Web of Scholar ISSN 2518-167X

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 1

ISSN 2518-167X

MULTIDISCIPLINARY SCIENTIFIC EDITION

INTERNATIONAL ACADEMY JOURNAL

Web of Scholar

2(20), Vol.5, February 2018

Copies may be made only from legally acquired originals. A single copy of one article per issue may be downloaded for personal use (non-commercial research or private study). Downloading or printing multiple copies is not permitted. Electronic Storage or Usage Permission of the Publisher is required to store or use electronically any material contained in this work, including any chapter or part of a chapter. Permission of the Publisher is required for all other derivative works, including compilations and translations. Except as outlined above, no part of this work may be reproduced, stored in a retrieval system or transmitted in any form or by any means without prior written permission of the Publisher.

______

Publisher – Publisher Office's address: The authors are fully responsible RS Global Sp. z O.O., Dolna 17, for the facts mentioned in the Warsaw, Poland, articles. The opinions of the authors Scientific Educational Center 00-773 may not always coincide with the Warsaw, Poland editorial boards point of view and Website: https://ws-conference.com/ impose no obligations on it. Numer KRS: 0000672864 E-mail: [email protected] REGON: 367026200 NIP: 5213776394 Tel: +4(857) 898 55 10

2 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

CONTENTS

PSYCHOLOGY Larin Dmitro Igorovich ANALIS OF HISTORICAL AND PSYCHOLOGICAL PROCESS IN THE PERIOD OF «OPEN PSYCHOLOGICAL CRISIS» IN THE CONTEXT OF THE THEORY OF ACTIVITY…. 5 SOCIOLOGY Syssoyeva R. V. INTERGOVERNMENTALIST THEORY BY STANLEY HOFFMANN………………………. 9 PHILOSOPHY Іванова Оксана Станіславівна КУЛЬТУРА ЯК ІНТЕГРАТИВНИЙ ПОКАЗНИК ЕЛІТАРНОЇ ОСВІТИ…………………… 17 PHILOLOGY Bauyrzhan N. B., Uais A. A. THE HISTORY AND DEVELOPMENT OF SYNHARMOPHONOLOGY IN THE KAZAKH LANGUAGE………………………………………………………………… 20 Dauletbekova Zh. T., Nabidullin A. S., Ordabayev Ch. K. PSYCHOLOGICAL CONDITIONS FOR THE DEVELOPMENT OF THE STUDENT'S SCIENTIFIC POTENTIAL………………………………………………. 24 Orazova A. A., Amirgalieva Zh. N., Rzabek R .D. THE FIGURATIVE COMPONENT OF THE CONCEPT “PATRIOTISM” IN THE STRUCTURE OF SAYINGS AND PROVERBS………………………………………. 30 Qodirova Nasima Saidburkhanovna SOME CHARACTERISTIC FEATURES, SKILLS AND STYLE OF THE LITERARY CRITIC…………………………………………… 33 Айтбаева Бақыт Манатовна, Мауленова Әсемгүл Манатовна, Амангелді Әйгерім Амангелдіқызы, Садыкова Арайлым Ерікқызы ҚАЗАҚ ЖӘНЕ АҒЫЛШЫН ТІЛДЕРІНДЕГІ ФРАЗЕОЛОГИЗМДЕРДІҢ ЖАҒЫМДЫ МАЗМҰНДАҒЫ КОНЦЕПТІЛЕРІ...... 37 Бейсембаева С. Б. НЕВЕРБАЛЬНЫЕ КОМПОНЕНТЫ КОММУНИКАЦИИ В ПРОИЗВЕДЕНИЯХ КАЗАХСКИХ ПИСАТЕЛЕЙ И ОСОБЕННОСТИ ИХ ПЕРЕВОДА…………………………. 40 Кулизаде С. Ш. О ФОРМУЛЕ СОЕДИНИТЕЛЬНЫХ БЕССОЮЗНЫХ СЛОЖНЫХ ПРЕДЛОЖЕНИЙ ОДНОРОДНОГО СОСТАВА……………………………… 46 Микуляк О. В. «СТЕРЕОТИПНІ» ПОМИЛКИ У СИТУАЦІЯХ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ…… 49 Нарбекова Эльвира АЛИШЕР НАВОИ – ВЫДАЮЩИЙСЯ КЛАССИК УЗБЕКСКОЙ ЛИТЕРАТУРЫ………. 55 Сидоренко Л. М., Тільняк Н. В., Шуляк А. ПРИНЦИПИ СТВОРЕННЯ ПЕРЕКЛАДНИХ СЛОВНИКІВ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ………………………………………. 58 Томнюк Л. М. ТАТУЮВАННЯ ЯК НЕВЕРБАЛЬНИЙ ПРОЯВ МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ В’ЯЗНЯ У СУЧАСНОМУ НІМЕЦЬКОМУ РОЗМОВНОМУ ЗЛОЧИННОМУ ДИСКУРСІ…………… 61

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 3

Web of Scholar ISSN 2518-167X

Чулакова З. У., Мухатова А. Д., Толегенова Ж. Б. ТИПЫ БИЛИНГВИЗМА И СОЦИОЛИНГВИСТИЧЕСКИЙ ПОРТРЕТ БИЛИНГВА…….. 66 Юлдашева Л. П. ФУНКЦІЇ ЗАГОЛОВКІВ……………………………………………………………………….. 71 Popova V. A. PRECURSORS OF GRAMMAR IN THE EARLY BULGARIAN CHILD LANGUAGE: TWO CASES……………………………………………. 78 Вільна Я. В., Хворостяний І. Г. ХУДОЖНІ ВИМІРИ ПОЕТИЧНОГО ДОРОБКУ ЯКОВА ЩОГОЛЕВА…………………… 83 Наливайко М. Я. АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ НЕОФІЦІЙНОЇ АНТРОПОНІМІЇ………………………………… 90 ART Mamedova K. N. MUSICAL SYMBOL IN THE NATIONAL ASPECT………………………………………….. 94 Соловйов В. А. КАТАРСИС ЯК ЕФЕКТ ВПЛИВУ МУЗИЧНОГО ТВОРУ………………………………….. 99 HISTORY Gariba Yusif Alizade STAGE OF MEHRIBAN ALIYEVA IN THE DEVELOPMENT OF AZERBAIJANI CULTURE………………………………………………………………….. 104 Жусупова Л. К. МАШХУР ЖУСИП КОПЕЕВ О ДУХОВНОЙ НАСЛЕДИЙ КАЗАХСКОГО НАРОДА….. 108 Маринченко Г. М., Ревенко В. В. СТАН ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ В ПОВОЄННІ РОКИ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ПІВДЕННИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ)………………. 112 LEGAL AND POLITICAL SCIENCE Майстренко Г. А. СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ УГОЛОВНО-ИСПОЛНИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ РОССИИ И ПРОБЛЕМЫ ЕЕ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ……………………………………. 116

4 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

PSYCHOLOGY

ANALIS OF HISTORICAL AND PSYCHOLOGICAL PROCESS IN THE PERIOD OF «OPEN PSYCHOLOGICAL CRISIS» IN THE CONTEXT OF THE THEORY OF ACTIVITY

Larin Dmitro Igorovich

Ukraine, Kiev, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Post-graduate department of psychology, Member of the Council of Young Scientists

ARTICLE INFO ABSTRACT Received 08 January 2018 This article characteristic historical psychological process in the context of Accepted 24 January 2018 the period of “open psychological crisis”, according to the conceptual Published 10 February 2018 approach of the outstanding scientist, Sergey Leonidovich Rubinstein. Described methodological principles and their significance for historical and KEYWORDS psychological sciences, outlined the problems of psychological schools first historical and psychological third of the XX century. process, Special attention is drawn to the formation of behavioral psychology - “open psychological crisis” behaviorism and reflexology. All the problems of theory and history of methodology, psychology S.L. Rubinstein focused in a single behavioral principle which principles, solved the central problem of psychology – the problem of human. theories, Our historical and psychological studies are based on the principles of behaviorism, objectivity on methodological research, multi-dimensional and multi- reflexology, existence of the subject, the study of phenomena in the history of psychology psychological schools of development, unity and historical logic, knowledge in the form of a spiral, fighting materialism and idealism. The development of psychological science is largely determined by how correctly and comprehensively and deeply development it’s theoretical foundations. Any backlog of science in this respect is the need for its lag in the deployment of specific research, reducing its level of scientific and © 2018 The Author. practical value.

Formulation of the problem. At the end Influence of E. Mach’s views as for the of 21 century the ways of modern, objective first psychological schools development favored psychology development were discussed widely. the evaluation of “Machism” as a paradigm basis The discussion also focused on definition of the in relation to the psyche issue in general. Due to leading techniques for mental phenomena developing his concept in line with the main researching. At the verge of the centuries these provisions of positivism E. Mach defended the controversies seemed to be resulted in consensus principle of empirical proving of theoretical and in new, positive psychology formation. positions [6]. Common tendency was a shift from psychology The practices needs which could not be which studied the phenomena of consciousness to ignored by scientists indicated the necessity of psychology which researched an integral system psychological postulates revision. Orientation to “the organism environment”. practice expressed not only in the philosophy of However, the logic of the first schools pragmatism (especially popular in the USA) but development demonstrated that there were also in the development of interdisciplinary several ways to build such a psychology which issues, first of all together with medicine and are fundamentally different from each other not pedagogy [10; 11]. only in understanding the priorities and tasks of The overcoming of the methodological psychological science, but even in the definition crisis was in the transformation of method turned of its subject and the content of psyche. The into indirect or in such a change of subject that approach to dynamics of mental development, to would make real its direct experimental research its laws and promoting or obstructing conditions (for example, make external activity the subject was also different. of research), or in the rejection of attempts to

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 5

Web of Scholar ISSN 2518-167X explain the laws of the “Psyche” by replacing practical (applied) content, which results in them with descriptions of phenomena. It was psychological science gets the push to create a suggested by Dilthey in his time. scientific psychological schools (Psychoanalysis, The content and dynamics of Behaviorism, Gestalt psychology, Humanistic methodological crisis in psychology was psychology). But researchers ideological influenced with not only logics of the science preferences of each of the areas led to establishing but also with such factors as social misunderstandings and conflicts that negatively situation and discoveries in other disciplines [1]. affected the of the psyche in general studies, Unfortunately, today psychology is not out taking account fragmented theoretical basis from of the “phase of open psychological crisis”. The the comfort of their own understanding of socio-historical situation and the absence of a concepts and beliefs [17]. generally accepted methodological tools directs So, actually has 20 years of XX century, theoretical basis of psychological science back to psychology been divided into separate schools regression [9]. that differently shaped their concepts about the The achievements of physicists have helped contents and structure of the psyche, considering the psychologists see the possibilities of the as a leading cognitive, motivational, behavioral experiment in a new way and have demonstrated mental sphere. At the beginning of XX century the prospects of cognitive processes studying. there were three main areas – behaviorism, Gestalt psychologists tried to apply the laws and Gestalt psychology and depth, each of which has methods of physical field during the mental field its own subject of psychology and its method of analysis, the dynamics of perception and thinking. study of the psyche [22]. But nowadays psychological science requires As seen from the view, no objects or more detailed study. The diversity of research methods in the above mentioned schools do not interests, methodological principles and social match with each other, so at the first stages of situation of the first third of the 20 century did not psychological schools could not talk about a allow the scientists to come to a common specific association. It took several decades of understanding of the goals, the subject of independent development, respectively, during psychology and its methods. that time has been accumulated a lot of new facts Rubenstein predicted the appearing of every direction before it became possible again to psychology and ethics relations which made the talk about the association, to create a unified psychological research full of real content due to psychology [1; 2]. phenomenology. Rubinstein opposed the Formulating the goal. The purpose of the separation of spiritual from bodily and against presentation and analysis of the problematic considering them as the same one. He searched characteristics of historical and psychological for psychological determinism and its rise in the process consideration of principles presented history of psychological studying [16]. study (determinism of consciousness and Analysis of recent research and activity) Based on the conceptual views of publications. The problem of methodology and S. Rubinstein [15; 18]. research period of “open psychological crisis” Occurrence of psychology as an engaged scientists and researchers, such as: independent and fundamental branch of E. Mah, E. Husserl, A. Bergson insisting on psychology connected with the name review of methodological foundations, defending S. Rubinstein, who systematized psychological the principles of empirical evidence of theoretical knowledge and proposed methodology research positions. S. Rubinstein, L. Vygotsky, of psychic phenomena. Based on fundamental V. Romenets breaking cultural and historical concepts of psychology – formed concepts and aspect and examining the peculiarities of other branches of psychology. psychological crisis, particularly focusing on The main material research. The famous behavior approach (V. Romenets). psychologist S. Rubinstein suggested a kind of M. Yaroshevskiy and his followers disturbing characteristic historical and psychological question the principles of historical and process. The scientist made several attempts to psychological study insisted on a clear basis. The fundamental study of this subject, especially in analysis of researches and publications allows us the works of “Fundamentals of General to approach the unsolved problems outlined parts Psychology” (1946), “The principles and ways of [11; 14; 15; 22]. Psychology” (1959) [17; 18]. Bold unsolved aspects of the problem. The scientist paid special attention to The problem of occurrence and development theme of “crisis” psychology associated with the period of “open psychological crisis” refers to the formation of behavioral psychology – problem of methodological, fundamental and behaviorism and reflexology, areas that deny

6 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X consciousness as the subject of psychology and psychological science XX century, awareness by work interpreted mechanistically. scientists as the decline as “open crisis”. Well before the Western historians of So, actually has 20 years of XX century, psychology S. Rubinstein showed historical and psychology divided into separate schools that psychological triad: behaviorism, psychoanalysis, differently shaped their concepts about the humanistic psychology. He denied trying to contents and structure of the psyche, considering construct a psychology of “cultural” principles as a leading cognitive, motivational, behavioral and also biological, leading to loss of scientific mental areas. At the beginning of XX century concept of presentation [15]. there were three main areas – behaviorism, Following creating a “system of Soviet Gestalt psychology and depth, each of which has psychology” S. Rubinstein tried to formulate its its own subject of psychology and its method of methodological principles, and therefore study of the psyche [19; 20]. proclaimed the idea of unity of consciousness and The subject of Behaviorism became activity. All the problems, of theory and history behavior, which researched by the experimental of psychology focusing it in a single action study of the factors influencing its formation – principle, by which solved the central problem of the formation of connections between stimulus psychology – the problem of human. and response. Gestalt psychology object is Rubenstein predicted appearance of research put objectives structures that psychology relations with ethics, which fills constituting the field of mental (especially “right phenomenologically true contents psychological mind”), and for the study of Gestalt applied new research. Rubinstein opposed the separation of methods that were developed by analogy with the spiritual and bodily against their identification, methods of studying physical field. Depth searching for psychological determinism and its psychology had as its object the deep, rise in the history of psychology a pupil [16]. unconscious structure of the psyche, which was In general, Soviet psychology set the tone by studying psychoanalysis. Later, in the second to philosophy, creating a large extent, as opposed half of the XX century arose new schools – to physics and other exact and general science. In humanistic and cognitive psychology. As seen psychology concentrating, most important issues from the view, no objects or methods in the of that time was education of the new human as above mentioned schools do not match with each individuality and education groups [12; 19]. other. So at the first stages of formation As a result, scientists evaluated the psychological schools could not talk about a situation as a crisis psychology. And that specific association. It took several decades of assessment is hard to disagree, if we consider this independent development, respectively, during a natural formation methodological crisis – crisis that time has been accumulated a lot of new facts establishment of psychological science. each area before it became possible again to talk Naturally, development is impossible without about the association, to create a common finding new, no errors at all. psychology [7]. Modern developmental psychology has The crisis of psychology is characterized by proven that every critical period begins with two features: firstly, the general dissatisfaction negativity, denial, changing the period of outdated methodological system that can be development. A psychology really changed, described in general associative and sense becoming more important for society, and for psychology and, secondly, the emergence of a large other sciences [4]. number of new attempts to deepen the meaning Not surprisingly, these radical changes (sense) Psychological Research (Lange 1996, p.69). were associated with the issue of negativity M. Lange defined attributes period of open towards the old psychology, search activity in the crisis in the history of psychology: the criterion formation of a new science, the emergence of of “huge differences” (“no generally accepted new discoveries and new directions in system in science”) – if it exists, psychology has psychology. However, scientists beginning of the “foundations”, “foundation”, and a position for century, has tried come to a consensus on a single which the methods that operates most psychology, felt the crisis as it cannot be psychologists must coincide [8]. overcome, that is, as the collapse of the old Meaning period of “open psychological psychology that was true, and a deadlock in the crisis” is the diversity of scientists’ dichotomy establishment new, as proved time was wrong. ideas concerning the interpretation and This explains the paradoxical at first sight consideration of the subject of historical and the fact that the period which we now appreciate psychological research – of the psyche in all its how the heyday of scientific work of outstanding diversity. The study as scientific problem arises in scientists, period, defined the development of the study of this complicated and simultaneously

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 7

Web of Scholar ISSN 2518-167X extremely interesting period of psychological disparity outdated system of methodology caused science “open psychological crisis”. the need to create a new scientific (conceptual- Conclusions. After a thorough theoretical categorical) system [9]. and methodological analysis we introduced the The development of psychological science general concept of period of “open psychological is greatly determined by how correctly and crisis”. The period of “open psychological crisis” comprehensively and deeply established its – historical period (1910-1930) is caused by theoretical foundations. Any backlog of science disparity formed psychological ideas and needs in this respect is the need for its backwardness in of society in the development of new research in the deployment of specific research, reducing its psychological science and practice (D. Larin). So level of scientific and practical value.

REFERENCES

1. Asmolov A. G. Kul'turno-istoricheskaya psihologiya i konstruirovanie mirov / A. G. Asmolov. – Minsk: Voronezh, 1996. – 309 s. – (7-e). 2. Bekhterev V. M. Obshchie osnovy refleksologii cheloveka. / V. M. Bekhterev. – L: Gosizdat, 1996. – 598 s. – (10). 3. Bekhterev V. M. Sub"ektivnyj i ob"ektivnyj metod v izuchenii lichnosti / V. M. Bekhterev. // 11. – 2013. – S. 34–54. 4. Vygotskij L. S. Istoricheskij smysl psihologicheskogo krizisa / L. S. Vygotskij. // 3-e. – 2008. – №1. – S. 56–65. 5. Vygotskij L. S. Psihologiya / L. S. Vygotskij. – Moskva: Izd-vo EHKSMO-Press, 2000. – 312 s. – (2). – (Mir psihologii). 6. Istoriya zarubezhnoj psihologii, 30-e - 60-e gg. HKH v.: Teksty / Pod red. P.YA. Gal'perina. - M.: Izd-vo MGU, 1986. - 344 s. 7. Lange N. N. Psihologiya / N. N. Lange. // Mir. – 2014. – №6. – S. 10–34. 8. Lange N. N. Psihologiya / N. N. Lange. // 8. – 2014. – №12. – S. 56–98. 9. Larin D. I. Teoriya vchy`nku, yiyi misce u vitchy`znyanij ta zarubizhnij psy`xologiyi. Vchy`nkova psy`xologiya: istoriya ta suchasnist`: materialy` mizhdy`scy`plinarnogo kruglogo stolu z nagody` 90-richchya profesora V. A. Romencya, 20 travnya 2016 roku / Za red. I. V. Dany`lyuka. – K.: Logos, 2016. S 17-19. 10. Lejbnic G. V. Izbr. filos. soch / G. V. Lejbnic. – Moskva: Monadologiya, 1990. – 346 s. – (2-e dopolnenoe). 11. Lomov B. F. Metodologicheskie i teoreticheskie problemy psihologii / B. F. Lomov. – Moskva: Socekgiz, 2004. – 468 s. – (3-e izd., ispr. i dop.). – (Mirovaya filosofiya; 4). 12. Pavlov I. P. Uslovnyj refleks / I. P. Pavlov // Dvadcatiletnij opyt issledovaniya Vysshej nervnoj deyatel'nosti (povedeniya) zhivotnyh / I. P. Pavlov. – Moskva: Astrel', 2010. – (Nauchnoe posobie). – (Nauka; 5). – S. 168–179. 13. Romenecz` V. A. Istoriya psy`xologiyi XX stolittya / V. A. Romenecz`, I. P. Manoxa. – Ky`yiv: Ly`bid`, 1998. – 988 s. 14. Ruby`nshtejn S. L. Problemы obshhej psy`xology`y` / S. L. Ruby`nshtejn. – Moskva: Azbuka-klassy`ka, 2003. – 589 s. 15. Rubinshtejn S. L. Problemy obshchej psihologii / S. L. Rubinshtejn. – Moskva: Azbuka- klassika, 2003. – 589 s. 16. Rubinshtejn S. L. Osnovy obshchej psihologii / S. L. Rubinshtejn. – Sankt-Peterburg: Piter, 1999. – 609 s. 17. Rubinshtejn S. L. Kul'turno-istoricheskoe stanovlenie lichnosti / S. L. Rubinshtejn // Osnovy obshchej psihologii / S. L. Rubinshtejn. – Moskva: Akad. pedagog. Nauk RSFR, 2009. – (3-e izd., ispr. i dop.). – (Akademkniga). – S. 208–233. 18. Rubinshtejn S. L. Osnovy ontologii, logiki i psihologii / S. L. Rubinshtejn // Izbrannye trudy / S. L. Rubinshtejn. – Moskva: Nauka, 1997. – (2-e dopolnenoe). – (Psihologiya; 2). – S. 405–453. 19. Uotson D. Psihologiya kak nauka o povedenii / Dzh Uotson. – Moskva: Gosizdat, 1996. – 440 s. – (3-e izd., ispr. i dop.). – (Aktual'naya psihologiya; 4). 20. Uotson D. Biheviorizm / Dzh Uotson. // Istoriya psihologii (10-e – 30-e gg. Period otkrytogo krizisa) Teksty. 2-e izd. / Pod red. P.YA. Gal'perina, A. N. ZHdan.. – 1992. – №2. – S. 56–89. 21. Yaroshevskij M. G. Istoriya psihologii / M. G. YAroshevskij - M.: Mysl', 1985. - 575 s. 22. Yaroshevskij M. G. Filosofsko-psihologichesskie vozzreniya A. A. Potebni / M. G. YAroshevskij // Izvestiya AN SSSR, seriya istorii i filosofii, №2, t. III, 1946.

8 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

SOCIOLOGY

INTERGOVERNMENTALIST THEORY BY STANLEY HOFFMANN

PhD in International Studies Syssoyeva R. V.

Spain, Leioa, University of the Basque Country

ARTICLE INFO ABSTRACT Received 09 January 2018 The present article is dedicated to Intergovernmentalist theory of integration by Accepted 26 January 2018 Stanley Hoffmann, which is aimed to explain the nature of regional integration Published 10 February 2018 that is inseparably connected to a state and its main attributes such as nation, national interests, security, sovereignty, power, governance and authorities. It is KEYWORDS a liberal theory elaborated in a “realist” perspective that considers integration regional integration, from the standpoint of states driven by political preferences, historical intergovernmentalist theory, experiences and power-seeking goals. The article is divided into four blocks of Stanley Hoffmann, issues related to Hoffmann’s vision of nation-states, international milieu, and conditions for integration, internal and external conditions for integration, which represent the main international milieu, aspects of the Intergovernmentalist approach. nation-state

Introduction. Many core concepts of the then to pass to integration process, in particular intergovernmentalist theory by Stanley Hoffmann the conditions that facilitate it. These statements are borrowed or, more accurately, adopted from are explained below as four blocks of realism. Nevertheless, he considers himself a liberal corresponding issues. with a strong belief in the good nature of man and Research results. society that establishes institutions with the intent to The Nation-state as the main promote justice and consent and for whom the state international actor. In his theory, Stanley is a “servant” [1, p. 8] that protects its freedoms and Hoffmann pays particular attention to nation-state exercises powers within restrictive limitations because he considers it as the core concept of the defined by citizens [2, p. 395]. He argues that approach. In the opposition state versus liberalism is an ideology against the use of violence integration community caused by partial transfer within a country and abroad that places the greatest of national sovereignty to supranational bodies, importance on individual liberty and to which he Hoffmann goes all out in support of state. For ascribes such achievements as democratization of him nation-state is the most successful time- authoritarian regimes, promotion of regional proven “form of social organization” [5, p. 862], integration and establishment of the world economy in which government, as the highest authority, based on capitalist assumptions [3, pp. 160-165]. At plays a defining role [6, p. 27]. Hoffmann the same time, similar to constructivists, he emphasizes not the concept of state, but the emphasizes the value of norms, states’ perceptions concept of nation-state that he defines as a and views that influence their behavior in the “political community” ruled by a central international scene; as a realist, he gives a defining autonomous administration possessing the role to interests both national and private regarding exclusive right on legitimate use of force within conduct of foreign policy; and as an institutionalist, territorial borders, where common national he attaches particular importance to organizations values underlie laws and norms and where that join states and promote cooperation among governmental policy is based on public support. them. Thus, he is a liberal that sometimes adopts an There are cases when the last two points are eclectic position [4, pp. 7-8]. missing, i.e. a large group of people living in a In order to understand Hoffmann’s determined territory considers itself as a approach it is preferable to begin with his vision community, but does not have shared values and of nation-state, the main actor in the world arena, does not entirely endorse the policy of after that to proceed to international milieu, the authorities. Nevertheless, these circumstances do “system”, where these nation-states interact, and not negate its right to be a nation, but can be

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 9

Web of Scholar ISSN 2518-167X considered as obstacles in pursuing political national style. It is a “political culture”, a set of objectives including integration [5, pp. 904-905]. features that are typical for a given country All nation-states are driven by their constructed under the influence of its past, national interests. Hoffmann finds that the old national mentality and peculiarities that puts in interpretation of national interest as a necessity of relevant order the scope of qualities that any state to survive and defend itself is outdated describes its behavior in the world arena and and it is not only because economics has become differs from other states [10, p. 362]. more and more important. The problem is that Another important aspect, on which classic understanding of “physical survival” and Hoffmann places special emphasis, is sovereignty – military security is too tenuous in the face of new the very basis of nation-states that gives them the challenges of international system, which are so highest authority to exercise power within their diverse that any accurate response driven by borders. Nowadays, in the post-Westphalian age, general national interests in a traditional sense is the institute of sovereignty is highly vulnerable due impossible. In the age of interdependence, to the increasing importance of transnational actors military power and a highly developed industrial that in some measure derogate central authorities economy do not make a country safe from crises and institutional restrictions of international and losses, just the opposite, sometimes they organizations [8, p. 173]. In addition, states’ create a nuisance to states limiting their dependence on external support in order to ensure maneuvering space. For instance, nowadays, it is national security, for example, in the case of hard to find a use for military forces in the world collective defense undermines sovereignty from arena, while within a state they can threaten the within pointing to governmental failure to exercise stability. As for economics, a state’s strong its primary function and giving more power over position in the world economy is undoubtedly a countries to interstate organizations [6, pp. 36-37]. great advantage, but equally it enhances the In these hard times for the institute, protection of dependence of its own prosperity on the domestic sovereignty under integration becomes a question situation of its partners. In addition, the of primary concern for any state. Hoffmann is a increasing importance of transnational links and passionate proponent of indivisibility of their inconsistency with the traditional concept of sovereignty. He considers that it can never, nor at national interest create internal conditions for the any price, be transferred to supranational bodies. transformation of the latter [7, pp. 203-204]. In For him, it is only states that are able to bear this regard, a refined, reconsidered interpretation responsibility for their activities and only by their of national interest is needed, that Hoffmann in decisions could new organizations be created turn can provide. [11, p. 153]. The difference should be clear: not He finds it is misleading to consider institutions ruling governments, but governments national interest as a constant, eternal guide that shaping their future; and the creation of states take as an unchangeable imperative of their organizations is a “collective task” [12, p. 44] that foreign policies. For Hoffmann, it is a should be implemented by voluntary willingness of construction created by views, objections and member-states. opinions of governmental authorities and parties Herewith for Hoffmann nation-state is the in office [8, p. 172]. In other words, the content core concept for understanding politics. It is of national interest depends on how politicians states which determine peoples’ rights and interpret it from their view of the state’s internal obligations, general welfare and international and external circumstances – or pursuant to the norms, decide the issues of integration and terminology mentioned above – of the national confrontation, peace and war, and it is states that situation. Thus, national interest according to create the international milieu, which will be Hoffmann could be summarized as follows: discussed in the next section. The complex politics of International “N.I.=National situation × outlook of the milieu. The end of the Cold War, collapse of the foreign policy-makers” [5, p. 869]. bipolar world system, and expansion of the number of international actors by new transnational players Obviously, there are some constant aspects represented by world companies and non- of national interest related to states’ geopolitical governmental organizations made scientists think situation or permanent threats [8, p. 172], but all about models that can explain contemporary others depend on the views and perspectives of international relations. Among these models, public officials. Fukuyama’s thesis on the victory of liberal Another very important component of democracy that put an end to ideological conflicts foreign policy is national strategy that Hoffmann and Huntington’s theory on the clash of names as national character [9, p. 115] or civilizations are the most popular ones. Hoffmann

10 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X does not completely agree with any of them. Thus, that rules them; interactions on all these he criticizes Fukuyama for his undervaluation of chessboards take place simultaneously making the national and religious feelings, while he finds process more complicated than ever before. Two Huntington’s theory too diffuse because coherence states communicate with each other in several between foreign policy and civilization is not fields at once and their strengths and weaknesses clearly determined and the importance of religion differ from one chessboard to another in such a for the most part in secularized governments is manner that none of them can keep relations overestimated [13, p. 105]. Criticizing these ideas, entirely under their control. On the one hand, it is Hoffmann in turn presents his own vision of beneficial because shortages in one chessboard present-day world politics that was developed in the could be pieced out by advantages in another, but middle of the Cold War but at the same time has on the other hand, it narrows a state’s space for not lost its relevance. maneuver and makes relations more complicated Hoffmann discerns three main dimensions and consequently unpredictable. of the system of international relations: horizontal Not only has the scope of issues of (interactions among great powers), vertical (or international concern been expanded, but the hierarchical, where hierarchy is determined by rules of the game have also been changed. force) [14, p. 405] and functional (in a particular Nowadays, bargaining process depends more on sphere). All these dimensions are interdependent conditions of interdependence than on power and and states’ interests lie in all of them creating a states’ unilateral actions as it was in the past. The system that may be summarized as follows. liberty of choice in one chessboard is limited by In the first place, it is characterized by dependence in another in such a way that none of interdependence of internal and external affairs. the actors can use their capabilities in full There are two antitypes, one is an ideal mode of [15, p. 401]. Even the game of traditional social organization ruled by highest authority that “diplomatic-strategic chessboard” has been represents a state, and the other an anarchical altered. States do not fight for territory as they milieu, in which external rivals compete, that is did before, but compete for influence. This considered as international relations which have struggle is less sharp but more constant, latent become complementarily dependent. Present-day and unpredictable [17, p. 625]. It needs not only world politics has been changing not because of different resources, but also different kinds of events that take place among nations, but due to each resource. Even military forces that are processes going on within a nation. Never before applicable in one conflict are useless in another, have home affairs, be they revolutions, takeovers, while the situation with other resources is more or peaceful change of power, had the same complicated. Thus, foreign policy today is a importance for international relations as they do game of one player on several chessboards with today [15, pp. 400-401], making the line between different opponents but with the same pieces. In what is “within” state and what is “out” of it such circumstances, it is reasonable that states increasingly unclear. At the same time, changes in favor moderate policies, but their moderation the world arena, whether integration or makes them rather more complicated than humanitarian intervention, directly influence straight forward [18, p. 10]. domestic affairs and the lives of ordinary citizens. The third characteristic of the world The second feature of the modern system is system by Hoffmann is the increasing importance its “moderation” because states have begun to of the role that transnational society plays in pursue policies that are more middle-of-the-road interstate relations. In this regard, transnational and their top-priorities such as survival and society needs to be distinguished from security are not constantly at stake [11, pp. 92-93]. international society. The latter is still quite The reason for that Hoffmann finds in two causes: obscure, globalization and world trade created a new rules of the use of power and diffusion of global market, but it did not lead to the states’ power [16, p. 4] due to the deepening and establishment of a global government or global extension of relations. In the past, there were only society. Moreover, even this global market is not two spheres of countries’ interactions – or universal because it excludes many less “chessboards”, as Hoffmann calls them – developed countries and those who oppose diplomatic and military. Nowadays, international globalization. As for international society, its trade, financial markets, cooperation in position is even more precarious; humankind is technological and scientific areas, space study, still divided by nations and it is unlikely that this collective security and other new fields of situation could be changed in the future. international relations have dramatically increased Organizations that unite ordinary citizens first the number of these chessboards where states and foremost depend on their home governments interact. In addition, it is not a turn-based game

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 11

Web of Scholar ISSN 2518-167X

[13, pp. 108-110] and hold little importance in As for tensions that provoke violation of world politics. domestic integration, Hoffmann summarizes them As distinct from international society, a as “cleavages”, said differently, conflicts and transnational one is more developed. It presents a discords that lead to division of the population of a part of society that has interests and influence in given state into different blocks [5, p. 905]. more than one country, such as transnational In addition to discourse of domestic companies, corporations, banks or foundations. integration, it is necessary to note that it is There are certain chessboards in economy, primarily an internal condition, which is not used industrial development and science where they as far as interstate cooperation is concerned, in communicate with host governments, making other words, what makes domestic integration their domestic affairs part of foreign relations successful is not what leads collaboration among [15, p. 402]. These interactions between states nations to be effective. Thus, for example, two and transnational organizations, which on the one integral features of domestic integration such as hand are private and independent, but on the single central authority and national consent over other hand have close connections with their political and social principles have different home governments, represent a new phenomenon importance for intergovernmental rapprochement. in world politics that bring internal and external Instead of central authorities it needs just affairs closer. regulatory institutional mechanisms, while In this system of complex politics, instead of concord over different issues it integration, as one dimension of cooperation, can requires a minimum set of common values and a take place, for which favorable domestic ramified system of interstate links in various conditions and compulsions of international chessboards whose gross weight makes states milieu are important. These dimensions are cooperate instead of struggling [21, p. 243]. respectively related to internal and external Thus, pursuant to Hoffmann, domestic conditions of integration discussed in further integration is an important internal condition detail in the next two sections. because, only when the level of the nation-state is Internal conditions for integration. achieved, a state can pursue a uniformed single Internal conditions have two main prerequisites: policy and establish long-term relations with “domestic integration” and social support. international partners based on continued “Domestic integration” means that states permanent cooperation [12, p. 47]. should be formed as nations. The theorist finds The second requirement, social support, on this requirement a problem for many newly the one hand, is closely interrelated with society independent countries that have territories and in general, and on the other hand, with its governments, but do not have nations in the full political structure and the nature of relations sense of the word. In other words, integration units among its composing units [5, p. 905]. For a have to be shaped as “political communities” better understanding, it is necessary to shed light [5, p. 905], whose meaning has been explained in on Hoffmann’s vision of relations between state the section dedicated to nation-state, which have and society, which reflects his conception of achieved the “national stage” of development “modern polity” [6, p. 24]. [19, p. 365]. Proceeding from Hoffmann’s The theorist notes that the traditional terminology, the main requirements of domestic “liberal polity” comprises three main constituents integration may be summarized as following: – freedom of individuals, society that represents a a) Civil consent and permanent scope of individuals (which he calls social communications among citizens from all regions, “transparence”) and limited power of state aimed provinces, and other subjects of administrative at maintaining harmony of this society. However, division within a given state; in reality these ideal components could not be b) Central authorities that exercise their fully implemented. Thus, in the case of the legitimate power within an entire state’s territory individual, on the one side, he/she could not be determined by its borders. totally free because of a misbalance in c) Scope of rule, or laws, that determine accumulation of power and wealth common in obligations, liberties and behavioral norms of capitalist economies, which makes the individual individuals within society, where respect for them limited in meeting his/her needs, while on the is enforced by central authorities [5, pp. 904-905]. other side, personal liberty might be violated by In other words, concerns about domestic external threats posed by conflicts. Transparency integration reflect the “traditional criteria of of society is also hardly possible due to groups’ statehood – a population, a territory, a competition over material and social goods and government” [20, pp. 206, 230]. its inherent hierarchical structure. As for the state, its assignment has gone far beyond a

12 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X harmonizing function, instead of which the states event of integration, it could be done by have become autonomous social mechanisms of investigating opinion polls subsequently bureaucracy who accumulate wide power over interpreted by specialists, in spite of the banality of different spheres of the life of society [19, p. 365] this method that Hoffmann underlines [22, p. 192]. and simultaneously are constrained both by The second constituent of the social challenges posed by the external world (including support is also based on public approval, but the global capitalist changes) and by social case is that the latter is not enough for integration movements inside the country [6, p. 24]. to be promoted. In the section related to the Nevertheless, in spite of the obvious concept of nation-state, the decisive importance failure of these ideal characteristics, the nation- of politicians who were in power in a certain state has remained the most resilient “form of period of history for determining national social organization” [5, p. 862], even if nowadays interests was stated; the same should be it losses political and economic autonomy due to underlined in the case of analyzing social support the rising importance of interstate of integration. Hoffmann finds that elites and interdependence. In order to understand the interest groups who represent those people, who phenomena of nation-state, Hoffmann uses the favor integration, should have accession to power “state-centered, pluralistic and structured and executive branches of the government. approach” aimed at determining the nature of Moreover, access of pro-integration groups in the modern relations between state and society. states that plan to integrate should coincide in State-centered because a state has a prerogative time; they should communicate with each other, on responding to social demands and, being and their leaders should move the idea of empowered to act on behalf of society, it is integration [5, p. 905]. dependent on its requests and citizens’ approval The latter requirement, a strong leadership, of its actions; pluralistic because it is necessary to has great importance for the intergovernmentalist take into account the peculiarities of each society theory. It concerns those persons, who held and differences between its social groups; and power in crucial historical moments and made structured because each society is different from far-reaching decisions regarding the countries one another due to differences in its movements, they ruled arising from their views, grasp of forces, and influencing powers. reality, choices and imperatives. Thus, as a result state and society are Thus, summarizing the above stated, interpenetrated, where the importance of both according to Hoffmann, social support, as the should not be underestimated. Presence of social second internal condition of integration consists groups in state authorities is not only narrowed to of two main parts – the public approval that parties’ representatives, whom Hoffmann represents a society and the political support of considers as mediators between state and society; groups in power that represents a state. it goes far beyond these limits and increases with External conditions for integration. the rising importance of private corporations and Concerning external conditions, their main organizations in state decision-making process. requirement is similarity of national situations of As for the state, it is a simplification to consider integrating states. This similarity should be that it just reflects the demands of society. State “subjective” not merely “objective”, it means that is not only an intermediary between social not only internal circumstances (economic demands and external constraints; it is a “shaper” development, political system, ideology, etc.) able to influence public sentiments and balance should be similar, but also public officials’ views between internal and external pressures should coincide. reforming the society in response to global trends Speaking about the “subjective” external and using different external variables in order to conditions it is necessary to emphasize common promote common good [6, pp. 22-27]. political views of reproaching countries. Once This difference between state and society again, in the case of integration, as in the case of determines Hoffmann’s vision of social support, national interests, the results of politics are as the second internal requirement of integration determined by intentions, actions (or inactions) which has two constituents – public support (or that are taken deliberately by politicians in approval) for integration (that might correspond power. That is common political views, or to society), and presence in legislative and unified positions achieved through executive branches of those groups, elites and accommodation of views, this is what comes leaders who promote integration (that may be before any solution of common problems. In interpreted as correspondent to state) [5, p. 905]. other words, in order to deal with a problem Similar to other cases, when it is necessary jointly it is fundamental for states to share a to analyze public support (or “public view”) in the common willingness to cooperate in search of a

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 13

Web of Scholar ISSN 2518-167X solution, to agree on multilateral collaboration as As for the future, that according to well as its instruments [12, pp. 47-48]. Hoffmann is made not destined [25, p. 28], Common political views should coincide integration is possible only if public officials see on different margins of interstate relations the future of their countries as inseparable from concerning the past, present and future, the future of the whole community, interpreting representing a chain “similar origins… – similar in a similar way nations’ necessities, threats, and itineraries… – …similar destinations”. goals. In other words, as the theorist said, In the case of the past, integration has more “[i]ntegration means a common choice of a chance if states do not have many claims over common future”. each other. Otherwise, if they historically pursue a Insofar as the objective similarity is unilateral policy and are used to being at the top in concerned, the matters of primary analysis relate the world arena, this integration will have many to the present of integrating groups and the nature obstacles. Hoffmann gives only one example of relations between a given state and international where this condition was met – unification of the milieu. In this case, national situations should be former colonies in North America and the creation similar at least in two dimensions. of the USA [5, p. 906] – while in all other cases it The first is states’ “degree of involvement” is missing. For example, the European Union does in the world system, in other words, the level and not meet this requirement because the “historical intensity of their relations with other international memories” [23, p. 18] of its member-states are full actors [5, p. 906]. Even if relations among states of disputes with each other and age-old traditions are based on the principle of equality, there is an of an autonomous way of acting on the unstated hierarchy among them that depends on international stage, which impedes the process of the limits of their sovereignty. Some aspects of unification [5, p. 906]. sovereignty could be exercised in full while Another important constituent that relates to others are restrained by obligations bound to the present is the coincidence of the interests of other states and international organizations, integrating countries (that might be interpreted as whose degree of constraint defines states’ “legal “similar itineraries”). The range of these interests status” within the hierarchy [26, p. 235]. In the is not limited to common ones because generally case of integration, it is better if integrating states they concern actors less than their individual preserve some kind of “distance” from the benefits. In order to develop the process each outside world, being not very tightly bound with member-state must have its “particular interest” in actors who are not planning to join the cooperation and further integration, whose community in creation. Moreover, it is even outcome is also the subject of bargaining better if states are isolated from others suffering [11, p. 155]. For instance, in the case of the EU, an equal level of “insulation”. historically all participants were driven by Second is the level in which the integrating different interests depending on their domestic countries suffer the compulsion of international circumstances, but all of them coincided in the milieu. The reason for compulsion could differ choice of a common European future. Thus, Italy from external threat to common necessity [5, pp. needed the EU for economic development and as 906-907]. The most compelling example in this an excuse for inactivity in the world arena case is of European countries that, on the one [23, p. 32]; France’s primary intentions were not hand had been moved toward integration by a to allow Germany to dominate the community and common Soviet threat, and on the other, were assure their own political superiority [24, p. 129]; driven by a common precarious situation of their Germany saw integration as a way to reconciliate economies after World War II [23, p. 35]. the fascist period of their history and become Herewith, there are internal and external equal with other European nations; while for the conditions for integration. Only when the smaller members unification offered an majority of both of them are met, there is a opportunity to be involved in the main European chance for successful integration among states. political events [5, p. 894]. Conclusions. In this article, inter- Thus, every state pursues its own interests governmentalist statements by Stanley Hoffmann whether they are justified by historical affinity are divided into four blocks of issues and can be like in the case of Australia and the summarized as follows: Commonwealth of Nations or by the need for The first issue is a nation-state, the main cheap primary commodities as in the case of actor in the integration process and world politics Japan and integration among Asian countries as a whole that Hoffmann describes as a “form of [22, p. 198]. These particular interests are the social organization” where government, as the main reasons why states integrate, but not highest authority eligible for legitimate use of because of a common good or general welfare. force within its subject territory, manages

14 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X national community by means of laws and norms threat to domestic integration, the theorist pointes based on common values and which has public out “cleavages” that lead to division of the state support for the policy it pursues. The into opposing blocks. governmental policy in turn is driven by national The second condition is the social support interests that are formed by politicians’ vision of of integration that in turn consists of two state’s internal political, social and economic dimensions. First is public approval that depends environment and its position in the world arena on moods in society and the second is political or, in other words, by the vision of national support by groups in power that is possible when situation in accordance with Hoffmann’s pro-integration domestic actors, who are usually terminology. For every country, it is common to the economic and political elite, have access to behave in accordance with national character that power and are able to influence foreign policy represents its political culture. The inalienable decisions. Division of social support into public right of any state to exercise power within their approval and political support by groups staying domestic borders – sovereignty – is indivisible in power corresponds to state-society relations under no condition including integration. inherent to the nature of nation-states. The second issue is international milieu, The forth block is dedicated to external the arena where nation-states interact. By this, conditions, Hoffmann considers that national Hoffmann means a moderate system that consists situations of potential member-states should be of a scope of different chessboards, the fields of similar; it concerns not only common values but international relations such as world trade, also political views on the past, present and collective security, space study, financial future shared by their main leaders. Thus, it is markets, etc., where states and other global actors better if states do not have many claims over each bargain, compete and cooperate. The rules of the other relating to the past and that none of them game in each chessboards are different depending are used to pursuing unilateral policy in the on the weaknesses and strengths of players and – global arena. At present, two requirements are what is more important – conditions of important: a similar degree of involvement in interdependence. All chessboards are world affairs and constraints of international interconnected, which on the one hand allows system that impel governments to integrate. As actors to compensate losses in one of them by for the future, it is an asset that politicians see the benefits in another and, on the other, restricts future of their states as an integral part of the players from applying their powers in full. development process of the whole integrating Inside the international milieu, special community. In addition, it is significant that conditions can occur, which facilitate the every potential member-state has its own occurrence of integration and corresponds to the particular interest in further integration not only third block of issues. The third block is related to common ones, and that there are charismatic internal conditions for integration. The first leaders and public support in favor of it. internal requirement is “national integration”, this Intergovernmentalism by S. Hoffmann is a means that the community, which decides to baseline theory, which is widely used by other unify with a larger community should be formed international relations scholars for further as a nation-state and its public officials should elaboration of approaches in order to explain the represent the interests of the national society as a process of integration. whole and not its separate groups. As the main

REFERENCES

1. Hoffmann, S. (1981). Duties Beyond Borders: On the Limits and Possibilities of Ethical International Politics. New York: Syracuse University Press. 2. Hoffmann, S. (1987). Janus and Minerva: Essays in the Theory and Practice of International Politics. Colorado: Westview Press. 3. Hoffmann, S. (1995). The Crisis of Liberal Internationalism. Foreign Policy, No. 98, pp. 159-177. 4. Hoffmann, S. (2006). Chaos and Violence: What Globalization, Failed States, and Terrorism Mean for U.S. Foreign Policy. Lanham: Rowman & Littlefield Publishing. 5. Hoffmann, S. (1966). Obstinate or Obsolete? The Fate of the Nation‐State and the Case of Western Europe. Daedalus, Vol. 95, No. 3, pp. 862-915. 6. Hoffmann, S. (1982). Reflections on the Nation-State in Western Europe Today. Journal of Common Market Studies, Vol. 21, Issue 1, pp. 21-38. 7. Hoffmann, S. (1975). Notes on the Elusiveness of Modern Power. International Journal, Vol. 30, No. 2, pp. 183-206.

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 15

Web of Scholar ISSN 2518-167X

8. Hoffmann, S. (1996). In Defense of Mother Teresa: Morality in Foreign Policy. Foreign Affairs, Vol. 75, No. 2, pp. 172-175. 9. Hoffmann, S. (1981). The Western Alliance: Drift or Harmony? International Security, Vol. 6, No. 2, pp. 105-125. 10. Hoffmann, S. (1968). The American Style: Our Past and Our Principles. Foreign Affairs, Vol. 46, No. 2, pp. 362-376. 11. Hoffmann, S. (1965). The State of War: Essays on the Theory and Practice of International Relations. New York: Frederick A.Praeger Publishers. 12. Hoffmann, S. (1977). The Uses of American Power. Foreign Affairs: an American Quarterly Review, Vol. 56, No. 1, pp. 27-48. 13. Hoffmann, S. (2002). The Clash of Globalizations. Foreign Affairs, Vol. 81, No. 4, pp. 104-115. 14. Hoffmann, S. (1963). Erewhon or Lilliput? A Critical View of the Problem. International Organization, Vol. 17, Issue 02, pp. 404-424. 15. Hoffmann, S. (1970). International Organization and the International System. International Organization, Vol. 24, Issue 03, pp. 389-413. 16. Hoffmann, S. (1981). Requiem. Foreign Policy, No. 42, pp. 3-26. 17. Hoffmann, S. (1972). Weighing the Balance of Power. Foreign Affairs, Vol. 50, No. 4, pp. 618-643. 18. Hoffmann, S., Huntington, S., May, E., Neustadt, R., & Schelling, T. (1981). Vietnam Reappraised. International Security, Vol. 6, No. 1, pp. 3-26. 19. Hoffmann, S. (1956). The Role of International Organization: Limits and Possibilities. International Organization, Vol. 10, Issue 3, pp. 357-372. 20. Knorr, K. & Verba, S. (1961). The International System: Theoretical Essays. Connecticut: Greenwood Press. 21. Hoffmann, S. (1978). Primacy or World Order. New York: McGraw Hill. 22. Hoffmann, S. (1959). National Attitudes and International Order: the National Studies on International Organization. International Organization, Vol. 13, Issue 2, pp. 189-203. 23. Hoffmann, S. (1995). The European Sisyphus: Essays on Europe, 1964‐1994. Colorado and Oxford: Westview Press. 24. Keohane, R., Nye, J. & Hoffmann, S. (1994). After the Cold War: International Institutions and State Strategies in Europe, 1989-1991. Cambridge: Harvard University Press. 25. Hoffmann, S. (1964). De Gaulle, Europe, and the Atlantic Alliance. International Organization, Vol. 18, Issue 01, pp. 1-28. 26. Hoffmann, S. (1961). International Systems and International Law. World Politics, Vol. 14, No. 1, pp. 205-237.

16 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

PHILOSOPHY

КУЛЬТУРА ЯК ІНТЕГРАТИВНИЙ ПОКАЗНИК ЕЛІТАРНОЇ ОСВІТИ

кандидат філософських наук, доцент Іванова Оксана Станіславівна

Україна, м. Одеса, Одеська державна академія технічного регулювання та якості

ARTICLE INFO ABSTRACT Received 18 December 2017 The article specifies the concept of the development of professionalism, Accepted 14 January 2018 determines the acmeological determinants of the professionalism of the Published 10 February 2018 personality of the scientist, substantiates the technology of the development of the professionalism of the scientist, whose structural components are as KEYWORDS follows: conceptual, procedural, technological. professionalism, scientist, line education, concept of development of professionalism, determinants of professionalism of a scientist's personality, technology of development of professionalism

Постановка проблеми. В умовах особливих умовах. Отож, інноваційна сьогодення об’єктом глобалізації стала діяльність сучасного науковця у глобалізацій- й освіта. Неоднозначні оцінки впливу них освітніх процесах відрізняється глобалізації на галузь соціально-культурної наступними особливостями: носить постійно сфери свідчать про складність і суперечливість ускладнювальний гетерохронний соціотехніч- розвитку даного процесу [3]. Виділяють як ний характер; включає складні за структурою і негативний, так і позитивний вплив змістом види діяльності; має постійний творчий глобалізації на сферу науки і освіти. До того ж характер; відрізняється прогностичною у науково-педагогічній діяльності сучасних природою; вимагає прийняття відповідальних учених закладено чимало об’єктивних і рішень у складних ситуаціях; виставляє жорсткі суб’єктивних протиріч, які істотним чином її вимоги до особистісно-професійних якостей ускладнюють, знижують результативність. суб’єкта діяльності та його професіоналізму. Відтак у першу чергу варто виділити Потенціал науковця як складна протиріччя між вимогами освітянської дидактична система. Виходячи з практики і рівнем професіоналізму науковців, вищезазначеного було проведене акмеологічне особливо якщо ці вимоги знаходяться на межі дослідження, результати якого дозволили вимог сучасної освітньої практики або значно зафіксувати значне зростання навантаження на перевищують їх. інтелектуальну, емоційну, фізичну та навіть Так, постійний вплив різних моральні сфери сучасного науковця, що «екстремальних» (економічних, організаційних, призводить до виникнення негативних станів техногенних, психологічних, соціальних, здоров’я. Відтак знижується рівень фізичного, екологічних та ін.) факторів та виникнення інтелектуального, емоційного та морального нестандартних управлінських ситуацій значно здоров’я, зменшується працездатність та ускладнюють наукову діяльність вченого та продуктивність усіх сфер його життє- визначають завищенні вимоги до його діяльності. Отож, важливу роль в організації професійно-педагогічної діяльності, а отже і до особистісно-професійного розвитку варто його професіоналізму. У результаті таких надати рефлексивній культурі, що протиріч і впливу різного роду чинників, безпосередньо характеризує рівень профе- діяльність сучасного науковця, на наш погляд, сіоналізму, адже між ними існують тісні належить до такої, що здійснюється в функціональні зв’язки. У дослідженні це стало

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 17

Web of Scholar ISSN 2518-167X

передумовою для виділення акмеологічних відношенню до себе, без установки на постійне детермінант професіоналізму особистості самовдосконалення не існує істинного прогресу науковця в умовах глобалізаційних освітніх у розвитку професіоналізму особистості науков- процесів за їхнім рефлексивним змістом, ця. Між тим у процесі такого самовдоско- якими є на наш погляд такі як-от: налення варто не забувати й про індивідуальний – розуміння об’єктивного змісту стиль як професійного життя так і особистіс- системи вітчизняних вимог до профе- ного. Принагідно зауважимо, що основними сіоналізму особистості науковця та профе- методами розвитку індивідуального стилю сійно-педагогічної діяльності; особистості науковця є [2]: рефлексивні – перехід від індивідуального до практикуми, тренінги акмеологічного змісту, проектного характеру особистісно- профе- ігромоделювання та інше. Вивчення умов сійного зростання; розвитку індивідуальності показує, що особис- – трансформація індивідуально- тість починає сама активно шукати найбільш смислового розуміння наукової та профе- продуктивні прийоми і способи розвитку сійно-педагогічної діяльності і відношення до професійної діяльності і спілкування лише у тих сучасного загально-культурного середовища; випадках, коли змінюються (підвищуються) – розкриття педагогічного змісту вимоги діяльності, тобто коли сам науковець рефлексивних трансформацій у процесі повинен проявляти відповідну активність. побудови маршрутів особистісно- Прояви активності можуть бути різні. професійного розвитку. Активність є фізичною, емоційною, Розвиток професіоналізму особистості інтелектуальною чи духовною [4]. У зв’язку з науковця в умовах глобалізаційних освітніх цим можна говорити й про важливість процесів на засадах формування рефлексивної здоров’єзберігаючого фактору у розвитку культури призводить до активації іннова- професіоналізму науковця. Здоровий спосіб ційного потенціалу особистості, пере- реалізації професійної діяльності науковця осмислення її професійного досвіду та свідчить про певну його орієнтованість на наукових доробків, підвищенню готовності до науку, освіту та виробництва, з одного боку, професійної творчості та розширення та, на власну індивідуальність, інтереси, проективного поля самоаналізу професійної цінності – з іншого. Від того наскільки діяльності, що у свою чергу підвищує вдається науковцю в умовах сьогодення продуктивність як наукової так і професійно- сформувати і закріпити у свідомості та різних педагогічної діяльності. сферах життєдіяльності навички здорового У світовій практиці існують різні способу реалізації професійної діяльності концепції розвитку професіоналізму. залежить відтворення потенціалу науковця. Конкретизуємо деякі з них. Водночас сучасні вчені «набувають» Перша – соціальна полягає по-перше у безліч як суб’єктивних, так і соціальних тому, що підвищення кваліфікації пов’язане з стереотипів деструктивної поведінки. Значно кадровими процесами, або з інноваційною послабити вплив патогенних факторів, діяльністю освітньої установи у якій зміцнити духовні сили особистості, а отже – безпосередньо відбувається наукова здоров’я, допомагає духовно-практичне діяльність вченого, а по-друге - це базується втілення особистістю проекту свого на неперервному професійному навчанні та індивідуального життя на засадах цілісної й моніторингу професійної підготовки кадрів, відповідальної реалізації творчого потенціалу. що поєднує у собі задачі професійної Якісними характеристиками життєтворчості підготовки фахівця у зв’язку з відповідними вважаємо: унікальність, парадоксальність, обставинами його діяльності (наприклад зміна відкритість, життєстійкість. статусу, технологічні нововведення тощо). У фокусі філософської рефлексії під Друга концепція - особистісна передбачає внутрішньою частиною буття індивіда, його проектування власного освітнього маршруту. У інтегральними якостями, потребами і ній позиція науковця може формуватися за здібностями традиційно розглядають критеріями активності чи пасивності. потенціал. Так, потенціал науковця - це Згідно третьої концепції – (педагогічний складна дидактична система, свого роду коучинг) у розвитку фахівця приймають універсальний ресурс «сили-слабкості» участь експерти. Їхні програми навчання індивідуальних можливостей, що слугують «в» перетворень, відображають генереалізовані на різних рівнях буття і філософію і стиль особистісно-професійної нелінійно трансформують біологічне – у діяльності науковця. психологічне, психологічне – у соціальне та Глибинні та багатопланові перетворення соціокультурне, визначають спроможність до сприяють усвідомленню тих змін, які відбу- самоактуалізації та самоздійснення. ваються в особистості. Без активної позиції по Унікальність творчого потенціалу науковця

18 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

визначає його універсальна здатність до інтегративного змісту процесу розвитку, розвитку, як якісного перетворення, професійної підготовки науковця, форм, оновлення, інноваційної діяльності на основі методів, засобів, процедур і умов з вільної взаємодії із навколишнім світом. експертною взаємодією. Науковий аналіз зародження та Визначено, що конкретизована урізноманітнення освітніх технологій сприяв технологія розвитку професіоналізму поглибленню наукового уявлення про процес науковця є суто лін-стратегією особистісного розвитку професіоналізму науковця в умовах та наукового розвитку, яка має постійно глобалізаційних освітніх процесів, що змінний характер і різні результати в уможливило виокремлення критеріїв технолог- залежності від різних чинників впливу. гічності, таких як-от: системність, концепт- Застосоване проектування актуалізується як туальність, сучасність, науковість, точність, форма дослідницької діяльності науковця. інтегративність, цілісність, оптимальність У свою чергу, дослідницький потенціал витрат, керованість, діагностичне цілепокладан- науковця є динамічним утворенням, який ня і проектування, відтворюваність процесу характеризує ресурс і резерв сили суб’єкта навчання, наукова продуктивність. Означене творчості як синтез природного і соціального, віддзеркалює своєрідність технології саме буття і свідомості, індивідуального і розвитку професіоналізму науковця, яка полягає суспільного, об’єктивного і суб’єктивного, у тому, що навчальний процес та наукова дійсного і можливого, що відповідно, спроможність гарантується досягненням проявляється у взаємодії з навколишнім поставленої освітньої мети та наукових інтересів. світом, а власні біосоціальні і духовно- Структурними складовими такої креативні змісти є цілісною системою технології стали такі: концептуальна, внутрішніх сил саморозвитку вченого. Саме процесуальна, технологічна. Згідно з так репрезентується інтегрована можливість концептуальною складовою розвиток реалізувати традиції суспільства, професіоналізму науковця стає більш відображаючи об’єктивну наукову реальність продуктивним за умови використання у культурно-історичних стандартах, і дидактичних засобів лін-освіти [1], які продукувати індивідуальний вчинок на «перетворюють» процес професійної засадах особистісних трансформацій. підготовки у «виробничо-технологічний» із Висновки. Таким чином, інтегра- гарантованим результатом. Процесуальна тивними показниками елітарної освіти є частина віддзеркалює цілі навчання та наукові потенціал сучасного науковця, який має гіпотези досліджень вченого й безпосередньо багаточисельні і найрізноманітніші зміст навчального матеріалу та організацію властивості і з різною мірою повноти виявляє навчального процесу. Технологічна враховує їх у взаємодії з науковою спільнотою. Якісна етапи природних циклів навчання та наукових визначеність такого потенціалу виражена у досліджень науковця. Вектором дієвості здібностях і потребах, а їхньої реалізації і технології розвитку професіоналізму задоволення і є процесом розвитку культури науковця було обрано певний «професійний професіоналізму науковця в умовах проект» певної освітньої системи, що глобалізаційних освітніх процесів. реалізувався на практиці за допомогою

ЛІТЕРАТУРА

1. Єрмакова С. С. Інтерактивні стратегії професійної підготовки майбутніх викладачів вищих технічних навчальних закладів та педагогічні технології їх реалізації: [навчально- методичний посібник] / С. С. Єрмакова. - Одеса: «InPress», 2011. – 408с. 2. Єрмакова С. С. Довідник з професійно – педагогічної практики майбутнього викладача вищого технічного навчального закладу: [навчально-методичний посібник] / С. С. Єрмакова – Одеса: Одеська державна академія будівництва та архітектури. – 2009. - 398 с. 3. Іванова О. С. Глобалізація і науковий прогрес. / О. С. Іванова // Фахове наукове видання «Перспективи» // Соціально-політичний журнал. Серія: філософія, політологія, соціологія. / Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського // Випуск 1 (63), - Одеса, 2015. - С. 44-47. 4. Іванова О. C. Трансформація цінностей освітнього гуманізму в контексті формування гуманітарно-технічної еліти. О. С. Іванова // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка: зб. наук. праць . – Вип. 1 (73), - Житомир, 2014. С.18-21.

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 19

Web of Scholar ISSN 2518-167X

PHILOLOGY

THE HISTORY AND DEVELOPMENT OF SYNHARMOPHONOLOGY IN THE KAZAKH LANGUAGE

Bauyrzhan N. B., Uais A. A.

Kazakhstan, Aktobe, K. Zhubanov Aktobe regional state university

ARTICLE INFO ABSTRACT Received 21 December 2017 According to the origin the Kazakh language and grammatical system belong Accepted 15 January 2018 to the Turkic-speaking group. The main aim of the linguistic typology, the Published 10 February 2018 Kazakh language is one of the main kinds of Turkic- agglutinative languages. It is mentioned in general linguistic works that the Turkic languages are KEYWORDS agglutinative and they have harmony of vowels. In the agglutinative synharmonism, languages grammar is understood in adding endings in morphological syllables, structures of the sentences and it becomes complicated, but the ending of the intonation, sentence is not changed, if becomes the same. stress, sound

Phonetic system of the Kazakh language works of these scientists are very important in has its own specific peculiarities which concern Kazakh (Turkic) linguistics. Problems touched in the sound structures as the sound combinations of scientific works of these scientists of Kazakh their interactions, synharmonism, syllables, linguistics are very important nowadays. intonation and so on. N. I. Ilminsky worked hard to reveal sound In modern Kazakh there are 36 sounds and structure of Kazakh. alphabet consists of 42 letters for giving P. M. Melioransky gave a description to the 11 vowels, 25 letters for giving consonants, Kazakh sound structures, phonetic peculiarities and 2 symbols (fixed and soft symbols). 4 vowels are paid attention to their classifications. borrowed from the Russian language (е, э, ю, я). V. V. Radlov gave acoustic-articulation There are 9 specific sounds in alphabet which do characteristics to each sound of Kazakh. He left not exist in Russian. These sounds differ from many ideas about law of syngarmonism, their articulations, pronounced norms; most of distribution sounds of the Kazakh (Turkic) them have only certain positions. In the Kazakh language. Nowadays these scientists’ works are literal language three kinds of syllables are considered to be right investigations. differed (open syllable, half-closed syllable and So scientists are based upon the main closed syllable). learning of these scientists in this sphere. By normal spelling, if the words give A. M. Sherbak spoke about the work of labializations at the beginning of the syllables in V. V. Radlov of the problem’s meaning: “In the the quantity of the syllable-forming “ы” is work of V. V. Radlov there is given a deep pronounced as deeply vowel instead of weak description of phonetics of the Turkic languages” vowel in the following syllable (e.g.: о-рын - [1.3]. These scientists in their scientific works орун). The presence of strong and weak vowels compare the peculiarities of Kazakh, especially is characterized for Kazakh vocalism. Weak phonetics, lexica and grammar with other vowels are characterized unstable and able to languages i.e. with the Russian language. At the reductions. In Kazakh stress does not concern the beginning of last decade Kazakh scientist process of the reduction of synharmo-vowels. A. Baitursinov gives a deep study to the Kazakh Information about the Kazakh language language in these works. A. Baitursinov dared to may be spoken in the works of Russian scientific solve the problem of Kazakh linguistics and Turkologists as N. I. Ilminsky, P. M. Melioransky, study deeply. With the development of science V. V. Radlov and so on. That is why scientific

20 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X we realize the importance of his scientific works, which keeps its quantitative determination against and about the correctness of his spoken ideas. the unstressed (reduction), so as in Kazakh owing The dependence of realization of to synharmonism all the variants of phonemes as synharmophenemes is proved in specific well as vowels and consonants are equivalent, that synharmonism and word position. So, the totality of is, we can say such kind of phonetic advantages or synharmosounds of synharmophenemes func- another synharmonic variant is principal. All the tioning in different positions in word structures was variants of synharmonism are functionally and determined, the principles of letter abbreviations of phonetically equal in rights [2.60]. That’s why alphabet were worked out for meaning the graphic word-stress and synharmonism fulfill the same sign linguo-strong and linguo-weak of opposed function in a language. correlative pairs of synharmosounds of the Kazakh Consequently, their “existence” is not language. A. Baitursinov worked with scientific justified in one language [2.62]. synharmonism – problems: alphabet, spelling, lexica, grammar half-functional phenomenon. In Kazakh (Turkic) terminology and so on. languages it fulfills three main functions – word A profound study of phonetics began in formation, word-knowledge and word- 1930s. That time famous scientists of Kazakh distinguishing. These functions are components linguistics studied the problems of phonetics, of synharmonism in a whole and they are K. Zhubanov, K. Kemengerov, synharmophonology in particular. Three main H. Dosmuhamedov and others. Scientific works functions of synharmonism are isolated from of S. Kenesbayev became important phenomena each other, don’t exist and function with the for Kazakh phonetics. Examining the syllable words function together. By the synharmonizm structures of Kazakh language, S. Kenesbayev Kazakh words may oppose to the combination of was the first to speak about the existence of the following differentiated signs: hard softness, strong beginning and strong ending consonants in labial and non-labial. Constitutive or word- the material of Kazakh language. knowledge role of synharmonism is its main The main ideas, principles differed from function. Synharmonism concerns the super synharmonic theory of description of sound system segment i.e. non-measured phenomenon of the from other “accent-phoneme” theory and school, language [2.73]. M. Jusupov made alterations of were made up and described by Kazakh scientist synharmonism. He made alterations of A. Junisbekov. In general linguistics synharmonism synharmonic theory in the following form: one and word stressing is a language unit with consonant synharmotype of the Kazakh language analogical function. Both of them are the means of in four synharmovariants of synharmotype [4]. phonetic unit of words. By Junisbekov’s words, if System of synharmoconsonants of Kazakh is word stress unites the sounds in word in Russian realized in strong positions in 66 synharmonism will have phonetic strength in the synharmosounds (by A. Sunisbekov’s Kazakh language. In A. Junisbekov’s opinion investigation) and in weak positions in “Turkic word-segment phonology is phonology of 39 synharmosounds (by M. Jusupov’s synharmonism” [2.51]. investigation). Synharmoconsonants of Kazakh That time S. Tatubayev analyzed the stress are realized in strong and weak positions total of in compound words of Kazakh language. Analysis 205 synharmosounds [4.157]. of physical characters of words having wide Synharmonism – is an obligatory element vowels before stages in 1st and 2nd syllables shows of phonetic figure of word including vowels and that the 2nd syllable is marked by the big length in consonants providing the right acoustic and comparison with corresponding 1st syllables: thus, semantic perception of words. Breach of length of 2nd syllables surpasses the length of the synharmonism complicates the perception of 1st syllables which is explained by the absence of word. Each syllable is organized with the help of phonological necessity of stress [3.90]. synharmonic timbre, but in all syllables of many- Synharmonic theory worked by complicated word of same timbre. For the A. Junisbekov, includes the sounds in strong Kazakh language synharmonic timbres are positions. Continuation of syngarmonic theory in obligatory, fulfilling the word-knowledge, word- weak positions is analyzed in scientific works of building function. M. Jusupov. Historico-linguistic investigation of Four synharmonic timbres are synharmonism, phonemograph of distinguished: hard non-labial, hard labial, soft A. Baitursynov’s works was realized by the well- non-labial, soft labial. By the presence of half- known scientist, determined their role and their timbre in Kazakh each separate word is always importance in Kazakh (Turkic) linguistics. characterized only by one of them [4.84]. Owing the word stress in Russian we can In M. Jusupov’s investigations full distinguish the main variant of vowel phoneme character of Kazakh synharmonism is given. In

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 21

Web of Scholar ISSN 2518-167X theory of speech perception was put by Kazakh language began to use the experimental I. A. Boduen de Kurten, L. V. Sherb, laboratory, statistic, as well as other research N. S. Trubetsk, L. R. Zinder. And in turkology methods of modern linguistics. If Kazakh the 1st works of this approach are the phonetics was studied by traditional methods at investigations of Kazakh scientist Zh. A. Abuov. the beginning, it would be studied by experimental Taken facts of Abuov let us add existing ideas of – laboratory conditions later on. At the beginning mechanisms of phoneme identification of sound sound structure of Kazakh was studied with the units in Kazakh phonetics. For Kazakh who help of accent-phoneme theory. Widely used examined e.g. range between two-complicated accent-phoneme theory is able logically to explain words is consequence of synharmonism in the nature of sound system of the Indo-European accordance with which vowel of first syllable languages, description of sound system nature of prompts the right decision concerning the vowel the Turkic (Kazakh) language may be realized of the 2nd syllable [5]. As a result of experiences only with the position of synharmonism theory. in perception and in acoustic analysis During many years in Turkology description of synharmonic peculiarities of Russian speech of nature of sound system accent-phoneme theory is Kazakh people and Kazakh speech of Russian- widely used, which are not able to explain the speaking people were revealed representatives of regularities of function and development of the four main regions of the republic [7.5]. Results of given sound system. investigations Zh. Abuov let us confirm that only Last years in the history of investigations synharmonic analysis objectively reflects inward of Kazakh phonetics may be called the period of regularities of Kazakh speech [5.7]. It was proved theoretical-synharmonic analysis when the by phonetics scientist Zh. Nazbuyev that establishment and description of sound synharmonic cause of pronounced units in composition of the language are accomplished Kazakh lets us qualitatively-quantitatively only in the use of the law of synharmonism. determine and describe their structure and system Nowadays, many investigators consider that [6]. He paid a special attention to synharmonic synharmonism is not merely phonetic fact of the pronounced segments in composition of Kazakh Kazakh language, but fundamental phenomenon words and early adapted borrowings: vowel on the basis of which all oral, syllable and sound segments at the beginning of words and realization of Kazakh (Turkic) speech are segmented in any position. accomplished by synharmonism, which is Results of investigations are important for phenomenon excepting the presence of word- the development, and new systems of criteria of stress, determines the intentional specifics of the delimitation of assimilated phenomenon of the Kazakh language. Synharmonism with its Kazakh language from synharmonic are offered, segmenting function in combination with which lets us insert certain phonological corrective rhythmical stress lies on the basis of Kazakh ness in composition and system of phonetic units intonation. At the beginnings of syngarmonism in scientific and educational school grammars study in Kazakh linguistics study of [6.4]. In U. Shulenbaev’s works system of labial synharmophonology finds its own reflection in accord of the Kazakh language is considered. Baitursinov’s works, but then A. Junisbekov, Comparative, qualitative and quantitative M. Jusupov, A. Abuov, Zh. Nazbiev and others characters of palatalized and labial analyses study the theoretical problem of synharmonism is showed that they have the same quantitative determined as the basis of constructions of characters and they keep labial articulation in alphabet and elaborations of principals of pronounced plan of labial vowels. As a result of spelling, teaching of sound system and literature analysis, in Kazakh palatalized and labial pronunciation [4.163]. synharmonism have the dame phonetic and That’s why we can say that Turkic phonological status [7]. In Kazakh linguistics the (Kazakh) oral-segment phonology is the problems and perspectives of contrast phonetics- phonology of synharmonism. So, investigation of phonological investigations are connected with the syngarmonism as dominant super segment signs name of Kazakh scientist M. K. Isaev. Nowadays, of the Turkic (Kazakh) languages has a great Kazakh linguistics is many-sided part of science. linguistic and systematic meaning. That’s why Improvement and achievement of the Kazakh scientific description of sound system of the language are correlated with world linguistics. language and must be based on the main super At the present the Kazakh language is segment sign of the investigated language. investigated in many approaches: sociolinguistics, Scientific achievement according to the theory of psycholinguistics, and ethno linguistics, contrast synharmophonology gives an opportunity to lingo-cultural, genitive linguistics and so on. Last investigate in a new approach of sound system of time in investigation of phonetic structures of the the Kazakh (Turkic) language.

22 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

Nowadays, we can consider the theory of out enough and investigators have excellent ideas synharmonism of the Kazakh language worked about synharmonism.

REFERENCES

1. Sherbak A. M. Сравнительная фонетика тюркских языков (Sravnitelnaya phonetica turkskih yazikov) – Leningrad: Nauka, 1970-204 p. 2. Sumisbekova A. Singarmonism v kazakhskom yazyke. – Almaty: Nauka, 1980-78 p. 3. Tatubayev S. Tainy zvuka – Almaty: Zhalyn, 1978-152 p. 4. Jusupov M. Phonemographia A. Baytursynova, i phonologia singarmonisma – Tashkent: Uzbekistan, 1995-176 p. 5. Abuov Zh. Perspektivnaya phonetica – Almaty: Gylym, 1999-225 p. 6. Nazbiec Zh. Syngarmonicheskie segmenti v kazakhskom yazyke. ADD – Almaty, 1998-58 p. 7. Shulenbayeva U. R. Labialny singarmonism v kazakhskom yazyke. AKD – Almaty, 1994-24 p

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 23

Web of Scholar ISSN 2518-167X

PSYCHOLOGICAL CONDITIONS FOR THE DEVELOPMENT OF THE STUDENT'S SCIENTIFIC POTENTIAL

1Doctor of pedagogical sciences, associate professor Dauletbekova Zh. T., 1Nabidullin A. S., 2Ordabayev Ch. K.

Republic of Kazakhstan, Almaty; 1Abay Kazakh National Pedagogical University; 2University of Foreign Languages and Professional Career, teacher of English

ARTICLE INFO ABSTRACT Received 23 December 2017 The article is devoted to the study of the peculiarities of the intellectual Accepted 16 January 2018 activity of university students who have different levels of development of Published 10 February 2018 the scientific potential of the individual. At present, all countries of the world are interested in training highly qualified personnel ready for research in KEYWORDS conditions of uncertainty. For high-quality development and improvement of scientific potential of the science, the high scientific potential of society is needed. That is why special individual, attention should be paid to the development of the scientific potential of scientific activity, higher education, since it is in the universities that human resources are being thinking activity, prepared for science. A number of authors point to the need for a transition scientific style of thinking, from a reproductive model of education to a culturally oriented one, which culturological model of the poses the task of developing a culture of personality before the formation. development of the scientific This transition is accompanied by the actualization of the personal and potential of the individual, professional potential of the subjects of the educational space, while the types of thinking aspiration and the ability of the individual to explore the novelty and complexity of the changing world acquire considerable importance. That is why the important task is the development of personal qualities, which allow © 2018 The Authors. to successfully carry out scientific activity.

The problem of realization of the creative of mankind in whole. However, this does not potential of the individual, creative productivity, happens. And it is often not the lack of creative was attracted to the attention of thinkers of many abilities of students, but the lack of opportunities, epochs of world culture and at present days it has or conditions that ensure effective creative self- not lost its relevance. The growing scientific realization. In this connection, a contradiction interest is due to the universal process of arises between the artist's progressively humanization of modern society. Changes that increasing creative potential and the level of its take place in society require creative specialists realization. There are some legitimate questions: to make creative decisions in different areas of under what conditions is the creative potential of activity. To prepare a competitive professional, the individual is actualized? What factors the institution must take into account the needs of contribute to the effective creative self-realization practice, teach the student to effectively use his of students in the learning process in the potential, including his creative competence. university? Is it possible to have a high level of Unfortunately, in the student environment, development of creative potential, but not to especially in the field of scientific creativity, show one's creative essence, that is, not to be a reproductive and not creative activity is more creative person? often encountered, which significantly In this regard, the study of the conditions complicates the process of self-expression, self- for the effective implementation of the creative actualization and self-actualization of the potential of students in the educational process of personality and devalues the social significance the university is one of the most urgent issues of of the "creative" product. Modern psychological modern psychological science. and pedagogical technologies allow to develop Unfortunately, in the student environment, the creative abilities of preschool children, school especially in the field of scientific creativity, children, students and even adults, which, in reproductive and not creative activity is more essence, should lead to universal creative self- common, which significantly complicates the realization and increase the creative productivity process of self-expression, self-actualization and

24 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X self-actualization of the personality and devalues characterological quality of personality; either a the social significance of the "creative" product. process or a complex of cognitive and personal Therefore, the study of the conditions for the characteristics of the individual that contribute in a effective realization of the creative potential of psychological sense to the formation of creativity. student youth in the educational process of the The difference is that creativity is understood as a university is one of the most urgent problems of process that has a certain specificity and leads to modern psychological science. the creation of a new one, and creativity is seen as The development of the problem of an internal resource of a person. creative potential in science was engaged by J. P. Piaget wrote that the whole history of scientists E. A. Glukhovskaya, S. R. Evincon, science, from the absolutes of Aristotle's physics E. V. Kolesnikova, M. V. Koposova, Yu. N. Ku- to the theory of relativity of A. Einstein, shows lyutkin, I. O. Martyniuk, A. M. Matyushkin, that the progress of knowledge never happens by V. F. Ovchinnikov, V. G. Ryndak, etc. In these simple addition, but requires a constant works, creative potential is seen as a complex, reformulation of previous points of view. integrative systemic education inherent in every Essentially, creativity is the changing activity of a healthy person. person, the search for a new structure of already Despite the big amount of researches known elements, their new combinations and works in this field, to this date, scientists have not interactions. Therefore, the ability to change is one even agreed on whether there is creativity or of the main dynamic characteristics of creativity. whether it is a scientific construct. The The term creativity in psychological elucidation of the correlation between the studies denotes a set of intellectual and personal concepts of "creative potential" and "creativity" characteristics of the individual that contribute to will allow to determine the content of the creative the self-promotion of problems, the generation of potential of students, which will enable the a large number of original ideas and selection of valid methods and techniques for unconventional solutions. diagnosing both the creative potential and the Interest in creativity is not limited to the level of its implementation. modern period. Based on the existing models and the results For example, in the ancient world Plato of research on the conditions for the development discussed the need of society in creative people, and implementation of personal creativity, we and suggested ways to stimulate their assumed the existence of two groups of factors development. that determine the success of the realization of the Before starting to consider the problem of individual's creative potential in the educational developing students' creativity in a university process of the university: environment, it is necessary to clarify what we 1) internal psychological factors: mean by "creativity". motivation, creative abilities, creative abilities, The word "create" comes from the Latin features of the self-concept of personality; word creatus, a form of creare, which means 2) external socio-psychological factors: the "do." In Greek, the roots of the word can be characteristics of interaction with peers and traced in the word kreinein, meaning "to carry significant adults (teachers), especially the out, to perform." teaching and educational process of the university. Historical analysis shows that the concepts Creativity, once regarded as a rare quality of creator and creation appeared at least inherent only in the geniuses of science and art, is 14 thousand years ago in attempts to explain this now considered vital for the teaching, training world. However, in relatively young English, the and work of man. At the present stage, training word creator appeared only in the 13th century. can last a lifetime, and people constantly need to The Merriam-Webster's Dictionary of Collegiate think in a new way. The problems that people Dictionary states that the earliest written use of face at home, in society, in the country, are new the word creative is dated 1678, and the word and difficult, and therefore they need to think creativity appeared in writing only in 1875. creatively and divergently to solve these Despite the fact that the Persians and problems. Technologies, social traditions and Babylonians wrote poetry and art, these dates tools available now, change almost as quickly as show that the common phenomenon with a they appear. Therefore, it is necessary to think common essence for all these activities was not creatively to succeed, and sometimes to survive. understood as it is understood now, and, of Creativity is a relatively new concept and course, has not been studied so extensively, like not established in science. Depending on the now. The breaks in dates also show the psychological direction, it is understood as either intellectual difficulties of the movement from the activity to create something new, original; or creator of the creator (with a capital letter) to the

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 25

Web of Scholar ISSN 2518-167X characteristic as an adjective (creative), then the focuses on measuring cognitive processes in next stage to abstract noun creativeness and connection with creativity. Another direction is creativity, as the ability to be creative, and, concerned with finding out whether a personality ultimately, to the creator (with a capital letter) with its psychological characteristics is an creator, creative person, regardless of profession. essential aspect of creativity, and is characterized Indeed, there is no correspondence with modern by attention to personal and motivational traits. times, when according to some estimates more In many respects, however, creativity has than half of all researchers consider creativity in been viewed so far more as something any form, including artificial intelligence. ephemeral, elusive-a mysterious gift that is either D. Simpson first used the concept of there or not-and not at all as a set of skills that "creativity" in 1922. This term he denoted the can be disposed and managed openly and ability of a person to abandon stereotyped ways systematically [3]. of thinking [1, p. 172]. Taylor (1988) writes that already in the The difference between divergent and 60's. XX century. Was given 60 definitions of convergent thinking was first proposed by creativity. They were divided into six types: Guilford. He argued that creativity is a natural 1) Gestalt, describing the creative process, resource and assumed that the efforts invested in as the destruction of the existing gestalt for stimulating creativity will bring high dividends to building the best; the whole society. Guildford also suggested that 2) innovative, focused on the evaluation of creativity can be studied objectively. The next creativity in novelty of the final product; 35 years he tried to prove just this [2, p. 8-9]. 3) aesthetic, or expressive, emphasizing Immediately after the "satellite shock" of the self-expression of the creator; the late 1950s, the US emphasis shifted to 4) psychoanalytic, or dynamic, describing physical and engineering sciences, and creativity creativity in terms of relationships (It, I and was seen as a way to maintain competition Super-I); (especially in the space race with the Soviet 5) problematic, defining creativity through Union). In later years, the discussion of creativity a number of problem-solving processes; this type became visible in business, again with a also includes Guilford's definition of creativity as predominant focus on competition, this time in divergent thinking; the market and market sectors. The need for a 6) definitions that do not fall into any of deeper understanding of creativity has stimulated the above types, including very vague ones. a large number of studies. Since 1960, Theoretical aspects of creativity are 10,000 research articles on creativity have covered in the works of many foreign authors appeared in hundreds of magazines and (G. Yu. Aizenk, F. Barron, D. Wexler, M. Wer- periodicals. More than 600 books on creativity theimer, J. Gilford, H. Gruber, R. Cratchfield were published in the 1990s. This confirms that A. Maslow, S. Mednik, R. Stenberg, R. E. Tafel, creativity is of interest in many areas, including E. Torrance, M. Wallah, J. Heslrud, E. Shekhtel). art and science. In domestic psychology, an issue of creativity Along with the intellect in Anglo- was considered by D. B. Bogoyavlenskaya, American psychology, in the mid-fifties of the C. K. Borisov, A. V. Brushlinsky, M. S. Kagan, 20th century, the study of special abilities, called A. G. Kovalev, A. N. Luk, A. M. Matushkin, creativity became very popular. The impetus for I. A. Ponomarev, I. E. Strelkova and others. the allocation of creativity was the data on the In addition to complex structural and lack of connection between the traditional tests of functional analysis of creative potential, the intelligence and the success of resolving problem psychological and pedagogical foundations of situations. creativity and development were studied It was recognized that creativity depends (V. I. Andreev, A. V. Brushlinsky, I. S. Kon, on the ability to use the information given in I. N. Semenov, S. Yu. Stepanov); subject-subject tasks in a different manner at a rapid pace. This interaction and productive communication ability was called creativity and began to be (AA Bodalev, LG Vygotsky, AG Kovalev, studied independently of the intellect - as an BF Lomov); personality correlates of creativity ability reflecting the property of the individual to (L. B. Ermolaeva, Tomina, A. N. Luk, R. V. Res- create new concepts and to form new skills. kin); development of creative potential and Creativity is associated with the creative education of communicative competence and achievements of the individual. communicative culture (Ed.de De Bono, The study of creativity is conducted mainly M. S. Cahan, R. Crachfeld, A. M. Matushkin, in two ways. One is related to the question of A. L. Petrovskaya, E. Torrans, M. Uollah); whether creativity depends on the intellect, and diagnostics of creativity (D. B. Bogoyavlenskaya,

26 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

J. Gilford, L. B. Ermolaeva-Tomina, E. Torrans, In most studies, creativity refers to a N. B. Shumakova, E. I. Shcheblanova). certain set of mental and personal characteristics Despite widespread use, the concept of that contribute to the emergence and creativity, however, does not lend itself to a manifestation of creativity. single definition. Creativity is the basis for Creativity as a value-personal category, discovery and innovation. It is believed that which, being an integral part of human spirituality creativity is characterized by two qualities: and a condition for the creative self-development novelty and usefulness. Definitions differ of the individual, is an essential reserve of its self- depending on whether researchers define actualization and is expressed not so much by the creativity in terms of creative personality, variety of knowledge available to the individual as creative process, creative product or creative by sensitivity, sensitivity to new ideas and a environment, and also depending on the tendency to destroy or change established theoretical perspectives of the researchers. In stereotypes with the aim of creating a new, accordance with different paradigms, creativity is obtaining non-trivial, unexpected and unusual understood in different ways. It is: solutions to life's problems [6, p. 64-68]. – a problem that must be solved This point of view is consonant with the creatively; thoughts that we find in the works of Maslow. He – the process leading from the problem to found that, like most other people, he was the product, its characteristics, phases; thinking about creativity in terms of products, – a product considered as a manifestation and secondly, unconsciously limited creativity to of creativity; some generally accepted areas of exclusively – the personal qualities of the creator, its human endeavor. That is, unconsciously believed properties, behavior, etc. [4]. that any artist, leads a creative way of life, any So what is creativity in its core? poet, any composer. Theorists, artists, scientists, Ability. A simple definition is that inventors, writers can be creative. Nobody except creativity is the ability to represent or reinvent them. A person can be creative or not, all or something new. Creativity is not the ability to nothing, as if creativity is the sole prerogative of create from nothing, but the ability to generate certain professions. ideas by connecting, changing, or applying new Maslow began to use the word creative not ideas in a new way. Some ideas are striking and only to the products of activity, but also to brilliant, while some simple, good, practical ideas people, characterizing them, to activities, that no one has ever thought of. processes, and attitudes. Moreover, he began to Everyone has significant creative abilities. apply the word "creative" to many products of Just look how children are creative. In adults, activity, and not only to standard and generally creativity is often suppressed by education, but it accepted poems, theories, novels, experiments can still be restored. and fine arts, which previously limited the use of Attitude. Creativity is the attitude, the this word. ability to accept change and innovation, the From all the above it follows that Maslow desire to play with ideas and opportunities, the considered it necessary to distinguish between flexibility of the point of view, the habit of "creativity of special talent" and "self-actualizing enjoying the good, along with the search for ways creativity," which arose directly from the to improve it. personality and manifested itself in everyday life, Process. Creative people are working hard not only in unusual and obvious products, but to improve ideas and solutions, gradually making also in many other manifestations, like a certain changes and improvements in their work. The feeling humor, the tendency to do something term creativity has a highly positive meaning. It is creative, for example, to teach, etc. difficult to imagine the effective and meaningful This ability to express ideas and impulses novelty of new weapons of mass destruction as without restriction and fear of looking ridiculous creative, even if it (the weapon) can contain all of to others turned out to be the most significant the above mentioned elements. Therefore, in aspect of self-actualizing creativity. K. Rogers addition to efficiency and significance, creativity used the excellent phrase "fully functioning has an ethical element. At present, this aspect has person" to describe this aspect of the state. become especially important in science (for Another observation was that the creativity example, in connection with discussions about of all self-actualizing people in many respects is cloning people), business, production, etc., where similar to the creativity of all happy and serene the need for responsibility for the environment is children. She is spontaneous, at ease, innocent, increasingly emphasized [5]. light, a kind of freedom from stereotypes and clichés. Again, it seemed to be more of an

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 27

Web of Scholar ISSN 2518-167X

"innocent" freedom of perception and an is difficult to define, because sometimes it is "innocent" unrestrained spontaneity and synonymous with a healthy state. expressiveness. Creativity is the level of creative Innocence of perception and endowments, creativity, which constitutes a expressiveness of adults combined with their relatively stable personality characteristic. wise experience of the mind. Creativity is the ability to adaptively In any case, all this is similar to the fact respond to the need for new approaches and new that we are dealing with the main characteristic products. This ability also makes it possible to inherent in human nature, potentially given to realize the new in being, although the process any or most of all people at birth, which is often itself can be both conscious and unconscious. lost as a person is cultivated. The following aspects of creativity stand out: Self-actualizing people are integrators, 1) the creative process; able to connect different and sometimes opposing 2) creative product; things into a single whole. 3) creative personality; A. Maslow speaks here of the ability to 4) creative environment (sphere, structure, integrate and the ability to play with integration social context, forming requirements to the within the personality, and its ability to integrate product of creativity). whatsoever it does in the world. The degree to The basic conditions necessary for which creativity is constructive, synthesizing, stimulating creativity are psychological security, unifying and integrative depends on the degree of acceptance, empathic understanding and freedom internal integration of the individual. from assessments, as well as the climate of It was internal approval or acceptance that psychological freedom, the atmosphere of allowed self-actualizing people to boldly permissiveness, openness, play and spontaneity. comprehend the real nature of the world and It is important not to drown creativity with made their behavior more spontaneous (less criticism, evaluation, condemnation [7]. controlled, less inhibited, less planned, less A creative environment is an environment subordinate to the will). They were less afraid of in which creativity is manifested through their thoughts, even when they were considered personal sensations, reflections, knowledge, stupid or crazy. They are less afraid of feelings, actions. Creativity manifests itself as disapproval or ridicule. They can afford to behavior in the relative absence of threat and overflow with emotions. coercion from the environment. Creativity is a In fact, Maslow tries to say that creativity perception, response, action or communication of is a concomitant phenomenon of the integrity and a person, not forced by others and in a relaxed integration of these people, which implies self- environment. If creativity could arise as a result actualization. As a consequence, self-actualizing of coercion or as a product of threat, there would people are more open to benefit, for joy and be more creativity in the world. When a person creative purposes. They spend less time and feels threatened by the environment, she becomes energy defending themselves from themselves. cautious and inhibited and is afraid to freely Summing up, A. Maslow believes that self- express her ideas. The results of creative activity actualizing creativity emphasizes the personality can lie in a very wide range: from scientific rather than its achievements, considering these discoveries, radically changing the economy and achievements as a concomitant phenomenon life of society, and from masterpieces creating emitted by the person himself, and thus, new trends in art, to the ability to compose an secondary to it. She emphasizes such original bouquet and decorate your room. The characteristics as courage, courage, freedom, creative process is specific for different areas of spontaneity, integration, approval, which make knowledge, but has common characteristics; it possible the kind of general creativity that he has a time frame and certain stages; an important spoke about, which is expressed in creative life, component of it is insight; Creativity is a creative attitude or creative personality. normative process, but the levels of its A. Maslow also paid attention to the manifestation depend on personal qualities and expressiveness or quality of self-actualizing environmental characteristics; the role of the creativity, not the quality of problem solving or unconscious in this process can be considered product creation. Self-actualizing creativity is important [8]. emitted as radioactivity and pierces all life Man's creative potential is a complex regardless of problems, as well as a cheerful integral phenomenon, the general psychological person radiates joy without purpose, intention or prerequisite for creative development is a set of even unconsciously. It radiates like sunlight, fundamental personality traits that integrate into spreading everywhere. Self-actualizing creativity its capabilities. Actualizing under certain

28 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X conditions, they are able to ensure the flow of The creation of conditions for the effective productive activities, which includes the person. implementation of the creative potential of The creative potential of man is cognitive students in the educational process of the creativity and is realized in behavioral creativity. university involves the implementation of a The dynamics of realization of the creative comprehensive program that covers all the potential of students has no pronounced peaks components of university education: lecture, during the training in the university from the first seminar and practical classes, curatorial work to the fifth year and is equally represented in girls with groups, specially organized out-of-class and boys. work with groups (training sessions).

REFERENCES

1. Dilts, R. NLP: management of creativity / R. Dilts. -PSP. : Peter, 2003. 416 pp. 2. Spencer, H. Education: mental, moral, physical: monograph / G. Spesser. M.: Izd-vo URAO, 2003. -288 p. 3. Crosses, B. And; Typology of leadership / B. I. Krestov // Social and humanitarian knowledge. 2000. - No. 3. - P. 73-78. 4. Popov, EB Humanistic pedagogy: history, reality, perspectives: monograph / E. B. Popov. With the PB. : LEU "Express", 2005. - 321 p. 5. Stepanov, E. N. Pedagogue about modern approaches and concepts of education / EN Stepanov. M.: TC Sfera, 2002. -157 p. 6. A. B. Kovalenko // Voprosg philosophy. 2002. - No. 8. -.G. 78-87. 7. Wenker K. (2004): How are you creative? In: Deutschland: politics, culture and economy, Number 5, pp. 64-66 8. Amend, AF Education in the XXI century / AF Amend, AA Salamatov // Standards and monitoring in education. 2003.- No. 6. P. 10-15.

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 29

Web of Scholar ISSN 2518-167X

THE FIGURATIVE COMPONENT OF THE CONCEPT “PATRIOTISM” IN THE STRUCTURE OF SAYINGS AND PROVERBS

Orazova A. A., Amirgalieva Zh. N., Rzabek R .D.

Kazakhstan, Aktobe, K. Zhubanov Aktobe Regional State University

ARTICLE INFO ABSTRACT Received 25 December 2017 The article deal with linguistic expression of patriotic concept in Kazakh and Accepted 17 January 2018 English nations. Language stores these values in lexicon, in idioms, in Published 10 February 2018 proverbs and sayings. A value is something that is important to people: honesty, harmony, respect for elders, care of your family and the like. KEYWORDS Ethnolinguistic, Lingvoculturology, patriotism, linguistic concept, lexical differences, ethnic specificity, stable word-groups, linguistic worldview

Every nation creates its own linguistic relationship between language and culture, and worldview on the base of the language. That is the way different ethnic groups perceive the the point where misunderstandings between world. Professor Vorobyov V. V. said, “Lingvo- different peoples spring from. The main reason of culturology is a new philological discipline lexical differences is caused by the ethnic which studies definitely selected and organized specificity of the ordinary consciousness. First of set of cultural values, communicative processes all it relates to the stereotypes setting “notions”, of generation and perception of speech, language “knowledge”, “norms of behavior” which are development and national mentality”. typical to the ethnos given. Ethnolingvocultural approach is used by Every language has its special words, scientists when researching the interrelation of stable word-groups and phrases which reflect its ethnic culture and ethnic language [2]. peculiarities in accepting the linguistic Each nation has its own national, cultural worldview. For example, in English there is a values. Language stores these values in lexicon, clear-cut differentiation between several notions in idioms, in proverbs and sayings. A value is of space, i/e/ the space which can be passed something that is important to people: honesty, through, the space which can be walked on, the harmony, respect for elders, care of your family space which you yourself can get into. In Kazakh and the like. They represent what is expected or such classification is not clear enough. Perhaps, it hoped for, required or forbidden. is because of the fact that the Kazakh use a more Value – oriented people’s activity forms extended notions, for example time measure. substratum of any culture based on the system of There is no notion such as “тәулік” in English. values formed in the course of history Instead they use the notion “24 hours” to show development [2]. such a period of time. This is the fact of their Since materials of folk art form rich speech peculiarity. Such “speech rules” reflect national heritage we would like to present that very “language soul” where all habits and Kazakh values fixed in proverbs and sayings. norms accepted in a given linguistic society are Values of Kazakh people are historically generalized [1; 54]. based on hospitality, respect, family, Ethnolinguistic (Greek word “ethnos” - collectivism, patriotism, freedom and tradition. nation) studies the connection of language and From ancient times Kazakh people were culture. Ethnolinguistics is a science about ethnos known for their hospitality. Strangers wandering taken as a special social and cultural community form one aul to another were messengers of news (history, culture, language). Lingvoculturology as – they brought messages from kith and kin and a branch of ethnolinguistics studies the thus they kept contact with remote settlements.

30 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

Kazakh tried to please a guest by setting out the with deep roots in the culture, psychology, and table. By this they would get his blessing. When historical past of the Kazakhs. In a traditional a guest was leaving Kazakhs gave him food and Kazakh society such values as love of the sweets (sarkyt) and wished a good trip. Kazakhs Motherland (atameken), its veneration and care say “Құтты қонақ келсе, қой егіз табады” that have also been strong [4; 53]. Proverbs: means “People’s smile is hotter than the sun” or e.g.: “Елің – панаң, жерің - анаң” “Eyes of a hundred people can warm you up (“Motherland is the mother to people; people is better than the sun”. The Kazakh proverbs like the mother to a dzhigit”); “Қонақ асына емес қабақ-қасыңа риза”, Patriot and patriotic in the culture of “Қонаққа бара білсең, шақыра да біл”, “Ет Kazakh nation is the equivalent to love of жегеннің бәрі қонақ” can prove that in all times homeland, village, thus the worlds become Kazakhs appreciated guests and treated them in synonyms “елің – панаң”, жерің – анаң”. the best way [3; 65]. “Өз елің – алтын бесігің” (“There is no Respect for elders took a very important place like your Motherland”); place in the ethnic culture as well as the patriotic “Кісі елінде сұлтан болғанша, өз еліңде feeling in the awareness of history of nation. ұлтан бол” (“An onion can be as sweet as honey People of older age personified wisdom and were if it grows in your Motherland”); keepers of life experience. The proverbs like “Өз елімнің басы болмасам да, “Атаңа не қылсаң, алдыңа сол келер”, “Өзіңе сайынның тасы болайын” (“Even if I cannot be дейінгіні сыйламасаң, өзіңнен кейінгісі де сені a khan in my Motherland, I would be happy to be сыйламайды” mean that if you respect elders just a stone in a ravine”); now and you will be respected in the future too. “Елінен безген оңбайды, көлінен безген “Қарты бар үйдің қазынасы бар”, “Қартың қонбайды” (“A goose misses its lake, a man болса, жазып қойған хатпен тең” – these two longs for his Motherland”) or (“To betray the proverbs mean that old people are our treasure Motherland is as bad as to bury yourself alive”); because they went through everything and they “Отан отбасынан басталады” (“Love to have great life experience. Family celebrations the Motherland starts in the family”); are not held without elders, young generation “Ел елдің бәрі жақсы, өз елің бәрінен always asks them for advice, their opinion is very жақсы” (“The best people are in your valuable. It is reflected the following proverbs Motherland”); “Кәріге құрмет – балаға міндет”, “Үлкенге – “Туған жердің ауасы да шипа” (“Any ізет, кішіге - ақыл” which mean “Respect is for land is good but the Motherland is the best”). elders, study is for youth” [3; 71]. History brought up the feeling of Since Kazakh people led nomadic way of patriotism, team-work and unity of the nation. The life cattle-breeding was vitally necessary for concept “we” in the traditional Kazakh society has them. Therefore there are a lot of sayings and always been more significant than of “me”. proverbs connected with it. “Иесінің еңсесі Relations of property were similar, with the түссе, астындағы аты да шаба алмайды” that strongest emphasis being upon their collective means the horse feel its owner. “Ат сыны – origin. The proverbs which can prove these: біреу, ер сыны - мың”, “Ер қанаты – ат” – e.g.: “Саусақ бірікпей, ине ілікпейді” Kazakh people couldn’t imagine a dzhigit (“A divided country will fall; a united country without horse. “Жақсы ит – иесінің көз- will standfast”); құлағы”, “Ит иесі үшін, құс өзі үшін”, “Ит – “Тірлік түбі - бірлік” (“If the people are жеті қазынаның бірі” – Kazakh people also united, there is no place for hostility”); value dog because it protects them and dog is one “Бір кісінікі – мақұл, екі кісінікі – ақыл” of the treasure of Kazakh tradition [3; 63]. (“One can live with loss of sight but cannot live Kazakhstan has a long, fascinating and full without people”), of events history, going back thousands of years. “Байлық – байлық емес, бірлік – For a long period of time Kazakhs struggled for байлық” – it means that the wealth in our life is their freedom and independency. It left a collectivity of people. significant mark on the consciousness and Another thing should be pointed here national character of the people. “Халық үшін is attitude of Kazakh people to rising еңбек еттім дегенше, тарих үшін өрнек generation. Living in difficult and severe төктім десеңші” it is better to say that you conditions of Nomadic life they always found work for history than for nation. “The history of time and strains to take care of children. There land is the history of its people” – it means that are a lot of proverbs and sayings like: Kazakh people value their history and they never e.g.: “Бала – әкенің білек еті, ананың forget it [3; 68]. жүрек еті”, The formation of civil society institutions “Бала – дүректің миуасы” (“Child is the is impossible without the development of heart of parents”); a patriotism shared by the entire Kazakhstan, and

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 31

Web of Scholar ISSN 2518-167X

“Баланы іске бұйыр, соңынан өзің made illegal actions and/or sins were compared жүгір” (“Tell a child what to do; afterwards you with wild beast: control what or how he did it”); e.g.: Отансыз адам – ормансыз бұлбұл. “Балалы үй – базар, баласыз үй - мазар” The proverb means that the man without (“The home with a child is a bazaar; the childless a country is like a nightingale without a forest. home is a grave”). The man is taken away from him natural habitat Stability and prosperity of the nation are like a lost nightingale. achievable through interoperability and mutual e.g.: Өз елінің иті де қадірлі. understanding of representatives of all The meaning the proverb is any dog in its nationalities. The language policy is considered village/city/homeland has its place, that whatever as a prominent aspect of national policy in man you are, what you are by profession, social general. Language does not exist without culture, status you are needed. and culture, in its turn, does not exist without e.g.:Құртақандай торғай да, Өз ұясын language. Consequently, it is necessary to bring қорғайды up the valid attitude to languages and culture of Құртақандай торғай is a simile to describe a other peoples. By loving and improving your little bird, something less important, and the own language and culture, you will respect and proverb says that even a weak and little bird does understand cultural values of other people. his best to defend his nest. So figuratively, In the English language there are a lot of concept sphere in the example: құрттағандай proverbs having wisdom of people about торғай – адам (a man), ұя – отан (home, patriotism: homeland, motherland). e.g: “Rome wasn't built in a day” – County e.g.:Елінен безген ер болмас, Көлінен cannot be build quickly, that is should be done with безген қаз болмас. love and everybody’s contribution to its standing. Goose will not see good, who left his e.g: “An Englishman's home is his castle” - native lake; jigit can not see happiness who left e.g: East, west, home is best his native region. The proverbs bring home the e.g: There's no place like home. idea of betraying country which is unforgivable As supportive as my hometown is, in my deed for Kazakhs. high school, there are people who would However there is a proverb contrasting probably walk up to me and punch me in the the previous one that narrates: face. There's a select few that will never like me. e.g,: Адасқанның айыбы жоқ, Қайтып They don't like what I stand for. They don't like үйірін тапқан соң. somebody who stands for being sober, who Motherland, country like a mother forgives stands for anything happy. They're going to be her son for his misdeeds. negative no matter what. The analysis revealed that the most pro- e.g: Home is where the heart is. reductive among thematic metaphor is e.g: Burn not house to rid it of the mouse. - anthropomorphic metaphor in the content of these Не сжигай своего дома, чтобы избавиться от proverbs. This is due to that the type of metaphor мыши. allows inanimate volume acquire properties of e.g: East or West, home is best. - Восток ли, living, show quality man on inanimate objects. запад ли, а дома лучше. Among semantic metaphors most frequency is While studying English proverbs and observed in sound metaphors that help the author saying on concept patriotism there have been convey the sounds of patriotism. found a number of phraseological units on the Thus, the use of thematic and semantic theme, but at the same time in Kazakh the metaphors allows the author to focus the reader's findings of the research made us to conclude that attention on the military the semantics of there are a vast number of nation’s wisdom "patriotism" of the concept of the proverbs. You expressed in proverbs and saying, which can be are a strike the author's (people’s) assessment of explained by the traditional culture and life of the events described in the proverbs. For the Kazakh people. semantics of words that create give metaphorical Patriotism in Kazakh took very important image in the minds of readers, there are role that many of proverbs about people who subjective, additional associations related to the concept of specificity "patriotism".

REFERENCES 1. Demyankov, V. Z. Cognitive linguistics / E. S. Kubryakova, V. Z. Demyankov // Short cognitive dictionary of terms / E. S. Kubryakova, V. Z. Demyankov, Y. G. Pankratz, L. G. Luzina. - M. : Faculty of Philology of Moscow state University. Moscow state University, 1996. - p.53 - 55. 2. URL: http://ru.wikipedia.org/wiki/Patriot 3. Нұрдәулетова Б. И. Когнитивтік лингвистика.- Алматы, «Дәуір», 2011ж. 4. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/National_symbols_of_England

32 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

SOME CHARACTERISTIC FEATURES, SKILLS AND STYLE OF THE LITERARY CRITIC

Qodirova Nasima Saidburkhanovna

Uzbekistan, Bukhara, Bukhara State University

ARTICLE INFO ABSTRACT Received 27 December 2017 The article examines the creativity of Ibrohim Haqqulov, a prominent Accepted 17 January 2018 scientist, a prominent critic, a sophisticated scientist, a classic scientist in the Published 10 February 2018 history of Uzbek literature, and the peculiarities of his research in Uzbek literature. Peculiarities of literary criticism are analysed as careful, consistent, KEYWORDS extensive and profound scientific conclusions from literary phenomena, literary critic, objectivity, and most importantly, the study of interests to literature. A critic, number of works in the field of literature and literary criticism, including classical literature, naval studies: "Spirituality and perception", "Back to Navoi", "Fate and skill, Thoughts"; the articles "The Spirit of Honor, the Honorable Poet" by style, Jaloliddin Rumi, which describes Sufism issues, have been analyzed, and the scientist's remarks findings of the critique have been given to the criticisms of academician I. Sultan. © 2018 The Author.

Introduction. As human beings are born, pride in the hearts of our people. As the founders of they seek for perfection. In this case, types of art the Uzbek literature as Ahmadi Yassaviy and as literature, religion, morality, philosophy come Alisher Navoi, today's literature should be inspired into play to be an aid for humanity. But these by them, and create powerful and modern works in elements are closely related to each other, and their essence and meaning. none can be developed separately. Perhaps the "You are known as our mature, general unity of these is the development of competent researcher and propagandist of civilization. Another important point here is that classical literature among our people" [1.234]. if each field or specialty does not have their own This is the confession of the Hero of Uzbekistan professionals, such as researchers and Ozod Sharafiddinov to Ibrahim Haqqul which was interpreters, then those carnal burdens and told ten years ago and became the conscience of spiritual atmosphere can be lost and it will not our literature. Doctor of Philology Shoira reach to the people. Akhmedova writes that "because of the fact that It is important to note that Ibrahim Haqqul, Ozod Sharofiddinov realized Ibrahim Khakkul's a well-educated and well-respected literary real talent in literary criticism and his interest to writer, was born in the Uzbek literary atmosphere our classic literature as well as our contemporary between the two centuries, i.e. during the era of literature, western and eastern literature, breaking national revival and independence. In the time of out and spreading light around the globe.» our national culture revival, we have to admit that However, acknowledgment of the fact whether the emergence of self-sacrificing scholars was a this has been accepted as real today would have great necessity. led to the objective recognition of the levels of In globalization period, it is high time for modern Uzbek literary criticism. "[2] 296]. Uzbekistan and the Uzbek people to show Indeed, Ibrahim Khakkul, who was a themselves not only in the field of economic student of the Bukhara State Pedagogical Institute development, but also in the field of science, at the end of the 1960s, dreamed of similarity to literature and art, which can define common her dearly loved writers Oybek, Khahhor who cultural development. It's time to show our have worked hard at the communist system, literature to the world. It is noteworthy that we have studied the life and creativity of the secrets, along been absorbed in the generation of patriotic ideas of with his scientific work, had his own independent, nation's heroes, such as Alisher Navoi, Zahiriddin honest view of the world and literature, and he Muhammad Babur, and educators of spirituality maintained his identity of human personality, Najmiddin Kubro, Bahouddin Nakshband, and humanity, and patriotism which are considered to Amir Temur, Jaloliddin Manguberdi, "The main be the main purpose of literature. purpose of the national ideology is to make the

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 33

Web of Scholar ISSN 2518-167X

Literary critic worked in different spheres, world in the Truth, born to Truth, dedicated their in a multitude way. For example, the first is lives and activities to the prospect of Truth. Truth classic literature, and particularly, in navigational does not consist of unity of fixed ideas and studies. Secondly is Sufism. Third is a concepts. The renewal of the truth is powerful and comparative literature (in a sharp western hopeful, with its ever-increasing progress. That is emblem). Fourth is the objective history of why when the truth rises to elevated positions literature. Fifth is a purely literary criticism. every time, there are positive changes in the Sixth, the attitude to the period and the social universe and Adam's destiny. Social, political and environment ... It is possible to continue this economic injustices are partially eliminated. And count, unfortunately, we have not yet been able it spontaneously enhances people's confidence in to fully study the creativity of the scientist. Most the truth. Thus, the highest ethical feelings are important, Ibrahim Khakkul has topic of awakened. "[3.338] challenges and problems of nation in all his In both of these articles, the author has articles, brochures or interviews, whether it written his thoughts on the individual, society belongs to our past or our present-day literature. and truth triangle before the subject is examined. It defines the high status of literature. Had it not The author finds that the reader should be been for the Nationality, no one would have read interested in the essence of the conversation first, the books of Ibrahim Khakkul except the literary in order to "talk" on a difficult topic such as and philological students, and, according to our Khalaj or Rumi. This means that, besides being a observations, they were being read by a wide well-educated writer, it is necessary to have a circle of people who loved the book, listening to little vocabulary, a little philosophic ability. Here radio and television conversations of the scholar. is the result of skill, simplicity, and depth of mind The results of study. The first thing that is in the way of thinking and writing! most evident in the articles and interviews of Ibrahim Khakkul has published more than Ibrahim Haqqul is his thoughts on society and 20 books as an author during his creative career. people rather than his scientific analysis. In this We also know that there are dozens of literary- sense, he is not only a literary critic, but also a educational talks, other articles and speeches that philosopher. For example, the scientist's article have not yet been published. As we mentioned about Mansur Khalloj begins: "It is possible to earlier, he is a great scholar. However, the main speak openly in this universe only with the scientific direction is Oriental classic literature. intelligent, spiritually strong, free person - the Throughout his forty years of his first scientific brave Person. Anyone who has no independent work, Rubait in Uzbek Literature, he has been the vision and who is deprived of his ability to think subject of classical literature - the idea of a independently can never be his ‘own’. He knows prospective person and all the common human everything that he knows, and everyone is views united around this idea, analyzes. At the embraced by the soul and mood that he is same time, in the literary criticism, the novel accustomed to, and that stagnation and ignorance approach to the creation of Navoi and the never touch him. In ancient times, the word literature of Sufism among the literary "animal" was used to describe such people. When community. Hayitmetov, N. As well as the the search for truth begins, a new life will be there. famous scientist Kamilov I. It is worthwhile to Sufism is thus a doctrine that reveals the purpose say that he has a great deal of service. of changing people's minds and bringing new The book "Spirituality and perception" by things to life. Sufism emphasizes the human’s the literary scholar is dedicated to the study of the obedience to Allah and promotes a radical ideological and artistic directions of our classic improvement in the concept of man's dependence literature, which has a rich history of many on human beings. It was also about beliefs such as centuries. The masterpieces of creative freedom and equality "[3.336]. The introduction of achievements of the great poets of the East, such the article "The Spirit of Honor, the Honorable as Ahmad Yassavi, Sulayman Bakirghoni, Poet" by Jaloliddin Rumi is as follows: Jaloliddin Rumi, Alisher Navoi, are being "Thousands of years ago, there was a fox in the interpreted and analyzed. ancient Chinese village. The villagers said, "What It is noteworthy that the scientist's views do you carry with you? "He replied," The whole about Sufism and Literature, the main features world. " The world", which was referred to by this and qualities of the Uzbek Sufism literature, were wise man, was truth, and he has been busy with rarely studied in science because of the role of promoting and propagating the truth to the people tasawwuf in the thinking of the Orient Peoples. who were seeking truth. Many of the great poets I. Hakkulov first studied the level of and writers born in the East resemble to this wise manifestation of Sufism and poetry in Uzbek man. They are also talented, who have seen the literature. "The poem of Sufism comes to the

34 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X conclusion that the poetry, which has deeply It is noteworthy that I. Hakkulov wrote studied the spiritual life of a man, has a profound almost all the articles in the book "Under the and complex psychic state."When you read Lieutenant Colonel", covering a wide circle of analyzes and interpretations of the poem of readers, avoiding academic linguistic templates and Ahmad Yassaviy, Alisher Navoi, and Bobur's annoying phrases, and in the first line of the story, poems, you will feel the love of the literature and most articles begin with an interesting narrative or the love to the word. idea. Looking back at the articles of the book "Back I. Hakkulov monitors and responds to to Navoi" and "Taqdir and Tafakkur", which were every new book or article about Sufism and great published in the post-independence period twenty Sufi life. Sometimes, some of the erroneous years after the scientist, we find a completely views are denied by grounded evidence.. One of different view of the original books. Of course, this the proofs of the Sultan's "Bahouddin Naqshband is a creative upsurge. Eternal Era" is not satisfactory. First of all, the The book "Back to Navoi-2" is divided essence of this brochure is sincere about the into three parts by the author. courage and experience of the aged, selfless 1. Wisdom of love and understanding. This scientist. It is also difficult to believe that the section includes the article about Ibrahim Khakkul's scientist Sultan Muhammad ibn Jalal al-Din, or research on navigational issues in Uzbek literature, Naqshband, was a concubine of Sultan Khalil for articles about new interpretations, as well as the some time, and that it was difficult to accept and inscription on the birthday of a great thinker and accept the views that Bahauddin was from our writer in connection with the publication of many grandfather's grandmother. Correctly recognizes. works by Navoi. He himself explains that this is not true, based on 2. Comments and interpretations. This various historical sources and essentially the section contains commentaries written in original essence of tasawwuf. For this, he expresses the interpretations of Navoi's several bytes, gazelles view that the Turkish scientist Prof. Asad Joshan and other small works. has different views on not understanding the 3. Literary conversations. In this section, essence of sufism. Ibrahim Haqqul has been interviewed by journalist, The scientist pointed out an article by writer, or literary critic on various subjects and on Ahmad Zakidi Walidi Tung, "Gozan Khalil and various topics related to Navoi's creativity. Bahouddin Nakshband", a legend of Amir Kulol, My dark eye, come and follow me. an essay of one of the Indian scholars on the Make my eyes look black and white, in Buddha, and based on the opinions of Imam the five-page article, explaining the meaning of Rabbani and Bertels, and suggests that he did not. the poem which consists of 2lines. In his The Indian theologian's thoughts are close to interpretation, we have come to our psychological death: "The essence of Sufism is understanding of the meaning of the unknown in also closely related. And murshid or murids, who the above-mentioned bay until now. Here, we did not dare to harm the flies in real life, were acknowledge the literary criticism of Ibrahim busy with "jail" without hesitation. …" [4.82]. It Haqqul's scientific truth. He rejects the analytical seems that the scientist attempts to base his views view of Nusratillo Jumakhuja. In his article on historical sources. Jumakhoja claimed that "This is an eye, this is If we pay attention, the efforts to bring Allah". Ibrahim Khakkul writes: "If you speak Alisher Navoi's works to the vast majority of any pun, anyone can not realize that it is a pun. people in literature in the period of independence But it is clear that there is nothing wrong with lie were limited to the interpretation of rubaits and and falsehood. It is clear that during the history gazelles, the prose of poems and explanation of of Sufism, the word "eye for eye" does not mean their essays. (With the exception of academical that God is the meaning of God. None of us has research, such as Sadriddin Aini, Abdurauf Fitrat, developed an artificial thought like the one Olim Sharafiddinov, Oybek, Aziz Kayumov). described above and did not idealize the "eye" Ibrahim Khakkul's collections of itself. On the contrary, whether imagination is "Zanjirband sher qoshida" and "Kamol et descriptive, or else there is no necessity to Kasbkim ...", published in the late 80s of the last comply with reason and truth. «After that, the century, contained comments on Navoi's works. muqaradah revealed the meaning of "my eyes" However, any reader immediately knows that with the ideas of Sufism scholars, such as Imam these comments are rich in ideas and thoughts, Ghazzali, Mahmud Shobustari, Ibn Arabi, and which, in contrast to what was said during the finally concludes: "Navoi is the leader of the periods of desperate state and in the textbooks of great ones, the beloved of the greatest of them, it the school and higher educational institutions. is said, "O Habîb, let me look at your world with your blessed eyes." Thus, the misinterpretation of

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 35

Web of Scholar ISSN 2518-167X the words of the master of Navoi in a strange every byte of such a deep and consistent way that tongue was correctly and perfectly corrected. one can not be surprised at the ability of the Analyzing the novel of Navoi, which genius artist to use words and images as Navoi. begins with the famous "Yordin ayru zhul ...", the "... In the first place, attention to the spirit critic will focus not only on romantic ghosts but of speech and the lexicon of life is always also on its socio-political relevance. The critic, justified in the analysis." first of all, looks at the way of Navoi. In 1447, Summary. In short, according to him, "in Shohruh Mirza's death, ruler of the reign, the the memory of the poet there is no doubt that a Navoi's father and his family moved to Iraq, white house - a romantic house of love, a reminding the reader of the tragic state of the magnificent mausoleum." So, he concludes that abandoned country in the memory of the young Navoi is a young Turkish girl, a Turkic "white poet in 1447. And, in the light of this, it has been house", a dwelling house. Getting to the root of proven by a consistent logic that is critically one word in the text, of course, requires great critical, that the discovery of the essence of the skills. Of course, through such a research, the super-ego property-the impossibility of the reader can be fully informed about the essence of inanimate entity. the work. The fate of the state without the sultans is 1. Ibrohim Khakkulov is a classical broader and deeper than the darkness of the literary critic and especially a skilled scientist in lifeless body in the next byte, compared to the naval science. dark earth, the unseen night, the moonless night, 2. Sophisticated studies of the scholar and the darkness of life without water, "he says. require a thorough study. Indeed, through its in-depth analysis, the 3. The methodology of literary widespread and up-to-date aspects of this ghazal comparisons (sharp western emblem) prevails in are revealed. This novel, which was considered literary observations. In Khakkulov's analysis, by many readers as one of the best examples of there is clearly unity of science and art, and that romantic ghazals, was read and studied by many no word in the book has been left from the readers, I. Khakkulov once again presented his attention of the critic. reader with a new look. It was evident that Navoi 4. Critical Evaluator of Contemporary did not just describe the state of the lover in this Literature. A complete study of writings of a ghazal, and he was able to exaggerate the sad scientist is one of the major challenges in literature. state of the whole country in such a beautiful 5. Most importantly, in all the articles, romantic situation. books, or interviews of Ibrahim Khakkul, there is The deeper, the more mature, the more literary challenges. It defines the high status of mature the analysis, the stronger the conviction. literature and it is also the core of the national I. Khakkulov interprets and interprets each and ideology of independence.

REFERENCES

1. Sharafiddinov O. Awesome Understanding of Creation. Tashkent. 2006. 2. B. Nazarov, A. Rasulov, Sh. Ahmedova, Q. Kahramonov. "History of Uzbek Literary Criticism", Textbook. Tashkent, "Wing of the Tafakkur". 2012. 3. Haqqulov I. Fate and obedience. Tashkent. "Sharq". 2007. 4. Hakulov I. Spirituality and Perception. T. "Spirituality", 1998. 5. Return to Navoi. Tashkent. "Fan". 2011. Book 2

36 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

ҚАЗАҚ ЖӘНЕ АҒЫЛШЫН ТІЛДЕРІНДЕГІ ФРАЗЕОЛОГИЗМДЕРДІҢ ЖАҒЫМДЫ МАЗМҰНДАҒЫ КОНЦЕПТІЛЕРІ

филология ғылымдарының кандидаты, профессор Айтбаева Бақыт Манатовна, 1Мауленова Әсемгүл Манатовна, 2Амангелді Әйгерім Амангелдіқызы, 3Садыкова Арайлым Ерікқызы

Қазақстан, Қарағанды қ., Е. А.Бөкетов атындағы Қарағанды мемлекеттік университеті; 1педагогика ғылымдарының магистрі; 22 курс магистранты; 32 курс студенті

ARTICLE INFO ABSTRACT Received 29 December 2017 In this article phraseologismen pleasant in Kazakh and English concepts with Accepted 17 January 2018 the following content. Human nature in everyday life, on the contrary, gives Published 10 February 2018 an idea btter: good – greedy, brave, flexible, heart ora, hardworking – lazy, stubborn-t unstable.b. The nature of psychological literature called nature. KEYWORDS The word is derived from the Greek word, printing, transfer printing, and when, description, Marley in a sense. Indeed, the nature of man through nice, education in the spotlight of society, how the media is a necessary picture. behaviors, Behavior that the actions of a person using the approach-set of mental idioms, properties, methods, and its apparent physical. words, meaning

Адамды сипаттағанда алдымен мінезін бірі. Тұрақты тіркестерді халық, ұлт өмірінің ескереді. Егерде қасында жақсы мінезді адам мәдени аспектілерін тануда басты бағдар етіп болса, өз басында үлкен жеңілдікті сезесің. алатын болсақ, онда фразеологизмдердің А. С. Макаренконың айтуынша “адамның семантикалық парадигмалар жүйесі арқылы, жаман мінезі басқаларға тікенектей қадалып, мағыналас тіркестердің жеке тақырыптық, жаралса, оның өзін де шөңге кіріп кеткендей мағыналық топтарын анықтауға болады. сыздатып, қинайды деген болатын. Күнделікті Фразеологизмдер үнемі сөздер сияқты өмірде адам мінезінің қарама-қарсы бітістері тіршіліктің барлық саласын қамти алмайды, көрініс береді: қайырымды – сараң, батыл дүниеніің кез келген ұғымна атау (номинатив) солқылдақ, жүректі – қорқақ, еңбекқор – бола алмайды, л тек өз өрісінде, өз жағдайында жалқау, табанды-тұрақсыз т.б. Психологиялық құбылыстар мен заттар, адамның көңіл-күйін әдебиетте мінезді характер деп атайды. Бұл эмоцианалды-экспрессивті бағалауда образды гректің сөзі, аудара келгенде баспаға басу, елестетумен, туынды номинация жасаумен суреттеу, мәнерлеу деген мағынада. Шынында шектеледі. Адам реалдық дүниені тек танып да, қоғам тәрбие арқылы адамның мінезін қана қоймайды, оған өзінің қатынасын да баспаға басқандай қылып, керекті көрінісін білдіріп, отырады, ол бір нәрсені ұнатады, жасайды. Мінез дегеніміз – адамның іс- біреуді жақсы көреді, екінші біреуге салқын әрекетінде пайдаланатын амал-тәсілдерінен қарайды, яғни қоршаған, ортасына, айналасына көрінетін оның жеке психикалық қасиеттерінің әр түрлі көңіл күйін көрсетеді. Адамның түрлі жиынтығы. Мінез адамның өзіне үйреншікті көңіл күйде болуы тілдік қарым-қатынаста жағдайларда жасалатын мінез-құлқының фразеологизмдер арқылы жүзеге асып отырады. бағдарламасы іспеттес. Ол өмірлік әсерлердің «Мінез» сөзі өмірде және көркем күрделі жиынтығының бейнесі бола отырып, әдебиетте кеңінен қолданылады. Басқа жеке адамның сыртқы ортамен белсенді адамдармен қатынаса отырып әр адам өз қарым-қатынасы ретінде қалыптасады. мінезі танытады және өзгенікін бағалайды. Тілді адамның санасы, болмысы және Күнделікті өмірде қауым мінезді «жақсы», рухани өмірлік әрекеттерімен тығыз «жаман», «ауыр», «жеңіл» деп сипаттайды. байланысты антропоцентрлік бағытта зерттеу Ара қатынасымыз бұзылған жағдайда, әдетте: – қазіргі тіл біліміндегі ең басты мәселелердің «Мінезіміз келіспеді»,- деп жауап береміз. Түрліше мінез иелері ұқсас жағдайларда әр-

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 37

Web of Scholar ISSN 2518-167X

түрлі ірекет етеді, күйзеледі. Егер біз келесі 3. Сезім жағдайы немесе жоғары адамның мінезін жетік білетін болсақ, онда эмоциялық фразеологизмдерің мағыналас, бізге оның әрекеттерін түсіну де оңайға тақырыптық түрлері. соғады, ендеше, ол адаммен қатынасудың 4. Адамның физикалық қалпын тиімді стильін таңдап, белгілі жағдайлардағы бейнелейтін фразеологизмдердің мағыналас әрекет-қылықтарын болжай аламыз. ұялары. Рухани дүниесі бай қажеттері мен 5. Адамның сөйлеу дағдысы түрлерін қызығулары, талғамы мен ой-өрісі кең сипаттайтын мағыналас тіркестер тобы. адамдарды толық мінезді адам дейді. 6. Адамның жеке басына тән қасиеттері "Адамның басына қонған бақыттың тұрақты туралы жасалған мағыналас фразеологизмдер. болуы жақсы мінез-құлыққа байланысты" 7. Адамның қоғамдағы әлеуметтік (Әл-Фараби). Мінез сапаларының бірі – оның жағдайы, орны, тұрмысы туралы айтылатын бірқалыптылығы. Мұндай адам құйындай тіркестер. ұйтқып тұрмайды, оның қастерлейтіні ылғи да 8. Адамның сыртқа түр-әлпеті, жас сөз бен істің бірлігі. Кімнің мінезі толық мөлшері жөнінде қалыптасқан мағыналас болса, соның мінезі бірқалыпты да келеді. Бұл тіркестер. екеуі мінездің егіз қозыдай, бірінен екіншісі 9. Уақыт, кеңістік, өлшемге негізделген ешқашан ажырамайтын бітістері. Мінездің мағыналас фразеологизмдер қатары. тұрақтылығы адамның саяси моральдық 10. Киім, тамақ, денсаулыққа ұғымынан, түсініктерінен туындайды. Бұл байланысты туған мағыналас қасиеттер адамның өмір сүруінің мән- фразеологизмдер. мағынасын, әрекетінің мазмұнын белгілейтін 11. Табиғат құбылыстары, ауа райына мінездің сапасы. Бірқалыпты, тұрақты мінезі қатысты жасалған мағыналас топтар. бар адам басқалардың жетегінде кетпейді, 12. Тілек-бата, ырым, садақаға оның өзінің белгілі көзқарасы, принципі, байланысты айтылатын мағыналас өзіндік мінез-құлқы болады, ол қауіп- фразеологизмдер. қатерден бой тасаламайды, керек жерінде 13. Еңбек, өмір, тағдыр, үние туралы батылдық көрсете біледі. Инициатива мен айтылатын мағыналас тіркестер белсенділік, достық пен жолдастық, адалдық Енді ағылшын және қазақ тіліндегі пен шыншылдық осындай мінезді адамға тән жағымды-жағымсыз «мінез» концептілеріне қасиеттер. Ал мінездің күшіне мақсатқа жету тоқталайық. жолында алда тұрған кедергілерді жеңе Адамның жеке басына қатысты білуде көрінетін адам ұстамдылығының жағымды қасиеттері туралы айтылатын мөлшері жатады. Соңғы сапа болмаса да мінез мағыналас фразеологизмдерге мыналар өз мәнінде болмайды. "Бойда қайрат, ойда жатады. Адам дүниені танып білуде өзіне көз, болмаган соң айтпа саз"деп Абай белгілі бір құндылықтары бар нысананы тегіннен тегін айтпаған. Жақсы мінезге тән таңдайды. Қоршаған ортадағы барлық заттар сапалардың біріне оның байсалдылығы мен құбылыстар «жаман», «жақсы» принципі жатады. Мінез адамның дүниеге көзқарасы бойынша бағаланады, олардың жалпы мен сеніміне байланысып жатса ғана нормаға, ережеге сайлығына қарай жоғарыда аталған сапалар қоры молаяды. қарастырылады. Осы тұрғыдан алғанда қазақ Мінез үшін тұрақты қасиеттердің мәні өте және ағылшын тілдеріндегі фразеологиялық зор. Мәселен, барлық жерде де адам тәртіп теңеулерді мағыналарына қарай «жағымды» сақтай алатын болса, тек сонда ғана және «жағымсыз» мазмұндағы концептілер тәртіптілікті сол кісінің мінез бітісі деп деп бөліп талдауға болады. санауға болады. Қазақ тіліндегі «жағымды» мазмұнда Қазақ фразеологиясындағы мағыналас төмендегідей концептілері бар: қатарлардың топтарын антропоцентрлік және Мінсіз: жерден пішіп алғандай; молдан тілдегі адамдық фактор тұрғысынан мынадай ойып алғандай, қолмен қойғандай; қыздың фразео-семантикалық өрістерге жіктеуге жиған жүгіндей. болады. Бұл ретте мағыналас қатарларды Күлкісі тау бұлағы төгілдендей, алдымен жалпы фразеологиялық семантикаға Сөйлесе меруерт маржан себілгендей. негіздей отырып, жалпыдан жалқыға сияқты «Алғандай жерден пішіп» - деген сұлу, иерархиялық принциппен жүйелеген. Көркіне көз тойынып семіргендей 1. Адамның жағымды, жағымсыз (І. Жансүгіров). Алатауым әсемденген қыздың қимыл әрекеттеріне негізделген мағыналас жиған жүгіндей. фразеологизмдер қатары Сабырлы: ақпан соқса да өлмейтін; 2. Сезім әрекеттеріне қатысты жасалған тоқпан соқса да өлмейтін; етінен ет кессе де фразеологизмдердің тақырыптық мағыналас мыңқ етпеу; жер жылыжыса жылжымау; жер топтары.

38 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

қозғалса да қозғалмау; үстінен түйе өтсе де Nurse Pi ingle had just left the room after былқ етпеу. saying. No, no: she wasn't surprised at what had Жұмаштың ағасы үстіне түйе аунап, happened last night. It took a lot to surprise her. етінен ет кесіп, алып жатса да мыңқ And almost before the етпейтін (Н. Сералиев). door had closed. Don said to Annette. She Ақ көңіл: аузын ашса да көмейі s a cool customer. көрінетін; кеудесінде инедей кірбеңі жоқ; Catherine Cookson. The Year of the қулық-сұмдықты білмейтін; терісі кең. Virgins. Pan Two. ch. 4. Жомарт: кең пейіл; қолы ашық. Күтуші әйел Прингл бөлмеден шығып Әсима осы қолы ашықтығынан бара жатып: «Жо-жоқ, кеше түнде болған үстіндегі көйлегін шешіп беретін. Бірақ осы оқиғаға ол таңданган жоқ. Оны таң қалдыру мінезінен өзі кейін соққы жейтін. Мінезі қиын». - деді. Ол жер қозғалса қозғалмайтын кішіпейіл, қолы ашық, көрікті, бай әйелдің адам, - деді есік жабылатын дегенде Дон жақсы атағын маңындағы ел көтере-көтере Эннетке. сыртқа жайып жіберген (Ғ.Мұстафин). A bad mixer » кісі киік/» жаны жалғыз/ » Ағылшын тіліндегі «жағымды» мінезі тұйық. концептілер: A mind like a steel trap (сөзбе-сөз: ақылы Diamond of the first water – тамаша адам. құрыштан жасалған қақпандай берік), as sharp Charity begins at home » Алдымен өзінді as an owl (сөзбе-сөз: үкідей дана, ақылды), as жарылқа, артылса - досыңды жарылқа. smart as paint (сөзбе-сөз: суреттей икемді, [М: алдымен өз жақындарына мейірімді бол]. ақылды), as solemn as an owl (сөзбе-сөз: Charity covers a multitude of sins || үкідей дана), wise as Solomon (сөзбе-сөз: Жақсылық жасағанның күнәсі кешіріледі / » Соломондай дана, ақылды), (as) wise as a Кең пейілге Құдай да кең пейіл * / » Қолы serpent (абжыландай ақылгөй, ақылды), as кеннің - жолы кең /» Кең болсақ, кем bold as a lion (арыстандай күшті), as strong as болмайсың а Кеңпейілге ас көп, менменге тас a bull (өгіздей күшті), as strong as a horse көп / » Кеңге - кең дүние, тарға – тар дүние. (аттай күшті), like a Trojan (Трояндықтай, clear conscience / a good conscience » яғни трояндықтай күшті, батыл), to fight like a ары таза lion (арыстандай айқасу) сияқты cool, calm and collected » сабырлы, фразеологиялық теңеулер жатады. салмақты және салиқалы [Е: "be", "seem", As fleet as a deer (сөзбе-сөз: ұшқыр, "find sb"]. жүйрік бұғыдай), as swift as an arrow (сөзбе- At an exam yon should be cool, calm and сөз: оқтай жылдам), go out like a candle in a collected. * Емтиханда өзіңді сабырлы да snuff (сөзбе-сөз: шам білтесінің күйесіндей салмақты ұста. жоқ болу), in two shakes of lamb’s tail (сөзбе- a cool customer » жер қозғалса сөз: қозының құйрығымен екі сермеуіндей қозғалмайды / » етінен ет кессе де, қыңқ тез), like greased lightning (найзағайдай демейді [М: сабырлы, паң, маңғаз. Е: жылдам), т.б. фразеологиялық теңеулер "be", "seem", "find sb"]. адамның жылдам, тез жасайтын іс-қимылын бейнелі түрде көрсету үшін қолданылады.

ӘДЕБИЕТТЕР

1. Арутюнова Н. Д. Образ/опыт концептуального анализа // Референция и проблемы текстоборудования. М., 1988. –117-119с. 2. Вежбицкая А. Язык, Культура. Познание. М., 1996. –416с 3. Оразалиева Э. Қазақ тіл біліміндегі когнитивті парадигма. Ф.ғ.д. дис. қолжазбасы. – Алматы, 2006. – 321 б 4. Манкеева Ж. Қазақ тілін зерттеудің когнитивтік негіздері // Тілтаным. № 4, 2001, 39-44 б. 5. Гиздатов Г. Типология и динамика когнитивных моделей в речевой деятельности. Дисс. док. филол.наук. – Алматы, 1999. 6. Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию. М.: ОАО НГ «Прогресс», 2000. – 400 c. 7. Смағұлова Г. Н. Мағыналас фразеологизмдердің ұлттық-мәдени аспектілері. – Алматы: «Елтаным» баспасы, –2010. – 244 б. 8. Қоңыров Т. Тұрақты теңеулер сөздігі.– Алматы: Арыс, 2007. – 439 б. 9. Bolinger D. The Phrasal Verb in English. – Cambridge: Harvard University Press, 1971. 10. Cowie, A. P. and R. Mackin. Oxford Dictionary of Phrasal Verbs. – Oxford: Oxford University Press, 1993.

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 39

Web of Scholar ISSN 2518-167X

НЕВЕРБАЛЬНЫЕ КОМПОНЕНТЫ КОММУНИКАЦИИ В ПРОИЗВЕДЕНИЯХ КАЗАХСКИХ ПИСАТЕЛЕЙ И ОСОБЕННОСТИ ИХ ПЕРЕВОДА

к. ф. н., доцент Бейсембаева С. Б.

Казахстан, г.Туркестан, Международный казахско-турецкий университет имени Х. А. Ясави

ARTICLE INFO ABSTRACT Received 31 December 2017 The article considers non-verbal components of communication in the Accepted 18 January 2018 literary texts of Kazakh writers and identifies the features of their translation. Published 10 February 2018 For the purposes of contrastive research in non-verbal components of the communication consist language conformity between the formal (external) KEYWORDS and content aspects of the kineme (smallest units). communication, Research has revealed various lexical means of reflecting kinetic (linguistic) speech, elements of communication, fixing gestures either from the form technique kinesics, of execution in the content plan which includes the semantic, pragmatic cross-language comparisons, aspects, stylistic features using of the kinem (smallest units) or describing interpretation, gestures simultaneously in different aspects. lacuna

Введение. Параязык, функционируя недостаточным оказывается словарное совместно с лингвистическими единицами, предложение. Это именно они, вопреки влияет на объем и качество передаваемой видимости, превращают наиболее скудные информации, об этом свидетельствуют высказывания в полные эксплицитные наблюдения за поведением собеседников в выражения» [3, 56]. процессе речевого общения. По свидетельству Исследование жестовых систем, Д. Эйберкромби, «хотя мы продуцируем речь используемых в разных речевых коллективах, органами речи, мы передаем информацию только начато. Поэтому естественно, что всем нашим корпусом…», «паралингви- методика подобных исследований недоста- стические явления происходят одновременно точно разработана, тем более применительно с языком, взаимодействуют с ним и вместе с к письменным источникам. Предложен, ним образуют целостную систему например, вариант межъязыковых коммуникации» [1, 64]. сопоставлений, в котором исследование Системы жестов ряда народов изучены языковых единиц отражения жестов достаточно полно. Например, жесты англичан сочетается с опросом информантов: жест - его были изучены А. Пизом [2]. Что касается значение - фразеологизм - его значение. исследований невербальных компонентов Применяя переводческий анализ в коммуникации в казахском языкознании, то качестве способа выявления национальной они находятся на стадии развития. специфики жестов, нужно исходить из Между тем, именно на Востоке можно следующих посылок: встретить плодородную почву для проявления 1) поскольку значительные расхож- невербальных средств коммуникации. Всем дения, обуславливающие неповторимую известно, что именно на Востоке женщина специфику общения разных речевых долгие годы находилась в бесправном коллективов, равно как и долю участия в нем положении. И мужчина, хозяин дома, почти дополнительных средств передачи не разговаривал с женщиной, особенно при информации, обнаруживаются, наряду с посторонних. А «неартикулируемые элементы языковыми особенностями в невербальных (то есть интонация, мимика, жесты, факторах речи, последние отражаются в выразительные движения) употребляются в художественном тексте достаточно регулярно, тем большем количестве и приобретают тем объективно, полно. большее значение, чем более имплицитным и

40 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

2) опытный переводчик, знающий аспекты, стилистические особенности культуру, обычаи, особенности речевого употребления кинем, либо описывающие этикета другого народа, стремится адекватно жесты в разных аспектах одновременно. и полно передать специфику кинесических Попутно отметим сложности компонентов речи при переводе. словесного описания ряда жестов при Для целей контрастивного исследования переводе с казахского на русский. Основные невербальных компонентов общения сопостав- причины, обуславливающие трудности при ляются их языковые соответствия с учетом передаче кинем, сводятся к следующему: формального (внешнего) и содержательного 1) отсутствие одно-однозначного аспектов кинем. соответствия жестов у казахов и русских по Наблюдения показали, что объект форме и по содержанию. Совпадение в ряде сопоставления, локализован, как правило, в случаев может создать ложное впечатление об синтаксических структурах больших, чем абсолютном тождестве соответствующих предложение, особенно в тех случаях, когда жестов. Сравним жест «воздеть руки» и «екі осознаются факты расхождений в жестовом қолын көтеру», обозначающий обращение к поведении двух народов. Поэтому словесные богу. Нужно отметить, что кроме некоторых выражения, переводящие явления моторных различий, не препятствующих кинетического кода в плоскость языка, опознаванию жеста представителями обеих обнаруживаются как в рамках микро- так и культур, имеются различия в их содержании, макроконтекста. а именно: в казахском узусе он может быть Исследования выявили разнотипные интерпретирован несколько шире, чем в лексические средства отражения кинети- русском, так как помимо своего основного ческих элементов общения, фиксирующие значения, общего для двух народов, он жесты либо со стороны формы (техники) передает в общении казахов также акт исполнения, в содержательном плане, проклятия. включающем смысловой, прагматический

- Қарғыс атсын ол күнді! - деді Бұқар жырау - Будь проклят этот день – екі қолын жоғары көтеріп. – Қайта оралмасын, вскричал старый жырау, потрясая сухим өшсін қарасы сол қалпымен! [4, 303] кулаком.

2) существование кинесических лакун внутренней формы, которая сохраняется в разных типов, которые рассматриваются ниже. производном имени, указывая на В связи с лакунами возникает проблема соответствующий жест. их передачи при переводе: с одной стороны, В рамках сопоставительного исследо- желая сохранить национальную специфику вания параллельных текстов наиболее жестикуляции, переводчик отыскивает спосо- эффективным, по мнению некоторых ученых, бы передачи жеста при переводе, с другой является метод установления лакун. Данный стороны, копируя способ описания жеста в метод можно интерпретировать двояко. С оригинале переводчик может в результате одной стороны, это способ выявления в тексте передать его неполно, что приведет к языковых и неязыковых явлений, по непониманию текста, либо к неверной отношению к которым невозможно приме- интерпретации поведения персонажа в связи с нить набор известных уже правил. Подобные отсутствием необходимых знаний у читателя. факты сигнализируют о присутствии в тексте 3) языковое развитие так называемой форм, не имеющих непосредственных «жестовой лексики», то есть дальнейшее коррелятов в языке перевода. Например, «бет развитие по законам того или иного языка сипап, бата беру», «босаға керу», «мұрнын лексических единиц обозначения жестов, кесіп беру» не имеют эквивалентов в русском имеющих прозрачную внутреннюю форму. В языке. С другой стороны, метод лакун этом отношении особенно показательны предполагает установление соотношения случаи универбации словосочетаний, когда инварианты / варианты, где инвариант несколькословное наименование сокращается мыслится как некое речевое поведение со до однословной номинации, например: всеми присущими ему компонентами, которое ауызды ашып жүру - ашықауыз, аяғын жәй характеризует представителя любой культуры, басып жүру - жәйбасар. Основная трудность а варианты являются формами реализации при передаче подобных однословных инварианта, обладая некоторыми различиями образований возникает в отношении

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 41

Web of Scholar ISSN 2518-167X

и совпадениями, по сравнению с любыми инвариант другими лингвокультурными вариантами. Показательными в этом отношении вариант1 ≈ вариант2 являются средства обозначения кинем в содержательном плане, которые ориенти- Рис. 2. рованы на функциональное назначение, а не форму исполнения жеста. Таков обычный 3) отсутствие соответствия, при способ фиксации экспрессивных жестов, котором наиболее очевидно выявляются которые по своему характеру более интеркультурные кинесические лакуны: импульсивны и менее условны по сравнению с другими жестами. Именно поэтому в разных инвариант инвариант социумах обнаруживается значительное сходство между ними, что определяет 0 вариант2 вариант1 0 легкость ассоциации соответствующих жестов-вариантов с инвариантами. Рис. 3. Эксперимент. Анализ единиц обозначения основных типов жестов Случаи полного совпадения кинем свидетельствует о существовании трех видов охватывают достаточно разнообразные виды соответствий в жестовой коммуникации в жестикуляции. Это легко проследить на сопоставляемых культурах: примере отражения условных жестов, 1) полное соответствие в обладающих означающим, так и означаемым. функциональном назначении жеста, технике При этом учитывается лишь факт его исполнения и стилистическому совпадения жестов со стороны «внешней употреблению: семантикиң, техники исполнения, особенностей употребления. инвариант В классификации жестовых средств по переводческому принципу жесты, жесты вариант1 = вариант2 идентичные как в плане содержания, так и в плане выражения отнесены к «ареальным»/2/. Рис. 1. Их совпадение обусловлено в какой-то степени схожими условиями практической 2) частичное соответствие, при деятельности, взаимовлиянием культур, котором наблюдается расхождение в каком- анатомией человека (в особенности в либо из аспектов при сходстве остальных черт: отношении экспрессивных жестов).

Қостағы жылқыға кісі жіберіп, ат ауыстырам Сейчас жигиты приведут из табуна

деп осында оралып ем, жүргелі отырмын! Абай новых, на них скорей доеду... Теперь и

жақтырмай ернін шүйірді [5, 123] Аблай недовольно выпятил губы.

Нередко недостаточно эксплицирован- объемом тех фоновых знаний, которыми ное со стороны формы описание жеста в располагает переводчик. Для иллюстрации оригинале конкретизируется при переводе. приведем следующий пример: Более полная передача жеста в подобном случае во многом определяется

Міне, осындай ішкі Именно для этого Шубар и созвал в Жидебае около сотни аткаминеров – есептермен Шұбар жүз родовых старейшин, елюбасы – и, подчеркивая значительность встречи, қаралы атқамінерді заколол для них кок-каска – серую кобылицу с отметиной на лбу. В древности көкқасқ а сойып, қонақ такую лощадь закалывали перед началом какого-либо важного дела и давали еткен [5, 40]. торжественную клятву в верности друг другу, опуская пальцы в ее кровь. Впоследствие угощение мясом кок-каска стало символом единомыслия и верности общему делу…

Случаи частичного совпадения кинем исполнения или содержательном плане можно являются весьма распространенными, и в говорить о моторных, либо функциональных зависимости от расхождений в технике (форме) вариантах соответствующего инварианта:

42 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

1) кинемы, совпадающие в своем алдына тастау», что значит бросить вызов кому- функциональном назначении, но либо, который совпадает в плане содержания с различающиеся в моторном аспекте. Для жестом «бросить в лицо перчатку». иллюстрации можно привести жест «қамшыны

– Ал егер жауап қайырмаса ше? – А если будут молчать? – Мә, менің қамшым… Жауап қайырмайтын – Вот моя плеть… Брось им ее болса алдарына таста да, өзің кейін шап! [4, 290]. тогда и скачи назад!

В данном случае переводчик производит Можно привести более яркий пример дословный перевод, что может вызвать соответствия жестов в функциональном неясности при интерпретации данного текста отношении, но различающийся в моторном носителем языка перевода, поскольку данный плане: жест является национально специфичным.

– Арсыз ба, Бұқар-еке! – деді Науан ұста – О, наш жырау!.. Воин склонил голову қос қолын кеудесіне қойып [4,71]. перед певцом.

Примеры моторного несоответствия Науқастанды - дерт батты. Алыс жолға можно наблюдать в ходе всей диссертации. жөн тартты!... Показателями являются жесты данные в деп, Ыбырайдың жанынан артық переводе примеров, подчеркнутые волнистой көретін жары Зейнеп отыр еді» [6, 64]. линией. Случаи отсутствия совпадения кинем в 2) кинемы, совпадающие в моторном жестовой коммуникации двух народов плане, но не являющиеся эквивалентами в представляют собой абсолютные лакуны, и, содержательном плане. следовательно, им не могут быть подобраны Для примера можно привести русский соответствующие готовые корреляты при жест «руки в боки», который обозначает переводе. Такие жесты в упомянутой выше уверенность в себе, задорность и казахский классификации жестов рассматриваются как жест «екі бүйірін таяну», который является жесты-реалии, которые являются характерными табу в повседневной жизни, поскольку только для данной культуры. При передаче является ритуальным жестом и используется жестов-реалий переводчик сталкивается с одной женщинами-казашками при оплакивании из спорных проблем теории художественного близкого человека. перевода: сохранить жестовую лакуну или же «Басына Ыбырайдың қара бөкебайын не переводить ее совсем. бос салып, белі мықтап буулы екі бүйірін Часто переводчики не переводят таянып: Душар болды дерт қатты, Алғанын жестовую лакуну совсем. Такой пример тастап сарбазым можно привести из перевода романа М. Ауэзова «Путь Абая»

Сондай қартаңдау, ысқаяқ жеңге болып, түсін Он стал изображать немолодую, с өзгертіп , ернін сылп еткізген. Және бетін жыртып, хитринкой женщину, проведя по щеке сығырайып тұрып: пальцем и балагуря, воскликнул: - Неужели – Омай, шикін, о несі екен! “Жігітім” деп, это тот, о котором говорили: “джигит”, “қара қазақтың асылы” деп. О немесі Абайдың “интеллигент”. Оказывается этот әнеубіреу қырыққан борбайланған солдат баласы ма, длинноногий, стриженный солдат – сын бетім -ау! [5,185]. Абая! О, ужас!

Как видно из данного примера, жест Описательный способ неизбежно «ернін сылп еткізу» был оставлен приводит к многословию, что пагубно влияет переводчиком без внимания. на текст. Сохранение лакуны в виде При сохранении жеста естественно встает дословной передачи жеста, объясняемое проблема выбора адекватного способа перевода: стремлением автора передать национальное описательного (объяснительного) или своеобразие оригинала, также имеет буквального с необходимым комментарием.

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 43

Web of Scholar ISSN 2518-167X

нежелательные последствия, в частности, 1) полуэксплицированные описания, создает трудности в интерпретации текста. которые, в свою очередь, могут быть двух видов: Текст оригинала содержит единицы, а) в названии - обозначении содержится обозначающие жесты-лакуны с разной указания на технику исполнения жеста; его степенью эксплицитности. С этой точки функциональное назначение должно быть зрения можно выделить 2 типа словесных конкретизировано с помощью микроконтекста описаний жестов-лакун: или фоновых знаний.

Бреулер жағасын ұстап, Одни, хватаясь за ворот в знак удивления, шошынып тыңдасты. Біреулер ішін слушали с нескрываемой тревогой, другие же – с

тартып, сүйсініп құлақ салды [5]. удивлением, с радостью.

б) обозначение указывает на исполнения не эксплицирована. Примером функциональное назначение жеста, техника является жест «бата беру»

Бауыржан мен Салтанатқа той жасап, бата Они сыграли им свадьбу и,

беріп, шығарып салды. благославив, проводили.

2) эксплицитные обозначения жестов на внешнюю форму и семантику. Хан Белой Орды Джаныбек, перед которым …Жәнібек хан нүкерлерімен таяу келіп қол құсырып иіліп сәлем берді: трепетали враги, подошел к холму и, как сын перед мудрым престарелым отцом, склонился в глубоком – Арсың ба, Асан ата! – Барсың ба, жарқыным? земном поклоне. Такого еще не было в степи, чтобы хан поклонился народному певцу!.. Хан енді қазақ әдетімен алдымен құшағын айқастырып, кеудесіне кеудесін – Здравствуйте, дед Асан!..

тигізіп, әуелі Асан қайғымен сәлемдесті, – Здоров ли ты, наш светоч?! содан соң барып Қотан жыраумен, По древнему казахскому обычаю, они трижды Қазтуғанмен амандасты [4,207]. обнялись через плечо, как люди, делающие одно и то же дело.

В данном примере мы снова наблюдаем Результаты исследования. Таким неточность перевода, поскольку техника образом, исследования свидетельствуют о исполнения кинемы «земной поклон» явном преобладании первого способа частично не совпадает с техникой исполнения обозначения жестов-лакун. К сожалению, при кинемы, указанной в оригинале. В технике восприятии иноязычного текста исполнения «земной поклон» правая рука полуэксплицированные описания создают опускается до земли, а в кинеме «қол қусырып определенные трудности для корректной иіліп сәлем берді» руки скрещиваются на интерпретации текста при недостаточном груди. В данном случае наиболее удобным знании особенностей национальной культуры способом передачи жеста в переводе является, и специфики речевого поведения носителей по нашему мнению буквальный перевод, языка оригинала. Трудности могут быть поскольку в описании кинемы в оригинале различного характера. Так, интерпретация хорошо раскрывается и внешняя форма и описаний жестовых лакун, обозначенных со семантика жеста. стороны формы исполнения жеста, При переводе второго жеста “құшағын осложняется по причине существования айқастырып, кеудесіне кеудесін тигізіп” кинем-омонимов и полифункциональных автор пытается дать и полноценное описание кинем. В отношении описания жестов, техники исполнения, и расрыть семантику экслицированных со стороны содержания, жеста “они трижды обнялись через плечо, как возникают сложности из-за отсутствия люди, делающие одно и то же дело”. Но, к однозначного соответствия между формой и сожалению, в языке перевода дана содержанием жеста. Ведь одно и то же неправильная интерпретация жеста. В данном содержание может быть выражено разными примере речь идет о ритуальном жесте, кинемами в зависимости от общей обстановки, используемом при смерти близкого человека, участников общения, полевых, своего рода выражение соболезнования. межличностных факторов. Например, знаком

44 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

приветствия может быть рукопожатие, легкий 3) стремлением переводчика наиболее поклон, поцелуй. тонко и полно передать национальную При переводе приходится учитывать специфику жеста, особенно, если он упомянутые трудности интерпретации текста, характерен для общества другого народа и, которые обусловлены языковой формой как следствие, неоднократно упоминается в воплощения в оригинале жестов-лакун. тексте оригинала; При переводе происходит частичная 4) принципиальной возможностью компенсация неполных обозначений жестов: в использовать в зависимости от условий отношении описаний моторных характеристик контекста моторную или функциональную жеста - в плане его функционального компенсацию. назначения, в отношении обозначений жеста с Выводы. Таким образом, можно точки зрения его функционального сделать вывод, что очень много интересных и назначения - в плане техники исполнения. ценных сведений об особенностях жестового Указанные виды компенсаций рассматриваются поведения можно получить в результате как соответственно функциональная и исследования единиц отражения кинем в моторная компенсации. художественном тексте. Это, в первую Нередко при переводе одной и той же очередь, относится к изучению национально- жестовой лакуны, неоднократно описываемой культурной специфики жестикуляции, в тексте оригинала, предлагается несколько которая может быть исследована как на вариантов с разными видами компенсации. материале одноязычных текстов, так и путем Поскольку существование жестовой сопоставления параллельных тестов. Именно лакуны в речевом общении обуславливает в последнем случае, отчетливо выявляется соответствующую лексическую лакуну в сходства и различия в жестовом поведении языке перевода, передача ее описания на представителей разных культур. другой язык может осуществляться по- В условиях отсутствия непосредствен- разному. Это определяется рядом факторов: ного контакта с представителями страны 1) полифункциональным характером изучаемого языка результаты обработки жеста-лакун; материала литературных источников трудно 2) стилистическими особенностями переоценить в практике преподавания употребления жеста; иностранного языка.

ЛИТЕРАТУРА

1. Эйберкромби Д. Параязык. – «communication in fase – to – fase interaction». Ln., 1972. – P.64 2. Пиз А. Язык телодвижений. – Минск, 1992. – 262 с. 3. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. – Москва: Иностранная литература, 1955. – 416 с. 4. Есенберлин И. Кочевники. – Алматы:Жазушы,1976 5. Ауэзов М. Путь Абая. - Алматы,1961, - 804с. 6. Майлин Б. Произведения. – Алма-Ата, 1963.

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 45

Web of Scholar ISSN 2518-167X

О ФОРМУЛЕ СОЕДИНИТЕЛЬНЫХ БЕССОЮЗНЫХ СЛОЖНЫХ ПРЕДЛОЖЕНИЙ ОДНОРОДНОГО СОСТАВА

Кулизаде С. Ш.

Азербайджан, Баку, Азербайджанский Государственный Университет Нефти и Промышленности, преподаватель

ARTICLE INFO ABSTRACT Received 04 January 2018 İn this article we consider the problem of an uncomplicated complex Accepted 19 January 2018 proporsal of a BSP of a homogenous composition that ossupy an important Published 10 February 2018 place in the system ofr complex sentences, and without having developed well-known ideas about the specifics of their assembly and semantics, it is KEYWORDS difficult to deeply and consistently interpret both the complex sentence system as a whole and the features numerous components of this system. Homogeneous composition, The tasks of this article do not include a detailed study of possible predictive, combinations of coordinators of homogeneity, their hierarchy, the implicit, identification of minimal “sets”. This question is subject to special research. gontextual, The creation of the model allows us to approach the assence of the BSP of a explicit, uniform composition, to identify other connecting structures from among ceneral context, others, to clarify in the future the classification of the unsuccessful complex preposition, sentences, which is necessary both for research and for pedagogical practice. postposition, interposition, semantic structure

Бессоюзные сложные предложения Синтаксическая форма в её классическом (БСП) однородного состава предложений, и, понимании (Соссюр, Бодуэн де Куртенэ, не выработав известных представителей о Фортунамов, Виноградов и мн.др.) – это специфике их строения и семантики, трудно единство синтаксического средства и того глубоко и последовательно осмыслить как значения, которое это средство выражает. систему сложного предложения в целом, так и Известно, что синтаксическим средством БСП особенности многочисленных составляющих является интонация 3 . Она служит сигналом к этой системы. поиску смысловых отношений между Под БСП однородного состава принято предикативным конструкциями в содержании понимать «двучленные, трёхчленные и этих конструкций. Что касается соедини- многочленные сочетания однородных по тельных БСП однородного состава, то для них синтаксическому значению предложений, синтаксическим средством является пере- потерявших свою коммуникативную числительная интонация 4 , отличительная самостоятельность как отдельные единицы особенность которой – одинаковость инто- сообщений и объединенных единством нирования всех предикативных конструкций, присущего им синтаксического значения кроме последней. Перечислительная инто-нация однородности, т.е. одинакового отношения к – сигнал к поиску общей идей в содержании тому целому, которое они выражают 1 . БСП соединительных предикативных конструкций. однородного состава образуют «..незамкнутый Следует подчеркнуть, что в БСП ряд равнозначных предложений, связанных однородного состава может быть достаточно друг с другом только значением однородности, большое количество показателей разного соединительными паузами и повторяющейся рода, указывающих на эту общую идею. однотонной интонацией 1 . В истории науки о Однако важно, что интонация перечисления русском языке вопрос о БСП однородного как синтаксическое средство может заставить состава изучался мало и решался неоднозначно. адресата обнаружить эту общую идею Именно этот «незамкнутый ряд» вызывает независимо от всех других показателей. сомнение даже у них ученых, которые Рассмотрим следующие предложения: признают за бессоюзными конструкциями Зина читала Лескова. По радио статус предложения 2 . Попробуем подойти к передавали Мусоргского. Как связаны БСП однородного состава как к особой между собой эти предложения, мы ничего синтаксической форме. сказать не можем. Но если их соединить

46 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

перечислительной интонацией, то это обяжет элементу выражения однородности, нас обнаружить общую идею, несмотря на то, сопутствуют многие другие показатели. Они что в тексте она может быть прямо не не являются обязательными для выражения названа, а представлена имплицитна или однородности, но настолько частотны и контекстуально, как в данном примере: характерны для БСП однородного состава, Как будто ничего не произошло . что без их тщательного изучения всякое Зина читала Лескова, но радио передавали описание данных конструкций было бы Мусоргского (Д. Гранин. Иду на грозу). неполным. К анализу этих сопутствующих В своем понимании БСП однородного координаторов однородности (сигналов состава мы в целом придерживаемся соответствия, равенства) мы и обращаемся. определения Н. С. Поспелова. К сожалению, в Сопоставим предложения: 1) На отмели этом определении непонятно, что выросли сосны, разбиты сады, цветут цветы, представляет собой то «целое», к которому виллы сверкают тщательно вымытыми одинаково относятся части БСП. стёклами; 2) Слышен разноголосный шум, Конкретизируя данное представление коровы - мычат, овцы блеют, лают собаки. применительно к сложносочиненному Нетрудно заметить, что в первом случае все предложению однородного состава. части БСП выступают как аналогичные в И. А. Попова называет «это целое» «общей плане положительной оценки, во втором – картиной, которая рисуется частями нейтральной оценки. Следовательно, предложения 6 обнаруживая известное оценочные значения – положительное, сходство данных представлений с отрицательное, нейтральное – тоже являются представлениями А. М. Пешковского об тем общ0им элементом, к которому однородных членах простого предложения 7 одинаково относятся части бессоюзных и переводя его представление в сложных предложений. семантический план, Н. Н. Холодов приходит Наблюдения показали, что части БСП к выводу, что члены являются однородными, могут осознаваться однородными по если они, обнаруживая определенное отношению к той вещественной семантике грамматическое и вещественное сходство, которая выражена эксплицитно: а) в общем одинаково относятся к некой общей для них контексте, б) в общей предикативной части, семантике 8 . Значит, необходимо выявить те соотносимой о главной частью общие компоненты в семантической сложноподчиненного предложения или с структуре рассматриваемого типа, по обобщающими словами при однородных отношению к которым части этих членах, в) в общем придаточном предложений выступают как однородные. предложении, г) в общих вопросительных К числу таких координаторов в БСП членах предложениях, д) в комбинациях можно отнести образующуюся на основе перечисленных способов 9 . Указанное составных частей семантику, которую по однородности (сигналы соответствия, способу выражения можно назвать равенства) в БСП занимают различные имплицитной. Это тог, что Н. С. Поспелов положения, они могут находится в называет «целым», которое выражается препозиции, постпозиции и интерпозиции. составными частями, И. А. Попова - «общей Могут быть представлены эксплицитно идеей». Например, идея тяжелой болезни, водной из однородных частей, недуга, тяжелого физического состояния подразумеваясь в последующих. Сравнение: заключается в предложении: «Застывала кровь, Голь хитра, голь мудрена, голь на выдумки болели виски, тяжело поднимались веки горазда (Даль, Пословицы). У всех ломался (А. К. Виноградов. Три цвета времени). голос, О появился пух на подбородке Объединить части БСП может, например, идея (Тынянов. Пушкин). Здесь О – знак весны, унылости или ликования в природе и т.д. имплицитно представленной (незамещенной) Семантика предложений является отражением синтаксической позиции. бесконечных реалий действительности, поэтому В одних случаях эксплицитно бесконечно и количество оснований представленный координатор однородности соотношения компонентов. Однако в границах будет выражать наиболее общее значение каждого БСП семантика значит, следующий всего предложения, а однородные части – общий компонент в семантической структуре выполнять функции распространителей, наших БСП – имплицитная семантика, общая конкрентизаторов информации (см. идея предложения. соответственно): а) И все молчали . Молчал Общая идея предложения, выявляемая 9-й «Б» у входа в морг, молчали интонацией перечисления, образует старшеклассники на улице, молчали синтаксическую форму соединительных БСП учительницы младших классов (Васильев. однородного состава. Однако обычно Завтра была война). …полярно разнообразна синтаксической форме, как главному была аудитория . Восседали мэтры,

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 47

Web of Scholar ISSN 2518-167X

бушевали студенты, шуршали шумные сам орёт, сам и песенки поёт (Даль. платья мемуаровые (Вознесенский. Прорабы Пословицы). Был верхи низ, было время, духа); б) И вообще никого не тревожили, была материя (Сейчас ничего нет) никто не вызывал к доске, никто не (Шкловский. Жили-были); Полюбил спрашивал уроков (Васильев. Завтра была богатый – бедную, полюбил учёный – война); в) Село шумно ликует, слышно, как глупую, полюбил румяный – бледную, двое налаживаются петь, заливчато и звонко полюбил хороший – вредную (Цветаева). В хохочет девица, надрывается гармоника, орут последнем примере отличается не только мальчишки (Горький. Ералаш). Члены семьи приём лексического повтора сказуемого, но и не имели изолированных комнат, столовая приём системного контраста подлежащих и – для всех, спальня – для всех, - все было дополнений. Однако более частотны общим (Вознесенский. Прорабы духа). конструкции, где вместо повтора сказуемого В других случаях координатор наблюдается явление эллипса: Есть великие однородности выражает не общее, а частное открытия характеров и типов: Гончаров значение. Так, общий второстепенный член открыл Обломова, Тургенев – Базарова, предложения может указывать на место (как в Сервантес – Дон-Кихота (Гранин. Эта данном случае), а также на условие, время и странная жизнь). Заметим, что в основе т.д., в котором происходят описываемые механизма конструирования параллельной события; г) В Санкт-Петербург, в темной фразы 10 (а большинство анализируемых квартире, недалеко от Казанского собора, конструкций являются таковыми лежит лежат рукописи Тынянова, О стоят на полках лексико-семантическая соотнесённость романы. О лежит архив Кюхельбекера прежде всего предикатов: Чуть глянуть в (Шкловский, Жили-были). На улицах дул бумаги – и распахиваются двери, щёлкает ветер, О стремительно поступала весна, О турникет, подымается шлагбаум (Нагибин. портились дороги, О все кричали, О все бегали Один на один). Пронзительно дребезжат с оружием (Шкловский. Жили-были). Таким извозчичьи пролетки, громыхают ломовые образом, следующий общий компонент в полки, скрипят мужицкие телеги, так как семантической структуре наших БСП – общая эта площадь – самое бойкое место - эксплицитно представленная семантика (Э). соединяющее через Столетников переулок Наблюдения показали, что среди БСП два района города (Гиляровский. Москва и однородного состава встречаются такие, в москвичи). В целом можно утверждать, что которых семантика эксплицитная может лексический состав соединительных БСП совпадать по содержанию с семантикой однородного состава синонимичен (С), имплицитной, выражая общую идею: Поздняя тематически един. осень . Грачи улетели, лес обнажился, поля Грамматическая структура БСП опустели (Некрасов. Несжатая полоса). Каждая однородного состава своеобразна. См.: я – из однородных частей в этом случае является сын, я – брат, я – отец (Коробов. Василий равноправной, дополняет картину поздней Шукшин). Век торопится, век истекает осени, о которой сообщает контекст. Однако (Вознесенский. Прорабы духа). Имя твое – указанные координаторы однородности по птица в руке, имя твое – льдинка на языке своему содержанию могут и не совпадает ни с (Цветаева имя твое – птица в руке). Сходство временной семантикой, содержащейся в составов данных конструкций обеспечивает эксплицитно представленной общей части БСП, параллелизмом расположения в однородных ни с ее конкретной вещественной семантикой. частях главных членов (П). Важную роль в создании тематического В каждом из приведенных примеров мы в единства частей соединительных БСП целях удобства описания обращали внимание однородного состава играют синонимы, часто на какой-то один координатор однородности. контекстуальные. Встречаются случаи Тематическое единство создаётся лекси- повторения в каждой из однородных частей ко-семантической соотнесенности однородных главных членов предложении: Сам пишет, частей данных соединительных конструкций.

ЛИТЕРАТУРА 1. Постлов Н. С. О грамматической природе и принципах классификации бессоюзных сложных предложений, М., 2. Ломтев Т. П. Синтагматические предложения. М. 1976 г. 3. Ширлев Е. А. Основы системного описания БСП. М. 1984 г. 4. Современный русский литературный язык. М. 1982 г. 5. Попова И. А. Сложносочиненные предложения в современном русском языке. М. 6. Холодов Н. Н. Сложносочиненные предложения в современном русском языке. Смоленск-1975 г. 7. Антипина И. В. К вопросу о бессоюзных сложных предложениях однородного состава. М. 1983 г.

48 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

«СТЕРЕОТИПНІ» ПОМИЛКИ У СИТУАЦІЯХ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Микуляк О. В.

Україна, Луцьк, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, аспірантка

ARTICLE INFO ABSTRACT Received 05 January 2018 The article deals with the communicative failures caused by «stereotypical» Accepted 20 January 2018 mistakes. Their national and cultural markedness has been analyzed based on Published 10 February 2018 the German migrant fiction texts. In the course of analysis the «stereotypical» mistakes induced by some ethnic and behavioral stereotypes as well as the KEYWORDS «stereotypical» mistakes caused by mental stereotypes of cognitive stereotype, consciousness have been distinguished. «stereotypical» mistakes, According to the research results, superstitiousness, modesty, ability to hide communicative failures, the obvious and lack of prospective planning are intrinsic to the Poles. On the ethnic stereotypes, other hand, the Germans can be characterized as straightforward, frank, and behavioral stereotypes, able to regulate the time as well as stick to arrangements. The Russians, in mental stereotypes, their turn, are jealous and shortsighted. Such a difference in world perception cross-cultural communication, is the main reason of communicative failures in the process of the Poles, communication among the representatives of different linguistic cultures. the Germans

Вступ. Упереджене та стереотипне різних лінгвокультур; простежити національну- сприйняття й оцінка особливостей, власти- культурну маркованість стереотипів, виявивши востей та атрибутів людей та груп у найбільш характерні риси досліджуваних повсякденному житті є неминучим, оскільки народів: німців, поляків та росіян. вони виконують важливі функції задля Дослідженням означеної проблеми швидкого, повного та надійного орієнтування, займаються такі науковці як: А. Шейтца, для соціального позиціювання, для посилення А. Томас, Д. Гудков, Н. Федорова, О. Павлов- самооцінки. ська, М. Філіппова та інші. Саме на їх Під час міжкультурної комунікації здобутки ми посилаємося при аналізі. упередження та стереотипи проявляються Матеріалом для дослідження послужили особливо. Вони керують сприйняттям, тексти німецькомовних авторів-мігрантів, оцінкою, емоціями та соціальною поведінкою зокрема, Ш. Мьоллера, В. Камінера, А. Фрьоліх. [8, c.15-16]. Актуальність нашого дослідження У міжкультурній комунікації зумовлена відсутність подібних розвідок на стереотипи є результатом етноцентричної основі текстів німецькомовної літератури реакції, тобто складанням суджень про чужі мігрантів. культурні цінності, спираючись на цінності Результати дослідження. Стереотипи власного народу. Часто при міжкультурній можна розуміти як соціальні категорії. При їх комунікації й оцінці співрозмовників, виникненні та вживанні відбуваються два комуніканти керуються стереотипами або ж різних процеси: індукція та дедукція. упередженнями, що склалися раніше та – При утворенні стереотипу індукція оцінюють співрозмовників крізь призму відіграє вирішаючи роль. При ній властивості власної культурної ідентичності, тобто через однієї людини переносяться на властивості порівняння «себе», «нас» і «їх». [3, c.225], [2]. соціальної групи, якій вона належить. Тобто в Метою статті є дослідження основі стереотипу лежить конкретне «стереотипних» помилок, що призводять до спостереження. Наприклад, оскільки ця комунікативних невдач у ситуаціях людина є дуже охайною і швейцарцем, всі міжкультурного спілкування. Нашими швейцарці є дуже охайними. першочерговими завданнями є: виявити та – При дедукції певний стереотип вже проаналізувати найбільш частотні помилки, існує. На основі приналежності до соціальної спричинені стереотипними уявленнями людей групи людині приписують певні властивості.

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 49

Web of Scholar ISSN 2518-167X

Наприклад, оскільки він швейцарець, він є ментальних рис того народу. Так, Штеффен дуже охайний [7, c. 27-28]. Мьоллер, перебуваючи в Польщі, засвоїв, що Розглянемо причини виникнення там не годиться вихвалятися. Відповідно, коли «стереотипних» помилок у ситуаціях його знайомий запитав про ціну машини, котру міжкультурної комунікації. він недавно придбав, той почав змінювати Часто комунікативні невдачі виникають тему розмови, заперечувати, приховувати через нерозуміння або ж незнання ментальних очевидне. Як і в попередньому прикладі, стереотипів того чи іншого народу. Так, комунікативної мети не було досягнуто. наприклад, полякам притаманна скромність, «Hey, Steffen, nicht übel, der Schlitten! приховання очевидного. Це найбільше Was hat denn der Spaβ gekostet?» стосується компліментів, наприклад, жінкам, а «Ach, weiβt du, ich habe ihn günstiger також особистого доброботу. Згідно з наявними bekommen, weil ich Stammkunde bei dem стереотипами, поляки стараються уникати Händler bin». вихваляння, виставлення чого-небудь напоказ, «Und wie viel hast du hingelegt?» а, навпаки, применшують, приховують істинну «Sie sind runtergegangen mit dem Preis, сутність речей, для того щоб, як вважається, weil der Wagen ein paar Kratzer im Lack hat». запобігти заздрості з боку інших людей. При «Und was musstest du dann zahlen?» розмові це може супроводжуватися «Na ja, es hat sich herausgestellt, dass запереченнями, швидкою зміною теми розмови, mein Onkel mit der Buchhalterin des Ladens що, безперечно, перешкоджає успішному studiert hat». протіканню бесіди між комунікантами, а це, у «Na, bei so vielen Vergünstigungen war свою чергу, призводить до комунікативних das Auto wohl fast umsonst, was?» провалів. Для німців, на противагу, притаманна «Fast. Sie haben mich aber trotzdem прямолінійність, відвертість, правдивість betrogen. Die Kiste ist keine tausend Zloty wert. інформації. Так, німець, який проживає у Der fünfte Gang geht nicht. Tja, was soll man Польщі, намагався зробити компліменти своїй machen. Jetzt ist es zu spät, um es знайомій польці – пані Анні, при цьому чув у zurückzugeben. Ich habe die Rechnung відповідь постійні заперечення. Стосовно її weggeworfen» [6, с. 40]. красивого нового взуття, вона сказала, що Мовними одиницями, які підкреслюють носить його уже більше, як два тижні. Коли ж заперечення, применшують сутність він говорив про біленьке плаття, вона відразу сказаного є: вищий ступінь порівняння показала йому пляму. І нарешті сказавши, що прикметника günstig – günstiger, вживання пані Аня виглядає сьогодні чудово, вона знову дієслів із префіксами (he)runter-, zurück-, weg-, заперечила, відповівши, що у неї болить голова. що вказує на рух вниз, назад, тобто зменшує «Frau Anja, was haben Sie für schöne, дію – runtergehen, zurückgeben, wegwеrfen; neue Schuhe!» прислівника fast, що означає nicht ganz. «Oh, danke, aber die sind gar nicht neu. Наступна ситуація теж демонструє Ich trage sie schon seit siebzehn Tagen». комунікативну невдачу через ментальні «Aber Frau Anja, was für ein schickes, стереотипи про поляків та німців. weiβes Kleid Sie heute tragen!» «Eines Tages rief mich der Chef einer «Oh, danke, aber es hat schon einen Fleck, Kulturfabrik Hinterpommern an. sehen Sie – hier!» «Könnten Sie am 24. Bei uns auftreten?» «Frau Ania, und was für ein toller Schal!» «Moment mal, sagte ich, meinen Sie 2007 «Oh, danke, habe ich mir aus einem alten oder 2008?» Bettvorleger gestrickt». «Ist das Ihr Ernst? 2007 natürlich». «Frau Ania, heute ist aber alles toll an «Na gut, dann schaue ich mal im Ihnen, Schuhe, Kleid; Hut!» Kalender, ob ich nächsten Monat am «Ja, aber dafür habe ich Kopfschmerzen» Vierundzwanzigsten Zeit habe». [6, с. 174]. «Wieso nächsten Monat? Im April, Herr Як ми помітили, мовними засобами, які Steffen! Übermorgen!» [6, с. 31]. виражають заперечення є: частка nicht, Співрозмовники, у цьому випадку, сполучник сурядності aber, а також прислівник німець і поляк, по-різному сприймають час. schon, що вказує на довготривалість певної дії Польща належить до країн із поліхромним та підсилює функцію заперечення. сприйняттям часу, а Німеччина – з Під час проживання деякий час в іншій монохромним. Для культур з монохромним країні, відбувається процес адаптації та сприйняттям час – це рух із минулого в ідентифікації особистості з тим суспільством, в майбутнє, система, за допомогою якої вони якому перебуває і, відповідно, набуття організовують своє життя. Представники

50 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

таких культур складають і дотримуються Комунікативної мети не було досягнуто, плану, пунктуальні, виконують роботу оскільки стереотипний образ відрізнявся. поетапно, згідно з графіком, а також «Po-li-zei», sagte ich, «waren Sie bei der відділяють роботу від приватного життя. У Polizei?» представників поліхромного сприйняття Beide zuckten erschrocken zurück und декілька етапів роботи можуть відбуватися schüttelten die Köpfe. одночасно, важливішу роль відіграють «Keine Polizei, keine Polizei» [4, с. 24]. особисті стосунки, ніж плани та графіки, Згідно з нашими дослідженнями, робота та приватне життя майже не полякам притаманна забобонність, що стало розділяються. У цьому випадку для німця є причиною непорозуміння між комунікантами. незрозумілим та неприйнятним таке «Hallo, Steffen! Du kennst mich wohl nicht короткочасне планування, а для поляка – mehr?» планування аж на рік вперед. «Ach Agnieszka, entschuldige bitte, ich Схожою є ситуація з укладанням habe dich ganz einfach nicht bemerkt!» домовленостей про зустріч, відвідини, «Na gut», meine sie versöhnlich. «Ich офіційні візити. Якщо для німців характерно glaube dir. Dafür werde ich jetzt reich!» [6, с. 23]. домовлятися про все і встановлювати часові Комунікативна невдача спричинена межі для виконання, то для людей забобонністю поляків. В аеропорту зустрілися слов’янського світу притаманним є старі друзі Штеффен (німець) та Анна випадковості, відсутність суворого (полька), коли ж Штеффен не помітив Анну, регламентування часу. вона навіть зраділа й відповіла, що це означає, «Frau Matthes», sagte Artjom und strahlte що вона скоро розбагатіє. Він же не зрозумів mich an, «entschuldigen Sie bitte Verspätung. такого пояснення і лише здивувався, оскільки Der Verkehr…» не знав про існування у Польщі національно- Welche Verspätung?, dachte ich. Wir культурних виразів, які трактуються hatten doch gar keinen Termin. Und welcher абстрактно і репрезентують існування Verkehr? Es ist elf Uhr dreiundzwanzig an einem забобонів. Мовець, не маючи фонових Mittwoch, da sind Staus im Eimsbüttel eher культурологічних знань, не зміг простежити selten [4, с. 37]. взаємозв’язок між невпізнанням людини та А. Фрьоліх у творі «Meine russische можливістю розбагатіти. Schwiegermutter…» описує комунікативну Німецька прямолінійність стала ситуацію, в якій якраз відсутність будь-якої причиною непорозуміння між німцем домовленості викликала здивування у Штеффеном та німкенею, яка проживає у адресата (німкені) та спричинила Берліні. Зустрівши на сходах старшу жінку із комунікативну невдачу. Хоча її реакція не важкими сумками, Штеффен крикнув їй вслід: була виражена словесно, внутрішній монолог «Ganz schön steil, die Treppe, nicht wahr?» засвідчує, що вона не зрозуміла Адресант очікував при цьому усмішки або ж комунікативного наміру адресанта. Його кивка головою на знак згоди, проте жінка вибачення за запізнення було недоречним, сприйняла це як докір чи насмішку, тому оскільки час зустрічі чи перемовин не був комунікація завершилася неуспішно. встановлений. Отже, співрозмовники не мали «Wieso?» зобов’язання приходити у визначений час, «Na wieso weiß ich nicht, aber so hält якщо трактувати ситуацію, враховуючи man sich wenigstens ein bisschen fit». менталітет німців. Проте, росіянин вибачався «Wie meinen sie das?» із ввічливості та намагався виправдати свою «Ich wollte nur sagen, dass die Treppe поведінку, оскільки прийшов пізніше, ніж steil ist». його співрозмовник. З контексту стає «Das sehe ich ganz und gar nicht so». зрозуміло, що це ще й була його репетитор «Aha, na dann … auf Wiedersehen». німецької мови, а це, відповідно, встановлює Ich warf die Tür zu. Mehr fiel mir nicht dazu посадові відносини: вчитель – учень, де, ein. Aber es war doch immerhin auch eine Art von беручи до уваги російський менталітет, учень Schlagfertigkeit. Eine sehr deutsche. [6, с. 190]. має виявляти повагу до свого вчителя. Згідно з власними переконаннями та Відмінним в обох народів (російського притаманними рисами характеру, люди та німецького) є ставлення до поліції. Якщо намагаються пояснити іншим свої дії. За для німців, поліція означає порядок, типовою ознакою завжди стоїть відповідна постійний контроль і відчуття захищеності, то поведінка, що і формує стереотипи поведінки. для російського народу – це неприємності. За А. Льовочкіною, під стереотипами поведінки розуміють стійкі форми поведінки, що

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 51

Web of Scholar ISSN 2518-167X

регулярно повторюються [1, с. 62]. Часто це власних звичок, як це було із Ш. Мьоллером: спричиняє комунікативні невдачі, оскільки «Bevor ich nach Polen ging, war ich ein співрозмовник не може зрозуміти наміру Musterbeispiel deutscher Gastfreundschaft. Das адресанта, не може віднайти причинових kann mein Freund Klaus aus Wuppertal bestätigen, зв’язків, щоб об’єктивно оцінити ситуацію. der mich regelmäßig in Berlin besuchte. Wenn er Приклад із твору В. Камінера підтверджує це. nach seiner sechsstündigen Anreise bei mir die Росіянин, не бажаючи зніматися у фільмі, так Treppe heraufkam, begrüßte ich ihn an der обґрунтовує свою позицію: «Die Frau neben mir Wohnungstür und sagte: «Schön, dass du ist nicht meine Frau. Und die andere Frau, die gekommen bist, Klaus. Ich selber muss leider gleich gerade Holz sammeln gegangen ist, ist die Frau los, ich bin zum Kino verabredet. Du weißt ja, wo von einem guten Freund, der aber heute nicht da der Kühlschrank ist. Nur eine Bitte: Trink nicht ist. Und wenn meine Frau mich im Fernsehen mit wider das ganze Bier aus…» [6, с. 104]. einer anderen Frau sieht, dann wird es Ärger Типовою рисою поляків є гостинність, geben, verstehen Sie?» [6, с. 84]. Якщо чим не можуть похвалитися німці. проаналізувати його слова, враховуючи власні Ш. Мьоллер спочатку поводився так, як переконання автора як росіянина, можемо прийнято у його країні і вважав це цілком говорити про типову рису росіян – ревнивість. нормальним. Але інша країна диктує вже свої Проте, такий автостереотип не завжди відомий правила поведінки у таких ситуаціях. Таким комуніканту-інофону, що, в свою чергу, додає чином, інофон приречений робити помилки. неясності, перешкоджає протіканню In Polen habe ich dann erfahren, dass комунікативного процесу та подальшого meine Art von Gastfreundschaft nicht bei allen so взаєморозуміння між партнерами спілкування. gut ankam wie bei Klaus [6, с. 104].У процесі Засвоєння певної поведінки, соціалізації автор знайомиться з характерної для того чи іншого етносу, особливостями прийняття гостей і відбувається трьома шляхами. Це обходження з ними в Польщі. Відповідно, соціалізація, наслідування та ідентифікація, деякий час він мусів спостерігати схожі які пов’язані між собою [1, с. 61-62]. Як ситуації, в яких проявляється польська стверджує А. Льовочкіна, названі шляхи гостинність. Щоб навчитися поводитися засвоєння соціотипової поведінки тісно правильно, автор почав наслідувати дії, пов’язані між собою. Спричинено це, перш за поступово формуючи у собі типову рису все, тим, що людина перебуваючи в іншому польської гостинності і йому це вдалося, що культурному просторі, тимчасово живучи в свідчить про ідентифікацію його з польським іншій країні або ж зовсім змінивши місце народом: «Heute ist mir das alles ein bisschen проживання, іммігрувавши в іншу країну, як unangenehm. Ich versichere deshalb, dass ich in свідомо, так і несвідомо соціалізується у тому punkto Gastfreundschaft ein anderer Mensch середовищі, куди потрапила. Особистість geworden bin. Beim Begrüßen im Flur küsse ich засвоює правила і норми поведінки народу, Frauen dreimal auf der Wange, Männern nehme знайомиться з його звичаями і традиціями, ich ihre Mantel ab…» [6, с. 105]. певним чином виховується, бо в іншому Wenn ich Besuch von Polen bekomme, випадку, вона не зможе довго перебувати у serviere ich außer Tee noch Kuchen» [6, с. 106]. чужій країні. Поступово людина починає Отже, стереотипи поведінки – це наслідувати поведінку іншої етнічної групи, цілеспрямований процес входження у культуру намагаючись бути прийнятою суспільством. В іншого народу, уподібнення себе йому. Вони кінцевому результаті особистість з повним свідчать про уже сформовані переконання, які набором уже набутих рис уподібнюється цій людина здатна відтворити, попрактикуватися в етнічній спільноті, ідентифікується з нею. реальності, бо найчастіше вони проявляються Проте, процес ідентифікації не завжди під час тривалого перебування в іншій країні, а позитивний, часто люди не в змозі також завдяки їм вдається зрозуміти, чи змогла ідентифікувати себе в іншій культурі, з іншим особистість реалізувати себе у чужому народом. В першу чергу, це залежить від середовищі. Хоча герой-інофон і зміг індивідуальних рис особистості. ідентифікувати себе із польським етносом, Найкраще простежити цей поетапний помилок не вдалося уникнути. взаємозв’язок на прикладі із тексту Аналізуючи наступну комунікативну Ш. Мьоллера «Viva Polonia». ситуацію, можемо констатувати, що авто- та У іншу країну людина потрапляє з гетеростереотипні судження, сформовані на типовими для неї та її нації особливостями, основі власного досвіду, дуже часто можуть зразками поведінки, спілкування. І на початку викликати непорозуміння при спілкуванні вона намагається поводитися відповідно до представників різних лінгвокультур.

52 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

Німець попросив поляка Томика, який Етнічні стереотипи формуються йшов до магазину, купити йому колу. впродовж тривалого періоду і є наслідком Повернувшись, той не взяв грошей у німця, історико-політичної, суспільної, міжособис- відповівши при цьому типовою мовленнєвою тісної взаємодії народів, етнічних меншин. З конструкцією, притаманною у цій ситуації часом такі стереотипи стають навіть полякам: «Weg damit. Sei nicht albern», елементами комічного, вживаються в запропонувавши наступного разу купити анекдотах. Так, наприклад, Ш. Мьоллер у йому колу: «Okay, das nächste Mal bist du halt творі «Viva Polonia» наводить анекдот, у dran mit einer Cola», тобто він керувався якому виражені негативні відносини між польськими стереотипами поведінки у поляками та німцями, а особливо показана подібних ситуаціях. неприязнь поляків до німців: Німець же, згідно з власними авто- та Ein deutscher Tourist geht in ein гетеростереотипами, вирішив, що поляк polnisches Jagdgeschäft. «Haben Sie Messer?», сприймає його як хитрого та жадібного німця fragt er den polnischen Verkäufer. (автостеотипізація), який знав, що гордий Der betrachtet ihn aufmerksam und fragt: поляк (гетеростереотипізація) не візьме в «Sind Sie zufällig Deutscher?» нього грошей і саме тому попросив купити «Ja» колу. Названі авто- і гетеростереотипи «Wir haben keine Messer» [6, с. 140]. підтверджуються у тексті означеними Коли ж продавець дізнався, що це словосполученнями: ein schlauer und geiziger німець, він намагався не показувати своє Deutscher, der stolze Pole [6, с. 86]. справжнє ставлення до цієї нації, постійно Упереджене ставлення до етнічних заперечуючи наявність зброї, хоча вона була груп, меншин виникає через негативний наявна в магазині, що і викликало здивування досвід попереднього спілкування із у німця та спричиняло непорозуміння між представниками тих чи інших етноспільнот і співрозмовниками, оскільки сказане не це стає причиною комунікативних невдач. співпадало із дійсним станом речей: «Entschuldigung, aber ich muss jetzt «Entschuldigung, haben Sie vielleicht aussteigen». Pistolen?» «Ich helfe Ihnen mit dem Kinderwagen!» «Sie schon wieder! Nein, wir haben keine «Jaja, jetzt wollen Sie mir helfen, und nach Pistolen». der Hochzeit dann April, April! Ich kenne euch Der Deutsche wird misstrauisch. In der Schlesier». Vitrine hinter dem Verkäufer sind sehr genau «Gefügig sein…wie war das noch? Bitte Pistolen zu erkennen. helfen Sie mir, ich flehe Sie an!“. «Und haben Sie vielleicht Granaten?» „Ich helfe nie mehr einem Schlesier!» «Aber nein», ruft der polnische Verkäufer «Aber das ist ein Missverständnis. Ich bin belustigt, dabei liegen die Granaten direkt neben kein Schlesier, ich bin Deutscher!» den Pistolen. «Jaja, das sagen die Schlesier immer, «Entschuldigung, dann muss ich Sie doch wenn sie’s gerade brauchen» [6, с. 97]. mal fragen: Haben Sie etwas gegen Deutsche?» Згідно з наведеним прикладом, суть «Ja», sagt der Pole ruhig. «Messer, комунікативної невдачі полягає в тому, що Pistolen, und Granaten» [6, с. 141]. жінка, полька за походженням, сприйняла Комунікативної невдачі вдалося корінного німця за уродженця Сілезії, краю у уникнути тільки тоді, коли німець заявив, що центральній Європі, який розділений між він, власне, прийшов купити зброю проти Польщею, Чехією та Німеччиною. Оскільки у німців. Відповідно, продавцеві не потрібно неї уже був негативний досвід з одним було уже нічого приховувати, показуючи чоловіком з цієї місцевості, вона вважала, що свою толерантність, а, навпаки, запропонував всі, хто прагнув з нею розпочати спілкування, покупцеві усі види зброї. такі ж, як він і лише шукають вигоду від неї: Висновки. Отже, «стереотипні» Ich kenne den Trick aber leider schon. Mein Ex- помилки у міжкультурному спілкуванні – Mann kam auch aus Schlesien. Er hatte genau поширене явище. Стереотипне сприйняття dem gleichen Akzent wie Sie, und er hat mich im себе та інших провокує помилки при Bus angesprochen. Ich heirate nie mehr einen спілкуванні інофонів. Вони призводять до Schlesier!» [5, с. 96]. Незважаючи на те, що її комунікативних невдач. Найчастіше, співрозмовник ставився до неї ввічливо, комунікативні невдачі у міжкультурній намагався допомогти, вона буда налаштована комунікації викликані етнічними та негативно, що і зумовило комунікативне поведінковими стереотипами, а також непорозуміння. ментальними стереотипами когнітивної

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 53

Web of Scholar ISSN 2518-167X

свідомості. При аналізі вдалося простежити в свою чергу, ревниві та недалекоглядні. національно-культурну маркованість стерео- Таким чином, ці риси відрізняються, що і типів і, відповідно, типові національні провокує комунікативні невдачі між особливості народів. Згідно з результатами комунікантами-інофонами. дослідження, полякам притаманна У подальшому дослідженні вважаємо за забобонність, яка незнайома німцям, доцільне проаналізувати «стереотипні» скромність, вміння приховувати очевидне, помилки в творах інших письменників- відсутність планування на перспективу. мігрантів, щоб перевірити закономірність Німцям, на противагу, властива прямо- зроблених висновків. лінійність, відвертість, вміння регламентувати час та дотримуватися домовленостей. Росіяни,

ЛІТЕРАТУРА

1. Льовочкіна А. М. Етнопсихологія: Навч.посіб. / А. М. Льовочкіна / МАУП. – К., 2002. – 144 с. 2. Риженко М. А. Сутність і формування культурної ідентичності та її роль в міжкультурній мовленнєвій комунікації [Електронний ресурс] / М. А. Риженко // Studia linguistica. – Київ: Видавництво КНУ ім. Тараса Шевченка. – 2011. – с. 491-496. URL: http://www.philology.kiev.ua/php/4/7/Studia_Linguistica_5_1/491_496.pdf 3. Садохин А. П. Межкультурная коммуникация: Учебное пособие. / А. П. Садохин. – М.: Альфа-М; ИНФРА-М, 2004. – 288 с. (В пер.) 4. Fröhlich A. Meine russische Schwiegermutter und andere Katastrophen / Alexandra Fröhlich. – München: Knaur Verlag, 2012. – 320 S. 5. Kaminer W. Ich bin kein Berliner / Wladimir Kaminer. – München: Goldmann Verlag, 2007. – 256 S. 6. Möller S. Viva Polonia. Als deutscher Gastarbeiter in Polen / Steffen Möller. – Frankfurt: Scherz Verlag, 2008. – 368 S. 7. Scheitza A. Studienbrief: Selbstbilder, Fremdbilder und kulturelle Identität [Електронний ресурс] / A. Scheitza, M. Otten, E. Seyfried. – Brandenburg: Hochschulverbund Distance Learning, 2012. URL: http://shop.aww-brandenburg.de/media/files_public/lvpvhwigy/2-010-0503- 4_D_Leseprobe.pdf 8. Thomas A. Die Bedeutung von Vorurteil und Stereotyp im interkulturellen Handeln. [Електронний ресурс] / Alexander Thomas // Interculture journal. – 2006. URL: http://www.interculture-journal.com/index.php/icj/article/view/46/55

54 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

АЛИШЕР НАВОИ – ВЫДАЮЩИЙСЯ КЛАССИК УЗБЕКСКОЙ ЛИТЕРАТУРЫ

Нарбекова Эльвира

Узбекистан, Навои, Навоийский государственній педагогический институт, студентка

ARTICLE INFO ABSTRACT Received 06 January 2018 This article devoted to the analysis of the activity of the great Uzbek poet Accepted 22 January 2018 Alisher Navoi – the founder of Uzbek literary language. It considers writer’s Published 10 February 2018 works, his thoughts and philosophical views in his poems, particularly, in his famous work “Khamsa”. KEYWORDS poet, Herat, genius, literary heritage, poem, Khamsa

Введение. Великий узбекский поэт, художественных ремёсел. Но главная заслуга мыслитель, государственный деятель Алишер Навои, ставящая его в один ряд с великими Навои оставил глубокий след в истории классиками мировой литературы, состоит в узбекской литературы. Его имя стоит в одном том, что он явился основоположником ряду с именами классиков мировой узбекской литературы и создателем литературы - Шекспира и Бальзака, Рудаки и узбекского литературного языка. Фирдоуси, Джами и Низами, Пушкина и В 1468 году правителем Герата стал Толстого. Алишер Навои был первым Хусейн Байкара. Он вызывает Навои в Герат выдающимся поэтом, открывшим миру для службы при дворе. Алишер получил красочный, необычайно образный мир повышение и был назначен визирем узбекского языка, его богатство и изящность. (советником), награжден титулом эмира. Творчество великого поэта, Назначение на высокую государственную просветителя и государственного деятеля должность он использовал для многих XV века Алишера Навои – замечательный культурных начинаний. По его указаниям вклад узбекского народа в сокровищницу было построено много зданий общественного мировой культуры. Светлый образ назначения – больницы, медресе, бани. выдающегося гуманиста и борца за Алишер Навои оказывал большую помощь справедливость оставил глубокий след в учёным, поэтам, людям искусства, мастерам истории узбекской литературы и культуры художественных ремёсел, пользовался всех народов Средней Азии. огромной популярностью среди народа. Всю Результаты исследования. Основопо- свою деятельность и творчество он посвятил ложник узбекского литературного языка, служению во имя блага народа, расцвету Низамаддин Мир Алишер Навои родился науки, искусства и литературы. 9 февраля 1441 года в Герате. С четырёх-пяти Литературное наследие Навои огромно лет Алишер обучался в одной из школ Герата. и разнообразно: лирические стихи, поэмы, Вместе с ним в школе учился и тимуридский прозаические произведения, научные царевич Хусейн Байкара, будущий правитель трактаты, раскрывающие духовную жизнь Герата. Уже к 15 годам Навои стал известен Средней Азии XV века. как поэт, слагающий стихи на двух языках - Основным лирическим жанром у Навои фарси и тюркском (староузбекском). является газель. В одной только Алишер Навои получил хорошее «Сокровищнице мыслей» их около 2500. всестороннее образование. Он учился Многие газели содержат смелые и красивые в Герате, Самарканде, Мешхеде. Гений Навои образы. Удивительна высокая поэтичность и был универсален: поэт, учёный, музыкант, свежесть образов в газелях Навои: знаток архитектуры, живописи и

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 55

Web of Scholar ISSN 2518-167X

Был облик пери лучезарно - юн, столь изумителен, что стоит чуда вавилонских Она казалось солнцем между лун. ям. В основе сюжета третьей поэмы – Куда б ни обращала взор с седла, «Лейли и Меджнун» лежит старое арабское Сжигала вмиг сердца людей дотла… предание о несчастной любви юного поэта [2, с. 361] Кайса к прекрасной Лейли. Старая повесть о Вершиной творчества Навои принято несчастной любви Меджнуна (прозвище считать знаменитую «Хамсу» («Пятерицу»), Кайса, означающее «одержимый») и Лейлы сборник из пяти поэм. На протяжении 1483- наполнена у Навои высоким гуманистическим 1485 годов он выпустил поэмы «Смятение содержанием. Светлому чувству двух праведных», «Фархад и Ширин», «Лейли и влюблённых противостоит зло племенных Меджнун», «Семь планет», «Стена распрей, социального неравенства, слепого Искандера». Это – произведения с подчинения произволу. Эта поэма, глубочайшей философской основой, органически вплетаясь в общую канву поднимающие много важнейших вопросов «Хамсы», дополняет идею о высокой того времени: о государственной власти, о ценности человеческой жизни, о священном науке, о нравах и морали, о воспитании, о праве человека на счастье. высоких идеалах любви и дружбы. Следующей поэмой «Хамсы» является «Хамса» открывается поэмой поэма «Семь планет». Это наиболее пышная «Смятение праведных». Основную часть по композиции и обилию образов поэма в поэмы составляют беседы-притчи, эпическом цикле Навои. При создании её излагающие различные вопросы образов был использован широко мироустройства или порицающие распространённый в литературах и устном разнообразные пороки – несправедливость и творчестве многих народов приём жестокость, корыстолюбие и тщеславие. А «обрамлении», то есть применения вставных также находят своё отражение и высокие рассказов. Главные герои поэмы – иранский нравственные идеалы Навои: справедливость, шах Бахрам Гур (V в.) и красавица Диларам, доброта, щедрость и великодушие. Доброе искусная певица. начало писатель видит в справедливости, Завершает «Хамсу» поэма «Стена прежде всего – в справедливости правителя, в Искандера», превосходящая по своему объёму его верности принципам закона. «В другие произведения этого монументального справедливости – к спасенью путь!», цикла. Она посвящена знаменитому полководцу «Правитель, справедливо управляй!» - эти и завоевателю древности Александру цитаты из Корана Навои приводит, чтобы Македонскому. Навои рисует образ Искандера подчеркнуть необходимость строго (Александра), каким он запечатлелся в придерживаться справедливости в управлении старинных устных преданиях и в целом ряде страной. [3, с. 22] литературных сочинений. Писатель снова Вторая поэма «Хамсы» - «Фархад и обращается к сюжету о справедливом и Ширин» представляет собой вдохновенный рассудительном государе, пекущемся о благе гимн труду, чистой, самоотверженной любви и подданных. Искандер изображён в поэме в верности. Главным героем является Фархад, идеализированном виде. Он – образцовый человек, наделённый трудолюбием, мужеством властелин, справедливый и просвещённый и самоотверженностью. Воодушевлённый правитель, заботящийся о народе. большим и светлым чувством к Ширин, он Название поэмы имеет своим совершает героические подвиги во имя источником древнее сказание, согласно соединения со своей возлюбленной. которому Александр Македонский будто бы возвёл на крайнем северо-востоке обитаемой Сто вавилонских чар затмив, Фархад части мира огромную и неприступную Сердца потряс, смутил умы Фархад, каменную стену, чтобы оградить свои владения от диких и свирепых народов. Когда и день и ночь арык в горах Он пробивал, свергая горы в прах… Шах, видя завершение трудов, [2, с. 409] Вознёс хвалу строителю миров. Чар – яма вблизи Вавилона (в Ираке), где, по легенде, были подвергнуты наказанию Он видел, как могуча и крепка богом нечестивые ангелы – Хорут и Морут. Стена, построенная на века… [2, с. 839] Совершаемый Фархадом труд, говорит Навои,

56 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

«Хамса» Навои явилась большим поэта. Он утверждал: «Одним из великих событием в его творческом обновлении и людей, оказавших сильное воздействие на развитии. Поэмы цикла – замечательное формирование духовности народа, был достижение автора в трактовке и освещении Алишер Навои. Если назвать этого великого сюжетных линий, лёгших в основу сказаний. человека святым, то он - самый святой среди Монументальный эпический цикл святых, если назвать мыслителем, то лучший Навои «Хамса» считается бесценным среди них, если назвать поэтом, то он - султан образцом узбекской классической среди поэтов». литературы, ставшим великим памятником Творчество Алишера Навои и по мировой литературы. сегодняшний день вызывает интерес во всем Навои скончался 3 января 1501 г. на мире. Рукописные сочинения Навои являются 60 году жизни. Творчество поэта оказало достоянием крупнейших мировых библиотек. неоспоримое воздействие на развитие не Его поэмы неоднократно переводились на только узбекской, но и других тюркоязычных различные языки мира. литератур. В знак признания гения, великого поэта Выводы. Первый Президент Респуб- его именем названы улицы, установлены лики Узбекистан, Ислам Абдуганиевич памятники. Глубоко человечная основа Каримов, неоднократно упоминал в своих творчества Навои близка и дорога выступлениях, научных трудах об Алишере современному читателю. Навои всегда будет Навои, высоко оценивая творчество великого жить в своих бессмертных великих творениях.

ЛИТЕРАТУРА

1. Навои А. Стена Искандера / Пересказ И. Махсумова. — Ташкент: Издательство литературы и искусства, 1978. 2. Навои. Стихотворения и поэмы. – Л. О.: Издательство «Советский писатель», 1983. 3. Алишер Навои. Смятение праведных. – Ташкент: Издательство ЦК Компартии Узбекистана, 1983. 4. Навои А. Афоризмы Алишера Навои. — Ташкент: Издательство литературы и искусства, 1988.

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 57

Web of Scholar ISSN 2518-167X

ПРИНЦИПИ СТВОРЕННЯ ПЕРЕКЛАДНИХ СЛОВНИКІВ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

ст. викл. Сидоренко Л. М., к. п. н.,ст. викл. Тільняк Н. В., 1Шуляк А.

Україна, Київ, НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського»; 1студ. І к. групи КВ-73

ARTICLE INFO ABSTRACT Received 08 January 2018 The article considers the importance of lexicographic sources, and their Accepted 24 January 2018 possibility to use to encourage the development of a particular material. The Published 10 February 2018 author highlights two trends that characterize the development of terminology: it is a constant increase in new terms and expanding the scope KEYWORDS of the concepts of existing terms. terminology dictionary, The article reflects the scientific principles of the creation of the dictionary terminology, and their practical significance for the development of professional lexical processes and devices, competence of students. The main provisions are expressed in the fact that chemical technology, the level of linguistic competence of students depends on the methodically special terminology correct constructed content of the dictionary. The practical significance of the dictionary for the development of professional lexical competence of students-engineers is considered in the article. The article provides ways to replenish the dictionary, methods of structuring © 2018 The Authors. linguistic terms and the stages of their codification.

Вступ. Навчання у вищій школі вимагає створення різних типів словників – різних засобів, особливо сьогодні в тлумачних, перекладних словників термінів, інноваційних напрямах вузівської програми перекладних професійних технічних найважливіша роль належить навчальним і словників та ін.. Саме ці завдання, наразі, є довідковим виданням. Проблема розширення найбільш актуальними для будь - якої словникового запасу завжди виникає під час професійної освіти та науки. вивчення нової дисципліни. Особливе місце Термін з’являється з появою нових для вирішення цього питання посідають знань та відкриттів і потребує певної термінологічні словники. Вони фіксують систематизації. Процес утворення нових слів наукові знання і складають основу науково- відбувається постійно, оскільки не припи- технічної інформації. Саме технічний прогрес няється науково-технічний прогрес, який є і спонукає до розвитку лексикографію, рушійною силою для розвитку суспільства. завданням якої є систематизування Поява технічних інновацій, розвиток термінологічної лексики [1, с.15]. комп’ютерних технологій прискорює Терміни - це слова (словосполучення), лінгвістичний процес у кожній галузі. які позначають поняття з певної галузі науки, Термінологічна лексика – це слова та культури, мистецтва і т. д. Вони позбавлені сполучення слів, які використовуються експресії і тому не можуть мати емоційного особами певної професії чи спеціальності. забарвлення. На відміну від звичайної Серед них можна виділити професіоналізми лексики використання термінів відбувається та терміни. Для кожного терміна головною не інтуїтивно, а ґрунтується на певних функцією є дефініція [1, с.45]. визначеннях [5, с.7]. Термінологічні словники відображають Мета цієї статті – описати основні досягнення термінологічної лексикографії. механізми формування технічної лексики та Першим текстом Київської Русі, який визначити джерела їх поповнення. пов'язаний з термінологією, був перекладений Останнім часом спеціалістів різних у Болгарії «Ізборник Святослава» (1073р.), де галузей цікавлять можливості обробки та подавались пояснення до незрозумілих слів засвоєння нової інформації. До них належить: Святого Письма [6, с.45].. упорядкування технічної термінології та

58 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

Оскільки сучасний період характери- вербальні та невербальні, усні і письмові зується розширенням міжкультурних зв’язків тексти, ілюстративні матеріали (таблиці, та професійних контактів між навчальними графіки, схеми, карти і т.д.). Разом з тим є закладами різних країн, то це створює нові простіші та ефективніші засоби, наприклад, можливості для професійного спілкування та словниковий, у формі описового словникового сприяє підвищенню кваліфікації фахівців. визначення . Залишається актуальним та необхідним Словникові статті є основним засобом створення лексичних мінімумів та терміно- семантизації терміна у словнику тлумачного логічних словників для навчального процесу. типу. Визначення терміна у вигляді короткої Термінологічний словник не має етимо- дефініції може бути використано не тільки як логічних довідок, тобто не подає походження лексикографічний засіб семантизації, а і як слів. Об’єм інформації, розміщеної у статтях засіб навчання. Використання визначення багатомовного термінологічного словника, допомагає у процесі вивчення мови науки і повинен бути майже однаковим, а головним вимагає всебічного аналізу, перш за все його фактором – точне визначення слова. лінгвістичного та логічного аналізу, оскільки, Словникові статті створені за ключовими з одного боку словникова дефініція - це текст, словами та сформовані за певною тематикою, з іншого - логічна категорія [8, с. 92.]. що дозволяє використовувати їх для вивчення Терміни стають предметом лексико- навчальної дисципліни та засвоєння нової графічного опису в процесі створення термінології [2, с.115]. словника. Мета і завдання термінологічного Навчальний словник виконує декілька словника – опис термінології. Сучасні функцій: систематизуючу, навчальну та словники мають доволі складну структуру та довідкову. Він пов'язаний з навчальним характеризуються змішуванням різних типів процесом і його метою є надання інформації мікро- та макроструктур (використання в для навчання. одному словнику філологічного та енцикло- Укладання словника проходить такі етапи: педичного, ідеографічного і алфавітного, – визначається тип словника та його історичного і дескриптивного опису). основні характеристики; Нині важливим завданням для вивчення – відбувається відбір лексичного технічної термінології є відбір спеціальної матеріалу; лексики та утворення на її основі словників. – проводиться аналіз та опис Навчальний термінологічний словник не тільки спеціальної лексики; розкриває поняття терміна, але й подає систему – відбувається підготовка словника до понять певної науки чи техніки. Використання у видання. навчальному термінологічному галузевому Рішення про включення того чи іншого словнику перекладу надає додаткові терміна до словника залежить від його можливості для систематизації терміна. Такі аналізу. Сам підхід базується на аналізі функції виконує українсько-російсько- впливу об'єкта чи явища на предмет, який французько-англійський тлумачний словник позначається терміном. Для терміна технічних термінів з процесів та обладнання характерні усі види словотворення, які хімічної технології призначений для студентів характерні для загальновживаної лексики. (виданий в НТУУ «КПІ») [4, с.4]. Але терміни, на відміну від загальновживаних Останнім часом у студентів з’являється слів, позначають спеціальні технічні та усе більше можливостей налагоджувати наукові поняття, а також для них характерна контакти зі студентами та науковцями інших систематичність, яка об’єднує поняття, що країн і це допомагає їм отримувати з’являються у процесі розвитку науки. Термін інформацію зі спеціальних текстів – не тільки називає предмет, але й передає іноземних журналів, монографій, матеріалів короткий опис. Головною ознакою його може наукових конференцій, оскільки читання бути абстрактність, однозначність, логічність, фахової літератури є опосередкованою інтернаціональність [6, с. 186.]. можливістю (через текст) отримувати Інтерпретації терміна, на сьогодні, інформацію для практичної та наукової досить різноманітні, оскільки орієнтовані на діяльності. Під час опрацювання такої певні види людської діяльності, такі як літератури виникає проблема. переклад, кодування та декодування Для професійної освіти важливо інформації, лексикографічний опис, навчити студентів працювати з іноземною стандартизація, вивчення різних мов і т.п. літературою. Оскільки це допоможе Протягом навчання використовуються майбутньому спеціалісту стати більш різні засоби опису та подання інформації: ерудованими, підготувати його до

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 59

Web of Scholar ISSN 2518-167X

дослідницької роботи та інтегрувати свою унормування фахової лексики. Цей процес роботу в зарубіжні дослідження [7, с.31]. йде такими напрямками: укладання Щоб оволодіти сучасними технологіями, нормативних академічних словників; укладання сформувати цілісне уявлення про предмет, термінологічних тлумачних словників різних треба не тільки вивчити термінологію окремої галузей знань; створення державних галузі, але й зрозуміти її взаємозв’язок з стандартів на терміни та визначення. [6, с.5]. поняттями. Термін професійно фіксує наукові Висновки. Отже, розробка і знання про предмет та явище і характеризує їх використання термінологічних словників у за допомогою дефініцій. Отже, саме навчальний процесі вивчення мови спеціальності в термінологічний словник стане базою для технічному навчальному закладі сприятиме формування основних компетенцій спеціаліста, підвищенню рівня комунікативної та який буде складатися з тематичних галузевих професійної компетенції випускників термінів. За Климовою К. Я., визначення університету. Це також надасть поштовх спеціального поняття потребує включення та систематичній роботі над українською порівняння з базовими поняттями, які з ними технічною термінологією і створить перетинаються за ознаками [3, с.17]. фундамент для досліджень у різних науково- Сьогодні в українській мові йде технічних галузях. активний процес термінотворення та

ЛІТЕРАТУРА

1. Гнатишена І. М. Словник інтернаціональних терміноелементів грецького та латинського походження в сучасній термінології / І. М. Гнатишена, Т. Р. Кияк. – К., 1996. — 104 с. 2. Іващишин О. Проблеми доцільності використання запозичень та інтернаціоналізмів у науково-технічній термінології / О. Іващишин // Проблеми української науково-технічної термінології : Тези I Міжнародної наукової конференції. — Львів, 1992. — С. 114—116. 3. Климова К. Я. Формування мовно-комунікативної професійної компетентності студентів нефілологічних спеціальностей педагогічних університетів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. пед. наук : спец. 13.00.02 “Теорія та методика навчання (українська мова)” / К. Я. Климова. — К., 2011. — 35 с. 4. Кудашев И. С. Проектирование переводческих словарей специальной лексики : [монография] / И. С. Кудашев. – Helsinki : Helsinki University Print, 2007. – 443 с. 5. Сидоренко Л. М. Термін в лексичному складі сучасної української мови / Л. М. Сидоренко, Н. В. Тільняк. Суспільство. Держава. Армія // Зб. наук. праць. – Вип. №14. – К. : ВІТІ НТУУ «КПІ», 2008. – С. 185-193. 6. Сліпушко О. М. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові / О. М. Сліпушко. – К. : Видавництво «Криниця», 1999. – 507 с. 7. Шуневич Б. Англо-український словник з дистанційного навчання // Лінгвістичні та методичні проблеми викладання іноземних мов. Ювілейна науково-методична конференція присвячена 100-річчю КПІ. – К., 1998. – С. 31.

60 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

ТАТУЮВАННЯ ЯК НЕВЕРБАЛЬНИЙ ПРОЯВ МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ В’ЯЗНЯ У СУЧАСНОМУ НІМЕЦЬКОМУ РОЗМОВНОМУ ЗЛОЧИННОМУ ДИСКУРСІ

Томнюк Л. М.

Україна, м. Чернівці, Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, аспірант кафедри германського, загального і порівняльного мовознавства

ARTICLE INFO ABSTRACT Received 09 January 2018 The article is dedicated to the investigation of tattoo as a nonverbal means of Accepted 26 January 2018 criminal communication in German prisons, as it is considered to be the Published 10 February 2018 prisoners’ ritual. Tattoo is the reflection of criminal’s inner world, which is the only existing way to determine the status among other prisoners, KEYWORDS highlight the individuality, express the inner freedom and protest against the informational code, prisons’ dominating authority. Criminal tattoos primarily explicate the nonverbal communication, change of the social status. That is the reason why tattoos are of individual, criminal slang, as well as public importance, since they are considered to be a nonverbal subculture, channel of the authentic information about prisoners’ life, the peculiarities of tattoo their culture and interrelations. In their entirety, tattoos reproduce the holistic picture of the criminal subculture, which has a highly determined semantics. German prisoners have a peculiar attitude to stratification, signal-selective and individual-directed types of tattoos. They inform the communicants of the hierarchical status of a prisoner in the criminal world; his membership in certain criminal caste; the worldview peculiarities, life goals and values; an attitude to the penitentiary system and its employees; ‘criminal biography’ elements: the quantity of criminal records, qualification of crimes, a © 2018 The Author. prisoner’s rights and duties.

Вступ. Поряд з зовнішнім вербальним Вагоме значення у комунікації і мовленням існує і внутрішнє мовлення, що є міжособистісному сприйнятті відводиться комунікативним засобом нашого мислення, знаковим елементам зовнішнього вигляду якому приписується загальнолюдський людини, що «виконують афективно- характер – люди на різних мовах спілкуються комунікативну, інформаційно-комунікативну і про один і той же світ, хоча при цьому й регулятивно-комунікативну функції, виступа- утворюються різні когнітивні світи, оскільки ють індикаторами особистості та головними «поведінка людини в багатогранній практиці джерелами візуальної інформації про неї, освоєння світу та соціально-комунікативної оскільки з породжених культурою знаків взаємодії, спрямованій на інформаційно- людина обирає ті, що відповідають її смисловий обмін, різноманітна, однак ціннісним орієнтаціям, уявленням про світ, упорядкована, структурована і типізована, цілям діяльності і умовам спілкування» відповідає певним схемам і сценаріям, [4, с. 13]. У мережі невербальної комунікації сформованим у свідомості людини в формами самовираження через тіло К. Емріх результаті її соціального досвіду» [6, с. 15]. вважає такі культурні артефакти як зачіска, Спілкування відбувається не лише за парфум, татуювання та ін. [9, с. 30]. В цьому допомогою слів, а й невербально з залученням контексті шкіра постає «субстратом, на який всіх органів чуття (дотику, зору, нюху, слуху, можна нанести власну ідентичність» [18], смаку і відчуття положення частин тіла в «своєрідним містком між людиною і просторі). Невербальна поведінка є зовнішнім світом; дзеркалом, що відображає невід’ємною частиною загального процесу духовний світ особистості» [16, с. 10]. комунікації, функціями якої є доповнення, Особливою невербальною інформацією заміна, повторення, підтвердження, про особистість мовця є татуювання, що формує спростування, увиразнення інформації у співрозмовника певне враження про свого вербального повідомлення [2, с. 6]. опонента [13, с. 89]. У комунікативно-науковій парадигмі татуювання прийнято розглядати з

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 61

Web of Scholar ISSN 2518-167X

трьох перспектив: як невербальний елемент, вання, міжособистісної та міжгрупової знак і символ. З одного боку, татуювання постає взаємодії» [1, с. 10]. «невербальним засобом вираження інформації – знаки на шкірі інформують про посередництвом свого тіла» [16, с. 5], з іншого – соціальний статус і життя людини, «знаком групової приналежності людини і її допомагають розпізнати, звідки вона і до якої відокремленості від «чужих», тому воно може групи належить, визначити тип її мислення і слугувати проявом комунікативної взаємодії від чого вона відмежовується. Через знаки і людини з зовнішнім світом» [там само]. символи людина «повідомляє про свою Предметом актуального лінгвістичного приналежність до тієї чи іншої субкультури, дослідження постають в’язничні татуювання, демонструє соціуму особливості свого що (як було встановлено в результаті світогляду, свою життєву філософію» [11, с. 8]. проведеного дослідження) безпосередньо – татуювання є своєрідною проекцією направлені на співрозмовника, бо несуть внутрішнього світу людини. Це єдиний для невербальну інформацію про те, що слід в’язня спосіб визначити своє місце серед повідомити злочинному оточенню, а саме про злочинців, підкреслити власну індивідуальність, місце в’язня у ієрархії злочинного світу, його внутрішню свободу і виразити протест проти приналежність до певного кримінального пануючої влади [19]. угрупування, його минуле і сучасне, Підсумовуючи викладене, вважаємо, що особливості світогляду і цінності. татуювання як інформаційний і З усього спектру невербальних засобів соціокультурний код репрезентує не лише вираження інформації у розмовному злочин- індивідуальну свідомість злочинця і колективну ному дискурсі у фокус нашої уваги потрапили свідомість всієї кримінальної спільноти, а й саме татуювання з наступних причин: суспільну свідомість німецького народу. Воно є – головними характеристиками пока- активним символом, що «здатен не лише рання у вигляді обмеження волі є «позбав- демонструвати, а й закарбовувати в культурній лення злочинця свободи шляхом ув’язнення в пам’яті і транслювати в чуттєво-сприйнятливій місцях позбавлення волі, регламентований формі ідеї, ідеали і цінності культури» [4, с. 19], розпорядок дня, втрата в’язнем своєї «соціальним листом до свого оточення» [там ідентичності і незалежності через відсутність само], що містить закодовану інформацію про можливостей здійснення самостійної ставлення індивіда до зовнішнього світу, його діяльності, постійний контроль» [8, с. 73]. В приналежність до певної субкультури. контексті таких суворих умов татуювання Не зважаючи на те, що татуювання має в’язні розцінюють як «єдиний символ вільної багатовікову історію, предметом дослідження душі в ув’язненому тілі» [там само]. у лінгвістичних студіях воно виступає досить – татуювання є невід’ємним елементом рідко. Найчастіше воно розглядається як кримінальної субкультури і важливою науковий феномен крізь призму антропології, складовою в’язничних буднів, що етнографії, культурології, психології, функціонують як «символи соціальної кримінології. Будучи одним з найдавніших ідентичності, самосвідомості і колективної видів мистецтва, татуювання є «будь-якою пам’яті, диктують норми поведінки в формою умисного і тривалого просочування злочинних угрупуваннях, формулюють пігментів під шкіру на певній частині тіла, як правила і ритуали, дотримання яких правило, машинкою для татуювання, забезпечує підтримання порядку в результатом чого є малюнок чи знак» злочинному світі» [16, с. 75]. [22, с. 8]. З огляду на те, що людина – характерною ознакою представників самостійно обирає мотив татуювання, його злочинного світу є «психологічне і соціальне місце розташування на тілі, вкладає в нього відчуження, що виражається в тяжінні свої життєво-смислові цінності, татуювання з злочинця до собі подібних і сприяє формуван- його носієм постають як єдине ціле. ню і розвитку складових кримінальної О. А. Овсяннікова пропонує розглядати субкультури: жаргону, татуювання, «законів», татуювання під кутом зору лінгвістики як ритуалів [3, с. 57]. Таким чином, володіння «спосіб соціалізації і комунікації в кримінальним жаргоном і наявність суспільстві, особливу і повноцінну мовну в’язничних татуювань є основними субкуль- систему, що містить інформацію про свого турними характеристиками злочинця носія» [5, с. 82]. Яскравим прикладом [3, с. 89], що поряд з спеціальними жестами і повноцінної мовної системи вважаємо прізвиськами є «комунікативними атрибутами в’язничні татуювання, що містять приховану в кримінальної субкультури, засобом спілку- формі малюнка, абревіатури, знака біографію злочинця, інформацію про вчинений ним

62 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

злочин і виступає засобом комунікації з sauren Lebensweg und daneben die Entwicklung іншими в’язнями. meiner Persönlichkeit vor dem Einsperren» [10]. Результати дослідження. В Австрії та До цієї групи належать також татуювання, що Німеччині через недотримання в’язнями за словами одного з в’язнів є паспортом у гігієнічних умов нанесення татуювання у в’язниці: «Es ist ja der personale Ausweis im місцях позбавлення волі є забороненим [20]. Knast. Verstehen Sie? Wie man draußen einen Проте кількість татуювань у в’язнів продовжує Personalausweis hat, so hat man in dem Knast збільшуватися, при чому причин їх набивання auch» [15]. Вони містять інформацію про вік, більше ніж мотивів. Головними з них є ім’я, місце народження, кількість судимостей, «прикре почуття, що в’язень у місцях тривалість перебування у в’язниці та ін. позбавлення волі насправді володіє лише В процесі дослідження злочинних шкірою на власному тілі, і вираження татуювань та аналізу їх мотивів були своєрідного повстання проти пенітенціарної встановлені 3 домінуючі у німецькому системи, яка утримує під замком і все злочинному просторі татуювання, що контролює» [21]. Татуювання постає переважно набиваються на тих частинах тіла, оприлюдненим монологом, німим криком в які найрідше приховуються під одягом. адресу тотального інституту в’язниці. Такий Постійна видимість цих татуювань і їх чіткість акт насилля над власною шкірою болем руйнує зумовлюють їх функцію під час спілкування кордон між в’язницею і зовнішнім світом. в’язнів. Вони несуть невербальну інформацію Для того, щоб проаналізувати про свого носія і формують комунікативний семантику татуювань і мотиви їх нанесення у фундамент, над яким буде розгортатися живе німецьких в’язницях, що дозволить окреслити спілкування. Такими татуюваннями є сльоза внутрішній зміст особистості злочинця і його біля ока, павутина на затиллі кисті, шиї чи прояв під час комунікації, здійснюємо передпліччі, що повідомляють про те, що дослідження кримінальних татуювань, особа не вперше відбуває покарання базуючись на класифікації О. В. Старкова, в («стріляний горобець») і з ним треба бути основі якої закладений принцип семантичного обережним під час розмови, оскільки у нього наповнення татуювання. Автор виділяє: більший в’язничний досвід; три крапки, що є – інформаційно-ієрархічні (стратифікайні); кутами трикутника, між великим і вказівним пальцем або біля ока мають декілька значень, – особистісно-настановчі; головним з яких є «Кодекс» в’язня: нічого не – сигнально-розмежувальні; кажу, нічого не бачу, нічого не чую. Таке – професійні; татуювання виражає злочинну солідарність і – пам’ятні; категоричну відмову в’язня від будь-якого – сексуально-еротичні; виду співпраці з представниками закону, за що у злочинному мікросуспільстві він – естетичні; нагороджується повагою і довірою. – релігійні; Рідше в’язні вдаються до нанесення – гумористичні татуювання [7, с. 130-131]. (стратифікайних), сигнально-розмежувальних, Розглянемо детальніше, які саме татуювання релігійних та сексуально-еротичних татуювань, поширені у німецьких в’язницях і яке серед яких у стінах в’язниці особлива роль значення їм відводиться в процесі комунікації відводиться стратифікаційним татуюванням, між представниками злочинного світу. що виражають місце в’язня в ієрархічній Результати здійсненого аналізу структурі злочинного світу. Вони інформують емпіричного матеріалу показують, що серед про роль в’язня у здійсненні нелегальних німецьких в’язнів зустрічаються інформаційно- видів діяльності, його права і обов’язки в ієрархічні (стратифікайні), сигнально- контексті в’язничної субкультури: «Die розмежувальні, особистісно-настановчі, tätowierten Ringe identifizieren mich, meine релігійні та сексуально-еротичні татуювання, Stelle und Funktion innerhalb der при чому найбільше інформативне значення Knastsubkultur, meine Rolle bei illegalen відводиться саме особистісно-настановчим Geschäften» [15]. Позиція в’язня татуюванням, що експлікують особливості безпосередньо впливає і на встановлення світогляду і життєві орієнтири злочинця, його контакту з іншими в’язнями, уникнення ставлення до правоохоронних органів і видів такого контакту, тривалість і зміст розмов: діяльності в місцях позбавлення волі, «Ich bin hier ein starker und gefährlich наркотиків і алкоголю, його прагнення вийти verrückter Kerl, mein Tattoo zeigt es bestimmt, на волю: «Einen Kirschzweig ließ ich mir ne? Der Dolch durch den Hals erinnert mich an tätowieren... Er symbolisiert meinen so zu sagen den getöteten Knacki. Das sollen andere auch

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 63

Web of Scholar ISSN 2518-167X wissen, ne? Also, damit drücke ich meine простежуємо і на мовному рівні. Так, у Bereitschaft zum nächsten Mord aus. Darum мовленні в’язнів зустрічаємо специфічну vermeidet man generell die Gesprächführung mit лексику (жаргонізми), пов’язану з ритуалом mir. Der Starke kommuniziert nur mit den татуювання: дієслово tätowieren (набивати Starken, ne?» [17]. татуювання) у злочинному арго має наступні Сигнально-розмежувальні татуювання є синоніми – anhiaseln, hackeln, pecken; засобом встановлення контакту між дерев’яна річ з голками для здійснення злочинцями, що належать до певної злочинної проколів шкіри отримала назву Nähmaschine, касти (каста вбивць, ґвалтівників, грабіжників Zeugl; для позначення в’язня з великою і т.д.). Члени кожної касти носять спільне кількістю татуювань слугують такі арготизми татуювання, що слугує розрізнювальним як Tintenfisch, blau wie eine Zwetschke, bis oben знаком, засобом виділення «своїх» серед zugestrickt; набите у в’язниці татуювання «чужих». Так, наприклад, поширене отримало назву Häfenpeckerl, Peckerl, а татуювання у вигляді 5 крапок сигналізує про татуювання, яке в’язень намагається вивести самотність в’язня, що робить його вигнанцем за допомогою солі, відоме як Salzreiberl. у злочинному середовищі: «Der Klassiker – Висновки. З викладеного вище слідує, 5 Punkte: alleine in 4 Wänden. Sie verweisen auf що злочинне татуювання в першу чергу die Einsamkeit in der Haft» [14]. Жага кожного експлікує зміну соціального статусу особи, в’язня належати до певної касти продиктована тому їх відводиться як індивідуально- його ізоляцією у стінах в’язниці від решти особистісне, так і суспільне значення. суспільства: «Ich betrachte die Німецька в’язниця для тих, хто знаходиться Knasttätowierung als ein reales Zeichen der по іншу сторону стіни, є невідомим світом, Unterwelt namens Gefängnis, ja, also ich bin доступу до реального життя в якому auch durch meine Knasttattoos ein Unterweltler, практично немає. У інтерв’ю та в ja, genau» [17]; «Ein Wunsch nach телепередачах іноді йдеться про в’язничну Zugehörigkeit war es zuerst ja. Um aus der їжу, повстання в’язнів, розпорядок дня, види Knasthierarchie nicht auszufallen, wollte ich was діяльності. Натомість про соціальне життя в pecken lassen» [10]. межах в’язниці, соціальну взаємодію і У німецькій в’язниці деякі татуювання комунікацію між злочинцями можна інформують навіть про сексуальну орієнтацію отримати інформацію тільки від колишніх і релігійні погляди, що значно полегшує в’язнів чи працівників пенітенціарної пошук партнера для відносин: «Also, die установи. В цьому контексті злочинні Frauen mit Peitschen oder nackt in verschieden татуювання є невербальним каналом Posen zeigen auf echte Männer hier, ne? Aber es отримання автентичної інформації про життя gibt unter uns und andere männliche Ladys, ja, в’язнів, особливості їхньої культури і so was braucht man hier auch, nö?» [12]. Свої взаємодії, оскільки їх сукупність відтворює релігійні погляди німецькі в’язні цілісну картину злочинної субкультури, що демонструють переважно через татуювання з має чітко визначене смислове навантаження. зображенням хреста, що пов’язане з тим, що Особливе місце німецькі в’язні відводять під час першого перебування у в’язниці стратифікайним, сигнально-розмежувальним і злочинець проходить своєрідне хрещення: особистісно-настановчим татуюванням, що у «Mit nach draußen nehme ich auch eine міжособистісному спілкуванні інформують Tätowierung. Das Kreuz soll mir an die Taufe співрозмовника про наступне: hinter Gittern erinnern» [14] або татуювання- – ієрархічну діагностику в’язня у надписи на релігійну тематику на кшталт злочинному світі; «Gott mit uns» чи «Jedem das Seine». – його приналежність до певної Слід також зазначити, що на тілі в’язнів, злочинної касти; які відбувають покарання у німецьких в’язницях, зустрічаються татуювання, що були – особливості світогляду, життєві набиті на волі до ув’язнення. У такі орієнтири і цінності; татуювання кожен в’язень вклав своє значення, – ставлення до пенітенціарної системи невідоме оточенню, тому вони не є предметом і її працівників; нашого дослідження. Проте їх наявність – елементи «злочинної біографії»: дозволяє стверджувати, що у німецьких кількість судимостей, кваліфікацію злочинів, в’язницях відбувається злиття кримінальної і його права і обов’язки та ін. національної культури татуювань. Отже, перед тим, як вступити у Важливу роль злочинних татуювань у безпосередню комунікативну взаємодію за невербальному спілкуванні між в’язнями допомогою вербальних засобів, відбувається

64 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

невербальна діагностика співрозмовників наповненість майбутньої розмови або її через татуювання на їх тілах, що і визначає уникнення. хід, тривалість, тематичну та інформаційну

ЛІТЕРАТУРА

1. Александров Ю. К. Очерки криминальной субкультуры. – М.: «Права человека», 2001. – 152 с. 2. Гарькавец С. А. Психология невербального общения: учебное пособие / С. А. Гарькавец. – Северодонецк: Изд-во «Петит», 2015. – 214 с. 3. Кримінальна субкультура як фактор злочинності: Кримінологічні дослідження: Вип. 2 / Луган. гуманіт. центр; Луган. держ. ун-т внутр. справ ім. Е. О. Дідоренка; [Гол. ред. канд. філос. наук В. І. Поклад]. – Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2008. – 200 с. 4. Мельникова, Л. А. Татуировка как форма репрезентации социокультурных кодов визуальности (на материалах исследования молодёжных субкультур города Владивостока): автореферат диссертации кандидата культурологии: 24.00.01 / Л. А. Мельникова; Владивосток. гос. ун-т экономики и сервиса. – Комсомольск-на-Амуре: [б. и.], 2015. – 22 с. 5. Овсянникова О. А. Татуировка сквозь призму семіотики // Вестник Тамбовского университета. Серия: Общественные науки. Тамбов, 2017. Т. 3. № 2 (10). С. 82 - 85. 6. Осовська І. М. Сучасний німецькомовний сімейний дискурс: ментальний і вербальний ресурс [Текст]: [монографія] / І. М. Осовська. – Чернівці: РОДОВІД, 2013. – 402 с. 7. Старков, О. В. Криминальная субкультура: спецкурс / О. В. Старков. – Учеб. изд. – М.: Волтерс Клувер, 2010. – 240 с. 8. Baumann, K.-H., Stöver, H. Tätowierungen im Strafvollzug. Hafterfahrungen, die unter die Haut gehen / Karl-Heinz Baumann, Heino Stöver.– Oldenburg: BIS-Verlag, 2006. – Band 13. – 194 S. 9. Emrich Ch. Multichannel-Management: Gestaltung einer multioptionalen Medienkommunikation / Christin Emrich. – Stuttgart: W. Kohlhammer Verlag, 2009. – 396 S. 10. Für’s Leben gezeichnet – Knastbrüder. Regie : DokuUTattooFreak. 2013. 43 Min. 11. Hainzl M., Pinkl P. Lebensspuren hautnah. Eine Kulturgeschichte der Tätowierung / Manfred Hainzl, Petra Pinkl. – Wels: Trod. Art-Verl., 2003. – 90 S. 12. Härtester Knast in Deutschland. 2015. Regie : Nils Naber. 2015. 29 Min. 13. Häusle-Paulmichl G. Der tätowierte Leib: Einschreibungen in menschliche Körper zwischen Identitätssehnsucht, Therapie und Kunst / Gunhild Häusle-Paulmichl. – Wiesbaden: Springer-Verlag, 2017. – 131 S. 14. Jung im Knast (2). Das Recht des Stärkeren. Regie : Christian Leunig. 2016. 44 Min. 15. Knast in Deutschland (2). Herz, Schmerz, Sühne. Regie : Nicole Würth und Sigrid Born. 2017. 44 Min. 16. Nadlinger N. Die Tätowierung als Form der nonverbalen Kommunikation im kulturellen und historischen Vergleich / Nina Nadlinger. – Wien, 2012. – 222 S. 17. PK [Elektronische Ressource]. – Mode des Zugangs : http://www.podknast.de/. 18. SLEAZEMAG [Elektronische Ressource]. – Mode des Zugangs : https://www.sleazemag.com/lifestyle/panorama/punkte-traenen-knast-tattoos-und-ihre-bedeutung/. 19. TATTOOCONVENTION [Elektronische Ressource]. – Mode des Zugangs : http://tattooconvention.ru/ks/kinds.html. 20. TPV.DE [Elektronische Ressource]. – Mode des Zugangs : http://www.tattoo-piercing- versicherung.de/blog/warum-gibt-es-im-gefaengnis-so-viele-taetowierte/. 21. UNIQUE-ONLINE [Elektronische Ressource]. – Mode des Zugangs : http://www.unique- online.de/gefangnistatowierungen/6595/. 22. Wallmeier M. Tätowierung und Kriminalität / Marius Wallmeier. – München: GRIN Verlag, 2011. – 31 S.

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 65

Web of Scholar ISSN 2518-167X

ТИПЫ БИЛИНГВИЗМА И СОЦИОЛИНГВИСТИЧЕСКИЙ ПОРТРЕТ БИЛИНГВА

м. г. н., преподаватель Чулакова З. У., м. г. н., ст.преп. Мухатова А. Д., м. ф. н. ст. преп. Толегенова Ж. Б.

Казахстан, г.Астана, Евразийский национальный университет им. Л.Н.Гумилева, кафедра иностранных языков

ARTICLE INFO ABSTRACT Received 11 January 2018 The article deals with the analysis of types of bilingualism, as well as the Accepted 26 January 2018 study of the sociolinguistic portrait of bilingualism as an object of Published 10 February 2018 sociolinguistic study. Despite the large number of works devoted to the issues of bilingualism, due to its multidimensionality and complexity, this KEYWORDS problem continues to be concerned by domestic and foreign researchers, sociolinguistics, remaining one of the most relevant for modern linguistics. The existing sociolinguistic approach, scientific approaches to the study of this issue in the framework of sociolinguistic aspect, sociolinguistics are described in this article. The questions of typology of bilingualism, bilingualism depending on this or that aspect of studying this problem are bilingual speech, considered in detail. typology of bilingualism, linguistic and cultural spaces, sociolinguistic portrait of bilingual speech behavior, multicultural society

Введение. Билингвизм возникает в трудность формулировки универсального связи с необходимостью преодоления определения двуязычия с учетом индиви- языкового барьера в условиях языковой дуальных особенностей билингва и характера коммуникации представителей различных языковой жизни билингвального социума в этносов в многонациональном государстве. тех или иных политико-экономических и Проблема формирования билингвизма тесно культурно-исторических условиях. Наиболее связана с теорией контактирования и разработанными в науке являются взаимодействия языков. Классическим лингвистический и психологические аспекты. определением билингвизма принято считать К настоящему времени в полиязычном определение Уриэля Вайнрайха: «Практику Казахстане, как отмечает З. К. Ахметжанова, попеременного пользования двумя языками сформировалось множество типов би- и мы будем называть двуязычием, а лиц, ее полилингвизма, которые отличаются осуществляющих, двуязычными» [1]. регионами распространения, охватом разных Билингвизм рассматривает речь во сфер функционирования языков, спецификой взаимосвязи с речевым поведением влияния первого языка на второй и т.д. [2]. различных групп людей и является В казахстанской и зарубежной комплексной научной проблемой. социолингвистике разработан целый ряд Среди множества различных клас- определений феномена билингвиз- сификаций типов двуязычия, основанных на ма. Билингвизм возникает в связи с самых разнообразных критериях, общеприня- необходимостью преодоления языкового той считается классификация, разработанная барьера в условиях языковой коммуникации Е. М. Верещагиным, который выделил три представителей различных этносов в вида типологии билингвизма: психологи- многонациональном государстве. Существует ческую, социолингвистическую и лингвисти- естественное двуязычие как следствие ческую. Многоаспектность и сложность непосредственного взаимодействия носителей проблемы билингвизма указывает на этих языков и искусственное – как результат

66 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

преднамеренных и специально создаваемых и кончая словообразовательной, оказываются условий изучения второго языка. Ученые вполне соответствующими общенормативным различают также дополнительное двуязычие, параметрам и поэтому интереса не если билингв использует второй язык без представляют. «Напротив, – подчеркивает потери языковой компетенции в первом, Т. М. Николаева, – важно фиксировать яркие родном, и замещаемое двуязычие, когда по диагностирующие пятна» [5]. мере овладения вторым языком билингв М. В. Китайгородская и Н. Н. Розанова теряет компетенцию в первом. Среди называют речевой портрет «функциональной титульного населения республики широко моделью языковой личности» [6] и распространено владение русским языком, анализируют уровень, который отражает поэтому казахско-русский билингвизм можно владение лексико-грамматическим фондом охарактеризовать как национально-русский. языка (лексикон языковой личности) как В настоящее время в рамках социо- важный параметр, по которому может лингвистики актуальны исследования, посвя- производиться анализ этой модели. На этом щенные изучению влияния социально-демогра- уровне анализируется запас слов и фических факторов на решение проблем двуязы- словосочетаний, которым пользуется чия и многоязычия. Казахстанские ученые доста- конкретная языковая личность. Следующей точно подробно освещают различные аспекты ка- ступенью исследователи называют тезаурус, захско-русского билингвизма, а также некоторые репрезентирующий языковую картину мира. работы посвящены изучению регионального При описании речевого портрета делается двуязычия. Проблемам билингвизма посвящены акцент на использовании разговорных работы М. М. Копыленко, Б. Х. Хасанова, формул, речевых оборотов, особой лексики, Э. Д. Сулейменовой, З. К. Ахметжановой, которые делают личность узнаваемой. Третий Л. К. Жаналиной, Ш. К. Жаркынбековой, уровень – прагматикон, включающий в себя Н. Ж. Шаймерденовой, А. Е. Агмановой, систему мотивов, целей, коммуникативных Л. В. Екшембеевой, Ж. А. Нуршаиховой ролей, которых придерживается личность в А. М. Еримбетовой, С. Ю. Сон, А. К. Шаяхме- процессе коммуникации. Все три уровня данной товой и др. модели соответствуют уровням языковой Современные лингвисты отмечают личности в модели Ю. Н. Караулова: большую роль речевого портрета как вербально-семантическому, когнитивному и составляющей облика говорящего в прагматическому [7]. формировании целостного образа личности. Как и языковая личность, речевой По мнению российского ученого портрет бывает индивидуальным и С. В. Леорды, «речевой портрет – это коллективным. Коллективный речевой портрет воплощенная в речи языковая личность», а позволяет обобщить явления, присущие проблема речевого портрета является определенному кругу людей, объединенных в частным направлением исследования национальном, возрастном, социальном, языковой личности [3]. По мнению ученых, с профессиональном плане. Ведется помощью речевого портрета фиксируется исследование в каждой из перечисленных сфер: речевое поведение, которое «автомати- речевым портретом студентов занимается – зируется в случае типичной повторяющейся С. В. Леорда [3], школьника – С. В. Мамаева [8], ситуации общения» [4]. Т. М. Николаева молодежи – Б. Максимов [9], эмигрантов – ставит вопрос о построении таких речевых Е. А. Земская [10] и т.д. В работе Е. А. Земской или, в ее терминологии, социолингвисти- «Язык русского зарубежья: итоги и ческих портретов, в которых был бы перспективы исследования» рассматриваются компонент, характеризующий тактику особенности, связанные с изменениями в речевого поведения: выбор одних элементов русской речи под влиянием иностранных (из пар или ряда вариантов) и употребление языков на разных уровнях, описываются их в речи в зависимости от условий общения причины и характер такого влияния. и неупотребление, осознанное или Выделяются функции заимствований, их выбор подсознательное отвержение других. в зависимости от коммуникативной ситуации и Исследователь задается вопросом: «Используя отмечается, что в меньшей степени изменения социолингвистический портрет как метод характерны для фонетики, словообразования, описания речевых характеристик, нужно ли синтаксиса и морфологии [10]. представлять эксплицитно все уровни и все Х. З. Багироков полагает, что для класс- факты языковой системы?». И отвечает на сификации билингвизма в социолингвисти- этот вопрос отрицательно: ведь «многие ческом аспекте необходимо четко определить языковые парадигмы, начиная от фонетической критерии, которые имели бы свой

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 67

Web of Scholar ISSN 2518-167X

собственный социолингвистический статус и полноценной коммуникации с предлагает следующие: представителями своего этноса, а в случае 1) наличие двух и более наций, преобладающего знания казахского языка народностей и их представителей на данной уровень владения русским языком не территории или в данном коллективе; соответствует социальным стандартам и 2) наличие двух языков, служащих препятствует полной интеграции личности в средством общения людей; русскоязычной среде. 3) наличие различных демографических Результаты исследования. Вслед за и социальных групп; Ш. К. Жаркынбековой, Б. Н. Бокаевым, мы 4) способ овладения вторым языком разделили все языковые группы на три индивидом, коллективом, группой людей, категории: двуязычные, предпочитающие народом; говорить по-казахски, двуязычные, 5) направление действия контактирую- предпочитающие говорить по-русски, и так щих языков в той или иной двуязычной называемые амбилингвы, билингвы, в равной общности людей; степени владеющие двумя и более языками [12]. 6) степень охвата носителей одного Мы также добавили такие элементы, народа тем или иным типом двуязычия; как готовность вступать в коммуникацию с 7) ареал распространения двуязычия; носителем другого языка, мнение по поводу 8) степень активности проявления языковой политики государства, воздействия интерференции на различных уровнях языка в языка на этноязыковую идентификацию и т.п. городе и сельской местности [11]. К первому типу относятся те, кто: Личность, идентифицированная в 1) старается говорить только на социолингвистическом плане, обладает казахском языке; совокупностью тех качеств, которые 2) участвует в коммуникации определяют ее культурное и лингвистическое преимущественно на казахском языке, поведение в различных ситуациях изредка участвуя в коммуникации с коммуникации. Владение родным языком, использованием русского языка; выявление уровня языковых компетенций 3) считает правильным, что в билингвов, описание языкового поведения в государстве должна быть сформирована различных ситуациях коммуникации, единая казахоязычная атмосфера; отношения к языкам, характер и частота 4) считает необходимым расширить использования языков позволили нам выявить социальные функции государственного языка социолингвистические типы языковых в разных сферах общения; личностей исследуемого нами контингента. 5) достаточно толерантно относится к Имеются в виду не отдельные индивиды, а русскому языку, считая его престижным и «некоторая обобщенная, типизированная важным для изучения и прилагает личность, обладающая совокупностью черт, определенные усилия для его скорейшего которые представляются типичными для изучения, но не исключает возможности данной лингвокультурной общности в данный убрать из обязательной школьной программы период времени». такие предметы, как русский язык и русская Главной особенностью речевой литература; деятельности билингвов является своеобразие 6) придерживается точки зрения, что сформированности речевых действий, владение языками – это залог успеха, но, прежде которое проявляется в типах владения языком всего, необходимо владеть родным языком. / языками (несбалансированный билингвизм – К данному типу относятся билингвы, сбалансированный билингвизм). Лица, рассматривающие казахский язык не только обладающие сбалансированным билингви- как залог достижения поставленной цели, но и змом, находятся на таком уровне как более престижный. Анализ показывает, сформированности речевых действий, что данная группа наряду с казахским языком который, в основном, соответствует стремится к усвоению русского языка, однако социальным стандартам и имеет социально для некоторых из них характерно своего рода приемлемое отношение к другим языкам. отталкивание, отчуждение от русского Несбалансированный билингвизм языкового и культурного пространства, отрицательно сказывается на сформирован- демонстрируемое в коммуникации (особенно ности речевых действий личности, поскольку с теми, кто в большей степени говорит на в случае билингвизма с преобладающим русском языке, и представителями русской знанием русского языка этнический язык не национальности). Повышенная эмоциональ- освоен в степени, достаточной для ность и иррациональность восприятия языка

68 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

«своего» народа свидетельствует о том, что 2) участвует в коммуникации и на последний является существенным фактором, казахском и на русском языках; формирующим национальное самосознание 3) считает правильным, что в человека. государстве на официальном уровне наравне с Ко второму типу относятся те, кто: казахским языком употребляется русский язык; 1) говорит на русском языке; 4) считает, что население должно 2) участвует в коммуникации с владеть как минимум двумя языками – использованием русского языка; казахским, русским, при этом понимает 3) считает родным два языка – казахский важную роль английского языка; и русский (в некоторых случаях - язык той 5) относится положительно к изучению страны, где проживал длительное время); русского языка и русской литературы в школе; 4) поддерживает статус русского языка 6) придерживается точки зрения, что как официального; владение языками – это залог успеха, но, 5) всячески поддерживает присутствие признает, необходимость владения, в первую русского языка как в официальной и очередь родным языком. политической сферах, так и в сфере Итак, к третьему типу относятся те, кто повседневности; в достаточной мере владеет обоими языками и 6) двойственно, неоднозначно не испытывает трудностей в коммуникации идентифицирует себя, поскольку поставлен как казахскоязычной, так и в русскоязычной перед выбором «родного» языка между среде. Этот тип можно обозначить как автохтонным и «приобретённым». сознательно бикультурный. Самым важным К данному типу относятся те, для кого признаком этноязыкового сознания этого незнание родного казахского языка создает типа, на наш взгляд, является то, что оно не определенные трудности для полноценной предполагает вытеснения одного языка / куль- интеграции в общество. Для данной категории туры за счет освоения другого. В ситуации билингвов языковая компетентность в двуязычия в рамках этого типа языковой казахском языке слабо выражена – более личности родной и освоенный языки не половины опрошенных респондентов либо конкурируют друг с другом. Завоевание понимают, но не могут объясниться на языкового, социального, культурного и казахском языке, либо не владеют им вообще. другого признания осуществляется у Среди своих знакомых и родственников носителей этого типа иначе. Для них цель предпочитают общаться преимущественно на интеграции состоит, очевидно, не в том, русском языке, чем на казахском, либо чтобы «быть казахом» (как ценой знания вообще такой альтернативы не казахского, так и ценой незнания русского). обнаруживается, и они используют лишь Они стремятся довести до возможного русский язык для налаживания совершенства знание иных языков и культур, коммуникативных контактов. Предпочитают не теряя исходной языковой и культурной думать преимущественно на русском языке. В компетенции и своей национальной перспективе хотели бы усовершенствовать идентификации. свои знания в казахском языке, считая его Выводы. Как видно из всего выше- родным, хотя обнаружились и такие изложенного, менталитет и самоидентифи- респонденты, которые считают своим родным кация казахов-билингвов по своей сущности языком русский либо не смогли определиться различны. Говоря на разных языках, они и по данном пункту. Для этой группы думают по-разному. Однако утверждать, что билингвов осознание особой значимости казахское население Казахстана разделено на языка как средства национальной два лагеря, с нашей точки зрения, было бы самоидентификации заметно слабее. ошибочно, так как языковая ситуация в Очевидно, проблема утраты языка для них не республике далеко не так однозначна, как является животрепещущей и рассматривается может показаться на первый взгляд. Как и в в значительной степени абстрактно. Именно любой типологии или классификации, в отсутствие или слабая степень казахской типологии билингвов, предложенной нами, языковой компетенции объясняет иногда один и тот же индивидуум может иметь возникающие трудности в определении характеристики, присущие нескольким этнической и языковой принадлежности и типажам. Так, представленные типы собственной языковой идентичности. самоидентификации нечасто встречаются в К третьему типу относится тип чистом виде, но практически для каждого билингва, который: информанта можно выявить доминантную 1) говорит на казахском и русском языках; стратегию культурно-языкового поведения.

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 69

Web of Scholar ISSN 2518-167X

Таким образом, изучение речевого ориентирам и сокращению межкультурной поведения билингвов, их лингвосоциоло- дистанции в поликультурном социуме гических и культурологических особенностей Казахстана. способствует приобщению к ценностным

ЛИТЕРАТУРА

1. Вайнрайх У. Языковые контакты. Киев: Вища школа, 1979 2. Ахметжанова З. К. Сопоставительное языкознание: казахский и русский языки. Алматы: КазУМО и МЯ им. Абылай хана, 2005 3. Леорда С. В. Речевой портрет современного студента: автореф. … канд. филолог. наук. – Саратов, 2006. – 35 с. 4. Матвеева Г. Г. Скрытые грамматические значения и иденти-фикация социального лица («портрета») говорящего: дис. … докт. филолог. наук. – СПб., 1993. – 449 с. 5. Николаева Т. М. «Социолингвистический портрет» и методы его описания // Русский язык и современность. Проблемы и перспективы развития русистики: Доклады Всесоюзн. науч. конф. – М., 1991. – Ч. 2. – С. 73-75 6. Китайгородская М. В., Розанова Н. Н. Русский речевой портрет: Фонохрестоматия. – М., 1995. – 128 с. 7. Караулов Ю. Н. Русская языковая личность и задачи её изучения // [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://destructioen.narod.ru 8. Мамаева С. В. Речевой портрет школьника 5-7 классов: автореф. … канд. филолог. наук. – Кемерово, 2007. – 21 с. 9. Максимов В. И. Русский язык и культура речи: Учебник. – М.: Гардарики, 2000. 10. Земская Е. А. Язык русского зарубежья: итоги и перспективы исследования // Русский язык в научном освещении: – М., 2001. – №1. – С. 114-131. 11. Багироков X. 3. Билингвизм: теоретические и прикладные аспекты (на материале адыгейского и русского языков): Монография. Майкоп: Изд-во АГУ, 2004.316 с. 12. Жаркынбекова Ш. К., Бокаев Б. Н. Процессы языковой и этнической идентификации репатриантов Казахстана. Монография. Астана: НЦ НТИ, 2011.

70 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

ФУНКЦІЇ ЗАГОЛОВКІВ

Юлдашева Л. П.

Україна, Черкаси, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, аспірантка

ARTICLE INFO ABSTRACT Received 13 January 2018 The article deals with the study of the basic title’s functions. The function of Accepted 30 January 2018 the language element is its intended purpose, the potential possibilities are Published 10 February 2018 realized in the linguistic act. It is determined that the functions of the titles correspond to the main components of the dictema: nomination - nominative KEYWORDS function, predication - representative function, themation - conceptual- the title of the works, content function. The graphical-excretory function is associated with the title functions, formal title plan. The title performs a number of functions that have a internal functions, pragmatic direction, which express author's assessments and attitudes to the external functions, statement and provide a response to the reader. The pragmatic functions pragmatic functions include advertising and evaluative-expressive title’s functions. Functions are divided into internal and external. The correlation between the various functions of a specific title depends on the characteristics of each text, genre, © 2018 The Author. author's style, and so on.

Вступ. Мовні елементи є своєрідним Дослідники виокремлюють номінативну засобом та знаряддям для реалізації (називну) як іманентну, онтологічну функцію різноманітних інтенцій продуцента. заголовка. Заголовок – це назва твору, Зовнішній вияв властивостей будь-якого особливий різновид онімів на позначення об’єкта в конкретній системі відносин тексту, первинне завдання заголовка – характеризує його функційність. Отже, називати текст. Номінативна функція полягає функція мовного елемента – його цільове у виокремленні конкретного тексту з призначення, потенційні можливості, однорідного масиву та позначення його реалізовані в мовному акті. відповідними мовними засобами, за У сучасній науці накопичений значний допомогою яких відбувається формування досвід функційного аналізу заголовків. Серед відповідного поняття про нього. Номінація набутків у цій царині варто виокремити студії проходить у процесі виокремлення Н. О. Кожиної [4], В. С. Мужева [8], значеннєвої домінанти й визначення ієрархії Л. А. Ноздриної [9], А. Ю. Туманової [10], художніх акцентів. Ця функція притаманна Д. Н. Ульянцева [12] та ін. Проте досі не всім заголовкам, незалежно від структури, вироблено єдиного погляду щодо з’ясування семантики, граматичних властивостей його цієї проблеми. З огляду на це вбачаємо складників тощо. Навіть неповнозначні слова доцільним й актуальним дослідження («Ги-ги-и» (вигук) – заголовок твору основних заголовкових функцій. Ю. Винничука) в ролі заголовків набувають Мета студії полягає у виокремленні номінативної функції. Із такою думкою основних функцій заголовків на підставі погоджуються не всі вчені. Так, В. С. Мужев різних критеріїв. ставить під сумнів універсальний характер Результати дослідження. Традиційно цієї функції, обстоюючи позицію, що функційний аспект заголовків визначають, заголовкам, які збігаються з першим реченням ураховуючи його властивості як структурного тексту або його частиною, акцентовані за компоненту тексту. Функції заголовка варто допомогою більшого кеглю, а також у разі визначати у проекції на 3 компоненти реферативного чи анотаційного називання текстової комунікації: продуцента (автора) – тексту, чи коли роль заголовка виконують вербального продукту (тексту) – реципієнта його графічні субститути, номінативна (читача). Спілкування автора й читача функція не притаманна [8]. Вважаємо, що відбувається за посередництвом тексту. жодний із пропонованих способів називання Текстовий чинник заголовка виявляється у творів не суперечить процесу номінації. формуванні уяви про текст і реалізується Наприклад, багато віршів ідентифікують саме насамперед у номінативній та за першим рядком, він виконує особливу репрезентативній функціях. роль, є концептуальним змістом твору, його

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 71

Web of Scholar ISSN 2518-167X

сигналом. Поява в арсеналі номінативних реалізована в інформуванні за допомогою засобів синтаксичних одиниць, що є заголовка про текст. Концептуально- реферативним чи анотаційним викладом змістовна функція є засадничою для тексту, не притаманна сучасній літературі, диктемного імені художнього тексту радше це ознака давньоукраїнської Змістовно-концептуальна інформація тексту літератури. Заголовки такого штибу важко пов’язана з індивідуально-авторським запам’ятати й усно відтворити, але цього й не розумінням кореляції між явищами, вимагає жанр. Такі заголовки, на наш погляд, представленими в тексті, розуміння їхніх також варто зараховувати до наділених причинно-наслідкових зв’язків. Заголовок – номінативною функцією, адже, за початковий і кінцевий пункт осмислення «Лінгвістичним енциклопедичним словником», авторського задуму. Він у будь-якому разі номінативними можуть бути одиниці всіх відображає концепт твору, незважаючи на те, мовних рівнів, незалежно від складності й яка інформація у цьому використана: довжини, за допомогою яких позначають актуальна, емотивна чи імпресивна. елементи дійсності в мовленнєвих актах. Концептуально-змістова функція за Вони слугують для називання та класифікацією З. Я. Тураєвої [11], вичленовування фрагментів дійсності та Л. А. Ноздриної [9], Д. Н. Ульянцева [12] та формування відповідних понять про них у ін. головно співвідноситься з інформативною. формі слів, сполучень слів, фразеологізмів та Зазначені функції заголовків корелюють речень [6, с. 336]. Серед досліджуваного з основними складниками диктеми: номінація матеріалу також не траплялося заголовків – – номінативна функція, предикація – графічних субститутів, це явище зазвичай репрезентативна функція, тематизація – притаманне публіцистиці (засобам ЗМІ), для концептуально-змістова. окремих заголовків художніх творів До групи функцій, реалізованих у характерна лише креолізація, часткова заміна проекції «заголовок-текст», зараховуємо вербальних знаків графічними. Заголовки- графічно-видільну, чи розділову функцію. графічні субститути ми також зараховуємо до Номінативна, репрезентативна й номінативних, адже номінативний процес – це концептуально-змістова передовсім стосуються фіксація за допомогою конкретного знаку змістового плану заголовка, натомість конкретного змісту. Номінація із графічно-видільна пов’язана з формальним. використанням знаків не вербальної, а іншої Форма заголовка активізує мимовільну увагу. семіотичної системи – це своєрідний Заголовок виокремлює текст у міжсеміотичний переклад, що в нашій навколишньому оточенні, він є тією межею, свідомості зводиться до тих самих образів, які що ділить простір на дотекстовий і текстовий. в процесі вербалізації перетворюються на На відміну від інших функцій, для реалізації конкретно визначені номени. В актах графічно-видільної використовують номінації наявні всі необхідні компоненти для винятково невербальні засоби: розмір, тип і цього процесу: суб’єкт, що іменує (автор, колір кеглю, гарнітура, особливе номінатор), найменування (номінант), об’єкт, розташування, інші графічні засоби. Ці що іменується (номінал, текст) і передбачено характеристики заголовка формуються реципієнта (читача). Заголовок – це результат залежно від візуального сприйняття. називання твору, тому заголовки за будь-яких Відокремленість – важлива умова формування умов виконують номінативну функцію. Отже, внутрішньої організації тексту. Крім того, у ця функція носить характер універсалії. межах тексту заголовок виконує інтегративну Заголовок твору репрезентує твір, у текстотвірну функцію. Він є організаційним цьому полягає його репрезентативна функція, началом, засобом досягнення неподільності й тобто функція позначення світу речей. Він не цілісності тексту, що виявляється в змістовій тільки представляє твір, а і є своєрідною організації, архітектоніці художнього твору, стягненою його формою. За визначенням побудові окремих художніх образів. І. Р. Гальперіна,«назва своєрідно поєднує в Наявність внутрішньотекстових заго- собі дві функції – функцію номінації ловків свідчить про виокремлення (експліцитно) і функцію предикації конкретного фрагменту тексту, обмеженого (імпліцитно)» [3, с. 133]. Називна функція заголовками, водночас про внутрішню єдність відповідає категорії номінації тексту, тексту твору загалом. Створення нових репрезентативна – предикації. Ця функція текстів, інтертекстуальність змінюють межі також характерна для всіх заголовків. тексту. Заголовок сприяє співвіднесенню Про зв’язок заголовка й твору свідчить конкретного твору з іншими текстами і його концептуально-змістова функція, яка художніми структурами, додаючи його до

72 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

загальної системи культурної пам’яті, що, на допомогою мовних і позамовних засобів. думку Н. О. Кожиної, виявляється в реалізації Інколи письменники не вдаються до таких єднальної функції заголовка [4]. Відбувається різких експліцитних заходів, адже викликати то «перетворення тексту в контекст», тобто інтерес у читача також може вдалий свіжий чітке виокремлення текстової межі, то заголовок. Рекламна функція пов’язана з «перетворення контексту в текст», а отже, оцінково-експресивною і / або інформативною й руйнування обмежень [7]. Усе це засвідчує сприяє виникненню попиту на книгу. діалектичну єдність внутрішньої функції Реалізація функцій заголовків залежить ізоляції твору із зовнішньою єдністю творів. від трьох учасників спілкування: автора, Перераховані функції носять тексту й читача. Уклавши певну інформацію інформативний характер. Окрім того, про текст і запропонувавши його читачеві, заголовок виконує низку функцій, що мають автор завершує на цьому роботу над ним, прагматичне спрямування, тобто вони робота читача над заголовком тільки виражають авторські оцінки та ставлення до починається, її не можна лімітувати, читач висловлення й передбачають відповідну повертатиметься до неї безкінечно, тобто реакцію на це читача. У проекції на завершеність цього процесу не передбачена. взаємозв’язок «автор – заголовок твору», Для автора заголовок умовно сталий, натомість виокремлюємо рекламну й оцінково- для читача – змінний. Читач об’єктивно не експресивну функції заголовка. може втрутитися в авторський твір, проте він Заголовок є виразником авторської пропускає заголовок крізь свою свідомість, позиції, або авторської модальності. зіставляє з текстом (власним сприйняттям Експресивність заголовка може бути тексту), нашаровує фонові знання й формує виражена за допомогою як мовних, так і своє бачення заголовка. Заголовок – це позамовних засобів, які звертають увагу відправний пункт цього спілкування, читача на окремі змістові та аксіологічні контактовстановлювальний елемент. моменти тексту з метою його переконання в Групування функцій заголовків на доцільності сприйняття інформації відповідно інформативні та прагматичні відповідає теорії до авторської концепції. Дотичною до мовленнєвої діяльності й здійснюється на оцінково-експресивної функції є імпресивна підставі визначення ступеня активності різних функція, адже обидві функції формуються на учасників у комунікативному акті. Загалом перетині комунікативних стратегій і тактик інформаційні функції – це вираження ідей, автора й читача. Іноді ці функції об’єднують в понять, думок і повідомлення їх іншим експресивно-апелятивну функцію [5]. комунікантам. Прагматичні функції Імпресивну функцію визначає прагнення реалізовані в координації спільної діяльності, автора за допомогою заголовка викликати спонукання до виконання визначених дій. певну реакцію читача. Визначальним у цьому Н. О. Кожина виокремлює функції є враження читача від заголовка. внутрішні та зовнішні [4, с. 18]. Позиція Експресивного ефекту зазвичай автор досягає читача є зовнішньою щодо тексту, а позиція за допомогою використання різних нетипових автора – внутрішньою. Зовнішні зорієнтовані вкраплень. Такі марковані елементи на тлі на читача й впливають на його емоційну немаркованих визначають стилістичну сферу, внутрішні акцентують комбінаторно- організацію твору, а отже, оцінково- парадигматичні властивості мови, семантичний експресивна та імпресивна функції заголовка і композиційний рівні організації тексту. пов’язані із диктемною стилізацією. Внутрішні функції варто розглядати в межах Різноманітні експресивні акценти в текстового вивчення заголовка, а зовнішні – заголовках привертають увагу до твору, а контекстно-ситуативного вивчення твору й отже, завдяки твору заголовок ще й виконує заголовка як його домінантного елемента в рекламно-атрактивну, чи, за визначенням прагматичному вимірі. Л. А. Ноздріної, рекламно-сенсанційну Окремішне місце у функційній функцію, особливо важливу нині. Твір парадигмі заголовка належить естетичній набуває значення товару, а заголовок – його функції. Зокрема особливого значення вона реклами. За допомогою заголовків автори набуває для заголовків художнього твору, що намагаються створити ефект посиленого зумовлено його належністю до мистецької очікування. Виграшними будуть заголовки, царини та специфічною поетичною функцією які здатні заінтригувати, пробудити цікавість. мови художніх творів. У заголовках автор Для зацікавлення автори можуть виявляє своє сприйняття дійсності й запропонувати заголовок із прихованою естетичне ставлення до неї, тож заголовок інформативністю, посилити виразність за твору виконує естетичне завдання. Отже,

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 73

Web of Scholar ISSN 2518-167X

заголовкові характерна певна художня перераховані функції дотичні до вказаних значущість. Естетизація повідомлення вище або є допоміжними чи похідними. виявляється в пошукові ідеальної форми для Співвідношення різних функцій художнього втілення його змісту. Реалізація конкретного заголовка залежить від естетичної функції в заголовках різних творів особливостей кожного тексту, жанру, має певні відмінності, що зокрема залежить авторської манери тощо. До того ж на різних від автора, теми, стилю, жанру твору тощо. етапах осягнення текстового простору Н. О. Кожина зазначає, що заголовки, у яких домінувальні функції змінюються, особливо домінують внутрішні функції, можуть набувати це стосується внутрішніх. На дотекстовому таких естетичних значень: символічного, етапові сприйняття найважливішими є алегоричного, художнього узагальнення й номінативна та графічно-видільна, під час типізації, іронічного, несправдженого читання – концептуально-змістова, на етапі очікування, емоційного впливу, ін. Натомість сприйняття після прочитання – номінативна й діапазон функційних значень заголовків з концептуально-змістова. Оскільки робота акцентованими зовнішніми функціями – автора над заголовком – завершений процес, емоційний вплив, рекламність та інтрига, то значення оцінково-експресивної функції епатажність. Особливо багатою є палітра протягом осмислення читачем твору значень естетичної функції для заголовків, у залишається незмінним. Значення ж яких зовнішні та внутрішні функції реалізовано імпресивної функції заголовка в процесі приблизно однаково: алюзійність, стилізація, осягнення твору переінакшується – якщо ж до пародія, підкреслена документальність, ознайомлення з текстом воно формується афористичність, вираження суб’єктивної залежно від суб’єктивних характеристик модальності, діалогічність тощо [4]. Зауважимо, реципієнта, то після прочитання коригується з що той самий заголовок може мати декілька огляду на зміст і форму твору. Рекламна функційних естетичних значень. функція заголовка особливо важлива на його Розмаїття підходів до вивчення дотекстовому етапі сприйняття. заголовка й акцентування певних його Особливої уваги заслуговує функційний функційних аспектів зумовили розширення аспект заголовків з погляду когнітивістики. З- спектра цільових призначень. Л. А Ноздріна поміж когнітивних функцій заголовка серед функцій називає переконання [9], що виокремлюють впорядкування тексту з загалом корелює з іншими прагматичними активізацією його фреймової структури й функціями заголовка, Т. А. Чекенева фонових знань, концептуалізацію тексту, розширює перелік заголовків, додавши організацію системи асоціативних зв’язків з образну (відповідає естетичній) та іншими текстами (інтертекстуальність), гносеологічну, що реалізує здатність участь у процесах розподілу інформації у заголовка отримувати нове конотативне й семантичному просторі тексту, організацію денотативне значення після прочитання процесу запам’ятовування тексту [2]. тексту й переосмислення заголовка [14]. У Висновок. Отже, спектр функцій, класифікації А. Ю. Туманової [10] виконуваних заголовком, досить широкий, виокремлено композиційну функцію, проте до основних варто зарахувати С. І. Буракова до основних функцій заголовка номінативну, репрезентативну, графічно- зараховує сигнальну (заголовок як сигнал видільну, інтегративну, концептуально- твору) [1], Д. М. Ульянцев поряд із змістову, єднальну, оцінково-експресивну, інформативною виокремлює семантичну [12]. імпресивну, рекламну й естетичну. Інший Г. Г. Хазагеров окремо акцентує також функційний ракурс заголовків представлено в стилістичні функції заголовків: створення когнітивістиці: він пов'язаний із процесами інтриги, комічного ефекту, інтимізація тощо породження, організації, збереження й [13], які в нашій роботі кваліфіковано як передачі знань про заголовок і твір. значення естетичної функції. На нашу думку, Функційне навантаження заголовка кожного твору має свої особливості.

ЛІТЕРАТУРА

1. Буракова С. И. Трактовка заглавий в отечественной лингвистической литературе / С. И. Буракова. – Астрахань: Б. и., 1979. – С. 33. 2. Васильева Т. В. Когнитивно-функциональные аспекты заголовка (на материале современного американского рассказа): автореферат дисс. … канд. филол. наук / Т. В. Васильева – Москва, 2005. – 22 с.

74 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

3. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования / И. Р. Гальперин. – М. : Наука, 1981. – 140 с. 4. Кожина H. A. Заглавие художественного произведения: структура, функции, типология (на материале русской прозы XIX–XX вв.): автореферат дисс. канд. филол. наук / Н. А. Кожина. – М., 1986. – 22 с. 5. Ли Лицюнь Структура, семантика и прагматика заглавий художественных произведений [Электронный ресурс] / Ли Лицюнь. – Режим доступа: http://www.dissercat.com/content/struktura–semantika–i–pragmatika–zaglavii–khudozhestvennykh– proizvedenii#ixzz4w9dR4aOB 6. Лингвистический энциклопедический словарь / гл. ред. В. Н. Ярцева. – 2–е изд., доп. – М. : Большая рос. энцикл., 2002. – 709 с. 7. Лотман Ю. М. Текст в тексте [Электронный ресурс]/ Ю. М. Лотман. – Режим– доступа: www.iedtech.ru/files/journal/2014/1/lotman-text-in-text.pdf 8. Мужев В. С. О функциях заголовков / В. С. Мужев // Учен. зап. МГПИИЯ им. М. Тореза. – М., 1970. – Вып. 55: Вопросы романо-германской филологии. – С. 86–94. 9. Ноздрина Л. А. Прагматическая характеристика заглавий / Л. А. Ноздрина// Сб. научных трудов. – M., 1983. – Вып. 209. – С. 43–56. 10. Туманова А. Ю. Роль заголовка в осуществлении категории связности: (Опыт сопоставительного анализа научных и художественных текстов) / Ю. А. Туманова // Сб. научных трудов. – М., 1981. – Вып.177. – C. 191–215. 11. Тураева З. Я. Лингвистика текста / З. Я. Тураева. – М.: Просвещение, 1986. – 127 с. 12. Ульянцев Д. Н. Идейно–художественные функции заглавий в рассказах А. П. Платонова: автореферат дис. канд. филол. наук / Д. Н. Ульянцев. – Одесса, 1985. – 17 с. 13. Хазагеров Т. Г. Функции стилистических фигур в газетных заголовках (по материалам «Комсомольской правды»): автореф. дис. … канд. филол. наук / Т. Г. Хазагеров. – Ростов н/Д, 1984. – 24 с. 14. Чекенева Т. А. Семантика названий художественных произведений / Т. А. Чекенева// Сб. научных трудов. – М., 1982. – № 197. – С. 250–262.

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 75

Web of Scholar ISSN 2518-167X

PRECURSORS OF GRAMMAR IN THE EARLY BULGARIAN CHILD LANGUAGE: TWO CASES

Ph.D, Prof. Popova V. A.

Bulgaria, Shumen, Konstantin Preslavsky University of Shumen

ARTICLE INFO ABSTRACT Received 15 January 2018 In the present work, an attempt has been made to outline the role of Accepted 31 January 2018 onomatopoeia in establishing the verb as a part of speech in the earliest Published 10 February 2018 phases of language acquisition. The chronological model of natural morphology has been used, according to which the beginning of the KEYWORDS ontogenesis is associated with two phases that precede the development of onomatopoeia, grammar (the morphological phase), and namely – the pre- and proto- pre-morphology, morphological phase, when any real system of morphological grammar till grammatical ontogenesis, does not exist, since this still is not necessary for extra-grammatical Bulgarian language operations and the few rudimentary precursors to later morphological rules. The observations and analysis in this research encompass onomatopoeias in child language from the period of pre-morphology and the transition to proto- morphology, excerpted from the speech corpora of two Bulgarian girls (Alexandra and Stefani, marked in the respective longitudes in CHAT-format © 2018 The Author. in the CLAN programme as ALE and TEF respectively).

Введение. Доклад акцентирует на В охвате наблюдения и анализов, в самые ранние фазы языкового онтогенеза. исследование попадают детские ономатопеи Объектом наблюдения и анализа являются периода преморфологии и перехода к ономатопеи, созданные двумя болгарскими протоморфологии, извлеченные из речевых детьми на этапе преморфологии и перехода к корпусов двух болгарских девочек – протоморфологии. Александры и Стефани Ономатопеи являются одними из Данные. В диапазон наблюдения и первых слов в словаре детей раннего возраста. анализа попадают детские ономатопеи периода Они представляют собой неизменяемые преморфологии и перехода к протоморфологии, звукоподражательные слова, базирующиеся извлеченные из речевых корпусов двух на имитацию типичных звуков, создаваемых болгарских девочек Александра (ALE) и животными, машинами, людьми, объектами, и Стефани (TEF) (Предлагаемое исследование могут быть отнесены к группе иконических опирается на эмпирический материал из знаков. Болгарского корпуса детской речи (и, в В настоящей работе сделана попытка частности, из Корпуса A), созданного выявить роль ономатопей в установлении совместными усилиями исследователей глагола как части речи на самых ранних фазах Лаборатории прикладной лингвистики в овладения языком. При этом, используется Шуменском университете им. Епископа хронологическая модель естественной Константина Преславского). морфологии, согласно которой, в начале онтогенез ассоциируется с двумя фазами, Таблица 1. Эмпирическая база иссле- которые предшествуют появление реальной дования грамматики (морфологическая фаза), а Исследованное именно – пре- и протоморфологическая фаза, возраст когда еще не существует никакой настоящей лицо системы (или даже модуль) морфологической Александра 0;11–1;4 1;05–1;7 1;08–2;4 грамматики, так как это все еще не является (ALE) необходимым для экстраграмматических Total of word tokens:13058 Total of utterances: 3871 операций и немногих элементарных Стефани предшественников более поздних 1;1–1;8 1;9–2;1 2;1–2;5... морфологических правил. В группе (TEF) преморфологических средств попадают Total of word tokens: 11514 Total of utterances: 3603 разнообразные единицы, среди которых премор- транзитивная протомор- выделяются ономатопеи, которые играют фаза роль вспомогательных механизмов в процессе фология фаза фология овладения языком. (ср. Bittner, Dressler 2000; Попова 2006).

76 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

Результаты исследования. Ономатопеи семьи и оделять Луизу малой толикой встречаются даже в первых записях обеих добродетелей Шарля”.1 изученных девочек, ALE и TEF. Они относятся Указанные экстраморфологические опе- к категории так называемых доморфологи- рации, используемые у наблюдаемых детей в ческих средств, подчеркивая их особую роль в течение фазы преморфологии, сопутствуются качестве вспомогательных механизмов, множеством ономатопей (бау-бау, мяу-мяу, которые они играют в приобретении лю-лю, ам-ам, бум и т.д.), непротипичными определенных языковых явлений. деминутивами (писи – деминутив от коте Прежде чем приступить к детальному (‘котенок’), чичи – деминутив от чичо (‘дядя’), отслеживанию поведения ономатопей в течение Тети – деминутив от Стефани, баби – ранних этапов языкового развития обеих детей, деминутив от баба (‘бабушка’), мами – целесообразно наметить в самом общем плане деминутив от мама), „замороженные“ формы их место среди других преморфологических (froze/rote-learned forms) типа мина (‘пройду’), средств. Сразу следует отметить насыщенность дай (‘дай’), не (‘нет’), ла-тука (ела тук ‘иди обоих корпусов примерами екстраморфо- сюда’). Экстраморфологические операции, а логических операций, а именно: также непрототипические правила, однако, не – Редупликации: бау-бау (‘собака’), следуют функциональной эволюции морфоло- мяу-мяу (‘кошка’), па-па (‘утенок’), ам-ам/ам- гической системы и, по этой причине, ма (‘пища’/‘ем’), вова (‘вода’), нани-нани проявляют тенденцию к сохранению своего (‘спать’), лю-лю (‘качать’), пуф-паф / пу-паф характера и свойств преграматической фазы (‘поезд’), Ни-Ни (Ники), Ти-та (Чита) и т. под. (особенно ранних деминутивов с их – Сокращения: бони (‘конфеты’), непротипическим прагматическим значе- лад/олад (‘шоколад’), кал (‘апельсин’), мин нием). В таком случае, только факты из (‘дымоход’). преморфологической фазы, в рамках которых – Вариативные трансакции: например, можно было ожидать, переключение волн в непредсказуемиых ласктельных именах (ср. граматикализации, являются выученными Пачесова 1968: 204) типа: Стефани – Тети, наизусть флексионные формы (в них содер- Тече (ср. также данные еще одного ребенка жится заряд метаморфозы ранних ИВЕ: Ивелин – Ичи, Вин). универсальных морфологических предпочте- – Поверхнинные аналогии типа ний в системной адекватности, которая могла Пипика (вм. Пипи) по аналогии с Аника. быть поддержана только грамматическим – Контаминации: акапиш (‘какаю + модулем). В этом же порядке мысли, роль писаю’), плюнки (‘плюшевые штанишки’), ономатопей скорее можно было бы ожидать в какайейа (‘старшая сестра+тетя’) морфосемантическом, чем в морфотактическом (Интересный пример в этом отношении плане. приводит в своей автобиографической книге Данные из обоих исследованных “Слова” Жан-Поль Сартр, а именно корпусов, регистрирующих относительную контаминацию Карлимами, полученную из долю преморфологических средств ALE и Карли + мами – ср. Сартр 1967: 7): „… я, TEF (Табица 2), свидетельствуют о значимом разумеется, обожал Луизу – ведь это была месте ономатопей среди остальных моя бабушка. Меня научили называть ее предвестников грамматики. Мами, а главу семьи – его эльзасским именем В начале записей оба ребенка Карл. Карл и Мами – это звучало почище, используют ономатопеи, причем ими чем Ромео и Джульетта или Филимон и обозначаются полностью, а не частично Бавкида. Мать не без умысла по сто раз на ситуации. Например, когда TEF (1;6) смотрит дню повторяла мне: «Карлимами нас ждут», на стол и поставленные на нем торт, тарелки и «Карлимами будут рады», «Карлимами…», столовые приборы, она говорит: „ам-ам”. Это подчеркивая интимным союзом этих четырех ам-ам может означать практически все то, что слогов полное взаимное согласие связано с ситуацией: и торт, и посуду, и действующих лиц. Я попадался на эту удочку участников, и процесс кормления. лишь отчасти, но притворялся – прежде Характерным является смешанное всего перед самим собой, – будто попадаюсь использование ономатопей без четкой до конца. Отблеск слова ложился на самый референциальной отнесенности. Так, предмет: с помощью Карлимами я мог например, лю-лю в речи TEF (1;06) наслаждаться безукоризненной спаянностью встречается регулярно и в значении ‘качели’, и значении ‘качать’.

1Цитата фрагмента из русского издания книги в переводе Ю. Яхининой от 1974 г.

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 77

Web of Scholar ISSN 2518-167X

Таблица 2. Относительная доля на преморфологических средств (ALE и TEF)

Исследо- Паралингвистическое Непонятные ванное Возраст Глаголы Существительные ономатопеи Дейктики Другие средство+вокализации формы лицо ALE 1;01 17 % 47 % 13 % 10 % 8 % 3 % 2 % TEF 1;04 12 % 24 % 26 % 8 % 13 % 5 % 12 %

Смешанное использование ономатопеи лю-лю (TEF) Контекст 1: Контекст 2: Контекст 3: BAB: На колыбели, что ты делаешь? BAB: Куда мы идем? BAB: Что это? BAB: Как качаешься? TEF: Лю-лю. TEF: Лю-лю. TEF: Лю-лю. BAB: И что мы будем делать там? BAB: Куда вы пойдете с BAB: Что это? TEF: Улка [:люлка]. дядей? TEF: Улка [:люлка]. ‘люлька:качели‘ TEF: Улка [:люлка]. ‘люлька:качели‘ ‘люлька:качели‘

Рис. 1.

Из указанных примеров, сразу усвоение самой лексемы. Ребенок, следуя этой становится ясно, что еще не своеобразной “обучающей” стратегии матери, дифференцированы части речи, хотя в часто повторяет соответствующую форму. высказывании ребенка уже присутствуют При этом, появляются случаи, которые формальные возможности для этого (ср. более демонстрируют первые попытки опрошенных поздние реализации типа Тети лю-лю, в девочек осуществить связь ономатопеи с которых ясно отграничивается предикативная нормативной лексемой, выборочно повторяя функция ономатопеи, против реализаций типа за взрослым только нормативный эквивалент Мау-мау папа). ономатопеи. Ср.: Позже ономатопея используется, в DIM: A къде e, тати, кокошката? / частности, для обозначения воспринимаемых А где, папа, курица? объекта или события (действия). На данном ‘курица’ этапе развития языка (до появления глагола) ALE: Ко-ко@onomat. вопрос взрослого определяет до некоторой VEL: Ко-ко@onomat, кокошка / степени предикативную функцию ономатопеи курица. и, таким образом, способствует ALE: Кока. [:кокошка] формированию класса глаголов, ср. например: ‘курица’ Ср. например: Употребление ономатопеи является BAB: То какво прави? важным этапом в усвоении глагольной ‘Что оно делает?’ морфологии, поскольку она помогает TEF: Ам-ам@onomat. ребенку: а) научиться находить отличия BAB: А-а, то ам-ам, яде. между событиями (действиями) и ‘А-а, оно ам-ам, ест’ предметами; б) распознавать различные виды В данном примере взрослого (BAB) ситуаций (с помощью объяснений повторяет сначала ономатопею aм-aм, собеседника) и их обозначать, изначально используемую ребенком, для обозначения ономатопеями, а затем и соответствующими действия, и сразу после этого добавляет глаголами. Стратегия взрослых выборочно соответствующее слово-эквивалент яде ‘ест’ повторять ономатопей с соответствующими (3SG PRES) литературного языка. Эта глаголами и существительными, может практика в общении довольно частая в период дополнительно катализировать процесс раннего усвоения языка. Вопрос взрослого формирования классов слов. По этому пути (чаще всего матери), “Что делает он / она?” и можно дойти до момента, в котором в его реплику, на правильный глагол после речевом продукте ребенка выделяется ответа ребенка, что создает условия ясно очевидная тенденция к диссоциированию выделить “место” ономатопеи и глаголов глобальной системы в двух областях, а среди других классов слов, и облегчить именно – существительного и глагола. Так,

78 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

например, в лонгитудинальных данных TEF в Таблица 3. Обозначения действия, возрасте 1;08.0 г., когда уже были сделаны события (TEF, 1;08 г.) первые шаги в этом отношении, наблюдаются специфические виды ономатопеи, в которых ГЛАГОЛЫ ОНОМАТОПЕИ ясно выделяется стремление, формально (14 лемм // 62 (11 лемм // 16 представить один фрагмент реальности, и как употребления // 17 типов) употреблений) всеобъемлющую (ограниченную) сущность, Амам ’Ем‘ 1 а-ам / 2 ам-ам / 1 ам- т.е. – как существительное, и в другом 1, ама [:амам] – *3/1P SG ам-ам-ам контексте, как беспредельную сущность, т.е. – PRES 1 а-кха как глагол. Дам ’Дам‘ 2 бум Ср. напр.: 3 дай – 2P SG IMP 1 кх-кх-кх / 1 кху-кху BAB: Какво е това, бабо? Дойда ’приду‘ 1 лю-уу ‘Что это, бабушка?’ 1 ель – 2P SG IMP 1 муш BAB: Пиле? 4 еля [:ела] – 2P SG IMP 1 на ‘цыпленок’ Мина ’пройду‘ 1 опа %sit: показывает ей игрушку 3 минно – 3P SG AOR 1 пиш цыпленка Моля ’прошу‘ 1 скок 1 мотя [:моля] – 1P SG 1 пи-пи-пи TEF: Пи-пи@onomat. PRES BAB: Какво прави пилето? наням/няням ’спя‘ ‘Что делает цыпленок?’ 9 нани [:наням] - *3/1P TEF: Пи-пи-пи@onomat. SG PRES VEL: Какво има там? 1 нани-нани [:наням] - ‘Что там есть?’ *3/1SG PRES TEF: Пипи [:пиле]. 1 наня [:наням] - *3/1P SG ‘цыпленок’ PRES Подобные ономатопеические Недей ’не надо‘ реализации в речи TEF – не единственное 1 дей - [: недей] – 2S IMP Нет ’не надо‘ доказательство наличия первичных 13 нет -3SG PRES лексических парадигм в комментированном Плача ’плача‘ возрасте. Вместе с ними, стремление ребенка 1 пачи [:плачет] -3SG к маркированию данных лексем, как глаголов, PRES проявляется и в использовании глагольных Оправя ’исправлю‘ флексий при назывании действия, хотя очень 2 паи [:оправим] - часто это происходит некорректно. Так, в *3SG/1PL PRES высказываниях ребенка присутствуют Папам ’ем‘ флексии 1 л. eд. ч., 1 л. мн. ч., 3 л. ед. ч. 12 папа – 3SG PRES (презенс); 3 л. ед. ч. (аорист); 2 л. ед. ч. 2 папа [:папам] - *3/1P SG PRES (императив); а также одна форма 3 л. ед. ч. 1 папай [:папам] - *2SG (перфектоид). Для иллюстрации будут IMP/1SG PRES приведены глагольные леммы (вместе с 1 папау [:папал] - *SG формальными типами), а также ономатопеи, PART/PL которыми в анализируемом речевом сегменте Пия ’пить‘ обозначается ‘действие’ (Таблице 3). 1 пий [:пить] – 3SG PRES В данном речевом фрагменте при 1 пью - 1SG PRES отметке акта ‘питания’ можно наблюдать, как Отивам ’иду‘ ребенок “заменяет” соответствующее 2 тива [:отивам] - *3/1P действие из одного формата в другом, а SG PRES *титам [:слушаю] именно как-то переформатирует ономатопею ’слушам‘– квазиглагол а-ам / ам-и ам / ам-ам-ам-ам в глагол ама. 1 титам [:слушаю] – 1P Вместе с этим, в одинаковых контекстах в SG PRES рамках этой записи перечислены несколько видов глагола папам (‘ем’). Статистический Таблица 4. Количественные показатели анализ показывает, что в возрасте 1;08.0 г. обозначения действия (TEF, 1;08) при наличии синонимических средств для формальной маркировки данного словесного глаголы ономатопеи концепта TEF показывает явное предпочтение леммы (lemmas) 14 11 к глагольным, за счет ономатопеических употребления (tokens) 61 16 форм, что показано на Таблице 4. действие ‘питание’ 17 4 (2 леммы /4 типа)

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 79

Web of Scholar ISSN 2518-167X

В дальнейшей динамике наблюдается Несомненна роль ономатопеи как тенденция к функциональному ограничению возлагающей “основу” для появления глагола. ономатопей и в какой-то момент даже И у обоих детей наблюдается период доходит до того, что они встречаются только расширения использования ономатопеи в в предикативном использовании (Ср., напр. предикативной функции. С появлением TEF – 1;11.04: Бабо, пис (‘Бабушка, буду глаголов (и их первых контрастивных форм), писать’); Бебито. Кот-кот (‘прыгать’); Дус- однако, наблюдается противоположная дус (‘встряхиваю’); Рм-рм-рмъ-рмъ (‘рычит’); тенденция – в записях обеих девочек Боци (‘колю’); Ам (‘Ешь’)). Некоторые из них зарегистрировано уменьшение использования меняют и свой фонетический облик и (ср. например. Таблица 5, где представлено начинают напоминать глаголы (напр. форма наглядно, как еще с их появления, первые боци (в значении ‘колоть’) вместо обычной до контрастивные глагольные формы становятся сих пор использованной ономатопеи боц / явно предпочтительней для ALE). Так, боц-боц), а некоторые из них уже полностью например, при ALE первое значительное потеряли ономатопеический характер и снижение на 15,4 % (в возрасте 1;01.29 г.) до воспринимаются, скорее, как элементы 5,3 % (в возрасте 1;05.06 г.). После соответствующей вербальной парадигмы незначительного роста в 1;07 г. на 7 %, позже (например,. форма чипи (в значени этот показатель не превышает 2 %. Первый ‘купаться’), используемая параллельно с чипа, спад в использовании ономатопеи происходит ассоциируется с 3 л. ед. ч. презенс, и вполне во время перехода от пре- к может быть объяснима своеобразной протоморфологии, когда появляются и первые конкуренцией форм языка у входа в процесс протоморфологические маркеры; второй конституирования минипарадигм). значимый спад – в возрасте 1;08 г., И у обоих наблюдаемых детей еще в сопровождается ростом относительной доли рамках однословной фазы для представления высказываний с глаголами более чем на 50 %, действий, которые состоят из одного акта или что совпадает с началом протоморфо- которые оказываются целостными и логической фазы и появлением реальных ограниченными с пределом, используются минипарадигм. единичные ономатопеи (ср.: муш, щрак, пус / При Стефани первый значимый спад в пуш, бум и т.д.), а для обозначения употреблении ономатопеи в предикативной длительного действия и действий, функции наблюдается в возрасте 1;08 г., что состоящихся из отдельных однотипных (также, как и Александра) совпадает с движений – редуплицированные ономатопеи началом перехода от пре- к протоморфологии. (ср.: лю-лю, ам-ам, кок-кок / кок-ко-коп, мяу- В рамках этой фазы в ближайшие месяцы мяу-мяу-мяу, тик-так-тик-так и др.). Для ономатопеи постепенно снижаются до 0,9 %. обозначения продолжительности действия в Устоявшееся присутствие глаголов после некоторых случаях наблюдаются также возраста 2;01 г. (более, чем на 50 %) является удлиненные в произносительном отношении сигналом установления протоморфологи- ономатопеи (типа следующие: мууш, аам, наа ческой фазы (ср. Таблица 6). др.), которые сопровождают осуществление самого действия.

Таблица 5. Относительная доля выступлений с глаголами и выступлений с ономатопеей (ALE)

возраст 1;01 1;05 1;06 1;07 1;08 1;09 1;10 1;11 2;00 2;02 2;03 2;04 с ономатопеями 15,4 % 5,3 % 4,5 % 7 % 1,9 % 1 % 0 % 1,7 % 1,2 % 1,9 % 0,4 % 0,5 % с глаголом 17,9 % 33,5 % 39 % 32,2 % 58,1 % 72,2 % 52,3 % 58,9 % 65 % 96,1 % 84 % 69,3 %

Таблица 6. Относительная доля высказываний с глаголами и высказываний с ономатопеей (TEF)

возраст 1;03 1;06 1;08 1;11.04 1;11.25 2;0.09 2;0.23 2;01 2;02 2;03 2;04 2;05 с ономатопеями 23 % 20 % 9 % 1,7 % 1,7 % 1,9 % 0,9 % 3,0 % 1,2 % 0,4 % 1,2 % 1,0 % с глаголом 13 % 12 % 26 % 45 % 39 % 46 % 39 % 46 % 51 % 67 % 59 % 53 %

80 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

Из анализируемых данных Александры ономатопеями, а затем - и соответствующими и Стефани становится ясно, что в самых глаголами. Таким образом, в качестве ранних фазах предикативные функции могут предвестников грамматики в фазе быть выражены посредством ономатопеи преморфологии, ономатопеи имеют особый (вкл. ономатопеических редупликаций), т.е. – вклад, в первую очередь, для посредством экстраграматических средств морфосемантических достижений ребенка. (см. более подробно Стоянова 2002). При этом, однако, из наблюдений и анализов Маленькие дети располагают богатым становится ясно, что эти языковые единицы репертуаром средств выражения предикации, играют роль и своеобразного плацдарма для еще до того, как они усвоили правильные первичной попытки употребления тех или глагольные формы. Но даже если они иных флексионных форм. Так, в значительной располагают формами конкретных глаголав, степени, их использование является выражающих прагматический или обязательным предварительным шагом для морфосемантический смысл, они могут осознания того, что отношение форма- использовать в том же смысле и неглаголы функция реализуется в онтогенетическом (называемые еще предшественниками процессе, сначала в начальной глобальной глаголов), наряду с ономатопеями, ср. также: дифференциации раннего детского словаря в долу в зн. ‘сними’, опа в зн. ‘подними’, на в двух областях: глагол и существительное. Это зн. ‘возьми’/ ‘дай’ (ALE, 1;01.29), первоначальное обособление классов слов, своеобразные наполнители, которые что на самом деле является первой конституируют фонетическую структуру протограмматической оппозицией (ср. Bittner, соответствующего усваиваемого глагола типа 2003; Попова 2006), дает основания тититени, тититани, соответственно, в утверждать, что ономатопея является не значении ‘седни’ (‘сядь’) и ‘стани’ (‘встань’) просто компонентом раннего детского (TEF). Во время переходной фазы от пре- к лексикона, но и своеобразным протоморфологии, эти глагольные вспомагательным механизмом при усвоении предшественники постепенно заменяются языка, который содержится в самом языке. В настоящими глагольными леммами, чей рост, подтверждение сказанному, можно указать и однако, является незначительным. Это на другие факты ономатопеического свидетельствует о нестабильности глагольной характера (нетипические проявления системы, в которой сосуществуют ехолалии, позднее лепет, вокальная гармония преморфологические и протоморфологические и др.), некоторые из которых наблюдаются не элементы. За появлением глаголов следуют только в заре языкового онтогенеза, но и в кардинальные изменения всей течение всего периода детства. Изучение этих грамматической системы: появляются феноменов, однако, не рассматривается в этой контрастивные формы - личные формы работе, а остается открытым для реализации в совершенного и несовершенного вида (при будущем. Предлагаемая здесь работа глаголах); наблюдаются изменения в поставила себе более скромную задачу. С структуре предложения (появляются предложенным обзором данных двух предложения с подлежащими и сказуемыми) исследованных болгарских девочек и дети начинают интенсивное движение в Александра и Стефани, была предпринята сторону обобщения грамматических правил. попытка, продемонстрировать место и роль Выводы. В заключение, мы могли бы ономатопеи на самых ранних этапах усвоения обобщить, что использование ономатопеи языка. Было продемонстрировано, как с ее является важным этапом во время самых помощью ребенку постепенно удается ранних фаз усвоения морфологии, потому что освободиться от плена так называемой она помогает ребенку: а) научиться делать экспрессивной морфологии, основанной разницу между событиями (действиями) и только на общие когнитивные принципы и предметами; б) распознавать различные виды трудно поддающейся включению ситуаций и обозначать их первоначально определенный грамматический модуль.

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 81

Web of Scholar ISSN 2518-167X

ЛИТЕРАТУРА

1. Bittner, D., Dressler, W. U. (2000). Introduction. In: ZAS Papers in Linguistics. Volume 18: First Verbs: On the way to Mini-paradigms (Edited by D. Bitner, W. U. Dressler, M. Kilani-Schock, eds.). Berlin/Wien/Lausanne, 1–6. 2. Bittner, D. (2003). The emergence of verb inflection in two German-speaking children. Development of verb inflection in first language acquisition. From first form to miniparadigms (D. Bittner, W. U. Dressler, M. Kilani-Schock, eds.). Berlin/New York: Mouton de Gruyter. 3. MacWhinney, B. (2000). The CHILDES Project. Tools for Analyzing Talk. Third Edition. Mahwah, NJ: Lawrence Erlbaum Ass. 4. Paиesovб, J. (1968). The Development of Vocabulary in the Child. Brno: Univerzita J. E. Purkynм. 5. Popova, V., Popov, D. (2015). Multimodal Presentation of Bulgarian Child Language. In: Speech and Computer (SPECOM 2015). 17th International Conference, SPECOM 2015, Athens, Greece, September 20-24, 2015, Proceedings (A. Ronzhin, R. Potapova, N. Fakotakis, еds.). Springer International Publishing Switzerland, 293–300. 6. Попова, В. (2006). Ранната граматика на детския език. Когнитивни аспекти на глаголната онтогенеза. Велико Търново: Фабер. 7. Sartre, J.-P. (1964). Les Mots. Paris: Gallimard. / Сартр Ж.-П. (2002). Слова. (перевод Ю. Яхниной) – https://royallib.com/book/sartr_gan/slova.html 8. Стоянова, Ю. (2002). Ранните детски изказвания между прагматика, семантика и граматика. В: Eзикът: история и съвременност. Шумен: Университетско издателство „Епископ Константин Преславски“.

82 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

ХУДОЖНІ ВИМІРИ ПОЕТИЧНОГО ДОРОБКУ ЯКОВА ЩОГОЛЕВА

д. філол. н. Вільна Я. В., к. філол. н. Хворостяний І. Г.

Україна, м. Київ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

ARTICLE INFO ABSTRACT Received 17 January 2018 The article vents on a comprehensive analysis of general ideological and Accepted 01 February 2018 thematic levels and artistic peculiarities of the poetic work of Ukrainian Published 10 February 2018 writer Yakiv Shchogoliv. Special attention is paid to the transformation of folk imagery, themes, and rhythmo-melodics. The conceptual foundations of KEYWORDS creation of author's image in poetic work of the writer are revealed. poetry, Explained underlined subjectivity of intonational filling of landscape lyrics, Yakiv Shchoholiv, historical-philosophical motifs (the concept of "sacred past times") are artistic features, analyzed. The subject of peculiar attention is poet's philosophical credo, his aesthetic concept, psychological introvertness, the aesthetic concept of the artist as the key to idiostyle decoding the basic meaning of the poetic work of Y. Shchogoliv and the tolerant appreciation of his pieces of work. © 2018 The Authors.

Вступ. «Не така тепер рознуздана доба, знеособлення як характерній ознаці його щоб поезія моя могла подобатись масі, на неї доби, – сьогодні сміливо можемо додати: і прийде час, може бути, років через 30 після моєї доби, сучасної нам). смерті, та й то, якщо уціліє народність і не Результати дослідження. Початковий розів’ється у нас ще більше пристрасть до етап поетичної біографії Я. Щоголева знеособлення і космополітизму» – так писав Яків (публікації 40-х рр. ХІХ ст. в «Литературной Щоголів у листі від 25 травня 1891 р. [12, 26]. газете», «Отечественных записках» Від смерті письменника минуло більше російськомовних творів (вірші «Раздумье», ніж 100 років, «народність» уціліла, але… «Канари»), у «Молодику» І. Бецького художній пошук митцем нової естетичної (російськомовні поезії «Весна», «Мелодия», культури, його вірші, що помітно вирізнялися «Явор», «Мечты и пламень вдохновений», на тлі десятиліть української поезії, і по «Ноготок», «Чумацкие могилы»; україномовні сьогодні лишаються нерозкодованими, – – «Неволя», «На згадування Климовського», особливо у вимірі ідейно-художнього «Могила») прикметний передусім мотивами, мислення, своєрідної концептосфери його до яких звертається письменник, що творчості. Серед атрибуцій, якими наділяли розпочинає свій шлях у літературі. Це поета інтерпретатори, – і «непривітаний переважно лірика, яку в найголовніших співець» (М. Зеров), і близькість до поетів- якостях можна означити як романтичну. Так, парнасців (В. Коряк), і до школи «чистого уже в першому друкованому вірші мистецтва», зокрема, А. Фета (О. Білецький); «Раздумье» ліричний герой постулює своє говорили й про поєднання «глибокої «Я» в дисгармонії внутрішнього й закоханості в життя» та «безвихідного зовнішнього світів: «Я брожу, как песимізму» (А. Погрібний), і навіть про очарованный, / В тесном мире средь страстей, своєрідний «буддизм» у творчості / И несется дух взволнованный / Дальше, Я. Щоголева (О. Білецький)… дальше от людей». Найзагальніше ця поезія є Практично непоміченою за всією ілюстрацією до тези Г.-Ґ. Ґадамера: «У машкарою теоретизувань лишалася вагома XIX столітті митець уже впевнений, що між якість його поетичної системи – витворення ним і людьми, які його оточують, тобто тими, своєрідного простору (загальнокультурних для кого він творить, більше не існує передумов) вільного художнього пошуку, взаєморозуміння»; поривання поета в прагнення здобутися на власний голос, хай альтернативний світ – світ творчої фантазії навіть ціною не-прочитання текстів тут-і- («даль безбрежная», «край таинственных тепер, у власному часі (можливо, саме тому чудес») – є однією з форм реалізації автор й акцентує на пристрасті до внутрішньої свободи особистості, досить

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 83

Web of Scholar ISSN 2518-167X

типової для української романтичної поезії полі») 1 . Поезія узагальнює характеризовані (яскравим прикладом тут може бути вірш нами мотиви й, разом із тим, увиразнює їх «Небо» М. Петренка). завдяки заглибленню в історико-суспільну Ще одна грань таланту, яка потужно площину. В образі «гречкосія» автор зобразив розвинеться в подальшій творчості митця, – виродження однієї з провідних верств народу підкреслена суб’єктивність пейзажної лірики, – – козацтва – в убогого й самотнього кристалізуватиметься вже у вірші «Весна» землероба (невипадково процес заникання (1843). Проникливий ліризм, увага до колишньої величі представлено через художньої деталі, принцип «нанизування» поступову втрату її атрибутів: «Гей, коняку образів творять пластичну, емоційно наснажену турки вбили, / Ляхи шаблю пощербили, / І живописну картину української природи. рушниця поламалась, / І дівчина відцуралась. У ряді ранніх віршів («Чумацкие / За буджацькими степами / Їдуть наші з могилы», «Неволя», «На згадування бунчуками, / А я з плугом та сохою / Понад Климовського», «Могила») поет поглиблює нивою сухою...». Увиразнює твір рефрен, що є романтичні тенденції, звертаючись передусім своєрідним символічним обрамленням поезії: до історичного минулого й фольклорної риторичне звертання героя («Ой, хто в лузі – образності. Відчутними, проте, тут є й озовися, / Ой, хто в полі одкликнися!») авторські інтонації, тож можемо говорити про відлунює порожнечею та забуттям, і вправність поета в трансформації традиційних «казаночок», що, закипаючи, асоціативно мав образів, тематики, ритмомелодики. би закликати до гурту, – у фіналі твору Промовистим у цьому плані є вірш «Неволя». «простигає»: «Зву... луна за лугом гине, / Із-за Потреба ліричного героя «вийти» поза хмари місяць плине; / Вітер віє-повіває, / усталені межі зумовлена екзистенційним Казаночок простигає». пошуком: щоб дійти до себе самої, людина Таким чином, традиційні романтичні й мусить покинути себе, віддатися безмірові народнопоетичні образи, мотиви автор предметів, людей, краєвидів, адже лише через художньо інтерпретує, поглиблюючи їх них вона може реалізуватися як цілість у емоційно-виражальні можливості. Саме цю почутті власної достатності: «Ой, коли б хто особливість поетичного світу Я. Щоголева подав мені / Коня вороного, / Ой, коли б хто помітив П. Куліш: «І звеселились ми всі, – пустив мене / В поле на дорогу». Отже, на зазначає видавець «Хати», – що таки хоть початку людської долі стає явною певна сила, одна струна по-людськи на рідній бандурі яка «відриває» людину від неї самої; це бренькнула. Не багато тих пісень, да чистий п’янка, але й відчужувальна сила прагнення же мед, а не перга словесна. То правда, що не свободи. Відкриття світу саме таким чином до Шевченкових їх прирівняти, а все ж і то – відповідає раптовому імпульсові, щира рідна поезія... Склад у того Щоголева похапливому пориванню власного «я», яке у правдиво рідний. Не Шевченків голос він фізичному розумінні виривається в далечінь. переймає, переймає він голос народної пісні, і Проте цей невгамовний імпульс із пісні бере основу свого компонування. Тим наштовхується на злу волю світу, ворожість часом, яко поет правдивий, а не підспівач, має іншої людини чи суспільства, залишаючи він у своєму голосі щось праведно своє, – особистість не лише на боротьбу з власною якусь власну повагу й красу, котрої ні в пісні порожнечею, а й із усім світом: «Тихо, тихо... народній не покажеш, ні в Шевченкових Нема коня, / Нема вороного, / Не пускають віршах не доглядишся; не чуже бо добро він козаченька / В поле на дорогу. / Понесеться собі присвоїв, а своїм власним даром нас пан кошовий / Без мене на Січу, / Зійде сонце чарує» [6, 513]. в чистім полі / Я його не стрічу. / Буде буйно Отже, уже ранні вірші Я. Щоголева шабля гостра / Ляха, турка бити, / Будуть з засвідчують те, що поет, використовуючи гиком запорожці / По морю летіти...». готові форми романтичної матриці, Відчуженість людини від власної долі є урізноманітнює та значно поглиблює її лейтмотивною і для віршів, друкованих в авторськими інтонаціями; він тонко вміє альманасі «Хата» П. Куліша, – «Безталанний» «схопити» й передати емоційні стани («Іде чумак, іде козак...»), «Покірна» («Хоче ліричного героя, легко володіє віршем, мене мати Нелюбу оддати...»). У цьому ж збагачує народнопісенну строфіку, виданні було вміщено вірш «Гречкосій» («У римування; прикметною є майстерність

1Як засвідчує епістолярій, цим віршем Я. Щоголева найбільше захоплювався Т. Шевченко.

84 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

авторського словесного живопису, виразним із іншими козаками бився з турками; уміння передати ліризований краєвид. відповідь є більше ніж невтішною: «Мати Повернення Я. Щоголева до поетичної моя! Матусенько! / Журитись не треба (…) творчості в 60-х – 70-х рр. ознаменувалося Прибирай, стара, у хаті, / Помолися Богу, / розширенням її загального ідейно- Бери свічку восковою – / Виходь на дорогу. / тематичного спектру: поряд із віршами, Їде син твій перед військом / По шляху- наближеними до фольклорної поетики дорозі, / Їде, славою покритий, / На високім («Діброва», «Дівчина», «Лоскотарки» й ін.), возі». Для збірки «Ворскло» вірш автор зверненням до героїчних сторінок минулого переробив: «Іде син твій перед військом, / Батьківщини («Орел», «Хортиця», «Остання Важний та хороший, / І везе з собою славу / І січа», «Щастя» й под.), помітною є група багато грошей», проте мотиви «земне життя – поезії, присвяченої відображенню долина сліз», «Правда й Кривда» є одними з страдницького життя українського народу лейтмотивних у творчості поета (особливо це («Неня», «Завірюхо», «На могилі», «Лист» характерно для збірки «Слобожанщина»): тощо), розширює автор виражальні «Усе по користь без упину погналось… / І що можливості свого вірша й у пейзажній ліриці ж, хіба правда по світові сталась?.. / Не вірте («Весна», «Степ», «Листопад» і под.), не надії своїй. / Щоб темне життя та к добру останню роль відіграють у творчості митця наближалось: / То в клятому пеклі розбій!» філософські та релігійні мотиви («Псалма («Родина»); «Не віки проминули, як світ наш Давида», «Ікона», «Суботи св. Дмитра» й ін.). стоїть, / А добро тобі всупріч від світу Значну групу віршів у збірках біжить…» («Сподівання»); «Де ж та щирість і «Ворскло» і «Слобожанщина» присвятив поет простота, / Де без заздрості покій? / Чую темі «святої старовини» («Старовина»). Туга галас: «Злота, злота!» / Бачу хижство і за колишньою «золотою добою», розбій!» («Старовина»); «Ні, мабуть, щастя проникливий ліризм, а також точність щодо тільки там, / Де є той край, що нас немає» відтворення деталей побуту й вдачі («Ялта») тощо. До речі, засвідчує такі настрої запорозького лицарства властиві вже ранній не лише творчість письменника, а й саме поезії «Поминки» (написана 1846 р., сприймання ним життя: «Все старе поламано, надрукована в альманасі «Хата» 1860 р.). хорошого нового не побудували; ніщо не Творячи образ запорожця, поет виписує одна встановилось, все колобродить» [11, 14]. за одною деталі, що в синтезі допомагають Літературознавці неоднаково поясню- уявити козака: «збруя з цвяхами, бляхами»; вали сутність таких настроїв у творчості «сідло з попоною – китайкою червоною»; письменника. Мало хто, однак, звернув увагу «пістоль з рушницею»; «старенька шабля на біблійний пре-текст поезії Я. Щоголева, гостра»; «жупан шматований, сонечком тоді як уже перша збірка «Ворскло» мала побіляний, кулями постріляний» (звернімо епіграф саме з книги Йова (14:7–9): «Бо увагу на те, що означені деталі є й засобами дерево має надію: якщо буде стяте, то силу характеристики вдачі ліричного героя: отримає знову, і парост його не загине; якщо наприклад, жупан «турками шанований»). Із постаріє в землі його корінь і в поросі вмре живописною майстерністю відтворює його пень, то від водного запаху знов зацвіте, Я. Щоголів момент прощання дівчини з і пустить галуззя, немов саджанець!». козаком, який їде в Запорізьку Січ, – двома На перший погляд, цитований уривок реченнями, кількома зоровими й моторними містить оптимістичний заряд, ним можна образами поет витворює цілу драму пояснити пильну увагу письменника до прощання: «Козак іде, земля гуде, / Кінь з рослинного світу, багату «номенклатуру» повода зривається, / Чорнявая коханая / По степової флори та фауни в його творах милому вбивається, / Біленькими рученьками (М. Зеров) або прагнення відродження / За стремено хапається». Використовуючи української словесності (Є. Маланюк, народнопісенні образи й тропи, автор уже в А. Погрібний), адже чергове відновлення цій ранній поезії ритмічно ускладнив вірш, творчості Я. Щоголева припадає на рік, коли надавши йому літературно вивершеної форми. з’явився Емський указ, – Є. Маланюк й Драматично-похмуре (на перший А. Погрібний висловлюють думку про те, що погляд) сприймання буття характеризує ряд повернення поета до літературної діяльності віршів поета в обох збірках. Відкриває цю могло бути реакцією на заборону українського низку поезія «Орел», точніше її перша друкованого слова [7, 170; 9, 38–39], «лише в редакція (створена 1864 р. й видрукувана в світлі цього припущення стає зрозумілим отой альманасі «Луна» 1881 р.): мати звернулася до біблійний епіграф» до «Ворскло» [7, с. 170]. орла з питанням про долю її сина, який разом

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 85

Web of Scholar ISSN 2518-167X

Проте якщо розширити цитату й пильно «іволга свище», «шпаки закричали»); дієслівні вчитатися в продовження думки у 10 вірші моторні образи («рушиться по полю сніг», біблійної глави, то зрозумілішою стає й сама «струмінь в ярочку побіг», «повідь низи і екзистенційна сутність цієї частини книги Йова долини покриє, піде по річці байдак», «із (NB! У підзаголовку: «Людина повна печалі та вирію птиця зав’ється», «виплила качка, об безнадії»), і продовження думки про певну воду плеснула», «аїром гра вітерок», «з пасіки «перевагу» рослинного світу над людським: «А в’ється димок». Означені образи творять помре чоловік – і зникає, а сконає людина – то єдиний емоційний образ руху, динаміки де ж вона є?» (Йова (14:10). весняного відродження природи, здавалося б, Образна система творчості Я. Щоголева «статичним» мистецьким засобом – Словом. багато в чому підпорядкована християнському Митець, отже, є майстром «…зображення світогляду, звідси – і часті роздуми про предметного явища в динаміці його власного скороминущість усього сущого («Плац», руху та в динаміці суб’єктного сприйняття, «Вродниця» тощо), і «вписаність» людини у як-от, у вірші «Степ» (погляд поета фіксує ту світ природи, завдяки чому, незважаючи на обставину, що при колиханні степової екзистенційний відчай, приреченість на «печаль рослинності покрив із квітів проявляється і безнадію», ця людина здобуває шанс бути саме тоді, коли це колихання на мить долученою до вічності й долати абсурдність завмирає: «Іду шляхом, сонце сяє, / Вітер з власного існування. Слушною, на нашу думку, травами говоре, / Перед мною і за мною / у цьому разі є заувага Л. Задорожної: «Людина Степ колишеться, як море, / А затихне вітер (…) постійно включена в означені виміри буття: буйний, – / Степ, мов камінь, не двигнеться / максимально широкий – від світоустрою, в І, як килимом багатим, Весь квітками якому існує, і до локального, духовного, що убереться»). Подібно виявляє й вичленовує існує в її єстві, – який годиться на те, щоб поет явище руху у вірші «Заєць» (фіксуючи поєднати її з найширшими окресами світу. Ці той момент, коли – при полюванні на зайця – окреси, в суті, й визначають справжній масштаб всі об’єкти, що перебувають у полі людського єства, оскільки людина здатна спостереження, раптово й одночасно поєднувати в своєму світосприйнятті всю починають рухатися: «...В сніг ти спочити повноту просторової, культурної та буттєвої зарився, аж ось Псар і хорти уже в поле амплітуди» [3, 282]. І хоч цитата стосується поспіли, Сам ти подався і все подалось, Всі аналізу колядок поета, проте, гадаємо, у цій біжите ви до лісу, як стріли!..»)» [2, 512]. думці й один із ключів до прочитання всього Літературознавці, зокрема М. Бондар, метатексту творчості Я. Щоголева. вважають Я. Щоголева одним із чільних Звідси – споглядальність як риса представників зримо-предметного письма філософії та естетики поета, на якій другої половини XIX ст.: у його творчості наголошує М. Бондар: «У всіх тих численних оприявилася тенденція до оновлення, зловісних передбаченнях, у безвідрадних «відсвіження» поетичної картини світу, описах (інколи не без «чорного» гумору, що відмови від часто наслідувального струмує, втім, із почуття жалю до людини), у слововжитку поезії, що орієнтувалася на всіх інших «похмурих» рисах поезії фольклорний, народнопісенний канон чи Щоголева, що надають їй певної риторично-публіцистичний пафос. Ідеться характерності, не можна не помічати вияву щонайперше про увагу до речового, такої світоглядної особливості, як предметного аспекту буття, посилення споглядальність. (…) Поет немовби перебуває описово-зображального пласту поезії та на якійсь – в одних творах меншій, в інших – відповідних змін у цій частині її жанрової більшій, але все-таки відчутній – відстані від системи. Відчутним це стає через очевидне земного життя» [2, 516]. вичленування пейзажної лірики, у процесі Виявив себе Я. Щоголів і як чого роль Я. Щоголева складно переоцінити, оригінальний майстер пейзажної лірики адже пейзажні описи в його творчості не лише («Весна», «Степ», «Осінь», «Вечір» й інші). жанрово виокремленні, осмислені як достатня Так, у вірші «Весна» поет фіксує різноманітні основа самостійного твору, вони розвивають, картини природи, у яких задіяні всі рівні а багато в чому й формують жанр вірша- сприймання реципієнта: кольорові враження пейзажу в національній поезії: уже згадувана («почорніла дорога», «зелені луги», «з чистої «номенклатура» степової флори та фауни річки почнуть підніматися темні пучечки (М. Зеров), численні назви рослин, птахів, куги»); лаконічні, точні слухові образи комах, дрібної звірини, точні описи, («свиснув бабак», «закаркає грак», «зозулі в характеристики природних явищ поєднується гілках закували», «дятел у сук торохтить», під пером поета зі справді ліричним

86 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

переживанням («Зимовий ранок», «Зимній образом степу: «Степ у Я. Щоголева – шлях», «Весна», «Травень», «Літній ранок», екстрема. Тут нікуди й ні за кого заховатися, «Степ», «Осінь» й ін.). тим оберігаючись, тим виживаючи. Тут – Переважно у зв’язку з природою живеш цієї миті, а далі – як знаєш. Через це – змальовує поет і людину. Такі контакти така тяжка тут напруга, такий важкий тягар багаторівневі: це й «природа – внутрішній простору, такою ненадійною є свобода, такою світ, психологія людини» («А ти, що осені чутливою і тремкою є струна життя. Степ настиг, / Та просвітку не знав, / Чи хоч єдиний провокує все, що з ним у цю мить пов’язане, – лист зберіг, / За котрим жалкував? / І чи хоч до найвищої самовіддачі: навіть за межею краплю теплих сліз / Зоставив від весни, / всіх сил» [3, 179]. Динаміка, рух, Щоб плакать так, як плаче ліс / За літом психологічна напруга підкреслені тут восени?» – «Листопад»), і «природа – людина образами вогню: «На просторі і на волі / – історичне минуле» (наприклад: «...Степ іде Мчиться огир в Дикім Полі; / Поле дике, та й за степом І кінця немає, / Вітер над травою в коню / Море полум’я й вогню»; Вітра доганяє... / Так мені здається, / Що он – «Неудержний, неслухняний, / Кінь-арабець, он стрілою / Козаки майнули / Слідом за кінь огняний!». Автор у традиціях «поетики ордою... / Б’ються, порубались, / Знову відкритого простору» (У. Еко) уникає полетіли, / І шапки червоні / Десь геть-геть буквального роз’яснення смислу такого замріли... / Вітром колихнуло, / Марево зображення, проте, на нашу думку, рацію в звелося: / Ні орди, ні пліка, – / То воно тлумаченні вірша має не позиція, згідно з здалося...» – «В степу»), і «реальний світ – якою в поезії слід убачати «знак повного людина – ірреальне» («... Озирнувсь, а гай розривання зв’язку з героїчною (…) зелений, / Як в огні, увесь горить, / Серебром козацькою епохою» (М. Бондар), а теза про те, берези блещуть, / Травка в золоті кипить...» – що «Цей шал коня, його гін – це втеча від «Рибалка» й інші твори, такі як: самого себе, від усвідомлення непоправності «Лоскотарки», «Ніч під Івана Купала», звіданої втрати, від розуміння неможливості «Гаївки», «Лоскотарочка», «Клечана неділя»). зоставатися у спокої: одному, бо десь там У системі образів поезії Я. Щоголева помирає (чи й уже помер) «запорожець (особливо ранньої) – козак, дівчина, кінь, молодий». Ця втеча коня – у нікуди, в огира могила – виокремлюється образ степу, немає вершника, тому він несеться, позначений динамічною настроєвою натикаючись на терен, спотикаючись об палітрою, – від мінорної до мажорної камінь: усе це не важить йому, усе це тональності, – проте спільним у цьому разі є несуттєве: все маліє перед непоправним… він те, що степ актуалізує поняття пам’яті, (огир. – І. Х.) розуміє, що втрачено сенс волі/свободи, часто – самотності в часі й усього його існування, коли – разом із тим просторі, вираженої образами непорушного «запорожцем молодим» – помер і він: загинув степу й тотального мовчання: «Смирно, сутнісно, усіма своїми життєвими якостями й смирно степ лежить, / Всюди, всюди все насамперед душею, бо лише тілу його тепер мовчить… / Тільки вітер буйний віє, / Не ось зосталося вже не суттєве, найменше з стихає, віє, віє» («Могила»), «Всюди зеленіло; того, на що він здатний – вдатися до тільки та могила / Сумно при дорозі без суперечки «з вітром в гоні». Трагедії хреста чорніла… / Гей та вже й багато, як у людських втрат можна виміряти людськими- лісі гілок, / По степах широких вас, таких таки втратами, а чим, як виміряти трагедію могилок…» («Чумак»), «Один я йду, – оцієї найдосконалішої істоти, яка за одну товаришів / Шукав, так немає: / Старі степи мить, у розповні сил, втрачає все й зруйновано…» («Останній з могікан»). усвідомлює одне: що їй зостається тепер лише Семантично містким, зі значною одне – цей гін» (Л. Задорожна). амплітудою конотативних (аж до У творчій палітрі Я. Щоголева наявний і символічних) значень, є образ коня в поезії легкий гумор, дотепна іронія, жартівливі «Огир». Надзвичайна емоційна напруга вірша нотки («Добридень», «Горішки», «Тини», посилена не так зовнішніми «Пісня», «Черевички»). Наприклад, основу характеристиками образу (хоч і вони, без вірша «Добридень» становить монолог сумніву, промовисті: «Поводи й узда у його, / дівчини, звернений до невірного парубка. Наче з золота ясного, / І стремена, і сідло / Запитальні й окличні речення, розмовний лад Лиснуть карбами, як скло; Ще й попона з надають поезії особливої виразності та кармазину / Перекинута на спину (…) Все динамічності; пестливі іменники-звертання пошарпане, побите, / Кров’ю чорною «серденько», «голубе» мають відтінок облите…»), як його смисловою взаємодією з добродушного висміювання. Коротка

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 87

Web of Scholar ISSN 2518-167X

розмовна фраза, вдале чергування весни, / Щоб плакать так, як плаче ліс / За інтонаційних відтінків, пісенна ритміка – усе літом восени?» («Листопад»). це надає неперевершеного колориту цій Цінним ключем до розкодування поезії. Доброзичливо змальовує Я. Щоголів і основних сенсів поетичного доробку пригоду дівчини, яка витратила гроші на Я. Щоголева є образ митця. Перший аспект обнови, замість запланованих харчів цього образу (історіософський) тісно («Крамар»). Сумною тональністю забарвлений пов'язаний із самоозначенням поета – «старий гумор поезій «Шинок» і «Горілка»: «... А хіба ж (патріархальний) гетьманець» [10, 24] – і має воно одвіку / Теє можна чоловіку, / Щоб, як дві основні модифікації – кобзар чи лірник пляшка закиває, / Не здуріла голова?..» («Золота бандура», «Кобзар»). («Шинок»); «От я й п’ю та п’ю, а пляшка / Не В основі поезії «Кобзар» – антитеза дає мені покою: / Я б і рад від неї бігти, / Так образів кобзаря-запорожця, співця героїчної вона біжить за мною ...» («Горілка»).. доби, який разом зі зброєю «брав бандуру на Вагоме місце у творчості Я. Щоголева войну» і «грав, як стіни Трапезунда / обіймає тема чумацтва, чумакування. Це й Руйнували козаки» та «невидющого і смерть чумака в дорозі («Чумак»), і убогого» лірника, що «чвалає полохливо / За вимирання чумацтва як історико-суспільного малим поводирем» і вже не пам’ятає явища: «Образ чумака в поета моделюється як героїчних пісень старовини. Герой «Золотої помежів’я часу (від сакрального козацького бандури» не просто добре усвідомлює свою до профанного – чумацького) і простору: національно-культурну приналежність, а й степового безмежжя «дорогою з Дону» й здатний до збереження й трансляції локальної осілості – «додому» [3, 143] національної пам’яті, його передсмертне («Безталанний», «Останній з могікан» 1 ), бажання – востаннє заграти на своїй бандурі чумацтво і війна («По закону»), трагічність старовинної козацької пісні «Ой сів пугач на чумацької долі («Дочумакувався»). могилі». Очевидно, розуміння цієї місія поезії Увага до художньої деталі, потужний та поета багато в чому зумовило становлення зображальний струмінь, притаманний поетиці художньої системи Я. Щоголева, який, митця, виявляється й у портретуванні свідомий свого призначення, за словами персонажів, у розгортанні побутових ситуацій Є. Маланюка, ніби «рішив, не більше й не («Ткач», «Чабан», «Пряха», «Мірошник», менше, як затримати, заховати, заклясти в «Пасічник», «Чередниця» й ін.). Ряд героїв, своїх творах «святу старовину», все те, що портретованих автором, утрачають гармонію «минає» [7, 174]. з природою, зі своєю душею (ця гармонія Зрозуміло, що художній текст як звучала, наприклад, у поезіях «Косарі», функціонально-естетична система не лише «Чабан», «Пасічник», часто – на противагу входить до національної – ширше – світової – суспільним чинникам, як в останньому з культурно-текстової (літературної) названих віршів), акумулюючи в собі самих парадигми, він акумулює в собі й питання про «емоційно забарвлену пам’ять індивідуально-авторську енергію емоційного, про все найдорожче», те, чим вони жили й що психологічного, духовного характеру, яка й має бути змістом їхньої пам’яті (М. Бондар): зумовлює реалізацію текстових відношень у «Серпень настане, – почну я марніти; / Ти творі, саме тому актуальним для Я. Щоголева перестанеш до мене ходити... / Слухай же: є й інший аспект образу митця – прийде мій час замирати, / Так посилкуйся індивідуально-психологічний. Найвиразніше одно пам’ятати: / Той чоловіком ніколи не він окреслений у поезіях «Лірник» і «Лебідь». буде, / Хто у талані покине й забуде / Те, що у Образ співця, чия ліра не може грати добру годину любилось, / Але в глибоку веселої мелодії (на ній одна за одною рвуться могилу вклонилось!» («Нива»); «А ти, що струни), сприймається як своєрідний осені настиг, / Та просвітку не знав, / Чи хоч художній автокоментар поета, який ніби єдиний лист зберіг, / За котрим жалкував? / І прагне пояснити психологічні першопричини чи хоч краплю теплих сліз / Зоставив від свого песимізму: «Впали руки, і на ліру / Похилилась голова ... / «Не цвіте, сказав він, в 1М. Зеров навіть співвідносить образ «останнього з лютень / Оксамитная трава!». могікан» із самим Я. Щоголевим, вважаючи його Центральний образ поезії «Лебідь» – прикінцевим поетом-романтиком – тим, хто зберіг прекрасний білий лебідь, що шукає «волі / Та у пізнішу добу розвитку історії української спокою в самоті», – уособлює поета, літератури тематику й систему образів української «непривітаного співця», який присвячує своє поезії першої половини ХІХ ст. життя служінню високим ідеалам краси, необхідною умовою чого є внутрішня

88 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

незалежність і свідомо обрана самотність: загальнолюдських, християнських ідеалів. І «Плавав лебідь на роздоллі; / А щоб вирія вірш «Струни», у якому поет висловлює намір знайти, / Прагнув тільки волі, волі / Та присвятити свої пісні знедоленим, і низка поезій спокою в самоті». («Ткач», «Чередничка», «Вівчарик» й ін.) Естетична концепція письменника прочитані в контексті філософії Я. Щоголева, позначена, із одного боку, прагненням оприявнюють не стільки прагнення викрити вберегти художню літературу від впливу соціальне зло, скільки вияв християнського ідеології («тенденції», за висловом співчуття до стражденних. Я. Щоголева: «...Я чоловік не від тенденції і Висновки. Однією з найважливіших дивлюсь на поезію прямими очима, як Бог рис творчості Я. Щоголева, отже, є те, що в звелів на неї дивитись» [цитата за 8, 73]), ній чітко окреслюється постать автора, який запобігти її перетворенню на засіб суспільно- гостро емоційно відчуває екзистенційні політичної пропаганди, а з іншого – глибини людського буття, трагізм утвердженням ідеалу краси («Якщо в національної та особистої долі. У поезії митця поетичному творі не видно Бога з його відбилася вся самобутність його особистості. незбагненною силою і величчю; якщо не Те, що він пережив і передумав, вищою мірою видно прагнення до того, що зветься ідеалом; виявляє сутність людини взагалі й водночас обожнення гожої краси, в якому б вигляді позначене печаттю неповторної вона не з’являлась, напр., в природі, індивідуальності, засвідчуючи невичерпну мистецтві, людині; якщо не видно схиляння багатоманітність людського духу. Таким перед жіночістю і жіночим ідеалом, совісті, чином індивідуальність (у загальнолюдському любові і співчуття до ближнього без плані) поєднується з маніфестацією людської тенденційної підкладки, то там нема й поезії» свободи та шляхом до формування [5, 19–20]). особистості. У цьому, здається, і полягає Справжня, художньо вартісна поезія не пояснення феномену цілісності поетичної уявляється Я. Щоголеву без утвердження творчості Я. Щоголева.

ЛІТЕРАТУРА

1. Білецький О. До розуміння творчості Я. Щоголева / О. Білецький // Зібр. пр. : у 5 т. / О. Білецький. – К. Наук. думка, 1965. – Т. 2. 2. Бондар М. Яків Щоголів // Історія української літератури ХІХ століття : підручник : у 2 кн. / [М. Г. Жулинський, М. П. Бондар, Т. І. Гундорова та ін.] ; за ред. М. Жулинського. – К. : Либідь, 2006. – Кн. 2. – С. 505–522. 3. Задорожна Л. М. Шевченкові ремінісценції в поетичному світобаченні Щоголева : монографія / Л. М. Задорожна. – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2014. – 383 с. 4. Зеров М. «Непривітаний співець» (Я. Щоголів) // Зеров М. Твори : у 2 т. / Микола Зеров. – Т. 2 : Історико-літературні та літературознавчі праці. – К. : Дніпро, 1990. – С. 294–323. 5. Каспрук А. Яків Щоголів : нарис життя і творчості / А. А. Каспрук. – К. : Видавництво АН УРСР, 1958. – 119 с. 6. Куліш П. Первоцвіт Щоголева і Кузьменка (Слово од іздателя) / П. Куліш // Твори : у 2 т. / П. Куліш. – К. : Дніпро, 1989. – Т. 2. 7. Маланюк Є. Пізній лавр (Я. І. Щоголів) / Євген Маланюк // Маланюк Є. Книга спостережень. Статті про літературу. – К., 1998. 8. Погрібний А. Яків Щоголев : нарис життя і творчості / А. Г. Погрібний. – К. : Дніпро, 1986. – 166 с. 9. Погрібний А. «Чеснота новизни» Я. Щоголева // Погрібний А. Класики не зовсім за підручником / А. Погрібний. – К. : Школяр, 2000. – С. 31–52. 10. Сумцов М. Життєпис Я. Щоголіва / М. Сумцов // Щоголів Я. Твори. Повний збірник. – Репринт. відтворення видання 1919. – Х. : САГА, 2007. 11. Щоголів Я. Поезії. / Яків Щоголів. – К. : Радянський письменник, 1958. – 510 с. 12. Щоголів Я. І. Твори. Повний збірник / Яків Щоголів. – Вид-во «Рух», 1919.

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 89

Web of Scholar ISSN 2518-167X

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ НЕОФІЦІЙНОЇ АНТРОПОНІМІЇ

кандидат філологічних наук Наливайко М. Я.

Україна, м. Тернопіль, Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка

ARTICLE INFO ABSTRACT Received 18 January 2018 The article analyses the problem questions of the unofficial names. Accepted 04 February 2018 Theoretical principles of the study of anthroponomy concerning national Published 10 February 2018 mode of life and unofficial names in Lviv region have been analyzed in the thesis. Individual, territorial and family-generic nicknames have been KEYWORDS outlined for the first time in the thesis from the point of view of motivation basis and word-building structure, using wide range of factual material. The antroponymy, subject of our attention is a theoretical analysis of works on anthroponymy. family nickname, The purpose of the article is to analyze a number of linguistic problems and nickname, different approaches of scientists in science, namely: the definition of nickname from the proper components that create an informal naming system; the classification of name, individual nicknames and family names; the problem of naming nicknames; nickname from the surname, the nature of the nicknames of schoolchildren; peculiarities of family-tribal unofficial name names.

Вступ. Неофіційні іменування – це до- прізвиська, однак цей клас антропонімів даткові імена, на основі яких ідентифікується ономасти трактують по-різному. У сучасній та характеризується особа. Вони займають антропоніміці термін прізвисько часто чільне місце в лексичному складі сучасної вживають стосовно широкого кола української мови. Аналіз неофіційної системи неофіційних іменувань, у тому числі іменування насамперед вимагає чіткого відіменних та відпрізвищевих утворень. визначення компонентів, які цю систему Проте відомий ономаст М.Худаш дещо створюють. звужує це коло, не вважаючи прізвиськами Ці теоретичні проблеми не мають прямі найменування по батькові, матері тощо, однозначного трактування у слов’янській а також апелятивні назви, різні атрибутивні ономастичній літературі. На сьогодні окреслення на зразок: Іван гуменний, Петро залишаються актуальними проблеми подвірний. Він визначає «прізвисько» як класифікації неофіційних іменувань: немає додаткове неофіційне ім’я, дане людині єдиної систематизації прізвиськ і сімейно- іншими людьми відповідно до її характерних родових назв. рис, обставин, що супроводять її у житті, за Предметом нашої уваги є теоретичний якоюсь аналогією, за походженням й іншими аналіз праць з антропонімії. Мета статті – мотивами [23, 83, 100]. проаналізувати ряд лінгвістичних проблем та На думку І. Сухомлина, неофіційне різні підходи вчених у науці, а саме: прізвище (прізвисько) відбиває реальні риси визначення компонентів, які творять зовнішності, характеру носія або свідчить про неофіційну систему іменування; класифікація ступінь родинних стосунків його з іншими індивідуальних прізвиськ і сімейно-родових членами сім’ї [15, 37]. С. Зінін називає іменувань; проблема відіменних прізвиськ; прізвиськами слова, які «даються людям у природа прізвиськ школярів; особливості різні періоди життя і під якими вони відомі в сімейно-родових назв. досить замкнутому колі суспільства» [3, 10]. У побуті українців для ідентифікації П. Чучка зараховує до прізвиськ усі особи використовуються різні види неофіційні назви людей [26]. Кожне антропонімів. Важливою проблемою є чітке прізвисько є «лінгвальним фактом» визначення компонентів, які творять антропонімії. Прізвиська – це додаткові, неофіційну систему іменування. Неофіційна неофіційні (другі) назви (усталені чи система відрізняється від урядово- неусталені), що передаються або не адміністративної перш за все тим, що вона є передаються спадково [7, 37]. продовженням так званої однойменної У «Словнику української мови» системи, характерною ознакою якої є подається таке трактування: «Прізвисько – це принцип індивідуального іменування [2, 3]. найменування, яке іноді дається людині (крім Результати дослідження. До неофіцій- справжнього прізвища та імені) і вказує на них іменувань належать насамперед яку-небудь рису її характеру, зовнішності,

90 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

діяльності, звичок» [13, 108]. (відапелятивні утворення) [15, 39-40]. В енциклопедії «Українська мова» Вважаємо, що важливим для подано таке значення лексеми «прізвисько»: ономастики є розгляд характерних «вид антропоніма, неофіційне особове особливостей українських відапелятивних іменування, яким середовище індивідуалізує антропонімів, вуличних прізвиськ, яке або характеризує особу» [16, 494]. висвітлено в статті М. Худаша «До питання Ми, як і Н. Подольська [9, 115-116], класифікації українських прізвищевих назв розуміємо під прізвиськом додаткове ім’я, ХІV-ХVІІІ ст.» [22]. Дослідник стверджує, що дане людині її оточенням відповідно до вуличні прізвиська давалися людині, характерної риси, певної життєвої обставини починаючи з того життєвого періоду, коли чи за якоюсь аналогією. Відносимо до вона ставала свідомим суб’єктом, із часу прізвиськ також андроніми, гінеконіми тощо. вуличних ігор у своєму дитячому середовищі Не менш важливою залишається [22, 122]. На нашу думку, ономастичний проблема класифікації прізвиськ. М. Сумцов аналіз прізвиськ повинен включати у статті «Малорусские фамильные прозвания» лінгвістичну класифікацію, тобто за розрізняє прізвиська за їх змістом і ділить на семантикою основ, й екстралінгвістичну, за 11 груп. На його думку, прізвиська зрозумілі мотивами номінації. тільки тоді, коли їхнє значення відоме від Слов’янська ономастика представлена самих селян [14]. Таке твердження, на наш іменами багатьох науковців та їх внеском у погляд, є важливим. До класифікації розвиток цієї галузі мовознавства. В. Чичагов прізвиськ долучився відомий український у праці «Из истории русских имен, отчеств и письменник і вчений І. Франко. У праці фамилий» указує на те, що прізвиська, які «Причинки до української ономастики» він побутують у діалектах, є продовженням наводить групи прізвиськ за М. Сумцовим. прізвиськ ХV-ХVІІ ст. Він звертає увагу на Зауважимо, що І. Франко вказував на родові прізвиська, джерелами яких були існування системи індивідуальної та родової прізвиська батька, діда [25, 37, 98]. [21, 392, 397]. У російській ономастиці відомою є Класифікацію прізвиськ здійснювали інші праця А. Селіщева «Происхождение русских відомі науковці – В. Ястребов, В. Охримович. фамилий, личных имен и прозвищ», яка стала Праця В. Ястребова «Малорусские прозвища значним внеском у східнослов’янську Херсонской губернии» [27] стала одним із антропоніміку. У цій роботі дослідник групує важливих джерел для дослідження прізвиськ. прізвиська за значенням основ і за В. Охримович розробив класифікацію суфіксальними елементами [12, 108-114]. прізвиськ, зорієнтовану на п’ять систем Білоруські дослідники поділяють надавання прізвиськ: 1) систему материнську; неофіційні власні назви на індивідуальні та 2) систему родову; 3) систему батьківську; родинні [1;31;17]. М. Бірила стверджує, що в 4) систему ґрунтову; 5) систему індивідуальну ХV-ХVІІ ст. уживалися імена-прізвиська [8, 304-306]. апелятивного походження, які використовува- Сучасні ономасти вдосконалили і лися разом із канонічними іменами [1, 16-18]. поглибили наявні класифікації. П.Чучка, А. Усцінович зазначає, що локальна неофіційна враховуючи вади і неповноту систематизації система іменування включає в себе такі прізвиськ В.Охримовича, запропонував антропонімні категорії, як: прізвиська, власну мотиваційну класифікацію прізвиськ. видозмінені прізвища, гіпокористичні форми Дослідник ділить усі прізвиська на три великі особових імен, різноманітні розмовні форми категорії: індивідуальні, оскільки вони імен [17, 236-238]. скеровані на індивідуальні особливості У польській ономастичній літературі іменовуваного, закладені в ньому самому; існує розмежування прізвиськ на додаткові родичівські, або генесіонімні, які неофіційні назви особи та іменування всієї характеризують носія за одним із родичів, та родини, формально мотивовані й емоційно спадкові [26, 237-241]. Ця класифікація нейтральні. О. Цеслікова звертає увагу на виявилися гідною для подальших наукових категоріальні риси прізвиськ, які виникають із досліджень. різних аспектів їх функціонування: Зазвичай наступні класифікації стилістично-семантичного, прагматичного, прізвиськ дещо уточнюють попередні або психологічного та ін. [28]. М. Саєвич, стосуються структури цього класу аналізуючи прізвиська за семантичним антропонімів. Так, І. Сухомлин у статті критерієм, поділяє їх на чотири класи: «Українські прізвиська людей як власні 1) прізвиська, мотивовані іменем носія; родові назви» поділяє родові антропоніми на 2) прізвиська, мотивовані прізвищем носія; два класи: 1) прізвиська антропонімного 3) прізвиська, мотивовані іншими власними походження (власноіменні утворення); назвами; 4) прізвиська, мотивовані 2) прізвиська неантропонімного походження апелятивними назвами [30, 64-65].

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 91

Web of Scholar ISSN 2518-167X

Є.Оронович, розглядаючи прізвиська семантикою та структурою не відрізняється давнього Ярославського повіту, у межах від прізвищ, але функціонує тільки в усному семантичної класифікації виділяє одинадцять мовленні» [2, 2]. Крім того, автори груп [29, 12-13]. Дослідниця бачить у пропонують виділити їх в окремий клас прізвиськах риси українського діалектного антропонімів. мовлення [29, 19-24]. Науковий інтерес у галузі дослідження У проаналізованих класифікаціях прізвиськ становить проблема відіменних дослідники звертають головну увагу на прізвиськ, яка висвітлювалась у статті розгляд лексичної бази та мотивацію І. Сухомлина «Українські прізвиська людей прізвиськ. Як бачимо, в українській як власні родові назви» [15]. Ю. Редько в антропоніміці та й в ономастиці інших монографії «Сучасні українські прізвища» слов’янських мов немає єдиного підходу до стверджує, що загальновживані імена могли класифікації неофіційних іменувань, через що перетворюватися у прізвиська в такій формі, ця проблема залишається актуальною. У яка була індивідуальною назвою всім відомої вивченні прізвиськ існують проблемні особи [11, 12-13]. До зменшено-пестливих питання, що стосуються відмежування церковно-християнських імен, які часто особового імені й прізвиська, природи витісняли з ужитку офіційне власне ім’я прізвиськ школярів, особливостей сімейно- людини і ставали прізвиськами, привертає родових назв тощо. Відомо, що важливу роль увагу М. Худаш [22, 123]. Справді, нерідко у народно-побутовій системі іменувань навіть важко провести межу між іменем відіграють сімейно-родові назви. Їх аналіз людини і прізвиськом, оскільки варіант імені порушує проблеми переходу таких прізвиськ в певному середовищі вже функціонує як у прізвища по батьковій чи материній лінії, прізвисько (офіційного імені носія іноді ніхто проблеми десемантизації прізвиськ. не знає). У російській ономастиці відіменним Дослідники періоду ХІV–ХVІІІ ст. прізвиськам присвячені статті Н. Ушакова вважають, що побутово-вуличні прізвиська мали [18;19]. На наш погляд, при розмежуванні потенційну властивість передаватися у спадок, власних імен і прізвиськ найдоцільніше надовго закріплюватися за родами. У звертати увагу на функціональний критерій. закостенілій формі чи у видозмінах ці види На сьогодні ще недостатньо вивчені особових назв дійшли до наших днів як прізвища відпрізвищеві іменування. Відпрізвищеві чи як спадкові родинні прізвиська [22, 130]. прізвиська розглядалися у працях На думку С. Медвідь-Пахомової, П. Поротнікова [10], Н. Ушакова [18], відбувалася еволюція додаткового В. Чабаненка [24]. Ідучи за ними, ми будемо компонента у двочленних іменуваннях особи, називати іменування, утворені від прізвищ, яка полягала в переході прізвиська від батька терміном «відпрізвищеве прізвисько». до сина у спадок. Часткова десемантизація Не менш важливою є проблема вивчення антропоніма, що виконував раніше функцію прізвиськ учнів, учителів. В ономастиці небагато патроніма або індивідуального прізвиська, досліджень, присвячених проблемі сучасних давала можливість цьому оніму перейти до шкільних прізвиськ, «які приклеюють школярі нової антропонімної категорії [5, 79]. своїм однокласникам і вчителям» [6, 22]. Так, І.Сухомлин указував, що до наших Йдеться про «умовний знак маленької корпорції» днів збереглися традиції називати весь рід за [6, 22]. Прізвиська школярів і студентів були власною назвою його засновника. Автор робить предметом аналізу в працях Т. Макарової [4], висновки про те, що сучасні прізвиська своєю В. Флоровської [20] та ін. формою і засобами творення нічим не Висновки. Дослідження неофіційної відрізняються від давніх [15, 55]. антропонімії становить великий науковий П.Чучка всі прізвиська поділяє на дві інтерес, оскільки прізвиська та сімейно-родові великі групи: однопоколінні та спадкові. За іменування фіксують інформацію про спадковістю прізвисько передається від світогляд, характер певного народу та батька до сина, а від сина внукові чи сприяють глибшому пізнанню розвитку його правнукові першого його носія. У такий же мови. Невідкладним завданням сучасної спосіб прізвиська передаються і по жіночій антропоніміки є збирання народних прізвиськ. лінії [26, 240-241]. На нашу думку, Вивчення прізвиськ залишається актуальним: найвдалішим можна вважати термін потребують ґрунтовного аналізу різні види «сімейно-родове іменування», введений у прізвиськ на всій території України та науковий обіг Г. Бучко, Д. Бучко, зі чекають свого дослідника, бракує монографій, значенням: «особливий вид антропонімів, присвячених проблемам народно-побутової який ідентифікує усю родину й переважно антропонімії. передається у спадок, який за внутрішньою

92 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

ЛІТЕРАТУРА

1. Бірыла М. В. Беларуская антрапанімія: Автореф. дис. … доктора філол. наук. – Мінск, 1969. – 47 с. 2. Бучко Г. Є., Бучко Д. Г. Народно-побутова антропонімія Бойківщини // Linguistіca slavica: Ювілейний збірник на пошану І. М. Желєзняк. – К.: Кий, 2002. – С. 3-14. 3. Зинин С. И. Введение в русскую антропонимию. – Ташкент, 1972. – 274 с. 4. Макарова Т. Г. О методике изучения школьных прозвищ в социолингвистическом аспекте // Вопросы ономастики. –Свердловск, 1982. – С. 137-145. 5. Медвідь-Пахомова С. М. Еволюція антропонімних формул у слов’янських мовах. – Ужгород, 1999. – 246 с. 6. Никонов В. А. Имя и общество. – М.: Наука, 1974. – 142 с. 7. Німчук В. В. Українська ономастична термінологія (Проект) // Повідомлення української ономастичної комісії. – Вип.І. – К.: Наукова думка, 1966. – С. 24-43. 8. Охримович В. Знадоби до пізнання народних звичаїв і поглядів правних. Про сільські прозвища // Житє і слово. – Львів, 1895. – Т. ІІІ. – С. 302-307. 9. Подольская Н. В., Суперанская А. В. Словарь русской ономастической терминологии. – М.: Наука, 1988. –187 с. 10. Поротников П. Т. О способах образования отфамильных прозвищных именований // Русская ономастика и ее взаимодействие с апеллятивной лексикой. – Свердловск, 1976. – С. 70-74. 11. Редько Ю. К. Сучасні українські прізвища. –К.: Наукова думка, 1966. – 216 с. 12. Селищев А. М. Происхождение русских фамилий, личных имен и прозвищ // Избранные труды. – М.: Просвещение, 1968. – С. 97-128. 13. Словник української мови. – К.: Наукова думка, 1970-1980. – Т. 1-11. 14. Сумцовъ Н. Ф. Малорусские фамильные прозвания// Киевская старина. – 1885. – Т. ХІ. – № 2. – С. 215-228. 15. Сухомлин І. Д. Українські прізвиська людей як власні родові назви (Лексико- семантична характеристика процесу творення відіменних чоловічих прізвиськ у народних говорах Середньої Наддніпрянщини) // Говори і ономастика Наддніпрянщини. – Дніпропетровськ, 1970. – С. 30-58. 16. Українська мова: Енциклопедія. – К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000. – 752с. 17. Усціновіч А. Імёны-мянушкі і родавыя найменні // Przezwiska i przydomki w językach słowiańskich. – Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Sklodowskiej, 1999. – S. 233-238. 18. Ушаков Н. Н. Прозвища и личные неофициальные имена (к вопросу о границах прозвища) // Имя нарицательное и собственное. – М.: Наука, 1978. – С. 146-173. 19. Ушаков Н. Н., Васильева В. Д. О грамматических особенностях прозвищных имён // Ономастика и грамматика. – М.: Наука, 1981. – С. 98-118. 20. Флоровская В. А. Специфика современных прозвищ в разных социальных группах // Ономастика Кавказа. – Орджоникидзе, 1980. –С.53-55. 21. Франко І. Я. Причинки до української ономастики // Іван Франко. Зібрання творів у п’ятдесяти томах. – К.: Наукова думка, 1982. – Т. 36. – С. 391-426. 22. Худаш М. Л. До питання класифікації українських прізвищевих назв ХІV-ХVІІІ ст. // З історії української лексикології. – К.: Наукова думка, 1980. – С. 96-160. 23. Худаш М. Л. З історії української антропонімії. –К.: Наукова думка, 1977.– 236 с. 24. Чабаненко В. А. Прізвиська в системі експресивних засобів народнорозмовної мови (на матеріалі говірок Запорізької та Дніпропетровської областей) // Повідомлення української ономастичної комісії. – Вип. 14. – К., 1976. – С. 16-19. 25. Чичагов В. К. Из истории русских имен, отчеств и фамилий. – М.: Учпедгиз, 1959. – 127 с. 26. Чучка П. П. Антропонімія Закарпаття: Рукопис дисертації на здобуття вченого ступеня доктора філологічних наук.– Ужгород, 1969. – 987 с. 27. Ястребов В. Малорусские прозвища Херсонской губернии. Этнографический очерк. – Одесса, 1893. – 17 с. 28. Сieślikowa A. Miejsce przezwiska w systemie antroponimicznym (historia a współczesność) // Przezwiska i przydomki w językach słowiańskich. – Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Sklodowskiej, 1998. – S. 73-78. 29. Oronowicz E. Przezwiska w gwarach dawnego powiatu jarosławskiego (analiza semantyczna, wpływy wschodniosłowiańskie i południowosłowiańskie) // Przezwiska i przydomki w językach słowiańskich. – Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Sklodowskiej, 1999. –S. 11-25. 30. Sajewicz M. Przezwiska mieszkańców kilku wsi z białorusko-ukraińskiego pogranicza językowego na Białostocczyźnіe // Przezwiska i przydomki w językach słowiańskich. – Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Sklodowskiej, 1999. – S. 59-85. 31. Uscinowicz A. Nieaficyjnaja najmienni u haworcy Nawahrudskaha rajona Hrodzienskaj wobіasci // Systemy onomastyczne w słowiańskich gwarach mieszanych i przejściowych / Pod red. Stefana Warchola // Rozprawy Sławisticzne 7. – Lublin, 1993. – S. 295-307.

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 93

Web of Scholar ISSN 2518-167X

ART

MUSICAL SYMBOL IN THE NATIONAL ASPECT

Ph. D Mamedova K. N.

Azerbaijan, Baku, Azerbaijan State University of Oil and Industry, Associate Professor of the Department of Social Sciences

ARTICLE INFO ABSTRACT Received 09 January 2018 The article presents the genesis of the theoretical interpretation of the symbol Accepted 02 February 2018 problem in the historical and philosophical dimension; the basic theory of the Published 10 February 2018 symbol existing in the Humanities is reviewed retrospectively. The particular attention is paid to the analysis of the specifics of musical symbols as a KEYWORDS variety of artistic symbols, the influence of various aspects of the national on musical symbol, the process of their formation. The questions of musical mega-symbols, intonation, musical images, musical intonation as "non-special content of music", image, “intonational dictionary of epochs", the symbols of national musical culture, national paradigm main carriers of expression of meaning are analyzed. Disclosing the cultural attitude aspect of the study of musical symbols, the author analyzes the theme of "bell (kolokolnost)" in the works of Russian composers, emphasizing the role of "bell (kolokolnost)" in the expression of the Russian national idea, the formation of values, ideals and beliefs, in forming a combination of emotionality with a high ethical idea. The importance of the culturological approach in understanding the symbolic nature of music, the specificity of the influence of national characteristics, ethnic differences, and identity on the musical culture of countries and peoples is underlined. The musicological approach with the help of a comparative analysis of the activities of the Russian, German, French national compositional schools made it possible to reveal the philosophical, rationalistic, symbolic subtext of the national in the works of composers. As a result, the ability of musical meta-language is emphasized through the symbol to restore the synaesthetic fund of the socio-cultural and national © 2018 The Author. paradigm of mankind.

“The symbols” is - one of the topical to the consideration of the symbol as a form for subjects in the cultural philosophical discourse, expressing aesthetic ideas and values. I. Kant, in causing the great interest on the part of research contrast to Leibniz and Wolff, who, "misuse the workers. At different times, in different countries, word symbolic and deform its meaning," believed symbolic has been studied from the standpoints that "the symbolic is only a kind of intuitive" of scientist positions, rationality, and from the [5, p. 112]. According to the philosopher, the point of view of the unconscious, irrationality, symbol in the art is "not the aesthetic idea itself," etc. The history of science contains many but its presentation – the beauty. examples of intense discussions and sharp The study of the symbol in the disputes over the nature of symbols, means and XIX century was conducted in two directions – forms of their expression. For example, expressive - emphatic (F. Schiller, F. Schelling) Pythagoras saw the mystery of the essence of the and descriptive - objective (I. Goethe and world in mathematical symbols; but according to G. Hegel). Particularly, at that time in Western Plutarch - through the symbol the God Europe the foundation for the perception and manifested its existence and unity. The era of the understanding of the symbol in culture was laid: Middle Ages considered the existence as a it was considered as the way of manifesting the symbol of the single Absolutism. Thomas spirit in material things and phenomena, as the Aquinas considered impossible the cognition the means of cognition of the world, allowing to spiritual attributes without comprehending the unravel the riddles of the universe and gain a nature of the symbols. The Renaissance epoch sacred-intuitive experience of communicating paid much attention to the epistemological with the Godship. In the XIX century in Russia (gnosiological) function of the symbol, and also P. Florensky, E. Trubetskoi, V. Arsenyev, and

94 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X others, developing the religious approach, saw in He attributes the musical symbol to the the symbol the manifestation of the Godship sign of the "rainbow," and its existence - is revelation in the terrestrial world. And if articulation "without the approval of anything", Florensky claimed that the symbol is the bearer and regards it as a structure always implicit, but of the Divine essence, then according to inexhaustible in content. According to the Polish Arsenyev, the symbol is a figurative language of musicologist S. Yarotzinski, the musical symbol truth, the mode of expression, "belonging to lives in an abstraction world, where the rules of wisdom from time immemorial and intelligible to especial grammar and syntax prevail. the mind and the heart, as well". With the help of a system of symbols, the And today the number of various composer assigns a specific meaning to his mythological, theological, natural-science, creative works, but the musical-symbolic system artistic, cultural-historical, philosophical itself is presented a clear formula, constantly reflections on the symbolic theme is constantly repeated and hardly forgotten [13, p. 226]. In growing. The subjective-value based, system- addition, the musical symbol, endowed with a forming, informative-indicative (semiotic) public, multiple (polysemic) and allegoric approaches were developed thanks to the meaning, allows it to be interpreted as a musical research of foreign and local scientists in various image. Musical images are overgrown with the fields of humanitarian knowledge: E. Cassirer, meanings in the process of composition, K. Levi-Strauss, Yu. M. Lotman, B. A. Uspensky, performance and perception, in the crystallization K. G. Yung and others. Yung believed that the of the most typed features of the musical form, symbolic image generates the most perfect the system of expressive means, and etc. The combination of all opposites existing in the musical image is integrative: it can cause visual individual, thereby making the individual look associations, kinetic, tactile sensations, which are forward, develop, centering on the main. explained by the peculiarities of the musical According to Cassirer, the symbol is an all- intonation. According to B. V. Asafiev, the purpose way of uniting spiritual reality; melodic intonation is "non-special" content of according to Heidegger it is a self-sufficient music "," intonational dictionary of the era means of understanding the world. "[1, p. 219]. Each composer, every historical Generalizing it can be stated that, the symbol epoch has intonational uniqueness, a set of is presented a structured sign system carrying socio- intonations formed in the hearing of composers cultural information; a universal language, on and listeners. This situation helps the listeners to which interpersonal dialogue occurs, which allows understand the substantial intention of the work. to see people's ideas about their life, the world, to Agreeing with B. V. Asafiev, construct subjective and social reality, to create V. V. Medushevsky wrote: "Only some symbols masterpieces of artistic culture, masterpieces of live within the same epoch, most are not painting, dance, cinema, music, etc. forgotten, and in each epoch the symbols" It also should be pointed out that in the twinkle "with facets of pure, incomprehensible ХХ century the researches devoted to the truth" [7, p. 81]. According to Medushevsky, the symbolization of music was actively developed. value of a musical symbol is in that - it is an The main principles of the semiotic approach to endless path to the sources of existence, the music and its language were outlined in the cognition of the national, "expectations, dreams, works of M. Yu. Gudova, V. V. Medushevsky, inspiration, burning the faith." A. N. Sokhor, V. N. Kholopova, L. G. Shaymu- Underlining the role of national traditions khometova and others. in the process of the formation of musical Symbolization in music is presented the symbols D. I. Bakhtizina, in her turn, writes: process of endowing the allegoric meaning of "The country's musical symbols represent the musical phenomena. A musical symbol is a kind unity of the three main layers. This is, at first, the of artistic symbol possessing a conditional and sound environment of a signal character; polysemantic character. The musical symbol secondly, a variety of functional music, incorporates in its structure the general and constantly surrounding the person; and the third, particular, exclusive; it is archetypical, universal. the symbolic works of the national musical “Music perfectly expresses the symbol. classics. The intertwinement of these strata in one Therefore, the symbol is always musical” semiotic space creates the completeness of the [6, p. 246]. According to S. Langer, music is a hearing picture of the country "[2, p. 65]. vivid manifestation of "presentation artistic The culturological aspect of studying the symbolism", "a tonal analogy of the emotional influence of the national on the formation of life of a person" [6, p. 270]. musical symbols allows us to consider the music as an art that is distinguished by the combination

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 95

Web of Scholar ISSN 2518-167X of various cultural models (signs). When entire epochs, in which the national features of analyzing musical texts, you can find the most artistic images are practically reduced to familiar symbols in music: mythology, symbolic. The absolute examples of symbolism polystylistics, spiritual commonality, are the art of Ancient Egypt, the Byzantine- synaesthetic, aesthetics of simplicity and naiveté, Russian icon of the period of its prosperity (XIV- mathematical, structural and genre symbiosis, XV cc.), the music by Bach and others. etc. All these symbols are the unity of that Thus, the culturological aspect of the study multiplicity, which reflects the spiritual, social allows us to understand the symbolic nature of history of the country. For example, Russian music and the possibilities of its decoding in music has always been distinguished by a various interpretations, the influence of national combination of emotionality with a high ethical features, ethnic characteristics, identity for the focus. The spirit of Russian music, its moral musical culture of countries and peoples, whose origin is manifested in the “spiritual function is to deliver the information about commonality" of music, its penchant for "bell” national codes in their dialogueness with world (B. V. Asafiev). At the same time, the bell is one culture. The culturological approach to studying of the musical symbols of Russia, "the symbol of music is prospective, since it allows us to refer to the unity, independence and greatness of the music as a "typical example of an artistic state" [9, p. 8]. At the beginning of the message", considering it as an example of an ХХ century N. K. Saradzhev - "Master of the "extra-verbal message" (A. N. Sokhor), which magic ringing" - wrote: "Music will express what allows us to see in the language of music the the word does not tell. And the fact that no system possessing specific content and the ability musical instrument will be able to pass through to transmit the representation of the world in its song, the bell ringing will bring to the heart of consciousness through musical images. everyone” [11, p. 131-132]. Particularly, that is The musicological approach allows us to why many Russian composers – M. I. Glinka in consider the symbolism of music from the the opera “Ivan Susanin”, N. A. Rimsky- standpoint of the activity of national composer Korsakov in the opera “the Maid of Pskov”, schools. The composer school - is a phenomenon M. P. Mussorgsky in the opera “Boris Godunov”, possessing distinctive properties and realizing the G. V. Sviridov in " The poem to memory of unity of the processes of accumulation and S. Yesenin” and others - often used the theme of transfer of creative experience within the "bell" in their works, "from the signal to the framework of the prevailing tradition. samples of bell art" (Yu. Pukhnachev). It is more reasonable to reveal the peculiarities The theme of "bell" is particularly vividly of composer schools by the method of comparison. reflected in the works of S. V. Rakhmaninov, For example, let's take a look at the features of whose images, according to I. F. Belz, are filled Russian, German, French cultures. The Russian with the "solemn power of the bell sounds", composer school can be briefly described with the beginning with the "jingle-bells of the youthful" words of V. N. Kholopova: "In the Russian artistic Punchinello "and ending with the alarming thunder life, the traditional feature became the installation of that arises in the low register of many pianoforte testing the art by the life, life's credibility, realism" works, and the festive chimes of the "Bright [10, Ch. 2, p. 27]. G. Neuhaus asserted: "There is a Holiday" from the first suite "[4, p. 34-35]. In the direction - and it was born in the deepest layers of the cantata "The Bells", depicting through the Russian soul and the Russian people - a direction intonation techniques and various timbre colors of seeking the truth, with which marked all Russian art" the bell-ringing the person's life path - the silver [8, p. 201]. The brightest conductors of the Russian timbre of the bells, the golden timbre of the idea were M. I. Glinka, A. S. Dargomyzhsky, wedding bells and the iron timbre of the death bells, M. A. Balakirev, N. A. Rimsky-Korsakov, impersonating the change of stages in human life - M. P. Mussorgsky, A. P. Borodin, and Rakhmaninov managed to create an idea of P. I. Tchaikovsky – the composers, whose work universal values,beliefs. Combining the functional became the peak of the epoch of the "golden age" music, intonations of the Russian romance, the of Russian culture. It was, particularly, them who theme of bells, folk singing, Old Russian singing, raised the idea of the nationality to an the composer created a unique, rich image of the unprecedented height, turning it into a symbol of cathedral Russia, independent, powerful and art. Considering the Russian music school as a unique, revealing with thus the nature of the cultural and historical phenomenon formed in the perception of the universe by the people. process of crystallization of worldview system Along with this, we can provide a huge and ideological-artistic orientations of Russian number of examples of the existence of whole musicians, it is necessary to state that the school - classes of works of art, and sometimes even is a stable system of artistic ideas, aesthetic

96 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X norms, value based attitude, orientations and music, a bright, brilliant orchestral color, a beautiful principles rooted in the deep layers of national harmony, an exquisite rhythm receives a special traditions. The leading role in this system, of development "[12, p. 35].”The historical relations course, belongs to the national idea, transformed unite here, for example, the sophisticated in accordance with the peculiarities of "artistic isorhythmic motet of G. de Maniu and F. de Vitry language", which is expressed by the intonation of XIV - XV centuries and the technique of of the meaning of musical speech. According to composers of the XX century - the French " the six" V. G. Belinsky, “the cognitive-contemplative, and O. Messiaen, with their "rhythmic pedals", or a subjective-ideal, adoring-ascetical, abstractedly subtle tonal coloristics is transmitted from scientific character is peculiar for art and science K Debussy and M. Ravel to O. Messiah, from of Germany “[3, p. 514]. The same sounds Messiaen to P. Boulez. The epochal development of German music, in which reveals the philosophy, the principles of harmony in J. F. Ramo in the rationalism, symbolic overtones. In different XVIII century, the increased attention to the historical epochs German music abounded with harmonic element was subsequently recalled by the hidden meanings, read between the lines. In the magnificent flourishing of harmonic innovations in XVIII century in the works of I.S. Bach, thanks the works of K. Debussy. to the emblems of the verbal text, to the musical Undoubtedly, all the composers of various and rhetorical figures, all music is surrounded by schools in their work relied on national features an atmosphere of symbolic meanings. of composing music; emphasizing the connection The most famous example is the famous with the homeland, drew inspiration in people's four notes B-flat- La (A) – Do (C) – Si (B) - symbolism and myths, folk layers of musical "motive of Bach", denoting the letters of the culture. There are majority of examples for it: composer' s surname. Bach introduced this K. Weber, using German folk melodies and a motive in conclusion the fourth canonical fairy tale created a national opera ("The variation "Vom Himmel Hoch", BWV 769, and Independent Shooter"); Austrian melodies and in "Suffering for Matvey, as well". The facts functional dances fill the works of F. Schubert; show that Bach used in his works the numbers the majority of the works of F. Chopin are associated with the Bible: "3" for the Trinity, "6" permeated with the intonations of his homeland - for the six days of Creation, "7" for the Creator Poland; F. List in the "Hungarian Rhapsodies" and the Creation in general, and also for the Holy transformed the rhythms of the Hungarian Spirit, the Gospel, Grace of the Lord, "10" for the Verbunkos dance; E. Grieg was looking for Ten Commandments and "12" for the Church, the inspiration in Norwegian images, dances and Apostles and the congregation. songs; B. Smetana relied on the Slavic melos, In the XX century in the works of A. Berg I. Albenis - in Spanish melos, etc. the verbal texts were put into code in the score, Thus, perceived as communication, the for example, the name Hanna Fuchs (H. F.) in the music presents to the world through the symbols a Lyrical Symphony. In the works of Webern in the codified image of certain aspects of the collective Quartet Or. 28, are used the rates, the numerical experience of culture, the unity of the multiplicity designations of which are multiples of the number that reflects the history of mankind, the features of of the opus: 56 (56: 2 = 28), 84 (84: 3 = 28), the mentality and spirituality of the people. 112 (112: 4 = 28). The interest in decoding of the symbols of If Germany is idea, knowledge, thinking, the text organization of musical works is then France is passion, movement, activity, determined by the specific nature of the musical thought."For the French national composer school," art itself - the non-verbal musical meta-language O. D. Schekochikhina believes, "charm is capable of restoring through a symbol the characterized by the sensation of sound, color, line, synaesthetic fund of the socio-cultural and combined with a sense of measure, no national paradigm of humanity. exaggeration, the clear form of expression. In

REFERENCES

1. Asafiev B. V. Musical form as a process / B. V. Asafiev. - L.: Music, 1963. - 378 p. 2. Bakhtizina D. I. Musical symbols of the people / D. I. Bakhtizina / / Actual questions of social sciences: sociology, political science, philosophy, history: Col. Art in mater. XXXVI Intern. Scientific-practical. Conf. № 4 (36). - Novosibirsk: SibAK, 2014. - P. 64-69. 3. Belinsky V. G. The general meaning of the word literature / V. G. Belinsky // Collected. Com: In the 9th volume - M.: Lit., 1981. - T. 7. - P. 510-534.

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 97

Web of Scholar ISSN 2518-167X

4. Belza I. F. Opera work of Rachmaninov / I. F. Belza // S. Rakhmaninov and the Russian opera: Col. Art. Ed. I. F. Belza. - M.: All-Russian theatrical society, 1947. - 197 p. 5. Kant I. Anthropology from a pragmatic point of view / I. Kant. - St. Petersburg. : Science, 1999. - 471 p. 6. Langer S. .. Philosophy in a new key: The study of the symbolism of reason, ritual and art: Trans. With the English. SP Evtushenko / Society. Ed. And after. V. P. Shestakov. - M.: Republic. - 2000. - 287 p. 7. Medushevsky V. V. How the artistic means of music are arranged / V. V. Medushevsky // Aesthetic essays. - Published 4. - M.: Music, 1977. - P. 79-94. 8. Neigauz G. G. About the art of playing the piano. Notes of teacher / G. Neigaus. - M.: Music, 1987. - 238 p. 9. Pukhnachev Yu. Kolokol / Yu. Pukhnachev // Our heritage. - M.: Art, 1991. - T. V. - No. 23. - P. 5-21. 10. Kholopova V. N. Music as the form of art: In 2 Ch. / V. N. Kholopova. - M.: Music, 1990. - Part 1-2. 11. Tsvetaeva A. I., Saradzhev N. K. Master of the magic ringing / A. I. Tsvetaeva, N. K. Saradzhev / Society. Ed. V Rudenko. - M.: Music, 1986. - 159 p. 12. Shchekochikhina O. D. Culturological reflection of the system of musical education in the history of Russia: the thesis ... Candidate of Philosophical Sciences: 24.00.01.- Saransk, 2003.- 176 p. 13. Yarosinsky S. Debussy, impressionism and symbolism / S. Yarocinsky. - Moscow. : Progress, 1978. - 232 pp.

98 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

КАТАРСИС ЯК ЕФЕКТ ВПЛИВУ МУЗИЧНОГО ТВОРУ

кандидат педагогічних наук Соловйов В. А.

Україна, м. Миколаїв, Миколаївська філія Київського національного університету культури і мистецтв, в.о. професора кафедри музичного мистецтва

ARTICLE INFO ABSTRACT Received 11 January 2018 Features of catharsis as psychological state of stunning in the result of Accepted 30 January 2018 listening to the musical work piece are viewed in a wide historical context Published 10 February 2018 from the era of antiquity to nowadays. The analysis of differences and general moments, in particular social political character, which specified a KEYWORDS high quality transformation of catharsis state, is the subject of the analysis in catharsis, this article. It’s emphasized in this work that the process of cognition of art, artistic work pieces is addressed not only to the consciousness, but at the affect, same time to the subconscious and over consciousness of the viewer, where psychological physiological the appeal to the subconscious mobilizes the experience of the viewer, to the effect, consciousness which mobiles his artistic knowledge and to over conscious emotional sphere, which mobiles the cognition of the artistic work piece on the individual level. psychology of art

Введення. Явища життя нескінченно реальність – це суб’єктивне відображення багаті і багатогранні, і дуже часто їхня навколишнього середовища в людській драматична сутність знаходить свій вираз не в свідомості як напрямок цілісного у своїй якійсь одній якості, ознаці, а в багатьох; таке основі психічного процесу. У людині виникає явище може стати вихідним пунктом творів природна потреба у пізнанні та інформації різних мистецтв. Вони зовсім не будуть про те, яким бачать, чують, сприймають світ відокремлені один від одного друг інші люди, щоб перевірити своє власне непрохідними межами, однак, кожне сприйняття, збагатити його досвідом інших. мистецтво відбиває його по-своєму і Цю можливість людині дає мистецтво. переважно різні аспекти його змісту. Так, Після сприйняття художнього музика, не відтворює безпосередньо форм „повідомлення”, відповідно до інформаційної дійсності, ні думок людей, але зате з теорії емоцій, приріст інформованості надзвичайною тонкістю і проникливістю викликає позитивні емоції задоволення, передає драматичний пафос і динаміку насолоди, що прийнято називати емоційного життя людини – і в цій сфері не „естетичними емоціями”. Якщо попередня має собі рівних. інформованість глядача виявиться значнішою, Мета даної статті, зробити певний ніж це повідомлення, тобто якщо глядач не внесок у дослідженні цієї важливої для отримує чогось нового для себе, що мистецтва проблеми. перевищувало б те, на що він очікував, він Результати дослідження. Можливості залишиться байдужим або зазнає негативних впливу мистецтва на свідомість людини з переживань й розчарування, нудьги, давніх-давен викликали значний інтерес. роздратування. Натомість новизна інформації Якість емоційної відповіді на музичний звук у викликає задоволення, піднесення, афект його художній цілісності свідчить про (емоцію), катарсис. могутню владу музики над психікою людини. Процес сприйняття художніх творів Це пояснюється тим, що людина фактично (інформація) адресується не тільки до живе у двох реальностях. Перша – це свідомості, але одночасно до підсвідомості і об’єктивний матеріальний світ, складовою зверхсвідомості глядача. Апеляція до якого є сама людина як тілесна істота за всієї підсвідомості мобілізує досвід глядача, до надзвичайної складності її організації. Цей свідомості – його мистецькі знання, світ можна пізнати засобами науки, за зверхсвідомості – сприйняття твору допомогою її методів і відповідного мистецтва на індивідуальному рівні. поняттєво-теоретичного апарату. Друга Л. С. Виготський за зазначеною формулою

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 99

Web of Scholar ISSN 2518-167X

розкрив характер зв'язку в естетичній реакції бадьорості, жвавості і життєрадісності між уявою та афектом. Описуючи процеси, [3, с. 44 – 46]. що відбуваються в організмі в цей час, він Лади другого типу – практичні – вводив у якості детермінанти поведінки твір призначені для виконання перед великою мистецтва – продукт культури. Це дозволило аудиторією заради впливу на психіку і волю йому перейти від діадічної схеми естетичної слухачів. Це, зокрема, гіподорійський і реакції (свідомість – тілесне поводження) до гіпофригійський лади, що мали місце в тріадичної (продукт культури – свідомість – трагедії чи хоровому співі. поводження), яка згодом переросла у Ентузіастичні лади і, насамперед, культурно-історичну концепцію, суттю якої фрігійський, – властиві вакхічній поезії і було виявлення ролі продукту культури як співу, які супроводжують оргіастичні культи організатора естетичної реакції [1]. типу діонісійського. Відповідно вони У філософській, мистецтвознавчій, виражають захват, екстаз, сп’яніння. психологічній літературі катарсис має більше Відповідно, кожна група ладів півтори тисячі тлумачень. Традиційно цей передбачала досягнення катарсису термін належить до категорій давньогрецької відповідного типу: 1) стриманого, 2) публічно філософії та естетики, який означає сутність і орієнтованого, 3) несамовитого. ефект естетичного переживання, пов’язаного з За часів Середньовіччя катарсис „очищенням душі”. В наш час поширення тлумачився лише у релігійному плані, як поняття катарсису викликано використанням невід’ємна складова християнської культової його в теорії та психотерапевтичній практиці обрядовості. катарсичного методу І. Брейєра та З. Фрейда. Вчення греків, зокрема Піфагора і його Л. С. Виготський зазначав, що прибічників, про музичний етос, попри те, що естетична реакція полягає у характері зв’язку воно не задовольняло більш пізню, між уявою та афектом. „Подібно тому, – елліністичну епоху і тому піддавалося писав він, – як інтелект є тільки загальмована критиці), зберегло своє значення для воля, імовірно, варто уявити собі фантазію як європейського Відродження. Та й вчення про загальмоване почуття”. афекти, що змінило його в XVІІ столітті, Відповідно з поглядами греків, тілесне і являло собою не що інше, як подальший духовне здоров’я людини залежить від розвиток античної теорії музичного етосу. гармонійного сполучення всіх елементів і Але якщо в античну епоху музика „сил”. Медицина відновлює зруйновану сприймалася як засіб впливу на почуття гармонію очисними процедурами; поезія і людини і врівноваження її духовної і тілесної музика шляхом катарсису (грец. очищення) природи, то в XVІІ столітті, під впливом також "очищають" і звільняють душу і дух картезіанського вчення про афекти, музика людини від емоційних „шлаків” [2, с. 28]. трактувалася як засіб досягнення Катарсис (від грецької кatharsis – очищення), різноманітних станів афектів. Так, німецький за Арістотелем, – емоційне потрясіння, стан вчений А. Кірхер (1601 – 1680) вважав, що внутрішнього очищення, викликане у глядача музика викликає вісім афектів: радість, античною трагедією в результаті особливого відвагу, гнів, пристрасть, прощення, страх, переживання за долю героя. Піфагорійці, надію і жаль, які, в свою чергу, можуть бути зокрема, пояснювали катарсичну дію музиці, зведені до трьох основних типів: радості, а також афектам, які викликалися трагедією, – прощенню і милосердю. Унаслідок цього дух страхом і жалем. У Платона і його людини „то піднімається, то падає, то зовсім послідовників катарсис стає передумовою розслаблюється, то незабаром потім занурення душі в лоно божества, а тим самим напружується і внаслідок змін, в яких винна сукупністю всіх людських чеснот. гармонія звуку, він переживає різні зміни” До речі, Арістотель у „Політиці” [4, с.208]. поділяє музичні лади на три типи за їхнім За Кірхером, „меланхоліки люблять катарсичним впливом на людину: етичні, серйозну, не переривчасту, смутну гармонію. практичні і ентузіастичні. Ладом першого Сангвініки завдяки легкій збудливості типу є „дорійський” – „пристойний”, що кров’яних пар завжди задовольняються найбільше сприяє вихованню, правильно танцювальним стилем. До таких гармонійних впливає на етос. Він вважався „грецьким”, рухів прагнуть і холерики, у яких танці таким, що відповідав духові національної приводять до сильного скипання жовчі... культури. Сучасний глядач дорійський лад Флегматиків збуджують тонкі жіночі сприймає як мінорний, тобто сумний в той голоси...” [4, с. 192-193]. Таким чином, в час, як у давніх греків він слугував як лад переддобу Просвітництва катарсичнимй стан,

100 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

точніше, його тип, вважали таким, що цьому одержує характер загальності на детермінується фізіологічно. відміну від природної розрізненості” Надалі, наприкінці XVІІ і XVІІІ століть [6, с.173]. теорію афектів критикували за наївну Тут можна зауважити: але ж йдеться градацію пристрастей і прямі аналогії між про художню умовність мистецтва. Справді, рухами тонів і відповідними почуттями. під художньою умовністю мається на увазі, Однак, принципово нових інтерпретацій по-перше, нетотожність мистецтва впливу музики на людину не було відображуваному життю і, по-друге, очевидні запропоновано ні в XVІІІ, ні навіть у порушення в його творах принципу XІХ столітті. Протягом XІХ століття панувала послідовного наслідування натурі, романтична концепція музики як „мови” правдоподібності. До того ж сформовані в людської душі, людських почуттів і мистецтві системи умовності мають пристрастей. Звичайно, „почуття”, виражені історичний характер і детермінуються романтичною музикою, позбавлені ознак глибинними соціокультурними процесами, об’єктивності, надособистісності і навіть розвитком естетичної культури, динамізмом механістичності, яку вони мали в минулому. розвитку самого мистецтва і т.д. Ці почуття індивідуалізовані, гнучкі, мінливі, Поміж тим слід визнати, що умовність є суперечливі, амбівалентні, що визначало й здебільшого символічною. Так, історичність специфіку катарсичного стану. художніх умовностей, їхніх зв’язків з Підсумовуючи еволюцію поняття ідейними, змістовними тенденціями розвитку катарсису, потрібно згадати, що в XX ст. його мистецтва виявляється надзвичайно рельєфно замінила фрейдистська версія: мистецтво має саме в сучасних інтерпретаціях класичних здатність знищувати заборонені бажання творів. Авжеж, чим раніше були створені ці [5, с. 14]. Слабкість учення З. Фрейда твори, тим помітніші зміни в принципах Л. Виготський убачав у тім, що знаменитий їхньої інтерпретації. Давній грек не впізнав австрійський психолог не зумів „роз’яснити би, звичайно, трагедій Софокла чи Еврипіда в дію художньої форми”, побачити в ній не їхніх сьогоднішніх постановках: ні масок, ні фасад, а „найважливіший механізм котурнів, інше положення і призначення хору, мистецтва” [1, с. 113]. Для З. Фрейда катарсис позбавленого, як правило, невід’ємної від – це засіб захисту особистості від нього в античні часи музикальності, дія, неприборканих патогенних імпульсів, від замкнута в сценічній коробці, і т.д. і т.п. Та й примітивних сексуальних інстинктів. У самі відносини героїв трагедій отримують фрейдівському поясненні катарсису це явище новий зміст, у них акцентуються інші грані, виступає як такий акт поведінки, що залишалися тривалий час у тіні, а тепер детермінантою якого є минуле – сховані в нерідко виявляються на першому плані. Проте глибинах організму, у киплячому „казані „класичність” творів античних авторів та й емоцій”, темні психічні сили. Л. Виготський пізніших, виявляється саме у тому, що, же вносить у поняття про катарсис будучи реалізовані за допомогою сучасних спрямованість в майбутнє. В естетичній сценічних жестів, вони не втрачають реакції катарсису він вбачав одну з форм первинного емоційного змісту, первинної врівноважування людини зі світом. мети – спрямованості на катарсис. Відображаючи дійсність, мистецтво З трансформаціями систем художніх утворює „другу” природу, що не може не умовностей тісно переплетена проблема музики породжувати своїх умовностей. Мистецтво в драмі. Тривалість традицій її використання відтворює дійсність не тільки за її законами, а нараховує багато тисячоліть. Вже й відповідно до особливостей своєї природи. ритмоінтонаційний супровід, скажімо, давніх Як зазначав Г. Гегель, „більш глибокий обрядів у первісному суспільстві вже мав на інтерес до художніх творів викликається тим, меті досягнення катарсичного стану, нехай і що зміст зображений у них не тільки в тих більш „фізіологічного” за змістом. Нині ж формах, у яких воно представлено нам у „музикальність” забезпечується безліччю своєму безпосередньому існуванні. Будучи художньо-технічних засобів, аби знайти прямий збагнений духом, цей зміст розширюється і шлях до впливу на емоції глядача, що посилює відкривається по-іншому навіть у межах тих ефективність загального враження, наприклад, же самих форм. Усе природно існуюче є щось від п’єси і її постановки. абсолютно одиничним з будь-якої його Інтонаційно-ритмічна організованість сторони й у будь-якій його площині. музичного твору позначається на Уявлення ж має в собі визначення загальності, інтенсивності нашого сприйняття, і все те, що стосується його, уже завдяки стимулюючи роботу уяви, що направляється і

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 101

Web of Scholar ISSN 2518-167X

дисциплінується змістом твору. „Подразники, Показово, що майстри різних видів відбиті у відчутті, – писав С. Л. Рубінштейн, – літератури і мистецтва, піклуючись про можуть діяти як сигнали, не усвідомлюючись інтонаційно-ритмічну організацію своїх як об’єкти. Експериментальним доказом творів, тягнуться за пошуками зразків, а цього положення є досвіди, що свідчать про часом і термінології до музики, те, що випробуваний може правильно „найчистішого” мистецтва – адже в її реагувати на почуттєвий сигнал, не непрограмних і нетеатральних жанрах усвідомлюючи сигналу, на який він художній зміст обходиться без вербалізації. відповідає” [7, с. 220]. У художній творчості і XX століття радикально змінило сприйнятті неусвідомлюваний сигнал художню культуру в цілому, мистецтво і музику найчастіше підмінюється, немов би зокрема. Музика XX століття є настільки виправдується у свідомості іншим сигналом, різнорідною, різноплановою, що осмислити в що збуджує діяльність уяви. Умовні художні цілому явища музичної культури XX століття, прийоми часто вводять і підсилюють ці створити цілісну узагальнюючу теорію її „неусвідомлювані сигнали” заради естетичної розвитку музикознавцям поки що не вдалося. заразливості створюваних образів. Особливо складним для осмислення і Б. В. Асаф’єв, розглядаючи розвиток теоретичного оформлення є авангард музики насамперед як еволюцію процесу XX століття – від Шенберга до авангардистів інтонування, що бере свій початок у багатстві 80-х років. Хоча вже накопичений, особливо людської мови, писав: „Музична інтонація закордонними музикознавцями, значний ніколи не втрачає зв’язки ні зі словом, ні з досвід інтепретації авангардних явищ танком, ні з мімікою (пантомімою) тіла сучасної музики, вироблення необхідного людського, але „переосмислює” понятійного апарату, що задовільно описує і закономірності їхніх форм у свої музичні розкриває сутність багатьох музичних явищ засоби вираження. Цей шлях музичної сучасності, цей процес є незавершеним. інтонації до музики йде, імовірно, якщо не Проблема катарсису в ХХ ст. значно паралельно, то в близькій взаємодії з ускладнилася порівняно з минулими часами. виникненням цілком музичних явищ і Емоційна сфера людства зазнала значних закріпленням у суспільній свідомості якостей змін. Перша та друга світові війни, глобальні і форм тільки музики як безпосередньо катаклізми, проблема виживання цивілізації музичного виявлення людського інтелекту” взагалі посилили екзистенційні мотиви у [8, с.163-164]. свідомості людини, що, у свою чергу, Музиці властива особлива імперативна отримало „противагу” – іронію, сарказм, сила, яка навіює різні душевні стани і мотиви. „чорний гумор” як своєрідний варіант Привабливість музики збільшується також перманентного катарсису, тобто такого, що не через здатність суб’єкта активно і порівняно передбачає значних емоційних потрясінь. легко розпоряджатися звуковим матеріалом: Мета його – досягнення психологічної повторюючи самостійно ті чи інші ритми і рівноваги – залишається тією самою, проте мелодії, людина викликає в собі відповідний дедалі частіше до цього процесу залучаються настрій, надає певного напряму своїм не мистецькі засоби. емоціям. У музиці протилежність звичному Водночас музична драма, зберігаючи виражена з більшою очевидністю, ніж у будь- своє катарсичне значення, дедалі професіо- якому іншому виді мистецтва. налізується, зазнає більшої естетизації. При Потрібно враховувати, що процес цьому посилюється роль технічних засобів, сприймання обумовлений цілісністю спецефектів, стилізації тощо. людського організму, тобто неможливий поза Висновки. Отже, катарсичні сукупністю усіх властивих йому структур. переживання – невід’ємна складова впливу Так, музика здатна викликати зорові асоціації, спражнього мистецтва, тобто такого, що а живопис, наприклад, – звукові, причому, здатна викликати у людини душевний відгук звичайна художня умовність тут набирає на мистецький твір. Як наслідок катарсису нових якостей, відтінків. Так, будь-який виникає внутрішнє відчуття гармонії, художній образ належить, зрозуміло, тому чи душевної рівноваги, натхненності. іншому виду мистецтва і структурується саме На катарсис як психолого-фізіологічний йому властивими виразними засобами, проте ефект, спричинений сприйманням музично- при спробах перевести зміст якого-небудь драматичних творів, наклала відбиток твору з одного виду мистецтва в інший він еволюція самого жанру музичної драми неодмінно збагачується, набирає нових впродовж тисячоліть. За античності йому була емоційних характеристик. властива сакралізація (хоча науковий аналіз

102 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

теж мав місце), те ж саме можна сказати й про часу і в сучасну добу катарсис зазнав значних, середньовіччя, однак у добу Просвітництва принципово-якісних змін, зумовлених катарсичний стан починає осмислюватися сильним впливом суспільно-політичних дедалі глибше, у ньому посилюються процесів і явищ на духовне життя людини. інтелектуально-критичні тенденції. За Нового

ЛІТЕРАТУРА

1. Виготський Л. С. Психологія мистецтва. – М., 1968. 2. Антична музична естетика. – М.: Мистецтво, 1960. – 320 с. 3. Шестаков В. П. От епосу до афекту. М.: Наука, 1975. – 347 с. 4. Кирхер А. Мусургія універсаліс. Музыкальная эстетика Западной Европы ХVІІ – ХVІІІ століття. – М.: Прогрес, 1971. 5. Левчук Л. Т. Психоаналіз і художня творчість. – К.: Вища школа, 1980. – 159 с. 6. Гегель Г. В. Ф. Естетика: В 4 т. М.: Мистецтво, 1968. – Т. 1. – С. 7-289. 7. Рубінштейн С. Л. Буття і свідомість. М.: Наука, 1957. – 378 с. 8. Асафьєв Б. В. Вибр. тр.: У 5 т. – М.: Мистецтво, 1957. – Т. 5. – С. 160-178.

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 103

Web of Scholar ISSN 2518-167X

HISTORY

STAGE OF MEHRIBAN ALIYEVA IN THE DEVELOPMENT OF AZERBAIJANI CULTURE

Gariba Yusif Alizade

Azerbaijan, Azerbaijan University of Languages

ARTICLE INFO ABSTRACT Received 30 December 2017 Since the first lady Mehriban Aliyeva was appointed as good will Accepted 23 January 2018 Ambassador of UNESCO the relation between UNESCO and Azerbaijan has Published 10 February 2018 gained new turn.

KEYWORDS Goodwill ambassador, Education, Eastern melody, Mugham, Azerbaijani woman, refugee

The role of the Azerbaijani woman is that Azerbaijani woman was set free. This a great exceptionally exemplary in the formation of our event and a historical achievement”. [“Azerbaijan” nation's national system of moral values. newspaper. August 25, 2009, № 187] Azerbaijani people always respected women, their Azerbaijani woman who had lived role and high position in the society, and the complicated and hard way of life, had passed the concepts of motherland, land and language which tests of history faultless and innocent, gained the were always highly appreciated by the people as opportunity of acting as an active member of a holy and valuable are equal to the name of mother. democratic society that had been established in Azerbaijani women have passed the way of our independent Republic. Our women do their development equal to centuries within a short best in the way of turning our Azerbaijan into a period of time in the XX century, and there were flourishing, developing and powerful country. fundamental changes in their position among Azerbaijani women who have special services in society, family, and social life that, we should all stages of state establishment still spend their specially mention the role of Heydar Aliyev in all forces for the protection of social and political this process. Even in his first leadership in stability and peace in our country, for further Azerbaijan our great leader took important steps strengthening of national statehood and for the in the direction of providing active participation development of our culture. Pursuant to the of women in the social – political life, protecting democratization process in our society, creation women rights, and has done significant work in of several woman organizations in the country the provision of gender equality in Azerbaijan. and setting forward the problem of Azerbaijani The attitude towards Azerbaijani woman is women such as improvement of the situation of expressed very clearly in the following statements Azerbaijani women, solution of their social – of the national leader: “Throughout history economic problems etc. is the manifestation of Azerbaijani woman has been known with her the public political activity of the Azerbaijani intelligence, wisdom, honor, glory, zeal, woman. Azerbaijani woman is still a member of dedication, industriousness, courage, patriotism, society with equal rights and can protect her own endless love to her country, nation and with her rights. We cannot imagine modern social – beauty. Throughout century Azerbaijani woman political life of our country without women. has been frustrated. And she had taken this duty Women's equality and peace movement has with courage and bravery and had never been hurt become widespread over the world. Ever – by this labor... Ending XX century was the century progressing Azerbaijani women have also joined of great achievements, events and huge changes this movement and they sound our nation’s voice for the Azerbaijani women. The greatest success is

104 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X from the international tribunes. [“Azerbaijan special persons - goodwill ambassadors of heritage” magazine. February 2002, № 10 – 12] UNESCO contain ten different persons and Along with all this, today Azerbaijani qualification indicators by representing all points woman has a rapid progress in the way of legal of the world. There is also one task that connects state establishment and democratic development these personalities – they have the competence to and brought the tradition of first lady to the social take actions for improving overall condition of life of Azerbaijan which overcame civilian our world along with having the responsibility of values. In fact, restoration of these traditions in solidarity. They are connected by the position of modern Azerbaijan state which modern world has instilling the mission of UNESCO in the hearts inherited from our statehood heritage, which we and minds of the people for the sake of protecting have forgotten at any stage of the history, is criterions such as peace, justice, solidarity and connected with the name of the president of mutual understanding. [Garibov F. “Heydar Heydar Aliyev Foundation, Goodwill Aliyev way”. Baku: “Oscar”, 2006] Ambassador of UNESCO, and a member of the In order to determine the weight of honor Milli Majlis Mehriban Aliyeva. [“TV – plus” and reputation of this status given as the result of magazine. May - June 2009, № 6] international assessment of social activity taken Apparently, this is also an interesting in our country by the first lady of Azerbaijan legitimacy, divine harmony dictated by life. In Mehriban Aliyeva, it will be enough to give the the history of national statehood of Azerbaijan, names of some other goodwill ambassadors of this tradition is formed by such a person that, the UNESCO: world – known musicians Monserrat family where she has been born and grown up, Kabalye, Mstislav Rostropovich, French environment that she has been surrounded by all astronaut Patrick Bodry, Jordanian Prince Firyal, throughout her life as a result of the values that outstanding African scientist Modibo Diarra, are taken away can be considered as the symbol deputy of Turkish Grand National Assembly, of the real Azerbaijani woman. Mehriban Aliyeva famous musician and composer Omar Zulfi was born in the family of academic Arif Livanelli, famous French musician Jan Mishel Pashayev and prominent orientalist the late Aida Jar, Spanish traveler scientist Kitin Minyos, lady khanum Imanguliyeva. She received light from of the general director of huge company of the family of Mir Jalal Pashayev who was an France L’Oreal Cristina Ouen Johns, outstanding figure of Azerbaijani literature of businessman Sheykh Hasan Shakir, well – known XX century and taught us with his plays that we Russian artist Zurab Sereteli, representative of have read from childhood, and the owner of the Latin America lady Maria de Lurdes Exidiyo mighty pen, the patriarch of our national press Villela and so on. Nasir Imanguliyev who was the master of Behind the expression of goodwill thousands of Azerbaijani journalists. And her life ambassador of UNESCO there stands the aim of teachers were, as she had mentioned herself, the improving, beautifying the people of the anxious, national leader of Azerbaijani people Heydar contradictory world and always cherish the Aliyev and the embodiment of honor of spiritual and cultural values which are the legacy Azerbaijani women Zarifa Aliyeva. [Garibov F. of centuries. “Heydar Aliyev way”. Baku: “Oscar”, 2006] Considering the importance and scale of Culture and education problems take the missions carried out by Mehriban Aliyeva for special places in the scope of activities of many years as the Head of Azerbaijani Culture UNESCO. Besides learning and spreading the Friends Foundation, the fact that management of culture of world nations, the organization pays UNESCO awarded the first lady of Azerbaijan special attention to the solution of global with the status of goodwill ambassador became problems with the help of influential personalities one of the most important events in our history in and collaboration with individuals with high 2004. On September 9, 2004 there was a reputation and world fame. The name of ceremony held in Paris – in the residence of Goodwill Ambassador of UNESCO was UNESCO, dedicated to giving the honorary name established for the purpose of gathering – status of “goodwill ambassador” of this influential personalities of the world who made specialized organization of UN to Mehriban great services in the realization of humanist ideas Aliyeva, and it was expressed by the general and making cooperation with them. The activity director of UNESCO Koisiro Matsura as an of UNESCO is spread and applied by some objective assessment of the achievements that she goodwill ambassadors that is a prominent group has gained. [“TV – plus” magazine. May - June and has agreed to use their talent and status for 2009, № 6] the purpose of helping to attract the world’s In the ceremony there was expressed great attention in the work of this organization. These confidence for the future success of Mehriban

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 105

Web of Scholar ISSN 2518-167X

Aliyeva, and for her help in mobilizing for a Foundation. In the presentation ceremony of the more justice world with her own interest towards album Mehriban khanim said: “I suppose that, the main problems supported by UNESCO, with when you got acquainted with this album, you her popularity and reputation in the field of had noticed that we have made this album with media. It was mentioned that, the duty of great responsibility and at the same time with Mehriban khanim is to make people more aware deep love. It is not accidental that, out first of importance of the role of UNESCO in the project was dedicated to the Garabagh singers. establishment of peace culture and the values that We deliver the pain of Garabagh land and the are under the threat. And Mehriban khanim voice of truth of Azerbaijan to the world with the mentioned in her speech at the presentation help of Mugham.” [“Azerbaijani woman” ceremony that, one of the main principles of magazine. November – December 2009, № 2] UNESCO is to preserve the uniqueness of the The album for the first time was presented world culture for the future generation: “I also in the annual meeting of goodwill ambassadors in give importance to this principle in my activity. the residence of UNESCO and attracted great That is why it is great honor and great attention and interest. Mehriban Aliyeva responsibility for me to take such a great name. considers that, mugham is not only the treasure of This is the responsibility of establishing ties Azerbaijan but also the world: “Our aim is to between the past and today in the era of cultures preserve, develop mugham, and deliver the and civilizations.”[Garibov F. “Heydar Aliyev beauty and deep philosophy of mugham to the way”. Baku: “Oscar”, 2006] future generations… Mugham is the genetic code After appointing Mehriban Aliyeva as the of each Azerbaijani person. It is even the genetic goodwill ambassador of UNESCO connections code of the youngest Azerbaijani who cannot between this outstanding organization and understand and listen to mugham due to certain Azerbaijan have entered a new stage. Her activity reasons but will probably come to this in the as a goodwill ambassador has created a number future.” [“Azerbaijani woman” magazine. of remarkable moments determining November – December 2009, № 2] development of connections between Azerbaijan After Mehriban Aliyeva was appointed as and UNESCO. We can set as example for this, the goodwill ambassador to UNESCO, celebrating anniversaries of outstanding cooperation between this organization and Azerbaijani scientists, writers and composers, Azerbaijan in the field of education became 1300 years anniversary of the epic of “Kitabi stronger. Implementation of several projects Dada Gorgud”, entering the Old City to the directed to the development of Azerbaijan “World List” of UNESCO together with the education was started. At the initiative of the Maiden Tower and Shirvanshah’s palace and goodwill ambassador of UNESCO Mehriban currently preparing the documents for entering Aliyeva, the Ministry of Education of Azerbaijan Gobustan Preserve museum and Atashgah to the Republic held an international conference same list. [“Azerbaijan and the World” magazine. dedicated to the education problems. This April – May 2009, № 3] international conference, organized on August It is not accidental that, as a result of great 24, 2005, in Baku city, in Gulustan palace, under efforts of Mehriban Aliyeva Azerbaijani mugham the motto of “UNESCO – Azerbaijan: bridge to has entered into universal values in the General the future” was the first event dedicated to a conference of UNESCO held in October in 2003. separate country in the history of UNESCO. The work done by Mehriban Aliyeva in this [“Azerbaijan and the World” magazine. April – direction got more consistent and effective May 2009, № 3] There was signed a character. Significant projects were realized memorandum between the UNESCO and toward the development of mugham art. In the education field in the conference in which the truest sense of the word, Mehriban Aliyeva general director of the organization also possessed the art treasure of Azerbaijani people participated. There was set a new stage of having ancient roots and our mugham. She born Azerbaijan and UNESCO cooperation with this the responsibility of protecting mugham that event. According to the memorandum, joint Azerbaijani people considers it as its genetic commission of the Ministry of Education and code. As the first achievements in this direction, UNESCO take part in the implementation of an album named “Garabagh singers” was effective cooperation on the priority fields. prepared with a delicate design and released to Another character of the cooperation between the audience. It should be noted that, “Garabagh Azerbaijan – UNESCO in the education field has singers” album is the first album of “Mugham – important urgency: this cooperation creates great irs” project carried out by Azerbaijani Culture opportunities for bringing Armenia's military Friends Foundation and Heydar Aliyev aggression against Azerbaijan to the attention of

106 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X the world community. Nowadays, where are provided with the free textbooks. 18 school enlightenment, education is spreading all over the for 3200 places, 18 kindergarten for 600 places world, agitation of the essence and scale of were given to the use of people in new Mountainous Garabakh problem has the special settlements built for internally displaced persons. significance. [“Baku” magazine. November 8, According to the relevant order of the President 2007, № 6] of Azerbaijan Republic Ilham Aliyev 15 schools Currently, exactly 5 per cent of refugees for 2000 students, 5 kindergartens for 175 places and internally displaced persons among were built in the 13 new settlements. [Garibov F. 19 million refugees from the world is “Heydar Aliyev way”. Baku: “Oscar”, 2006] Azerbaijan's share. Damage to the land of Economical political line that has been Azerbaijan occupied by the Armenians is successfully continued in recent years in approximately calculated to 60 billion United Azerbaijan has opened wide opportunities for States dollars. Serious damage was made in the close integration into world economy and for the field of education. More than 1000 educational improvement of the material welfare of every institution stayed in the occupied zone and were citizen of our country. Great results have been destroyed. Today, 687 school, 61 preschool and obtained in the field of implementing global 31 out-of-school educational institutions are project, using our national interests in a proper operating in the occupied territories. 93 thousand manner. Azerbaijan, which is playing a leading students get education from those educational role in the implementation of such kind of institutions. 17 thousand teachers are engaged in economical projects, has preserved its leading their education. All of the students studying there state status in the region of location.

REFERENCES

1. “Azerbaijan” newspaper. August 25, 2009, № 187 2. “Azerbaijan” newspaper. December 29, 2010, № 242 3. “Azerbaijan heritage” magazine. February 2002, № 10 – 12 4. “Azerbaijani woman” magazine. November – December 2009, № 2 5. “Azerbaijan and the World” magazine. April – May 2009, № 3 6. “Baku” magazine. November 8, 2007, № 6 7. Garibov F. “Heydar Aliyev way”. Baku: “Oscar”, 2006 8. “Ekho” newspaper. December 31, 2010, № 239 9. “Capital info” magazine. June 15, 2007, № 6 10. “TV – plus” magazine. May - June 2009, № 6 11. “TV – plus” magazine. September 2009, № 9

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 107

Web of Scholar ISSN 2518-167X

МАШХУР ЖУСИП КОПЕЕВ О ДУХОВНОЙ НАСЛЕДИЙ КАЗАХСКОГО НАРОДА

д. и. н., проф. Жусупова Л. К.

Республика Казахстан, Павлодар, Павлодарский государственный университет им. С. Торайгырова

ARTICLE INFO ABSTRACT Received 04 January 2018 It is necessary to integrate historical knowledge with achievements of Accepted 31 January 2018 archeology, philology, jurisprudence and other sciences to create an integral Published 10 February 2018 picture of evolution of political and cultural institutes of medieval. The oral tradition of nomadic Turkics peoples is the basic as a historical source. And KEYWORDS also there are two groups of historical sources: internal and external. External Manuscripts Mashkhur Zhusip sources are written generally by authors of neighboring states of Central Kopeev, Asia, the Middle and Far East. It compositions in different languages: historical tradition of Kazakhs, Persian, Arab, Chinese etc. I Using the methods of comparative analysis, the history of the Kazakh people, author discovers the value of Mashkhur Zhusip’s. In a historiography the rich turkics sources, oral historical tradition of Kazakhs was ignored and not perceived as a source nomads of Central Asia for studying of history of the Kazakh people. Among them such well-known and recognized authors and originators of written sources and archival materials, as Mahomed Shaybani-han, Abu-l-Ghazi Bakhadur-han, Kadyrgali Zhalayiri, Mahomed Haidar Dulati, Mashkhur Zhusip Kopeev, Shakarim Kudayberdiyev, Kurbangali Halidi, etc. Therefore there are all bases to believe that actually the oral historical tradition on stories of the Kazakh khanate in the XV-XVIII centuries was recorded and in writing. Article is devoted to the analysis unexplored in a world cultural heritage of oral historical tradition of Kazakhs. Turkics sources are for the first time considered. On the basis of the analysis of Turkics sources and Mashkhur Zhusip Kopeev’s works is for the first time considered in a complex oral and written heritage of the Kazakh people. © 2018 The Author. Mashkhur Zhusip’s model and Turkics sources is developed.

Введение. В современном мире и в наш язык и наша свобода бесконечно эпоху глобализации многие государство меняются, бесконечен и ответ мира сталкиваются с проблемой духовностью писателю… Именно этим, несомненно, будущего поколения. Ишут пути их решения, объясняется наличие трансисторической но не всегда решаемая. В мире много фактов, сущности культуры; эта сущность когда целые народы, наций исчезали, так как представляет собой функциональную систему, не было высокого духа в противостоянии. И один элемент который (произведение) были государства и целые нороды, что неподвижен, а другой (мир, эпоха, несмотря на бесчисленные войны они смогли потребляющее это произведение) не только сохранить независимость и но и варьируется». Это высказывание образно возродиться за короткое время. характеризует основное назначение духовного Многовековые накопления духовных наследия, его место в истории, а может быть и сокровищ представляют собой огромный в судьбе этноса. Общеизвестно, что информационный океан человеческого гения, национальная духовная культура живет своей где хранятся лучшие образцы творений жизнью, где, как в зеркале, отражены история представителей многих народов. Ученые давно и культура. Все этапы развития народа, установили, что существуют варианты единой включая современность. И конечно, концепции, утверждающей глубинные связи разнообразными контактами с другими разных людей, разных исторических эпох. Об национальными культурами. [1] этом достаточно много написано. Известный Казахский народ, издревле высоко французский исследователь. Р. Берт, который оценивая духовное наследие, внимая пишет: «Ответ дает каждый из нас, привнося в сказаниям, в которых восславлялось произведение свою собственную историю, мужество, героизм, мудрость, осуждалось свой язык и свою свободу; но наша история, малодушие, лицемерие, лживость, воспитывал

108 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

подрастающее поколение. Именно поэтому Действа, которые совершались у мавзолея народные просветители, мудрецы и ученые, Машхур ата, и совершаются сейчас, после свои благопожелания, назидания, познания, обретения Казахстаном суверенитета, почерпнутые из жизненного опыта, абсолютно идентичны тем, которые на вкладывали в свои труды. Эти традиции протяжении многих веков всегда неукоснительно соблюдал и Машхур Жусип осуществлялись на Юге нашей страны у Копеев. Он не был пассивным созерцателем мавзолея святых Коркыт ата, Арыстанбаба, окружающего, его волновала судьба народа, Ходжа Ахмеда Яссави, Домалак анна и т.д. его будущее, он болезненно переживал Примечательным является то, что негативные проявления окружающего его признанные народом святые Ходжа Ахмед социума, пытаясь воздействовать и побороть Яссави и Машхур Жусип Копеев были изъяны человеческого характера, поэтами суфийского толка, владея искусством отрицательно влияющие на формирование художественного слова, они несли в народ общества. Его богатейшее литературное божественные знания, воспитывая в людях наследие посвящено именно этой цели: духовность. Здесь уместно сказать, что все Созданию образованного, объективного, эти интересные факты всегда оставались благородного, духовного и физически достоянием только казахоязычного населения, здорового общества и людей. Слово «рухани» так как на другие языки не были переведены, (духовность), «жан» (душа) у Машхура за исключением одного-двух произведений. Жусипа по осоенному рассматривается: у Так, например, единственное каждого человека есть душа которая делиться стихотворение Машхур Жусипа Копеева, на две части- одна духовная «Рух жан» и переведенное на русский язык, было впервые вторая-душа «Рауан жан». Вторая часть души опубликовано в 1940 году в антологии «Песни «Рауан жан» охраняет могилу, которым мы степей». Затем, спустя почти четыре идем и по ритуалу читаем молитвы. Первая десятилетия в 1978 году был издан в часть «рух жан» попадает или в Рай или в Ад. Ленинграде сборник «Поэты Казахстана» с Поэтому человек должен больше уделять предисловием известного казахского писателя времени на пополнение духовной части души. Мухтара Магауина, здесь был напечатан Ученый-философ, просветитель, поэт перевод, еще одного стихотворения Машхур Жусип Копеев уделял огромное «Шайтаннын саудасы» - «Чертов торг». Это – внимание историй казахского народа, так как в своеобразное, поучительное произведение, его время более доступным и приемлемым где демонстрируется извечная борьба зла с методом влияния на массы была как добром, сатаны с божественными силами, письменная, так и устная. Однако, в советское меткими и красочным языком время творчество Машхур Жусип Копеева не характеризуются поступки людей, которые передавалось особой гласности: его имя не всегда грешат и никак не могут преодолеть упоминалось ни в университетах, ни в свои слабости, а дьявол с радостью торгует школьных учебниках, считалось, что он человеческими пороками, которые имеют пропагандирует ислам, религиозные каноны, огромный спрос. Интересен и остроумен это претило воинствующему советскому диалог пророка Гайсы с чертом, показаны атеизму. После его кончины (1931 г.) народ изощренные проделки лукавого, приводящие возвел его в сан святых, нарекая, святой в недоумение даже пророка. Перевод на Машхур ата. С тех пор к его могиле приезжают русский язык – «Чертова торга» - выполнен много людей, поклониться праху, совершить Владимиром Цыбиным. [2] полагающийся традиционный ритуал, Наследие Машхур Жусипа Копеева осуществить определенный национальный привлекает особое внимание своей обряд, например жертвоприношение, многогранностью, многожанровостью: стихи, поминовение усопших и т.п. Об том поэмы, рассказы, исторические тексты, достаточно написано, поэтому не буду шежире, педагогические и публицистические вдаваться в подробности, которые как легенда труды, статьи о языке, философии, передаются из уст в уста на протяжении уже естествознании, истории религии и т.д. более 70-ти лет. Если народ веками хранит и Огромную роль в развитии творческой соблюдет устоявшиеся традиции, обычаи, личности Машхур Жусипа Копеева сыграли нравы, то этот феномен игнорировать никак крупные культурные центры Средней Азии: нельзя, ибо это – одна из определяющих и Бухара, Ташкент, где он подолгу находился в составляющих констант любого этноса. библиотеках, изучал арабские, персидские, Несомненно, со временем ученые найдут и чагатайские, древнетюркские источники. обоснуют разгадку этого непростого ритуала. Многое он переписал, но, к сожалению, не

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 109

Web of Scholar ISSN 2518-167X

все, что он привез из путешествий, дошло до Кайгы», о пророках «Соломон и муравей», наших дней. «Пророк Ной и старуха») и т.д. В предании Впервые он выехал в Среднюю Азию в «Пророк Ной и старуха», говорится о том, что 1887 году, когда ему исполнилось 29 лет, и пророки, как и простые люди, могут следующая поездка была в 1895 году, в ошибаться. Притчи о Ное и Всемирном 37 лет. Позднее он выезжает в 1907 году в потопе широко используются в сюжетах возрасте 49 лет. В общей сложности эти автора. Мифы о Всемирном потопе появились поездки заняли около 9 лет его жизни за до библейских времен. О нем говорится в пределами своей страны. По пути в Среднюю мифах Шумера, Вавилона, Индии и Китая. Во Азию он останавливался в казахских аулах по всех вариантах говорится, что эта катастрофа долинам рек Сырдарьи, Чу, где также была наказанием человечеству за его грехи. неустанно собирал произведения устного Разница только в том, что в мифологии народного творчества, которые сохранились древнего мира божеств много, а в Библии и сегодня благодаря титаническому труду Коране – одно. К тому же в этих книгах ученого-философа. говорится, что создатель заранее предупредил В годы сталинских репрессий (1937– Ноя о потопе. В легенде Копеева сказывается, 38 г.г.) были арестованы и расстреляны что Ной строил свой ковчег 20 лет. Язычники А. Байтурсынов, М. Дулатов, М. Жумабаев, смеялись над его затеей, и только одна Ж. Аймаутов, С. Сейфуллин, Б. Майлин, старуха поверила ему. Она каждый день И. Жансугуров и др.– авторы школьных приносила ему еды, приготовленный из учебных пособий. Естественно, все книги, где молока ее единственной коровы. Старуха были упомянуты их имена, уничтожались, уговорила пророка взять ее и корову в ковчег поэтому власти вынуждены были искать во время потопа. Когда начался потоп Ной в новых авторов. Ими оказались в то время, спешке забыл про старуху. Проходит годы, начинающие молодые ученые, писатели пока земля не подсохла. Ной со своим Е. Исмаилов, К. Бекхожин, Д. Абилев, семейством, животными и птицами выходит З. Акишев и другие. Из учебников так же на сушу. И тут он видит старуху, которая были изъяты сочинения Машхура Жусипа поднесла ему еду. Оказывается, что хотя Ной Копеева, которые ранее до сороковых годов забыл про старуху, бог ее за добрые дела не публиковались в качестве учебного забыл и спас от потопа. Машхур Жусип здесь материала, а после 50-х были изъяты и проводит идею, что добрые дела всегда подверглись запрету. отблагодарятся. После разоблачения культа личности Художественная литература берет свое И. Сталина, на ХХ съезде КПСС, в начало из мифов, сказаний и легенд о богах, шестидесятые годы двадцатого века в пророках, святых и героях. [3] Еше одно вузовские программы стали постепенно сказания Машхур Жусипа Копеева о вводиться произведения М. Копеева, его Соломоне являются очень значительным для биографические данные. В 1990–92 г.г. в казахской литературе. В сказаний о пророке издательстве «Наука» увидело свет удивленный Соломон спрашивает «почему двухтомное собрание сочинений. В данное муравей оставил прозапас пол зернышка», на время готовится 20-ти томное собрание вопрос пророка Муравей отвечает, что если сочинений поэта, из которых 20 томов уже его забудуть в мальенкой коробке, то у него издано. должен остаться прозапас на будушее. И Одним из известных и уважаемых поэтому пророк удивился как муровей одной сынов казахского народа был признанный зернышкой собирался в коробочке еше семь исследователь фольклора, исторических лет прожить. Копеев здесь проводит связь преданий и генеалогии, талантливый поэт и человека и природы, чтобы в мире все философ, блестящий публицист, просветитель взаимосвязано и гармонично. и народный трибун Машхур Жусип Копейулы Особенностью письменного наследия (1858-1931). Он еще при жизни стал святым и Машхура Жусипа является подробное весьма почитаемым в Степи провидцем. описание, основанное на исторических фактах Результаты исследования. Собранные жизни казахских ханов (Касым хан, Есим хан, Машхур Жусипом Копеевым фольклорные Тауке хан и др.). Машһур Жусип Копеев образцы это в основном легенды и сказания. отлично владел средневековыми восточными Это предания о названиях местностей («Где языками (как персидский, арабский, находится ой тундик беленде»), о жизни шагатайский), и прекрасно читал в оригинале святых («Святой шейх Бурхи», «Святой дед средневековые исторические источники Талмас»), об исторических личностях («Асан среднеазиатской историографии. В 40-х годах

110 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

XX века исследователь академик испольнительной власти в единой системе. У А. Х. Маргулан писал: «Машхур Жусип казахов нет такого постоянного ханство где Копеев бывал в Ташкенте и одна власть чередует с другим. Иногда Присырдарьинские районы, где он правителям на короткое время дается ханство, знакомился с многочисленными но вскоре все это разъединяется и рушится. Те историческими сочинениями, книгами, и ханы которые родились во благо казахов: Касим собирал сведения о казахской истории хан ”столбовой дороги”, Есим хан “старой средневекового времени. На него сильное дороги”, аз Тауке прозванный “сорок впечатление оказало и само «Ханская совещании на Култобе”, и после них правивши родословня» (“Шежире”) Абулгази Баһадура 48 лет хан Абылай. Это те ханы которые делали (которого он читал в оригинале). [4] законы и казахов в народ исчисляли”. В его трудах само история Казахского Используя в своем монографии 1947 г. [1] ханства начинается с Алаша хана. Хотя он не Е. Б. Бекмаханов дал высокую оценку исключает и версию о Жанибеке и Керей. Он достоверности материалами М. Ж. Копеева. дает несколько вариантов об образований Поэт был глубоко верующим человеком. И хотя ханства и несколько вариантов родословни в своих произведениях он жестоко обличал ханов. ханжество полуграмотных мулл, но он активно История казахского народа у Машһур проповедовал среди соплеменников ислам. В Жусип Копеева представляется, как история народе он считался святым и провидцем. К выдающихся исторических личностей примеру, он сумел предвидеть свою кончину и казахского народа или мифических лиц, или при жизни провел свои поминки (ас), построив легендарных событьи, произошедшие на себе небольшой мавзолей. [4] территории Казахстана. В центре Выводы. Обобщая можно сделать исторических сюжетов известная личность, с вывод, что труды ученого является одним из каждой личностью у него связана одно богатейших материалов внесший свой вклад в историческое событие. Например, в одном из культуру Казахстана, особенно в историю сюжетов приводится история всем известного казахского народа. Исходя из казахского хана Касым хана (Касым ханның вышеизложенного можно сделать вывод что каска жолы) или Есим хана (в народе его Машхур Жусип Копейулы является ученым- прозвали «Енсегей бойлы»-т.е. энциклопедистом Востока. высокорослый). Говоря уже об Абылай хане, Известный ученый Шафик Шокиулы Машхур Жусип описывает, как самым пророчески отмечал в своих трудах: «Имя авторитетным ханом среди правителей Машхура теперь не пропадёт, не забудется, Казахского ханства. «Кроме Абылая в оно займет достойное место в истории, так же Среднем жузе нет другого авторитетного хана как Ахмет Яссави и Аль - Фараби, Машхур в 1735-1741 годы»-, говорится в записях Жусип – бездонный океан знаний». Для самого ученого. [5] многих поколений казахстанцев Сопоставляя институтов власти М. Ж. Копейулы является образцом и Казахского ханство, где власть передается от олицетворением мудрости, добропорядоч- двоюродной дяди к племяннику, с ности, святости, чести и благородства. Он Джунгарским ханством (власть от отца к сыну) честно служил интересам своего народа и Машхур Жусуп пришел к выводу в том, что является образцом для подражания молодежи. всенародное избирание верховного правителя Respectfully yours, authors! Dr. не всегда обеспечивает законной и Zhussupova Laura

ЛИТЕРАТУРА

1. Sagandykova, N. J., 1996. Fundamentals of literary translation. Almaty: Sanat. 1: 208. 2. Zhusupova L. K., Zhusupov N. K., Baratova M. N., Zhusupov E. K., Shapauov A. K. The Kazakh Khanate of the 15-18th Centuries in the Kazakh Oral Historical Tradition. //Middle East Journal of Scientific Research 18(2): 201-205 pp. 3. Molitoris, H. P., 2002. Pilze in Medizin, Folklore und Religion. Feddes Repertorium. 113(1- 2):165-182. 4. Zhusup, K.P., 2008. Mashkhur Zhusup Kopeyuly. Bibliographic Index. 1: 1-146. 5. Kopeev, M.Zh., 2003. Works. Compilation works. 1 (1-2): 1-320.

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 111

Web of Scholar ISSN 2518-167X

СТАН ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ В ПОВОЄННІ РОКИ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ПІВДЕННИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ)

к. і. н, старший викладач Маринченко Г. М., к. і. н, старший викладач Ревенко В. В.

Україна, м. Миколаїв Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського

ARTICLE INFO ABSTRACT Received 13 January 2018 The research opens up the process of rebuilding educational institutions, in Accepted 04 February 2018 particular schools, in southern Ukraine in the first post-war years. The Published 10 February 2018 materials of the archives of Mykolaiv, Odesa and Kherson regions were used. Mechanisms for financing repair of old school buildings and construction of KEYWORDS new ones are disclosed. The process of obtaining building materials, in school, particular the use of premises of religious buildings and churches, is analyzed. reconstruction, Statistics on the number of schools and students that are taught in the districts Southern Ukraine, of Mykolaiv, Odesa and Kherson regions are provided. Involvement of the building material, local population for the construction and repair of school premises. religious buildings

Постановка проблеми. Розбудова державної політики щодо відбудови шкіл та незалежної держави вимагає пошуків відновлення навчального процесу на місцях за власного коріння, пошуків національної матеріалами архівів південних областей самоідентифікації. На сьогоднішній день УРСР. українська держава стоїть на шляху Виклад основного матеріалу самовизначення через обрання затвердження дослідження. В повоєнний період національної системи загальної та вищої характеризується відбудовою народного освіти. Перед вчителями та науковцями стоїть господарства. Величезний обсяг відновлю- величезне завдання подолання радянського вальних робіт вимагав різкого підйому досвіду в організації навчального процесу як духовної культури народу. Тому однією з середній, так і вищій школі. Адже саме найважливіших умов нормалізації життя завдяки закладам освіти (навчальний та стало відновлення і розгортання діяльності виховний процес) держава отримує активних закладів культури та освіти. Це зробити громадян, борців за розбудову власної країни, важко, адже за загальними підрахунками справжніх патріотів своєї Батьківщини. Перші збитки, заподіяні німецькими окупантами та спроби пошуку та створення національної їх спільниками народній освіті України, системи освіти відбито в Законах України становили 5166 мільйонів карбованців [7, с. 15]. «Про освіту» та «Про загальну середню Однак, в галузі освіти необхідно було освіту», Національна доктрина розвитку розв’язати низку важливих завдань. По- освіти, Державна національна програма перше, відбудувати загальноосвітні школи в «Освіта (Україна ХХІ століття)», Державні містах і районах, які постраждали від програми «Росток» та «Інтелект України», окупації; здійснити загальне навчання дітей Концепція «Нова українська школа» по всій країні. По-друге, у п’ятій п’ятирічці Аналіз останніх досліджень. Відбудові завершити перехід від семирічної до загальної та розвитку освітньої галузі та проблемам середньої освіти у великих промислових і навчального процесу повоєнного періоду культурних центрах країни. На реалізацію цих присвячені праці О. К. Зубань [1], Л. Г. Бон- завдань 27 лютого 1943 р. Раднарком УРСР і дар [2], Т. В. Васильчук [3], О. В. Замлинської ЦК КП(б)У прийняли спільну постанову «Про [4], В. В. Мічуди [5], С. А. Буряк [6] та інші. поновлення роботи шкіл в районах Формулювання цілей статті. Дане Української РСР, звільнених від фашистських дослідження спрямоване розкрити реалізацію окупантів». Вона зобов'язувала Народний

112 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

Комісаріат освіти УРСР, виконкоми обласних, У 1944-1945 навчальному році школи районних та сільських Рад депутатів Одеської області розташовувалися в трудящих, обкоми та райкоми КП(б)У 1037 спеціальних будівлях, 388 – в «негайно після звільнення районів від пристосованих, 176 – в сільських хатах фашистських окупантів поновляти роботу в 12 [11, арк. 29]. У Херсонській області у усіх класах початкових, неповних середніх і навчальному році 1945 - 1946 рр. середніх шкіл». нараховувалося 787 шкіл, в них навчалося Виконуючи цю постанову, Народний 121271 чоловік [9, арк.4]. У цьому ж Комісаріат освіти України видав наказ про навчальному році в Миколаївській області поновлення роботи в усіх школах. Виконкоми працювало 510 початкових шкіл, обласних, міських, сільських та селищних Рад 208 семирічних шкіл, 35 середніх [12, арк. 12]. депутатів трудящих розглянули це питання на Однак питання забезпечення шкіл своїх засіданнях, розробили конкретні плани приміщеннями постійно нагадувало про себе, поновлення мережі освітніх закладів і положення з навчальною площею в регіоні доклали всіх зусиль, щоб своєчасно продовжувало залишатися вкрай напруженим. підготувати школи до початку занять. Наприклад, у Херсонській області загальний Звичайно, більшість щойно відкритих недолік навчальної площі визначався в шкіл працювала не в своїх приміщеннях, а в 80000 м2 (якщо рахувати за 1м2 на учня) тимчасово обладнаних під школи, а часом і у [9, арк. 3]. Для подолання цієї кризи треба хатах колгоспників, і навіть у бліндажах. Так, було докласти неймовірних зусиль. наприкінці 1943-1944 навчального року в хатах Для відновлення і будівництва нових колгоспників Миколаївської області працювало шкіл були потрібні значні витрати коштів, 69 шкіл, Одеської – 176 [7, c. 21-22]. велика кількість будматеріалів і залучення Партійні організації проводили значну великої кількості робітників. Державні роботу щодо мобілізації населення на асигнування на розвиток народної освіти відбудову шкіл. У 1944 р. на Україні зростали з року в рік. Протягом 1946 – 1958 рр. зародився рух за відбудову шкіл методом вони зросли з 513 млн. (без Закарпатської народної будови. Його ініціаторами області) до 1327 млн. крб. [13, с. 64]. виступили колгоспники с. Верхівня На відновлення шкіл Одеської області в Вчорайшенського району на Житомирщині, 1945 р. уряд виділив 2,4 мільйонів крб. які власними силами відремонтували шкільне [11, арк.8]. На будівництво сільських шкіл приміщення і завезли для нього паливо. Миколаївської області за 1947 - 1948 рр. було Цю ініціативу підтримали трудящі всієї відпущено 1800 тис. крб., з них використано республіки, зокрема Миколаївської, Херсонсь- 804 тис. крб. У 1948 р. відпущено 800 тис. кої та Одеської областей. Наприклад, влітку крб., виконано на 809 тис. крб. [14, арк.107]. Із 1944 р. мешканці с. Матвіївка Жовтневого цих даних видно, що відпущені гроші на району на Миколаївщині відремонтували 5 будівництво шкіл не завжди шкіл, населення м. Первомайська – 12, а використовувалися в повному обсязі, а іноді й колгосп-ники Арбузинського району – всі взагалі не за призначенням. приміщення, розташовані на території району. Так, планом капітально-відновлю- У Херсонській області разом з вчителями та вальних робіт у 1945 р. в Миколаївській батьками відбудовували школи 483 бригади області передбачалося відновити 13 сільських старшокласників [8, с. 67]. Станом на 15 серпня шкіл з капіталовкладенням в 1,3 млн. крб. Але 1945 р. в Херсонській області відремонтовано план був провалений. Технічна документація 763 школи, 24 інтернати, 1264 квартир вчителів по жодному з об'єктів народної освіти не [9, арк. 3]. підготовлена. Кошти відпущені на У Балтському районі Одеської області, відновлення шкіл не освоєні. Керівники перед початком навчального року, трудящі облоно жодного разу не виїжджали в райони з провели недільник і відремонтували всі метою надання технічної допомоги у справі школи району. У недільнику взяли участь відновлення шкіл, а тому у всіх районах 13 тис. осіб. У Гайвороновському районі області відсутня технічна документація, до силами 2860 колгоспників, вчителів та учнів того ж Обласний відділ народної освіти не відремонтовано 26 шкіл і квартири вчителів мав даних про те, скільки сільських шкіл всіх шкіл района. Така ж робота проведена в необхідно відновлювати в 1945 р. Становище Раздільнянському, Котовському, Цебріковсь- з меблями не краще – діти сиділи по 3-4 за кому, Березівському, Первомайському, однією партою, а в ряді випадків не було Голованівському та інших районах області навіть цього. Щоб усунути цю прогалину, [10, арк. 1].

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 113

Web of Scholar ISSN 2518-167X

організовано збирання меблів серед населення тенденція з невикористання вилученої будівлі [10, арк. 3]. або уповільнювався процес з їх У перші післявоєнні роки при переобладнання на культпросвітні цілі. Так, будівництві і ремонті шкіл спостерігалися зокрема в с. Маячка Цюрупинського району великі труднощі, які були викликані нестачею молитовна будівля вилучена ще в 1944 р., будівельних матеріалів, слабкою організацією проте не переобладнана і для інших цілей не праці серед робітників, відсутністю використовується, тобто пустує [16, арк. 35-зв]. транспорту і технічної документації, Більшість прохань і клопотань про недостатнім фінансуванням тощо. відкриття храмів віруючих Одеської області Варто зазначити, що вирішення аналогічно «під слушним приводом» проблем з будівельними матеріалами або відхилялися, а будівлі передавалися під інші приміщеннями для шкіл та клубів, дуже часто потреби (клуб, їдальня, ветеринарний кабінет, вирішувалося за рахунок реалізації державної АТС та ін.) [17, арк. 71]. Як, будівля політики у сфері релігії. колишнього молитовного будинку в с. Плоске За матеріалами звітів уповноважених Савранського району передано владою під Ради у справах релігійних культів по сільський ветеринарний пункт [17, арк. 30]. південноукраїнським областям маємо Частину молитовних будинків, закритих наступну інформацію. У м. Миколаєві будівлі ще до початку війни, зруйновано під час колишніх молитовних будинків військових дій або приведено до стану не використовувалися під господарські потреби придатного до використання, а тому їх просто міста (гуртожитки, трикотажну фабрику, розбирали на будматеріали. Отримані військкомат), у переважній більшості для будматеріали використовували для будівництва задоволення культурних потреб населення. районних будинків культури, сільських клубів, Зокрема, під кінотеатри «Сталінець», сільрад, магазинів, середніх шкіл, «Піонер», спортивний зал заводу імені тваринницьких приміщень [15, арк. 20, 27, 30, 61 Комунара, під клуб комунальників, Театр 34]. В більшості районів Миколаївської області юного глядача, Краєзнавчий музей, будинок на час проведення обліку недіючих будівель, піонерів [15, арк. 18]. закритих молитовних будинків не виявлено [15, У районах області ситуація майже не арк. 21-23, 25, 26, 28, 31, 32, 35-37]. відрізнялася: будівлі закритих молитовних Висновки з даного дослідження. будинків використовувалися переважно під Однак, життя не стояло на місці і поступово сільські клуби та районні будинки культури, входило в мирне гирло завдяки заходам, що їх інтернати середніх шкіл, під класи училищ. вживали партійні та радянські організації, Нерідко культові будівлі використовували органи народної освіти і громадськість міст і колгоспи під свої потреби, зокрема під сіл на Миколаївщині, Херсонщині та Одещині, комори, глибинки, зерносховища, стайні як і по всій Україні зростала кількість діючих [15, арк. 19, 20, 24, 30, 33, 34]. шкіл. Якщо в 1944/45 навчальному році в Використовувалися будівлі і для потреб Херсонській області працювали 787 школи, в військових. Зокрема в м. Первомайськ яких навчалося 121271 тис. дітей [9, арк. 4], то Миколаївської області синагога, по на початку 1950/51 навчального року – тільки в вул. Сталіна (закрита в 1924 р. постановою сільській місцевості – 753, в яких навчалося Окрвиконкому) відводилась під казарми 111430 учня [18, с. 103]. Покращилась ситуація військових частин. Але використовувалася як і з ремонтом шкіл. На початку 1954-1955 р. їдальня офіцерського складу [15, арк. 34]. учбового року ремонт шкіл проходив більш Також будівлі закритих молитовних будинків організовано в усіх областях, але використовувалися і для задоволення спостерігалися деякі труднощі з ремонтами продовольчих потреб, зокрема під контори каналізації, водопроводу, центрального Міськзмішторгу, склади, універмаги опалення та при будівництві великих шкільних [15, арк. 20, 34]. об'єктів [19, арк.49]. На Херсонщині подібне становище. Хоча в деяких районах спостерігається

ЛІТЕРАТУРА

1. Зубань О. К. Боротьба К. П. України за розвиток народної освіти і підготовку кадрів для народного господарства (1945–1952 рр.) / О. К. Зубань. – Львів, 1967. – 260 с. 2. Народна освіта і педагогічна наука в Українській РСР. 1917–1967 / ред. кол.: Л Г. Бондар (відп. ред.) та ін. –К.: Рад. шк., 1967. – 483 с.

114 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

3. Васильчук Т. В. Відновлення та розвиток системи вищої освіти в Україні (1943- 1950 рр.): автореферат дисертації на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: 07.00.01 / Т. В. Васильчук; Запоріз. нац. ун-т. – Запоріжжя, 2007. – 20 с. 4. Замлинська О. В. Культурне життя в Україні у 1943–1953 рр.: дис. ... канд. іст. наук: 07.00.02 / О. В. Замлинська. – К., 1995. – 219 с. 5. Мічуда В. В. Радянська система освіти у повоєнний період (1945-1950 роки) / В В. Мічуда // Молодий вчений. – 2016. – № 12.1. – С. 267-271. 6. Буряк С. А. Історична освіта в педагогічних вузах Української РСР (1943–1956 рр.): автореферат дисертації на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: 07.00.01 / С. А. Буряк; Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. – К., 2015. – 20 с. 7. Бакуменко П. І. З історії боротьби Комуністичної партії за розвиток народної освіти на Україні (1943–1970 рр.) / П. І. Бакуменко. – К.: Політвидав України, 1972. – 235 с. 8. Носіков Ю. В. Відбудова закладів культури, освіти та охорони здоров’я в 1943 – 1945 рр. / Ю. В. Носіков // Український історичний журнал. – 1978. – № 5. – С. 69 -73. 9. Державний архів Херсонської області, ф. 1979, оп. 1, спр. 183, 59 арк. 10. Державний архів Одеської області, ф. П-11, оп. 12, спр. 278, 141 арк. 11. Державний архів Одеської області, ф. П-11, оп. 11, спр. 405, 206 арк. 12. Державний архів Миколаївської області, ф. П-7, оп. 4, спр. 528, 231 арк. 13. Кошарний І. Я. У сузір’ї соціалістичної культури. Культурне будівництво у возз’єднаних областях УРСР (1939–58рр.) / І. Я. Кошарний. – Львів: ЛДУ, 1975. – 150 с. 14. Державний архів Миколаївської області, ф. П-7, оп. 4, спр. 782, 115 арк. 15. Державний архів Миколаївської області, ф. Р-4758, оп.1, спр. 30, 139 арк. 16. Державний архів Херсонської області, ф. Р-3727, оп. 1, спр. 119, 60 арк. 17. Державний архів Одеської області, ф. Р-2000, оп. 3, спр. 260, 164 арк. 18. Народна освіта, наука і культура в УРСР. – К.: Статистика, 1973. –235 с. 19. Державний архів Миколаївської області, ф. 2812, оп. 2, спр. 51, 124 арк.

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 115

Web of Scholar ISSN 2518-167X

LEGAL AND POLITICAL SCIENCE

СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ УГОЛОВНО- ИСПОЛНИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ РОССИИ И ПРОБЛЕМЫ ЕЕ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ

кандидат юридических наук Майстренко Г. А.

Российская Федерация, ФКУ НИИ ФСИН России, старший научный сотрудник

ARTICLE INFO ABSTRACT Received 19 January 2018 the article reveals concepts for the prison system, its status to date and outline Accepted 04 February 2018 an attempt to show the State addressed problems on its improvement Published 10 February 2018

KEYWORDS Criminal-Executive system, right, the State, reform, convict, institutions

Регулирование общественных отноше- История Российского государства свиде- ний, направленных на обеспечение тельствует об этом однозначно: реализации позитивных интересов членов многочисленные войны, народные волнения, общества, представляется в современном революции и иные катаклизмы, мире одной из основных социальных происходящие в государстве, вынуждали функций государства и права. Поэтому власть делать ставку на карательные особое значение приобретает тот механизм, механизмы – армию, полицию и тюремную с помощью которого достигаются цели систему. Все это подтверждает важность борьбы с преступностью, то есть механизм вопросов функционирования органов, осу- государственно-правового регулирования ществляющих правоохранительную деятель- данного процесса. Он позволяет выявить ность, в том числе исполняющих наказание. степень эффективности правотворчества и Исполнение уголовных наказаний правоприменения в государстве, законности специализированным органом являются и правопорядка в обществе, уровень объективно обусловленным. Пока существует правовой культуры населения и принять преступность, государство вынуждено карать соответствующие меры по их лиц, совершающих преступления. Столь же совершенствованию [7, c. 13]. объективным является и существование В современных условиях важную роль органов и учреждений, исполняющих играет эффективное функционирование уголовные наказания, которые в совокупности исполнительной власти, создание оптималь- представляют определенную систему. В ной системы органов, осуществляющих зависимости от особенностей государствен- повседневное государственное управление. ной политики в сфере исполнения наказаний, Именно эта ветвь власти обладает сложившихся традиций, иных факторов, разветвленной системой разнообразных данную систему в разных странах определяют государственных органов с многочисленным как тюремную или как пенитенциарную. В кадровым составом государственных советское время эта система именовалась служащих, как в центре, так и в регионах. исправительно-трудовой, поскольку в основу Правоохранительные органы, в число исправления осужденных был положен которых входит и уголовно-исполнительная принцип их трудового перевоспитания. система (УИС), занимают особое место в Перемены в российском обществе конца структуре органов исполнительной власти. XX века предопределили и наметили

116 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

изменения политики государства в сфере Уголовно-исполнительная система исполнения наказаний. Она получила представляет собой один из социальных название уголовно-исполнительной, а система институтов государства, в котором ее реализующая, стала соответственно заинтересовано любое государство, и уголовно-исполнитель-ной системой. создается для выполнения определенных С принятием Конституции Российской задач, которые характеризуют ее место и роль Федерации началась реформа федерального в государстве и обществе. В.И. Селиверстов законодательства, в том числе в сфере справедливо полагает, что уголовно- правового положения человека и гражданина, исполнительная система ХХI века должна правового статуса осужденных и персонала стать системой, свободной от УИС, порядка и условий исполнения наказаний. узковедомственных интересов, ориентирован- В соответствии с новым законодательством ной на конечную цель своего осуществляется реформа уголовно-исполни- функционирования – защиту общества от тельной системы и перестройка организации преступных посягательств [7, c. 19]. деятельности учреждений и органов, Для определения УИС в качестве исполняющих наказание. В развитии правового социального института, занимающего регулирования пенитенциарной деятельности значительное место в государстве, на наш переломным моментом стала передача УИС из взгляд, следует обратить особое внимание на ведения Министерства внутренних дел два вопроса: социальное назначение Российской Федерации в ведение Министерства рассматриваемой системы и ее нормативно- юстиции Российской Федерации [8, c. 27]. С этой правовое регулирование. целью были разработаны и внесены на Определение социального назначения рассмотрение органов государственной власти УИС является далеко не теоретическим около 40 проектов федеральных законов, указов вопросом, поскольку от его правильного Президента РФ и постановлений решения во многом зависит конечная цель Правительства РФ. деятельности системы и ее эффективное В результате изменения ведомственной функционирование. Социальное назначение принадлежности уголовно-исполнительная уголовно-исполнительной системы состоит система стала более открытой, прозрачной прежде всего в защите прав и свобод для институтов гражданского общества. человека, общества и государства от Появилась возможность активизировать неправомерных действий. Поэтому наделение законотворческую работу, регламенти- УИС несвойственными этому социальному рующую деятельность уголовно-исполнитель- назначению задачами (как, например, ной системы. Радикально изменились ее возложение на систему решения народно- взаимоотношения со средствами массовой хозяйственных задач) может обусловить информации, общественными, правозащит- существенные недостатки в ее деятельности ными и религиозными организациями. и, в конечном счете, несоответствие Новый этап развития уголовно- потребностям развития общества в целом. исполнительной системы связан с созданием Деятельность любого социального Федеральной службы исполнения наказаний института регулируется определенными нор- (ФСИН) России, реализацией администра- мами: правовыми, моральными, этическими, тивной реформы, изменениями социально обычными и др. В силу особенностей значимых характеристик личности осужден- деятельности по исполнению наказаний, ных, выполнением международных обяза- которое всегда связано с право- тельств Российской Федерации о правах чело- ограничениями, определение УИС как века в обращении с осужденными [4, c. 3]. социального института приобретает особое Созданная в соответствии с Указом значение. Президента РФ от 09 марта 2004 г. № 314 Указанная сфера деятельности «О системе и структуре федеральных органов регламентируется правовыми актами исполнительной власти» Федеральная служба различного уровня и разной юридической исполнения наказаний отнесена к силы. Принятие таких нормативных правовых федеральным органам исполнительной актов, как Закон РФ от 21 июля 1993 года «Об власти. Данное положение свидетельствует о учреждениях и органах, исполняющих повышении статуса уголовно-исполнительной уголовные наказания в виде лишения системы, значительно расширяет ее свободы», Уголовно-исполнительный кодекс возможности в сфере государственно- РФ, других основополагающих документов правового регулирования общественных позволило обеспечить стабильное отношений. функционирование уголовно-исполнительной

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 117

Web of Scholar ISSN 2518-167X

системы, отвечающее требованиям дореволюционный и советский периоды труд Минимальных стандартных правил ООН и осужденных являлся частью экономики Европейских пенитенциарных правил. В страны, то в условиях рыночных отношений октябре 2010 г. Правительством РФ предприятия УИС имеют иной статус, утверждена Концепция развития уголовно- поэтому меняются формы управления, исполнительной системы на период до 2020 г. методы стимулирования труда осужденных. В дальнейшем в нее внесено ряд дополнений Важным является и то обстоятельство, что в и изменений вызванные не одинарной современных условиях производственная экономической обстановкой в стране и деятельность осужденных не преследует цели научным обсуждением данной проблемы. извлечения прибыли, а получаемые от их Субъектами законодательной инициативы, труда доходы используются для улучшения научным сообществом осуществляется условий содержания осужденных, развития разработка и внесение в законодательные производственной базы и социальной сферы органы проектов изменений и дополнений в мест лишения свободы. Реформирование УК РФ, УПК РФ, УИК РФ, затрагивающих производственного сектора УИС в первую различные направления деятельности очередь направлено на получение уголовно-исполнительной системы. специальности и на ее основе формирование у В настоящее время в учреждениях УИС каждого осужденного готовности к содержится около 650 тыс. осужденных и лиц, включению в обычные условия общественной находящихся в предварительном заключении. жизни, т.е. на его ресоциализацию. Однако Данное обстоятельство вызывает озабо- согласно действующему законодательству ченность государства и общества, поскольку исправительные учреждения УИС, к такое значительное число осужденных и лиц, сожалению, обязаны производить ежегодные содержащихся под стражей, осложняет платежи по 10 видам федеральных, деятельность исправительных учреждений и региональных и местных налогов и сборов, следственных изоляторов, в определенной что негативно сказывается на их финансовой степени негативно влияет на экономическую стабильности. и социальную ситуацию в стране, Конечно, проблема влияния УИС на способствует воспроизводству преступности. экономические отношения в государстве не В соответствии с указанием руководства исчерпывается тем, какие производственные страны готовится комплекс предложений по задачи и в каких организационных формах декриминализации деяний, не представ- она должна решать, хотя это имеет ляющих большой общественной опасности, существенное значение для обеспечения ее по переводу их в разряд административных нормального функционирования. Более проступков или гражданских деликтов. В том значимыми на современном этапе, особенно в же русле проводятся подготовительные условиях глобального экономического нормотворческие мероприятия по расши- кризиса, санкционной войны против России, рению применения альтернативных мер являются, на наш взгляд, вопросы расчета наказания и пресечения [1, c. 6]. Одним из затрат государства на содержание пени- таких примеров является введение нового тенциарной системы, влияния проводимых в вида наказания – принудительных работ. рамках уголовной и уголовно-исполни- Такое подход к уголовно-исполни- тельной политики мероприятий на экономику тельной системе имеет существенное страны, рассмотрения возможности значение, как для исследования ее насущных использования имеющихся в распоряжении проблем, так и для грамотного проведения УИС трудовых ресурсов в качестве реформы. альтернативы привлечения на работу в Поскольку уголовно-исполнительная разных отраслях экономики страны. система выполняет существенные обществен- Уголовно-исполнительная система ные задачи (в частности, обеспечивает оказывает существенное влияние на изоляцию осужденных и лиц, подозреваемых духовную сферу жизни общества. Это прежде или обвиняемых в совершении всего связано с тем, что одной из основных ее преступлений), следует признать, что ее задач является возвращение в общество влияние на общество многогранно и полноценного, законопослушного человека. В проявляется в различных формах. Прежде местах лишения свободы существует особая всего, оно сказывается на экономических асоциальная субкультура, воздействие отношениях. На разных этапах развития которой неизбежно проявляется и вовне, государства взаимоотношения УИС и поскольку ее носители после отбытия экономики были различными. Если в наказания возвращается в общество.

118 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

Распространение криминальной субкультуры Следует с сожалением констатировать, в обществе объясняется тем, что за три что качество медицинских услуг в поколения людей число осужденных к учреждениях УИС по-прежнему оставляет лишению свободы в мире составило свыше желать лучшего. В докладе Уполномоченного 720 млн. чел. [6, c. 2]. Отсюда широкое по правам человека за 2016 год говорится, что культивирование в обществе уголовного «одной из причин подобного положения жаргона и традиций преступного мира, является то, что вопросы оказания формирование различного рода группировок, медицинской помощи в исправительных включая организованные преступные группы учреждениях остаются в прямом ведении и антиобщественные преступные сообщества. Федеральной службы исполнения наказаний» В решении задачи духовно- [2, c. 113]. Такая организация медицинской нравственного воспитания осужденных, а в помощи нередко приводит к тому, что задачи конечном счете и предупреждения исполнения наказаний начинают преступности одно из центральных мест превалировать над задачами охраны здоровья принадлежит Русской Православной Церкви осужденных. (РПЦ). В настоящее время в субъектах Для обеспечения стабильной работы Российской Федерации налажено конструк- исправительных учреждений и следственных тивное взаимодействие территориальных изоляторов, соблюдения прав и законных органов ФСИН России и епархиальных интересов осужденных и подследственных управлений РПЦ. Для соблюдения необходимы эффективные меры конституционных принципов свободы государственной поддержки и материального совести и вероисповедания в учреждениях стимулирования труда персонала уголовно- УИС функционируют культовые заведения исполнительной системы, что представляется различных конфессий. Кроме того, в возможным только при взаимодействии всех исправительных учреждениях создано и государственных и общественных структур. действует свыше 50 воскресных школ, С вопросами кадрового обеспечения которые посещают 10 500 осужденных. деятельности УИС тесно связана проблема Необходимо особо отметить, что борьбы с коррупцией. За последнее время реализация прав осужденных на свободу специальными подразделениями террито- совести и вероисповедания должна риальных органов ФСИН России совместно с происходить при абсолютном соблюдении органами прокуратуры выявлен ряд действующего законодательства, мер преступлений коррупционной направлен- безопасности, которые исключали бы ности. Нередки случаи, когда сотрудники возможность возникновения в местах УИС, относящиеся к категории лишения свободы чрезвычайных ситуаций, в руководителей различного уровня, частности проникновение в учреждения УИС превращают свое служебное положение в представителей религиозных сект [7, c. 24]. источник личного обогащения. Как Негативным оказывается влияние УИС отмечалось в Послании Президента на отношения, связанные с охраной здоровья Российской Федерации Федеральному населения. Речь идет прежде всего о так Собранию Российской Федерации, «для называемых социально значимых свободного, демократического и заболеваниях, таких как ВИЧ, гепатит, справедливого общества враг номер один – туберкулез. После освобождения больные это коррупция». Эти слова подтверждаются люди оказываются в обществе, выступая практической деятельностью руководства носителями инфекции и, если не принимать страны: указом Президента РФ необходимых мер, потенциальными от 01 апреля 2016 г. № 147 утвержден разносчиками болезни. В настоящее время Национальный план противодействия более 90% содержащихся в учреждениях УИС коррупции на 2016-2017 годы. Эффективная лиц состоят на различном медицинском учете, борьба с правонарушениями, в том числе из них около 160 тыс. по поводу социально коррупционной направленности, невозможна значимых заболеваний, свыше 150 тыс. без слаженного функционирования всей страдающих психическими расстройствами, правоохранительной системы. Взаимо- более 25 тыс. имеют инвалидность [8, c. 19]. В отношения УИС с другими право- результате уголовно-исполнительная система охранительными органами является важной современной России вынуждена все больше и составляющей механизма государственно- больше функционировать как медицинская правового регулирования общественных структура, тесно взаимодействуя при этом с отношений. Важно учитывать, что УИС органами здравоохранения. находится на завершающей стадии борьбы с

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 119

Web of Scholar ISSN 2518-167X

преступностью – на стадии исполнения и предопределяется особенностями уголовного наказания. В этом смысле она построения системы государственного отражает (прежде всего по количеству управления в целом. При этом, учитывая осужденных к лишению свободы) результаты важное теоретическое и практическое работы всех важнейших элементов значение должно придаваться, на наш взгляд, правоохранительной системы: органов проблемам грамотного взаимодействия внутренних дел, следственного комитета, центрального и территориальных органов судов, прокуратуры. Данное положение УИС уголовно-исполнительной системы с властью, в правоохранительной системе ориентирует а повышение эффективности ее на то, чтобы ее реформа осуществлялись с функционирования должно стать заботой не учетом проводимых в стране судебно- только федеральной, но и региональных правовой и административной реформ. В властей. условиях продолжающихся преобразований Необходимо отходить от имевшего УИС и становления ее в новом качестве место в недавнем прошлом мнения о том, что большую роль, по мнению руководства чем больше людей находится в местах ФСИН России, приобретает ведомственная лишения свободы, тем крепче законность и пенитенциарная наука, направленная на поиск правопорядок в стране. В настоящее время путей повышения эффективности исполнения эффективность борьбы с преступностью во уголовных наказаний, совершенствование многом определяется оказанием уголовно- исправительного воздействия на осужденных, исполнительной системе целевой успешную реализацию государственной государственной поддержки, развитием уголовно-исполнительной политики, обеспе- альтернативных лишению свободы мер чение эффективного участия УИС в наказания, поддержанием престижа механизме государственно-правового регули- пенитенциарной работы. рования. В свете изложенного, реформа УИС не Уголовно-исполнительная система должна ограничиваться решением внутренних современной России является вполне профессиональных задач, а должна самостоятельным органом и обладает проводиться с учетом особенностей развития мощным техническим и людским общества в целом и ее правоохранительной потенциалом. Вместе с тем ее вправе системы в частности. С одной стороны, контролировать органы государственной возможности реформы УИС во многом власти, а также общественные организации, в определяются и обеспечиваются общим том числе международные, поскольку именно состоянием государства и общества, с другой от ее эффективной деятельности во многом – ее функционирование должно зависит обеспечение стабильности в соответствовать сложившимся на государстве и обществе. Такое положение определенном этапе общественным УИС подтверждает ее значимость в отношениям. общественном и государственном механизме

ЛИТЕРАТУРА

1. Доклад о состоянии уголовно-исполнительной системы Российской Федерации. – Рязань, 2015. 2. Доклад Уполномоченного по правам человека за 2016 год. – М., 2016. 3. Лунеев В. В. Преступность XX века. Мировой криминологический анализ. – М., 1997. 4. Матузов Н. И. Правовая система и личность. – Саратов, 1987. 5. Оказание медицинской помощи лицам, содержащихся в местах лишения свободы. Доклад на заседании общественного совета при ФСИН России. http//фсин/news/index.php?ELEMENT-ID=211169&print=Y 6. Положительный опыт сотрудничества учреждений ФСИН России с Русской Православной Церковью. – М., 2007. 7. Селиверстов В. И. Проблемы развития уголовно-исполнительного законодательства и уголовно-исполнительной системы России // Развитие теории наказания в уголовном и уголовно-исполнительном праве. – М., 2010. 8. Уголовно-исполнительное право России: Учебник / под ред. В. И. Селиверстова. – М.: Юрист, 2013.

120 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar

Web of Scholar ISSN 2518-167X

INTERNATIONAL ACADEMY JOURNAL Web of Scholar

ISSN 2518-167X

2(20), Vol.5, February 2018

MULTIDISCIPLINARY SCIENTIFIC EDITION

Indexed by:

Passed for printing 03.02.2018. Appearance 10.02.2018. Typeface Times New Roman. Circulation 300 copies. RS Global Sp. z O.O., Warsaw, Poland, 2018

https://ws-conference.com/webofscholar 2(20), Vol.5, February 2018 121

Web of Scholar ISSN 2518-167X

122 2(20), Vol.5, February 2018 https://ws-conference.com/webofscholar