рівня професійних ризиків належать до promyslovoi bezpeky Natsionalnoho NDI promyslovoi складних (комплексних) завдань і вимагають прове- bezpeky ta okhorony pratsi. 1, 43–49 (in Ukrainian). дення спеціальних наукових досліджень. Iesypenko, A.S., Romanenko, N.V. (2006). Udoskonalennia kompleksnoho vykorystannia informatsii Бібліографічні посилання pro stan promyslovoi bezpeky. Problemy okhorony pratsi v Ukraini. Zbirnyk naukovykh prats NNDIOP. 11, 7–12 Ivasiuk, V.V., Koval, S.M., Horbatov, V.V., (in Ukrainian). Afanasieva, S.Ie. (2000). Osnovni napriamky Tkachuk, K.N., Kruzhylko, O.E., Prakhovnik, N.A. vidpratsiuvannia nadiinosti silskohospodarskoi tekhniky. (2004). Zastosuvannia informatsiinykh system v haluzi Tekhniko-tekhnolohichni aspekty rozvytku ta okhorony pratsi. K.TOV «Eksponata» (in Ukrainian) vyprobuvannia novoi tekhniky i tekhnolohii dlia silskoho Varenia, H.I. (2004). Upravlinnia ryzykamy hospodarstva Ukrainy. Zbirnyk naukovykh prats. neshchasnykh vypadkiv yak aksioma pratseokhoronnoi Doslidnytske. 3(17), 21–25 (in Ukrainian). diialnosti. Okhorona pratsi. 4, 22–24 (in Ukrainian). Shandra, V.M. (2006). Stratehichni napriamy Radaev, N.N. (2002). Riski v chrezvychajnyh rozvytku vitchyznianoho mashynobuduvannia dlia situacijah prirodnogo i tehnogennogo haraktera. Uprav- ahropromyslovoho kompleksu. Tekhnika APK. 5, 6–7 (in lenie riskom. 2, 24–31 (in Russian). Ukrainian). Lisichkin, V.A. (1979). O dostovernosti prognozov. Podobied, I.M. (2007). Traktoryst-mashynist – M. Znanie (in Russian). naibilsh travmonebezpechna profesiia ahrarnoho sektoru Стаття надійшла до редакції 27.03.2017

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 191 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7442

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 543.3

Вплив спиртової барди на агрохімічні властивості ґрунту 

Н.М. Гловин [email protected]

Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут», вул. Академічна 20, м. Бережани, 47501, Україна

У статті розглянуто вплив післяспиртової барди на агрохімічні властивості ґрунтів. Азот – вирішальний фактор врожаю культур. Дослідження збагачення ґрунту елементами азоту становить науковий і практичний інтерес для агро- хімії, що вивчає трансформацію азоту в системі «ґрунт – добриво – рослина» з метою збільшення продуктивності сільсь- когосподарських культур високої якості в біологічному відношенні. Підвищення виходу основної продукції спиртзаводів, отже, і відходів спиртової промисловості, низький попит тваринників на барду (годування худоби бардою чітко пов'язано з сезонністю) призвели до того, що майже 50% не знаходять збуту. Розробка і впровадження нових безвідходних техноло- гій вироблення спирту потребує чимало часу і витрат, а незатребувана барда щодня надходить у ставки-накопичувачі, які поступово переповнюються, порушуючи екологічний стан прилеглих до спиртзаводів земельних угідь і відкритих водойм. Більш того, тривале зберігання її в ставках-накопичувачах призводить до псування, розшарування і утворення осаду. Одним з рішень проблеми утилізації барди є її застосування в сільському господарстві як добриво. Ключові слова: агроекологічне обґрунтування, відходи спиртового виробництва, утилізація, сольовий склад, сільсько- господарські культури.

Влияние спиртовой барды на агрохимические свойства почвы

Н.М. Гловин [email protected]

Обособленное подразделение Национального университета биоресурсов и природопользования Украины «Бережанский агротехнический институт», ул. Академическая 20, г. Бережаны, 47501, Украина

В статье рассмотрено влияние послеспиртовой барды на агрохимические свойства почв. Азот – решающий фактор урожая культур. Исследование обогащения почвы элементами азота представляет научный и практический интерес для агрохимии, изучающей трансформацию азота в системе «почва – удобрение – растение» с целью увеличения продуктивно- сти сельскохозяйственных культур высокого качества в биологическом отношении. Повышение выхода основной продук- ции спиртзаводов, следовательно и отходов спиртовой промышленности, низкий спрос животноводов на барду (кормление скота бардой четко связано с сезонностью) привели к тому, что почти 50% не находят сбыта. Разработка и внедрение новых безотходных технологий выработки спирта требует немало времени и расходов, а невостребованная барда ежед- невно поступает в пруды-накопители, которые постепенно переполняются, нарушая экологическое состояние прилегаю- щих к спиртзаводам земельных угодий и открытых водоемов. Одним из решений проблемы утилизации барды является ее применение в сельском хозяйстве в качестве удобрения. Ключевые слова: агроэкологическое обоснования, отходы спиртового производства, утилизация, солевой состав, сельскохозяйственные культуры.

Citation: Glovyn, N.M. (2017). Effect of alcohol on bards agrochemical soil properties. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 192–195.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 192 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74 Effect of alcohol on bards agrochemical soil properties

N.M. Glovyn [email protected]

Separated subdivision of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine «Berezhansky Agricultural Institute» Academichna Str., 20, Berezhany, 4750 ,Ukraine

The influence of distillery stillage doses on the yield of wheatgrass hay on agrochemical properties of soils in general is considered in the article. The most effective dose of distillery stillage under existing conditions is revealed. Nitrogen is the decisive factor for the yield of the crops. Widespread deficiency of nitrogen represents scientific and practical interest for the agro-chemistry studying transformation of nitrogen in soil-fertilizer-plant system for the purpose of increase in efficiency of crops quality in the biological relation. Increase in the main production of distilleries and conse-quently in waste products of the spirit industry, low demand from cattle breeders on the distillery stillage (feeding of cattle with distillery stillage is precisely connected with seasons, i.e. it is fed, mainly, during the stall period) has led to the fact that nearly 50% of it could not be sold. Development and deployment of new waste-free technologies of production of alcohol will demand a lot of time and expenses, and the unused stil-lage comes to ponds stores daily which are gradually overflowed that endangers the ecological condition of croplands and open reservoirs, adjacent to distilleries. Moreover, long storage in ponds leads it to spoiling, stratification and formation of a ground deposit. Therefore the problem of stillage utilization is very actual now and demands an integrated approach to its consideration as it has to be considered in the economic point of view, and from compliance to requirements of the nature protection legislation. One of the solutions of the problem stillage utilization is its application in agriculture as fertilizer. In Ukraine, the grain bards resources are quite significant, given the volume of alcohol SE Ukrspirt. The volume pislyaspyrtovoyi bards on modern technology is per 1 dm3 alcohol 11 ... 13 dm3 bards. However, it can be stored quickly sour, costly transportation to the consumer. Reset distillery bards in the river leads to sig- nificant environmental degradation. It solids accumulate in water pipes and riverbeds, decompose and pollute the environment. To build bards were repositories (filtration fields), which naturally occurs mechanical, chemical and biological treatment of waste. In bioshari formed in a layer of filtration load, the sewage draining into the ground, organic matter biodegradable. This mechanism is similar to the process of composting cut vegetation, household food waste and so on. Key words: spirit bard, wheatgrass, southern chernozem, fine solonetz, organic fertilizer.

Вступ накопичувачах. Наявність у ВСВ значної мінералізації та речовин органічного походження, а також висока На сучасному етапі розвитку землеробства провід- температура виключають можливість випускати від- на роль відведена ресурсозберігаючим технологіям ходи у каналізаційну мережу та піддавати рециклінгу вирощування сільськогосподарських культур. З огля- у виробництві створює передумови для подальшого ду на дорожнечу мінеральних добрив і відсутність збільшення площ під нові ємності. Це призводить до достатньої кількості гною через різке скорочення виключення родючих ділянок із сільськогосподар- поголів’я худоби, необхідно вишукувати місцеві ре- ського виробництва, додаткових витрат на утримання сурси органічних добрив (Baliuk et al., 1999; Stashuka відстійників, забруднення атмосферного повітря лет- et al., 2009). Одним з таких дешевих джерел можуть кими речовинами із неприємним запахом. служити відходи спиртового виробництва – післяс- Водночас протягом останніх років спостерігається пиртова барда. Спиртова барда – екологічно чисте виснаження ґрунтів на основні поживні елементи вна- добриво. Концентрація солей важких металів в ній слідок дефіциту традиційних органічних та дорогови- значно нижча. Водночас за вмістом загального азоту зни мінеральних добрив. Частково нестачу основних барда перевершує в 5–7 разів підстилковий і в 25–30 поживних речовин, мікроелементів та органічних ре- разів –безпідстилковий гній, що вказує на її піджив- човин в ґрунті можливо поповнити за рахунок удоб- лювальний характер (Yakist…, 1994; Instruktsiia…, рювальних поливів ВСВ. При цьому завдяки великим 2002). поливним нормам удобрення набуває вологозарядко- В екологічному аспекті для захисту навколишньо- вого характеру, що дає змогу забезпечити рослини го середовища і одержання екологічно чистої рослин- необхідною вологою, особливо у початкові стадії ор- ницької продукції важливо внести оптимальну дозу ганогенезу. Актуальною ця можливість стала в останні органічної речовини. Також спиртова барда не є дже- роки, коли спостерігається досить нестійке зволожен- релом накопичення шкідливих речовин в рослинни- ня за рахунок нестачі опадів у весняний період. цькій продукції; за хімічним складом це екологічно Внаслідок незбалансованого вмісту поживних ре- безпечне добриво, що містить різні цінні органічні човин порівняно високої мінералізації ВСВ важливим речовини природного походження, великий спектр є вивчення впливу різних норм відходів на систему макро- і мікроелементів та може бути перспективним «ґрунт – рослина», зокрема екологічний стан ґрунтів, органічним добривом, стимулятором росту рослин і їх родючість, фізичні властивості та біологічну актив- джерелом підвищення біогенності ґрунту (Yakist ність, урожайність культур та якість сільськогосподар- vody…, 2013). ської продукції. Дані питання набули актуальності Проблема утилізації відходів спиртового виробни- саме з екологічної точки зору, оскільки дослідження цтва (ВСВ) обумовлена значними об’ємами накопи- щодо високих норм внесення та можливості викорис- чення їх на прилеглих до заводів територіях в ставках- тання ВСВ на одному місці впродовж декількох років

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 193 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

є недостатніми на даний час. Вивчення цих аспектів зультаті гниття білкові речовини розкладаються до дасть змогу утилізувати ВСВ, запобігаючи безсистем- амінокислот, вуглекислоти та аміаку. В процесі бро- ному їх внесенню та шкідливому впливу на ґрунт і діння цукру, що міститься у стічних водах, утворю- сільськогосподарські рослини. ються оцтова, молочна, масляна та пропіонова кисло- Об’єкт досліджень – утилізація ВСВ і процес їх ти. впливу на родючість та екологічний стан чорнозему Стічні води спиртової промисловості, що злива- типового. ються на поля фільтрації, відкриті водойми, швидко Предмет досліджень – екологічно безпечні нор- загнивають, виділяють неприємні запахи, а також є ми утилізації відходів спиртового виробництва, еко- причиною розмноження комах. Ці забруднення роз- логічний стан чорнозему типового. повсюджуються в межах повітряного басейну досить Методи досліджень: польовий, лабораторні мето- нерівномірно, їхня концентрація у повітрі в окремих ди, методи математичної статистики. районах може досягати загрозливих для здоров’я Основні завдання: дослідити та проаналізувати хі- населення розмірів. Крім того, з бардою втрачаються мічний склад і властивості ВСВ ДП «Козлівський корисні речовини, що в ній містяться. спиртзавод» з метою встановлення їх придатності для Створення полів фільтрації вимагає відведення удобрювальних поливів сільськогосподарських куль- значних площ земельних угідь, які можна було б ви- тур. Провести аналіз досліджень впливу різних доз користовувати для вирощування сільськогосподарсь- ВСВ на екологічний стан та родючість чорнозему кої продукції. На даний час очищення вод спиртових типового важкосуглинкового, його фізико-хімічні, заводів знаходиться на дуже низькому рівні. З розвит- фізичні, хімічні, біологічні властивості, із виявленням ком науки і техніки, з підвищенням рівня концентра- можливих негативних наслідків застосування ВСВ. ції виробництва промислова утилізація відходів стає економічно доцільною, оскільки зі збільшенням мас- Результати та їх обговорення штабів виробництва зростає кількість відходів і вар- тість речовин, що в них містяться. Іноді вартість цих В Україні ресурси зернової барди доволі значні, речовин перевищує вартість продукту, при виготов- враховуючи обсяг виробництва спирту концерном ленні якого одержані ці відходи. «Укрспирт» – 650 млн л щороку (81 підприємство з У різних заводів склад барди може відрізнятись державною формою власності та 30 асоційованих залежно від застосовуваної технології виробництва членів з різною формою власності). При цьому обсяг спирту, але відмінності не принципові (Beresteckij, післяспиртової барди за сучасною технологією стано- 1978). Хімічний склад її в процентному співвідно- вить на кожен 1 л спирту 11–15 л барди (Baliuk et al., шенні такий: вода 93,7–94,5%; сухі речовини 5,5– 1999). Однак вона не може зберігатися, швидко заки- 6,3%; в тому числі безазотні екстрактивні речовини сає, потребує значних витрат на транспортування до 2,76–2,86%; жир 0,03–0,08%; клітковина 1,21–1,37%; споживача. Скидання спиртзаводами барди у річки мінеральні речовини (зола) 0,5–0,8%. Спиртова барда призводить до значного погіршення екологічної ситу- після очищення і осадження містить: азот нітратний ації (Baliuk et al., 1999). Її тверді частинки нагрома- 17,5 міліграм/л, нітритний 186 міліграм/л, Цинк джуються у водопровідних трубах та руслах річок, 0,011 міліграм/л, Нікель 0,002 міліграм/л, Марганець розкладаються і забруднюють середовище. Як об’єкт 0,011 міліграм/л, Срібло 0,00001 міліграм/л, Кобальт дослідження вибрано спиртовий завод смт. Козлів 0,017 міліграм/л, Ванадій 0,006 міліграм/л, Залізо Тернопільської області, де як сировину використову- 0,6 міліграм/л. Азотні сполуки (нітрати і нітрит), що ють мелясу та зерно кукурудзи. При повній потужно- містяться в барді, сповна замінюють азотні добрива, сті на підприємстві утворюється близько 600 м3 барди які вносяться в кількості 30 кг/га речовини, що діє. за добу. Барда як один з викидів спиртового виробни- Окрім вказаних елементів, ву барді міститься (% на цтва на більшості заводів не утилізується і без очи- суху речовину): протеїн 25–28 безазотисті речовини щення разом зі стічними водами скидається у відстій- 40–42, ліпіди 5–6, клітковина 13–18, зола 7–6. Ці ре- ники, де загниває, забруднюючи ґрунтові води та човини сприяють розвитку всієї мікрофлори ґрунту. повітря. До природної емісії метану спиртові заводи Спиртова барда має кислу реакцію середовища (рН додають метан з полів фільтрації, посилюючи парни- 4,8–5,2). За допомогою соломи (приблизно 5–6 т/га), ковий ефект на планеті. що має лужну реакцію, підкислення ґрунту не відбу- Стічні води спиртових заводів характеризуються вається, лише прискорюється процес її розкладання. високим ступенем забрудненості. Великі їх об’єми При вищих концентраціях (понад 200 л/га) ґрунт під- становлять значну небезпеку для навколишнього се- кислюється, що негативно впливає на розвиток висія- редовища. Причому самі по собі вони не є токсични- них сільськогосподарських культур і активність ґрун- ми, але, потрапляючи у ґрунтові води, ставки і ріки, тової мікрофлори. швидко виснажують запаси кисню, що викликає заги- Аналіз складу водної витяжки із досліджуваного бель мешканців цих водойм (Beresteckij, 1978). ґрунту свідчить про істотні зміни, які відбулись в Основною проблемою при утилізації післяспирто- катіонно-аніонному складі (таблиця 1). Сума обмін- вої барди є переробка рідкої фази, так званого «фуга- них основ під впливом ВСВ збільшувалася, що вказує ту», об’єм якого складає до 92% від усіх стоків. Орга- на поглинання ГВК частини обмінних катіонів, зок- + + 2+ + нічні речовини стічних вод швидко піддаються бро- рема Na , К , Mg , NH4 та ін., які властиві даним дінню і гинуть. Близько 70% забруднень даних стіч- відходам. Аналіз динаміки суми обмінних основ уп- них вод розкладаються протягом перших діб. У ре- родовж 2014–2016 рр. в орному шарі дає змогу ствер-

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 194 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

джувати, що після подальших внесень ГВК більшою на накопичення солей таким чином. При внесенні мірою насичується обмінними катіонами. У вмісті максимальної дози відбулося зростання вмісту гідро- катіонів тенденції до збільшення не мав лише Каль- карбонатів у орному шарі у 2,7 (з 2,1 до 5,7) раза, цій, вміст якого зменшувався через значне насичення хлоридів – у 6 (з 0,04 до 0,24), сульфатів – у 3,8 раза (з ґрунтового розчину Калієм і Натрієм і, відповідно 0,30 до 1,14 мг-екв/100 г). Щодо катіонів: зменшення його витіснення. При цьому вміст Магнію зріс в кальцію відбулось у 2,4 раза, збільшення магнію – у 1,8 рази, Натрію – в 1,5, Калію – в 7 разів. При вне- 3,1, натрію – у 2 та калію – у 30,5 раза. Отже, трирічне сенні максимальної дози ВСВ кількість гідрокарбона- внесення ВСВ у всіх досліджуваних дозах не викли- тів збільшилась у 2,5 рази, хлоридів – у 5 разів, суль- кало засолення ґрунту, проте використання великих фатів – у 2,3, Магнію – у 2,6, Натрію – у 1,7 та Калію доз критично наблизить до межі засолення ґрунту. – у 18,5 разів, а кількість Кальцію зменшилась у 2,8 Тому найкраще рекомендувати для внесення впро- раза. Регресійний аналіз показав тенденцію до зрос- довж 3 років обмежені дози, враховуючи небезпеки тання крутизни криволінійної залежності зі збільшен- осолонцювання. ням дози внесення ВСВ. Трирічне внесення вплинуло Таблиця 1 Сольовий склад водної витяжки чорнозему типового, мг-екв/100г ґрунту, (середнє). Лужність Сума солей, % Глибина, - 2- 2+ 2+ + + 2- 2- СІ SO4 Ca Mg Na K в т.ч. см СО3 НСО3 разом токсичних контроль (без поливу) 0–30 немає 0,20 0,04 0,30 0,26 0,10 0,15 0,04 0,038 0,029 30–60 – « – 0,16 0,06 0,32 0,25 0,15 0,10 0,06 0,039 0,027 60–100 – « – 0,17 0,04 0,26 0,39 0,15 0,10 0,04 0,037 0,023 вода 1000 т/га 0–30 – « – 0,28 0,08 0,35 0,30 0,15 0,18 0,06 0,051 0,037 30–60 – « – 0,26 0,08 0,40 0,38 0,13 0,20 0,07 0,054 0,039 60–100 – « – 0,32 0,06 0,44 0,42 0,15 0,22 0,08 0,061 0,043 500 т/га ВСВ 0–30 – « – 0,40 0,10 0,40 0,25 0,18 0,22 0,28 0,069 0,046 30–60 – « – 0,42 0,12 0,44 0,20 0,20 0,25 0,30 0,075 0,051 60–100 – « – 0,48 0,10 0,42 0,20 0,17 0,30 0,31 0,078 0,053 750 т/га ВСВ 0–30 – « – 0,45 0,12 0,54 0,18 0,22 0,25 0,55 0,090 0,057 30–60 – « – 0,44 0,18 0,75 0,12 0,20 0,34 0,52 0,101 0,069 60–100 – « – 0,50 0,15 0,65 0,12 0,18 0,32 0,49 0,097 0,066 1000 т/га ВСВ 0–30 – « – 0,50 0,20 0,70 0,09 0,26 0,26 0,74 0,127 0,071 30–60 – « – 0,52 0,22 0,80 0,12 0,21 0,40 0,90 0,127 0,077 60–100 – « – 0,48 0,16 0,72 0,10 0,18 0,40 0,68 0,109 0,070

Висновки zroshuvanykh zemel Donetskoi oblasti. Visnyk ahrarnoi nauky. 3, 51–56 (in Ukrainian). Отже, для зменшення негативного впливу на до- Instruktsiia z provedennia gruntovo-solovoi ziomky na вколишнє середовище викидів спиртового виробниц- zroshuvanykh zemliakh Ukrainy (2002). VND 33-5.5- тва, а саме післяспиртової барди, пропонується бар- 11-02. K. Derzhvodhosp Ukrainy (in Ukrainian). дяний осад використовувати як добриво під сільсько- Yakist pryrodnoi vody dlia zroshennia (1994). господарські культури. Виробництво етилового спир- Ahronomichni kryterii: DSTU 2730-94. [Chynnyi vid ту на даному заводі можна вважати доцільним та 1995-07-01]. K. Derzhstandart Ukrainy (in екологічно вигідним. Однією з переваг є близьке роз- Ukrainian). ташування аграрних господарств, що забезпечує зме- Yakist vody dlia zroshuvannia (2013). Ekolohichni ншення витрат на транспортування барди. kryterii: DSTU 7286:2012. – [Chynnyi vid 2013-07- 01]. – K.: Minekonomrozvytku Ukrainy (in Бібліографічні посилання Ukrainian). Beresteckij, O.A. (1978). Fitotoksiny pochvennyh Stashuka, V.A., Baliuka, S.A., Romashchenka, M.I. mikroorganizmov i ih jekologicheskaja rol'. [otv. red. (2009). Naukovi osnovy okhorony i ratsionalnoho O.A. Beresteckij] Fitotoksicheskie svojstva vykorystannia zroshuvanykh zemel Ukrainy. K. pochvennyh mikroorganizmov. L. VNIISHM. 7–30 Ahrarna nauka. (in Ukrainian). (in Russian). Baliuk, S.A., Ladnykh, V.Ia., Nosonenko, O.A., Стаття надійшла до редакції 27.03.2017 Moshnyk, L.I. (1999). Ahroekolohichnyi stan

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 195 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7443

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 235.43.731.49

Агроекологічна оцінка земель сільськогосподарських підприємств Тернопільської області Бережанського району ТзОВ «Жива Земля Потутори» та ТОВ «Крона» 

А.В. Павлів1, О.В. Павлів2 pavliv–[email protected]

1Національний університет біоресурсів і природокористування України, вул. Героїв Оборони, 11, м. Київ, 03041, Україна; 2Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут», вул. Академічна 20, м. Бережани, 47501, Україна

Проведено агроекологічну оцінку земель для вирощування сільськогосподарських культур підприємств ТзОВ «Жива Земля Потутори» с. Потутори Бережанського району Тернопільської області та ТОВ «Крона» с. Жуків Бережанського району Тернопільської області за еколого-агрохімічними показниками. В статті охарактеризовано ґрунтовий покрив за потужністю гумосового шару, вмістом гумусу, азоту (що легко гідролізується), рухомого фосфору, обмінного калію, за сумою активних температур вищою 10 °С, гідротермічним коефіцієнтом, рівнем ґрунтових вод, вмістом рухомих форм важких металів: Кадмію, Свинцю, Ртуті, а також кислотність ґрунту (обмінна, рH сольове). Досліджено динаміку показників основних еко- лого-агрохімічних властивостей та щільність забруднення темно-сірих опідзолених ґрунтів. Проаналізувавши показники агрохімічного стану грунту земель сільськогосподарських підприємств ТзОВ «Жива Земля Потутори» с. Потутори Бережа- нського району Тернопільської області та ТОВ «Крона» с. Жуків Бережанського району Тернопільської області, встановлено, що ґрунти мають оптимальні, допустимі (задовільні) умови для вирощування зернових, технічних, кормових культур та отримання повноцінних врожаїв сільськогосподарських культур. Лімітуючим фактором виступає низька забезпеченість сполуками азоту, що легко гідролізується на земельних ділянках підприємств ТзОВ «Жива Земля Потутори» с. Потутори Бережанського району Тернопільської області та ТОВ «Крона» с. Жуків Бережанського району Тернопільської області щодо вирощування зернових, технічних, кормових культур, тобто дані умови – недопустимі (погані). Ключові слова: агроекологічна оцінка, агрохімічні показники, ґрунт, клімат, вміст елементів живлення, вміст гумусу, Ка- дмію, Свинцю, Ртуті, кислотність, зернові, технічні та кормові культури.

Агроэкологическая оценка земель сельскохозяйственных предприятий Тернопольской области Бережанского района ООО «Живая Земля Потуторы» и ООО «Крона»

А.В. Павлив1, О.В. Павлив2 pavliv–[email protected]

1Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, ул. Героев Обороны, 11, Киев, 03041, Украина; 2Обособленное подразделение Национального университета биоресурсов и природопользования Украины «Бережанский агротехнический институт», ул. Академическая 20, г. Бережаны, 47501, Украина

Citation: Pavliv, A.V., Pavliv, O.V. (2017). Agroecological Certification of Farm Land of Agricultural Enterprises TzOV «Zhyva Zemlia Potutory» and TOV «Krona» in Ternopil region, Berezhany District. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 196–202.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 196 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Проведено агроэкологическую оценку земель для выращивания сельскохозяйственных культур предприятий ООО «Жи- вая Земля Потуторы» с. Потуторы Бережанского района Тернопольской области и ООО «Крона» с. Жуков Бережанского района Тернопольской области за эколого-агрохимическим показателям. В статье охарактеризованы почвенный покров по мощности гумосового слоя, содержанию гумуса, азота (легко гидролизуется), подвижного фосфора, обменного калия, по сумме активных температур выше 10 °С, гидротермическому коэффициенту, уровню грунтовых вод, содержанию подви- жных форм тяжелых металлов: Кадмия, Свинца, Ртути, а также кислотность почвы (обменная, рН солевое). Исследова- на динамика показателей основных эколого-агрохимических свойств и плотность загрязнения темно-серых оподзоленных почв. Проанализировав показатели агрохимического состояния почвы земель сельскохозяйственных предприятий ООО «Живая Земля Потуторы» с. Потуторы Бережанского района Тернопольской области и ООО «Крона» с. Жуков Бережан- ского района Тернопольской области, установлено, что почвы имеют оптимальные, допустимые (удовлетворительные) условия для выращивания зерновых, технических, кормовых культур и получения полноценных урожаев сельскохозяйствен- ных культур. Лимитирующим фактором выступает низкая обеспеченность соединениями азота, легко гидролизуется на земельных участках предприятий ООО «Живая Земля Потуторы» с. Потуторы Бережанского района Тернопольской области и ООО «Крона» с. Жуков Бережанского района Тернопольской области по выращиванию зерновых, технических, кормовых культур, то есть данные условия – недопустимы (плохие). Ключевые слова: агроэкологическая оценка, агрохимические показатели, почва, климат, содержание элементов пита- ния, содержание гумуса, Кадмия, Свинца, Ртути, кислотность, зерновые, технические и кормовые культуры.

Agroecological Certification of Farm Land of Agricultural Enterprises TzOV «Zhyva Zemlia Potutory» and TOV «Krona» in Ternopil region, Berezhany District

A.V. Pavliv1, O.V. Pavliv2 pavliv–[email protected]

1National University of life and environmental sciences of Ukraine, Heroyiv Oborony Str., 11, Kyiv, 03041, Ukraine 2Separated subdivision of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine «Berezhansky Agricultural Institute» Academichna Str., 20, Berezhany, 4750 ,Ukraine

The agroecological assessment of land for growing crops according to agrochemical rates has been conducted at TzOV «Zhyva Zemlia Potutory» in Potutory village, Berezhany district, Ternopil region and TOV «Krona» in Zhukiv village , Berezhany district, Ternopil region. The article describes the mantle of soil in thickness of humus layer, content of humus, nitrogen (which is easily hydrolysed), labile phosphorus, exchange potassium, at the sum of active temperatures above 10 °C, hydrothermal index, groundwa- ter level, the content of mobile forms of heavy metals: cadmium, lead, mercury and acidity of soil (metabolic, pH saline). The dy- namics of the main indicators of ecological and agrochemical properties and density of contamination of dark gray podzolized soils. Having analysed the agroecological condition of soil at farm land of TzOV «Zhyva Zemlia Potutory» in Potutory village, Berezhany district, Ternopil region and TOV «Krona» in Zhukiv village, Berezhany district, Ternopil region. It has been stated that the soils have optimal, acceptable (satisfactory) conditions for growing grain, industrial, forage crops and for obtaining valuable crop yields. Limiting factors are low availability of nitrogen compounds that are easily hydrolysed and concerning grain, industrial, forage crops these conditions are unacceptable (poor) at farmland of TzOV «Zhyva Zemlia Potutory» in Potutory village, Berezhany district, Ternopil region and TOV «Krona» in Zhukiv village, Berezhany district, Ternopil region. Key words: ahroekolohycheskaya coments, ahrohymycheskye indicators, soils, climate, pover elements content, content humus kadmya, lead, mercury, acidity, cereal, tehnycheskye kormovue and culture.

Вступ їх раціональне використання в кінцевому підсумку визначають рівень добробуту суспільства (Broshchak, Цінність землі як основного засобу сільськогоспо- 2013). дарського виробництва у конкретній сільськогоспо- Актуальність теми: Основна властивість грунтів дарській інфраструктурі визначається родючість ґру- – їх родючість, яка залежить від багатьох факторів: нтів. Саме родючість ґрунтів зумовлює рівень проду- склад ґрунту, його фізичних, хімічних, фізико- ктивності земель, їхню господарську значущість і хімічних і біологічних властивостей. Землі сільсько- вартість. Україна – одна з не багатьох держав світу, господарського використання зазнали відчутної де- котра володіє величезним резервом родючих грунтів, градації, серед багатьох причин якої є надзвичайно тому вона має бути одним зі світових лідерів вироб- висока розораність, ерозія, погіршення реакції та со- ництва високоякісних продуктів харчування. Ґрунто- льового режиму ґрунтового середовища, забруднення вий покрив основне загальнонаціональне багатство їх важкими металами, радіонуклідами, пестицидами нашої країни і головний засіб виробництва в сільсь- та іншими токсинами тощо. Тому дослідження агрое- кому господарстві. кологічного стану земель є на сьогодні актуальним, Ґрунтовий покрив основне загальнонаціональне щоб цілеспрямовано керувати формуванням урожаю, багатство нашої країни і головний засіб виробництва ростом і розвитком рослин. в сільському господарстві. Якість земельних ресурсів,

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 197 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Мета і завдання дослідження: Територіальним Результати та їх обговорення об’єктом досліджень є Бережанський район Терно- пільської області. Мета – оцінити агроекологічний Важливе значення в народному господарстві сьо- стан земель та параметри довкілля (ґрунт, клімат), що годні, належить вирощуванню сільськогосподарських характеризують потреби сільськогосподарських куль- культур та отриманню високоякісних врожаїв та си- тур до їхнього вирощування. ровини. Агроекологічну оцінку грунтового покриву Провести агроекологічну оцінку земель сільсько- проводили з метою вирощування зернових, технічних господарських підприємств ТзОВ «Жива Земля Поту- та кормових культур. Земельні ділянки розташовані в тори» с. Потутори Бережанського району Тернопіль- межах населених пунктів с. Потутори Бережанського ської області та ТОВ «Крона» с. Жуків Бережанського району Тернопільської області та ТОВ «Крона» району Тернопільської області для вирощування с. Жуків Бережанського району Тернопільської обла- зернових, технічних та кормових культур за еколого- сті. У земельному фонді попередньо згаданих госпо- агрохімічними показниками. дарств переважають темно-сірі опідзолені ґрунти. Обстеження ґрунтів в господарстві ТзОВ «Жива Зем- Матеріал і методи досліджень ля Потутори» проведено на площі 309,6 гектарів, а в господарстві ТОВ «Крона» проведено на площі 148,8 Об’єкт досліджень – агроекологічне оцінювання гектарів (Patyka and Tarariko, 2002). земель. Предмет – землі сільськогосподарських підп- Агроекологічна оцінка земель проводилась згідно риємств ТзОВ «Жива Земля Потутори» с. Потутори з методикою В.В.Медведєва, розробленою в Інституті Бережанського району Тернопільської області та ТОВ грунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського «Крона» с. Жуків Бережанського району Тернопіль- УААН (Medvedeva, 1997), в основі якої лежать три ської області, які представлені темно-сірими опідзо- рівні опису умов: 1 – оптимальні умови; 2 – допусти- леними ґрунтами. мі (задовільні); 3 – недопустимі (погані) умови. Пер- Оцінку земель проводили з використанням показ- ший рівень відповідає таким умовам, за яких можли- ників за чинними методиками та ДСТУ: во отримати найбільші екологічно чисті врожаї, за - гумус за методом Тюріна в модифікації Симако- другим рівнем є загроза зниження врожайності на 23– вої (ДСТУ 4289:2004); 30, за третім рівнем – до 50%. В основу її покладено - рухомий Фосфор і обміний Калій за методом Чи- принцип екологічного співвідношення параметрів рікова (ДСТУ – 4115-2002); довкілля (грунт, клімат), що характеризують потреби - вміст лужногідролізованого азоту – за методом сільськогосподарських культур до їхнього вирощу- Корнфілда; вання. - ступінь кислотності (рH) – потенціометрично за Виходячі з таблиць 1, 2, можна сказати, що допус- методом ЦІНАО (ГОСТ 26483-85). тимі умови для вирощування зернових, технічних та - вміст рухомих форм: Кадмію, Свинцю, Ртуті – кормових культур за потужністю гумосового шару інверсійно-хронопотенціометричний метод; (перебувають у межах від 35–45 см) сформувалися на всіх досліджуваних полях (табл. 3–8).

Таблиця 1 Дані агроекологічної оцінки ґрунтового покриву земель ТзОВ «Жива Земля Потутори» с. Потутори Показники ртуть ртуть № поля № поля 10 °С. рНсол. кадмію кадмію свинцю коефіцієнт коефіцієнт го розчину, ється, мг/кг мг/кг ється, калію, мг/кг калію, мг/кг вод (РГВ), м вод (РГВ), м форм важких форм важких Вміст рухомих Сума активних Сума активних фосфору, мг/кг фосфору, мг/кг шарі гумусу, % % шарі гумусу, Вміст в орному Вміст в орному металів (мг/кг): металів Вміст азоту, що Вміст рухомого Гідротермічний Гідротермічний легко гідролізу- легко сового шару, см см шару, сового Вміст обмінного Рівень ґрунтових Рівень ґрунтових температур вище температур Реакція ґрунтово- Потужність гуму- Потужність Рілля 1 25–40 6,3 2,35 133 74 123 2550 1,4 7 0,14 1,78 0 2 25–40 6,4 2,48 124 62 120 2550 1,4 7 0,12 1 0 3 25–40 6,6 2,40 138 113 131 2550 1,4 7 0,08 1,49 0 4 25–40 6,3 1,86 136 77 145 2550 1,4 7 0,1 1,53 0 5 25–40 6,4 2,24 130 80 165 2550 1,4 7 0,09 1,47 0 6 25–40 5,4 2,40 144 57 161 2550 1,4 7 0,11 1,5 0 7 25–40 5,8 2,34 125 38 158 2550 1,4 7 0,07 1,69 0 9 25–40 6,2 2,00 144 35 143 2550 1,4 7 0,09 1,86 0 16 25–40 6,0 2,35 85 40 111 2550 1,4 7 0,39 1,75 0 Культурне пасовище 12 25–40 7,0 2,85 99 74 70 2550 1,4 7 0,1 1,95 0 13 25–40 6,9 2,72 132 109 105 2550 1,4 7 0,24 1,29 0

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 198 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Таблиця 2 Дані агроекологічної оцінки ґрунтового покриву земель ТОВ «Крона» с.Жуків Показники № поля ртуть ртуть 10 °С. свинцю ся, мг/кг мг/кг ся, коефіцієнт коефіцієнт калію, мг/кг калію, мг/кг вод (РГВ), м вод (РГВ), м Вміст рухомих Сума активних Сума активних фосфору, мг/кг фосфору, мг/кг шарі гумусу, % % шарі гумусу, Вміст в орному Вміст в орному Вміст азоту, що Вміст рухомого Гідротермічний Гідротермічний сового шару, см см шару, сового Вміст обмінного розчину, рНсол. рНсол. розчину, Рівень ґрунтових Рівень ґрунтових температур вище вище температур Потужність гуму- Потужність лів (мг/кг): кадмію кадмію лів (мг/кг): легко гідролізуєть- легко Реакція ґрунтового Реакція ґрунтового форм важких мета- форм важких Рілля 1 25–40 6,0 2,90 114 117 106 2550 1,4 8 0,09 1,26 0 2 25–40 5,4 2,15 108 80 136 2550 1,4 8 0,08 0,69 0 3 25–40 6,1 3,04 125 144 134 2550 1,4 8 0,09 1,4 0 4 25–40 6,3 2,46 109 185 134 2550 1,4 8 0,1 1,27 0

Таблиця 3 Дані агроекологічної оцінки ґрунтового покриву земель для вирощування зернових культур ТзОВ «Жива Земля Потутори» Показники : - і єнт ртуть ртуть № поля кадмію кадмію свинцю (РГВ), м (РГВ), м ру, мг/кг ру, мг/кг гумусу, % % гумусу, Потужність Потужність калію, мг/кг калію, мг/кг Сума активних розчину, рНсол. Вміст обмінного обмінного Вміст Реакція ґрунтового Реакція ґрунтового гідролізується, мг/кг Вміст в орному шарі шарі Вміст в орному гумусового шару, см см шару, гумусового Вміст рухомих форм Рівень ґрунтових вод Рівень ґрунтових Вміст азоту, що легко важких металів (мг/кг) важких металів Вміст рухомого фосфо Вміст рухомого температур вище 10 °С вище 10 температур Гідротермічний коефіц Гідротермічний Рілля 1 Д О Д Н Д О О О О О Д О 2 Д О Д Н Д О О О О О Д О 3 Д О Д Н О О О О О О Д О 4 Д О Н Н Д О О О О О Д О 5 Д О Д Н Д О О О О О Д О 6 Д О Д Н Д О О О О О Д О 7 Д О Д Н Н О О О О О Д О 9 Д О Д Н Н О О О О О Д О 16 Д О Д Н Н О О О О О Д О Культурне пасовище 12 Д О Д Н Д Д О О О О Д О 13 Д О Д Н О Д О О О О Д О * О – оптимальні умови; Д – допустимі умови; Н – недопустимі умови (згідно класифікації В.В. Медведєва). Таблиця 4 Дані агроекологічної оцінки ґрунтового покриву земель для вирощування зернових культур ТОВ «Крона» Показники № поля ртуть ртуть кадмію кадмію свинцю (РГВ), м (РГВ), м шару, см см шару, гумусу, % % гумусу, коефіцієнт коефіцієнт калію, мг/кг калію, мг/кг фосфору, мг/кг фосфору, мг/кг тур вище 10 °С. тур вище 10 Вміст рухомого Вміст рухомого Гідротермічний Гідротермічний розчину, рНсол. Вміст обмінного Реакція ґрунтового Реакція ґрунтового гідролізується, мг/кг Вміст в орному шарі шарі Вміст в орному Вміст рухомих форм Рівень ґрунтових вод Рівень ґрунтових Вміст азоту, що легко важких металів (мг/кг): (мг/кг): важких металів Потужність гумусового гумусового Потужність Сума активних темпера- Сума активних Рілля 1 Д О Д Н О Д О О О О Д О 2 Д О Д Н Д О О О О О Д О 3 Д О Д Н О О О О О О Д О 4 Д О Д Н О О О О О О Д О * О – оптимальні умови; Д – допустимі умови; Н – недопустимі умови (згідно класифікації В.В. Медведєва).

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 199 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Таблиця 5 Дані агроекологічної оцінки ґрунтового покриву земель для вирощування технічних культур ТзОВ «Жива Земля Потутори» Показники мг/кг мг/кг ру, мію о № поля 10 °С ртуть ртуть ф свинцю коефіцієнт коефіцієнт ється, мг/кг мг/кг ється, ос калію, мг/кг калію, мг/кг вод (РГВ), м вод (РГВ), м Вміст рухомих Сума активних Сума активних ф шарі гумусу, % % шарі гумусу, Вміст в орному Вміст в орному Вміст азоту, що Вміст рухомого Гідротермічний Гідротермічний легко гідролізу- легко сового шару, см см шару, сового Вміст обмінного Рівень ґрунтових Рівень ґрунтових форм важких ме- форм важких температур вище температур талів (мг/кг): кад- талів (мг/кг): Реакція ґрунтово- Потужність гуму- Потужність го розчину, рНсол. Рілля 1 Д О Д Н Д О О О О О Д О 2 Д О Д Н Д О О О О О Д О 3 Д О Д Н О О О О О О Д О 4 Д О Н Н Д О О О О О Д О 5 Д О Д Н Д О О О О О Д О 6 Д О Д Н Н О О О О О Д О 7 Д О Д Н Н О О О О О Д О 9 Д О Д Н Н О О О О О Д О 16 Д О Д Н Н О О О О О Д О Культурне пасовище 12 Д О Д Н Д Д О О О О Д О 13 Д О Д Н Д Д О О О О Д О * О – оптимальні умови; Д – допустимі умови; Н – недопустимі умови (згідно класифікації В.В. Медведєва). Таблиця 6 Дані агроекологічної оцінки ґрунтового покриву земель для вирощування технічних культур ТОВ «Крона» Показники е 10 °С °С е 10 дмію а ртуть ртуть № поля щ рНсол. к свинцю шару, см см шару, коефіцієнт коефіцієнт ви гумусового гумусового температур температур ється, мг/кг мг/кг ється, Потужність Потужність калію, мг/кг калію, мг/кг форм важких форм важких вого розчину, Рівень ґрунто- Вміст рухомих Сума активних Сума активних фосфору, мг/кг фосфору, мг/кг шарі гумусу, % % шарі гумусу, Реакція ґрунто- Вміст в орному Вміст в орному металів (мг/кг): металів Вміст азоту, що Вміст рухомого Гідротермічний Гідротермічний легко гідролізу- легко вих вод (РГВ), м Вміст обмінного Рілля 1 Д О Д Н О О О О О О Д О 2 Д О Д Н Д О О О О О О О 3 Д О О Н О О О О О О Д О 4 Д О Д Н О О О О О О Д О * О – оптимальні умови; Д – допустимі умови; Н – недопустимі умови (згідно класифікації В.В. Медведєва). Таблиця 7 Дані агроекологічної оцінки ґрунтового покриву земель для вирощування кормових культур ТзОВ «Жива Земля Потутори» Показники см см мію м е 10 °С °С е 10 д ру, № поля ртуть ртуть щ рНсол. ка свинцю ша коефіцієнт коефіцієнт ви гумусового гумусового температур температур ється, мг/кг мг/кг ється, Потужність Потужність форм важких форм важких вого розчину, Рівень ґрунто- вих вод (РГВ), го калію, мг/кг мг/кг го калію, Вміст рухомих Сума активних Сума активних фосфору, мг/кг фосфору, мг/кг Вміст обмінно- шарі гумусу, % % шарі гумусу, Реакція ґрунто- Вміст в орному Вміст в орному металів (мг/кг): металів Вміст азоту, що Вміст рухомого Гідротермічний Гідротермічний легко гідролізу- легко Рілля 1 Д О Д Д Д О О О О О Д О 2 Д О Д Д Д Д О О О О Д О 3 Д О Д Д О О О О О О Д О 4 Д О Н Д Д О О О О О Д О 5 Д О Д Д Д О О О О О Д О 6 Д О Д Д Д О О О О О Д О 7 Д О Д Д Н О О О О О Д О 9 Д О Д Д Н О О О О О Д О 16 Д О Д Н Н Д О О О О Д О Культурне пасовище 12 Д О Д Д Д Д О О О О Д О 13 Д О Д Д О Д О О О О Д О * О – оптимальні умови; Д – допустимі умови; Н – недопустимі умови (згідно класифікації В.В. Медведєва).

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 200 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Таблиця 8 Дані агроекологічної оцінки ґрунтового покриву земель для вирощування кормових культур ТОВ «Крона» Показники № поля ртуть ртуть рНсол. кадмію кадмію свинцю шару, см см шару, коефіцієнт коефіцієнт вище 10 °С °С 10 вище гумусового гумусового температур температур ється, мг/кг мг/кг ється, Потужність Потужність калію, мг/кг калію, мг/кг форм важких форм важких вого розчину, Рівень ґрунто- Вміст рухомих Сума активних Сума активних фосфору, мг/кг фосфору, мг/кг шарі гумусу, % % шарі гумусу, Вміст в орному Вміст в орному Реакція ґрунто- металів (мг/кг): металів Вміст азоту, що Вміст рухомого Гідротермічний Гідротермічний легко гідролізу- легко вих вод (РГВ), м Вміст обмінного Рілля 1 Д О Д Н О Д О О О О Д О 2 Д О Д Н Д О О О О О Д О 3 Д О О Н О О О О О О Д О 4 Д О Д Н О О О О О О Д О * О – оптимальні умови; Д – допустимі умови; Н – недопустимі умови (згідно класифікації В.В. Медведєва).

За реакцією ґрунтового середовища та за вмістом що, в свою чергу, обумовлює оптимальні та допусти- гумусу ґрунти господарств характеризуються опти- мі умови для вирощування кормових, технічних та мальними умовами з метою вирощування як кормо- зернових культур, аналогічна ситуація і в ТзОВ «Жи- вих і технічних культур, так і зернових. Дана ситуа- ва Земля Потутори» – вміст обмінного калію колива- ція обумовлена тим, що загалом ґрунти мають нейт- ється від 70,0 до 165 мг/кг ґрунту. ральну реакцію, а також досліджувані поля характе- На якість ґрунтів та агроекологічні умови вирощу- ризуються середньою забезпеченістю ґрунтів за вміс- вання сільськогосподарських культур значно вплива- том гумусу (знаходиться в межах 2,0–3,5% на всіх ють метеорологічні умови, зокрема сума активних ділянках), за винятком (поле №4 – ТзОВ «Жива Зем- температур вища за 10 °С та гідротермічний коефіці- ля Потутори», характеризується недопустимими умо- єнт Селянінова (ГТК) (Panas, 2008). Різні культури вами), дана ситуація обумовлює задовільні умови для для своєї життєдіяльності в період від проростання формування високоякісних врожаїв сільськогоспо- насіння до достигання потребують неоднакової кіль- дарських культур. кості тепла. За вимогливістю до тепла культури умо- Виходячи з таблиць 3–8 можна відмітити, що вно поділяють на холодостійкі (жито, пшениця, яч- ґрунти на досліджуваних ділянках за вмістом азоту, мінь, овес, горох та ін.), середньо холодостійкі (буря- що легко гідролізується, характеризуються недопус- ки, соняшник, боби, люпин, льон, та ін.), теплолюбні тимим умовами для вирощування зернових і техніч- (кукурудза, просо, сорго, квасоля, рис, соя, бавовник них культур. Дана ситуація обумовлена тим, що на та ін.). Згідно із нормативами агроекологічної оцінки, даних ділянках (поля № 1–7, 9, 16, 12–13 ТзОВ «Жи- оптимальні умови за сумою активних температур ва Земля Потутори») вміст азоту, що легко гідролізу- (2530 °С) спостерігаються майже на всіх дослідних ється, перебуває в ґрунтах від 85,0 до 144 мг/кг та ділянках, оскільки мають сума температур становить (поля № 1–4 ТОВ «Крона») – від 108 до 125мг/кг вище 10 °С – 2530'. Аналогічна ситуація склалася в ґрунтуза Корнфілдом, а для оптимальних умов при господарстві на всіх полях відносно до гідротерміч- вирощуванні зернових та технічних культур необхід- ного коефіцієнту допустимі умови (ГТК–1,4). А зага- но, щоб ґрунти були забезпечені вмістом азоту біль- лом метеорологічні показники ґрунтів, відповідно до ше ніж 200 мг/кг ґрунту. Пороте даний вміст цього нормативів агроекологічних умов вирощування, мо- показника в ґрунтах є допустимим значенням для жуть забезпечити формування біологічно повноцінної вирощування кормових культур на підприємстві продукції та сировини. ТзОВ «Жива Земля Потутори», як це показано в таб- Одним із основних факторів, які впливають на як- лиці 7. ість продукції є вміст в грунті рухомих форм важких За вмістом рухомих форм фосфору ґрунти дослі- металів. Підвищений вміст важких металів у ґрунті джуваних ділянок характеризуються підвищеним та може бути наслідком застосування в сільському гос- високим забезпеченням, що обумовлює оптимальні та подарстві меліорантів, добрив та пестицидів, а також допустимі умови для вирощування як зернових і тех- використання для зрошення забруднених побутових і нічних культур, так і для кормових. Вміст даного промислових стічних вод тощо. За даними В.І. Кисіля показника в ґрунтах ТОВ «Крона» коливається в ме- гранично допустима концентрація (далі ГДК) для жах від 80,0 до 185 мг/кг ґрунту за Мачигіним, що кадмію – 0,7 мг/кг ґрунту, для Свинцю – 2,0 мг/кг створює задовільні умови для формування високоякі- ґрунту для Ртуті – 0 мг/кг (Lisovyi, 1991). сних врожаїв, а в ТзОВ «Жива Земля Потутори»вміст даного показника в ґрунтах з оптимальними та допу- Висновки стимими умови коливається в межах від 57,0 до 109 мг/кг ґрунту (поля № 7, 9, 16) характеризується Отже, результати досліджень підтверджують, що недопустимими умовами для вирощування сільсько- на сільськогосподарських підприємствах Тернопіль- господарських культур (Ridei et al., 2011). ської області Бережанського району ТзОВ «Жива Вміств ґрунтах ТОВ «Крона» обмінного калію ко- Земля Потутори» та ТОВ «Крона» переважають поля ливається від 106,0 до 136 мг/кг ґрунт за Мачигіним, з оптимальними умовами для вирощування зернових,

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 201 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

технічних та кормових культур, за таких умов мож- lisostepu Ukrainy. TFDU «Derzhhruntokhorona» ливо отримати найбільші екологічно чисті врожаї. Ternopil (in Ukrainian). Щодо грунтового покриву, який характеризується Patyka, V.P., Tarariko, O.H. (2002). Ahroekolohichnyi допустимими (задовільними) умовами, на вище вка- monitorynh ta pasportyzatsiia silskohospodarskykh заних господарствах є поля з загрозою зниження uhid. K.: Fitosotsiotsentr (in Ukrainian). врожайності на 23–30%. Лімітуючим фактором, який Medvedeva, V.V. (1997). Agroekologicheskaja ocenka може знизити формування врожайності до 50%, є zemel' Ukraini i razmeshheniesel'skozjajsivennih kul'- низька забезпеченість поживними речовинами, а саме tur. K.:Agrarna nauka (in Russian). сполуками азоту, що легко гідролізується, дана ситу- Ridei, N.M., Strokal, V.P., Rybalko, Yu.V. (2011). ація склалась лише на окремих ділянках. Варто вста- Ekolohichna otsinka ahrobiotsenoziv: teoriia, новити найбільш оптимальні дози органічних та мі- metodyka, praktyka. Kherson: Vydavnytstvo Oldi – неральних добрив, вести планомірну роботу щодо plius (in Ukrainian). підвищення родючості грунту, адже добрива – основа Panas, R.M. (2008). Ratsionalne vykorystannia ta живлення – елемент побудови урожаю. okhorona zemel: navch. posibnyk. Lviv: Novyi Svit (in Ukrainian). Бібліографічні посилання Lisovyi, M.V. (1991). Pidvyshchennia efektyvnosti mineralnykh dobryv. K.: Urozhai (in Ukrainian). Broshchak, I.S. (2013). Rekomendatsii po udobrenniu Стаття надійшла до редакції 22.02.2017 silskohospodarskykh kultur v umovakh zakhidnoho

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 202 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7444

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 636.22.28.082.262

Генезис української червоної молочної породи 

Н.П. Шевчук [email protected]

Миколаївський національний аграрний університет, вул. Генерала Карпенка 73, м. Миколаїв, 54000, Україна

Для подальшого удосконалення худоби української червоної молочної породи доцільним є дослідження генезису, оскільки її розводять в багатьох господарствах. Оцінювання генезису породи відбувалося по етапам за результатами схрещування червоної степової худоби з плідниками англерської, червоної датської та голштинської порід. Для дослідження використо- вували методи ретроспективного аналізу і варіаційної статистки. У результаті дослідження встановлено, що виведення української червоної молочної породи відбувалося в п’ять етапів, які мають певні характерні особливості. Протягом пер- шого етапу здійснювалося накопичення селекційного матеріалу шляхом використання англерських плідників у стадах чер- воної степової худоби. На другому етапі створення породи одержано достатню кількість помісних тварин з різною част- кою крові за поліпшуючими англерською та червоною датською породами. Згідно цільових стандартів середній надій корів української червоної молочної породи становить 4000 кг. Особливістю третього етапу виведення породи було викорис- тання генофонду голштинської породи, як найбільш багатомолочної. Це сприяло створенню інтенсивного молочного голштинізованого типу української червоної молочної породи. Середня продуктивність первісток з різною часткою крові голштинської червоно-рябої породи становить 5038–5638 кг молока, вміст жиру в молоці 3,78–3,93%. На четвертому етапі завершено виведення внутрішньопородних жирномолочного і голштинізованого типів української молочної породи та проведена їх апробація. На п’ятому етапі проводиться робота з консолідації спадковості новоствореної породи і про- довжується схрещування з плідниками голштинської породи червоно-рябої масті для підвищення молочності. Таким чином, тварини української червоної молочної породи характеризуються високим рівнем продуктивності. В го- сподарстві ТОВ «Колос 2011» Миколаївської області молочна продуктивність корів за 305 днів ІІІ і старше лактації ста- новить 8565 кг молока, кількість молочного жиру 332 кг. Ключові слова: корова, порода, селекція, породоутворювальний процес, велика рогата худоба, схрещування, надій, жи- рномолочність, тип, ознака.

Генезис украинской красной молочной породи

Н.П. Шевчук [email protected]

Николаевский национальный аграрный университет ул. Генерала Карпенка 73, г. Николаев, 54000, Украина

Для дальнейшего совершенствования скота украинской красной молочной породы целесообразно исследование генезиса, поскольку ее разводят во многих хозяйствах. Оценку генезиса породы проводили по этапам за результатами скрещивания красного степного скота с производителями англерськой, красной датской и голштинской пород. Для исследования исполь- зовали методы ретроспективного анализа и вариационной статистки. В результате исследования установлено, что выве- дение украинской красной молочной породы происходило в пять этапов, которые имеют определенные характерные осо- бенности. В течение первого этапа осуществлялось накопление селекционного материала путем использования англерсь- ких производителей в стадах красного степного скота. На втором этапе создания породы получено достаточное количе- ство поместных животных с разной долей крови по улучшающим англерськой и красной датской породам. Согласно це- левых стандартов средний надой коров украинской красной молочной породы составляет 4000 кг. Особенностью треть- его этапа выведения породы было использование генофонда голштинской породы, как наиболее молочной. Это способст-

Citation: Shevchuk, N.P. (2017). The genesis of the ukrainian red dairy breed. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 203–207.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 203 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

вовало созданию интенсивного молочного голштинизированного типа украинской красной молочной породы. Средняя про- дуктивность первотёлок с разной долей крови голштинской красно-пестрой породы составляет 5038–5638 кг молока, содержание жира в молоке 3,78–3,93%. На четвертом этапе завершено выведение внутрипородных жирномолочного и голштинизированного типов украинской молочной молочной породы и проведена их апробация. На пятом этапе прово- дится работа по консолидации наследственности новосозданной породы и продолжается скрещивания с производителями голштинской породы красно-пестрой масти для повышения молочности. Таким образом, животные украинской красной молочной породы характеризуются высоким уровнем продуктивности. В хозяйстве ООО «Колос 2011» Николаевской области молочная продуктивность коров за 305 дней ІІІ и старше лактации составляет 8565 кг молока, количество молочного жира 332 кг. Ключевые слова: корова, порода, селекция, породообразовательный процесс, крупный рогатый скот, скрещивание, удой, жирномолочность, тип, признак.

The genesis of the ukrainian red dairy breed

N.P. Shevchuk [email protected]

Mykolayiv State Agrarian University, Karpenko Str. 73, m. Mykolaiv, 54000, Ukraine

For further improvement of livestock of the Ukrainian Red Dairy Breed it is important to study the genesis because this kind of cow is breed in many farms. Evaluation of the genesis of the breed was done step by step according to the results of crossing red steppe cattle with Angler’s bulls, Red Danish and Holstein breeds. For the research it has been used methods of retrospective analy- sis and variation statistics. It has been found that the breeding of the Ukrainian Red Diary Breed was done during five stages which have certain charac- teristics. During the first stage it was carried accumulation of breeding material using Angler breeders in herds of red steppe cattle. During the second phase of creating the breed it has been received a sufficient number of animals with different proportions of blood by Angler and Danish red breeds. According to the standard target average milk yield of cows of the Ukrainian Red dairy cattle is 4000 kg. The specialty of the third phase of breeding was the use of the gene pool of the Holstein breed as the most dairy productive caw. This helped to create intensive Holstein dairy type of the Ukrainian Red dairy breed. The average productivity of firstborn cows with different proportions of blood in Holstein red spoted breed is 5038–5638 kg of milk with fat in it up to 3.78–3.93%. The fourth step is completed with butterfat intrabreed and holshtynised types of Ukrainian dairy cattle and conducted their testing. At the fifth stage the work of heredity consolidation of newly formed breed is held and continues crossbreeding with Holstein breed bulls red spotted colour to increase milk production. Thus, animals of the Ukrainian Red Dairy Breed are characterized by a high level of productivity. At the farm «Colos 2011» in Mykolaiv region the milk yield of cows during 305 days and the third lactation is over 8565 kg of milk, the quantity of milk fat is 332 kg. Key words: cow, breed selection, produtsirovanie process, cattle, crossing, yield, milk fat, type, sign.

Вступ (особливо жирномолочності), екстер’єрних і техноло- гічних властивостей тварин. Це збігалося з прагнен- У ході історичного розвитку тривала однобічна ням при удосконаленні червоної степової худоби спеціалізація червоної степової худоби в молочному англерською одержати тварин молочного типу, які напряму. Її характерними особливостями є витрива- поєднують у собі міцність конституції червоної сте- лість і пристосованість до сухого жаркого клімату, а пової худоби, високу жирномолочність і пристосова- також потенційні можливості якісного поліпшення в ність до машинного доїння поліпшуючих. Під час сприятливих умовах годівлі та утримання. Поряд з удосконалення червоної степової худоби плідниками цим тварини цієї породи мають невисоку продуктив- червоної датської породи у тварин підвищувалася ність, малорозвинену мускулатуру, недостатню при- жива маса, поліпшувався екстер’єр і молочна продук- датність до машинного доїння, а також ряд екс- тивність, але знижувалась плодючість. З використан- тер’єрних недоліків (Pidpala, 2005). Молочна продук- ням англерських і червоних датських бугаїв у черво- тивність червоної степової худоби в ряді областей в ній степовій породі на півдні України створено новий середньому складає 2316–3055 кг молока на корову в жирномолочний тип червоної молочної худоби (Pid- рік (Mykytiuk et al., 2004). Тому це й зумовило її по- pala, 2005). родне перетворення і продуктивне удосконалення. З 80-х років для удосконалення червоної степової Червону степову породу впродовж останніх 40 ро- худоби почали використовувати плідників голштин- ків поліпшували у напрямі підвищення молочної про- ської породи (Ohui et al., 1994). Схрещування черво- дуктивності, жирномолочності, пристосованості до них степових корів з червоно-рябими голштинськими машинного доїння, покращення екстер’єру шляхом плідниками позитивно впливає на формування тварин схрещування з англерською, червоною датською та молочного типу, збільшення їх продуктивності, по- голштинською породами (Movchan and Kozlovska, ліпшення технологічних властивостей. Але є повідо- 2002; Mykytiuk et al., 2004). млення, що при такому схрещуванні знижується вміст Схрещування червоної степової худоби з англер- жиру в молоці, а також дещо гірше реалізується спад- ською породою сприяло поліпшенню продуктивних ковість за вмістом білка в молоці та живій масі. Кращі

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 204 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

результати від схрещування червоної степової худоби Результати та їх обговорення з червоно-рябими голштинами одержано в господарс- твах з високим рівнем забезпечення кормами (Pidpala, За даними ретроспективного аналізу встановлено, 2005). що у 2003 році завершено створення української чер- Зважаючи на те, що худобу української червоної воної молочної породи, а в 2005 р. породу затвердже- молочної породи розводять в багатьох господарствах, но спільним наказом №30/75 Міністерства аграрної тому доцільно вивчати її генезис для подальшого політики України і Української академії аграрних удосконалення. наук від 3 серпня 2005 року. Виведення української Метою дослідження є оцінка генезису української червоної молочної породи розділили на п’ять етапів, червоної молочної породи та її поліпшення з враху- які мають певні особливості породоутворювального ванням продуктивних і адаптивних властивостей. Для процесу. досягнення поставленої мети, вирішували такі за- Протягом першого етапу (1965–1975 рр.) здійсню- вдання: визначити етапи виведення української чер- валось накопичення селекційного матеріалу шляхом воної молочної худоби; встановити результат схрещу- використання англерських плідників у стадах черво- вання вихідної материнської породи з плідниками ної степової худоби. Середня продуктивність помісей анлерської та червоної датської порід; оцінити особ- була 3577 кг, жирність 3,83%, або на 270 кг молока і ливості схрещування червоної степової худоби з плі- 0,05% жиру більше, ніж у корів червоної степової дниками голштинської породи. породи (Burkat et al., 1992). Масова «англеризація» червоної степової худоби не дала очікуваних резуль- Матеріал і методи дослідження татів підвищення молочної продуктивності у поміс- них тварин. У дослідах було одержано незначне збі- Матеріалом для виконання даної роботи стали ре- льшення молочної продуктивності корів, яке в першу зультати розведення великої рогатої худоби червоної чергу залежало не від генетичного потенціалу англер- молочної породи в провідних господарствах ПОК ської породи, а від якості плідників (Polupan et al., «Зоря» Херсонської та ТОВ «Колос 2011» Миколаїв- 2007). ської областей, а також дані Держплемреєстру за На другому етапі (1976–1985 рр.) згідно визначе- 2014-2015 рік (Derzhavnyi reiestr…, 2016). Для дослі- ної програми створення української червоної молоч- дження використовували методи ретроспективного ної породи та її внутріпородних жирномолочного та аналізу і варіаційної статистки (Plokhynskyi, 1969). голштинізованого типів, розроблених схем одержано достатню кількість помісних тварин з різною часткою крові англерської та червоної датської порід. У таб- лиці 1 наведено цільові стандарти породи та її внут- рішньопородних типів. Таблиця 1 Цільові стандарти продуктивності української червоної молочної породи (Mykytiuk et al., 2004) Внутрішньопородний тип Українська червона молочна Ознака жирномолочний голштинізований порода Перша лактація Надій, кг 3800 4000 4000 Вміст жиру, % 3,80 3,70 3,80 Вміст білка, % 3,40 3,30 3,40 Третя лактація та старше Надій, кг 5000 5300 5300 Вміст жиру, % 3,80 3,70 3,80 Вміст білка, % 3,40 3,30 3,40

Особливістю третього етапу (1985–1995 рр.) виве- вних за голштинською породою первісток, одержаних дення породи було розведення тварин бажаного гено- від матерів червоної степової породи та її помісей з типу «в собі», формування структури породи за раху- англерською породою до 50%, становив 4546 кг. Ви- нок відбору типових тварин з використанням видат- користання голштинських бугаїв на напівкровному них бугаїв-поліпшувачів як англерських, червоної помісному маточному поголів’ї червоної степової та датської, так і голштинської порід. Введення в поро- англерської порід зумовило підвищення надою перві- дотворний процес голштинської породи, як найбільш сток на 111 кг (Koval, 2003). Молочна продуктивність багатомолочної сприяло створенню інтенсивного первісток з різною часткою крові голштинської чер- молочного голштинізованого типу червоної молочної воно-рябої породи складає 5038–5638 кг молока за І худоби. Продуктивність тварин голштинізованого лактацію і вмістом жиру в молоці 3,78–3,93% (Pidpala, типу до певної міри зумовлюється поєднуваністю 2005). порід за відтворного та зворотного схрещування. Так, На четвертому етапі (1996–2005) здійснювалася уже в першому поколінні надій первісток криволіній- консолідація цінних господарсько корисних ознак но змінюється з чіткою тенденцією його зменшення за тварин нового типу (Peshuk-Topikha, 1999). Підготов- підвищення умовної кровності матерів за англерсь- ка матеріалів і апробація породи та її структурних кою породою. Середньозважений надій 202 напівкро- формувань, конкретизація цільових і породних стан-

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 205 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

дартів. Тривала селекційна робота у 1998 році завер- вищим вмістом жиру в молоці, а голштинізованого шена виведенням українських жирномолочного внутрішньопородного типу – більшим рівнем надою. (ЖЧМ) і голштинізованого (ГЧМ) внутріпородних Цільові стандарти (табл. 1), які було визначено для типів. З їх апробацією була задекларована найближча української червоної молочної породи та її внутріш- перспектива консолідації новостворених типів у єди- ньопородних типів були досягнуті й навіть отримані ну, генеалогічно та фенотипово структуровану укра- кращі показники, ніж передбачалося. їнську молочну породу (УЧМ), яка займає провідне На п’ятому етапі (2006 р. і теперішній час) продо- місце у структурі молочного скотарства за чисельніс- вжується робота з консолідації спадковості новоство- тю поголів’я (Polupan, 2002). реної породи та схрещування з плідниками голштин- У 2004 році до апробації подається 5980 корів но- ської породи червоно-рябої масті. воствореної української червоної молочної породи, в За даними державного реєстру суб’єктів племінної тому числі 4689 корів голштинізованого внутрішньо- справи у тваринництві українську червону молочну породного типу та 1291 жирномолочного внутріш- породу розводять в багатьох областях. Розглянемо ньопородного типу (Mykytiuk et al., 2004). Молочна молочну продуктивність української червоної молоч- продуктивність новоствореної української червоної ної породи в базових господарствах ПОК «Зоря» молочної породи представлена в таблиці 2. Херсонської та ТОВ «Колос 2011» Миколаївської Тварини жирномолочного типу характеризувалися областей (табл. 3). Таблиця 2 Молочна продуктивність корів української червоної молочної породи (Mykytiuk et al., 2004) Внутрішньопородний тип Показник УЧМ* жирномолочний голштинізований Поголів’я, голів 1291 4689 5980 І лактація Надій, кг 4330 4697 4617 Вміст жиру, % 3,88 3,85 3,86 Молочний жир, кг 168,1 181,0 178,3 Вміст білку, % 3,17 3,29 3,28 Молочний білок, кг 145,6 170,3 166,8 Краща лактація Надій, кг 5528 5812 5528 Вміст жиру, % 3,88 3,84 3,84 Молочний жир, кг 214,8 223,2 221,5 Вміст білку, % 3,23 3,24 3,24 Молочний білок, кг 182,4 203,3 201,0 Примітка: УЧМ – українська червона молочна Таблиця 3 Молочна продуктивність корів української червоної молочної породи (Derzhavnyi reiestr …, 2016) ПОК «Зоря» ТОВ «Колос-2011» Показник 2014 рік 2015 рік 2014 рік 2015 рік Поголів’я, голів 1451 1253 310 245 Перша лактація Надій, кг 4005 4210 7834 8229 Молочний жир, кг 156 164 297 323 Молочний білок, кг 132 139 266 281 Третя лактація і старше Надій, кг 4413 4720 7834 8565 Молочний жир, кг 181 112 297 332 Молочний білок, кг 146 90 266 290

На даний час українська червона молочна порода червоної степової з плідниками англерської, червоної за оптимальних умов утримання та годівлі характери- датської та голштинської червоно-рябої порід упро- зується достатньо високою молочною продуктивніс- довж п’яти етапів тю, яка з кожним роком підвищується, навіть при В породі виділяють два внутріпородні типи: жир- зменшенні поголів’я в господарствах. У ТОВ «Колос номолочний та голштинізований, які відрізняються за 2011» Миколаївської області надій корів за 305 днів рівнем продуктивності. Корови жирномолочного типу ІІІ і старше лактації складає 8565 кг молока, що дося- характеризуються підвищеним вмістом жиру в молоці гнуто завдяки оптимальних умов утримання та годівлі (3,88%), а голштинізованого – високим надоєм тварин. (5812 кг молока) за І лактацію. Найвищою молочною продуктивністю характери- Висновки зуються тварини української червоної молочної поро- ди в господарстві ТОВ «Колос 2011» Миколаївської Українська червона молочна порода створена області. Молочна продуктивність корів за 305 днів ІІІ шляхом складного відтворювального схрещування

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 206 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

і старше лактацій складає 8565 кг молока, кількість yii vnutriporidnykh selektsiinykh strukturnykh formu- молочного жиру 332 кг. van» (in Ukrainian). Перспективи подальших досліджень. Передбача- Ohui, V., Rublovska, L., Pikash, L. (1994). Produktyvnist ється визначити та проаналізувати методи підбору, holshtnizovanoi khudoby. Tvarynnytstvo Ukrainy. 3, що застосовувалися у різні етапи виведення та удо- 17 (in Ukrainian). сконалення худоби української червоної молочної Peshuk-Topikha, L.V. (1999). Metody selektsiino- породи. henetychnoho udoskonalennia chervonoi stepovoi porody pry chystoporodnomu rozvedenni ta skhresh- Бібліографічні посилання chuvanni: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. s.-h. nauk: spets. 06.02.01 «Rozvedennia ta Burkat, V.P., Yefimenko, M.Ia., Khavruk, O.F., selektsiia tvaryn», 35 (in Ukrainian). Blyznychenko, V.B. (1992). Formuvannia vnutripo- Pidpala, T.V. (2005). Henezys porodnoho peretvorennia v rodnykh typiv molochnoi khudoby. K.: Urozhai (in populiatsii chervonoi stepovoi khudoby. Mykolaiv (in Ukrainian). Ukrainian). Derzhavnyi reiestr sub’iektiv pleminnoi spravy u Plokhynskyi, N.A. (1969). Rukovodstvo po byometryy tvarynnytstvi 2015 rik (2016). Chubynske. 1–2 (in dlia zootekhnykov. M.: Kolos (in Ukrainian). Ukrainian). Polupan, Iu.P. (2002). Chervona molochna poroda: Koval, T.P. (2003). Poiednuvanist porid pry stvorenni henezys i perspektyvy selektsii. Visnyk Sumskoho ukrainskoi chervonoi molochnoi porody khudoby. natsionalnoho ahrarnoho universytetu : naukovo- Rozvedennia i henetyka tvaryn: mizhvidom. tematych. metodychnyi zhurnal : seriia «Tvarynnytstvo». Sumy. nauk. zb. K.: Ahrarna nauka. 37, 106–112 (in 6, 156–160 (in Ukrainian). Ukrainian). Polupan, Iu.P., Havrylenko, M.S., Koval, T.P. (2007). Movchan, T.V., Kozlovska, M.V. (2002). Pidsumky vyvedennia ta perspektyvy udoskonalennia Vdoskonalennia henofondu chervonoi stepovoi ukrainskoi chervonoi molochnoi porody. Rozvedennia porody z vykorystanniam pokrashchuiuchy porid. i henetyka tvaryn: mizhvid. tematych. nauk. zb. – K. : Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho univer- Ahrarna nauka. 41, 209–225 (in Ukrainian). sytetu: naukovo-metodychnyi zhurnal: seriia Mykytiuk, D.M., Lytovchenko, A.M., Burkat, V.P. «Tvarynnytstvo». 6, 133–138 (in Ukrainian). (2004). Prohrama selektsii ukrainskoi chervonoi Nakaz Ministerstva ahrarnoi polityky Ukrainy i molochnoi porody velykoi rohatoi khudoby na 2003- Ukrainskoi akademii ahrarnykh nauk № 360/75 vid 3 2012 roky (in Ukrainian). serpnia 2005 r. «Pro zatverdzhennia ukrainskoi cher- Стаття надійшла до редакції 28.02.2017 vonoi molochnoi porody velykoi rohatoi khudoby ta

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 207 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi:10.15421/nvlvet7445

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 636.4:637

Проблема йододефіциту у свиней та шляхи її вирішення 

Р.В. Гунчак, Г.М. Седіло [email protected]

Інститут сільського господарства Карпатського регіону України НААНУ, вул. Грушевського, 5, с. Оброшино, Пустомитівський р-н, Львівська обл., 81115, Україна

У статті наведено аналіз літератури з проблеми йодного забезпечення свиней, подається корелятивна залежність між вмістом Йоду в раціонах та функціональною активністю щитоподібної залози. Відзначається тісний взаємозв’язок рівня тиреоїдних гормонів в крові та відтворювальної здатності і продуктивних якостей свиней. Виникаючі при цьому порушення синтезу і метаболізму тироксину і трийодтироніну є однією з основних причин виникнення патологічних станів у тварин, що характеризуються зниженням плодючості, зростанням внутрішньоутробної смертності плодів, народжен- ням нежиттєздатних поросят з вираженими ознаками зобу. Крім того, наслідком гіпофункції щитоподібної залози є зниження у свиней, і в першу чергу в молодняка, основного та ліпідного обмінів. Джерелом Йоду для свиней є корми. Однак, за інтенсивної технології вирощування основними в годівлі свиней є концен- тровані корми, які, зазвичай, є бідними на цей мікроелемент. Крім того, на рівень Йоду в організмі впливає низка інших факторів. Зокрема, засвоєння Йоду пригнічують глюкозинолати і ціаногенні глікозиди, нітрати, нітрити, перхлорати, залишки окремих пестицидів. Всмоктування Йоду в шлунково-кишковому каналі знижують Флюор і Сульфур. Забезпечення організму свиней Йодом, відповідно до потреби, можливе за умови додаткової їх підгодівлі неорганічними та органічними сполуками. З цією метою на промислових фермах використовують премікси та мінеральні добавки, які, зазвичай, містять у своєму складі Йод та інші макро- і мікроелементи. Однак, застосовувані форми йодовмісних препаратів часто є неста- більними, а інколи агресивними до інших складників добавок, зокрема, вітамінів. Тому, проблема пошуку нових препаратів, які б у невеликих дозах, будучи стабільними і сумісними з іншими компонентами комбікормів, вирішували проблему мікрое- лементного живлення є актуальною. У гуманній і ветеринарній медицині набувають широкого застосування наноматеріа- ли, зокрема, аквахелати металів. Наявні повідомлення щодо позитивного впливу на організм тварин аквацитрату йоду потребують подальших глибоких досліджень. Ключові слова: свині, Йод, щитоподібна залоза, тиреоїдні гормони, цитрати.

Проблема йододефицита у свиней и пути ее решения

Р.В. Гунчак, Г.М. Седило [email protected]

Институт сельского хозяйства Карпатского региона НААНУ, ул. Грушевского, 5, с. Оброшино, Львовская область, 81115, Украина

В статье приведен анализ литературы по изучению йодного статуса у свиней, подается коррелятивная зависимость между содержанием йода в рационах и функциональной активностью щитовидной железы. Отмечается тесная взаимос- вязь уровня тиреоидных гормонов в крови, воспроизводительной способностью и продуктивными качествами свиней. Воз- никающие при этом нарушения синтеза и метаболизма тироксина и трийодтиронина являются одной из главных причин возникновения патологических состояний у животных, характеризующихся снижением плодовитости, ростом внутри- утробной смертности плодов, рождением нежизнеспособных поросят с выраженными признаками зоба. Кроме того, следствием гипофункции щитовидной железы является снижение в свиней, и в первую очередь у молодняка, основного и липидного обменов.

Citation: Hunchak, R.V., Sedilo, H.M. (2017). Iodine deficiency in pigs and the solutions to the problem. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 208–214.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 208 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Источником йода для свиней являются корма. Однако, при интенсивной технологии выращивания основными в их корм- лении являются концентрированные корма, которые, как правило, являются бедными на этот микроэлемент. Кроме того, на уровень йода в организме свиней влияет ряд других факторов. В частности, подавляют усвоение йода глюкозинолаты, цианогенные гликозиды, нитраты, нитриты, перхлораты, а также остатки отдельных пестицидов. Снижает всасыва- ние йода в желудочно-кишечном канале фтор и сера. Обеспечение организма свиней йодом, относительно потребности, возможно при условии дополнительной их подкормки неорганическими и органическими соединениями. Как правило, на промышленных фермах с этой целью используют премиксы и минеральные добавки, которые содержат в своем составе йод и другие макро- и микроэлементы. Однако, применяемые формы йодсодержащих препаратов зачастую являются нестабильными, а иногда и агрессивными к другим компонентам добавок, в частности витаминам. Поэтому, проблема поиска новых препаратов, которые в небольших дозах, при условии их стабильности и совместимости с другими ингредие- нтами комбикормов, решали проблему микроэлементного питания является актуальной. В настоящее время в гуманной и ветеринарной медицине получают широкое применение наноматериалы, в частности, аквахелаты металлов. Имеются сообщения о положительном влиянии на организм животных аквацитрата йода требуют дальнейших глубоких исследова- ний. Ключевые слова: свиньи, йод, щитовидная железа, тиреоидные гормоны, цитраты.

Iodine deficiency in pigs and the solutions to the problem

R.V. Hunchak, H.M. Sedilo [email protected]

Institute of Agriculture of Carpathian Region NAAS , Grushevskogo Str., 5, Obroshino, 81115, Ukraine

The articles provides an overview of literature dedicated to the study of iodine status in pigs and establishes an interrelation be- tween the level of microelement in animal diet and the functional activity of thyroid gland. Close correlation between thyroid hor- mone levels in blood and the reproductive abilities and productiveness of pigs has been observed. Resulting thyroxin and triiodothy- ronine synthesis and metabolic disorders are among the most common causes of pathological states in animals, which are character- ized by lower fertility, increased intrauterine fetal deaths, and birth of non-viable piglets with apparent signs of goiter. Moreover, thyroid hypofunction leads to decreased general and lipoid metabolism in pigs, young animals in particular. Feed is the source of iodine for pigs. Yet, due to intensive growing practices the primary place in pig nutrition is occupied by concentrated feed with as a rule low content of this microelement. In addition, a number of other factors affect iodine levels in or- ganism. Iodine digestibility is particularly hindered by glucosinolates and cyanogenic glycosides, nitrates, nitrites, perchlorates, residue of some pesticides. Iodine absorption in gastrointestinal tract is slowed down by fluorine and sulfur. Pigs may receive enough iodine with additional feed containing inorganic (КІ, NaІ) and organic (iodates) compounds. For this purpose industrial farms tend to use premixtures and mineral additives containing iodine and other macro- and microelements. However, said forms of iodine-containing preparations are often unstable or even aggressive in combination with other components of additives, namely vitamins. In this connection, we are facing a relevant problem of finding new preparations that in small doses would be stable and compatible with other components of compound feed while solving the problem of microelement nutrition. In humane and veterinary medicine nanomaterials, namely metal aquachelates, are used increasingly more often. There is information as to positive impact that iodine aquacitrate has on animals which needs to be further confirmed by profound research. Key words: pigs, iodine, thyroid gland, thyroid hormones, iodine nano-aquacitrate.

Нарощування виробництва продукції свинарства ної думки щодо потреби Йоду для свиней різних віко- вимагає, в першу чергу, забезпечення свиней повно- вих і продуктивних груп. Водночас, загальновідомо, цінною годівлею, в тому числі з використанням біо- що розроблені норми потреби тварин у мінеральних логічно активних добавок, серед яких мікро- та мак- речовинах повинні уточнюватися в різних зонах, так роелементам належить важлива роль (Kal'nickij, 1985; як вміст окремих макро- і мікроелементів в кормах і Sedіlo, 2002). ступінь їх використовування варіюють в широких Мікроелементи забезпечують перебіг найважли- межах. Наприклад, рекомендації забезпечення цим віших біохімічних реакцій, у результаті яких виділя- біоелементом організму свинок під час лактації коли- ється енергія для підтримання життєдіяльності тва- ваються від 120 до 250 мкг/кг сухої речовини корму рин, відбувається поділ і ріст клітин, здійснюється (Ljashenko et al., 2015). При цьому, на думку вчених, імунний захист, забезпечується баланс внутрішнього споживання Йоду в такому діапазоні концентрацій середовища організму До числа лімітуючих мікрое- запобігає розвитку дефіциту мікроелементу в органі- лементів відноситься Йод, оскільки за його дефіциту, змі тварин, забезпечує продуктивність та сприяє ство- як і за надлишку, в організмі тварин порушується ренню і підтриманню відповідного його запасу в щи- обмін речовин, знижується продуктивність, виника- топодібній залозі (Sologub et al., 2005; Preedy et al., ють захворювання, які можуть привести до летальних 2009; Antonjak and Vlіzlo, 2013), що є необхідним для наслідків (Romanenko and Chajka, 2014). синтезу тиреоїдних гормонів, які є важливими для За останній час досягнуті значні успіхи з вивчення росту і розвитку органів і систем. Вони сприяють ролі Йоду в організмі тварин, однак окремі питання і накопиченню в тканинних протеїнах і ензимах SH- надалі залишаються актуальними. Зокрема, за сучас- груп, внаслідок чого відбувається активація обмінних ної стратегії мінерального живлення немає однознач- процесів (Silva, 1995).

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 209 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Незважаючи на те, що є незаперечні клінічні дока- ядерних рецепторів, які знаходяться в багатьох органа зи вираженого взаємозв’язку між рівнем Йоду в раці- (Bernal, 2005). Гормони Т3 і Т4, поступаючи в онах, функціональним станом щитоподібної залози і кров’яне русло активують окисно-відновні процеси в репродуктивною системою, до теперішнього часу тканинах організму. Вони сприяють покращенню немає єдиної думки щодо характеру цього взає- поглинання клітинами Оксигену і виділення ними мозв’язку. Очевидно, це визначається наявністю спі- карбонатної кислоти, чим визначають процеси тепло- льних центральних механізмів регуляції. На користь продукції, забезпечують регулюючий вплив на роз- цього припущення свідчить той незаперечний факт, щеплення протеїнів, жирів, вуглеводів та водно- що діяльність яєчників і щитоподібної залози регулю- електролітний баланс, а також контролюють обмін ється тиреотропним гормоном гіпофіза, які, у свою макроелементів (Oppenheimer et al., 1987; Haldimann чергу, знаходяться під контролем гіпоталамуса et al., 2005; Gibson, 2005). (Hunchak and Hrymak, 2014). Тироксин та трийодтиронін стимулюють синтезу- Як відомо, більша частина Йоду (70–87%), від йо- вальні процеси печінки. За підвищення функціональ- го загальної кількості в організмі, міститься в щито- ної активності щитоподібної залози у крові свиней подібній залозі, а решта, як правило в органічній фо- зростає рівень альбумінів та α-глобулінів (Togini, рмі, знаходиться в плазмі крові та м’язах (De Groot, 2007). За дефіциту Йоду, на тлі гіпофункції щитопо- 1969; Spiridonov et al., 2011). В організмі ссавців кон- дібної залози, у крові свиней знижується рівень ти- центрація Йоду, в середньому становить 50–200 мкг/г реоїдних гормонів, що призводить до компенсаторно- маси, тобто 0,5–2х10–5%. Проте цей показник може го посилення функції і збільшення об’єму й гісто- коливатись у широких межах, залежно від вмісту структури залози (Chandra et al., 2004). мікроелемента у раціоні. За звичайного режиму годів- В ендемічних (по Йоду) географічних зонах у сви- лі фонд Йоду в організмі розділений, приблизно, на- ней, серед різноманітних видів патології, на перший ступним чином: щитоподібна залоза – 70–80%, м’язи план виступають проблеми репродуктивної системи. – 10–12%, шкіра – 3,4%, скелет інші органи – 5–10%. Взаємозв’язок системи відтворення і щитоподібної У м’язах свиней, які не отримували добавок Йоду залози обумовлений зниженням активності гонад, що його вміст становить близько 28 мкг йоду/кг свіжої регулюється секретами тиреоїдних гормонів. При тканини (93 мкг/кг сухої маси), тоді як уведення Йоду цьому не можна не враховувати взаємного гормона- в раціон (дозою 5 або 8 мг/кг корму) призводить до льного впливу яєчників на активність щитоподібної збільшення його рівня в м’язах свиней, відповідно, до залози (Preedy et al., 2009; Zimmermann, 2009). 62 і 73 мкг/кг свіжої тканини (Kaufmann and Rambeek, За повідомленнями ряду дослідників, вагітність у 1998). У молозиві корови Йоду міститься значно бі- свиноматок підвищує потребу в гормонах Т3 і Т4 та льше (150–260 мкг/л), ніж у молоці (80–130 мкг/л). У сприяє ще більшому розвитку йодної недостатності, цільній крові міститься від 5 до 20 мкг% елемента. В викликаючи при цьому субклінічний гіпотиреоз організмі здорових корів вміст Йоду в нормі влітку, (McDowell, 2011). приблизно 13–19 мкг %, а взимку 7–10 мкг %. У телят За даними літератури тиреоїдні гормони легко цей показник становить в нормі 6–8 мкг %, у кіз і проникають через транс-плацентарний бар’єр та про- овець – 10–23 мкг %, у свиней – 5–8 мкг %, у коней – являють позитивний вплив на розвиток щитоподібної 5-10 мкг %. У сироватці корів, у порівнянні з цільною залози плода, забезпечуючи при цьому диференціацію кров'ю міститься елемента дещо менше у літній пері- тканин та відповідний морфогенез. Окремі автори од (8–16 мкг %), ніж взимку (4–8 мкг %). Концентра- звертають увагу на закономірність, пов’язану із роз- ція Йоду в нормі у телят і овець становить 6–8 мкг % витком зобу у новонароджених поросят за умови, що у свиней – 4–8 мкг % (Hamilton et al., 1972; Delange, вагітність свиноматок проходила за наявності в них 2007; Manukalo and Shantyz, 2010). гіпотиреозу (Romanenko and Chajka, 2014). Фізіологічне значення Йоду визначається його Дефіцит Йоду в організмі свиней впливає на фун- зв’язком із гормонами щитоподібної залози. Актив- кціональний стан їх щитоподібної залози і характери- ним гормоном аденогіпофізу, який регулює життєво зується зниженням відтворювальної здатності та про- важливі функції організму, є тиреотропний (ТТГ) дуктивних якостей. У тварин усіх вікових груп, на тлі гормон (Zimmermann, 2009). Він контролює ріст і зниження рівня тиреоїдних гормонів, пригнічується проліферацію фолікулярних клітин щитоподібної обмін речовин і окисно-відновні процеси. Клінічно залози (Bernal, 2005), підвищує її кровопостачання, такий стан у поросят характеризується млявістю, забезпечує синтез та метаболізм гормонів трийодти- зниженням споживання корму і середньодобових роніну (Т3) і тетрайодтироніну (Т4) або тироксину приростів, сухістю шерсті, одутлістю, пригніченням (Zimmermann et al., 2008). Навіть незначне підвищен- резистентності до інфекції. Характерними є прояви, ня концентрації у крові тиреотропного гормону спри- пов’язані з розладами репродуктивної функції свино- яє підвищенню функціональної активності щитоподі- маток, зокрема знижується плодючість, зростає внут- бної залози. ріутробна смертність плодів і абортованість свинома- Як тироксин, так і трийодтиронін, потрапляючи в ток, поросята народжуються з ознаками зобу, у сви- кров зв’язуються з тироксин-глобуліном (80% Т4 і номаток не відділяється вчасно послід тощо. Окремі 95% Т3) та преальбуміном і циркулюють у вигляді автори у своїх повідомленнях відзначають, що у сви- Йоду зв’язаного з білком (Obregon, 2005). Гормони номаток за дефіциту Йоду проявляються ознаки мік- щитоподібної залози відіграють важливу роль у меха- седеми, вони народжують слабких або мертвих поро- нізмах росту і розвитку тканин. Їх дія починається з

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 210 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

сят без шерстяного покриву (Auhatova, 2006; Zorikov, бувається взаємодія, що часто призводить до інгібу- 2012). вання процесів абсорбції Йоду та порушень у мем- Функція Йоду в тваринному організмі пов’язана, бранному транспорті елемента в клітинах щитоподіб- головним чином із щитоподібною залозою. Діяльність ної залози (Spiridonova and Murashova, 2010). цього ендокринного органу регулюється передньою Основним джерелом Йоду для свиней є корми (зе- долею гіпофізу. На думку F. Delange (1994, 2007), Йод лені, соковиті, концентровані), які характеризуються являється регулятором функції щитоподібної залози різним вмістом мікроелемента. За інтенсивної техно- більшою мірою, ніж передня доля гіпофізу. Однак, логії вирощування основними у годівлі свиней є кон- головною функцією щитоподібної залози залишається центровані корми, які в структурі раціонів становлять секреція в кров тироксину і трийодтироніну, що здій- понад 80%. У зернових концентратах, кормах із дода- снюють гуморальну регуляцію багатьох фізіологічних ванням соєвої та ріпакової олій, комбікормах (без функцій. йодовмісних мінеральних добавок) вміст Йоду зазви- Дисбаланс тиреоїдних гормонів в ембріогенезі ча- чай є низьким (Hunchak et al., 2016). сто призводить до вроджених патологій (Zorikov, Необхідно враховувати також, що рівень елемента 2012). Рівень тиреоїдних гормонів в організмі матері в організмі тварин залежить не лише від надходження забезпечує подальший розвиток плода. На всіх етапах його з кормом, але й від присутності у складі раціону внутріутробного розвитку тироксин і трийодтиронін речовин, що діють по відношенню до нього як анта- необхідні для регуляції процесів диференціювання та гоністи. Такими струмогенними властивостями від- окостеніння. Забезпечують морфологічне і біохімічне значаються насамперед, глюкозинолати і ціаногенні формування інших ендокринних залоз, легень плода глікозиди, які пригнічують процес надходження Йоду тощо. Значна роль тиреоїдних гормонів належить в клітини щитоподібної залози (Auhatova and Il'bul'- формуванню адаптаційних реакцій у новонароджених din, 1998; Kohrle, 2000). Застосування у годівлі свиней (Suttle, 2010). ріпакової макухи і шроту з високим вмістом глюкози- Щитоподібна залоза контролює інтенсивність ме- нолатів може спричиняти порушення функціонально- таболічних процесів в організмі у тварин, а також го стану щитоподібної залози. Отже, струмогенні їхню продуктивність (Zorikov, 2012; Svarchevska et al., фактори, якими наділені окремі види кормів зумов- 2014). люють зростання потреби свиней у додатковому над- Оцінка йодного статусу у тварин визначається ходженні Йоду (Mykytyn et al., 2006). Його дефіцит шляхом кореляції надходження Йоду з кормом і та- може бути також вторинним. При поїданні тваринами кими показниками як концентрація елемента в сиро- значної кількості кормів, що містять зоогенні (гойтро- ватці крові, рівень Йоду зв’язаного з білками, і тирок- генні) речовини, порушується синтез тиреоїдних гор- сину в сироватці крові, вміст Йоду в сечі, відсутністю монів, на тлі чого підвищується продукція ТТГ, що чи наявністю зобу (Vorob'ev, 2011). викликає компенсаторну гіпертрофію щитоподібної Наслідком гіпофункції щитоподібної залози явля- залози (Lauberg, 2002). На пригнічення засвоєння ється зниження основного обміну на 50–60% (Zorikov, організмом тварин Йоду, що поступає з кормами, 2012). При цьому протеїнсинтезувальна функція печі- впливає також присутність у ньому таких хімічних нки пригнічується. На тлі зменшення рівня загального сполук як нітрати, нітрити, нітрозаміни, перхлорати, протеїну найбільш характерним є зниження його аль- залишки пестицидів. Окремі макро- і мікроелементи, бумінової фракції, вміст α і β-глобулінів відносно зокрема солі магнію і кальцію, за наявності високих їх підвищується, збільшується також концентрація зага- концентрацій, гумінові кислоти, Сульфур теж вима- льного, амінного і залишкового азоту та сечовини. гають регулювання рівня Йоду шляхом збільшення Існує тісний взаємозв'язок між станом тиреоїдної його надходження (Taylor, 1954; Lauberg, 2002). На секреції і ліпідним обміном в організмі. За дефіциту всмоктування Йоду в шлунково-кишковому каналі тироксину і трийодтироніну знижується ліполітична впливає Флюор, що є його антагоністом. Експеримен- активність і швидкість окиснення жирних кислот, тальне введення в організм тварин флюорумісних внаслідок чого відкладається жир в організмі. За цих препаратів запобігає депонуванню Йоду, знижує його умов у крові підвищується рівень фосфоліпідів, ліпо- рівень в крові і посилює елімінацію з організму (Lau- протеїдів і холестеролу (Bulgakov and Tarmishev, berg, 2002). 2002. Потреба свиней у Йоді не є постійною і незмінною В організм людини і тварин Йод надходить із різ- константою. На неї впливають генетичні, фізіологічні, них джерел. За результатами багатьох досліджень екологічні і аліментарні чинники (Klitsenko et al., понад 90% Йоду потрапляє в організм із продуктами 2001). У тварин різних порід, різного віку і фізіологі- харчування (кормом) а решта – з водою та повітрям чного стану (період росту, розмноження, лактації) (Chandra et al., 2004; Delange, 2007; Antonjak and забезпечення Йодом різниться і визначається зрос- Vlіzlo, 2013). танням чутливості тварин до його дефіциту. Високий Продукти харчування, в т.ч. окремі компоненти рівень надходження досліджуваного елементу в орга- корму для тварин різняться між собою вмістом цього нізм супоросних свиноматок необхідний для росту і елемента. Крім того, незалежно від рівня Йоду в про- розвитку плода, становлення функцій його нервової дуктах рослинного і тваринного походження на засво- системи. Водночас, нестача Йоду у вагітних тварин єння цього ессенціального мікроелементу впливають підвищує небезпеку перед – і післяродових усклад- також інші компоненти раціону (вітаміни, макро- і нень у репродуктивній системі матері. За інтенсивно- мікроелементи, вторинні метаболіти), між якими від- го росту свиней Йод через систему гормонів щитопо-

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 211 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

дібної залози забезпечує основний метаболізм в орга- луки Феруму, Купруму, Мангану, кислоти та волога. нізмі тварин та функціонування їх органів і систем У той же час Йод, що виділяється внаслідок високої (Abdrafikov, 2006; Hryshko et al., 2008). хімічної активності, дезактивує окремі вітаміни, що Потреба свиней в Йоді залежить від багатьох при- входять до складу преміксів (Viktorov and Petrushenko, чин, і перш за все від віку і маси тіла. За даними Бер- 2007). З метою стабілізації йодидів часто використо- зинь Я.М. (Gromova, 2003) оптимальною нормою вують тіосульфати, бікарбонат або стеарат кальцію підгодівлі свиней Йодом (на кг сухої речовини раціо- (Shesterynska et al., 2012). ну) є: дорослі свині – 0,2 мг, а поросята масою тіла до Серед органічних сполук у практиці тваринництва 20 кг – 0,05 мг. А.П. Онегова (Gromova, 2003) відзна- широко використовують етилендіаміндегідройодид чає, що потреба в Йоді дорослих свиней забезпечуєть- (ЕДДІ), йодказеїн, а також пентакальційортоперйодат ся за умови дачі їм 1,5–2 мг на 100 кг м.т. на добу, та інші. Додавання до корму свиней 0,2 мг/кг селено- тоді як для поросят такою дозою є 0,2–0,3 мг на голо- органічного препарату ДАФС – 25, або 0,05 мг/кг ву на добу. Водночас П.Д. Євдокімов і співавт. сполук Купруму і 0,2 мг Йоду (в біогеохімічних умо- (Gromova, 2003) рекомендують згодовувати свиням вах їх низького рівня) сприяє посиленню обміну ре- всіх вікових груп йодистий калій із розрахунку 0,5 мг човин в клітинах печінки, не викликаючи при цьому на 100 кг м.т. Дещо іншу думку щодо оптимальної суттєвих морфологічних змін у життєво важливих дози Йоду має Б.С. Орлинський (Orlinskij, 1979). Він органах свиней на відгодівлі (Zorikov, 2012). Йодсалі- вважає, що збалансованою нормою для поросят є 0,2– цилова кислота є менш цінним джерелом Йоду, ніж 0,3 мг біоелементу на 1 кг сухої речовини і 0,4–0,5 мг йодати і йодиди. Взаємодія Йоду з Кальцієм і Фосфо- – для супоросних свиноматок. Взагалі, на думку бага- ром проходить у шлунково-кишковому тракті за ви- тьох авторів кількість Йоду, що забезпечує нормальну сокого їх рівня, при цьому потреба в Йоді різко зрос- життєдіяльність свиней має широкі межі. Вміст у тає (Auhatova and Il'bul'din, 1998). раціоні йоду на рівні 300–400 мг не викликає у свиней Згодовування поросятам багатокомпонентної біо- депресії росту. Збільшення йодної добавки до 600– логічно активної добавки (Cr, Zn, I, Co, віт. C) стиму- 900 мг/кг корму дещо знижує у них прирости маси лює в них еритро- і лімфопоез, що зумовлює активі- тіла та має негативну дію на процеси кровотворення. зацію специфічного імунітету. Активація системи Така дія є результатом компенсаторної реакції, і, як кровотворення в напрямку інтенсифікації процесів правило, зникає після припинення введення добавки гемопоезу і резистентності є адаптаційною реакцією або зменшення її дози (Nikanova et al., 2016). За окре- організму (Hryshko et al., 2008; Shesterynska et al., мими повідомленнями стимулюючими репродуктивну 2012). функцію ремонтного молодняку, супоросних і лакту- Никанова Л.А. і співавт. (2016) вивчали вплив ор- ючих свиноматок вважається доза Йоду, відповідно ганічної йодовмісної кормової добавки «Прост» на 0,3–0,5; 0,7–1,0 і 0,8–1,1 мг/кг сухої речовини корму. клініко-фізіологічний стан і профілактику йододефі- У підсисний період норма мікроелементів для свино- циту у кнурів. За введення до складу комбікорму маток повинна бути подвійною. Підгодівля свиней 200 мг біодобавки на голову в день автори відзначали йодистим калієм у дозі 520 мг на 100 кг маси тіла зростання вмісту Йоду в цільній крові на 43,8% і ти- сприяє зростанню середньодобових приростів на роксину – на 6,5%. Концентрація глобулінів у сирова- 27,7%. При чому, навіть за припинення додаткового тці крові дослідної групи свиней була на 5,1%, а зага- введення йодовмісних препаратів стимулювальний льного білка – на 7,6% більшою, порівняно із показ- вплив Йоду проявляється ще впродовж 3–4 тижнів. никами кнурів контрольної групи. Зазнавала позитив- Згодовування ремонтним свинкам, а в подальшому них змін кровотворна система – число еритроцитів свиноматкам кормів, збагачених Йодом, сприяє акти- зростало на 22,1 а гематокритна величина – на 17,1%, візації відтворювальної функції, збільшенню плодю- порівняно з контролем. Зниження лейкоцитів на 5,8 % чості на 0,8–1,2 поросяти, молочності – на 10–20%, сприяло підвищенню захисних і пристосувальних інтенсивності росту поросят – на 9,8–19,8%, підви- реакцій організму піддослідних тварин (Nikanova et щенню їх збереженості – на 5% (Gromova, 2003). al., 2016). Використання в годівлі свиней неорганічних або Як варіант, інколи для поповнення організму Йо- органічних добавок Йоду має важливе значення в дом використовують внутрішньомʼязове введення забезпеченні цим елементом організму тварин. Зазви- свиням різних вікових і господарських груп йодованої чай з цією метою на промислових фермах використо- олії. Сьогодні на ринку ветеринарних препаратів до- вують премікси та мінеральні добавки, що містять волі широко практикують застосовування йодовміс- Йод та інші мінеральні компоненти. Із неорганічних них лікувальних засобів тиреотон і тиреомагніл форм у практиці збагачення раціонів найбільш широ- (Hunchak and Hrymak, 2014). ке застосування мають йодати (Са(ІО3)2*6Н2О) і На сучасному етапі для забезпечення тваринницт- йодиди (КІ, NaI), які затвердженні в якості кормових ва у лікувальних добавках найбільш перспективними добавок на території Європейського Союзу, проте є органічні сполуки макро- і мікроелементів, що останні, через свою низьку стабільність, поступають- отримані методами нанотехнології. Особливість на- ся йодидам (Manukalo and Shantyz, 2010). У даний час ноформ есенціальних матеріалів пов’язана з їхньою у годівлі тварин в основному використовують калію високою хімічною і біологічною активністю та здат- йодид, що являється нестабільною сполукою і розкла- ністю впливати на обмінні процеси у малих дозах. дається у процесі приготування і зберігання преміксів Цінним, на думку авторів (Mal'cev et al., 2016), є цит- та комбікормів. Окиснення йодидів каталізують спо- рати мікроелементів, що будучи у складі мінеральних

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 212 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

преміксів і кормових добавок використовують для Hamilton, E.I., Minski, M.J., Cleary, J.J. (1972). Prob- балансування мінерального живлення у раціонах тва- lems concerning multi–element assay in biological рин. Їх перевагою, у порівнянні з мінеральними соля- materials. Sci Total. Environ. 1(1), 1–14. ми цих елементів, є кращий, у кілька разів, рівень Manukalo, S.A., Shantyz, A.H. (2010). Jodnaja nedostat- засвоєння та ефективність біологічної дії для тварин. ochnost' v zhivotnovodstve. Veterinarija Kubani. 5, Останнім часом у гуманній і ветеринарній медицині 7–8 (in Russian). впроваджуються наноматеріали, які є аквахелатами Delange, F. (2007). Iodine requirements during pregnan- металів. Наночасточки на основі молекул води забез- cy, lactation and the neonatal period and indicators of печують аквахелатам легку проникність через мем- opti mal iodine nutrition. Public Health Nutr. 10, брани клітин, створюючи при цьому умови для легкої 1571–1580. взаємодії наночастинки з клітинними органелами та Zimmermann, M.B. (2009). Jodine Deficiency Endocrine високої біологічної дії (Zuev, 2009; Khomyn et al., Reviews. 30(4), 376–408. 2015). Задавання макро- і мікроелементів тваринам у Bernal, J. (2005). Thiroid hormones and Grain develop- формі наночастинок має ряд переваг: наноаквахелати ment. Vitam. Horm. 95–122. біометалів володіють високою біологічною дією за- Zimmermann, M.B., Jooste, P.L., Pandav C.S. (2008). вдяки своїм нанорозмірам, вони більш повно засвою- Jodine–deficiency disorders. Lancet. 372(9645), ється організмом і активно використовується у проце- 1251–1262. сах обміну речовин. Obregon, M.J. (2005). The effects of Jodine deficiency on thyroid hormone deiodination. Thiroid. 917–929. Бібліографічні посилання Bernal, J. (2005). Thyroid hormones and brain develop- ment. Vitam. Horm. 95–122. Kal'nickij, B.D. (1985). Mineral'nye veshhestva v korm- Haldimann, M., Blanc, A., Blondeau, K. (2005). Jodine lenii zhivotnyh. L. Agropromizdat. Leningr. otd–e. (in content of food grups. Journal of Food Composition Russian). and analysis. 18, 461–471. Sedіlo, G.M. (2002). Rol' mіneral'nih rechovin u procesah Gibson, R.S. (2005). Principles of Nutritional Assess- vovnoutvorennja. L'vіv. Afіsha (in Ukrainian). ment. 2nd. Oxford University Press. Oxford, UK. 908. Romanenko, T.G., Chajka, O.I. (2014). Osobennosti Oppenheimer, J.H., Schwartz, H.L., Mariash, C.N. funkcionirovanija shhitovidnoj zhelezy u beremennyh (1987). Advances in our understanding of thyroid na fone jododeficita. mezhdunarodnyj jendokrinolog- hormone action at the cellular leve. Endocr. Rev. 288– icheskij zhurnal. 4(60), 89–94 (in Russian). 308. Ljashenko, V.M., Vіntonjak, V.M., Slipinjuk, O.V. Togini, L. (2007). Thyroid hormones in small ruminants : (2015). Vikoristannja premіksіv z pіdvishhenim effect of endogenous, envinmental and nutritional fac- vmіstom kobal'tu, mіdі і jodu pri іntensivnіj tors. Animal. 1, 997–1008. vіdgodіvlі svinej. Vіsnik CNZ APV Harkіvs'koї obl. Chandra, A.K., Mukhopadhya, S., Tripathy, D. (2004). 18, 202–206 (in Ukrainian) Goitrogenic content of Indian cyanogenic plant foods Preedy, V.R., Burrow, G.N., Watson, R.R. (2009). and their in vitro anti-thyroidal activity. Indian Comprehensive Handbook of Jodine: Nutritional, Bio- J.Med.Res. 119(5), 180–185. chemical, Pathological and Therapenic Aspects. Acal. McDowell, L.R. (2011). Minerals in Animal and Human Press, 1312. Nutrition. N.Y. Acad.Press, 1992 Norousian M.A. Antonjak, G.L., Vlіzlo, V.V. (2013). Bіohіmіchna ta Jodine in raw and pasteurized milk of daily cows fed geohіmіchna rol' jodu. Monografіja. (in Ukrainian). different amounts of potassium iodise. Biol. Trace El- Sologub, L.І., Antonjak, G.L., Antonjak, T.O. (2005). em. Res. 139(2), 160–167. Jod v organіzmі tvarin і ljudini (Bіohіmіchnі aspekti). Romanenko, T.G., Chajka, O.I. (2014). Osobennosti Bіologіja tvarin. (1–2), 31–50 (in Ukrainian). funkcionirovanija shhitovidnoj zhelezy u beremennyh Silva, J.E. (1995). Thyroid Hormone Control of Thermo- na fone jododeficita. Mezhdunarodnyj jendokrinolog- genesis and Energy Balance. Thyroid. 5(6), 481–492. icheskij zhurnal. 4(60), 89–94 (in Russian). Hunchak, V.M., Hrymak, Ya.I. (2014). Yodna nedostat- Zorikov, A.Ju. (2012). Vlijanie biologicheski aktivnogo nist ta korektsiia reproduktyvnoi funktsii koriv joda na vosproizvoditel'nye, produktivnye i mjasnye preparatamy yodu. Naukov. visnyk LNUVM ta BT kachestva svinej. avtoref.diss.kand. s –h nauk. im. S.Z. Hzhytskoho. 16, 2, (59), 1, 23–38 (in 06.02.08. Kursk. FGBOU VPO «Kurskaja gosudar- Ukrainian). stvennaja sel's'kohozjajstvennaja akademija imeni Spiridonov, A.A., Murashova, E.V., Kislova, O.F. (2011). prof. Ivanova I.I» (in Russian). Obogashhenie jodom produkcii zhivotnovodstva. Auhatova, S.V. (2006). Vlijanie joda na Normy i tehnologii. Sankt–Peterburg. «OOOSPS– metabolisticheskie processy v organizme. Uspehi sov- PRINT». 21–38 (in Russian). remennogo estestvoznanija. 1, 32–33 (in Russian). De Groot, L.J., (1969). Kinetic analysis of iodine metabo- Suttle, N.F. (2010). Mineral Nutrition of Livestock. 4th ed lism. J. Clin. Endocrin. Metab. 26, 149–173 CABI. Kaufmann, S., Rambeek, W. (1998). Iodine supplementa- Svarchevska O.Z., Iskra, R.Ia., Salyha, N.O. (2014). tion in chicken, pig and cows feed. J.Anim. Physiol. Hematolohichni pokaznyky krovi svynei za dii Anim. Nutr. 80, 147–152. dobavky tsynku, khromu, yodu, kobaltu i vitaminu S do yikh ratsioniv. Nauk. Visnyk LNUVM ta BT. 16, 2,(59), 2, 295– 299 (in Ukrainian)

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 213 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Vorob'ev, D.V. (2011). Terapevticheskoe vlijanie Abdrafikov, A.R. (2006). Jeffektivnost' ispol'zovanija preparatov selena, joda i medi na sostojanie tkanej pri biologicheski aktivnyh veshhestv novogo pokolenija v gipojelementozah svinej v ontogeneze. Astrahan. kombikormah dlja svinej. Avtored. diss. d–ra s.h.n. AGU. Estestvennye nauki. 3(36), 106–110 (in 06.02.02– Dubrovicy (in Russian). Russian). Gromova, E.V. (2003). Metabolizm joda u svine v Vorob'ev, D.V. (2011). Vlijanie preparatov selena, joda i ontogeneze. Diss na stisk. uch. st. d.b.n. 03.00.04. Bo- medi na processy metabolizma rastushhih svinej pri rovsk (in Russian). gipojelementozah. Agrarnyj vesnik Urala. (12–1), 91, Orlinskij, B.S. (1979). Mineral'nye i vitaminnye dobavki 116–120 (in Russian). v racionah svinej. M. Rossel'hozizdat. (in Russian). Bulgakov, A.M. Tarmishev, V.D. (2002). Vpliv jodu na Nikanova, L.A., Fomichev, Ju.P., Najdenov, V.P., reproduktivnі organi svinej. Zootehnіja. 6, 16–17 (in Gromova, M.I. (2016). Jeffektivnost' primenenija or- Ukrainian) ganicheskoj formy joda v pitanii hrjakov- Spiridonova, A.A., Murashova, E.V. (2010). proizvoditelej. Izd. Samarskoj SHA. 4, 74–79 (in Obogashhenie jodom produkcii zhivotnovodstva. Russian). Normy i tehnologii. Sankt–Peterburg (in Russian). Manukalo, S.A., Shantyz, A.H. (2010). Jodnaja nedostat- Hunchak, R.V., Sedilo, H.M., Vovk, S.O. (2016). Vmist ochnost' v zhivotnovodstve. Veterinarija Kubani. 5, Yodu v gruntakh ta zerni zlakiv u zoni Polissia 7–8 (in Russian). Volyni. Nauk.visnyk LNUVMBT im. S.Z. Viktorov, P.I., Petrushenko, Ju.N. (2007). Vlijanie Hzhytskoho. 18, 2, (67) 77–80 (in Ukrainian) raznogo urovnja biologicheski aktivnyh veshhestv v Auhatova, S.N., Il'bul'din, Ju.F. (1998). Vlijanie racionah molodnjaka svinej na ih mjasnuju skoros- gojtrogennyh veshhestv na jeffektivnost' ispol'zovani- pelost'. Aktual'nye problemy kormlenija sel's'kohozja- ja joda v organizme zhivotnyh. Fundamental'nye i jstvennyh zhivotnyh. Dubrovicy, 316–318 (in Rus- prikladnye aspekty sovremennoj biohimii. Trudy sian). SPbGMU im. akad. I.P.Pavlova. – SPb. Izd–vo Shesterynska, V.V., Trokoz, V.O., Karpovskyi, V.I. SPbGMU. 2, 331‒334 (in Russian). (2012). Dynamika vmistu hliukozy v krovi svynei Kohrle, I. (2000). Flavonoids as a risk factor for goiter riznykh typiv nervovoi systemy za umov dodavannia and hypothyroidism. Merck European Thyroid Sym- do ratsionu «Yodis–kontsetratu». Biolohiia tvaryn. 12 posium. 41–53. (1-2), 295–299 (in Ukrainian) Mykytyn, M.S. Volchovska-Kozak, O.Ie., Lys, N.M. Mal'cev, A.N., Kozlov, V.N., Grigor'ev, V.S., Maksjutov, (2006). Hliukozynolaty u nasinni ripaku ta produktakh R.R. (2016). Sintez nanodispersnyh jodosoderzhash- yoho pererobky. Visnyk ahrarnoi nauky. 8, 37–38 (in hih kompozitov. Izd. Samarskoj SHA. 4, 79–84 (in Ukrainian) Russian). Lauberg, P. (2002). Thiocyanate on food and iodine in Zuev, O.E. (2009). Produktivnost' i obmen veshhestv u milk. from domestic animal feeding to improved un- molodnjaka svinej pri skarmlivanii racionov, obo- derstanding of cretinism. Thiroid. 12(10), 897–902. gashhennyh premiksami s vkljucheniem helatov. Taylor, S. (1954). Calcium as a goitrogen. Y. Clin. Endo- avtoref. diss. kand. s.–h. nauk. 06.02.02. Persijanovka crinol. Metab. 14, 1412–1422 (in Russian). Klitsenko, H.T., Kulyk, M.F., Kosenko, M.V. (2001). Khomyn, M.M., Fedoruk, R.S., Khrabko, M.I. (2015). Mineralne zhyvlennia tvaryn. Kyiv, «Svit» (in Ukrain- Vplyv nanoakvakhelatu yodu na biokhimichni ian). pokaznyky moloka ta molochnu produktyvnist koriv u Hryshko, V., Nikitenko, A., Malyna, V. (2008). pershi misiatsi laktatsii. Nauk. Visnyk LNUVM ta BT Polipshennia hematolohichnykh pokaznykiv u im. S.Z.Gzhytskoho. 17, 1(61), 243–247 (in Ukraini- porosiat–sysuniv. Tvarynnytstvo Ukrainy. 10, 22–25. an). Стаття надійшла до редакції 28.02.2017

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 214 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 636.5.087.7

Вплив пробіокормодобавки«ПРОПОУЛ ПЛВ»на продуктивні показники несучих перепелів 

Г.В. Поврозник [email protected]

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, вул. Пекарська, 50, м. Львів, 79010, Україна

Матеріали науково-практичної публікації відображають ефективність використання пробіотичної кормової добавки «ПРОПОУЛ плв» у годівлі перепелів яєчного напрямку продуктивності, вплив якої на морфо-продуктивні та якісні показни- ки перепелиних яєць і виводимість молодняку недостатньо вивчені. Дослідження проведено на чотирьох групах несучих перепелів по 100 голів у кожній в ТзОВ «БАРКОМ», яке знаходиться у приміській зоні міста Львова та займається різнога- лузевим виробництвом тваринницької продукції молочної, м’ясної, яєчної. Кормова добавка вводилася в склад комбікорму з розрахунку 4,6,8 г /100 г суміші за масою, перша контрольна, друга, третя, четверта дослідні. Встановлено, що згодову- вання з комбікормом кормової добавки «ПРОПОУЛ плв» позитивно вплинуло на морфопродуктивні показники перепелиних яєць. Маса білка і жовтка в третій і четвертій групах була вищою, кращими були і показники міцності шкарлупи,що є важливо при оцінці товарності яєць,а також кількості стандартних. Аналогічна картина спостерігалася і за якісними показниками такими, як вміст у жовтку яєць глікогену, каротиноїдів, вітаміну А. Позитивну оцінку отримали і результа- ти інкубації, особливо це стосується виводимості перепелят, результати якої дають підставу стверджувати про доціль- ність використання пробіокормодобавки «ПРОПОУЛ плв» у живленні перепелів. Ключові слова: перепели, кормова добавка «ПРОПОУЛплв», маса яєць, жовтка, білка, шкарлупи, результати інкубації, виводимість, живлення.

Влияние пробиокормодобавки «ПРОПОУЛ плв» на продуктивные показатели несущих перепелов

Г.В. Поврозник [email protected]

Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина

Материалы научно-практической публикации отображают эффективность использования кормовой добавки пробио- тика «ПРОПОУЛ плв» в кормлении перепелов яичного направления производительности, влияние которой на морфопрои- зводительные и качественные показатели перепелиных яиц и выводимость молодняка недостаточно изучены. Исследова- ния проведено на четырех группах перепелов по 100 голов в каждой в ТзОВ «БАРКОМ», которое находится в пригородной зоне города Львова и занимается разноотраслевым производством животноводческой продукции молочной, мясной, яич- ной. Кормовая добавка вводилась в состав комбикорма из расчета 4,6,8 г /100 г смеси за массой, первая контрольная, вто- рая, третья, четвертая опытные. Установлено, что скармливание с комбикормом кормовой добавки «ПРОПОУЛ плв» положительно повлияло на морфопродуктивные показатели перепелиных яиц. Масса белка и желтка в третьей и четвер- той группах была выше, лучшими были и показатели прочности скорлупы, которая определяет товарность яиц, а также количество стандартных. Аналогичная картина наблюдалась и по качественным показателям такими, как содержание в желтке яиц гликогена, каротиноидов, витамина А. Положительную оценку получили и результаты инкубации, особенно

Citation: Povroznyk, G.V. (2017). Influence of biotic feed additive «PROPOUL plv» of is on the productive performance bearing quail. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 215–218.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 215 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

это касается выводимости перепелят, результаты которой дают основание утверждать о целесообразности использо- вания пробиокормодобавки «ПРОПОУЛ плв» в питании перепелов. Ключевые слова: перепела, кормова добавка «ПРОПОУЛплв», масса яиц, желтка, белка, скорлупы, результаты инку- бации, выводимость, питание.

Influence of biotic feed additive «PROPOUL plv» of is on the productive per- formance bearing quail

G.V. Povroznyk [email protected]

Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine

Materials of research and practice publication represent efficiency of the use of feed addition of probiotic of «PROPOUL plv» in feeding of quail of egg direction of the productivity influence of that on morpho the productive and quality indexes of quail eggs and derivability to the sapling/pl are studied not enough. Study is undertaken on four groups of bearing quail for 100 heads in each in LLC «Bark», that is in the suburban zone of city of Lviv and engages in the different industry production of stock-raising goods milk, of clear, egg. Feed addition was entered in composition of the mixed fodder from the calculation of 4,6,8 g /of 100 g mixture after mass, first control, second, third, fourth experience.It is set that feeding with the mixed fodder of feed addition of «PROPOUL plv» has positively influenced on the morpho- productive indexes of quail eggs. Mass is a squirrel and yolk in the third and fourth groups was higher, the best were indexes of durability of shell, that is important at the estimation of marketability of eggs, and also amount of standard. An analogical picture was observed and on quality indexes such, as content in yolk of eggs of hepatin, carotenoids, vitamin А. A positive estimation was got by the results of incubation, especially it touches the derivability of quails, the results of that ground to assert about expedience of the use of probiotic feed additive of «PROPOULplv» in the feed of quail. Key words: quail, feed additive «PROPOUL plv», egg weight, yolk, protein, shell, the results of incubation, hatching, feed.

Вступ тується перш за все на активації природних захисних реакцій організму і до однієї із таких слід віднести Сучасний розвиток різногалузевого птахівництва пробіокормодобавку «ПРОПОУЛ плв». характеризується високим рівнем технологій ,які роз- Біологічна дія цієї добавки заключається у швид- виваються двома основними напрямками, зокрема це- кому рості позитивних біфідобактерій, які здатні від- виробництво яєць і м»яса птиці. Особливого значення бирати поживні речовини у патогенної мікрофлори в останні роки почали надавати розвитку такої галузі, кишківнику і тим самим запобігають їх росту та роз- як вирощування перепелів,яєчна продукція, яких пе- множенню. Таким чином покращується загальний реважає за якістю у порівнянні з іншими та набуває стан організму птиці, підвищується продуктивність за широкого використання у дитячому харчуванні. рахунок кращого засвоєння поживних речовин кор- Тому, згідно сучасних технологій промислового мів. (1,2,3,4,5 посилання на авторів,а також свої попе- вирощування перепелів передбачено їх утримання в редні публікації). (Pidgors'kyj and Kovalenko, 2004; закритих приміщеннях, у клітках. Такий спосіб утри- Chudak et al., 2010; Karnauh and Bazaleeva, 2013; мання виключає можливість контакту птиці з зовніш- Povroznyk et al., 2015; Povroznyk and Pivtorak, 2016). нім середовищем, зокрема, з грунтом з якого вона може поповнювати при вільному вигулі, частину Матеріал і методи досліджень поживних і біологічно активних речовин. При цьому необхідно відзначити ,що існуючі ста- В основу досліджень покладено завдання оптимі- ндартні комбікорми містять недостатню кількість зації процесу годівлі перепелів за рахунок викорис- окремих мінеральних та біологічно-активних речовин, тання в складі раціону пробіотичнокормової добавки а також речовин профілактичного характеру, які би «ПРОПОУЛплв» на фоні концентратної сумішки. підтримували імунну систему організму та профілак- Науково-виробничий дослід проводився в умовах тично діяли на процеси, що відбуваються в шлунково- ТзОВ «БАРКОМ» Пустомитівського району Львівсь- кишкового тракті. кої області на чотирьох групах курчат-перепелів, а Тому одним із актуальних напрямків забезпечення пізніше дорослих по 100 голів у кожній за схемою повноцінного живлення перепелів є використання при наведеною у (табл.1). їх годівлі кормових добавок природної субстанції, що Групи були сформовані методом аналогів за похо- дозволяє уникнути багатьох побічних ефектів дженням живою масою та віком. Проводили годівлю пов»язаних з негативним впливом на збереженність перепелів три рази на добу сухими збалансованими за птиці та її продуктивність. Кормові добавки такого поживністю подрібненими концентрованими корма- складу істотно відрізняються від синтетичних і ґрун- ми. Доступ до води був вільним.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 216 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Таблиця 1 Схема науково-виробничого досліду, тривалість 120 діб Грипи піддослідної птиці Кількість птиці у групі, г Особливості годівлі 1 (контрольна) 100 ОР (основний раціон) 2 (контрольна) 100 ОР+ «ПРОПОУЛ плв» – 4 г на 100 г кормосумішки 3 (контрольна) 100 ОР+ «ПРОПОУЛ плв» – 6 г на 100 г кормосумішки 4 (контрольна) 100 ОР+ «ПРОПОУЛ плв» – 8 г на 100 г кормосумішки

Результати та їх обговорення зники знаходилися в межах 8,89–8,96 г і 4,48–4,56 г проти 8,39–4,32 г відповідно у контрольній групі. Кормова добавка «ПРОПОУЛплв» виготовляється За масою та товщиною шкарлупи суттєвої різниці у сухому порошковому виді і рекомендується згодо- нами не відмічено, хоча спостерігається де-яка тенде- вувати птиці при введенні в комбікорми, або після нція до покращення міцності, що є важливим показ- розчинення у питній воді. Нами було обрано перший ником товарності. Анологічна картина спостерігаєть- варіант, який на нашу думку є найбільш оптималь- ся і за іншими показниками, індекси білка, жовтка і ним. Таким чином, отримані результати досліджень особливо кількісті стандартних яєць, що вказує на дають підставу стверджувати про позитивний вплив покращення обмінних процесів в організмі курочок- кормової добавки, яку перепели споживали з комбі- перепелів за рахунок споживання кормової добавки. кормом. Так, отримані результати морфометричних Дослідження якісних показників жовтка перепелиних показників яєць перепелів (табл. 2). Показали, що яєць (табл. 3) вказує на те, що кормова добавка пози- маса білка і жовтка зростає в дослідних групах, особ- тивно впливає на вміст сухих речовин у жовтку, зок- ливо це стосується третьої та четвертої груп, ці пока- рема, у 2,3 і 4 дослідних групах вміст сухих речовин був вищим відповідно на 1,9; 2,8 та 3,4%. Таблиця 2 Морфометричні та продуктивні показники яєць перепелів (M ± m, n = 25) Групи перепелів Показники 1 (контрольна) 2 (контрольна) 3 (контрольна) 4 (контрольна) Маса яєць, г 13,82 ± 0,02 14,61 ± 0,03 14,72± 0,03 14,75 ± 0,02 Маса білка, г 8,39 ± 0,09 8,89 ± 0,12 8,94 ± 0,14 8,96 ± 0,15 Маса жовтка, г 4,32 ± 0,03 4,48 ± 0,03 4,54 ± 0,05 4,56 ± 0,06 Маса шкарлупи, г 0,90 ± 0,01 0,92 ± 0,02 0,92 ± 0,03 0,93 ± 0,02 Товщина шкарлупи, мм 0,21 ± 0,01 0,22 ± 0,02 0,22 ± 0,02 0,22 ± 0,02 Індекс білка, % 12,59 ± 0,10 12,98± 0,13 13,16 ± 0,15 13,17 ± 0,14 Індекс форми яєць, % 77,96 ± 0,32 77,94 ± 0,32 77,93 ± 0,32 77,93 ± 0,32 Індекс жовтка, % 46,59 ± 0,26 47,77 ± 0,39 47,82 ± 0,30 47,83 ± 0,32 Кількість яєць, % стандартних 80,60 ± 0,80 84,90 ± 0,75 85,14 ± 0,80 85,90 ± 0,75

Таблиця 3 Якісні показники перепелиних яєць (M ± m, n = 15) Групи Показники контрольна дослідні 1 2 3 4 Суха маса жовтка, % 53,90 ± 0,77 54,93 ± 1,13 55,43 ± 1,03 55,73 ± 1,15 РНК жовтка, мг% 4,23 ± 0,33 4,91 ± 0,31 5,12 ± 0,32 5,03 ± 0,30 ДНК жовтка, мг% 0,43 ± 0,02 0,47 ± 0,04 0,49 ± 0,03 0,49 ± 0,03 Глікоген, мг% 77,91 ± 0,82 85,37 ± 0,78 85,67 ± 0,64 85,68 ± 0,88 Каротиноїди, мкг/г 8,45 ± 0,44 9,21 ± 0,50 10,80 ± 0,55 10,91 ± 0,57 Вітамін А, мкг/г 13,51 ± 0,85 13,80 ± 0,86 14,85 ± 0,68 14,86 ± 0,70 Загальні ліпіди, % 28,40 ± 1,60 30,15 ± 1,33 30,80 ± 1,21 30,82 ± 1,23

Слід зауважити,що підвищення вмісту сухих речо- що ліпіди жовтка відіграють провідну роль в процесі вин відбувалося в основному за рахунок глікогену, інкубації і розвитку ембріону. Тригліцериди є основ- каротиноїдів, вітаміну А та загальних ліпідів. Факти- ними компонентами жирових депо. В мембранах клі- чно ці показники у всіх дослідних групах були вищи- тин їх як правило немає. Біля 90% енергії тригліцери- ми, порівняно з контрольною групою. Зокрема, вміст дів сконцентровано в жирних кислотах, тому триглі- глікогену був вищим відповідно на 9,57 і 9,97%. Під- цериди служать ідеальним субстратом для збереження вищений вміст глікогену в жовтку яєць дослідних енергії. груп, що споживали з комбікормом пробіодобавку, Крім того попередником вітаміну А є каротиноїди може свідчити про його краще засвоєння з основного їх вміст у жовтку підвищувався на 8,9–27,8%. Очеви- корму та нагромадження у жовтку. дно,що вміст каротиноїдів зростав за рахунок кращо- Аналогічна картина спостерігається і за вмістом у го їх засвоєння з кормів кормосумішки під впливом жовтку загальних ліпідів, а також вітаміну А. Відомо, пробіокормодобавки.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 217 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Таблиця 4 Деякі ліпідні показники жовтка перепелиних яєць, % (M ± m, n = 15) Групи Показники контрольна дослідна 1 2 3 4 Загальні ліпіди 28,40 ± 1,60 30,15 ± 1,33 30,80 ± 1,21 30,82 ± 1,23 Фосфоліпіди 12,97 ± 0,75 14,65 ± 0,68 14,85 ± 0,61 14,89 ± 0,63 Вільний холостерин 8,70 ± 0,71 6,77 ± 0,53 6,17 ± 0,48 6,25 ± 0,49 Вільні жирні кислоти 3,57 ± 0,43 5,03 ± 0,21 5,42 ± 0,30 5,48 ± 0,33 Дигліцириди 0,88 ± 0,05 0,91 ± 0,06 0,93 ± 0,07 0,95 ± 0,07 Тригліцериди 45,93 ± 2,73 46,86 ± 2,51 47,33 ± 2,23 47,40 ± 2,12 Ефіри холістерину 25,95 ± 1,87 23,25 ± 1,45 22,20 ± 1,23 22,30 ± 1,20

При цьому частина каротиноїдів використовується тин вони відсутні. Тому біля 90% енергії тригліцери- для синтезу вітаміну А за участі жовчних кислот, а дів сконцентровано в жирних кислотах, котрі служать частина відіграє специфічну роль в процесі живлення ідеальним субстратом для збереження енергії. Така ж ембріону під час інкубації. Про деякі ліпідні показни- сама тенденція спостерігається і за зростанням кіль- ки перепелиних яєць призначених на інкубацію пока- кості фосфоліпідів, які відіграють важливу роль в зують дані (табл. 4). стимуляції росту ембріонів. А також за впливу дослі- Проведений аналіз показав,що ліпіди жовтка в ос- джуваного фактору встановлено зниження вмісту у новному представлені тригліцеридами 45,93–47,40%. жовтку дослідних груп перепелів холестерину, що При чому їх вміст в жовтку яєць дослідних груп ви- позитивно впливає на виводимість (табл. 5), яка в щий ніж в контрольній на 2,0–3,2%. Відомо, що три- дослідних групах на 4,6–3,3% була вищою у порів- гліцериди – основні компоненти жирових депо, як нянні з контрольною групою. рослинних так і тваринних клітин і в мембранах клі- Таблиця 5 Виводимість перепелят курчат-перепелів Групи Показники Контрольна дослідна 1 2 3 4 Закладено яєць для інкубації, шт 130 130 130 130 Запліднених яєць, шт 118 122 124 125 Заплідненість, % 90,7 93,8 95,4 96,1 Кількість виведених курчат, гол 110 113 116 114 Виводимість 84,6 86,9 89,2 87,6

Отже оцінка результатів інкубації перепелиних klinichnoi imunolohii. Kyivskyi natsionalnyi яєць показала,що використання пробіокормодобавки universytet imeni Tarasa Shevchenka, Luhanskyi «ПРОПОУЛплв» в годівлі перепелів яєчного напрям- derzhavnyi medychnyi universytet. K. Luhansk, ку продуктивності позитивно впливає на виводимість 1(115), 204–215 (in Ukrainian). перепелят. Pidhorskyi, V.S., Kovalenko, N.K. (2004). Probiotyky na osnovi molochnokyslykh bakterii–suchasnyi stan i Висновки perspektyvy. Materialy mizhnarodnoi naukovoi konferentsii. Ternopil. 3–7 (in Ukrainian). Проведені дослідження за оцінкою ефективності Povroznyk, H.V., Pivtorak, Ya.I., Dvyliuk, I.V. (2015). використання в годівлі перепелів кормової добавки Probiotychna kormova dobavka «PROPOUL plv» – «ПРОПОУЛ плв», її впливу на морфо- продуктив- perspektyvy vykorystannia u ptakhivnytstvi. Nauk. ні,якісні показники жовтка яєць та виводимість пере- visnyk LNUVMBT imeni S.Z.Hzhytskoho, Lviv пелят дають підставу стверджувати про доцільність її 17(63), 286–290 (in Ukrainian). використання в живленні перепелів. Povroznyk, H.V., Pivtorak, Ya.I. (2016). Vplyv Перспективи подальших досліджень. Перспективи probiotychnoi kormovoi dobavky «PROPOULplv» подальних досліджень будуть спрямовані на вивчення na intensyvnist rostu molodniaku ta produktyvni впливу пробіокормодобавки «ПРОПОУЛплв» на по- pokaznyky nesuchykh perepeliv. Nauk.visnyk казники імунної системи несучих перепелів та еконо- LNUVMBT imeni S.Z. Hzhytskoho. Lviv 18, 1, мічну ефективність. (65), 100–104 (in Ukrainian). Chudak, R.A., Ohorodniichuk, H.M., Shevchuk, T.V. ta Бібліографічні посилання in. (2010). Nesuchist perepilok polipshat fermenty. Tvarynnytstvo Ukrainy. 9, 36–88 (in Ukrainian). Karnauh, Je.V., Bazaleeva, A.N. (2013). Probiotiki v Стаття надійшла до редакції 28.02.2017 korrekcii kishechnogo mikrobiocenoza. zb. Nauk. Prats. problemy ekolohichnoi ta medychnoi henetyky i

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 218 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 636.598:636.082

Інтенсивність росту та розвитку молодняку оброшинських сірих гусей і покоління, схрещених з великою сірою породою 

М.Д. Петрів1, Л.Я. Слобода1, О.М. Слобода2 [email protected], oleh. sloboda@gmail. сom

1Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААНУ, вул. Грушевського, 5, с. Оброшино, Пустомитівський р-н, Львівська обл., 81115, Україна; 2Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, вул. Пекарська, 50, м. Львів, 79010, Україна

У підвищенні ефективності функціонування птахівничої галузі вирішальне значення має використання спеціалізованих високопродуктивних порід і кросів сільськогосподарської птиці. Зростання продуктивності птиці на 35–40% визначається досягненнями у галузі генетики, селекції, племінної справи та правильних умов годівлі та утримання. Використання сучасних порід і кросів птиці, які мають високий генетичний потенціал продуктивності, дасть можливість виробникам птахівничої продукції за оптимальних умов утримання, повноцінної годівлі та належного ветеринарно-санітарного забезпечення досягти високих результатів господарювання. Належний рівень ведення племінної роботи є важливою передумовою ресурсоощадної технології, що визначає витрати кормів на одиницю продукції, її якість та прибуток. У 2011–2016 рр. нашим завданням було дослідити племінні та продуктивні якості оброшинських сірих гусей в ІІ поко- лінні після прилиття крові великої сірої породи та легартів. Метою даної розробки була консолідація та удосконалення племінних і продуктивних якостей оброшинських сірих гусей при розведенні «в собі», що дозволило зберегти цінні якості вихідного поголів’я і тим самим забезпечити його конкурентоспроможність в сучасних умовах. Вивчали особливості успа- дкування господарсько-корисних ознак молодняком, одержаним від схрещування. Наші дослідження проводили в лабораторії дрібного тваринництва ІСГКР НААН та ДПДГ «Миклашів» Львівської області. Основним методом племінної роботи є відбір і підбір особин з високими продуктивними якостями з метою одержання однотипної птиці, яка б відпові- дала запланованим високим параметрам продуктивності. Нами було проведено ряд досліджень, які опубліковані в попере- дні роки. Дана стаття присвячена дослідженням, в ході яких нами було встановлено, що схрещування оброшинських сірих гусей(ОС) з гусьми великої сірої породи ( ВС) поліпшує показники росту і розвитку молодняку. Ключові слова: гуси, жива маса, обхват грудей, довжина тулуба, кіля і плюсни.

Интенсивность роста и развития молодняка оброшинской серых гусей и поколения, скрещенные с гусями крупной серой породы

М.Д. Петрив1, Л.Я. Слобода1, О.М. Слобода2 [email protected], oleh. sloboda@gmail. сom

1Институт сельского хозяйства Карпатского региона УААН, ул. Грушевского, 5, с. Оброшино, Львовская область, 81115, Украина; 2Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина

В повышении эффективности функционирования птицеводческой отрасли решающее значение имеет использование специализированных высокопроизводительных пород и кроссов птицы. Рост продуктивности птицы на 35–40% определяется достижениями в области генетики, селекции, племенного дела и правильных условий кормления и

Citation: Petriv, M., Sloboda, L., Slobod, О. (2017). Intensity of growth and development of the young of obroshyno gray geese generation crossed with big gray breed geese, f ii generation, crossed with geese big seed of breed. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 219–223.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 219 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

содержания. Использование современных пород и кроссов птицы, которые имеют высокий генетический потенциал продуктивности, даст возможность производителям птицеводческой продукции при оптимальных условиях содержания, полноценного кормления и надлежащего ветеринарно-санитарного обеспечения достичь высоких результатов хозяйствования. Надлежащий уровень ведения племенной работы является важной предпосылкой ресурсосберегающей технологии, определяет затраты кормов на единицу продукции, ее качество и прибыль. В 2011–2016 гг. нашей задачей было исследовать племенные и продуктивные качества оброшинской серых гусей во II поколении после прилития крови крупной серой породы и легартов. Целью данной разработки была консолидация и усовершенствование племенных и продуктивных качеств оброшинской серых гусей при разведении «в себе», что позволило сохранить ценные качества исходного поголовья и тем самым обеспечить его конкурентоспособность в современных условиях. Изучали особенности наследования хозяйственно-полезных признаков молодняком, полученным от скрещивания. Наши исследования мы проводили в лаборатории мелкого животноводства ИСХКР НААНУ и ГПДХ «Миклашев» Львовской области. Основным методом племенной работы являлся отбор и подбор особей с высокими продуктивными качествами с целью получения однотипной птицы, соответствующей запланированным высоким параметрам производительности. Нами был проведен ряд исследований, опубликованных в предыдущие годы. Данная статья посвящена исследованию, в ходе которых нами было установлено, что скрещивание оброшинской серых гусей (ОС) с гусями большой серой породы (ВС) улучшает показатели роста и развития молодняка. Ключевые слова: гуси, живая масса, обхват груди, длина тулувища, киля и плюсны.

Intensity of growth and development of the young of obroshyno gray geese generation crossed with big gray breed geese, f ii generation, crossed with geese big seed of breed

M. Petriv1, L. Sloboda1, О. Sloboda2 [email protected], oleh. sloboda@gmail. сom

1Institute of Agriculture of Carpathian Region NAAS Grushevskogo Str., 5, Obroshino, Lviv Oblast, 81115, Ukraine; Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine

In raising the efficiency of the poultry industry is crucial to the use of specialized breeds and crosses of poultry. Poultry productivity growth by 35–40% determined by developments in genetics, selection and breeding. The use of modern poultry breeds and crosses that have a high potential output, will enable producers poultry products under optimal conditions hold, full feeding and proper veterinary software to achieve high performance management. Proper maintenance of the level of breeding is an important prerequisite for resource saving technology that determines the cost of feed per unit of output, quality and profit. In 2011–2016 year our goal was to explore breeding and productive qualities of obroshyno gray geese in the second generation after blood inflow large gray breed. The aim of this development was the consolidation and improvement of breeding and productive qualities obroshyno gray geese breeding «in itself», allowing the output to save valuable livestock and thus ensure its competitiveness in the modern world. We studied the peculiarities of inheritance of economically useful traits youngsters obtained from crosses. Our research we conducted in the laboratory of small livestock IAKR NAAS and SERH «Myklashiv» of Lviv region. The main method of breeding is the selection and recruitment of individuals with high productive qualities in order to obtain the same type of bird that would meet the planned performance parameters. Investigated that obroshyno white geese crossing from geese large gray breed improves the growth and development of young animals. Key words: geese, live weight, measurements of body, keel and shank

Вступ Гусівництво є перспективною галуззю птахівницт- ва у виробництві м’яса птиці. За швидкістю росту, У підвищенні ефективності функціонування птахі- здатністю перетравлювати значну кількість зелених та вничої галузі вирішальне значення має використання соковитих кормів з високим вмістом клітковини, ви- спеціалізованих порід і кросів сільськогосподарської сокою життєздатністю та за іншими господарсько- птиці. Зростання продуктивності птиці на 35–40% корисними ознаками гуси мають ряд переваг порівня- визначається досягненнями у галузі генетики, селекції но з курми, індиками та качками. Фактично лише та племінної справи. Використання сучасних порід і здатність гусей високоякісно та у великих кількостях кросів птиці, які мають високий потенціал продукти- перетравлювати рослинну клітковину ставить їх на вності, дасть можливість виробникам птахівничої перше місце серед інших видів домашньої птиці (Leb- продукції за оптимальних умов утримання, повноцін- edev and Usovich, 1976; Sloboda et al., 2012). Навіть ної годівлі та належного ветеринарно-санітарного при пасовищному вирощуванні жива маса гусенят забезпечення досягти високих результатів господарю- уже в 8–10-тижневому віці досягає 3,5–4,0 кг, а при вання. Високий рівень ведення племінної роботи є інтенсивному – 4,0–4,5 кг при затратах концентрова- важливою передумовою ресурсозберігаючої техноло- них кормів до 3 кг на 1 кг приросту (Ivko et al., 2009). гії, що визначає витрати кормів на одиницю продук- Тушка 8–9-тижневого гусеняти містить 17–18% про- ції, її якість та прибуток (Rojter et al., 2007; Ivko et al., теїну, 21–22% жиру. Енергетичну цінність м’яса гусей 2009; Khvostyk, 2012). визначають з розрахунку: в 1 кг їстівної частини туш-

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 220 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

ки гуски міститься 13,63–14,97 МДж (3256–3576 ккал) Молодняк, починаючи з одноденного віку був ві- (Rojter et al., 2007; Ivko et al., 2009; Khvostyk, 2012). дібраний (позначений) і поставлений на роздільне З усіх видів домашньої птиці водоплавна  най- вирощування за генотипом. Годівля молодняку менш вибаглива до умов утримання та годівлі. Ця здійснювалася відповідно до норм використання ста- птиця відзначається високою скороспілістю, інтенси- ндартних комбікормів (Rojter et al., 2005; Ivko et al., вністю росту, дієтичними властивостями м’яса, висо- 2009). кою оплатою корму та невибагливістю в годівлі, за- Таблиця 1 вдяки чому їх годівля коштує значно дешевше ніж Схема проведення досліду курей (Prishutkina, 2006; Svezhencov, 2008). ♀ Породи і породні групи ♂ ОС х ВС ♂ (ІІ поко- ОС ♂ Матеріал і методи досліджень ління) ОС ♀ Х ОС х ВС♀ (ІІ поколін- Дослідження проводили в лабораторії дрібного Х ня) тваринництва ІСГКР НААН та ДПДГ «Миклашів» Примітка: ОС – оброшинська сіра, ВС ‒ велика сіра Львівської області.

Основним завданням племінної роботи є відбір і Результати та їх обговорення підбір особин з високими продуктивними якостями

для одержання однотипної птиці, яка би відповідала Середня жива маса гусей на початок яйцекладки запланованим параметрам продуктивності (Rojter et становила – оброшинських сірих: гуски – 6,10 кг, al., 2005; Ivko et al., 2009). гусаки – 7,00 кг, а ОС х ВС: гуски – 6,15 кг, гусаки – Селекційну роботу, спрямовану на закріплення 7,32 кг. стандартних для кожної породної групи ознак, ми Ріст гусей є визначальним показником їх продук- проводили шляхом індивідуально-масового відбору. тивності, який відображає потенційні можливості Перед початком племінного періоду самці та самки генотипу в конкретних умовах утримання та годівлі. всіх породних груп були індивідуально оцінені за За динамікою живої маси можна оцінити продуктив- екстер’єром, типовістю оперення, живою масою. Про- ність птиці (табл. 2). тягом продуктивного періоду на груповому рівні про- З даних табл. 2 видно, що молодняк всіх дослідних водили облік несучості, заплідненості, виводимості груп в перший день мав порівняно однакову живу яєць, виводу молодняку. В добовому віці провели масу, однак вже в цьому віці проявляються ознаки жорсткий відбір гусенят за екстер’єром (Rojter et al., статевого диморфізму. Достовірна різниця в живій 2005; Svezhencov, 2008; Ivko et al., 2009). масі була відзначена у 4-тижневому віці на користь З поголів’я гусей було сформовано дві групи птиці самців ІІ групи, які на 3,37% переважали самців І по 100 голів в кожній, які на період парування та яй- групи, а самки ІІ групи переважають самок І групи на цекладки (з січня по травень) утримувалися роздільно 6,02%. У 9-тижневому віці зберігалася така ж тенден- із забезпеченням належного рівня годівлі та режиму ція – самці ІІ групи на 1,99% переважали самців І утримання. Облік несучості проводили щоденно з групи, а самки ІІ групи на 0,52% переважають самок І вирахуванням індексу форми яєць шляхом лінійного групи. В подальшому швидкість росту гусей протя- їх вимірювання і відбору за масою для подальшої гом всього періоду росту мала хвилеподібний харак- інкубації. Збір інкубаційних яєць та контроль за їх тер. Найбільш інтенсивний ріст гусей всіх груп спо- зберіганням проводився щонайбільше до 10 днів, стерігався в перші два місяці постембріонального після чого їх відправляли на інкубацію, яка проводи- розвитку, в подальшому цей показник знижується до лася згідно з діючими інструкціями (Rojter et al., 2005; мінімальних величин в період статевої зрілості. Svezhencov, 2008; Ivko et al., 2009; Khvostyk, 2012). Таблиця 2 Динаміка живої маси гусей, кг (М  m) Вік гусей Група 1 день 4 тижні 9 тижнів 12 тижнів 21 тиждень Самці І 0,102 ± 8 1,78 ± 29 4,52 ± 40 5,30 ± 15 5,67 ± 25 ІІ 0,104 ± 3 1,84 ± 35 4,61 ± 53 5,37 ± 20 5,81 ± 35 Самки І 0,099 ± 3 1,66 ± 15 3,84 ± 20 4,83 ± 13 5,28 ± 23 ІІ 0,100 ± 8 1,76 ± 17 3,86 ± 13 4,88 ± 15 5,46 ± 30

Для більш повної характеристики процесів росту і У 9-тижневому віці самці ІІ групи переважали сво- розвитку гусей в різні вікові періоди були проведені їх ровесників з І групи за обхватом грудей на 1,79%. виміри статей їх тіла. В своїй роботі ми використову- За довжиною тулубу самці ІІ групи переважали сам- вали такі основні проміри статей тіла, як обхват гру- ців І групи на 2,08%, а за довжиною кіля самці ІІ гру- дей, довжина тулубу, кіля і плюсни. У всі вікові пері- пи переважали своїх ровесників з І групи на 7,14%. оди гусенята ІІ групи переважали своїх ровесників по Така ж тенденція зберігалася і у промірах гомілки та даних показниках. Дані вимірювань наведено в таб- плюсни, так самці ІІ групи по першому показнику лиці 3. переважали самців І групи на 8,19%; по другому по-

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 221 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

казнику самці ІІ групи переважали самців І групи на плюсни, так самці ІІ групи по першому показнику 6,68%. переважали самців І групи на 8,19%; по другому по- Для більш повної характеристики процесів росту і казнику самці ІІ групи переважали самців І групи на розвитку гусей в різні вікові періоди були проведені 6,68%. виміри статей їх тіла. В своїй роботі ми використову- Слід відзначити і те, що самці як І так і ІІ груп у вали такі основні проміри статей тіла, як обхват гру- всі вікові періоди мали достовірно вищі показники дей, довжина тулубу, кіля і плюсни. У всі вікові пері- екстер’єру ніж самки, про що свідчать дані таблиці. оди гусенята ІІ групи переважали своїх ровесників по Так у 9-тижневому віці самки ІІ групи за обхватом даних показниках. Дані вимірювань наведено в таб- грудей переважали своїх ровесниць з І групи на лиці 3. 2,40%, за довжиною тулубу самки ІІ групи переважа- У 9-тижневому віці самці ІІ групи переважали сво- ли самок з І групи на 3,21%. За довжиною кіля самки їх ровесників з І групи за обхватом грудей на 1,79%. ІІ групи переважали своїх ровесниць з І групи на За довжиною тулубу самці ІІ групи переважали сам- 2,34%. Проміри гомілки та плюсни у самок ІІ групи ців І групи на 2,08%, а за довжиною кіля самці ІІ гру- були найбільші і переважали самок І групи по першо- пи переважали своїх ровесників з І групи на 7,14%. му показнику на 5,26%, по другому показнику самки Така ж тенденція зберігалася і у промірах гомілки та ІІ групи переважали самок І групи на 1,08%. Таблиця 3 Проміри основних статей тіла, см (М  m) Довжина Група Стать Обхват грудей Гомілка Плюсна тулубу кіля 1-й день самці 11,7 ± 0,12 11,2 ± 0,16 2,4 ± 0,14 5,0 ± 0,20 3,7 ± 0,11 І самки 10,4 ± 0,17 10,5 ± 0,14 2,3 ± 0,15 4,6 ± 0,09 3,5± 0,15 самці 12,0 ± 0,46 11,9 ± 0,20 2,6 ± 0,10 5,1 ± 0,12 3,9 ± 0,20 ІІ самки 10,8 ± 0,42 10,9 ± 0,10 2,5 ± 0,20 4,8 ± 0,13 3,9 ± 0,13 4 тижні самці 28,1 ± 0,19 29,5 ± 0,13 9,9 ± 0,19 11,5 ± 0,13 8,6 ± 0,10 І самки 27,9 ± 0,18 28,8 ± 0,15 9,0 ± 0,11 11,4 ± 0,18 8,6 ± 0,11 самці 28,5 ± 0,11 29,7 ± 0,10 10,3 ± 0,15 14,1 ± 0,50 9,1 ± 0,12 ІІ самки 28,5 ± 0,20 28,3 ± 0,18 9,2 ± 0,19 12,8 ± 0,17 9,0 ± 0,11 9 тижнів самці 39,1 ± 0,22 33,5 ± 0,14 12,6 ± 0,17 18,3 ± 0,40 10,5 ± 0,24 І самки 37,4 ± 0,13 31,1 ± 0,13 12,8 ± 0,09 17,1 ± 0,20 9,2 ± 0,30 самці 39,8 ± 0,21 34,2 ± 0,08 13,5 ± 0,11 19,6 ± 0,15 11,2 ± 0,15 ІІ самки 38,3 ± 0,19 32,1 ± 0,10 13,1 ± 0,10 18,0 ± 0,18 9,3 ± 0,19 12 тижнів самці 53,2 ± 0,11 42,6 ± 0,20 18,7 ± 0,12 15,2 ± 0,10 9,5 ± 0,08 І самки 53,7 ± 0,12 43,3 ± 0,25 19,2 ± 0,14 16,4 ± 0,21 10,5 ± 0,17 самці 54,3 ± 0,13 43,0 ± 0,14 19,2 ± 0,11 16,1 ± 0,19 11,2 ± 0,35 ІІ самки 55,1 ± 0,22 43,9 ± 0,50 19,6 ± 0,09 16,8 ± 0,17 11,5 ± 0,10

Висновки Бібліографічні посилання

1. Достовірна різниця в живій масі була відзначена Rojter, Ja.S., Davtjan, A.D., Egorova, A.V. (2007). In- у 4-тижневому віці на користь самців ІІ групи, які на strukcii po kompleksnoj ocenke plemennyh kachestv 3,37% переважали самців І групи, а самки ІІ групи sel'skohozjajstvennoj pticy (jaichnye i mjasnye kury, переважають самок І групи на 6,02%. gusi, utki, indejki, cesarki) Sergiev Posad. VNITIP (in 2. У 9-тижневому віці зберігалася така ж тенденція Russian). – самці ІІ групи на 1,99% переважали самців І групи, а Sloboda, L.Ia., Zahorets, N.M., Petriv, M.D., Khomyk, самки ІІ групи на 0,52% переважають самок І групи. M.M., Tesak, H.V. (2012). Zabiini pokaznyky molod- 3. Самці І і ІІ груп у всі вікові періоди мали досто- niaku obroshynskykh sirykh husei, skhreshchenykh z вірно вищі показники екстер’єру ніж самки. Проміри husmy velykoi siroi porody. Peredhirne ta hirske zem- статей тіла (обхват грудей, довжина тулуба, кіля і lerobstvo i tvarynnytstvo. 54(2), 14–19 (in Ukrainian). плюсни) були найвищими в самців ІІ-ої групи. Lebedev, P.T., Usovich, A.T. (1976). Metody 3. Схрещування оброшинських сірих гусей з гусь- issledovanija kormov, organov i tkanej zhivotnyh. M. ми ВС породи підвищує відгодівельні якості помісей. Rossel'hozizdat (in Russian). Перспективи подальших досліджень. В наших да- Ivko, I.I., Mykytiuk, M.D., Riabinina, O.V., Bratyshko, льніших дослідженнях ми плануємо консолідувати N.I. (2009). Rekomendatsii shchodo spriamovanoho бажані ознаки в помісних гусей на великому поголів'ї. vyroshchuvannia, utrymannia i vidhodivli Для цього будемо проводити відбір птиці із бажаними vodoplavnoi ptytsi. Birky (in Ukrainian). ознаками для подальшого розведення. Plohinskij, N.A. (19690. Rukovodstvo po biometrii dlja zootehnikov. M. Kolos (in Russian).

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 222 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Prishutkina, S. (2006). Populjarnost' produkcii rastjot. mjasa pticy. Metodicheskoe rukovodstvo VNITIP. Pticevodstvo. 10, 11–16 (in Russian). Sergiev Posad (in Russian). Svezhencov, A.I. (2008). Programmy normirovannogo Khvostyk, V.P. (2012). Ekoloho-henetychni parametry kormlenija pticy. Dnepropetrovs (in Russian). nesuchosti husei. Suchasne ptakhivnytstvo. 5(114), Fisinin, V.I., Tishhenkov, A.N., Egorov, H.A. (1998). 23–24 (in Ukrainian). Ocenka kachestva kormov, organov, tkanej, jaic i Стаття надійшла до редакції 1.03.2017

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 223 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 636.03: 636.5

Стан мікробіоценозу кишечнику курчат-бройлерів за дії цитратів біоелементів 

С.М. Медвідь, А.В. Гунчак, О.М. Стефанишин, А.Г. Пащенко [email protected]

Інститут біології тварин НААН, вул. В. Стуса, 38, м. Львів, 79034, Україна

У статті представлено результати дослідження кількісного та якісного складу мікробіоценозу сліпих кишок курчат- бройлерів кросу РОСС-308 за впливу органічних сполук наночастинок біоелементів, отриманих шляхом застосування еро- зійно-вибухової нанотехнології, що базується на новому фізичному ефекті в галузі концентрації високих енергій. Дослі- дження проводили методом розведень та висіванням мікроорганізмів на селективні середовища. Вся птиця отримувала повнораціонний комбікорм, збалансований за поживними речовинами відповідно до її виду, віку та напряму продуктивності. Курчатам контрольної групи додавали стандартний мінеральний премікс (СП) із неорганіч- них сполук біоелементів. Бройлерам дослідних груп випоювали з водою комплексну мінеральну добавку авкацитратів. Зок- рема, курчатам першої дослідної групи – у кількості, що відповідала їх вмісту в стандартному преміксі (СП), а 2-ї, 3-ї, 4-ї і 5-ї дослідних груп у кількості, що відповідав рівню 3/4, 1/2, 1/4 та 1/10 від мінеральних елементів в стандартному преміксі. Встановлено, що ведення до раціону курчат наночастинок біоелементів у формі цитратів у кількості, аналогічній їх вмісту в СП призводить до пригнічення росту облігатної та факультативної мікрофлори, порівняно з показниками у птиці контрольної групи (Р < 0,025–0,001). За умови зменшення в раціоні кількості цитратів мікроелементів до 1/10 від їх вмісту в СП, спостерігається збільшення вмісту грибків роду Candida і Протею (Р < 0,025). Водночас, вміст аквацитратів у раціоні курчат на рівні 1/4, порівняно з СП, проявляє сануючий вплив на факультативну мікрофлору та стимулюючий на облігатну мікрофлору. Про що свідчить, зокрема, вміст кокових форм (3,75%) у загальній кількості мікроорганізмів. Щодо складу мікрофлори сліпих кишок курчат-бройлерів у раціоні яких вміст цитратів біоелементів становив 75 та 50% від їх кількості в СП, то, порівняно з показниками у птиці контрольної та інших дослідних груп, виявлено нижчий рівень лакто- бактерій на один-два порядки. Таким чином, результати досліджень кількісного і якісного складу мікрофлори сліпих кишок курчат-бройлерів свідчать про те, що оптимальною дозою цитратів біоелементів у раціоні птиці була 1/4 від їх кількості у стандартному мінераль- ному преміксі. Ключові слова: курчата-бройлери, хімус сліпої кишки, мікробіоценоз кишечнику, цитрати біоелементів

Микробиоценоз кишечника цыплят-бройлерів под воздействием цитратов биоэлементов

С.М. Медвидь, А.В. Гунчак, О.М. Стефанишын, А.Г. Пащенко [email protected]

Институт биологии животных НААН, ул. В. Стуса, 38, г. Львов, 79034, Украина

В статье представлены результаты исследования количественного и качественного состава микробиоценоза слепых кишок цыплят-бройлеров кросса РОСС-308 при воздействии органических соединений наночастиц биоэлементов, получен- ных путем применения эрозионно-взрывной нанотехнологии, основанной на новом физическом эффекте в области концен- трации высоких энергий. Исследования проводились методом разведений и посева микроорганизмов на селективные среды.

Citation: Medvid’, S.M., Hunchak, A.V., Stefanyshyn, O.M., Pashchenko, A.G. (2017). The microbiota composition of broiler chickens for action citrates bioelements. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 224–228.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 224 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Вся птица получала полнорационные комбикорма, сбалансированные по питательным веществам в соответствии с видом, возрастом и направлением продуктивности. Цыплятам контрольной группы добавляли стандартный минеральный премикс (СП) из неорганических соединений биоэлементов. Бройлерам опытных групп вводили с водой комплексную мине- ральную добавку авкацитратов. В частности, цыплятам первой опытной группы – в количестве, соответствующей их содержанию в стандартном премиксе (СП), а 2-й, 3-й, 4-й и 5-й опытных групп – в количестве соответствующему уровню 3/4, 1/2, 1/4 и 1/10 от содержания минеральных элементов в стандартном премиксе. Установлено, что введение в рацион цыплят наночастиц биоэлементов в форме цитратов в количестве, аналогичной их содержания в СП приводит к подавлению роста облигатной и факультативной микрофлоры, по сравнению с показате- лями у птицы контрольной группы (Р < 0,025–0,001). При условии уменьшения в рационе количества цитратов микроэле- ментов до 1/10 от их содержания в СП, наблюдается увеличение содержания грибов рода Candida и Протей (Р < 0,025). В то же время, количество аквацитратив в рационе цыплят на уровне 1/4 от содержания в СП, проявляет санирующее влияние на факультативную микрофлору и стимулирующее на облигатную микрофлору. Об этом, в частности, свидетель- ствует содержание кокковых форм (3,75%) в общем количестве микроорганизмов. По составу микрофлоры слепых кишок цыплят-бройлеров в рационе которых содержание цитратов биоэлементов составлял 75 и 50% от их количества в СП, то, по сравнению с показателями у птицы контрольной и других исследовательских групп, выявлено на один-два порядка низший уровень лактобактерий. Таким образом, результаты исследований количественного и качественного состава микрофлоры слепых кишок цып- лят-бройлеров свидетельствуют о том, что оптимальной дозой цитратов биоэлементов в рационе птицы была 1/4 от их содержанияа в стандартном минеральном премиксе. Ключевые слова: цыплята-бройлеры, химус слепой кишки, микробиоценоз кишечника, цитраты биоэлементов

The microbiota composition of broiler chickens for action citrates bioelements

S.M. Medvid’, A.V. Hunchak, O.M. Stefanyshyn, A.G. Pashchenko [email protected]

Institute of Аnimal Вiology of NAAS V. Stusa Str., 38, Lviv, 79034, Ukraine

At the articles provides the results of research quantitative and qualitative composition of intestinal microflora broiler chickens cross ROSS-308 effects on organic nanocompounds share bioelements obtained by applying erosion-explosive nanotechnology, based on something new physical effect in the field of high energy concentration. Samples of blind gut contents were collected and transferred into sterile laboratory glassware and specific quantitative and qualitative composition of microflora was investigated by diluting and seeding microorganisms on selective mediums. Their identification was carried out according to morphological, physio- logical and biochemical properties of the microorganisms. All poultry got complete feed, balanced for nutrient according to its kind of direction, age, productivity line. The poultry were divided into 6 groups: chicken control group add a standard mineral premix (SP) with inorganic bioelements. Broilers research groups were drinking the water complex of aquacitrate mineral supplements. In particular, chicken first experimental group - the quantity, something she answered content in a standard premix (SP) and the 2nd, 3rd, 4th and 5th were explored groups in an amount of something consistent level 3/4, 1/2, 1/4 of 1/10 of mineral elements in the standard premix. It has been established keeping something in the diet of chickens bioelements nanocompounds citrate in uniform in an amount similar in their content to the joint venture to produce subdued growth of obligate facultative microflora, compared to those in the control group of poultry (P < 0.025–0.001). With the reduction in the number of diet citrate microelements to 1/10-th of their content of the joint venture, an increase in the content of fungi of the genus Candida and bacteria of Proteus (P < 0.025). However, aquacitrate content in the diet of chickens at levels of 1/4, compared to SP, shows sanifying optional effects on facultative microorganisms that simulative on obligated microflo- ra. As evidenced, in particular, cocci form of content (3.75%) in the total number of microorganisms. Regarding the composition microflora intestine in broiler diets which contents citrate bio elements that is 75 to 50% of their number in the joint venture, then, compared with the figure of a bird control other research groups found lower levels of lactobacilli one to two orders of magnitude. Thus, studies the quantitative and qualitative composition of intestinal microflora without seeing broiler chickens demonstrate one optimal dose of citrate something bioelements in poultry diets was 1/4 of their number in a standard mineral premix. Key words: broiler chickens, caecum chime, microbiocenosis, citrate bioelements

Вступ ною за всіма поживними та біологічно активними речовинами (Fisinin et al., 2002; Kuchinskij, 2007). Птахівнича галузь дає відносно дешеві та біологі- Серед факторів годівлі важлива роль належить мі- чно повноцінні продукти харчування, що обумовлено неральним речовинам, нестача або надлишок яких у якісними та економічними показниками, а також раціонах птиці може негативно впливати на ріст і швидкою окупністю вкладених інвестицій. Запорукою розвиток молодняку, продуктивну та репродуктивну подальшої перспективи розвитку галузі є не тільки функції птиці, спричиняти захворювання, знижувати створення нових високопродуктивних кросів і ліній якість птахівничої продукції (Sidorova, 2008; сільськогосподарської птиці, але й забезпечення умов Timofeeva, 2012). Однак, рівень засвоєння й накопи- для повної реалізації генетичного потенціалу вже чення мінеральних речовин організмом залежить не існуючих. Водночас, здоров’я та продуктивність пти- тільки від фізіологічного стану птиці та кількості ці забезпечується повноцінною годівлею, збалансова-

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 225 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

поступлення тих чи інших елементів, але й від їх хі- наночастинок здійснюється за рахунок наявності на їх мічної форми. поверхні електричних зарядів (Kaplunenko et al., Особливий інтерес у цьому контексті представля- 2014). ють органічні форми біогенних елементів у формі Метою нашої роботи було з’ясувати вплив мікро- карбоксилатів харчових кислот і, насамперед, у ви- елементів у вигляді зв’язаних сполук наноаквацитра- гляді цитратів, які, за умови попадання в клітину, тів на стан мікробіоценозу кишечнику курчат- безпосередньо беруть участь енергетичному бройлерів. (Kaplunenko et al., 2014). При цьому, актуальними є дослідження щодо впливу органічних сполук наноча- Матеріал та методи досліджень стинок мікроелементів, отриманих шляхом застосу- вання ерозійно-вибухової нанотехнологія (Kosinov Дослід проведено на пʼяти групах (по 15 голів у and Kaplunenko, 2008), що базується на новому фізич- кожній) курчат-бройлерів кросу РОСС-308, починаю- ному ефекті в галузі концентрації високих енергій чи з 10-добового віку. Утримання і годівля птиці від- (Kosinov and Kaplunenko, 2007), на перебіг метаболіч- повідало технологічним вимогам. Вся птиця одержу- них реакцій в організмі птиці, стан мікробоценозу вала повнораціонний комбікорм (ПРК), збалансова- кишечнику, засвоєння поживних речовин корму орга- ний за поживними і біологічно активними речовина- нізмом птиці, конверсію у птахівничу продукцію та її ми (табл. 1). якість. За своєю будовою нанобіоматеріали уявляють Курчатам дослідних груп випоювали з водою мі- собою комплексні сполуки, в яких у ролі комплексо- неральний комплекс за схемою, представленою на утворювача виступають наночастинки, електрично таблиці 2. заряджені зі знаком «мінус», тобто функціоналізація Таблиця 1 Склад повнораціонного комбікорму для курчат-бройлерів Вміст, % Інгредієнти 0‒14 діб 14‒28 діб від 28 діб Кукурудза 36,50 37,00 35,00 Пшениця 22,30 20,00 22,50 Шрот соняшниковий ‒ 9,00 15,00 Шрот соєвий, 44 34,50 26,50 18,50 Олія 2,00 3,30 4,10 Крейда 1,60 1,60 1,60 Сіль 0,30 0,30 0,30 Монокальційфосфат 1,30 1,30 1,30 Премікс 1,50 1,50 1,50 Разом 100 100 100 У 100 грамах комбікорму міститься, %: Обмінної енергії, ккал 290,00 300,00 305,00 Сирого протеїну 22,09 21,38 20,02 Сирого жиру 4,34 5,64 6,41 Сирої клітковини 3,82 4,44 4,80 Кальцію 0,90 0,90 0,88 Фосфору 0,68 0,71 0,71 Натрію 0,15 0,15 0,15 Лізину 1,31 1,20 1,05 Метіоніну+цистину 0,96 0,87 0,82

Таблиця 2 Схема досліду Групи Характер живлення Контрольна ПРК+СП (стандартний премікс) ПРК+випоювання комплексу мінеральних речовин у формі аквацитрату (кількість біоелементів 1 дослідна аналогічна кількості у СП) ПРК+випоювання комплексу мінеральних речовин у формі аквацитрату (кількість біоелементів ‒ 2 дослідна 3/4 від кількості у СП) ПРК+випоювання комплексу мінеральних речовин у формі аквацитрату (кількість біоелементів ‒ 3 дослідна 1/2 від кількості у СП) ПРК+випоювання комплексу мінеральних речовин у формі аквацитрату (кількість біоелементів ‒ 4 дослідна 1/4 від кількості у СП) ПРК+випоювання комплексу мінеральних речовин у формі аквацитрату (кількість біоелементів ‒ 5 дослідна 1/10 від кількості у СП)

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 226 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

У кінці досліду, що співпадав із закінченням пері- ковою паличкою та ентерококами. У цей період у оду вирощування птиці, проведено забій курчат- кишечнику переважають аеробні мікроорганізми, бройлерів і відібрано хімус сліпих кишок для мікробі- здатні до оксидантного метаболізму. Це призводить ологічного дослідження (Korotjaev and Babichev, до перевитрат Оксигену та зниження окисно- 1998). відновного потенціалу у просвіті кишок, що в свою Для проведення мікробіологічних досліджень, вмі- чергу стимулює розмноження анаеробних бактерій та стиме кишок відбирали після забою та переносили у витіснення ними аеробної флори. Молоді птахи більш стерильні пробірки. У зразках вмістимого кишечника чутливі до колонізації патогенами саме через несфор- досліджували кількісний і якісний склад мікрофлори мований мікробіоценоз кишечника. Тому однією із методом розведень та висіванням мікроорганізмів на важливих проблем отримання здорового поголів’я селективні середовища (Ендо, Плоскирева, Сабуро, сільськогосподарської птиці є забезпечення швидкого вісмут-сульфітне, Байрд-Паркера, Блаурока, і повноцінного формування складу мікрофлори трав- кров’яний агар). Ідентифікацію їх проводили за мор- ного тракту молодняку. фологічними, культуральними, фізіологічними та У результаті наших досліджень показано (табл. 3), біохімічними властивостями (середовища Олькениць- що у вмісті сліпої кишки бройлерів 1-ої дослідної кого та Сімонса) (Krasnogolovec, 1989). групи було відзначено вірогідне зменшення загальної кількості кишкової палички на 2,82 КУО/г (Р < 0,001), Результати та їх обговорення порівняно з відповідним показником у контрольній групі. Так, співвідношення окремих штамів з різною З моменту вилуплення пташенят їх шлунково- ферментативною активністю змінилося, приблизно, кишковий тракт стерильний і заселяється в перші як 80 до 20. Зазнали зміни біфідо- та лактобактерії, які години життя мікроорганізмами навколишнього сере- на порядок були нижче, ніж у контрольній групі. довища, переважно біфідо- та лактобактеріями, киш- Таблиця 3 Склад мікрофлори сліпих кишок бройлерів, (M ± m, n = 5)

Також були вірогідні зміни кількості кокових ніж у контрольній групі. Всі інші види мікроорганіз- форм мікроорганізмів. У бройлерів 1-ої дослідної мів зазнавали тенденції до зниження в порівнянні із групи ми відмітили повне зникнення патогенних па- контрольною групою тварин, але ці значення не були личок протею. Усі інші показники не перевищували вірогідними. загально допустимі норми. Лактозонегативні ентеро- Вміст сліпої кишки бройлерів 3-ої дослідної групи бактерії та гемолізуючі штами кишкової палички не характеризувався співвідношенням штамів E. coli з перевищували 25% від загальної кількості мікроорга- нормальною ферментативною активністю до слабо- нізмів. ферментуючих штамів, як 90 до 10 на фоні тенденції Щодо другої дослідної групи, то співвідношенням до зростання загальної кількості кишкової палички. штамів E. coli з нормальною ферментативною актив- Вміст кокових форм у загальній кількості мікроорга- ністю до слабоферментуючих штамів було як 87 до нізмів у вмісті сліпої кишки бройлерів 3-ої дослідної 13. Біфідо- та лактобактерії на порядок були нижче, групи був на 2,19% нижчий, ніж у бройлерів контро-

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 227 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

льної групи. Кількість біфідо- та лактобактерій у кур- Бібліографічні посилання чат третьої дослідної групи становила 1010– 1012 КУО/г. Fisinin, V.I., Egorov, I.A., Draganov, I.F. (2002). Korm- Видовий склад облігатної мікрофлори вмісту слі- lenie sel'skohozjajstvennoj pticy. VNIIP. Sergiev Po- пої кишки 4-ої групи був представлений, переважно, sad (in Russian). кишковою паличкою, біфідобактеріями, лактобактері- Kuchinskij, M.P. (2007). Biojelementy–faktor zdorov'ja i ями та ентерококами (табл.1). Співвідношення окре- produktivnosti zhivotnyh. Minsk. Biznesofset (in мих штамів з різною ферментативною активністю Russian). становило приблизно, як 90 до 10. Sidorova, A.L. (2008). Sovremennye aspekty kormlenija i Серед факультативної мікрофлори було виявлено soderzhanija sel'skohozjajstvennyh zhivotnyh i ptic. одиничні колонії непатогенного стафілококу, протею Nauchnaja monografija. Krasnojarsk (in Russian). та грибків роду Candida. Практично повна відсутність Timofeeva, Je. (2012). Mikrojelementy v kormlenii kur– патогенної мікрофлори (Salmonella, Shigella, гемолі- nesushek. Pticevodstvo. 1, 25‒28 (in Russian). зуючі стрепто- та стафілококи) у вмісті сліпих кишок Kaplunenko, V.H., Avdosieva, I.K., Pashchenko, A.H. курчат-бройлерів пов’язана із дією комплексу акваци- (2014). Realni perspektyvy vykorystannia zdobutkiv тратів біоелементів у кількості 1/4 від кількості у nanotekhnolohii u veterynarnii praktytsi. Naukovo- стандартному преміксі. tekhnichnyi biuleten Instytutu biolohii tvaryn i У складі мікробоценозу вмісту сліпої кишки брой- Derzhavnoho naukovo–doslidnoho kontrolnoho лерів контрольної та 5-ої дослідної груп вірогідних instytutu vetpreparativ ta kormovykh dobavok. 15(4), відмінностей встановлено не було. Усі показники не 252–260 (in Ukrainian). перевищували загально допустимі норми. Лактозоне- Kosinov, M.V., Kaplunenko, V.H. (2008). Patent na гативні ентеробактерій та гемолізуючі штами кишко- korysnu model №29855. Sposib otrymannia вої палички виявлені у слідовій кількості. Кількість nehatavno zariadzhenykh nanochastynok «Eroziino- біфідо- та лактобактерій в обох групах була високою vybukhova nanotekhnolohiia otrymannia nehatavno – 1010 – 1012 КУО/г. zariadzhenykh nanochastynok». Zaiavl. 25.10.2007. Opubl. 25.01.2008, Biul. № 2 (in Ukrainian). Висновки Kosinov, M.V., Kaplunenko, V.H. (2007). Patent na korysnu model №28943. Sposib keruvannia efektom Результати досліджень кількісного і якісного скла- samokontsentratsii enerhii v lokalnykh ду мікрофлори сліпих кишок курчат-бройлерів кросу mikroobiemakh providnyka, yakyi, perebuvaiuchy v РОСС-308 свідчать про те, що оптимальною дозою pruzhnomu seredovyshchi, shcho kavituie, цитратів біоелементів у раціоні птиці є 1/4 від їх кіль- znakhodytsia v elektrychnomu lantsiuzi z rozriadnym кості у стандартному мінеральному преміксі. promizhkom. Zaiavl. 05.09.2007; Opubl. 25.12.2007, Перспективи подальших досліджень. Наступні Biul. № 21 (in Ukrainian). дослідження з комплексного використання цитратів Korotjaev, A.I., Babichev, S.A. (1998). Medicinskaja біоелементів потрібно скерувати на вивчення їх біо- mikrobiologija, immunologija i virusologija. S.–Pb. хімічного впливу на різні ланки метаболізму в органі- (in Russian). змі птиці різних видів та напрямку продуктивності. Krasnogolovec, V.N. (1989). Disbakterioz kishechnika. M. Medicina (in Russian). Стаття надійшла до редакції 10.03.2017

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 228 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 577.125:636.59

Продуктивність та якість продукції перепелівництва за впливу біологічно активних добавок 

Б.Я. Кирилів, А.В. Гунчак, Я.М. Сірко [email protected]

Інститут біології тварин НААН, вул. В. Стуса, 38, м. Львів, 79034, Україна

Повноцінна та збалансована годівля перепелів є одним із чинників, які впливають на захисні механізми в організмі, і, власне, на продуктивність та якість продукції. Тому, важливим є розроблення способів підвищення трансформації пожив- них і біологічно активних речовин корму в продукцію птахівництва на основі з’ясування онтогенетичних закономірностей росту і розвитку організму перепелів. У статті представлено результати перевірки ефективності застосування комплексної кормової добавки «Біло-Актів» у годівлі перепелів та надбавки до їх раціонів Купруму, Цинку і Мангану з метою підвищення продуктивності та покращен- ня цінності одержаної продукції. У попередніх дослідженнях було встановлено, що під час онтогенетичного росту і розвитку перепілок відбуваються порушення метаболічних процесів і характеризуються зниженням синтезу білків у тканинах, активності гідролітичних ензимів у травному тракті, а також вмісту Цинку, Купруму і Мангану в мʼязах, шкірі та пірʼї. При цьому, пік найбільших змін припадає на перепелів 21-, 42-, 72-добового віку. Тому, було проведено дослід на трьох групах (контрольній і двох до- слідних) перепілок породи «Фараон». Утримання птиці було кліткове з вільним доступом до корму і води, відповідно до існуючих технологічних вимог. Вся птиця одержувала повнораціонний комбікорм (ПРК), збалансований за поживними і біологічно активними речовинами. Перепілки першої дослідної групи одержували комплексну кормову добавку „Біло-Актів“ у кількості 0,15% до основного раціону, а другої дослідної групи – додатково до раціону мінеральну добавку із мікроеле- ментів Цинку, Купруму і Мангану. Встановлено, що на кінець досліду у перепілок, яким до корму додавали «Біло-Актів» разом із надбавкою Zn,Cu,Mn, найвищою була маса тіла (становила 251,95 г, що більше на 12,67%, порівняно з контролем) та несучість (вища на 7,37%, порівняно з контролем). Показано що за впливу комплексної та мінеральної добавок підвищується біологічна і харчова цінність яєць та мʼяса за рахунок збільшення кількості важливих мінеральних речовин. Ключові слова: перепілки, несучість, якість яєць, Цинк, Купрум, Манган, «Біло-Актів»

Влияние биологически активных добавок на производительность перепелов и качество продукции

Б.Я. Кырылив, А.В. Гунчак, Я.Н.Сирко к[email protected]

Институт биологии животных НААН, ул. В. Стуса, 38, г. Львов, 79034, Украина

Полноценное и сбалансированное кормление перепелов – один из факторов, влияющих на защитные механизмы в орга- низме, и, собственно, на производительность и качество продукции. Поэтому, важным является разработка способов повышения трансформации питательных и биологически активных веществ корма в продукцию птицеводства на основе знаний об онтогенетических закономерностях роста и развития организма перепелов.

Citation: Kyryliv, B.Ya., Hunchak, A.V., Sirko, Ya.N. (2017). The productivity and quality of production of quails for influence dietary supplements. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 229–234.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 229 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

В статье представлены результаты проверки эффективности применения комплексной кормовой добавки «Било- Актив» в кормлении перепелов и надбавки к их рационам микроэлементов меди, цинка и марганца с целью повышения про- изводительности и улучшения качества полученной продукции. В предыдущих исследованиях было установлено, что во время онтогенетического роста и развития перепелов происхо- дят нарушения метаболических процессов, в результате которых наблюдается снижение синтеза белков в тканях, актив- ности гидролитических ферментов в пищеварительном тракте, а также содержания цинка, меди и марганца в мышцах, коже и перьях. При этом, пик наибольших изменений приходится на 21-, 42-, 72-суточный возраст птиц. Опыт проведен на трех группах (контрольной и двух опытных) перепелов породы «Фараон». Содержание птицы – клеточное, со свободным доступом к корму и воде, в соответствии с существующими технологическими требованиями. Вся птица получала полнорационные комбикорма (ПРК), сбалансированные по питательным и биологически активным веществам. Перепела первой опытной группы получали комплексную кормовую добавку «Бело-Актив» в количестве 0,15% к основному рациону, а второй опытной группы – дополнительно минеральную добавку из следующих микроэлементов: цин- ка, меди и марганца. Установлено, что к концу опыта у перепелок, которым в корм добавляли «Било-Актив» вместе с надбавкой Zn, Cu, Mn, высокой была масса тела (составляла 251,95 г, что больше на 12,67% по сравнению с контролем) и яйценоскость (выше на 7,37% по сравнению с контролем). Показано, что при воздействии комплексной и минеральной добавок повышается биоло- гическая и пищевая ценность полученных яиц и мяса за счет увеличения количества важных минеральных веществ. Ключевые слова: перепелки, яйценоскость, качество яиц, Цинк, медь, марганец, «Било-Актив».

The productivity and quality of production of quails for influence dietary supplements

B.Ya. Kyryliv, A.V. Hunchak, Ya.N. Sirko к[email protected]

Institute of Аnimal Вiology of NAAS, V. Stusa Str., 38, Lviv, 79034, Ukraine

A complete and balanced feeding of quail is one of the factors that affect the defense mechanisms in the body and, in fact, the productivity and product quality. Therefore, it is important to development of ways to increase the transformation of nutrients and bioactive compounds in food products based on the poultry industry finding out ontogenetic regularities of growth and development of quail. At the articles provides the results of checking of the effectiveness of the complex feed additive «Bilo-Activ» in feeding quail and supplement to their food ration Copper, Zinc and Manganese in order to increase of productivity and improve the quality of the resulting product. In previous studies it was found that during of the ontogenetic the growth and development of quails infringement taking place of metabolic processes and are characterized by a decrease in protein synthesis in tissues, the activity of hydrolytic enzymes in the digestive tract and Zinc, Copper and Manganese in the muscles, skin and feathers. However, the peak of the biggest changes ac- counted for of quail 21-, 42-, 72-day age. Therefore, the experiment was conducted on three groups (two experimental and control) of quails breed of «Pharaoh». Of the poultry has been free access to feed and water, in accordance to the existing technological requirements. All poultry received complete feed, balanced in nutrients and bioactive substances. Quails first experimental group received the complex fodder additive «Bilo-Activ» in an amount of 0.15% to the basic diet and the second research groups – addition to diet a mineral supplement with minerals Zinc, Copper and Manganese. It was established by the end of the experiment in quail, which were added to the feed «Bilo-Activ» with surcharge Zn, Cu, Mn, was the highest body weight (was 251.95 grams, an increase of 12.67% compared to control) and egg production (the highest at 7.37% compared to control). It was shown that under the influence of the complex and mineral supplements increases biological and nutritional value of eggs and meat by increasing the number of important minerals. Key words: quail, egg production, egg quality, Zinc, Copper, Manganese, «Bilo-Activ»

Вступ онтогенетичних закономірностей росту і розвитку організму перепелів. У більшості країн світу птахівництво займає про- Метою нашої роботи було проведення системних відну позицію серед галузей сільгоспвиробництва, а досліджень метаболізму в організмі перепелів за ви- перепелівництво є досить перспективним напрямком користання комплексної кормової добавки «Біло- у цій галузі, що обумовлено виробництвом птахівни- Актів» та надбавки мікроелементів Цинку, Купруму і чої продукції високої біологічної та харчової цінності Мангану. з дієтичними, профілактичними, спеціальними і ліку- «Біло-Актів» є комплексним препаратом, що у вальними властивостями (Borodaj, 2010; Hunchak and своєму складі містить суміш алюмосилікатів, евкалі- Ratych, 2012). Водночас, повноцінна та збалансована пт, кальцій та жирні кислоти (енантову, пеларгонову, годівля перепелів є одним із чинників, які впливають ундецилову, тридеканову). За описом виробників – це на захисні механізми в організмі, і, власне, на продук- біодобавка, яка завдяки шаруватій структурі та висо- тивність та якість продукції (Sidorova, 2008). Тому, кій в'язкості активної речовини, володіє здатністю важливим є розроблення способів підвищення транс- покривати слизову оболонку шлунково-кишкового формації поживних і біологічно активних речовин тракту птиці. Внаслідок взаємодії з глікопротеїнами, корму в продукцію птахівництва на основі з’ясування

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 230 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

які містяться у слизі, посилюється опірність до подра- Таблиця 1 знень покривного шару слизової оболонки. Схема досліду № з/п Група Характер живлення Матеріал і методи досліджень 1 Контрольна ПРК ПРК + 0,15% «Біло-Актів» (17– 2 Дослідна 1 У попередніх наших дослідженнях було встанов- 72-доб. віку) ПРК+0,15 % «Біло-Актів» + Zn, лено, що під час онтогенетичного росту і розвитку 3 Дослідна 2 перепілок відбуваються порушення метаболічних Cu, Mn (17–72-доб. віку) процесів і проявляються зниженням інтенсивності синтезу білків у тканинах, активності гідролітичних Впродовж досліду слідкували за фізіологічним ферментів у травному тракті, а також вмісту Цинку, станом птиці. Контролювали ріст і розвиток шляхом Купруму і Мангану в мʼязах, шкірі та пірʼї. При цьо- зважування перепілок у 10-, 28-, 42- та 72-добовому му, пік найбільших змін припадає на перепелів 21-, віці. Фіксували початок знесення першого яйця та 42-, 72-добового віку, що можна пов’язати з початком несучість за період досліду. Проводили оцінку якості зміни пера, ювенальною линькою, а також статевою яєць за морфометричними та біохімічними показни- зрілістю птиці. Водночас, нами зʼясовано, що за- ками (Vlіzlо, 2004). стосування кормової добавки «Біло-Актів» у кількості У кінці кожного вікового періоду (10-, 28-, 42 та 0,15 % до основного раціону перепелів у період з 17- 72-доба) проведено забій птиці та відібрано зразки до 72-добового віку перепілок призводить до підви- тканин стегнових м’язів, у яких визначали вміст мік- щення їх продуктивності та покращення якості про- роелементів (Mn, Zn, Cu,) на атомно–абсорбційному дукції. Однак, використання кормової добавки не спектрофотометрі С-115-ПК (GOST 26929-94, 1997). призводило до зміни рівня вище згаданих мінераль- них елементів у досліджуваних тканинах. Результати та їх обговорення Дослід проведено в умовах віварію Інституту біо- логії тварин НААН на трьох групах перепелів, почи- Одним із показників росту і розвитку птиці є при- наючи з 10-добового віку за схемою, представленою в рости маси тіла за певні періоди. На кінець досліду таблиці 1. Утримання птиці кліткове з вільним досту- було встановлено, що у 72-добовому віці найвищою пом до корму і води, відповідно до існуючих техноло- була маса перепелів другої дослідної групи (рис.1), гічних вимог. Вся птиця одержувала повнораціонний яким до корму додавали «Біло-Актів» разом із комбікорм (ПРК), збалансований за поживними і надбавкою Zn, Cu, Mn. біологічно активними речовинами.

Рис. 1. Маса тіла перепілок, г, М ± m, n = 50

Зокрема, маса тіла перепелів цієї групи за період з лин, що потрапляють у шлунково-кишковий тракт 10- до 72-добового віку збільшилась на 251,95 г, що птиці здатні пригнічувати хвороботворні мікроор- виявилось більше на 12,67%, ніж у птиці контрольної ганізми, які можуть порушувати функції окремих групи, а також на 2,84%, порівняно з показниками у органів і систем (Oreshkin and Ponomarev, 2000; птиці першої дослідної групи. Водночас, за період Kocher, 2006). Первинна дія фітогенних кормових досліду, середньодобові прирости маси тіла перепілок добавок проявляє позитивний вплив на екосистему котрольної групи становили 3,55 г; першої дослідної шлунково-кишкової мікробіоти через контроль по- – 3,95 г (добавка «Біло-Актів» 0,15%); другої тенційних патогенів (Pavlova et al., 2002). Покращення дослідної – 4,06 г/добу (добавка «Біло-Актів» 0,15% + травлення в тонкому кишечнику може розглядатися мікроелементи). як непрямий побічний ефект фітогенів, що стабілізує У кормовій добавці «Біло-Актів» міститься ев- мікробіальний еубіоз у кишечнику, внаслідок чого каліпт. Відомо, що біологічно активні речовини рос- підвищується абсорбція поживних речовин і, як

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 231 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

наслідок, збільшується маса тіла (Bobylev et al., 2002; добавки «Біло-Актів» у кількості 0,15% (перша Avramenko and Kozii, 2003; Hashemi et al., 2008). дослідна група) сприяло підвищенню несучості в Очевидною є й дія надбавки мікроелементів. Зо- першу і другу декади яйцекладки, порівняно з крема Цинку, необхідного для дії понад сто ензимів, продуктивністю птиці контрольної групи. А за третю таких як карбоксипептидаза, оксидоредуктаза, транс- декаду (62–72 доба) несучість перепілок першої фераза, алкогольдегідрогеназа, що пов'язані з обміном дослідної групи була вищою на 4,22%, ніж у птиці білків та вуглеводів, енергетичним обміном, синтезом контрольної групи. Яєчна продуктивність перепілок нуклеїнових кислот, біосинтезом гему, транспортом які отримували ще додаткомо мінеральну добавку СО2 та ін. (Leonov and Dubina, 1971; Janovich, 2002). З була, відповідно, вищою на 7,37%, порівняно з іншого боку – Купруму, роль якого в організмі птиці контролем. проявляється в регуляції окисно-відновних процесів, При цьому, в перепілок другої дослідної групи, посиленням дії інсуліну та гормонів гіпофізу, впли- впродовж усього періоду контролю, несучість була вом на ріст і розвиток (Mikulec et al., 2002). А також незначно, але вищою, ніж у птиці першої дослідної Мангану, який активує низку ензимів, у тому числі групи, на 0,41% у період з 41- до 51-ї доби, та лужну фосфатазу, карбоксилазу, пролідазу, сприяє відповідно по декадах – на 2,88 і 3,15%. активному росту молодих тварин, бере участь в об- Щодо морфометричних показників якості міні вуглеводів, синтезі ліпідів та ін. (Hennig, 1976; одержаних яєць (табл. 2), то встановлено, що за Klitsenko et al., 2001). додаткового введення кормової добавки «Біло-Актів» Варто відзначити, що найшвидше було знесене (0,15%) окремо, а також разом із надбавкою яйце у перепілок дослідних груп (41 доба). У птиці мікроелементів, була вірогідно більшою маса яєць контрольної і другої дослідної групи перше знесення (Р < 0,5) та маса яєчного білка, порівняно яйця припало на 43-добу життя. показниками у птиці контрольної групи. Проведений аналіз несучості птиці показав (рис. 2), що додаткове введення до раціонів перепілок

Рис. 2. Несучість птиці, %.

Таблиця 2 Морфометричні показники якості яєць (M ± m, n = 10) Групи перепелів Показники К Д 1 Д 2 Маса яєць, г 15,62 ± 0,28 17,04 ± 0,46* 17,09 ± 0,28* Маса жовтка, г 4,68 ± 0,11 5,59 ± 0,19** 5,61 ± 0,13** Маса білка, г 9,62 ± 0,59 9,96 ± 0,62 9,98 ± 0,26 Маса шкаралупи, г 1,32 ± 0,11 1,48 ± 0,12 1,50 ± 0,08 Міцність шкаралупи 0,35 ± 0,01 0,39 ± 0,01* 0,47 ± 0,02** рН білка 7,78  0,21 7,79  0,12 7,78  0,11 рН жовтка 6,51  0,32 6,50  0,19 6,50  0,09

Одержані результати досліджень свідчать про лок за умови введення до їх раціонів кормової позитивний вплив добавок до раціонів на міцність добавки «Біло-Актів» окремо, а також разом із яєчної шкаралупи (Р < 0,5–0,01). надбавкою мікроелементів, суттєво не відрізнявся від Отримані нами результати (табл. 3) свідчать про їх кількості у жовтках яєць, одержаних від птиці кон- те, що вміст розчинних білків, амінного азоту, вільно- трольної групи. го холестерол, вітамінів А і Е у жовтках яєць перепі-

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 232 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Таблиця 3 Біохімічні показники в жовтках яєць, (M ± m, n = 5) Групи Показники К Д 1 Д 2 Розчинні білки, г/кг 148,01 ± 2,01 152,18 ± 6,37 151,95 ± 3,58 Амінний азот, г/кг 0,33 ± 0,02 0,26 ± 0,02 0,26 ± 0,02 Загальні ліпіди, г/кг 260,8 ± 4,85 257,8 ± 8,51 261,03 ± 7,48 Вільний холестерол, г/кг 40,23 ± 1,22 38,77 ± 1,87 38,12 ± 0,93 Каротиноїди, мкг/г 15,37 ± 1,01 18,74 ± 0,95* 18,01 ± 1,04* Вітамін А, мкг/г 6,17 ± 0,77 6,54 ± 0,84 6,52 ± 0,59 Вітамін Е, мкг/г 54,24 ± 2,01 53,86 ± 1,87 53,86 ± 1,87 Йод, мкг/100г 84,49 ± 4,23 92,08 ± 8,33 91,84 ± 9,15 Кальцій, мг/кг 2164,12 ± 31,27 2469,55 ± 61,19*** 2506,11 ± 58,79*** Магній, мкг/кг 250,96 ± 11,21 287,24 ± 8,74* 285,95 ± 7,04* Цинк, мкг/кг 57,63 ± 1,31 59,01 ± 4,15 71,34 ± 2,91* Ферум, мкг/кг 166,27 ± 5,98 171,15 ± 7,96 171,98 ± 5,18 Манган, мкг/кг 1,16 ± 0,04 1,16 ± 0,06 1,19 ± 0,08 Купрум, мкг/кг 7,32 ± 0,89 7,47 ± 1,11 8,91 ± 0,98 Кобальт, мкг/кг 0,49 ± 0,02 0,37 ± 0,02 0,34 ± 0,05 Хром, мкг/кг 2,78 ± 0,07 2,63 ± 0,23 2,51 ± 0,19

У той же час, нами відзначено зміни вмісту деяких Перспективи подальших досліджень. Наступні мінеральних речовин у жовтках яєць. Зокрема, у жов- дослідження з комплексного використання кормової тках яєць, отриманих від перепілок обидвох дослід- добавки «Біло-Актів» та мінерального комплексу них груп, порівняно з контрольною, зростав вміст потрібно скерувати на вивчення їх біохімічного впли- Кальцію (Р < 0,001), Магнію (Р < 0,05). Варто ву на різні ланки метаболізму в організмі перепілок. відзначити, збільшення вмісту Цинку в жовтках яєць другої дослідної групи на 23,8%, порівняно з анало- Бібліографічні посилання гами контрольної групи. Разом з тим, застосування кормової добавки «Біло- Borodaj, V.P. (2010). Perepelinі jajcja – zaporuka Актів» окремо, а також разом із надбавкою zdorov’ ja ljudini. Suchasne ptahіvnictvo. 6, 21–22 (in мікроелементів Zn, Cu, Mn у складі раціону перепілок Ukrainian). сприяло збільшенню кількості вище названих мікрое- Hunchak, A.V., Ratych, I.B. (2012). Yakist yaiets ta лементів у мʼязах стегна. Зокрема, у мʼязах стегна produktyvnist perepilok za riznoho rivnia yodu u yikh перепілок 72-добового віку, які отримували разом з ratsionakh. Visnyk ahrarnoi nauky. 6, 41–43 (in комплексною кормовою добавкою надбавку мікрое- Ukrainian). лементів уміст Мангану збільшився у 2,2 раза Sidorova, A.L. (2008). Sovremennye aspekty kormlenija i (Р < 0,01), а Купруму і Цинку – в 1,2 раза (Р < 0,05), soderzhanija sel'skohozjajstvennyh zhivotnyh i ptic. порівняно з показниками у птиці контрольної групи. Krasnojarsk (in Russian). За умови застосування в годівлі окремо лише Vlіzlо, V.V. (2004). Dovіdnik: Fіzіologo-bіohіmіchnі кормової добавки «Біло-Актів», вірогідних змін рівня metodi doslіdzhen' u bіologії, tvarinnictvі ta вище названих біоелементів не виявлено. veterinarnіj medicinі. L'vіv (in Ukrainian). Отже, за умови введення до раціонів перепілок GOST 26929-94 (1997). Mezhgosudarstvennyiy standart кормової добавки «Біло-Актів» окремо, а також разом «Syire i produktyi pischevyie. Podgotovka prob. із надбавкою мікроелементів Zn,Cu,Mn у період 17- Mineralizatsiya dlya opredeleniya soderzhaniya 72-добового віку встановлено підвищення яєчної toksichnih produktov» Vved. 1998-01-01. – K.: продуктивності птиці, біологічної і харчової цінності Gosstandart Ukrainyi, 16 (in Russian). одержаної продукції за рахунок збільшення у жовтках Oreshkin, A.S., Ponomarev, V.V. (2000). Rol' uslovno- і мʼясі кількості важливих мінеральних речовин. patogennoj mikroflory v zabolevanijah molodnjaka. Veterinarnaja gazeta. 20, 4 (in Russian). Висновки Kocher, Je. (2006). Kishechnaja mikroflora i zdorov'e pishhevaritel'nogo trakta. Efektivne ptahіvnictvo. Встановлено, що на кінець досліду у перепілок, 3(15), 28–34 (in Russian). яким до корму додавали «Біло-Актів» разом із надба- Pavlova, N.V., Kirzhaev, F.S., Ljapinskajte, R. (2002). вкою Zn, Cu, Mn, найвищою була маса тіла (становила Znachenie normal'noj mikroflory pishhevaritel'nogo 251,95 г, що більше на 12,67%, порівняно з trakta ptic dlja ih organizma. Zhurnal BIO. 1, 4–8 (in контролем) та несучість (вища на 7,37%, порівняно з Russian). контролем). Bobylev, A., Glotov, A., Botaev, S. (2002). За впливу комплексної та мінеральної добавок Vozmozhnosti pishhevaritel'noj sistemy pticy. підвищується біологічна і харчова цінність яєць та Pticevodstvo. 5, 14–17 (in Russian). мʼяса за рахунок збільшення кількості важливих мі- Avramenko, N., Kozii, N. (2003). Likarski roslyny u неральних речовин. veterynarnii praktytsi. Tvarynnytstvo Ukrainy. 6, 21 (in Ukrainian).

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 233 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Hashemi, S.R., Zulkifli, I., Hair-Bejo, M. (2008). Acute Mikulec, Ju.I., Cyganov, A.R., Tishenkov, A.N., Fisinin, toxicity study and phytochemical screening of selected V.I., Egorov, I.A. (2002). Biohimicheskie i herbal aqueous extract in broiler chickens. J. Pharma- fiziologicheskie aspekty vzaimodejstvija vitaminov i col. 4, 352–360. biojelementov. Sergiev Posad (in Russian). Leonov, V.A., Dubina, T.L. (1971). Cink v organizme Klitsenko, H.T., Kulyk, M.F., Kosenko, M.V. (2001). cheloveka i zhivotnyh. Minsk: Nauka i tehnika (in Mineralne zhyvlennia tvaryn. K. (in Ukrainian). Russian). Hennig, A. (1976). Mineral'nye veshhestva, vitaminy, Janovich, D.V. (2002). Vіkovі zmіni vmіstu cinku і mіdі biostimuljatory v kormlenii sel'skohozjajstvennyh v tkaninah kurej. Bіologіja tvarin. 4(1–2), 92–95 (in zhivotnyh. M.: Kolos (in Russian). Ukrainian). Стаття надійшла до редакції 10.03.2017

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 234 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 638.19:638.1:633.31

Вплив пробіотиків на ріст, розвиток і господарсько-корисні ознаки медоносних бджіл 

А.В. Гуцол1, Ю.В. Ковальський2, Л.М. Ковальська2, Н.В. Гуцол1 [email protected]

1Вінницький національний аграрний університет, вул. Сонячна, 3, м. Вінниця, 21008, Україна; 2Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, вул. Пекарська, 50, м. Львів, 79010, Україна

Встановлено, що є можливим застосування пробіотиків у годівлі медоносних бджіл. Використання концентрату моло- чнокислих бактерій штаму Lactobacillus plantarum 8P-A3 у розрахунку 4 мл на 1 л цукрового сиропу сприяє підвищенню тривалості життя у весняний період на 9,5%. Бджоли починають гинути в садочках у контрольній групі на 10 добу, а в дослідній групі − на 12 добу. Найвища смертність виявлена в дослідній групі у період із 24 по 28 добу. При споживанні бджолиного обніжжя з молочнокислими бактеріями маса ректумів із екскрементами була менша у дослідній групі на 18,0% (Р ˂ 0,001). Найбільша маса екскрементів у ректумах виявлена в групі бджіл, які споживали тільки бджолине обні- жжя. У цій групі маса ректумів окремих особин досягала позначки 38 мг. Найменша кількість неперетравлених решток виявлена у групі, яка споживали обніжжя з молочнокислими бактеріями − середня маса екскрементів у ректумах станови- ла 28,2 мг. Споживання концентрату молочнокислих бактерій не викликає збільшення маси молочка в комірках із тридо- бовими личинками. Маса маточного молочка у контрольній групі становила 4,9 мг. Максимальна маса молочка в комірках піддослідних груп досягала 6 мг. При цьому виявлено збільшення кількість вирощеного розплоду на 16,2% у сімях, які спо- живали пробіотичний препарат. Ключові слова: робочі бджоли, живлення, мікробіоценоз, пробіотики.

Влияние пробиотиков на рост, развитие и хозяйственно-полезных признаки медоносных пчел

А.В. Гуцол1, Ю.В. Ковальский2, Л.Н. Ковальская2, Н.В. Гуцол1 [email protected]

1Винницкий национальный аграрный университет, ул. Солнечная, 3, г. Винница, 21008, Украина; 2Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина

Установлено, что возможно применение пробиотиков в кормлении медоносных пчел. Использование концентрата мо- лочнокислых бактерий штамма Lactobacillus plantarum 8P-A3 в расчете 4 мл на 1 л сахарного сиропа способствует повышению продолжительности жизни в весенний период на 9,5%. Пчелы начинают погибать в садах в контрольной группе на 10 сутки, а в опытной группе - на 12 сутки. Самая высокая смертность обнаружена в опытной группе в период с 24 по 28 сутки. При потреблении пчелиной обножки с молочнокислыми бактериями масса ректумов с экскрементами была меньше в опытной группе на 18,0% (Р ˂ 0,001). Наибольшая масса экскрементов в ректумах обнаружена в группе пчел, которые потребляли только пчелиную обножку. В этой группе масса ректумов отдельных особей достигала отметки 38 мг. Наименьшее количество непереваренных остатков обнаружена в группе, потребляли обножка с молочнокислыми бак-

Citation: Gucol, A., Kovalskyi, Y., Kovalska, L., Gucol, N. (2017). Effect of probiotics on growth, development and economically useful traits honeybees. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 235–238.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 235 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

териями – средняя масса экскрементов в ректумах составляла 28,2 мг. Потребление концентрата молочнокислых бакте- рий не вызывает увеличения массы молочка в ячейках с трехсуточных личинками. Масса маточного молочка в контроль- ной группе составила 4,9 мг. Максимальная масса молочка в ячейках подопытных групп достигала 6 мг. При этом выявле- но увеличение количество выращенного расплода на 16,2% в семьях, которые потребляли пробиотический препарат. Ключевые слова: рабочие пчелы, питание, микробиоценоз, пробиотики.

Effect of probiotics on growth, development and economically useful traits honeybees

A. Gucol1, Y. Kovalskyi2, L. Kovalska2, N. Gucol1 [email protected]

1Vinnytsya National Agrarian University, Soniachna Str.,3, Vinnytsya, 21008, Ukraine; 2Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine

Established that the possible use of probiotics in feed honeybees. Using a concentrate of lactic acid bacteria strain Lactobacillus plantarum 8P-A3 per 4 ml per 1 liter of syrup improves life expectancy in the spring to 9.5%. Bees begin to die in kindergartens in the control group at 10 days, and in the experimental group – 12 days. The highest mortality was found in the experimental group during the period from 24 to 28 days. The consumption of bee pollen weight of lactic acid bacteria from feces rektum was lower in the experimental group 18.0% (P ˂ 0,001). The greatest weight in excrement rektum found in the group of bees that eat only bee pollen. This group of individuals rektum weight reached the mark 38 mg. The smallest amount of undigested residues found in the group that consumed the pollen from lactic acid bacteria - the average weight of excrement rektum was 28.2 mg. Consumption con- centrate of lactic acid bacteria does not cause weight increase in milk cells from trydobovymy larvae. The weight of royal jelly in the control group was 4.9 mg. The maximum weight of milk cells in experimental groups reached 6 mg. It found an increase in the num- ber of brood grown by 16.2% in simyah who consumed probiotic preparation. Key words: worker bees, feeding, microbiocenosis, probiotics.

Вступ У відповідність з метою досліджень нами були сформовані 2 групи сімей аналогів, по 10 в кожній. До Для збільшення максимальної кількості товарної моменту формування контрольної і дослідної групи в продукції та стійкості до різних захворювань, приско- бджолиних сімʼях було по 2,0 кг бджіл, 6,0 кг кормо- рення розвитку бджолиних особин і сімʼї в цілому вого меду, матка у віці одного року, печатаного розп- навесні, для годівлі бджіл використовують різні кормо- лоду в межах від 200 до 240 квадратів і 2 рамки з ві добавки. Перелік стимулюючих підгодівель для відкритим розплодом. медоносних бджіл досить різноманітний. Впроваджен- Контрольна група споживала 55% цукровий сироп. ня мікробіологічних препаратів у виробництво, особ- Дослідній групі до цукрового сиропу вводили пробіо- ливо за наявності бджолиного обніжжя, підвищує оде- тичний препарат. Для цього на 1 л цукрового сиропу ржання меду та воску. Особливо актуальною ця про- додавати 4 мл пробіотика. Після розчинення препара- блема проявляється після періоду гіпобіозу. Це ту цукровий сироп згодовувати бджолиним сімʼям з повʼязано з тим, що в шлунково-кишковому тракті розрахунку по 500 мл, через добу за допомогою сте- робочих бджіл в цей час наявна умовно-патогенна льових годівниць. Кількість даванок становила 8 раз. мікрофлора. Цю мікробну асоціацію можна нейтралі- Препарат концентрату молочнокислих бактерій (мік- зувати корисними бактеріями. Ослаблений організм робна маса живих бактерій антагоністично активного медоносних бджіл саме в весняний період, потребує штаму Lactobacillus plantarum 8P-A3. Серія 061211, корекції обмінних процесів, що забезпечують норма- продуцент «Плантарум») містить мікрофлору, типову льне функціонування кишкового тракту (Berestov and для кишечника бджіл. Препарат являє собою суспен- Ivanova, 1996; Hristoforov, 2004; Bohdanov et al., 2005; зію кремового кольору, добре розчиняється у воді. Koval'skij and Kiriliv, 2009; Kovalskyi and Kyryliv, 2013). Тривалість життя бджіл досліджували в лаборато- Метою роботи було створення для бджіл кормової рних умовах за допомогою ентомологічних садків. добавки на основі бджолиного обніжжя та концентрату Кількість бджіл в кожному садку – 200 шт. Садки з молочнокислих бактерій. бджолами містили в термостаті при температурі 28 ± 1 і вологості повітря 50–80%. Початком досліду Матеріал і методи досліджень вважали 1 липня. Закінченням досліду вважався дата загибелі 90% бджіл. Кожен садок з бджолами отриму- Дослідження проводили протягом 2013–2016 років вав 10 мл корму і 5 мл води щодня. Облік загиблих у відділі бджільництва кафедри технології виробниц- бджіл проводили щоденно. тва продукції дрібних тварин. Виробничу перевірку Для визначення середньодобової яйцекладки ма- здійснювали в умовах приватного господарства роз- ток проводили підрахунок кількості печатаного розп- міщеного в Стрийському районі. лоду рамкою-сіткою 5х5 см. Силу бджолиної сімʼї визначали в вуличках і переводили в масу, виходячи з

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 236 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

того, що бджоли, що на стільнику рамки Дадана- томологічних садках. На другому – досліджували Блата (435х300 мм) містять 300 г бджоли. масу ректумів, а на третьому – вивчали вплив кормо- вої добавки на показники маси маточного молочка в Результати та їх обговорення комірках під личинками та масу тридобових личинок. У табл. 1 представлено дані проведених дослі- Дослідження проводили в три етапи. На першому джень. етапі ми досліджували тривалість життя бджіл в ен- Таблиця 1 Динаміка тривалості життя медоносних бджіл, діб (n = 200) Група сімей Дні обліку, діб контрольна дослідна М ± m у % до початку М ± m у % до початку 10 − − 199,00 ± 0,33 99,5 12 198,0 ± 1,15 99,83 197,3 ± 0,88 98,66 14 192,0 ± 3,78 97,50 195,00 ± 1,73 97,50 16 185,33 ± 2,33 93,66 188,33 ± 0,88 94,16 18 180,0 ± 0,57 89,33 181,67 ± 1,20 90,83 20 174,33 ± 1,20 86,83 176,33 ± 0,88 88,16 22 161,33 ± 4,17 83,00 170,67 ± 2,18 85,33 24 150,67 ± 5,23 77,50 160,70 ± 2,02 80,33 26 143,33 ± 6,38 70,16 143,33 ± 2,33 71,66 28 128,0 ± 9,07 63,83 124,33 ± 3,48 62,16 30 116,67 ± 3,28 60,00 116,67 ± 4,17 58,33 32 104,0 ± 7,50 57,00 109,00 ± 3,05 54,50 34 96,33 ± 7,44 55,83 103,33 ± 3,75 51,66 35 86,00 ± 0,33 52,83 95,67 ± 4,37 47,83

Згідно з даних таблиці, можна зауважити, що Згідно з даними досліджень, найбільша маса екск- бджоли почали гинути в садочках у контрольній групі рементів у ректумах виявлена в контрольній групі. У на десяту добу, а в дослідній групі − на 12 добу. Най- цій групі маса ректумів окремих особин досягала вища смертність виявлена в дослідній групі у період позначки 38 ± 0,54 мг. Найменша кількість неперетра- із 24 по 28 добу. Протягом трьох підрахунків у конт- влених решток виявлена у групі, яка споживали обні- ролі загинуло в середньому 46 особин, у дослідній жжя з молочнокислими бактеріями, − середня маса групі − 39 особин. На кінець досліду найкращі показ- екскрементів у ректумах становила 28,2 мг. Якщо ники тривалості життя виявлено в дослідній групі. У масу досліджуваних показників у контрольній групі порівняні з контролем, у бджіл дослідної групи пока- прийняти за 100 %, то можна проаналізувати вплив зники тривалості життя були більші на 9,52%. Згідно кормової добавки на масу екскрементів у піддослід- даних літератури відомо, що застосування деяких них особин. При споживанні бджолиного обніжжя з пробіотиків позитивно впливало на ріст перетрофіч- молочнокислими бактеріями маса ректумів із екскре- ної мембрани у середній кішці (Szymas et al., 2012). Її ментами була менша від контролю на 18,03% товщина позитивно корелює з тривалістю життя (Р ˂ 0,001). Згідно з даними досліджень можна припу- бджіл. Причини збільшення тривалості життя у бджіл, стити, що в бджіл дослідної групи відбувається пок- які споживали молочнокислі бактерії з обніжжям, ще ращення процесів травлення. Тому коефіцієнт засво- не до кінця зʼясовані і тому потребують подальших єння корму вищий. досліджень. Але є очевидним, що потрапляння пробі- Третій етап досліджень полягав у вивченні впливу отиків у кишковий тракт продовжує термін життя кормової добавки на масу личинкового корму в комі- бджіл. рках та на масу самих личинок. У таблиці 3 представ- Різні корми, які споживають бджоли по-різному за- лено дані проведених досліджень. своюються в кишковому тракті бджіл. Тому на наступ- Таблиця 3 ному етапі постало питання вивчення впливу кормової Дослідження маси личинок у тридобовому віці, добавки на величину калового навантаження. У табли- мг ( n=5) ці 2 представлено дані досліджень про вплив добавки Стат. Група сімей Показник на масу неперетравлених решток корму. показн. контрольна дослідна Таблиця 2 Маса молочка в комі- М ± m 4,91 ± 0,343 4,71 ± 0,303 Вміст екскрементів у ректумах піддослідних бджіл рках із тридобовими lim 3−6 4−6 на кінець досліду, мг личинками td − 0,612 Група сімей М ± m 7,21 ± 0,712 7,83 ± 0,554 Статистичний Маса тридобових lim 4−10 6−11 показник контрольна II дослідна личинок td − 0,561 М ± m 34,40 ± 0,811 28,24 ± 0,54***

lim 31−38 27−30 Згідно з даними таблиці, споживання КМКБ не Примітка: різниця з контролем вірогідна при  − Р  0,05;  − Р  0,01,  − Р  0,001. викликає збільшення маси молочка в комірках із три-

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 237 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

добовими личинками. Середня маса маточного моло- Bohdanov, H.O., Polishchuk, V.P., Rivis, Y.F. (2005). чка у контрольній групі становила 4,9 ± 0,343 мг. Biolohichna tsinnist bdzholynoho obnizhzhia. Максимальна маса молочка в комірках піддослідних Biolohiia tvaryn. 5(1), 149–159 (in Ukrainian). груп досягала 6 мг. Личинки дослідної групи містили Koval'skij, Ju.V., Kiriliv, Ja.I. (2009). Vlijanie sostava практично аналогічну кількість личинкового корму. raciona semej-vospitatel'nic na rost, razvitie i Щодо маси тридобових личинок, то можна зауважити, reproduktivnye pokazateli matok karpatskoj porody що різниця маси личинок у піддослідних групах не- pchel. Sbornik nauchnyh trudov. Aktual'nye problemy суттєва. Маса личинок у контролі становила 7,2 мг, у intensivnogo razvitija zhivotnovodstva. Gorki. 12, той час у дослідній групі виявлено збільшення маси 521−525 (in Russian). на 7,69%. Kovalskyi, Yu.V., Kyryliv, Ya.I. (2013). Rist, rozvytok i produktyvni pokaznyky bdzholynykh simei pry Висновки vykorystanni probiotykiv. Metodychni rekomendatsii. Lviv. LNUVM ta BT imeni S. Z. Hzhytskoho. (in З метою інтенсифікації виробництва продукції Ukrainian). вперше рекомендовано застосовувати кормову добав- Hristoforov, Ju.V. (2004). Rost, razvitie i produktivnye ку на основі бджолиного обніжжя з концентратом pokazateli pchelinyh semej pri ispol'zovanii preparata молочнокислих бактерій. Їх застосування приводить «Mikrovitam» v komplekse s probiotikom «Apinik» до збільшення тривалості життя навесні на 9,5%. Змі- avtoref. dis. na soiskate uchenoj stepeni kan. s.‒h. ни у масі молочка в комірках із личинками та в масі nauk. spec. 06.02.04 «Chastnaja zootehnija, tehnologi- тридобових личинок не виявлено. Зменшується маса ja proizvodstva produktov zhivotnovodstva» Ufa. (in ректумів із неперетравленими рештками на 18,03% Russian). (Р ˂ 0,001). Szymas, B., Landowska, A., Kazimierczak, M. (2012). Histological structure of the Midgut of honey bees Бібліографічні посилання (Apis MelliferaL.) Feed Pollen Substitutes Fortified with Probiotics. Journal of Apicultural Science. Berestov, V.O., Ivanova, V.D. (1996). Vplyv 56(1), 5−12. «Apistymulinu» na zhyttiediialnist bdzholynykh Стаття надійшла до редакції 11.03.2017 simei. Ukrainskyi pasichnyk. 2, 27–28 (in Ukrainian).

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 238 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 638.19:638.1:633.31

Характеристика екстер’єрних ознак карпатських бджіл різного походження 

С.С. Керек1, Ю.В. Ковальський2, П.Т. Гусар [email protected]

1ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича», вул. Заболотного, 19, м. Київ, 03680, Україна; 2Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, вул. Пекарська, 50, м. Львів, 79010, Україна

Отримано нові селекційні досягнення у бджільництві. У процесі дослідження та аналізу літературних джерел по гібридизації у бджільництві обґрунтована доцільність чистопородного розведення бджіл та використання міжлінійних та міжтипових внутрішньопородних гібридів, які по продуктивності мало поступаються міжпородним, але мають дуже суттєву перевагу, адже зберігається чистота породи. Встановлено, що за ознаками, які характеризують розміри черевця бджіл, довжину хоботка і кубітальний індекс, особини групи ♀В х ♂К достовірно переважали бджіл групи ♀К х ♂В. Порівняно з батьківськими формами, ці ознаки у гібридних бджіл обох груп займали проміжне положення. Переважали за цими ознаками бджоли Вучківського типу. За довжиною і шириною крила достовірну перевагу мали робочі особини від маток типу Вучківський, спарованих із трутнями типу Колочавський, а бджоли реципрокного поєднання займали проміжне положення між батьківською і материнською формами за довжиною крила, а за шириною поступалися всім формам. Проаналізовано деякі закономірності і механізми гетерозису з метою розведення і отримання максимальної кількості продукції. Значення всіх досліджуваних екстер’єрних ознак робочих бджіл у родин дослідних груп відповідали вимогам біоморфологічного стандарту для карпатської породи бджіл. Ключові слова: розведення бджіл, карпатські бджоли, Вучківський тип, Колочавський тип, гетерозис.

Характеристика экстерьерных признаков карпатских пчел различного происхождения

С.С. Керек1, Ю.В. Ковальский2, П.Т. Гусар [email protected]

1ННЦ «Институт пчеловодства им. П.И. Прокоповича», ул. Заболотного, 19, г. Киев, 03680, Украина; 2Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина

Получены новые селекционные достижения в пчеловодстве. В процессе исследования и анализа литературных источ- ников по гибридизации в пчеловодстве обоснована целесообразность чистопородного разведения пчел и использования межлинейных и мижтипових внутрипородных гибридов, которые по производительности практически не уступают меж- породным, но имеют очень существенное преимущество, ведь сохраняется чистота породы. Установлено, что по призна- кам, которые характеризуют размеры брюшка пчел, длину хоботка и кубитальный индекс, особи группы ♀В х ♂К досто- верно преобладали пчел группы ♀К х ♂В. По сравнению с родительскими формами, эти признаки у гибридных пчел обеих групп занимали промежуточное положение. Преобладали по этим признакам пчелы Вучковский типа. По длине и ширине крыла достоверное преимущество имели рабочие особи от маток типа Вучковский, спаренных с трутнями типа Коло-

Citation: Kerek, S., Kovalskyi, Y., Husar, P. (2017). Description features exterior carpathian bee different origins. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 239–242.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 239 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

чавский, а пчелы реципрокного сочетание занимали промежуточное положение между родительской и материнской фор- мами по длине крыла, а по ширине уступали всем формам. Проанализированы некоторые закономерности и механизмы гетерозиса с целью разведения и получения максимального количества продукции. Значения всех исследуемых экстерьерных признаков рабочих пчел у семей исследовательских групп отвечали требованиям биоморфологичного стандарта для кар- патской породы пчел. Ключевые слова: разведение пчел, карпатские пчелы, Вучковский тип, Колочавский тип, гетерозис.

Description features exterior carpathian bee different origins

S. Kerek1, Y. Kovalskyi2, P. Husar [email protected]

1NSC «Institute of beekeeping them. PI Prokopovich», Zabolotnogo Str., 19, Kyiv, 03680, Ukraine; 2Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine

New selection achievements obtained in beekeeping. The study and analysis of the literature on the hybridization of beekeeping expediency pure breeding of bees and the use and mizhtypovyh intrabreed interline hybrids, which are little inferior performance interbreed, but have a significant advantage, because the preserved purity of the breed. Found that the signs describing the size of the abdomen of bees, long proboscis and kubitalnyy code ♀V individual group's ♂K significantly superior bees ♀K group's ♂V. Compared to the parent form these signs in hybrid bees of both groups occupy an intermediate position. Dominated on these grounds bees Vuchkivskoho type. For the length and width of the wing reliable working individuals had the advantage of females Vuchkivskyy type, paired with Kolochavskyy type drones and bees reciprocal combination took an intermediate position between paternal and maternal forms of wing length and width yielded all forms. Analysis of some patterns and mechanisms of heterosis for the purpose of breeding and maximize production. The value of all investigated exterior traits worker bees in family research groups to meet the requirements of the standard for biomorphological Carpathian breed bees. Key words: breeding bees, Carpathian bees, Vuchkivskyy type, Kolochavskyy type, heterosis.

Вступ Матеріал і методи дослідження

Бджільництво вважається галуззю, яка для еконо- Матеріалом дослідження були відселекціоновані міки держави має вагомий вплив (Brovarskyi and Bah- типи бджіл карпатської породи а саме Вучківський і rii, 1995; Bodnarchuk et al., 1996). Зокрема споживаю- Колочавський. Маток для досліду отримували на чи такі продукти як мед, маточне молочко, перга на- ізольованих пасіках відділу селекції і репродукції селення країни отримує до раціону незамінні біологі- карпатських бджіл ННЦ «Інституту бджільництва ім. чно активні речовини (Kovalskyi and Kyryliv, 2014; П.І. Прокоповича УААН» в с. Вучково (урочище Пет- Kovalskyi, 2015). Ці питання лежать в основі продово- ровець) і в с. Колочава (урочище Сухар) Закарпатсь- льчої безпеки. При цьому медоносні бджоли здійс- кої області. Для цього використовували метод штуч- нюють до 90% запилення ентомофільних культур. ного виведення маток. Осіменіння маток проводили за Подальша інтенсифікація бджільництва, науково- допомогою чотирьохмісних нуклеусних вуликів з рамками технічний прогрес залежить від ефективності селек- розміром ¼ від стандартної. Екстер’єрні ознаки бджіл ційно-племінної роботи по удосконаленні існуючих, визначали по Алпатову В.В. (Alpatov, 1948) та Гетце створення нових типів, ліній, а також від раціональ- (Goetze, 1964). ного використання генофонду бджіл в регіональних системах розведення і гібридизації. Численні дослі- Результати та їх обговорення дження свідчать, що в кожній природно-кліматичній зоні необхідно використовувати пристосовані до міс- Розміри екстер’єрних ознак вивчались нами у ро- цевих умов типи та лінії бджіл. Без урахування цього бочих бджіл з метою визначення їх типової фактору досягнути бажаного ефекту гетерозису буде належності та контролю їх якості. Для цього, у третій неможливо. Нові селекційні досягнення необхідно декаді серпня були відібрані проби по 30 особин. всесторонньо оцінювати і виявляти їхні комбінаційні Результати досліджень наведені у таблиці 1. здатності для того щоб визначити їх значення в регіо- Довжина хоботка характеризує здатність бджіл нальних системах розведення і гібридизації медонос- діставати нектар із квітів рослин і ефективно їх запи- них бджіл. Для бджільництва є актуальним вивчення лювати. По цій ознаці перевагу мали бджоли, матеря- закономірностей і механізмів гетерозису з метою ми яких були матки Вучківського типу (♀В, ♀В х розведення і отримання максимальної кількості про- ♂К). При цьому, достовірно більший хоботок був у дукції. вучківських бджіл по відношенню до колочавських та Метою роботи було вивчення ефективності схре- їх гібридів з вучківськими трутнями (td = 2,12 та щування медоносних бджіл при внутріпородній між- 2,01). Слід також відзначити, що гібридні особини типовій гібридизації. успадкували дану ознаку від материнських форм бі- льше, ніж від батьківських, про що свідчить різниця у значеннях досліджуваного органа.

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 240 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Таблиця 1 достовірно меншим воно було у гібридних бджіл від Показники екстер`єрних ознак карпатських бджіл маток типу «Колочавський» спарованих з трутням Колочавського і Вучківського типів та їх гібридів, типу «Вучківський». мм Довжина 3-го і 4-го тергітів добре корелюють з Показник розмірами і масою бджіл і є надійними показниками Група n lim M  m Cv, % їх якості. По цій ознаці ми спостерігаємо достовірну Довжина хоботка перевагу лише у чистопородних бджіл вучківського ♀К 10 6,62 – 6,68 6,651  0,0066 0,3 типу над всіма іншими досліджуваними формами. На ♀В 10 6,65 – 6,71 6,670  0,0061 0,3 відміну від довжини хоботка і розмірів крила її немає ♀К х ♂В 7 6,61 – 6,68 6,646  0,0103 0,4 у бджіл групи ♀В х ♂К. Як і розміри крила, най- ♀В х ♂К 13 6,62 – 6,74 6,667  0,0084 0,4 меншою сума вимірюваних тергітів – 4,56 мм., була у Довжина крила гібридних бджіл групи ♀К х ♂В, хоча достовірною ♀К 10 9,17 – 9,28 9,194  0,0119 0,4 (td = 2,02) різниця була по відношенню до вучківсь- ♀В 10 9,20 – 9,30 9,238  0,0137 0,4 ких бджіл. ♀К х ♂В 7 9,14 – 9,24 9,192  0,0143 0,4 Довжина і ширина воскового дзеркальця може да- ♀В х ♂К 13 9,15 – 9,33 9,239  0,0146 0,5 вати основу для висновку про потенційну воскопро- Ширина крила дуктивність бджіл. Найбільше значення середніх цих ♀К 10 3,23 – 3,30 3,274  0,0065 0,6 ознак було у групі з вучківськими матками, спарова- ♀В 10 3,28 – 3,33 3,296  0,0065 0,6 них з своїми трутнями. Вони мали перевагу по дов- ♀К х ♂В 7 3,25 – 3,29 3,267  0,0056 0,4 жині воскового дзеркальця над колочавськими бджо- ♀В х ♂К 13 3,20 – 3,32 3,288  0,0085 0,5 лами і гібридними від вучківських маток. Ширина Сума довжин 3-го і 4-го тергітів воскового дзеркальця у бджіл гібридних груп була ♀К 10 4,52 – 4,61 4,565  0,0082 0,5 меншою, ніж у бджіл материнських форм. При цьому ♀В 10 4,53 – 4,63 4,596  0,0098 0,6 її значення у бджіл групи ♀К х ♂В було на 0,01 мм. ♀К х ♂В 7 4,52 – 4,61 4,563  0,0132 0,7 меншим, ніж у групи ♀В х ♂К. ♀В х ♂К 13 4,49 – 4,64 4,566  0,0112 0,8 Кількість зачіпок на задньому крилі. Ця ознака Довжина воскового дзеркальця представляє велику зацікавленість у зв`язку з тим, що ♀К 10 1,37 – 1,41 1,394  0,0058 1,3 вона не піддається сезонній мінливості і не достатньо ♀В 10 1,39 – 1,42 1,403  0,0028 0,6 вивчена відносно різних екотипів карпатських бджіл. ♀К х ♂В 7 1,36 – 1,43 1,394  0,0104 1,8 У результаті одержаних нами даних встановлено, що ♀В х ♂К 13 1,37 – 1,41 1,392  0,0034 0,8 чистопородні бджоли колочавського типу мають дос- Ширина воскового дзеркальця товірно (td = 2,8) більше зачіпок у порівнянні з вуч- ♀К 10 2,47 – 2,51 2,491  0,0050 0,6 ківським типом – на 1,01 шт. Одночасно помічений ♀В 10 2,45 – 2,53 2,494  0,0065 0,8 вплив трутнів колочавського типу на збільшення кі- ♀К х ♂В 7 2,45 – 2,50 2,474  0,0063 0,6 лькості зачіпок у гібридних бджіл групи ♀В х ♂К. Є ♀В х ♂К 13 2,45 – 2,53 2,484  0,0050 0,7 підстави вважати, що спадковість цієї ознаки іде через Тарзальний індекс, % трутнів, тому що у гібридній групі ♀К х ♂В, де коло- ♀К 10 54,71–56,87 55,76  0,231 1,2 чавські матки парувались з вучківськими трутнями, ♀В 10 54,44 – 56,52 55,21  0,234 1,3 відбулося достовірне зменшення числа зачіпок у ♀К х ♂В 7 53,47 – 55,82 54,93  0,332 1,5 порівнянні з групою ♀К (td = 2,3). ♀В х ♂К 13 54,31 – 56,44 55,19  0,202 1,3 Тарзальний індекс. Він вказує на широколапість Кількість зачіпок, шт. бджіл і визначається відношенням ширини першого ♀К 10 21,27 – 24,27 22,52  0,315 4,2 членика правої задньої лапки до його довжини і ви- ♀В 10 20,77 – 22,40 21,51  0,175 2,4 ражається у відсотках. Ця ознака дуже слабо підда- ♀К х ♂В 7 20,16 – 22,47 21,55  0,287 3,3 ється сезонній мінливості і з успіхом може викорис- ♀В х ♂К 13 20,27 – 22,93 21,87  0,219 3,5 товуватись при визначенні породності бджіл. У на- Кубітальний індекс шому досліді бджоли Колочавського типу виявились з ♀К 10 2,44 – 2,64 2,522  0,0210 2,5 ширшою лапкою, ніж інші. Значення досліджуваної ♀В 10 2,50 – 2,93 2,680  0,0438 4,9 ознаки у них становило 55,76  0,231%, що на 0,55 ♀К х ♂В 7 2,41 – 2,96 2,609  0,0779 7,3 одиниць більше, ніж у найближчих по значенню озна- ♀В х ♂К 13 2,43 – 3,07 2,605  0,0489 6,5 ки – групи також негібридних бджіл «Вучківського» Дискоїдальне зміщення типу. Гібридні особини були найменш широколапі, ♀К 300 «+» – 94,0%; «0» – 5,33%; «-» – 0,67% хоча більш достовірна різниця була тільки по відно- ♀В 300 «+» – 96,0%; «0» – 3,33%; «-» – 0,67% шенню до бджіл колочавського типу (td = 2,2 та 2,0). ♀К х ♂В 210 «+» – 91,4%; «0» – 5,71%; «-» – 2,86% ♀В х ♂К 390 «+» – 93,8%; «0» – 4,87%; «-» – 1,28% Висновки

Довжина і ширина крила. Ці показники вказують За ознаками, які характеризують розміри черевця на розміри крила і пов`язують їх із здатністю бджіл бджіл, довжину хоботка і кубітальний індекс, особини приносити більше корму у зобиках. Розміри крила, як групи ♀В х ♂К достовірно переважали бджіл групи і хоботка, у бджіл від вучківських маток також були ♀К х ♂В. Порівняно з батьківськими формами, ці достовірно більшими, ніж від колочавських. Причому, ознаки у гібридних бджіл обох груп займали проміж-

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 241 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

не положення. Переважали за цими ознаками бджоли Brovarskyi, V.D., Bahrii, I.H. (1995). Rozvedennia ta Вучківського типу. Значення всіх досліджуваних utrymannia bdzhil. K. Urozhai (in Ukrainian). екстер’єрних ознак робочих бджіл у родин дослідних Kovalskyi, Yu.V., Kyryliv, Ya.I. (2014). Tekhnolohiia груп відповідали вимогам біоморфологічного станда- oderzhannia produktiv bdzhilnytstva. Posibnyk. Lviv. рту для карпатської породи бджіл. LNUVM ta BT imeni S.Z. Hzhytskoho (in Ukrainian). Kovalskyi, Yu.V. (2015). Funktsionalni osoblyvosti Бібліографічні посилання orhanizmu i produktyvnist medonosnykh bdzhil za vplyvu ekzohennykh faktoriv. avtoref. dys. na zdo- Alpatov, V.V. (1948). Porody medonosnoj pchely. Izd-vo buttia naukovoho stupenia dok. s.-h. nauk : 03.00.13 – Mosk. Ob-va ispyt. prirody (in Russian). «fiziolohiia liudyny i tvaryn» Lviv (in Ukrainian). Bodnarchuk, L.I., Haidar, V.A., Pylypenko, V.P., Poliak, Goetze, G.K. (1964). Die Honigbiene in naturlichen Y.Ie. (1996). Karpatski bdzholy hirskykh pasik Insty- Zuchtauslese. Goetze. Hamburg und Berlin. tutu bdzhilnytstva im. P.I. Prokopovycha. Pasika. 8, Стаття надійшла до редакції 11.03.2017 22–24 (in Ukrainian)

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 242 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

Зміст

1. Голубєва Т.А. Перетравність корму та баланс Нітрогену у молодняку перепелів залежно від рівня сухої пивної дробини у комбікормах …………………………………………………………………... 3 2. Ібатуллін І.І., Ільчук І.І., Кривенок М.Я. Перетравність поживних речовин та баланс азоту в курей батьківського стада м’ясного напряму продуктивності за різних рівнів лізину у комбікормі ………………………………. 7 3. Палій А.П. Інновації у встановленні фізіологічності технологій доїння високопродуктивних корів …… 12 4. Калин Б.М., Буцяк Г.А. Екологічна оцінка та потенціал туристично-рекреаційних ресурсів Бродівського району. 15 5. Лобойко Ю.В., Данко М.М., Крушельницька О.В., Кравець С.І. Визначення параметрів гострої токсичності препарату «Бровермектин-гранулят» на однорічках коропа ……………...…………………………………………………………………….. 20 6. Градович Н.І. Екотоксичний вплив плюмбуму та кадмію на гематологічні параметри організму білого товстолобика (Hypopthalmichtys molitrix) ………………………………………………………. 24 7. Грициняк І.І., Гурбик В.В. Оцінка товарних кондицій різновікових груп галицького коропа …………………………….. 29 8. Жукова І.О., Молчанов А.А., Антіпін С.Л. Підвищення стійкості організму свиней до окисного стресу засобами рослинного походження ………………………………………………………………………………..……… 33 9. Оріщук О.С., Рубан Н.О., Цап С.В., Микитюк В.В., Дармограй Л.М. Продуктивність та забійні показники молодняку гусей за згодовування лецитину сої та соняшнику …………………………………………………………………………………..…….. 38 10. Омельян А.М., Позняковський Ю.В. Аргінін і лізин: вплив їх співвідношення на продуктивність молодняку перепелів ………… 44 11. Ференц Л.В. Відтворювальна здатність та молочна продуктивність корів залежно від племінної цінності їх батьків ………………………………………………………………………………… 48 12. Федорович В.В. Вплив показників відтворної здатності на формування молочної продуктивності корів симентальської породи ………………………………………………………………...…………. 52 13. Соболєв О.І., Гутий Б.В., Петришак О.Й., Голодюк І.П., Петришак Р.А., Наумюк О.С. Морфологічні та біохімічні показники крові каченят, що вирощуються на м’ясо, за різного рівня селену в комбікормах ……………………………………………..………………………. 57 14. Луговий С.І., Крамаренко С.С., Лихач В.Я. Генетичний поліморфізм свиней породи ландрас на основі мікросателітних маркерів ……. 63 15. Шаран М.М., Гримак Х.М. Cтан і перспективи застосування біотехнологічних методів відтворення у племінному вівчарстві ………………………………………………………………………………………….. 67 16. Бабік Н.П., Федорович Є.І., Федорович В.В. Вплив живої маси корів голштинської породи у період вирощування на тривалість та ефективність їх господарського використання …………………………………………………. 71

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 243 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

17. Коцюбенко Г.А., Погорєлова А.О., Крамаренко О.С. Поліморфізм за геном прогестеронового рецептора (PGR) та його зв’язок із багатоплідністю у кролиць каліфорнійської породи …………………………………………… 76 18. Кузів М.І. Екстер’єрні особливості повновікових корів української чорно-рябої молочної породи ….. 80 19. Піщан І.С. Білковий, вуглеводний та ліпідний обміни у корів швіцької породи різного екологічного походження в зоні степу України ………………………………………………………………... 84 20. Юлевич О.І., Лихач А.В., Дехтяр Ю.Ф. Ефективність використання пробіотиків у годівлі помісних поросят на дорощуванні …… 91 21. Півторак Я.І., Бобель І.Ю., Божик О.В. Перспективи використання кормів «Aller aqua» у живленні райдужної форелі …………… 95 22. Савельєва М.С., Сушко О.Б. Нові підходи щодо оцінки якості генетичного матеріалу бугаїв-плідників ………………….. 99 23. Снітинський В.В., Качмар Н.В., Мазурак О.Т., Жиліщич Ю.В. Екологічний аналіз стану фауністичного комплексу західного регіону України ………… 103 24. Романчук А.С. Обмінні процеси жирних кислот загальних ліпідів у рідкому вмісті рубця та продуктивні ознаки корів за наявності в їх раціоні кавового шламу ………………………………………... 107 25. Рудь В.О. Дія стрес-факторів на показники неспецифічної резистентності і продуктивність поросят. 114 26. Кулібаба С.В., Долгая М.М., Ємельянова Н.С., Гончаренко Г.О. Вплив згодовування хелатних комплексів мікроелементів на морфологічні та біохімічні показники крові корів …………………………………………………………………………….. 119 27. Себа М.В., Хоменко М.О. Вплив комплексів нанокарбоксилатів та препарату Кватронан-Se на гематологічні показники крові піддослідних тварин …………………………………...………………………. 123 28. Голубєв М.І., Голубєва Т.А. Продуктивність молодняку перепелів за використання у комбікормі різних джерел цинку.. 127 29. Боднарук В.Є., Щербатий З.Є., Музика Л.І., Жмур А.Й., Оріхівський Т.В. Генофонд деяких порід великої рогатої худоби ………………………………………………... 131 30. Бойко А.О. Адаптаційна здатність та природна резистентність тварин поліської м’ясної породи ……… 135 31. Виговський І.В. Вміст мінеральних елементів в урожаї одновидових посівів багаторічних трав та їх травосумішок …………………………………………………………………………………….. 140 32. Гордійчук Н.М., Денькович Б.С., Гордійчук Л.М. Швидкість росту телят симентальської породи залежно від тривалості ембріогенезу та пори року народження ……………………………………………………………………….….. 143 33. Денькович Б.С., Півторак Я.І., Гордійчук Н.М. Вирощування племінних теличок за використання концентрату «Інтермікс-теля 30%» …… 147 34. Добрянська Г.М., Янович Д.О., Швець Т.М., Буцяк Г.А. Накопичення та розподіл цинку і марганцю у водній екосистемі Яворівського водосховища, Львівська область, Україна …………………………………………………….. 152 35. Заплатинський В.С. Зв’язок мірних ознак і живої маси з рівнем перо-пухової продуктивності гусей оброшинської сірої та оброшинської білої породних груп …………………………………… 156 36. Клименко О.М., Буцяк В.І., Буцяк А.А. Обґрунтування системи моніторингу ресурсів агросфери басейнів річок …………………… 161 37. Хомин М.М., Ковальчук І.І., Кропивка С.Й., Цап М.М. Біохімічні процеси в організмі корів і біологічна цінність молока за впливу цитрату кобальту …………………………………………………………………………………….……. 166 38. Седіло Г.М., Вовк С.О., Петришин М.А., Хомик М.М. Активність ферментів плазми крові та продуктивні якості тварин залежно від рівня протеїну та енергії в раціоні лактуючих вівцематок …………………………………………… 171

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 244 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

39. Пославська Ю.В., Федорович Є.І., Боднар П.В. Тривалість та ефективність довічного використання корів залежно від їх надою за першу та кращу лактації ………………………………………………………..………………. 175 40. Щербатий З.Є., Боднар П.В., Кропивка Ю.Г. Молочна продуктивність та відтворна здатність корів української чорно-рябої молочної породи різних типів конституції ……………………………………………………………….. 182 41. Адамів С.С., Голод В.П. Дослідження шляхів зниження професійного ризику серед механізаторів в АПК ………… 188 42. Гловин Н.М. Вплив спиртової барди на агрохімічні властивості ґрунту ……….…………………………… 192 43. Павлів А.В., Павлів О.В. Агроекологічна оцінка земель сільськогосподарських підприємств Тернопільської області Бережанського району ТзОВ «Жива Земля Потутори» та ТОВ «Крона» ……………………. 196 44. Шевчук Н.П. Генезис української червоної молочної породи ………………………………………………... 203 45. Гунчак Р.В., Седіло Г.М. Проблема йододефіциту у свиней та шляхи її вирішення ……………………………………... 208 46. Поврозник Г.В. Вплив пробіокормодобавки«ПРОПОУЛ ПЛВ»на продуктивні показники несучих перепелів …………………………………………………………………………………………... 215 47. Петрів М.Д., Слобода Л.Я., Слобода О.М. Інтенсивність росту та розвитку молодняку оброшинських сірих гусей і покоління, схрещених з великою сірою породою …………………………………………………………… 219 48. Медвідь С.М., Гунчак А.В., Стефанишин О.М., Пащенко А.Г. Стан мікробіоценозу кишечнику курчат-бройлерів за дії цитратів біоелементів …………… 224 49. Кирилів Б.Я., Гунчак А.В., Сірко Я.М. Продуктивність та якість продукції перепелівництва за впливу біологічно активних добавок …………………………………………………………………………………………….. 229 50. Гуцол А.В., Ковальський Ю.В., Ковальська Л.М., Гуцол Н.В. Вплив пробіотиків на ріст, розвиток і господарсько-корисні ознаки медоносних бджіл …… 235 51. Керек С.С., Ковальський Ю.В., Гусар П.Т. Характеристика екстер’єрних ознак карпатських бджіл різного походження ………………. 239

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 245 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

ISSN 2519–2698 print ISSN 2518–1327 online

http://nvlvet.com.ua/

Content

1. Holubievа Т.А. Feed digestibility and Nitrogen balance in young quails depending on the level of brewer’s dried grain in mixed fodders ……………………………………………………………………. 3 2. Ibatullin I.I., Ilchuk I.I., Kryvenok M.Ya. Digestibility of nutrients and nitrogen balance in chicken breeder meat direction of productivity at different levels of lysine in the fodder …………………………………………. 7 3. Paliy A.P. Innovations in the establishment physiology technologies milking high-productive cows ….… 12 4. KalуnB.M., Butsiak A.A. Environmental assessment and potential of tourist and recreational resources of the Brody district ………………………………………………………………………………………… 15 5. Loboiko Yu.V., Danko М.М., Krushelnytska O.V., Kravets S.I. Determination of the parameters of acute toxicity of «Brovermectin-granulate» on earlings carp ……………………………………………………………………………………………… 20 6. Hradovych N.I. Ecotoxical influence of plumbum and cadmum on gematological parameters of sylver carp (hypopthalmichtys molitrix) ……………………………………………………………………. 24 7. Hrytsyniak I.I., Gurbyk V.V. Assessment of market parameters of multiple age groups of the galician carp ………………… 29 8. Zhukova I.O., Molchanov A.A., Antipin S.L. Increase in resistance of pigs to oxidative stress by means of plant origin …………………….. 33 9. Orishchuk О.S., Ruban N.A., Tsap S.V., Mykytiuk V.V., Darmohray L.M. Productivity and slaughter index of young gees feeding of soybean lecithin and sunflower …... 38 10. Omelian A.M., Pozniakovskiy Y.V. Arginine and lysine: the impact of their correlation on the productivity of young quails ……… 44 11. Ferenz L.V. Reproductive ability and milk productivity of cows depending on breeding value of their progenitors ……………………………………………………………………………………… 48 12. Fedorovych V.V. The impact of reproductive capacity indicators of simmental cattle on their milk productivity.. 52 13. Sobolev A.I., Gutyj B.V., Petryshak O.I., Golodjuk I.P., Petryshak R.A.,Naumyuk O.S. Morphological and biochemical blood indicators of ducklings, which are raised for the purpose of meat with the different level of selenium in feeding-stuffs ………………………… 57 14. Lugovoy S.I., Kramarenko S.S., Lykhach V.Ya. Genetic polymorphism of the Landrace pig based on microsatellite markers ………………….. 63 15. Sharan M., Grymak K. Curent state and futyre of using the biotechnological methods of reproduction in sheeps breeding …………………………………………………………………………………………. 67 16. Babik N.P., Fedorovych Ye.I., Fedorovych V.V. The influence of live weight of holstein cows on the duration and effectiveness of their economic use during the period of breeding ……………………………………………………. 71

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 246 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

17. Kotsyubenko G.A., Pogorelovа A.A., Kramarenko O.S. Progesterone receptor (PRG) gene polymorphism and association with litter size in the california rabbit breed …………………………………………………………………………. 76 18. Kuziv M.I. External characteristics adults cows of ukrainian black and white dairy breed ………………… 80 19. Pishchan I. Exchanges of proteins, carbohydrates and lipids in cows of schwyz breed of different environmental origin in the zone of the steppe of Ukraine …………………………………… 84 20. Yulevich O.I., Lihach A.V., Dehtyar Yu.F. The effectiveness of the use of probiotics in the feeding of growing of piglets ………………... 91 21. Pivtorak J.I., Bobel I.Y., Bozhyk O.V. Prospects for feed use «Aller aqua» in the diet of rainbow trou ………………………………... 95 22. Savelieva M., Suchko A. New approaches to the assessment of the quality of genetic material bulls ……...…………….. 99 23. Snitynskyy V., Kachmar N., Mazurak O., Zhylishchych Y. Ecological analysis of faunal complexes western region of Ukraine …………………………... 103 24. Romanchuk А.S. Metabolism fatty acids total lipids in the liquid contents of scars and productive cows indices in the presence in their diet coffee slurry ……………………………………………………….. 107 25. Rud V.O. Effects of stress factors on the performance of non-specific resistance and performance of piglets …………………………………………………………………………………………… 114 26. Kulibaba S.V., Dolgaya M.M., Emelyanova N.S., Goncharenko G.O. Effect of feeding chelates of trace elements on morphological and biochemical blood indicators of cows ………………………………………………………………………………. 119 27. Seba N.B., Khomenko M.A. Impact complexes nanokarboksylativ and drug Kvatronan-Se on hematological parameters of blood of experimental animals ………………………………………………………………….. 123 28. Holubiev M.I., Holubieva T.A. The productivity of young quail at the usage of different sources of zinc in fodders ………….. 127 29. Bodnaruk V., Shchebatyj Z., Muzyka L., Zhmur A., Orikhivskyj T. Genofond of some breed of cattle ………………………………………………………………. 131 30. Boiko A.O. Adaptation ability and natural animals resistance of polissia meat breed ……………………. 135 31. Vyhovsky I.V. Composition of mineral elements in the yield of one-species sows of perennial grasses and their mixtures …………………………………………………………………………………… 140 32. Gordiychuk N.M., Denkovich B.S., Gordiychuk L.M. The rate of growth calves Simmental depending on the duration of embryogenesis and season of birth …………………………………………………………………………………………. 143 33. Denkovich B.S., Pivtorak Y.I., Gordiychuk N.M. Growing heifers for breeding use concentrate «INTERMIKS-calf 30%» ……………………… 147 34. Dobryanska G.M., Yanovych D.O., Shvets T.M., Butsyak A.A. Accumulation and distribution of zinc and manganese in aquatic ecosystem of Yavoriv water reservoir, Lviv region, Ukraine ………………………………………………………………… 152 35. Zaplatynsky V.S. The correlation between dimensional characteristics, live weight and fluff and feather level of obroshynska gray and obroshynska white natural groups geese ……………………………… 156 36. Klymenko O., Butsyak V., Butsyak A. Grounds for the monitoring system of the resources of the river basin agrosphere …………. 161 37. Khomyn M., Kovalchuk I., Kropyvka S., Tsap M. Biochemical processes in cows and the biological value of milk under influence of cobalt citrate …………………………………………………………………………………………… 166 38. Sedilo G.M., Vovk S.O., Petryshyn M.A., Khomyk M.M. Activity of blood plasma enzymes and the productive quality of animals depending on the level of protein and energy in the ration of lactating ewes ……………………………………. 171

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 247 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74

39. Poslavska Y.V., Fedorovych Y.I., Bodnar P.V. Duration and effectiveness of lifelong use of cows according to their milk yield for first and better lactation ………………………………………………………………………………….. 175 40. Shсherbatyj Z.Y., Bodnar P.V., Kropyvka Y.G. Milk productivity and reproductive ability of ukrainian black-spotted dairy breed cows of different type of constitution …………………………………………………………………… 182 41. Adamiv S.S., Holod V.P. Study ways of reducing occupational exposure among machine operators in agriculture ……. 188 42. Glovyn N.M. Effect of alcohol on bards agrochemical soil properties ………………………………………... 192 43. Pavliv A.V., Pavliv O.V. Agroecological Certification of Farm Land of Agricultural Enterprises TzOV «Zhyva Zemlia Potutory» and TOV «Krona» in Ternopil region, Berezhany District ………………………….. 196 44. Shevchuk N.P. The genesis of the ukrainian red dairy breed …………………………………………………… 203 45. Hunchak R.V., Sedilo H.M. Iodine deficiency in pigs and the solutions to the problem …………………………………….. 208 46. Povroznyk G.V. Influence of biotic feed additive «PROPOUL plv» of is on the productive performance bearing quail …………………………………………………………………………………….. 215 47. Petriv M., Sloboda L., Sloboda О. Intensity of growth and development of the young of obroshyno gray geese generation crossed with big gray breed geese, f ii generation, crossed with geese big seed of breed ………………. 219 48. Medvid’ S.M., Hunchak A.V., Stefanyshyn O.M., Pashchenko A.G. The microbiota composition of broiler chickens for action citrates bioelements ………………. 224 49. Kyryliv B.Ya. , Hunchak A.V., Sirko Ya.N. The productivity and quality of production of quails for influence dietary supplements ………. 229 50. Gucol A., Kovalskyi Y., Kovalska L., Gucol N. Effect of probiotics on growth, development and economically useful traits honeybees ……… 235 51. Kerek S., Kovalskyi Y., Husar P. Description features exterior carpathian bee different origins …………………………………. 239

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 248 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2017, т 19, № 74 НАУКОВИЙ ВІСНИК ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ТА БІОТЕХНОЛОГІЙ імені С.З. ҐЖИЦЬКОГО заснований у 1998 році

Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

СЕРІЯ “СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ НАУКИ” SERIES “AGRICULTURAL SCIENCES”

Том 19 № 74

Підписано до друку 30.03.2017. Формат 60х84/8 Гарн. Times New Roman. Папір офсетний № 1. Ум. друк. арк. 28,83 Наклад 300 прим. Зам. № 30/03.

Друк ФОП Корпан Б.І. Львівська обл., Пустомитівський р-н., с Давидів, вул. Чорновола 18 Ел. пошта: [email protected], тел. 067-674-44-46 Код ДРФО 1948318017, Свідоцтво про державну реєстрацію В02 № 635667 від 13.09.2007

Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2017, vol. 19, no 74 249