bauhaus —

Zaporizhzhia Modernism and Bauhaus School: Universality of Phenomena

Problems of Preserving Modernist Heritage

Edited and compiled by Ievgeniia Gubkina

Kharkiv 2018 БАУГАУЗ — ЗАПОРІЖЖЯ

Запорізький модернізм і школа Баугауз: Універсальність явищ

Проблеми збереження модерністської спадщини

Загальна редакція та упорядкування Євгенії Губкіної

Харків 2018 Зміст Вступні слова Вольфґанґ Мьоссінґер ...... 14 Володимир Буряк ...... 18 Зьорен Хербст ...... 20 Наталія Лобач ...... 26 Передмова Томас Флієрл ...... 28 Від упорядниці Євгенія Губкіна ...... 36 Розділ 1. Ключові статті Карл Шльоґель Дніпрогес: Америка на Дніпрі ...... 49 Томас Флієрл Баугауз та конструктивізм. Міжнародний фронт сучасної архітектури у міжвоєнний період ...... 75 Павло Кравчук Міжвоєнний модернізм в Запоріжжі: віхи історії ...... 98

Розділ 2. Історія і теорія Євгенія Губкіна Вступ до розділу ...... 120 2.1. Питання трансформації розуміння спадщини міжвоєнного модернізму. Методи вивчення спадщини міжвоєнного модернізму Йорг Хаспел Берлінські житлові комплекси епохи модернізму: як зберегти об’єкти Світової спадщини ...... 125 Олена Мокроусова Вивчення і охорона архітектурної спадщини Києва 1920 — 1930-х років: проблеми і досягнення ...... 159 Ксенія Литвиненко Три реставрації бібліотеки Альваро Аалто: домовляючись про минуле в спірному прикордонні ...... 187 Павло Кравчук Проблеми рецепції спадщини запорізького міжвоєнного модернізму . . . . 200 Тимур Вахітов Творчість братів Весніних в контексті проектних методів інтернаціонального руху ...... 223 Владислав Берковський Запоріжжя у кінодокументах ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного ...... 234 2.2. Варіативність і універсальність східноєвропейського й українського міжвоєнного модернізму Власта Лоутоцька Архітектура міжвоєнного періоду в Брно. Робота Методологічного центру модерної архітектури в Брно, вілла Стясни ...... 241 Юлія Богданова Архітектура міжвоєнного Львова. Від комунального будівництва до житла в стилі «люкс» ...... 261 Міхал Пшчулковський Польська шкільна архітектура міжвоєнних років — архітектурна цінність і проблеми збереження ...... 272

Розділ 3. Практика Євгенія Губкіна, Катерина Кублицька Вступ до розділу ...... 286 3.1. Проблеми збереження та реставрації спадщини в Україні Олена Мокроусова Практичний досвід ведення державного обліку пам’яток (на прикладі м. Києва) ...... 295 3.2. Міжнародний і український досвід реставрації та охорони об’єктів спадщини Вінфрід Бренне Практичні питання та досвід охорони пам’яток на прикладі Берлінських житлових комплексів епохи модернізму ...... 311 Володимир Новгородов Особливості реставрації архітектурних пам’яток 1920 — 1930-х років на прикладі будинку Державної промисловості в Харкові ...... 330 Оксана Чабанюк Житлова забудова і спадщина конструктивізму в Харкові: відновити або «забути»? ...... 337 Світлана Біленкова Оберігаючи видатні міста світу (з досвіду пам’яткоохоронної справи у Чернівцях) ...... 351 3.3. Практичні аспекти збереження спадщини модернізму в Запоріжжі Віктор Шокарев Науково-технічні проблеми будівництва в складних інженерно- геологічних умовах (на прикладі Шостого селища в Запоріжжі) ...... 370 Олександр Харлан Вплив архітектурних і містобудівних об’єктів міжвоєнного модернізму на результати визначення меж та режимів використання історичних ареалів, зон охорони пам’яток м. Запоріжжя ...... 385 Розділ 4. Активізм Євгенія Губкіна Вступ до розділу ...... 398 4.1. Пам’яткоохоронна діяльність Катерина Кублицька, Олена Купіна, Олена Рофе-Бекетова Закон на захисті культурної спадщини України ...... 403 4.2. Впровадження міжнародних проектів співпраці у сфері реставрації Тетяна Балукова Програми співфінансування реставрації архітектурних елементів у межах проекту «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова» ...... 414 Зоя Панова Досвід роботи архітектурно-будівельної компанії «PORTAL-21» з відновлення історичних будівель початку ХХ століття ...... 419 4.3. Від адвокації й популяризації до вивчення й захисту — досвід активістів в Україні та світі Наталія Мєлікова Конструктивістський проект ...... 424 Бен Бушфельд Активізація громадянського суспільства та просвітницькі проекти у селищі «Підкова» в Берліні ...... 429 Константин Гудков, Александр Дуднєв Збереження спадщини модернізму: погляд мешканців. Особистий досвід — будинок РЖБКТ «Оброббуд» (1931) у Басманному тупику (Москва) ...... 443 Ліна Дегтярьова, Олег Олашин Ужгородський міжвоєнний модернізм та проблематика його збереження . . . 453 Семен Широчин Проблеми збереження української архітектури постконструктивізму . . . . . 464

Розділ 5. Партисипація 5.1. Партисипативний проект «Моє Соцмісто» Яна Брик, Юлія Знаткова Ти живеш у Легенді ...... 477 5.2 Воркшоп для студентів з Німеччини й України Вєра Хайнеманн Знайомство з П’ятим кварталом Соцміста в Запоріжжі, Україна ...... 483 Світлана Смоленська Внесок молоді в збереження спадщини: студентський воркшоп у Запоріжжі ...... 493

Додатки

Резолюція ...... 507 Contents Opening Words Wolfgang Mössinger ...... 14 Volodymyr Buryak ...... 18 Sören Herbst ...... 20 Nataliya Lobach ...... 26 Preface Thomas Flierl ...... 28 Editor’s Note Ievgeniia Gubkina ...... 36 Section 1. Keynote Papers Karl Schlögel DniproHES: America on the Dnieper (Dnipro) ...... 49 Thomas Flierl Bauhaus and . International Front of in Interwar Period ...... 75 Pavlo Kravchuk The Interwar Modernism in Zaporizhzhia: Milestones of History ...... 98

Section 2. History and Theory Ievgeniia Gubkina Introduction to the Section ...... 120 2.1. Issues of transforming the perception of the inter-war modernist architectural heritage. Methods for study of the inter-war modernist heritage Jörg Haspel Berlin Modernism Housing Estates: How to Preserve a World Heritage Site . . . . 125 Olena Mokrousova Studying and Protecting Architectural Heritage of the 1920s – 1930s: Problems and Achievements ...... 159 Ksenia Litvinenko Three Restorations of Alvar Aalto Library: Negotiating the Past in the Contested Borderland ...... 187 Pavlo Kravchuk Problems of Reception of Zaporizhzhia Interwar Modernist Heritage ...... 200 Timur Vahitov Vesnin Brothers’ Creative Work in the Context of International Movement Design Methods ...... 223 Vladyslav Berkovski Zaporizhzhia in Cinedocuments of the Central State CinePhotoPhono Archives of named after H. Pshenychny ...... 234 2.2. The variability and universality of inter-war East European and Ukrainian Modernism Vlasta Loutocká Interwar Architecture in Brno. Methodological Centre for Modern Architecture in Brno, Villa Stiassni ...... 241 Yuliya Bohdanova Architecture of Interwar Lviv. From Communal Construction to Housing in “Lux” Styleg ...... 261 Michał Pszczółkowski Polish School Architecture of Interwar Years – Architectural Value and Problems of Protection ...... 272

Section 3. Practice Ievgeniia Gubkina, Kateryna Kublytska Introduction to the Section ...... 286 3.1. Problems of preservation and conservation of heritage in Ukraine Olena Mokrousova State Recording of Heritage Objects: Practical Experience (Kyiv as Case in Point) ...... 295 3.2. International and Ukrainian experience of conservation and protection of heritage objects Winfried Brenne Practical Issues and Experience in Heritage Protection on the Example of Berlin Modernism Housing Estates ...... 311 Volodymyr Novgorodov Features of Conserving of Architectural Landmarks of the 1920s – 1930s (House of State Industry in as Case in Point) ...... 330 Oksana Chabanyuk Kharkiv Constructivism-era Heritage and Housing Development: to Renovate or to Forget? ...... 337 Svitlana Bilenkova Protecting Prominent Cities in the World (on the Experience of Work on Heritage Protection in Chernivtsi) ...... 351 3.3. Practical aspects of preservation of modernist heritage in Zaporizhzhia Viktor Shokarev R&D Issues of Construction in Complex Engineering and Geological Conditions (Sixth Settlement in Zaporizhzhia as Case in Point) ...... 370 Oleksandr Kharlan The Influence of Interwar Modernism Architectural and Urban Planning Objects on the Results of Determining Boundaries and Usage Modes of Historic Areas and Heritage Protection Zones in Zaporizhzhia ...... 385 Section 4. Activism Ievgeniia Gubkina Introduction to the Section ...... 398 4.1. Heritage protection activities Kateryna Kublytska, Оlena Kupina, Оlena Rofe-Beketova The Law on the Protection of Cultural Heritage of Ukraine ...... 403 4.2. Implementation of international cooperation projects in the field of conservation Tetyana Balukova Programs of Co-financing the Architectural Elements Restoration Within the Project “Municipal Development and Renovation of the Old Part of Lviv” . . . 414 Zoya Panova Experience of PORTAL-21 Architectural and Construction Company in Restoration of Historic Buildings of the Early 20th Century ...... 419 4.3. From advocating and popularization to research and protection: the experience of activists in Ukraine and the world Natalia Melikova The Constructivist Project ...... 424 Ben Buschfeld Activation of Civil Society and Awareness-rising Projects in Horseshoe Estate in Berlin ...... 429 Konstantin Gudkov, Alexander Dudnev Preserving Modernist Heritage: Residents View. Personal Experience – RZhSKT House “Obrabstroy” (1931) in the Basmanny Tupik () ...... 443 Lina Degtiarova, Oleg Olashyn Uzhhorod Interwar Modernism and Issues of its Conservation ...... 453 Semen Shyrochyn Problems of Ukrainian Postconstructivist Architecture Preservation ...... 464

Section 5. Participation 5.1. Participatory project “My Sotsmisto” Yana Bryk, Julya Znatkova You Live in Legend ...... 477 5.2. Workshop for students from Germany and Ukraine Vera Heinemann Approaching the 5th Quarter of the Socgorod in Zaporizhzhia, Ukraine ...... 483 Svitlana Smolenskа The Contribution of Youth to Preservation of Heritage: the Students’ Workshop in Zaporizhzhia ...... 493

Appendices

Resolution ...... 507 Для міста ентузіастів

Ідея проведення в Запоріжжі конференції з питань спадщини міжвоєнного модернізму мала досить вагоме підґрунтя. Міфологізована тема так званого «запорізького конструктивізму» завжди розбурхувала як пересічних місцевих жителів, так і всесвітньовідомих дослідників архітектури, історії й культури. Вивчення і захист спадщини в радянській традиції були міцно закріплені за експертною спільнотою і державними інституціями. Попри це 2010 р. у Запоріжжі саме незалежні активісти почали досліджувати і популяризувати запорізький конструктивізм. Ця ситуація є винятковою для пострадянського простору. Галерея сучасного мистецтва «Lenin» (зараз — галерея «Бараннік») і команда, що згуртувалася навколо теми запорізького конструктивізму, були піонерами в популяризації та адвокації спадщини конструктивізму. За всі ці роки на високому рівні були проведені глибокі, якісні дослідження, величезна кількість виставок, лекцій, дискусій, партисипативних проектів із мешканцями районів житлової забудови епохи конструктивізму. І варто зазначити: те, що могло здатися неможливим або занадто сміливим для академічної спільноти таких великих міст, як Київ, Харків і Львів, уже тоді було випробувано і впроваджено в Запоріжжі завдяки низовим ініціативам, особистим силам і ресурсам активістів. Цим людям вдалося заявити про своє місто перед максимально широкою аудиторією. Тепер, коли ви введете в «Ґуґлі» «Запоріжжя» і «конструктивізм», пошукова система видає безліч цікавої та унікальної інформації, так чи інакше пов’язаної з галереєю «Бараннік». Така пристрасть не могла не долучити до вивчення, популяризації та захисту спадщини різноманітний спектр людей: знавців своєї справи, інтелектуалів, лідерів думок, чиновників, політиків, представників міжнародної спільноти.

Саме так, завдяки ґуґл-пошуку, 2011 р. я познайомилася з діяльністю галереї й особисто з Наталією Лобач, яка багато років працювала тут на посаді

ВІД УПОРЯДНИЦІ арт-директорки. Результатом цього знайомства стала виставка «Україна — Німеччина: спільне. 1920 — 1930» та наша подальша співпраця в межах проекту «Тижні конструктивізму в Запоріжжі». На мій погляд, саме виставка, що була 36 успішно представлена в​​ Запоріжжі й Харкові 2013 р., заклала основи для проекту «Баугауз — Запоріжжя. Модернізм у Німеччині та Україні».

Необхідно визнати, що спадщина модернізму знищується у всьому світі. Утім, унаслідок особливої ​​комбінації економічних, політичних і соціальних умов, саме в Україні вона перебуває під загрозою повного зникнення. Та навіть на тлі такої ситуації в Запоріжжі завжди була змога зробити щось більше. Можливо, завдяки крутому, волелюбному характеру місцевої громади. Можливо, завдяки славі таких легендарних явищ, як Запорізька Січ і Дніпробуд. Можливо, завдяки давнім традиціям самоврядування та анархізму. А можливо, як і за часів Дніпробуду, не без участі іноземних фахівців. Зокрема, ще 2015 р. проектами галереї «Lenin», присвяченими конструктивізму, зацікавилося Генеральне консульство Федеративної Республіки Німеччини в Донецьку (офіс у Дніпрі) й особисто Вольфґанґ Мьоссінґер, генеральний консул Німеччини в Донецьку. Після стількох років науково-популярних, партисипативних проектів і точкової активістської боротьби виникла потреба вивести діяльність, спрямовану на вивчення, популяризацію та збереження спадщини, на якісно новий рівень. Ба більше, перейти від слів до справи, заручившись підтримкою міжнародної експертної спільноти і відповідальних органів місцевого самоврядування.

Для громадської організації «Urban Forms Center» досвід співпраці з Генеральним консульством був украй важливий, оскільки це дало нашій команді глибинне розуміння принципів і методів міжнародної культурної дипломатії. Також у ході розробки, підготовки та реалізації масштабного великого міжнародного проекту зі складною структурою, великою кількістю партнерів і учасників ми отримали важливий практичний досвід у міжкультурній комунікації, налагодженні діалогу між стейкхолдерами і досягненні результативного компромісу, заснованого на дотриманні демократичних принципів.

Організатори взяли за основну мету сприяння збереженню спадщини міжвоєнного періоду. Завдання історико-теоретичного блоку конференції полягало у встановленні зв’язку між явищами міжвоєнного модернізму в різних країнах Західної та Східної Європи, спробі зрозуміти, чи були вони універсальними, паралельними, пересічними або іншими. Практичний блок конференції був спрямований на ознайомлення з підходами, методами і досвідом різних міжнародних шкіл реставрації. Завданням круглих столів було визначити інструменти впливу на ситуацію в галузі збереження спадщини, що використовують різні групи стейкхолдерів у різних країнах, а також зрозуміти, як (не)працює система збереження спадщини в Україні. Таким чином, досягнення цілей прямо позначилося на структурі всієї конференції. Ми виділили такі панелі, що логічно вели від постановки проблеми до історії й теорії: «Що робить об’єкти модернізму особливими? Історичні, політичні, 37 ідеологічні, соціологічні передумови: міжнародні/національні аспекти», до практики і впровадження: «Як поліпшити захист об’єктів модернізму? Правові механізми і технічні особливості». Як зазначалося вище, наша мета полягала в широкому залученні всіх груп стейкхолдерів до участі в заході. Учасниками конференції стали не тільки міжнародні та українські експерти, працівники державних і місцевих органів самоврядування, а й активісти, представники громадських організацій. Активісти і пам’яткоохоронці брали участь у круглому столі «Вивчення та популяризація спадщини міжвоєнного модернізму», а чиновники й архітектори — у круглому столі «Збереження культурної та архітектурної спадщини міжвоєнного модернізму». Вкрай важливою і необхідною ми бачили роботу з мешканцями Соцміста (Шостого селища). Для реалізації партисипативного проекту «Моє Соцмісто» з мешканцями так званого Круглого будинку ми запросили громадську організацію «Місто-сад», що мала досвід у реалізації проектів, спрямованих на формування громадянського суспільства, розбудову спільнот і практик добросусідства шляхом розвитку культури й публічних просторів, облаштування місць спільного використання. Разом з тим міжнародна команда студентів університету «Баугауз» у Веймарі, Харківського національного університету будівництва та архітектури й Запорізького національного університету з їхніми досвідченими кураторами в межах воркшопу працювала над навчальним проектом ревіталізації 5-го житлового кварталу Шостого селища в Запоріжжі.

Передусім ми прагнули окреслити проблему, щоб почути найбільш різноманітні точки зору на неї. Також ми мали на меті долучити до участі найбільш широкі групи акторів, які діють у галузі збереження спадщини. Далі ми хотіли розібратися в причинах наявних проблем і попередньо визначити шляхи їх вирішення. Ми дуже сміливо сподівалися закласти фундамент у процесі невідворотності зміни розуміння спадщини і реалізації заходів із її збереження.

Утім, конференція в цілому, а головне — дискусії, що слідували за кожною панеллю, і круглі столи розкрили цілу низку проблем іншого порядку, як-от: • прірва між підходами і процедурами збереження спадщини в Україні та Європі; • катастрофічний стан справ у галузі спадщини в Україні; • хибне або цілковите нерозуміння причин, через які не зберігається спадщина в Україні; • відсутність моделей вирішення проблем збереження спадщини щодо специфічної ситуації в Україні; • пробуксовка, а іноді блокування деякими стейкхолдерами ініціатив і дій, спрямованих на фактичне збереження об’єктів матеріальної спадщини в Україні.

38 Отже, гостра постановка проблеми, відкритий продуктивний діалог, брейнсторм учасників на рівноправних засадах продемонстрували величезний спектр проблем збереження спадщини в Україні, зокрема таких, які, на жаль, зараз мають вигляд нездоланних. Партисипація, активізм та робота зі спільнотою продемонстрували найвищу готовність суспільства і різноманітних гравців до співпраці, розуміння й роботи. Та низка системних і структурних проблем у законодавчій і виконавчій владі демонструє незацікавленість держави і міської влади у збереженні об’єктів культурної спадщини. Водночас у преамбулі до Закону України «Про охорону культурної спадщини» проголошується, що охорона культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Ми як неурядова громадська організація, що роками спрямовувала і продовжить спрямовувати в майбутньому свою роботу на позитивні зміни в суспільстві, можемо констатувати, що рішення досі приймає і реалізує влада, яка не завжди керується інтересами суспільства і тим паче спадщини.

Попри це, я вважаю, що гірке усвідомлення і фіксація колосального масштабу й рівня заплутаності проблем були вкрай важливі для розуміння і раціонального аналізу ситуації, а відповідно, і для пошуку рішень й можливих шляхів реформування галузі збереження спадщини. Конференція засвідчила, що, незважаючи на цілий комплекс украй токсичних умов, безліч людей із різноманітних секторів прагнуть (і іноді навіть досягають успіху, всупереч усьому) отримувати не тільки наукові результати, а й домагатися реальних, хоч і невеликих змін у процесуальному або матеріальному полі. Однак нам усім не варто бути надто наївними та оптимістичними, розраховуючи на кардинальні зміни в галузі збереження спадщини в Україні найближчим часом. Криза в галузі спадщини є структурною проблемою українського суспільства, відповідальність за яку несе насамперед держава. З відповідальності перед містом і його мешканцями, вітаючи в тому числі й юридичні важелі впливу, ми прагнули до того, щоб резолюція, яку підписали практично всі учасники конференції, офіційно зафіксувала точку зору й рекомендації українських і міжнародних експертів.

Повертаючись до того, що саме в Запоріжжі завжди було можливо зробити трохи більше, ми відчуваємо свою причетність до позитивних зрушень у галузі охорони спадщини, які намітилися в місті. Зокрема, завдяки резолюції, Запорізька міська рада 20 грудня 2017 р., через місяць після закінчення конференції, затвердила міську Програму охорони пам’яток історії та культури в м. Запоріжжя на 2018 — 2022 роки. У межах цієї Програми міська влада планує розробку всієї необхідної документації для занесення Шостого селища до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Мається на увазі, що остаточним етапом цих робіт стане підготовка документації для внесення Шостого селища до 39 попереднього Списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО з перспективою розробки номінаційного досьє для подальшого включення до основного Списку. Також планується капітальний ремонт з елементами реставрації бібліотеки в тому самому 5-му кварталі Шостого селища, на якому в межах студентського воркшопу сфокусувались учасники та учасниці з України та Німеччини. Наскільки будуть ураховані і чи будуть ураховані взагалі результати цього воркшопу, нам невідомо. Як невідомі й подальші перспективи збереження одного з найвидатніших об’єктів індустріальної спадщини в Україні — ДніпроГЕСу — пам’ятки історії місцевого значення (всього лише!), за старими списками. Уже довгі роки Міністерство культури України та чиновники Запорізької обласної державної адміністрації ігнорують необхідність підвищення охоронного статусу цього об’єкта спадщини до національного, що дало б змогу говорити про його реальну охорону.

Звичайно, варто відзначити, що в більшості випадків ці зміни здебільшого були і залишаються декларативними. Та насмілюся стверджувати, що декларування та перші кроки в напрямку бажаних змін уже заслуговують на повагу. Сподіваюся, що внаслідок подальшої спільної роботи представників міської влади, активістів, експертів з обов’язковим залученням місцевих мешканців ми станемо свідками якісного і відповідного всім міжнародним принципам збереження й відновлення об’єктів культурної спадщини Шостого селища Запоріжжя.

Спадщина міжвоєнного модернізму України має незаперечну цінність і потребує збереження згідно з чинним законодавством, ратифікованими Україною конвенціями і міжнародними стандартами. Саме модернізм — зокрема конструктивізм — є одним із культурних феноменів, здатних презентувати Україну на міжнародній арені. Ми, зі свого боку, докладемо максимальних зусиль, щоб домогтися змін поточної ситуації в галузі збереження спадщини, її розуміння владою і закликати останню до реалізації всіх узятих на себе зобов’язань.

Євгенія Губкіна, Головна координаторка та співорганізаторка проекту «Баугауз — Запоріжжя . Модернізм у Німеччині та Україні», співзасновниця ГО «Urban Forms Center»

40 For the City of Enthusiasts

There was a compelling reason for the idea of conducting a conference on inter-war modernism heritage in Zaporizhzhia. The mythologized subject of the so-called “Zaporizhzhian constructivism” has always stirred up both ordinary city dwellers and internationally acclaimed scientists in fields of architecture, history, and culture. In the Soviet tradition, the study and protection of heritage were strictly captured by expert communities and state institutions. Despite this in Zaporizhzhia in 2010, independent activists began to explore and popularize Zaporizhzhian constructivism. This situation is exceptional for the post-Soviet space. The contemporary art gallery Lenin (now the art gallery Barannik) and the team that coalesced around the subject of Zaporizhzhian constructivism were pioneers in promoting and advocating constructivist heritage. During all these years, in- depth, high-quality studies, a huge number of exhibitions, lectures, discussions, participatory projects with residents of constructivist housing estates were conducted at a high level. And it should be noted that what might have seemed impossible or too courageous for an academic community of such large cities as Kyiv, Kharkiv and Lviv had been already tested and implemented in Zaporizhzhia through grassroots initiatives, personal strength, and resources of activists. These people managed to make their city known to the widest possible audience. Now, if you type in Google “Zaporizhzhia” and “constructivism”, the search engine gives a lot of interesting and unique information, one way or another connected with the gallery Barannik. Such a passion logically included a wide range of scholars, intellectuals, opinion leaders, officials, politicians, and representatives of an international community to research, popularize and protect heritage.

S

In this way, thanks to Google searching, I got acquainted with the activity of the ’ gallery and personally with Nataliya Lobach, who spent many years working as an art director here. The result of this acquaintance was the exhibition “Ukraine – Germany: Common. 1920 – 1930” and our further cooperation as part NOTE EDITOR of the Weeks of Constructivism in Zaporizhzhia Project. In my opinion, namely the exhibition, that was successfully presented in Zaporizhzhia and Kharkiv in 2013, laid the foundations for the project “Bauhaus – Zaporizhzhia. Modernism in Germany and Ukraine”. 41

It must be admitted that modernist heritage is being destroyed all over the world. However, due to a specific combination of economic, political and social conditions, particularly in Ukraine heritage is in danger of going completely extinct. But even against such a situation, it was always possible to do something more in Zaporizhzhia. Perhaps thanks to the harsh, freedom-loving nature of a local community. Perhaps thanks to the glory of such legendary phenomena as the Zaporizhzhian Sich and Dniprobud. Probably thanks to the old traditions of self-government and anarchism. And perhaps, as in the times of the Dniprobud, not without the participation of foreign specialists. In particular, as far back as 2015, the projects of the Lenin gallery devoted to constructivism were of interest to the Consulate General of the Federal Republic of Germany in Donetsk (office in Dnipro) and, in person, Wolfgang Mössinger, the Consul General of the Federal Republic of Germany in Donetsk. After so many years of popular science, participatory projects and a point-based activist struggle, it became necessary to bring activities aimed at researching, popularizing and heritage preserving to whole new level. Moreover, it is needed to switch from words to action, gathering support of international expert community and responsible local self-government bodies.

For the non-governmental organization Urban Forms Center, the experience of working with the Consulate General was extremely important as it provided our team with a deep understanding of principles and methods of international cultural diplomacy. Also, while planning, preparing and implementing the large- scale international project with a complex structure, a high number of partners and participants, we have gained significant practical experience in cross-cultural communication, establishing a dialogue between stakeholders and reaching a meaningful compromise based on the observance of democratic principles.

The main goal pre-determined by organizers was to promote preservation of inter-war period heritage. The task of a historic and theoretical block of the conference was to establish a connection between the phenomena of inter-war modernism in different countries of Western and Eastern Europe, an attempt to understand whether they were universal, parallel, intermediate or other. The practical block of the conference was aimed at familiarizing with the approaches, methods and experience of various international traditions of conservation. The tasks of roundtable discussions were to identify the instruments for influencing the heritage situation implemented by different groups of stakeholders in different countries and to understand how the system for heritage preservation in Ukraine works (or not). Thus, the achievement of goals 42 directly affected the structure of the entire conference. We determined the next panels subjects: from the articulation of a problem to history and theory – “What makes objects of modernism worthy? Historical, political, ideological, sociological preconditions: international / national aspects” – and to practice and implementation – “How to improve the protection of modernism objects? Legal mechanisms and technical features”. As noted above, our goal was to involve all stakeholder groups in the wide participation in the event. The participants of the conference were not only international and Ukrainian experts, personnel of state and local self-government bodies, but also activists and representatives of non-governmental organizations. Activists and heritage preservationists took part in the roundtable discussion “Study and popularization of inter-war modernist heritage”, and officials and architects in the roundtable discussion “Conservation of cultural and architectural heritage of inter-war modernism”. We perceived work with the residents of Sotsmisto (Sixth settlement) as extremely important and necessary. For the implementation of the participatory project “My Sotsmisto” with residents of the so-called Round House we invited the NGO Garden City, which had experience in implementing projects aimed at the formation of civil society, community building and good neighborly practices through the development of culture and improvement of public spaces. At the same time, the international team of students from the Bauhaus University Weimar, the Kharkiv National University of Civil Engineering and Architecture and the Zaporizhzhia National University, with their experienced curators within the framework of the workshop, worked on a study project of the revitalization of the 5th housing quarter of Zaporizhzhia Sixth settlement.

First of all, we sought to mark the problem in order to make the most diverse points of view on it visible. We also strived to involve the most extensive groups of actors of the heritage preservation field. Then we wanted to understand the causes of present problems and pre-determine the ways of solving them. We were very boldly hoping to lay the foundation of inevitable changes in the comprehension of heritage and implementation of measures for its preservation.

However, the conference as a whole, and most importantly, the debates that followed each panel, and roundtable discussions, revealed a number of problems of a different kind, such as: • A gap in heritage preservation approaches and procedures in Ukraine and Europe, • Catastrophic state of affairs in the heritage preservation field in Ukraine, • Misunderstanding of the reasons for not preserving the architecture heritage in Ukraine, sometimes to a worrying extend, • Lack of models for solving the heritage preservation problems regarding a specific situation in Ukraine, • Slippage and sometimes blocking of initiatives and actions aimed 43 at the actual preservation of tangible heritage objects in Ukraine.

Consequently, sharp problem statement, open productive dialogue, and brainstorm by participants on an equal footing have demonstrated a huge spectrum of problems of heritage preservation in Ukraine, including those which, unfortunately, look insurmountable now. Participation, activism and work with community have shown the highest readiness of society and diverse players for cooperation, mutual understanding, and work. But a number of systemic and structural problems of the legislative and executive power uncover the lack of interest of the state and city authorities in preserving cultural heritage objects. At the same time, the preamble to the Law of Ukraine “On Protection of Cultural Heritage” proclaims that the cultural heritage protection is one of the priority tasks of state authorities and local self-government bodies. As a non-governmental organization that has, for years, directed and continues to direct its work towards positive changes in society, we can assert that the decision is still adopted and implemented by authorities, which are not always guided by the interests of society and, moreover, its heritage.

Nevertheless, I believe that the bitter awareness and fixation of the colossal scale and the confusion of problems were extremely important for realizing and rational analysis of the situation, and, accordingly, for finding solutions and possible ways of reforming the heritage conservation sector. The conference has shown that, despite a complex of extremely toxic conditions, many people from different fields seek (and sometimes even succeed, in spite of everything) to obtain not only scientific results, but also to achieve real, albeit small, changes to legislation and in the practical sphere. However, we all should not be too naive and optimistic, hoping for radical changes in the field of heritage preservation in Ukraine in the near future. The heritage crisis is a structural problem of Ukrainian society, the responsibility of which lies primarily on the state. Being aware of the responsibilities to the city and its inhabitants, including the legal levers of influence, we sought to ensure that the resolution, which was signed by virtually all the participants of the conference, officially fixed the point of view and recommendations of Ukrainian and international experts.

Returning to the fact that it was always possible to do a little more in Zaporizhzhia, we feel our involvement in the positive changes in the field of heritage preservation that have emerged in the city. In particular, a month after the end of the conference, in the December 20, 2017, inter alia thanks to the resolution, Zaporizhzhia City Council, approved the Program for Protecting Historic and Cultural Monuments in Zaporizhzhia for 2018 – 2022. As part of this Program, the city authorities 44 plan to prepare all the necessary documentation to include Zaporizhzhia Sixth settlement to the State register of the immovable monuments of Ukraine. It is understood that the final stage of these works will be the preparation of documentation for the inclusion of the Sixth settlement to the Tentative List of UNESCO World Heritage Sites, with the prospect of developing a nomination dossier for further inscribing on the Main List. Also, total repair with partial conservation of a library is planned in the same 5th housing quarter of Zaporizhzhia Sixth settlement, where students’ workshop participants from Ukraine and Germany were focused within its framework. We don’t know how much will be taken into account the results of this workshop and whether it will be done at all. As well as we do not know about further perspectives of preserving one of the most prominent objects of industrial heritage in Ukraine, DniproHES, which is a historical landmark of (only!) local significance, according to the old lists. For many years, the Ministry of Culture of Ukraine and officials of the Zaporizhzhia Regional State Administration have ignored the need to increase the protection status of this heritage object to the national level, which would allow to hypothetically speak about its real protection.

Of course, it is worth noting that in most cases, these changes were and still remain declarative. But I dare to argue that declarations and the first steps towards the desired changes are already worthy of respect. I hope that as a result of further joint work of representatives of city authorities, activists, experts with the obligatory involvement of local residents, we will witness the qualitative preservation and conservation of cultural architectural heritage objects of Zaporizhzhia Sixth settlement, in compliance with all international principles.

Heritage of Ukrainian inter-war modernism has an indisputable value and needs to be preserved in accordance with the current legislation, conventions ratified by Ukraine, and international standards. Particularly modernism, especially constructivism, is one of the cultural phenomena capable of presenting Ukraine on the international scene. For our part, we will do our utmost to achieve changes in the current situation in the field of heritage preservation, its comprehension by authorities and to encourage them to implement the accepted obligations.

Ievgeniia Gubkina, Chief coordinator and co-organizer of the project “Bauhaus – Zaporizhia . Modernism in Germany and Ukraine”, co-founder of the NGO Urban Forms Center 45 Розділ 1 ключові статті keynote papers Карл Шльоґель, Дніпрогес:

професор, Америка на Дніпрі доктор філософії, історик і публіцист

Karl Schlögel, DniproHES:

Prof., Dr. phil., America on the Dnieper historian and publicist (Dnipro)

En → 62

Princeton University Press, Rodney Livingstone, 2018; in licence of Verlag C .H .Beck and Karl Schlögel; excerpt from book „Das sowjetische Jahrhundert . Archäologie einer untergegangenen Welt“ .

Verlag C . H . Beck, München 2017 Дорога на чотири смуги, яка пролягає з промислового міста Запоріжжя на гребінь дамби Дніпровської ГЕС, зведеної на цьому місці понад 80 років тому, окреслює ледве вигнуту лінію греблі. Дніпрогес — це скорочення від «Дніпровська гідрологічна електростанція». На той час ця гідроелектростанція була найбільшою в Європі і навіть сьогодні є однією з найважливіших гребель світу. Якщо є бажання дійсно відчути її масштаби, краще пройдіть майже два кілометри між берегами Дніпра пішки, навіть не зважаючи на нестерпний шум вантажівок, що проїжджають мимо, хмари вихлопних газів та вібрацію асфальтового покриття дороги. Нагородою стане панорама, яку неможливо побачити з автомобіля чи автобуса. Пішки можна метр за метром просуватися гребенем дамби заввишки 60 метрів із опорами, що занурюються в глибину води, під велетенськими підіймальними кранами, які потрібні для експлуатації і ремонту греблі та затворів. Угору за течією загаченого майже на 50 кілометрів Дніпра розкинулося водосховище, де лежать під водою колишні Дніпровські пороги. Далі вгору за течією видно острів Хортицю — колиску Запорізького козацтва, тобто «козаків за порогами». Маяковський у 1926 році писав у своїх віршах:

Де горілкою, відвагою і кров’ю Запорозька вирувала Січ, загнуздавши у дроти Дніпров’я, скажуть: — Дніпре, сили нам позич! — І Дніпро по вусах дроту, по пасах 49 електричний струм несе по корпусах[ 1 ].

[ 1 ] В. В. Маяковський, «Борг Україні», переклад з російської Леоніда Первомайського. Цитовано за: Мово рідна, слово рідне!.. Вірші, поеми, статті. — Київ: Веселка, 1989.