НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ • НАЦІОНАЛЬНИЙ БОТАНІЧНИЙ САД імені М.М. ГРИШКА
1(77)/2018 Plant introduction МІЖНАРОДНИЙ НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ • ЗАСНОВАНИЙ У 1999 р. • ВИХОДИТЬ 4 РАЗИ НА РІК • КИЇВ
ЗМІСТ CONTENTS
Теорія, методи і практичні аспекти Theory, Methods and Practical Aspects інтродукції рослин of Plant Introduction БУЛАХ П.Е. Исторические закономерности BULAKH P.E. Historical regularities of develop- развития интродукции растений ...... 3 ment of plant introduction ...... 3
Збереження різноманіття рослин Conservation of Plant Diversity ШИНДЕР О.І. Поширення і стан популяцій SHYNDER O.I. Distribution and state of popula- Sta phylea pinnata L. у Правобережному Лісо- tions of Staphylea pinnata L. in the Right-Bank of степу ...... 12 Forest-Steppe ...... 12
Біологічні особливості інтродукованих рослин Biological Peculiarities of Introduced Plants ЛЕЩЕНЮК О.М. Сезонний ритм росту та LESHCHENIUK O.M. Seasonal rhythms of growth розвит ку Iris domestica Goldblatt & Mabb. в умо- and development of Iris domestica Goldblatt & Mabb. вах Правобережного степового Придніпров’я 24 in conditions of Right-Bank of steppe of Dnieper 24 КОПИЛОВА Т.В. Вплив освітлення на ріст і KOPYLOVA T.V. Light influence on the growth and розвиток представників роду Pyracantha Roem. development of genus Pyracantha Roem. represen- в умовах інтродукції у Правобережному Лісо- tatives in conditions of Right-Bank of Forest-Step pe степу України...... 32 of Uk raine...... 32
Паркознавство та зелене будівництво Park Science and Park Architecture ГАЛКІН С.І., БОЙКО Н.С. Дендропарк «Олек- GALKIN S.I., BOIKO N.S. Olexandria Arboretum of сандрія» НАН України – 70 років у складі На- the NAS of Ukraine — the 70 years at the National ціональної Академії наук України: історичний Academy of Scien ces of Ukraine: the historical path шлях та сучасність ...... 41 and the modernity ...... 41
© Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України, 2018 ДАНИЛЬЧУК Н.М., КОРШИКОВ И.И. Жиз- DANILCHUK N.M., KORSHIKOV I.I. Life forms ненные формы тополя пирамидального (Po- of lombardy poplar (Populus italica (Du Roi) pulus italica (Du Roi) Moench) на карьерно- Moench) in quarry and dump complexes of Kryvyi отвальных комплексах Криворожья ...... 50 Rih area...... 50 ДОРОШЕНКО О.К. , ОЛЕШКО В.В. Північно- DOROSHENKO O.K. , OLESHKO V.V. North- аме риканські види Quercus L. секції Eulepidoba- american species Quercus L. section Eulepidobalanus lanus Orst. у дендрарії Національного бо та ніч- Orst. in the arboretum of M.M. Gryshko National ного са ду імені М.М. Гришка НАН України 59 Botanical Garden of the NAS of Ukraine ...... 59 САВОСЬКО В.М., ТОВСТОЛЯК Н.В. Фло- SAVOSKO V.M., TOVSTOLJAK N.V. Floristic ристичний склад, поширення та ботаніко-гео- composition, distribution, botanical and geogra- графічна характеристика деревно-чагарнико- phical cha racteristics of wood-shrubby species in вих видів у садах і парках колишніх залізних gardens and parks of former iron mines at Kryvo- рудників Криворіжжя ...... 66 rizhzhya ...... 66 ЧИПИЛЯК Т.Ф. Особливості сезонного роз- CHIPILYAK T.F. Peculiarities of seasonal develop- витку садових троянд за кліматичних змін у ment of garden roses at climate changes in the степовій зоні України...... 78 steppe zone of Ukraine ...... 78
Фізіолого-біохімічні дослідження Physiological and Biochemical Investigations VERGUN O.M., RAKHMETOV D.B. Anti oxi- VERGUN O.M., RAKHMETOV D.B. Antioxidant dant potential of some plants of Brassicaceae Bur- potential of some plants of Brassicaceae Burnett and nett and Poaceae Barnhart...... 87 Poaceae Barnhart...... 87
Хроніка Chronicle ЗАІМЕНКО Н.В., ГНАТЮК А.М. У Раді бота- ZAIMENKO N.V., GNATYUK A.M. In the Co- нічних садів та дендропарків України ...... 96 uncil of the Botanical Gardens and Dendroparks of Ukraine ...... 96
Вітаємо! Congratulations! ЯКУБЕНКО Б.Є., ГРИГОРЮК І.П., КУЗНЕ- YAKUBENKO B.Ye., GRYGORYUK I.P., KUZ- ЦОВ С.І., МЕЛЬНИК В.І., ГАПОНЕНКО М.Б. NE TSOV S.I., MELNIK V.I., GAPONENKO M.B. До 60-річччя від дня народження професора 60th anniversary of professor S.Yu. Popovych . . . . 99 С.Ю. Поповича...... 99 УДК167.6:[581.522.4+581.95] П.Е. БУЛАХ Национальный ботанический сад имени Н.Н. Гришко НАН Украины Украина, 01014 г. Киев, ул. Тимирязевская, 1 ИСТОРИЧЕСКИЕ ЗАКОНОМЕРНОСТИ РАЗВИТИЯ ИНТРОДУКЦИИ РАСТЕНИЙ
В историческом аспекте рассмотрены основные этапы и закономерности развития интродукции растений. Про ана- лизированы представления Т. Куна, В.Д. Федорова, Ф. Капры, В.Н. Страхова и Б.М. Миркина об особенностях форми- рования научных теорий и смене парадигм как закономерном явлении, определяющем повышение научного уровня иссле- дований. Рассматривая интродукцию растений с этих позиций, можно утверждать, что эта наука в настоящее время переживает очередную смену парадигмы. Бинарное направление в естествознании и в частности в интродукции рас- тений рассматривается как тормоз для ее развития. Этому противопоставляются системный подход и тринитарная методология как альтернатива бинарной. Тринитарное мировоззрение развивает и дополняет бинарное, восстанавли- вая представления об утраченной в аналитическую эпоху целостности. На базе этой методологии нами сформулирова- на информационно-энергетическая теория интродукции растений и показано ее значение. Ключевые слова: интродукция растений, парадигма, этапы интродукции, бинарная и тринитарная методологии, информационно-энергетическая теория.
История интродукционных исследований тес- для доказательства или сравнения [24]. Опре- но связана с возникновением и развитием тео- деление Т. Куна, хотя и отличается некоторой ретических взглядов на процесс переселения неопределенностью (термин «парадигма» в растений. Смена теоретических представле- его монографии трактуется неоднозначно), ний в интродукции растений происходит в но достаточно убедительно передает заложен- соответствии с определенными законами раз- ный в него автором смысл. Оно становится вития науки. Из критериев ее «зрелости» для популярным и широко используется в разных анализа нынешнего состояния интродукции областях знаний, в том числе в смежных с инт- растений мы выбрали исторический подход к родукцией растений (экология, фитоценоло- этой проблеме, разработанный Т. Куном [14]. гия). Например, известный эколог В.Д. Фе- Он предлагает признаком зрелости любой на- доров понимает парадигму как «господствую- уки считать наличие парадигмы, т. е. опреде- щий способ научного мышления в одном из ленной системы научных взглядов, выражен- признаваемых разделов науки, или, иными сло- ных в виде общих представлений, концепций, вами, общепринятый авторитетной частью на- теорий. Значение термина «парадигма» (греч. учного сообщества образ мышления, выра- paradeigma) в понимании Т. Куна значительно женный в некоторой законченности и согла- расширено по сравнению с изначальной его сованности взглядов на окружающие явления трактовкой Аристотелем. Греческий мысли- и вещи, относящиеся к компетенции данной тель употреблял его для характеристики своих науки. Главной отличительной особенностью умозаключений, построенных на сравнении парадигмы являются согласованность и не- или аналогии каких-либо событий, явлений противоречие конструкций, ее образующих. или процессов. Впоследствии это понятие рас- Именно эта особенность позволяет рассма- сматривали как пример из истории, взятый тривать парадигму как систему господству- ющих научных убеждений» [24, с. 10]. Таким об- © П.Е. БУЛАХ, 2018 разом, В.Д. Федоров впервые рассматривает
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 3 П.Е. Булах
парадигму как системное понятие и не по в том, что ученые, долгие годы работавшие в аналогии с системой, а как настоящую систе- рамках определенных представлений и на- му — с позиций системного анализа со всеми правлений, убеждены, что так надо работать и атрибутами и особенностями, присущими от- дальше, избранные направления являются крытой системе. Элементами этой системы правильными, а научные представления — ра- являются теории и концепции, законы и по- зумными. Пересмотреть свои взгляды оказы- стулаты, убеждения и гипотезы, а исследова- вается психологически очень трудно. Стерео- тель выступает как управляющее ее звено типы, закрепленные в подсознании, часто не- (корректировщиком программы такой систе- возможно преодолеть на уровне сознания. мы). Принятые в экологии взгляды В.Д. Фе- Оценивая степень развития интродукции дорова относятся непосредственно к интродук- растений как науки, мы используем понятие ции растений, которую мы считаем эколо го- «парадигма» в узком его значении и, прини- географической дисциплиной, а системный мая взгляды Т. Куна [14], считаем, что осно- анализ рассматриваем как способ повышения вой парадигмы являются фундаментальные эффективности исследований в области пере- научные достижения. Она выполняет опре- селения растений [10]. деленные познавательные функции и распо- Смысловое содержание термина «парадиг- лагает соответствующей методической базой. ма» со временем расширилось и в трактовке После принятия парадигмы следует исполь- Ф. Капры [13] определяется как совокупность зование выдвигаемых ею теорий. В па ра диг- мыслей, восприятий и ценностей, которые мальный период развития науки научные кол- создают определенное видение реальности и лективы организованы общими идеями, что являются основой самоорганизации общест- повышает эффективность исследований. Этот ва. В этом определении понятие парадигмы период развития научных направлений Т. Кун расширяется до общекультурного уровня, оз- [14] называет «нормальным». Со временем в на чая господствующую концептуальную сис- рамках парадигмы накапливаются необъяс ни- тему, стиль мышления. мые с помощью принятого методологичес- В последние годы термин «парадигма» ста- кого аппарата факты. Такие факты называются новится достаточно популярным и использу- аномалиями, поскольку существующая пара- ется в разных областях знаний преимущест- дигма объяснить их не может. Парадигма, от- венно в понимании Т. Куна и В.Д. Федорова. личаясь консервативностью, старается пода- Например, В.Н. Страхов [20] считает, что па- вить эти аномалии. Однако со временем их радигма — это стереотип мышления, а смена количество увеличивается, и наука, по выра- парадигм — это смена стереотипов мышления. жению Б.М. Миркина [17], вступает в некое Развивая эту мысль, автор приходит к следу- кризисное экстраординарное состояние, вслед ющему выводу: главной особенностью боль- за ко торым происходит научная революция, шинства научных направлений в начале ХХI в. стимулирующая поиск, а затем и реализацию является то, что в них господствуют сте рео- новой парадигмы. Термин «нормальная нау- типы мышления, сложившиеся, как минимум, ка», встречающийся в работе Т. Куна, вероят- 25—30 лет тому назад. Поэтому важнейшая но, является не совсем корректным, ибо наука задача науки ХХI в. состоит в разрушении гос- не может быть ненормальной. Его целесооб- подствующих стереотипов мышления. По след - разно заменить синонимичным опре деле нием ние возникают в науке тогда, когда у большин- «ординарная». В этом случае становится умест- ства ученых в подсознании формируется отно- ным использование понятия «экстраор ди нар- шение к проблемам своих исследований, ко- ные исследования», т. е. выдающиеся иссле- торое можно выразить известным лозунгом: дования, выходящие за рамки обыч но го. «Большинство всегда право!». Сущность «гос- Новая парадигма обладает способностью подствующих стереотипов мышления» состоит лучше объяснять явления. Это период пере-
4 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Исторические закономерности развития интродукции растений
осмысления изучаемых явлений или процес- ных постулатов синтетической теории эволю- сов. Иногда новые представления настолько ции, рассматривающий историческое раз витие отличаются от старых, что, как с юмором пи- только как поступательный процесс, подвер- шет Т. Кун: «Что до революции казалось кро- гался сомнению известным историком и фи- ликом, после революции оказалось уткой» лософом Л.Н. Гумилевым [2]. Пытаясь пере- [14, с. 21]. Впоследствии все повторяется в той вести представления о развитии этносов на же последовательности. «Экстраординарные» язык теории биологической эволюции, он до- ученые, выступавшие против старой парадиг- статочно четко сформулировал альтернатив- мы, постепенно переходят в разряд научной ную точку зрения: естественный отбор наибо- общественности, отстаивающей новые, уже лее приспособленных фенотипов, доведен- традиционные взгляды на те или иные явле- ный до своего логического завершения, при- ния. В недрах этой «новой» науки вновь на- водит популяцию (этнические общности) к капливаются аномалии и появляется новая катастрофе. Согласно Л.Н. Гумилеву, эта ка- ге нерация «экстраординарных» ученых, фор- тастрофа связана с вытеснением генотипов, ми рующих новую парадигму. Эти процессы невыгодных самому индивидууму, но выгод- происходят с разной скоростью, иногда — ных сообществу в целом. Мнение о том, что в очень медленно. Не всегда научная револю- популяциях естественный отбор наиболее при- ция носит характер выраженного взрыва на- способленных фенотипов закономерно по- учных представлений. рождает периодические катастрофы, для сво- История развития отдельных биологичес- его времени было экстраординарным и ре- ких дисциплин хорошо иллюстрирует кон- волюционным. В настоящее время эта идея, цепцию научных революций Т. Куна. Б.М. Мир- становясь все более популярной, приобретает кин [17] к рангу научных революций относит: черты новой парадигмы в понимании Т. Куна замену линнеевского представления о виде (по- и открывает новые перспективы для понима- стоянная совокупность сходных особей) дар- ния процесса биологической эволюции. виновским видом (эволюционирующая систе- Процесс поиска и реализации новой пара- ма с выраженной внутривидовой изменчиво- дигмы происходит разными темпами во всех стью); формирование синтетической теории областях знаний. Та или иная сфера науки мо- эволюции; признание растительной ассоциа- жет находиться в предпарадигматическом со- ции клас сификационной единицей (парадиг- стоянии, когда нет определяющих представ- ма организмизма); формирование принципа лений или общепризнанной теории и в пост- непрерывности растительного покрова (идея парадигматическом состоянии, т. е. после по- континуума). явления парадигмы [12]. В какой-то степени В рамках некоторых ныне существующих смена парадигм определяет чередование исто- парадигм зарождаются аномалии, привержен- рических этапов развития науки. В интродук- цами которых являются «экстраординарные» ции растений А.М. Мауринь [15] выделяет ученые. Например, синтетическая теория эво- шесть таких этапов: 1) наивного акклимати- люции на сегодняшний день уже считается заторства (натурфилософский) — вторая по- недостаточной для объяснения возможности ловина ХVIII в. до 1830-х годов; 2) натурали- существования всего разнообразия биоты. По зации (позитивистский) — до 1870-х годов; мнению ряда ученых (С.В. Мейен, В.С. Соко- 3) дедукции — до Первой мировой войны; лов, Ю.А. Урманцев и др.), прогрессивное 4) феноменологический — до Второй мировой развитие живого за счет случайных мутаций войны; 5) селекционизма — до 1960-х годов; должно происходить слишком медленно и, 6) моделирования — развивается в настоящее вероятно, существуют какие-то еще не по- время. Последний из них переживает стадию знанные законы, определяющие направлен- формирования методических основ, что про- ные изменения организмов. Один из основ- исходит достаточно быстрыми темпами на
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 5 П.Е. Булах
ос нове заимствования математического ап- тродукционному прогнозированию и позна- парата (функциональное, эскизное и имита- нию механизмов устойчивости интродуцен- ционное моделирование). тов, не всегда получают удовлетворительное На сегодняшний день в интродукции рас- объяснение в рамках существующих теорий. тений накоплен, осмыслен и обобщен боль- Таким образом, анализ нынешнего состоя- шой фактический и экспериментальный ма- ния интродукции растений позволяет утверж- териал. Создано много частных теорий ин- дать, что эта наука переживает очередную тродукции, которые содержат идеи и прак- смену парадигмы и находится на этапе фор- тические рекомендации относительно пере- мирования новых представлений о путях ее селения определенной группы растений в развития [8]. конкретных природно-климатических и со- Что же следует пересмотреть в области био- циально-экономических условиях. Например, логических наук и в интродукции растений в в Национальном ботаническом саду имени частности? Какой стереотип мышления себя Н.Н. Гришко НАН Украины подведены итоги уже исчерпал и требует замены? Столетиями в ин тродукции на ботанико-географических учас т - естественных науках господствовал и успеш- ках «Алтай», «Кавказ», «Дальний Восток» и но продолжает выполнять главенствующую «Средняя Азия». В опубликованных на эту те му функцию аналитический стиль мышления. монографиях и диссертациях приведены ре- Анализ (греч. analysis — разложение) стал си- зультаты определения адаптационной способ- нонимом научного исследования. Он харак- ности растений из соответствующих регионов теризуется разделением целого на части, их в новых эколого-географических условиях. Од- сопоставлением и противопоставлением. Де- нако выявленные закономерности адаптации лить целое можно на несколько частей. Про- носят преимущественно региональный харак- стейший вариант — дихотомия, расщепление тер. Ощущается отсутствие теории в том стро- на две части. Этот вариант анализа получил гом смысле, в каком понимается это слово в широкое распространение. Сформировалось «точных» науках. Обнаруженные многочис- бинарное направление в естествознании, под- ленные закономерности существуют разроз- держиваемое большинством ученых. Это боль- ненно, не образуют системы, не связаны одна шинство считает, что можно полностью опи- с другой логически, не выводятся из каких-то сать любую многомерную систему (например, более общих принципов. Не создано доста- «организм—среда») путем сопоставления всех точно формализованной общей теории ин- ее характерных диад, т. е. всех парных отно- тродукции, в которой устанавливалась бы ло- шений элементов системы. То, что это не так, гическая связь между отдельными обобще- опровергается системными представлениями ниями, гипотезами и законами. Это в свою о функционировании живых организмов. Ос- очередь снижает эффективность решения част- нователем этого направления по праву можно ных (региональных) практических за дач. С дру- считать российского врача и философа А.А. Бог- гой стороны, существующий комплекс част- данова, разработавшего в 1920-х годах учение ных теорий способствует построению общей о единых (универсальных) механизмах обра- теории интродукции растений (индук тивный зования устойчивых форм (тектология). Ос- метод). Вероятно, индуктивное обобщение как новные концепции этой науки получили раз- переход от знаний частного к знанию общего витие и формализацию в общей теории сис- и разработка соответст вую щего понятийного тем (ОТС), основы которой заложены Люд- аппарата на данном этапе развития интродук- вигом фон Берталанфи. В биологии и меди- ции растений являются наиболее актуальной цине известность получили два ее варианта, задачей [8]. Накопленный огромный факти- разработанные Ю.А. Урманцевым [22, 23] и ческий материал и установленные закономер- А.И. Уемовым [21]. Если следовать систем- ности, относящиеся преиму щественно к ин- ным представлениям, то необходимо признать,
6 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Исторические закономерности развития интродукции растений
что любое свойство организма формируется основы системного анализа в фитоценологии, под влиянием не одного фактора, а системы а интродукторы растений заимствуют их идеи ограничивающих (лимитирующих) факторов, для оценки жизненности интродуцентов на взаимодействующих по определенным зако- разных уровнях их организации (особи, ин- нам. Это означает, что любое проявление жиз- тродукционные популяции, искусственные недеятельности организма (например, устой- фитоценозы). Работы в упомянутых научных чивости интродуцента к новым факторам сре- направлениях показывают ограниченность ды) в принципе невозможно понять с точки бинарной методологии, которая продолжает зрения лишь одного экстремального фактора, доминировать в науке. без учета формирующего влияния совокуп- Бинарная методология до сих пор является нос ти остальных факторов среды. Бинарная основой систематики растений. Трудно пред- парадигма не учитывает совместное действие ставить интродуктора, не владеющего ме то да- экологических факторов на объекты иссле- ми определения растений. Со времен В.Л. Ко- дования и полностью игнорирует существо- марова и по настоящее время отмечаются вание трех основных типов эффектов их сов- многочисленные недостатки определителей местного действия (синергизм, антагонизм, растений. В большинстве случаев критикуют аддитивность.) Ограниченность бинарных дихотомический способ определения расте- представлений показывают и бурно развива- ний. Многие ботаники (в том числе Л.Г. Ра мен- ющиеся науки кибернетика, синергетика и ский) отказывались от использования дихото- семиодинамика. Основы кибернетики заложе- мических таблиц и указывали, что дихотоми- ны в середине ХХ в. американским математи- ческие системы не имеют больших перспек- ком Н. Винером в его монографии «Киберне- тив. Усовершенствование способов опре де- тика» (греч. kybernetike — искусство управле- ления растений многие исследователи видят ния). Синергетика как наука сформи ро ва лась в отказе от дихотомического метода диагнос- в начале 1990-х годов. Почти одновременно тики и принятии политомии (греч. «поли» — и независимо от нее в Санкт-Петербургском много, «томе» — сечение). Термин введен в университете зародилось очень близкое на- систематике растений Б.Е. Бал ковским, а по- правление в науке — семиодинамика. Эти мо- литомический принцип использован им для лодые науки восстанавливают представления определения родов семейства губоцветных и о целостности, утраченные в аналитическую видов рода Герань флоры Украины [3]. Циф- эпоху, изучают процессы самоорганизации и ровой политомический ключ для определения самовосстановления систем, процессы гомео- растений Б.Е. Балковского прошел достаточ- стаза и устойчивости организмов на разных ную апробацию, но используется ботаниками уровнях их организации. К сожалению, семио- недостаточно широко. динамика не нашла понимания, признания и Намечающийся кризис бинарной методоло- финансирования в России, синергетика, рож- гии еще в начале прошлого века отметил В.И. Вер- денная в далеком зарубежье, продолжает свое надский в письме к Б.Л. Личкову: «Аналитиче- развитие. В 1970—1980-х годах позиции сис- ский прием разделения явлений всегда приведет темного анализа были подкреплены теорией к неполному и неверному представлению, так биоэкоса, разработанной российским лесово- как в действительности природа есть организо- дом В.Г. Нестеровым [18]. Интегративные на- ванное целое» [1, с. 448]. Би наризм диктует схе- чала этой теории, провозглашающей единство му «либо, либо», что является опасной тенден- организма и среды, для того времени явля- цией в науке. Биология имеет дело с живыми лись экстраординарными. Аналогичной оцен- организмами, изучение которых требует иного ки заслуживают новаторские идеи в фито- подхода. Для изучения жизнеспособных, разви- ценологии Т.А. Работнова, А.А. Уранова и вающихся биологических систем нужна другая Ю.А. Злобина. Эти исследователи заложили методология, новая парадигма. Переход к ней
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 7 П.Е. Булах
связан со сменой стереотипов мышления. Би- Таким образом, В.И. Вернадский отмечал нарные представления, внедренные в сознание недостатки бинарного подхода в науке, выра- человека в эпоху анализа, оказались беспомощ- жающиеся в исследовании только двух со- ными перед проблемой синтеза. ставляющих живой материи (вещества и энер- Чем же можно заменить изживающую себя гии) и предвидел третью субстанцию, регули- в естествознании бинарную парадигму? Для рующую потоки энергии в живых организмах. ответа на этот вопрос необходимо осознать, Значительно позже эта третья и самая важная что все явления природы, многочисленные составляющая биоты, названная информаци- свя зи в системе «организм—среда» являются ей, получила признание в науке благодаря ра- отражением триединой вещественно-энерге- ботам К. Шеннона [25] и И.И. Шмальгаузена тически-информационной реальности. Пос- [26]. В дальнейшем изучение специфики функ- лед не му компоненту в этой триаде следует ционирования живых организмов долгое время отдать приоритет. Это связано с тем, что лю- шло в трех не связанных между собой направ- бые жизненные процессы невозможны без лениях: субстратном (вещественном), энергети- участия информационного потока, осущест- ческом и информационном. Только в конце вляющего связи внутри организма и связь прошлого столетия стало очевидным, что в последнего с внешней средой. Информация живых системах все три аспекта, отражающие является результатом взаимодействий эле- три стороны метаболизма, тесно переплета- ментов системы, а информационный поток, ются и органически дополняют друг друга. обеспечивающий единство и гармонию ве- Появилось понятие «триада жизни» и в этой щества и энергии, рассматривается как глав- триаде главенствующая регулирующая роль ное условие форми рования системы вещест- отводится информационной компоненте. На венно-энерге тичес ких связей в организме. сегодняшний день можно считать установ- На основе анализа научных понятий материи ленным, что всякая вещественно-энерге ти- и энергии В.И. Вернад ский еще в начале ческая связь несет вполне определенную ин- 1920-х годов предвосхитил понятие инфор- формационную нагрузку, а основное свойство мации: «Нам приходится пока довольство- живого в настоящее время рассматривается ваться лишь констатацией факта, что в обла- как способность самореализации первона- сти геохимических явлений мы видим прояв- чально заложенной в нем информации [19]. ление какого-то такого свойства живой ма- В интродукции растений самая важная со- терии, которое мы не можем привести к ее ставляющая триединства материи — инфор- химическому составу, массе или энергии, и с мация рассматривается поверхностно. Пере- которым мы не встречаемся в явлениях при- ход от бинарной (вещественно-энерге ти чес- роды безжизненной. Будущее более глубокое кой) научной концепции к тринитарной (ве- изучение энергетики вопроса, может быть, щественно-энергетически-ин фор ма ци он ной) позволит нам выяснить это явление более является необходимым и обязательным усло- точно. Это свойство живой материи выража- вием развития интродукции растений как на- ется как в организме, так и в его воздействии уки. Тринитарная методология не противопо- в земной коре, в способности живой материи ставляется бинарной, а развивает и дополняет регулировать проявление энергети ческих про- ее, восстанавливая представления об утрачен- цессов. Такое регулирование энергии живой ной в аналитическую эпоху целостности. Идеи материи есть непреложный факт научного триединства в настоящее время объединили на блюдения. Таким же фактом остается для своих сторонников в рамках общественной нас до сих пор и то, что мы не можем вывести организации — Академии тринитаризма [4]. его в схему нашего построения Природы, ос- На базе этой методологии нами сформули- нованного на научных понятиях материи и рована информационно-энергетическая тео- энергии» [11, с. 245]. рия интродукции растений [6]. С ее позиций
8 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Исторические закономерности развития интродукции растений
предлагается классификация информацион- гомерных систем, включая тройные, а устояв- ных сигналов (абиотических и биотических шееся традиционное ее определение является факторов среды), рассматривается механизм неполным (ограниченным) [16]. Соответствен- передачи экологической информации в сис- но отпадает необходимость в использовании теме «организм—среда», сформулированы термина «триалектика». Тринитарная методо- ос новные понятия интродукции растений, раз- логия не противопоставляется диалектике, а работаны количественные показатели, опре- развивает ее и раскрывает ее возможности. де ляющие меру информации в интродук цион- Процесс становления тринитарного мыш- ной работе, показана перспектива их исполь- ления, корни которого уходят далеко вглубь зования для оценки устойчивости интроду- тысячелетий, продолжается и в наши дни. Ар- центов [7, 9]. Существуют и другие перспек- хетип триединства, пронизывающий природу, тивные направления в интродукции растений проявляется в разных формах и становится и сохранении генофонда редких и исчезаю- объединяющим звеном новой парадигмы. щих видов в ботанических садах и дендропар- ках, развитию которых могут способствовать СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ отдельные положения теории информации. 1. Аксенов Г.П. Вернадский / Г.П. Аксенов. — М.: Одним из них является моделирование устой- Наука, 1994. — 544 с. чивых культурфитоценозов и управление основ- 2. Багоцкий С.В. Современный дарвинизм и идеи ными параметрами этих искусственных сис- Л.Н. Гумилева / С.В. Багоцкий // Учение Л.Н. Гу- тем. Исследования в этом направлении мо гут милева: опыт осмысления. Вторые Гумилевские чтения. — М.: Б.и., 1998. — С. 5—7. быть основаны на известном положении о 3. Балковский Б.Е. Цифровой политомический ключ взаимосвязи понятий «информация» и «управ- для определения растений / Б.Е. Балковский. — ление». Развитие этих представлений — пред- К.: Наук. думка, 1964. — 36 с. мет наших дальнейших исследований. 4. Баранцев Р.Г. Становление тринитарного мышле- Таким образом, исторический анализ по- ния / Р.Г. Баранцев. — М.: НИЦ Регуляторная и следовательных и закономерных изменений хаотическая динамика, 2005. — 124 с. 5. Булах П.Е. Методические аспекты оптимизации основных положений интродукции растений интродукционных исследований / П.Е. Булах // определяет необходимость отказа от бинарной Інтродукція рослин. — 1999. — № 2. — С. 15—21. методологии исследований и разработки но- 6. Булах П.Е. Информационно-энергетическая тео- вых принципов изучения системы «ор га низм— рия интродукции растений / П.Е. Булах // Інтро- среда». По нашему мнению, их целесообразно дукція рослин. — 1999. — № 3-4. — С. 22—29. формировать с позиций вещест венно-энер ге- 7. Булах П.Е. Устойчивость интродуцированных рас- тений с позиции общей теории систем / П.Е. Бу- ти ческо-информационной (тринитарной) па- лах // Інтродукція рослин. — 2000. — № 1. — радигмы на основе системных представлений С. 13—19. и теории оптимизации исследований [5, 6]. 8. Булах П.Е. Основные особенности становления и Переход от бинарной парадигмы к трини- развития интродукции растений в системе биоло- тарной заставляет переосмыслить такие фи- гических наук / П.Е. Булах // Вісн. Полтав. держ. лософские понятия, как «диалектика» и «три- с.-г. ін-ту. — 2001. — № 1. — С. 31—34. 9. Булах П.Е. Значение информационно-энер ге ти- алектика» (термин, употребляемый в качестве чес кой теории и основные перспективы ее исполь- альтернативы диалектики). Диалектика в об- зования в интродукции растений / П.Е. Булах // щепринятом понимании означает раздвоение Інтродукція рослин. — 2003. — № 1-2. — С. 55—64. единого и познание его противоречивых ча- 10. Булах П.Е. Экологические аспекты интродук- стей. Однако это понятие вовсе не связано ции растений с позиций системного анализа / с дихотомическим способом мышления, так П.Е. Булах // Інтродукція рослин. — 2010. — № 3. — С. 61—68. как приставкой в слове диалектика является 11. Вернадский В.И. Эволюция видов и живое веще- не ди- (два), а диа- (сквозь, через). Поэтому ство / В.И. Вернадский // Избр. соч. — М.: Изд-во диалектика вполне допускает изучение мно- АН СССР, 1960. — Т. 5. — С. 238—251.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 9 П.Е. Булах
12. Заварзин Г.А. Смена парадигм в биологии / ryye Gumilevskiye chteniya [The Teaching of LN. Gu- Г.А. Заварзин // Вестн. РАН. — 1995. — Т. 65, № 1. — milev: experience of reflection. Second Gumilev Rea- С. 7—23. dings]. Moskow, pp. 5—7. 13. Капра Ф. Уроки мудрости / Ф. Капра. — М.: Б.и., 3. Balkovskiy, B.Ye. (1964), Tsifrovoy politomicheskiy kly- 1996. — 318 с. uch dlya opredeleniya rasteniy [Digital polytomic key for 14. Кун Т. Структура научных революций / Т. Кун. — the determination of plants]. Kyiv: Nauk. dumka, 36 p. М.: Прогресс, 1977. — 300 с. 4. Barantsev, R.G. (2005), Stanovleniye trinitarnogo my- 15. Мауринь А.М. Основные этапы развития теории shleniya [The formation of trinitarian thinking.]. Mos- интродукции растений / А.М. Мауринь // Био- kow: NITS Regulyatornaya i khaoticheskaya dinami- логичес кие закономерности изменчивости и фи- ka, 124 p. зиология приспособления интродуцированных 5. Bulakh, P.Ye. (1999), Metodicheskiye aspekty opti- растений. — Черновцы: Изд-во Черновиц. ун-та, mizatsii introduktsionnykh issledovaniy [Methodo- 1977. — С. 94. logical aspects of optimization of introduction stud- 16. Межжерин В.А. Книга для разумения: Вселен- ies]. Intro duktsiya roslin [Plants Introduction], N 2, ная, Экология, Культура, Ноосфера / В.А. Межже- pp. 15—21. рин. — К.: Логос, 2004. — 283 с. 6. Bulakh, P.Ye. (1999), Informatsionno-energetiches ka ya 17. Миркин Б.М. Что такое растительные сообщества / teoriya introduktsii rasteniy [Information-energy theory Б.М. Миркин. — М.: Наука, 1986. — 164 с. of plant introduction]. Introduktsiya roslin [Plants Intro- 18. Нестеров В.Г. Вопросы управления природой / duction], N 3-4, pp. 22—29. В.Г. Нестеров. — М.: Лесн. пром-сть, 1981. — 264 с. 7. Bulakh, P.Ye. (2000), Ustoychivost introdutsirovan- 19. Серебровская К.Б. Сущность жизни (история по- nykh rasteniy s pozitsii obshchey teorii sistem [Stabil- иска) / К.Б. Серебровская. — М., 1994. — 400 с. ity of introduced plants from the standpoint of the gen- 20. Страхов В.Н. Моя жизнь в науке. В 3 т. / В.Н. Стра- eral theory of systems]. Introduktsiya roslin [Plants In- хов. — М.: ИФЗ РАН, 2008. — Т. 1. — 185 с. troduction], N 1, pp. 13—19. 21. Уемов А.И. Системный подход и общая теория сис- 8. Bulakh, P.Ye. (2001), Osnovnyye osobennosti stanov- тем / А.И. Уемов. — М.: Мысль, 1978. — 272 с. leniya i razvitiya introduktsii rasteniy v sisteme biolog- 22. Урманцев Ю.А. Что должно быть, что может быть, icheskikh nauk [The main features of the formation чего быть не может для систем / Ю.А. Урманцев // and development of plant introductions in the system Развитие концепции структурных уровней в био- of biological sciences]. Visnik Poltavskogo derzhav- логии. — М.: Наука, 1972. — С. 294—304. nogo sil skogospodarskogo institutu [News of Poltava 23. Урманцев Ю.А. Системный подход к проблеме ус- State Agrarian Institute], pp. 31—34. тойчивости растений (на примере исследования 9. Bulakh, P.Ye. (2003), Znacheniye informatsionno- зависимости содержания пигментов в листьях фа- energeticheskoy teorii i osnovnyye perspektivy yeyo соли от одновременного действия на неё засухи и ispolzovaniya v introduktsii rasteniy [The significance засоления) / Ю.А. Урманцев // Физиология рас- of the information-energy theory and the main per- тений. — 1979. — Т. 26, вып. 4. — С. 762—777. spectives of its use in the introduction of plants]. 24. Федоров В.Д. Заметки о парадигме вообще и эко- Introduktsiya roslin [Plants Introduction], N 1-2, логической парадигме в частности / В.Д. Федо- pp. 55—64. ров // Вестн. МГУ. Сер. биология. — 1977. — № 3. — 10. Bulakh, P.Ye. (2010), Ekologicheskiye aspekty intro- С. 8—22. duktsii rasteniy s pozitsiy sistemnogo analiza [Ecologi- 25. Шеннон К. Работы по теории информации и ки- cal aspects of plant introduction from the viewpoint of бернетике / К. Шеннон. — М.: Изд-во иностр. system analysis]. Introduktsiya roslin [Plants Introduc- лит-ры, 1963. — 830 с. tion], N 3, pp. 61—68. 26. Шмальгаузен И.И. Кибернетические вопросы био- 11. Vernadskiy, V.I. (1960), Evolyutsiya vidov i zhivoye логии / И.И. Шмальгаузен. — Новосибирск: Нау- ve shchestvo [Evolution of species and living matter]. ка, 1968. — 224 с. Izbrannyye sochineniya [Selected works]. Moskow: Рекомендовала Н.В. Заименко Izd-vo AN SSSR, vol. 5, pp. 238—251. Поступила 06.09.2017 12. Zavarzin, G.A. (1995), Smena paradigm v biologii [Change of paradigms in biology]. Vestnik RAN [Bul- REFERENCES letin of the Russian Academy of Sciences], vol. 65, N 1, 1. Aksenov, H.P. (1994), Vernadskyi [Vernadsky.]. Moskow, pp. 7—23. 544 p. 13. Kapra, F. (1996), Uroki mudrosti [Lessons of wisdom]. 2. Bahotskyi, S.V. (1998), Sovremennyy darvinizm i idei Moskow, 318 p. L.N. Gumileva [Modern Darwinism and ideas Gumi- 14. Kun, T. (1977), Struktura nauchnykh revolyutsiy [Struc- lev], Ucheniye L.N. Gumileva: opyt osmysleniya. Vto- ture of scientific revolutions]. Moscow: Progress, 300 p.
10 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Исторические закономерности развития интродукции растений
15. Maurin, A.M. (1977), Osnovnyye etapy razvitiya teorii П.Є. Булах introduktsii rasteniy [The main stages in the develop- Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка ment of the theory of plant introductions], Biologi- НАН України, Україна, м. Київ cheskiye zakonomernosti izmenchivosti i fiziologiya pri- sposobleniya introdutsirovannykh rasteniy [Biological ІСТОРИЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ regularities of variability and the physiology of adapta- ІНТРОДУКЦІЇ РОСЛИН tion of introduced plants]. Chernovtsy: Izd-vo Cherno- В історичному аспекті розглянуто основні етапи та vitskogo un-ta, pp. 94. закономірності розвитку інтродукції рослин. Про- 16. Mezhzherin, V.A. (2004), Kniga dlya razumeniya: Vse- аналізовано уявлення Т. Куна, В.Д. Федорова, Ф. Ка- lennaya, Ekologiya, Kultura, Noosfera [Book for un- при, В.Н. Страхова і Б.М. Міркина про особливості derstanding: The universe, Ecology, Culture, Noosphe- формування наукових теорій і зміни парадигм як за- re.]. Kyiv: Logos, 283 p. кономірного явища, що визначає підвищення науко- 17. Mirkin, B.M. (1986), Chto takoye rastitelnyye soobsh- вого рівня досліджень. Розглядаючи інтродукцію рос- chestva [What are plant communities.]. Moskow: Nauka, лин з цих позицій, можна стверджувати, що ця наука 164 p. нині переживає чергову зміну парадигми. Бінарний 18. Nesterov, V.G. (1981), Voprosy upravleniya prirodoy напрям у природознавстві та зокрема в інтродукції [Issues of nature management.]. Moskow: Lesn. prom- рослин розглядається як гальмо для її розвитку. Цьо- st, 264 p. му протиставляються системний підхід і тринітарна 19. Serebrovskaya, K.B. (1994), Sushchnost zhizni (isto- методологія як альтернатива бінарної. Тринітарний riya poiska) [The essence of life (search history)]. світогляд розвиває та доповнює бінарний, відновлю- Mos kow, 400 p. ючи уявлення про втрачену в аналітичну епоху ціліс- 20. Strakhov, V.N. (2008), Moya zhizn v nauke [My life in ність. На базі цієї методології нами сформульована science]. Moskow: IFZ RAN, vol. 1, 185 p. ін формаційно-енергетична теорія ін тродукції рослин 21. Uyemov, A.I. (1978), Sistemnyy podkhod i obshchaya і показано її значення. teoriya system [The system approach and the general Ключові слова: інтродукція рослин, парадигма, етапи theory of systems]. Moskow: Mysl, 272 p. інтродукції, бінарна і тринітарна методології, інфор- 22. Urmantsev, Yu.A. (1972), Chto dolzhno byt, chto mo- ма ційно-енергетична теорія. zhet byt, chego byt ne mozhet dlya sistem [What should be, what can be, what can not be for systems]. Raz- P.E. Bulakh vitiye kontseptsii strukturnykh urovney v biologii [De- M.M. Gryshko National Botanical Garden, velopment of the concept of structural levels in biolo- National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv gy], Moskow: Nauka, pp. 294—304. 23. Urmantsev, Yu.A. (1979), Sistemnyy podkhod k prob- HISTORICAL REGULARITIES OF DEVELOPMENT leme ustoychivosti rasteniy (na primere issledovaniya OF PLANT INTRODUCTION zavisimosti soderzhaniya pigmentov v listyakh fasoli ot In the historical aspect, the main stages and patterns of the odnovremennogo deystviya na neyo zasukhi i zaso- development of plant introductions are considered. Views leniya) [The system approach to the problem of plant of T. Kuhn, V.D. Fedorov, F. Capra, V.N. Strakhov and resistance (on the example of studying the dependence B.M. Mirkin on the features of the formation of scientific of the pigment content in the bean leaves on the simul- theories and the paradigm shift as a natural phenomenon taneous action of drought and salinity on it)]. Fizio- that determines the increase in the scientific level of re- lo giya raste niy [Physiology of Plants], vol. 26, N 4, search. Considering the introduction of plants from these pp. 762—777. positions, it can be argued that this science is currently ex- 24. Fedorov, V.D. (1977), Zametki o paradigme voobshche periencing another paradigm shift. The binary direction in i ekologicheskoy paradigme v chastnosti [Notes on the natural science and in the introduction of plants in par- paradigm in general and the ecological paradigm in ticular, is regarded as a brake in its development. This is particular]. Vestn. Mosk. un-ta. Ser. Biologiya [Herald opposed to the systemic approach and the trinitarian of Moscow university. Ser. biology], N 3, pp. 8—22. methodology as an alternative to the binary one. Trinita- 25. Shennon, K. (1963), Raboty po teorii informatsii i kib- rian worldview is not opposed to the binary, but develops ernetike [Works on the theory of information and cy- and supplements it, restoring ideas about the integrity that bernetics]. Moskow: Izd-vo inostr. lit-ry, 830 p. was lost in the analytic era. Based on this methodology, we 26. Shmalgauzen, I.I. (1968), Kiberneticheskiye voprosy formulated the information-energy theoryof plant intro- biologii [Cybernetic issues of biology.]. Novosibirsk: duction and its importance. Nauka, 224 p. Key words: plant introduction, paradigm, introductory Recommended by N.B. Zaimenko sta ges, binary and trinitarian methodology, information- Received 06.09.2017 energy theory.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 11 УДК 582.766.9:581.9+574.3(292.485) О.І. ШИНДЕР Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 ПОШИРЕННЯ І СТАН ПОПУЛЯЦІЙ STAPHYLEA PINNATA L. У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ
Мета — вивчити сучасний ареал Staphylea pinnata L. у Правобережному Лісостепу, дослідити умови місцезростань і популяційні особливості виду в нових локалітетах на півдні Східного Поділля. Матеріал та методи. Польові дослідження проведено у 2008—2016 рр. у придністровській частині Східного Поділ ля на території Вінницької області. Результати. За літературними джерелами, гербарними зборами і результатами власних досліджень узагальнено хорологічні особливості S. pinnata у Правобережному Лісостепу. Було виявлено 2 нові місцезнаходження S. pinnata і підтверджено 1 відоме. Досліджено умови місцезростань та стан 3 природних і 2 культигенних популяцій виду у при- дністровській частині Східного Поділля. Висновки. На території Правобережного Лісостепу зафіксовано 28 локалітетів S. pinnata, зосереджених пере- важно у придністровській частині Східного Поділля. Частина з них мають культигенне походження. Чотири лока- літети є острівними і потребують підтвердження. Досліджені популяції S. pinnata повностанові та зрілі. У складі лісових культур S. pinnata утворює самосів і формує популяції, близькі за віковою структурою до природних. Ключові слова: Staphylea pinnata, географічне поширення, популяції, Правобережний Лісостеп.
Staphylea pinnata L. (клокичка периста) — суб- При дніпровській височині. Більшість місце- середземноморський вид, занесений до Чер- знаходжень S. pinnata відомі саме з Поділь- воної книги України [32]. Основний ареал ської височини, де вони сконцентровані на S. pinnata розташований у Центральній Європі Голо го ро-Кременецькому кряжі (досягаючи і прилеглих регіонах, значно менший кавказь- Розточчя), Опіллі, у Середньому Придніст- кий фрагмент ареалу складається з північ но- ро в’ї та південній частині Східного Поділля. кав казького і закавказького ексклавів, також До сить часто S. pinnata культивують у парко- вид розсіяно поширений у Малій Азії, пере- вих та лісових насадженнях [9, 16]. Вказівка важно у Південному Причорномор’ї [9, 37]. М.І. Котова про S. pinnata у Великоанадоль- Ю.Д. Клеопов охарактеризував S. pinnata як ському лі сі штучного походження на Доне- циркумевксинський геоелемент [8]. На Пів- цькому кряжі (Волноваський р-н Донецької ніч но-Європейській рівнині внаслідок нату- обл.) стосується культивованих рослин (KW: ралізації сформувався невеликий вторинний Котов, 1949). Пізніше цей локалітет на кар- си нантропний ареал виду [37]. тосхемі загального ареалу виду у Г. Мейзеля Поширення виду в Україні детально описа- зі співавт. було помилково наведено як при- ли В.І. Мельник [12] і Т.О. Деревенко [3]. S. pin- родний [37]. nata перебуває в нашій країні на північно- На підставі хорологічного аналізу Ю.Д. Клео- схід ній межі ареалу і поширений переважно в пов вважав S. pinnata рісс-в’юрмським реліктом Західному регіоні: на Закарпатті у передгір’ях у флорі України, зокрема з огляду на наявність Карпат, на Буковинському Прикарпатті, Прут- острівного локалітету клокички на Придніп- Дністровському межиріччі та Подільській ви- ровській височині та невеликої диз’юнк ції між сочині, поодинокі локалітети зафіксовано на середньопридністровсько-північно-бес са- рабським і кодимсько-тилігульським района- © О.І. ШИНДЕР, 2018 ми зростання виду [8].
12 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Поширення і стан популяцій Staphylea pinnata L. у Правобережному Лісостепу
S. pinnata — типовий екотонний вид, вимог- Ареал S. pinnata у регіоні дослідження охо- ливий до екологічних умов. Його місцезрос- плює Вінницьку, Одеську і Черкаську області тання приурочені переважно до підвищених України, Дубоссарський, Кам’янський та Риб- ділянок по краю лісових масивів і на галя- ницький райони Молдови. винах. Найкращі умови для зростання цього Польові дослідження проведено на придні- виду — на освітлених ділянках із високим рів- стровській частині Східного Поділля у Вінни- нем ґрунтової вологості та карбонатів. Для ус- цькій області. Фітоценотичні та популяційні пішного проростання насіння і розвитку сіян- описи здійснено за загальноприйнятими ме- ців клокички необхідна достатня зволоженість тодиками [3, 12, 31]. Мірні площадки для до- верхнього ґрунтового шару [12]. слідження вікової структури популяцій закла- Низька екологічна пластичність свідчить про дали за схемою 10×10 м у 10-разовій повтор- реліктовий характер S. pinnata на північній межі ності, а в невеликих популяціях реєстрували ареалу в Україні та є природною передумовою всі особини наступних вікових станів: im — для його фрагментації. Багатьом популяціям імматурні, v — віргінільні, g — генеративні. Міс- виду у зв’язку з відсутністю природного генера- цеві географічні назви узгоджено з топографіч- тивного розмноження загрожує зникнення. Не- ними картами Генерального штабу УССР. Для гативно впливає на природні місце зростання уточнення розташування декількох локалітетів інтенсивне лісове господарювання [12, 13]. Іс- S. pinnata, наведених у старих джерелах, викорис- нує думка, що S. pinnata — один із видів, котрі тали топографічні карти Ф.Ф. Шуберта (XIX ст.). слід вилучити з Червоної книги України через Координати наведено з прив’яз кою до Google широку представленість у мережі природно- Earth. Назви рослин узгоджено за Plant List [38]. заповідного фонду Західного Поділля, високі Гербарні зразки S. pinnata з нових місцезнахо- фітоценотичні позиції в місцезростаннях у до- джень передано до гербарію KWHA. лині р. Дністер і широке культивування [4]. Скорочення, використані в тексті: з.к. — Незважаючи на велику кількість відомос- зімкнутість крон, кв. — квартал лісництва, тей щодо хорологічних та еколого-біологічних п.з. — польовий запис, п.п. — проективне по- особливостей S. pinnata, вони потребують до- криття. повнення. Останнім часом у південно-західній частині Правобережного Лісостепу виявлено Результати та обговорення нові локалітети клокички, зокрема завдяки Відомості про місцезнаходження S. pinnata у нашим дослідженням. Популяційні досліджен- Правобережному Лісостепу, наведені дослід- ня виду в цьому регіоні не проводилися, від- никами у XIX — на початку XX ст., нечислен- сутні дані про стан насаджень S. pinnata у ні, але дають загальне уявлення про поширен- штучних лісостанах. Отже, узагальнення хо- ня виду в регіоні. Вперше для цієї території рологічних особливостей і дослідження стану S. pinnata навів П.С. Рогович: «…взагалі на популяцій S. pinnata у Правобережному Лісо- підвищених вапнякових берегах Дністра, між степу є актуальним завданням. Жванцем і м. Ягорликом», а також для око- Мета — вивчити сучасний ареал S. pinnata у лиць м. Сміли [25]. Останнє місцезнаходжен- Правобережному Лісостепу, дослідити умови ня досі залишається найсхіднішим в європей- місцезростань і популяційні особливості виду в ській частині ареалу. В. Монтрезор навів нові нових локалітетах на півдні Східного Поділля. локалітети виду з околиць сіл Рашків і Вихва- тинці (відповідно Кам’янський та Рибниць- Матеріал та методи кий райони Молдови) і зазначив, що рослина Дослідження проведено у 2008—2016 рр. Уза- досить рідкісна [14]. Пізніше І. Шмальгаузен гальнення даних щодо хорології S. pinnata у підтвердив зростання S. pinnata в околицях Правобережному Лісостепу виконано за літе- с. Рашків [36]. В.А. Поггенполь узагальнив ратурними та гербарними матеріалами. результати фенологічних спостережень за рос-
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 13 О.І. Шиндер
линами Царициного саду в м. Умані (нині — виділ а; на високому правому надбужансько- Національний дендропарк «Софіївка»), зок- му схилі [20]. В описі П.С. Погребняк відзна- рема за S. pinnata [18]. Отже, в кінці XIX ст. чив, що це місцезнаходження «є безперечно вид уже зростав у дендропарку, ймовірно, як природне». інтродуцент. Культивованих рослин, ймовір- Могилів-Подільський район: с. Бернашівка — но, стосується вказівка виду для околиць багато (О.О. Орлов, п. з., 2000 [26]). м. Умані (KW: Клопець, 1894 у [3]). Принайм ні, Муровано-Куриловецький район: с. Наддніс- Й.К. Пачоський у своїх «Нарисах» не вказував трянське (О.О. Орлов, п.з., 2000 [26]). клокичку для флори Умані та його околиць Піщанський район: північно-західні околиці [17]. На початку XX ст. Й.К. Пачоський навів с. Миролюбівка — ліс Гарячківська дача, кв. 13 ще два місцезнаходження клокички на півдні Піщанського лісництва (KWHA: Шиндер, 2008). Східного Поділля: в околицях с. Роги (Дубос- Координати 48°18'19.41"Пн 28°50'13.66"С. Ни ні сарський р-н, Молдова) — в невеликому гаю цей масив — ботанічний заказник загально- на вершині наддністрянського схилу, в малій державного значення. Там же, у кв. 32 Піщан- кількості, та у Байтальській лісовій дачі (Ана- ського лісництва, нами виявлено культигенну ньївський р-н Одеської обл.) [16]. Щодо популяцію S. pinnata у складі лісових культур останнього автор зазначив: «Г.Н. Висоцький і (KW: Шиндер, 2008). Н.Л. Окіншевіч передавали мені, що клокич- Тростянецький район: південні околиці ка зрідка попадається в Байтальській лісовій с. Ободівка, Ободівський ліс («ліс між с. с. Обо- дачі в пн.-західній частині Ананьївського по- дівка та Бандурівка»), у декількох місцях [1]. віту. Однак, в цій дачі S. pinnata я бачив лише у Тульчинський район: смт Кирнасівка, пів- вигляді культурних екземплярів (у пн.-зх. квар- денні околиці Кирнасівський ліс (KW: Гринь, талах). Можливо тому, що місцями цей чагар- 1937). ник там здичавів і був прийнятий згаданими Чернівецький район: між с. Пелинівка і с. Пи- вище дослідниками за дикий» [16, с. 165]. липи Борівські Томашпільського району, ліс Бо- Хорологічні відомості про S. pinnata на Схід- рівський, кв. 22 і 23 Моївського лісництва (KWHA: ному Поділлі та Придніпровській височині Шиндер, 2009). Координати: 48°31'45.54" Пн завдяки польовим дослідженням багатьох віт- 28°18'50.59"С. чизняних флористів у новий період значно Чечельницький район: околиці с. Стратіївка, поповнилися. Виявлено нові острівні місце- в діброві, місцями рясно [1]. Ймовірно, кло- знаходження виду в Уманських лісах і пів ніч но- кичку було виявлено у лісі, розташованому на західних районах Вінницької області, нові ло- відстані 2-3 км на південний захід від села, калітети на півдні Східного Поділля. Декілька який нині належить до національного при- нових локалітетів S. pinnata виявлено нами під родного парку (НПП) «Кармелюкове Поділ- час флористичних досліджень території Схід- ля». В минулому площа цього масиву була зна- ноподільських товтр [35]. На підставі гербар- чно більшою, тому зростання тут S. pinnata по- них матеріалів і літературних джерел наводи- требує підтвердження; мо перелік відомих місцезнаходжень виду в с. Бритавка — західні околиці, Бритавський Правобережному Лісостепу (декілька гербар- ботанічний заказник загальнодержавного зна- них зразків з гербарію KW, на які є посилання чення у складі НПП «Кармелюкове Поділля» у [3], ми не бачили). [11]. ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ Ямпільський район: околиці с. Дорошівка, в Барський район: Барське лісництво (KW: лісі (Маєвське лісництво) [10]; Гринь, 1937). с. Безводне — південно-східні околиці, Філі- Калинівський район: між с. Іванів і с. Ка м’я- ціанівський ліс, кв. 75 Моївського лісництва, у ногірка — ліс Янівська дача («урочище Чор- лісових культурах (KWHA: Шиндер, 2009). Ко- ний ліс, Янівсько-Чорноліської дачі»), кв. 40, ординати 48°24'30.25"Пн 28°19'35.23"С.
14 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Поширення і стан популяцій Staphylea pinnata L. у Правобережному Лісостепу
с. Біла — північно-західні околиці, Білян- Балтський район: с. Лісничівка — Чор ни чан- ський ліс [15]. Нині це ботанічний заказник сько-Лісничівська лісова дача, розсіяно (KW: загальнодержавного значення у складі регіо- Осадча, 1937) [8]. Там же, кв. 158 Лісничів- нального ландшафтного парку «Дністер»; ського лісництва [27]. Нині це ботанічний за- околиці с. Велика Кісниця, урочище Кри- казник місцевого значення [22]; ве, в лісі («Маєвське лісництво») (KW: Кузне- с. Піщана — західні околиці, лісове урочи- цова, 1948 у [3, 12]). Ймовірно, це місцезнахо- ще Даничеве. Нині це ландшафтний заказник дження, виявлене Г.О. Кузнецовою, ми під- місцевого значення [22]; твердили на північно-західній околиці с. Ве лика с. Гербине — східні околиці, Кішевська лі- Кісниця (KWHA: Шиндер, 2009, 2010). Цей сова дача. Нині це заповідне урочище місце- лінійний локалітет у вигляді 3,0—3,5-кіло- вого значення «Кішево» [22]. метрової дуги розташований по лівому берегу Захарівський район: с. Йосипівка — східні р. Дністер уздовж русла. Координати популяції: околиці, лісове урочище Йосипівська балка. від 48°10'40.43"Пн 28°23'12.92"С до 48°9'24.82"Пн Нині це ландшафтний заказник місцевого зна- 28°26'18.15"С. чення «Шептереди» [22]. ЧЕРКАСЬКА ОБЛАСТЬ Кодимський район: с. Будеї — західні околи- Смілянський район: м. Сміла — околиці [25]. ці, лісове урочище Чабанка. Нині це заповід- М.І. Котов, наводячи цей локалітет у «Флорі не урочище місцевого значення [22]; УРСР», помилково посилається на Д.К. Зе- с. Федорівка — південні околиці, Березів- рова [9]. ський ліс. Нині це ландшафтний заказник міс- Уманський район: м. Умань — околиці (KW: цевого значення [22]. Клопець, 1894 у [3]; KW: Гринь, 1937 у [3]) [8]; Окнянський район: між смт Окни і с. Дов- між с. Паланка і с. Синиця Христинівського жанка, «ліс Сардарова» (KW: Заверуха, 1974 району — Синицький ліс [8, с. 288]; с. Іванів- у [3]) [12]. Ця вказівка, ймовірно, стосується ка — північні околиці (KW: Удра, 1979); «в лісових культур, оскільки в минулому в цій колгоспному лісі поблизу м. Умані, на північ- місцевості були відсутні лісові масиви. ний захід с. Іванівка» [30]. Отже, для Уман- Окрім наведених місцезнаходжень S. pinnata ського району різними авторами наведено де- в Одеській області вид було вказано для ланд- кілька вказівок про зростання тут S. pinnata, шафтного заказника загальнодержавного зна- але припускаємо, що всі вони стосуються од- чення «Савранський ліс» (Савранський р-н) [2] ного локалітету S. pinnata в Синицькому ліс- у [21]. В описах лісорослинних умов цього та ництві. Ймовірно, прикрою помилкою є при- прилеглих лісових масивів, зроблених декіль- в’язка І.Х. Удри своєї знахідки клокички до кома дослідниками [2, 23, 27], ми не знайшли с. Іванівки (замість с. Кочержинці). Села з наз- згадувань про клокичку, тому цей локалітет по- вою «Іванівка» є в Уманському і сусідньому требує підтвердження. Христинівському районах, але вони невеликі, РЕСПУБЛІКА МОЛДОВА розташовані далеко від м. Умані, біля них не- Дубоссарський район: с. Роги — невеликий має великих лісових масивів. Нині S. pinnata гай на вершині наддністрянського схилу, в не- наводять для Уманського району як вид, зник- великій кількості [16]. лий у природі [34]. Кам’янський район: с. Рашків [14, 36]; с. Раш- ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ ків — північні околиці, лісове урочище Бугор- Ананьївський район: с. Байтали — Байта- ня (долина р. Бурякова), кв. 9—13 Рашківського линська лісова дача. Ймовірно, культиген- лісництва [29]; ного походження [16]; там же, кв. 8 (KW: Там же, північно-східні околиці с. Рашків — Білик, 1934) [2, 7, 8]. Нині цей лісовий ма- заліснена балка Глибока Долина, кв. 17, 18, 20 сив — заповідне урочище місцевого значен- Рашківського лісництва [29]. Нині це ландшафт- ня «Байтали» [22]. ний заповідник.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 15 О.І. Шиндер
підтвердження. З огляду на особливості гео- Cherkasy графічного поширення клокички на терито- Vinnytsia рії Правобережного Лісостепу, можна про- стежити два ймовірні міграційні шляхи роз- селення виду із Середнього Придністров’я: широтний — уздовж Центральнопридніпров- ської височинної області (локалітети в Сини- Kropyvnytskyi цькому лісі та околицях м. Сміли) та меридіо- нальний — через верхів’я р. Мурафи у напрямку Верхнього Побужжя (локалітети в Барському 1 та Янівському лісництвах). З огляду на відсут- ність відомих прибузьких місцезна ходжень ви- 2 ду північніше м. Ладижин і наявність північні- ше м. Вінниці борових ландшафтів («Лісосте- Chisinau пові Полісся»), навряд чи вид поширювався Картосхема поширення Staphylea pinnata L. у Право- долиною р. Південний Буг. бережному Лісостепу: 1 — локалітети; 2 — державний Відомості про стан природних популяцій кордон S. pinnata на території Правобережного Лісо- Distribution of Staphylea pinnata L. in the Right-Bank of степу в літературних джерелах відсутні. Лише Forest-Steppe: 1 — localities; 2 — state border П.С. Погребняк, описуючи нове місцезнахо- дження виду у Верхньому Побужжі, вказував, Рибницький район: с. Вихватинці [14, 36]; що було виявлено декілька десятків особин с. Строїнці — північно-західні околиці, лі- S. pinnata на площі 2-3 га в молодому дерево- сове урочище Калагур, кв. 23, 25, 26, 28, 29, стані на місці вирубки [20]. 32—34 Рашківського лісництва [29]. Детальніше описано інтродукційні популяції Таким чином, на сьогоднішній день у Пра- S. pinnata в умовах ex situ в культурфітоценозах вобережному Лісостепу зафіксовано 28 лока- ботанічних установ за межами природного по- літетів S. pinnata, з них 23 — на території Укра- ширення виду. У Національному ботанічному їни (рисунок). Як зазначено вище, деякі з цих саду імені М.М. Гришка НАН України інт- місцезнаходжень мають або можуть мати куль- родукційні популяції виду сформувалися на тигенне походження. Більшість локалітетів зо- ботаніко-географічних ділянках «Ліси рівнин- середжені у південно-західній частині Пра- ної частини України» та «Кавказ», але для осо- вобережного Лісостепу — близько до Дніст- бин виду в цих умовах характерне переважно ровського міграційного коридору. У світлі су- вегетативне розмноження [12, 13]. У дендро- часних відомостей про поширення виду, ми не парку «Олександрія» НАН України сформу- можемо підтвердити мікродиз’юнкцію між се- валася інтродукційна повностанова популяція у редньопридністровським і кодимсько-тилі гуль - порушеній віковій діброві. З висаджених у 1971 ським районами зростання, вказану Ю.Д. Клео- році 10 особин завдяки успішній акліматизації повим [8]. Деякий розрив між існуючими ло- за 35 років сформувалася середньочисельна по- калітетами спостерігається західніше гирла вностанова інтродукційна популяція, в якій у р. Мурафа (Могилів-Подільський р-н), але, 2007 р. нараховувалося 437 особин генератив- ймовірно, це пояснюється недостатнім фло- ного походження на площі 0,6 га. Середня по- ристичним вивченням території. Звертає увагу пуляційна щільність — 7 особин на 4 м2 [5, 6]. острівне розташування локалітетів S. pinnata у Наводимо опис умов місцезростань і стану Барському, Янівському та Синицькому ліс- популяцій S. pinnata у виявлених нами при- ництвах і в околицях м. Сміли. Всі вони були родних та культигенних місцезнаходженнях у виявлені понад 50 років тому і потребують придністровській частині Східного Поділля.
16 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Поширення і стан популяцій Staphylea pinnata L. у Правобережному Лісостепу
1. Чернівецький район, південно-східні око- (з.к. — 0,8) сформований Quercus robur (вік — лиці с. Пелинівка, по межі кв. 22 і 23 Моїв- близько 60 років). Густий чагарниковий ярус ського лісництва. Популяція S. pinnata при- представлений насадженнями Cornus mas L. і урочена до міжквартальної просіки у грабовій S. pinnata. Останній тяжіє до просік по краю діброві і вздовж неї витягнута на 450 м між ви- виділу. Обидва види формують добре вираже- рубкою з південного боку та ясеновим серед- ний самосів. Максимальна популяційна щіль- ньо-старим деревостаном — з північного. Осо- ність S. pinnata — 27 генеративних і понад 80 пре- бини S. pinnata трапляються на відстані до генеративних особин на 100 м2. 20—25 м углиб масиву від просіки. 1-й ярус на 3. Піщанський район, ліс Гарячківська дача, ділянці (з.к. — 0,8—0,9) формує Quercus robur кв. 13 Піщанського лісництва. S. pinnata вияв- L. (вік 60—70 років, зрідка — до 100 років), 2-й лено на краю невеликої галявини в грабовій ярус — Acer platanoides L. з участю A. campestre діброві природного походження. У деревоста ні L., A. pseudoplatanus L., Carpinus betulus L., Fra- навколо галявини домінує Quercus robur (вік — xinus excelsior L., Malus sylvestris (L.) Mill. та Ul- 90—100 років) з участю Acer campestris, A. pla- mus laevis Pall. Поруч один з виділів зайнятий tanoides L., A. pseudoplatanus, Carpinus betulus, культурами Robinia pseudoacacia L. У чагарни- рідше — Quercus petraea (Matt.) Liebl. та Sorbus ковому ярусі домінує S. pinnata з участю Acer torminalis (L.) Crantz. У травостої на галявині tataricum L., Cornus sanguinea L., Crataegus mo- (п.п. — 100 %) домінує Phalacroloma an nuum (L.) nogyna Jacq. s.l., Euonymus europaeus L., E. ver- Dumort. з участю інших синантропних видів. rucosus Scop., Ligustrum vulgare L., Sambucus Кур тина S. pinnata має розміри 6 × 5 м. У ній nigra L. та Viburnum lantana L. У досить густому відзначено 8 імматурних, 4 віргінільних та 11 мо- підрості трапляються види роду Acer, Carpinus лодих генеративних (віком до 10 років) осо- betulus, Ce ra sus avium (L.) Moench, Crataegus бин виду. monogina i S. pinnata, подекуди — Rubus caesius 4. Там же, кв. 32 Піщанського лісництва. L. Трав’яний ярус (п.п. — 60—90 %) формують Інтродукційну популяцію S. pinnata виявлено Aegopodium podagraria L., Arctium lappa L., Che- у складі лісових культур біля південно-схід- lidonium majus L., Convallaria majalis L., Galium ного краю масиву, обабіч просіки. У дерево- aparine L., Geum urbanum L., Mycelis muralis (L.) стані (вік — 30—40 років, з.к. — 0,8—1,0) пере- Dumort., Polygonatum odoratum (Mill.) Druce, важають Quercus robur та Carpinus betulus з Urtica dioica L., Veronica chamaedrys L., Viola участю Acer campestre, A. pseudoplatanus і Tilia suavis M.Bieb. тощо. В місцях найбільшої cordata Mill. Розріджений чагарниковий ярус щільності зростання на 100 м2 нараховується формує S. pinnata. У негустому підрості пред- до 15 імматурних, 60 віргінільних і 20 генера- ставлені види роду Acer, Fraxinus excelsior та тивних особин S. pinnata. Найгустіший 3—6-річ- Quercus robur. Трав’яний покрив на ділянці ний підріст виду спостерігається безпосеред- практично відсутній. Понад 30 генеративних ньо обабіч просіки (до 15 прегенеративних особин S. pinnata 18—20-річного віку ростуть у особин на 1 м2). декількох рядах деревостану, ймовірно, їх під- Поруч у цьому самому масиві розташова- саджували на місця випаду молодих дерев. На не заповідне урочище «Моївське» (кв. 23, ви- ділянці розміром 80 × 25 м сформувалася мо- діл 5 Моївського лісництва). Для поліпшен- лода інтродукційна популяція клокички, у ня охорони популяції S. pinnata описану ді- складі якої відзначено 43 імматурних, 31 віргі- лянку слід об’єднати з існуючим заповідним нільну і 21 молоду генеративну (віком до 10— урочищем. 12 років) особини виду. На квітучих особинах 2. Ямпільський район, південно-східні око- S. pinnata спостерігається невелика кількість лиці с. Безводне. S. pinnata виявлено на виді- малоквіткових суцвіть, ймовірно, через сильне лі лісових культур з південно-східного краю затінення. З часом ця популяція може зник- кв. 75 Моївського лісництва. Деревний ярус нути або переміститися на узлісся масиву.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 17 О.І. Шиндер
5. Ямпільський район, північно-західні око- Значно менш численні локуси S. pinnata роз- лиці с. Велика Кісниця. Популяція S. pinna- сіяно розташовані по днищу долини р. Дніс- ta приурочена до вирівняного лівого берега тер на відстані до 2—3 км у напрямку с. Вели- р. Дністер і простежена нами на відстані 3,5 км ка Кісниця. Окремі клокичкові куртини у від її початку (на відстані 1 км від північного складі переважно 2—5 генеративних особин краю с. Велика Кісниця). Загальна площа, на розсіяно трапляються по краю молодих наса- якій зростає S. pinnata, у проміжку між рус- джень Elaeagnus angustifolia L., Pinus nigra J.F. Ar- лом р. Дністер і нижньою частиною Наддніст- nold, Robinia pseudoacacia, якими густо заса- рянських схилів, становить 50 га. Місцезрос- джено цю місцевість, і заростей Prunus stepposa тання виду приурочені до лісових та узлісних Kotov. У трав’яному ярусі чагарниково-де- угруповань, а популяція складається з бага- ревних насаджень, крім синантропних видів, тьох локусів. Найпівнічніший локус розмі- часто трапляються Asparagus verticillatus L., ром близько 200 × 100 м розташований у ниж- Euphorbia klokovii Dubovik та E. valdevilloso- ній частині каньйону, прорізаного в товщі carpa Arvat & Nyár. Порівняно великий локус вапнякових порід струмком, який впадає в S. pinnata виявлено на відстані 1,5 км північні- р. Дністер. Більшість особин S. pinnata зрос- ше с. Велика Кісниця у невеликому гаї (90 × тають під наметом кленово-дубового дерево- × 40 м) Ulmus laevis (віком 35—40 років, з.к. — стану. Ґрунтовий покрив на ділянці добре 0,9) з незначною участю Salix alba. У густому зволожений і вкритий великою кількістю вап- чагарниковому ярусі гаю домінує Prunus step- някових брил. Деревостан (з.к. — 0,9) фор- posa з участю Cornus sangwinea та Euonymus eu- мує Quercus robur (участь 7; вік — близько ropaeus. S. pinnata зростає переважно по краю 40 років) з участю Fraxinus excelsior (2) та Acer цього гаю. На 100 м2 відзначено в середньому platanoides (1). У розсіяному підліску, крім до 12 генеративних особин виду. Загалом у ве- домінуючого S. pinnata, відзначено Acer tata- ликокісницькій популяції клокички в серед- rica та поодинокі осо бини інших видів. У ньому на 100 м2 налічується 2 імматурні, 3 вір- трав’яному ярусі (п.п. — до 60 %) домінує Ae- гінільні та 6 генеративних особин. Низька усе- gopodium podagraria з участю Brachypodium syl- реднена популяційна щільність пояснюється vaticum (Huds.) P.Beauv., Galium aparine, Gle- тим, що в межах популяції локуси S. pinnata choma hederacea L., Lamium maculatum (L.) L., трапляються переважно дуже розсіяно у вто- Parietaria officinalis L. та інших видів. Най- ринних і штучних угрупованнях, в яких через більша популяційна щільність S. pinnata — загущеність чагарникового ярусу вид не фор- до 35 імматурних, 16 віргінільних і 9 генера- мує густого самосіву. тивних особин на 100 м2. Ближче до русла Таким чином, усі досліджені природні та р. Дністер у деревостані домінує Ulmus laevis, культигенні популяції S. pinnata повностанові під яким S. pin nata не росте. У середній час- та зрілі. В таблиці наведено середні показни- тині каньйону його днище вкриває грабовий ки вікової структури описаних популяцій деревостан, під яким S. pinnata трапляється виду. Їх вікові спектри дуже відрізняються, розсіяно у підліску разом із Cornus mas, Euo- що спричинено варіабельністю стратегій ге- nymus europaeus та Sambucus nig ra. Густий неративного розмноження виду у різних міс- трав’яний покрив формує Equisetum telmateia цезростаннях. Умовно базовий онтогенетич- Ehrh. Поодинокі, переважно генеративні, осо- ний спектр (складений за результатами дослі- бини S. pinnata трапляються також по кру- дження лише 5 популяцій різного походжен- тосхилу над лівою стіною каньйону. Рослин- ня) має вирівнений характер, що характерно ний покрив тут представлений криволіссям, для зрілих популяцій [31]. Найбільшою щіль- сформованим Quercus pubescens Willd. У гус- ністю підросту відзначаються популяції та їх тому підліску екотонного характеру перева- локуси у добре освітлених умовах — по краю жають Cornus mas і C. sanguinea L. деревостанів та за низької конкуренції з боку
18 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Поширення і стан популяцій Staphylea pinnata L. у Правобережному Лісостепу
інших чагарникових видів, що узгоджується з тигенні популяції. Подекуди рослини S. pin- твердженням про екотонний характер місце- nata висаджували не лише в лісових масивах, а зростань виду [12]. і в полезахисних смугах, про що свідчать збо- За чисельністю досліджені популяції відріз- ри: «Вінницька обл., окол. с. Безводне, в лісо- няються. Так, у найменшій із виявлених — по- посадці» (KWHA: Мороз, 1969); «Кіровоград- пуляції № 3 (ліс Гарячківська дача) було ви- ська обл., Долинський район, с. Веселі Боко- явлено лише 25 різновікових особин. Однак веньки. Полезахисна смуга» (KW: Гринь, 1949). у цьому масиві можуть бути виявлені й інші Отже, використання клокички в лісомеліора- природні місцезростання S. pinnata. Загалом тивних цілях на півдні Лісостепу більш ніж більшість досліджених популяцій — локальні 100 років [9, 16] є успішним прикладом неці- і мало- або середньочисельні. До складу вели- леспрямованого збереження рідкісного виду в кої популяції S. pinnata з околиць с. Велика межах ареалу. Кісниця входять тисячі різновікових особин Більшість локалітетів S. pinnata у Східному виду. Ймовірно, це найбільша популяція виду Поділлі перебувають у межах природно-запо- в регіоні та одна з найбільших в Україні. відного фонду, особливо це стосується Одесь- Досить повно у літературних джерелах ви- кої області, де практично всі місцезнаходжен- світлено особливості популяцій S. pinnata у за- ня виду охороняються на заповідних терито- хідному регіоні України. Найбільша популяція ріях. Острівні локалітети клокички на півночі виду у Закарпатті (заказник «Юлівська гора») Східного Поділля і Середнього Придніпров’я має площу 0,4 га. В її складі відзначено 855 осо- в разі підтвердження їх існування потребують бин, із них 178 генеративних [28]. Площа по- заповідання. пуляцій клокички у Буковинському Прикар- Для поліпшення охорони досліджених на- патті та Прут-Дністровському межиріччі — від ми популяцій S. pinnata доцільно розширити 1,8 до 15,0 га, а їх базовий спектр має різко ви- територію заповідного урочища «Моївське» у ражений лівосторонній характер. Різко ліво- Чернівецькому районі Вінницької області та сторонній віковий спектр вказано і для попу- надати природоохоронний статус урочищу ляції S. pinnata в заказнику «Чапля» (Ка м’я нець- Криве в околицях с. Велика Кісниця Ямпіль- Подільський р-н Хмельницької обл.) [12, 13]. ського району. Для східноподільських популяцій виду харак- терна загалом значно менша інтенсивність на- Середня вікова структура природних (№ 1, 3, 5) сіннєвого розмноження, що, ймовірно, по в’я- і культигенних (№ 2, 4) популяцій Staphylea pinnata зано із сухішим кліматом у Правобережному у придністровській частині Східного Поділля Лісостепу. Чисельність досліджених нами по- The average age structure of natural (N 1, 3, 5) пуляцій загалом менша, ніж у більш західних and cultiogenic (N 2, 4) populations of Staphylea pinnata місцезнаходженнях, особливо це стосується in the Transdniest rian part of Eastern Podillya популяцій клокички, віддалених від долини Площа Вікові групи Загальна чисельність р. Дністер. Популяція S. pinnata в околицях № площад- генеративних с. Велика Кісниця перебуває в умовах, близь- 2 ки, м im, % v, % g , % особин, екз. ких до оптимальних для зростання виду і під- тримання високої популяційної чисельності. 1 100 51,2 26,8 22,0 Близько 600 Щодо популяцій S. pinnata у лісових культу- 2 100 24,3 43,2 32,4 До 300 рах з участю Quercus robur, то їх вікова структу- 3 30 35,1 16,9 48,0 11 ра подібна до такої у природних популяцій. 4 100 44,9 32,7 22,4 Понад 50 5 100 18,2 27,3 54,5 До 2000 Клокичка, як і інші лісові види, котрі вико- Базовий спектр 34,8 29,4 35,8 ристовують у лісонасадженнях у межах ареалу, утворює за оптимальних умов помірний або Примітка: im — імматурні особини; v — віргінільні; рясний самосів, формуючи повностанові куль- g — генеративні.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 19 О.І. Шиндер
Висновки флори: проблеми збереження і раціонального ви- користання. Репродуктивна здатність рослин як У Правобережному Лісостепу зафіксовано 28 ло- основа їх збереження і поширення в Україні: тези калітетів S. pinnata, деякі з них мають або мо- конф. (Львів, 2004). — С. 104—105. жуть мати культигенне походження. Острівні 6. Калашникова Л. Пространственная структура инт- місцезнаходження виду у Барському, Янів- родукционной ценопопуляции Staphylea pinnata L. ському та Синицькому лісництвах і околицях в дубраве дендропарка «Александрия» НАН Ук- м. Сміли потребують підтвердження. раины / Л. Калашникова // Вісн. КНУ. Сер. Інтро- дукція та збереження рослинного різноманіття. — Досліджені нами природні та культигенні 2007. — № 12—14. — С. 31—33. популяції S. pinnata у придністровській части- 7. Клеопов Ю.Д. Ботаніко-географічні етюди. 1. Про ні Східного Поділля повностанові та зрілі, пе- нові знахідки Euonimus nana M.B. і Coronilla elegans реважно локальні. Їх умовно базовий онтоге- Panc. в УРСР / Ю.Д. Клеопов // Журн. Ін-ту бота- нетичний спектр має вирівнений характер на ніки АН УРСР. — 1938. — № 17 (25). — С. 137—165. 8. Клеопов Ю.Д. Анализ флоры широколиственных відміну від онтогенетично молодих популяцій лесов европейской части СССР / Ю.Д. Клеопов. — виду в західних регіонах України, що, ймовір- К.: Наук. думка, 1990. — 352 с. но, спричинено сухішим кліматом Правобе- 9. Котов М.І. Родина Клокичкові — Staphyleaceae режного Лісостепу. Досліджена популяція ви- DC. / М.І. Котов // Флора УРСР. — К.: Вид-во АН ду в околицях с. Велика Кісниця має площу УРСР, 1955. — Т. 7. — С. 204—208. 10. Кузнецова Г.О. Флора і рослинність Середнього При- близько 50 га і, ймовірно, є однією з найбіль- дністров’я та можливості використання їх в народ- ших в Україні. Встановлено, що в умовах лісо- ному господарстві охрана: Дис … канд. биол. наук: вих культур з участю Quercus robur на півдні 03.00.05. / Г.О. Кузнецова. — К., 1953. — 486 с. Східного Поділля S. pinnata формує повноста- 11. Марківська Л.В. Оновлений список рідкісних ви- нові популяції культигенного походження. дів рослин, занесених до Червоної книги України / Л.В. Марківська, А.А. Куземко / Літопис природи Для поліпшення охорони S. pinnata у пів- НПП «Кармелюкове Поділля». — Чечельник, 2015. — денній частині Східного Поділля доцільно Т. 3. — С.68—69. роз ширити територію існуючого заповідного 12. Мельник В.И. Реликт неогеновых лесов клекачка уро чища «Моївське» у Чернівецькому районі перистая (Staphylea pinnata L.) в Украине / В.И. Мель- Він ницької області та надати природоохо- ник // Интродукция и акклиматизация растений. — 1995. — Вып. 23. — С. 23—29. ронний статус урочищу Криве в околицях 13. Мельник В.И. Редкие виды флоры равнинных ле- с. Велика Кісниця Ямпільського району. сов Украины / В.И. Мельник. — К.: Фитосоцио- центр, 2000. — 212 с. ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 14. Монтрезор В. Обозрение растений, входящих в со ставъ флоры губерний Киевского учебного ок- 1. Балковський Б.Е. Матеріали для флори Поділля / руга: Киевской, Подольской, Волынской, Черни- Б.Е. Балковський // Журн. Ін-ту ботаніки АН говской и Полтавской (Продолжение) / В. Монт- УРСР. — 1939. — № 23 (31). — С. 65—80. резор // Записки Киев. о-ва естествоиспытате- 2. Гринь Ф.О. Дубові та широколистяно-дубові ліси / лей. — К., 1887. — Т. 8, вып. 2. — С. 185—288. Ф.О. Гринь / Рослинність УРСР. Ліси / За ред. 15. Орлов А.А. Антропогенные изменения раститель- Є.М. Брадіс. — К.: Наук. думка, 1971. — С. 194—327. ного покрова Центральной Подолии и его охрана: 3. Деревенко Т.О. Staphylea pinnata L. (клокичка пе- Дис … канд. биол. наук: 03.00.05. / А.А. Орлов. — риста) у Буковинському Передкарпатті і Прут- К., 1985. — 282 с. Дністровському межиріччі: Дис … канд. біол. наук: 16. Пачоский И. Описание растительности Херсонской гу- 03.00.05 / Т.О. Деревенко. — Чернівці, 2004. — 161 с. бернии. 1. Леса / Й. Пачоский. — Херсон: Тип. С.Н. Оль- 4. Дідух Я.П. Види флори — можливі кандидати до ховикова и С.А. Ходушина, 1915. — LXVI + 203 c. виключення із списку «Червоної книги України» / 17. Пачоский Й. Очерки флоры окрестностей г. Ума- Я.П. Дідух // Рідкісні рослини і гриби України та ни Киевской губернии / Й. Пачоский. — К.: Тип. прилеглих територій: реалізація природоохорон- Кушнерова И.Н. и Ко., 1887. — 67 с. них стратегій: матеріали 4-ї конф. — К.: Паливо- 18. Поггенполь В.А. Результаты фитофенологических да А.В., 2016. — С. 16—18. наблюдений над фазами развития дикорастущих 5. Драган Г.І. Новий локалітет клокички перистої на и культурных растений в Царицыном саду и на Придніпров’ї / Г.І. Драган // Біорізноманітність полях Земледельческого училища в городе Умани,
20 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Поширення і стан популяцій Staphylea pinnata L. у Правобережному Лісостепу
Киевской губ. / В.А. Поггенполь. — Одесса: Тип. 33. Чопик В.И. Редкие и исчезающие растения Украи- Юж.-Рус. о-ва печат. дела, 1896. — 74 с. ны / В.И. Чопик. — К.: Наук. думка, 1978. — 216 с. 19. Погребняк П.С. Лісорослинні умови Поділля / 34. Чорна Г.А. Рідкісні види Уманського району Чер- П.С. Погребняк // Пр. ВНДІ лісового госп. та аг- каської області / Г.А. Чорна, А.А. Куземко, І.П. Ді- ролісомел. (Харків). — 1931. — Вип. 10. — С. 3—120. денко // Біорізноманіття: теорія, практика та ме- 20. Погребняк П.С. Нове природне місцезнаходження тодичні аспекти вивчення у загальноосвітній та ви- клокички (Staphylea pinnata L.) в басейні Півден- щій школі (матеріали конф.). — Полтава, 2010. — ного Бугу / П.С. Погребняк // Доп. АН УРСР. — С. 220—222. 1951. — № 2. — С. 93—94. 35. Шиндер О.І. Флора Мурафських товтр (Східне По- 21. Попова О.М. Судинні рослини Одеської області з ділля): Дис … канд. біол. наук: 03.00.05 / О.І. Шин- Червоної книги України, Світового та Європей- дер. — К., 2012. — 301 с. ського червоних списків / О.М. Попова // Вісн. 36. Шмальгаузен И. Флора Юго-Западной России / ОНУ. — 2002. — Т. 7, вип. 1. Біологія. — С. 278—290. И. Шмальгаузен. — К.: Тип. С.В. Кульженко, 1886. — 22. Попова О.М. Види рослин з «Червоної книги Ук- XLVIII + 783 с. раїни» на заповідних територіях Одещини (допо- 37. Meusel H. Vergleichende chorologie der Zentraleuro- внення та уточнення) / О.М. Попова // Рослин- päischen Flora. Bd. 2: Text und Karten / H. Meusel, ний світ у Червоній книзі України: впровадження E. Jäger, S. Rauschert, E. Weinert. — Jena: V.G. Fischer Глобальної стратегії збереження рослин: (матеріали Verlag, 1978. — 418+421 S. 2-ї конф.) — К.: Паливода А.В., 2012. — С. 276—279. 38. The Plant List. — [Електронний ресурс]. — Режим 23. Потапенко Г.І. Нарис рослинності Савранського доступу: http://www. theplantlist.org/ лісу / Г.І. Потапенко // Тр. Одес. держ. унів. Сер. Рекомендував В.І. Мельник біологія. — 1937. — Т. 2. — С. 271—299. Надійшла 01.12.2017 24. Реєстр природно-заповідного фонду Вінницької області / За заг. ред. О.Г. Яворської. — Вінниця, REFERENCES 2005. — 52 с. 25. Рогович А. Обозрение семенных и высших споро- 1. Balkovskyj, B. (1939), Materialy dlja flory Podillja вых растений, входящих в состав флоры губерний [Materials for the Flora of Podolia]. Zhurn. I-tu. bo- Киевского учебного округа: Волынской, Подоль- taniky AN URSR [Journ. Institute Bot. AS of the ской, Киевской, Черниговской и Полтавской / А. Ро- USSR], N 23 (31), pp. 65—80. гович. — К.: Унив. тип., 1869. — 308 с. 2. Gryn, F. (1971), Dubovi ta shyrokolystjano-dubovi lisy 26. Розробка проекту просторових елементів екомере- [Oak and broadleaf oak forests]. / Roslynnist URSR. жі Вінницької області. Звіт НДР / кер. М.М. Фе- Lisy [Vegetation of the Ukrainian SSR. Forests]. Kyiv: дорончук. — [на правах рукопису]. — К., 2004. — Naukova dumka, pp. 194—327. 66 с. 3. Derevenko, T. (2004), Staphylea pinnata L. (klokychka 27. Савченко-Погребняк З.Ф. Горный дуб (биология и perysta) u Bukovynskomu Peredkarpatti i Prut-Dnist- способы разведения) / З.Ф. Савченко-Погреб- rovskomu mezhyrichchi [Staphylea pinnata L. in the Bu- няк. — К.: Изд-во АН УРСР, 1955. — 142 с. kovinian Precarpathians and the Prut-Dniester Upland]: 28. Стойко С.М. Кущі й дерева / С.М. Стойко, Л.І. Міл- Diss … kand. biol. nauk: 03.00.05. Chernivci, 161 p. кіна, Л.О. Тасєнкевич, О.О. Кагало / Раритетний 4. Diduh, Ja. (2016), Vydy flory — mozhlyvi kandydaty фітогенофонд західних регіонів України / За ред. do vykljuchennja iz spysku Chervonoji knygy Ukraji- С.М. Стойка та ін. — Львів: Ліга-Прес, 2004. — ny [Species of flora — potential candidates for exclu- С. 153—173. sion from the list of the Red Data Book of Ukraine]. 29. Тищенкова В.С. Флористические раритеты Украи- Ridkisni roslyny i gryby Ukrajiny ta pryleglyh teryto- ны в «Петрофильном комплексе Рашково» / rij: rea lizacija pryrodoohoronnyh strategij [Rare plants В.С. Тищенкова // Актуальні проблеми ботаніки and mushrooms of Ukraine and adjoining territori- та екології (матеріали конф.) — Тернопіль, 2009. — es: implementation of nature conservation strategies]. С. 86—87. Kyiv, pp. 16—18. 30. Удра И.Ф. Cornus mas (Cornaceae) на Украине — 5. Dragan, G. (2004), Novyj lokalitet klokychky perystoji реликт третичных лесов / И.Ф. Удра // Ботан. na Prydniprovji [New localization of Staphylea pinnata журн. — 1984. — Т. 69, № 1. — С. 33—42. at the Dnieper Region]. Bioriznomanitnist flory: prob- 31. Уранов А.А. Классификация и основные черты раз- lemy zberezhennja i racionalnogo vykorystannja. Re- вития популяций многолетних растений / А.А. Ура- produktyvna zdatnist roslyn jak osnova jih zberezhen- нов, О.В. Смирнова // Бюл. МОИП. Отд. Биол. — nja i poshyrennja v Ukrajini [Biodiversity of flora: prob- 1969. — Вып. 74, № 1. — С. 119—134. lems of conservation and rational use. Reproductive 32. Червона книга України. Рослинний світ / За. ред. ability of plants as a basis for their preservation and dis- Я.П. Дідуха. — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — 900 с. tribution in Ukraine]. Lviv, pp. 104—105.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 21 О.І. Шиндер
6. Kalashnykova, L. (2007), Prostranstvennaja struktura of the Kherson province. 1. Forests]. Herson, LXVI + yntrodukcyonnoj cenopopuljacyy Staphylea pinnata L. 203 p. v dubrave dendroparka «Aleksandryja» NAN Ukrajiny 17. Pachoskij, J. (1887), Ocherki flory okrestnostej g. Um- [Spatial structure of the introducing population of Sta- ani Kievskoj gubernii [Essays on the flora of the envi- phylea pinnata L. in the dwarf of the Olexandria Arbo- rons of Uman city, Kyiv province]. Kyiv, 67 p. retum of the NAS of Ukraine]. Herald Kyiv. Nat. Univ. 18. Poggenpol, V. (1896), Rezultaty fytofenologycheskyh na- Ser. Introduction and conservation of plant diversity, bljudenyj nad fazamy razvytyja dykorastushhyh y kul- N 12—14, pp. 31—33. turnyh rastenyj v Carycynom sadu y na poljah Zem le del- 7. Kleopov, Ju. (1938), Botaniko-geografichni etjudy. 1. Pro cheskogo uchylyshha v gorode Umany, Kyevskoj gub. novi znahidky Euonimus nana M.B. i Coronilla ele- [Results of phytopenological observations on the phas- gans Panc. v URSR. [Botanical and geographic sket- es of development of wild and cultivated plants in the ches. 1. About the new finds of Euonimus nana M.B. Tsaritsyn garden and fields of the Agricultural College in and Coronilla elegans Panc. in the Ukrainian SSR]. the city of Uman, the Kyivan province]. Odesa, 74 p. Zhurn. I-tu. botaniky AN URSR [J. Institute Bot. of 19. Pogrebnjak, P. (1931), Lisoroslynni umovy Podillja AS of the USSR], N 17 (25), pp. 137—165. [Forest and plant conditions of Podolia]. Praci VNDI 8. Kleopov, Ju. (1990), Analyz flory shyrokolystvennyh LGA [Proceed. of the Sc. Res. Inst. of Forestry and Land lesov evropejskoj chasty SSSR. [Analysis of flora of Reclamation]. Harkiv, vol. 10, pp. 5—120. broad-leaved forests of the European part of the USSR]. 20. Pogrebnjak, P. (1951), Nove pryrodne misceznaho- Kyiv: Naukova dumka, 352 p. dzhennja klokychky (Staphylea pinnata L.) v basejni 9. Kotov, M. (1955), Rodyna Klokychkovi — Staphyleaceae Pivdennogo Bugu [New natural location of the Sta- DC. [Family Staphyleaceae DC.]. Flora URSR [Flo- phylea pinnata L. in the basin of the Southern Bug]. ra of the Ukrainian SSR]. Kyiv: AS URSR, vol. 7, Dopovidi AN URSR [Reports of the AS of the USSR], pp. 204—208. N 2, pp. 93—94. 10. Kuznecova, G. (1953), Flora i roslynnist Serednogo 21. Popova, O. (2002), Sudynni roslyny Odeskoji oblasti z Pry dnistrovja ta mozhlyvosti vykorystannja jih v nar- Chervonoji knygy Ukrajiny, Svitovogo ta Jevropejskogo odnomu gospodarstvi ohrana [Flora and vegetation of Chervonyh spyskiv [Vascular Plants of the Odessa Region Middle Transdnistria and the possibility of using them in the Red Data Book of Ukraine, European and World in the National economy]: Diss … kand. biol. nauk: Red Lists]. Visnyk Odeskogo Nac. univ. Ser. Biol. [Bul. of 03.00.05. Kyiv, 486 p. Odessa Nat. Univ. Ser. Biol.], vol. 7, N 1, pp. 278—290. 11. Markivska, L. and Kuzemko, A. (2015), Onovlenyj spy- 22. Popova, O. (2012), Vydy roslyn z Chervonoji knygy Uk- sok ridkisnyh vydiv roslyn, zanesenyh do Chervonoji rajiny na zapovidnyh terytorijah Odeshhyny. [Species knygy Ukrajiny [An updated list of rare plant species of plants from the Red Data Book of Ukraine in the included in the Red Data Book of Ukraine]. Litopys protected areas of the Odesa region]. Roslynnyj svit u pryrody NPP «Karmeljukove Podillja» [Chronicle of Chervonij knyzi Ukrajiny: vprovadzhennja Globalnoji Nature of the Karmelyuk Podillya National Park]. strategiji zberezhennja roslyn [Plants world in the Red Chechelnyk town, vol. 3, pp. 68—69. Book of Ukraine: Implementation of the Global Strate- 12. Melnyk, V. (1995), Relikt neogenovyh lesov klekachka gy for Plant Conservation]. Kyiv, pp. 276—279. peristaja (Staphylea pinnata L.) v Ukrajine [The relic 23. Potapenko, G. (1937), Narys roslynnosti Savranskogo of the Neogene woods Staphylea pinnata L. in Ukraine]. lisu. [Essay on the vegetation of the Savrans forest]. Introdukcija i akklimatizacija rastenij [Introduction and Trudy Odes. derz. univ. Ser. Biol. [Works of Odessa acclimatization of plants], N 23, pp. 23—29. Univ. Ser. Biol.], vol. 2, pp. 271—299. 13. Melnyk, V. (2000), Redkye vydy flory ravnynnyh lesov 24. Javorska, O. (ed.) (2005), Rejestr pryrodno-zapovid- Ukrajiny [Rare species of the flora of the plain forest of nogo fondu Vinnyckoji oblasti. [Register of the Nature Ukraine]. Kyiv, 212 p. Reserve Fund of Vinnytsia Region]. Vinnycja, 52 p. 14. Montrezor, V. (1887), Obozrenie rastenij, vhodjashhyh 25. Rogovych, A. (1869), Obozrenie semennyh i vysshyh v sostav flory gubernij Kievskogo uchebnogo okruga. sporovyh rastenij, vhodjashhyh v sostav flory gubernyj [Review plants that are part of the flora of the prov- Kievskogo uchebnogo okruga [Review of seed and inces of Kyiv educational district]. Bull. Kyiv. Soc. higher spore plants that form part of the flora of the Natur., vol. 8, N 2, pp. 185—288. provinces of the Kyiv academic district]. Kyiv, 308 p. 15. Orlov, A. (1985), Antropogennыe izmenenija ras ti tel- 26. Fedoronchuk, M. (ed.) (2004), Rozrobka proektu pro- nogo pokrova Centralnoj Podolyy i ego ohrana [An- storovyh elementiv ekomerezhi Vinnyckoji oblasti. Zvit thropogenic changes in the plant cover of the Central NDR [Development of the project of spatial elements Podillja area and its protection]: Diss … kand. biol. of the econet of the Vinnytsia region] [manuscript]. nauk: 03.00.05. Kyiv, 282 p. Kyiv, 66 p. 16. Pachoskyj, Y. (1915), Opysanye rastytelnosti Herson- 27. Savchenko-Pogrebnjak, F. (1955), Gornyj dub. [Moun- skoj gubernyy. 1. Lesa. [Description of the vegetation tain oak]. Kyiv: AS URSR, 142 p.
22 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Поширення і стан популяцій Staphylea pinnata L. у Правобережному Лісостепу
28. Stoyko, S., Milkina, L., Tasyenkevych, L. and Kaha- местообитаний и популяционные особенности вида в lo, O. (2004), Kushchi i dereva [Trees and shrubs]. новых локалитетах на юге Восточного Подолья. Rarytetnyj fitogenofond zahidnyh regioniv Ukrajiny Материал и методы. Полевые исследования прове- [Protected Vascular Plants of Western Regions of дены в 2008—2016 гг. в приднестровской части Вос- Ukraine]. Lviv: Liha-Pres, pp. 153—173. точного Подолья на территории Винницкой области. 29. Tyshhenkova, V. (2009), Florystycheskye rarytety Ukra- Результаты. По литературным и гербарным источ- jiny v “Petrofylnom komplekse Rashkovo” [Floristic ra- никам и результатам собственных исследований в Пра- rities of Ukraine in the Petrophytic complex of Rash- вобережной Лесостепи обобщены хорологичес кие осо- kovo]. Aktualni problemy botaniky ta ekologiji [Actual бенности S. pinnata в регионе. Обнаружены 2 новых и problems of botany and ecology]. Ternopil, pp. 86—87. подтверждено 1 известное местонахождение S. pin na- 30. Udra, Y. (1984), Cornus mas (Cornaceae) na Ukraine — ta. Исследованы условия местообитаний и состояние re lykt tretichnyh lesov. [Cornus mas (Cornaceae) in Uk- 3 естественных и 2 культигенных популяций вида в raine — a relic of tertiary forests]. Botan. zhurn. [Bot. J.], приднестровском части Восточного Подолья. vol. 69, N 1, pp. 33—42. Выводы. На территории Правобережной Лесосте- 31. Uranov, A. and Smirnova, O. (1969), Klassifikacija i osnov- пи выявлены 28 локалитетов S. pinnata. Часть из них nye cherty razvitija populjacij mnogoletnih rastenij [Clas- имеют культигенное происхождение. Четыре локали- sification and basic features of the development of peren- тета являются островными и нуждаются в подтверж- nial plant populations]. Bjul. MOIP. Otd. Biol. [Bul. of дении. Исследованные популяции S. pinnata полно- Moscow Soc. of Natur. Biol.], vol. 74, N 1, pp. 119—134. членные и зрелые. В составе лесных культур S. pinnata 32. Red Book of Ukraine. Plants. (2009), Kyiv: Hlobalkon- образует самосев и формирует популяции, близкие по saltynh, 900 p. возрастной структуре к естественным. 33. Chopyk, V. (1978), Redkye y yschezajushhye rastenyja Ключевые слова: Staphylea pinnata, географическое рас- Ukrajiny. [Rare and endangered plants of Ukraine]. пространение, популяции, Правобережная Лесостепь. Kyiv: Naukova dumka, 216 p. 34. and (2010), Rid- Chorna, G., Kuzemko, A., Didenko, I. O.I. Shynder kisni vydy Umanskogo rajonu Cherkaskoji oblasti. [Ra- re species of the Uman district of Cherkasy Region]. M.M. Gryshko National Botanical Garden, National Bio riznomanittja: teorija, praktyka ta metodychni as- Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv pekty vyvchennja u zagalnoosvitnij ta vyshhij shkoli DISTRIBUTION AND STATE OF POPULATIONS [Biological diversity: theory, practice and methodolo- OF STAPHYLEA PINNATA L. IN THE RIGHT-BANK gical aspects of study in general education and high OF FOREST-STEPPE school]. Poltava, pp. 220—222. 35. Shynder, O. (2012), Flora Murafskyh tovtr [Flora of Objective — to study the modern area of Staphylea pinna- Murafian Tovtry]: Diss. … kand. biol. nauk: 00.03.05. ta L. in the Right-Bank of Forest-Steppe, the conditions of Kyiv, 301 p. localities and population characteristics of this species in 36. Shmalgauzen, Y. (1886), Flora Jugo-Zapadnoj Rossii. the new localities in the south part of the Eastern Podillya. [Flora of Southwest Russia]. Kyiv, XLVIII+783 p. Material and methods. Field studies were conducted in 37. Meusel, H., Jäger, E., Rauschert, S. & Weinert, E. (1978), 2008—2016 on the Transdniestrian part of the Eastern Po- Vergleichende chorologie der Zentraleuro päischen Flo- dillya (territory of the Vinnytsia Region). ra. Bd. 2: Text und Karten, Jena: V.G. Fischer Verlag, Results. According to literary sources, herbarium collec- 418 + 421 S. tions and our researches in the Right-Bank of Forest-Step- 38. The Plant List. [Electronic resource]: http://www. the- pe, the chorological features of S. pinnata in the region were plantlist.org/ generalized. Two new locations of S. pinnata were identified. Recommended by V.I. Melnyk The conditions of settlement and the state of 3 natural and Received 01.12.2017 2 cultiogenic populations were investigated. Conclusions. During all time of floristic studies of the О.И. Шиндер territory of the Right-Bank of Forest-Steppe, 28 localities Национальный ботанический сад of S. pinnata were discovered here. Some of them are cul- имени Н.Н. Гришко НАН Украины, tivenous. Four localities are isolated and require confirma- Украина, г. Киев tion. The studied populations of S. pinnata have had a full warehouse and are mature and have specific regional featu- РАСПРОСТРАНЕНИЕ И СОСТОЯНИЕ res. It is established that in artificial forest plantations S. pin- ПОПУЛЯЦИЙ STAPHYLEA PINNATA L. nata multiplies well with seeds and forms populations, simi- В ПРАВОБЕРЕЖНОЙ ЛЕСОСТЕПИ lar in age structure to natural ones. Цель — изучить современный ареал Staphylea pinnata L. Key words: Staphylea pinnata, geographic distribution, po- в Правобережной Лесостепи, исследовать условия pulations, Right-Bank of Forest-Steppe.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 23 УДК 582.579.2:581+581.522(477.63) О.М. ЛЕЩЕНЮК Криворізький ботанічний сад НАН України Україна, 50089 м. Кривий Ріг, вул. Маршака, 50 СЕЗОННИЙ РИТМ РОСТУ ТА РОЗВИТКУ IRIS DOMESTICA GOLDBLATT & MABB. В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО СТЕПОВОГО ПРИДНІПРОВ’Я
Мета — встановити ритми фенологічного розвитку Iris domestica Goldblatt & Mabb. у колекції Криворізького бо- танічного саду НАН України для оцінки перспективності їх вирощування в умовах Правобережного степового При дніпров’я. Матеріал та методи. Матеріал для дослідження — рослини I. domestica з колекційного фонду Криворізького бота- нічного саду НАН України, вирощені з насіння власної репродукції. Фенологічні спостереження у 2012—2016 рр. про- водили за загальноприйнятою методикою фенологічних спостережень у ботанічних садах СРСР (1975). Дати на- стання фаз розвитку переводили в умовну добу від 1 березня за методикою Г.М. Зайцева (1978). Результати. Установлено, вегетація рослин I. domestica розпочинається в II-III декаді березня при сумі актив- них температур вище за +5 °C від 8 до 22 °C. Період бутонізації настає в II-III декаді червня за суми активних температури вище за +10 °C від 574 до 672 °C. Цвітіння розпочинається у III декаді червня — I декаді липня за суми активних температур вище за +10 °C 596 до 794 °C, а закінчується в I-II декаді серпня за суми активних темпера- тур вище +10 °C від 1088 до 1311 °C. Вегетацію рослини закінчують у I декаді жовтня — III декаді листопада. Висновки. В умовах Криворіжжя рослини I. domestica проходять усі фази фенологічного розвитку, які характери- зуються широкою амплітудою їх настання і залежать від накопичення суми активних температур. Виявлено, що початок вегетації та кінець цвітіння тісно пов’язані із сумою активних температур вище за +5 та +10 °C, що під- тверджено високим коефіцієнтом кореляції. Слабкий кореляційний зв’язок між накопиченням тепла і термінами на- стання фенофази бутонізації та початку цвітіння свідчить про багатофакторність їх настання. Мінливість сезон- ного ритму розвитку дає підставу стверджувати про достатній ступінь адаптації виду до кліматичних умов Пра- вобережного степового Придніпров’я та потенційно високу здатність до успішного зростання в регіоні. Ключові слова: Iris domestica, Криворізький ботанічний сад НАН України, сезонний ритм розвитку, сума актив- них температур, кореляція, інтродукція.
Важливе значення для визначення адаптацій- домий і тому малопоширений як серед амато- них можливостей інтродуцентів та прогнозу- рів, так і серед професійних квітникарів. У нау- вання успішності їх вирощування у нових еко- ковій літературі відомості щодо інтродукції цієї лого-географічних умовах має дослідження рит- культури є фрагментарними [6, 12, 14, 15, 17]. мів сезонного розвитку [5]. Серед перспектив- Даних про період цвітіння та період загальної них інтродукованих квітниково-декоративних декоративності в умовах Правобережного сте- рослин відкритого ґрунту Криворізького бота- пового Придніпров’я I. domestica, які мають важ- нічного саду НАН України (КБС) особливий ливе значення у декоративному садівництві, у інтерес викликає Iris domestica Gold blatt & Mabb., доступних нам джерелах не знайдено. який має високі декоративні якості: розташо- Район інтродукції (Криворіжжя) розташо- вані віялом оригінальні мечоподібні листки ваний на південному заході Дніпропетровської оливкового кольору, екзотичні квітки «тигро- області у степовій природній зоні. Належить до вого» забарвлення та незвичайні плоди, які зов- посушливих районів України, кількість атмо- ні нагадують ожину. В Україні цей вид малові- сферних опадів становить 425—450 мм/рік (з максимумом на початку літа) [19]. У теплий © О.М. ЛЕЩЕНЮК, 2018 період спостерігаються суховії при дуже низь-
24 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Сезонний ритм росту та розвитку Iris domestica Goldblatt & Mabb. в умовах Правобережного степового Придніпров’я
кій відносній вологості повітря (25—30 %). Кількість днів із суховіями становить 15 на рік,
8,5 середня їх тривалість — 4,4 доби. Зимовий пе- 11,3 10,9 10,0 10,3 10,5 407,1 431,0 406,0
за рік, °С ріод характеризується складними кліматичними
У середньому умо вами, коли звичайним явищем є ожеледь, застій води на поверхні ґрунту, часті відлиги
9,8 (середня кількість таких днів — 45), після яких 13,8 33,0 –1,9 –1,8 –3,1 –1,4 +1,8 –2,8 зазвичай бувають короткочасні, але великі від’ємні температури (–27…–30 °С). Середні 30,0 47,2 42,4 +6,0 +6,2 +2,6 +3,0 +2,0 +2,2 дати настання стійких морозів — 10—15 грудня, їх припинення — 16—21 лютого. Середні дати першого та останнього приморозків навесні — 1,4 68,8 32,0 +8,6 +8,8 +8,2 +8,3 +7,4
+12,6 24 квітня, восени — 9 жовтня. Тривалість без- морозного періоду — 175 днів.
0,8 За останні десятиліття у зв’язку з глобаль- 15,6 24,0 +15,6 +17,0 +16,3 +20,1 +13,5 +22,7 ним потеплінням клімату відбулися зміни де- яких показників клімату Криворіжжя (табл. 1) 13,8 32,0 34,2 [21]. Так, середньорічна температура повітря за +21,1 +23,1 +24,8 +22,2 +23,3 +23,4 період досліджень збільшилась від +8,5 °С (1987) до +10,0—11,3 °С (2012—2016). Підвищи- 10,0 17,2 42,0 +21,6 +23,1 +22,0 +25,5 +23,3 +23,4 лася середньодобова температура січня-лю- того — від –5,5 … –4,4 °С (1987) до –3,6 … Місяць + 2,7 °С (2012—2016), абсолютний мінімум тем- 91,6 66,0 56,4 +21,1 +19,4 +19,3 +21,6 +22,7 +22,3 ператури повітря — –22,7 … –27,3 °С. Також збільшилася середньодобова температура най- 26,4 80,4 43,0 жаркіших мі сяців (липня—серпня) — від 22— +16,1 +17,1 +19,7 +17,7 +15,7 +20,1 21 °C (1987) до 23,1—25,5 °С (2012—2016), аб- солютний максимум — 36,7—38,1 °С. У літній +8,6 29,0 39,0 25,0 +11,2 +13,1 +14,7 +10,4 +12,4 період спостерігаються тривалі посухи за ви- сокої аномальної температури (36,7—38,1 °С) та незначної кількості опадів або їх відсутності. 31,0 24,0 83,2 +1,2 +0,6 +6,7 +0,8 +4,6 +5,4 Річна кількість опадів останніми роками ста- новила 407—431 мм. 7,0 26,0 64,3 –1,8 –0,6 –9,5 –4,4 +0,8 +2,7 У районі дослідження сконцентровані най- більші в країні гірничо-видобувні та перероб-
I II III IV V VI VIIні підприємства, VIII IX X наявні XI близько XII 5 тис. джерел –10 26,4 25,0 32,4 –1,9 –1,7 –5,1 –3,6 –4,7 забруднення атмосферного повітря [2]. Мета роботи — визначити ритми феноло- гічного розвитку I. domestica для оцінки пер- 1987 2016 2016 2015 2012 2013 2014 2015 спективності вирощування в умовах Право- бережного степового Придніпров’я.
Матеріал та методи
Кліматичні показники Криворіжжя за 1987 і 2012—2016 рр. Кліматичні Матеріал для дослідження — живі рослини Climatic indicators of Kryvorizhzhya in 1987 and 2012—2016 years of Kryvorizhzhya Climatic indicators
Показник Рік I. domestica з колекційного фонду КБС, ви- рощені з насіння власної репродукції. Фе- нологічні спостереження у 2012—2016 рр. Кількість опадів, мм 1987 Table 1. Table Таблиця 1. Таблиця Середньомісячна середньодобова тем- пература повітря, °С
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 25 О.М. Лещенюк
проводили за 50 особинами на ділянці колек- ративні багатонасінні коробочки з великим ції малопоширених багаторічників за за галь- яскраво-чорним блискучим насінням. В умо- ноприй нятою методикою [13]. Дати настання вах м. Кривого Рогу рослини зимують без ук- фаз розвитку переводили в умовну добу від риття. За феноритмотипом належать до групи 1 березня (дата початку календарної весни) за весняно-літньо-осінньо-зеле них рослин. методикою Г.М. Зайцева [8]. Життєву форму Для росту та розвитку рослин необхідна визначили за класифікацією Х. Раункієра [24] певна кількість тепла, показниками якого є та І.Г. Серебрякова [22], феноритмотип — за суми активних температур (САТ) вище за +5 І.В. Борисовою [4]. та +10 °С. Вони є найбільш сприятливими для Статистичну обробку даних проводили вегетації і характеризують забезпеченість рос- згідно з методикою біометричних розрахун- лин теплом. Визначення САТ необхідне для ків [7] за допомогою пакета програм «Microsoft прогнозування успішності інтродукції рослин Excel 2007». з інших кліматичних зон у новому регіоні [3, 9]. Вивчення ритму сезонного росту і розвитку Результати та обговорення I. domestica показало, що рослини починали I. domestica по ходить зі Східноазіатської фло- вегетувати при перевищенні температури по- ристичної області [23]. У дикому стані поши- вітря +5 °C з 10—28 березня (на 10-ту — 28-му рений переважно в Японії, Китаї, В’єтнамі, умовну добу від початку календарної весни). Північній Індії, трапляється в Південному При- Амплітуда варіювання початку цієї фази в умо- мор’ї Росії, Гімалаях. Акліматизувався в Північ- вах КБС — 19 діб. Величина САТ вище за +5 °C ній Америці. Типовими місцями зростання є становила 7,6—21,5 °C (табл. 2). піщані ділянки поблизу моря, зарості вербо- Фаза бутонізації наставала за температури, лозу по берегах річок, скелясті обриви, схили вищої за 10 °C. Період від початку вегетації до пагорбів, узбіччя доріг, лісосмуги [1, 18, 25—28]. початку появи бутонів тривав 87—108 діб. У Росії внаслідок багатьох причин є рідкісною Найраніше бутони формувалися 18 червня (на рослиною, тому перебуває під охороною з най- 110-ту добу календарної весни), найпізніше — вищим статусом — 1 (вид, якому загрожує зник- 1 липня (на 123-тю добу). Бутонізація відбува- нення) та занесений до Червоної книги Росій- лася протягом 4—11 (7,4 ± 1,2) діб за середньо- ської Федерації [18]. добової температури повітря +21,3—26,2 °C і Аналіз літературних джерел виявив, що осо- САТ вище за +10 °C 573,6—671,5 °C. бинам цього виду притаманна широка еко- Фаза цвітіння наставала на 97-му—119-ту логічна пластичність, що підтверджується їх (104,6 ± 3,9) добу від початку вегетації. Найра- культивуванням в інтродукційних центрах з різ- ніше квітки розкрилися у 2012 р. — 26 червня номанітними природно-кліматичними умова- за середньодобової температури повітря 21,2 °C ми [6, 10—12, 14—17]. та САТ вище за +10 °C 794 °C, найпізніше — В умовах КБС I.domestica — трав’янистий 7 липня 2014 р. за середньодобової температу- короткокореневищний полікарпік, гемікрип- ри 23 °C та САТ вище за +10 °C 713 °C. Вели- тофіт. Рослини висотою 33—50 (43,7 ± 0,99) см, чина розсіювання фази — 12 діб. Цвітіння під час цвітіння — 65—82 (73,9 ± 1,18) см. інт ро ду центи закінчували на 121—151-шу Листки сіро-зелені, мечоподібні, розміщені (139,4 ± 5,5) добу від початку вегетації (18 лип- в одній площині, розходяться в обидва боки ня—21 серпня) за середньодобової температу- від короткого стебла, довжина — 29—35 (32,5 ± ри повітря 17,3—6,2 °C та САТ вище за +10 °C ± 0,41) см, ширина — 2,3—3,4 (2,9 ± 0,07) см. 1087,8—1310,6 °C. Величина розсіювання фа- Квітки актиноморфні, двостатеві, яскраво-оран- зи — 34 доби. Тривалість цвітіння — 23—43 жеві з темним бордовим крапом, 4,2—5,5 (33,8 ± 3,4) доби. (4,9 ± 0,6) см у діаметрі, зібрані в широкі роз- У 2012—2016 рр. фіксували регулярне плодо- галужені китиці. Після цвітіння утворює деко- ношення з формуванням повноцінного насіння.
26 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Сезонний ритм росту та розвитку Iris domestica Goldblatt & Mabb. в умовах Правобережного степового Придніпров’я
Установлено, що на Криворіжжі фаза пло до- Дослідження залежності фенофаз I. domestica від ношення тривала близько 2 міс — з III декади САТ вище за +5 та +10 °С виявило, що початок ве- червня (22.06) до I декади липня (08.07). Виси- гета ції обернено пропорційно пов’я заний з нако пи- пання плодів відзначали 1—14 вересня. ченням температур вище за +5 °C, (r = –0,8) (табл. 3).
Таблиця 2. Календарні дати та температурні умови проходження основних фенологічних фаз розвитку Iris domestica в умовах Криворізького ботсаду НАН України у 2012—2016 рр. Table 2. Calendar dates and temperature conditions of basic phenological phases of development of Iris domestica in conditions of the Kryvyi Rih Botanical Garden of the NAS of Ukraine in 2012—2016
Рік Фенофаза Показник 2012 2013 2014 2015 2016
Початок Дата 22.03 28.03 15.03 25.03 10.03 вегетації Доба 22 28 15 25 10 СТП, °C 5,6 1,4 10,1 4,8 1,5 САТ > 5 °C 7,6 9,5 16,4 14,7 21,5 САТ > 10 °C 0 0 0,1 0 0 Початок Дата 18.06 21.06 01.07 01.07 24.06 бутонізації Доба 110 113 123 123 116 СТП, °C 26,2 23 25 21,3 25,8 САТ > 5 °C 1063,0 994,7 1090,0 1053,7 1027,4 САТ > 10 °C 671,5 589,7 608,6 628,3 573,6 Початок Дата 26.06 03.07 07.07 06.07 27.06 цвітіння Доба 118 125 129 128 119 СТП, °C 21,2 22,1 23,0 25,6 27,8 САТ >5°C 1225,9 1222,2 1189,4 1139,9 1065,0 САТ >10°C 794,1 777,2 713,9 689,5 596,3 Кінець Дата 18.07 07.08 05.08 21.08 02.08 цвітіння Доба 140 160 158 174 155 СТП, °C 19,7 23,5 26,2 17,3 25,4 САТ >5 °C 1638,1 1806,2 1749,7 1991,0 1736,6 САТ >10 °C 1096,3 1186,3 1092,4 1310,6 1087,8
Примітка: доба — умовний день календарної весни від 1 березня; САТ — сума активних температур; СТП — середньодобова температура повітря.
Таблиця 3. Залежність настання фенологічних фаз розвитку Iris domestica від суми активних температур вище за +5 і +10 °C в умовах Криворізького ботсаду НАН України у 2012—2016 рр. Table 3. Dependence of the onset of phenological phases of development of Iris domestica on the sum of active temperatures higher than +5 and +10°C in the conditions of the Kryvyi Rih Botanical Garden of the NAS of Ukraine in 2012—2016
САТ, Кореляція САТ, Кореляція Фенофаза >5 °C >10 °C rmr rmr Початок вегетації 13,9 ± 2,49 –0,81 0,34 — — — Початок бутонізації 1045,8 ± 16,22 +0,49 0,50 614,3 ± 16,97 –0,24 0,56 Початок цвітіння 1168,5 ± 30,12 +0,16 0,57 714,2 ± 35,26 +0,05 0,58 Кінець цвітіння 1784,3 ± 58,33 +0,97 0,15 1154,7 ± 43,05 +0,81 0,34
Примітка: САТ — сума активних температур.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 27 О.М. Лещенюк
Виявлено, що початок бутонізації та цвітіння 5. Булах П.Е. Теория и методы прогнозирования в має слабкий зв’язок із САТ вище за +5 та +10 °С интродукции растений / П. Е. Булах. — К: Наук. (r = +0,42, r = –0,24), що вказує на багатофак- думка, 2010. —110 с. 6. Довга А.П. Переспективи використання декора- торну залежність настання цих періодів. Вияви- тивних рослин в озелененні Полтави / А.П. Довга, ли тісну прямо пропорційну залежність кінця Ю.В. Лихолат, О.М. Боброва. [Електронний ре- цвітіння від накопичення температур вище за +5 сурс]. — Режим доступу: http://www.rusnauka.com/6_ і +10 °С (r = +0,81, r = +0,97). Вегетацію рослини NITSHB_2011/Biologia/4_80375.doc.htm закінчували 8 жовтня—26 листопада за серед- 7. Зайцев Г.Н. Методика биометрических расчетов / ньодобової температури —0,6…+4,7 °C. Трива- Г.Н. Зайцев. — М.: Наука, 1973. — 256 с. 8. Зайцев Г.Н. Фенология травянистых многолетни- лість вегетаційного періоду — 198—252 (231,6 ± ков / Г.Н. Зайцев. — М.: Наука, 1978. — 150 с. ± 9,5) доби, величина роз сіювання фази — 49 діб. 9. Зайцев Г.Н. Определение параметров вегетацион- ного периода / Г.Н. Зайцев // Бюл. ГБС. — 1979. — Висновки Вып. 111. — С. 24—26. Установлено, що в умовах Криворіжжя росли- 10. Карташева Л.М. Онтогенез редких и малоизучен- ни I. domestica проходять усі фази фенологіч- ных видов семейства Iridaceae Juss. при интродук- ного розвитку, які характеризуються широкою ции в Центральном Черноземье / Л.М. Карташева // Вестн. ВГУ. Сер. География. Геоэкология. — 2011. — амплітудою їх настання і залежать від суми ак- № 1. — С. 167—170. тивних температур. Початок вегетації та кінець 11. Каталог цветочно-декоративных травянистых рас- цвітіння тісно пов’язані із сумою активних тений ботанических садов СНГ и стран Балтии / температур вище за +5 та +10 °C, що підтвер- Совет ботан. садов России. Центр. ботан. сад АН джується високим коефіцієнтом кореляції. Беларуси. — Минск.: Изд. Э.С. Гальперин, 1997. — Слабкий кореляційний зв’язок між нако- 476 с. 12. Колекційний фонд квітниково-декоративних рос- пиченням тепла і термінами настання фено- лин Національного ботанічного саду ім. М.М. Гриш- фази бутонізації та початку цвітіння підтвер- ка НАН України: каталог рослин / [відповід. ре- джує багатофакторність їх настання. дактори В.Ф. Горобець, С.П. Машковська, Ю.В. Буй- Мінливість сезонного ритму розвитку свід- дін]. — Тернопіль : Медобори, 2008. — 180 с. чить про достатній ступінь адаптації виду до 13. Методика фенологических наблюдений в ботани- кліматичних умов Правобережного Степового ческих садах СССР. — М.: ГБС АН СССР, 1975. — 27 с. 14. Многолетние цветочно-декоративные растения в Придніпров’я та потенційно високу здатність коллекции ботанического сада Харьковского на- їх до успішного зростання в регіоні. ционального университета имени В.Н. Каразина / А.А. Алехин, З.В. Комир, Т.Г. Орлова, Е.В. Мураева // ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ Биол. вестн. — 2006. — Т. 10, № 1. — С. 3—6. 1. Абанькина М.Н. Беламканда китайская — Belam- 15. Могиляк М.Г. Збагачення асортименту декоратив- canda chinensis (L.) DC. / М.Н. Абанькина // Био- них трав’янистих рослин для ландшафтних ком- логия редких сосудистых растений советского позицій / М.Г. Могиляк, М.І. Скибіцька // Роль бо- Дальнего Востока. — Владивосток: ДВО РАН, танічних садів і дендропарків у збереженні та зба- 1990. — С. 52—60. гаченні біологічного різноманіття урбанізованих 2. Багрій І.Д. Досвід комплексної оцінки та картогра- територій: Матеріали міжнар. наук. конф. (Київ, фування факторів техногенного впливу на природ- 28—31 травня 2013 р.). — К.: НЦЕБМ НАН Украї- не середовище міст Кривого Рогу та Дніп ро дзер- ни, ПАТ «Віпол», 2013. — С. 112—114. жинська / І.Д. Багрій, А.М. Білоус, Ю.Г. Вілкул; 16. Особенности онтоморфогенеза Belamcanda chi- відп. ред. В.М. Палій. — К.: Фенікс, 2000. — 110 с. nen sis (L.) DC. (Iridaceae) в условиях интродук- 3. Барабаш М.Б. Особливості зміни ресурсів тепла та ции в Пен зенской области / Ю.А. Вяль, Н.Г. Ма- вологи в Україні при сучасному потеплінні кліма- зей, Г.Ф. Можаева, В.Р. Булатова // Бюл. Брянско- ту / М.Б. Барабаш, Н.П. Гребенюк, О.Г. Татарчук // го отделения РБО. — 2014. — № 2(4). — С. 3—8. Наук. пр. УкрНДГМІ. — 2007. — Вип. 256. — 17. Павлова М.А. Результаты первичной интродукции С. 174—186. Iris domestica Goldblatt & Mabb. в степной зоне Ук- 4. Борисова И.В. Сезонная динамика растительного раины / М.А. Павлова // Бюл. Ботанического са- сообщества / И.В. Борисова // Полевая геобота- да-института ДВО РАН. — 2014. — Вып. 12. — ника. — Л.: Наука, 1972. — Т. 4. — С. 5—11. С. 14—21.
28 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Сезонний ритм росту та розвитку Iris domestica Goldblatt & Mabb. в умовах Правобережного степового Придніпров’я
18. Павлова Н.С. Беламканда китайская / Н.С. Павлова, 5. Bulakh, P.Ye. (2010), Teoriya i metody prognozirova- М.Н. Колдаева // Красная книга Российской Фе- niya v introduktsii rasteniy [ Theory and methods of дерации (растения и грибы). — М.: КМК, 2008. — prediction in the introduction of plants]. Kyiv: Nauk- С. 292—293. ova dumka, p. 110. 19. Природнича географія Кривбасу / [В. Л. Казаков, 6. Dovga, A.P., Likholat, Yu.V. and Bobrova, O.M. (2011), І.С. Паранько, М. Г. Сметана та ін.]. — Кривий Perspektyvy vykorystannya dekoratyvnykh roslyn v Ріг: КДПУ, 2005. — 156 с oze lenenni Poltavy [ Perspectives of the use of orna- 20. Родионенко Г.И. Беламканда китайская / Г.И. Ро- mental plants in the landscaping of Poltava]. http:// дионенко // Декоративные травянистые растения www.rusnauka.com/6_NITSHB_2011/Biologia/ для открытого грунта СССР: В 2-х т. — Л.: Наука, 4_80375.doc.htm. 1977. — Т. 1. — С. 165—166. 7. Zaytsev, G.N. (1973), Metodika biometricheskikh ras- 21. Сайт погоди. — http://rp5.ua/ chetov [Technique of biometric calculations]. Moscow: 22. Серебряков И.Г. Жизненные формы высших расте- Nauka, 256 p. ний и их изучение / И.Г. Серебряков // Полевая 8. Zaytsev, G.N. (1978), Fenologiya travyanistykh mnogo- ботаника. — Л. : Наука, 1964. — Т. 3. — С. 146—208. letnikov [The phenology of herbaceous perennials]. 23. Тахтаджян А.Л. Флористические области Земли / Moscow: Nauka, 150 p. А.Л. Тахтаджян. — Л.: Наука, 1978. — 248 с. 9. Zaytsev, G.N. (1979), Opredeleniye parametrov vege- 24. Raunkiaer C. Planterigets Livsformes of deres Betyd- tatsionnogo perioda [Determination of the parameters ning for Geografies. — Kobenhavn : Nordiskforlag, of the growing season]. Byul. GBS [Bulletin of the 1907. — 132 р. Main Botanical Garden], N 111, pp. 24—26. 25. The Plant Finder — http://www.missouribotanicalgar- 10. Kartasheva, L.M. (2011), Ontogenez redkikh i malo- den.org izuchennykh vidov semeystva Iridaceae Juss. pri intro- 26. The Plant List (2010). — http://www.theplantlist.org duktsii v Tsentralnom Chernozemye [Ontogeny of rare 27. http://edis.ifas.ufl.edu and poorly studied species of the family Iridaceae Juss. 28. http://www.illinoiswildflowers.info when introduced in the Central Chernozemye]. Vestnik Рекомендувала О.П. Перебойчук VGU. Ser. Geografiya. Geoekologiya [Vestnik VSU. Надійшла 23.10.2017 Ser. Geography. Geoecology], N 1, pp. 167—170. 11. Katalog tsvetochno-dekorativnykh travyanistykh ras- teniy botanicheskikh sadov SNG i stran Baltii / Sovet REFERENCES botanich. sadov Rossii. Tsentr. botanich. Sad AN Be- 1. Abankina, M.N. (1990), Belamkanda kitayskaya — Be- larusi (1997), [Catalog of floral-ornamental herbace- lamcanda chinensis (L.) DC. [Belamkanda Chinese — ous plants of the botanical gardens of the CIS and the Belamcanda chinensis (L.) DC.]. Biologiya redkikh so- Baltic States / Botanical Council. Gardens of Russia. sudistykh rasteniy sovetskogo Dalnego Vostoka [Bio- Centre. Botanic. Garden of the Academy of Sciences logy of rare vascular plants of the Soviet Far East]. of Belarus]. Minsk: Izd. E.S. Halperin, 476 p. Vladivostok: DVO RAN, pp. 52—60. 12. Horobets, V.F., Mashkovska, S.P. and Buydin, Yu.V. (2008), 2. Bahriy, I.D., Bilous, A.M. and Vilkul, Yu.H. (2000), Kolektsiynyy fond kvitnykovo-dekoratyv nykh roslyn Dosvid kompleksnoyi otsinky ta kartohrafuvannya fak- Natsionalnoho botanichnoho sadu im. M.M. Hryshka toriv tekhnohennoho vplyvu na pryrodne seredovy- NAN Ukrayiny: kataloh roslyn [Collection fund of shche mist Kryvoho Rohu ta Dniprodzerzhynska [Ex- flower and ornamental plants of the National Bota- perience in integrated assessment and mapping of the nical Garden na med after M.M. Gryshko of the NAS factors of technogenic influence on the natural envi- of Ukraine: catalog of plants]. Ternopil: Medobory, ronment of the cities of Kryviy Rih and Dneprodzer- 180 p. zhinsk]. Kyiv: Feniks, 110 p. 13. Metodika fenologicheskikh nablyudeniy v botaniches- 3. Barabash, M.B., Hrebenyuk, N.P. and Tatarchuk, O.H. kikh sadakh SSSR (1975), [The methodology of phe- (2007), Osoblyvosti zminy resursiv tepla ta volohy v Uk- nological observations in the botanical gardens of the rayini pry suchasnomu poteplinni klimatu [Features of USSR]. Moscow: GBS AN SSSR, 27 p. the change of heat and moisture resources in Ukraine 14. Alekhin, A.A., Komir, Z.V., Orlova, T.G. and Muraye- under modern warming of the climate]. Nauk. pratsi va, Ye.V. (2006), Mnogoletniye tsvetochno-dekorativ- Ukr.NDHMI, [Scientific. works of Ukr. NDGMI], nyye rasteniya v kollektsii botanicheskogo sada Khar- N 256, pp. 174—186. kov skogo natsionalnogo universiteta im. V.N. Karazina 4. Borisova, I.V. (1972), Sezonnaya dinamika rastitel- [Pe rennial floral-ornamental plants in the collection nogo soobshchestva. Polevaya geobotanika [Seasonal of the Botanical Garden of Kharkiv National Univer- dyna mics of the plant community. Field geobotany]. sity after name V.N. Karazin]. Biologicheskiy vestnik Lenin grad: Nauka, vol. 4, pp. 5—11. [The biological bulletin], vol. 10, N 1, pp. 3—6.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 29 О.М. Лещенюк
15. Mohylyak, M.H. and Skybitska, M.I. (2013), Zbaha- 25. The Plant Finder — http://www.missouribotanical- chennya asortymentu dekoratyvnykh travyanystykh ros- garden.org lyn dlya landshaftnykh kompozytsiy [Enrichment of 26. The Plant List (2010), — http://www.theplantlist.org the range of ornamental herbaceous plants for land- 27. http://edis.ifas.ufl.edu scape compositions]. Rol botanichnykh sadiv i den- 28. http://www.illinoiswildflowers.info droparkiv u zberezhenni ta zbahachenni biolohichno- Recommended by O.P. Pereboychuk ho riznomanittya urbanizovanykh terytoriy: Materialy Received 23.10.2017 mizhnarodnoyi naukovoyi konferentsiyi (Kyyiv, 28— 31 travnya 2013 r.) [The role of botanical gardens and О.М. Лещенюк arboretums in preserving and enriching the biological Криворожский ботанический сад НАН Украины, diversity of urbanized territories: Materials of the in- Украина, г. Кривой Рог ternational scientific conference (Kyiv, May 28—31, 2013)]. Kyiv: NTSEBM NAN Ukrayiny, PAT Vipol, СЕЗОННЫЕ РИТМЫ РОСТА И РАЗВИТИЯ pp. 112—114. IRIS DOMESTICA GOLDBLATT & MABB. В 16. Vyal, Yu. A., Mazey, N.G., Mozhayeva, G.F. and Bulato- УСЛОВИЯХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО СТЕПНОГО va, V.R. (2014), Osobennosti ontomorfogeneza Be- ПРИДНЕПРОВЬЯ lam canda chinensis (L.) DC. (Iridaceae) v usloviyakh Цель — определить ритмы фенологического развития introduktsii v Penzenskoy oblasti [Peculiarities of Iris domestica Goldblatt & Mabb. в коллекции Криво- ontomorphogenesis Belamcanda chinensis (L.) DC. рожского ботанического сада НАН Украины для (Iridaceae) under the conditions of introduction in the оценки перспективности их выращивания в условиях Penza region]. Byulleten Bryanskogo otdeleniya RBO Правобережного степного Приднепровья. [Bulletin of the Bryansk branch of the RBO], N 2 (4), Материал и методы. Материал исследования — pp. 3—8. растения I. domestica из коллекционного фонда Кри- 17. Pavlova, M.A., (2014), Rezultaty pervichnoy intro- ворожского ботанического сада НАН Украины, вы- duk tsii Iris domestica Goldblatt & Mabb. v stepnoy zo- ращенные из семян собственной репродукции. Фено- ne Ukrainy [ Results of the primary introduction of Iris логические наблюдения в 2012—2016 гг. проводили domestica Goldblatt & Mabb. in the steppe zone of по общепринятой методике фенологических наблю- Ukraine]. Byuleten Botanicheskogo sada-instituta DVO дений в ботанических садах СССР (1975). Даты на- RAN [ Bulletin of the Botanical Garden-Institute FEB ступления фаз развития переводили в условные сутки RAS], N 12, pp.14—21. от 1 марта по методике Г.М. Зайцева (1978). 18. Pavlova, N.S. and Koldayeva, M.N. (2008), Belam- Результаты. Установлено, что вегетация начинает- kanda kitayskaya. Krasnaya kniga Rossiyskoy Federat- ся во II-III декаде марта при сумме активных темпе- sii (rasteniya i griby) [Belamkanda chinensis. Red Book ратур выше + 5 °C от 8 до 22 °C. Период бутонизации of the Russian Federation (plants and fungi)]. Mos- наступает во II-III декаде июня при сумме активных cow: KMK, pp. 292—293. температур выше +10 °C от 574 до 672 °C. Цветение 19. Kazakov, V.L., Paranko, I.S., Smetana, M.H., Shypu- начинается в III декаде июня — I декаде июля при nova, V.O., Kotsyuruba, V.V. and Kalinichenko, O.O. сумме активных температур выше +10 °C 596—794 °C, (2005), Pryrodnycha heohrafiya Kryvbasu [Natural а заканчивается в III декаде августа при сумме актив- geography of Kryvbas]. Kryvy Rih: KDPU, 156 p. ных температур выше +10 °C от 1088 до 1311 °C. Веге- 20. Rodionenko, G.I. (1977), Belamkanda kitayskaya [Be- тацию растения заканчивают в I декаде октября — lamkanda chinensis]. Dekorativnyye travyanistyye ras- III декаде ноября. teniya dlya otkrytogo grunta SSSR: V 2-kh t. [Decora- Выводы. В условиях Криворожья растения I. dome- tive herbaceous plants for open ground USSR: In 2 vol- stica проходят все фазы фенологического развития, umes]. Leningrad: Nauka, vol. 1, pp. 165—166. которые характеризуются широкой амплитудой их 21. Sayt pohody [The weather site]. — http://rp5.ua/ наступления и зависят от суммы активных темпера- 22. Serebryakov, I.G. (1964), Zhiznennyye formy vysshikh тур. Начало вегетации и конец цветения тесно связа- rasteniy i ikh izucheniye [Life forms of higher plants ны с суммой активных температур выше +5 и +10 °C, and their study]. Polevaya botanika [Field botany]. что подтверждено высоким коэффициентом корре- Leningrad: Nauka, vol. 3 pp. 146—208. ляции. Слабая корреляционная связь между накоп- 23. Takhtadzhyan, A.L. (1978), Floristicheskiye oblasti Zem- лением тепла и сроками наступления фенофазы li [Floristic regions of the Earth]. Leningrad: Nauka, бутонизации и начала цветения свидетельствует о 248 p. многофакторности их наступления. Изменчивость 24. Raunkiaer, C. (1907), Planterigets Livsformes of deres сезонного ритма развития позволяет утверждать о Betydning for Geografies. Kobenhavn : Nordiskforlag, достаточной степени адаптации вида к климатиче- 132 р. ским условиям Правобережного степного Придне-
30 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Сезонний ритм росту та розвитку Iris domestica Goldblatt & Mabb. в умовах Правобережного степового Придніпров’я
провья и потенциально высокой способности к ус- USSR (1975). The dates onset of the development phases пешному произрастанию в регионе. was translated into a conditional day from March 1, ac- Ключевые слова: Iris domestica, Криворожский бота- cording to the method of G.N. Zaitsev (1978). нический сад НАН Украины, сезонный ритм разви- Results. It was found that in our conditions vegetation тия, сумма активных температур, корреляция, интро- begins in the II-III decade of March with the accumula- дукция. tion of temperatures above 5 °C from 8 to 22 °C. The period of budding occurs in the II-III decade of June in the pres- Leshcheniuk O.M. ence of the sum of active temperatures above 10 °C from 574 to 672 °C. Flowering begins with the III decade of Kryvyi Rih Botanical Garden, June — I decades of July in the presence of the sum of ac- National Academy of Sciences of Ukraine, tive temperatures above 10 °C 596—794 °C and ends in the Ukraine, Kryvyi Rih I-II decade of August for the sum of active temperatures SEASONAL RHYTHMS OF GROWTH above 10 °C from 1088 to 1311 °C. The vegetation period of AND DEVELOPMENT OF IRIS DOMESTICA the plant ends in the I decade of October — the III decade GOLDBLATT & MABB. IN CONDITIONS of November. OF RIGHT-BANK OF STEPPE DNIEPER Conclusions. It was established that in the conditions of Kryvyi Rih I. domestica undergo all phases of pheno- Objective — to determine rhythms of phenological develop- logical development, which are characterized by a wide ment of Goldblatt & Mabb. in the collection Iris domestica amplitude of their onset and depend on the accumulation of the Krivyi Rih Botanical Garden of the NAS of Ukraine of the sum of active temperatures. The variability of the for the assessment of prospects of their cultivation in con- seasonal rhythm of development suggests a sufficient de- ditions of the Right-Bank of steppe Dnieper. gree of adaptation of the species to the climatic conditions Material and methods. The material of the study was of the Right-Bank of steppe Dnieper and the potentially the plants of the collection fund of the Krivyi I. domestica high ability of their successful growth in the region Rih Botanical Garden, grown from the seeds of their own reproduction. Phenological observations in 2012—2016 Key words: Iris domestica, Kryvyi Rih Botanical Garden of were conducted according to the generally accepted the NAS of Ukraine, seasonal rhythm of development, method of phenological observations in botanical gardens of the amount of active temperatures, correlation, introduction.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 31 УДК 582.734.3:581.4:58.02 Т.В. КОПИЛОВА Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України Україна, 20300 Черкаська обл., м. Умань. вул. Київська, 12а ВПЛИВ ОСВІТЛЕННЯ НА РІСТ І РОЗВИТОК ПРЕДСТАВНИКІВ РОДУ PYRACANTHA ROEM. В УМОВАХ ІНТРОДУКЦІЇ У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Мета — з’ясувати вплив освітлення на морфологію крони, приріст пагонів, інтенсивність цвітіння та плодоношення, анатомічну будову листка, а також морфологічні зміни продихового та асиміляційного апарату листка, продиховий індекс деяких представників роду Pyraсаntha Roem., інтродукованих в умовах Правобережного Лісостепу України. Матеріал та методи. Дослідження проведено традиційними лабораторними та польовими методами в умовах Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України. Інтенсивність освітлення вимірювали люксметром MS 6610. Використовували методику Г.Х. Молотковського, класифікацію М.A. Баранової та Б.Р. Васильєва, мето- дичні рекомендації Г.Т. Гревцової і Н.А. Казанської. Результати. Виявлено залежність між інтенсивністю освітлення та кількістю пагонів, приростом однорічних па- гонів, формою крони, розвитком генеративних бруньок, цвітінням і плодоношенням. Найчутливішою до інтенсивності освітлення була губчаста паренхіма. В усіх вивчених зразків на 2-й рік збільшується товщина складових листка. Кое- фіцієнт палісадності — середній і високий, найбільший — у P. crenulata (61 %) та Р. × ‘Orange Charmer’ (62 %) 2-го року вегетації, найменший — у Р. × ‘Soleil d’Or’ 43%. Найбільшу кількість продихів на одиницю поверхні зафіксовано у Р. × ‘Orange Charmer’ (262 шт. на освітленій ділянці), найменшу — у Р. × ‘Soleil d’Or’ (201 шт. на затіне ній ділянці), що свідчить про ксероморфну структуру листка. Висновки. Встановлено, що види та культивари Pyraсаntha однаково реагують на освітлення. Особини, які отри- мують максимальну кількість світла, добре ростуть, цвітуть, плодоносять, формують характерну форму крони, що зберігає загальну декоративність. Переносять бічне затінення, при повному затіненні повністю втрачають декоративні властивості. Представники роду Pyraсаntha є факультативними геліофітами. Найкращими для росту і розвитку інтродуцентів є відкриті місця. Розвиток багатошарової щільної абаксіальної палісадної паренхіми та велика кількість дрібних продихів свідчать про ксеромезофітність листка і світлолюбність рослин. В умовах затінення змен шується кіль- кість продихів на одиницю поверхні та продиховий індекс, збільшуються розміри продихів. За величиною продихового індексу представники роду є ксеромезофітами, що дає змогу вирощувати їх в умовах обмеженого поливу. Ключові слова: Pyraсаntha, інтенсивність освітлення, морфологія, анатомічна структура листка, продиховий апарат.
Світло як екологічний чинник, значною мірою За умов сильного освітлення листкова плас- впливає як на ростові процеси у рослин, так і тинка потовщується внаслідок збільшення на їх цвітіння, плодоношення тощо. У природ- клітин палісадної тканини і кількості клітин- них умовах рослини поглинають до 80 % со- них шарів мезофілу [14]. нячної радіації з довжиною хвиль 400–720 нм, Пластичність виду в умовах культури ви- решту вони пропускають і відбивають [19]. значають за анатомо-морфологічною будо- За відношенням до світла рослини поділя- вою лист ка [3], який перший реагує на зміну ють на три групи: геліофіти, факультативні ге- середовища існування [6]. Тип продихового ліофіти та сціофіти [7, 16]. Групи відрізняють- апарату є стабільною ознакою виду і не змі- ся за анатомічною будовою листків. У листків нюється під впливом довкілля [13], а розміри світлолюбних рослин асиміляційна тканина, та кількість клітин продихів залежать від умов особливо палісадна, є потужнішою, клітини її зростання і віку. Зменшення розміру про дихів сильно витягнуті та щільно розташовані [17, 18]. поліпшує регулювання газообміну, посилює транс піра цію і зменшує перегрів рослин на ді- © Т.В. КОПИЛОВА, 2018 лянках з високою інтенсивністю освітлення,
32 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Вплив освітлення на ріст і розвиток представників роду Pyracantha Roem. в умовах інтродукції...
що свідчить про ксероморфну структуру листка [12]. У природних умовах представники роду Py- raсаntha Roem. утворюють переважно чагар- никові зарості на відкритих галявинах уздовж берегів річок, на днищах розщілин та серед гірських лісів у середньому і верхньому гір- ських поясах, піднімаючись до висоти 1500— 2400 м н. р. м. [10]. Описуючи вимоги видів роду Pyraсаntha до освітлення, автори вказу- ють на їх світлолюбність та відносять до ксе- ромезофітів [8, 9, 11, 20]. Листки дрібні, щільні, на верхньому боці роз- a винена кутикула, розміщені на пагонах горизон- тально, біфаціальні з чітко вираженою дорзивент- ральністю, гіпостоматичні, середньої товщини. Мета роботи — з’ясувати вплив освітлення на морфологію крони, приріст пагонів, інтен- сивність цвітіння, плодоношення, анатоміч- ну будову листка, а також морфологічні зміни продихового та асиміляційного апарату лист- ка, продиховий індекс деяких представників роду Pyraсаntha, інтродукованих в умовах Пра- вобережного Лісостепу України.
Матеріал та методи
Об’єктами досліджень були рослини P. coccinea b M. Roem., P. crenulata (Roxb. ex D.Don) M. Roem., Р. × ‘Orange Charmer’, Р. × ‘Red Cu shion’, Р. × ‘So- leil d’Or’ з колекції Національного дендропарку «Софіївка» НАН України. Для визначення світлолюбності Pyraсаntha проведено дослідження біометричних пара- метрів рослин та анатомічної будови їх листків за різних умов освітлення. Інтенсивність освіт- лення вимірювали люксметром MS 6610 за ясної погоди, при повному освітленні, у по лу денні години в серпні. Для дослідження анатомічної будови відбирали повністю сформовані різно- вікові листки із середньої частини пагона. Дослідження продихового апарату прово- c дили на відбитках епідермісу листків за мето- дом Г.Х. Молотковського [15]. Препарати го- Рис. 1. Загальний вигляд представників роду Pyracan- tha, які зростають на відкритому місці: a — Р. × ‘Orange тували із середньої частини листкової плас- Charmer’; b — P. crenulata; c — Р. × ‘Red Cushion’ тинки. За допомогою окуляр-мікрометра на Fig. 1. General view of representatives of genus Pyracantha, поперечному зрізі листків визначали товщи- which grow in an open area: a — Р. × ‘Orange Charmer’; ну листка, верхнього і нижнього епідермісу, b — P. crenulata; c — Р. × ‘Red Cushion’
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 33 Т.В. Копилова
Рис. 2. Загальний вигляд представ- ників роду Pyracantha, які зростають в умовах бічного затінення: a — P. coc- cinea; b — Р. × ‘Orange Charmer’ Fig. 2. General view of representatives of genus Pyracantha under the conditions of the side shade: a — P. coccinea; b — a b Р. × ‘Orange Charmer’
Результати та обговорення Вивчення впливу інтенсивності освітлення на ріст і розвиток інтродукованих у дендропарку «Софіївка» представників роду Pyraсаntha по- казало, що види та культивари однаково реа- гують на освітлення. Особини Pyraсаntha, які отримують максимальну кількість світла, доб- ре ростуть, цвітуть, плодоносять, формують характерну форму крони, що зберігає загаль- ну декоративність рослин. Найбільшу висоту та річний приріст близько 102 см зафіксовано в особин, які росли на відкритому місці за ін- Рис. 3. Загальний вигляд рослини Pyracantha coccinea, тенсивності освітлення в середньому (63,5 ± яка зростає в умовах затінення ± 1,65) тис. лк (рис. 1). Fig. 3. General view of plant of Pyracantha coccinea, which За нашими спостереженнями, представни- grows in conditions of shading ки роду успішно переносять бічне затінення. У тіні, під наметом Pseudotsuga menziesii (Mirb.) палісадної та губчастої паренхіми. Обрахову- Franco та Picea abies (L.) H.Karst. за інтенсив- вали коефіцієнт палісадності [4, 21]. ності освітлення (29,2 ± 0,75) тис. лк у рослин Для характеристики продихового апарату P. coccinea річний приріст становив близько використовували класифікацію М.A. Барано- 88 см, вони добре росли, утворювали дещо вої [2], для характеристики товщини листко- меншу кількість суцвіть, а отже, і плодів. Фор- вої пластинки та величини коефіцієнта палі- мі крони властива тенденція до однобокості садності — класифікацію Б.Р. Васильєва [4], (рис. 2). для класифікації габітусу видів і форм Pyra- За інтенсивності освітлення (5,8 ± 0,30) тис. лк cantha — методичні рекомендації Г.Т. Грев- рослини P. coccinea під наметом Picea pungens цової та Н.А. Казанської [5]. Engelm. і Pseudotsuga menziesii та Р. × ‘Soleil Статистичний аналіз даних виконували за d’Or’ на кам’яній гірці під наметом Corylus avel- методикою Л.О. Атраментової [1] і з викорис- lana не зберігали характерний габітус куща, танням програми Microsoft Excel. форму вали малу кількість пагонів. Ріст був при-
34 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Вплив освітлення на ріст і розвиток представників роду Pyracantha Roem. в умовах інтродукції...
гнічений, а приріст однорічних пагонів відріз- нявся від такого у рослин, які ростуть на від- критій місцевості (рис. 3). Не розвивалися генеративні бруньки, отже, рослини не цвіли і не плодоносили, мали мен- ші за розміром листкові пластинки порівняно з рослинами, котрі росли на відкритій місце- вості. Рослини повністю втрачали декора- тивні властивості (табл. 1). Щоб виявити, до якої групи світлолюбності належать представники роду Pyraсаntha в умо- вах інтродукції, проведено дослідження ана- томічної будови продихового та асиміляцій- d b a c e ного апаратів листка. Рис. 4. Продиховий апарат Pyracantha coccinea: a — про- Продиховий апарат аномоцитного типу, дихова щілина; b — замикаючі клітини продихів; c — клі- тобто клітини продихів оточені клітинами, тинна оболонка; d — клітина епідермісу; e — хлоропласт які не відрізняються від інших клітин епідер- Fig. 4. Stomatal apparatus of Pyracantha coccinea: a — ми (рис. 4). Продихи бобоподібної форми, за- stomatal cleft; b — clogging stomatal cells; c — cellular нурені в епідерміс листка на абаксіальному membrane; d — epidermis cell; e — chloroplast боці, розміщені хаотично, клітини епідермісу однорідні, зі звивистими стінками. хів — у Р. × ‘Orange Charmer’ (262,5 шт. на 1 мм2 Продихи найменші за розміром — у Р. × на відкритій ділянці), що є типовою реакцією × ‘Soleil d’Or’. Найменша їх кількість — на заті- на зміну умов освітлення. неній (201,3 шт. на 1 мм2) і відкритій (217,1 шт. Формування товстого шару стовпчастої па- на 1 мм2) ділянці. Найбільша кількість проди- ренхіми спричинене тим, що в умовах великої
Таблиця 1. Вплив інтенсивності світла на кількість суцвіть, приріст однорічних пагонів та габітус Pyracantha coccinea Table 1. Effect of light intensity on a quantity of inflorescences, growth of annual shoots and habitatus Pyracantha coccinea
Середня Приріст однорічних Характеристика інтенсивність Кількість Кількість Габітус пагонів, см ділянки парку освітлення, суцвіть, % плодів, % тис. лк min max
Відкрите місце 63,50 ± 1,65 Дуже галузистий ви- 15,0 ± 6,8 88,0 ± 5,3 75,00 ± 9,48 70,00 ± 9,68 (кв. № 6) сокий кущ зі спря- мованими вгору го- ловними пагонами
Напівтінь 29,20 ± 0,75 Дуже галузистий ви- 22,0 ± 5,4 102,0 ± 4,7 55,00 ± 7,14 48,00 ± 10,67 (кв. № 1) сокий кущ зі спря- під наметом мованими вгору та в Pseudotsuga бік світла головними menziesii пагонами
Тінь (кв. № 1) 5,80 ± 0,30 Малогалузистий не- 12,0 ± 7,2 76,0 ± 6,2 Немає Немає під наметом високий кущ Pseudotsuga menziesii, Co- rylus avellana
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 35 Т.В. Копилова
інтенсивності освітлення клітини стовпчастої
2 паренхіми довше ростуть у довжину, а в умовах затінення ріст у цьому напрямку в них швидко припиняється (табл. 2 і 3). на 1 мм Кількість Верхня епідерма (рис. 5, табл. 1 та 2) скла- дається із живих безбарвних паренхімних клі- тин, які щільно розташовані в один шар. На верхній поверхні клітин є кутикула. Для всіх досліджуваних культиварів характерна 2-3-ша- Продихи рова палісадна потужна паренхіма, клітини її сильно витягнуті, циліндричні, щільно при- лягають одна до одної, не мають міжклітин-
розмір, мкм ників, містять велику кількість хлоропластів. Нижче розташовується пухка багатошарова губчаста паренхіма, утворена клітинами ок- Pyraсаntha довжина, мкм ширина, мкм руглої форми з великими міжклітинниками між ними.
representatives representatives Міжклітинники зв’язані між собою і сполу- чаються із зовнішнім середовищем крізь про- дихові щілини. В усіх вивчених зразків на 2-й рік збільшувалася товщина складових листка. Pyraсаntha Виявлено, що у рослин, які ростуть на від- М ± m критій і затіненій ділянках, морфологічні по- казники листків відрізняються. Товщина лис- тової пластинки найбільша в рослини Р. × ‘Oran- ge Charmer’ 2-го року вегетації, яка зростала на відкритій ділянці, — 218 мкм, найменша в
Епідерміс рослини Р. × ‘Soleil d’Or’ 1-го року вегетації, котра зростала на затіненій ділянці, — 164 мкм. Найчутливішою до інтенсивності освітлення виявилася губчаста паренхіма. Інші показни- ки значно не відрізнялися. В 1-й рік вегетації у листків досліджених культиварів, які росли на затіненій ділянці, товщина губчастої па- довжина клітин, мкм ширина клітин, мкм ренхіми перевищила таку палісадної на 2,17— верхній нижній верхній нижній 18,46 мкм, на 2-й рік — на 13,98—26,74 мкм, у листків особин, котрі росли на відкритій ді- лянці, — відповідно на 8,46—24,35 і 26,23– 45,48 мкм. Клітини абаксіального епідермісу тика
ділянки мали меншу висоту, аніж клітини адаксіального, Затінена 22,1 ± 2,4 13,4 ± 1,1 13,30 ± 1,30 9,40 ± 0,89 13,15 ± 0,80 13,80 ± 0,80 252,4 ± 8,8 Затінена 19,8 ± 2,1 14,1 ± 1,4 15,10 ± 1,10 10,60 ± 0,92 15,20 ± 0,76 13,70 ± 0,83 249,4 ± 9,8 Затінена 24,4 ± 1,3 17,5 ± 1,6 15,10 ± 2,50 12,60 ± 2,10 14,80 ± 0,91 13,01 ± 0,80 251,8 ± 8,6 Затінена 14,6 ± 1,1 11,4 ± 2,1 11,90 ± 0,95 8,20 ± 0,70 11,90 ± 0,72 10,90± 0,62 201,3 ± 9,9 Відкрита 24,5 ± 1,6 16,8 ± 1,8 16,10 ± 1,40 11,20 ± 1,01 11,86 ± 0,82 12,42 ± 0,70 260,1 ± 5,8 Відкрита 22,3 ± 1,3 18,4 ± 1,9 17,50 ± 1,25 12,80 ± 0,78 12,98 ± 0,90 11,90 ± 0,70 251,8 ± 9,6 Відкрита 26,1 ± 2,5 19,2 ± 3,1 18,70 ± 2,10 15,30 ± 1,12 12,60 ± 0,86 11,98 ± 0,70 262,5 ± 4,9 Характе рис- причому висота клітин покривної тканини в 0,9—1,5 разу перевищувала їх ширину. Коефі- цієнт палісадності — середній і високий, най-
Характеристика структурних елементів епідермісу листкової пластинки представників роду епідермісу структурних елементів Характеристика більший — у P. crenulata (61 %) та Р. × ‘Orange Characteristics of structural elements of the epidermis of the leaflet genus elements of the epidermis of structural Characteristics Charmer’ (62 %) 2-го року вегетації, наймен- Культивар ‘Orange ‘Soleil d’Or’ Відкриташий 17,8 ± 1,2 — у 12,5 ± 2,8Р. × 14,40 ± 1,07‘Soleil 11,20 ± 0,92 10,50 ± 0,65d’Or’ 9,20 ± 0,58 (43 217,1 ± 6,9 %). Найбільшу × × кількість продихів на одиницю поверхні за- Table 2. Table Таблиця 2. Таблиця coccinea P. P. crenulata P. Р. Charmer’ Р.
36 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Вплив освітлення на ріст і розвиток представників роду Pyracantha Roem. в умовах інтродукції...
Рис. 5. Анатомічний розріз листкової Adaxial side пластинки Pyracantha coccinea: 1 — од- c a b норічна рослина; 2— дворічна; a — епідерміс; b — кутикула; c — палісад- на паренхіма; d — губчаста паренхіма; e — міжклітинники Fig. 5. Anatomical structure of leaflet of Pyracantha coccinea: 1 — one-year plant; 2 — two-year plant; a — epidermis; b — cuticle; c — palisade parenchyma; d — d e spongiform parenchyma; e — intercellular 1 Abacus side 2
Таблиця 3. Показники анатомічної будови листової пластинки представників роду Pyraсаntha Table 3. Index of the anatomical structure of the leaflet of the genus Pyraсаntha representatives
Товщина, мкм Коефі- Вік цієнт Культивар листка, листкової верхнього палісадної губчастої нижнього палісад- рік пластинки епідермісу паренхіми паренхіми епідермісу ності, %
190,69 ± 0,93 10,56 ± 0,41 74,83 ± 0,49 88,24 ± 0,06 9,99 ± 0,20 47 1 194,21 ± 0,58 10,66 ± 0,38 93,74 ± 0,58 78,14 ± 0,18 9,89 ± 0,58 55 P. coccinea 207,99 ± 2,27 11,49 ± 0,13 85,21 ± 0,41 99,19 ± 0,84 10,36 ± 0,90 46 2 211,04 ± 1,02 11,89 ± 0,52 105,41 ± 0,62 79,18 ± 0,81 10,25 ± 0,77 57 1 189,69 ± 0,31 10,91 ± 0,35 74,55 ± 0,64 81,87 ± 0,13 9,90 ± 0,06 48 191,32 ± 0,51 11,01 ± 0,25 91,04 ± 0,71 75,98 ± 0,73 10,30 ± 0,36 55 P. crenulata 208,01 ± 1,71 11,63 ± 0,09 74,60 ± 0,39 101,34 ± 0,15 10,13 ± 0,14 43 2 209,14 ± 1,14 12,53 ± 0,11 111,70 ± 0,39 70,41 ± 0,25 11,28 ± 0,23 61 50 1 201,83 ± 3,52 10,68 ± 0,22 84,19 ± 1,02 86,36 ± 0,25 9,29 ± 0,01 57 Р. × ‘Orange 210,52 ± 2,32 11,57 ± 0,42 104,51 ± 1,03 80,16 ± 0,51 10,07 ± 0,16 210,32 ± 1,02 11,64 ± 0,10 82,39 ± 0,48 103,83 ± 0,61 9,71 ± 0,20 44 Charmer’ 2 218,04 ± 1,43 12,34 ± 0,24 116,31 ± 1,09 70,83 ± 1,21 11,62 ± 0,40 62 Р. × ‘Soleil 1 164,38 ± 2,13 9,43 ± 0,15 59,87 ± 0,34 78,33 ± 0,78 7,95 ± 0,21 43 d’Or’ 171,44 ± 2,11 9,93 ± 0,24 78,33 ± 0,34 69,87 ± 0,78 8,72 ± 0,34 52
Примітка: у чисельнику — параметри листка, відібраного на затіненій ділянці парку; у знаменнику — парамет- ри листка, відібраного на відкритій ділянці саду.
фіксовано у Р.× ‘Orange Charmer’ (262 шт. на вості: не зберігають характерний габітус куща, освітленій ділянці), найменшу — у Р. × ‘Soleil формують меншу кількість пагонів, а приріст d’Or’ (201 шт. на затіненій ділянці), що свід- однорічних пагонів відрізняється від такого у чить про ксероморфну структуру листка і світ- рослин, які ростуть на відкритій місцевості. лолюбність рослин (табл. 3). Формі крони властива тенденція до однобо- кості. Не розвиваються генеративні бруньки, а Висновки отже, рослини не цвітуть і не плодоносять, ма- За результатами проведеного дослідження ють менші за розміром листкові пластинки, що встановлено, що інтенсивність освітлення має вказує на світлолюбність рослин. При аналізі значний вплив на біометричні параметри над- біометричних показників та анатомічних зрі- земної частини представників роду Pyra саn tha . зів листкових пластинок установлено, що пред- За умов низької інтенсивності освітлення рос- ставники роду Pyraсаntha є факультативними лини повністю втрачають декоративні власти- геліофітами. Найкращими для росту і розвитку
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 37 Т.В. Копилова
інт родуцента є відкриті місця, де повністю ви- 12. Крохмаль І.І. Особливості анатомічної будови листка являється його декоративність. видів роду Hemerocallis L. в умовах інтродукції на Пів- Листок має розвинену кутикулу. денному Сході України / І.І. Крохмаль, А.Ю. Пуга- Pyraсаntha чова // Проблеми екології та охорони природи тех- На явність багатошарової щільної абаксіаль- ногенного регіону: Зб. наук. пр. — 2010. — №1 (10). — ної па лісадної паренхіми та великої кількості С. 62—73. дрібних продихів указує на ксеромезофітність 13. Леппік М.В. Вплив забруднення навколишнього се- рослин. редовища автотранспортними викидами на анато- Зафіксовано морфологічні зміни продихово- мічну будову листків Catalpa bignonioides Walt. / М.В. Леп- пік // Питання біоіндикації та екології: зб. наук. го апарату листка за різних умов освітлення, зо- пр. — Запоріжжя: Вид-во ЗНУ, 2008. — Вип. 13, № 1. — крема в умовах затінення зменшується кількість С. 23—32. продихів на одиницю поверхні та продиховий 14. Маракаев О.А. Экологическая физиология расте- індекс, збільшуються розміри продихів. Проди- ний: фотосинтез и свет: текст лекций / О.А. Мара- ховий індекс середній та високий, що харак- каев; Яросл. гос. ун-т. — Ярославль: Изд-во ЯрГУ, 2005. — 95 с. теризує рослини як ксеромезофіти. Це дає змогу 15. Молотковский Г.Х. Изучение состояния устьиц ме- вирощувати їх в умовах обмеженого поливу. тодом целлюлозных отпечатков / Г.Х. Молотков- ский // ДАН СССР. — 1935. — Т. 3 (8). — С. 9—13. ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 16. Нечитайло В.А. Ботаніка. Вищі рослини / В.А. Не- 1. Атраментова Л.О. Статистика для біологів: під- читайло, Л.Ф. Кучерява. — К. : Фітосоціоцентр, ручник / Л.О. Атраментова, О.М. Утєвська. — 2001. — 432 с. Хар ків: Вид-во НТМТ, 2014. — 331 с. 17. Рева М.Л. Вегетативне розмноження деревних та 2. Баранова М.А. Классификация морфологических кущових рослин в природних умовах / М.Л. Ре ва. — типов устьиц / М.А. Баранова // Ботан. журн. — К.: Наук. думка, 1965. — 220 с. 1985. — Т. 70, № 12. — С. 1585—1595. 18. Тутаюк В.Х. Анатомия и морфология растений / 3. Буинова М.Г. Анатомия и пигменты листа расте- В.Х. Тутаюк. — М. : Высш. шк., 1972. — 336 с. ний Забайкалья / М.Г. Буинова. — Новосибирск: 19. Шульгин И.А. Растение и солнце / И.А. Шульгин. — Наука, 1988. — 96 с. Л. : Гидрометеоиздат, 1973. — 251 с. 4. Васильєв Б.Р. Строение листа древесных растений 20. Egolf D.R. Checklist of Pyracantha cultivars. U.S. De- различных климатических зон / Б.Р. Васильєв. — partment of Agriculture / D. R. Egolf , A.O. Andrick. — Л. : Изд-во Ленинград. ун-та, 1988. — 208 с. U.S. National Arboretum Contribution, 1995. — 97 p. 5. Гревцова Г.Т. Кизильники в Україні // Г.Т. Гревцо- 21. Marchi S. Variation in mesophyll anatomy and photo- ва, Н.А. Казанська. — К.: Нива, 1997. — С. 192. synthetic capacity during leaf development in diciduous 6. Горлачева З.С. Анатомо-морфологическое строе- mesophyte fruit tree (Prunus persica) and an evergreen ние листа разных образцов Monarda × hybrid Hort. / sclerophyllous Mediterranean shrub (Olea europeae) / З.С. Горлачева // Промышленная ботаника. — S. Marchi, R. Tognetti, A. Minnocci // Trees. — 2008. — 2010. — Вип. 10. — С. 148—151. Vol. 22. — P. 559—571. 7. Двораковский М.С. Экология растений / М.С. Дво- Рекомендував О.М. Горєлов раковский. — М.: Высш. шк., 1983. — 190 с. Надійшла 28.09.2017 8. Калініченко О. Декоративна дендрологія / О. Калі- ніченко. — К.: Вища шк., 2003. — 199 с. REFERENCES 9. Кирієнко С. В. Види кущових рослин родини Rosa- 1. Atramentova, L.O. and Utievsk, O.M. (2014), Statistika ceae Adans. Лівобережного Лісостепу Полісся: біо- dlja biolohiv: pidruchnyk [statistics for biologists: text- екологічні та морфологічні особливості, репро дук- book]. Kharkiv: NTMT, 331 p. ція, використання: Автореф. дис. на здобуття наук. 2. Baranova, M.A. (1985), Klassifikatsija morfolohiches- ступеня канд. біол. наук : спец. 003.00.05 «Ботані- kikh tipov ustijts [Classification of morphological types ка» / С.В. Кирієнко. — К., 2011. — 20 с. of stomata] Botanycheskyi zhurnal [Botanical Jour- 10. Копилова Т.В. Культивування представників роду Py- nal], vol. 70, pp. 1585–1595. raсаntha M. Roem. в Україні та світі / Т.В. Копило ва // 3. Bujinova, M.H. (1988), Anatomija i pihmenty lista ras- Автохтонні та інтродуковані рослини Ук раїни: Зб. teniji Zabajikalija. [Anatomy and pigments of a leaf of наук. пр. НДП «Софіївка» НАН України. — 2014. — plants of Transbaikalia]. Novosibirsk: Nauka, 96 p. Вип. 10. — С. 19–26. 4. Vasylijev, B.R. (1988), Stroenije lista drjevjesnykh ras- 11. Кохно Н.А. Теоретические основы и опыт интродук- teniji razlichnykh klimaticheskikh zon [The structure ции древесных растений в Украине / Н.А. Кохно, of a leaf of woody plants of different climatic zones]. А.М. Курдюк. — К.: Наук. думка, 1994. — 186 с. Leningrad: Izd-vo Leninhradskoho un-ta, 208 p.
38 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Вплив освітлення на ріст і розвиток представників роду Pyracantha Roem. в умовах інтродукції...
5. Hrevtsova, H.T. and Kazanska, N.A. (1997), Kyzilniki v 16. Nechytaylo, V.A. and Kucherava, L.F. (2001), Botani- Ukrayini [Cotoneaster in Ukraine]. Kyiv: Niva, 192 p. ka. Vyshchi roslyny. [Botany. Higher plants]. Kyiv: 6. Horlacheva, Z.S. (2010), Anatomo-morfolohicheskoe Fitoso tsiotsentr, 432 p. stroenie lista raznyh obraztsov Monarda × hybrid Hort. 17. Reva, M.L. (1965), Vehetatyvne rozmnozhennja der- [Anatomico-morphological structure of a leaf of dif- evnyh ta kushchovyh roslyn v pryrodnyh umovah [Ve- ferent samples Monarda × hybrid Hort.] Promyshlen- getative reproduction of tree and bush plants in natural naja botanika: sb. nauch. tr. [Industrial botany], N 10, conditions]. K.: Naukova dumka, 220 p. pp. 148—151. 18. Tutaiuk, V.Kh. (1972), Anatomija i morfolohija ras- 7. Dvorakovskij, M.S. (1983), Ekolohyja rastenyij [Eco- tenyi [Anatomy and morphology of plants]. M.: Vys- logy of plants]. Moscow: Vysshaija shkola, 190 p. shaja shkola, 336 p. 8. Kalinichenko, O. (2003), Dekoratyvna dendrologija 19. Shulhyn, Y.A. (1973), Rastenie i solntse [Plants and [De corative dendrologіya]. Kyiv: Vyshha shkola, 199 p. sun]. Leningrad: Hydrometeoyzdat, 251 p. 9. Kyrijenko, S.V. (2011), Vydy kushhovyh roslyn rodyny 20. Egolf, D.R. and Andrick, A.O. (1995), Checklist of Py- Ro saceae Adans. Livoberezhnogo Lisostepu Polissja: racantha cultivars. U.S. Department of Agriculture. bio ekologichni ta morfologichni osoblyvosti, repro- U.S. National Arboretum Contribution. 97 p. duk cija, vykorystannja [Types bush plant family Ro- 21. Marchi, S., Tognetti, R. and Minnocci, A. (2008), Variation saceae Adans. Left-Bank of Forest-Steppe of Polissia: in mesophyll anatomy and photosynthetic capacity during bioecological and morphological characteristics, re- leaf development in diciduous mesophyte fruit tree (Pru- produc tion, use] Avtoref. dys. na zdobuttja nauk. stu- nus persica) and an evergreen sclerophyllous Mediterra- penja kand. biol. nauk [Thesis for the degree of Ph.D.]: nean shrub (Olea europeae). Trees, vol. 22, pp. 559—571. spec. 003.00.05 “Botanika”, 20 p. Recommended by O.M. Gorelov 10. Kopylova, T.V. (2014), Kuljtyvuvannja predstavnykiv Received 28.09.2017 rodu Pyracantha M. Roem. v Ukraijini ta sviti [Cultiva- tion of the reprsentatives of the genus M. Pyraсаntha Т.В. Копылова Roem.] Avtohtonni ta introdukovani roslyny Ukrajiny [Autochthonous and alien plants. Collected Works NDP Национальный дендрологический парк Sofiyivka of the NAS of Ukraine], N 10, pp. 19–26. «Софиевка» НАН Украины, Украина, г. Умань 11. Kohno, N.A. and Kurdyuk, A.M. (1994), Teoreticheskie ВЛИЯНИЕ ОСВЕЩЕНИЯ НА РОСТ И РАЗВИТИЕ osnovy i opyt introduktsii drevesnyh rasteniy v Ukrayne ПРЕДСТАВИТЕЛЕЙ РОДА РYRACANTHA ROEM. [Theoretical bases and experience of woody plant in- В УСЛОВИЯХ ИНТРОДУКЦИИ troduction in Ukrain]. Kyiv: Nauk. dumka, 186 p. В ПРАВОБЕРЕЖНОЙ ЛЕСОСТЕПИ УКРАИНЫ 12. Krokhmal, I.I. and Puhachova, A.I. (2010), Osoblyvos- ti anatomichnoji budovy lystka vydiv rodu Hemerocallis Цель — выяснить влияние освещения на морфоло- L. v umovakh introduktsiji na Pivdennomu Shodi Uk- гию кроны, прирост побегов, интенсивность цвете- rajiny [Features of the anatomical structure of the leaf ния и плодоношения, анатомическое строение листа, species of the genus Hemerocallis L. in conditions of а также морфологические изменения устьичного и introduction in the Southeast of Ukraine]. Problemy ассимиляционного аппарата листа, устьичный ин- ekolohiji ta okhorony pryrody tekhnohennoho rehionu декс некоторых представителей рода Pyraсаntha Roem., [Problems of ecology and nature protection of techno- интродуцированных в условиях Правобережной Ле- genic region], N 1(10), pp. 62—73. состепи Украины. 13. Leppik, M.V. (2008), Vplyv zabrudnennia navkolysh- Материал и методы. Исследование проведено тради- noho seredovyshcha avtotransportnymy vykydamy na ционными лабораторными и полевыми методами в ус- anatomichnu budovu lystkiv Catalpa bignonioides Walt. ловиях Национального дендрологического парка «Со - [Influence of environmental pollution by motor vehi- фиевка» НАН Украины. Интенсивность освещения cle emissions on the anatomical structure of leaves of измеряли люксметром MS 6610. Использовали мето- Catalpa bignonioides Walt.] Pytannia bioindykatsii ta дику Г.Х. Молотковского, классификацию М.A. Бара- ekolohii [Bioindication and ecology questions] Zapo- новой и Б.Р. Васильева, методические рекомендации rizhzhia: Vyd-vo ZNU, N 13(1), pp. 23—32. А.Т. Гревцовой и Н.А. Казанской. 14. Marakaev, O.A. (2005), Ekolohicheskaja fiziolohija ras- Результаты. Выявлена зависимость между интенсив- teniyi: fotosintez i svet: tekst lektsiij [Ecological physio- ностью освещения и количеством побегов, приростом logy of plants: photosynthesis and light]: text of lectu res однолетних побегов, формой кроны, развитием генера- Yarosl. hos. un-t. Yaroslavl: Vyd-vo YarHU, 95 p. тивных почек, цветением и плодоношением. Наиболее 15. Molotkovskyi, H.Kh. (1935), Izuchenija sostoianija us- чувствительной к интенсивности освещения была губ- tits metodom tselliuloznyh otpechatkov [Studying the чатая паренхима. У всех изученных образцов на 2-й год state of stomata by the method of cellulose finger- увеличивается толщина составляющих листа. Коэффи- prints]. DAN SSSR, vol. 3 (8), pp. 9—13 циент палисадности — средний и высокий, наиболь-
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 39 Т.В. Копилова
ший — у P. crenulata (61 %) и Р. × ‘Orange Charmer’ (62 %) of the National Dendrological Park Sofiyivka of the NAS 2-го года вегетации, наименьший — у Р. × ‘Soleil d’Or’ of Ukraine. The intensity of illumination was measured by (43 %). Наибольшее количество устьиц на единицу по- a luxmeter MS 6610. Have been used method G.H. Mo- верхности зафиксировано у Р. × ‘Orange Charmer’ (262 шт. lotkovsky, classification of M.A. Baranova and B.R. Vasi- на освещенном участе), наименьшее — у Р. × ‘Soleil d’Or’ lyeva, methodical recommendations of А.Т. Grevtsova (201 шт. на затененном участке), что свидетельствует о and N.A. Kazanskaya. ксероморфной структуре листа. Results. The relationship between light intensity and Выводы. Установлено, что виды и культивары Py ra- value of the shoots growth, bloom and fruiting was revealed. саntha одинаково реагируют на освещение. Особи, ко- Morphological and anatomical indicators of leaf assimilation торые получают максимальное количество света, хоро- and stomatal apparatus of Pyracantha under the different шо растут, цветут, плодоносят, формируют характерную lighting conditions were investigated. The most sensitive to форму кроны, что сохраняет общую декоративность. the intensity of illumination was the spongy parenchyma. Переносят боковое затенение, при полном затенении In all the samples studied, the thickness of all the compo- полностью теряют декоративные свойства. Представи- nents of the sheet increases in the second year. The coef- тели рода Pyraсаntha являются факультатив ными гелио- ficient of palisade is medium and high, the highest — in фитами. Развитие многослойной плотной абаксиаль- P. cre nulata (61 %) and R. × ‘Orange Char mer’ (62 %) of ной палисадной па рен химы и большое количество мел- the 2nd year of vegetation, the smallest — in P. × ‘Soleil d’Or’ ких устьиц указывают на ксеромезофитность листа и (43 %). The largest number of stomata was recorded per светолюбие растений. В условиях затенения уменьша- unit surface in P. ‘Orange Charmer’ — 262 pcs. The largest ется количество устьиц на единицу поверхности и ус- number of stomata was recorded per unit surface in P. × тьичный индекс, увеличиваются размеры устьиц. По ‘Orange Charmer’ — 262 pcs. on the il luminated site, the величине устьичного индекса представители рода явля- smallest — in P. × ‘Soleil d’Or’ — 201 pcs. on the shaded ются ксеромезофитами, что позволяет вы ра щивать их в area, which indicates a xeromorphic structure of the leaf. условиях ограниченного полива. Conclusions. During the years under investigation, we Ключевые слова: Pyraсаntha, интенсивность освеще- found that species and cultivars reacted equally to light- ния, морфология, анатомическая структура, устьич- ing. Pyracantha individuals who receive the maximum ный аппарат. amount of light grow well, bloom, bear fruit, form the characteristic shape of the crown, thereby preserving the T.V. Kopylova overall ornamentally of the plants. Sufficiently tolerate lateral shading, with complete shading completely lose National Dendrological Park Sofiyivka, National Academy of Sciences of Ukraine, their decorative properties. When analyzing the biometric Ukraine, Uman indices and anatomical sections of leaf blades, it is estab- lished that of the genus Pyracantha representatives are LIGHT INFLUENCE ON THE GROWTH facultative heliophy tes. The development of multilayered, AND DEVELOPMENT OF GENUS PYRACANTHA dense acacias palisade parenchyma, a large number of ROEM. REPRESENTATIVES IN CONDITIONS small stomata points to the xeromezophytality of the leaf OF RIGHT-BANK OF FOREST-STEPPE and simultaneously indicates the illuminations of the OF UKRAINE plants. It is established that the conditions of shading re- Objective — to identify the optimal growing conditions of duce the number of stomata per unit surface, their sizes genus Pyracantha Roem. representatives, the light inten- increase and the stomata index decreases. The stomata sity influence on the above ground parts growth and ana- index is medium and high, characterizing plants as xer- tomical structure of leaves were analysed in the conditions omesophytes. Open areas were found to be optimal for of the Right-Bank of Forest-Steppe of Ukraine. their growth and development. Material and methods. The study was conducted by Key words: Pyracantha, intensity influence, morphology, traditional laboratory and field methods in the conditions anatomical structure of the leaf, stomatal apparatus.
40 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 УДК 58.006 С.І. ГАЛКІН, Н.С. БОЙКО Державний дендрологічний парк «Олександрія» НАН України Україна, 09113 Київська область, м. Біла Церква-13 ДЕНДРОПАРК «ОЛЕКСАНДРІЯ» НАН УКРАЇНИ — 70 років У СКЛАДІ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ: ІСТОРИЧНИЙ ШЛЯХ ТА СУЧАСНІСТЬ
Висвітлено історію створення дендропарку «Олександрія» НАН України. Проаналізовано процес становлення дендро- парку як наукової установи у складі АН України. Виконано 24 теми наукових досліджень за такими напрямами: збе- реження та реконструкція історичних паркових ландшафтів, інтродукція рослин, систематика і таксономія рос- лин, оптимізація прийомів агротехніки, вирощування декоративних рослин, стійкість деревних рослин до шкідників та хвороб, алелопатія, збереження рідкісних рослин тощо. Проаналізовано історію створення і сучасний стан колек- ційного фонду рослин. Дендропарк «Олександрія» — одна з провідних академічних установ України, завданнями яких є збереження фіторізноманіття та інтродукція рослин. Ключові слова: дендропарк, Академія наук України, наукові дослідження, збереження фіторізноманіття, інтро- дукція рослин, види та культивари, колекційні ділянки.
Державний дендрологічний парк «Олександ- головніші речі декоративної скульптури, час- рія» НАН України — один з найстаріших в Ук- тина її валяється на дні ставків, вази й колони раїні старовинних парків. Створений у 1788 р., знівечено, розкидано по площі парку, останки за часів Речі Посполитої, він згодом стає взір- будов залишаються абсолютно без будь-якого цем садово-паркового мистецтва і широко ві- ремонту. Дерево вирубується на потреби агро- домим у Європі пейзажним парком, на тери- школи, стежки заросли бур’я на ми, ставки без торії якого гармонійно поєднувалися рослин- догляду, фонтани й водоспади засмічено, за- ні композиції, архітектурні та водні споруди бруднено. Є тенденції з боку місцевої адмініст- [4, 5]. рації знести й ті будівлі, що їх можна ще рес- До 1917 р. парк «Олександрія», як і м. Біла таврувати, між якими є пам’ят ники високої Церква, був власністю графів Браницьких. У художньої вартості». Автор не помилився, бо період громадянської війни (1918—1920) усі у наступні роки всі архітектурні споруди пар- архітектурні споруди (палац, паркові павіль- ку було розібрано до основи і знищено [3]. йони, унікальні малі архітектурні форми, такі «Олександрія», колишня перлина, яку від- як колонада «Луна», «Китайський місток», ко- відували царі та вельможі, поети і філософи, лона «Пелікан», павільйон «Ротонда» тощо) художники та музиканти, гинула від безгоспо- було повністю зруйновано. У звіті про відря- дарності. У 1920 р., після організації Білоцер- дження до Білої Церкви заступника завідува- ківського сільськогосподарського технікуму, ча соціалістичного музею М.Г. Фінлянського парк було передано в його користування, а з було зазначено: «Парк Білоцерківський, що 1921 р. «Олександрія» стала основною базою разом із садом ІІІ Інтернаціоналу (нинішня навчально-дослідного господарства і отрима- «Софіївка» в Умані) належить до найвидатні- ла назву «Парк імені болгарського революціо- ших парків УРСР перебуває в стані повного нера Ч.Г. Раковського». Унаслідок по треб для хаосу й мерзоті запустіння. Німці вивезли най- відбудови господарства в перші роки Радян- ської влади, «на цеглу» розбирали зруйнова- © С.І. ГАЛКІН, Н.С. БОЙКО, 2018 ні або напівзруйновані споруди, вирубували
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 41 С.І. Галкін, Н.С. Бойко
дерева. Територію парку переважно викорис- новленням парку та створенням в установі на- товували для випасу худоби та отримання де- укового колективу. Над виконанням планової ревини. наукової тематики в «Олександрії» працювали Ще більшої руйнації парк зазнав після рі- видатні вчені, засновники вітчизняної школи шення Білоцерківського окружного виконав- паркобудівництва: Л.І. Рубцов, Ю.К. Кири чек, чого комітету у лютому 1928 р. про будівниц- Б.Є. Балковський, Н.М. Антонов, М.М. Гри- тво на території парку водогону для міста. На сюк, І.Г. Дерій, Т.М. Черевченко та багато ін- це рішення не вплинуло роз’яснення Нарко- ших. Завдяки їх наполегливій праці впродовж мату освіти УРСР, якому належав парк, про наступних 5 років було виконано дослідження неможливість розташування таких споруд у за такими темами: «Рослинність і ландшафти центрі парку «Олександрія» (стару назву по- дендропарку «Олександрія», їх реконструкція вернули, оскільки у 1927 р. Ч.Г. Раковського і збагачення» (1955—1956), «Вплив умов ви- виключили із лав комуністичної партії та роз- рощування на процеси акліматизації півден- стріляли). Зовнішній вигляд унікальної ар- них теп лолюбивих рослин» (1955—1957), «Ак- хітектурної споруди «Турецький будиночок» ліма ти за ція диких видів роду Rosa L. та ство- бу ло змінено, через увесь парк прокладено рення на площі 5 га розарію диких видів просіку і знищено рідкісні дерева, у централь- троянд» (1955—1958). Видовий склад дендро- ній частині парку над р. Рось створено водо- флори за цей час було збільшено на 200 видів, гін, від якого через усю територію прокладено загальна кількість становила 600 видів. Було труби на глибині 2 м. Головну алею парку було вирощено 100 тис. кущів троянд, на значній повністю зруйновано внаслідок перевезення пло щі закладено для випробування насаджен- будматеріалів для водогону. ня десятків сортів персика та абрикоса селек- Значної руйнації парк зазнав також під час ції ЦРБС. Великої Вітчизняної війни [4]. До 1960 р., виконуючи постанови АН УРСР, Розпорядженням № 4786-Рот. від 10 квітня а також керуючись затвердженою державною 1946 р. Рада Міністрів СРСР передала парк у програмою «Наукові основи зеленого будів- підпорядкування Академії наук України. У роз- ництва в УРСР», співробітниками парку було по рядженні наголошувалося, що парк «Олек- виконано 5-річну наукову тему «Відновлення сандрія» (на той час — заповідник «Олек санд- та розвиток дендропарку «Олександрія»», яка рія») створюється для відновлення та органі- охоплювала питання теоретичного обґрунту- зації на його території науково-дослідних баз вання і практичного застосування відновних інститутів біологічного профілю. Ураховува- робіт на території парку. У цей час у дендро- лася велика наукова, історична та природна парку було проведено велику роботу зі ство- цінність паркових насаджень. Наказом № 37 рення нових паркових насаджень у східній від 8 травня 1946 р. «Олександрію» було зара- частині, яка межувала з містом. За проектом ховано до складу наукових установ Академії І.Г. Дерія на місці деградованих насаджень наук України. Головною установою-курато- старовинного плодового саду та ділянок сіль- ром призначено Центральний республікан- ськогосподарського призначення було ство- ський ботанічний сад (ЦРБС) АН України. рено нові паркові композиції. Для інтродукції Рішенням Президії АН УРСР від 3 квітня 1953 р. нових перспективних для зеленого будівни- у денд ропарку було створено науковий відділ цтва видів на площі 1,4 га було створено на- акліматизації і паркобудівництва ЦРБС АН уково-колекційну ділянку гарноквітучих ча- УРСР, який у 1969 р. було перейменовано на гарників «Фрутицетум», яка досі існує. відділ збагачення дендрофлори. У східній частині парку, на першій заплав- Президія АН України на чолі з її президен- ній терасі р. Рось, було створено одну з пер- том академіком О.В. Палладіним від самого ших в Україні колекцію видів та гібридів роду початку контролювала роботи, пов’язані з від- Populus L. — «Популетум». На площі 3 га було
42 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Дендропарк «Олександрія» НАН України — 70 років у складі Національної Академії наук України: історичний...
зібрано 98 видів та гібридів тополі. Всього ви- ження найцінніших деревних порід. Щоріч но саджено 2200 саджанців. в дендропарку заготовляли понад 300 кг на- У 1956—1960 рр. під керівництвом н.с. Б.Є. Бал- сіння деревних порід. Дендропаркам і бо- ковського було проведено першу ботанічну ін- танічним садам УРСР щороку передавали вентаризацію трав’янистої рослинності денд- близько 100 тис. саджанців з відкритого ґрун- ропарку. Виявлено 712 видів рослин. У 1959 р. ту, 4 тис. із закритого ґрунту та 10 тис. багато- Б.Є. Балковський розпочав дослідження зі ство- річників. рення нового способу визначення рослин, а Значну увагу було приділено питанням по- са ме за допомогою цифрового політомічного ліпшення стану історичних паркових ланд- ключа. Після опублікування у республікансько му шафтів та композицій, насамперед — колона- «Ботанічному журналі», запропонований авто- ді «Луна» (посадка саджанців тису ягідного), ром метод було визнано багатьма науковцями Головного входу (посадки листяних дерев на та впроваджено у практику [1]. головній алеї) та Палієвій горі. Для віднов- Велику увагу було приділено створенню на- лення вікової діброви було висаджено 782 са- укового гербарію дендропарку. Станом на 1960 р. джанця дуба звичайного, а вздовж Сквирсько- він нараховував 4600 гербарних листів. У пер- го шляху — 222 саджанця сосни звичайної. ші роки становлення «Олександрії» як науко- Якісно поліпшено видовий склад природно- вої установи АН УРСР великого розмаху на- го трав’янистого покриву: лише у віковій ді- були дослідження з квітникарства. У 1956— брові висаджено 23 тис. цибулин пролісків, 1960 рр. колекційний фонд нараховував 640 10 тис. — підсніжника білого та інших декора- сортів багаторічних, однорічних та оранже- тивних рослин (усього 43 тис.). рейних рослин. Випробування в «Олексан- У 1961—1965 рр. проводили роботу із захис- дрії» пройшли 150 сортів жоржин, 180 сортів ту паркових насаджень від хвороб та шкідни- тюльпанів, 50 сортів флоксів, 70 сортів гладіо- ків. Щорічно здійснювали пломбування дупел лусів, 106 сортів ірисів тощо. вікових дерев та очищення їх крони від омели Великий та значущий обсяг науково-прак- білої. Опубліковано путівник по парку «Парк тичної роботи в «Олександрії» було забезпе- “Олександрія”», каталог насіння, 10 наукових чено завдяки вмілому керівництву науковим праць [11]. процесом адміністрації ЦРБС АН УРСР, по- У 1966—1968 рр. було виконано тему нау- стійній увазі провідних науковців Л.І. Рубцо- кових досліджень «Розробка методики фор- ва, Ю.К. Киричека, І.М. Шайтана та багатьох мування та реконструкції ландшафтів у запо- інших. За матеріалами теми науково-до слідної відних дендропарках АН УРСР». Теоретичне роботи співробітниками парку було надруко- обґрунтування і складання плану форму ван- вано 2 монографії та 17 наукових статей. ня та реконструкції ландшафтів дендропарку У 1961—1965 рр. дослідження проводили за «Олександрія» здійснив керівник те ми — за- темою «Вивчення та збагачення видового відувач відділу паркознавства ЦРБС, д.б.н., складу дерев, кущів, дикоростучих трав’я нис- проф. Л.І. Рубцов. Переважно це стосувалося тих рослин та квітів», якою керував директор західної частини парку (Горіхова галявина, На- ЦРБС, д.б.н. Є.М. Кондратюк. Першочерго- гірна галявина тощо). вим завданням для виконавців було прове- У 1969—1973 рр. проведено роботу за те- дення інвентаризації деревної і трав’янистої мою наукових досліджень «Вивчення денд- рослинності дендропарку «Олександрія». Ува- рофлори та розробка методики її збагачення гу приділили збільшенню видового складу в умовах Лісостепу України». Опубліковано парку та колекційних фондів. Паркові наса- 1 збірник праць, 1 путівник, 4 каталоги та 40 дження було поповнено 174 видами і форма- наукових праць. Вирощено 515 тис. саджан- ми рослин (усього — 14 792 екз.) Опрацьо вано ців деревних порід, з них передано вироб- методи насінного та вегетативного розмно- ництву 266 тис. [10].
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 43 С.І. Галкін, Н.С. Бойко
У 1969 р. за рішенням Держкомітету Ради У 1988—1992 рр. проведено дослідження за Міністрів СРСР з науки і техніки № 153 від темою «Розробка ландшафтних і еколого-це- 22 березня 1969 р. відділом збагачення денд- нотичних основ відновлення та оптимізації ро флори проведено дослідження з додаткової насаджень дендропарку “Олександрія” АН Ук- теми «Розробка методів створення клонових раїни». Здійснено алелопатичні дослідження у плантацій Picеa в Лісостепу України» (викона- віковій діброві, запропоновано фітотехнічні вець — к.б.н. Б.В. Логгінов). На території Фас- прийоми зменшення дії алелопатичного ґрун- тівського лісництва Київської області було за- товтомлення під час відновлення діброви. Ви- кладено унікальні клонові плантації ялини вчено екологічні умови ландшафтної ділянки звичайної. Кленова та Прибережна галявини, їх об’ємно- У 1974—1978 рр. проведено роботу за темою просторову структуру. За матеріалами дослі- наукових досліджень «Наукові основи збере- дження опубліковано 49 наукових праць. ження та відновлення діброви та інших пар- У 1993—1997 рр. виконано роботу за темою кових ландшафтів». Актуальність таких дослі- наукових досліджень «Біоекологічні основи джень була зумовлена різким усиханням діб ров інтродукційної оптимізації насаджень дендро- у Європейській частині СРСР. Дуб звичай- парку “Олександрія” (підсумки 200-річної ін- ний — це головна ландшафтоутворююча по- тродукції)». Дендропарк «Олександрія» відзна- рода у більшості парків України. За результа- чив 200-річчя. За час існування дендропарку тами роботи опубліковано 48 наукових праць. як наукової установи змінилася структура: з’я- У період з 1979 до 1983 рр. проведено до- вилися нові відділи і лабораторії: відділ парко- слідження за темою «Підбір найбільш цінних знавства, відділ репродуктивної біології, відділ деревних інтродуцентів, розробка прийомів квітникарства, лабораторія природної флори, їх розмноження, введення в лісове господар- лабораторія насінництва і первинного випро- ство та зелене будівництво в умовах Правобе- бування, лабораторія екології та захисту рос- режного Лісостепу України». Було дослідже- лин. Уперше в Україні було узагальнено досвід но стан дендраріїв на тереторії Лісостепу Ук- 200-річної інтродукції деревних рослин. Прове- раїни, про аналізовано видовий склад деревної дено ботанічну інвентаризацію. Проаналізова- рослинності для визначення можливості та но походження посадкового матеріалу (зразків необхідності її поповнення новими видами. насіння), визначено вік рослин, місцезростан- За резуль татами досліджень проведено підбір ня, кількість, життєву форму, стадію онтогене- перспективних видів і підготовлено рекомен- зу, а також основні показники біоекологічної дації щодо їх вирощування. Створено най- стійкості. За матеріалами досліджень опублі- більшу серед дендропарків та ботанічних са- ковано 74 наукових праці. дів України колекцію представників порядку У 1998—2002 рр. науковцями парку прове- Fabales — понад 100 таксонів. Вирощено 21,7 тис. дено роботу з виконання наукової теми «Біо- саджанців цінних інтродукованих видів. Опуб- екологічні аспекти збереження та збагачення ліковано 55 наукових праць. видового та генетичного різноманіття денд- У 1984—1987 рр. науковці дендропарку ви- ропарку “Олександрія”». Отримані цінні для конали тему наукових досліджень «Розробка науки та виробництва дані щодо кількості, ста- наукових основ оптимізації структури парко- ну, методів розмноження та впровадження в вих композицій дендропарку “Олександрія” первинну культуру великої кількості перспек- АН УРСР». Об’єктами досліджень були окре- тивних деревних і трав’янистих рослин, зок- мі ландшафти та композиції парку, які потре- рема детально досліджено виткі деревні рос- бували невідкладних оптимізаційних заходів: лини, північноамериканські види глоду, водні вікова діброва, Велика галявина, Соснова та прибережноводні види. За 5 років колекцію алея, Східна галявина тощо. За матеріалами деревних рослин поповнено 105 видами та досліджень опубліковано 27 наукових праць. формами. Опубліковано 100 наукових праць.
44 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Дендропарк «Олександрія» НАН України — 70 років у складі Національної Академії наук України: історичний...
У 2003—2007 рр. виконано роботи з науко- в’янистих рослин парку. Колекцію рідкісних вої теми «Збереження і збагачення генофонду та зникаючих видів деревних рослин збільше- деревних, кущових, трав’янистих рослин та но до 75. Продовжено роботу з відновлення відновлення старовинних насаджень дендро- історичних паркових композицій «Сад “Мур”», парку “Олександрія”». На початку ХХІ ст. зав- колона «Пелікан» тощо. За результатами ро- дяки отриманню історичних зарубіжних мате- боти опубліковано 2 монографії, 175 наукових ріалів науковці дендропарку вперше з 1917 р. праць та 2 каталоги [5, 7, 12, 13, 15]. на якісно новому рівні вивчили процеси від- У 2010—2012 рр. виконано дослідження за новлення історичних насаджень і ландшафт- темою прикладних наукових досліджень «Ін- них композицій парку. Було підготовлено про- тродукція, вивчення та формування експози- екти та виконано роботи з відновлення істо- ції перспективних сортів роду Rosa L. у денд- ричних композицій «Острів Троянд», «Острів ропарку “Олександрія”». Розроблено проект і Марії», «Царський сад», «Турецький будинок», виконано роботи. Всього висаджено 1500 екз. «Сад “Варна”» тощо. Розпочато новий для ден- троянд понад 100 сортів. дропарку актуальний напрям досліджень — вив- У 2013—2015 рр. проведено роботу за темою чення генофонду існуючих та інтродукції но- прикладних наукових досліджень «Віднов- вих рідкісних і зникаючих видів, занесених до лення структури та оптимізація деревних на- Червоної книги України, а також дослідження саджень ділянки “Танцювальний павільйон” фізіолого-біологічних показників рослин, які у дендропарку “Олександрія”». За архівними ростуть на території дендропарку, яка постраж- документами відновлено споруду «Бальної дала від техногенного забруднення підземних зали», мережу алейної сітки, паркові скуль- вод нафтопродуктами та сполуками хрому. За птури, квітникову клумбу та оптимізовано результатами досліджень опубліковано 2 мо- склад деревних насаджень. нографії та 186 наукових праць [6, 8]. У 2012—2016 рр. науковцями дендропарку У 2007—2009 рр. проведено дослідження за виконано дослідження за темою «Вплив тех- темою «Інтродукція, вивчення та формування ногенного забруднення атмосферного повіт- експозиції хвойних рослин (порядок Pinales ря на стан епіфітної лишайникової рослин- Go rozh.) у дендропарку “Олександрія”». Ство- ності дендропарку “Олександрія” НАН Укра- рено нову експозицію хвойних рослин — «Ко- їни». Визначено видовий склад лишайників у ніферетум», де представлено 41 вид, 4 різно- локалітетах різних ділянок, зокрема тих, які види та 157 культиварів, які належать до 10 ро- постраждали від техногенного забруднення. дів хвойних рослин. Проаналізовано особливості розподілу епі- У 2007—2011 рр. виконано дослідження за фітних лишайників на території парку за сту- додатковою науковою темою «Інтродукційне пенем атмосферного забруднення. Описано вивчення видового і формового різноманіття один новий для флори України вид епіфітних роду Taxus L.)». Зібрано найбільшу в Україні лишайників. ко лекцію тисів: 3 види, 1 гібрид та 19 культива- З 2013 р. розпочато дослідження за темою рів. Опубліковано монографію «Голонасінні Ук- фундаментальних наукових досліджень «Ін- раїни. Рід тис (Taxus L.): інтродукція, біо ло го- тродукція рослин і наукові основи збережен- екологічні особливості, використання» [2]. ня генофонду природної та культурної фло- У період з 2008 до 2012 рр. співробітники ри дендропарку “Олександрія”». Колекцій- дендропарку працювали над виконанням на- ний фонд поповнено понад 300 видами та укової теми «Збереження та раціональне ви- культиварами, гербарний фонд — 3 тис. гер- користання генофонду дендропарку “Олек- барних аркушів (нині він налічує 24 556 гер- сандрія” на початку ХХІ ст.». Вивчено струк- барних зразків) [9]. Опубліковано 2 моногра- туру унікальної вікової діброви та її життєвий фії, 2 довідники, низку методичних рекомен- стан. Проведено повторну інвентаризацію тра- дацій [2, 14, 15].
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 45 С.І. Галкін, Н.С. Бойко
У 2013 та 2015 рр. виконано дослідження за За 70-річний період підпорядкування ден- двома темами інноваційних досліджень «Ра- дропарку «Олександрія» АН України в уста- ціональне використання природного потен- нові було виконано 24 наукові теми за такими ціалу дендрологічного парку “Олександрія” науковими напрямами: НАН України в концепції розвитку екологіч- 1. Збереження, відновлення та реконструкція ної мережі України» та «Охорона старовікових історичних паркових ландшафтів (1956—2016). дерев як запорука збереження генофонду рос- 2. Інтродукція та акліматизація рослин (1956— лин та історичних ландшафтів дендропарку 2016). “Олександрія” НАН України». За матеріала- 3. Систематика і таксономія рослин (1959— ми роботи підготовлено та опубліковано «Ме- 1973). тодичні рекомендації зі створення екологічної 4. Оптимізація прийомів агротехніки і виро- стежки у дендропарках загальнодержавного щування декоративних рослин (1974—2016). значення та парках-пам’ятках садово-парко- 5. Вивчення стійкості деревних рослин до вого мистецтва». шкідників та хвороб (1969—2016). У 2016 р. розпочато дослідження за темою 6. Алелопатичні дослідження: активність і прикладних наукових досліджень «Відновлення толерантність деревних порід при спільному та реконструкція історичних ландшафтних діля- вирощуванні (1969—1983). нок рівнинно-балкового типу в дендропарку 7. Стійкість деревних рослин до техноген- “Олександрія” НАН України» (2016—2018), а у ного забруднення (1993—2016). 2017 р. — виконання теми фундаментальних 8. Збереження рідкісних та зникаючих рос- наукових досліджень «Видове різноманіття мо- лин, занесених до Червоної книги України хоподібних державного дендрологічного парку (2003—2016). “Олександрія” НАН України: сучасний стан та 9. Видове різноманіття ліхенофлори та мо- проблеми збереження». хоподібних державного дендрологічного пар- Починаючи з 2018 р., заплановано вико- ку «Олександрія» НАН України в умовах гло- нання досліджень за новою науковою темою бальної зміни клімату (2012—2016). «Збереження та збагачення фіторізноманіт- 10. Еколого-просвітницька діяльність (1998— но сті у ценозах дендропарку “Олександрія” 2016). НАН України в сучасних умовах зміни кліма- Співробітники дендропарку «Олександрія» ту». Актуальність цієї теми пов’язана з нега- передали іншим дендропаркам, ботанічним са- тивними змінами клімату, які відбуваються ос- дам та об’єктам зеленого господарства тисячі са- таннім часом і призводять до масового ослаб- джанців декоративних рослин. Зокрема у 2002— лення або загибелі багатьох рослин природної 2016 рр. — 670 екз. 36 видів та культиварів хвой- флори та інтродукованих видів деревних рос- них рослин, 29 видів та культиварів деревних лин, а також з необхідністю захисту рослин листяних, 15 сортів англійських садових троянд, від місцевих та інвазійних видів шкідників. 12 видів трав’янистих багаторічників 15 ботаніч- Таким чином, аналіз становлення та розвит- ним установам: Національному ботанічному са- ку дендропарку «Олександрія» як наукової ду імені М.М. Гришка, ботанічним садам Одесь- установи у складі АН України виявив, що саме кого, Київського, Таврійського, Харківського і в «Олександрії» вперше серед старовинних Хмельницького університетів, ботанічному саду дендропарків України під керівництвом спів- Національного університету біоресурсів і при- робітників ЦРБС АН УРСР (нині — Націо- родокористування, Запорізькому міському дитя- нальний ботанічний сад імені М.М. Гришка чому ботанічному саду, дендропаркам «Софіїв- НАН України) було розпочато цілеспрямова- ка», «Тростянець», «Аска нія-Нова», Сирець ко- ні наукові дослідження зі збереження історич- му дендропарку, біостаціонару кафедри садово- них паркових ландшафтів, природної флори, паркового господарства Білоцерківського на- інтродукції та акліматизації рослин. ціонального аграрного університету тощо.
46 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Дендропарк «Олександрія» НАН України — 70 років у складі Національної Академії наук України: історичний...
За роки підпорядкування АН УРСР, а пізні- ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ ше — НАН України в дендропарку «Олександ- 1. Балковский Б.Е. Цифровой политомический ключ рія» підготовлено і захищено 17 кандидатських для определения растений / Б.Е. Балковский. — та 1 докторську дисертації за спеціальностями К.: Наук. думка, 1964. — 36 с. 2. Голонасінні України. Рід тис ( L.): «ботаніка» і «захист рослин». Бойко Н.С. Taxus інтродукція, біолого-екологічні особливості, ви- Співробітники дендропарку опублікували користання / Н.С. Бойко, С.І. Кузнецов. — Біла 12 монографій та понад 900 наукових праць, Церква: Пшонківський О.В., 2016. — 132 с. присвячених питанням дендрології і парко- 3. Галкин С.И. Дендрологическому парку «Александ- знавства. рия» НАН Украины — 215 лет / С.И. Галкин // Сучасний колекційний фонд рослин денд- Вісн. Білоцерків. нац. аграр. ун-ту. — 2008. — Вип. 54. — С. 5—10. ропарку «Олександрія» нараховує 3000 так- 4. Галкін С.І. Державний дендрологічний парк «Олек- сонів деревних та 1545 таксонів трав’янистих сандрія» НАН України: історія та сьогодення / рослин, більшість з них ростуть на науково- С.І. Галкін // Інтродукція рослин. — 2010. — № 4. — ко лекційних ділянках «Фрутицетум», «Коні- С. 48—54. феретум», «Розарій», «Сирінгарій», плодовий 5. Галкін С.І. Дендрологічний парк «Олександрія» НАН сад «Мур», ділянці «Рідкісні та зникаючі види». України (історія та сучасність) / С.І. Галкін. — Біла Церква: О. Пшонківський, 2012. — 104 с. У найближчі роки заплановано створення но- 6. Галкін С. Структура та символіка старовинного парку вих на уково-колекційних ділянок «Сад родо- «Олександрія» в Білоцерківській резиденції графів дендронів», «Сад сакур», «Сад ліан», «Сад піво- Браницьких / С. Галкін, О. Гурковська, Є. Чер нець- ній», «Іридарій», «Саліцетум», «Кверцетум». кий. — Біла Церква: О. Пшонківський, 2005. — 96 с. Розміщення екзотів на колекційних ділян- 7. Галкін С.І. Державний дендрологічний парк «Олек- сандрія» НАН України: словник-довідник / С.І. Гал- ках спричинене тим, що масове введення їх кін, С.М. Левандовська, В.М. Черняк. — Біла Церк- безпосередньо до паркових ландшафтів мо- ва: Дельфін, 2014. — 129 с. же призвести до руйнування історичних ком- 8. Галкін С. «Олександрія» — рукотворне диво / С. Гал- позицій. кін, М. Осика. — Біла Церква: Дельфін, 2003. — 140 с. У західній частині парку, приєднаній у 1996 р., 9. Гербарії України. Index Herbariorum Ucrainicum / на площі понад 100 га заплановано створення [М. Руденко, В. Шаповал, Л. Сивоглаз, С. Галкін та ін.; ред.-укладач Н.М. Шиян]. — К., 2011. — С. 56—57. науково-експозиційних ділянок з використан- 10. Грисюк М.М. «Олександрія» — зелена скарбниця / ням деревних рослин: «Ліси рівнинної части- М.М. Грисюк. — К.: Будівельник, 1965. — 96 с. ни України», «Ліси Полісся», «Ліси Карпат», 11. Дендрологічний парк «Олександрія» / М.М. Гри- «Кам’яний степ України», «Водні та при бе реж- сюк, І.Г. Дерій, М.М. Антонов, М.П. Олійник. — новодні рослини України», «Ліси Північної Аме- К.: Вид-во АН УРСР, 1961. — 100 с. рики», «Ліси Японії», «Ліси Кавказу» тощо. 12. Дендрофлора України. Дикорослі й культивовані дерева й кущі. Покритонасінні: довідник. Ч. ІІ / Нині дендропарк «Олександрія» є широко [М.А. Кохно, Н.М. Трофименко, Л.І. Пархоменко відомою у світі науковою установою, яка пра- та ін.]; за ред. М.А. Кохна та Н.М. Трофименко. — цює над вирішенням проблем збереження та К.: Фітосоціоцентр, 2005. — С. 324—367. збагачення фіторізноманіття, збереження, від- 13. Каталог деревних рослин дендрологічного парку новлення та реконструкції історичних пар- «Олександрія» НАН України: довідник / [за ред. С.І. Галкіна]. — Біла Церква: Дельфін, 2008. — 53 с. кових ландшафтів і композицій. Здійснюється 14. Каталог деревних рослин дендрологічного парку об мін репродуктивним матеріалом, науковою «Олександрія» Національної академії наук Украї- ін формацією з іншими ботанічними установа- ни / [за ред. С.І. Галкіна]. — Біла Церква: Білоцер- ми України та понад 200 ботсадами і дендро- ківдрук, 2013. — 64 с. парками із 46 країн, проводяться спільні до- 15. Каталог перспективного асортименту дерев і ку- слідження з інтродукції рослин з науковцями щів для озеленення Києва та приміської зони / [О.М. Колісниченко, Н.М. Смілянець, М.І. Шу- провідних ботанічних установ України, Респуб- мик та ін.]. — К.: Фітосоціоцентр, 2007. — 51 с. ліки Білорусь, Республіки Молдова, Республіки 16. Каталог трав’янистих рослин Державного денд- Казахстан, Грузії. рологічного парку «Олександрія» Національної
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 47 С.І. Галкін, Н.С. Бойко
академії наук України / [за ред. С.І. Галкіна]. — vani dereva i kushchi. Pokrytonasinni: dovidnyk. Ch. II Біла Церква: Білоцерківдрук, 2013. — 67 с. [Dendroflora of the Ukraine. Wild and cultivated trees Рекомендував до друку М.Б. Гапоненко and bushes. Angiosperms: a guide. Part II]. Kyiv: Fito- Надійшла 04.12.2017 sotsiotsentr, pp. 324—367. 13. Halkin, S.I. (2008), Kataloh derevnykh roslyn dend- REFERENCES rolohichnoho parku “Oleksandriia” NAN Ukrainy: dovidnyk [Catalog of tree plants of the Olexandria 1. Balkovskyi, B.E. (1964), Tsyfrovoi polytomycheskyi dend rological park of the NAS of Ukraine: reference kliuch dlia opredelenyia rastenyi [Digital polytomous book]. Bila Tserkva: Delfin, 53 p. key to the plant]. Kyiv: Naukova dumka, 36 р. 14. Halkin, S.I. (2013), Kataloh derevnykh roslyn dendrolo- 2. Boiko, N.S. and Kuznetsov, S.I. (2016), Holonasinni Uk- hichnoho parku “Oleksandriia” Natsionalnoi Akademii rainy. Rid tys (Taxus L.): introduktsiia, bioloho-ekolohich- nauk Ukrainy [Catalog of tree plants of the Olexandria ni osoblyvosti, vykorystannia [Gymnosperms Uk rai ne. dendrological park of the National Academy of Sciences Genus (Taxus L.): introduction, biological and ecological of Ukraine]. Bila Tserkva: Bilotser kiv druk, 64 p. features, use]. Bila Tserkva, Pshonkivskyi O.V., 132 р. 15. Kolisnichenko, O.M., Smilianets, N.M., Shumyk, M.I., 3. Halkin, S.I. (2008), Dendrolohycheskomu parku “Alek- Zarubenko A.U. et al. (2007), Kataloh perspektyvnoho sandryia” NAN Ukrainy — 215 let [Alexandria Den- asortymentu derev I kushchiv dlia ozelenennia Kyieva drological Park of the NAS of Ukraine is 215 years ta prymiskoi zony [Catalog of promising assortment of old]. Visnyk Bilotserkivskoho natsionalnoho ahrarno- trees and shrubs for lands capping of Kyiv and subur- ho universytetu [Bulletin of the Bila Tserkva National ban areas]. Kyiv: Fitosotsiotsentr, 51 p. Agrarian University], N 54, pp. 5—10. 16. Halkin, S.I. (2013), Kataloh travianystykh roslyn 4. Halkin, S.I. (2010), Derzhavnyi dendrolohichnyi park Derzhavnoho dendrolohichnoho parku “Oleksand- “Oleksandriia” NAN Ukrainy: istoriia ta sohodennia riia” Natsionalnoi Akademii nauk Ukrainy [The cata- [State Arboretum Olexandria of the NAS of Ukraine: log of herbaceous plants of the State Dendrology Park history and present]. Introduktsiia roslyn [Plant Intro- Olexandria of the National Academy of Sciences of duction], N 4, pp. 48—54. Ukraine]. Bila Tserkva: Bilotserkivdruk, 67 p. 5. , (2012), Dendrolohichnyi park “Oleksan- Halkin S.I. Recommended by M.B. Gaponenko driia” NAN Ukrainy (istoriia ta suchasnist) [Dendro- Received 04.12.2017 logical Park Olexandria of the NAS of Ukraine (history and modernity)]. Bila Tserkva, O. Pshonkivskyi, 104 p. С.И. Галкин, Н.С. Бойко 6. Halkin, S., Hurkovska, O. and Chernetskyi, Ie. (2005), Государственный дендрологический Struktura ta symvolika starovynnoho parku “Oleksan- парк «Александрия» НАН Украины, driia” v Bilotserkivskii rezydentsii hrafiv Branytskykh Украина, Киевская область, г. Белая Церковь [Structure and symbols of the old park Olexandria in Bila Tserkva residence of Count Branicki]. Bila Tserkva, ДЕНДРОПАРК «АЛЕКСАНДРИЯ» Pshonkivskyi O., 96 p. НАН УКРАИНЫ — 70 ЛЕТ В СОСТАВЕ 7. Halkin, S.I., Levandovska, S.M. and Cherniak, V.M. НАЦИОНАЛЬНОЙ АКАДЕМИИ НАУК (2014), Derzhavnyi dendrolohichnyi park “Oleksan- УКРАИНЫ:ИСТОРИЧЕСКИЙ ПУТЬ driia” NAN Ukrainy: slovnyk-dovidnyk [State Dend- И СОВРЕМЕННОСТЬ rology Park Olexandria of the NAS of Ukraine: dic- Освещены данные об истории создания дендропарка tionary-reference book]. Bila Tserkva: Delfin, 129 p. «Александрия» НАН Украины. Проанализирован про- 8. Halkin, S. and Osyka, M. (2003), “Oleksandriia” — ru- цесс становления дендропарка как научного учреж- kotvorne dyvo [Оlexandria — man-made miracle]. Bila дения в системе АН Украины. Выполнены 24 темы Tserkva: Delfin, 140 p. научных исследований по таким направлениям: со- 9. Rudenko, M., Shapoval, V., Syvohlaz, L., Halkin, S. et al. хранение и реконструкция исторических парковых ланд- (2011), Herbarii Ukrainy. Index Herbariorum Ucrai ni- шафтов, интродукция растений, систематика и таксо- cum [Herbarium of the Ukraine. Index Herbariorum Uc- номия растений, оптимизация приемов агротехники, rainicum]. Kyiv, pp. 56—57. выращивание декоративных растений, уст ойчивость 10. Hrysiuk, M.M. (1965), “Oleksandriia” — zelena skarb ny- древесных растений к вредителям и болезням, алле- tsia [Olexandria — green treasury]. Kyiv: Budivelnyk, 96 p. лопатия, сохранение редких растений и др. Проана- 11. Hrysiuk, M.M., Derii, I.H., Antonov, M.M., Oliinyk, M.P. лизированы история создания и современное состоя- (1961), Dendrolohichnyi park “Oleksandriia” [The Den d- ние коллекционного фонда растений. Дендропарк rological park Olexandria]. K.: Vyd-vo AN URSR, 100 p. «Александрия» — одно из ведущих академических уч- 12. Kokhno, M.A., Trofymenko, N.M., Parkhomenko, L.I. ре ждений Украины, заданиями которого являются со- et al. (2005), Dendroflora Ukrainy. Dykoroslii kultyvo- хранение фиторазнообразия и интродукция растений.
48 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Дендропарк «Олександрія» НАН України — 70 років у складі Національної Академії наук України: історичний...
Ключевые слова: дендропарк, Академия наук Украи- raine is analyzed. At a result of the researches it was found ны, научные исследования, сохранение фиторазно- out that during the existence of the institution the 24 sub- образия, интродукция растений, виды и культивары, jects of scientific researchers were conducted, which are коллекционные участки. concern such of major directions as the preservation and reconstruction of historical park landscapes, the intro- S.I. Galkin, N.S. Boiko duction of plants, a systematic and a taxonomy of plants, the optimization of agrotechnics, the cultivation of orna- State Arboretum, Olexandria mental plants, a resistance of tree plants to pests and di- National Academy of Sciences of Ukraine, seases, the allelopaty, the conservation of the rare plants, Ukraine, Kyiv Region, Bila Tserkva etc. The history of formation and the modern state of OLEXANDRIA ARBORETUM OF THE NAS plants collection fund are analyzed. Olexandria arboretum OF UKRAINE — THE 70 YEARS is one of leading academic institutions in Ukraine, which AT THE NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES tasks are the conservation of phytodiversity and the intro- OF UKRAINE: THE HISTORICAL PATH duction of plants. AND THE MODERNITY The history of creation of Olexandria arboretum is pre- Key words: arboretum, the Academy of Sciences of Uk- sented. The process of formation of the arboretum as a raine, scientific researches, conservation of phytodiversity, scientific institution at the Academy of Sciences of Uk- plant introduction, species and cultivars, collections.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 49 УДК 582.623.2:581.4+581.522.4(477.63) Н.М. ДАНИЛЬЧУК 1, И.И. КОРШИКОВ 1, 2 1 Криворожский ботанический сад НАН Украины Украина, 50089 г. Кривой Рог, ул. Маршака, 50 2 Донецкий ботанический сад НАН Украины Украина, 50089 г. Кривой Рог, ул. Маршака, 16а ЖИЗНЕННЫЕ ФОРМЫ ТОПОЛЯ ПИРАМИДАЛЬНОГО (POPULUS ITALICA (DU ROI) MOENCH) НА КАРЬЕРНО-ОТВАЛЬНЫХ КОМПЛЕКСАХ КРИВОРОЖЬЯ
Цель — выяснить разнообразие жизненных форм Populus italica (Du Roi) Moench, естественно поселяющегося на карьерно-отвальных комплексах Криворожья. Материал и методы. На карьерно-отвальных комплексах железорудных производств Криворожья определяли происхождение растений P. italica, места произрастания, субстрат, на котором они растут, возраст. Жизненные формы P. italica классифицировали согласно А.А. Чистяковой (1987, 1988). Проводили раскопку корневой системы, определяли количество корневых отпрысков, их возраст, высоту и диаметр надземных ортотропных побегов. Результаты. Вследствие поливариантности развития в ходе онтоморфогенеза P. italica в разных экотопах во взрослом состоянии может быть представлен несколькими жизненными формами: одноствольное дерево, мало- и многоствольное дерево или дерево-куст, куртинообразующее дерево. Одноствольное дерево встречается нечасто, в основном это деревья семенного происхождения, произростающие на скальных откосах старого отвала в местах смыва грунта в углублениях и балках. Малоствольные формы состоят из 2-3 близких по размеру диаметра стволов, многоствольные — из 7—11 стволов. Такая жизненная форма у P. italica образуется в результате развития побегов из спящих почек базальной части имматурных и виргинильных растений или корневых отпрысков. На ровных участ- ках P. italica часто формирует куртинообразующее дерево. На отвале Первомайского рудника доля таких деревьев составляет более 90 % от общего числа самопоселившихся растений. Возраст материнских особей — 20—25 лет, высота — 11—19 м, диаметр ствола — 26—34 см. Площадь, занимаемая корневыми отпрысками куртинообразую- щего дерева P. italica, — от 25 до 250 м2. Корневая поросль P. italica распространяется в разных направлениях от ма- теринской особи и может образовываться на расстоянии до 15—20 м от нее. Куртинообразующие деревья P. italica, будучи сложным индивидом, состоят из соединенных парциальных образований, возникающих в результате ветвле- ния поверхностных корней 3—5-летних корневых отростков с последующим образованием поросли. Эти образования могут отделяться от материнской особи и проявлять себя как самостоятельные индивиды. Выводы. Особи P. italica семенного происхождения на отвалах и бортах карьеров Криворожья отличаются высокой жизнестойкостью и вследствие поливариантности развития во взрослом состоянии могут быть представлены разными жизненными формами. Чаще всего P. italica на железорудных отвалах формирует куртинообразующее дере- во за счет ежегодного образования корневой поросли. В результате происходит увеличение общей ассимилирующей поверхности индивида. Такая поведенческая стратегия P. italica является адаптивно-приспособительной реакцией на неблагоприятные условия произрастания на карьерно-отвальных комплексах Криворожья. Ключевые слова: Populus italica, онтоморфогенез, корневая поросль, куртинообразующее дерево, железорудные отвалы.
Массовые интродукционные испытания боль- вия, а также в сообществах, которые испыты- шого количества видов древесных растений в вают антропогенное воздействие, процессы разных регионах способствовали повышен- роста и развития растений изменяются с транс- ному интересу к их ростовым формообразо- формацией жизненных форм у пластичных вательным процессам. Установлено, что при видов [8, 22]. Устойчивые виды, способные перемещении видов за пределы природного вегетативно возобновляться, уже на ранних ареала в экологически неблагоприятные усло- этапах онтогенеза могут существенно моди- фицировать поведенческую стратегию, свой ст- © Н.М. ДАНИЛЬЧУК, И.И. КОРШИКОВ, 2018 венную им в типичных условиях природной
50 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Жизненные формы тополя пирамидального (Populus italica (Du Roi) Moench) на карьерно-отвальных комплексах...
среды. В популяционной биологии растений рованного горнорудной промышленностью, сравнительно недавно сформировалась кон- одним из наиболее распространенных видов, цепция поливариантности развития особей естественно проникающих и дающих семен- одного вида [19]. ное возобновление, является Populus italica (Du Природно-климатические условия степной Roi) Moench, природный ареал которого — зоны Украины из-за особенностей гидротер- Средняя и Малая Азия. Семена P. italica отли- мического режима неблагоприятны для мно- чаются высокой парусностью и, разлетаясь на гих древесных интродуцентов в период как значительное расстояние, попадают на желе- вегетации, так и покоя. Понятно, что песси- зорудные отвалы и борта карьеров. Возобнов- мальные, а нередко — экстремальные условия ление происходит только в локальных точках, произрастания в этой зоне сказываются на где складываются благоприятные условия (на- росте и развитии растений, индуцируя вклю- личие влаги) для прорастания семян. Типич- чение адаптивных механизмов на уровне всего ные места семенного возобновления — пони- организма. К числу малопригодных для про- жения, углубления, небольшие ямы на бермах израстания древесных растений относятся про- или плоских вершинах отвалов и склонах. Вид мышленные отвалы, занимающие в степной произрастает на всех типах субстратов, неза- зоне Украины значительные территории. Ог- висимо от травостоя и наличия крупных фрак- раничивающие, а нередко лимитирующие вы- ций породы [6, 7, 18]. Распространенность P. ita- живание растений эколого-эда фи ческие ус ло- lica на карьерно-отвальных комплексах Кри- вия отвалов усугубляют негативное действие ворожья делает этот вид модельным объектом факторов природной среды, таких как высо- для изучения трансформации его жизненных кие летние и низкие зимние температуры, форм в зависимости от экстремальности усло- хронический недостаток влаги, суховеи и др. вий произрастания. Порода отвалов, которая перегревается летом Цель работы — выяснить разнообразие жиз- до критических температур, характеризуется ненных форм P. italica, естественно поселя- малым содержанием элементов минерального ющегося на карьерно-отвальных комплексах питания и органических веществ, нередко — Криворожья. высокой токсичностью солей, низкой водо- удерживающей способностью. В связи с раз- Материал и методы нообразием промышленных отвалов по про- На карьерно-отвальных комплексах железо- исхождению, возрасту, породному составу, рудных производств Криворожья определяли характеру поверхности в пределах каждого из происхождение растений P. italica, места про- них формируются различные по экологиче- израстания, субстрат, на котором они растут, ским особенностям участки — склоны, тер- возраст. Жизненные формы P. italica класси- расы, балки и углубления, микровпадины и фицировали согласно А.А. Чистяковой [21, 22]. расщелины между камнями, пологие и неров- Также проводили раскопки корневой систе- ные участки и т. п. В экстремальных условиях мы, определяли количество корневых отпры- произрастания, включая промышленные от- сков, их возраст, высоту и диаметр надземных валы, одни виды отличаются морфострук- ортотропных побегов. турной пластичностью, широкой ампли тудой анато ми ческих и морфо лого-био хи мических Результаты и обсуждение адап тивных изменений, другие — консерватив- P. italica часто встречается в насаждениях на ной ста бильностью в реализации жизненной территории Украины, а в г. Кривой Рог в тече- формы в новых условиях произрастания [5, 8, ние многих лет используется для озеленения 9, 16, 22]. улиц, придомовых территорий, площадей, На карьерно-отвальных комплексах Криво- парков, бульваров в виде аллейных насажде- рожья, в значительной степени трансформи- ний, групп и солитеров. P. italica используют
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 51 Н.М. Данильчук, И.И. Коршиков
ских насаждениях наиболее распространен- ная жизненная форма — одноствольное дерево [3]. Вид переносит условия урбанизирован- ной и техногенно загрязненной среды. Хоро- шо растет до 25 лет, потом начинает стареть и отмирает [15, 17]. На отвалах и бортах железо- рудных карьеров Криворожья особи P. italica семенного происхождения отличаются высо- кой жизнестойкостью, не проявляя ростовой активности, свойственной им на черноземах в уличных и парковых насаждениях г. Криво- го Рога [6, 7, 18]. Вследствие поливариантности развития в Рис. 1. Формирование многоствольного дерева Popu- ходе онтоморфогенеза P. italica в разных эко- lus italica топах во взрослом состоянии может быть Fig. 1. Formation of multi-trunked tree of Populus italica представлен несколькими жизненными фор- мами: одноствольное дерево, мало- и много- ствольное дерево или дерево-куст, куртино- образующее дерево. На железорудных карьер- но-от валь ных комплексах Криворожья одно- ствольное дерево встречается нечасто, в основ- ном это деревья семенного происхождения на скальных откосах старого отвала в местах смыва грунта в углублениях и балках. Так, на территории наиболее крупного в Криворожье отвала Первомайского рудника выявлено 380 особей P. italica, из которых только 37 (9,7 %) имели жизненную форму одноствольного дерева. У таких особей меньшая высота и га- битус кроны по сравнению с растениями не- нарушенных местообитаний (парки, скверы, природные насаждения), а также меньшая об- щая продолжительность онтогенеза или от- дельных его периодов. Встречающиеся на железорудных отвалах мало- и многоствольные деревья P. italica от- личаются количественными (число основных скелетных осей и их основные характеристи- ки) и качественными (способ формирования главных скелетных осей (надземный или под- земный)) признаками. Малоствольные формы Рис. 2. Куртинообразующее дерево Populus italica состоят из 2-3 близких по размеру диаметра Fig. 2. Clump-forming tree of Populus italica стволов, многоствольные — из 7—11 стволов. Такая жизненная форма у P. italica образуется в также при создании защитных насаждений результате развития побегов из спящих почек вокруг промышленных территорий, в полеза- базальной части имматурных и виргинильных щитных и придорожных посадках. В город- растений или корневых отпрысков (рис. 1).
52 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Жизненные формы тополя пирамидального (Populus italica (Du Roi) Moench) на карьерно-отвальных комплексах...
Эти побеги в раннем развитии про ходят те же онтогенетические состояния, что и одност воль- ное дерево. Образование новых скелетных осей при формировании многоствольного дерева у P. italica может быть как подземное, так и на- земное. В ходе онтогенеза геоксильного и аэро- ксильного дерева-куста P. italica отличия мож- но наблюдать уже в имматурном или вирги- нильном возрастных состояниях. На относительно пологих участках железо- рудных карьерно-отвальных комплексов P. ita- lica, проявляя высокую экологическую толе- рантность, часто формирует куртинообра- зующее дерево (рис. 2). На отвале Первомай- Рис. 3. Корневая система Populus italica на отвалах ского рудника обнаружено 343 таких дерева, Криворожья или 90,3 % от общего числа самопоселившихся Fig. 3. Populus italica root system in dumps of Kryvyi Rih растений. Возраст наиболее старых материн- ских особей составлял 20—25 лет, высота — 11—19 м, диаметр ствола — 26—34 см. Пло- щадь, занимаемая корневыми отпрысками кур- тинообразующего дерева P. italica, варьировала от 25 до 250 м2 в зависимости от возраста ма- теринской особи, местоположения на отвале или борту карьера. Количество корневых от- прысков у особей P. italica разное и не всегда зависит от площади куртины. Так, у сложного индивида с площадью покрытия 50 м2 разно- возрастных корневых отпрысков было 39 шт., а у другого — 55 шт. на 100 м2. Количество кор- невых отпрысков, как правило, увеличивается с возрастом материнского растения, в основ- ном по периферии куртины. Наиболее возраст- Рис. 4. Пятилетняя поросль Populus italica, не име- ным корневым отпрыскам, выявленным в 2016 г., ющая собственной корневой системы было 10—12 лет. Fig. 4. Five-year root undernood of Populus italica, not Особь P. italica за счет ежегодного образо- having its own root system вания вегетативного потомства может посто- янно увеличивать свое фитогенное поле дале- На карьерно-отвальных комплексах у кур- ко за пределами проекции кроны. Это типич- тинообразующих деревьев P. italica корневая ная адаптивно-приспособительная реакция система поверхностная, основная масса кор- P. italica на пессимальные условия произрас- ней залегает на глубине 5—12 см (рис. 3). тания на железорудных отвалах, как и в целом Одно-пятилетняя поросль такого дерева и стар- снижение интенсивности роста, сопровождае- шего возраста не формирует собственную кор- мое уменьшением габитуса растений. В ре зуль- невую систему (рис. 4), распространяющую- тате ежегодного увеличения площади покры- ся вглубь породы, а получает необходимые тия за счет образования корневых отпрысков элементы минерального питания через кор- происходит увеличение общей ассимилирую- невую систему материнской особи. Раз витие щей поверхности индивида. поверхностной корневой системы у P. italica
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 53 Н.М. Данильчук, И.И. Коршиков
нормальных эдафических условиях, — свиде- тельство широты их нормы реакции, которая успешно реализуется в экстремальных усло- виях отвалов [10, 11]. В естественных экотопах P. italica отлича- ется невысокой вегетативной подвижностью и в большинстве случаев представляет собой одноствольное дерево, поверхностные корни кото рого могут распространяться далеко за пре- делы проекции кроны [1]. Реализация адап- тивной стратегии P. italica в экстремальных условиях железорудных карьерно-отвальных комплексов Криворожья происходит за счет образования корневой поросли из придаточ- Рис. 5. Формирование побегов Populus italica из при- даточных почек ных почек. Способность формировать прида- Fig. 5. Formation of Populus italica shoots from additional точные почки на корнях присуща в норме buds большинству видов древесных растений [12, 14]. Дополнительные почки закладываются на тех корнях, рост которых приходится на начальные этапы вегетации в весенний пери- од [13]. Вероятными причинами образования корневой поросли P. italica на карьерно-отваль- ных комплексах Криворожья являются бед- ность, сухость и рыхлость субстрата, а также постоянное нанесение острой породой травм тонким поверхностным корням вследствие регулярных взрывов в карьерах. В результате этого на плагиотропном корне формируется придаточная почка, из которой могут разви- ваться новые побеги (рис. 5). В процессе роста и развития корневых по- бегов P. italica на отвале происходит превра- Рис. 6. Вторичные ортотропные побеги Populus italica щение участка корня в многолетнее одревес- на ксилоризоме невшее кореневище — ксилоризом [4]. Гипо- Fig. 6. Secondary orthotropic shoots of Populus italica on генное корневище, или ксилоризом, возника- ksilorizome ет и развивается у P. italica в процессе роста вегетативного побега, который выходит на на отвалах, вероятно, связано с высокой поверхность породы. В последующие годы на активностью процессов физико-химическо го ксилоризоме закладываются вегетативные поч- выветривания верхнего слоя породы и пере- ки, которые могут развиваться во вторичные водом минеральных веществ в доступные фор- ортотропные побеги (рис. 6). мы для поглощения корнями. Кроме того, в Условиями образования и развития гипо- поверхностном слое породы конденсируется генных корневищ-ксилоризомов, в частности, атмосферная влага вследствие суточных коле- у Tilia cordata Mill. в природных фитоценозах баний температуры. Формирование поверх- является рыхлость субстрата [20], что также ностной корневой системы в условиях отва- свойственно породе железорудных отвалов и лов у видов, которые не всегда образуют ее в бортов карьеров. Это способствует вегетатив-
54 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Жизненные формы тополя пирамидального (Populus italica (Du Roi) Moench) на карьерно-отвальных комплексах...
ному разрастанию P. italica. В ходе роста орто- является широта приспособительных морфо- тропного побега корневище-ксилоризом утол- структурных изменений у данного вида. щается, превращаясь в орган, накапливающий питательные вещества и воду. Такая биологи- Выводы ческая особенность P. italica способствует вы- Особи P. italica стихийного семенного происхож- сокой устойчивости и вегетативной подвиж- дения на отвалах и бортах карьеров Криворожья ности этого вида на железорудных карьерно- отличаются высокой жизнестойкостью. Вследст- отвальных комплексах Криворожья. Фор- вие поливариантности развития во взрослом мирование жизненной формы куртинообра- состоянии они могут быть представлены раз- зующего дерева с наличием ксилоризомов в ными жизненными формами: од но ствольное данных условиях описано нами также для Po- дерево, мало- и многоствольное дерево или pulus alba L. [6, 7, 18]. де рево- куст, куртинообразующее дерево. У та- Корневые отпрыски, как правило, образу- ких особей меньшая высота и габитус кроны ются на здоровых корнях P. italica, диаметр по сравнению с растениями ненарушенных мес- которых составляет 1,0—1,5 см, расположе- тообитаний, а также меньшая продолжитель- ных в периферийной части корневой системы ность онтоге неза или отдельных его периодов. материнского дерева. Вероятно, у отдельных Проявляя высокую экологическую пластич- видов тополей на отвалах доминирующим яв- ность, P. italica на железорудных отвалах чаще ляется пролагативный механизм эндогенного всего формирует куртинообразующее дерево формирования почек, из которых в год их за счет ежегодного образования корневой по- образования развивается корневая поросль. росли. В результате ежегодного покрытия но- Нельзя исключать регенеративное образова- вых площадей вегетативным потомством про- ние почек вследствие повреждения молодых исходит увеличение общей ассимилирующей корней острой породой, которая периодиче- поверхности индивида. Такая поведенческая ски смещается даже на плоской вершине от- стратегия P. italica является адаптивно-при спо- вала при постоянных технологических взры- собительной реакцией на неблагоприятные ус- вах в карьерах. ловия произрастания на карьер но-отвальных Корневая поросль P. italica на железорудных ком плексах Криворожья. отвалах распространяется в разных направле- ниях от материнской особи и может образо- СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ вываться на расстоянии до 15—20 м от нее. 1. Богданов П.Л. Тополя и их культура / П.Л. Богда- Куртинообразующие деревья P. italica, будучи нов. — М.: Лесн. пром-сть, 1965. — 104 с. сложным индивидом, состоят из соединен- 2. Возобновление на железорудных отвалах Криворо- жья натурализованных в степной зоне видов- ных парциальных образований, возникающих интродуцентов древесных растений / И.И. Кор- в ре зультате ветвления поверхностных корней шиков, А.Е. Мазур, О.В. Красноштан [и др.] // 3—5-летних корневых отростков (см. рис. 4) Матер. конф. — Донецк, 2006. — С. 247—250. с последующим образованием 1-2-летней по- 3. Данильчук Н.М. Тополя в парках Кривого Рога / росли. Эти образования могут отделяться от Н.М. Данильчук, В.Д. Федоровський, І.І. Корши- материнской особи и проявлять себя как са- ков // Інтродукція рослин. — 2015. — № 4. — С. 99—106. мостоятельные индивиды. На железорудных 4. Дервиз-Соколова Т.Г. Анатомо-морфологическое отвалах корневая поросль у P. italica образует- строение Salix polaris Wahlb. и S. phlebophylla An- ся у особей, растущих как на чистой породе dress / Т.Г. Дервиз-Соколова // Бюл. МОИП. Отд. (сланцевые кварциты), так и на участках с Биол. — 1966. — Т. 71, вып. 2. — С. 28—38. устойчивой травянистой растительностью. На 5. Древесные интродуценты в озеленении отвалов гор- нодобывающих предприятий степной зоны Украи- ненарушенных черноземах, а также на заплав- ны / И.И. Коршиков, С.П. Жуков, Н.С. Терлыга ных лугах в степной зоне P. italica редко дает [и др.] // Будівництво та реконструкція ботанічних массовое корневое возобновление. В этом про- садів і дендропарків в Україні: Матер. наук. конф.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 55 Н.М. Данильчук, И.И. Коршиков
(23—26 травня 2006 р.). — Сімферополь, 2006. — 21. Чистякова А.А. Поливариантность онтогенеза и С. 162—165. типы поведения деревьев широколиственных ле- 6. Жизненная форма и вегетативное разрастание то- сов / А.А. Чистякова // Популяционная экология поля белого (Populus alba L.) на железорудных от- растений. — М.: Наука, 1987. — С. 39—43. валах Криворожья / И.И. Коршиков, Н.М. Да- 22. Чистякова А.А. Жизненные формы и их спектры нильчук, О.В. Красноштан [и др.] // Интродукция как показатели состояния вида в ценозе (на при- растений. — 2008. — № 3. — С. 105—112. мере широколиственных деревьев) / А.А. Чистя- 7. Жизнеспособность древесных растений на железо- кова // Бюл. МОИП. Отд. Биол. — 1988. — Т. 93, рудных отвалах Криворожья / И.И. Коршиков, вып. 6. — С. 93—105. О.В. Красноштан, Е.В. Лаптева [и др.] // Про- Рекомендовал Ю.О. Клименко мышленная ботаника. — 2008. — Вып. 8. — Поступила 03.03.2017 С. 55—61. 8. Жукова Л.А. Многообразие путей онтогенеза в по- REFERENCES пуляциях растений / Л.А. Жукова // Экология. — 2001. — № 3. — С. 169—176. 1. Bogdanov, P.L. (1965), Topolja i ih kultura [Рoplars 9. Жученко А.А. Экологическая генетика культурных and their culture]. Moscow: Lesnaja рromyshlennost, растений (адаптация, рекомбиногенез, агробио- 104 р. ценоз) / А.А. Жученко. — Кишинев: Штиинца, 2. Korshikov, I.I., Mazur, A.E., Krasnoshtan, O.V., Danil- 1980. — 587 с. chuk, N.M. and Terlyga, N.S. (2006), Vozobnovlenie 10. Коршиков И.И. Жизнеспособность древесных рас- na zhelezorudnyh otvalah Krivorozh’ja naturalizovan- тений на железорудных отвалах Криворожья / nyh v stepnoj zone vidov-introducentov drevesnyh ras- И.И. Коршиков, О.В. Красноштан. — Донецк: tenij [Resuming on iron-ore dumps Kryvorizhzhya na- Б.и., 2012. — 280 с. turalized in the steppe zone of introduced species of 11. Коршиков И.И. О фитоэкологической оценке эда- woody plants]. Materialy кonferencii [Conference ma- фотопов железорудных отвалов Криворожья / terials]. Donetsk, рр. 247—250. И.И. Коршиков, О.В. Красноштан // Промыш- 3. Danilchuk, N.M., Fedorovskij, V.D. and Korshikov, І.І. ленная ботаника. — 2010. — Вып. 10. — С. 16—21. (2015), Topolja v parkah Krivogo Roga [Poplars in 12. Котелова Н.В. Тополя и их использование в зеле- parks of Kryvyi Rig]. Іntrodukcіja roslin [Plant Intro- ных насаждениях / Н.В. Котелова, М.Л. Стельма- duction], N 4, рр. 99—106. хович. — М.: Изд-во с.-х. лит., журн. и плакатов, 4. Derviz-Sokolova, T.G. (1966), Anatomo-morfologi- 1963. — 127 с. cheskoe stroenie Salix polaris Wahlb. і S. rhlebophylla 13. Мак-Миллан Боуз. Размножение растений / Боуз Andress [Anatomical and morphological structure of Мак-Миллан. — М: Мир, 1992. — 192 с. Salix polaris Wahlb. and S. rhlebophylla Andress]. Bjul- 14. Павленко Ф.А. Размножение тополей / Ф.А. Пав- leten Moskovskogo obshhestva ispytatelej prirody. Ot- ленко. — М.: Госиздат с.-х. лит., 1960. — 64 с. delenie biologii [Bulletin of the Moscow Society of 15. Пятницкий С.С. Лесовозобновление в условиях Ле- Naturalists. Department of Biology], vol. 71, N 2, вобережной лесостепи УССР / С.С. Пятницкий // рр. 28—38. Лесовозобновление и лесоразведение. — К.: Уро- 5. Korshikov, I.I., Zhukov, S.P., Terlyga, N.S., Mazur, A.E., жай, 1964. — Т. 45. — С. 3—23. Danilchuk, N.M. and Krasnoshtan, O.V. (2006), Dre- 16. Работнов Т.А. Актуальные вопросы экологии рас- ves nye introducenty v ozelenenii otvalov gornodoby- тений / Т.А. Работнов // Итоги науки и техники. vajushhih predprijatij stepnoj zony Ukrainy [Wood in- Сер. Ботаника. — М.: Наука, 1979. — Т. 3. — С. 5—70. troducers in gardening mining dumps of the steppe 17. Создание тополевых насаждений / Д.Д. Лавринен- zone of Ukraine]. Budіvnictvo ta rekonstrukcіja bo- ко, Г.И. Редько, А.А. Лишенко [и др.]. — М.: Лесн. tanіchnih sadіv і dendroparkіv v Ukrayinі. Mater. nauk. пром-сть, 1966. — 316 с. konf., 23—26 travnja 2006 r. Sіmferopol [Construction 18. Устойчивость и жизненные формы древесных and reconstruction of the botanical gardens and arbo- растений на железорудных отвалах Криворожья / retums in Ukraine. Materials science conference, 23— И.И. Коршиков, А.Е. Мазур, О.В. Красноштан 26 May 2006, Simferopol], pp. 162—165. [и др.] // Матер. конф. — Донецк, 2008. — С. 267—273. 6. Korshikov, I.I., Danilchuk, N.M., Krasnoshtan, O.V. 19. Ценопопуляции растений (очерки популяционной and Mazur, A.E. (2008), Zhiznennaja forma i vegeta- биологии). — М.: Наука, 1988. — 184 с. tivnoe razrastanie topolja belogo (Populus alba L.) na 20. Чистякова А.А. О жизненной форме и вегетативном zhelezorudnyh otvalah Krivorozhja [Life-form and разрастании липы сердцевидной / А.А. Чистякова // vegetative expansion of white poplar (Populus alba L.) Бюл. МОИП. Отд. Биол. — 1978. — Т. 83, вып. 2. — on the iron-ore dumps of Kryviy Rih]. Іntrodukcіja С. 129—137. roslin [Plant introduction], N 3, рр. 105—112.
56 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Жизненные формы тополя пирамидального (Populus italica (Du Roi) Moench) на карьерно-отвальных комплексах...
7. Korshikov, I.I., Krasnoshtan, O.V., Lapteva, E.V. and vegetative sprouting heart-shaped linden]. Bjul. MOIP. Danilchuk, N.M. (2008), Zhiznesposobnost drevesnyh Otd. Biol. [Bulletin of Moscow Society of Naturalists, rastenij na zhelezorudnyh otvalah Krivorozhja [The Department of biology], vol. 83, N 2, рр. 129—137. viability of woody plants in the iron-ore dumps Kry- 21. Chistjakova, A.A. (1987), Polivariantnost ontogeneza i vorizhzhya]. Promyshlennaja botanika [Industrial bo- tipy povedenija derevev shirokolistvennyh lesov [Mul- tany], N 8, pp. 55—61. tivariate ontogeny and behaviors trees deciduous for- 8. Zhukova, L.A. (2001), Mnogoobrazie putej ontogene- est]. Populjacionnaja jekologija rastenij [Рopulation za v populjacijah rastenij [The variety of ways in the on- ecology of plants]. Moskow: Nauka, рр. 39—43. togenesis of plant populations]. Jekologija [Ecology], 22. Chistjakova, A.A. (1988), Zhiznennye formy i ih spektry N 3, рр. 169—176. kak pokazateli sostojanija vida v cenoze (na primere 9. Zhuchenko, A.A. (1980), Jekologicheskaja genetika shirokolistvennyh derevev) [Life forms and their spec- kulturnyh rastenij (adaptacija, rekombinogenez, agro- tra as a form of status indicators cenosis (for example, biocenoz) [Ecological genetics of cultivated plants deciduous trees)]. Bjul. MOIP. Otd. Biol. [Bulletin of (adaptation, recombinogenesis, agrobiocenosis)]. Ki- Moscow Society of Naturalists, Department of bio- shi nev: Shtiinca, 587 р. logy], vol. 93, N 6, рр. 93—105. 10. Korshikov, I.I. and Krasnoshtan, O.V. (2012), Zhizne- Recommended by Yu.O. Klymenko sposobnost drevesnyh rastenij na zhelezorudnyh ot va- Received 03.03.2017 lah Krivorozhja [The viability of woody plants in the iron ore dumps Kryvorоzhzhya]. Donetsk, 280 р. 11. Korshikov, I.I. and Krasnoshtan, O.V. (2010), O fitoje- Н.М. Данильчук 1, І.І. Коршиков 1, 2 kologicheskoj ocenke jedafotopov zhelezorudnyh ot- 1 Криворізький ботанічний сад НАН України, valov Krivorozhja [About fitoekological assessment Україна, м. Кривий Ріг edafotop iron-ore dumps of Kryviy Rih]. Promyshlen- 2 Донецький ботанічний сад НАН України, naja botanika [Industrial botany], N 10, pp. 16—21. Україна, м. Кривий Ріг 12. Kotelova, N.V. and Stelmahovich, M.L. (1963), Topolja ЖИТТЄВІ ФОРМИ ТОПОЛІ ПІРАМІДАЛЬНОЇ i ih ispolzovanie v zelenyh nasazhdenijah [Poplars and ( (DU ROI) MOENCH) their use in green areas]. Moscow: Izd-vo selskoho- POPULUS ITALICA НА КАР’ЄРНО-ВІДВАЛЬНИХ КОМПЛЕКСАХ zjajstvennoj lit., zhurn. і plak., 127 р. КРИВОРІЖЖЯ 13. Mak-Millan, Bouz (1992), Razmnozhenie rastenij [Plant рropagation]. Moscow: Mir, 192 р. Мета — з’ясувати різноманіття життєвих форм Populus 14. Pavlenko, F.A. (1960), Razmnozhenie topolej [Breed- italica (Du Roi) Moench, який природно оселяється на ing poplars]. Moscow: Gosizdat selskohozjajstvennoj кар’єрно-відвальних комплексах Криворіжжя. lit., 64 р. Матеріал та методи. На кар’єрно-відвальних комп- 15. Pjatnickij, S.S. (1964), Lesovozobnovlenie v uslovijah лексах залізорудних виробництв Криворіжжя визна- levoberezhnoj lesostepi USSR [Reforestation in a Left- чали походження рослин P. italica, місця зростання, Bank of Forest-Steppe USSR]. Kyiv: Urozhaj, vol. 45, субстрат, на якому вони зростають, вік. Життєві форми рр. 3—23. P. italica класифікували за А.А. Чистяковою (1987, 1988). 16. Rabotnov, T.A. (1979), Aktualnye voprosy jekologii Проводили розкопування кореневої системи, визна- rastenij [Тopical issues of ecology of plants]. Itogi nau- чали кількість кореневих паростків, їх вік, висоту та ki i tehniki. Serija Botanika. Moskow: Nauka, vol. 3, діаметр надземних ортотропних пагонів. рр. 5—70. Результати. Внаслідок поліваріантності розвитку 17. Lavrinenko, D.D., Redko, G.I. and Lishenko, A.A. (1966), під час онтоморфогенезу P. italica в різних екотопах у Sozdanie topolevyh nasazhdenij [Creating poplar plan- дорослому стані може бути представлений декількома tations]. Moscow: Lesnaja promyshlennost, 316 р. життєвими формами: одностовбурне дерево, мало- і 18. Korshikov, I.I., Mazur, A.E., Krasnoshtan, O.V. and багатостовбурне дерево або дерево-кущ, дерево яке Danilchuk, N.M. (2008), Ustojchivost i zhiznennye for- утворює куртину. Одностовбурне дерево трапляється my drevesnyh rastenij na zhelezorudnyh otvalah Krivo- нечасто, переважно це дерева насіннєвого походжен- rozhja [The stability and life forms of wood plants in the ня, які зростають на скельних схилах старого відвалу в iron-ore dumps Kryvorizhzhya]. Materialy кon fe rencii місцях змиву ґрунту в пониженнях. Малостовбурні [Conference materials]. Donetsk, рр. 267—273. форми складаються з 2,3 близьких за діаметром стов- 19. Cenopopuljacii rastenij (ocherki populjacionnoj bio- бурів, багатостовбурні — із 7—11 стовбурів. Така жит- logii) [Cenopopulations plants (essays population bio- тєва форма у P. italica утворюється внаслідок розвитку logy)] (1988), Moskow: Nauka, 184 р. пагонів зі сплячих бруньок базальної частини імма- 20. Chistjakova, A.A. (1978), O zhiznennoj forme i vegeta- турних та віргінільних рослин або кореневих парост- tivnom razrastanii lipy serdcevidnoj [About life form and ків. На рівних ділянках P. italica часто формує дерево,
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 57 Н.М. Данильчук, И.И. Коршиков
яке утворює куртину. На відвалі Першотравневого fined the origin of plants of P. italica, places of their grow- рудника частка таких дерев становить понад 90 % від ing; substrate where they grow, and their age. Life forms of загальної кількості рослин, які оселилися тут природ- P. italica were classified in obedience to A.A. Chistyakova ним шляхом. Вік материнських особин — 20—25 ро- (1987, 1988). We digged out plant rootage, determined ків, висота — 11—19 м, діаметр стовбура — 26—34 см. the amount of root offspring, their age, height and dia- Площа, яку займають кореневі паростки дерева P. ita- meter of above-ground orthotropic shoots. lica, котре утворює куртину, — 25—250 м2. Коренева Results. Because of multi-optional progress during on- поросль P. italica поширюється в різних напрямках від tomorphogenesis, P. italica can be presented in the adult- материнської особини і може утворюватися на відста- hood by some life forms: single-trunked tree, few- and ні до 15—20 м від неї. Дерева P. italica, які утворюють multi-trunked tree or tree-bush, clump-forming tree, de- куртини, будучи складним індивідом, складаються із pending on different ecotopes. A single-trunked trees do з’єднаних парціальних утворень, які виникають уна- not occur often, mainly they are trees of seed origin on the слідок галуження поверхневого коріння 3—5-річних rocky slopes of old dumps in the places of soil washing-off кореневих відростків з наступним утворенням порос- in deepening and gullies. For such individuals, we noted a лі. Ці утворення можуть відокремлюватися від ма- less height, habitus of crown as compared to the plants of теринської особини та виявляти себе як самостійні undisturbed habitats, and also less general duration of on- індивіди. togenesis or his separate periods. Little-trunked forms con- Висновки. Особини P. italica насіннєвого похо- sist of 2—3 trunks of similar diameters, multi-trunked — дження на відвалах і бортах кар’єрів Криворіжжя ви- from 7—11 trunks. Such life form of P. italica appears as a різняються високою життєстійкістю і внаслідок по- result of progress of shoots from the asleep buds in basale ліваріантності розвитку в дорослому стані можуть part of immature and virginil plants and as a result of prog- бути представлені різними життєвими формами. Най- ress of root shoots. In the even areas of iron-ore dump and частіше P. italica на залізорудних відвалах формує де- quarry complexes, P. italica often forms life form — clump- рево, яке утворює куртину, внаслідок щорічного forming tree — during ontogenesis. Such trees consist more утворення кореневої порослі. В результаті від бу ва- than 90 % of number of self-inhabited plants in the dump ється збільшення загальної асимілюючої поверхні of the Pershotravnevyi mine. The maternal individuals were індивіда. Така поведінкова стратегія P. italica є адап- 20—25-year-old, their height varied from 11 to 19 m, and тивно-при стосувальною реакцією на несприятливі the trunk diameter — from 26 to 34 cm. Area occupied by умови зростання на кар’єрно-відвальних комплексах the root shoots of clump-forming tree of P. italic varied Криворіжжя. from 25 to 250 m2. The root underwood of P. italica on Ключові слова: Populus italica, онтоморфогенез, коре- iron-ore dumps spreads on all directions from a maternal нева поросль, дерево, яке утворює куртину, залізо- individual and a to 15—20 m can appear in the distance from her. The clump-forming trees of , being a рудні відвали. P. italica complex individuals, consist of the united partial forma- tions arising up as a result of branching of superficial roots N.M. Danilchuk 1, I.I. Korshikov 1, 2 of 3—5-year-old root shoots with subsequent formation of 1 Kryvyi Rih Botanical Garden, underwood. These formations can move away from a ma- National Academy of Sciences of Ukraine, ternal individual and prove as independent individuals. Ukraine, Kryvyi Rih Conclusions. The individuals of P. italica of seed origin 2 Donetsk Botanical Garden, in dumps and sides of quarries of Kryvyi Rih area stand out National Academy of Sciences of Ukraine, with high vitality and because of multioptional progress, Ukraine, Kryvyi Rih can be presented in the adulthood by different life forms. Most often P. italica on iron-ore dumps forms such life LIFE FORMS OF LOMBARDY POPLAR form as clump-forming tree due to annual formation of (POPULUS ITALICA (DU ROI) MOENCH) IN QUARRY root underwood. As a result the general assimilative sur- AND DUMP COMPLEXES OF KRYVYI RIH AREA face of such complex individuals increases. Such behav- Objective — to ascertain the variety of life forms of Populus ioural strategy of P. italica is an adaptive response to the italica (Du Roi) Moench, naturally inhabiting quarry and unfavourable terms of growing in the quarry and dump dump complexes of Kryvyi Rih area. complexes of Kryvyi Rih area. Material and methods. In the quarry and dump com- Key words: Populus italica, ontomorphogenesis, root un- plexes of iron-ore productions of Kryvyi Rih area, we de- derwood, curtain-forming trees, iron ore dumps.
58 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 УДК 582.632: [581.522+581.95] О.К. ДОРОШЕНКО , В.В. ОЛЕШКО Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 ПІВНІЧНОАМЕРИКАНСЬКІ ВИДИ QUERCUS L. СЕКЦІЇ EULEPIDOBALANUS ORST. У ДЕНДРАРІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО БОТАНІЧНОГО САДУ імені М.М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ
Мета — проаналізувати сучасний стан видів Quercus секції Eulepidobalanus Оrst. у дендрарії Національного ботаніч- ного саду імені М.М. Гришка НАН України, визначити ступінь відповідності їх біологічних ритмів ритмам кліматич- них чинників району інтродукції та спрогнозувати перспективу їх подальшого використання. Матеріал та методи. Об’єкти дослідження — Q. alba L., Q. bicolor Willd., Q. lyrata Walt., Q. macrocarpa Michx. та Q. prinus L. Застосовували загальноприйняті методики визначення зимостійкості (С.Я. Соколов, 1957), посухо- стійкості (С.С. П’ятницький, 1961), цвітіння і плодоношення (А.А. Калиниченко, 1970), фенологічних спостережень (И.Н. Бейдеман, 1977). Результати. За результатами вивчення літературних джерел та власних польових і лабораторних досліджень проходження видами Quercus фенологічних фаз, зимостійкості та посухостійкості, інтенсивності ростових проце- сів, цвітіння та плодоношення, польової і лабораторної доброякісності насіння та його ґрунтової схожості зроблено висновки щодо ступеня успішності інтродукції видів Quercus секції Eulepidobalanus. Висновки. Q. alba, Q. bicolor і Q. macrocarpa мають високі показники приросту, цвітуть, плодоносять, досить зимо- та посухостійкі. За правильного добору вихідного матеріалу для репродукції можуть бути рекомендовані для використання в декоративних насадженнях та випробувань у лісових культурах. Випробування Q. lyrata доцільно по- вторити. Q. prinus потребує повторного випробування насінням власної репродукції. Ключові слова: інтродукція, дуб, Північна Америка.
З 12 північноамериканських видів Quercus сек- Об’єкти дослідження — Q. alba, Q. bicolor, ції Eulepidobalanus Orst. [14] до України в різні Q. lyrata, Q. macrocarpa і Q. prinus. Фенологічні часи було залучено 9 — Q. acuminata Sarg., Q. al- спостереження проводили за модернізованою ba L., Q. bicolor Willd., Q. lyrata Walt., Q. mi- методикою І.М. Бейдеман [1], зимостійкість chauxii Nutt., Q. macrocarpa Michx., Q. minor визначали за С.Я. Соколовим [11], посухо- Sarg., Q. montana Willd. та Q. prinus L. Їх інтро- стійкість — за С.С. П’ятницьким [10], ступінь дукцію було розпочато Нікітським ботаніч- цвітіння і плодоношення — за О.А. Каліни- ним садом у 1818 р. (Q. prinus). У 1919 р. завезли ченком [3], доброякісність насіння — шляхом Q. acuminata, Q. alba та Q. montana, у 1926 р. — розрізування жолудів. [8, 9]. У другій половині ХІХ ст. Q. macrocarpa Матеріал та методи у Підгірський парк на Львівщині завезено Інтродуковані рослини, залучені для наших Q. lyrata, у дендропарк «Тростянець» — Q. bi- до сліджень, пройшли багаторічне успішне ви- color, у дендропарк «Устимівка» — Q. michau- пробування. xii [7, 12]. Мета роботи — проаналізувати сучасний Колекцію Quercus у дендрарії Національно- го ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН стан видів Quercus секції Eulepidobalanus, вия- вити ступінь відповідності їх біологічних рит- України (НБС) було започатковано у 1947 р. мів ритмам кліматичних факторів району ін- залученням Q. borealis Michx. Із секції Eulepi- тродукції та спрогнозувати перспективу їх по- dobalanus інтродуковано Q. macrocarpa (1955), дальшого використання. Q. bicolor (1956), Q. lyrata (1958). Q. prinus за- лучено до колекції у 1966 р. Про перші ре- © О.К. ДОРОШЕНКО , В.В. ОЛЕШКО, 2018 зультати інтродукції (лінійні розміри і приріст
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 59 О.К. Дорошенко, В.В. Олешко
річних пагонів) видів Quercus у дендрарії по- візуальному обстеженні не виявлено жодних відомив В.Ф. Денчик у 1960 р. [2]. Стан і особ- пошкоджень низькими зимовими температу- ливості розвитку інтродукованих видів Quer- рами. В умовах НБС вид виявив себе як зимо- cus описав М.Ф. Каплуненко у 1981 р. [5]. і посухостійкий. Йшлося про молоді рослини, вік яких (15— Біологічний ритм розвитку відповідає рит- 25 років) не дав змоги спрогнозувати потен- му кліматичних чинників місця інтродукції. Ве- ційні можливості використання їх у різних гетацію розпочинає в кінці ІІІ декади квітня за типах насаджень. суми ефективних температур (СЕТ) 140 °С, цвіте в середині травня, коли СЕТ досягає 287 °С, пло- Результати та обговорення ди дозрівають у кінці вересня за СЕТ 2160 °С. Аналіз сучасного стану північноамериканських Плодоносить задовільно, але не регулярно. Жо- видів Quercus секції Eulepidobalanus, інт ро ду ко - луді масово пошкоджуються жолудевим дов- ваних у дендрарії НБС, ґрунтується на резуль- гоносиком, тому їх доброякісність не переви- татах обстеження 50—60-річних рослин. Особ- щує 10 %. При посіві під зиму жолуді виїда- ливості росту та розвитку зумовлені тривалою ються мишоподібними гризуни. За весняного дією не сприятливих чинників довкілля, зокре- посіву після стратифікації ґрунтова схожість ма низьких зимових і високих літніх темпера- досягає 78 %. Високі декоративні якості дуба тур, недостатнього повітряного та ґрунтового білого дали підставу низці дослідників [5, 8] зволоження протягом вегетаційного періоду. рекомендувати його використання в деяких Q. alba (дуб білий) у природних умовах до- типах декоративних насаджень. З огляду на сягає 25 (40)-метрової висоти. Поширений від високі таксаційні показники та стійкість до штату Мен і південно-західної частини про- несприятливих кліматичних умов, ми рекомен- вінції Онтаріо на захід до штатів Міннесота, дуємо дуб білий до випробування в лісовому Індіана і Канзас, на південь — до штату Техас господарстві. та південної частини штату Флорида. На пів- Q. bicolor (дуб двоколірний) у природних ночі ареалу вид приурочений до сухих ґрунтів, умовах виростає до 30 м заввишки. Пошире- де зростає разом з Pinus strobus L. У південних ний від південної частини штату Мен до пів- штатах зростає на свіжих ґрунтах разом з ін- нічної частини штату Вермонт і південно-за- шими листяними видами, зокрема з іншими хідної частини провінції Квебек, на захід — до видами дуба [13]. штатів Айова і Міссурі, на південь вздовж Ана- До України вперше інтродукований у Нікіт- лагських гір — до штату Джорджія. Росте на ському ботанічному саду у 1819 р., у середині вологих ґрунтах по берегах річок і боліт [13]. ХІХ ст. — до дендропарку «Тростянець» на В Україні трапляється переважно в бота- Чернігівщині [7]. Зростає переважно в бота- нічних колекціях Києва, Львова, Одеси, Кре- нічних колекціях Києва, Кривого Рогу, Льво- менця, Ужгорода, дендропарків «Тростянець» ва, Одеси, Ялти, дендропарку «Тростянець», та «Устимівка». дендропарку «Устимівка» на Полтавщині та Під- До дендрарію НБС інтродукований насін- гірського парку на Львівщині [6]. ням, отриманим у 1956 р. з Монреаля (Канада). У дендрарії НБС ростуть 2 екземпляри цьо- За даними М.Ф. Каплуненка [4—7], 12-річ не го виду невідомого походження. За характе- дерево мало висоту 3,8 м, діаметр стовбура на ром росту і приростом річних пагонів можна висоті грудей — 4 см, приріст річних пагонів — припустити, що вік рослин становить 50— 30—50 см, добре переносило мороз і посуху. 55 років. Рослини мають висоту 11,0 і 12,5 м, Нині 60-річне дерево має висоту 14,5 м, діа- що відповідає середньорічному приросту річ- метр стовбура — 36 см. Росте в зімкнутому на- них пагонів 20—25 см, діаметр стовбура на ви- садженні з повнотою 0,9 в оточенні Q. alba, соті 1,3 м — 28 і 33 см. Стовбури стрункі, ви- Q. rubra L., Juglans ailantifolia Carr. та J. cordifor- повнені, з незначним збігом на закомелку. При mis Maxim. Імовірно, ця обставина сприяла
60 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Північноамериканські види Qurcus L. секції Eulepidobalanus Orst. у дендрарії Національного ботанічного саду...
формуванню виповненого, стрункого, як і в Ритм індивідуального біологічного розвит- Q. alba, стовбура. Зимостійкий та порівняно ку відповідав сезонному ритму кліматичних посухостійкий. При візуальному обстеженні умов зростання. Вегетацію розпочинав у кінці ознак пошкодження низькими зимовими тем- квітня за СЕТ 136 °С, масове цвітіння відбува- пературами не виявлено. За середньорічного лося в середині травня за СЕТ 282 °С. Плоди приросту у висоту 24 см поточний приріст зав’язувались, але не виповнювалися. За не- становить усього 12 см, що вказує на знижен- вдалого розміщення в насадженні швидко по- ня темпів росту. трапив під намет старшого за віком швидко- Біологічний ритм розвитку повністю відпо- рослого Q. rubra L., припинив ріст (останні відає сезонному ритму кліматичних умов міс- 3 роки приріст окремих річних пагонів не пе- ця інтродукції. Вегетацію розпочинає в кінці ревищував 2 чи 3 см), а 2011 р. загинув. На той ІІІ декади квітня за СЕТ 136 °С, цвіте в сере- час 53-річне дерево мало висоту всього 5,3 м дині травня, коли СЕТ дорівнює 285 °С, плоди за діаметра стовбура 14 см. дозрівають в кінці вересня за СЕТ 2155 °С. На підставі таксаційних показників та загаль- Плодоносить задовільно, але не регулярно. ного доброго стану Q. lyrata в інших пунктах Жолуді масово пошкоджуються жолудевим дов- України М.Ф. Каплуненко [5] рекомендує його гоносиком, тому доброякісність насіння ста- до використання в декоративних насаджен- новить 8—10 %. Польова схожість доброякіс- нях та до випробування в лісових культурах. ного насіння за весняного посіву після стра- Q. macrocarpa (дуб великоплодий) у кращих тифікації досягає 82 %. Осінні посіви виїда- умовах природного зростання може досягти ються мишоподібними гризунами та граками. 40—50 м висоти. Область природного поши- Успішний ріст Q. bicolor у дендрарії НБС (ви- рення — велика (найбільша серед видів Quercus сокі ростові показники, зимо- та посухостій- у Північній Америці) — від Нової Шотландії кість) дають підставу рекомендувати його разом на захід до штату Міннесота, на південь — до з Q. alba до випробування в лісових культурах. штатів Пенсильванія і Техас. Росте на глибо- Q. lyrata (дуб ліроподібний) у природних ких свіжих ґрунтах, а в північній частині ареа- умовах досягає 30-метрової висоти. Має ори- лу — також на сухих [13]. гінальний вигляд завдяки повислим майже до До України вид вперше було інтродуковано землі гілкам. Поширений від південної части- Нікітським ботанічним садом у 1826 р. Він був ни штату Мериленд до штату Флорида, на за- прищеплений на Q. pubescens Willd. Є тради- хід — до штатів Техас, Арканзас, Міссурі, Тен- ційним для більшості ботанічних садів (у Ки- несі, Індіана та Іллінойс. Росте на болотах і єві, Львові, Одесі, Дніпрі, Чернівцях, Жито- вздовж берегів, які затоплюються [13]. мирі), дендропарків («Олександрія», «Софіїв- В Україні вперше інтродукований у дендра- ка», «Тростянець», «Асканія-Нова» та «Усти- рії Львівського інституту [12], пізніше — в мівка») України. Відомий також у дендрарії Підгірському парку на Львівщині, в ботаніч- Кременчука на Полтавщині та Велико-Ана- них садах Києва, дендропарках «Софіївка» та дольського лісництва на Донеччині [4, 6]. «Асканія-Нова», а також у парках Львова, У дендрарій НБС інтродукований у 1956 р. Чернівців та Заліщиків [5, 6]. насінням з дендропарку «Веселі Боковеньки». До колекцій дендрарію НБС інтродукова- У віці 13 років дерева мали висоту 5-6 м, діа- ний у 1958 р. живцями з Львівського ботаніч- метр стовбура 6—8 см, що відповідало серед- ного саду, які було прищеплено на сіянцях ньому приросту у висоту 38—46 см. Нині в ко- Q. robur L. Одна рослина, котра прижилася, у лекції дендрарію зростають 12 дерев цього виду 12 років мала висоту 5,1 м, діаметр стовбура на щільною одновидовою групою з повнотою 0,7 висоті грудей — 7 см [4]. За свідченням цього з відстанню між деревами від 3 до 8 м в ото- джерела, дуб щорічно утворював по два при- ченні Q. macranthera Fisch. et Mey., Q. hartwis- рости загальною довжиною 40—60 см. siana Stev., Fraxinus excelsior L. та Fagus sylvaticа L.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 61 О.К. Дорошенко, В.В. Олешко
явили незарубцьовані рани від вимерзання камбію. Вони утворилися ще в ювенільному віці. Тоді ж відбулося враження деревини па- тогенними грибами. З роками зона відмерлої деревини збільшувалась і нині площа таких ран становить від 17 до 180 см2 (рис. 1). Одне з таких дерев засохло. Причиною такого явища, на нашу думку, може бути або походження первинного інтродукційного матеріалу Q. ma- crocarpa з південної частини природного ареа- лу, або занадто сприятливі умови місцезрос- тання в дендрарії НБС, що призвело до трива- лого інтенсивного росту протягом вегетацій- ного сезону, тому і рослини не встигли під- готуватись до зими, а згодом постраждали від низьких температур. Це припущення підтвер- джує публікація В.Ф. Денчика [2]. Він наво- дить дані щодо річного приросту пагонів: у Рис. 1. Вимерзання камбію на закомелку Q. macrocarpa 1957 р. їх довжина становила 76 см, а наступ- ного року — 114 см. З настанням періоду пло- Fig. 1. Treezing cambium in the buttend of Q. macrocarpa доношення колекційні рослини Q. macrocarpa вчасно проходять усі фази індивідуального розвитку, що вкладається в сезонний ритм клі- матичних умов м. Києва. Так, розпускання бру- ньок відбувається в кінці квітня за СЕТ 122 °С, цвітіння в середині травня за СЕТ 246 °С, пло- ди дозрівають у кінці вересня — на початку жовтня за СЕТ 2095 °С. Плодоносить регуляр- но і задовільно. Жолуді масово пошкоджу- ються жолудевим довгоносиком, тому їх до- броякісність лише зрідка досягає 15 °С. При посіві під зиму жолуді майже повністю виїда- ються мишоподібними гризунами. Весняний посів після стратифікації дає змогу отримати до 85 % сходів. Рис. 2. Вимерзання камбію на стовбурі Q. prinus Високі таксаційні показники і потенційна, Fig. 2. Treezing cambium in the thunk of Q. prinus зумовлена широким ареалом зимо- та посу- хостійкість Q. macrocarpa дають підставу спо- діватися на успішне впровадження його (за У віці 60 років дерева мають висоту від 10,5 до правильного добору вихідного матеріалу для 22,0 м, діаметр стовбура — від 33 до 63 см, се- репродукції) як у декоративні, так і в лісопро- редньорічний приріст у висоту — від 17,5 до мислові типи насаджень. 37,0 см, що задовільно для інтродукованих До 1987 р. у колекції НБС росло одне дере- рослин такого віку. Поточний приріст річних во розсіченолистої форми цього дуба (Q. m. f. пагонів становить від 15 до 25 см для різних olivaeformis Gray.). Воно значно поступалося дерев. При візуальному обстеженні на 4 дере- типовим за висотою (6,5 м) та діаметром стов- вах у прикореневій частині стовбура ми ви- бура (14 см). За 4 роки потому воно загинуло,
62 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Північноамериканські види Qurcus L. секції Eulepidobalanus Orst. у дендрарії Національного ботанічного саду...
на нашу думку, через сильне затінення крона- незабаром вона загине. Вважаємо передчасною ми типових дерев. рекомендацію щодо використання цього виду Q. prinus (дуб каштановий) у природних умо- дуба в зелених насадженнях [5]. Доцільніше по- вах поширений на півночі до штату Делавер, вторити випробування Q. prinus, використавши на півдні — до штату Флорида, на заході — насіння власної репродукції. до штатів Індіана, Монтана і Техас. Росте по низинах на вологих ґрунтах, де досягає 30 м Висновки заввишки [13]. В Україну вперше інтродуко- Найуспішніше пройшли випробування в денд- ваний у 1818 р. Нікітським ботанічним садом рарії НБС Q. alba, Q. bicolor і Q. macrocarpa — і був прищеплений на Q. pubescens. Є одним з вони мають високі показники приросту, цві- найменш поширених видів Quercus в Україні. туть, плодоносять, досить зимо- та посухо стій- За свідченням М.Ф. Каплуненка [5], відомий кі, за правильного добору вихідного матеріалу у старовинних парках м. Кіровці (Волинська для репродукції можуть бути рекомендовані обл.), с. Підгірці на Львівщині, Гетьманівсь- для використання в декоративних насаджен- ко му парку на Одещині. нях та випробувань як лісові культури. Випро- У 1966 р. вид інтродуковано в колекцію бування Q. lyrata доцільно повторити, ство- дендрарію НБС насінням з Монтонарборету- ривши для цього належні екологічні умови. ма (США). Станом на кінець 1969 р. 3 росли- Q. prinus потребує повторного випробування ни швидко росли та були зимо- і посухостій- насінням власної репродукції. кими [4, 5]. Нині в колекції залишилось одне дерево (причини загибелі решти ми не знаємо), ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ яке в 50-річному віці має висоту всього 8,5 м 1. Бейдеман И.Н. Методика изучения фенологии при діаметрі стовбура на висоті грудей 26 см. растений и растительных сообществ / И.Н. Бей- Середній щорічний приріст у висоту стано- деман. — М.; Л.: Наука, 1974. — 156 с. 2. Дубы дендрария Ботанического сада вить 17 см. Приріст річних пагонів поточного Денчик В.Ф. Академии наук УССР / В.Ф. Денчик // Бюл. року — усього 5—7 см. Плодоносить дуже слабко ГБС. — 1960. — Вып. 37. — С. 26—29. і нерегулярно. Жолуді пошкоджуються жолу- 3. Калиниченко А.А. Семенная база дальневосточных девим довгоносиком. интродуцентов на Украине / А.А. Калиниченко. — Індивідуальний ритм розвитку вкладається К.: Урожай, 1970. — С. 89—92. в сезонний ритм кліматичних умов місця ін- 4. Каплуненко Н.Ф. Семейство Буковые: Деревья и ку- тродукції. Вегетацію розпочинає в кінці квіт- старники. Покрытосеменные: Справочник. В 2 т. / Н.Ф. Каплуненко. — К.: Наук. думка, 1974. — 492 с. ня за СЕТ 110 °С, цвіте на початку ІІ декади 5. Каплуненко Н.Ф. Интродукция дубов на Украину / травня за СЕТ 240 °С, плоди дозрівають у ІІ де- Н.Ф. Каплуненко. — К.: Наук. думка, 1981. — 164 с. каді вересня за СЕТ 2045 °С. 6. Каталог деревьев и кустарников ботанических При уважному візуальному обстеженні рос- садов Украинской ССР / Н.А. Кохно, А.М. Кур- лини нам вдалося виявити на закомелистій дюк, П.Я. Чуприна [и др.] — К.: Наук. думка, частині стовбура (на рівні кореневої шийки) 1987. — 72 с. 7. Опыт интродукции древесных и кустар- інфіковану патогенними грибами рану площею Лыпа А.Л. никовых растений в государственном заповедном 2 35 см , яка утворилася після вимерзання кам- дендропарке «Тростянец» / А.Л. Лыпа // Бюл. бію (рис. 2). З огляду на масштаби руйнування ГБС. — 1951. — Вып. 8. — С. 10—16. деревини, ймовірно, це сталося ще в ювеніль- 8. Лыпа А.Л., Косаревский И.А., Салатич А.К. Озеле- ному віці. Поступово руйнування деревини нение населенных мест. — К.: Академия архитек- призвело до щорічного зменшення її транс- туры УССР, 1952. — 740 с. портних можливостей та зниження темпів рос- 9. Липа О.Л. Визначні сади і парки України та їх охо- рона. — К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1960. — 175 с. ту. У 2016 р. спостерігали передчасне побуріння 10. Пятницкий С.С. Практикум по лесной селекции / та опадання частини листків. Загалом рослина С.С. Пятницкий. — М.: Изд-во с.-х. лит-ры, жур- виглядає сильно ослабленою. Припускаємо, що налов и плакатов, 1961. — 261 с.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 63 О.К. Дорошенко, В.В. Олешко
11. Соколов С.Я. Современное состояние теории ак- 9. Lypa, O.L. (1960), Vyznachni sady i parky Ukrainy ta климатизации и интродукции растений / С.Я. Со- ih ohorona [Things gardens and parks Ukraine and колов // Интродукция растений и зеленое строи- their protection]. Kyiv: Vydavnyctvo Kyivskogo uni- тельство. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1957. — Вып. versytetu, 175 p. 5. — С. 9—32. 10. Pyatnitskiy, S.S. (1961), Praktikum po lesnoy selektsii 12. Щербина А.А. Из опыта интродукции деревьев и [The practise of forest selection]. Moscow: Izd-vo sel- кустарников в г. Львове / А.А. Щербина // Бюл. hozliteratury, zhurnalow i plakatow, 261 p. ГБС. — 1958. — Вып. 32. — С. 16—18. 11. Sokolov, S.L. (1957), Sovremennoe sostojanie teorii 13. Harlow W., Harrar E. Textbook of dendrology, cov- akklimatizacii i introdukcii rasteniy [The current state ering the important forest trees of United States and of the theory of acclimatization and plant introduc- Canada. — New York and London Megraw-Hill book tion], Introduktsiya rasteniy i zelenoe stroitelstvo [In- company, Inc., 1937. — 527 p. troduction of plants and green building]. Moscow, 14. Rehder A. Manual of cultivated trees and shrubs. Har- Leningrad: Izd-vo AN SSSR, vol. 5, pp. 9—32. dy in Nort America. — Second edition, revised and 12. Scherbina, A.A. (1958), Iz opyita introduktsii derevev i enlarged. — New York: The Macmillan company, kustarnikov v g. Lvove [From experience of introduc- 1949. — 996 p. tion of trees and shrubs in the city of Lviv]. Bjulleten Рекомендував М.І. Шумик Glavnogo botanycheskogo sada [Bulletin of the Main Надійшла 14.01.2017 Botanical Garden], vyp. 32, pp. 16—18. 13. Harlow, W. and Harrar, E. (1937), Textbook of dend- REFERENCES rology, covering the important forest trees of United States and Canada. New York and London: Megraw-Hill 1. Beydeman, I.N. (1974), Metodika izucheniy fenologii book company, Inc., 527p. rasteniy i rastitelnyih soobschestv [Methods of study- 14. Rehder, A. (1949),Manual of cultivated trees and ing the phenology of plants and plant communities]. shrubs. Hardy in Nort America. Second edition, re- Moscow, Leningrad: Nauka, 156 p. vised and enlarged. New York: The Macmillan com- 2. Denchyk, V.F. (1960), Duby dendrariya Botaniches- pany, 996 p. kogo sada akademii nayk [Oak of the arboretum of the Recommended by M.I. Shumyk Botanical Gardens of Academy Science USSR]. Bjul- Received 14.01.2017 leten Glavnogo botanycheskogo sada [Bulletin of the Main Botanical Garden], vol. 37, pp. 26—29. А.К. Дорошенко , В.В. Олешко 3. Kalinichenko, A.A. (1970), Semennaya baza dalnevos- Национальный ботанический сад имени Н.Н. Гришко tochnyih introdutsentov na Ukraine [Seed base of Far НАН Украины, Украина, г. Киев Easterm introduced plants in Ukraine]. Kyiv: Urozhay, pp. 89—92. СЕВЕРОАМЕРИКАНСКИЕ ВИДЫ 4. Kaplunenko, N.F. (1974), Semeystvo Bukovyie. Derev ya QUERCUS L. СЕКЦИИ EULEPIDOBALANUS ОRST. i kustarniki. Pokrytosemennyie. Spravochnik [The fa- В ДЕНДРАРИИ НАЦИОНАЛЬНОГО mily of buch: Trees and shrubs. Angiosperms: Directo- БОТАНИЧЕСКОГО САДА имени Н.Н. ГРИШКО ry]. Kyiv: Nauk. dumka, vol. 2, 492 p. НАН УКРАИНЫ 5. Kaplunenko, N.F. (1981), Introduktsiya dubov na Uk- Цель — проанализировать современное состояние ви- rainu [Introduction oaks in Ukraine]. Kyiv: Nauk. дов Quercus секции Eulepidobalanus Оrst., определить dumka, 164 p. степень соответствия их биологических ритмов рит- 6. Kohno, M.A. et al. (1987), Katalog derevev i kustarnik- мам климатических факторов района интродукции ov botanicheskih sadov Ukrainy [Catalog trees and и спрогнозировать перспективы их дальнейшего ис- shrubs of botanical gardens of Ukraine]. Kyiv: Nauk. пользования. dumka, 72 p. Материал и методы. Объекты исследования — Q. al- 7. Lypa, A.L. (1951), Oput introduktsuy drevesnukh y ba L., Q. bicolor Willd., Q. lyrata Walt., Q. macrocarpa Michx. kustarnykovukh rastenyy v hosudarstvennom zapoved- и Q. prinus L. Применили общепринятые методики nom dendroparke Trostyanets [Experience of intro- определения зимостойкости (С.Я. Соколов, 1957), за- duction of trees and shreebs in the protected state ar- сухоустойчивости (С.С. Пятницкий, 1961), цветения boretum Trostianets]. Bjulleten Glavnogo botanyches- и плодоношения (А.А. Калиниченко, 1970), феноло- kogo sada [Bulletin of the Main Botanical Gar den], гических наблюдений (И.Н. Бейдеман, 1977). vol. 8, pp. 10—16. Результаты. По результатам изучения литератур- 8. Lypa, A.L., Kosarevskyy, U.A. and Salatych, A.K. (1952), ных источников и собственных полевых и лаборатор- Ozelenenye naselennukh mest. [Landscaping of residen- ных исследований о прохождении исследуемыми вида- tial areas]. Kyiv: Academyya arkhytektury USSR, 740 p. ми фенологических фаз, зимо- и засухоустойчиво сти,
64 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Північноамериканські види Qurcus L. секції Eulepidobalanus Orst. у дендрарії Національного ботанічного саду...
интенсивности ростовых процессов, цветения и пло- climatic factors in the region of introduction and to pre- доношения, полевой и лабораторной доброкачест- dict the prospect of their further use. вен ности семян и его почвенной всхожести сделаны Material and methods. Objects for study — Q. alba L., выводы о степени успешности интродукции видов Q. bicolor Willd., Q. lyrata Walt., Q. macrocarpa Michx. Quercus секции Eulepidobalanus. and Q. prinus L. For their study, tried and tested were used Выводы. Q. alba, Q. bicolor и Q. macrocarpa имеют determination of winter hardiness (S.Y. Sokolov, 1957), высокие показатели прироста, цветут, плодоносят, drought resistance (S.S. Pyatnitsky, 1961), flowering and достаточно зимо- и засухоустойчивы. При правиль- fruiting, (A.A. Kalinitchenko, 1970), phenological obser- ном подборе исходного материала для репродукции vations (I.N. Beideman, 1974). могут быть рекомендованы для использования в де- Results. Based on the results of the study of literature коративных насаждениях и испытания в лесных куль- sources and own field and laboratory studies of the pheno- турах. Испытания Q. lyrata целесообразно повторить. logical phases of Quercus species of the section Eulepido- Q. prinus требует повторного испытания семенами balanus, winter and drought resistance, intensity of growth, собственной репродукции. flowering and fruiting processes, the goodness of the seeds Ключевые слова: интродукция, дуб, Северная Америка. and their field germination, conclusions have been drawn about the success of these species introduction. Conclusions. Q. alba, Q. bicolor and Q. macrocarpa have O.K. Doroshenko , V.V. Oleshko high growth rates, they blossom, bear fruit, are sufficiently M.M. Gryshko National Botanical Garden, winter and drought-resistant. With the correct selection of National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv the source material for reproduction the can be recom- NORTH-AMERICAN SPECIES QUERCUS L. mended for use in ornamental plantation. It is advisable to SECTION EULEPIDOBALANUS ORST. repeat the test of Q. lyrata. Q. prinus requires repeated test- IN THE ARBORETUM OF M.M. GRYSHKO ing by seeds of their own reproduction. NATIONAL BOTANICAL GARDEN OF THE NAS OF UKRAINE Objective — to analyze the current of Quercus species of the section Eulepidobalanus Оrst., determine the corre- spondence of their biological rhythms to the rhythms of Key words: introduction, oak, North America.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 65 УДК 581.55+58.087 (477.63) В.М. САВОСЬКО, Н.В. ТОВСТОЛЯК Криворізький державний педагогічний університет Україна, 50086 м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна, 54 ФЛОРИСТИЧНИЙ СКЛАД, ПОШИРЕННЯ ТА БОТАНІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕРЕВНО-ЧАГАРНИКОВИХ ВИДІВ У САДАХ І ПАРКАХ КОЛИШНІХ ЗАЛІЗНИХ РУДНИКІВ КРИВОРІЖЖЯ
Мета — проаналізувати флористичний склад, поширення та ботаніко-географічну характеристику деревно-чагар- никових видів у садах і парках колишніх залізних рудників Криворіжжя залежно від їх сучасного соціального статусу. Матеріал та методи. Протягом 2015—2016 рр. традиційними методами досліджено сім діючих парків (Тернів- ський, Шахтарський, Затишний, спортивний парк імені Суворова, парк біля Палацу культури шахти «Родіна», Сак- саганський, Руданівський), парк у зоні обвалення (парк шахти «Гвардійська»), сад готелю Park House. Номенклатуру таксонів наведено за С.К. Черепановим (1995) з урахуванням Міжнародного індексу наукових назв рослин (2017), гео- графічне походження — за А.Л. Тахтаджяном (1978). Результати. Сади та парки колишніх залізних рудників Криворіжжя у 1930—1970-х роках становили основу зеле- них насаджень регіону, у 1980-х роках — змінили соціальний статус. На початку ХХІ ст. сад готелю «Park House» — у приватній власності, парки «Шахтарський» і «Саксаганський» — районні парки міста, парк «Тернівський» — основ- ний парк мікрорайону. Ці парки активно відвідують, їх територія доглянута. Парки «Затишний», парк біля Палацу культури шахти «Родіна» та «Руданівський» — менше відвідують, вони другорядні для балансоутримувачів і лише частково доглянуті. Спортивний парк імені Суворова та особливо парк шахти «Гвардійська» — фактично деструк- туровані та деградують. Флористичний склад деревно-чагарникових рослин представлений 93 видами і культивара- ми, які належать до 53 родів та 27 родин. Частка голонасінних видів становить близько 18 %. Провідні родини — Rosaceae (16 видів), Salicaceaе (9), Oleaceae (7), Aceraceae (7) та Pinaceae (6), провідні роди у голонасінних — Juniperus (4 види та культивари), Thuja (4), Picea (3), у покритонасінних — Acer (7), Populus (7), Ulmus (4). Висновки. Найбільше видове різноманіття притаманне паркам «Шахтарський» і «Тернівський», які характеризу- ються великою кількістю відвідувачів, а також найбільшими площами. Найменше видове різноманіття виявлене у насадженнях, які занедбані та поступово деградують (спортивний парк імені Суворова та парк шахти «Гвардійська»). За кількістю видів і культиварів інтродуковані деревно-чагарникові рослини суттєво переважають та переважно походять з Циркумбореальної, Атлантико-Північноамериканської і Середземноморської флористичних областей. Ключові слова: деревно-чагарникові види, сади та парки, інтродукція, Криворіжжя.
Проблема створення меліоративно-ефек тив них ного регіону були предметом наукових дослі- та високодекоративних деревно-чагарни кових джень, зокрема викладачів кафедри ботаніки насаджень у промислових регіонах, розта шо ва- та екології Криворізького державного педаго- них в умовах степу, залишається актуальною [13, гічного університету [8, 9, 20—24] та співро- 16, 19, 20, 23]. Однак тривалість життя цих рос- бітників Криворізького ботанічного саду [2— лин (особливо дерев) не дає змоги оцінити ре- 4, 12, 15, 27]. Було встановлено флористичний зультати своєї роботи тим, хто створював ці на- склад, поширеність, окремі аспекти адаптацій- садження. Тому важливо проводити дослідження них можливостей деревно-чагарникових ви- насаджень із використанням не лише ботаніч- дів у цих насадженнях. Проте залишилися по- них, а й історичних методик [4, 10, 21, 22, 26, 27]. за увагою сади та парки колишніх залізних За останні 50—60 років садово-паркові на- рудників регіону. садження Криворізького гірничо-металургій- Сади і парки колишніх залізних рудників Криворіжжя були створені у 1930—1950-х ро- © В.М. САВОСЬКО, Н.В. ТОВСТОЛЯК, 2018 ках із залученням значних коштів та із упро-
66 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Флористичний склад, поширення та ботаніко-географічна характеристика деревно-чагарникових видів...
вадженням найкращих досягнень [9, 11, 19]. Однак їх подальший розвиток відбувався по- га 3,6 5,0 4,0
Площа, різному. Нині ці сади і парки є унікальними об’єктами для аналізу результатів багаторічно- го ботаніко-історичного експерименту. Мета роботи — проаналізувати флористич- ний склад, поширення та ботаніко-гео гра фіч ну характеристику деревно-чагарникових видів у садах і парках колишніх залізних рудників Кри- воріжжя залежно від їх сучасного соціального статусу.
Матеріал та методи Протягом 2015—2016 рр. було досліджено девять об’єктів озеленення м. Кривого Рогу (Дніпропетровська обл.): сім діючих парків
Районний парк біля Палацу культури Районний парк біля Палацу культури шахти «Батьківщина» пропаганди/творчо сті імені Фрунзе (Тернівський, Шахтарський, Затишний, спор- тивний парк імені Суворова, парк біля Пала- цу культури шахти «Родіна», Саксаганський,
Історична назва Руданівський), парк у зоні обвалення (парк шахти «Гвардійська»), сад готелю Park House (приватна власність). За літературними та ар- хівними даними визначали рік створення і площу. Вивчали сучасний статус цих об’єктів озеленення. перша найпоширеніша Флористичний склад деревних та чагарни- кових видів, який уточнювали за довідниками, визначали маршрутним методом [5—7, 18]. Но- менклатуру таксонів наведено за С.К. Черепа- новим [28] з урахуванням Міжнародного індексу наукових назв рослин [25]. Географічне похо- Лібкнехта дження визначали за А.Л. Тахтаджяном [21].
Результати та обговорення Рік 1938 Парк біля клубу рудника імені Карла Загальна характеристика садів та парків колиш- ство рення ніх залізних рудників. Перші спроби створити громадські сади та парки на Криворіжжі було здійснено за часів «залізної лихоманки» — на- прикінці XIX ст. — на початку ХХ ст. Проте ці спроби були нечисленними, а самі об’єкти озеленення фактично не збереглися [11, 17]. Системне садово-паркове будівництво в ре гіо-
Сад/парк ні розпочалося у 1930-ті роки, одночасно з ак-
Загальна характеристика садів та парків колишніх залізних рудників Криворіжжя садів та парків колишніх залізних рудників Загальна характеристика тивною розбудовою та модернізацією залізо-
The general characteristics of gardens and parks of former iron mines at Kryvorizhzhya of gardens and parks former iron characteristics The general рудних рудників (табл. 1). Було створено парк «Руданівський», спортивний парк імені Су- ворова, парк шахти «Гвардійська», районний Table 1. Table Таблиця 1. Таблиця Парк «Руданівський»Спортивний парк імені СувороваПарк шахти «Гвардійська»Районний парк біля Палацу куль- 1933тури шахти «Родіна» Парк рудника імені «Червоного Жовтня»роваво 1930 Спортивний парк імені Су 1936сембург Парк рудника імені Дзержинського Парк рудника імені Рози Люк 15,0 Парк шахти «Гвардійська»ського Районний парк імені Дзержин 7,2 15,0 Сад готелю «Park House»Сад готелю «Park Парк «Саксаганський»Парк «Шахтарський»Парк «Затишний» 1938Парк «Тернівський» Парк рудника «Більшовик» 1950 1950 Парк рудника імені Кірова вича Парк рудника імені Кагано 1962 1963 Парк рудника імені Фрунзе Сквер біля нічної будинку науково-тех Парк рудника імені Орджонікідзени»раї Парк «50-річчя Радянської Ук Парк імені Артема 43,0 Парк імені XXIV партз’їзду Районний парк біля Палацу культури 20,0 8,7
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 67 В.М. Савосько, Н.В. Товстоляк
Парк «Руданівський» Вид/культивар Спортивний парк Рід імені Суворова Родина Парк шахти «Гвардійська» Районний парк біля Палацу культури шахти «Родіна» Сад готелю «Park House»
Парк «Саксаганський»
Парк «Шахтарський»
Парк «Затишний»
Парк «Тернівський»
0 10 20 30 40 50 60 Кількість, екз. Рис. 1. Кількість родин, родів, видів і культиварів дерев та чагарників у садах і парках колишніх залізних рудни- ків Криворіжжя Fig. 1. Quantity of families, genera, species and cultivars of trees and shrubs in gardens and parks of former iron mines at Kryvorizhzhya
парк біля Палацу культури шахти «Родіна» та Із садів і парків колишніх рудників Криво- парку рудника «Більшовик» (нині — сад готе- ріжжя найкращий стан нині має сад готелю лю «Park House»). Однак під час Великої Віт- «Park House» (приватна власність), в якому ви- чизняної війни всі вони дуже постраждали і ко ристовуються сучасні технології озеленення. тому в перші повоєнні роки було проведено Парки «Шахтарський» і «Саксаганський» ма- докорінну їх реконструкцію. На початку 1950-х ють офіційний статус районних парків Покров- років було створено парки «Шахтарський» та ського та Саксаганського районів міста, парк «Саксаганський», у 1960-х роках — парки «За- «Тернівський» — неофіційний статус ос новного тишний» і «Тернівський» [8, 9]. парку мікрорайону (умовна група високостатус- Найбільший розквіт садів та парків заліз- них парків). Нині ці парки використовують для них рудників Криворіжжя припадає на 1950— проведення різноманітних заходів, а їх терито- 60-ті роки. Саме тоді на цих рудниках ви до- рія відносно добре доглянута. Парки «Затиш- бували основну масу залізної руди в регіоні. ний», біля Палацу культури шахти «Родіна» та У 1970-х роках були побудовані потужні гір- «Руданівський» менше відвідують, вони є дру- ничо-збагачувальні комбінати та нові житлові горядними для балансоутримувачів і тому лише масиви. Як наслідок, відокремлені шахтарські частково доглянуті (умовна група середньоста- селища стали частиною м. Кривий Ріг. Сади тусних парків). Спортивний парк імені Суворо- та парки залізних рудників отримали інший ва та особливо парк шахти «Гвардійська» є най- статус. У 1990-х роках нові власники рудників більш деструктурованими і поступово деграду- сприяли закріпленню цього статусу. ють (умовна група низькостатусних парків).
68 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Флористичний склад, поширення та ботаніко-географічна характеристика деревно-чагарникових видів...
Таблиця 2. Флористичний склад деревно-чагарникових видів садів і парків колишніх залізних рудників Криворіжжя Table 2. The floral composition of tree and shrub species in gardens and parks of former mines at Kryvorizhzhya
Об’єкт озеленення
Вид / культивар Парк «Руданівський» Спортивний парк імені Суворова Парк шахти «Гвардій- ська» Районний парк біля шах- лацу культури Па ти «Родіна» House Сад готелю «Park Парк «Саксаганський» Парк «Шахтарський» Парк «Затишний» Парк «Тернівський»
Pinophyta Ginkgo biloba L. — — — — * ———— Juniperus communis L. — — — — — *** * — ** Juniperus communis L. **— — — ————— ‘Hibernica’ Juniperus sabina L. — — — ** ** — *** * — Juniperus virginiana L. — * — — * — ** — * Larix decidua Mill. — — — — ———— * Picea abies (L.) H. Karst. ** * ** ** ** — *** — *** Picea pungens Engelm. ** — — ** ** ** *** — ** Picea pungens Engelm.‘Glauca’ — — — — ** * *** — ** Pinus pallasiana Lamb. — — — — — — *** — ** Pinus sylvestris L. — — — — — — * — — Platycladus orientalis (L.) Franco ** ** — — — ** *** * ** Taxus baccata L. — — — — *** — — — ** Thuja occidentalis L. ** — — ** ** — ** — — Thuja occidentalis L. — — — — * ———— ‘Ericoides’ Thuja occidentalis L. — — — — * ———— ‘Golden Smaragd’ Thuja plicata Lamb. — — — — * — — — — Magnoliophyta Acer campestre L. ** **** ** — ————— Acer negundo L. ** *** *** ** — ** ** — * Acer platanoides L. *** * ** ** — ** **** *** ** Acer platanoides L. ’Globosum’ **— — — ————— Acer pseudoplatanus L. ** — — — — — **** ** * Acer saccharinum L. — — — * — * ** — ** Acer tataricum L. — — **— ————— Aesculus hippocastanum L. ** * * ** ** *** **** * *** Ailanthus altissima (Mill. ) Swingle ** — ** ** * ** *** — — Amygdalus nana L. — — — — * — — — — Armeniaca vulgaris Lam. — — — ** — * ** — — Berberis vulgaris L. — — — — — — ** — — Betula pendula Roth ** * * ** ** *** ** * ** Buxus sempervirens L. ***— — — ————*** Catalpa speciosa (Warder) Engelm. — — — ** * ** ** — * Crataegus curvisepala Lindm. — — — — — — — * — Crataegus laevigata ( Poir. ) DC. — — ** — — — * — —
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 69 В.М. Савосько, Н.В. Товстоляк
Продовження табл. 2 Continuation of the table 2 Об’єкт озеленення
Вид / культивар Парк «Руданівський» Спортивний парк імені Суворова Парк шахти «Гвардій- ська» Районний парк біля шах- лацу культури Па ти «Родіна» House Сад готелю «Park Парк «Саксаганський» Парк «Шахтарський» Парк «Затишний» Парк «Тернівський»
Crataegus pinnatifida Bunge — *** — — — — * — — Crataegus sanguinea Pall. — — — — — — — — * Deutzia scabra Thunb. — — — — — — — — * Forsythia suspensa (Thunb.) Vahl ** Forsythia europaea Degen & Bald. — — — — * ———— Fraxinus excelsior L. — * ** ** — ** *** — — Fraxinus lanceolata Borkh. — — — — — *** ** — — Hydrangea macrophylla (Thunb.) Ser. — — — — * ———— Gleditsia triacanthos L. — * ** ** — — ** — — Juglans regia L. ** * ** — * ** ** ** * Ligustrum vulgare L. *** ** — — — — * ** *** Lonicera tatarica L. — — — — — — *** * — Lonicera microphylla — — — — * ———— Willd. ex Schult. Lycium halimifolium Mill. — — — — — — *** — — Mahonia aquifolium (Pursh ) Nutt. — — — — — — * — — Malus sylvestris (L.) Mill. — * ** — — — * — — Morus alba L. ‘Pendula’ ** — — — — ———— Morus nigra L. — * ** ** * * ** * * Padus avium Mill. — — — — — — ** — — Padus serotina Borkh. — * — — — — *** — * Philadelphus coronarius L. — — ** — * ** *** — ** Phellodendron amurense Rupr. — — — — — — * — — Populus × canescens (Aiton) Sm. — — — — — — — — * Populus alba L. —****——* *—— Populus bolleana Carrière ** * ** ** — — — — ** Populus deltoides — — ** ** — — — — * W.Bartram ex Marshall Populus italica Du Roi ** * * — — ** ** — — Populus laurifolia Ledeb. — — — * — ** ** * * Populus nigra L. — * — — — ** *** ** * Prunus cerasifera Ehrh. — * — — — ** — — * Prunus divaricata Ledeb. — — — — — — ** — — Ptelea trifoliata L. —***— — ————— Pyrus communis L. — — — — — — ** * — Quercus robur L. — * * * * * *** — * Quercus rubra L. — — — — — — ** — — Rhus typhina L. — — — — — ** *** — — Robinia pseudoacacia L. *** *** ** *** * ** *** *** ** Robinia pseudoacacia L. ‘Tortuosa’ ** — — — — * ** ** ***
70 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Флористичний склад, поширення та ботаніко-географічна характеристика деревно-чагарникових видів...
Закінчення табл. 2 End of the table 2 Об’єкт озеленення
Вид / культивар Парк «Руданівський» Спортивний парк імені Суворова Парк шахти «Гвардій- ська» Районний парк біля шах- лацу культури Па ти «Родіна» House Сад готелю «Park Парк «Саксаганський» Парк «Шахтарський» Парк «Затишний» Парк «Тернівський»
Rosa canina L. — ** *** ** * — ** ** ** Salix alba L. — ** — — — * ** — ** Salix fragilis L. ** — — ** — — ** — — Sambucus nigra L. — *** *** — — — *** *** * Sorbus aucuparia L. — — — — — — *** — — Spiraea japonica L. — — — — ** ** ** * * Spiraea media F.Schmidt ** — — — — — * — * Styphnolobium japonicum (L.) Schott — — — — — — * — — Swida sanguinea Opiz *** — — — — — *** * — Symphoricarpos rivularis Suksd. — — — — — — * *** — Syringa vulgaris L. *** *** *** — ** * * * ** Syringa josikaea J.Jacq. ex Rchb. — — — — ————** Tamarix ramosissima Ledeb. — — — — * — — — — Tilia cordata Mill. * — — ** — ** *** — — Tilia platyphyllos Scop. — ** — — * * *** *** **** Tilia platyphyllos Scop. ‘Pendula’ — — — — ————** Ulmus glabra Mill. * *** ** *** — * *** * * Ulmus glabra Mill. ‘Pendula’ —— — — ——**—— Ulmus laevis Pall. ** ** ** *** — ** *** — ** Ulmus minor Mill. * ** ** — ** *** *** — ** Viburnum opulus L. **— — — ———— *
Примітка: * — 1—5 екземплярів у межах саду/парку; ** — 6—30 екземплярів у межах саду/парку; *** — понад 30 екземплярів у межах саду/парку; **** — масив у межах саду/парку.
Флористичний склад деревно-чагар ни ко- ставлена 4 видами, родини Fabaceae, Hydran- вих насаджень садів та парків колишніх заліз- geaceae, Rutaceae та Ulmaceae — 3. них рудників Криворіжжя нараховує 93 ви ди, Особливістю садів і парків колишніх заліз- які належать до 53 родів та 27 родин (табл. 2). них рудників Криворіжжя є незначна частка Голонасінні представлені 17 видами дерев та декоративних форм дерев та чагарників. Най- кущів, котрі належать до 8 родів та 4 родин більш поширеними є Picea pungens ‘Glauca’ та (домінують представники родини Pinaceae — Robinia pseudoacacia ‘Tortuosa’. Оновлення де- 6 видів та 3 культивари). Покритонасінні ста- коративних форм у дуже незначній кількості новлять більшу частку деревно-чагарникових почалося на початку ХХІ століття. Нині неві- насаджень (76 видів, які належать до 45 родів дома їх видова стійкість та перспектива іс- та 23 родин). Провідні родини — Rosaceae (16 ви- нування. Зразком є сад готелю «Park House», дів), Salicaceaе (9 видів), Oleaceae (7 видів), в якому, крім природних чинників, значний Aceraceae (7 видів). Родина Caprifoliaceae пред- вплив чинить антропогенний, особливо «данина
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 71 В.М. Савосько, Н.В. Товстоляк
80
60
40 Частка, %
20
0 Іа Ів ІІа ІІв ІІІа ІІІв IVа IVb Умовні групи садів/парків Аборигени Інтродуценти Рис. 2. Розподіл за походженням деревно-чагарникових видів у садах і парках ко- лишніх залізних рудників Криворіжжя: I — усі об’єкти; II — високий статус; III — середній статус; IV — низький статус; a — голонасінні; b — покритонасінні Fig. 2. Distribution by origin of wood-shrub species in the gardens and parks of the former iron mines at Kryvorizhzhya: I — all objects; II — high status; III — average status; IV — low status; a — gymnosperms; b — angiosperms
моді» у приватних володіннях. Привертають doacacia, Rosa canina, Syringa vulgaris, Ulmus увагу Thuja occidentalis ‘Ericoides’, T. occidenta- laevis, U. minor, U. scabra. lis ‘Golden Smaragd’. Деревно-чагарникові масиви наявні лише в У межах парків колишніх залізних рудників садах і парках з великою площею (див. табл. 2). Криворіжжя виявлено незначну частку (14 %) Наприклад, насадження Tilia platyphyllos є у вічнозелених деревно-чагарникових видів, парку «Тернівський» (площа парку — 20 га), найбільшу кількість — у парках «Шахтарський» Acer platanoides, A. pseudoplatanus і Aesculus hip- (10 видів), «Тернівський» (9) та саду готелю pocastanum — у парку «Шахтарський» (43 га), «Park House» (11). Це пояснюється несприят- Acer campestre — у спортивному парку імені Су- ливими для таких видів природно-кліма тич- ворова (15 га). ними умовами Криворізького регіону та від- Аналіз отриманих результатів показав (рис. 1), сутністю ретельного догляду. що найбільшими за видовим та родовим скла- Поширення деревно-чагарникових видів у са- дом є парки з групи високостатусних: «Шах- дах і парках колишніх залізних рудників Кри- тарський» (64 види) і «Тернівський» (46). Най- воріжжя є нерівномірним. Виявлено види, які більшою різноманітністю родин та родів ха- мають зникнути з насаджень, оскільки їх за- рактеризуються парк «Шахтарський» (від по- гальна чисельність становить від 1 до 5 особин відно 22 та 41), парк «Тернівський» (21 і 28) та (див. табл. 2). До таких видів нами віднесені: парк «Саксаганський» (20 і 23), найменшою — Crataegus curvisepala, C. sanguinea, Deutzia sca- парк при Палаці культури шахти «Родіна» bra, Mahonia aquifolium, Pinus sylvestris, Popu- (15 та 19). Найменшу кількість видів зафіксо- lus × canescens, Thuja plicata. Поширені майже вано в парку «Затишний» та районному парку в усіх садах і парках Acer negundo, A. platanoi- біля Палацу культури шахти «Родіна» (відпо- des, Aesculus hippocastanum, Betula pendula, Gle- відно 24 та 28) (рис. 1). Сад готелю «Park House» ditsia triacanthos, Morus nigra, Picea abies, P. pun- площею 4 га було омолоджено та видозмі- gens, Populus italica, Quercus robur, Robinia pseu- нено. Нині він нараховує 25 родів, 32 види
72 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Флористичний склад, поширення та ботаніко-географічна характеристика деревно-чагарникових видів...
(колекція видів постійно поповнюється), які cus nigra тощо) областей. Наявні види і з більш належать до 19 родин без урахування декора- широким спектром походження (Juniperus тивних форм та культиварів. communis, Rosa canina). Ботаніко-географічна характеристика де- ревно -чагарникових видів у садах і парках ко- Висновки лишніх залізних рудників Криворіжжя. Вста- Упродовж 1930—1970-х років ХХ ст. сади та новлено, що при створенні парків та їх онов- парки залізних рудників становили основу ленні використовували невелику кількість або- садово-паркових насаджень Криворізького ригенних видів (рис. 2). Із типових аборигенів гірничо-металургійного регіону. Починаючи з у достатній кількості виявлено Acer platanoides, 1980-х років, вони поступово змінювали ба- Betula pendula, Ligustrum vulgare, Populus nigra, лансоутримувачів, статус та затребуваність для Syringa vulgaris, Tilia platyphyllos та види роду населення. Ulmus, із інтродуцентів — Acer negundo, Aescu- Нині флористичний склад деревно-чагар- lus hippocastanum, Juglans regia, Fraxinus lanceo- никових рослин у межах садів та парків ко- lata, Morus nigra, Robinia pseudoacacia тощо. лишніх залізних рудників Криворіжжя пред- Установлено, що в садах і парках колишніх ставлений 93 видами, які належать до 53 родів залізних рудників Криворіжжя серед голона- та 27 родин. Частка голонасінних становить сінних частка аборигенних видів становить близько 16 %. Найбільше видове різноманіття 31 %, серед покритонасінних— 38 % (див. рис. 2). притаманне паркам «Шахтарський» і «Тернів- Умовна статусність парків певним чином ський», які характеризуються найвищим ста- впливає на кількість аборигенних видів голо- тусом і затребуваністю, а також максимальними насінних — у найбільш занедбаних парках площами, найменше видове різноманіття — (спортивний парк імені Суворова та парк шах- насадженням, які занедбані та поступово де- ти «Гвардійська») такі види випадають зовсім. градують (спортивний парк імені Суворова та Кількість аборигенних видів покритонасін- парк шахти «Гвардійська). них також збільшується у менш статусних За кількістю видів та культиварів у складі парках, але не так помітно. деревно-чагарникових насаджень садів і пар- Аналіз розподілу деревно-чагарникових ви- ків колишніх залізних рудників Криворіжжя дів садів і парків колишніх залізних рудників переважають інтродуковані рослини. В об’єк- Криворіжжя за флористичними областями по- тах озеленення з нижчим статусом спостеріга- ходження показав, що вони природно поши- ється тенденція до збільшення кількості ін- рені у Бореальному, Давньосередземномор- тродукованих видів та культиварів (особливо ському, Мадреанскому підцарствах Голарк- голонасінних). Інтродуковані види походять тичного царства. Інтродуковані види походять переважно з Циркумбореальної, Атлантико- із 8 флористичних областей: Циркумбореаль- Північноамериканської та Середземноморської ної (58 видів), Східноазіатської (18), Атлан ти- флористичних областей. ко-Північноамериканської (37), Скелястих гір Отримані результати можуть бути використа- (5), Макронезійської (1), Середземноморської ні для обґрунтування заходів оптимізації об’єк- (28 ), Ірано-Туранської (11), Мадреанської (5). тів озеленення у промислових регіонах Степової Найбільша кількість видів-інтродуцентів зо ни. На нашу думку, для оптимізації існуючих походить з Циркумбореальної (типові пред- насаджень та створення нових у садах і парках, ставники Acer pseudoplatanus, Quercus robur, Pi- розташованих в умовах степу і техногенезу, пер- cea abies, Swida sanguinea, Tilia cordata, T. platy- спективними видами є ті, які становлять основу phyllos тощо), Східноазіатської (Crataegus pin- занедбаних садів та парків колишніх залізних natifida, Ginkgo biloba, Hydrangea macrophylla рудників Криворіжжя. Необхідно проаналізу- тощо) та Середземноморської (Acer platanoi- вати екологічні умови територій садів та парків des, Ligustrum vulgare, Pinus pallasiana, Sambu- колишніх залізних рудників Криворіжжя.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 73 В.М. Савосько, Н.В. Товстоляк
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ цова) / С.І. Кузнецов, Ю.О. Клименко // Інтро- дукція рослин. — 2002. — № 2. — С. 104—107. 1. Бельгард А.Л. Степное лесоведение / А.Л. Бель- 14. Кузнецов С.І. Паркознавство як біоекологічна гард. — М.: Лесн. пром-сть, 1971. — 336 с. основа паркобудівництва / С.І. Кузнецов, Ю.О. Кли- 2. аналіз і частота трапляння ви- Ботаніко-географічний менко // Інтродукція рослин. — 2003. — № 1-2. — дів деревно-чагарникової рослинності зелених наса- С. 131—141. джень Кривого Рогу / Н.С. Терлига, В.Д. Федоров- 15. Культивована дендрофлора парків і скверів Кри- ський, Ю.С. Юхименко [та ін.] // Вісн. Запо різ. нац. вого Рогу: історичні аспекти формування та сучас- ун-ту. Біологічні науки. — 2014. — № 1. — С. 200—210. ний стан / Н.С. Терлига, О.В. Данильчук, Ю.С. Юхи- 3. Видовий склад та життєвий стан деревно-чагар- менко, В.Д. Федоровський, Н.М. Данильчук // никової рослинності парків та скверів м. Кривий Вісн. Харків. нац аграр. ун-ту: Сер. Біологія. — Ріг / В.Д. Федоровський, Н.С. Терлига, Ю.С. Юхи- 2015. — № 2 (35). — C. 93—101. менко та ін. // Інтродукція рослин. — 2013. — № 3. — 16. Левон Ф.М. Концептуальні аспекти формування С. 73—79. міських зелених насаджень у сучасних умовах / 4. Дендрофлора зелених насаджень м. Кривий Ріг і Ф.М. Левон, С.І. Кузнецов // Інтродукція рослин. — перспективи її збереження та збагачення / В.Д. Фе- 2006. —№ 4. — С. 53-57. доровський, Ю.С. Юхименко, О.В. Данильчук [та 17. Мельник О. Історична енциклопедія Криворіжжя / ін.] // Вісті Біосферного заповідника «Асканія- О. Мельник, С. Балабанов. — Кривий Ріг: Видав- Нова». — 2012. — Т. 14. — С. 405—408 ничий дім, 2007. — Т. 1. — 540 с. 5. Дендрофлора України. Дикорослі й культивовані 18. Определитель высших растений Украины / Д.Н. Доб- дерева і кущі. Покритонасінні. Частина 1. Довід- рочаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин [и др.]. — ник / [М.А. Кохно, Л.І. Пархоменко, А.У. Зару- К.: Наук. думка, 1987. — 548 с. бенко та ін.]; за ред. М.А. Кохна. — К.: Фітоцентр, 19. Промышленная ботаника / Е.Н. Кондратюк, В.П. Та- 2002. — 447 с. рабрин, Р.И. Бурда, А.И. Хархота. — К.: Наук. думка, 6. Дендрофлора України. Дикорослі й культивовані 1980. — 260 с. дерева і кущі. Покритонасінні. Довідник. Части- 20. Савосько В.М. Ботаніко-екологічна характеристи- на 2 / [М.А. Кохно, Н.М. Трофименко, Л.І. Пар- ка деревно-чагарникових насаджень Довгинців- хоменко та ін.]; за ред. М.А. Кохна та Н.М. Тро- ського дендропарку (м. Кривий Ріг) / В.М. Са- фименко. — К.: Фітоцентр, 2005. — 715 с. восько, О.Ю. Копич // Інтродукція рослин. — 7. Дендрофлора України. Дикорослі та культивовані де- 2012. — № 1. — С. 105—113. рева й кущі. Голонасінні. Довідник / [М.А. Кохно, 21. Савосько В.М. Видовий склад та екоморфний спектр В.І. Гордієнко, Г.С. Захарченко та ін.]; за ред. М.А Кох- деревно-чагарникових насаджень парку «Веселі на, С.І. Кузнецова. — К.: Вища школа, 2001. — 205 с. Терни» (м. Кривий Ріг) / В.М. Савосько // Інтро- 8. Добровольский И.А. Подбор пород для озеленения дукція рослин. — 2013. — № 2. — С. 78—82. Кривбасса / И.А. Добровольский. — Кривой Рог: 22. Савосько В.М. Сучасний стан та динаміка еко- Криворож. гос. пед. ун-т, 1966. — 266 с. морфної структури дендрофлори колишнього Бо- 9. Добровольський І.А. Зелені насадження Криворіж- танічного саду Криворізького державного педаго- жя / І.А. Добровольський // Наук. зап. Криворіз. гічного інституту / В.М. Савосько // Промислова держ. пед ін-ту. — Вип. ІІ. — Кривий Ріг, 1957. — ботаніка. — 2013. — Вип. 13. — С. 241—245. С. 117—130. 23. Савосько В.М. Динаміка екоморфічного та біомор- 10. Добровольський І.А. Результати інтродукції та аклі- фічного спектрів дендрофлори колишнього бота- матизації декоративних дерев та чагарникових по- нічного саду Криворізького державного педаго- рід у Криворізькому басейні за роки Радянської гічного інституту / В.М. Савосько // Екологія та влади / І.А. Добровольський // Інтродукція та ак- ноосферологія. — 2014. — Т. 25, № 1-2. — С. 37— ліматизація рослин на Україні. — К.: Наук. думка, 45. doi: 10.15421/031404. 1968. — Вип. 3. — С. 8—27. 24. Савосько В.М. Еколого-ботанічна обумовленість 11. Енциклопедія Криворіжжя. У 2-х т. / Упоряд. поширеності деревно-чагарникових видів у ви- В.П. Бухтіяров. — Кривий Ріг: ЯВВА, 2005. — T. 1. — значних парках та скверах історичного центру 540 c.; T. 2. — 550 c. Криворіжжя / В.М. Савосько, Н.В. Товстоляк // 12. Коршиков І.І. Життєздатність Betula pendula Roth. Інтродукція рослин. — 2016. — № 3. — С. 85—95. в урбоекосистемі м. Кривого Рогу / І.І. Коршиков, 25. Тахтаджян А.Л. Флористические области Земли / Ю.М. Петрушкевич // Інтродукція рослин. — А.Л. Тахтаджян. — Л.: Наука, 1978. —248 с. 2017. — № 1. — С. 28—35. 26. Товстоляк Н.М. Професор І.А. Добровольський та 13. Кузнецов С.І. Біоекологічні основи створення са до- його природничі дослідження Придніпров’я / во-паркового ландшафту (у світлі поглядів Л.I. Руб- Н.М. Товстоляк, Н.В. Товстоляк // Історія і куль-
74 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Флористичний склад, поширення та ботаніко-географічна характеристика деревно-чагарникових видів...
тура Придніпров’я: Невідомі та маловідомі сто- [Dendroflora of Ukraine. Wild and cultivated trees and рінки. — 2012. — Вип. 9. — С. 89—95. shrubs. Angiosperms. Part 1. Handbook.]. Kyiv: Fito- 27. Федоровський В.Д. Минуле та сучасне парків і скверів sotsiotsentr, 447 p. центральної частини м. Кривий Ріг / В.Д. Федоров- 7. Kohno, M.A., Trofymenko, N.M. and Parhomenko, L.I. ський, Н.С. Терлига, О.В. Данильчук // Агробіологія: (2005), Dendroflora Ukrayiny. Dykorosli j kultyvovani Зб. наук. пр. / Білоцерків. нац. аграр. ун-т. — Біла dereva i kushhi. Pokrytonasinni. Dovidnyk. Chastyna 2 Церква, 2012. — Вип. 8 (94). — С. 169—171. [Dendroflora of Ukraine. Wild and cultivated trees and 28. Czerepanov S.K. Vascular plants of Russia and adjacent shrubs. Angiosperms. Part 1. Handbook]. Kyiv: Fitocentr, states (the former USSR) / S.K Czerepanov. — Cam- 715 p. bridge: Cambridge university press, 1995. — 560 р. 8. Dobrovolskyj, I.A. (1966), Podbor porod dlja ozele- 29. The International Plant Names Index (IPNI) (Елек- nenyja Kryvbassa [Selection of species for landscaping тронний ресурс). — Режим доступу: http://www. Kryvbass]. Kryvoj Roh: Kryvorozhskyj hosudarstven- ipni.org. nij pedahohycheskyj unyversytet, 266 p. Рекомендував Ю.О. Клименко 9. Dobrovolskyj, I.A. (1957), Zeleni nasadzhennja Kry- Надійшла 02.11.2017 vorizhzhja [The green plantations at Kryvorizhzhya] Naukovi zapysky Kryvorizkogo derzhavnogo pedagog- REFERENCES ichnogo instytutu [Scientific notes of Kryvyi Rih State 1. Belhard, A.L. (1971), Stepnoe lesovedenye [Steppe Pedagogical Institute], vol. 2, pp. 117—130. Forest science]. Moscow: Lesnaja promushlennost, 10. Dobrovolskyj, I.A. (1968), Rezultaty introdukciyi ta 336 p. aklimatyzaciyi dekoratyvnyh derev ta chagarnykovyh 2. Terlyga, N.S., Fedorovskii, V.D., Yukhimenko, Yu.S., porid u Kryvorizkomu basejni za roky Radjanskoi vla- Danilchuk, A.V., Danilchuk, N.M. and Lapteva, O.V. dy [Results of introduction and acclimatization of (2014), Botaniko-geografichnyj analiz i chastota tra- decorative trees and shrub species in Kryvyi Rih basin pljannja vydiv derevno-chagarnykovoi roslynnosti ze- during the years Soviet government] Introdukcija ta lenyh nasadzhen Kryvogo Rogu [Botanical and geo- aklimatyzacija roslyn na Ukraini Introduction and ac- graphical analysis and occurrence frequency of species climatization of plants in Ukraine], vol. 3, pp. 8—27. of arboreal and shrubbery green plantations of Kryvyi 11. Encyklopedija Kryvorizhzhja (2005), [Encyclopedia of Rih]. Visnyk Zaporizkogo nacionalnogo universytetu Krivorozhzhya] u dvox tomax [In two volumes]. Upor- Biologichni nauky [Bulletin of the Zaporizhzhya Na- jadnyk V.P. Buxtijarov [Orderly V.P. Bukhtiyarov]. tional University. Biological Sciences], N 1, pp. 200— Kryvyj Rih: JaVVA, vol. 1, 540 p.; vol. 2, 550 p. 210. 12. Korshykov, I.I. and Petrushkevych, Ju.M. (2017), Zhyt- 3. Fedorovskiy, V.D., Tеrlyga, N.S., Yukhimenko, Yu.S., tjezdatnist Betula pendula Roth. v urboekosytemi m. Danilchuk, O.V., Danilchuk, N.M. and Lapteva, O.V. Kryvoho Rohu [The Vitality of Betula pendula Roth. in (2013), Vydovyj sklad ta zhyttjevyj stan derevno-cha- the urban ecosystem of Kryviy Rih City]. Introdukcija garnykovoi roslynnosti parkiv ta skveriv m. Kryvyi Rih roslyn [Plant Introduction], N 1, pp. 28—35. [Specific composition and vital state of arboreal-shrub 13. Kuznecov, S.I. and Klymenko, Ju.O. (2002), Bioekolo- vegetation of parks and public gardens of Kryvyi Rih] In- hichni osnovy stvorennja sadovo-parkovoho landshaftu trodukcija roslyn [Plant Introduction], N 3, pp. 73—79. (u svitli pohljadiv L.I. Rubcova) [Bioecological bases 4. Fedorovskiy V.D., Yukhymenko, Yu.S., Danylchuk, O.V., of landscape park creation (in the light of L.I. Rubtsovs Теrlyga, N.S. and Danylchuk, N.М. (2012), Dendro- views)]. Introdukcija roslyn [Plant Introduction], N 2, flora zelenyh nasadzhen m. Kryvyi Rih i perspektyvy pp. 104—107. yiyi zberezhennja ta zbagachennja [Dendroflora of 14. Kuznjecov, S.I. and Klymenko, Ju.O. (2003), Par ko- planting in the Kryvyi Rih region and prospects of its znavstvo jak bioekolohichna osnova parkobudivnyctva conservation and enrichment]. Visti Biosfernogo za- [Park science as a bioecological basis of park construc- povidnyka Askanija-Nova [News of Biosphere Reserve tion] Introdukcija roslyn [Plant Introduction], N 1-2, Askania Nova], N 14, pp. 405—408. pp. 131—141. 5. Kohno, M.A, Gordijenko, V.I., Zaharchenko, G.S. and 15. Terlyla, N.S., Danylchuk, O.V., Juxymenko, Ju.S., Fedo- Kuznecov, S.I. (2001), Dendroflora Ukrayiny. Dyko- rovskyj, V.D. and Danylchuk, N.M. (2015), Kultyvovana rosli ta kultyvovani dereva j kushhi. Golonasinni. Do- dendroflora parkiv i skveriv Kryvoho Rohu: istorychni vidnyk [Dendroflora of Ukraine. Wild and cultivated aspekty formuvannja ta suchasnyj stan [Cultivated trees and shrubs. Gymnosperms. Нandbook]. Kyiv: dendroflora of parks and parks of Kryviy Rih: historical Vyshha shkola, 205 p. aspects of formation and modern state]. Visnyk Khar- 6. Kohno, M.A., Parhomenko, L.I. and Zarubenko, A.U. kivskoho nacionalnoho ahrarnoho universytetu: serija (2002), Dendroflora Ukrayiny. Dykorosli j kultyvovani biolohija [Bulletin of Kharkiv National Agrarian Uni- dereva i kushhi. Pokrytonasinni. Chastyna 1. Dovidnyk. versity: a series of biology], N 2 (35), pp. 93—101.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 75 В.М. Савосько, Н.В. Товстоляк
16. Levon, F.M. and Kuznjecov, S.I. (2006), Konceptualni 26. Tovstoljak, N.M. and Tovstoljak, N.V. (2012), Profesor aspekty formuvannja miskyx zelenyx nasadzhen u su- I.A. Dobrovolskyj ta jogo pryrodnychi doslidzhennja chasnyx umovax [Conceptual aspects of the formation of Prydniprovja [Professor I.A. Dobrowolski and his nat- urban green plantations in modern conditions]. Intro- ural research of Dnieper region] Istorija i kultura Pryd- dukcija roslyn [Plant Introduction], N 4, pp. 53—57. niprovja: Nevidomi ta malovidomi storinky [History 17. Melnyk, O. and Balabanov, C. (2007), Istorychna en- and Culture of Dnieper region: the unknown and little- cyklopedija Kryvorizhzhja [Historical Encyclopedia of known pages], N 9, pp. 89—95. Kryvorizhzhya Vol. 1]. Kryvyj Rih: Vydavnychyj dim, 27. Fedorovskyj, V.D., Terlyha, N.S. and Danylchuk, O.V. vol. 1, 540 p. (2012), Mynule ta suchasne parkiv i skveriv central- 18. Dobrochaeva, D.N., Kotov, M.I., Prokudin, Ju.N. et al. noji chastyny m. Kryvyj Rih [Past and modern parks (1987), Opredelitel vysshih rastenij Ukrainy [The de- and parks of the central part of the city of Kryvy Rih] terminant of higher plants of Ukraine]. Kyiv: Naukova Ahrobiolohija: Zbirnyk naukovykh prac. Bilocerkivskyj dumka, 548 p. nacionalnyj ahrarnyj universytet [Agrobiology: Collec- 19. Kondratjuk, E.N., Tarabryn, V.P., Burda, R.Y. and Khar- tion of scientific works. Bila Tserkva National Agrarian khota, A.Y. (1980), Promyshlennaja botanyka [Industrial University], N 8 (94), pp. 169—171. botany]. Kyiv, Naukova dumka, 260 p. 28. Czerepanov, S.K. (1995), Vascular plants of Russia and 20. Savosko, V.M. and Kopych, O.Ju. (2012), Botaniko-eko- adjacent states (the former USSR). Cambridge: Cam- logichna harakterystyka derevno-chagarnykovyh nasa d- bridge university press, 560 p. zhen Dovgyncivskogo dendroparku (m. Kryvyj Rih) [Bo- 29. The International Plant Names Index (IPNI). Moda tanical and Ecological characteristics of trees and shrubs access: http://www.ipni.org plantings in the Dovhuntsivo Park (Kryvyi Rih)]. Intro- Recommended by Yu.O. Klymenko dukcija roslyn [Plant Introduction], N 1, pp. 105—113. Received 02.11.2017 21. Savosko, V.M. (2013), Suchasnyj stan ta dynamika eko- morfnoi struktury dendroflory kolyshnogo Botanich- В.Н. Савосько, Н.В. Товстоляк nogo sadu Kryvorizkogo derzhavnogo pedagogichnogo Криворожский государственный педагогический instytutu [Current status and dynamics of ecomorphic университет, Украина, г. Кривой Рог spectrum of the dendroflora at former botanic garden of the Kryvyi Rih State Educational Institute] Promy- ФЛОРИСТИЧЕСКИЙ СОСТАВ, shlennaja botanika [Industrial botany], N 13, pp. 241— РАСПРОСТРАНЕНИЕ И БОТАНИКО- 245. ГЕОГРАФИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА 22. Savosko, V.M. (2013), Vydovyj sklad ta ekomorfnyj ДРЕВЕСНО-КУСТАРНИКОВЫХ ВИДОВ spektr derevno-chagarnykovyh nasadzhen parku «Ve- В САДАХ И ПАРКАХ БЫВШИХ ЖЕЛЕЗНЫХ seli Terny» (m. Kryvyj Rih) [The floral composition РУДНИКОВ КРИВОРОЖЬЯ and ecomorfical spectrum of the trees and shrubs Цель — проанализировать флористический состав, planted in park «Vesely Terni» (Kryvyi Rih)]. Introduk- распространение и ботанико-географическую харак- cija roslyn [Plant Introduction], N 2, pp. 78-82. теристику древесно-кустарниковых видов в садах и 23. Savosko, V.M. (2014), Dynamika ekomorfichnoho ta парках бывших железных рудников Криворожья в biomorfichnoho spektriv dendroflory kolyshnoho bo- зависимости от их современного статуса. tanichnoho sadu Kryvorizkoho derzhavnoho pedaho- Материал и методы. В 2015—2016 гг. традицион- hichnoho instytutu [Dynamics of the ecomorphic and ными методами исследованы семь действующих пар- biomorphic spectra of the dendroflora of the former ков (Терновский, Шахтерский, Уютный, спортивный botanical garden of the Kryvy Rih State Pedagogical парк имени Суворова, парк возле Дворца культуры Institute]. Ekolohija ta noosferolohija [Ecology and шахты «Родина», Саксаганский, Руданивский), парк Noosphereology], vol. 25, N 1-2, pp. 37—45. doi: в зоне обрушения (парк шахты «Гвардейская»), сад 10.15421/031404. отеля «Park House». Номенклатура таксонов приве- 24. Savosko, V.M. and Tovstoljak, N.V. (2016), Ekoloho- дена по С.К. Черепанову (1995) с учетом Междуна- botanichna obumovlenist pošyrenosti derevno—cha- родного индекса научных названий растений (2017), harnykovyx vydiv u vyznachnyx parkakh ta skverakh географическое происхождение — по А.Л. Тахтаджя- istorychnoho centru Kryvorizhzhja [Ecological and ну (1978). botanical condition of the prevalence of shrubs in the Результаты. Сады и парки бывших железных руд- famous parks and squares of the historical center of ников Криворожья в 1930—1970-х гг. составляли Kryvorizhzhya]. Introdukcija roslyn [Plant Introduc- основу зеленых насаждений региона, в 1980-х гг. — tion], N 3, pp. 85—95. изменяли свой статус. В начале XXI в. сад отеля «Park 25. Taktadzhan, A.L. (1978), Florystycheskye oblasty Zemly House» — в частной собственности, парки «Шахтер- [Floral areas of the Earth]. Lenynhrad: Nauka, 248 p. ский» и «Саксаганский» — районные парки города,
76 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Флористичний склад, поширення та ботаніко-географічна характеристика деревно-чагарникових видів...
парк «Терновский» — основной парк микрорайона. Material and methods. During 2015—2016 seven exist- Эти парки активно посещают, их территория ухожен- ing parks (“Ternivskyi”, “Shakhtarskyi”, “Zatyshnyi”, ная. Парки «Уютный» возле Дворца культуры шахты Suvorov sports park, park near the Palace of Culture of «Родина» и «Руданивский» — меньше посещают, они mine “Rodina”, “Saksahanskyi”, “Rudanivskyi”), the второстепенные для балансодержателей и частично abandonment park in the exclusion zone (Park of mine ухоженные. Спортивный парк имени Суворова и осо- “Hvardiiska”), the garden of hotel “Park House” by tra- бенно парк шахты «Гвардейская» — фактически де- ditional methods were explored. The nomenclature of структурированы и деградируют. Флористический taxa is given by S.K. Cherepanov (1995), according to the со став древесно-кустарниковых растений представ- International Index of Scientific Names of Plants (2017), лен 93 видами и культиварами, которые относятся к a geographical analysis — by A.L. Taktajan (1978). 53 родам и 27 семействам. Доля голосеменных видов Results. The gardens and parks of the former iron mines составляет около 18 %. Ведущие семейства — Rosaceae of Kryvorizhzhya in 1930—1970 years were the basis of the (16 видов), Salicaceaе (9), Oleaceae (7), Aceraceae (7) и green plantations of the region, and since the 1980s they Pinaceae (6), ведущие роды у голосеменных — Junipe- have been gradually changing their social status. At the be- rus (4 вида и культивара), Thuja (4), Picea (3), у покры- ginning of the XXI century: the garden of the Park House тосеменных — Acer (7), Populus (7), Ulmus (4). hotel is in private ownership, “Shakhtarskyi” and “Saksa- Выводы. Наибольшее видовое разнообразие при- hanskyi” parks are the city’s parks, Park Ternovskiy is the суще паркам «Шахтерский» и «Тернивский», кото- main park of the microdistrict. They are actively visited, рые характеризуются большим количеством посети- their territory is well-groomed. Parks “Zatyshnyi”, near телей, а также наибольшими площадями. Наимень- the Palace of Culture of mine “Rodina” and “Rudanivskyi” шее видовое разнообразие выявлено в насаждениях are less popular for visitors, secondary to the balance hold- заброшенных и постепенно деградирующих (спор- ers and partially groomed. Suvorov sports park and espe- тивный парк имени Суворова и парк шахты «Гвар- cially the Park of mine “Hvardiiska” are in fact destruc- дейская»). По количеству видов и культиваров ин- tured and degraded. The floristic composition oh the tree тродуцированные древесно-кустарниковые растения of shrubs includes 93 species and cultivars, which belong существенно преобладают и преимущественно про- to 53 genera and 27 families. The share of gymnosperms is исходят из Циркумбореальной, Атлантико-Севе ро- about 18 %. Leading families are Rosaceae (16 species), американской и Средиземноморской флористиче- Saliceae (9), Oleaceae (7), Aceraceae (7) and Pinaceae (6). ских областей. Leaders of the genus among Pinophyta — Juniperus (4 spe- Ключевые слова: древесно-кустарниковые виды, сады cies and cultivar), Thuja (4) Picea (3), among Magnolio- и парки, интродукция, Криворожье. phyta — Acer (7), Populus (7), Ulmus (4). Conclusions. The greatest species diversity is found in the “Shakhtarskyi” and “Ternivskyi” parks, which are V.M. Savosko, N.V. Tovstoljak characterized by considerable social status and demand, Kryvyi Rih State Pedagogical University, as well as maximum areas. Less species diversity is found Ukraine, Kryvyi Rih in plantations, the most abandoned and gradually degrad- FLORISTIC COMPOSITION, DISTRIBUTION, ing — Suvorov sports park and Park of mine “Hvardiiska”. BOTANICAL AND GEOGRAPHICAL Introduced wood and shrub species significantly prevail CHARACTERISTICS OF WOOD-SHRUBBY over native species. These species mainly originate from SPECIES IN GARDENS AND PARKS OF FORMER the Circumboreal, Atlantic-North American and Medi- IRON MINES AT KRYVORIZHZHYA terranean floristic regions. Objective — to analyze the floral composition, distribution and botanico-geographical characteristics of woody and shrubby species in the gardens and parks of the former iron Key words: tree and shrub species, gardens and parks, in- mines at Kryvorizhzhya depending on their current status. troduction, Kryvorizhzhya.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 77 УДК 582.734.4+581.543(477.63) Т.Ф. ЧИПИЛЯК Криворізький ботанічний сад НАН України Україна, 50089 м. Кривий Ріг, вул. Маршака, 50 ОСОБЛИВОСТІ СЕЗОННОГО РОЗВИТКУ САДОВИХ ТРОЯНД ЗА КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН У СТЕПОВІЙ ЗОНІ УКРАЇНИ
Мета — визначити особливості сезонного розвитку садових троянд у колекціях Криворізького ботанічного саду НАН України для оптимізації їх асортименту в міських насадженнях степової зони України. Матеріал та методи. Проаналізовано дані щодо початку і тривалості основних фенофаз (відростання, цвітіння, масове цвітіння та вегетації) троянд різних садових груп (чайно-гібридні, флорибунда, виткі, мініатюрні) за 1997— 2016 рр. в умовах м. Кривого Рогу, розташованого на південному заході Дніпропетровської області у степовій зоні України. Використано інтродукційні методи досліджень. Результати. Доведено, що рослини реагують на зміни температурного режиму повітря, а тривалість основних фаз сезонного розвитку пов’язана з кліматичними умовами на Криворіжжі та залежить від сортових особливостей троянд. Зміни температурного режиму повітря протягом 20 років дослідження вплинули на терміни початку веге- тації (раніше на 6—14 діб), цвітіння (раніше на 10—12 діб), масового цвітіння (раніше на 15—20 діб) і тривалість вегетаційного періоду колекційних зразків (більше на 12—36 діб). Більшою варіабельністю відзначалися терміни по- чатку і тривалість фаз вегетативного розвитку. Встановлено, що протягом 20 років виткі сорти збільшили трива- лість цвітіння на 8—10 діб, тоді як чайно-гібридні — на 15—27 діб. Висновки. Зафіксовано зміни у феноритмі розвитку окремих садових груп троянд. Для витких сортів характерні найменші показники часових змін і незначні зміни у тривалості цвітіння. У сортів флорибунда тривалість цвітіння не змінилася або зменшилася на 45—48 %. Чайно-гібридні троянди почали масово цвісти на 20—28 діб раніше, а тривалість цвітіння збільшилася в 1,3—1,9 разу. Для мініатюрних сортів було характерно як збільшення, так і зменшення тривалості цвітіння. Ключові слова: садові троянди, зміни клімату, фенологія розвитку, тривалість цвітіння.
Зміни клімату належать до ризиків, які визна- і тривалість фенологічних циклів впливають чають екологічну безпечність довкілля і вияв- сезонні зміни (зима—літо, день—ніч) [5]. Здат- ляються у зміні температури, кількості атмо- ність рослин, як природної, так і культурної сферних опадів, гідрологічного режиму та від- флори, уникати екологічного стресу завдяки хиленні їх параметрів від кліматичної норми зміні ритму росту та розвитку розглядають як для певної географічної широти [11]. Метео- важливий механізм стійкості до несприятли- рологічними спостереженнями підтверджено, вих або нових чинників середовища [2]. що за останні 10 років середня температура Троянди завдяки своїм декоративним влас- повітря в Україні підвищилася на 0,3—0,6 °С тивостям (рясному цвітінню, яскравому забарв- (за останні 100 років — на 0,7 °С) [1, 4, 15]. Для ленню і гарній формі квітки) посідають одне з оцінювання змін в екосистемах, забезпечення провідних місць у декоративному садівництві. стійкого стану та збереження біорізноманіття, Їх використання забезпечує тривалий декора- надання науково обґрунтованого прогнозу щодо тивний ефект у квітниках різного типу, тому розвитку біотичних об’єктів необхідно прово- троянди — садова культура, яку найчастіше дити моніторинг усіх складових довкілля [3]. застосовують в оформленні культурфітоцено- Індикаторами змін температури, гідрологічно- зів міст України [13]. За термінами і триваліс- го режиму, сонячної радіації є рослини, адже на тю цвітіння сорти, навіть якщо вони належать динаміку настання фенофаз, терміни початку до однієї садової групи, відрізняються. Необ- хідно провести науково обґрунтований добір © Т.Ф. ЧИПИЛЯК, 2018 троянд на підставі результатів інтродукційного
78 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Особливості сезонного розвитку садових троянд за кліматичних змін у степовій зоні України
випробування, вивчення особливостей роз- останні 30 років середньорічна температура витку сортів у конкретній географічній зоні з повітря підвищилася на 2 °С (рис. 1). Зафік- певними екологічними умовами, що допомо- совано підвищення температури взимку на же впровадженню інтродуцентів для практич- 0,6—0,9 °С, навесні — на 0,6—0,7 °С. Осінній ного використання [16]. перехід середньодобової температури повітря Мета досліджень — визначити особливості через 0 °С раніше припадав на 24 листопада, сезонного розвитку садових троянд в умовах нині — на 30 листопада. Останніми роками на Криворізького ботанічного саду НАН Украї- тлі потепління клімату в травні спостерігають- ни для оптимізації асортименту квітникових ся стійкі приморозки з температурою повітря рослин у міських насадженнях степової зони до –1…–4 °С і до –3…–8 °С на поверхні ґрун- України. ту [8, 14]. Спостереження за колекційними рослина- Матеріал та методи ми проводили згідно з методичними рекомен- Інтродукційне випробування троянд в умовах даціями щодо фенологічних спостережень [9, Криворізького ботанічного саду НАН Украї- 12]. Ми поділяємо думку Г.М. Зайцева [6], про ни (КБС) було розпочато в 1988 р. Більшість те що температура є домінуючим чинником, колекційних зразків отримано з Донецького який впливає на фенологічний ритм. Опра- ботанічного саду НАН України. Подальше по- цьовано дані щодо початку і тривалості основ- повнення колекцій у вигляді живців і кущів них фенофаз за останні 20 років (відростання, проводили з Національного дендрологічного цвітіння, масове цвітіння). Для зручності на- парку «Софіївка» (м. Умань), Національного ведено середні показники за 5 років. ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН Ук- Дослідженнями було охоплено колекційні раїни (м. Київ), Нікітського ботанічного саду — зразки, які належать до основних садових груп: ННЦ УААН (м. Ялта), ботанічного саду Хар- чайно-гібридні троянди, флорибунда, мініа- ківського національного університету імені тюрні та виткі сорти. В.Н. Каразина (м. Харків), Центрального бо- З кожної групи виділено сорти за якісними танічного саду АН Білорусі (м. Мінськ), бота- (яскраво виражені якості цієї групи) та кіль- нічного саду Таврійського національного уні- кісними (кущі одного віку, добре розвинені та верситету імені В.І. Вернадського (м. Сімферо- стійкі до захворювань) параметрами, які до- поль). Нині у колекціях зростають 190 сортів, сить повно відображують структуру колекції які належать до 11 садових груп: Hybrid Tea троянд. Досліджувані сорти відрізнялися за (75 зразків), Floribunda (33), Rambler (27), Mi- типом фенологічного розвитку [7]. Так, виткі niature (19), Polyanta (7), Grandiflora (5), Schrub сорти належать до консервативного типу (ха- (9), Hybrid Perpetual (3), Kordesii (1), Modern рактерний інтенсивний одноразовий ріст па- Shrub Roses та Англійських троянд (11). гонів, які визрівають до кінця вегетаційного Місто Кривий Ріг розташоване на півден- сезону та коротке цвітіння) і є найбільш зи- ному заході Дніпропетровської області у сте- мостійкими, сорти чайно-гібридної та мініа- повій зоні, а згідно з агрокліматичним райо- тюрної груп презентували динамічний тип нуванням території України — у посушливій, (сезонний ритм розвитку значною мірою за- дуже теплій агрокліматичній зоні. Його про- лежить від зовнішніх умов). За сприятливих тяжність з півночі на південь становить понад погодно-кліматичних умов інтродуценти цих 100 км. За останні 60 років посушливими були груп характеризуються тривалим ростом па- кожні 3-4 роки на одне десятиліття, а сильні гонів та повторним цвітінням, мають середні посухи (за вегетаційний період випадає 100— показники зимостійкості. До перехідного фе- 150 мм опадів) — 1 раз на 5—10 років [10, 18]. норитмотипу можна віднести сорти троянд За даними Лозоватської метеостанції, розта- флорибунда. Їм властива здатність до безпе- шованої на території м. Кривого Рогу, за рервного росту пагонів, часто вони цвітуть
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 79 м Ц 1 Ц 1 В м Ц 07.06 (±3) 25.03 (±15) 25.05 (±6) 03.06 (±4) 1 Ц 1.06 (±10) 1 В 24.03 (±5) 22.05 (±5) 29.05 (±4) 23.03 (±3) 16.05 (±2) 23.05 (±3) 25.03 (±10) 04.06 (±7) 11.06 (±4) 05.04 (±5) 30.05 (±5) 06.06 (±3) 25.03 (±10) 31.05 (±2) 07.06 (±3) 06.04 (±11) 27.05 (±4) 05.06 (±5) м Ц 17.06 (±10) 11.06 (±10) 01.06 (±11) Виткі — beginning of the mass flowering. м Мініатюрні Флорибунда 1 Чайно-гібридні Ц — початок масового цвітіння. м 1 В 15.04 (±15) 29.05 (±3) 07.06 (±10) 26.03 (±11) 31.05 (±5) 06.06 (±5) 25.03 (±15) 19.05 (±5) 26.05 (±4) 09.04 (±15) 08.06 (±8) 15.06 (±8) 29.03 (±6) 05.06 (±7) 13.06 (±9) 28.03 (±13) 28.05 (±6) 04.06 (±6) 24.03 (±9) 23.05 (±6) м Ц 11.06 (±4) 08.04 (±15) 06.06 (±5) 13.06 (±6) 30.03 (±15) 02.06 (±9) 10.06 (±7) 05.04 (±10) 01.06 (±7) 08.06 (±5) 17.06 (±9) 14.04 (±23) 03.06 (±2) 11.06 (±6) 28.03 (±13) 04.06 (±7) 10.06 (±5) 28.03 (±13) 22.05 (±4) 01.06 (±6) 19.06 (±8) 04.04 (±21) 06.06 (±8) 13.06 (±6) 01.04 (±10) 05.06 (±6) 11.06 (±7) 01.04 (±16) 27.05 (±3) 05.06 (±3) 21.06 (±7) 07.04 (±14) 02.06 (±5) 11.06 (±4) 28.03 (±13) 05.06 (±6) 13.06 (±3) 01.04 (±15) 26.05 (±4) 02.06 (±6) — beginning of the flowering; Ц — beginning of the flowering; 20.06 (±8) 08.04 (±15) 01.06 (±11) 23.06 (±8) 09.04 (±16) 01.06 (±6) 08.06 (±6) 29.03 (±9) 30.05 (±5) 08.06 (±3) 28.03 (±13) 20.05 (±6) 27.05 (±5) 22.06 (±7) 05.04 (±14) 02.06 (±5) 11.06 (±9) 01.04 (±10) 04.06 (±7) 12.06 (±8) 01.04 (±10) 24.05 (±5) 29.05 (±5) 18.06 (±10) 04.06 (±11) 22.06 (±10) 1 — початок цвітіння; Ц 1 1 Ц 09.06 (±11) 04.06 (±11) 11.06 (±10) 10.06 (±10) 11.06 (±10) 11.06 (±10) 12.06 (±11) 1997—2001 рр. 2002—2006 рр. 2007—2011 рр. 2012—2016 рр. 1 В 28.03 (±9) 26.05 (±6) 10.04 (±17) 13.06 (±8) 19.06 (±8) 07.04 (±17) 03.06 (±3) 08.06 (±6) 01.04 (±10) 04.06 (±7) 10.06 (±5) 31.03 (±14) 24.05 (±2) 01.06 (±7) 13.04 (±13) 14.04 (±21) 16.06 (±5) 23.06 (±5) 06.04 (±15) 08.06 (±4) 09.04 (±18) 09.04 (±18) 09.04 (±18) 07.06 (±6) 17.06 (±8) 12.04 (±12) 03.06 (±4) 12.06 (±7) 25.03 (±10) 02.06 (±4) 08.06 (±3)09.04 (±18) 25.03 (±15) 12.06 (±9) 22.05 (±8) 16.06 (±10) 01.06 (±2) 05.04 (±18) 07.06 (±2) 15.06 (±3) 27.03 (±9) 28.05 (±7) 06.06 (±4) 01.04 (±15) 27.05 (±4) 05.06 (±5) 08.04 (±17) 06.04 (±14)06.04 (±14) 09.06 (±6) 17.06 (±10) 08.04 (±15) 01.06 (±6) 09.06 (±7)06.04 (±14) 28.03 (±13) 04.06 (±7) 12.06 (±9) 10.06 (±5)06.04 (±14) 20.06 (±8) 01.04 (±15)06.04 (±14) 10.06 (±5) 14.04 (±18) 26.05 (±4)06.04 (±14) 15.06 (±6) 07.06 (±7) 04.06 (±6) 06.04 (±14) 06.06 (±8) 24.06 (±4) 13.06 (±8)06.04 (±14) 07.06 (±7) 28.03 (±13) 18.06 (±9) 13.04 (±13) 15.06 (±10) 05.06 (±7) 19.06 (±8) 13.04 (±13) 07.06 (±5) 22.06 (±8) 12.06 (±5) 18.06 (±8)06.04 (±14) 07.06 (±5) 01.04 (±9) 13.04 (±13) 30.03 (±15) 14.06 (±6)06.04 (±14) 08.06 (±5) 03.04 (±8) 02.06 (±5) 08.06 (±5) 27.05 (±5) 12.06 (±4) 20.06 (±8) 30.03 (±6) 03.06 (±7) 11.06 (±3) 16.06 (±6) 05.06 (±6) 22.06 (±9) 09.04 (±20) 04.06 (±6) 10.06 (±6) 28.03 (±13)06.04 (±14) 02.04 (±9) 02.06 (±3) 06.04 (±19) 05.06 (±6) 14.06 (±4) 05.04 (±10)06.04 (±14) 10.06 (±7) 04.06 (±7) 12.06 (±5) 06.06 (±4) 28.03 (±13) 31.05 (±2) 12.06 (±7)06.04 (±14) 05.06 (±9) 17.06 (±8) 14.06 (±4) 13.06 (±8) 28.03 (±13) 11.06 (±4) 26.05 (±4) 28.03 (±13)06.04 (±14) 03.06 (±2) 13.06 (±9) 01.04 (±12) 01.06 (±3) 30.03 (±15) 28.03 (±13) 05.06 (±5) 27.05 (±5) 05.06 (±7) 12.06 (±3) 08.04 (±16) 03.06 (±7) 05.06 (±6) 22.05 (±4) 70.06 (±8) 05.06 (±6) 11.06 (±9) 08.04 (±16) 31.05 (±3) 01.06 (±3) 11.06 (±4) 04.04 (±13) 14.06 (±9)06.04 (±14) 28.03 (±13) 08.04 (±16) 03.06 (±4) 07.06 (±4) 25.05 (±8) 30.03 (±10) 01.06 (±4)04.04 (±16) 03.06 (±2) 30.03 (±8) 01.06 (±6) 09.06 (±6) 31.05 (±4) 25.05 (±7) 21.06 (±5) 05.06 (±9) 26.03 (±8) 15.06 (±4) 10.06 (±9) 02.06 (±5) 27.05 (±6) 25.03 (±15) 19.03 (±11) 15.06 (±4) 05.04 (±18) 28.05 (±7) 03.06 (±7) 05.06 (±6) 02.06 (±2) 07.04 (±14) 31.05 (±2) 06.06 (±6) 01.04 (±15) 17.06 (±5) 11.06 (±4) 04.06 (±8) 10.06 (±5) 22.03 (±12) 22.05 (±5)09.04 (±12) 25.03 (±15) 25.03 (±10) 14.06 (±7) 29.05 (±6) 24.05 (±6) 15.06 (±5) 24.05 (±5) 26.05 (±4) 28.03 (±6) 01.06 (±7) 25.06 (±9) 03.06 (±4) 28.05 (±7) 14.04 (±9) 25.03 (±15) 21.05 (±7) 07.06 (±5) 28.05 (±7) 19.06 (±9) 03.04 (±8) 07.06 (±3) 17.06 (±8) 28.03 (±7) 01.06 (±4) 12.06 (±3) 03.04 (±17) 09.06 (±7) 18.06 (±5) 08.04 (±16) 06.06 (±5) 12.06 (±8) 28.03 (±6) 04.06 (±7) 11.06 (±6) 01.04 (±15) 02.06 (±8) 15.06 (±3) 15.04 (±20) 16.06 (±4) 25.06 (±5) 08.04 (±15) 30.05 (±2) 08.06 (±5) 30.03 (±8) 02.06 (±5) 07.06 (±4) 05.04 (±12) 20.05 (±6) 31.05 (±3) 04.04 (±14) 04.04 (±14) 04.04 (±14) 29.05 (±9) 11.06 (±8)04.04 (±14) 08.04 (±15) 10.06 (±9) 09.06 (±7) 16.06 (±7) 31.03 (±6) 02.06 (±3) 09.06 (±5) 28.03 (±5) 26.05 (±4) 03.06 (±5) — початок вегетації; Ц 1 Феноспектр розвитку окремих сортів троянд в умовах Криворізького ботанічного саду НАН України у 1997—2016 рр. Криворізького ботанічного саду НАН України розвитку окремих сортів троянд в умовах Феноспектр — beginning of the vegetation; Ц — beginning of the vegetation; 1 Seasonal development of sorts of roses in conditions of the Kryvyi Rih Botanical Garden of the NAS of Ukraine in 1997—2016 in conditions of the Kryvyi Rih Botanical Garden NAS Ukraine of sorts roses Seasonal development Сорт Baccara N o t e: B Heidelberg Table 1. Table Таблиця 1. Таблиця Christian Dior Dame de Coeur Eiffel Tower Garden Pаrty Kardinal Norita Opera Uncle Walter Charleston Cyclamen Else Poulsen Iceberg Maja Mauser Orange Sensation Rode Rose Eutin Green Ace Little Buckaroo Pink Cameo de Alcanada Perla Dot Polka Rise’n’ Shine Red Cascade Grand Hotel New Dawn Scarlet Paul’s Climber Robusta Veilchenblay В Примітка: Centenaire de Lourdes Hi-Ho
80 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Особливості сезонного розвитку садових троянд за кліматичних змін у степовій зоні України °C 14 11,3 10,9 11,2 повітря, 11 10,1 10,3 10,0 10,5 9,4 9,9 9,7 8,5 8,7 8,8 8
5 Температура 1987 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2012 2013 2014 2015 2016 Рік спостереження
Рис. 1. Середньорічна температура повітря на Криворіжжі у 1987—2016 рр. Fig. 1. Average annual temperature of air on Kryvorizhzhya in 1987—2016
лише один раз на початку сезону і мають се- редні та низькі показники зимостійкості. 1997—2001 рр.
Результати та обговорення 2002—2006 рр. Установлено, що у 1997—2001 рр. найраніше починали вегетацію виткі сорти троянд (кі- 2007—2011 рр. нець березня — початок квітня), тоді як сорти чайно-гібридної групи — на 7—9 діб пізніше 2012—2016 рр. (ІІ декада квітня) (табл. 1). У наступні п’ять 0 20 40 60 80 100 років (2002—2006) початок вегетації припадав Доба від 1 березня майже на ті самі дати. В останнє десятиліття Виткі Флорибунда (2007—2016) вегетація сортів усіх груп розпо- чиналася в III декаду березня — на початку Мініатюрні Чайно¨гібридні квітня. На 3—5 діб раніше відростання відбу- Рис. 2. Початок масового цвітіння троянд різних са- валося у рослин мініатюрних сортів. Як що у дових груп в умовах Криворізького ботанічного саду троянд чайно-гібридної групи та флорибунда НАН України у 1997—2016 рр. протягом останніх 10 років вегетація розпочи- Fig. 2. Beginning of the massive flowering of roses of dif- налася на 11—14 діб раніше, ніж у 1997—2007 рр., ferent garden groups in conditions of Kryvyi Rih Botanical то у витких сортів — лише на 4—6 діб. Зафік- Garden of the NAS of Ukraine in 1997—2016 совано також збільшення тривалості вегетації у сортів усіх досліджених груп троянд порів- Останніми (в середині червня) зацвітали тро- няно з 1997 р.: у чайно-гібридних — на 36 діб, янди флорибунда та чайно-гібридні. У на- у мініатюрних — на 24 доби, у флорибунда — ступні 5 років спостерігали зміну термінів на на 14 діб, у витких — на 12 діб. більш ранні — початок ІІІ декади травня (вит- Особливості цвітіння троянд відображують кі) і перша декада червня (мініатюрні, флори- відмінності у феноритмі садових груп, зумов- бунда, чайно-гібридні). Таку саму тенден цію лені генетичними та габітуальними особливо- відзначено і в подальшому — цвітіння розпо- стями, тому особливу увагу було приділено чиналося на 5—7 діб раніше кожні п’ять років. аналізу термінів початку і масового цвітіння, У 2012—2016 рр. сорти всіх садових груп тро- тривалості та ритму ремонтантного цвітіння янд у фазу цвітіння вступили майже одночас- сортів. Так, у 1997—2001 рр. троянди зацві- но в ІІІ декаді травня. Отже, остан німи рока- тали наприкінці травня (виткі троянди) — ми в умовах КБС троянди починали зацвітати початку ІІ декади червня (мініатюрні сорти). на 10—12 діб раніше, ніж 20 років тому.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 81 Т.Ф. Чипиляк
Таблиця 2. Тривалість цвітіння окремих сортів троянд в умовах Криворізького ботанічного саду в 1997—2016 рр. Table 2. The duration of flowering of separate sorts of roses in conditions of the Kryvyi Rih Botanical Garden of the NAS of Ukraine in 1997—2016
Кількість «хвиль» цвітіння Тривалість цвітіння, доба
Сорт 1997— 2002— 2007— 2012— 1997— 2002— 2007— 2012— 2001 рр. 2006 рр. 2011 рр. 2016 рр. 2001 рр. 2006 рр. 2011 рр. 2016 рр.
Чайно-гібридні Baccara 2,2 2,3 2,4 2,6 61,2 67,8 69,8 61,4 Christian Dior 2,2 2,6 2,4 2,4 48,2 54,1 67,6 70,2 Dame de Coeur 2,6 2,6 2,8 3,0 63,2 48,3 65,4 89,2 Eiffel Tower 3,2 3,0 2,6 3,4 58,2 70,8 85,8 101,6 Garden Pаrty 2,8 3,4 2,8 3,2 54,8 73,4 91,2 106,2 Kardinal 3,2 3,2 3,0 2,8 95,4 59,5 82,6 75,1 Norita 2,4 2,2 2,6 2,8 70,0 60,2 77,4 94,2 Opera 2,8 3,4 2,6 3,0 57,4 57,0 64,8 65,2 Uncle Walter 2,6 1,8 2,4 2,0 44,6 67,4 75,4 69,1 Флорибунда Centenaire de Lourdes 3,0 2,8 1,4 1,6 75,2 64,6 41,0 34,2 Charleston 2,2 2,6 2,0 2,0 57,0 64,2 48,8 39,8 Cyclamen 2,8 3,0 2,4 1,4 81,4 66,2 65,2 49,0 Else Poulsen 2,6 2,8 1,4 1,6 74,6 74,1 36,4 36,4 Iceberg 2,6 3,0 3,0 3,2 88,6 102,2 104,6 106,6 Maja Mauser 2,8 2,6 2,5 2,4 70,6 64,0 70,3 62,2 Orange Sensation 2,8 2,4 2,4 2,6 88,8 75,6 80,1 86,8 Rodeo 3,0 3,0 2,2 2,2 58,6 66,4 74,3 61,2 Rose Eutin 3,0 2,6 2,4 2,4 78,4 81,4 94,4 77,8 Мініатюрні Hi-Ho 1,0 1,0 1,0 1,4 19,5 23,6 38,2 28,6 Green Ace 2,6 3,2 2,8 2,6 97,6 69,0 82,8 77,3 Little Buckaroo 3,0 3,0 2,4 2,4 80,5 77,2 77,6 92,8 Pink Cameo 1,0 1,0 1,0 1,0 25,2 21,3 32,4 30,8 Perla de Alcanada 2,5 3,0 2,6 1,6 55,3 59,0 59,6 37,5 Polka Dot 3,0 3,0 2,8 2,2 125,0 84,6 76,4 74,6 Rise’n’ Shine 2,3 2,0 2,6 3,4 88,7 91,3 84,6 90,6 Red Cascade 2,0 2,0 2,4 2,2 65,6 115,1 93,8 97,8 Виткі Heidelberg 1,0 1,0 1,0 1,0 25,6 23,6 21,6 28,6 Grand Hotel 1,0 2,4 2,0 2,0 45,2 77,6 48,2 53,6 New Dawn 1,8 2,2 1,2 1,6 59,4 82,2 57,2 67,2 Paul’s Scarlet Climber 1,0 1,0 1,0 1,0 30,6 33,2 27,2 34,6 Robusta 2,8 3,0 2,8 2,8 73,6 110,8 93,0 82,8 Veilchenblay 1,0 1,0 1,0 1,0 24,8 21,8 29,5 27,2
Масового характеру цвітіння троянд у сове цвітіння спостерігали на початку червня. 1997—2001 рр. набувало в ІІ-ІІІ декаді червня В окремих сортів відмінність у термінах на- (рис. 2). Зазвичай виткі троянди випереджа- стання цієї фази за 20 років становила 25— ли інші сорти на 5—7 діб. У 2012—2016 рр. ма- 28 діб. Так, чайно-гібридні сорти Baccara, Gar-
82 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Особливості сезонного розвитку садових троянд за кліматичних змін у степовій зоні України den Pаrty, Opera у 1997—2001 рр. починали збільшили тривалість декоративного ефекту масово цвісти на початку ІІІ декади червня, на 8—10 діб. Найтривалішим він був у 2002— тоді як у 2012—2016 рр. — у кінці травня. У вит- 2006 рр. — 78—111 діб. ких сортів відмінність становила 10—15 діб Сорти груп чайно-гібридних та флорибун- (‘Hei delberg’, ‘New Dawn’, ‘Robusta’, ‘Veilchen- да мають три «хвилі» цвітіння — перше цвітін- blay’). Окремі сорти (мініатюрні ‘Hi-Ho’, ‘Polka ня є найбільш рясним і декоративним, друге Dot’ та виткі ‘Grand Hotel’, ‘Paul’s Scarlet Climb- зазвичай триває вдвічі довше за перше та від- er’) характеризувалися консервативністю щодо значається меншою продуктивністю. Осіннє проходження генеративної фази розвитку і до- цвітіння найменш ефектне і завершується з стовірно не змінювали терміни цвітіння про- першими приморозками. Дослідження трива- тягом 20 років спостережень. лості цвітіння за 20 років показало, що посту- Аналіз феноритму розвитку садових троянд пове його збільшення в 1,3—1,9 разу було в умовах Криворіжжя дав змогу визначити властиве лише чайно-гібридним трояндам (8 амплітуду варіювання початку вегетації, по- із 9 досліджених сортів), що пов’язано зі збіль- чатку і масового цаітіння колекційних зразків. шенням кількості «хвиль» цвітіння троянд цієї Найбільшу амплітуду встановлено для фази групи. У групі флорибунда лише у сорту Ice- початку вегетації. Так, у 1997—2001 рр. поча- berg відзначено збільшення зазначеного по- ток вегетації у досліджуваних сортів чайно-гіб- казника в 1,2 разу. У решти сортів три валість ридної групи відрізнявся на 14—21 добу від цвітіння або не змінилася, або зменшилася на середніх показників (див. табл. 1). За останні 45—48 % (‘Centenaire de Lourdes’, ‘Else Poul en’), п’ять років відмінність зменшилася до 5—16 діб. а кількість цвітіння була меншою. Виткі троянди характеризувалися стабільні- Майже одночасно з виткими сортами по- шими показниками — 9—14 і 3—13 діб відпо- чинали цвісти мініатюрні троянди, які за- відно. Амплітуда коливання фаз початку цві- лежно від сорту цвіли один (‘Pink Cameo’, тіння і масового цвітіння колекційних троянд у ‘Hi-Ho’), два (‘Red Cascade’) або три (‘Little 1997—2001 рр. у середньому становила 6—7 діб Buckaroo’, ‘Polka Dot’, ‘Green Ace’, ‘Perla de і не перевищувала 11 діб у представників усіх Alcanada’) рази. У мініатюрних сортів вияви- садових груп, у 2012—2016 рр. — 2—8 діб, що ли найбільшу варіабельність ритму цвітін- свідчить про значну залежність термінів на- ня. Так, сорти Hi-Ho, Little Buckaroo, Pink стання генеративних фаз від температурного Cameo та Red Cascade збільшили його трива- чинника і підтверджено нашими попередніми лість, але у ‘Little Buckaroo’ при цьому змен- дослідженнями [17]. шилася кількість «хвиль» цвітіння, а ‘Hi-Ho’ Досліджувані сорти залежно від садової гру- характеризувався ремонтантністю, що не від- пи відрізнялися за ритмом і тривалістю цві- повідає його сортовим характеристикам. Сор- тіння, тому під час фенологічних спостере- ти Green Ace, Perla de Alcanada та Polka Dot жень приділили увагу мінливості цих показ- зменшили тривалість цвітіння, у ‘Rise’n’ Shine’ ників протягом 1997—2016 рр. Більшості сор- воно не збільшувалося, хоча цвіли рослини тів витких троянд (‘Heidelberg’, ‘Paul’s Scarlet частіше. Climber’, ‘Veilchenblay’) властиве одноразове цвітіння, яке триває близько місяця. Протя- Висновки гом 20 років ці сорти не змінювали ритм цві- Вивчення особливостей фенології зразків тіння, але дещо збільшували його тривалість троянд, інтродукованих у КБС НАН України, (табл. 2). показало, що рослини реагують на зміни тем- Ремонтантні сорти (‘Grand Hotel’, ‘New пературного режиму повітря, а тривалість ос- Dawn’, ‘Robusta’) зазвичай мають дві-три «хви- новних фаз сезонного розвитку пов’язана з лі» цвітіння, що вдвічі збільшує тривалість кліматичними умовами на Криворіжжі та за- цвітіння (до 45—74 діб). Ці сорти за 20 років лежить від сортових особливостей троянд.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 83 Т.Ф. Чипиляк
Для всіх груп троянд притаманні раніший по- 7. Козловский Б.Л. Закономерности фенологии дре- чаток вегетації (на 6—14 діб) та збільшення пе- весных растений при интродукции в ботаниче- ріоду вегетації (на 12—36 діб) порівняно з 1997 р. ском саду ЮФУ / Б.Л. Козловский, О.И. Федори- нова, М.В. Куропятников // Международные чте- Цвітіння троянд починається раніше на 10— ния, посвященные 110-летию со дня рождения 12 діб, а масове цвітіння — на 15—20 діб. Більшою д. б. н., проф. Леонида Ивановича Рубцова: Мате- варіабельністю характеризувалися тер міни по- риалы конф. (г. Киев, 15—18 мая 2012 р.). — К.: чатку і тривалість фаз вегетативного розвит ку. Моляр С.В., 2012. — С. 295—299. Зафіксовано зміни у феноритмі окремих 8. Кульбіда М.І. Прогноз змін клімату України на початку ХХІ ст. / М.І. Кульбіда, М.Б. Барабаш, садових груп троянд. Так, для витких сортів, Л.О. Єлістратова // Наук. зап. Вінниц. держ. пед. які належать до консервативного типу фено- ун-ту імені Михайла Коцюбинського. Сер. Геогра- логічного розвитку, характерні найменші по- фія. — 2011. — Вип. 23. — С. 10—18. казники часових змін. Не спостерігали значні 9. Методические рекомендации по фенологическим зміни у тривалості цвітіння зразків цієї групи. наблюдениям за повторно цветущими розами / У більшості досліджених сортів групи флори- Р.В. Бойко, О.Ф. Щербакова, Е.Л. Рубцова, В.И. Чи- жанькова — К., 2015. — 52 с. бунда період цвітіння або не змінився, або 10. Природнича географія Кривбасу / В.Л. Казаков, зменшився на 45—48 % при зменшенні кіль- І.С. Паранько, М.Г. Сметана [та ін.]. — Кривий кості «хвиль» цвітіння. Найбільші відмінності Ріг: КДПУ, 2005. — 156 с. у ритмі розвитку порівняно з 1997 р. установ- 11. Приходько М.М. Екологічна безпека природних і лено для чайно-гібридних троянд, які мають антропогенно модифікованих геосистем: моно- динамічний тип фенологічного розвитку, — графія / М.М. Приходько. — К.: Центр екологіч- ної освіти та інформації, 2013. — 201 с. масове цвітіння відбувалося на 20—28 діб ра- 12. Рекомендации Совета ботсадов СССР. — К., 1990. — ніше. Зафіксовано збільшення в 1,3—1,9 разу 184 с. тривалості цвітіння зі збільшенням кількості 13. Рубцова О.Л. Рід Rosa L. в Україні: генофонд, істо- «хвиль» цвітіння. Найбільші відмінності у рія, напрями досліджень, досягнення та перспек- ритмі цієї фази виявлено у мініатюрних сор- тиви: монографія / О.Л. Рубцова. — К.: Фенікс, 2009. — 375 с. тів — як її збільшення, так і зменшення. На 14. Сайт погоди. [Електронний ресурс]— http://rp5.ua нашу думку, такі відмінності свідчать про ви- 15. Стихійні метеорологічні явища на території Ук- щу пластичність чайно-гібридних та мініатюр- раїни за останнє двадцятиріччя (1986—2005 рр.) / них троянд на відміну від витких сортів, які За ред. В.М. Ліпінського, В.І. Осадчого, В.М. Ба- виявляють меншу адаптаційну здатність. біченка. — К.: Ніка-Центр, 2006. — 312 c. 16. Ткачук О.А. Троянди / О.А. Ткачук, О.О. Ткачук. — К.: Вища школа, 1993. — 206 с. ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 17. Чипиляк Т.Ф. Вплив температурного чинника на фе- 1. Барабаш М.Б. Особливості зміни ресурсів тепла та норитмику троянд в умовах Криворіжжя / Т.Ф. Чи- вологи в Україні при сучасному потеплінні клімату / пиляк // Старовинні парки і ботанічні сади — нау- М.Б. Барабаш, Н.П. Гребенюк, О.Г. Татарчук // Наук. кові центри збереження біорізноманіття рослин пр. Укр.НДГМІ. — 2007. — Вип. 256. — С. 174—186. та охорони історико-культурної спадщини. Мате- 2. Булах П.Е. Фенологические критерии устойчиво- ріали міжнар. наук. конф. присвяченої 215-річниці сти в интродукции растений / П.Е. Булах // Інтро- з дня заснування Нац. дендрол. парку «Софіївка» дукція рослин. — 2005. — № 4. — С. 9—19. НАН України (м. Умань, 5—7 жовтня 2011 р.). — 3. Дідух Я.П. Екологічні аспекти глобальних змін клі- Умань, 2011. — С. 153—155. мату: причини, наслідки, дії / Я.П. Дідух // Вісн. 18. Шипунова В.О. Прояв глобального потепління на НАН України. — 2009. — № 2. — С. 34—44. території Криворіжжя / В.О. Шипунова, І.В. Ма- 4. Друге національне повідомлення України з питань ханько // Географічні дослідження Кривбасу. Фі- зміни клімату. — К.: Інтерпрес ЛТД, 2006. — 79 с. зична географія, економічна і соціальна географія, 5. Єремеєв В.М. Регіональні аспекти глобальної змі- геоекологія, історична географія, викладання гео- ни клімату / В.М. Єремеєв // Вісн. HAH Украї- графії : Матеріали кафедральних науково-до слід- ни. — 2003. — № 2. — С. 24—28. них тем.— 2006. — Вип. 1. — С. 7—11. 6. Зайцев Г.Н. Фенология древесных растений / Г.Н. Зай- Рекомендувала О.Л. Рубцова цев. — М.: Наука, 1981. — 120 с. Надійшла 31.10.2017
84 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Особливості сезонного розвитку садових троянд за кліматичних змін у степовій зоні України
REFERENСES 11. Prykhodko, M.M. (2013), Ekolohichna bezpeka pry- 1. Barabash, M.B., Hrebenyuk, N.P. and Tatarchuk, O.H. rodnykh i antropohenno modyfikovanykh heosystem: (2007), Osoblyvosti zminy resursiv tepla ta volohy v monohrafiya [Ecological safety of natural and anthro- Ukrayini pry suchasnomu poteplinni klimatu [Featu- pogenically modified geosystems: monograph]. Kyiv: res of the change of heat and moisture resources in Uk- Tsentr ekolohichnoyi osvity ta informatsiyi, 201 p. raine under modern warming of the climate]. Nauk. 12. Rekomendatsii Soveta botsadov SSSR [Recommenda- pratsi Ukr.NDHMI [Scientific. works of Ukr. NDGMI], tions of the Council of the USSR Botanical Gardens] N 256, pp. 174—186. (1990), Kyiv, 184 p. 2. Bulah, P.E. (2005), Fenologicheskiye kriterii ustoy- 13. Rubtsova, O.L. (2009), Rid Rosa L. v Ukrayini: heno- chivosti v introduktsii rasteniy [Phenological criteria fond, istoriya, napryamy doslidzhen, dosyahnennya ta of stability in the introduction of plants]. Introduktsiya perspektyvy: monohrafiya [Genus Rosa L. In Ukraine: roslyn [Plant Introduction], N 4, pp. 9—19. history, trends in study, achievements and prospects]. 3. Didukh, Ya.P. (2009), Ekolohichni aspekty hlobalnykh Kyiv: Feniks, 375 р. zmin klimatu: prychyny, naslidky, diyi [Environmental 14. Weather site. — http://rp5.ua aspects of global climate change: causes, consequences, 15. Stykhiyni meteorolohichni yavyshcha na terytoriyi Uk- actions]. Visnyk NAN Ukrayiny [Bulletin of the National rayiny za ostannye dvadtsyatyrichchya (1986—2005 rr.) Academy of Sciences of Ukraine], N 2, pp. 34—44. [Natural meteorological phenomena on the territory 4. Druhe natsionalne povidomlennya Ukrayiny z pytan of Ukraine during the last twenty years (1986—2005)], zminy klimatu [The second national report of Ukraine (2006), Ed. by V.M. Lipinsky, V.I. Osadchy, V.M. Ba- on climate change] (2006), Kyiv: Interpres LTD, 79 p. bichenko. Kyiv: Nika-Tsentr, 312 p. 5. Yeremeyev, V.M. (2003), Rehionalni aspekty hlobalnoyi 1 6. Tkachuk, O.A. and Tkachuk, O.O. (1993), Troyandy zminy klimatu [Regional aspects of global climate change]. [Roses]. Kyiv: Vyshcha shkola, 206 p. Visnyk HAH Ukrayiny [Bulletin of the National Acad- 17. Chypylyak, T.F. (2011), Vplyv temperaturnoho chynny- emy of Sciences of Ukraine], N 2, pp. 24—28. ka na fenorytmyku troyand v umovakh Kryvo rizh zhya 6. Zaytsev, G.N. (1981), Fenologiya drevesnykh rasteniy [Influence of temperature factor on phenorthymic of [Phenology of wood plants]. Moscow: Nauka, 120 p. roses in conditions of Kryvorizhya]. Starodavni parky i 7. Kozlovskiy, B.L., Fedorinova, O.I. and Kuropyatnikov, M.V. botanichni sady — naukovi tsentry zberezhennya bioriz- (2012), Zakonomernosti fenologii drevesnykh rasteniy nomanittya roslyn i okhorona istoryko-kulturnoyi spad- pri introduktsii v botanicheskom sadu YUFU [Regu- shchyny. Materialy mizhnarodnoyi naukovoyi kon fe ren- larities of the phenology of woody plants when intro- tsiyi, prysvyachenoyi 215-richchyu z dnya narod zhen nya duced in the Botanical Garden of YUFU]. Mezhdu- Natsionalnoyi akademiyi nauk Ukrayiny. Sofiyivskyy narodnyye chteniya, posvyashchennyye 110-letiyu so dendrolohichnyy park, Natsionalna aka demiya nauk Uk- dnya rozhdeniya d.b.n., professora Leonida Ivanovi- rayiny (5—7 zhovtnya 2011 r., m. Uman) [Ancient parks cha Rubtsova: materialy konferentsii, 15—18 maya 2012 and botanical gardens — scientific centers for the con- goda [International readings dedicated to the 110-th servation of plant biodiversity and the protection of his- anniversary of the birth of Doctor of Biological Sci- torical and cultural heritage. Materials of the interna- ences, Professor Leonid Ivanovich Rubtsov: confer- tional scientific conference devoted to the 215-th anni- ence materials, May 15—18, 2012]. Kyiv, Molyar S.V., versary of the founding day of the National Academy of pp. 295—299. Sciences of Ukraine. Sofiyivka Dendrology Park, Na- 8. Kulbida, M.I., Barabash, M.B. and Yelistratova, L.O. tional Academy of Sciences of Ukraine (October 5—7, (2011), Prohnoz zmin klimatu Ukrayiny na pochatku 2011, Uman city)]. Uman, pp. 153—155. ХХІ st. [Forecast of climate change in Ukraine at the 18. Shipunova, V.O. and Makhanko, I.V. (2006), Proyav glo- beginning of the XXI century]. Naukovi zapysky Vin- balnogo poteplínnya na teritoríí Krivorízhzhya [The ma- nyts koho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu nifestation of global warming in the territory of Kry- imeni Mykhayla Kotsyubynskoho. Seriya Heohrafiya. vo rizhya]. Heohrafichni doslidzhennya Kryvbasu [Geo- [Scientific notes Vinnytsia State Pedagogical Univer- graphical studies of Krivbass], Fizychna heohrafiya, sity named after Mikhail Kotsiubynsky. Series: Geo- ekonomichna i sotsialna heohrafiya, heoekolohiya, is- graphy], vyp. 23, pp. 10—18. torychna heohrafiya, vykladannya heohrafiyi: Mate- 9. Boyko, R.V., Shcherbakova, A.F., Rubtsova, Ye.L. and rialy kafed ralnykh naukovo-doslidnykh tem [Physical Chizhankova, V.I. (2015), Metodicheskiye rekomen- geo graphy, economic and social geography, geoecolo- datsii po fenologicheskim nablyudeniyam za povtorno gy, historical geography, geography teaching: Materials tsvetushchiy rozami. Kyiv, 52 р. of the Department’s scientific research topics], N 1, 10. Kazakov, V.L., Paranko, I.S. and Smetana, M.H. et al. pp. 7—11. (2005), Pryrodnycha heohrafiya Kryvbasu [Natural geo- Recommended by O.L. Rubtsova graphy of Kryvbas]. Kryvy Rih: KDPU, 156 p. Received 31.10.2017
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 85 Т.Ф. Чипиляк
Т.Ф. Чипиляк T.F. Chipilyak Криворожский ботанический сад НАН Украины, Kryvyi Rih Botanical Garden, National Academy Украина, г. Кривой Рог of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kryvyi Rih ОСОБЕННОСТИ СЕЗОННОГО РОЗВИТИЯ PECULIARITIES OF SEASONAL DEVELOPMENT САДОВЫХ РОЗ ПРИ КЛИМАТИЧЕСКИХ OF GARDEN ROSES AT CLIMATE CHANGES ИЗМЕНЕНИЯХ В СТЕПНОЙ ЗОНЕ УКРАИНЫ IN THE STEPPE ZONE OF UKRAINE Цель — определить особенности сезонного развития Objective — to determine the peculiarities of seasonal de- садовых роз в коллекциях Криворожского ботаниче- velopment of garden roses in the collections of the Kryvyi ского сада НАН Украины для оптимизации их ас- Rih Botanical Garden of the NAS of Ukraine for optimi- сортимента в городских насаждениях степной зоны zation of their assortment in urban planting in the steppe Украины. zone of Ukraine. Материал и методы. Проанализированы данные от- Material and methods. Was the material processed with носительно начала и длительности основных фенофаз data of beginning and duration of phenological stages (отрастания, цветения, массового цветения) и веге- (growing, flowering, the massive flowering) and vegetation тации роз разных сортовых групп (чайно-гибрид- period of different garden rose groups (tea-hybrid, flori- ные, флорибунда, плетистые, миниатюрные) в 1997— bunda, climbing and miniature) in 1997—2016 in the con- 2016 гг. в условиях г. Кривого Рога, расположенного ditions of Kryvyі Rіh which is located on the south-west of на юго-западе Днепропетровской области в степной the Dnipropetrovsk Region in the steppe zone of Ukraine. зо не Украины. Использованы интродукционные ме- Introductory research methods were used. тоды исследований. Results. It is proved that plants react on the changes of Результаты. Доказано, что растения реагируют на temperature condition of air, and duration of basic phases изменения температурного режима воздуха, а дли- of seasonal development is related to the climatic terms тельность основных фаз сезонного развития связана с on Kryvorizhzhya and depends on the varietal features of климатическими условиями на Криворожье и зави- the roses. I was revealed that changes in the temperature сит от сортовых особенностей роз. Изменения тем- regime of air during the 20 years of the study affected пературного режима воздуха на протяжении 20 лет the dates of the beginning of the vegetation (earlier by исследования повлияли на даты начала вегетации 6—14 days) and flowering (earlier by 10—12 days), the (раньше на 6—14 дней), цветения (раньше на 10— massive flowering (earlier by 15—20 days) and an increase 12 дней), массового цветения (раньше на 15—20 дней) of the growing season collection samples (more than 12— и длительность вегетационного периода коллекцион- 36 days). More variability were celebrated terms of begin- ных образцов (больше на 12—36 дней). Большей ва- ning and duration of phases vegetative, than generative риабельностью отличались даты начала и продолжи- development. It is established that for 20 years climbing тельность фаз вегетативного развития. Установлено, cultivars increased the flowering time by 8—10 days, while что на протяжении 20 лет плетистые сорта увеличили the tea-hybrid for 15—27 days. длительность цветения на 8—10 дней, тогда как чай- Conclusions. Specific changes in of rhythms of devel- но-гибридные — на 15—27 дней. opment of individual garden groups of roses have been Выводы. Зафиксированы изменения в феноритме recorded. For climbing varieties are characterized by the развития отдельных садовых групп роз. Для плети- least indicators of temporal changes and minor changes стых сортов характерны наименьшие показатели вре- in the duration of flowering. In cultivar of floribunda the менных изменений и незначительные изменения duration of flowering did not change or decreased by длительности цветения. У сортов флорибунда дли- 45—48 %. Tea-hybrid roses begin the mass flowering on тельность цветения не изменилась или уменьшилась 20—28 days before and increased a flowering period at на 45—48 %. Чайно-гибридные розы начали массово 1,3—1,9 time. The most various features of flowering цвести на 20—28 дней раньше, а длительность цвете- rhythm educed cultivar of miniature, for that there was ния увеличилась в 1,3—1,9 раза. Для миниатюрных characteristically both an increase and reduction the du- сортов было характерно как увеличение, так и умень- ration of flowering. шение длительности цветения. Ключевые слова: садовые розы, изменения климата, Key words: garden roses, changes of climate, biorhythms фенология развития, длительность цветения. of the development, the duration of flowering.
86 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 UDC (582.683.2+582.542.11): 581.192 O.M. VERGUN, D.B. RAKHMETOV M.M. Gryshko National Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine Ukraine, 01014 Kyiv, Timiryazevska str., 1 ANTIOXIDANT POTENTIAL OF SOME PLANTS OF BRASSICACEAE BURNETT AND POACEAE BARNHART.
Objective — to estimate the antiradical scavenging ability of extracts of some plants of Brassicaceae Burnett and Poaceae Barn- hart. species, to evaluate the total antioxidant activity of plants in the conditions of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine. Material and methods. Plant material of this investigation — species, varieties and cultivars of Brassicaceaae and Poaceae families: Brassica campestris f. annua D.C. (BCA), B. campestris f. biennis D.C.× B. napus f. biennis D.C., cv. Innovatsiia (BCBNI), B. campestris f. biennis D.C. × B. rapa L. × B. napus f. biennis D.C. (BCBRBN), B. juncea (L.) Czern. (BJ), B. juncea (L.) Czern. f. biennis, cv. Annushka (BJA), B. napus f. biennis D.C., f. EROF-5 (BNE-5), B. rapa L. (BR), B. rapa subsp. rapifera Metzger (BRR), Raphanus sativus L. var. oleiformis Pers. (RSO), Miscanthus sacchariflorus (Maxim.) Benth., cv. Snihopad (MSS), M. sinensis Anderss. f. ESBMK-6 (MSE-6), Panicum virgatum L. f. PB (PVPB), P. virgatum L. f. PL (PVPL), Sorghum bicolor (L.) Moench. f. ETSSDF-11 (SBE-11), S. nigrum Roemer & Schultes f. ETSSCHF-1 (SNE-1), S. sacchara- tum (L.) Moench. cv. Medove (SSM), S. sudanense (Piper) Stapf (SS), S. technicum (Koern.) Bait. et Trab. (ST). The antioxi- dant activity of methanol and aqueous extracts based on the discoloration reaction on the solution of DPPH (2,2-diphenyl- 1-picrylhydrazyl free radical) was determined according to Brandt-Williams et al. The determination of content of ascorbic acid was conducted according to V.P. Krishchenko, the content of carotene — according to B.P. Pleshkov. Results. The antioxidant activity of methanol extracts of plants of Brassicaceae was registered in the range from 16.94±0.15 (BCA) to 36.91 ± 0.26 (BRR) % and aqueous extracts — from 26.53 ± 0.34 (BJ) to 65.85 ± 0.30 (RSO) %. This parameter for methanol extracts of Poaceae species was in range from 31.13 ± 0.32 (MSE-6) to 86.48 ± 0.49 (SNE-1) % and aqueous extracts — from 33.10 ± 0.47 (ST) to 83.14 ± 0.46 (PVPB) %. It was determined concentration of ascorbic acid from 118.67 ± 9.90 (BJA) to 566.61 ± 38.37 (BNE-5) mg% and carotene — from 0.48 ± 0.01 (BJA) to 3.11 ± 0.07 (BJ) mg% for Brassicaceae plants. Content of ascorbic acid in range from 11.80 ± 0.85 (PVPB) to 77.39 ± 1.29 (SS) mg% and carotene — from 0.05 ± 0.00 (PVPB) to 0.62 ± 0.02 (PVPL) mg% was identified for Poaceae plants. Conclusions. This study showed that plant raw material of investigated plants is a valuable source of antioxidants and vitamins. Methanol and water extracts of plants of Poaceae had higher antiradical activity against DPPH radical than extracts of plants of Brassicaceae. The higher level of ascorbic acid and carotene was observed in extracts of plants of Brassicaceae. The minimal content of ascorbic acid and carotene found for BJA (Brassicaceae) and PVPB (Poaceae). Key words: Brassicaceae, Poaceae, antioxidant activity, 2,2-diphenyl-1-picrylhydrazyl (DPPH), ascorbic acid, carotene.
Antioxidants are compounds capable to either delay als, vitamins etc. [21]. Antioxidants are involved in or inhibit the oxidation processes which occur under the defense mechanism of the organism against the the influence of atmospheric oxygen or reactive pathologies associated with the attack of free radi- oxygen species. They are used for the stabilization cals. The evaluation of the total antioxidant capacity of polymeric products of petrochemicals, foodstuffs, may be an appropriate tool to determine the additive cosmetics and pharmaceuticals [28]. In nature there antioxidant properties of plant foods. are a wide variety of naturally occurring antioxidants There is great number of methods for determi- which are different in their composition, physical nation of antioxidant capacity of foods and bever- and chemical properties, mechanisms and site of ac- ages based on different principles. One of the most tion. Some of the main categories can be described widespread methods of investigation of antioxi- as follows: enzymes, high molecular weight com- dant activity is free radical scavenging activity with pounds, low molecular weight compounds, miner- DPPH radical [24]. The Brassicaceae Burnett (Cruciferae) or mus- © O.M. VERGUN, D.B. RAKHMETOV, 2018 tard family includes many economically important
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 87 O.M. Vergun, D.B. Rakhmetov edible and industrial, oilseed, vegetable, condi- (Maxim.) Benth., cv. Snihopad (MSS), M. sinensis ment and fodder crop species. The most important Anderss. f. ESBMK-6 (MSE-6), Panicum virga- edible oil crop is canola or oilseed rape (Brassica tum L. f. PB (PVPB), P. virgatum L. f. PL (PVPL), napus); while mustard condiment crops include: Sorghum bicolor (L.) Moench. f. ETSSDF-11 (SBE-11), Brassica juncea — Indian mustard and Sinapis S. nigrum Roemer & Schultes f. ETSSCHF-1 alba — white mustard. Many Brassica species are (SNE-1), S. saccharatum (L.) Moench. cv. Medo ve also important vegetable crops, e.g., cole crops (SSM), S. sudanense (Piper) Stapf (SS), S. tech ni- (Brassica oleracea). Several species, e.g., Brassica cum (Koern.) Bait. et Trab. (ST). carinata, Camelina sativa, Crambe abyssinica, Eru- Plant raw material collected from the experi- ca vesicaria, have potential as new edible oil/pro- mental collections of Cultural Flora department of tein crops, biodiesel fuel crops, or platforms for M.M. Gryshko National Botanical Garden of the bioproducts or molecular farming [35]. Poaceae NAS of Ukraine. All biochemical analyses were Barnhart. that yield food and fodder are well conducted using the above-ground part of plants in known from times immemorial and considerable the stage of flowering (Brassicaceae) and seed rip- amount of research work has been carried on ening (Poaceae). To determine antioxidant activity them. But the grasses that yield therapeutically of plants was investigated dried above-ground part important products are among the least studied in of plants. Antioxidant capacity of the methanolic, the Poaceae family. The species of Poaceae screen- ethanolic and aqueous extracts was determined ac- ed for phytochemical constituents seemed to have cording to Brand-Williams et al. (1995) against the potential to be source of useful drug com- DPPH radical (2.2-diphenyl-1-picrylhydrazyl) pounds and also to improve the health status of the [15]. This method based on reaction of radical dis- animals as a result of the presence of various com- coloration. The procedure of determination of op- ponents that are vital for good health. These can tical density measured with 2800 UV/VIS Spec- be incorporated in other foods as nutraceuticals trophotometer, UNICO at wavelength 515 nm. for effective and proper metabolism as well as for Dry mass (1 g) of investigated plants mixed with the maintenance of good physiological state in 25 ml of solvent. Extraction was carried out with man and animals [12]. methanol and water during 12 hours with constant The antioxidant properties of cultivated plants are stirring on shaker. 0.1 ml of antioxidant solution usually well recognized. There is, however, little data was added to 3.9 ml of methanol DPPH· solution about some species from Brassicaceae and Poaceae. (25 mg of radical per 100 ml of methanol with fur- Therefore further studies must be carried out. ther delution). Absorbance of radical solution was in range 0.700—0.800. Optical density of the solu- Material and methods tion was measured after adding sample immedi- Plant material was collected in M.M. Gryshko ately and after 10 min of incubation in the dark. National Botanical Garden of the NAS of Ukraine. Obtained results were calculated in percentage by The species, cultivars and varieties of crop plants using formula: (A0—A10)/A0•100 (A0 — absorb- belonging to Brassicaceae (9 samples) and Poaceae ance of the control solution (containing only (9 samples) family were used to investigate: Bras- DPPH•); A10 — absorbance in the presence of the sica campestris f. annua D.C. (BCA), B. campestris plant extract in DPPH• solution). f. biennis D.C.× B. napus f. biennis D.C., cv. In- The content of ascorbic acid determined ac- novatsiia (BCBNI), B. campestris f. biennis D.C. × cording to V.P. Krishchenko [2]. The concentra- × B. rapa L. × B. napus f. biennis D.C. (BCBRBN), tion of ascorbic acid (AA) of the acid extracts B. juncea (L.) Czern. (BJ), B. juncea (L.) Czern. determined by a 2.6-dichlorophenol-indophenol f. biennis, cv. Annushka (BJA), B. napus f. biennis method that based on the reduction properties of D.C., f. EROF-5 (BNE-5), B. rapa L. (BR), B. rapa AA. The content of carotene determined accord- subsp. rapifera Metzger (BRR), Raphanus sativus L. ing to B.P. Pleshkov [3]. The procedure carried out var. oleiformis Pers. (RSO), Miscanthus sacchariflorus in petrol extracts by spectrophotometric method
88 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Antioxidant potential of some plants of Brassicaceae Burnett and Poaceae Barnhart. using 2800 UV/VIS Spectrophotometer, Unico. as vitamins, carotenoids, fiber, soluble sugars, min- Mixtures were left in a shaker for 2 hours and their erals, glucosinolates and phenolic compounds [26, absorbance was measured at the wave length of 440 29]. Cruciferous vegetables are relatively abundant nm. Mean values of three replicates and standard sources of antioxidant substances with potential deviations are given in Table 1-4. Experimental anticarcinogenic and antimicrobial activity [6, 14, data were evaluated by using Excel 2010. 16, 17, 18, 30]. As shown in Table 1 the methanol extracts of Results and discussions investigated plants of Brassicaceae have antioxi- The genus Brassica L. is the most important one dant ability from 16.94 (BCA) to 36.91 (BRR) %. within the Brassicaceae, which includes some crops We also measured the antioxidant activity of water and species of great worldwide economic im- extracts. Results of investigation showed that wa- portance and medical such as Brassica juncea L., ter extracts of these plants inhibited radical solu- B. ole racea L., B. napus L. and B. rapa L. [8, 20, tion in range from 26.53 (BJ) to 65.85 (RSO) %. 23]. Brassica foods are very nutritive, providing nu- As reported Kucukboyaci et al. (2012), species trients and health-promoting phytochemicals such of genus Raphanus is good candidates for a rich
Table 1. The total antioxidant activity of some crop plants of Brassicaceae Burnett.
% of inhibition of Species, forms and variety Short name methanol extract water extract
Brassica campestris f. annua D.C. BCA 16.94 ± 0.15 37.41 ± 0.50 Brassica campestris f. biennis D.C.× B. napus f. biennis D.C., cv. Innovatsiia BCBNI 21.54 ± 0.22 50.62 ± 0.43 Brassica campestris f. biennis D.C. × B. rapa L. × × B. napus f. biennis D.C. BCBRBN 25.01 ± 0.49 65.66 ± 0.20 B. juncea (L.) Czern. BJ 19.16 ± 0.17 26.53 ± 0.34 B. juncea (L.) Czern. f. biennis, cv. Annushka BJA 19.79 ± 0.05 54.19 ± 0.49 B. napus f. biennis D.C., f. EROF-5 BNE-5 30.83 ± 0.31 60.79 ± 0.69 B. rapa L. BR 19.86 ± 0.29 62.96 ± 0.43 B. rapa subsp. rapifera Metzger BRR 36.91 ± 0.26 60.63 ± 0.55 Raphanus sativus L. var. oleiformis Pers. RSO 21.01 ± 0.23 65.85 ± 0.30
Table 2. The total antioxidant activity of some crop plants of Poaceae Barnhart.
% of inhibition of Species, forms and variety Short name methanol extract water extract
Miscanthus sacchariflorus (Maxim.) Benth., cv. Snihopad MSS 39.43 ± 0.46 59.09 ± 0.11 M. sinensis Anderss., f. ESBMK-6 MSE-6 31.13 ± 0.32 45.38 ± 0.22 Panicum virgatum L., f. PB PVPB 40.81 ± 0.08 83.14 ± 0.46 P. virgatum L. f. PL PVPL 35.80 ± 0.31 40.16 ± 0.45 Sorghum bicolor (L.) Moench, f. ETSSDF-11 SBE-11 64.31 ± 0.27 57.37 ± 0.47 S. nigrum Roemer & Schultes, f. ETSSCHF-1 SNE-1 86.48 ± 0.49 64.13 ± 0.54 S. saccharatum (L.) Moench, cv. Medove SSM 31.34 ± 0.27 39.40 ± 0.28 Sorghum sudanense (Piper) Stapf SS 74.11 ± 0.54 42.24 ± 0.42 S. technicum (Koern.) Bait. et Trab ST 34.44 ± 0.20 33.10 ± 0.47
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 89 O.M. Vergun, D.B. Rakhmetov source of natural antioxidants and minerals [10]. Camelina sativa (L.) Crantz has antioxidant scav- As reported Borc et al. (2015), the same species enging ability of 25.67—55.88 % in methanol ex- has an antioxidant capacity of 12.0—75.0 % de- tracts and 47.18—84.60 % in water extracts [1]. pending on variety [33]. According to Agarwal and Species of genus Miscanthus, Panicum and Sor- Varma (2014), aqueous extracts of plants of Rap- ghum are economically, energetically and ecologi- hanus sativus have a potent antioxidant ability of cally viable energy crop. These plants have high 78.17 % [7]. Some results showed the radical inhi- biomass productivity, high input use efficiency, bition of extracts of these plants of 18.70 % [22]. broad geographic adaptability, low environmental When comparing these results with those obtained risk, and low production cost [25, 31]. from given literature in the same assay for B. rapa, Our results showed that methanol extracts of it could be noticed that plant extracts of turnip ex- plants of Poaceae family were in range from 31.13 hibits high antioxidant capacity up to 72 % [27]. (MSE-6) to 86.48 (SNE-1) % (Table 2). Water ex- Also, Beltagi (2014) obtained data that different tracts showed percentage of inhibition from 33.10 organs extracted by different solvents showed the (ST) to 83.14 (PVPB) %. antiradical activity by DPPH-method in range As reported Balcerek et al. (2009), methanol from 11.11 to 84.75 % [13]. Our previous data extracts of M. sinensis characterized by radical concerning antioxidant activity of representatives scavenging activity of 27.00 % [9]. In our experi- of Brassicaceae showed that plant raw material of ment it was by registered more than 4 %. Devi et
Table 3. The total content of ascorbic acid and carotene in above-ground part of plants of Brassicaceae Burnett.
Species, forms and variety Short name Ascorbic acid, mg% Carotene, mg%
Brassica campestris f. annua D.C. BCA 353.86 ± 14.75 1.77 ± 0.03 Brassica campestris f. biennis D.C.× B. napus f. biennis D.C., cv. Innovatsiia BCBNI 549.56 ± 33.81 1.93 ± 0.07 Brassica campestris f. biennis D.C. × B. rapa L. × × B. napus f. biennis D.C. BCBRBN 383.97 ± 27.33 2.73 ± 0.11 B. juncea (L.) Czern. BJ 563.51 ± 28.33 3.11 ± 0.07 B. juncea (L.) Czern. f. biennis, cv. Annushka BJA 118.67 ± 9.90 0.48 ± 0.01 B. napus f. biennis D.C., f. EROF-5 BNE-5 566.61 ± 38.37 2.74 ± 0.09 B. rapa L. BR 460.96 ± 5.76 1.73 ± 0.27 B. rapa subsp. rapifera Metzger BRR 290.09 ± 17.23 2.47 ± 0.11 Raphanus sativus L. var. oleiformis Pers. RSO 187.07 ± 14.27 3.05 ± 0.21
Table 4. The total content of ascorbic acid and carotene in above-ground part of plants of Poaceae Barnhart.
Species, forms and variety Short name Ascorbic acid, mg% Carotene, mg%
Miscanthus sacchariflorus (Maxim.) Benth., cv. Snihopad MSS 13.64 ± 0.72 0.16 ± 0.02 M. sinensis Anderss., f. ESBMK-6 MSE-6 17.16 ± 1.24 0.17 ± 0.01 Panicum virgatum L., f. PB PVPB 11.80 ± 0.85 0.05 ± 0.00 P. virgatum L. f. PL PVPL 13.94 ± 1.27 0.62 ± 0.02 Sorghum bicolor (L.) Moench, f. ETSSDF-11 SBE-11 35.12 ± 0.77 0.31 ± 0.05 S. nigrum Roemer & Schultes, f. ETSSCHF-1 SNE-1 33.86 ± 1.26 0.33 ± 0.05 S. saccharatum (L.) Moench, cv. Medove SSM 22.98 ± 1.08 0.26 ± 0.02 S. sudanense (Piper) Stapf SS 77.39 ± 1.29 0.39 ± 0.08 S. technicum (Koern.) Bait. et Trab ST 26.63 ± 0.80 0.30 ± 0.06
90 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Antioxidant potential of some plants of Brassicaceae Burnett and Poaceae Barnhart. al. (2012) identified that samples of red sorghum of ascorbic acid ranged from 11.80 (PVPB) to bran extracted in acidified methanol had signifi- 77.39 (SS) mg%. Content of carotene in investi- cantly higher antioxidant activity than those ex- gated samples wasn’t high but ranged from 0.05 tracted in methanol. This implies that the acidi- (PVPB) to 0.62 (PVPL) mg%. fied methanol is a more powerful solvent than methanol in extracting red sorghum antioxidants Conclusions (scavenging effect was up to 95.0 %) [19]. From the results of this study it can be concluded Vitamin A and C are the popular antioxidants, that plants from families Brassicaceae and Poaceae which play a crucial role in preventing peroxida- are important source of antioxidants and vitamins tion damage in the biological system [21]. Ascorbic such as ascorbic acid and carotene. Experiment acid is an antioxidant with therapeutic properties, showed that methanol and aqueous extracts of which plays a key role in activating the immune plants of Poaceae (up to 80 %) had significantly response, wound healing, osteogenesis, detoxify- higher antiradical activity then the one of Brassi- ing the organism, iron absorption, collagen bio- caceae (up to 35 % and 65 % respectively). Better synthesis, preventing the clotting of blood vessels, result of antioxidant capacity showed plant ex- and many other metabolic processes [28]. tracts of BRR and SNE-1 in methanol solvent and The results demonstrated the accumulation of RSO and PVPB — in aqueous. It should be noted ascorbic acid in Brassicaceae plants in range from that for plants BJA (Brassicaceae) and PVPB (Po- 118.67 (BJA) to 566.61 (BNE-5) mg% (Table 3). aceae) the content of ascorbic acid and carotene Some results showed that content of vitamin C was minimal. (measured as ascorbic acid and dehydroascorbic acid) of Brassicaceae leaves ranges among 64—104 1. Біохімічна характеристика сировини Camelina sati- mg per 100 g per fresh weight [5]. According to va (L.) Crantz / О.М. Вергун, Д.Б. Рахметов, О.В. Ши- Singh et al. (2007), investigated Brassica vegeta- манська [та ін.] // Інтродукція рослин. — 2017. — № 2 (74). — С. 80—89. bles have maximum mean of ascorbic acid content 2. Крищенко В.П. Методы оценки качества расти- of 52.9 mg%, our samples showed higher results тельной продукции / В.П. Крищенко. — М.: Ко- [34]. Acikgoz (2016) detected the content of as- лос, 1983. — 192 с. corbic acid in Brassica rapa L. subsp. chinensis L. 3. Плешков Б.П. Практикум по биохимии растений / was 44.27 mg% in late autumn period [4]. Б.П. Плешков. — М.: Колос, 1985. — 256 с. Carotenoids such as α- and β-carotene present 4. Acikgoz F.E. Seasonal variations on quality parameters of Pak Choi ( L. subsp. L.) / in dark green leafy vegetables of Brassicaceae Brassica rapa chinensis F.E. Acikgoz // Advances in Crop Science and Techno- might be involved in the prevention of several dis- logy. — 2016. — Vol. 4, N 4. doi: 10.4172/2329-8863. eases related to oxidative stress [11]. Carotenoids 1000233 are efficient antioxidants protecting plants against 5. A comparative study of flavonoid compounds, vitamin oxidative damage. Vitamin C, for instance, the most C, and antioxidant properties of baby leaf Brassicaceae powerful water-soluble antioxidant in human blood species / A. Martinez-Sanchez, A. Gil-Izquierdo, M.I. Gil, plasma acts as regenerator for vitamin E in lipid F. Ferreres // Journal of Agricultural and Food Chem- istry. — 2008. — Vol. 56. — P. 2330—2340. system [32]. 6. A comparative study of phytochemical analyses and in We determined that content of total carotene in vitro antimicrobial activity of three important vegeta- above-ground part of investigated plants was from bles from Brassicaceae family / M.S. Prasad, S. Joshi, 0.48 (BJA) to 3.11 (BJ) mg% (Table 3). As report- K. Narendra [et al.] // International Journal of Re- ed Singh et al. (2007), it was found content of search in Ayurveda and Pharmacy. — 2015. — Vol. 6, carotene from 0.01 to 0.81 mg% for different Bras- N 6. — P. 767—772. doi: 10.7897/2277-4343.066143 7. Agarwal K. Radical scavenging ability and biochemical sica vegetables [34]. screening of a common asian vegetable — Raphanus The content of vitamins in Miscanthus, Pani- sativus L. / K. Agarwal, R. Varma // International Journal cum and Sorghum species were analyzed (Table 4). Pharmaceutical Sciences Review and Research. — The represented data revealed that concentration 2014. — Vol. 27, N 1. — Article No. 23. — P. 127—134.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 91 O.M. Vergun, D.B. Rakhmetov
8. Anitha T. Studies on in vitro antioxidant properties of 20. Hepatoprotective effects from the leaf extracts of Brassi-
Brassica vegetables / T. Anitha, R. Divya dharsini // ca juncea in CCl4 induced rat model / A. Walia, R. Ma- International Journal of Pharmaceutical, Chemical lan, S. Saini [et al.] // Der Pharmacia Sinica. — 2011. — and Biological Sciences. — 2014. — Vol. 4, N 4. — Vol. 2, N 4. — P. 274-285. P. 1061—1065. 21. Gupta V.K. Plants as natural antioxidants / V.K. Gupta, 9. Antioxidant activity and total phenolic compounds in S.K. Sharma // Natural Product Radiance. — 2006. — extracts of selected grasses (Poaceae) / M. Balcerek, Vol. 5, N 4. — P. 326—334. I. Rak, G. Majtkowska, W. Majtkowski // Herba Po- 22. Kim J.K. Total phenolic and flavonoid contents and anti- lonica. — 2009. — Vol. 55, N 3. — P. 14—21. oxidant activities of two Raphanus sativus L. cultivars 10. Antioxidant activity total phenolic content of aqueous (Cherry Belle and Valentine) / J.K. Kim, T.B. Bas kar, extract from Raphanus raphanistrum L. / N. Kucuk- S.U. Park // Biosciences Biotechnology Research Asia. — boyci, A. Guvenc, N. N. Turan, A. Aydin // Turkey 2016. — Vol. 13, N 1. — P. 31—36. — http://dx.doi. Journal of Pharmaceutical Sciences. — 2012. — Vol. 9, org/10.13005/ bbra/1999 N 1. — P. 93—100. 23. Kwak Y. Anti-cancer activities of Brassica juncea leaves 11. Antioxidant properties of Brassica vegetables / P. Soen- in vitro / Y. Kwak, J. Lee, J. Ju // EXCLI Journal. — gas, T. Sotelo, P. Velasco, M.E. Cartea // Functional 2016. — Vol.15. — P. 699—710. — http://dx.doi.org/ Plant Science and Biotechnology. — 2011. — Vol. 5, 10.17179/excli2016-586 N 2. — P. 43—55. 24. Marinova G. Evaluation of the methods for determina- 12. Babu R. Phytochemical screening of underutilized spe- tion of the free radical scavenging activity by DPPH / cies of Poaceae / R. H. Babu, N. Savithramma // Jour- G. Marinova, V. Batchvarov // Bulgarian Journal nal of Pharmacy Reaserch: BioMedRx. — 2013. — of Ag ricultural Science. — 2011. — Vol. 17, N 1. — Vol. 1, N 10. — P. 947—951. P. 11—24. 13. Beltagy A.M. Investigation of new antimicrobial and anti- 25. Miscanthus: a fast-growing crop for biofuels and chem- oxidant activities of Brassica rapa L. / A.M. Beltagy // icals production / N. Brosse, A. Dufour, X. Meng [et International Journal of Pharmacy and Pharmaceutical al.] // Biofuels, Bioproducts and Biorefening. — 2012. Sciences. — 2014. — Vol. 6, N 6. — P. 84—88. doi: 10.1002/bbb 14. Bioactive compounds content and total antioxidant 26. Nahak G. Antioxidant potential and nutritional values of activity of two savoy cabbages / A.M. Fernandez-Le- vegetables: a review / G. Nahak, M. Suar, R.K. Sahu // on, M. Lozano, D. Gonzales [et al.] // Czech Journal Research Journal of Medicinal Plants. — 2014. — Vol. 8, of Food Sciences. — 2014. — Vol. 32, N 6. — P. 549— N 2. — P. 50—81. doi: 10.3923/rjmp.2014.50.81 554. 27. Nutritional facts and free radical scavenging activity of 15. Brand-Williams W. Use of free radical method to evalu- turnip (Brassica rapa) from Pakistan / M.K. Saeed, ate antioxidant activity / W. Brand-Williams, M.E. Cu- S. Anjum, I. Ahmad [et al.] // World Applied Sciences velier, C. Berset // LWT — Food Science and Techno- Journal. — 2012. — Vol. 19, N 3. — P. 370—375. doi: logy. — 1995. — Vol. 28, N 1. — P. 25—30. 10.5829/idosi.wasj.2012.19.03.691 16. Chemical and biological assays of Brassica rapa subsp. 28. Pisoschi A.M. Methods for Total Antioxidant Activity chinensis (L.) Hanelt / M. S. Rahman, N. Jahan, M. Kha- Determination: A Review / A. M. Pisoschi, G. P. Neg- tun, M. A. Rashid // Bangladesh Journal of Botany. — ulescu // Biochemistry and Analytical Biochemistry. — 2015. — Vol. 44, N 2. — P. 327—332. 2011. — Vol. 1, N 1. doi:10.4172/2161-1009.1000106 17. Chemical composition, antimicrobial and antioxidant 29. Podsedek A. Natural antioxidants and antioxidant ca- properties of seed oil plants of North-East India: A re- pacity of Brassica vegetables: a review / A. Podsedek // view / P. Saha, A. D. Talukdar, S. Singh Ningthoujam LWT — Food Science and Technology. — 2007. — [et al.] // TANG (Humanitas Medicine). — 2015. — Vol. 40. — P. 1—11. Vol. 5, N 3. — P. 1—22. doi: http://dx.doi.org/ 10.5667/ 30. Prasad M.P. Antimicrobial potential of Brassicaceae tang.2015.0010 family against clinical isolates / M.P. Prasad // Inter- 18. Devi J.R. Studies on antioxidant and antimicrobial ac- national Journal of Pure and Applied Bioscience. — tivities of purified sulforaphane from Brassica oleraceae 2014. — Vol. 2, N 2. — P. 158—162. var. rubra / J.R. Devi, E.B. Thangam // Journal of 31. Soil and variety effects on the energy and carbon bal- Pharmacy Research. — 2012. — Vol. 5, N 7. — P. 3582— ances of Switchgrass-derived ethanol / P. Woli, J.O. Paz, 3584. D. J. Lang [et al.] // Journal of Sustainable Bioenergy 19. Devi P.S. DNA damage protecting activity and free rad- Systems. — 2012. — Vol. 2. — P. 65—74. — http:// ical scavenging activity of anthocyanins from red sor- dx.doi.org/10.4236/jsbs.2012.24010 ghum (Sorghum bicolor) bran / P.S. Devi, M.S. Kumar, 32. Stahl W. Antioxidant activity of carotenoids / W. Stahl, S.M. Das // Biotechnology Research International. — H. Sies // Molecular Aspects of Medicine. — 2003. — 2012. — Article ID 258787. doi:10.1155/2012/258787 Vol. 24. — P. 345—351.
92 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Antioxidant potential of some plants of Brassicaceae Burnett and Poaceae Barnhart.
33. Total phenolic content and antioxidant capacity of 9. Balcerek, M., Rak, I., Majtkowska, G. and Majtkow- Radish as influenced by the variety and vegetative ski, W. (2009), Antioxidant activity and total phenolic Stage / M.D. Bors, C.A. Semeniuc, S. Socaci [et al.] // compounds in extracts of selected grasses (Poaceae). Bulletin UASVM Food Science and Technology. — Herba Polonica, vol. 55, N 3, pp. 14—21. 2015. — Vol. 72, N 1. — P. 77—81. doi 10.15835/ 10. Kucukboyci, N., Guvenc, A., Turan, N.N. and Aydin, A. buasvmcn-fst:11087 (2012), Antioxidant activity total phenolic content of aque- 34. Variability of carotenes, vitamin C, E and phenolics in ous extract from Raphanus raphanistrum L. Turkey Journal Brassica vegetables / J. Singh, A.K. Upadhyay, K. Pra- of Pharmaceutical Sciences, vol. 9, N 1, pp. 93—100. sad [et al.] // Journal of Food Composition and Analy- 11. Soengas, P., Sotelo, T., Velasco, P. and Cartea, M.E. sis. — 2007. — Vol. 20. — P. 106—112. (2011), Antioxidant properties of Brassica vegetables. 35. Warwick S.I. Brassicaceae in Agriculture / S.I. Warwick // Functional Plant Science and Biotechnology, vol. 5, Genetics and Genomics of the Brassicaceae. Plant Genet- N 2, pp. 43—55. ics and Genomics: Crops and Models. — New York: 12. Babu, R. and Savithramma, N. (2013), Phytochemical screen- Springer, 2011. — P. 33—65. — http://dx.doi.org/10.1007/ ing of underutilized species of Poaceae. Journal of Phar- 978-1-4419-7118-0_2 macy Reaserch: BioMedRx, vol. 1, N 10, pp. 947—951. Рекомендувала Н.А. Павлюченко 13. Beltagy, A.M. (2014), Investigation of new antimicro- Надійшла 01.12.2017 bial and antioxidant activities of Brassica rapa L. In- ternational Journal of Pharmacy and Pharmaceutical REFERENCES Sciences, vol. 6, N 6, pp. 84—88. 1. Vergun, O.M., Rakhmetov, D.B., Shymanska, O.V., Fish- 14. Fernandez-Leon, A.M., Lozano, M., Gonzales, D., Ayu- chenko, V.V., Druz, N.G. and Rakhmetova, S.O. (2017), so, M.C. and Fernandez-Leon, M.F. (2014), Bioactive Biohimichna harakterystyka syrovyny Camelina sativa compounds content and total antioxidant activity of (L.) Crantz [Biochemical characteristic of plant raw two savoy cabbages. Czech Journal of Food Sciences, material of Camelina sativa (L.) Crantz]. Introdukciya vol. 32, N 6, pp. 549—554. Roslyn [Plant Introduction], vol. 74, N 2, pp. 80—89. 15. Brand-Williams, W., Cuvelier, M.E. and Berset, C. (1995), 2. Krischenko, V.P. (1983), Metody ocenki kachestva ras- Use of a free radical method to evaluate antioxidant titelnoy produkcii [Methods for evaluating of quality of activity. LWT — Food Science and Technology, plant production]. Moscow: Kolos, 192 p. vol. 28, N 1, pp. 25—30. 3. Pleshkov, B.P. (1985), Prakticum po biohimii rasteniy 16. Rahman, M.S., Jahan, N., Khatun, M. and Rashid, M.A. [Plant biochemistry workshop]. Moscow: Kolos, 256 p. (2015), Chemical and biological assays of Brassica ra- 4. Acikgoz, F.E. (2016), Seasonal variations on quality pa- pa subsp. chinensis (L.) Hanelt. Bangladesh Journal rameters of Pak Choi (Brassica rapa L. subsp. chinensis of Botany, vol. 44, N 2, pp. 327—332. L.). Advances in Crop Science and Technology, vol. 4, 17. Saha, P., Talukdar, A.D., Singh Ningthoujam, S., Choud- N 4. doi: 10.4172/2329-8863.1000233 hury, M.D., Lutfun, N., Nahar, D., Sarker, S.D. and 5. Martinez-Sanchez, A., Gil-Izquierdo, A., Gil, M.I. and Basar, N. (2015), Chemical composition, antimicro- Ferreres, F. (2008), A comparative study of flavonoid bial and antioxidant properties of seed oil plants of compounds, vitamin C, and antioxidant properties of North-East India: A review. TANG (Humanitas Medi- baby leaf Brassicaceae species. Journal of Agricultural cine), vol. 5, N 3, pp. 1—22. doi: http://dx.doi.org/ and Food Chemistry, vol. 56, pp. 2330—2340. 10.5667/tang.2015.0010 6. Prasad, M.S., Joshi, S., Narendra, K., Nadiya, S.K., 18. Devi, J.R. and Thangam, E.B. (2012), Studies on anti- Masthani, S.K., Phani, N.P. and Satya, A.K. (2015), A oxidant and antimicrobial activities of purified sul- comparative study of phytochemical analyses and in foraphane from Brassica oleraceae var. rubra. Journal vitro antimicrobial activity of three important vegeta- of Pharmacy Research, vol. 5, N 7, pp. 3582—3584. bles from Brassicaceae family. International Journal 19. Devi, P.S., Kumar, M.S. and Das, S.M. (2012), DNA of Research in Ayurveda and Pharmacy, vol. 6, N 6, damage protecting activity and free radical scavenging pp. 767—772. doi: 10.7897/2277-4343.066143 activity of anthocyanins from red sorghum (Sorghum 7. Agarwal, K. and Varma, R. (2014), Radical scavenging bicolor) bran. Biotechnology Research International, ability and biochemical screening of a common asian Article ID 258787. doi:10.1155/2012/258787 vegetable — Raphanus sativus L. International Journal 20. Walia, A., Malan, R., Saini, S., Saini, V. and Gupta, S. Pharmaceutical Sciences Review and Research, vol. 27, (2011), Hepatoprotective effects from the leaf extracts
N 1, article N. 23, pp. 127—134. of Brassica juncea in CCl4 induced rat model. Der 8. Anitha, T. and Divya dharsini, R. (2014), Studies on in Pharmacia Sinica, vol. 2, N 4, pp. 274—285. vitro antioxidant properties of Brassica vegetables. In- 21. Gupta, V.K. and Sharma, S.K. (2006), Plants as natural ternational Journal of Pharmaceutical, Chemical and antioxidants. Natural Product Radiance, vol. 5, N 4, Biological Sciences, vol. 4, N 4, pp. 1061—1065. pp. 326—334.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 93 O.M. Vergun, D.B. Rakhmetov
22. Kim, J.K., Baskar, T.B. and Park, S.U. (2016), Total and phenolics in Brassica vegetables. Journal of Food phenolic and flavonoid contents and antioxidant ac- Composition and Analysis, vol. 20, pp. 106—112. tivities of two Raphanus sativus L. cultivars (Cherry 35. Warwick, S.I. (2011), Brassicaceae in Agriculture. In: Belle and Valentine). Biosciences Biotechnology Re- Genetics and Genomics of the Brassicaceae. Plant search Asia, vol. 13, N 1, pp. 31—36. http://dx.doi. Genetics and Genomics: Crops and Models, New org/10.13005/bbra/1999 York: Springer, pp. 33—65. http://dx.doi.org/10.1007/ 23. Kwak, Y., Lee, J. and Ju, J. (2016), Anti-cancer activi- 978-1-4419-7118-0_2 ties of Brassica juncea leaves in vitro. EXCLI Journal, Recommended by N.A. Pavlyuchenko vol.15, pp. 699—710. http://dx.doi.org/10.17179/ex- Received 01.12.2017 cli2016-586 24. Marinova, G. and Batchvarov, V. (2011), Evaluation of О.М. Вергун, Д.Б. Рахметов the methods for determination of the free radical scav- Національний ботанічний сад enging activity by DPPH. Bulgarian Journal of Agri- імені М.М. Гришка НАН України, cultural Science, vol. 17, N 1, pp. 11—24. Україна, м. Київ 25. Brosse, N., Dufour, A., Meng, X., Sun, Q. and Ragaus- kas, A. (2012), Miscanthus: a fast-growing crop for bio- АНТИОКСИДАНТНИЙ ПОТЕНЦІАЛ fuels and chemicals production. Biofuels, Bioproducts РОСЛИН РОДИН BRASSICACEAE BURNETT and Biorefening. doi: 10.1002/bbb ТА POACEAE BARNHART. 26. Nahak, G., Suar, M. and Sahu, R.K. (2014), Antioxi- Мета — дослідити антирадикальну дію екстрактів де- dant potential and nutritional values of vegetables: a яких представників родин Brassicaceae Burnett та Poa- review. Research Journal of Medicinal Plants, vol. 8, ceae Barnhart. для оцінки загальної антиоксидантної N 2, pp. 50—81. doi: 10.3923/rjmp.2014.50.81 активності рослин в умовах Національного ботаніч- 27. Saeed, M. K., Anjum, S., Ahmad, I., Alim-un-Nisa, ного саду імені М.М. Гришка НАН України. Ali, S., Zia, A. and Ali, S. (2012), Nutritional facts and Матеріал та методи. Рослинний матеріал дослі- free radical scavenging activity of turnip (Brassica дження — види, форми та сорти рослин-представни- rapa) from Pakistan. World Applied Sciences Journal, ків Brassicaceae та Poaceae: Brassica campestris f. annua vol. 19, N 3, pp. 370—375. doi: 10.5829/idosi.wasj. D.C. (BCA), B. campestris f. biennis D.C.× B. napus f. 2012.19.03.691 biennis D.C., cv. Innovatsiia (BCBNI), B. campestris f. 28. Pisoschi, A.M. and Negulescu, G.P. (2011), Methods biennis D.C. × B. rapa L. × B. napus f. biennis D.C. (BCBRBN), for Total Antioxidant Activity Determination: A Re- B. juncea (L.) Czern. (BJ), B. juncea (L.) Czern. f. biennis, view. Biochemistry and Analytical Biochemistry, vol. 1, cv. Annushka (BJA), B. napus f. biennis D.C., f. EROF-5 N 1. doi:10.4172/2161-1009.1000106 (BNE-5), B. rapa L. (BR), B. rapa subsp. rapifera Metzger 29. Podsedek, A. (2007), Natural antioxidants and antioxi- (BRR), Raphanus sativus L. var. oleiformis Pers. (RSO), dant capacity of Brassica vegetables: a review. LWT — Miscanthus sacchariflorus (Maxim.) Benth., cv. Snihopad Food Science and Technology, vol. 40, pp. 1—11. (MSS), M. sinensis Anderss. f. ESBMK-6 (MSE-6), Pani- 30. Prasad, M.P. (2014), Antimicrobial potential of Brassi- cum virgatum L. f. PB (PVPB), P. virgatum L. f. PL (PVPL), caceae family against clinical isolates. International Sorghum bicolor (L.) Moench. f. ETSSDF-11 (SBE-11), Journal of Pure and Applied Bioscience, vol. 2, N 2, S. nigrum Roemer & Schultes f. ETSSCHF-1 (SNE-1), S. pp. 158—162. saccharatum (L.) Moench. cv. Medove (SSM), S. sudanense 31. Woli, P., Paz, J.O., Lang, D.J., Baldwin, B.S. and Ki- (Piper) Stapf (SS), S. technicum (Koern.) Bait. et Trab. (ST). niry, J.R. (2012), Soil and variety effects on the energy Антиоксидантну активність метанольних та водних екс- and carbon balances of Switchgrass-derived ethanol. трактів, в основі якої лежить реакція знебарвлення Journal of Sustainable Bioenergy Systems, vol. 2, pp. розчину ДФПГ (2,2-дифеніл-1-пікрилгідразил-віль- 65—74. http://dx.doi.org/10.4236/jsbs.2012.24010 ний радикал), визначали за Brandt-Williams et al., вміст 32. Stahl, W. and Sies, H. (2003), Antioxidant activity of аскорбінової кислоти — за В.П. Крищенком, кароти- carotenoids. Molecular Aspects of Medicine, vol. 24, ну — за Б.П. Плешковим. pp. 345—351. Результати. Антиоксидантна активність метаноль них 33. Bors, M.D., Semeniuc, C.A., Socaci, S., Varva, L., Mol- екстрактів рослин родини Brassicaceae становила від dovan, O., Vlaic, R. and Tofana, M. (2015), Total phe- 16,94 ± 0,15 (BCA) до 36,91 ± 0,26 (BRR) %, водних — nolic content and antioxidant capacity of Radish as від 26,53 ± 0,34 (BJ) до 65,85 ± 0,30 (RSO) %, метаноль- influenced by the variety and vegetative Stage. Bulletin них екстрактів рослин родини Poaceae — від 31,13 ± UASVM Food Science and Technology, vol. 72, N 1, 0,32 (MSE-6) до 86,48 ± 0,49 (SNE-1) %, водних — від pp. 77—81. doi 10.15835/buasvmcn-fst:11087 33,10 ± 0,47 (ST) до 83,14 ± 0,46 (PVPB) %, концентра- 34. Singh, J., Upadhyay, A.K., Prasad, K., Bahadur, A. and ція аскорбінової кислоти у рослин родини Brassica- Rai, M. (2007), Variability of carotenes, vitamin C, E ceae — від 118,67 ± 9,90 (BJA) до 566,61 ± 38,37 (BNE-5) мг%,
94 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 Antioxidant potential of some plants of Brassicaceae Burnett and Poaceae Barnhart.
каротину — від 0,48 ± 0,01 (BJA) до 3,11 ± 0,07 (BJ) мг%, (BRR), Raphanus sativus L. var. oleiformis Pers. (RSO), у рослин родини Poaceae — відповідно від 11,80 ± Miscanthus sacchariflorus (Maxim.) Benth., cv. Snihopad ± 0,85 (PVPB) до 77,39 ± 1,29 (SS) мг% та від 0,05 ± (MSS), M. sinensis Anderss. f. ESBMK-6 (MSE-6), Pani- ± 0,00 (PVPB) до 0,62 ± 0,02 (PVPL) мг%. cum virgatum L. f. PB (PVPB), P. virgatum L. f. PL (PVPL), Висновки. Рослинна сировина досліджених рос- Sorghum bicolor (L.) Moench. f. ETSSDF-11 (SBE-11), лин є цінним джерелом антиоксидантів і вітамінів. S. nigrum Roemer & Schultes f. ETSSCHF-1 (SNE-1), S. sac- Метанольні та водні екстракти рослин родини Poa- charatum (L.) Moench. cv. Medove (SSM), S. sudanense ceae мали вищу антирадикальну активність щодо (Piper) Stapf (SS), S. technicum (Koern.) Bait. et Trab. ДФПГ-радикала, ніж екстракти рослин родини Bras- (ST). Антиоксидантную активность метанольных и sicaceae. Найвищий рівень аскорбінової кислоти та водных экстрактов, основанную на реакции обесцве- каротину виявлено в екстрактах рослин родини Bras- чивания раствора ДФПГ (2,2-дифенил-1-пикрил гидра- sicaceae, мінімальний — у BJA (Brassicaceae) та PVPB зил-свободный радикал), определяли по Brandt-Williams (Poaceae). et al., содержание ас корбиновой кислоты — В.П. Кри- Ключові слова: Brassicaceae, Poaceae, антиоксидантна щенко, каротина — по Б.П. Плешкову. активність, 2,2-дифеніл-1-пікрилгідразил (ДФПГ), ас- Результаты. Антиоксидантная активность метаноль- корбінова кислота, каротин. ных экстрактов растений семейства Brassicaceae со- ставляла от 16,94 ± 0,15 (BCA) до 36,91 ± 0,26 (BRR) %, водных — от 26,53 ± 0,34 (BJ) до 65,85 ± 0,30 (RSO) %, Е.Н. Вергун, Д.Б. Рахметов метанольных экстрактов растений семейства Poaceae — Национальный ботанический сад от 31,13 ± 0,32 (MSE-6) до 86,48 ± 0,49 (SNE-1) %, вод- имени Н.Н. Гришко НАН Украины, ных — от 33,10 ± 0,47 (ST) до 83,14 ± 0,46 (PVPB) %, Украина, г. Киев концентрация аскорбиновой кислоты у растений се- мейства Brassicaceae — от 118,67±9,90 (BJA) до 566,61 ± АНТИОКСИДАНТНЫЙ ПОТЕНЦИАЛ ± 38,37 (BNE-5) мг%, каротина — от 0,48 ± 0,01 (BJA) РАСТЕНИЙ СЕМЕЙСТВ BRASSICACEAE до 3,11 ± 0,07 (BJ) мг%, у растений семейства Poaceae — BURNETT И POACEAE BARNHART. соответственно от 11,80 ± 0,85 (PVPB) до 77,39 ± Цель — исследовать антирадикальное действие экс- ± 1,29 (SS) мг% и от 0,05 ± 0,00 (PVPB) до 0,62 ± трактов некоторых представителей семейств Bras si ca- ± 0,02 (PVPL) мг%. ceae Burnett и Poaceae Barnhart. для оценки общей анти- Выводы. Растительное сырье исследованных рас- оксидантной активности в условиях Национального бо- тений является ценным источником антиоксидантов танического сада имени Н.Н. Гришко НАН Украины. и витаминов. Метанольные и водные экстракты рас- Материал и методы. Растительный материал иссле- тений семейства Poaceae имели большую антиради- дования — виды, формы и сорта растений семейств кальную активность относительно ДФПГ-радикала, Brassicaceae и Poaceae: Brassica campestris f. annua D.C. чем экстракты растений семейства Brassicaceae. Наи- (BCA), B. campestris f. biennis D.C.× B. napus f. biennis высший уровень аскорбиновой кислоты и каротина D.C., cv. Innovatsiia (BCBNI), B. campestris f. biennis выявлен в экстрактах растений семейства Brassicaceae, D.C. × B. rapa L. × B. napus f. biennis D.C. (BCBRBN), минимальный — у BJA (Brassicaceae) и PVPB (Poaceae). B. juncea (L.) Czern. (BJ), B. juncea (L.) Czern. f. biennis, Ключевые слова: Brassicaceae, Poaceae, антиоксидантная cv. Annushka (BJA), B. napus f. biennis D.C., f. EROF-5 активность, 2,2-дифенил-1-пикрилгидразил (ДФПГ), (BNE-5), B. rapa L. (BR), B. rapa subsp. rapifera Metzger аскорбиновая кислота, каротин.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 95 У РАДІ БОТАНІЧНИХ САДІВ ТА ДЕНДРОПАРКІВ УКРАЇНИ
У 2017 р. відбулися три сесії Ради ботанічних д-р с.-г. наук С.Б. Коваленка (НУБіП), Г.В. Під- садів та дендропарків України (РБСДУ). тиканої (Дослідно-селекційний дендрологіч- 22—23 травня спільно з ботанічним садом і ний лісовий центр «Веселі Боковеньки») та ін. кафедрою дендрології та лісової селекції На- Учасники конференції оцінили досвід і здо- ціонального університету біоресурсів і при- бутки провідних дендрологічних парків «Со- родокористування України (НУБіП) прове- фіївка» та «Олександрія» у збереженні об’єктів дено сесію РБСДУ та міжнародну наукову садово-паркового мистецтва і ко лек цій рослин, конференцію «Роль ботанічних садів і денд- які поповнювали протягом декількох століть. ропарків у вивченні та формуванні стійкого Відзначено високий рівень стану ботанічного біорізноманіття лісових і міських екосистем». саду НУБіП. Останнім часом у ньому облад- Заявки на участь надійшли з різних міст Украї ни нано місця для відпочинку та навчання, нову (Харкова, Білої Церкви, Києва, Умані, Львова, до ріжково-стеж кову мережу, про ведено реві- Житомира, Дніпра, Чернівців тощо) і Болга- зію та омолодження рослин у колекціях. рії. У роботі конференції взяли участь понад Учасники конференції відвідали розсадник 90 науковців з ботанічних садів і дендропар- декоративних рослин «Єва» (Київська обл.). ків України, представників лісотехнічної галу- Власник господарства Роман Золотаревський зі по лінії Агентства лісових ресурсів та спів- провів цікаву екскурсію по садовому центру і робітники НУБіП. розсаднику. Учасників конференції привітав завідувач Відзначено необхідність об’єднати зусилля ка федри дендрології та лісової селекції НУБіП працівників лісової галузі і ботанічних садів канд. с.-г. наук Ю.М. Марчук. Він наголосив, та дендропарків України для вирішення пи- що мета конференції — привернути увагу сус- тань, які стосуються охорони природи, зокре- пільства до збереження генофонду рослин, на- ма, збереження рідкісних видів рослин на те- самперед тих, які занесені до міжнародних та риторіях лісового фонду. Матеріали конфе- вітчизняних охоронних списків. Директор На- ренції опубліковано у журналі «Лісове і садо- вчально-наукового інституту лісового і садово- во-паркове господарство». паркового господарства П.І. Лакида привітав 19—21 вересня у м. Одесі спільно з Мініс- учасників і висловив сподівання на плідну ро- терством освіти і науки України та Одеським боту та співпрацю. Голова РБСДУ Н.В. Заімен- національним університетом імені І.І. Мечни- ко подякувала організаторам зібрання і наго- кова на базі Ботанічного саду імені академіка лосила на тому, що ботанічні сади і дендропар- В.І. Липського було проведено міжнародну ки України мають співпрацювати у галузях лі- наукову конференцію «Генофонд колекцій бо- сового і садово-паркового господарства. танічних садів і дендропарків — запорука ста- Було заслухано виступи вітчизняних уче- лих фітоценозів в умовах кліматичних змін», них: д-р біол. наук В.І. Мельника (НБС імені присвячену 150-річчю Ботанічного саду імені М.М.Гришка НАН України), д-р біол. наук академіка В.І. Липського, та другу сесію Б.Є. Якубенка (НУБіП), д-р с.-г. наук Д.Б. Рах- РБСДУ. У роботі конференції взяли участь метова (НБС імені М.М.Гришка НАН Украї- 136 представників із 42 ботанічних установ та ни), канд. біол. наук В.М. Грабового (Націо- вищих навчальних закладів України і Молдо- нальний дендрологічний парк «Софіївка» НАН ви, міської та обласної ради, місцевої преси і України), д-р біол. наук С.І. Галкіна (Держав- телебачення. ний дендропарк «Олександрія» НАН Україна), Учасників зібрання привітав ректор Одесько- канд. біол. наук С.А. Лось (Український на- го національного університету імені І.І. Меч- уково-дослідний інститут лісового господар- никова д-р політ. наук І.М. Коваль. Зусиллями ства та лісомеліорації імені Г. М. Висоцького), багатьох поколінь учених невелика ботанічна
96 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 У Раді ботанічних садів та дендропарків України
колекція за 150 років перетворилася на Ботаніч- університету імені Тараса Шевченка), д-р ний сад, який є не лише зібранням рослин, ба- біол. наук І.І. Коршиков (Криворізький бота- зою для праці науковців, а й улюбленим місцем нічний сад НАН України) та ін. Із пленарни- відпочинку одеситів. Ректор відзначив, що най- ми доповідями виступили д-р істор. наук більшою цінністю є співробітники ботанічного В.М. Гамалія (Державний еко номіко-техно- саду, які своєю натхненною працею створюють логічний уні вер си тет транспорту), д-р біол. красу. Від імені обласної ради, мера м. Одеси та наук В.І. Мельник (НБС імені М.М. Гришка міської адміністрації І.М. Коваль вручив грамо- НАН України), О.О. Альохін (Ботанічний сад ти та відзнаки директору Ботанічного саду д-ру загальнодер жав ного значення Харківського на- біол. наук О.М. Слюсаренку і працівникам уста- ціонального університету імені В.Н. Каразі- нови, подякував усім співробітникам за сумлін- на), д -р біол. наук С.В. Клименко (НБС імені ну працю. М.М. Гришка НАН України). Від імені облдержадміністрації до учасників На сесії РБСДУ було обговорено звіт та ого- конференції звернувся народний депутат, го- лошено про відкриття сторінки у facebook за ад- лова постійної комісії з питань житлово-ко му- ресою @rbsdukraine. Упродовж 2017 р. РБСДУ нального господарства, екології та надзвичай- знову порушувала питання щодо фінансування них ситуацій О.В. Іваницький. Він подякував ботанічних садів вищих навчальних закладів О.М. Слюсаренку за співпрацю і наголосив, та повернення їм наукового статусу, а також що міська рада опікується зеленими насаджен- щодо земельного податку з дендрологічних нями міста більше, ніж раніше, і зацікавлена в парків. Відстоювали стабільну діяльність за- їх збереженні, оскільки стан зелених наса- повідника «Асканія Нова», робота якого ус- джень є показником розвитку міста. Він поба- кладнилась у зв’язку із прийняттям поправок жав Ботанічному саду процвітання, а праців- до окремих законодавчих актів. Було підго- никам — здоров’я та благополуччя. Слова по- товлено звернення до міністерств освіти і на- здоровлення та привітання виголосила також уки та екології, народних депутатів, Прем’єр- голова профспілки Н.О. Дубовик. Голова РБСДУ, мі ніст ра та Президента України. На засіданні директор Національного ботанічного саду імені було обговорено проблеми установ РБСДУ та М.М. Гришка, чл.-кор. НАН України Н.В. Заі- намічено шляхи їх вирішення. менко привітала О.М. Слюсаренка і колектив Учасники конференції відвідали Ботанічний Ботанічного саду із ювілеєм і наголосила, що, сад Одеського національного університету іме- незважаючи на те, що ботанічні сади універ- ні І.І. Мечникова, м. Одесу, Інститут виногра- ситетів переживають нині не найкращі часи, дарства та виноробства імені В.Є. Таїрова. Одеському ботанічному саду вдається підтри- Матеріали конференції опубліковано у збір- мувати цінні колекції рослин у належному ста- нику «Генофонд колекцій ботанічних садів і ні та поповнювати їх. О.М. Слюсаренко у пле- дендропарків — запорука сталих фітоценозів нарній доповіді ознайомив присутніх з істо- в умовах кліматичних змін. Збірник статей між- рією створення і розвитку Ботанічного саду народної наукової конференції, присвяченої та його нинішнім станом. 150-річчю Ботанічного саду імені академіка З привітаннями і поздоровленнями висту- В.І. Липського Одеського національного уні- пили директори та делегати від інших ботаніч- верситету імені І.І. Мечникова. 19—21 верес- них установ України: О.О. Альохін (Ботаніч- ня 2017 року». ний сад Харківського національного універ- Заслухавши доповіді та обговоривши проб- ситету імені В.Н. Каразіна), канд. біол. наук леми ботанічних садів і дендропарків України Т.О. Деревенко (Ботанічний сад Чернівецького на засіданні РБСДУ присутні зазначили таке: національного університету імені Юрія Федь- 1. Відзначити високий науковий і організа- ковича), канд. біол. наук М.Б. Гапоненко (НБС ційний рівень проведення конференції «Гено- імені М.М. Гришка НАН України), канд. біол. фонд колекцій ботанічних садів і дендропар- наук В.П. Коломійчук (Ботанічний сад імені ків — запорука сталих фітоценозів в умовах клі- акад. О.В. Фоміна Київського національного матичних змін».
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 97 Н.В. Заіменко, А.М. Гнатюк
2. Відзначити провідну роль ботанічних садів колекцій у природоохоронних дослідженнях, і дендропарків України у збереженні генетично- історичним аспектам регіональних природни- го різноманіття рослин, яке є запорукою ство- чих досліджень, сучасним проблемам менедж- рення сталих фітоценозів в умовах кліматичних менту ботанічних садів та дендропарків. змін, особливо на урбанізованих територіях. Конференцію було проведено на високому 3. Консолідувати зусилля зі збереження фі- науковому та організаційному рівні. Директор торізноманіття шляхом обміну посівним і по- Ботанічного саду Т.О. Деревенко ознайомила садковим матеріалом, який є унікальною ба- присутніх з історією його створення, сучасним зою для селекції стійких форм рослин (декора- станом і перспективами розвитку. Представ- тивних, плодових, кормових, енергетичних то- ники ботанічних садів та дендропарків України що), що є основою для сталого розвитку Ук раїни і РБСДУ привітали співробітників Ботанічно- в умовах змін клімату. го саду та побажали процвітання і успішного 4. Звернути увагу керівництва країни на не- розвитку. Учасники мали змогу прослухати до- гативну тенденцію у фінансуванні ботанічних повіді та взяти участь в їх обговоренні. Під час садів загальнодержавного значення (особли- конференції було проведено екскурсії по тери- во ботанічних садів вищих навчальних закла- торії університету, дендрарію, Ботанічному са- дів), недостатність якого катастрофічно впли- ду та м. Чернівці. Тези доповідей опубліковано ває на видовий склад колекцій (особливо за- у матеріалах міжнародної наукової конферен- критого ґрунту), а також призводить до втрати ції «Регіональні проблеми вивчення і збережен- досвідчених фахівців у галузі інтродукції рос- ня біорізноманіття». лин та порушує чинне природоохоронне за- Підбито підсумки конкурсу на здобуття пре- конодавство України. мії імені академіка М.М. Гришка серед науков- 5. Схвалити роботу Ради ботанічних садів ців НАН України, заснованої онуком академі- та дендропарків України. ка М.М. Гришка М.Ю. Гришком. На засіданні 6. Активізувати участь РБСДУ у Міжнарод- бюро РБСДУ було розглянуто роботи, подані ній асоціації ботанічних садів та дендропарків на конкурс, та затверджено рішення комісії з її країн СНД та інших організаціях міжнарод- присудження. Лауреатами премії імені акаде- ного значення, зокрема в Міжнародній раді міка М.М. Гришка стали науковці Державного ботанічних садів з охорони рослин (BGCI). дендроло гічного парку «Тростянець» НАН Ук- 5—6 жовтня в Чернівцях відбулася міжнарод- раїни В.А. Медведєв та О.О. Ільєнко. на наукова конференція «Регіональні пробле- На засіданні РБСДУ було розглянуто звер- ми вивчення і збереження біорізноманіття», нення в.о. ректора Національного фармацев- присвячена 140-річчю Ботанічного саду та ка- тичного університету (м. Харків) А.А. Котвіцької федри ботаніки, лісового і садово-пар ко вого та директора Ботанічного саду цього універси- господарства Чернівецького національного уні- тету В.С. Пєтухова про включення Ботанічно- верситету імені Юрія Федьковича. Відкриття го саду до складу РБСДУ. Члени бюро одно- конференції проходило у Червоній залі універ- голосно схвалили рішення щодо прийняття ситету за участі ректора проф. С.В. Мельни- нового учасника та рекомендували винести це чука. З привітаннями виступили д-р біол. наук питання для затвердження на найближчій сесії М.М. Марченко, д-р біол. наук І.І. Чорней та РБСДУ. ін. На конференції розглянули питання, при- Голова Ради ботанічних садів свячені теоретичним і прикладним аспек там та дендропарків України, інтродукції рослин, вивченню та охороні фіто- чл.-кор. НАН України різноманіття in situ і ex situ, ге не тич ному полі- Н.В. ЗАІМЕНКО морфізму рослин, формуванню, функціону- Учений секретар, канд. біол. наук ванню та використанню музейних і гербарних А.М. ГНАТЮК
98 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 ДО 60-річчя ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ПРОФЕСОРА С.Ю. ПОПОВИЧА
28 лютого 2018 р. випов- сової рослинності України (теоретичні засади, нюється 60 ро ків від дня методологія, прикладні аспекти)» на здобуття народжен ня відомого вче- вченого ступеня доктора біологічних наук за ного-бо та ніка та геосозо- спеціальністю «ботаніка» на засіданні спеціа- лога, доктора біоло гіч них лізованої вченої ради у Нікітському ботанічно- наук, професора, завіду- му саду УААН (м. Ялта). Його науковим кон- вача кафедри деко ра тив- сультантом був знаний у світі геоботанік, док- ного садів ни ц тва та фі- тор біологічних наук, професор, академік АН тодизайну Національно- УРСР, завідувач відділу геоботаніки та палео- го універ ситету біоресур- ботаніки Інституту ботаніки імені М.Г. Холод- сів і природокористу ван- ного АН УРСР Ю.Р. Шеляг-Сосонко, який і ня України Сергія Юрійовича Поповича. визначив його науковий шлях як ученого. С.Ю. Попович навчався в Ужгородському З 2001 р. працює в Національному аграрному державному університеті за спеціальністю «біо- університеті (нині — Національний університет логія», після успішного закінчення якого у біоресурсів і природокористування України). 1980 р. вступив до аспірантури Інституту бо- Обіймав посади професора кафедри дендроло- таніки імені М.Г. Холодного НАН України. гії та лісової селекції (2001—2003) та її завідува- Безпомилково обраний трудовий шлях, висо- ча (2003—2005), завідувача кафедри декоратив- кий інтелектуальний рівень, творчий підхід до ного садівництва та фітодизайну (з 2005 р.), за справи і неординарні організаторські здібності сумісництвом — директора навчально-нау- дали йому змогу успішно провести дисерта- ко вог о центру декоративного садівництва та ційні дослідження та опублікувати перші праці. ландшафтної архітектури (2003—2005). Після закінчення аспірантури у 1983 р. С.Ю. Попович із колегами та учнями запо- С.Ю. Попович захистив дисертаційну роботу чаткував інтегральний дендросозологічний на- на тему «Екзогенні зміни рослинного покри- прям досліджень, об’єктами якого є групи рари- ву Поліського державного заповідника і шля- тетних видів деревних рослин (автохтонні, інт ро- хи його оптимізації» на здобуття вченого сту- дуковані, екзотичні захищеного і незахищеного пеня кандидата біологічних наук за спеціаль- ґрунту) та дендроценози природ но-за по відного ністю «ботаніка» на засіданні спеціалізованої фонду у різних природно-геогра фічних регіо- вченої ради у Центральному республікансько- нах України. Видано 15 монографій, в яких на- му ботанічному саду АН УРСР. ведено результати первинної інвентаризації та З 1983 до 1994 рр. працював на посадах мо- флористичного аналізу заповідного раритет- лодшого, наукового та старшого наукового спів- ного дендрорізноманіття Лісостепу, Степу Ук- робітника Інституту ботаніки імені М.Г. Хо- раї ни, а також Ук раїнського Полісся. Для цих лодного НАН України. У цей період Сергій природно-гео гра фічних регіонів розроблено Юрійович здійснив експедиційні досліджен- денд рос о зо логічні каталоги, які мають фунда- ня на Поліссі, Донецькому кряжі, Середньо- ментальне значення для моніторингу динаміки російській височині, Азовській низовині, у заповідного раритетного дендрорізноманіття. Гірському Криму, Українських Карпатах, Ка- Ни ні готується до друку каталог щодо зони релії, на Кольському півострові. широколистяних лісів, у перспективі — ден- У 1998 р. С.Ю. Попович захистив дисерта- дросозологічний каталог Українських Карпат ційну роботу на тему «Созологічний аналіз лі- і складання загального дендросозологічного ка-
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1 99 До 60-річчя від дня народження професора С.Ю. Поповича
талогу для України. Видано «Чекліст дендроек- ціалізованої вченої ради Навчально-наукового зотів Ук раїни», який має важливе таксономічне інституту лісового і садово-паркового госпо- та фітоні міч не значення. дарства Національного університету біоресур- С.Ю. Попович започаткував созофітоцено- сів і природокористування України, членом дизайнологічний напрям досліджень. На його таких же рад у Нікітському ботанічному саду — думку, розвиток ландшафтного фітоценоди- Національному науковому центрі НААН Ук- зайну на фітосозологічних засадах має супро- раїни, Національному ботанічному саду іме ні воджуватися розробкою нових принципів, на- М.М. Гришка НАН України, учених рад Націо- приклад, раритетного, який передбачає ство- нального університету біоресурсів і природо- рення композицій за участю рослин із високою користування України та Навчально-науково го фітосозологічною значущістю, та ґрунтуватися інституту лісового і садово-пар кового госпо- на науковому підході до добору груп рослин дарства, проблемної, а потім науко во-тех ніч- різного географічного походження, зокрема ної ради Науково-дослідного інституту лі сів- автохтонних дендросозофітів. Сергій Юрійо- ництва та декоративного садівництва, на у ко- вич разом із аспірантами розробив методики во-технічних рад Міністерства екології та при- інтегральної аутфітосозологічної оцінки ра- родних ресурсів України, Державної служби ритетних дендроекзотів ex situ та in vivo, запро- заповідної справи Мінприроди України, Нау- понував комплексний підхід до системи фор- кового центру заповідної справи Мінекоре- мування фітоценокомпозицій для штучних за- сурсів України, Карпатського біосферного за- повідних парків усіх категорій, який передбачає повідника, природних заповідників — Полісь- пріоритетність принципів високої фі то со зо- кого та «Горгани», національних природних логічної та дендрологічної значущості. парків — Карпатського, «Синевир», «Виж ни- Цікаві результати отримано на стику бота- цький», «Подільські Товтри», «Святі Гори», нічних і созологічних досліджень. С.Ю. Попо- «Ужанський», «Голосіївський», Ботанічного вич обґрунтував та ввів такі поняття, як «со- саду Національного університету біоресурсів зологічна геоботаніка», «природно-заповідна і природокористування України, а також двох справа», «заповідне лісознавство», «заповідне наукових комітетів з виконання Україною про- паркознавство», «біосозологія», «созологічна ектів Глобального екологічного фонду що до фітоценодизайнологія», «дендросозофлора», збереження біотичного різноманіття Карпат і «дендросозоекзоти» та «дендросозофіти». Разом дельти Дунаю. із своїм учителем Ю.Р. Шелягом-Сосонком у Професор Попович — це людина з невичерп- 1997 р. він розробив стратегію і нову парадигму ним запасом енергії та творчих задумів. Свої заповідної созології, запропонував поняття знання і науковий досвід він передає молоді, «созологічна фітосферологія» та її структуру. підтримує її творчу ініціативу. Йому при та- За 40 років активної творчої праці Сергій ман ні ерудиція, сприйняття нового, принци- Юрійович став відомим фахівцем у таких га- повість, вимогливість, доброзичли вість, вірне лузях, як загальна геоботаніка, лісова фітоце- служіння науці. Нині він сповнений творчих нологія та екологія, болотознавство, лу ко знав- сил і задумів, новаторських ідей та планів. ство, заповідна геосозологія і фітосозологія, Сердечно вітаємо Сергія Юрійовича із юві- заповідне лісознавство та паркознав ство, тео- леєм, бажаємо йому міцного здоров’я, неви- рія і практика природно-за повід ної справи. черпної життєвої енергії, довголіття, здійс- Упродовж багатьох років С.Ю. Попович був нення творчих задумів. членом Національної комісії з питань Черво- Б.Є. ЯКУБЕНКО, І.П. ГРИГОРЮК, ної книги України, затвердженої постановою С.І. КУЗНЕЦОВ, В.І. МЕЛЬНИК, Кабінету Міністрів України, заступником спе- М.Б. ГАПОНЕНКО
100 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2018, № 1