Актуальнi Питання Гуманiтарних Наук: Humanities Science Current Issues

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДРОГОБИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА РАДА МОЛОДИХ ВЧЕНИХ MINISTRY OF EDUCATION AND SCIENCE OF UKRAINE DROHOBYCH IVAN FRANKO STATE PEDAGOGICAL UNIVERSITY YOUNG SCIENTISTS COUNCIL

ISSN 2308-4855 (Print) ISSN 2308-4863 (Online) АКТУАЛЬНI ПИТАННЯ ГУМАНIТАРНИХ НАУК: Мiжвузiвський збiрник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогiчного унiверситету iменi Iвана Франка

HUMANITIES SCIENCE CURRENT ISSUES: Interuniversity collection of Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University Young Scientists Research Papers

ВИПУСК 21. ТОМ 2 ISSUE 21. VOLUME 2

Дрогобич, 2018 Drohobych, 2018 Рекомендовано до друку Вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (протокол № 13 від 18.10.2018 р.)

Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького дер- жавного педагогічного університету імені Івана Франка / [редактори-упорядники В. Ільницький, А. Душний, І. Зимомря]. – Дрогобич: Видавничий дім "Гельветика", 2018. – Вип. 21. Том 2. – 204 с.

Видання розраховане на тих, хто цікавиться питаннями розвитку педагогіки вищої школи, а також філології, мистецтвоз- навства, психології.

Головний редактор: Пантюк М.П. – д.пед.н., проф. Заступники головного редактора: Ільницький В.І. – д.і.н., проф. (співредактор); Душний А.І. – к.пед.н., доц., чл.-кор. МАНПО (співредактор); Зимомря І.М. – д.філол.н., проф. (співредактор). Редакційна колегія: Бермес І.Л. – д.мист., проф.; Бистрова О.О. – д.філол.н., проф.; Борщевич В.Т. – д.і.н.; Ваґнер Марек – д.габіл. з іст., проф. (Польща); Ярушак М.І. – к.пед.н.; Давидов М.А. – д.мист., проф., акад. МАІ, засл. діяч мист. Укр.; Дмитрів І.І. – к.філол.н., доц. (відп. секретар); Добрянський І.А. – д.пед.н., проф.; Жигайло О.О. – к.психол.н, доц.; Зимомря М.І. – д.філол.н., проф.; Іванишин П.В. – д.філол.н., проф.; Імханіцкий М.Й. – д.мист., проф., засл. діяч мист. РФ (Росія); Квас О.В. – д.пед.н., проф.; Кемінь В.П. – д.пед.н., проф.; Кияновська Л.О. – д.мист., проф., засл. діяч мист. Укр.; Козаренко О.В. – д.мист., проф., засл. діяч мист. Укр.; Козир А.В. – д.пед.н., проф.; Литвин М.Р. – д.і.н., проф.; Медведик Ю.Є. – д.мист., проф.; Москалець В.П. – д.психол.н., проф.; Новаковська Катажина – д.габіл. з філол. (Польща); Оршанський Л.В. – д.пед.н., проф.; Палінчак М.М. – д.політ.н., проф.; Петречко О.М. – д.і.н., проф.; Сабат Г.П. – д.філол.н., проф.; Савчин М.В. – д.психол.н., проф.; Сейко Н.А. – д.пед.н., проф.; Сеник Л.Т. – д.філол.н., проф.; Сергійчук В.І. – д.і.н., проф.; Ситник О.М. – д.і.н., доц.; Сташевська І.О. – д.пед.н., проф., акад. МАНПО; Сташевський А.Я. – д.мист., проф., акад. МАІ, засл. діяч мист. Укр.; Стемпнік Анджей – д.габіл. з іст., проф. (Польща); Тельвак В.В. – д.і.н., проф.; Футала В.П. – д.і.н., проф.; Циховська Е.Д. – д.філол.н., проф. Рецензенти: Астаф’єв О.Г. – д.філол.н., проф. каф. теорії літ., компаратив. і літ. тв. ІФ КНУ ім. Т. Шевченка. Падалка Г.М. – д.пед.н., проф. каф. ф-но вик. та худ. культ. ІМ НПУ ім. М. Драгоманова. Патриляк І.К. – д.і.н., проф. каф. новіт. іст. України, декан іст. фак. КНУ ім. Т. Шевченка. Скотна Н.В. – д.філос.н., проф., зав. каф. практ. психол., ректор ДДПУ ім. І. Франка.

Збірник індексується в міжнародних базах даних: Index Copernicus International, Polish Scholarly Bibliography, Info Base Index, Research Bible, Open Academic Journals Index, Scientific Indexing Services, Inno Space, Cite Factor.

Статті збірника прирівнюються до публікацій у виданнях України, які включені до міжнародних науково-метричних баз відповідно до вимог наказу МОН України від 17 жовтня 2012 р. № 1112 (зі змінами, внесеними наказом МОН України від 03.12.2012 р. № 1380).

Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації «Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка» Серія КВ № 19906-9706Р від 14.05.2013 р.

Усі електронні версії статей збірника оприлюднюються на офіційному сайті видання www.aphn-journal.in.ua

Редакційна колегія не обов’язково поділяє позицію, висловлену авторами у статтях, та не несе відповідальності за достовірність наведених даних та посилань. Засновник і видавець – Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, співзасновники Ільницький В.І., Душний А.І., Зимомря І.М. Адреса редакції: Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, вул. Івана Франка, 24, м. Дрогобич, обл. Львівська, 82100. тел.: (03244) 1-04-74, факс: (03244) 3-81-11, e-mail: [email protected]

© Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2018 © Ільницький В.І., Душний А.І., Зимомря І.М., 2018 Recommended for publication by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University Academic Council (protocol No 13 from 18.10.2018)

Humanities science current issues: Interuniversity collection of Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University Young Scientists Research Papers / [editors-compilers V. Ilnytskyi, A. Dushnyi, I. Zymomrya]. – Drohobych: Publishing House „Helvetica”, 2018. – Issue 21. Volume 2. – 204 р.

The publication is intended for those who is interested in the High School Pedagogics and psychology, philology, art development.

Chief editor: M. Pantjuk – PhD hab. (Education), Professor. Deputy Editors: V. Ilnytskyi – PhD hab. (History), Professor (co-editor); A. Dushnyi – PhD (Education), Associate Professor, EISA Corresponding Member (co-editor); I. Zymomrya – PhD hab. (Philology), Professor (co-editor). Editorial board: I. Bermes – Doctor of Arts, Professor, V. Borshchevych – Doctor of History; M. Wagner – Dr. habil. in History, Professor (Poland); M. Yarushak – Ph.D. in Education; M. Davydov – Doctor of Arts, Professor, Academician of IIA, Honored Artist of Ukraine; I. Dmytriv – Ph.D. In Philology, Associate Professor (exec. Secretary); I. Dobryanskyj – Doctor of Education, Professor; O. Zhy- haylo – Ph.D. In Psychology, Associate Professor; M. Zymomrya – Doctor of Philology, Professor; P. Ivanyshyn – Doctor of Philology, Professor; M. Imhanizkij – Doctor of Arts, Professor, Honored Artist of the Russian Federation (Russia); O. Kvas – Doctor of Educa- tion, Professor; V. Kemin’ – Doctor of Education, Professor; L. Kyjanovska – Doctor of Arts, Professor, Honored Artist of Ukraine; O. Kozarenko – Doctor of Arts, Professor, Honored Artist of Ukraine; A. Kozyr – Doctor of Education, Professor; M. Lytvyn – Doctor of History, Professor; J. Medvedyk – Doctor of Arts, Professor; V. Moskaletz – Doctor of Psychology, Professor; K. Nowakowska – Dr. habil. in Philology (Poland); L. Orshanskyj – Doctor of Education, Professor; M. Palinchak – Doctor of Political Sciences, Pro- fessor; O. Petrechko – Doctor of History, Professor; H. Sabat – Doctor of Philology, Professor; M. Savchyn – Doctor of Psychology, Professor; N. Sejko – Doctor of Education, Professor; L. Senyk – Doctor of Philology, Professor; V. Serhijchuk – Doctor of History, Professor; O. Sytnyk – Doctor of History, Associate Professor; I. Stashevska – Doctor of Education, Professor, Academician EISA; A. Stashevskyi – Doctor of Arts, Professor, Academician of IIA, Honored Artist of Ukraine; A. Stempnik – Dr. habil. in History, Professor (Poland); V. Telvak – Doctor of History, Professor; V. Futala – Doctor of History, Professor; E. Tsyhovska – Doctor of Phi- lology, Professor. Reviewers: O. Astafjev – Doctor of Philology, Professor of Literature Theory, Comparative Literature and Literary Work Department of Philology Institute Kyiv of ational Taras Shevchenko University. H. Padalka – Doctor of Education, Professor of piano performance and artistic culture Department of Art Institute National Pedagogical Dragomanov University. I. Patryljak – Doctor of History, Professor of Ukraine Modern History Department, the Dean of History Faculty of Kyiv National Taras Shevchenko University. N. Skotna – Doctor of Phylosophy, Professor, Head of Applied Psychology Department, Rector of Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University.

The collection is notated in such international databases as: Index Copernicus International, Polish Scholarly Bibliography, Info Base Index, Research Bible, Open Academic Journals Index, Scientific Indexing Services, Inno Space, Cite Factor.

The articles are equaled to publications in Ukrainian journals included in international scientifi c metric databases in accordance with the MES of Ukraine order dd. 17 november 2012 р. No 1112 (amended by the MES of Ukraine order dd. 03.12.2012 No 1380). Print media registration certifi cate «Humanities science current issues: Interuniversity collection of Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University Young Scientists Research Papers» series КV № 19906-9706Р dd. 14.05.2013.

All electronic versions of articles in the collection are available on the offi cial website edition www.aphn-journal.in.ua

Editorial board do not necessarily refl ect the position expressed by the authors of articles, and is not responsible for the accuracy of these data and references. Founder and Publisher – Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University, co-founders V. Ilnytskyi, A. Dushnyi, I. Zymomrya.

Editorial address: Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University, Ivana Franka str., 24, Drohobych, Lviv region, 82100. tel.: (03244) 1-04-74, fax: (03244) 3-81-11, e-mail: [email protected]

УДК 780.647.2:083+78.071.1-05 DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/21.167217

Natalia BASHMAKOVA, orcid.org/0000-0002-9484-2406 Candidate of Arts, Associate Professor, Head of the Department of Folk Instruments Mykhailo Hlinka Dnipropetrovsk Akademy of Music (Dnipro, Ukraine) nbashmakova.7gmail.com

Yana ZLUNITSYNA, orcid.org/0000-0001-7728-6682 Master of the Department Folk Instruments Mykhailo Hlinka Dnipropetrovsk Akademy of Music (Dnipro, Ukraine) [email protected]

“RUSSIAN AND TREPAK” BY A. RUBINSTEIN IN MODERN CONCERT PRACTICE OF BAYANISTS The article deals with the problems of bayan transfer, which for this type of performing art are relevant due to the fact that the number of translations is the largest part of the concert and educational repertoire of the bayanists. The manuals for translating instrumental works for the bayan of such authors as M. Davydov, F. Lips, B. Strandnolubsky from the position of the style range of the primary sources of this type of creativity are analyzed. The article reveals the problem areas and complexity of the translation of the works of the romanticism and impres- sionism for the bayan who, despite the warnings of famous methodologists of the bayan art, occupy a prominent place in the repertoire of modern concert performers and students of musical colleges of Ukraine, Russia and Belarus. The technology of creating piano music translations of Russian romanticism for the bayan understands the example of A. Rubinstein’s work “Russian and Trеpak”. A detailed analysis of the composition from the standpoint of the specificity of the shaping, the dashed and dynamic palette of the work, the range used in the translation of the bean techniques of the game is presented. A comparative analysis of the musical text of the original and the only printed bayan translation (author – F. Lips) is performed, which is not interesting and relevant for contemporary performers (due to the rapid increase of the general level of performing skills). It is stressed that these modern creative finds are transmitted only verbally. Today, only in the virtuoso version, that is, when the textual and technical complication of “Russian and Trеpak” by A. Rubinstein “wins” the right to concert life. The comparative characteristics of the interpretations of the work of O. Nurlanov, A. Shkvorov, O. Bohatyryov, V. Romanko, Yu. Kononov and V. Kharchenko are presented, in which attention is paid to the peculiarities of the use of specific gameplay techniques (combined tremolo, ricosheet, glissando), for with the help of which the primary source material is enriched and saturated. After analyzing the execution of the work by the above mentioned bayanists, we can distinguish two approaches to the sound implementation of the text: traditional (conservative), which is as close as possible to the original or printed translation, and innovative, which exists orally verbally and it is characterized by creative rethinking. Key words: A. Rubinshtein, “Russian and Trepak”, bayan translation, interpretation version.

Наталія БАШМАКОВА, кандидат мистецтвознавства, доцент, завідувач кафедри народних інструментів Дніпропетровської академії музики імені Михайла Глінки (Дніпро, Україна) nbashmakova.7gmail.com

Яна ЗЛУНІЦИНА, магістрант кафедри народних інструментів Дніпропетровської академії музики імені Михайла Глінки (Дніпро, Україна) [email protected]

4 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Bashmakova N., Zlunitsyna Ya. "Russian and trepak” by A. Rubinstein in modern concert...

«РУССКАЯ И ТРЕПАК» А. РУБІНШТЕЙНА В СУЧАСНІЙ КОНЦЕРТНІЙ ПРАКТИЦІ БАЯНІСТІВ

Мета статті – визначення специфіки перекладів та інтерпретацій твору А. Рубінштейна «Русская и тре- пак» на сучасному етапі еволюції баянного мистецтва. Методологія дослідження полягає в застосуванні істо- рико-стильового та компаративного методів аналізу. Наукова новизна роботи визначається тим, що вперше характеризується різноманіття баянних версій твору в інтерпретаціях О. Нурланова, А. Шкворова, О. Богати- рьова, В. Романько, Ю. Кононова, В. Харченка, а також виявляється комплекс специфічних баянних прийомів гри, завдяки яким матеріал першоджерела збагачується й набуває нових тембрових барв. Аналіз сучасних баянних версій «Русской и трепака» А. Рубінштейна дає змогу виділити два підходи до зву- кової реалізації нотного тексту – традиційний, або консервативний (максимально приближений до оригіналу чи надрукованого перекладу), та інноваційний, який існує в усній формі та характеризується творчим переосмис- ленням. Ключові слова: А. Рубінштейн, «Русская и трепак», баянний переклад, інтерпретаційна версія.

Formulation of the problem. The problem of bayanists. Therefore, in the interpretations of the transposition in the bayan art has a great signifi- leading bayanists of the post-Soviet space, the main cance, since the number of translations represents the variants of the above-mentioned work are presented, greater part of the concert and educational repertoire. and presented specific bayan receptions of the This type of development has evolved throughout playsng, which enrich, source of the material with the twentieth century and continues to evolve today. new timbral colors. Among the influential factors of development are the The aim is to determine the specifics of the trans- evolution of the musical thinking of the bayanists lations and interpretations of A. Rubinstein’s work (translators) and the general level of performing skill. “Russian and Trepak” at the present stage of the evo- Consideration of the technique of creating piano lution of bayan art. music translations of Russian romanticism (in par- Main material presentation. There are more ticular, A. Rubinstein’s work) seems to be an actual than 200 works by A. Rubinstein in the composer’s direction of research, which is conditioned by the arsenal. He was the founder of new (at that time for requirements of contemporary concert practice and Russia) musical genres: symphonies, piano concer- the lack of scientific and methodological develop- tos, concert for violin and orchestra. His piano min- ments on this topic. iatures and romances, which are laced with lyrics and Analysis of recent research and publications. melodicism, were also widely known. The composer An analysis of existing benefits for the translation left his mark in all musical directions. But most of all of instrumental works for bayan, which are in high A. Rubinstein prefers instrumental music. demand in professional circles (Davydov, 1982; Lips, Since the composer was closely associated with 2007; Strannolyubsky, 1960), allows us to determine the culture of Germany (studying in Berlin at Z. Den, that most authors are skeptical to the transposition of close communication with F. Mendelssohn and Mey- piano’s works of the Romantic and Impressionist era. erber, correspondence with mother, who lived in So F. Lips points out that doing them is rather risky Germany), these certainly influenced A. Rubinstein’s due to the specifics of the original and piano sound composer’s writing. However, Russian culture did proofing, because of the frequent use of the pedal not get around the composer too (the influence of and the typical of them play of the timbre (although M. Glinka’s creativity, folk singing, emotionality, lyr- the last factor is rather controversial, as the modern ics, dancing, imagering of the common people). design of the accordion allows you to change the One example of the inheritance of the Glinka’s sound timbre thanks to the registers). Nevertheless, handwriting is “Russian and repak”. This piece is in the repertoire of contemporary performers and stu- devoted to the Russian composer of French origin, the dents of musical colleges of Ukraine, Russia, Belarus, author of differert romances Alexander Dubuque and piano works of Russian romanticism are widely rep- entered to the cycle “Collection of national dances” resented. One of the most significant in this aspect is op. 82 (1868), which consists of seven dances of dif- “Russian and Trepak” by Rubinstein’s. ferent nationalities (Russian and Trepak, Lezginka, The scientific novelty is to show the variety of Mazurka, Chardash, Tarantella, Waltz, Polka). It is bayan versions of the work, which, in turn, are trans- important that A. Rubinstein was the first to combine mitted only by verbal method. There is only one the pieces into cycles. translation of the original, but today it is not suffi- “Russian and trepak”, like “Kamarinsky” by ciently virtuous and textured to be full of modern M. Glinka is also with an extended theme and dance.

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 5 Мистецтвознавство

The feature of A. Rubinstein is that he was able to (41–73 b.) conveying the image of a fragile Slavic embody the Glinka’s idea in an instrumental work, woman, doomed to a miserable fate with a wealth not in an orchestra. Since this dance opens the cycle, of emotional experiences. It is written in a simple from the first major chords we hear the solemnity and two-part form. The first topic of the second section open Russian morality. A. Rubinstein has diversified (41–56 b.) has a narrative character, its structure a fairly simple topic of variation and technicality, consists of two sentences of rebuilding, tone openly. which shows dance lifting for the common people to Each of them is divided into two phrases, where the the academic level. And most importantly – the com- first phrase is lengthy and based on the following poser was able to convey the images believably, not harmonic sequence: t-s-d-t. The second phrase con- theatrical. This proves the sincerity of A. Rubinstein sists of descending lamentoses on a dominant basis. to the audience not only in the performing arena, but The transmission of uncertainty also occurs at the also in the composer’s. expense of the eighth and sixteenth notes. The perfomance begins with a brilliant introduc- The second theme is of a questionable nature, tion (1–8 b.) Thanks to the bright and cheerful tone which is reproduced by austenitic two-tact and trills of G dur and the pace of Moderato assai, the con- on an unstable IV# stage. This topic ends with a fident, decisive and enthusiastic mood of the whole descending tetrahedron, which is solved in a tonic. work is transmitted. The energetic nature of the orig- However, the descending tetrachords do not end after inal is emphasized by such a catchy technique as a that – they are short, they are executed in different combined tremolo (squeezing – squeezing, squeez- octaves of the right keypad and reproduce the inser- ing – squatting). The square structure of the musi- tion function (transition to reprise). cal thought of the introductory material (which is With a reprise returns the original bright, deci- retained in subsequent themes) is shaded by the tonal sive image-mood. However, the reprise includes not contrast (1–4 b. – G dur; 5–8 b. – e moll) and dynamic only the theme, but also the introductory part in the (comparison f and p). With this contrast, perseverance original tone. The pace is gradually accelerating – so and playfulness are achieved. the composer trains the listener to the dance Trepak. The exposition theme (9–24 b.) is also rich in con- The phrases of the theme are interleaved by tremolo trasts, since the first cycles there are noticeable sharp chords, which gives more enthusiasm and courage. changes in the strokes of legato-staccato and tonality There are fanfare intonations in the final holding of (G dur – a moll – C dur). The development of mate- the theme “Russian” (122–139 b.). The downward rial occurs with constant rhythmic repetition of the octave passage in the four octave range brings to the motive and tonal inconsistency. In this way the theme bright enchanting tonic, which is confirmed by short gets new persistent intonations. In the second C dur full-length chords with eight lengths and the final theme (26–32 b.) drows attention to itself the textual octave unison of the main tone. decision. In the right keyboard, instead of a sim- The theme of “Trepak” is prepared by intriguing ple rhythmic-austenitic motif, there are descending introduction (140–155 b.). In the party of the left hand gamma passages, which in the first holding (25–28 b.) is an ascending chromatic move, which is duplicated pass through the entire keyboard of the bayan in one in the middle voice of the right keyboard. The upper voice, and then the same figure sounds in the tertsiya voice holds the main tone (gl). Also, with the use of (29–33 b.). The left keypad has a chord accompani- one reception – tremolo, the integrity of the structure ment based on the rhythm of the original theme. is achieved. The intrigue is formed by the dynamics Third, the final holding of the theme of the initial (p – cresc. Росо а росо – f) and the agogy that is not section (33–40 b.) is characterized by greater cer- specified in this text. Traditionally, the bayanists play tainty, because the theme is executed in chord tex- these sixteen cycles “with a roll”, while the composer ture, with ascending chromatic basses in the party of sought to temporal contrast (in the note text noted the left hand. Thanks to the addition of the melody Allegro). to the combine tremolo, which was used in the intro- The dance section of the contrast-component duction, the latest holding of “Russian” sounds quite cycle of A. Rubinstein is written in a variational powerful. form. The main theme of Trepak (156–163 b.) is typ- Thus, the colorful bayan technique of tremolo in ical, embodies all the characteristics of this zealous this section of translation performs a framing func- dance. It is characterized by the simplicity of short tion – its use emphasizes the integrity of the initial motifs and the allocation of the weak 2nd tone (two- conducting of the thematic material. tone dance), which set up the listener to gradually Instead of a decisive and playful theme appears accelerate the pace, resulting in the impression of the an expressive melody of the new g moll section infinity of the dance. The melodic theme covers the

6 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Bashmakova N., Zlunitsyna Ya. "Russian and trepak” by A. Rubinstein in modern concert... range of three degrees (II – IV) in the tonality C dur. one translation is known, which is fixed in the col- Thanks to the laced every second destiny followed by lection (Kashkadamova, 2006), which is far from all the first, as well as the constant abduction of the third teachers and students. And so the extreme case is to degree between the second and fourth creates a flirta- play the work from the original musical notes. Howe- tious image of the simple composition of the melody. ver, since we can not completely transfer the invoice In the second sentence, the topic is presented in two of the work to the accordion, the piano version under- voices (164–171 t): the first voice sounds on the dom- goes some textual changes and enriches the master- inant side, with the octave jump due to the promotion; pieces of the work (each performer – in its opinion). the second voice fills down with the variations of the The comparative characteristic of interpretation above-mentioned batch. Further outships of an intru- versions is made on the basis of videos of laureates sive character with appear on every weak fate and of international competitions Olzhas Nurlanov, Ark- with the help of crescendo lead to G dur’s solemn ady Shkvorov, Yuriy Kononov, Valentin Kharchenko, variation theme (180–187 b.). Oleksandr Bohatyryov, as well as the audio recording Solemnities are given to it: an ascending full of four of Victor Romanko. notes for a strong (!) tone, a change in the dynamics Comparing the records and the existing versions of p on f and chord support on the strong lobe in the of the musical publications, it should be noted that the left keypad. In place of a harmonic texture, the pol- versions of O. Bogatyryov and O. Nurlanov are clos- yphonic (188–209 b.) the theme unfolds in the form est to the bayan translation that is in the above-men- of a canon, introducing an element of development, tioned collection. And in the video recording by in which the two-stroke variation motif in the batch V. Romanko, on the contrary, passages in the party of left hand repeats the quintet below. This rhythmic of the left hand, which are only in the original musi- pattern sounds three times more each second in a cal note, sound. Other performances partially com- row, thus creating drama, but after that, the upright bine the original and the translation of the work. The sequences are similarly resolved in descending order. Bayanists use a ready-made keyboards differently. Following on the foreground the second fourthact of For example, Yu. Kononov combines a ready-made the main theme comes out, and also takes on develop- and elective keyboard in the “Russian”, that is, if the ment. The first 4 steps are a show of the theme in the chords are written in a musical text in the left-hand key H dur, and in the following – the forlagh on the party, in this case, the singer switches the elective weak fates, against which the rising chromatic coun- keyboard to the ready-made to facilitate the technical terpoint in the party of the left hand (212–219 b.). side of the execution (instead of three keys to press The next 8 cycles play the role of a mini-development one). V. Kharchenko plays exclusively on the elective, of the previous theme, which translates the above and the finished basses and chords are used only in topic into the tone of E dur and accurately reproduces “Trepak”, as indicated in the translation. An interest- it without changes in the new tone. Later, exactly the ing moment is present in the version of V. Romanko. same rhythmic pattern is used in the A dur’s tonality, Polyphonic variation “Trepak” is executed as written but such a long sound in the themes of major tonality in the original, which requires the high tech of the left is offset by a minor tremolous episode (260–275 b.). hand (movement of the sixteenth notes). In the same In place of the previous stormy episode after glis- variant V. Kharchenko performed this section, replac- sando, through the entire keyboard, the final sound of ing the sixteenth and eighth notes. Other variations of the original theme sounds in a variational form in the this variation are played on the note recording of the original tone of C dur, with strong and solid chords on translation: in the party of the right hand is the vari- the background of the strong lobe in the left keypad. ation of the theme of Trepak, and on the background Subsequently, after a violent superstition, a solemn of the theme – the display of tonality by the terrible theme with the addition of a tremolo for the approval moves of the fourth bass. of the finale sounds. The final episode of the play is Separately it is necessary to discuss the use of the arpegged rising passage, which is performed on bayan techniques in the work of A. Rubinstein, a tremolo and comes to a sure tonic chord, which is because after listening to several interpretive ver- repeated in five octaves. sions, there is no such that they play solely according As for the performing variety, then the interpreta- to the instructions of the translation. In the first stages tive versions at the moment are numerous. And this of the entry, the playing is combined with a trem- is again confirmes the fact that this work is popular olo (squatting – squeezing, squeezing – squatting). among young musicians. Another reason why there The textual features of the original are transmitted to are quite a lot of versions of A. Rubinstein’s work is him (repeated repetition of the chord alternately with the lack of musical translation of the play. Today only the right and left hand). However, Valentin Kharch-

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 7 Мистецтвознавство enko’s interpretation of the usual tremolo is presented V. Romanko generally renounces glissando and fol- at a slow pace, which is less spectacular in the sound lows the piano version of the original. and visual aspects. Unlike its version, other bayanists Conclusions. In summary, we note that from the play more lively, and the combination of a rolling work of A. Rubinstein, the bayanists often play only pace with a combined tremolo sounds interesting. “Russian and trepak”. For the bayan repertoire, this Functionally, bayan tremolo is sometimes used to piece is a true discovery due to folklore themes. It can enhance drama, the approval of the celebration, even be heard in the performance of such leading bayanists the usual chamomile, arpeded passages performed on as Olzhas Nurlanov, Arkady Shkvorov, Alexander tremolo, sound like complicated technical elements. Bohatyryov, Victor Romanko. He is also in repertoire So in the translation in the culmination section of luggage by Yuri Kononov and Valentin Kharchenko. “Trepak” playing on tremolo is indicated, however, In the bayan version composition is enriched with V. Kharchenko and V. Romanko, as well as A. Shkvo- such specific techniques of the playing as a combine rov play differently, which again confirms the attrac- tremolo, ricoshet, glissando, which enhance folklore tion of performers to the original version. Also, they color. However, each performer has its own interpre- all are ambiguously played by the final descending tation of this work. This is due to the fact that the arpeggiated passage, which is also indicated on the only printed version of the bayan translation, in the tremolo, but the aforementioned bayanists refused the context of the modem high level of performing arts instructions of the authors, and V. Kharchenko, on the bayanists, is no longer attractive, that is, it has lost its contrary, added his color to this play: instead of the relevance. Today, only in the virtuos version, that is, exact ascending passage on the sounds of the arpeg- in the textual and technical complication of “Russian gio, he carries out this passage with the arranged and Trepak” A. Rubinstein “wins” the right to con- short arpeggios. Valentin Kharchenko most crea- cert life. After analyzing the execution of the work tively approaches the interpretation of the work. So, of the aforementioned bayanists, one can distinguish for example, in the final solemn holding of the theme and outline two approaches of the performers to the instead of a short tremolo, he uses a new for this play, sound implementation of the text, each of which a flamboyant reception – ricoshchet. the first is divided into two subspecies: traditional, Among the bayan techniques of the play is also or conservative, which is as close as possible to the used glissando, which replaces the gamma passage original or printed translation, and innovative, which and helps to perform it quickly, but V. Kharchenko exists orally and characterized by creative rethinking uses the above method only in upper case, and of existing texts and purely bayan coloring.

BIBLIOGRAPHY 1. Давыдов Н. Методика переложений инструментальных произведений для баяна. Москва: Музыка, 1982. 173 с. 2. Кашкадамова Н. Історія фортепіанно-виконавського мистецтва. Тернопіль: Астон, 2006. 608 с. 3. Липс Ф. Об искусстве баянной транскрипции: теория и практика. Москва: Музыка, 2007. 136 с. 4. Страннолюбский Б. Пособие по переложению музыкальных произведений для баяна. Москва: Музгиз, 1960. 88 с.

REFERENCES 1. Davydov, N. (1982). Technique of transcriptions of instrumental works for bayan. Moskow: Musik [in Russian]. 2. Kashkadamova, N. (2006). The history of piano and performing arts. Temopil: Aston [in Ukrainian]. 3. Lips, F. (2007). About the art of bayan transcription: Theory and Practice. Moskow: Musik [in Russian]. 4. Strannolyubsky, B. (1960). Handbook on the transposition of musical products for the bayan. Moskow: Muzgiz [in Russian].

8 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Безпаленко Ю., Сидорук С.-В.. Мистецтвознавчий аналiз росiйської балетної школи...

УДК 7.071.2 DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/21.167219

Юля БЕЗПАЛЕНКО, orcid.org/0000-0003-0516-6053 асистент кафедри режисури та хореографії Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, Україна) [email protected]

Соломія-Володимира СИДОРУК, orcid.org/0000-0002-2657-346X асистент кафедри режисури та хореографії Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, Україна) [email protected]

МИСТЕЦТВОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ РОСІЙСЬКОЇ БАЛЕТНОЇ ШКОЛИ НА МЕЖІ ХІХ – ХХ СТОЛІТТЯ У статті описується становлення російської балетної школи на межі ХІХ – ХХ століття. Акцентується увага на тому, який вплив артисти балету, педагоги та хореографи, які творили на межі ХІХ – ХХ століття, мали на методику виконання та викладання класичного балету. Також дана стаття розглядає різницю та спільні риси в методиці виконання та викладання московської балетної школи та петербурзької балетної школи. Досліджуються особливості методики викладання представників Петербурзької балетної школи М. Легата та його учня М. Фокіна і Московської балетної школи О. Горського та Х. Мендеса. Ключові слова: балетна школа, педагог, методика викладання, учні.

Julia BEZPALENKO, Assistant of the Directing and Choreography Department Lviv National Ivan Franko University (Lviv, Ukraine) [email protected]

Solomiya-Volodymyra SIDORUK, Assistant of the Directing and Choreography Department Lviv National Ivan Franko University (Lviv, Ukraine) [email protected]

CREATIVE ANALYSIS OF RUSSIAN BALLET SCHOOL AT THE TURN OF THE 19TH AND 20TH CENTURIES The article describes the formation of a Russian ballet school on the verge of the nineteenth and twentieth centuries. The emphasis is placed on the influence of ballet dancers, teachers and choreographers who have created the limits of the nineteenth and twentieth centuries, leading to the method of performing and teaching classical ballet. Also, this article looks at the differences and similarities in the way of performing and teaching in the Moscow Ballet School and in the St. Petersburg Ballet School. The article explores the methods of teaching the representatives of the M. Legar St. Peters- burg Ballet School and his student M. Fokin and the O. Gorsky and H. Mendes Moscow Ballet School, also it mentions the teachers who worked in parallel with them: K. Kulichevsk, M. Stanislavsky, and others. An important successor to the io-Hanson tradition is the choreographer M. Legat (1869-1937 gg.), Which was not only a unique ballet actor but also an inborn teacher. In his pupils: M. Kshesinska, V. Trefilova, T. Karsavina, A. Vaganova, M. Fokin, Yu. Sedov, F. Lopukhov, L. Leontiev, A. Bolom, F. Dorokhin, V. Tsaplin, M. Tarasov, the classical legacy of the first French ballet school, which has been lost everywhere, except the St. Petersburg ballet school, has come to us. Student M. Legat, modernist of the classical ballet M. Fokin (1880-1942 biennium), brought to the classical dance an understanding of the natural and free movement. His productions, in particular, “Chopiniana”, influenced not only the dance in the classical ballet but also the methodology of the Russian ballet school. Students M. Fokin: E. Smirnov, E. Gerdt, E. Luc, L. Lopukhov, P. Vladimirov, A. Lopukhov. Puppet of the St. Petersburg Ballet School - O. Gorsky (1871-1924 biennium), brought many innovative ideas and introduced methodical features into the Moscow Ballet School. He taught his students already at the lesson - dance and this dance was supposed to be artistic, expressive, musical. The students of O. Gorsky: L. Measin, A. Messerer, M. Gabovich, A. Abramova, L. Bank, V. Caralli, S. Fedorova Hispanic H. Mendes (1843- 1905 biennium) brought the methods of the Moscow Ballet School a new type of Italian virtuosity. Students H. Mendes: A. Dzhuri, L. Roslavlev, K. Geltser, L. Tikhomirov. Key words: ballet school, teacher, methodology of teaching, pupils.

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 9 Мистецтвознавство

Постановка проблеми. Досліджуючи розви- передати їх далі (Блок, 1987: 263, 133]. М. Легат ток та становлення російської балетної школи, захищав традиції російської балетної школи як авторами зауважено, що, незважаючи на широту виконавець, як балетмейстер і як педагог. І хоча і численність досліджень, присвячених класич- ці три сторони його багатогранної діяльності були ному танцю, досліджень, які б розглядали артис- нерівноцінні, вони залишили слід у російській тів балету, педагогів та хореографів класичного балетній школі. Висока культура нинішнього кла- балету з точки зору їх впливу або впливу їхньої сичного танцю при всіх розбіжностях його адеп- хореографії на методику виконання та викла- тів походить від основ російської балетної школи. дання школи, не існує. Дана стаття розглядає Чистота цієї школи була святинею для М. Легата артистів балету, педагогів та хореографів класич- (Красовская, 1979: 73). ного балету, що працювали та творили на межі Говорячи про вплив італійської школи танцю ХІХ – ХХ століття. Цей період є дуже важливим на російське балетне мистецтво, М. Легат відзна- для становлення російської балетної школи, тому чав: «Ми охоче визнавали їх технічну перевагу що саме тоді вона відмежовується від впливу і негайно приступали до того, щоб спершу наслі- французької та італійської балетних шкіл і почи- дувати їх, запозичувати у них, а потім перевер- нає бути окремою школою, яка має свої розпізна- шити їх техніку» (Бахрушин, 1965: 155). Будучи вальні риси. ще випускником школи, М. Легат глибоко захо- Аналіз досліджень. Російська балетна школа – плювався Е. Чеккетті під час гастролей в 1887 р., це не школа, яка належить певній країні, це мето- і хоча він не вчився у нього, але багато чого пере- дика виконання та викладання класичного танцю йняв із його танцю. Сила Е. Чеккетті спонукала з характерними рисами та тільки їй притаманними М. Легата ретельно тренуватися самому в цьому ознаками. Це балетна школа, яка формується і напрямку. М. Легат зробив із себе чудового гім- потім використовується танцівниками з постра- наста, робив пірует на голові і витискав однією дянських держав, і тому для українських хорео- рукою 3 пуди 30 фунтів. Ця видатна сила допома- графів є власною балетною школою, але, на жаль, гала йому в любій підтримці, та будь-яка танців- історія її формування не висвітлена в українських ниця здавалася йому «пір’їнкою» (Блок, 1987: 256). наукових виданнях. Найповніший аналіз розвитку Нездоланною трудністю для артистів росій- російської балетної школи здійснили російські ської балетної школи було виконання фуете. Росі- науковці Ю. Бахрушин, Л. Блок, В. Красовська, яни не були в стані виконати більше двох-трьох Л. Івлева та ін. фуете, після чого вони завжди втрачали рівновагу. Мета статті – дослідити творчий шлях хоре- М. Легату вдалося помітити, що секрет цього ографів російської балетної школи на межі руху залежить від правильного тримання спини і ХІХ – ХХ століття та їхній вплив на методику голови. Після цього почалися тривалі тренувальні викладання та виконання класичного танцю. заняття, і складність була подолана. М. Кшесин- Виклад основного матеріалу. Початок чет- ська перша не зрушила з місця після виконання вертого етапу розвитку російської балетної школи 32 фуете (Бахрушин, 1965: 171). припадає на рубіж ХІХ – ХХ ст. Тут вже кожна Ярий противник танцю заради танцю, М. Легат з російських балетних шкіл має свої імена, які вів боротьбу з італійцями за верховенство росій- відображають саме цю школу та дають цій школі ської школи в балеті. Спочатку негласно займаю- певне направлення. Петербурзька балетна школа: чись педагогікою зі своїми товаришами, він неза- М. Легат та М. Фокін. Московська балетна школа: баром став офіційним асистентом Х. Іогансона і О. Горський та Х. Мендес. з часом прийняв із його рук клас удосконалення Наприкінці ХІХ ст. дуже важливим педагогом артистів. Неодноразово гастролюючи за кордо- для російської балетної школи, а особливо для ном, М. Легат в 1899 р. побувавув Парижі з гру- Петербурзької балетної школи, був М. Легат. пою російських артистів. Перед початком своїх М. Легат (1869–1937 рр.) – артист, педа- виступів артисти балету щодня проходили тренаж гог, балетмейстер – незабутня величина у світі у стінах Великої паризької опери. Артисти колись російської балетної школи. Його значення для прославленого французького балету попросили російської балетної школи ширше і більше, ніж дозволу займатися в класі разом із росіянами бурхливий чеккеттівский порив вперед. М. Легат – під керівництвом М. Легата. Однак, отримавши наступник іогансоновскіх традицій, тобто авто- дозвіл, вони змогли витримати exercices тільки ритет, який не допускає сумнівів. Крім того, протягом двадцяти хвилин, після чого остаточно М. Легат – людина з тонким педагогічним даром, знемогли і припинили своє відвідування уроків. що змогла укорінити свої знання у своїх учнів та За перемогами російського виконавського мисте-

10 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Безпаленко Ю., Сидорук С.-В.. Мистецтвознавчий аналiз Росiйської балетної школи...

цтва, природно, слідувала і перемога російської вали свою майстерність Н. Валуа, М. Фонтейн і хореографічної педагогіки (Бахрушин, 1965: 173). багато інших танцівники зі світовим ім’ям. Учні Учні М. Легата і зараз, згадуючи його уроки, М. Легата, що займались у студії, зіграли важливу загоряються і немов заново переживають дух роль у становленні англійського Королівського бадьорості і наснаги, який панував на уроках. балету. (Бахрушин, 1965: 173; Мессерер, 1990: Атмосфера була дружня, робоча. Незмінний гумор 104). Для спадщини російської балетної школи допомагав М. Легату висловлювати свої заува- викладач М. Легат – важлива ланка від епохи ження в жартівливій формі, влучно, і тому вони Х. Іогансона до епохи А. Ваганової (Красовская, запам’ятовувалися. Побудова уроку була підка- 1979: 127). зана глибоким знанням («професорський урок»). Учень М. Легата – М. Фокін (1880–1942 рр.) – Урок свій М. Легат змінював щодня у зв’язку чудовий танцівник, балетмейстер, педагог, закін- з поточним завданням. Урок був задуманий за чив Петербурзьку балетну школу в 1898 р. Також певним планом із початку до кінця – відобра- його викладачами були А. Ширяєв, П. Карсавін, ження продуманих уроків Е. Чеккетті. Те, що І. Волков. Пантоміму М. Фокін вивчав у М. Петіпа робилося біля станка, було підготовкою до того, і П. Гердта, який, за твердженням М. Фокіна, не що буде робитися в аdagio, а allegro було вирі- був педантом і не дотримався строго правил шенням усього уроку. Тому урок протікав легко, навчання, враховував особливості обдарування натхненно, один рух витікав в інший, і учень не кожного. У Х. Іогансона та Е. Чеккетті удоскона- відчував, що працює з великою м’язовою напру- лював свої вміння, вже будучи артистом балету гою, вкладає багато енергії. Маріїнського театру. Також на творчість молодого Ніяких особливих прийомів для вивчення М. Фокіна вплинули: Л. Іванов, на репетиціях турів, стрибків, заносок у М. Легата не було. Він якого нерідко він був присутній, та А. Дункан, поступово підводив до руху. Дасть таку комбі- яка гастролювала в Петербурзі. націю, що тури виходять після неї неминуче. Із 1902 р. М. Фокін почав викладати в балетній Так підготує стрибок, що буде і політ, і сила. Він школі в молодших класах дівчат, а в 1905 р. само- знав самі корені руху, точно розбирався в будь- стійно повів старший клас (Ступников, 1967; Бах- якій індивідуальній організації і вмів направити рушин, 1965: 198; Кшесинская, 1998: 156; Труски- всякого. Якщо молодий артист підійде до нього новская, 2017; Пасютинская, 1985: 126). перед виставою в жаху від того, що не виходять Новаторські тенденції М. Фокіна модернізу- «два тури», М. Легат, подивившись його раз, дасть вати класичний балет, зробили його неповторним точні вказівки, де забрати корпус, що підтримати, балетмейстером, але його бачення викладання і тури зараз же вийдуть. класичного танцю несприятливо позначилися на Найбільше досягнення М. Легата як педагога – викладанні в школи. його геніальний учень В. Ніжинський. Але що для У своїх спогадах М. Фокін писав: «Я вимагав нас ще важливіше – це строгість школи М. Легата. механічної точності в кожному battemans, вима- У його учнях до нас дійшла класична спадщина гав, щоб «п’ята позиція» була як «коробочка», першої французької балетної школи, яка втрачена щоб ноги виверталися в абсолютно протилежні всюди, крім Петербурзької балетної школи (Блок, сторони, щоб підйом абсолютно вивертався 1987: 263–264). в струнку і тощо. Я це робив не тому, що підко- Також у числі учнів М. Легата були М. Кше- рявся програмі школи. Ні, я вірив у необхідність синська, В. Трефілова, Т. Карсавіна, А. Ваганова, цієї основи класичного балету, як вірю й досі ...». М. Фокін, Ю. Сєдова, Ф. Лопухов, Л. Леонтьєв, Але насправді на початку своєї педагогічної А. Больм, Ф. Дорохін, В. Цаплін, М. Тарасов. практики М. Фокін не вірив у школу класичного За його ініціативою був вперше створений клас танцю. Вважав, що передусім танцівник повинен підтримки в Маріїнській трупі, в якому він пере- вміти природно рухатись, бігати, стояти. Розви- давав власний багатий досвід дуетного танцю вав в учнях індивідуальні данні, віддавав пере- іншим артистам. вагу виразності руху перед виворотністю ніг та До 1922 р. М. Легат займався педагогікою силою спини. І лише набагато пізніше М. Фокін в Московській балетній школі, а потім поїхав відкрив для себе, що вміння природньо танцю- за кордон і відкрив в Англії балетну студію, яка вати доступніше танцівникам, які в період свого із часом переросла рамки простої лондонській навчання підкорялися залізній дисципліні прямої балетної школи, ставши «академічним центром спини та виворотних ніг. І саме танцівники такої балетного світу». У неї з’їжджалися танцівники школи класичного балету, що володіли своїм тре- з різних країн. У різний час тут вдосконалю- нованим тілом, допомогли М. Фокіну здійснити

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 11 Мистецтвознавство

новаторські пошуки в області природньої зобра- дацький склад поповнився чудовими педагогами жальності танцю (Блок, 1987: 260–261; Красов- і артистами балету: Х. Мендес, М. Станіславська, ская, 1979: 211–215). А. Петровський, І. Сидоров, В. Рябцев, А. Джурі, Та незважаючи на цю невіру в школу класич- І. Смольцов, Л. Жуков (Мессерер, 1990; Суриц, ного танцю, М. Фокін зростив таких учнів, як 2017; МГАХ, 2017). Є. Смірнова, Є. Гердт, Є. Люком, Л. Лопухова, О. Горський (1871–1924 рр.) – артист балету, П. Владіміров, А. Лопухов, і приніс у росій- хореограф, педагог, заслужений артист імператор- ську школу через своїх учнів вміння виражати ських театрів (1915 р.). У 1889 р. закінчив Петер- по-своєму рухи класичного танцю, варіювати бурзьку балетну школу (педагоги П. Карсавін, їх так, щоб вони перетворювалися і ставали як М. Петіпа) (Суриц, 2017). би мовою жестів. Він виховував у своїх учнях У 1891 р. танцівник Маріїнського театру почуття танцю, художній смак, глибоке розу- В. Степанов завершив роботу над своєю систе- міння створюваної композиції. Він вчив розуміти мою запису танцю. Вивчивши її, О. Горський зв’язок рухів, їх «взаємну витікаємість» і логіку. І захопився і став не тільки послідовником, а й най- якщо учні не усвідомили його вчення негайно, на ближчим помічником В. Степанова. А коли той місці, в класі, все ж це вчення неминуче давало несподівано помер, видав посібник для учнів, які свої плоди пізніше (Фокин, 2017). бажають оволодіти записом танцю, – «Таблиця М. Фокін приніс багато нового в мистецтво знаків для записування рухів людського тіла за танцю, зберігши при цьому вірність класичним системою артиста імператорських Петербурзьких традиціям. Він ніколи не опускався до акробатич- танців В. Степанова». них трюків і не змушував артистів перекидатись У 1896 р. О. Горського взяли в балетну школу по сцені і носити один одного на плечах. У його асистентом П. Гердта і довірили вести самостій- балетах витримано класичне відчуття міри. Деякі ний предмет «теорію танцю». Там йому «степа- постановки М. Фокіна неможливо відновити без нівська система» стала у великій нагоді. нього самого, і вони безповоротно втрачені (Кше- Начальство зацікавилося діяльністю О. Гор- синская, 1998: 364). ського після того, як він самостійно записав увесь Також нововведенням стала постановка «Шопе- балет «Спляча красуня». Йому доручили поста- ніани», яка вплинула не тільки на танець у кла- вити цю виставу в Москві. Це відрядження мало сичному балеті, але і на російську балетну школу. велике значення і для самого балетмейстера, і «Шопеніана» навчила тому, який виразний, який для всього московського балету (Горский, 2017). змістовний танець сам по собі, поза сюжетного Новаторські пошуки О. Горського використовува- завдання, показала симфонічні можливості кла- лись та використовуються в практиці балетного сичного танцю, а також показала, наскільки танець театру. цікавий поза всяким трюком, поза акробатизмом. У 1896–1900 рр. О. Горський викладав у Петер- Усі адажіо старих балетів зазвучали інакше. Те бурзькій балетній школі, з 1902 р. – в Москві «Лебедине озеро», яке ми знаємо, – це «Лебе- (Белова, 1997). дине озеро» після «Шопеніани», до «Шопеніани» У педагога О. Горського займалися в осно- його не вміли так танцювати (Блок, 1987: 260). вному жінки, але А. Мессерер казав, що він Під час нововведень М. Фокіна в Петербурзь- прекрасно розумів: те, що дасть О. Горський, кій балетній школі в період 1901–1917 рр. викла- не дасть йому більше ніхто. Технічній стороні дає К. Кулічевська, і вона притримується педа- танцю він надавав дещо меншого значення, ніж гогічного консерватизму, що вельми до речі для артистичності, виразності, музикальності. Зви- російської балетної школи і не дуже приємно для чайно, якщо хтось робив невірно, він поправ- М. Фокіна, оскільки його учнів постійно порів- ляв, але ювелірна обробка рухів його цікавила нюють з її. Серед безлічі її учнів: Б. Ніжинська, мало. Хореограф-новатор, він і в класі допускав О. Спесівцева, Г. Большакова, Є. Бібер, Є. Лопу- відступи від канонів та «шкіл». Exercices біля хова, М. Кожухова (Красовская, 1979: 212; Онлайн станка був простий. Його виконували в О. Гор- библиотека. Куличевская, 1997). ського як би для того, щоб розігріти м’язи. Але Перші роки ХХ ст. стали не кращими для на середині залу відразу починалося адажіо, Московської балетної школи. Але вже в 1920 р. потім різні оберти, невеликі варіації, побудовані після нетривалої перерви в роботі навчального на стрибках, які могли б прикрасити будь-який закладу були знов набрані студенти. У цей період балет. Для виконання їх необхідна була зібра- для Московської балетної школи визначними є ність, повна сума знань артиста. О. Горський такі імена, як: В. Тихомиров, О. Горський; викла- володів бездоганним смаком. Урок зазвичай про-

12 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Безпаленко Ю., Сидорук С.-В.. Мистецтвознавчий аналiз Росiйської балетної школи...

ходив під музику Чайковського, Шопена, Глазу- Іспанець за походженням, він мав великий досвід нова. Він відмовлявся від ритмічно зручних, але роботи в багатьох театрах Європи, але вистави примітивних мелодій. Але ж тоді в класі дозво- Х. Мендеса не стали подіями в театральному лялося робити з музикою все що завгодно, лише житті Москви. Більш корисною виявилася його б було зручно балерині, потрібно їй вище стриб- педагогічна діяльність. Х. Мендес приніс у Мос- нути, і піаніст робив довгу паузу. Нічого поді- ковську балетну школу італійську віртуозність бного не могло трапитися в О. Горського. У нього нового типу з її піруетами, балансом, сильними взагалі в класі не працювали, а танцювали, що на пуантами і увагою до виразної партерної техніки ті часи було великою рідкістю. і сили танцю. Саме в період його керівництва О. Горський намагався з’єднати класичну мето- Московською балетною щколою в Большой театр дику викладання з пластикою вільного танцю, прийшла група артистів, які стали окрасою Мос- вчив своїх вихованців входженню в психологічну ковської сцени. Його учениці: А. Джурі, Л. Рос- сутність виконуваної ролі. О. Горський прагнув лавлєва, К. Гельцер, Л. Тихомирова. (Суриц, 1980; до психологічного реалізму танцю, вчив учнів Наумова, 2014). виконувати класичні pas з різним стилістичним М. Станіславська (1852–1921 рр.) – артистка забарвленням – на іспанський лад, на російський балету, педагог, закінчила Петербурзьку балетну або ж в польському, «мазурочному» малюнку. Він школу. З 1899 р. працює як хореограф спільно відразу відкинув віртуозність заради віртуозності. з В. Тихомировим та як педагог – викладаючи Рухів «як би ні про що» в танці бути не може, в Московській балетній школі, як у жіночих, так і кожен несе думку, почуття, стан, дію. в чоловічих класах. Серед її учениць – В. Караллі Показова в цьому сенсі записка О. Горського, (Академия Вагановой, 2017; Онлайн библиотека. яку він залишив у гримерці М. Кандаурової Станиславская, 1997). перед прем’єрою «Жизелі» в 1922 р. «М. Кан- Висновки. Так починається ХХ ст. для росій- дауровій. Будьте буйним дівчиськом – на паль- ської балетної школи. Незважаючи на чіткі границі чиках не танцюють «цукерково». Стрибайте, як та часто різницю Московської балетної школи молода коза, і зійдіть із розуму по-справжньому. та Петербурзької балетної школи, як показав час, Помріть – всерйоз, а не поклавши одну ніжку на усі зусилля хореографів ідуть в одному напрямі – іншу. О. Горський». розвитку неповторної манери виконання. Балетмейстер часто повторював: «Якщо тан- Так, М. Легат, будучи сформованим танців- цівник недбалий до артистичної сторони своєї ником, споглядаючи за італійськими артистами роботи під час уроку, йому важко буде знайти цю балету, допрацював свою могутність танців- настільки необхідну якість відразу на репетиції, ника сам. Певно, саме тому міг так тонко бачити а пізніше і на сцені». помилки інших та допомагати їм виправлятись. Величезне значення надавав О. Горський Він захищав чистоту та традиції російської балет- тим рухам, які розвивали дихання. Дуже часто ної школи, бо на власному досвіді доказав, що вір- на сцені вже всередині варіації «бгають» через те, туозність класичного танцю не заперечує чуттє- що не вистачає дихання, всі сили йдуть на першу вості, м’якості та артистизму. Завдяки М. Легату частину танцю. Ставлячи в класі свої адажіо була збережена перша французька школа, він є і варіації, О. Горський тим самим привчав учнів важливою ланкою між перенесенням знань від правильно дихати. Вчив вмінню розподіляти свої Х. Іогансона до А. Ваганової. сили (Мессерер, 1990; Кино-театр, 2017). Його учень М. Фокін, хоча і не став «академіч- Працюючи в якості педагога в Московській ним педагогом», завдяки своїм геніальним балет- балетній школі і в театрі, О. Горський, виховав мейстерським талантам започаткував у російській кілька поколінь московських танцівників, які балетній школі свободу руху. Також він перший стали його послідовниками, серед його учнів: показав, що класичний танець сам по собі неймо- Л. Мясін, А. Мессерер, М. Габович, А. Абрамова, вірно гарний та натхненно гармонійний. Л. Банк, В. Караллі, С. Федорова (Белова, 1997). О. Горський у Москві так само, як і М. Фокін Також свій слід у Московській балетній школі, в Петербурзі, привносить свої новаторські того часу залишили такі педагогі, як: Х. Мен- рішення. Для нього танець – це життя, і він вима- дес та М. Станіславська (Большая Советская гає та вчить своїх учнів жити в танці, але не забу- энциклопедия). ває про вироблення сили та витривалості. У цьому Х. Мендес (1843–1905 рр.) – учень П. Тальоні йому допомагають Х. Мендес, який привносить у і К. Блазіса, в Москві починає працювати Московську балетну школу нову італійську вірту- в 1889 р. як хореограф та педагог старших класів. озність, та М. Станіславська.

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 13 Мистецтвознавство

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Академия русского балета имени А. Я. Вагановой. URL: http://vaganovaacademy.ru/index.php?Id=191. 2. Бахрушин Ю. История русского балета. Москва: Советская Россия, 1965. 227 с. 3. Белова Е. // Русский балет энциклопедия // Горский. URL: https://www.booksite.ru/localtxt/rus/sky/bal/let/14.htm. 4. Блок Л. Классический танец: история и современность. Москва: Искусство, 1987. 556 с., ил. 5. Большая Советская энциклопедия. URL: http://dic.academic.ru/dic.nsf/bse/. 6. Горский // Belcanto. URL: http://www.belcanto.ru/gorsky.html. 7. Красовская В. Западноевропейский балетный театр: Очерки истории: От истоков до середины XVIII века. Москва: Искусство, 1979. 295 с., 40 л. ил. 8. Кшесинская М. Воспоминания / Пер. с французского Л. Папилиной. Смоленск: Русич, 1998. 416 с., ил. 9. МГАХ. URL: http://academica.ru/stati/stati-o-pervom-vysshem-obrazovanii-i-magistrature/ 732093-mgah- voploschennaja-mechta-o-scene/. 10. Мессерер А. Танец. Мысль. Время. Глава одиннадцатая. URL: http://dancelib.ru/books/item/f00/s00/z0000005/ st012.shtml. 11. Мессерер А. Танец. Мысль. Время. Глава седьмая. URL: http://dancelib.ru/books/item/f00/s00/z0000005/st008. shtml. 12. Наумова Н. Первая Аврора московской сцены – кто она? Любовь Рославлева. URL: https://shkolazhizni.ru/ culture/articles/70430/. 13. Онлайн библиотека // Куличевская. URL: http://www.pro-ballet.ru/html/k/kuli4evska8.html 14. Онлайн библиотека // Станиславская. URL: http://www.pro-ballet.ru/html/s/stanislavska8.html. 15. Пасютинская В. Волшебный мир танца. Москва: Просвещение, 1985. 223 с. 16. Ступников И. // Балетмейстеры Мариинского театра. URL: http://www.gergiev.ru/choreographers.html. 17. Суриц Е. // Балет. URL: http://hra.sias.ru/upload/hra/hra_t17_pp_450-475_balet.pdf. 18. Суриц Е. // Горский Александр Алексеевич. URL: http://knowledge.su/g/gorskiy-aleksandr-alekseevich. 19. Трускиновская Д. // Гердт // Belcanto. URL: http://www.belcanto.ru/gerdt.html. 20. Фокин // Belcanto.URL: http://www.belcanto.ru/fokin.html.

REFERENCES 1. Akademyia russkoho baleta ymeny Ahrepiny Vahanovoi [Academy of Russian Ballet named after A. Vaganova]. http://vaganovaacademy.ru/index.php?Id=191. [in Russian] 2. Bakhrushyn Y. Istoryia russkoho baleta [The history of the Russian ballet]. Moscow: Soviet Russia, 1965. 227 p. [in Russian] 3. Belova E. Russkyi balet entsyklopedyia. Horskyi [Russian Ballet encyclopedia. Gorsky]. https://www.booksite.ru/ localtxt/rus/sky/bal/let/14.htm. [in Russian] 4. Blok L. Klassycheskyi tanets: ystoryia y sovremennost [Classical dance: history and modernity]. Moscow: Art, 1987. 556 p. [in Russian] 5. Bolshaia Sovetskaia entsyklopedyia [Great Soviet Encyclopedia]. http://dic.academic.ru/dic.nsf/bse/. [in Russian] 6. Horskyi/ Belcanto. http://www.belcanto.ru/gorsky.html. [in Russian] 7. Krasovskaia V. Zapadnoevropeiskyi baletnui teatr: Ocherky ystoryy: Ot istokov do seredynu XVIII veka [Western European Ballet Theater: Essays on History: From the Beginning to the Mid-18th Century]. Moscow: Art, 1979. 295 p. [in Russian] 8. Kshesynskaia M. Vospomynanyia. [Memoirs]. Smolensk: Rusich, 1998. 416 p. [in Russian] 9. MHAKh. [MGAH]. http://academica.ru/stati/stati-o-pervom-vysshem-obrazovanii-i-magistrature/ 732093-mgah- voploschennaja-mechta-o-scene/. [in Russian]. 10. Messerer A. Tanets. Musl. Vremia. Hlava odynnadtsataia [Dance. Think. Time. Chapter eleven]. http://dancelib.ru/ books/item/f00/s00/z0000005/st012.shtml. [in Russian] 11. Messerer A. Tanets. Mыsl. Vremia. Hlava sedmaia [Dance. Think. Time. Chapter Seven]. http://dancelib.ru/books/ item/f00/s00/z0000005/st008.shtml. [in Russian] 12. Naumova N. Pervaia Avrora moskovskoi stsenu – kto ona? Liubov Roslavleva [The first Aurora of the Moscow scene - who is she? Love Roslavleva]. https://shkolazhizni.ru/culture/articles/70430/. [in Russian] 13. Onlain byblyoteka. Kulychevskaia. http://www.pro-ballet.ru/html/k/kuli4evska8.html. [in Russian] 14. Onlain byblyoteka. Stanyslavskaia. http://www.pro-ballet.ru/html/s/stanislavska8.html. [in Russian] 15. Pasiutynskaia V. Volshebnыi myr tantsa [The magic world of dance.]. Moscow: Education, 1985. 223 p. [in Russian] 16. Stupnykov I. Baletmeisteru Maryynskoho teatra [Choreographers of the Mariinsky Theater]. http://www.gergiev.ru/ choreographers.html. [in Russian] 17. Suryts E. Balet [Ballet]. http://hra.sias.ru/upload/hra/hra_t17_pp_450-475_balet.pdf. [in Russian] 18. Suryts E. Horskyi Aleksandr Alekseevych. http://knowledge.su/g/gorskiy-aleksandr-alekseevich. [in Russian] 19. Truskynovskaia D. Herdt. Belcanto. http://www.belcanto.ru/gerdt.html. [in Russian] 20. Fokyn. Belcanto. http://www.belcanto.ru/fokin.html. [in Russian]

14 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Колесник С., Волох Т. Iсторiя хiп-хоп культури та її еволюцiя

УДК 393.3 DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/21.167221 Світлана КОЛЕСНИК, асистент кафедри режисури та хореографії Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, Україна) [email protected] Тарас ВОЛОХ, студент 1-го курсу магістратури, кафедри режисури та хореографії Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів,Україна) [email protected] ІСТОРІЯ ХІП-ХОП КУЛЬТУРИ ТА ЇЇ ЕВОЛЮЦІЯ У цій статті висвітлено питання зародження, формування та еволюції хіп-хоп культури. Що собою являв хіп-хоп як окремий вид історії в часи свого зародження і до сьогодення? Як на шляху розвитку та вдосконалення хіп-хоп культури вирізнилось п’ять підрозділів: емісіінг, діджеінг, брейкінг, графіті, knowledge? Інші елементи включають бітбоксинг, сленг та хіп-хоп моду. Хіп-хоп культура поділяється на багато самодостатніх, повно- цінних та унікальних напрямів. У цій статті розглянуто саме танцювальні стилі цієї багатогранної субкуль- тури: Брейк-данс, Хип-хоп ( New Style, Old School ), Locking i Паппинг, C-Walk, Kpaмп, які в свою чергу налічують різноманітні підрозділи та свої субкультури. Стаття розкриває філософію мислення хіп-хоп культури. Ключові слова: культура, танець, мистецтво, хіп- хоп. Svitlana KOLESNYK, assistant at the Department of Directing and Choreography LNY named after I. Franko (Lviv, Ukraine) [email protected] Taras VOLOKH, Master Degree student of Directing and Choreography LNY named after I. Franko (Lviv, Ukraine) [email protected] HISTORY OF HIP-HOP CULTURE AND ITS EVOLUTION This article covers the issue of the origin and formation of a hip-hop culture and its evolution to this day, as well as hip hop as a separate type of history in the times of its birth to the present. It becomes clear that the emergence and development of a multifaceted subculture, namely its dance direction, is nothing but a reflection of the cultural climate of society, its values and preferences. Hip-hop culture at the inception gave its supporters the opportunity to find a powerful creative outcome in the hard, humiliating, depressed life of the inhabitants of many parts of America. Music, dance, drawing allowed to reveal, demonstrate, develop their aspirations to be better at least in some way. After all, for example, the actual hip-hop dance was born as a competition for a better, more technical, more virtuous implementation of new, unknown and complex dance moves. The leitmotif of this article is to prove that, due to the emergence of hip-hop culture, the relationships between people in those parts of America, where aggression, hatred and crime reigned at that time, improved significantly. Hip-hop became a creative, unrestrained stream of discovering the best sides of your personality for young, energetic, creative and inflammatory young people who had the opportunity to compete in the beautiful - in art! The main thing is that the new subculture brought peace and prosperity! As in the way of its development and improvement, five units were identified: emission, djing, breakage, graffiti, knowledge. Other items include beatboxing, slang and hip-hop mods. Hip-hop culture is divided into many self-sufficient, complete and unique directions. This article deals specifically with the dance styles of this multi-faceted subculture: Break Dance, Hip- Hop (New Style, Old School), Blocking and Popping, C-Walk, Kpump, which in turn comprise a variety of subdivisions and their subcultures. The article reveals the philosophy of hip hop culture and provides an opportunity to understand that most of the styles of modern dance have been shaped under the influence of a clearly defined philosophy, a definite vision and perception of the world. Thus, the article provides an opportunity to define a hip-hop culture as a social phenomenon, which reflects the particularly important psychoplastic intonations of society and reflects social motives. As a manifestation of western culture, hip-hop emphasizes the important values of Western civilization - it is, above all, the high value of achievements and success in conditions of fair competition. Key words: culture, dance, art, hip-hop.

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 15 Мистецтвознавство

Постановка проблеми. Сполучені Штати (афроамериканське гетто Нью-Йорка) в 1967 році Америки – це батьківщина вуличного стилю та і став відомий тим, що влаштовував дворові творець хіп-хоп культури. Саме за цією країною вечірки, на яких був тим, кого зараз називають закріплено образ андеграунду (альтернативний, Діджеєм або МС (майстер церемонії). На одній протестний). Масштаб популярності хіп-хопу з таких вечірок в 1973 році він вперше викорис- у цілому світі налічує неймовірний відсоток, який тав прийом «врізання» частини однієї композиції охоплює та об’єднує людей, щоб творити та ство- в іншу. Для зручності танцівників DJ Кул Херк рювати, навчати та передавати знання з покоління починає повторювати інструментальні перерви – в покоління. Тому, на нашу думку, хіп-хоп певною так звані брейки – між куплетами, під час яких мірою несе навіть більше розвитку та прогресу, на танцпол виходили танцівники і демонстру- аніж уже давно створені культурні види, зокрема вали свою майстерність. Діджей вдало підмітив у сфері хореографії. І справді, хіп-хоп має право на великий ентузіазм та зацікавленість танцівників те, щоб називати себе та бути частиною мистецтва до таких брейків. Його запальній натурі імпону- загалом, стати її провідником на рівні з іншими. вав такий стиль танцю, тому він придумав тер- Аналіз досліджень. Людство з кожним поко- мін «B-Boy» (бі-бой), «Break boys» – для тих, хто лінням створює та представляє цілому світові рухається у манері брейка, а сам танець отримав щось нове, в тому числі у сфері мистецтва та назву «breakdancing style» (breaking). Він ставив культурного розвитку. Відповідно, ці зміни несуть уривок пісні Джеймса Брауна «Give it up or turn за собою також певний музичний супровід, який it loose» під час програвання композиції Майкла відповідає тому чи іншому стилю, зокрема стилю Віннера «Bongo Rock». Це нововведення дуже та виду хореографії. сподобалося молоді, яка відразу придумала вико- Мета статті. Розглянути етапи зародження та ристовувати ці вставки (брейки) для певного виду еволюції хіп-хоп культури, щоб зрозуміти при- танців з використанням різного роду акробатич- чини її багатогранності. З’ясувати, чому цей стиль них елементів, які отримали назву брейк-данс. здобув таку широку популярність. Наприкінці 60-х брейк існував у вигляді двох Виклад основного матеріалу. Отже, буде самостійних танців: нью-йоркського акробатич- доречним та логічним розпочати історію хіп-хоп ного стилю, який називається нижнім брейком культури саме з музики, що стала причиною наро- і лос-анжелівської пантоміми (верхній брейк). дження вуличного мистецтва, яку пізніше назвуть Спочатку власне акробатичний стиль брейкінга хіп-хопом. Тому, хотілося б відзначити за великий виконували бі-бої в брейках. Власне, такий стиль та найосновніший вклад у майбутнє хіп-хопу поп- виконання став початком танцювальних змагань. виконавця, співака та одного з найвеличніших Діджеї також почали влаштовувати між собою музикантів епохи рок-н-ролу Джеймса Брауна, «бої» на майстерність та віртуозність виконання. який є засновником таких стилів як соул та фанк. Наступним, хто зробив свій вклад у культуру Саме фанк пізніше стане основою та провідним хіп-хопу, став Джозе Садлер, він же Grandmaster стилем на початку створення хіп-хоп культури. Flash. Він став першим, хто почав грати на віні- Вважається, що без такого артиста, як Джеймс лових пластинках, доторкаючись до них руками, Браун, не було б сучасного хіп-хопу. Отож, завдяки власне зробивши революційний переворот у тех- такій видатній особистості все і розпочалось. ніці гри на діджейських музичних системах. Відправною точкою епохи хіп-хоп культури Слідом за ним йде така визначна особистість, як став 1967 рік у місті Нью-Йорк, у районі, який має Африка Бамбата, уродженець Південного Бронкса, назву Південний Бронкс. Одним з тих, хто задав відомий як один із перших реперів в музичній істо- темп руху є DJ Кул Херк (справжнє ім’я Clive рії. Саме ця людина дала назву вуличному стилю Campbell). Cаме він почав проводити вечірки для і назвала його хіп-хіпом. Він був лідером Black молоді з бідних кварталів. На цих вечірках і були Spades, одного з найбільш сумновідомих і жорсто- створені перші базові форми хіп-хопу, хоча на той ких угруповань того часу. Коли він направив свою час слова «hip-hop» ще не було. DJ Африка Бам- енергію в русло нової культури, він повів за собою бата вигадав його п’ять років потому, коли куль- багатьох знайомих. Це призвело до перетворення тура, що подорослішала, вже потребувала загаль- Black Spades в нову організацію, спрямовану на ної назви. саморозвиток і загальний мир. З того моменту і до Отже, батьком, засновником хіп-хоповської цього дня вона процвітає в мирній сфері хіп-хоп культури вважається імігрант з Ямайки Клів культури під назвою Zulu Nation. Кемпбел (1955), відомий в музичному середовищі І це дуже вплинуло на подальший розвиток як Кул Херк. Він приїхав в Південний Бронкс танцювальної культури, графіті та репу. Замість

16 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Колесник С., Волох Т. Iсторiя хiп-хоп культури та її еволюцiя

того, щоб вирішувати конфлікти насиллям, колективу Rock Steady Crew. Він був створений створювались відповідні умови для батлів між у 1977 році двома бі-боями Jimmy D і Jojo. Один собою у вищеназваних видах хіп-хоп культури. з найвизначніших бі-боїв Річард Колон, на пріз- У 1982 році Африка Бамбата здійснив турне по висько Crazy Legs, зробив суттєвий внесок у різ- Європі, зробивши величезний внесок не тільки номанітність танцювальних елементів і розробку у поширення хіп-хопу, але й збагачення його складних акробатичних прийомів брейк-дансу. новими напрямами, зокрема такими, як «елек- Також завдяки своєму таланту він сприяв попу- тро» (з яким Бамбата познайомився в Німеччині). ляризації танців і поширенню терміна бі-бой Після змішування електро з хіп-хопом на світ (b-boy). з’явилася композиція «Planet Rock», яка незаба- Пік популярності танцювального напряму хіп- ром стала дуже популярною та загальновідомою хопу припав на першу половину 80-х років, коли в Америці. увагу молоді прикували до себе фільми «Breakin» Поряд з діджеїнгом розвивався і танцюваль- і «Beat street». ний напрям хіп-хоп культури. Брейк-данс, «лама- Графіті – це ще один аспект культури хіп- ний танець», зародився тоді ж, коли Кул Хёрк хопу, який не можна залишити поза увагою. Саме зробив свою першу «фірмову» вставку. Брейкінг слово походить і від грецького слова “Graphein” – виконувався під ламані ритми, барабанні брейки. «писати», і від італійського “Graffito” – «дряпати». Цей стиль був абсолютно не схожий на популярні Сучасне розуміння цього феномену пов’язано танці попередніх поколінь і вважається засно- у сучасних жителів мегаполісів з розмальованими вником хіп-хопу. У період створення танцюваль- парадними і парканами, ліфтами і стінами будин- ної хіп-хоп культури, брейкінг вважався єдиним ків, на яких буквально весь вільний простір може танцювальним стилем цього направлення. Отже, бути заповнено не зовсім зрозумілими, а іноді і можна простежити історію його становлення. дуже добре зрозумілими фразами і слівцями. У 1969 році танцюрист Дон Кемпбел винайшов Вважається, що перший напис в стилі графіті такий вид танцю, в якому танцюрист немов засти- (в сучасному його розумінні) зробив тоді ще моло- гає в певному положенні на деякий час «ticking», дий звичайний житель Нью-Йорка, в 60-х роках а в ритмічних приспівах тіло рухається вільними XX століття. Він розписував своїм ім’ям Julio хвилями «waiving». Це було названо кембелокінг, 204 (204 – номер вулиці) підземку рідного міста, і зараз більш відоме як просто локінг. але розмінюватися на дрібниці він не став, і неза- Багато що в цьому напряму переймалося баром про існування людини з псевдонімом Julio з національних культур, наприклад в пантомімі 204 дізналися жителі всіх районів міста. Цю ідею «boogie» можна почути відгомін негритянської незабаром підхопив ще один молодий житель того культури. ж міста, 17-річний грек Demitrios, який також Тоді як брейк-данс розвивався в Нью-Йорку, залишив свої «теги» "Taki 183" (tag це напис або інші стилі були придумані у Каліфорнії. Фанкові псевдонім) у всіх частинах Нью-Йорка. Цього стилі належать до вуличних стилів 70-х років. разу це не пройшло непомітно, і один журналіст Це були такі стилі, як roboting, bopping, hit- розшукав юнака, щоб взяти у нього інтерв’ю ting, locking, bustin`, popping, electric boogaloo, і з’ясувати, з якою метою він робив ці написи. strutting, sac-ing та dime-stopping. Найстаршим Відповідь на це питання він виклав у статті із цих стилей є boogaloo, який бере свій початок “Taki 183 spawns pen pal” («Такі 183 започатковує у 60-х роках. Його вважали химерним танцем, але листування у стилі графіті»), яка стала першою з з часом він перетворився у повноцінний стиль присвячених графіті. під назвою electric boogaloo. Музика, яка супро- Незабаром молодь стала активно розписувати воджує цей танцювальний напрям, називається всі предмети своїми «тегами», і цей феномен Latin boogaloo. перетворився на справжній рух, який стали нази- Стилями, які найбільш розповсюджені та вати хіп-хоп графіті. широко використовуються, вважаються локинг Останнє було найбільш важливо, оскільки вся і паппінг. В середині 70-х років Локотрон Джон культура хіп-хоп заснована на масовості і публіч- і Шабаду об’єднали стилі «locking» і «popping і ності. Популярність серед населення цінувалася таким чином створили таку форму танцю, яку ми представниками всіх напрямів. Протягом 80-х і зараз називаємо хіп-хопом. Тоді ж з’являється і 90-х років минулого століття популярність хіп- починає розвиватися стиль «робот». Першими, хопу зростала з величезною швидкістю, а початок хто зумів вирватися з натовпу і продемонструвати 21-го століття став новою яскравою сторінкою свою індивідуальність в брейку, стали учасники у всій історії хіп-хоп культури.

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 17 Мистецтвознавство

Взявши до уваги значення цих двох слів, про- тивні наслідки – знизилася агресивність у відно- стіше зрозуміти ідею цього танцювального та синах між вуличними угрупуваннями, негативна музичного напряму молодіжної культури. Слово енергія молоді з цих районів реалізовувалась у «хип» (від англ. hip) прийшло з афроамерикан- іншій мирній формі. Хіп-хоп культура надавала ського діалекта і слугувало для позначення рухо- вмотивовану альтернативу злочинам та насиль- мих частин людського тіла. Окрім цього, слово ству. Хіп-хоп танцювальні змагання стримували «хоп» використовувалося у значенні «здобування дітей та молодь тогочасного Нью-Йорка від нар- знань, вдосконалення». Слово «хоп» означає котиків, алкоголю та вуличного насильства, тому «стрибок, скачок». Таким чином, об’єднавшись, що оволодіння майстерністю виконання цих сти- ці два слова відображають ідею всього напряму лів танцю вимагало від танцюристів дотримання хіп-хоп – рух вперед, розвиток, осмислення сучас- здорового способу життя. На диво, саме хіп-хоп ного життя, гостра критика негативних моментів. оздоровив обстановку у кримінальних кварталах На етапі зародження хіп-хоп мав яскраво відобра- міста. Музика і танець насправді є універсальним жену соціальну орієнтацію у творчості: вислов- засобом у подоланні бар’єрів між людьми! Бам- лював протест несправедливості, пануванню гро- бата заявляв, що створюючи хіп-хоп культуру, шей, корупції. вони надіялися і мріяли про те, що ця нова ідея Сьогодні хіп-хоп танець розділений на два обов’язково буде розвиватися поряд з поняттями основних типи: old school (стара школа хіп-хопу), мир, любов, дружба, братерство, єдність та допо- етап 60-х 80-х років минулого століття, і new style може людям будувати доброзичливі стосунки. (нова школа хіп-хопу). Стара школа включає у Дійсно, з часом хіп-хоп культура, прогресуючи себе popping, locking, breakdance. Стиль locking і розвиваючись, відігравала велику роль у вирі- став сценічним стандартом для виконавців хіп- шенні конфліктів, здобувала та укріплювала свій хопу. У 90-х з’явилася нова форма хіп-хопа, яка позитивний вплив на людей. Адже головна мета поєднує рухи зі стилів старої школи, – popping, танцюриста завоювати симпатію глядачів і саме locking, breakdance, але більше концентрується на тому хіп-хоп є позитивним, таким, що дарує впев- роботі ніг як в акробатичному стилі, плюс рухи неність, викликає захоплення. З кожним роком із багатьох інших стилів. Поступово цей стиль хіп-хоп набуває широкої популярності і, ставши почали визначати як нову школу (new school). дуже модним, виходить за межі США та охоплює Впевнено проникаючи у поп-культуру, транс- вже набагато більшу частину молоді. Зацікавле- формуючись, хіп-хоп стає провідним танцюваль- ність іншої молоді таким стилем танцю в Аме- ним напрямом та отримує назву «hip-hop new риці та інших країнах почалася з брейк-денса. style». У сучасному світі хіп-хоп, як танцювальне Молодь об’єднувалася, адже для спілкування направлення, є дуже популярним. Через 40 років їм не потрібно було знання мови, тому що язик з моменту появи і розвитку хіп-хопу немає жод- рухів універсальний. Мультитехнічність і відкри- них ознак спаду цієї культури. Очевидним фактом тість хіп-хоперів до експериментів та імпровіза- такої популярності хіп-хоп культури є її багато- ції складає серйозну проблему щодо можливості гранність. Хіп-хоп – це не просто музичний або класифікувати різні напрями за стилями, техні- танцювальний напрям, це унікальне неповторне ками і характером виконання. У деяких техніках направлення, яке пропагує свободу та відкрите поряд існують природні і абсолютно неприродні протиставлення себе цілому світові. Навіть крій людській біомеханіці рухи. Методом виключення одягу виконавців повинен бути легким, вільним, стає зрозумілим, що танець у стилі хіп-хоп – це не сковуючим жодного руху. Яскравою рисою не народний, не класичний, не контемпорарі і не цього танцювального напряму є характер, актор- техно танець – це окремий широкий напрям тан- ський складник. Майстерність виконання насам- цювального мистецтва. Феномен у тому, що тут перед полягає у тому, щоб показати найкращі розмиті правила та обмеження. Розвиваючись, якості виконавця у формі танцювального проти- популяризуючись, цей стиль стає комерційно стояння, іноді навіть трохи агресивно. Самовпев- успішним та привабливим. З вулиць переміщу- неність, самоствердження не допускають сенти- ється у танцювальні зали, клуби, на сцену. У наші ментальності та манірності. Хіп-хоп танці для дні комерційний (сценічний, попсовий) хіп-хоп впевнених, пафосних, впертих людей. Але помил- найбільш визнаний глядачем та професійними ковим є вважати цей стиль танцю агресивним, хореографами за те, що рівною мірою поєднує у злим у своїй суті. Навіть у ті часи, коли зароджу- собі елементи брейкінга (стиль виконання в пар- валася ця вулична культура у бідних кварталах тері), «верхів» (всі елементи, що виконуються на Нью-Йорка, одразу можна було відчути її пози- ногах) та техніку джазового танцю. У сьогоденні

18 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Колесник С., Волох Т. Iсторiя хiп-хоп культури та її еволюцiя

це сценічні номери з єдиною режисурою, сюже- вивчаючи історію виникнення цієї культури, при- том, хореографією, майже без імпровізації, багато ходить розуміння, чого ж вартувала вся ця ево- синхронних зв’язок, а характер виконання є менш люція танцю. Сучасні митці, хореографи, танцю- агресивним. ристи, знаючи історію хіп-хопа, розуміють, через Отже, протягом десятиліть на шляху ево- що пройшли творці, щоб танцювати, слухати реп, люції багатогранна хіп-хоп культура об’єднала малювати графіті, виконувати біт-бокс і просто взаємопов’язані між собою загальні культурні вільно жити, творити. напрями: музичні – хіп-хоп, біт бокс, реп; образот- Сьогодні хіп-хоп є невіддільною частиною ворчий – графіті; танцювальні – хіп-хоп, popping, культури не тільки США, а й усього світу. Графіті, locking, breakdance та інші. брейк-данс, хіп-хоп, реп є дуже популярними. Висновки. Щоб осягнути філософію мис- Важливо, що у сучасному світі хіп-хоп культура лення цієї волелюбної субкультури, потрібно є однією із найбільш комерційно успішних видів знати і розуміти де, в які роки з’явився сам хіп- сучасної розважальної музики і танцю та стиліс- хоп. Це були дуже важкі часи, особливо в райо- тично представлена різноманітними напрямами нах гетто. Історія хіп-хопу – це приклад того, як в середині жанру. Це суттєвий прорив, що вулична буквально за одне покоління «босяцький» фоль- культура поповнила скарб мистецтва і стала його клор американського негритянського гетто пере- невіддільною частиною назавжди. Культура, яку творився на світовий мейнстрім, а дворові хулі- віднайшли та представили світу, що має назву гани – на світових суперзірок. Пройшла епоха. хіп-хоп, створила дуже велику платформу для Сьогодні хіп-хоп культура – це стиль життя і спо- розвитку у хореографії, художньому мистецтві та сіб самовираження молодого покоління. І тільки у музичній індустрії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Карпяк В. Молодіжні субкультури. Спілка української молоді https://cym.org/ua/content/subcult1.asp 2. Слюсаревський М. М. Субкультура як об’єкт дослідження. URL: countries.ru / library. 3. ushistory.ru. URL: https://ushistory.ru/populjarnaja-literatura/248-hip-hop-kultura. 4. hiphophistory.org. URL: http://hip-hop-history.org/item/45.

REFERENCES 1. Carpyak V. Youth subcultures. Union of Ukrainian Youth https://cym.org/ua/content/subcult1.asp. 2. Slyusarevsky M. M. Subculture as a research object. Www. countries.ru / library. 3. ushistory.ru. URL: https://ushistory.ru/populjarnaja-literatura/248-hip-hop-kultura. 4. hiphophistory.org. URL: http://hip-hop-history.org/item/45.

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 19 Мистецтвознавство

УДК 304.2:908 DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/21.167222

Юлія МОСКВІЧОВА, кандидат мистецтвознавства, старший викладач кафедри музикознавства, інструментальної підготовки та хореографії Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (Вінниця, Україна) [email protected]

ДІЯЛЬНІСТЬ ОСЕРЕДКІВ ТВОРЧИХ МИСТЕЦЬКИХ СПІЛОК В СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ СУЧАСНОЇ ВІННИЧЧИНИ У статті досліджено напрями діяльності та особливості функціонування творчих громадських організацій на Вінниччині. Охарактеризовано діяльність обласних осередків Всеукраїнських творчих спілок письменників, майстрів народного мистецтва та обласної спілки фотохудожників Вінниччини. Розглянуто динаміку розвитку творчих мистецьких спілок в період державної незалежності України. Ключові слова: творчі мистецькі спілки, Вінниччина, період незалежності України.

Yuliia MOSKVICHOVA, Candidate of Art Criticism, Senior Lecturer of the Department of Musicology, instrumental training and choreography Vinnitsa State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsiubynsky (Kyiv, Ukraine) [email protected]

ACTIVITY OF THE CREATIVE ARTISTIC UNIONSʼ BRANCHES IN THE SOCIO-CULTURAL AREA OF MODERN VINNYTSIA The article examines activity and features of the Vinnytsia region public organizationsʼ functioning; specificity, activity directions and development tendency of the creative unions at the present stage are analyzed. Vinnitsa as a powerful cultural and artistic center of Podillia with its own traditions is the place of concentration of the leadership of many regional creative unions and public organizations. Creative unions and the governing bodies of the city and regional culture administrations correct the activity of artists of the region in organizing concerts, exhib- itions, literary and contest-festival movement. The special activity of creative unions and artistic public organisations, the dynamics of their quantative growth and increase of their influence on cultural and artistic life are observed in the transitional societies, where a large number of difficult sociopolitical problems appears. In Vinnytsia region 12 territorial branches of all-Ukrainian creative unions have been officially registrated. Vinnytsia regional organisations of the National Unions of journalists, writers, artists, ethnologists, architects, photographers, folk art masters are actively work. This article describes the activity of the most active regional branches of all-Ukrainian creative unions. The directions of the regional centers of writers, folk art masters and photgraphersʼ activity during the period of Ukraine’s independence have been analyzed. As a result of the investigation it was discovered that the begining of XXI century is characterized by the activisation of creative unions, the creation of favorable conditions for formation of the modern socio-cultural environment in the region. Creative unions and organizations of Vinnytsia region have a great influence on cultural and artistic atmosphere of the city and the region, promote the development of intellectual image, determine the activisation of the exhibition, concert, literary and festival movement. Key words: creative unions, Vinnytsia region, the period of Ukraine’s independence.

Постановка проблеми. Місто Вінниця – концертного, виставкового та конкурсно-фести- потужний культурно-мистецький центр Поділля із вального руху. Особлива активність мистецьких власними традиціями. Тут зосереджено керівни- спілок і творчих громадських організацій, динаміка цтво багатьох обласних творчих спілок та громад- їх кількісного зростання та посилення впливу на ських організацій. Творчі спілки разом з керівними культурно-мистецьке життя спостерігаються саме органами управлінь культури міста та області у суспільствах перехідного типу, де виникає велика коригують діяльність митців регіону в організації кількість складних суспільно-політичних проблем.

20 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Москвiчова Ю. Дiяльнiсть осередкiв творчих мистецьких спiлок...

Аналіз досліджень. Діяльність окремих твор- мію українського поета-гумориста Степана Рудан- чих спілок вінницького регіону досліджували ського, яка згодом набула статусу Всеукраїнської. в своїх працях С. Гальчак, Л. Дідур, Т. Журунова, Найбільш кризовим виявився період Ю. Легун, Ю. Москвічова та інші. Діяльність гро- з 1995 по 2002 р. Письменницькою організацією мадських об’єднань і творчих спілок Вінниччини в цей час керував В. Кузьменко – заслужений діяч розглянуто в окремому розділі дисертаційної культури України, журналіст, письменник. Орга- роботи Ю. Москвічової. Проте існує необхідність нізація втратила спілчанські приміщення, набуті подальшого дослідження у зв’язку з посиленням у перші роки незалежності, а розвиток тради- впливовості творчих спілок області на конкретні цій творчого спілкування та популяризації книг культурно-мистецькі заходи, адже провідними поетів і письменників суттєво пригальмувався тенденціями розвитку культури в незалежній (Москвічова, 2015: 57). Україні стали зростання громадських ініціатив В 2002 р. новим керівником Вінницької облас- і збільшення кількості інноваційних культурних ної організації НСПУ було обрано В. Кобця – проектів, спрямованих на підтримку культурного письменника і громадського діяча, редактора літе- розмаїття. ратурно-мистецького журналу «Собор» і голову Метою дослідження є виявлення специфіки обласного літературного об’єднання імені та аналіз напрямів діяльності творчих спілок В. Стуса, яке є джерелом поповнення профе- Вінниччини. сійних письменницьких рядів. Протягом більш Виклад основного матеріалу. Згідно з Законом як двадцяти років в регіоні проводяться тради- України «Про професійних творчих працівників ційні Стусівські читання, започатковані з ініціа- та творчі спілки» творча спілка – це добровільне тиви колективу Вінницької обласної універсаль- об’єднання професійних творчих працівників від- ної бібліотеки ім. К. Тімірязєва. За сприяння повідного фахового напряму в галузі культури В. Кобця налагоджуються творчі зв’язки між і мистецтва, яке має фіксоване членство і діє на письменниками Вінниччини та Придністров’я, підставі статуту. У Вінницькій області зареєстро- видається низка альманахів – «Подільська пекто- вано 12 територіальних осередків Всеукраїнських раль», «17 вересня», «Сторожові вогні над Божою творчих спілок. Активно діють Вінницькі обласні рікою», в котрі ввійшли твори більше 200 авторів. організації Національних спілок письменників, Аналіз діяльності Вінницької обласної організації художників, журналістів, краєзнавців, архітекто- НСПУ дозволяє стверджувати, що саме на початку рів, фотохудожників, майстрів народного мисте- ХХІ ст. осередок вступає у фазу свого актив- цтва тощо. ного розвитку. Громадська й творча активність Однією з творчих організацій на Поділлі, що письменників зростає. За період 2001–2005 рр. плідно функціонує у сучасному соціокультурному колектив спілки зріс на 16 осіб. У літературу середовищі регіону, є Вінницька обласна органі- Вінниччини приходять В. Остапов, Д. Пічкур, зація Національної Спілки письменників України О. Височанський, В. Коряк, Л. Куций. Органі- (НСПУ). Заснована 1 лютого 1971 р. письмен- зацію поповнюють і молоді поети й прозаїки – ницька організація на початку своєї діяльності В. Борецький, П. Кобець, Ю. Сегеда, Н. Христич, об’єднувала митців Вінниччини та Хмель- С. Вдовиченко та інші (Москвічова, 2015: 62). ниччини. Першими членами організації стали З 2008 по 2012 р. спілку очолював М. Каме- Д. Дереч, А. Бортняк, М. Тарновський, К. Кураш- нюк. Заручившись підтримкою Обласної дер- кевич, М. Студецький, І. Глинський, Є. Гуцало, жавної адміністрації, письменницька організація А. Звірик, О. Чорногуз (Москвічова, 2015: 54). у 2004 р. почала видавати часопис «Вінницький На початку 90-х рр. XX ст. організацію очолю- край» з періодичністю видання чотири рази на вав В. Рабенчук – прозаїк, драматург, публіцист, рік. Щорічно надходять кошти на видання нових лауреат Всеукраїнських літературних премій ім. творів, у тому числі антологій (зокрема, «Квіт С. Руданського та М. Коцюбинського. У складних подільського слова»), хрестоматій, альманахів, тогочасних умовах економічної нестабільності, збірників. Письменницька організація творчо грошової інфляції не відбулося багато проектів, співпрацює з Вінницьким земляцтвом у Києві, пов’язаних з виданням журналів, антології пись- низкою шкільних літературних музеїв, обласними менників Вінниччини. Для багатьох членів орга- радіо, телебаченням, періодичною пресою (Подо- нізації цей період став часом переосмислення линний, 2011: 144). З метою популяризації кра- своєї творчої позиції, партійної переорієнтації, щих творів вінницьких письменників було запо- переоцінки цінностей. Проте вже у 1994 р. було чатковано видання серії книг «Сучасна література засновано щорічну літературно-мистецьку пре- Вінниччини». Вінницька обласна організація

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 21 Мистецтвознавство

НСПУ виступила ініціатором створення Будинку З квітня 2018 р. спілку очолює заслужений творчості письменника, що функціонує у колиш- журналіст України, прозаїк, публіцист-докумен- ньому маєтку графині Анни Бенет у с. Благо- таліст В. Вітковський. Для відкриття й зростання датне Томашпільського району. Там проводяться літературних талантів в області діє 10 щорічних щоквартальні літературні семінари, різноманітні літературних премій. заходи, які збирають майстрів слова Вінниччини Отже, літературний рух на Вінниччині, у дже- та інших областей України. рел якого стояли М. Вовчок, С. Руданський, У вересні 2012 р. у Могилів-Подільському М. Коцюбинський, М. Стельмах, В. Стус, Є. Гуцал районі Вінницької області відбулось I Всеукра- та інші видатні письменники-класики потужно їнське літературне свято «Русалка Дністрова», розвивається. Вінницька письменницька спілка що стало щорічним мистецьким заходом, який є однією з найактивніших творчих організацій ініціювали обласна організація НСПУ та Євро- в регіоні. регіон «Дністер». Свято «Русалка Дністрова» є Вінниччина славиться багатою палітрою видів своєрідним продовженням давніх традицій, адже народного мистецтва, які мають глибокі корені: на початку XX ст. видавався альманах з такою ж вишивання, ткацтво, гончарство, витинанкарство, назвою. У ньому друкувались нові на той час літе- різьбярство, писанкарство, ковальство, народне ратурні твори. Тепер цей захід створює умови для малярство, декоративний розпис, соломо- та лозо- відкриття нових талантів України, а також Мол- плетіння. Вінницький обласний осередок Наці- дови і Придністров’я. ональної спілки майстрів народного мистецтва За часів незалежності, незважаючи на еко- України створений в березні 1992 р. До спілки номічні труднощі у Вінниці відкрито перший входять майстри, які працюють в різних жанрах в Україні пам’ятник поетові-землякові В. Стусу, і техніках народного декоративно-вжиткового споруджено пам’ятники Т. Шевченку в містах мистецтва. Основними завданнями осередку Хмільнику, Тульчині та Вінниці, встановлено є збереження, відродження та розвиток давніх пам’ятний знак поету-лірику, журналісту В. Тар- традицій народних ремесл; сприяння науково- ноградському в Уланові Хмільницького району, дослідницькій діяльності у галузі традиційного погруддя української письменниці З. Тулуб – народного мистецтва; організація виставок творів у Брацлаві. народного мистецтва, свят, конкурсів, науково- Сьогодні письменницька організація Віннич- методичних конференцій, семінарів, масових про- чини нараховує понад 50 письменників і поетів. світницьких заходів. Серед колективних видань останніх років – дві Першими членами спілки стали 16 народних антології творів сучасних письменників Віннич- майстрів. Серед них відомі митці О. Луцишин, чини «Квіт подільського слова» (упор. А. Подо- В. Наконечний, Ф. Міщенко, Т. Шпак, Г. Дани- линний і В. Рабенчук, 2006; упор. В. Рабенчук, люк, Ф. Панчук, В. Крижанівський, М. Деркач, 2010); збірник художніх творів «Миле серцю Поді- О. Салюк та інші. Сьогодні в обласному осередку лля» (упор. В. Сторожук); двотомник «Собор» нараховується більше 30 членів спілки. Очолює (упор. В. Рабенчук); «Вінниця дзвінка: антоло- осередок заслужений діяч мистецтв України гія поезії – друга половина XX ст. – 2013» (упор. Ф. Панчук. За сприяння спілки майстрів народного Ю. Шураєв 2013). З 2011 р. започатковано серію мистецтва на Вінниччині проводяться Всеукраїн- «Скарбниця подільського слова», в якій виходять ські заходи – пленер каменотесів «Подільський вибрані твори письменників старшого покоління. оберіг» та свято народного мистецтва «Великодня Так, вийшли друком вибрані твори Л. Пасту- писанка». За період існування осередку прове- шенка, В. Гарвасюка, А. Звірика, А. Подолинного, дено 6-ти місячні курси з ручної вишивки майже М. Рябого, Г. Усача, В. Тимчука. Серед виданого в усіх районах області та в м. Вінниці, в резуль- є збірники статей, спогадів, художніх творів, при- таті було підготовлено понад 1500 майстрів руч- свячених життю й творчості подільських митців ної вишивки. З 1995 р. в с. Бубнівка Гайсинського слова, зокрема: «Всміхається Руданському нове району з метою відродження гончарного ремесла тисячоліття» (упор. В. Рабенчук), «На громах періодично проводяться Всеукраїнські симпозі- настояний скарбник. Анатолій Бортняк у спогадах уми «Бубнівська кераміка». сучасників та українському літературознавстві» В 2005 р. за сприяння Вінницької спілки (упор. В. Рабенчук), «І в смерті з рідним краєм майстрів народного мистецтва на Вінниччині в поріднюсь. Василь Стус і Вінниччина» (упор. смт. Літин було створено Міжрайонний учбово- Н. Гнатюк і Т. Ковальський) та багато інших виробничий центр Національної спілки майстрів (Подолинний, 2013). народного мистецтва України, що співпрацює

22 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Москвiчова Ю. Дiяльнiсть осередкiв творчих мистецьких спiлок...

з обласним центром зайнятості. На базі центру нараховує 52 члени. При клубі працюють гуртки працює кілька груп: вишивки, лозоплетіння, кера- для початківців, де проводяться теоретичні й прак- міки, килимарства, різьби по дереву. Найбільшою тичні заняття, організовуються учбові та творчі популярністю користується професія майстра фотопленери. Майстер-класи та лекції для членів з ручної вишивки. За час існування центром під- клубу проводили відомі митці – народний худож- готовлено понад 2 тис. майстринь. Роботи май- ник України М. Чорний, заслужений художник стрів виставляються в обласному краєзнавчому України О. Сідоров, фотомайстер Р. Баран, голова музеї, беруть участь в обласних і всеукраїнських київського фотоклубу «Київ» В. Островий та інші. виставках. Зокрема, в 2012 р. на виставці народ- В 1989 р. у м. Вінниці була створена первинна ного мистецтва в обласному центрі народної твор- організація Спілки фотохудожників України чості було представлено кращі роботи 20-ти май- (НСФХУ), яку очолив П. Шпетний. На установ- стрів і презентовано понад 150 творів різних видів чому з’їзді НСФХУ члени клубу «Обрій» В. Коз- народного мистецтва. Гончарні вироби пред- ловський, О. Гордієвич, В. Осьмушко, В. Кіхтенко ставили Л. Філінська (м. Вінниця), Ф. Міщенко, стали першими членами вінницької Спілки. В. Живко (с. Бубнівка Гайсинського району), У різні роки її очолювали О. Гордієвич, В. Козлов- В. Слубський (с. Довжок Ямпільського району); ський, В. Осьмушко. З 2007 р. організацію очолює народне малярство – Ф. Панчук, В. Слободянюк, О. Юдін. Метою діяльності Спілки є сприяння І. Горобчук (м Вінниця), В. Наконечний, В. Кри- всебічному розвитку фотомистецтва, підвищення жанівський (с. Клембівка Ямпільського району); його культурного та соціального статусу, забезпе- вишивку – О. Петренко, Г. Данилюк, Т. Война- чення зростання внеску фотомистецтва в духовне ровська (м. Вінниця); писанкарство – Т. Пірус, життя суспільства. Члени вінницької організації О. Верхова-Єднак (м. Вінниця) та інші. Національної Спілки фотохудожників є учасниками Фундаментом для заснування Вінницької всеукраїнських та міжнародних фотовиставок, обласної організації Національної Спілки фотоху- персональних та групових виставок у м. Вінниці та дожників України стала діяльність клубу «Обрій», інших містах України. Численні нагороди, медалі який був заснований у Вінниці в березні 1974 р. та дипломи свідчать про високий рівень фотомай- У витоків клубу стояли П. Шпетний, Г. Марце- стрів Вінниччини. Зокрема, почесне звання AFIAP нюк, А. Машевцев, В. Мисак, В. Кіхтенко, Р. Тихо- отримали В. Козловський, В. Осьмушко, В. Сіпко, нов, В. Смелянський, Л. Гендлер – люди різ- О. Юдін (Дідур, 2010: 94–95). них професій, захоплені фотографією. Творчий З 2006 р. Спілка проводить Міжнародний колектив клубу нараховував близько 50-ти осіб. фотопленер «Поділля». Так, у вересні 2011 р. Головою клубу від заснування до 2000-го р. був Вінницька обласна організація НСФХУ за під- П. Шпетний. За роки діяльності клуб організував тримки департаменту культури м. Вінниці про- і провів велику кількість фотовиставок різного вела шостий Міжнародний фотопленер «Поді- тематичного спрямування – від місцевих до рес- лля». Його учасниками стали 24 фотохудожники публіканських. Кожна фотовиставка знайомить з 11 міст України та Польщі. Базою IX фотопле- відвідувачів з творчими доробками як місце- неру, який пройшов у листопаді 2013 р., фото- вих фотохудожників, так і з творчими роботами художники обрали с. Крутогорб Гайсинського відомих фотомайстрів – Л. Асанова (Москва), району. У пленері взяли участь фотомайстри Р. Барана (Львів), А. Бовкуна (Київ), М. Відора з Вінниці, Запоріжжя, Києва, Кіровограда, Кри- (Венеція), Д. Зюбрицького (Одеса), Є. Комарова вого Рогу, Миколаєва, Севастополя, Балаклави. (Ялта), М. Лук’яненка (Київ), Б. Панова (Мико- Сьогодні Спілка фотохудожників Віннич- лаїв), С. Пожарського (Київ), В. Філонова (Запо- чини об’єднує 15 фотомайстрів і має свій філіал ріжжя), В. Шуленко (Одеса) та інших. у Кривому Розі (Дідур, 2010: 95). Фотохудож- В квітні 1987 р. клубу було присвоєне звання ники проводять активну роботу щодо створення «Вінницький народний клуб фотомайстрів». Про- умов для творчого зростання фотомайстрів, під- тягом свого існування клуб проводить активну вищення художнього рівня їхніх творів. З цією роботу з популяризації фотографії як виду мис- метою до співпраці залучаються фахівці художніх тецтва серед школярів та студентів ВНЗ міста. навчальних закладів, члени Національної Спілки Щорічно проводяться персональні й тематичні художників України, видатні художники та фото- виставки, присвячені Дню міста, Дню перемоги, кореспонденти засобів масової інформації. Дню захисту дітей. Активно у регіоні працює ще низка творчих Сьогодні фотоклуб «Обрій» є одним із найпо- спілок, зокрема Вінницькі обласні організації тужніших і відомих у фотопросторі України та Національних спілок журналістів, архітекторів,

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 23 Мистецтвознавство

художників, Краєзнавче товариство «Поділля», вища регіону. Творчі спілки та організації Віннич- Асоціації бібліотек та музеїв Вінниччини. чини суттєво впливають на культурно-мистецьку Висновки. Таким чином, початок ХХІ ст. атмосферу міста й області, сприяють розвитку характеризується активізацією діяльності твор- інтелектуального іміджу, зумовлюють суттєву чих спілок, створенням сприятливих умов для активізацію виставкового, концертного, літера- формування модерного соціокультурного середо- турного й фестивального руху.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Гальчак С. Д. Краєзнавчий рух на Вінниччині в умовах незалежності України. Краєзнавство. 2005. № 1/4. С. 58–65. 2. Дідур Л. Фотообрії Вінниччини. Вінницький край № 4, 2010. С. 93–99. 3. Журунова Т. 35 років Вінницькій обласній організації національної спілки художників України. «Вінницький вернісаж». Серія «Краса України Поділля». 2010. 96 с. 4. Легун Ю. В. Обласне краєзнавче товариство «Поділля»: завдання та перспективи діяльності. Матеріали Міжна- родної науково-практичної конференції «Краєзнавство в системі розвитку духовності і культури регіону». Вінниця. 2008. С. 33–35. 5. Москвічова Ю. О. Діяльність громадських організацій і творчих спілок Вінниччини періоду незалежності України. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. Вип. 26. Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. О.А. Мельничука. Вінниця: ФОП Корзун Д.Ю., 2018. С. 191–196. 6. Москвічова Ю. О. Соціокультурна динаміка розвитку Вінниччини періоду незалежності України (1991–2014 рр.): дис. ... канд. мистецтвознавства: 26.00.01. Івано-Франківськ, 2015. 277 с. 7. Подолинний А. Книги, видані коштом області. Вінниччина. 2013. 16 січня. 8. Подолинний А. Слово – це теж Батьківщина. Вінницький край № 1, 2011. С. 140–145.

REFERENCES 1. Halchak S.D. Krayeznavchyy rukh na Vinnychchyni v umovakh nezalezhnosti Ukrayiny [Local lore movement in Vinnytsia region in the conditions of Ukraine's independence]. Krayeznavstvo. 2005. № 1/4. S. 58–65 [in Ukraine]. 2. Didur L. Fotoobrii Vinnychchyny [Photos of Vinnytsya]. Vinnytskyi krai № 4, 2010. S. 93–99 [in Ukraine]. 3. Zhurunova T. 35 rokiv Vinnytskiy oblasniy orhanizatsiyi natsionalnoyi spilky khudozhnykiv Ukrayiny [35 years of the Vinnytsia regional organization of the National Union of Artists of Ukraine]. «Vinnytskyy vernisazh». Seriya «Krasa Ukrayiny Podillya». 2010. 96 s. [in Ukraine]. 4. Lehun Yu.V. Oblasne krayeznavche tovarystvo «Podillya»: zavdannya ta perspektyvy diyalnosti [Oblast local lore association "Podillya": tasks and prospects of activity]. Materialy Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi «Krayeznavstvo v systemi rozvytku dukhovnosti i kultury rehionu». Vinnytsya. 2008. S. 33–35 [in Ukraine]. 5. Moskvichova Yu.O. Diialnist hromadskykh orhanizatsii i tvorchykh spilok Vinnychchyny periodu nezalezhnosti Ukrainy [Activities of public organizations and creative unions of Vinnytsia region during the period of independence of Ukraine]. Naukovi zapysky Vinnytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Mykhaila Kotsiubynskoho. Seria: Istoria. Vyp. 26. Vinnytsia: FOP Korzun D.Iu., 2018. S. 191–196 [in Ukraine]. 6. Moskvichova Yu.O. Sotsiokulturna dynamika rozvytku Vinnychchyny periodu nezalezhnosti Ukrayiny (1991–2014 rr.) [Socio-cultural dynamics of development of Vinnytsia region during the period of independence of Ukraine (1991–2014)]: dys. ... kand. mystetstvoznavstva: 26.00.01. Ivano-Frankivsk, 2015. 277 s. [in Ukraine]. 7. Podolynnyi A. Knyhy, vydani koshtom oblasti [Books issued by the region]. Vinnychchyna. 2013. 16 sichnia [in Ukraine]. 8. Podolynnyi A. Slovo – tse tezh Batkivshchyna [The word is also the Motherland]. Vinnytskyi krai № 1, 2011. S. 140–145 [in Ukraine].

24 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Лут К. Засоби реалiзацiї стратегiї атракцiї...

МОВОЗНАВСТВО. ЛIТЕРАТУРОЗНАВСТВО

УДК 811.111’276.6:78 DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/21.167224

Катерина ЛУТ, orcid.org/0000-0002-9842-3540, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри теорії та практики перекладу Запорізького національного технічного університету (Запоріжжя, Україна) [email protected]

ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ АТРАКЦІЇ В АНОТАЦІЯХ ДО АУДІОЗАПИСІВ ТВОРІВ КЛАСИЧНОЇ МУЗИКИ

Стаття присвячена дослідженню англомовних анотацій (liner notes) до аудіозаписів творів класичної музики як джерела соціокультурної інформації, просвітницького й естетичного ресурсу і засобу впливу на вибір спожи- вачів музичної продукції. Визначаються розбіжності у використанні мовних засобів залежно від цілей й типів анотацій. Виявляються способи вияву ціннісних орієнтацій і ставлення музичного критика до предмета обго- ворення. Надається класифікація аксіологічних й експресивно-виражальних засобів, властивих досліджуваним текстам, що покликані привертати увагу потенційних покупців. Ключові слова: засоби атракції уваги, анотація, аксіологічні й експресивні засоби, прагматичні стратегії і тактики, раціональна та емоційна оцінка.

Kateryna LUT, orcid.org/0000-0002-9842-3540, Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Theory and Practice of Translation of Zaporizhia National Technical University (Zaporizhzhia, Ukraine) [email protected]

MEANS OF ATTRACTION STRATEGY REALIZATION IN REVIEWS OF CLASSICAL MUSIC RECORDINGS

The article is dedicated to the study of classical music reviews that appear in liner notes to classical music recordings on CDs and DVDs. Such reviews act as a source of socio-cultural information, as an educational and aesthetic resource and the instrument that influences the choice of music consumers. It is important for music producers to understand and take into account consumers’ interests, tastes, and preferences in order to effectively present their product and establish emotional connection between the product and classical music lovers. It can facilitate the process of reaching their final goal – to sell discs with classical music recordings. Reviews can be of different types depending on the pragmatic intention of the author but they all share some common characteristics, such as: informativity, content-richness, laconism, modality, expressiveness etc. Existing differences between different types of reviews determine the pragmatic strategy of the text and the choice of expressive means which are intended for directing buyers’ attention in the right way and for creating certain cultural preferences. For these purposes music critics widely use such means of expressiveness as epithets, hyperboles, periphrases, sometimes metaphors, as well as pragmatic markers, modal words, and axiological units. All liner notes inevitably bear the trace of musicologists’ personal attitude that is realized by a number of pragmatic tactics: evaluation of a piece of music, a composer or a musician; expression of the author’s attitude; accentuating the exceptionality of the interpretation on the background of sticking to the performance norms of a certain music style; providing recommendations concerning the necessity and possible benefits of purchasing the recoding. All the tactics are realized by both visual and verbal expressive elements. Visual means include photos, pictures, and reproductions. Ver- bal component comprises axiological and expressive means directed at the attraction of potential consumers’ attention. Evaluation is realized by means of both rational and emotional characteristics of music pieces or performers’ techniques and interpretations, and their performing styles. Careful selection of words and syntactic structures, expressing their own attitude and giving recommendations help the writers of music reviews to attract attention, exert some emotional influence upon customers and make them choose the music production which is described in the review. Key words: attention-directing means, review, axiological and expressive means, pragmatic strategies and tactics, rational and emotional evaluation.

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 25 Мовознавство. Лiтературознавство

Постановка проблеми. Культурний розвиток Виклад основного матеріалу. В епоху актив- будь-якого суспільства нерозривно пов’язаний із ного розвитку новітніх цифрових технологій, рівнем мистецьких надбань у певному соціумі. появою потокового або стрімінгового сервісу Музика є одним із найбільш динамічних і швид- (streaming), онлайн-магазинів і найсучасніших коплинних видів мистецтва, що має значний програвачів мультимедіа (медіа-плеєрів), зда- вплив на емоції та почуття людини. Вона здатна ється, немає необхідності записувати і розповсю- зберігати й передавати від покоління до покоління джувати компакт-диски з аудіозаписами, але це загальнолюдські цінності, викликаючи позитивні не так. Більшість виконавців, що працюють в різ- емоції, заспокоюючи, підбадьорюючи й надиха- них стилях і жанрах, прагнуть до того, щоб запи- ючи. Саме тому музика безупинно супроводжує сати свій власний компакт-диск з метою стати людей упродовж багатьох століть. відомими або отримати прибуток. Дійсно, наразі Медіатором між суспільством і музикою музична індустрія відчуває незначне зниження виступає музична критика, функції якої поля- попиту на таку продукцію (SoundScan’s 2015), гають в інформуванні, вихованні естетичних але це не змінює загальної тенденції до закрі- смаків, окресленні ціннісних орієнтирів, фор- плення музичних досягнень на матеріальному муванні культурного світогляду слухачів тощо. носії. Такі записи становлять культурний спадок Професійні відгуки і коментарі провідних музи- не тільки окремо взятої країни, але й світу зага- кознавців здатні вплинути на створення іміджу лом. Так, наприклад, музикознавці наразі жалку- певного виконавця, композитора або музичного ють з приводу того, що не було зроблено жодного колективу, а також сприяти просуванню музич- повного запису опер у виконанні Марії Каллас ної продукції. Через це набуває актуальності у 50‑ті роки ХХ століття (Donizetti: Lucrezia, лінгвопрагматичне дослідження виражальних 2017), оскільки це є величезною втратою для засобів, що сприяють реалізації інтенцій автора поціновувачів музики. критичного огляду переконати любителів музики Більшість дисків з аудіозаписами класич- зупинити свій вибір на певному музичному творі них творів супроводжуються анотаціями (liner або виконавцях. notes), стислий опис контенту музичного диску, Аналіз досліджень. У сучасній лінгвістиці які дають змогу любителям музики зрозуміти, існують наукові праці, присвячені вивченню на що очікувати. Інформація на обкладинках, музичної термінології на матеріалі різних мов: в буклетах або в описах до дисків в інтернет- української (Булик-Верхола, 2003), французь- магазинах може різнитися залежно від контенту. кої (Гаврилюк, 2011), англійської (Алешинська, Якщо композиції виконані різними музикантами, 2008); проводяться зіставні дослідження (Пав- але присвячені творам одного композитора, то лова, 2009). Щодо музикознавчих аналітичних варто очікувати біографічні дані та загальну та критичних статей, есе, анотацій тощо, то характеристику музичних творів. У разі із запи- загальні принципи їх написання розглядаються сами творчості одного музиканта музична кри- лише у музикознавчих студіях (Куришева, 2007, тика присвячується саме його досягненням, осо- Зінькевич, 2007). Як бачимо, увага лінгвістів не бливостям, тим рисам, що виокремлюють його була зорієнтована на виявлення особливостей з-поміж інших артистів. Існують також диски, репрезентації лінгвістичних категорій (експре- на яких можна знайти лише перелік творів і сивності, оцінності, аргументативності тощо), виконавців, але, на нашу думку, це значно зни- параметризацію прагматичної спрямованості жує привабливість такого запису для слухачів, текстів музичної тематики, класифікацію засобів особливо якщо вони ще не визначились зі своїми реалізації прагматичних стратегій і тактик, ефек- музичними вподобаннями. тивність впливу виражальних засобів на адре- Залежно від прагматичної мети усі музичні сата тощо. анотації можна поділити на довідкові (інформа- Мета статті полягає в аналізі анотацій до ауді- тивні), в яких подаються факти, чіткі відомості озаписів творів класичної музики задля виявлення про композитора, його твори, про виконавців засобів атракції уваги і формування естетичних тощо, та критично-оцінні, які сприяють досяг- смаків публіки. Матеріалом дослідження слу- ненню певного перлокутивного ефекту. Аналіз гували англомовні рецензії на CD диски із запи- анотацій до аудіозаписів класичної музики пока- сами класичної музики, як у друкованому вигляді зав, що критичні зауваження й оцінка зазвичай на буклетах, вкладених до дисків, так і в електро- стосуються таких основних аспектів, як особли- нному, на сайтах інтернет-магазинів, що спеціалі- вості виконавчої техніки музиканта й інтерпрета- зуються на продажу компакт-дисків. ції музичної композиції артистом.

26 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Лут К. Засоби реалiзацiї стратегiї атракцiї...

Немає сумнівів, що випускаючи диски, музи- висловлювання із власним усвідомленням кон- канти сподіваються викликати зацікавленість цептуальної картини дійсності та із встановле- публіки, прагнуть збільшити попит і реалізувати ними правилами і нормами (Лут, 2016: 98). якомога більше екземплярів. Як результат, осно- Раціональна оцінка частіше трапляється у біо- вною прагматичною стратегією досліджуваного графічних даних композитора або виконавця феномену є атракція уваги та переконання. Тому і реалізується такими засобами, як прикметники іманентною властивістю обкладинок до аудіо- з позитивною оцінною семою: a prolific composer, записів є саме привабливість для споживачів. Mozart produced an enormous output in his short Спочатку це досягається невербальними засо- life, a virtuoso organist, a talented German pianist, бами, тобто фотографіями, яскравими кольорами, one of the most versatile musicians of our time; репродукціями картин тощо, що ілюструють internationally acclaimed soloist або оцінюваль- або доповнюють зміст диску. Далі увага підтри- них конструкцій з безособовим it, що сприяють мується текстом анотації, який має переконати відстороненню автора або пом’якшенню катего- людину купити запропонований товар. Такі тек- ричності: it is likely that this release will satisfy her сти чинять прагматичний вплив на адресата, many fans; it is doubtful that these concertos will апелюючи до емоційного сприйняття інформації ever seriously challenge the established concerto через використання низки експресивних і стиліс- repertoire…; it couldn’t be otherwise; it is good to тично маркованих засобів. have one that plays down the humour… Основними характеристиками досліджуваних Емоційна оцінка пов’язана з проявом емоцій- текстів є інформативність і змістовність, лако- ного ставлення автора повідомлення щодо повідо- нічність, експресивність, оцінність, емотивність і млюваної інформації, вона експресивна та спря- модальність. Серед вербальних атрактантів уваги мована на зміну емоційного стану співрозмовника можна виділити прагматичні маркери (Fraser, (Вольф, 2002: 40–41). Автор прагне викликати 1996); стилістичні, експресивно-виражальні відповідну реакцію реципієнта і, можливо, змі- засоби (гіперболи, епітети, метафори та інше), нити його ставлення до певного музичного твору засоби реалізації категорії модальності (модальні або виконавця. Таким чином, емоційна оцінка слова), категорії оцінності тощо. пов’язана з реалізацією перлокутивного ефекту Ключова прагматична мета авторів анота- повідомлення (Лут, 2016: 98). цій – привернути увагу покупців і змусити купити Часто емоційна оцінка реалізується через при- музичний CD диск – досягається низкою тактик: кметники, оскільки в їх семантичному значенні надання оцінки музичному твору, композитору закладені потенційні аксіологічні характеристики, або виконавцю; висловлення власного ставлення; властивості об’єктів оцінки, а також емотивні еле- підкреслення незвичайності, свіжості інтерпре- менти для вираження власного ставлення авторів тації на фоні чіткого дотримання стильових і повідомлення. Відмінною рисою анотацій є вжи- часових вимог щодо виконання музичного твору вання низки прикметників, що належать одному і надання рекомендацій. референту, що посилює ілокутивну силу пові- Варто зауважити, що всі проаналізовані ано- домлення: in fine sound–sturdy, stylish, reliable, тації містять позитивну оцінку творчості музи- lustrous, with lively tempos and some nifty, well- кантів, інколи з незначними зауваженнями, що integrated ornaments – all the components needed to супроводжуються засобами хеджування, оскільки confirm this as a worthy staple of any library. у мистецькій сфері ознакою несхвалення музич- Тактика надання оцінки межує з тактикою ного продукту є не нищівна критика, а звичайне висловлення власного ставлення автора анота- замовчування, яке, на думку Т. О. Куришевої, є ції до виконання певного музичного твору. Вона «одним з найстрашніших за силою впливу нега- реалізується за допомогою прагматичних марке- тивних оцінних актів» (Куришева, 2007: 78]. рів: admittedly, unfortunately, perhaps, evidently. Залежно від прагматичної настанови автори Музичні критики можуть надавати гіперболізо- можуть вживати маркери раціональної або ж емо- вану характеристику аудіозапису, особливо, якщо ційної оцінки. Раціональна оцінка виділяється на такі твори вже були неодноразово записані: every основі критерію відповідності/невідповідності violinist from minor to major has recorded them; об’єкта оцінки певним нормам і ознакам (Кри- there are about a zillion versions available. This is санова, 1999: 76). Слухач, який має своє власне one for the ages. Часто власне ставлення надається бачення світу, певний індивідуальний та соціаль- експліцитно, інколи у дужках: (quite unusual for a ний досвід і систему переконань, реагує на такий British tenor of the 21st century); No other tenor on тип оцінки згодою (або незгодою), порівнюючи a Berlioz Requiem recording in my experience, with

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 27 Мовознавство. Лiтературознавство the sole exception of the superb Stuart Burrows (with – …thus helping you decide whether you would Bernstein), was ever able to do it better. invest in later volumes; На фоні гіперболізованого зображення масш- Інколи така рекомендація супроводжується табів записів певного музичного твору автори апеляцією до почуттів слухачів, що має переко- анотацій виділяють незвичайність, видатність, нати у правильності вибору саме цього запису: особливість виконавця, чий диск описується: – Listeners who are truly after a complete recording Armstrong’s phenomenal recital was so exceptional of these works will not be disappointed by this set; that every attempt to describe it falls short; Well, – This is one of those collections you may be here’s another to add to the list; These popular works tempted to overlook on account of the unfamiliarity have been recorded often. While there is a great of the artists, but that would be a mistake. French deal of dazzling competition, the new collection also piano music isn’t only for the French (remember demands its place in the sun. Interpretation that Walter Gieseking?), while fine playing and creative dares to be different; No other tenor on a Berlioz programming speak for themselves. A winner. Requiem recording … was ever able to do it better. Висновки. Анотації до музичних дисків є кому- No other has ever brought such intimate spirituality нікативно-спрямованими складними вербальними and such romantic sensitivity into music. Також системами, які репрезентують не тільки думки, широко використовуються метафори: Claude але й емоції автора-музикознавця, що має на меті Debussy, the magician of melody and timbre; the вплинути на почуття поціновувачів музики, спри- new collection also demands its place in the sun; яти формуванню їх естетичних смаків, а також Christian Thielemann, already the leading Bruckner заохотити придбати музичний диск. Основна стра- interpreter of our times, has once again proven тегія атракції у текстах такого типу реалізується himself to be a “magician of the Bruckner sound”. низкою як візуальних, так і вербальних засобів, A tigress of the keyboard. вибір яких залежить від конкретних прагматичних Тактика надання рекомендацій найчастіше реа- настанов автора повідомлення. Найчастіше у тек- лізується в кінці анотації. Спонукаючи придбати стах анотацій трапляються аксіологічні й експре- CD диск, музикознавці розміщують у фінальній сивно-виражальні засоби та елементи, покликані позиції свій коментар-рекомендацію: передати авторське ставлення до повідомлюва- – Although it is doubtful that these concertos will ної інформації. Користуючись авторитетом серед ever seriously challenge the established concerto меломанів, музичні критики вдаються до екс- repertoire, that is no reason to turn away from this пліцитних засобів атракції уваги та переконання. very attractive and thoroughly enjoyable recording. Перспективою подальших досліджень може Recommended; стати виявлення труднощів перекладу текстів – This disc is thoroughly recommended, especially анотацій до аудіозаписів, що зумовлені необхід- for the Debussy which is outstanding. Such joyous ністю урахування культурного компоненту тексту music making demands a place in our lives; оригіналу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Алешинская Е. В. Современный американский музыкальный термин: автореф. дисс. ... канд. филол. наук. Ниж- ний Новгород, 2008. 26 с. 2. Булик-Верхола С. З. Формування і розвиток української музичної термінології : автореф. дис. … канд. філол. наук. Львів, 2003. 21 с. 3. Вольф Е. М. Функциональная семантика оценки. Москва, 2002. 280 с. 4. Гаврилюк А. П. Інструментально-музичні терміни: перекладознавчий аспект. Мова і культура. 2011. № 14. Т. 2. С. 355–360. 5. Зінькевич О. С., Чекан Ю. І. Музична критика: теорія та методика: навч. посіб. Чернівці, 2007. 424 с 6. Крысанова Т. А. Высказывания, содержащие отрицательную оценку адресата, в современном английском языке: дисс. ... канд. филол. наук по германским языкам: 10.02.04. / Нац. б-ка им. Вернадского. Киев,1999. 7. Курышева Т. А. Музыкальная журналистика и музыкальная критика: Учебное пособие для вузов. Москва, 2007. 294 с. 8. Лут К. А. Засоби вираження негативної оцінки в англомовному економічному дискурсі. Типологія та функції мовних одиниць. Луцьк, 2016. № 2 (6). С. 96–105. 9. Павлова О. Музична термінологія англійської, французької, російської та української мов у сфері функцію- вання. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2009. № 648. С. 125–130. 10. Donizetti: Lucrezia Borgia / Sutherland, Kraus, Bonynge. URL: http://www.arkivmusic.com/classical/ album.jsp?album_id=2252104 (дата звернення 06.09.2018).

28 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Лут К. Засоби реалiзацiї стратегiї атракцiї...

11. Fraser B. Pragmatic Markers. URL: https://journals.linguisticsociety.org/elanguage/pragmatics/article/view/418/350. html (дата звернення 06.09.2018). 12. SoundScan’s 2015 Half-Year Report: Taylor Wins, Strong Streaming Growth Fails to Stop Album Decline. URL: https://www.billboard.com/articles/business/6627139/nielsen-2015-half-year-report-detail-taylor-swift- streaming (дата звернення 06.09.2018).

REFERENCES 1. Aleshynskaya Е. V. Sovremennyy amerikanskyy musicalnyy termin [Modern American musical term]: author’s abstract of scientific paper … Candidate of Philological Sciences. Nyzhnyy Novgorod, 2008. 26 p. [in Russian]. 2. Bulyk-Verkhola S. Z. Formuvannia y rozvytok ukrainskoї muzychnoї termynologyї [Formation and Development of Ukrainian Musical Terminology]: author’s abstract of scientific paper … Candidate of Philological Sciences. Lviv, 2003. 21 p. [in Ukrainian]. 3. Volf Е. М. Functsyonalnaya semantyka otsenky. Moskva, 2002. 280 p. [in Russian]. 4. Havrylyuk А. P. Іnstrumentalno-muzychny termyny: perekladoznavchyy aspect [Music instrument terms: translation aspect]. Mova y kultura. 2011. № 14. Т. 2. pp. 355–360. [in Ukrainian]. 5. Zynkevych О. S., Chekan Yu. І. Muzychna krytyka: teoryya ta metodyka [Music criticism: theory and methodology]: textbook. Chernyvtsy, 2007. 424 p. [in Ukrainian]. 6. Krysanova Т. А. Vyskazyvanyya, soderzhashyye otrytsatelnyyu otsenku adresata, v sovremennom anglyyskom yazyke [Utterances that comprise a negative evaluation of the addressee in modern English]: scientific paper … Candidate of Philological Sciences in Germanic Languages: 10.02.04. / National Library named after Vernadsky. Kiev,1999. [in Russian]. 7. Kurysheva Т. А. Muzykalnaya zhurnalystyka y muzykalnaya krytyka [Music journalism and music criticism]. Moskva, 2007. 294 p. [in Russian]. 8. Lut K. А. Zasoby vyrazhennya negatyvnoї otsynky v anglomovnomu ekonomychnomu dyskursy [Means of Negative Evaluation in English Economic Discourse.]. Typologyya ta functsyy movnykh odynyts. Lutsk, 2016. № 2 (6). Pp. 96–105. [in Ukrainian]. 9. Pavlova О. Muzychna termynologyya anglyyskoї, frantsuzkoї, rosyyskoї ta ukraїnsloї mov u sfery funktsyonuvannya [Musical terminology of the English, French, Russian, and Ukrainian languages in the sphere of functioning]. Vysnyk Natsyonalnogo unyversytetu "Lvivska polytekhnyka". 2009. № 648. Pp. 125–130. [in Ukrainian]. 10. Donizetti: Lucrezia Borgia / Sutherland, Kraus, Bonynge. URL: http://www.arkivmusic.com/classical/album. jsp?album_id=2252104 (дата звернення 06.09.2018). 11. Fraser B. Pragmatic Markers. URL: https://journals.linguisticsociety.org/elanguage/pragmatics/article/view/418/350. html (дата звернення 06.09.2018). 12. SoundScan’s 2015 Half-Year Report: Taylor Wins, Strong Streaming Growth Fails to Stop Album Decline. URL: https://www.billboard.com/articles/business/6627139/nielsen-2015-half-year-report-detail-taylor-swift-streaming (дата звернення 06.09.2018).

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 29 Мовознавство. Лiтературознавство

УДК 81’1 DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/21.167227

Аліна МИКИТЕНКО, orcid.org/0000-0002-3849-0944 викладач кафедри методики викладання іноземних мов Інституту іноземної філології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (Київ, Україна) [email protected]

ПРОЦЕС НОМІНАЦІЇ У СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ: СЕМАСІОЛОГІЧНИЙ ТА ОНОМАСІОЛОГІЧНИЙ ПІДХОДИ У статті представлено номінацію як актуальний об’єкт дослідження сучасного мовознавства, що пред- ставляє складний розумово-мовленнєвий процес; охарактеризовано поняття номінації; визначено два підходи, що сформувались до проблеми найменування ‒ семасіологічний та ономасіологічний; виявлено сферу дослідження науки семасіології та ономасіології та розкрито їхні відмінності; описано такі перспективні галузі лінгвістики, як когнітивна семасіологія і когнітивна ономасіологія, та розкрито їхні основні завдання. Ключові слова: номінація, найменування, семасіологія, ономасіологія.

Alina MYKYTENKO, Lecturer of the Department of Methods of Teaching Foreign Languages at the Institute of Foreign Philology National Pedagogical Dragomanov University (Kyiv, Ukraine) [email protected]

PROCESS OF NOMINATION IN MODERN LINGUISTICS: SEMASIOLOGICAL AND ONOMASIOLOGICAL APPROACHES The article presents the nomination as the actual object of the study of modern linguistics, which is considered as a multidimensional phenomenon and a complex mental-speech process. Two approaches to the problem of denomination were developed - semasiological, which is connected with the study of the ontology of the language, regardless of the speaker, and onomasiological, which is connected with the peculiarities of its functioning. Onomasiological way of considering language phenomena assumes that the speaker comes out in its activity from a certain extra-language content and transfers this content into a linguistic form, and semasiological refers to the knowledge of a linguistic form that can be correlated with certain non-language content. Onomasiological and semasiological aspects are presented in different language phenomena: the onomasiological aspect is realized in such linguistic phenomena as synonymy (lexical, morphe- mic, word-forming), and the semasiological aspect is typical for homonymy and polysemy. The work reveals the sphere of research of semasiology science, which studies the semantic structure and its changes in the finished lexical units; features of onomasiology as a linguistic science that analyzes the process of creating a lexical unit are characterized; the basic similarities and differences of these sciences are described. The onomasiological approach is aimed at explaining the linguistic and intralingual peculiarities of the nominative structure of the word, semasiological is on the analysis of the attachment of this structure to a certain value. Onomassiology is concerned with the problem of the attachment of a word to a certain entity, regardless of whether this connection is motivated. Semasiology focuses on the semantic structure of the word or the entire structure of the word and considers the lexical meaning as a multicomponent structure. Within the framework of the cognitive-discursive paradigm, such promising branches of linguistics as cognitive semasiology, which considers meaning as a mental phenomenon associated with methods of obtaining, preserving and processing information by a person, and cognitive onomasiology, which explains the cognitive mechanism of generating names, have spread. Key words: nomination, naming, semasiology, onomasiology.

Постановка проблеми. Проблема номінації Л. Кудрявцева, О. Лагута, М. Нікітін, О. Тара- є актуальним об’єктом дослідження сучасного ненко та інші) та ономасіологічний (Н. Ару- мовознавства, який розглядають як багатоаспек- тюнова, В. Гак, Г. Колшанський, О. Кубрякова, тне явище та складний розумово-мовленнєвий В. Матезіус, Б. Серебренников, В. Телія, Г. Уфім- процес, що потребує подальшого ґрунтовного цева та інші), що представляє цікаву сферу сучас- аналізу. У мовознавчій науці сформувались два них досліджень. підходи до проблеми найменування ‒ семасі- Аналіз досліджень. Останні дослідження ологічний (Ж. Вардзелашвілі, В. Виноградов, показують, що проблема найменування продо-

30 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Микитенко А. Процес номiнацiї у сучаснiй лiнгвiстицi...

вжує цікавити багатьох лінгвістів та потребує адже вони досліджують лексичний та/або номіна- подальшого вивчення. Ономасіологічний підхід тивний інвентар мови з погляду створення/наяв- у дослідженні мови є актуальнішим на сьогодні, ності форми (зовнішньої сторони) та змісту (вну- оскільки є менш вивченим ніж семасіологіч- трішньої сторони) (Косих, 2016: 14). ний. Останнім ономасіологічним дослідженням Протиставлення ономасіології та семасіоло- присвячені публікації В. Гонгало, Т. Калугіної, гії має онтологічні причини, що пов’язано з тим, Н. Цісар, Г. Ягафарової та інших. Такі дослід- що перехід від значення або змісту до форм його ники, як Л. Азарова, Л. Науменко, основну увагу вираження відповідає діяльності мовця, а пере- приділили характеристиці обох підходів. Однак хід від форми до значення ‒ діяльності того, хто увага наукових робіт не була приділена порівняль- сприймає. У зв’язку з тим, що вибір того чи іншого ному аналізу двох аспектів у дослідженні мови та аспекту в процесі аналізу явища зумовлений кон- подальшого їх розвитку у руслі когнітивно-дис- кретними завданнями дослідника, протистав- курсивної парадигми. лення двох розділів семантики має пізнавальний Мета статті ‒ розглянути номінацію як акту- характер (Ярцева, 1990). Г. Щур акцентує увагу альний об’єкт дослідження; дати характеристику на тому, що семасіологічний аспект пов’язаний семасіологічному та ономасіологічному підходам з дослідженням онтології мови незалежно від до проблеми номінації та зробити їх порівняльний мовця, а ономасіологічний ‒ з особливостями її аналіз; охарактеризувати семасіологію та онома- функціонування (Щур, 1975: 7). сіологію у руслі когнітивно-дискурсивної пара- За ономасіологічним підходом, номінація ‒ дигми. вербальне вираження ідеального змісту (поняття), Виклад основного матеріалу. Під номінацією яке сформувалося у свідомості людини на основі розуміють: 1) творення і надання назв пізнаним і її досвіду як відображення фрагментів картини вичленованим фрагментам дійсності, тобто вста- світу, за семасіологічним ‒ значення понять, які новлення відношень позначального та позначува- використовують для найменування окремих пред- ного між певною мовною одиницею і відповідним метів та явищ дійсності (Файзулліна, 2008). предметом (явищем, ознакою тощо); 2) результат Різниця між семасіологією та ономасіологією цього процесу, тобто сама назва; 3) називання як ґрунтується на тому, що є два взаємопов’язаних та використання вже готових найменувань у процесі взаємодоповнюючих типи мовної діяльності: про- мовленнєвих актів (Тараненко, 2004: 417). дукування мови (кодування) та сприйняття мови За лінгвістичним енциклопедичним словником (декодування). Ф. Бацевич описує сутність сема- В. Ярцевої, семасіологія та ономасіологія є розді- сіологічного підходу таким чином: одержувач має лами семантики, що вивчають зміст та інформа- у своєму розпорядженні певний текст (у широ- цію, яку передає мова. Семасіологія досліджує кому сенсі), у якому зберігається певна інфор- значення слів та словосполучень, що використову- мація (значення, смисли), яку споживач повинен ються для називання окремих предметів та явищ зрозуміти та проаналізувати. Іншими словами, дійсності. Ономасіологія виступає теорією номі- потрібно «декодувати» певний текст. Ономасіоло- нації та протиставляється семасіології (Ярцева, гічний підхід, відповідно, протиставляється сема- 1990). Отже, ономасіологія досліджує процес тво- сіологічному: перед відправником постає про- рення лексичної одиниці, а семасіологія вивчає блема вибору засобів, за допомогою яких можна семантичну структуру та її зміни у готових лек- передати певну інформацію. Отже, потрібно сичних одиницях (Торопцев, 1974: 7). Зазна- «закодувати» певну інформацію і подати в такій чені розділи семантики вивчають одне й те саме формі, яка б стала зрозумілою в середовищі носіїв співвідношення між елементами плану змісту цієї мови (Бацевич,1997: 23‒25). Таким чином, у та плану вираження, але під різним кутом зору. процесі мовлення слухач декодує текст, а мовець У словнику лінгвістичних термінів Ж. Марузо породжує його після того, як закодує. різниця між семасіологією та ономасіологією Автори колективної роботи «Мовна номінація» полягає у тому, що перша йде від самого слова стверджують, що для ономасіологічного підходу та вивчає його зміст, тоді як остання йде від ідеї характерним є розгляд змістової сторони мовних та досліджує її вираження, шукаючи відповідь на одиниць з погляду предметної спрямованості, питання: за допомогою яких слів певне поняття тобто співвідношення мовних одиниць з позамов- виражено у різних мовах (Марузо, 1960: 187). ним предметним рядом як засобу позначення та Незважаючи на те, що два розділи семантики найменування. На противагу цьому, семасіоло- характеризуються різними підходами до значення гічний підхід розглядає мовні одиниці з погляду слова, не можна не враховувати їх тісний зв’язок, формування їх внутрішньосистемної значущості

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 31 Мовознавство. Лiтературознавство

та механізму семантичного розповсюдження слів Представниками когнітивної ономасіології є та словосполучень (Уфімцева та ін., 1977). О. Кубрякова, О. Селіванова, С. Жаботинська, Ономасіологію цікавить проблема закріпле- З. Харитончик, А. Бланк, П. Штекауер та інші. ності слова за певною сутністю, незважаючи на Основним завданням цього відносно нового те, чи є цей зв’язок мотивованим. До того ж вра- напряму є пояснення когнітивного механізму ховується задум мовця і вибір ним мовних засобів породження найменувань (Селіванова, 2006: для реалізації цього задуму, тобто індивідуального 144‒145). Сучасні ономасіологічні дослідження змістового завдання того, хто говорить. Семасіо- характерні намаганням відобразити когнітивні, логія зосереджена на семантичній структурі слова пізнавальні особливості номінативної діяльності або всій структурі слова та розглядає лексичне зна- людини та властивості структур свідомості, що чення як багатокомпонентну структуру (Колчіна, об’єктивуються в актах номінації (Кубрякова, 2010: 333). Ономасіологічний спосіб розгляду 1978: 42). О. Селіванова виділяє два принципи мовних явищ передбачає, що мовець виходить у розмежування ономасіологічного та семасіоло- своїй діяльності з певного позамовного змісту та гічного підходів. Перший принцип пов’язаний переносить цей зміст у мовну форму, а семасіо- з наявністю двох підходів до аналізу слова, дру- логічний має на увазі знання мовної форми, яку гий ‒ зі зміною лінгвістичних парадигм. Від- можна співвіднести з певним позамовним змістом повідно до першого принципу ономасіологіч- (Даниленко, 1988: 108). ний аспект дослідження слова спрямований на Ономасіологічний та семасіологічний аспекти орієнтацію номінативної структури наймену- представлені у різних мовних явищах. Так, оно- вання на ментальний зв’язок зі світом дійсності. масіологічний аспект реалізується у таких мовних Cемасіологічний підхід представляє слово по явищах, як синонімія (лексична, морфемна, сло- відношенню до інших одиниць мови у лінійному вотвірна), евфемізація, дублетність, а семасіоло- ряду або у парадигматичних групах (Селіванова, гічний аспект характерний для омонімії та полісе- 2000: 16‒17). Отже, ономасіологічний підхід мії. (Косих, 2016: 15). спрямований на пояснення лінгвальних та інтра- У межах когнітивної-дискурсивної парадигми лінгвальних особливостей номінативної струк- отримали своє поширення такі галузі мовознав- тури слова, семасіологічний ‒ на аналіз закрі- ства, як когнітивна семасіологія (семантика) та пленості за цією структурою певного значення когнітивна ономасіологія. У сфері когнітивної (Селіванова, 2000: 19). семантики відомі такі дослідники, як М. Джонсон, Основним принципом номінації є намагання Дж. Лакофф, М. Тернер, В. Маслова, В. Манакін, показати розвиток інформації, набутих знань та М. Алефіренко, О. Селіванова та інші. О. Селі- досвіду та позначити їх різними способами. Завдяки ванова описує когнітивну семантику як напрям цьому, процес найменування фіксує різні напрями когнітивної лінгвістики, який розглядає зна- зв’язків та відношень між предметами і явищами чення як ментальне явище, пов’язане зі спосо- дійсності та здійснює інформативні зв’язки, бами отримання, збереження і обробки інфор- що забезпечує безперервність мови та сприяє мації людським мозком (Селіванова, 2006: 382). системності номінації (Мініярова, 2011: 753). Н. Лозова описала та проаналізувала когнітивну Висновки. Отже, номінація є актуальним семасіологію під кутом зору багатьох вітчизняних об’єктом дослідження сучасного мовознавства, та зарубіжних вчених. Об’єктом вивчення когні- що пов’язано з постійною появою нових лексич- тивної семасіології залишається не об’єктивний них одиниць. Значення лексичних одиниць вивча- зміст слова, що було характерно для семантики, а ють у двох протилежних напрямах: від знака до суб’єктивний. Крім цього, увагу приділяють при- значення (семасіологічний аспект) та від значення чинам зміни значення, які, однак, зумовлені не до знака (ономасіологічний аспект). Отже, пред- мовними, а екстралінгвальними чинниками, що метом семасіології виступає «готове» значення поступово змінюють розуміння людиною тих чи слова, а предметом ономасіології ‒ вивчення зако- інших понять (Лозова, 2011: 307). номірностей творення нових найменувань.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Бацевич Ф. С. Космеда Т. А. Очерки по функциональной лексикологии. Львов: Світ, 1997. 392 с. 2. Даниленко В. П. Ономасиологическое направление в истории грамматики. Вопросы языкознания. 1988. № 3. С. 108–131. 3. Колчина О. Н. Семасиологический и ономасиологический подходы к изучению языковой личности. Вестник Нижегородского университета им. Н.И. Лобачевского, 2010, 3(1). С. 332‒335.

32 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Микитенко А. Процес номiнацiї у сучаснiй лiнгвiстицi...

4. Косых Е. А. Русская ономасиология. URL: http://library.altspu.ru/dc/pdf/kosih2.pdf. 5. Кубрякова Е. С. Части речи в ономасиологическом освещении Монография. М.: Наука, 1978. 114 с. 6. Лингвистический энциклопедический словарь / Под.ред. В. Н. Ярцева URL: http://tapemark.narod.ru/les/. 7. Лозова Н.Г. Когнітивна семасіологія (семантика) як новий напрям досліджень. Літературознавчі студії: збірник наукових праць / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т філол. Київ, 2011. Вип. 33. С. 303‒308. 8. Марузо Ж. Словарь лингвистических терминов. Издательство иностранной литературы, 1960. 436 с. 9. Миниярова И. М. Системность номинации в когнитивном ракурсе URL: https://cyberleninka.ru/article/n/ sistemnost-nominatsii-v-kognitivnom-rakurse. 10. Селиванова Е. А. Когнитивная ономасиология. К.: Фитосоциоцентр, 2000. 248 с. 11. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава: Довкілля. 2006. 716 с. 12. Торопцев И.С. Предмет, задачи, материал и методы ономасиологии. В кн.: Проблемы ономасиологии: Научные труды Курского гос. пед. ин-та, 1974. Т.21. 114 с. 13. Українська мова: Енциклопедія/ Редкол.: В. М. Русанівський, О. О. Тараненко, М. П. Зяблюк та ін. 2-ге вид., випр. і доп. К.: Вид-во «Укр.енцикл.» ім. М.П. Бажана, 2004. 824 с. 14. Файзуллина А. Г. Номинация как методологическая основа исследования инвективной лексики. URL: https://cyberleninka.ru/article/v/nominatsiya-kak-metodologicheskaya-osnova-issledovaniya-invektivnoy-leksiki 15. Щур Г. С. О семасиологическом и ономасиологическом подходе в лингвистике, в кн.: Вопросы лингвистики: сборник / ред. О. А. Осипова. Томск: Изд-во Том. ун-та, 1975. Вып. 4. 110 с. 16. Языковая номинация (общие вопросы): [монография / А. А. Уфимцева и др.]; Академия наук СССР, Институт языкознания; [отв. ред. Б. А. Серебренников, А. А. Уфимцева]. Москва: Наука, 1977. 359 с.

REFERENCES 1. Batsevych F. S. Kosmeda T. A. Ocherky po funktsyonal’noj leksykolohyy. [Essays on functional lexicology]. Lviv: World, 1997. 392 s. [in Russian]. 2. Danylenko V. P. Onomasyolohycheskoe napravlenye v ystoryy hrammatyky [Onomasiological direction in history of grammar] Questions of linguistics. 1988. № 3. S. 108–131. [in Russian]. 3. Kolchyna O. N. Semasyolohycheskyj y onomasyolohycheskyj podkhody k yzuchenyiu iazykovoj lychnosty [Onoma- siological and semasiological approaches to the study of language personality]. Vestnyk Nyzhehorodskoho unyversyteta ym. N.Y. Lobachevskoho, 2010, 3(1). S. 332‒335. [in Russian]. 4. Kosykh E. A. Russkaia onomasyolohyia [Russian onomassiology]. URL: http://library.altspu.ru/dc/pdf/kosih2.pdf [in Russian]. 5. Kubriakova E. S. Chasty rechy v onomasyolohycheskom osveschenyy [Parts of speech are in onomasiological illumi- nation]. Monohrafyia. M.: Science, 1978. 114 s. [in Russian]. 6. Lynhvystycheskyj entsyklopedycheskyj slovar [Linguistic encyclopaedic dictionary]. / Pod.red. V. N. Yartseva. URL: http://tapemark.narod.ru/les/ [in Russian]. 7. Lozova N.H. Kohnityvna semasiolohiia (semantyka) iak novyj napriam doslidzhen [Cognitive semasiology (semantic) as a new new direction of researches]. Literaturoznavchi studii: zbirnyk naukovykh prats’ / Kyiv. nats. un-t im. Tarasa Shevchenka, In-t filol. Kyiv, 2011. Vyp. 33. S. 303‒308. [in Ukrainian]. 8. Maruzo Zh. Slovar lynhvystycheskykh termynov [Dictionary of linguistic terms] / Maruzo Zh. M.: Publishing house of foreign literature, 1960. 436 s. [in Russian]. 9. Mynyiarova Y. M. Systemnost’ nomynatsyy v kohnytyvnom rakurse [The system of nomination is in the cognitive foreshortening]. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/sistemnost-nominatsii-v-kognitivnom-rakurse [in Russian]. 10. Selyvanova E. A. Kohnytyvnaia onomasyolohyia [Cognitive onomassiology]. K.: Fitosocialcentre, 2000. 248 s. [in Russian]. 11. Selivanova O. O. Suchasna linhvistyka: terminolohichna entsyklopediia. [Modern linguistics: terminological encyclopaedia] Poltava: Environment. 2006. 716 s. [in Ukrainian]. 12. Toroptsev Y. S. Predmet, zadachy, materyal y metody onomasyolohyy. [Object, tasks, material and methods of onomassiology] V kn.: Problemy onomasyolohyy: Nauchnye trudy Kurskoho hos.ped.yn-ta, 1974. T.21. 114 s. [in Russian]. 13. Ukrains’ka mova: Entsyklopediia [Ukrainian: Encyclopaedia] / Redkol.: Rusanivs’kyj V.M., Taranenko O.O., M.P. Ziabliuk ta in.‒ 2-he vyd.,vypr. i dop. K.: «Ukr.encyclopaedia.» named. M.P. Bazhana, 2004. 824 s. [in Ukrainian]. 14. Fajzullyna A. H. Nomynatsyia kak metodolohycheskaia osnova yssledovanyia ynvektyvnoj leksyky [Nomination as methodological basis of research of invective vocabulary]. URL: https://cyberleninka.ru/article/v/nominatsiya-kak- metodologicheskaya-osnova-issledovaniya-invektivnoy-leksiki [in Russian]. 15. Schur H. S. O semasyolohycheskom y onomasyolohycheskom podkhode v lynhvystyke [About semasiological and onomasiological approach in linguistics], v kn.: Voprosy lynhvystyky: sbornyk / red. O. A. Osypova. Tomsk: Tom. university, 1975. Vyp. 4. 110 s. [in Russian]. 16. Yazykovaia nomynatsyia (obschye voprosy) [A language nomination (genera lquestions]: [monohrafyia / A. A. Ufymt- seva y dr.]; Akademyia nauk SSSR, Ynstytut iazykoznanyia; [otv. red. B. A. Serebrennykov, A. A. Ufymtseva]. Moskva: Science, 1977. 359 s. [in Russian].

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 33 Мовознавство. Лiтературознавство

УДК 821.161.2 DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/21.167229

Наталія НАУМЕНКО, orcid.org/0000–0002–7340–8985 доктор філологічних наук, професор, професор кафедри гуманітарних дисциплін Національного університету харчових технологій (Київ, Україна) [email protected]

ВАРІАЦІЇ ОБРАЗУ ВИНА В УКРАЇНСЬКІЙ РОМАНТИЧНІЙ ПОЕЗІЇ У статті проаналізовано твори української поезії доби романтизму, до образної структури яких входить концепт «вино». Мета роботи – установити місце даного концепту у формуванні жанрових характеристик окремо взятого віршованого твору. До розгляду взято твори як ліричні (елегії, пісні, філософські поезії), так і ліро-епічні (поеми, балади). Виявлено, що образ вина набуває особливих семантичних рис відповідно до жанру – чинник сюжетотворення, зокрема маркер переломного моменту (у ліро-епіці), алегорія розкоші, символ дружби, перемир’я та єднання (у ліриці). Ключові слова: українська поезія, романтизм, вино, жанр, образ.

Nataliia NAUMENKO, orcid.org/0000–0002–7340–8985 Doctor of Philological Sciences, Professor, Professor of the Department of Humanities at National University of Food Technologies (Kyiv, Ukraine) [email protected]

VARIATIONS OF WINE IMAGERY IN UKRAINIAN ROMANTIC POETRY The article represents an analysis of Ukrainian poetry of romantic period (the 19th century) with “wine” for the significant image. The relevance of this work is conditioned by the fact that “wine poetry”, as well as image of wine in Ukrainian literature as a whole, has not been the subject of thorough philological research yet. The purpose of this article was to define the place of the above mentioned conceit in formation of the generic characteristics of a separate verse work. The poems to be studied in this article were both lyrical (an elegy, a song, a philosophical poem) and lyro-epic (a long poem, a ballad etc.), written by Amvrosiy Metlyns’ky, Taras Shevchenko, Yuriy Fed’kovych, Yakiv Schoholiv, Mykhailo Staryts’ky, Pavlo Hrabovs’ky, and Mykola Chernyavs’ky. The imagery of the poems analyzed represented “wine”, first of all, as an artistic detail within the chronotopos of the tavern (“shynok”), which allowed the writers to show the human loneliness among the crowd (one of the prominent motifs in Romantic literature). Another point was the poet’s reproachful attitude to misusing wine (and alcohol in general), turned into a unique rhetorical figure of opposition between drunk- enness and sobriety – for instance, in Shevchenko’s “Yakby-to ty, Bohdane pyanyi <…>” (“If only you could, you drunk Bohdan <…>”). Thirdly, it also was Taras Shevchenko who gave the image of wine the actualization in Romantic style as the symbol of religious rite (Cahors, the so-called “church” red wine) and Eucharist, as it was in Ukrainian literature of Kyiv Rus and Baroque periods. Conclusively, the close reading of all the works made possible for the researcher to expose the additional connotations of image of wine regarding the genre matrix – it became the factor of plot development (particularly, the marker of a climax point in the ballad or the long poem), the allegory of luxury (mostly at the end of the 19th century), the symbol of friendship, reconciliation and unity (first of all, in Taras Shevchenko’s poems which were the interpretations of Ancient Rus narrations, including The Song of Igor’s Campaign). Key words: Ukrainian poetry, Romanticism, wine, genre, image.

Постановка проблеми. Досвід людини, зумов- фантазії стимулював роботу його мислення й фор- лений реаліями навколишньої дійсності, підтри- мування незвичайних асоціативних рядів. мує символічне значення, а постійні асоціації, що Аналіз досліджень. Актуальність цієї роботи супроводжують символ, створюють підґрунтя для полягає в тому, що питання «Вино як образ україн- його вживання в складі словесних формул, визна- ської поезії» досі не було предметом ґрунтовного чають його здатність передавати глибинний зміст, філологічного осмислення. Наголошувалося зде- ставати носієм конкретної ідеї. Напевно, тому в більшого на його загальнокультурних або медич- багатьох культурах таким символом стало вино. них аспектах. Чималу увагу вину приділили Розповідь про вина в поетичній формі робила І. Огієнко та О. Воропай, які розглядали давні їх зрозумілими для читача, а елемент художньої українські обряди – як релігійні, так і світські.

34 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Науменко Н. Варiацiї образу вина в українськiй романтичнiй поезiї

А. Топачевський (2014 р.) наближає своє дослі- «Мадам Кліко», напій митців (Ушкалов, 2012: 13). дження до барокової парадигми зіставленням Згідно зі «Словником мови Тараса Шевченка», релігієзнавчих, літературознавчих та біологіч- вино у творах Кобзаря згадується 11 разів, зде- них елементів у розгляді біблійного символу більшого у вигляді паралелізму, в якому образ виноградної лози. Він, зокрема, наводить і при- «вино» відбиває відтінки настрою персонажа, клади вживання концепту «вино» у поезії Тараса виступає символом заможного життя: Шевченка. Технологи виноробства (П. Шиян, Колись там весело бувало, / Бувало, літом і В. Домарецький, В. Сосницький, Є. Шольц- зимою Куликов) також побіжно зазначають місце вина Музика тне, вино рікою / Гостей неситих в системі образів національної культури, у кон- налива (Шевченко, 1964: 214). тексті історії виробництва та споживання цього Біблійне порівняння вина із кров’ю наявне в напою в Україні. Шевченковому вірші «З передсвіта до вечора…», Мета статті – на основі вивчення української який, вірогідно, задумувався як частина переспіву романтичної поезії різних жанрів, знаковим обра- «Слова о полку Ігоревім» – разом зі славнозвіс- зом якої є вино, установити місце образу вина ним «Плачем Ярославни». в становленні формозмістових характеристик пое- <…> І бились день, / І другий билися, / Та коло зії. Об’єктом студій є твори, чия баладно-фантас- полудня на третій / Поникли Ігореві стязі. / Отак тична й водночас історіософська спрямованість на березі Каяли / Брати різнились; бо не стало / стала рушієм виявлення специфічних конотацій Крові-вина!.. Допировали / Хоробрі русичі той пир, / образу вина саме відповідно до жанру вірша. Сватів упоїли, / А самі простяглися / За землю Русь- Виклад основного матеріалу. У романтич- кую <…> (Шевченко, 1964: 564). ній художній системі мікросвіт ліричного твору Біблійні і народнопісенні інтонації, увираз- розширюється до рівня макросвіту загальнокуль- нені «винними» образами, поєднуються в небага- турного явища. Тому образи винограду, вина та тьох творах Т. Шевченка, але тим більша радість споживання хмільних напоїв у літературі цього дослідника від упізнавання цієї сув’язі на тлі періоду вбачаються потужними рушіями творення романтичної віршової оповіді. Російськомовна саме такої синтетичної поезії, в якій на тлі роман- «Тризна» починається й закінчується словами: тичного світогляду сполучаються різні жанри, «Двенадцать приборов на круглом столе, / Две- елементи образного та наукового осмислення надцать бокалов высоких стоят: / И час уж про- світу. Поети-романтики згадують вино разом ходит, / Никто не приходит; / Должно быть, з іншими напоями в хронотопі шинку, застілля, друзьями / Забыты они» (Шевченко, 1964: 163). а також наголошують на згубних наслідках зло- Подібно до старозавітного пророка Йоїля, Т. Шев- вживання спиртним. Зазвичай твори романтиків ченко через мотиви вина і пияцтва засуджував являють собою більш ліро-епічні, ніж ліричні можновладців, їхній спосіб життя: оповіді, і містять по декілька історій, розказаних Якби-то ти, Богдане п’яний, / Тепер на Пере- «п’яними» персонажами. Таким є вірш Амвро- яслав глянув! сія Метлинського «Шинок», написаний 1839 р. Та на замчище подививсь! / Упився б! здорово Перші рядки його створюють сенсорний (зде- упивсь!.. (Шевченко, 1964: 535); більшого звуковий, збудований на панторимах) <…> Спаси ти нас, / Младенче праведний, образ застілля: великий, / Од п’яного царя-владики! Галас, гук і крик, / Аж трясеться шинк! / Хто Од гіршого ж тебе спасла / Твоя преправедная пісню заводить, / Далі й занявчить; / Із барил мати. дзюрчить, / Все ходором ходить: / Брязкотня Та де ж нам тую матір взяти?.. (Шевченко, чарок, / Шваркотня люльок, / Тріскотня лавок, / 1964: 536). Трясеться шинок! (Поети, 2008: 104). До дебютної збірки Юрія Федьковича, крім Подібно до численних народних пісень про ліричних творів, увійшли ліро-епічні балади, самотню долю козака, персонаж А. Метлинського – зокрема цікава для нашого дослідження завдяки старий дідусь – усвідомлює: «Тільки й рідних, що «винній» образності балада «Юрій Гінда». У творі шинок!», почуваючись, суто по-романтичному, органічно співіснують три способи художнього самотнім серед багатьох людей. моделювання світу – епічний, ліричний та дра- Історики літератури свідчать: Тарас Шев- матичний (Літературознавча, 2007: 188). Таким ченко полюбляв вина вишукані – французькі є й «Юрій Гінда» – варіації на архетипну тему «Медок» і «Шато Лафіт», іспанський херес, пор- «любовного трикутника». Двоє закоханих в опри- тугальську мадеру, а з ігристих вин – знамените шка Юрія дівчат прагнуть домогтися його при-

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 35 Мовознавство. Лiтературознавство

хильності. До корця холодного вина кожна з них димою рукою інтерпретовано по-біблійному, але додає по три краплі дорого, купленого у циганки, й з авторською деталлю: приворотного зілля: Минула опівніч, і ніч мина, / Немає ні гостей, (Аксеня) <…> Дві-три капці – буде доста, – / нема і вина. / В востоці поволі-поволі світає, / Цар так ми баба ворожила: Бельзацар вбитий лежить на повалі, / Єгови чаша Вже не пусто я циганці / три червоні запла- єму в руці, / Наллята кровйов <…> (Федькович, тила. 1984: 324). (Марія) <…> Дві-три каплі – буде доста, – / Посилює трагічне звучання розв’язки не лише так ми баба наповіла: обірваний на половині останній вірш, а й діалек- Вже недурно та циганка / три червоні в мене тизм «кровйов» (замість унормованого «кров’ю»), з’їла (Федькович, 1984: 89–90). яким він і завершується. Детальне прочитання Та шести крапель забагато: вино отруєне. цієї балади спонукає зробити невеликий екскурс Не відаючи про це, Марія й Аксеня в дружній у лірику зрілого модернізму. Так, у поезії «Гості» обстановці випивають його – і обидві помирають, зі збірки «Авлева жертва» Юри Шкрумеляка а над їхніми могилами виростають берези (поши- (1926 р.) подібним способом показується атмос- рений у романтизмі образ): фера учти. Дієслова, якими завершується кожен <…> В Буковині добре бути, / бо і Шипіт рядок першої із двох строф вірша, динамізують в Буковині, / А там церков при потоці, / далі куртуазну за характером розповідь: цвинтар при долині: / Там сумують дві берези, / Я бачу – в мій багатий двір / Весільних гостей ніби кожда сльози ронить, – / Одна в сей бік ся йде безмір, / За столи разом засідають / І між нагнула, / друга в той бік голов клонить (Федько- собою гуторять, / Один одного здоровлять, / Вино вич, 1984: 91). червоне розливають <…> (Над рікою, 1999: 205). У героєві вірша «Проходан» убачається «двій- І тут тривожну інтонацію зумовлено образною ник» Омара Хайяма – лірична маска оповідача, сув’яззю «вино – кров»: звана в перському оригіналі «риндом»: Ой леле! Дійсність чи мана? / Поглянь – мені <…> Як же їм (людям – Н. Н.) догодити? / замість вина / Із чарки ллється кров червона!.. Скажіте мені! / Чи у меду, у горівці, / В зеленім (Над рікою, 1999: 205). вині? / Вино вип’ють, а мед візьмуть / Додому Лірика пошевченківського періоду має вже не жінкам, / А я усе у них буду / Гільтяй, проходан так багато інтерпретацій концепту «вино». Поо- (Федькович, 1984: 336). динокі згадки про цей напій та його вживання зде- Є в Ю. Федьковича й ліро-епічна варіація більшого відсилають до протиставлення «багат- на тему Книги пророка Даниїла – «Бельзацар»: ство / бідність», «радість / сум», де вину не завжди славнозвісний Валтасарів бенкет, який, як відомо, відводиться позитивна роль. Павло Грабовський, став сюжетною канвою для багатьох мистецьких за Є. Сверстюком, був «<…> великою постаттю, творів. Розмір вірша – дольник із домінантою яка розкинула широко коріння, але в сніги, де вітер амфібрахію, характерний для багатьох романтич- замітає слід, і тому лише в настроєвому плані них балад: реалізувала себе образами страждань, зойками І північ минає, і ніч гуде, / Розклалися годи, болю і одчайдушними закликами до ситих-обу- свадьба гуде, / Красуються гості пишними тих» (див. Голомб, 2005: 27). Саме таким закли- рядами, / Ріков ринуть вина, дзвеня пугарями, / ком видається збудований на бінарних опозиціях Царя вихваляють, здоров’я п’ють, / Служалі літа- вірш «Там і тут» зі збірки «Пролісок»: «Там – ють то там, то тут (Федькович, 1984: 323). квітки, та блиск, та чари, / Залицяння та вино; / Видозмінене ім’я правителя – Бельзацар Тута ж – праця, сльози, свари <…>». Вино – еле- замість Валтасара – посилює «царську» сутність мент буття «там», у певній «віртуальній реаль- персонажа, який, тримаючи викрадену із храму ності», якої не бачать прості люди. Тому слово Єгови священну чашу з вином, тільки через це «чари» сприймається в подвійному тлумаченні – вважає себе всесильним, Богорівним: і як форма множини від «чар», і як найменування Єгова? Вни кажуть, що ти святий. / Я з тебе посуду для вина «чарки». Усуціль красивими кп’юся, Єгово, ти! / Усі мої трунки, усі мої вина / реаліями, але лише однією негативною емоцією Я з твої це чаші му пити віднині, / А цев зачинаю! («ненависть люта») окреслено буття «там», тоді Вина!!! Овва! (Федькович, 1984: 324). як його протилежність – буття «тут» – подібне до Старий Завіт містить чимало епізодів, в яких скриньки Пандори (Науменко, 2018: 67), де серед людей – навіть і жерців – Бог карав за блюзнірське численних людських бід (сльози, пекло, свари, поводження зі священними речами. Сюжет із неви- стогін, неволя) на самому дні залишається надія:

36 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Науменко Н. Варiацiї образу вина в українськiй романтичнiй поезiї

Тут <…> джерело світла тута / Пробива- У поодиноких в останню третину ХІХ ст. ється з глуші! (Грабовський, 1989: 42). віршах, які можна долучити до поетичної анакре- Тому головним композиційним прийомом онтики, з новою силою зазвучали пісенні інтона- вірша можна визначити й образний хіазм (Нау- ції: це дві оптимістичні «Пісні бенкетові» Миколи менко, 2018: 68). Випливаючи з одного поняття, Чернявського, написані 1888 р. та 1903 р.; «Заспів» у даному разі – із прив’язки деталі «вино» до вір- Людмили Старицької-Черняхівської (дата неві- туальної реальності «там», образний хіазм завдяки дома); співомовки Степана Руданського, напри- відкриттю нових асоціативних зв’язків між ком- клад «Пекельна смола». понентами здатен створити нове означуване. «Пісня народжує поезію; ритм формує пое- Отже, у П. Грабовського це – «джерело світла». тичний метр; складність метра породжує Два виміри буття «там і тут» міняються міс- поетичну прозу, тобто стиль; стиль перетво- цями у віршованій новелі «Учта» Михайла Ста- рює слово; форми перетворення слова – засоби рицького: «Кругом пани, розкішно вбрані, / Між виразності; так письмо утворюється зі стилю» них, мов квітник чарівний, / Тонкі панни і ситі (Белый, 1994: 171). У такому колі обігу постають пані – / Зійшлись на бенкет голосний. / Музика елементи художнього твору, сходячи до перво- гра, лоскоче вуха, / Палають очі від вина <…>». зданного цілого – синтезу слова мовленого та Ліричний герой, присутній на бенкеті, з «буттям- слова співаного. А оскільки пісня та вино є невід- тут» ототожнює винопиття, оправляючи свою дільними атрибутами свята (і реального, і описа- розповідь у майстерний звукопис: «палац <…> ного у творі), остільки й українська поетична ана- пани <…> панни <…> пані <…> палають <…>». креонтика другої половини ХІХ ст. є результатом Притому в його свідомості виразно постає «буття- «утворення письма зі стилю»: там», яке має конкретний хронотоп – Чернігів- Нехай же лунає / Безжурно наш сміх, / Нехай щина, зима 1882 р. Пригадуючи картини рідного об’ єднає / Нас радість усіх! / Геть воду тверезу, / села, де «<…> голодний люд без хліба, солі, / Давайте вина, / І вип’ємо, друзі, / Всі разом до дна! В своїх нетоплених хлівах, / Де не прогляне світ (М. Чернявський. «Пісня бенкетова», 1888 р.). ніколи, / Де глупа ніч, де рабський страх», опові- Висновки. Художній образ «вино» у роман- дач вигукує: «Та як же й в пельку мені піде / Цей тизмі маловживаний, автори здебільшого згаду- ласий з розкоші шматок!» (Бібліотека). І виявом ють про мед, пиво та напої високої міцності. Це розпачу є просторічне слово «пелька», недоречне зумовлено тодішніми суспільно-економічними в атмосфері світської вечірки. Євангельською за семантикою є бінарна опози- реаліями, коли виноградне вино було здебільшого ція «вино – вода» в оригінально збудованій поезії імпортним, а тому доступним лише вузькому колу Якова Щоголева «Колодязь». «Я-оповідачем» споживачів. є неживий предмет – колодязь, який звертається Вино у романтизмі – не стільки деталь-сим- до подорожнього: «В жадобі змучений, утомле- вол (елемент застілля), скільки образ-символ ний від спеки, / З домівки рідної ти йдеш в краї біблійного й античного походження, яким уосо- далекі, / Так заверни мерщій сюди / Напитись блено низку важливих для культури ХІХ ст. чистої води <…>». понять: радощі любові, дружба, розкіш, прими- Вода в Я. Щоголева – символ єдності й рення. Із другого боку, засторога проти надужи- боротьби «природи» і «культури», сильніший за вання спиртним, характерна ще для поезії бароко, «спиж», «мармур», «камінь», «фарби», «золото»: постає більш ніж медичною забороною: через «<…> Ніколи і ніде з посудин виноградних / Вина мотиви пияцтва та похмілля поети оприявнюють такого не текло, / Щоб більш від неї сил дало свій осуд щодо «сильних світу цього», їхнього <…>». Це євангельське диво «навпаки» – вино, способу життя та ставлення до інших. Водночас перетворене на воду, яка дозволить адресатові романтичні поетичні твори є вагомим внеском у досягти шляхетної мети: «Ти правди і добра ідеш формування української «винної» поезії завдяки відсіль шукати; / Так слухай! Маю я тобі провіщу- тому, що вжитий у різних контекстах концепт вати: / <…> Шукай ти їх у тих, таланом непри- «вино» – символічний синонім багатьох емоцій грітих, / Хто сам шукати їх любив <…> / І в кого (від смутку до радості), успадкованої від Григорія серця ще ні мармури, ні ґрати / Від неба чистого Сковороди філософеми «сродної дії», натхнення не стали закривати (Бібліотека). на творчість.

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 37 Мовознавство. Лiтературознавство

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Белый Андрей. Символизм как миропонимание. Москва, 1994. 528 с. 2. Бібліотека. URL: http://www.poetryclub.com.ua/poets_of_ua.php (дата звернення: 20.07.2018). 3. Голомб Л. Із спостережень над українською поезією ХІХ – ХХ ст.: зб. статей. Ужгород: Ґражда, 2005. 380 с. 4. Грабовський П. Поезії / упоряд., приміт. Л. Дунаєвська; вст. ст. Б. Олійника. Київ: Дніпро, 1989. 428 с. 5. Літературознавча енциклопедія. Т. 1 / за ред. Ю. Коваліва. Київ: Видавн. дім «КМ Академія», 2007. 602 с. 6. Над рікою часу: західноукраїнська поезія 20–30-х рр. ХХ ст. / за ред. М. Ільницького. Харків: Фоліо, 1999. 639 с. 7. Науменко Н. Черлений дзвін, цілитель душ нетлінний: образи вина в українській поезії: монографія. Київ: Сталь, 2018. 260 с. 8. Поезія українського романтизму / уклад. і передм. О. Борзенка. Київ: ТОВ «Елібре», 2008. 480 с. 9. Ушкалов Л. In vino veritas. Що пили українські поети? Україна молода. 2012. 10 липня. С. 13. 10. Федькович Ю. Твори: у 2-х т. Т. 1. Київ: Дніпро, 1984. 463 с. 11. Шевченко Т. Кобзар. Київ: ДВХЛ, 1964. 624 с.

REFERENCES 1. Belyi, Andrei. Simvolizm kak miroponimanie. Moscow: Respublika, 1994. 528 s. [in Russian]. 2. Biblioteka. URL: http://www.poetryclub.com.ua/poets_of_ua.php (date of access 20.07.2018) 3. Holomb, L. Iz sposterezhen’ nad ukrayins’koyu poeziyeyu ХІХ – ХХ stolit’: zb. statey. Uzhhorod: Grazhda, 2005. 380 s. [in Ukrainian]. 4. Hrabovs’ky, P. Poeziyi. Kyiv: Dnipro, 1989. 428 s. [in Ukrainian]. 5. Literaturoznavcha entsyklopedia. Т. 1. Кyiv: KM Akademiya, 2007. 602 s. [in Ukrainian]. 6. Nad rikoyu chasu: zakhidnoukrayins’ka poeziya 20 – 30-kh rokiv ХХ st. Kharkiv: Folio, 1999. 639 s. [in Ukrainian]. 7. Naumenko, N. Cherlenyi dzvin, tsilytel’ dush netlinnyi: obrazy vyna v ukrayins’kiy poeziyi. Kyiv: Stal’, 2018. 260 s. [in Ukrainian]. 8. Poeziya ukrayins’koho romantyzmu. Kyiv: ТОV «Elibre», 2008. 480 s. [in Ukrainian]. 9. Ushkalov, L. In vino veritas. Scho pyly ukrayins’ki poety? Ukrayina moloda. 2012. 10 lypnia. S. 13. [in Ukrainian]. 10. Fed’kovych, Yu. Tvory: v 2-kh t. Т. 1. Kyiv: Dnipro, 1984. 463 s. [in Ukrainian]. 11. Shevchenko, T. Kobzar. Kyiv: DVHL, 1964. 624 s. [in Ukrainian].

38 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Наумовська О. Рiзновекторнiсть локусiв потойбiччя...

УДК 801.81:398.21:2-187](477) DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/21.167230

Олеся НАУМОВСЬКА, orcid.org/0000-0002-9290-7843 кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна) [email protected]

РІЗНОВЕКТОРНІСТЬ ЛОКУСІВ ПОТОЙБІЧЧЯ В НАРОДНІЙ НЕКАЗКОВІЙ ПРОЗІ Наукове осмислення категорії «простір» у зразках, що містять релікти міфологічного світогляду, відбува- ється досить інтенсивно, проте в ракурсі вивчення української традиції наукові інтенції учених зосереджува- лися переважно на обрядовому фольклорі та казковому епосі, ґрунтовного ж осмислення локусів потойбіччя в неказковій народній прозі, компаративного їх зіставлення зі зразками світової культурної спадщини ще бракує у вітчизняній фольклористиці, що й зумовлює актуальність цієї розвідки. Відтак метою статті є осмислення рефлексій просторових уявлень українців у зразках неказкової народної прози, що містить релікти міфологіч- них вірувань. Методологія дослідження спирається на використання таких методів, як філологічний, на основі якого здійснено дослідження особливостей текстових зразків українських легенд і билиць; компаративний, що застосовується задля простеження спільних і розбіжних рис просторових характеристик неказкової прози; сис- темного аналізу, що дозволяє здійснити систематизацію парадигми локусів потойбіччя у фольклорних зразках; герменевтики – для інтерпретації міфологічної картини світу, відображеної в уснословесних творах. Наукова новизна дослідження полягає в осмисленні світоглядних просторових міфологічних уявлень на основі аналізу текстів неказкової народної прози, зокрема легенд і билиць. Вивчення неказкової прози в аспекті осмислення її локусної системи з ознаками потойбічного простору підтвердило теорії про вертикально-горизонтальну модель світобудови в уявленнях давніх українців. Аналіз продемонстрував, що в народних легендах і билицях українців домінує горизонтальний вектор макрокосму, де маркерами потойбіччя постають «корчма», «дорога», «роздо- рожжа, де три дороги сходяться», «сад», «сіни», «монастир» та «поле». Прикметно, що цілковито неочікувано локус «поле» виявився найчастотнішим із-поміж інших локусів потойбіччя, що засвідчує перспективи подаль- ших досліджень цієї тематики. Ключові слова: міфологія, світогляд, простір, локус, фольклор, легенда, билиця.

Olesia NAUMOVSKA, orcid.org/0000-0002-9290-7843 Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Folklore Studies Institute of Philology Taras Shevchenko National University of Kyiv (Kyiv, Ukraine) [email protected]

THE MULTIDIMENSIONAL LOCI OF THE OTHERWORLD IN THE FOLK NON-FAIRY TALE PROSE Purpose of Article. Scientific understanding of the category of “space” in the examples containing relics of the mythological world view is quite intense, but in the study of the Ukrainian tradition the scientific intentions of scientists have been concentrated mainly on ritual folklore and the fairy tale epic, while a thorough understanding of the loci of the otherworld in the folk non-fairy tale prose, comparison with the examples of the world cultural heritage is not yet enough in the domestic folklore, which determines the relevance of this research. Therefore, the purpose of this article is to comprehend the reflections of the spatial perceptions of Ukrainians within the examples of folk non-fairy tale prose that contain the relics of mythological beliefs. The methodology of the research is based on the use of such methods as philological, on the basis of which the study of the Ukrainian legends text features was carried out; comparative, which is used to trace the general and distinctive features of the spatial characteristics of non-fairy tale prose; systemic analysis, which allows to systematize the paradigm of the afterlife loci in folklore examples; hermeneutic analysis for the interpretation of the mythological world view, represented in verbal works. The scientific novelty of the research is to comprehend the world view spatial mythological concepts based on the analysis of the non-fairy tale prose texts, in particular legends. Conclusions. The study of non- fairy tale prose in the aspect of understanding its locus system with the attributes of oth- erworldly space confirmed the theory of the vertical-horizontal model of the universe in the representations of ancient

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 39 Мовознавство. Лiтературознавство

Ukrainians. The analysis showed that, unlike the fairy tale prose, where the main vector of the macrocosm is vertical, in the folk legends of Ukrainians the horizontal vector dominates and the markers of the otherworld appear to be “tavern”, “road”, “road trip where the three roads converge”, “garden”, “porch”, “monastery” and “field”. It is noteworthy that unexpectedly the “field” locus is discovered to be the most frequent in comparison with other loci of the afterlife, which indicates the prospects for further research on the topic. Key words: mythology, world view, space, locus, folklore, legend.

Постановка проблеми. Фольклорні тексти ством (відродження після великого потопу) (Про значною мірою віддзеркалюють світоглядні, того, 1991: 98–151). Відповідно, і світ у давнину зокрема просторові, уявлення людства, що почали уявляли поділеним на профанний і сакральний, формуватися ще в період міфологічного мислення людський і потойбічний, однак уявлення про саму як історично першого типу суспільної свідомості, структуру, просторову модель всесвіту розрізня- Дослідження тих фольклорних зразків неказкової лися в різних народів світу. прози, які містять релікти міфу (маємо на увазі Приміром, міфи Міжріччя демонструють насамперед народні легенди й билиці), дасть вірування в трирівневий вертикальний світопо- змогу панорамно осмислити світобачення наших діл: верхній пласт – світ небесний, вмістилище пращурів. богів на чолі з богом неба Ану, серединний – світ Наукове осмислення категорії «простір» у зраз- людей, який є дзеркальним відображенням верх- ках, що містять релікти міфологічного світогляду, нього (відтак кожне місто вважалося земною про- відбувається досить інтенсивно (студії А. Гуре- екцією небесного житла певного бога, тому й спо- вича (Гуревич, 1984: 43–56), В. Давидюка (Дави- відувало його культ: так, Вавілон, що означало дюк, 2005), М. Еліаде (Еліаде, 2001), Н. Копис- «ворота бога», уявлявся відображенням небесного тянської (Копистянська, 2002), Н. Лисюк (Лисюк, помешкання бога Мардука; стрімкий економічний 2006), О. Лосєва (Лосев, 1990), Ю. Лотмана (Лот- розвиток Вавілона зумовив посилення функцій ман, 1996), О. Олійник (Олійник, 2010), В. Топо- Мардука в міфах і надання йому врешті чільної рова (Топоров, 2005), М. Уварова (Уваров, 2003), позиції в божественному пантеоні шумеро-аккад- Б. Успенського (Успенский, 1996) та ін.), проте ської міфології) (Kramer, 1944). в ракурсі вивчення української традиції наукові Трирівневий вертикальний світоподіл влас- інтенції учених зосереджувалися переважно на тивий міфологічним уявленням і давніх єгиптян, обрядовому фольклорі та казковому епосі, ґрун- за якими на небесах володарюють боги на чолі товного ж осмислення локусів потойбіччя в неказ- із сонячним Ра, земний простір належить людям ковій народній прозі, компаративного їх зістав- та звірам, а підземним, Дуатом, Полями Іару, опі- лення зі зразками світової культурної спадщини кується Осирис. Варто зазначити трансформацію ще бракує у вітчизняній фольклористиці, що світоглядних міфологіних уявлень у Стародав- й зумовлює актуальність цієї розвідки. ньому Єгипті: при статичності вертикального сві- Мета дослідження. Відтак метою цієї розвідки топоділу векторність простору смерті з плином є осмислення рефлексій просторових уявлень часу полярно змінилася. У до-династичний період українців у зразках неказкової народної прози, що єгиптяни вірили, що Дуат знаходиться на небі, містить релікти міфологічних вірувань. а душі померлих вселяються в зірки. На початку Виклад основного матеріалу. В усі часи і ж Середнього царства сформувалося уявлення в усіх куточках нашої планети людство прагнуло про те, що Дуат – підземний світ. Відповідно, розгадати таємницю смерті та життя й віднайти змінилися й функції богів: головним богом Дуату способи якщо не досягнути безсмертя, то принай- періоду Старого царства вважався Анубіс, однак мні продовжити своє перебування в «цьому» світі, пізніше його функції переходять до бога Осириса що знайшло відображення в народній творчості. (Wallis Budge, 1997). Яскравий приклад – образ Гільгамеша з одного Космологічний верх у вертикальній проек- з найдавніших творів людства, шумеро-аккад- ції світобудови як простір смерті простежується ського «Епосу про Гільгамеша» («Про того, хто також у міфології ескімосів Гренландії: північне все бачив», XIII – XVII століття до н. е.), який, сяйво, дощ тощо трактуються як вияв анірніїт усвідомивши смерть і смертність після втрати (множинність від «анірнік» – дух «дихання», що побратима Енкіду, аби дізнатися таємницю населяє кожну істоту й річ у світі). Віра в наяв- вічного життя для себе, долає різні світи в пошуку ність анірніка у всьому живому й неживому Утнапіштіма – єдиної людини, якій боги подару- прирівнює вбивство тварин до вбивства людей вали безсмертя за колосальний подвиг перед люд- (ескімоське прислів’я «Велика небезпека нашого

40 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Наумовська О. Рiзновекторнiсть локусiв потойбiччя...

існування в тому, що наша їжа повністю склада- ських вершин, комахи ж на тілі – на людей), а, ється з душ»). Тому після поїдання частину тва- відповідно, уподібнення космосу людському тілу рини кидають у море чи в тундру, щоб вона онови- свідчить про єдність макро- й мікрокосму в китай- лася (мотив воскресіння з’їденої тварини наявний ській міфології (Рифтин, 207: 16–25). в ескімоських казках). Однак звільнений анірнік, Складною є система взаємопоєднання дев’яти за віруваннями, може бути мстивим і небезпеч- світів, один із яких, серединний Мідгард (Midgard), ним, і його задобрення можливе лише шляхом є земним, а решта вісім – Альвгейм (Alfheimir), дотримання звичаїв, табу, обрядів та ритуалів. Асгард (Åsgard), Гельгейм (Helheim), Ванагейм Втіленням небезпечного анітріїту, як було зазна- (Vanaheim), Йотунгейм (Jotunheim), Муспель- чено вище, уявляються, приміром, північне сяйво гейм (Muspelheim), Ніфльгейм (Niflheim), Свар- (душі померлих дітей, які грають м’яча на небі) тальвгейм (Schwarzalbenheim) – потойбічними, та дощ (сльози душ померлих, які переселилися розташованими водночас і у вертикальній (axis до верхнього світу) (Брагинский, 2012). mundi уособлює образ-символ світового древа На противагу поширеним у світовій практиці Ігграсиль), і в горизонтальній проекції (Мідгард уявленням про вертикальний світоподіл міфоло- оточений звідусіль іншими світами). Загалом гія давніх кельтів ґрунтувалася на горизонтальній же в основі вірувань давніх скандинавів лежало моделі всесвіту: локалізація потойбіччя мала ост- безсмертя: хоробрі воїни, які не випустили зброї рівне розташування (острів чудовиськ Лохленн, з рук, перебували під покровительством верхо- острів Вічної Молодості, острів жінок тощо), хоча вного бога Одина і, загинувши на полі бою, ста- варто зауважити, що для жителів давньої Ірландії вали обранцями долі-ейнгеріями та потрапляли інший світ лежав не лише за межами існування, до Вальхалли, де проводили дні у боях і бенке- але і в самому центрі суспільства – він вважався тах. За скандинавськими міфами, в день Рагна- джерелом цінностей та влади (Михайлова, 202: рьок (кінець світу) із 540 дверей Вальхалли вийде 153–182). по 800 ейнгерій, які на чолі з Одином та іншими Поєднання вертикального та горизонтального богами-асами стануть до герцю з чудовиськами та векторів властиве міфологічній картині світу дав- велетнями. Решта людей потрапляють до інших нього Китаю, за якою горизонтальна проекція потойбічних світів, найжахливішим із яких є сприймається як п’ятивимірна система (чотири Гельгейм, де править Гель. Відтак фізична смерть сторони світу й центр, при тому кожна з частин уявлялась не кінцем життя, а лише його части- має своє божество), а вертикальна закцентована ною, після завершення якої вікінг-обранець богів на верхньому світі з основним культом неба, кіль- продовжував свій шлях (Anderson, 2003). кома символами вісі світової (символами axis Багатий емпіричний матеріал для осмислення mundi традиційної китайської міфології є п’ять локусів потойбіччя, а відповідно – й міфологіч- гір, з-посеред яких гора Жиюешань, за яку захо- ної світомоделі українства, дає фольклор, зокрема дять сонце й місяць, є стрижнем, що утримує світ, неказкова проза. Аналіз тих її зразків, які міс- а друга гора – Тайшань – символом моделі уні- тять міфологічну основу, – легенд і билиць – зі версуму життя / смерть / безсмертя; драбина, збірки «Казки та оповідання з Поділля в записах яка поєднує небо й землю; два дерева – фусан і 1850–1860-их рр.» упорядкування Миколи Лев- жо, якими у визначеній черговості піднімаються ченка (Казки та оповідання, 1928) також засвідчує і сходять униз десять братів-сонць). Одне з них – наявність і вертикальної, і горизонтальної проек- гора Тайшань, розташована в провінції Шаньдун, ції розташування локусів потойбіччя. не лише традиційно вважається місцем прожи- Міфологічна вертикаль, своєю чергою, має вання даоських святих і безсмертних, а також два вектори: «нижній світ» ↓ та «верхній світ» ↑. місцем перебування повелителя життя й смерті, «Верхній світ» ↑ в українській народній а й співвіднесена з нижнім потойбіччям під зем- легенді репрезентовано локусними маркерами, лею в печерах, вхід до яких розташований на гір- найчастотнішими з-посеред яких є «дерево», ських вершинах. Окрім того, космогонічний міф, «гори» та «місяць». за яким хаос постає у вигляді яйцеподібної маси, Як відомо, дерево і гори є загальносвітовими яку, облаштовуючи космос, впорядковує веле- символами вісі світової, тож наявність цих обра- тень Пань-гу (відділяє небо від землі, породжує зів-символів у народній прозі є цілком очікува- явища природи: з подиху – вітер і дощ, з видиху – ною. Однак, на відміну від казкового епосу, де грім і блискавку, з розплющених очей – день, із ці символи фігурують зі значенням архаїчних заплющених – ніч, а після смерті його лікті, коліна міфологем (приміром, у казках «Телесик» у й голова перетворюються на п’ять священних гір- записі І. Рудченка, «Про золоту гору» у записі

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 41 Мовознавство. Лiтературознавство

П. Чубинського «Дерево до неба», «Шовкова Ще одним зразком вертильного верху (↑) роз- держава» у записі П. Лінтура тощо) і функцією ташування локусу потойбіччя в народній словес- шляху ініціації героя, в народній легенді вони ності є легенда «Місяць» (Казки та оповідання, фігурують у текстах, позначених потужним 1928: № 17, 6–7), яка також спирається на христи- упливом християнства і на рівні мотивному, і янські мотиви: «То кажут, що ще не було місяця, на рівні персонажному. як перший чоловік єден другого вбив. Бог за теє Так, у легенді «Св. Микола розпоряджається розгнівався, і як зробив місяць – та й так, як єден вовками» дерево, «грушка», стає місцем, де на другого тримав на вилах, заніс на него і поставив героя через порушення ним табу очікує смерть як на місяцьови». Цілком очевидно, що ця легенда результат волі стятого Миколая. Прагнучи поба- виникла на ґрунті біблійного сюжету про Каїна чити, «що то так толочит» траву в полі, чоло- й Авеля. Уявлення про вила як інструмент пер- вік «пішов <…> до своєї трави», «виліз собі на шобратовбивства та плями на Місяці як відобра- грушку і сидит», а «під тую грушку ходив святий ження підняття одним братом іншого саме на цих отец Миколай» з своєми вовками і розпорадзував вилах характерні для теренів усієї України, що ними, кого вони мают ззісти», й останньому з вов- підтверджується нашими неодноразовими фік- ків, кривому, Миколай вказує: «Ти маєш чоловіка саціями цього мотиву впродовж тривалого часу. возде на грушці, – то єго ззідз» (Казки та оповіда- Мотив розміщення ж Богом на місяці убивці й ння, 1928: № 7, 3). Прикметно, що вовк у цьому убитого свідчить про семантику світила як про- зразку, попри свою причетність до святого Мико- стору смерті. лая (більше того – виконуючи його волю!), постає «Нижній світ» ↓ за вертикальною проек- антагоністом-кривдником загалом не негативно цією репрезентований в аналізованому збірни- конотованого героя, фізична ж вада вовка («кри- кові також трьома локусними маркерами: «став», вий») та час дії (ніч) взагалі співвідносять його «міст» (точніше, «місце під мостом»), «діра» з нечистою силою: «Нерідко вважають, що «чорт в землі. біду значóть», тож вирізняти відьму з-поміж людей «Став» має символіку місця перебування чор- можуть яке-небудь каліцтво…» (Галайчук, 2016: тів, відтак уявляється вкрай небезпечним. При 203); «У легендах ніч – час торжества «нечистої тому сам біс у текстах легенд фігурує не просто сили» (Дунаєвська, 2009: 108). На наш погляд, це в людській подобі, а має зовнішні ознаки «пана», може бути свідченням модифікації образів внаслі- що вказує на соціальний аспект зразків і, відпо- док пізнішого часового нашарування християн- відно, свідчить про творення їх чи модифікацію ських елементів на дохристиянський прототекст. в період майнового розшарування суспільства Також християнські мотиви містить легенда і соціальних конфліктів (кріпаччини чи певний «Про сотворіння землі та гір («Сказка, яким спо- час після її скасування). Семантика «ставу» збі- собом Бог сотворив землю»)» (Казки та опові- гається в аналізованих творах: це – небезпечне дання, 1928: № 1, 1), в якій локусом потойбіччя місце, поблизу якого знаходитися не варто, позаяк постають гори («верхній світ» ↑). Цей текст сягає на березі перебуває біс, перетворений на пана, загальносвітової космогонічної міфологеми: без- який затягує людей на дно. Так, у легенді «Біс- межний водяний простір як символ хаосу, участь водяник в подобі пановій» (Казки та оповідання, у першотворенні двох протилежних єдностей – 1928: № 43, 21) чорт – «якийсь пан, гарно вбра- Бога й біса, пояснення рельєфності Землі їхньою ний» – заводить розмову із заїжджими «мужи- змагальністю («Бог втішився своєю роботою, ками», які напували худобу біля ставу, а потім але діявол, – звикли, все проти Бога, – як зачав імітує, що топиться («бух у воду, ніби втопився»), свою землю роскидати, то такі гори повирос- щоб заманити людей у воду: «Ті хтіли рятувати, тали, що вже чорти по них хтіли на небо вила- але тамтешні люди кажут: «Не руш, бо пропа- зити»). Потойбічна символіка гір підкреслюється деш! То не пан ніякий, але сам чорт. Він часто мотивом неспроможності навіть вищої сили – теє робит, і хто хоче рятувати єго, то вже не вийде Бога – надати їм статусу профанного простору: звідтам живий». У легенді «Біс паном» (Казки та попри те, що Бог, помітивши як «біда пхається оповідання, 1928: № 43, 21) символіка ставу як до неба», «зачав громами бити в скали», від чого локусу потойбіччя, а відтак – небезпечного місця, вони «порозлуплювалися» й «до сих пор такі посилюється мотивом перемоги нечистої сили потріскані стоят», однак чорти донині «в них в протистоянні з людиною: «І тільки що доїхав до мают свої гнізда» та там «вони будут сидіти, доки ставу, десь пана не стало, а на другій стороні фур- не сплинут всі гори і земля не стане така рівна, як ман впав в воду, і тілько бульки поставали. Так ся перши була». бороли, але чорт таки втопив єго».

42 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Наумовська О. Рiзновекторнiсть локусiв потойбiччя...

Найчастотнішим маркером потойбіччя за вер- і повернення її згодом до людського простору тикаллю у нижній проекції ↓ в аналізованих сягає світової мотивеми катабасису. Потойбічна текстах неказкової прози постає «міст», здебіль- символіка діри під землю і підземного простору шого – місце «під мостом». На символіці мосту як довкола неї підкреслюється також місцем її зна- медіатора земного й потойбічного світів наголо- ходження (ліс) та часом дії (зима). «Ліс» у фоль- шує О. Таланчук у праці «100 найвідоміших обра- клорних текстах має значення «чужого» про- зів української міфології» (Таланчук та ін., 2002: стору, що є відгомоном прадавніх ритуальних 54). Цей маркер також співвідноситься з мотивом поховальних практик: «Померлих відправляли до перетворення нечистої сили. Приміром, у легенді країни духів за водою в човнах; спускали з гори «Біс дитиною» (Казки та оповідання, 1928: на санях; у лісі (або у спеціальних гаях, присвяче- № 39, 20) ямщик чує під мостом дитячий плач, них покійним) на деревах підвішували горщики а забравши дитину на віз, із жахом бачить, як вона з попелом від поховального багаття; крім того, перетворилася на незнайомця. Негативна конота- закопували горщики (а пізніше – й тіла перед- ція мосту як локусу смерті, небезпеки посилю- часно померлих, «заставних» мерців) на роздо- ється зауваженням про частотність смертей на ріжжі» (Таланчук та ін., 2002: 132). Зима в міфо- мосту: «І там на тім самім мості, то задусило двох логії різних народів уявляється як мертва пора, чоловіків. Отак: іно їде він через місток, то той про що свідчать, зокрема, функції її божеств: вибіжит і єго злапає за прирожиня і тисни. То він у норвезькій традиції Ходр – сліпий бог зими їх так і губит». Мотив перетворення бісів на дітей й воїнів (людей, дотичних до смерті), в україн- містить і легенда «Біс перекидається то дитиною, ській – Мара (Морена, Марена), уособлення зими то хортом» (Казки та оповідання, 1928: № 40, 20), й смерті. Прикметно, що зазначена легенда – один яка також засвідчує функціонування образу-сим- із небагатьох текстів неказкової прози, що збері- волу «міст» як маркера локусу потойбіччя. Текст, як гає мотив повернення героїні з потойбіччя. Окрім видно з назви, містить мотив подвійного перетво- того, текст містить конкретні вказівки отри- рення: «єден панок», переїжджаючи міст, помічає мання корони зміїного короля: «Хто хоче, щоби спершу, що «так ся коні полошат, що мало дишля гадячий король дав му свою корону, то як взрит не поломлят», потім – «двоє дітий», які «поперед єго, то нехай возьме хустку, простелит де він коней бігают», і врешті – «два хорти білих» (при- лізе, – то він схилит голову і покладе корону свою. нагідно звертаємо увагу на архаїчну траурну сим- А вона дуже дорога, бо з самого дияменту». воліку білого кольору, що увібрала в себе народна Проведене дослідження засвідчило, що най- творчість (Дунаєвська, 2009: 271)). Нечисту силу більшою мірою семантикою потойбіччя в неказ- не бере навіть рушниця: «Ті засміялися і схова- ковій народній прозі наділені локуси горизон- лися під міст» – відповідно, текст демонструє рух тального вектора ( → ): «корчма», «дорога», бісів вниз за вертикаллю до «свого», позалюд- «роздорожжа, де три дороги сходяться», «сад», ського простору. Білий колір позначає потойбічні «сіни», «монастир» і – найчастіше – «поле». «нечисті» сили й у легенді «Чорти котами» (Казки Якщо в легенді «Біс паном» (Казки та оповіда- та оповідання, 1928: № 41, 20–21), в якій також ння, 1928: № 44, 21), про яку говорилося вище, локусом потойбіччя за вертикаллю у нижній про- основним маркером потойбіччя постає «став» екції ↓ постає міст. У зазначеному зразку інфер- (куди чорт затягує чоловіка), а «корчма» згаду- нальні істоти мають здатність перетворюватися на ється лише принагідно – як висхідна точка з’яви білих котів, які сидять на мості, перекривлюють нечистої сили («…з-за коршми вибігає якийсь чоловіка, сміються, стрибають у воду, вискакують пан, добре вдягнений, і каже: «Вези мене до знову на міст тощо. ставу…»»), що, однак, безумовно, у будь-якому Символіка потойбічного локусу нижнього разі є свідченням конотації цього місця як локусу світу за вертикаллю ↓ властива і маркеру «діра» потойбіччя, то в однойменній легенді (Казки та в землі. Зокрема, сюжет легенди «Як дівка з гадю- оповідання, 1928: № 45, 21–22), наведеній у збір- ками жила цілу зиму» (Казки та оповідання, 1928: никові, «корчма» і простір довкола неї є безпо- № 9, 3–4) розгортається довкола мотиву проник- середнім маркером локусу потойбіччя у горизон- нення героїні через діру в землі до підземного тальній проекції → , де «якийсь панок» спокушає світу, населеного гадюками на чолі з їхнім коро- чоловіка випити щось «лутше від горівки», після лем, який має гіберболізовані домінантні ознаки чого наказує готуватися до смерті «за три дні» і першості: «дуже грубий», на голові «мав корону зберігати в таємниці те, що сталося. Таким чином, таку, що від неї видно ся було як вдень». Схо- біс має необмежену дію у межах «свого», містич- дження героїні вниз за вертикаллю до потойбіччя ного, простору.

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 43 Мовознавство. Лiтературознавство

Важливим для осмислення горизонтальної виходу, що протиставляється дверям, «антидве- проекції міфологічної картини світу українців є рей», потенційного входу нечистих і темних сил образ-символ «дороги», що належить одночасно (Лантух, 2000). двом світам – сакральному і профанному: «Архе- Близьким до розуміння міфологічної геогра- типний образ дороги реалізує значущі для сус- фії в її горизонтальному векторі → і спорідне- пільства ціннісні уявленні про простір, рух, час, ним із локусом дороги є елемент «роздорожа, де переміщення, поділ світу на «свій» і «чужий», три дороги сходяться». Роздоріжжя не лише в «пізнаний» і «невідомий» (Кобилко, 2017: 33). українській, а й у різних світових міфологічних У легенді «Біс кріліком» («Сказка, що їден козак системах уявляється як небезпечний «чужий» чорта батогом вдарив») (Казки та оповідання, простір, сакральне місце з негативною ознакою, 1928: № 42, 21) козак – «сам ни трус»… «здибає де збирається нечиста сила (Балушок, 1998: 127), на дорозі крулика»; метаморфози-перетворення відповідно – є потойбічним локусом. Текст «Про «крілик» → «чоловік», який «як зачав того козака те саме» (Казки та оповідання, 1928: № 34, 18) – водити, що той на другий день то насилу приїхав вочевидь, йдеться про варіант теми попереднього додому, і по тому штире ниділі відлежав», харак- в збірникові зразка «Як дістати біса на послуги» теризують «крілика» як образ нечистої сили, що (Казки та оповідання, 1928: № 33, 18) – містить має функціональні ознаки блуду – демонологічної «практичні» настанови можливостей викликання істоти, яка, як зазначає В. Гнатюк, «може пока- чортів задля отримання певного зиску в обмін зуватися в різних видах чоловікові і водити його на душу: «…Той най іде насеред роздорожа, де аж до умучення, а не раз і знущатися над ним» три дороги сходяться і де є три фігури, і най там (Гнатюк, 2000: 122–123). крикне три рази: «Грицю без п’яти!» То зараз му Потойбічні локуси, зокрема й «дороги», ся покаже і спитає: «Чого треба?» Чи душу єму мають здатність як до компресії (як, приміром, записати, чи що, то він буде ся зараз годити». із «роздоріжжям», про що йтиметься далі), так Питомо, міфологічні вірування настільки вкоре- і до стратифікації. Поширення меж «дороги» як нилися у свідомості українців, що нездійсненність потойбічного локусу може сягати навіть майже можливості стрімко розбагатіти шляхом угоди хатнього простору, як, наприклад, у легендах «Біс з «нечистим» народна уява радше пояснює збід- клубком» (Казки та оповідання, 1928: № 36, 19) нінням бісів (безумовно, це є рефлексією і соці- чи «Біс ходить до жінки, хортом перекидаючися» ально-економічних факторів), аніж їх відсутністю (Казки та оповідання, 1928: № 38, 20) У першій в природі: «Тілько то біда, що тепер чорти чогось герой, повертаючись від «панни», помічає, що збідніли, вже душ не купуют, і хоч ся покаже, то за ним дорогою котиться «валов’янний клубок». нічого з того нема». Магічна сила біса змальовується за допомо- Цікавим із точки зору дослідження є гори- гою мотиву спроможності клубка котитися під зонтальний → потойбічний локус «монастир». гору, перескакувати через пліт і навіть вскочити Сюжет легенди «Найсправедливіша за всіх – в сіни – «хатній» простір. Проте надприродне смерть» (Казки та оповідання, 1928: № 16, 6) міс- не має потенційної сили в освоєному людському тить мотив вибору для героя, який шукає «спра- просторі, тож клубок як уособлення демоноло- видливого чоловіка», щоби з ним «обідати». гічної істоти «ни знати де ся подів». У другому Шляхом ретардації до оповіді тричі вводяться тексті, який має ознаки бувальщини, оповідь зустрічі зі «щастям», «нищастям» і «смертю», ведеться з внутрішньої епічної позиції – від імені притому вибір героя падає на смерть, бо «ти нікого чоловіка, чий батько зображується як свідок події. не минаєш: биреш богача і бідного». Легенда Властиво, місце, з якого «батько» спостерігає ґрунтується на відомому мотивному ряду: на за виявом «нечистої сили», також належить вод- знак вдячності за обід смерть заводить чоловіка ночас до «свого» і «чужого» просторів – «сад», до монастиря і пояснює, показуючи на свічки, звідки видно, як «от звідки ся з’явив білий хорт, скільки кожній людині відведено ще жити; на про- що перебіг дорогу і побіг до єдної хати». Зі слів хання героя відкрити йому таємницю ліку його хатньої мешканки – «кобіти», «щось під ї вікном днів вказує на свічечку, що догорає; відмовляє закликало єї на мня», а коли вийшла – «хорт пова- чоловікові в його благаннях продовжити життя лив єї і мучив, доки кури ни запіяли». Важливими ще хоч на трішки («другої /свічки – О. Н./ під- в контексті міфопоетики є час дії (ніч) та мотив ставити»), бо «ти сам сказав, що я справидлива». перебування демонологічної істоти «під вікном», Розв’язкою є смерть героя як вияв народних віру- позаяк «вікно» у міфології має значення медіаль- вань у невідворотність смерті, що постулює усна ного простору – нерегламентированого входу чи словесніть не лише українців, а й інших народів

44 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Наумовська О. Рiзновекторнiсть локусiв потойбiччя...

світу (приміром, українська казка «Кума смерть», (Казки та оповідання, 1928: № 35, 18), «Як можна японська легенда «Урасима і черепаха», кельтська одвести град» (Казки та оповідання, 1928: № 24, легенда «Ойсин в Тир На-Н’Ог» та ін.). Здавалось 13), «Як чоловіка собі повернути» (Казки та опо- би, монастир як культове місце у панівній моно- відання, 1928: № 25, 13). В усіх цих текстах саме теїстичній релігії випадає з логічного ряду потой- поле стає простором, де відбувається зустріч люд- бічних локусів, однак варто згадати, що народна ського персонажа з позаземною істотою (чортом, уява неодноразово постулювала християнські дияволом, бісом, персоніфікованим вогнем тощо), сакральні центри як місце зосередження хтоніч- яка в межах цього простору набуває найвищого них та інфернальних істот. Зокрема, за легендами вияву магічної сили. Ймовірно, конотація поля і билицями про Навський Великдень мерці прав- як потойбічного локусу пов’язана з особливістю лять службу в церкві: «Опівночі тієї доби на звуки міфологічного простору, який є художнім осмис- труби або дзвона, що б’є тричі, мерці встають ленням і трансформацією реального: з одного із гробів і прямують до місцевої церкви. Попе- боку, поле близьке свідомості українця-селянина, реду – священик, також померлий. Він виголошує з іншого ж – пов’язане з ідеєю відкритого, необ- молитву, після чого двері церковці самі прочиня- меженого, позахатнього й позаселищного про- ються. Увесь померлий люд увіходить і смиренно стору, що в бінарній моделі міфологічної геогра- слухає незвичайну відправу. Біля вівтаря стоять фії, структурованій за принципом «свій – чужий», принишклі померлі діти, тримаючи в руках кра- «світ – антисвіт», «космос – хаос», належить шанки, набиті клоччям. <…> Після служби всі одночасно обом світам із домінуванням аксіоло- христосуються й виходять із церкви. Виголосивши гічної конотації «чужий простір» (тобто потойбіч- проповідь, священик зачиняє двері храму. Невдо- ний) у його горизонтальному векторі →. взі піють треті півні, і мерці розходяться – кожен Наукова новизна дослідження полягає у свою могилу» (Таланчук та ін., 2002: 139). в осмисленні світоглядних просторових міфоло- Церква ж уявляється й місцем схову диявола: гічних уявлень на основі аналізу текстів неказко- «Архангел Михаїл гасає по небу в час грози, ганя- вої народної прози, зокрема легенд і билиць. ючись за злою силою. Диявол при цьому ховається Висновки. Вивчення неказкової прози в хати, церкви та живі істоти. А Михаїл, тільки-но в аспекті осмислення її локусної системи з озна- його помітить – пускає в нього стрілу, що зветься ками потойбічного простору підтвердило теорії Перуновою» (Таланчук та ін., 2002: 10). про вертикально-горизонтальну модель світобу- Вагомою ланкою в парадигмі локусів потой- дови в уявленнях давніх українців. Аналіз проде- біччя в горизонтальній проекції → міфологічної монстрував, що, на відміну від казкової прози, де країни світу українців виявився маркер «поле», основною проекцією макрокосму є вертикальна, зреалізований у багатьох зразках неказкової народ- в народних легендах і билицях українців домі- ної прози з аналізованого збірника: легендах «Не нує горизонтальний вектор, де маркерами потой- можна вогньові казати: «Брате!» (Казки та опо- біччя постають «корчма», «дорога», «роздо- відання, 1928: № 18 Б, 7), (Казки та оповідання, рожжа, де три дороги сходяться», «сад», «сіни», 1928: Додаток до Розділу І, З), 10), «Чорт – найпер- «монастир» та «поле». Прикметно, що цілковито ший винокур» (Казки та оповідання, 1928: № 13, неочікувано локус «поле» виявився найчастот- 5), «Місяць» (Казки та оповідання, 1928: Додаток нішим із-поміж інших локусів потойбіччя, що до Розділу І, А), 8), «Біс хортом» (Казки та опо- засвідчує перспективи подальших досліджень відання, 1928: № 37, 19), билицях «Біс хмарою» цієї тематики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Балушок В. Г. Обряди ініціацій українців та давніх слов’ян. Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України. Львів; Нью-Йорк: Вид-во М.П.Коць, 1998. 216 с. 2. Брагинский И. С. Сказки и мифы народов Чукотки и Камчатки. М.: Книга по требованию, 2012. 644 c. 3. Галайчук В. Українська міфологія. Х.: КСД, 2016. С. 203. 4. Гнатюк В. Нарис української міфології. Львів: Ін-т народознавства НАНУ, 2000. 263 с. 5. Гуревич А. Категории средневековой культуры. 2-е изд., испр. и доп. М.: Искусство, 1984. 350 с. 6. Давидюк В. Первісна міфологія українського фольклору. Видання друге, доповнене й перероблене. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2005. 310 с. 7. Дунаєвська Л. Ф. Українська народна проза (легенда, казка). Еволюція епічних традицій. Видання 2-е, стерео- типне. К.: ВПЦ «Київський університет», 2009. 304 с. 8. Еліаде М. Священне і мирське. Міфи, сновидіння і містерії. Мефістофель і андрогін. Окультизм, ворожбитство та культурні уподобання (пер. Г. Кьорян, В. Сахна). К.: Основи, 2001. 592 с.

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 45 Мовознавство. Лiтературознавство

9. Казки та оповідання з Поділля в записах 1850-1860-х рр. [З передмовою акад. А. М. Лободи / Упорядкував Микола Левченко]. К., 1928. Вип. 1/2. 601 с. 10. Кобилко Н. А. Міфологема «дорога» в українському літературному дискурсі (на матеріалі творів химерної прози): дис. на здоб. наук. ступ. канд. філол. наук: 10.01.01 українська література / Бердянський держ. пед. ун-т. Бер- дянськ, 2017. 186 с. 11. Копистянська Н. Різниця в хронотопі фольклорної і літературної казки (на матеріалі романтизму) // Збірник на пошану професора Марка Гольберга. До 50-річчя наукової діяльності та 80-річчя від дня народження. Дрогобич, 2002. С. 72–77. 12. Лантух Н. А. Дом как сакральный центр и сакральная граница в русской национальной картине мира. Культура народов Причерноморья. 2000 г. № 13. С. 129–135. – URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/ handle/123456789/94691/35-Lantukh.pdf?sequence=1 (дата звернення: 30.07.2018). 13. Лисюк Н. А. Міфологічний хронотоп: матеріали до курсів Міфологія, Міфологія словянська і світова. Київ- ський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. К.: Український фітосоціологічний центр, 2006. 198 с. 14. Лосев А. Ф. Диалектика мифа. М.: «Правда», 1990. URL: http://www.psylib.ukrweb.net/books/losew03/index. htm (дата звернення: 30.07.2018). 15. Лотман Ю. М. Внутри мыслящих миров: Человек – текст – семиосфера – история. М.: «Языки русской культуры», 1996. 464 с. 16. Михайлова Т. А. Острова за морем, или Тема плаваний в Иной мир в ирландской традиции / Представления о смерти и локализация Иного мира у древних кельтов и германцев. Под ред. Т. А. Михайлова // Языки славянской культуры. Москва, 2002. С. 153–182. 17. Олійник О. Методологія дослідження художнього простору у структурі чарівних казок. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Львів, 2010. Вип. 43. С. 99–106. 18. Про того, хто бачив усе… Епос про Гільгамеша. З аккадської переклали Ігор Дьяконов та Михайло Моска- ленко // На ріках Вавилонських: З найдавнішої літератури Шумеру, Вавилону, Палестини. К., 1991. С. 98–151. 19. Рифтин Б. Л. Духовная культура Китая: энциклопедия: в 5 т. Т. 2. Мифология. Религия. М.: Восточная лите- ратура, 2007. 869 с. 20. Топоров В. Н. Исследования по этимологии и семантике. Т. 1: Теория и некоторые частные ее приложения. М.: Языки славянской культуры, 2005. 816 с. 21. Уваров М. С. Мелос и логос философии. Вестник С.-Петербургского госуниверситета. 2003. Сер. 6. Вып. 2(14). С. 12–19. 22. Успенский Б. А. Семиотика истории. Семиотика культуры. М.: Языки русской культуры, 1996. 608 с. 23. 100 найвідоміших образів української міфології / [Завадська В., Музиченко Я., Таланчук О., Шалак О.] / під заг. ред. О. Таланчук, Ю. Бедрика. К.: Орфей, 2002. 448 с. 24. Anderson, Rasmus B. Norse Mythology: Myths of the Eddas. Honolulu: University Press of the Pacific, 2003. 476 р. 25. Kramer, S. N. Sumerian Mythology. Memoirs of the American Philosophical Society, № XXI. Philadelphia, 1944. 26. Wallis Budge, E. A. The Egyptian Book of the Dead. Dover Publications, Inc., New York, 1997.

REFERENCES 1. Balushok, V. H. (1998). Obriady initsiatsii ukraintsiv ta davnikh slovian [Rites of initiations of Ukrainians and ancient Slavs]. Institute of Art, Folklore Studies and Ethnology of the National Academy of Sciences of Ukraine. Lviv; New York: View of M.P.Kotts [in Ukrainian]. 2. Braginskiy, I. S. (2012). Skazki i mify narodov Chukotki i Kamchatki [Tales and myths of the peoples of Chukotka and Kamchatka]. Moscow: Kniga po trebovaniyu [in Russian]. 3. Halaichuk, V. (2016). Ukrainska mifolohiia [Ukrainian mythology]. Kharkiv: KSD [in Ukrainian]. 4. Hnatiuk, V. (2000). Narys ukrainskoi mifolohii [Essay on Ukrainian mythology]. Lviv: Institute of Ethnology of the National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukrainian]. 5. Gurevich, A. (1984). Kategorii srednevekovoy kulturyi [Categories of medieval culture]. 2nd Edition. Moscow: Iskus- stvo [in Russian]. 6. Davydiuk, V. (2005). Pervisna mifolohiia ukrainskoho folkloru. [The original mythology of Ukrainian folklore]. 2nd Edition. Lutsk: Volynska oblasna drukarnia [in Ukrainian]. 7. Dunaievska, L. F. (2009). Ukrainska narodna proza (lehenda, kazka). Evoliutsiia epichnykh tradytsii [Ukrainian folk prose (legend, fairy tale). Evolution of epic traditions]. 2nd Edition. Kyiv: PPC Kyiv University 8. Eliade, M. (2001). Sviashchenne i myrske. Mify, snovydinnia i misterii. Mefistofel i androhin. Okultyzm, vorozhbyt- stvo ta kulturni upodobannia [Sacred and profane. Myths, dreams and mysteries. Mephistopheles and androgynes. Occult, divination and cultural tastes]. (G. Kjorian, V. Sakhna, Trans.). Kyiv: Osnovy [in Ukrainian]. 9. Kazky ta opovidannia z Podillia v zapysakh 1850-1860 [Fairy tales and stories from Podillya in the records of the 1850-1860s]. [With the introduction of the academician A. M. Loboda]. M. Levchenko [Ed.]. Kyiv. Vol. 1/2 [in Ukrainian]. 10. Kobylko, N. А. (2017). Mifolohema “doroha” v ukrainskomu literaturnomu dyskursi [The “trip” mythologeme in the scope of Ukrainian literature discourse (based on chimerical prose opuses matter)]. Dissertation for a scientific degree of candidate in philology, qualified as degree 10.01.01 – Ukrainian literature. Berdiansk: Berdiansk State Pedagogical University of Ministry of Education and Science of Ukraine [in Ukrainian]. 11. Kopystianska, N. (2002). Riznytsia v khronotopi folklornoi i literaturnoi kazky (na materiali romantyzmu) [The difference in the chronotopos of the folk and authorial fairy tales (a case study of romanticism movement)]. Collected book in

46 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Наумовська О. Рiзновекторнiсть локусiв потойбiччя... honor of Professor Mark Golberg. To the 50th anniversary of scientific activity and 80th anniversary of birth. Drohobych [in Ukrainian]. 12. Lantukh. N. A. (2000). Dom kak sakralnyiy tsentr i sakralnaya granitsa v russkoy natsionalnoy kartine mira [The house as a sacral center and a sacred border in the Russian national world view]. Culture of the peoples of the Black Sea region. No 13 [in Russian]. Retrieved from: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/94691/35-Lantukh. pdf? sequence=1. 13. Lysiuk, N. A. (2006). Mifolohichnyi khronotop: materialy do kursiv Mifolohiia, Mifolohiia slovianska i svitova [Mythological chronotopos: materials for the Mythology, Slavic and World Mythology courses]. Kyiv: Taras Shevchenko National University of Kyiv. Ukrainian Phytosociological Center [in Ukrainian]. 14. Losev, A. F. (1990). Dialektika mifa [Dialectics of myths]. Moscow: «Pravda» [in Russian]. Retrieved from: http://www.psylib.ukrweb.net/books/losew03/index.htm. 15. Lotman, Yu. M. (1996). Vnutri myislyaschih mirov: Chelovek – tekst – semiosfera – istoriya [Inside the thinking worlds: Man – text – semiosphere – history]. Moscow: «Yazyiki russkoy kulturyi» [in Russian]. 16. Mihaylova T. A. (2002). Ostrova za morem, ili Tema plavaniy v Inoy mir v irlandskoy traditsii. Predstavleniya o smerti i lokalizatsiya Inogo mira u drevnih keltov i germantsev [Islands overseas, or the theme of voyages to the Otherworld in the Irish tradition. Representations of death and the localization of the Otherworld among the ancient Celts and Germans]. T. A. Mihaylova [Ed.]. Moscow: Yazyiki slavyanskoy kulturyi [in Russian]. 17. Oliy̆ nyk, O. (2010). Metodolohiia doslidzhennia khudozhnoho prostoru u strukturi charivnykh kazok [Research methodology of artistic space in the structure of fairy tales]. Lviv: Visnyk of Lviv University. Issue 43 [in Ukrainian]. 18. Anthology. (1991). Pro toho, khto bachyv use… Epos pro Hilhamesha [About the one who saw everything ... An epic about Gilgamesh]. On the rivers of Babylon: From the ancient literature of Sumer, Babylon, Palestine. Diakonov, I., Moskalenko, M. (Trans.). Kyiv: Dnipro [in Ukrainian]. 19. Riftin, B. L. (2007). Duhovnaya kultura Kitaya [Spiritual culture of China] Mythology. Religion. M. L. Titarenko [Ed.]. Moscow: Vostochnaya literatura: encyclopedia: in 5 volumes, Vol. 2. [in Russian]. 20. Toporov, V. N. (2005). Issledovaniya po etimologii i semantike [Studies on etymology and semantics]. Moscow: Yazyiki slavyanskoy kulturyi. Teoriya i nekotoryie chastnyie ee prilozheniya, Vol. 1. [in Russian]. 21. Uvarov, M. S. (2003). Melos i logos filosofii [Melos and the Logos of Philosophy]. Vestnik of Saint Petersburg Uni- versity, Vol. 6, Issue 2 (14) [in Russian]. 22. Uspenskiy, B. A. (1996). Semiotika istorii. Semiotika kulturyi [Semiotics of history. Semiotics of culture]. Moscow: Yazyiki russkoy kulturyi [in Russian]. 23. Zavadska V., Muzychenko Ya.,Talanchuk O., Shalak O. (2002). 100 naividomishykh obraziv ukrainskoi mifolohii [100 most famous characters of Ukrainian mythology]. O. Talanchuk, Yu. Bedryk [Ed.]. Kyiv: Orfey̆ [in Ukrainian]. 24. Anderson, Rasmus B. (2003). Norse Mythology: Myths of the Eddas. Honolulu: University Press of the Pacific [in English]. 25. Kramer, S. N. (1944). Sumerian Mythology. Philadelphia: «Memoirs of the American Philosophical Society», № XXI [in English]. 26. Wallis Budge, E. A. (1997). The Egyptian Book of the Dead. New York: Dover Publications, Inc. [in English].

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 47 Мовознавство. Лiтературознавство

УДК 821.161.2 DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/21.167258

Ніна ОСЬМАК, orcid.org/0000–0001–8041–0672 кандидат філологічних наук, професор, професор кафедри української літератури Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (Київ, Україна) [email protected]

Катерина ЯНЧИЦЬКА, orcid.org/0000–0002–9652–0945 аспірант кафедри української літератури Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (Київ, Україна) [email protected]

ХУДОЖНЄ МОДЕЛЮВАННЯ ОБРАЗУ ЗЕМНОГО ВОГНЮ В ПРОЗІ М. МАТІЄВА-МЕЛЬНИКА У статті порушується питання художнього моделювання образу вогню у творчості західноукраїнського маловідомого письменника першої половини ХХ століття Миколи Матієва-Мельника. Під час літературознав- чого аналізу малої та середньої прози М. Матієва-Мельника розкрито особливості авторського бачення однієї із чотирьох стародавніх стихій, охарактеризовано взаємозв’язок між вогнем і внутрішнім світом мешканців Гуцульщини. Узагальнено, що земна форма вогняної стихії у творчості М. Матієва-Мельника має вираження насамперед у духовному сенсі. Зроблено висновок, що образи-символи вогняної стихії, представлені в прозі М. Матієва-Мельника, дають змогу констатувати їхній зв’язок із міфологічно-фольклорним контекстом, фоль- клором і давньою міфологією, де всі вогняні образи тісно пов’язані із солярними міфами. Ключові слова: М. Матіїв-Мельник, вогонь, образ-символ, міфологема, проза, поетика.

Nina OSMAN, orcid.org/0000–0001–8041–0672 Candidate of Philology, Professor, Professor of the Department of Ukrainian Literature National Pedagogical Dragomanov University (Kyiv, Ukraine) [email protected]

Katerina YANCHYTSKA, orcid.org/0000–0002–9652–0945 Postgraduate Student of the Department of Ukrainian Literature National Pedagogical Dragomanov University (Kyiv, Ukraine) [email protected]

ARTISTIC MODELING OF THE IMAGE OF FIRE IN THE PROSE BY M. MATYIV-MELNYK The article deals with the issue of artistic modeling of the image of fire in the work of the Western Ukrainian little-known writer of the first half of the twentieth century, Mykola Matyiv-Melnyk. During the literary analysis of the small and middle prose M. Matyiv-Melnyk, features of the author’s vision of one of the four ancient elements are revealed, the connection between the fire and the inner world of inhabitants of Hutsulshchyna is described. In the direct and figura- tive meaning of the heroes of the writer’s writings, one can “see” near the hearth, after inciting it, to create a cosiness in the home. Near the fire, they communicate, share experience, keep silent, deepen their reflections. It is noted that the image-symbol of the “living” fire is the leading in the story “For Native Nest”. In the product of the hero is near the fire say the words of an oath, loyalty to his native land, the fire is also associated with peace and tranquility. The author constantly pays attention to the special meaning of fire in the life of the heroes – the watra is in the center of the hut, and hence – in the center of all family events. It is generalized that the earthly form of fiery elements in the work of M. Matyiv-Melnykhas an expression primarily in the spiritual sense. His spiritual manifestation is expressed in the form of revealing the emotional state of characters, a range of emotions that overwhelm a person; they can be opposite, but they are associated with a common symbol-fire-fire. The positive meaning of the mythology of fire at M. Matyiv-Melnykis

48 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Осьмак Н., Янчицька К. Художнє моделювання образу земного вогню... filled with the moment of the image of the sentimental feelings of the heroes. Fire is a life-giving energy that prompts you to strive and act, the main thing – to love, to live with passion. In this case, the heroes are active, aspire to change, this is the image of their youthful years, bright gusts. It is concluded that the insults-characters of the fire element, presented in the prose by M. Matyiv-Melnyk, make it possible to ascertain their connection with the mythological and folklore context, folklore and ancient mythology, where all fiery images are closely related to solar myths. In the writer’s work there is a certain creative transformation of the concepts of fire and sun, which has absorbed new meanings and semantic content. In its content, this myth-symbol embraced such transformational components as fire as a guardian of the native land, an assistant in the struggle against the enemy, a symbol of the family and peace in the family; the embodiment of the celestial element of nature, which depletes and destroys the earth, heroes. At the same time, the writer’s works emphasize the nation-building and socio-cultural component in filling all the phenomena of fiery element. Key words: M. Matyiv-Melnyk, fire, image-symbol, myth, prose, poetics.

Постановка проблеми. Міфологема вогню Мета статті – шляхом літературознавчого ана- є одним із «вічних» загальнолюдських образів лізу малої та середньої прози М. Матієва-Мель- культури, що поєднує весь спектр понять, обра- ника розкрити особливості авторського бачення зів-символів, міфів, пов’язаних з універсумом однієї із чотирьох стародавніх стихій – вогню, «вогонь». Вогонь є первісним образом, архети- пояснити взаємозв’язок між вогнем і внутрішнім пом, тому «не може сприйматися чуттєво й нао- світом автохтонного населення рідного письмен- чно, а в разі переходу до сфери свідомості пере- никові краю – Гуцульщини. стає бути рефлексом колективного позасвідомого Виклад основного матеріалу. Земна форма й архетипом» (Юнг, 1996: 277), а отже, має зв’язок вогню – висвітлення проблем циклічності життя. із позасвідомим. Вогонь – це стихія, що сприймається на основі Культ вогню в різноманітних виявах дожив поєднання зорових, слухових, дотикових відчут- до ХХ ст., наприклад «живий вогонь», «ватра» тів, він має життєдайну, а також і руйнівну силу. у західних українців є найкращим оберегом (Сла- Найчастіше героїв творів М. Матієва-Мельника вян. миф., 1995: 289). Справжній, «найдієвіший», можна побачити або біля вогнища, або в пошу- чистий вогонь – це той, що здобутий тертям, це ках можливості розпалити його, щоб створити «жива ватра», яку шанували насамперед як обе- затишок в оселі, або серед холодної зими в лісі. ріг від нечистої сили, нещастя, це вогонь, який Біля вогнища вони спілкуються, діляться досві- за своїми характеристиками нагадує «непочату» дом, мовчать, заглиблені у власні роздуми. Так, воду, той, що ще «не служив людським потребам» для старого Панька (нарис «Старість») згадка про (Токарєв, 1957: 35), а отже, має найбільшу силу. ватру дає можливість відволікти онука від холоду Ватра наявна у віруваннях гуцулів та демонструє і не дати йому замерзти: «Словами хотів його вхо- спорідненість із давнім культом вогню. Звідси ронити від холоду. – Ще лиш коби через толоку звичай палити ватру біля оселі напередодні вели- перейти, та й зараз у хаті. Запалимо ватерку та кого свята (Осьмак, 2017: 95). й тепло стане дідові й тобі» (Матіїв-Мельник, Міфологема вогню представлена в літературі 1995: 285). Роздумує про долі своїх синів біля в трьох виявах – небесному (той, що не залежить вогнища Петриха (оп. «Червоні чаші»): «Петриха від людини, має різне семантичне навантаження), відступила від вікна, сіла на лаву і закостеніла земному (як символ родючості, родинного в думках. В хаті затихло давно, лишень у печі затишку тощо) та підземному (символ смерті). шипіло трепетова поління, а в гердяві на ватрі «Фізичні властивості вогню нагадували періоди кипіла вода» (Матіїв-Мельник, 1995: 257). Тихий розвитку людини, її життя: народження; досяг- вогонь заспокоює душу героїні, психічно урівно- нення найвищого розквіту; сили; поступове зга- важує її внутрішній стан. сання; нарешті – смерть» (Завадська, 2002: 70). Образ-символ «живого» вогню є провідним Аналіз досліджень. Творча особистість і в повісті «За рідне гніздо». У творі герої саме М. Матієва-Мельника є унікальною і малодос- біля ватри промовляють слова клятви, вірності лідженою. Серед закордонних та українських рідній землі, ватра асоціюється також із миром науковців і краєзнавців, які згадували його як і спокоєм: «Затріскотіло весело під сушиною, письменника неабиякого таланту, можна назвати сиві кучері диму піднялися до отвору. За хвилю П. Арсенича, М. Гнатюка, М. Ільницького, оскочили червоні когути тяжкий казан <…>. В. Клапчука, Н. Мафтин, І. Пелипейка, Ф. Погре- Діти обступили вогонь, підкидали щогрубші бенника, І. Сенькова, С. Хороба та ін. Однак спе- кусні дерева та втирали розплакані від диму очі» ціального дослідження художнього вияву міфоло- (Матіїв-Мельник, 1995: 311). Ватра для горян із геми вогню в його художній прозі не було. повісті є символом не тільки родинного затишку,

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 49 Мовознавство. Лiтературознавство

а й всього життя. Автор постійно звертає увагу на страждання, страх розпач, відчуття безвиході, особливе значенні вогню в житті героїв – ватра безпорадності, біль і смуток, також вогонь може розташована в центрі хати, а отже – у центрі всіх бути символом втрати, смерті як енергія, що зга- родинних подій, саме від ватри завжди запалю- сає, розчарування, туга, прийняття поразки, зне- вали люльку Йован та його батько. Опис інтер’єру віра, втрата надій і прагнень. хати неабияк підкреслює особливе значення ватри Позитивним значенням міфологема вогню для родини Йована: «Довкола вогню стояли стіль- в М. Матієва-Мельника наповнена в момент зобра- чики, на яких бувало сиділи при ватрі кремезні ження щирих почуттів героїв. Вогонь – це жит- моці (хлопці – К. Я.), підібгавши під себе ноги тєдайна енергія, яка спонукає прагнути й діяти, <…>. В куті лежали ліжники з овечої вовни, на головне – кохати, жити пристрастю. У такому разі підстеленому сіні. Твердо спалося ціле життя, але герої активні, прагнуть до змін, це зображення зате була воля» (Матіїв-Мельник, 1995: 315). їх юнацьких років, світлих поривів. Найчастіше Опис «живого» вогню в повісті «Крізь дим ідейний зміст позитивної енергії посилює образ і згар» має пророчі інтенції – олюднений процес весняного сонця, пейзажна замальовка весняного горіння передає душевні переживання героїні пробудження природи. Так, сповнений пристрас- за долю чоловіка: «З челюстів печі глипала язи- ним почуттям, герой з оповідання «По той бік ком ватра, а по стінах танцювали тіні: – Прийдуть греблі» відчуває, що «в серці пробудилися гарячі такі, о!.. такі, о! – кліпали. <…> На стінах роз- вогні, які здавалося ніколи не потухнуть» (Матіїв- тягалися патли, моргали до когось і присідали по Мельник, 1995: 275). Внутрішні почуття героя кутах <…>. З печі пирснуло поліно. На землю перебувають у гармонії з навколишнім серед- скочила дужкою іскра, капнула в темінь і згасла» овищем, це вищий ступінь щастя, в якому він (Матіїв-Мельник, 1995: 332). Катерина відчуває наближається до розуміння власної екзистенції. тугу за чоловіком, ці відчуття письменник передає Він і його кохана, як Іван і Маричка в М. Коцю- за допомогою гри світла й тіні – у хаті каганець бинського, – це діти природи, живуть за її зако- не засвічується, адже в присмерку горіння ватри нами, письменник не прагне зруйнувати ілюзію молодій жінці здається, що біля неї Юрчик. Візу- закоханих щодо вічного щастя і весни: стан душі, альний і світлий образ іскри символізує надію, сповнений вогняних щирих почуттів потребує від що може зникнути, адже неможливо передбачити героїв зовнішнього вияву – у поетичномі слові, подальшу долю героїв. Зорові образи доповнюють яке зривається з вуст закоханого героя, присвя- аудійні: тріскіт поліна, пісня цвіркуна створюють чене вірній коханій. ефект зупинки в часі, дають можливість героїні Символіка вогняної стихії як несподіваної, замислитися над майбутнім. Отже, справедливою неочікуваної події передана шляхом розкриття, є позиція Геракліта, який вбачав у «живому» вогні наприклад, емоційного стану головної героїні єдність протилежностей животворного і смер- оповідання «На чорній дорозі»: «В серці бах- тоносного начал: вогонь, подібно до боротьби, нула полумінь. У голові закрутилося, і з-під не лише руйнує, але й творить (Кесіді, 1982: 115). золотих іскор вилетіла велика червона георгі- Земна форма вогняної стихії у творчості нія й замерехтіла далеко перед слабими очима» М. Матієва-Мельника має вираження насампе- (Матіїв-Мельник, 1995: 363). Афективний стан ред у духовному сенсі. Його духовний вияв вті- героїні передано комплексом зорових художніх лений у розкритті емоційного стану персонажів, мікрообразів, пов’язаних із вогняною стихією: це спектр емоцій, які переповнюють людину, вони золоті іскри, червона георгінія, схожа з полум’ям можуть бути кардинально протилежними, але і кольором, і рухом. Такою концентрацією вог- асоціюватися з одним образом-символом – вог- няних символів автор акцентує увагу на підви- нем. Позитивні енергетичні стани виявляються щеній емоційності героїні, яка чекає звістки про в такій семантиці: 1) вогонь як енергія творча, сина вже декілька років. Міфологема вогню як нестримна, очищаюча, життєдайна, що спонукає енергії, що згасає, передчуття втрати, ностальгія прагнути й діяти, досягати, пізнавати, жити. Вона за минулим щасливим буттям часто трапляється пов’язана з коханням, пристрастю, творчістю, на сторінках творів письменника. Найчастіше це натхненням, бажанням змін, жагою до життя, най- опис внутрішнього стану героя, відчуття завер- заповітнішими мріями; 2) це постійна, тривала шеності буття, наприклад, у різних героїв повісті енергія, що підтримує спокійне горіння життя, «Крізь дим і згар»: «Дід Максим ішов останній співвідносна з почуттями радості, стабільності і з церкви. Розкидав по вулиці гугнявим голосом. гармонії. Протилежні стани – це символ біди, сти- Він жив своїм світом, що вже давно вмер, але хійного лиха, руйнівна і загрозлива сила, яка несе догоряв у ньому останніми вогниками» (повість

50 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Осьмак Н., Янчицька К. Художнє моделювання образу земного вогню...

«Крізь дим і згар») (Матіїв-Мельник, 1995: 335); Вогонь як руйнівна енергія, що несе смерть у порівняльному аспекті – як прудкий, той, що і страждання, відображений у повісті «Крізь може вивернутися і дати відсіч: «Але скрутивси дим і згар». Очима селянина автор показує про- Семен, єк вогонь пид вітром, лапнув колик та цес спалення цілого гуцульського села: «Оста- й свиснув раз» (Матіїв-Мельник, 1995: 344); фій поглянув на снопи вогню, що виросли на символічна асоціація вогню в розумінні швид- його хаті. Обернувся туди лицем і підняв зв’язані кого психічного процесу, характеристика стану руки до вогненних язиків, що кивали до нього афекту: «Ах!.. У грудях щось трісло, страх вог- з вікон і з дверей, та й закам’янів на місці. Він нем і вихором підняв усі сили» (Матіїв-Мельник, чув, як бряжчало скло, як шкурміла його праця» 1995: 346). (Матіїв-Мельник, 1995: 339). Однак пожарище – Якщо ж ідеться про молодших за віком персо- це трагедія не одного героя, цілого села. Пожежа, нажів, то найчастіше в образі вогню як згасаю- вогонь стають тлом, на якому відбуваються ще чої енергії відображено зневіру в прийдешньому, страшніші речі – вбивства, катування місцевих неможливість подолати життєві труднощі або мешканців, насильницьке вивезення поза межі змиритися зі складною долею. Так, герой опо- села. Прості селяни не в змозі осягнути трагедії, відання «Серед шляху», що перебуває в горах, що відбувається навколо, для них – це страшний серед товаришів, далеко від рідної землі, змі- сон, сповнений жаху від несправедливості, що нюється психічно під час переходу італійських чинили мадяри, представники цісарського вій- гір: «В очах його затлів якийсь таємний, скляно- ська в гуцульському селі. Автор розкриває емо- зелений вогник і душа його потала в глибину» ції героїв крізь полілоги, які замінюють бачення (Матіїв-Мельник, 1995: 265). Трагічних подій одного героя на колективне: «Диви!.. Диви!.. Мой, у творі ще не відбулося, однак опис зовнішнього шьо хата – то косиця, шьо друга хата – друга вигляду стрільця, звернення уваги на внутрішній косиця… Еге, а далі: десіть… двадцять… сто… стан дозволяють передбачити розв’язку. Герой усі хати!.. Дріжит, дріжит та й росте й пишет перебуває в депресивному стані, відчуває непо- на хмарах вістку. Шьо напишет – то задихнетси, трібність і водночас неможливість потрапити шьо хлипне – то хмара стидом <…>. Розпалилося додому, де його праця, навпаки, – вкрай потрібна. на землі море <…> клекотить, сипле іскру <…> Реальний світ для нього став пеклом, де ще відбу- тисячі іскор <…> Іскри тріскотіли й глумилися вається боротьба між життям і смертю: «За горою <…>» (Матіїв-Мельник, 1995: 340). дудоніло пекло. Десь понад верхами, закутаними Образ руйнівного вогню, доповнений аудій- в хмари, летіли сталеві потвори і скавуліли шале- ними характеристиками, посідає провідне місце ним зиком: «Жив.. ив… ж-ж-живв… у-у-у-в-в… в зображенні фізичної катастрофи краю. Митець Тікали й німіли. За хвилю розносився по горах реалістично змальовує картини народного лиха, чорний стогін: Вмер..р…р…рр!.. А гори відказу- спричиненого воєнними діями і несправедли- вали: «Вмер-рр…», і мовкли» (Матіїв-Мельник, вістю з боку представників інших націй щодо 1995: 265). Автор інтригує вибором долі героя, гуцулів, правдивий бік мілітарної політики обох однак констатує невідворотність його загибелі, конфронтуючих держав – Австро-Угорщини та зокрема від кулі ворога. Проте на нього чекає ще Російської імперії часів Першої світової війни страшніша доля – самогубство, спричинене важ- щодо місцевого населення, спрямованої насам- ким минулим сирітським життям, приреченістю перед на національне знищення Гуцульщини: сьогодення і безперспективністю в майбутньому. «Австрія пішла у відворотті, аж на рівнини поза Вогняна стихія постає в тексті твору як Тису. Лишала по собі пам’ятку: шибениці і зга- боротьба світла і темряви в душі героя, вибір за рища. Переходив галицькі села дикий мадяр, ішов, ним. Белетрист лише констатує поступову пере- наче вогонь на сухі трави, ступав, як лютий ворог могу темряви над світлом: «Темна безодня болю і разом з довгими блискучими халатами пейса- гасила останні, білі жмутки світла і він чув, що тих коршмарів записувався навіки в українську котиться кудись без стриму, гей у пропасть <…>» пам’ять <…>. Так дякувала Австрія за «тіроль- (Матіїв-Мельник, 1995: 266). Проблематикою ську вірність» русинові-воякові» (Матіїв-Мель- цей твір наближений до творів Ю. Федьковича, ник, 1995: 343–344). О. Кобилянської, О. Маковея, знаковий він насам- Висновки. Отже, образи-символи вогняної перед модерністською грою образів світла і тем- стихії, представлені в прозі М. Матієва-Мельника, ряви, вогню як енергії, що передано за допомогою дають змогу констатувати їхній зв’язок із міфо- метафоричних порівнянь, художніх деталей, пер- логічно-фольклорним контекстом, фольклором і соніфікованого образу сонця. давньою міфологією, де всі вогняні образи тісно

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 51 Мовознавство. Лiтературознавство

пов’язані із солярними міфами. Водночас у твор- рідної землі, помічник у боротьбі з ворогом, сим- чості письменника є певна трансформація кон- вол роду і спокою в родині; втілення небесної цептів вогню та сонця, що увібрала в себе нові стихії природи, що виснажує і спустошує землю, значення і семантичне наповнення. У своєму героїв. Водночас у творах письменника підкрес- змісті цей міфообраз-символ охопив такі транс- люється націєтворчий та соціокультурний склад- формаційні складники, як: вогонь як охоронець ники в наповненні всіх виявів вогняної стихії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Завадська В., Музиченко Я., Таланчук О., Шалак О. 100 найвідоміших образів української міфології. К.: Орфей, 2002. № 745. Серія «Філологія». Вип. 49. 448 с. 2. Кессиди Ф. Гераклит. М.: Мысль, 1982. 199 с. 3. Матіїв-Мельник М. Твори. Львів, 1995. 643 с. 4. Осьмак Н. Міфологема вогню (жива ватра) у повісті Гната Хоткевича «Камінна душа». Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова: Філологічні науки (мовознавство і літературознавство). 2017. Вип. 8. С. 93–96. 4. Славянская мифология: энциклопедический словарь. М., 1995. 416 с. 5. Токарев С. Религиозные верования восточнославянских народов ХІХ – ХХ вв. М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1957. 164 с. 6. Юнг К.Г. Человек и его символы. СПб.: Б. С. К., 1996. 454 с.

REFERENCES 1. Zavads’ka, 2002. – Zavads’ka V., Muzychenko Y. A., Talanchuk O., Shalak O. 100 nayvidomishykh obraziv ukrayins’koyi mifolohiyi [Zavadskaya V., Muzychenko Y., Talanchuk O., Shalak O. 100 most famous images of Ukrainian mythology]. K.: Orpheus, 2002. № 745. Series: Philology. Whip 49. 448 s. [in Ukrainian] 2. Kesidi, 1982. – Kessydy F. Heraklyt [Cassidy F. Heraclitus]. M.: Thought, 1982. 199 p. [in Russian] 3. Matiyiv-Mel’nyk, 1995. – Matiyiv-Mel’nyk M. Tvory [Matiiv-Melnik M. Works] Lviv: [bv. v.], 1995. 643 p. [in Ukrainian] 4. Os’mak, 2017. – Os’mak N.D. Mifolohema vohnyu (zhyva vatra) u povisti Hnata Khotkevycha “Kaminna dusha” [Osmak N.D. Mythological fire (living vatra) in the story of Hnat Khotkevich “Fireplace soul”. Scientific journal of the National Academy of Sciences of Ukraine: Philological Sciences (Linguistics and Literary Studies)]. 2017. Vip.8. Pp. 93–96. [in Ukrainian] 5. Slavyan. mif., 1995. – Slavyanskaya myfolohyya: Éntsyklopedycheskyy slovar’ [Slavic mythology: An Encyclopedic Dictionary]. M .: ELLIS LAK, 1995. 416 p. [in Russian] 6. Tokaryev S., 1957. – Tokarev S.A. Relyhyoznyeverovanyyavostochnoslavyanskykhnarodov[Tokarev S.A. Religious beliefs of the East Slavic peoples of the 19th– 20th centuries]. M .; L.: Publishing house of the USSR Academy of Sciences, 1957. 164 p. [in Russian] 7. Yunh, 1996. – Yunh K.H. Chelovek y ehosymvoly [Jung K.G. Man and his symbols]. SPb: B.S.K., 1996. 454 p. [in Russian]

52 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Поворознюк Р. Реконтекстуалiзацiя в перекладацькому аналiзi медичного тексту

УДК 81’255:(808.7 + 61) DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/21.167262

Роксолана ПОВОРОЗНЮК, orcid.org/0000–0003–3418–6651 доктор філологічних наук, доцент, доцент кафедри теорії та практики з англійської мови з англійської мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна) [email protected]

РЕКОНТЕКСТУАЛІЗАЦІЯ В ПЕРЕКЛАДАЦЬКОМУ АНАЛІЗІ МЕДИЧНОГО ТЕКСТУ

Стаття присвячена визначенню місця реконтекстуалізації в перекладацькому аналізі медичного тексту. З огляду на поступовий перехід комунікативної парадигми в царині медицини від медикоцентричного до пацієн- тоцентричного дискурсного зразка, спостерігається тяжіння медичного перекладу до адаптаційного полюсу в руслі посередницької моделі перекладацької діяльності. З метою спростування гіпотези про популяризацію як спрощення медичного тексту досліджено теоретичні здобутки представників системного та функціональ- ного напрямів перекладу. Установлено, що реконтекстуалізація є стратегією, а переформулювання – тактикою відтворення медичного тексту, причому перша властива глобальному рівню дескриптивної макроструктури, а останнє – локальному рівню зіставної мікроструктури. Ключові слова: медичний переклад, посередництво, реконтекстуалізація, переформулювання, детермінологі- зація, трансема.

Roksolana POVOROZNYUK, orcid.org/0000–0003–3418–6651 Doctor of Philological Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Theory and Practice of Translation from English Department Institute of Philology Taras Shevchenko National University of Kyiv (Kyiv, Ukraine) [email protected]

RECONTEXTUALIZATION IN TRANSLATIONAL ANALYSIS OF MEDICAL TEXT

The article deals with recontextualization as a step of translational analysis of a medical text. Nature of the medical texts correlates with an embedded potential of accessible and feasible adaptations determined by the target audience needs, skopos and commissioner’s resource base. Strategies and tactics of medical translation are associated with the specifics of TT reception, TT addressees’ characteristics and their implicit expectations about the TL medical text’s influence. With medical communication’s gradual transition from a physician-centered to a patient-centered discourse pattern, medical interpreting is also gravitating towards an adaptational pole typical of the translator’s mediation model. To refute the hypothesis of popularization as a form of medical text’s simplification, theoretical output of the representatives of translatological system-oriented and functionalist camps was analyzed. It was revealed that the recontextualization is a strategy with the reformulation being a tactic of rendering medical text. The former is characteristic of a global macrostructural level while the latter is characteristic of a local comparative microstructure. As there are many concerns regarding quality of medical translations and medical translator’s competence, these issues have received a considera- ble critical attention. However, very few publications address the specificities of biomedical knowledge popularization. This paper attempts to show how important it is for a successful translation to identify the biomedical culture’s openness to exogenous influences, typology of biomedical texts, vectors of biomedical information’s transmission, especially in cases when their difference from ST recipients changes the text’s style and register completely. Pragmatics of physician, patient and translator triadic communication influences the process of translation to a great extent, and this influence predominantly shows itself in the ways medical information is processed. Consequently, misunderstandings and miscom- munications arising between physician and patient automatically influences not only translation process but also has a longitudinal influence on patient’s health and life quality. Thus, a translator should apply especial perspicacity and dedication, taking into consideration cultural, pragmatic and other aspects of the target audience. Key words: medical translation, mediation, recontextualization, reformulation, determinologization, transeme.

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 53 Мовознавство. Лiтературознавство

Постановка проблеми. Медичний переклад є текстуалізація як стратегія перекладу корелює складним різновидом опосередкованої міжмовної з тактиками переформулювання (Lefevere, 1985), та міжкультурної комунікації, що включає лінг- термінологізації й детермінологізації (Montalt- вальну та позалінгвальну інтеракції (письмову й Resurrecció, 2018). усну) у різних локально-темпоральних умовах та Мета статті – щоб окреслити місце реконтек- середовищах (лабораторія, лікувальний заклад, стуалізації в перекладацькому аналізі медичного консультативний центр тощо) поміж учасниками, тексту, створити теоретичну модель посередниць- що мають різне етнокультурне походження, гово- кої діяльності медичного перекладача, дослідити рять різними мовами та володіють різним обся- стратегії й тактики, що уможливлюють популя- гом біомедичних знань (медичною обізнаністю). ризацію наукового знання, з метою забезпечення Описані передумови сприяють розвитку різнома- його доступності реципієнтові без фахової медич- нітних трансжанрів та дискурсних форм, які най- ної освіти. краще можуть бути досліджені в інтерактивній Виклад основного матеріалу. Окремим діалогічній перспективі. аспектом перекладацької діяльності в царині Аналіз досліджень. Медичний текст (усний медицини є популяризація біомедичного знання або письмовий) є семіотичним втіленням біоме- на інтра- та інтермовному рівнях для усунення дичних знань, а отже, його створення й сприй- суперечностей концептуально-предметних обши- няття потребують наявності низки когнітивних і рів учасників біомедичної комунікації. Тради- соціокультурних чинників. Так само очевидно, що ційно вважалося, що популяризація наукового варіативність даних чинників шляхом переходу знання призводить до спрощення, «підробки» від адресанта до адресата або від джерельного до (adulteration) або й повного спотворення істини, рецептивного осередку здатна завдати істотних нібито закладеної в академічному тексті (Fuller, змін, аж до докорінної мутації закладеної біоме- 1998: 35–62). Формувалася комунікативна ієрар- дичної інформації, повідомлення якої й було осно- хія в біомедичній царині, де лікарі мали панівну воположним стимулом створення даного тексту. позицію внаслідок своєї експертної обізнаності, Нерідко запаси інформації, доступні реципієнтам а отже, встановлювали повний контроль над кому- відповідних національних біомедичних культур, нікацією, що набувала монологічного характеру. також не збігаються за обсягами, що приводить Коли ж до міжмовної комунікації долучається до створення нових біомедичних концептів (нео- перекладач, його внесок реалізується в межах логії) у цільовій культурі. моделі «передавача інформації», тобто полягає Багаторічна цікавість до процесів сприйняття в якомога точнішій трансляції мовленнєвого акта й оброблення наукової інформації, закладеної адресанта адресатові, що нерідко межує з буква- в академічному тексті, підготовленими й непід- лізмом (Reddy, 1979: 284–310). Описана модель є готовленими реципієнтами з різним рівнем екс- неефективною як з погляду створення медичного пертної обізнаності характеризує дослідницькі тексту, зрозумілого для реципієнта, так і з погляду студії Дж. Фуллер (Fuller, 1998) та Дж. Мартіна й залагодження наявних концептуально-предмет- Р. Віла (Martin, Veel, 1998) і не втрачає своєї акту- них, етнокультурних та біомедикокультурних альності досі (Linell, 2009). Результати, отримані розбіжностей комунікантів. Тому в сучасній пара- науковцями, вказують на виняткову необхідність дигмі опосередкованої біомедичної комунікації посередництва, яке повинні брати на себе уповно- панівний статус медпрацівника як володаря таєм- важені реципієнтами особи, зокрема перекладачі ничих знань (езотеризація медичного перекладу) (Hatim, Mason, 1997). З іншого боку, останнім поступово занепадає, а медичний перекладач здо- часом зросла кількість транслятологічних праць, буває додаткову роль «посередника – передавача що вивчають процеси популяризації наукових знань» (knowledge mediator). Так само, у зв’язку знань цільовою мовою, вдосконалюючи кон- з пацієнтоцентричністю сучасної біомедичної цептуальні моделі галузевого перекладу (Reddy, комунікації, медичний дискурс сам стає діало- 1979). Одним з останніх надбань теоретичної гічним (dialogue interpreting), втрачаючи моноло- думки є стратегія реконтекстуалізації наукового гічну статику. тексту (Hermans, 1999; Lefevere, 1985; Montalt- Посередництво в міжмовній та міжкультурній Resurrecció; González Davies, 2007; Nord, 1997). комунікації, окрім джерельного й цільового тек- Встановлено, що реконтекстуалізація стає можли- стів, адресанта й адресатів, передбачає наявність вою завдяки трансляційним зсувам на локальному двох складників: засобів (інструментів) та власне (фрагмент тексту) й глобальному рівнях (дискурс, посередника (Рис. 1). Кожна мова, як і біомедична жанр) (Leuven-Zwart, 1989; Munday, 2001). Рекон- культура, яку ця мова репрезентує, має власний

54 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Поворознюк Р. Реконтекстуалiзацiя в перекладацькому аналiзi медичного тексту

набір засобів посередництва, що реалізуються реконтекстуалізації, цікава саме друга, яка виво- в площині національно-етнічного й соціально- дить на чільну позицію в комунікативному три- професійного спілкування. Асиметрія даних кутнику пацієнта, досі ігнорованого реципієнта засобів посередництва зумовлює необхідність наукових знань. у реконцептуалізації медичного тексту, коріння Саме комунікативними потребами пацієнта якої необхідно шукати в «семіотичному посеред- (а отже, прагматикою медичного перекладу) ництві», що, за визначенням П. Лінелла, є «інтер- визначається перехід від «переформулювання», акційним і контекстуальним конструюванням тобто тактики перебудови або переказу змісту значення, вибудовуваного зі знаків: слів та інших із застосуванням інших, аніж в оригіналі, мов- символів» (Linell, 2009: 21). них засобів вираження, до «реконтекстуаліза- В аспекті перекладу Б. Хатім і Й. Мейсон ції», тобто стратегії створення нового контексту, визначають «посередництво» як «міру втручання де є інші учасники з відмінними переконаннями, перекладача в процес передачі інформації шляхом цілями, очікуваннями. долучення індивідуального знання або переконань Реконтекстуалізація медичних текстів здебіль- до обробки тексту» (Hatim, Mason, 1997: 147). шого практично виявляється в тактиці «детерміно- Посередництво може бути мінімальним, корелю- логізації», тобто переформулюванні спеціальних ючи зі стратегією очуження, частковим і макси- медичних концептів для того, щоб зробити їх реле- мальним, корелюючи зі стратегією одомашнення. вантними й доступними для реципієнтів-нефахів- Інтралінгвальне посередництво також перед- ців. Детермінологізація зумовлена комплексом бачає оброблення тексту для передачі інформації соціальних, когнітивних і комунікативних вимог, представникам когнітивних та дискурсних осеред- серед яких такі прийоми, як тлумачення, супрово- ків, що мають різні епістемологічні перспективи. дження терміна дефініцією, екземпліфікація, ілю- У такому разі йдеться не про «одомашнення» як таке, страція, аналогія, зіставлення й заміна широков- а про реконтекстуалізацію джерельного тексту. живаною лексемою (Montalt-Resurrecció, 2018). Реконтекстуалізація як стратегія перекладаць- Детермінологізація є зворотно спрямованим кої діяльності не раз досліджувалася теоретиками- процесом до термінологізації, що є доказом пере- транслятологами в різноманітних застосуваннях. ходу перекладного медичного тексту від групи Так, представники системного підходу до пере- непрофесійних (пацієнтоспрямованих) до про- кладацького аналізу А. Лефевр (Lefevere, 1985: фесійних (медикоспрямованих). Термінологізація 215–243) і Т. Германс (Hermans, 1999) ототожню- виявляється в «процесі семантичної й лексико-гра- вали її з переписами (rewritings) на кшталт ано- матичної дистиляції, внаслідок якої неспеціалізо- тування або адаптації текстів для дітей. К. Норд вана лексема спеціалізується й диференціюється в важає реконтекстуалізацію виявом гетерофунк- термін» (Montalt-Resurrecció, 2018: 35). Як і детер- ційного перекладу, тобто такого, який «не здатен мінологізація, термінологізація потребує посе- зберегти в незмінному вигляді функцію або ієрар- хію функцій оригіналу внаслідок культурної або темпоральної віддаленості джерельного тексту» (Nord, 1997: 51). У класифікації В. Монтальта- Резурексьо й М. Гонзалес-Дейвіс гетерофункцій- ний переклад корелює із трансжанром, оскільки зміна функції тексту в перекладі приводить до мутації відповідного жанру в культурі-реципієнті (Montalt-Resurrecció, González Davies, 2007). Проте реконтекстуалізація має власну, чітко окреслену нішу серед вищеописаних різновидів перекладу внаслідок специфіки її призначення. Дж. Мартін і Р. Віл визначають три передумови реконтекстуалізації: розвиток нових галузей науки, нових інтеракційних мереж між носіями наукового дискурсу, нових засобів репрезента- ції й відтворення інформації (Martin, Veel, 1998: 83–84). Очевидно, що остання передумова демон-

струє прямий зв’язок із медичним перекладом, Рис. 1. Модель посередницької діяльності проте з погляду об’єкта нашого дослідження, медичного перекладача

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 55 Мовознавство. Лiтературознавство

редницької діяльності перекладача для поймену- Трансляційні зсуви реконтекстуалізації зачіпа- вання явищ та об’єктів, які концептуалізуються. ють найвищий рівень жанру, тоді як зсуви пере- Будь-яку реконтекстуалізацію уможливлює формулювання спостерігаються на нижчих рівнях трансляційний зсув, тобто «обмежені мовні зміни, (від лексеми до тексту). Усі трансляційні зсуви, що відбуваються під час перекладу джерельного незважаючи на їхній рівень реалізації, можуть тексту цільовою мовою» (Munday, 2001: 55). відбуватися в усному, письмовому та мультимо- За визначенням К. ван Лейвен-Зварт, трансляційні дальному форматах. зсуви реалізуються згідно із двома моделями: Виходячи з розглянутих вище положень 1) зіставною мікроструктурою, де є три категорії: нашого дослідження, ми дійшли таких висновків: модуляція, модифікація й мутація; 2) дескрип- 1) медичний переклад є полем зіткнення кому- тивною макроструктурою, що застосовується нікативних інтересів, цілей і концептуально- для аналізу цілого перекладного тексту (Leuven- предметних обширів комунікантів, що належать Zwart, 1989: 155–170). до різномовних етнокультурних осередків. Із цієї Отже, сегментуючи медичний текст і виріз- причини посередницька роль медичного перекла- няючи в ньому «осяжні одиниці» (трансеми), дача набуває особливої ваги, проте різновалентне які транслятолог у подальшому зіставляє з інва- втілення в конкретних обставинах спілкування, ріантними одиницями джерельного тексту (архі- виходячи з національних традицій конкретної біо- трансемами), перекладач здійснює локальну медичної культури; адаптацію тексту (або переформулювання). 2) досить довгий час у медичному світі пану- Трансляційні зсуви, характерні для переформу- вала позиція зверхності медпрацівника, що під- лювання, за К. ван Лейвен-Зварт, можуть бути тримувалася його експертним знанням, закри- синтактико-семантичними або синтактико-праг- тим від «невтаємничених» пацієнтів. Частково матичними. До них належать: модуляція, що даний феномен пояснює й модель «перекладача визначає такий зв’язок ВТ і ПТ, за якого одна як передавача інформації», яка тяжіла до буква- трансема збігається з архітрансемою, а інша від- лістичного викладу. Лише останнім часом роз- різняється семантично або стилістично (Leuven- виток комунікативної парадигми в царині меди- Zwart, 1989: 159–164); модифікація, що визначає цини в бік пацієнтоцентричності транслювався такий зв’язок ВТ і ПТ, за якого обидві трансеми в модель «перекладача як посередника й переда- не збігаються з інваріантом (Leuven-Zwart, 1989: вача знань»; 165–168); мутація, внаслідок якої в цільовому 3) посередницька діяльність медичного пере- тексті відбуваються настільки радикальні зміни, кладача опредметнюється популяризацією науко- що архітрансему вирізнити неможливо (Leuven- вого знання, закладеного в спеціальному тексті. Zwart, 1989: 168–169). На рівні стратегії вона втілюється в реконтексту- Реконтекстуалізація безпосередньо пов’язана алізації, на рівні тактики – у переформулюванні з дескриптивною макроструктурою, в якій наявні або детермінологізації; рівні дискурсу (мовна репрезентація мисленнєвих 4) реконтекстуалізація медичного тексту умож- образів) та наратива (оповідь з авторською пер- ливлюється трансляційними зсувами на локаль- спективою), а також три мовні метафункції – між- ному рівні зіставної мікроструктури та глобаль- особистісна, ідеаційна та текстуальна. ному рівні дескриптивної макроструктури.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Fuller G. Cultivating science: Negotiating discourse in the popular texts of Stephen Jay Gould. Reading science: Critical and functional perspectives on discourses of science / J. Martin, R. Veel (Eds.). London: Routledge, 1998. P. 35–62. 2. Hatim B., Mason I. The translator as communicator. London: Routledge, 1997. 244 p. 3. Hermans T. Translation in systems: Descriptive and system-oriented approaches explained. Manchester: St. Jerome, 1999. 195 p. 4. Lefevere A. Why waste our time on rewrites?: The trouble with interpretation and the role of rewriting in an alternative paradigm. The manipulation of literature: Studies in literary translation / T. Hermans (Ed.). Beckenham: Croom Helm, 1985. P. 215–243. 5. Leuven-Zwart K. van. Translation and original: Similarities and dissimilarities, I. Target. 1 (2). P. 151–81. 6. Linell P. Rethinking language, mind, and world dialogically: Interactional and contextual theories of human sense- making. Charlotte, NC: IAP, 2009. 515 p. 7. Martin J., Veel R. Reading science: Critical and functional perspectives on discourses of science. London: Routledge, 1998. 384 p. 8. Montalt-Resurrecció V. La desterminologització del discurs especialitzat: Una necessitat per facilitar als pacients l’accés al coneixement. Termcat: Barcelona, 2018. 203 p.

56 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Поворознюк Р. Реконтекстуалiзацiя в перекладацькому аналiзi медичного тексту

9. Montalt-Resurrecció V., González Davies M. Medical translation step bystep: Learning by drafting. Manchester: St. Jerome, 2007. 298 p. 10. Munday J. Introducing translation studies: Theories and applications. London: Routledge, 2001. 384 p. 11. Nord C. Translating as a purposeful activity: Functionalist approaches explained. Manchester: St. Jerome, 1997. 154 p. 12. Reddy M. The conduit metaphor: A case of frame conflict in our language about language. Metaphor and thought / A. Ortony (Ed.). Cambridge: Cambridge University Press, 1979. P. 284–310.

REFERENCES 1. Fuller, Gillian, 1998 – Fuller G. Cultivating science: Negotiating discourse in the popular texts of Stephen Jay Gould// Reading science: Critical and functional perspectives on discourses of science/ [J. R. Martin & R. Veel (Eds.)]. – London: Routledge, 1998. – P. 35–62. 2. Hatim, Basil; Mason, Ian, 1997 – Hatim B., Mason I. The translator as communicator. – London: Routledge, 1997. – 244 pp. 3. Hermans, Theo, 1999 – Hermans T. Translation in systems: Descriptive and system-orientedapproaches explained. – Manchester: St. Jerome, 1999. – 195 pp. 4. Lefevere, André, 1985 – Lefevere A. Why waste our time on rewrites?: The trouble with interpretationand the role of rewriting in an alternative paradigm//Themanipulation of literature: Studies in literary translation/ [T. Hermans (Ed.)]. – Beckenham: Croom Helm, 1985. – P. 215–243. 5. Leuven-Zwart, Kitty M. van, 1989 – Leuven-Zwart K. van. Translation and original: Similarities and dissimilarities, I. Target. – 1(2). – P. 151–81. 6. Linell, Per, 2009 – Linell P. Rethinking language, mind, and world dialogically: Interactional andcontextual theories of human sense-making. – Charlotte, NC: IAP, 2009. – 515 pp. 7. Martin, James R.; Veel, Robert, 1998 – Martin J. R.; Veel R. Reading science: Critical and functionalperspectives on discourses of science. – London: Routledge, 1998. – 384 pp. 8. Montalt-Resurrecció, Vicent, 2018 – Montalt-Resurrecció V. La desterminologitzaciódeldiscursespecialitzat: Unane- cessitat per facilitaralspacientsl’accés al coneixement. – Termcat: Barcelona, 2018. – 203 pp. 9. Montalt-Resurrecció, Vicent; González Davies, Maria, 2007 – Montalt-Resurrecció V., González Davies M. Medical translation step bystep: Learning by drafting. – Manchester: St. Jerome, 2007. – 298 pp. 10. Munday, Jeremy, 2001 – Munday J. Introducing translation studies: Theories and applications. – London:Routledge, 2001. – 384 pp. 11. Nord, Christiane, 1997 – Nord C. Translating as a purposeful activity: Functionalist approachesexplained. – Manches- ter: St. Jerome, 1997. – 154 pp. 12. Reddy, Michael J., 1979 – Reddy M. J. The conduit metaphor: A case of frame conflict in our languageabout language // Metaphor and thought / [A. Ortony (Ed.)]. – Cambridge: Cambridge University Press, 1979. – P. 284–310.

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 57 Мовознавство. Лiтературознавство

УДК 811. 111’37 DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/21.167265

Дарія РЖЕВСЬКА, orcid.org/0000-0001-9455-4490 викладач кафедри іноземних мов Навчально-наукового інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету (Київ, Україна) [email protected]

КОНЦЕПТ У КОГНІТИВНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ (НА ПРИКЛАДІ ОНОМАТОПОЕТИЧНОЇ ЛЕКСИКИ) Стаття є спробою об’єктивно представити існуючу картини світ, як об’єкт пізнавальної діяльності людини, що формує в індивідуальній або колективній свідомості когнітивну картину світу шляхом використання концепту як ментального образу дійсності. Важливою особливістю когнітивної науки є комплексне дослідження людського інтелекту та розуму. Проте для всіх напрямів сучасних когнітивних досліджень актуальним залиша- ється проблема розмежування концепту і значення. Звукосимволізми як невід’ємна частина словникового складу мови неодноразово були об’єктом дослідження в найрізноманітніших аспектах. Проте стилістичні функції звукосимволізмів у когнітивному плані залишаються маловивченою сферою, що зумовило постановку проблеми нашої наукової розвідки. Ключові слова: концепт, фреймова семантика, когнітивна лінгвістика, звуконаслідування, фрейм.

Dariia RZHEVSKA, orcid.org/0000-0001-9455-4490 Lecturer at the Language Department of Academic and Research Institute of International Relations National Aviation University (Kyiv, Ukraine) [email protected]

THE PLACE OF CONCEPT IN COGNITIVE LINGUISTICS This article is an attempt to describe a certain picture of contemporary world as a human’s cognitive activity object that is shaping a cognitive picture of the world in the individual or collective consciousness by means of using concept as a mental image of reality. The main peculiarity of cognitive linguistics is a complex research on the human intellect and mind. One the main tasks, based on the scientific researches, is a will to give to linguistic facts and categories some psychological explana- tion, as well as, to find out the right correlation between linguistic forms and their mental representation of experience which they reflect in the structure of knowledge. For all the ways of modern cognitive researches distinguishing between the concept and meaning remains the topical one. The meaning of linguistic signs – units of semantic space of language is a sum of semantic features, each of which is representing some set up concept features but not the concept in general. Concept is not directly distinguished by means of a certain word’s meaning but as a result of relation between the dictionary meaning and personal, as well as, collective experience. The basis for this concept formation are the reality facts that are treated as an object to assign. Most of onomatopoeia, playing a role of person’s expressive function, have got synonyms, expressed by means of other units or onomatopoeia. Expressive features for actions and personal states of a person are the least researched sphere of Japanese linguistics. Mimetic words are generally accepted as a phenomenon of language. However, the actual number of words in Jap- anese that are expressed by sound symbolic elements is disputed by linguists. There are those who feel that language is mainly arbitrary and that sound symbolism is just a usual phenomenon; others claim that language is inherently sound symbolic and always doing attempts to equate sound with sense. There is the same question about whether Japanese language is having more or less sound-symbolic or whether it maintains a ‘steady state’ equally remains without a certain answer. Even if there are exceptions to every pattern in human languages, it can be demonstrated that some sound symbolism has a biological basis. It is obvious that mimetic words play a more crucial role than many linguists feel or believe. Key words: concept, frame semantics, cognitive linguistics, onomatopoeia, frame

Постановка проблеми. Серед новітніх галу- зентує мову як засіб отримання, зберігання, зей мовознавства розглянемо когнітивну лінгвіс- обробки, трансформації й використання знань, тику (від англ. cognition – пізнання), що репре- які формують певну інформаційну систему мов-

58 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Ржевська Д. Концепт у когнiтивнiй лiнгвiстицi...

леннєвої свідомості особистості. Загальній меті ної галузі людських знань – це міждисциплінарний когнітивної лінгвістики – виявленню специфіки характер самої науки і наявність багаточисель- формування ментальних структур і їхнього відо- них, інколи взаємозаперечуючих наукових під- браження в мові – нині підпорядковані фактично ходів. Окрім того, гетерогенність використовува- всі мовознавчі напрями й методи: генеративна них методик, дифузність предмету дослідження і граматика і лексична семантика, функціоналізм термінологічного різноманіття спричинили появу і семасіологія (ономасіологія), психо- і соціо- помилкових суджень про залежність кількості лінгвістика, трансформаційні й дистрибутивні варіантів когнітивної науки від кількості когніти- методики, нейролінгвістичні розробки, філософія вістів. Саме це й зумовило постановку проблеми мови тощо. Передусім, це вказує на інтегральний даної статті. характер когнітивних досліджень і зумовлює їхню Когнітивна лінгвістика є наукою, що вивчає масштабність і міждисциплінарність. способи отримання, обробки, зберігання та вико- Важливою особливістю когнітивної науки є ристання вербалізованих знань. Це – знання про комплексне дослідження людського інтелекту мову як таку, а також про відображену з її допомо- та розуму. Одним із її головних завдань з огляду гою картину світу. Під картиною світу в найбільш на результати наукових досліджень є прагнення загальному сенсі розуміють упорядковану сукуп- надати мовним фактам та категоріям психологіч- ність знань про дійсність, що сформувалася в сус- ного пояснення, а також знайти правильне спів- пільній, груповій або індивідуальній свідомості. відношення між мовними форми та їхніми мен- Картина світу, у свою чергу, поділяється на такі тальними репрезентаціями досвіду, який вони види, як об’єктивно існуюча, когнітивна та мовна відображають у структурі знання. картини світу (Пилячик, 2017). Нове бачення мови як вагомої «когнітивної Метою статті є спроба об’єктивно предста- складової частини людського мозку» помітно змі- вити існуючу картини світу як об’єкт пізнавальної нило методи, цілі та завдання лінгвістичних дослі- діяльності людини, що формує в індивідуальній джень, де все більше переважає думка про те, що або колективній свідомості когнітивну картину зрозуміти природу мови можна лише завдяки світу шляхом використання концепту як менталь- людській сутності та людському світосприйняттю ного образу дійсності. в цілому. Найбільш значущі елементи когнітивної кар- Виходячи із цього, дослідження мовних про- тини світу знаходять своє відображення в мовній блем на сучасному етапі розвитку когнітивної картині світу, під якою розуміють всю інформа- лінгвістики тісно пов’язане з детальним вивчен- цію про зовнішній і внутрішній світ, що закрі- ням діяльності, свідомості, мислення і мозку плюється в живій розмовній мові. Мовна картина людини. Саме даний підхід визначає методи світу виступає опосередкованою картиною світу, вивчення мовних систем, де останнім часом оскільки вона лише вербально фіксує існуючі почали виокремлювати глибинні рівні й струк- в людській свідомості результати осмислення турні знання, на яких вони ґрунтуються. Осно- фактів реальної дійсності та описує так звані кон- вний сегмент цих знать зберігається в людській цепти. Перше місце в списку найбільш нечітких пам’яті у вигляді когнітивних моделей. Варто когнітивних термінів належить саме концепту погодитись із науково обґрунтованим тверджен- (від лат. сonceptus «поняття») (Соссюр, 1998). ням, що мова – найкращий доказ існування Зокрема, З. Попова та І. Стернін зазначають, в нашій голові різноманітних структур знання що інтенсивні дослідження в області когнітив- про світ, підґрунтям для яких є така одиниця ної лінгвістики демонструють значні протиріччя ментальної інформації, як концепт. Різного типу в розумінні самого терміну концепт. Вивчення концепти (образи, уявлення, поняття) та їхнє культурних концептів – це рух від психічних, соці- поєднання (картинки, гештальти, діаграми, про- ально-культурних утворень до варіативної фікса- позиції, фрейми) народжуються в процесі сприй- ції в мові (й не тільки в мові) (Кобелянська, 2013). няття світу, відображають і узагальнюють досвід, За характером концептуалізованої інформації а також осмислену в різних видах діяльності зі вони поділяють концепти на: світом дійсність. Мова дає можливість виявляти 1) уявлення – узагальнені чуттєво-наочні образи й об’єктивувати те, яким чином людський розум предметів чи явищ. Такі концепти об’єднуються бачить і сприймає світ, як цей світ категоризу- в мові лексичними одиницями конкретної семан- ється в її свідомості (Пилячик, 2017). тики. Уявлення статичні і є віддзеркаленням Нині когнітивістика зіштовхнулася із ситуа- сукупності найсуттєвіших ознак окремого пред- цією, характерною для будь-якої нової гуманітар- мета чи явища;

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 59 Мовознавство. Лiтературознавство

2) схеми – концепт, представлений узагальне- змісту. Такі структури утворюються відповідно ною контурною схемою. Це – гіперонім із посла- до синтагматичних відносин імені, зафіксованих бленим образом; у текстах. Ідея нетотожності явищ концептуаль- 3) поняття – концепт, що складається із загаль- ного і семантичного планів, що все ж таки тісно них, суттєвих ознак предмету чи явища і є результа- взаємопов’язані, переконливо закріпилася в сучас- том їх раціонального відображення й осмислення. ній лінгвістиці. Значення мовних знаків – одиниць Наприклад, квадрат – прямокутник із рівними сто- семантичного простору мови, є сукупністю семан- ронами. Поняття вербалізується термінологічною тичних ознак, кожна з яких репрезентує визна- лексикою, а також лексемами раціональної семан- чені ознаки концепту, але не концепт у цілому. тики типу «клієнт», «відповідач», «суддя». Воно На думку В. Телія, «концепт – це завжди знання, формується в мисленні як відображення науко- структуроване у фрейм, який не просто відобра- вої та виробничої сфер дійсності (термінологія); жає вагому ознаку об’єкта, а все те, що в даному 4) фрейми – багатокомпонентний концепт, мовному колективі заповнюється знанням про об’ємне уявлення, певна сукупність стандартних сутність» (Кобелянська, 2013). Концепт є склад- знань про предмет чи явище. Прикладами фрей- нішим поняттям, ніж слово, яке його позначає, мів є ресторан, кіно, лікарня; оскільки містить у собі семантичні обертони, які 5) сценарій (скрипт) – стереотипні епізоди визначають специфіку національного сприйняття з ознаками руху, розвитку. Фактично це фрейми, концепту. Проте саме в процесі сприйняття слова, які розвиваються в просторі у вигляді окремих що є іменем концепту, в підсвідомості людини епізодів, етапів, елементів. Наприклад, стадіон – виникає відповідний концепт. Із позиції лінгво- це фрейм, а відвідування стадіону, реконструкція культурології концепт не вичерпується словнико- і таке інше – сценарій; вим значенням ядерного вербалізатора концепту, 6) гештальт – комплексна функціональна мис- хоча словникове значення слова – «імені» кон- леннєва структура, що впорядковує різні окремі цепту – утворює його ядро. явища у пізнанні. Гештальт – образ, який об’єднує Найбільш продуктивною для аналізу концеп- динамічні і статистичні аспекти відображеного туальної системи мови є точка зору, що підтвер- об’єкту чи явища (Кобелянська, 2013). джує існування деяких первинних концептів, із Для всіх напрямів сучасних когнітивних дослі- яких у процесі розвитку мови формуються інші. джень актуальним залишається розмежування Концепти як накопичувачі, транслятори та інтер- концепту і значення. Представники когнітивної претатори смислів постійно (як в онтогенезі, так лінгвістики З. Попова та І. Стернін розрізняють і у філогенезі) модифікуються, а саме, на думку концепт і значення слова на основі невідповідності О. Кубрякової, є поняттями, що не підлягають їх структури: 1) концепт має прошарки, а лексеми аналізу лише на початку своєї появи, але потім, мають семеми; 2) концепт має зміст, а лексеми – стаючи частиною системи, попадають під вплив семантику; 3) концепт має компоненти – концеп- інших концептів і самі видозмінюються (Кобелян- туальні ознаки, а семеми – відповідно, компо- ська, 2013). ненти значення (семи); 4) концепт глобальний і не Один із різновидів структурування концеп- жорстко структурований, а семеми структуровані тів можна представити як «концептуальний (Кобелянська, 2013). простір». У сучасній лінгвістиці є словоспо- Проте, не ототожнюючи розглянуті явища, лучення, які вживаються дуже рідко, метафо- варто погодитись із твердженням А. Бабушкіна, рично, нетермінологічно, при цьому часто – що саме завдяки аналізу семем отримуємо доступ у невідповідних значеннях: по-перше, в якості до сфери ідеального у мові, виявляємо й об’єкти- синоніма терміну «концептосфера», під якими вуємо концепти (Бабушкін, 1996), а отже, іде- часто мають на увазі сукупність категоризова- альна суть концептів «схоплюється» саме словом. них, опрацьованих та стандартизованих кон- Згідно з визначення А. Вербицької кон- цептів у свідомості народу, по-друге, для позна- цепт – це об’єкт із оточення «Ідеальне», що має чення специфічного методологічного ракурсу ім’я і відображає чітке, культурно зумовлене уяв- вивчення мови різними когнітивними засобами лення людини про світ «Дійсність». Отже, кон- і, по-третє, як увесь методологічний і терміно- цепт у суто лінгвістичних дослідженнях є певним логічний апарат когнітивної лінгвістики. Отже, конструктором, що репрезентує асоціативне поле термін «концептуальний простір» можна вико- того чи іншого імені, не тотожного йому. ристати для позначення специфічного типу Концепт – це парадигмальна модель імені, організації концептів у людській свідомості що містить логічну та сублогічну структуру його та мовній картині світу.

60 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Ржевська Д. Концепт у когнiтивнiй лiнгвiстицi...

У сучасній когнітивній лінгвістиці поняття них, набутих шляхом взаємодії п’яти психічних «концептуальний простір» можна ототожнити з функцій свідомості й позасвідомого (Селіва- поняттями «ментальний простір» та «фрейм». нова, 2006: 256). «Концепт є ментальною репре- Ментальний простір (mental space) – елемент тео- зентацією, яка визначає, як речі пов’язані між рії концептуальних мереж та інтеграції Ж. Фоко- собою, і як вони категоризуються», – стверджує ньє і М. Тернера. Автори називають концептуаль- А. Бабушкін (Бабушкін, 1996: 16). ним простором невеликі концептуальні пакети, Отже, під концептом розуміємо дискретне які контрастують, залежно від того, про що ми ментальне утворення, що є базовою одиницею думаємо та говоримо (Селіванова, 2006). мисленнєвого коду людини, має відносно впо- Питання про співвідношення концепту, семан- рядковану внутрішню структуру, є результатом тичного поля та фрейму в лінгвістиці ще недо- пізнавальної (когнітивної) діяльності людини статньо досліджене. Ці поняття зазвичай роз- в суспільстві, несе комплексну, енциклопедичну глядають окремо одне від одного, оскільки вони інформацію про певний предмет чи явище, про відносяться до різних напрямів сучасного мовоз- інтерпретацію цієї інформації суспільною свідо- навства: когнітивної лінгвістики (концепт, фрейм) містю та ставлення суспільства до цього явища та теорії мови (поле). Проте спроби спільного чи предмету. осмислення цих феноменів лінгвістами вже від- На думку Н. Пилячик, об’єктна основа кон- бувалися. цепту в когнітивній лінгвістиці досить широка, Так, лінгвіст А. Аверіна намагалася виявити до неї входять усі типи лексичних і граматичних співвідношення таких понять, як «слово» – значень одиниць кодифікованої природної мови, «поле» – «концепт», та встановити їхню ієрархію. що піддаються опису в термінах, розроблених для На думку дослідниці, ієрархічне співвідношення представлення знань, елементами яких є фрейми, цих понять можна би було зобразити таким сценарії, моделі тощо. У той же час зацікавлення чином: «понятійне поле» – «концепт» – «семан- лінгвокогнітологів не обмежуються національ- тичне поле» – «слово». Із цієї схеми зрозуміло, що ною концептосферою, а поширюються на концеп- концепт займає проміжне місце між понятійним туальну сферу невербальних ідіосимволів універ- полем та семантичним, але, з іншого боку, бачимо сального предметного коду (Пилячик, 2017). тісний зв’язок між поняттями концепт та семан- Допускаючи існування невербалізованих кон- тичне поле (Аверіна, 2006). Для того, щоб мак- цептів, когнітивна лінгвістика займається типоло- симально наблизити ці два поняття між собою, гією вербалізації смислів. Дослідження когнітив- вважаємо за доцільне поєднати два підходи (ког- ної лінгвістики мають типологічну спрямованість нітивний та семантичний), визначивши механізми та сфокусовані на виявлення спільних закономір- моделювання фреймового концепту через лек- ностей у формуванні ментальних уявлень. Фак- сико-семантичне поле та номінативне поле. тично вони зорієнтовані на семасіологічний век- Останні наукові розробки О. Кубрякової та тор: від смислу (концепту) до мови (засобів його О. Селіванової, присвячені когнітивним аспек- об’єктивації). там лінгвістики, представляють концепт, як один Концепт не виводиться безпосередньо зі зна- із центральних, ключових термінів апарату когні- чень слова, а є результатом співвідношення тивної лінгвістики (Селіванова, 2006). Його пред- словникового значення з особистим та колек- ставлено двосторонньою ментальною сутністю, тивним досвідом. Окрім того, концепти не лише яка має психічний і мовний бік: у психіці – це мисляться, вони ще й емоційно переживаються об’єкт ідеальної природи, що втілює певні куль- і мають здатність інтенсифікувати духовне життя турно зумовлені уявлення носія мови про світ людини. Підґрунтям для утворення концепту є і водночас є прототипом групи похідних понять; ті явища реальної дійсності, які стають предме- у мові концепт має певне ім’я, оскільки реальність том оцінки. Проте для того, щоб оцінити об’єкт, відображується у свідомості не безпосередньо, людина повинна «перепустити» його через себе, а саме через мову (Селіванова, 2006). За визначен- а момент «перепускання» і оцінювання стає ням Р. Павільоніса, «концепт – частина концепту- моментом утворення будь-якого концепту у свідо- альної системи, те, що індивід думає, уявляє, знає мості носія культури (Пилячик, 2017). про об’єкти світу» (Павиленис, 1983: 36). Сучасна лінгвістика відіграє вагому роль у піз- О. Селіванова розглядає концепт як інфор- нанні концептуальної картини світу та принципів маційну структуру свідомості, організовану описання окремих її фрагментів. Центральною одиницю пам’яті, що містить сукупність знань ідеєю, яка поєднує численні когнітивні дослі- про об’єкт пізнання, вербальних і невербаль- дження мови та мовних значень, стали своєрідні

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 61 Мовознавство. Лiтературознавство

уявлення про те, що наші знання, відображені розуму. Одним із її головних завдань, з огляду в мовній формі, розподіляються за допомогою на результати наукових досліджень, є прагнення певних структур – когнітивних моделей, і те, що надати мовним фактам та категоріям психологіч- мовні категорії – це лише наслідки саме такої ного пояснення, а також знайти правильне спів- організації наших знань. відношення між мовними форми та їхніми мен- Зважаючи на те, що одним із постулатів ког- тальними репрезентаціями досвіду, який вони нітивної лінгвістики, відмінною рисою якої є відображають у структурі знання. «погляд на мову як на ментальний феномен», вва- Нове бачення мови, як вагомої «когнітивної жається уявлення про природну мову як основну складової частини людського мозку», помітно форму фіксації знань про світ, категорія знання змінило методи, цілі та завдання лінгвістичних знаходиться у фокусі уваги чисельних когнітивно досліджень, де все більше переважає думка про те, орієнтованих досліджень. За мету вони став- що зрозуміти природу мови можна лише завдяки лять встановлення закономірностей отримання, людській сутності та людському світосприйняттю обробки і зберігання знань, отриманих у наслідок в цілому. почуттєвого сприйняття і життєвого досвіду та Ономатопоетична лексика сформувала осо- звернення до мовних форм, в яких відбувається бливий фонд звукових образів у лексичній сис- об’єктивація цих знань (Марчук, 2009). темі японської мови, завжди була предметом Нинішній накопичений наукою досвід не ста- детального дослідження японських лінгвістів. вить під сумнів наявність певних звукосимво- Вони стали активно досліджувати онматопоею лічних «правил», релевантних для окремих мов. японської мови лише починаючи з другої поло- Однак у дослідницькому середовищі існують сут- вини ХХ ст. Це пов’язано з тим, що японська тєві розбіжності, які за суттю можна розвести по мовознавча традиція до середини ХІХ ст. взагалі трьох основних керунках: характер звукосимво- не виходила за межі текстологічних досліджень. лізму, його природа та методика експерименталь- Філологи тривалий час займались переважно мов- ного вивчення звукосимволізму. ностилістичною інтерпретацією класичних літе- У структурі ономатопей можна виокремити ратурних творів. Японську розмовну мову та діа- певні інтегральні (нерелевантні) артикуляційні лекти, до лексичного складу яких входить значна параметри, що дають можливість говорити кількість звукосимволізмів, майже не досліджу- про універсальний характер звуконаслідувань, вали, а аналіз ономатопоетичної лексики в пое- з одного боку, а з іншого – відповідні диферен- тичних творах, де вона зустрічається доволі часто, ційні (релевантні) ознаки, істотні для протистав- обмежувався тлумаченням семантики та етимоло- лення ономатопей однієї мови аналогічним утво- гії навколо такого роду лексичних одиниць (Кобе- ренням в інших мовах (Жаботинская, 1997: 6). лянська, 2013). Необхідно відзначити, що змістовність звуко- Однак, як зазначається в «Історії мовознав- вої форми слова не слід підмінювати його лексич- ства» І. Сусова, саме в руслі етимологічних пошу- ним значенням. У будь-якому випадку зіставлень ків на початку ХІХ ст. формується перша в Японії можна виявити їхню гармонію, але не тотожність теорія походження мови (Сусов, 1999). Її автор, і не збіг (Соссюр, 1998). Семантика слова не може Судзукі Акіра, виділяє чотири головні шляхи фор- бути представлена в повному обсязі лише шляхом мування мови: переліку ознак. Що стосується символічного зна- 1) наслідування голосів тварин; чення звуку, то його доволі загальний характер 2) наслідування людського голосу; дозволяє здійснити доволі повний опис шляхом 3) наслідування звуків природи; встановлення набору ознак, сутнісних для симво- 4) зображення дій і станів. лічного фонетичного значення. При цьому він надавав перевагу звуконас- Під час вивчення звуконаслідувальних слів лідуванню завдяки багатству японської мови немає підстав наполягати на умовному харак- та впливу на звуконаслідувальну та звукосимво- тері імітації в процесі звуконаслідування. Кожна лічну лексику. Судзукі Акіра – один із перших окрема мова адаптує конкретні звуки у відповід- лінгвістів Японії, хто наважився заперечити уяв- ності до своєї фонетичної системи. Саме тому, лення про те, що мова була передана людям син- маючи однакові джерела походження, звуконаслі- тоїстськими богами вже в готовому вигляді (Кобе- дування можуть набувати тої чи іншої фонетичної лянська, 2013). форми в різних мовах світу. Починаючи з другої половини ХІХ ст., завдя- Важливою особливістю когнітивної науки є чуючи значному впливу європейського мовознав- комплексне дослідження людського інтелекту та ства, японські лінгвісти поступово розширюють

62 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Ржевська Д. Концепт у когнiтивнiй лiнгвiстицi...

коло своїх лінгвістичних інтересів. Уже в працях номанітні природні та органічні шуми, напри- Ф. Оцукі та інших відомих японських філологів клад, ワンワンと鳴る(wanwan to naku) – гавкати, кінця ХІХ ст. спостерігається своєрідний оригі- ざーざー降る(zaa zaa furu) – лити як із відра, про нальний синтез наукових традицій національної дощ і, ґітайґо (擬態語) gitaigo)) – слова, що викли- лінгвістичної школи з європейською мовознав- кають те чи інше образне уявлення у слухача, чою традицією. наприклад, さっぱりする(sappari suru) – бути чис- У першій половині ХХ ст. в Японії починається тим та охайним, ぽつんと座る(potsunto suwaru) – активний розвиток національного теоретичного одиноко сидіти. Проте слід зазначити, що межа мовознавства. Серед найвідоміших лінгвістів між названими групами є рухомою (森田, 1991). цього періоду слід відзначити доробок Й. Ямади, Проте, крім вищеназваних термінів, існують який заклав підґрунтя японської психолінгвіс- також ґіонґо (擬音語 (giongo) ) – аналог терміну тики, Д. Мацушіти, автора оригінальної «поро- звуконаслідування в його вузькому розумінні. джуючої граматики», розробленої ним безпосе- Це слова, які позначають голоси чи звуки впливу редньо для японської мови. Також на особливу на неживі предмети і передають їх у звуковій увагу заслуговують праці С. Хашімото, який роз- формі, наприклад ぱちぱちと手を叩く(pachipachi вив ідеї Ф. де Соссюра відповідно до японської to te wo tataku) – плескати в долоні, カランカラン національної лінгвістичної традиції і розробив と鳴る(karan karan to naru) – дзвонити у дзвін. детальну класифікацію граматичних одиниць Окрім трьох основних термінів, про які зазна- японської мови, а також Х. Арісака і М. Токіеда, чалося вище, існують ще декілька, що вико- які є основоположниками японської фонології ристовуються у даній сфері: オノマトペア (Кобелянська, 2013). (onomatopoeia) – «ономатопея» або «звуконаслі- Щодо сучасних досліджень у галузі ономато- дування», 音画 (onga) – «вираження звуку», 音声 пеї японської мов, то, насамперед, слід відзначити の象徴 (onsei no shouchou) – «звукові символи», Аманума Ясуші, Кіндаічі Харухіко, Оно Маса- 音象徴 (on shouchou) – «звуковий символізм», 象 хіро, Хошіно Кадзуко, Кімі Акіта, Торатані Кійоко 徴語 (shouchougo) – «слово – символ», 意味の象 та ін. Саме ці лінгвісти не тільки досліджували 徴 (imi no shouchou) – «символи змісту», 模様語 ономатопею, як об’єкт суто наукового інтересу, (moyougo) – «слова, що описують стан і ситуа- а й створили цілу низку тлумачних та двомовних цію» (森田, 1991). словників ономатопоетичної лексики сучасної Більшість ономатопоетичних слів, виконуючи японської мови. функцію експресивної характеристики людини, Практично всі японські дослідники ономатопеї мають синоніми, виражені іншими одиницями під цим мовним явищем та відповідним терміном, або іншими ономатопоетичними словами. Екс- яким це явище позначається, розглядають те ж пресивні характеристики дій та станів людини саме, що їхні європейські та американські колеги, є малодослідженою сферою японської лексики. а саме – закономірний фонетично вмотивований Ономатопоетичні слова у функції експресивної зв’язок між звуковим складом слова й акустичною характеристики людини простежуються у великих ознакою відповідного денотата, умовну імітацію тематичних групах і мають системний характер. різноманітних звуків довкілля фонетичними засо- Висновок. Отже, важливою особливістю ког- бами даної конкретної мови. Однак завдяки зна- нітивної науки є комплексне дослідження люд- чній розповсюдженості явища звуконаслідування ського інтелекту та розуму. Одним із її головних в японській мові, а також багатству і різноманіттю завдань з огляду на результати наукових дослі- лексичних одиниць, які фахівці традиційно відно- джень є прагнення надати мовним фактам та сять до ономатопоетичної лексики, в японській категоріям психологічного пояснення, а також лінгвістиці ономатопея розглядається і тлума- знайти правильне співвідношення між мовними читься значно ширше і глибше, ніж у європей- форми та їхніми ментальними репрезентаціями ській чи американській. досвіду, який вони відображають у структурі зна- Відомий японський дослідник А. Мацумура ння. Кожна окрема мова адаптує конкретні звуки ділить ономатопоетичні слова японської мови на у відповідності до своєї фонетичної системи. дві групи, в залежності від якості звуків: ґісейґо Саме тому, маючи однакові джерела походження, (擬声語 (giseigo)) – суто слова-звуконаслідування, звуконаслідування можуть набувати тої чи іншої які імітують крики тварин, або відтворюють різ- фонетичної форми в різних мовах світу.

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 63 Мовознавство. Лiтературознавство

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Аверина А. В. К проблеме соотношения семантики слова, концепта и семантического поля // Актуальные проблемы германистики. 2006. Вып. 10, ч. 1. С. 10–23. 2.有坂, 1944 – 有坂秀世「國語音韻史の研究」(Kokugo on’inshi-no kenkyu). 東京, 1944. 561 p. 3. Бабушкин А. П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка. Воронеж, 1996. 104 с. 4. Беляевская Е. Г. Концептуальный анализ: модифицированная версия методов структурной лингвис- тики // Концептуальный анализ языка: современные направления исследования: [cб. науч. трудов]. М.-Калуга, 2007. С. 134–180. 5. Жаботинская С. А. Когнитивная лингвистика: принципы концептуального моделирования // Лінгвістичні сту- дії. Вип. ІІ. Черкаси, 1997. С. 3–11. 6. Кобелянська О. Дослідження явища ономатопеї в японській лінгвістиці // Мовні і концептуальні картини світу. 2013. Вип. 45. С. 49–60. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mikks_2013_45_10. 7. Марчук У. Б. Асоціативний потенціал лінгвокультурних концептів у різносистемних мовах: дис. … канд. філол. наук: 10.02.15. Київ, 2009. 233 с. 8. Павиленис Р. И. Проблема смысла. Современный логико-философский анализ языка. М., 1983. 286 с. 9. Пилячик Н. Є. Моделювання фреймового концепту ЯВИЩА ПРИРОДИ у рамках когнітивної лінгвіс- тики // Актуальні проблеми сучасної лінгвістики та методики викладання мови і літератури. Житомир, 2017. URL: http://nniif.org.ua/File/17pemfk.pdf. 10. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: [термінологічна енциклопедія]. Полтава: Довкілля-К., 2006. 716 с. 11. Степанов Ю. С. Концепты. Тонкая пленка цивилизации. М., 2007. 248 с. 12. Соссюр Ф. Курс загальної лінгвістики. К., 1998. 324 с. 13. Сусов И. П. История языкознания. Тверь, 1999. URL: http://www.e-reading.org.ua/book reader.php/55301/ Susov_–_Istoriya_yazykoznaniya.html. 14. 田森, 1991 – 田森育弘良「日本語オノマトペの研究」(Nihongo onomatope-no kenkyu) 神戸, 1991. 220 p.

REFERENCES 1. Averina, 2006 – Averina A.V. K probleme sootnosheniya semantiki slova, kontsepta i semanticheskogo polya [Problems of relation between concept and semantics area] //Aktualnye problemy germanistiki. 2006. Vyp. 10, vol. 1, p. 10-23 [in Russian] 2.有坂, 1944 – 有坂秀世「國語音韻史の研究」(Kokugo on’inshi-no kenkyu). 東京, 1944. 561 p. 3. Babushkin, 1996 – Babushkin A.P. Tipy kontseptov v leksiko-frazeologicheskoy semantike yazyka. [Types of translation in semantics of language] Voronezh, 1996. 104 p. [in Russian] 4. Belyaevskaya, 2007 – Belyaevskaya E.G. Kontseptualnyi analiz: modifitsyrovannaya versiya metodov strukturnoy lingvistiki // Kontseptualnyi analiz yazyka: sovremennyye napravleniya issledovaniya. [ Conceptual analysis of modern language modification] M. – Kaluga, 2007. p. 134-180 [in Russian] 5. Zhabotinskaya, 1997 – Zhabotinskaya S.A. Kognitivnaya lingvistika: printsypy kontseptualnogo modelirovaniya [Cog- nitive linguistics: basis of literary modelling] // Lingvistychni studii. Vyp. II. Cherkasy, 1997. p. 3-11 [in Russian] 6. Kobelyanska, 2013 – Kobelyanska O. Doslidzhennya yavyscha onomatopei v yaponskiy lingvistytsi [Onomato- poeia in Japanese linguistics] // Movni I kontseptualni kartyny svitu. 2013. Vol.45 p.49-60. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Mikks_2013_45_10 [in Ukrainian] 7. Marchuk, 2009 – Marchuk U.B. Asotsiatyvnyy potentsial lingvokulturnyh kontseptiv u riznosystemnyh movah [Associative potential linguacultural concepts in different languages] : PhD paper: 10.02.15 Kyiv, 2009. [in Ukrainian] 8. Pavilenis, 1983 – Palilenis R. I. Problema smysla. Sovremenny logiko-filosofckiy analiz yazyka. [The problem of sense. Modern analysis of language M., 1983. 286 p. [in Russian] 9. Pylyachyk, 2017 – Pylyachyk N. E. Modelyuvannya freymovogo kontsepu yavyscha pryrody u ramkah kognityvnoyi lingvistyky [Modelling of frame concept in cognitive linguistics] // Aktualni problem suchasnoyi lingvistyky ta metodyku ykladannya movy i literatury. Zhytomyr, 2017 http://nniif.org.ua/File/17pemfk.pdf [in Ukrainian] 10. Selivanova, 2006 – Selivanova O.O. Suchasna lingvistyka: [terminologichna entsyklopedia] [modern linguistics encyclopedia]. Poltava: Dovkillya – K., 2006. 716 p. [in Ukrainian] 11. Stepanov, 2007 – Stepanov Y.S. Kontsepty. Tonkaya plenka tsyvilizatsyy [Concepts. Cover of civilization]. M., 2007. 248 p. [in Russian] 12. Sossur, 1998 – Sossyur F. Kurs zagalnoi lingvistyky. [Course of general linguistics] K., 1988. 324 p. [in Ukrainian] 13. Susov, 1999 – I.P. Istoriya yazykoznaniya [The history of linguistics]. Tver, 1999. https://www.e-reading.club/ book%20reader.php/55301/Susov_-_Istoriya_yazykoznaniya.html [in Russian] 14. 田森, 1991 – 田森育弘良「日本語オノマトペの研究」(Nihongo onomatope-no kenkyu) 神戸, 1991. 220 p.

64 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Сєчiна С. Побудова та аналiз асоцiативного поля...

УДК 811.134’37–116 DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/21.167267

Сабіна СЄЧІНА, orcid.org/0000–0002–3397–7155 аспірант Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна) [email protected]

ПОБУДОВА ТА АНАЛІЗ АСОЦІАТИВНОГО ПОЛЯ КОНЦЕПТУ «ІДЕНТИЧНІСТЬ» У МОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ ЧИЛІ Статтю присвячено аналізу особливостей асоціативного експерименту в чилійській мовній свідомості. Опрацювання даних асоціативного експерименту полягало в кількісному та частотному аналізі мовного мате- ріалу, який отримано шляхом анонімного анкетування носіїв чилійського національного варіанта іспанської мови. Здійснений експеримент дав можливість описати макроструктуру концепту «ідентичність» у мовній картину світу Чилі та виявити її лінгвокультурний аспект. Кількісний аналіз зазначеного концепту виявив домінантні ознаки в його структурі, а частотність реакцій на слово-стимул розкрила його прототипічне, стереотипне сприйняття чилійцями. Ключові слова: асоціативний експеримент, мовна картина світу, асоціативне поле, інформант, комуніка- тивне значення, національно-культурний компонент семантики.

Sabina SIECHINA, orcid.org/0000–0002–3397–7155 Ph. D. of IIІ year of study at the Institute of Philology Taras Shevchenko National University (Kyiv, Ukraine) [email protected]

CONSTRUCTION AND ANALYSIS OF THE ASSOCIATIVE FIELD OF THE CONCEPT “IDENTITY” IN THE CHILE LANGUAGE PICTURE OF THE WORLD One of the most effective methods of studying linguistic consciousness is an associative experiment, in which the native speaker acts not only as an informant who reports his knowledge of the language but also as a respondent with his own system of values and motives. Associative experiment helps to consider not only the semantics of the concept, but also language stereotypes, specific features of the mentality, that is, associative experiment is an effective way of accessing the speech consciousness of a person. Each concept corresponds to a certain associative field, which is a fragment of the image of the world of a particular ethnic group, recorded in the minds of the carrier of a particular culture, its motives, assessments, and, consequently, its cultural stereotypes. The use of the associative experiment in the study of the semantic content of the concept “identity” in the Chilean language picture of the world is explained by the possibility of obtaining information about the emotional and appraisal character and the definition of the linguistic material. As a result of experiment were received more than one thousand word-reactions. To describe the content of the concept under study, were used generalized results obtained in free and directed associative, since the combined features have an index of frequency of use, which allows them to be correctly placed in the final model of the concept model. The received word-reactions formed the associative field of the investigated concept. The associative field is structured in accordance with a model that contains the nucleus, the nuclear core, the near and far periphery. The experiment made it possible to describe the macrostructure of the concept “identity” in the Chilean language picture of the world and to reveal its linguistic and cultural aspect. The research has shown how great is the associative field of the concept “identity”. In many associations the connotations of national belonging, national unity, and patriotism are explicitly expressed. Informants also note that it would be wrong to identify and reduce the complexity and diversity of the concept of identity in modern Chilean society to a simple model, since identity also affects on the formation of social circles and classes. The common responses to the stimulus of identidad were lexical items to refer to identity documents, identity control, guarantee security for all, equal rights in society. Prevalence of definitions to describe the concept of patriotic feelings and national unity within the association and subjective definitions analysis makes it possible to conclude that the concept “identity” is one of the key concepts in the Chilean modern linguistic consciousness. Key words: associative experiment, linguistic picture of world, associative field, informant, communicative meaning, national-cultural component of semantics.

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 65 Мовознавство. Лiтературознавство

Постановка проблеми. У своїх досліджен- Під час рецептивного експерименту, спрямова- нях З. Д. Попова та Й. А. Стернін постулюють те, ного на виявлення, сприйняття та розуміння кон- що аналіз мовної свідомості передбачає процес, цепту носієм мови, учасникам потрібно було дати в якому вивчення одиниць мови і мовних струк- протилежні визначення слова-стимулу. Питання тур виявляє їхній психологічно реальний зміст – було такого типу: вкажіть слова або словосполу- в якому реальному, «психологічно достовірному» чення, що позначають поняття, протилежне іден- наборі семантичних компонентів те чи інше зна- тичності. чення перебуває у свідомості народу, зберігається Здійснення експерименту із застосуван- в його мовній пам’яті; в яких відносинах за шка- ням суб’єктивних дефініцій покликане виявити лою яскравості й актуальності перебувають між ознакову та дефініційну структури концепту. собою окремі смислові компоненти, що утворю- На цьому етапі респондентам потрібно було від- ють семантику слова; чи є релевантними смис- повісти на таке питання: як би Ви визначили іден- лові зв’язки слів і структур у мовній пам’яті носія тичність? Для виявлення суб’єктивно-оцінного мови (Попова, Стернин, 2003: 43). У зв’язку із цим ставлення учасників до слова-стимула, їм запро- одним із найбільш ефективних методів дослі- поновані питання такого змісту: яку роль відіграє дження мовної свідомості є асоціативний експе- поняття «ідентичність» у Чилі? які позитивні та римент, в якому носій мови виступає не тільки як негативні сторони має поняття «ідентичність» інформант, який повідомляє про своє знання мови, у чилійському суспільстві? Питання такого змісту а й як респондент зі своєю системою цінностей передбачали розгорнуті відповіді. Вони дають і мотивів. Для дослідження семантичного напо- можливість отримати багатий мовний матеріал внення концепту «ідентичність» у мовній картині на виявлення реакцій з емоційно-оцінною конота- світу Чилі в асоціативному експерименті взяло цією, визначити ціннісний компонент досліджу- участь 100 носії чилійського національного варі- ваного концепту. анта іспанської мови. Респондентів диференційо- Аналіз досліджень. Асоціативний експери- вано за віком: вікова група студентів (20–28 років), мент серед інших методів реконструкції мов- середня вікова група (29–40), старша вікова група ної свідомості посідає особливе місце, оскільки (40–60); статтю; географічним походженням; рів- дозволяє максимально наблизитися до менталь- нем освіти та професією. ного лексикону, вербальної пам’яті, культурних Експеримент організовано у формі анонімного стереотипів окремого народу. Його можна роз- анкетування, де учасникам запропоновано дати глядати як «специфічний для певної культури відповідь на запитання, які стосувалися досліджу- та мови» асоціативний профіль «образів свідо- ваного концепту. Під час вільного асоціативного мості, що інтегрує в собі розумові та чуттєві зна- експерименту учасники мали надати асоціації на ння, якими володіє конкретний етнос» (Уфим- слово-стимул, яке збігалося з іменем досліджува- цева, 2001: 66). Такі науковці, як А. П. Клименко, ного концепту. Словом-стимулом став досліджу- Ю. Г. Караулов, О. О. Залевська, Н. В. Уфимцева, ваний нами концепт «ідентичність» (“identidad.”). у своїх дослідженнях індивідуальної та колектив- Питання сформульоване так: які перші асоціації ної мовної свідомості дійшли спільного висновку спадають Вам на думку, коли згадується поняття про те, що мова може і повинна бути представ- «ідентичність»? Респонденти мали дати першу лена не тільки в традиційному вигляді системних відповідь, що спадала їм на думку, та не були зв’язків або сукупності текстів, але й через асоці- обмежені в кількості висловлених асоціацій. ативно-вербальну мережу, яка корелює з мовлен- На етапі спрямованого асоціативного експери- нєвою здатністю носія мови. Ефективність засто- менту інформанти мали підібрати прикметники сування методики асоціативного експерименту та дієслова, які вони пов’язують зі словом-стиму- з метою вивчення лексики доведена багатьма вче- лом. Питання сформульоване так: за допомогою ними (О. О. Леонтьєв, В. П. Белянін, А. П. Бабуш- прикметників коротко опишіть сучасну чилійську кін, О. С. Кубрякова). ідентичність; які дієслова Ви асоціюєте з понят- Використання асоціативного експерименту тям «ідентичність»? Особливістю експерименту в дослідженні семантичного наповнення кон- є обмеженість у наданні відповідей частинами цепту «ідентичність» у мовній картині світу Чилі мови, а саме прикметниками та дієсловами. Мето- пояснюється можливістю отримання інформації дика спрямованого асоціативного експерименту емотивного й оцінного характеру та визначеннях дає можливість визначити синтагматичні зв’язки, мовного матеріалу. наявні у свідомості чилійців між іменем концепту Мета статті – визначити та дослідити експе- та його асоціатами. риментальним шляхом зміст концепту «ідентич-

66 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Сєчiна С. Побудова та аналiз асоцiативного поля...

ність» у мовній картині світу Чилі, виявити його ціативного експерименту, всі отримані реакції вікову, ґендерну та географічну специфіку. ми диференціювали за трьома типами реакцій Виклад основного матеріалу. У резуль- за змістом зв’язків: реакції як семантичні множ- таті вільного асоціативного експерименту вияв- ники; реакції, які зображають сферу функціону- лено 400 асоціацій на стимул identidad. Серед вання, та реакції з емоційно-оцінною конотацією. них можна виокремити просто слова (calidad, У результаті здійсненого дослідження ми визна- vida, continuidad), різноманітні словосполучення чили процентне співвідношення кожного типу (materiaprima, procesodeforja) та вільні висловлю- реакцій в асоціативному полі. На першому місці вання (unrol crucial, una reflexividad lógica, el noble виявилися реакції з емоційно-оцінною конота- espíritu cristiano). Асоціативне поле, сформоване цією стимулу identidad, на другому – реакції як реакціями на стимул identidad, змодельовано як семантичні множники стимулу, на останньому – структуру, яка має ядро, приядерну зону, ближню реакції, які відображають сферу функціонування та дальню периферії. стимулу. Ядро асоціативного поля на стимул identidad До реакцій з емоційно-оцінною конотацією становлять найбільш частотні, стереотипні реакції. (52%) ми відносимо такі: Це такі слова-асоціати, які ми подаємо в порядку а) емотивні мовні одиниці: satifacción, solida- спадання за частотністю вживання: individualidad ridad, caridad, amor, consuelo, seguridad, dignidad, (26), igualdad (24), identificación (22), autorrealiza- afinidad; ción (20), autenticidad (20), libertad (18), dignidad б) професійна діяльність: oportunidades, (17), individuo (17), personalidad (16), tolerancia experiencia, orden, pertenencia, proyecto, agente, (16), seguridad (15), homogeneidad (15), carácter aumento, sostenibilidad, protección, utilidad, evalua- (14), noble espíritu (14), construcción de la identi- ción, seguridad, competencia, salario, profesionali- dad (14), carné (13), cédula (12), chilenidad (12). zación; Приядерну зону асоціативного поля на стимул в) національна єдність: unidad nacional, bienes- identidad представлено асоціатами: patriotismo, tar común, sacrificio, prosperidad, patriotismo, noble patria, sociedad, nación, generación, país, modo de espíritu, crisis social y simbólica, territorialización, identificación, documento, tarjeta, perfil, registro, entidad, etnificación, etnogénesis; etnicidad, pueblo, comunidad, población, familia, г) суспільні й особисті чесноти: esfuerzo, capa- entorno, unidad, satifacción, solidaridad, respeto, cidad de resistir, fe, construcción de la identidad, éxito, bienestar común, oportunidades, superación, fortalecimiento, cosmovisión, permanencia, respeto, profesionalización, tradición, educación, formación, libertad, reconocimiento, éxito, superación, cristian- orinetación, conocimientos, espíritu, fortalecimiento, dad, inteligencia, corazón, persistencia; conformación, reconocimiento, reflexividad, trayec- ґ) культура та традиції: tradición, porotos, chi- toria, experiencia, capacidad de resistir, fe, cristian- lenidad, símbolo, cultura, cueca, memoria colectiva; dad, inteligencia, persistencia. д) суспільний порядок: policía, control, pro- Ближню периферію асоціативного поля на сти- tección, orden, propiedad, privatización, liberación, мул identidad становлять такі стимули: porotos, hegemonización; cosmovisión, símbolo, cultura, rituales, ceremonias, е) номінації на позначення пошуку та відхи- eventos, cueca, memoria colectiva, vida, caridad, лення: búsqueda, carrera, complejidad, negación, amor, corazón, esencialidad, afinidad, búsqueda, fracaso, subjetividad; complejidad, subjetividad, negación, esfuerzo, caci- є) номінації на позначення рис характеру: que (un hombre rico), canchero (un hombre con caracho, carbonero, indio, pelador – mal genio, eno- mucha personalidad), prosperidad, propiedad. jado; pelota, pelotudo, vaca, jetón, jiberto, mamerto, Дальню периферію асоціативного поля на сти- menso, merme, mongo, mongolico, hueco, huevón – мул identidad становлять такі лексеми: diversidad, tonto, idiota; latoso, latero, lenteja – lento, calmado; liberación, mino (chico atractivo), mina (chica atrac- yunta, socio, paleta, papurri – mejor amigo; pelusa, tiva), continuidad, utilidad, crisis, núcleo, pertenen- pelusón, quedado, sapo, ladrillo, negrero – molestoso; cia, contexto, centralidad, naturalidad, proyecto, ж) номінації на позначення осіб: cabra (niña), sacrificio, carrera, sostenibilidad, fracaso, protec- yegua, cambajana (mujer fácil), pierna (mujer), ción, control, orden, universidad, competencia, sala- vejestorio (persona mayor), gallo, lolo (persona rio, papurri, socio, jetón, indio, entidad, subcons- joven), mino (chico atractivo), mina (chica atrac- ciente, consuelo, permanencia. tiva), lanza (ladrón), huasa (campesino chileno), Під час інтерпретації й оброблення даних, cacique (un hombre rico), canchero (un hombre con отриманих у результаті здійсненого вільного асо- mucha personalidad).

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 67 Мовознавство. Лiтературознавство

Реакції як семантичні множники (30%) вер- Одиничні асоціативні визначення містять балізовані мовними одиницями із значенням семи регіонального походження: poblacional, «ґендерна рівність», «конформація», «рефлек- alacalufe (relativo a la etnia de aborigenes canoeros тивність», «шлях», «індивідуальність», «само- nómades en la Patagonia Occidental de Chile), реалізація», «автентичність», «ідентифікація», huilliche (relativo a una etnia originaria del centro- «сутнісність», «дух», «єдність», «персона», sur de Chile), picunche (relativo al pueblo indígena «однорідність», «характер», «особистість»: igual- que vivía en el valle central de Chile); посилання daddegénero, conformación, reflexividad, trayecto- на відому національну особу: nerudiana (relativo ria, individualidad, autorrealización, autenticidad, al poeta chileno Pablo Neruda), o’higginiano identificación, esencialidad, espíritu, unidad, indivi- (relativo a Bernardo O’Higgins, padre de la patria duo, homogeneidad, carácter, personalidad. en la historia de Chile); повільності: lenta, lesa, Реакції, які відображають сферу функціону- amermelada, asopada; нахабності: sinvergüenza, вання (18%): frescolína, despreocupada,малозначності: piñufla, а) спільнота людей: sociedad, nación, generación, despreciable, insignificante; поганого стану: país, etnicidad, pueblo, patria, comunidad, población, maluenda, piltrienta, andrajosa. familia, entorno; На цьому етапі дослідження характерною є б) освіта: universidad, escuela, colegio, полярна оцінка, яка виявляється в таких контр- educación, formación, orinetación, conocimientos; астних визначеннях: propiavs. común; conocidavs. в) спосіб ідентифікації: modo de identificación, oculta; antiguavs. nueva; individualvs. colectiva; carné, cédula, documento, tarjeta, perfil, registro; humildevs. cuática; modestavs. desmoralizante; г) урочисті заходи: rituales, ceremonias, eventos, universalvs. unica. Семантичні антиномії, викорис- lascelebraciones de laIndependencia, el día de las тані як реакція на стимул identidad, свідчать про Glorias del Ejército y las Fuerzas Armadas, las те, що представники чилійського національного cuentas anuales de los gobiernos. варіанта іспанської мови визначають ідентичність На етапі спрямованого асоціативного експери- у двох напрямах: 1) ідентичність є чимось суто менту ми виявили синтагматичні зв’язки лексеми власним, особистим; 2) ідентичність є чимось identidad, тобто її сполучуваність із прикмет- суто загальним, вседоступним. никами та дієсловами. Здійснений аналіз про- Дієслова, з якими найчастіше асоціюється слово- демонстрував, що учасники найчастіше асоцію- стимул identidad, об’єднані в такі лексико-семан- ють лексему identidad із прикметниками з таким тичні групи: створювати (formar, crear, construir, семантичним значенням: «вільна» – libre (22); hacer, forjar, inventar, cranear, idear, discurrir), шукати «особиста» – personal (17); «чилійська» – chileña (buscar, indagar, cachurear, intrusear), говорити (16); «сильна» – fuerte (13), resistente (12), fortacha (hablarde, divulgar, copuchar, gritonear, palabrear, (12), robusta (10); «національна» – nacional (10); verbalizar), підроблювати (falsear, disfrazar, «чужа» – extranjera (9), afuerina (9). Ці ознаки falsificar), підтверджувати (verificar, comprobar, визначені як стереотипні. Досить часто траплялися convencerse, acreditar), змінювати (cambiarde), лексеми, які характеризували identidad так: та, що берегти (proteger, preservar), знати (saber, conocer, має удачу, – cuevuda (9), afortunada (8), suertuda interiorizar), втратити (perder, chacrear), мати (8); священна – sagrada (8); природна – natural (tener, poseer), відштовхувати (rebelar, expulsar, (8); можлива – posible (7); об’єктивна – objetiva deshechar, abandobar, dejar, clotear). З меншою час- (7); фальшива – falsa (7), mentirosa (6), chivera (6), тотністю зафіксовано дієслова із семантикою поле- embustera (5); типова – odrinaria (5), guachaca (5); мізувати (polemizar, digerir), руйнувати (destruir, здібна – capaz (5), caperuzo (5); чудова – estupenda derrumbar), відновлювати (recuperar, renovar), (5), excelente (4), bacán (4), pulenta (4), magnífica здаватися (parecer, aparentar), зміцнювати (armar, (4); щаслива – felizcote (4), feliz (3), despreocupada fortalecer), обмежувати (limitar, delimitar), уточ- (3); приваблива – atractiva (3), buenamoza (3); та, нювати (precisar, aclarar), стирати (borrar), слі- що розчарувала, – decepcionante (3), falluta (3), дувати (seguir), визнавати (reconocer), ментально desilusionante (3), fallada (2); та, що вражає, – осмислювати (comprender, globalizar, concienrizar, sorprendente (1), abismante (1); вимоглива – exigente luquear, objetivizar), любити (querer), об’єднувати (1), regodeóna (1); провокативна – provocativa (1), (unir, fusionar), розрізняти (distinguir), виховувати sugerente (1), insinuante (1). (educar), показувати (demostrar), виміряти (medir), Емоційно-експресивні визначення номіну- встановлювати (establecer), включати (incluir). ються прикметниками: tierna (3), aficionada (3), Одиничними предикативними зв’язками вия- amateur (2), amorosienta (2). вилися поєднання лексеми identidad із дієсловами

68 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Сєчiна С. Побудова та аналiз асоцiативного поля...

із семантикою надмірного використання (pulpear), subjetivo de la cultura y se constituye en virtud de «починати щось нове» (gatülar, desencadenar), un juego dialéctico permanente entre autoafirmación «асоціювати з футболом» (futbolizar), «докучати», (de lo mismo y de lo propio) en y por la diferencia. «набридати» (cachañear, catetear, jeringuear, Teniendo en cuenta que las culturas y las identidades molestar), «рекламувати» (publicitar, promocionar), culturales no existen en un vacío (aisladas unas «ранити» (vulnerar), «узурпувати» (usurpar), «гра- de otras), la continuidad y los cambios obedecen фічно презентувати» (graficar). a factores tanto internos como externos con los que На етапі узагальнених схожих реакцій віль- interactúan – 6%. ного асоціативного експерименту виявлено різні Ідентичність – це те, що міцно пов’язане з мину- концептуальні ознаки, які ми наводимо в процент- лим: Identidad es lo que está orientadо fuertemente ному співвідношенні в порядку спадання. hacia el pasado, sustentándose en tradiciones Ідентичність – це конформація, яка перебуває culturales, sistemas de creencias, la lengua – 4%. між індивідуальним і соціальним: La identidad ha У певних соціальних колах виникає новий тип sido comprendida como una conformación que se ідентичності, більш гетерогенний та суперечли- encuentra entre lo individual y lo social. La identidad вий, що пов’язано з формою трудових відносин, implica así una reflexividad lógica de un sujeto (indi- які вступають у діалог із різними вимогами пев- vidual o colectivo) que se ve a sí mismo a lo largo del них осіб: En ciertos grupos sociales se promueven tiempo – 25%. las nuevas identidades mediante formas devincu- Ідентичність – це серія переговорів із контек- lación laboral queentranen diálogo con diversas стом: Laidentidadesuna serie de negociaciones con demandas identitarias. Deestos encuentros surgen el contexto, pues emerge en procesos de identificación nuevas respuestas identitatarias, más heterogéneas con unos y diferenciación con otros, aceptando y recha- y contradictorias – 3%. zando atribuciones acerca de lo que somos – 17%. Як результат аналізу суб’єктивних дефініцій Ідентичність – це практичний взаємозв’язок на стимул identidad, наданих учасниками експе- між людиною, яка займається своїм формуванням, рименту, отримано різноманітні концептуальні та її контекстом: Identidad finalmente refiere a una ознаки. Під час опитування отримано 200 дефі- producción relacional entre un individuo conformán- ніцій. Наведені нижче концептуальні ознаки ми dose y su contexto. Esta identidad en constante pro- виокремили в 4 основі групи схожих за семантич- ceso de construcción es la base con la que el individuo ним складом дефініцій. Ми подаємо їх у процент- significa (y valora) los sucesos que le ocurren, siendo ному відношенні в порядку спадання. un recurso fundamental para la toma de decisiones Більшість учасників прирівняли ідентичність y para la ejecución de acciones del tipo que sea – 15%. до lachilenidad (приналежності до чилійської Ідентичність – це процес постійного визна- нації): El proceso de identificación nacional puede ння та заперечення: La identidad es un proceso ocurrir a través de distintos medio sy condiferentes de reconocimiento y negación permanente, cuya objetos. Nos identificamos con objetos y símbolos, definición pasa por una experiencia queconstruye el con prácticas rituales y discursos, con personajes propio individuo diferenciándose de un otro – 12%. y grupos que movilizan diferentes significados – la Ідентичність – це послідовність кроків: chilenidad. У цю групу увійшов традиційний Identidad es la sucesión de pasos para comprender чилійський танець (la cueca chilena): se trata de las acciones y decisiones que están ejecutandolos un baile apreciado y muy querido, pero que no es individuos determinando no sólo sus proyectos de frecuentemente practicado. Ocurre especialmente vida profesional y social, sino que también las formas en un contexto ritual secular celebrado anualmente de vinculación social actuales – 10%. cada 18 de Septiembre, fecha en que se conmemora la Ідентичність повинна бути сформована як Independencia de Chile. Las autoridades participan міцне підґрунтя для людини, щоби та мала мож- activamente y deben bailar en cada inauguración de ливість визначити свою соціальну траєкторію: las fondas o ramadas, que son los lugares de festejo Si bien identidad suele aparecer vinculada a relatos público y que se instalan en todo Chile. А також вид del pasado, debeser comprendida en su función de бобових (porotos), які є не лише їжею, а й мають construir una posición sostenible para el sujeto, різні значення. Наприклад, народний вислів “más que responda a su trayectoria social a la vez que chileno que los porotos” є гіперболою, перебіль- le permita enfrentar las demandas del presente, шенням, яке означає, що щось або хтось є абсо- resistiéndolas, modelándolas y modulándolas – 8%. лютно та безперечно чилійським – 43%. Ідентичність визначається як суб’єктивний Ідентичність як процес, в якому територіальна бік культури: La identidad se define como el lado приналежність, спільна історія, досвід і життєві

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 69 Мовознавство. Лiтературознавство

шляхи завжди є вирішальними для диферен- comopropia) orechazada (alser reconocida como de ціації себе з іншим: La identidad es un proceso los otros). La pertenencia define el tipo de personas donde el arraigo territorial, la historia común, la en relación con su experiencia y con su comunidad. sex perienciasy las trayectorias de vida resultan Диференціація реакцій за віковою групою: determinantes, siempre enrelación a une squema de найпоширенішими реакціями серед молоді diferenciación con uno tro. Esta noción de identidad (20–40 років) виявились асоціати autenticidad, impactaen el ejercicio de su ciudadanía,a la que ven libertad, dignidad, personalidad, що свідчать про siempre en relación con su lugar en la sociedad, con превалювання ознак автентичності, свободи, гід- la satisfacción de sus necesidades y con su protesta ності, особистості. Учасники старшої вікової frente al Estado – 22%. групи (40–60 років) визначають аспект глибокої Визначення ідентичності як сукупності гли- солідарності як один із найголовніших. Для них бокої патріотичної свідомості (una profunda це поняття складається із благодійності та любові, conciencia patriótica) та благородного християн- які спонтанно виникають у чилійців у моменти ського духу (noble espíritu cristiano) перед болем та державної кризи, катастроф та нестабільності нещастям: ante el dolor y la desgracia, los chilenos у суспільстві: Este espíritu de solidaridad es el siempre proceden con una profunda conciencia espíritu de nuestra raza, de nuestra cultura cristiana, patriótica y con noble espíritu cristiano, elevando de nuestro ancestro hispánico, saturado de Diosy, los corazones, fortificando su fe en los destinos de la porello, decaridad. Також характерним для цієї nación, retemplando en el crisol del sacrificio sus más групи є визначення національної ідентичності як encendidas aspiraciones de bienestar común – 20%. розмаїтості місцевих і соціальних реалій країни Метафоричне використання ідентичності (la diversidad de las realidades locales y sociales del як колективної пам’яті (memoria colectiva): El país), об’єднаних спільним релігійним почуттям concepto de memoria colectiva es considerado (католицька віра), духом солідарності, культур- relevante debido a su rol fundamental en los procesos ними традиціями й архетипами. de reafirmación de su posición en la sociedad– 15%. Спільними реакціями на стимул identidad Деякі інформанти як асоціації наводили визна- незалежно від вікової групи виявилися лексеми чення важливості ідентичності як здатності на позначення ідентифікаційних документів вірити у власні ідеї та здібності. У своїх визначен- (los documentos oficiales), контролю ідентичності нях ці інформанти говорили про те, що життя – це (el control de identidad), гарантії безпеки для всіх конкурентна гонка проти інших, в якій поняття (garantizar la seguridad de todos), рівні права в сус- ідентичності є орієнтиром у пошуку успіху: Ser пільстві (las relaciones igualitarias en el espacio un individuo es estar arrojado a un espacio social público), почуття гідності та поваги (la dignidade masivo donde distintos sujetos luchan por alcanzar igual respeto). sus metas personales y obtener un conjunto de Превалювання визначень на позначення патрі- bienes materiales y simbólicos que son escasos. En отичного почуття (el sentimiento patrio) і кон- esa carrera,identidad es la clave de confiar en tus цепції національної єдності (la concepción de propios objetivos, confiar en tus propias capacidades, unidad nacional) у межах аналізу асоціацій та prepararse y esforzarse para salir adelante. суб’єктивних дефініцій дає можливість зробити Висновки. Здійснене дослідження показало, висновок про те, що концепт identidad є одним з наскільки великим є асоціативне поле концепту основних концептів у сучасній чилійській мовній «ідентичність» у чилійській мовній картині світу. свідомості. Експеримент показав, що респонденти У багатьох асоціаціях експліцитно виражено визначають ідентичність у межах чотирьох осно- конотації національної приналежності, націо- вних позицій: 1) формування особистості є спро- нальної єдності, відчуття патріотизму: nacionali- бою заповнити онтологічну порожнечу колек- dad, launidad nacional el sentimiento patrio. Також тивного (й індивідуального) начал і стримувати учасники експерименту зазначають, що було б будь-які натяки на неї; 2) ідентичність є умовною неправильно визначати та зменшувати склад- та відкритою до інтерпретацій; 3) ідентичність ність і різноманітність поняття ідентичності в як шлях до самореалізації та самовдосконалення: сучасному чилійському суспільстві до простої пошук автентичності; 4) процеси визначення моделі, оскільки ідентичність також впливає на ідентичності в Чилі сьогодні мають розумітися формування суспільних кіл та класів: La identidad в межах важливих політичних, культурних та еко- también influyeen la formación de la comunidad, номічних змін, які переживає чилійське суспіль- que termina siendo compartida (alser reconocida ство в останні десятиліття.

70 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Сєчiна С. Побудова та аналiз асоцiативного поля...

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Попова З. Д., Стернин И. А. Когнитивная лингвистика. М.: Изд-во «АСТ: Восток – Запад», 2007. 314 с. 2. Уфимцева Н. В. Сопоставительное исследование языкового сознания славян. Методологические проблемы когнитивной лингвистики. Воронеж: ВГУ, 2001. С. 65–71. 3. Diccionario de Real Academia Española. URL: http://dle.rae.es/?id=KtmKMfe. 4. Larousse diccionario de la Lengua Еspañola Esencial. URL: https://archive.org/details/laroussedicciona00mx. 5. Nuevo Tesoro Lexicográfico de la Lengua Española. URL: http://buscon.rae.es/ntlle/SrvltGUILoginNtlle.

REFERENCES 1. Popova Z. D. Kognitivnayalingvistika [Cognitivelinguistics] / Z. D. Popova, I. A. Sternin. M.: Izd-vo “AST: Vostok-Zapad”, 2007, 314 p. [in Russian]. 2. Ufimtseva N. V. Sopostavitel’noye issledovaniye yazykovogo soznaniya slavyan // Metodologicheskyeproblemykog- nitivnoylingvistiki[Comparative study of linguistic consciousness of the Slavs // Methodological problems of cognitive linguistics].Voronezh:VGU, 2001, pp.65–71 [in Russian]. 3. DiccionariodeRealAcademiaEspañola [Elektronnyy resurs]. – Rezhym dostupu : http://dle.rae.es/?id=KtmKMfe. 4. Larousse diccionario de la Lengua Еspañola Esencial [Elektronnyy resurs]. – Rezhym dostupu : https://archive.org/ details/laroussedicciona00mx. 5. Nuevo Tesoro Lexicográfico de la Lengua Española [Elektronnyy resurs]. – Rezhym dostupu : http://buscon.rae.es/ ntlle/SrvltGUILoginNtlle.

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 71 Мовознавство. Лiтературознавство

УДК 811.11’42:159.946.3 DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/21.167270

Вікторія СКРЯБІНА, orcid.org/0000-0002-3793-3643 кандидат філологічних наук, доцент кафедри англійської філології і перекладу Київського національного лінгвістичнoго університету (Київ, Україна) [email protected]

АКСІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ПЕРСУАЗИВНОСТІ ЛЮБОВНОГО ДИСКУРСУ Стаття присвячена розгляду персуазивності в любовному дискурсі крізь призму аксіології, теорії ціннос- тей. Персуазивність передбачає вплив адресанта на думку, враження, емоції адресата. У любовному дискурсі до такого впливу вдаються під час знайомства, флірту чи освідчення в коханні. У дослідженні постулюємо, що цінності сучасного англомовного суспільства, відображені в персуазивних стратегіях любовного дискурсу, окрім традиційних, пов’язаних зі сферою прекрасного, включають також гедоністичні та прагматичні, зосереджені на зовнішніх якостях адресата. Ключові слова: аксіологія, цінність, персуазивність, любовний дискурс.

Viktoriia SKRIABINA, orcid.org/0000-0002-3793-3643 Candidate of Philological Sciences, Associate Professor of English Philology and Translation Department Kyiv National Linguistic University (Kyiv, Ukraine) [email protected]

AXIOLOGICAL ASPECT OF PERSUASION IN LOVE DISCOURSE The article deals with the phenomenon of persuasion in love discourse through the prism of axiology, the theory of values. Persuasion may be defined as the influence on the addressee’s opinion, impressions, emotions, etc. In love discourse, communicants may resort to that kind of influence while dating, flirting, or declaring love. The typical means of persuasive influence in love communication is a compliment which reflects values of the given culture. Value is a philosophical and sociological concept indicating positive or negative evaluation of an object. There is no exhaustive typology of values in the relatively new axiological science. In this research we single out five spheres of values: the sphere of truth, the sphere of the beautiful, the sphere of ethics, the sphere of pleasure, and the sphere of practical value. The key values reflected in compliments (BEAUTY, LOVELINESS, UNIQUENESS) are universal and traditional for many ethnic communities. The typical lexical means of compliment are lexical units of positive semantics praising the beauty and uniqueness of the beloved. Verbal evaluation is based on common interpersonal experience fixed in the processes of communication. In the study, we postulate that the values of modern English-speaking society, reflected in persuasive strategies of love discourse, include both traditional, connected with the sphere of the beautiful, as well as hegemonic and pragmatic ones, focusing on appearances. EFFICIENCY, SUCCESS, COMPETITIVENESS due to the shift in the current system of values become rather significant and important in personal life of modern Americans. Meanwhile, postmodernist British culture perceives love ironically, instead of flirting they banter. The emphasis is put on creativity, visual effects and innovation common for the XXI century’s society. Thus, the tonality of today’s English love discourse is no longer romantic, but rather practical and hedonistic giving way to the discourse of sexuality. Key words: axiology, value, persuasion, love discourse.

Постановка проблеми. Комунікативний горизації світу на основі оцінки (Карасик, 2002). вплив, ціннісні виміри людини та соціуму є Оцінка, за Н. Д. Арутюновою, – це особливий об’єктами дослідження сучасної лінгвістичної когнітивний акт, внаслідок якого суб’єкт визна- науки, що має яскраво виражений антропоцен- чає власне ставлення до об’єкта та його значення тричний характер. Цінності відіграють ключову для свого життя і діяльності (Арутюнова, 1988). роль у процесі переконання та визначають так- Оцінний характер має комунікація як в інститу- тики поведінки комунікантів, які апелюють до цін- ційному, так і в міжособистісному дискурсі. нісних мотивів співрозмовника. Мова відображає Аналіз досліджень. Проблемі мовленнєвого переорієнтацію цінностей, які є засобами кате- впливу в різних видах дискурсу (політичному,

72 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Скрябiна В. Аксiологiчний аспект персуазивностi...

науковому, рекламному, релігійному тощо) при- – область етики, де цінність визначається в тер- свячено досить багато праць (А. М. Баранов, мінах «добре / погано», «добро / зло» стосовно Р. Лакофф, О. М. Леонтьєв, Й. А. Стернін, В. Є. Чер- поведінки людей залежно від соціальної моралі нявська, О. І. Шейгал). У лінгвістиці персуазив- певної спільноти, яка нав’язує індивіду правила ність вивчали як мовленнєвий макроакт (Е. Манн, поведінки в рамках усталеного «соціального кон- П. Коста та ін.); як сукупність прийомів, спрямо- сенсусу», або залежно від «внутрішньої» моралі ваних на підсилення доказів у процесі аргументу- індивіда; вання (Н. М. Пелевіна, В. Холлі та ін.) у реклам- – область задоволення, гедоністична область, ній (А. В. Голоднов, Є. О. Гочарова, П. Кесслер у якій цінність визначається в термінах «при- та ін.) і політичній (Ж. Багана, Е. О. Бочарова, ємне / огидне»; І. Ю. Логінова, М. Хоффман та ін.) комунікації. – область практичного значення, прагматична Актуальність цієї статті зумовлена необхід- область, де цінність визначається в термінах ністю всебічного вивчення аксіологічних харак- «корисно / некорисно / шкідливо» (Серебренни- теристик персуазивного впливу. До того ж, катего- кова, 2011). рії аксіології, науки про цінності, ще не отримали Оцінювання як специфічна форма пізнання достатнього висвітлення, зокрема в зв’язку характеризує міжособистісні стосунки, що скла- з таким феноменом людського буття, як кохання. дають основу любовного дискурсу. Метою дослідження є виявлення аксіологіч- Термін «любовний дискурс» зустрічаємо них особливостей персуазивності англомовного в праці Р. Барта «Фрагменти любовного дис- любовного дискурсу. курсу». За Р. Бартом, кохання – це дискурс, про що Виклад основного матеріалу. Аксіологія свідчить сама назва його книги «Fragments d’un (від грец. axios – цінність і logos – наука) – тео- discours amoureux» (букв.: фрагменти дискурсу рія цінностей, розділ філософії, що з’ясовує при- закоханого) (Барт, 2002). Автор визнає кохання роду та різновиди цінностей, взаємовідношення насамперед мовленнєвим феноменом, особливим між ними (досліджує системи або множини типом дискурсу. Кохання є універсальною люд- взаємопов’язаних цінностей) (Frondizi, 1971). ською цінністю і має власне вербальне вираження, Аксіологія як наука сформувалася й утверди- специфічне для кожної окремої етнокультури. лася у ХХ ст. З її появою прийшло усвідомлення Аналіз комунікативних особливостей любов- ролі цінностей у житті індивіда та суспільства, а ного дискурсу дозволяє зробити висновок, що гуманітарні науки почали виокремлювати у своїй однією з головних інтенцій комунікантів виступає галузі відповідну проблематику. Зокрема, інтерес інтенція переконання, яка полягає у забезпеченні лінгвістів до вивчення цінностей у мові сприяв персуазивного впливу адресанта на думку, вра- становленню нового напряму – аксіологічної лінг- ження, ставлення, почуття, емоції адресата (Голо- вістики (Серебренникова, 2011: 91). днов, 2003: 25). У любовному дискурсі адресант Базовими категоріями аксіології є «благо» і реалізує інтенцію переконання у ситуаціях, коли «цінність», «оцінка», «вибір», «ціна», «успіх», між ним та адресатом існують певні реальні чи «бажане», «належне», «краще», «гірше» тощо. уявні розходження у думках чи ставленні. Такими Теорія цінностей насамперед прагне з’ясувати можуть виступати, наприклад, ситуації вагання, питання природи цінностей. За Й. А. Стерніним, недовіри чи відмови під час знайомства, флірту цінності – це «соціальні, соціально-психологічні чи освідчення в коханні. ідеї та погляди, які поділяє й успадковує кожне Ефективним персуазивним прийомом є комп- нове покоління» (Стернин, 1991: 69). лімент, який як вираження схвалення, захо- Наразі не існує вичерпної типології цінностей, плення здійснює безпосередній вплив на адресата які можна виокремити в міжособистісному спіл- (Мудрова, 2007: 9). Через комплімент передають куванні. Цінність є філософським і соціологічним захоплення внутрішніми та зовнішніми якостями, поняттям, що позначає позитивну чи негативну інтелектуальними здібностями адресата, схва- оцінку об’єкта. В аксіології традиційно виділяють лення його вчинків. Традиційно чоловік висловлює п’ять більш вузьких областей цінностей: комплімент зовнішності жінки, а жінка хвалить – область істини, де оперують термінами інтелектуальні здібності чи досягнення чоловіка. «істинно / хибно» з метою пояснення феноменів Персуазивний вплив під час висловлення комплі- світу; менту здійснюється за рахунок навіювання того, – область прекрасного, або естетична область, що приємне людині, гіперболізації (перебіль- де цінність визначають у термінах «прекрасне / шення) її чеснот і створення позитивних емоцій потворне»; у адресата. Тому типовими лексичними засобами

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 73 Мовознавство. Лiтературознавство

компліменту є лексичні одиниці, в семантичну him gently, shaking my head. ‘And my tooth veneers структуру яких входить значення позитивності: and my hair dye.’ іменники (angel, beauty, genious, etc.), прикмет- Eric is silenced (Kinsella, 2008: 302). ники (good, terrific, wonderful, lovely, etc.), дієслова Героїня твору не вірить компліменту, про що (to like, to love, to admire, etc.), прислівники-інтен- свідчить констатив (You don’t think I’m beautiful). сифікатори (well, nicely, wondеrfully, quite, very, so, Незважаючи на те, що її партнер намагається really, awfully, terribly, etc.). довести істинність своїх почуттів, виділяє її ‘You really are quite exquisite,’ he said (Jewell, позитивні зовнішні та внутрішні якості (talented, 2005: 186). beautiful), жінка вербалізує домінанти сучасної У наведеному вище фрагменті виділяється універсальної аксіологічної картини світу, де унікальність об’єкта компліменту, його непо- цінують штучну зовнішню красу (collagen job, вторність. Вербальна оцінка базується на спіль- tooth veneers,hair dye). ності міжособистісного досвіду та закріплюється І справді, суспільство ХХІ ст. розглядають як в процесах комунікації (Чернейко, 1996: 42–53). спектакль з акцентом на креативність, візуальність, Ключові цінності BEAUTY, LOVELINESS, інновації (Серебренникова, 2011: 198). Для деяких UNIQUENESS є універсальними та традиційними дослідників це свідчення глибокої аксіологічної для багатьох етноспільнот. кризи сучасності (Чекалов, 2007; Джумайло, 1993). Щоб відстежити, як змінився аксіологічний Культура постмодернізму сприймає любов швидше портрет англомовного персуазивного спілку- іронічно, ніж романтично, замінюючи поняття вання, розглянемо таку ілюстрацію: любовного дискурсу дискурсом сексуальності ‘I fell in love with you, Lexi,’ he says, ‘because (Ж.-Ф. Ліотар, Ж. Лакан, Ж. Дерріда, Ж. Делез, you’re dynamic. You’re efficient. You’re hungry for Ф. Гваттари, Ж. Бодрійяр, Ю. Крістєва, М. Фуко). success, like me. People call us hard, but we’re not. Іронічним є флірт у сучасній англомовній We’re just intensely competitive.’ культурі. Так, британці обмінюються жартівли- ‘And I fell in love with your beautiful mouth.’ Eric вими уїдливими словами, т. зв. «banter» («кепку- touches my top lip gently. ‘And your long legs. And вання, глузування») (Фокс, 2008: 119). Наприклад, the way you swing your briefcase.’ у романі Х. Філдінг «Щоденник Бріджит Джо- He called me beautiful. унс» флірт між Бріджит і Денієлом розпочина- I’m listening, entranced. I want him to go on ється з жартівливого повідомлення Денієла, який forever. No one has ever spoken to me like this, my стверджує, що жінка забула одягнути на роботу whole life. (Kinsella, 2008: 68). спідницю: ‘You appear to have forgotten your skirt. Запропонований фрагмент є більш типовим As I think is made perfectly clear in your contract для американського суспільства, де на сучас- of employment, staff are expected to be fully dressed ному етапі цінностями виступають EFFICIENCY, at all times’ (Fielding, 1998: 23). SUCCESS, COMPETITIVENESS. Виокремлення Хоча наміри та бажання персонажа прямо не цих чеснот у компліменті свідчить про зсув і ніве- експліковані, Бріджит безпомилково визначає це лювання меж між особистим і професійним жит- повідомлення як флірт, про що свідчать слова тям, де чоловік закохується в жінку через її ділові внутрішнього діалогу, описаного автором: Hah! якості. Таким чином, цінність власне кохання та Undeniably flirtatious. Її в’їдлива відповідь сигна- жінки як об’єкта кохання переходить із області лізує про прийняття запрошення до міжособистіс- прекрасного до області практичного значення. ної гри під назвою «флірт». У наведеному фрагменті спостерігаємо акцент ‘Skirt is demonstrably neither sick nor abscent. на фізичній привабливості, що також є характер- Appalled by management’s blatently sizisit attitude ною рисою сучасності. Привабливість тіла як цін- to skirt. Considering appeal to industrial tribunal, ність під час знайомства чи флірту не є чимось tabloids, etc. Jones’ (Fielding, 1998: 25). надзвичайним, адже це те, що впливає на перше В обох фрагментах знаходимо підтвердження враження. Проте досягнення бажаного перлоку- того, що романтичне та професійне життя сучас- тивного ефекту можливе лише за умови, якщо них людей тісно переплітається. Окрім гуморис- цінності співрозмовників схожі. тичного ефекту, запланованого авторкою книги, ‘I do love you!’ Eric seems to regain his confidence. наведені ілюстрації демонструють той факт, що ‘You know I do. You’re talented and you’re beautiful…’ новою нормою життя є інтеграція роботи й осо- ‘You don’t think I’m beautiful.’ бистого життя. ‘Yes I do!’ He seems affronted. ‘Of course I do!’ Висновки. Таким чином, аксіосфера пер- ‘You think my collagen job is beautiful,’ I correct суазивного англомовного любовного дискурсу

74 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Скрябiна В. Аксiологiчний аспект персуазивностi...

включає як традиційні загальнолюдські цін- лізовані різнорівневими одиницями позитивно- ності (BEAUTY, LOVELINESS, UNIQUENESS), оцінної семантики. Тональність спілкування часто так і нові, нетрадиційні, більш типові для є іронічною, а фокус уваги зосереджується радше ділової комунікації (EFFICIENCY, SUCCESS, на зовнішніх, ніж на внутрішніх характеристиках COMPETITIVENESS). Ключові цінності верба- співрозмовників.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Арутюнова Н. Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. М.: Наука, 1988. 341 с. 2. Барт Р. Фрагменты речи влюблённого. Ад Маргинем, 2002. 432 с. 3. Голоднов А. В. Лингвопрагматические особенности персуазивной коммуникации (на примере современной немецкоязычной рекламы): дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04. Санкт-Петербург, 2003. 247 c. 4. Джумайло О. За границами игры: английский постмодернистский роман. 1980–2000. Вопр. литературы. 2007. № 5. С. 7–45. 5. Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. Волгоград, 2002. 477 с. 6. Мудрова К. В. Комплимент как первичный речевой жанр: автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.02.01. Таган- рог, 2007. 22 с. 7. Серебренникова Е. Ф. Аспекты аксиологического лингвистического анализа. Лингвистика и аксиология: этносемиометрия ценностных смыслов: коллективная монография. М.: ТЕЗАУРУС, 2011. 352 с. 8. Стернин И. А. Концепты и невербальность мышления. Филология и культура: Материалы международной конференции 12–14 мая 1999 г. Тамбов, 1999. С. 69–79. 9. Фокс К. Наблюдая за англичанами. Скрытые правила поведения. М.: Рипол Классик, 2008. 236 с. 10. Чекалов К. А. Задолго до Ролана Барта, или Влюбленные в дискурс. Апокриф. Культурол. журн. 1993. № 3. С. 27–32. 11. Чернейко Л. О. Порождение и восприятие межличностных оценок. Филологические науки. 1996. № 6. С. 42–53. 12. Attfield R. Value, Obligation and Meta-Ethics. Amsterdam; Atlanta, GA: Éditions Rodopi, 1995. Р. 205–12. 13. Frondizi R. What is Value? An Introduction to Axiology. La Salle, Illinois: Open Court Pub Co., 1971. 179 p.

ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Fielding H. Bridget Jones Diary. L.: Picador, 1998. 310 p. 2. Jewell L. Vince and Joy. L.: Penguin Books, 2005. 503 p. 3. Kinsella S. Remember Me? L.: Bantam Press, 2008. 346 p.

REFERENCES 1. Arutiounova N. D. Tipy yazykovykh znachenii: Otsenka. Sobytie. Fukt. [Types of language meanings], 1988. 341 p. [in Russian]. 2. Bart R. Fragmenty rechi vliublionnogo [A lover’s discourse: Fragments], 2002. 432 p. [in Russian]. 3. GolodnovА. V. Lingvopragmaticheskie osobennosti persuasivnoi kommunikatsii (na primere sovremennoi nemetskoiazychnoi reklamy) [Lingual and pragmatic features of persuasive communication (based on modern German advertising)], 2003. 247 p. [in Russian]. 4. Jumailo O. Za granitsami igry: angliyskii postmodernistskii roman. 1980–2000 [Beyond the limits of the game: English postmodernist novel of 1980–2000] // Vopr. lit., 2007. № 5. Р. 7–45 [in Russian]. 5. Karasik V. I. Yazykovoi krug: lichnost, kontsepty, discurs [Language circle: personality, concepts, discourse], 2002. 477 p. [in Russian]. 6. Mudrova K. V. Kompliment kak pervichnyi rechevoi zhanr [Compliment as a primary speech genre], 2007. 22 p. [in Russian]. 7. Serebrennikova E. F. Aspecty aksiologicheskogo analiza [Aspects of axiological analysis], Linguistics and axiology: ethnosemiometrics of value meanings: collective monography, 2011. 352 p. [in Russian]. 8. Sternin I. A. Kontsepty i neverbalnost myshleniia [Concepts and non-verbiality of mind], Philology and culture, 1999. Р. 69–79 [in Russian]. 9. Forks K. Nabliudaia za anglichanami. Skrytyie pravila povedeniia. [Watching the English. The hidden rules of behavior], 2008. 236 p. [in Russian]. 10. Chekalov K. А. Zadolgo do Rolana Barta, ili vliubliennyie v diskurs [Long before Roland Barthes, or In Love with Discourse]. Apokrif. Kul’turologicheskii zhurnal. 1993. № 3. Р. 27–32 [in Russian]. 11. Cherneiko L. O. Porozhdenie i vispriiatie mezhlichnostnykh otsenok [Making and perceiving interpersonal evaluations]. Philologic sciences. 1996. № 6. Р. 42–53 [in Russian]. 12. Attfield R. Value, Obligation and Meta-Ethics. Amsterdam; Atlanta, GA: Éditions Rodopi, 1995. Р. 205–12. 13. Frondizi R. What is Value? An Introduction to Axiology. La Salle, Illinois: Open Court Pub Co., 1971. 179 p.

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 75 Мовознавство. Лiтературознавство

УДК 821.161.2:82-31:398 DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/21.167273

Микола СТАСИК, кандидат філологічних наук, доцент кафедри українознавства Запорізького національного університету (Запоріжжя, Україна) [email protected]

МІФОЛОГІЧНИЙ СВІТ РОМАНУ ДАРИ КОРНІЙ І ТАЛИ ВЛАДМИРОВОЇ «ЗОЗУЛЯТА ЗИМИ» У статті на прикладі роману Дари Корній і Тали Владмирової «Зозулята зими» проаналізовано міфологічні образи, які ще не були об’єктом всебічного аналізу в зазначеному творі. З’ясовано, що роман є прикладом орга- нічного зв’язку художньої літератури з міфологією. Тут яскраво переплітаються сучасний сюжет і міфологічна складова частина. Встановлено, що міфологічні образи дали можливість авторам твору повніше розкрити своїх героїв, яскравіше показати їхню сутність. Відзначено, що фольклорно-етнографічний матеріал представлений у романі в компілятивному, узагальненому вигляді і не відображає конкретний регіон України. Ключові слова: роман, художній образ, фольклор, міфологія, образ-символ.

Mykola STASYK, Candidate of Philological Sciences, Associate Professor at the Department of Ukrainian Studies of Zaporizhzhia National University (Zaporizhzhia, Ukraine) [email protected]

MYTHOLOGICAL WORLDVIEW IN THE NOVEL BY DARA KORNII AND TALA VLADMYROVA “CUCKOO FLEDGLINGS OF WINTER” In this study mythological images have been analysed drawing on the novel by Dara Kornii and Tala Vladmyrova “Cuckoo Fledglings of Winter”. That has never been the object of all-sided analysis of this particular written work. In view of this the topic of the study is relevant. The aim of our study is an attempt to analyse mythological images in the novel “Cuckoo Fledglings of Winter”. During our research, it has been found that this novel is an example of seamless connection between fiction and mythology. The contemporary plot and mythological component are strikingly interwoven in this novel. Researchers have long been pointing to the peculiar combination of realistic and fantastic elements in novels of Dara Kornii with their deep psychology and remarkable knowledge of Ukrainian folklore. It was established that mythological images (potercha, witch, etc.) have helped the authors to allow the more complete revelation of their characters and to better show their essence. According to researchers, the transformation of mythological images has not yet been completed which is due to their active usage in contemporary fiction. In our opinion, by Dara Kornii and Tala Vladmyrova try to keep mythological images and plots and to leave behind them the secret power, symbolic mystery, semantic ambiguity. The analysis of the work proves that the synthesis of folk and literary traditions has enriched the poetry of the novel with new meanings and various types of conventionality. Mythological images, symbolic images, allegories have helped the authors to allow the more complete revelation of their characters and to better show their essence. It is noted that folklore and ethnographic material is represented in the novel in the compilatory, generalized form and does not reflect the specific region of Ukraine. This is an artistic, generalizing image, a certain writer invariant created by the imagination of the author. At the same time, this material is used as an instrument for the disclosure of human relationships, the strength of the moral compass of characters. As a result, the realistic potential of creativity of the authors is strengthened by referring to the mythological world, taking the folklore origins as a basis for the written work and then redefining them. Key words: novel, artistic image, folklore, mythology, symbolic image. Постановка проблеми. За період незалеж- сказати, що вони часто стають своєрідним дже- ності українська художня проза поповнилася релом розвитку сюжетів. Тут варто погодитися десятками нових імен і збагатилася новими з думкою Є. Мелетинського, що навіть у тих творами, в основі яких лежить потужний міфо- творах, де автор максимально намагається від- логічний, фольклорний чи етнографічний стри- межуватися від елементів міфу, міфологічний жень. Потерчата, мавки, демони, перевертні, «сенс» ніколи повністю не зникає і все-таки відьми стали невід’ємною частиною художньої проявляється хоча б на певних рівнях семан- прози кінця ХХ – поч. ХХІ ст. Можна навіть тики (Мелетинский, 2000).

76 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Стасик М. Мiфологiчний свiт роману...

Відзначаємо, що останні десятиліття характе- Корній і Тали Владмирової «Зозулята зими» нале- ризуються підвищеним інтересом суспільства до жить саме до таких. національної культури, історії, фольклору тощо. В одному зі своїх інтерв’ю Дара Корній вка- Проведено багато нових ґрунтовних розвідок, зує на те, що українці більше знають світову повернуто в науковий обіг дослідження (дослід- (грецьку, римську, індійську, єврейську) міфо- ників), які свого часу були вилучені з нього з різ- логію, ніж власну. Вивчення давньої української них причин (переважно політичних). Водночас міфології є вкрай незадовільним. Однак письмен- стверджуємо, що фольклор як стійка, майже ниця сповнена оптимізмом, адже «підростає нове незмінна форма перестає бути невід’ємною час- покоління, яке народилося в незалежній Україні тиною повсякденного життя пересічної людини та, попри все, має потребу й бажання пізнавати, та перетворюється в атрибут національної і куль- досліджувати власну культуру» (Бачинська, 2015). турної ідентичності. Усе більше і більше побутове Роман Дари Корній і Тали Владмирової «Зозу- регіональне функціонування фольклору транс- лята зими» справді може слугувати прикладом формується (переходить) в інструмент форму- органічного зв’язку художньої літератури з фоль- вання загальнонаціональної ідентичності. клором і міфологією. Тут яскраво переплітаються Зауважуємо, що значну кількість інформації сучасний сюжет і міфологічна складова частина. можна знайти в мережі Інтернет, що, з одного Дослідники та рецензенти художнього доробку боку, є позитивним явищем, а з іншого – призво- Дари Корній уже давно вказують на своєрідне дить до деякої втрати автентичності матеріалу, поєднання реалістичних і фантастичних елемен- регіональної своєрідності. За таких умов художня тів її прози, глибокий психологізм, закоріненість література може стати як ефективним засобом в український фольклор і міфологію (А. Гурдуз, формування адекватного уявлення про українську Т. Белімова, Л. Романенко, Люко Дашвар, Галина культуру та її регіональні варіанти, так і призво- Пагутяк і деякі інші). дити до їх розмивання. Аналіз досліджень. Роман «Зозулята зими», Важливими, на наш погляд, є питання, як пись- надрукований у 2014 р., став, на той час, для менник використовує фольклорно-етнографічні львівської письменниці Дари Корній вже шос- джерела, ступінь авторської обробки матеріалу, тою книгою, однак першою, написаною у співав- «достовірність» художнього матеріалу та його торстві. За чотири роки (не багато, але й не мало відповідність науковим та архівним джерелам. часу) твір, на жаль, залишається майже непомі- Цікавою є думка С. Росовецького про існування ченим літературознавцями, якщо не враховувати двох типів фольклоризму: «природного і кабінет- окремі зауваги про нього у деяких розвідках (Гур- ного». «У першому випадку письменник зверта- дуз А. І. Метагероїня романів Дари Корній; Шев- ється до явищ живого фольклору, а в другому – до ченко В. В. Еволюція жанру «Химерної прози» посередництва книги» (Росовецький, 2008: 559), – в ХХІ столітті» тощо). Зважаючи на це, а також на зазначає дослідник. На нашу думку, ці два терміни те, що міфологічний дискурс ще не був об’єктом (природний і кабінетний фольклоризм) варто всебічного аналізу зазначеного роману Дари Кор- доповнити ще одним: природний (польовий), кабі- ній та Тали Владмирової, тему дослідження вва- нетний (архівний, книжний) та інтернетівський жаємо актуальною. тип фольклоризму. Поява останнього зумовлена Метою статті є спроба аналізу міфологічних бажанням багатьох сучасних авторів заповнити образів у романі «Зозулята зими». прогалини у своїх знаннях не за допомогою копіт- Виклад основного матеріалу. Роман має кої роботи в архівах, а за допомогою тієї інформа- фольклорно-міфологічну основу й відтворює ції, що доступна в мережі Інтернет. химерне переплетення міфологічного та реаль- Не заглиблюючись більше у «справедливість» ного у свідомості людини, яка ще зберегла риси використання цих термінів, оскільки це не є первісного синкретичного мислення. Сюжет метою нашого дослідження, зазначимо, що акту- роману досить змістовно передано в анотації до альним залишається питання про розмежування книги. Дозволимо собі процитувати його: «Про- художнього етнографізму (де автор прагне до вінційним містечком прокочується серія загадко- реалістичного зображення культурно-історич- вих вбивств, у які виявляються вплутаними малі ного контексту описуваних подій) і стилізації під діти, давно мертві діти... Хтось безжальний та етнографічний дискурс, що здійснюється автором жорстокий, вважаючи себе Богом, склав сценарій із художньою метою. Вирішення цього питання помсти, і він не зупиниться, поки не вб’є остан- є актуальним для низки творів, насичених фоль- нього зі «списку приречених» (Корній, 2014: 367). клорно-етнографічним матеріалом. Роман Дари У цих рядках є все, що мало б зацікавити читача.

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 77 Мовознавство. Лiтературознавство

Зокрема, і згадка про мертвих дітей, чи потерчат, цитату Галини Пагутяк, яка написала передмову образ яких нам відомий здебільшого з драми-феє- до роману: «Не всі діти після смерті стають анге- рії Лесі Українки «Лісова пісня». лами. Не тому, що вони встигли нагрішити, декому За народними повір’ями, потерчата – діти, просто доведеться чекати, поки не буде покарано що померли нехрещеними. Живуть вони в озе- тих, хто їх скривдив» (Корній, 2014: 6). рах і болотах, ходять у темноті з каганчиком та Досить цікавим є використання авторами можуть заманювати у болото людей. Подібну роману числа сім і постійна апеляція до нього, спо- інформацію ретранслює одна з героїнь роману – нукання до смислових алюзій, пов’язаних із ним. Руслана: «Це нехрещені діти? Ті, яких вбили або Число сім вважалося символом святості у бага- до народження, чи відразу після нього» (Корній, тьох народів, символом союзу Бога і людини. Воно 2014: 104). Енергетична упирка Інна додає, що: відіграє велику роль у релігійній і народній сим- «Вік потерчат приблизно до семи років, інколи воліці багатьох народів світу: сім днів тижня, сім й старший» (Корній, 2014: 104–105), а також, що нот, сім кольорів веселки, сім променів Сонця, сім потерчата «мертві, неупокоєні душі, тому й не-бе- чудес світу, сім смертних гріхів, на сьомому небі, з-пе-ч-ні» (Корній, 2014: 107). А щоб побачити за сімома морями тощо. У сімці завжди присутнє потерчат (зозулят зими), «необов’язково ставати щось містичне, ірреальне, таємниче, не від світу мертвими» (Корній, 2014: 185). цього. Сімка сама по собі пов’язана з часом, зміною Таке ж тлумачення образу потерчат знаходимо фаз, що й відображено у тижневому ритмі. Наші в сучасних словниках і довідниках із народознав- пращури вважали сімку найдосконалішим чис- ства й етнографії (Жаворонок, 2006: 474; Ста- лом і ототожнювали з небесним синім кольором. сик, 2015: 153), а також на сторінках численних Сім має ще одну життєво важливу християнську Інтернет-ресурсів, які висвітлюють цю тематику. символіку: дитина до семи років – невинна душа. Аналіз етнографічних джерел засвідчує, що образ Навіть вважається, що при ній ангели не сидять, потерчат достатньо складний і має значні регі- а стоять, і при дитині не можна згадувати імені ональні відмінності, починаючи з різних назв. лукавого. А після семи років дитина вперше йде Наприклад, крім назви потерчата, тобто потра- до сповіді, що означає: сім – це ще й символ духо- чені матерями, також використовували ще такі, вної відповідальності людини перед Господом… як: безпі́рні (оскільки померли дочасно, «без Автори роману, звичайно ж знаючи про симво- пори»), стра́ччіта, стратуно́ (страчені матерями), ліку цього числа, досить вдало, упродовж усього некще́ники (бо померли без охрещення), зро́нки, твору, використовують цю цифру, тим самим спо- змі́тки, во́кидки (у значенні «скинутий плід»), нукаючи читача до смислових алюзій. Уже на нечесні́ (у значенні «недоношені»), збігленя́ початку твору ми дізнаємося, що сім’я усиновила (викидень) тощо (Галайчук, 2016: 187). У романі «сімох чужих дітлахів» (Корній, 2014: 9), а одна використано назву потерчата, а також оригі- дитина – це дівча «приблизно семи років» (Кор- нальну – «зозулята зими». Знову ж таки симво- ній, 2014: 10). Руслана також зустрічає посеред лічно, бо здавна відомо, що зозуля є одним із сим- засніженого поля «дівчатко років семи» (Корній, волів непутящої матері. Вона не має власного 2014: 11). Відьма Марина-Георгіна маніпулює гнізда й підкидає свої яйця до чужих гнізд. Знахо- сімома дітьми-потерчатами: «Згори вниз сходами димо й оригінальне пояснення цієї назви в самому спускаються діти. Їх семеро» (Корній, 2014: 322). творі: «Потерчата також мають душу, – читаємо А Олег каже: «Я знаю про дуб, в який блискавка у романі, – заморожену душу, але таку, яка прагне сім разів била» (Корній, 2014: 63). Тут також як одного – не помсти, а того, хто б її, ту душу, зігрів. бачимо залучений етнографічний матеріал про Зозулята малі, викинуті сердитою мамою з гнізда потерчат. У дослідженні В. Галайчука «Україн- на холодний сніг. Не в чужі гнізда, а на сніг» ська міфологія» зазначено, що на місці поховання (Корній, 2014: 320). потерчат постійно б’є грім (Галайчук, 2016: 196). Протягом усього твору потерчата є фокусом, У романі представлено й інші міфологічні навколо якого групуються деталі, штрихи, поєд- образи, які майстерно інтерпретовано й органічно нуючи складові частини тексту в художню ціліс- вплетено у канву твору. Погоджуємося з думкою ність. Їхні образи мимоволі викликають у читача В. В. Шевченко, що «образи відьом, екстрасенсів, жах і жаль, адже не вони вибирали свою долю. привидів та чаклунів у творі <…> інтерпретовані «Вони – мертві… Але не хочуть цього визна- по-своєму» (Шевченко, 2015: 299). Зрештою, від- вати, звідси й дрібне злодійство та усякі капості» значаємо, що усі ці персонажі «упізнавані». Та все (Корній, 2014: 106), – читаємо у творі. Тут варто ж, мабуть, головним досягненням авторок є те, що також навести досить змістовну і промовисту вони не замикаються в рамках відтворення, рекон-

78 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Стасик М. Мiфологiчний свiт роману...

струкції фольклорної символіки, а намагаються знаходимо й у романі: «Тут інструкція дорослих проникнути в глибинний зміст давніх уявлень була однозначна: брати відразу, аби не розгніва- народу, осмислити усталені фольклорні образи, лася, потім щиро дякувати, і – Боже збав, їсти оті наповнюючи їх сучасним змістом. відьмині частування!» (Корній, 2014: 144). Полі- Частина фольклорно-етнографічних описів семантичність образу можна підтвердити такою роману – конструкти, що мають компільовану цитатою: «Чи дорослі справді думали, що малі форму (що і не дивно, адже роман має двох авторів, не помічають, як вони інколи звертаються до «від- які, можна сказати, працювали автономно), створені ьми» за допомогою? <…> баба Марта не відмов- із залученням матеріалу з різних локальних тради- ляла нікому в допомозі, ну, майже не відмовляла» цій, презентованих як у роботах серйозних етно- (Корній, 2014: 144). Або: «пам’ятаю, як деякі графів, так і на різних науково-популярних сайтах. жінки навколішки перед бабою Мартою падали, Людей із надможливостями у романі названо мов у церкві перед образами. І згодом дякували, непро́ стими. Однак це не авторська вигадка, подарунки приносили. А в спину недобре шипіли а міфологічний персонаж, хоча назва, щоправда, «відьма-відьма». Але про кого поза очі щось гарне уживається досить рідко. До прикладу можемо скажуть?» (Корній, 2014: 149). назвати роман українського письменника Тараса Загальновідомим є поділ відьом на дві кате- Прохаська «НепрОсті», опублікований у 2002 р. горії – родимих і вчених. Останню зазвичай вва- Детальніше про цей образ дізнаємося з етнолінг- жали лютішою, адже вона здобувала свої знання вістичного словника Наталії Хобзей (Хобзей, свідомо, а родима могла своїх знань і не викорис- 2002). Зокрема, вона пише: «У гуцульських говір- товувати. Уважалося, що родимі відьми були силь- ках на позначення поняття «людина, яка вирізня- нішими від навчених, вони здебільшого нікому не ється з-посеред інших своїми знаннями та вмін- завдають шкоди і навіть помагають людям своїм нями, унаслідок чого може заподіювати шкоду знахарством (Галайчук, 2016: 202–203; Стасик, чи приносити користь людям» уживається назва 2015: 39). Таке потрактування цього образу спо- непростий, земляний бог, мудрий, розумний» стерігаємо й у романі. Авторки твору також дотри- (Хобзей, 2002: 131–132). У цьому ж джерелі зна- муються думки про те, що вчені відьми завжди ходимо інформацію про існування корелятивної бувають лихі, тим самим ніби запрограмовують пари чоловічого – жіночого роду непростий – читача, «підштовхують» до певних висновків. непроста, а також про те, що ці назви можуть бути Звідси стає більш зрозумілим образ Марини-Геор- контекстуальними синонімами до видових пар гіни, який уже з самого початку «запрограмова- відьма, опир, урекливий, сточник, вовкун тощо. ний» вчиняти зло. Непрості можуть і допомагати людям, і заподі- Хоча трансформація цього та й інших міфоло- ювати шкоду, що яскраво, зрештою, показано гічних образів не завершена й досі, що пов’язано в романі. «Цікаво, чи вона знає – ким має стати з активним їх використанням у сучасній худож- чи просто йде призначеною дорогою, бо не може ній літературі, Дара Корній і Тала Владмирова, опиратися своїй природі? Найчастіше такі стають на нашу думку, намагаються здебільшого не руй- найсильнішими. Як їх там називають? Примітив- нувати міфологічні образи й сюжети, а залишати никами, непростими? Таки вона непро́ ста» (Кор- за ними їхню потаємну силу, символічну загадко- ній, 2014: 192), – каже Арсен про Руслану. вість, смислову багатозначність. Досить цікавим у романі є проблемне трак- До речі, в одному зі своїх інтерв’ю Дара Кор- тування образу відьми, що й не дивно, адже він ній зізнається, що, коли тільки починала писати, досить «популярний» у народній міфології та використовувала матеріал із різних етнографіч- художній літературі. Автори роману йдуть у руслі них книжок. Але згодом, каже письменниця, зро- тих знань, що існують сьогодні про цього персо- зуміла, «що ці знання у мене вже й так закладено». нажа. У народній міфології ставлення до відьми Письменниця справедливо застерігає читача, щоб неоднозначне. З одного боку, назва цього пер- не сприймав усі деталі буквально, оскільки «це не сонажа («відьма» з праслов’янського – відати, наукова література, а художня» (Бондар, 2016: 19). знати) вказує на те, що в минулому до них ста- Висновки. Отже, аналіз роману переконує вилися не тільки як до ворожих людині демонізо- в тому, що синтез фольклорних і літературних ваних персонажів, а з іншого – люди сприймали традицій збагатив поетику твору новими фар- їх досить негативно. Усна традиція приписує бами, різними прийомами умовності. Міфоло- відьмам псування чужих корів, накликання на гічні образи, образи-символи, іносказання дали людей різних хвороб, робить причиною невро- письменницям можливість повніше розкрити жаю, висмоктування крові тощо. Щось подібне образи своїх героїв, яскравіше показати їхню сут-

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 79 Мовознавство. Лiтературознавство

ність. Відзначимо також, що фольклорно-етно- цей матеріал є інструментом розкриття людських графічний матеріал, наявний у романі, представ- взаємин, міцності моральних орієнтирів персона- лений у компілятивному, узагальненому вигляді і жів. Звернувшись до міфологічного світу, взявши не відображає конкретний регіон України. Це, так за основу твору фольклорні витоки, переосмис- би мовити, художньо-узагальнюючий образ, пев- ливши їх, митці, зрештою, посилили реалістич- ний інваріант, створений уявою автора. Водночас ний потенціал своєї творчості.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Бачинська К. Дара Корній: Вітчизняне фентезі видавці не дуже шанують. Україна молода. 2015. Вип. 122. URL: http://www.umoloda.kiev.ua/ number/2709/164/94873/. 2. Бондар Л. Мольфарка слова Дара Корній: «Заплющую очі й бачу інші світи». Волинські новини. 2016. № 9. С. 19. 3. Галайчук В. Українська міфологія. Харків: Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2016. 288 с. 4. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. Київ: Довіра, 2006. 703 с. 5. Корній Д., Владмирова Т. Зозулята зими: роман. Харків: Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2014. 368 с. 6. Мелетинский Е. Поэтика мифа. Москва: Наука, 2000. 407 с. URL: https://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Literat/ melet1/. 7. Росовецький С. Український фольклор у теоретичному висвітленні: підручник. Київ: Видавничо-поліграфічний цент «Київський університет», 2008. 623 с. 8. Стасик М. В. Народознавство: короткий словник-довідник / уклад. М. В. Стасик. Запоріжжя: ЗНУ, 2015. 222 с. 9. Хобзей Н. Гуцульська міфологія: етнолінгв. слов. Львів, 2002. 215 c. 10. Шевченко В. В. Еволюція жанру «Химерної прози» в ХХІ столітті. Вісник Житомирського державного універ- ситету. Філологічні науки. 2015. Вип. 2 (80). С. 297–301.

REFERENCES 1. Bachynska K. Dara Kornii: Vitchyzniane fentezi vydavtsi ne duzhe shanuiut [Dara Kornii:Domestic fantasy publishers do not favor]. Ukraina moloda. 2015. Vyp. 122. URL: http://www.umoloda.kiev.ua/number/2709/164/94873/. [in Ukrainian] 2. Bondar L. Molfarka slova Dara Kornii: “Zapliushchuiu ochi y bachu inshi svity” [Molfarca words of Dara Kornii: “I close my eyes and see other worlds”]. Volynski novyny. 2016. № 9. Р. 19. [in Ukrainian] 3. Halaichuk V. Ukrainska mifolohiia [Ukrainian mythology]. Kharkiv: Knyzhkovyi klub “Klub simeinoho dozvillia”, 2016. 288 p. [in Ukrainian] 4. Zhaivoronok V. V. Znaky ukrainskoi etnokultury: Slovnyk-dovidnyk [Signs of Ukrainian ethnoculture: Dictionary- reference]. Kyiv: Dovira, 2006. 703 p. [in Ukrainian] 5. Kornii D., Vladmyrova T. Zozuliata zymy: roman [Cuckoo Fledglings of Winter: a novel]. Kharkiv: Knyzhkovyi klub “Klub simeinoho dozvillia”, 2014. 368 p. [in Ukrainian] 6. Meletinskiy Ye. Poetika mifa [Poetics of the myth]. Moskva: Nauka, 2000. 407 p. URL: https://www.gumer.info/ bibliotek_Buks/Literat/melet1/. [in Russian] 7. Rosovetskyi S. Ukrainskyi folklor u teoretychnomu vysvitlenni: pidruchnyk [Ukrainian folklore in theoretical coverage: textbook]. Kyiv: Vydavnycho-polihrafichnyi tsentr “Kyivskyi universytet”, 2008. 623 p. [in Ukrainian] 8. Stasyk M. V. Narodoznavstvo: korotkyi slovnyk-dovidnyk [Ethnography: a short dictionary-reference] / uklad. M. V. Stasyk. Zaporizhzhia: ZNU, 2015. 222 p. [in Ukrainian] 9. Khobzei N. Hutsulska mifolohiia: etnolinhv. slov. [Hutsul mythology: ethnolinguistic dictionary] Lviv, 2002. 215 p. [in Ukrainian] 10. Shevchenko V. V. Evoliutsiia zhanru “Khymernoi prozy” v ХХ stolitti [Evolution of the genre of “Chimera Prose” in the 21st century]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu. Filolohichni nauky. 2015. Vyр. 2 (80). Р. 297–301. [in Ukrainian]

80 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Талавiра Н. Орiєнтацiйнi звороти англiйської мови...

УДК 81’367.4 DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/21.167275

Наталія ТАЛАВІРА, orcid.org/0000-0002-5600-5893 кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (Ніжин, Україна) [email protected]

ОРІЄНТАЦІЙНІ ЗВОРОТИ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ: МОДЕЛІ ВЖИВАННЯ АРТИКЛІВ У статті розглянуто моделі вживання артиклів із орієнтаційними зворотами англійської мови, які склада- ються з прийменника та безартиклевого іменника, наприклад, at heart, on course, in orbit. Досліджувані одиниці розглядаємо як конструкції, тобто поєднання форми з узагальненим значенням, які вказують на сталі коорди- нати, що локалізують ситуативно рухомі об’єкти. Орієнтаційні звороти укорінені у свідомості мовців у безар- тиклевій формі на суперординатному рівні категоризації. Аналізовані мовні одиниці мають два дискурсивні варі- анти з артиклями у їхній структурі: на субординатному рівні означені іменні фрази репрезентують координати, зумовлені конкретною ситуацією, тоді як на базовому рівні неозначені іменні фрази вказують на створення нових координат учасниками комунікації. Ключові слова: орієнтаційний зворот, конструкція, означена іменна фраза, неозначена іменна фраза, рівень категоризації.

Nataliia TALAVIRA, orcid.org/0000-0002-5600-5893 Candidate of Philological Sciences Associate Professor at the Department of Germanic Philology of Nizhyn Gogol State University (Nizhyn, Ukraine) [email protected]

ENGLISH ORIENTATING PHRASES: MODELS OF ARTICLE USE The article deals with English orientating phrases treated as constructions, i.e. a pairing of form, meaning and function (Goldberg, 2006), to denote fixed coordinates designated for locating mobile objects. Orientating constructions are entrenched in a ready-made form in our mind on the superordinate level of categorization since they have generalized meaning indicating universal reference points that enable people to identify their position in space or locate entities in the surroundings. The units under analysis have two discursive variants: definite and indefinite noun phrases. The study suggests investigation of the article use in the structure of locative orientating phrases which consist of four subgroups: somatic, perceptual, dynamic and vertical. Perceptual and dynamic orientating constructions are used without article as they indicate mental operations typical of all native speakers, namely those of quantitative generalization or metaphoric correlation of trajectory of motion with planned or unintended results. Somatic orientating phrases have both articleless and definite variants. Constructions without article reflect parts of human body as coordinates for schematic localization of people and their inner states, objects or abstract notions positioned metaphorically. Somatic definite variants serve as a situational background for locating particular entities denoted by of-phrases. Vertical orientating phrases have three variants: articleless, definite and indefinite as they refer to the coordinates specifying particular events or establish new reference points from the perspective of the participants of a situation. This case is illustrated by constructions designating educational verticality. Articleless orientating phrases structure coordinates at which various everyday activities or academic subjects are located. Definite constructions impose the dependence of education levels on a particular situation while indefinite noun phrases represent establishment of the education hierarchy by a speaker or reflect his/her perception of the described event. Key words: orientating phrase, construction, definite noun phrase, indefinite noun phrase, categorization level.

Постановка проблеми. Незважаючи на погли- темпоральні координати (at night), вказують на блений інтерес мовознавців до вивчення мовних стан суб’єкта (in pain), іменують його діяльність одиниць, безартиклеві прийменникові звороти (at trial), її параметри (in size) або інструменти англійської мови на кшталт at hand, on view зали- (by car). Деякі з прийменникових зворотів вжи- шаються на периферії їхньої уваги. Позначаючи ваються лише у безартиклевій формі (in addition), відношення між референтами, зазначені мовні тоді як певні одиниці мають артиклеві варіанти (at одиниці репрезентують просторові (at sight) і risk – at a big risk – at the risk of losing it).

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 81 Мовознавство. Лiтературознавство

Аналіз досліджень. Структура, значення і нування. Учені вважають, що лексичні єдності функція англійських безартиклевих приймен- полегшують вільне спілкування у передбачува- никових зворотів були проаналізовані з різних них контекстах (Timmis, 2015: 24). Граматичне перспектив. З погляду структури увагу дослідни- вивчення сталих виразів фокусується на кон- ків привернули два елементи у складі зворотів: струкціях у двох перспективах: парадигматичній прийменники (Contini-Morava, Tobin, 2000: ХV) і синтагматичній. За парадигматичного підходу та відсутність артиклів (Berezowski, 2009: 20). конструкції поділяють на конкретні, лексикалізо- Щодо значення зазначених зворотів, лінгвісти вані чи граматикалізовані (Tomasello, 2000: 62). вивчають їхні окремі семантичні групи: позна- Конкретні вирази зберігаються і використову- чення типової повсякденної діяльності (Андрєєва, ються як одна одиниця, напр., You keep out of this. 2007: 11), часу (Reid, 2004: 107) та стану (Evans, Лексикалізовані конструкції з опорами для уза- Green, 2003: 125, 188). Фокусуючись на функціях гальнення є відносно абстрактними, напр., Let’s безартиклевих зворотів, деякі з них – in fact, in Xit. Граматикалізовані конструкції є дуже абстрак- addition – зараховують до дискурсивних маркерів тними сутностями, що ґрунтуються на узагаль- (Feng, 2010: 299). нення форми і функцій великої кількості різних Мета статті. Встановити статус орієнтаційних специфічних виразів, напр., motion construction зворотів англійської мови з урахуванням взаємо- (Tomasello, 2000: 62). дії структури, значення та функції у руслі когні- З позиції синтагматики конструкції поділя- тивно-дискурсивної парадигми, а також пояснити ють на безпосередні, модифіковані та розширені розбіжності у вживанні артиклів у різних групах (Potapenko, 2017: 172). Безпосередні конструкції прийменникових зворотів з опертям на рівні кате- складаються зі слова із залежними одиницями, які горизації. приєднуються зліва, напр., by chance, або справа, Виклад основного матеріалу. Нові можли- напр., in danger of serious consequences. Модифі- вості для аналізу безартиклевих прийменнико- ковані конструкції включають додаткові елементи вих зворотів надають два підходи: тлумачення у свою структуру: прикметники, напр., in style – in їх у викладанні мови як лексичних єдностей Greek style, займенники, напр., at risk – at his risk. (chunk), тобто конвенціоналізованої сполуки Розширені конструкції поєднують дві або більше форми і функції (Nattinger, DeCarrico, 1992: 1), безпосередні, напр., Archaeologists have solved the або в конструкційній граматиці як конструкцій, 80-year-old riddle of the remains of over 450 infants котрі розглядаються як поєднання форми, зна- found at the bottom of an ancient Athenian well чення і функції (Goldberg, 2006: 209). Лексичні (Newsweek, 11.06.2015). У наведеному прикладі єдності та конструкції подібні за структурою, модифікована конструкція at the bottom, яка похо- але різняться функціями. Структурно лексичні дить від безартиклевої конструкції at bottom, роз- єдності і конструкції вважають готовими мов- ширюється одиницями found зліва й of an ancient ними одиницями: перші включають слова, їхні Athenian well справа. сполучення, ідіоми, стандартизовані вирази Виходячи із запропонованого граматичного (Burridge, Stebbins, 2016: 66), другі можуть скла- підходу до вивчення цілісних зразків мовлення, датися з будь-яких елементів – від морфологічних ми розглядаємо безартиклеві прийменникові компонентів чи лексичних одиниць до абстрак- звороти як орієнтаційні конструкції, тобто поєд- тних синтаксичних зразків (Eckhoff, 2011: 6). Хоча нання форми, значення та функції, котрі вказують лексичні єдності та конструкції мають фіксовану на постійні координати, що фіксують положення форму, вони містять у своїй структурі слоти, що ситуативно мобільних об’єктів. Укорінена форма уможливлюють певні трансформації, які зале- орієнтаційних зворотів (далі – ОЗ) включає при- жать від дієслова, що визначає певні синтаксичні йменник і безартиклевий іменник, напр., in part, зміни (Nattinger, DeCarrico, 1992: 8), які різняться on top. Як і в інших конструкцій, значення дослі- залежно від ситуації вживання (Goldberg, 2006: 39, джуваних одиниць максимально узагальнене. 90), пор. at school – at a local school – at the Icahn ОЗ мають дискурсивні варіанти з означеним School of Medicine. У цьому прикладі конструкція (at heart – at the heart) або неозначеним артиклем at school містить слоти для неозначеного артикля, (at hospital – at a hospital) у їхньому складі. прикметника local і означеного артикля, власної Єдність форми і значення ОЗ ґрунтується назви Icahn і прийменника of, який вводить імен- на образ-схемах ментальними структурами, котрі ник Medicine, що специфікує сферу навчання. як доконцептуальні моделі репрезентації знань Головна різниця між лексичними єдностями утворюються в процесі сприйняття світу і надають та конструкціями стосується їхнього функціо- зв’язності та структурованості нашому досвіду

82 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Талавiра Н. Орiєнтацiйнi звороти англiйської мови...

(Johnson, 1987: XIV, ХІХ). Класифікація ОЗ з ура- З-поміж шести виокремлених груп ОЗ ми виді- хуванням чотирьох типів образ-схем – топологіч- ляємо три різновиди залежно від артикля у їхній них, перцептивних, просторово-моторних і дина- структурі: безартиклеві ОЗ, звороти, що мають мічних (Potapenko, 2016: 14) – представлена нами лише означений варіант, та одиниці, котрі пред- у попередніх роботах (див. Талавіра, 2015). Врахо- ставлені як означеними, так і неозначеними варі- вуючи взаємодію образ-схем і компонентів рефе- антами. Продемонструємо залежність вживання рентної ситуації, яка зумовлена взаємозв’язком між артиклів від рівнів категоризації та компонентів семантикою та перцептивною-моторним досвідом розширених конструкцій на прикладі локативних людини, ОЗ поділяємо на шість тематичних груп: зворотів, які визначають місце об’єктів у довкіллі локативні, темпоральні, суб’єктні, інструмен- залежно від фокусу уваги людини. Враховуючи тальні, результатні і діяльнісні (Талавіра, 2015: 69). особливості орієнтування індивіда у просторі, Вживання артиклів у складі досліджуваних локативні ОЗ поділяємо на чотири підгрупи: сома- одиниць залежить від трьох рівнів категоризації: тичні, пов’язані з простором навколо тіла особи, суперординатного, базового та субординатного напр., on view; перцептивні, які вказують на кон- (Rosch, 1978: 30–31). Суперординатний рівень цептуалізацію референтів із різної відстані, напр., характеризується абстрактними категоріями, які in bulk; динамічні, що фіксують відношення руху, мають лише декілька спільних концептуально напр., on track; вертикальні, котрі відображають розмитих ознак (Rosch, 1978: 31). Тому іменники, прямовисні орієнтири, напр., at eyelevel. які позначають ці категорії, вживаються без арти- До ОЗ, які мають лише базову – безартиклеву – кля, оскільки вони відображають узагальнені від- форму, зараховуємо одиниці на позначення пер- ношення. Базовий рівень категоризації ґрунту- цептивних і динамічних відношень, оскільки ці ється на спільних перцептивних ознаках (Rosch, ОЗ забезпечують лише надситуативне орієнту- 1978: 32–33), позначених іменником із неозначе- вання завдяки значній укоріненості у свідомості ним артиклем, що вказує на встановлення відно- мовців як результат частого звернення до відпо- шень між референтами з погляду учасника ситуа- відних координат. Перцептивні ОЗ (in abundance, ції. Субординатний рівень охоплює об’єкти, котрі on average, in part) безартиклеві, тому що вони дуже схожі між собою і мають низький рівень уза- вказують на узагальнені ментальні операції, уні- гальнення (Rosch, 1978: 35), що відображається версальні для всіх носіїв англійської мови. Так, означеним артиклем. ОЗ in abundance відображає ментальну операцію (1) At national level there would be a plan that узагальнення кількості референтів, представля- small businesses and individuals could join (News- ючи групу об’єктів як МАСУ, коли спостерігач не week, 01.07.2008); може ідентифікувати окремі об’єкти через їхню (2) “At a national level, the war helped Hezbollah велику кількість. У прикладі (4) зазначений зво- secure a position as strong as ever on the domestic рот узагальнено позначає велику кількість енергії, scene,” says Aurelie Daher, a scholar at the Univer- названої словосполученням that quality, що відси- sity of Oxford who studies the group (Newsweek, лає до іменника stamina у попередньому реченні. 20.02.17); (4) His story is a reminder of the importance (3) The uncertainty of health care coverage at the of stamina in art (as in so much else). One contemporary national level means families like the Amans and the painter who possesses that quality in abundance is Straights cannot count on affording their own care John Virtue (The Spectator, 15.07.2017). (Newsweek, 09.06.17). У свою чергу, ОЗ in bulk у разі сполучення У наведених прикладах безартиклевий ОЗ at з іменниками у множині вказує на ментальне уза- national level (1) розміщує на найвищому рівні гальнення значної кількості об’єктів, співвіднос- політичної вертикалі план (a plan) реформування них із МНОЖИНОЮ. У прикладі (5) безарти- малого бізнесу, позначення якого іменником у клевий зворот in bulk відображає сприйняття їжі, множині (small businesses) вказує на узагальнене позначеної іменником food, як чималу кількість представлення ситуації. Неозначений варіант at a продуктів. national level (2) відбиває думку вченого (Aurelie (5) Sainsbury’s or Waitrose, the government had Daher) на наслідки війни на національному рівні. decided on our behalf that we will all have to eat Означена іменна фраза at the national level (3) food bought in bulk from state farms (The Spectator, відображає ситуативне представлення охорони 02.07.2017). здоров’я стосовно конкретних сімей, втілених Соматичні безартиклеві конструкції, які позна- у висловленні антропонімами the Amans та the чають координати, репрезентовані частинами Straights. тіла людини – серцем (at heart), очима (in sight,

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 83 Мовознавство. Лiтературознавство on view) або рукою (at hand, on hand, in hand), – або організації, напр., at the heart of government, at мають означені варіанти завдяки сполученню з the heart of investigation. У прикладі (8) означений фразами із прийменником of для відображення зворот at the heart локалізує байдуже ставлення фону для ситуативних координат. (iciness) в центрі громадського руху, представ- ОЗ at heart відображає центральну локаліза- леного фразою з прийменником of (of the #metoo цію, пов’язану з серцем, двома варіантами: безар- movement). тиклевим та означеним. Безартиклева конструк- (8) The iciness at the heart of the #metoo movement ція at heart базується на образ-схемі ЦЕНТР при (The Spectator, 10.11.2017). позначенні центральної координати завдяки кон- На відміну від конструкції at the heart, означе- цептуальній метафорі, коли сфера джерела, яка ний зворот in the heart вказує, що референт лока- вказує на орган людини, розміщений всередині її лізований у центрі фізичного простору, представ- тіла, екстраполюється на сферу цілі, котра подає леного конкретними площами (in the heart of Times серце як центр найважливіших почуттів індивіда Square), містами (in the heart of Oslo), провінціями (Ogarkova, Soriano, 2014: 149), його прихованих (in the heart of California), країнами (in the heart рис характеру. Суперодинатний статус безпосе- of Germany). редньої конструкції at heart акцентується екзис- (9) Its purpose was to create special tax exemptions тенційними дієсловами be та remain, які відо- for the emirs and emissaries <…> on the magnificent бражають наявність невидимих для оточуючих mansions they’ve acquired in the heart of Paris характеристик як у (6). (Newsweek, 06.03.2009). (6) The 78-year-old Bavarian-born pontific <…> У наведеному прикладі означена іменна фраза is, at heart, more a retiring intellectual than a rousing in the heart розміщує маєтки (mansions) у центрі campaigner (Newsweek, 15.09.2005). французької столиці, Парижа. Означені варіанти аналізованої конструкції Безартиклеві ОЗ, які відображають координати представлені двома прийменниками, що вказують для вертикальної локалізації об’єктів, мають два на ситуативні координати: at the heart та in the дискурсивні варіанти, з означеним і неозначеним heart. Внаслідок метафоричної проекції означена артиклями, оскільки конкретна подія може бути іменна фраза at the heart вказує на розміщення представлена за допомогою означеної іменної референтів у центрі певного простору завдяки фрази, а побудова нової ієрархії з позиції учас- прийменнику at (Tyler, Evans, 2003: 178), напр., at ників подій може бути позначена неозначеною the heart of the city, at the heart of the continent, тоді конструкцією. Так, для відображення освітньої як означена іменні фраза in the heart із приймен- вертикалі ОЗ подають її три рівні: початковий ником in розміщує об’єкти в центрі тривимірного (at primary level), середній (at school level) і вищий простору (Drozdowicz, 2001: 35), напр., in the heart (at university level). of London. Безартиклеві конструкції, що структурують Обидва варіанти мають означений артикль освітню вертикаль, можуть бути розширені за за рахунок словосполучення з прийменником допомогою дієслів, які вказують на повсякденну of, який вводить фон для представленого цен- діяльність (study at university level), або іменни- тру. Проте означений зворот at the heart відби- ків, що називають навчальні дисципліни, котрі ває центр фізичного або абстрактного простору. викладаються у різних закладах (maths at primary Фізичний простір репрезентований поєднанням level). У прикладі (10) ОЗ at university level роз- at the heart з одиницями, які називають різнома- ширює предикат increases для локалізації ґендер- нітні території (at the heart of the country, at the ного співвідношення (gender ratio) на найвищому heart of Birmingham). Так, у реченні (7) означена рівні освіти. іменна фраза at the heart позначає розміщення уні- (10) Gender ratio increases at university level верситету в центрі американсько-мексиканського (The Spectator, 22.10.2003). кордону (the U.S.-Mexico border). Означені варіанти описаних конструкцій імп- (7) The University of Texas at El Paso (UTEP) is лікують залежність названих освітніх рівнів від located at the heart of the U.S.-Mexico border in one конкретних обставин, названих фразами, які of the largest binational communities in the world розширюють безпосередні конструкції: іменні (Newsweek, 06–13.01.2017). групи, які називають специфічні ролі (a head Абстрактний простір представлений слово- teacher at the college level) або заклади освіти (at сполученнями з прийменником of, які називають the university level in Cambridge). У реченні (11) конкретні політичні чи економічні події, напр., at означена конструкція at the university level вказує the heart of the crisis, at the heart of the election, на рівень, важливий для вивчення іноземної мови.

84 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Талавiра Н. Орiєнтацiйнi звороти англiйської мови...

(11) Why is foreign language study important визначити своє місце або розташування референ- at the university level? (Newsweek, 08.07.2017). тів у довкіллі. Безартиклеві конструкції мають Неозначені іменні фрази вказують на рівні узагальнене значення, акцентоване словосполу- освітньої вертикалі, встановлені мовцем, що ченнями, з котрими вони поєднуються для утво- визначаємо із дієслів, котрі вказують на розумову рення розширених конструкцій. Означені дис- (believe, consider) або мовленнєву (say, explain) курсивні варіанти безартиклевих ОЗ позначають діяльність. координати, які локалізують конкретну подію на (12) “Some things don’t happen at a school level, ситуативному рівні за допомогою фраз із при- and someone needs to do those,” says Gary Richmond йменником of, які називають різноманітні місця (Newsweek, 26.08.2010). або сутності. Неозначені варіанти ОЗ встановлю- Висновки. ОЗ англійської мови, які склада- ють нові координати або інтерпретують їх у спо- ються з прийменника та безартиклевого іменника, лученні з дієсловами на позначення розумової чи указують на фіксовані координати, що відобража- мовленнєвої діяльності. ють розміщення ситуативно мобільних об’єктів. Подальше дослідження вбачаємо в аналізі Надситуативний статус конструкцій зумовлює корпусу для представлення моделей як безарти- їхню безартиклеву форму для представлення клевих ОЗ, так і їхніх артиклевих дискурсивних універсальних точок, котрі дозволяють людині варіантів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Андрєєва І. О. Лінгвокогнітивні параметри концептуалізації ПРОСТОРУ засобами англійської фразеології: автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.04; Одеськ. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. Одеса, 2007. 20 с. 2. Талавіра Н. М. Безартиклеві прийменникові звороти сучасної англійської мови: когнітивно-дискурсив- ний аспект: дис. … канд. філол. наук: 10.02.04; Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. Ніжин, 2015. 255 с. 3. Burridge K., Stebbins, T. N. For the love of language: An introduction to linguistics. Cambridge: Cambridge University Press, 2016. 450 p. 4. Berezowski L. The myth of the zero article. London: Continuum International Publishing Group, 2009. 158 p. 5. Contini-Morava E., Tobin Y. Introduction. Between Grammar and Lexicon / ed. E. Contini-Morava, Y. Tobin. Amsterdam (Phil.): John Benjamins Publishing Company, 2000. P. ХІІІ–ХХІХ. 6. Eckhoff H. M. Old Russian possessive constructions: A construction grammar approach. Boston: Mouton de Gruyter, 2011. 340 p. 7. Evans V., Green M. Cognitive Linguistics: An Introduction. Edinburgh: Edinburgh University Press, 2006. 829 p. 8. Feng L. Discourse Markers in English Writing. The Journal of International Social Research. 2010. Vol. 3. № 11. P. 299–305. 9. Goldberg A. E. 2006. Construction at work: The nature of generalizations in language. Oxford: Oxford University Press, 2006. 280 p. 10. Johnson M. The body in the mind: The bodily basis of meaning, imagination, and reason. Chicago: The University of Chicago Press, 1987. 233 p. 11. Nattinger J. R., DeCarrico J. S. Lexical phrases and language teaching. Oxford: Oxford University Press, 1992. 12. Ogarkova A., Soriano C. Emotion and the body: A corpus-based investigation of metaphorical containers of ANGER across languages. International Journal of Cognitive Linguistics. 2014. Vol. 5. № 2. P. 147–179. 13. Potapenko S. Cognitive rhetoric of effect: energy flow as a means of persuasion in inaugurals. Topics in Linguistics. 2016. № 17 (2). P. 12–25. 14. Potapenko S. I. Constructions in English: from paradigmatic to syntagmatic relations. Література та культура Полісся. 2017. № 89. С. 172–180. 15. Reid W. Monosemy, homonymy and polysemy. Cognitive and Communicative Approaches to Linguistic Analysis / ed. E. Contini-Morava, R.S. Kirsner, B. Rodrigez-Bachiller. Amsterdam: John Benjamins Publishing, 2004. P. 131–150. 16. Rosch E. Principles of Categorization. Cognition and Categorization. Hillsdale: Lawrence Erlbaum, 1978. P. 27–48. 17. Timmis I. Corpus linguistics for ELT: Research and practice. London: Routlage, 2015. 214 p. 18. Tomasello M. First steps toward a usage-based theory of language acquisition. Cognitive Linguistics. 2000. Vol. 11, № 1/2. P. 61–82.

REFERENCES 1. Andreeva I. O. Lingvokognityvni parametry kontseptualizatsii PROSTORU zasobamy angliiskoii phrazeologii [Lin- gual-cognitive parameters of conceptualization of SPACE by means of English phraseology]: avtoref. dis. … kand. filol. nauk: 10.02.04; Odesa Ilia Mechnikov National University. Odesa, 2007. 20 p. 2. Talavira N. M. Bezartyklevi pryimennykovi zvoroty suchasnoi angliiskoii movy: kognityvno-dyskursyvny aspect [Eng- lish prepositional phrases without article: Cognitive discursive aspect]: dis. ... kand. filol. nauk: 10.02.04; Nizhyn Mykola Gogol State University, 2015. 255 p. 3. Burridge K., Stebbins, T. N. For the love of language: An introduction to linguistics. Cambridge: Cambridge University Press, 2016. 450 p.

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 85 Мовознавство. Лiтературознавство

4. Berezowski L. The myth of the zero article. London: Continuum International Publishing Group, 2009. 158 p. 5. Contini-Morava E., Tobin Y. Introduction. Between Grammar and Lexicon / ed. E. Contini-Morava, Y. Tobin. Amster- dam (Phil.): John Benjamins Publishing Company, 2000. P. ХІІІ–ХХІХ. 6. Eckhoff H. M. Old Russian possessive constructions: A construction grammar approach. Boston: Mouton de Gruyter, 2011. 340 p. 7. Evans V., Green M. Cognitive Linguistics: An Introduction. Edinburgh: Edinburgh University Press, 2006. 829 p. 8. Feng L. Discourse Markers in English Writing. The Journal of International Social Research. 2010. Vol. 3, № 11. P. 299–305. 9. Goldberg A. E. 2006. Construction at work: The nature of generalizations in language. Oxford: Oxford University Press, 2006. 280 p. 10. Johnson M. The body in the mind: The bodily basis of meaning, imagination, and reason. Chicago: The University of Chicago Press, 1987. 233 p. 11. Nattinger J. R., DeCarrico J. S. Lexical phrases and language teaching. Oxford: Oxford University Press, 1992. 12. Ogarkova A., Soriano C. Emotion and the body: A corpus-based investigation of metaphorical containers of ANGER across languages. International Journal of Cognitive Linguistics. 2014. Vol. 5, № 2. P. 147–179. 13. Potapenko S. Cognitive rhetoric of effect: energy flow as a means of persuasion in inaugurals. Topics in Linguistics. 2016. № 17 (2). P. 12–25. 14. Potapenko S. I. Constructions in English: from paradigmatic to syntagmatic relations. Literature and culture of Polis- sia. 2017. № 89. С. 172–180. 15. Reid W. Monosemy, homonymy and polysemy. Cognitive and Communicative Approaches to Linguistic Analysis / ed. E. Contini-Morava, R. S. Kirsner, B. Rodrigez-Bachiller. Amsterdam: John Benjamins Publishing, 2004. P. 131–150. 16. Rosch E. Principles of Categorization. Cognition and Categorization. Hillsdale: Lawrence Erlbaum, 1978. P. 27–48. 17. Timmis I. Corpus linguistics for ELT: Research and practice. London: Routlage, 2015. 214 p. 18. Tomasello M. First steps toward a usage-based theory of language acquisition. Cognitive Linguistics. 2000. Vol. 11, № 1/2. P. 61–8

86 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Топчий Л. Лiнгвiстичний обшир термiна «комунiкативна iнтенцiя»

УДК 161.2 DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/21.167277

Лариса ТОПЧИЙ, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та літератури Ізмаїльського державного гуманітарного університету (Ізмаїл, Україна) [email protected]

ЛІНГВІСТИЧНИЙ ОБШИР ТЕРМІНА «КОМУНІКАТИВНА ІНТЕНЦІЯ» У статті робиться спроба узагальнити лінгвістичний обшир терміна «інтенція» у комунікативно зорієнто- ваному мовознавстві, здійснюється аналіз наукових досліджень, присвячених розгляду цього поняття як способу вираження певного комунікативного завдання вербальними і невербальними засобами, розглядається тлумачення категорійного статусу названого феномену в сучасному мовознавстві, подаються різноаспектні класифікаційні моделі інтенціональних станів свідомості мовця, які представлені у практиці лінгвістичних студій. Ключові слова: інтенція, намір, комунікативний процес, висловлення.

Larisa TOPCHII, Candidate of Philological Sciences, Associate Professor at the Department of Ukrainian Language and Literature of Izmail State University of Humanities (Izmail, Ukraine) [email protected]

LINGUISTIC EXTENSION OF THE TERM “COMMUNICATIVE INTENSION” The article deals with the analysis of the researches which devoted to the consideration of the term “intention”, discusses the interpretation of the categorical status of this concept in modern linguistics, describes the classification of various intentional states represented by linguistic studios. Therefore, the purpose of this article is an attempt to define a system of linguistic means that embody intentional intentions through text communication. Achievement of the goal requires solving the following tasks: to carry out the analysis of studies devoted to consideration of the intention as an ambiguous linguistic category, to consider heterogeneous classification models of communicative intentions. With the development of the theory of speech acts, a model of communication was created, among the components of which were the motivation, purpose and purpose of communication. Intention (intention) of the speech behavior of the speaker was considered as an integral part of the process of influencing the addressee grammatically, logically and semantically structured expression. In the practice of linguistic studios, the intention is considered intention or desire. In cognitive science and philosophy, intention is understood as a subjective focus on a particular subject, the activity of the subject’s consciousness. It is inter- preted as the foundation of the typology of speech genres as a source of communicative needs of the speaker, as a communicative guideline and purpose of expression, as the embodiment of intention in the language form, as an ambivalent language category, which is the unity of the linguistic meaning and linguistic means of realization; as a mental apparatus for a system of means and rules for their actualization in structures, as a mental state and a cognitive construct, as a guiding force in the field of consciousness and thinking of man, and others like that. Due to the diversity of approaches and the multifaceted nature of this phenomenon in the practice of linguistic studies, there is also no single typology of intentions. There are: informative, stimulating, emotional evaluative and contact intentions; initial and final intentions; substantive and communicative; representational and communicative, author’s intentions and intentions of the characters, intentional practical and mental, favorable and unfavorable, replicative and textual, intentions with greater and less intense intentions, open and hidden intentions, intentional questioning, inductive, optative, emotional, evaluation, interactive, etc. Consequently, since this question remains a controversial problem of modern communicative-oriented linguistics, it is promising to find out the role and principles of the functioning of communicative intention in different types of speech act, as well as inventory of language means contributing to the achievement of communicative goals, represent the peculiarities of the embodiment of the speaker’s intent into discourse. Key words: intention, intention, communicative process, statement.

Постановка проблеми. Загальновідомо, ленні певну інтенцію (настанову) на зміст май- що процес організації мовленнєвої діяльності бутнього висловлення. Категорія комунікативної наскрізь детермінований осмисленим наміром інтенції, яка здавна привертала увагу мовознавців, адресанта повідомити щось, передати у вислов- репрезентує мету спілкування, авторський задум,

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 87 Мовознавство. Лiтературознавство

має суб’єктивну природу і, безперечно, глибоке ланка процесу здійснення впливу на адресата гра- антропоцентричне підґрунтя. матично, логічно й семантично структурованим Аналіз досліджень. Комунікативна інтенція висловленням. була предметом вивчення багатьох лінгвістич- Ще у Середньовіччя значення «intentio» тлума- них студій. Класифікацію і засоби мовного вті- чилося як «спрямованість душі до мети» (Блажен- лення різноманітних інтенційних станів, роль ний Августин). Термін, транспонований із піз- інтенції у процесі породження мовлення, її місце ньої схоластики та феноменологічної філософії в мовленнєвому акті, опис мовленнєвої діяль- Ф. Брентано, Е. Гуссерля, у концепції Дж. Остіна, ності з конкретним інтенційним навантаженням фундатора теорії мовних актів, позначався термі- досліджували вітчизняні та зарубіжні мовознавці ном «ілокуція». (О. Т. Почепцов, Ф. С. Бацевич, А. Д. Олійник, У багатьох мовознавчих дослідженнях комуні- Н. А. Кобрина, А. В. Бондарко, М. М. Бахтін, кативну інтенцію, яка має зв’язок із вираженням П. Стросон, Дж. Остін, Дж. Серль, Х. Грайс та різноманітних інтенціональних станів свідомості, ін.). Проблеми теорії мовленнєвих актів стали здебільшого розглядають як намір. Ще П. Стро- об’єктом наукових розвідок І. Р. Вихованця, сон, англійський логік, виокремлював намір, К. Г. Городенської, В. І. Кононенка, А. П. Загнітка, спрямований на «упізнання» реципієнтом інфор- Н. В. Гуйванюк, М. І. Голянич та ін.; статус кому- мації, що передається, і намір мовця викликати нікативної інтенції, її типології, мовні засоби в адресата певну реакцію (Селіванова, 2006: 184). актуалізації та експлікації, місце цього поняття У такому плані визначає інтенцію Ф. С. Бацевич, у комплексних мовленнєвих актах неоднора- а саме: «осмислений чи інтуїтивний намір адре- зово слугували об’єктом вивчення в україністиці санта, який визначає внутрішню програму мов- (С. Т. Шабат-Савка, О. Заболотська, М. В. Стасів, лення і спосіб її втілення» (Бацевич, 2004: 116). О. Криницька та ін.). Водночас у наукових студіях Цілком слушною видається думка Н. І. Форма- поняття «інтенція» ще й досі не знайшло одно- новської про те, що мовленнєва інтенція – «намір значного висвітлення як в аспекті визначення сут- виконати дію за допомогою такого інструменту, як ності та природи цього феномену, так і в аспекті мова – мовлення, тобто здійснити мовленнєву дію єдиної типології інтенційних станів, системи мов- в комунікативній діяльності, взаємодії з партне- них засобів, які сприяють досягненню комуніка- ром» (Формановская, 2002: 109). тивних цілей. Також у мовознавчих студіях інтенцію тлума- Тому метою цієї статті є спроба узагальнити чать як «різновид бажання». У когнітивній науці лінгвістичний обшир терміна «комунікативна та філософії ця категорія, як одне з основних інтенція» у мовознавчому дискурсі, представити понять сучасної аналітичної філософії свідомості, різноаспектну типологію інтенціональних заду- розуміється як суб’єктивна спрямованість на пев- мів. Досягнення мети вимагає розв’язання таких ний предмет, активність свідомості суб’єкта (Лап- завдань: здійснення аналізу досліджень, присвя- шова, 2004: 242), як фундамент типології мов- чених аналізу інтенції як неоднозначної лінгвіс- леннєвих жанрів (Бацевич, 2005: 54), як джерело тичної категорії, розгляду неоднорідних класифі- комунікативних потреб мовця (Бацевич, 2004: каційних моделей комунікативних інтенцій. 116), як комунікативна настанова та мета вислов- Виклад основного матеріалу. Встановлено, лення (Бондарко, 1994: 29). що кожна мовленнєва дія має власну мету, що Увагу привертає погляд С. Т. Шабат-Савки зміст будь-якого висловлення містить, крім про- на лінгвістичний обшир терміна «комунікативна позицій, інтенційний компонент, який експлі- інтенція», яка розглядає комунікативну інтенцію цитно чи імпліцитно презентує мовленнєвий як втілення інтенції (наміру, волі, бажання, емо- задум або мовленнєву волю мовця, яка «визна- ції) у мовну форму, як амбівалентну мовленнєву чає ціле висловлювання, його обсяг і його межі» категорію, що становить єдність мовленнєвого (Бахтін, 2001: 407). смислу (психоментальний простір мовної особис- Із розвитком теорії мовленнєвих актів, харак- тості, інтенційні потреби мовця) та мовних засо- теристикою якої є бачення мовцем акту мовлення бів реалізації. Це поняття, доводить авторка, має як способу вираження певного комунікативного когнітивне підґрунтя, передає цільові настанови завдання вербальними і невербальними засобами, спілкувальників і в адресантно-адресатному кон- була створена модель комунікації, серед скла- тинуумі співвідноситься з ілокуцією, суб’єктивно- дових частин якої виділялися мотивація, намір модальним значенням, мотиваційною сферою і мета комунікації. Інтенція (намір) мовленнє- мовної особистості та зі стратегіями і тактиками вої поведінки мовця розглядалася як невід’ємна мовлення (Шабат-Савка, 2013: 106–111). Інтенція,

88 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Топчий Л. Лiнгвiстичний обшир термiна «комунiкативна iнтенцiя»

як зауважує Н. А. Кобріна, формує «мисленнєвий інтенції мовця, Л. Я. Кисельова у цьому контек- апарат, важливий для системи засобів і правил сті виокремлює інформативну, спонукальну, емо- їх актуалізації в структурах, слугує механізмом, ційно-оцінну та контактну інтенції (Кисельова, необхідним для породження конкретного вислов- 1980: 149). На основі мовленнєвої дії та мети, що лення» (Кобрина, 1989: 45). нею реалізується, О. Г. Почепцов виділяє вихідну Це явище, на переконання А. Д. Олійник, є важ- та кінцеву інтенції, а за часом реалізації мовлен- ливим компонентом у схемі «адресант – інтенція – нєвого акту дослідник виокремлює актомовлен- текст – адресат – декодування – вплив» і належить нєві та постактомовленнєві інтенції (Почепцов, до прагматичного рівня поряд із цілями, моти- 1986: 75). Й. А. Стернін, дослідник теорії мовлен- вами, інтересами й настановами, це намір мовця нєвої взаємодії, виділяє інтенції інформативну, повідомити певну інформацію реципієнтові та предметну та комунікативну (Стернин, 2003: 22). спонукати його виконати певну дію – найчастіше Зазначимо, що інтенція визначається не тільки і в інтересах самого відправника, рідше – в інтер- не стільки наявністю спеціальних слів, скільки есах одержувача (Олійник, 2010: 32, 39). відбором характеристик і самих об’єктів розпо- Сучасне розуміння інтенції, як зауважує віді, які репрезентують навколишній світ автора. О. Заболотська, передбачає акцентування її ког- Відповідно, Л. Р. Безугла розмежовує інтенцію нітивної природи: вона розглядається як психіч- репрезентаційну, співвідносну з когнітивною ний стан і когнітивний конструкт, що визнача- функцією мови, та комунікативну, що відповідає ється мотивом і метою, як задум мовця на ґрунті комунікативній функції (Безугла, 2007: 168–169). вольової установки, який знаходить відображення О. І. Москальська виокремлює інтенцію у висловленнях, як різновид ментальної репрезен- інформування та інтенцію активізування, реа- тації комуніканта, яка полягає в його намірі доне- лізація яких може відбуватися за допомогою сти до адресата за допомогою природної мови певних комунікативних способів (Москальская, певну спрямованість своєї свідомості на стан 2014: 55–59). Виділяючи в художньому тексті речей зовнішнього світу і завдяки цьому вплинути два види комунікації – вертикальну і горизон- на нього (Заболотська, 2015: 175–177). тальну, – О. Заболотська розмежовує і два види У психолінгвістиці це явище кваліфікується інтенції: авторську інтенцію та інтенцію персо- як «керівна сила у сфері свідомості й мислення нажів, які моделюються автором (Заболотська, людини, що впливає на пропозиційний компонент 2015: 175–177). Зовсім за іншими принципами внутрішньої програми мовлення, вибір стилю, побудована класифікація інтенцій у Н. І. Форма- способу здійснення програми шляхом переве- новської, яка поділяє їх на практичні та ментальні, дення її у вербальну форму» (Селіванова, 2006: сприятливі та несприятливі, реплікотвірні та тек- 184). Отже, інтенція – це «превербальний, осмис- стотвірні, інтенції з більшим і з меншим ступе- лений намір (мета) мовця, що зумовлює комуні- нем інтенсивності, інтенції відкриті та приховані кативні стратегії, внутрішню програму мовлення (Формановская, 2002: 30). та способи її здійснення» (Селіванова, 2006: 184). У світлі теорії актуального членування Через різноаспектність підходів у практиці речення С. Т. Шабат-Савка розмежовує такі мовознавчих студій типології інтенцій неодна- інтенції: інформативну, питальну, спонукальну, кові. Перші класифікації запропоновані у концеп- оптативну, емоційно-оцінну й інтерактивну ціях англійського логіка і філософа Дж. Остіна та (Шабат-Савка, 2011: 453–456). З огляду на кому- Дж. Сьорля, американського логіка та лінгвіста. нікативну ситуацію, умови перебігу інтеракції, Відповідно до комунікативних потреб (інтенцій) синтаксичні засоби реалізації дослідниця виділяє мовця – поінформувати, спонукати співрозмов- інтенції комунікативно-модального, суб’єктивно- ника до дії, висловити обіцянку, задекларувати авторського, емотивно-аксіологічного та метако- щось чи висловити своє ставлення до ситуації мунікативного вияву. Так, інтенції комунікативно- мовлення – Дж. Сьорль, учень Дж. Остіна, створив модального вияву, які репрезентують інтенційні таку класифікаційну модель мовленнєвих актів, як: потреби мовця і зосереджені на вираженні осно- репрезентативи (асертиви), директиви, комісиви, вних комунікативних потреб, представлені таким експресиви та декларативи (Сьорль, 1986: 170), переліком: інтенції інформування, запиту, спону- український лінгвіст А. П. Загнітко виокремив кання й інтенція бажальності (Шабат-Савка, 2013: 6 класів: констативи, промісиви, менасиви, пер- 109). Інтенції суб’єктивно-авторського вияву реа- формативи, директиви, квеситиви (Загнітко, 2001). лізуються в особливому розподілі предикативних Оскільки мова – знаряддя досягнення комуні- і релятивних відрізків висловлення, сентенціях кативної мети, а мовлення – інструмент реалізації і в авторському оцінюванні повідомлюваного.

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 89 Мовознавство. Лiтературознавство

Щодо інтенцій емотивно-аксіологічного вияву, то нікативної інтенції. У контексті такого розмаїття вони становлять окрему парадигму протиставлю- думок більш переконливою вважаємо концепцію ваних мовленнєвих потреб: це емоційні інтенції С. Т. Шабат-Савки, згідно з якою комунікативна позитивного та негативного характеру (Шабат- інтенція – це мовленнєвий намір, особливий лінг- Савка, 2013: 111). Інтенції ж метакомунікативного вістичний феномен, у якому експлікований план вияву, спрямовані на встановлення, активізацію, змісту і план мовної репрезентації. Оскільки це підготовку й ініціювання контакту між учасни- питання залишається суперечливою проблемою ками комунікативного акту, представлені двома сучасного комунікативно зорієнтованого мовоз- типами: інтенцією соціально-регулятивного навства, перспективною видається можливість характеру і контактно-інтерактивною інтенцією, з’ясувати роль і принципи функціонування кому- що активізує увагу співрозмовника (Шабат-Савка, нікативної інтенції в різних типах мовленнєвого 2013: 114). акту, а також інвентаризувати мовні засоби, що Висновки. Отже, незважаючи на велике заці- сприяють досягненню комунікативних цілей, кавлення згаданою проблемою, у лінгвістиці репрезентують особливості втілення інтенції наявний різнобій у класифікаціях і статусі кому- мовця у дискурс.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Бахтін М. М. Висловлювання як одиниця мовленнєвого спілкування. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / за ред. М. Зубрицької. Львів, 2001. С. 406–415. 2. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики. К.: Академія, 2004. 342 с. 3. Бацевич Ф. С. Лінгвістична генологія: проблеми і перспективи. Львів: ПАІС, 2005. 264 с. 4. Безугла Л.Р. Вербалізація імпліцитних смислів у німецькомовному діалогічному дискурсі: монографія. Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2007. 332 с. 5. Бондарко А. В. К проблеме интенциональности в грамматике. Вопросы языкознания. 1994. № 2. С. 29–42. 6. Заболотська О. Типологія комунікативних інтенцій. Науковий вісник ХДУ. Серія Лінгвістика. 2015. № 22. С. 172–179. 7. Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис: монографія. Донецьк: ДонНУ, 2001. 662 с. 8. Киселева Л. Я. Вопросы теории речевого воздействия. М.: Наука, 1980. 280 с. 9. Кобрина Н. А. Понятийные категории и их реализация в языке. Понятийные категории и их языковая реализа- ция: Межвуз. сб. науч. тр. Л.: Изд-во ЛГПИ им. А. И. Герцена, 1989. С. 40–50. 10. Лапшова О. А. Психологическое содержание текста и его оценивание. Психология высших когнитивных про- цессов. Антология. Серия: Труды института психологии РАН / под ред. Т. Н. Ушаковой, Н. И. Чуприковой. М.: Инсти- тут Психологии РАН, 2004. 304 с. 11. Москальская О. И. Грамматика текста. Науковий вісник ДДПУ імені І. Франка. Серія «Філологічні науки». Мовознавство. 2014. № 1. С. 55–59. 12. Почепцов О. Г. Основы прагматического описания предложения. К.: Вища школа, 1986. 116 с. 13. Олійник А. Д. Етапи комунікативного акту як категорії прагмалінгвістики. Мат-ли VI міжнар. наук.-практ. конф. «Основні проблеми сучасної науки». Т. 19. Фил. Науки. София: Бел ГРАД-БГ ООД, 2010. С. 37–40. 14. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава: Довкілля – К., 2006. 716 с. 15. Сьорль Дж. Р. Классификация иллокутивних актов. Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1986. Вып. ХVІІ. С. 170–194. 16. Стернин И. А. Практическая риторика. М.: Академия, 2003. 272 с. 17. Формановская Н. И. Речевое общение: коммуникативно-прагматический подход. М.: Русский язык, 2002. 216 с. 18. Шабат-Савка С. Т. Дискурс як релевантний спосіб втілення комунікативних інтенцій. К.: Київський універси- тет, 2011. Вип. 5. С. 451–457. 19. Шабат-Савка С. Т. Категорія комунікативної інтенції: типові вияви та синтаксична реалізація в сучасній укра- їнській мові. Українська мова. 2013. № 1. С. 105–113.

REFERENCES 1. Bahtin M. M. Vislovluvannya yak оdinitsa movlennevogo spilkuvannya [Expression as a unit of speech communication]. Anthology of the world literary-critical thought of the twentieth century. Lviv, 2001. Р. 406–415. 2. Batsevich F. S. Osnovi komunikativnoi ligvistiki [Basis of communicative linguistics]. K., 2004. 342 p. 3. Batsevich F. S. Lingvistichna genologiya: problemy i perspectivy [Linguistic genology: problems and prospects]. Lviv: PAIS, 2005. 264 p. 4. Bezugla L. R. Verbalizatsiya implitsitnih smisliv u nimetskomovnomu dialogichnomu diskursi [Verbalization of implicit meanings in the German-language dialogic discourse: monograph]. Kharkiv: KHNU im. V. N. Karazina, 2007. 332 p. 5. Bondarko A. V. K problemе intentsionalnosti v gramatike [The problem of intentionality in grammar]. Voprosi yazikoznaniya. № 2. Р. 29–42. 6. Zabolotska O. Tipologiya komunikativnih intencii [Typology of communicative intentions]. Naukoviy visnik KHDU. Seriya Lingvistika. № 22. 2015. Р. 172–179.

90 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Топчий Л. Лiнгвiстичний обшир термiна «комунiкативна iнтенцiя»

7. Zagnitko A. P. Teoretichna gramatika angliiskoi movi Sintaksis [Theoretical grammar of the Ukrainian language. Syn- tax: monograph]. Donetsk: DonNU, 2001. P. 662. 8. Kiseliova L. A. Voprosi teorii rechevogo vozdeistviya [Questions of the theory of speech influence]. M.: Nauka, 1980. P. 280. [In Russian]. 9. Kobrina N. A. Ponyatiinie kategorii і ih realizatsiy v tekste [Conceptual categories and their implementation in language]. Conceptual categories and their linguistic realization. Mezhvuz. sb. nauch. tr. L.: Izdatelstvo LGPI im. A. I. Gertsena, 1989. Р. 40–50. [In Russian]. 10. Lapshova O. A. Psihologicheskoe soderzhanie teksta i ego otsenivanie [Psychological content of the text and its evaluation].Psychology of higher cognitive processes. Anthology. Seriya: Trudi institute psihologii RAN, 2004. P. 236–249. [In Russian]. 11. Moskalskaya A. I. Grammatika teksta [Grammar of the text]. Naukovii visnik DDPU imeni I. Franka. Seriya Filolog- ichni nauki. Movoznavstvo. 2014. № 1. Р. 55–59. 12. Pocheptsov O. G. Osnovi pragmatichnogo opisaniya predlozheniya [The basis of the pragmatic description of the sentence]. К.: Vishcha shkola, 1986. P. 116. 13. Oliynik A. D. Etapi komukativnogo aktu yak kategorii pragmalingvistiki [Stages of a communicative act as a category of pragmatic linguistics]. Mat-li VI miznar. nauk.-prakt. konf. “Osnovni problem suchasnoinauki”. Т. 19. Phil. Nauku. Sophiya: BelGRAD-BGГ ООD, 2010. Р. 37–40. 14. Selivanova O. O. Suchasna ligvistika: terminilogichna enciklopediya [Modern linguistics: the terminology encyclopedia]. Poltava: Dovkilya. К., 2006. P. 716. 15. Syorl Dg. R. Klassificatsiya illokutivnih aktov [Classification of illocutionary acts]. New in foreign linguistics. M.: Progress, 1986. Issue. ХVІІ. Р. 170–194. 16. Sternin I. A. Prakticheskaya grammatika [Practical rhetoric]. M.: Academia, 2003. P. 272. 17. Formanovskaya N. I. Rechevoe obshenie: komunikativno-pragmaticheskiy podhod [Speech communication: a communicative-pragmatic approach]. M.: Russkiy yazik, 2002. P. 216. [In Russian]. 18. Shabat-Savka S. T. Diskurs yak elevantniy sposib vtilennya komunikativnih intencii [Discourse as an Appropriate Way to Implement Communicative Intents]. K.: Kiev University, 2011. Vyp. 5. Р. 451–457. 19. Shabat-Savka S. T. Kategoriya komunikativnoi intencii: tipovi vuyavy ta sintaksichna realizatsia v suchasniy ukrainskiy movi [Category of communicative intention: typical manifestations and syntactic realization in the modern Ukrainian language]. Ukrainian language. 2013. № 1. Р. 105–113.

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 91 Мовознавство. Лiтературознавство

УДК 821.161.2-1.09 DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/21.167278

Тетяна ЦЕПКАЛО, orcid.org/0000-0003-2690-3390 викладач кафедри української літератури Херсонського державного університету (Херсон, Україна) [email protected]

МІФОЛОГЕМА МІСЯЦЯ ЯК СИМВОЛ СМЕРТІ В УКРАЇНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ ХХ СТОЛІТТЯ У статті досліджується міфопоетика лунарного образу як символу смерті в поезії українських письменників ХХ століття. Встановлюється зв’язок художнього мислення авторів із праслов’янськими віруваннями і світо- вими культурними традиціями в інтерпретації танатологічної семантики міфологеми місяця. Розглядаються індивідуально-авторські позиції в зображенні архетипних образів місяця і смерті в ліриці Б.-І. Антонича, В. Іллі, Б. Лепкого, О. Олеся, В. Симоненка, В. Сосюри, Л. Талалая, Г. Чупринки. Вивчаються імпліцитні значення лунар- ного образу як свідка смерті і як посередника між світом живих і світом мертвих. Також звертається увага на варіанти трактування біблійної легенди про братовбивство у зв’язку з міфологемою місяця. Ключові слова: міфологема місяця, символ смерті, міфологія, міфопоетика, світогляд.

Tetiana TSEPKALO, orcid.org/0000-0003-2690-3390 Lecturer at the Department of Ukrainian literature of Kherson State University (Kherson, Ukraine) [email protected]

MYTHOLOGEME OF THE MOON AS A SYMBOL OF DEATH IN THE UKRAINIAN POETRY OF THE 20TH CENTURY The article examines the mythopoetic and lunar image as a symbol of death in the poetry of Ukrainian writers of the 20th century. It determines connection of the authors’ artistic thinking with the traditions of the Proto-Slavs and world cultural traditions in the interpretation of thanatological semantics of the Moon mythologeme. The individual author’s positions of portraying of the archetypal images of the Moon and death in the lyrics of B.-I. Antonych, V. Illi, B. Lepkyi, O. Oles, V. Symonenko, V. Sosiura, L. Talalai, H. Chuprynka are described. The implicit values of the lunar image as a witness of death and as a mediator between the world of the living and the world of the dead are studied. Also, attention is drawn to the options for interpreting the biblical legend of fratricide in connection with mythologeme of the Moon. The purpose of the article is to interpret the thanatological semantics of the mythologeme of the moon in Ukrainian poetry of the twentieth century. The study of mythological symbols in connection with folk and world culture is an important condition for the mythical poetic analysis of artistic creativity. The thanatological symbols of the mythologeme of the moon in Ukrainian poetry of the twentieth century are reflected in various aspects. The symbol complements the conceptual core of the mythological series, promotes mythological content and metameaning, combines subtext, ambivalence, comparison and allegory. Most often, the lunar image appears to be the conductor between the earthly life and afterworld, reproducing the ancient Slavic worldview in conjunction with Christian beliefs. The thanatology of the mythologeme of the moon in the lyrics of the twentieth century is read at the subtext level and is associated with world culture. The orb of night also reflects apocalyptic visions. An unusual interpretation of the lunar image as an artistic representation of the concept of death is traced in the poetry by B.-I. Antonych and poets of Kyiv school. In the texts by V. Illia and L. Talalai, the orb of night is closely connected with the biblical motive of fratricide. The orb of night in the poetic texts of the twentieth century appears as a mediator between heaven and earth, between the worlds of the living and the dead, between darkness and light. The cosmic structure of the world in the analyzed poetry becomes weakened and characterized by the dominance of the spontaneous forces of chaos. Key words: mythologeme of the Moon, symbol of death, mythology, mythopoetics, world outlook.

Постановка проблеми. Світоглядно-есте- доповнює понятійне ядро міфологемного ряду, тична концепція митця, його аксіологічні орієн- оприявнює міфологічний зміст і метазначення, тири, особисті почуття та переконання, апріорні поєднує в собі підтекст, амбівалентність, порів- знання, емпіричний досвід впливають на тво- няння й алегоричність. За Я. Поліщуком, «автор- рення художньої картини світу. Міфологема як ська візія світу стає художньою реальністю лише найменша одиниця міфу відображає авторське в тому разі, коли вона надійно оперта на загальну світобачення й архаїчні геноми людства. Символ міфологічну символіку» (Поліщук, 2002: 10).

92 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Цепкало Т. Мiфологема мiсяця як символ смертi...

Таким чином, дослідження міфологічних сим- дівчат: «А виходили вони з води вночі, при світлі волів у зв’язку із народною та світовою культу- Місяця водили хороводи, танцювали» (Багнюк, рою є важливою умовою міфопоетичного аналізу 2010: 280). У поезії Б. Лепкого місяць покрови- художньої творчості. тельствує нічним дівчатам, спостерігає за ними. Аналіз досліджень. Танатична символіка є Водночас астральний образ співвідноситься предметом дослідження багатьох українських із хлопцем, до якого звертаються русалки, що літературознавців. Так, Н. Тендітна розгля- відображено у творі опосередковано. Ритмоме- дала естетику смерті у прозі Є. Пашковського й лодика вірша подібна до уснопоетичних зразків О. Ульяненка. А. Єфіменко простежила еволюцію народної творчості. жанру реквієму доби романтизму в аспекті трак- У поетичному творі В. Симоненка «Русалка» товки смерті. У. Жорнокуй досліджувала Ерос і нічні дівчата ведуть пряму розмову із місяцем, Танатос в українсько-польському літературному сприймаючи його за парубка: «Але на Йвана та діалозі на матеріалі прози В. Шевчука, Я. Івашке- й на Купала / Цариця наша добріша стала. / Роз- вича та М. Хороманського. С. Хопта аналізувала чинила вона двері підводної хати / Та й пустила образ смерті як екзистенціальну категорію в укра- русалочок на луг погуляти. / Небо кров’ю пале- їнській літературі кінця ХХ століття. Г. Канова ніло, тонуло в загравах, / А ми собі веселились на вивчала танатичні й еротичні мотиви на матеріалі шовкових травах. / Залицялися до вітру, з вихо- творчості лейкістів і харківської школи роман- ром кружляли, / Вели танок і піснями смуток від- тиків. Л. Суворова здійснювала архетипно-міфо- ганяли: // «Ой ти, місяцю, / Ой ти, ясний, / Ми логічну та філософську інтерпретацію концепту тебе голубить хочемо. / Ти зійди до нас, / Пре- смерті в малій прозі раннього українського модер- красний – / Зацілуємо, залоскочемо. / Не ховайся нізму. Проте в сучасному літературознавстві від- поза хмарами, / Не гребуй речами-чарами» (Симо- сутні дослідження міфологеми місяця як символу ненко, 2001: 177). У вірші відтворено прадавні смерті в українській поезії ХХ століття, що стано- язичницькі погляди на світ. Так, місяць у народ- вить актуальність нашої розвідки. них віруваннях – це «дитя Лади, що приходить із Мета статті полягає в інтерпретації танато- води і приносить свято Лади – Купалу» (Войтович, логічної семантики міфологеми місяця в україн- 2005: 305). Як бачимо, саме в це свято відбува- ській поезії ХХ століття. ються нічні дійства русалок. Царицею, що відпус- Виклад основного матеріалу. У парадигмі тила погуляти з підводної хати водяниць, є богиня танатичної образності української поезії ХХ сто- світової гармонії Лада: «У багатьох місцевостях ліття важливим елементом є лунарний образ. велику богиню називають царівною або королів- За В. Войтовичем, місяць у потойбіччі світить ною» (Войтович, 2005: 271). Варто звернути увагу померлим (Войтович, 2005: 197), є «князем» на опис неба, котре паленіє кров’ю і тоне в загра- нижнього царства (Войтович, 2005: 204) та сон- вах, що контрастує із радісним настроєм русалок. цем русалок, які можуть заподіяти людині смерть Міфологема крові тут несе особливе смислове (Войтович, 2005: 449), тощо. Образ русалок навантаження, оскільки вона «завжди з’являється досить часто зустрічається в поетичних текстах у тривожному, лиховісному і смертоносному кон- ХХ століття. Наприклад, у вірші Б. Лепкого «Ніч» тексті. Цим вона протиставляється мирній і спо- зі збірки «Золота липа» водяні дівчата зображені кійній воді, зате зближується з загрозливим вог- відповідно до прадавніх світоглядних позицій: нем» (Войтович, 2005: 256). Відтак загрозливі «Тиха нічка, ясна днина… / Місяцеві сон приснився, / ноти у зображенні неба налаштовують читача на Він у річку задивися, / Як у дзеркало дівчина. / На відповідне сприйняття водяних дівчат, які в народі беріжку, в очереті, / Чешуть русалки волосся; / вважалися «істотами свавільними, жартівливими: Мають хлопця на прикметі / І його до себе про- вони качаються на деревах, чешуться при світлі сять: / «Хлопче, хлопче, не барися, / Подивись, які місяця; але іноді нападають на людей і залоскочу- в нас чари! / Місяць з мрії очутився / І сховавсь ють їх до смерті: це, однак, відбувається більше за сиві хмари» (Лепкий, 1997: 284–285). Русалки від пустощів» (Костомаров, 1994: 228). Саме таке в народі вважалися водяними божествами, які бачення нічних істот віддзеркалює В. Симоненко здатні заподіяти людині смерть: «А коли хтось, у цьому вірші: русалки закликають місяць спус- зваблений їх красою, потрапить до них, залоско- титися до них заради забави, що загрожує йому чуть до смерті, якщо він не розвеселить річкових смертю. Тут нічне світило постає не тільки спо- красунь у якийсь хитромудрий спосіб, щоб уря- стерігачем, а й учасником дивних ігрищ. туватись від смертельних пестощів…» (Багнюк, Дітьми місячної гри (Чупринка, 1991: 211) 2010: 280). Нічне світило – це сонце водяних названо русалок у поетичному творі Г. Чупринки

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 93 Мовознавство. Лiтературознавство

«В чаду квіток» зі збірки «Контрасти». Такий дивився сумний, / плакав за вербами дзвін… // Тиша перифраз використано з метою опоетизування текла з вишини, / і крізь ранковий туман / місяць нічних істот, водночас він свідчить про їх зв’язок дивився сумний, / як потопав отаман» (Сосюра, із небесним світилом. «Ми полюбим, як захо- 2003: 168–169). Віддавна синій колір нічного сві- чем, / Ніжно тіло залоскочем, / Зацілуєм серед тила вважався знаком недуги і мору (Войтович, хвиль. // Дух навіки буде з нами, / З наймилішими 2005: 306), а тому означення його цим кольором квітками, / Тіло винесем на міль. // Буде хвиля несе в собі танатичну семантику. Вікно в прадав- цілувати / Мертве тіло на Дніпрі, / З духом ніх уявленнях мало магічне значення: «за вікном – місяць буде грати / В фантастичній дивній грі!..» живий білий світ, а біля вікна – душі покійних (Чупринка, 1991: 211–212). Місяць бере участь предків» (Багнюк, 2010: 366). Ймовірно, саме у небезпечних забавах водяниць, але, як посеред- тому місяць за вікном сприймається як мрець. ник між царством живих і царством мертвих, він Однак у наступних рядках лунарний образ реалі- грається з духом людини. Очевидно, дух і душа зується за допомогою прозопопеї, він наділений тут мають однакове значення, оскільки дух – це здатністю спостерігати за земними подіями та «безтілесна істота, яка впливає на життя людини» реагувати на них чуттєво. Так, місяць стає сум- (Войтович, 2005: 168), а душа – це «внутрішня сут- ним, оскільки він є свідком утоплення отамана, ність людини, яка входить у неї від народження, про смерть якого попереджає читача дієслівна а по смерті відділяється від тіла і живе окремим метафора плакав дзвін, оскільки цей ритуальний життям» (Войтович, 2005: 169). Відтак русалки є інструмент у світовій культурній традиції «попе- духами, а дух померлого – це його душа. реджає про небезпеку та дзвонить за покійником» У поезії О. Олеся «Соловйова пісня ллється…» (О’Коннел, Эйри, 2009: 219). Таким чином, лунар- через архетипний образ місяця відображено хрис- ний образ тут постає символом смерті. тиянське вірування в потойбічне життя і душі Нічне світило в поезії Б.-І. Антонича «Елегія померлих: «Квітнуть яблуні і груші, / В світлі про перстень ночі» зі збірки «Три перстені» також місячнім тремтять… / Наче… мертвих скорбні зображене синім і мертвим: «і місяць мертвий, душі / В білих саванах стоять» (Олесь, 1990: 203). місяць синій / відчиняє п’ять брам ночі / над міс- Порівняння квітучих дерев із душами в білих том чорним та іскристим» (Антонич, 2009: 143). саванах має візуально-асоціативний характер, що Нічне світило у цій поезії М. Ільницький називає пов’язано з білим забарвленням квітів на яблу- вісником мертвого світу (Ільницький, 2009: 751). нях і грушах. Білий колір є символом смерті: «Це На нашу думку, така інтерпретація лунарного стародавній колір жалоби, коли вдягали покій- образу лише частково розкриває закодований ників у біле та покривали білим саваном» (Вой- зміст тексту. Ймовірно, означення місяця мертвим тович, 2005: 472). Нічна візія тут спричинена і синім вказує на те, що він є непорушним та холод- тьмяним місячним світлом. «У ранній японській ним. Місто автор характеризує чорним та іскрис- міфології говориться про те, що світло від Цуку- тим водночас, що асоціюється із нічним часом і йомі, синтоїстського бога місяця, може викликати світлом із вікон будинків, вуличних ліхтарів тощо. галюцинації і видіння» (О’Коннел, Эйри, 2009: Якщо взяти до уваги символіку числа п’ять (сим- 120). Проте символіка такого порівняння наба- вол священного шлюбу Землі і Неба (Войтович, гато глибша. За А. Багнюком, «дерево уособлює 2005: 584)), то нічне світило постає посередником вісь, якою ділить світ на три частини: верхня час- між вертикальною та горизонтальною осями світу. тина – крона, яка означає небесний світ; середня – Підтвердження цієї думки знаходимо на початку стовбур, який символізує світ земний; а нижня, твору: «П’яніючи отруйним чадом / ночей сріблис- коріння – це підземне царство» (Багнюк, 2010: тих та гірких, / дивлюся в місяця свічадо / крізь 461). Душі померлих у поетичному тексті порів- шибу повну світляних, / холодних, синіх і трем- нюються із квітучими кронами яблунь і груш, що ких, / далеких відблисків світів» (Антонич, 2009: символічно вказує на належність духів до небес- 142). Свічадо як дзеркало у народних уявленнях ного царства. У міфологемі місяця відображено постає символом «подвоєння» дійсності, рубе- танатичну семантику, адже саме його сяйво, за жем між земним і потойбічним світом (Войто- народними уявленнями, пов’язане з потойбіччям. вич, 2005: 145). Далекими світами лемківський Мертвим постає лунарний образ у поетич- поет, вочевидь, називає зорі, які подібно до місяця ному творі В. Сосюри «Ніч («Кажуть, приїде постають холодними та синіми. О. Пономаренко Махно…»)», де його сяйво зображується за допо- у міфопоетиці Б.-І. Антонича виділяє центра- могою метафоричного перифразу: «Місяць лізовані та децентралізовані астральні міфоло- у темне вікно / синім дивився мерцем. // Місяць геми, серед яких централізованими дослідниця

94 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Цепкало Т. Мiфологема мiсяця як символ смертi...

називає ті, «які посідають горішню позицію по ораним. / З криком і посвистом / мимо воріт / вертикалі та центральну по горизонталі відносно хлопчик на соняху, / вирванім з коренем, / не огля- рідної землі, на чому і базуються язичницькі уяв- даючись, / скаче у світ. / Мати хвилюється, / сина лення про світобудову» (Пономаренко, 2007: 8). гукає. / Світиться в небі / ясний молодик, / де Таким чином, нічне світило постає посередником не проявлені / Авель і Каїн, / тільки обведено / коло між небом і землею, між світами живих і мертвих, біди» (Талалай, 2004: 105). Ймовірно, розораний між темрявою і світлом. луг, над яким кружляють птахи, асоціюється із Танатологічні мотиви в зображенні архетип- рідним краєм, понівеченим і збіднілим. Підтвер- ного образу місяця в поетичних текстах сімде- дженням цієї думки може слугувати образ соняш- сятників тісно переплетені із християнським сві- ника, вирваного з коренем, котрий алюзивно тобаченням. Так, у верлібрі В. Іллі «На протязі вказує на те, що людина покидає рідний край, з чорного пролому неба» художньої інтерпрета- забуває своє коріння, адже ця квітка традиційно ції набуває біблійний сюжет про Каїна та Авеля: символізує Батьківщину: «як соняшник повертає «на протязі з чорного пролому неба / в хатах як за Сонцем свою голову, так і людина думкою, сло- залиті кров’ю сторінки ляскають двері / за якими вом і ділом звернена до своєї Вітчизни. Як Сонце злякано ховаються люди / на чиїх слідах місяць для соняшника – єдиний і незамінний орієнтир, визбирує голки сліз / в холодному шпориші / жах так і для людини Батьківщина – єдина і най- в кожне вікно темними лапами гребеться / брат вища цінність» (Багнюк, 2010: 466–467). Вирвані брата підняв на вила / і страшно озираючись корені та безоглядна націленість дитини у світ тікає між зірок все вище в небо / а братові очі за (на чужину, за кордон тощо) експлікуються авто- місяць кругліші й біліші» (Ілля, 1989: 136). Автор- ром як передвісник біди, яка просвічується навіть ська метафоризація пов’язана з уснопоетичною у світлі молодого місяця. М. Перетятько вважає, символікою і виражає апокаліптичні візії. Хрис- що прикметним у цьому контексті є ідилічний епі- тиянсько-екзистенційні мотиви оприявнюються тет ясний молодик. «Саме епітет створює гармо- в кожному рядку вірша, корелюючи взаємопе- нійну картину світу, проте композиційний прийом ретікання горизонтальної та вертикальної пло- графічного членування останніх рядків акцентує щин. Так, нічне світило виходить за межі небес- увагу на трагічній події братовбивства як такій, ного простору, сягаючи земної поверхні. Таким що присутня на всіх етапах історії людства» чином, космічна структура світу набуває осла- (Перетятько, 2008: 271). блення та характеризується пануванням стихій- Висновки. Отже, танатична символіка міфо- них сил хаосу. Такі образи, як чорне небо, кров, логеми місяця в українській поезії ХХ століття жах лежать в основі есхатологічного сприйняття відображена в різних аспектах. Так, найчастіше навколишньої дійсності, яке є визначальним для лунарний образ постає провідником між земним поетичного твору В. Іллі. У вірші інтерпретується і потойбічним життям, відтворюючи прадавнє апокриф про братовбивство («брат брата підняв слов’янське світобачення в поєднанні з христи- на вила»). Міфологема очей підсилює екзистен- янськими віруваннями. Танатологія міфологеми ційний зміст тексту, оскільки метафора братові місяця в ліриці ХХ століття прочитується на під- очі за місяць кругліші й біліші, очевидно, під- текстовому рівні й алюзивно пов’язана зі світо- креслює масштаб страху. Очі – «тілесне дзеркало: вою культурою. Нічне світило також віддзерка- в очах прочитається і біль, і чуттєве вдоволення, лює апокаліптичні візії. Неординарне трактування і тілесна хвороба» (Багнюк, 2010: 379). лунарного образу як художнього відображення Поетичного трактування набуває біблійний концепту смерті простежуємо в поетичних тво- сюжет про Каїна та Авеля і в поезії Л. Талалая рах Б.-І. Антонича та в поетів Київської школи. «Вечірній пейзаж», однак, за висловом М. Пере- У текстах В. Іллі та Л. Талалая нічне світило тісно тятько, поета не цікавить морально-етичний пов’язане з біблійним мотивом братовбивства. аспект цієї проблеми. «Митець вводить мотив Таким чином, поетична танатологія може бути братовбивства як епізодичний у контекст власних представлена в міфологічній парадигмі одного розмірковувань чи спостережень» (Перетятько, архетипного образу, що й становить перспективу 2008: 270). «Птахи кружляють / над лугом роз- подальших досліджень.

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 95 Мовознавство. Лiтературознавство

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Антонич Б.-А. Повне зібрання творів. Львів: Літопис, 2009. 968 с. 2. Багнюк А. Символи українства. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2010. 512 с. 3. Войтович В. Українська міфологія. К.: Либідь, 2005. 664 с. 4. Ілля В. За туманами ковалі: Вірші. К.: Радянський письменник, 1989. 181 с. 5. Ільницький М. На перехрестях віку. Кн. І. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2009. 838 с. 6. Костомаров М. Слов’янська міфологія. К.: Либідь, 1994. 384 с. 7. Лепкий Б. Твори: Поетичні твори. Прозові твори. Мемуари. Т. 2. К.: Наукова думка, 1997. 846 с. 8. О’Коннелл М., Эйри Р. Знаки и символы. Иллюстрированная энциклопедия. М.: Эксмо, 2009. 256 с. 9. Олесь О. Твори: Поетичні твори. Лірика. Поза збірками. З неопублікованого. Сатира. Т. 1. К.: Дніпро, 1990. 959 с. 10. Перетятько М. Своєрідність осмислення біблійних текстів у поезії Л. Талалая. Донецький вісник Науко- вого товариства ім. Т.Шевченка. Т. 23. Донецьк: Український культурологічний центр, Східний видавничий дім, 2008. С. 267–277. 11. Поліщук Я. Міфологічний горизонт українського модернізму. Івано-Франківськ: Дніпро, 2002. 392 с. 12. Пономаренко О. Національний міфосвіт поезії Б.-І. Антонича: аспект художнього образу-символу: автореф. дис. … канд.. філол. наук. К., 2007. 21 с. 13. Симоненко В. Ти знаєш, що ти – людина: Вірші, сонети, поеми, казки, байки. К.: Наукова думка, 2001. 296 с. 14. Сосюра В. Всім серцем любіть Україну…: Вибрані твори. К.: Радянський письменник, 2003. 608 с. 15. Талалай Л. Вибране. К.: Дніпро, 2004. 448 с. 16. Чупринка Г. Поезії. К.: Радянський письменник, 1991. 495 с.

REFERENCES 1. Antonych B.-A. Povne zybrannya tvoriv [A complete collection of works]. Lviv: Litopys, 2009. 968 p. [in Ukrainian]. 2. Bahniyk A. Symvoly ukrainstva [Symbols of Ukrainians]. Ternopil: Navchalna knyha – Bohdan, 2010. 512 p. [in Ukrainian]. 3. Voytovych V. Ukrainska mifolohiya [Ukrainian mythology]. K.: Lybid, 2005. 664 p. [in Ukrainian]. 4. Illya V. Za tumanamy kovali: Virshi [For blacksmith fog: Lyrics]. K.: Radyanskiy pysmennyk, 1989. 181 p. [in Ukrainian]. 5. Ilnytskyy M. Na perekhrestyakh viku [At crossroads of the age]. Kn. I. Kyiv: Vydavnychyy dym “Kiyevo-Mogylyan- ska akademiya”, 2009. 838 p. [in Ukrainian]. 6. Kostomarov M. Slovyanska mifolohiya [Slavic mythology]. K.: Lybid, 1994. 384 p. [in Ukrainian]. 7. Lepkyy B. Tvory: Poetychni tvory. Prozovi tvory. Memuary. T. 2. K.: Naukova dumka, 1997. 846 p. [in Ukrainian]. 8. O’Konnell M., Eyri R. Znaky i symvoly. Illyustryrovannaya entsyklopediya. M.: Eksmo, 2009. 256 p. [in Russian]. 9. Oles O. Tvory: Poetychni tvory. Liryka. Poza zbirkamy. Z neopublikovanogo. Satyra [Works: Poetic Works. Lyrics. Out of collections From Unpublished. Satire]. T. 1. K.: Dnypro, 1990. 959 p. [in Ukrainian]. 10. Peretyatko M. Svoyeridnist osmyslennya bibliynykh tekstiv u poezii L. Talalaya [The peculiarity of comprehension of biblical texts in the poetry of L. Talalay]. Donetskyy visnyk Naukovoho tovarystva im. T. Shevchenka. T. 23. Donetsk: Ukrainskiy kulturolohychnyy tsentr, Skhidnyy vydavnychyy dim, 2008. Р. 267–277 [in Ukrainian]. 11. Polishchuk Ya. Myfolohychnyy goryzont ukraynskoho modernizmu [Mythological Horizon of Ukrainian Modern- ism]. Ivano-Frankivsk: Dnipro, 2002. 392 p. [in Ukrainian]. 12. Ponomarenko O. Natsionalnyy mifosvyt poezii B.-I. Antonycha : aspekt khudozhnogo obrazu-symvolu [National mythology of poetry B.-I. Antonych]: avtoreferat dys. … kand. fylol. nauk. K., 2007. 21 p. [in Ukrainian]. 13. Symonenko V. Ty znaiesh, shcho ty – lyudyna: Virshi, sonety, poemy, kazky, bayky [You know that you are a man: Lyrics, sonnets, poems, fairy tales, fables]. K.: Naukova dumka, 2001. 296 p. [in Ukrainian]. 14. Sosyura V. Vsim sertsem lyubit Ukrainu…: Vybrani tvory [Love Ukraine with a whole heart ...: Selected Works]. K.: Radyanskyy pysmennyk, 2003. 608 p. [in Ukrainian]. 15. Talalay L. Vybrane [Selected]. K.: Dnipro, 2004. 448 р. [in Ukrainian]. 16. Chuprynka H. Poezii [Lyrics]. K.: Radyanskyy pysmennyk, 1991. 495 p. [in Ukrainian].

96 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Чевердак П. Лiкувально-магiчна лексика...

УДК 811.161.2’373.61 DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/21.167280

Поліна ЧЕВЕРДАК, викладач кафедри українознавства Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського (Кривий Ріг, Україна) [email protected]

ЛІКУВАЛЬНО-МАГІЧНА ЛЕКСИКА В ЛІКАРСЬКИХ І ГОСПОДАРСЬКИХ ПОРАДНИКАХ ХVIII СТОЛІТТЯ У статті подано аналіз лікувально-магічної лексики, представленої у лікарських і господарських порадниках XVIII ст. «ЛЂкарства описанъніє, которимы бє(з) мє(ди)ка в дому всякъ поратоватся можєтъ» (за редакцією В. А. Передрієнка) та «Малорусскіе домашніе лЂчебники ХVIII в.» (за редакцією О. О. Потебні); зазначено, що в назвах хвороб простежується тенденція до містифікації захворювань; наведено та прокоментовано приклади медичних термінів, особливістю номінації яких є вірування тогочасних українців у потойбічні сили; пояснено етимологію окремих медичних термінів; подано характеристику магічних символів, які використовувалися у замовлянні; виокремлено специфічні назви хвороб, які українці пов’язували зі стихією вогню за зовнішніми про- явами та комплексом симптомів; наголошено на уявленнях про магічні властивості лікувальних рослин, обрядо- вості їх збирання та заготівлі. Ключові слова: магічна лексика, лікувальна лексика, медична термінологія, лікарські порадники, назви хвороб, вірування.

Polina CHEVERDAK, Lecturer of the department of Ukrainian Studies Donetsk National University of Economics and Trade named after Mikhail Tugan-Baranovsky (Kryvyi Rih, Ukraine) [email protected]

THERAPEUTICALLY-MAGIC VOCABULARY IN THE MEDICAL AND ECONOMIC ADVISERS OF THE ХVIII CENTURY The article contains an analysis of the therapeutic and magic vocabulary presented in the medical and economic advisers of the eighteenth century “Liekarstva opysaniie, kotorymy biez miedyka v domu vsiak poratovatsia mozhiet” (edited by V. Peredriienko) and “Malorusskie domashnie liechebnyky of the ХVIII century” (edited by O. Potebnia); it is noted that in the names of diseases there is a tendency towards the mystification of diseases; examples of medical terms are given and commented, the peculiarity of which are the beliefs of contemporary Ukrainians in the afterlife; the etymology of individual medical terms are explained; characteristics of the magic characters used in ordering are given; specific names of diseases, which Ukrainians associated with the element of fire on external manifestations and complex of symptoms, are singled out; it is emphasized on the notions about the magical properties of medicinal plants, the ritual of their harvesting. All nations of the world have always had the need to receive and provide medical assistance. That is why medicine is one of those areas of human life that have been developing particularly actively. The widespread use of therapeutic magic can be explained by the fact that people have always been careful about what is unclear to them. If it is impossible to explain certain deviations logically, then these explanations can always be found in the field of the unknown, mystical. The medical and economic advisers of the XVIII century are a powerful research source of the historical heritage of Ukrainians. The language of folk medicine should be studied in detail in order to find out the peculiarities of the worldview of Ukrainians, to follow the development of scientific thought and the development of the terminological vocabulary of the Ukrainian language. The medical vocabulary is one of the oldest terminology systems of the Ukrainian language. Key words: magic vocabulary, medical vocabulary, medical terminology, medical advices, names of diseases, beliefs.

Постановка проблеми. Лікарські та госпо- Аналіз досліджень. Медична лексика є однією дарські порадники XVIII ст. є вагомим джерелом з найдавніших терміносистем української мови. досліджень історичної спадщини українців. Мова Вивченням цього лексичного шару на діахроніч- народної медицини, яка стала початком медичної ному рівні займалися В. Даниленко, І. Ковалик, термінології, потребує детального вивчення для В. Німчук, В. Передрієнко, А. Ткач, І. Чепіга та ін. з’ясування особливостей світогляду українців, Особливості номінації та варіантність наукових тер- простеження розвитку наукової думки та станов- мінів досліджувала Н. Цісар. Розглядом мови госпо- лення термінологічної лексики української мови. дарських порадників XVIII ст. займалася Т. Файчук.

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 97 Мовознавство. Лiтературознавство

Мета статті – проаналізувати лікувально- анта назви вони відрізняються використанням медичну лексику, представлену в лікарських і голосного и замість і та відсутністю початкового а господарських порадниках; висвітлити деякі уяв- (нині «апоплексія»). Термін «ἐπίληπτος» перекла- лення тогочасних українців про причини, симп- дається з давньогрецької як «захоплювати, воло- томи та способи лікування захворювань. діти, вражати», що знову ж дозволяє тлумачити Виклад основного матеріалу. У всіх народів назву через уявлення про те, що хворого захоплю- світу завжди існувала необхідність отримувати та ють демони (Етимологічний словник, 1985: 168). надавати лікарську допомогу. Саме тому медицина Назва αποπλησσω в перекладі з грецької означає є однією з тих галузей людського життя, що роз- «вражати ударом», що свідчить про раптовість вивалися особливо активно. Вивчення лікарських апоплектичного нападу (Етимологічний слов- і господарських порадників XVIII ст. дозволяє ник, 1982: 80). У сучасній медичній термінології наблизитися до розуміння уявлень давніх укра- «апоплексією» називають раптовий параліч, що їнців про причини хвороб, симптоматику, погля- спричинений крововиливом у мозок. дів на методи лікування. «ЛЂкарства описанъніє, Хворобливу сонливість у пораднику названо которимы бє(з) мє(ди)ка в дому всякъ порато- терміном «лεтгарgусъ»: «Спаніε глубокоε ватся можєтъ» (за редакцією В. А. Передрієнка) називаεтся лεтгарgусъ, котороε биваεтъ во(лъ) та «Малорусскіе домашніе лЂчебники ХVIII в.» нЂйшε и моцнЂйшε» (Передрієнко, 1984: 52). (за редакцією О. О. Потебні) фіксують те, що в Слово має грецьке походження (терміном процесі діагностування та лікування захворювань «lethargia» позначали сонну хворобу), утворене люди спиралися на власні спостереження, анало- від дієслова зі значенням «бути захованим, неві- гію з явищами природи та міфологічні вірування. домим; забувати» (Дворецкий, 1976: 587). Термін, У пораднику «ЛЂкарства описанъніє» на позна- яким позначено хворобу, пов’язаний із назвою чення хвороби, відомої сьогодні під назвою «епі- підземної ріки Lethe (Лета), яка з грецької пере- лепсія», подано терміни «кадукъ», «εпилεпсія» кладається як «забуття». За віруваннями, Лета та «поплεξія», «падуча болЂзнь». Наприклад: була однією з річок підземного царства, з неї мали «На кадукъ, або вεлика хороба, εпилεпсія звана» випити усі, хто потрапляв до Аїда, щоб забути (Передрієнко, 1984: 47), «которіи, кгди долго своє земне життя та гріхи. Окрім того, ім’я Лета трива(т) будε, приноси(т) паралЂжъ, а(лъ)бо мав бог річок у давньогрецькій міфології. Пере- εпилεпсія, албо поплεξія» (Передрієнко, 1984: 66). буваючи у летаргічному сні, людина практично Слово «кадукъ» запозичене з польської мови не реагує на будь-які зовнішні прояви, її пульс і перекладається як «чорт, біс, кат, лихо». Ймо- слабшає, дихання дуже уповільнюється. Іноді без вірно, назва походить від латинського «caducus», спеціальних медичних приладів такий стан важко що перекладається як «той, що падає; приречений відрізнити від смерті, але у порадниках XVIII ст. на смерть» (Етимологічний словник, 1985: 340). вже описано цю хворобу та правила її лікування, Така етимологія пов’язана із ще однією поши- що підтверджує тезу про високий рівень тогочас- реною донині назвою цього неврологічного роз- них медичних знань. ладу – «падуча болЂзнь» («падуча хвороба»). У пораднику «Малорусскіе домашніе За віруваннями, епілептичний напад траплявся лЂчебники» зафіксовано групу слів, якими тоді, коли в людину вселявся чорт. Напад супро- позначали специфічні захворювання, викликані воджувався судомами, посмикуваннями різної магічним впливом. «Урокамъ: Корень дягло- сили та іншими симптомами, які пов’язували вій при себЂ носить, альбо чернобЂль уроки и з боротьбою потойбічних сил і людської душі в чари отгоняетъ» (Потебня, 1890: 27), «которий тілі. У медицині існує поняття «епілептичної спорченъ есть то порчъ виведеть зъ человЂка» аури» – стану, який відчуває хворий безпосе- (Потебня, 1890: 51). Слово «уроки» сьогодні редньо перед нападом. Слово «аура» походить найчастіше використовується для позначення від грецького «αυρα» – подих, саме таке ім’я у навчального часу та домашнього завдання для грецькій міфології має богиня вітру. Деякі релі- учнів. Походить від праслов’янсього *urokъ, утво- гії «аурою» називають невидиме сяйво навколо реного за допомогою префікса u- від кореня rok- / людини, яке є проявом її душі. Прояви захво- rek-, який виступає в українських «ректи», «про- рювання можна розтлумачити так: нечиста рок» (Етимологічний словник, 2012: 44). Назва є сила проходить крізь душу до людського тіла та спільнокореневою до «зурочити» та відбиває віру спричиняє напад, намагаючись його захопити. слов’ян у магію слова. Нині поняттям «уроки» Терміни «εпилεпсія» та «поплεξія» також іноді називають наслання кому-небудь хвороби мають грецьке походження. Від сучасного варі- поглядом (Словник української мови). «Порчъ»

98 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Чевердак П. Лiкувально-магiчна лексика...

утворене від праслов’янського zapъṛtiti «зіпсувати, 1984: 32), «О gangрεnε, то ε(ст) пεкεлний огонь» нанести шкоду» (первісно «засидіти яйце») (Ети- (Передрієнко, 1984: 87). Номінація пов’язана мологічний словник, 2003: 533). Слово «чари» має з підвищенням температури тіла, зміною кольору два пов’язані між собою значення: привабливість ділянки шкіри, яку вражає хвороба. і чаклунство. «Чарами» називали пігментні плями Термічні пошкодження мають назви «огника», на обличчі вагітної жінки, вважаючи, що вони є «опечеть тЂло», «опалится», «жжено тЂло», проявом прокляття, яке хтось наслав на дитину. що пояснюється безпосереднім впливом полум’я До речі, найчисельнішою групою назв хвороб, що на шкіру. Наприклад: «От огнику: сметану, зустрічаються у лікарських порадниках, є назви толко би не очень кислую» (Потебня, 1890: 35), захворювань шкіри. Це пояснюється виразними «Ежели опечеть тЂло, зварить яйце» (Потебня, зовнішніми проявами та можливістю з легкістю 1890: 35), «Ежели тЂло спарит(ь) ли опечет(ь), їх діагностувати. кизикъ (кизякъ) товарячой з соломой прикладать» Більшість рецептів у порадниках побудовано (Потебня, 1890: 41), «Аще кто опалится илы опа- у вигляді опису послідовності приготування рится окропом, то взявши сЂмене ильяного и ліків із природних матеріалів. Але зустрічаються сватить в водЂ гораздо» (Потебня, 1890: 51), й рецепти, які містять замовляння, що вказує на «и прикладивать на жжено тЂло, – загоится» віру українців у магічну силу слова та допомогу (Потебня, 1890: 53). потойбічних сил. Для того, щоб домашні тва- Двічі в пораднику «Малорусскіе домаш- рини не хворіли, запропоновано такий рецепт: ніе лЂчебники» зустрічається назва хвороби «Говорить должно на всякихъ воротахъ, в якии очей, яку можна тлумачити по-різному, а саме: скот ходить, поки скотъ перегнать; тоже от «класть около очей, въ кого огнь въ очах» падежа: (Потебня, 1890: 49), «Аще в кого болять очи и «Селю сей домъ новий и засилаю силную воду огонь есть въ ихъ» (Потебня, 1890: 59). Можливо, за девяносто верстъ. На воротяхъ онгь силний, цим поняттям також названо певний нездоровий а в загородЂ теренъ да шепшина. Когда злая блиск в очах. Також словосполучення може позна- творь тую силую воду перепливе, а на воротяхъ чати печіння очей. той силний огнь перейде, и в загородЂ теренъ До стихії вогню дотичний також термін да шепшину пожре, тога до мого скоту присту- «запалεніε», що походить від праслов’янського пить», и плунути» (Передрієнко, 1984: 45). *paliti, пов’язаного з *polmen зі значенням Вода та вогонь завжди мали символічне зна- «полум’я» [9]. Запаленням називають хворобу, чення у багатьох культурах світу. У народних уяв- яка супроводжується температурою, припух- леннях вода має досить неоднозначне тлумачення. лістю, почервонінням, болем уражених органів Вона є джерелом життя та засобом магічного очи- і частин тіла [9]. Пошкодження такого типу спо- щення. Але водночас вода сприймається як серед- стерігаються і внаслідок впливу вогню на певну овище існування нечистої сили та душ мертвих ділянку тіла, тому можна вважати, що хворобу людей. Небезпеку водної стихії підтверджують названо за аналогією. приказки: «Де вода, там і біда», «Від води завжди Магічна сила вогню дозволяла використо- чекай біди» тощо (Усачева, 1995: 386). вувати його як лікувальний засіб. Наприклад, Подвійне значення має також символіка людину, яка обпеклася, тримали біля вогню, при- вогню: лиха стихія, що несе смерть і руйнації; мовляючи: «Вогонь до вогню, м’ясо до м’яса». стихія тепла, світла, джерело життя. Недарма Якщо хворіла породілля, навколо неї робили існує велика кількість різноманітних обрядів, три кола з бавовняної тканини, які підпалювали. пов’язаних із вогнем: ритуальне спалювання опу- Жінка мала переходити з кола до кола, щоб очис- дала та предметів побуту, стрибки через вогнище, титися від недугів. За допомогою червоної тка- випалювання захисних знаків на дверях чи стінах нини, яку підпалювали, лікували різноманітні тощо (Усачева, 1995: 517). набряки, хвороби очей, вух і зубів, багато іншого. У народній медицині існує багато назв хво- Під час виконання ритуалу знахарка промовляла роб, які пов’язані з вогнем. Гангрену в порад- щось на кшталт: «Червоний Георгій на червоному никах названо термінами «антоно(в) огнь», коні скаче. Святий Георгій, давай спіймаємо його, «pekelnyj ogę», «огнь пεкεлній». Наприклад: спалимо йому ноги, руки, очі, брови, повіки та «На gаgрεну, to est огнь пεкεлній, и на рака» нігті». За уявленнями, особливу силу вогонь мав (Передрієнко, 1984: 31), «Тε водкε прикладай на Різдво. Тому хворий мав тричі піднести долоні на рака, на ого(н) пεкεлни(й), на рани загниліи́ , до запаленої свічі, щоб очиститися від усього и смродливіи́ , и врεдовитіε» (Передрієнко, поганого (Усачева, 2004: 518).

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 99 Мовознавство. Лiтературознавство

Більшість захворювань лікували все ж за жіночого роду складного прикметника malignus – допомогою різного поєднання рослин. Рецепти «згубний, лихий», утвореного з основ прикмет- у «ЛЂкарства описанъніє» часто починаються ника malus «поганий, підступний» і дієслова словосполучення «воzми зεлія…». Слово «зεлія» gigno «народжую», тобто дослівно назву хво- походить від праслов’янського zelo та використо- роби можна перекласти як «народження лиха». вується для позначення сукупності рослин, номі- Натомість стан, у якому людині стає краще після нація відбувається за кольором. Сучасне «зілля» одужання, названо словосполученням «боль використовують переважно для називання саме умирае» (Передрієнко, 1984: 4). Під час ліку- лікувальних рослин або корисного відвару з них. вання з людини «виганяли» хвороби: «Такожде У порадниках подано велику кількість назв рос- наварившы еи в водЂ и процедить скрозь платъ лин («вышни», «верба», «подорожник», «калган», и через ночь поставить накрито, и поутру пить, «белена» «цытвар» тощо). Багато з них були наді- то всю сътуденость и нечистоту тЂлесную лені магічними властивостями, могли протидіяти вигонить» (Передрієнко, 1984: 50), «и пущать нечистій силі. Процеси збору та заготівлі рослин въ ухо, то всю глухоту вигоняеть» (Передрієнко, також мали ритуальний характер. Наприклад, 1984: 50), «и пить тотъ сокъ на-дще, то въ боку бажано збирати лікувальні трави вночі на Івана болЂзнь изгоняеть» (Передрієнко, 1984: 51). Таке Купала, на Русалії. Слід зазначити, що потужним формулювання дозволяє припустити, що в уяві джерелом медичних знань українців були спо- людей відбувалася певна демонізація захворю- стереження та практичний досвід. Для лікування вань, надання їм образу істоти, яка захоплює люд- бралися ті рослини, які дійсно містять важливі ське тіло. мікроелементи, кислоти, ефірну олію та досі Висновки. Становлення української медичної використовуються як сировина для медикаментів. думки відбувалося відповідно до розвитку загаль- Тобто віра в магічну силу трав була підкріплена їх ної культури українців. Саме тому в лікарських і лікувальним складом. господарських порадниках поряд зафіксовано як Простежується певна персоніфікація захворю- досить складні маніпуляції з очищення крові за вань. Різновид гарячки у «ЛЂкарства описанъніє» допомогою хірургічного втручання, так і рецепти позначено терміном «мaлЂgна». Сьогодні він має щодо відновлення зору за допомогою порошку, діалектні відповідники «маліґна» та «маліґра», виготовленого з очей сокола чи сови. Це свідчить які використовуються на позначення лихоманки про те, що наукові пошуки здійснювалися шляхом з маренням (Желеховський, 1886: 424). Напри- спостережень та експериментів. Широке вико- клад: «А εжεли мaлЂgна била, придай комфори ристання лікувальної магії можна пояснити тим, двЂ gра(на) на εди(н) разъ, а дава(т) в винЂ що люди завжди остерігалися того, що їм незро- тεпло(мъ) любо в водЂ ка(р)ду(с) бεнεдиктовой» зуміле. Якщо пояснити певні відхилення логіч- (Передрієнко, 1984: 21). З латини «мaлЂgна» ним шляхом неможливо, то ці пояснення завжди перекладається «злісна гарячка», слово є формою можна знайти в галузі незвіданого, містичного.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. М.: Русский язык, 1976. 1096 с. 2. Етимологічний словник української мови у 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук та ін. К.: Наукова думка, 1982. Т. І. 631 с. 3. Етимологічний словник української мови у 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук та ін. К.: Наукова думка, 1985. Т. ІІ. 570 с. 4. Етимологічний словник української мови у 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук та ін. К.: Наукова думка, 2003. Т. ІV. 656 с. 5. Етимологічний словник української мови у 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук та ін. К.: Наукова думка, 2012. Т. VІ. 568 с. 6. Лікарські та господарські порадники XVIII ст. / підгот. до вид. В. А. Передрієнко. К.: Наукова думка, 1984. С. 17–91. 7. Малорусские домашние лечебники XVIII в. / предисл. А. А. Потебни. Киевская старина. 1890. Т. XXVIII. С. 1–94. 8. Малоруско-німецкий словар / уклад. Є. Желеховский. Львів: Друкарня тов. ім. Шевченка. 1886. Т. І. 589 с. 9. Словник української мови. URL: http://sum.in.ua/. 10. Усачева В. В. Медицина народная. Славянские древности: энциклопедический словарь: в 5 т. / под. ред. Н. И. Толстого. М.: Международные отношения, 1995. Т. І. 575 с. 11. Усачева В. В. Медицина народная. Славянские древности: энциклопедический словарь: в 5 т. / под. ред. Н. И. Толстого. М.: Международные отношения, 2004. Т. ІІІ. 693 с.

100 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Чевердак П. Лiкувально-магiчна лексика...

REFERENCES 1. Dvoretskyi Y. Kh. Latynsko-russkyi slovar [Latin-Russian dictionary], Moscow: Russkyi yazyk, 1976, 1096 р. [in Russian]. 2. Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy u 7 t. [The etymological dictionary of the Ukrainian language in 7 t.]. Kiev: Naukova dumka, 1982, T. I, 631 p. [in Ukrainian]. 3. Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy u 7 t. [The etymological dictionary of the Ukrainian language in 7 t.]. Kiev: Naukova dumka, 1985, T. II, 570 p. [in Ukrainian]. 4. Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy u 7 t. [The etymological dictionary of the Ukrainian language in 7 t.]. Kiev: Naukova dumka, 2003, T. IV, 656 p. [in Ukrainian]. 5. Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy u 7 t. [The etymological dictionary of the Ukrainian language in 7 t.]. Kiev: Naukova dumka, 2012, T. VI, 568 p. [in Ukrainian]. 6. Likarski ta hospodarski poradnyky XVIII st. [The medical and economic advisers of the ХVIII century] Kiev: Naukova dumka, 1984. Р. 17–91 [in Ukrainian]. 7. Malorusskye domashnye lechebnyky XVIII v. [Malorussian home medical books] Kyevskaia staryna, 1890, T. XXVIII. Р. 1–94 [in Russian]. 8. Malorusko-nimetskyi slovar [Malorussian-German dictionary]. Lviv: Printing company named after Shevchenko, 1886, T. I, 589 p. [in Ukrainian]. 9. Slovnyk ukrainskoi movy [Dictionary of the Ukrainian language]. URL: http://sum.in.ua/ [in Ukrainian]. 10. Usacheva V. V. Medytsyna narodnaia. Slavianskye drevnosty: entsyklopedycheskyi slovar: v 5 t. [Medicine folk. Slavic antiquities: encyclopedic dictionary of 5 t.], Moscow: International relationships, 1995, T. I, 575 p. [in Russian]. 11. Usacheva V. V. Medytsyna narodnaia. Slavianskye drevnosty: entsyklopedycheskyi slovar: v 5 t. [Medicine folk. Slavic antiquities: encyclopedic dictionary of 5 t.], Moscow: International relationships, 2004, T. IІІ, 693 p. [in Russian].

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 101 Мовознавство. Лiтературознавство

УДК 811.133.1’37:81’255.2 DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/21.167281

Тетяна ШВЕЦЬ, orcid.org/0000-0002-5798-7630 кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри іноземної філології, перекладу та методики навчання ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» (Переяслав-Хмельницький, Україна) [email protected]

ВІДОБРАЖЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНО-АВТОРСЬКОЇ КАРТИНИ СВІТУ У ПЕРЕКЛАДАХ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ У статті представлено результати дослідження з виявлення специфіки відображення індивідуально-автор- ської картини світу у перекладах художнього твору з мови оригіналу мовою перекладу. У ході дослідження зіставлено фрагменти оригіналу твору французького письменника В. Гюго «Notre-Dame de Paris» та два його переклади українською мовою з одним російською на предмет передачі у перекладах зна- чення національно-маркованих лексичних одиниць, що відображають специфіку життя французького народу історичного періоду, про який розповідає автор, та які передають атмосферу твору оригіналу. В обраних для зіставлення перекладах виявлено окремі відхилення від тексту оригіналу, зумовлені прагненням перекладачів транслювати описувані події в культуру своїх країн. Ключові слова: переклад, мовна картина світу, художня картина світу, індивідуально-авторська картина світу, національно-марковані лексичні одиниці, слова-реалії. Tetiana SHVETS, orcid.org/0000-0002-5798-7630 Candidate of Pedagogic Sciences Assistant professor of Foreign Philology, Translation and Teaching Methods Department SHEE “Pereyaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University” (Pereyaslav-Khmelnytskyi, Ukraine) [email protected]

AUTHOR’S PERSONAL VIEW OF THE WORLD REFLECTION IN A PIECE OF FICTION TRANSLATIONS The article presents the results of the study on revealing the distinguishing features of author’s personal view of the world reflection in a piece of fiction translations from the source into target language. The author addresses this topic because of recent interest in translation as one of the important ways of intercultural communication. Its role tends to increase under the conditions of active development of cross-border and cross-lingual connections between Ukraine and European or world countries, and cross-cultural obstacles appearance in the communication process. The theoretical basis of the paper includes N. F. Alefirenko’s, M. M. Bakhtin’s, A. Berman’s, U. Eco’s, H. V. Kolshan- sky’s, I. A. Sternin’s and other scientists’ works dedicated to the problem of reflecting the linguistic, artistic and author’s personal view of the world when translating the original work into target languages. Taking into account the results of different scientific schools researches, the definition of the term “translation” was clarified; the role of cultural elements mastering in the process of fiction works translation was defined; the notions “linguistic view of the world”, “artistic view of the world” and “author’s personal view of the world” were distinguished. As a part of the study, the fragments of French writer’s V. Hugo original work “Notre-Dame de Paris”, its two Ukrainian, and one Russian translations were compared. The aim of this comparison was to trace the reproduction of culture-loaded words, which reflect French people’s life peculiarities during the historic period described in the book, and which convey the original work’s ambience. Founded on obtained data, the author emphasizes that a piece of fiction reflects not only its author’s personal worldview but also linguistic peculiarities relevant to historical period pertaining to the time of publication. In the translations chosen for comparison, certain divergences from the original, driven by translators’ determination to adopt the described events to their national culture, were found out. While reflecting author’s personal view of the world in “Notre-Dame de Paris”, each translator includes distinctive characteristics of his local social and cultural conditions. Key words: translation, linguistic view of the world, artistic view of the world, author’s personal view of the world, culture-loaded words, culture-bound item.

102 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Швець Т. Вiдображення iндивiдуально-авторської картини...

Постановка проблеми. Процес міжкультур- визначаємо як процес передачі тексту з однієї ної комунікації, що є спілкуванням представни- мови на іншу (Berman, 1988: 26). З огляду на те, ків різних етнокультур, визначає для них систему що знання іноземних мов як у давні часи, так і взаємодії з об’єктивною дійсністю та ставлення в наші дні не можна назвати масовим, переклад є до її реалій. У зв’язку з тим, що носії різних мов однією з важливих форм міжкультурної комуніка- по-різному концептуалізують і категоризують ції, а перекладачі – посередниками між народами, навколишню реальність, трапляються випадки, які спілкуються в найрізноманітніших сферах коли носій однієї мови не може зрозуміти носія життя. Окрім посередницької функції, перекладні іншої, що відображається на міжособистісних твори виконують творчу, продуктивну місію, взаєминах і може загальмувати процес підтримки оскільки завжди були важливим стимулом розви- подальших міжкультурних зв’язків. тку національних мов, літератур і культур. У подібних ситуаціях зростає роль перекладу Культурні традиції народів світу та накопиче- як засобу міжкультурної комунікації, зорієнтова- ний ними впродовж століть досвід знаходять своє ного на пошук відповідностей для передачі кому- відображення у літературних текстах – певній нікативної установки відправника оригінального моделі світу, своєрідному повідомленні мовою повідомлення її одержувачу. мистецтва, яке просто не існує поза цією мовою, Аналіз досліджень. Зацікавленість пробле- як і поза іншими мовами суспільних комунікацій. мами перекладу як однією з важливих форм між- Виходячи з цього, художні тексти можна вважати культурної комунікації, налагодження міжкуль- одним із засобів збереження національної мови, турної комунікації та трансляції надбань літератур оскільки у межах сучасної наукової парадигми і культур народів світу знайшла своє відображення текст розглядають як витвір мовленнєвого про- у напрацюваннях М. Ф. Алефіренка (дослідження цесу, через призму якого вивчаються різні аспекти одиниць мови та мовлення як знакових форм людської діяльності. вираження думки), М. М. Бахтіна (визначення Переклад творів художньої літератури художнього тексту як знакової системи, осо- пов’язаний зі значними труднощами, спричине- бливо складної для перекладу іншими мовами), ними специфікою передачі т. зв. «непереклад- А. Бермана (виявлення специфіки передачі худож- ного» у перекладі, зумовленими відмінностями у нього тексту з однієї мови на іншу), У. Еко (розу- способах концептуалізації дійсності певним етно- міння перекладу як взаємодії не лише між двома сом і національною своєрідністю двох культур, мовами, а й між двома культурами), Ю. М. Лот- що взаємодіють, оскільки переклад це «не лише мана (врахування у перекладі специфіки худож- взаємодія між двома мовами, а й між двома куль- нього тексту як культурного феномену), Г. В. Кол- турами або двома енциклопедіями», а отже, пере- шанського (адекватне вираження засобами мови кладач повинен брати до уваги не тільки мовні результатів світосприйняття), Й. А. Стерніна правила, а й елементи культури, справедливо (співвідношення слова та поняття, лексичної оди- зазначає У. Еко (Eco, 2006: 207–208). ниці та мисленнєвого образу, вираженого нею) У зв’язку з цим нового осмислення набуває та багатьох інших науковців. переклад художніх творів як засіб взаємодії куль- Мета статті – розкрити специфіку відобра- тур, повноцінного донесення закладеної у вихід- ження індивідуально-авторської картини світу ному тексті інформації та відображення мовної у перекладах твору оригіналу іншими мовами. картини світу оригінального твору, дослідженню Виклад основного матеріалу. Невпинне зрос- якої як «зафіксованої у мові специфічної для тання ролі міжкультурної комунікації, спричи- цього мовного колективу схеми сприйняття дій- нене процесами інформатизації та глобалізації сності» (Яковлева, 1994: 9) приділяється значна світової спільноти, породжує інтерес до проблем увага на сучасному етапі розвитку лінгвістики. перекладу, оскільки саме переклад здатний полег- Матеріалом для наукових спостережень, що шити процес оволодіння знаннями про специфіку проводяться у цьому плані, зазвичай слугує концептуалізації дійсності народами світу та відо- художній текст як виразник національної картини браження його результатів засобами мови, бути світу в її індивідуально-авторському сприйнятті. посередником у процесі подальшого взаєморозу- Поряд із поняттям «мовна картина світу» існує міння, встановлення контактів і здійснення між- поняття «художня картина світу» як спосіб спе- культурної комунікації між представниками різ- цифічного відображення дійсності майстрами них національних культур. художнього слова, зумовлений концептосферою Услід за відомим французьким перекладачем автора твору та творчими завданнями, що реалізу- і теоретиком перекладу А. Берманом переклад ються у художньому тексті (Мейлах, 1986).

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 103 Мовознавство. Лiтературознавство

Індивідуально-авторську картину світу визна- У наведеному нижче реченні труднощі пере- чають як результат концептуалізації та категори- кладу зумовлені наявністю таких франкомовних зації світовідчуття певною мовною особистістю, реалій як: Cité, Université, Ville: Il y a aujourd’hui що набуває матеріальної оболонки в процесі trois cent quarante-huit ans six mois et dix-neuf jours творчої діяльності письменника і є віддзеркален- que les Parisiens s’éveillèrent au bruit de toutes les ням вербалізованих концептів у художніх творах cloches sonnant à grande volée dans la triple enceinte (Алефиренко, 2005: 67). de la Cité, de l’Université et de la Ville (Hugo, 2006: 14). Ґрунтуючись на існуючих визначеннях мовної, Топонім la Cité позначає острів Сіте, розташо- художньої та індивідуально-авторської картин ваний у центрі Парижа на річці Сені, де у давні світу, вважаємо за доцільне наголосити на тому, часи виникло поселення, що з плином часу стало що художній текст уособлює не лише індивіду- містом Париж. L’Université – назва університету альний світ окремого автора й окремого твору, а Сорбонни, розташованого на лівому березі Сени. й мовну специфіку історичного періоду, в якому Іменник la Ville слугує на позначення населеного проживав і творив письменник. З метою досяг- пункту міського типу. нення кращого сприйняття читачем художнього У перекладі за редакцією З. Йоффе зазна- твору в перекладі необхідно уникати т. зв. «лакун», чено: Триста сорок вісім років, шість місяців і пов’язаних із відтворенням мовою перекладу дев’ятнадцять днів тому парижани прокину- національно-маркованої лексики, що називає реа- лись під гудіння дзвонів, що шалено вигравали лії, які не мають відповідників в інших мовах. за потрійними мурами Старого міста, Універ- У межах пропонованої розвідки наша увага ситету та нових кварталів (Гюго, 1935: 5). зосереджена на виявленні особливостей від- Як бачимо, лексема la Cité перекладена україн- творення індивідуально-авторської картини ською мовою словосполученням старе місто, світу роману найавторитетнішого з французь- а іменник la Ville перекладено як нові квартали, ких романтиків ХІХ століття В. Гюго «Notre- що є відхиленням від смислу речення твору ори- Dame de Paris» у його перекладах українською гіналу. Отже, авторка перекладу не передала зна- та російською мовами. чення, властивого виділеним у реченні оригіналу Звернення до виявлення специфіки репре- словам, що не дозволило читачеві уявити місце, зентації індивідуально-авторської картини світу де відбувалися описувані події. в оригіналі та перекладах саме цього твору зумов- П. Тернюк переклав речення таким чином: лене реалістичним змалюванням у ньому подій Триста сорок вісім років, шість місяців і дев’ят- епохи переходу Франції від Середньовіччя до Від- надцять днів тому парижани прокинулися від кала- родження, а також використання автором значної тання всіх дзвонів за потрійними мурами Сіте, Уні- кількості слів-реалій, у яких втілено дух і талант верситету й Міста (Гюго, 1969: 9), що відповідає французького народу. змісту оригіналу. Внизу сторінки наявне підряд- Вперше роман «Notre-Dame de Paris» був опу- кове посилання, в якому топонім Сіте пояснений як блікований у 1831 р. Для зіставлення обрано два невеличкий острівець на р. Сені, найстаріша час- його переклади українською та один переклад тина Парижа, де міститься Собор Паризької Бого- російською мовою. Перший україномовний пере- матері та Палац правосуддя (Гюго, 1969: 9). клад зроблений за редакцією З. Йоффе (1935 р.), У російськомовному перекладі Н. Коган другий – П. Тернюком (1976 р.), обраний для маємо: Триста сорок восемь лет шесть меся- порівняння переклад російською мовою викона- цев и девятнадцать дней тому назад парижане ний Н. Коган (1953 р.). проснулись под перезвон всех колоколов, которые Твір розпочинається описом подій, що від- неистовствовали за тремя оградами Ситэ, Уни- бувалися 6 січня 1482 р. та були приурочені до верситетской стороны и Города (Гюго, 2005: святкування Дня Королів і свята Блазнів, які тра- 18). Перекладач замінює іменник університет диційно відзначаються народом Франції цього на університетську сторону, зберігаючи наявні у дня. Читаючи твір в оригіналі або перекладі, тексті оригіналу лексеми Сіте та місто. Лексема- реципієнт вже з перших його рядків неминуче має реалія Сіте не має пояснень із боку перекладача, справу з реаліями франкомовної лінгвокультури, що позбавляє можливості уявити місце подій. оскільки у тексті використана значна кількість Пояснюючи причину великого зібрання народ- національно-маркованих лексичних одиниць, які них мас на Гревській площі, автор зазначає: відіграють першорядну роль у відображенні соці- c’était la double solennité, réunie depuis un temps ально-історичного і культурного контексту твору immémorial, du jour des Rois et de la Fête des Fous та надають йому національного забарвлення. (Hugo, 2006: 14).

104 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Швець Т. Вiдображення iндивiдуально-авторської картини...

У перекладі З. Йоффе маємо: подвійне, спо- та традиційне деревце, що лише частково відтво- конвіку сполучене святкування дня королів і блаз- рюють зміст оригіналу. нівського свята (Гюго, 1935: 5), що є відповід- Н. Коган переклала це речення так: В этот ником оригіналу. П. Тернюк передав назву свята день на Гревской площади зажигались потешные як: подвійне, з давніх-давен об’єднане торжество огни, у Бракской часовни происходила церемо- з нагоди дня Богоявлення і свята блазнів (Гюго, ния посадки майского деревца, в здании Дворца 1969: 9). правосудия давалась мистерия (Гюго, 2005: 18). Переклад аналізованого твору російською Замість слова ілюмінація вона вдалася до вико- мовою подає речення таким чином: было дво- ристання виразу зажигались потешные огни. йное празднество, объединившее с незапамятных Тлумачний словник В.І. Даля вираз потешные времён праздник Крещения с праздником шутов огни пояснює як: феєрверк, вогняну забаву, салют, (Гюго, 2005: 18). тобто у перекладі з’являються реалії, властиві Як бачимо, у перекладах П. Тернюка та російській лінгвокультурі (Толковый словарь Н. Коган спостерігається заміна назви свята, про Даля). Зазначене спричинює відхилення пере- яке йдеться у тексті оригіналу, на свято Бого- кладу від смислу речення твору оригіналу. явлення / Крещения. Таке відхилення від оригі- Про події, що описуються автором, жителів налу у їх перекладах, з одного боку, можна було Парижа повідомили заздалегідь: Le cri en avait б пояснити тим, що 6 січня за релігійним кален- été fait la veille à son de trompe dans les carrefours, дарем католики відзначають свято Богоявлення – par les gens de M. le prévôt, en beaux hoquetons de одне з найдавніших християнських свят, про яке camelot violet, avec de grandes croix blanches sur la у тексті франкомовного твору не згадується, а poitrine (Hugo, 2006: 16). з іншого – бажанням перекладачів замінити реа- У цьому реченні зацікавленість викликає лію французької мови на лексичну одиницю, що є переклад із французької мови слів le prévôt і le більш зрозумілою та близькою україномовному та hoqueton. Іменник le prévôt позначає державну російськомовному читачу. посадову особу, яка мала в епоху Середньовіччя Автор твору звертає увагу на те, що цього дня фінансові, юридичні, адміністративні та вій- мали відбутися три події: il devait y avoir feu de joie ськові повноваження (Larousse). Перекладаючи à la Grève, plantation de mai à la chapelle de Braque це речення українською мовою, З. Йоффе передає et mystère au Palais de Justice (Hugo, 2006: 15). його словом-калькою прево, яку визначає у поси- Словосполучення feu de joie перекладається ланні внизу сторінки як середньовічну адміністра- з французької мови іменником ілюмінація, що тивну та політичну посаду з дуже різноманітними слугує на позначення яскравого освітлення з функціями (Гюго, 1935: 6). застосуванням кольорових вогнів, світлових Переклад П. Тернюка містить зноску про зна- написів, зображень тощо з нагоди якого-небудь чення іменника прево як представника королів- свята (Академічний тлумачний словник україн- ської влади в місті або головного суддю (Гюго, ської мови, далі – АТСУМ). З. Йоффе використала 1969: 10). Як видно, обидва перекладачі твору у своєму перекладі замість нього дієслово ілюмі- українською мовою використовують, хоча й нувати, тобто освітлювати кольоровими вогнями, із певними відхиленнями від тлумачення, пода- прикрашати світловими написами, зображеннями ного у словнику Larousse, пояснення слів-реалій, тощо з нагоди якого-небудь свята або розмальо- із метою введення україномовного читача в атмос- вувати кольоровими фарбами контури на картах, феру французького Середньовіччя. малюнки, літери (АТСУМ), що наближає пере- У російськомовному перекладі використано клад до значення, поданого в оригіналі: мали ілю- слово-кальку з французької прево без жодних мінувати Гревський майдан, посадити травневе тлумачень, що ускладнює сприйняття інформації дерево при Бракській каплиці й виставити міс- читачем. терію у Палаці правосуддя (Гюго, 1935: 6). Іменник арабського походження le hoqueton У перекладі П. Тернюка звертає на себе увагу позначає стебнований камзол із грубої стебнова- відхилення від змісту оригінального тексту: мали ної войлоком тканини, досить короткий і без рука- запалювати святкове вогнище на Гревському вів (Larousse). майдані, саджати традиційне деревце біля Брак- У перекладі З. Йоффе замість стебнованого ської каплиці та показувати містерію в Палаці камзолу використано іменник убрання, який правосуддя (Гюго, 1969: 9). Словосполучення feu позначає сукупність предметів або виробів із тка- de joie (ілюмінація) та plantation de mai (саджання нини, хутра, шкіри, якими одягають, закривають травневого дерева) замінені на святкове вогнище тіло (АТСУМ): Про це напередодні ще проголо-

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 105 Мовознавство. Лiтературознавство

сила сурмами на перехрестях варта прево, гарно hardie – оригінальний каптан, який носили французи вдягнена в убрання з фіолетового камлоту з вели- у XIV – XVI століттях (Larousse). кими білими хрестами на грудях (Гюго, 1935: 6). У перекладі за редакцією З. Йоффе маємо: Словосполучення en beaux hoquetons замінено на Якщо читач згодиться на це, ми спробуємо вислів гарно вдягнена, що вказує не на вид одягу уявно відновити те вражіння, яке справила б та його красу, а на манеру одягатися. на нього і на нас ця велика зала, коли б ми пере- П. Тернюк вдався до використання іменника ступили її поріг разом з цим гомінливим натов- опанча, який слугує на позначення старовинного пом у різноманітних середньовічних убраннях верхнього одягу, що мав вигляд широкого плаща (Гюго, 1935: 7). Отже, перекладачка замість спе- (АТСУМ): Про це ще напередодні на всіх пере- цифічних національно-маркованих лексичних хрестях оголосили під звуки сурм герольди пана одиниць використала словосполучення різнома- прево, вдягнуті в красиві фіолетові камлотові нітні середньовічні убрання, що є відхиленням опанчі з великими білими хрестами на грудях від смислу оригінального тексту. (Гюго, 1969: 9–10). П. Тернюк переклав речення так: Якщо читач Перекладаючи це речення, Н. Коган, послуго- не заперечує, ми спробуємо за допомогою уяви від- вується іменником полукафтанья, що за визна- творити враження, яке справив би на нього і на ченням енциклопедичного словника російської нас Великий зал, коли б ми переступили його поріг мови є старовинним верхнім чоловічим одягом: разом з численним натовпом у середньовічних каптаном, коротшим і вужчим за звичайний, що накидках, опанчах, камзолах (Гюго, 1969: 11). одягається під інший верхній одяг (Толковый Як бачимо, у перекладі П. Тернюка використано словарь Даля): Об этом еще накануне возвес- лексеми накидка, що позначає верхній одяг без тили при звуках труб на всех перекрестках гла- рукавів, на зразок плаща (АТСУМ), опанча – ста- шатаи господина парижского прево, разодетые ровинний верхній одяг, що мав вигляд широкого в щегольские полукафтанья из лилового камлота плаща (АТСУМ), та камзол – старовинний чолові- с большими белыми крестами на груди (Гюго, чий одяг без рукавів і до колін, який щільно обля- 2005: 18–19). Французький прикметник beaux гав тулуб (АТСУМ), які не відтворюють атмос- (красиві) замінено на щегольские, що має зна- фери середньовічного Парижа, оскільки перші чення «вишукано ошатний, франтівський, доро- дві лексеми є синонімічними за значенням, що гий» (Толковый словарь Даля), хоча в оригіналь- позбавляє текст унікальності й узагальнює опису- ному тексті відсутня вказівка на такі прикмети вані автором події. одягу службовців пана прево. Майже ідентично подано це речення росій- Отже, у перекладах, обраних для порівняння, ською мовою: Если читатель согласен, мы спостерігається відхилення від тексту оригіналу, попытаемся хотя бы мысленно воссоздать то що, на нашу думку, пов’язане з прагненням пере- впечатление, которое он испытал бы, перешаг- кладачів транслювати описувані події в культуру нув вместе с нами порог этого обширного зала своєї країни, для якої лексеми убрання, опанчі та и очутившись среди толпы, одетой в хламиды, полукафтанья є більш зрозумілими та звичними. полукафтанья и безрукавки (Гюго, 2005: 20). Цікавим з погляду передачі у перекладі є Н. Коган вдається до використання слів хламида, речення, в якому автор описує вбрання людей, полукафтан і безрукавка, які транслюють твір котрі перебували того дня у натовпі великої зали у російську культуру, оскільки такі назви предме- Палацу правосуддя: Si le lecteur y consent, nous тів одягу є звичними і зрозумілими носіям росій- essaierons de retrouver par la pensée l’impression ської мови. qu’il eût éprouvée avec nous en franchissant le seuil de Висновки. Із проведеного дослідження вста- cette grand-salle au milieu de cette cohue en surcot, новлено, що відображення індивідуально-автор- en hoqueton et en cotte-hardie (Hugo, 2006: 17). ської картини світу твору оригіналу мовами Вжиті В. Гюго іменники le surcot, le hoqueton перекладу відбувається двома шляхами: свідомо та la cotte-hardie призначені для реалістичного та несвідомо, що визначається різними соціо- відтворення у тексті роману предметів одягу, культурними умовами, в яких перебувають пере- якими користувалися жителі середньовічного кладачі, що спричинює мимовільне привнесення Парижа. Лексема le surcot позначає верхній ними у переклад рис своєї культури й епохи його одяг на зразок куртки епохи Середньовіччя, виконання. який могли носити представники обох статей; le Зіставлення твору В. Гюго «Notre-Dame de hoqueton – одяг, який носили озброєні чоловіки, Paris» мовою оригіналу та його перекладів укра- що має іншу назву стебнований камзол; la cotte- їнською й російською мовами засвідчило, що

106 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Швець Т. Вiдображення iндивiдуально-авторської картини...

кожен переклад містить у собі інформацію про національний менталітет, характер і традиції сус- лінгвокультурну спільноту, в межах якої він вико- пільства, членом якого є перекладач, а також наці- наний. Переклади певною мірою відображають ональні реалії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Академічний тлумачний словник української мови. URL: http://sum.in.ua/. 2. Алефиренко Н. Ф. Спорные проблемы семантики. М.: Гнозис, 2005. 326 с. 3. Гюго В. Собор Паризької Богоматері / пер. з фр. за ред. З. Йоффе. Харків: Література і мистецтво, 1935. 538 с. 4. Гюго В. Собор Паризької Богоматері / пер. з фр. П. Тернюк. К.: Молодь, 1976. 414 с. 5. Гюго В. Собор Парижской Богоматери / пер. с фр. Н. Коган. М.: Эксмо, 2005. 656 с. 6. Мейлах Б. С. «Философия искусства» и «художественная картина мира» Художественное творчество. Вопросы комплексного изучения. Л.: Наука, 1986. С. 13–25. 7. Толковый словарь Даля онлайн. URL: http://slovardalja.net/. 8. Яковлева Е. С. Фрагменты русской языковой картины мира (модели пространства, времени и восприятия). М.: Гнозис, 1994. 344 с. 9. Berman A. De la translation à la traduction. TTR: traduction, terminologie, rédaction. Association canadienne de traductologie. 1988. V. 1. № 1. 1er semestre. Р. 23–40; DOI : 10.7202/037002ar. 10. Eco U. Dire presque la même chose: Expériences de traduction. Paris: Grasset Fasquelle, 2006. 504 p. 11. Larousse.fr: encyclopédie et dictionnaires gratuits en ligne. URL: http://www.larousse.fr/. 12. Wikipédia.fr. URL: https://fr.wikipedia.org/.

REFERENCES 1. Akademichnyy tlumachnyy slovnyk ukrayins’koyi movy [Academic explanatory dictionary of Ukrainian]. URL: http://sum.in.ua/ [in Ukrainian]. 2. Alefirenko N. F. Spornyye problemy semantiki [Controversial semantics problems]. M.: Gnozis, 2005. 326p. [in Russian]. 3. Hugo V. Sobor Paryzkoyi Bohomateri [The Hunchback of Notre-Dame]. (Z. Yoffe, Trans). Kharkiv: Literatura i mystetstvo, 1935. 538 p. [in Ukrainian]. 4. Hugo V. Sobor Paryzkoyi Bohomateri [The Hunchback of Notre-Dame]. (P. Ternyuk, Trans). K.: Molod, 1976. 414 p. [in Ukrainian]. 5. Hugo V. Sobor Parizhskoy Bogomateri [The Hunchback of Notre-Dame]. (N. Kogan, Trans). M.: Eksmo, 2005. 656 p. [in Russian]. 6. Meylakh B. S. “Filosofiya iskusstva” i “khudozhestvennaya kartina mira” [“Philosophy of art” and “artistic view of the world”]. Khudozhestvennoye tvorchestvo. Voprosy kompleksnogo izucheniya – Artistic creativity. Issues of complex study, (Р. 13–25). Petersburg: Nauka, 1986. P. 13–25. [in Russian]. 7. Tolkovyy slovar’ Dalya onlayn [Dal’s explanatory dictionary online]. URL: http://slovardalja.net/ [in Russian]. 8. Yakovleva Ye. S. Fragmenty russkoy yazykovoy kartiny mira (modeli prostranstva, vremeni i vospriyatiya) [Fragments of the Russian linguistic view of the world (models of space, time and perception)]. M.: Gnozis, 1994. 344 p. [in Russian]. 9. Berman A. De la translation à la traduction. TTR: traduction, terminologie, rédaction. Association canadienne de traductologie. 1988. V. 1. №1. 1er semestre. Р. 23–40; DOI : 10.7202/037002ar [in French]. 10. Eco U. Dire presque la même chose: Expériences de traduction. Paris: Grasset Fasquelle, 2006. 504 p. [in French]. 11. Larousse.fr: encyclopédie et dictionnaires gratuits en ligne. URL: http://www.larousse.fr/ [in French]. 12. Wikipédia.fr. URL: https://fr.wikipedia.org/ [in French].

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 107 Мовознавство. Лiтературознавство

УДК 81’37: 811.161.2+811.162.1 DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/21.167282 Наталія ЩЕРБІЙ, orcid.org/0000-0002-1431-9595 кандидат філологічних наук, асистент кафедри слов’янських мов ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» (Івано-Франківськ, Україна) [email protected]

АУГМЕНТАТИВНИЙ РІД ДІЇ У СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВАХ: САТУРАТИВНИЙ ТИП У статті проаналізовано різні підходи мовознавців до витлумачення дієслівних родів дії. Охарактеризовано термінологічний апарат. Розглянуто дієслова аугментативного (результативного) роду дії з формантами na- + się // на- + -ся та їх функціональні еквіваленти в сучасній польській літературній мові у зіставному аспекті. Досліджено різноманітні лексико-семантичні групи дієслів сатуративного типу. Проаналізовано вживання таких дієслів у сучасних художніх текстах. Ключові слова: категорія родів дії, дієслово, префікс, постфікс, результатив, рефлексивний показник.

Nataliia SHCHERBII, orcid.org/0000-0002-1431-9595 Candidate of Philological Sciences, Assistant at the Department of Slavic Languages Vasyl Stefanyk Precarpathian National University (Ivano-Frankovsk, Ukraine) [email protected]

AUGMENTED MODES OF ACTION IN SLAVIC LANGUAGES: SATURATIV GROUP The paper presents the classification of verbal derivatives according to Aktionsart in Polish (Verbs containing modifi- cational formatives). In the first part of this paper the main aim is to describe a research project about the semantic-der- ivational category of Aktionsarten in Slavic languages. The second part of this paper focuses on the characterization of resultative types of verbal action. In the author’s opinion, the category of aktionsart is a semantic-word formation category, one that includes motivated verbs with formal markers (prefix, postfix, functional word) of semantic change of the base verb. Taking into consideration that word formation models are polysemic, the verb classes of Aktionsart can be specified not by formal factors but by semantic ones. Consequently, the content of the category of Aktionsart is determined by word formation and semantics together. Another key problem is the connection between the category of Aktionsart and category of grammatical aspect and the sphere of word formation. The article deals with the resultative category of the “modes of action” (Aktionsart) and its functional equivalents in modem literary Polish languages in contrastive aspect. There has been investigated a numberof means representing the semantics of the Ukrainian “modes of action” in Polish such as aspect of possibility, adverbial participle of an accompanying action, lexicaland lexical-grammatical means. In article analyzed different lexical-semantic groups of saturated verbs with formants na- + się // на- + -ся such as verbs of sound and speech, perception, manual labor and other activities, physical and psychological states, feelings, position and movement in space. The peculiarity of the Polish language is the more active formation of new saturative verbs, in particular from borrowings and Internet terms. The results of this comparison with examplesfrom the modern literature are presented in the article. Key words: category modes of action (Aktionsart), verb, prefix, postfix, function word, resultative. Постановка проблеми. Категорія родів дієс- Аналіз досліджень. Шведський учений лівної дії є однією з найбільш дискусійних осо- З. Агрелль у праці «Видові відмінності й творення бливих рис слов’янських мов, зокрема, через родів дії в польських дієсловах» (1908) уперше невизначеність її статусу, термінології та класифі- виокремив роди дієслівної дії. Пізніше цією про- кації. Специфічність цієї категорії полягає в тому, блемою займалися українські (І. Вихованець, що вона об’єднує за ознакою подібності змісту К. Городенська, В. Русанівський, С. Соколова, різнорівневі й різнопланові засоби мови – лек- А. Загнітко) польські (Я. Ставницька, Е. Кошмі- сичні, граматичні, словотвірні (Маслов, 1984: 10), дер), чеські (Ф. Травнічек, Ф. Копечний), сербські між якими не завжди можна провести чітку межу (Б. Тошович, М. Іванович), російські (М. Шеля- (Загнітко, 1996: 218). кин, Є. Петрухина, О. Бондарко, JI. Буланін,

108 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Щербiй Н. Аугментативний рiд дiї у слов'янських мовах...

Ю. Маслов), словацькі (Е. Секанінова, М. Соко- І. Р. Вихованець і К. Г. Городенська вважа- лова) та інші мовознавці. Роди дії розглядають ють, що результативний дієслівний рід форму- у різних мовознавчих вимірах: як семантичні ють одновидові дієслова доконаного виду, які угрупування (категорії), лексико-семантичні утворилися від дієслів конкретної фізичної дії групи, лексико-граматичні розряди, морфолого- зі значенням «створення чого-небудь», причому словотвірні категорії чи словотвірні величини. в ньому результативне значення невіддільне від Проте єдиного погляду серед дослідників щодо кількісного, нагромаджу вального (Вихованець, визначення та класифікації категорії родів дії Городенська, 2004: 241). Так, Ю. П. Князев, дослі- сформовано не було, чим і зумовлена актуальність джуючи рефлексив у слов’янських мовах, не виді- дослідження. ляє в окрему групу дієслова з результативним зна- Мета статті – описати та зіставити дієс- ченням (Князев, 2007: 258–268). K. Вільчевська лова результативного (аугментативного) роду дії «czasowniki rezultatywne» вважає одним із найпро- в слов’янських мовах. Завдання запропонованої дуктивніших класів зворотних дієслів у польській статті – визначити статус категорії родів дії в сучас- мові (Wilczewska, 1966: 54–60). Градуальність не ному мовознавстві, проаналізувати засоби вира- є акціональною категорією у вузькому розумінні ження та специфічні семантичні ознаки дієслів і займає периферійну позицію в системі акціо- результативного роду дії в слов’янських мовах; дослі- нальних значень, оскільки модифікує не часові дити їхнє вживання в сучасних художніх текстах. характеристики, а цілісність, тривалість, багато- Виклад основного матеріалу. Роди дієслівної кратність і результат (ефект) (Загнітко, 1996: 214). дії – це складна міжрівнева категорія, що позна- Словотвірна категорія квантитативності охо- чає спосіб перебігу дії в часі і перебуває на межі плює дієслова, що характеризують кількісний словотвору, семантики та синтаксису, оскільки вияв дії з погляду міри, сили чи кратності її про- значення нової лексеми, утвореної за допомо- яву, кількості об’єктів чи суб’єктів, на які поши- гою словотвірних засобів (префіксів, суфіксів і рюється дія (Колібаба, 2006). Інтервал – дієслівна постфіксів), зрозуміле подекуди тільки в контексті. категорія, що вказує на внутрішню темпоральність Немає єдиного погляду серед дослідників і на дії з погляду її початку, розгортання, завершення, класифікацію родів дієслівної дії. Так, О. Ісаченко кратності та інтенсивності на основі кількісно- нараховує 13, В. Русанівський, Н. Авілова – 18, якісних ознак її тривання і виражає динамічну М. Шелякин, О. Бондарко – 23, A. Holvoet (який ознаку дієслова (Барчук, 2011: 104). Виразниками запропонував найбільш поширену і продуктивну цього комплексу квантитативних значень є пре- класифікацію польського дієслова) – 10, Я. Став- фікси й постфікси одночасно: на- + -ся, роз- + ницька – близько 20 (які об’єднуються в 3 великі -ся, об- + -ся, до- + -ся, за- + -ся. Характер інтен- групи – темпоральні, квантифікаційні та ітера- сивності залежить від словотвірного афікса. тивні модифікації). В. Русанівський поділяє роди Квантитативність як вияв сили дії характе- дії в українській мові на чотири групи (розряди), ризується інтенсивністю, яка виражається недо- а саме: 1) результативні роди дії, які позначають статніми, помірними, достатніми та надмірними різні способи експлікації досягнення дією резуль- процесами. Кількість дії контамінує в межах тату; 2) фазові роди дії, які позначають різні фази кратності та інтенсивності (Барчук, 2011: 141). реалізації дії (початок, тривання, кінець); 3) кіль- Достатня інтенсивність передається мультипліка- кісні роди дії, які вказують або на цілісність, або тивними предикатами різних типів за допомогою на розчленованість (пунктирність) дії; 4) роди дії, префікса na- // на-+ się // -ся й предикатами руху які позначають ступінь інтенсивності вияву дії; та дії за допомогою префіксів ob- // об-+ się // -ся кожна з груп родів дії поділяється, у свою чергу, (просторове значення), wy // ви-+ się // ся (цілісно- на кілька окремих родів дії (Русанівський, 2004: результативне). 202). М. Іванович виділяє 4 комплекси родів дієс- Серед дослідників немає єдиного погляду на лівної дії, такі як: фазові, детермінативні, кратні класифікацію префіксально-постфіксальних дієс- та градуальні значення, які поділяються на точ- лів результативного роду дії. Так, М. Шелякін ніші протиставлення (Іванович, 2015: 210). виділяє термінативно-дуративні (термінативно- Предметом цього дослідження є дієслова дії та тривалі) і термінативно-інтенсивні роди дії, які стану, які утворені префіксально-постфіксальним об’єднують дієслова зі значенням «значна про- способом за допомогою префікса na- та зворот- тяжність повторюваної або тривалої (дуративної) ного займенника się / префікса на- та постфікса дії чи інтенсивність у вияві дії» й утворюються за -ся і характеризуються високим ступенем інтен- допомогою 6 префіксів: на-, за-, раз- / рас-, до-, сивності й ефективності дії. из- / ис-, у- і постфікса -ся. Семантично до них

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 109 Мовознавство. Лiтературознавство

близькі дієслова з префіксом пере- і постфік- сом roz- (rozpłakać się), сатуративна з префік- сом -ся. Окрім аспектуальних ознак, ці дієслова сом na- (nabiegać się), фінально-пейоративна і об’єднуються і за словотвірним принципом – фінально-меліоративна з префіксом do- (doigrać утворюються від неперехідних неграничних діє- się, dodzwonić się), абсорбційна з префіксом za- слів зі значенням дії осіб і вказують на інтен- (zaczytać się) та дієслова з іншими префіксами: сивність дії в сфері самих виконавців (Шелякин, ob- (objeść się), od- (odleżeć się), przy- (przysłuchać 1983: 189–196). А. Залізняк, А. Шмельов, окрім się), u- (ubiegać się), w- (wczytać się), wy- (wypłakać вищеперелічених префіксів, виділяють ще пре- się), z- (zjeździć się) (Stawnicka, 2009: 160). фікс вы-. Слідом за цими дослідниками польський Дієслова з префіксом на-/ na- в комбінації мовознавець Я. Ставницька також описує дієслова зі зворотним постфіксом -ся / займенником się і з цими префіксами в межах аугментативного роду утворюють сатуративний (сативний, досягаль- дії (Stawnicka, 2009: 149). З. Стрекалова до дієслів ний) тип аугментативного (результативного) роду інтенсивно-результативного роду дії в польській дії і вказують на те, що дія здійснювалася аж до мові зі значенням інтенсивності зараховує діє- повного насичення або й навіть переситу. Сатура- слова з префіксами do- (dobudzić się, dokrzyczeć się), тивні дієслова можуть супроводжуватися додат- na- (nachorować się, nagłodować się), za- (zapatrzeć ковими адвербіальними маркерами на кшталт: się, zamarzyć się) iwy- (wydrzemać się, wykrzeczeć досита, досхочу, до знемоги, до знесилля тощо. się) (Стрекалова 1979: 215–249). І. Р. Вихованець Як стверджує А. А. Залізняк, сатуративні дієслова та К. Г. Городенська серед кількісних дієслівних часто розглядають як окремий підвид кумулятив- родів, що передають ступінь вияву інтенсивної них з суб’єктом у центрі (Зализняк, 2002: 4). ознаки, виокремлюють дієслова зі значенням Як стверджують І. Р. Вихованець і К. Г. Горо- достатньої інтенсивності, які утворюються за денська, В. М. Барчук (Вихованець, Городенська, допомогою префіксів на- + постфікс -ся, об-, ви-, 2004: 239; Барчук, 2001: 170), найвиразніше резуль- про- та у-. Дієслова з постфіксом -ся дослідники тативне достатньо інтенсивне значення мають виокремлюють в окремі дієслівні роди з різно- дієслова конкретної фізичної дії зі значенням ство- манітними значеннями, оскільки їх вирізняють рення чого-небудь, які утворюються за допомогою структурна однотипність і семантична багато- префікса na- // на- від різних лексико-семантич- плановість (Вихованець, Городенська, 2004: 242). них груп, зокрема від дієслів звучання (nakrzyczeć М. Іванович в межах комплексу кількісно-граду- się, nahałasować się, nagadać się,nagardłować się, альних родів дії виділяє інтенсив позитивного nagawędzić się, // накричатися, наспіватися, нашу- результату (ви-, до- + -ся) та інтенсив негативного мітися, налементуватися), мовлення (nagadać результату (до- + -ся, за-+ -ся), в сербській мові się, naopowiadać się, naplotkować się // наговори- обидві групи представлені префіксом из- (Івано- тися, набалакатися, нагомонітися, нащебета- вич, 2015: 212). У чеській мові інтенсивно-резуль- тися), трудової та іншої діяльності людини, розваг тативні дієслова представлені також формантами (napracować się, najeść się, nadźwigać się, nakopać do- + se / si, типу: dokopalise, dočistse, dopratse, się, naśmiać się, nabawić się, nabudowaćsię, nagrabić dohospodařitse, dovařitse. Наприклад: dočtetese, się, naharować się, nakosić się,namleć się, natrudzić zdaj sou lidé ještě ochotni si utahovat opasky (ČNK). się, namordować się, namozolić się, nanosić się, С. Соколова вважає, що дієслова, утворені naobierać się, naopieprzyć się, napisaćsię // напра- префіксально-постфіксальним способом, мають цюватися, наробитися, натанцюватися, напаруб- складнішу аспектуальну семантику порівняно куватися, надівуватися, накуритися, награтися, з дієсловами з одноморфемним способом вира- набухатися, нарубатися, набавитися, набенке- ження. Цим способом утворені насамперед роди туватися, наспіватися, настрілятися, накупи- дієслівної дії доконаного виду, що позначають тися, наярмаркуватися); зовнішніх проявів почут- велику інтенсивність дії. Так, дослідниця серед тів (nabiedować się, naburmuszyć się, nabuzować префіксально-постфіксальних дієслів виділяє się, nabzdyczyć się, nachmurzyś się, nachwalić się, досягальний, або сатуративний, фінально-негатив- nacierpieć się, nacieszyć się, nadenerwować się, ний, або пейоративний, і тривало-посилювальний naindyczyć się,namartwić się, namęczyć się, napawać (позитивний) роди дії, які часто можна визначити się, napłakać się // набрехатися, наморщитися, лише за допомогою контексту (Соколова, 2006: 66). набундючитися, набурмоситися, нанервуватися, Я. Ставницька до аугментативного роду дії, навеселитися, наплакатися, наїжитися, натужи- вираженого дієсловами, утвореними префік- тися, нахвастатися, навтішатися); фізичного чи сально-суфіксальним способом, зараховує такі психічного стану суб’єкта (nasycić się, nabyć się, групи, як: ініціально-аугментативна з префік- nabzdryngolić się, nachlać się, naczytać się, naćpać

110 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Щербiй Н. Аугментативний рiд дiї у слов'янських мовах... się, nadłubać się, nadźwigać się, nagłowić się, najeść чень, наприклад: nafaksować się, namailować się, się, nachorować się // намерзнутися, набідкатися, nasurfować się, naczatować się, nagimnastykować набудуватися, натерпітися); перцепції (napatrzyć się, namedytować się. Проаналізуємо: Mam się, naprzyglądać się, nagapić się,naoglądaćsię, nadzieję, że nasurfował się już wystarczająco dużo, nawąchać się, nasłuchać się, namyślić się // набачи- by zauważyć, że przechodzeniena Tynie odbywasię тися, надихатися, нагледітися, навиглядатися, poprzez jednostronne oświadczenie i że ze wspa- нанюхатися, наслухатися); положення в про- niałymi ludźmi to jak w życiu, nie warto wszystkich сторі (należeć się, naspać się, nachylić się, naczekać do jednego worawrzucać (Internet); Spelnilo się tezi- się // насидітися, наспатися, нахилитися, нале- chmarzenie, czatowali calą noc. FAR im to umożli- жатися); нецілеспрямованого руху (natańczyć się, wił. Przez najbliższe kilkanaście dni naczatują się nabiegać się, naskakać się, naciągnąć się, nabić się, dowoli (Internet) – сатуративне значення виді- nabujać się, nachodzić się, naciąć się, naciosaćsię, лених дієслів підсилюють адвербіальні маркери nadeptać się, naganiać się, nalatać się,nałazić się, już wystarczająco dużo, dowoli. Pozatym prywatna namachać się, najeździć się // набігатися, наїзди- szkoła rządzi się swoimi prawami, jak poszłam na тися, намотатися, наблукатися, навертітися, 3 dnina L4 obcięlimi 500 zł z wypłaty – bo takim навештатися, наганятися, наскакатися, налази- wyszło w wyliczeniach i musiałam się nieźle na męczyć тися, наволочитися). У цих дієсловах РП підсилює i namailować żebyudowodnić że tojednak “trochę” семантику інтенсивності (Барчук, 2001: 171). zadużo (Internet) – достатньо інтенсивне значення Проаналізуємо: Może dlatego, że tyle się виділеного дієслова підсилює прислівник zadużo. onim naczytałem, wydałomisię takie znajome Висновки. Аугментативний (результатив- (R. Kapuściński) – виділене дієслово передає кван- ний) рід дії є одним із найпродуктивніших титативне значення достатньої інтенсивності, в слов’янських мовах, оскільки виражається діє- яка є наслідком багатократної повторюваної дії, словами з префіксами на- // na-, за- // za-, роз- // результатом якої є досягнення певної мети. roz-, до- // do-, ob- // об-, od- // од-, przy- // при-, Певна кількість сатуративних дієслів ужива- z- / з-, w- // в- (у-) і зворотного займенника ються в заперечній формі, наприклад: Jeszcze się się // постфікса -ся, що передають високий сту- nie najadłeś, nie nałykałeś? (T. Różewicz) – виділені пінь вияву інтенсивності, яка є наслідком багато- рефлексивні результативи мають значення «з’їсти кратної, повторюваної дії. Найвиразніше резуль- чогось багато, досита, до заспокоєння голоду, тативне достатньо інтенсивне значення мають насититися» і «швидко ковтаючи, раз за разом, дієслова конкретної фізичної дії з формантами випити, з’їсти велику кількість чогось», тобто na- + się // на- + -ся. Вони утворюють різнома- є результатом тривалого, кількісного процесу, нітні лексико-семантичні групи, зокрема дієс- метою якого було досягти відчуття достатності. лова зі значеннями звучання та мовлення, пер- У наведених нижче прикладах Напившись і цепції, трудової та іншої діяльності, фізичного побачивши, що ще дуже рано, він узяв чемодана та психологічного станів, почуттів, положення й поволік його за високі тюльпани в густу траву та руху в просторі. Особливістю польської мови (Ю. Мушкетик); Здавалося, що нею заросло все є більш активне утворення нових дієслів з сату- небо й земля, млоїлося в очах, судома стискала ративним значенням, зокрема від запозичень та горло, і він тільки тепер відчув, які терпкі були Інтернет-термінів, наприклад: nafaksować się, грушки, що їх наївся (В. Шевчук) виділені дієс- namailować się, nasurfować się, naczatować się, лова напившись і наївся означають результат nagimnastykowaćsię, namedytować się, українська тривалого перебігу процесів, внаслідок яких було мова ж, навпаки, більш закрита до іншомовної реалізовано відчуття стану задоволення або пере- лексики, натомість сатуративного значення набу- ситу в результаті виконання дії. вають власне українські слова, такі як: надівува- Польська мова більш відкрита до утво- тися, напарубкуватися, набундючитися, наволо- рення нових сатуративів, зокрема від запози- читися, наярмаркуватися та ін.

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 111 Мовознавство. Лiтературознавство

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Барчук В. М. Граматична темпоральність: Інтервал. Час. Таксис: монографія. Івано-Франківськ: Сімик, 2011. 416 c. 2. Вихованець І. Р., Городенська К. Г. Теоретична морфологія української мови: Академ. граматика укр. мови / за ред. І. Вихованця. К.: Унів. вид-во «Пульсари», 2004. 400 с. 3. Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови: Морфологія: монографія. Донецьк: Дон ДУ, 1996. 437 с. 4. Зализняк А. А. Способ действия. Современный руський язык: учебник / под ред. Н. С. Валпшой. М., 2002. 528 с. 5. Іванович М. Роди дієслівної дії в зіставному аспекті (на матеріалі української і сербської мов). Ukrajinistika: minulost, přitomnost a budoucnost III: jazyk: Masarykova Univeryita Filozofická Fakulta Ústav Slavistiky. Brno: Jan Sojnek. Galium, 2015. S. 209–218. 6. Князев Ю. П. Грамматическая семмантика: Русский язык в типологической перспективе. М.: Языки славянских культур, 2007. 704 с. 7. Колібаба Л. Проблема зв’язку дії та словотвірних категорій дієслів. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика». Херсон: Видавництво ХДУ, 2006. Вип ІІІ. С. 45–52. 8. Маслов Ю. С. Очерки по аспектологии. Л.: Изд-во ЛГУ, 1984. 263 с. 9. Петрухина Е. В. Аспектуальные категории глагола в русаком языке в сопоставлении с чешским, словацким, польским и болгарським языками. М.: Изд-во МГУ, 2000. 256 с. 10. Русанівський В. М. Роди дії. Українська мова: Енциклопедія / Редкол.: Русанівський В. М., Тараненко О.О., Зяблюк М. П. та ін. К.: Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. 824 с. 11. Соколова С. Роди дієслівної дії з неодноморфемними способами вираження у сучасній українській мові. Ucrainica II. Současná ukrainistika. Problémy jazyka, literatury a kultury / Sborníc článků. 1 Část. Olomouc, 2006. S. 65–70. 12. Стрекалова З. Н. Морфология глагольного вида в современной польском литературном языке. Москва: Наука. 1979. 266 с. 13. Шелякин М. А. Категория вида и способы действия русского глагола. Таллин: Валгус, 1983. 216 с. 14. Stawnicka J. Studium porównawcze nad kategorią semantyczno-słowotwórczą Aktionsarten w języku rosyjskim i polskim. Tom I: Czasowniki z formantami modyfikacyjnymi. Katowice: Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2009. 287 s. 15. Wilczewska K. Czasowniki zwrotne we współczesnej polszczyźnie. Toruń: PWN, 1966. 171 s.

REFERENCES 1. Barchuk V. M. Hramatychna temporalnist: Interval. Chas. Taksys: Monohrafiia. Ivano-Frankivsk: Simyk, 2011. 416 p. [in Ukrainian] 2. Vykhovanets I. R., Horodenska K. H. Teoretychna morfolohiia ukrainskoi movy: Akadem. hramatyka ukr. movy / Za red. I. Vykhovantsia. K.: Univ. vyd-vo “Pulsary”, 2004. 400 p. [in Ukrainian] 3. Zahnitko A. P. Teoretychna hramatyka ukrainskoi movy: Morfolohiia: Monohrafiia. Donetsk: Don DU, 1996. 437 p. [in Ukrainian] 4. Zalyzniak A. A. Sposob deistvyia. Sovremennyi russkyi yazyk: Uchebnyk / Pod red. N. S. Valpshoi. Moskva, 2002. 528 p. [in Russian] 5. Ivanovych M. Rody diieslivnoi dii v zistavnomu aspekti (na materiali ukrainskoi i serbskoi mov). Ukrajinistika: minulost, přitomnost a budoucnost III: jazyk: Masarykova Univeryita Filozofická Fakulta Ústav Slavistiky. Brno: Jan Sojnek. Galium, 2015. P. 209–218. [in Ukrainian] 6. Kniazev Yu. P. Hrammatycheskaia semmantyka: Russkyi yazyk v typolohycheskoi perspektyve. Moscow: Yazyky slavianskykh kultur, 2007. 704 p. [in Russian] 7. Kolibaba L. Problema zviazku dii ta slovotvirnykh katehorii diiesliv. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia “Linhvistyka”. Kherson: Vydavnytstvo KhDU, 2006. Vyр. III. P. 45–52. [in Ukrainian] 8. Maslov Yu. S. Ocherky po aspektolohyy. L.: Yzd-vo LHU, 1984. 263 p. [in Russian] 9. Petrukhyna E. V. Aspektualnye katehoryy hlahola v russkom yazyke v sopostavlenyy s cheshskym, slovatskym, pol- skym y bolharskym yazykamy. M.: Yzd-vo MHU, 2000. 256 p. [in Russian] 10. Rusanivskyi V. M. Rody dii. Ukrainska mova: Entsyklopediia / Redkol.: Rusanivskyi V. M., Taranenko O. O., Ziabliuk M. P. ta in. K.: Vyd-vo “Ukr. entsykl.” im. M. P. Bazhana, 2004. 824 p. [in Ukrainian] 11. Sokolova S. Rody diieslivnoi dii z neodnomorfemnymy sposobamy vyrazhennia u suchasnii ukrainskii movi. Ucrainica II. Současná ukrainistika. Problémy jazyka, literatury a kultury / Sborníc článků. 1. Část. Olomouc, 2006. P. 65–70. [in Ukrainian] 12. Strekalova Z. N. Morfolohyia hlaholnoho vyda v sovremennom polskom lyteraturnom yazyke. Moskva: Nauka. 1979. 266 p.[in Russian] 13. Sheliakyn M. A. Katehoryia vyda y sposoby deistvyia russkoho hlahola. Tallyn: Valhus, 1983. 216 p. [in Russian] 14. Stawnicka J. Studiumporównawcze nad kategorią semantyczno-słowotwórczą Aktionsarten w języku rosyjskim i polskim. Tom I: Czasowniki z formantami modyfikacyjnymi. Katowice: Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2009. 287 p. [in Polish] 15. Wilczewska K. Czasowniki zwrotne we współczesnej polszczyźnie. Toruń: PWN, 1966. 171 p. [in Polish]

112 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Янишин О., Перегiнець Л. Прецедентнi iмена як засiб репрезентацiї мовця...

УДК 81.111+821.111(73) DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/21.167283

Ольга ЯНИШИН, orcid.org/0000-0003-2539-7406 кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри філології та перекладу Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (Івано-Франківськ, Україна) [email protected]

Лідія ПЕРЕГІНЕЦЬ, магістрант Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (Івано-Франківськ, Україна) [email protected]

ПРЕЦЕДЕНТНІ ІМЕНА ЯК ЗАСІБ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ МОВЦЯ (НА МАТЕРІАЛІ КНИГИ Г. КЛІНТОН «ВАЖКІ РІШЕННЯ»)

У цьому досліджені власні назви розглядаються у межах теорії прецедентності. Аналіз вжитих у книзі «Важкі рішення» прецедентних імен має на меті встановити, як вони репрезентують її автора – видного аме- риканського політика Г. Клінтон. Домінує денотативне вживання прецедентних імен. Переважна кількість відібраних методом суцільної вибірки прецедентних імен належить до сфери політики та культури США, що підкреслює національно-детермінований образ автора. Як жінка-політик, Г. Клінтон намагається зламати ґендерні стереотипи про політику як чоловічу справу, звертає увагу на роль жінок у політичному процесі й орга- нізації духовного життя суспільства. Ключові слова: прецедентне ім’я, теорія прецедентності, інтертекстуальний підхід, мемуари, жінка-полі- тик, Г. Клінтон «Важкі рішення».

Olha YANYSHYN, orcid.org/0000-0003-2539-7406 Candidate of Pedagogy Sciences, Associate Professor, Department of Philology and Translation Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas (Ivano-Frankivsk, Ukraine) [email protected]

Lidia PEREHINETS, Postgraduate Student Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas (Ivano-Frankivsk, Ukraine) [email protected]

PRECEDENT NAMES AS A MEANS OF REPRESENTING THE SPEAKER (BASED ON H. CLINTON’S BOOK “HARD CHOICES”)

Precedent names make up the core of the culturally relevant linguistic means and are well-understood by the members of a particular national culture. They are a significant resource helping to acquire the authentic national political picture of the world. Those written by contemporary outstanding politicians biography books and accounts of significant recent political events contain valuable material for interdisciplinary studies based on the intertextual approach. In this study, we consider precedent names within the framework of the theory of precedence. The analysis of the precedent names from the book “Hard Choices” aims to find out how they present its author, a prominent American woman-politician H. Clinton. Most of the precedent names H. Clinton uses in her memoirs are within the scope of the US politics and culture. This fact adds to the image of the author as a nationally determined politician, while international precedent names are related to her professional activities as the Secretary of State for the US Presidential Administration, where H. Clinton was responsible for international politics and sought to overcome cultural and ethnic barriers in international relations. As a woman-politician, H. Clinton is trying to break down the gender stereotype of politics as an occupation for men. She draws attention to the role women have been playing in the political and spiritual life of the society. H. Clinton highly

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 113 Мовознавство. Лiтературознавство appreciates the experience of US First Ladies and tells about her meetings with Mother Teresa. Such things allow her to attract female voters and the religious part of the citizens to her side. Actualizing the precedent names from the spheres “War” and “Terrorism”, H. Clinton adheres to the US government’s opinion concerning the importance of fighting terrorism and authoritarian regimes. However, in assessing the particular actions of an individual US president, she proceeds from the interests of the Democratic Party, to which she belongs. The denotative use of precedent names dominates in the memoirs over the connotative one which proceeds from Clinton’s status of a high-ranking politician. The author tries to avoid ambiguities and hints that could cause ambiguous interpretation. At the same time, it indicates to the politician’s intention to inform her readers about the justification and weightedness of the decisions she took at the responsible post. The precedent names in the memories serve to represent speakers and to revive and diversify their language. The precedent names in the memories serve to represent speakers and to revive and diversify their language. They can also become a means to overcome gender stereotypes in politics. Once you understand their full meaning, you can get an adequate image of speakers and their linguistic personality. Key words: precedent name, theory of precedence, intertextual approach, memoirs, woman-politician, H. Clinton “Hard Choices”.

Постановка проблеми. Щоб максимально канта зміст висловлення і провокують ситуацію. наблизитися до читача, автори суспільно-політич- Вперше до наукової парадигми термін «преце- них текстів вдаються до перевірених засобів і сим- дентний текст» увів Ю. М. Караулов, який тлу- волів, що можуть максимально точно й однозначно мачив це поняття як текст «(1) значущий для тієї передати інтенції адресанта. До репертуару таких чи тієї особистості в пізнавальному й емоційному засобів належать прецедентні імена, які станов- плані; (2) що має надособистісний характер, тобто лять ядро насичених культурно значущою інфор- добре відомий широкому оточенню цієї особис- мацією мовних засобів і добре зрозумілі в межах тості, включаючи її попередників і сучасників; певної національної культури. Для читача за кор- (3) звернення до нього відбувається неодноразово доном це важливий ресурс для розуміння автен- в дискурсі цієї мовної особистості» (Караулов, тичної національної політичної картини світу, 1987: 216). Наступним етапом у розвитку дослі- без розуміння якого неможливо отримати адек- джень прецедетності стала теорія прецедентних ватний образ мовця та його мовної особистості. феноменів В. Красних, Д. Гудкова, І. Захаренка та Аналіз досліджень. Аналіз теоретичного Д. Багаєвої, яка розмежовує чотири прецедентні доробку засвідчує, що проблеми, пов’язані феномени: прецедентні імена, прецедентні вислов- з дослідженнями мовної особистості, інтертек- лювання, прецедентні тексти та прецедентні стуальності та проявів прецедентності у дискурсі ситуації (Гудков, 1999; Красных та ін., 1997). видатних політиків, привертають увагу вітчиз- Як вказує Д. Гудков, прецедентні імена займа- няних і закордонних науковців. Методологічною ють особливе місце в системі прецедентних фено- базою дослідження прецедентних імен у полі- менів і «належать до ядра мовних засобів збері- тичному дискурсі є засадничі положення теорії гання і трансляції культурно-значимої інформації, інтертекстуальності та теорії прецедентних фено- які зумовлюють розуміння / нерозуміння відповід- менів (Д. Б. Гудков, 1999; В. В. Красных, 2003; них текстових фрагментів» (Гудков, 1999: 6). Уче- Д. Б. Гудков, И. В. Захаренко, Д. В. Багаева, 1997; ний визначає прецедентне ім’я як індивідуальне Ю. Н. Караулов, 1987; Нахимова, 2007 та ін.). ім’я, пов’язане із загальновідомим текстом, що, Безумовно, політики, основна мета яких – так зазвичай, належить до прецедентних, або з відо- побудувати своє спілкування з виборцями, щоб ті мою носіям мови ситуацією. Це ім’я-символ, яке відчули потребу обрати саме їх, мають бути непе- вказує на деяку еталонну сукупність певних якос- ресічними мовними особистостями. Тому вони тей (Гудков, 1999: 1). Є. Нахимова акцентує, що намагаються вживати найбільш дієві та зрозумілі прецедентними іменами є широко відомі власні засоби, серед яких – прецедентні імена. назви, які функціонують у дискурсі як «особливі Інтертекстуальність може проявлятися у культурні знаки, своєрідні символи певних якос- вигляді включення в текст маркованих чи немар- тей» (Нахимова, 2007: 40). Тому за прецедентним кованих, змінених чи незмінених цитат, алюзій, іменем завжди стоїть певне уявлення про нього, ремінісценцій. До проявів інтертекстуальності яке є або потенційно відомим кожному сучасному зараховують і використання прецедентних імен homo sapiens, або ж є загальним для представників (Нахимова, 2007: 40). певної національної чи лінгвокультурної спіль- Прецедентні феномени належать до фоно- ноти. Це дало підстави В. Красних виокремити вих знань людини як певні стереотипи-уявлення, «універсальні», «соціумні» (відомі представни- які іноді «закривають» для іншомовного комуні- кам певного соціуму) та «національні» (відомі

114 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Янишин О., Перегiнець Л. Прецедентнi iмена як засiб репрезентацiї мовця...

«середньому представнику національної лінгво- зентують її автора – високопоставленого аме- культурної спільноти і входять до національної риканського політика-жінку Гілларі Клінтон. когнітивної бази») прецедентні імена (Красных, Для вирішення поставлених завдань застосований 2003: 176). комплекс методів наукового дослідження: укла- Кожному типу дискурсу притаманні власні дання суцільної вибірки; комплексний кількісний корпуси прецедентних імен, аналіз яких виявляє і якісний аналіз відібраних одиниць; узагаль- характерні для мовця риси. У сучасній суспільно- нення, систематизацію та інтерпретацію даних. політичній літературі широко розповсюджене Виклад основного матеріалу. Нещодавно використання прецедентних феноменів, але, українському читачеві став доступний у пере- з огляду на тему нашого дослідження, звертаємо кладі Леся Герасимчук український автобіогра- увагу на висновок О. О. Крилової про те, що роз- фічний твір Г. Клінтон «Важкі рішення» (Клінтон, маїття способів включення прецедентних феноме- 2016), проте значна кількість згаданих у ній пре- нів у авторське мовлення залежить від авторської цедентних імен мало або й зовсім не відома укра- індивідуальності і може розглядатися як риса іді- їнському загалу. остилю автора (Крылова, 2006: 172). Написана після програшу президентських Узагальнюючи генезу і сучасний стан полі- перегонів 2008 р., книга «Важкі рішення» міс- тичної лінгвістики у закордонній та українській тить відверті спогади Гілларі Клінтон про свою науці, О. Алексієвець відзначає активізацію лінг- роботу пліч-о-пліч зі своїм колишнім суперни- вополітологічних досліджень в Україні, що аналі- ком – президентом Б. Обамою. Мемуари цікаві з зують зміни мови у зв’язку з політичним життям погляду стилістики, оскільки поєднують функції суспільства, визначають когнітивно-дискурсивні, кількох традиційних літературних стилів. Г. Клін- комунікативні та лінгвокультурологічні пріори- тон виходить за рамки особистого, інформуючи тети й засоби, стратегії, тактики та способи кому- читацьку аудиторію про важливі політичні про- нікативного впливу на свідомість і поведінку гро- блеми, з якими зіткнулася на посаді керівника мадян (Алексієвець, 2012: 249). Серед дотичних Держдепартаменту США в адміністрації прези- до теми нашої статті – доробок Л. Л. Славової дента Б. Обами, та переконуючи у доцільності (вивчення мовної особистості американських і непросто прийнятих для їх розв’язання рішень вітчизняних політиків на основі аналізу їхнього (публіцистичний стиль). Завдяки жвавому емо- когнітивного стилю, соціолінгвістичних власти- ційному викладу розповідь створює відчуття востей і дискурсивних виявів (Славова, 2010)). гнучкого діалогу та живого спілкування автора з Релевантними є також розвідки А. Ерліхман та читачем (розмовний стиль). Звернення до худож- К. Лупу (реалізація та функціонування метафо- ніх образів та алегоричності й образне змалю- ричних концептів у промовах Г. Клінтон для ство- вання подій і дійових осіб впливають на читачів рення прагматично-орієнтованого образу політич- естетично й етично (художній стиль). Досягнути ного діяча в англомовній пресі (Ерліхман, 2017)) такого ефекту вдалося і завдяки використанню та І. Полякової (роль прецедентного імені в фор- значної кількості прецедентних імен. муванні езотеричності виступів К. Рай (Полякова, У цій статті ми схарактеризуємо найбільш 2010)). Однак вони аналізують медіа тексти або загальновживані групи прецедентних імен: преце- офіційні промови. дентні антропоніми, топоніми, назви терорис- Отже, вибір теми статті зумовлений актуаль- тичних організацій і хрононіми. ністю проблематики, недостатнім рівнем дослі- 1. У книзі «Важкі рішення» група прецедент- дженості теми, оскільки вивчення особливостей них антропонімів представлена широким спек- прецедентних імен, ужитих в автобіографічних тром прецедентних імен. Це імена відомих прези- творах англомовних політиків, на відміну від їхніх дентів і політиків (Barack Obama, John Kerry, Thein офіційних промов і медіатекстів, ще не проводи- Sein, John McCain), державних, політичних (Kim лося. У доробку українських науковців відсутні Jong Un, Tsakhiagiin Elbegdorj, Deng Xiaoping, наукові розвідки, які б аналізували засоби репре- Michel Martelly, Fidel Castro) та релігійних діячів зентації політиків-жінок. Аналіз вжитих у книзі інших країн (Mother Teresa, Dalai Lama), шпигу- прецедентних імен дасть змогу отримати глибше нів (Robert Hanssen) і терористів (Saddam Hussein, уявлення про американську дійсність, характерні Osama bin Laden). риси національної культури США та представни- Насамперед зупинімося на постатях президен- ків політичної еліти країни. тів США. Їхні імена (Lincoln, Theodore Roosevelt, Мета статті – встановити, як прецедентні George H. W.Bush), без сумніву, відомі у всьому імена, вжиті у книзі «Важкі рішення», репре- світі та можуть вважатися універсальними преце-

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 115 Мовознавство. Лiтературознавство

дентними іменами. Особливе місце в цій когорті Ненсі Рейган та Барбари Буш: When I became First посідає президент Б. Обама, якому у 2008 р. Lady back in 1993, it meant so much to me to hear Г. Клінтон поступилася на виборах. Щоб приві- from Jacqueline Kennedy, Lady Bird Johnson “Betty” тати опонента з перемогою, Гілларі довелося їхати Ford, Rosalynn Carter, Nancy Reagan, and Barbara на таємну зустріч, лежачи на задньому сидінні Bush about their experiences (Н. Clinton, 2008: 10). фургона з тонованим склом. З опису цієї поїздки Ці величні жінки багато зробили для своєї дер- розпочинається книга, у якій, колись суперника, жави. Наприклад, леді Берд Джонсон, дружина а потім – керівника Б. Обаму згадано 355 разів. 36-го президента, з 1964 р. пройшла 330 000 км, Це: President Barack, President Obama, President, щоб знайти прихильників своєї програми добро- President (Barack Obama), Barack і просто Obama, устрою американських населених пунктів, спри- а також відповідно до посади – the forty-fourth яла розробці програми допомоги важким дітям President of the United States. У наведених далі («Початкова допомога»), заснувала Центр Бетті прикладах прецедентні імена підкреслені нами. Форд для боротьби з алкоголізмом і наркотичною It was the evening of June 5, 2008, and I was залежністю. heading to a secret meeting with Barack Obama – Оскільки, на відміну від діяльності президен- and not the one I had hoped for and expected until тів, діяльність їхніх дружин мало знайомі читачам just a few months earlier. I had campaigned hard to поза межами США, можемо віднести цю групу the very end, but Barack had won and now it was прецедентних імен до національно-прецедентних, time to support him. The causes and people I had тобто імен, відомих кожному середньому пред- campaigned for, the Americans who had lost jobs and ставнику американської національної лінгвокуль- health care, who couldn’t afford gas or groceries or турної спільноти. college, who had felt invisible to their government Зауважимо, що належність особи до певної for the previous seven years, now depended on his соціальної групи не можна вважати підставою для becoming the forty-fourth President of the United зарахування її імені до соціумних прецедентних States (Clinton, 2008: 1). імен. За приклад візьмемо католицьку черницю З іншого боку, імена президентів США можуть матір Терезу, яку Г. Клінтон згадує тричі. Засно- також набувають якостей національно-прецедент- вниця доброчинних місій, лауреат Нобелівської них феноменів, якщо вжиті у зв’язку з назвами пев- премії миру за 1979 р., яка впродовж понад сорока них прийнятих у США документів. Тут доцільно років допомагала сиротам, хворим і жебракам у навести приклад 43-го президента Сполучених місті Колката в Індії, мати Тереза добре відома не Штатів Джорджа Буша-молодшого. В уривку «But тільки у християнському світі. Харитативна діяль- if that person is losing strength (economic problems), ність і святість перетворили матір Терезу на сві- and the weight of the burden remains heavy or тову ікону: «I had fond memories of my first visit to even increases (the Bush Doctrine), and the terrain India in 1995, with Chelsea by my side. We toured one becomes more difficult (rise of new Great Powers, of the orphanages run by Mother Teresa, the humble international terrorism, failed states), then the once- Catholic nun whose charity and saintliness made her strong hiker begins to slow and stumble» (Clinton, a global icon. (Clinton, 2008: 58). 2008: 25–26) прізвище Буша є частиною назви Інакше відомі у світі імена лідерів терорис- документа «the Bush Doctrine», що встановлює тичних організацій (Saddam Hussein та Osama bin принципи зовнішньої політики США, прийняті Laden). Г. Клінтон 16 разів згадує міжнародного Дж. Бушем після терактів 11 вересня 2001 р. та терориста, поборника ісламу, колишнього лідера дозволяє превентивну війну проти потенційних міжнародної ісламської терористичної організа- терористів і агресорів. Тут прецедентне ім’я пре- ції «Аль-Каїди», Осаму бен Ладена, який після зидента – це звернення до політики, згідно з якою Афганської війни вирішив продовжити джихад США мають право убезпечити себе від країн, які проти США. Бен Ладен спонсорував боротьбу надають допомогу терористам. Сомалі проти США у 1993 р., організував вибухи Г. Клінтон, яка була добре знайома з прези- посольств США в Кенії та Танзанії в 1998 р. Аме- дентською «кухнею», добре розуміє значення риканська адміністрація приписує йому відпові- президентської родини. З повагою та пошаною дальність за терористичний акт в США 11 вересня авторка згадує дружин колишніх президентів, 2001 р. Наказ президента США Б. Обами послати які з честю виконали свою важливу та клопітку загін «морських котиків», щоб притягнути до місію. Для неї самої було дуже важливо набратися Осаму бен Ладена до відповідальності, держав- досвіду від своїх попередниць: Жаклін Кеннеді, ний секретар Г. Клінтон вважає справедливим: леді Берд Джонсон, Бетті Форд, Розалін Картер, «Perhaps the most famous example from my four years

116 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Янишин О., Перегiнець Л. Прецедентнi iмена як засiб репрезентацiї мовця... as Secretary of State was President Obama’s order to Russia and Iran, and nonstate actors like al Qaeda. send a team of Navy SEALs into a moonless Pakistani (Н. Clinton, 2008: 25). Таким чином, міжнародна night to bring Osama bin Laden to justice». Водно- терористична суннітська джихадистська органі- час вона доволі скептично ставиться до рішення зація Аль-Каїда, заснована 1988 р. Усамою бен адміністрації Дж. Буша розпочати війну в Іраку: Ладеном в Афганістані для боротьби з радян- «I also had other reasons to be skeptical. My lack ським вторгненням, виступає тут як організація, of confidence in the Bush Administration went back що змінила своє призначення. to the fall of 2002, when it was boasting of ironclad 4. Хрононіми. До цієї групи заносимо дати, які intelligence about Saddam Hussein’s weapons of не потрібно уточнювати. Варто тільки назвати mass destruction» (Н. Clinton, 2008: 134). день, місяць чи рік, то стає зрозуміло, яка це подія: Ім’я ще одного очільника терористів, Сад- «Indians referred to the attack on November 26, 2008, дама Хусейна, зустрічається у книзі шість разів. as 26/11, in an echo of our own 9/11» (Clinton, 2008: Авторитарний стиль правління Саддама Хусейна 59). «26/11» – так, за аналогією до теракту в США суперечить демократичним канонам американ- «9/11», індійці назвали серію терористичних актів ського суспільства і є причиною відчутної нега- 26–29 листопада 2008 р. у Мумбаї. Для цього змі- тивної конотації. нено традиційний американський порядок запису 2. Прецедентні топоніми. До групи преце- дати: число передує місяцю. дентних топонімів заносимо назви тих країн Висновки. Написані сучасними видатними і географічних об’єктів, за якими закріпилися політичними діячами автобіографічні твори й чіткі асоціації. Здебільшого, це країни з напру- описи нещодавніх важливих політичних подій женою політичною й економічною ситуацією містять цінний матеріал для міждисциплінар- та зони воєнних конфліктів. Серед найвжива- них досліджень, які ґрунтуються на інтертексту- ніших у книзі – Afganistan, Middle East, Iraq, альному підході та вивчають світогляд народу Gaza, Lebanon, Palestine, Kosovo, The Balkans. У крізь призму рідної мови у нерозривній взаємодії мемуарах американського політика читаємо: «We з національною культурою. talked about the wars in Iraq and Afghanistan, the Переважна кількість ужитих у книзі Г. Клінтон perpetual challenges posed by Iran and North Korea, «Важкі рішення» прецедентних імен належить and how the United States might emerge swiftly and до політики та культури США, що підкреслює confidently from the recession» (Clinton, 2008: 17). національно-детермінований образ автора. Наяв- Тут йдеться про воєнний конфлікт в Іраку, який ність міжнародних прецедентних імен пов’язана розпочався 20 березня 2003 р. вторгненням зброй- з її професійною діяльністю Держсекретаря адмі- них сил міжнародної коаліції під проводом Спо- ністрації президента США, де вона відповідала лучених Штатів Америки та Великої Британії для за міжнародну політику. повалення режиму Саддама Хусейна та про воєнні Як жінка-політик, Г. Клінтон намагається зла- дії в Афганістані, які розпочалися у січні 2015 р. мати ґендерні стереотипи про політику як заняття після початку виведення військ НАТО з Афга- для чоловіків і звертає увагу на роль жінки у полі- ністану. Для українського читача поняття війни тичному процесі й організації духовного життя в Афганістані охоплює інші темпоральні рамки та суспільства. сторони конфлікту. Актуалізуючи прецедентні імена зі сфер 3. Терористичні організації. У книзі «Важкі «Війна» та «Тероризм», Г. Клінтон дотриму- рішення» зустрічаємо чотири назви терорис- ється урядової позиції США щодо важливості тичних організацій: al Qaeda, Taliban, Hezbollah боротьби з тероризмом та авторитарними режи- та Hamas. Автор позиціює al Qaeda (Аль-Каїда) мами. Географічно ці райони охоплюють кра- як «недержавного гравця», мета якого (поруч їни Азії та частину Європи, де тоді відбувалися із такими новими економічними гігантами, як воєнні конфлікти з участю США. Проте в оціню- Китай і багатими на нафту країнами на кшталт ванні конкретних дій окремих президентів США Росії та Ірану) – підірвати вибудувану після Другої виходить з інтересів Демократичної партії, яку світової війни систему безпеки: «The intelligence представляє. analysts predicted that America’s relative economic У мемуарах домінує денотативне вживання and military strength would decrease over the coming прецедентних імен, що пов’язано з високим ста- years and that the international system we had тусом автора, який прагне уникати двозначності helped build and defend since World War II would та натяків, і свідчить про його інтенцію проін- be undermined by the growing influence of emerging формувати читацьку аудиторію про виправданість economic powers like China, oil-rich nations like і виваженість прийнятих нею власних рішень.

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 117 Мовознавство. Лiтературознавство

Прецедентні імена в автобіографічному тексті засобом подолання ґендерних стереотипів у полі- слугують засобом репрезентації мовця, оживля- тиці. Проте глибшого дослідження потребує пере- ють та урізноманітнюють його мову, можуть стати кладацький аспект цього феномену.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Алексієвець О. Історія та сучасність політичної лінгвістики. Україна – Європа – Світ. 2012. Вип. 9. С. 248–255. 2. Гудков Д. Б. Прецедентные имена и проблемы прецедентности. М.: Изд-во МГУ, 1999. 152 с. 3. Ерліхман А. М., Лупу К. Концептуальна метафора у промовах Гілларі Клінтон. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. 2017. Вип. 1 (37). С. 11–13. 4. Караулов Ю. Н. Русский язык и языковая личность. М.: Наука, 1987. 263 с. 5. Клінтон Г. Важкі рішення / пер. з англ. Лесь Герасимчук. К.: Наш Формат, 2016. 544 с. 6. Красных В. В., Гудков Д. Б., Захаренко И. В., Багаева Д. В. Когнитивная база и прецедентные феномены в сис- теме других единиц в коммуникации. Вестник МГУ. Сер. 9: Филология. 1997. № 3. С. 62–75. 7. Красных В. В. «Свой» среди «чужих »: миф или реальность? М.: Гнозис, 2003. 375 с. 8. Крылова О. А. Лингвистическая стилистика. Кн. 1. М.: Высшая школа, 2006. 319 с. 9. Нахимова Е. А. Прецедентные имена в массовой коммуникации. Екатеринбург: Урал. гос. пед. ун-т, 2007. 208 с. 10. Полякова И. С. Роль прецедентного имени в формировании эзотеричности политического текста (на матери- але выступлений Кондолизы Райс). Политическая лингвистика. 2010. № 1. 11. Славова Л. Л. Мовна особистість політика: когнітивно-дискурсивний аспект. Житомир: Вид. ЖДУ ім. І. Франка, 2010. 358 с. 12. Clinton, Hillary Rodham. Hard Choices. Simon & Schuster, 2014. Kindle Edition.

REFERENCES 1. Aleksiyevets A. Istoriia ta suchasnist politychnoi linhvistyky. [History and Contemporary Political Linguistics]. Ukraina – Yevropa – Svit, 2012. Is. 9. P. 248–255. [in Ukrainian]. 2. Gudkov, D. B. Pretsedentnyie imena i problemy pretsedentnosti. [Precedent Names and Problems of Precedent]. M.: Izdat-vo MGU, 1999. 152 p. [in Russian]. 3. Erlichman, A. M., Lupu, K. Kontseptualna metafora u promovakh Hillari Klinton [Conceptual Metaphor in the Speeches of Hillary Clinton]. Naukovyi Visnyk Uzhhorodskoho Universytetu. Seriia: Filolohiia. Is. 1 (37), 2017. P. 11–13. [in Ukrainian]. 4. Karaulov, J.N. Russkii Yazyk і Yazykovaia lichnost. [Russian Language and Linguistic Identity], Moscow: Nauka Publ., 1987. 263 p. [in Russian]. 5. Clinton, Hillary Rodham. Vazhki rishennia. [Hard Choices]. Kyiv: Nash Format, 2016. 544 p. [in Ukrainian]. 6. Krasnykh, V. V. Kognitivnaia baza i pretsedentnyie fenomeny v sisteme drugikh yedinits v kommunikatsii / V. V. Krasnykh, D. B. Gudkov, I. V. Zakharenko, D. V. Bagayeva. [Cognitive base and precedent phenomena in the system of other units in communication]. Vestnik MGU. Ser. 9: Filologiya, 1997. № 3. P. 62–75. [in Russian]. 7. Krasnykh, V. V. “Svoj” sredi “chuzhih”: mif ili realnost? [“At home among strangers: myth or reality”]. Moscow: Gnozis Publ., 2003. 375 p. [in Russian]. 8. Krylova, O. A. Lingvisticheskaya Stilistika. Book. 1. [Linguistic Stylistics]. Moscow: Vvsshaja Shkola Publ., 2006. 319 p. [in Russian]. 9. Nahimova, E. A. Precedentnye imena v massovoj kommunikacii [Precedent Names in Mass Communication]. Yekaterinburg: Ural. Gos. Ped. Un-t Publ., 2007. 208 p. [in Russian]. 10. Poliakova I. S Rol pretsedentnogo imeni v formirovanii ezoterichnosti politicheskogo teksta (na materiale vystupleniy Kondolizy Rays). [The role of the precedent name in the formation of the esoteric character by means of the political text (based on the speeches of Condoleezza Rice)]. Political linguistics, 2010. № 1. [in Russian]. [in Russian]. 11. Slavova L. L. Movna Osobystist Polityka: Kohnityvno-Dyskursyvnyi Aspekt. [Linuistic Personality of the Politician: cognitive-discursive aspect.]. Zhytomyr: Vyd. ZhDU im. I. Franka, 2010. 358 с. 12. Clinton, Hillary Rodham. Hard Choices. Simon & Schuster, 2014. Kindle Edition.

118 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Нежива О. Досвiд реформування освiтньої полiтики...

ПЕДАГОГIКА

УДК 378.014:94 (418) DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/21.167284

Ольга НЕЖИВА, orcid.org/0000–0003–4229–6754 доктор філософських наук, доцент кафедри сучасних європейських мов Київського національного торговельно-економічного університету (Київ, Україна) [email protected]

ДОСВІД РЕФОРМУВАННЯ ОСВІТНЬОЇ ПОЛІТИКИ В КОРОЛІВСТВІ ДАНІЯ

У статті проаналізовано особливі риси реалізації політики в галузі освіти в Королівстві Данії. Показано, що історія данської системи вищої освіти – це одна з освітніх експансій, яка спрямовує політику, з одного боку, до рівності можливостей у здобутті вищої освіти, а з іншого боку, до ефективності та кваліфікації. Крім того, це також історія збільшення зовнішнього впливу, державного управління і регулювання. Важливим кроком стало запровадження таких реформ, які передбачали: можливість зниження рівня відсіву студентів, які провчились небагато у вищому навчальному закладі; необхідність коригування наявної датської структури вищої освіти; збільшення попиту з боку підприємств та компаній на молодих і гнучких випускників; необхідність створити конкуренцію за студентів між вищими навчальними закладами; необхідність зменшення витрат шляхом обмеження кількості студентів, які навчаються на магістерських програмах. Нині освіта є важливою перевагою держави й суспільства Данії. Все більше іноземних студентів, вихідців із Норвегії, Німеч- чини, Швеції, Румунії, Литви, приїжджають навчатися до цієї країни. Ключові слова: Королівство Данія, освітня політика, реформа, університет.

Olga NEZHYVA, orcid.org/0000–0003–4229–6754 Doctor of Philosophical Sciences, Associate Professor at the Department of Modern European Languages of Kyiv National University of Trade and Economics (Kyiv, Ukraine) [email protected]

EXPERIENCE OF THE REFORM OF THE EDUCATIONAL POLICY IN THE KINGDOM OF DENMARK

The specific features of implementing the policy of education in the Kingdom of Denmark are analyzed in this article. It is shown that the history of the Danish system of higher education is one of the educational expansions, which directs policy, on the one hand, to equal opportunities for higher education, and, on the other hand, to efficiency and qualifications. In addition, it is also a history of increasing external influence, public administration and regulation. Since the Second World War, as in other Nordic countries, Denmark has witnessed a massive increase in the number of students enrolled in higher education. All the sere forms, which took place in the Kingdom of Denmark, have led to the fact that education is the first advantage of the state and society in Denmark. In addition, for many years, the country is considered one of the world leaders in allocating the percentage of GNP for the education system. After all, we see great care about the descend ants of the Vikings in the system of higher education. Of course, it should be noted that the Danish higher education system is not the most ideal in the world, but the country has almost come closer to its dream than any country in Europe. An important step was the introduction of such reforms, which included: the possibility of reducing the dropout rate of students who had studied a little at a higher educational institution; the need to adjust the existing Danish structure of higher education; increasing demand from companies and companies for young and flexible graduates; the need to create competition for students between higher education institutions; the need to reduce costs by limiting the number of students enrolled in master’s programs. Today, Danish higher education includes university and non-university sectors (colleges and acade- mies). There are four types of institutions offering higher education programs. Education is now an important advantage of the state and society in Denmark. More and more foreign students from Norway, Germany, Sweden, Romania, Lithua- nia, come to study in this country than Danish students go to study abroad. Key words: Kingdom of Denmark, educational policy, reform, university.

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 119 Педагогiка

Постановка проблеми. В умовах інтернаці- якості. Водночас Данія широко впроваджує сис- оналізації світового простору, політичного, еко- тему контролю якості. номічного й культурного зближення країн виник Незважаючи на те, що Болонський процес єдиний Європейський освітній простір. Процес досить різко офіційно реструктуризував вищі європейської інтеграції постійно впливає на всі навчальні заклади в Данії, були більш скромні сфери життя нашої країни, зокрема на освітян- де-факто зміни у профільних програмах. Так, ську. Болонська система щодо реформування нещодавно побачили світ нові міждисциплінарні вищої освіти стала одним з елементів євроінтегра- програми, передусім у нових вищих навчальних ції. Україна прагне увійти в цей загальноосвітній закладах. Ці нові програми є результатом нових простір, і щоб досягти цього вона тримає страте- інституційних стратегій для залучення студентів гічний курс на інтеграцію в Європейський Союз на все більш конкурентному ринку. (далі – ЄС). Зважаючи на спільні кордони з ЄС, Крім того, освітня структура створена через а також на культурно-цивілізаційну й історичну низку реформ, здійснених протягом 1990-х рр. наближеність України до західноєвропейської Важливим кроком стало запровадження 1993 р. спільноти, доречно постає необхідність у вивчені реформ, які передбачали: процесів цієї інтеграції та її перспектив для роз- – можливість зниження рівня відсіву студентів, витку України. які недовго провчилися у вищому навчальному Отже, Україна має нові завдання в системі вищої закладі; освіти й повинна знайти способи їх вирішення. – коригування наявної датської структури Один із них – вивчення досвіду країн ЄС, оскільки вищої освіти, як у більшості інших країн; вони вже пройшли шлях подолання труднощів та – збільшення попиту з боку підприємств вирішення проблем у системі вищої освіти, які та компаній на молодих і гнучких випускників; виникли через ініціацію Болонського процесу. – конкуренцію за студентів між вищими Аналіз досліджень. Про актуальність про- навчальними закладами; блеми свідчать також багато публікацій і дослі- – зменшення витрат шляхом обмеження кіль- джень з теми як вітчизняних, так і закордонних кості студентів, які навчаються на магістерських учених, серед яких В. Адрущенко, О. Базалук, програмах. Н. Сухова, С. Клепко, Д. Свириденко й інші. Того ж року, після дипломного навчання вве- Мета статті – здійснити комплексний аналіз дено нову базу для досліджень, яка сприяла зміц- реформ, які відбулися в освітній політиці Данії. ненню університетів. Виклад основного матеріалу. Історія дан- Отже, вищезазначені реформи спонукали ської системи вищої освіти – це одна з освітніх до встановлення нових освітніх рівнів у датських експансій, яка спрямовує політику, з одного боку, університетах: бакалавра, магістра та доктора до рівності можливостей у здобутті вищої освіти, філософії. Крім того, останніми роками багато а з іншого боку, до ефективності та кваліфікації. зусиль докладено до створення загальної рамки Крім того, це також історія збільшення зовніш- для навчальних програм в університетських нього впливу, державного управління і регулю- коледжах. Так, у новому Законі про вищу освіту вання. Із часів Другої світової війни, Данія, як короткого циклу, який набув чинності 1998 р., і інші країни Північної Європи, стала свідком зазначено, що програми академій професійної масового збільшення числа студентів, які навча- вищої освіти стали ширшими і більш прозорими, лися у вищих навчальних закладах. з більш широкими можливостями для студентів, Проте Данія не одразу стала світовим взірцем які хочуть продовжувати навчання за освітніми найкращої освіти з її високою якістю. Цьому спри- програмами середнього або довгого циклів. яла низка реформ, які здійснили в країні в освітній Крім того, влітку 2000 р. парламент ухвалив системі (1990–2000 рр.). Ці реформи сприяли тому, два закони, які створили нову правову й інститу- що Данія стала однією з тих країн, які пішли далі ційну основу для вищої освіти середнього циклу. в реалізації ініціатив у Болонському процесі. Так, Адже з 1970 р. були деякі проблеми стосовно цих Данія представила структуру бакалавр – магістр програм і установ. Однією з таких проблем були 1993 р., і постійно розвиває докторські програми. суперечності щодо присудження ступеня бака- В університетських коледжах 2001 р. офіційно лавра із загальних академічних предметів між уні- затверджено ступінь професійного бакалавра. верситетами та вищими навчальними закладами, Данія значною мірою реалізувала чотири осно- які зосереджені на професійно-технічній квалі- вні цілі в Болонському процесі, як-от: структура, фікації і також присуджували ступінь бакалавра система оцінювання, мобільність та забезпечення відповідно до середнього циклу вищої освіти.

120 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Нежива О. Досвiд реформування освiтньої полiтики...

Так, уведення ступеня бакалавра в університетах – університети (пропонують програми дов- призвело до того, що ЗВО, які належали до вищої гого циклу, що складаються зі ступеня бакалавра освіти середнього циклу, вимагали, щоб «їхній» і магістра, з діапазоном традиційних і профе- ступінь визнали як «бакалавр» вищого циклу. Уні- сійних програм; тривалість навчання зазвичай верситети вищого циклу дуже опиралися цьому, 5 (3 + 2) років); а держава не визначилась щодо цього конфлікту. – університетські установи з навчанням мисте- Адже Закон про вищу освіту середнього циклу цтва та архітектури. уповноважує міністра освіти встановлювати роз- Відповідно до Закону про університети, керів- порядження для вищих навчальних закладів ники досліджень і рад досліджень в університе- та навчальних програм. Частина цього розпоря- тах несуть відповідальність за практичну орга- дження – здобуття ступеня «професійного бака- нізацію навчання й оцінювання, які є частиною лавра». За Законом, важливим критерієм для цього іспитів. Отже, рада досліджень повинна забезпе- нового ступеня є кваліфікація викладацького чити організацію, реалізацію та розвиток освіт- складу і посилання на навчальні програми і дослі- ніх і навчальних заходів у такий спосіб (Browne, дження. Це, ймовірно, означало, що дані заклади 2010: 45): мають співпрацювати з університетами й іншими – переконуватися й розвивати якість освіти науково-дослідними інститутами. і навчання з подальшим моніторингом їх; Також ухвалений ще один закону галузі вищої – надавати пропозиції для програм та їх змін; освіти – про створення центрів вищої освіти – затверджувати організацію навчального про- (Centerfor Videregǻende Uddannelse – CVU). Даний цесу; Закон дозволяє наявним вищим навчальним закла- – розглядати заяви, що стосуються надання дам об’єднатися в нові центри для розвитку серед- позик та пільг; нього циклу вищої освіти. Сфера співпраці не була – оцінювати всі питання, які мають велике зна- фіксована, але діяльність у центрах вищої освіти чення для виховання і навчання, а результати нада- є регіональною умовою для продовження освіти вати ректору або особам, ним уповноваженим. й розвитку професійних груп. Навколо цього Навчання на різних циклах являє собою поєд- Закону точилося чимало суперечок, тому що міс- нання лекцій із навчанням групи / класу. Застосо- цеві навчальні заклади боялися втратити незалеж- вуються методи, які формують у студентів неза- ність. Нині засновано перші центри вищої освіти. лежність і здатність до інноваційної творчості. На наш погляд, є вагомі причини для ство- Професійні програми бакалавра зазвичай скла- рення центрів вищої освіти. Оскільки нинішня дають у взаємодії теорії й практики, що передба- структура вищої професійної освіту не підходить чає різні форми навчання, наприклад, тематичні для надання гнучкої, кооперативної й інновацій- дослідження, лекції та вправи, проблемно-орієн- ної компетенції, яка заснована на знаннях еконо- товані проекти та практичні заняття. Викладачі міки. Якщо вищі навчальні заклади мають відігра- можуть пропонувати власні методи навчання та вати важливу роль у розвитку навчання регіонів, матеріали. то вони повинні навчитися співпрацювати один Висновки. Всі реформи, які відбулися у Коро- з одним. Адже від цього залежить, чи буде сту- лівстві Данія, привели до того, що освіта є пер- пінь професійного бакалавра рівним університет- шою перевагою держави й суспільства країни. ському бакалавру. Крім того, протягом багатьох років Данію вважа- Сьогодні датська вища освіта включає в себе ють одним зі світових лідерів щодо виділення від- університетський і неуніверситетський сектори сотка валового національного продукту для сис- (коледжі й академії). Є чотири типи навчальних теми освіти. Варто зауважити, що система вищої закладів, що пропонують програми вищої освіти: освіти в Данії не найідеальніша у світі, але країна – академії професійної вищої освіти (про- вже майже наблизилася до своєї мрії. Результатом понують програми короткого циклу, тривалість цього є те, що все більше іноземних студентів, навчання 2–3 роки); вихідців з Норвегії, Німеччини, Швеції, Румунії, – університетські коледжі (пропонують про- Литви, приїжджають навчатися до цієї країни, грами середнього циклу, тривалість навчання від а датські студенти рідше виїжджають навчатися 3 до 4 років); за кордон.

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 121 Педагогiка

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Browne J. Securing a Sustainable Future for Higher Education. Report of the Independent Review of Higher Education Funding and Student Finance. London: Department for Business, Innovation and Skills, 2010. URL: https://www.gov.uk/ government/uploads/system/uploads/attachment_data/file/422565/bis-10-1208-securing-sustainable-higher-education- browne-report.pdf. 2. Fägerlind I., Strömqvist G. Reforming higher education in the Nordic countries – studies of change in Denmark, Finland, Iceland, Norway and Sweden. International Institute for Educational Planning, UNESCO, 2004. 268 p. URL: http://unesdoc.unesco.org/images/0013/001390/139015e.pdf. 3. Hansen H. Educational Evaluation in Scandinavian Countries: Convergingor Diverging Practices? Scandinavian Journal of Educational Research. 2009. № 53 (1). P.71–87. 4. Hansen H. University Reforms in Denmark and the Challenges for Political Science. European Political Science. 2011. № 10 (2). P. 235–247. 5. Haue Harry. The Didactics of History and Educational Policy in Denmark (Five Lectures). Translated by Thomas Derek Robinson, TD-Academics Tryk: Print & Sign, Syddansk Universitet, 2007. P. 200. 6. Hedmo T., Wedlin L. New modes of governance: the re-regulation of European higher education and research. In European Universities in Transition. Issues, Models and Cases edited by Mazza, Carmelo, Paolo Quattrone and Angelo Riccaboni. Edward Elgar: Cheltenham, 2008. P. 113–132. 7. Nezhyva O. Higher education system in modern Germany: social-philosophical analysis. Future Human Image. 2015. Vol. 2 (5). P. 164–170.

REFERENCES 1. Browne J. Securing a SustainableFuture for Higher Education.ReportoftheIndependentReviewofHigherEducationFund ingandStudentFinance.London: DepartmentforBusiness, InnovationandSkills, 2010. URL: https://www.gov.uk/government/ uploads/system/uploads/attachment_data/file/422565/bis-10-1208-securing-sustainable-higher-education-browne-report.pdf [in English]. 2. Fägerlind I., &Strömqvist G. ReforminghighereducationintheNordiccountries – studiesofchangeinDenmark, Finland, Iceland, NorwayandSweden. International InstituteforEducationalPlanning, UNESCO, 2004. 268 p. URL: http://unesdoc. unesco.org/images/0013/001390/139015e.pdf [in English]. 3. Hansen H. F. EducationalEvaluationinScandinavianCountries: ConvergingorDivergingPractices? ScandinavianJournal ofEducationalResearch, 2009. 53(1). pp.71–87. [in English]. 4. Hansen H. F. UniversityReformsinDenmarkandtheChallengesforPoliticalScience. EuropeanPoliticalScience. 2011. 10(2). pp. 235–247. [in English]. 5. Haue Harry The Didactics of History and Educational Policy in Denmark (Five Lectures) / translated by Thomas Derek Robinson, TD-Academics Tryk: Print & Sign, SyddanskUniversitet, 2007. pp.200.[in English]. 6. Hedmo T. and Wedlin L. New modes of governance: the re-regulation of European higher education and research. In European Universities in Transition. Issues, Models and Cases edited by Mazza, Carmelo, Paolo Quattrone and Angelo Riccaboni. Edward Elgar: Cheltenham, 2008. pp. 113–132. [in English]. 7. Nezhyva O. Higher education system in modern Germany: social-philosophical analysis. Future Human Image. 2015. Vol. 2 (5).PP. 164–170. [in English].

122 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Осаульчик О. Органiзацiя спiвпрацi в системi...

УДК 378.147+371.315 DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/21.167285

Ольга ОСАУЛЬЧИК, orcid.org/0000–0003–4933–0652 кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української та іноземних мов Вінницького національного аграрного університету (Вінниця, Україна) [email protected]

ОРГАНІЗАЦІЯ СПІВПРАЦІ В СИСТЕМІ «ВИКЛАДАЧ – СТУДЕНТ» У СУЧАСНИХ УМОВАХ У статті розглянуті нововведення в навчально-виховному процесі вищої школи відповідно до вимог сього- дення; охарактеризовані механізми функціонування системи співпраці між викладачами і студентами в умовах зменшення аудиторного навантаження й збільшення ролі самостійної роботи студентів; особливу увагу при- ділено категорії «самоорганізація» студентів та її складникам (самовиховання, самонавчання, самоконтроль) як необхідній передумові індивідуального становлення студента та розвитку його творчого потенціалу. Ключові слова: самостійна робота, аудиторне навантаження, система співпраці «викладач – студент», самоорганізація студентів, інтерактивне навчання, самоосвіта.

Olga OSAULCHYK, orcid.org/0000–0003–4933–0652 Сandidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor at the Department of the Ukrainian and English Languages of Vinnitsa National Agrarian University (Vinnitsa, Ukraine) [email protected]

ORGANIZATION OF COOPERATION IN THE “TEACHER – STUDENT” SYSTEM UNDER MODERN CONDITIONS The article deals with innovations in the educational process of higher education in accordance with the requirements of the present time. Since emploers have special demands for workers such as flexibility, creative potential, readiness to self-organization and self-education, there is a necessity to form these habits during studying in the university. Thus, we suggest that the educational process should be reorganized. There should be less classroom activities, where students get ready-made information on some topic, instead teachers may set problems, which solving demands searching for information, its understanding and reorganizing. In such a process of individual or group work self-education of students is formed. The role of teachers is minimized to explaining unknown, difficult to understand alone material and giving help with the possible information sources. Taking for the example studying foreign languages grammar rules may be difficult to understand. Another way to meet requirements of emploers is to make classroom activities as practical and interactive as possible. Speaking about foreign languages teaching, this means to build the studying process as a model of true to life future communication, including business trips, meeting new people, discussing new problems and the ways of their solving. All of these are the functioning mechanisms in the system of cooperation between teachers and students which we made an attempt to characterize in this article under the conditions of less classroom work and increasing role of students’ independent work. Innovative methods and forms of teachers and students’ work on the example of teaching a foreign language have also been offered as for students’ individual work and self-education. Thus, special attention has been paid to the category «self-organization of students» as a necessary precondition for effective independent work and further self-education. We have described the sub-categories of students’ self-organization (those are self-bringing up, self-studying and self- control) and possible ways of turning them into habits. Key words: students’ independent work, classroom work, system of cooperation “teacher – student”, self-organization of students, interactive education, self-education.

Постановка проблеми. У сучасних умо- оновлюється. Тому вимоги до майбутніх праців- вах знання характеризуються легкодоступністю ників стають вищими: роботодавці воліють при- завдяки широкому інформаційному простору та ймати на роботу фахівців, які є, з одного боку, збільшенню світових технічних можливостей. професіоналами, так званими «вузькими спеціа- Інформаційний потік постійно збільшується й лістами», а з іншого боку, мають бути фахівцями

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 123 Педагогiка

«широкого профілю», які здатні швидко опано- кажучи, викладачем має бути створена проблемна вувати нові види діяльності, швидко здобувати ситуація, з якої можна вийти лише в дискусії, нові знання, креативно підходити до вирішення де спілкування можливе суто іноземною мовою. нових завдань, бути максимально гнучкими Щодо цього С. Рубінштейн зазначав: «Початко- і мобільними. вим моментом розумового процесу, звичайно, є Тому сьогодні перед викладачами постають проблемна ситуація. Думати людина починає тоді, нові завдання: озброїти студентів навичками коли в неї є потреба щось зрозуміти» (Рубінш- самоосвіти, щоб вони могли самостійно здобу- тейн, 1957: 257). вати необхідні знання. Такі передумови створю- Варто заохочувати говоріння іноземною мовою, ють необхідність зменшення аудиторного наван- навіть із помилками. Саме наявність неправиль- таження на користь самостійній роботі студента них граматичних, лексичних, синтаксично-побу- та його індивідуальному творчому становленню. дованих висловлювань має окреслювати напрям Такий підхід передбачає нові вимоги як до викла- подальшої співпраці викладача і студента. За таких дачів вищої школи, так і до студентів. умов також має суттєво підвищитися вмотивова- Аналіз досліджень. На потребі безперервності ність студентів та їхня зацікавленість предметом. освіти, тобто освіти протягом життя, наголошу- Останнє, у свою чергу, також стимулюватиме ють як вітчизняні, так і закордонні дослідники до подальшої самостійної роботи студентів, яка (В. Андрущенко, Т. Бодет, Л. Журавська, І. Зазюн, згодом має перерости з додаткового способу Н. Кобзей, М. Козяр, В. Кремень, А. Маркман, учіння на спосіб життя. М. Михальченко, О. Швай, В. Ягупов та інші). В означеному контексті особливе місце посіда- Мета статті – розглянути механізми функ- ють веб-квести та кейс-методи. Так, веб-квест – ціонування системи співпраці між викладачем проблемне завдання з елементами рольової гри, та студентами в умовах зменшення аудиторного яке спонукає студентів знаходити потрібну інфор- навантаження та збільшення обсягу самостійної мацію, створювати комп’ютерні презентації, веб- роботи останніх. сайти, бази даних. На думку Н. Кобзей, така інте- Виклад основного матеріалу. На думку грація здатна підвищити рівень самоорганізації Л. Гриневич, що також висвітлено у новому Законі та самонавчання студентів, а також навчає їх пра- «Про освіту», адекватною відповіддю на вимоги цювати в команді, правильно планувати і розпо- сьогодення і, зокрема, роботодавців є створення діляти функції, допомагати партнеру і контролю- «компетентністної школи», яка дасть випускнику вати його дії. Для більшої складності може бути не лише комплект теоретичних знань, а й набір запропонована проблема, яка має кілька варіантів необхідних практичних компетенцій (Гриневич, вирішення (Кобзей, 2015: 344). 2018). У контексті такого напряму учні і студенти Кейс-метод, як і веб-квест, має на меті, разом повинні не відтворювати, а досліджувати, робити з індивідуальною роботою, навчити студента пра- висновки. цювати в групі чи команді. Суть цього методу Безумовно, школа, особливо вища школа, полягає в тому, що навчальний матеріал пода- мають стати практично-орієнтованими, такими, ється у вигляді певної проблеми (кейсу), а зна- що готують до життя, з можливістю максимальної ння з обраної теми вони можуть отримати лише реалізації творчого потенціалу. Т. Бодет слушно, шляхом активної творчої діяльності, яка передба- на наш погляд, висловився про різницю між шко- чає підбір інформації, з’ясування суті проблеми, лою та справжнім життям: «У школі вас спочатку вивчення різних думок із цього питання, щоб зро- навчають, а потім перевіряють, а життя вас одразу бити потрібні висновки і засвоїти новий матеріал перевіряє, змушує вчитися на власних помилках» (Кобзей, 2015: 346). Також для досягнення мети (Бодет, 2015). Щоб помилок у житті було менше, можна використовувати проектний метод, презен- навчальні заклади мають стати практично-орієн- тацію та диспут у вигляді дискусії, круглого столу, тованими, а сам навчальний процес має бути побу- ділової гри, тематичних розмов. дованим за моделлю професійного спілкування. За такого підходу поступово зникає поняття Враховуючи зменшену кількість аудиторного «домашнє завдання» у його звичному контексті навантаження, на прикладі занятть з іноземної як завдання на закріплення пройденого матері- мови вищої школи це означає, що викладач має алу. Сучасні дослідники зазначають, що досить виходити з кінцевого результату: навчити іншо- часто педагог активізує пізнавальну роботу тих, мовній фаховій комунікації за допомогою ство- хто навчається, не правильно, даючи завдання на рення на заняттях практичних ситуацій профе- відтворення раніше засвоєних знань, які не ста- сійного спілкування іноземною мовою. Інакше новлять жодних труднощів, і цим робить діяль-

124 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Осаульчик О. Органiзацiя спiвпрацi в системi...

ність малопродуктивною. В означеному контексті ного вільного часу. Третій етап у самоорганізації дослідники наголошують на тому, що завдання навчального процесу – це самоконтроль як оцінка має характеризуватися пізнавальною складністю, внутрішніх відчуттів за результатами виконува- яка передбачає потребу думати, міркувати, перебу- них або виконаних дій. Самоконтроль дозволяє довувати й узагальнювати раніш утворені зв’язки, людині неформально оцінити власну діяльність, виробляти нові способи дій тощо. проаналізувати свої можливості для поліпшення Так, викладач окреслює проблему, а шляхи останньої. Для проведення самоконтролю засто- і методи її вирішення залишає на вибір і розсуд совуються самоаналіз, самозвіт, самооцінка, само- студента чи групи студентів. Отже, роль викла- тестування тощо. Варто зауважити, що результати дача поступово стає роллю помічника і настав- самоконтролю можуть бути як завищеними, так і ника у творчому пошуку і становленні студента: заниженими. Надати об’єктивну оцінку процесу пояснити незрозуміле, допомогти в пошуку самонавчання студента і водночас відкорегувати інформаційних джерел, створити індивідуаль- його індивідуальний план роботи є, на нашу ний план роботи для кожного студента залежно думку, завданнями викладача. від його рівня знань. З іншої позиції, самоорганізацію поділяють Для ефективної роботи системи «аудиторна на особисту і колективну. В умовах вищої освіти робота – самостійна робота» має значення вміння обидва види мають суттєве значення, адже є пере- студентів продуктивно розподіляти власний час. думовами успішної індивідуальної, парної та Зважаючи на той факт, що студентське життя спо- колективної роботи, що, у свою чергу, є чинни- внене нових турбот і проблем: входження в доросле ком ефективної професійної роботи і співпраці. життя пов’язане із самостійним вирішенням побу- Особливу роль сьогодні у розвитку самоорга- тових проблем, можливим створенням власної нізації студентів відіграє комп’ютеризація сус- родини, необхідністю додаткових витрат і роботи, пільства. Так, технічні можливості дають змогу зрозуміло, що час відведений на самостійну швидко і безперешкодно отримувати необхідні роботу, може бути суттєво обмеженим. Тому про- знання. Комп’ютери, смартфони, ноутбуки є ваго- відну роль має відігравати раціональний розподіл мими і невід’ємними інструментами в роботі над часу, в основі чого лежить навичка самоорганізації. собою та в самоосвіті, тоді як студенти здебіль- Л. Журавська під час дослідження проблеми шого використовують їх для розваг. Сьогодні нова самоорганізації навчання студентів визначає її як інформація швидше з’являється в електронному здатність створити певну структуру діяльності, вигляді, аніж у бібліотеках. Останнє не зменшеє яка має забезпечити досягнення її мети. У про- бібліотечні можливості самоосвіти, а доповнює цесі самоорганізації відбувається реалізація їх. Так, в умовах здобуття освіти у вищій школі комплексу умінь та навичок пізнавальної діяль- на особливу увагу заслуговує “blended-learning”, ності, які пов’язані із трьома чинниками: пере- тобто поєднання електронного й аудиторного бігом психічних процесів, сформованих під час видів навчання. навчання (мислительних, мнемічних, перцептив- Самоосвіта як процес тривалістю в життя них, уважності, спостережливості, уяви, креатив- потребує звички навчатися. Звичка уособлює дії, ності); технікою навчання – досвідом самостійної які людина виконує автоматично, ніби запро- пізнавальної діяльності; саморегуляцією станів та грамовано, без роздумів. В означеному контек- поведінки (Журавська, 2017). сті А. Маркмен стверджує, що навчання у вищій Серед трьох можливих напрямів самоорганіза- школі формує саме цю звичку, адже частина дня ції (технічної, біологічної та соціальної) у процесі присвячена науці, а решта розвагам. Питання навчання ключовою є соціальна, яка, у свою чергу, полягає в тому, як звичку навчатися зробити реалізується в таких видах: самовиховання, само- власним надбанням назавжди, адже самостійне навчання і самоконтроль. В означеному контексті навчання потребує певної самопожертви. А. Марк- самонавчанню передує самовиховання. Так, само- мен визначає педагога як активатора мотивації. виховання – це подолання шкідливих або ство- Поштовхом до продуктивної самоорганізації сту- рення нових позитивних якостей особистості, що дентів є правильна, або ж позитивна вмотивова- реалізується у ствердженні себе як особистості. ність. Тобто такий стан, за якого студент чітко У свою чергу, самонавчання уособлює підсвідоме окреслює близькі та далекі цілі, розуміє реаль- прагнення людини до вдосконалення через отри- ність виконання поставлених завдань та способи мання інформації та знань. Самонавчання спира- можливої реалізації (Маркмен, 2014). ється на потребу людини в інформації, знаннях і Наявність вмотивованості є запусковим меха- спілкуванні та здійснюється завдяки витраті влас- нізмом початку самостійної роботи для студента.

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 125 Педагогiка

Щоб такий свідомий початок перетворився на вміння робити правильні висновки. Важливим мимовільну навичку, необхідна систематич- є розуміння того, що кожна людина має свої осо- ність і часове обмеження. На нашу думку, краще бливості кращого засвоєння інформації, які вона працювати щоденно в невеликих часових про- має індивідуально для себе визначити. міжках (приблизно 1–2 години на день), аніж Варто зазначити, що сьогодні є багато онлайн- час від часу, виконуючи великий обсяг роботи. курсів, які, безумовно, корисні для самоосвіти. Для цього необхідний спеціально розроблений Так, багато відомих університетів по всьому світу план, який відповідає означеному часу. На почат- пропонують власні безкоштовні онлайн-курси ковому етапі проблеми мають бути нескладними, на своїх веб-сторінках (Udemy, Coursera, edX), тому потребуватимуть небагато часу для вирі- на які також варто орієнтувати студентів. шення. Поступово вони мають ускладнюватися, Висновки. У підсумку можемо констатувати, однак поетапно, до того ж кожен етап потребу- що організація ефективної співпраці викладачів ватиме таких самих часових затрат, як і простіші і студентів у сучасних умовах потребує реорга- завдання. Визначення цих етапів або плану роботи нізації й оновлення. Нами визначені механізми є завданням викладача. У такий спосіб викладач організації аудиторних занять (на прикладі занять ніби навчає студента організаціїї індивідуальної з іноземної мови) у їх невід’ємному взаємозв’язку роботи, щоби в майбутньому він як фахівець був із самостійною роботою студентів. здатен до плідної самоосвіти. В означеному кон- Сьогодні аудиторна робота зі студентами перед- тексті Джулія Петерсен, американський мовний бачає: 1) відмову від тотального викладу матеріалу тьютор, висловлює думку, що секрет самоорга- студентам; 2) створення проблемних ситуацій, які нізації простий, він полягає в розробленні плану стимулюватимуть вміння думати, робити висно- роботи й слідуванні йому. вки; 3) побудова навчального процесу як моделі Самостійна робота в інформаційному просторі, професійного спілкування; 4) практична спрямо- враховуючи великий потік інформації, має також ваність навчання; 5) обов’язковий виклад матері- низку особливостей. Так, важливим є вміння алу, важкого для самостійного засвоєння; 6) підго- виділяти основне й другорядне. Під час праці зі товка студентів до подальшої самостійної роботи. складним для сприйняття матеріалом доцільно У свою чергу, самостійна робота студентів розглядати різні інформаційні джерела з метою передбачає наявність: 1) «позитивної» мотивації одержання різних варіантів тлумачення. Якщо над як активізатора процесу; 2) поетапного плану, вирішенням проблеми працює група людей, для обов’язкового для виконання; 3) систематичної кращого засвоєння матеріалу ефективним може щоденної роботи; 4) порційності або часової лімі- бути обговорення прочитаного, обмін знаннями і тованості роботи; 5) використання різних інфор- думками. Останнє також сприятиме формуванню маційних джерел; 6) власного стилю навчання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Бодет Т. Воспитателям. URL: vospitatel.edu54.ru›node/95030. 2. Гриневич Л. Про новий Закон «Про освіту» // Освіта.ua. URL: osvita.ua›Середняосвіта›Реформа освіти›57472. 3. Журавська Л. Вирішення проблем самоорганізації учіння студентів шляхом індивідуалізації навчання. URL: ir.kneu.edu.ua. 4. Кобзей Н. Упровадження інноваційних технологій у навчальний процес як один із шляхів модернізації вищої освіти України. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методоло- гія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. пр. Вип. 41. Київ; Вінниця, 2015. С. 342–345. 5. Маркмен А. Рациональные перемены. URL: rulit.me›books. 6. Рубинштейн С. Бытие и сознание. М.: Изд-во АН СССР, 1957. 328 с. C. 257.

REFERENCES 1. Bodett T. Vospitateliam [To tutors]. Electronic source. – Access mode :vospitatel.edu54.ru›node/95030 [in Russian]. 2. Hrynevych L. Pro novyizakon “Pro osvitu” [About “The New Educational Law”]. Electronic source. – Access mode : osvita.ua [in Ukrainian]. 3. Zhuravska L. Vyrishennia problem samoorganizatsii uchinnia studentiv shliachom indyvidualizatsii navchannia [Solving the problem of students’ self-organization by means of individual studying]. Electronic source. – Access mode : ir.kneu.edu.ua [in Ukrainian]. 4. Kobzey N. Uprovadzhennia informatsiynych technologii u navchalnyiprotses yak odyn iz shliachiv modernizatsii vyshchoi osvity Ukrainy [Using information technologies in education as a way to renew the system of higher education in Ukraine] Modern information technologies and innovative methods of education for future specialists : methdology, theory, experience, problems. Kyiv – Vinnytsia : “Planer”, 2015. – pp. 342–345 [in Ukrainian]. 5. Markman A. Ratsionalnyeperemeny [A way to wisdom]. Electronic source. – Access mode : rulit.me›books [in English]. 6. Rubinshtein S. Butie i soznanie. [Being and consciousness]. Moscow : AN SSSR, 1957. – 328 p., P. 257 [in Russian].

126 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Павлова В. Особливостi пiдготовки магiстрiв освiти...

УДК 378.14 DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/21.167289

Валерія ПАВЛОВА, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (Одеса, Україна) [email protected]

ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ ОСВІТИ ЗАСОБАМИ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У статті охарактеризовано особливості і доцільність використання засобів інтерактивних технологій у професійній підготовці викладача вищої школи в умовах магістратури. Підвищенню ефективності навчально- пізнавального процесу сприяють саме інтерактивні технології, які активізують діяльність студентів, розви- вають їхнє творче мислення, вміння спілкуватися, розмірковувати, вирішувати. Встановлено, що впровадження інтерактивних технологій навчання у фахові курси з підготовки майбутніх викладачів є необхідним і важливим моментом їх адаптації до роботи в умовах реформування вищої школи. Така технологія навчання допомагає майбутнім педагогам залучитися до сучасних європейських освітніх технологій, навчитися поєднувати тради- ційні (класичні) й інноваційні форми організації взаємодії студентів і викладачів в аудиторії, створює умови для розвитку самостійності, формує та розвиває творчі здібності, комунікативні компетенції, активізує студентів як рівноправних суб’єктів навчання. Ключові слова: інтерактивне навчання, інтерактивні методи навчання, інтерактивні технології навчання.

Valeriia PAVLOVA, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor at the Department of Pedagogy of Odessa I. I. Mechnikov National University (Odessa, Ukraine) [email protected]

PECULIARITIES OF TEACHING MASTERS OF EDUCATION BY MEANS OF INTERACTIVE TECHNOLOGIES The article describes the peculiarities and expediency of using interactive technologies in the professional development of higher school teachers during their master’s studies. The better effectiveness of the educational process is achieved due to the use of interactive technologies, which activate the activities of students, developing their creative thinking, ability to communicate, to think and to make decisions. It is established that the introduction of interactive learning technologies in professional training courses for future teachers is a necessary and important point of their adaptation to work in the context of the higher school reform. This technology helps future teachers to get access to modern European educational technologies and to learn to combine traditional (classical) and innovative forms of interaction between students and teachers in a classroom. Moreover, it creates conditions for the development of independence, forms and develops creative abilities, communicative competence, activates students as equal subjects of the educational process. The use of computer equipment, multimedia and special software will help to increase the effectiveness of interactive learning technologies. The use of interactive technologies in teaching pedagogical disciplines can significantly increase the level of assimilation of the material by students and, accordingly, increase the level of their knowledge, which is the key to success. While teaching masters of education by means of interactive technologies, a teacher performs the functions of an assistant, a consultant and a facilitator. The central role in their activity is played not by an individual student, but by a group of interacting students who stimulate and activate each other. When using interactive technologies, the spirit of competition has the strongest effect on intellectual activity. It is created by rivalry when students collectively seek the truth. The peculiarity of the use of interactive learning technologies is the ability to improve the quality of student learning, to form a new generation of specialists who can effectively transform professional knowledge into practical skills. Its task is to contribute to the development of not only theoretical but also practical thinking, to gain experience of interpersonal and group interaction, individual decision-making, which is possible due to the use of interactive technologies. Key words: interactive learning, interactive teaching methods, interactive learning technologies.

Постановка проблеми. Питання підвищення на сучасному етапі розвитку суспільства. Під- рівня підготовки випускників вищої школи, ефек- готовка майбутнього фахівця до виконання ним тивності навчального процесу в закладах вищої посадових обов’язків складна та багатогранна. Її освіти, зокрема педагогічної, особливо актуально успіх залежить від того, наскільки скоординовані

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 127 Педагогiка

зусилля з фахової підготовки. Ґрунтовні знання логій у професійній підготовці викладача вищої студентів, їхні власні переконання і ціннісні орі- школи в умовах магістратури. єнтації здобуваються здебільшого під час профе- Виклад основного матеріалу. Зміни, які відбу- сійного навчання. Реформування системи вищої ваються в суспільстві, вносять суттєві корективи освіти посилює вимоги до сучасного викладача в зміст підготовки фахівців, сприяють зростанню вищого навчального закладу та зумовлює зміну уваги до виховання в них високих професійних підходів до змісту, технологій, форм, методів та і морально-етичних якостей, здатності до само- засобів навчання магістрів освіти. Постає акту- стійних рішень. альне завдання фахової підготовки магістрів На нашу думку, підвищенню ефективності освіти, його виконанню сприятиме впровадження навчально-пізнавального процесу сприяють сучасних педагогічних технологій. інтерактивні технології, які активізують діяль- Аналіз досліджень. Незважаючи на велику ність студентів, розвивають їхнє творче мислення, кількість досліджень, проблема залишається акту- вміння спілкуватися, розмірковувати, вирішувати. альною. Поняття «iнтepaктивнicть», «iнтepaктивнe Прогресивні технології навчання вивчали: нaвчaння», «iнтepaктивнi мeтoди нaвчaння», В. Безпалько, Г. Селевко, С. Сисоєва, О. Падалка «інтерактивні технології» все більше викорис- Й ін. Впровадження методів активного навчання товуються науковцями для опису навчання як розглянуто П. Щербанем, В. Рибальським, О. Вер- спільного процесу пізнання, коли знання здобу- бицьким та ін. Питання розроблення, впрова- ваються в спільній діяльності через діалог, полі- дження і використання ігрових форм навчання лог тих, хто навчається, один з одним і з виклада- в професійній підготовці висвітлені в працях чем (Сисоєва, 2011). Л. Дудко, І. Носаченко, Н. Шапілової та ін. Інтерактивне навчання передбачає організа- Питання підготовки магістрів освіти у вищих цію навчально-пізнавальної діяльності студентів навчальних закладах досліджені в наукових засобами інтерактивних технологій. У тракту- працях К. Балабанової, С. Вітвицької, О. Гури, ванні поняття «інтерактивні технології» різними Ю. Красильник, І. Облес. Підготовка магістрів авторами помітні деякі розбіжності. Наприклад, у системі вищої освіти, спрямована на створення О. Пометун та Л. Пироженко розглядають інтерак- умов для творчого розвитку обдарованої особис- тивні технології як окрему групу технологій і про- тості і підготовку фахівців за одним із функціо- тиставляють їх активним технологіям завдяки нальних напрямів діяльності: науково-дослідним, принципу багатосторонньої комунікації (Поме- науково-педагогічним чи управлінським. тун, Пироженко, 2004: 8). Науковці В. Симоненко Дослідженню питання активної позиції й Н. Фомін відносять інтерактивні технології особистості в процесі навчання присвячено до складу активних разом із технологіями про- роботи багатьох науковців, серед них: В. Бес- блемного навчання й навчального співробітни- палько, М. Кларін, І. Мельничук, Л. Пироженко, цтва, ігровими та комп’ютерними технологіями О. Пометун, І. Якиманська та ін. Авторами роз- (Симоненко, Фомин, 2001: 83). глядалися проблеми використання інтерактив- Організація інтерактивного навчання майбут- них технологій у професійній підготовці майбут- ніх фахівців у вищій школі здійснюється засо- ніх фахівців у контексті аналізу інтерактивності бами інтерактивних технологій. Поняття «засоби в навчальному процесі, обґрунтування доціль- навчання» застосовується для характеристики будь- ності й ефективності використання інтерактив- яких засобів, що використовуються для передачі них технологій у курсах навчальних дисциплін інформації в процесі підготовки майбутніх фахів- у вищій школі, обґрунтування інтерактивних ців. Серед синонімів поняття «засоби навчання» технологій та специфіки їх застосування у вищій виокремлюють «дидактичні засоби» (education школі, висвітлення досвіду впровадження інтер- facilities), «засоби викладання» (instructional media), активних технологій. Отже, аналіз наукових дже- «навчальна техніка» (educational technology), які рел доводить, що проблемі застосування інтер- використовуються залежно від контексту педаго- активних технологій у закладах вищої освіти гічної ситуації. На діяльність суб’єктів навчання приділено достатньо уваги в наукових працях. й організацію дидактичного процесу вплива- Однак досі не досліджено окремі аспекти під- ють засоби навчання, що формують матеріальну, готовки майбутніх викладачів засобами інтерак- методичну й інформаційну складові частини тивних технологій. навчального середовища, створюють умови для Мета статті – виявити особливості та доціль- забезпечення можливості досягнення конкрет- ність використання засобів інтерактивних техно- них, заздалегідь сформульованих, цілей навчання.

128 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Павлова В. Особливостi пiдготовки магiстрiв освiти...

Засобам навчання завжди притаманні різноманіт- вирішення проблеми на підставі аналізу обставин ність форм реалізації та методик їх використання та відповідної ситуації; (Енциклопедія освіти, 2008: 313). – атмосфера співпраці, взаємодії ефективно Тому інтерактивні методи, які використову- сприяє формуванню навичок і вмінь у спілку- ються в навчально-пізнавальному процесі вищої ванні, виробленню цінностей; школи, є основними засобами інтерактивних тех- – це навчання виявляє лідерські риси студен- нологій навчання майбутніх фахівці. Викорис- тів (як домінування одного учасника навчального тання інтерактивних методів розглядають як спо- процесу над іншим, так і однієї думки над іншою) сіб цілеспрямованої посиленої міжсуб’єктної (Гіря, 2007: 9). взаємодії педагога й студентів зі створення опти- Незважаючи на різні назви та підходи, інтер- мальних умов для їх розвитку під час перебування активні технології навчання у вищій школі перед- в режимі діалогу, спільної дії. бачають передусім докорінну зміну методичних До основних принципів інтерактивного стереотипів викладачів. У груповій роботі вини- навчання відносять: кає елемент змагання і взаємної відповідальності – принцип діалогічної взаємодії; студентів за працю в аудиторії, за свої знання – принцип кооперації та співробітництва; із предмета, тому і викладач виконує різні ролі: – принцип активно-рольової (ігрової) i тренін- від тренера, координатора, спостерігача до моде- гової організації навчання. ратора, фасилітатора, медіатора тощо. Сьогодні вищі навчальні заклади запрова- Готуючись до педагогічної діяльності, магі- джують сучасні педагогічні технології, популяр- странти освіти на заняттях із курсу «Сучасні ними серед яких є комп’ютерне та дистанційне освітні технології» опановують педагогічні техно- навчання, навчання із залученням інтерактивних логії, стилі та рівні спілкування викладача, розви- та тренінгових технологій, докорінно змінюють вають комунікативні компетенції, врегульовують методики викладання фахових дисциплін. Якщо конфлікти в педагогічних ситуаціях тощо. Цьому розглядати педагогічну технологію як продуману сприяють рольові імітаційні ігри, які створюють в деталях модель спільної педагогічної діяльності життєві ситуації на заняттях. Саме такі ситуації із проектування, організації і проведення навчаль- створює умови для розвитку креативності сту- ного процесу з обов’язковим застосуванням ком- дентів, формує вміння і навички в магістрантів фортних умов для викладача і студентів (Гіря, виконувати свої майбутні обов’язки викладачів 2007: 6), то необхідне впровадження на заняттях та вихователів молоді. Під час роботи з магі- у вищій школі інших форм організації навчання, странтами на заняттях із курсів «Сучасні освітні міжособистісної взаємодії викладачів і студентів. технології», «Педагогіка вищої школи» ми адап- Це сприяє не лише глибшому розумінню мате- туємо їх до майбутньої асистентської практики, ріалу, що вивчається магістрантами, а й розвитку допомагаємо студентам засвоїти різні педаго- їхніх мислення та мовлення. Інтерактивні техно- гічні технології: групові тренінги, мозкову атаку, логії навчання передусім передбачають взаємо- метод синектики, метод вільних асоціацій, тех- дію задіяних у навчально-пізнавальному процесі, нології проведення дидактичних ігор у контексті а також обов’язкову спільну діяльність студентів, педагогічних інновацій, синанон-метод як засіб оскільки саме через інтеракції «студент – сту- підготовки до професійної діяльності в системі дент», «студент – викладач» і відбувається процес «людина – людина» та ін. взаємонавчання: передавання знань, формування Застосування різних типів міжособистісної вмінь і навичок. Інтерактивні технології навчання взаємодії, впровадження інтерактивних техноло- застосовують такі форми міжособистісної вза- гій, як свідчить досвід роботи з магістрантами, ємодії, як: робота в малих групах, кооперативне сприяють не лише активізації останніх, але й під- навчання, «снігова куля» та ін. (Гіря, 2007: 6–7). німають методичний рівень майбутнього викла- Основними характеристиками інтерактивних дача, оскільки результатом роботи студентів є технологій навчання можна назвати такі: презентація проекту – розроблення конспекту та – постійна й активна взаємодії всіх студентів; мікровикладання фрагмента заняття із застосу- – рівноправність, рівнозначність суб’єктів ванням інтерактивної технології. Впровадження навчання, викладача і студента; інтерактивних технологій навчання у фахові – організація інтерактивного навчання як спів- курси з підготовки майбутніх викладачів є необ- навчання, взаємонавчання (колективне, групове, хідним і важливим моментом їхньої адаптації навчання в співпраці), через моделювання життє- до роботи в умовах реформування вищої школи. вих ситуацій, використання рольових ігор, спільне Така технологія навчання допомагає майбутнім

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 129 Педагогiка

викладачам залучитися до сучасних європей- тацією інтерактивних видів діяльності, наявних ських освітніх технологій, навчитися поєднувати у суспільній і державній практиці демократич- традиційні (класичні) й інноваційні форми органі- ного суспільства (Сисоєва, 2011). зації взаємодії студентів і викладачів в аудиторії, Проте, як стверджує І. Луцик, у процесі вико- створює умови для розвитку самостійності, фор- ристання інтерактивних технологій можуть про- мує та розвиває творчі здібності, комунікативні явитися їхні недоліки: компетенції, активізує студентів як рівноправних – засвоєння незначного обсягу інформації суб’єктів навчання. потребує значного часу; Ми підтримуємо думку С. Сисоєвої, яка виді- – складно налагодити взаємонавчання як ляє такі позитивні результати інтерактивних тех- постійний механізм; нологій навчання: – кожна інтерактивна технологія потребує – дозволяють інтенсифікувати процес розу- попереднього розгляду і навчання учасників про- міння, засвоєння й творчого застосування знань цедури; під час вирішення практичних завдань. Ефектив- – результат роботи студентів менш передбачу- ність забезпечується завдяки більш активному ваний; включенню студентів у процес не тільки здобуття, – дисципліна студентів на інтерактивному але й безпосереднього використання інтегрова- занятті може бути проблемою для викладача ного комплексу знань. Якщо форми й методи інтер- (Луцик, 2007). активних технологій навчання застосовуються На нашу думку, зазначені недоліки не знижують регулярно, то в студентів формуються продук- цінності використання інтерактивних технологій тивні підходи до оволодіння інформацією, зникає у навчально-пізнавальній діяльності. Підвищити страх висловити неправильне припущення і вста- ефективність інтерактивних технологій навчання новлюються довірливі відносини з викладачем; допоможе використання комп’ютерної техніки, – підвищують мотивацію й залученість сту- мультимедійних засобів та спеціального програм- дентів до вирішення навчальних проблем, що ного забезпечення. Використання інтерактивних дає емоційний поштовх до наступної пошукової технологій для викладання педагогічних дисци- активності суб’єктів навчання, спонукує їх до плін дозволяє значно покращити рівень засвоєння конкретних дій. Інтерактивні технології навчання матеріалу студентами, а отже, підвищити рівень формують здатність мислити неординарно; їхніх знань, що є запорукою успішної діяльності. – дають досвід встановлення контакту, взаємо- Висновки. Отже, під час підготовки магістрів залежних ціннісно-змістовних відносин зі світом, освіти засобами інтерактивних технологій педагог людьми й самим собою – досвід діалогічної пізна- виконує функції помічника, консультанта, фасилі- вальної діяльності, соціально-моральних комуні- татора. Центральне місце в його діяльності посі- кативних відносин і самопізнання; дає не окремий студент як індивід, а група студен- – не тільки забезпечують приріст знань, умінь, тів, які взаємодіють, стимулюють і активізують навичок, способів діяльності, але й є необхідною один одного. У разі застосування інтерактивних умовою для становлення й удосконалювання технологій сильніше за все діє на інтелектуальну професійної компетентності через включення активність дух змагання, суперництва, коли сту- учасників освітнього процесу в осмислене пере- денти колективно шукають істину. живання індивідуальної й колективної діяль- Особливістю використання інтерактивних тех- ності для накопичення досвіду, усвідомлення й нологій навчання є можливість підвищити якість прийняття цінностей; підготовки студентів, що дає змогу сформувати – припускають можливість комунікації з викла- нову генерацію фахівців, які покликані ефективно дачем і партнерами по навчанню, співробітництво трансформувати професійні знання в практичні в процесі пізнавальної й творчої діяльності; навички й уміння, сприяти розвитку не тільки – змінюють не тільки досвід і настанови учас- теоретичного, а й практичного мислення, набути ників, але й навколишню дійсність, тому що най- досвіду міжособистісної та групової взаємодії, частіше інтерактивні технології навчання є імі- здатності до самостійного вирішення проблем.

130 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Павлова В. Особливостi пiдготовки магiстрiв освiти...

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Гіря К. Впровадження інтерактивних форм навчання у вищому навчальному закладі. Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України. Ялта: РВВ КГУ, 2007. Ч. 1. С. 36–40. 2. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; головний ред. В. Кремень. К.: Юрінком-Інтер, 2008. 1040 с. 3. Луцик І. Використання інтерактивних методів як засіб створення інтенсивного освітнього середовища. Нові технології навчання. 2007. № 46. С. 59–63. 4. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: наук. метод. посібник / за ред. О. Пометун. Київ: А.С.К., 2004. 192 с. 5. Симоненко В., Фомин Н. Современные педагогические технологии: учебное пособие. Брянск: Изд-во БГПУ, 2001. 395 с. 6. Сисоєва С. Інтерактивні технології навчання дорослих: навчально-методичний посібник. Київ: ВД «ЕКМО», 2011. 324 с.

REFERENCES 1.Hiria K.S. Vprovadzhennia interaktyvnykh form navchannia u vyshchomu navchalnomu zakladi. Profesionalizm pedahoha v konteksti Yevropeyskoho vyboru Ukrainy [Introduction of interactive forms of education in higher education. Professionalism of a teacher in the context of the European choice of Ukraine]. Yalta, RBB KGU Publ., 2007. part 1, pp. 36–40 [in Ukrainian]. 2. Kremen V.H Entsyklopediiaosvity [Encyclopedia of education]. Kyiv,Yurinkom Inter Publ., 2008, 1040 p. [in Ukrainian]. 3. Lutsyk I. H. Vykorystannia interaktyvnykh metodiv yak zasib stvorennia intensyvnohoosvitnogo seredovyshcha. Novi tekhnolohii navchannia [Using interactive methods as a means of creating an intense learning experience. New learning technologies], 2007, № 46, pp. 59–63 [in Ukrainian]. 4. Pometun O.I. Suchasnyy urok.Interaktyvnitekhnolohiinavchannia [Modern lesson. Interactive learning technologies]. Kyiv, А.С.К Publ., 2004, 192 p. [in Ukrainian]. 5. Simonenko V.D., Fomin N.V. Sovremennyie pedagogicheskie tehnologii [Modern pedagogical technologies]. Bryansk, BGPU Publ., 2001, 395 p. [in Russian]. 6. Sysoieva, S.O. Interaktyvni tekhnolohii navchannia doroslykh [Interactive learning technologies for adults] Kyiv, EKMO Publ., 2011, 324 p. [in Ukrainian].

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 131 Педагогiка

УДК 378.147.091.33:811.11 DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/21.167322

Роман ПРИБОРА, кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри мовних та гуманітарних дисциплін № 2 Донецького національного медичного університету (Кропивницький, Україна) [email protected]

МЕТОД КЕЙСІВ НА ЗАНЯТТЯХ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ У ВИЩИХ МЕДИЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ У статті розглядаються особливості використання методу кейсів для вивченя англійської мови за профе- сійним спрямуванням у вищих медичних закладах освіти. Уточнюється визначення методу та характеризу- ються його типи. Проаналізовано основні труднощі, з якими може зіткнутися викладач під час застосування кейс-методу, та шляхи їх подолання. Запропоновано 5-тикроковий алгоритм роботи над навчальною ситуацією (кейсом), в якому поєднуються комунікативний і професійний аспекти вивчення англійської мови за медичним спрямуванням. Ключові слова: метод кейсів, методика викладання англійської мови за професійним спрямуванням, англій- ська мова за медичним спрямуванням, вищий медичний навчальний заклад, професійно орієнтоване навчання.

Roman PRYBORA, Candidate of Pedagogical Sciences, Senior Teacher at the Department of Language and the Humanities Course of Donetsk National Medical University (Kropyvnytsky, Ukraine) [email protected]

CASE-METHOD AT THE CLASSES OF ENGLISH FOR SPECIFIC PURPOSES IN HIGHER MEDICAL EDUCATIONAL ESTABLISHMENTS The need of highly professional specialists in different fields including medicine who are able to integrate and interact in the international circles makes higher educational establishments seek for new effective methods of teaching or revise the existing ones. With the inclusion of English subtest in the license integrated exam “Step 1” for medical students in Ukraine paves the way for reconsidering teaching techniques for English for Specific Purposes (ESP) and English for Medical Purposes (EMP) in particular. This study aims to investigate the potential advantages of the use of case-method during the classes of EMP in Ukrainian medical schools. It has been found out that case-method is highly efficient in helping the students to get to know the methodology and obtain necessary experience in resolving complex situation. Nevertheless, teachers of EMP may face difficulties with the application of this teaching technique. While the communicative aspect (the use of professional vocabulary and administering communicative skills) can be controlled and properly assessed by the teacher, the professional aspect of the case (relevant knowledge and professional skills) is somewhat problematic as not all English teachers are experts in clinical medicine. To achieve educational goals and help the teachers apply case-method in EMP classes a 5-step algorithm combining communicative and professional aspects has been worked out. It comprises the stages of definition of medical terms and notions, case analysis and hypothesis statement, hypothesis verification, diagnosing and course of treatment. Descriptive analysis of the exemplar case of “Cerebrovas- cular Accident” was employed to show that work on each stage targets the development of different students’ skills both communicative and professional and therefore is based on the application of most appropriate teaching means and techniques. It has been proved that case-method is of great significance in learning EMP providing language learning needs of major language skills and creating preferable learning environment. Key words: case-method, methods of teaching English for specific purposes, English for medical purposes, higher medical educational establishment, profession targeted studying.

Постановка проблеми. Швидкі темпи розви- відбувається постійний пошук нових та творча тку практично всіх сфер життєдіяльності людини адаптація наявних методів та прийомів навчання, відповідно до потреб нового часу висувають які дозволять сформувати в студентів необхідні перед вищою освітою завдання підготовки висо- професійні компетенції. кокваліфікованих професіоналів, які можуть легко За останнє століття кейс-метод міцно вкоре- інтегруватися та здійснювати інтеракцію в між- нився в навчальному процесі більшості провідних народних структурах. Для досягнення цих цілей університетів світу як один з основних методів у вищих навчальних закладах, зокрема медичних, підготовки спеціалістів для різних галузей. Із часу

132 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Прибора Р. Метод кейсiв на заняттях з англiйської мови...

першого застосування на медичному факультеті на основі реальних життєвих ситуацій, в осно- університету Макмастера в Канаді 1967 р. метод вному орієнтована на студентів. Проблеми з кон- впроваджено в багатьох медичних школах Сполу- текстуальною інформацією дають можливість чених Штатів Америки (далі – США), Канади та студентам застосовувати свої знання, удоскона- Західної Європи. В українських вищих медичних лювати навички систематизації інформації, вияв- закладах технологія стала активно впроваджува- ляти і вирішувати проблеми (Scales, 2013: 111). тися лише в останні десятиліття. Як зазначає російський науковець Н. Павельєва, Розуміння того, що більша частина фахових є дві класичні школи кейс-методу: Гарвардська джерел оприлюднюються англійською мовою, (американська) і Манчестерська (європейська). та включення із 2018–2019 н. р. субтесту англій- Кейс-метод у Гарвардській школі орієнтується на ською мовою до складу ліцензійних інтегрованих пошук єдиного правильного рішення поставле- іспитів «Крок 1» для забезпечення належного ного завдання, у Манчестерській – завдання може контролю рівня компетентності студентів з англій- мати декілька правильних рішень (Павельева, ської мови професійного спрямування, сприяння 2008: 33). її вивченню під час засвоєння фундаментальних Американські вчені I. Слайтенхорст та Р. Бік дисциплін (лист МОЗ, 2017: 2) змушує перегля- стверджують, що з кінця ХІХ ст. низка медичних нути підходи до викладання дисципліни в закла- навчальних закладів США творчо запозичили дах вищої медичної освіти України. досвід шкіл бізнесу і права та стали впроваджу- Аналіз досліджень. Потенціал кейс-методу вати в навчальну програму метод кейсів, або щодо дослідження та навчання вивчали закордонні навчання на основі клінічного випадку, з метою науковці Ч. Йен, Р. Йін, Р. Крістенсен, Н. Павєльєва, зв’язку теоретичних знань із клінічним контек- П. Скейлз, Е. Хансен та інші. Над застосуванням стом (Sligtenhorst, 2011: 19). Отже, більшість кейсів для формування професійної компетент- сучасних іноземних науковців погоджуються ності студентів-медиків працювали Дж. Арон- з тим, що медичні кейси – це конкретні симп- хейм, М. Гагаріна, І. Скрипник, Т. Скот, І. Слайтен- томи і синдроми пацієнта, стосовно яких студент хорст. Окремі питання використання методу кейсів може прийти до «правильної відповіді» через у вищих навчальних закладах під час навчання постановку запитань і пошук відповідей на них англійської мови розглядалися В. Матюшенко, (Ahronheim, 2005: vii). Як бачимо, метод кейсів Є. Дьоміною, О. Дьоміною, М. Золотовою, Б. Робін- дає змогу ознайомитися з методологією і набути сон, Т. Хатчінсон та іншими. Проте, незважаючи практичного досвіду у вирішенні проблем. на посилення цікавості сучасних закордонних і Даний метод сприяє засвоєнню знань вітчизняних педагогів до проблеми використання із навчального предмета «Англійська мова за про- методу кейсів у навчальній практиці, залишаються фесійним спрямуванням», підвищенню рівня про- малодослідженими питання застосування даного фесійної компетентності та самооцінки студентів. методу для навчання англійської мови професій- Грамотне ведення діалогу і листування відкриває ного спрямування у вищих медичних закладах. шлях до спілкування із закордонними колегами, Мета статті – проаналізувати особливості читання англомовної тематичної літератури, дає використання методу кейсів на заняттях з англій- можливість брати участь у престижних міжнарод- ської мови професійного спрямування у вищих них конференціях. медичних закладах освіти. Є. Дьомина вважає, що застосування методу Виклад основного матеріалу. У науковій літе- кейсів на заняттях з англійської мови передба- ратурі поруч із терміном «метод кейсів» (М. Золо- чає дві взаємодоповнюючі мети: удосконалення това, Є. Дьоміна, О. Дьоміна, Ю. Русіна) вжи- мовленнєвої компетенції та формування про- ваються терміни «кейс-метод» (Ю. Дегтярьова, фесійних якостей студентів (Дьоміна, 2015: 5). А. Сидорова, О. Ільїна, Н. Павельєва, П. Скейлс, Крім того, зважаючи на специфіку підготовки І. Скрипник), «метод кейс-стаді» (Є. Дьоміна, студентів медичного закладу, уточнимо, що про- В. Матюшенко), «метод кейс-аналізу» (М. Гага- фесійні якості ми розуміємо як уміння правильно ріна, Л. Щербатих,), «метод конкретних ситуацій» проаналізувати і зрозуміти ситуацію, виокремити (Л. Барнс, Р. Крістенсен, Е. Хансен), «метод ана- важливу інформацію з анамнезу, визначити симп- лізу ситуацій» (В. Біскун, Ю. Сурмін). Встанов- томи, причини їх появи, обґрунтувати діагноз іно- лено, що одні вчені вживають лише один термін, земною мовою. інші – кілька з них паралельно. Під час навчання англійської мови метод допо- За визначенням американського науковця магає вирішити низку завдань: 1) створює необ- П. Скейлса, кейс-метод – це навчальна діяльність хідне мовленнєве середовище і мотивує студентів

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 133 Педагогiка

використовувати англійську мову для вирішення до оптимальної самостійної діяльності. Хоча реальних життєвих завдань; 2) ефективно роз- кожен кейс виконує навчальну функцію, ступінь її виває вміння всіх видів мовленнєвої діяльності; вираженості в різних кейсах неоднаковий. 3) формує вміння ділового спілкування, а також Навчальні кейси відображають типові ситуа- низку аналітичних, творчих, соціальних навичок; ції, що найчастіше трапляються в клініці, з якими 4) навчає використовувати мовленнєві уміння доведеться зіткнутися молодому лікарю в прак- та навички в умовах динамічної ситуації, розвиває тичній діяльності. Перевага віддається навчаль- гнучкість мислення (Золотова, 2015: 2; Дьоміна, ним та виховним завданням, що зумовлює зна- 2015: 5). чний елемент умовності під час відображення Обов’язковою умовою ефективного викорис- в ньих реальних фактів із клінічної практики тання кейс-методу є компетентність викладача (Гагарина, 2016: 44–45). в предметі кейсів, з одного боку, та методиці У кейсі представлені штучний анамнез життя, викладання предмета, з іншого. Це може створю- анамнез хвороби, скарги хворого, об’єктивні дані вати деякі труднощі під час використання цього захворювання, які збираються з найбільш важли- методу для навчання англійської мови професій- вих і правдивих життєвих деталей. Завдання дає ного спрямування. Викладач англійської мови змогу вивчити основну термінологію. Крім того, за професійним спрямуванням, будучи компе- це дозволяє бачити в ситуаціях типові обставини, тентним у методиці викладання свого предмета, розвиває здатність аналізувати ситуації через ана- не завжди може бути достатньо компетентним логії (схожі клінічні випадки). у медичних питаннях, на основі яких і будуються Робота над навчальною ситуацією починається кейси. Підбір кейсів для опрацювання на заняттях тільки тоді, коли студенти вже знайомі з лексич- з англійської мови потребує ретельної підготовчої ним і граматичним матеріалом, необхідним для роботи з боку викладача. аналізу. Важливою вимогою під час створення кейсів Є деякі особливості створення навчальних є реальність діагнозу, анамнезу, перебігу захво- ситуацій, які необхідно враховувати викладачам. рювання, тому вправи пишуть на основі реальних По-перше, вони готуються з метою створення фактів. Це дає можливість студентам відчути, як творчої атмосфери, яку б викладач зміг спряму- ухвалюються рішення, і відпрацювати стратегію вати на розв’язання необхідних завдань. По-друге, дій у реальній ситуації. вони повинні відповідати тематиці заняття, міс- Джерелами кейсів з англійської мови для сту- тити проблему чи конфлікт інтересів. По-третє, дентів медичних вузів можуть бути: підручники вони потребують високого рівня теоретичної і посібники; періодичні і неперіодичні видання підготовки, міжпредметних знань. По-четвертє, із клінічної діагностики, історії хвороб. навчальні ситуації мають врегульовуватися в умо- У реальній практиці складання кейсів най- вах часових меж, відповідати знанням та навикам частіше домінує одне джерело. Такий підхід, як студентів. По-п’ятє, вони повинні вчити аналізу- зазначають закордонні (Л. Барнс, Р. Крістенсен, вати конкретну інформацію, простежувати при- Е. Хансен) та російські (М. Гагарина, А. Гагарин, чино-наслідкові зв’язки, виділяти ключову про- Л. Щербатих) науковці, покладений в основу кла- блему, визначати основні терміни. сифікації кейсів за ступенем впливу їхніх осно- Російський педагог-лінгвіст В. Матюшенко вних джерел. На цій основі виділяють: 1) прак- зазначає, що обсяг проблемної ситуації залежно тикоорієнтовані кейси, які відображають реальні від мети і завдань навчання може варіювати від життєві або професійні ситуації; 2) навчальні 0,5 до 3 сторінок (Матюшенко, 2010: 129). (теоретичні) кейси, основним завданням яких є Метод кейсів дозволяє застосовувати всі навчання; 3) науково-дослідні кейси, орієнтовані форми аудиторної роботи студентів: індивіду- на дослідницьку діяльність (не використовуються альну, парну, групову, фронтальну, та розвивати під час навчання англійської мови). всі види мовної діяльності: читання (оглядове, Практикоорієнтовані кейси детально опи- аналітичне, вибіркове, пошукове), говоріння сують конкретну реальну ситуацію, реальний (монологічне, діалогічне), письмо (складання випадок із діяльності лікаря-практика. Навчальне плану, написання есе). призначення таких кейсів може зводитися до тре- Всі навчальні ситуації мають чітко визна- нування студентів, закріплення знань, умінь щодо чену структуру: 1) опис ситуації; 2) завдання та даної ситуації. Завдання повинно бути макси- питання для обговорення; 3) додаток із допоміж- мально наочне і детальне, а основний його зміст ною інформацією у вигляді документів, таблиць, зводиться до пізнання життя і набуття здатності схем, бланків аналізів.

134 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Прибора Р. Метод кейсiв на заняттях з англiйської мови...

Українські науковці І. Скрипник, С. Сорокіна, ситуації не змінюються, а наводиться поетапно Т. Шевченко, І. Кудря, О. Шапошник пропонують для досягнення комунікативних цілей. такі етапи створення кейса: Студенти ознайомлюються з першою части- 1. Написання схеми кейса: ною навчальної ситуації. 1.1. Паспортні дані пацієнта; A. R., a 62-year-old man, was admitted to the ER 1.2. Опис ситуації (скарги, анамнестичні відо- with right hemiplegia and aphasia. He had a history мості, симптоми, синдроми основної патології). of hypertension and recent transient ischemic attacks 1.3. Результати додаткових методів обсте- (TIAs), yet was in good health when he experienced ження. a sudden onset of right-sided weakness. He arrived 2. Визначення методичної мети кейса (Скрип- in the ER via ambulance within 15 minutes of onset. ник: 6). Крок 1. Визначення ключових термінів Під час навчання англійської мови професій- і понять. На першому етапі використовується ного спрямування в медичних закладах необхідно метод мозкового штурму. Студентам пропону- враховувати специфіку застосування методу ється в групах віднайти в навчальному кейсі клю- кейсів. Викладач англійської мови не завжди є чові поняття та терміни і дати їхнє визначення. фахівцем із клінічної діагностики. Тому робота Відповіді порівнюються із правильними визна- над проблемними ситуаціями на зразок визна- ченнями, що демонструються на дошку за допо- чення захворювання на основі скарг, анамнестич- могою проектора. них відомостей, симптомів, синдромів основної ER – Emergency Room – The ER is the part of a патології та рекомендації щодо вибору лікування hospital where people who have severe injuries or може бути об’єктивно оцінена лише в питанні sudden illnesses are taken for emergency treatment. застосування мовних одиниць, кліше, відповідної Hemiplegia – paralysis of one side of the body термінологічної лексики. Для визначення рівня (hemi = half, plegia = paralysis). володіння професійними знаннями й уміннями Aphasia – inability (or impaired ability) to under- студентів у цьому контексті потрібно залучати stand or produce speech, as a result of brain damage фахівців із медичних дисциплін, які володіють (a = absence, phasia = speech). англійською мовою. Hypertension – abnormally high blood pressure Самостійно ж викладач англійської мови може (hyper = over, excessive). застосовувати й оцінювати навчальні ситуації, Transient ischemic attacks – a brief episode of в основі яких лежить перевірка комунікативних neurological dysfunction caused by loss of blood flow компетенцій студента. Наприклад, введення діа- (ischemia) in the brain, spinal cord, or retina, without логу прийому пацієнта лікарем, надання інструк- tissue death (infarction) (trans = between). ції щодо використання медичних препаратів та Крок 2. Аналіз ситуації та формулювання апаратів (інгалятора, термометра, глюкометра гіпотези. В основі другого етапу лежать міжпред- тощо), повідомлення інформації про здоровий метні зв’язки. Студенти на основі вивченого мате- спосіб життя, профілактику захворювань та інш. ріалу зі спеціальних дисциплін повинні визначити Отже, професійно орієнтовані навчальні кейси і навести можливі пускові механізми описаних може готувати викладач, який одночасно є фахів- у ситуації ознак і симптомів, встановити законо- цем з англійської мови і клінічної діагностики або мірності їх одночасної появи. Відбувається акти- спеціаліст з іноземної мови за консультаціями візація лексичних та граматичних знань, умінь фахівця із профільних дисциплін. Комунікативно іншомовного монологічного та діалогічного мов- орієнтовані навчальні ситуації складаються тільки лення. Результати обговорення в парах представ- фахівцем з англійської мови. ляються кожним їх членом по черзі. Розглянемо роботу за методом кейсів на при- Hemiplegia – stroke, head injury, diabetes, brain кладі ситуації Cerebrovascular Accident (далі – tumor, infections (meningitis, encephalitis), inflam- CVA), що пропонується в навчальному посібнику mation of the blood vessels. “Medical Terminology: An Illustrated Guide” Aphasia – stroke, severe head injury, brain tumor, американського автора Б. Коен (Cohen, 2004: brain infection, dementia (such as Alzheimer’s disease). 491]. Однак, враховуючи специфіку предмета Hypertension – smoking, being overweight or «Англійська мова за професійним спрямуванням» obese, lack of physical activity, too much salt in the та освітні цілі, які ставляться перед викладачем diet, too much alcohol consumption, stress, older і студентами, алгоритм роботи над кейсом був age, genetics, family history of high blood pressure, розроблений нами і відрізняється від наведеного chronic kidney disease, adrenal and thyroid disor- в посібнику. Варто зазначити, що зміст та виклад ders, sleep apnea.

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 135 Педагогiка

Transient ischemic attacks – brief vessel blockage, The CT scan, read by the radiologist, did not plaques, a blood clot moving to an artery. show intracerebral or subarachnoid hemorrhage. Крок 3. Верифікація гіпотези. Студенти пра- A. R. was diagnosed with probable acute ischemic цюють у групах, обговорюють і створюють алго- stroke within 1 hour of onset of symptoms. ритм першочергових та допоміжних обстежень, Крок 5. Курс лікування. Заключний етап. які допоможуть встановити клінічну картину. Порівняння рішень, ухвалених у групах, з рішенням, Відповіді аргументуються. Творча інтеракція між ухваленим насправді, оцінка роботи над кейсом. студентами стимулює до полілогічного мовлення, A. R. was cleared as a candidate for immediate а також дозволяє засобами англійської мови уза- fibrinolytic treatment. гальнити знання, отримані на заняттях із профіль- Запропонований алгоритм роботи над навчаль- них дисциплін. ною ситуацією (кейсом) поєднує комунікативний A rapid general assessment and neuro exam, і професійний аспекти вивчення англійської мови including a Glasgow coma scale (GCS) rating, to за професійним спрямуванням у вищих медичних determine his candidacy for fibrinolytic therapy. закладах освіти. A noncontrast CT scan to look for evidence of Висновки. Отже, метод кейсів – інтегрований, hemorrhagic or ischemic stroke, post-cardiac arrest інтерактивний метод навчання, використання ischemia, hypertensive encephalopathy, craniocere- якого сприяє розвитку умінь вести дискусію, bral or cervical trauma, meningitis, encephalitis, brain аргументувати відповіді, працювати в команді abscess, tumor, and subdural or epidural hematoma. й ухвалювати правильні колективні рішення (про- Крок 4. Постановка діагнозу. Етап діагносту- фесійна підготовка), підвищує рівень засвоєння вання передбачає роботу всієї групи. Діяльність, англійської медичної термінології, удосконалює побудована за принципом «якщо – то», нагадує навички професійного читання й аналізу інфор- медичний консиліум і покликана розвивати у сту- мації англійською мовою (мовна підготовка май- дентів навички полілогічного мовлення, уміння бутніх лікарів). Проте він не є універсальним аналізу та синтезу, професійної аргументації. і ефективний тільки в поєднанні з іншими мето- Результати порівнюються з висновком, наведеним дами навчання англійської мови за професійним у посібнику. спрямуванням.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Гагарина М., Гагарин А. Возможности и перспективы применения метода кейс-анализа в подготовке врачей клинических специальностей. Медицинское образование и профессиональное развитие. 2016. № 4. С. 39–48. 2. Демина Е. О некоторых методах обучения английскому языку в неязыковых высших учебных заведениях. Научные труды КубГТУ. 2015. № 6. С. 1–10. URL: https://ntk.kubstu.ru/file/491. 3. Золотова М., Демина О. О некоторых моментах использования метода кейсов в обучении иностранному языку. Теория и практика общественного развития. 2015. № 4. С. 133–135. URL: https://cyberleninka.ru/article/v/o-nekotoryh- momentah-ispolzovaniya-metoda-keysov-v-obuchenii-inostrannomu-yazyku. 4. Матюшенко В. Метод case study в обучении иностранному языку студентов нелингвистических вузов. Вестник Московского государственного областного университета. Серия «Педагогика». 2010. № 4. С. 128–132. 5. Павельева Н. Кейс-метод в профессиональном образовании. Менеджмент знаний. 2008. Август. С. 33–42. 6. Про визначення рівня компетентності з іноземної мови професійного спрямування у студентів, громадян України, які навчаються за спеціальностями «Медицина», «Стоматологія», «Фармація» галузі знань 22 «Охо- рона здоров’я»: лист МОЗ від 29 червня 2017 р. № 08.1–30/17662. URL: https://www.testcentr.org.ua/docs/MoH/ MoH-2017.06.29-08.1-30_17662.pdf (дата звернення: 12.09.2018). 7. Кейс-Метод як приклад інтерактивного навчання студентів-медиків клінічним дисциплінам / І. Скрип- ник, С. Сорокіна, Т. Шевченко, І. Кудря, О. Шапошник. С. 1–9. URL: elib.umsa.edu.ua/jspui/bitstream/umsa/2720/5/ kejs_metod.pdf. 8. Case Studies in Geriatric Medicine / J. Ahronheim, Z.-B. Huang, V. Yen, Ch. Davitt, D. Barile. New York: Сambridge University Press, 2005. 303 p. 9. Cohen B. Medical Terminology: An Illustrated Guide. 4th edition. Baltimore: Lippincott Williams & Wilkins, 2004. 728 p. 10. Scales P. Teaching in the Lifelong Learning Sector. England, Maidenhead, 2013. 329 p. 11. Sligtenhorst I., Roger J. Inclusion of an Integrated Team Based Learning Session in First Year Histology is Well Received, but Who Fares Well and Who. The Open Medical Education Journal. 2011. № 4. P. 18–23. 12. Yin R. Applications of Case Study Research (3rd edition). Los Angeles: SAGE Publications, Inc., 2011. 264 p.

136 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Прибора Р. Метод кейсiв на заняттях з англiйської мови...

REFERENCES 1. Haharina M. H. Vozmozhnosti i perspektivy prymenenyia metoda keis-analiza v podhotovke vrachei klinicheskikh spetsialnostei [Potential and prospects of the use of case-analysis method in the clinic doctors training / M. H. Haharina, A. O. Haharin // Medical education and professional development. – 2016.– № 4. – pp. 39–48 [in Russian]. 2. Demina E. V. O nekotorykh metodakh obuchenyia anhliiskomu yazyku v neiazykovykh vysshykh uchebnykh zave- deniiakh [About some methods of teaching English in non-linguistic higher educational establishments] / E. V. Demyna // Scientific works of KubSTU. – 2015. – № 6. – pp. 1–10 [in Russian]. 3. Zolotova M. V. O nekotorykh momentakh ispolzovaniia metoda keisov v obuchenii inostrannomu yazyku [About some moments of case-method use in teaching foreign language] / M. V. Zolotova, O. A. Demyna // Theory and practice of public development. – 2015. – № 4. – pp. 133–135 [in Russian]. 4. Matiushenko V. V. Metod case study v obuchenii inostrannomu yazyku studentov nelinhvisticheskikh vuzov [Case- study method in teaching a foreign language to students of non-linguistic universities] // Herald of Moscow State Regional University. – 2010. – № 4. – pp. 128–132 [in Russian]. 5. Paveleva N. Keis-metod v professionalnom obrazovani [Case-method in professional education] / N. Paveleva // Knowledge management. – 2008. – August. – pp. 33–42 [in Russian]. 6. Pro vyznachennja rivnja kompetentnosti z inozemnoji movy profesijnogho sprjamuvannja u studentiv, ghromadjan Ukrajiny, jaki navchajutjsja za specialjnostjamy “Medycyna”, “Stomatologhija”, “Farmacija” ghaluzi znanj 22 “Okhorona zdorov’ja”: Lyst MOZ vid 29.06.2017. № 08.1–30/17662. [About the assessment of the competence level in foreign language for specific purpose of Ukrainian students studying “General Medicine”, “Dentistry”, “Pharmacy” by specialty 22 Health care: Letter of the Ministry of Heals Care]. URL: https://www.testcentr.org.ua/docs/MoH/MoH-2017.06.29-08.1-30_17662. pdf (data zvernennja 12.09.2018) [in Ukrainian]. 7. Skrypnyk I. M. Keis-Metod yak pryklad interaktyvnoho navchannia studentiv-medykiv klinichnym dystsyplinam [Case-method as an example of interactive teaching medical students in clinical subjects] / I. M. Skrypnyk, S. I. Sorokina, T. I. Shevchenko, I. P. Kudria, O. A. Shaposhnyk. – Title from the screen: elib.umsa.edu.ua/jspui/bitstream/umsa/2720/5/ kejs_metod.pdf. – pp. 1–9 [in Ukrainian]. 8. Ahronheim J. C. Case Studies in Geriatric Medicine / J. C. Ahronheim, Z.-B. Huang, V. Yen, Ch. Davitt, D. Barile. – New York: Сambridge University Press, 2005. – 303 p. 9. Cohen B. J. Medical Terminology: An Illustrated Guide. 4th edition. – Baltimore: Lippincott Williams & Wilkins, 2004. – 728 p. 10. Scales P. Teaching in the Lifelong Learning Sector / Peter Scales. – England, Maidenhead. – 2013. – 329 p. 11. Sligtenhorst I. V. Inclusion of an Integrated Team Based Learning Session in First Year Histology is Well Received, but Who Fares Well and Who Benefits? / Isaac Van Sligtenhorst, J. Roger // The Open Medical Education Journal. – 2011. – № 4. – P. 18–23. 12. Yin R. K. Applications of Case Study Research (3rd edition) / Robert K. Yin. – Los Angeles: SAGE Publications, Inc., 2011. – 264 p.

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 137 Педагогiка

УДК 378.016:792.83 DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/21.167323

Лілія ПРИГОДА, старший викладач кафедри хореографії Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (Полтава, Україна) [email protected]

ЗМІСТОВИЙ КОМПОНЕНТ ДИСЦИПЛІНИ «НАРОДНО-СЦЕНІЧНИЙ ТАНЕЦЬ» У ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ У статті охарактеризовано умови виникнення та шляхи подальшого розвитку навчальної дисципліни «Народно-сценічний танець». Автором визначено відомі сьогодні методики з вивчення даного предмета. Роз- крито значення та доведено актуальність вивчення навчальної дисципліни «Народно-сценічний танець» у системі професійної хореографічної освіти. Досліджено особливості викладання народно-сценічного танцю у вищих педагогічних навчальних закладах, запропоновано певний розподіл навчального матеріалу з дисципліни за семестрами та курсами. Також охарактеризовано методи та прийоми, які доречно використовувати викла- дачам із народно-сценічного танцю в роботі зі студентами під час навчального процесу. Ключові слова: хореографічна освіта, народно-сценічний танець, навчальна дисципліна, методика викла- дання, навчальний процес, вчитель хореографії.

Liliya PRYHODA, Department of Choreography Poltava V. G. Korolenko National Pedagogical University (Poltava, Ukraine) [email protected]

THE CONTENT COMPONENT OF THE DISCIPLINE “FOLK-STAGE DANCE” IN HIGHER PEDAGOGICAL EDUCATIONAL INSTITUTIONS Nowadays the subject “Folk-stage dance” is a compulsory discipline in the choreographic education system of professional dancers and future teachers of choreography both in Ukraine and throughout the world. The purpose of the paper is to examine the educational process of studying the subject “Folk-stage dance” and to determine the content component of this discipline in higher educational institutions. The author describes the circum- stances of occurrence and ways of further development of the discipline. It was clarified that “Folk-stage dance” as a subject of study appeared at the end of the nineteenth century in the St. Petersburg Imperial Choreographic College. The further development of folk-stage dance depended directly on the existence of a developed and closely related to practice of methodical system of education of dancers. An important event in the development of folk-stage dance was the publication of the first manual “Fundamentals of characteristic dance” (1939) by A. Lopukhov, A. Shiryaev, A. Bocharov, which became the world’s first Methodological guidelines on this subject and methodological basis for the development of a new discipline. The article deals with the peculiarities of teaching folk-stage dance in higher pedagogical educational institutions, and proposes a certain distribution of educational material on discipline in semesters and courses. It also describes the methods and techniques that are appropriate for lecturers of folk-stage dance when working with students during the educational process. The importance of the study of the discipline “Folk-stage dance” in the system of professional choreographic education was revealed and relevance was proved. A modern teacher of choreography is a professional who has a comprehensive general cultural, professional, psychological, pedagogical and methodological training. That is why the future specialists in choreography need to have a thorough knowledge of the methods of teaching folk-stage dance. The process of improving the methods of studying the discipline “Folk-stage dance” continues in our time. Studying in higher education institutions at the choreography department it’s based on the obligatory regularity of the classes, which ensure the systematic consolidation of the skills acquired, promote the creative growth of students. The methodology of studying and the rules for performing folk-stage exercise in general is similar to the classic exercise. However, one should not forget about the plastic-technological features of folk dance. Specificity of teaching folk-stage dance in higher pedagogical educational institutions is the skillful, creative use of laws, methods and methods of vocational schools. Key words: choreographic education, folk-stage dance, educational discipline, teaching methods, educational process, teacher of choreography. Постановка проблеми. З давніх-давен народ- Цікавість людей до народного танцю виявляється ний танець був найулюбленішим видом мисте- в прагненні виконувати танці різних народів. цтва. Ставлення до нього не змінилося і зараз. По-перше, це пов’язано з багатогранністю народ-

138 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Пригода Л. Змiстовий компонент дисциплiни...

ного танцю, який поєднує в собі своєрідні виразні Виклад основного матеріалу. «Народно- засоби, музично-пластичні образи, національну, сценічний (характерний) танець» як предмет стильову й історичну приналежність, а також навчання з’явився наприкінці ХІХ ст. у Петер- сприяє фізичному, естетичному та художньому бурзькому імператорському хореографічному розвитку особистості. Народні танці завжди були училищі. Подальший розвиток характерного тісно пов’язані із життям суспільства, з його еко- танцю безпосередньо залежав від наявності роз- номічним, соціальним та суспільно-політичним робленої і тісно пов’язаної із практикою методич- укладом. Кожна епоха обов’язково відображає ної системи виховання характерного танцівника. в народних танцях культуру свого суспільства та Вже у 20-х рр. цю дисципліну поступово включа- його світосприйняття. Завдяки цьому народний ють у програму хореографічних училищ як Ленін- танець завжди буде сучасним і актуальним. Вищі града, Москви, так і інших міст Союзу Радянських навчальні заклади України готують виконавців Соціалістичних Республік (далі – СРСР). У цей же та викладачів народно-сценічного танцю, спеці- період почалися заняття характерним тренажем і алістів-хореографів, які мають бути конкуренто- в класах удосконалення артистів балету в театрах. спроможними в умовах євроінтеграції України. Важливою подією в розвитку народно-сце- Тому важливо правильно спланувати навчальний нічного танцю було видання першого посібника процес у вищих закладах освіти з дисципліни «Основи характерного танцю» (1939 р.) за автор- «Народно-сценічний танець» для досягнення мак- ством А. Лопухова, А. Ширяєва, А. Бочарова, симального результату. який став першою у світі методичною вказівкою Аналіз досліджень. Предмет «Народно-сце- із цього предмета та методологічною основою для нічний танець» сьогодні є обов’язковою дисциплі- розвитку нової дисципліни. Приводом для ство- ною в системі хореографічної освіти професійних рення підручника став досвід найстарішого педа- танцівників та майбутніх вчителів хореографії як гога характерного танцю О. Ширяєва. Самі автори в Україні, так і в усьому світі. Балетмейстерів, називали свою книгу почином у галузі методич- педагогів, мистецтвознавців завжди цікавили про- ного вивчення характерного танцю. Вони виклали блеми генези та розвитку народного танцю. Це, в ній струнку й перевірену власним досвідом сис- зокрема, відобразилося в наукових працях К. Васи- тему характерного тренування, яка відзначалася ленка, Г. Добровольської, М. Ельяша, І. Мойсеєва, логічною послідовністю вправ і доцільним добо- В. Пасютинської, Ю. Слонимського, І. Смірнова, ром рухів. Автори зафіксували рухи, які вже існу- Ю. Станішевського, Т. Ткаченко, В. Уральської. вали в навчальній практиці, за можливості дали Значення уроку народно-сценічного танцю в сис- їм назви, встановили взаємозв’язок, зазначили темі професійної хореографічної освіти дослі- послідовність вивчення окремих вправ у курсі джують сучасні педагоги-хореографи Б. Колно- характерного танцю. Крім того, почин авторів гузенко, О. Марфіна, К. Островська. Народний надихнув інших на створення нових посібників. танець як засіб виховання студентів, майбутніх Протягом другої половини ХХ ст. багато видат- вчителів хореографії розглядають С. Куценко, них майстрів-хореографів у галузі народної хоре- О. Мерлянова, О. Таранцева. Практичні аспекти ографії удосконалювали методики викладання вивчення народно-сценічного танцю в системі народно-сценічного танцю. У 60-х рр. в інститу- професійної освіти висвітлюють Н. Киричук, тах культури відкриваються хореографічні від- І. Легка, О. Яценко. Процес фахової, професійної ділення, які готують майбутніх балетмейстерів підготовки майбутніх вчителів хореографії – тема та педагогів хореографії. Професор Державного досліджень О. Барабаш, Ю. Петрової, Т. Фур- інституту театрального мистецтва імені О. Луна- манової. Особливостям викладання народного чарського Т. Ткаченко видає книгу «Народний танцю під час роботи з дитячими хореографіч- танець» (Ткаченко, 1954). Система вправ народ- ними колективами присвячено дослідження таких ного танцю остаточно виокремилась у самостійну авторів, як: А. Максименко, Л. Пригода, Л. Цвєт- дисципліну. До цього часу предмет «Народно- кова. Проте аспекти викладання народно-сценіч- сценічний танець» дуже швидко поширився й ного танцю саме у вищих навчальних закладах увійшов до навчальних програм різних навчаль- досліджувалися недостатньо, зокрема розподіл них закладів. Старший викладач Ленінградського навчального матеріалу за семестрами. хореографічного училища імені А. Ваганової Мета статті – розглянути навчальний процес А. Блатова видає навчально-методичний посібник вивчення дисципліни «Народно-сценічний танець», із народно-характерного танцю, який тривалий визначити особливості викладання даної дисци- час був популярним серед викладачів народної пліни у вищих педагогічних навчальних закладах. хореографії (Блатова, 1966). Відома характерна

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 139 Педагогiка

танцівниця Н. Стуколкіна випускає посібник теоретичних, практичних, методичних знань «Чотири екзерсиси» (Стуколкіна, 1972). Викла- у галузі народного танцю в обсязі, необхідному дачі московського хореографічного училища для успішної професійної діяльності. Постає видали першу частину навчально-методичного питання, яким же чином розподілити навчальний посібника для навчальних закладів культури та матеріал для здобувачів освітнього ступеня бака- мистецтв «Народно-сценічний танець» (Зацепіна лавр спеціальностей 014 «Середня освіта (Хоре- та ін., 1976). ографія)» та 024 «Хореографія»? Викладач разом Українські фахівці народного танцю також зі студентами мають можливість опрацьовувати активно працювали в цьому напрямі. У 1975 та теоретичний, методичний та практичний матеріал 1976 рр. професор Київського державного інсти- лише 8 семестрів, тобто чотири роки. Спробуємо туту культури імені О. Корнійчука Є. Зайцев розібратися в цьому питанні. видає книгу «Основи народно-сценічного танцю» Річ у тому, що відомі методики пропону- у двох частинах. Це перший посібник із методики ють вивчати матеріал із дисципліни по-різному. вивчення уроку народно-сценічного танцю, який А. Лопухов, А. Ширяєв та А. Бочаров впрова- підготовлено та надруковано українською мовою. джують 5-тирічну програму навчання. А. Блатова Серед сучасних майстрів народної хореографії також підготувала матеріал на п’ять років занять. існують автори методичних і навчальних розро- У методиці Н. Тарасової навчальний матеріал поді- бок із народно-сценічного танцю, які конкурують лено на три роки вивчення. Багаторічний прак- з уже відомими та майже класичними методиками тичний досвід автора статті підказує, що вивчати народного танцю. Доцент кафедри хореографії навчальний матеріал із предмета потрібно за такою Київської державної академії керівних кадрів схемою: І курс – це І рік навчання, ІІ курс – ІІ рік культури та мистецтв В. Володько випускає навчання, ІІІ курс – ІІІ рік навчання та ІV курс – 2002–2004 рр. посібник «Методика викладання IV рік навчання. Головний принцип, який необхідно народно-сценічного танцю» у трьох частинах. використовувати для відбора навчального матері- У 2003–2004 рр. професор кафедри народного алу, – від простого до складного. танцю Московського державного університету Урок народно-сценічного танцю складається із культури та мистецтв Г. Гусев видає посібник трьох частин: вправи біля станка; рухи і комбінації «Методика викладання народного танцю» у трьох на середині залу; навчальні етюди на танцюваль- частинах (Гусев, 2003). 2008 р. вийшли посібники ному матеріалі народних танців, які готуються до В. Каміна «Народно-сценічний танець: груповий постановки. Вправи народно-сценічного екзер- розподіл вправ біля станка» й А. Борзова «Народно- сису, спрямовані на вироблення якостей, необхід- сценічний танець. Екзерсиси біля станка». них для розвитку танцювальної техніки. Кожен Серед відомих сьогодні методик особливе рух екзерсису має своє призначення і виконує місце, на нашу думку, посідає праця завідувача певні функції. На початку уроку, перед народно- кафедри методики викладання характерного, сценічним екзерсисом, рекомендується прово- історичного, сучасного танцю Академії росій- дити невеличку розминку. На першому курсі це в ського балету імені А. Ваганової, професора основному маршеподібні рухи, які скоординовані Наталії Борисівни Тарасової. Її навчальний посіб- з роботою рук: марш танцювальним кроком (по ник «Теорія і методика викладання народно- колу чи фігурній) на всій ступні, на півпальцях, сценічного танцю», який вперше надруковано біг по колу, боковий галоп, підскоки. На другому, 1996 р., присвячений проблемам навчального про- третьому та старших курсах можна використову- цесу в галузі народно-сценічного (характерного) вати різні нескладні гімнастичні вправи, які вико- танцю (Тарасова, 1996). Це єдиний серед наявних нують або стоячі, або лежачі на підлозі. Також сьогодні навчальний посібник, в якому методич- рекомендовано проводити розминку обличчям ний матеріал вправ біля станка та на середині залу до станка, виконуючи нескладні нахили корпусу, описується послідовно. Саме ця методика надає releve, присідання. Ця попередня розминка має значну практичну та методичну допомогу в про- тривати не більш 5–7 хвилин. Наприкінці кожного цесі підготовки та проведення навчальних занять уроку 3–5 хвилин необхідно залишити на вправи, із народного танцю. які заспокоюють дихання і приводять м’язи в стан Дисципліна «Народно-сценічний танець» відносного покою – повільні рухи корпусу і рук. у системі підготовки майбутнього вчителя хоре- Час, відведений на різні частини уроку, зміню- ографії має велике значення, є однією із про- ється залежно від року навчання і задач, які сто- філюючих дисциплін хореографічної освіти. ять перед колективом. Під час І та ІІ семестрів Мета вивчення предмета – набуття студентами навчання багато часу відведено на екзерсис біля

140 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Пригода Л. Змiстовий компонент дисциплiни...

станка – приблизно 2/3 кожного заняття. До кінця складних форм раніше вивчених рухів і нових ІІ семестру навчання – вже 1/2 уроку. На дру- елементів та вправ, призначених для вироблення гому курсі, ІІІ та ІVсеместр навчання і далі, сили ніг, особливо стопи, розвитку пластичності екзерсис біля станка триває одну третину уроку. корпусу, координації та танцювальності. У комбі- Урок народно-сценічного танцю біля станка, осо- нації ширше вводяться portdebras, оберти, нахили бливо на початку навчання, будується не одразу. і перегинання корпусу, що розвиває виконавчі Поступово з окремих елементів, рухів склада- можливості учнів. Головна особливість народно- ються навчальні комбінації. Новий рух вивчається сценічного екзерсису – це активний рух на опо- обличчям до станка, виконується з однієї, а потім рній нозі. У процесі вдосконалення народно- з іншої ноги. Розмаїття пропонованого матеріалу, сценічного екзерсису завершується формування послідовність його засвоєння, помірне наванта- танцювальної техніки виконавців. Це дозволяє ження на суглобо-зв’язочний апарат – запорука виконувати різні за складністю композиції народ- успішного проведення уроку, досягнення голов- них танців. Вправи народно-сценічного екзерсису ної мети – формування необхідних виконавських спрямовані на вироблення якостей, необхідних навичок та вмінь. для розвитку танцювальної техніки. Завданнями народно-сценічного екзерсису Основною задачею народно-сценічного екзер- першого року навчання є вивчення основ і фор- сису біля станка на третьому році навчання є мування професійних навичок, а також розвиток подальший розвиток професійних навичок. суглобо-зв’язкового апарату, вироблення пластич- Для цього додаються нові, більш складні вправи. ності, сили м’язів і натягнутості ніг. Композиція комбінацій екзерсису ускладнюється, Усі вправи екзерсису виконуються в повіль- темп виконання рухів прискорюється. Велике ному темпі, у так званому «чистому вигляді» або значення має виразність виконання кожного еле- в найпростіших комбінаціях. На початку навчання мента. Впродовж четвертого року навчання вдо- рухи корпусу і руки перебувають у статичному сконалюється техніка виконання вивчених рухів, положенні, вправа виконується тільки ногами. зростає складність танцювальних елементів та Із часом можна додатвати нескладні portdebras у артистична майстерність виконавців (Тарасова, характері комбінацій, але з ускладненням рухів 1996). У народно-сценічному екзерсисі часто варто пам’ятати, що на початку навчання не варто застосовується принцип контрастності, тобто ставити декілька завдань одночасно. Народно-сце- чергування різних за навантаженням вправ і еле- нічний екзерсис – це спеціальний танцювальний ментів. Під час його використання одночасно тренінг, відмінний від класичного екзерсису, він включаються в роботу різні групи м’язів, суглобів продовжує розвиток рухового апарату студентів і зв’язок. Наприклад, присідання, рухи для роз- у специфіці пластики народного танцю. Частина витку рухливості стопи, вправи з ненапруженою елементів народно-сценічного екзерсису виникла ступнею і обертальні рухи ніг, вправи на вистуку- на основі елементів класичного танцю та класич- вання, великі кидкові рухи й ін. ного екзерсису (Лопухов та ін., 2007: 10). Най- Друга та третя частини уроку з народно-сце- важливішою умовою повинна бути сувора послі- нічного танцю – це вправи на середині залу довність навчання народно-сценічному екзерсису та танцювальні етюди. Народів на нашій пла- на основі професійного навчання основам класич- неті проживає дуже багато і в кожного свій спо- ного танцю (Тарасова, 1996: 5). Народно-сценіч- сіб відтворити внутрішній світ за допомогою ний екзерсис розвиває м’язи, суглоби і зв’язки, рухів. «Народний танець – це пластичний пор- які не були розвинені вправами класичного екзер- трет народу», – говорив майстер народно-сце- сису. Навчання народно-сценічного екзерсису нічної хореографії І. Мойсеєв. Засвоєння школи загалом аналогічне навчанню класичного екзер- народно-сценічного танцю – найефективніший сису. Однак необхідно пам’ятати про пластико- засіб підготовки студентів до виконання різних технологічні особливості народного танцю. народних танців, ознайомлення з хореографіч- Основна задача народно-сценічного екзер- ною культурою народів світу. Художні особли- сису біля станка на другому році навчання поля- вості танцювальної культури народів світу вияв- гає в закріпленні професійної основи, закладеної ляються в стилі, особливій манері виконання та раніше. У роботі над кожним рухом екзерсису характерній лексиці. У кожного народу упродовж необхідно добиватися точності і чистоти вико- століть склалися і своя пластична мова, і свої тан- нання, тільки після цього можна робити більш цювальні традиції, особлива координація рухів. складні за координацією та композицією вправи. Елементи народно-сценічного танцю на середині На цьому етапі навчання йде засвоєння більш залу відіграють особливу роль у відпрацюванні

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 141 Педагогiка

стилю та манери виконання як фольклорних, так народів світу. Зокрема, оволодіння технікою обер- і сценічно стилізованих танців. Одним із важли- тів робить виконавця більш спритним, рухливим вих розділів школи народно-сценічного танцю є і у виконанні інших танцювальних рухів. так звані сценічні академічні танці. Їхні елементи Найважливішою задачею і запорукою успішної багато в чому спираються на принципи класич- праці будь-якого танцювального колективу є поста- ного танцю. Вивчення даного матеріалу сприяє новка корпусу учнів. До роботи над постановкою відпрацюванню професійних навичок виконавців. корпусу беруться з перших уроків, з початку на Наприклад, угорським сценічним танцям прита- середині залу, потім біля станка. Під час прове- манна стримана, благородна манера виконання. дення занять паралельно з навчальним процесом Польські танці потребують легкості, елегант- здійснюється і постановочна робота. Тому від сту- ності виконання. Іспанські танці допомагають дентів із перших занять треба вимагати не тільки максимально розвинути гнучкість тулуба, вираз- формування рухових навичок, узгодженості рухів ність, танцювальність, пластичність роботи рук із музикою, а й розуміння художньої сторони (Тарасова, 1996: 78). рухів, виразності, емоційності, артистичності та Розподіл народних танців за роками вивчення манери виконання (Ткаченко, 1954: 621). Водно- відбувається за таким принципом: від близьких час потрібна вимогливість до естетичної форми виконавцям за пластикою народних танців до рухів, грамотності, чистоти танцювальної мови. більш складних. Для І року навчання рекомендо- Підготовка виконавців народного танцю – процес вано обирати танцювальний матеріал своєї країни тривалий, який вимагає від педагога та студентів та країн-сусідів, наприклад, танці центральних великої щоденної праці. Будувати урок народно- областей України, танці Білорусії, країн Балтії. На сценічного танцю потрібно так, щоб із вивченням ІІ курсі рекомендовано вивчати, наприклад, тан- технології танцю вона поступово підкорялася сце- цювальне мистецтво Молдови, Угорщини та танці нічним завданням. Поділля, Гуцульщини. На ІІІ курсі можна позна- Висновки. Отже, дисципліна «Народно-сце- йомитися з танцями Польщі, Італії, Закарпаття, нічний танець» у системі підготовки майбутнього Волині. На ІV курсі навчальна програма перед- педагога-хореографа має велике значення, є однією бачає вивчення танців Полтавського краю, циган- з профілюючих у хореографічній освіті. Сучасний ських танців, танців Іспанії та народів Кавказу. учитель хореографії – це професіонал, що має Усі рухи й елементи вивчаються від простих варі- ґрунтовну загальнокультурну, фахову, психолого- антів із подальшим ускладненням. Не можна захо- педагогічну і методичну підготовку. Навчання плюватися багатократним повторенням одного у вищих закладах освіти на хореографічному від- руху, оскільки це може спричинити перевтом- діленні ґрунтується на обов’язковій регулярності лення м’язів, зв’язок, травми. Впродовж одного занять, які забезпечують систематичне закрі- уроку не варто вивчати багато нових рухів. Повто- плення отриманих навичок, сприяють творчому ривши пройдене, можна вивчити одне-два нових росту студентів. Методика вивчення та правила pas. Виконання багатьох народних танців потре- виконання народно-сценічного екзерсису загалом бує особливої м’якості, пластичності рухів рук. аналогічні класичному екзерсису. Однак необ- Тому в урок потрібно вводити спеціальні вправи хідно пам’ятати про пластико-технологічні осо- для розвитку пластиці рук, рухливості кистей бливості народного танцю. Специфіка викладання і плечового поясу. Специфіка хореографічного народно-сценічного танцю у вищих навчальних мистецтва потребує особливої уваги до вивчення закладах полягає в умілому, творчому викорис- обертальних рухів. Оберти є в танцях різних танні законів, засобів і методів професійної школи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Блатова А. Программа по народно-характерному танцу. Л., 1966. 186 с. 2. Гусев Г. Методика преподавания народного танца: упражнения у станка. М.: Владос, 2003. 208 с. 3. Зайцев Є., Колесниченко Ю. Основи народно-сценічного танцю. Вінниця: Нова книга, 2007. 416 с. 4. Народно-сценический танец. Часть I / К. Зацепина, А. Климов, К. Рихтер, К. Толстая, Е. Фарманянц. М., Искусство, 1976. 224 с. 5. Основы характерного танца / А. Лопухов, А. Ширяев, А. Бочаров. СПб.; М.; Краснодар: Планета музыки; Лань, 2007. 344 с. 6. Стуколкина Н. Четыре экзерсиса: уроки характерного танца. М., 1972. 399 с. 7. Тарасова Н. Теория и методика преподавания народно-сценического танца. СПб., 1996. 132 с. 8. Ткаченко Т. Народный танец. М.: Искусство, 1954. 684 с.

142 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Пригода Л. Змiстовий компонент дисциплiни...

REFERENCES 1. BlatovaA.N. Programma po narodno-harakternomu tancu / A.N. Blatova. – L., 1966. – 186 s. [in Russian]. 2. Gusev G.P. Metodika prepodavaniya narodnogo tanca: uprazhneniya u stanka / G.P. Gusev. – M.: Vlados, 2003. – 208 s. [in Russian]. 3. Zajcev Y.V. Osnovi narodno-scenіchnogo tancyu / Y.V. Zajcev, YU.V. Kolesnichenko. – Vіnnicya: NOVA KNIGA, 2007. – 416 s. [in Ukraine]. 4. Zacepina K. Narodno-scenicheskij tanec, chast’ I / K. Zacepina, A. Klimov, K. Rihter, K. Tolstaya, Y. Farmanyanc. – M., Iskusstvo, 1976. – 224 s. [in Russian]. 5. Lopuhov A.V. Osnovy harakternogo tanca / A.V. Lopuhov, A.V. Shiryaev, A.I. Bocharov. – SPb., M., Krasnodar: Planeta muzyki, Lan’, 2007. – 344 s. [in Russian]. 6. Stukolkina N.M. Chetyre ehkzersisa: uroki harakternogo tanca / N.M. Stukolkina. – M., 1972. – 399 s. [in Russian]. 7. Tarasova N.B. Teoriya i metodika prepodavaniya narodno-scenicheskogo tanca / N.B. Tarasova. – SPb., 1996. – 132 s. [in Russian]. 8. Tkachenko T.S. Narodnyj tanec / T.S. Tkachenko. – M.: Iskusstvo, 1954. – 684 s. [in Russian].

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 143 Педагогiка

УДК 377.13 DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/21.167324

Наталія РІДЕЙ, orcid.org/0000–0002–5553–059Х доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри освіти дорослих Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (Київ, Україна) [email protected]

Світлана ТОЛОЧКО, orcid.org/0000–0002–9262–2311 кандидат педагогічних наук, докторант кафедри освіти дорослих Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (Київ, Україна) [email protected]

РОЗВИТОК ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ У статті охарактеризовано дефініції понять «екологічна компетентність», «екологічна культура», «еколо- гічне мислення», «розвиток екологічної компетентності викладачів». Розроблено рівні та критерії, виокремлено основні підходи до розвитку екологічної компетентності у викладачів у системі післядипломної педагогічної освіти. Доведено, що запровадження методики формування екологічної компетентності викладачів засноване на самоосвітній діяльності в межах формальної, неформальної та інформальної освіти впродовж життя, активній взаємодії суб’єктів у системі післядипломної педагогічної освіти. Ключові слова: екологічна компетентність, екологічна культура, екологічне мислення, методика формування.

Nataliia RIDEI, orcid.org/0000–0002–5553–059Х Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Department of Adult Education National Pedagogical M. P. Dragomanov University (Kyiv, Ukraine) [email protected]

Svitlana TOLOCHKO, orcid.org/0000–0002–9262–2311 Candidate of Pedagogical Sciences, Doctoral Candidate at the Department on Adult Education National Pedagogical M. P. Dragomanov University (Kyiv, Ukraine) [email protected]

DEVELOPMENT OF TEACHER ECOLOGICAL COMPETENCE IN THE SYSTEM OF POSTGRADUATE PEDAGOGICAL EDUCATION FOR SUSTAINABLE DEVELOPMENT The article describes the definitions of the concepts “environmental competence”, “environmental culture”, “environmental thinking”, “development of teacher environmental competence”. The purpose of the article is an attempt to open the concept of “environmental teacher competence in the system of postgraduate pedagogical education” and determine the ways of its development. Levels and criteria have been developed, main approaches to the development of teacher environment al competence in the system of postgraduate pedagogical education have been out lined. Future acquiring intellectual and informational features by the society gives teachers tasks of natural, scientific, informational and telecommunication, innovative, cultural-spiritual, socially-proactive, institutional and managerial types, but we think the se tasks are traditionally solved not in the system of higher education. Main approaches to the development of teacher ecological competence are identified, namely: competence, axiological, cultural, pragmatist, system, fundamentalism of ecological education as a component of competence, congruence, creativity, continuity, system and consistency, synergy, holistic, totality of ecological knowledge, predictability of degree determination and limits of productive influence on environment, designing ways to preserve biosphere genetic pool, interdisciplinary, practical orientation. It is proved that

144 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Рiдей Н., Толочко С. Розвиток екологiчної компетентностi... introduction of methodology of forming teacher ecological competencies based on self-educational activities with in the framework of formal, informal and informational education throughout the life, active interaction of subjects in the system of postgraduate pedagogical education. The result will be intensification of learning and creative use of environmental knowledge through more active involving of students in the process of getting and using knowledge in solving specific environmental problems; student intellectual development, in creasing interesting the problems of person’s interaction with the environment, demonstration of environmentally significant personal qualities (humanity, empathy, economy, responsibility, etc.), formation of readiness to use knowledge gained in real life situations; involving a student in various activities, which allow him to determine the degree of environmental problems significance, to make his personal contri- bution to their solution, forming his personal experience. Key words: ecological competence, ecological culture, ecological thinking, methods of formation.

Постановка проблеми. Оцінка реалій сьо- недостатньою розробленістю педагогічних умов, годення, коли широка громадськість лише про- що сприяють формуванню екологічної компетент- ходить етап екологізації свідомості, формує ності викладачів. загальний екологічний світогляд після низки Мета статті – розкрити поняття «екологічна техногенних катастроф або стихійних лих, спо- компетентність викладачів у системі післяди- нукає і викладачів до оволодіння знаннями з еко- пломної педагогічної освіти для сталого розви- логії. Шляхами цілеспрямованого впливу на цей тку», визначити шляхи її розвитку. процес мають стати екологічне просвітництво і Виклад основного матеріалу. У наших попе- виховання, сформованість екологічної самосві- редніх дослідженнях ми намагалися проаналі- домості суспільства через зміну поколінь для зувати думки науковців щодо дефініції терміна становлення екологічної культури населення «екологічна компетентність». Для даної праці загалом. Очевидна необхідність якісної транс- цікавим є порівняння понять «екологічна ком- формації системи вищої освіти, зокрема еколо- петентність», «екологічна культура», «еколо- гічної грамотності, освіченості, формування еко- гічне мислення». Почнемо аналіз зі з’ясування логічної культури різних верств населення, його значення поняття «екологічна компетентність». вікових категорій, сфер праці й побуту для гаран- Вивчення праць вітчизняних науковців дає під- тій безпеки сталості інтелектуально-інформацій- стави погодитися з їхньою думкою, що екологічна ного суспільства. Пріоритетність екологічної компетентність – це компетентність, що нале- освіти сприяє поширенню «екологізації» освіти, жить до групи ключових, інтегроване особистісне тобто проникненню екологічних ідей, понять, утворення, яке відображає єдність теоретичної принципів в інші дисципліни, а також підготовці та практичної готовності ефективно виконувати екологічно грамотних фахівців різного профілю, екологічно значущі професійні функції; визначає оскільки екологічні проблеми мають глобаль- рівень професійної підготовки як інтегральної ний, міждисциплінарний характер. характеристики ділових та особистісних якостей Аналіз досліджень. Основні підходи до фор- спеціаліста, віддзеркалює не лише рівень знань, мування екологічної компетентності, сутності та умінь і досвіду, достатнього для досягнення цілей структури цього поняття вивчали у своїх працях професійної діяльності, але й соціально-моральну С. Г. Іващенко, Л. Б. Лук’янової, Н. А. Пусто- позицію особистості (Лук’янова, 2008; Пустовіт, віт, Н. М. Рідей, Л. М. Титаренко, С. В. Толочко, 2008; Толочко, Шкодин, 2017). А. В. Шкодин та ін. У роботах цих науковців Концепція реалізації державної політики компетентнісний підхід передбачає формування у сфері реформування загальної середньої освіти досвіду вирішення життєвих проблем, вико- «Нова українська школа» на період до 2029 р. нання соціальних ролей, водночас як результат серед ключових компетентностей називає еколо- освіти розглядається не сума засвоєних знань, а гічну грамотність і здорове життя та трактує здатність людини діяти в конкретних життєвих її як уміння розумно й раціонально користуватися ситуаціях. природними ресурсами в межах сталого розви- Недоліки сучасної екологічної освіти поясню- тку, усвідомлення ролі навколишнього серед- ються наявністю суперечностей: між потребою овища для життя і здоров’я людини, здатність і суспільства в сприятливому середовищі прожи- бажання дотримуватися здорового способу життя вання й недостатньою підготовленістю громадян (Концепція, 201). до грамотних дій зі збереження й поліпшення Екологічна культура особистості – це матері- навколишнього середовища; між необхідністю алізація духовного зв’язку людини зі світом при- формування готовності та здатності виклада- роди (зокрема, людина) у процесі задоволення чів до дій у проблемних екологічних ситуаціях і будь-яких потреб життєдіяльності. Системоут-

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 145 Педагогiка

ворювальним компонентом екологічної культури сталого розвитку; оптимізувати показники якості особистості є її екологічна спрямованість як сис- життя і довкілля шляхом покращення якості освіти, тема екологічних уявлень та ціннісних ставлень наукових досліджень (Рідей, 2014: 82). до екології довкілля, екології здоров’я, екології Розвиток екологічної компетентності виклада- суспільства, екології освіти (Іващенко, 2004: 11). чів передбачає опанування науковим знанням щодо Якщо екологічна компетентність – це знаннє- еволюції взаємин людини і природи, основних вий і діяльнісний бік, то екологічна культура – чинників деградації довкілля, структури сучасної морально-ціннісний елемент загальної професій- екології як нової філософії життя людства, при- ної компетентності викладачів. родно-ресурсного потенціалу екосистем та їх соціое- Екологічне мислення є важливим критерієм кономічного аналізу, народногосподарської доціль- розвитку особистості викладача, оскільки реа- ності, економіки природокористування сучасних лізується в нових зв’язках, набуває іншої якості, агро-, урбо-, техноекосистем, екології людини. усвідомлюється в новітніх поняттях, синтезує Розвиток екологічної компетентності виклада- оновлені властивості, зміст, що спонукає до роз- чів у системі післядипломної освіти відбувається витку екосистемного осмислення, яке формує еко- за використання можливостей формальної, нефор- логічну компетентність викладача. мальної й інформальної освіти для здатності усві- Майбутнє набуття суспільством інтелекту- домлювати можливості природи під час викорис- ально-інформаційних ознак покладає на викла- тання її ресурсів і збереження природної рівноваги, дачів завдання природничого, наукового, інформа- установлювати соціально-екологічну активність ційно-телекомунікаційного, інноваційного, куль- населення, розробляти механізми переходу суспіль- турно-одуховненого, соціально-випереджального, ства на принципи сталого розвитку, рекомендувати інституційно-управлінського характеру, проте ці прийнятні, екологічно орієнтовані управлінські завдання, як ми вважаємо, традиційно вирішуються рішення й моделі перспективного розвитку суспіль- не в системі вищої освіти. Саме вона здатна забез- ства в гармонії з довкіллям, формувати в студентів печити передачу трансформованих наукових знань, дану компетентність під час освітнього процесу. сприяти розробленню теоретично обґрунтованих, У зв’язку із цим нами розроблено рівні науково-методичних рекомендацій антикризового та критерії розвитку екологічної компетентності виходу з екологічних ситуацій (соціоприродних у викладачів у системі післядипломної педагогіч- систем різного рівня), концепцій, стратегій, про- ної освіти для сталого розвитку (табл. 1) [6]. грам і планів дій соціально-економічної, екологіч- У межах даного дослідження лише виокре- ної політики виживання; спонукати до формування мимо основні підходи до розвитку екологічної екологічно орієнтованих управлінських рішень для компетентності викладачів, а саме:

Таблиця 1 Рівні екологічної компетентності викладачів Рівні екологічної Якісна характеристика рівня екологічної компетентності викладачів компетентності викладачів Природоохоронна діяльність в оптимальних умовах, застосування типових про- Еколого-арифметичний цедур (моніторингу, ОВНС, експертизи, аудиту, паспортизації), для яких харак- (професійно обізнаний) терна беззаперечність загальновідомих, раніше відпрацьованих операцій із використанням статистичної і теоретичної інформації Послідовна екологічна діяльність без розроблення або із частковим плануван- Екологічно грамотний ням екологічно орієнтованих рішень, яка потребує використання значної кіль- (професійно освічений) кості оперативних та інформаційних даних, екологічного, соціально-економіч- ного моніторингу й моніторингу статистичних і теоретичних даних. Цілеспрямована екологічна діяльність із використанням складних алгоритмів, Екологічно справедливий яка потребує здібностей передбачення, запобігання екологічним ризикам і небез- (професійно компетентний) пекам, прогнозування стану і розвитку довкілля, а також використання масивів інформаційних даних оперативних прогнозів, сценаріїв. Моделююча креативно-екологічна діяльність зі створення інноваційних захо- дів планування, екологічної оптимізації, теоретично-практичних моделей, що потребує формування науково-технічних, прогностичних здібностей для забез- Екологічно рівноправний печення екологічної оптимізації (з розроблення планів, прогнозів, сценаріїв роз- (професійно життєздатний) витку явищ і процесів) їх реалізації в складних екологічних ситуаціях, генеру- вання та перевірка гіпотез, використання інформаційних баз даних, рівень яких перевищує раніше встановлений та прогнозований.

146 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Рiдей Н., Толочко С. Розвиток екологiчної компетентностi...

– компетентнісний – дозволяє серед значної – холістичність, тоталогічність екологічного кількості наукової інформації, яка випереджає знання сприятиме становленню екологічного сві- можливості навчання, виділити найголовніше для тогляду як основи ноосферного мислення; мобілізації знань, умінь, способів поведінки, спря- – прогностичність визначення ступеня і меж мованих залежно від умов екологічної діяльності; впливу виробничої діяльності на довкілля, про- – аксіологічний – ґрунтується на неперерв- ектування шляхів збереження генофонду біо- ності, наскрізності, наступності навчання пара- сфери; лельно з формуванням морально-етичних, світо- – міждисциплінарність – інтеграція наукових глядних, духовних засад у ставленні до природи, дисциплін, від природничо-наукових, соціально- людей як у професійній діяльності, так і в повсяк- економічних до етико-естетичних і теософічних; денному житті; – практична спрямованість – детальне озна- – культурологічний – розглядає екологічну йомлення з наслідками впливу професійної діяль- освіту як результат історичного розвитку людства ності на біосферу обраної і суміжних спеціаль- в єдності природничо-наукового і гуманітарного ностей, антропогенного впливу загалом у процесі знання, біосферного закону формування етносів історичного розвитку. та їхніх традицій; Запровадження даної методики розвитку еко- – діяльнісний – спрямований на засвоєння і логічної компетентності викладачів, яка заснована впровадження екологічних норм, правил, законів, на самоосвітній діяльності, активній взаємодії стандартів із професійної діяльності і поведінки суб’єктів у системі післядипломної педагогічної в природі, суспільстві; освіти (використання можливостей формаль- – системний – передбачає вивчення досліджу- ної, неформальної й інформальної освіти, засто- ваного феномена як складної системи, що взаємо- сування інноваційних, інтерактивних методів: діє з іншими системами. дискусій, дебатів, «круглих столів», «мозко- Вважаємо доцільним дотримуватися таких вого штурму», «аналізу конкретних ситуацій», принципів формування еколого-креативної ком- сюжетно-рольових ігор, експериментів тощо), петентності студентів ЗВО: дозволяє стверджувати, що належний її розвиток – фундаментальність екологічної освіти як у педагогів забезпечує: складника компетентності, що забезпечує мобіль- – інтенсифікацію засвоєння і творче застосу- ність і конкурентоспроможність фахівця; вання екологічних знань завдяки більш активному – конгруентність (самоідентичність) – відсут- залученню студентів у процес отримання та вико- ність розбіжності між дією, думкою та пережи- ристання знань під час вирішення конкретних ванням людини; екологічних завдань; – креативність – використання творчого під- – інтелектуальний розвиток студента, зростання ходу до змісту, форм, методів навчання разом з цікавості до проблем взаємодії людини з навко- обов’язковим базовим обсягом знань, визначених лишнім середовищем, прояв екологічно значущих галузевим стандартом вищої освіти; особистісних якостей (гуманність, емпатійність, – неперервність – властивість, притаманна ощадливість, відповідальність тощо), формування кожній педагогічній системі, яка характеризується готовності застосовувати отримані знання в реаль- постійним інформаційним обміном із соціальним них життєвих ситуаціях; середовищем; – включення студента в різні види діяльності, – систематичність і послідовність – забезпе- що дозволяє йому визначити ступінь значущості чення наступності змісту, форм і методів педа- екологічних проблем, вносити особистий вклад гогічних технологій, спрямованих на досягнення в їх вирішення, формуватии особистий досвід. цілісності екологічної підготовки; цілісної органі- Висновки. У підсумку можемо констатувати, зації екологічної освіти на базі наступності, непе- що екологічна компетентність викладачів у сис- рервності, наскрізності, екоцентризму, етнотради- темі післядипломної педагогічної освіти для цій, етико-моральних цінностей, духовності; сталого розвитку є одним із видів ключових ком- – синергічність – забезпечення самооргані- петенцій, свідченням практичної готовності ефек- зації в навчальному процесі через узгодженість тивно виконувати екологічно значущі професійні етичних, природничих, соціальних, професійних функції відповідно до норм і еталонів, провадити складників екологічної підготовки; ефективну освітню діяльність.

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 147 Педагогiка

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Бордюг Н. С., Рідей Н. М. Методичні аспекти навчання фахівців із моніторингу довкілля у системі післяди- пломної освіти. Science Rise: Pedagogical Education. 2017. № 5 (13). С. 13–16. 2. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 р. Київ, 2016. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/988-2016-%D1%80. 3. Іващенко С. Г. Розвиток еколого-педагогічної культури вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти: автореф. дис. … канд. пед. наук. Київ, 2004. 27 с. 4. Лук’янова Л. Б. Феномени екологічної компетентності. Філософія педагогічної майстерності: зб. наук. пр. Київ; Вінниця, 2008. С. 136–145. 5. Пустовіт H. A. Формування екологічної компетентності школярів: наук.-метод. посібник. Київ, 2008. 64 с. 6. Концепція та науково-методичні рекомендації з формування професійно-практичної компетентності фахів- ців з управління природокористуванням в агросфері / Н. М. Рідей, В. Б. Ісаєнко, Г. О. Білявський, Д. Л. Шофолов, Т. Ф. Хітренко, А. А. Горбатенко, С. П. Паламарчук, О. В. Васюк, С. В. Яшник, Д. Ю. Касаткін, О. В. Познанська, Ю. А. Кучеренко, Л. В. Клименко. Херсон, 2014. 459 с. 7. Титаренко Л. М. Формування екологічної компетентності студентів біологічних спеціальностей університету: автореф. дис. ... канд. пед. наук. Київ, 2007. 20 с. 8. Толочко С. В.,Шкодин А. В. Формування екологічної компетентності студентів агротехнічних спеціальностей ВНЗ. Екологічні науки: науково-практичний журнал. 2017. № № 18–19. С. 165–172.

REFERENCES 1. Bordyuh N.S., Ridey N.M. Metodychni aspekty navchannya fakhitsiv z monitorynhu dovkillya u systemi pislyadyplomnoyi osvity [Methodical aspects of training specialist sinenvironmental monitoring in the system of postgraduate education]. Science Rise: Pedagogical Education. 2017, 5 (13). pp. 13–16 [inUkrainian]. 2. Kontseptsiya realizatsiyi derzhavnoyi polityky u sferi reformuvannya zahal’noyi seredn’oyiosvity “Novaukrayins’kashkola” naperioddo 2029 roku. Kyiv, 2016. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/988-2016-%D1%80. 3. Ivashchenko S.H. Rozvytok ekoloho-pedahohichnoyi kul’tury vchytelya v systemi pislyadyplomnoyi pedahohichnoyi osvity [Development of ecological and pedagogical culture of a teacher in the system of postgraduate pedagogical education] Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv [inUkrainian]. 4. Luk’yanova L.B. Fenomeny ekolohichnoyi kompetentnosti [Phenomena of environ mental competence]. Filosofiya pedahohichnoyi maysternosti: Zb. nauk. pr. – Kyiv – Vinnytsya, 2008. Рp. 136–14516 [inUkrainian]. 5. Pustovit H.A. Formuvannya ekolohichnoyi kompetentnosti shkolyariv: nauk.-metod. posibnyk. Kyyiv, 2008. 64 p. [inUkrainian]. 6. Ridey N.M., Isayenko V.M., Bilyavs’kyy H.O., Shofolov D.L., Khitrenko T.F., Horbatenko A.A., Palamarchuk S.P., Vasyuk O.V., Yashnyk S.V., KasatkinD.Yu., Poznans’ka O.V., KucherenkoYu.A., Klymenko L.V. Kontseptsiya ta naukovo-metodychni rekomendatsiyi z formuvannya profesiyno-praktychnoyi kompetentnosti fakhivtsiv z upravlinnya pryrodokorystuvannyam v ahrosferi [Concept and scientific and methodological recommendations for the formation of professional and practical competence of environmental management specialists in the agro-sphere]. Kherson, 2014. 459 p. [in Ukrainian]. 7. Tytarenko L.M. Formuvannya ekolohichnoyi kompetentnosti studentiv biolohichnykh spetsial’nostey universytetu [Formation of ecological competence of students of biological specialties of the University] : Extended abstract of candidate’s thesis. Kyyiv, 2007. 20 p. [in Ukrainian]. 8. Tolochko S.V., Shkodyn A.V. Formuvannya ekolohichnoyi kompetentnosti studentiv ahrotekhnichnykh spetsial’nostey VNZ [Formation of ecological competence of students of agrotechnical specialties of highereducational institutions]. Ekolohichninauky : naukovo-praktychnyy zhurnal. 2017/ 18-19. pp. 165– 172 [in Ukrainian].

148 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Розвадовська Т., Братченко М. Вплив наставництва на формування та розвиток...

УДК 37.04:37.02:37.035 DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/21.167325

Тетяна РОЗВАДОВСЬКА, orcid.org/0000-0003-0631-4417 аспірант кафедри соціальної педагогіки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (Київ, Україна) [email protected]

Марта БРАТЧЕНКО, студентка 4-го курсу напряму підготовки «Соціальна педагогіка» ВНЗ «Український католицький університет» (Львів, Україна) [email protected]

ВПЛИВ НАСТАВНИЦТВА НА ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК ДІТЕЙ, ЩО ПЕРЕБУВАЮТЬ В ІНСТИТУЦІЙНИХ ЗАКЛАДАХ ОПІКИ У статті розкрито зміст такого поняття, як наставництво, його форми та напрямки. Здійснено аналіз наставницької діяльності закордонних організацій: Big Brothers Big Sisters of America, Education for All Children, The Mentoring Project. Проаналізовано вітчизняний досвід наставництва. Визначено етапи розвитку настав- ницьких стосунків. Висвітлено основні напрями та форми наставництва. Представлене авторське опитування наставників, підопічних та вчителів та дослідження організації Big Brothers Big Sisters of America щодо ефек- тивності наставництва. Ключові слова: наставник, наставництво, програми наставництва, напрямки наставництва, форми настав- ництва, корпоративне наставництво, виховання.

Tetyana ROZVADOVSKA, orcid.org/0000-0003-0631-4417 Postgraduate student at the Department of Social Pedagogy National Pedagogical Dragomanov University (Kyiv, Ukraine) [email protected]

Marta BRATCHEKO, Student at the Department of General and Social Pedagogy The Ukrainian Catholic University (Lviv, Ukraine) [email protected]

THE INFLUENCE OF THE MENTORING ON FORMATION AND DEVELOPMENT OF CHILDREN IN THE RESIDENTIAL INSTITUTIONS The paper presents the concept of mentoring in Ukraine and foreign countries. The authors are analyzing the mentoring practice of foreign organizations such as “Big Brothers Big Sisters of America” (USA), “The Mentoring Project” (USA) and “Education for All Children” (Kenya). “Big Brothers Big Sisters of America” has five main programs of the mentoring: “Community-Based Mentoring”, “Mentoring for Military Children”, “Big in Blue”, “School-Based Mentoring”, “Mentoring for Children with Incarcerated Parents”. “The Mentoring Project” supports children and young people in need. In organization “Education for All Children” the mentors support their adjustment from adolescence to young adulthood. The mentors help students build a plan for success throughout their university studies and beyond. The authors are analyzing the legislative acts of Ukraine aimed at mentoring; projects of mentoring in Ukraine; investigates stages of a mentoring relationship, forms and direction of mentoring. The mentoring project “One Hope” has been started in 2009 in Ukraine. Other one mentoring project “Education breaks barriers” has been started in 2015 year in Lviv. The purpose of the project is to promote general development of the children, their social competencies and help them to obtain education, to enter university or college. The project “Education breaks barriers” was represented in Ukrainian Catholic University in 2016 year for students. Students can join to the project (be a mentor for child) only after special studying. Stages of mentor relationship include: introduction; staging of goals; achieving goals; the end of a mentoring relationships. The main forms of mentoring are following: individual mentoring, mentoring in the group, mentoring via e-mail. A new form of the mentoring is “Corporate Mentoring” in Ukraine. “Corporate Mentoring” involves engaging socially responsible business in mentoring. The purpose of "Corporate mentoring" is to help child to determine the profession in future. The direction of mentoring is assistance in the education and development of a child, assistance in the successful socialization of children and professional orientation.

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 149 Педагогiка

The authors are investigating the influence of the mentoring on formation and development of children. The influence of the mentoring on formation and development of children is defined by means of questionnaires for mentors, teachers and children. The authors analyze the research data on the effectiveness of mentoring of the "Big Brothers Big Sisters of America". Key words: mentor, mentoring, forms of mentoring, direction of mentoring, “Corporate Mentoring”. Постановка проблеми. Для України проблема даренко). Водночас постінтернатне наставництво сирітства залишається актуальною, значного як технологія соціальної роботи стала предме- масштабу набуває такий феномен, як соціальне том вивчення таких науковців, як О. Алтинцева, сирітство. Даний феномен зумовлений відмо- Н. Залигіна та інші. вою або відстороненням батьків від виховання Аналіз наукових літературних джерел свід- власних дітей. Такі діти виховуються переважно чить, що наставництво не є новим феноменом у в інституційних закладах опіки. Відомо, що вихо- роботі з дітьми, які виховуються в закладах інтер- вання дитини в такому закладі, як правило, має натного типу, проте фундаментальних досліджень негативне відображення в подальшому її житті. із даної проблематики є вкрай мало, тому вплив За даними проекту наставництва «Одна Надія», наставництва на формування та розвиток особис- більшість випускників інтернатних закладів попо- тості дітей, що виховуються в закладах інтернат- внюють ряди безхатченків, злочинців, страждають ного типу, потребує більш ґрунтовного вивчення. від алко- та наркозалежності. Кожен 7-мий випус- Мета статті – проаналізувати вплив настав- кник здійснює спробу суїциду. І лише 1% випус- ництва на формування та розвиток особистості кників вступає у ВНЗ. (Одна Надія, 2017). дітей, що перебувають в інституційних закладах Проблема підготовки до самостійного життя опіки. дітей сиріт та дітей, що позбавлені батьківського Виклад основного матеріалу. За кордоном піклування, активно обговорюється як на місце- ідея наставництва впроваджується з 1904 року, вих рівнях, так і на державному. У своєму інтерв’ю коли молодий клерк Нью-Йоркського суду на ім’я УНІАН уповноважений президента України з Ернест Култер помітив, що все більше дітей при- прав дитини, М. Кулеба зауважує, що станом на тягуються до адміністративної та кримінальної сьогодні в закладах інтернатного типу проживає відповідальності. Причиною цього феномену, на близько 116 тис. дітей, серед яких 10% – статусні його думку, було те, що діти не мали соціально діти, а 90% – діти, які мають батьків. Він акцентує схвальних взірців для наслідування. Е. Култер увагу на наставництві як на одному з ефективних вирішив знайти добровольців, які готові при- методів підготовки вихованців закладів інтернат- святити дитині свій час, допомогти формуванню ного типу до самостійного життя. Даний метод соціально схвальної поведінки та ціннісних орієн- широко використовується в багатьох країнах світу тацій, стати значущою особою, взірцем для наслі- (УНІАН, 2016). дування. Так започатковується організація «Big У 2016 році був прийнятий Закон «Про вне- Brothers Big Sisters of America» (BBBS), яка діє сення змін до Закону Україну «Про забезпе- сьогодні не тільки на теренах США. Дана органі- чення організаційно правових умов соціального зація об’єднює добровольців – наставників різних захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьків- категорій дітей по всьому світу (BBBS, 2018). ського піклування» щодо наставництва. 4 липня Станом на сьогодні в організації діє декілька 2017 року Кабінет Міністрів України видає поста- програм наставництва: наставництво на базі гро- нову «Деякі питання здійснення наставництва над мади (Community-Based Mentoring) – модель інди- дитиною», в якій зазначається, що наставником відуального наставництва, коли підопічний та може бути особа, що пройшла відповідний курс наставник проводять час разом за бесідами, прогу- підготовки і отримала висновки щодо впрова- лянками тощо; наставництво для дітей військовос- дження діяльності з організації наставництва. лужбовців (Mentoring for Military Children), нада- Аналіз досліджень. Проблема наставництва ється підтримка не тільки дітям, але й їх сім’ям та знайшла відображення в багатьох сучасних дослі- наставникам; програма «Big in Blue» – залучення дженнях у таких аспектах: розгляд наставництва поліції до наставництва, формування довірливих як форми підготовки дітей-сиріт та дітей, позбав- стосунків між правоохоронними органами, дітьми лених батьківського піклування до самостійного та їх сім’ями; наставництво в школі (School-Based життя (В. Грицанюк); як форми підтримки випус- Mentoring), в ролі наставників виступають вчи- кників закладів інтернатного типу (О. Байдарова); телі. Метою цієї програми є допомогти дитині як технологію супроводу дітей – сиріт та дітей, розкрити свій потенціал; до наставництва дітей, які позбавлені батьківського піклування (З. Бон- батьки яких перебувають у пенітенціарних уста-

150 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Розвадовська Т., Братченко М. Вплив наставництва на формування та розвиток...

новах (Mentoring for Children with Incarcerated лише у 2016 році, наставництво в України розви- Parents), дуже часто залучаються представники вається з 2009 року. Беручи за основу досвід орга- релігійних організацій (BBBS, 2018). нізації «BBBS», за підтримки альянсу «Україна Загалом, на теренах США наставництво є без сиріт» та комісії УГКЦ у справах родини роз- досить розповсюдженим явищем, крім організа- починається проект наставництва «Одна Надія». ції «Big Brothers Big Sisters of America», настав- Станом на сьогодні «Одна Надія» має понад ництвом дітей та молодих людей займається така 150 успішних історій своїх вихованців. Крім організація як «The Mentoring Project», гаслом якої того, проект співпрацював із Київською служ- є «Кожна дитина потребує наставника». За даними бою в справах дітей, і результатом цієї співпраці дослідження цієї організації, в США проживає стала розробка методології «Формування навичок близько 25 млн. дітей та молодих людей, які не самостійного життя в дітей-сиріт та дітей, позбав- мають батьків або мають таких, що ухиляються лених батьківського піклування, які перебувають від виконання своїх батьківських обов’язків. Такі в установах інституційного виховання». діти, як свідчить проведене організацією дослі- Із 2011 року керівники проекту проводять дження, більш схильні до вживання алкогольних навчання за даною методологією для всіх, хто напоїв, наркотичних речовин, частіше здійсню- хоче стати наставником або започаткувати поді- ють правопорушення та мають більшу імовірність бний проект у своєму місті чи селищі (Проект виключення з освітніх закладів. «The Mentoring наставництва, 2018). Project» здійснює свою діяльність й поза меж- Проекти наставництва поступово поши- ами США. Організація займається підготовкою рюються по всій Україні. Зокрема, у Львові наставників по усьому світу, понад 4000 людей з 2013 року за підтримки Комісії УГКЦ у справах вже пройшли відповідні тренінги. До кінця родини, відділу в справах дітей Львівської міської 2020 року наставницький склад організації мав би ради, Центру опіки сиріт УГКЦ та Благодійного становити близько 10 тисяч людей (The Mentoring фонду «Малятко» проводяться тренінги з настав- Project, 2018). ництва для всіх бажаючих допомогти дітям-сиро- Цікавий досвід, на наш погляд, має кенійська там і дітям, що позбавленні батьківського піклу- організація «Education for All Children» («EfAC»), вання (ЛМР, 2013). яка здійснює наставницький супровід і після Реалізація даного проекту наставництва роз- закінчення школи-інтернату. Крім того, «EfAC» почалась із львівської загальноосвітньої школи – підтримує талановитих учнів, надаючи їм сти- інтернату № 2. Із 2015 року в даному навчальному пендії на навчання в коледжах. Наставники допо- закладі, за підтримки фондів Omnis Foundation магають молодим людям адаптуватись у новому (США) та Sublimitas (США), розпочався проект середовищі, спільно розробляють плани успіху «Освіта долає бар’єри», який в основному спря- в навчанні та подальшому житті вихованця. мований на підготовку випускників інтернатного За підтримки «EfAC» сотні учнів мають змогу закладу до ЗНО та вступу у ВНЗ. Загалом, осно- закінчити школу, вступити в коледж та знайти вними напрямками наставництва є: допомога роботу. Саме застосування комплексного підходу в навчанні та всебічному розвитку дитини; фор- вирізняє цей проект посеред інших (EfAC, 2018). мування в дітей навиків самостійного життя; про- Практика залучення наставників до виховання форієнтація підлітків. різних категорій дітей та молодих людей досить У жовтні 2016 проект «Освіта долає бар’єри» широко використовується у всьому світі. Про- був презентований у ВНЗ «Український като- грами наставництва діють незалежно від місця лицький університет» із метою залучення сту- проживання дитини чи молодої людини. На даний дентів вишу до наставництва. Відбір проходить час закордоном існують програми наставництва у декілька етапів: написання мотиваційного для молодих людей, які проживають окремо, листа, подача резюме на розгляд засновниць а наставники здійснюють їх супровід та під- фондів, після цього студент проходить онлайн- тримку. Даний досвід є дуже цікавим для України співбесіду. У співпраці з проектом наставництва в контексті процесу деінституціалізації. «Одна Надія» комісією УГКЦ у справах родини Український досвід наставництва є дещо за підтримки організацій “Omnis” (США) та скромнішим за закордонний. Не дивлячись на те, “Sublimitas” (США) для студентів, які бажають що Закон «Про внесення змін до Закону Україну стати наставником для дитини, що навчається в «Про забезпечення організаційно-правових умов інтернатному закладі, проводяться навчальні тре- соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбав- нінги, після яких вони стають наставниками для лених батьківського піклування» був прийнятий дітей із львівської загальноосвітньої школи-інтер-

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 151 Педагогiка

нату № 2. Зауважено, що кожного року кількість навчального року з передбаченням часу для осо- бажаючих стати наставниками серед студентської бистого спілкування. молоді збільшується. 3. Наставництво за допомогою електронної Є. Смалем визначено, що розвиток наставниць- пошти передбачає спілкування одного дорослого ких взаємовідносин відбувається в чотири етапи: з однією дитиною, яке відбувається не менше, 1. Знайомство. На цьому етапі наставник ніж раз на тиждень і триває від півроку і довше. та дитина знайомляться та визначають спільні Крім того, передбачаються й особисті зустрічі. інтереси, цінності тощо. На даному етапі важливо На даний час популярності набуває корпора- встановити довірливі стосунки, оскільки дитина тивне наставництво, до якого долучається від- спочатку може й не довіряти наставникові та повідальний бізнес. Основною метою такого намагатись маніпулювати ним задля досягнення наставництва є розширити коло професійних своїх певних цілей. Наставник повинен бути можливостей через наставницькі стосунки, май- уважним та щирим. Даний етап може тривати стер-класи та стажування дітей, що виховуються до 6 зустрічей. Крім того, важливим є пояснити в інтернатних закладах та кризових сім’ях. дитині, скільки часу будуть тривати їх зустрічі і 22 травня у м. Львів за підтримки БФ «Україн- наставництво загалом (у випадку наставництва ська Галицька Фундація» відбувся форум корпо- студентами за підтримки організацій “Omnis” ративного наставництва «Я професія» для дітей із (США) та “Sublimitas” (США) наставництво три- інтернатів (22 травня «Я професія», 2018). ває протягом одного року). Про важливі справи На даному форумі зустрілись 16 компаній, які наставникові потрібно попереджати дитину на представляли різні професії, та 105 дітей соці- початку зустрічі. Бажано зробити календар, куди ально незахищених категорій. Кожен учасник буде внесено канікули, робочі поїздки, вихідні та отримав брошурку з вимогами та середньою заро- інші дні, коли наставник не буде мати змоги при- бітною платою кожної професії. Крім того, після йти до дитини. закінчення форуму діти, випускники інтернатних 2. Постановка цілей, написання плану взаємо- закладів, матимуть можливість ближче ознайоми- дії. Важливою є постановка цілей разом із дити- тись із професією через стажування, практику або ною, а не нав’язування їх наставником. Наставник навчання. та дитина обговорюють очікування один одного Є. Смалем у посібнику «Наставництво крок від зустрічей. Встановлюються короткострокові за кроком. Посібник для небайдужих дорослих» та довгострокові цілі та прописується індиві- визначено основні напрямки, за якими настав- дуальний план, в якому зазначаються особисті, ники працюють зі своїми підопічними, а саме: освітні, соціальні та інші цілі. Постановка цілей 1. Допомога в навчанні та всебічному розвитку також вимагає аналізу результатів та обговорення дитини. Даний напрямок передбачає допомогу успіхів та невдач. у вдосконаленні академічних, шкільних знань 3. Досягнення цілей. Поступове виконання та особистісних уподобань. поставлених цілей. На цьому етапі, як правило, 2. Сприяння успішної соціалізації дитини. відбувається зміцнення стосунків. Передбачає організацію змістовного дозвілля, 4. Завершення взаємодії. Наставник та дитина допомогу в підвищені самооцінки, заохочення обговорюють майбутні перспективи, аналізують в застосуванні нових моделей поведінки, розви- досягненні результати. Важливим є, щоб після ток комунікаційних та побутових навичок тощо. завершення наставницьких стосунків у дитини 3. Профорієнтація. Передбачає допомогу під- повинно сформуватись відчуття завершеності літкам у професійному самовизначенні через даного процесу. Розуміння дитиною того, що знайомство підопічних із різними організаціями, спілкування і сам процес наставництва був успіш- обговорення планів на майбутнє, використання ним, і вона далі може самостійно досягати цілей. особистих контактів для знайомства з різними (Смаль та ін., 2014: 14-18). професіями тощо (Смаль та ін., 2014: 9-10). Є. Смаль, І. Сацюк, Ю. Удовенко виділяють Таким чином, наставництво можна трактувати такі форми наставництва: як важливу складову частину гармонійного роз- 1. Індивідуальне наставництво, що передбачає витку дитини, набуття позитивного життєвого зустрічі наставника та дитини не менше чотирьох досвіду через спілкування з наставником, який разів на місяць, не менше року. допомагає їм сформувати ціннісні орієнтири 2. Наставництво групі передбачає взаємодію та життєві навички. одного або декількох дорослих із групою дітей. Із метою моніторингу ефективності настав- Взаємодія в основному планується протягом ницьких стосунків було проведене анкетування

152 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Розвадовська Т., Братченко М. Вплив наставництва на формування та розвиток...

в школі-інтернаті № 2 міста Львова. В анкетуванні сформувати світогляд, змінити життя дитини взяли участь учні (21), наставники (5) та педагоги на краще тощо. Частина наставників зазначила, школи (3). що самі багато чого навчились у дітей, розвинули У більшості учні школи спілкуються з настав- певні моральні чесноти. ником понад рік – 13 (61,9%), менше року – Усі респонденти зазначили, що в основному 8 (38,1%). 7 (33,3%) опитаних учнів бачаться зі наставництво сконцентроване на допомозі своїм наставником декілька разів на тиж- в навчанні, виконанні домашніх завдань, відвід- день, 9 (42,8%) учнів – кілька разів на місяць, уванні гуртків, додаткових заняттях із підопічним 2 (9,5%) – один раз на тиждень, і лише один раз з англійською мови, математики тощо. Крім того, на місяць – 3 (14,4)%. Поза межами школи зі сво- наставники допомагають своїм підопічним розви- їми наставниками через соціальні мережі, теле- вати їх творчі здібності, розв’язувати певні життєві фоні розмови спілкуються 15 (71,4%) вихован- ситуації, а також організовують змістовне дозвілля ців. Із метою визначення напрямків діяльності (прогулянки містом, відвідування музеїв, читання наставника та підопічного нами було використане та обговорення художньої літератури тощо.) питання «Що Вам найбільше подобається робити На питання: «Чи помітили Ви зміни у Вашого зі своїм наставником?». Діти мали можливість підопічного протягом взаємодії з ним?» вибрати декілька варіантів відповідей, які роз- 5 (100%) респондентів зазначили, що помітили поділились таким чином: 11 (52,4%) віддають зміни. Покращення в соціальній взаємодії, як перевагу іграм, спільним прогулянкам; спілку- з оточуючими, так і зі своїми наставниками, ванню на різні теми – 6 (28,6%) опитаних; робити зауважили 5 (100%); успіхи в навчанні зауважили домашнє завдання, додатково вивчати щось нове – 2 (40%) опитаних; 1 (20%) наставниця зазначила, 10 (47,6%). Цікавим є те, що діти 6-9 років від- що покращились навички самообслуговування. дають перевагу іграм із наставником, старші діти, Варто сказати, що одна з наставниць зазначила, 13–17 років, зазначають, що їм більше подоба- що її підопічного всиновили, але вони продовжу- ється допомога в навчанні, спільні прогулянки, ють підтримувати зв’язок та спілкування. розмови на різні теми. Основними труднощами в наставницькій Важливим у наставницькій взаємодії є можли- взаємодії, на думку респондентів, є подолання вість дитини пізнати щось нове, набути самовдос- бар’єрів під час перших зустрічей, заохочення коналення. Це засвідчує той факт, що 15 (71,4%) дитини до навчання, різного види маніпуля- опитуваних зазначили, що пізнали багато нового ції з боку підопічного. Як правило, наставники завдяки спілкуванню з наставником (частина долали труднощі за допомогою відвертих і щирих опитаних учнів зазначали, що навчились бути розмов з підопічним, застосовували інтерактивні більш ввічливими, терплячішими, порозумні- методи для заохочення дитини до навчання. шали, навчились читати, розв’язувати матема- На питання «Що, на Вашу думку, може впли- тичні завдання тощо). 1 (4,8%) учень зауважив, вати на процес наставництва?» 2 (40%) вважають, що більше вдосконалився, ніж навчився нового; що вплив має сім’я підопічного та його оточення; 1 (4,8%) зазначив, що на даний момент не навчи- 3 (60%) вважають – взаємостосунки між настав- лись нічого нового, варто зауважити, що в анкеті ником та підопічним. було зазначено, що наставник спілкується з дити- 5 (100%) опитаних вважають, що наставництво ною менше року. 4 (19%) не змогли дати відпо- є корисним та ефективним для розвитку дитини. відь на запитання. Нас приємно вразило, що Респонденти зазначають, що наставництво допо- 100% опитаних учнів висловили бажання продо- магає в розвитку здібностей дитини, емоційного вжувати наставницькі взаємовідносини. інтелекту; сприяє успішній адаптації вихованця Опитування наставників, які є студентами поза межами інтернатного закладу. та учасниками проекту «Освіта долає бар’єри», Продовжувати наставництво виявили бажання надало такі результати: декілька разів на тиж- 4 (90%) респондентів, 1 (10%) наставниця зазна- день зі своїми підопічними зустрічаються чила, що потребує невеликої перерви, але із часом 2 (40%), декілька разів на місяць 3 (60%) опита- рада би повернулись до наставницької діяльності. них; поза межами школи з учнями спілкуються Таким чином, зауважуємо, що опитані настав- 3 (60%) наставників. Основною мотивацією для ники допомагають дитині не тільки в навчанні, участі в проекті «Наставництво», як зазначають але й у всебічному розвитку. Щодо змін, варто респонденти, було бажання допомогти дитині зауважити, що це індивідуальний процес, який в досягненні її мрій, поділитись власним досвідом, залежить як від дитини, так і від наставника, допомогти дитині в навчанні, допомогти дитині проте наставники спостерігають позитивні зміни

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 153 Педагогiка

Рис. 1.

у своїх підопічних. Варто зауважити, що процес дію. Щодо впливу різних факторів на успішність наставництва не є легким та без труднощів, однією наставництва респонденти зазначили, що важли- з основних є мотивація дитини до навчання. вим у процесі наставництва є час, який наставник Усі опитані наставники стверджують, що настав- приділяє підопічному, рівень комунікабельних ництво є корисним та ефективним, це змінює здібностей, розуміння один одного та авторитет- дитину на краще. Крім того, наставники зазнача- ність наставника для підопічного. Крім того, важ- ють, що підопічні також позитивно впливають на ливим є бажання наставника та підопічного ство- їх розвиток як особистостей. рювати комфортні умови для співпраці, постать Опитування педагогів надало такі результати: наставника, його вміння знайти підхід до дитини. зміни в учнів помітили 2 (66,7%) педагогів, які На думку педагогів, наставництво може бути проявляються в кращій підготовці домашнього корисним у випадку, якщо наставник достатньо завдання, спілкуванні, відкритості. Респонденти часу приділяє підопічному, займається його все- зауважили, що учні намагаються рівнятись на бічним розвитком (походи в музеї, кіно, театри, своїх наставників. 1 (33,3%) педагог зауважив, прогулянки історичними місцями тощо). Щодо що для позитивних змін наставникові потрібно труднощів педагоги зазначають майже ті самі що більше часу приділяти підопічному. 3 (100%) педа- й наставники: непорозуміння, труднощі в налаго- гогів зазначили, що наставництво є корисним та дженні контакту та спілкуванні тощо. ефективним та розвитку дитини, аргументуючи Таким чином, підсумовуючи опитування, тим, що це індивідуальна та безпосередня допо- робимо висновок, що наставництво має позитив- мога дитині, приклад для наслідування та від- ний вплив на дитину за умови тісної співпраці чуття своєї значущості для іншої людини. Крім наставника та підопічного. Для досягнення пози- того, респонденти висловили думку, що ефектив- тивного результату наставникові потрібно приді- ність наставництва залежить від наставника, який ляти достатньо уваги своєму підопічному. Крім повинен працювати над всебічним розвитком того, важливим є написання індивідуального свого підопічного. плану розвитку, досягнення поставлених цілей. Щодо труднощів у процесі наставництва Яке можливе, за умови, систематичних зустрічей думки педагогів розділились. Одні вважають, та побудові довірливих та дружніх стосунків. що вони виникають, якщо немає систематичних Цікавим щодо ефективності наставництва є зустрічей та плану індивідуального розвитку дослідження організації «Big Brothers Big Sisters дитини, інші, що труднощі в основному виника- of America» » (Одна надія, 2017), яке представ- ють у спілкуванні, оскільки наставник не може лено на рис. 1. стати авторитетом для дитини чи не подобатись Дане дослідження доводить, що якісно побу- їй. Також існує можливість непорозуміння настав- довані стосунки між наставником та підопічним ника та підопічного, що суттєво погіршує взаємо- позитивно впливають на розвиток дитини, її пове-

154 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Розвадовська Т., Братченко М. Вплив наставництва на формування та розвиток...

дінку, життєвий вибір, формування світогляду закладах опіки, але й діти, що опинились у склад- та ціннісних орієнтацій. них життєвих обставинах, зауважуємо, що роз- Висновки. Таким чином, проведене опиту- виток наставництва буде сприяти деінституці- вання, аналіз зарубіжного наставництва та дані лізаційним процесам в Україні. Зазначимо, що дослідження BBBS свідчать про позитивний в Україні процес деінституціалізації розпочато вплив наставництва на формування та розвиток в 2017 році з прийняттям Національної стратегії особистості дітей-сиріт та дітей, що позбавленні реформування інституційного догляду та вихо- батьківського піклування. За кордоном наставни- вання дітей на 2017–2026 роки. цтво розвивається з початку XX ст., діють масш- Перспективними напрямками дослідження табні проекти щодо наставництва дітей різних даної проблеми є: визначення ролі та місця вікових категорій, які охоплюють декілька країн. наставництва в Національної стратегії рефор- В України наставництво почало розвиватись біля мування інституційного догляду та виховання 10 років тому, але вже має певні позитивні резуль- дітей на 2017–2026 роки; можливості подаль- тати і потребує подальшого розвитку. Беручи до шого залучення студентської молоді до настав- уваги закордонний досвід, де наставників мають ництва та виявлення виховних впливів даного не тільки діти, що виховуються в інституційних виду діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Наставництво крок за кроком. Посібник для небайдужих дорослих / О. Смаль, І. Сацюк, В. Андросова [та ін.]. Київ, 2014. 80 с. 2. Микола Кулеба: Сиріт в інтернатах по всій Україні усього 8 тисяч, і всі інші – 98 тисяч – діти, які мають сім’ї / УНІАН. 2017. URL: https://www.unian.ua/society/1956921-mikola-kuleba-sirit-v-internatah-po-vsiy-ukrajini- usogo-8-tisyach-a-vsi-inshi-98-tisyach-diti-yaki-mayut-simji.html (дата звернення 25.05.2018). 3. Big Brothers Big Sisters of America. 2018. URL: http://www.bbbs.org (дата звернення 25.05.2018). 4. The Mentoring Project. 2018. URL: http://www.thementoringproject.org (дата звернення 25.05.2018). 5. Education for All Children. 2018. URL: https://educationforallchildren.org (дата звернення 27.05.2018). 6. Проект Наставництва для дітей-сиріт. 2018. URL: https://www.prostir.ua/?organization=proekt-nastavnytstva-dlya- ditej-syrit- odna-nadiya (дата звернення 27.05.2018). 7. Львівська міська рада / Соціальна сфера. 2013. URL: http://city-adm.lviv.ua/topic/наставництво (дата звернення 11.06.2018). 8. 22 травня у Львівському палаці мистецтв відбувся І Форум корпоративного наставництва «Я професія» для дітей із інтернатів. / Українська Галицька Фундація. 2018. URL: http://ugf.com.ua/proekt-korporatyvne-nastavnytstvo- vzhe-na-galychyni (дата звернення 31.08.2018). 9. Одна Надія / Про нас. 2017. URL: http://onehope.com.ua/our-team/ (дата звернення 24.04.2018).

REFERENCES 1. Nastavnytstvo krok za krokom. Posibnyk dlia nebaiduzhykh doroslykh [Mentoring step by step. Mentoring step by step. A handbook for non-indifferent adults]. / O. Smal, I. Satsiuk, V. Androsova [ta in.]. Kyiv, 2014. 80 s. [in Ukrainian]. 2. Mykola Kuleba: Syrit v internatakh po vsii Ukraini usoho 8 tysiach, i vsi inshi – 98 tysiach – dity, yaki maiut simi [Mykola Kuleba: Orphans in boarding schools across Ukraine total 8 thousand, and all others – 98 thousand – children with families]. / UNIAN. 2017. URL: https://www.unian.ua/society/1956921-mikola-kuleba-sirit-v-internatah-po-vsiy-ukrajini- usogo-8-tisyach-a-vsi-inshi-98-tisyach-diti-yaki-mayut-simji.html (25.05.2018). [in Ukrainian]. 3. Big Brothers Big Sisters of America. 2018. URL: http://www.bbbs.org (25.05.2018). [in English]. 4. The Mentoring Project. 2018. URL: http://www.thementoringproject.org (25.05.2018). [in English]. 5. Education for All Children. 2018. URL: https://educationforallchildren.org (27.05.2018). [in English]. 6. Proekt Nastavnytstva dlia ditei-syrit [Mentoring project for orphans]. 2018. URL: https://www.prostir.ua/?organization=proekt-nastavnytstva-dlya- ditej-syrit- odna-nadiya (27.05.2018). [in Ukrainian]. 7. Lvivska miska rada [Lviv City Council]. / Sotsialna sfera. 2013. URL: http://city-adm.lviv.ua/topic/nastavnytstvo (11.06.2018). [in Ukrainian]. 8. 22 travnia u Lvivskomu palatsi mystetstv vidbuvsia I Forum korporatyvnoho nastavnytstva «Ia profesiia» dlia ditei iz internativ. / Ukrainska Halytska Fundatsiia. 2018. URL: http://ugf.com.ua/proekt-korporatyvne-nastavnytstvo-vzhe-na-galychyni (31.08.2018). [in Ukrainian]. 9. Odna Nadiia [One Hope]. / Pro nas. 2017. URL: http://onehope.com.ua/our-team/ (24.04.2018). [in Ukrainian].

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 155 Педагогiка

УДК 37.372.882 DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/21.167326

Антоніна СЕРГІЄНКО, orcid.org/0000–0001–8698–902 кандидат педагогічних наук, доцент, доцент соціально-гуманітарної кафедри КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради (Дніпро, Україна) [email protected]

ФОРМУВАННЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ УЧНЯ-ЧИТАЧА, ЗДАТНОГО ДО ІНТЕРСУБ’ЄКТНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

У статті обґрунтовується необхідність формування під час вивчення літератури компетентного учня- читача, який розуміє ціннісне значення читання для власного розвитку, здатен працювати в команді, спілкува- тися, взаємодіяти, вести діалог із суб’єктами освітньої діяльності, критично мислити, бути ініціативним, від- критим, комунікабельним. Автор статті наголошує на читацькоцентричній, а не текстоцентричній парадигмі вивчення літератури, оскільки реалії сьогодення свідчать про стрімке падіння цікавості молоді до читання. Акцентується увага учителів-практиків на сучасному методичному інструментарії, в основу якого покладені інтерактивні, діалогічні, групові методи роботи, пропонуються елементи результативного досвіду філологів області. Ключові слова: українська література, учень-читач, інтерсуб’єктна взаємодія, діалогічне навчання, читацькі компетенції, робота в групах.

Antonina SERGIENKO, Candidate of Pedagogic Sciences, Associate Professor, Associate Professor of Social and Humanitarian Department CIHE “The Dnipro Academy of Continuing Education” Chairman of the Academic Council (Dnipro, Ukraine) [email protected]

FORMATION OF STUDENT-READER CAPABLE OF INTERSUBJECTIVE INTERACTION AT UKRAINIAN LITERATURE LESSONS

The article substantiates the necessity of formation of the competent student-reader in the course of studying literature, who understands the value of reading for the own development, able to work in a group, communicate, interact, conduct a dialogue with the subjects of educational activity, is proactive, open and sociable. The author of the article emphasizes on the reader-centered, not text-centric paradigm of studying literature at school since today’s realities show a rapid decline in youth interest in reading. The concept of realization of the state policy in the field of secondary education reform “New Ukrainian School” indicates that “in the nearest future, specialists who can learn for life, think critically, work in a team and have other skills will be the most successful in the labor market”. Consequently, reading is the basis for the development of self-sufficient personality. No wonder there is widespread maxim: “People who read books will always lead those who watch television”. “Ukrainian literature” as a subject has very significant competence potential to form students’ key, essential and subject competencies, including reader’s competences. In condition of total informatization it is particularly important what the child reads and how it perceives it, whether it is able to critically analyze the work of the art of the word and place the personal accents. In this regard, the reading is a key competence necessary to person at different stages of life and in various spheres. Therefore, the importance of introducing intersubjective teaching of Ukrainian literature in school is becoming urgent. The term “intersubjectivity” in psychology means one of the leading features of personality, development of which is caused by the need of emotional communication. The most important issues to be considered in the context of this problem are: building the education process in modern school should so as to provide each student an active position; formation of a competent student-reader, capable of lifelong learning, by the means of literature; carrying out the formation of the reader in a single system, using various methodological tools, where dialogue, interaction, communication, cooperation and interpersonal interaction should become a priority in the development of reading and key competences of schoolchildren. Therefore, the author emphasizes the attention of prac- ticing teachers on modern methodical tools, which are based on interactive, dialogic, group work methods. The elements of effective experience of philologists of the region are offered. Key words: Ukrainian literature, student-reader, intersubjective interaction, dialogical study, readers’ competencies, work in groups.

156 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Сергiєнко А. Формування на уроках української лiтератури...

Постановка проблеми. Сьогодні педагоги власну естетичну траєкторію самоосвіти, бути дуже активно, уважніше, ніж будь-коли, спостері- готовим навчатися упродовж життя. гають за всіма змінами, перетвореннями, нововве- У контексті сучасних змін, передбачень, тенден- деннями, які здійснюються в освітній сфері. І це цій необхідно наголосити на важливості навчаль- не дивно, адже зміни, які відбуваються в початко- ного шкільного предмета «Українська літера- вій школі, не можуть не торкнутися основної та тура», програма якого спрямована на становлення старшої школи. Хоча новий Державний стандарт учня як суб’єкта навчальної діяльності, форму- середньої освіти набуде чинності у 2022 р., уже вання ціннісного ставлення дитини до навколиш- зараз ми відстежуємо переваги Нової української нього світу, розвиток і соціалізацію особистості, школи, розуміємо, що основою змін є дитиноцен- утвердження національної самосвідомості, нави- тричне навчання та партнерство в освіті. Тож пер- чок практичного використання досвіду, здобу- шочерговим завданням учителя є створення умов того за допомогою читання (Програма, 2017: 3). для розвитку персонально кожної дитини. Як це «Українська література» як навчальний предмет реалізовуватиме конкретний учитель, залежить має досить значний компетентнісний потенціал від його фахової майстерності та компетентності. для формування в школярів необхідних ключових Учені-педагоги, методисти-практики не можуть та предметних, зокрема й читацької, компетенцій. залишатися осторонь цих перетворень, тому про- Реалізація емоційно-ціннісної змістової лінії під водяться наукові експерименти, здійснюються час вивчення літератури також потребує спеці- результативні дослідження, пропонуються інно- альних зусиль, спрямованих на організацію діяль- ваційні шляхи вирішення освітянських проблем. ності кожного учня, на активізацію і переведення У Концепції реалізації державної політики його в позицію суб’єкта пізнання, праці та спілку- у сфері реформування загальної середньої освіти вання, що, у свою чергу, передбачає вироблення «Нова українська школа» зазначається, що «най- умінь обирати навчальні цілі, планувати свою більш успішними на ринку праці в найближчій роботу, організовувати, виконувати, коригувати, перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися контролювати її, аналізувати й оцінювати резуль- упродовж життя, критично мислити, ставити цілі тати. Але чи не найважливіше – рефлексувати та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися стосовно пережитих емоцій, відчуттів, вражень, в багатокультурному середовищі та володіють власних поглядів, позицій, орієнтирів. іншими уміннями» (Концепція, 2016: 4). Тобто Потоки сучасної інформації з масмедіа та метою «Нової української школи» є виховання соціальних мереж змінюють психологію читача, інноватора та громадянина, який умітиме ухвалю- потужно впливають на становлення світоглядних вати відповідальні рішення, вирішувати проблеми, позицій, моральних цінностей та естетичних упо- опираючись на морально-етичні принципи і набуті добань цілих поколінь ХХІ ст. У цих умовах осо- знання, уміння, навички, компетенції, а саме: бливо важливо, що читає дитина і як вона сприй- уміння читати і розуміти прочитане, готовність має прочитане, чи вміє критично проаналізувати висловлювати думку і критично мислити, здат- твір мистецтва слова та розставити особистісні ність логічно обґрунтовувати позицію, виявляти акценти. З огляду на це, читацька компетентність ініціативу, творити, співпрацювати в команді тощо. стає ключовою, необхідною людині на різних Отже, основою розвитку самодостатньої осо- етапах життя в різноманітних сферах життєді- бистості є читання. Недаремно поширена сен- яльності. Застосування яких підходів, методів, тенція: «Люди, які читають книги, завжди будуть прийомів, технологій забезпечить поступальний вести за собою тих, хто дивиться телебачення». процес оволодіння читацькою компетентністю «Наше майбутнє залежить від уяви, яку розвиває від читача-початківця до компетентного учня- читання, – переконана автор підручників з укра- читача? Яка роль під час вивчення літератури від- їнської літератури Л. Коваленко. – Чим більше ведена інтерактивній, міжсуб’єктній, діалогічній ми читаємо, тим вишуканіше висловлюємо свої взаємодії? думки, бо наше мислення перестає бути шаблон- Аналіз досліджень. Багато науковців останнім ним. Глибока література спонукає до глибоких часом схиляються до думки, що за сучасних умов переживань і глибокої розумової роботи. Неда- невпинного зростання темпів інформатизації та ремно відомий усім музикант і громадський діяч глобалізації особливої актуальності набуває запро- Святослав Вакарчук стверджує, що «книга тво- вадження інтерсуб’єктного навчання української рить Людину – Людина творить країну»» (Кова- літератури в школі. В. Уліщенко вважає, що таке ленко, 2017: 5). Тож нині важливо навчити школя- навчання «допомагає активізувати самостійну ког- рів усвідомлено ставитися до читання, формувати нітивну та креативну діяльність учнів, стимулює

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 157 Педагогiка

розвиток візуально-образного, екзистенційого та ний на виявлення емоційно-ціннісних аспектів критичного мислення, на якісно новий щабель комунікації, а друге – на забезпечення атмос- підносить роль книги <…>» (Уліщенко, 2012: 5). фери співпраці. Вивчення наукових джерел дає Поняття «інтерсуб’єктність» у психології означає підстави для висновку, що здебільшого поняття одну із провідних рис особистості, розвиток якої «діалог» сприймається як синонім термінів зумовлений потребою в емоційно-ціннісній кому- «комунікація», «спілкування», «взаємодія». нікації з «Іншим», прагненням зрозуміти осо- Модель нового типу вчителя-словесника й бливості його мислення, життєвого вибору тощо учня-читача та модель сучасного уроку літера- (Дж. Брунер, Г. Ковальов, Е. Сайко, А. Хараш). тури, які ґрунтуються на діалогічній співпраці Інтерсуб’єктність – це прагнення людини до суб’єктів навчання, пропонує В. Шуляр. Акцен- взаємодії, реалізації особистісних сенсів і моти- туючи увагу на навчальній ситуації як складо- вів. Інтерсуб’єктність – це площина безпечного вій частині сучасного уроку літератури, учений простору самовираження, широких можливостей наголошує на тому, що її вирішення забезпечує для самоусвідомлення й особистісного розвитку короткочасну взаємодію між суб’єктами навчаль- (В. Вазюлін, М. Наконечна). Психологи ствер- ного процесу. На думку вченого, саме такі ситу- джують, що інтерсуб’єктність розвиває та розкри- ації, які спонукають учнів адресувати запитання, ває найкраще в людині: здатність до теплих між- що виникли під час читання тексту твору, один особистісних стосунків, активність, креативність, одному, ділитися враженнями від прочитаного відповідальність. Такі можливості позитивної з товаришем, обговорювати літературну проблему взаємодії є стимулом для радості, самореалізації, в парах (групах), є ключовими в методиці викла- суб’єктного (відповідального, активного, твор- дання української літератури (Шуляр, 2006: 18). чого) ставлення до себе самого, інших людей, жит- Дуже цінні думки відомого вченого-методиста тєвих ситуацій і подій. Тобто інтерсуб’єктна вза- Г. Токмань, оскільки вона доводить, що діалогіч- ємодія – це емоційно ціннісна комунікація за умов ний підхід у вивченні літератури найефективніше створення відповідної атмосфери співробітни- реалізується через групові методи роботи, форми цтва, спілкування, діалогу рівноправних суб’єктів. кооперації та співпраці. Важливий на уроці діа- Розвиток таких рис, умінь, відносин у школярів лог, який ведуть учень з учнем, бо він є основною дуже важливий для вивчення художніх творів засадою педагогіки співробітництва, яка базується української літератури, в яких відображений геро- на суб’єкт-суб’єктних відносинах. Обговорення їчний, але такий непростий шлях нашого народу. проблемних, дискусійних питань може завершу- Інтерактивній, міжсуб’єктній, комунікатив- ватися «не переконанням усіх в одній істині, а ній взаємодії учасників навчального процесу, яка глибоким усвідомленням правильності власного ґрунтується на діалогічній основі та групових вибору». Але щоб прийти до такої переконаності, формах роботи, віддають перевагу сучасні вчені- варто вислухати думки інших, підтвердити пози- дидакти: К. Баханов, О. Пометун, А. Хуторський, цію відповідними аргументами, можливо, внести О. Ярошенко. Досить активно над окремими зміни у власні судження – тобто «будувати себе аспектами цієї проблеми працюють учені- через діалог з іншими» (Токмань, 2005: 33). методисти: О. Ісаєва, О. Куцевол, Г. Токмань, Мета статті – зосередити увагу тих, хто при- В. Уліщенко, А. Фасоля й інші. Найважливішими четний до шкільної літературної освіти, на необ- питаннями, які розглядаються в контексті даної хідності формування на уроках літератури компе- проблеми, є такі: освітній процес у сучасній тентного учня-читача, здатного до інтерсуб’єктної школі повинен вибудовуватися так, щоб забез- взаємодії, комунікації, інтеракції, спроможного печувати кожному школяреві активну позицію зрозуміти цінність читання для самореалізації, а суб’єкта дії; формувати засобами літератури ком- отже, здатного до навчання упродовж життя. петентного учня-читача, здатного до навчання Виклад основного матеріалу. Перед учите- упродовж життя; здійснювати формування лем-філологом повсякчас постає вимога докорін- читача в єдиній системі використання різнома- ного перегляду підходів, засобів, прийомів, мето- нітного методичного інструментарію, де діалог, дів навчання української літератури, оскільки інтеракція, спілкування, співпраця, міжсуб’єктна оновлюється зміст освіти, змінюються погляди взаємодія мають стати пріоритетними в розви- сучасних учнів, з’являється потреба в інновацій- тку читацьких та ключових компетенцій школя- них освітніх технологіях тощо. І наші педагоги, рів. Хоча «міжсуб’єктний» і «інтерактивний» не справді, беруть участь в оновленні змісту про- тотожні поняття, у навчальній діяльності учнів грам, оволодівають новими інформаційно-комуні- вони взаємодоповнюються: перше – спрямова- каційними технологіями, створюють медіаосвітні

158 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Сергiєнко А. Формування на уроках української лiтератури...

продукти літературного походження (відеопре- вати діалог читачів із суб’єктами освітнього про- зентації, буктрейлери, скрайбінги). цесу, забезпечує емоційно-ціннісну комунікацію, Останні три роки на Всеукраїнському фести- сприяє соціалізації учнів. І, звичайно, ґрунтую- валі педагогічних ідей «Мій особистісно зорі- чись на особистісно зорієнтованому, компетент- єнтований урок», який у цьому році буде про- нісному й діяльнісному підходах, інтерсуб’єктна водитися увосьме, науковці, методисти, учителі взаємодія створює умови для формування компе- з різних куточків України, зокрема і творча група тентного учня-читача. Адже діяльнісний підхід із Дніпропетровщини, розглядали проблему фор- до навчання стосується безпосередньої суб’єктної мування читача в епоху інформаційних техноло- участі школяра в освітньому процесі, орієнтує на гій як одну з національно і суспільно значущих. оволодіння учнями конкретною діяльністю, забез- Дійшли висновку про необхідність змін у концеп- печує навчання в спілкуванні та співпраці. туальних засадах вивчення літератури з урахуван- Досвід педагогів нашої творчої групи під- ням викликів сьогодення: зміни текстоцентричної тверджує наші переконання. Так, учитель-мето- парадигми на читацькоцентричну, коли в центрі дист середньої загальноосвітньої школи № 13 м. уваги вчителя – особистість учня-читача, його Кам’янського В. Чумаченко успіх своїх уроків здатність визначати власні та суспільні цінності вбачає в організації активної взаємодії учня з й орієнтири. На переконання відомого вченого- героєм твору, автором, учителем, ровесниками. методиста А. Фасолі, саме рівень суб’єктності є Вивчаючи із семикласними незвичайний твір одним із показників особистісного розвитку шко- Ліни Костенко «Кольорові миші», педагог обрала ляра. «Компетентний учень-читач є суб’єктом урок у вигляді гри, на якому всім знайшлися навчальної діяльності, що передбачає усвідом- ролі. Особливо цікавим видався прийом пере- лення власних психолого-фізіологічних особли- втілення, коли до класу завітала головна героїня востей, прагнень, мотивів, бажань тощо, здатність вірша Анна, яка й розповіла про свою історію з до самостійної організації, здійснення й оціню- кольоровими мишами. Щоб зробити висновок, що вання читацької діяльності, а також до само- головна героїня вірша наділена багатою уявою, реалізації, самовдосконалення і самотворення» фантазією і талантом, учні працювали в групах, (Фасоля, 2017: 8). обравши свою емблему і колір; складали асоціа- Отже, як забезпечити інтерсуб’єктну взаємо- тивні кущі; описували вигляд героїні, якою вони дію на уроках української літератури з метою її уявляли; озвучували власні твори-мініатюри формування компетентного читача? На думку «Мій кольоровий сон» та «Моя мрія»; навіть автора статті, основні умови організації такої вза- складали кольоровий букет для Анни. Насамкі- ємодії: 1) готовність учнів до емоційно-ціннісного нець учням було запропоновано написати лист- сприймання, осмислення й аналізу художнього пораду одному з персонажів, але інтрига була в твору за принципом: «Сприймаю, уявляю – аналі- тому, що лист треба було писати від імені «кота, зую, інтерпретую – презентую» (Уліщенко, 2012: що нявкнув» (теж одного із суб’єктів твору). На 25); 2) уміння активно вести діалог зі співроз- перший погляд, може скластися враження, що на мовником і підтримувати зацікавленість цим діа- одному уроці занадто велике навантаження на логом; чітко, лаконічно й аргументовано форму- учнів, та коли ти бачиш, що байдужих серед них лювати свої думки, бути уважним до висловлень немає, кожен намагається якнайшвидше впора- інших суб’єктів комунікації; 3) використання тися із завданням, донести до однокласників своє учителем ефективних методів, прийомів, видів і розуміння ситуації, допомогти головній героїні, форм суб’єкт-суб’єктної взаємодії, які б відкри- то розумієш, що саме такі комунікативно-діяль- вали школярам перспективи для подальшого осо- нісні уроки, на яких учні усвідомлюють високі бистісного розвитку і самореалізації (наприклад, моральні якості людини, є цікавими, важливими, інтерактивні методи, прийоми розвитку критич- результативними. До програми 5 класу введено ного мислення, групові форми роботи, проектні твір «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» технології, які забезпечують діяльнісне підґрунтя Галини Малик. Під час роботи над змістом твору навчання). учитель обласної творчої групи О. Рева орга- У чому ж переваги інтерсуб’єктного навчання? нізувала роботу п’ятикласників у групах, дала Ми переконалися, така взаємодія, поєднана можливість І групі сформулювати запитання до з іншими ефективними методами, підсилює ціка- автора (наприклад: «Чи зустрічалася письменниці вість до читання художніх творів, надає навчанню в реальному житті така дівчинка Аля?»). Друга особистісно зорієнтованого характеру, підви- група формулювала запитання до персонажів щує навчальну мотивацію, допомагає активу- твору, а ІІІ – до тексту. Відповідали на запитання

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 159 Педагогiка

за методикою роботи в перехресних групах, про- (обговорювали в групах, сперечалися, аргумен- вели гру-діалог із визначенням переможця, спро- тували) – патріотка, смілива, рішуча, розсудлива бувати перевтілитися в одного з героїв твору і про- тощо. Представивши свої напрацювання, шко- читати уривки в ролях. Здається, таке навчання лярі відповідали на запитання: «Яке твоє осо- легке, цікаве, веселе, насправді ж воно вимагає бисте ставлення до цих героїв?», «Чим здивував від школярів напруженої логічно-узагальнюваль- тебе автор повісті?» і т. п. Цікаво, що ця робота ної діяльності, а від учителя – умілої системної з формування ціннісних орієнтирів учнів зна- організації. Важливо, щоб учитель постійно спо- йшла продовження на узагальнювальному уроці нукав учнів до спілкування, до дії, до рефлексії з української літератури наприкінці навчального власних відчуттів, переживань, емоцій (Мене року. Учитель повідомив ліцеїстам, що цю повість збентежило, вразило, здивувало, захопило <…>. М. Старицького вилучено із програми, запропо- Після цього уроку я відчув, подумав, зрозумів нував висловити власну думку щодо цього: «Чи <…>). Отже, інтерсуб’єктна взаємодія може вдало вважаєте ви, що повість не варто вивчати у школі? поєднуватися з інтерактивним, діалогічним, гру- Чому?». На щастя, усі учні були переконані, що це повим навчанням, може реалізовуватися через один із найбільш патріотичних творів української діалог читача з текстом, автором, героями твору в літератури, і його необхідно повернути до шкіль- інтерактивній комунікації, взаємодії, спілкуванні ної програми (як варіант, на уроки позакласного учнів у парах та групах. Тобто учителем протя- читання). гом уроку використовується діалогічний підхід, Звідки ж учителеві черпати завдання для орга- у центрі уваги перебуває конкретна дитина з її нізації міжсуб’єктної, інтерактивної, групової емоціями, враженнями, відчуттями, з її бажанням взаємодії? Найпершим помічником для вчителя є творити свій текст, співпрацювати, спілкуватися, сучасний підручник. У підручниках з української взаємодіяти з однокласниками. Необхідно час- літератури (автор Л. Коваленко) передбачено тіше практикувати такі завдання, завдяки яким рубрику «Робота у групах. Подискутуй із ровесни- учні опановують мистецтво запитування, вчаться ками». Так, у 8 класі до розділу «Із пісенних скар- повніше розуміти твір, заглиблюватися в зміст, бів» подається проблемне питання «Як україн- досягати розуміння ціннісної природи тексту. ський фольклор допомагає пізнати національний Учитель української мови і літератури Покров- характер нашого народу?». Завдання: «Проведіть ської гімназії Покровського району Л. Буглак історичну паралель між подіями ХІV – ХVІІІ ст. не просто провела урок позакласного читання, та сучасними на Сході України. В яких піснях а організувала проектну діяльність дітей над відображаються сучасні події? Яке ваше сприй- вибраним для прочитання художнім твором, кін- няття таких пісень? Чи віднесете ви їх до розділу цевим результатом якої були не тільки презента- історичних?». ції, ілюстрації, есе, а й створені анонси-реклами Особливої уваги учителів-філологів потре- про твори, що найбільше сподобалися, з метою бує підручник з української літератури для учнів розміщення їх на рекламних щитах під назвою 10 класу авторського колективу під керівництвом «Прочитай! Це цікаво!». Учні рекламували про- А. Фасолі, підручник з новою філософією освіти, читані твори однокласникам, родичам, знайомим з реалізацією особистісно зорієнтованого, компе- і гордилися, що здійснили конкретні кроки для тентнісного, комунікативного підходів, з рубри- популяризації читання взагалі й конкретних тво- ками «Читацький путівник», «Читацькі діалоги», рів зокрема. «Ваші читацькі проекти», «Читацьке дозвілля». Вчителям творчої групи із м. Кам’янського Це методичний порадник для формування в шко- взагалі притаманні цікаві поєднання традицій- лярів читацької, предметних та ключових ком- ної методики з інформаційними технологіями. петенцій, для організації взаємодії, комунікації Л. Панченко, учитель технічного ліцею, під час в групах, забезпечення діалогу з художнім текстом. вивчення з десятикласниками повісті М. Стариць- Висновки. Отже, під час вивчення української кого «Облога Буші» запропонувала учням вірту- літератури реалізується багато важливих завдань, ально створити профіль акаунту героя в соцме- зокрема і формування учня-читача як суб’єкта режі Facebook. Перша група створювала акаунт читацької діяльності, суб’єкта особистісного і Орисі Навісної, ІІ – Антося Корецького, ІІІ – читацького саморозвитку, здатного до співпраці, захисників фортеці. Наприклад, Орися Завісна; діалогу, комунікації, до навчання упродовж життя. період життя – ХVІІ ст.; стать – жіноча; національ- Це непросте завдання, адже читацькі інтереси ність – українка; місце проживання – м. Буша, дитини залежать від сім’ї, оточення, освітнього Україна; друзі – Катря, Антось; риси характеру середовища тощо. Отже, учителям-філологам

160 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Сергiєнко А. Формування на уроках української лiтератури...

необхідно вибудовувати уроки на засадах діало- твору; сприяти конструктивному діалогу з ровес- гічності, інтерсуб’єктного навчання, співробіт- никами; спонукати до критичного мислення, ори- ництва, щоб зацікавити учнів емоційно-цінніс- гінального вирішення проблем у процесі спілку- ною взаємодією з автором-оповідачем та героями вання, до саморозкриття та самоутвердження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 р. (Схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р). URL: https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/54258. 2. Коваленко Л., Бернадська Н. Українська література : підручник для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. К.: УОВЦ «Оріон», 2017. 288 с. 3. Українська література. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 10–11 класи (рівень стандарту), затверджено наказом МОН України від 23 жовтня 2017 р. № 1407. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya- osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv/ 4. Уліщенко В. Методика інтерсуб’єктного навчання української літератури в загальноосвітній основній школі: автореф. дис. ... докт. пед. наук. Київ: б. в., 2012. 41 с. URL: http://liber.onu.edu.ua/opacunicode/index.php?url=/notices/ index/IdNotice:465054/Source:default. 5. Шуляр В. Урок літератури в умовах 12-річної школи: 5–9 класи: практико-орієнтована монографія. Миколаїв: Іліон, 2006. 284 с. 6. Токмань Г. Якщо мій досвід знадобиться… Уведення нових методів у викладання літератури. Урок української. 2005. № № 1–2. С. 31–33. 7. Фасоля А. Читацька компетентність: що формуємо, що і як перевіряємо й оцінюємо. Дивослово. 2017. № 9. С. 8–15.

REFERENCES 1. Kontseptsiyarealizatsiyiderzhavnoyipolityky u sferireformuvannyazahalnoiserednoiosvity “Nova ukrayinskashkola” na period do 2029 roku (SkhvalenorozporyadzhennyamKabinetuMinistrivUkrayiny vid 14.12.2016 № 988-r) https://osvita. ua/legislation/Ser_osv/54258 [Concept of realization of state policy in the sphere of reforming of general secondary education “New Ukrainian school” for the period up to 2029] Approved by the order of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated 14.12.2016 № 988-р. [in Ukrainian]. 2. KovalenkoL. T. Ukrayinskaliteratura: pidruchnykdlya 9 kl. zahalnoosvit. navch. zakl. [Ukrainian literature: a textbook for 9 grades of general educational institutions] Kyiv, UOVTS “Orion”, 2017, 288 p. [in Ukrainian]. 3. Ukrayinska literatura. Programa dlya zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv. 10–11 klasy (riven standartu), zatver- dzheno nakazom MON Ukrayiny vid 23.10.2017 № 1407. – Rezhymdostupu : https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv [Ukrainian literature. The program for secondary schools. Grades 10–11 (standard level)] approved by the order of the Ministry of Education and Science of Ukraine dated 23.10.2017 №1407. [in Ukrainian]. 4. Ulishchenko V. V. Metodyka intersubyektnogo navchannya ukrayinskoi literatury v zagalnoosvitniy shkoli: avtoref. dys ... d-raped. nauk http://liber.onu.edu.ua/opacunicode/index.php?url=/notices/index/IdNotice:465054/Source: default [Method of intersubjective teaching of Ukrainian literature in general secondary school] author’s abstract. PHD. Kyiv, 2012, 41 p. [in Ukrainian]. 5. Shulyar V. I. Urokliteratury v umovakh 12-richnoyi shkoly: 5–9 klasy: praktyko-oriyentovanamonohrafiya [Lesson of Literature in terms of 12-year-old school: Grades 5–9: practice-oriented monograph]. Nikolaev.Ilion, 2006, 284 p. [in Ukrainian]. 6. Tokman H. L. Yakshchomiydosvidznadobytsya… Uvedennya novykh metodiv u vykladannya literatury [If my experience is needed ... Introduction of new methods in teaching Literature].Ukrainian lesson, 2005, No. 1–2. pp. 31–33. [in Ukrainian]. 7. Fasolya A. M. Chytatska kompetentnist: shcho formuyemo, shcho i yak pereviryayemo y otsinyuyemo [Reading competence: what do we form, what and how we check and evaluate]. Divoslovo, 2017, № 9, pp. 8–15. [in Ukrainian].

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 161 Педагогiка

УДК 371.134 DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/21.167327

Марина СИДОРОВИЧ, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри біології людини та імунології Херсонського державного університету (Херсон, Україна) [email protected]

STEM-ОСВІТА В ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ БІОЛОГІВ І ЕКОЛОГІВ

У статті розглянута актуальна проблема сучасного освітянського простору – застосування STEM-освіти в підготовці фахівців нетехнічного профілю. Проведений аналіз літературних першоджерел сутності вказа- ного напряму навчання в закладі вищої освіти дозволив виокремити принципи і підходи до організації STEM- освіти щодо підготовки біологів та екологів, Форматом такої освіти в класичному університеті запропоновано наукову студентську групу, у роботі якої і реалізовані відібрані принципи навчання студентів у позаудиторний час. Така підготовка здійснюється в межах STEM-лабораторії із проблем цитоекології. Ключові слова: STEM-освіта біологів та екологів, STEM-лабораторія, стереотип фахівця-дослідника.

Marina SIDOROVICH, Doctor of Pedagogical Science, Full Professor, Professor of the Department of Human Biology and Immunology Kherson State University (Kherson, Ukraine) [email protected]

STEM-EDUCATION IN PREPARATION OF FUTURE BIOLOGISTS AND ECOLOGISTS

The article deals with the problem of using STEM-education in the training of specialists of the non-technical skills. The analysis of scientific literature showed that it is intensively developed in America and England, and in Ukraine there is already a project of the STEM-education concept. At the same time, the question of its implementation in our country remains unresolved. The same analysis allowed distinguishing the principles and approaches to organizing STEM-education. They can be used in the preparation of biologists and ecologists at the classical university. The author proposed a scientific student group as a format for such training. In Kherson State University this format is implemented within the STEM-laboratory for cytoecology problems. The article presents the principles of STEM-education, which are enshrined in the teaching of students in extra-curricular time. The author named a number of positions as part of the selected features of the functioning of the STEM-education group “Cytotoecologist”. 1. Integrated study of modern ecology is carried out on the basis of the activity approach by means of partial-search and research methods. The result of such training is the creation of specific original scientific inventions. They can be used for analytical control of environmental safety. 2. Ability to solve specific scientific issues in contemporary ecology, formed by means of research work organization. Such skills of students increase the motivation for professional training and facilitate the acquisition of a wide range of practical skills. 3. The stereotype of specialist-researcher is formed among the students. It covers the innovative skills of working in the laboratory, the ability to think critically, communication and collaboration, teamwork skills, cognitive flexibility skills. The given stereotype orientates the student to successful self-realization in the future profession and other spheres of social life. In the article there are given the tutorial methods of practical realization of these STEM-education principles concerning preparation of future biologists and ecologists. They provide substantive content in the study of each such principle. The first aspect of the work of the STEM-education group is realized during long-term ecological and biological research conducted by students in the laboratory from 2nd to 6th years of study. Each student performs his “own” topic and during the successive stages of scientific research creates an original method (methodology) of phytotesting of certain environmental factors. They already have an expression in the development of patents. The second feature of the organization of STEM-education in the group “Cytoecologist” is realized by the student during the sequential implementation of the scientific research stages, which uses several methods for determining the indicators of model systems in the conditions of certain environmental factors. In this process there is formed a number of skills that students are supposed to form. Comprehensive gradual formation of a student as a specialist-researcher (the third distinct aspect of the organization of the STEM-education functioning in the group) occurs when he is involved in participating in these stages of scientific research. Key words: STEM-education of future biologists and ecologists, STEM-laboratory, stereotype of specialist- researcher.

162 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Сидорович М. STEM-освiта в пiдготовцi майбутнiх бiологiв...

Постановка проблеми. Реформування під- й університети США пропонують різноманітні готовки майбутніх фахівців у системі вищої форми і методи співпраці в області STEM- освіти спричинено тенденціями сучасного світу, освіти. Серед них асоціації шкільних правлінь і які спрямовані на інтеграцію знань, сфер діяль- комітетів, що активно працюють, регулярне про- ності та виробництва. Одним з аспектів такого ведення конференцій, у межах яких обговорю- реформування є переорієнтація освіти на підго- ються питання STEM-освіти тощо (Statement of товку випускників до їхньої майбутньої багато- Core Policy Principles, 2012). У Великій Британії, функціональної діяльності. Загалом, значення на відміну від США, відсутня централізована цієї реформи, на думку науковців, спирається на державна координація у сфері STEM-освіти. У три ключові чинники: «перший – пов’язаний із STEM-області цієї країни є три шляхи профе- глобальними економічними проблемами, з якими сійного розвитку. Студент може вибрати акаде- стикається кожна нація; другий – вказує на зміни мічний шлях і одержати ступінь бакалавра. Інші потреб у робочій силі, які потребують більш комп- студенти вибирають очний практично орієнто- лексних і гнучких знань, вмінь і навичок, що від- ваний напрям підготовки, який забезпечує суто повідають вимогам XXI ст.; третій – підкреслює прикладний аспект навчання. Остання категорія запит на STEM-грамотність, яка необхідна для студентів навчаються під час праці. Такий під- вирішення глобальних технологічних і екологіч- хід у підготовці фахівців забезпечує різнома- них проблем» (Репін, 2017; 4). Отже, розроблення нітність їх входження в STEM-область і вибір принципів організації STEM-освіти, їх практич- інженерної спеціальності відповідно до одер- ного втілення під час підготовки майбутніх фахів- жаного напряму навчання (Supporting Scotland’s ців є актуальною проблемою сучасного освітян- STEM education and culture, 2012). В Україні є ського простору. проект концепції STEM-освіти, в якому вона Аналіз досліджень. Сьогодні проблема розглядається як педагогічний процес форму- STEM-кадрів є найактуальнішою в освіті Аме- вання і розвитку розумово-пізнавальних і твор- рики і Великої Британії. Її активне розроблення чих якостей молоді, рівень яких забезпечує їй розпочалося одразу після запуску першого конкурентоспроможність на сучасному ринку радянського супутника в 1957 р. Як свідчить праці. Згідно із ґрунтовною працею із проблеми проведений колективом учених (Рудський та дефініцій STEM-освіти (Стрежак та інш., 2017), інш., 2017) аналіз літературних першоджерел із її загальна мета полягає, з одного боку, у забез- зазначеної проблеми, на розвиток STEM-освіти печенні інтегрованого формування наукових і в цих країнах суттєво вплинув дореволюційний практичних знань шляхом здобування автентич- російський і радянській досвіт. Такий висновок ного практичного досвіду (особистісний аспект), зроблений авторами з огляду ґрунтовних робіт з іншого – у підготовці учнівської молоді до одного з американських аналітиків. Він під час подальшого навчання і працевлаштування від- виконання завдання президента Дж. Кеннеди повідно до вимог ХХІ ст. (соціальний аспект). щодо з’ясування причин технічного відставання Зазначене актуальне передусім для технічних Америки в ті часи вказував на необхідність сут- спеціальностей. Певно, тому STEM-освіту роз- тєвого підвищення рівня вищих інженерних шкіл глядають у нашій країні насамперед як пріори- у Сполучених Штатах Америки (далі – США). тетний напрям підготовки саме таких фахівців. Саме таке становище, на його думку, дозволило Першочерговими заходами є реалізація про- здійснити прорив у космос Радянському Союзу грам для впровадження інноваційних методів (Тимошенко, 1997). Зараз проблеми STEM- навчання в навчальних закладах і надання учнів- освіти в Америці вивчають на різних, навіть ській молоді можливості проведення дослід- федеральному, рівнях. Провідними її напрямами ницької й експериментальної роботи на сучас- вважають урахування успішності студентів в ному обладнанні. Зазначене спричинює глибоке області STEM-освіти; підтримку ефективного зацікавлення викладачів і науковців окресленою професійного розвитку і підготовки STEM- проблемою, про що свідчить низка відповід- педагогів, підтримку найталановитіших із них; них Всеукраїнських конференцій, проведених сумісні міждержавні зусилля, які стимулюють в останні декілька років. Водночас трактування діяльність висококласних освітніх організацій, сутності і, головне, підходів щодо практичної реалізація стандартів STEM-освіти; поширення реалізація принципів STEM-освіти в сучасному у федеральних державних програмах терміна освітянському просторі залишається дискусій- STEM-освіта з охопленням нетехнічних наук, ним питанням. Так, одні науковці результатив- які враховують потреби STEM-області. Школи ність STEM-освіти вбачають у формуванні 4-х

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 163 Педагогiка

груп навичок: навички в освоєнні основних дис- пошукового і дослідницького методів; результа- циплін, які формують зміст знань і навчальних том такого навчання є конкретні оригінальні нау- тем ХХІ ст.; навчальні й інноваційні навички, кові винаходи; їх можна використати на практиці серед яких основна увага приділяється творчості, для аналітичного контролю екологічної безпеки критичному мисленню, комунікації та співпраці; довкілля. навички роботи з інформацією, медіа та техно- 2. Вміння розв’язувати конкретні наукові логіями, навички для успішного життя і кар’єри. завдання із сучасної екології засобами організації Інші вчені (Peters-Burton and ol., 2014) до особли- науково-дослідної роботи, які підвищують моти- востей сучасної STEM-освіти відносять інтегро- вацію до фахової підготовки, сприяють набуттю ване навчання за темами, а не із предметів; засто- широкого спектра практичних умінь. сування науково-технічних знань у реальному 3. Формування стереотипу фахівця-дослід- житті; розвиток навичок критичного мислення ника, який охоплює інноваційні навички роботи в та вирішення проблем; застосування науково- лабораторії, вміння критично мислити, комуніка- технічних знань у реальному житті; зростання ції і співпраці, вміння працювати в команді, нави- впевненості у своїх силах; активну комунікацію чки когнітивної гнучкості. Вказаний стереотип і командну роботу; розвиток цікавості до техніч- орієнтує студента на успішну власну реалізацію них дисциплін; креативні й інноваційні підходи не тільки в майбутній професії, а й в інших сфе- до створення проектів; зв’язок між навчанням і рах соціального життя. кар’єрою. На основі ґрунтовного аналізу науко- Конкретизуємо зазначені позиції. вих і науково-популярних праць українські вчені Перший аспект організації функціонування (Стрежак та. інш., 2017) деталізують розуміння групи STEM-освіти реалізується під час довго- STEM-освіти і вказують на те, що вона сприяє тривалих еколого-біологічних досліджень, що формуванню готовності до вирішення комплек- проводять студенти в лабораторії із 2 по 6 курси. сних практичних проблем; критичного мислення Кожний працює над своєю темою. Для цього і креативності; організаційних здібностей, умінь в позаурочний час студент занурюється в науко- працювати в команді, оцінювати проблеми; здат- вий пошук, що сприяє формуванню як загаль- ності до самостійних рішень і до ефективної них, так і предметних компетенцій майбутнього взаємодії; умінь домовлятися, когнітивної гнуч- фахівця. Кожний зі студентів наприкінці навчання кості. Останнім часом вчені схильні до розши- в групі створює оригінальний спосіб визначення рення меж STEM-освіти і перетворенні її, напри- дії певного чинника довкілля засобами біотес- клад, на STEАM-освіту, тобто із суто технічної тування у вигляді простої валідної методики. на таку, що може охоплювати й інші спеціаль- Сьогодні членами групи розроблена низка спосо- ності. Керуючись тенденціями й особливостями бів (методик) фітотестування чинників довкілля, вказаного напряму реформування навчання деякі вже мають патенти. Це способи (методики) в закладах вищої освіти, у Херсонському дер- визначення: жавному університеті створена наукова студент- – якості води різного походження засобами ська група «Цитоеколог», у функціонуванні якої фітотестів «проростки однодольних» і «одно- реалізується низка підходів щодо організації дольні на плаваючих дисках»; STEM-освіти. – якості води різного походження засобами Мета статті – висвітлення добору і реалізації фітотестування культури ряски малої і багатоко- таких підходів під час підготовки майбутніх біоло- рінника; гів та екологів у межах функціонування студент- – особливостей рістрегулюючих властивостей ської групи STEM-освіти «Цитоеколог». Здійсню- нових синтетичних регуляторів росту за допомо- ється ця підготовка в лабораторії активних форм гою Allium test; навчання біології й екології Херсонського дер- – екологічної безпеки синтетичних хіміч- жавного університету, яку повною мірою можна них речовин за рівнями фітотестів (готується назвати STEM-лабораторією (Глосарій, 2017). патент); Виклад основного матеріалу. Аналіз наведе- – температуропротекторних властивостей син- ного вище науково-методичного доробку дозво- тетичних хімічних речовин засобами фітотестів; лив відібрати й адаптувати з метою реалізації – однорідності ростових якостей насіння в підготовці названих вище фахівців такі особли- цибулі за біометричними показниками проростків вості STEM-освіти: (патент); 1. Інтегроване навчання сучасної екології на – проведення мастер-класу для школярів основі діяльнісного підходу засобами частково- із фітотестування якості питної води (застосу-

164 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Сидорович М. STEM-освiта в пiдготовцi майбутнiх бiологiв...

ється в школах міста на педагогічних практиках ного члена групи під час роботи в команді роз- і під час профорієнтації школярів). виваються комунікативні навички і навички Багаторічний дослідницький пошук студента співпраці. Це відбувається під час постановки втілюється в курсових і дипломних роботах. і закриття експерименту, допомоги «молод- Друга особливість організації STEM-освіти шим» в оволодінні методиками, узагальненні в групі «Цитоеколог» реалізується під час послі- даних із дії чинника довкілля, що одержані різ- довного виконання студентом етапів наукового ними студентами на різних тест-об’єктах тощо. дослідження. Впродовж них студент самостійно В останньому разі має місце розвиток вмінь збирає й аналізує наукову інформацію з індиві- критично мислити під час оцінювання одержа- дуальної теми для актуалізації її розроблення; ної нової наукової інформації. Такий самий роз- за допомогою керівника складає спектр мето- виток наявний і під час обов’язкових для членів дик дослідження і самостійно або за допомогою групи щорічних апробацій одержаних результа- старших студентів відпрацьовує навички роботи тів у вигляді публікацій статей, тез, і особливо з ними. Після цього студент проводить інтенсивну оприлюднення доповідей на Всеукраїнських щорічну експериментально-дослідну роботу засо- конференціях. Так, тільки у 2017–2018 н. р. кож- бами таких методик і одержує оригінальні резуль- ний член групи 2–5 курсів оформив публікацію, тати, що мають дійсну наукову новизну. Далі яка вийшла друком, і зробив доповідь на конфе- за допомогою керівника член групи здійснює ренції. Така апробація результатів – це виступи обговорення й інтерпретацію цих результатів студентів із презентаціями, які відображають у контексті досягнення мети запланованої теми. повний спектр їхніх умінь як дослідників-нау- Тільки у 2017–2018 н. р. 7 членів групи провели ковців. Отже, випускник групи STEM-освіти під 12 експериментальних досліджень, застосовуючи час захисту дипломної роботи має 2–3 публікації в кожному декілька методик визначення показни- і декілька очних апробацій результатів на конфе- ків модельних систем в умовах дії певного чин- ренціях впродовж всього періоду фахової підго- ника довкілля. товки в закладі вищої освіти. У процесі залучення студента до участі Висновки. Апробація розробленої системи в етапах наукового пошуку відбувається його довготривалої підготовки студентів у позауди- всебічне формування як фахівця-дослідника торний час у STEM-лабораторії дозволяє суттєво (третій виокремний аспект організації функці- поліпшити формування загальних і фахових ком- онування групи STEM-освіти). У нього форму- петенцій майбутніх біологів і екологів, підвищити ються вміння оволодіння сучасними методиками їхній рівень упевненості у власних силах, мотивує біотестування, які дозволяють виміряти токсич- в майбутній діяльності реалізовуватися саме в тій ність, цито- і генотоксичність чинника, а також професійній сфері, яка безпосередньо пов’язана його здатність до молекулярного стресу. У кож- зі спеціальністю, набутою у ЗВО.

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ 1. Глосарій (Інституту модернізації освіти МОН Україні). URL: https://imzo.gov.ua/stem-osvita/glosariy/ (дата звер- нення: 03.06. 2018). 2. Репин А. Актуальность STEM-образования в России как приоритетного направления государственной поли- тики. Идея научная. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/aktualnost-stem-obrazovaniya-v-rossii-kak-prioritetnogo- napravleniya-gosudarstvennoy-politiki (дата обращения: 03.06. 2018). 3. Рудской А. и др. Анализ опыта США и Великобритании в развитии STEM-образования. Научно-технические ведомости CПбПУ. Естественные и инженерные науки. 2017. Том 23. № 2. С. 7–17. 4. Cтрижак О. та ін. STEM-освіта: основні дефініції. Інформаційні технології і засоби навчання. 2017. Том 62. № 6. С. 16–33. 5. Тимошенко С. Инженерное образование в России / под ред. Н. Шапошникова. Пер. с анг. В. Иванова-Дятлова. Люберцы: ПИК ВИНИТИ, 1997. 84 с. 6. Statement of Core Policy Principles 2012. URL: http://www. stemedcoalition.org/wp-content/uploads/2012/04/ NoteSTEM-Education-Coalition-Core-Principles-2012. pdf. (дата звернення: 03.06. 2018). 7. Supporting Scotland’s STEM education and culture. 2012. URL: http://www.gov.scot/resource/0038/ 00388616.pdf (дата звернення 03.06.2018). 8. Peters-Burton E., Lynch S., Behrend T., Means B. Inclusive STEM high school design: 10 critical components. Theory Into Practice, 2014. № 53 (1). P. 67–71.

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 165 Педагогiка

REFERENCES 1. Glosari’j (I`nstitutu moderni’zaczi’yi osvi’ti MON Ukrayini). [Glossary (To the institute of modernisation of education METAL-OXIDE-SEMICONDUCTOR to Ukraine)]. URL: https://imzo.gov.ua/stem-osvita/glosariy/ (data zvernennya: 03.06.2018) [in Ukraine]. 2. Repin A. Aktual’nost’ STEM-obrazovaniya v Rossii kak prioritetnogo napravleniya gosudarstvennoj politiki. Ideya nauchnaya. [Relevance of STEM education in Russia as priority direction of state policy]. URL: https://cyberleninka.ru/ article/n/aktualnost-stem-obrazovaniya-v-rossii-kak-prioritetnogo-napravleniya-gosudarstvennoy-politiki (data zvernennya: 03.06. 2018) [in Russian]. 3. Rudskoj , A.I. [ta i’n.] Analiz opy’ta SShA i Velikobritanii v razvitii STEM-obrazovaniya. [The analysis of experience of the USA and Great Britain in STEM education development]. Nauchno-tekhnicheskie vedomosti CPbPU. Estestvenny’e i inzhenerny’e nauki. 2017.Tom 23. 2. S.7–17. [in Russian]. 4. Ctrizhak O.Ye. [ta i’n.] STEM-osvi’ta: osnovni’ defi’ni’czi’yi. [STEM-education: basic definitions]. I’nformaczi’jni’ tekhnologi’yi i zasobi navchannya. 2017. Tom 62. № 6. S.16–33. [in Ukraine]. 5. Timoshenko S.P. Inzhenernoe obrazovanie v Rossii [Engineering education in Russia] / Per. s ang. V.I. Ivanova- Dyatlova; pod red. N.N. Shaposhnikova. Lyuberczy’: PIK VINITI, 1997. 84s. [in Russian]. 6. Statement of Core Policy Principles 2012. URL:http://www. stemedcoalition.org/wp-content/uploads/2012/04/ NoteSTEM-Education-Coalition-Core-Principles-2012. pdf (data zvernennya: 03.06.2018). 7. Supporting Scotland’s STEM education and culture. 2012. URL: http://www.gov.scot/resource/0038/ 00388616.pdf (data zvernennya: 03.06. 018). 8. Peters-Burton, E. E., Lynch, S. J., Behrend, T. S., & Means, B. B. Inclusive STEM high school design: 10 critical components. Theory Into Practice, 2014. 53 (1), pр.67–71.

166 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Степаненко В. Особливостi органiзацiї профiлактики поведiнкових девiацiй...

УДК 37.015.3-056.45(100) DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/21.167329

Вікторія СТЕПАНЕНКО, orcid.org/0000-0002-5793-3069 кандидат педагогічних наук, докторант кафедри соціальної педагогіки, доцент кафедри соціальної роботи ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (Старобільськ, Україна), [email protected]

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФІЛАКТИКИ ПОВЕДІНКОВИХ ДЕВІАЦІЙ ОБДАРОВАНИХ УЧНІВ У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН У статті проаналізовано досвід щодо організації профілактики поведінкових девіацій обдарованих учнів у закладах загальної середньої освіти таких країн, як Велика Британія, Ізраїль, Індія, Іспанія, Італія, Португа- лія, Польща, Сполучені Штати Америки. На основі цього аналізу визначено деякі загальні особливості організа- ції відповідної діяльності, які спостерігаються у сучасному світовому просторі. Визначені особливості дають можливість організувати профілактику поведінкових девіацій обдарованих учнів у закладах загальної середньої освіти на різних її рівнях з урахуванням і використанням зарубіжного досвіду за умови його адаптування до наці- ональної системи освіти. Ключові слова: заклад загальної середньої освіти, обдарований учень, профілактика поведінкових девіацій, зарубіжний досвід.

Viktoriia STEPANENKO, orcid.org/0000-0002-5793-3069 Candidate of Pedagogic Sciences, Doctoral student of the chair of social pedagogy, Assistant Professor, Department of Social Work Luhansk Taras Shevchenko National University (Ukraine, Starobilsk),[email protected]

FEATURES OF THE DEVIANT BEHAVIOUR PREVENTION ORGANIZATION OF GIFTED PUPILS IN SECONDARY SCHOOLS OF FOREIGN COUNTRIES The experience of the deviant behaviour prevention activity organization of secondary school gifted pupils in countries such as the Great Britain, Israel, India, Spain, Italy, Portugal, Poland and United States of America are analysed. Some general features of the corresponding activity organization, which are observed in the modern world space, are determined. These are such features as creating favourable conditions for the harmonious gifted pupil development, timely solution to their problems and difficulties realization of needs; taking into account the specifics of gifted children ofsolving problems of depending on economic factors and cultural-historical traditions; interaction of family, state and society in order to fully realize the potential of gifted children in favour of society and the state; prevention of social maladaptation of a gifted child, identification of negative risk factors that can lead to various manifestations of behavioural deviations; advisory, developmental and social-integration preventive activity, reorientation of personal meanings of gifted teenagers who have deviant manifestations in behaviour. These features allow of the deviant behaviour prevention activity organization of secondary school gifted pupils in at its various levels, taking into account and using foreign experience, provided that it is adapted to the national education system. Key words: secondary school, gifted pupil, prevention of behavioural deviations, foreign experience.

Постановка проблеми. Високі потенційні за відсутності своєчасної допомоги призводити до можливості обдарованої дитини не завжди вда- різних форм девіантної поведінки, зокрема асоці- ється розвинути через її непристосованість до альної, делінквентної, адиктивної, суїцидальної умов навчання та дезадаптацію в середовищі тощо, що підтверджується статистичними даними, (Сапрунова, 2015: 392). Порушення проходження наведеними у працях Є. В. Зеркіної, Г. М. Чуса- обдарованою дитиною процесу соціалізації вітіної (Зеркина, Чусавитина, 2008), Т. М. Крав- можуть провокувати різні відхилення соціального цової, А. К. Сатинської (Кравцова, Сатынская, й особистісного розвитку (Белов и др., 2011: 29) і 2015), С. Лахойя, Б. Шор (Lajoie, Shore, 1981),

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 167 Педагогiка

С. В. Максимової (Максимова, 2006), Н. В. Май- О. А. Бочарова, вивчаючи систему освіти з сак (Майсак, 2010), В. Д. Менделевича (Менделе- обдарованими учнями у Великій Британії, зазна- вич, 2005), P. Слоат, М. Хейс (Hayes, Sloat, 1989), чає, що в цій країні не існує спеціалізованих Н. П. Фетискіна (Фетискин, 2016) та ін. У такому закладів загальної середньої освіти і класів для разі особливої актуальності набуває проблема обдарованих учнів. Більшість таких закладів профілактики поведінкових девіацій обдарова- є державними, але функціонують також і при- них учнів у закладах загальної середньої освіти, ватні. Приватні заклади можуть орієнтуватися зокрема вивчення досвіду зарубіжних країн на категорію обдарованих учнів, однак їх мало щодо організації відповідної діяльності з метою і, як наслідок, у них навчаються діти заможних його адаптування і використання в національній батьків. Освітнє законодавство Великої Британії системі освіти. визначає умови, які повинен створити заклад для Аналіз досліджень. Низка досліджень зару- обдарованих дітей, зокрема: створення можливос- біжних вчених, таких як Дж. Рензуллі (Renzulli, тей для розвитку здібностей, визначення засобів 1986), Дж. Фрімен (Freeman, 1998), Х. Гарсіа Ягуе підтримки учнів у їх розвитку, планування часу (García Yague y otros, 1986), А. Кастелло (Castelló, підтримки та максимального використання мож- Genovard, 1990), С. Лахойя, Б. Шор (Lajoie, Shore, ливостей учня, створення реєстру його поведінки 1981), P. Слоат, М. Хейс (Hayes, Sloat, 1989) (Бочарова, 2013). та ін. з проблеми обдарованості, зокрема профі- Аналізуючи досвід роботи з обдарованими лактики поведінкових девіацій обдарованих учнів учнями закладів загальної середньої освіти Ізра- у закладах загальної середньої освіти, є базовою їлю, О. В. Золотарьова у своєму дисертаційному для вивчення зарубіжного досвіду українськими дослідженні виокремлює проблему переванта- дослідниками. ження дітей із високими здібностями, яка може Опис зарубіжного досвіду роботи з обдарова- призводити до психічних і поведінкових розла- ними учнями представлено в наукових роботах дів, стресу, супротиву та навіть емоційного виго- українських вчених – В. М. Алфімова, І. Є. Бабенко, рання дитини. Тому в цих закладах проводиться О. А. Бочарової, О. В. Горбильової, В. В. Ємець, робота з батьками, спрямована, головним чином, О. В. Золотарьової, Л. В. Кокоріної, А. О. Ласко- на запобігання виникненню поведінкових розла- вої, А. А. Марушкевич (Алфімов, 2015; Бабенко, дів, покращення внутрішнього сімейного клімату, 2011; Бочарова, 2013; Горбильова, 2013; Ємець, налагодження взаємин довіри та порозуміння між Ласкова, 2015; Золотарьова, 2017; Кокоріна, 2013; дитиною і батьками, сприяння гармонійному розви- Марушкевич, 2014) та ін. Ці дослідження містять тку дітей у родині і суспільстві (Золотарьова, 2017). матеріали, які опосередковано чи безпосередньо У роботі О. В. Горбильової представлено опис торкаються проблеми профілактики поведінкових роботи з обдарованими учнями в Індії, де автор девіацій обдарованих учнів у закладах загальної розкриває погляди деяких індійських вчених, що середньої освіти. обдарованість проявляється не тільки у досяг- Мета статті – виокремити деякі загальні осо- ненні високих результатів, але і в особистісно-орі- бливості організації профілактики поведінкових єнтованому підході до кожної дитини. На думку девіацій обдарованих учнів у закладах загальної Уша Пандід (Usha Pandid), «обдарованість» ціл- середньої освіти, які спостерігаються у світовому ком пов’язана з «проблемами особистості» і часто просторі. стосується тих дітей, яких вважають «дисфункці- Виклад основного матеріалу. У статті проа- ональними невдахами», оскільки такі діти мають налізовано досвід організації профілактики пове- проблеми із соціальною адаптацією. Обдарована дінкових девіацій обдарованих учнів у закладах дитина часто змушена протистояти тій чи іншій загальної середньої освіти в Великій Британії, Ізра- соціальній групі, яка не бажає її приймати. Дуже їлі, Індії, Іспанії, Італії, Португалії, Польщі, США. важливо задовольнити академічні потреби таких Охоплення досвіду абсолютно всіх країн світу не дітей, щоб вони почувалися щасливими та задо- є можливим, що пов’язано з вимогами до обсягу воленими. Якщо їхні потреби у навчанні не реа- означеної публікації, можливістю доступу до тих лізовані, то зникає мотивація навчатися, їм стає чи інших наукових джерел, різним рівнем роз- нудно, дехто може стати антисоціальним елемен- витку системи освіти і, зокрема, профілактичної том, а дехто може навіть саморуйнуватися (Горби- роботи з обдарованими учнями в цих країнах тощо. льова, 2013: 44–45). Отже, визначимо особливості профілактики Опис досвіду роботи Іспанії містить робота поведінкових девіацій обдарованих учнів у закла- Л. В. Кокоріної, де дослідниця наводить основні дах загальної середньої освіти в зазначених країнах. наукові погляди, що сформувалися в цій країні

168 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Степаненко В. Особливостi органiзацiї профiлактики поведiнкових девiацiй...

щодо проблеми дослідження. В Іспанії обдарова- жають, що в обдарованих учнів не встановлено них учнів розглядають у трьох аспектах: як дітей, взаємозв’язок між інтелектуальним рівнем, кре- учнів і громадян. Відповідно до цих аспектів існує ативністю та шкільними досягненнями. Тому три середовища, які впливають на формування деякі з них навчаються нижче своїх можливостей особистості і здібностей обдарованої дитини: і мають проблеми з поведінкою. Для визначення родина, держава, суспільство. Всі ці види ото- учня з проблемами в польській практиці застосову- чення взаємодіють між собою задля повної реа- ється спеціальний термін «синдром неуспішного лізації потенціалу обдарованих дітей на користь обдарованого учня». Основною причиною його суспільства й держави. виникнення вважаються зовнішні чинники, що Також дослідниця зазначає, що в Іспанії розро- вливають на розвиток дитини (Алфімов, 2015: 16) блено багатовимірну модель обдарованої людини У ході дослідження американської освіт- (Х. Гарсіа Ягуе), яка включає не лише високий ньої практики, здійсненого І. Є. Бабенко, вче- рівень інтелекту, а й адаптаційну зрілість, само- ною визначено напрями соціально-педагогічної стійність і соціалізацію дитини. До способів подо- роботи, серед яких, на наш погляд, саме до про- лання труднощів, які виникають в обдарованих філактичної діяльності можна віднести: організа- учнів, іспанський вчений А. Костелло відносить: цію позашкільної роботи; створення сприятливих запобігання дисинхронії між змістом освіти та соціально-педагогічних умов в освітніх закладах; когнітивним розвитком дитини; сприяння соціалі- забезпечення різних форм оптимізації взаємодії зації обдарованих учнів; формування позитивної дитини з найближчим оточенням; попередження мотивації дітей із високими здібностями; органі- відчуження дитини від соціального середовища; зацію освітнього процесу відповідно до потреб консультування та просвітницьку роботу з бать- обдарованих дітей шляхом застосування нестан- ками та педагогами щодо вироблення стилю ефек- дартних методів (Кокоріна, 2013). тивного спілкування з обдарованою дитиною; Вивчаючи досвід Італії, А. А. Марушевич попередження негативного ставлення вчителів акцентує увагу на тому, що в цій країні існує до обдарованих дітей; культурно-просвітницьку низка організацій, які здійснюють профілактичну роботу серед населення з метою забезпечення роботу з обдарованими особистостями. Так, асо- прийняття дорослими обдарованості дитини, ціація Eurotalent здійснює консультування бать- особливостей її поведінки, інтересів; допо- ків обдарованих учнів і фахівців, котрі працюють могу в розв’язанні конфліктів між педагогами з цією категорією (шкільних, медичних праців- й учнями, батьками та дітьми тощо. Як зазначає ників, працівників сфери послуг тощо); асоціація І. Є. Бабенко, особлива увага приділяється куль- AISTAP з розвитку таланту й обдарованості під- турно-просвітницькій роботі серед населення тримує освітню та соціальну інтеграцію обдарова- з метою формування відповідного ставлення них дітей; міжнародна організація Mensa об’єднує до обдарованих дітей (телевізійні шоу, спеціалізо- обдарованих у світі (Марушкевич, 2014: 8). вані Інтернет-портали тощо) (Бабенко, 2011). В. В. Ємець і А. О. Ласкова, аналізуючи досвід У межах вивчення досвіду США науковий роботи з обдарованими дітьми в Португалії, інтерес становить стаття Н. М. Савіної, де наво- зазначають, що в цій країні ідентифікацією обда- диться приклад саме соціально-педагогічної рованих займаються підготовлені спеціалісти, які практики здійснення профілактики делінквентної звертають увагу на відомий факт, що обдаровані поведінки обдарованих підлітків. У цій публі- діти не завжди добре навчаються у школі та сти- кації автор зазначає: «Оскільки серед неповно- каються з різними труднощами. Їх сприймають літніх правопорушників нерідко зустрічаються як проблемних учнів. Найчастіше це пов’язано з обдаровані підлітки, в США організовані феде- їхньою поведінкою, неуважністю, неадекватною ральні інтернати для талановитих злочинців. Там соціальною взаємодією з оточуючими. Вчені звер- тримаються фальшивомонетники, що створили тають увагу, що в Португалії 40% обдарованих за допомогою комп’ютера і кольорового прин- дітей мають проблеми у школі. Тому освітня сис- тера доларові купюри, які важко відрізнити від тема повинна намагатися створити більш спри- справжніх; хакери, які змогли зламати складні ятливі умови для самовираження, розвитку обда- системи захисту американських і міжнародних рованих дітей, знаходити способи регулювання банків; вправні виготовлювачі пластикових карт будь-яких неприємних ситуацій і вирішення про- для банкоматів тощо. В цих інтернатах навчання блем, що виникають (Ємець, Ласкова, 2015). здійснюють найкращі професори США. Зокрема, Вивчаючи досвід Польщі, В. М. Алфімов підліткам, які скоїли «комп’ютерні» злочини, лек- вказує: більшість польських дослідників вва- ції читає голова корпорації «Майкрософт» Білл

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 169 Педагогiка

Гейтс. Навчання в інтернаті триває три роки. корисності для суспільства (Психология одарен- Після його закінчення випускникам пропонується ности, 1999). робота в Пентагоні за контрактом. Таким чином, Висновки. Аналіз наукових публікацій, у яких делінквентні підлітки переорієнтовані на службу відображено досвід зарубіжних країн щодо про- інтересам держави, а не на підрив її устрою» блеми дослідження, дозволив виявити деякі (Савина, 2008). загальні особливості організації профілактики Отже, вищезазначена соціально-педагогічна поведінкових девіацій обдарованих учнів у закла- практика з профілактики делінквентної поведінки дах загальної середньої освіти, що спостеріга- обдарованих підлітків, розповсюджена в США, ються в сучасному світовому просторі: місить в собі такі напрями, як: виявлення обдаро- – створення сприятливих умов для гармоній- ваних делінквентів, розвиток їх здібностей і пере- ного розвитку обдарованих учнів, своєчасного орієнтація особистісних смислів. вирішення їх проблем і труднощів, реалізації У Франції представниками асоціації Євро- потреб; талант під керівництвом Р. Пажеса проведено – врахування специфіки розв’язання проблем дослідження в арабських кварталах Парижа, обдарованих дітей залежно від економічних фак- в ході якого були зафіксовані процеси утворення торів і культурно-історичних традицій; неформальних ядер навколо здібних людей, що – взаємодія родини, держави і суспільства з виявилися за бортом освітньої і професійної метою повної реалізації потенціалу обдарованих системи. Отримані результати дозволили дійти дітей на користь суспільства й держави; висновку, що втрата мотивації обдарованими – профілактика соціальної дезадаптації обда- учнями може призвести до небезпечних наслід- рованої дитини, виявлення негативних чинників ків. Обдаровані особистості, які не знайшли собі ризику, які можуть призводити до різних проявів корисне застосування в суспільстві, формують поведінкових девіацій; кістяк сил, спрямованих на руйнування суспіль- – консультативна, розвивальна і соціально- ства. Здібні діти, які не знайшли себе в школі і інтеграційна профілактична діяльність, переорі- не продовжили освіту в закладі вищої освіти, все єнтація особистісних смислів обдарованих підліт- одно шукатимуть застосування своїм великим ків, які мають девіантні прояви в поведінці. можливостям, що і призведе до ризику асоціаль- Виявлені особливості дають можливість орга- ної поведінки. Початкова, середня, вища освіта нізації відповідної профілактичної діяльності на і своєчасна професіоналізація індивідів склада- різних її рівнях у нашій країні з урахуванням зару- ють основу їхньої соціалізації, вступу на шлях біжного досвіду.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Алфімов В. М. Феномен обдарованості особистості у наукових дослідженнях зарубіжжя. Духовність особис- тості: методологія, теорія і практика. 2015. № 3 (66). С. 13–19. 2. Бабенко І. Є. Соціально-педагогічна підтримка обдарованих дітей у школах США: автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.01; Луганськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Луганськ, 2011. 20 с. 3. Белов В. Г., Парфенов Ю. А., Овчинникова Т. С., Кирьянов В. М. Психологические особенности подростков с девиантной виктимностью. Ученые записки. 2011. № 9 (79). С. 28–32. 4. Бочарова О. А. Система роботи з обдарованими учнями у Великій Британії. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2013. Вип. 33 (86). С. 452–459. 5. Горбильова О. В. Тлумачення поняття «обдарована дитина» в працях науковців Індії. Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 2013. № 3 (56). С. 40–49. 6. Ємець В. В., Ласкова А. О. Досвід підтримки та розвитку обдарованих дітей у Португалії. Освіта та розвиток обдарованої особистості. 2015. № 9 (40). С. 53–58. 7. Зеркина Е. В., Чусавитина Г. Н. Подготовка будущих учителей к превенции девиантного поведения школьников в сфере информационно-коммуникативных технологий: монография. Магнитогорск: Ма-ГУ, 2008. 185 с. 8. Золотарьова О. В. Педагогічна підтримка обдарованих дітей в загальноосвітніх школах Ізраїлю: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01; Східноукраїнський нац. ун-т ім. Володимира Даля; Горлівський ін-т іноземних мов ДВНЗ Донбаського держ. пед. ун-ту. К., 2017. 18 с. 9. Кокоріна Л. В. Концепції педагогічної підтримки обдарованих дітей в іспанській педагогічній теорії. Наукові праці ДонНТУ. Серія: «Педагогіка, психологія і соціологія». 2013. № 2 (14). С. 16–20. 10. Майсак Н. В. Матрица социальных девиаций: классификация типов и видов девиантного поведения. Современные проблемы науки и образования. 2010. № 4. С. 78–86. 11. Максимова С. В. Творческая активность у лиц с наркотической зависимостью. Вопросы психологии. 2006. № 1. С. 118–127. 12. Марушкевич А. А. Досвід підтримки та розвитку обдарованої молоді країн Європи в аналітиці сучасних уче- них. Освіта та розвиток обдарованої особистості. 2014. № 2 (21). С. 5–8.

170 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Степаненко В. Особливостi органiзацiї профiлактики поведiнкових девiацiй...

13. Менделевич В. Д. Психология девиантного поведения: учеб. пособ. СПб.: Речь, 2005. 445 с. 14. Психология одаренности: от теории к практике / под ред. Д. В. Ушакова. М.: Институт психологии РАН, 1999. 128 с. 15. Савина Н. Н. Зарубежный опыт предупреждения делинквентного поведения подростков. Образование и наука. 2008. № 3 (51). С. 75–83. 16. Сапрунова О. Г. Адаптація інтелектуально обдарованих учнів початкової школи як інтегрована частина про- цесу ефективного навчання. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2015. Вип. 44 (97). С. 390–395. 17. Кравцова Т. М., Сатынская А. К. Психолого-педагогические особенности проявления девиантности у одаренных детей и подростков. Одаренный ребенок. 2015. № 4. С. 95–100. 18. Фетискин Н. П. Девиации креативно-одаренных детей. Гуманитарные основания социального прогресса: сб. ст. Междунар. науч.-практ. конф.: в 8 частях. Ч. 8 / под ред. В. С. Белгородского, О. В. Кащеева, В. В. Зотова, И. В. Антоненко. М.: ФГБОУ ВО «МГУДТ», 2016. С. 192–197. 19. Castelló Tarrida A., Genovard Roselló С. El límite superior: aspectos psicopedagógicos de la excepcionalidad intelectual. Madrid: Pirámide, 1990. 142 p. 20. García Yague J., Muñoz C. G., Ortiz C. y otros. El niño bien dotado y sus problemas. Madrid: Ciencias de la educación preescolar y especial, 1986. 201 p. 21. Freeman J. Educating the Very Able: Current International Research. London, The Stationery Office, 1998. 67 p. 22. Hayes M. L., Sloat R. S. Gifted students at risk for suicide. Roeper Review. 1989. 12. Р. 202–207. 23. Lajoie S. P., Shore Br. M. Three Myths? The Over-Representation of the Gifted Among Dropouts, Delinquents, and Suicides. Gifted Child Quarterly. 1981. Vol. 25. November 3. Summer. P. 138–143. 24. Renzulli J. S. The Three Ring Conception of Giftedness: A Developmental Model for Creative Productivity. Conceptions of Giftedness / Sternberg R. and Davidson J (eds.). New York, Cambridge University Press, 1986.

REFERENCES 1. Alfimov V. M. Fenomen obdarovanosti osobystosti u naukovykh doslidzhenniakh zarubizhzhia [The phenomenon of gifted personality in scientific research abroad]. Personality Spirituality: Methodology, Theory and Practice. 2015. № 3(66). Р. 13–19 [in Ukrainian]. 2. Babenko I. Ye. Sotsialno-pedahohichna pidtrymka obdarovanykh ditei u shkolakh SShA: avtoref. dys. … kand. ped. nauk: 13.00.01 [Social-pedagogical support of gifted children in US schools], author’s abstract. dis for obtaining sciences. Degree Candidate ped sciences: 13.00.01; Lugansk Taras Shevchenko National University. Lugansk, 2011. 20 p. [in Ukrai- nian]. 3. Belov V. G. Psihologicheskie osobennosti podrostkov s deviantnoy viktimnostyu [Psychological peculiarities of adolescents with deviant victimization.]. Scientists note. 2011. № 9 (79). Р. 28–32. [in Russian] 4. Bocharova O. A. Systemaroboty z obdarovanymy uchniamy u Velykii Brytanii [System of work with gifted pupils in the Great Britain]. Pedagogy of formation a creative person in higher and secondary schools. 2013. Vіp. 33 (86). Р. 452–459. [in Ukrainian]. 5. Horbylova O. V. Tlumachennia poniattia «obdarovana dytyna» v pratsiakh naukovtsiv Indii [Interpretation of the concept of «gifted child» in the writings of the scientists of India]. Personality Spirituality: Methodology, Theory and Practice. 2013. № 3 (56). Р. 40–49. [in Ukrainian]. 6. Yemets V. V. Dosvid pidtrymky ta rozvytku obdarovanykh ditei u Portuhalii [Experience of supporting and developing gifted children in Portugal], Education and development of a gifted person, 2015, № 9 (40). Р. 53–58. [in Ukrainian]. 7. Zerkina E. V. Podgotovka buduschih uchiteley k preventsii deviantnogo povedeniya shkolnikov v sfere informat- sionno-kommunikativnyih tehnologiy: monografiya [The Preparation of future teachers for preventing deviant behaviour of schoolchildren in the field of information and communication technologies], monograph, Magnitogorsk, 2008. 185 p. [in Russian]. 8. Zolotarova O. V. Pedahohichna pidtrymka obdarovanykh ditei v zahalnoosvitnikh shkolakh Izrailiu [Educational support for gifted children in Israeli comprehensive schools], Skhidnoukr. nats. un-tim. V. Dalia, 2017. K., 18 . [in Ukrainian]. 9. Kokorina L. V. Kontseptsii pedahohichnoi pidtrymky obdarovanykh ditei v ispanskii pedahohichnii teorii [The conceptions of pedagogical support of gifted children in pedagogical theory of Spain]. Scientific works of DonNTU. 2013. № 2 (14). Р. 16–20. [in Ukrainian]. 10. Maysak N. V. Matritsa sotsialnyih deviatsiy: klassifikatsiya tipov i vidov deviantnogo povedeniya [A social deviation matrix: the classification of types and types of deviant behavior]. Modern problems of science and education. 2010. № 4. Р. 78–86. [in Russian]. 11. Maksimova S. V. Tvorcheskaya aktivnost u lits s narkoticheskoy zavisimostyu [Creative activity in persons with nar- cotic addiction]. Questions of psychology. 2006. № 1. Р. 118–127. [in Russian]. 12. Marushkevych A. A. Dosvid pidtrymky ta rozvytku obdarovanoi molodi krain Yevropy v analitytsi suchasnykh uchenykh [Experience of support and development of gifted youth of European countries in the analysis of modern scholars]. Education and development of gifted personality. 2014. № 2 (21). Р. 5–8 [in Ukrainian]. 13. Mendelevyich V. D. Psykholohyia devyantnoho povedenyia [Psychology of deviant behavior], SPb: Rech, 2005, 445 p. [in Russian]. 14. Psykholohyia odarennosty: otteoryy k praktyke / рod red. D. V. Ushakova [Psychology of Giftedness: From Theory to Practice], Moscow, Institute of Psychology, Russian Academy of Sciences, 1999. 128 p. [in Russian].

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 171 Педагогiка

15. Savina N. N. Zarubezhnyiy opyit preduprezhdeniya delinkventnogo povedeniya podrostkov [Foreign experience in preventing delinquent behavior of adolescents]. Education and science. 2008. № 3 (51). Р. 75–83. [in Russian]. 16. Saprunova O. H. Adaptatsiia intelektualno obdarovanykh uchniv pochatkovoi shkoly yak intehrovana chastyna protsesu efektyvnoho navchannia. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh [Adaptation of intellectually gifted elementary school students as an integrated part of the process of effective learning]. Pedagogy of the formation a creative person in higher and secondary schools. 2015, Vip. 44 (97). Р. 390–395. [in Ukrainian]. 17. Kravtsova T. M. Psihologo-pedagogicheskie osobennosti proyavleniya deviantnosti u odarennyih detey i podrostkov. Odarennyiy rebenok [Psychological and pedagogical features of manifestation of deviance in gifted children and adolescents]. Gifted child. 2015. № 4. Р. 95–100. [in Russian]. 18. Fetiskin N. P. Deviatsii kreativno-odarennyih detey. Gumanitarnyie osnovaniya sotsialnogo progressa: sb. st. Mezh- dunar. nauch.-prakt. konf. Ch. 8 / рod red. V. S. Belgorodskogo, O. V. Kascheeva, V. V. Zotova, I. V. Antonenko [Deviations of creative-gifted children]. Humanitarian foundations of social progress: coll. Art. Intern.scientific-practical. сonf., Part 8, Moscow, 2016. Р. 192–197. [in Russian]. 19. Castelló Tarrida A., Genovard Roselló С. El límite superior: aspectos psicopedagógicos de la excepcionalidad intelectual. Madrid: Pirámide, 1990. 142 p. 20. García Yague J., Muñoz C. G., Ortiz C. y otros. El niño bien dotado y sus problemas. Madrid: Ciencias de la educación preescolar y especial, 1986. 201 p. 21. Freeman J. Educating the Very Able: Current International Research. London, The Stationery Office, 1998. 67 p. 22. Hayes M. L., Sloat R. S. Gifted students at risk for suicide. Roeper Review. 1989. 12. Р. 202–207. 23. Lajoie S. P., Shore Br. M. Three Myths? The Over-Representation of the Gifted Among Dropouts, Delinquents, and Suicides. Gifted Child Quarterly. 1981. Vol. 25. November 3. Summer. P. 138–143. 24. Renzulli J. S. The Three Ring Conception of Giftedness: A Developmental Model for Creative Productivity. Concep- tions of Giftedness / Sternberg R. and Davidson J (eds.). New York, Cambridge University Press, 1986.

172 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Столяренко О., Столяренко О. Дослiдження особливостей гумаiстичного виховання...

УДК 37.034: 37.018.2 DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/21.167331

Оксана СТОЛЯРЕНКО, orcid.org/0000-0001-7080-0626 кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземних мов Вінницького національного технічного університету (Вінниця, Україна)

Олена СТОЛЯРЕНКО, orcid.org/0000-0002-1899-8089 кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки і професійної освіти Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (Вінниця, Україна), [email protected]

ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ГУМАНІСТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДІ В РУСЛІ АНТРОПОЦЕНТРИЧНИХ ІДЕЙ Стаття присвячена обґрунтуванню важливості і дослідженню особливостей гуманістичного виховання молоді на базі антропоцентричних ідей. У сучасній соціокультурній ситуації домінантою є формування базових цінностей гуманізму, виховання ціннісного ставлення до людини. Загальнонауковий принцип людиноцентризму (стосовно освіти – дитиноцентризму) об’єктивується нами як особистісно орієнтований виховний процес. Запропонована антропоцентрична модель опирається на розуміння сутності людини як відкритої системи, а розвитку. Антропологізм відкриває повноцінний комплекс характеристик людського буття; максимально наближається до гуманістичного принципу організації виховання відповідно до законів розвитку особистості. У статті охарактеризовано антропологічні концепції виховання, представлено фрагмент дослідження про- цесу виховання ціннісного ставлення до людини у школярів, узагальнено результати роботи. Ключові слова: антропоцентризм, цінності, ціннісні орієнтації, гуманістичне виховання, гуманістичні цін- ності, гуманна педагогіка, ціннісне ставлення до людини, самооцінка готовності до активної гуманістичної діяльності.

Oksana STOLIARENKO, orcid.org/0000-0001-7080-0626 Candidate of Pedagogics, Associate Professor at the Foreign Languages Department Vinnytsia National Technical University (Vinnytsia, Ukraine)

Olena STOLIARENKO, orcid.org/0000-0002-1899-8089 Candidate of Pedagogics, Associate Professor at the Department of Pedagogics Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University (Vinnytsia, Ukraine) [email protected]

YOUTH’S HUMANISTIC EDUCATION STUDIES BASED ON ANTHROPOCENTRIC IDEAS The article is devoted to youth’s humanistic education studies based on anthropocentric ideas and its important role in the modern world. Recent socio-cultural situation regards the formation of the basic humanistic values, teaching of a value-centered attitude to a person as the main factors. Planetary civilization processes, uncontrolled impact on the environment and, as a result, its catastrophic degradation prove the necessity of radical changes in various spheres of life, determine the processes of finding the most effective ways of humanistic education, which must be carried out in accordance with well-developed theoretical and methodical principles, be based on modern educational paradigms and concepts, in particular – on the anthropological principle. The commonly accepted scientific principle of human-centeredness

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 173 Педагогiка

(in education – child-centeredness) is considered here as a personality-centered educational process. The suggested here anthropocentric model regards a person as an open system; education process is viewed as the environmental creation, capable of self-development. From the anthropological humanistic point of view, educational process is implemented in such a way, when interests, believes of each person are respected. Pedagogical anthropology presents a complex set of human existence characteristics; it is closely connected with the principles of humanistic education. In the article the theoretical and methodical principles of humanistic education studies based on anthropocentric ideas are scientifically proved; the scientific-methodical system and the research concept are developed on methodological, theoretical and practical levels; the level of the psychological and pedagogical scientific studies, educational practice development and subsequently the peculiarities of youth’s humanistic education based on anthropocentric ideas and its role as the main factor of the education humanization process is investigated, the main principles of the humanistic transformations methodology in education is clarified. The notion and structure of a value-centered attitude to a person as a universal, complex personal quality were defined. It is regarded as an integral, systemic, multidimensional, invariant entity with its meaning being revealed by means of intellectual, emotional and value-centered, activity and practical components and is characterized by the reflection of the significant role of moral knowledge, ideas, beliefs, humanistic motives, emotions, feelings, value-centered orientations that determine a valuable position of a person, encourage him to act, express love for people; respect for personal dignity; generosity; mercy; moral activity in the struggle against any manifestations of evil, cruelty, indifference, anti-human actions; sensitive, fair and respectful attitude to others, which is implemented by means of friendly relationships, tolerant interaction, and, in general, is provided by understanding of the experience gained in the educational activity of humanistic behavior in youth’s consciousness. It is based on the integration of human knowledge and versatile work with different age categories of pupils in extracurricular, out-of-school humanistic activities. The criteria of mastering basic humanistic values by modern youth in order to form personal value-centered attitudes cognitive, motivational, operational and productive), indicators (external and internal), levels of the quality under study were developed. Organizational and pedagogical conditions were defined, proved and implemented, methodological approaches of solving the problem were improved. An important role is played by the subject-to-subject interaction, cooperative creative activity, humanization of partner relationships, scientific and methodological provi- sions, content, forms, methods and means of educational work. Anthropological educational concepts are described in the article, a fragment of the study concerning the improving the pupils’ level of a value-centered attitude to a person process is presented, the results of work are summarized. The dynamics analysis of teaching a value-centered attitude to a person to pupils of different age groups has proved the suit- ability of the author’s technology. At all stages of the experiment positive changes concerning basic humanistic values mastering, which was implemented in behavior and value-centered attitude to a person took place in the personality’s structure by the cognitive, motivational, operational and productive criteria. Key words: anthropocentric ideas, value orientations, humanistic education, humanistic values, humane pedagogy, value-centered attitude to a person, self- understanding of one’s ability and desire for humanistic activity.

Постановка проблеми. Розбудова громадян- цель, Л. Толстой, Д. Дьюї, А. Комбс, А. Маслоу, ського суспільства, інтеграція у світове співтовари- К. Роджерс, Л. Толстой, О. Газман, Б. Бім-Бад). ство, визнання глобальних проблем актуалізують Виклад основного матеріалу. Гуманістичне освітні зміни в напрямі гуманізації й антропоцен- виховання розглядається нами як діяльність із про- тризму. Аналіз наукових досліджень і виховна ектування, реалізації, забезпечення ефективності практика переконують, що ціннісне ставлення та корекції освітнього процесу. Аналіз педагогіч- до людини ще не стало пріоритетним у системі ної дійсності виявив зміни на користь антропо- цінностей і відносин у молодіжному середовищі. лого-методологічних засад гуманізації виховання Тому метою статті є дослідження процесу (Неменский, 1989). Термін антропологізм запро- гуманістичного виховання молоді на базі ідей вадив Фейєрбах. Йдеться про філософську кон- антропоцентризму. цепцію, що розглядає явища природи, суспільного Аналіз досліджень. Особливої теоретико-мето- життя і мислення відносно властивостей і потреб дологічної ваги набули розробки провідних уче- людини, чим визнає її цінність. Незважаючи на те, них (І. Бех, С. Гончаренко, І. Зязюн, О. Коберник, що антропологічний підхід у сучасній педагогіці В. Кремень, І. Осадчий, О. Сухомлинська). Питан- проголошено «антропологічним ренесансом», ням гуманізації присвятили свої дослідження численні пошуки не об’єднані досі ні галуззю О. Безкоровайна, Н. Гонтаровська, О. Грива, дослідження, ні єдиною методологією (Кулешов, І. Зязюн, Т. Дем’янюк, І. Єрмаков, Л. Канішев- Медушевский, 2001: 55). Тільки в структурному ська, О. Коберник, Т. Бутківська. Розробка антро- плані сучасна антропологія об’єднує не менше полого-методологічних концепцій гуманізації п’яти напрямків і методологічне різноманіття під- виховання належить представникам педагогічної ходів (Кларин, 1994). Проте цей факт не прини- антропології (В. Соловйов, М. Шеллер, В. Лай, жує ролі антропологічних аспектів педагогіки для П. Тейяр де Шарден, М. Монтессорі, К. Вент- визначення мети виховання, формування повно-

174 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Столяренко О., Столяренко О. Дослiдження особливостейa(+2) + b(+1) + c(-1)гумаiстичного+ d(-2) виховання... L = a(+2) +Nb(+1) + c(-1) + d(-2) L = цінного образу людиниa(+2) + таb( + перебудови1) + c(-1) + d системи(-2) 2 ⋅ 68 +1⋅ 71+ 0 ⋅ 36 + (-1) ⋅ 32 + ( -2) ⋅ 26 136 + 71− 32 − 52 L = L = N = = 0,53 освіти відповідно доa( нових+2) + цілейb(+N1) і+ трактуваньc(-1) + d(-2) її е ⋅ + ⋅ 233+ ⋅ + ⋅ + ⋅ 233 + − − = 2 68 1 71 0 36 (-1) 32 ( -2) 26 136 71 32 52 сутності на базі L ідей антропоцентризму.2 ⋅ 68 +1⋅ 71+ 0 Антро⋅ 36 + (-1)- ⋅ 32 + ( -2) ⋅L26е = 136 + 71− 32 − 52 = = 0,53 L = N 2 ⋅ 49 +1⋅ 59 =+ 0 ⋅ 37 + (-1) ⋅ 45 + ( -2)=2330,⋅5334. 98 + 59 − 45 − 68 233 пологізм – специфічнийе стан філософської кульL- = = = 0,20 2 ⋅ 68 +1⋅ 71+2330 ⋅ 36к + (-1) ⋅ 32 + ( -2) ⋅ 26 233136 + 71− 32 − 52 тури (Максакова, 2001), концепція,L = що розглядає 2 ⋅ 49 +1⋅ 59224+= 0 ⋅ 37 + (-1) ⋅ 45 + ( -2)= 0⋅,533422498 + 59 − 45 − 68 2 ⋅ 49 +е1⋅ 59 + 0 ⋅ 37 + (-1) ⋅ 45 + ( -2) ⋅ 34= 98 + 59⋅− 45 − 68 = = всі явища світу залежно= від особливостей потреб233 Lк = n1 n2 = 233 0,20 Lк ϕ* = (ϕ1 −ϕ2 ) 2240,20 224 людини (Шаронов, 1997). Це є принциповим,224 n1224+ n2 2 ⋅ 49 +1⋅ 59 + 0 ⋅ 37 + (-1) ⋅ 45 + ( -2) ⋅ 34 98 + 59 − 45 − 68 оскільки гуманістичнеL = вихованняn1⋅ n 2 не можна не = n1⋅ n2 = 0,20. ϕ* =к (ϕ −ϕ ) ϕ* = (ϕ1 −ϕ2 ) підсилити антропологізмом1 2 , томуn1+ nщо2 він224 відкри- n1+224n2 ває комплекс характеристик людськогоn1⋅ n буття;2 мак- Висновки. Як підтверджує аналіз результатів, ϕ* = (ϕ −ϕ ) переважна більшість представників експеримен- симально наближається 1до гуманістичного2 n1+ n2 прин- ципу організації виховання відповідно до законів тальних груп, на відміну від контрольних, оцінила розвитку особистості; визнає домінантами гума- свою готовність до гуманістичної діяльності як a(+2) + b(+1) + c(-1) + d(-2) нізму унікальність людини, розуміння її свободи вищу за середнюL = та як високу. Для виявлення ста- N та відповідальності, відкриту взаємодію з іншими тистичної достовірності відмінностей самооцінки 2 ⋅ 68 +1⋅ 71+ 0 ⋅ 36 + (-1) ⋅ 32 + ( -2) ⋅ 26 136 + 71− 32 − 52 (Аносов, 2003). Нами здійснено аналіз еволю- готовності до активноїLе альтруїстичної= діяльності = = 0,53 ції гуманістичних ідей (М. Пирогов, П. Лесгафт, представників обох груп нами був застосований233 233 К. Ушинський, П. Каптерев, А. Нечаєв, В. Бех- критерій ф* Фішера.2 ⋅ 49 + Значення1⋅ 59 + 0 ⋅ 37 φ*+ (-1) визначали⋅ 45 + ( -2) ⋅ 34 98 + 59 − 45 − 68 L = = = 0,20 терев), охарактеризовано вітчизняні і зарубіжні за формулою: к 224 224 (А. Дімоз, М. Мід, Ф. Знанецький) антропо- n1⋅ n2 ϕ* = (ϕ −ϕ ) , логічні концепції виховання (Радіонова, 2000). 1 2 n1+ n2 У теорії компенсаторного виховання. (Бим-Бад, де φ1 – значення для експериментальної 2000) «недостатня людина» негативно впливає групи; φ2 – значення для контрольної групи; на моральний стан суспільства, стає потенцій- n1 – кількість учнів в експериментальній групі; ною загрозою духовному здоров’ю нації (Вернад- n2 – кількість учнів у контрольній групі. Насам- ський, 1988). В основі концепції Вальфдорської перед знаходили величину φ, яка відповідає педагогіки лежить антропософська концепція відсотковим часткам для кожної з груп. φ1 = розвитку тілесних і духовних чинників і гумані- 1,635, φ = 1,476. Далі розмістили відповідні зація педагогічного процесу. Антропоцентрична 2 значення у формулу й одержали значення φ модель опирається на розуміння сутності людини emp ≈ 2,19. Значення φ , відповідні рівням статис- як відкритої системи. У ній – філософське обґрун- krit тичної значущості, дорівнюють: φ = 1,34, тування гуманістичного виховання (Битинас, krit 95% φ = 2,12. Оскільки одержане нами зна- 1996; Корнетов, 1994). Напрацювання у розумінні krit 99% чення φ > φ , то гіпотезу Н0 можна від- проблеми представлені в авторських публіка- emp krit 99% ціях (Столяренко, Столяренко, 2014; Столяренко, хилити. На підставі цього робимо висновок, що 2017). З метою визначення підготовленості вихо- різниця показників рівнів самооцінки готов- ванців до активної гуманістичної діяльності були ності вихованців до гуманістичної діяльності використані різноманітні методики. Результати у контрольній та експериментальній групах є отриманих даних на завершальному етапі обро- досить значущою і статистично достовірною. блені і представлені в табл. 1. Як показує аналіз результатів опрацювання Коефіцієнт задоволеності своїми надбаннями даних, коефіцієнт такої самооцінки представни- у гуманістичному вихованні ми вираховували ків експериментальних груп порівняно з контр- за формулою: ольними зріс із – 0,28 на початку дослідження a(+2) + b(+1) + c(-1) + d(-2) L = до 0,62 після його завершення, тоді як у конт- N рольних групах лише з – 0,17 до 0,27, що під- 2 ⋅ 68 +1⋅ 71+ 0 ⋅ 36 + (-1) ⋅ 32 + ( -2) ⋅ 26 136 + 71− 32 − 52 L = = = 0,53 Таблиця 1 е 233 233 Самооцінка вихованців, спрямована на виявлення готовності до активної гуманістичної2 ⋅ 49 +1⋅ 59 +діяльності0 ⋅ 37 + (-1) в⋅ 45соціумі,+ ( -2) ⋅прояву34 98 ціннісного+ 59 − 45 − 68 ставлення до людини L = = = 0,20 к 224 Самооцінка готовності до224 активної гуманістичної діяльності Задоволені Швидше Байдужі до Кількість учнів (457) n1⋅ n2 Швидше не Зовсім не ϕ* = (ϕ1 −ϕ2 ) моральним задоволені, такого роду n1+ n2 задоволені задоволені розвитком ніж ні діяльності Експериментальні групи (233) 68 (29,18%) 71 (30,47%) 36 (15,45%) 32 (13,73%) 26 (11,15%) Контрольні групи (224) 49 (21,87%) 59 (26,33%) 37 (16,51%) 45 (20,08%) 34 (15,17%)

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 175 Педагогiка

тверджує робочу гіпотезу про ефективність Отже, завдяки запровадженню особистісно- розробленої програми, комплексу новітніх, орієнтованої моделі гуманістичної освіти на базі інтерактивних форм і методів гуманістичного ідей людиноцентризму забезпечується ефективна виховання в усіх паралелях експериментальних реалізація завдань гуманістичного виховання груп, що дозволяє констатувати ефективність молоді, створюються сприятливі умови для фор- запропонованої моделі виховної системи (Сто- мування ціннісного ставлення до людини, актив- ляренко, Столяренко, 2014; Столяренко, 2017). ної громадянської позиції, толерантних взаємин.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Аносов І. П. Сучасний освітній процес: антропологічний аспект: монографія. К.: Твім інтер, 2003. 391 с. 2. Бим-Бад Б. М. Педагогические течения в начале ХХ в.: Лекции по педагогической антропологии и философии. М.: УРАО, 2000. 192 с. 3. Битинас Б. П. Введение в философию воспитания. М.: Фонд духовного и нравственного образования, 1996. 141 с. 4. Вернадский В. И. Философские мысли натуралиста. М.: Наука, 1988. 520 с. 5. Кларин М. В. Инновационные модели обучения в зарубежных педагогических поисках. М.: Арена, 1994. 172 с. 6. Корнетов Г. Б. Цивилизационный подход к изучению всемирного историко-педагогического процесса. М.: Просвещение, 1994. 265 с. 7. Кулешов С. В., Медушевский А. Н. Россия в системе мировых цивилизаций: учеб. пособ. / под общ. ред. О. В. Волобуева. М.: Изд.-книготорговый центр «Маркетинг», Инф.-издат. агенство «Русский мир», 2001. 776 с. 8. Максакова В. И. Педагогическая антропология. М.: Академия, 2001. 208 с. 9. Неменский Б. М. Новое педагогическое мышление / под ред. А. В. Петровского. М.: Научная мысль, 1989. 188 с. 10. Радіонова І. О. Сучасна американська філософія освіти і виховання: тематичні поля та парадигмально-кон- цептуальні побудови. Харків: ХДПУ, 2000. 208 с. 11. Столяренко О. В., Столяренко О. В. Виховання культури толерантних взаємин у студентської молоді: навч.-метод. посіб. Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2014. 248 с. 12. Столяренко О. В. Виховання у школярів ціннісного ставлення до людини: теоретичний та методичний аспекти: монографія. Кн. 1. Людський вимір: історія, минуле і сучасність. Вінниця: ТОВ «Планер», 2017. 558 с. 13. Шаронов В. В. Основы социальной антропологи. СПб.: Изд-во «Лань», 1997. 446 с.

REFERENCES 1. Anosov I. P. Suchasnyi osvitnii protses: Antropologichnyi aspect [Contemporary educational process: anthropological aspect]: Monograph. K.: Twim Inter, 2003. 391 р. [in Ukrainian]. 2. Bim-Bad B. M. Pedagogicheskie techenia v nachale XX v.: lektsii po pedagogicheskoi antropologii i philosophii [Pedagogical Trends at the Beginning of the Twentieth Century: Lectures on Pedagogical Anthropology and Philosophy]. M.: URAO, 2000. 192 p. [in Russian]. 3. Bitinas B. P. Vvedenie v philisophiu vospitania [Introduction to the philosophy of education]. M.: Fund of Spiritual and Moral Education, 1996. 141 p. [in Russian]. 4. Vernadskii V. I. Philosophskie mysli naturalista [Philosophical Thoughts of the Naturalist]. M.: Science, 1988. 520 p. [in Russian]. 5. Klarin M. V. Innovatsionnye mkodeli povedenia v zarubezhnykh pedagogicheskikh poiskakh [Innovative models of teaching in foreign pedagogical research]. M.: Arena, 1994. 172 p. [in Russian]. 6. Kornetov G. B. Tsyvilizatsionnyi podkhod k izucheniu vsemirnogo istoriko-pedagogicheskogo protsessa [The civili- zational approach to the study of the world historical-pedagogical process]. M.: Enlightenment, 1994. 265 p. [in Russian]. 7. Kuleshov S. V, Medushevsky A. N. Rossia v sisteme mirovykh tsyvilizatsyi [Russia in the system of world civiliza- tions]: Textbook / Ed. O. V. Volobueva. M.: Publishing center “Marketing”, Inf.-Publishing agency “Russian World”, 2001. 776 p. [in Russian]. 8. Maksakova V. I. Pedagogicheskaia antropologia [Pedagogical Anthropology]. M.: Academia, 2001. 208 p. [in Russian]. 9. Nemenskii B. M. Novoe pedagogicheskoe myshlenie [New pedagogical thinking] / Ed. A. V. Petrovsky. M.: Scientific Thought, 1989. 188 p. [in Russian]. 10. Radionova I. O. Suchasna amerykanska philosophia osvity s vykhovannia: tematychni polia ta paradygmalno- kontseptualni pobudovy [Modern American philosophy of education and training: thematic fields and paradigmatic conceptual constructions. Kharkiv: KDPU, 2000. 208 p. [in Ukrainian]. 11. Stoliarenko O. V., Stoliarenko O. V. Vykhovannia kultury tolerantnykh vbzaemyn u studentskoi molodi [Teaching the culture of tolerant relationships to students]: a textbook. Vinnytsya: “Nilan LTD”, 2014. 248 p. [in Ukrainian]. 12. Stoliarenko O. V. Vykhovannia u shkolariv tsinnisnogo stavlennia do liudyny: teoretychnyi ta metodychnyi aspekty: Monographia. Knyga 1. Liudskyi vymir: istoria, mynule I suchasnist [Teaching pupils the principles of a value-centered attitude to a person: theoretical and methodical aspects: Monograph. Book 1. Human Realm: History, Past and Present]. Vinnitsa: LLC “Glider”, 2017. 558 p. [in Ukrainian]. 13. Sharonov V. V. Osnovy sotsialnoi antropologii [Fundamentals of Social Anthropology]. St-Petersbourg: Publishing House “Lan”, 1997. 446 p. [in Russian].

176 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Фiлiмонова I. Мотивацiйно-цiннiсне середовище...

УДК 37.08 DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/21.167332

Ірина ФІЛІМОНОВА, orcid.org/0000-0001-6833-6748 викладач кафедри професійної освіти та технологій за профілями Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (Умань, Україна) [email protected]

МОТИВАЦІЙНО-ЦІННІСНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ПЕДАГОГІЧНА УМОВА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У статті розкриваються основні підходи до визначення педагогічних умов формування професійної компе- тентності майбутніх фахівців професійної освіти. Зважаючи на результати дослідження та обмежуючись умовами визначеного вищого педагогічного закладу, автор пропонує власне бачення однієї з педагогічних умов на засадах компетентнісного підходу: створення мотиваційно-ціннісного середовища в навчальному процесі професійної підготовки майбутніх бакалаврів харчових технологій через використання інтерактивних методів навчання задля вироблення у студентів ціннісного ставлення до опанування фаху фахівця-технолога й оптиміза- ції формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів харчових технологій. Ключові слова: мотиваційно-ціннісне середовище, педагогічні умови, професійна компетентність, бакалавр харчових технологій.

Iryna FILIMONOVA, orcid.org/0000-0001-6833-6748 Lecturer at the Department of Professional Education of Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University (Uman, Ukraine) [email protected]

MOTIVATED-VALUABLE ENVIRONMENT AS A PEDAGOGICAL CONDITION FOR THE FORMATION OF PROFESSIONAL COMPETENCE OF FUTURE BACHELORS OF FOOD TECHNOLOGIES The article describes the motivational and value environment in the formation of professional competence’ process of future bachelors of food technologies in higher pedagogical educational institutions. The relevance of the article is conditioned by the needs of the society in competitive specialists for vocational education and the service sector, possible when implementing a competence approach. The aim of the research is to investigate the state of development of the problem of organizing and implementing pedagogical conditions in the scientific literature in the context of the professional training of future professionals in vocational education and the substantiation of the pedagogical condition for creating a motivational and value environment in the professional training of future bachelors of food technologies on the basis of the competence approach. The author suggests ways to achieve this goal on the basis of the application of various forms and methods of teaching through the implementation of pedagogical conditions. One of the ways to solve this problem is to motivate the process of forming the professional competence of future bachelors of food technologies. This will make it possible to understand the features of this process and, if necessary, to correct the individual elements. On the basis of the analysis of scientific sources exploring the essence and peculiarities of the formation of motivation in pedagogical theory and practice, we propose the following definition of this concept: a motivational and value environment – a holistic specially organized system of methods, tools that provide an active interaction of participants in the educational process within the framework of a higher pedagogical educational institution, is aimed at increasing the efficiency of the process of formation and development of interests, needs and motives of future specialists. The pedagogical condition for the creation of a motivational and value environment in the educational process contributed to the development of students’ value attitude to the mastering of the specialty teacher specialization disciplines in the field of food technologies. Its implementation is possible through the implementation of individual and independent tasks of professional content, aimed at developing student motivation and raising a conscious attitude to future professional activities. Such organization of the motivational-value environment encourages the student to identify and develop their inclina- tions, opportunities; it affects the formation and development of internal motivation, the disclosure of creative potential in both educational and future professional activities. Key worlds: motivational and value environment, pedagogical conditions, professional competence, bachelors of food technologies.

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 177 Педагогiка

Постановка проблеми. В умовах динаміч- Виклад основного матеріалу. Під мотивацією них соціальних змін у нашій країні професійна навчальної діяльності розуміють застосування освіта України має бути зорієнтована на підго- різних способів і засобів формування в учнів товку висококваліфікованого конкурентоздатного позитивних мотивів і через них – позитивного фахівця, готового до здійснення ефективної про- ставлення до навчання (Ковальова, 2005: 301). фесійної діяльності. Як зазначено в Брюґському Ставлення до майбутньої професії, мотиви її комюніке про зміцнення європейського співро- вибору слугують надзвичайно важливими факто- бітництва у сфері професійної освіти й навчання рами, що позначаються на успішності професій- на період 2011–2020 рр., нині необхідно надати ного навчання. Розрізняють внутрішню мотива- випускникові змогу опанувати компетентності, цію, коли спонукання до діяльності визначається які є не тільки професійними, а й важливими для особистими цілями суб’єкта, та зовнішню мотива- успішної професійної діяльності. Тому повинні цію, коли спонукання до діяльності визначається бути створені усі можливості для засвоєння цих цілями, заданими ззовні, шляхом примусу. При- компетентностей у вищих педагогічних навчаль- рода мотивації, особливості її формування ґрун- них закладах (The Bruges Communiqué, 2010: 8). товно описані в працях І. Зимньої (2004), Є. Ільїна Постає завдання аналізу педагогічних умов, на (2002), А. Маркової (1996), С. Рубінштейна (2002), основі якого визначаються найбільш значимі і В. Семиченко (2004), В. Сухомлинського (1977), перспективні умови, які б сприяли підготовці К. Ушинського (1948) та ін. Науковці наголошують, майбутніх фахівців професійно-технічної освіти що мотивація учіння є провідним фактором, який до їх професійної діяльності. позначається на продуктивності навчального про- Аналіз досліджень. У психолого-педагогіч- цесу, впливає на рівень начальних досягнень учнів. них дослідженнях глибоко і всебічно розкриті Водночас у психолого-педагогічних дослі- умови, під впливом яких формується особис- дженнях вітчизняних і зарубіжних науковців тість, показані взаємозв’язки і механізми дії цих (О. Артюхіна, Г. Бєляєв, А. Каташов, Е. Мамон- чинників на її розвиток. Дослідженню питань, това, А. Цимбалару, І. Щендрик О. Ярошинська та пов’язаних з обґрунтуванням педагогічних умов ін.) спостерігається звернення уваги до питання підготовки інженерно-педагогічних кадрів, при- формування дієвого освітнього середовища як свячені роботи: С. Батишева, О. Коваленко, системи впливів та умов формування особистості. А. Литвина, Н. Недосєкової, Л. Тархан, С. Яша- Середовище у загальному значенні розуміється як нова та ін. Вивченню умов, які впливають на сукупність умов різного характеру, в яких реа- формування конкурентоспроможних фахівців лізовується конструктивна взаємодія учасників різних професій і спеціальностей, присвячували певного процесу (Панченко, 2010: 98). У моно- свої праці Н. Бібік, Р. Гуревич, О. Дубасенюк, графіях, дисертаціях та інших наукових працях В. Радкевич, В. Сластьонін, Т. Сулима, О. Тору- висвітлено теоретичні концепції, класифікації бара та ін. Проте аналіз психолого-педагогічної дефініцій «середовище», «освітнє середовище», літератури і практики організації професійної «освітньо-виховне середовище» та ін. (Гуревич підготовки майбутніх бакалаврів харчових тех- та ін., 2011: 106) Втім, залишається недостатньо нологій свідчить, що педагогічні умови – це розробленою проблема виокремлення структур- динамічне утворення, яке змінюється відпо- них складових частин освітнього середовища відно до змісту освітнього процесу, пов’язаного майбутніх бакалаврів харчової галузі. Тому вио- із потребами суспільства і ринку праці (Литвин, кремлення мотиваційно-ціннісного складника 2014: 47). А тому виникає потреба періодичного є, на нашу думку, доречним етапом оптимізації перегляду й уточнень змісту педагогічних умов процесу формування професійної компетентності як запоруки якісної підготовки майбутніх фахів- майбутніх фахівців. ців професійно-технічної освіти. На основі проведеного аналізу наукових дже- Мета статті полягає в дослідженні стану роз- рел, що досліджують суть та особливості фор- робки проблеми організації та реалізації педа- мування мотивації в педагогічній теорії і прак- гогічних умов у науковій літературі в контек- тиці, нами пропонується таке визначення цього сті професійної підготовки майбутніх фахівців поняття: мотиваційно-ціннісне середовище – це професійної освіти й обґрунтування педагогіч- цілісна спеціально організована система мето- ної умови зі створення мотиваційно-ціннісного дів, засобів, що забезпечують активну взаємодію середовища у професійній підготовці майбутніх учасників освітньо-виховного процесу в межах бакалаврів харчових технологій на засадах компе- вищого педагогічного навчального закладу, спря- тентнісного підходу. мована на підвищення ефективності процесу фор-

178 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Фiлiмонова I. Мотивацiйно-цiннiсне середовище...

мування і розвитку інтересів, потреб і мотивів практичні засади організації ресторанної справи. майбутніх фахівців. Саме тому використання методу проблемного Ми пропонуємо розглядати процес створення навчання, спрямованого на вирішення завдань мотиваційно-ціннісного середовища під час з організації діяльності закладу ресторанного вивчення фахових дисциплін у такій послідов- господарства; формування вмінь складати меню, ності: організовувати прийом гостей, здійснювати пере- – професійна інформація – формування пози- робку та зберігання харчових продуктів сприя- тивного ставлення до майбутньої професії, роз- тиме формуванню в майбутніх бакалаврів потреби виток внутрішніх стимулів майбутніх бакалаврів в реалізації свого особистісного потенціалу. у діяльності та саморозвитку, формування викла- Наступний етап – професійну консульта- дачем мотивації успіху; цію – найкраще здійснювати у позанавчальний – професійна консультація – заохочення викла- час, коли викладачі і студенти не обмежені вимо- дачами прагнення студентів до оволодіння зна- гами навчальних програм фахових дисциплін ннями, уміннями, навичками у процесі вивчення і часовими рамками. Так, під час проведення фахових дисциплін; вікторини «Успішні та знамениті: крізь терни – професійна адаптація – спрямованість актив- до зірок» студенти готують портфоліо про про- ності майбутнього фахівця у ситуаціях реальних фесійний шлях відомих фахівців харчової галузі професійних умов на розвиток його внутрішньої та ресторанної справи. Для виконання постав- мотивації. лених завдань студентів доцільно об’єднувати Отже, надання майбутнім бакалаврам професій- у групи, озвучуючи для кожного учасника певне ної інформації про перспективи подальшої педаго- коло завдань. Завдання викладача полягає у під- гічної та виробничої діяльності під час вивчення борі фахівців, означенні мети та завдань, які пови- фахових дисциплін сприятиме формуванню пози- нні бути розкриті у кожному портфоліо, а також тивного ставлення до обраного фаху, потреби критеріїв оцінювання кожної роботи (за необхід- в досягненні успіху у професійній діяльності, ності). Також викладач розподіляє завдання між в реалізації свого особистісного потенціалу, мотиву учасниками групи відповідно до можливостей і прояву особистості у професійній діяльності. базових умінь студентів, а також з урахуванням їх Реалізація цього етапу досягається шляхом особистих побажань. удосконалення робочих програм фахових дисци- Студенти, що беруть участь у виховних заходах плін за рахунок використання сучасних способів «Благодійний ярмарок «Кулінарні страви – візи- мотивації: повідомлення практичної, теоретич- тівки країн», «Традиції і сучасність української ної й соціальної значущості навчального мате- кухні», кулінарної вистави «Андріївські вечор- ріалу, створення проблемних ситуацій, ситуації ниці», самостійно обирають страви з визначеного успіху, окреслення далеких і близьких перспектив переліку, підбирають рецептуру, готують і презен- навчання. Особливого значення це набуває під тують страви. Під час підготовки до проведення час вивчення фахових дисциплін, що заплановані ярмарку студенти вивчають не тільки рецептуру навчальним планом у 1 та 2 семестрі підготовки традиційних страв класичної кулінарії, а й сучасні майбутніх бакалаврів спеціальності 015.21 «Про- фірмові страви обраної країни з урахуванням фесійна освіта. (Харчові технології)». культури харчування, національних традицій, Так, під час вивчення фахової дисципліни особливостей використання місцевих харчових «Вступ до спеціальності» у 1 семестрі доречно продуктів, технології приготування страв. Зна- акцентувати увагу студентів на теоретичній і йомство у такій формі з кулінарією різних країн і практичній значущості навчального матеріалу. народів світу сприяє не тільки розвитку у майбут- Такий підхід забезпечуватиме базове розуміння ніх бакалаврів харчових технологій практичних майбутніми бакалаврами харчових технологій умінь зрозробки рецептур і навичок приготування змісту, форм і методів організації навчального та страв, а й формуванню системи загальнолюдських виховного процесу у ПТНЗ, розвиватиме усвідом- цінностей, вихованню поваги до історії та куль- лення суспільної значимості та престижу обраної тури різних країн і народів, національних та між- спеціальності. культурних цінностей, формуванню здатності до Поглибити зацікавленість бакалаврів у май- самопрезентації у різних умовах загальної та про- бутній професійній діяльності спрямована дис- фесійної діяльності, навичок використання інфор- ципліна «Ресторанна справа», що вивчається маційно-комунікаційних технологій. у 2 семестрі практичної підготовки. Вона роз- Особливо доречними є зустрічі студентів із криває теоретичні, технологічні й організаційно- випускниками вищих педагогічних навчальних

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 179 Педагогiка

закладів, що успішно працюють за обраною спе- полягає в орієнтації студентів не лише на засво- ціальністю. Власний реальний приклад успіш- єння інформації, а й на практичне її застосування. ної професійної діяльності особливо ефективно Під час проведення технологічної практики сприяє формуванню позитивної мотивації у май- в умовах, максимально наближених до виробни- бутніх бакалаврів харчових технологій. Органі- чих ситуацій, у студентів формується розуміння зовуючи такі зустрічі, доцільно спланувати тему необхідності застосування теоретичних знань та бесіди та її мету, акцентуючи увагу слухачів на вмінь і, як результат – стійка внутрішня мотивація важливості отриманих знань, умінь і навичок під у їх отриманні. час навчання у виші та їх застосуванням у профе- Така організація педагогічної та технологічної сійній діяльності. Підсилити ефективність такої практики сприяє формуванню у студентів здат- методики можна за рахунок фото- та відеомате- ності до ділових комунікацій у професійній сфері, ріалів з місця роботи доповідача, презентаціями почуття відповідальності за доручену роботу, професійного обладнання, відвідуванням закладів оволодіння навичками роботи фахівця-технолога, ресторанного господарства, де працюють фахівці- набуття навичок роботи в команді. У свою чергу, випускники. постійне заохочення викладачами прагнення Професійна адаптація найкраще реалізується студентів до оволодіння знаннями, уміннями, під час проходження студентами технологічної навичками під час педагогічної та технологіч- та педагогічної практики. Педагогічна практика ної практики сприятиме поступовому переходу покликана виховувати у студентів бажання стати зовнішньої мотивації студентів (меркантильних професіоналом високого класу, потребу систе- мотивів) у стійку внутрішню (професійно значимі матично поновлювати свої знання та вміння і й особистісно результативні мотиви). творчо їх застосовувати в практичній діяльності. Висновки. Педагогічна умова зі створення Виконання майбутніми бакалаврами практичних мотиваційно-ціннісного середовища в навчаль- завдань у реальних професійних умовах навчаль- ному процесі сприяла виробленню у студентів ного процесу ПТНЗ здійснювалося більш ефек- ціннісного ставлення до опанування фаху викла- тивно за умови використання системи стимулів. дача спецдисциплін у галузі харчових техноло- Так, використання керівниками практики стимулу гій, майстра виробничого навчання. Її реалізація «Пошук педагогічного ідеалу» під час вивчення можлива через виконання індивідуальних і само- студентами передового педагогічного досвіду, стійних завдань професійного змісту, спрямова- знайомства з педагогами-новаторами сприяло них на розвиток мотивації студентів та виховання формуванню мотиву самоусвідомлення в умовах свідомого ставлення до майбутньої професійної безпосередньої професійної діяльності та цінніс- діяльності. Така організація мотиваційно-цін- ного ставлення до обраного фаху. нісного середовища спонукає студента вияв- Технологічна практика є наступним етапом ляти та розвивати свої схильності, можливості; практичної підготовки фахівців. Вона дає мож- вона впливає на формування і розвиток внутріш- ливість закріпити отримані теоретичні знання ньої мотивації, розкриття творчого потенціалу з фахових дисциплін, набути навиків прийняття як у навчальній, так і в майбутній професійній правильних рішень у конкретних виробничих діяльності. ситуаціях у закладах ресторанного господарства Перспективи подальших розвідок вбачаємо та на підприємствах харчової промисловості. Саме у впровадженні визначеної педагогічної умови тому особливо доречним під час проходження у процес фахової підготовки майбутніх бакалав- технологічної практики буде використання такого рів харчових технологій у вищих педагогічних стимулу, як «ефект результативності», котрий навчальних закладах України. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. The Bruges Communiqué on enhanced European Cooperation in Vocational Education and Training for the period 2011–2020 / European Ministers for Vocational Education and Training, 2010. 19 р. 2. Великий тлумачний словник української мови / упоряд. Т. В. Ковальова. Харків: Фоліо, 2005. 767 с. 3. Гуревич Р. С., Гордійчук Г. Б., Коношевський Л. Л. та ін. Освітнє середовище для підготовки майбутніх педаго- гів засобами ІКТ / за ред. Р. С. Гуревича. Вінниця: ФОП Рогальська І. О., 2011. 348 с. 4. Литвин А. В. Методологічні засади поняття «педагогічні умови». Львів: СПОЛОМ, 2014. 76 с. 5. Панченко Л. Ф. Інформаційно-освітнє середовище сучасного університету: монографія. Луганськ: Вид-во «ДЗ ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2010. 280 с.

180 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Фiлiмонова I. Мотивацiйно-цiннiсне середовище...

REFERENCES 1. The Bruges Communiqué on enhanced European Cooperation in Vocational Education and Training for the period 2011–2020. European Ministers for Vocational Education and Training, 2010, 19 р. 2. Velikij tlumachnij slovnik ukrajinskoji movi [Great interpretative dictionary of the Ukrainian language], Harkіv, Folio, 2005, 767 p. [in Ukrainian]. 3. Gurevych R. S. Osvіtne seredovishhe dlja pіdgotovki majbutnіh pedagogіv zasobami IKT [Educational environment for the training of future teachers through means of ICE], Vіnnicja, FOP Rogalska І. O., 2011, 348 p. [in Ukrainian]. 4. Lytvyn A. V. Metodologichni zasady ponyattya pedagogichni umovy [Methodological foundations of the concept of “pedagogical conditions”], Lvіv, SPOLOM, 2014, 76 p. [in Ukrainian]. 5. Panchenko L. F. Informatsiyno-osvitnye seredovysche suchasnogo universytetu [Information and educational environment of the modern university], Lugansk, Vid-vo “DZ LNU іmenі Tarasa Shevchenka”, 2010, 280 p. [in Ukrainian].

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 181 Педагогiка

УДК 371.3 DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/21.167333

Володимир ШЕВЧЕНКО, orcid.org/0000-0003-0119-3206 кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, докторант відділу освіти дітей із порушеннями слуху Інституту спеціальної педагогіки Національної академії педагогічних наук України (Київ, Україна) [email protected]

ОЦІНКА МОЖЛИВОСТЕЙ ВИКОРИСТАННЯ ПОЛЬСЬКОГО ДОСВІДУ ПІД ЧАС ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

У статті розглядаються можливості використання досвіду Польщі під час вирішення проблем української спеціальної освіти. Це важливо для забезпечення людей з інвалідністю якісною та конкурентоспроможною осві- тою в умовах її реформування та руху країни до європейської спільноти. Виявляються сучасні тенденції розви- тку спеціальної освіти в Польщі, наводяться статистичні дані. Зазначається, що освіта Польщі має виперед- жальний характер, тому залучає значну кількість української молоді. Висвітлюється необхідність підвищення та вдосконалення ефективності процесу навчання і виховання дітей з особливими потребами в Україні за раху- нок використання сучасних педагогічних технологій. Ключові слова: реформування освіти, спеціальна освіта, особлива потреба, Україна та Польща, педагогічна технологія.

Volodymyr SHEVCHENKO, orcid.org/0000-0003-0119-3206 Candidate of Pedagogic Sciences, Senior Research Fellow, Doctoral Candidate at the Department of Education of Children with Hearing Disorders of the Institute of Special Pedagogy of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine (Kyiv, Ukraine) [email protected]

ASSESSMENT OF THE POSSIBILITIES OF USE OF THE POLISH EXPERIENCE IN SOLVING PROBLEMS OF SPECIAL EDUCATION OF UKRAINE The article examines the possibilities of using the experience of Poland. This will help solve the problems of Ukrain- ian special education. This is necessary to provide people with disabilities with high quality and competitive education. This is due to the fact that its reformation and the movement of the country to the European community are taking place. Ukraine's search for its own ways of developing education in a context of intensifying globalization is a complex and controversial process. This puts forward new tasks and requirements for all its components, including and special education. Currently, necessary measures are being taken in Ukraine. They are directed to preserve the acquired experience of special education, to multiply it, to develop modern compensatory work technologies, to create conditions for the implementation of the right of persons with disabilities to choose the type of educational institution, content and forms of education. In this context, it is expedient to compare two special education systems – Ukraine and Poland. This is important for avoiding mistakes, identifying achievements, innovating potential, multiplying its achievements, understanding and understanding of modern integration processes in this area, and designing its future. The article reveals the current tendencies of the development of special education in Poland and provides statistical data. Over the past 25 years, Polish education has undergone a difficult path of transformation, reform, and modernization. Modernization of the content of education took place in the context of reflection on the actual problems of social development. On the one hand, this is a need to improve the quality of educational services to meet the demands of labor markets. On the other hand – providing equal access to education, ensuring interethnic accord, preserving national identity. The reform of the education system in Poland took place in line with various processes. Their goal was European integration. It was associated with structural changes in the education system and deep innovative educational programs. As time has shown, high-level training standards, modern European curricula, accessibility and innovation are among the best aspects of Polish education. It has transformed into a modern system of training children with special needs for

182 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Шевченко В. Оцiнка можливостей використання польського досвiду... independent living. Therefore, Poland is one of our most successful neighbors in the field of education. It has a pro-active character and attracts a significant number of Ukrainian youth. In view of this, the article highlights the need to improve and improve the efficiency of the process of training and education of children with special needs in Ukraine. This is largely due to the use of modern pedagogical technologies. Key words: education reform, special education, special need, Ukraine and Poland, pedagogical technology.

Постановка проблеми. Успішний розвиток просторі (Друганова, 2009: 1). Соціально-еконо- нашої держави неможливий без розвитку націо- мічні та політичні зміни в нашій державі пов’язані нальної освіти, з якою пов’язані перспективи еко- з розвитком суспільства й наближенням Укра- номічного добробуту країни та громадян і подо- їни до європейської та світової спільноти. Проте лання духовної та моральної кризи в суспільстві, пошук Україною власних шляхів розвитку освіти подальшого розгортання науково-технічного про- в умовах активізації глобалізаційних впливів є гресу, відродження національної самосвідомості, процесом складним і суперечливим (Шандрук, інтеграція України до світового співтовариства. 2011: 366). Тому це висуває нові завдання та Якість освіти нарівні з добробутом і здоров’ям вимоги до усіх її ланок, у т.ч. і спеціальної освіти. людини визнається світовою спільнотою пріори- Соціально-економічний розвиток України тетом ХХІ століття. Серед параметрів розвитку на сучасному етапі зумовлює визначення нових людського потенціалу, за якими ПРООН порівнює пріоритетів і перспектив розвитку спеціальної рівень соціального і економічного розвитку країн, освіти та висуває високі вимоги до змісту навчання показник освітньої діяльності є одним із трьох дітей з особливостями потребами, до розроблення основних в інтегрованій оцінці якості життя (Лок- нових технологій педагогічної корекції властивих шина, 2013: 73) їм порушень (Засенко, 2007: 64). В умовах зростання ролі знань та інтенси- Аналіз досліджень. Ці питання не залиша- фікації процесів глобалізації освіта все більше лися поза увагою українських і польських нау- позиціонується як дієвий інструмент формування ковців. У спеціальній освіті двох країн прове- особистості, здатної жити в час динамічних змін. дено низку психолого-педагогічних досліджень Це зумовлює необхідність оновлення всіх ланок з окремих питань становлення та розвитку наці- освіти, а її зміст, як системоутворювальний базис, ональних систем навчання й виховання дітей стає вирішальним фактором реалізації нових з особливими потребами (В. Бондар, В. Засенко, запитів та цілей (Локшина, 2011: 3) В. Синьов, Є. Синьова, О. Таранченко, С. Федо- Глобалізація сучасного світу актуалізує порів- ренко, М. Ярмаченко, J. Babka, І. Chrzanowska, няльно-педагогічні розвідки, які все більше пози- А. Ostrowska, В. Szczepankowsky та ін.). ціонуються країнами як інструмент досягнення У дослідженнях проаналізовано різноманітні національними освітніми системами міжнарод- педагогічні, психологічні, дидактичні та виховні них стандартів якості в контексті конкурентоспро- аспекти української й польської спеціальної можності (Локшина, 2011: 5). Актуальність порів- освіти. Проте в сучасній вітчизняній спеціальній няльної педагогіки в Україні досить значна з огляду освіті обмаль досліджень порівняльного харак- на віднаходження перспективних траєкторій інте- теру. Так, А. Колупаєва здійснила порівняльні грації до європейського та світового освітнього дослідження з питань реалізації спеціальної простору, і вона постійно зростає. Тому на даному допомоги дітям із психофізичними порушеннями етапі перед педагогічною наукою стоїть завдання в різних європейських країнах, а також обґрунту- пошуку нових теоретико-методологічних засад, вала теоретико-методологічні засади інклюзивної технологій та методичних розробок, які б забез- освіти й означила шляхи її впровадження в Укра- печували докорінне оновлення системи вітчизня- їні. О. Гаврилов здійснив порівняльну характерис- ної освіти на основі врахування реалій сучасного тику соціальної сфери України та Польщі, яка опі- життя суспільства. Саме глобальний характер кується дітьми з особливими потребами. Проте проблем зумовлює потребу в пошуку способів їх цілісний розвиток систем спеціальної освіти розв’язання, тому порівняльні дослідження набу- України та Польщі ще не був предметом порів- вають особливої значущості (Локшина, 2011: 3) няння та комплексного дослідження. Демократичні перетворення в Україні, які роз- Метою статті є виявлення сучасних тенденцій почалися наприкінці минулого століття, привели розвитку систем спеціальної освіти України та до зміни ідеологічного, морально-ціннісного Польщі, оцінка можливості використання поль- та соціально-економічного устрою суспільства, ського досвіду під час вирішення проблем спеці- зумовили і кардинальні зрушення в освітньому альної освіти України.

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 183 Педагогiка

Виклад основного матеріалу. Гуманістична документі – «Про національну стратегію розвитку парадигма в сучасній педагогіці з особливою освіти в Україні на період до 2021 року» (2013, гостротою ставить питання про забезпечення прав а також «Концепції розвитку освіти України і можливостей дитини на вільний та всебічний роз- на період 2015–2025 років» (проект) (2014) прого- виток (Янченко, 2015: 309). Такі ж тенденції відо- лошено якість освіти національним пріоритетом і бражено і в сучасних українських та міжнарод- передумовою національної безпеки держави, важ- них правових документах, які стосуються освіти ливість наукового забезпечення модернізаційних та виховання дітей: Конституції України, Законі процесів у вітчизняній освіті з позиції відповід- України «Про освіту» (2017), Постанові Кабінету ності сучасним світовим трансформаціям, акцен- Міністрів України «Про затвердження Порядку товано необхідність прилучення до зарубіжних організації інклюзивного навчання у загальноос- досягнень в освітній галузі (Локшина, 2013: 77). вітніх навчальних закладах» (2011), наказі Мініс- Тому порівняльно-педагогічні дослідження пози- терства освіти України «Про затвердження плану ціонуються як інструмент досягнення вітчизня- заходів щодо забезпечення права на освіту дітей ною системою освіти світових стандартів якості. з особливими освітніми потребами, у тому числі У цьому контексті ми вважаємо за доцільне порів- дітей-інвалідів» (2013), державній національній няння двох систем освіти. Практична користь від програмі «Освіта (Україна ХХІ ст.)» (1993), Наці- цього полягатиме в тому, що ми почнемо краще ональній програмі «Діти України» (1996), ратифі- розуміти нашу власну освіту (Локшина, 2011: 8). кованих Верховною Радою України міжнародних Український компаративіст О. Огієнко зазна- нормативно-правових актах, зокрема Конвенції чає, що метою порівняльної педагогіки є порів- ООН «Про права дитини» (1991), «Стандартних няння двох систем освіти різних країн і завдяки правилах забезпечення однакових можливостей цьому – виявлення, аналіз спільностей та роз- для інвалідів» (1993) та інших. біжностей між освітніми явищами та процесами, Визнання Україною Конвенції ООН про права обґрунтування закономірностей та тенденцій їх дитини та Всесвітньої декларації про забезпе- розвитку, надання об’єктивної оцінки можли- чення виживання, захист і розвиток дітей поси- вості використання зарубіжного досвіду під час лило увагу до проблем дітей, які мають ті чи інші вирішення проблем освіти своєї країни (Лок- порушення в розвитку, і зумовило потребу в роз- шина, 2011: 13). робленні цілеспрямованих дій держави для ство- Саме цим і породжується актуальність істо- рення найсприятливіших умов їх інтеграції в сис- рико-педагогічних порівняльних досліджень. тему сучасних відносин (Засенко, 2007: 64). Їх методика передбачає аналіз і порівняння як Вони спрямовані на створення правових, соці- окремих педагогічних фактів, так і суцільного ально-економічних та матеріально-технічних умов педагогічного процесу певних десятиліть або для соціалізації осіб з особливими потребами. століть, розгляд їх у ретроспективі, вивчення й Історія людства свідчить, що саме за рівнем став- аналіз тенденцій та закономірностей розвитку лення суспільства до своїх найменш соціально педагогічної думки, освітніх процесів, персоналій захищених громадян можна стверджувати про тощо. Історико-педагогічні дослідження порів- рівень розвитку держави та суспільства в цілому няльного характеру за своєю суттю є інновацій- (Супрун, 2008: 1). ними та знаковими водночас, адже дозволяють Наразі в Україні вживаються заходи для того, акцентувати увагу на вітчизняних та зарубіжних аби не лише зберегти набутий досвід спеціальної здобутках та сприяють реформуванню освітнього освіти, але й примножити його, виробити сучасні простору. Окрім цього, такі дослідження дозво- технології корекційно компенсаторної роботи із ляють прогнозувати перебіг нововведень, урахо- цією категорією дітей, створити умови для реа- вуючи ретроспективний досвід як вітчизняного, лізації їхнього права на вибір типу навчального так і зарубіжного дослідного поля. Історико- закладу та змісту і форм освіти (Засенко, 2007: 65). педагогічні джерела є територією для пошуку Модернізація національної системи освіти, її нових навчально-виховних технологій, організа- входження до європейського та світового освіт- ції навчальної діяльності тощо (Лесик, 2017: 73). нього простору формує запит на порівняльні Тому компаративний аналіз дозволяє визначити дослідження для віднаходження перспективних загальні та унікальні особливості освіти, що траєкторій такої інтеграції. Необхідність підви- можуть бути удосконалені або підсилені (Приго- щення якості національної освіти проголошу- дій, 2015: 292). ється в ключових стратегічних документах, що На тлі сучасних політичних трансформацій визначають розвиток цієї галузі. У важливому в Європі та інших континентах на сьогодні засто-

184 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Шевченко В. Оцiнка можливостей використання польського досвiду...

совується рамка регіональних порівнянь – активно вання. Постало питання: продовжувати вдоскона- досліджуються освітні процеси, що є спільними лювати існуючу систему освіти або ж перейти до для окремих країн (Локшина, 2010: 10). пошуку принципово нових основ і її організацій- З огляду на це для порівняння та вивчення ної структури, орієнтуючись на передові світові педагогічного досвіду в галузі спеціальної освіти, та європейські моделі. яка є невід’ємною частиною загальної освіти, На прохання польської влади Європейський нами була обрана Республіка Польща, яка є нашим Комітет із питань освіти провів 1994–1995 рр. географічним сусідом і належить до європейської ґрунтовний аналіз системи освіти. Головне місце спільноти. Україна та Польща – це дві країни, посів висновок про необхідність прискорення які в кінці минулого століття вийшли із соціа- освітньої реформи (Копанська, 2008: 228). лістичного табору та набули політичних і еконо- Відповідно до отриманих висновків реформа мічних змін за останні 27 років, але знаходяться системи освіти в Польщі в 1998–2004 роках від- на різних щаблях розвитку. Польща підпорядко- бувалася переважно в руслі тих процесів, метою вується загальноєвропейським законам розвитку, яких була європейська інтеграція. Головна ж що впливають на всі сфери життя суспільства, відмінність між Польщею та країнами Європей- включно з освітою (Локшина, 2011:3-4). ського Союзу була в тому, що ці країни були краще Саме тому постановка і вирішення нагальних підготовлені для прийняття викликів у структурі проблем української спеціальної освіти потребує органів центрального управління та органів міс- творчого переосмислення та порівняння з від- цевого самоврядування, системи освіти, охорони повідною польською системою з урахуванням здоров’я тощо. Тому стан, проблеми реформу- тенденцій навчання таких учнів, із метою впро- вання господарства Польщі в цілому засвідчили вадження в педагогічну практику кращих україн- про неможливість здійснити програми оздо- ських та польських здобутків і надбань. Тому про- ровлення державних систем (зокрема, системи блеми, які на сьогодні стоять перед вітчизняною освіти) в разі збереження старих структур цен- спеціальною освітою, містять у собі певні меха- трального управління, які є недостатніми в умо- нізми їх розв’язання за рахунок вивчення, аналізу, вах вільного ринку. Відповідно, визначились два творчого переосмислення і використання поль- головні напрямки перетворень, які були пов’язані ського досвіду. з децентралізацією та поширенням процесу при- Більш детально зупинимось на польському йняття рішень (Копанська, 2008: 226). досвіді реформування та розвитку системи освіти, 1998 року Міністерство народної освіти підго- в т.ч. і спеціальної. тувало проект реформи системи освіти, в т. ч. і спе- Суспільно-економічні та політичні зміни, які ціальної, який після проведення загальногромад- відбувалися в Польщі в кінці 80-х на початку ської дискусії набув законодавчої сили. Реформа 90-х років ХХ ст., викликали зміни в усій системі зумовила зміни в чотирьох основних сферах освіти. Виникла необхідність пошуку можливос- освіти: правничій, економічній, організаційній тей побудови якісно нового рівня навчання та вихо- та програмово-змістовій (Копанська, 2008: 228). вання, нової концепції освіти, яка створює можли- У цей період Міністерство національної освіти вості всебічного розвитку будь-якої особистості. Польщі видало низку законодавчих актів, якими За 27 років польська освіта пройшла складний надало навчальним закладам можливість автоно- шлях трансформації, реформування та модерніза- мії. Тоді ж виникло багато нових починань, у т.ч. ції. Модернізація змісту освіти в Польщі відбува- і спроби альтернативних підходів до шкільної лася в контексті розмірковування над актуальними освіти. Окрім державних, з’явились нові типи дилемами суспільного розвитку: з одного боку, шкіл: приватні, громадські, школи самоуправ- необхідність покращення якості освітніх послуг ління, авторські. Освіта дітей з особливими потре- для задоволення запитів ринків праці, а з іншого – бами також змінювалась. У країні розпочалися надання рівного доступу до освіти; забезпечення інтеграційні процеси та кроки до запровадження міжнаціональної злагоди і в той же час збереження інклюзивного навчання. Згодом частина держав- національної ідентичності (Локшина, 2011:3). них спеціальних шкіл-інтернатів була перетво- У 90-х роках XX століття політичні зміни рена на Спеціальні навчально-виховні осередки, в Польщі викликали глибоку кризу, що охопила інша частина була перепрофільована. всю систему освіти, а також її організаційні та Завдяки проведеній реформі системи освіти методологічні основи. Під сумнів було поставлено Польща отримала можливість включення її до оптимістичний прогноз розвитку системи освіти, змісту цінностей, які рекомендовані Євросоюзом яка існувала, та результативність її функціону- (Копанська, 2008: 228).

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 185 Педагогiка

Реформа системи освіти в Польщі була У цей час під впливом значних змін та пере- пов’язана не лише зі структурними змінами в сис- творень у Польщі стався перелом у ціннісних орі- темі освіти, але й із глибокими інноваційними єнтаціях країни, вона оголосила антидискриміна- освітніми програмами. Відтепер учень «набуває ційну політику відносно осіб з інвалідністю. вміння щодо планування, організації та самоо- Ознакою цього періоду стала поява нових педа- цінки власного навчання», навчаючись у 6-річній гогічних систем, нових типів освітніх навчальних початковій школі із трирічним блоковим навчан- закладів, ініціатором відкриття яких виступають ням, 3-річній обов’язковій гімназії та 3-річному державні органи, приватні особи та організації профільному ліцеї. У цьому контексті слід зазна- недержавної форми власності; відбулося повер- чити, що особливо вирізняється гімназійний нення з історичного небуття і таких явищ грома- рівень освіти, де навчальний процес (едукація) дянського суспільства, як меценатство та благо- спрямований на «навчання учня навичок вчи- дійництво (Друганова, 2009: 1). тися, перцепцію нової інформації, творчу само- Загалом, зміни в освітній політиці в період реалізацію школяра в нових ситуаціях у світі, що вступу до Євросоюзу мали позитивний вплив на невпинно змінюється» (Турська, 2007: 245). освіту в Польщі. Органи самоврядування стри- Реформа системи освіти створила в Польщі мали зменшення видатків на освіту в період скоро- цікаве суспільне явище: знаходження міри вартості чення бюджетних асигнувань; зуміли поліпшити і певної гімназії в середньому результаті кінцевих раціоналізувати мережу шкіл. Базуючись на дер- оцінок, набраних її учнями у фінальному тесті жавній політиці, місцеві органи самоврядування (матурі). На цій підставі створюються ранги рівня формують і реалізують локальну освітню політику престижу «найкращих шкіл». Інформація про відповідно до місцевих потреб. Простежується кількість набраних балів доступна через місцеву усуспільнення освіти, яке виражається в залу- пресу, мережу Інтернет чи в бюлетенях окружних ченні місцевих громад до розвитку системи освіти екзаменаційних комісій. Для батьків учнів 6-х кла- і прийнятті відповідних управлінських рішень; сів вони стають важливим критерієм вибору май- у відродженні школи як «громадської» інститу- бутньої школи їхньої дитини (Турська, 2007: 252). ції; в розвитку мережі суспільних шкіл. До пози- У системі фінансування освіти домінують тен- тивних особливостей децентралізації управління денції передання повноважень прийняття рішень освітою в Польщі належить також впровадження до кожного органу і кожної організації, що відпо- нових підходів у галузі фінансування на дер- відають за освітню діяльність. Органи централь- жавному та місцевому рівні, чітке розмежу- ного управління приймають рішення про затрати вання повноважень та відповідальності різних для приватних шкіл, несуть загальну фінансову рівнів управління освітою (Копанська, 2008: 230). відповідальність. У фінансуванні шкіл прийма- Однією з наступних структурних реформ ють участь також органи адміністрації, реалізу- у Польщі було запровадження кваліфікаційних ючи інвестиційні та інфраструктуральні завдання. рамок, що є чи не найважливішою освітньою Автономія в прийнятті рішень є можливою новацією сьогодення, яка охоплює всі структури завдяки прийняттю відповідних законів. Їхньою кваліфікацій трьох циклів вищої освіти: бакалавр, загальною ознакою є підвищення ролі школи, магістр, доктор. Запровадження кваліфікаційних суб’єктивізація учня та вчителя, педагогічних рад рамок до вищої освіти Польщі стало можливим та директора (Копанська, 2008: 228). із прийняттям оновленої версії Закону «Про вищу На початку 90-х років ХХ ст. у Польщі постало освіту» (18 березня 2011 р.), в якій було введене питання створення єдиної системи професійної нове поняття «рамки кваліфікацій». Вони вносять орієнтації й професійного консультування. У від- суттєві зміни до методики проектування навчаль- повідь на цю потребу в Міністерстві народної них програм. На відміну від донині існуючих про- освіти Польщі розроблено Європейський про- грам, які ґрунтувалися на змісті навчання, нові ект польської системи професійної орієнтації програми базуються на його результатах (Несте- (EPPSOZ) (Когут, 2007: 239-240). ренко, 2013: 64). Професійна орієнтація, впроваджена в про- Із введенням нового закону в дію Польща оста- грами як обов'язковий предмет з 1-го класу почат- точно відмовилася від централізованих стандар- кової школи. Планована система шкільної профе- тів вищої освіти і зробила революційний крок до сійної орієнтації – це система, вільна від будь-яких повної академічної свободи, а отже, й до універ- наказів, спрямована на надання допомоги, порад ситетської автономії (Нестеренко, 2013: 68). і підтримки, а учень є суб’єктом свого професій- Після вступу до Європейського Союзу ного майбуття (Когут, 2007: 241). (2004 р.) Польща адаптувала свою систему освіти

186 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Шевченко В. Оцiнка можливостей використання польського досвiду...

до європейських стандартів та приєдналась до Польщі є доволі відчутною – у 2015/2016 навчаль- Міжнародних норм класифікації освіти (ICSED). ному році вона склала 57%. 2016/2017 навчаль- На сьогодні польська система забезпечення якості ного року в польських університетах на програмах освіти відповідає стандартам і вимогам Європей- повного циклу вже навчалось 33 370 україн- ської асоціації із забезпечення якості вищої освіти ських громадян. За прогнозами центру CEDOS, (ENQA). Дипломи провідних польських вищих до 2020 року в Польщі буде близько ста тисяч іно- навчальних закладів визнаються всіма країнами земних студентів, більшість із яких – з України. Європи та Америки (Левицька, 2015: 71). Як пока- Для іноземних студентів вища система освіти зав час, серед кращих сторін польської освіти можна Польщі здійснюється лише на платній основі. виділити: високі стандарти навчання, сучасні Проте висока вартість освіти не стає на пере- європейські програми навчання, доступність шкоді для українців, які розуміють, що навчання та інноваційність. Тому Польща є одним із най- в Польщі дає набагато кращі стартові можливості, успішніших наших сусідів, у т.ч. і у сфері освіти. ніж в Україні. Це, зокрема, підтверджується дослідженнями Окрім вищих навчальних закладів, багато ООН. Серед 51 країни Європи Польща має досить український дітей здобувають у Польщі середню високий рейтинг, а саме: освіту. На сьогодні середнім закладам освіти 1) за рейтингом країн світу за рівнем освіти доводиться відкривати двомовні класи для дітей (дослідження 2016 року, охоплено 188 країн) Індекс з України. Так, кількість українських учнів у Кра- освіти Польщі становив 0,852. Це 20-те місце кові зростає в дуже високому темпі. Ще чотири у світі та 14-те у Європі. Україна перебуває на роки тому їх було 74, зараз вже близько 1,6 тис. 40-му місці у світі та 29-му у Європі з Індексом Подібна ситуація і в інших містах. Тому двомовні освіти 0,803 (Режим доступу: https://gtmarket.ru/ класи вже відкриті в Кракові, Перемишлі, Лєгніце ratings/education-index/education-index-info); та інших містах. Діти дуже швидко асимілюються 2) за рейтингом ефективності національ- і за кілька місяців зазвичай вже вільно розмовля- них систем освіти (дослідження 2016 року, охо- ють польською мовою. плено 50 країн світу): Польща – 50,8 (32 у світі, Також стає ближчою для наших учнів і поль- 19 в Європі), Україна – 42,1 (42 у світі, 25 в Європі) ська спеціальна освіта. Зокрема, 2017/18 навчаль- (Режим доступу: https://gtmarket.ru/ratings/global- ного року Осередок для нечуючих та слабочуючих index-of-cognitive-skills-and-educational- дітей імені Іоана Павла ІІ в Любліні відкрив два attainment/info); класи для навчання українських дітей із порушен- 3) за рівнем вищої освіти (дослідження нями слуху. Нині там навчається 15 дітей віком 2017 року, охоплено 50 країн світу): Польща – від 14 до 16 років з усієї України. 2018/19 навчаль- 50,0 (32 у світі, 19 в Європі), Укра- ного року відривається ще один клас. їна – 47,7 (36 у світі, 22 в Європі) (Режим доступу: Загалом, польська система освіти для дітей https://gtmarket.ru/ratings/u21-ranking-of-national- з особливими потребами, пройшовши тривалий higher-education-systems/info). та складний історичний шлях, завдяки враху- Відповідно до вищезазначеного польська сис- ванню позитивний історичних надбань та суттє- тема освіти привертає до себе значну увагу укра- вому реформуванню системи освіти в кінці ХХ ст. їнської молоді. Так, згідно з даними аналітичного трансформувалася в сучасну систему підготовки центру CEDOS (Режим доступу: https://cedos. дітей із особливими потребами до життя. org.ua/uk?page=9) та інформації із Центрального Проте Польща не зупиняється на досягну- статистичного офісу в Польщі (Режим доступу: тому і продовжує виконувати «Стратегію розви- http://stat.gov.pl) число українців на навчанні в тку освіти до 2020 року» (вона розробляється на польських університетах постійно зростає. Про 20 років, і кожен уряд неодмінно її дотримується). якість та рівень польської вищої освіти свідчить Подальша реформа спрямована на пристосу- той факт, що за останні 10 років кількість україн- вання напрямків, змісту і якості навчання в шко- ських студентів у Польщі зросла в понад 11 разів. лах і вищих навчальних закладах до потреб ринків Динаміка зростання з 2009 по 2016 роки склала праці в Польщі та Європі відповідно до сучасних 176%. Якщо порівнювати два останні роки, то тенденцій та освітніх прагнень польського сус- приріст складає майже 20%, або ж 10 934 осіб. пільства (Добрянський, 2012: 7). Українці показали найбільш стрімке збільшення Висновки. Таким чином, оцінка польського як в абсолютному, так і відносному показниках – сучасного розвитку системи спеціальної освіти з 22 833 до 30 041 особи (майже 32%). Вже тради- свідчить про певні проблеми на шляху до якісної ційно частка українців серед іноземних студентів вітчизняної спеціальної освіти. Знання і розу-

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 187 Педагогiка

міння фахівцями соціокультурних основ станов- освіти. Тому вивчення досвіду Польщі в цій сфері лення національних систем спеціальної освіти становить цінність для України, цей досвід може двох країн принципове для вдосконалення, роз- бути врахований для вдосконалення національної витку теорії і практики вітчизняної спеціальної системи спеціальної освіти.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Локшина О. До питання про якість освіти та її забезпечення: концептуальні розвідки у зарубіжжі та здобутки України. Порівняльно-педагогічні студії. № 4. 2013. С. 73, 77. 2. Локшина О. І. Тенденції розвитку змісту шкільної освіти в країнах європейського союзу: автореф. дис. на здо- буття наукового ступеня доктора пед. наук. Київ, 2011. С. 3. 3. Локшина О. Тенденція як категорія порівняльної педагогіки. Порівняльно-педагогічні студії. № 2. 2011. С. 5, 8, 13, 14. 4. Друганова О. М. Розвиток приватної ініціативи в освіті України: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня доктора пед. наук. Київ, 2009. С. 1. 5. Шандрук С. Компаративістські дослідження у галузі професійної підготовки вчителів для середньої школи як перспективний напрямок розвитку порівняльної педагогіки. Наукові записки. Вип. 101. 2011. С. 366. 6. Засенко В. В. Сучасні тенденції розвитку спеціальної освіти в Україні // Актуальні проблеми навчання та вихо- вання людей з особливими потребами: зб. наукових праць. № 4. Київ, 2007. С. 64. 7. Янченко Т. В. Оцінка освітніх потреб дитини (20-ті роки ХХ ст.) в контексті спадщини В. Сухомлинського. Педагогічний альманах. Вип. 26. 2015. С. 309. 8. Супрун М. О. Теорія і практика корекційного навчання дітей з обмеженими розумовими можливостями в Укра- їні (друга половина ХІХ – перша половина ХХ століття): автореф. дис. на здобуття наукового ступеня доктора пед. наук. Київ, 2008. С. 1. 9. Лесик Г. В. Історико-педагогічні дослідження для освітньої сучасності України. Вісник Чернігівського націо- нального педагогічного університету. Серія педагогічна. Вип. 144. 2017. С. 73. 10. Пригодій М. А. Використання компаративного аналізу в дослідженнях з порівняльної педагогіки. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія педагогічна.Вип. 124. 2015. С. 292. 11. Локшина О. Порівняльна педагогіка: здобутки двохсотлітнього розвитку та сучасні проблеми. Порівняльно- педагогічні студії. № 3-4. 2010. С. 10. 12. Копанська О. Тенденції змін в освітній політиці Польщі в період вступу до Євросоюзу. Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. Вип. 24. 2008. С. 226, 228, 230, 231. 13. Турська Д. Гімназійне навчання у Польщі: втрачений час реформи? Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. Вип. 22. 2007. С. 245, 252. 14. Когут С. Сучасна система професійної орієнтації та консультування: досвід Польщі. Вісник Львівського уні- верситету. Серія педагогічна. Вип. 22. 2007. С. 239–241. 15. Нестеренко І. Проектування навчальних програм у контексті функціонування польської рамки кваліфікацій. Порівняльно-педагогічні студії. № 2-3. 2013. С. 64, 68. 16. Левицька В. Особливості підготовки вчителя іноземних мов для роботи в старшій школі Польщі. Нова педа- гогічна думка. № 4. 2015. С. 71. 17. Добрянський І. Стратегічні напрямки і завдання розвитку освіти у Польщі до 2020 року. Наукові записки. Вип. 103. 2012. С. 7–8.

REFERENCES 1. Lokshy`na O. Do py`tannya pro yakist` osvity` ta yiyi zabezpechennya: konceptual`ni rozvidky` u zarubizhzhi ta zdobutky` Ukrayiny` [The question of the quality of education and its provision: conceptual intelligence abroad and achievements of Ukraine]. Porivnyal`no-pedagogichni studiyi, # 4, 2013, S. 73, 77 [Ukrainian]. 2. Lokshy`na O.I. Tendenciyi rozvy`tku zmistu shkil`noyi osvity` v krayinax yevropejs`kogo soyuzu [Trends in the development of the content of school education in the countries of the European Union]: avtoref. dy`s. na zdobuttya naukovogo stupenya doktora ped. Nauk, Ky`yiv, 2011, S. 3-4 [Ukrainian]. 3. Lokshy`na O. Tendenciya yak kategoriya porivnyal`noyi pedagogiky` [Trend as a category of comparative pedagogy]. Porivnyal`no-pedagogichni studiyi, # 2, 2011, S. 5, 8, 13-14 [Ukrainian]. 4. Druganova O.M. Rozvy`tok pry`vatnoyi iniciaty`vy` v osviti Ukrayiny` [Development of Private Initiative in Educa- tion of Ukraine]: avtoref. dy`s. na zdobuttya naukovogo stupenya doktora ped. Nauk, Ky`yiv, 2009, S. 1 [Ukrainian]. 5. Shandruk S. Komparaty`vists`ki doslidzhennya u galuzi profesijnoyi pidgotovky` vchy`teliv dlya seredn`oyi shkoly` yak perspekty`vny`j napryamok rozvy`tku porivnyal`noyi pedagogiky` [Comparative studies in the field of vocational teacher training for secondary schools as a promising direction for the development of comparative pedagogy]. Naukovi zapy`sky`, Vy`p. 101, 2011, S. 366 [Ukrainian]. 6. Zasenko V.V. Suchasni tendenciyi rozvy`tku special`noyi osvity` v Ukrayini [Contemporary trends in the development of special education in Ukraine]. Aktual`ni problemy` navchannya ta vy`xovannya lyudej z osobly`vy`my` potrebamy`: zb. naukovy`x pracz`, # 4. Ky`yiv, 2007, S. 64-65 [Ukrainian]. 7. Yanchenko T.V. Ocinka osvitnix potreb dy`ty`ny` (20-ti roky` XX st.) u konteksti spadshhy`ny` V. Suxomly`ns`kogo [Assessment of educational needs of the child (20th years of the 20th century) in the context of the succession of V. Sukhom- lynsky]. Pedagogichny`j al`manax, Vy`p. 26, 2015, S. 309 [Ukrainian].

188 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Шевченко В. Оцiнка можливостей використання польського досвiду...

8. Suprun M.O. Teoriya i prakty`ka korekcijnogo navchannya ditej z obmezheny`my` rozumovy`my` mozhly`vostyamy` v Ukrayini (druga polovy`na XIX – persha polovy`na XX stolittya) [Theory and practice of correctional education of children with disabilities in Ukraine (second half of the nineteenth and first half of the twentieth century)]: avtoref. dy`s. na zdobuttya naukovogo stupenya doktora ped. nauk, Ky`yiv, 2008? S. 1 [Ukrainian]. 9. Lesy`k G.V. Istory`ko-pedagogichni doslidzhennya dlya osvitn`oyi suchasnosti Ukrayiny` [Historical and pedagogical researches for the educational modern Ukraine]. Visny`k Chernigivs`kogo nacional`nogo pedagogichnogo universy`tetu. Seriya pedagogichna, Vy`p. 144, 2017, S. 73 [Ukrainian]. 10. Pry`godij M.A. Vy`kory`stannya komparaty`vnogo analizu v doslidzhennyax z porivnyal`noyi pedagogiky` [Use of comparative analysis in studies on comparative pedagogy]. Visny`k Chernigivs`kogo nacional`nogo pedagogichnogo universy`tetu. Seriya pedagogichna, Vy`p. 124, 2015, S. 292 [Ukrainian]. 11. Lokshy`na O. Porivnyal`na pedagogika: zdobutky` dvoxsotlitn`ogo rozvy`tku ta suchasni problemy` [Compara- tive pedagogy: the achievements of two hundred years of development and modern problems]. Porivnyal`no-pedagogichni studiyi, # 3-4, 2010, S. 10 [Ukrainian]. 12. Kopans`ka O. Tendenciyi zmin v osvitnij polity`ci Pol`shhi v period vstupu do Yevrosoyuzu [Trends in Poland's educational policy changes in the period of joining the European Union]. Visny`k L`vivs`kogo universy`tetu. Seriya pedagogichna, Vy`p. 24, 2008, S. 226, 228, 230-231 [Ukrainian]. 13. Turs`ka D. Gimnazijne navchannya u Pol`shhi: vtracheny`j chas reformy`? [Gymnasium training in Poland: lost time for reform?] Visny`k L`vivs`kogo universy`tetu. Seriya pedagogichna, Vy`p. 22, 2007, S. 245, 252 [Ukrainian]. 14. Kogut S. Suchasna sy`stema profesijnoyi oriyentaciyi ta konsul`tuvannya: dosvid Pol`shhi [Modern system of professional orientation and counseling: Polish experience]. Visny`k L`vivs`kogo universy`tetu. Seriya pedagogichna, Vy`p. 22, 2007, S. 239-241 [Ukrainian]. 15. Nesterenko I. Proektuvannya navchal`ny`x program u konteksti funkcionuvannya pol`s`koyi ramky` kvalifikacij [Designing curricula in the context of the functioning of the Polish qualifications framework]. Porivnyal`no-pedagogichni studiyi, # 2-3, 2013, S. 64, 68 [Ukrainian]. 16. Levy`cz`ka V. Osobly`vosti pidgotovky` vchy`telya inozemny`x mov dlya roboty` v starshij shkoli Pol`shhi [Features of preparing a foreign language teacher for work at a senior school in Poland]. Nova pedagogichna dumka, # 4, 2015, S. 71 [Ukrainian]. 17. Dobryans`ky`j I. Strategichni napryamky` i zavdannya rozvy`tku osvity` u Pol`shhi do 2020 roku [Strategic directions and tasks of development of education in Poland till 2020]. Naukovi zapy`sky`, Vy`p. 103, 2012, S. 7-8 [Ukrainian].

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 189 Педагогiка

УДК 355.477:378.147 DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/21.167334

Анна ШЕВЧУК, orcid.org/0000-0001-5041-7283 кандидат педагогічних наук, викладач кафедри педагогіки та іноземної філології Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця (Харків, Україна) [email protected]

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У статті теоретично обґрунтовано особливості використання соціальних мереж у навчанні іноземної мови. Наголошено на важливості модернізації змісту навчання іноземної мови з використанням соціальних мереж, а також окреслено їх переваги для навчання іноземної мови. Наведено приклади практичних завдань із викорис- танням деяких соціальних мереж (Інстаграм, Твітер, Фейсбук). Підсумовано, що виконання завдань, які передба- чають роботу із соціальними мережами на занятті з іноземної мови, спонукає студентів до творчості, сприяє розвитку комунікативних умінь та індивідуалізації процесу навчання іноземної мови. Ключові слова: соціальні мережі (Інстаграм, Твітер, Фейсбук), вивчення іноземної мови, практичні завдання, формування самостійності.

Anna SHEVCHUK orcid.org/0000-0001-5041-7283 Candidate of Pedagogical Sciences, Teacher at the Department of Pedagogy and Foreign Philology of Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (Kharkiv, Ukraine) [email protected]

THE PECULARITIES OF TEACHING FOREIGN LANGUAGES BY MEANS OF SOCIAL NETWORKS The article describes theoretically the peculiarities of teaching foreign languages by means of social networks. The importance of teaching a foreign language content modernization by means of social networks has been stressed in the article. The specifics and opportunities of social networks in the process of foreign language learning as an effective technology have been analyzed; the advantages and of its applying in teaching foreign languages have also been singled out. The peculiarities of most popular social networks among students have been described. Practical tasks with the use of some social networks (Instagram, Twitter, Facebook) are presented. These tasks can be offered to students in order to use both at the lesson and for creation their own projects. Camera functions are recommended to use for doing such tasks as film making orphoto sharing.The author offers to record a short video as an example of the task with use of dictaphone and camera functions to create projects. It has been found out that doing such tasks helps students to form independent search ability, necessary information analysis and selection, skills of working in groups. The potential opportunities of social networks for a teacher-student interaction, preparation of video-presentations in a foreign language, commenting and group discussion have been investigated. It’s been proved that daily applying of cell phones and other devices serves as a major incentive for mass distribution of teaching foreign languages by means of social network worldwide. Positive transformations in the methods of teaching foreign languages encouraged by social networks have been characterized. It’s been summed up that doing tasks with the use of social networks in the course of foreign language learning develops students’ creativity, speaking skills and helps to individualize the process of foreign language learning. Social networks can’t replace traditional methods of teaching, but can create new environment and opportunities for the process of a foreign language acquisition; they’ve become an important educational tool that can be successfully operated in foreign language teaching. Key words: social networks (Instagram, Twitter, Facebook), foreign language learning, practical tasks, forming independence.

Постановка проблеми. Сучасний період роз- інформаційних потоків у суспільстві, створюють витку суспільства характеризується сильним глобальний інформаційний простір. Невід’ємною впливом на нього інформаційно-комунікаційних і важливою частиною суспільства є інформати- технологій, котрі проникають в усі сфери люд- зація освіти. Вагомим аспектом використання ської діяльності, забезпечують розповсюдження інформаційно-комунікаційних технологій в освіт-

190 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Шевчук А. Особливостi використання соцiальних мереж...

ньому процесі виступає використання можли- грацію студентів у систему соціальних мереж, і востей глобальної мережі Інтернет, потенціал тепер новий користувач електронної соціальної котрої в реалізації освітнього процесу в цілому та мережі може використовувати її для організації вивченні іноземної мови зокрема полягає у ство- самостійної іншомовної взаємодії з партнерами ренні єдиного освітнього простору, підвищенні по групі для вивчення іноземної мови, з носіями професійної інтеграції педагогів і підвищенні мови для отримання аутентичного досвіду спіл- доступності освіти. кування. До сервісів нової хвилі (Веб 2.0) при- Однією з форм віртуального середовища йнято зараховувати ресурси Вконтакте, Facebook, у просторі, що ґрунтується на сучасних інфор- LinkedIn, Twitter, Instagram, YouTube, Google+ маційно-комунікаційних технологіях, є соціальні і т. п. Основна можливість цих соціальних мереж, мережі. Соціальна мережа – це інтерактивний яку отримують їх користувачі, – це спілкування сайт, на якому зареєстровано багато користува- й обмін інформацією. Сучасні студенти вміють чів, контент (зміст) якого наповнюється самими користуватися перерахованими сайтами для різ- користувачами, з можливістю зазначення будь- номанітних цілей у рамках своєї особистої жит- якої інформації про окрему людину, за якою акка- тєдіяльності, тому було б упущенням не вико- унт (сторінку) користувача зможуть знайти інші ристовувати це для організації як самостійної, учасники мережі. Соціальні мережі як атрибут так і аудиторної освітньої діяльності із вивчення інформаційного суспільства формують особливе іноземної мови на базі соціальних мереж, які комунікативне середовище спілкування, яке має пропонують студентам вивчати іноземну мову свої особливості та відмінності від спілкування у реальному середовищі, підвищуючи їх готов- у фізичній реальності [3]. ність до іншомовного спілкування на основі вже Аналіз досліджень. У науковій літературі існуючих мотивів і цілей [9]. теоретичні аспекти використання соціальних Платформи для спілкування у мережі та соці- мереж для навчання неодноразово знаходили альні мережі розробляються спершу англійською висвітлення в працях як вітчизняних (Д. М. Бод- мовою, варіанти для національних мов часто вико- ненко, А. О. Біленко, А. А. Кузьменко, К. О. Коса- ристовують однакове програмне забезпечення, рєва, Т. М. Городілова (Бодненко та ін.), І. Карпа наприклад, це такі соціальні мережі, як Facebook, (Карпа), О. Рогульська, І. Золотарьова, А. Труш та LinkedIn, Twitter, Instagram, Google+ і т. п. Так чи ін.), так і зарубіжних (А. А. Букаєва, А. Т. Магзу- інакше, використання іноземної мови для спілку- мова (Букаева, Магмузова), Є. П. Ільчинська (Иль- вання у мережі як у професійній, діловій сфері, чинская), Г. В. Можаєва, А. В. Фещенко (Можаева. так і в сфері розваг і повсякденного спілкування Фещенко, 2010), І. Г. Овчиннікова (Овчинникова, стає нормою Інтернет-комунікації. 2013), Д. Є. Онорін (Онорин), Б. Балджі, Ю. Демі- Дидактичний потенціал та особливості вико- рай, Г. Ямамото, М. Кесім (Balci et al., 2010), ристання соціальних мереж зумовлений, перш за К. Є. Безукладінов, Б. А. Круз, М. Н. Новосьо- все, тим, що їх доступна для більшості користува- лов (Bezukladnikov et al., 2014)) науковців. Проте чів Інтернету ідеологія й інтерфейс роблять мож- відчувається брак праць, у яких би розглядалися ливою економію часу, коли немає необхідності питання практичного застосування соціальних організовувати адаптацію студентів до нового мереж у процесі навчання іноземної мови. для них освітнього й одночасно комунікативного Мета статті – теоретично обґрунтувати осо- середовища. Соціальні мережі також сприяють бливості використання соціальних мереж; окрес- не лише формальному, а й неформальному спіл- лити їх переваги; навести приклади завдань куванню між педагогом і студентом, що робить із застосуванням наявних популярних соціальних можливим реалізацію технології особистісно- мереж у процесі навчання іноземної мови. орієнтовного навчання. Використання соціаль- Виклад основного матеріалу. Нині численні них мереж педагогом дозволяє робити процес сервіси доступні у мережі Інтернет, вони є час- навчання іноземної мови безперервним, виводити тиною повсякденного життя сучасної людини і його за межі аудиторних занять, що додатково виключають наявність технологічного бар’єра, стимулює студентів. який був притаманний сервісам Веб 1.0, коли Мультимедійність комунікативного серед- кожен користувач був вимушений спочатку навчи- овища значно полегшує завантаження і перегляд тися основам роботи з комп’ютером, потім ово- у віртуальній навчальній групі відео- та аудіо- лодіти принципами роботи з мережею Інтернет, метеріалів, інтерактивних додатків (Можаева, а далі вже переходити до вивчення конкретного Фещенко, 2010: 174–175). У соціальних мережах онлайн-ресурсу. Поява Веб 2.0 прискорила інте- можливе створення віртуальних навчальних груп,

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 191 Педагогiка

у яких викладач розміщує необхідний навчальний – прочитайте текст і напишіть про нього матеріал для своїх студентів, а студенти можуть вичерпний твіт. Це може бути максимально стис- обговорювати, разом виконувати завдання і роз- лий переказ, висловлення свого ставлення до міщувати результати як індивідуальної, так і гру- тексту або рекламний пост. Кожна форма тренує пової роботи. Поєднання індивідуальних і групо- певні навички: уміння виокремити тему тексту, вих форм навчання засобами соціальних мереж знайти головну ідею тексту, узагальнити вислов- дозволяє досягти кращого розуміння і засвоєння лювання; навчального матеріалу, сприяє індивідуалізації та – твіти відомих особистостей можна викорис- забезпечує інтерактивність процесу навчання іно- товувати в якості тем для обговорення. Чи пра- земної мови, дає можливість оцінювати як процес, вий автор, що він відчував, коли писав цей текст, так і результати виконання завдань, спостерігати які слова він для цього використовував – все це динаміку успішності кожного члена навчальної можна обговорювати зі студентами. групи і відстежувати його активність. Тобто, завдання студента – навчитися писати Необхідно також зазначити, що на тлі сучас- короткі зв’язні тексти, адже спілкування в Твіттері них модернізаційних процесів, які відбуваються передбачає обмін короткими розповідними пові- в освіті, коли значна частка навчального часу домленнями, повідомленнями-відповідями або переноситься з аудиторних годин на самостійну цитатами розміром 140 знаків. Розповідні повідо- роботу студентів, подібний ефект від викорис- млення з’являються в стрічці користувачів і індек- тання соціальних мереж робить більш доступним суються пошуковими системами. Повідомлення- використання дослідницьких підходів у навчанні, цитати позначаються буквами RT (retweet = англ. самостійний і груповий пошук інформації задля ретвит) і дозволяють максимально швидко роз- вирішення поставленого педагогом проблемного повсюдити важливу інформацію, зберігаючи завдання, сприяє і розвиває здібності до самостій- авторство користувача. Найбільш важливу роль ного пошуку необхідної інформації, до роботи в інформаційному обміні у Твіттері відіграють в команді, колективної пошукової діяльності, вза- т. зв. хештеги, які починаються із символа «#», ємодії з одногрупниками (Букаева, Магмузова). що дозволяє формувати інформаційну хвилю, яка Окрім вищеперерахованих переваг застосу- складається із повідомлень на певну тему. Інфор- вання соціальних мереж у якості засобу навчання маційна хвиля створює тренд. Користувач може іноземної мови в рамках іншомовного комуні- підключитися до обговорення теми на будь-якому кативного середовища необхідно виокремити етапі, створивши повідомлення-відповідь. ряд інших: відсутність територіально зумовле- Таким чином, Твіттер вперше надав користу- них і часових рамок; підвищення якості освіти вачам мережі прості інструменти обміну інфор- за рахунок використання комп’ютера та інших мацією, її миттєвого розповсюдження і консолі- інформаційно-комунікаційних технологій; сис- дації в тренди; такий режим обміну інформацією темність навчання, скорочення термінів навчання; здатен впливати на реальні події і змінювати можливості миттєвого отримання і надання реф- поточну ситуацію в процесі соціальної взаємодії. лексії; повторення і тренування будь-якого еле- Для постійної присутності і миттєвої реакції на мента навчальної програми в будь-який момент; події в мережі використовують, крім комп’ютера, спілкування, спрямоване в різні сторони (викла- мобільні пристрої – комунікатори, мобільні теле- дач – студент / студент – студент / студент – носій фони третього покоління, смартфони, планшети мови); розвиток навичок самостійно та за влас- і т. п. Обмін інформацією – це тільки один зі ним бажанням проводити дослідження, збирати складників спілкування як соціальної взаємодії. інформацію, на відміну від традиційних підходів; Користувачі Твіттера і будь-якого іншого сервісу- доступність подачі навчального матеріалу; про- мікроблогу як соціальної мережі прагнуть висло- стоту оцінювання успішності; зниження ймовір- вити потребу в пізнанні й оцінці інших, необхід- ності неадекватності оцінювання навчального ність у самопізнанні. Універсальний характер прогресу (Balci et al., 2010). потреби в спілкуванні поєднується зі специфіч- Розглянемо особливості Твітер як сервіс- ними, залежними від культури і національної мікроблогу, можливості якого також можна вико- мови способами прояву цієї потреби, пріори- ристовувати для навчання іноземної мови. Твітер тетними комунікативними стратегіями, вибором може бути наступною сходинкою після обробки тем для обговорення. Таким чином, Твіттер опи- цільової лексики з Інстаграм. Використовуючи няється у сфері впливу всіх параметрів як мере- мікроблог Твітер, студентам можна запропону- жевого спілкування, так і реальної комунікації вати такі завдання: (Овчинникова, 2013).

192 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Шевчук А. Особливостi використання соцiальних мереж...

Соціальна мережа Інстаграм може бути вико- – можна створювати відео на занятті і в якості ристана для будь-яких завдань, пов’язаних із домашнього завдання, в Інстаграм їх зручно використанням візуального матеріалу, оскільки записувати і ділитися ними – для цього необ- націлена на обмін фотографіями, тому це чудова хідно просто натиснути «плюс», вибрати відео база для того, щоб знайти зображення для обго- після зйомки, і воно розміститься на сторінці. ворення (можливо, пост студента цієї групи), щоб Студенти можуть зняти міні-презентацію, роз- скласти розповідь або діалог. Інстаграм забезпе- казати про свій день, зняти й озвучити цікаву чує зручну взаємодію в групі студентів на занятті, ситуацію на вулиці. У якості зворотного зв’язку тому що можна миттєво розмістити якісне можна організувати конкурс і нагородити того, фото (завдяки вбудованим фільтрам) і знімати хто зібрав найбільшу кількість лайків, або орга- 15-секундні відео. Це дозволяє економити час на нізувати експертну оцінку, коли студенти пере- обмін результатами роботи. Наприклад, розіграти глядають відеозаписи один одного й оцінюють діалог і записати відео, а потім вибрати найбільш за певними критеріями (зміст, вільне володіння талановитих «акторів». Зазначена соціальна і правильність мови). мережа – чудова база для виконання креативних Інша доволі популярна соціальна мережа – домашніх завдань. До речі, якщо викладач не має Фейсбук – давно використовується як платформа бажання використовувати свій власний аккаунт, для обговорень, взаємодії студентів і колектив- то можна створити окремий для навчальних цілей ної навчальної роботи. Фейсбук – доволі про- або один для всієї групи. стий онлайн-сервіс, доступний будь-якому сту- За допомогою мережі Інстаграм можна запро- денту безкоштовно, з будь-якого комп’ютера, понувати студентам виконати такі завдання: котрими обладнані більшість навчальних закла- – навички презентації безумовно знадобляться дів, із мобільних приладів, котрі є у власності в житті, для його розвитку можна запропонувати студентів. У співтовариствах Фейсбук студенти завдання «Покажи і розкажи за допомогою фото висувають свої ідеї, ведуть онлайн-обговорення, або малюнків». Студенти можуть зробити фото і співпрацюють. Співтовариства мотивують сту- розмістити в Інстаграм. Якщо на заняттях вико- дентів вести навчальну діяльність стосовно опа- ристовується спільний аккаунт, то сам викладач нування іноземної мови спільно з учасниками може показати зображення на планшеті або ноут- групи, що реалізує інноваційні способи залучення буці, тоді як студент розповідає, наприклад, про студентів до самостійної роботи щодо засвоєння улюблену річ; іншомовного матеріалу. Фейсбук дозволяє також – монолог «Моя мрія» підійде для багатьох лек- викладачеві залишатися на зв’язку з колегами: так сичних тем, наприклад, опишіть будинок, сукню вони діляться матеріалами і досвідом проведення або ресторан і т. д. вашої мрії. А щоб легше було занять із використанням нових методик. візуалізувати, студенти знаходять в Інстаграм Інформація краще запам’ятовується, якщо фото, які їм сподобалися. Необхідно описати його систематизувати її у звичному вигляді. Будь-яку самостійно або в парах, а потім викладач отримує розповідь про персонажа або подію можна пере- зворотній зв’язок; творити в особистий профіль на Фейсбуці або – у якості домашнього завдання замість «Скла- в групу чи подію там само. Студентам можна діть речення з використанням Past Continuous» запропонувати такі завдання із залученням соці- можна запропонувати, користуючись бажанням альної мережі Фейсбук: сучасної молоді розміщувати фотографії свого – знайти профіль улюбленого актора або улю- дозвілля, зробити селфі й іноземною мовою зазна- бленої публічної особистості і розповісти про неї, чити в описі фотографії, що вони робили о 16.00, використовуючи профіль в якості опори; 19.00 і 21.00 учора ввечері. Далі на занятті пока- – разом зі студентами створити профіль для зати свої фото і розповісти про дозвілля більш будь-якої історичної особистості або зустріч сто- детально. Одногрупники мають ставити додаткові совно історичної події, використовуючи інформа- питання; цію із навчального тексту, тощо. – запропонуйте студентам відкрити сторінку Висновки. Підсумовуючи зазначене вище, відомої людини, котра їм подобається. Далі можемо констатувати, що особливості викорис- варіантів завдань може бути багато, залежно тання соціальних мереж у навчанні іноземної від лексики і граматики, яка вивчається. Напри- мови зумовлені можливостями цього сегменту клад, розкажіть, що у відомого актора відбулося Інтернету як комунікативного, інтерактивного та за минулий тиждень, опишіть його сім’ю, звички, мультимедійного простору. Масова зацікавленість будинок, взаємини з колегами; віртуальними мережами студентською молоддю

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 193 Педагогiка

дозволяє робити процес навчання іноземної мови мережі, перспективою подальших досліджень не лише інтерактивним і груповим, але й особис- із практичного використання соціальних мереж тісно-орієнтовним, коли педагог може проводити у навчанні іноземної мови може стати роз- моніторинг успішності кожного. Крім того, це робка й опис критеріїв оцінювання ефективності дозволяє ефективно поєднувати аудиторні заняття навчання, що реалізується в умовах використання з іноземної мови із самостійною роботою, що соціальних мереж; дослідження та впровадження робить процес навчання безперервним і незалеж- методики, розробки програм підготовки, а також ним від розкладу занять. оптимізація завдань для позааудиторної самостій- Оскільки постійно з’являються нові інфор- ної роботи студентів із використанням соціальних маційно-комунікаційні технології та соціальні мереж у навчанні іноземної мови.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Бодненко Д. М., Біленко А. О., Кузьменко А. А., Косарєва К. О., Городілова Т. М. Використання Facebook в роботі філолога. URL: http://fitu.kubg.edu.ua/images/stories/Departments/kitmd/Internet_conf_17.05.18/s1/1_Bodnenko_ Bilenko_Kuzmenko_Kosarieva_%20Horodilova. 2. Букаева А. А., Магмузова А. Т. Использование социальных сетей в образовательном процессе. URL: https://sibac.info/conf/innovation/xlii/41143. 3. Ильчинская Е. П. Особенности использования социальных сетей на занятиях по английскому языку в вузе. URL: https://www.researchgate.net/ publication/306371284_FEATURES_OF_SOCIAL_NETWORKS_USING_IN_ENGLISH_ LESSONS_IN_HIGH_SCHOOL. 4. Карпа І. Використання веб-сторінок та соціальної мережі Facebook у процесі навчання англійської мови. URL: http://dspu.edu.ua/hsci/wp-content/uploads/2017/12/012-39. 5. Можаева Г. В., Фещенко А. В. Использование виртуальных социальных сетей в обучении студентов-гуманита- риев. Информационные ресурсы, технологии и модели реконструкции исторических процессов и явлений: материалы междунар. науч. конф. М.: МГУ, 2010. С. 174–175. 6. Овчинникова И. Г. Коммуникация и идентификация в социальных сетях: факторы, типажи, национально-куль- турная специфика (на материале социальной сети Твиттер). Вестник Пермского университета. Серия: Политология. 2013. № 2. С. 143–156. 7. Онорин Д. Е. Преимущества социальной сети Facebook как средства обучения в преподавании иностранного языка взрослым. URL: https://elibrary.ru/download/elibrary_30458126_10278451. 8. Balci B., Demiray U., Yamamoto G., Kesim M. Success factors in the E-learning system. E-learning in Turkey: Developments and applications. Ankara: Cem Web Ofset, 2010. Р. 465–480. 9. Bezukladnikov K. E., Kruze B. A., Novoselov M. N. The International Teachers Foreign Language Professional Communicative Competency Development. Procedia – Social and Behavioral Sciences. 2014. V. 154. P. 329–332. REFERENCES 1. Bodnenko D. M., Bilenko A. O., Kuzmenko A. A., Kosareva K. O., Horodilova T. M., Bodnenko D. M. Vykorys- tanna Facebook v roboti filologa [Using Facebook for philologist]. URL: http://fitu.kubg.edu.ua/images/stories/ Departments/ kitmd/Internet_conf_17.05.18/s1/1_Bodnenko_Bilenko_Kuzmenko_Kosarieva_%20Horodilova. [in Ukrainian]. 2. Bukaeva A. A., Magzumova A. T. Ispolzovanie sotsialnihsetey v obrazovatelnom protsesse [Using social networks for educational purposes]. URL: https://sibac.info/conf/innovation/xlii/41143 [in Russian]. 3. Ilchinskaya E. P. Osobennost iispolzovaniya sotsialnih setey na zanatiyah po angliyskomy yaziky v vuze [The peculiarities of social networks use at English classes in higher educational establishments]. URL: https://www.researchgate.net/ publication/306371284_FEATURES_OF_SOCIAL_NETWORKS_USING_IN_ENGLISH_LESSONS_IN_HIGH_ SCHOOL [in Russian]. 4. Karpa I. Vykoristanna veb-storinok ta sotsialnoi merezi Facebook u protsesi navchanna angliyskoi movi [The use of web-pages and social network Facebook in English language teaching]. URL: http://dspu.edu.ua/hsci/wp-content/ uploads/2017/12/012-39[in Ukrainian]. 5. Mozhaeva G. V., Feshenko A. V. Ispolzovanie virtualnih sotsialnih setey v obuchenii studentov-gumanitariev [Using virtual social networks in teaching students students of humanities]. Informational resources, technologies and models of historical processes and phenomena reconstruction. Moscow: Moscow State University, 2010. P. 174–175.[in Russian]. 6. Ovchinnikova I. G. Kommunikatsiya i identtificatsiya v sotsialnih setah: factory, tipazi, natsionalno-kulturnaya spetsi- fica (na material sotsialnoy seti Twitter) [Communication and identification in social networks: Factors, types, national and cultural peculiarities (on the basis of social networks Twitter)]. Permsky University Newsletter. Series: Politology. 2013. № 2. Р. 143–156.[in Russian]. 7. Onorin D. E. Preimuschestva sotsialnoy seti Facebook kak sredstva obuchenia v prepodavanii inostrannogo yazika vzroslim [The advantages of social networks Facebook as a tool for teaching English adults]. URL: https://elibrary.ru/ download/elibrary_30458126_10278451 [in Russian]. 8. Balci B., Demiray U., Yamamoto G., Kesim M. Success factors in the E-learning system. E-learning in Turkey: Developments and applications. Ankara: Cem Web Ofset, 2010. Р. 465–480. 9. Bezukladnikov K. E., Kruze B. A., Novoselov M. N. The International Teachers Foreign Language Professional Com- municative Competency Development. Procedia – Social and Behavioral Sciences. 2014. V. 154. P. 329–332.

194 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Шехавцов М. Iнформацiйна культура студентської молодi...

УДК 37.01 DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/21.167335

Михайло ШЕХАВЦОВ, orcid.org/0000-0002-5527-475X аспірант кафедри педагогіки ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (Старобільськ, Україна) [email protected]

ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В НОВИХ ОСВІТНІХ УМОВАХ Відбиття реалій українського Сходу на сучасному етапі робить процес перетворення освіти одним із вирі- шальних соціокультурних чинників інформаційного суспільства, що потребує відповідних змін в організації наці- ональної системи вищої освіти. Ключове завдання дослідження полягало у визначені поняття «інформаційна культура студентської молоді» з урахуванням нових освітніх умов і сучасних тенденцій українського суспіль- ства. На основі проведеного теоретичного аналізу нами було сформульовано визначення «інформаційної куль- тури» як суспільного явища, представленого сукупністю елементів інформаційної культури, що передбачають механізми її сприйняття студентською молоддю й засоби обробки отриманої інформації задля перероблення її у якісний продукт, який сприяє створенню якісної нової інформації, що удосконалює й реалізує потенційні мож- ливості суспільства в захисті студентської молоді від агресії в умовах інформаційно-гібридної війни Ключові слова: інформаційна культура, студентська молодь, інформаційна культура педагога, інформа- ційно-гібридна війна.

Mykhaylo SHEKHAVTSOV, orcid.org/0000-0002-5527-475X Postgraduate Student of Pedagogical Chair SI “Luhansk Taras Shevchenko National University” (Starobilsk, Ukraine) [email protected]

INFORMATIONAL CULTURE OF STUDENTS IN CURRENT EDUCATIONAL CONDITIONS The reflection of Ukrainian reality on the East at the present stage makes the process of transformation of education one of the decisive socio-cultural factors of the information society, which requires corresponding changes in the organization of national higher system. The actuality of the formation of information culture of students is connected with the expansion of media influence on the youth. The key task of the educational process was to define the notion of “informational culture of student youth” taking into account new educational conditions and modern tendencies of Ukrainian society. To solve the problem, a set of theoretical methods of research was used, in particular, the analysis of scientific literature on the research problem to determine the state of its development; analysis, synthesis, generalization of theoretical positions for determining the theoretical and methodological foundations of the research. It requires the use of a person-centered approach to the development of critical thinking of students, the establishment of a protective mechanism for the significant influence of mass media, which causes a real growth of the intellectual and cultural potential of the individual. Hence, computer literacy has been determined as an integral part of information culture. The research has been focused on the formation of qualitative personality characteristics of student youth within the framework of the formation of information culture. On the basis of the theoretical analysis we defined the definition of “informational culture” as a social phenomenon, which is represented by a set of elements of information culture, which envisage the mechanisms of its perception by student youth and the means of processing the information obtained in order to transform it into a qualitative product that promotes the creation of qualitative new information, which improves and implements the potential of society in protect- ing student youth from aggression in the conditions of information-hybrid warfare. Key words: informational culture, student youth, informational culture of the teacher, information-hybrid war.

Постановка проблеми. Наразі науковцями Відбиття реалій українського Сходу, про- і практиками здійснюється активний пошук блеми соціально-економічного становища укра- нових моделей освітньої системи, орієнтованих їнського суспільства на сучасному етапі роблять на потреби інформаційного суспільства та фор- процес перетворення освіти одним із вирішаль- мування нового покоління українців в умовах них соціокультурних чинників інформаційного зовнішніх викликів. Не останню роль у цьому суспільства, що потребує відповідних змін процесі відіграє світовий досвід відкритої освіти. як в організації національної системи вищої

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 195 Педагогiка

освіти, так і в змісті, формах і методах навчаль- Спираючись на попередні досвід і практичні ного процесу. дослідження науковців стосовно історії вивчення Актуальність формування інформаційної куль- проблеми формування інформаційної культури тури пов’язана з розширенням впливу на молодь особистості, в науці представлено періодизацію засобів масової комунікації. Відтак це зумовлює розвитку зазначеного феномену, який охоплює необхідність застосування особистісноорієн- три етапи (Калініна, 2012: 24). тованого підходу до розвитку критичного мис- Перший етап (початковий, 70–80-ті рр. мину- лення студентів, становлення захисного меха- лого століття), який характеризується появою нізму до впливу засобів масової комунікації, які, поняття «інформаційна культура» у пресі у різних з одного боку, спричиняють відчутне зростання галузях науки. Цей період відзначено активним інтелектуального і культурного потенціалу осо- теоретичним вивченням проблеми формування бистості, а з іншого – можуть руйнівно впливати. інформаційної культури, що на початку 80-х рр. Аналіз досліджень. Вивченню загальних тен- зумовило появу перших спроб науковців із педа- денцій розвитку інформаційної культури при- гогіки описати процес формування інформацій- свячено наукові дослідження Н. Джинчарадзе, ної культури. Л. Скворцова, Л. Винарика і О. Щедрика. Резуль- Другий етап, який припадає на кінець 80-х – тати аналізу психолого-педагогічних напрацювань 90-ті рр., розширив різноманітність засобів фор- вітчизняних дослідників дають змогу стверджу- мування інформаційної культури, наслідком чого вати, що в них накопичено значний науковий і стала не лише активізація науково-дослідної практичний досвід, який може стати основою для діяльності вчених у межах педагогічної науки, вдосконалення підходів до формування інформа- а й наукові пошуки в інших галузях, зокрема філо- ційної культури майбутніх учителів (М. Близнюк, софії та інформатиці. Відповідно поняття «інфор- Т. Богданова, Н. Гендіна, О. Гладченко, Ю. Рам- маційна культура» набуває нового значення та ський, А. Столяревська, А. Фінькова); визначено починає використовуватися в широкому науко- домінантні імперативи нової стратегії професійної вому і філософському контексті. До інформацій- підготовки фахівців з позиції нової філософії освіти ної культури ставляться як до ефективної органі- (В. Андрущенко, С. Гончаренко, І. Зязюн, В. Кре- зації інтелектуальної діяльності особистості. мень, В. Огнев’юк та ін). Значущими в контексті роз- Третій етап (початок XХI століття – доте- гляду питання формування інформаційної культури пер) – інтенсивне дослідження проблематики педагогічних працівників є наукові дослідження формування інформаційної культури на міждис- Т. Бабенко, Є. Данильчук, М. Жалдака, О. Значенко, циплінарному рівні, яка представлена в цілому А. Коломієць, С. Конюшенко, Л. Лазарєвої та ін. ряді концепцій суміжних наук: філософії, куль- Мета статті полягає у визначені поняття турології, соціології, педагогічної психології, «інформаційна культура студентської молоді» теорії і методики навчання та виховання, теорії в нових освітніх умовах відповідно до сучасних і методики професійної освіти та ін. Цей період тенденцій українського суспільства. Мета статті характеризується переосмисленням та обґрунту- визначила такі завдання: по-перше, здійснити ванням теорії феномену інформаційної культури ретроспективний теоретичний аналіз вищезаз- в межах міждисциплінарного підходу, оскільки наченого поняття на основі існуючих підходів у 90-х рр. ХХ ст. у тлумаченні поняття «інформа- і огляду публікацій; по-друге, теоретично обґрун- ційна культура» переважав монодисциплінарний тувати необхідність визначення якісно нового підхід, незважаючи на швидкий розвиток сучас- поняття «інформаційна культура студентської них інформаційних технологій, внаслідок чого молоді» в умовах інформаційно-гібридної війни. формування інформаційної культури зводилося Виклад основного матеріалу. Спираючись на до вивчення основ бібліографічних знань та інфор- наукові праці, що розкривають поняття інформа- маційних технологій. Наприкінці 90-х рр. виник ційної культури, представимо їх для виявлення інший підхід, який пов’язував інформаційну куль- загальних характеристик і елементів інформа- туру з процесом формуванням професійної куль- ційної культури. Термін «інформаційна куль- тури фахівця. З цього часу активно розроблялися тура» вперше з’явився у радянських публікаціях кілька підходів до вивчення інформаційної куль- на початку 70-х рр. минулого століття й означав тури і проблем її формування та розвитку, зокрема культуру раціональної та ефективної організації інформологічний, культурологічний і філософ- інтелектуальної діяльності людей. У цей період ський. Сама інформаційна культура поділяється термін «інформаційна культура» був пов’язаний на три категорії: інформаційна культура суспіль- із розвитком бібліотечної справи. ства загалом, інформаційна культура особистості

196 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 Шехавцов М. Iнформацiйна культура студентської молодi...

й інформаційна культура фахівця у конкретній інформаційної культури, натомість наше дослі- професійній сфері (Калініна, 2012: 25). дження буде спрямоване на формування якісних Науковці виділяють у понятті «інформаційна особистісних характеристик студентської молоді культура» три компоненти: 1) світоглядний, який в межах формування інформаційної культури. містить у собі уявлення про роль інформаційно- Аналогічної думки дотримується М. Садовий, комунікативних технологій в оптимізації вироб- який зазначає, що інформаційна культура – це ничої та інтелектуальної праці, про сутність фахова підготовка до практичного використання інформації та інформаційних процесів, 2) кому- засобів і методів інформаційно-комунікативних нікативне, характеризується умінням спілку- технологій у своїй професійній діяльності, а зміст вання з людьми безпосередньо й опосередковано навчання має забезпечити формування основ за допомогою комп’ютерної техніки й інших інформаційної культури, достатньої для впев- інформаційних засобів, 3) алгоритмічний компо- неного й ефективного використання сучасних нент, що визначає раціональний спосіб розумової інформаційно-комунікативних технологій у про- діяльності (Коломієць та ін., 2006: 19). фесійній діяльності з урахуванням специфіки На думку О. Шестопалюк, інформаційна куль- предметної галузі (Садовий, 2013: 184). тура – це рівень умінь цілеспрямованої роботи Очевидно, що деякі науковці вважають сино- з інформацією, використання нових інформаційних німічними поняття «інформатична культура» технологій для роботи з нею; а також сформованість й «інформаційна культура». Диференціація цих системи наукових знань і морально-етичних норм понять вкрай важлива як для сучасної педаго- роботи з інформацією (Шестопалюк, 2011: 17). гічної науки, так і для нашого наукового дослі- А. Степаненко досліджувала проблему фор- дження, для правильного трактування процесів, мування інформаційної культури студентів полі- які відбуваються в системі вищої освіти. Якщо технічних коледжів і зробила висновок, з одного інформатична культура пов’язана із викорис- боку, про складність і багатокомпонентність танням інформаційних технологій в освітньому цього поняття, з іншого – про набуття характе- процесі, то інформаційна культура розглядається ристики як окремим членом суспільства, так і як якісна характеристика особистості адекватно суспільством у цілому. Вітчизняний науковець сприймати інформацію. вважає, що інформаційна культура є частиною Ми цілком погоджуємося із твердженням про загальної культури і розглядає її як ступінь доско- те, що підготовка фахівців із власним світобачен- налості людини, суспільства або визначеної її ням, які могли б критично дивитися на сьогоденні частини у всіх можливих видах робіт з інфор- реалії та реформувати їх, атмосфера універси- мацією: одержанні, нагромадженні, кодуванні тетського життя має змінитися, перестати бути й обробці та створенні якісної нової інформації, рутинною і стати достовірно культурною, пода- передачі і практичного використання (Степа- вати приклад творчого ставлення до дійсності ненко, 2017: 60). В умовах інформаційно-гібрид- (Шестопалюк, 2011: 17). ної війни актуальними є особливості механізму У процесі аналізу ґенези поняття «інформа- сприйняття людиною й обробки отриманої інфор- ційна культура» Л. Макаренко дійшла висновку, мації та перероблення її у якісний продукт, який що воно є одним із вимірювань, проекцією в галузі передбачає створення нової інформації. інформаційних відносин багатогранної загально- У контексті професійно-педагогічної підго- людської культури, що розуміється як загальний товки майбутніх фахівців більшість науковців рівень розвитку суспільства, його обізнаності, наголошують на тому, що дослідження проблеми особлива сфера і форма діяльності особистості, формування інформаційної культури майбутнього пов’язана з її мисленням, загальна система ціннос- вчителя у процесі професійного розвитку в умо- тей і уявлень, сформованих мотивів, цілей, сенсів, вах інформаційно-освітнього простору розкриває принципів і правил, що визначає орієнтування роль створення відповідних умов для застосування особистості в інформаційному просторі (Мака- інформаційних технологій у навчальному процесі. ренко, 2016: 129). У межах нашого дослідження Інформаційна діяльність в умовах безперервної нас цікавить процес сприйняття інформації сту- освіти повинна стати невід’ємним компонентом дентською молоддю, формування адекватного та професійної діяльності вчителя в загальноосвіт- критичного ставлення студентів до подій і проце- ній школі. Науковці пропонують у перспективі сів, які відбуваються в українському суспільстві. приділити увагу комп’ютерній грамотності май- Питанням трансформації культури в умовах бутнього вчителя (Драгнев, 2011: 24). Безперечно, інформаційного суспільства сьогодні все більше комп’ютерна грамотність є складовою частиною уваги приділяють численні українські автори.

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 197 Педагогiка

Втім, очевидно, що проблемні питання фор- бляти, відбирати, оцінювати і створювати якісно мування інформаційної культури українського нову (Хочь, 2010: 253). Саме вміння переробляти, суспільства потребують постійної уваги, перш аналізувати, адекватно сприймати інформацію та за все, в силу надзвичайної інтенсивності про- трансформувати її у якісно нову передбачає фор- цесів інформатизації, які відбуваються сьогодні, мування інформаційної культури. з одного боку, і необхідності формування інфор- Висновки. На основі проведеного теоретич- маційної культури студентської молоді в умовах ного аналізу нами було сформульовано визна- інформаційно-гібридної війни, з іншого. чення «інформаційної культури» як суспільного Ми поділяємо думку про те, що інформаційна явища, представленого сукупністю елементів культура органічно входить у реальну тканину інформаційної культури, що передбачають меха- суспільного життя, надаючи йому нової якості, нізми її сприйняття студентською молоддю та яка призводить до зміни багатьох соціально-еко- засоби обробки отриманої інформації задля пере- номічних, політичних і духовних уявлень, що роблення її у якісний продукт, який сприяє ство- вже склалися, надає якісно нових рис життю ренню якісної нової інформації, що удосконалює людини. Критеріями нової інформаційної куль- й реалізує потенційні можливості суспільства тури є вміння людини адекватно формулювати в захисті студентської молоді від агресії в умовах свою потребу в інформації, знаходити її, переро- інформаційно-гібридної війни.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Калініна Л. М. Теоретико-прикладні аспекти формування інформаційної культури керівника загальноосвіт- нього навчального закладу: монографія. К.: Педагогічна думка, 2012. С. 158. 2. Коломієць А. М., Лапшина І. М., Білоус В. С. Основи інформаційної культури майбутнього вчителя: навч.-метод. посіб. Вінниця: ВДПУ, 2006. 88 с. 3. Шестопалюк О. В. Інформаційна культура майбутнього вчителя в контексті розвитку інформатизації суспіль- ства. Педагогіка. Наукові праці. 2011. Вип. 141. Т. 153. С. 16–19. 4. Степаненко А. І. Формування інформаційної культури студентів політехнічних коледжів: дис. … канд. пед. наук: 13.00.04. Київ, 2017. 248 с. 5. Драгнєв Ю. В. Інформаційна культура майбутнього вчителяфізичної культури у процесі професійного розви- ткув умовах інформаційно-освітнього простору. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2011. № 7. С. 22–24. 6. Садовий М. І. Інформаційна культура як основа формування фахових компетентностей вчителя фізики. Зб. наук. праць Кам’янець-Подільського нац. ун-ту ім. Івана Огієнка. Сер.: Педагогічна. 2013. Вип. 19. С. 181–185. 7. Доля А. В. Роль інформаційної культури в процесі професійної підготовки вчителів початкових класів. Особливості підготовки сучасного фахівця. 2012. С. 67– 4. 8. Хочь І. Проблеми формування інформаційної культури українського суспільства. Наук. вісник Ужгородського ун-ту. Серія: Політологія, Соціологія, Філософія. 2010. Вип. 14. С. 250–253.

REFERENCES 1. Kalinina L. M. Teretiko-prykladni aspekty formuvanya informatsiynii kultury kerivnyka zagalnoosvitnogo zak- ladu [Theoretical and applied aspects of forming informational culture of a leader of secondary institution]: monografiya. Pedagogichna dumka, 2012. 158 p. [in Ukrainian]. 2. Koloviyets A. M., Lapshina I. M., Bilous V. S. Osnjvy. Osnovy informatsiynoyi kultury maybutnogo vchytelya [The Basis of informational culture of future teacher]. Recommendations. Vinnitsiya. 2006. 88 p. [in Ukrainian]. 3. Shestopalyuk O.V. Informatsiyna kultura maybutnogo vchytelya v konteksti rozvytku informatyzatsiyi suspilstva [Informational Culture of Future Teacher in the Context of Informatization Society Development]. Pedagogy. Scientific works, 2011, № 141. Р. 16–19. [in Ukrainian]. 4. Stepanenko A. I. Formuvania informatsiyjyi kultury studentiv politehnichnyh koledzhiv [Forming of Informational culture Students of Polytechnical Colleges], Kyiv, 2017, 248 p. 5. Dragnev Y. V. Informatsiyna kultura maybutnogo vchytelya fizychniyi kultury u protseci profesiynogo rozvytky v umovakh informatsiyno-osvitnogo prostoru [Informational Culture of Future Physical Training Teacher in the Process of Profes- sional Development in the Conditions of Informational and Educational Surroundings]. Pedagogy, Psychology and Method- ological and Biological Problems of Physical Upbringing and Sports, 2011, № 7. Р. 22–24. [in Ukrainian]. 6. Sadovyi M.I. Informatsiyna kulturа yak osnova formuvanya fakhovuh kompetentnostey vchytelya fizyky [Infor- mational Culture as the Basis of Forming Professional Competencies of Teacher of Physics. Zb. Nauk. Prats Kаmyanets- Podils1kogo universitety, Pedagogichna seriya, 2013, № 19, Р. 181–185. [in Ukrainian]. 7. Dolya A. V. Rol informatsiynoi kultury v protsesi profeciynoi pidgotovky vchyteliv pochatkovyh klasiv [The Role of Informational Culture in the Process of Teachers1 Training in Primary School]. Osoblyvosti pidgotovky suchasnogo fakh- ivtsya, 2012, Р. 67–74. 8. Khoch I. Problemy formuvania informatsiynoi kultury ukrainskogo suspilstva [The Problems of Forming of Informa- tional Culture of Ukrainian Society], Naukovyi Visnyk Uzshgoirodskogo universytetu. Politology, Sociology, Philosophy. 2010, № 14, Р. 250–253.

198 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 ЗМІСТ

МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО Natalia BASHMAKOVA, Yana ZLUNITSYNA. “Russian and Trepak” by A. Rubinstein in modern concert practice of bayanists 4 Юля БЕЗПАЛЕНКО, Соломія-Володимира СИДОРУК. Мистецтвознавчий аналіз російської балетної школи на межі ХІХ – ХХ століття 9 Світлана КОЛЕСНИК, Тарас ВОЛОХ. Історія хіп-хоп культури та її еволюція 15 Юлія МОСКВІЧОВА. Діяльність осередків творчих мистецьких спілок в соціокультурному просторі сучасної Вінниччини 20

МОВОЗНАВСТВО. ЛIТЕРАТУРОЗНАВСТВО Катерина ЛУТ. Засоби реалізації стратегії атракції в анотаціях до аудіозаписів творів класичної музики 25 Аліна МИКИТЕНКО. Процес номінації у сучасній лінгвістиці: семасіологічний та ономасіологічний підходи 30 Наталія НАУМЕНКО. Варіації образу вина в українській романтичній поезії 34 Олеся НАУМОВСЬКА. Різновекторність локусів потойбіччя в народній неказковій прозі 39 Ніна ОСЬМАК, Катерина ЯНЧИЦЬКА. Художнє моделювання образу земного вогню в прозі М. Матієва-Мельника 48 Роксолана ПОВОРОЗНЮК. Реконтекстуалізація в перекладацькому аналізі медичного тексту 53 Дарія РЖЕВСЬКА. Концепт у когнітивній лінгвістиці (на прикладі ономатопоетичної лексики) 58 Сабіна СЄЧІНА. Побудова та аналіз асоціативного поля концепту «ідентичність» у мовній картині світу Чилі 65 Вікторія СКРЯБІНА. Аксіологічний аспект персуазивності любовного дискурсу 72 Микола СТАСИК. Міфологічний світ роману Дари Корній і Тали Владмирової «Зозулята зими» 76 Наталія ТАЛАВІРА. Орієнтаційні звороти англійської мови: моделі вживання артиклів 81 Лариса ТОПЧИЙ. Лінгвістичний обшир терміна «комунікативна інтенція» 87 Тетяна ЦЕПКАЛО. Міфологема місяця як символ смерті в українській поезії ХХ століття 92 Поліна ЧЕВЕРДАК. Лікувально-магічна лексика в лікарських і господарських порадниках ХVIII століття 97 Тетяна ШВЕЦЬ. Відображення індивідуально-авторської картини світу у перекладах художнього твору 102 Наталія ЩЕРБІЙ. Аугментативний рід дії у слов’янських мовах: сатуративний тип 108 Ольга ЯНИШИН, Лідія ПЕРЕГІНЕЦЬ. Прецедентні імена як засіб репрезентації мовця (на матеріалі книги Г. Клінтон «Важкі рішення») 113

ПЕДАГОГIКА Ольга НЕЖИВА. Досвід реформування освітньої політики в Королівстві Данія 119 Ольга ОСАУЛЬЧИК. Організація співпраці в системі «викладач – студент» у сучасних умовах 123 Валерія ПАВЛОВА. Особливості підготовки магістрів освіти засобами інтерактивних технологій 127

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 199 Змiст

Роман ПРИБОРА. Метод кейсів на заняттях з англійської мови професійного спрямування у вищих медичних навчальних закладах 132 Лілія ПРИГОДА. Змістовий компонент дисципліни «народно-сценічний танець» у вищих педагогічних навчальних закладах 138 Наталія РІДЕЙ, Світлана ТОЛОЧКО. Розвиток екологічної компетентності викладачів у системі післядипломної педагогічної освіти для сталого розвитку 144 Тетяна РОЗВАДОВСЬКА, Марта БРАТЧЕНКО. Вплив наставництва на формування та розвиток дітей, що перебувають в інституційних закладах опіки 149 Антоніна СЕРГІЄНКО. Формування на уроках української літератури учня-читача, здатного до інтерсуб’єктної взаємодії 156 Марина СИДОРОВИЧ. STEM-освіта в підготовці майбутніх біологів і екологів 162 Вікторія СТЕПАНЕНКО. Особливості організації профілактики поведінкових девіацій обдарованих учнів у закладах загальної середньої освіти зарубіжних країн 167 Оксана СТОЛЯРЕНКО, Олена СТОЛЯРЕНКО. Дослідження особливостей гуманістичного виховання молоді в руслі антропоцентричних ідей 173 Ірина ФІЛІМОНОВА. Мотиваційно-ціннісне середовище як педагогічна умова формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів харчових технологій 177 Володимир ШЕВЧЕНКО. Оцінка можливостей використання польського досвіду під час вирішення проблем спеціальної освіти України 182 Анна ШЕВЧУК. Особливості використання соціальних мереж у процесі навчання іноземної мови 190 Михайло ШЕХАВЦОВ. Інформаційна культура студентської молоді в нових освітніх умовах 195

200 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 CONTENTS

ART STUDIES Natalia BASHMAKOVA, Yana ZLUNITSYNA. “Russian and Trepak” by A. Rubinstein in modern concert practice of bayanists 4 Julia BEZPALENKO, Solomiya-Volodymyra SIDORUK. Creative analysis of Russian ballet school at the turn of the 19th and 20th centuries 9 Svitlana KOLESNYK, Taras VOLOKH. History of hip-hop culture and its evolution 15 Yuliia MOSKVICHOVA. Activity of the creative artistic unionsʼ branches in the socio-cultural area of modern Vinnytsia 20

LINGUISTICS. LITERATURE STUDIES Kateryna LUT. Means of attraction strategy realization in reviews of classical music recordings 25 Alina MYKYTENKO. Process of nomination in modern linguistics: semasiological and onomasiological approaches 30 Nataliia NAUMENKO. Variations of wine imagery in ukrainian romantic poetry 34 Olesia NAUMOVSKA. The multidimensional loci of the otherworld in the folk non- fairy tale prose 39 Nina OSMAN, Katerina YANCHYTSKA. Artistic modeling of the image of fire in the prose by M. Matyiv-Melnyk 48 Roksolana POVOROZNYUK. Recontextualization in translational analysis of medical text 53 Dariia RZHEVSKA. The place of concept in cognitive linguistics 58 Sabina SIECHINA. Construction and analysis of the associative field of the concept “identity”in the Chile language picture of the world 65 Viktoriia SKRIABINA. Axiological aspect of persuasion in love discourse 72 Mykola STASYK. Mythological worldview in the novel by Dara Kornii and Tala Vladmyrova “Cuckoo fledglings of winter” 76 Nataliia TALAVIRA. English orientating phrases: models of article use 81 Larisa TOPCHII. Linguistic extension of the term “communicative intension” 87 Tetiana TSEPKALO. Mythologeme of the Moon as a symbol of death in the Ukrainian poetry of the 20th century 92 Polina CHEVERDAK. Therapeutically-magic vocabulary in the medical and economic advisers of the ХVIII century 97 Tetiana SHVETS. Author’s personal view of the world reflection in a piece of fiction translations 102 Nataliia SHCHERBII. Augmented modes of action in slavic languages: saturativ group 108 Olha YANYSHYN, Lidia PEREHINETS. Precedent names as a means of representing the speaker (based on H. Clinton’s book “Hard choices”) 113

PEDAGOGY Olga NEZHYVA. Experience of the reform of the educational policy in the Kingdom of Denmark 119 Olga OSAULCHYK. Organization of cooperation in the “teacher – student” system under modern conditions 123

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online) 201 Contents

Valeriia PAVLOVA. Peculiarities of teaching masters of education by means of interactive technologies...... 127 Roman PRYBORA. Case-method at the classes of English for specific purposes in higher medical educational establishments...... 132 Liliya PRYHODA. The content component of the discipline “folk-stage dance” in higher pedagogical educational institutions...... 138 Nataliia RIDEI, Svitlana TOLOCHKO. Development of teacher ecological competence in the system of postgraduate pedagogical education for sustainable development...... 144 Tetyana ROZVADOVSKA, Marta BRATCHEKO. The influence of the mentoring on formation and development of children in the residential institutions...... 149 Antonina SERGIENKO. Formation of student-reader capable of intersubjective interaction at Ukrainian literature lessons...... 156 Marina SIDOROVICH. STEM-education in preparation of future biologists and ecologists...... 162 Viktoriia STEPANENKO. Features of the deviant behaviour prevention organization of gifted pupils in secondary schools of foreign countries...... 167 Oksana STOLIARENKO, Olena STOLIARENKO. Youth’s humanistic education studies based on anthropocentric ideas...... 173 Iryna FILIMONOVA. Motivated-valuable environment as a pedagogical condition for the formation of professional competence of future bachelors of food technologies...... 177 Volodymyr SHEVCHENKO. Assessment of the possibilities of use of the Polish experience in solving problems of special education of Ukraine...... 182 Anna SHEVCHUK. The pecularities of teaching foreign languages by means of social networks...... 190 Mykhaylo SHEKHAVTSOV. Informational culture of students in current educational conditions...... 195

202 Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 21, том 2, 2018 НОТАТКИ НАУКОВЕ ВИДАННЯ

АКТУАЛЬНI ПИТАННЯ ГУМАНIТАРНИХ НАУК: Мiжвузiвський збiрник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогiчного унiверситету iменi Iвана Франка HUMANITIES SCIENCE CURRENT ISSUES: Interuniversity collection of Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University Young Scientists Research Papers

ВИПУСК 21. ТОМ 2 ISSUE 21. VOLUME 2

Редактори-упорядники Василь Ільницький Андрій Душний Іван Зимомря

Здано до набору 03.10.2018 р. Підписано до друку 23.10.2018 р. Гарнітура Times New Roman. Формат 64x90/8. Друк офсетний. Папір офсетний. Ум. друк. арк. 23,71. Зам. № 1018/155. Наклад 300 прим.

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції Серія ДК № 2509 від 30.05.2006 р.

Видавництво і друкарня – Видавничий дім «Гельветика» 73034, м. Херсон, вул. Паровозна, 46-а, офіс 105 Телефон +38 (0552) 39 95 80 E-mail: [email protected] Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 4392 від 20.08.2012 р.